Author: Бусел В.
Tags: українська мова словник лексика мовознавство правопис іспанська мова вивчення мови переклад
ISBN: 978-966-569-289-8
Year: 2013
Text
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO UCRANIANO - ESPAÑOL
• •
ІСПАНСЬКО- УКРАЇНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
L
XXXVIII
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO
UCRANIANO - ESPAÑOL
230000 + 210000 Dos en un solo volumen 440000
unidades de traducción Bajo la dirección general de Viacheslav Busel
2013
словник
ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
230000 + 210000
Два в одному томі 440000
одиниць перекладу Під загальною редакцією Вячеслава Бусела
2013
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА V- XII
ІСПАНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК 1 -696
УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКИЙ СЛОВНИК 699 -1114
ДОДАТКИ 1114-1120
УДК 811.131.1+811.161.2](038)
ББК 81.2Іта-4+81.2Укр-4 С48
Автор проекту, головний редактор видання та укладач
Вячеслав БУСЕЛ
Виконавчий директор Надія Гегельська
Редакційна група:
Вячеслав Бусел — упорядкування, загальне та фахове редагування В ’ячеслав Сахно — редактор-лінгвіст Ганна Ворота — редактор-лінгвіст
Художнє оформлення, дизайн сторінок Тимофій Бусел
Комп’ютерний набір та верстка Інна Білокінь, Ольга Булдашова
Відповідальний за випуск та координатор поліграфічного виконання Тетяна Боброва
C4g Іспансько-український словник. Українсько-іспанський словник : 230 000 + 210 000 : два в одному томі: 440000од.пер./під заг.ред.В.Бусела.—К.; Ірпінь: ВТФ«Перун», 2013 — 1136.
ISBN 978-966-569-289-8 УДК 811.131.1+811.161.2](038)
ББК 81.2Іта-4+81,2Укр-4
У словнику вказано основні значення іспанських та українських слів за сучасним діючим правописом. Окрім літературної та побутової, лексика словника охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки і техніки. Відповідники до різних значень розмежовано, що дозволяє вибрати потрібний варіант перекладу; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови та словосполучення.
Іспансько-український та українсько-іспанський словники містять разом понад 440000 слів та словосполучень в одному томі. Словник розраховано на перекладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іноземців.
ISBN 978-966-569-289-8
© ВТФ «Перун», 2013
V
Передмова
Іспанська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов (романська група, іберо-романська підгрупа). Писемність на основі латинського алфавіту. Іспанською мовою як державною користуються, окрім Іспанії, Мексика, Аргентина, Болівія, Венесуела, Гватемала, Домініканська Республіка, Колумбія, Коста- Рика, Куба, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Фшіпіни, Сахар- ська Арабська Демократична Республіка та США. Звертаємо увагу на те, що в США — дві державні мови — англійська та іспанська, якою користуються понад 38 мільйонів американців. Іспанська мова — це офіційна мова Європейського союзу, ООН та ОАД. На загал, іспанською мовою послуговуються понад 400 мільйонів жителів планети Земля. На Балканах та Середньому Сході зустрічається давньоіспанська мова (judeoespañol), якою говорять сефарди-нащадки євреїв, котрих було вигнано з Іспанії у 1442р.
Іспанська мова розпадається на дві групи діалектів: північну, яка поділяється на леоно-астурійську та арагонські діалекти (Кастильський, Ріохський, Арагонський, Галісійський, діалект Чурро та Каталанський), та південну, яка складається з Андалузького, Мурсійського, діалекту Естремадури (estremeño), Мадридського, Валенсійського, Ла-Манчського та Канарського діалектів.
Каталанський (Валенсійський) діалект почав формуватися у самостійну мову починаючи з IX століття і став другою державною мовою в Каталонії в 1930х роках (був заборонений фашистами генерала OpáHKo з 1936 до 1975 року). У 1979 році став офіційною мовою в Каталонії, а з 2002 року Каталонська мова стала другою державною мовою Іспанії.
За межами Іспанії існує безліч діалектів Іспанської мови. В Африці: Сахарський та Екватор. Гвінеї. В Америці: амазонський, андський, антиохськИй, східно-болівійський, карибський, північ- ноколумбійський, кубинський, домініканський, панамський, пуерториканський, центральновенесуельський, маракайський, центральноамериканський, чилійський, діалект Чілбе, цен- тральноколумбійський, екваторіальний, північномексиканський, південномексиканський, юкатанський, парагвайський, перуан- ський-побережний, північноперуанський побережний, уругвайський, соціолект лунфардо, філіпінський та іспансько-креольська мова чавакано.
Окрім діалектів, існує багато похідних від іспанської мови: іспансько-англійська суміш — спанінгліш] іспано-англійська суміш яніто (Гібраалтарі); іспано-індіанська суміш — йопара (в Парагваї) іспано-португальська суміш — портуньол; іспано-ка- таланська суміш — так звана валенсійська мова; стародавня мова євреїв Леванта — ладино; соціалект Буенос-Айреса — мунфардо (на сьогодні не існуючий).
Іспанську мову також називають кастильською (castellano) відповідно до регіону, в якому вона зародилася. Цим підкреслюється її відмінність від інших мов та діалектів Іспанії: ка- таланської мови, галісійської, баскської, аранської, арагонської та астурійської, які багатьма мовознавцями вважаються не іспанськими мовами.
Історично Іспанська мова є продовження народної мови латини, яку на Піренейський півострів принесли римляни у час Пунічних воєн (III ст. до н. е.) і яка замінила говірки автохтонного населення — іберів. Наступні завоювання Іспанії германськими племенами (V ст) та арабами (VII — XV ст.) вплинули лише на словниковий склад іспанської мови. В основу літературної мови ліг діалект Кастилії, через що іспанська мова довго називалася кастильською.
Звуковий склад іспанської мови дуже змінився у порівнянні з народною латиною: початкове латинське Т перетворилося на “h”, а потім зникло з вимови, зберігаючись лише в орфографії (лат. filiam > ісп. hijo [іхо]) - “син"); групи приголосних fi, pl, сіа початку слова перетворювались на м'яке I [II] (лат. flammam > ісп. flama - “вогонь”); вибухові приголосні в положенні між голосними ставали дзвінкішими (лат. apothecam > ісп. bodega - льох”); характерна для іспанської мови дифтонгізація латинських коротких наголошених голосних ó та é (лат. sortem > юп. suerte - “доля”).
В сучасній іспанській мові п’ять простих голосних а, о, е, і, и, велика кількість дифтонгів і трифтонгів, 18 приголосних - 16 твердих та 2 м’які - II і ñ. Слова, які закінчуються на голосну, а також на n і s, мають наголос на передостанній склад (Dolores - Долорес”, canto - “спів”), а слова з закінченням на інші приголосні мають наголос на останньому складі (cristal - “скло”). Усі випадки відхилення від цих правил помічаються на письмі
знаком наголосу (magnífico - “чудовий”). Характерною рисою іспанської орфографП є перевернуті знаки питання та знаки оклику, наприклад: ¿Qué hora es? - “Котра година?”, ¡Qué niña más mona! - “Яка гарненька дівчинка!”.
Граматична будова сучасної іспанської мови в головних рисах склалася до кінця XVI ст. Іменники та прийменники не відмінюються, порядок слів майже вільний. Дієслово має 115 морфологічних та аналітичних форм.
Більшість слів іспанської мови походить від народної латини. Проте у процесі довготривалого розвитку їх значення змінювались (так лат. famelicum - “голодний" та юп. jamelgo - “lUKána”). Латинські слова з класичної латини також входили в іспанську мову і в більш пізні епохи. В лексиці іспанської мови зустрічаються слова германського походження, запозичення з французької, італійської та арабської мов. Через іспанську мову в інші європейські мови перейшла значна кількість арабізмів (напр. “алгебра”, “цифра", “зеніт"), а також слова індіанського походження (tomate - “томат”, “помідор", chocolate - "шоколад", tabaco - “табак”, “тютюн", maíz - “кукурудза", quina - “хіна", cacao - “какао” та багато інших).
Окрім додаткової ñ. іспанська орфографія також використовує такі букви: Áá, lí, Óó, Úú, Oü (букви з акутним наголосом). В діалектах іспанської мови можна зустріти букви з гравісним наголосом: Aá, Éé, ll, Ó6, Üíi та Qq - ce - седилья. Якщо в шрифті відсутня діакритика, наголоси передаються апострофом (а’, е’, ¡’, o’, u’), ü - як іГ, ñ - як пп, інколи як gn.
Усі слова читаються так, як і пишуться. Цьому сприяє таке поняття, як “вокалізм", тобто чітка вимова усіх голосних, тоді як приголосні можуть “проковтуватися” або асимілюватися.
Наведемо основні правила читання: ch - читається як м'яке українське [ч]
II - читається як “й" або “ль", інколи як “дж" h — не читається ніколи, проте зберігається в андалузькій говірці
с — як англійське “th" (в Іспанії) аба як “с" (в Лат. Америці) z — перед а, o, u — як “ю", перед е, і — як “с", “th” (в Іспанії)
^ — перед і, е — як українське “х”, перед іншими голосними —
j — як українське “х”, але більш напружене, s — як українське "с".
х — в залежності від слова, як українське “с”, “х”. Давньоіспанське прочитання — “ш".
gu — перед е, і —■ як “г”, “и” — не вимовляється (окрім сполучення gü).
qu —- перед е, і — “к", “и" — не вимовляється (окрім сполучення
gü)
b та v —— “фрикативний б", на початку слова та носових і губних приголосних ці букви означають звук [Ь]. за вимовою відповідає українському “б”. В інших випадках ці букви означають звук між о” та “в".
Наприклад: Havána > Habána Гавана >Хабана
Хабанера — танець Havanera (ісп. — кубинський діалект).
Наголос в іспанській мові падає на останній склад, або на передостанній, якщо слово закінчується на голосну або приголосні “n” “s”. У виняткових випадках при письмі обов'язково ставиться наголос над наголошеною голосною. Наголос також ставиться за необхідністю розбити дифтонг або для розрізнення частин мови ("cómo" — як?, “como" — як подібно).
Структура простого речення в іспанській мові має прямий порядок слів: підмет, присудок, додаток (El coche es moderno — Машина сучасна). Заперечні речення будуються за допомогою частки “по” перед дієсловом (El país no es grande — Країна не велика). В питальних реченнях використовується інверсія.
У кінці XIX ст. створюються (штучно) норми літературної, так званої сценічної вимови. У XX — XXI ст. в іспанській мові з’являється чимало англійських запозичень. Це пов’язано з активним розвитком англомовного музичного мистецтва, з впливом Інтернету та ЗМІ.
Сучасна українська, порівняно з іспанською, — мова молода, хоча своїми коренями сягає мови давньоруської, мови Київської Русі. Вже в другій половині XVII ст. руська мова була державною для Великого Князівства Руського. Саме так називалася і під такою назвою увійшла наша країна до Речі Посполитої за Договором, підписаним (через рік після смерті Богдана Хмельницького) під Гадячем 6 вересня 1658 р., і який було ратифіковано Сеймом Польщі. Державна мова Великого Князів¬
VI
ства Руського називалася pVcbKOto. Таку ж назву мала і мова тогочасної Запорізької Січі.
Назва Украйна вперше з’явилася у договорі між Річчю Посполитою та Османською Портою, укладеному 28 жовтня 1672 р. у м. Бучач (нині Тернопільської обл.). Збереглися польсько-литовські карти (1650 р.), на яких територія сучасної України названа Кіовія. Така назва державного утворення на українських землях в офіційному правовому міжнародному акті прозвучала вперше. Сама ж Украйна тих часів являла собою територію, роздерту на чотири частини Польщею, Литвою, Османською Портою та Московським Царством. Тоді ж таки утвердилися і почали розвиватися численні діалекти України. Внаслідок мовної дифузії через прозорі кордони України до її мови увійшла і натуралізувалася величезна кількість слів іншомовного походження. Поступово діалекти та говірки перетворилися на цілком самостійну мову, яка змінила багато назв — від руської, південноруської та малоросійської до сучасної української мови. Треба знати і пам ятати: Малоросія це осердя, початок Великої Росії, а не її окраїна, як Англія — основа Великої Британії. Втім, починаючи з кінця XVII ст. і до початку XX ст., українська мова неодноразово заборонялася до офіційного вжитку. Українською дозволялося лише віршувати, ставити вистави (переважно фольклорного характеру), спілкуватися усно та у приватному листуванні.
У1904 році видатний російський філолог та історик академік Шахматов Олексій Олександрович (1864 — 1920) запропонував, а Російська Академія Наук підтримала, визнати Українську мову офіційно, відмінити будь-які обмеження до вжитку української мови в Російській Імперії. Отже Українська мова визнана офіційно мовою у 1906 році.
Лише після революції 1905 року в Російській імперії українська мова була офіційно визнана і царським урядом. Наступного року було видано “Словарь української мови” Б. Грінченка (до речі, білінгвістичний на взірець словників Памви Беринди та Івана Котляревського). Почалося видання білінгвістичних словників української та мов Європи, і навпаки. У 1922 році українська мова стала державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). У1945 р. українська мова набула визнання як мова однієї з держав - засновників та членів Організації Об’єднаних Націй (ООН). За часи існування СРСР було видано Словник Української Мови на 132 тис. слів, 11 томів, за редакцією академіка І. Білодіда та за участі визначних поетів того часу М. Рильського та П.Тичини. Також побачили світ відомі іспансько-українські словники. Видавалися також українсько-іспанські словники різних укладачів та різного обсягу — від 10 000 слів до 50 000 слів і більше.
Починаючи з 1991 року, мовознавці та лексикографи України почали створювати все більше різноманітних словників, як тлумачних, так і білінгвістичних, як галузевих, так і візуальних. Лише у видавництві “Перун” за роки незалежності словниковою редакцією було створено і видано 38 словників. Деякі з них було нагороджено дипломами та визнано Книгою Року на міжнародних книжкових ярмарках та в різноманітних рейтингових акціях у Києві, Львові та Москві. Словники-білінгви “Перуна” відомі також і в “далекому зарубіжжі” — Іспанії, Франції, Італії, Португалії, Канаді, США та Бразилії.
Даний Словник — це тридцять восьмий словник видавництва, про що свідчить цифра на його авантитулі — XXXVIII. Пропонований читачеві “Іспансько-Український словник, Українсько- Іспанський словник" — на 440 000 слів та словосполучень, або, як зараз кажуть, одиниць перекладу, обидві частини в одному томі.
Словник такого обсягу зазвичай створюють, виходячи з таких міркувань:
— мова — засіб спілкування, за допомогою якого інформація від одного інтелекту передається іншому;
— інтелект — створений людиною віртуальний продукт, який фіксує усі зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі та впливає на ці зміни, створюючи нові умови існування людини в природі.
Словник-білінгва великого обсягу — це перш за все інструмент, який допомагає перекладачеві-професіоналу точно зрозуміти письмові або усні іншомовні джерела та перекласти їхні тексти з мови оригіналу на іншу мову.
Обсяг слбвника (лексикону) у будь-якій мові зумовлюється такими факторами:
1. Кількість нейронів у корі головного мозку людини приблизно однакова для всіх і не залежить від раси, національності тощо.
2. Кількість предметів, що оточують сучасну людину, однакова для всіх і не залежить від місця перебування людини на Землі, держави, в якій вона мешкає. Таким чином, кількість іменників в усіх сучасних мовах має бути однаковою.
3. Діяльність людини від її народження і до самої смерті складається приблизно з однакової кількості рухів, думок, вирішень тих чи інших проблем, що виникають внаслідок цієї діяльності. Таким чином, кількість дієслів в усіх сучасних мовах має бути теж однаковою.
4. Для того, аби передати враження від побаченого, описати вигляд предмета або дії істоти чи механізма, кількість прикметників, дієприкметників та інших частин мови теж має бути однаковою.
Виходячи з таких простих на перший погляд істин, неважко дійти висновку, що слбвники будь-якої сучасної мови складаються з майже однакової кількості слів та словосполучень. Різниця полягає лише в кількості діалектів та говірок даної мови, від яких залежить синонімічний та омонімічний ряд. Так, наприклад, іспанське sigüeña в українській мові має такі відповідники: лелека, чорногуз, гаистер, чугайстер, бусел, бусол, боцун, боцюн, бузько і, мабуть, цей ряд можна продовжити. Сама по собі іспанська мова "коротша” за українську, але, зважаючи на наявність транскрипцій у Іспансько-українській частині Словника, ми бачимо, що вона значно більша за кількістю сторінок, ніж Українсько-іспанська частина Словника. Сучасна лексикографія, вельми комп’ютеризована, вказує на усереднене число « 230 000 4-210 000. Саме цим пояснюється кількість реєстрових слів та одиниць перекладу у пропонованому читачеві Словнику 230 000 + 210 000 « 440 000 (дані числа наближені).
Звертаємо увагу користувача на такі поняття, як літературна мова, розмовна лексика і таке інше. В сучасній літературі автори наводять діалоги, тобто розмову, бесіду між героями, написану автором і надруковану друкарем. Книга вийшла друком і таким чином стала надбанням літератури даної країни. Отже, розмовна мова персонажів перетворилася на літературну мову. Якого ґатунку така “літературна мова”? Це питання до автора твору. Але відповідати на такі питання має Словник.
На початку XXI століття українська мова своєю усталеністю та упорядкованістю майже зрівнялася з європейськими мовами. Українська мова також майже наздогнала європейські за термінологією і багато запозичила з них, особливо у царині наукової та технічної лексики.
Проте лексикографам та мовознавцям України ще багато потрібно працювати (об’єднати десятки діалектів її національних меншин, вирішити питання мовного упосереднення між Заходом та Сходом України), аби українська мова, подібно до німецької, французької, англійської та іспанської могла завоювати статус міжнародної мови.
Окрім літературної та побутової лексики, Словник охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки й техніки. На превеликий жаль, серед науковців України не досягнуто згоди щодо українського написання не те що термінів, але навіть самих назв наук та їх галузей. Нащадки української “діяспори”, що повертаються в Україну зі своїх нових англо-, німецько-, франко-, польсько- та іншомовних батьківщин, привозять лексику своїх предків і намагаються втулити архаїчну словникову екзотику в сучасну, усталену, нормативну, наукову термінологію української мови. Так з’являються, а точніше, відновлюються, свого часу внесені, попри усі закони етимології та транслітерації, терміни типу “кемія” — хімія; “етер" — ефір; “аритметика” — арифметика; “гокей" — хокей; “Гельсінки” — Хельсінки; “гин- дус" — індус; “шпиталь” — лікарня; “копальня, копанка" — шахта; “пательня” — сковорода. Таким чином, лексика, яка вважалася зросійщеною, зполонізованою, згерманізованою, зтатар- щеною та зтуречченою, на сьогодні підміняється лексикографами невідомого походження такою ж невідомого походження, термінологією, і, що цікаво, знаходить серед науковців України прихильників, реформаторів та “революціонерів” в сучасній українській мові. Такі “реформатори” дуже тішаться з того, що їхні “реформи” призведуть до повного хаосу в українській науці, а також вимагатимуть десятків мільярдів гривень на впровадження їхніх граматичних опусів у підручники, посібники та довідники для середньої школи. Такі реформи спрямовані на знищення освіти українців.
Слід відзначити, що іспаномовна громадськість до сьогодні неоднозначно ставиться до нововведень з Інтернету.
Нам, українцям, теж не слід поспішати з усякого роду новаціями в українському правописі.
Даний Словник укладений за українським правописом, чин- ни на день його виходу з друку. Словник розрахований на перек- ладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іспаномовних іноземців.
Б. Г. Бусел.
Alfabeto daktilnym
Дактилологія (ручна абетка)
з и і ї й к л м
н
о
п
ф
х цчшщь ю я
VIII
Abreviaturas Умовні скорочення
Іспанські
adjetivo
adj
прикметник
adverbio
adv
прийменник
ambiguo
amb
двозначне
apócope
ap’oc
апокопа
antiguo
antl
застаріле слово
artículo
art
артикль
aumentativo
aum.
збільвальний
común
com.
середній рід
comparativo
comp.
порівняльна ступінь
conjunción
conj
сполучник
demostrativo
dem
вказівний (займенник)
diminutivo
det
зменшувальний
etcétera
etc.
іт. д.
exclamativo
exclam
вигук
femenino
f
жіночий рід
gerundio
per
герундій
impersonal
impers
безособова форма
indeterminado
indet
безособовий
займенник
infinitivo
inf
інфінітив
interjección
interj
вигук
interrogativo
interr.
питальний
(займенник)
irregular
irr.
неправильна (форма)
locución adverbial
loc.adv.
прислівниковий вираз
locución conjuncional
loc.conj.
складний сполучник
locución preposicional
loc.prep.
складний прийменник
masculino
m
чоловічий рід
numeral
num
числівник
participio
P
дієприкметник
personal
pers
особовий (займенник)
plural
pi
множина
posesivo
pos
присвійний (займенник)
preposición
prep
сполучник
pronombre
pron
займенник
reflexivo
refl
зворотній займенник
relativo
reí
відносний займенник
singular
sg
однина
subjuntivo
subj
субхунтив
superlativo
sup.
найвища ступінь порівняння прикметника
sustantivo
sust
іменник
usted
Ud.,Vd.
Ви
verbo
V
дієслово
verbo intransitivo
vi
неперехідні дієслова
verbo reflexivo
vr
зворотнє дієслово
verbo transitivo
vt
перехідне дієсло
Українські
Авила
Ав.
Ávila
Алава
Ал.
Álava
авіація
ав.
aviación
автомобільна справа
авто
automobilisme
аккузатив (відмінок)
акк.
accusativo
Аликанте
Алик.
Alicante
Альбасете
Альб.
Albacete
Альмерія
Альм.
Almería
анатомія
анат.
anatomía
Андалусія
Анд.
Andalucía
Антальські острови
Ант. о-ви
Antillas (islas)
антропологія
антр.
anthropología
Арагон
Ар.
Aragón
Аргентина
Арг.
Argentina
артикль
арт.
artículo
археологія
археол.
arqueología
архітектура
архіт.
arquitectura
астрономія
астр.
astronomía
Астурія
Аст.
Ásturias
бактеріологія
бакт.
bacteriología
бджільництво
бджіл.
apicultura
безособовий(е)
безос.
forma impersonal
біблеїзм
бібл.
expresión bíblica
біологія
біол.
biología
біохімія
біохім.
bioqímica
Біская (Віская)
Віск.
Vizcaya
Болівія
Вол.
Bolivia
ботаніка
бот.
botánica
будівництво
буд.
edificación
Валенсія
Вал.
Valencia
Вальярдолід
Вальяд.
Valladolid
Венесуела
Вен.
Venezuela
ветеринарія
вет.
veterinaria
вживається
вжив.
se usa
вигук
виг.
interjection
відмінок
відм.
caso
відносний займенник
віднос.
pronombre relativo
військовий термін
військ.
término militar
вказівний займенник
вказ.
pronombre, demonst- rativo
вставне слово
вставн. сл.
inciso
Галісія
Гал.
Galicia
галіцизм
гал.
galicismo
Г ватемала
Гват.
Guatemala
географія
геогр.
geografía
геодезія
геод.
geodesia
геологія
геол.
geología
геометрія
геом.
geometría
геофізика
геофіз.
geofísica
геральдика
геральд.
heráldica
IX
Колумбія
Кол.
Columbia
Кордоба
Корд.
Córdoba
Коста-Ріка
К.-Р.
Costa Rica
Країна Басків
Баск.
País Vasco, Vascongadas
Куенка
Куен.
Cuenca
кулінарія
кул.
cocina
Латинська Америка
Ам.
América Latina
Леріда
Пер.
Lérida
лінгвістика
лінгв.
lingüística
лісництво
ліс.
silvicultura (administración forestal)
література
літ.
literatura
літр
л
litro
логіка
лог.
lógica
Логроньйо
Логр.
Logroño
майбутній час
майб.
futuro
Малага
Мал.
Málaga
математика, число
мат.
matemáticas
медицина
мед.
medicina
Мексика
М.
México
металургія
мет.
metalurgia
метереологія
метеор.
metereología
механіка
мех.
mecánica
минулий час
мин.ч.
pasado
мисливство
(полювання)
мисл.
término de caza
мистецтво
мист.
pintura
міліграм
мг.
miligramo
мінералогія
мін.
mineralogía
міфологія
міф.
mitología
множина
мн./рІ
plural
морський термін
мор.
término marítimo
музика
муз.
música
Мурсія
Муре.
Muda
Наварра
Нав.
Navarra
називний відмінок
наз.
(caso) nominativo
наказовий спосіб
наказ.
imperativo
наприклад
нап.
por ejemplo
наука
наук.
ciencia
нашої ери
н.е.
nuestra era
недоконаний вид дієслова
недокон.
aspecto impefecto de verbo
незмінювальний
незмін.
invariable
неозначена форма
Heo3H./indéf
infinitivo
Нікарагуа
Нік.
Nicaragua
Овьедо
Ов.
Oviedo
однина
одн./sing
singular
оптика
опт.
óptica
особа дієслова
ос. д.
persona (de verbo)
особова форма
особ.ф.
forma personal, pronombre personal
острови
ост.
isla(s)
Паленсія
Пал.
Palencia
палеонтологія
палеон.
paleontología
Панама
Пан.
Panamá
Парагвай
Пар.
Paraguay
гідрологія, гідротехніка
гідр.
hidrología, hidrotécnica
Гіпускоа
Гіп.
Guipúzcoa
гірництво
гірн.
¡minería
голосний звук
голоси.
vocal
Гондурас
Гонд.
Honduras
грам
г.
gramo
грамматика
грам.
gramática
Гранада
Гран.
Granada
грубе слово, вираз (міцне)
груб.
palabra (expresión) vulgar
давальний (відмінок)
дав.
(caso) dativo
дивись
див.
véa (se)
дипломатичний
термін
дип.
término diplomático
діалектизм, сленг
діал.
dialecto
дієприкметник
дієприкм.
participio
дієслово
дієсл.
verbo
доконаний вид дієслова
докон.
aspecto perfecto de verbo
Домініканська
Республіка
Дом. Р.
República Dominicana
Еквадор
Екв.
Ecuador
економіка
екон.
económica
економічний термін
ек.
término comercial
електротехніка
електр.
electrotécnica
ентомологія
ент.
entomología
Естремадура
Естр.
Estremadura
етнографія
етнограф.
etnografía
етнографія
етн.
ethnographie
жаргон
жарг.
jerga
жіночий (рід)
ж/f
femenino
займенник
займ.
pronombre
залізничний
транспорт
зал.
transporte ferroviario
заперечний
запереч.
negativo
заперечувальний
займенник
запереч.
pronombre negatvo, párticula negativa
звуконаслідувальне
слово
звуконаслід.
onomatopeya
знахідний (відмінок)
знахід. в
(caso) acusativo
значення
знач.
significación
зоологія
зоол.
zoología
і так далі
і т.д.
etc., etcétera
іменник
ім.
sustantivo
інфінітив
інфін./infin
infinitivo
історія
іст.
historia
іхтіологія
іхт.
ictiología
Кадіс
Кад.
Cádiz
Канадські острови
Кан.о-ви
Canarias (islas)
Кантабрія
Кант.
Cantabria
карти (гра)
карт.
juego de cartas
Касерес
Кас.
Cáceres
Кастилія
Каст.
Castilla
Каталунія
Кат.
Cataluña
кілограм
кг.
kilogramme
кілометр
км.
kilómetro
кіно
кіно.
cinematógrafo
X
педагогіка
<»
пед.
pedagogía
питальний
(займенник)
пит.з.
interrogativo
Південна Америка
Півд. Ам.
América del Sur
підсилювальна
частка
підсил.
partícula expletiva
поетичне слово
поет.
palabra (expresión) poética
поліграфія
полігр.
poligrafía
політичний термін
політ.
término político
порівняльний ступінь
порів.
grado comparativo
порядковий
числівник
порядки
(numeral) ordinal
прийменник
npuÜM./prép
preposición
прикметник
npumJadj
adjetivo
присвійний
займенник
присв.
(pronombre) posesivo
присудок
прис.
predicado
психологія,
психіатрія
псих.
psicología
Пуерто-Рико
П.-Р.
Puerto Rico
радіотехніка
радіо
radiotécnica,
radioelectrónica
регіон
Ріо-де-ла-Плата
Р. Пл.
región Río de la Plata
релігія
рел.
religión
рибальство
риб.
piscicultura
рік
р.
1 .año* 2.ciudad
родовий (відмінок)
род.
(caso) genitivo
розділовий
сполучник
розділ.
aonjunción disyuntiva
роки
рр.
años
садівництво
сад.
jardinería
Саламанка
Сал.
Salamanca
Сальвадор
Сальв.
Salvador
Самора
Сам.
Zamora
Сантандер
Сант.
Santander
Сарагоса
Cap.
Zaragoza
Севілія
Сев.
Sevilla
Сеговія
Сег.
Segovia
середній рід
с.
neutro
сільске господарство
с.-г.
agricultura
складний
склад.
compuesto
скорочення
скор.
abreviatura
слово
сл.
palabra
Сорія
Сор.
Soria
спеціальний термін
спец.
término especial
сполучник
спол./сопі
conjuntivo
спорт і фізкультура
спорт.
deporte y cultura física
стверджувальна
частка
ствердж.
partícula afirmativa
століття
с.
siglo
ступінь
ст.
grado
тавромахія
тавр.
tauromaquia
Таррагона
Тар.
Tarragona
театрознавство,
театр
театр.
teatro
текстильна справа
текст.
industria textil
телебачення
тел.
televisión
теперішній час
теп.
presente
термін шахової гри
шах.
ajegrez
Теруель
Тер.
Teruel
техніка
тех.
técnica
Толедо
Тол.
Toledo
топографія
топ.
topografía
торгівля
торг.
comercio
у значенні
у знач.
en función de
Уельва
Уельв.
Huelva
Уеска
Уеск.
Huesca
узагальнений
іменник
узагал.
sustantivo colectivo
умовний спосіб
умов.
modo subjuntivo
Уругвай
Уругвай
Uruguay
фармокологія
фарм.
farmacología
фізика
фіз.
física
фізіологія
фізіол.
fisiología
фізкультура і спорт
спорт.
cultura física
Філіпіни
Філ.
Filipinas
філологія
філол.
filología
філософія
філос.
filología
фінансовий справа
фін.
término comercial
фольклор
фольк.
poético-popular,
folklore
форма
ф.
forma
фотографія
фото
fotografía
хімія
хім.
química
хірургія
хір.
cirugía
Центральна Америка
Ц. Ам.
América Central
церковне слово, вираз
церк.
palabra (expresión) religiosa
час
ч.
tiempo
числівник
числУпит
numeral
Чілі
Чіл.
Chile
чоловічий рід
ч
masculino
шаховий термін
шах.
ajedrez
юридичний термін
к>р-
término jurídico
Лексикографічні джерела
1. Real Academia Española. Diccionario de la lengna Española 20-a ed. Madrid, 1994.
2. Enciclopedia univer Sopeña. Diccionario illustrado de la lendua Española. Bacelona 1989. T. 1—10.
3. Enciclopedia universal ilustrada. Madrid
4. Diccionario de uso del español. Alonso M. Madrid 1971.
5. SPANISH DICTIONARY, SPANISH - ENGLISH, ENGLISH - SPANISH, Claremont books, London, 1990
6. Larousse. Gran diccionario Español-Frangós, Frangós-Español. 2007.
7. Іспансько-український, українсько-іспанський словник. Перун, 2009р.
8. Большой испанско-русский словарь. Русский язьїк. медиа; Дрофа,Москва, 2008г.
9. Большой русско-испанский словарь, Русский язьїк, медиа, Москва 2004г.
10. Великий Тлумачний словникй сучасної української мови. Перун, 2009р.
11. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. Перун, 2009р.
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO
ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ
СЛОВНИК
ALFABETO ESPAÑOL ІСПАНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Аа
a
Nn
ЄНЄ
вь
6e
Ññ
еньє
Сс
ce
Оо
0
Ch ch
ЧЄ
Рр
пе
Dd
де
Qq
ку
Ее
e
Rr
ере
Ff
ефе
Ss
есе
Gg
xe
Tt
те
Hh
аче
Uu
У
Ii
i
Vv
уве
Jj
хота
Ww
уве добле
Kk
ка
Xx
екіс
L1
еле
Yy
і ґрієґа
Lili
ельє
Zz
седа
Mm
еме
c перед e, і вимовляється як “се”, “сі”; перед а, o, u — “ка”, “ко”, “ку”. ch вимовляється як “ч”.
g перед е, і вимовляється як “х”; у буквосполученнях gue, gui — як “ґе”, “ґі”. h не вимовляється.
11 вимовляється як м’яке “л”. ñ вимовляється як м’яке “н”.
у перед голосними вимовляється як “й”; у значенні сполучника — “і”, z вимовляється як губно-зубне “с”.
abacorar
А, а1 /і. 1-ша літера іспанського алфавіту а; 2. муз. нбта ля; - mayor ля мажбр; ~ menor ля мін0р; 3. вищий, перииоклЯс- ний; de categoría “а” вищої категбрії; а por а у be por be loe. adv. тбчно; no saber ni la а НІЧ0ГО не 3HáTH, бути цілковйтим невігласом
a2 prep 1. (іпросторові відношення) кінцева точка руху до, в, на; ir al cine (al médico) йти в kíhó (до лікаря); subir al techo піднімЯтися на дах; ¿ a dónde? кудй?; 2. напрямок до, в, на; volverse a la pared повернутися до стінй; mirar al suelo дивйтися в збмлю; 3. відстань в; a cuatro kilómetros de la ciudad у чотири кіломбт- pa від міста; в деяких сполученнях означає положення поблизу чого-н., на чому-н. в, за, на; a la mesa за столбм; а Іа puerta в дв0рі (у двбрях); a la cabeza на голові; 4. в деяких прислівникових сполученнях означає перебування під пливом навколишнього середовища в, на; аі viento на вітрі; al sol на ебнці; a la sombra в тіні; al aire libre надвбрі (на вулиці); 5. в складі прислівникових і прийменникових сполучень означає просторові відношення: a la derecha прЯворуч; a la izquierda ліворуч; a ambos lados по обидва ббки; al final de la calle в кінці вулиці; al borde del camino край дорбги; 6. (часовівідношений) в складі лексикосинтаксичних конструкцій означає: дату: a doce de agosto дван0дцятого серпня; годину доби: a las ocho у media о пів на дев’яту; час, що минув з певного моменту ч0рез; на; a los ocho días чбрез; за; вісім днів; аі quinto día на п’Ятий день; одночасовість: a la salida del sol зі схбдом ебнця; 7. в складі прислівникових сполучень означає часові відношення: al mediodía опівдні; a veces інколи; al fin нарбшті; а tiempo вч0сно; 8. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням послідовності, чергування):día a día день за днем; línea a línea рядок за рядкбм; 9. (входить до складу прислівникових сполучень з вказівкою на знаряддя): а mano вручну; pintar al óleo писЯти олією;
10. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням способу дії): а escondidas пбтай; a la francesa по-
французьки, на французький манір; vivir a lo grande жйти на ширбку нбгу; 11. (мета дії) в сполученні дієслова руху з inf: salió a dar un paseo він вййшов прогулятися; ¿a qué? навіщо?, для чбго?; ¿ a qué me llamas? навіщо ти менб кличеш?; 12. (входить до складу конструкції sust + а + ini): problema a resolver проблбма, що підлягЯє вйрішенню; 13. (розподільче значення) по; a tres libros por cabeza по три кнйги на людйну; a cien pesetas por día по сто necéT в день; 14. (в поєднанні з прикметником) щбдо, ctocóbho; a bueno у honrado no hay quien lo aventaje щб до доброти І HéCHOCTi, то в цьбму він пере- Bépuuye всіх; 15. (вводить пряме доповнення, що позначає особу, живий предмет, персоніфіковане поняття): curar аі enfermo вилікбвувати хворого; maltratar al perro крйвдити соббку; no ver a nadie нікбго не бЯчити; amar a la Patria (а Іа libertad) любйти батьківщйну (свободу);
16. (вводить непрямий додаток адресата): escribir a su hermano писати брбту;
17. (утворює атрибутивну конструкцію з іменниками): cocina a gas гбзова плитб;
18. (входить до складу конструкції а + inf, що виражає):умову, a saber yo que había de venir якби я знав, що він прййде; а decir verdad пр0вду кажучи; наказ: ¡ а callar! мовчбти!; 19. (входить до складу конструкції ai + inf, що виражає): одночасовість і послідовність двох дій: al entrar... захбдячи, зайшбвши...; al oír aquellas palabras... почувши ці cnoeá...; причину: al no encontrarle le dejé un recado не застЯвши йог0, я залишйв йому запйску; 20. (показник керування при іменниках, прикметниках і д/єсловаУ): el prólogo а este libro передмова до цібї кнйги; desagradable a la vista неприбмний на вйгляд; negarse a pagar відмовлятися платйти; 21. (входить до складу дієслівних перифраз зі зніченням початку дії, найближчого майбутнього): echar а correr кйнутися бігти; volver a pensar знбву подумати; va a llover екбро піде дощ; 22. (входить до складу прислівниковий і прийменникових сполучень з абстрактними іменникамй): a este respecto щбдо цьбго; a este objeto з цібю метбю; аі
contacto de algo при конт0кгі з чим-н.; аі influjo de algo під вплйвом чого-н.; a por іос. prep. Meié рухугв\ ir a por agua (a por pan) йти по вбду (по хліб); a que іос. conj. вводить підрядні речення мети після дієслів руху щоб; vengo a que me digas toda la verdad я прийшбв, щоб почути від Té6e всю прбвду; іос. adv. (a) pámroM, (а) що якщб; ¡ a que no le encontramos en casal а рЯптом ми не заст0немо йогб вдбма!; іос. adv. от побЯчиш, б’ємбея об заклЯдІ; ¡ a que llueve esta tarde! от по- ббчиш, сьогодні ввбчері буде дощ!; ¡ а que sí! отак!; і a que по! а от і ні! aba /771. гр^ба вбвняна тканйна; 2. бурнус ababa їдив. amapola 1 ababari тдіал. зоол. нутрія ababaya тдіал. бот. nanán, дйнне дбрево ababo /77 прапрЯдід
ababol /771. див. amapola 1; 2. бевзь, тютя; роззЯва
abacá f бот. абЯка, текстйльний банбн, манільське прЯдиво (волокно, тканина) abacates /77р/абакбти (інд&нці в Уругваї) abacería f 1. бакалійна крамнйця; 2. про- дуктбвий магазйн abacero m крамбр; бакалійник abacial adj церк. 1. абЯтський; 2. монастирський
abaciato m церк. сан абЯта abacio adj що не Máe npáea гблосу, без npáea гблосу
abacisco m спец, дрібнб бруківка ábaco /771. рахівнйця; 2. лічйльна таблй- ця; 3. мат. номогрбма; ~ pitagórico таб- лйця мнбження; 4. архіт. аббк(а), вбрхня частйна капітблі; 5. (ш0фа) для пбсуду; поставбць; 8. лотбк, корйто (для промивання золота); ~ mágico мат. чарівнйй квадрбт
abacómite m 1. осбба, що вхбдить до склбду пбчту; 2. /ст. аббт, що Máe тйтул грЯфа abacora їдіал. див. albacora2 abacorado adjдіал. переслідуваний, má- ний
abacorar vt\. Л. Ам. смілйво брбтися (за що-н.)\ 2. Л. Ам. складбти, відкладЯти, накопйчувати, наживбти (капггагі)\ 3. діал. переслідувати, не давбти прохбду; А. діал. приструнчувати, приббркувати; 5. діал. заставати на місці злбчину
1
abacosa
Я abacosa fflne. arvejo abactio m штучний аббрт abactor m конокрЯд
abad m і. церк. абЯт, настоятель монастиря; 2. діал. свящЄник; 3. див. abadejo 3; como canta el % responde el sacristán який піп, такий прихід; el ~ de lo que canta yanta що посієш, те й пожнЄш; si bien canta el ~ no le va en caga el monaguillo кбжен Máe знЯти своє місце abadanamiento m чинення шкіри abadanar вчинити шкіру abadavina f орніт. зеленушка, дубоніс (птаК)
abade тдіал. парафіЯльний свящЄник abadejo т 1. í- común) тріскЯ; 2. орніт. ко- рольок (птах)', 3. шпЯнська мушка abadeng«o 1. adj див. abacial; tierras ~as монастирські зЄмлі; 2. тдив. abadía 2, З abadernar vt мор. кріпити abades трізоол. жорсткокрйлі abadesa f 1. абатиса, ігуменя; 2. діал. хазЯйка будйнку розпусти abadesal діал., abadesco, abadesil adj див. abacial
abadía f церк. 1. сан (звання) абЯта (аба- тйси); 2. майнб (прибуток) абЯта; 3. абЯт- ство; 4. діал. будйнок священика abadiado, abadiato тдіал. abadía 1,2, З abafo зсунезабЯрвлений abajadero т схил, спад; укіс abajador т чорнорбб (що завідує інструментом в шахті)
abajamiento1 m 1. знйження; 2. див. abatimiento; 3. знйження цінй, знйжка abajamiento2 m муз. 1. зниження зв^ку; 2. транспонувЯння
abajar11. vi заст. схбдити вниз, спускЯти- ся; 2. вихбдити, схбдити, висЯджуватися;
3. заст. пЯдати, знйжуватися, опускЯтися; слЯбнути, спадЯти; 4. бліднути, блЯкнути, знебЯрвлюватися(/7р00арб//); 5. иґнестй вниз; опускбти, спускЯти; - el telón опус- тйти зЯвісу; 6. знйжувати (цінУ)\ зменшувати, послЯблювати (напругії', пом’якшувати (вимоги)', 7. заст. нахиляти, наги- нЯти
abajar2 vt знйжувати тон (у муз. інструмента)
abajarse діал. починЯти гнистй, бути з душкбм
abajeño Л. Ам. 1. adj що живб в низині; 2. північний (про жителгії, 3. m урбдженець (жйтель) низйн (узбережжя); 4. сіверЯнин abajino Л. Ам. 1. adj див. abajeño 1; 2. m див. abajeño 4
abajo 1. adv (напрямок, вживається також в якості післяйменника) вниз, донйзу; cuesta ~ вниз схйлом; з горй; ir cuesta ~ котйтися похйлою плбщою, котйтися по похйлості; río - вниз за течіЄю; escalera - вниз схбдами; de ~ arriba знйзу вгбру; знйзу догорй; dar - спускЯтися; ir hacia - йти вниз; venirse - завалйтися; 2. (місце) вниз^; de ~ нйжній; знйзу; barrio de ~ нйжній квартЯл міста; нйжнє місто; hallarse ~ знахбдитися внизу; 3. нйжче, дЯлі (про місце в документі, книзі)', еі ~ firmante нижчепідпйсаний; 4. interj геть!;
¡ - la guerra! геть війну!; 5. геть (з)!; ¡ - del carrol геть з машйни!; 6. тдіал. північне узбережжя
abalallar vt діал. прибивЯти до землі; топтЯти, толочйти, витбптувати (посіви, рослини)
abalanzamiento ті. кидЯння, шпурляння, жбурлЯння; 2. порйв (гніву, відчаю) abalanzar vt 1. урівновЯжувати (вЯг); 2. урівновЯжувати; 3. кйдати, шпурлЯти, жбурлЯти; -se 1. (a, hacia, sobre) кйда- тися, накидЯтися, налітЯти; кйдатися (до чого-н.)', -se sobre el enemigo нападати
на вброга, атакувЯти вброга; 2. (а) по- спішЯти (зробити, сказати)', 3. діал. басу- вЯти (про коня)
abalar vt 1. діал. трястй; струшувати; 2. зсбвувати, пересувЯти abalar vt виганЯти геть, проганЯти abalaustrar vt встанбвлювати балюстрЯ- ду (пбручні)
abaldesar vt 1. вичинЯти (овчину, овечу шкурУ)', 2. див. abadanar abaldonar vti. принйжувати, ображЯти;
2. кйдати, зрЯджувати
abaleado adjЛ. Ам. веснянкувЯтий, рябйй; віспувЯтий
abaleadura fi. див. abaleo; 2. ріполбва abaleamiento m див. abaleo abalear1 Звіяти, провіювати (зерно) abalear vt Л. Ам. обстрілювати; вестй стрільб^
abaleo m віяння, провіювання (зерна) abálicos /77р/абЯліки (індіанці в Колумбії та Еквадорі)
abalienación f мед. душевний розлад, психбз
abalizamiento m встановлення бЯкенів (буїв); огорбджування фарвЯтера abalizar vt 1. мор. стЯвити бЯкени (буї); огорбджувати фарвЯтер; 2. Л. Ам. сушити вбсла; -se визначЯти місцеперебувЯння суднЯ
abalorio m 1. (рі) бісер, стеклЯрус; 2. на- мистйн(к)а; no vale un - не вЯртий лЯ- маної копійки
abalsamado adj 1. бальзамічний, що містить бальзЯм; 2. бальзамбваний abalsamar иґготувЯти бальзЯм abaluartar \гідив. abastionar aballado тдіал. прим’Яті (полЯмані) кущі; лігвище (в лісі)
aballar 1. vt пересувЯти; 2. діал. пере- вбзити; 3. гнЯти (худобу); розпушувати (землю)', 4. vi (-se) пересувЯтися aballar \гіжив. пом’якшувати тонй aballar vt заст. скидЯти донйзу aballestar vti. тягнути; натЯгувати; 2. мор. відтягувати трос
abamiado adj шафрЯновий, шафрЯнний (про колір)
abanar гідив. abanicar 1 abandalizar(se) див. abanderizar(se) 1 abanderado m 1. прапоронбсець; 2. рел. хоругвонбсець; 3. суднб, що йде пщ на- ціонЯльним прЯпором; 4. вождь, лідер; діал. суддЯ на лінії (у футболі) abanderamiento m 1. військ, прйзов; набір (вербувЯння) в Ярмію; 2. мор. пропйска сУдна до пбрту (державі) abanderar vti. військ. призивЯти; набирЯ- ти (вербувЯти) в Ярмію; 2. мор. пропйсу- вати судно до пбрту (держави); 3. діал. згуртбвувати об’єднувати єдйною метбю (прогрЯмою); -se діал. згуртбвуватися, об’єднуватися
abanderizar vti. ствбрювати угрупбвання (в партії)', внбсити розкбл; 2. див. acuadrillar 2; -se 1. об’єднуватися в угрупбвання; 2. Л. Ам. приєднуватися до угрупбвання; вступЯти до пЯртії abandolear vííct. див. aballestar abandonado adj і. залйшений; запущений, занедбаний, занехЯяний (про людину); забутий; 2. неохайний, нечепурнйй;
3. незахйщений (про шахову фігуру{); 4. діал. розпусний; 5. Л. Ам. недбЯлий abandonamiento тдив. abandono 1, 2 abandonar vt 1. кйдати, залишЯти; - en manos de la suerte залишйти напризволяще; - la ciudad залишйти місто; 2. занедбувати, занехЯювати, запускЯти (справи, господарство)', 3. відмовлятися; випускЯти (з рук)', впускЯти; - la cuerda вйпустити з рук мотузку; -se 1. віддавЯ-
тися; 2. покладЯтися; довірятися; 3. стЯти неохЯйним (нечепурним); опустйтися; занепЯсти духом; 4. Стйшити хбду (про коня)
abandonismo m капітулянтство abandonista 1. ^'капітулянтський; política - капітулянтська політика; 2. m капіту- лЯнт
abandono m 1. залишЯння, покидЯння; 2. відмбва (від прав, майна)', 3. занедбаність, занехЯяність, запущеність; запустіння; 4. безпорЯдний стан; 5. неохайність, нечепурність; - de destino службб- вий вчйнок, недбЯлість, недбЯльство; соп - муз. невймушено abanero adj заст. лбвчий (про птаха\ abanicamiento m 1. обмЯхування віялом (опахЯлом); 2. див. abaniqueo abanicar vt 1. (vt) обмЯхуватися віялом (опахЯлом); 2. тавр, дражнйти бикЯ мулб- тою
abanico m 1. віяло; опахЯло; en - toe. adv. віялом; 2. вентилятор; 3. пбдув вітру; 4. флюгер; 5. піддувЯло; бстов повітродувних міхів; 6. екрЯн, заслін (від вогню, світла)', 7. їстівнйй гриб; 8. складЯний нам6т; 9. ілЯбля; 10. сл. шпЯга; 11. діал., зал. стріл ковий покЯжчик; 12. мор. підіймЯльний механізм, лебідка; ІЗ. ріал., Л. Ам. бот. півник (квітка)', 14. розчепірена кисть рукй; п’ятбрні; 15. садова решітка; parecer - de tonta метушйтися abanillo m 1. маленьке віяло; 2. рюш abaniqueo m 1. обмЯхування віялом; 2. коливЯння, гойдЯння; 3. надмірна жестикуляція, розмЯхування рукЯми abaniquería f 1. майстерня (фЯбрика) віял; 2. магазйн віял
abaniquero mi. мЯйстер, що виготовляє віяла; 2. продавець віял; 3. підстЯвка для віял
abano /771. див. abanico 1; 2. стельовйй вентилятор; 3. опахЯло (відмуК)', 4. пере- носнйй вентилятор
abanos /77/?/абЯни (індійців Колумбії) abantal m іст. фартух abantar vi діал. википЯти; -se хизувЯтися, вихвалятися, хвалйтися abanto 1. adj невпевнений, нерішучий, боязкйй, лякливий, полохлйвий (про людинУ)', 2. тавр, неповороткйй, повільний (про бика)\ 3. /77 Яструб (різновид) abacador m сортувЯльник (насіння) abacadura fi. сортувЯння (насінні)', 2. діал. вйсівки, відсівки
abacar itf сортувЯти (насіння) abarajar vtfi. Ам. 1. заважЯти, бути на пе- решкбді, бути на завЯді; 2. ловйти (нальоту, перехоплювати; 3. відбивЯти (удар) abarandar vt діал. тримЯти в межах (в рЯмках)
abarañar vt діал. копйчити, складЯти в копйці (сіно)
abaratamiento m знйження ціни, здешевлення
abaratar 1. vt знйжувати (зменшувати) ціну, здешевлювати; 2. продавЯти (купу- вЯти) дешевше; 3. нехтувати; зневажЯти; втрачЯти повЯгу; 4. w'(-se) пЯдати в ціні, дешевшати
abarbechar иґорЯти зЄмлю під пар abarbetar vt і. міцно тримЯти (підтрйму- вати) рукЯми; 2. з’єднувати мотузками; 3. мор. скрижувЯти; А. військ, укріплювати, споруджувати укріплення; -se чіплЯтися abarcas fpiі. абЯрки (шкіряне взуття)', 2. нЯдто простбре взуттЯ abarcadura f, abarcamiento mi. охбплю- вання; 2. військ. охвЯт; обхід; 3. захбплен- ня; оволодіння
abarcar vti. охбплювати, обіймЯти; 2. міс- тйти; 3. брЯтися, хапЯтися (за декілька
2
abertura
справ)\ 4. з’бднути, збирбти, об’єднувати;
5. мисл. обкладати; 6. військ, отбчувати, йти в обхід; 7. Л. Ам. скупбвувати, притрй- мувати (товар для перепродаж})', 8. діал. сидіти на яйцях; quien mucho abarca, poco aprieta за двомб зайцями поженбш- ся — жбдного не впіймбєш abarcón тскобб
abaritonado adj муз. баритонбльний abarloar vt (vi) швартувбти(ся) abarque m діал. виводок (курчат,; пташенят)
abarquero m мбйстер, що виготовляє аббрки (шкіряне взуття) abarquillado adj у формі трубки abarquillamiento m 1. загинання в трубку;
2. вигинбння; жолбблення; деформбція abarquillar vt 1. надавбти фбрми трубки;
2. (v/) жолббити(ся); деформувбти(ся) abarracadura f, abarracamiento m військ. розташувбння тббором, розсблення по барбках
abarracar vi (~se) військ, розташбвува- тися тббором (у барбках) abarrado adj з дефбктом, нерівномірно пофарббваний (про тканину) abarraganamiento m див. amancebamiento
abarraganar vt робити непромокбльною (;тканину)
abarraganarse див. amancebarse abarrajado adjЛ. Ам. розпусний, гулбщий, безпутний
abarrajamiento тЛ.Ам. розпуста; безпутство
abarrajar 1. vt див. abarrar 1; 2. Л. Ам.
вал йти, перекидбти; 3. військ, розсіювати (супротивника)', 4. vt діал. вибігбти, вист- рйбувати; -se 1. діал. спіткнутися (на бігу)', впбсти 2. Л. Ам. вестй розгульне життб; жйти розпусно abarrajo m діал. спотикбння; падіння (при 6¡rA
abarramiento m кидбння, шпурляння abarrancadero m 1. непрохідне місце, дра- говинб, трясовинб; 2. мілкб місце, мілина;
3. скрутнб станбвище abarrancadura f, abarrancamiento m загрузбння, застрягання
abarrancar 1. rf покраяти яругами; 2. зіштбв- хувати в яр; 3. w(-se) сідбти на мілину (про суднЬ)\ -se 1. грузнути, застрягбти (в багнюці, болоті); 2. падати в яр; 3. загрузбти, вли- пбти
abarrar vtA. кйдати, шпурляти; 2. виби- вбти (килим)
abarredera /мітлб, віник; щітка abarrer і/ґзабирбти, підбирбти (дбчиста) abarrilado ^вузькогрудий (про коня) abarrisco adv без розббру, скбпом abarrotada ґдіал. продуктовб крамнйця abarrotadura f, abarrotamiento m 1. пбвне завантбження (судна)', 2. скупбвування товбрів; 3. діал. затоварювання abarrotar1 vt кріпйти залізними балками (брусами)
abarrotar vt\. завантажувати суднб вщерть; 2. напбвнювати (вщерть)', перепбв- нювати, забивбти; 3. Л. Ам. скупбвувати товбр (для перепродаж^)', 4. діал. забивбти товбрами (магазин)', -se діал. див. abaratar(se)
abarrote m 1. мор. пбка, невелйкий тюк (товарну, 2. діал. продуктбва крамнйця;
3.: ~здіал. товбри (предмбти) пбршої по- трбби; продукти; д/продовбльчі товбри abarrotero m діал. крбмбр abarse (вжив. тк. в неознач. формі і в 2-ій ос. одн. імн. наказ, сп.) відхбдити, схбди- ти (з дороги)', ¡ ábate! геть з дорбги! abasar гідив. abastecer abases mpiдив. abaso 2
abasida adj див. abaso 1 abaso, -a 1. adj абхбзький; 2. m, f абха- збць, -ка; 3. я?абхбзька мбва abastamiento m постачання, забезпб- чення
abastanza 1. /достбток, забезпбченість;
2. велйка кількість, нбдлишок; 3. adv достбтньо
abastar 1. и/постачбти, забезпбчувати;
2. vi вистачбти, бути достбтнім; -se 1. запасбтися, забезпбчувати себб; 2. задовольнятися
abastardar vi вирбджуватися abastecedor 1. постачальний, Щ° по- стачбє; 2. торгуючий; спекулюючий; 3. m постачальник; 4.торгбвець, купбць; 5. скупник, перекупник; спекулянт abastecer* vtA. (con, de) постачбти, забезпбчувати; 2. вв6шт\л(продукти харчування, пальне)', -se постачбтися; запасбтися товбрами; закупбвувати товбри abastecimiento m 1. постачбння, забезпб- чення; 2. тех. жйвлення, подбча; - de agua водопостачбння abastero 1. adj іст. див. abacero; 2. тдіал. оптбвий скупник худбби abastimiento т /Ьг./ртя* abastecimiento abastionar vt військ, укріплювати бастіб- нами
abasto 1. т див. abastecimiento 1; 2. велйка кількість; 3. рі продовбльчі товбри, продовбльство; 4. Л. Ам. ббйня; 5. advicr. діал. рясно; dar - a (para) (із запереч.) справлятися, упбратися abatanar vt 1. валйти (сукно)’, 2. бйти, лупцювбти
abatatar vt( vi) Л. Ам. сорбмити(ся), бентежитися)
¡ábate! interj 1. бережись!, обербжноі; 2. від- сггупйсь!
abate т див. abad
abatí т діал. 1. маю, кукурудза; 2. абаті (кукурудзяна горілка) abatidero т водостік, дренбжний канбл abatido adj А. низькйй, ниций; мерзбнний;
2. пригнбблений, пригнічений; 3. знйже- ний (у ціні)
abatimiento т 1. принйження; 2. виснаження, знесйлення; 3. пригнббленість, пригніченість; 4. ганьбб, сбром; 5. вирубування (ліс))', 6. разбирбння, демонтбж; 7. мор. дрейф
abatir 1. и/валити, звблювати; збивбти; - los árboles вирубувати ліс; - un avión збйти літбк; 2. (трбхи) спускбти (прапор, вітрило)', 3. принйжувати; - soberbia збивбти пихУ; 4. пригнбблювати, пригнічувати, придушувати; 5. знімбти, де- монтувбти, розбирбти (намет)’, 6. и/'мор. дрейфувбти; -se 1. пбдати кбменем (про хижого птаха)', пбдати, разбивбти- ся (про літа/)', 2. принйжуватися; 3. засмучуватися, занепадбти духом; 4. по- ступбтися, здавбтися abatojar, abatollar vt діал. вилущувати, лущити
abaz m див. aparador 1 abazón /771. зоол. защічна пбзуха; 2. шлунок; вбло
abdicación fA. складбння сбну; зрбчен- ня (престолу)’, 2. зрбчення, відмбва (від віри, переконань)', 3. юр. відмбва (від власності, права)', 4. юр. докумбнт про зрбчення
abdicar vtA. складбти з сббе (сан)', зрікатися (престол))', 2. зрікбтися, відмовлятися (від віри, переконань)', 3. юр. відмовлятися (від власності, прав)', 4. позбавляти (прав, привілегій) abdicativo adj що стосується зрбчення abditorio /771. усамітнення, самбтність:
2. хбванка, схбвок
abdomen m А. анат. черевнб порожнйна;
2. зоол. черевцб, абдбмен (у членистоногим
abdominal adj черевнйй, абдомінальний; cavidad - черевнб порожнйна; tifus - черевнйй тиф
abducción fA. філос. абдукція; 2. мед. абдукція, відвбдення м’йза; 3. вйкрадення abductor /771. анат. абдуктор, відвіднйй м'яз; 2. відвід, відвіднйй прйстрій; відвід- нб трубб
abecé /77 див. abecedario 1, 2, 3; по entender (по saber) el - нічого не знати, не знати бзбучних істин; saber una cosa como el - знбти як свої п’ять пбльців; es como el - це простіше простого abecedario m 1. алфавіт; бзбука; 2. бзбу- ка, буквбр; - manual бзбука для глухо- німйх; - telegráfico (Morse) бзбука Мбр- зе; 3. азй, основи (науки)', 4. алфавітний спйсок
abedul /77бербза; - de Carelia карбльська бербза
abedular m березняк, бербзовий ліс, бербзовий гай abedulino бербзовий abeja /1. бджолб; - machiega (maesa, maestra, reina) бджолйна мбтка; - obrera (neutra) роббча бджолб; 2. працелюбна людйна; muerta es la - que daba la miel y la cera помбр годувбльник abejar /77 пбсіка abejareño ^пбсічний abejarrón m 1. див. abejorro 2; 2. див. abejón 3
abejaruco m 1. орніт. бджолоїдка, щурка золотйста (пта))\ 2. пліткбр abejera fpne. abejar
abejero /771. пбсічник; 2. див. abejaruco 1;
3. діал. бджолйний рій
abejón /771. зоол. трутень; 2. див. abejorro 1, 2; 3. абехбн (різновид гри в “жучка”)', hacer ^ діал. освистбти, ошйкати; нашіптувати; jugar al - con uno презйрливо повбдитися, зачіпбти самолюбство abejonear vi діал. 1. дзижчати; 2. шептб- тися, шушукатися
abejorreo /771. дзижчбння бджіл; 2. гул, шум, гудіння (голосів) abejorro /771. джміль; 2. мбйський жук; 3. зануда
abejuno ^бджолйний abela Лібрна топбля, осокір abellacado ^'підлий, нйций abellacar vt(v) розббщувати(ся), ставбти нйцим
abellotar vt надавбти фбрми жолудя abemolar vtA. пом’якшувати, робйти ніжним (гблос); 2. муз. стбвити бемолі abena /верббна
abencerraje: a lo - іос. adv. діал. з дбвгою бородбю
aberenjenado adj 1. тбмно-бузкбвий, kó- льору баклажана; 2. схбжий на баклажбн aberración f А. відхилення від шляху; 2. пбмилка; омбна; відхилення від прбвиль- ного шляху; 3. астр., біол., фіз. абербція;
4. фото світлорозсіювання; 5. безглуздість; заскбк; - mental мед. потьмарення рбзуму
aberrante adj що відхиляється від (прб- вильного) шляху; помилкбвий, хибний aberrar* vi відхилятися від шляху; заблу- дйти; блукбти
aberrear vt діал. сбрдити, гнівйти, злйти, розлючувати
abertal 1. adj що лбгко тріскається (про ґрунт)', 2. не обгорбджений (про садиб))',
3. /77 тріщина, ущблина, бтвір abertura fA. відкривбння; відмикання; 2. бтвір, проббїна; щілйна; 3. щілйна; тріщина, розкблина; 4. ущблина; 5. бухта, губа;
З
abesana
S6. відвертість; щирість; 7. астр., фіз. апертура; 8. рад. рОзхил (антени)] 9. юр. Оголошення заповіту
abesana /і. népuua 6opo3Há; 2. діал. nápa волів у запряжці
abestiado, abestializado яс/озвірілий abestiarse звіріти; озвіріти; перетворитися на тварйну
abetal, abetar m ялинник, ялиновий ліс abete m тех. CKo6á abético, abetíneo ^'ялиновий abetino m див. abeto abetinote /77ялйнова CMoná abeto m 1. ялйна; ялинка; ~ albar (blanco, común) ялйця біла (європейська); - falso (del Norte, rojo) ялйна звичáйнa; 2. дере- BHHá ялйни (ялиці)
abetunado adj цуже смаглявий; смолйстий abetunar vt\. BKpneáTH бітумом, асфаль- TyeáTn; 2. смолйти abieldar vt провіювати abierta f 1. icr. див. abertura 3; 2. діал. ривбк конЯ (з переляку?) abiertamente advi. відкрйто, публічно; 2. відкрйто, щиросердно, відверто abierto 1. р. ігг. de abrir; 2. a# відкрйтий, розкрйтий; відчйнений; 3. відкритий, рівний (про місцевість)] 4. відкритий, незахй- щений, неукріплений; відвертий, щйрий; a pecho - іос. adv. відверто, щйро; 5. Яв- ний, Яснйй; 6. діал. придЯтний для сівбй, посівнйй; 7. лінгв. відкрйтий (про звук, склад)] 8. мор. відкрйтий, безпЯлубний; 9. adv див. abiertamente; ~ de ojos далекоглядний, проникливий; carta -а відкрйтий лист; ciudad ~а відкрите місто; cuenta ~а відкрйтий рахунок; inteligencia -а живйй (гбстрий) рбзум; a cielo - іос. adv. прбсто Hé6a; a puertas -as при відкрйтих дебрях abiete m див. abeto
abigarrado adj 1. строкатий, пістрявий, різнобЯрвний; 2. розмаїтий, різношбр- стий
abigarramiento m 1. строкЯтість, пістрявість, барвистість; 2. різнобЯрвність; розмаїтість, мішанйна
abigarrar vt 1. розфарбовувати (розмальовувати) в різні кольорй; 2. перемішувати, плутати
abigeato m юр. крадіж худОби abigeo m викрадЯч худОби abigotado а^вусЯтий abijar vtpian. нацьковувати (собаі) abintestado тюр. спрЯва про спЯдок (без заповіту?)
abioquímica /неорганічна хімія abipones /77 рі абіпОни (інд&нці в Аргентині)
abirritar vt мед. знімЯти подрЯзнення abisagrar vt буд. стЯвити пЄтлі (на вікна, Двері)
abisal adj див. abismal; fauna ~ глибоководна фЯуна
abiselar иГскОшувати край, знімЯти фЯску abismado adj 1. що зазнЯв крЯху; розорений; 2. що задумався; 3. таємнйчий; мовчазнйй; 4. геральд. центрЯльний (про фігурі на щиті) abismar m швОрінь
abismal2 adj глибйнний; глибоководний, абісЯльний 1
abismar vti. скидЯти в безОдню; 2. бентЯ- жити; 3. ретЯльно приховувати; -se 1. пЯ- дати в безОдню; 2. ніяковіти, бентбжити- ся; 3. замикЯтися в собі; впадЯти, поринЯ- ти (в скорботу, спогляданні)] поринати, заглиблюватися (в роздуми, мрії)] 4. ди- вувЯтися
abismático adj 1. див. abismal2; 2. глибокий, бездОнний
abismo /771. безОдня, прірва; пучйна (морська)] un - de dolor безмірне rópe; un -
de bajeza межЯ нйцості; es un - de necedad він несосвітенний дурень; 2. вели- чЯзна різниця, прірва; 3. пЯкло; 4. геральд. середйна пОля (на щиті) abitar vt прив’язувати Якірний трос (до бітенгів)
abitigas m рі абітйги (індійці в Болівії і Пер}/)
abitón /77 мор. 1. кнехт; 2. бітенг abizcochado adj пухкйй, дірчЯстий (про випічку?)
abjuración /'клЯтвенне зрЯчення abjurar vt(vi, de) клйтвенно зрікЯтися, від- ступЯтися, ВІДМОВЛЯТИСЯ ablación f 1. ампутЯція; вйдалення (зуба, мигдалин)] 2. геол. аблЯція, руйнування (змив) ґрунту; - glaciaria льодовикова аблЯція, тЯнення (льодовиків) ablactar vt припиняти грудне годувЯння (дитини)
ablandabrevas com. пустЯ місце, нуль без пЯлички (про людину?) ablandada ffi. Ам. див. ablandamiento ablandador adj пом’якшувальний ablandahigos com. див. ablandabrevas ablandamiento m 1. пом’якшення; - del agua пом’якшення водй; 2. послЯблення, пом’якшення, полегшення (болю) ablandar 1. и/пом’Якшувати, м'якшйти; ос- лЯблювати, розслЯблювати; 2. пом’якшувати, полегшувати (біль)] 3. змЯншувати, вгамовувати (гнів), стрймувати; 4. побй- ти; 5. i//(~se) тепліти (пропогоду?)] 6. (-se) стихЯти, слабнути (про вітер)] -se 1. ста- вЯти м’яким, пом’якшуватися; 2. вгаму- вЯти свій гнів, вгамовуватися ablandativo adj див. ablandador ablandecer* іі див. ablandar 1 ablanedo m діал. див. avellanal ablano m діал. див. avellano ablaquear vt обкопувати (дерева, кущі) ablativo /77 лінгв. аблатйв, відкладнйй (орудний) відмінок ablegado m пЯпський легЯт ablegar vt відправляти, усувЯти ablentar іїдіал. див. aventar ableo /77 зоол. білорйбиця ablepsia /і. мед. аблбпсія, втрЯта зОру;
2. потьмЯрення свідОмості ablución f\. обливЯння, умивЯння, миття; 2. рел. обмивЯння; 3. хім. очйщення (від солі)
abluir* vt промивЯти, розчищЯти (пергамент, письмена)
ablusado довільний, простОрий (про крій) abnegación f 1. самозрЯчення, самопо- жЯртвування; 2. самовідданість abnegado adj самовідданий abnegar* vt 1. (-se) добровільно зрікЯтися, жЯртвувати; 2. рішуче заперечувати; відкидЯти
abobado adj 1. придуркуватий, дурнувЯ- тий, недоумкуватий, пришелепуватий; 2. сторопілий, очманілий, оскаженілий abobar 1. Зробити дурнйм, отуплЯти; 2. приголомшувати; 3. vi (~se) божевОліти; -se 1. дурніти, тупіти; 2. застигЯти від здивувЯння
abocadear vt 1. кусЯти, відкушувати; 2. ха- пЯти (рвЯти) зубЯми
abocado1 aaj\. напівсухйй (провино)] 2. близький, майбутній; 3. прирЯчений abocado2 m див. abogado abocamiento m 1. кусЯння; 2. укус; 3. близькість, наблйження; 4. небезпека, загрб- за
abocar 1. и/кусЯти; хапЯти (рвЯти) зубЯми;
2. наближЯти, присувЯти (війська)] 3. на- вОдити, націлювати (зброю)] 4. перели- вЯти (з пляшки в пляшку)] 5. широко роз- крйти мішОк (для засипанні)] 6. vi вхОди- ти в порт (протОку); -se 1. наближЯтися,
присувЯтися 2. (соп) зустрічЯтися, СХОДИТИСЯ (для переговорів) abocardado adj тех. 1. зенкОваний; 2. розвальцьований; 3. рОзтрубний abocardador m тех. 1. зЯнкер, зенківка; 2. свЯрдел, бурЯв, бурЯвчик abocardar vt Л. розширювати (отвір)] 2. надавЯти розлОжистої фОрми (дереву; кущу?)] 3. тех. зенкувЯти; розвальцьовувати
abocardo m 1. зЯнкер; 2. гірн. бур; бурЯв abocatero m див. aguacate 1 abocetado adj у вйгляді нЯрису, ескізний abocetar \гіжив. робйти нЯрис (ескіз) abocinado adj що розшйрюється у фОрмі рОзтруба, конусоподібний abocinamiento m розшйрення (розтрубом)
abocinar 1. vt розшйрювати, надавЯти фОрму рОзтруба; 2. viпЯдати долілйць abochornado adj збентЯжений, засоромлений, зніяковілий, почервонілий, зашарілий
abochornar vt 1. обдавЯти жЯром (спЯ- кою), обпЯлювати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se 1. задихЯтися (від спеки)] 2. згорЯти з сОрому, шарітися; 3. сОхнути (в’Янутй) від спЯки (про рослини) abodocarse Л. Ам. вискЯкувати, з’являтися (про нариви, прищі) abofado adj діал. розпухлий; одутлий (про обличчі)
abofarse діал. 1. опухЯти, набрякЯти (про обличчя); 2. здувЯтися, здимЯтися (про покриття)
abofetear vt\. давЯти ляпаса; 2. діал. див. apuñear
abogacía ^адвокатура abogada f 1. адвокЯт (жінка)] 2. дружйна адвокЯта; 3. заступниця; посередниця abogadear и/адвокатувЯти abogaderas f рі Л. Ам., abogaderías f рі діал. хитромудрі дОкази, вйверти; andar (salir) con - хитрувЯти, вивертЯтися, викручуватися
abogadesco, abogadil яс/адвокЯтський abogadillo m rópe-адвокЯт abogadismo m засилля адвокЯтів (у справі)
abogado m 1. адвокЯт, захиснйк; - consultor (de bufete) юрисконсульт; - del Estado держЯвний оовинувЯч; - de pobres захиснйк за признЯченням; 2. адвокЯт, заступник, прохЯч; 3. рел. патрОн, заступник (про святого)] - de secano (de sábana) діал. (- de trompito) адвокЯтик; знавЯць законів, законник; базіка, пусто- брЯх; всезнЯйко, нЯук, невіглас, що береться судйти про все
abogar vi 1. займЯтися адвокЯтською прЯктикою; 2. юр. вестй спрЯву, захищЯти (в суді)] 3. (por) захищЯти abolengo /771. походження, рід; родовід;
2. родовитість, знЯтність, вельможність
3. юр. спЯдок; родовйй маЯток abolición f відміна, скасувЯння (закону?)] знйщення (рабства) abolicionismo m іст. аболіціонізм abolicionista іст. 1. adj аболіціоністський;
2. com. аболіціоніст
abolir* vt відмінЯти, скасовувати, анульО- вувати; знйщувати (рабство) abolitivo adj що відмінЯє, скасовує; що знйщує
abolsado adj 1. мішкоподібний; 2. мішку- вЯтий; 3. нерівний, шерхкйй (пропобілкр) abolsar vt зробйти простОрим, мішкуватим (одяї)] -se 1. бути мішкувЯтим; сидіти мішкОм (про одя/)] 2. див. afollarse abollado 1. adj див. abatido 2; 2. m збОрки (на сукні)] 3. тйснення; карбувЯння abolladura /і. ум’ятина; 2. карбувЯння
4
abrevadero
abollar vtA. робити ум’ятини; 2. витисі^ти (візерунок 3. Kap6yBáTH, Bn6nBáTn; 4. Ha6nBáTH ґулю
abollón /771. див. abolladura 1; 2. брунька, bíhko, nápocroK (на виноградній лоз)\ 3. ґуля (від забиття)
abollonar 1. vt вкривати ум’ятинами; 2. карбувати, вибивати (рельєф, візерунок
3. vi діал. давати бруньки (паростки); розпукуватися (про бруньки) abomaso m сичуг \відділ шлунка жуйний) abombado adj 1. випуклий; cristal ~ випукле скло; 2. божевільний, навіжбний, очманілий; 3. Л. Ам. затхлий, з душкбм; 4. діал. м’який, влбжаний (про фрукти); 5. Л. Ам. напідпитку
abombamiento тЛ. Ам.див. aturdimiento abombar 1. vt надимати (кулю)] щільно набивати; 2. ставати випуклим, вигинЯ- ти(ся); 3. приголбмшувати, ошелбшува- ти, оглушати; затуманювати (гблову); 4. vi качати насбсом; ~se Л. Ам. 1. п’яніти, хмеліти; 2. псуватися, тухнути, гнистй; 3. ставати м’якйм, перестиглим (npot фрук- тй)\ 4. збожевбліти, здуріти, очманіти abominable adj огйдний, мерзбнний, бридкий
abominación /і. відраза; 2. мерзбнність, мерзбта, огйдність, паскудність abominar vt(vr, de) 1. ненавидіти, зневажати; відчувати відразу (непрйязнь); 2. клясти, проклинати; осипати прокльбна- ми
abonable adj А. що заслугбвує довіри; гідний рекомендації; 2. що налбжить сплаті abonadero тдіал. 1. місце для зберігання дббрив; 2. удббрювані поля abonado 1. adj що користується довірою (гарною репутацією); 2. багатий, замбж- ний; 3. кредитоспромбжний; 4. готбвий (схйльний) зробйти (сказати); 5. т або- нбнт, передплатник; 6. удббрювання (дія)]
7. споживач електроенергії (газу), абонбнт abonador т 1. абонант, передплатник; 2. довіритель, поручйтель; 3. свердлб, бурав abonadora /"розкидач дббрив abonamiento т див. abono 1 abonanzar vi випогбджуватися; розсіюватися (прохмарй)] стихати, вгамовуватися (про вітер, море)
abonar 1. vt схвалювати; 2. ручатися; 3. покращувати, удосконалювати; підвйщу- вати Якість; сплачувати, виплачувати, внбсити плату (гроші)\ 4. зарахбвувати, приймати (часткову сплату боргу); 5. внбсити добрива, удббрювати (ґруні)] 6. (vr) (а) абонувбти(ся); передплачувати; 7. ком. внбсити, занбсити (до бухгалтерської книгй)\ 8. vi див. abonanzar abonaré m ком. 1. чек, грошовйй брдер; 2. грошова зобов’язання abonero /77Л. Ам. величний торгбвець (що продає на виплат)
abono /771. схвалення; 2. порука, поруч- ництво, гарантія; 3. сплата, вйплата ббр- гу; 4. абонемант; передплата; 5. дббриво; ~s químicos (fosfatados) хімічні (фосфатні) дббрива; 6. внесення дббрив; en su ~ вам на кбристь; ser de ~ становйти цінність
abonuco тдіал. валик для носіння вантажів (на голові)
aboquillado adj 1. у фбрмі мундштука; 2. з мундштукбм; 3. скбшений, конусоподібний (про арку)
aboquillar vt 1. вставлЯти мундштук; 2. буд. надавати конічную фбрму; 3. скбшу- вати, обтісувати (кути, краї) aborción f 1. див. aborto 1, 2; 2. бот. передчасний рбзвиток плода abordable adj 1. доступний; 2. придатний для причалювання (про судно, берет)
abordador adj мор. що берЄ на абордаж abordaje m 1. мор. абордаж; entrar (saltar, tomar) al ~ брати на абордаж; 2. штурм, прйступ
abordar 1. vi (a, con; vt) йти (брати) на абордаж; 2. (а, con; vt) зіштбвхуватися (з судном); підхбдити впритул (до судна)]
З.вхбдити в порт; пришвартбвуватися; 4. и/пришвартбвувати (судно)] 5. підхбдити; заговбрювати; 6. розпочинати; братися; ~se зіштбвхуватися (про судна) abordo /77 див. abordaje aborigen 1. a# аборигенний, тубільний; 2. т(р) абориген, коріннйй жйтель, тубілець aborígena adj, т (р) Л. Ам. див. aborigen aborrachado ^'яскрЄво-червбний aborrajarse засихати на кбрені (про злаки) aborrascarse 1. псуватися (про погоді)] 2. розсердитися, розгніватися, скипіти; понурюватися; 3. напиватися , набиратися aborrecer* 1. vt ненавидіти, почувати відразу; ~ de muerte a uno смертельно ненавидіти; 2. розлюбйти; 3. набридати, надокучати, дозолЯти; 4. (про птахів) кйдати, залишати (гніздо, пташенят)] 5. витрачати (час, гроші)] ~se втрачати терпіння; нудьгувати
aborrecible adj огйдний, мерзенний; ненависний, осоружний aborrecido adj нуднйй, що нудьгує aborrecimiento /771. огйда, відраза; 2. ненависть, ворбжість; 3. див. aburrimiento aborregar \гіЛ. Ам. копйчити, складати в копйці (хліб)
aborregarse 1. вкриватися білими хма- рйнками (баранцЯми) (про небо)] 2. Л. Ам. дурнішати, тупіти; 3. діал. лякатися, боЯтися
aborricarse черствіти, грубіти abortadura f іст;, abortamiento m див. aborto 1
abortar vi А. викйдувати плід, нарбджува- ти передчасно; 2. (vt) порбджувати чудб- висько; ствбрювати дбщо огйдне; 3. зазнавати невдачі, не вдаватися, провалюватися; hacer ~ una cosa зірвати (прова- лйти) що-н.; 4. не розвиватися, зупинятися в рбзвитку (про частинурослинй)] 5. мед. не розвиватися (про хворобу) abortivo 1. зс/недонбшений, народжений передчасно; 2. абортйвний, що викликає аббрт (про засіб)] 3. m абортйвний засіб aborto /771. аббрт; ~ criminal (terapéutico) штучне переривання вагітності; 2. вйки- день, передчасні полбги; 3. вйродок, вилупок
abortón /771. недонбсок, вйродок (про тваринУ)] 2. каракульча
aborujarse 1. згортатися в грудочки, вихб- дити грудкуватим; 2. див. arrebujarse abosar \гідіал. підбурювати, підохбчувати (бійцівськихпівнів)] ~se налітати abotagamiento m 1. пухлйна, припухлість;
2. одутлість, набряклість abotargarse 1. опухати, припухати, роздуватися; 2. набрякати (про обличчя)] 3. дуріти, дурніти
abotinado adj: zapatos ~s закрйті чере- вйки
abotonador m гаплйк для застібання ґудзиків
abotonar 1. rf(~se) застібати на ґудзики; 2. Л. Ам. перекривати (зрошувальний ка- нагі)] 3. ^/розпукуватися (про бруньки, бу- тонй)
abovedado adj 1. архіт. склепінчастий, арочний; 2. випуклий, дугоподібний abovedar vt архіт. 1. надавати фбрми склепіння; 2. перекривати склепінням aboyado1 adj 1. скотарський (про ферму)]
2. що здааться в орбнду разом з волами (про ферму)
aboyado2 adj діал. безробітний; позбавлений кбштів
aboyar 1. vt мор. ставити бакени; 2. мор. утрймувати на повархні водй за допомб- гою ббкенів; 3. vi (~se) плавати, триматися на повбрхні водй abozalar Зодягати намбрдник abozar vt мор. стопорйти, кріпйти стбпо- ром
abra ñ. невелйка бухта, затбка; 2. рейд; 3. ущблина; 4. тріщина на ґрунті (після землетрус})] 5. Л. Ам. галЯвина (в ліс)] б.діал. стулка (дверей, вікна)] 7. діал. просвіт abracadabra f абракадабра; безглуздя, нісенітниця
abracadera ЇЛ. Ам. рукопашна, сутичка abracar \іїЛ. Ам. див. abarcar 1 abracijo m обіймання abrasador 1. пекучий, палючий; fuego - спопеляючий вогбнь; 2. що засушує, обпалює; 3. гарЯчий, полум'Яний, палкйй (про пристрасть)] 4. m марнотратник життЯ
abrasamiento m 1. спалювання; 2. займання, загорання, пожбжа abrasar 1. и/палйти, спалювати; спопеляти; 2. палйти, обпікати, обдавати жаром;
3. пектй, обпалювати, обпікати (про перець, гостру їжу)] 4. сушйти, висУшивати (рослини — про сонце)] 5. розпалювати (пристрасть)] 6. марнувати, марнотратити; 7. сорбмити, змушувати червоніти; со- рбмити, стидйти; 8. viб^ти дуже гарЯчим, обпалювати; ~se 1. горіти; згорати; 2. згорати від спбки; 3. сбхнути (в’Янути) від спбки (про рослин*)] 4. палати (почут- тям)] згорати (від сорому, нетерпіння.)] ~se vivo задихатися, згорбти від спбки; палЯти (гбріти) прйстрастю abrasión f 1. мед. абразія, вискбблюван- ня; 2. мед. подразнення (кишок, слизових оболоноі)] 3. мед. вйразка; 4. геол. розмивання 6épera; - glaciaria (marina) льо- довикбва (морськЯ) абразія; 5. тех. абразія, стирЯння; 6. тех. зачищання, шліфування; полірування
abrasivo 1. adj абразйвний, шліфувальний; 2. /77 абразйв, шліфувальний матеріал
abravecer* и/сердити, гнівйти, злйти (тва- рип?)
abrazadera fA. тех. хомут, затискач, стяж- Hé кільцб; 2. підхват (для занавісок, портьєр)] 3. полігр. з’аднувальна фігурна дужка; 4. військ, ложовб кільцб abrazado 1. adj сл. що сидйть у в’язнйці; 2. /77 іст. див. abrazo abrazador 1. adj обіймаючий; 2. m сл. по- ліцбйський
abrazamiento m обійми abrazar vtA. обіймЯти; 2. отбчувати, охбп- лювати; ~ con un paréntesis брати в дужки; 3. обвивати (про рослйніА] 4. приймати; долучатися; 5. містйти (в соб)] ese título abraza el contenido de la obra заго- лбвок відображає зміст твбру; 6. брЯти на сббе (керівництво, справ})] ~se 1. обійматися; 2. вхопйтися; 3. вйтися, обвиватися (про рослинй)
abrazo m обійми; dar un ~ обійнЯти abreboca com. А.Л.Ам. роззЯва, ґава; 2 .діал. аперитйв
abrecartas m розрізувальний ніж ábrego /77 півдбнний (півдбнно-західний) вітер
abrelatas m консбрвний ніж abrenuncio не трбба мені, не буду, не хбчу abreojos тдіал. див. abrojo 1 abreostras т видблка для устриць abretrochas /77бульдбзер abrevadero т 1. водопій; 2. водопійний жблоб; - automático автонапувалка; 3.
5
abrevador
подбток на водопій; 4. бдо.Чірбміжок; за- збр; щілина
labrevador 1. adj водопійний; напувбль- ний; 2. /77 HanyBánbHHK (худоби); 3. див. abrevadero, 1,2
abrevar vt 1. HanyeáTH, вести на водопій іхудобу); 2. давбти напитися; обпбювати (зіллям); спбювати; 3. nonnBáTH, зрбшу- вати; 4. втамбвувати, задовольняти; 5. замбчувати (шкіру при дубленні); ~se пити, напивбтися (про худобу abreveredas т див. abretrochas abreviación f 1. скорбчення; 2. змбншен- ня; скорбчування; 3. іст. корбткий посібник, компбндій; 4. див. abreviatura 1 abreviadamente advcimno, коротко; конспективно
abreviado 1. aojr скорбчений, стислий; 2. мізбрний, урізаний; 3. m короткий посібник; корбткий курс
abreviamiento тдив. abreviación 1,2 abreviar 1. і^скорбчувати; урізбти; 2. змбн- шувати, скорбчувати; 3. і//еконбмити час; робити швидше; -se (а) діал. поспішбти (зробити)
abreviatura / 1. скорбчення, абревіатура;
2. компбндій, конспбкт; en - іос. adv. ско- рбчено, кбротко, стйсло; швидко; відрбзу abrevios mpiдіал. див. avio З abriboca com. Л. Ам. див. abreboca 1 abribonado ¿q/злодійкуватий; шахраювб- тий
abribonarse ставбти крутібм (шахрабм) abricotina /абрикотин (слива, лікер) abridero 1. adi що лбгко відкривається (розлбмується) (про фрукти); 2. m бот. пбрсикове дбрево (різновид); 3. бот. пбр- сик (плід)
abridor 1. adj що відкривбє; 2. тдив. abridero 2; 3. копулювбльний ніж (для щеп- лення дерев); 4. дитбча сербжка; 4. див. abrelatas; 6. діал. рідкий гребінбць; - de láminas гравбр
abrigadero т А. див. abrigo 1,3; 2. Л. Ам.
притбн; 3. Л. Ам. лігво, Hopá; - de chinches розсбдник клопів, блощичник abrigado 1. ¿¿^'захищений від вітрів (холодів); 2. вдягнутий; demasiado - нбдто тбпло вдягнутий; 3. Л. Ам. див. abrigador 1; 4. тдив. abrigo 1
abrigador 1. adjJi. Ам. тбплий (про одяг);
2. Л. Ам. що перехбвує (злочинця); 3. т шерстянб фуфайка; 4. Л. Ам. переховувач
abrigamiento т іст. див. abrigo 2 abrigano mіст., abrigaco гпА.див. abrigo 3; 2. мбт, рогбжа (для парників); 3. військ. тимчасбвий навіс
abrigar vtA. (vt) укривбти(ся), захищбти- (сяї (віддощу, холоді; 2. гріти (про одяг);
3. (vr) тбпло вдягбти(ся), закутувати(ся);
4. захищбти, оборонити; 5. плекбти, таїти, прихбвувати; - esperanzas плекбти надії; - planes винбшувати плбни; 6. укривбти судно (від шторму)
abrigo /771. укриття, збхист (від дощу, холоду; de mal - холбдний (про місце); ponerse al - ховбтися, укривбтися; 2. вбрх- ній бдяг, пальтб; 3. закрита бухта; 4. притулок, пристанбвище; servir de - слугу- вбти укриттям; 5. військ, укритті; 6 допо- мбга, піклувбння, опіка, заступництво, протегувбння; 7. стоянка пбрвісної людини (в печері); al - de loe. ргер. під збхис- том, під протегувбнням, под прикриттям; de -: una persona de - небезпбчна людина
abril /771. квітень; 2. (рі) юність, мблодість; el - de la vida веснб життя; en los -es floridos в юні рокй; tiene quince -es їй п’ятнбдцять рбків; estar hecho (parecer) un - бути свіжим (гбрним), сяяти красбю;
як намальбваний; хоч малюй; як картйн- ка; aguas mil, cernidas por un mandil квітень — водолій; - y mayo, la llave de
todo el año весняний день рік годує abrileño з^'квітнбвий abrillantador m 1. гранувбльник (коштовного каміння); 2. шліфувбльник; 3. грану- вбльний верстбт
abrillantar vtA. гранувбти (коштовне каміння); 2. шліфувбти, полірувбти; 3. нада- вбти блйску, лйску abrimiento тдив. abertura 1 abrinquicado adj ніжний, крихкйй abrir* 1. vt відкривбти, розкривбти; відчиняти (вікно, двері); -conllave відмйка- ти (ключбм); - de par en par розчинйти нбвстіж; - una bótela відкоркбвувати пляшку; 2. розкривбти, розпечбтувати (конверт, пакет); - el sello зняти печбть;
3. розрізбти (журнал, книгу; 4. пробивб- ти, пролбмувати; свердлйти; - un orificio пробивбти бтвір; 5. розрізбти; розкблюва- ти; 6. розрубувати, розтинбти; розбирбти (тушУ; 7. відкривбти (кран, вентиль); - еі agua (el gas) вмикбти воду (газ); 8. роз- кривбти, розправляти; - la mano розтйс- нути кулбк; - el paraguas розкрйти парасольку; 9. гравіювбти; висікбти; 10. розсу- вбти, розставляти (ноги, циркуль); про- кладбти, провбдити (дорогу, канал); 12. відкривбти (крамницю, установу ; 13. відкривбти, розпочинбти роббту (засідання);
- las negociaciones розпочбти переговб- ри; 14. починбти, розпочинбти (передплату, кампанію); оголоейти (конкурс);
15. відкривбти (пам'ятний); 16. відкривбти (кордон, доступ); 17. відкривбти, очблю- вати (ходу, парад); 18. відкривбти (вогонь); 19. відкривбти (рахунок в банку; 20. відкривбти, виявляти (родовище); 21. тавр, відганбти від бар’єрб (бика); 22. Л. Ам. вирубувати (ліс); 23. vi відкривбтися, відчинитися (про вікно, двері); 24. розкри- вбтися, розпукуватися (про квіти); 25. відкривбтися, розпочинбти роббту (про крамницю); випогбджуватися, покрбщу- ватися (про погодУ; 26. мор. відчблю- вати, відпливбти; 27. Л. Ам. тікбти; en un
- у cerrar de ojos вмить, мйттю abrirse* 1. відкривбтися, розкривбтися, відчинитися; - de par en par розкривбтися нбвстіж; - con llave відмйкатися ключбм; 2. розступбтися, давбти дорбгу (про натовп); 3. розкблюватися, розтріскуватися; лбпатися; 4. розлізбтися, рвб- тися (про матерію); la seda se abre шовк січбться; 5. розпукуватися, розкривбтися (про квіти); 6. розтягуватися, пошкбджу- ватися (прозв'язки); 7. відкривбтися (про пейзані); 8. прояснятися (про погоду); 9. відкривбтися, розпочинбтися (про засідання); 10. (а, соп) відкривбтися, довірятися; 11. відкривбтися (про ранУ; проривбтися (про нарив); 12. (a, sobre) вихбдити (про вікно, балкон); 13. розгор- тбтися (про війська); 14. Л. Ам. потихбнь- ку пітй, втіктй; 15. Л. Ам. відмовлятися (відучасті); вихбдити з гри; 16. Л. Ам. зад- кувбти; боятися; 17. діал. бути щбдрим; - camino прокладбти собі шлях, пробивб- тися; вйбитися, вийти в люди abroarse вхбдити в бухту; укривбтися в бухті abrocalar vt отбчувати захиснбю стінкою (крбєм)
abrocatelado ^'парчбвий abrochador m 1. гаплйк. (для застібання)
2. скріпкозшивбч
abrochadura /1. застібування (на ґудзики, ґачки); 2. збетібка
abrochamiento тдив. abrochadura 1 abrochar vtA. застіббти (на ґудзики, гаплички, 2. Л. Ам. схопйти; 3. діал. робйти
догбну, карбти; -se 1. застіббтися (на
Йудзики, гаплички); 2. діал. зчіплюватися, йтися; 3. (а) діал. обмбнювати, обдурювати
abrogación f, abrogamiento т юр. відміна, скасувбння (закону), аброгбція abrogar іїюр. відміняти, скасбвувати (законі) abrojal /77 збрості чортополбху abrojín /77 морськйй слимбк abrojo /771. бот. якірці; 2. бот. золототй- сячник (різновид); чортополбх; 3. колючка (шип) чортополбху; 4. зоол. краб (різновид); 5. їжбк (загородження); 6. рі рй- фи; 7. рі сл. засмучення; -s de la vida життбві негарбзди abromado ^'похмурий, тумбнний abromar vt іст. див. abrumar; -se вкривб- тися морськйм шбшнем (про днище корабля)
abroncar vtA. дратувбти, сбрдити; 2. лбя- ти; 3. сорбмити, стидйти; -se 1. сбрди- тися, обурюватися; 2. стидйтися, згорбти від сброму
abroquelado adj бот. щитоподібний (про листя)
abroquelar vt прикривбти, захищбти, заступ бти; -se 1. прикривбтися; 2. не здавб- ти позйції; наполягбти на свобму abrótano m (- macho) абрбтон (різновид полину; - hembra глистогін (цитварний полин)
abrotocar и/розпускбтися, розпукуватися; з’являтися (про бруньки, листя, пагони) abrumador adj А. що пригнічує; 2. обтяжливий; 3. набридливий, надокучливий abrumar vtA. пригнічувати; 2. набридбти, надокучбти; 3. обтяжувати; 4. перемогтй, взйти гбру (в суперечці); 5. принйжувати; -se вкривбтися (застилбтися) тумбном abrupto ас/крутйй, урвйстий, стрімкйй abrutado загрубий, з грубими манбрами abruzarse діал. бйтися, зчепйтися absceso /77абсцбс, нарйв abscisa ґмат. абсциса absenta /абебнт, полинбва горілка absentismo m А. постійна відсутність поміщика в свобму мабтку; 2. неявка (невй- хід) на роббту (робітників) ábsida, ábside f архіт. апейда absintio тдив. ajenjo 1 absolución /1. прбщення, звільнення (від покарання, зобов'язання); - sacramental рел. відпущення гріхів; 2. юр. (- libre) вй- правдання, абсолюція; - de la demanda припйнення пбзову
absoluta /1. категорйчне твбрдження; 2. військ, білий квитбк; tomar la - звільнятися зі служби
absolutamente adv А. абсолютно, пбвніс- тю, цілковйто; 2. діал. збвсім ні, ні в якому рбзі
absolutismo /77абсолютйзм, самодержбв- ство
absolutista 1. ао/абсол.ютйстський, само- держбвний; 2. влбдний, деспотйчний; 3. /77 прибічник абсолютйзму (самодержбв- ства)
absoluto adj А. абсолютний, пбвний, ціл- ковйтий; mayoría -а абсолютна більшість; verdad -а абсолютна істина; en - іос. adv. абсолютно; ніскільки, нітрохи; (в ствердж. констр.) цілкбм, пбвностю, цілковйто; (в запереч, констр.) аж ніяк, категорйчно; ні в якому рбзі; 2. абсолютний, необмбжений (про владу; 3. деспотйчний, влбдний (про характер, тон); 4. військ.:\\сепс\а -а пбвне звільнення від служби; 5. лінгв. абсолютний; ablativo - абсолютний аблатйв; 6. чйстий, без дбмішок; alcohol - чйстий спирт; Іо - філос. абсолют absolutorio, absolvedor adj виправдувб- льний (про вироґ)
6
acabar
absolver* vti. (de) звільнити (від покарЯн- ня, зобов’язання); 2. юр. визнавЯти невинним, виправдбвувати; 3. Bn6a4áTH, пробачЯти, відпусти (гріхи); 4. розв’язувати, вирішувати {питання, сумніви) absorbechoques m амортизЯтор absorbedor m хім., фіз. поглинач, абсор- 6ép
absorbencia їдив. absorción 1 absorbente 1. ао(гпотинЯльний, всмбкту- вальний; medio - поглинЯльне середб- вище; всмбктувальна речовинЯ; 2. владний; що не допускЯє втручЯнь; 3. m хім., фіз. поглинЯч, абсорббнт absorberі^1. всмбкгувати, вбирЯти; 2. хім. поглинЯти, абсорбувЯти; 3. амортизувЯти (поштовх, удар); 4. поглинЯти, поїдЯти [час, продукцію); 5. проживЯти, гайнувЯти (спадоії); 6. поглинЯти, цілкбм захбплю- вати; - la atención привертЯти увЯгу absorción f\. всмбктування, поглинЯння;
2. фіз., хім. поглинЯння, абсбрбція; 3. поглинЯння (часу, продукції) absortar vt поглинЯти, захбплювати, заволодіти yeároio; -se бути захбпленим (зачарованим) absorto ас^'захбплений abstemio 1. adju\о не п’є винЯ; 2. m непитущий
abstención /і. утримання; 2. відмбва, утримання {від голосуванні ¿ -es hay? скільки тих, хто утримався?; - parlamentaria неЯвка на засідання парламенту abstencionismo m утримання, ухилЯння {від участі у виборам abstencionista adj що утрймується, що відмовляється {від голосування)’, що ухиляється {від участі в політичному житті) abstener* (de) утримувати abstenerse* (de) утримуватися, відмовлятися
abstergente 1. adj що очищує, промивЯє {рані 2. /иочйщувальний зЯсіб absterger і/ґпромивЯти (рану) abstinencia f 1. утримання, абстинЯнція;
2. дотрймання посту abstinente adjпоміркбваний abstracción f 1. аострЯктність, абстрагб- ваність; 2. філос. абстрЯкція; абстрактне поняття; 3. абстрагувЯння; 4. прЯгнення до самбтності, усамітнення abstraccionismo m, abstractismo m абстракціонізм
abstractista com. абстракціоніст abstractivo adj абстрагуючий; схйльний до абстрЯкцій
abstracto adj абстрЯктний (мат.); arte - абстрЯктне мистбцтво; en - іос. adv. абстрактно
abstraer* 1. vt абстрагувЯти, відволікЯти;
2. i//(-se, de) не брати до увЯги, не врахб- вувати, опускЯти; -se 1. абстрагувЯтися, відволікЯтися; 2. замикЯтися в собі; заглйблюватися в рбздуми abstraído adj 1. заглйблений (в думки);
2. неувЯжний
abetruso adj незрозумілий, неЯснйй, складний для розуміння absuelto р. ігг. de absolver absurdez, absurdidad їдив. absurdo 2 absurdo 1. adj абсурдний, безглуздий, нісенітний; 2. /лабсурд, безглуздість, нісенітниця
abubilla fopHiT. бдуд (лгал) abucasta їдив. avutarda abuchear і^обсвистбти, ошйкати abucheo m крики, шйкання, свист abuela f 1. бабуся; 2. старЯнька;лбЯбця; cuéntaselo a tu - розскажи це своїй бЯбці (комусь іншому); éramos pocos у parió mi - тільки його тут бракувЯло; se le ha muerto su -, no necesita (no tiene) - сам
себб не похвЯлиш, ніхтб не похвЯлить; еі que más no tiene, con su - se entretiene Л. Ам. на безрйбі' і рак рйба abuelastra f нерівна бабуся abuelastro m нерідний дідусь abuelense m урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Авіли
abuelo m 1. дід, дідусь; 2. рі дідусь і бабуся; 3. рідідй, прЯдки; 4. старий; дід, дідусь; está hecho un - він збвсім постарів; 5. (рі) завиткй (на потилиці); 6. сл. дід, шеф; criado por - nunca es bueno y дбброго діда погані онуки abuhardillado adj з полбгим дЯхом у фбрмі мансЯрди
abulia fMe/.і абулія, патологічне безвбл- ля, слабовілля
abúlico adj мед. що страждЯє абулією; безвільний, безвбльний, слабовільний abultado adj велйкий, об’бмистий, гро- міздкйй
abultar 1. збільшувати об’Ям; потбвщу- вати; розшйрювати; 2. перебільшувати, переоцінювати; - los hechos перебільшувати фЯкти; 3. vi б^ти об’0мним (гро- міздкйм)
abundamiento тдив. abundancia; a mayor-
іос. adv. крім tóto; на додЯток; про всяк вйпа- док
abundancia f достЯток, багЯтство; en - іос. adv. вдбсталь; nadar (vivir) en la - ку- пЯтися в розкбшах; жйти в повному достатку
abundante adj ряснйй, багЯтий; надмірний, надлишкбвий
abundar т 1. бути в достатку (у величЯз- ній кількості); - más que las moscas en verano кишіти, рбєм роїтися; кишіти як Mypáxn в мурЯшнику; 2. (de, en) рясніти;
3. бути (дотримуватися) одні# дУмки; Іо que abunda no daña кЯшу мЯслом не зіпсуЯии
abundoso adj див. abundante abucolar*, abucuelar vt надавЯти фбрми млинцЯ (пбнчика) (при підсмажуванні) ¡aburl interj див.ауиг aburar і/ґпалйти, спЯлювати aburguesamiento /иобуржуЯзнювання aburguesarse обуржуЯзнитися; звйкнути досйтого життЯ aburilar иґгравіювЯти aburrado adj 1. дурнйй; капловухий; 2. грубий, неотЯсаний aburrarse дурніти, тупіти aburrición Ті. див. aburrimiento; 2. Л. Ам. антипЯтія; непрйязнь aburrido adj 1. що нудьгує; 2. нуднйй, нецікЯвий (про людину) aburrimiento ті. нудьгЯ, нудбта; 2. втбм- леність, втбма
aburrir vti. наганЯти нудьгу; 2. набридЯ- ти, втбмлювати, гнітйти; 3. смітйти (грошима); марнувати, марнотрЯтити (час, гроші); А. див. aborrecer 1,4; -se 1. нудь- гувЯти, помирЯти від нудьгй; 2. (con, de, por) втбмлюватися; вважЯти обтяжливим abusador adjдіал. див. abusón abusar vi(de) 1. зловживЯти; - de la salud не берегтй здорбв’я; - del poder зловживЯти влáдoю; 2. гвалтувати, безчбстити (жінкУ)
abusión їі.див. abuso; 2. абсурд, нісенітниця; 3. марновірство, забоббни; 4. прик- мЯта, пердвістя, прорбцтво; 5. діал. при- мЯра, прйвид; 6. ритор. катахрЯза abusiv«o 1. adj протизакбнний; 2. непрЯ- вильний, несправедлйвий; 3. надмірний;
4. обрЯзливий, лайлйвий; palabras -as лЯйка, обрЯза; 5. Л. Ам. що зловживЯє; 6. тдіал. шахрай, крутій; 7. нахЯба; цйнік abuso т 1. зловживЯння, протизакбн- ність, беззакбння; - de autoridad зловжи¬
вЯння влЯдою, перевищення влЯди; - de caudales розкрадЯння, розтрЯти; - de confianza зловживЯння довірою; 2. нестриманість; непоміркованість; - en la comida нестрйманість в їжі abusón adj що зловживЯє abutilón т бот. канЯтник, китЯйський джут abuzarse пЯдати долілйць abyección fi. ницість, мерзбтність, підлість; 2. принйженість, принйжене станбви- ще
abyecto adj 1. нйций, мерзбтний, підлий; 2. принйжений, обрЯжений acá adv 1. тут; сюдй; - ó allá] - ó acullá і тут і там; de - para alia звідси тудй; de - у de allá всюди, звідусіль, з усіх боків; más - блйжче; muy - збвсім пбряд, блйзько; no tan - не так блйзько; рог - сюдй, цим шлЯхом; ven - йди сюдй; correr de - para allá кйдатися з ббку в бік (тудй і сюдй); 2. в той час, тоді; de ayer - від учбра; desde entonces - відтбді, з тогб чЯсу; ¿ de cuándo -? (цЯ) відкбли?, чи давнб?; de diez años para - прбтягом остЯнніх десятй рбків
acabación /діал. див. abatimiento З acabadamente adv 1. чудбво, пречудбво; 2. цілкбм, пбвністю
acabado 1. ^закінчений; 2. обрбблений, відшліфбваний; 3. зруйнбваний, розлЯд- наний (про здоров'я); 4. знбшений, обтріпаний (про сукню); 5. старйй, нЯмічний;
6. худйй, за^мбрений; 7. об'їжджений (про коші); 8- заїжджений (про коня); 9. m об- рббка; полірувЯння: trabajos de - оздбб- лювальні роббти; 10. тех. чистовЯ обрбб- ка, довбдка; 11. облиуювЯння, покриття acabador 1. абіщо закінчує; що оздбблює;
2. /77обрббник; оздбблювач acabadora /'полірувЯльна машйна acabalar иґдопбвнювати (до цілого) acaballadero m період (місце) злучки кбней (віслюків)
acaballado ^кінський (про профіль) acaballerado adj з аристократйчними (благорбдними) манЯрами; з претЯнзією на аристократйчність acaballerar vt навчЯти гЯрних манбр, вихбвувати; -se переймЯти гЯрні манбри acaballonar иґрозбивЯти на грЯдки acabamiento m 1. закінчення, завбршен- ня; 2. кінець, межЯ; результЯт; 3. знесй- лення; кончйна, смерть acabacar vi будувЯти курені (на пасовища^)
acabar 1. vt(vi) закінчува(ся), завЯршува- ти(ся); 2. остатбчно оздбблювати; шліфу- вЯти, оброблЯти нЯчисто; 3. використовувати (витрачЯти) до кінця; 4. (соп) з’їдЯти, випивЯти; 5. добивЯтися (від кого-н.); acabé con él que estudiase я добйвся від ньбго, щоб він продбвжував навчЯння; 6. виснЯжувати; 7. руйнувЯти, розлЯднува- ти (здорові 8. добивЯти; 9.77. Ам. гань- бйти,обмовляти; 10. vi(vr)закінчуватися; припинятися; es una cosa de nunca - цьбму не буде кінцЯ; це буде вічно про- дбвжуватися; 11. (-se) помирЯти, конЯти;
12. (соп) покінчйти; поклЯсти край; 13. (соп) руйнувЯти, псувЯти, губйти; - соп su salud вкрай зіпсувЯти собі здорбв’я; tu acabarás con mi vida ти менб доконЯєш; 14. в констр. - + de + inf: ознає щойно закінчену дію: acabó de llegar я щбйно приїхав; в запереч, формі означає відсутність результату дії: no acabo de comprender ніЯк не мбжу зрозуміти; в запереч, формі пом'якшує заперечення: по acaba de gustarme esa proposición мені не дуже подббається ця пропозйція;
6. в констр. - por + inf або - por + ger означає здійснення довго очікуваної дії:
7
acabe
a acabará por cediendo він%врбшті-решт поступиться; ¡acaba de parir! закінчуй!, не тягни!; ¡acabara ya!, ¡acabáramos (con ello)! HapéujTi!; ¡hemos acabado!, ¡se acabo! все!, дбсить!; se acabó lo que se daba от і все, cnpáey скінчено; antes que acabes, no te alabes не кажй гоп, пбки не перескбчиш
acabe /771. діал. див. acabamiento 2; 2. діал. свЯто пебнів (після збору врожаю кавй) acabijo т кінбць, завбршення acabildar к/радитися acabo /77 іст. див. acabamiento 2 acabóse rrr. ¡esto es el -І це кінбць!, далі (їхати) нікуди!
acacalote mí!. Ам. орніт. нирбк (птаХ) ¡acacau! interjдіал. 1. (відчуття болю) ой- ой-ой!; 2. (відчуття спеки) уф!, фу! acacia f акація; - blanca (falsa) біла aKá- ція; - de Rusia жбвта акація; - bastarda TépeH
acacharse 1. див. agacharse; 2. діал. за- лбжуватися, не користуватися пбпитом (про товарі)
acachazamiento m діал. терпіння; покірність, покбра
acachetar vt тавр, добивати бика кинджалом
acachetear vt надавати лЯпасів academia f 1. акадбмія; Academia de Ciencias Акадбмія наук; Academia de Bellas Artes Акадбмія мистбцтв; Real Academia Espacola, Real Academia de la Lengua Іспанська королівська Акадб- мія (мови); 2. акад0мія (вищий навчальний заклад)’, - militar військбва акадбмія;
3. шкбла, училище (приватні)’, курси (вечірні); - de corte у confección курси крбю і шиттЯ; - de idiomas курси інозбмних мов; 4. кбнкурс (літературний)’, 5. зібрання (академіків); 6. літературний (артистичний) гурток; 7. жив. малюнок, що зображує оголене тіло
academicismo mакадемізм (твору, авто-
académico 1. adj академічний; 2. мист. академічний, класицистйчний, консервативний; 3. /77акад0мік; - correspondiente член-кореспондбнт Акадбмії наук; ~ de numero дійсний член Акадбмії наук; año ~ навчальний рік
academismo m див. academicismo academista com. 1. акадбмік, член акадбмії; 2. академіст, прибічник академізму academizar vt надавати академічного характеру (творам мистецтва) acaecedero adjf\6сить можливий, ймовірний
acaecer* vi траплятися, відбуватися; ~se заст. знахбдитися, перебувати acaecimiento m подія, вйпарок, пригбда acafelar vt іст. 1. затулити дірку; 2. тинькувати; 3. прихбвувати, прикривати acaguas m рі акагуаси (індіанці у Венесуелі)
acahual m Л. Ам. 1. сбняшник (різновид)’,
2. висбка трава, бур'ян; 3. зарості чагарнику
acahualarse Л. Ам. заростати висбкою травбю (бур’янбм)
acairelar vt обрамбвувати, оздбблювати (торочками)
acajú /771. бот. акажу, анакардія; 2. бот. червбне д0рево (деревина) acal тЛ. Ам. канбе
acalabazarse 1. ставати схбжим на гарбуз; 2. звіріти, озлбблюватися acalambrarse звбдити судбмою (про м’язй)
acalanto т 1. орніт. зеленушка (птаХ)\ 2. щиголь
acalcar vi діал. хворіти
acaldar vt (vr діал. влаштбвувати(ся), налагбджувати(ся); упорядкбвувати(ся) acalenturado adj: está - eró починає морбзити (лихоманити) acalenturarse починати морбзити (лихоманити).
acalifa /1. бот. молочай (різновид)', 2. морська кропива
acalinópteros трізоол. лускокрйлі acalípteros т рі зоол. двокрйлі acalmar vticr. заспокоювати, вгамбвувати acalorado adj 1. розгарячілий; розпалений; збуджений; 2. палкйй, гарЯчий, полум’яний
acaloramiento т 1. нагрівання, зігрівання;
2. запал, рбзпал; прйстрасність; 3. запальність, гарячкбвість
acalorar иМ. гріти, нагрівати, зігрівати; 2. збуджувати, напружувати, розбурхувати; -se 1. розігрітися, спітніти (від праці)’, 2. запалюватися, надихатися; 3. збуджуватися; розпалюватися acalorearse див. acalorarse acaloro т див. acaloramiento 2,3 acalote тЛ. Ам. 1. ділянка річки, очйщена від вбдоростей; канал; 2. стбжка між горбдами; 3. лелбка, чорногуз, бусел, бусол (американский різновид) acalugar vt діал. 1. заспокбювати; 2. пбс- тити
acalumniador т іст. накл0пник, обмбвник acalumniar vt іст. 1. звбдити наклепи, обмовляти; 2. гбнити, хулйти; ганьбйти, чорнйти; 3. відлучати (від церкви) acallantar, acallar vt 1. змусити замовчати, вгамувати; - las protestas приду- шйти протбсти; 2. заспокбювати, вгамбвувати (дитину; біль)’, 3. військ, приду- шйти (вогонь ворога) acaller /77 заст. гончар acamado adj геральд. розташбваний на правому ббці (про фігурі acamar vt прибивати рослйни до землі (про вітер); -se 1. полягати (про рослини)', 2. діал. лягати спати (про худобу,
3. діал. псуватися від спбки (про фрукти) acamastronarse діал. стати лбдарем acamaya /'папуга (різновид) acamellado ¿¿^‘схожий на верблюда acamellonar к/У7. Ам. див. acaballonar acampamiento m 1. розташування табором; 2. табір
acampanado adj\. дзвоноподібний; 2. роз- кльбшений (про спідницю, сукню) acampanar vt надавати фбрми дзвбна acampar vi (-se) розташбвуватися табором, розбивати табір acampo m 1. пасовйще, лука; 2. діал. занбдбане пбле, пербліг ácana í6ot. бкана (американське будівельне дерево)’, de ~ діал. чудбвий, висбкої Якості acanalado adj 1. те.х. каналоподібний; жолобчастий; 2. архіт. з канелюрами; 3. довгастий, мигдалеподібний (про ніготь) acanalador m буд. шпунтгббель, фальцгб- бель, пазовйк
acanaladura /і. паз, канавка; 2. архіт. ка- неліЬра; 3. прорізання (протбчування) канавок
acanalar vt буд. робйти пазй (канавки); жолобйти; шліцювати acanallado adjmu,m, підлий acanallar vt розббщувати; -se ставати негідником; нйзько падати acanchar k/оснащувати (судно) acandilado adj\. витягнутий, вйдовжений;
2. трбхи піднятий, задбртий acanelado adj 1. кбльору корйці, коричневий; 2. зі смакбм (із запахом) корйці acangrenarse див. agangrenarse acanillado adj 1. з дефактом (про ткани- нУ); 2. з вйробкою
acanita /'мексиканська сосна acanogar vt діал. 1. надавати фбрми канбе; 2. див. acanalar acansinarse втбмлюватися acanta m щйголь acantáceas fpi бот. акантові acantalear і пі pers діал. 1. пбдати, йти (про великий град)\ 2. йти, лйти (про сильний дощ)
acantear vtкйдати каміння, закйдувати камінням
acantilado 1. а^'скелЯстий; що піднімається уступами (про дно моря)’, 2. крутйй, стрімкий, обрйвистий (про бере/)’, 3. /77 крутйй (скелЯстий) ббрег; 4. круча; Урвище acantilar vt 1. кйдати кораббль на скблі;
2. утвбрювати уступи; 3. заглйблювати (морське дно)\ -se сідати на скблі (про корабель)
acantilo/77 стриж (разновидность) acantino adj бот. вкрйтий шипами (колючками)
acantis /77 бот. хрестбвник acanto /771. бот. акант, аканф, ведмбжа nána; 2. архіт. акант, аканф; hojas de - акантове лйстя, акант acantonamiento m 1. розташування, розквартирування (військ)’, 2. місце розквартирування військ; 3. кбрпус, з'бднання acantonar vt розташбвувати, розкварти- рбвувати (війська)’, -se діал. усамітнюватися, віддалятися від лю^бй acanutado adj трубкоподібний acanutillado adj бот. трубкоподібний (про листя)
асасопеаг и/стріляти, обстрілювати,бомб ардувЯти (з гармат)
acaparador m скупник; спекулянт; гендляр
acaparamiento m 1. скупбвування; спекуляція; гендлярство; 2. захбплення; привласнення; 3. монопблія (в торгівлі) acaparar иМ. притрймувати товари (в комерційних цілячу, 2. скупбвувати (товари)’, 3. монополізувати (торгівлю)’, 4. привласнювати (чужий труд, супільне надбання)
acaparrar Сховати, прихбвувати, перехб- вувати; -se 1. ховатися, залізати (під плащ)’, 2. користуватися захистом acaparrarse домовлятися, змовлЯтися; розумітися
acaparrosado adj 3enénm, кбльору купо- рбсу
acápite m Л. Ам. 1. параграф, абзац; 2. за- голбвок; hacer - Л. Ам. відхилйтися (від теми розмовй)
acapizarse діал. схопйтися, зчепйтися, побйтися
acaponado ¿¿^схбжий на кастрата (скбп- ця) (обличчям, голосом) acarabear vtcj7.1. говорйти, розмовляти;
2. називати, вказувати (на кого-н.) acaracolado зс/равликоподібний acaramelado adj 1. зацукрбваний; глазу- рбваний; 2. ввічливий, привітний, люб’язний, галантний
acaramelar vt зацукрбвувати; глазурувати; -se бути ввічливим, привітним (люб’язним, галантним)
acarapachado adj діал. тбмний (про очі) acarar \4див. acarear acardenalar иґнаставити синців; -se вкриватися плЯмами (про шкірр) acardenillarse вкриватися Яром (бкисом міді)
acardo /77гастропбд, черевонбгий молюск acarear vt\, влаштбвувати бчну ставку;
2. зустрічати лицб в лицб; протистояти; -se іст. відповідати одйн бдному acariasis feer акарбз, сверблЯчка acariciador ласкавий, привітний
8
acechadera
acariciar vt\. гостити, осипбти лбсками, виявляти ніжність; 2. пбстити, глбдити; la brisa acariciaba su cara вітербць пбстив н обличчя; 3. плести (мрію, задум), будувбти (плани) acáridos трізоол. акарйди, кліщі acaricar vt діал. див. acariciar acarminado adj карміновий, яскрбво-чер- вбний
acarnerado adj 1. схбжий на 6apaHá; 2. діал. легкодухий, слабовільний acarno т чортополбх, лопух acarón г. бот. дйкий мирт acarotóxico adj фарм. протикорбстяний acarpo adj бот. неплодонбсний acarraladura П.діал. ряд спушених петб- ль (на панчосі)', 2. діал. рідкб місце на тка- нйні
acarralarse 1. стягуватися, висмйкуватися (про нитки в тканині); 2. псувбтися від холодів (про виноградні грона) acarrarse скупчуватися (рятуючись від сонця — про худоб}) acarrazarse діал. кйдатися, налітбти acarreadizo ао/транспортббельний acarreador /771. возій, візнйк; 2. носій, ван- тбжник; - de trozas тягбч колбд, трелю- вбльний трбктор
acarrear vt 1. возйти, перевбзити; транс- портувбти; 2. переносити, перетягбти; 3. призвбдити, завдавбти, принбсити (збитки, шкоду)', ~se викликбти на cé6e (гнів) acarreo m перевбзення; транспортувбн- ня; подвбзення, достбвка; de - привізнйй; наносний, алювіальний; tierras de - наносні 30МЛІ
acarreto m Л. Ам. іст. див. acarreo acarrocarse 1. іст. псувбтися, гнистй; 2. діал. злякбтися
acartonado adj\. схбжий на картбн; твер- дйй, як картбн; 2. сухорлЯвий, худорлявий
acartonamiento m 1. надання консистенції картбну; 2. сухорлявість; худорлявість; 3. усихбння; муміфікбція acartonar vt надавбти консистенції картбну; ~se 1. ставбти жорсткйм (негнуч- кйм); 2. висихбти, худнути (про стару людину 3. ставбти зарозумілим, задирб- ти нбса
acasape m Л. Ам. іржбвий метбл acaserado 1. adj Л. Ам. приблудний (про пса)\ 2. /77 діал. постійний клібнт (покупець); завсідник; 3. домосід acaserarse 1. Л. Ам. приживбтися; звикбти (до дому)', 2. полюбити, прив’язбтися; 3. діал. стбти постійним клієнтом (покупцбм), стбти завсідником
acaso 1. /77випадкбвість, вйпадок; аі ~ !ос. adv. навмання, на щбстя; por - ¡oc. adv. випадкбво; 2. adv можлйво, мбже бути; por si - ¡oc. adv. про всяк вйпадок; 3. (у пит. реч.) невжб?, хібб?, чи можлйво?; más vale un por si - que un quién pensará сім раз відміряй, одйн раз відріж; si - якщо, у вйпадку, якщб; якщб рбптом; si - viene antes que yo, que me espere якщб рбптом він прййде раніше за менб, нехбй зачекбє; якщб тільки; no podré venir esta tarde, si - a última hora я не змбжу прийтй сьогбдні ввбчері, хіба що пізніше
acastañado яс/каштбнового відтінку acastillaje m надвбдна частина судна acastorado яс/вйчинений під бобрб acatable adjB&pim повбги (шанувбння) acatadamente ¿¿/ишаноблйво, поштйво acatador 1. афліаноблйвий; 2. тохорбне- ць; fiel ~ de las leyes старбнний виконб- вець закбнів
acatamiento m повбга, пошбна; шанувбння
acatar 1. vt шанувбти; 2. поважбти, до- трймуватися (законів)', 3. іст. увбжно ди- вйтися; 4. іст. мбти зв’язбк; мбти стосунок; 5. v/’Л. Ам. помічбти; -se іст. поббю- ватися, тривбжитися
acatarrar vt 1. (vi) застуджувати(ся); 2. діал. набридбти, надокучбти; турчбти acatéchili, acatechitli m мексикбнський зЯблик
acates твірний (відданий) друг acatexia ґмед. нетримбння acato /77 див. acatamiento; darse - ус- відбмлювати; розуміти; delante hago — у por detrás al rey mato на язиці мед, а під язикбм лід
acatólico adj некатолйцький (про віру) acaudado, acaudal я^'безхвбстий acaudalado ¿¿У'замбжний, багбтий acaudalar vt 1. складати, накопйчувати (гроші)', 2. накопйчувати, здобувбти (знання, досвід), набирбтися (знань, досвіду) acaudillador 1. adj головуючий, вйщий; комбндуючий; 2. m ватажок, проводйр acaudillamiento m комбндування, управління
acaudillar vt 1. комбндувати (військами);
2. керувбти, очблювати; 3. верховбдити; бути ватажкбм (отбманом); -se обирбти керівникб (ватажкб, отбмана) acaula, acaule adj бот. безстебловйй acautelarse остерігбтися, поббюватися acayocha, acayoiba f див. acajú 1 acazacate m гладіблус (мексиканский різновид)
acceder vi (а) 1. погбджуватися, давбти згбду; 2. поступбтися, піддавбтися accensión f тех. запблювання accesibilidad /і. доступність, досяжність;
2. увбжність, чуйність accesible adj 1. доступний, досЯжний; 2. піддбтливий, поступливий; 3. увбжний, чуйний; 4. схйльний (до чого-н.) accesión f\. приєднання, прилучення; 2. доступність; 3. злягбння, статбвий акт; 4. угбда, дбговір; 5. нбпад (лихоманки) accesional adj переміжний (про лихоман- кУ)
accésit m друга (заохбчувальна) прбмія acceso /771. підступ, підхід; 2. дбетуп, дб- пуск; dar - а допускбти; tener - а мбти дб- пуск (дбзвіл) на вхід; 3. вхід, прохід; 4. прищеплювання; 5. спблах, нбпад (мед.)', - de cólera спблах гніву; 6. злягбння, статбвий акт; 7. див. accesión 5; 8. mex. вйбір дбних (машинй)\ - al trono схбд- ження на престбл; - del mar морськйй приплйв; de fácil - доступний accesoria f 1. (рі) прибудбва; 2. рі приміщення на пбршому пбверсі (з окремим входом)
accesorio 1. adj супровіднйй; 2. додаткб- вий, допоміжнйй, побічний; 3. m рі при- лбддя; аксесубри; 4. додаткбве прилбд- дя, допоміжнб облбднання; 5. прилбддя (туалету, письмові)
accidencia /випадкбвість, неочікуваність accidentadlo adj 1. потерпілий, постраж- дблий; viaje - пбдорож з пригбдами; 2. буряний (про погоді)', 3. нерівний; camino - виббїста дорбга; costa -а порізаний ббрег; terreno - пересічена місцевість accidental adj 1. несуттбвий, неістбтний; другорядний; 2. випадкбвий; непередбб- чуваний (прорезультат дослід/)', viaje - випадкбва поїздка; sueldo - випадкбвий заробіток; signo - муз. альтербція accidentalidad f випадкбвість; несуттб- вість, неістбтність
accidentalizar vt муз. модифікувбти звук (за допомогою альтерації) accidentar vt призвбдити до нещбсного вйпадку; -se 1. бути жбртвою нещбсного
вйпадку; 2. непритбмніти, втрачбти свідб- мість
accidentario adj див. accidental accidente /771. вйпадок, пригбда; нещбс- ний вйпадок, авбрія; - automovilístico автомобільна авбрія; - del trabajo не- щбсний вйпадок на виробнйцтві; seguro contra -s страхувбння від нещбсних вйпадків; 2. пригода; халбпа; 3. нбпад; непритбмність; 4. пбрух душі; 5. мед. ус- клбднення; 6. філос. випадкбва ознбка, акцидбнція; 7. лінгв. словозмінювальна категбрія; флбксія; -s gramaticales граматйчні словозмінювальні категбрії; 8. рі муз. альтербції; 9. нерівність (місцевості)', - geográfico елембнт рельєфу; 10. діал. нарйв, карбункул (у тварин)', por
- іос. adv. випадкбво
acción f 1. ДІЯ; вчйнок; акт; - directa відкрйтий вйступ (мас), політйчна бкція; -es nobles благорбдні дії (вчйнки); - recíproca (mutua) взаємодія; hombre de
- людйна дії; unidad de - Єдність дій; en - іос. adv. в дії, за роббтою; estar en - діяти, ф^ункціонувбти; poner en - привбдити до дії, запускбти, ввбдити в дію; 2. дія, вплив, ефбкт; - destructora руйнівнб ейла; - retardada уповільнена дія; la - de un ácido sobre el metal дія (вплив) кисло- тй на метбл; radio de - рбдіус дії; 3. діяльність, роббта; - subversiva (de zapa),під- ривнб діяльність; 4. вчйнок; поведінка; спбсіб дій; - consciente свідбмий вчйнок; mala - нйций вчйнок; - premeditada нав- мйсна дія; 5. рух, жест, пбза; 6. (в поєднанні з дієсл. coger, dejar, quitar) можлй- вість діяти; dejar sin-а ипообмбжити дії; coger (ganar) a uno la - перехопити ініціативу; 7. заст. див. acta; 8. фіз. діюча ейла; 9. військ, опербція, бій; -es defensivas (ofensivas) оборонні (натупальнії дії; - de armas (de guerra) вобнні (бойові) дії; 10. ком. бкція; пай; 11. юр. спрбва; прбво пбзову; 12. жив. пбза fнатурника); 13. літ. р\9\ (романуу, - dramática драма- тйчна дія; 14. діал. лотербйний квитбк; - de gracias вйеловлення вдЯчності accionado 1. adjrex. що привбдиться до руху (до дії); вбдений (про шестерню); 2. /77 жестикуляція, міміка (актора, оратора)
accionamiento m ввбдення в дію, збпуск (механізму)
accionar1 и/жестикулювбти, размбхувати рукбми
accionar 1. vt привбдити до дії, пускбти в хід; 2. vi діяти, працювбти, функціонувб- ти; 3. Л. Ам. звертбтися до суду accionario 1. а^акціонбрний; 2. сот. іст. див. accionista
accionista сот. акціонбр; пайовйк acebal /77, acebeda f, acebedo m див. acebedul 2
acebedul /771. чагарнйк; 2. чагарникй гост- ролйсті; 3. узлісся acebo /77 бот. пбдуб, гостролйст acebrado adjсмугбстий (про коня) acebuchal m збрості дйких олйвкових де- рбв
acebuche /771. бот. дйке олйвкове дбрево (деревина)', 2. мужик, селюк acebuchina f 1. бот. дйка олйвка (маслй- на); 2. гіркий плід
acecido /771. див. acezo; 2. Л. Ам. див. asma
acecinado adj 1. солбно-кбпчений (про м’ясо)', 2. худйй, сухорлЯвий cecinar і/ґсолйти і коптйти м’Ясо; -se сбх- нути, усихбти, худнути (про літню люди- ну
acechadera f, acechadero m спостережний пункт; збсідка
9
acechador
a acechador 1. adju\o стереже; що спосте- piráe; 2. /77 вартовий, дозбрний, чатовий; спостерігбч
acechamiento т див. acecho 1 acechanza /стеження, шпигунство, шпіо- нáж
acechar и/стЄжити, вистежувати; чатувб- ти
aceche /77 купорбс (мідний, залізний) acecho /77 1. стеження, спостереження; вислужування; estar al (de, en) ~ бути на сторбжі, пильнувбти; 2. спостережний пункт; збсідка
acechón adj, т див. acechador acechona їдив. acechador 2; hacer la ~
підглядбти
acedar vtA. надавбти кислого смаку; 2. ви- кликбти відрижку кислим (про їж})j 3. засмачувати; -se 1. npoKHcáTn; 2. бліднути, жовтіти (про рослини) acedera /1. (- común) щавель; 2. діал. оцетниця
acederilla їбот. щбвлик acedía1 /1. кислувбтість, терпкість; 2. від- рйжка кйслим; 3. жбрсткість, сувбрість (в поводженні); 4. бот. жовтизнб (на росли- на*) .
acedía /кбмбала acediana їдіал. бот. щирйця acedo 1. adj див. ácido 1; 2. кйслий; 3. непривітний; різкйй, грубий; 4. сувбрий, важкйй; 5. m кйслий сік acéfalo adj А. мед. безголбвий, без головй (про зародок 2. що не Máe головй (керівний); 3. безголбвий, безмбзкий aceguero m шіадбльник хмйзу aceitada /1. кількість пролйтої олії; 2. нбд- лишок олії (я їжі); 3. булочка (замішана на оливі)
aceitado /77змбзування aceitar vt А. змащувати олією; прооліювати; занурювати в олію; 2. приправляти олією; 3. змбщувати (частинимашини) aceitazo m див. aceitón 1 aceite /771. олія (рослинна, мінеральна); - alcanforado камфброва олія, кбмфорна олія; ~ de arder (de oliva de baja calidad) деревнб (лампбдна) олйва; - de girasol (de tornasol) сбняшникова олія; - de linaza ллянб олія; - de secante жив. сикатйв; - de oliva олйвкова (провбнська) олія; ~ de ricino рицйнова олія; рицйна; ~ vegetal рослйнна олія; ~ volátil ефірна олія; 2. тварйнний жир; ~ de ballena китбвий жир; - de hígado de bacalao рйб’ячий (трісковий) жир; ~ de abeto ялйнова (ялйцева) смол б, бальзбм; - de anís анісова горілка, анісівка; - de belmontina мінербльна олія (розчин каучук^); - de cada (de enebro) соснбва (ялівцева) смолб; - de comer діал. олія для втирбнь, кбмфорна олія; ~ de parafina рідкйй вазелін; ~ esencial ароматйчна олія, квіткбва єсЄнція; - mineral Л. Ам., - de gas діал. нбфта, рідке пбливо; - virgen олйвкова олія nép- шого віджйму; - vitriolo купорбс; cundir como mancha de ~ поширюватися як мбсляна пляма на воді; echar ~ al (en el) fuego підкладбти дров до багбття; ser - у vinagre ріал, не ладнбти; ворогувбти; жйти як кішка з соббкою; quien el - mesura, las manos se unta біля водй бути та не напйтися; sin ~ no anda ej tren (la máquina) не підмбжеш — не поїдеш aceitera /1. продавчйня олії; 2. див. alcuza 1; 3. див. aceitero 4; 4. тех. олйвниця;
5. шпбнськая мушка; 6. рі столбвий прйлад (для олії, оцту) aceitería f 1. олійне виробнйутво; олійна cnpáea; 2. олійний завбд; олійня; масло- рббка; 3. склад (магазйн з прбдажу) рос- лйнної олії
aceítelo A. adj олійний, олйвний; 2. олійний; industria ~а олійна промислбвість;
3. /77 торгбвець олією; 4. ріг (для зберігання олії)
aceitillo /771. легкб олія; 2. діал. запашнб олія; 3. Л. Ам. косметйчна олія aceitón /771. каламутна олія, олія з бса- дом; 2. пбкидьки, бсад (олії) aceitoso adj А. олійний, оліїстий; 2. масний, жйрний
aceituna /олйвка, маслйна; - zapatera
маслйна, що втрбтила кблір і смак; llegar a las ~s прихбдити на шапкобрбння aceitunada /збір урожбю олйвок (маслйн) aceitunado adj олйвковий (про колір обличчя)
aceitunera f діал. сезбн зббру олйвок (маслйн)
aceitunero 1. олйвковий, що стосується олйвок; 2. /77 збирбч олйвок (маслйн);
3. продавбць олйвок (маслйн); 4. склад для зберігбння олйвок aceitunil adj див. aceitunado aceituno /77 бот. олйвкове дбрево acelajado adjвкрйтий рідкими хмбрами acelajarse вкривбтися рідкйми хмбрами aceleración f А. прискбрення, пришвйд- шення; - del pulso частішання пульсу; 2. поспішність, кваплйвість; 3. тех., фіз. збільшення (наростбння) швй^кості; прискбрення; - uniforme рівномірне прискбрення
acelerada f тех. різке збільшення швйд- кості
acelerado adj А. прискбрений; 2. прискбре- ний (про пульс)\ 3. поспішний, квапнйй acelerador 1. adj прискбрювальний; 2. m фіз. прискбрювач; 3. тех. акселербтор aceleramiento m див. aceleración acelerar vt прискбрювати; пришвйдшу- вати; форсувати; - el paso прискбрювати ход^, крок, йти швйдше; -se 1. прискбрю- ватися, пришвйдшуватися; частішати (про пульс); 2. поспіиибти, квбпитися acelga /білий (листянйй) бурйк; cara de - бліде (зелбне) облйччя acema Удіал. див. acemita acémila / А. в’ючний віслюк (мул); 2. віслюк, йблоп, ббвдур, тблепень acemilería / загорбда (для в’ючних тва- рий)
acemilero /77погбнич (в’ючних тварин) acemita /хліб з вйсівок acemite /771. вйсівки (з домішкою борошна); 2. юшка, кбша (з підсмаженої пшеничної крупи); 3. заст. питлівка acenaria /мбрква acendón /77 призвідник; заводій acendradlo ¿¿й'бездогбнно чистий, неза- плямбваний; fidelidad -а безкорйслива відданість
acendramiento m А. афінбж; очищення, рафінувбння (металів); 2. бездогбнна чистотб, незаплямбваність acendrar vt 1. афінувбти, очищбти, ра- фінувбти (метали); 2. робйти бездогбнно чйстим
acensar vt іст., acensuar иґоподаткбвува- ти (нерухоме майно)
acento /771. лінгв. нбголос; - de intensidad силовйй Háronoc; 2. лінгв. знак нбго- лосу; - agudo (grave) гбстрий (тупйй) нбголос; 3. вимбва, акцент; - extranjero іноземний акцент; - andaluz андалузький акцент, андалузька вимбва; 4. відтінок, тон, інтонбція; 5. вйділення, акцент; poner especial - en una cosa особлйво під- крбслити (вйділити); 6. (- métrico, rítmico) ритм, чергувбння нбголосів (у поезії);
7. муз. модулйція; 8. пісня, вірш, мбва acentuación /1. розставляння нбголосів, акцентубція; 2. вйділення, підкреслюван¬
ня, акцентувбння; - de las contradicciones загбстрення протиріч acentuadamente adv 1. підкреслено, нав- мйсно; 2. йвно, очевйдно acentuadlo adj 1. лінгв. наголбшений; 2. підкреслений, акцентбваний; 3. ясно вй- ражений, помітний; facciones muy -as різкі рйси облйччя
acentuador ¿¿^'підкреслюючий, перебільшуючий
acentual adj лінгв. акцентуаційний, що стосується нбголосу
acentuar vtA. лінгв. робйти нбголос (на словак); 2. лінгв. стбвити знак нбголосу;
3. виділити, підкреслювати, акцентувбти (голосом); -se 1. вимовлятися з нбголо- сом; 2. загбстрюватися, усклбднюватися (про хвороб}/); посйлюватися; ставбти більш бвним (очевйдним) aceña /1. вітрбк; 2. див. azud 1; andando gana la -, que no estándose queda без трудб нема плодб
aceñero /77 мірбшник, мЄльник; працівнйк на вітряку
acepción /1. знбчення (слова); en toda la - de la palabra у пбвному розумінні слб- ва, у пбвному знбченні слбва; 2. іст. див. aceptación 2; 3. іст. див. apropiación; - de personas упереджене стбвлення; протекція
acepillador m руббнок, струг acepilladora /стругбльний верстбт acepilladura /1. стругбння; 2. стружка; 3. чйщення щіткою (меблів, взуття); 4. наданий блйску
acepillar vtA. стругбти, обстругувати; 2. чйстити (щіткою); 3. шліфувбти, обтісувати; 4. діал. знімбти стружку (з кого-н.); 5. Л. Ам. лестйти, догоджбти, плазувбти aceptabilidad /прийнйтнісгь; припустимість aceptable ¿с/прийнйтний; припустймий aceptación /1. прийнятій; прийбм, приймання; - de las condiciones прийняттй умбв; 2. схвблення; апроббція; esta novela tiene buena - цей ромбн дббре прййня- тий; 3. ком. акцепт, згбда; - de personas протекція
aceptador A. adj що отримує; що приймбє; 2. /77 отрймувач; 3. ком. акцептбнт; - de personas покровитель (що робить протекцію) aceptar vtA. приймбти; - una invitación приймбти запрбшення; - la batalla прий- нйти бій; - excusas приймбти вйбачення;
2. схвблювати, вітбти; апробувбти; 3. ком. акцептувбти, приймбти до сплбти (рахунок, вексель)
acepto 1. ¿¿^прихйльно (дббре) прййня- тий; 2. /77 ком. акцепт, нбпис на рахунку (векселі) (про прийняття документа) acequia т 1. зрбшуральний канбл; рів, канбва; - madre головнйй зрбшувальний канбл; 2. діал. струмбк; 3. Л. Ам. стік нечистбт, клобка; 4. діал. акведук acequiado ¿¿^‘порізаний зрбшувальними канблами
acequiaje m діал. подбток на утрймання зрбшувальних канблів acequiar 1. и/провбдити зрбшувальні канбл и; 2. иґвкривбти мербжею зрбшувальних канблів
acequiero m будівельник зрбшувальних канблів
acequión тдіал. струмбк acera /1. тротубр; 2. сторонб вулиці; Іа - de los pares пбрна сторонб вулиці; Іа - de enfrente протилежна сторонб вулиці;
3. облицювбння (будинків, стін); 4. Л. Ам. стежка, стежйна
aceráceas fpiдив. aceríneas aceración f тех. А. сталеваріння; 2. ста- лювбння; 3. настблювання, навбрювання стбллю
10
aclaración
acerado 1. ас/сталбвий; вкрйтий (навбре- ною) cтáллю; сталистий; 2. стальний, твердий, міцний; 3. гбстрий, відтбчений;
4. гбстрий, уїдливий; злий; 5. гбстрий (про рослин^)\ 6. т див. aceración З acerar1 vt\. переплавляти на сталь; 2. на- стблювати, навбрювати сталь; вкривбти стбллю; 3. (уг) загартбвувати(ся); 4. зміцнювати, укріплювати
acerar vt 1. робити тротубри; 2. облицьб- вувати (будинки, стіни) acerato я^'безрбгий
acerbidad f\. тбрпкість; 2. жбрсткість, су- вбрість
acerbo adj 1. терпкий, в’язкий; 2. жорсткий, сувбрий
acerca: - de toe. ргер. про.., стосбвно, щб- до; charlar ~ del teatro розмовляти про тебтр
acercamiento m 1. наближення, блйзкість;
2. зблйження; - de la cámara кіно наїзд кбмери; фото навбдення кбмери acercar vt(vr) 1. наближбти(ся); присувб- ти(ся); 2. зблйжувати(ся) ácere m див. arce
acerería, acería f 1. сталеливбрний (сталеплавильний) завбд; 2. сталеплавильний цех
acerico, acerillo m 1. малбнька подушечка; 2. гольнйк (подушечка) aceríneas fpi бот. кленбві acerino adj див. acerado 1,2 acero m 1. сталь; ~ aleado легбвана сталь; ~ colado (fundido) ливбрна сталь; ~ fino Якісна сталь; ~ en hojas (en planchas) листовб сталь; - inoxidable нержавіюча сталь; ~ Siemens-Martín мартб- нівська сталь; ~ templado загартбвана сталь; 2. (з означ) шпбга; buenos ~s дбб- рий клинок; 3. ріейла; відвбга, твбрдість; voluntad de ~ залізна вбля; 4. р/апетйт; tener envidiables (valientes) ~s мбти прекрбсний (чудбвий)апетйт acerola /Іспбнський глід (ягода) acerolero, acerolo m бот. іспанський глід (рослина)
aceroso adj заст. 1. терпкйй; 2. гбстрий, уїдливий
acertijo /пзбгадка acerrar vt сл. хапбти
acérrimo adj(superi. de acre) енергійний, рішучий; гарячий, палкйй, прйстрасний; enemigo ~ запбклий вброг; defensor ~ палкйй захиснйк
acerrojar vt 1. зачинЯти на збсув; 2. закб- вувати в кайдбни; 3. саджбти на ланцюг acertado adj 1. вдалий; влучний; 2. своєчбс- ний
acertajo m, acertajón тдіал. див. acertijo acertamiento т див. acierto acertar* 1. vi (а) влучбти в ціль; 2. (con; vt) знахбдити, відшукбвувати, виявлЯти; ~ (con) la casa знайтй будйнок; 3. (соп, еп, vt) вгбдувати; потрапляти в ціль; ~ los resultados вгбдувати напербд результб- ти; - en la respuesta вгбдувати відповідь;
4. (в поєднанні з предл. а + inf) траплятися; acertó á ser domingo aquel día тогб дня ебме булб неділя; 5. (в запереч, формі с предл. а + inf) не вдавбтися, не вихбдити; no - a decir не знайтй, що сказбти; 6. приймбтися, приживбтися (про рослинй)] 7. і/ґприпасбвувати, підганяти (викрійку acertigo /пзбгадка
aceruelo т 1. сідлб для їздй вбрхи; 2. див. acerico 2
acervar vííct. див. amontonar acervo /я 1. купа, горб, (дрібних речей)] 2. нанбси (скупчення) піску (на дні річки, біля причалу] 3. юр. спільне майнб; ~ común неподільне майнб; 4. скарбнйця;
спбдщина, спбдок; - cultural культурна спбдщина
acescencia /закисбння, почбток бродіння, сквбшування
acescente adj\. що закисбє, починяє бро- дйти, що скисбє; 2. схйльний до бродіння (закисбння)
acesia /лікувбння; признбчення ліків acetábulo /77 анат. вертлюжна запбдина acetar гідив. aceptar acetato /77 ацетбт acético з^'бцтовий
acetificación f утвбрення бцту; бцтове окйснення
acetificar vt( vr) перетвбрювати(ся) на бцет acetileno /77ацетилбн aceto /77 іст. бцет acetona f ацетбн acetosa ґдив. acedera 1 acetosilla їдив. acederilla acetoso adj 1. кислий; 2. бцтовий; 3. що пбхне бцтом; що мбє смак бцту acetre /771. баддЯ, цббрик; 2. церк. кропй- льниця (посудина)\ 3. діал. див. aguamanil
acetrinarse зеленіти, жовтіти (про обличчі) acezar и/задихбтися; захбкатися acezo /77задйшка
acezoso adj\i\ о задихбється, що страждбє задйшкою
acia /гблка (хірургічна) aciago adjt нещаслйвий; що передвіщбє біду; зловісний
acial /771. воротЯжка, закрутка (для коня);
2. діал. батіг; más vale ~ que fuerza de oficial впрбвність цінніша ейли aciano /77 бот. 1. (~ mayor) див. aldiza; 2. (~ menor) волбшка блакйтна acianto /77 орхідбя (різновид) acíbar /77 1. албе; 2. настбянка албе (столітника); 3. гіркотб, прйкрість, смуток; погбний нбетрій; una gota de ~ en un balde de miel лбжка дьбггю в діжці мбду acibara ґдив. agave
acibarar иМ. робйти гіркйм; 2. засмучувати, прйкро вражбти; - la vida псувбти (отруювати) життя acibarrar vt іст. див. abarrar aciberar vt молбти, розмблювати, пере- твбрювати на порошбк acicalado 1. афначйщений до блйску; 2. m див. acicaladura
acicalador m 1. полірувбльник; шліфувб- льник; 2. полірувбльний інструмбнт acicaladura f, acicalamiento /771. чйщення (до блискуt); 2. полірувбння; шлліфувбн- ня; 3. навбдення блйску (лйску) acicalar vt 1. чйстити, начищбти до блйску; 2. прикрашбти, вбирбти; 3. покрбщу- вати; удосконблювати; ~ la inteligencia шліфувбти (відтбчувати) рбзум; 4. поліру- вбти; шліфувбти; 5. шліфувбти, прикрашбти (мову, стиль)] -se вбирбтися; чепу- рйтися
acicate /771. острбга (з одним вістрям)] 2. стймул, спонука; 3. рідіал. нбги acicatear vt 1. стимулювбти, спонукбти;
2. Л. Ам. острбжити acicoca fflian. матб, парагвбйський чай aciculado adj див. acicular 1 acicular adj 1. голчбстий; голкоподібний;
2. бот. голколйстий
acicúleo, aciculiforme adj див. acicular 1 aciche1 /77 буд. тбртка; гладйлка aciche2 m див. aceche acidalia ñ. асидблія (лускокрила комаха)]
2. біла троЯнда (різновид) acidaque /77вйкуп; калйм (у мусульман) acidar(se) див. acidificarse) acidez ЛІ. кислотб, кйелии смак; 2. мед. (~ de estómago, ~ gástrica) підвйщена кис- лбтність
acidia ^лінощі, недбайлйвість acidífero adj кислбтний, що містить кислоту
acidificación /'окйснення; процбе окйснення; підкйелення
acidificante 1. яфцо підкйелює; 2. /77 окисник; підкйелювач
acidificar vt (vr) окйснювати(ся); підкислятися )
acidioso лінйвий, недбайлйвий acidizar vt\. оброблЯти кислотбю; 2. див. acidificar
ácido 1. adj кйелий; 2. кислбтний; 3. див. áspero 2; 4. діал. набрйдливий, надокучливий; 5. /77хім. кислотб; - acético бцтова кислотб; ~ ascór-bico ícevitámíco) аскорбінова кислотб; - azótico (nítrico) азбтна кислотб; - bórico ббрна кислотб; - carbónico solidificado твердб вуглекислотб, сухйй лід; - carbónico вугільна кислотб; ~ cianhídrico (prúsico) синйльна кислотб; - cítrico лимбнна кислотб; - clorhídrico fhidroclórico, muríático) хлористоводнева (солЯна) кислотб; ~ láctico мо- лбчна кислотб; ~ nitrohidroclórico (nitro- muriático) цбрська горілка; ~ nucleico нуклеїнова кислотб; - oxálico щавблева кислотб; - sulfúrico сірчбна кислотб; ~ tánico дубйльна кислотб acidómetro m ел. ацидомбтр, аеромбтр для кислбт
acidulado adj див. acídulo acidular vtx/м. підкислювати (рідину{); ~se окйснюватися
acídulo з^'кислувбтий; підкислений acierto /771. влучність, влучбння; 2. удбча, Успіх, досягнення; 3. впрбвність, спрйт- ність; 4. кмітлйвість; don de ~ винахідливість; 5. збій; випадкбвість aciesia, aciesis /безпліддя (жінки) acigarrado adj діал. прокурений (про голос)
aciguatado Л. Ам. 1. adj придуркуватий, дурнувбтий; 2. m дурень, простбк acijado ас/яскрбво-сйній acije m див. aceche ácimo adj див. ázimo acimut /77бзимут acimutal а<#азимутбльний acincelar иґгравіювбти (літерй) acinesia fMep. акинезія acineta f орхідбя (латиноамериканський різновид)
acinturar vt заст. отбчувати ación /стрембнний рбмінь, путлиця acionera f 1. Л. Ам. див. ación; 2. Л. Ам. кріплення для стременнбго рбменя acipado ¿¿^щільнйй (про сукно) acipenséridos m рі зоол. осетрові acirate /771. вал; межб (між володінням^)]
2. албя; 3. плоскогір’я aciscado яо/боязлйвий, ляклйвий acitara f 1. цеглянб стінб, перегорбдка (в одинуцеглинУ)] 2. боковб стінб (будинку);
3. перйла мостб; 4. чепрбк (сідла) acitrón /77 цукбт з цитрбну
acivilar vt іст. 1. (vr) принйжувати(ся); га- ньбйти(ся); 2. (vi) підкбрювати цивільній влбді; -se діал. вступбти в громадянський шлюб
aclamación /акламбція, вигук схвблення, вйеловлення (загбльного) схвблення; por - іос. adv. одностбйно; (загбльним) схвб- ленням
aclamar vt 1. захбплено вітбти; влаштбву- вати овбцію; 2. проголбшувати, урочйсто заявлЯти; 3. благбти, заклинбти (палко)]
4. скликбти (птахів)
aclámatorUo adj вітбльний; exclamación
-а вйгук схвблення, акламбція aclaración /1. прояснення, просвітлення;
2. пояснення, роз’яснення; 3. прорід-
11
aclarado
а жування, розчищення (ліду; 4. розрідження; 5. юр. nonpáBKa (до ухвали суду) aclarado т полоскЯння (білизни) aclarar 1. освітлювати, робйти світлішим; 2. (vi) проясняти(ся), робйти(ся) ясним (дЯбревйдним); 3. (vi) CTaeáTH рідкі- шим; проріджувати(ся) (про посадкй); розчищЯти(ся) (про зарості); 4. полоскЯти (білизну 5. повтбрно npoMHBáTH (рудУ;
6. розбавляти (рідину; 7. очищати (рідину; освітлЯти; відстбювати; 8. пpoчищáти (горло); 9. прояснити, просвітлити (розум, свідомість); 10. роз’яснювати, пояснювати; - una cuestión з’ясЯвувати питЯння;
11. прославляти, принбсити слЯву; 12. пом’якшувати (погляд); - el rostro припи- нйти хмуритися; 13. (мор.) розплутувати, разв’Язувати, розмбтувати (трос, бухту; 14. i/y(-se) прояснюватися (про небо, погоді 15. (-se) ceiTáTH, розвиднюватися; -se 1. відкривЯтися; відкривЯти душу; 2. відстбюватися (про рідину) aclarativo, aclaratorio adj 1. роз’яснювальний, пояснювальний; 2. лінгв. пояснювальний (зворот)
aclarecer* vtA. робйти світлішим; освітлювати; 2. робйти рідкішим, проріджувати;
3. роз’яснювати, прояснювати aclareo m проріджування посівів aclavelado яс/цвяхоподібний aclimatable adj що піддаЯться аклімати- зЯції
aclimatación f, aclimatamiento m акліма- тизЯція
aclimatar vtA. акліматизувЯти; 2. ввбдити, прищЯплювати (моду, звичай); -se 1. ак- ліматизувЯтися; 2. звикЯти до новйх умЯв життЯ, обживЯтися, призвичЯюватися aclínico 1. adjreorp., топ. акліновий; 2. мед. не клінічний; 3. /нтеатрЯльний бінЯкль aclis ЛІ. дрбтик, корЯткий спис; 2. барбарис (різновид)
aclocar* i//(~se) сідЯти на Яйця (про квочку; ~se див. arrellanarse acmé m 1. мед. amé, крйза; 2. рбзквіт, підйбм
acné m мед. вугрі acó advflian. див. acá, aquí acobardamiento /77.1. залякування; 2. боягузтво, ляклйвість
acobardar \4(vi, vi) див. amedrentar(se) acobijar і//вкривЯти, утЯплювати сЯджан- ці (рослини)
acobrado adj див. 1. мідний, що містить мідь; 2. мідний (про колір) acocarse червйвіти (про плоди) acoceador adj що брикЯється acoceamiento m брикЯнння acocear vtA. (vi) брикЯти(ся); 2. ганьбйти, паплюжити; зневажЯти, топтЯти; 3. див. abatanar
acocil, acocili m Л. Ам. прісновбдний криль; estar como un ~ почервоніти як рак acocorar гідіал. набридЯти; заважЯти acocotar гідив. acogotar 1-4 acocote /77 Л. Ам. гарбуз (різновид)’, el que de chico es guaje, hasta ~ no para дернем народився — дурнем (і) помрЯш acocullado, acocuyado adj Л. Ам. підпй- лий
acochambrar \ПЛ. Ам. сйльно забруднювати
acocharse див. agacharse 1 acochinar vtA. вбивЯти (беззахисного)', 2. нЯхтувати, зневажЯти; 3. див. amedrentar; 4. замикЯти (у грі в шашки)', ~se жйти по-свинЯчому
acodado adj вйгнутий, колінчастий (про трубУ)
acodalamiento /771. архіт., буд., гірн. уста- нЯвка, косинців; кріплення розпірками; 2. перекіс, заклйнювання (в механізмі)
acodalar vt архіт., буд., гірн. кріпйти розпірками
acodar vt 1. підпбрти ліктем; 2. гнути, згинЯти (під кутом)', 3. див. acodalar; с.-г. відвбдити (пагонй); -se спирЯтися ліктем acoderar vtA. (vi) Л. Ам. з’0днувати(ся) в пЯри (попЯрно); 2. мор. укріплювати кормовйй швартбв; стЯвити на шпринг (корабель)', 3. стЯвити лЯтки (на ліктя)!) acodiciar vt викликЯти дйвне бажЯння, спрЯгу; -se загорЯтися, запЯлюватися (бажанням)
acodillar 1. и/вигинЯти, згинЯти під кутбм;
2. vi опускЯтися на пербдні нбги (про коня)
acodo /77 с.-г 1. пЯгін; 2. розвЯдення пЯго- нами
acogedizo adj нЯбраний без розббру (звідусіль)
acogedor яс/гостйнний, привітний acogencía їдіал. див. aceptación acoger vt 1. гостйнно приймЯти, зустрічЯ- ти; 2. дЯти притулок; 3. приймЯти, сприй- мЯти; 4. опікуватися, допомагЯти; 5. іст. див. asir; -se 1. (а) шукЯти зЯхисту; 2. (а) укривЯтися, ховЯтися; шукЯти притулок;
3. приЯднуватися (до думки)', 4. посилЯ- тися, навбдити Як аргумЯнт
acogeta /притулок
acogida f 1. прийбм, зустріч; dispensar una - calurosa влаштувЯти тЯплу зустріч;
2. приплйв (водиу, 3. відхід, відступ; 4. притулок; 5. заступництво, підтрймка; 6. див. aprobación 2; a buen saludo buena ~ на дббрий привіт дббра відповідь acogido m 1. людйна, що живЯ в богадільні; 2. стЯдо (на платному пасовищі);
3. плЯта за користувЯння пасовйщем acogimiento m 1. див. acogida 1,4; 2. див. aprobación 2
acogollar1 і^захищЯти (укривЯти) рослини (від холоду, дощу) acogollar w(-se) завивЯтися в качЯн (про капусту, салат)
acogombradura fc.-r. підгортЯння (овочів) acogombrar гідив. acohombrar acogotar vtA. вбивЯти удЯром в потилицю; 2. давЯти запотиличника; 3. валйти, збивЯти з ніг удЯром в потйлицю; 4. попи- хЯти; тирЯнити; 5. надокучЯти, набридЯ- ти; 6. Л. Ам. стЯвити у скрутнЯ матеріЯль- не станбвище
acohombrar vt підгортати (овочі) acojinamiento m тех. застопбрювання (парової машини)
acojinar vt див. acolchar1; ~se застопЯрю- ватися (про машину acojolado adjдiaл. дрібний (про фрукти) acolada /і. полігр. фігурна дужка; паран- тЯз; 2. іст. ритуЯльні обійми (при посвяченні в лицарі)
acolar vt геральд. 1. з’Яднувати під єдй- ною емблЯмою (гербйу, 2. комбінувЯти (фігури)', прикрашЯти фігурами acolchado /771. стьобЯння, простьЯбуван- ня; 2. мостіння (греблі, дамби) acolchar1 і^підбивЯти вЯтою, стьобЯти acolchar2 vt мор. сукЯти (троси) acolchonar vt/і. Ам. див. acolchar1 acolín /77 Л. Ам. болбтний пЯрепел, бекЯс acolitar ігіЛ. Ам. 1. (vi) церк. прислужувати (під час меси)', 2. супровбджувати; допомагЯти; 3. ділйти трЯпезу (з ким-н.) acólito /771. церк. дячок; 2. церк. служка; прислужник; 3. поплічник, прйхвостень, підлабузник; підспівувач acolmillado adj 1. іклоподібний; 2. великий (про зубець пили) acolochar гідіал. завивЯти (волбсся); -se вйтися (про волосся)
acollador m 1. мор. тЯлреп; 2. чекЯн, карбівка (інструмент)
acolladura /обкЯпування (дерев) acollar* vt 1. обкЯпувати (дерева); 2. глЯ- бити (судно)', 3. вибирЯти (снасть)', 4. ви- стригЯти вЯвну на шйї (в овець) acollarado adj з намйстом, з ошййником (про масть тварин, про птахів) acollarar vtA. одягЯти хомут (ошййник); 2. мисл. збирЯти згрЯю; 3. Л. Ам. спарЯву- вати (тварин)’, 4. Л. Ам. поЯднувати пЯра- ми (людей, речі)', 5. діал. одружйти; -se 1. діал. (соп) хапЯтися за шйю; 2. діал. одру- жйтися; 3. Л. Ам. жйти рЯзом, лигЯтися (з ким-н.)
acollo /77 підвЯдний кЯмінь, риф acollonar vt (-se) див. amedrentar(se) acombar иґскрйвлювати, згинЯти, вигинЯ- ти
acomedido adj Л. Ам. люб’Язний; ввічливий
acomedirse* Л. Ам. бути люб’Язним (ввічливим)
acomendar* vt іст. доручЯти, довіряти; ввірЯти
acometedor adj 1. нападЯючий, атакуючий; 2. агресйвний, агресйвно налаштЯ- ваний
acometer vt 1. (vi, contra) стрімко напа- дЯти, атакувЯти; кйдатися; 2. улЯмувати, вмовлЯти, намагЯтися схилйти (до погоні)', 3. енергійно брЯтися; 4. охЯплювати, напЯвнювати (про почуття), заволодівЯти (продумку); брЯти, долЯти (про сой); брЯ- ти (про смій); 5. спокушЯти; 6. тех. підвЯ- дити, приЯднувати (труби); - hace vencer смілйвість містЯ берЯ acometerse Л. Ам. нападЯти одйн на 6д- ного
acometida f\. див. acometimiento 1,3; 2. відгалуження; місце з’єднЯння (трубу, стик; відвід; 3. тех. підвбдення; ввЯдення; під'Яднування; 4. Л. Ам. зіткнення (автомобілів)
acometimiento m 1. несподіваний нЯпад, атЯка; 2. починЯння, витівка; 3. мед. нЯпад; спЯлах; 4. зЯвнішній канЯл (канЯва, трубЯ) для стічнйх вод acometividad f 1. войовнйчість, агресивність; 2. рішучість acomia Лілішйвість acomodabilidad /пристосЯвність acomodable adj що пристосЯвується, що має здЯтність до акомодЯції acomodación ЛІ. пристосування (доумов);
2. примйрення (ворогуючих); 3. фізіол. акомодЯція; - del ojo (de la vista) акомо- дЯція ока (зЯру); 4. лінгв. уподібнення, часткЯва асиміляція
acomodadizo adj А. зручний, практйчний; передбЯчений на всі вйпадки; 2. згідливий, поступливий, лЯгідний; 3. що лбгко пристосЯвується; 4. послужливий, люб’язний, ввічливий
acomodado adj А. зручний, відповідний; 2. замЯжний, забезпбчений, багЯтий; 3. що ліЬбить зручності (комфЯрт); що живЯ з комфЯртом; 4. помірний, доступний (про ціну); 5. влаштЯваний на робЯту, з місцем (про служницю); 6. Л. Ам. що дЯбре влаш- тувЯвся (про людину) acomodador 1. adj що влаштовує, що пристосЯвує; 2. m посередник; 3. театр. капельдйнер; білетЯр acomodamiento m 1. налаштувЯння, на- лагЯдження; 2. зручність; доцільність, прийнятність; 3. угЯда acomodar 1. и/упорядкЯвувати; готувЯти;
2. (vi) зручно розташЯвувати(ся), розміщуватися), влаштЯвувати(ся); 3. (vi) влаштЯвувати(ся) (нароботу; 4. (vi) при- стосЯвувати(ся); 5. примирЯти; залЯгод- жувати (сваркУ; 6. (de) забезпЯчувати; 7. влаштЯвувати, підхЯдити, бути зручнйм;
12
acostado1
si te acomoda puedes venir mañana
якщб тобі зручно, мбжеш прийтй 3áBTpa; -se 1. задовольнитися, погбджуватися; 2. Л. Ам. вбирбтися
acomodaticio adj 1. див. acomodadizo 1,
2, 3; 2. рел. заповітний, таємничий; sentido - прихбване (символічне) ЗНбчвННЯ acomodativo adj рив. acomodadizo acomodo m 1. місце, роббта (служниці);
2. діал. вбраний, прикрбса acompañado 1. adjuxо супровбджується; 2. людний, відвідуваний; 3. що допомагбє, 6epé участь; 4. діал. напідпйтку, п’Яний; 5. т компаньйбн; супутник; 6. діал. див. acompañamiento; 7. діал. див. atarjea acompañador 1. ао/супровбджуючий, супутній; 2. т супутник; 3. муз. акомпанібтор acompañamiento т 1. супровід; 2. супро- вбджуючі осбби; пбчет; кортбж; 3. театр. статйсти; нбтовп; 4. муз. акомпанувбння, акомпанембнт, супровід acompañanta fí. компаньйбнка; супутниця; 2. муз. акомпанібтор (жінка) acompañante mí. компаньйбн; супутник;
2. муз. акомпанібтор
acompañar vtí. проводжбти; слідувати; ескортувбти; 2. бути пбряд (в біді)]
3. супровбджувати; 4. приєднувати, дода- вбти; - la traducción con el original дода- вбти оригінбл до пербкладу; 5. співчувб- ти, розділяти; - en el dolor співчувбти ró- рю; 6. гарнірувбти (блюді)] 7. муз. аком- панувбти; 8. геральд. прикрашбти додат- кбвими фігурами (гербі] 9. діал. замурб- вувати (щілинив стінах)] -se 1. брбти собі в супровідники (помічникй); 2. супровбд- жуватися; 3. муз. акомпанувбти собі acompasado adj 1. ритмічний; розмірений; плбвний; 2. статбчний, повбжний, некваплйвий; 3. відповідний; 4. муз. ритмічний
acompasar vtí. див. вимірювати цйрку- лем; 2. (а, соп) розмірювати; 3. муз. відби- вбти такт
acomplejado adi Í. псих, з кбмплексами;
2. Л. Ам. стурбований, пригнічений acomplexionado adj. bien - міцнбї статури; mal - квблий
acomunarse об’бднуватися, з’єднуватися; вступбти в союз (заради загальної меті) acón /77 Л. Ам. плоскодбнка aconchar vticr. приправляти (страві) aconchar vtí. (vi) ховбти(ся) (від небез- пекі)] 2. викидбти судно (вітром, течією); -se 1. викидатися (на бере/)] бути при- тйснутим до ббрега (про судно)] 3. стикб- тися (про судна)] 4. тавр, притискбтися до бар’Єру (про бика)] 5. діал. відстбювати- ся, давбти бсад (про рідин/)] 6. норма- лізувбтися (про становище) acondicionado adj Í. пристосбваний; об- лбднаний; приготований; aire - кондиціо- нбване повітря; 2.: bien (mal) - з гбрним (погбним) харбктером; гбрної (погбного) Якості; в гбрному стбні acondicionador m кондиціонбр, устанбв- ка для кондиціонувбння повітря; - de agua пом’якшувач водй acondicionamiento mí. обумбвленість;
2. (- del aire) кондиціонувбння (повітря)] 3. просушування шбвку (після вироблення)] 4. впакувбння (товбру) acondicionar vtí. (v/) обумбвлювати(ся); визначбти(ся); 2. готувбти, упорядкбвува- ти; пристосбвувати; обладнбти; 3. конди- ціонувбти (повітря)
aconejado adj схбжий на крблика; кролячий
acongojarse) див. afligir(se) acónito /77 бот. аконіт, вбвче коріння aconsejable асУ'рекомендбваний; доцільний
aconsejado adj розсудливий, твербзий; actuar mal - чинйти нерозсудливо aconsejador 1. adj що рбдить; 2. /77Порбд- ник
aconsejante adj див. aconsejador 1 aconsejar vtí. рбдити, давбти порбду; ре- комендувбти; 2. пояснювати, тлумбчити; -se (con, de) рбдитися, просйти порбди; quien á solas se aconseja á solas se remesa (desaconseja) однб головб дббре, а дві крбще
aconsonantar 1. и/утвбрювати співзвуччя (консонбнс), римувбтися (про слова)] 2. відповідбти, гармоніювбти; 3. иґримувб- ти; 4. складбти вірші aconstelado adj що мбє фбрму сузір’я acontar \ізаст. див. apuntalar acontecedero adj можлйвий, що мбже трбпитися
acontecer* vi траплятися, відбувбти- ся, ставбтися
acontecimiento /77вйпадок, подія; adelantarse (anticiparse) á los -s випереджбти події
acopa advЛ. Ам. див. acopas acopado adj схбжий на крбну дбрева acopar 1. игутвбрювати крбну; 2. vt під- різбти крбну
acopas adv(B)KHB. здієсл. caer, llegar, venir) Л. Ам. 1. несподівано, рбптом; 2. вчбс- но, своєчбсно
acopetado аа^чуббтий, з чубкбм acopiamiento m див. acoplo acopiar vt заготовляти, запасбти (зерно, продовольство)
acopio /771. збирбння, накопйчення; 2. рі заготівля (зерна, продовольства)] hacer - de paciencia набрбтися терпіння, запастйся терпінням acoplado m А Ам. прйчіп (трамвая) acoplador m тех. муфта, сполучний прйстрій
acopladura f Í. з’єднбння, зчбплення; 2. тех. стикувбння; 3. злучка, спарбвування;.
4. ел. муфта; 5. радіо зв’язок acoplamiento m Í. з’єднбння, приеднбн- ня; 2. тех. зчбплення; стикувбння; - rígido (automático) жорсткб (автоматичне) стикувбння; 3. див. acoplador; 4. злучка, спарбвування
acoplar vtí. (a, en)з’єднувати, приєднувати, зв’язувати; стикувбти; 2. тех. зчіплювати; 3. тех. вмикбти, підключбти; 4. підганяти, приганЯти, прилаштбвувати; 5. запрягбти пброю; 6. (vi) злучбти(ся), спб- рювати(ся); 7. (vi) мирйти(ся), примирЯ- ти(ся); 8. узгбджувати; 9. Л. Ам. причіплювати (вагой)] -se здружйтися, прив’язб- тися одйн до бдного acoplo m див. acopladura acoquinar vt залйкувати; лякбти, страхб- ти; -se боЯтися; занепбдати духом acor /77 крутйй ббрег acorador adj що засмучує; гнітіЬчий; скор- ббтний
acorar vtí. (vi)див. afligiríse); 2.діал. див. atronar 2,3,5; 3. діал. оточувати; -se в’янути, засихбти, мбрхнути (про рослині) acorazado 1. adj броньовйй, броньбва- ний; 2. загрубілий, зачерствілий (про людину 3. /77 мор. броненбсець acorazamiento m покриття бронбю (частин корабля, укріплень) acorazar vt вкривбти бронбю (частини корабля, укрщлення) acorazonado зо/серцеподібний acorchado adjí. губчастий, пбристий, ніз- дрювбтий; 2. що погбно піддається обробці (про деревин/) acorchar иґоббивбти (обшивбти) кбрком; -se 1. ставбти пбристим (губчастим); 2. змбрщуватися, в’йнути (про фрукти); 3.
втрачбти чутлйвість, німіти (про кінцівки);
4. загрубіти, зачерствіти (про людину acorchetar гіполігр. брбти у фігурні дужки acordación ficr. пбм’ятка, нагбдування acordada fí. накбз, постанбва (суду вищої інстанції)] 2. служббва запйска, служ- ббвий лист; пбм’ятка, нагбдування; 3. ле- кбло; 4. геодезйчна лінія acordadamente adví. одностбйно, одно- голбсно; 2. розсудливо, твербзо acordado1 adj Í. узгбджений, схвблений;
2. розсудливий, твербзий acordado2 adjзоол. безхреббтний acordanza їзаст. Í. пбм’ять; спбгад; 2. уз- гбджена думка; згбда, угбда; 3. гармбнія; відповідність
acordar* 1. vt вирішувати, ухвблювати рішення; 2. нагбдувати; 3. згбдувати, пригадувати; 4. юр. визначбти (сум/)] 5. по- гбджувати, узгбджувати; 6. діал. призна- чбти, надавбти (пенсію)] 7. настрбювати (муз. інструмент)] 8. жив. підбирбти (кольорі)] 9. игузгбджуватися; 10. бути співзвучним; -se 1. домовлятися; 2. (de) пам’ятбти; згбдувати acorde 1. aqjr згідний, іцо поділЯє думку; 2. що збігбється, відповідний; 3. співзвучний, що гармонує; 4. m муз. акбрд; 5. жив. гармбнія; 6. рі згбда, одностбйність; 7. adv згідно, відповідно
acordelar vt 1. вимірювати шнурбм; 2. провішувати (лінію)
acordeón /77, acordeona їдіал. акордебн; гармбніка; гармбнія; - cromático хрома- тйчна гармбнія; баЯн acordeonista com акордеоніст; гармоніст acordonado adjí. кручений (як мотузок)]
2. огброджений (про ділянк/)] 3. Л. Ам. худйй (про тварин/)
acordonar vtí. шнурувбти, зашнурбвувати; 2. сукбти, вйти (мотузк/)] 3. чекбнити гуртик (на монета)!)] 4. сгбвити кордбни; отбчувати; 5. діал. готувбти фунт (для сівбі) acornar*, acornear vtí. буцати; 2. діал. змусити тікбти
ácoro /77 бот. лепехб, аїр; - bastardo (falso, palustre) ірйс жбвтий acorralar vt 1. заганЯти (худобу в загород/)] 2. гнбти (дичин/)] 3. заганЯти в кут; залякувати, навбдити страх; -se сл. бути в бігбх, перехбвуватися (від правосудді) acorrer 1. вдавбтися; 2. прихбдити на допомбгу; допомагбти, підтрймувати; 3. іст. сорбмити; 4. vüct. вдавбтися до допо- мбги; -se ховбтися acorrucarse див. acurrucarse acortamiento m Í. укорбчення; 2. змбн- шення, скорбчення; урізбння acortar 1. і^обрізбти, укорбчувати; 2. (vi) змбншувати(ся), скорбчувати(ся); знйжу- вати(ся); - la ración урізбти паибк; - un programa скоротйти прогрбму; 3. покін- чйти, поклбсти край; 4. відсікбти; 5. и/ста- вбти корбтшим (про дні)] 6. бути корбтким (про одя/)] 7. уповільнювати (рук); -se 1. бентбжитися, ніяковіти (у розмові)] 2. сідбти, давбти усбдку (про тканин/) acorvar vt вигинбти acosado ао/збгнаний, зацькбваний acosador m переслідувач acosamiento mí. переслідування, гонйт- ва; 2. гоніння, цькувбння acosar vtí. переслідувати; ганЯтися; гнб- тися слідом; 2. гнбти (дичин/)] 3. поганЯти (коні)] переслідувати, піддавбти гонінням (цькувбнню) acosijar \іЛ. Ам. див. acosar 4 acoso m див. acosamiento acostada /сон (нічний) acostado11. adj іст. близькйй, рідний; свій;
2. іст. підопічний; протежб; 3. геральд. ле- жбчий (про фігуру на полі)
13
acostado2
acostado2 adj іст. оплЯчувений acostamiento1 m 1. укладення (в ліжко)', 2. I Háxnn; 3. npocyeáHHfl, наблйження; при- чблювання, підхід до 6épera; 5. приєд- нЯння до думки
acostamiento2 т винагорбда, плбта acostar* 1. vt\. вкладЯти, KnácTH (вліжко)', ~ a los niños BicnácTH cná™ дітбй; 2. (vñ притулЯти(ся), присувЯти(ся); 3. (vi, -se) припаювати; підхбдити до 6épera [до причал,У); 4. vi (-se) нахилитися (про будівлю); 5. відхилитися (про стрілку ваг);
6. (-se) схилЯтися; -se 1. вкладатися, ля- ráTH (cnáTn); -se con (cuando) las gallinas páHo лягти cnáTn; 7. (con; ~se juntos) жйти pá30M; 8. CTnxáTH (про вітер)', 9. Л. Ам. нарбджувати; -se dos y amanecer tres: se acostaron dos y amanecieron tres збільшення родйни; oqé сюрприз!; -se líbre y despertarse preso спіти Д0ВГО — встіти з ббргом acostillado до/ребрйстий, рифліний acostillar vt діал. стівити конЯ ббком (до стіни, дерева)\ -se 1. діал. підати набік (про коня)\ 2. діал. примізуватися (до кого-н.)
acostumbradamente adv як завждй, за звйчкою
acostumbrado adj 1. звиклий; 2. звйчний; прййнятий
acostumbrar 1. vt(а) привчіти; прищбп- лювати; - á los niños á la gimnasia привчіти дітбй до зароки; 2. vi міти звйчай (звйчку); está acostumbrado á levantarse temprano він звик ріно вставіти; -se звикіти, привчітися; -se á los trabajos втягнутися в роббту acotación1 (див. acotamiento acotación2 /і. вйноска; пбзначка, примітка (на поля$\ 2. театр. peMápKa; 3. пбзначка висотй (на картах, планам, рбзміри (у кресленні) acotada /лісорозсадник acotado adj заповідний (про мисливські угідді
acotamiento m устанбвка віх, провішування. межувЯння
acotar1 vt 1. стівити віхи, розмежбву- вати, розмічіти; 2. загорбджувати, обго- рбджувати (ділянку)', terreno acotado обгорбджена ділЯнка; 3. обмбжувати, стівити межу; 4. п оси літи ся; 5. виби- ріти, вподббувати; -se 1. перехбву- ватися від правосуддя; 2. посилітися; грунтувітися
acotar vt 1. робйти вйноски (пбзначки, примітки), позначбти на полЯх; 2. відзна- чіти висоту (на картах, планам нанбси- ти рбзміри (у кресленні) acotar обрізіти гілки acotejar иМ. діал. див. acomodar 1; 2. діал. спонукіти, стимулювіти; сприяти acotejo тдіал. див. acomodamiento 1 acotiledóneo adj бот. безсім’ядбльний acótilo абізоол. безхреббтний acotillo m ковільський мблот, кувілда acoto m с.-г. угнбювання acoyundar і^запрягіти (коней, волів)', на- дягіти ярмб (на волів) acoyuntar vt з’бднувати в одну запрЯжку (коней, волів, що належать двом господа- рям)
acra ґдив. acre acracia /анархізм
ácrata 1. a# анархістський; 2. com анархіст, -ка
acrático adj анархічний acre1 adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, смаіїу, 2. їдкйй, роз’їдіючий (про речовину)', І. жорсткйй, сувбрий (про характер)’,
4. уїдливий, жбвчний acre2 m акр (міра площі)
acrecencia /1. див. acrecentamiento; 2.
юр. npáeo на додаткбву часггйну спідку;
3. Л. Ам. борг, заборгбваність acrecentamiento m 1. збільшення, при- мнбження, приріст; - de la productividad del trabajo підвйщення продуктивності пріці; - de la población прйріст насб- лення; 2. посйлення, наростіння; - del sonido наростіння звуку; 3. підвйщення (по службі)
acrecentar* vt 1. (-se) див. aumentar(se);
2. посйлювати; 3. підвищувати (на посаді)', 4. покріщувати; підвйщувати якість acrecer* 1. vt(vi, -se) див. aumentar(se);
2. vi (-se) юр. здобувіти пріво на додаткбву чістку спідку
acrecimiento m 1. збільшення, рбзшйрен- ня, зростіння (фіз.)\ 2. див. acrecencia 2 acreditadlo adj 1. що заслугбвує довіри (пошіни); що користується гірною репу- тіцією; 2. дип. акредитбваний acreditar vt 1. підтверджувати, засвідчувати, свідчити; - la firma засвідчувати підпис; 2. дип. акредитувіти; - como embajador en^un país акредитувіти як послі в країні; 3. (de) підніміти автори- тіт; ствбрювати репутіцію; - de buen gobernante характеризувіти як гірного керівникі (про вчино/і)', 4. див. abonar 1, 8; 5. діал. давіти (бріти) у пбзику (під заставу); -se 1. підтвірджуватися, упевнятися; 2. набувіти популярності (сліви, гірної репутіції); завойбвувати автори- тіт (довіру)
acreditativo adj що засвідчує, свідчить acreedor 1. adj що заслугбвує нагорбди (заохбчення); ser - al agradecimiento заслугбвувати вдЯчності; 2. m кредитбр, позикодавець; 3. довірена осбба зі стягнення платежів (боргів) acreencia fЛ. Ам. кредит; борг acrianzado adj іст. вйхований acrianzar vt іст. вихбвувати acribadura /1. просівіння; 2. рідив. ahechaduras
acribar vti. просіювати; 2. (-sв) див. acribillar
acribillar иМ. зрешічувати, продірявлювати; 2. нанбсити, завдавіти багіто ран; порінити; 3. покусіти (про komsüí)', 4. на- бридіти, безупйнно турбувіти; - a preguntas закидіти питіннями acridianos, acridídeos, acrídidos m рі зоол. прямокрйлі
acridio m 1. рі див. acridianos; 2. саранЯ acriminación / звинувЯчення, обвинувЯ- чення; Інкримінув0ння acriminador 1. adj що звинув0чує; 2. m обвинувЯч
acriminar vt 1. обвинувбчувати, ставити за провйну; інкримінувЯти; 2. перебільшувати (провину, тяжкість злочину); -se діал. скбювати тяжкйй злбчин acrimonia /1. гостротб, різкість (запаху, смакУ)', 2. жбрсткість, сувбрість (характеру)', 3. roorpoTá (болю)\ 4. уїдливість, жбв- чнють (у поводженні) acrimonial, acrimonioso adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, сма/і)', 2. жорсткйй, сувбрий (про характер); 3. колючий, уїдливий, жбвчний
acriollado adj Л.Ам. 1. що засвбїв міс- цбві звичаї; 2. кребльський, властйвий, притамбнний креблам acriollarse 1. Я. Ам. засвбювати місцбві звйчаї; 2. діал. акліматизувЯтися, прижи- вбтися (про тварин)
acrisolación f, acrisolamiento m 1. очищення (афінбж; рафінувбння) метЯлів (у тиглі)', 2. перевірка (істини)', випрббуван- ня (кохання, чесності) acrisolado Двірний, перевірений, надійний
acrisolar vt\. очищЯти (рафінувЯти) метЯ- ли (у тиглі)', 2. очищЯти; 3. (vi) перевірЯ- ти(ся) (про істину); випроббвувати(ся), піддавЯти(ся) випрббуванню (про кохання, чесність)
acristianar vtA. навертЯти в християнську віру; хрестйти; 2. діал. викбнувати (здійснювати) обрЯди християнської віри acritud fflHB. acrimonia acroamático ярусний (про метод навчання)
acrobacia /1. акробЯтика, еквілібрйстика;
2. акробатичні впрЯви; 3. рі (-s aéreas) ав. фігури вйщого пілотЯжу; 4. р/вйверти acróbata com акробЯт, -ка acrobática ^‘акробатичний; vuelo - ав. фігурний політ; máquina -а трамплін acrobatismo m 1. акробатйзм; акробатичність; 2. спритність, вйверткість acrofobia / мед. боЯзнь висотй acromático adj фіз. ахроматйчний acromatismo m фіз. ахроматйзм, безбЯр- вність
acromegalia f мед. акромегЯлія, слонбва хворбба
acrómico, acromo ас/безбЯрвний acrópolis /акрбполь acróstico m акровірш acta /1. акт, докумбнт; - de acusación об- винувЯчувальний акт; - notarial нота- ріЯльнии акт; -s de estado (registro) civil ¿кти громадянського стЯну; - de venta купча; 2. протокбл; - de un incidente npo- токбл пригбди; levantar (firmar) - склбсти (підписати) акт (протокбл); hacer constar en - зaпpoпoнyвáти внестй до протокблу; tomar ~ діал. занотбвувати; 3. ріпостанб- ви, резолюції; 4. npápi; запйски; -s de la Academia de Ciencias вісті Акадбмії наук; - adicional іст. додаткбвий закбн; -(s) de los Apóstoles рел. діяння anóc- толів
actinal adj променеподібний actinio тхім. актиній actinografía f радіогрЯфія actinometría f фіз. актиномбтрія actinómetro m фіз. актинбметр actitud /1. пбза, положення (тіла)', - de un actor пбза актбра; - imponente статбч- ність, солідність (постави)', 2. славлення; лінія поведінки, позйція; - benévola доброзйчливе ставлення; - de un partido (de un gobierno) позйція nápTfi (Уряду); - expectante вичікувальна позйція; en - de toe. prep. з н0міром (зробити що-н) activación /1. активізація; прив0дення до руху; прискбрення; 2. пожв0влення, натхнення; 3. хім. активбція; 4. тех. актив0ція activádor хім. активбтор activar vt 1. активізувбти, спонукбти до актйвності; 2. пожвбвлювати, надихбти;
3. хім. активув0ти
actividad /1. діяльність; - científica наукб- ва діяльність; - subversiva підривн0 діяльність; esfera de - сф0ра діяльності; 2. роббта, функціонувбння; en - діючий (про вулкан, підприємство)', entrar en - вступйти в дію, стбти до л^ду; 3. актйв- ність; енЯргія; 4. фіз. (- radioactiva) ра- діоактйвність
activo 1. adj актйвний, діяльний; tomar parte - á en la lucha por la paz бр0тй ак- тйвну участь у боротьбі за мир; 2. діючий; ejército - діюча ¿рмія; servicio militar -
дійсна військбва служба; 3. що працює, викбнує служббві оббв’язки; 4. функціонуючий; 5. сильнодіючий (про отрутУ)', 6. фіз. радіоактйвний; 7. лінгв. дійсний, актйвний (яро стай)\ 8. /лактйв; la reunión del - зобри актйву; 9. ек. актйв, готівка; superficie -а тех. роббча повбрхня; por -а у por pasiva у будь-якбму вйпадку
14
acuñar1
acto m 1. акт, дія, вчйнок; cnpáea; - de terrorismo (violencia) акт терорйзму (насильства); ~ de última voluntad заповіт; un ~ de virtud доброчбсний вчйнок; un ~ hostil ворбжий акт; 2. (- público) (урочйстий) акт; зйхід; 3. театр, акт, дія;
4. oflHoáKTHa riéca; 5. іст. літературний вйступ, дбповідь (в університеті); 6. р! постанбва (з’їзду, конгресУ)] 7. р! іст. cyfloeá процедура; - deconcílíación прихід сторін в суд; - continuo (seguido) іос. adv. безпосередньо (нег0йно) вслід; -s de los Apóstoles рел. дійння апбсто- лів; en * de готбвий (до чого-н.)] en el - ¡oc. adv. зрйзу ж, нег0йно; hacer - de presencia з’являтися, бути присутнім; hacer ~ de buenavoluntad виявляти дббру
В0ЛЮ
actor /77 1. актбр; артйст; primer - про- віднйй актбр; 2. учбсник (події)] дійовй осбба (творУ)] З.юр. позив0ч actriz f актриса
actuación f1. діяльність; викон0ння обб- в’язків; 2. гра на ецбні, виконбння рблі; 3. рі судовб процедура actuado adj див. apostumbrado actual adj 1. сучбсний, тепбрешній; en el momento - збраз, Tenép; 2. злободенний, акгубльний, своєчбсний; 3. фактйчний, дійсний, рейльний; posición - нинішнє становйще
actualidad f 1. сучбсність, тепбрішній час; en la - в дбний час; 2. актубльність, зло- бодбнність; своєчбсність; un asunto de ~ злободбнне питбння; 3. р/новйни; 4. кіно- хрбніка, кіножурнбл (з оглядом новин) actualizar vt робйти актубльним, модер- нізувбти; онбвлюватй actualmente adv 1. в дбний час, Tenép, нйні; 2. дійсно, наспрбвді actuar 1. vi діяти, робйти, чинйти; - bien (mal) дббре (noráHo) чинйти; 2. (de) викб- нувати свої функції; ~ de mediador бути посербдником, виступбти як посербдник; 3. діяти; ~ como calmante діяти як заспокійливий 3áci6; 4. виступбти (на сцені)\ 5. брбти участь (в конкурсі); 6. юр. вестй спрбву (рбзгляд); 7. vt привбдити в дію; викбнувати (рішення)] 8. попереджбти, довбдити до відома; 9. поглинати, аси- мілювбти; 4. осягйти, усвідбмлювати; -se здійснюватися, викбнуватися actuario m секретбр суду; ~ de seguros страховйй aréHT
actuosidad ficr. старбнність, ретбльність actuoso adj іст. старбнний, ретбльний acuache, acuachi тЛ. Ам. сл. друг, прйя- тель; andar (estar, ir, ser) ~s дружити, бути нерозлучними друзями acuadrillar vticT. 1. (v¡) 36npáTn(cfl) у групу (у згрбю); 2. очблювати гр^пу (arpáio); 3. діал. нападбти групою (згрбєю) на одногб acuamotor т 1. гідравлічний тарйн; гідравлічний пбршень; 2. гідравлічний двигун; водянб турбіна, гідротурбіна acuanta adv діал. щбйно, недбвно acuantiar vt визначити кількість acuaplanar vi див. amarar acuaplano т спорт, акваплйн acuarela f 1. акварбль; 2. рі акварбльні фбрби
acuarelista com. аквареліст acuarelístico adj акварбльний acuario1 m аквбріум
Acuario2 /77 Водолій (зодіакальне сузір’я) acuartelado adj геральд. розділений на квадрбти (рбмби) (про щит) acuartelamiento m 1. розміщення по ка- зйрмах; розквартирування; 2. місце роз- квартирувбння; квартйри (заст.) acuartelar vt 1. (v/) розміщуватися) по каз0рмах; розквартирбвувати(ся); 2. три-
м0ти військй в казйрмах; 3. ділйти збмлю (на квадратй)
acuartillar vi волочйти нбги (про коня) acuate /77 мексикйнська водянб змій acuático, acuátil adjBopmm (про рослини, тваринй) acuatinta fpne. aguatinta acuatizaje m Л.Ам. привбднювання acuatizar и/77. Ам. див. amarar acubado ^'бочкоподібний, що Máe фбр- му ббчки
acucar vtpian. висміювати, обсвйстувати acucia f\. мотбрність, спрйтність; 2. палкб бажйння
acuciar vt 1. квйпити, підганяти; 2. (vi) пблко бажбти; 3. іст. пектйся acuciosidad їдив. acucia acucioso adj 1. мотбрний, спрйтний; 2. спрйглий, жадйючий acuclillarse сідйти навпбчіпки, присідйти acuchamado adj діал. пригнічений, сумнйй acucharado ложкоподібний acuchilladizo m 1. фехтувбльник; 2. гла- дібтор
acuchillado adj і. з рбзрізами (про старовинний одяґ)] 2. досвідчений, бувблий, стріляний
acuchillador m і. див. acuchilladizo; 2. за-
бійка, задир0ка; 3. циклювйльник acuchillamiento m 1. нанбсення ножовйх ран; вбйветво ножбм (шпйгою); 2. циклю- вйння
acuchillar vt, acuchillear vt діал. 1. рйни- ти (холодною зброєю)] 2. вбйти, зарізати, заколбти (холодною зброєю)] 3. циклювй- ти; 4. робйти рбзрізи (на одязі)] 5. проріджувати (посіви)] -se бйтися на ножйх (на umárax)
acuchuchar vt діал. ейльно тйснути, натискйти; розплющувати (ударом) acudiciarse заст. захопйтися acudidero тдіал. турббти, клбпоти; tiene muchos -s у ньбго пбвно клбпотів; - de bandidos кублб бандйтів; - de lobos лігво вовків; ~ de las aguas водбймище, збводь, затбн
acudiente /77 діал. курбтор (у закритих навчальних закладав) acudir vi 1. прихбдити, з’являтися; 2. 4ác- то відвідувати, бувйти; захбдити; 3.6yeá- ти, траплйтися, відбув йтися; á él le acuden todas las desgracias на ньбго всі біди вйляться; 4. прихбдити на допомбгу;
5. приділйти yeáry; займйтися; справлй- тися; 6. вдавйтися до допомбги; 7. розточуватися, дякувати; 8. заперечувати; 9. плодонбсити (про землю, рослинУ)] 10. слухатися, бути слухнйним (про коня)] - al pensamiento спадбти на думку; ~ como las abejas á la miel злитися, як м^хи на мед acueducto /77 акведук ácueo adj\. вбдний, водяний; 2. водянистий
acuerdado adj вйтягнутий по мотузці, вйрівняний мотузком acuerdar витйгати (вирівнювати) по мотузці
acuerdista com. учйсник, -ця блбку (політичних партій)
acuerdo /771. рішення, постанбва; adoptar (tomar) un ~ ухвалйти рішення; 2. висновок; 3. угбда, дбговір, пакт; denunciar un - денонсувйти дбговір; faltar á los -s не викбнувати ^бговорів; firmar un - під- писйти дбговір; llegar a un - дійтй згбди;
4. згбда; домбвленість; de común ~ за спільною згбдою, за домбвленістю; estar de - бути згідним; poner de - примирйти; quedar (ponerse) de ~ домбвитися, умб- витися; ¡de ~І згоден!, дббре!; 5. порйда; думка; 6. пйм’ять, спбгад; 7. жив. гармбнія
(фарб)] 8. лінгв. узгбдження; 9. Л. Ам. за- сідання (Ради міністрів)] 10. Л. Ам. Hapá- да (за участі члена урядУ)] de - соп іос. шшШШШШ ргер. відповідно до, згідно; estar en su ~
(fuera del ~) бути при CBoéMy (не при свобму) глузді; volver de su - відмовлй- тися від своїх слів, передумати; volver en su - опам’ятйтися, схаменутися, прийтй до тйми; одуматися, передумати; dormiréis sobre ello, у tomaréis ~ сім разів відміряй, одйн відріж acuernar vt тавр, спрямбвувати рбги (про бика)
acuerpado adj діал. 1. пбвний, в тілі; 2. щільний (про тканинУ) acuerpar vt діал. бути тілоохорбнцем, охоронйти
acúfono /77 слуховйй апарйт acuidad їдив. agudeza 1,2 acuilmarse діал. 1. занепадйти духом; 2. ніяковіти, бойтися
acuitado adj засмучений, пригнічений acuitador ^‘прйкрий, гнітючий acuitamiento тіст. прйкрість, печбль, сум acuitar vt(vñзасмучувати(ся),журйти(ся) aculado adj 1. див. arrinconado 2; 2. геральд. що стоїть на зйдніх ногйх (про фігуру на полі щита)
acular 1. иґподавйти назйд (кінь, екіпаж);
2. (-se) див. arrinconar 2; 3. оейджувати (коня)] 4. vi діал. задкувйти; -se 1. задку- вйти; оберйжно ступати при спуску (про коня)] торкйтися мілинй (про суднб) aculeado adj\. оснйщений шипйми; 2. жа- лонбений (про комаху) aculebrar vtMop. прив’йзувати вітрйло до щбгли; -se див. aculebrearse aculebrearse не проростйти, не давйти схбдів (про злакй)
aculeiforme adj шилоподібний; жалопо- дібний
acúleo /77 див. aguijón aculiforme adj див. aculeiforme acullá adv там; acá y - тут і там acullicar і/?У7. Ам. жувйти лйстя кбки acullico /77 Л. Ам. Máca лйстя кбки (для жування)
acumen m іст. пронйкливість, зіркість, пйльність; прозорлйвість acúmetro m фіз. акуметр acuminado adj загбстрений; гостронбсий (бот., зоол.)
acumíneo яс/загбстрений; гостронбсий acuminifoliado adj бот. гостролйстий acumuchamiento m діал. див. acumulación
acumuchar гідіал. див. acumular 1,2 acumulación f 1. накопйчення; акумуляція; - primitiva ек. первйнне накопйчення; 2. скупчення; нагромйдження; купа,
Máca
acumulador 1. adj що накопйчує; збирйє; акумулює; 2. m тех. акумулйтор; 3. збірник, колбктор; 3. накопйчувач, сумбтор (лічильних пристроїв) acumular иМ. (vi) накопйчувати(ся), зби- рйти(ся); акумулювати(ся); 2. складйти; накопйчувати, нагромйджувати; 3. тех. акумулювйти; 4. обвинувйчувати; інкри- мінувйти
acumulativo adj 1. накопйчений; 2. кумулятивний; сум0рний acunar иґгойдбти колиску; заколйсувати, колисйти
acuñación1 /’карбув0ння монбт; вибивбн- ня медйлей
acuñación2 /’забивбння клинів acuñador m 1. монбтний мáйcтep; карбу- вбльник, медаль0р; 2. прес для карбувбн- ня монбт; прес для вибивбння медблей acuñar1 vt карбувйти (монбти); вибивбти (медблі)
15
acuñar2
acuñar2 rf1. закріплювати юійном; 2. вставляти, вправлЯти; 3. Л. Ам. дЯбре відзивЯ- тися (про кого-н.)\ -se 1. заклйнюватися, заїдЯти; 2. діал. намагЯтися закінчити (справу
acuosidad /"водянистість acuoso adj 1. водянистий; 2. водяний; вбдний (хім.)
acupuntura f мед. голкотерапія, акупунктура
acurado adj іст. старЯнний, завзЯтий acurcucharse гЯрбитися acure, acuri т(діал.) зоол. морськЯ свинка, кЯвія
acurrado adjЛ. Ам. франтувЯтий acurrarse л. Ам. наслідувати андалузців (у манерах, вимові)
acurrucado 1. adj скбрчений; 2. геральд. сидЯчий (про фігуру на полі щита)\ 3. m діал. контрабЯндна горілка acurrucarse 1. стискЯтися, кбрчитися, зіщулюватися; 2. діал. див. acuclillarse acurrujarse діал. див. acurrucarse 1 acusable adj що підлягЯє обвинувЯченню; що заслугЯвує обвинувЯчення acusación f юр. 1. обвинувЯчення, стЯв- лення за провйну; acto de ~ обвинувЯчу- вальний акт; testigo de ~ свідок обвинувЯчення; 2. обвинувЯчувальний акт, об- винувЯчувальна промова; 3. прокурбр, обвинувЯч
acusadlo 1. adj Ьсно вйражений, Явний, очевйдний; una ~а semejanza Явна (яск- рЯво виражена) схбжість; 2. m обвинувЯ- чуваний, підсудний
acusador 1. adj\i\o обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; 2. /п обвинувЯч; ~ público (fiscal) громЯдський (держЯвний) обвинувЯч
acusamiento m, acusanza ficr. див. acusación
acusa*r vt 1. (de) обвинувЯчувати, стЯвити за провйну; висувЯти звинувЯчення; los hechos -п фЯкти викривЯють; 2. вида- вЯти, зрЯджувати; донЯсити; 3. помічЯти, улЯвлювати; показувати, реєструвЯти (про прилад); 4. гЯнити, засуджувати; 5. вкЯзувати; видавЯти; su cara acusa cansancio на йогб облйччі помітна втбма; 6. підтвЯрджувати, повідомляти; - recibo de una carta повідомляти про отрймання листЯ; 7. оголЯшувати кЯрти (у грі)\ ~se
1. визнавЯти себЯ вйнним; 2. ставЯти помітним (Явним)
acusativo 1. adj юр. що обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт; 2. m лінгв. знахідний відмінок acusatorio adj юр. обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт acuse /771. (- de recibo) підтвЯрдження, повідбмлення (про отримання); 2. оголЯ- шення кЯрти (у грі)-, 3. оголбшена кЯрта {У грі)
acusetas m Л. Ам., acusete m діал. див. acusón
acusica com. Ябеда (про школяра) acusma ЛзлуховЯ галюцинЯція acuso /77 іст. див. acusación acusón /77донЯщик; наклЯпник acústica їфіз. акустика acústico adj 1. акустичний; звуковйй; 2. слу- ховйй; nervio - анат. слуховйй нерв acutangulado adj бот. гостролйстий acutangular adj мат. гострокутний acutí m діал. див. agutí acutifoliado adj бот. гостролйстий acutirrostro adj гостромЯрдий (про тваринУ)\ гостродзьЯбий (про птаха) acuznador m полірувальник achabacanamiento m 1. опЯшлення; 2. нЯсмак, вульгЯрність achabacanar опошлЯти; -se опошлятися
achacadizo adj іст. удЯваний, лицемірний achaca«r приписувати; стЯвити за провйну; le -n la responsabilidad del accidente на ньЯго звЯлюють провйну за не- щЯсний випадок
achacillarse діал. полягтй (про хлібії) achacosamente adv 1. хвороопйво; 2. лицемірно, вдЯвано
achacosidad f хвороблйвість, квЯлість, слабкЯ здорЯв’я
achacoso adj 1. хвороблйвий, квЯлий, слабкЯго здорЯв’я; 2. що заслабувЯв, що відчувЯє нездужання; 3. з вЯдою, неповноцінний
¡achachayІ interj діал. 1. (для вириження відчуття холоду брр!; 2. брЯво! achaflanador m дерев’Яні лещЯта achaflanadura f 1. стісування, скЯшуван- ня; 2. фЯска
achaflanar vt 1. стісувати (кути, краї)-, 2. скЯшувати, знімЯти фЯску; 3. розкарбовувати
achagrinado яс/зрЯблений під шагрЯнь (про шкіру
achagual m Л. Ам. 1. низинЯ, болотйста місцевість; 2. сЯняшник achajuanarse Л. Ам. 1. втЯмлюватися, знемагЯти; 2. діал. задихЯтися від спЯки (про худобу
achala fЛ. Ам. див. abalorio ¡achalayl interj Л. Ам. (для вираження захоплення) ну і ну!, оцЯ так! achambergado adjкрислЯтий^дсх? капелю^ achampanado, achampacado афгрйстий (про вино)
achamparse 1. діал. пускЯти коріння, вкорінюватися; 2. (соп) діал. привлЯснювати собі; 3. Л. Ам. ховЯтися в хатйні achanchar гідіал. замикЯти шЯшку (у грі)] ~se 1. Л. Ам. розжиріти як свинЯ; 2. діал. бентЯжитися, сорЯмитися achangar гісл.див. avasallar achantar vt\.діал. див. apabullar; 2.діал. бути нахлібником; 3. діал. крЯсти; 4. діал. зламЯти дух (вЯлю)
achantarse 1. вичікувати; перечікувати (небезпеку-, 2. погЯджуватися (з чужою думкою)-, 3. здавЯтися, поступатися; 4. діал. мовчЯти; замЯвчати; 5. Л. Ам. затрй- муватися, зупинятися achaparrado adj 1. низькйй; низькорЯслий, присЯдкуватий (про дерева); 2. осЯдку- ватий, призЯмкуватий (про людину achaparrarse 1. бути низькорЯслим (про дерева); 2. іст. див. agactiarase achaplinarse діал. чинйти невпЯвнено, ніяковіти (як герої Чарлі Чапліна) achaque1 m 1. чЯсте нездужання, нездо- рЯв’я, хворЯба; -s de la vejez старЯче нездужання; 2. місячні; 3. вагітність; 4. ха- рактЯрний недЯлік (вЯда); 5. рідіал. нудЯ- та, блювЯта (у вагітної жінки) achaque2 m 1. прйвід, відмЯвка; con ~ de... іос. ргер. під прйводом; 2. прйвід, причй- на; 3. репутЯція; 4. донЯс з метЯю здйрст- ва; 5. іст. штраф; 6. обставина, справа achaquiento adj див. achacoso acharado adj 1. зніяковілий; 2. сл. ревнивий
acharar иМ. див. azarar; 2. діал. викликЯ- ти рЯвнощі; ~se сл. див. azararse achares m рірЯвнощі; dar ~ ревнувати acharolado аа/лакбваний acharolador 1. яфіакувЯльний; 2. я?лаку- вЯльник
acharoladura /лакувЯння, покриття лЯком acharolar и/лакувЯти, покривЯти лЯком achatadlo ^сплющений, розплЯстаний; плоский, пласкйй; nariz ~а кирпЯтий ніс achatar vt(vi) сплющувати(ся), розплЯст- увати(ся); -se 1. діал. див. achamparse 2; 2. Л, АМ. див. amilanarse
achechar \ЛЛ. Ам. бЯлувати
acheta ^цикЯда
acheté adv сл. вчЯра
achí1 /77 Л. Ам. див. ají
achí2 adv діал. див. así 1
achia /очерЯт; тростина (американський
різновид)
achiacabo m діал. дід, дідусь achibó adven, сьогодні achicado adj див. anteado achicador m 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. черпЯк (для вичерпування води з човнів)
achicadura f, achicamiento m 1. змЯншен- ня, спад; 2. вичЯрпування, відкЯчування (водії)
achicar иМ. (vi) змЯншувати(ся), знижуватися), скорЯчувати(ся); 2. вичЯрпувати, відкЯчувати (водУ\ 3. (vi) лякЯтися; 4. (vi) принйжувати(ся); 5. діал. вбивЯти; 6. діал. саджЯти до в’язнйці; 7. діал. прив’язувати (тварину
achicopalarse Л. Ам. 1. занепадЯти духом, сумувЯти; 2. в’Янути (про рослинії) achicoria f цикЯрій achicorial /77ПосЯдки цикЯрію achicote тдив. achiote achichado adj діал. підпйлий, п’Яний achichar ііїдіал. п’янйти; -se п’яніти achicharradero /77Сп0котне місце, пЯкло achicharrar vt\. (vi) пересмЯжувати(ся);
2. палйти, пектй (про сЯнце); 3. набридати, надокучЯти; 4. діал. див. achuchar 2 achicharronarse 1. Л. Ам. пересмЯжува- тися; 2. Л. Ам. засихЯти, змЯрщуватися achichiguar 14Л. Ам. 1. доглядЯти за дитй- ною, нЯньчити (про няню, годувальницю);
2. піклувЯтися, пЯстити, плейти; 3. укри- вЯти вщ сЯнця (рослинії) achichinar \ЛЛ. Ам. обвуглювати achichincle, achichinque тЛ. Ам. 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. підлЯсник, облЯсник
achiguar гіА.діал. надавЯти фЯрми пара- сЯльки; 2. Л. Ам. гойдЯти колйску; 3. Л. Ам. підгодЯвувати дитйну (про годувальницю); 4. Л. Ам. кйдати тінь (про дерево)-, -se Л. Ам. 1. прогинЯтися, провисЯти; 2. відрЯщувати чЯрево
achilado adj діал. 1. сумнйй; засмучений, пригнічений; 2. вйснажений; 3. жебрЯк achilarse діал. див. acoquinarse achilenado adj 1. Л. Ам. що наслідує чилійців; 2. діал. що захищЯє чилійців achimero т діал. лотЯчник, рознЯщик achimes т рідіал. дрібнйй товЯр achín т діал. див. achimero achinado adj Л. Ам. 1. схЯжий на китЯй- ця; 2. простонарЯдний, плебЯйський; 3. Л. Ам. метйс (з домішкою індіанської крові)
achinar іїдив. acochinar 1 achinero т діал. див. achimero achingar \іїдіал. укорЯчувати (сукню) achiote /77 бот. орлЯнка, бікса (дерево); estar hecho un - почервоніти achipilarse Л. Ам. захвЯрювати, нездужати (про дитину, яку відняли від груді) achipilcarse діал. захлинутися (при питті) achique m вичЯрпування, викЯчування (води)
achiquó f діал. чаклунка, відьма achiquillado adj див. aniñado achiquitar vt(vr) Л. Ам.див. achicar(se) 1; -se Л. Ам. див. amilanarse achirarse діал. хмЯритися, вкривЯтися хмЯрами (про небо) achirdar vt сл. див. acortar 1 achirlar vt\. Л. Ам. розм’якшувати; розрід- иувати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se принйжуватися ¡achis! ачхи
16
además
achispar vt підпбювати, поїти; ~se мали* BáTHcn, п’яніти
achocadura f 1. сильний пбштовх, удбр (общо-н. тверде); 2.діал. páHa (на голові) achocar vtA. штовхати; ударити (обстінії\
2. páHHTH (палицею, каменеву, З.діал. по- páHHTH в гблову; 4. склад ¿ти, icnácTH в скарбничку; -se діал. непритомніти (від УДарІЇ
achocazo m А. діал. див. achocadura 2; 2. удар по голові
achocolatado ^'шоколадний (про колір) achocharse впадати в дитинство; заговорюватися
acholado adjЛ. Ам. схбжий на метйса acholamiento т Ч. збентбження, розгубленість
acholar vt Л. Ам. сорбмити; бентбжити; -se 1. сорбмитися, червоніти; 2. Л. Ам. перегріватися на сбнці, отрймувати сонячний удар
acholo т Л. Ам. див. acholamiento achololear vi Л. Ам. стікати, просбчува- тися (про воду при зрошуванні) acholloncarse діал. див. acuclillarse achongar vt (-se) діал. див. abochornarle)
achorgornar vi сл. див. acudir achote m див. achiote achual тЛ. Ам. гігантська пальма achubascarse вкриватися дощовйми xm¿- рами (про небо)
achucutar vt 1. діал. див. acoquinar; 2. див. acoquinar; 3. діал. в’Янути, бліднути achucuyarse) діал. див. acoquinarle) achuchado adj складнйй, нелегкий achuchar vtA. див. azuzar; 2. м’Яти, бгати; тиснути, стискати; 3. штовхати, nxáTn; зіштовхувати (одйн з бдним) achucharrar \ДЛ. Ам. див. achuchar 2,3; -se Л. Ам. див. acoquinarse achucharrar \гіЛ. Ам. див. achicharrar 1,
2,3
achucharse діал. захворіти переміжною лихоманкою
achuchón т 1. жмакання, стйскування; давлення; стйснення; 2. пбштовх, стусан;
3. HáTHCK
achuicarse діал. див. apocarse achujar vt діал. див. azuzar achulado adjz замашками чуло; зухвалий; розв’язний, нахабний achulaparse, achularse CTaeáTH схбжим на чуло, наслідувати чуло; Haxá6HiujaTH achunchar vt 1. діал. збивати пиху; сорбмити; 2. діал. наврбчити, зурбчити achuñuscar іїдив. achuchar 2; -se діал. змбншуватися, знижуватися achura ҐЛ. Ам. 1. нутрощі, тбльбухи; 2. шматбк туші
achurar vt Л. Ам. 1. потрошйти, виймати нутрощі; 2. поранити, зарізати; вйпустити кйшки; 3. 6p¿TH свою частку (при грабуй- кУ)
achurrar \4діал. див. achuchar 2 achurrascaxvt діал. див. ajar 2 achurruscará діал. див. apretar 1; -se
діал. стискатися, зіщулюватися; згортб- тися
achuru тЛ. Ам. лавр (різновид) adacción f*І. примушування, прймус; 2. вй- мушена дія
adacilla f сбрго (різновид) adáctilo adjзоол. безпалий adagia^ adj афористйчний adagio т корбткий вйслів, сентбнція, афоризм
adagio2 adv, т муз. aдáжio adaguar v/пйти (про худобу) adalid тА. воєначальник; 2. вождь, голова adaluñ«ó, А сл. A. adj.мадрйдський; 2. т мадрйдець
adamado adj 1. женоподібний; 2. вйтонче- ний, елегбнтний adamadura їдив. adamar1 adamante m icr. діамант adamantino a# діамантовий; подібний до діаманту
adamar1 m іст. дар, піднбшення, подарунок (на знак уваги, кохання) adamar vt іст. 1. залицЯтися; 2. прйст- расно кохбти
adamarse 1. уподібнюватися жінці; зніжуватися (про чоловіка); 2. діал. див. amancebarse
adamascado ^візерунчастий, схожий на дамбст (на камку); acero - дамбська сталь
adamascar vt 1. виробляти під дамаст (камку); 2. робити насічку (на сталі) adámico до/наноснйй (про землю, принесену морем) adamsita їмін. адамсит adán /л 1. обідранець; нечепура; 2. нерб- ба, лбдар
adapción їдив. adaptación adaptabilidad f пристосбвність adaptable ас/пристосбвний adaptación f 1. пристосувбння; прилад- нбння; адаптбція; 2. біол. пристосувбння, адаптбція; 3. екранізбція літературного твбру; 4. переклбдення, аранжувбння (муз. творУ)
adaptador m тех. адбптер, звукознімбч adaptar vt (а) пристосбвувати; підганяти, прилбднувати; адаптувбти (біол.)\ -se 1. пристосовуватися, адаптуватися; 2. при- стосбвуватися; -se a las circunstancias пристосбвуватися до обстбвин adaptividad їбіол. пристосбвність adarba їзаст. золота копбльня adarce m соляний наліт (від морської водії)
adarga ficr. овбльний шкірянйй щит adárgama ficr. питлівка adargar vt(vf) А. закривбти(ся), затулЯти- (ся) щитбм; 2. захищбти(ся), прикрива- ти(ся), вкривбти(ся)
adarme m 1. адбрме (старовинна міра ваги); 2. (вжив, в запереч, конструкціяУ) крапля, крйхта; no tiene un - de sentido común у ньбго нембє ні крйхти здорбвого глузду; por -s іос. adv. по краплйні, по- трбху
adarvar вражати, приголбмшувати; -se вpaжáтиcя, дивуватися adarve /771. іст. фортбчна CTiHá; 2. захист, прикриття
adatar vt внбсити (суму на поточнірахун- кії)
adaza f бот. сбрго
adazal m волокнб іспбнського дрбку adecenar vt paxyeáTH десятками; ділйти на десЯтки
adecentar vt упорядкбвувати, надавбти пристбйного вигляду; - la casa зробйти лад (npn6páTn) в будинку; -se опоряджатися; Ha6yeáTH пристбйного вйгляду adecuación fA. відповідність, адеквбтніс- ть; 2. пристосувбння, приладнання; 3. мат. тотбжність
adecuadlo 1. приватний, що відповзе вимбгам; 2. відповідний; aдeквáтний; tomar las medidas -as вжйти відповідних заходів; cantidad -а достбтня кількість; 3. відповідний, зручнйй, слушний, сприятливий; momento - слушний момбнт adecuar* vt розмірЯти, привбдити у відповідність; робйти адекватним; -se відпо- відбти
adéfago ас/ненажбрливий, ненасйтний adefesiero adjЛ. Ам. 1. що говбрить дур- нйці (нісенітниці); 2. екстравагбнтний; хи- мбрно (недоладно) одЯгнений
adefesio /771. (рі) дивбцтво, дивинб; на- віжбнство; 2. екстравагбнтний (химбр- ний) костюм; екстравагантна прикрбса; 3. дивбк, оригінал; навіжбний adefesioso adj діал. див. adefesiero adefina ficr. секрбт, таємниця adehala f 1. приббвка; надбавка; лйшок (прилокупці, продажії\ 2. чайові; могорйч adehesar у/відвбдити збмлю під пасовйще adela fapéna (метели/і) adelantadamente adv див. anticipadamente
adelantado 1. adj ранній, передчбсний; скоростйглий (с.-г.)\ 2. розвйнутий не по роках; обдарбваний (про дитинії\ 3. видатний, кращий; передовйй (про робітника); успішний (про учнії)\ 4. вiдвáжний, сміливий; зухвалий; 5. нешаноблйвий; 6. виплбчуваний напербд, що авансується; por - іос. adv. 3aB4ácHO, напербд, впербд, авбнсом; 7. m іст. аделантбдо (губернатор прикордонної провінції); 8. іст. вер- хбвний суддя королівства (провінції) (у мирний час); капітбн-генербл (під час вій- нй); - de mar іст. керівник морськбї експе- дйції; lo llevamos - спрбву зрбблено adelantamiento m 1. рух впербд, просу- вбння; 2. випередження; обгін; 3. при- скбрення, форсувбння; 4. передувбння, вгадування напербд; 5. зростання, збільшення; 6. успіх, досягнення, прогрбс; 7. перевбга; 8. іст. губернаторство adelantanza ficr. повноваження, влбда adelantar 1. vt рухати впербд, просувати;
2. прискбрювати, форсувати; перенбсити на раніший тбрмін; 3. платйти авбнсом (напербд), авансувати; 4. обганЯти, випереджати; 5. перевбдити впербд (стрілки годинника); 6. удосконалювати, покращувати; 7. перевбршувати; одбржувати пе- ревбгу; 8. vi йти, просуватися впербд; 9. (-se) поспішбти, йти впербд (про ГОДИННИЙ)', 10. прогресувати, робйти Успіхи; досягати успіху; - en los estudios досягнути успіхів у навчанні; покращуватися, удосконалюватися; 11. видужувати, набиратися сил (про хворогоі; 12. додавати; - sóbrelo ya dicho додати до сказаного раніше; -se 1. просуватися впербд;
2. випереджати; 3. траплятися (відбуватися) завчасно; 4. виділЯтися, відрізнятися; 5. видаватися, виступати adelante adv А. впербд; hacer un paso - зробйти крок впербд; 2. надалі, в майбутньому; de hoy en - надалі, відтепбр; más - пізніше, пбтім; ¡-I впербд!; продбвжуй- те!, дблі!; увійдіть!, захбдьте! adelanto m 1. див. anticipo 2; 2. див. adelantamiento 1,5 adelfa їбот. олеандр adelfal, adelfar m олеандровий гай adólfico adj 1. олеандровий; 2. сувбрий, жорстбкий
adelfilla f бот. дйкий лавр, вбвче лйко adelgazamiento m 1. потбншення; 2. схуднення; 3. розбавлення, розрідження; 4. пом’якшення (водії)
adelgazar 1. vt(vi) стбншувати(ся), робитеся) тбнким; 2. розбавлЯти, розріджувати; 3. пом'якшувати (водії\ 4. вдаватися до тбнкощів; 5. vi (-se) худнути adema їдив. ademe ademador m гірн. кріпйльник ademán m 1. жест, рух; con un - amenazador із загрбзливим виглядом; 2. рі ма- нбри; звйчки; en - de іос. adv. з наміром; з вйразом, з вйглядом... ademar vt гірн. кріпйти (окладами шахтії, ставити підпбри (стійкі) además adv 1. пбнад, окрім, крім, ще; - de esto пбнад (крім, окрім) тбго; 2. до тбго ж; з іншого ббку; 3. іст. занадто, надто
17
ademe
ademe m гірн. підпбра,розпірка, стійка adementado ^божевільний, навіжЯний adementar і//звбдити з рбзуму, довбдити до божевілля; ~se божевбліти adenitis f мед. лімфаденіт, запблення лімфатичних вузлів
adenoide анат. 1. adj див. adenoideo; 2. m
д/аденбїди
adenoideo adjанат. аденбїдний adenoma m мед. аденбма adentelladura f 1. укус; 2. слід (рЯна) від укусу; 3. уїдливість, колючість adentellar vt 1. встромлювати зуби, кусЯти; 2. зачіпЯти, колбти, шпигЯти; 3. робити в клЯдці стіни виступбючі зубці; -se 1. сЯрдитися, злйтися; 2. огризЯтися, покЯзувати зуби
adentrarse А. заглиблюватися, просувЯ- тися углйб (всерЯдину); 2. заглйблюва- тися, занурюватися
adentro 1. adv всерЯдину; ven - захбдь; se retiraron - para descansar вонй увійшлй до приміщення, щоб відпочити;
2. (вжив, після деяких ім.) всерЯдині; mar - у^відкрйтому мбрі; tierra - усерЯдині країни; de puertas - всерЯдині будинку;
2. m д/душЯ; нутрб; en sus -s в глибині душі; para sus -s в душі, в думкЯх, про сЯбе; і -І увійдй, увійдіть!; ser muy de - б^ти свобю (людйною) adepto 1. ас^утаємнйчений, досвідчений; 2. прййнятий, що всгупйв (до організації?, 3. m член (секти, таємної організації)', 4. при- хйльник, прибічник; адЯггг, 5. ісг. алхімік aderar vticr. розцінювати; оцінювати aderezado adj сприятливий, зручнйй, слушний
aderezadura їдив. aderezo aderezar vtA. готувЯти (їжУ\ 2. приправляти (їжУ\ 3. (vr) прикрашЯти(ся), вбирЯ- ти(ся); 4. (vr) готувЯти(ся), приводитеся) до готбвності (до лад^); 5. лЯгодити, ремонтувЯти, реставрувЯти; 6. змішувати (напої)', 7. апретувЯти (тканинїї, 8. (vr) прямувЯти, орієнтувЯти(ся), націлюватися); 9. прикрашЯти
aderezo m 1. прикрЯса; 2. прикрЯси; вбраннЯ (з коштовного камінні)-, 3. комп- лЯкт (гарнітур) коштбвностей (кольє, сережки і браслет)', medio - комплЯкт з се- рбжок і брбшки; 4. нарЯдна кінська збр^я;
5. опрЯва холбдної збрбї; 6. підготбвка, привЯдення до готбвності (до ладУ); 7. апретувЯння тканйни; 8. припрЯва (до страви)', 9. те.х. мастйло для рЯменів adesivo тлінгв. адесйв adestrar* ігідив. adiestrar adestría f іст. вміння, впрЯвність adeudado adj що заборговувЯв, що мЯє боргй
adeudamiento /77заборгбваність adeudar1 vtA. заборгувЯти, наробйти боргів; 2. обплутати боргЯми; 3. підлягЯти оподаткувЯнню (митним збором)', 4. іст. стЯгувати; 5. ком. дебетувЯти, занбсити в дЯбет; -se влісти в боргй adeudar и/ріднйтися adeudo /771. борг; грошовб зобов’язання;
2. мйтний збір; 3. ком. дебетувЯння adeveras adv Л. Ам. наспрЯвді, спрЯвді adherecer* viзаст. див. adherir 2 * adherencia f 1. прилягЯння; зіткнення; 2. прилипЯння, злипЯння; 3. приєднЯння, примикЯння; вступ (до партії)', 4. блйзь- кість, схбжість; зв’язбк; спорідненість; 5. фіз. спЯювання, зрбщення adherente 1. adj див. anejo 1; 2. m (pt) аксесуЯри; реквізйт
adherir* 1. и/наклЯювати, приклЯювати; 2. vi (-se) щільно прилягЯти; прилипЯти, приклЯюватися; 3. (-se) приЯднуватися, примикЯти; вступЯти (до партії)
adhesión f 1. див. adherencia; 2. згбда; схвЯлення
adhesividad f 1. лйпкість, клЯйкість; 2. прихйльність; 3. мед. зрбщуваність adhesivo adj А. лйпкий, клейкйй; emplasto (esparadrapo) - лейкоплЯстир; 2. щільно прилЯглий
adhortar vt заст. перекбнувати, умовлЯти adiabático adj фіз. адіабатйчний, адіабЯт- ний
adiado adj умбвлений, признЯчений (про день, дату
adiáfano я^'непрозбрий, мутний adiaforia /'байдужість adiamantado adjcxómm на діамЯнт adiamantar vt прикрашЯти алмЯзами (діа- мЯнтами)
adianto m бот. адіЯнт (папороть)
adiar* призначати, встанбвлювати (день,
дату
adiarrea їмед. запбр
adiatérmano, adiatérmico adj див. atérmano
adicidad їхім. валЯнтність adición f А. додавЯння; 2. допбвнення, до- дЯток; З.прибудбва; 4. мат. додавЯння, cioiafláHHfl; 5. ком. допбвнення до рахунку; 6. тех. присЯдка, додЯток; 7. тех. легу- вЯння; 8. рахунок (у ресторані)', - de la herencia юр. вступ у правЯ спЯдку adicional adj додаткбвий; що додаЯться, приЯднується; artículo (cláusula) - додаткова стаття (договору, закону adicionar vtA. додавЯти, приЯднувати; 2. мат. підсумбвувати, складЯти adicto 1. ^прихильний, відданий, вірний; 2. спільний; колегіЯльний; 3. припй- саний; 4. m прихйльник, прибічник, по- слідбвник; 5. помічнйк, рЯдник; асистЯнт adiestrador m дресирувальник; берЯйтор, об’їждчик (коней)
adiestramiento m 1. навчЯння, вйшкіл; трЯнувЯння; 2. дресирувЯння (тварин)', об’їж/р^ння, вйїждження (коней) adiestrar vt 1. робйти спрйтним (майстЯр- ним); 2. дресирувЯти; об’їжджЯти (конейу,
3. (vr) навчЯти(ся), вчйти(ся); тренуватися); 4. вестй, направляти, спрямбвува- ти; -se ставЯти спрйтним (майстЯрним), призвичЯїтися
adietar vt призначЯти дібту; саджЯти на діЯту; -se дотрймуватися діЯти; сідЯти на Дібту
adifés діал.А. ^'складний, важкйй; 2. adv див. adrede
adinámico мед. 1. adj слабкйй, астенічний; 2./77астЯнік
adinerado adj багЯтий, спромбжний; грошовитий
adinerar vtA. перетвбрювати на грбші; 2. збагЯчувати, робйти 6aráTHM; -se наживЯти грбші, збагЯчуватися adintelar \гібуд. стЯвити одвірки ¡adío! interjдіал. ну так!; кудй там!; ще б пак!
adiós 1. (a Dios) />7/0/7 прощав0й(те)!; 2. ще чогб!; цьогб ще не вистач0ло!; 3. Л. Ам. не мбже бути!, ну так!; 2. m прощЯння; decir - попрощЯтися; розпрощатися, облишй- ти надії
adipal яс/жйрний, маснйй adipocira f адипоцйр, трупний віск; - de ballena спермацЯт; - mineral гірськйй віск, озокерйт
adiposidad, adiposis /огрядність, ожиріння; - del corazón мед. ожиріння сЯрця adiposo adj 1. огрядний, гладкйй; що страждЯє ожирінням; 2. мед. сЯльний (про залозу', жировйй (про тканину adir* vt. - la herencia юр. вступЯти в правЯ спЯдку
aditamiento тдіал. див. adición 1, 2
aditicio adj див. añadido aditivo1 adj мат. адитйвний, що додаЯться aditivo2 тлінгв. адитйв adivinación f 1. вгЯдування^ розгЯдуван- ня; 2. передбЯчення, провидіння; 3. ворожіння; прорбцтво; прорікЯння adivinador 1. adj що вгЯдує, роз^дує; 2. що передбачує; 3. прорбчий; 4. т во- рожбйт, провісник; віщ^н adivinaja їдив. acertijo adivinamiento т див. adivinación 1 adivinanza/1 .див. adivinación 1;2.див. acertijo
adivinar vtA. вгЯдувати, розгЯдувати; 2. передбачЯти, провйдіти; 3. передбачЯти; ворожйти; 4. бЯчити здЯлеку, розрізняти;
5. пророкувЯти; провіщЯти; adivina, quien te dio шукЯй вітра в пблі adivinarse вгЯдуватися, відчувЯтися; вимальбвуватися, просіупЯти adivinatorio adj що стосується ворожіння (пророкувЯння) ad vino тдив. adivinador 2 adjetivación fлінгв. ад’єктивЯція adjetivado adjлiнгв. ад’єктивбваний adjetival adj див. adjetivo 1 adjetivar vtA. лінгв. ад’єктивувЯти; 2. на- ділЯти епітетом, давЯти 03Há46HHn; 3.06- зивЯти, давЯти прізвисько; 4. узгбджува- ти, пов’язувати
adjetivo лінгв. 1. ^ад’єктивний; nombre - прикмЯтник; 2. т прикмЯтник; - calificativo Якісний прикмЯтник adjudicación f 1. присудження майнЯ (судом, з торгів)', 2. нагорбдження, привласнення, присудження adjudicador 1. adju\о присуджує (премію)',
2. /77 осбба, що присаджує прЯмію (наго-
рбду)
adjudicar vtA. присуджувати, nepeflaeá™ судбм (майно)', 2. нагорбджувати; при- влácнювaти,í присаджувати; -se привлЯс- нювати (собі), заволодівЯти adjudicatario m осбба, якій присуджується що-н.
adjudicativo adj г adjunción f
лінгв. зЯвгма adjuntamente adv А. рЯзом, спільно; 2. сЯме
^'присуджуваний 1. див. añadidura
1; 2.
тут
adjuntar vt приЯднувати, додавЯти (до листа)
adjunta) 1. adj що супровбджує; приЯдна- ний, дбданий; cuenta -а á la mercancía рахунок, дбданий до товЯру; 2. m помічнйк; ад’юнкт; agregado militar - помічнйк військбвого аташЯ; 3. супутник; 4. дода- вЯння, збільшення
adjuración f іст. 1. заклинЯння; закляття; 2. прохЯння, благЯння adjurar vt іст. 1. заклинЯти, благЯти; 2. вмовлЯти
adminicular vt (юр.) підкріплювати, під- твЯрджувати (одне положення іншим) adminículo m 1. підручний зЯсіб, підмбга; 2. р/прилЯддя, причандЯли administración fA. управління, завідування, адмініструвЯння; - colectiva (personal) колектйвне (одноосібне) управління;
- de la justicia здійснення правосуддя; por - іос. adv. під безпосереднім управлінням держЯвних (провінційних, місцЯ- вих) брганів; 2. адміністрЯція, управління;
- local місцЯва адміністрЯція; - militar військбва адміністрЯція; 3. посЯда ад- міністрЯтора; 4. адміністрЯція, керівнйцт- во; уряд; - pública держЯвні бргани, дер- жЯвна адміністрЯція; consejo de - адміністративна рЯда, правління; 5. признЯ- чення ліків
administrado 1. а^’кербваний, підлЯглий; 2. /77 підлЯглий
18
adrollero
administrador 1. adj керівнім; 2. m ад- MiHicTpáTop, управляючий, завідуючий; 3. Л. Ам. управляючий мабтку; наглЯдЯч; ~ que administra у enfermo que enjuaga, algo traga б^ти біля води і не напитися administrar vti. адмініструвати, управляти, завідувати, керувати; 2. забезпбчува- ти, постачати; 3. викбнувати оббв’язки; 4. призначЯти ліки; 5. викбнувати правосуддя; 6. церк. причащати; - la última (extrema) unción соббрувати вмираючого; 7. дЯти (прочуханкй)-, дЯти пЯрцю; - un bastonazo оперіщити палицею; ~se угіоряд- кувЯти справи; розумно розпоряджЯтися майнбм (грошима)
administrativ«o 1. adj адміністратйвний; розпорядчий; cuerpo (personal) ~ад- міністрЯція; división ~а адміністратйвний пбділ; órgano - адміністратйвний (розпорядчий) брган; por vía ~а в адміністратйв- ному порядку; 2. т служббвець, чинбв- ник, урядбвець* administro тіст. помічнйк admirable до/дивовйжний; чудбвий, пре- крЯсний
admiración /1. пбдив, здивувЯння; зЯх- ват; digno de ~ вартий зЯхвату; despertar (excitar) - викликати зЯхват; sentir - (ріг) захбплюватися; бути в зЯхваті; 2. пред- мбт захбплення; 3. лінгв. знак бклику; 4. лінгв. оклйчне вислбвлювання, вйгук admirado adj здив0ваний, вражений; за- хбплений; estar (quedar, sentirse) - ди- вувЯтися, вражатися; захбплюватися; dejar (tener) - дивувати, вражЯти; захбп- лювати
admirador 1. adjuro преклонЯється(перед ким-чим-н.)-, 2. m прихйльник, ообжню- вач, шанувальник; ferviente - палкйй шанувальник
admirando adj вЯртий зЯхвату admirar vt\, дивувЯти, вражЯти; захбплю- вати; me admira su ignorancia менб вражЯє йогб неосвіченість; 2. (-se) дивуватися; захбплюватися; admiro su paciencia я врЯжений йогб терпінням admirativa adj 1. врЯжений, здивбваний; захбплений; mirada -а здивбваний пб- гляд; 2. дивовйжний, вражЯючий; чудбвий
admisibilidad /допустймість, прийнятність admisible а^'допустймий, прийнятний admisión f\. прийняття; прийбм {до партії)', 2. прийбм (дипломатичного представникаі)\ 3. дбпуск, допущення; 4. визнання (заслуі)\ 5. допущення; прийняття;
6. тех. подЯча, впускЯння, підвбдення; приплйв; válvula de - впускний клапан admitancia fcp¡3. пбвна провідність admitido adj прййнятий, допущений; mal (bien) - погано (дббре) прййнятий admitir vt\. впускати, пропускати; 2. приймати, допускати; - en su casa приймати у cé6e вдбма; - en su compañía прийняти в свою компанію; 3. допускати, визнавати; погоджуватися; - como legitimo (por válido) визнавЯти закбнним (дійсним); - excusas приймати вйбачення; 4. дозволяти, допускати; терпіти; no - objeciones не допускати запербчень; este caso no admite demoras ця справа не тарпить зволікань; 5. вміщувати; 6. тех. впускати; подавЯти admixtión ^змішування, суміш admonición /і.див. amonestación; 2. по- пербдження, застербження admonitor /77 наставник adnominal adj лінгв. приіменнйй; caso - приіменнйй відмінок
adobado 1. adj вйчинений (про шкір)?)', 2. маринбваний; 2. m м'ясні консбрви (домашні); 3. заст. маринади
adobadura f, adobamiento тдив. adobo 1 adobar иМ. приправляти (їжУ)\ 2. готувати, куховарити; тушкувати; варйти; 3. маринувати (м'ясо, риб)?)', 4. дубйти (чинйти) шкіру; 5. ісг. домовлятися; залагоджувати (питання, справу-, 6. подавЯти у вйгід- ному світлі
adobasillas m майстер з ремонту сідбл adobe1 /771. необпалена цеглйна, цбгла- сирбць; саман; 2. Л. Ам. ножйща adobe2 /77 Л. Ам. див. adobo 1—4 adobera f 1. фбрма (для цегли)', 2. див. adobería 1; 3. ісг. цегляна клЯдка; 4. Л. Ам. фбрма (для сирУ)\ 5. Л. Ам. сир у фбрмі цеглйни (брускЯ) adobería f\. цегельний завбд; 2. шкірянйй завбд; чинбарня, дубйльня adobero /77 Л. Ам. гончЯр adobo /77 1. приготування (їжі)-, куховарство; 2. консервЯція; маринувЯння; заготівля консбрвів; 3. сбус, підливка; 4. розсіл, маринад; 5. апретура (тканини)-, 6. космбтика; 7. лагодження, рембнт; 8. іст. домбвленість, угбда; 9. іст. прикраса; 10. Л. Ам. куп. тушкбване м’Ясо adocamble adv сл. всюди; накбжному крбці
adocenado adj рядовйй, посербдній, звичайний
adocenar vt\. рахувати дюжинами; ділйти на дюжини; 2. вважати рядовйм (посереднім)
adoctrinamiento m повчання, наставляння
adoctrinar vt повчати, наставлЯти adolecer*11. irf (de) хворіти, страждати; - de alguna enfermedad страхщЯти на за- хвбрювання; 2. страждати, грішйти (недоліками)', ~ de falta de originalidad страждати відсутністю оригінальності; 3. vt іст. напускати, насилЯти хворббу; -se співчувати
adolecer*2 vi ростй, виростати adolescencia ЛЬтроцтво adolescente 1. adj підліткбвий; 2. m підліток; бтрок (іст.)\ 3. кишенькбвий пістолат adolme m 1. несправедливість; 2. насильство
adolorado, adolorido adj 1. хвороблйвий;
2. скорббтний; страждаючий adomiciliar vt поселЯти, вселяти adonde adv 1. куди; ¿adonde vas? кудй ти йдеш?; aquella es la casa - vamos он будйнок, до якбго ми йдемб; 2. де adondequiera adv 1. кудй завгбдно; - que vaya кудй б він не пішбв; 2. всюди, де хбчеш; на кбжному крбці adonis /771. крЯсень; 2. бот. адбніс, горицвіт
adonizarse 1. красуватися, хизуватися;
2. чепурйтися, вбиратися; франтйти adopción /і. усинбвлення, удочеріння; 2. заступництво, зЯхист, допомбга; 3. прийняття, ухвалення, схвалення; - de la constitución прийняття конституції adoptable adj прийнятний, допустймий, припустймий
adoptación ííct. див. adopción adoptado m прийбмний син adoptador 1. adj що усинбвлює; 2. я?уси- нбвлювач
adoptar vt\. усинбвлювати; удочерЯти; 2. брЯти під зЯхист, протегувати, захищЯти;
3. приймати; - la nacionalidad (de un país) прийнЯти громадянство (країни); - una costumbre засвбїти звйчай, взЯти за звйчку; 4. приймати, схвалювати, ухвалювати; - una resolución прийнЯти рішення; - una actitud займати позйцію adoptív«o adj 1. усинбвлений, прийбмний (про сина)\ 2. що усиновйв, прийбмний (про батька); patria -а друга батьківщйна
adoquín m 1. бруківка, брущЯтка; кам’яна шашка; 2. (pedazo de ~) ббвдур, йолоп, тупак
adoquinado m 1. брукування; 2. бруківка adoquinar vt брукувЯти ador /77 час, відвбдений для полйву кбжної ділЯнки (у колективній системі зрошування)
adorable adj\. оббжнюваний; 2. чарівнйй, чудбвий
adoración ñ. преклоніння, оббжнювання;
2. рел. поклоніння; Adoración de los Reyes (Magos) поклоніння волхвів adorador m оббжнювач, прихйльник adorar 1. vt(vi) шалбно любйти, оббжню- вати; 2. преклонЯтися, оббжнювати; поклонятися; 3. и/молйтися, діяти молйтву, проказувати молйтву adormecedor а^усиплЯючий, снодійний adormecer* 1. усипляти, мати снодійний вплив; 2. вгамбвувати, притупляти, втамбвувати (біль)-, 3. усиплЯти, притупляти (пильність)', 4. vi іст. спЯти; -se 1. засинати, поринати в сон; 2. затерпати, німіти (про кінцівки); 3. (en) грузнути, потопати (в порокау
adormecimiento m 1. усиплЯння; 2. засипання, занурення в сон; 3. затерпання, оніміння (кінцівок) adormentar vt іст. див. adormecer adormidera f6oT. мак снодійний adormilarse див. adormitarse adormir* vt(vr) іст. див. adormecer(se) adormitarse дрімати
adornación ííct., adornamiento m прикрашання
adornar vti. (vr) прикрашати(ся), вбиратися); 2. прикрашати, слугувати прикрасою (про чесноти); 3. обдарбвувати, на- ділЯти
adornista com. декоратор adorno /77 1. прикраса, вбраннЯ; 2. сл. сукня; 3. рібот. бальзамін (різновид); de ~ декоратйвний; факультативний (про навчальні предмети)-, надмірний adoro /77 іст. див. adoración adorote /77 Л. Ам. див. angarillas adosar vt притулЯти; ставити; -se притулятися
adquiridor 1. adj що куп^є; 2. /77покупбць adquirimiento тдив. adquisición adquirir* vt 1. придбавбти, купувати; 2. одбржувати, здобувати (знання, досвід); оволодівати (знаннями, навичками)-, досягати; - crédito заслужйти довіру; - Іа gloria здобути славу; - fama отрймати популярність
adquisición f 1. оволодіння (знаннями)-, здобування, отрймання (знань)-, досягнення; 2. придбання, купівля; 3. вдбла покупка, цінне придбання adquisidor adj. тдив. adquiridor adquisitiva adj 1. юр. що даб право на володіння (на придбання); 2. ек:. capacidad -a, poder - купівбльна спромбж- ність
adra f\. чбрга, чергбвість; 2. частина жй- телів селб; 3. Л. Ам. трудова повйнність adral /77 (рі) борт (воза, возика) adrar vt Л. Ам. розподіляти вбду для зрб- шування
adrede, adredemente adv навмйсно, обдумано; спеціально adrenalina їмед. адреналін adrián /771. подагрйчна шишка; 2. сорбче гніздб
adrizado т мор. фбли adrizar vt мор. випрямлЯти, виправляти; вирівнювати (креії)
adrolla ííct. обмбн; шахрайство, обдурювання (при купівлі-продажу adrollero /77 іст. обманщик; шахрай
19
adscribir
%
А
adscribir* vt 1. зарахбвувати, приймбти (на роботі', прикомандирбвувати; при- I кріплювати; призначбти, приписувати; 2. приймбти (в організацію)', 3. припйсувати; CTáBMTH (за провинУ); -se 1. BCTynáTH (на роботу); 2. BCTynáTH (в організацію) adscripción f прийбм, зарахування (на роботу, в організацію) adscrí(p)to р. ігг. de adscribir; campesinos ~s іст. приписні селЯни adsorbente m хім. адсорббнт, адсорбуючий aréHT
adsorber vt фіз., хім. адсорбувбти adsorción tipia., хім. адсбрбція, поверхневе ПОГЛИНбННЯ
aduana fi. мйтниця; 2. іст. мйтний збір; 3. багатолюдне місце, штовханйна; прохід- нйй двір; 4. місце, звідки ведбться спосте- рбження, мспостер0жний пункт"; 5. сл. місце аберігбння крбденого, хбта; 6. сл. борд0ль; pasar por todas las ~s npoxó-
ДИТИ ВСІМб ІНСТАНЦІЯМИ
aduanable adj оподаткбвуваний митним зббром (мйтом)
aduanal adjpiajт. див. aduanero 1 aduanar vti. провбдити мйтний бгляд; 2. оподаткувати мйтом aduanero 1. adj мйтний; tarifa ~а мйтний тарйф; 2. /77 мйтний чиновник, мйтник aduanista тдив. aduanero 2 aduar /771. сблище бедуїнів; 2. цигбнський Tá6ip; 3. Л. Ам. індібнське сблище, р0нчо adúcar т 1. шовкові охлбпки (навколо кокона)', 2. тканина з шбвку-сирцю aducción faHaT. адукція aducir* vti. посилатися; навбдити (докази, аргументіи); 2. див. agregar 1; 3. іст. носйти, приносити, привбдити; 4. іст. скорбчувати
aductor 1. adj що привбдить в дію (про м'яз)’, 2. /77 м’яз, що привбдить в дію aducho adi іст. досвідчений, знбючий aduendado adj схбжий на домовикб (на пербвертня)
aduecarse ставбти влбсником; оволодівб- ти; захбплювати, привлбснювати adufe /771. адуфе (мавританський бубогі)\
2. ббвдур, лббур adufre тдив. adufé
aduja fMop. бухта (троса, ланцюга, дроту-, згбрнутий канбт
adujar vt мор. згортбти, вкладбти в бухту (канат, ланцюг, дріі)', -se згорнутися клубкбм; стйснутися
adula fi. громбдське стбдо (щоналежить жителям селища); 2. див. ador adulación /лбстощі, підлбщування, підлабузнювання; догоджання adulador 1. adj підлбсливий, улбсливий; підлабузницький; 2. m підлбсник; підлабузник
adulancia /д/ая. див. adulación adular vtA. лестйти, підлабузнюватися, до- годжбти; 2. тішити, рбдувати (око, слук) adulcir vticr. пом’якшувати, полбгшувати, стримувати
adulero /77 пастух громбдського стбда adulete тЛ. Ам. див. adulón adulo /77 діал. див. adulaciyn adulón /77 підлбсник; підлабузник; підлйза adulteración f 1. подружня зрбда, адюль- тбр; перелюбство; 2. підрббка, фальси- фікбція, - de la verdad спотвбрення істини; 3. тех. ввбдення дбмішки adulterado adj пщрббний, фальсифікбва- ний
adulterador 1. adj що підроблЯє, Фальсифікує; 2. /77підрбблювач, фальсифікбтор;
3. іст. див. adultero 2
adulterar 1. vi порушувати подружню вірність, зрбджувати; перелюбствувати; 2. vt підробляти, фальсифікувбти; - la verdad
спотвбрювати істину; ~ la leche розбавляти молокб
adulterino adj 1. незаконнонарбджений, позашлюбний; 2. що порушує подружню вірність; 3. підрббний, фальшивий adulterio /771. подружня невірність, адю- льтбр; перелюбство; 2. підрббка; фаль- шйвка
adúltero 1. adj невірний, що порушує подружню вірність; 2. пЦрбблений, фальси- фікбваний; 3. m невірний чоловік; пре- любник (іст.)
adultez /77. Ам. зрілість, змужнілість adulta) 1. adj дорбслий, повнолітній; що досягнув зрілості; edad ~а зрілий вік; повноліття; 2. досконблий, що досягнув досконблості; 3. m дорбслий, повнолітній adulzar vti. розм’якшувати (іметали); 2. під- солбджувати, робйти солбдким; 3. тішйти, рбдувати (око, сяу$
adulzorar vti. див. adulzar 2; 2. пом’якшувати, полбгшувати, змбншувати, вга- мбвувати
adumbración /жив. тіні, тбмні місцЯ; півтіні adumbrar \гіжив. накладбти тіні, тушувбти adunar vti. з’бднувати, збирбти; накопичувати; 2. об’єднувати adunco adjKpmm, зігнутий; вйгнутий adundarse Л. Ам. див. atontarse adunia а^удбсталь, рЯсно adustez fi. сувбрість, стрбгість; 2. непривітність, похмурість, сухість, чбрствість adusto adj 1. вйпалений сбнцем, сухий (про місцевістьу, 2. жаркий, спекбтний; 3. стрбгий, сувбрий; hombre de carácter ~ сувбра людйна; непривітний; похмурий;
5. Л. Ам. неподбтливий; впбртий; непо- хйтний
advenedizo 1. ас^чужозбмний, інозбмний; збйшлий; приїжджий; 2. чужйй, сторбнній;
3. що втбрся, незаконно посів посбду; 4. діал. що починбє, недосвідчений; 5. m чужозбмець, інозбмець; чужйнець; 6. про- лбза; вйскочка; 7. діал. новачбк advenidero adj майбутній, прийдбшній, наступний
advenimiento m 1. прихід, прибуття; при- шбстя; 2. церк. схбдження на престбл; 3. настаннЯ; поЯва; - de la República встанбвлення республіки; 4. іст. подія, вйпадок; esperar el santo ~ не діяти, чекбти від мбря погбди; мбрно чекбти, чекбти до другого пришбстя advenir* vi 1. прихбдити, прибувбти; 2. на- ставбти; з’являтися; 3. церк. BCTynáTH на престбл
adventicio adj 1. випадкбвий, непередбб- чений, несподіваний, неочікуваний; 2. ди- корбслий (пророслин^, 3. бот. адвентйв- ний, придатковий; побічний adventismo m рел. адвентйзм adventista рел. 1. adj адвентйстський; 2. сот. адвентйст, -ка advento т ісг. див. advenimiento 1,4 adveración ficr. 1. запбвнення, підтвбрд- ження; 2. свідчення, засвідчення adverar vticr. засвідчувати adverbial adj лінгв. адвербібльний, при- слівникбвий; locución ~ адвербібльний (прислівникбвий) вйраз adverbio т лінгв. прислівник adversador т іст. див. adversario 2 adversar vticr. опирбтися; протидіяти adversario 1. adj іст. ворбжий; 2. несприятливий; 3. /77 вброг, супротйвник; 4. супбрник; 5. юр. супротйвна сторонб; 6. рі досьб, картотбка
adversativa adj лінгв. протистбвний; conjunción ~а протистбвний сполучник adversidad fi. ворбжість, непрйязнь; 2. несприятливі обстбвини; 3. нещбстя, бідб, напбспгі; -es de vida злигодні
adversión f іст. А. див. aversión; 2. див. advertencia 1
adverado adj 1. супротйвний, ворбжий, непрйязний; 2. несприятливий; suerte -а невезіння, невдбча; 3. протилбжний advertencia f 1. попербдження, застерб-, ження; 2. заувбження, примітка; 3. по- відбмлення, оголбшення; 4. повчання; заувбження
advertido adj 1. обербжний, оббчний; 2. знбючий; досвідчений advertimiento m див. advertencia і advertir* 1. vt(vt) звертбти увбгу; ббчити,, помічбти; 2. звертбти чию-н. увбгу на що-н.; застерігбти; 3. сповіщбти, повідомляти; 4. попереджбти, запобігбти, відвер- тбти (інебезпекУ); 5. viвзЯти до увбги, звб-1 жити (на що-н.), послухати; 6. переконб- тися; зрозуміти, внйкнути adviento /77 церк. різдвЯний піст advocación ficr. 1. див. abogacía; 2. див. avocación
advocado m іст. див. abogado advocar vt іст. 1. див. abogar; 2. див. avocar і
adyacencia /1. прилягбння, суміжність; 2. су-1 одство, блйзькість
adyacente ас{гприлбглий, суміжний; ángulos ~s мат; суміжні кутй adyuntivo adj іст. сполучний adyutorio /77 заст. допомбга, підтрймка adyuvante adi що допомагбє, сприЯє aechaduras грі див. ahechaduras aechar \гідив. ahechar aellas fpicn. ключі
aeración fi. провітрювання, вентилювбн- ня, аербція; 2. мед., тех. аербція, насичення повітрям
aerador m аербтор; вентилятор aerar, aerear vt провітрювати, вентилю- вбти; аерувбти aeremoto/77 вйхор, смерч aóre«o adj 1. повітряний; perspectiva -а жив. повітряна перспектива; antena -а збвнішня антбна; 2. повітряний, авіаційний; alarma ~а повітряна тривбга; base ~а авіаббза; 3. неребльний, фантастйч- ний; примбрний; 4. підвісний, надзбмний; funicular ~ підвіснб канбтна дорбга; 5. легкйй, невагбмий, повітряний aereonauta сот. діал. див. aeronauta aerial adj див. aóreo 4 aerícola adj біол. що живб у повітрі aeriducto /77повітропрбвід aerífero adj 1. повітронбсний; 2. вітрянйй (про двигун)\ motor - вітрянйй двигун aerificación /"газоутвбрення; перетвбрен- ня на газ
aerificar vt 1. перетвбрювати на газоподібний стан; 2. (vi) робйти(ся) легкйм (повітряним)
aeriforme ¿¿У газоподібний aeroacondicionamiento т кондиціону- вбння повітря aerobase /'авіаббза aeróbata acjf літбльний aerobio біол. 1. а^аерббний; 2. /77аербб- на бактбрія, аербб
aerobús /77 багатомісний пасажйрський літбк, аерббус aeroclub /77 аероклуб aerodinamia, aerodinámica ^аеродинб- міка
aerodinámico adj А. аеродинамічний; tubo - аеродинамічна трубб; 2. обтічний (про форму
aerodoncella ідив. azafata 2 aeródromo т аеродрбм aeródromo-cohete т ракетодрбм aerofano з^'прозбрий aerofaro/77 аербмаЯк, авіамаЯк aerofiltro /77 фіз. повітряний фільтр
20
afición
aerofobia fMefl. аерофббія aerófono /77 фонбграф aeróforo adj див. aerífero aerofotografía /аерофотозйбмка aerofotograma /77аерофотозн(мок aerogasolina /авіаційний бензин aerógrafo m аербграф, фарборозпилювач
aerograma m pa^iorpáMa aerolínea /авіалінія aerolito /77 астр.,геол. аероліт aerología f(p¡3. аеролбгія aerómetro m аербметр aeromodelismo m авіамоделізм aeromodelista com. авіамоделіст aeromotor m вітряний двигун aeromoza ffíHB. azafata 2 aeromozo тстіЬард, бортпровідник aeronato acf/’щo народйвся в літаку aeronauta /77аеронбвт, повітроплбвець aeronáutica /1. аеронбвтика, повітро- плбвання; 2. аеронавігбція, літаководіння; 3. авібція, повітряний флот aeronáutico ¿¿^'авіаційний aeronaval ¿¿#1. повітроплбвний; 2. мор- ськйй (про авіацію)
aeronave m 1. літбльний anapáT; 2. повітряний кораббль
aeronavegación /аеронавігбція, літаководіння
aeroplano m аероплбн, літбк aeroposta /1. пневматйчна пбшта; 2. авіа- пбшта
aeropuerto таеропбрт aerorruta /маршрут польбту aeróscafo m вітрйльне суднб aeroscala/проміжний аеродрбм(д/7яза-
aerosfera ffíne. atmósfera aerosol /наерозбль aerostación /повітроплбвання aeróstata m повітроплбвець, аеронбвт aerostática /аеростбтика aerostático adj 1. аеростатйчний; 2. повітряний (про кулю) aeróstato m аеростбт aerotécnica / авіаційна тбхніка aeroterapia / аеротерапія, лікувбння повітрям
aerotérmico adj аеротермічний aerotransportar vt перевбзити повітрям (повітряним шляхбм) aerovía fflHB. aerolínea afabilidad / 1. привітність, гостйнність; 2. ввічливість, привітність; люб’язність afable adj 1. привітний, гостйнний; 2. ввічливий, привітний; люб’язний afabulación /морбль (байки) afabular vt 1. пояснювати морбль ббй- ки; 2. писбти у фбрмі ббйки áfaca f6or. віка (різновид) afaccionado adj3acr.\ bien - миловйдний, гарний; mal-негбрний afamable ¿¿^гідний слбви afamado adi знаменйтий, відбмий afamado adj іст. голбдний afamar vt прославляти, принбсити слбву, робити знаменйтим; -se прославлятися, здобувати слбву; ставбти знаменйтим afán /771. важкб (виснбжлива) прбця; 2. завзЯття, старбнність, збпал; 3. прйст- расне (палкб) бажбння, прбгнення, жагб;
4. Йтурббти, клбпоти afanado adj див. afanoso 2 afanador 1. ¿¿У'старбнний, завзЯтий; 2. m трудівник, працівнйк; 3. злбдій, шахрбй;
3. Д* ч°Рнорбб, прибирбльник (у в’яз-
НИЦІ)
afanar і- w£se) старбтися; виявлЯти зав- se en la labor викла- дЯтиоЯ на' роббті; 2. надривбтися, гнути спйну» тРУДитися; з. (~se) добивбтися
щосйли, домагбтися; 4. турбувбтися; 5. vt заганЯти, замучити роббтою, заїздити; 6. вкрбсти, поцупити; 7. обвбжувати, обкурювати; 8. видавбти чужі словб за свої; 9. діал. заробляти грбші; -, - у nunca medrar працювбти як віл і мбти пустий стіл afano /77 сл. крадіжка
afanoso adj 1. складний, важкйй, стбмли- вий; 2. працелюбний; завзЯтий, старбн- ний
afantasmado adj А. пихбтий; зарозумілий, надутий, бундючний; 2. схбжий на примб- ру (на прйвида) afargar vtcn. закутувати afarolado adj діал. злий, сердйтий afarolarse 1. Л. Ам. метушйтися, клопотб- тися; 2. діал. дратувбтися, злйтися, сбр- дитися; 3. діал. збуджуватися, напружуватися
afasia /1. мед. афбзія; 2. вагбння, сумнів, нерішучість
afeamiento /771. спотвбрювання; 2. обмовляння, огуда; бсуд
afear vtA. спотвбрювати; 2. ганьбйти; хулити; -se поганіти, ставбти потвбрним afeblecerse* худнути, слббнути afección /1. слід, знак, відбйток; 2. схильність, прихильність; 3. хвилювбння; переживбння; 4. хронічне захвбрюван- ня, хворбба, недуга; - cardíaca серцбва недостбтність; - mental психічне захвб- рювання, душбвна хворбба; - atmosférica (meteorológica) атмосфбрні ко- ливбння
afeccionarse див. aficionarse aféctabilldad /1. неприрбдність, нарочй- тість, навмисність, вдбваність; 2. вразлй- вість; чутлйвість
afectable ¿с/вразлйвий; чутливий afectación / афектбція; неприрбдність; вдавбння; манірність afectado adj 1. неприрбдний; манірний; пишномбвний (про стиль)\ 2. вдбваний, рбблений, показнйй; cariño ~ показнб ко- хбння; 4. врбжений (хворобою)', - de una grave enfermedad страждбючий важкбю хворббою
afectador adj 1. хвилюючий; 2. прйкрий afectar vtA. маніритися, маніжитися; бйти на ефбкт; виставляти напокбз; 2. прики- дбтися, вдавбти (з сббе); напускати на сббе...; - modestia кбрчити з сббе скрбм- ника; - sabiduría вдавбти з сббе вчбного; - indiferencia прикидбтися байдужим; 3. додавбти; приєднувати; 4. зворушувати, хвилювбти; 5. набувбти фбрми; мбти вйг- ляд; 6. зачіпбти (інтереси)', 7. іст. пблко бажбти, жадбти; 8. впливбти; 9. юр. по- кладбти оббв’язки; 10. шкбдити, завда- вбти шкбди; 11. мед. вражбти, зачіпбти; - el corazón вражбти сбрце; -se (por) хвилювбтися
afectibilidad / сприйнятливість, чутлйвість; емоційність
afectividad /підвйщена емоційність; під- вйщена збудливість
afectivo adj афектйвний, підвйщено емоційний
afecto1 adj 1. відданий; люблячий; 2. відданий (ідеям, справі); 3. прикомандирб- ваний; прикріплений; признбчений; - аі ministerio при міністерстві; 4. оподатковуваний (про володіння, ренту) afecto2 /771. почуттЯ, переживання; 2. при- хйльність, люобв; - filial синівська любов; 3. хворбба, захвбрювання, недуга; 4. жив. жвбвість, вирбзність afectuosamente adv 1. щйро, з люббв’ю;
2. зі щйрою пошбною, щйро ваш (в кінці листа)
afectuosidad /щйрість; привітність, при- хйльність
afectuoso adj 1. щйрий; привітний; при- хйльний; 2. лібблячий; ласкбвий; 3. жив. жвбвий, вирбзний afeitada fflian. гоління afeitadera ficT. гребінбць afeitado 1. adj гблений; 2. вбрбний, виряджений; 3. m гоління afeitador m іст. цирульник afeitar 1. и/голйти, згблювати, збривбти;
2. підстригбти (гриву, хвіст)', 3. підстри- гбти (дерева, газони)', 4. підрізбти (роги биків для кориди); 5. підфарбовувати, підвбдити (брови), фарбувбти (губії)', 6. вбирбти; 7. іст. наставляти, направлЯти;
8. vi прбгнути нажйви, збагбчуватися будь-якйми збсобами; -se 1. голйтися; 2. підфарббвуватися; фарбувбтися; 3. вби- рбтися
afeite /771. прикрбси, вбраннЯ; 2. косме- тйчний збсіб afelio /77 астр. афблій afelpado adj А. вйроблений під оксамйт;
2. м’якйй, бархатистий, оксамйтовий afelpar і^надавбти бархатйстості (тканині) afeltrar* vt виробляти фетр afeminación /зніженість; розслббленість afeminado adj А. жінкоподібний; жінбчний;
2. зніжений, слабкйй; 3. боязкйй, нерішучий, несмілйвий
afeminar vt зніжувати; -se зніжуватися, втрачбти мужність, фемінізувбтися afórente adj А. що принбсить, несб; 2. анат. афербнтний (про кровеносні судимії)', до- центрбвий (про нервії) aféresis ґлінгв. афербзис aferrado adj впбртий; наполбгливий, настирний
aferrador 1. adj що міцно скріплює, зв’язує, з’бднує; 2. /77 сл. поліцбйський; сй- щик, лягбвий
aferramiento m 1. скріплювання; з’єднбн- ня, зчбплення; 2. мор. зачбплення (багром, гачком)', 3. спуск (якоря)', 4. кріплення (вітригі)
aferrar* 1. vt( vi) хапбти, схбплювати; 2. іст. приєднуватися (до думки)', слідувати (вченню)', 3. мор. зачіплювати (багром, гаком)', 4. мор. стбвити на Якір; 5. мор. кріпйти, складбти (вітрила)', 6. vi мор. ставбти на Якір (про судно)', -se 1. (а) хапб- тися, чіплятися; 2. міцно зв’язуватися; зчіплюватися; 3. наполягбти на свобму; - se á su opinión наполбгливо обстбювати свою дУмку
aferro(n)charse діал. хапбтися, чіплЯтися, міцно тримбтися
aferruzado adj 1. сердйтий, роздратбва- ний; 2. похмурий, понурий, хмурий afervorar, afervorizar vt іст. надихбти afesis fniHm. афбза
afestonado adj 1. зрбблений у вйгляді фестбнів; 2. прикрбшений фестбнами afestonar і/ґробйти у фбрмі фестбнів; ви- різбти фестбни afeudador adj m див. aliado afeudarse встанбвлювати дружні стосунки; ставбти союзниками afgan«o, -а 1. ¿¿^'афгбнський; 2. m, /аф- гбнець, -ка; 3. /пафгбнська мбва, пушту afianzador 1. adj що ручбється; 2. m кріплення, фіксбтор
afianzamiento m 1. порука, поручйтельст- во; 2. кріплення, закріплення, фіксбція; 3. укріплення, зміцнення afianzar vtA. ручбтися, давбти поручйте- льство (гарбнтію); 2. кріпйти, укріплювати; скріплЯти; фіксувбти; 3. підпирбти;
4. (vi) укріплювати(ся), зміцнюватися); - la paz зміцнйти мйр; -se (en) все більше перекбнуватися
afición /1. пбтяг, схйльність; люббв, при- хйльність; cobrar (coger, tomar) - por
21
aficionado
а захопитися; horticultor de -*садівнйк-лю- бйтель; por - з люббві до cnpáBn; 2. напо- лбгливість, завзятість; 3. любйтелі, убо- лівбльники
aficionado 1. ¿¿з/любйтельський; 2. /77 лю- бйтель; círculo de -s ai arte гуртбк xy- дбжньої самодіяльності aficionar vt(а) викликбти люббв (прихйль- ність); -se прихилйтися (до кого-чого-н.); po3CMaKyeáTH, захопйтися afiche тдіал. афіша
afiduciar vt іст. ручатися; відповзти (за що-н.)
afiebrarse Л. Ам. див. acalenturarse afielar vt іст. вивірити, врівновбжувати (ваги)
afijar vt іст. 1. закріплювати, прикріплювати; 2. встанбвлювати, BH3Ha4áTn; 3. фік- cyeáTH
afijo лінгв. 1. ¿¿^афіксбльний; 2. енклітйч- ний (про займенникй); 3. m бфікс afiladera Гточйльний KáMiHb, брусбк afilado 1. ¿¿# затбчений; гбстрий; 2. тон- кйй, худорлявий, вйтончений (про риси обличчя); 3. тонкйй, ніжний (про голос); 4. гбстрий, уїдливий (промову); 5. /лзатбчу- вання; гостріння, прбвка (бритви) afilador 1. ¿фочйльний; 2. Л. Ам. що залицяється (до жінки); 3. /77 точйльник, гост- рйльник; 4. рбмінь для гостріння брйтви; 5. Л. Ам. точйльний кбмінь, брусбк; 6. Л. Ам. жінколюб, дбмський догідник afiladura f відтбчування; гостріння; затб- чування, прбвка (бритви, інструментів) afilalápices m машйнка для затбчування олівців
afilamiento m тбнкість, худорлявість (рис обличчгі)
afilantropía Гмізантрбпія; нелюдймість afilar vt\. точйти, прбвити; відтбчувати, загбстрювати; 2. діал. залицятися; 3. діал. підлабузнюватися, підлбщуватися;
4. діал. потрапляти на ґачбк (у nácTKy); -se 1. загбстрюватися, видбвжуватися (прориси обличчя); 2. Л. Ам. налаштувб- тися, приготувбтися
afile тЛ. Ам. ромбн, захбплення, люббв- на інтрйга
afiliación f 1. прийбм (до організації); 2. усинбвлення
afiliado 1. adju\о вступйв, прййнятий (до організації); 2. т член (організації) afiliar vtA. приймбти (до організації); 2. уси- нбвлювати; -se вступбти ідо організації) afiligranado adjA. філігрбнний; 2. тонкйй, вйтончений; крихкйй; мініатюрний afiligranar vt 1. робйти філігрбнь; 2. від- шліфбвувати, обробляти, довбдити до дocкoнáлocтi; робйти філігрбнним áfilo adj бот. безлйстий afilón /77 точйльний рбмінь (брусбк) afilorar гідіал. див. afirolar afilosofado adjuro наслідує філософів afillamiento m іст. усинбвлення afín 1. ¿¿^'прилбглий, суміжний, межуюю- чий; 2. споріднений, близькйй, схбжий, подібний; lenguas afines споріднені мови; 3. мат. афінний; 4. m свояк afinación f 1. вдосконблення; обрббка, шліфувбння; 2. тех. афінбж, очйщення (металі; 3. муз. настройка afinadlo adj 1. з вйтонченими манбрами, делікбтний; 2. настрбєний (про музичний інструмент); voz ~а поставлений голос afinador 1. adj удосконблювальний; 2. очищаючий; рафінуючий; 3. що настроює (музичні інструменти); 4. m настроювач;
5. ключ (для настройки смичкових інстру- ' ментів)
afinadura fpne. afinación afinamiento тА.див. afinación; 2. витонченість, вйшуканість
afinar1 vtA. оброблЯти, шліфувбти, удос- конблювати; 2. виховувати, прищбплюва- ти гбрні манбри, робйти вйтонченішим; 3. тех. очищбти, афінувбти (метал); 4. по- лірувбти; 5. настрбювати (приймач); 6. настрбювати (музичний інструмент); 7. чйсто співбти (грбти); -se ставбти де- лікбтнішим, здобувбти гбрні манбри afinar \гізаст.,діал. кінчбти, завбршувати afincado 1. adj іст. див. ahincado; 2. що володіє (маєтком); 3. m влбсник мабтку afincamiento m 1. придббння нерухбмого майнб; 2. іст. див. ahínco; 3. іст. примушування, насйльство, утиск; 4. заст. смуток, прйкрість; печбль, скорббта afincar vi 1. (-se) придбавбти нерухбме майнб; 2. (-se) поселитися; осідбти; 3. діал. давбти гроші під застбву нерухб- мості
afine 1. adj див. afín 1; 2. m Л. Ам. провіювання (зерна)
afinería Гчавуноливбрний завбд afinidad f 1. схожість, спорідненість, блй- зькість, спільність (смаків, поглядів); - espiritual духбвна блйзькість; 2. свояцтво; pariente por - своЯк; 3. прихйльність, симпбтія; 4. хім. спорідненість; 5. мат. афінність
afino m див. afinación 2 afir /77 фарм. екстрбкт Ягід ялівцю afirmación f 1. твбрдження; підтвбрджен- ня; 2. запбвнення; 3. укріплення, закріплення
afirmadero тдіал. підпірка afirmado /77дорбжнє покриття; бруківка, afirmanza ííct. твбрдість, стійкість; постійність
afirmar vtA. затвбрджувати, підтвбрджу- вати, засвідчувати; 2. закріплювати (перемогу, успіії); 3. міцно встанбвлювати, закріплювати; 4. мор. закріплювати, за- вертбти (снасть); 5. укладбти дорбжнє покриттй; брукувбти; 6. Л. Ам. завдавбти (ударів), давбти (ляпаси); -se 1. спирб- тися; 2. підтверджуватися; 3. (en) ствбрд- жуватися (в думці), твбрдо перекбнува- тися; 4. смілйво наступбти на супротйв- ника (у фехтуванні)
afirmativa f 1. твбрдження; 2. позитйвна відповідь; 3. лінгв. ствбрджувальне рб- чення
afirmativamente adv ствердно afirmativo adj ствбрдний; підтвбрдний; respuesta -а ствердна відповідь afirolar \гідіал. вбирбти, прикрашбти aflamar vt іст. підпблювати, запблювати aflamencado adj 1. що нагбдує стиль «фламбнко»; 2. властйвий андалузьким цигбнам
aflatarse Л. Ам. сумувбти, журйтися aflato /77 іст. 1. пбдув; 2. натхнбння aflautado adj що нагбдує звук флбйти; voz -а мелодійний гблос aflechado ¿¿# стрілоподібний afleo adj бот. що не має корй aflicción f прйкрість, смуток; скорббта, caer en - засмутйтися aflictivo adjпрйкрий, гнітючий aflicto, afligido adj засмучений, в пригніченому стані afligimiento тдив. aflicción afligir vt 1. засмучувати, пригнічувати; 2. Л. Ам. бити; -se засмучуватися, журйтися
aflijo тдіал. прйкрість, смуток aflijón діал. 1. adj що лбгко засмучується;
2. /77 скиглій
aflojadura ííct., aflojamiento т 1. ослбб- лення, зменшення; 2. відгвйнчування, розгвйнчування; 3. послбблення, занепад (дисципліни, ентузіазм^; 4. млЯвість, розслббленість
aflojar 1. послабляти, розслабляти, від- пускбти, розпускбти; - la cuerda ослб- бити (відпустйти) мотузку; - el cinturón розпустйти пбсок; - la rigidez de los músculos розслббити м’язи; - la disciplina послббити дисципліну; 2. викладбти (гроші — неохоче); розщедрюватися; 3. стрймувати, вгамбвувати (запал, гнів); 4. k/(-se) слббшати, змбншуватися; спадб- ти (про спекУ); 5. слббнути, втрачбти сйли; 6. (en) здавбти, змбншувати; холб- нути; 7. поступбтися, погбджуватися з думкою (пропозйцією); 8. (-se) Л. Ам. ви- пускбти кишкбві гбзи
aflorado adj 1. вйпечений з питлівки (про хліб), 2. чудбвий, першоклбсний; крбщий з крбщих
afloramiento m відслбнення, вйхід на повбрхню (руди, шар)!) aflorar 1. і/ґвідслонЯтися, вихбдити на повбрхню (про рудУ); 2. з’являтися, виявлятися, проявлятися; 3. vt просіювати (борошно); 4. очйщувати (від домішоії); 5. усувбти недорббки, удосконалювати afluencia f 1. приплйв (води); злиттй (річок); 2. скупчення, наплйв; - de mano de obra наплйв роббчої сйли; 3. достбток, багбтство; 4. балакучість, багатослівність afluente 1. ¿¿# балакучий, багатослівний;
2. /77 притбка (річки)
afluir* vi 1. притікбти, приливбти; 2. стікб- тися, скупчуватися; 3. впадбти (про річкУ) aflujo /77 приплйв (крові) aflús advЛ. Ам. без копійки, на мілині afluxionarse 1. діал. див. acatarrar(se) 1;
2. Л. Ам. див. abotagarse afogarar vt обпблювати, спблювати, випблювати (про сонце); -se висихбти, згорбти від сбнця (про рослини) afolado adj пбристий, губчастий afolar vt(vr) робйти(ся) пбристим (губчастим)
afoliado adj бот. безлйстий afollado m зббрки (на сукні) afollar*1 vt 1. тех. роздувбти міхбми;
2. складбти гармбшкою; 3. буд. погбно вестй клбдку; -se буд. здимбтися, мбр- щитися (про покриття) afollar*2 vt іст. 1. крйвдити; ображбти; 2. псувбти, розббщувати, спокушбти afondado adj іст. глиббкий afondar 1. занурювати у вбду, затбплю- вати, пускбти на дна; 2. іст. заглйблю- вати; 3. k/(-se) занурюватися у вбду; тонути, йти на дно
afonía ґмед. афонія, втрбта гблосу afónico, áfono ¿¿^безголбсий; що страж- дбє на афонію; quedarse - втрбтити гблос aforado adj що користується привілбями (за законові)
aforamiento m 1. здбча в орбнду; орбнда (маєтка); 2. надання привілбїв (пільг) aforar* vt 1. віддавбти (брбти) в орбнду (маєток, землю); 2. вестй бблік (товарів на складі); оцінювати товари (для визначення мита); 3. визначати вйтрату водй;
4. іст. надавбти (дарувбти) привілбї, пільги (місту)
aforismo тафорйзм, короткий вйслів aforístico ¿¿^афористичний aforo /771. оцінка (товарів); 2. вйзначення кількості води, що протікає (у річка)!); 3. місткість; кількість місць (в глядацькій залі)
aforrar vt\. саджбти (ставити) на підкладку, підшивбти підклбдку; 2. мор. обплітати, -se 1. тбпло одягатися, одягати теплі речі, кутатися; 2. і[вжив, в поєднанні з присл.) дббре попоїсти aforro /771. підклбдка; 2. мор. обплбтення afortunadamente adv 1. вдбло, щаслйво;
2. на щбстя
22
agarrotar
afortunado adj 1. щасливий; 2. вдЯлий, успішний, благополучний; сприятливий;
3. багЯтий, замбжний; 4. непогбжий, штормовий (про погоді ~ en el juego desgraciado en amores щастить в кЯр- тах, не щастить в кохЯнні afortunar vt 1. ощасливлювати; 2. збагЯ чувати
afosarse військ, обкбпуватися; укривЯти- ся в окбпі (траншеї)
afoscarse 1. хмуритися, хмЯритися, бути похмарим, заволікЯтися (туманом); 2. хмуритися, пригнічуватися afrailado adj схбжий на ченцЯ afrailar иГобрізЯти (дерева) afrancesado 1. adj що наслідує французів, офранцужений; 2. що підтримує французів; 2. m іст. «офранцужений», прихильник (прибічник) французів (під час війни за незалежність в Іспанії) afrancesar vt офранцужувати; переробляти на французький манір; ~se наслідувати французів, офранцужуватися afranelado зо/схбжий на фланЯль afranjado облямбваний afrecho m висівки
afrenta ЛІ. сбром, ганьбЯ; sacar а Іа ~іст. зганьбйти, вйставити на потЯлу (на по- сміхбвисько); 2. обрЯза; beber (tragar) ~ проковтнути обрЯзу, стерпіти обрЯзу afrentado adj діал. нахЯбний, безсбвісний, безсорбмний
afrentador 1. а^обрЯзливий; 2. m обрЯз- ник, кривдник
afrentar vt 1. ображЯти; 2. паплюжити, ганьбйти; 3. іст. наражЯти на небезпЯку; -se сорбмитися, червоніти afrentoso adj 1. обрЯзливий, прйкрий; 2. ганЯбний, стидкий
afretado adi мор. начйщений, надрЯєний (про судно)
afretar1 vt\. мор. чйстити, дрЯїти; кілювЯ- ти (судно); 2. тЯрти (одну річ об іншу) afretar vt фрахтувати (судно) africada fniHm. африкЯта africado афлінгв. змйчно-щілйнний, змйч- но-фрикатйвний
africanista com. африканіст, фахівбць з Африки
african«o, -а 1. adj африкЯнський; 2. /л, f африкЯнець, -ка; 3. Л. Ам. африкЯно (десерт зі збитих яєць з корицею і цукром)
áfrico 1. adj див. africano 1; 2. m див. ЯЬгедо
afrijolar vt діал. 1. вбйти, застрЯлити; 2. набридЯти, турбувЯти; 3. завдавЯти (уда- рії\ ~ una bofetada дЯти лЯпас afrikaans /лафрикЯанс, бурська мбва afrikЯnder /лафрикЯн(д)ер, бур afro adj m іст. див. africano afroamericano зс/Яфро-америкЯнський afroasiático ас/Яфро-азіЯтський afrodisiaco, afrodisíaco adj фарм. стимулюючий статЯву діяльність afrodita adj бот. агЯмний afrontado adj А. іст. що наражЯється на не- безпЯіу; що перебувЯє у скрутнбму ста- нбвищі; 2. геральд. з фігурами тварин, що стоЯть однЯ напрбти бдної (про герб, щиі) afrontar vt 1. (и/) стЯвити віч-нЯ-віч (одйн прбти бдного); 2. протистояти; - el peligro йти назустріч небезпЯці; 3. іст. вла- штбвувати бчну стЯвку; 4. іст. дорікЯти; кйдати в облйччя (звинувачення); 5. іст. сорбмити; - la opinión pública кйдати вйклик громЯдській думці afrontilar vt Л. Ам. прив’язувати за рбги (бика, корову afta fMefl. Яфта
afuera 1. advt збвні; надвбрі, на вулиці; salgamos - підемо на вулицю; 2. назбвні;
me voy - я вихбджу; 3. /р/окблиці; 4: ¡ -! interj геть!; ~(s) de іос. ргер. іст. крім чого-н.; Л. Ам. пбза (за мЯжами) afuereño adj діал. чужйй, зЯйшлий, приїжджий
afuerino adj діал. 1. що прихбдить (про наймита);!, див. afuereño afuerita абуЛ. Ам. див. afuera 1; pelear de - діал. посварйтися
afueteada, afueteadura fЛ. Ам. шмагЯння батогбм
afuetear \ЛЛ. Ам. шмагЯти батогбм afufa /втЯча; estar sobre las -s готувЯти- ся до втЯчі, нашорбшитися; tomar las ~s змбтувати вудки, змивЯтися afufar vi (~se) тікЯти; -las змивЯтися, давЯти дрЯла afufón m див. afufa
afumado adj 1. іст. насЯлений (про будинок, місцевість); 2. п’Яний, напідпйтку afumar vt іст. 1. див. ahumar 1; 2. запЯ- лювати
afusilar rf розстрілювати afusión fMefl. обливЯння afuste m військ, іст. лафЬт afutrarse діал. вйрядитися; вйчепуритися agachada ЛІ. нЯхил, згинЯння; 2. хйтрість, прийбм, трюк
agachadilla fЛ. Ам. присідЯння agachadillas: en - Сал. навпбчіпки agachadiza f зоол. бекЯс; hacer la -
намагЯтися сховЯтися, причаїтися agachado 1. adj Л. Ам. догідливий, улЯс- ливий; холуйський, холбпський; 2. діал. хйтрий; лицемірний, удЯваний; 3. m Л. Ам. звідник; 4. Л. Ам. рогонбсець agachaparse діал. див. agazaparse agachar vt нахилЯти, схилЯти, нагинЯти; опускЯти; * la cabeza нахилйти (опустй- ти) гблову; - el lomo гнути спйну; -se 1. (vi) нахилЯтися, нагинЯтися; 2. причаїтися, зачаїтися, затйхнути (на певний час);
3. усамітнюватися, віддалятися (від людей); 4. Л. Ам. поступЯтися, піддавЯти- ся; здавЯтися; 5. Л. АМ. зібрЯтися, приго- тувЯтися; -se a bailar приготувЯтися до тЯнців
agache тдіал. брехнЯ, обмЯн; andar de - nepexóвуватися; бути в бігЯх; llevar (meter) de - хитрувати agachón тЛ. Ам. рогонбсець agachona Л/7. Ам. бекЯс (різновид) agadón тдіал. 1. улбгбвина; 2. джерелб agaje тдіал. 1. упакбвка; 2. головЯ, дов- бЯшка
agalactia, agalaxia /відсутність молокЯ (у матері-годувальниц) agalbanado adj ледЯчий, бездіяльний, дозвільний
agalgado adj А. схбжий на хбрта; 2. худйй, худорлявий
agalla f 1. бот. гЯлли, цецйдії (нарости на рослина*); 2. чорнйльний горіх, дубйль- ний горішок; - de ciprés кипарйсова шйшка; 3. (рі) анат. мигдалеподібні зЯло- зи, мигдЯлини; 4. д/ангіна; 5. (рі) зЯбра; 6. (вжив, з дієсл. tener) хорббрість; сміливість, присутність духу; tener тЯ$ -s que un dorado Л. Ам. бути дуже смілйвим (відвЯжним); 7. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. скнЯрість, скупість; зажЯрливість, жЯдібність; se la abrió la - діал. ним заволоділа жЯдібність; 8. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. хйтрість, шахрЯйство; coger a uno por las -s брЯти за зЯбра; quedarse colgado de las ~s зірвЯтися, прова- лйтися (про справу, намір) agalladero adj діал. що перебільшує, рббить з мухи слонЯ agallado adj діал. молодбцький, брЯвий agalladura /зЯродок (в яйці) agallarse діал. храбрувЯти; курЯжитися
agallegado adj схбжий на галісійця ^мовою, звичаями)
agallón m 1. aum. efe agalla; 2. срібна на- мистйна; 3. намистйна чбток; А. діал. див. agalla 1; 5. ріЛ. Ам. див. agalla 3; 6. діал. тонзиліт
agalludo adj А. Л. Ам. смілйвий, рішучий;
2. скупий; скнЯрий; жЯдібний; 3.діал. хйтрий, лукЯвий; 4. Л. Ам. безсорбмний; 5. діал. жвЯвий; кмітлйвий, тямущий (про дитинії\ 6. діал. честолюбний; владолюбний
agamí m орніт. трубЯч (пта*) agamia í6ot., біол. агЯмія agamuzado adj 1. зЯмшевий; 2. світло- жбвтий
agangrenarse ставЯти гангренбзним ágapa ґдив. ágape ágape m бенкбт
agarabar vtcn. 1. чекЯти, очікувати; 2. див. algarabar
agar-agar /aráp-aráp agarbado adj бадьбрий; молодбцький, орЯвий
agarbanzar vi діал. розпускЯтися (про бруньки, бутони)
agarbarse нагинЯтися, пригинЯтися; зіщулюватися agarbillar vt в’язЯти снопй agárico m бот. пластйнчастий гриб agarrada /1. сперечЯння, суперЯчка, свЯр- ка; 2. Л. Ам. скандЯл, свЯрка; 3. Л. Ам. сутичка, бійка
agarradera fЛ. Ам. див. agarradero 1; tener (buenas) ~s мЯти руку (знайбметва, зв’язки)
agarradero m 1. ручка, рукоЯтка; 2. підтримка, допомбга; протЯкція; tener sus ~s мЯти зв’язки (знайбметва); 3. відмбв- ка; 4. мор. Якірна стоЯнка agarrado adj А. скупйй, снЯрий; es un tío - він жмот; 2. пЯрний (про танець) agarrador 1. adj\pо схбплює, хапЯє; 2. тех. затискнйй; 3. діал. хмільнйй, п’янкйй (про напій); 4. m рукавйця, прихвЯтка (кухонна); 5. див. alguacil 1 agarrafarse зітнутися, зчепйтися (в суперечці, в бійці)
agarrante 1. яс/скупйй, скнЯрий; 2. тдив. alguacil 1
agarrar 1. vt міцно хапЯти (схбплювати); вчіплюватися; - por el cuello схопйти за кбмір; 2. затискЯти, стискЯти; 3. діставЯ- ти, схбплювати, підхбплювати (хворобу
4. здобувЯти, отрймувати; уривЯти; 5. наздоганяти, навЯлюватися; налягЯти, брЯти (про біду; про сон); 6. vi приживЯтися (про рослинії\ 7. закріплюватися (про деталь); 8. Л. Ам. йти, відправлятися, вирушЯти
agarrarse 1. (a, de) хапЯтися, чіплЯтися; 2. зчепйтися, почЯти бійку (свЯрку); 3. (а) чіплЯтися (до слів); ловйти на слбві; 4. причепйтися (про застуду, кашель); 5. влаштувЯтися в житті; 6. пригорЯти, при- ставЯти до стінок пбсуду (про їжії aparre m 1. див. agarradero 1; 2. тех. за- тискЯч, захвЯт
agarro /лехбплювання, хапЯння agarrochar, agarrochear vticT. 1. тавр, переслідувати (рЯнити) бикЯ; 2. мор. брасу- вЯти, брасопйти рей
agarrón m Л. Ам. 1. ривбк, пбштовх; удЯр; струс; 2. див. agarrada; 3. див. agarro agarroso adj діал. терпкйй, в’яжучий (про вино)
agarrotamiento m 1. стрЯта, задушення (за допомогою гароти); 2. тех. заїдЯння agarrotar vt 1. затягувати, міцно зв’язувати, стЯгувати; стискЯти; 2. стрЯчувати, душйти (за допомогою гароти); 3. здЯв- лювати, стискЯти, тйснути; 4. зв’Язувати
23
agasajador
ano pyKáx ¡ Horáx, позбавлЯт^ свобОди дій; -se 1. тОрпнути, німіти; 2. тех. заклйню- вати
agasajador 1. a#привітний, гостинний; 2. підлОсливий, догідливий; 3. m підлОсник, облОсник
agasajar vt 1. виявляти гостйнність, влаштовувати привітний прийОм; привітно зустрічОти; 2. пpигoщáти; обдарбвувати;
3. дати притулок, пригріти agasajo m 1. привітність, гостйнність; 2. пригощання; подарунок; 3HaKyeárn; 3. іст. пОлудень ágata ímíh. aráT agatino a^'aгáтoвий
agauchado adjJl. Ам. схОжий на ráy4o; що наслідує гОучо
agaucharse Л. Ам. пepeймáти манОри (звйчки)ráyno
agavanza f бот. шипшйна {плід) agavanzo m бот. шипшйна (рослина) agave /агОва, америкОнське алОе, столітник
agavillado adjлукОвий; злoдiйкyвáтий agavillador m 1. копнувОч; 2. CHonoB’n3án- ка; 3. копйчник agavilladora /снопов’язОлка agavillar vtA. (vi) в’язОти снопй; 2.36npáTH 3rpáio (6áHfly); 3. en. KpácTH, rpa6yeáTH (зграєю, бандою)\ -se збирОтися 3rpáeio (бандою)
agazapar k/ловйти, xanáTn; -se l. приги- нОрюя, зіщулюватися; 2. причаїтися, зачаїтися; ховОтися
agencia ЛІ. (rrapáHHicTb, ретОльність, ста- páHHfl; 2. агентура; de - агентурний; 3. aréHTCTBo, бюро, контбра; - de colocaciones бюрб (контбра) з працевлашту- вОння; - de información інформаційне агОнтство (бюрб); - de mudanzas Л. Ам. контОра з перевОзення мОблів; - de publicidad pewáMHO агОнтство (бюрб); - telegráfica тeлerpáфнe агОнтство; - de transportes трОнспортне агОнтство; - de turismo туристйчне агОнство; - funeraria Л. Ам. похорОнне бюрб; 4. ві/^ділення, філіОл; - de correo поштОве відділення; - del banco відділення бОнку; Ь,діал. (casa de ~) ломбОрд; позикова Káca agenciar иМ. (vi) KnonoTáTHcn, проейти; вживОти (заходів, кроків); 2. діставОти, здобувОти; -se добивОтися, домагОтися; yo me las agenciará я Якось вйкручусь agenciero m 1. діал. влОсник ломоОрду (позикової Kácn); лихвОр; 2. діал. влОсник лотерОйної контОри; 3. Л. Ам. влОсник контори (з перевезення меблів); 4. діал. агОнт (з перевезення меблів) agencioso adj 1. діяльний, активний; 2. старОнний, ретОльний agenda /1. (~ de bolsillo) записнйк; 2. порядок дОнний
agentarse діал. величОтися; зазнавОтися, ставбти зарозумілим
agente 1. adj nléem] діючий; 2. m агОнт, посерОдник; представнйк; - de bolsa (de cambio) біржовйй мОклер; - de enlace (de transmisión) військ. офіцОр зв’язку; ~ de negocios посерОдник; ~ de policía поліцОиський агОнт, поліцОйський; - secreto агОнт розвідки; 3. фОктор; діюча ейла; 4. фіз., хім. агОнт, реактйв, речовино; - colorante пігмОнт, фарбник; - disolvente розчйнник; - explosivo вибухОва речовинб; - de fijación закріплювач, фіксОтор; 5. лінгв. дійовО осОба agentive m сл. сидіння, стілОць, лОвка agerú m Л. Ам. бот. дйкий геліотрОп agestado adj. bien - миловйдний, гОрний; mal ~ негОрний
agestarse приймОти вйгляд, приймОти вйраз облйччя
agestión /додав0ння, приєднОння agibílibus m 1. спрйтність, пронОзливість; хвОтка; життОва кмітлйвість; 2. спрйтник, пронОза, пройдйсвіт agible aq/здійснОнний, реОльний agigantado adj 1. гігантський, велетОн- ський;2.надзвичОйний,незвичОйний, ви- датнйй
agigantar vt (vi) робйти(ся) величОзним (гігОнтським)
ágil 1. асушвидкйй, рухлйвий; легкйй; - de piernas швидконогий, легкйй на нОгу; 2. спрйтний, мотбрний; жвáвий; - de pensamiento кмітлйвий; 3. шахм. легкйй (про фігурУ', 4. adv див. ágilmente agilidad f швидкість, рухлйвість; лОг- кість; 2. спрйтність, моторність; жвОвість; - de entendimiento жвОвість рОзуму, кмітлйвість
agilimógili m жвОвість, спрйтність, лОг- кість, витонченість
agilitar, agilizar vtA. (vi) робйти(ся) спритним (моторним); 2. полОгшувати, спрощувати; 3. діал. див. activar ágilmente adv швйдко, мотОрно; лОгко, жвОво, впрОвно aginar(se) див. ajetrearse aginia f 1. відсутність дружйни; 2. не- прйязнь до жінки
agio m 1. фін. ¿жіо, лаж; 2. спекуляція цінними папОрами; 3. див. agiotaje agiotador m див. agiotista agiotaje m біржово гра, спекуляція, біржовйй ажіотОж
agiotar viгрбти на біржі; спекулювОти цінними папОрами
agiotista com. біржовйй гравОць, спекулянт
agir* \гіюр. іст. подавОти пбзов чОрез суд agitable adj А. що лОгко збуджується (лОг- ко збудливий); 2. що піддаОться агітОції agitación f 1. струшування, збовтування; перемішування; 2. коливОння, колихОння; розмОхування; 3. хвилювОння, збудження; - del mar хвилювбння на мОрі; - del pueblo бродіння мас, нарОдне заворушення; 4. агітОція; підбурювання agitador 1. adj агітбторський; 2. m arrrá- тор; 3. змішувач, мішОлка agitanado adj цигОнський; схбжий на цигОна
agitanarse ставбти схОжим на цигбна agitar vtA. струшувати, збовтувати; перемішувати; 2. коливОти; розгойдувати; приводити до руху; махОти; 3. хвилювОти, збуджувати; 4. агітувОти, спонукОти; підбурювати; ~se 1. коливатися, колихОти- ся, приходити до руху; 2. хвилювОтися, турбувОтися; -se en el vacío мбрно хвилювОтися; 3. метушйтися, кйдатися aglobar vt складбти на «Упу aglomeración f 1. скупчення, нагромОд- ження; 2. скупчення нарОду; нбтовп; 3. астр., біол., тех. агломерОція aglomerado m тех. агломербт; пресОване пальнО, брикОт
aglomerante adj 1. зв’язувальний; що спресОвує; substancia - зв’язувальна речовина; 2. лінгв. інкорпоруючий aglomerar vtA. (vi) збирОтися, скупчуватися); нагром0джувати(ся); 2. (vi) тех. спресовуватися); агломерувОти(ся); 3. бри- кетувОти
aglutinable adju\о склеюється, злипається aglutinación ЛІ. лінгв., біол. аглютинбція;
2. мед. стягування (загОєння) країв рОни aglutinador 1. adj склОювальний, лйпкий;
2. /77 склОювальна (зв’язувальна) речовино
aglutinante 1. adi лінгв. що аглютинує; 2. що стЯгує, склеює (рани)\ 3. m лейко- плОстир, плОстир
aglutinar vtA. (иг)склОювати(ся), загОюва- ти(ся); 2. (vi) затЯгувати(ся) (про ранУ\
3. об’Однувати, згуртовувати agnación f юр. агнОція, спорідненість по чоловічій (батьківськії) лінії agnado m юр. amáT, рбдич по чоловічій (батьківськії) лінії
agnombre заст., agnomento /77прІзвисько agnosia, agnosis /нОуцтво; незнання agnosticismo m філос. агностицйзм agnóstico 1. adjф/лос. агностйчний; 2. m філос. агнОстик
agobiado adj 1. зігнутий, похйлий; está - por los años рокй йогО зігнули; 2. обтЯже- ний, задОвлений, завОлений (справами, роботою); - de deudas задавлений боргОми
agobiar vt 1. (vi) гнути(ся), згинОти(ся), пригинОти(ся); 2. придОвлювати, притискати; 3. принижувати; 4. пригнічувати, пригноблювати; 5. надокучОти, набри- дбти; стомлювати; -se вважОти обтяжливим
agobio /77 пригнічений стан, пригніченість agogía, agojía /водостічнйй канОл (у шахті) agolar vt мор. зарифлЯти (вітрилі) agolpamiento m 1. нагромОдження, скупчення; 2. збОрище, стОвпище (народі) agolpar vt нагромОджувати, скупчувати; -se 1. збирОтися; сходитися, збігатися, скупчуватися (про людей)', 2. приливати (про кров)\ 3. нарйнути, налйнути, набігти (про сльози); накотйтися, навалитися (про біди)
agolletar vt зав’язувати, забинтовувати гОрло
agón m див. achicoria agonal adju\o стосується спортйвних змагань
agonfo ^‘беззубий
agonía f 1. агОнія; 2. церк. похорОнний дзвін; 3. палкО бажбння, жагО; 4. неспбкій, тривОга; туга; 5. ріпанікОр, скиглій agónico ^агонізуючий, що перебувОє в агОнії
agonioso ^'нетерплячий; надокучливий, настйрливий agonismo m спорт
agonista com. 1. борОць; 2. іст. вмирОючий agonística /атлОтика agonístico adj див. agonal agonizante m 1. вмирОючий; 2. свящОник (що дає напуття вмираючому agonizar 1. давОти напуття (вмираючому; 2. чіплЯтися, набридОти, надоку- чОти; мучити; 3. w'aroHiayBáTH; бути в агОнії; 4. вичОрпуватися, кінчОтися; згасОти, 3aTyxáTn; 5. (por) мучитися, страждОти, переживати; 6. (рог) жадОти, прОгнути agonizos m рі Л. Ам. прйкрість; неприОм- ності
agora 1. adv див. ahora 1; 2. conj іст. див. ahora 2
agorador adj, m див. agorero agorafobia f мед. агорафобія, боЯзнь відкрйтого прОстору
agorar* vt 1. пророкувОти, провіщОти; наворожити; 2. пророкувОти нещОстя agorería ficT. див. agüero 1 agorero 1. adj що пророкує, провіщОє; 2. lijo вірить у ворожіння; 3. зловісний; 4. віщий (про птаха)\ 5. m ворожбйт, віщун;
6. провісник неицОсть agorzomado adj Л. Ам. стОмлений, втомлений
agorzomar vt Л. Ам. набридОти, надоку- чОти; стомлювати; -se Л. Ам. занепадОти духом, сумувОти
agostadero m 1. літнє пасовйще, вйгін; 2. Оранка землі (у серпні) agostado m див. agostadero 2 agostador ^'пекучий (про сонце, спеку
24
agrimensorio
agostar 1. irf висушувати, склювати рослини (про сонце, спекУ\ 2. a6npáTH вро- жбй (у серпні); 3. переорювати збмлю (у серпні); 4. нйщити, вбивати (ілюзії, почуття)] 5. vi пастй худббу по стерні'; -se зго- páTH, сбхнути (про рослини) agosteño adj див. agostizo agostero 1. adjщо пасбться по стерні (про худобїї, 2. m с.-г. сезбнний працівнйк (для зоирбння вpoжáю) agostía f сезбнна роббта на 36npáHHi врожбю
agostillo m dim. de agosto; hacer su ~ поживитися, нажитися, нагрівати руки agostizo adj 1. серпнбвий; 2. в'Ялий, чáxлий (про рослину] 3. слабкий, квблий (про тварину, що народилась в серпні) agosto /л 1. cépneHb; 2. час (період) зби- рбння вpoжáю; 3. вpoжáй; 4. сл. біднЯк; hacer su ~ поживйтися, нажйтися, нагріти руки; ~ у septiembre no duran siempre, ~ у vendimia по es cada día не все коту Máa-іиця
agotación fpne. agotadura agotador acjr виснажливий; trabajo ~ вис- нбжлива прбця
agotadura f% agotamiento m 1. виучування, вичбрпування (водй)] 2. вйснаження, змбрювання, знесйлювання agotar vt 1. викбчувати, вичбрпувати (во- дУ); 2. вич0рпувати; витрачбти до кінцЯ;
3. виснбжувати, змбрювати, знесилювати; -se¿1. вичбрпуватися, добігбти кінцЯ
тися, виснбжуватися, ВИДИХ0ТИСЯ agrá ґдіал. 1. дйкий виногрбд; 2. неприбм- ність, прйкрість
agracejina f6or. барбарйс (плід) agracejo m 1. dim. de agraz; 2. барбарйс (кущ); 3. діал. олйвка-падалиця agraceco adj тбрпкий, кйслий (як недостиглий виноград)
agracera f іст. посудина (для зберігання кислого виноградного соку agraciado 1. adj вйтончений, грацібзний; миловйдний, привббливий; 2. здбтний, обдарбваний; 3. /77 щасливчик agraciar vt 1. додавати привббливості, робйти rápHHM; 2. (соп) дарувбти; наго- рбджувати
agracillo m див. agracejo 2 agradable adi прибмний; - al (para el) paladar приємний на смак; ~ con (para con) todos мйлий(а) зі bcímó agradamiento m іст. див. agrado agrad*ar vi(~sé) подббатися, б^ти прибм- ним; como le ~e a Ud. як вам буде завгбд- но; esto me ~а це мені до душі; querer ~ а alguien хотіти ^огодйти; me -aria conocer... мені хотілося б знбти...; те ~а oír un rato música ligera я люблю іноді послухати легку музику; -se насолбд- жуватися, зазнавбти насолбди, тішитися agradecer* иґ дЯкувати, відповзти вдячністю, бути вдЯчним
agradecido 1. a#вдячний; mal - невдячний; estar - a alguien por algo бути вдячним; 2. //7/е//спасйбі!, дЯкую! agradecimiento m подЯка, вдячність agrado m 1. привітність, прихйльність, люб’язність; 2. дббра вбля, бажбння; соп - із задовбленням, охбче; 3. діал. подарунок agrafía f мед. агрбфія agramadera f тіпблка, тіпбльна машйна (для льону, конопель) agramado /77тіпбння (льону, конопель) agramador m 1. тіпбльник (льону, конопель); 2. див. agramadera agramadoras fpi див. agramiza 1 agramar vt\, м’яти, тіпбти (льон, коноплі)]
2. бйти
agramilar иґзрізбти (обкблювати) цбглу agramiza f 1. кбстра, костриця; 2. діал. див. agramadera
agrandado adj діал. що вдаб з qéбе дорбслого (про дитину agrandar vt (vi) збільшувати(ся); - una casa розшйрити будйнок; - la importancia de una cosa перебільшувати знбчен- ня; переоцінювати
agranitar іїбуд. обробляти під граніт agranujado1 ас/зернйстий, що Máe фбрму збрен;крупнистий
agranujado2 adi\. із замбшками хулігбна, хулігбнський; 2. крутійський, з хитрйнкою agranujarse стбти хулігбном agrario adj 1. сільськогосподбрський, землерббський; aperos -s сільськогоспо- дбрські знарйддя, сільськогосподбрський інвентбр; 2. агрбрний, зембльний; legislación -а зембльне законодбвство; reforma ~ а агрбрна рефбрма agravación f див. agravamiento agravador adj 1. що погіршує, усклбднює (хворобу] 2. що загбстрює (супербчності, віднбсини); 3. юр. обтЯжувальний, по- сйлюючий (провину
agravamiento m 1. поп'ршення, усклбд- нення (хвороби)] 2. усклбднення, загбст- рення (суперечностей); 3. юр. обтЯження, посйлення (провини) agravante adi юр. обтЯжувальний, посйлюючий (провину; circunstancias -s обтЯжувальні провйну обстбвини agravar vt\. погіршувати (стан, ситуацію), загбстрювати (суперечності, положення);
2. юр. обтяжувати, посйлювати (провинуі; 3. пригнбблювати, обтяжувати; - соп los impuestos обтяжувати подбтками; - se 1. обтяжуватися, посйлюватися (про провину; 2. погіршуватися, загбстрюва- тися (про стан, ситуацію) agravatorio adj обтяжу вал ь н и й, посйлюючий (юр.)
agraviado adj іст. див. agravioso agraviador 1. з<#обрбзливий; 2. /77крйвд- ник, обрбзник; 3. сл. закоренілий злочй- нець
agraviar vt\. кривдити, ображбти; 2. зав- давбти шкбди, збйтків; 3. усклбднювати; 4. юр. посйлювати тЯжкість (злочину] -se 1. погіршуватися, усклбднюватися (про хворобу; 2. ображбтися; -se de alguien por algo обрбзитися на кого-н. за що-н.; 3. іст. юр. подавбти апеляцію agravio m 1. обрбза, крйвда; принйження;
2. юр. збйток; шкбда; 3. юр. іст. апеляція; deshacer ~s мстити за обрбзу; відновйти справедливість
agravión adj діал. дуже вразлйвий agravioso adj\. обрбзливий; 2. що завдаб шкбди, збйтків
agraz m 1. недостйглий виногрбд; 2. сік не- достйглого виногрбду; 3. див. agrazada;
4. сморбдина (різновид); 5. гіркотб, обрбза, прйкрість; echar (exprimir) a uno el - en el ojo сказбти все в бчі; en - іос. adv. передчбсно, в початкбвій стбдії, в процбсі підготбвки; un ingeniero en ~ майбутній інженбр; anos comen el - у otros tienen la dentera однйм пирбги і пампушки, а іншим синці та ґулі agrazada f аграсбда (напій з соку недостиглого винограду
agrazar 1. игмбти кйслий (терпкйй) смак;
2. игвикликбти прйкрість agrazón m 1. дйкий виногрбд; 2. недостйглий виногрбд (що залишився після збору урожаю); 3. бгрус (дикорослий); 4. прйкрість, роздратувбння agre adj іст. діал. кйслий (про сЩ agrecillo m див. agracejo 2 agredido m потерпілий; жбртва
agredir* иМ. нападбти; 2. ображбти; - de palabra обрбзити слбвом agredón m груба шерсть (для набивання матраців)
agregación ЛІ. додавбння; приєднбння; 2. признбчення; прикомандирувбння; 3. скупчення, нагромбдження; 4. хім. агрегб- ція
agregado m 1. суміш, конгломербт; 2. додавбння, допбвнення; 3. понадштбтний працівнйк; 4.дип. аташб; - cultural аташб з питбнь культури, культурний аташб; - comercial торгбвий аташб; ~ militar військбвий аташб; 5. помічнйк, заступник; 6. Л. Ам. див. arrendatario 2; 7. Л. Ам. нахлібник; 8. Л. Ам. подбнник (що живе у господаря); 9. діал. дрібнйй орендбр; 10. тех., геол. агрегбт agregamiento тдив. agregación agregar vt\. (vi) прибднувати(ся); додавб- ти(ся); 2. додавбти (до сказаного, написаного); 3. тимчасбво призначбти; прико- мандирбвувати; 4. див. anexar agregativo adj 1. іст. з'єднувальний, сполучний; 2. фарм. складовйй (про ліки) agregatorio яс#зв'язувальний agremán m оздбблення дбмського бдягу (тасьмою)
agrément тдіал. дип. агрембн agremiación f об’єднбння (в організацію, профспілку
agremiar vt (vi) об’бднувати(ся) (в організацію, профспілку agreco adj див. agreste 2 agresión /і. агрбсія, нбпад; pacto de no ~ пакт про ненбпад; 2. юр. порушення прав agresividad fpne. acometividad agresivo adj 1. агресйвний, загбрбниць- кий; planes ~os агресйвні (войовнйчі) плбни; 2. агресйвний; ворбжий; actitud -а ворбже стбвлення; нахббна поведінка; 3. біол. вірулбнтний; -os químicos бойові отруйні речовйни
agresor 1. агресйвний; наступбльний;
2. юр. що порушує правб; 3. /77агрбсор; 4. юр. правопорушник; 5. юр. крйвдник agresorio adj що стосується агрбсії agreste adj\. сільськйй; 2. дйкий, дикорбс- лий; 3. необрбблений; 4. невйхований, грубий, неотбсаний agria f/ірн. похилий прохід agriado ¿¿^'уїдливий, жбвчний agriamente adv 1. їдко, уїдливо; 2. різко, сувбро
agriar иН. робйти кйслим, підкйслювати;
2. (vi) дратувбти(ся), озлбблювати(ся), робйти(ся) жорстбким; 3. усклбднювати; -se 1. кйснути, закисбти; 2. усклбднюватися, погіршуватися agriaz т бот. корйчне дбрево, цейлбнська корйця
ágrícola 1. adj землерббський, сільсько- господбрський; economía - сільськб гос- подбрство; 2. агрономічний; biología - аг- робіолбгія; técnica - агротбхніка; 3. аг- рбрний, зембльний; 4. сот. землербб agricultor т землербб agricultura ЛІ. сільськб господбрство; 2. землерббство, рільнйцтво agirdulce adjкйсло-солбдкий agriera f\. діал. див. acedía1 2; 2. ріКол. оцбтниця
agrietamiento т розтріскування agrietar vt сприЯти вйникненню тріщин; -se вкривбтися тріщинами, розтріскуватися
agrifado adj діал. темношкірий agrifolio тдив. acebo .agrilla ідив. acedera 1 agrillarse проростбти agrimensor т землемір agrimensorio adj землемірний
25
agrimensura
agrimensura /межування 4 agrimonia fpen'áx
agringarse Л. Ам. повбдитися як америкб- нець, наслідувати американців agrio 1. adj кислий (про смаії); 2. нерівний; труднопрохідний (про місцевість); 3. похмурий, незадовблений; кислий; genio - важкйй xapáKTep; 4. складний, важкйй; гіркйй; 5. їдкйй, колючий, уїдливий (про мов/}\ respuesta ~а pi3Ká відповідь; 6. су- вбрии; жорстбкий, тяжкйй (про покарання, стражданні)', 7. нековкйй, крихкйй (про метал)', 8. різкйй, кричущий; 9. /якйс- лий фруктбвий сік; 10. д/цйтрусові; ¡échale-! діал. дай йому життй!; mascar las -as прихбвувати прйкрість (незадовб- лення)
agrión m див. agriaz agrior /77 Л. Ам. див. acedía12 agrioso adj діал. кислуватий; гіркувбтий agripado хвбрий на грип agripalma т бот. собача KponnBá, пустйр- ник
agriparse захворіти грйпом agripnia fMefl. безсбння agrisado ^‘сіруватий agriura f Л. Ам. 1. див. agrura; 2. див. acedía1 2
agro /771. (брне) пбле; 2. сільська господарство
agrobiología f агробіолбгія agrobiológico ^'агробіологічний agrobiólogo /77агробі0лог agrología f(arpo) ґрунтознавство agrómena com. сільськйй жйтель agronometría f землеустрій, землевпорядкування agronomía ^агронбмія agronómico adj агрономічний agrónomo 1. m (ingeniero -) агронбм; 2. ^'агрономічний
agropecuario adj сільськогосподарський; землерббський; тварйнницький agror /77 іст. див. agrura 1 agrósteo adjznémsm agrotecnia, agrotécnica f агротбхніка agrotécnico ^'агротехнічний agrumar vt (vt) звУрджувати(ся); згущб- ти(ся)
agrupación f\. групування, розташування групами; 2. група, угрупувбння; об*єдн0н- ня; - dirigente правляча верхівка; 3. військ, група, угрупувбння, з’еднбння; - guerrillera партизанське з’єднання agrupado adj розташбваний групою, груповйй
agrupar vt(vr) 1. групувати(ся), розташб- вувати(ся) групами; з’бднувати(ся); 2. об’бднувати(ся), згуртбвувати(ся) agrura f 1. кислоті, кйслий смак; 2. див. agrio 2,1;3.нерівність, труднопрохідність (місцевості}, 4. цйтрусові (дерева)
¡agúl interjдіал. див. ajé; decir agu! говорити дурнйці
agua f 1. водб; - artesiana (surgidora)
артезіанська водб; - bendita церк. свята водб; - corriente (de pie, viva) протбчна вода; - destilada дистильбвана вода; - dulce (blanda, delgada) прісна (питна) вода; м'яка вода; - dura (cruda, gorda, sosa) жорстка вода; - estancada стойча (застійна) вода; - fluvial (de río) річкова вода; - fresca сира вода; - hervida кип’я- чбна вода; - hirviendo кип’ятбк; - manantial джербльна вода; - marina (de mar, salada, salobre) морська (солбна) вода; - mineral мінеральна вода; - perra (de perros) діал. кип’ятбк (з неопрісненої води)', - potable питнб вода; - quebrantada Л. Ам. тепла вода; - roja гарйча вода; - radi(o) activa радіоактйвна вода; —s subterráneas ґрунтбві (підґрунтбві)
вбди; ~s superficiales (someras) назбмні (поверхнбві) вбди; ~s de desagüe стічні вбди; - de fusión тбла вода; - pluvial (lluvial, de lluvia, lluviosa, llovediza, meteó- rica) дощова вода; - de Seltz збльтерсь- ка вода; - gaseosa (acídula, agria) газб- вана водб; - de cepas виноградне винб; виноградний сік; - de limón лимонад; - de Colonia одеколбн; bajo el - під водбю; a flor de - на повбрхні водй; por - по воді, водбю; 2. рі вбдний прбстір, вбди; ріки; водбймища; -s continentales континентальні вбди; ~s jurisdiccionales (territoriales) територіальні вбди; ~s marítimas морй, морськйй прбстір; ~s vertientes гіррькйй потік; 3. дощ; - nieve дощ зі снігом; мбкрий сніг; - viento дощ з сйль- ним вітром; - Dios діал. тривалий дощ; - puesta Л. Ам. дощова хмбра; alzarse el - іст. припинйтися (про дощ), розходйтися (про погоді, irse el - Л. Ам. раптбво припинйтися (про дощ)', розсіятися (про хмарУ)', meterse en - бути дощовйм (про час, день)', 4. рідина, вйділення; волбга; сльбзи; піт; ~s menores сбча (людини)', ~s mayores екскрембнти; estar hecho un
- сйльно спітніти; hacer -s, írsele las -s помочйтися; 5. приплйв і відплйв; -s de creciente, ~s llenas приплйв; -s de menguante відплйв; 6. хім. вода, рбзчин;
- blanca свинцбва примбчка; - fisiológica фізіологічний рбзчин; - oxigenada пбрекис вбдню; - regia цбрська горілка;
7. рі (~s minerales) вбди, (мінеральні) джербла; -s termales термальні вбди, гарйчі лікувальні джербла; 8. вода (якість коштовного камені)', diamante de hermosa - діамант чйстої водй; 9. схил (даху)', tejado de dos ~s двосхйлий дах; 10. пе- релйвчастість, відблиск (тканин); 11. мор. кільватер; - fuerte міцний рбзчин азбтної кислотй; офбрт; - mansa тйхі (спокійні) вбди; тишкб, смирбнник; -s malas зоол. медузи; - de cerrajas дурнйці, нісенітниці; convertirse en (hacerse, volverse) - de cerrajas не вдатися, зірватися; закінчитися нічйм; de - у lana нісенітниця; дурнйця; ~s abajo (arriba) іос. adv. вниз (вгбру) за течібю; sin decir - va як сніг на гблову; несподівано, без попербдження; sin tomar - bendita закбнно, закбнним шляхбм; з чистою сбвістю; aguantar ~s мор. гальмувати вбслами, табанити; ahogarse en poca - панікувати, засмачуватися чбрез дрібнйці; тонути в лбжці водй; bailarle el - (delante) вислужуватися, плазувати; bacarse en - rosada тріумфувати, не тймити ce6é від радості; радіти чужбму нещастю, злорадіти, зловтішатися; coger - en cesta (en harnero); echar - en el (la) mar носйти вбду péme- том, лйти вбду в колбдязь; correr el - por donde solía вхбдити у звичне русло; echar toda el - al molino старбтися; збмлю рити; encharcarse de - пити вбду, надутися водй; estar con el - a (hasta) la boca; tener el - a la boca (al cuello, a la garganta) бути в скрутнбму станбвищі; hacer de(l)- попрбти, замочйти білйзну (перед носінням), тканйну (перед шиттям)', hacerse (una) - la boca: se le hace (una) - la boca у ньбго слинки течуть; ir el
- por... наступати для кого-н. (про смугу везінні)', el - va por él прийшбв иогб час; пощастйло йому; llevar el - a su molino лйти вбду на свій млин; llevar una cosa а beber - діал. віднестй до ломбарду; mover el - a una mujer Л. Ам. закрутйти гблову жінці, звббити жінку; nadar (navegar) entre dos ~s лавірувати; служйти і нашим і вбшим; parecer que no enturbia el parece que no enturbia el - водй не
замутить; тихіше водя, нйжче травй; у тйхому вйрі біси вбдяться; no alcanzar para - заробляти грбші; по hallar - en el (la) mar не зуміти зробйти найпростішого; упустйти з-під нбса; quedarse echando - Л. Ам. бути обдуреним, залишйтися з нб- сом; sacar - de las piedras отрймувати з усьбго кбристь; вичавлювати вбду з кб- меня; tomar el (una) - (las ~s) мор. заглй- бити щілйни; como - рікбю ллбться (про достаток)', лбгко; лбгше лбгкого; como el - de mayo як мбнну неббсну (чекатйу, ¡- (va)! не брешй!; estar como - para chocolate Л. Ам. розлютйтися, скипіти; спалахнути як сірнйк; діал. бути готбвим розплакатися; сльбзи закипбють; algo tendrá el -cuando la bendicen нембє диму без вогніЬ; del - mansa líbreme dios,que de la brava libraré yo врятуй мене, Ббже, від друзів, а ворогів я і сам позбудусь; nadie diga de esta -no beberé від в’яз- нйці і злиднів не зарікайся; tan seguro como -en una cesta це ще вйлами по воді пйсано
aguabenditera f діал. церк. купіль aguabomba m діал. дурень, йблоп aguabresa Ляік для нечистбт aguacal m вапняний рбзчин, вапнйне молокб aguacatal m 1. плантація авокбдо; 2. діал. бот. авокбдо (дерево) aguacate m 1. бот. авокбдо, алігбторова груша (дерево і плід)\ 2. грушоподібний смарбгд; 3. діал. мимрій; cerrado como un - діал. тупак; жаднюга; ser - соп pan Л. Ам. бути прісним (позбавленим смаку, як трава); tenersus -s Л. Ам. мбти любовний зв’язбк; крутити ромбн aguacatero 1. adj діал. голбдний; 2. діал. багатий, замбжний; 3. тдив. aguacate 1 aguacella /діал; див. aguanieve aguaceral т діал. див. aguacero 1 aguacerito т 1. dim de aguacero; 2. діал. мрйка, дрібнйй дбщик aguacero т 1. злйва; 2. смуга невдбч; 3. діал. зоол. світлячбк (різновид)', - blanco діал. мрйка, дрібнйй дбщик aguacibera f 1. водб для поливання посівів; 2. полйта ділянка aguacil т іст. див. alguacil aguacola fЛ. Ам. вбдний рбзчин клбю aguacha /і. застбяна (загнйла) водб; 2. рі діал. див. alpechín 1 aguachacha f діал. бурдб, отрута, помйї (про страву, напій) aguachar1 m калюжа
aguachar иМ. наливбти дуже багато водй, перепбвнювати водбю; 2. (vt) діал. приручбти(ся), приббркувати(ся); 3. Л. Ам. забирбти від мбтки (молодняк)', -se 1. діал. жиріти (про коня)\ 2. діал. див. abochornarse
aguacharnar vt рйсно поливати (землю) aguache m Л. Ам. 1. невелйка водяна змій; 2. друг, прйятель aguachentarse діал. ставати водянйстим і позбавленим смаку (про фрукти) aguachento adj Л. Ам. водянйстий, позбавлений смаку (про фрукти) aguachil тЛ. Ам. слабкйй відвар пбрцю aguachinado adj діал. хвороблйвий, слабкйй, квблий
aguachinangado adj діал. 1. що наслідує мексиканців (у мові, манерал); 2. вкрадливий, улбсливий
aguachinangarse діал. наслідувати мексиканців (умові, манера.к) aguachirle п.див. aguapié 1; 2. рідкб юшка; бурдб, пійло; 3. нісенітниця, дурнйця; pintura - погбна картйна, мазнй; poeta - віршомаз
aguada f1. запбс питнбї водй (на судніу, hacer - попбвнити запбс прісної водй; 2.
agudo
місце, де с^дно запасається питнбю во- дбю; 3. приплив водй до шбхти; 4. аква- pénb; губш; pintura a la - акварбльний живбпис; акварбль; губш; 5. зал. гідравлічна колбна; 6. діал. ранкбва pocé; 7. Л. Ам. див. abrevadero 1; 8. Л. Ам. колбдязь;
9. джерелб прісної водй; прісна водб; 10. Л. Ам. ставбк, невелйке бзеро; 11. діал. штучне водбймище, водосхбвище aguadeño тдіал. солбм’яний капелюх aguadera / 1. мисл. маховб nepó; 2. діал. cTÍHHá KaHáea (уполі)\ 3. р/плбтені кбшики (для перевезення води в глекай) aguadero 1. adj непромокбльний (про сщяї)]
2. т див. abrevadero 1; 3. місце сгшбву лісу (на річці}] 4. іст. див. aguador 1 aguadija f мед. вйпіт, ексудбт aguadillo тдіал. рідкб юшка aguadito тдіал. див. aguado 2, 1 aguado 1. adj див. abstemio 1; 2. діал. слабкйй, знесйлений; З.діал. водянйстий і позббвлений смаку (про фрукгй)] 4. m діал. горілка, розббвлена водбю; 5.діал. агубдо (прохолодний напій з фруктів, цукру і горілки)\ 6.рі aryáfloc (прізвисько жителів столиці Мексики)
aguador m 1. водовбз, водонбс; прода- вбць водй; 2. Л. Ам. напувальник худбби (в маєтку, на фермі); como el oficio del que al primer viaje se aprende Л. Ам. дурнб діло нехйтре
aguaduchar vtiCT. зaливáти, затбплювати aguaducho m 1. пбвінь, бурхлйвий роз- лйв; 2. kíóck з прбдажу прохолбдних на- пбїв; 3. шбфа для зоерігбння глбків з водбю; 4. заст. див. acueducto; 5. нбрія, підйбмник (для водй) aguadulce тдіал. див. aguamiel 1 aguadulcera їдішг звбний обід aguafiestas сот. порушник весблощів, людина, що отруює іншим задовблення aguafresquera //7. Ам. продавчйня прохолбдних напбїв aguafuerte т жив. офбрт aguafuertista сот. жив. офортйст aguagoma /вбдний рбзчин клбю aguaicar vt Л. Ам. нападбти (гуртом на одного)
aguaita їдив. acecho 1 aguaitacamino m діал. зоол. дрімлюга (різновид)
aguaitada їдив. acecho 1 aguaitar \4див. acechar; ~se діал. сідбти навпбчіпки
aguaite тдіал. див. acecho 1 aguajal тдіал. див. aguazal aguaje m 1. водопій; 2. сйльний морськйй приплйв; 3. морськб течій; hacer ~ бурхливо (швйдко) текти; 4. див. aguada 2; 5. мор. кільвбтер; 6. Л. Ам. див. aguacero 1; 7. діал. ставбк, водбймище; 8. Л. Ам. див. abrevadero 1; 9. діал. бот. aryáxe (пальма); 10. діал. догбна, прочухбн; 11. діал. брехнЯ, непрбвда; 12. діал. порбжня по- грбза
aguajear діал. 1. давбти про себб знбти, з’являтися (про людину 2. сполбхатися;
3. брехбти; обмбнювати
aguají тдіал. кул. aryáxi (соус з часнику, перцю, цибулі, лимона) aguajirarse 1. діал. ставбти боязкйм (затурканим); замкнутися в собі; 2. одягбти- ся по-селЯнському (як гуахіро) aguajolotar \гіЛ. Ам. копйчити, складбти в копйці
aguajogo adj див. aguanoso 1 agualate adj Л. Ам. рідкйй, водянйстий (про суп)
agualdar иґфарбувбти в золотбво-жбвтий кблір
agualó т сл. див. asesor 1 agualoja дал. див. alondra
agualotal тдіал. болбто, драговинб aguallevado тдіал. очйщення (зрбшува- льних) канблів aguallita їдіал. мілковбддя agualluvia /(agua lluvia) дощовб водб aguamala f зоол. медуза aguamanil т глек (таз) для вмивання; умивбльник
aguamanos т 1. водб для миттЯ рук; dar~ полйти на руки; 2. див. aguamanil aguamar т див. aguamala aguamarina ímíh. аквамарйн aguamarse діал. див. amilanarse aguamelar vti. розвбдити мед водбю; 2. підсолбджувати вбду aguamiel т 1. медбвий напій; 2. діал. гуа- рбпо (тростинна горілка) aguamorío m іст. лагуна aguanchinarse діал. ставбти водянйстим і позббвленим смаку (про фрукти) aguanchinoso adj діал. див. aguachento aguandal тдіал. див. aguazal aguanieve т дощ зі снігом; мбкрий сніг aguanieves їдив. aguzanieves aguanosiarse діал. 1. див. aguanchinarse; 2. не вдбтися, зірвбтися, провалйтися (про плани)
aguanosidad /1. фізіол. сербзна рідинб;
2. водянистість
aguanoso adj 1. водянйстий; 2. діал. не- згрббний; 3. Л. Ам. водянйстий, позббв- лений смаку (про фрукти)\ 4. діал. соко- вйтий (про фрукти)
aguantable adj стбрпний, припустймий aguantacanoa тдіал. допомбга, підтримка
aguantada fЛ. Ам. 1. див. aguante; 2. ри-
вбк, різкйй рух
aguantaderas / рі вйтримка; довготерпіння, терплячість; tiene buenas (malas) ~ не дуже терплячий (нетерплйчий) aguantadero 1. adj див. aguantable; 2. т місце страждбння, “голгбфа” aguantador ¿¿^витривблий; стійкйй aguantar 1. і/ґтримбти, утрймувати, підтримувати; la viga aguanta el techo ббл- ка підтрймує стблю 2. перенбсити, витрй- мувати (трудності, випробування); 3. знб- сити, винбсити; терпіти; ~ una injuria знестй обрбзу; - el dolor терпіти біль; 4. мор. натягувати мотузку (кінбць); 5. тавр. витрймувати нбпад бикб (про тореро)] 6. vi (~se) стрймуватися; змбвчати; 7. про- сувбтися в роббті
aguante m 1. витривблість; стійкість; вйтримка; hombre de mucho ~ витривбла (стійкб) людйна; 2. терпіння, покірність aguantón adj Л. Ам. терплЯчий; витривб- лий; darse un - діал. запізнюватися, за- трймуватися
aguañón m (maestro ~) гідротбхніка; інже- нбр-гідрбвлік
aguaparse діал. нахабнішати aguapié m 1. слабкб винб (з виноградних вичавой)] 2. протбчна водб aguar vti. розбавляти водбю (вино)] 2. псувбти (свято)] затьмбрювати (веселість)] 3. робйти прибмнішим, скрбшува- ти; 4. занурювати у вбду; 5. діал. поїти (худобу)] ~se 1. змішуватися з водбю; 2. псувбтися (про свято)] затьмбрюватися (про веселість)] 3. затбплюватися, напбв- нюватися водою
aguarapado adj діал. 1. солодкувбтий (про напій)] 2. жовтувбтий
aguaraparse діал. напивбтися гуарбпо (соком цукрової тростини) aguardada /очікування aguardadero m іст. див. acecho 1 aguardador 1. adj що очікує; 2. m іст. вар- товйй, охорбнець aguardamiento m іст. очікування
aguardar иМ. (~se) чекбти, очікувати; 2. чекбти, чатувбти; 3. очікувати; сподівб- тися; 4. давбти відстрбчку; ~se затрйму- ватися, спізнюватися aguardentera /флЯга (обплетена) aguardentera / 1. вйнна лбвка, що торгує горілкою; 2. торгівля горілкою aguardentero /нторгбвець горілкою aguardentoso adj 1. горілчбний, що містить горілку; 2. горілчбний, схожий на горілку; olor - збпах, що віддаб горілкою;
3. хрипкйй, пропйтий (про голос) aguardiente m горілка
aguardo m 1. див. acecho 1; 2. діал. очікування; 3. мисл. збсідка aguarear viЛ. Ам. мрячйти, мжйчити (про ДОЩ)
aguarería їдіал. зловісне прорбцтво aguarrás /пскипидбр, терпентйнна олія aguasal m розсіл; рбзчин сблі aguasaliarse діал. сп'яніти, напйтися aguasarse Л. Ам. 1. грубіти, набувбти сільськйх манбр; 2. дуріти, чманіти aguasol /771. іржб (хвороба бобів)] 2. Л. Ам. кукурудзяна стернЯ aguatarse діал. 1. напбвнюватися водбю; 2. Л. Ам. порбнити колючками (кактуса)] 3. діал. див. achiguarse 1 aguatero mi. Л. Ам. див. aguador; 2. діал. місце для зберігбння глбків з водбю; 3. Л. Ам. чагарникй коліЬчих рослйн aguatinta Ґполігр. акватйнта aguatocha /насбс, рбмпа aguatorre /водонапірна ббшта aguaturma їбот. землянб груша, топінбм- бур (рослина і бульба) aguatusar vt діал. вибивбти (виривбти) з рук
aguaverde m зелбна медуза aguaviento m дощ з сйльним вітром aguayo 1. аб}Л. Ам. колючий, вкрйтий ши- пбми; 2. тдіал. хустка; накйдка; 3. діал. шкіряний мішбк (для перенесення руди)]
4. Л. Ам. гр^бе полотнб aguayungar vt діал. з’бднувати (зв’язувати) попбрно
aguaza /1. фізіол. вйпіт, ексудбт; 2. сік рослйн
aguazal т калюжа aguazar и/(и/)затбплювати(ся) aguazo т живбпис губшшю aguazoso adj див. aguanoso agudeza /1. гостроті, відтбченість (леза)]
2. гостротб (зору)] ~ visual гостротб збру; 3. проникливість; 4. (~ deespíritu) дотбпність; 5. дбтеп, дотбпний жарт; 6. різкість, пронйзливість (звуку)] 7. лбг- кість, швйдкість; рухливість, жвбвість agudización /загбстрення; усклбднення;
- de las contradicciones загбстрення су- пербчностей
agudizar vt 1. загбстрювати, затбчувати, робйти гбстрим; 2. загбстрювати, усклбд- нювати; ~se загбстрюватися (про хворобу, ситуацію)
agud«o adj 1. гбстрий, загбстрений; вигострений, відтбчений; de punta ~а гбстрий, гостронбсий; 2. пронйкливий, гбстрий; ingenio ~ тонкйй розум; polemista
- гбстрий полеміст; 3. пронйзливий; дзвінкйй; високий (про голос)] 4. гбстрий, дотбпний; влучний; dicho - дотбпний вйслів, persona -а дотбпна людйна; 5. легкйй, швидкйй; рухливий, жвб- вий; 6. пронйзливий, різкйй, сйльний (про біль; про вітер)] 7. гбстрий, важкйй (про захворювання)] 8. гбстрий (про зір)] тонкйй (про слух); 9. різкйй (про запах)] гбстрий (про смай)] 10. лінгв. гбстрий (про наголос)] acento - знак гбстрого нбголосу, акут; palabra - а слбво з нбголосом на остбнньому
27
¡agüé!
асклбді; 11. мат. гбстрий; ángulo - гбст- рий кут; 12. архіт. стрілчбстий ¡agüé! inteijдіал. (вжив, для підкликанні) гей!
agüeitar vtfl. Ам. див. acechar agüela ЛІ. бабуся, 6á6a; 2. сл. плащ agüela m дідусь, дід agüella fcn.pne. agüela 2 agüera f зрбшувальна KaHáBa agüerista adj діал. марновірний, забоббн- ний
agüero m 1. передвістя, прикмбта; про- рбцтво; buen ~ щаслйва прикмбта; de mal ~ зловісний; 2. Л. Ам. пустощі, поту- рбння
aguerrido adj 1. досвідчений (у військовій справі); обстріляний; ~ en combates за- ґартбваний в боях; 2. витривблий, за- ґартбваний
aguerrir* vt 1. прищбплювати бойовий дух; готувбти до боїв; 2. привчбти до труднощів; заґартбвувати, робити витри- вблим; -se заґартбвуватися aguí fcn. мед
aguija f icr. гблька (річкова) aguijada Лкердйна (погонича волів) aguijar 1. vt поганяти жердйною (волів); острбжити (коней); 2. підганяти; понукувати; спонукбти; 3. v/прискбрювати крок aguijón m 1. жбло (комай); 2. шип, колючка (рослий); 3. вістря, наконбчник 0жердини); 4. див. acicate 1; 5. спонука, стймул; cocear contra el dar (tirar) coces contra el ~ опирбтися, упиратися, брикбтися
aguijonada fpne. aguijonazo aguijonar vticr. див. aguijar 1 aguijonazo m 1. укбл (жалом, шипом, колючкою]і; 2. укбл, удбр (жердиною) aguijoneador m погбнич (волів, мулів) aguijonear vti. див. aguijar 1; 2. мучити, переслідувати (про бажання) aguijoso adj ют. коліЬчий águila 1. ^орбл; - barbuda Яструб-стер- в’Ятник; - cabdal (caudal, caudalosa, real) ббркут; ~ exployada геральд. двого- лбвий орбл; - hembra орлйця; - del monte гірськйй орбл; 2. орбл, гербй; 3. військ., іст. штандбрт, знамбно; 4. бгила (золота монета в Іспанії ч^сів Карла V = 10 реалам)’, 5. бгила (золота монета в Мексиці= 20 песо); 6. діал. папербвий змій;7. (А.) Орбл (сузір'я)’, 8. m зоол. (~ de mar, ~ marina) орлЯк (різновид ската)’, 9. Л.Ам. обмбнщик, шахрбй; 10. Л. Ам. дармоїд; у estar ~ Л. Ам. бути на мілині, без копійки в кишбні
aguileña f бот. водозбір aguileñ«o 1. adj орлйний; 2. m іст. див. aguilucho 1; 3. див. aguilucho 4; nariz ~а
орлйний ніс
aguilera /скбля з орлйним гніздбм aguililla ЛІ. орніт. боривітер (птай); 2. ки- шенькбвий злодюжка (що обкрадає п'я- ний); 3. Л. Ам. обмбнщик, шахрбй aguilillo /77 Л. Ам. рисбк aguilita m Л. Ам. поліцбйський aquilón /771. aum. ¿fe águila; 2. теx. стрілб підйбмного крбна; 3. скіс черепйці (шйфе- РУ); кут (фронтону будівліі; 5. діал. витривблий кінь; 6. діал. рисак aguilucho m 1. орля; 2. мохнонбгий орбл;
3. геральд. орбл (фігура на гербі)’, 4. сл. співучбсник крадіжки
agüinado adi діал. світло-жбвтий (про масть тварин)
aguinaldo m 1. різдвяний подарунок; подарунок в день “поклоніння волхвів”; 2. подарунок; 3. вільянсйко (старовинна різдвяна пісні)’, 4. діал. бот. лібна (різновид) aguisado 1. adj іст. розсудливий; розвбж- ливий; 2.: bien (mal) ~ дббре (погбно)
підготбвлений; 3. adv іст. розумно, ре- збнно
aguisar vt іст. готувбти; влаштбвувати agüista com. курортник, -ця agüita f діал. грбші; estar de ~ діал. виг- равбти, обігравбти; бути у вйграші; estar en ~ діал. бути ласкбвим (про дитинУ); hacerse - діал. сйльно бажбти, жадбти agüitarse Л. Ам. засмучуватися, сумувбти aguja ЛІ. гблка; - de coser швбцька гблка;
- de zurcir штбпальна гблка; trabajo de ~ рукоділля; enhebrar una - втягувати нйтку в гблку; 2. (~ de media) спйця (в’язбльна);
- de gancho в’язбльний ґачбк; 3. шйло (митне)’, 4. капелюшна шпйлька; 5. стрілка (годинника, вагів); - loca стриббюча стрілка; ~ magnética (imantada) магнітна стрілка; кбмпас; declinación de la ~ відхилення стрілки (кбмпаса); 6. мор. (~ de bitácora, ~ de marear) кбмпас; 7. зал. стрілка; 8. військ. бойбк; 9. покбжчик (у вигляді сіріл- кй); 10. обеліск; 11. шпиль (будівлі); 12. пиріжбк (вузький і довгий); 13. гблка-рйба; 14. гблка для програвана; 15. піка, спис;
16. медйчна гблка; 17. Л. Ам. плбнка шта- хбт; 18. с.-г. прищбпа; 19. бот. шип, гблка, колючка; 20. полігр. склбдка, змбршка (на папері); 21. рі пербдні рббра (тварині); 22. вершйна (горі); alabar sus ~s звелйчувати, вихваляти (розхвблювати) себб; buscar una ~ en un pajar шукбти гблку в копйці сіна; conocer (entender, saber) la~ de marear розумітися, знбтися на чому-н., знбти свою спрбву; - е hilo, es mediovestido головнб почбток agujada ґдіал. див. agujal
agujador тдіал. гольнйк agujal т лаз, лазівка (у паркбні) agujar і/М. іст. вколбти, подрЯпати (голкою, шпилькою); 2. іст. рукодільничати; 3. іст. в’язбти; 4. див. aguijar 1, 2; 5. діал. див. azuzar
agujazo m укбл (голкою, шпилькою) agujereador m дриль, коловорбт agujerar, agujerear vt 1. продірявлювати, протикбти; прокблювати; 2. тех. перфору- вбти; 3. свердлити, бурбвити; 4. зрешбчу- вати
agujero m 1. діра, бтвір; 2. тех. (~ de hombre) лаз; 3. тех. свердловйна; - de sonda буровб свердловйна; 4. виробнйк гблок; продавбць гблок; 5. гольнйк, гблечник; taparas залатбти діркй; вйплатити боргй agujeta ЛІ. ремінбць, шнурбк (зметалевими наконечниками); 2. діал. див. aguja 4; З.діал. шбвська гблка; А. діал. стручкбвйй пбрець (різновид); 5. див. aguja 18; 6. рі іст. чайові (листоноші); 7. р/біль, ломбта (у м’язай); cada uno alaba sus ~s усЯк кулик своб болбто хвблить agujetear vt зшивбти ремінцЯми agujetería f 1. майстбрня з вйготовлення ремінців (шнурків); 2. магазйн з прбдажу ремінців (шнурків)
agujetero m 1. виробнйк ремінців (шнурків); 2. торгбвець ремінцЯми (шнуркбми); 3. Л. Ам. див. alfiletero agujón /771. aum. de aguja; 2. кістянб (ме- талбва) шпйлька; 3. капелюшна шпйлька agujoso adj голкоподібний agunchi тЛ. Ам. вйсівки; dar (muchos) ~s нічбго не дбти; тільки по губбх помбзати aguosidad f фiзioл. сербзна рідина aguoso adj див. acuoso ¡agur! interjбувбй!, прощавбй! agurrulado adj роздратбваний, розсбрд- жений, розгніваний
agusanado adj червйвий, роз’їдений чер- в’якбми, в червотбчиніах agusanar vt вишивати канитбллю (золотою або срібною ниткою); ~se червйвіти, ставбти червйвим
agustino /77августйнець (чернець) agutí /77 зоол. агуті, золотйстий заєць aguzadera f див. aguzadora aguzadero 1. точильний; 2. /77брусбк, точйльний кбмінь
aguzado ас/вйгострений, вйтончений aguzador ас^'точйльний aguzadora /брурбк, точйльний кбмінь aguzadura Лгочіння, затбчування (інструментів); прбвка (бритви) aguzamiento m 1. див. aguzadura; 2. іст. стймул, спонука
aguzanieves m зоол. трясогузка aguzar иМ.точйти, відтбчувати, затбчува- ти (інструменти); прбвити (бритву); 2. див. aguijar 1, 2; - elinterés підігрівбти інтербс; - las pasiones розпблювати прйстрасті; 3. загбстрювати (почуття); ~ el oído прислухбтися; - la vista вдивитися; ~ elentendimiento вдуматися ¡ah! interj (вжив, для вираження здивування, захоплення, радості, засмучення) ах!; ох!; ex!; saber decir ¡ah! (уміти) володіти соббю, опанбвувати себб ahajar іїдив. ajar 1 ahebrado adj волокбнний ahechadura f(pf) полбва ahechar ^просіювати, провіювати (через грохот, решето)
aheleado adjгіркйй, з прйсмаком жбвчі ahelear 1. иґробйти гіркйм (якжовч); 2. за- тьмбрювати, отруювати; 3. vi мбти смак жбвчі, гірчйти ahelgado ^рідкозубий ahembrado adj див. afeminado 2 aherrojamiento m 1. закбвування в кайдани; 2. поневблення, закабблення aherrojar vt\. закбвувати в кайданй; сад- жбти на ланцюг; 2. поневблювати, зака- балЯти
aherrumbrar vt надавбти кбльору (смбку) іржі; ~se 1. набувбти кбльору (смбку) іржі; ~se las aguas ставбти залізистою (про водУ); 2. вкривбтися іржбю, іржбвіти aherrumbroso adj 1. іржбвий, проржавілий; 2. залізистий (про водУ) ahervorarse перегоріти, зіпріти (про зерно)
ahí adv 1. тут, там; quédate ~ donde estás залишбйся там, де стоїш; ~ cerca тут, поблизу; - lo tienes ось, візьмй; - Іе tienes а ось і він; de (desde) ~ звідси, з цьбго місця; hacia ~ сюдй; hasta ~ до цьогб місця; до цьбго, дбсі; por - десь тут, поблизу; 2. тудй; - es adonde vamos ось кудй ми йдемб; 3. діал. збраз, цю ж мить; тут, в цьбму; 4.~ está la dificultad в цьбму вся склбдність; de ~ se deduce (se infiere) з цьбго випливбє; de ~ que іос. conj. отбж, тому; 5. (вжив, в прислівникових сполученнях з часовим значенням): de - а росо чбрез дбякий час, трбхи згбдом; de ~ en adelante на- дблі, в майбутньому; de por ~ посербд- ній, звичбйний, рядовйй, так собі; рог~, por ~ щось подібне; на зразбк тогб; більш-менш
ahidalgado adj благорбдний, великодушний; лйцарський
ahigadado adj 1. смілйвий, безстрашний;
2. тбмно-червбний, кбльору печінки ahijado m 1. прийбмний син; 2. хрбсник, -ця; 3. протежб
ahijar 1. vt усинбвлювати; 2. приймбти, вигодбвувати (чужедитинча); 3. припйсу- вати; стбвити за провйну; 4. v/порбджу- вати, нарбджувати; 5. пускбти пбростки (про рослину ahijonear іїдив. aguijar 1 ¡ahijuna! interj (вжив, для вираження захвату, псщиву, обурення) Л. Ам. хай йому біс!; якбго біса!
28
ahumar
ahilado adj 1. слабкий, квблий, чáxлий; 2. легкий, теплий (про вітер); 3. тонкий, слабкий (про голосу ahilamiento тдив. ahilo 1 ahilar 1. йти низкою (ланцюгбм); 2. vt діал. розташбвувати (ставити) в ряд; 3. діал. сіяти (саджбти) рядбми; -se 1. непритомніти (від недоїдання); 2. псувбти-
СЯ; npOKHCáTH (про ТІСТО, ВИНО)', 3. ВИСНб-
жуватися, худнути, cná6HyTH (через хво- роб)і); 4. витягуватися; чбхнути (про рослини, позбавлені світла) ahilerar vt діал. розташбвувати (стбвити) вряд
ahilo m 1. розміщення, розташувбння в ряд; 2. непритбмність; 3. слббюсть; безсилля, знесилення; 4. наліт плісняви (на хлібі)
ahina advicT. див. aína 2 ahincadamente adv настирно, наполбгливо ahincado adj настирний, наполбгливий ahincar vticr. наполягбти, упирбтися; -se див. apresurarse
ahínco /77 наполбгливість, завзятість ahinojar viіст. (vt, vi) див. arrodillar(se) ahitamiento mi. розстанбвка дорбжніх віх (межових знбків); 2. обжбрливість ahitar 1. иґмежувбти; 2. перегодбвувати, напихбти; 3. vi (-se) об’їдбтися; оожирб- тися
ahitera, ahitería f нетрбвлення (рбзлад) шлунку
ahito 1. adi страждбючий нетрбвленням (рбзладом) шлунку; 2. що об’ївся; пересичений; 3. іст. надокучливий, настйр- ливий; 4. іст. нерухбмий, спокійний; 2. m нетрбвлення (рбзлад) шлунку ahobachonado ас^'ледбчий, дозвільний ahobachonarse див. apoltronarse ahocicar 1. vt тикати мбрдою тварину (як покарання); 2. перемагати, долбти (у суперечці)', 3. и/здаватися, визнавбти себб перембженим (в суперечці); 4. примушувати себб робити що-н. ahocinarse протікбти по ущблині (по міжгір’ю) (про річку)
ahogadero 1. adj душний, задушливий; 2. /77 мотузка кбта; 3. задушливе приміщення; тіснотб, духота; 4. підщічний рбмінь (у коня); 5. див. ahogador З ahogadizo adj 1. душний, задушливий; 2. терпкий, в'яжучий (про сма/)\ 3. важкйй, мбкрий (про сплавний ліс); 4. тушкбваний (про м’ясо)
ahogado 1. а^'тіснйй, задушливий (про приміщення); 2. Л. Ам. припущений (про їжуі); 3. /77 утбпленик; 4. Л. Ам. кул. сбус (для тушкування м’яса) ahogador 1. adj задушливий; 2. /77старо- вйнне намйсто; 3. див. ahogadero 2, З ahogagato m діал. кул. аогагбто (солодка страва з борошна маніоки, яєць і цукру) ahogar1 vt 1. душйти, задушйти; 2. заглушувати одйн бдного (про рослини); 3. затбплювати, заливбти водбю (рослини)',
4. гасйти (вогонь, пожежу); 5. заглушувати, стрймувати, затамбвувати (почуття)', 6. (vi, vi) мучити(ся), терзбти(ся); 7. топйти (у вод); 8. зривбти (плани)', ~se 1. задихбтися; -se de calor задихбтися від спбки; 2. стрймуватися, затамбвувати (почуття)', 3. тонути; -se en un vaso de agua тонути в ложці водй ahogar2 vt іст. тушкувбти (їжу) ahogo m 1. див. ahoguío; 2. прйкрість, рбзлад; 3. див. apremio 1;4. потрбба; estar en - бідувбти; 5. діал. кул. сбус (для тушкування м’яса) ahoguijo mi. див. ahoguío; 2. див. angina ahoguío /77задйшка, ускладнене дйхання ahombrado adj мужоподібний (про жінку, дитину)
ahondamiento m поглйблення ahondar 1. і/ґзаглйблювати, робйти глйб- шим (яму)', 2. рйти, копбти; 3. глйбоко ввб- дити, занурювати; 4. (vi) (en) заглйблюва- тися, вникбти; діставатися суті; 5. i//(-se) (en) заглйблюватися, проникати углиб ahora 1. adv збраз, тепбр, на дбний час; hasta - до тепбрішнього чбсу, дотепбр; понйні; desde - з цібї мйті, з цьогб чбсу, відтепбр; desde - en adelante надблі, починаючи з цьогб чбсу; 2. збраз, щбйно; - lo hemos visto ми щбйно йогб ббчили; - me lo han dicho мені сказбли про це щбйно; saliy - mismo він щбйно вййшов;
3. збраз, дуже швйдко; цю ж мить; - Іо verás збраз поббчиш; ven - mismo при- хбдь негбйно ж; 3. соп/. - .... ~... або..., або...; чи...чи,...; або..., або...; - hable de ciencias - de artes siempre es atinado su juicio говбрить він про науку або про мистбцтво, йогб думкй збвждй вдблі; 4. алб, протб; - bien іос. conj. бтже, отбж; - bien, ¿qué quiere Vd? бтже, чогб ви добивбєтеся?; - que іос. conj. але; Іа casa es cómoda - que no tiene ascensor квартйра зручнб, ané нембє ліфтб; por - іос. adv. пбки, пбки що ahorca f діал. подарунок до дня нарбд- ження
ahorcado m 1. повішений; шйбеник (іст.);
2. засуджений до смбрті чбрез повішення; 3. рідіал. черевйки (на шнурівці); по hay que mentar la soga en casa del - y будйнку повішеного не говбрять про мотузку
ahorcador m заст.тт ahorcadura f повішення, стрбта чбрез повішення
ahorcajarse сидіти eépxn ahorcamiento тдив. ahorcadura ahorcaperros т мор. затяжнйй вузол, мбртва петлб
ahorcar vti. вішати (страчувати); 2. припиняти; залишбти, кйдати (навчання); -se 1. повіситися; 2. задихбтися (від справ, турбот)
ahorita adv 1. uiéY ж мйті (секунди); 2. не- дбвно, щбйно; 3. Л. Ам. збраз, ось-ось (про майбутнє)
ahormar vt 1. формувбти, робйти за шаб- лбном (по колодці); 2. рознбшувати (взуття); 3. див. amoldar 3; -se 1. рознб- шуватися (/7/?0 взуття); 2. дббре сидіти, бути до міри, до ногй (по фігурі, по нозі) ahornado я//ичерствйй, сухйй (прохліб) ahornagarse 1. висихати (про землю); 2. засихбти (про рослини) ahornar і'ґсадйти в піч; -se пригорбти, за- лишбючись непропбченим (про хліб) ahorquillado adj що мбє фбрму шпйльки (вилки, розвйлки); вилоподібний ahorquillar vtA. с.-г. стбвити підпбри (під дерева); підпирбти розвйлками (дерева); 2. розга луджу вати, надавбти вилоподібної фбрму; -se розгалуджуватися, мбти вилоподібну фбрму ahorrado adj і. вільний, вольний; вільно- відпущений (про раба); 2. еконбмний, бережливий, ощадливий ahorrador ^'еконбмний, ощбдливий ahorramiento m 1. надання вблі; звільнення (раба); 2. еконбмія, ощбдливість ahorrar vt\. відпускбти на вблю, звільнити (раба); 2. (vi) зберігбти(ся), еконбмити- (ся), накопйчувати(ся); - combustible еконбмити пбливо; - dinero складбти гроші; - palabras не витрачати зайвих слів; 3. (vi) звільняти(ся), позбавляти(ся), позбувбти(ся); щадйти (ce6é); no te lo dijepor -te un disgusto я не сказбв тобі про це, щоб не засмучувати Te6é; si le telefoneas le ahorras el viaje якщо ти
подзвбниш, йому не доведбться їхати; 4. віддавбти частйну худбби пастухбм; по ahorrarse (по ahorrárselas) con nadie говорйти прбвду в бчі; діяти незважбючи на інших
ahorrativa ідив. ahorro 1 ahorratividad f 1. ощбдливість, бережлй- вість; 2. скнбрість, скупість ahorrativo adj і. ощбдливий, бережливий;
2. діал. ледбчий, дозвільний ahorría їіст. своббда, вільність ahorro /771. заощбджєння, еконбмія; нако- пйчення; 2. (рі\ заощбджєння; caja de -s ощбдна каса
ahoyar vi копбти (рйти) ями (канбви) ahuachafar гідіал. вульгаризувбти, опошляти
ahuate m Л. Ам. бот. шипй, колючки (на стебл)
ahuciar vt іст. вірити, довірйти ahuchador 1. adj що накопйчує (гроші, цінності); 2. m скнбра; користолюбець ahuchamiento /77накопйчення, складбння (грошей, цінностей)
ahuchar vt 1. накопйчувати, складбти (гроші, цінності); 2.зберігбти, ховбти (гроші, цінності)
ahuchar \Пдіал. див. achuchar 2 ahuchar vt 1. мисл. клйкати сбкола; 2. діал. нацькбвувати
ahuchear гідіал. свистіти; обсвйстувати ¡ahuél interjдіал. див. привіт!, гей!, аллб! ahuecadera Ідив. ahuecador З ahuecador 1. adj що видовбує; 2. що розм’якшує, розпушує; 3. тдолотб; 4. кринолін
ahuecamiento m 1. видбвбування; 2. поглйблення, запбдина; 3. збивбння; розпушування; 4. зарозумілість, чвбнство ahuecar 1. и/видбвбувати, робйти порож- нйстим; 2. збивбти; розпушувати; 3.: Іа voz говорйти нарочйто сувбрим (похмурим) гблосом; 4. и/йти, залишбти (збори); iahuecal забирбйся геть!, йди!; -se 1. розпушуватися; 2. роздувбтися, вкривб- тися пухирйми; 3. надувбтися, величатися, бундючитися, чвбнитися ahuerar vt псувбти; -se діал. ставбти порбжнім (порожнйстим) ahuesado adj 1. кістянбго кбльору, кбльо- ру кістки; 2. твердйй як кістка ahuesarse діал. 1. вихбдити з лбду, ставбти непридбтним; 2. див. acacharse 2; 3. сйльно худнути
ahuevar 1. освітлювати я0чним білкбм (вино); 2. vi Л. Ам. див. aovar; 3. діал. кривлйтися, вихлйтися (yt танці); -se 1. діал. злякбтися; 2. очманіти, отупіти ahuevazón m діал. приголбмшення, отупіння,
ahuilado adjЛ. Ам. сумнйй, пригнічений ahuizotar vt Л. Ам. постійно турбувбти (переслідувати)
ahuizote /77 діал. 1. надокучлива людйна; зануда; 2. чаклунство ahulado 1. adj Л. Ам. прогумбваний; 2. m Л. Ам. прогумбвана тканйна; клейбнка; 3. рідіал. галбші ahumada ^димовйй сигнал ahumadero m коптйльня ahumadlo 1. ^димчастий; мбтовий; gafas -as tómhí окуляри; topacio - димчастий топбз; 2. копчбний; 3. п’бний; 4. m див. ahumador 2
ahumador 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. обкурювач; димбр
ahumadura f, ahumamiento m копчення ahumar 1. itf коптити (рибу, окіст); 2. обкурювати; 3. (vi) закоптйти(ся); 4. vi диміти;
5. (-se) напиватися, п’яніти; -se 1. наповнюватися дймом; 2. пбхнути (віддавати, тхнути) дймом (про їжу/); 3. закоптй-
29
ahunche
атися, почорніти (від диму)> 4. злитися, кип’ятитися
ahunche тдіал. відхбди, пбкидьки lahupal interj див. aúpa ahupar гідив. aupar ahur interj див. agur
ahurragado, ahurrugado adj погано об- рбблений (про землю) ahusado adj веретеноподібний ahuyentar vt 1. злякувати, відлакувати; примушувати TiKáTn; 2. відганяти, проганяти (похмурідумки, печаль); ~se 1. тікб- ти; 2. уникати, триматися подблі аі т зоол. Л. Ам. 1. лбдар; 2. зоол. вігбнь (різновид)
aideico я^безідбйний aideísmo т безідбйність aijada fдив. aguijada aillo т 1. Л. Ам. болеадбрас, лбсб (з мідними кулями); 2. Л. Ам. общйна (в індіанців)
aimaras, aimarás /нр/аймбри (індіанці в Перу і Болівії)
aína adv 1. мотбрно, швидко; спішно; 2. лбгко; 3. мбйже
ainado adj втбмлений, стбмлений aínas adv див. aína; no tan ~ не так-то прбсто, не так-то лбгко aínda adv крім тбго, пбнад те, крім; більше тбго
aindamáis adv див. aínda aindiado adjЛ. Ам. схбжий на індіанця airad*o adj А. сердйтий; гнівний, лютий; 2. розпусний, порбчний; vida-a розгульне життя
airamiento т гнів, лють; злість airar vtA.(vi)сердйти(ся), злйти(ся), гніватися); 2. див. agitar 1; 3. іст. зненбвидіти; позбавлятимйлостей aire /771. повітря; атмосфбра; - acondicionado кондиціонбване повітря; - cargado збтхле повітря; - fresco (libre) свіже повітря; - comprimido (á presión) те.х. стисле повітря; - enrarecido (rarefacto) фіз. розріджене повітря; - líquido фіз. рідкб повітря; - de mar морськб повітря; аі - líbre іос. adv. на свіжому повітрі, прбсто нбба; tomar el - подйхати повітрям; прогулятися; 2. вітер; - colado холбдний пронйзливий вітер; - del mar морськйй вітер, бриз; 3. схбжість; - de familia сімбйна (фамільна) схбжість; darle un - а otro, darse un - con otro бути схбжим; 4. вйгляд; збвнішність; - ausente відсутній вйгляд; - misterioso таємнйчий вйгляд; - de importancia (imponente) повбжний (солідний) вйгляд; darse ~s de importancia напускбти на сббе повбжність; еі cuadro tiene buen - картина rápHO виг- лядбє; - de taco невймушеність; tener - de suficiencia мбти самовдовблений вйгляд; 5. (рі) пихбтість, чванлйвість; 6. нікчбмність; 7. грбція, вйтонченість; 8. жвбвість; спрйтність, впрбвність (у роботі)', 9. удбр; le dio, un - йогб схопйв удар; йогб розбйв парбліч; 10. алюр; 11. мелб- дія; мотйв; нбспів; - popular нарбдна мелбдія (пісня); 12. муз. ритм, темп; 13. див. aria; 14. рісл. волосся; аі - іос. adv. без опрбви (про коштовне каміння і окуляри); дарбмно, мбрно; hablar аі - кйдати словб на вітер; palabras аі - порбжні словб; de buen (mal) - іос. adv. в гарному (погбному) нбстрої; епеі~іос. adv. вмить, мйттю; у висячому полбженні; в невйзна- ченості, під питбнням; estar en el - вйсіти в повітрі, бути між нббом і землбю; quedar en el - повйснути в повітрі, залишй- тися без рішення (про питання); por el -, por los ~s іос. adv. стрімко, швйдко; andar en (por) los -s бути в невйзначеному станбвищі, вйсіти в повітрі; azotar el -
мбрно трудйтися, товктй воду в ступі; beber los ~s por una cosa пблко бажбти, жадбти;сог1агІав (matarlas) en el - не лізти за слбвом до кишбні; розуміти з півслбва; creerse del - бути довірливим, легковірним; coger - застудйтися, схопй- ти нбжить; dar - пустйти на вітер (гроші, майно)', dar con -, dar de buen - вдбрити з усьбго розмбху (палицею)', штрикнути (ножем)', darle a uno el - de una cosa передчувбти, підбзрювати; почувбти; echar al - відкривбти, огблювати (частину тіла)', fabricar (fundar) (castillos) en el - будувбти повітряні збмки; guardarle (llevarle) el - aunó підлбджуватися, при- стосбвуватися; hacer - (hacerse ~) обмб- хувати(ся); надокучбти, робйти ведмбжу пбслугу; hacer proyectos en el - будувбти на піску; herir el - (con gritos, lamentos) гблосно скбржитися, голосйти; mudar (de) ~s (tomar ~s) змінити клімат (про хворого)', втіктй; mudarse a cualquier - бути флюгером, тримбти ніс за вітром; mudarse el - змінйтися (про долю); ofenderse del - бути обрбзливим, дутися чбрез дрібнйці; ser (un poco de) es(un poco de) - це пусте (нісенітниця); sustentarse del - (vivirdel -) жити святйм духом, живйтися повітрям; плекбти не- здійснбнні мрії; піддавбтися лбстощам, спокушбтися; tener la cabeza llena de-: tiene la cabeza llena de - у ньбго вітер у голові; !, ¡-,-І а ну давбй!, тйсни!; рушбй!, йти звідси!
aireación f провітрювання, вентиляція, аербція
aireada ficr. порйв, пбдув вітру aireado adj 1. провітрений; 2. що пере- бувбє на вітру, що обдувбється вітрбми;
3. зіпсбваний, скйслий airear vtA.(vr) провітрювати(ся), вентилю- вбти(ся); 2. сушйти на повітрі; провітрювати; 3. рознбсити (новини, чутки)', трубй- ти, роздзвбнювати; -se 1. провітрюватися, прогулюватися, дйхати повітрям; 2. застуджуватися; 3. псувбтися, прокисбти airela /вбрес (різновид) aireño adj /говітряний aireo /77 провітрювання, вентиляція, аербція airón1 /771. сіра чбпля; 2. чуббк (у птахів)',
3. плюмбж, султбн
airón2 adj:. pozo - глиббкий (бездбнний) колбдязь; безбдня, прірва airón3: andar al - Л. Ам. галопувбти, мчбти галбпом
airosidad /статурність, стрункість; грбція airoso adj 1. вітряний (про погоду, місце)',
2. граційний; стрункйй, статурний; 3. бла- горбдний, пбвен достбїнства; 4. пере- мбжний, торжествуючий; quedar (salir) - з чбстю спрбвитися; вййти переможцем aislacionismo m політ, ізоляціонізм aislacionista політ. 1. adj що стосується ізоляціонізму; 2. сот. ізоляціоніст aislado adj 1. усамітнений, самбтній; 2. відосбблений, ізольбваний; casos -s ок- рбмі вйпадки; З.архіт. окрбмий, що не примикбє до будівлі (про колону); 4. ел. ізольбваний
aislador 1. adj що ізоліЬє, відділяє; 2. фіз., ел. ізолювбльний; 3. фіз., ел. ізолятор; ізоляційний матерібл; - de alta tensión високовбльтний ізолятор; - del calor теплоізолятор; 4. Л. Ам. рблик (на телеграфних стовпал)
aislamiento m 1. усамітнення, відокрбм- леність; 2. збмкненість, відчуженість; самбтність; 3. фіз., ел. ізоляція; - térmico теплоізоляція; - de sonido звукоізоляція aislante 1. adj фіз., ел. ізолювбльний, ізоляційний (про матеріал)', 2. m див. aislador З
aislar vt\. (vr) усамітнювати(ся), відокрбм- лювати(ся), ізолювбти(ся); 2. отбчувати водбю; 3. ел. ізолювбти aitón тдіал. безбдня, прірва jajá! interj 1. чудбво!, добре!; 2. діал. ага!, попбвся!
ajada1 f кул. ахбда (часниковий соус) ajada2 fflian. див. ajamiento ajado1 adj зів’ялий; збляклий ajado2 adj іст. часникбвий ajaezar \гізаст. запрягбти ¡ajajál interj див. ajá ¡ajajáí! interj діал. сміх та й гбді! ajaleado а^'драглйстий; желеподібний ajaletinado adj желатиноподібний ajamar vt іст. волбти (до кого-н.) ajambado діал. 1. adj ненасйтний, нена- жбрливий; 2. дурнйй, тупйй; 3. /77ненажб- ра; 4. дурень, тупбк
ajamiento m 1. бгбння; 2. в’янення; поть- мбрення, потемніння; 3. обрбза, принй- ження
ajamonarse повніти, глбдшати, розпливб- тися (про жінкУ) ajanado adj рівний, глбдкий ajanar vt іст. див. allanar 1 ajaquecarse страждбти на мігрень ajaquefa f іст. дах (черепичний) ajar1 /77ділбнка, засбджена часником ajar2 иМ. (vt) м’яти(ся), бгбти(ся); 2. вимб- тувати, старйти (про страждання, турботи)', 3. ображбти, принйжувати ajaraca /1. іст. бант; вузол (зі стрічо*); 2. ар хіт. орнбмент вузлбм ajarafe m 1. плоскогір’я, височинб; 2. плас- кйй дах
ajardinar vt перетвбрювати на сад ajaspajas /д/дурнйці, нісенітниці aje1 /77 (рі) див. achaque11 aje2 /77 зоол. червбць (гондураський різновид)
ajear и/квоктбти (про куріпкУ) ajedrea f бот. чаббр, чабрбць ajedrecista сот. шахіст, -ка ajedrecístico adj шбховий; concurso - шбховий турнір
ajedrez /77 шбхи; partida de - пбртія в шбхи; tablero de - шахівнйця; torneo de -
шбховий турнір; jugar al - грбти в шбхи ajedrezado adj розділений на квадрбти (геральд.)', клітчбстий ajedrezamiento т строкбтість, суміш кричущих кольорів і позббвлених смаку при- крбс
ajedrista сот. див. ajedrecista ajelar vt сл. лестйти, підмбзуватися ajenabe, ajenabo т бот. гірчйця ajenación f, ajenamiento m іст. відчуження
ajenar vt(vr) іст. відчужуватися) ajeniar vt, -se Л. Ам. привлбснювати чужб ajenjo /77 1. бот. полин; - decampo, - mayor гіркйй полйн; 2. полйнова настбян- ка; 3. прйкрість, гіркотб ajeno adj 1. чужйй, що налбжить Іншій осб- бі; 2. чужйй, сторбнній; 3. чужйй, не- властйвий, нехарактбрний; esto es - á su carácter це для ньбго не характбрно; 4. відмінний, несхбжий; 5. вільний; позббв- лений; далбкий; está - de preocupaciones він далбкий від турббт; un plan - de sentido común план, позббвлений здорбвого глузду; estar - a (de) не знбти, бути не в курсі; al que de - se viste en la calle le desnudan з чужбго коня сбред бруду геть
ajenuz тдив. arañuela З ajeriar, ajerizar \гісл. смбжити ajero /77 торгбвець часникбм ajete /771. молодйй (зелбний) часнйк; 2. кул. часникбвий соус, сбус з часникбм;
3. див. ajipuerro
ЗО
alabiado
ajetrear vt зaвáлити роббтою; заганЯти, засмикати; -se клопотбтися, метушитися, бігати тудйгсюдй
ajetreo /771. клбпоти, біганйна, cyerá; 2. гармидер, штовханйна
ají /771. пбрець (гострий)-, 2. див. ajiaco 1; estar de - para perro діал. погіршитися (про справу)-, ponerse como un - Л. Ам. почервоніти як рак; почервоніти від злбсті; ser más bravo que el - Л. Ам. б^ти злісним (дратівлйвим) ajiaceite m cóyc з товченого часнику і оливкової олії
ajiaco /771. Л. Ам. кул. cóyc з п0рцю; 2. Л. Ам. різнбвид бл’ї; 3. діал. скандбл, 6éiu- кет; 4. Л. Ам. плутанйна, б0злад; estar como 7 Л. Ам. бути не в дусі, злйтися, скаженіти; ponerse como - Л. Ам. роз- с0рдитися, сказйтися ajibararse діал. 1. набувбти сільськійх звйчок; грубіти; 2. відвикбти від спілку- вбння, дичавіти
ajicera f діал. 1. пбречниця; 2. торгбвка п0рцем
ajicero 1. adj діал. перцбвий; 2. m діал. торгбвець пірцем; 2. Л. Ам. п0речниця ajicillo тЛ. Ам. бот. гбрець, гречйха (рослина)
ajicomino m 1. cóyc з пбрцю з кмйном; 2. обдурювання, шахр0йство iche adj діал. худйй igolear vt Л.Ам. квбпити igolones тріЛ. Ам. скрутн0 станбвище; потрбба
ajigotar иґділйти на дрібні шматкй ajilar 1. vt сл. допомагбти, прихбдити на виручку, на допомбгу, підсобляти; 2. стб- вити клізму; 3. Л. Ам. прямувбти; -se 1. діал. худнути; 2.діал. клювбти (прорибу) ajilé /77 сл. клізма
ajilimoje, ajilimójili т 1. cóyc з часнику (пбрцю); 2. причандЯлля; con todos sus ajilimójilis зі всімб своїми'манбтками ‘ilorio тдіал. ряд, нйзка iménez /77 солярій ajimez /77 венеціЯнське вікнб ajinar vt сл. ділйти на частйни ajiné /77 сл. частйна, чбстка {puerro /77 ДИКИЙ ПОр0Й ¡ajito! interjдив. ajó ajizal /77 п0ле, зас0джене пбрцем ajo /771. часнйк; - porro (puerro) пор0й; bulbo (cabeza) de - голбвка часник^; horca de - в’язка часнику; 2. (espigón de -, diente de -) чбсточка часник^; 3. часни- к0вий cóyc; - blanco (tierno) часник0вий cóyc з 0цтом і мигдал0м; 4. косм0тика, крем; 5. (з дієсл. meterse, andar metido, estar) cnpáea, оборудка; дільце; andar metido en el - бути замішаним y cnpáei; estar en el - б^ти в курсі спрбви; 6. міцн0 слівц0; лбйка; soltar un - вйлаятися; harto de -s невйхований, грубий; селіЬк; hacer morder (en) el - випроббвувати терпіння, дратувбти, водйти за ніс; revolver el - підкладЯти дрбва до багбття; (bueno anda el -І ну й розгардіяш!, біс нбгу зламбє!; quien se pica, -s come на злодії LiiánKa горйть; tieso como un -, más tieso que un - немов аршин проковтнув ¡ajó! interj avy\ (при поводженні з грудними дітьми)
ajobar vt нестй, носйти (на спин)-, тягбти на плечбх; -se іст. due. amancebarse ajobero /771. вантбжник; 2. носій, носйль- ник
ajobilla /їстівнб^мушля ajobo /771. носіння, тягбння на спйні; 2. вантбж, нбша; 3. важкб роббта; навантб- ження; тягбр; 4. значущість, важлйвість ajochar vt діал. 1. дратувати, розохбчувати;
2. наполягати (на проханн!)-, чіплЯтися
ajofaina fflne. aljofain ajolote /77 зоол. аксолотль ajonjear vt 1. діал. пЯстити; бЯлувати; 2. спокушбти; обманювати; 3. лестйти ajonjolí /771. кунжут, сезЯм; 2. кунжутне насіння
ajorar* vt 1. насйльно переганяти, відвб- дити (людей, худобу)-, 2. діал. злйти, ви- вбдити з cé6e, дратувЯти ajorca f6расл0т
ajornalar vt(vt) наймбти(ся) на под0нну роббту
ajoró /77 сл. П’ЯТНИЦЯ ajorro ж/ивблоком; на буксйрі ajotar vt діал. 1. переслідувати, цькувбти (звіра)-, 2. нацькбвувати (собаі)\ 3. діал. зневажЯти, нехтувати; -se 1. діал. див. abochornarse 3; 2. Л. Ам. див. afeminarse ajuar /771. домашнє начиння; пожитки; 2. придане (нареченій; новонародженому) ajuarar вмеблювати, обставляти ajudiado adj А. схбжий на єврЯя; 2. євр0й- ський
ajuiciado розумний, розвбжливий ajuiciamiento m думка, оцінка ajuiciar vt\. (v) напоумлЯти; 2. судйти, склад0ти врбження ajumarse напивЯтися дбп’яну ajuncar vt 1. мор. навантЯжувати 6anác- том (судно)-, 2. сл. див. agraviar ajunco adj сл. див. agravioso ajunquillar гідив. ajuncar 1 ajustad*o adj 1. вірний, прбвильний; 2. т0чно підігнаний, припасбваний; підігнаний по фігурі, облягбючий (про одяг); 3. відповідний; una conferencia -a al teína
Л0КЦІЯ, ЩО ВІДПОВІД0Є TÓMÍ
ajustador /771. корсаж; корс0т; ліф; 2. слюсар (високого розряду)’, налЯдчик; скла- дбльник; 3. полігр. верстбльник; 4. полігр. верстЯк
ajustamiento тдив. ajuste 1-7,9 ajustar 1. иґпривбдити до лбщу, упорядкб- вувати; - las cuentas вивірЯти рахунки; 2. підганЯти, припас0вувати; підганЯтй по фігурі (сукню)-, 3. встанбвлювати, монто- вувбти, збирати (механізм); 4. настрбю- вати, налбгоджувати, регулювбти; 5. уз- гбджувати, пов’язувати, привбдити до відповідності; 6. домовлятися; обговбрю- вати; - el precio домовлятися про ціну; - un tratado comercial укладбти торгбву угбда; 7. примиряти, залбгоджувати (сварку, конфлікт)-, 8. наймбти, пі^ряд- жбти; - obreros наймбти працівників; 9. спл¿чувати (рахунки, борги); 10. полігр. верстбти; 11. діал. еконбмити; 12. діал. тйснути, стискбти; 13. діал. завдбти удб- ру; вліпйти лЯпаса; 14. и/тбчно підхбдити, бути до міри; -se 1. застосбвуватися, пристосовуватися; 2. (соп) погбджува- тися, домовлятися; 3. Л. Ам. захвбрювати ajuste /771. привбдення до лбду; 2. мон- тбж, склад0ння; 3. налагодження, наст- рбйка, регулювання; 4. приганяння, при- пасувбння, прилбджування; 5. дбговір, угбда; домбв- ^ леність;
conforme al - згідно ¿}Ом0вленості, за домбвленістю; 6. дбговір про найм ро- ббчої сйли; підрЯд; 7. звірЯння, перевірка (рахунків)-, 8. діал. умбва, обстбвина; 9. полігр. верстбння; mas vale mal - que buen pleito погбний мир крбще дбброї свбрки
ajustero тдіал. 1. працівнйк, що вик0нує відрЯдну роббту, відрЯдник; 2. підрядник ajusticiado /77стрбчений ajusticiador т кат ajusticiamiento т стрбта ajusticiar і//стр0чувати ajustón /771. діал. див. ajuste 1,3; 2. Л. Ам. покарбння
аі (стягнення прийменника а і означ, арт еі); decir al padre сказбти ббтькові; аі anochecer іос. adv. в сутінки, надвбчір ala1 f 1. крилб (птаха, комахи); desplegar las -s розпрбстувати крйла; 2. ряд, лінія; en - іос. adv. в ряд; hacer - вишикуватися в ряд; 3. піддбшшя; 4. флігель; крилб (будівлі)’, 5. полЯ (капелюха)-, 6. шахм. лінія; 7. бот. гелбніум; 8. ріанат. крйла нб- са; 9. військ., спорт, крилб, фланг; 10. військ, фланг, бічнб лінія укріплення; 11. тех. лбпать (гребного, повітряного ґвин- та)‘, 12. мор. малбньке вітрйло; 13. авіаційний полк; 14. ав. крилб, площинб; - plegable висувнб крилб; 15. діал. фігура контрдбнса; 16. рі внутрішня сйла, енбр- гія; натхнбння; dar -s надихбти, окри- лЯти; tomar -s надихбтися; 17. зухвбліс- ть; нахббство; безпардбнність; dar -s по- турбти; tiene demasiadas -s він занбдто знахабнів; - de mosca карт. сл. крап; - del corazón анат. передсбрдя; р! бадьб- рість, енбргія; вбля; ahuecar el - тікати, накивбти п’Ятами; arrastrar él - увивб- тися; волочйтися; caérsele á uno las -s (del corazón) onycKáTH руки, занепад0ти духом; cortar (quebrantar, quebrar), las -s підрізати крйла; volar con sus propias -s стбти самостійним, стбти на нбги ¡alai2, jalál interj 1. давбй!, швидше!, сміливіше!; 2. гей!, ходй сюдй!
Alá /77 аллбх
alabable adj що заслугбвує похвал й alabado m 1. хвалббна молйтва; 2. муз. motót; 3. Л. Ам. алаббдо (селянська пісня)-, аі - іос. adv. діал. на зорі, на світбнку, удбсвіта; por el - dejé el conocido, y víme arrepentido від добрб добрб не шукбють
alabador а^'хвалббний, вихваляючий alabamiento m хвалб, вихвалЯння alabancero adjулбсливий, догідливий alabancia f див. alabanza alabancioso зс/хвалькув0тий alabanco m орніт. дйка кбчка, чирбк alabanza f\. похвалб; хвалб, вихвалЯння; canto de - хвалббна пісня; deshacerse en -s розсипбтися похвалбми; llenar de -s захвблювати; 2. хвальбб, похвальбб alabar 1. к7хвалйти, розхвблювати; 2. и/77. Ам. cniBáTH алаббдо; -se хвалйтися, вихвалятися; alábate, Juan, que si no te alabas, no te alaban себб не похвблиш — ніхтб не похвблить; alábate, pavo, que mañana te pelan вйсоко літбєш, десь сЯдеш
alabarda f\. алеббрда; 2. іст. збрбя сер- жбнтів (у піхот)-, 3. іст. звання сержбнта alabardero m 1. солдбт, озбрбєний але- ббрдою; 2. клакбр
alabastrado ^с/схбжий на алеббстр, але- ббстровий
alabastrino ^'алеббстровий alabastrita, alabastrites f мін. гіпсовий алеббстр
alabastro m алебастр alabatorio тдив. alabanza alabe /771. гілка, прйгнута до землі; 2. ци- нбвка, рогбжа (біля бортів воза)-, 3. іст. навіс (даху)-, 4. тех. лбпать, лопбтка (водяного колеса, гребного ґвинта)\ - director турбінна лопбтка; 5. зуббць кблеса (механізму)
alabeado ^'зіпнутий, викривлений, кривйй alabear иґзгинбти, викрйвлювати; -se пе- рекбшуватися, жолббитися (про предмети з дерева) alábega f див. albahaca alabeo /771. вйгин, кривизнб; 2. жолбблен- ня, перекіс
alabiado ^зазублений (про монету, медаль)
31
alabradorado
3alabradorado a# схбжий на селянина alacalufes т рі алакалуфи (індіанці в Чилі)
alacayo т іст. лакбй
alacena /'(стіннб) шáфa (для продуктів, посуді
alaciar vi, -se сбхнути; в’янути alaco тдіал. 1. лахміття, ганчір’я; дрбнтя; непбтріб; 2. пpoпáщa людина, гультЯй alacrán т 1. зоол. скорпіон; - cebollero звичáйнa капустянка; - marino морськЯ жбба (риба)\ 2. ґачбк (на вуздечці коня)', 3. Л. Ам. пліткбр; picado del - урбжений хворббою, недугою; пригнічений; що страждбє Há венерйчну хворббу; quien del ~ está picado, la sombra le espanta лякана ворбна і кущб боїться alacranado adj 1. схбжий на скорпібна; 2. укушений скорпібном; 3. порбчний, зіпсб- ваний, розббщений
alacranear vi лихослбвити, розпускбти пліткй, пліткувбти
alacranera /і. місце, багбте на скорпібнів; 2. бот. скорпібнниця (рослина)', 3. діал. зббрище пліткарів
álacre adj 1. рбдісний, весблий; 2. живйй, рухливий, мотбрний
alacridad f весблість, пожвбвленість, жвбвість
alacha f3oon. анчбус alachar vtcn. знахбдити, виявлЯти alachero m продавбць анчбусів alaching(u)ar vt сл. подбвжувати; витягувати, розтягувати alada Лібмах крил aladar m (рі) лбкони на скрбнях aladear vt діал. 1. постбвити (відклбсти, відвестй) убік; 2. позббвити допомбги (заступництва) aladica їдив. aluda
aladierna f, aladierno /лжбстір вічнозелб- ний
alado adj 1. крилбтий, що Máe крйла; 2. легкйй, швидкйй; 3. пбристий (про листя) aladrar vt діал. див. arar; -se починбти псувбтися
aladrería їдіал. сільськогосподбрський ін- вентбр
aladroque m див. alacha aladul /77 казанбк (для їжі) alafa f заст. зарплата alafia f 1. поблбжливість, мйлість; прощення; pedir - просйти вйбачення (по- щбди); 2. діал. балакучість, балаклйвість alafre adj діал. нйций, підлий; ганббний álaga /пблба (рослина і зерно) alagadizo ¿q/болотйстий, багнистий alagado 1. adj що перетворйвся набзе- ро; затбплений; 2. m діал. затбплене місце
alagar vt(vr) затбплювати(ся); -se діал. протікбти, давбти тбчу (про судно) alagartado adj 1. схбжий на Ящірку (кольором); 2. діал. скупйй, жбдібний alagartarse 1. Л. Ам. шйроко розстбвити нбги (про тварину); 2. діал. ставбти ску- пйм (жбдібним)
alagunar vt заболбчувати, утвбрювати болбта (калюжі) alajú /77 хул. Hyrá
¡alalau! interj діал. \.(при відчутті холоді бр-р-р!; 2. (при переляк/) ой!, ах! alalia їмед. алалія
alalimón m алалімбн (дитяча гра, схожа на хоровод) alalino adjnmm
alamar /771. петлйця, петлЯ (зішнура)', 2. торочкй, бахромб (на одязі) alambicado adj А. що видабться скупо (в обріз); 2. мудрбваний, пишномбвний alambicamiento m 1. перегбнка, дисти- лЯція; 2. хитромудрість, пишномовність
alambicar vt 1. переганяти, дистилювбти;
2. пйльно (скрупульбзно) розглядбти (ви- вчбти); оцінювати налбжним чйном; 3. (vi) мудрувбти, пишномбвно вислбвлювати думкй; 4. змбншувати (цін/)\ 5. врізбти (норму, порцію)
alambique m 1. перегінний куб; дистилятор; 2. Л. Ам. спйрто-горілчбний завбд; por - іос. adv. мізбрно, по краплйні alambiquería f Л. Ам. спйрто-горілчбний завбд
alambiquero m винокур alambor m 1. буд. скіс, косйй зріз (дошки, каменя); 2. військ, ескбрп alambrada fвійськ, дротянб загорбдження alambrado 1. adj обтягнутий дрбтом (про предмет)', 2. міцнйй (про нитк/)\ 3. яскрб- во-червбний (про колір)’, 4. діал. світло- золотйстий (про масть коня)', 5. m див. alambrera 1; 6. дротянб загорбдження alambrar1 vtA. обгорбджувати (відокрбм- лювати) дрбтом; 2. підвішувати дзвінбчки (худобі)
alambrar vi діал. прояснюватися (про небо) alambre m 1. дріт; - espinoso (de espino)
колібчий дріт; - eléctrico електрйчний прбвід; 2. іст. мі/jb, брбнза, латунь; 3. дзвінбчки, бубонці (у худоби); 4. тріска, скелбт (про людину); pisar el - діал. ро- бйти з-під пблиці
alambrecarril m підвіснб канбтна дорбга (для транспортування деревний) alambrera f 1. дротянб сітка (на вікнах)-,
2. сітка, дротянб крйшка (для зберігання їжі)
alambrería /і. магазйн з прбдажу дрбту;
2. дріт
alámbrico adj дротянйй alambrilla їдив. azulejo2 alameda f 1. тополйний гай; 2. тополйна албя; 3. албя; 4. проспбкт alamino adj бот. топбля álamo /77 бот. топбля; - blanco (negro) сріблЯста (чбрна) топбля; - temblón (alpino, líbico) осйка
alamor m бот. фарбувбльний сафлбр alamparse 1. запблюватися бажбнням;
2. облйзуватися, передчувбти смачнйй обід
alamud m залізний збсув alancear vt 1. завдавати удбру (колоти) спйсом; 2. зачіпбти, підштрйкувати alandal m бот. колоквінт, гіркйй гарбуз alandro m дрібнйця
alanés m Л. Ам. зоол. велйкий мексикбн- ський блень
alano /77 1. зоол. бульдбг; 2. настйра, причбпа
alante adv див. adelante alanzado adi А. списоподібний; 2. геральд. що біжйть (про фігур/) alanzar vt 1. див. alancear1; 2. метбти, кйдати
alaqueca f, alaqueque m мін. сердолік, червбний агбт alaquiar vtcn. ткбти alaquiní f сл. ткбля alaquinó m сл. ткач
alar11. adju\о стосується крилб; 2. крилб- тий; 3. пахвбвий; 4. mдив. аіегої; 5. діал. див. acera; 6. (ріі) мисл. сильцб (дляловлі куріпок); 7. рісл. штанй, порткй alar vi сл. йти, пбртися alárabe, alarbe adj, m див. árabe alarde m1. військ, іст. бгляд; парбд; 2. іст. спй- сок особбвого склбду; поімбнний спйсок солдбтів; 3. перевірка, інспбкція; 4. афішу- вбння, демонстрбція; hacer - висгавлЯти напбказ, хвалитися; 5. відвідування суддбю ув’язнених; 6. юр. рбзгляд справ (в суді) alardear vi (de) виставляти напбказ, афішувбти, хвалйтися
alardoso adj А. пйшний, розкішний; 2. хва- лькувбтий; пихбтий
alargada їмор. штиль, безвітря, затйшшя; dar la - діал. запускбти папербвого змія alargadera fA. подбвжувач (ніжки циркуля)', надстбвка; 2. діал. пбгін (лози) alargado 1. а^довгбстий, вйтягнутий, по- дбвжений; 2. дбльній, віддблений; 3. m див. alargadera 1
alargador 1. adj подбвжуючий, надстав- нйй; 2. тдив. alargadera 1 alargamiento т А. подбвження; розтягування; 2. продбвження, відстрбчення; 3. віддблення
alargar vt 1. подбвжувати, робйти дбв- шим; - un sobretodo подбвжити пальтб;
2. розтягувати, витягувати; 3. розширювати (межі)', 4. продбвжувати, відстрочувати, відкладбти; 5. напружувати (зір, слух); - el oído прислухбтися; - la vista вдивлЯтися; 6. передавбти (з рук в руки)',
7. протягувати (рук/)\ 8. поступбтися; 9. відпускбти, попускати (мотузок, канат)',
10. віддаляти, відсторонювати, відсувб- ти; 11. Збільшувати, підвйщувати (зарплат/)', 12. підганЯти, квбпити; -se 1. подбвжуватися, збільшуватися; 2. розтягуватися, витягуватися; 3. тягнутися (про час)', 4. віддалятися, відсторбнюватися, відсувбтися; 5. (a, hasta) дійтй; добігти; 6. перехбдити мбжі, не знбти міри; 7. розщедритися; 8. розпатЯкатися, патЯкати; 9. мор. змінювати нбпрям (про вітер) alargue m 1. надстбвка (на одязі)', 2. (рі) запбс тканйни (на одязі) alaria /Інструмбнт для полірувбння глйня- них посудин
alarida тзбірн. крйки, збйки; гбмір, гблас alarido m 1. войовнйчий клич (маврів)', 2. тухшйвий крик (зойк); 3. рбдісний зойк alarife /771. архітбктор; збдчий; 2. викон- рбб; 3. див. albañil; 4. Л. Ам. хитрун, спрйтник
alario ^‘крилбтий
alarma гА. тривбга, сигнбл тривбги; - aérea повітряна тривбга; - antigás хімічна тривбга; aparato de - сигналізбція, сиг- нбльний прйстрій; 2. тривбга, занепо- кбєння, хвилювбння;^ - falsa фальшйва тривбга; sembrar - сіяти тривбгу alarmador, alarmante adj тривбжний, що викликбє тривбгу
alarmar 1. vi піднімбти тривбгу; давбти сигнбл тривбги; 2. vt турбувбти, викли- кбти тривбгу (хвилювбння); -se турбувб- тися, непокбїтися, хвилюватися alarmismo m панікбрство alarmista 1. adj панікбрський; 2. com. па- HÍKép, -ка
alaroz /77 двернб корббка alarse сл. змивбтися, змбтуватися alasita їдіал. Ярмарок іграшок alastrar vt див. amusgar 1; -se припбсти до землі (про тварин) alaterna їбот. олйвкове дбрево (різновид) alaterno тдив. aladierna alatli тЛ. Ам. див. alción 1 alatonado яс/латунний alaureado adj схбжий на лавр alausa їдив. alosa alavanco т орніт. дйка кбчка, чирбк alavense, alavés, alavesa 1. adj що стосується провінції Алава; 2. m, /'жйтель, -ка (урбдженець, -ка) провінції Алава alavesa /жорбткий спис alavete /77 орніт жайворонок (різновид) alazán 1. ^світло-корйчневий; 2. гнідйй, червонувбто-рудйй; 3. m світло-корйчне- вий кблір; 4. гнідйй (кінь) alazana Лиаслорббка alazano adj, тдив. alazán alazar тдив. alazor
32
albita
alazo m див. aletazo 1 alazor m бот. фарбувбльний сафлбр alba /1. зоря, свинок; al - loe. adv. на зо- pí, удбевіта, на світбнку; quebrar (despuntar, rayar, reír, romper) el ~ світбти; розвиднюватися, зaймáтиcя (про зорю)] 2.білб вбрбння (католицьких священиків під час богослужіння); 3. передранкбвий дзвін; 4. ¿льба, ранкбва пісня (жанр провансальської поезіїу, 5. анат. біла речо- BHHá мбзку; 6. військ, іст. остбння чверть нбчі (у вартовий 7. сл. npocTnpáflno albaca їдив. albahaca albacea com. душоприкбзник albaceazgo m обов’язки душоприкбзника albacora^їбот. фіга, ембква (рання) albacora2 fixr. тунбць (різновид) albada їдив. alborada 4 albahaca їбот. базйлік (ароматична рослина)
albahaquero m квітковий гбрщик albahío з#світло-жбвтий, солбм’яного кб- льору (про масть корови, бика) albaicín /77 міський KBapTán (на схилі гори) albaire /77 сл. курячеяйцб albalá /1. іст. королівська rpáMOTa; 2. іст. докумбнт, розписка, свідбцтво albalado adj сл. що спить, сплячий albán /77 сл. 1. дихання; знишка; 2. (рі) кістка (гральна)
albando adj розт^рений до білого (про метал)
albanega /1. іст. сітка (дляволосся)\ 2. сітка (для ловлі кроликів); 3. архіт. антрвб- льт; ná3yxa склепіння albaneguero m сл. гравбць в кістки albanés1 m сл. 1. див. albaneguero; 2. рі кістки (гральні)
albanés2, albanesa, alban*o, -а 1. adj ал-
бáнcький; 2. m, /алббнець, -ка; 3. m ал- 6áHCbKa мбва
albañal m стік для нечистбт, CT¡4Há Tpy6á; клобка; salir por el ~ опинитися (по в^ха) в брйді
albañalero 1. яя/асенізаційний; 2. mace- HÍ3áTop
albañar m 1. див. albañal; 2. марнотрбт- ність, MapHOTpáTCTBO albañear vi іст. див. albañilear albañería їіст. див. albañilería albañil m каменяр, муляр albañilear и/працювбти каменярбм, мулярем
albañilería f 1. кам’янб (цеглянб) клбдка; 2. ремеслб (профбсія) KaMeHflpá, муляра albaquía f зблишок (рахунку, боргуі) albar 1. adj білий, білувбтий (вжив, у назвах рослин)) ріпо - бот. ялиця; 2. m посушливий ґрунт (на пагорбал) albara їдив. albarazo albarada /1.див. albarrada1; 2. білизнб albarán m 1. оголбшення (про здачу будинку, квартири); 2. іст. див. albalá 2 albarazado1 a# хвбрий на білу npoKá3y albarazado2 аоучбрно-червбний albarazo m мед. 1. біла npoKáaa; 2. (рі) лишáй; екзбма albarcas їрідив. abarcas albarcoque m див. albaricoque albarcoquero m див. albaricoquero albarda /1. в’ючне сідло; - gallinera плбе- ке в’ючне сідлб; 2. див. albardilla 6; 3. діал сідлб (з сиром’ятної шкіри)] ~ sobre - sobre aparejo (Гі. Ам.) непотрібне повтбрення; Mácno мбеляне; como ahora llueven ~s казки!, бути тогб не може!; echar una - a uno TpináTH нбрви (не да- BáTH життя); venirse (volverse) la - a la barriga вийти ббком кому-н. albardado adj 1. зі смугою іншого кольору на спині (про тварину); 2. діал. в клярі (про м’ясо, риб.У)
albardán m блбзень, паяц álbardar vtA. нав’ючувати; сідлбти під в’юки; 2. o6xnaAáTH скйбочками cána (перед смаженням)
albardear vt 1. діал. набридбти, надоку- 4áTn; 2. діал. пригнбблювати, утискати; 3. Л. Ам. Bnépiue сідлбти (лоша) albardela їдив. albardilla 1 albardería f 1. сильна майстбрня; 2. náBKa з прбдажу сідел; 3. ремеслб сідельника
albardero m сідбльник albardilla f 1. сідлб для об’їжджбння кбней; 2. густб (зимбва) шерсть; 3. шкіря- нб подушка (на плечі водоноса) ] 4. межа] землянйй вал (для межування); 5. скат (для відведення води)\ 6. скйбочка cána (для обсмажування дичини)] 7. пбгорок (на дорозі під час бездоріжжя); 8. кул. припрбва (з яєць, борошна і цукру)] 9. карт, шахрбйство
albárdillar vt 1. обкладбти печбню скйбочками cána; 2. одягбти ковпачбк (на ловчих птахів)
albardín m бот. альбардйн (різновид іспанського дроку)
albardón m 1. aum. de albarda; 2. сідлб для верховбї їздй (у пастухів); 3. Л. Ам. див. albardilla 5; 4. діал. горббк; 5. Л. Ам. дбмба
albardonería їдив. albardería albardonero m див. albardero albarejo 1. ао/вйщоїбкості, вйщого ґатунку (про пшеницю, борошно); 2. m високо- сбртна пшенйця; питлівка (борошно) albareño m див. albarino albareque m сітка для ловлі сардйн albarico adj, m див. albarejo albaricoque m 1. бот. абрикбса (плід)] 2. див. albaricoquero
albaricoquero m бот. абрикбсове дбрево; - de Cuba мамбй (фруктове дерево) albarigo adj, тдив. albarejo albarillo1 /77 швидкйй акомпанембнт на гітарі; ir por el ~ йти шкереббрть (навпа- кй)
albarillo /77 біла абрикбса (дерево і плід) albarino т білйла (для обличчя) albariza f 1. солончакбва лагуна; 2. діал. див. albar 2
albarizo 1. adj білястий, білувбтий (про ґрунт)] 2. m див. albar 2 albarra їбот. ялівбць (іспанський різновид) albarrada11. кам’янб CTiHá, огорбжа (сухої кладки)] 2. укріплена Tepáca (на схилі гори)] 3. землянйй вал, загорбжа (навколо ділянки землі)] 4. іст. землянб укріплення, землянйй вал albarrada2 ЇА.див. alcarraza; 2. діал. ста- вбк; водбймище, резервубр albarrana ЛІ. лук (різновид)] 2. іст. ббшта (на фортечній стіні)
albarráneo adj іст. чужозбмний, інозбмний albarranilla /лук (різновид) albarraz тдив. albarazo albarrazar і^фарбувбти волосся (бброду) albarsa /риббльський кбшик (для перенесення снасті)
albartada їдив. albarrada1 albatoza /баркас (з тентом) albatros(te) m орніт. альбатрбс; буревісник
albayaldar иґ вкривбти свинцевими білилами
albayalde /77 свинцеві білйла albazano яфгбмно-каштбновий (про масть коня)
albazo /771. іст., діал. див. alborada 2; 2. Л.
Ам. див. alborada 4; 3. Л. Ам. світбнок; 4. Л. Ам. крадіжка на світанку; 5. Л. Ам. раннє вставбння
albear1 /77 ґрунт, багбтий блакйтною глйною
albear2 vi 1. біліти; білітися; 2. Л. Ам. páHo вставбти
albedo /77 астр., фіз. альббдо albedrío /771. (libre ~) своббда вблі; свавілля; 2. свавілля; прймха, капрйз; al - de uno за прймхою (волею); 3. звичайне прбво, непйсаний закбн; rendir el - підко- рйтися вблі
albedro тдіал. сунйчне дбрево, сунйчник albegar vt іст. білйти (стіни) albéitar /77, albeite m іст. ветеринбр albeítería / ветеринбрія albeldar* Звіяти (зерно) albellón тдив. albañal albén /77 мін. вапнянйй шпат; вапняк albenda / заст. облямівка, оборка albendera /1. іст. майстрйня обброк; 2. не- рбба, ледацюга
albeogo m зоол. каракбтиця (різновид) alberca /1. штучне водбймище, резервуар; 2. мочйльня (для льону)] en - без даху (про будівлю, що будується) albercoque тдив. albaricoque albercoquero т див. albaricoquero albérchigo т 1. бот. пбрсик (плід)] 2. див. albaricoque; 3. див. alberchiguero alberchiguero /771. бот. пбрсикове дбрево (різновид)] 2. діал. див. albaricoquero albergada їіст. 1. табір; стан; 2. тимчасбве укриття; 3. притулок, пристанбвище albergador 1. adj що надаб притулок (пристанбвище); 2. m іст. госпбдар заїжджого двору (готблю); шинкар albergadura їзаст., див. albergue 1 albergar 1. і/ґнадавбти притулок (пристанбвище); 2. селйти, розміщувати; 3. слу- гувбти житлбм; 4. таїти, прихбвувати (почуття, наміри)] ~ odio затаїти злість; 5. vi (~se) знахбдити (отрймувати) притулок;
6. селйтися, поселитися albergue m 1. притулок, пристанбвище;
2. тимчасбве житлб, кут; 3. бурйночок для турйстів; турббза; 4. норб, лігво, барліг;
5. іст. (сирітський)^ притулок; - para los pobres будйнок опіки; богадільня alberguería ї іст. 1. заїжджий двір, трак- тйр; 2. див. albergue 5 alberguero m іст. 1. див. albergador 2;
2. див. alberguería 1
albero 1. adj див. albar 1; 2. тдив. albar 2;
3. посудний рушнйк; 4. діал. збльник (у юпці)
alberque тдив. alberca
alberquero /77flomáflá4 водбймища (став-
Ká)
albiage, albiaje m зоол. каракбтиця (різновид)
albiam, albián m бот. нарцйс albiar /77 бот. апельейнове дбрево albibarbo adj зоол. біломбр^ий albica їмін. біла глйна, каолін albicanta їбот. білий анембн albicante adj що біліє albície /білизнб
albicolor білий, білого кольору albido adj&mm
albillo тбот. 1. білий BHHorpáfl; 2. албілйо (сорт білого вина)
albín /771. мін. гематйт, червоний залізняк;
2. жив. тбмний кармазйн albina /1. (~ de marisma) лагуна, затбка, бухта; 2. мін. сіль, що відкладається в лагунах
albinia ї, albinismo m мед. альбінізм albino 1. ас/блідйй (про шкірУ)] білястий (про ВОЛОССЯ, шерсть, оперення)] 2. /77 альбінос; 3. Л. Ам. альбіно (нащадок мо- риска і європейки)] 4. діал. світлошкірий негр
albir /77смола (тисовогодерева) albiriji / сл. спрйтність, впрбвність albita їмін. білий польовйй шпат
33
albitana
3 albitana /огорбжа (для захисну рослині) albo adj 1. білий; 2. розжбрений до білого (про метал)
albocinéreo adj біло-сірий albogue m муз. 1. сопілка; флбйта; 2. тарілки
albohol1 m обкурювання (ароматичними речовинамні)
albohol2 m бот. берізка nonbOBá albolena /вазелін albollón тдив. albañal albóndiga, albondiguilla f кул. 1. фрика- дблька; 2. Л. Ам. котлбта albor /771. див. albura 1; 2. (рі) сЯиво зорі; світ0нок; -es del día néptue проміння сбн- ця; 3. (pi) почбток, зорЯ; (-es de la vida) дитинство; іЬність
albora їдіал. муз. серенбда (на честь нареченого і нареченої напередодні весілля)
alborada f 1. світбнок; 2. військ, ранкбвий HácTyn; 3. військ, зоря (сигнал)\ 4. альбо- рбда (ранкова пісня) albórbola f (рі) рбдісні крики, тріумфу-
ВбННЯ
alborear vi іст. 1. свисти; займбтися (про зорю); розвиднюватися; 2. пробивбтися, займатися, схбдити alborecer* див. alborear 1 albornez тдіал. північний вітер albornía f керамічна (глазурбвана) миска (каганбць)
alborno тдив. albura З albornoz /77 1. тканйна з грубої крученої шбрсті; 2. плащ з кбптуром; бурнус; 3. ку- пбльний xanáT
alboroc, alboroque /77могорйч, пригощбн- ня (після укладення угоди) alborotadizo ^‘неспокійний, нервбвий alborotado adj 1. збуджений; 2. необбч- ний; нерозвбжливий; 3. метушлйвий, непосидючий; 4. розпбтланий (про волосся) alborotador 1. ¿q/галаслйвии, гомінкйй; 2. що збуджує, підбурює ідо безладів); 3. т порушник спбкою (громадського порядку-, 4. баламут, бешкбтник alborotamiento т іст. див. alboroto 2 alborotapueblos com. і. див. alborotador 2; 2. заводій, веселун alborotar 1. иґпереполбхати, схвилювбти, привестй до ббзладу; порушувати тйшу (громбдський порядок); 2. збурювати, підбурювати (до безладів); 3. vi шуміти, галасувбти, кричбти; -se 1. переполб- хати, схвилювбтися; -se por nada хвилю- вбтися чбрез дрібнйці; 2. обурюватися, бунтувбти; 3. бушувбти (про море)', 4. Л. Ам. ставбти на дибй (про коня)', - el gallinero (el palomar, el rancho) переполб- хати всіх; зчинйти переполбх alborotero, alborotista adj, m Л. Ам. див. alborotador
alboroto /771. шум, ránac; крик; 2. ббзлад; переполбх, метушнЯ; 3. занепокбєння, тривбга, хвилювбння; 4. див. asonada;
5. Л. Ам. див. alborozo 1; 6. діал. пожвбв- лення; 7. рідіал. смбжена кукурудза з мб- дом; de - діал. приголбмшливий; винят- кбвий
alborotoso adj, тЛ. Ам. див. alborotador alborozado adjsecénm, рбдісний alborozador 1. adjsecénm, рбдісний; 2. m веселун
alborozamiento m іст. див. alborozo 1 alborozar vt\. викликбти весблість (сміх);
2. іст. див. alborotar 1; -se шумно веселйтися
alborozó /77 1. весблість, рбдість, тріум- фувбння; 2. іст. крик, шум, ráMip albortante тЛ. Ам. бра alborto /77 бот. сунйчне дбрево, сунйчник albotín /77 бот. терпентйнове дбрево
albriciar vt іст. 1. робйти подарунок (за добру звісткУу, 2. принбсити дббру звістку albricias fpl 1. подарунок (за добру звістку)', ganar las - пбршим принбсти дббру звістку; 2. пбм’ятний подарунок; |-І якб рбдість!, урб! albuco тдив. asfódelo albudeca f бот. позббвлений смаку кавун; позббвлена смаку дйня albufera /лагуна (на низинному березі), приплйвний басбйн albúgina їдив. albugo albugíneo, albuginoso adj\. анат. білковий; 2. абсолютно білий (про тварину) albugo /77 мед. більмб albuhera /1. див. albufera; 2. штучне во- дбймище; басбйн; ставбк albulo, albullo m зоол. кефбль (різновид) ólbum /77альббм albumen m біол. білбк albúmina fxiM. альбумін, білбк albuminoso adj 1. білкбвий, що містить білбк; 2. хім. альбуміновий, альбумінний albuminuria /мед. альбумінурія, наявність білкб в сбчі albumor тдив. albúmina albur1 тдив. alburno 2 albur2 /771. дві пбрші кбрти банкомбта (у грі “монтер 2. випадкбвість; гра вйпадку;
3. (рі) Л. Ам. каламбур, гра слів; 4. рідіал. брехнЯ; 5. р/альбур (карткова гра)\ аі - іос. adv. навмання, наздогбд; jugar (correr) un -Jugar (Ir) -y gallo діал. піти на рйзик, ризикнути
albura /1. білизнб (абсолютна); 2. білбк (яйця)', 3. бот. збболонь, оболбнь alburente до/м’якйй, пбристий (про деревину)
alburiar vt діал. спокушбти, звбблювати; обмбнювати
alburno /771. див. albura 3; 2. уклбйка (риба) alburoso зс/білкбвий alca їорніт. гагбрка
alcabala1 / іст. алькаббла, подбток на торгбві угбди; - del viento подбток, що стЯгується з інозбмного торгбвця alcabala2 f icr. велйка риболбвна сіть alcabalero m іст. збирбч подбтків (алька- ббли)
alcabela їдив. alcavela alcabiaz тдив. alcahaz alcabuco тдив. arcabuco alcabuz m іст. див. arcabuz alcacel, alcacer m 1. недоспілий ячмінь;
2. ячмінне пбле; 3. діал. див. alfalfa; esté ya duro el - para zampoñas та де вже йому, старбму; старбго вчйти — що мбртвого лікувбти; час втрбчено; тепбр вже пізно; булб та спливлб alcací, alcacil m бот. див. alcaucil 1 alcachofa / 1. бот. артишбк; 2. тех. сітчбстий фільтр; 3. діал. лЯпас alcachofado 1. яс/схбжий на артишбк; 2. m кул. стрбва з артишбків alcachofal m 1. ділЯнка, засбджена бртйшбкбмй; 2. ділЯнка, зарбсла дйкими артишбками
alcachofar vt 1. кул. готувбти артишбки; гарнірувбти артишбками; 2. захвблюва- ти, звелйчувати
alcachofera / 1. див. alcachofa 1;2. про- давчйня артишбків
alcachofero 1. aq/артишбковий; 2. rnnpo- давбць артишбків alcadén m іст. глйнистий ґрунт alcadra їдив. alfarería alcafar m заст. попбна; прикрбса (на збруї) alcahaz m велйка клітка (для птахів) alcahuetar vt іст. 1. див. alcahuetear 1; 2. спонукбти, підбурювати alcahuete m 1. звідник; 2. співучбсник; посібник; 3. шйрма; 4. пліткбр; 5. донб-
щик, Ябедник; наклбпник; 6. театр, малб завіса
alcahuetear 1. иґзвідникувбти, звбдити; 2. прихбвувати; покривбти; 3. домагбтися хйтрістю; 4. пліткувбти, лихослбвити; звбдити нбклеп; 5. vi бути звідницею, займбтися звідництвом alcahuetería /1. звідництво; 2. прихбвува- ння, замбвчування; хйтрість alcaide m іст. 1. алькбйд, начбльник вбрти (фортеці)\ 2. алькбйд, начбльник в’язнйці; 3. алькбйд, начбльник охорбни (на ринку
alcaidía їіст. 1. посбда алькбйда; 2. будинок (контбра) алькбйда alcaidilla / ковбльські щйпці alcalá /77 форт0ця, форт alcalame m с.-г. прищбпа alcaldada /1. перевйщення влбди алькб- льдом; 2. зловживбння влбдою; 3. дурість, безглуздість; (dar) meter una - ббвк- нути дурнйцю
alcalde m 1. алькбльд, міськйй головб, головб муніципбльної рбди, мер; 2. іст. міськйй суддЯ; 3. розпорядник тбнців; 4. алькбльд (карткова гра)', 5. діал. див. alcahuete; - del mes de enero новб мітлб чйсто метб; hacedme -hogaco y yo os haré a vos otro año боргй трбба сплбчу- вати
alcaldesa /1. дружина алькбльда; 2. аль- кальдбса, жінка-алькбльд alcaldía /1. посбда (звання) алькбльда; 2. теритбрія (бкруг) під керівнйцтвом алькбльда; 3. муніципалітбт, мбрія; рбтуша alcalescer vtxiM. підлугбвувати álcali m хім. 1. оснбва; 2. луг, лужна сіль; - cáustico їдкйй луг; - volátil нашатйр- ний спирт
alcalífero яс/лужний, що містить луг alcalificar \гідив. alcalescer alcalimetría fxiM. алкалімбтрія alcalinidad fxiM. лужність, вміст лугу alcalino adj хім. лижний, що містить луг alcalización /хім. алкалізбція, підлугбву- вання, луження
alcalizar vt хім. алкалізувбти, підлугбвувати, лужити alcaloide m хім. алкалбїд alcaloideo adj хім. ал кал бїдний alcaller /771. гончбр; 2. гончбрна майстбр- ня
alcallería /гончбрні вйроби; глйняний пб-
суд
alcamonero adj діал. настйршвий, надокучливий; що суне ніс в чужі спрбви alcamonías 1. f рі кул. насіння (анісу, коріандру, що використовуються як спеції)',
2. пліткй, пересади; 3. тдив. alcahuete 1 alcana /1. див. alheña 1; 2. бот. алкбнна (фарбувальна) alcaná їіст. торговбльні рядй alcance m 1. досягнення (мети)', 2. досягнення, успіх; 3. досЯжність; estar al - пе- ребувбти в мбжах досяжності; al - de la mano блйзько, поблизу; 4. рбдіус дії; 5. військ, дбльність дії, далекобійність; - de un proyectil дбльність пбльоту снарЯда; pieza de largo - далекобійна гармбта; 6. переслідування; dar - наздогнбти; зрівнятися; seguir el - військ, переслідувати супротйвника; 7. пбшта з кур’бром; 8. ком. дефіцйт, зблишок ббргу; 9. остбнні вісті (новйни) (у газеті)', 10. Ш; вжив, у запереч. знач.) здібність, обдарбваність, та- лбнт; es persona de pocos (cortos) -s він обмбжена людйна; 11. знбчення, важ- лйвість, значущість; 12. полігр. матерібл для наббру (прбвки); 13. заощбдження військовослужббвця, що виплачуються при демобілізбції; 14. див. alcanzadura; 15. рідіал. брехнЯ, нбклеп; andarle (Irle) а
34
aldabilla
uno a (en) los ~s вести спостербження (yBá>KHO cnociepIráTM); наздоганяти; Ir a (ЄП) lOS ~S ДОСЯГбтИ мети alcancía f 1. скарбнйчка; 2. іст. алькансія (гра вершників, що метали глиняні кулі один в одного); correr (jugar) ~s rpáTH в алькансію; 3. іст. гбрщик з киплячою смо- лбю (використовувався при відбитті атак супротивника)', 4. Л. Ам. кухоль (для збору пожертвувань): 5. сл. утримувач будинку розпусти
alcándara f іст. 1. жердина, сідало (для мисливських соколів); 2. жердина (для білизни)
alcandés тдіал. іхг. рйба-прилипбла alcandía í6ot. сорго alcandial m с.-г. ділянка, засіяна сорго alcandora1 f іст. сигнбльне багбття (во- rÓHb)
alcandora ííct. сорочка alcándora /див. alcándara alcanfor m 1. фарм., хім. Амфора; - de Borneo кбмфорний спирт; 2. див. alcanforero; 3. діал. див. alcahuete; 4. Л. Ам. бот. евкаліпт
alcanforáceo adj що має смак і 3ánax Амфори
alcanforado adj кáмфopний; alcohol ~ кáмфopний спирт
alcanforar і^змішувати з Амфорою, готу- BáTH на кáмфopi; ~se Л. Ам. 3HHKáTn; перехбвуватися
alcanforero m бот. кáмфopнe дбрево alcanfórico adj кбмфорний, що містить кáмфopy
alcántara /і. ящик (для прийому оксамиту з ткацького верстата)', 2. іст. міст; 3. діал. скляний глек (для води) alcantarilla / 1. містбк; 2. каналізаційна трубб; колектор стічних вод; 3. каналізаційна решітка; 4. Л. Ам. водбймище alcantarillado /77каналізбція; систбма стічних труб
alcantarillar vi 1. будувбти (настилбти) містки; 2. прокладбти каналізаційні труби alcanzadizo афіегкодосяжний, доступний alcanzado adj 1. обтяжений 6opráMH, що заплутався в 6opráx; 2. що гбстро потребує; 3. ослбблений, виснажений (від голоді, 4. діал. втбмлений, стбмлений alcanzadura / вет. зарубки на Horáx (у коня)
alcanzamiento m іст. див. alcance 1 akanz*ar 1. vt наздоганяти; 2. діставбти, дотягуватися; - con la mano дістбти рукбю; - al techo дістбти (дотягнутися) до créni; 3. дохбдити, діставбтися; - su casa дістбтися дбму; - lá línea військ. вййти на межу; 4. розрізняти, улбвлювати (оком, слухом, нюхом)', - el oído дійтй до слуху; hasta donde alcanza la vista скільки сягбє око; 5. досягти, добивбти- ся; 6. бути сучбсником; застати, захопй- ти; 7. встйгнути; noTpánnTH (на автобус);
8. розуміти, осягбти; no alcanzo el móvil que te impulsa я не розумію, що cnoHyKáe Te6é до цьбго; 9. ком. стбти кредитбром; 10. наздоганяти; зрівнюватися; - еп Іо- sestudios наздогнбти в навчбнні; 11. іст. переслідувати; А2.діал. подавбти, протягувати; 13. vi (a, hasta) дохбдити; дося- гбти; 14. діставбтися, випадбти; 15. (a, para) бути достбтнім, вистачбти; sialcanza no llega ледь-лбдь вистачає 16. (а + inf; в запереч, формі) б^ти в змбзі зробйти; по alcanzo a comprenderlo я не мбжу цьогб зрозуміти; 17. виголбшувати тост (слідом за ким-н.); alcanza quien по cansa терпіння і труд все перетруть alcanzarse 1. стикбтися; 2. набивбти собі зарубки на Horáx (про коня)', 3. бути зрозумілим, дохбдити (до кого-н.)
alcanzativo adj діал. наклбпницький alcaparra /бот. 1. кбперсовий кущ; 2. кб- перс (квіткова брунька)', 3. Л. Ам. бутбн америкбнської агбви; - de Indias настурція; крес-салбт
alcaparrado adjкул. припрбвлений каперсами
alcaparral m ділянка кбперсових кущів alcaparrera /А. бот. Kánepcn, кбперсовий кущ; 2. судбк для кбперсів; 3. продавчйня кбперсів
alcaparrero / продавбць кбперсів alcaparro m див. alcaparra 1 alcaparrón m бот. кбперс (плід) alcaparrosa /хім. купорбс alcaraván m орніт. авдбтка (птаїї) alcaravea í6ot. кмин alcarceña бот. журавлйний горох, дйка сочевйця
alcarceñal m с.-г. ділянка, засіяна дйкою сочевйцею (вйкою) alcarcil тдив. alcaucil 1 alcarehofa /див. alcachofa alcarrán1 т сл. лбдар, ледбщо alcarrán2 adj діал. що розпускбє пліткй alcarraza /’пбристий глйняний глек (для охолоджування води) alcarria /А. рівне плоскогір’я з бідною рос- лйнністю; 2. діал. весняні дощі alcartaz т папербвий пакбтик, мішбчок alcatara f див. alambique alcatifa /і. іст. кйлим тонкбї роббти; 2. буд. засйпка
alcatifar vt іст. див. alfombrar alcatife /77 сл. шовкбве волокно alcatraz1 m 1. див. alcartaz; 2. див. аго2 alcatraz2 m 1. орніт. пелікбн (американський різновид)', 2. зоол. блуша північна;
3. діал. рбдник (муніципалітету) alcaucí тдив. alcaucil 1 alcaucil /771. бот. дйкий артишбк; 2. Л. Ам. див. alcahuete
alcaudón m орніт. сорокопуд (птай) alcavela f 1. іст. див. alcavera; 2. стбдо; згрбя
alcavera ííct. рід; сім’я; плбм’я alcayata f 1. тех. костйль (цвяй),2. діал. світйльник
alcayota /діал. бот. гарбуз великоплідний alcazaba /фортбця; цитадбль alcázar m 1. алькасбр; фортбця; 2. королівський палбц; 3. мор. шкбнці alcazuz m бот. локрйця звичбйна, солодкий кбрінь, солбдка alce1 тдив. anta11
alce2 /771. зняття карт (перед роздачею);
2. діал. збір і вантаження цукрбвої тро- стйни; 3. полігр. розкладбння віддрукбва- ного матеріблу (для брошурування); по dar~aunoy7./4/if. недавбти перепочйнку alcedo тдив. arcedo alcidión /77 бот. гвоздйка (різновид) alción /77 орніт. зимородок, рибблочка (птай)
alcista 1. adj що стосується підвйщення бкцій; що підвйщує бкції; tendencia ~ тендбнція до підвйщення бкцій; 2. сот. біржовйк, що грбє на підвйщенні бкцій' alcoba /А. спбльня; альков; 2. спбльня (гарнітур меблів)’, 3. нбвід alcocarra /гримбса, міна alcocer/77 іст. малбнький палбц alcofa /плбтений кошик alcohol /77 1. алкогбль, спирт; - absoluto абсолютний спирт; - desnaturalizado денатурбт; - metílico (de madera) метй- ловий (деревнйй) спирт; - etílico (vínico, ordinario) етйловий (вйнний) спирт; 2. мін. свинцбвий блиск; 3. хім. сурмб (фарба) alcoholado 1. adj зоол. з тбмною плямою біля очбй (про тваринУ)', 2. m мед. спиртова настбянка; 3. спиртувбння (вий)
alcoholar vtA. сурмйти, чорнйти (брови, віі)\ 2. промивбти очі спиртбвим рбзчи- ном; 3. хім. отрймувати спирт (з чого-н.);
4. просмолювати (шви, щілини судна) alcoholera /спиртовйй завод alcoholero aq¡rспиртовйй; що стосується виробнйцтва спйрту; industria ~а спир- товб промисловість
alcohólico 1. а#алкогбльний, що містить алкогбль, спиртнйй; bebidas -as' спиртні напбї; 2. вйкликаний алкогблем (про хвороб}/)', 3. див. alcoholizado 1; 4. m алкоголік, п’янйця
alcohólido m хім. речовинб, що містить спирт
alcoholímetro m спиртомір alcoholina /зубнб пбста (на спирті) alcoholismo m алкоголізм alcoholizado 1. adj що страждбє на алкоголізм; 2./77 алкогблік alcoholizar vt 1. див. alcoholar 4; 2. змішувати зі спйртом; ~se отруюватися алкогблем
alcolcaz m бот. колокбція, таро alcona /бот. бакбут, залізне дбрево alcor /77 горббк, пбгорб Alcorán /77 корбн
alcoránico adj що стосується корбну alcoranista /77тлумбч корбну alcoravisar vt сл. див. alcanzar 1, 5 alcorcí /77 невелйкий ювелірний вйріб (прикрбса)
alcornocal /77 зарості прббкового дуба aícornoque A. mбот. прббковий, кбрковий дуб; 2. деревинб прббкового (кбрково- го) дуба; 3. іст. корб прббкового (кбрково- го) дуба; 4. дурень, йблоп, тупбк; es un (pedazo de) - він дурнйй як чіп; 5. adj дурнйй,тупйй
alcorque1 m 1. корб прббкового (коркового) дуба; 2. кброк; 3. сандблія на кбрковій підошві; 4. сл. див. alpargata alcorque2 m лунка (навколо рослини для затримання вологи)
alcorza /А. глазур (сироп)', 2. глазурбвані кондйтерські вироби; 3. манірник alcorzado adj див. almibarado alcorzar vtA. глазурувбти, вкривати глазур’ю (кондитерськівироби)', 2. (vr) вбиратися), прикрашбти(ся); ~se маніритися, маніжитися
alcotán /77 орніт. чйглик (перелітний сокіл) alcotana /молотбк (каменяра) alcotón /77 іст. див. algodón alcribís /77 тех. 1. соплб; 2. фурма alcubilla /'крйтий резервубр alcubiyí /орніт. чуббтий жбйворонок alcucero 1. adj що любить солбдке; 2. m мбйстер, що виготовляє судкй (для олії); го/7/бвець судкбми (для олії) alcudia /'горб, пбгорб alcurnia /"походження, рід; de (noble) ~ благородного (знбтного) похбдження alcurniado adj. bien (mal) ~ благорбдний (неблагорбдний) (про походження) alcuza /А. посудина (для олії)', маслянка;
2. діал. оцбтниця, судбк для оцту alcuzcuz /77 кул. кускус (мавританська страва) alchaz / іст. шовковйста тканйна aldaba /А. двернйй молотбк; 2. збсувка, збсув; клямка; 3. ручка, скобб (ящика)', 4. Л. Ам. двернйй (вікбнний) ґачбк; 5. іст. надокучлива (набрйдлива) людйна; agarrarse a buenas ~s, tener buenas ~s мбти зв’язкй, мбти руку
aldabada /, aldabazo m А. удбр двернйм молоткбм; 2. погбні звістки; несподівана прйкрість; неприбмний сюрпрйз aldabear vi стукати двернйм молоткбм aldabía /бблка, що підтрймує перегорбдку aldabilla /А. скобб (длядверей, ящика)', 2.збсувка
35
aldabón
З
aldabón m 1. aum. de aldafcha; 2. велика ручка (чемодана, скрині) aldea /cenó
aldeanamente adv 1. по-селянському;
2. некультурно, грубо aldeaniego adj див. aldeano 1 aldeanismo /771. сільськб слбво; сільський вислів; 2. сільськйй спбсіб життя; 3. сіль-
CbKá ВІДСТАЛІСТЬ
aldeano 1. a# сільськйй; 2. некультурний, невйхований, грубий; 3. т сільськйй жй тель, селянйн aldehido т хім. альдегід aldeorrio, aldeorro т бідне (занбдбане) селб; глушинб
alderredor adv див. alrededor 1 aldisa, aldiza їдив. aciano aldorá í6ot. сорго (різновид) aldorta їорніт. квбква (птак) aldrán /77 продавбць винб jale! ¡Мережив, для спонукання дії) дaвáй! aleación fA. сплав; лігатура; ~ de imprenta полігр. гарт; ~ ferrosa феросплбв; ~ fusible легкоплбвкий сплав; 2. стулювання (металів), легувбння aleada ñ. див. aletazo 1; 2. корбткий політ alear1 vi 1. мах0ти крйлами; 2. розмбху- вати рук0ми (як крилами)', 3. переводити дух, набирбтися сил; 4. одужувати, видужувати; 5. тягнутися, npámyTH alear vtrex. сплавляти (метали), легувбти aleatorio adj1. юр. що залбжить від вйпад- ку; 2. азбртний (про гру)', 3. ком. алеатбр- ний (про угодУ)
alebrarse 1. припадбти до землі (як заєць)', 2. див. amedrentar(se) alebrestado 1. adj Л. Ам. женолюбний;
2. Л. Ам. гнівлйвий; дратівлйвий; 3. m женолюб; бабій
alebrestarse 1. див. alebrarse 1; 2. діал. ставати на дибй (про тварин)', 3. діал. за- знавбтися, занбситися; 4. Л. Ам. сполб- хатися; 5. діал. закбхуватися alebronar(se) vt див. amedrentar(se) aleccionador 1. adj повчбльний; 2. я?нас- тбвник, вчйтель
aleccionar vtA. (vi) вчйти(ся), навчбти(ся);
2. наставляти, повчбти; давбти порбди alecrín1 /77 діал. зоол. акула (різновид) alecrín2 /77 бот. алекрйн (червонедерево, схоже накаоба)
alecto тзоол. 1. отруйний павук; 2. кажбн (різновид)
aléctridas fpi зоол. курячі alechigarse мутніти, набувбти вйгляду молокб (про рідину)
alechugado adj плісирбваний; гофрбва- ний (про комір)
alechugar і^плісирувбти; гофрувбти alechuzarse 1. осовіти; 2. діал. робйти невдовблену міну aleda /пропбліс, б^жолйний клей aledaño 1. суміжний, межівнйй, сусідній; 2. додаткбвий, допоміжнйй; 3. т (рі) межб; 4. окблиці
alefato, alefbeto /77єврбйський алфавіт alegación f 1. посилбння, вказівка; 2. юр. див. alegato 1; ~ en derecho письмбва зайва сторін (у суді) alegador тЛ. Ам. сперечбльник alegajar vt діал. ув’йзувати (склад¿ти) в стбси (документи, папери) alegamar і/ґудббрювати мулом alegar 1. і^цитувбти, посилбтися; 2. навб- дити (випадок), перерахбвувати (заслуги); 3. vi юр. наводити дбкази (про адвоката)', 4. Л. Ам. сперечбтися alegato m 1. юр. письмбва заява захисний (на користь підзахисного)', 2. перерахунок (заслуг, достоїнств)’, 3. Л. Ам. супербчка; 4. рідіал. аргумбнти, дбкази alegatorio adj що посилбється
alegoría f алегбрія; інакомбвлення alegórico а^'алегорйчний, інакомбвний alegorista m тлумйч алегбрій (переважно біблійний
alegorizar и/виражбти (зобрбжувати) але- горйчно (інакомбвно), висловлювати у фбрмі алегбрії
alegrador1 1. adj що рбдує, викликбє pá- дість (весблість); 2. m веселун, жартівнйк, душб компбнії; 3. папербвий джгут (для розпалювання вогню)', 4. тех. розгбртка (інструмені)’, 5. рі тавр, бандерйльї alegrador2 m тех. розгбртка alegradura fA. мед. вискбблювання; 2. тех. розгортйння; зенкувбння alegramiento m іст. див. alegría alegrar1 vtA. рбдувати, принбсити рйдість; веселйти; - la vísta тішити око; 2. пожвйв- лювати; прикрашбти, надавбти святкб- вого вйгляду; 3. роздувати (вогонь)', 4. мор. ослабляти, відпускбти; попускбти (трос)', 5. тавр, збуджувати, провокувбти (бика)', ~se 1. (con, de, por) радіти, бути задовбленим; ~se con los regalos радіти подарункам; 2. вйпити, бути напідпйтку alegrar vtA. мед. вискбблювати; вилущувати; 2. тех. розгортбти, зенкувати alegre adj 1. рбдісний, весблий, задовб- лений; estar ~ con una noticia радіти звістці; sentirse - відчувати рбдість; 2. весблий, життєрбдісний; 3. що рбдує, приносить рбдість; ~s nuevas рбдісні новини; 4. яскравий, соковйтий, насйчений (про колір)', 5. ясний, світлий; 6. грайлй- вий, вбльний, фривбльний; 7. підпйлий, напідпйтку; 8. легковбжний, самовпбвне- ний; 9. азбртний (про гравця); 10. ризи- кбваний, небезпбчний (протру)', 11. гулящий (про жінку)', 12. іст. різкйй, сйльний (прозапа))', 13. іст. відважний, зухвблий alegremente adv 1. рбдісно, вбсело, жвб- во; 2. ризикявано, необдумано, легко- вбжно
alegría fA. рбдість, весблість; 2. весблість, пожвбвленість; весблий нбстрій; 3. рі на- рбдне гулйння, 4. сп’яніння, хміль; 5. див. ajonjolí; 6. сл. тавбрна; 7. діал. ромб; 8. рі діал. алегріас (андалузький танець) alegrillo adj див. alegre 7 alegrón 1. /77 величбзна несподівана рбдість; 2. спблах пблум’я; 3. adj Л. Ам. влюбливий; 4. Л. Ам. див. alegre 7; 5. діал. кокбтливий, кокбтний alegrona f 1. жінка легкбї поведінки; 2. діал. кокбтка
alegroso adj дуже рбдісний alejado adj 1. далбкий, дбльній, віддбле- ний; 2. відчужений, далбкий alejamiento m 1. відділення, відхід; 2. віддаленість; 3. усунення, вйключення; 4. відчуження, відчуженість, непрйязність alejandrar гідив. alentar 7 alejandrino 1. ¿q/александрійський; verso - літ. александрійський вірш; 2. m літ. александрійський вірш alejar vt 1. віддаляти; відділяти, ізолювб- ти; 2. розлучбти; 3. гнбти, виганяти, проганяти; відганяти; 4. відвбдити (відмети)',
5. відштовхувати від сббе, тримбти на дистбнції, не підпускати до сббе; ~se 1. віддалятися, відхбдити; 2. відчужуватися alejija f(p) ячмінна кбша alelado adj 1. отупілий, очманілий; 2. що оторопів, розгублений alelar vtA. отупляти, дурмбнити; 2. приго- лбмшувати; ~se А.отупіти, очманіти; 2. оторопіти, сторопіти alelas f vi діал. велйкі (товсті) нбги alelí /77 див. alhelí
aleluya 1. interj рел. алілуя; 2. amb. рел. алілуя; cantar la (el) - співбти алілую; 3. m Великдень, flácxa, великбдній тиждень; 4.
/■листівка релігійного змісту; 5. луббк, лу- ббчна картйна; 6. груба гравюра (картй- на); мазанйна; 7. /7/слабкі вірші; віршики;
8. радість, свято; 9. рбдісна звістка; 10. рі (живі) мбщі; шкіра та кісткй; скелет (про людину або тварину); 11. див. acederilla;
12. (р) Л. Ам. відмбвка aleluyar vi А. рел. співбти алілую; 2. співб- ти (кричбти) від рбдості alema f\. водб для зрбшування (щорозподіляється по черзі)', 2. рідіал. купбльня (на березі річки)
alemán, alemana 1. яо/німбцький; 2. m, f німець, німка; 3. т німбцька мбва alemanés adj див. alemán 1 alemanesco, alemánico, alemanisco adj
німбцький, гермбнський alendar vi 1. діал. дйхати; 2. сл. відпочи- вбти, розважбтися
alenguado adj 1. схбжий на язйк, у фбрмі язикб; 2. балакучий, балакливий alentada f. de una ~ одним духом, на одному дйханні
alentado 1. adj витривблий; 2. мужній, відвбжний; 3. Л. Ам. що одужав, вйдужав;
4. див. altanero 2; 5. діал. здорбвий, міц- нйй; 6. діал. сйльний; 7. тдіал. підбадьорювання (схвальнимивигуками, плесканням у долоні)
alentador adj А. обнадійливий, що вселяє впевненість (надію); 2. підбадьбрливий, що вселяє бадьорість alentar 1. vi дйхати; 2. жйти, існувбти; mientras aliente la vida sobre la Tierra покй існує життя на Землі; ~ con una ilusión жйти однібю мрією; 3. жйти, коренйтися (про почуття)', 4. HaflnxáTHCfl; збирбтися з дУхом; 5. віддихбтися, передихнути; 6. діал. ритмічно плбскати в долбні, притупувати ногбми; 7. и/надихбти, підбадьорювати; піднімбти дух; 8. діал. аплоду- вбти; sin - беззапербчно; нерухомо, як укбпаний
alentarse 1. надихбтися, окрилятися; 2. Л. Ам. одужувати, видужувати; 3. діал. на- рбджувати
alentoso adj див. alentado 1, 2 alecar \іїдіал. рубати на дрбва aleonado adj А. бурий, рудувбтий; 2. діал. див. alionado
aleonar \гідіал. див. alionar alepantado adj Екв. занурений в сббе; задумливий; неувбжний alepantamiento m діал. задумливість; неувбжність
alepantarse діал. задуматися, впбсти в задуму
alepín /77 tohkó вбвняна тканйна alerce /77 бот. модрйна alérgeno m мед. алергбн alergia їмед. алергія alérgico adj мед. 1. алергійний; 2. що страждбє на алергію
alero1 /771. навіс (даху)', 2. крилб (екіпажа)', estar en el eso está en el ~ вилами на воді пйсано; нбдвоє 6á6a ворожйла alero2 adjмолодйй (про оленя) alerón /77 ав. елербн
alerta 1. advmnbHO', насторбжено; andar (estar) - бути насторбжі, пильнувбти; poner - застерегтй; 2. interjобербжно!; бе- режйсь!; 3. військ, пильнуй! (оклик вартового)
alertado adj діал. див. alerto alertar 1. и/застерігбти, закликбти до пй- льності: 2. vi бути насторбжі, пильнувбти, зберігбти пйльність; ~se насторожйтися; стбти пйльним
alerto adj пйльний, невсипущий; насто- рбжений
alerzal /77 модрйновий ліс; посбдки модрини
36
algarrada2
alesna /'шило
alesnado adj 1. гострий; 2. діал. без- стрбшний, вiдвáжний aleta ñ. dim. cfeala; 2. плавбць; 3. >р/крйла нбса; крилб (автомобіля); 5. укріплений 6éper; 6. крилб будівлі; флігель; 7. лбпа- ть, лопбтка; 8. ав. щитбк; закрилок; 9. іст. див. alero11 aletada /’пбмах крилбм aletargado adj 1. заглиблений в летаргію;
2. млявий, сбнний, бездіяльний aletargar vt\. викликбти летаргію, заглиблювати в сон; 2. усипляти; позбавляти бадьбрості; ~se 1. заглйблюватися в летаргію, страждбти летаргією; 2. засинбти, впадбти в сплячку
aletazo /771. удбр крилбм; 2. діал. лЯпас; стусбн; 3. діал. крадіжка; 4. діал. шах- рбйство
aletear vi 1. махбти крйлами; 2. рухати плавцями; 3. махбти рукбми; 4. ожив ¿ти, набирбтися сил, міцніти; 5. освбюватися, поводитися більш невймушено; 6. діал. сидіти без копійки в кишбні; жйти у борг aleteo /771. махбння крйлами; 2. рух плавцями; 3. серцебиття
aleudar vtxyn. заквбшувати (тісто для хліба) aleve1 adj див. alevoso 1 aleve2 m див. alabeo alevilla feHT. нічний метблик; метблик alevín /77 іхт. мальбк (риби) alevinar і//випускбти мальків (уставок alevino тдив. alevín alevosía f 1. віролбмство, підступність;
2. зрбда
alevoso 1. aq¡r віроломний, підступний; 2. зрбдницький; 3. /77зрбдник alexia їмед. алексія
alezo /77 мед. 1. підстйлка (під хворим)', 2. бандбж для породіллі alfa /альфа (назва першої літери грецького алфавіт,У)\ ~ у omega бльфа і омбга, оснбва
alfábega їдив. albahaca alfabéticamente adv в алфавітному порядку, за алфавітом alfabético adj алфавітний alfabetismo m алфавітний (буквений) лист alfabetista 1. adj що стосується алфавіту, алфавітний; 2. грбмотний, що вміє читбти; 3. /77 грбмотна людйна alfabetización f 1. розташувбння в алфавітному порядку; 2. навчбння грбмоти; ліквідбція неписьмбнності alfabetizar vt 1. розташбвувати за алфавітом (в алфавітному порядку); 2. навчб- ти грбмоти
alfabeto /771. алфавіт, аббтка, бзбука; ~ Morse бзбука Мбрзе; - para ciegos аббтка для сліпйх; 2. буквбр, ¿збука alfada f викуп, звільнення alfagra f зрбшувальний канбл alfaguara /’бурхлйве джерело, кринйця alfaida f підняття рівня водй в річці (під дією морського припливу) alfaide /аїльний приплйв (морський) alfajor /771. див. alajú; 2. кул. крбндель з мигдбльного тіста; 3. діал. велйкий ніж, кинджбл
alfalfa їбот. люцбрна сйня alfalfal, alfalfar1 m с.-г. пбле, засіяне лю- цбрною
alfalfar vtJl. Ам. с.-г. засівбти люцбрною alfalfe тдив. alfalfa alfana /аїльний (витривблаий) кінь alfandoque т 1. діал. муз. маракбси (муз. інструмент)’, 2. Л. Ам. кул. десбрт (з патоки, сиру і анісу
alfanjazo m 1. удбр шбблею; 2. рбна, збв- дана шбблею
alfanje /771. корбтка кривб шббля; ятагбн;
2. іхт. рйба-меч
alfaque m(pt) піщбна мілинб (в гирлі річки) alfar /771. гончбрна майстбрня; 2. глйна alfarda f діал. плбта за вбду для зрбшу- вання
alfardilla f текст, золотйй (срібний) галун alfarería f 1. гончбрна майстбрня; 2. гон- чбрне ремесло alfarero m гончбр alfargo m маслорббний прес alfarje /77 набірна стбля alfaya їіст. 1. цінб; оцінка; 2. див. alhaja 1 alfeiza f% alféizar m 1. вікбнний (двернйй) отвір; 2. підвіконня
alfecicado adj А, манірний; 2. виряджений, вйчепурений
alfeñicarse 1. сйльно схуднути, охпЯнути; 2. маніритися, кривлЯтися; 3. вйрядитися, вйчепуритися
alfeñique1 m 1. кул. карамбль (у вигляді крученої палички)’, 2. нбмічна (щупла) людйна; 3. манірність, кривлЯння; 4. ворбн- нЯ;космбтика; прикрбси alfecique2 тдіал. бот. валерібна alfeciquero/77 торговець карамбллю alfeñiquín m замірок, здихлЯ alferazgo m звання прбпорщика (молбд- шого лейтенбнта) alferecía1 їмед. спазмофілія alferecía2 їдив. alferazgo alférez /77 1. прбпорщик, молбдший лей- тенбнт; - de fragata мор. мічман, молбдший лейтенбнт; - de navio мор. старший лейтенбнт; 2. іст. офіцбр-прапоро- нбсець; 3. іст. командйр; заступник ко- мандйра; 4. діал. муніципальна посбда в індібнських сблищах; 5. діал. осбба, що несб витрбти з провбдення свЯта; 6 .діал. (ось) цей, той сбмий (про кого йде мова) alferezado m іст. див. alferazgo alferga /напбрсток alferraz m орніт. сокіл (різновид) álfico adj білий, білосніжний; лілбйний alfid, alfil1 /77 шахм. слон alfil2 /77 іст. див. agüero1 alfiler /771. шпйлька; ~ de criandera діал., ~ de gancho Л. Ам., ~ de nodriza діал. англійська шпйлька; 2. велйка декоративна шпйлька; брбшка; - de corbata шпйлька для кравбтки; 3. рі грбші «на шпйльки»; 4. рі іст. чайові (покоївці)', dar para ~es дбти на чай; 5. сл. ніж, перб; 6. діал. філб, філбйна частина; con todos sus ~es, е veinticinco ~es виряджений, як на весілля; вйряджений, вйчепурений (про жіноті)', pegado (prendido, preso) con ~es зрбблений нашвидкуруч, на жив^ нитку; no caberle a uno un ~ de gusto діал.’. по le cabe un ~ de gusto весь розплйвся від задоволення, так і сЯє; по estar con sus ~es бути не в гуморі alfilera їдіал. див. alfiler 6 alfilerar vt прикблювати (пришпйлювати) шпйлькою
alfilerazo /771. укбл шпйлькою; 2. зухвблий пбгляд; 3. уїдливе заувбження, шпйлька alfilerería /і. збірн. шпйльки; 2. майстбрня з виробнйцтва шпйльок; 3. торгівля шпй- льками
alfilerero /77 1. мбйстер, що виготовляє шпйльки; 2. торгбвець шпйльками alfilete тдив. alfitete alfiletero /77 гольнйк, гблечник, корббка для шпйльок alfitete /77мбнна крупб alfolí /771. комбра; 2. соляний склад alfoliar vt складувбти (сіль)', звбзити на солянйй склад
alfoliero, alfolinero т завідувач солянйм склбдом
alfolla /і. гачбк, збстібка; 2. пурпурна парчб alfombra1 f\. кйлим, килимбк (для підлоги)’, килимбва доріжка; 2. пбкрив, кйлим;
~ de flores квіткбвий кйлим; 3. діал. вбвнЯний пітнйк alfombra2 їдив. alfombrilla 1 alfombrado 1. з# візерунчастий, вкрйтий килимовим візерунком; 2. т килимй; 3. діал. килимбва доріжка; 4. діал. підлбга, збслана кйлимом alfombrador тдив. alfombrista 2 alfombrar vt(m vi) застилбти килимбми; стелйти килимй
alfombrero т 1. килимнйк, килимбр; 2. торгбвець килимбми
alfombrilla ЛІ. мед. краснуха; 2. діал. віс- пЯнйй вйсип
alfombrista сот. 1. торгбвець килимбми;
2. мбйстер з настилбння килимів alfóncigo т бот. 1. фістбшкове дбрево;
2. фістбшка
alfondoque тдіал. 1. див. alfandoque 2;
2. недотбрка
alfonsearse жартувбти, кепкувати, висміювати
alfónsigo тдив. alfóncigo alforfón т бот. 1. грбчка; 2. гречана крупб; грбчка
alforja f\. перекиднб тбрба; 2. дорбжня провізія; 3. д/мішкувбта сукня; pasarse а la otra ~ діал. вййти за мбжі пристойності; перейтй мбжі дозвбленого; jqué ~! що за нісенітниця!, що за безглуздя!; como el que teje ~s нбспіх, пбспіхом, нашвидкуруч
alforjado ас^'горббтий alforjar 1. vt клбсти в тбрбу; 2. и/тепло одягатися, кутатися
alforjero /771. мбйстер, що виготовляє сак- вй; 2. торгбвець саквами; 3. чернбць-зби- рбч мйлостині alforjón тдив. alforfón alforjudo adj діал. дурнйй, безмозкий, тупоголбвий
alforrocho /77 діал. 1. курчб; 2. курка alforza /і. склбдка, шов; 2. шрам, руббць;
3. відрізаний край; 4. потабмні збкутки сбрця (душі)
alforzar и/робити склбдки (на сукні) alfós /77 мед. біла прокбза alfosio adj6\nm
alfoz /771. гірськйй прохід, ущблина; 2. іст. бкруг, райбн alga /’вбдорость algaba (діал. ліс
algaida1 /ліс, зарбслий чагарникбм; гущб- вина, хбщі algaida2 Здібна algalaba ^дйкий виногрбд algalia ñ. мускус (азіатськоїциветй)', 2. зоол. азібтська цивбта; 3. бот. мускусна трбва algaliar иґароматизувбти мускусом algaliero adj що любить користувбтися парфумами (мускусом) algara1 /і. іст. кіннбта, кінний загін (длянабігів на ворожу територію)', 2. іст. набіг кін- нбти; 3. іст. авангбрд, передові частйни algara2 ^плівка, оболбнка algarabar vtcn. крбсти, тягбти algarabía f 1. нісенітниця, тараббрщина;
2. нерозбірливе бурмотбння; плутана мбва; 3. шум, гбмір, ґвблт; 4. плутанина, ббзлад; 5. іст. арббська мбва algarada1 f 1. див. algara1 1, 2; 2. шум, гбмін, гбмір
algarada2 їдив. algarrada1
algarazo тдіал. див. aguacero 1
algarda їдив. alborada 2, З
algarero 1. adj іст. галасливий; криклйвий;
2. балакучий; 3. m іст. вбршжік кінного загбну; 4. іст. крикун; 5. іст. базікало algarrada1 їіст. баліста
algarrada2 f тавр. 1. корйда у віркрйтому пблі; 2. заганяння биків у приміщення;
3. корйда з молодйми бикбми
37
algarroba
3algarroba f\. див. arveja 1>2. бот. плід ріжкбвого flépeea; солбдкий ріжбк; 3,р! діал. бот. коріння MáHroBoro дбрева (що використовується як наживка) algarrobal m с.-г. 1. посіви вики; пбле, засіяне війкою; 2. гай ріжкбвих дербв algarrobera f див. algarrobo algarrobero m 1. продав0ць солбдких ріжків (плодів ріжкового дерева); 2. див. algarrobo
algarrobilla f див. algarroba 1 algarrobillo тдіал. див. algarroba 2 algarrobo m ріжкбве дбрево algas! f туга, біль, скорбота algazara ЛІ. шум, крик; 2. шумні весблощі, бурхлйві рбдощі, páflicHi вигуки; 3. іст. войовничі крйки (маврів)\ бойовйй клич; А. див. algara11,2
algazaroso adj діал. весблий, páдicний, що шумно виpaжáє páflicTb algazo m бот. плбваюча вбдорість álgebra /Ч. ¿лгебра; 2. мистбцтво косто- npáea
algebraico adj алгебрйчний algebrar vt вправляти (суглоби, кістки) algébrico adj див. algebraico algebrista com. 1. алгебрйст; 2. косто- npáe; 3. сл. звідник, -ця algebrizar иґвиражбти в алгебричній фбрмі algecería ідив. aljecería algecero тдив. aljecero algente adjxonbpnm, крижанйй algerga foi. див. argolla 1 algerina /газбваний напій algesia /"підвйщена чутлйвістьдобблю algésico, algético ж#хвороблйвий algez тдив. aljez algezar тдив. aljezar algia /'біль, хвороблйвість álgido adj 1. дуже холодний; 2. мед. альгідний,^ супровбджуваний ознббом; 3. кульмінаційний; критйчний algo 1. pron indet щось; що-нббудь, péu\o, щось; dime - скажй мені що-нббудь; aquí hay - que no entiendo я тут дбщо не розумію; 2. péu\o, He6aráTO, трбхи; tengo - de dinero en la cartera y MéHe є трбхи грбшей в гаманці; 3. ас^небагбто, дбкіль- ка, трбхи; está - sordo він трбхи глуху- вбтий; el enfermo está - mejor хвброму трбхи крбще; falta ~ para dos metros трбхи не вистачбє до двох MéTpie; 4. іст. дуже, дбсить; 5. m (p¡t) іст. майнб, влбс- ність; 6. діал. легкб закуска; - qué дбщо суттбве, значнб кількість; небагато, декілька; por - іос. adv. недарбмно, несп- ростб; не без наміру; creerse - задавб- тися; dar - обпоїти зіллям; ser - бути важлйвою персбною (цабб); - asi (como) приблйзно; o~así або що-нббудь подібне; - es -, más vale - que nada крбще що-нббудь, ніж нічого; і на тбму спасйбі algoaza /'місце прання білйзни algodón m 1. бавбвник; 2. бавбвна; - en rama бавбвна-сирбць; 3. бавбвняне во- локнб; 4. бавбвняна тканйна; 5. вбта; 6. рі вбтні тампбни для вух; беруші; 7. рі куп- чбсті хмбри; estar criado entre algodones бути зніженим, вйрости в теплйчних умбвах; llevar (meter, tener) a ano entre algodones пбстити, плекбти; трястйся над ким-н.; pasar las del ~ діал. намучитися, натерпітися
algodonal m 1. с.-г. бавбвняне пбле, бавбвняна плантбція; 2. див. algodón 1 algodonar1 и/набивбти (підбивбти) вбтою algodonar2 тдіал. див. algodonal1 algodonería ^бавбвняна фббрика algodonero 1. бавовняний; 2. бавбв- няний; industria -а бавбвняна промис- лбвість; 3. /иторгбвець бавбвною; 4. див. algodón 1
algodonoso adj 1. вкрйтий пухом (вбр- сом), ворсйстий; 2. що містить ббвовну, з бавбвною; 3. м’якйй, позббвлений смаку, улбжаний (про плоди) algor f ознбб
algorfa /“приміщення для зберігбння зер- Há (на горищі)
algorín т 1. приміщення для зберігання олйвок (на олійні); 2. двір олійні algoritmia fMar тебрія чйсел algorítmico adj мат. алгоритмічний algoritmo /л 1. мат. алгорйтм; 2. матема- тйчний сймвол algorra f діал; див. alhorre 2 algoso я^'тванйстий, багнйстий alguacil m 1. юр. альгвазйл, судовйй вико- нбвець; ~ de ayuntamiento служббвець муніципальну; 2. іст. міськйй головб, градоначбльник; 3. іст. вйборний суддй;
4. гірн. управляючий; 5. мор. осбба, що завідує запбсом прісної водй; 6. ент. (- de moscas) павук-стрибун; 7. діал. ент. бббка
alguacilato m діал., alguacilazgo m юр.
посбда альгвазйла alguacilesa /’дружйна альгвазйла alguacilesco ас/властйвий (що налбжить) альгвазйлу
alguacilía fflne. alguacilazgo alguacilillo m 1. тавр, альгвасилільо (розпорядник в кориді)] 2. див. alguacil 6 alguaza fflian. двернб (вікбнна) петля alguese тдіал. див. agracejo 2 alguien pron indet 1. хтось; ha venido - хтось прийшбв; ~ de Madrid хтось з Мад- рйда; 2. будь-хтб; хто-нббудь; ¿ha llamado ~? хто-нббудь дзвонйв?; creerse - задавбтися; ser - бути важлйвою персбною (цабб)
alguinio тдіал. велйкий кбшик (для збору фруктів)
algún adj pron (усічена форма від alguno, вжив, перед ім. ч. р.): - libro якб-небудь кнйга; - tanto небагбто, дбкілька algun*o 1. adj pron якйй-нббудь; tráeme -a revista принесй мені якйй-н0будь жур- нбл; dame ~а cosa дай мені що-н0будь;
2. якййсь; me dijeron que vive en ~a ciudad del sur мені сказбли, що він живб в якбмусь півдбнному місті; 3. дбхто; -as personas creen... дбхто вважбє...; 4. (- que otro) дбякий; дбкілька, небагато; tengo ~as publicaciones sobre el asunto y MéHe є дбякі публікбції з цього питбння; -a (que otra) vez іноді, зрідка; 5. дбсить, достатньо; una enfermedad de ~а importancia дбсить серйбзне захвбрювання; 6. (після ім. в запереч, висловам ніякий; eso no tiene importancia ~а це не Máe ніякого знбчення; по tienes cosa ~а de que avergonzarte тобі нічого сорбмитися; en caso - у жбдному pá3¡; 7. pron indet хто-н0будь, будь-хтб; ¿ha venido -? хто- нббудь прихбдив?; 8. хтось, дбхто; - de esos hombres ha dicho mentira хтось з цих людбй збрехбв; 9. pipé які, дбхто; - s no quieren creérselo дбхто не хбче цьому повірити; ~s de esos libros están traducidos al español дбякі з цих книг перейдені на іспбнську мбву; hacer ~ a (de las suyas) нашкбдити, накбїти alhacena f див. alacena alhaja 1. коштбвність, коштовна річ; 2. (найбільша) цінність; цінна річ; 3. коштбвність, скарб (про людинУ)] 4. іст. майнб, влбсність; 5. adjJi. Ам. при0мний, мйлий; - con dientes нахлібник, утрйманець alhajado adj діал. багбтий, заможний alhajar vt 1. прикрашбти коштовностями;
2. див. amueblar
alhajera f, alhajero mil. Ам. футляр (скрй- нька) для коштбвностей
alhajita adj Л. Ам., alhajito adj діал. прибмний, мйлий
alhambrilla /червбна плйтка (для підлоги) alhamí т кам’янб лбва, викладена Káx- лями
alharaca f(pt) показнб вйявлення почуттів, удбваність, афеїстбція alharaquiento adj 1. нбграний, афектований; 2. галаслйвий, бурхливий alhelí /77 бот. левкбй alhema /'час полйву (зрбшування) alheña ЛІ. бот. бирючйна, вбвча ягода; 2. порошок з лйстя бирючйни (для забарвлення)] 3. бот. іржб (хвороба рослин); hecho ~, molido como una ~ розбйтий; вйснажений; весь побйтий; живбго місця нембє
alheñar vt фарбувбти порошком з лйстя бирючйни; -se 1. бути врбженим ірж0ю (про рослини)] 2. сбхнути, в’янути (про посіви)
alhócigo m див. alfóncigo alhoja fpHB. alondra alhóndriga /"хлібний рйнок (оптовий) alhorma ííct. військбвий Tá6ip (у маврів) alhorre m мед. 1. мекбній; 2. вйсип ново- нарбджених; yo te curaré el - збраз я тобі всиплю пбрцю (погроза пустотливій дити- ні)
alhuate m Л. Ам. ворс, пух (на листі, плода*)
alhucema í6ot. лавбнда alhumajo тдіал. бот. хвбя alhurreca fflne. adarce aliabierto adj з розкрйтими (розпрбвлени- ми) крйлами
aliacán m мед. жовтянйця, жовтуха aliacanado adj мед. жовтянйчний aliáceo ^'часникбвий aliado 1. ^‘союзний, що вхбдить до союзу; 2. /77 союзник, член союзу; 2. діал. віз- ник; нбйманий екіпбж aliaga fflne. aulaga aliaje /77 сплав; сполука; суміш alianza f 1. об’бднання, з’єднбння; сполучення; 2. союз, об’бднання, співдружність, альянс; concertar (concluir, firmar) una - укладбти союз; en - соп в союзі з;
3. (~ matrimonial) шлюбний союз; 4. обручка; 5. діал. коктбйль aliar vt \. сполучбти, об’0днувати; згуртовувати; 2. (а) при0днувати; -se 1. обснуватися, укладбти союз, ствбрювати альянс; 2. об’єднуватися, по0днуватися; співіснувбти; 3. поріднйтися aliara f ріг (посудина) alias 1. adv(вжив. перед прізвиськами або псевдонімами відомих людей минулого) він же, на прізвисько, відбмий тбкбж під ім’ям; Rafael Gómez, - El Gallo Рафабль Гбмес, на прізвисько Півень; Domenico Theotpcó-puli, - El Greco Доменіко Теотокбпулі, відбмий під псевдонімом Ель Грбко; 2. m прізвисько, клйчка alibi /77 0лібі
aliblanca f Л. Ам. лінь; млявість, сонлй- вість
alible ^пожйвний, лбгко засвбюваний alicaído adj 1. з опущеними крйлами; 2. слабкйй, безсйлий; 3. занепблий духом, сумнйй, понурий; 4. що розорйвся, розб- рений
alicanco mЛ. Ам., alicancro тдіал. див. alicrejo
alicántara f, alicante m піщбна гадюка alicantina /’хйтрість, шахрайство, обмбн alicantin«o, -а 1. adj алікбнтський, що стосується Аліканте (місто і провінція в Іспанії); 2. т, Лкйтель, -ка Алікбнте alicaria ^посудина для зберігбння пблби alicario 1. пблб’яний; 2. т мірбшник, мбльник
38
aljebana
alicatado m панбль з кбхлів з араббсками alicatar vt, vi A. викладбти кбхлями; 2. підганяти кахлі népefl укладбнням alicate m 1. див. alicates; 2. діал. компа- ньйбн; 3. товбриш, приятель alicates /77p¡плоскогубці; кліщі, обцбньки; - cortantes кусбчки alicer m див. alizar aliciente /77 npnMáHKa; стимул alicorado adj діал. напідпитку alicorear гідіал. прикрашбти, B6npáTH alicortado adj див. alicaído alicortar vtA. підрити крила; 2. páHHTH в крилб; 3. підрізати крила (кому-н.) alicorto adj діал. див. alicaído alicrejo т діал. 1. старб шкбпа; 2. старий непбтріб, лахміття; 3. опудало, страхб- вище
alicuanta adj мат. некрбтний alicuanto adv трбхи, дбкілька alícuota adj мат. крбтний alicurco adj діал. хитрий, лукбвий alicuz /77 пройдисвіт, пронбза alidada freofl., мор. алідбда aliebrarse див. alebrarse alienable adj юр. відчужуваний alienación ЛІ. юр. відчуження; 2. (~ mental) психічний рбзлад, божевілля; 3. за- хбплення, збхват; самозабуття, нестяма alienado 1. adj юр. відчужений; 2. схйбле- ний, не при тЯмі; 3. перебільшуючий; 4. m божевільний; 5. любитель перебільшень alienar vtA. юр. відчужувати; 2. звбдити з рбзуму
alienígena 1. adj інозбмний; 2. m інозб- мець
alienígeno а^'інозбмний; чужий alienismo m психіатрія alienista 1. ^'психіатричний; 2. com. пси- хібтр
aliento /771. дихання; - corto задишка; ~ entrecortado переривисте дихання; cobrar (tomar) - перевести пбдих, передихнути; sin tomar ~, de un - іос. adv. одним духом, без перепочинку; 2. повітря, що видихбється; 3. р/присутність духу, сила, енбргія; - vital життбві сйли; dar (Infundir) - додбти сйли (бадьбрості), надихнути; 4. пбдув; 5. нюх, чуттЯ; 6. випарбву- вання, піт; exhalar el ultimo - спустйти дух, сконбти, помбрти alifafe /77 нездужання alifara fíi. Ам. див. adehala alífero adj див. alígero aliforme adj у фбрмі крилб aligación f 1. зв’язування, з’єднбння; 2. зв’язбк, єднбння, бдність aligador m див. aligátor aligar vt(vr) зв’Язувати(ся), з’бднуватися, оабднуватися
aligátor m зоол. алігбтор, каймбн aligeramiento m 1. полбгшення; 2. прискб- рення
aligerar 1. vt(vr) полбгшувати(ся), робй- ти(ся) лбгше; 2. прискбрювати, пришвидшувати; ~ el paso прискбрити крок; 3. змбншувати, ослабляти; угамбвувати (біль); 4. и/поквбпитися alígero adj А. крилбтий; 2. швидкйй, стрімкий aligustre m див. alheña 1 alijado adj мор. недовантбжений alijador m 1. баркбс для перевбзення вантажів; 2. чистйльник бавбвни alijar1 /771. необрбблена землЯ; пустка; 2. пасовйще, вйгін; 3. фбрма, хутір; 4. горйс- та місцбвість; 5. рі громбдські (общйнні) збмді навкбло сблища alijar vtA. розвантбжувати суди; 2. вивантажувати (контрабанді 3. очйщувати (бавовн})
alijar vt обробляти (полірувбти) шкірою акули
alijarar vt розподіляти необрбблювані збмлі
alijarero /77 селянйн, що розбрює пустку alijo /771. розвантбження судна; 2. контра- ббнда, контраббндний вантбж; 3. тбндер паровбза; 4. діал. баркбс alilaya 1. com. Л. Ам. хитрун, пронбза, прбйда; 2. f діал. пустб відмбвка alimaña /тварйна, звір alimentación f 1. харчувбння, годувбння;
2. їжа, продукти харчувбння; 3. поста- чбння; 4. тех. жйвлення, постачбння, подбча; 5. тех. джерелб жйвлення alimentar 1. vt(vr, con, de) харчувбти(ся); годувбти(ся); 2. постачбти; 3. тех. живйти, подавбти, підвбдити, завантбжувати; 4. живйти, підтрймувати, розпблювати (ненависть); - esperanza плекбти надію; 5. платйти аліменти (пбнсію); 6. vi бути пожйвним
alimentario 1. adj див. alimenticio 1; 2. m див. alimentista
alimenticio adj А. харчовйй, їстівний; productos ~s харчові продукти; 2. пожйвний alimentista com. юр. осбба, що отрймує алімбнти
alimento /771. харчувбння, їжа, харчі; ~s продукти харчувбння; de mucho (poco) ~ пожйвний (непожйвний); 2. корм; 3. харчувбння, вживбння їжі; 4. постачбння; 5. рі юр. алімбнти; пбнсія alimentoso adj пожйвний; живйльний alimentoterapia /лікувбльне харчувбння alimoche m див. abanto 2 alimón: al ~ іос. adv. тавр, удвбх, спільно alimonarse жовтіти (про вічнозелені рослинні)
alindado adj А. що вважбє себб крбсенем; піжбнистий, франтувбтий; 2. іст. гбрний alindamiento m межувбння, провбдення меж
alindar11. иґвстанбвлювати межу; провб- дити межувбння; 2. і//'(соп) межувбти alindar vt прикрашбти, робйти гбрним; ~se ставбти гбрним, гарнішати alinderar vtЛ. Ам. див. alindar11 alindongarse діал. вйрядитися, вбрбтися alineación fA. вирівнювання, вишикбву- вання по прямій лінії; 2. тех. регулювбн- ня, налаштувбння; 3. військ, рівнЯння alineamiento m див. alineación 1, 2 alinear vtA. вирівнювати, вишикбвувати по прямій лінії; 2. військ. рівнЯти; ~se
1. шикувбтися по прямій лінії, витягуватися в одну лінію; 2. військ, рівнятися, вирівнювати рядй aliñado1 з^'чйстий, охбйний aliñado2 m діал. горілка зі спбціями (трб- вами)
aliñador тдіал. костопрбв aliñar vtA. вбирбти, прикрашбти; 2. приправляти (стуав/); 3. готувбти, упорядкб- вувати; 4. змішувати (напої), ствбрювати (суміші)', 5. іст. управляти; 6. діал. вправ- лЯти (кістки)
aliño /77 1. привбдення до лбду, приби- рбння; 2. прикрбса, убрбннЯ; 3. додавбн- ня припрбв (до страви); 4. припрбва (до страви); 5. чистотб, охбйність; 6. прилбд- дя; 7. рі іст. знарЯддя, інструмбнти alionado adj діал. галаслйвий, задерикуватий
alionar vt діал. підбурювати до заворушень
alípede, alípedo adj легконбгий, швидко- нбгий
alipegarse Л. Ам. причепйтися, ув’язбти- ся; втбртися (куди-н.) alipego тдіал. А. див. adehala; 2. настирлива людйна; 3. помічнйк aliquebrado adj А. зі злбманим (підбйтим) крилбм; 2. див. alicaído 2, 3,4
aliquebrar vt зламбти (підбйти) крилб; ~se 1. зламбти собі крилб; 2. знесйліти, занепбсти духом alirrojo а^'червонокрйлий alisado /77полірувбння, шліфувбння; зачи- щбння
alisador т 1. тех. шббер; 2. діал. чбстий грббінь, гребінбць
alisadura f 1. див. alisado; 2. дрібні стружки, тйрса
alisal, alisar1 m збрості вільхй, вільхбвий гай
alisar2 vtA. полірувбти, шліфувбти; зачи- щбти; 2. (~se) приглбджувати волбсся aliscafo /77 суднб на підвбдних крйлах aliseda fflne. alisal alisios /77 pi(vientos ~) пасбти (вітри) aliso /77 бот. вільхб
alistado 1. а^'смугбстий, в смужку; 2. що завербувбвся; 3. тдіал. рядовйй alistamiento т 1. занесбння до спйску; 2. військ, вербувбння, набір; прйзов; 3. військ. призовникй (одного рок/ alistar1 vtA. запйсувати, занбсити (вклю- чбти) до спйску; 2. вербувбти (брбти, призивати) на військбву службу; ~se 1. запй- суватися, внбсити своб ім’я до спйску; 2. заверббвуватися, вступбти на військбву службу
alistar vt А. готувбти; підготбвувати; 2. діал. зшивбти (заготовкидля взуття)', ~se
1. приготувбтися, бути напоготбві; 2. Л. Ам. одягнутися, вбрбтися aliteración fA. літ. алітербція; 2. ритор. парономбзія
aliterado adj літ. з алітербціями (про вірш) alitranca f А. діал. див. ataharre; 2. діал. рі хитрощі, вйверти
aliviadero m водостік (в резервуарах для прісної води)
aliviador 1. ^полегшувальний; 2. пом’якшувальний, заспокійливий, що принбсить полбгшення; 3. m регулювбльний вбжіль (на млині)-, 4. випускнйй (запобіжний) клбпан; 5. сл. перехбвувач крбденого alivianar \гізаст., Л. Ам. див. aliviar 1 aliviar vt 1. полбгшувати, змбншувати вбжкість; 2. пом’якшувати, вгамбвувати, заспокбювати (біль, горе), полбгшувати (стан хворого)', 3. прискбрювати; 4. (трбхи) піднімбти; 5. сл. вкрбсти; ~se 1. полбг- шуватися, робйтися лбгше; 2. одужувати, відчувбти себб крбще; 3. вгамовуватися, заспокбюватися (про біль)', відчувбти полбгшення, підбадьбрюватися alivio /771. полбгшення; 2. пом’якшення, послбблення (болі)', Z.' одужування, по- крбщення (стану); 4. втіха; 5. тех. вйпуск (газ/); скидбння (тиск/); de - жахлйвий, неможливий
alizar /77 архіт. 1. кбхельний фриз; 2. кб- хель для фрйза alizarina íxím. алізарин alizo m див. aliso aliaba ficT. сагайдбк, колчбн aljafana їдив. aljofaina aljafifar \гідив. aljofifar aljama fA. іст. нбтовп мбврів (єврбїв); 2. іст. мавритбнський (єврбйський) квартбл;
3. мечбть; 4. синагога aljamados m рі іст. мбшканці мавритбн- ського (єврейського) квартблу aljamía f іст. А. альхамія (назва, дана маврами кастильській мові); 2. лист кас- тйльською мбвою арббськими літерами aljamiado adj іст. А. що говбрить кастильською мбвою; 2. напйсаний по-кастйль- ські арббськими літерами aljamiar vt говорити лбманою іспбнською мбвою
aljarafe m див. ajarafe aljebana fpne. aljofaina
39
aljecería
aljecería /'гіпсовий завбд 4 aljecero /77 1. майстер гіпсових виробів;
2. торговець гіпсовими виробами aljez /77 гіпс
aljezar /"поклади гіпсу aljibe /771. водбйма; резервубр (для дощової води)\ 2. мор. наливнб суднб; TáHKep;
3. мор. бак для прісної водй; 4. іст. підзбм- на в’язниця, підземблля; 5. Л. Ам. колб- дязь; 6. діал. джерелб, криниця; арте- зібнський колбдязь
aljofaina /“бблія (таз) для умивання aljófar /771. невелика перлина непрбви- льної фбрми; 2. дрібні пбрли; 3. сльозинка; росинка
aljofarar vt оздбблювати (прикрашбти) дрібнйми пбрлами
aljofifa /"сукнйна (для натирання підлоги) aljofifado пп натирбння підлбги сукнйною aljofifar і//натирбти підлбгу сукнйною aljonjolí /77 див. ajonjolí aljorozar vt діал. покривати вапнянйм розчином (стіни) aljorozo тдіал. побілка стін alma f\. душб, дух; en el fondo del ~ в глибині душі; 2. людйна, живб істбта, живб душб; no había una ~ en la calle на вулиці не булб ні душі; 3. жвбвість; внутрішня сйла, енбргія; declamar соп ~ ви- рбзно декламувбти; trabajar соп ~ пра- цювбти з душбю; 4. душб (компбнії), натх- нбнник; el ~ del movimiento натхнбнник руху; 5. рушійна сйла, двигун, пружйна; 6. серцевйна, ядрб, суть; 7. тех. сердбчник, стрйжень; 8. тех. серцевйна, ядрб; 9. тех. жйла (кабелю); 10. канбл ґармбтного жбрла; 11. буд. стійка (іриштовання); - atravesada (de Caín, de Judas) недблюдок, лиходій; негідник; ~ nacida (viviente) (вжив, у запереч, конструкціял) ніхтб, жодна людйна; no había allí ~ viviente там не булб ні душі; ~ de caballo негідник, тварюка; ~ de cántaro йолбп, тблепень, тюхтій, ббвдур; - de Dios дббра душб; добряк; простбк, святб простотб; - en pena: andar (ir) como ~ en pena блукбти як неприкбяний; con ~ y vida, con el ~ (y vida, y con la vida); con toda el con mil ~s з великим задовбленням, дуже охбче; всібю душбю; від усібї душі; con el ~ en Іа boca (entre los dientes): está con el ~ en la boca він прй смерті, він дйхає на лбдан; він ні живйй ні мбртвий; у ньбго душб пішлб в п’яти; con el - en un hilo: está con (tiene) el ~ en un hilo він ні живйй ні мбртвий, у ньбго душб пішлб в п’яти; de mi - лк)бий, дорогйй, мйлий (при звертанні); en el ~ (вжив, з дієсл. doler, sentir, agradecer, alegrarse) від душі, глйбоко, щйро, від щйрого сбрця, сер- дбчно; abrir su ~ відкрйти (вйлити) душу; arrancarle a uno el ~ вбйти; arrancársele a uno el ~: se me arranca el - у мбне душб розривбється; caérsele a uno el - a los pies: se le cayó el - a los pies він занепбв духом, в ньбго руки опустйлися; dar (despedir, entregar, exhalar, rendir) el ~, dar eí - a Dios помбрти, сконати, спу- стйти дух, віддбти Ббгу душу; dar el - al diablo бути готбвим продати душу чбрту, не грббувати ніякими збсобами; echar el ~ (por la boca) надривбтися, трудйтися до сьбмого поту; echar(se) el ~ atrás (а las espaldas) втрбтити сбвість, діяти безсоромно; encomendar (recomendar) el ~ (a Dios) читбти відхідну молйтву, молйти- ся за вмирбючого; hablar al ~ вмовляти, намагатися зворушйти; говорйти відкрито (відвбрто, щйро); írsele a uno el ~ por (tras) una cosa пблко бажбти, до смбрті хотіти; llevar tras sí el - приваблювати, спокушати, нбдити; manchar el - запля-
мувбти честь, зіпсувбти свою репутбцію; no poder con su - знемогтй, вйбитися з сил, падати з ніг; no tener ~ бути бездушним (безсердбчним, черствйм); не мбти сбвісті; бути байдужим (бездушним); paseársele a uno el ~ por el cuerpo: se le pasea el ~ por el cuerpo йому хоч кіл на голові тешй; poner el ~ en una cosa вкладбти дУшу в що-н.; робйти з душбю; romperle a uno el ~ проламбти гблову; побйти; sacarle a uno el ~ (якпогроза): {te saco el -І я з тббе душу вйтрясу!; розо- рйти, обібрбти до нйтки; salírsele a uno el ~: se le salió el ~ він CKOHáe, віддбв Ббгу душу; tener el - bien puesta бути рішучим (смілйвим); бути не з боязкйх; tener el ~ parada припинйти міркувбти; tener más ~s que un gato, tener siete ~s como (un) gato бути живучим як кішка; tener su ~r en su almario (en su cuerpo, en sus carnes) бути смілйвим (рішучим); бути не з боязкйх; бути чутлйвим (небайдужим); tocarlea uno en el ~ una cosa глйбоко врбзити, зворушйти; дійтй до сбрця; trae- rel ~ en la boca (en las manos) мучитися, страждбти; volverle aunó el ~ al cuerpo заспокбїти; позббвити тривбг (турббт); como ~ quelleva el diablo (вжив, з дієсл. irse, salir) прожбгом, стрімголов almacén m 1. комора; склад; схбвище; 2. лаббз; склад (оптового продажу): 3. рі (grandes almacenes) універсбльний ма- газйн, універмбг; 4. іст. інтендбнтський склад; 5. Л. Ам. крамнйця дрібнйчок; про- дуктбвий магазйн; 6. полігр. магазйн; - de agua цистбрна з прісною водбю (на кораблі); gastar (mucho) ~ обвішатися де- шбвими прикрбсами (дрібнйчками); 7. орбторствувати з неістбтного прйводу, просторікувати
almacenado m 1. зберігбння на склбді; складувбння; 2. кількість винб, що збе- рігбеться у пiдвáлi
almacenaje m 1. див. almacenamiento 1;
2. платня за зберігбння товару almacenamiento m 1. зберігання на склбді; складувбння; накопйчення запасів; 2. товбри (що зберігаються на складі): 3. тех. накопйчення, зберігбння (інформації), 4. тех. запам’ятбвувальний прйстрій; накопйчувач (інформації): пбм’ять (машини): 5. тех. запасбння; акумулювбння almacenar vt 1. складбти в комбру (у схбвище); складувбти; 2. накопйчувати, зби- рбти, зберігбти (різніречі): 3. тех. накопйчувати, запасбти, акумулювбти; 4. тех. запам’ятбвувати, зберігбти інформбцію; ~se 1. накопйчуватися, нагромбджува- тися; 2. юрбйтися, тіснйтися almacenero m 1. завідувач склбдом (магазином); каптенбрмус; 2. стброж склбду (магазину); 3. Л. Ам. влбсник лбвки, крб- мбр
almacenista com. 1. влбсник (госпбдар) склбду; оптовйк; ~ de vinos оптовий тор- гбвець винбм; 2. див. almacenero 1 almaceno 1. adj див. amaceno 1; 3. m бот. дамбська слйва (різновид) almacería1 ficr. див. algorfa almacería2 f іст. 1. глинобйтна (кам’яна) огорбжа; 2. див. algorfa; 3. будйночок, хатйна
almáciga1 /"смолб мастйкового дбрева; мастйка, камбдь
almáciga2 fc.-r. насінний розсбдник; шкілка
almacigado adj діал. 1. смаглявий; 2. яск- рбво-рудйй (про масть тварин): 3. тбмно- русявий
almacigar vt обкурювати (мастикою, камеддю)
almacigo m бот. мастйкове дбрево
almacigo2 m див. almáciga2 almaciguero adj що стосується розплідника
almádana їдив. almádena almadén m іст. рудна жйла almádena /"мблот каменярб almadía f\. пліт (для спляннялісу): 2. по- рбм
almadiar и/перепливбти річку на плоту (на поромі); ~se страждбти морською хворобою
almadiero m 1. плотбр, плотогбн; 2. поромник
almádina їдив. almádena almadraba1 /"1. лбвля тунців; 2. місце ловлі тунців; 3. сітка (для ловлі тунців): 4. рі час (період) рибної ловлі almadraba2 їіст. цегбльний (черепйчний) завбд
almadrabero 1. adj що стосується ловлі тунців; 2. /77 ловбць тунців almadraque m іст. 1. матрбц; 2. подушка almadreña /дерев’яний черевйк almadreñero m 1. мбйстер, що виготовляє дерев’бні черевйки; 2. продавбць дерев’яних черевйків
almágana їдіал. і. див. almádena; 2. лбдар almagra ґдив. almagre 1 almagrado adj червбний; вохрйстий, вбх- ровий
almagral m ґрунт, багатий на червбну вохру
almagrar иМ. вохрити, фарбувбти червоною вбхрою; 2. відзнбчити, помітити;
3. заплямувбти, зганьбйти; 4. сл. пустйти кров (юшку)
almagre m 1. червона вбхра; 2. відмітина, знак
almagrera їдив. almagral almagrero adj багбтий на червбну вбхру (про ґрунт)
almaizal, almaizar m 1. мавритбнський головнйй убір; 2. біла наплічна хустйна свящбника
almajal m див. almarjal1 almajanech, almajaneque m іст. тарбн; стінобйтне знаряддя almajar m див. almarjal1 almajo m див. almarjo1 almalafa f, almaleque m іст. альмалбфа (довгополий мавританський одяґ) almanafa /альманбфа (вуаль мавританських та іспанських жінок) almanaque m 1. календбр; - exfoliador відривнйй календбр; ~ de pared настінний календбр; 2. альманбх; hacer ~s фантазувбти, поринбти у нездійснбнні мрії; tacar a uno vendiendo ~а Л. Ам. вйг- нати геть, вйштовхати утришия almanaquero m 1. укладбч календаря;
2. продавбць календарів almandina fмін. альмандйн, гранбт (темно-червоний або червоно-фіолетовий) almandino adj тбмно-червбний, червбно- фіолбтовий (про гранат) almanguena їдив. almagre 1 almanta ñ. прбміжок між рядбми посбдок;
2. грядб; 3. розсбдник almaraco m бот. майорбн almarada /і. тригрбнний кинджал; 2. гбл- ка (шевська)
almarbatar vt буд. в’язбти, скріплювати (дерев'яні деталі)
almarca, almarcha /хблище, розташбва- не в долйні (низині)
almario m 1. див. armario; 2. тіло, вмістй- ще душ]
almarjal m місце, зарбсле солянкою (зб- льником)
almarjal2 m низькб болотйсте місце almarjo m 1. бот. солбнка, збльник; 2. золб солянки (збльника)
alodial
almártaga1 fxiM. глет, бкис свинцю almártaga2 їдіал. шахрЯй, хитрун almaste, almástec m, almástiga f див. almáciga1
almastigado adj що містить смолу мастй- кового дбрева
almatriche т зрбшувальний канЯл almazara ^олійня almazarero т влácник олійні almazarrón т див. almagre 1 almeja f3oort. альмбха (їстівний морський
МОЛЮСІІ)
almejí, almejía /"мавританський корбткий плащ
almelado adj 1. кбльору м0ду, бурштинового, янтбрного кбльору; 2. медбвий almena /зуббць (стінй) almenado 1. a# зубчбстий, прикрбшений зубцЯми; muro - зубчбста стінб; 2. тдив. almenaje
almenaje т зубці (стіни) almenar1 m іст. залізна підставка (для факелів)
almenar2 vt прикрашати, увінчувати зубцЯми (стіну)
almenaraf /і. сигнальний вогбнь (на башті {); 2. /сг. канделйбр; 3. див. almenar almenara2 їдіал. відвіднйй канбл alméndola, almendra f 1. мигдальний горіх, мигдаль; - amarga гіркйй мигдаль; aceite de * мигдбльна олія; 2. ядрб (горіха, кісточкових^, 3. мигдалеподібний діамант; 4. підвіска (люстри, канделябра}, 5. круглй к, булйжник; 6. діал. кбкон; 7. (рі) куля; de la media almendra: señorita de la media ~ манірниця almendrada f 1. мигдальне молокб з цукром; 2. мигдбльний cóyc; dar una ~ a uno сказбти що-н. втішне, полестйти almendrado 1. a# мигдалеподібний; 2. з мигдалбм, що містить мигдаль; 3. m мигдальне тісто
almendral m 1. мигдальний гай; 2. див. almendro
almendrera їдив. almendro; florecer la ~
передчасно посйвіти
almendrero m 1. див. almendro; 2. блюдо (ваза) для мигдалю almendrilla ЛІ. напйлок; 2. щббінь almendro m бот. мигдальне дбрево almendrón1 m 1. Л. Ам. див. almendra; 2. діал. бот. дйкий мигдаль almendrón2 тдіал. пройдйсвіт, бйта голова; conocer el - діал. бути в курсі almendruco т незрілий мигдаль almenilla /оздбблення у вйгляді зубчиків (на білизні, сукні) almete т іст. шолбм almez /77 бот. глід (різновид) almeza їбот. Ягода глбду almezo тдив. almez almiar т стіг, скйрта
almiarar vt збирати в стогй, скиртувати (сіно, соломtУ)
almíbar т 1. сирбп; dulce de ~ фрукти в сирбпі; 2. фруктбвий сік; está hecho un ~ він сама люб’язність
almibarado adj солодкавий (про людину, медоточйвий (про мову almibarar vt 1. заливати сирбпом; 2. підлб- щуватися, підлабузнюватися almidón т 1. крохмаль; dar ~ a la гора підкрохмалити білйзну; 2. Л. Ам. бот. сік юки; 3. Л. Ам. крохмальний клбйстер almidonado adj 1. накрохмалений (про білизну, 2. вйряджений, вйчепурений, як на весілля; 3. бундючний, надутий, пихатий
almidonar крохмалити, підкрохмалювати almidonería f 1. фабрика з виробнйцтва крохмалю; 2. магазйн з прбдажу крохмалю
almidonero m 1. виробнйк крохмалю;
2. продавбць крохмалю almifor /77 сл. коняга almifora fcn. мулйця almiforero m сл. конокрад almila /'піч (для випалювання гончарних виробів)
almilla f 1. сорбчка, що щільно облягає тіло; 2. іст. сорбчка з корбткими рукавами (що одягалася під панцир); 3. свинЯча грудйнка; 4. буд. чіп
almimbar/77 мінраб, підвйщення (в мечеті) alminar m мінарбт
almirantazgo m 1. мор. адміралтбйство;
2. мор. чин адмірала, адміральський чин; 3. морськйй трибунал; 4. ют. податок на торгбві судна (на користь військового флоту
almirante m 1. мор. адмірал; 2. іст. вата- жбк, капітан; 3. erpéT, ecnpí (прикраса для жіночої зачіски)', 4. діал. трбнер з плавання
almirantear vi командувати, здійснювати свою владу (про адмірала) almirez /77 ступка
almizcate m внутрішній (прохіднйй) двір almizclar vtA. душйти мускусом, надавати запаху мускусу; 2. сйльно душйти, надушувати
almizcle /771. мускус; 2. діал. важкйй (різкий) здпах
almizcleña їбот. жасмйн мускусний almizcleño adj мускусний; надушений мускусом
almizclera f зоол. мускусний пацюк, ондатра
almizclero 1. adj див. almizcleño; 2. m
зоол. кабарга
almo adj\. живодайний, життєдайний, жи- вотвбрний; 2. благйй, добродійний almocafre m мотйка; caná almocárabe, almocarbe m (рі) архіт. прикраса у вйгляді завитків almocela, almocera їіст. каптур almodrote m 1. кул. соус з часнику, сйру і рослинної олії; 2. всяка всЯчина; мішанина
almófar m іст. підшолбмник (з металевих кілець)
almofía їіст. тбзик, бблія almogávar m іст. альмогавар, найманий солдЯт
almogavarear vi іст. здійсювати набіги в тил вброга
almogavaría ї іст. альмогавбри, наймане військо
almohada /і. подушка; ~ del diván диванна подушка; ~ neumática (de aíre) надувна (повітряна) подушка; 2. наволочка;
3. див. almohadilla 8; aconsejarse (consultar) con la - відкласти рішення до рбнку, обдумувати; la - es buen consejero рЯнок принбсить розраду almohades m рі іст. альмохбди (західно- африканські племена, що завоювали*му- сульманську Іспанію в XII ст.)
almohadilla /і. dim. efe almohada; 2. подушечка (для рукоділля)', 3. див. acerico;
4. подушечка (для праски)', 5. плічко (ватна підкладка); 6. пітнйк (для сідла коня)\ 7. діал. подушечка (для в’язання мережив)', 8. архіт. руст; 9. тех. прокладка, подушка; ~ de freno гальмівнб колбд- ка; - eléctrica рлектрйчна грілка; cantar а Іа ~ тйхо наспівувати, мугйкати almohadillado 1. adj архіт. рустбваний;
2. /77 мор. дерев’Яна обшйвка (судна) almohadillar vt архіт. рустувбти almohadón /771. подушка (диванна); 2. архіт. п’ятá (аркй)
almohatre m фарм. нашатйр almohaza /скребнйця (для коней)
almohazar vtA. чйстити скрббницею (коня)', 2. чйстити, очищбти (поверхню)', 3. іст. тішити
almojábana 71. ейрний кбржик; 2. здббна булочка; пампушка
almojarifazgo тют. 1. мйто (увізне і вивізне)',!
almojarife m іст. збира almojarra їіст. глек (у вигляді куб almojaya їбуд. брус (палець) будівбльно- го риштовання
almona 71. риб. лбвля башенки (риби)',
2. іст. громадська будівля; 3. діал. мило- вбрний завбд; 4. діал. крамнйця з прбдажу мйла
almóndiga, almondiguilla їдив. albóndiga almoneda 71. публічні торгй, аукцібн; 2. розпрбдаж товарів (за зниженими цінами)', 3. діал. свбрка, скандал almonedar, almonedear vt продавбти з публічних торгів (з аукцібну) almorabe тдив. almocárabe almoraduj, almoradux т бот. 1. майоран; 2. м’Ята (різновид)
almorávides mpi іст. альморбвиди (захід- ноафриканські племена, що завоювали мусульманську Іспанію в Хі ст.) almorejo m бот. китайське прбсо, чумйза almorí m кул. тісто на меду і^цпя коржиків) almorrana ї(рі) мед. гемороїдальний вузол almorzada їі. жмбня; 2. Гі. Ам. ейтний сніданок
almorzado adj іцо поснідав almorzar* 1. vi снідати; 2. обідати опівдні;
2. и/їсти за снідбнком almotacén m іст. 1. інспбктор служби мір і ваг; 2. палбта мір і ваг almotacenazgo m іст. 1. посада і оббв’язки ¡HcnéKTopa служби мір і ваг; 2. палбта мір і ваг
almotacenía їіст. 1. мйто, сплЯчуване ін- cnéioropy служби мір і вагів; 2. див. almotacenazgo 1
almotroste тЛ. Ам. див. armatoste almozárabe 1. aq/мосарббський; 2. т мо- сарбб
almud /77 алмуд (міра сипких тіл; в Наварі = 1,76 л; в Арагоні = 1,87 ті) almuecín, almuédano m рел. муедзйн almuercear іїдіал. віднбсити (рознбсити) сніданок (в поле)
almuercera ї Л. Ам. вулична торгбвка гарЯчою їжею
almuercero m 1. діал. торгбвець гарЯчою їжею (на базарі)', 2. Л. Ам. рознбщик сніданку (в поле)
almuérdago m бот. омбла almuerza їіст. див. almorzada 1 almuerzo m 1. сніданок; другий (легкйй) сніданок; ленч; 2. обід (опівдні)', 3. ейтний снідбнок (рано вранці) alna їдив. ana
alnada 7пЯсербиця, падчерка alnado m пасинок ¡aló! ШецЛ. Ам. аллб! aloballar vt погано повбдитися (з ким- чим-н.)
alobunado adj схбжий на вбвка, сірий як вовк
alocado adj 1. безрозсудний, навіжбний; 2. легковбжний (про ВЧИНОХ) alocar иМ. звбдити з рбзуму; 2. вражати, приголбмшувати; -se божевбліти alocromasia 71. фіз. зміна кбльору; 2. мед. дальтонізм
alóctono adj біол., геол. алохтбнний alocución 1. корбтка промбва, звбрнення;
2. церк. алокуція (звернення папи римського до колегії кардиналів) alocuo adj неговіркйй alodial adj іст. алодібльний, вільний від лбнних повйнностей
41
alodio
3 alodio m іст. албд, пбвна влбйність на збм- лю
aloe, áloe /77, áloes m іст. 1. албе, столітник; palo - деревоподібне албе; 2. фарм. сабур (сікалое)
aloético а^албйний, що містить сік албе alófano adj що переливбється різними кольорбми
alogamia їбот. перехрбсне запилення alógeno adj чужоплемінний; чужозбмсь- кий, інозбмний alógico нелогічний aloisia f бот. верббна лимбнна aloja1 /1. албха (медовий напій зі спеціями); 2. Л. Ам. освіжаючий напій, прохо- лбдний напій aloja2 їдив. alondra
alojado m 1. військбвий, що перебувбє на постбї; 2. постоялець, пожилбць, жилбць alojador m квартирмбйстер alojamiento m 1. посблення, розсблення;
2. житлб, квартйра; 3. військ, розкварти- рувбння; постій; 4. мор. житлові приміщення (на судні)
alojar 1. vt поселЯти; надавбти притулок (пристанбвище); 2. військ, розквартирб- вувати; розміщувати на постій; 3. вставляти (в гніздо, у паз)-, вганяти (всередину 4. vi жити, проживбти, мбшкати; -se
1. обфунтбвуватися; 2. розквартирбву- ватися, ставіти на постій; 3. встрбмлю- ватися, застрягти (в тілі) alojé adj сл. див. afable alojería /бар (шинбк), де торгують албхою alojero /77 продав0ць албхи alojo m див. alojamiento alomado adj хребтоподібний alomar itfopá™ (з широким захватом)-, -se відгодбвуватися, набирбтися сил (про племінного жеребця) alón1 /77 куп. крильце (смаженого птаха) alón2 1. adj Л. Ам. див. aludo; 2. m діал. широкопблий капелюх alonan//£/7. кул. приправляти, солити (їжУ) alondra їорніт. жбйворонок alondrilla f орніт. слбвка, кропив'янка (пта/)
alongado ¿¿^подбвжений, довгбстий alongamiento m 1. див. alargamiento;
2. відцблення
alongar* иМ. див. alargar; 2. відстрбчу- вати; продбвжувати; 3. віддаляти alónimo афзпублікбваний під чужим ім’Ям alópata мед. 1. ^'алопатичний; 2. mano-
náT
alopatía їмед. алопбтія alopático adj мед. алопатйчний alopecia f мед. алопбція, вйпадання во- лбсся
alopecuro /77 бот. черевйчок, лисохвіст alopiado adj що містить бпій, бпійний aloque 1. adj світло-червбний, рожбвий (про вино)-, 2. /77 світло-червбне (рожбве) винб; 3. с^міш білого і червбного винб aloquecerse* божевбліти alorarse діал. засмбгнути до чорнотй alosa fixT. ббшенка (риба) alosar vt іст. уклбдати плйти; мостйти плйтками (підлог/) alosma, alosna ííct. див. ajenjo 1 alotropía їхім. алотрбпія alotrópico adjхім. алотропічний aloyar(se) сл. див. alojar(se) alpabarda /дурість
alpaca1 /1. зоол. альпакб, альпагб; 2. шбрсть альпакб; 3. nencá вбвняна тканйна «альпарі»; 4. бавбвняна тканйна «альпакб» alpaca2 /альпакб, нейзйльбер (сплав, що імітує срібло) alpaga їдив. alpaca11 alpamato тЛ. Ам. бот. альпамбто (трава, що замінює чай)
alpañata1 /шкіра (для полірування гончарних виробів)
alpacata2 / глйнистий фунт (червоного кольору comer - діал. лежбти в могйлі alparcería їдив. aparcería alpargata /альпаргбта (полотняне взуття на підошві з дроку або прядива)\ los de la(s)-(s) біднякй
alpargatado adj зрбблений під альпар- гбти, схбжий на альпаргбти (про взуття) alpargatar vi виготовляти альпаргбти alpargate m див. alpargata alpargatería /1. майстбрня з пошиття аль- паргбт; 2. крамнйця, що торгує альпаргб- тами
alpargatero /771. мбйстер, що шйє альпар- гбти; 2. торгбвець альпаргатами alpargatilla com. хйтра (підлбслива) людина, лисйця
аїре 1. тгеол., геогр. височинб, ropá; 2. adj діал. твердйй, міцнйй alpeciense 1. adj що жив0 в Альпах; 2. сот. жйтель, -ка Альп
alpechín /771. сік олйвок (зібранихдля вичавлювання олії); 2. діал. сік з кірки апельсина
alpechinera /резервубр (посудина) для зббру сбку олйвок
alpende /771. ґбнок, навіс; 2. комбра (для зберігання інструмент))) alpenstock /77 спорт, альпенштбк alpérsico /77 бот. пбрсикове дбрево alpestre, álpico adj 1. див. alpino 1; 2. го- рйстий, скелЯстии; 3. альпійський, високогірний (про рослину alpígeno adj що похбдить (рбдом) з Альп alpinismo m альпінізм alpinista com. альпініст, -ка alpina adj 1. альпійський; що стосується Альп; 2. альпійський, високогірний; 3. альпіністський, гірськйй; deportes -s альпінізм
alpiste /77 1. бот. баклбун; 2. канбркова насінйна; dejar - залишйти з нбсом (на 6o6áx); quedarse - залишйтися ні з чим (у дурнях)
alpistela, alpistera /альпістбла, альпіс- Tépa (коржик з борошна, яєць і кунжут/) alquería /1. хутір; 2. поміщицька садйба alquero m сл. кімнбта alquicel, alquicer m іст. білий вбвняний плащ морйсків
alquifol /77 мін. свинцбвий блиск alquil /77 плбта; винагорбда alquila /таблйчка на таксі (що означає “вільно")
alquiladizo 1. adj н&Шант (про людей)-,
2. /77 нбйманий працівнйк, нбймит alquilador /771. людйна, що віддаб в орбн- ду (напрокбт); 2. винаймбч, орендбр alquilamiento тдив. alquiler 1 alquilar vt\. здавбти в орбнду (напрокбт);
2. брбти в орбнду (напрокбт), винаймати (приміщення); -se іст. наймбтися на ро-
alquiler /771. орбнда; прокбт; de - що зда- бться в орбнду (напрокбт); 2. (рі) плбта за орбнду (за прокбт); квартирна nnáTa alquilón 1. adj див. alquiladizo 1; 2. тдив. alquiladizo 2; 3. діал. квартиронаймбч alquimia /алхімія alquimista сот. алхімік alquitara їдив. alambique; por - ioc. adv. скупо; потрбху, по краплйні alquitarado ¿¿#виг0дливий, витіювбтий alquitarar vt переганяти, дистилювбти alquitifa їіст. див. alcatifa alquitira їбот. трагакбнт alquitrán m техн. 1. смолб, гудрбн; бітум; дьбготь; - mineral асфбльт, мінербльна смолб, гудрбн; - vegetal (de madera) де- ревнб смолб, дьбготь; 2. вар
alquitranado 1. adj смолянйй, просмбле- ний; і^дронбваний; 2. /77просмблювання, смоління; гудронувбння; 3. мор. просмб- лене полотнб; брезбнт alquitranar vt техн. смол йти, просмблю- вати; гудронувбти; просбчувати дьбгтем alquitrete тдіал. див. alcahuete alrededor 1. advнавкбло, довкругй; 2. трі окблиці; - de /ос. ргер. навкбло; un viaje - del mundo навколосвітня пбдорож; біля, приблйзно, блйзько; - de las nueve біля дев’ятої години; - de veinte pesos блйзько двадцятй néco
alrevesado adj Л. Ам. неЯсний, незрозумілий, заплутаний alrota /пбкля
alta /1. ¿льта (старовиннийіспанський танець)-, 2. вступ (повбрнення) на (військб- ву) службу; вступ (до організації, до партії)-, ser (causar) - вступйти на службу (військову 3. вйписка з лікбрні; вйписка на роббту; 4. заЯва влбді (про відкриття справи, підприємства); 5. спорт, вйпад; фінт (у фехтуванні); 6. сл. ббшта (у фортеці, церкві); 7. сл. вікнб; dar de -, dar el - вважбти здорбвим (придбтним до служби в брмії); вйписати з лікбрні; закрйти лікарняний; вважбти прййнятим (на роботу, в організацію); darse de - вступбти (до організації, до партії) altabaque m кбшик altabaquillo m бот. гречйха, гбрець altaico ^ алтбйський altamente adv надзвичбйно, вкрай, абсолютно
altamía /1. іст. чбша; мйска; 2. діал. глй- няна каструля altamisa їдив. artemisa altamuz тдіал. див. altramuz altana їсл. церква, храм altanado adjen. одружений altanar vi (-se) сл. повінчбтися altanería /1. див. altura 2; 2. висбкий політ птахів; 3. мисл. соколйне полювбння;
4. гбрдість, зарозумілість, гордовйтість; meterse en - розміркбвувати про висбкі матбрії, розумувбти
altanero adj 1. що вйсоко лггбє (про хижого птаха)-, 2. гбрдий, гордовйтий, зарозумілий altanez їіст. див. altanería 4 altano adj змінний (про вітер, що дме з моря на суходіл і навпаки) altar1 /771. BiBTáp, престбл (в католицькій церкві); - mayor гбловнйй престбл; 2. жер- тбвник; 3. завівтбрна прикрбса; 4. діал. nápa, наречбні; conducir (llevar) al - вес- тй до вівтаря, вестй під вінбць; el - у el trono релігія і монбрхія; poner a uno en un - звелйчувати, вихвалЯти altar2 гідіал. піднімбти, клбети (розміщувати) вгорі
altarero m людйна, що прикрашбє вівтарі (у дні релігійних свят) altaricón яс/височбзний, дужий altarreina їбот. деревій altavoz /77 гучномбвець, репродуктор; ди- нбмік
altea їбот. алтбя, проскурнЯк altear vt діал. піднімбти, надбудбвувати (стіну, -se височіти, підвйщуватися (про гору, пагорб)
alterabilidad /змінність, мінлйвість alterable ^'змінний, мінлйвий alteración /1. зміна; 2. погіршення (настрою, здоров’я)-, 3. неспбкій, тривбга, су- м’яттЯ; 4. порушення, недотрймання; - del orden público порушення громбдсь- кого порядку; 5. евбрка, супербчка; 6. муз. альтербція
alteradizo adj див. alterable alterado adj 1. розлбднаний, підірваний (проздоров’я)-, 2. діал. що відчуває cnpáry
42
aluvional
alterador adj А. що змінює; 2. що порушує (спокій, порядок3. що ncyé, спотвбрює alterar vt (vi) 1. змінюватися); спотвбрю- вати(ся); 2. погіршувати(ся), псувбти(ся) (про настрій, здоров'я); 3. хвилювбти(ся), турбувбтися); 4. злйти(ся), дратувбти(ся);
5. лякáти(cя); 6. порушувати(ся), не дотримуватися); - el orden público порушувати громадський порядок; -se діал. хотіти пити, відчувбти cnpáry alterativo adj що викликбє зміни, що змінює
altercación f, altercado m свбрка; супе- рбчка; сперечбння
altercador 1. adj сварливий; 2. m cnepe- чбльник
altercar vi сваритися; сперечбтися alternación /1. чергувбння, змінність; 2. пе- рестанбвка, зміна місця; 3. мат. альтер- нбція; диз’юнкція; 4. фіз. половйна циклу (коливанні півперіод; 5. лінгв. див. alternancia З
alternado adj див. alternativo alternador 1. ^змінний; 2. m фіз. альтер- HáTop, генер0тор змінного страму; - bifásico двофбзний генербтор alternancia f 1. чергувбння; 2. ел. півпе- ріод; зміна полюсів; 3. лінгв. альтернбція, чергувбння
alternar 1. vt чергувбти, змінювати; 2. мінЯти місцями, переставляти; 3. мат. переставляти (членипропорції)', 4. vi, -se чергу вбтися, змінюватися, змінювати (один одного)', 5. (соп) спілкувбтися), бу- вбти в товарйстві; 6. (соп) вступбти у зма- гбння; 7. сл. бути прййнятим до злодійської згрбї; 8. тавр, отрймувати звання ма- тадбра (про новачка) alternativa f А. чергувбння, зміна; змінність; 2. вйбір; альтернатйва; 3. тавр, це- рембнія посвЯчення в матадбри (новачка)', 4. дип. альтернбт alternativo adj 1. що чергується; 2. аль- тернатйвний
altern«o adj 1. див. alternativo; 2. бот. поперемінно розташбваний (про листя)',
3. ел. змінний; corriente -а змінний струм; 4. рігеом. протилбжний (про кути) alternomotor m ел. електродвигун .змінного страму
altero тЛ. Ам. купа, ropá alterón /77 діал. 1. пщвйщення; гбрбик; 2. див. altero
alteroso adj 1. іст. див. altivo; 2. мор. з висбкою надвбдною частйною; 3. діал. дуже ВИС0КИЙ
alteza f 1. див. altura 1, 3; 2. вблич, піднбсеність (думок, почуттів); 3. висб- кість; світлість (титулування)', 4. див. altitud 2
altibajar и/відчувбти постійні зміни altibajo /771. старовинний візерунчастий оксамйт; 2. іст. стриббк; 3. удбр звбрху вниз (у фехтуванні)', 4. рі нерівності ґрунту; виббїни; 5. раптбва зміна; ~s de la fortuna злйгодні
altilocuencia fA. красномбвство; 2. велемовність, пишномбвність altilocuente, altílocuo adj 1. красномбв- ний; 2. пишномбвний
altillano /77 Л. Ам., altillanura f див. altiplanicie
altillo /771. горб, nárop6; висотб; 2. антре- сбль; 3. Л. Ам. горйще; мансбрда altímetro 1. ао/альтиметрйчний; 2. m ав., топ. альтимбтр, висотомір altiplanicie f, altiplano m Л. Ам. плоскогір’я, платб
altisonancia /"пишномбвність (мови, стилю)
altisonante, altísono adj високомбвний, пишномбвний (про мову, стиль)
altitonante adjгромовйй, гучний altitono adj висбкого тбну, висбкий (про звук, голод)
altitud f 1. див. altura 1, 3; 2. висота (над рівнем моря)
altivecer* и/робити гбрдим (зарозумілим); -se загордйтися
altivez, altiveza /тбрдість, зарозумілість altivo adj 1. гбр^ий, зарозумілий; 2. висбкий, що височіє; 3. діал. неспокійний, нервбвий (про коня)
alt«o11. acjr висбкий, велйкий; 2. висбкий, висбкий на зріст, висбкого зрбсту; 3. вбрх- ній (про поверх 4. висбкий, підвйщений (про місцевість); 5. висбкий, підвйщений; -a frecuencia те.х., ел. висбка частотб; -а presión тех. висбкий тиск; -a tensión ел. висбка напруга; 6. висбкий, гучнйй (про звук, голос)', 7. вйщий; верхбвний; un - cargo висбкий пост; las -as partes contratantes дип. висбкі стброни, що домо- лЯються; 8. нaйкpáщий, вйщої Якості; 9. висбкий, піднбсений; благорбдний; 10. висбкий, дорогйй (про ціну)', 11. що здувся (про річку?)', 12. глиббкий; міцнйй; 13. важкий, складнйй; 14. важкйй, тяжкйй (про злочин)', -a traición держбвна зрбда;
15. пізній (про перехідні релігійні свята)',
16. пізній (про час доби); a las -as horas de la noche пізно вночі; Al. діал. корбткий (ПРО СуКНЮ)\ 18. /77BHCOTá, височинб, ви- шинб; 19. підвйщеністьь, горб; 20. пбверх (ібудинку); 21. муз. трубб, сурмб; 22. муз. контрбльто; 23. муз. альт; 24. Л. Ам. купа, стіс; 25. ріЛ. Ам. вбрхній пбверх (двоповерхового будинкуі)\ 26. adv гучно, гблос- но; 27. вйсоко; вгорі; de - a bajo іос. adv. звбрху вниз; звбрху донйзу; з головй до ніг; -a mar відкрйте мбре; -s у bajos нерівності ґрунту, виббїни; злйгодні; Іо - верх, вбрхня частина; нббо; відкрйте мбре; de tres -s (в поєднанні з деякими прикм.) надзвичайно, найвищою мірою; en - іос. adv. вйсоко; вгорі; вгбру; por - іос. adv. за протбкцією, по знайбмству; por todo lo - чудбво, першоклбсно; pasar por - опустйти; замбвчати
alto2 /77 зупйнка, відпочйнок; привбл; j -І стій! (команда)', і - ahí! стій!, зупинйсь! (окрик вартового); стій!, стривбй!; |- de ahí (de aquí)! геть звідси!, забирбйтеся!; dar el - давбти комбнду “стій” (про вартового)', забороняти; змушувати зупинятися; hacer (un) - робйти зупйнку (при- вбл); звертбти увбгу; задумуватися, за- мйслюватися
altocúmulos m рікупчбсті хмбри altoparlante тдив. altavoz altor тдив. altura 1
altozanero т діал. носйльник; вантбжник altozano т 1. пагорб (на рівнині)', 2. підвищене (відкрйте вітру) місце; 3. діал. пб- перть; 4. діал. обгорбджений майдбнчик пбред будйнком
altramuz т бот. люпйн, вбвчий біб altruismo m альтруїзм altruista 1. adj альтруїстйчний; 2. com. альтруїст, -ка
altura f 1. висотб, височинб, вишинб; - sobre el nivel del mar висотб над рівнем мбря; tomar (ganar) - ав. набирбти висоту; 2. зріст (людини, тварини)', 3. (рі) височинб, висотб; 4. д/вершйна горй (пб- горба); 5. благородство, вблич душі; піднбсеність; 6. астр. висотб, кут піднбсення (світила)', 7. висотб звуку; 8. мат. висотб; 9. д/нббо, небесб; - vivadel agua глибинб (річки)’, a la - de іос. ргер. відповідно, на рівні; estar a la - de las circunstancias діяти відповідно до обстбвин; a estas -s в цей час; на цей період; ponerse a la -de uno зрівнЯтися
alúa1 /рукавйця (для чищення коней)
alúa2 їдіал. ент. світлячбк
alubia f бот. квасбля
alucema їдив. alhucema
aluciar vt 1. полірувбти, лощйти; чйстити
до блйску; 2. затбчувати (бур)\ -se див.
acicalarse
aluciedad їіст. просвіта, освіта; культура alucinación fA. галюцинбція; 2. засліплення; потьмбрення (свідомості, розумуі) alucinado 1. ^'схильний до галюцинбцій;
2. /77 мрійник, фантазбр alucinar vt 1. викликбти галюцинбції; 2. спокушбти, зачарбвувати; обдурювати; -se 1. галюцинувбти; 2. обдурюватися, спокушбтися alucón тдив. autillo2 alud /771. сніговб лавйна, обвбл; 2. лавй- на, потік, мбса
aluda ґент. летюча (крилбта) мурбха aludir vt(a) 1. натякбти; 2. згбдувати, нази- вбти
aludo ^’широкопблий (про капелю^) alujar vtpian. див. abrillantar alumbrado11. яс^напідпйтку, захмелілий;
2. /77 вуличне освітлення alumbrado2 adjxiM. галунбвий alumbrador 1. я# освітлювальний; 2. m освітлювач
alumbralado тЛ. Ам. поріг (дверей) alumbramiento т 1. освітлення; 2. полб- ги; 3. засліплення, потьмбрення (розуму?) alumbrante т театр, освітлювач alumbrar1 1. vt освітлювати, осявбти; 2. повертбти зір; 3. освічувати; навчбти;
4. вивбдити ґрунтбві вбди на повбрхню;
5. сл. зацідйти (кому-н.)\ 6. відкидбти збмлю (від виноградної лози)', 7. Л. Ам. вихвалятися (грошима)', 8. Л. Ам. перевіряти на світло (яйця)’, 9. и/світйти; 10. нестй фбкед (в процесії, ході)', 11. (а) посвітйти (кому-н.)’, 12. порбджувати, нарбджувати; -se підпйти; захмеліти alumbrar2 vt клбсти в галунбвий рбзчин, галунити (тканинуі)
alumbre m хім. галун alumbrera Лшіунбва копбльня alámbrico, alumbrífero adj що містить галун, галунбвий (про руду?) alumbroso adj галунбвий alúmina їхім. бкис алюмінію, глинозбм aluminar vt іст. див. alumbrar11, З aluminio m алюміній
aluminita f хім. галунбвий кбмінь, алю- мінбт
alumnado /771. учні; 2. діал. шкбла, кблбдж alumno /771. Учень; los -s de la Universidad студбнти університбту; 2. виховб- нець
alunado adj А. божевільний; дйвний, дива- кувбтий; 2. непостійний, мінлйвий; 3. тухлий, протухлий (про сало) alunarado ^'плямйстий (прохуцобУ) alunarse 1. примісячйтися; 2. змінюватися, коливбтися (про величинуі); 3. проту- хбти, псувбтися (про сало)', 4. діал. гноїтися (про рану тварини) alunita їдив. aluminita alunizaje m примісячення alunizar и/примісячйтися alus /77 велйкий пблець (ноги) alusión /"нбтяк; - discreta тонкйй нбтяк; hacer - (а) натякнути на кого-що-н. alusivo adj що натякбє; що містить нбтяк alustrar vt 1. полірувбти, лощйти, навбди- ти глЯнець; 2. чйстити (взуття) aluvial adjгеол. наноснйй, алювібльний aluvión /і. пбвінь, потбп; 2. наплйв, скупчення, збіг (людей, подій)', 3. геол. алювій, нанбс; terreno de - наноснйй ґрунт; arena de - пливунй aluvional, aluvionario adj див. aluvial
43
aluzar
3aluzar vt Л. Л.' Ам. світити, освітлювати;
2. діал. просвічувати, перевіряти на світло Сяйця)
alvareque т див. albareque alveario т анат. збвнішній слуховйй прохід
álveo m русло річки alveolado adj бот. чарункбвий alveolar 1. adj лінгв. альвеолярний; 2. m архіт. npnxpáca у вигляді чарунок alveolo, alvéolo m 1. чарунка (бджолиних стільників); 2. анат. альвебла alverja, alverjana f 1. див. arveja; 2. Л. Ам. бот. горбх
alverjilla fдiaл. бот. духмйний горбшок alvino adj анат. черевний alvo m 1. живіт, чЄрево; 2. анат. мбтка; 3. вулик
alza 71. підвйщення цін; jugar al - грбти на підвйщення, спекулювбти на біржі; 2. військ, приціл; прицільна плбнка; 3. на- клбдка (на шевську колодку)] 4. зал. під- клбдка під шпблами; 5. непроникнйй збсув воріт шлюзу; 6. полігр. прилбджува- льний бркуш; 7. чарунка (вулика)] 8. діал. бльса (танець)
alzacuello m 1. брйжі (у вбранні духовних осіб)] 2. іст. стоячий комір alzada ЛІ. зріст конй; 2. діал. літнє високогірне пасовйще; 3. юр. апеляція, оскбр- ження
alzado 1. adj злісний (про банкрота);
2. оптбвий (про ціну); 3. Л. Ам. здичавілий (про домашніх тварин); 4. Л. Ам. зарозумілий, гордовитий, пихатий; 5. Л. Ам. бун- тівнйй, непокірний; 6. Л. Ам. грубий, неотесаний; 7. Л. Ам. забйтий; нерішучий; 8. m іст. грошові заощбдження; 9. діал. крадіжка; 10. архіт. вертикбльний рбзріз; 11. полігр. підбір, подіймбння (друкованих аркушів)
alzador 1. adj підіймбльний; підйбмний;
2. m брошурувбльний цех; 3. підбирбч, брошурувбльник; 4. Л. Ам. дбвга дерев’яна náBa
alzadora 7У7. Ам. нйня alzadura 71. див. alzamiento; 2. діал. с.-г. підняття nápy
alzafuelles com. 1. підлесник, облесник; 2. діал. йбеда; nniTKáp alzamiento m 1. підняття; підйбм, під- німбння; 2. зведення, спорудження (будівлі)] 3. полігр. підбір (друкованих аркушів)] 4. підвйщення цінй (на аукціоні); 5. посйлення, підвйщення (голосу); 6. пов- стбння, збколот; 7. звелйчування, вихвалення; 8. бранка, орбння землі; - de bienes юр. прихбвування майнб alzapaco /77гачбкз підхвбтом (для гардин, занавісок)
alzapelo adj діал. 1. полохлйвий (про півня)] 2. боязкйй, легкодухий alzapié m мисл. затяжне петлй, сильцЄ alzapiés m лбвочка (для ні/) alzaprima 71. вбжіль (для підняття вантажів)] підвбга, лом; 2. кобилка (в струнних інструментал); 3. іст. підніжка, підсічка alzaprimar vt 1. піднімбти за допомбгою вбжеля (підвбги, лбму); 2. збуджувати, надихбти
alzapuertas m актор на вихіднйх ролях слугй; статйст
alzar vt 1. піднімбти, стбвити (клбсти) вйще; - la bandera піднйти (постбвити) npánop; 2. стбвити, привбдити в стойче положення; 3. піднімбти, підбирбти; 4. піднімбти гблову, спрямувбти пбгляд вгб- ру; 5. прибирбти, усувбти (перешкоди)]
6. г споруджувати, звбдити (будівлі)] 7. збільшувати, мнбжити; підсйлювати; 8. піднімбти, підвйщувати (ціну)] 9. знімбти (облогу)] 10. карт, знімбти; 11. орЄти по
стерні; 12. буд. подавбти (розчин); 13. прибирбти, вивбзити з пбля (врожай)] 14. прибирбти, ховбти; 15. підвйщувати (голос)] 16. заснбвувати; 17. збирбти, стйгу- вати (податки)] 18. знімбти (заборону, покарання)] 19. вилучбти (з обігу)] 20. зве- лйчувати, вихваляти; 21. розорити; 22. полігр. підбирбти (друковані аркуш/)] ¡ alza! interja ну, давбйі, ворушй ногбмиї, веселіше! (для підохочення танцюючи)) alzarse 1. вставбти; 2. піднімбтися; 3. здіи- мбтися, підвйщуватися; 4. піднімбтися на боротьбу; ~ en rebelión (en armas) піднятися зі збрбєю в pyxáx; повстбти; 5. піднімбтися в ціні, дорбжчати; 6. оголб шувати себе банкрбтом (в шахрайських уіляУ)] 7. карт, вихбдити з гри, не дбвши Іншим можлйвості відігрбтися; 8. (соп) за- хбплювати, привлбснювати; 9. Л. Ам. тікбти, дичбвіти (про домашніх тварин)] 10. Л. Ам. загордйтися, занестйся; 11. юр. апелювати до вйщої інстбнції; 12. діал. напивбтися, п’яніти; 13. Л. Ам. KpácTH, привлбснювати
alzarropa m вішалка (для суконь)] jugar de (manejar) la ~ іст. BKpácTH бдяг alzo m діал. 1. крадіжка; 2. перембга (в бою півнів)
allá adv 1. тудй; de - звідти; más ~ (по)дблі; unos metros más ~ на дбкілька мбтрів дблі; mucho más ~ набагато дблі;
2. (означає менш визначене і більш далеке місце, ніж allí) там; - lejos там далеко; там вдалині; muy - дуже далеко; no tan ~ не так далеко; por ~ десь там; 3. тоді, в ті часй; - en tiempos lejanos в ті далекі часй; ~ por los años veinte ще в двадцяті рокй (в двадцятих poKáx); el más ~ той світ, загрббне життй; más - de іос. ргер. за, по той бік; hasta - чудбвий, хоч кудй (про речі і людей)] по muy ~ посе- рбдній, середній; no estar muy - noráHo ce6é почувбти; ~ veremos поббчимо, по- дйвимося, там вйдно буде; ~ se las componga (haya) хай викручується, як зуміє; так йому і треба
allamararse запблюватися (про душУ) allanabarrancos com. діал. оптиміст allanador 1. ¿q/вирівнюючий, зглбджую- чий; 2. /77 тех. рихтувбльний мблот allanadura f іст., allanamiento /77І. вирівнювання, зглбджування; 2. знесення, руйнувбння; 3. подолбння, усунення (труднощів)] 4. утихомйрення; 5. наліт, погрбм; - demorada юр. порушення не- дотбрканності житлб
allanar vt 1. вирівнювати, розрівнювати, зглбджувати; 2. знбсити, руйнувбти; зрівнювати з землбю; 3. долЄти, усувбти (труднощі)] 4. утихомирювати; 5. вривб- тися (у чужий судино/)] -se 1. обрушуватися, обвблюватися; 2. (а) примиритися; поступбтися
allanerarse діал. прикидбтися відвертим (простодушним)
allantarse діал. див. achantarse allega 71. (рі) роббта, спрбва; 2. р/оббв’язки allegadizo ^'доданий для кількості allegado 1. adj блйжній; близькйй; сусідній; 2. близькйй; споріднений, рідний;
3. прихйльний; що є сорбтником; 4. Л. Ам. див. agregado; 5. m рбдич, свояк; 6. прихильник, прибічник; соратник allegador 1. я# збирбючий; об’єднуючий;
2. госпорбрний, хазяйновйтий; 3. /77велй- кі граблі (для підбирання хліба на току);
4. коцюбб, кочергб
allegamiento m І. збирбння, збір; 2. іст. зббри; 3. іст. спорідненість; 4. іст. блйзь- кість; стикбння; 5. іст. злягбння allegancia, alleganza f іст. 1. див. allegamiento 3; 2. прибутті
allegar 1. і/ґзбирбти; з’єднувати; об’єднувати; 2. (vr) присувбти(ся); притуляти(ся), наближбти(ся); 3. згріббти (хлібна току)]
4. додавбти; 5. (~se) іст. злягбтися; 6. іст. просйти, добиватися; 7. иг(~se) іст. при- бувбти, приїжджбти; ~se схилятися (до думки)] приєднуватися
allegro /77 муз. anérpo allende 1. зс^звідти, з Іншого ббку; 2. крім того; 3. ргер за, з тогб ббку, з Іншого ббку; ~ los mares за мбрем; 4. окрім, крім allí adv 1. там; ~ lejos там вдалині; ~ arriba там вгорі; de - звідти; hacia - там, по той бік; por - десь там; 2. тудй; 3; тут, тоді, при цьбму; hasta ~ до тбго місця; дбти; чудбвий, надзвичбйний (про людей і речі)] ~ fue ella отут почалбся; ну, і пішлб! allomar vticr. проклинбти alloza ґдив. almendruco allozar /77 збрості дйкого мигдаля allozo /771. див. almendro; 2. бот. дйкий мигдбль
allulla fЛ. Ам. куп. здббне тісто з кукурудзяного бброшна
ama 71. господйня будйнку, головб родй- ни; - de casa хбтня господйня, домогос- подбрка; 2. господйня, влбсниця; 3. господйня, náHi; 4. еконбмка; - de llaves (de gobierno) домоправйтелька, ключниця;
5. (~ de cría, de leche) годувбльниця; ~ seca (de brazos) нйня; 6. виховбтелька; гувернбнтка
amabilidad ^люб’язність, привітність amable adj 1. гідний кохбння; 2. люб’язний, привітний; ласкбвий; ~ de genio добродушний; ~ en eltrato ввічливий amacena f 6oT. тернбслйв(а) (пліц) amaceno 1. adj терносливбвий; 2. бот. тернбслйв(а) (дерево) amacerado adj пшенйчний, вйщого ґатунку (про хліб)
amacigado adj мідно-червбний amacizar vti. Л. Ам. посйлювати, зміцнювати; 2. діал. запбвнювати, напбвнювати amacollar i//(~se) пускбти пбгони, гілкувб- тися
amachado adj мужній amachar гідіал. згріббти, збирбти в купу; ~se 1. діал. с.-г. переставбти плодоносити (про дерева)] 2. Л. Ам. упирбтися amachet(e)ar иґруббти (завдавбти удбрів) мачбте
amachinarse 1. Л. Ам.див. amancebarse;
2. діал. див. amedrentarse
amacho adj Л. Ам. чудбвий, відмінний; ~ tirador першоклбсний стрілець amachorrarse Л. Ам. ставбти безплідним amadamarse зніжитися, втрбтити мужність
amado 1. adj кохбний, любий; 2. m кохб- ний, любий
amador 1. ^'люблячий, закбханий; 2. m ^лбханий
amadrigar дбти притулок; пригріти; ~se 1 v ховатися в нору (про тварину); 2. усамітнюватися, не покбзуватися на люди amadrinadero m діал. стовп (для прив'язування тварин)
amadrinar иМ. з’єднувати упряжкою (двох коней, мулів)] 2. бути хрещеною мбтір’ю;
3. Л. Ам. привчбти табун йти за кобйлою;
4. мор. скріплювати, закріплювати (снасті)] ~se 1. захищбти одйн бдного, допома- гбти одйн бдному; 2. діал. звикбтичдо місця (про тварину
amadrugar vi діал. світбти amaestrable adj що піддається прирученню (дресирувбнню)
amaestradamente adv майстерно, вміло amaestrado adj 1. вмілий, майстерний, добрбтний; 2. дресирбваний; 3. вймушт- руваний
44
amarinar
amaestrador 1. adj щo приручіє, дресирує; що навчіє; 2. /лдресирувільник amaestramiento m 1. навчіння, виучка;
2. дресирувіння
amaestrar vt\. навчіти, вчити; 2. дресиру- віти; - un caballo об’їжджати конЯ; 3. муштрувіти, шкблити; 4. сл. підкбрювати, стримувати
amafiarse Л. Ам. змовлятися, вступіти в змбву
amagamiento т Л. Ам. вузькі і глиббка ущілина; розкблина
amaga«r 1. vt(vi) виявляти бажіння (ні- мір) зробити що-н.; 2. діал. ховіти; 3. vi насувітися, наближуватися; 4. загрбжу- вати; нависіти (про небезпеку, лихо)\ передвіщіти (небезпеку, бідУ)\ todo el día está ~ndo llover весь день збирієть- ся на дощ; 5. виявлятися (про симптоми хвороби)
amagarse сховітися, причаїтися amagatorio тдіал. хбванки (дитяча гра) amago m 1. загроза, погрбза; 2. озніка,
СИМПТ0М
ámago m 1. бджолиний клей; 2. відріза, огида
amagrecer* vi іст. худнути amagur m іхт. сардина amahuacas /лд/амауіки (індіанців Перу і Болівії)
amainar 1. vt мор. зарифляти (вітрила)',
2. гірн. витйгувати з шахт напбвнені діжки; 3. vi стихіти, слібшати (про вітер)',
4. (-se) вгамувітися, охолбнути, перегоріти; - (en) sus pretensiones стримати свої претбнзії
amaine m затихіння, осліблення amaitaco тдіал. другий снідінок amaitinar vt підстерігіти, вистіжувати; шпигувіти
amaizar vi діал. багатіти, ставіти замбжним amajadar 1. vt( vi) триміти худббу в загбні, влаштбваному на угіддях (для угноєння)',
2. и/знахбдитися в загбні (про худобу amalar vt3acr. завдавіти шкбди, шкбдити; -se іст. захвбрювати, погіно почувітися ¡amalayal іпіецЛ. Ам. хай йому грець! amalayar vtЛ. Ам. див. amalhayar amalearse діал. захвбрювати amalgama f 1. амальгіма; 2. поєдніння різнорідних речій {¡дій) amalgamación /амальгамувіння, амаль- гаміція
amalgamante adjлінгв. флективний amalgamar vt 1. хім. амальгамувіти; 2. змішувати (різнорідніречі)', -se 1. амаль- гамувітися 2. змішуватися (про різнорідні речі)
amalhayar \ЛЛ. Ам. пілко бажіти, жадіти amalignadura f діал. захвбрювання на злоЯкісну лихомінку
amalignarse діал. 1. дратувітися; сірди- тися, гніватися; 2. хворіти на злоЯкісну лихомініу
amallarsef заплутуватися в сітях (про
amallarse2 карт. 1. упускіти кірту; 2. вихб- дити з гри, не дівши партнірам можливості відігрітися
amamal тЛ. Ам. водбймище, басійн; ста- вбк
amamantamiento т годувіння груддю; - artificial штучне вигодбвування amamantar vt 1. вигодовувати, годувіти грудьми; 2. вигодбвувати; ростити, вихб- вувати
amanar vt іст. передбачіти amancay тдіал. бот. жбвтий нарцис amancebamiento m позашлюбний зв’я- збк, співмішкання
amancebarse співмбшкати пбза шлюбом amancilla їіст. плЯма ганьбй, безчбстя
amancillar vt 1. ганьбити (честь, ім’я)',
2. іст. спотвбрювати, псувіти; 3. іст. вик- ликіти жілість (співчуття)
amanear иґтринбжити (коня) amanec«er*1 1. vi cbít&tw, розвиднюватися, займітися (про зорю)', 2. прибувіти на світінку; зустріти рінок Іде-н.); 3. з’являтися на світінку; 4. виявлятися (про здібності, ознаки)', 5. vt освітлювати amanecer2 m світінок; al - /ос. adv. на світінку
amanecida f1. див. amanecer2; 2. Л. Ам.
рінній снідінок
amanerado adj 1. манірний; 2. вигідли- вий; 3. діал. привітний, ввічливий amaneramiento m 1. манірність; непри- рбдність; 2. вигідливість amanerar vt 1. робити манірним (непри- рбдним); 2. робити вигідливим; -se 1. ставіти манірним (неприрбдним); 2. ста- віти вигідливим
amanezca /77. Ам. див. amanecer2 amanezquero тЛ. Ам. людина без півних занЯть
amanguala f діал. домбвленість amangualarse діал. домовлятися, змов- лЯтися
amaniatar зв’язувати руки amanillar иґодягіти наручники amanojar иґзв’Язувати в пучки; -se Л. Ам. обіймати за тілію (в танці) amansador 1. adj що приручіє, приббр- кує; 2. m приббркувач; 3. примирйтель, миротвбрець; 4. Л. Ам. об'їждчик дйких кбней
amansamiento /771. приручення, приббр- кання; 2. утихомирення приббркання;
3. заспокбєння; 4. Л. Ам. обїжджіння дйких кбней
amansar vt\. приручіти, приббркувати;
2. утихомйрювати, приббркувати; 3. (vi, vt) пом’Якшувати(ся), заспокбювати(ся); -se 1. приручітися, ставіти ручнйм;
2. ставіти м’якйм (поступливим) amanse m Л. Ам. див. amansamiento amantar vt покривіти плащім (кбвдрою, плідом)
amante11. adj люблячий; - de la libertad
волелюбний; - de la paz миролюбний; 2. com. любйтель, -ка; 3. кохінець, -ка; 4. m р/закбхані
amante2 m мор. відтЯжка; трос amantecado тЛ. Ам. кул. молбчне морб- зиво
amanteniente adv рукбю, рукіми amantillado adj вкрйтий шарфбм (кбвдрою, попбною)
amantillo т мор. укбсина, топенінт, шкін- тель (вантажної стріли) amanuense com. 1. перепйсувач, -ка; 2. писар
amanzanamiento m Л. Ам. пбділ міста на квартіли
amanzanar vt Л. Ам. поділЯти місто на квартіли
amañar vt\. впрівно влаштбвувати, провертіти (справді)', хитрувіти; 2. навчити прийбмам (хйтрощів); -se 1. (amacárselas) пристосбвуватися; викручуватися, вивертітися; 2. (соп) пристосбвуватися; уживітися; 3. (а) призвичіїтися, набйти рУку; 4. Л. Ам. набувіти погіних ніхилів (звйчок); 5. діал. звикіти до місця, при- живітися
amaño m\. спрйтність, вйверткість; 2. (рі) хитрощі, прийоми; 3. ^/знаряддя, інстру- мінти
amapola f бот. 1. мак (польовий)-, 2. діал. мільва (різновид)
amapolarse 1. іст. рум’янитися, рум’янити облйччя; 2. червоніти від сброму, зашарітися
amapolo m іст. амапбло (вільнонайманий солдат за часів 1-ї іспанської республіки) amapuches m рі ріал. 1. рбчі, пожйтки; приліддя; 2. манірність amar иМ. любйти; - de corazón любйти всім сірцем; - a su patria любйти свою батьківщйну; 2. любйти, цінувіти; дорожйти; 3. бажіти, прігнути amáraco m бот. майорін amaraje m ав. посідка на вбду, привбд- нення
amaranto m бот. амарінт amarañar vt іст. плутати, збивіти з панте- лйку
amarar vi ав. здійснювати посідку (сідіти) на вбду, привбднюватися amarcigado adj діал. смаглЯвий amarchantarse Л. Ам. стіти постійним покупцбм магазйну amarescente а^гіркувітий amarete m кул. мигдільне пічиво amargado adj 1. засмучений, прйкро вріжений; 2. розчарбваний в житті; що став жорстбким; 3. похмурий, понурий amargaleja f бот. тірен (плід) amargamente adv 1. гірко, сумно; 2. з обрізок), з гіркотбю
amargar 1. w'(-se) гірчйти, віддавіти гіркотбю; 2. надавіти гіркбго смаку, робй- ти гіркйм; 3. засмачувати, завдавіти бб- лю; -se засмачуватися, журйтися amargazón m іст. див. amargor amarg«o 1. adj 1. гіркйй; - al gusto (de sabor) гіркйй на смак; tengo la boca -а в міне гірчйть у рбті; 2. прйкрий, неприбм- ний; важкйй; гіркйй; censura -а} reproche - гіркйй дбкір; verdad -а гіркі прівда;
3. важкйй, сувбрий (про характер)’, 4. пригнічений; me quedé muy - мені булб дуже ббляче (прйкро); 5. m див. amargor 1; 6. мигдільне тістечко; 7. мигдільний лікір;
8. срарм. настій гіркбтй; 9. Л. Ам. лікір, горілка, настбяні на лимбнних (апельсинових) кірках; 10.діал. гіркі міте amargón m бот. кульбіба
amargor m 1. гіркбті, гіркйй смак; 2. гіркоті, прйкрість; душівний біль; quitarse el - de la boca отрймати біжане, взЯти своб
amargoso 1. adj див. amargo 1; 2. m бот. горобйна (дерево)
amarguear vi 1. завдавіти постійних прйкрощів; 2. діал. пйти гіркйй міте amarguillo тдив. amargo 2,2 amargujear viзлігка гірчйти amargura їдив. amargor amaricado adj, amariconado adj див. afeminado
amarilidáceas f рі бот. лілійні amarilis m бот. амарйліс amarilla /"золоті унція (іспанська монета XVі і—ХІХ ст., вартістю у 80 песет) amarillazo adj блЯкло-жбвтий amarillear 1. vi віддавіти жовтизнбю;
2. жовтіти, ставіти жбвтим; 3. бліднути;
4. и/фарбу віти у жбвтий кблір amarillecer* vi див. amarillear 2 amarillejo adj 1. dim. ote amarillo; 2. див. amarillento
amarillento ¿q/жовтувітий amarilleo m пожовтіння amarillez, amarilleza f іст. жовтизні; блідість
amarilUo 1. яфкбвтий; cara -а бліді (жбв- те) облйччя; 2. /лжовтизні; жбвтий кблір;
3. жбвта фірба; 4. ент. сплЯчка (хвороба шовковичних черв’яків)', 5. Л. Ам. золотйй годйнник;6. діал. стйглий банін amarilloso adjЛ. Ам. див. amarillento amarinado ¿q/звйклий до мбря amarinar vt 1. кул. маринувіти (риб^)\
2. мор. набиріти екіпіж судна
45
amaritud
amaritud їдив. amargor ч amarizar viЛ. Ам. див. amarar amaro1 m бот. шЯвлія MycKáTHa amaro2 adj іст. див. amargo 1 amaromar \Пдив. amarrar amarra Л1. мартингЯл (в кінській збруї)] 2. мор. швартбв, трос, KaHáT; soltar las -s віддЯти кінці; 3. діал. див. amarradura; 4. діал. підв’язування виногрЯдної лози після обрізЯння; 5. діал. вузол; 6. д/зв’язки, протекція; tener buenas -s мЯти зв’язки; echar a uno la ~ одружувати; echarse la - зв’язЯти ce6é по рукЯх і Horáx amarradera fJl. Ам. 1. мотузбк, мотузка;
2. див. amarradura
amarradero m 1. стовп, кільцЯ {для прив’язії; 2. мор. причЯл amarradijo тдіал. \.див. amarradura; 2. заплутаний в^зол
amarrado adj 1. сл. що дббре завчйв (за- зубрйв) урбк; 2. з впливбвими зв’язкЯми;
3. Л. Ам. скупйй, скнЯрий; 4. діал. скутий в рухах, незгрЯбний, неповороткйй; 5. не- заповзЯтливий, неспрйтний (у справам
6. діал. сувбрий, похмурий (про ооличчяу,
7. Л. Ам. жалюгідний, нікчЯмний amarradura f 1. прив’язування; зав'язування, зв’язування; 2. мор. швартувЯння 3. мор. виток (троса)
amarrar і/Н. прив’язувати; прикріплювати; -aun tronco прив’язувати до дЯрева;
2. мор. швартувЯти, пришвартбвувати, причЯлювати; 3. в’язЯти (снопи)', 4. підта- сбвувати (картй)\ 5. вЯбити; зачарбру- вати; 6. Л. Ам. з’єднувати, скріплювати; 7. Л. Ам. дббре підготувЯти (справу 8. діал. домовлятися, змовлЯтися; amarrársela Л. Ам. напиватися
amarre m 1. див. amarradura; 2. шахрЯй- ство (угріу, підтасбвування карт; 3. Л. Ам. скріпи, ґвинтй
amarrete adjЛ. Ам. скупйй, скнЯрий amarrido adj іст. засмучений, пригнічений amarro m 1. див. amarra; 2. Л. Ам. згбрток, пЯчка, зв’Язка amarrón m сл. зубрйло amarroso adj діал. терпкйй, в’Яжучий amartelado ¿¿#‘закбханий Amartelamiento m галантербйність, кур- туЯзність; догоджЯння, слугувЯння (дамі) amartelar vt 1. залицЯтися, впадЯти; стра- ждЯти, сбхнути (за ким-н.)\ 2. мучити рЯв- нощами, терзЯти; -se закбхуватися amaitinar vt 1. кувЯти; бйти мблотом; 2. звбдити (куроіі)
amarulencia /гіркотЯ, прикрість amasadera /1. діжЯ; тістомісйлка; 2. діал. лотбк (для будівельного розчинУ) amasado adj діал. 1. м’ясйстий (про фрук- ти)\ 2. товстйй (про людину) amasador m 1. місйльник (тіста)’, 2. пбкар amasadura rt. замішування (тіста, будівельного розчинУ)\ 2. тісто amasamiento m 1. див. amasadura 1; 2. ма- сЯж
amasandería f діал. невелйка пекЯрня; булочна
amasandero тдіал. див. amasador amasar1 vt\. місйти, замішувати ( тісто)', 2. сполучЯти, змішувати, мішЯти; 3. влаштб- вувати (справи)', 4. мед. масажувЯти amasar2 гідіал. складЯти, збирЯти; - una fortuna розбагатіти amasia /кохЯнка, співмЯшканка amasiato m Л. Ам. позашлюбний зв’язбк, співмЯшкання
amasijo m 1. тісто; 2. буд. будівЯльний рбзчин; 3. замішування; 4. Л. Ам. пекЯрня;
5. прЯця, роббта, спрЯва; 6. плутанйна; мішанйна; клубок (ідей, понять); 7. змбва, інтрйга; andar en el - бути у змбві; Ь.діал. пшенйчний хліб
amatar vt\. іст. вбивЯти; 2. діал. натирЯти (про збрую)
amate m бот. амЯте (мексиканська смоковниця)
amateur m діал. любйтель, непрофесіо- нЯл (в мистецтві, спорті) amatista f мін. аметйст; - oriental фіолЯ- товий корунд
amatorUo adj 1. люббвний; poesía -а люббвна лірика, вірші про кохЯння; 2. що збуджує кохЯння
amaurosis f мед. пбвна сліпотЯ amayorazgar vt об’бднувати володіння, перетвбрювати на майорЯт amazacotado adj А. важкйй, грубо зрббле- ний; 2. незгрЯбний; негармонійний, не- грацібзний (про витвір мистецтва); важкйй, заплутаний, переобтяжений детЯля- ми (про літературний твір) amazona /і. амазбнка (наїзниця)', 2. ама- збнка (сукня цля верхової їзди); 3. смілй- ва (бойовЯ) жінка; воЯчка amazónico, amazonio ¿q/амазбнський ambages m pi недомбвки, нЯтяки; hablar sin - говорйти відвбрто ámbar m бурштйн, янтЯр; - negro агЯт, чбрний бурштйн; - gris фарм. сіра (за- пашнЯ) Ямбра
ambarar vt іст. душйти Ямброю, надавЯти зЯпаху Ямбри
ambareado adj діал. 1. надушений Ямброю; що мЯє зЯпах (смак) Ямбри; 2. каш- тЯновий (про волосся) ambarina їдив. algalia З ambarino ¿¿^‘бурштйновий, янтЯрний ambicano тдіал. знЯхар ambiciar vticT. див. ambicionar ambición f 1. честолюбство, пихЯтість; - de poder владолюбство; 2. самолюбство; амбіція; 3. обжЯрливість, ненажЯрливість ambicionar vt пЯлко бажЯти, жадЯти; домагЯтися, добивЯтися ambicioso 1. ¿¿^честолюбний, пихЯтий; 2. що пЯлко бажЯє, прЯгне; 3. самолюбний;
4. ненажЯрливий; 5. бот. в’юнкйй; 6. m честолюбець, пихЯта людйна; кар’єрйст;
7. ненажбра
ambidextro, ambidiestro adj що однЯково володіє прЯвою і лівою рукбю ambiental adj пов’язаний з навкблишнім отбченням (з навкблишніми умбвами); обумбвлений пЯвними обстЯвинами ambientar vt 1. відтвбрювати обстанбвку (події) (літературного твору); 2. стЯвити в пЯвні умбви, готувЯти обстанбвку; 3. ввб- дити в отбчення, знайбмити з обстанбв- кою; -se звйкнути до обстанбвки, освбї- тися
ambiente 1. ¿¿^‘отбчуючий; 2. /латмосфЯ- ра, повітря; 2. середбвище, отбчення; об- станбвка; - biológico біологічне середбвище; - histórico (político) історйчна (по- літйчна) обстанбвка; medio - (навкблиш- нє) середбвище; 3. /ціал. кімнЯта, приміщення; 4. жив. повітряна перспектйва;
5. суспільна думка; відгук; hacer buen (mal) - para uno створйти гЯрне (погЯне) врЯження про кого-н., зробити кому-н. гЯрну (погЯну) реклЯму; - muy cargado задуха, духотЯ, спЯрте повітря; непри- рбдна атмосфбра
ambigú m 1. вечбря; 2. буфЯт (в театрі) ambigüedád /двознЯчність ambiguo adj 1. двознЯчний; 2. неЯсний, нечіткйй; 3. лінгв. обопільний (про грам.
рід)
ambilado тЛ.діал. жувЯльний тютюн; 2. Л. Ам. підкаблучник, ганчірка (про чоловіка);
3. діал. біднЯк; жебрЯк ambilateral ¿¿^‘двосторбнній ambilátero adj двосторбнній; що розгля- дЯється з двох тбчок збру
ambir(e) т 1. Л. Ам. настій тютюну; 2. діал. нікотйновий наліт (на пальцях, люльці) ámbito /77 1. округа, окблиця; 2. пбвний прбстір; пбле дії; ббласть, сфбра; 3. середбвище, отбчення; el - internacional між- нарбдне отбчення
ambivalencia f подвійність; суперЯчли- вість, супербчність
ambivalente ¿с/подвійний; суперЯчливий amblador adj. caballo - інохбдець ambladura f(paso de -) інохідь amblar vi йти інохіддю ambleo /771. велйка восковЯ свічка; 2. свічник, канделябр
ambligonio adj геом. тупокутний ambo тдіал. пЯра (костюмі) ambón /77 церк. амвбн ambos ¿q/p/обйдва, той та інший; - a dos обйдва
ambrina їбот. лободЯ ambrolla їіст. плутанйна ambrollar vticT. плутати, заплутувати л ambrosia, ambrosía rt. міф. амбрбзія, їжа богів; 2. бот. амбрбзія ambucia їдіал. ненажЯрливість ambuciento adj діал. ненажЯрливий ambuesta ЛкмЯня
ambulación /бродяжництво, бурлакувЯн- ня
ambulacro /77алЯя, бульвЯр ambulancia /1. (польовйй) шпитЯль, лаза- рЯт; 2. нбші (санітарні)', 3. зЯсіб санітЯрно- го трЯнспорту, машйна (карЯта) швидкбї допомбги; - deasistencia publica, - automóvil машйна швидкбї допомбги, швидкЯ допомбга
ambulanciero m санітЯр (польового шпиталю)
ambulante adj 1. мандрівнйй, бродЯчий; músico - мандрівний музикЯнт; vendedor - вуличний продавЯць, рознбщик; 2. пересувнйй, нестаціонЯрний; hospital - похіднйй (польовйй) шпитЯль; cine - кінопересувка; 3. див. ambulativo; vida - бродЯче життЯ
ambulativo adj схйльний до бродяжництва, що ведЯ бродЯче життЯ; бродяжницький
ambulatorio 1. adj що слугує для ходьбй; órganos -s бргани руху; 2. мед. амбула- тбрний; 3. /77 амбулатбрія ambustión rt. мед. припікЯння; 2. бпік; 3. Л. Ам. спЯлювання, згорЯння, горіння ameba їзоол. амЯба
amechar vt\. вставляти ґніт; 2. шпигувЯти (свинячим салом) amedrantar vt див. amedrentar amedrentador ¿¿^‘жахлйвий, страшнйй amedrentamiento m залякування amedrentar vt викликЯти страх (жах); ля- кЯти, страхЯти; залякувати; -se лякЯтися, страшйтися
amedrento m страх, жах amelar* и/принбсити мед (про бджіл) amelcochado adj 1. липкий, клейкйй (як мед)', 2. діал. ласкЯвий, ніжний; солбдкий; солодкувЯтий; 3. Л. Ам. золотйстий; 4. Перу манірний
amelcochar гіЛ. Ам. згущувати; додавЯти медбву мЯсу^ (до солодкої страви)', -se
1. Л. Ам. густіти; 2. Л. Ам. виражЯти удЯ- ване задовблення; 3. розчулюватися, тЯнути, мліти; 4. діал. закбхуватися amelga /борознЯ
amelgado 1. ¿¿^‘нерівний (про сходи)', 2. m діал. див. amojonamiento 1 amelgar иРІ. борознйти, провбдити бороз-’ ну; 2. діал. див. amojonar amelocotonado adjсхбжий на пЯрсик amelonado adj\. диньоподібний; 2. дурну- вЯтий, обмЯжений
amelonarse сл. закохЯтися, втелющитися
amoladura
amellar і/ідіал. 1. робити зазублини; 2. зав- давбти збитків (втрат) amén11. рагінсиіа(т) 1. рел. амінь; 2. хай буде такі; decir (a todo) ~ збвждй погбд- жуватися; AaBáin свою згбду (на все); 2. /77 закінчення, завбршення, завершбльні словб; en un decir ~ миттбво, вмить; миттю; levarle a uno el - діал. підтбкувати (підспівувати)
amén2 adv. - de loe. prep. 1. за вйнятком, виключбючи; 2. окрім, пбнад amenaza /загрбза, погрбза; -s vanas по- рбжні погрбзи; bajo la - de під загрбзою чого-н.; proferir -s погрбжувати, залякувати
amenazador, amenazante adj загрбзли- вий
amenaz«ar vt 1. загрбжувати, погрбжувати; - de muerte погрбжувати ембртю; 2. (vi) загрбжувати, погрбжувати; висіти над ким-н. (про майбутню бдУ)] ~а (la) lluvia, está ~ando (con) llover збирбється на дощ, буде дощ; 3. іст. гнбти худббу amencia ficr. запбморочення, очманіння, божевілля
amenguamiento /771. змбншення, зниження; спад; 2. ганьбб, неслбва amenguar иМ. зменшувати; знижувати;
2. ганьбйти, HecnáBHTH amenidad /1. принбдність; npnBá6nnBicTb, чарівність (природи, пейзажjk); la ~ del clima de Galicia чарівність клімату Галісії;
2. привітність, люб'язність; чарівливість;
3. захбпливість, дієвість, заббвність (розмови)
amenito adv діал. тбчно, абсолютно вірно, ебме так
amenizar vt 1. робйти привббливим (при- бмним); 2. пoжвáвлювaти, робйти захбп- люючим (розмова, розповідь) ameno adj 1. чарівний, привббливий, ча- рівлйвий (про пейзаж)] 2. привітний, люб’язний, чарівлйвий; 3. прибмний, що принбсить задовблення; 4. захбпливий, дієвий, зaбáвний amenorrea / мед. аменорбя amenoso adj заст. див. ameno amentácea 1. adj бот. сербжчатий; 2.: -as /р/сережчбті
amentar* vt зв’язувати (стЯгувати) шкіря- нйм рбменем amento /77 бот. сербжка amerar ^змішувати (рідини)] -se відволб- жуватися, просбчуватися волбгою; змб- чуватися, зволбжуватися (про ґрунт) amercearse, amercendearse іст. співчувбти amerengado adj 1. солодкувбтий, нудбт- ний; 2. порбжній, лeгкoвáжний, беззміс- тбвний (про художній твір) americana f 1. піджбк; 2. хабанбра (тане- ць)] 3. сбдова (прохолодний напій)] А. діал. нбпад (кидбк) ззбду (зі спинй) americanismo m 1. лінгв. американізм; 2. преклоніння пбред всім америкбнським americanista 1. ^‘американістський; 2. com. американіст, -ка americanización f американізбція americanizar vt американізувбти; -se американізувбтися; пристосбвуватися до америкбнського спбсобу життя americano, -а 1. aq/америкбнський; 2. /77, f америкбнець, -ка; 3. діал. іспбнець, що розбагатів в Амбриді; calendario - настінний календбр americio тхім. амерйцій amerindio, amerindo 1. adj індібнський, щб стбсується індійців Амбрики; 2. т америкбнський індібнець amerismo т цілісність, неподільність ameritado adj 1. Л. Ам. гідний повбги, повбжний, шанбвний; 2. діал. згбданий, нбзваний
ameritar 1. viЛ. Ам. заслугбвувати, бути гідним (іпошани); 2. vt Л. Ам. виявлЯти повбгу (шбну)
amesquite т бот. мексикбнська смокбв- ниця
amestizado adjЛ. Ам. схбжий на метйса amestizarse Л. Ам. стбти схбжим на метйса
ametalado adj 1. схбжий на метбл; 2. ме- талбвий; дзвінкйй і різкйй (про звуґ) ametalar vt 1. див. alear2; 2. змішувати (різнорідні речі)
ametista / ametisto m іст. див. amatista ametrallador 1. ^кулембтний; fusil - руч- нйй кулембт, aBTOMáT; 2. m кулембтник ametralladora /кулембт; - antiaérea зенітний кулембт; - pesada станкбвий кулембт
ametrallar vt обстрілювати з кулембта, вестй вогбнь з кулембта ametría /1. невідповідність; несиметрйч- ність; 2. ббзлад; плутанйна amezquindarse засумувбти amia fixr. акула (різновид) amianta f іст., amianto m мін. азббет, гірський льон amiba їдив. ameba
amibiásico adj амббний; disentería -a амббна дизентерія amibo m див. ameba amiboideo adj амебоподібний amicho, amichu adjЛ. Ам. зрбщений (про фрукгй)
amida fx/'м. амід amiésgado m іст. бот. сунйця amiga f 1. пбдруга; прйятелька; 2. вчителька жінбчої шкбли; 3. жінбча шкбла; 4. кохбнка, співмбшканка; - de noche Л. Ам. бот. індібнський жасмйн amigabilidad /дружелюбність amigable adj 1. дружній; доброзйчливий; полюббвний; 2. що узгбджується, згідний; відповідний
amigacho /77друг-прйятель, дружбк amigar vt\. робйти друзями; зблйжувати;
2. мирйти, примирЯти; -se 1. ставбти друзями; подружитися; 2. мирйтися; 3. див. amancebarse amigazo m друзЯка
amígdala f анат. мигдалеподібна зблоза, мигдблина
amigdaláceo бот. 1. adj мигдблевий; 2.; -as /V/мигдблеві amigdalitis їмед. тонзиліт amigo 1. я# дружній; una potencia -а дружня держбва; 2. дружній, прйятельсь- кий; tono - дружній тон; 3. сприятливий, доброзйчливий; прихйльний; ocasión -а сприятливий вйпадок; 4. m друг, прйяте- ль; - de infancia друг дитйнства; - de casa друг дбму; 5. любйтель, прихйльник; - del arte шанувбльник мистбцтва; - de chistes гострослів, дотбпник, жартівнйк;
6. прихйльник, прибічник; 7. кохбнець; - del asa, - íntimo, - de gancho y rancho Л. Ам. задушбвний (близький, нерозлучний) друг; - desaludo далбкий знайбмий; - depelillo, - de taza de vino корйеливий друг; - de sí mismo егоїст; - detodos проста душб; como -s по-дружньому amiguero ¿¿#товарйський, компанійський amiláceo adj крохмблистий, що містить крохмбль
amilanado adj\. схбжий на шуліку; 2. боягузливий, малодушний amilanar vt наганЯти страх (жах); настрб- шувати; тримбти в страху; -se боЯтися, лякбтися; виявлЯти легкодухість amílico /77 горілка, винб (низької якості) amillarar vt оцінювати (опйсувати) землеволодіння, внбсити до зембльного кадастру
amillonado adj дуже багбтий, що володіє мільйбнними стбтками amillonar vt\. нажйти мільйбни; 2. стбти мільйонбром amina їхім. амін aminoácido m хім. амінокислотб aminoración f змбншення, скорбчення;
Йвбння
югаг vt змбншувати, скорбчувати, збавлЯти
amiscle /77 Л.Ам. зоол. морськйй лев amisión ficr. втрбта
amistad /1. дружба, прихйльність; contraer (trabar) - подружйтися, зав’язбти дружбу; cultivar la - підтрймувати дружні стосунки, дружйти; vivir en buena - жйти в дружбі (в злагоді)] romper (quebrar) las -es розірвбти дружні стосунки, посварй- тися; pacto de - дбговір про дружбу; 2. див. amancebamiento; 3. люб’язність, лбека; пбслуга; 4.рі зв’язки, знайбметва;
5. іст. співдружність, соїЬз; 6. іст. бажбн- ня, охбта; - de yerno непрйязнь; hacer las -es помирйтися, примирйтися amistanza їіст. див. amistad amistar vt\. зблйжувати, робйти друзями;
2. мирйти, примирЯти; -se 1. подружйтися; 2. мирйтися; 3. вступбти в люббв- ний зв’язбк
amistoso adj дружній; товарйський; trato - дружнє стбвлення; encuentro - спорт. товарйська зустріч amito /77 церк. накйдка amnesia їмед. амнезія, втрбта пбм’яті amnícola adjdion. що вбдиться по берегбх річбк
amnistía /амністія
amnistiar vt амністувбти, звільняти за амністією
ато /771. головб дбму (сім'ї); 2. госпбдар, влбеник; 3. госпбдар, пан; 4. управляючий, стбрший наглядбч; 5. іст. виховб- тель; el Amo grande Л. Ам. бог; Nuestro Ато діал. рел. святб причбстя; ser el - del baile діал.] ser el - del cotarro грбти пбршу скрипку (в якій-н. справі) amoblar* \гідив. amueblar amodorrado adj див. amodorrido amodorramiento m 1. сонливість, дрімб- та; сплЯчка; 2. стан отупіння (заціпеніння) amodorrar, amodorrecer* и/навівбти сон; викликбти сонлйвість; усиплЯти; -se впа- дбти в забуттЯ, забутися сном; задрімбти amodorrido зо/сонлйвий, ебнний amohecer* vt вкривбти цвіллю; -se вкри- вбтися цвіллю, пліснявіти amohinar vtсбрдити, дратувбти; -se сбр- дитися, дратувбтися
amohosar \АЛ. Ам. вкривбти цвіллю; -se вкривбтися цвіллю, пліснявіти amojamado adj гурт] сухорлявий amojamamiento /77худинб, худорбб amojamar і/ґкоптйти (тунців)] -se худнути amojonamiento m 1. розмежувбння; розставляння віх; 2. межові знбки; межові стовпй
amojonar і/ґрозмежбвувати; стбвити віхи, провішувати
amoladera /1. точйльний кбмінь, точйло;
2. шліфувбльний круг; 3. Л. Ам. втбмле- ність, втбма
amoladero adj 1. точйльний; piedra -а точйльний кбмінь; 2. шліфувбльний amolado 1. adj діал. настирливий, надокучливий, набрйдливий; 2. потерпілий, постраждблий; 3. m діал. куля для кбглів (з плоду пальми коросо) amolador 1. adj набрйдливий, надокучливий; утбмливий; 2. m точйльник; 3. точйльний кбмінь, бруебк amoladura /1. затбчування; 2. шліфувбн- ня; 3. рі пил, порошбк (від точильного
47
amolar
З каменя) ] 4. надокучливість, набридливість, настирливість
amolar* 1. і/ґточйти, затбчувати; 2. шліфу- b¿th; 3. набри^Яти, надокучЯти; 4. ^/худнути; -se терпіти, перемастися amoldador 1. adj формуючий, форму- вáльний; 2. т формувальник amoldamiento /77формувЯння, відливЯння amoldar vt 1. фopмyвáти, відливЯти у фбрму; 2. надавЯти фбрми; 3. (а) приганяти; підганйти (за формою); 4. форму- вЯти, вихбвувати (характер)] 5. (а) при- стосбвувати; -se 1. формувЯтися; 2. при- ймЯти фбрму; 3. формувЯтися, складЯ- тися (про характер)] 4. пристосбвуватися amolelar vtcn. цінувЯти, поважЯти amollar 1. vi відступЯти(ся), пасувЯти, задкувЯти; 2. упускЯти кЯрту (в rp/Y 3. vt (vi) мор. попускЯти (снасть, канат) amonarse напивЯтися, набирЯтися amondongado ^'огрЯдний, пухкий amonedación /жарбувЯння монЯт amonedado adj 1. металЯвий (про гроші)]
2. багЯтий, грошовйй amonedar иґкарбувЯти (монети) amonestación adj 1. поперЯдження, за- стерЯження; повчЯння, порЯда; 2. заувЯ- ження, бсуд; догЯна; 3. сповіщення, по- відбмлення; 4. церк. оголбшення (про майбутній шлюб)] correr las amonestaciones робйти оголбшення (про майбутній шлюб)] 5. юр. поперЯдження судді; вйклик до с^ду
amonestamiento m див. amonestación amonestar vtA. попереджЯти, застерігЯти; наставлЯти; давЯти вказівку; 2. журити, дорікЯти, докорЯти; робйти заувЯження (поперЯдження), винбсити догЯну; 3. спо- віщЯти, повідомляти; 4. церк. робйти оголбшення (про майбутній шлюб)] -se церк. бути оголбшеним сЯред осіб, що одружуються
amonguillarse діал. 1. бути розбйтим па- ралічЯм; 2. див. amedrentarse amoniacado, amoniacal adjхім. аміЯчний amoniaco, amoníaco хім. 1. ¿¿^‘аміЯчний;
2. аміЯк
amónico adj хім. аміЯчний amonio m хім. амбній amonita íxím. амоніт
amontar 1. vt примушувати тікЯти; 2. vi (-se) тікЯти в ліс; -se діал. перетвбрюва- тися на ліс, заростЯти дерЯвами amontonadamente adv скбпом, рЯзом; купою
amontonamiento /ннагромЯдження; скупчення
amontonar vt\. нагромЯджувати; навЯлю- вати купою, насипЯти горою; 2. збирЯти, складЯти; -se 1. нагромЯджуватися; на- копйчуватися; 2. товпйтися, юрбйтися, скупчуватися, тіснйтися; 3. гніватися, лю- тувЯти, злйтися (без приводі)] 4. див. amancebarse; 5. Л. Ам. групувЯтися (для нападу
amor m 1. люббв, кохЯння; - a la patria люббв до батьківщйни; - filial сйнова люббв; - materno (paterno) матерйнська (батьківська) люббв; tener (sentir) - а (por) uno любйти кого-н.; - propio самолюбство; соп - з люббв’ю, люббвно; 2. люббв, прихйльність; вЯблення, прЯгнен- ня; - a (de) la libertad люббв до своббди, волелюбність; 3. люббв, прйстрасть; entrar en -es (соп) закохЯтися; 4. м’Якість, терпймість, поблЯжливість; 5. (у складі звертання) кохЯний, любий; 6. дбзвіл; згбда; 7. люббвний зв’язбк; 8. предмЯт кохЯння; 9. ніжність; 10. іст. угбда, домбв- леність; - de hortelano реп’Ях; al - del agua за течіЯю; як Бог на душу покладЯ; al - de la lumbre (del fuego) біля вбгника;
con (de) mil -es з превеликим задовб- ленням, охбче; від всьогб сЯрця; en - у compañía в злЯгоді; por - al arte іос. adv. з люббві до мистЯцтва; безкорйсливо; por - de іос. ргер. чЯрез що-н.; hacer el - залицЯтися, впадЯти; займЯтися кохЯн- ням, крутйти кохЯння; tratar -es мЯти люббвний зв’язбк; - con - se paga борг трЯба повертЯти
amoragar и/коптйти (рибу на вогнищі) amoral яс#аморЯльний amoralidad f аморЯльність amoratado adj 1. фіолЯтовий, бузкбвий, лілбвий; 2. мертвбтно блідий, синювЯтий (про обличчя)] 3. посйнілий (про забите місце)
amoratarse ставЯти фіолЯтовим (бузкб- вим)
amorcillo m 1. dim. de amor; 2. купідбн, амур
amordazar vt\. затикЯти рот клЯпом; 2. не давЯти говорйти; затикЯти рот; 3. іст. ганьбйти, чорнйти
amorfía /'амбрфність; безфбрмність amórfico adj див. amorfo amorfismo m див. amorfía amorfo яс^амбрфний; безфбрмний amoricones /77/?/знЯки кохЯння; люббвні залицЯння
amorío /771. (pt) закбханість, захбплення;
2. іст. дружба
amoriscado adj схбжий на морйска amormado афсвбрий на сап (про тварину amorochado adj 1. діал. затверділий, вй- сохлий; 2. діал. зрбщений (про фрукти) amoros«o adj 1. люблячий, закбханий; ласкЯвий, ніжний; mirada -а закбханий пбгляд; padre - люблячий бЯтько; 2. люббвний; carta -а люббвний лист; declaración -а освідчення в кохЯнні; 3. м’який, піддЯтливий; що піддаЯться обрббці; 4. м’якйй, теплйй (про погоду amorrar vi\. (-se) опускЯти (нахилЯти) гб- лову (для пиття)] 2. (-se) дутися; супитися; 3. мор. заривЯтися нбсом; пірнЯти (про судно)
amorriñarse діал. слЯбнути, хиріти amorronar vt мор. піднімати згбрнутий прЯпор (як сигнал про допомогу amorrongarse діал. 1. засинЯти на рукЯх (продитину] 2. див. amedrentarse amortajar1 vñ. одягЯти сЯван (на небіжчика)] 2. загортЯти; прикривЯти amortajar і/ґвставлЯти (дерев’яну деталь в паз, в гніздо)
amortar vt іст. див. amortiguar amortecer* vt, vi див. amortiguar; -se не-
притбмніти, втрачЯти свідбмість amortecimiento m глиббка непритбм- ність, непритбмний стан, зомління amortiguación fдив. amortiguamiento amortiguador тех., фіз. 1. adju\о амортизує; що глушить; 2. буферний; 3. m амортизЯтор; глушнйк, дЯмпфер; 4. буфер, бЯмпер
amortiguamiento m 1. непритбмність; 2. тех. амортизЯція; глушіння, демпфувЯння;
3. фіз. загасЯння (коливань)] 4. ослЯблен- ня, притуплення; пом’якшення; 5. діал. обливЯння кип’яткбм (овочів, зелені) amortiguar vt\. викликЯти непритбмність; позбавляти сил; 2. тех. амортизувЯти; демпфувЯти, ослабляти; 3. приглушЯти (звуїі)] 4. притуплЯти, заспокбювати, вга- мбвувати (біль)] стрймувати (почуття)]
5. пом’якшувати (фарби)] 6. діал. обда- вЯти окрбпом (овочі, зелень) amortización /і. фін. амортизЯція (основних засобів)] fondo de - амортизаційний фонд; 2. фін. погЯшення (боргу, позики)]
3. скасувЯння (посади)] скорбчення (штатів)
amortizar vtí. оголбшувати невідчужува- ним (нерухоме майно)] 2. фін. амортизувЯти (основні засоби)] 3. фін. погашЯти, сплЯчувати (борг, позику] 4. скасбвувати (посаду- скорбчувати (штати) amoscar vt іст. відганЯти мух; -se 1. іст. відмЯхуватися від мух; 2. сЯрдитися, злйтися* 3. Л. Ам. сорбмитися amoscar vt покусувати amostachado adj вусЯтий amostazar vt (vr) злйти(ся), сЯрдити(ся), дратувЯти(ся); -se Л. Ам. сорбмитися amostrar* vt іст. 1. покЯзувати, виявлЯти;
2. вчйти, навчЯти; -se див. acostumbrarse
amotinado 1. а^'бунтівнйй; 2. /77бунтівнйк amotinamiento m зЯколот, бунт amotinar иН. закликЯти (підбурювати) до бунту (до зЯколоту); 2. обурювати; хвилювати, розбурхувати; -se 1. піднімЯти зЯколот, бунтувЯти; 2. обурюватися; хви- лювЯтися
amover* vt 1. усувЯти (з посади), звільняти; 2. іст. відмінЯти, анулювЯти, скасбвувати; 3. іст. передчЯсно нарбджувати; викидЯти
amovible adj 1. тех. знімнйй; змінний;
2. що тимчасбво обіймЯє посЯду, що мбже бути зміщеним (усунутим) (з посаді
amovilidad f 1. змінюваність; 2. зміщуваність
ampanga m діал. venir de - як з місяця звал йтися
amparador 1. adju\о протегує, захищЯє;
2. m заступник, захиснйк amparar vt 1. протегувЯти, захищЯти; охороняти; 2. іст. діал. позичЯти; 3. Л. Ам. отрймувати (давЯти) прЯво на експлуа- тЯцію шЯхти; -se 1. (con, de) вдавЯтися до допомбги (кого-чого-н.)] 2. шукЯти притулку (зЯхисту), ховЯтися, перехбвува- тися; -se contra el viento ховЯтися від вітру
amparo m 1. заступництво, підтрймка; зЯ- хист, допомбга; bajo el (al) - de під чиїм- н. зЯхистом; 2. укриття, притулок; 3. іст. бруствер, парапЯт; 4. (із запереч.) діал. крйхта, крЯпля; ni un - de pan ні крйхти хліба; 5. Л. Ам. дбзвіл (прЯво) на експлуа- тЯцію копЯльні amper m див. amperio amperaje m фіз. сйла струму (в амперах) amperímetro m фіз. ампермЯтр amperio /77 фіз. ампЯр; - hora ампбр-грдйна amperiómetro m фіз. див. amperímetro ampiar, ampielar vt сл. оліїти, змЯщувати олією
ampio /77 сл. олія
ampliación f 1. розширення; збільшення;
2. лінгв. розширення; пошйрення ampliador 1. ^'розширювальний, збільшувальний; 2. /77 фото збільшувач ampliar иґрозшйрювати; збільшувати ampliativo, ampliatorio adj див. amplificativo
amplificación f 1. розширення; збільшення; 2. фіз. посйлення; 3. ритор. ампліфікЯ- ція
amplificador 1. adj див. amplificativo; 2. m
фіз. підсйлювач; - de potencia підсй- лювач потужності
amplificar vt 1. збільшувати; розшйрю- вати; 2. фіз. підсйлювати; 3. ритор, роз- вивЯти (думку
amplificativo adj підсйлювальний amplío adj\. простбрий, вільний; 2. широкий, велйкий
amplitud /і. ширинЯ, протяжність; 2. про- стбрість, прбстір; - del mar морськйй прбстір; 3. широтЯ, рбзмах; 4. фіз., астр. амплітуда
48
anatopismo
ampo /771. сліпуча білизі-iá (снігУ)] 2. сніжинка ampolla / 1. пухир (на шкірі)] 2. кблба; склянка; ¿мпула; пляшечка; 3. графин, карЯфа; 4. церк. посудина для водй (ви- Há); 5. бульбашка (на вод/)] 6. бульбашка повітря (у скл/)\ páKOBHHa (у металі); 7. пишномбвна фpáзa; 8. фіз. paflionáMna ampollar едУпухйрчастий ampollar2 vt 1. викликЯти поЯву пухирів; здувЯти; 2. видбвбувати, робйти порожнистим; ~se 1. вкривйтися пухирЯми; здувЯтися; 2. ставйти порожнистим ampolleta /1. dim. de ampolla; 2. пісковйй годинник; 3. час пересипЯння піску (в годинникУ)] no soltar (по tomar) la ~ базікати без yráey, не давЯти нікбму слбва встйвити
ampollón adj діап. бездіяльний, гультяйський
ampón adj\. пінявий, пухйрчастий; 2. по- рбжній, порожнистий; 3. ширбкий, про- стбрий (про одяг)
ampuchar vt сл. переслідувати, тЯтися СЛЩ0М, висіти на хвості ampulosidad / пишномовність, високо- мбвність (стилю)
ampuloso adj пишномбвний, високомбв- ний (про стиль) amputación /мед. ампутЯція amputar иМ. мед. ампутувЯти; 2. вилучЯ- ти; видалЯти, усувЯти amuchachado ¿¿# дитЯчий, хлоп'яцький; легковЯжний
amuchamiento m діал. збільшення; по-
МН0ЖЄННЯ
amueblar у/меблювЯти, обставляти мЯб- лями
amuelar і^згрібЯти до купи (зерно на току) amugamiento m див. amojonamiento amugronamiento m c.-г. розвЯдення náro- нами (винограді)
amugronar vtc.-r. 1. розвбдити пЯгонами (виноград)] 2. діал. див. acodar; ~se проростати, давЯти пЯростки amujerado adj див. afeminado amular 1. vi бути безплідним; 2. vt сл. душйти; обезголбвлювати; ~se 1. стЯти безплідним; 2. діал. сЯрдитися, дратувЯ- тися; 3. Л. Ам. відмовляти, ставЯти не- придЯтним; вихбдити з лЯду amulatado adj смуглявий; схбжий на му- лЯта
amuleto /77амулЯт, талісмЯн amunicionar k/постачЯти, забезпЯчувати (спорядженням, продовольствоid) amunucarse діал. сЯрдитися, злйтися amucecado adj схбжий на лйльку, вбрЯ- ний як лйлька
amuñijar vi сл. див. arraigar 1 amura / мор. 1. носовЯ частина ббрту судна; 2. галс
amurada fMop. фальшббрт; планшйр amurallado ¿¿У’отбчений муром amurallar к/отбчувати муром amurcar \гідив. acornear amurco m 1. тавр. удЯр рогЯми (бика)]
2. вйпад; вйтівка amurcón ед/битлйвий amurillar гідіал. обкбпувати (дерева) amurrarse діал. 1. див. amodorrarse;
2. сумувЯти, засмучуватися amusco adj заст. тЯмно-корйчневий amusgar vt (vi) 1. щулити вуха (про тварин); 2. примружувати бчі; 3. ховЯти бчі (від соромі)] ~se діал. сорбмитися бентЯжитися
amuscos /77р/амусги (індіанці в Мексиці) amusjar v’/Л. Ам. відмовлятися від нЯміру; передумати, роздумувати amustiarse в’Янути
ana1 /Яна (старовинна міра довжини = 1м) ana2 /77 збірка висловів (цитЯт)
апаЬЯ /77 Л. Ам. бот. інжирне дбрево, смо- кбвниця (різновид)
anabaptismo трел. 1. анабаптйзм; 2. сЯк- та анабаптистів
anabaptista рел. 1. adj анабаптйстський;
2. сот. анабаптйст, -ка anabiosis /б/ол. анабібз anabólico adjdion. анаболічний anabolismo т фізіол. анаболізм anacahuite т бот. див. amate anacarado adj перламутровий anacardo m бот. анакЯрд, акажу anacer* vi сл. траплятися, ставЯтися, від- бувЯтися
anacidez /мед. понйжена кислбтність anaco /771.Ю. Л. Ам. спіднйця, сукня (в індіанок); 2. діал. лахміття, ганчір’я anacoluto тлінгв. анаколуф anaconda fзooл. анакбнда (зміХ) anacoreta сот. відлюдник, анахорЯт anacorético adj відлюдницький anacreóntico adj літ. анакреонтйчний anacrónico ¿¿^анахронічний; застарілий anacronismo m анахронізм anacusia, anacusis /мед. глухотЯ, втрЯта слуху
énade сот. орніт. кЯчур, кЯчка anadear vt ходйти перевЯльцем, ходйти качиною ходбю anadiar іїсл.див. acadir anadino m орніт. каченй anadón m 1. орніт. каченЯ; 2. затонуле дЯ- рево, затонула колбда (під час сплавляння)
anaerobio adj біол. анаерббний; bacterias ~as анаерббні бактЯрії, анаербби anafe /77 переноснЯ жарбвня (піч) anafé m діал. папір з ганчіркової мЯси anáfisis / відрбдження; повЯрнення до життЯ
anáfora fлінгв., ритор, aнáфopa anafórico adj 1. лінгв., ритор, анафорйч- ний; 2. тех. водянйй, що привбдиться до дГі водбю; 3. мед. блювбтний anafre тдив. anafe anaglífico ед/рельЯфний anáglifo т 1. архіт. анагліф; 2. фіз. анаг- ліфний мЯтод
anaglíptica f полігр. рельЯфне книгодрукування (для сліпив)
anagogo мед. 1. блювбтний; 2. /77 блювбтний зЯсіб anagrama m анагрЯма anaína adv/jian. лицемірно, yfláeaHO anal11. adj/ст.див. anual; 2. тіст. пбмин- ки (нароковини смерті); 3. piдив. anales anal2 adjанат. анЯльний, задньопрохщний analco /77 Л. Ам. заріччя analectas f pi, analectos m pi аналЯкти, літературна збірка
analéptico adj мед. аналептйчний; віднбв- люва льний сйли (про режим харчування) anales /77/7/аннЯли, літбпис analfabético adj див. analfabeto 1 analfabetismo m 1. негрЯмотність, непи- сьмЯнність; 2. неписьменність, нЯуцтво analfabeto 1. adj негрЯмотний; 2. непи- сьмЯнний, неосвічений; 3. /77безгрЯмотна людйна; 4. нЯук
analgesia f мед. анальгія, втрЯта больових відчуттів
analgésico adj мед. анальгетйчний, болезаспокійливий analgía fpne. analgesia análisis amb 1. анЯліз; дослідження, до- клЯдний рбзгляд; - de la situación internacional ан0ліз міжнарбдного стЯно- вища; - estadístico статистйчний анЯліз;
2. лінгв., літ. анЯліз, розбір; ~ sintáctico синтаксйчний анЯліз; 3. мат. аналітйчний мЯтод; анЯліз; диференціЯльне та інте- грЯльне чйслення; 4. хім., фіз. анЯліз;
прбба; - cualitativo (cuantitativo) Якісний (кількісний) анЯліз; ~ espectral спектрЯ- льний анЯліз
analista1 сот. анналіст, літопйсець; істо-
analista2 сот. 1. аналітик; 2. хім., мед. лаборЯнт, -ка; 3. фахівЯць з математйч- ного анЯлізу
analítico ¿¿Jr аналітйчний; geometría ~а аналітична геомЯтрія; química -а аналітична хімія; método ~ аналітйчний мЯтод; lenguas ~as аналітйчні мбви analizable adj що піддаЯться анЯлізу analizador 1. adj аналізуючий; 2. т фіз. аналізЯтор; 3. тестер, прббник analizar rfaHani3yBáTH, робйти анЯліз an6logamente advine, analógicamente analogía / аналбгія; схбжість, відпбвід- ність; por ~ аналогічно analógicamente adv за аналбгією, аналогічно
analógico adj див. análogo análogo adj\. аналогічний, схбжий, заснб- вании на аналбгії (схбжості); 2. лінгв. аналогічний
analto adj мед. невилікбвний anamnesia, anamnesis /мед. анЯмнез anamórfico adj 1. спотвбрений, непрЯви- льний; 2. мін. анаморфічний, що підд0вся змінам
anamorfosis /1. анаморфбза; спотвбрене зобрЯження; 2. бот. анаморфбз, зміна фбрми шляхбм еволюції anana, ananá, ananás í6ot. ананЯс ¡ananay! inte ¡¿діал. див. ay 1 anapéstico літ. 1. adj написаний анЯпес- том; 2. /77 вірш, напйсаний анЯпестом anapesto m літ. анЯпест anaplastia /мед. пластйчна хірургія anaquel m полйця (шафгі) anaquelería /полйці, ряд полйць, стелЯж anaranjado 1. ¿¿# орЯнжевий; 2. /77орЯн- жевий кблір
anarcosindicalismo m анЯрхо-синдика- лізм
anarcosindicalista 1. adj aHápxo-сицри- калістський; 2. сот. анЯрхо-синдикаліст, -ка
anarquía /анЯрхія anárquico adj анархічний anarquismo m анархізм anarquista 1. adj анархістський; 2. com. анархіст, -ка
anarquizar 1. и/пропагувЯти анЯрхію; 2. vt сприЯти анЯрхії; привбдити до CTáHy анЯрхії
anasarca /мед. анасЯрка, водЯнка шкіри anastáltico adj мед. в’Яжучий anastasia fflne. artemisa anastigmático adj фіз. анастигматйчний anastigmatismo m фіз. анастигматйзм anastomosis /мед. анастомбз anástrofe тлінгв. aнácтpoфa anata /річнйй прибуток, річнЯ рЯнта anatema 1. т, /анЯфема, відлучення від цЯркви; 2. проклЯття; 3. т іст. людйна, відлучена від цЯркви
anatematizar vt 1. накладЯти анЯфему, відлучЯти від цЯркви; 2. проклинЯти anátidas fpÍ300H. качйні anatomía / 1. анатбмія; анатомувЯння, рбзтин; 2. детЯльний анЯліз, доклЯдний рбзгляд; 3. скелЯт; 4. скелЯт, шкура та кйстки (про людині)
anatómico 1. ¿¿^анатомічний; anfiteatro ~ анатомічний теЯтр; 2. тдив. anatomista anatomista сот. виклад0ч, -ка анатбмії anatomizar vt\. анатомувЯти, препарувЯ- ти (тругі)] 2. жив. виділЯти (чітко зобрЯжу- вати) м’язи (на малюнку anatomopatólogo m патологоанЯтом anatopismo /77бЯзлад
49
anaudia
3anaudia їмед. BTpáia гблосуч
anca f 1. круп, зад (тварини); 2. стегнб;
3. сіднйця, зад; 4. діал. див. ancua; a (las) ~s, en las -s loe. adv. ззбду, на крупі (за спиною вершника); на додбток; вкупі; llevar (traer) a las ~s a uno утрймувати кого-н., тягнути на ceoéMy горбу; no sufrir -s скидбти вершника (про коня)\ не допускбти жápт¡в (насмішок); не давбти себб скрйвдити
ancana їдіал. жарбвня (для кукурудзи) ancestral adj cтapoдáвнiй, що йде з гли- бинй століть; прабатьківський ancestro m Л. Ам. прбдок, npa6áTbKO ancianía f 1. іст. див. ancianidad 1; 2. іст. старшинствб (у військових ордена.*) ancianidad f 1. глиббка старість; 2. іст. див. antigüedad 1
anciano 1. зс/дуже старйй, похйлого віку;
2. іст. стародбвній, старовйнний; 3. m старйй, сирець; 4. іст. старійшина військб- вого брдену
ancipital adj 1. анат. двоголбвий; 2. дво- сторбнній; 3. двознбчний; подвійний ancla f 1. якір; ~ de la esperanza ¿кір порятунку, еймвол надії; de - а - від пбрту до пбрту; aguantar al - стойти на ¿корі під час штбрму; echar -s кйнути (віддбти) ¿кір; стбти на ¿кір; estar un buque sobre el - (las -s) стойти на ¿корі (про судно); levar -s піднйти ¿кір, знатися з ¿коря;
2. архіт., те.х. бнкер; бнкерний бблт, бн- керна скобб; 3. сл. рукб ancladero тдив. anclaje 2 anclaje /771. мор. стбвлення кораблй на ¿кір; 2. ¿кірна стойнка; 3. платнй за стоянку на ¿корі (в порг/), якірний збір; 4. архіт., тех. анкерувбння anclar vi 1. кйдати (віддавбти) ¿кір; 2. сто- ¿ти на ¿корі; -se Л. Ам. дбвго затрйму- ватися
anclote /77 1. малбнький ¿кір; 2. Л. Ам. барйлбце
anco /771. діал. грубозернйсте срібло; 2. Л. Ам. бот. гарбуз (різновид) ancolia ЇЛ. див. aguileña; 2. геральд. три- пелюсткбва квітка (фігура на гербі) ancón /771. невелйка бухта; 2. архіт. кон- ебль; кронштбйн; 3. Л. Ам. кут (внутрішній); А. діал. пліт anconada fдив. ancón 1 anconi /77 архіт. див. ancón 2 ancor тЛ.Ам. бот. гарбуз (різновид) бпеога f*І. див. ancla 1; 2. тех. див. ancla 2; 3. бнкер (годинника); - de salvación ¿кір порятунку
ancorado adj 1. що мбє фбрму ¿коря;
2. геральд. ¿кірний (про фігуру на гербі) ancorar vi див. anclar ancorca і жив. бхра
ancorería /майстбрня (завбд) з виготовленню якорів
ancorero /77 працівнйк, що виготовлйє якорі
ancoso аб]Л. Ам. липкйй, клейкйй (про солодощі)
ancua /77 Л. Ам., куп. підембжена кукурудза
ancuco m діал. кул. нугб ancusa їдив. alcana 2 ancha f сл. велйке посблення, місто anchar 1. vt( vt) розшйрювати(ся); розтягуватися); 2. и/чванитися, бундючитися anche тдіал. див. anchi ancheta 71. невелйка пбртія товбрів (для продаж,У); 2. пбртія залбжаного товбру, що ввбзився до Амбрики (за часів іспанського володарюванні 3. прибуток, вйгода; 4. невелйка (невйгідна) спрбва; 5. діал. нісенітниця, дрібнйця, дрібнйчка; 6. Л. Ам. вй- гідна спрбва, вйгідна угбда (покупка); успіх, знбхідка; 7. р/ Л. Ам. нахббетво,
безцерембнність; 8. діал. лихйй жарт; вйтівка; 9. діал. надокучливе базікання, тріскотнб, балаканйна; 10. діал. збйток, втрбта, шкбда
anchi т діал.л 1. ячмінне (пшенйчне) бб- рошно; 2f маїсові вйсівки anchicorto a# ширбкий і корбткий anchoo 1. з^'ширбкий; - de espaldas ши- рокоплбчий; 2. ширбкий, простбрий (про сукню); 3. простбрий, вільний; 4. вільний, невймушений; quedarse - відчути полбг- шення; 5. безпутний, розгульний (про житті; 6. безсорбмний; розвізний; 7. гбрдии, самовдовблений; estar (ponerse) muy (tan) - загордйтися; зазнбтися; 7. т ширинб; а Іо - завширшки; todo а Іо ancho (a todo lo - ) de una cosa на всю ширину чого-н.; 8. відріз (на сукні); a mis (tus, sus) -as, a todos -s ioc. adv. вільно, невймушено; зручно; darse tantas en - como en largo жйти з рбзмахом (на ширбку нбгу)
anchoa f 1. кул. анчбус консервбваний;
2. іхг. анчбус, хамсб
anchoar vt кул. начинбти анчбусами (оливки)
anchor /77 іст. див. anchura 1 anchova їдив. anchoa 2 anchoveta 71. dem. de anchova; 2. діал іхт. анчовбта (різновид сардини) anchura 7 1. ширинб; 2. безсоромність; розббщеність; 3. відкрита місцбвість; широчінь; далечінь; a mis (tus, sus) -s ioc. adv. вільно, невймушено; зручно anchuroso adj 1. дуже ширбкий; 2. простбрий
anda 7Л. Ам. див. andas 1 anda сл. 1. я?кінбць; шаббш; 2. advпбтім, після
andada 71. іст. див. andanza; 2. іст. шлях, дорбга; 3. пласкйй пропбчений хліб; 4. діал. пасовйще, вйгін; 5. Л. Ам. ходіння; перехід; 6. рі слідй (дрібної дичини); volver a las -s брбтися за старб andaderas f рі «ходунбк», стільчик (для навчання дітей ходьбі); no necesitar - бути самостійним, ходйти без допомбги andadero adj\. лбгкопрохіднйй (про дорогу, місцевість); 2. див. andador 2 andado 1. adj (вживається з присл. más, menos, muy, poco, etc.) ліЬдний (про до- рбгу); 2. будбнний, звичбйний; 3. понбше- ний, ужйваний; 4. минулий (про час); 5. m діал. ходб
andador 1. a# звйклий (що любить) ба- гбто і швйдко ходйти; 2. бродбчий, мандрівний; 3. /77Хорбший ходбк; скорохбдець, скорохбд; 4. бродйга, блукбч; 5. див. alguacil 1; див. avisador 4; 6. доріжка, сте- жйна (між посадками); 7. плбтений стілб- ць (для навчання дітей ходьбіи); 8. рід и- тбчі підтбжки (для навчання ходьбі); poder andar sin -es не потребувбти допомбги, бути самостійним andadura /1. ходіння, ходьбб; 2. інохідь andalocio тдіал. злйва andalón adj\. Л. Ам. див. andador 1; 2. Л. Ам. жвбвий (про коня) andalucismo т 1. андалуейзм (слово, вислів, що вживається в Андалузії); 2. люббв до всьогб андалузського andalucita їмін. андалузйт andaluz, -а 1. а#андалузький; 2. т, 7ан- далузець, -ка; 3. /77 андалузький діалбкт andaluzada 71. андалузький жарт (дбтеп); андалузький звйчай; 2. перебільшення; хвбстощі
andamento т муз. 1. хід, рбзвиток (муз. творі 2. дивертисмбнт; 3. темп andamiada f будівбльне риштбвання andamiadura f буд. встанбвлення риштбвання
andamiaje тдив. andamiada andamiar vt буд. встанбвлювати (риштбвання)
andamiento т 1. ходіння, ходьбб; 2. іст. поведінка
ahdamio /771. буд. риштбвання; поміст; 2. підмбетки, трибуна; 3. черевйк; 4. іст. надгрббна споруда, гробнйця; 5. ката- фблк; 6. іст. ходьбб, ходіння; 7. іст. ходб;
8. мор. схбдні, майдбнчик трбпа andana1 f 1. ряд, лінія; шар; 2. коридбр;
3. діал. виступаючий зуб andana2: llamarse - відмовлятися від своїх слів
andanada /і. мор. бортовйй залп; 2. крйті трибуни (на арені для кориди); 3. сувбра догбна, бсуд; 4. різкість, різкб відповідь andancia /і. іст. див. andanza; 2. Л. Ам. див. andancio; 3. Л. Ам. непристбйне заняття; сумнівна спрбва; 4. діал. лінь, нерббетво; 5. діал. успіх, везіння andancio m невелйка епідбмія ¡andando! //7/е//жвавіше!, ворушйсь! andándula fcn. зоол. лисйця andaniño тдив. andaderas andante1 1. adj. caballero - мандрівний лйцар; excavadora - крокуючий екска- вбтор; bien (mal) - щасливий (нец^сний) (про людині 2, т Л. Ам. кінь andante2 adv, т муз. андбнте andantino adv, т муз. андантйно andanza /і. випадок, подія; пригбда; 2. (рі) мбндри, мандрувбння; пбдорож; 3. іст. ходб; buena - щбстя, успіх; mala - нещбс- тя, невдбча
andaquíes /лр/андбки (індіанці в Колум- біі)
andar* 1. и/(рог) ходйти; йти, крокувбти, CTynáTn; - por el camino йти дорбгою; - а saltitos ходйти підстрйбом; дріботіти; - а gatas рачкувбти; - andando Л. Ам. блу- кбти, тинбтися; 2. (-se) ходйти, курсувати; 3. (por) бути, перебувбти; 4. діяти, пра- цювбти, функціонувбти (промеханізм); el reloj anda bien (adelantado) годйнник іде прбвильно (поспішає); 5. йти, рухатися, розвивбтися; las cosas andan bien спрбви йдуть дббре; 6. бути, перебувбти (в певному стані); - malo погбно почувб- тися; - muy contento бути дуже задовб- леним; - preocupado бути стурббваним;
7. траплбтися, відбувбтися; 8. MHHáTH (про час); 9. (вживається у поєднанні з прийм. con. sin і деякими ім.) відчувбти; - con hambre бути голбдним; - sin trabajo бути безробітним; 10. (в поєднанні з прийм. соп і деяких ім.; -se) діяти, чинй- ти; - con cuidado діяти обербжно; 11. (а поєднанні з прийм. а і деякими ім. у мн. означає спосіб дії): - a gritos лбятися; - а golpes (a palos) бйтися; 12. (еп) рйтися, копбтися; ворушйти; - en los libros рйтися (копбтися) в кнйгах; 13. (еп; при означенні вікі. anda en los cuarenta йому мбйже сброк рбків; 14. (por; при позначенні приблизної кількості): debemos de andar por los treinta grados збраз грбдусів трйдцять; 15. (con) KopHCTyeáTH- ся; повбдитися (з чим-н.); - con armas ходйти зі (користувбтися) збрбєю; 16. (у складі перифрази - + ger. означає актуальну дію): - haciendo una cosa займб- тися чим-н.; 17. и/прохбдити, пробігбти, проїздити; - diez quilómetros пройтй дбеять кіломбтрів; - toda la ciudad обійтй все місто; {anda!, {andel, {ande usted! interj (вживається для вираження здивування, захоплення) та ну!, подумати ли- шбнь!; (вживається для вираження протесту, невдоволення) дбсить!, закінчуй!; (вживається для підбадьорювання) ну, нічбго!; тримбйся!, тримбйтеся!; anda
50
angelito
(andad) a pasear (a paseo) забийся (забирайтеся) геть; anda (andad) enhora* mala (noramala) хай тобі (вам) грець; landar! interj{вживається для вираження схвалення, згоди) дббре!; ~ a derechas (derecho) повбдитися як слід; - a la que salta байдикувати, ледарювбти; нічим не грббувати, не BTpanáTH нагбди; - anidando (una mujer) бути на осінніх днях {про жінку] - a una бути разбм, діяти спільно; ~ a viva quien vence тримати нбса за вітром; - torcido займбтися тбмними cnpá- вами; - tras una cosa наполбгливо /)оби- вбтися; - tras uno йти слідом; висліджувати; полювбти; - tropezando у cayendo наробйти дурниць; наламбти дров andar m 1. ходьбі, ходіння; 2. спбсіб (ха- ріктер) дії; a ese (este) ~ таким чином; 3. рі ході; 4. іст. підлбга, настйл; a largo - /ос. adv. з чісом; врішті-решт; a mis (a todo) ~ /ос. adv. швйдко, щодуху; до тбго ж, на додічу; - a todos los -es діал. мчіти щодуху; estar a un - бути на однбму рівні, на висоті однбго пбверху {про кімнату, вікно) andaraje m 1. кблесо (водокачки)] 2. до- рбжній KOTÓK
andaras m діал. сопілка, дудка andareguear vi діал. тинйтися andariego, andarín 1. adjдив. andador 1;
2. m див. andador З andarina fpne. andorina
andarivel m 1. каніт для перепріви {через річку, канал)\ 2. мор. штормовйй лієр;
3. діал. плоскодбнка {для переправи через річку
andarrío, andarríos тдив. aguzanieves andarse 1. (con, en) вживіти; - con bromas жартувіти; - con rodeos говорйти нітяками; 2. {входити до складу перифрази andar а + inf) бути зійнятим; брі- тися; - a leer брітися за чйтання; todo se andari неміє нічбго таімного, що не стіло б явним; шйла в мішку не сховієш andas fpi 1. носйлки; 2. труні з нішами; en - у en volandas іос. adv. на льоту; швйдко, з вітерцім andel m {рі) кблія {від колеса, воза) andén /771. полйця, дошка (шафи)] 2. кіло (по якому ходить кінь, що приводить до руху колесо водокачки і млина)] 3. кори- дбр; 4. пбручні, napanéT; 5. пербн, плат- фбрма; 6. нібережна; 7. пішохідна частй- на місту; 8. іст. доріжка, стежйна; 9. діал. тротуір; 10. Л. Ам. теріса, гряді, пісмо (на схилі)] 11. рі Л. Ам. спріви, турбіти, клбпоти
andero1 /77 носйльник, носій andero2 /77 жйтель (урбдженець) Анд andícola1 1. adj що живі в Андах; 2. m жйтель Анд
andido adj іст. слабкйй, вйснажений andigar vi сл. бути присутнім andinismo m Л. Ам. схбдження на Анди; альпінізм
andinista com. Л. Ам. скелеліз; альпініст andino 1. adj що стосується Анд, індсь- кий; 2. /77 жйтель (урідженець) Анд indito /771. галербя навкіло будинку; 2. тротуір
andolina fpne. andorina andón 1. adj див. andador 1; 2. діал. ви- тривілий; жвівий (про коня)] 3. m діал. інохідь
andonear vi діал. йти інохіддю andorga / чірево, пузо andorina, andoriña /тіістівка andorra /повія
andorrano 1. adj що стосується Андірри, андіррський; 2. m жйтель Андірри andorrear vi 1. метушитися без потрбби;
2. тинятися без діла; віштатися (вулицею)
andorrera fpne. andorra andorrero adj що тинйється, фланірує (про жінку
andosco 1. ^'дволітній (про дрібну худобу] 2. /77 дворічка, дволітка (про худобу andridíta ímíh. граніт (різновид) andrajero m ганчірник; лахмітник andrajo m 1. лахміття, дрінтя, ганчір’я;
2. обідранець, босяк andrajoso яс/обірваний, в лахмітті andrina í6ot. тбрен (плід) andrino /77 бот. тірен, тернйна (дерево) andró /77 сл. шлях, доріга andrógino 1. adj бот., зоол. двостатівий;
2. /77Гермафродйт; 3. жінкоподібний чоловік; 4. бот. двостатбва рослйна androide m рібот
andrómina f(pi) обмін; брехня androsemo m бот. звіробій (різновид) androtomía / анатімія людйни andullo /77 1. мор. крінець, причільний брус; 2. згбрнутий тютюнівий лист;
3. штранг, пресований тютюн; 4. Л. Ам. ширікий лист дбрева, що слугує для обгіртки; 5. Л. Ам. жувальний тютюн andurrial m (рі) місця, відділені від доріг; глушйна, зікуток
anea (бот. очеріт anear1 /77 зірості очеріту anear2 rfвимірювати ліктями anear vt діал. колисіти, заколйсувати (дитину)
aneblar* иМ. (vt) затйгувати(ся), вкриві- ти(ся) туміном; 2. глушйти, заглушувати (рослини)
anécdota /істбрія; рбзповідь; анекдбт anecdótico яс/анекдотйчний anecdotista com. любятель, -карозкі- зувати істбрії (анекдбти) ^ aneciarse дурнішати, дуріти anegación /1. затбплення; пбвінь;2. по- тбплення
anegadizo 1. adj що чісто затбплюється; prado - заливнйй луг; 2. що тіне у воді (про деревину] 3. /77 заливнйй луг anegamiento тдив. anegación anegar* vt 1. затбплювати, навбдню- вати; 2. топйти; 3. надокучіти, набриді- ти; -se 1. затбплюватися, вкривітися водію; 2. тонути; 3. зазнавіти корабільної авірії, йти на дно anego /77 Л. Ам. див. anegación anegociado adj зійнятий, завантіжений роббтою, обтяжений спрівами anejar \іїдив. anexar
anejín, anejir т купліт, пісенька (повчального характеру
anejo 1. adj дбданий; documento - доданий докумбнт; 2. додаткбвий; 3. прибудб- ваний; 4. /77додіток; допбвнення; 5. при- будбва
aneldo /77 бот. кріп
aneléctrico adj фіз. що не електризується anélidos mp/ент. кільчісті черв’якй anemia / мед. анемія, недокрів’я anémico ^'анемічний, недокрівний anemocordio m муз. еолова ірфа anemómetro m фіз. анемометр, вітромір anémona, anemona, anemone í6ot. анемон
anepigráfico, anepígrafo adj 1. що не Máe
нбзви (прорукопис)] 2. що не має легбнди (про монету, медаль) aneroide фіз. 1. adj анероїд ний; 2. m анероїд; барбметр-анербїд anestesia /анестезія, знебблення anestesiar vt знеболювати, анестезувбти anestésico 1. adj знеболювальний, ане- стезувбльний (про засіб)] 2. m знебблю- вальний (анестезувбльний) 3ác¡6 anestesiología /анестезіолбгія anestesista com. анестезіблог
aneurisma amb. мед. 1. аневрйзм(а), розширення артбрії; 2. розшйрення сбрця anexar иґанексувбти, прибднувати anexidades /р/додбтки, допбвнення anexión / anexionamiento m діал. анбк- сія, приєднання anexionar гідив. anexar anexionismo m політика анбксії, загбрбницька (анексіоністська) політика anexionista 1. яс^'загбрбницький, анексіоністський; 2. com. анексіоніст, прибічник анбксій
anexo 1. adj див. anejo 1; 2. тдив. anejo 5;
2. Л. Ам. див. anejo 4 anfibio 1. adj зоол. земновбдний; 2. т літбк-амфібія; танк-амфібія; 3. рі зоол. земновбдні, амфібії
anfibología /1. двозначність; 2. двознбч- ний вйслів
anfibológico ас/двознбчний anfíbraco т літ. амфібрбхій anfión /77 бпій, бпіум anfisbena f зоол. амфісббна, двохбдка anfiteatro /77амфіте0тр; - anatómico анатомічний TeáTp
anfitrión /77 амфітрібн, гостйнний (щбд- рий) госпбдар
ánfora /1. бмфора; 2. Л. Ам. вйборча урна anfractuosidad / 1. нерівність, звйвис- тість; обрйвистість; 2. (рі) анат. звйвини мбзку
anfractuoso adj нерівний, звйвистий; обривистий
angada /Я Ам. безглуздість, абсурд; norá- ний вчйнок
angaria /1. іст. пбнщина; 2. мор. відстрбч- ка (заборона) на вйхід судна angarilla f діал. 1. жердйна (для перевезення вантажу на в’ючних тваринал); 2. див. angarillas 1; 3. мотузка з кбменем (для ловіння паперового змія)] echar la - запустйти руку в чужу кишбню angarillar иґнадягбти сідлб з тбрбами (на в’ючну тварину
angarillas грі 1. носйлки, нбші (ручні)] 2. сідлб з велйкими тбрбами (для перевезення крихких предметів)] 3. див. aguadera 3; 4. столбві судкй (для оцту, солі та оліі)
angarillear діал. 1. vt переносити на руч- нйх нбшах; 2. vi працювати з нбшами angarillón m 1. велйкі носйлки, нбші; 2. тбчка (для перевезення матеріалів)] 3. вайлб, тюхтій
angaripolas f рі оздоблення сукні, зрбб- лене без смаку
ángaro m 1. див. almenara1 1; 2. зал. сигнбльний диск
angarria fflian. нбмічна людйна, замірок, здихля
angarrio m діал. 1. живйй скелбт (про людину, тварину 2. турббта, клбпіт, незручність angas: por - o por mangas /ос. ac/v. діал. так чи інбкше
ángel /771. янгол; - custodio (guardián, de la guardia) янгол-охорбнець; - malo (de tinieblas) диявол, демон; 2. янгол, мйле створіння; 3. чарівлйвість, чарівність, Kpacá; tener - бути привббливим (чарівним); - bueno добрий гбній; - malo лихйй геній; - echado del cielo a patatazoi (а zapatazos); - patudo вовк в овбчій шкурі; pasy un - (тйхий) янгол пролетів (про мовчання, що несподівано настало) angelar vi діал. вáжкo зітхбти angelí adj сл. див. anterior 2 angelical adj 1. янгольський; 2. чйстий, невйнний; voz - янгольський голос angélico adj див. angelical 1 angelito /77 1. dim. de ángel; 2. малюк, малятко; estar con los -s спбти, дрімбти; замріятися, витбти в xMápax
51
angelizarse
angelizarse надихії^ся; ушляхбтнюва- тися, вдоскон^юватися морйльно (angelón т aum. de ángel; ~ de retablo товстун, здоровйнь; бурмило, здоровило angelote m A. aum. de ángel; 2. стбтуя йнгола; 3. товстунчик, карапузик (про дитину; 4. янгол, гблуб (про покірливу людині 5. зоол. KaTpáH, колюча акула ángelus m вечірній пбдзвін angina Сангіна; - de pecho груднй жйба anginoso 1. a# ангінний; 2. /нхвбрий на ангіну angla /мис
anglicismo m лінгв. англіцйзм angloamericano adj А. йнгло-америкбнсь- кий; 2. що стосується Сполучених Штбтів Америки; північноамерикбнський anglofilo 1. adj англофільський; 2. m англофіл
anglonorteamericano adj див. angloamericano
anglosajón 1. англосаксонський; 2. m англосакс
angoja ficr. тута; сум, смуток angojoso adj іст. тужливий; сумний, смут- нйй
angola1 ґдіал. кйсле молокб angola2 adjf!. Ам. грубий, неотбсаний angolés, angolesa 1. adj ангбльський, що стосується Ангбли; 2. т, /анголбзець, -ка angón /лстаровйнний спис angostar 1. vt звужувати, робйти вузьким (тіснйм); стискбти; 2. іст. див. angustiar;
3. и/(-ве) звужуватися angostillo тдіал. провулок angosto adj 1. вузький, тіснйй; 2. іст. мізбрний, бідний; 3. іст. див. angustioso angostura f 1. tíchotó; 2. ущблина, тіснйна; 3. скрутнб станбвиице; 4. заст. сум, смуток, туга; 5. при. звуження (рудної жили, шару angra /невелйка бухта, ry6á angromo m сл. зйсувка, збсув anguiforme ^'змієподібний anguila fA. зоол. вугор; ~ de mar морськйй вугор; 2. (рі) мор. спускові бруси (етапе- ля); ~ de cabo іст. батіг (на галерал) anguilera f А. басбйн (для вугрів)'} 2. при- стосувбння для затрймання вугрів anguilero adj. canasto -, cesta ~а кбшик для перенбсення вугрів anguililla f невелйкий зрбшувальний канбл
anguilla f іст.; діал. див. anguila 1 anguín їдив. aguí
anguitarro тсл.А. ганчірник; 2. діал. дрібнішій злбдій (що скоює крадіжки в магазина*)
anguja fon. туга, смуток angula fixr. мальбк eyrpá angulado adj див. anguloso angular 1. adj кутовйй; 2. m KyjoBá сталь, кутовий прбфіль; piedra ~ наріжний кбмінь angulema f 1. тканйна з прядива; 2. (pt) л0стощі, підлабузнювання ángulo /я 1. кут; - recto прямйй кут; - agudo (obtuso) гбстрий (тупйй) кут; -s adyacentes суміжні кутй; - saliente (externo) збвнішній кут; - alterno протилбжний кут; - interno внутрішній кут; - dé ataque ав. кут атбки; - de caída (de incidencia) кут падіння; - muerto військ, мбртвий прбс- тір, мбртвий céicrop; - de reflexión (de refracción) кут відбиття (залбмлення); - de rotación кут обертбння; - del ojo кутик бка; - óptico (visual) тбчка збру; 2. збвнішній кут, ребрб; 3. кутовб сталь; кутовйй прбфіль; 4. коліно (труб*) angulómetro m кутомір angulosidad ^незгрббність anguloso adj незгрббний, що Mác кутй (виступи)
angurria fJi. Ам. А. ненажбрливість, нена- сйтність; 2. жбдібність, жадбба, зажбрли- вість
angustí їсл. пбпець
angustia f 1. туга, смуток; занепокбєння, тривбга; 2. стискбння в грудях; задйшка;
3. сл. в’язнйця; 4. рісл. галбри, заслбння на галбри
angustiado 1. яс/стурббваний, стривбже- ний; 2. пригнічений, засмучений; 3. мер- збнний, нйций; 4. тіснйй, вузькйй; 51 m сл. кбторжник (на галера*) angustiador adj А. тужлйвий, що навбдить тугу; 2. тривбжний
angustiar vt 1. навбдити тугу; 2. турбу- вбти; засмучувати; -se 1. сумувбти; 2. засмучуватися; турбувбтися angustioso adj 1. тужлйвий; змбрний;
2. бблісний; тривбжний, сумнйй anhelación fA. пристрасне бажбння, жагб;
2. див. anhélito
anhelar 1. иг вбжко дйхати, задихбтися;
2. (vt) пблко бажбти; жадбти; добивбти- ся; 3. і^видихбти
anhélito /77 усклбднене (прискбрене) дихання, задйшка anhelo /77палкб бажбння, жаг& anheloso adj А. прискбрений, усклбдне- ний (про дихання); 2. що задихбється (про людину, тварину; 3. що пблко ба- жбє, жадбє
anhídrido хім. 1. adj див. anhidro; 2. m ангідрид; ~ sulfúrico сірчбний ангідрйд; ~ carbónico вугільний ангідрйд, двобкис ангідрйду, вуглекйелий газ anhidrita їмін. ангідрйт anhidro adj хім. безвбдний anicular adj старбчий, властйвий літнім жінкбм
anidar 1. vi (~se) гніздйтися, вйти гнізда;
2. (-se) жйти, мбшкати; 3. (-se) коренитися, селйтися; 4. к/дбти притулок; пере- хбвувати, ховбти; -se знахбдити притулок
anieblar vt, -se див. aneblar(se) aniego m див. anegación aniel /77 чернь, чбрна ембль (по сріблу, золоту
anilina fхім. анілін
anilla /771. металбве кільцб (для дверей, штори)\ - de servilleta діал. кільцб для сервбтки; 2. рі спорт, гімнастйчні кільця anillado adj 1. кучерйвий (про волосся);
2. геральд. з кільцями (про фігуру на гербі)', 3. зоол. члбнистий; 4. окільцьбваний (про птаха)
anillar vtA. на^авбти фбрми кільця; 2. прикріплювати кільцями (штору); 3. кільцю- вбти (птахів)
anillo /771. кільцб; кбло; 2. пбрстень; каблучка; - de boda (nupcial, de matrimonio) обручка; cambiar los -s обмінятися обручками; 3. лбнка (ланцюга)', 4. тех. кільцб, вушко; 5. хомут; скобб; - de seguridad запобіжне кільцб; - abrazadera стя- жнб кільцб, скріплювальна оббйма; 6. зоол. члбник, сегмбнт (у комах*)', 7. мор. петлй; 8. сл. кайдбни; 9. арбна (для кориди)', - anual річнб кільцб (надереві)', - del Pescador папська печбтка; -s de Saturno астр. кільця Сатурну; de - почбсний (про посаду, звання); venir como - al dedo прийтйсь впбру; бути до міри ánima fA. душй, дух; 2. тех. порожнйна, канбл; 3. тех. сердбчник; 4. військ, канбл дула, стрйжень; 5. бот. серцевйна; 6. рі вечірній дзвін (що закликає до молитви)',
7. час вечірнього /^звбну; - en pena ледь-ледь душб в тілі; en mi - прися- гбюся Ббгом, присягбюся спасінням!; saber hasta donde penan las -s Л. Ам. бути в курсі усіх справ, все знбти
animación fA. піднбсення; 2. пожвбвлен- ня, жвбвість; 3. натхнбння; надихбння;
4. пожвбвлення, багатолюдність; 5. муль- типлікбція
animado adj А. піднбсений, живйй; 2. жвавий, весблий, в гбрному нбетрої; 3. нат- хнбнний, захбплений; estar - a una cosa налаштувбтися, бути готбвим; 4. пожвбв- лений, багатолюдний; película de dibujos -s мультфільм
animador 1. adj надихбючий, підбадьбр- ливий; 2. /77 натхненник; 3. конферансьб, ведучий; естрбдний артйст animadversión fA. ворбжість, недобро- зйчливість; 2. неприязнь, антип0тія; 3. су- вбре попербдження, бсуд, догбна animadvertencia f іст. див. advertencia animal1 m А. тварйна; істбта; - amansado (domesticado) приручена (одомбшнена) тварйна; - de bellota свинй; - doméstico (manso) свійська тварйна; - fiero (feroz, salvaje) дйка тварйна, звір; 2. лайл. тварйна, скотйна; 3. Л. Ам. тваріЬка, гад animal21. яс#тварйнний; mundo (reino) - тварйнний світ; 2. тварйнний, плбтський;
3. тварйнний, тварйнного похбдження;
4. тупйй, неосвічений; 5. m грубійн, нбук, невіглас; 6. нечбма; 7. здоровбнь animalada fA. дурість, дурнб вйтівка; 2. Л. Ам. табун кбней
animalazo m A. aum. de animal; 2. пбвний неук, невіглас
animálculo /77 дрібнб тварйна animalidad f тварйнна сутність animalista com. жив. анімаліст 7 animalizar vt перетвбрювати на тварйну; -se втрйтити людську подббу; оскотйніти animalucho m потвбра, чудбвисько animar 1. иґодушевляти; 2. пожвбвлюва- ти, додавйти жвбвості; вдихйти життя; до- давбти життя; 3. підбадьбрювати, нади- хбти; 4. внбсити пожвбвлення, веселйти, розважбти; 5. vi жйти, проживбти; -se 1. надихбтися; звбжуватися, набирбтися духу; 2. пожвбвлюватися; оживбти; підба- дьбрюватися; 3. звеселйтися anímico adj душбвний, психічний, духбв- ний
animidad f іст. див. animosidad animismo трел. анімізм ánimo /771. flyuiá, дух; 2. дух; вбля; енбр- гія; estar de buen (mal) - бути (не) в гуморі, бути в гбрному (повному) гуморі; cobrar (tomar) - підбадьбритися; зібрбтися з ейлами; dar - підбадьбрити, надихнути; caer (caerse) de - занепбсти духом; estrecharse de - злякбтися; dilatar el - спів- чувбти, втішйти; | - І, ¡buen -І тримййся, кріпися!; 3. бажбння, нбмір; hacer (tener) -deMáTH нймірзробйти що-н. animosidad fA.flHB. ánimo 2; 2. неприязнь, ворбжість
animoso ас/відвбжний, мужній, рішучий anicado adj А. легковбжний, схбжий на ди- тйну; 2. дитячий (про обличчя) antearse дитйніти, повбдитись як дитйна anión /77 фіз. анібн
aniquilación f знйщення, винйщування; пбвне руйнувбння
aniquilador 1. я^'знйщувальний, винищувальний; 2. руйнівнйй, нищівнйй; 3. т руйнівнйк
aniquilamiento тдив. aniquilación aniquilar vtA. (vr) знйщувати(ся), винищуватися); схбдити нанівбць; 2. (vi) руйну- вбти(ся), спустбшувати(ся); 3. див. anonadar 4; -se 1. занепадйти (про справи);
2. псувйтися, руйнувйтися (проздоров'я);
3. див. anonadarse
anís /77 А. бот. аніс (рослина і насіння); 2. кул. нуга з анісом; 3. анісова горілка (настоянка); 4. анісова есбнція; estar hecho
52
antenoche
un **Л. Ам. б^ти одягненим, як на весілля; llegar a los anises прихбдити на шапкобрання* no valer un - Л. Ам. шбга не вбр- тий
anisado 1. adj анісовий; настбяний на анісі; 2. /77 анісова горілка, ганусівка anisar"/77 с.-г. ділянка, засіяна анісом, nocían анісу
anisar vtxyn. приправляти анісом; додавати аніс , _ ,
aniseros діал:. entregar los - зіити в мо- гйлу; vaciarle a uno los - добйти кого-н. aniseta f, anísete т анісовий лікбр anivelar itf1. геод. нівелювбти; 2. вирівнювати (вивірити) за ватерпбсом; 3. рівнЯти, зрівнювати
aniversario 1. ¿^‘річний, щорічний; 2. т Річнйця, ювілбй; святкувбння річниці (певної події)
ianjál interjn. Ам. 1. ypá!, брбво!, чудбво!;
2. нічого сказбти!
anjear vi захбкатися, задйхатися; вбжко дйхати
епотанат. збдній прохід, анбльний бтвір anoche adv вчбра ввбчері (вночі) anochecedor m опівнічник anochecer m сутінки, вбчір; al ~ присмерком, надвечір anochecer*21. impera вечоріти, смеркбти, темніти; 2. заставбти (проніч)\ le anocheció en el camino ніч застЄла йогб в дорб- зі; 3. vt поцупити, BKpácni; ~ у no amanecer сховбтися, зушйтися anochecerse* темніти, мбркнути anochecida їдив. anochecer anodinar vt пропйсувати (застосбвувати) болезаспокійливі засоби anodino 1. ^'болезаспокійливий; 2. не- значнйй; недієвий; неістбтний; 3. беззміс- тбвний, безбЄрвний; банбльний; 4. m болезаспокійливий 3áci6 ánodo m фіз. анбд
anodonte adj що не Máe зубів, беззубий anofeles m ент. анбфелес, малярійний
KOMáp
anomalía f аномблія, відхйлення від нбр- ми; - magnética магнітна аномблія anómalo ас/аномбльний, що відхиляється від нбрми; ненормбльний anón /771. Л. Ам. див. anona2; 2. діал. зоб (хворбба); 3. іхт. тріскб (різновид) anona1 /запбс продовбльства anona2 f бот. анбна (дерево і плід); - de Méjico гванббано (дерево) anona3 діал. 1. дурний, обмежений; 2. що погбно сидйть у сідлі; 3. f дурість, тупість; недоумство
anonadación f, anonadamiento m 1. знй- щення, руйнувбння; винйщування; 2. сй- льне змбншення (скорбчення); 3. принй- ження; 4. смуток, пригніченість; 5. порбз- ка (в боротьбі, суперечці) anonadar vti. знйщувати, руйнувбти; звб- дити нанівбць; винйщувати; 2. різко змбн- шувати (скорбчувати); 3. принйжувати; 4. вражбти, приголбмшувати; 5. пригнічувати, засмачувати; 6. розбивбти, знйщувати (в боротьбі, суперечці); ~se 1. принйжу- ватися; 2. засмучуватися; занепадбти духом
anonimato m, anonimía їдив. anónimo 4 anonimista com. Л. Ам. ¿втор анонімок; анонім
anónim*o 1- adj анонімний, безімбнний; carta -а анонімний лист; libro - кнйга невідомого áBTcya; sociedad -а акціонбрне товарйство; 2. m анонім; 3. анонімний лист, анонімка; 4. анонімність; guardar (ocultarse en) el - прихбвувати своб ім’Я anopsia f мад.отх moTá anormal \ 9dj ненормбльний; 2. хвбрий;
3. com. (Ph розумбво (фізйчно) відсталий
anormalidad /ненормбльність, відхйлення від нбрми
anortado adj. tiempo ~ Л. Ам. погбра, що передвіщбє похолодбння (дощі) anortar и/хмбритися, вкриватися хмарами (про небо при північному вітрі) anotación f 1. замітка, нотбтка; збпис;
2. анотбція, примітка
anotar vt\. запйсувати (для пам’яті)’, від- значбти; 2. впйсувати, внбсити до спйску;
3. анотувбти, робити примітки anquento m діал. кул. печбна картбпля anquera f Л. Ам. попбна
anqueta fdim. de anca; estar de media ~ сидіти на крабчку стільцЯ anquí f сл. окуляри
anquilosado adj 1. мед. врбжений анкілб- зом; 2. що зупинйвся в розвитку, заскнілий, відстблий
anquilosarse 1. мед. бути врбженим ан- кілбзом; 2. зупинятися в рбзвитку; скніти ansa ґдіал. див. asa ánsar /77 гусбк
ansarino 1. ^'гусячий; 2. m гусенЯ ansarón тЛ.див. ánsar; 2. див. ansarino 2 anseático adj гусячий (про шкірУ) ansí adv див. así 1
ansia ft, туга, знем0га; 2. тривбга, хвилю- вбння, занепокбєння; 3. нудбта; 4. палкб (гарЯче) бажбння, mará; 5. сл. тортури; 6. сл. вода; 7. сл. кбторга; cantar en el ~ сл. зізнбтися під тортурами ansiar і/ґпблко бажбти, жадбти; прбгнути; ~se 1. відчувбти тугу; 2. хвилювбтися, турбувбтися; 3. бути перепбвненим ба- жбнням, жагбю ansiático1 adi див. anseático ansiático2 adi діал. нудбтний ansiedad f 1. бблісне занепокбєння, душевне хвилювбння, тривбга; 2. туга, пригнічений стан (при хворобі) ansiosidad ficr. див. ansia 2 ansioso adj 1. тужлйвий, змбрний; 2. три- вбжний, неспокійний, стурббваний; 3. що пблко бажбє, прбгне, спрбглий; 4. нена- сйтний, жбдібний; 5. діал. див. ansiático2 anta1 зоол. 1. /лось; 2. т Л. Ам. тапір anta2 fapxiT. кутовий пілЯстр antagónico ^'антагоністичний, неприми- рбнний
antagonismo т антагонізм, иепримирбн- не протиріччя; ~ de clase клбсові протиріччя, клбсова ворожнбча antagonista 1. com. антагоніст; супротйв- ник; супбрник; 2. зо/антагоністйчний, діа- метрбльно протилежний; 3. тех. відтЯгу- вальний, поворбтний (про пружинУ) antálgico adj мед. болезаспокійливий antañazo аг/идавнйм-давнб, за давніх часів antaño adv\. минулого рбку; 2. в старину, колйсь
antañón adj руто старйй, стародбвній antárctico, antártico ^антарктичний, пів- дбнно полЯрний; polo - Південний пблюс ante1 /771. див. anta11; 2. зоол. буйвіл; 3. збмша; 4. шкіра, вйроблена під збмшу;
5. жив. світло-жбвтий кблір, кблір збмші ante2 1. ргер пбред; пбред облйччям, в присутності; 2. пбред, до, раніше; ~ todo перш за все, в népuiy чбргу; 3. adv (ап ~) іст. див. antes
anteado adj 1. світло-жбвтий; 2. Л. Ам. зіпсбваний; залбжаний, неходовйй (про товар)
anteanoche ж/і/позавчбра ввбчері (вночі) anteantaño adv іст. позаминулого рбку anteanteayer adv два дні тбму antear vt\. вкривбти збмшею; 2. надавбти вйгляду збмші
anteayer adv позавчбра; - tarde (por la tarde), ~ noche (por la noche) ioc. adv. позавчбра ввбчері (вночі)
antebrazo m передпліччя anteburro /77 зоол. мексикбнський тапір antecama /килимбк біля ліжка antecámara /1. передпбкій; вестибюль;
2. приймбльня, зал очікування; 3. аван- збл
antecanto m прйспів, рефрбн antecedencia /1. див. antecedente 2; 2. див. ascendencia; 3. передувбння; соп ~ завчбсно, напербд, заздалегідь; tener la ~ мбти перевбгу
antecedente 1. adjnопербдній, колишній;
2. /77 попербднє; 3. рі попербдні подп (фбкти); минуле життЯ; минуле; estar en ~s бути в к^рсі колйшніх обстбвин, знбти істбрію подій; ізопег en ~s інформувбти про минулі події; 3. лінгв. антецедбнт; 4. мат. антецедбнт, попербдній член відношення; 5. мед. попербднє захвбрюван- ня; 6. філос. антецедбнт, передумбва (у силогізмі)
antecedentemente adv див. anteriormente anteceder vt передувбти antecesor 1. афтопербдній; 2. /77попербд- ник; 2. (рі) див. antepasado 2 antecocina /кімнбта біля іфсні, комбра, буфбтна
antecoger vtA. вести попбреду сббе; 2. діал. знімбти передчбсно (недостиглі фруктгі) antecolombiano, antecolombino adjp око- лумбівський
antecomedor m кімнбта, що меж^є з їдб- льнею
antedata /пбзначка (датувбння) збднім числбм
antedatar vt позначбти (датувбти) ра- нішим (збднім) числбм antedecir* vt передбачбти, пророкувбти antedespacho m приймбльня (перед кабінетом)
antedía adv 1. напередбдні, на день раніше, днЯми (про минуле); 2. заздалегідь, завчбсно, за дбкілька днів . antedicho 1. р. irr. ote antedecir; 2. adj ви- щескбзаний, вищезгбданий antediluvial, antediluviano adj допотбп- ний
ante-escenario m театр, авансцбна anteferir* vt іст. див. anteponer 2 antefija їбуд. антефікса antefirma f 1. заключні словб в листі (формула ввічливості); 2. тйтул (посбда) особи, що стбвить свій підпис antegabinete m передпбкій, невелйка кімнбта (біля вітальні) anteguerra /довобнний період antehistórico зс/доісторйчний anteiglesia /1. церкбвний пбртик; 2. па- рафіЯльна цбрква (в Країні Басків) antejardín m двбрик пбред сбдом antelación f див. anticipación 2; con ~ завчбсно, заздалегідь antellevar ііїЛ. Ам. наїхати, наскбчити antemano adv (de ~) заздалегідь, завчбсно
antemeridiano adj дообідній antemostrar* vt іст. передбачбти, пророкувбти
antemural m, antemuralla f іст., antemuro /77 1. захиснб споруда, укріплення; 2. зб- хист, заступництво; протбкція antena /1. мор. рбя; 2. зоол. антбна, щупальце, вусик (у комах); 3. антбна, радіо- щбгла; - emisora (receptora) передавальна (приймбльна) антбна; ~ interior внутрішня (кімнбтна) антбна; - de televisión телевізійна антбна antenacido adj передчбсно нарбджений; недонбшений
antenatal adj утрббний, що передує народженню
antenoche adv див. anteanoche
53
antenombre
3antenombre m титул, званий, сан
antenotar vticr. титулувбти, присвбювати титул
antenunciar і//передбачбти, пророкувбти antenupcial ^'передвесільний; дошлюбний
anteojera f\, футлЯр для окулярів; 2. на- бчники, шбри (у коня) anteojero т 1. мбйстер з вйготовлення окулярів; 2. продавбць окулярів anteojo т 1. зоровб трубб; - binocular бінбкль; - de larga vista підзбрна трубб; - de línea мор. морський бінбкль; - de pieza військ, гармбтний оптичний приціл;
2. див. anteojera 2; 3. р/ бінбкль; 4. р/ окулЯри, пенснб; ~s ahumados димчасті (захисні) окулЯри; mirar (ver) con -(s) de aumento (de larga vista) передбачбти; дуже перебільшувати antepagar і//платйти напербд (авбнсом) antepalco т аванлбжа anteparto т передполбгові пербйми antepasado 1. adj попербдній; 2. т (рі) прбдки, дідй
antepasto т див. aperitivo 2 antepatio т пербдній двір antepecho т 1. балюстрбда; пбручні; па- рапбт; 2. підвікбння; 3. нагрудний рбмінь (в збруї); 4. гірн. “груди” вибою; 5. мор. фальшббрт
antepenúltimo зс/трбтій з кінця anteponer* vt 1. стбвити (розміщувати) спбреду; 2. віддавбти перевбгу, стбвити на пбрше місце, стбвити пбнад ycé; -se
1- ставбти спбреду; 2. стбвити себб вйще за інших
anteportada f полігр. шмуцтйтул anteposición /і. стбвлення (розміщення) попбреду; 2. лінгв. препозйція anteproyecto т 1. пробктне завдбння; ескіз; 2. попербдній пробкт (законі - de la resolución пробкт резолюції antepuerta /і. драпрі (надверя^)] 2. другі (внутрішні) ворбта (у фортеці) antepuerto m 1. морі, збвнішня гбвань, аванпбрт, рейд; 2. підступи до гірськбго перевблу
antera fooT. пильовйк anterior adj 1. пербдній; 2. попербдній; el año - минулого рбку; 3. лінгв. пербдній (про голосний)
anterioridad /передувбння; соп - раніше, завчбсно
anteriormente adv раніше antes adv 1. раніше; mucho - знбчно раніше; росо - збвсім недбвно; como - як і раніше, як колйсь; de - колйшній; 2. (вживається у постпозиції до ім., означає відрізок часу): cinco días - за п’ять днів до цьбго; п’ятьмб днями раніше; muchos siglos - багбто століть (тбму) назбд; еі día - напередбдні; 3. (~ bien) швйдше, крбще; - al contrario швйдше навпакй; - de іос. ргер. до, пбред, раніше; - del jueves до четвергб; - de ayer позавчбра; - de amanecer до світбнку; - (de) que іос. conj. перш ніж; до тогб як; - de que se ponga el sol до захбду сбнця; - que llegue перш, ніж він прййде; - (у) соп - якнайшвидше; швйдше навпаки; - la muerte que la deshonra швйдше смерть, ніж ганьбб; - se juntaría el cielo con tierra швйдше землЯ перекйнеться догбри дном (про нездійсненне) antesala f 1. передпбкій; приймбльня; hacer - чекбти в приймбльні anteseca їзаст. відмітний знак; відзнбка antestatura f військ, польовб укріплення antetecho тдіал. навіс (даху) antetemplo /лпбртик (у храмі) antetrón гп передбк (воза, плуга) anteúltimo adj передостбнній
antevenir* vi іст. передувбти
antever* передбачбти
antevíspera f. la - (de) за два дні (до
свята, події)
antiácido adj А. мед., тех. протикислбтний;
2. тех. кислотостійкйй; кислототривкйй antiaéreo a# протиповітряний; зенітний; artillería -а зенітна артилбрія; defensa -а протиповітряна оборбна antialcohólico зс^'протиалкогбльний antiálgico adj болезаспокійливий antiartístico ас/антихудбжній; неестетйч- ний
antibacterial, antibactérico ¿¿#антибакте- рібльний
antibélico adjантивійськбвий, антиміліта- рйстський
antibiótico m фарм. антибібтик antiburgués adj антибуржубзний anticanceroso adj мед. протирбковий anticanónico ао/протиканонічний, що су- пербчить церкбвному канбну anticardio m анат. передсбрдя anticatólico adj 1. антикатолицький; 2. антирелігійний anticiclón /нантициклбн anticientífico ^'антинаукбвий anticipación f 1. передббчення, випередження (іподій); вйрішення напербд (питання)] 2. виконбння дострокбво; соп - завчбсно, заздалегідь, авбнсом; 3. ритор. прблепсис
anticipada ^несподіваний нбпад anticipadamente adv заздалегідь, завчбсно
anticipado ¿q/передчбсний; дострокбвий; pagar por - платити напербд (авбнсом) anticipar vt 1. перенбсити на раніший тбрмін, робйти (викбнувати) дострокбво (завчбсно); - una suma платйти напербд, авансувбти; 2. випереджбти, передбачб- ти (подіі)\ вирішувати напербд (питання)] -se 1. наставбти (траплятися) завчбсно;
2. випереджбти, обганЯти; випереджбти (події)
anticipo mА. див. anticipación 2; 2. авбнс, завдбток
anticívico ао(г'протигромадЯнський, негро- мадянський
anticlerical 1. ас/антиклерикбльний; 2. антирелігійний; 3. /^антиклерикалізм; 4. без- ббжник
anticlinal геол. 1. яс/антиклінбльний; 2. ан- тиклінбль, антиклінбльна склбдка; сідлб anticolonial adj антиколонібльний; movimiento - антиколонібльний рух anticolérico adj мед. протихолбрний anticombustible зо/незаймйстий anticoncepcional, anticonceptivo ^протизаплідний
anticonstitucional зс/антиконституційний anticorrosivo adj хім., тех. протикорозійний
anticristiano adjантихристиЯнський anticuado adj застарілий, що вийшов з мбди; старомбдний
anticuar vt вважбти застарілим (що вийшов з мбди); -se старіти, вихбдити з ужитку (з мбди) anticuario /нантиквбр anticuerpo /77 антитіло antidáctilo тдив. anapesto antidemocrático adj антидемократичний, протидемократйчний
antideportivo adj неспортйвний (про поведінку гравців, уболівальників) antideslizante adj тех. що запобігбє буксу- вбнню
antidetonante m тех. антидетонбтор antidiluviano adj див. antediluviano antidinástico з^'протидинастйчний, антимонархічний
antidisentérico adj мед. протидизенте- рійний
antidotar vt мед. застосбвувати протиотруту
antídoto /77 мед. антидбт; протиотрута antiemético adj мед. протиблювбтний antier adv див. anteayer antiescorbútico мед. 1. adj протицингбт- ний; 2. /77 протицингбтний збсіб antiestético adj 1. неестетйчний, малоху- дбжній; 2. потвбрний, негбрний antifármaco m мед. протиотрута antifascismo m антифашйзм antifascista 1. adj антифашистський; 2. com. антифашйсг, -ка antifaz /77 мбска; напівмбска antifebril adj мед. жарознйжувальний antifecundativo ^'протизаплідний antifernales adjрі іст. дбрчі (про володіння, майно, подарованих чоловіком дружині)
antiflogístico adj мед. протизапальнйй antífona ЛІ. церк. антифбн; 2. зад antifonal, antifonario m 1. церк. кнйга антифбнів; 2. зад
antifranquista 1. adj антифранкістський;
2. com. антіфранкіст, -ка antífrasis fритор, антифрбзис antigás adi протигбзовий, протихімічний, mascara (careta) - протигбз; refugio - газосхбвище
antigripal adj мед. протигрипбзний antigualla f(pt) 1. старожйтності; 2. лахміття, застарілі рбчі (що вййшли з мбди); 3. запізнілі новйни
antiguar 1. (-se) див. anticuar(se); 2. vi
(-se) виробляти трудовйй стаж {вислугу років)
antigubernamental ас/антиурядбвий antigüedad ЛІ. давнинб; глиобка старови- нб; 2. (- clásica) антйчність; 3. стаж; вйс- луга рбків; 4. р/пбм’ятники старинй; пред- мбти антйчного мистбцтва; tienda de -es антиквбрний магазйн antiguo 1. зс/стародбвній; старовйнний; tiempo - старовинб; a la - а, а Іо - іос. adv. по-старовйнному; по-старбму; de - іос. adv. здбвна, спрадбвна; en lo - іос. adv. в далбкі часй, давнб; 2. старйй, ста- родбвній; una herida -а задбвнена рбна; un - amigo дбвній друг; 3. старйй, колйшній; -s alumnos колишні учні; 4. що мбє велйкий стаж роббти; заслужений; 5. m зразбк класйчного мистбцтва; 6. /7/дбвні antihelmíntico adj мед. протиглистовйй antihigiénico ^негігієнічний antihumano ^'нелюдяний antiimperialista з<#антиімперіалістйчний antijurídico adj незакбнний, неправомірний
antilegal зо/протизакбнний; нелегбльний antilogía /'логічне протиріччя antilógico adj супербчливий; що суперб- чить лбгіці
antílope /77 зоол. антилбпа; - de las estepas сайгб(к)
antillano, -а 1. adj антйльський; 2. m, f урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Антйльсь- ких островів
antimacasar m Л. Ам. вйшита (мербжив- на) накйдка (для спинки крісла, дивана, стільця)
antimarxista 1. adj антимарксйстський;
2. com. антимарксйст antimelódico adjнемелодійний antimilitarismo /77антимілітарйзм antimilitarista 1. ^'антимілітаристський;
2. com. антимілітарйст antimonárquico 1. adj антимонархічний;
2. /77 антімонархіст
antimonial adj хім. сурм’янйй, що містить сурму
54
añadir
antimonio тхім. антимбній, сурмб antinacional adj антинарбдний; що супе- рбчить інтербсам нбції antinatural adj протиприрбдний; ненату- рбльний, неприрбдний antinomia їфілос. антинбмія, протиріччя antinómico adj супербчливий antipara /1. шйрма; 2. (рі) гамбші, гбтри;
3. щит, заслін (для вікна) antiparlamentario 1. adj антипарлбмент- ський; 2. т супротйвник парламентарйз- му
antiparras fp!окулЯри antipartícula їфіз. античбстка antipas /77 р! антйпаси (індіанців ПерУ) antipatía / 1. антипбтія, неприязнь; coger (tomar) - a (contra, hacia, por) uno не злюбйти] causar ~ викликбти непрйязнь;
2. несумісність
antipático яс/антипатйчний, неприбмний, несимпатйчний
antipatizar vi Л. Ам. 1. відчувбти антипб- тію; 2. викликбти антипбтію, бути несим- патйчним; 3. не схбдитися, розхбдитися (в інтересам
antipatriótico ас/непатр/Ь7йчний antipedagógico adj непедагогічний antipirético мед. 1. adj жарознйжуваль- ний; 2. /77 жарознйжу вальний 3ác¡6 antípoda /77антип6д antipolítico ^ нетактбвний antipopular#^ антинарбдний antiprogresista 1. a# реакційний; fuerzas ~s реакційні сйли; 2. com. реакціонбр, супротйвник прогрбсу antipurulento, antipútrido adj мед. проти- гнильнйй
antiquismo mдив. arcaísmo antirrábico adj мед. що попербджує скбз antirrealismo m політ, республіканізм antirrealista1 а^нереалістйчний antirrealista2 com. антимонархіст, противник монбрхії
antirreformista 1. adj антиреформіст; 2. com. протйвник реформізму antirreligios«o 1. adj антирелігійний; propaganda ~a антирелігійна пропагбн- да; 2. невіруючий; 3. m протйвник релігії;
4. невіруючий, безббжник antirrepublicano ясУантиреспублікбнський antirrevisionista політ. 1. #<#напрбвлений прбти ревізіонізму; 2. com. протйвник ревізіонізму
anturevolucionario 1. adj контрреволюційний; 2. /77 контрреволюціонбр antis, antisanas m рі антйси (індіанці в Перу і Болівії)
antisemita 1. антисемітський; 2. /77 антисеміт
antisemítico adj див. antisemita 1 antisemitismo m антисемітйзм antisepsia їмед. антисбптика antiséptico мед. 1. ¿q/антисептйчний; 2. m антисептйчний 3ác¡6, антисбптика antisísmico антисейсмічний antisocial adj антигромбдський, антисо- цібльний
antisocialista 1. ^'антисоціал¡стичний;
2. com. протйвник соціалізму antisoviético adj антирадЯнський antitanque adj військ, протитбнковий; са- cón - протитанковий збсіб antitérmico adj фіз. теплопровідний, теп- лоїзолювбльний
antítesis /771. ритор, антитбза, протистбв- лення 2. філос. антитбзис; 3. пбвна про- тилбжність, антипбд
antitético ас{гантитетйчний, діаметрбльно протилежний, полЯрний ап«ї°хіпа / мед. антитоксйн; протиотрута antituberculoso adj мед. протитуберку-
antiverminoso мед. 1. adj глистогінний, протиглистовйй; 2. m глистогінний 3ác¡6 antojadizo adj вередлйвий, капрйзний, примхливий, норовлйвий antojado adj 1. капрйзний, вередлйвий, примхлйвий; 2. сл. закутий в кайдбни antojarse 1. захотітися, спбсти на думку, заманутися; hacer lo que se le ~a чинити як заманбться; 2. здавбтися; se me ~a que va a llover мені здабться, що буде дощ
antojera їдив. anteojera antojero /77 мбйстер з вйготовлення окулярів
antojo /771. прймха, капрйз; вйгадка; 2. по- верхбва думка (уЯвлення); 3. д/рбдимки, родймі плЯми; 4. іст. окулЯри; 5. сл. кайдбни
antojoso adjдіал. див. antojadizo antología /антолбгія antónimo тлінгв. антбнім antonomasia fniHre., ритор, антономбзія; por ~ спрбвжній, з великої літери antorcha /1. фбкел, смолоскйп; 2. світоч;
3. паЯльна лбмпа
antorchero m старовйнний свічнйк, під- стбвка для велйких свічбк antoría /77 сл. слідбць, фахівбць з розкриття крадіжок
antracita ímíh. антрацйт ántrax /77 мед. фурункул; - maligno карбункул
antro /771. печбра; грот; 2. Hopá, барліг; - de perdición іублб, вертбп antropofagia / людоїдство antropófago /77антропофбг, людоїд antropoideo зоол. 1. яс/людиноподібний (про мавпу-, 2. /77 антропбїд, людиноподібна Máena
antropología /антрополбгія antropológico #cjr антропологічний antropólogo /77антропблог antropometría / антропомбтрія antropométrico adjантропометрйчний antropomorfismo m антропоморфізм antropomorfo зоол. 1. яс/людиноподібний; антропомбрфний; 2. m рі людиноподібні
antropozoico adj геол. антропозбйський antruejada ЛІ. карнавбльний жарт; 2. бру- тбльний (жорстбкий) жарт antruejo /77 іст. три дні карнавблу (мбс- ниці)
antuca /велйка парасблька antuerpia adj діал. тупйй, нерозвйнений antuviada /несподіваний (раптбвий)удбр antuviar vt 1. іст. (vi) див. anticipar(se);
2. раптбво напбсти (вдбрити) antuvión /77раптбвий нбпгщ, несподіваний удбр; de ~ іос. adv. несподівано, раптбво, pánTOM; jugar de - напбсти пбршим; завдбти попербджувального удбру anual adj 1. річнйй, однорічний; balance ~ річнйй баланс; 2. щорічний; cosecha - щорічний врожбй; vacaciones ~es щорічна відпустка; 3. однорічний (пророслину anualidad /1. річнйй тбрмін, строк; 2. річні рбнта; річнйй прибуток; 3. річнйй внесок anualmente adv щорічно, з рбку в рік anuario 1. adj див. anual; 2. m щорічник anubado, anubarrado adj 1. вкритий хм- брами; хмбрний; 2. жив. що зобрбжує хмбри
anubarrar(se) див. anublar(se) anublado adj 1. хмбрний, вкритий хмбра- ми; 2. потьмбрений, затьмбрений; 3. сл. сліпйй
anublar vt 1. заволікбти (вкривбти) хмб- рами; 2. потьмбрювати, затьмбрювати;
3. глушйти, заглушбти (рослини)', 4. сл. покривбти; -se 1. заволікбтися (вкривб- тися) хмбрами; хмбритися (про небо,
погодУ)-, 2. темніти, тьмяніти, затумбню- ватися; 3. в’Янути; 4. розсіюватися, руй- нувбтися (про мрії, надії) anublo /77 див. añublo anudadura / anudamiento m зв’язування вузлбм
anudar vt\, зав’язувати вузол, зв’язувати вузлбм; 2. встанбвлювати (зв’язки)', - Іа amistad зав’язбти дружбу; 3. віднбвлю- вати, продбвжувати; - el discurso відно- вйти виступ; -se 1. зав’язуватися вузлбм;
2. встанбвлюватися (про зв'язки); 3. за- трймуватися в рбсті, переставбти ростй (розвивбтися) anuencia /згбра; дбзвіл anuente a#згідний, що погбджується anuir* мпогбджуватися; давбти дбзвіл anulación /відміна, анулювбння, оголбшення недійсним
anular1 1. adj кільцеподібний; кільцбвий, круглий; 2. безімбнний(/7/?о/7а/7е//ь); 3. m безіменний пблець
anular2 иМ.анулювбти, оголбшувати недійсним; 2. позбавляти влбди (повновб- жень); 3. принйжувати, знйщувати морб- льно, осорбмлювати; 4. (vi) мат. перетвб- рювати(ся) на нуль; -se 1. анулювбтися;
2. схбдити нанівбць; звбдитися на нуль;
3. опускбтися, прирікбти ce6é на животіння
anulativo, anulatofio adj що анулює anuloso adj\. склбдений з кілбць, кільчбс- тий; 2. див. anular11
anunciación /1. оголбшення, сповіщення;
2. передвістя, передббчення; 3. (А.) рел. благовіщення
anunciador 1. adj що сповіщбє, повідомляє; 2. пророчий, віщий; 3. m вісник, провісник, віщун; 4. світловб таблб anunciante /771. повідомляти; 2. фахівбць з реклбми, рекламіст anunciar vt 1. оголбшувати; 2. сповіщбти, повідомляти; доповідбти (про прибутті)-, hacerse - просйти доповістй про сббе;
3. передвіщбти, передбачбти; - el porvenir передбачбти майбутнє; рекламувбти (товар)\ -se наставбти, починатися anuncio /77і. оголбшення; сповіщення, по- відбмлення; 2. анбнс; 3. передвістя, прик- мбта; 4. спорт. заЯвка; 5. реклбма; про- спбкт, буклбт
anuo adj див. anual anúteba /бойовйй клич anutrimentar vt харчувбти, годувбти anverso /771. лицевйй бік медблі (монбти);
2. лолігр. чйста смуга; 3. полігр. чйста мбтриця
anzolar * vt іст. ловйти на гачбк (на вудку) anzuelo /77 1. риболовбцький гачбк; 2. олбдка, пбнчик; 3. примбнка; caer (picar) en el -, tragar (morder) el - потрбпити на гачбк; echar el - заманити в пбстку; roer el - унйкнути пбстки
aña1 діал. 1. див. añas; 2. (А.) міф. злий
aña^ f діал. годувбльниця; - seca діал. нЯня
añacea ficr. свЯто, весблість añada /1. рік; buena - урожбйний (вдб- лий) рік; mala - неврожбйний рік; - de lluvias дощовйй рік; 2. клин (землі)-, 3. річнйй врожбй (винограді) añadido m 1. наклбдка, вблик (для зачіс- ки)\ 2. дотбчка (на сукні)', 3. полігр. встбв- ка, додбток до тбксту (в оригіналі, коректурі)
añadidura /1. додавбння, доббвка, допбв- нення; por - іос. adv. мбло тбго; на додбток до всьбго; 2. довбжок; лйшок, нбдли- шок (увазі)
añadir vt 1. додавбти; - a lo expuesto
додбти до вищескбзаного; 2. збільшу-
55
añafé
Я, %
вати, розширювати; - un vestido дото- чйти (подбвжити) сукню añafé т діал, añafe, añafea f грубий об- гбртковий папір
añagaza f 1. мисл. манбк; 2. пригінка; nádKa
añaje т діал. вигляд, збвнішність añal 1. adjдив. anual; 2. однорічний (про ятя, козенй)\ 3. т пбминки (в роковини смерті)] 4. іст. річнйця (лодіі)\ 5. рі див. anales
añalejo m церк. служббник; церкбвний ка- лендбр
añangotarse діал. 1. пригнутися; зіщулитися, згорнутися в клуббк; 2. сісти навпб- чіпки
¡añañayl interj діал. 1. (вживається для вираження схвалення) дббре!, чудбво!;
2. так!, звичáйнo!, cáMe так! añapa f\,Jl. Ам. бброшно (з солодкого ріжка)\ 2. діал. аньЯпа (горілка з недостиглого винограду або солодкого ріжка) ] hacer ~ Л. Ам. розбйти вщент añares m рі діал. рокй; hace ~ давнйм- давнб
añas f зоол. лисйця (перуанський різновид)
añascar vt\. складбти, 36npáTH (дрібниці
2. (vi) сплутувати(ся), заплутувати(ся);
3. Л.Ам.див. añasgar añasco m плутанйна, ббзлад añasgado тдіал. філбйна вйшивка, філб añasgar vt Л. Ам. вишивбти філб añecoches /нр/аньєкбчі (індіанців Аргентині)
añejar vt(vr) стбрити(ся); -se 1. старіти;
2. псувбтися від 4ácy (про продукти харчуванні] 3. витрймуватися (про вино) añejo adj 1. торішній, старйй; 2. витриманий (провино)] 3. копчбний, солбний (про сало, шинкії, 4. зіпсбваний; згірклий; зб- тхлий; 5. добре відбмий, не новйй; 6. застарілий
añero абіЛ. Ам. що плодонбсить чбрез рік (про фруктові дерева) añicos /л рі шматкй, улбмки, оскблки; hacer ~ розбйти вщент; перетворйти на оскблки; ст0рти, знйщити; hacerse ~ розбивбтися вщент; лізти зі шкіри añil /771. бот. індигонбска; 2. індйго; 3. tóm- но-сйній кблір; кблір індйго; sacar a uno el - діал. вйсікти, побйти до синців añilar vt фарбувбти фбрбою індйго añingotarse діал. рив. añangotarse 1 añino 1. ^'однорічний (проягнй)\ 2. /77 однорічне ягнЯ; 3. рі шкури однорічних яг- нЯт; 4. вбвна ягнЯти año /771. рік; ~ académico академічний рік; ~ árabe (lunar) місячний рік; ~ astral (astronómico, sideral, sidéreo) астрономічний рік; ~ bisiesto (intercalar) високбсний рік; ~ civil (político) календбрний рік; ~ común (vulgar) звичбйний (невисокбс- ний) рік; ~ corriente (presente) потбчний рік; ~ de luz астр. світловйй рік; ~ económico бюджетний рік; ~ escolar (docente) навальний рік; ~ financiero фінбнсовий (господбрський) рік; Año Geofísico Internacional Міжнарбдний геофізйчний рік; ~ nuevo новйй рік; felicitar con el - nuevo привітбти з Новйм рбком; ¡feliz Año Nue- vol щаслйвого Новбго рбку!, з Новйм рбком! ; - pasado минулий рік; ~ próximo (entrante, que viene) (наступний) рік; cabo de - кінбць рбку; de - en ~, - por ~ ioc. adv. з рбку в рік; рік за рбком; hace un ~, un - atrás рік тбму; ~s у ~s дбвгі рокй; entre - /ос. adv. прбтягом рбку; dentro de un - чбрез рік; cada ~, todos los ~s щорб- ку, щорічно; en lo que va del ~ за минулі місяці рбку; por los -s de... за часів...; 2. рі день нарбдження; el ~ de la nana (nanita)
колйсь; давнйм-давнб; дуже давнб; entrado en ~s ioc. adv. немолодйй, літній; estar de buen - бути угодбваним (гладким)] ganar - склбсти іспити за рік (про студента)] jugar los ~s rpáTH рбди розвбги (не на грбші); perder ~ втрбтити рік, провалй- тися на річнйх іспитах (про студента)] quitarse ~s скидбти рокй, прихбвувати вік; saber bastante para su ~ не бути дур- hóm; viva usted mil (muchos) ~s багатьбх років Вам (життЯ)
añojal /77 зембльний клин (що засівається декілька років підряд і потім залишається під паром)
añojo /771. однорічний бичбк; 2. однорічне ягня
añonar ііїЛ. Ам. пбстити; бблувати (дітей) añoranza /туга, смуток añorar vt (vi) сумувбти, нудьгувбти; - la patria сумувбти за батьківщйною años*o adj багаторічний; старйй; una ~а encina столітній дуб añublado adj сл. див. anublado añublar vt\. див. anublar; 2. сл. покривб- ти; ~еедив. anublarse añublo /77 бот. 1. ріжбк; 2. сбжка, іржб (на рослинай)
añudar vt (vi)див. anudar(se) añuscar, añusgar vi 1. вдавйтися, поперхнутися; 2. розсердитися, обуритися aojada fpian. див. agujal aojar vt 1. наврбчити; 2. занапащбти, псувбти; 3. іст. дивйтися aojo /77 прйстріт; чаклунство, чбри aojusgar vi вдавйтися, поперхнутися aoristo тлінгв. абрист aorta fanar. абрта aórtico adj анат. аортбльний aovado а<#'овбльний, яйцеподібний aovar vi клбсти Яйця (про птахів, комах і тварин)
aovillarse згортбтися клубкбм ара 1. interj див. aúpa; 2. adv: al ара діал. на спині, на плбчах
apabilar vt поправляти ґніт (свічки)] ~se
1. іст. зменшуватися, згасбти (про полу- мі] 2. занепадбти духом apabullar vt\.див. aplastar; 2. змушувати замбвкнути, затикбти рот apacanecas m рі апаканбки (індіанці в Мексиці)
apacentadero m пасовище, вйгін apacentador 1. adv що nacé; 2. m пастух apacentamiento /771. пасіння; 2. підніжний корм
apacentar* vt 1. виганЯти на пасовйще; пбсти; 2. навчбти, наставляти, освічувати; 3. розпблювати, збуджувати (пристрасть, бажання)] ~se 1. пбстися; харчувб- тися підніжним кбрмом; 2. (de) живйти, плекбти (надію, ненависть) apacible adj 1. спокійний, м’якйй, лбгідний (прохарактер)] 2. спокійний; тйхий, Ясний (про погоді)
apaciguador 1. adj заспокійливий; 2. m утихомйрювач, миротвбрець apaciguamiento m утихомирення, заспо- кбєння
apaciguar vtf. (уі) утихомйрювати(ся), за- спокбювати(ся); примирЯти(ся); 2. заспо- кбювати, знімбти, втамбвувати (біль)] -se заспокбюватися, втамбвуватися, слбб- шати (про біль)
apachar гідіал. 1. крбсти; 2.див. aplastar; ~ a uno el ojo підморгнути apache m 1. рі апбчі (індіанські племена на кордоні СІЛА ¡Мексики)] 2. хулігбн; estar - діал. бути нерозлучними друзями apacheta f діал. 1. ритубльна піраміда з каміння (в Андах)] 2. злодійське кублб; hacer su ~ отрймувати велйкі грбшіі; поживитися
apachetero тдіал. бандйт, грабіжник apachico тдіал. пбка, тюк, нбша (на спині) apachugarse діал. див. alebrarse apachurrar vtЛ. Ам. сплощувати apadrinador 1. adj що протегує; що захи- щбє; 2. /77секундбнт; 3. протектор; захис- нйк
apadrinar vt 1. бути хрещбним ббтьком; 2. протегувбти; надавати протекцію; захи- щбти; шефствувати; -se вдавбтися до заступництва (до допомбги) apadronarse підкорятися ватажку apagachispa(s) т ел. іскрогбсник; іскро- улбвлювач
apagadizo adj згасбючий, що noráHo горйть
apagado adj 1. боязкйй, соромливий, легкодухий; 2. приглушений, ослбблений (про звук, голос)] 3. блЯклий, тьмЯний (про колір, ТОЙ)
apagador 1. adj що гбсить; 2. що приглушує, заглушує; 3. /77гасйльник свічбк; 4. Л. Ам. вимикбч; 5. муз. модербтор apagaincendios т пожежна пбмпа (на судна*)
apagamiento т 1. гасіння; 2. затухбння, згасбння; 3. пом’якшення, ослбблення (кольори, ТОНЙ)
apag*ar і^1. гасйти (вогонь,світло)] 2. га- сйти (вапно)] 3. приглушувати (голос, звуй)] стрймувати (пристрасті); розвіювати (надії)] гасйти (ентузіазгйА); 5. приббрку- вати (невдоволення); 6. військ.: - el fuego del enemigo подавйти вогбнь вброга;
7. діал. розрядйти, всадити всю оббйму;
8. пом’якшувати, ослбблювати (тон, фар- бй)] 9. мор. ослаблювати вітрило; ¡ -а у vámonos! та й край!, та й гбді!; і крбпка!, дбсить!, гбді!
apagarse 1. гбснути (про вогонь, світло)]
2. eracáTH (про пристрасть)] 3. тьмяніти, eracáTH (про погляд)] 4. завмирбти, приглушуватися (прозвуй)] 5. бліднути, тьмяніти (про фарои)
apagavelas m 1. див. apagador 3; 2. ширб- кі ніздрі
apagón 1. adjдіал. див. apagadizo; 2. Л. Ам. що швидко вибивбється з сил (про конй)\ 3. /77випадкбве (раптбве) вимкнення світла (на короткий час) apagoso adjЛ. Ам. див. apagadizo apagullar vt 1. див. apabullar; 2. раптбво (несподівано) вдбрити apaisado adjширбкий, витягнутий в ушйр (про- картину
apaisanarse Л. Ам. огрубіти, оселЯнюва- тися
apajarado adj Л. Ам. легковбжний, легкодумний
apalabrar, apalabrear гідіал. 1. домовлятися на словбх; домовлятися; - un asunto обговорйти, обумбвити; 2. зв’язбти слбвом
apaladinar vt іст. пояснювати, довбдити apalage m мед. період одужування apalancar и/1. піднімбти (рухати) за допо- мбгою вбжеля; 2. підтрймувати, надавбти підтрймку; ~se користувбтися підтрйм- кою
apalastrarse 1. діал. видихбтися, ледь тримбтися на ногбх; 2. розтягтйся (про п’яного)] 3. діал. попршуватися (про хворобу
apaleamiento /771. побиття п0лицею; 2. ви- бивбння (килима, одягу] 3. збивбння плодів з дерев
apalear1 vt 1. бйти пблицею (лозйною); 2. вибивбти (килим, одяг)] 3. збивбти з дбрева (плодй)
apalear vt\. віяти, ворушйти лопбтою, ло- пбтити (зерно)] 2. загріббти лопбтою (гроші, золото)
56
aparquear
apalencarse 1. Л. Ам. укріплюватися, готу- вітися до оборіни; 2. діал. перехівува- тися (про збіглих рабів} apaleo т віяння (ворушіння) зерні лопі- тою
apalpar и/обміцувати apamparse Л. Ам. див. aturdirse apanalado adj А. що міє фірму стільників;
2. гофріваний (про комір) apancle т Л. Ам. див. acequia 1 apanclear vt Л. Ам. робйти канівки (для зрошування)
apancora f іхг. 1. діал. морський краб;
2. морськйй їжік apandar і/ґвідбиріти apandar w'(-se) вигинітися, прогинітися (про балку)
apandillar vtA. збиріти бінду, згрію; 2. сл. шахрувіти, шахраювіти; -se обснуватися в бінду (у згрію) apandorgarse 1. товстіти (про жінкУ)\
2. діал. див. apoltronarse apangado adj діал. дурнйй, тупий apangalarse діал. 1. дурнішати, тупіти;
2. занепадіти д^хом, засмучуватися apangarse Л. Ам. див. agacharse apaniaguarse Л. Ам. змовлЯтися, вступі- ти в змбву
apaniguado m 1. іст. слугі, прислуга;
2. фаворйт, протежі apaninarse Л. Ам. див. aclimatarse apantallado adj Л. Ам. дурнйй, придуркуватий
apantanar vt(vi) заболічувати(ся), затіп- лювати(ся)
apante m діал. поливіння (зрбшування) землі
apanteonarse діал. 1. висніжуватися (про рудну ЖИЛ^)\ 2. розоритися apantle m Л. Ам. див. acequia 1 apantuflado adjy фірмі хітніх кіпців (про взуття)
apanzaburrado adj затягнутий хмірами, сірий, похмурий
apanzaburrarse вкривітися (затягуватися) хмірами, темніти (про небо) apañado^ adjcxómm на сукні apañado2 adj 1. спрйтний, виверткйй; 2. зручнйй, впрівний, практйчний; 3. аку- рітний, тічний, що любить порядок; estar (ir) - (дуже) помилятися, прорахіву- ватися; помилятися; (estoy -І я пропаві;
¡ estaríamos ~sl лиші цьогі нам браку- віло!, ще чогі!
apañador m любйтель збиріти нітовп apañadura fA. хапіння рукію; 2. неза- кінне захіплення, привліснення; 3. при- крашіння, вбиріння; 4. іст. обірки (на ковдрі)
apañalarse Л. Ам. перехівуватися у зручніму і надійному місці apañamiento m див. apañadura 2 apañar vtA. бріти (в руки), хапіти; 2. лі- годити, упорядківувати; 3. незакінно заволодівіти; привліснювати; 4. прикра- шіти, вбиріти; 5. приправляти (їжУ)\ 6. вкривіти, закутувати; 7. прибиріти, хові- ти; 8. прихівувати (обман)-, 9. діал. ліго- дити, латіти; 10. діал. збиріти, підбирати; 11. діал. каріти; 12. діал. збиріти (бавовну); 13. Л. Ам. перехівувати (злочинця); ~se 1. (apañirselas) примудрятися, приловчітися; 2. діал. крісти apañico, apañijo m див. apaño 4 apaño /771. див. apañadura; 2. ремінт, лі- годження;^ літка; 3. спрйтність, вйверт- кють; 4. дільце, гешіфт; 5. халтура, халтурна робіта; 6. кохінець; 7. любівні справи, шури-мури; 8. ріначйння, пісуд apacuscar vtA. м’Яти, жмікати; 2. див. apañar3; 3.діал. набивіти, запівнювати apapachar vtЛ. Ам. пістити
apapagayada а<#схіжий на папугу; nariz -а ніс гачкім
apapizar vt діал. 1. годувіти кішею (дитину); 2. перегодівувати apar тдіал., apara тзоол. броненісець aparador т 1. буфіт, сервінт; 2. церк. кредінція (столик біля вівтаря)-, 3. май- стірня, ательі; 4. вітрйна, стійка (в магазині); 5. мійстер (що робить заготівки для взуття)-, 6. іст. гардеріб, одіжна шіфа; 7. діал. посудна полйця; 8. діал. легкі пригощіння; estar lie ~ (una mujer) вбирітися, розряджітися (до прийому гостей)
aparadorista com. Л. Ам. худіжник- офірмлювач вітрйн aparadura fMop. обшйвка судна aparar vtA. протягувати (руку)-, підставляти (капелюх, пеленгу, 2. пропілювати, підгортіти; 3. очищіти від шкірки (фрукти)-, передавіти, клісти (в руки)-, 5. зши- віти (заготівки взуття)’, 6. (vt) див. aparejar 2; 7. вирівнювати теслім (дошки) aparasolada 1. ¿^'зонтоподібний; 2. бот. зінтичний; 3.: -as fpi бот. зінтичні aparatado д(#готівий (до чого-н.) aparatarse 1. готувітися; 2. діал. хміри- тися (про небо перед дощем)\ 3. див. adornarse
aparatero adj діал. див. aparatoso 4 aparato m 1. апаріт, інструмінт, прйлад, прйстрій, механізм; - de alarma сигніль- ний прйлад; - de arranque пусковйй прйстрій, стартір; - calculador electrónico еліктрінна обчйслювальна машйна, ЕОМ; - encendedor автоматйчна запаль- нйчка; - fotográfico фотографічний апаріт, фотоапаріт; - receptor прийміч; 2. (рі) апаратура, обліднання; ~s sanitarios санітірно-технічне обліднання; 3. апаріт, телефін; ¡al -І так, я слухаю!; estar іі - відповідіти по телефбну; ponerse al - взЯти слухавку; 4. апаріт, літік; 5. політ, апаріт, машйна, механізм; - estatal (del Estado) держівний апаріт; дер- жівна машйна; - militar (de guerra) воін- на машйна; 6. підготбвка, приготувіння;
7. різкіш, пйшність; пишніта; пімпа; una puesta del sol con gran - de colores зіхід сінця, розквітчаний всімі бірвами;
8. (рі) вйдимість, показуха; 9. гілас, ажіо- тіж; armar un - здійміти шум (гілас); 10. довідківий апаріт (літературний, історичний)-, 11. діал. прйвид; 12. мед. бан- діж; пов’Язка, шйна; 13. мед. синдрім; 14. анат., фізіол. апаріт, систіма, ірга- ни; - circulatorio кровонісна систіма; - digestivo шлунківо-кишківий тракт, травнйй апаріт; estar en el - діал. зай- міти важлйвий пост, бути нагорі aparatosidad f 1. пйшність, різкіш; пйшність; 2. сенсаційність, незвйчність; 3. ме- тушлйвість
aparatoso adj А. чудівий, розкішний; пйш- ний; un sombrero - чудівий капелюх;
2. сенсаційний, гучнйй; evento - надзви- чійна подія; 3. помітний, яскрівий; 4. ме- тушлйвий
aparcamiento m 1. парківка; 2. стоянка (для автомашин)
aparcar vt 1. стівити пірком (артилерію);
2. стівити на стоЯнку, паркувіти; 3. скла- дувіти (матеріали)
aparcería f1. діговір про здічу в орінду (землі, худоби)-, іст. скіпщина, здільщи- на; 2. пайові товарйство; 3. діал. пліткй, пересуди; 4. діал. товарйство, взаємовй- ручка, взаємодопоміга (серед селян) aparcero /771. орендір, скіпщик, здільник;
2. член пайовіго товарйства, пайовик;
3. Л. Ам. близькйй друг; 4. Л. Ам. Постійний кліінт (магазину)
apareamiento m 1. розташувіння пірами; підбір пар; 2. спарівування, злучка aparear vt 1. припасівувати, приліджува- ти; 2. підбиріти піру; сполучіти (стівити, клісти) пірами; 3. (vt) спарівува- ти(ся), злучіти(ся); -se утвірювати піру aparecer* vi A. (-se) з’являтися, покізува- тися; - entre sueños приснйтися; 2. (-se) поставіти піред очйма, з’являтися; 3. ви- пливіти; de aquí aparece... звідси випливів...; 4. з’являтися, вихідити в світ, публікувітися (про видання); 5. знахіди- тися, виявлятися; ¡ya apareció aquello! знайшів!, іврика!; ось де собіка заритий!; -se з’являтися (про привида) aparecido m видіння, приміра, прйвид aparecimiento m див. aparición 1 aparejadamente adv відповідним чйном aparejado adj придітний; відповідний, адеквітний; llevar (traer) - спричиняти, призвідити
aparejador 1. adj що готує, налігоджує;
2. /77 виконівець робіт, виконріб, десятник; тіхнік
aparejar vtA. (vi) готувіти(ся); 2. осніщу- вати, обліднувати, спорЯджувати; 3. (vi) прикрашіти(ся), вбиріти(ся); 4. запря- гіти; сідліти (коня)-, 5. жив. ґрунтувіти (полотно)-, 6. архіт. ґрунтувіти (під позолоту)\ 7. буд. обтісувати, обстругувати; 8. тех. апретувіти; 9. мор. осніщувати (судно)
aparejería fдiaл. 1. лимірня; 2. лимірсь- ка лівка
aparejero m 1. лймар, госпідар лимір- но-сідільної майстірні; 2. продавіць лимірно-сідільних вйробів aparejo /77 1. приготувіння, підготівка;
2. кінське спорядження, збруя, упряж; 3. прйлад, прйстрій; 4. рі інструмінти, знаряддя; -s de pesca риболовіцькі сністі (приліддя); 5. тех. систіма бліків, поліс- піст; тілі; 6. тех. апретура; 7. діал. жініче сідлі; 8. буд. перев’Язь кам’янії (цегіль- ної) клідки; 9. мор. осніщення, такеліж; 10. жив., архіт. ґрунтівка; ґрунт, пороза- півнювач; 11. іст. оздіблення (для сукні) aparencial adj філос. уЯвний aparentamiento m див. apariencia aparentar 1. itf здавітися; міти вйгляд; -a una gran timidez він здаіться дуже боязкйм; 2. розігрувати, зобріжувати, вдавіти, інсценувіти; - humildad вдаві- ти смирінність; debes - que no te Importa вдай, що тобі все одні; 3. виглядіти на (який-н. вік), міти на вйгляд (стільки-то років)-, aparenta unos cincuenta años йому на вйгляд ріків п’ятдесят; 4. и/виставляти себі на піказ, замйлювати ічі aparente adj А. зівнішній, уЯвний, вдіва- ний; 2. відповідний; зручнйй; 3. очевйд- ний, Явний; безперічний, безсумнівний, наічний; un error - Явна пімйлка; 4. видимий, (лігко) помітний; 5. гірний; lleva un traje muy - на ньіму чудівий костюм aparentemente adv А. очевидно; ймовірно; 2. Явно, очевйдно, безсумнівно, без- перічно
aparición fA. поЯва, вйникнення; прихід;
2. видіння, приміра, прйвид apariencia fA. зівнішній вйгляд, зівніш- ність; - simpática приімна зівнішність; las -s engañan зівнішність омінлива; а juzgar por las -s судячи із зівнішності; de (en) - іос. adv. на вйгляд, як здаіться; por - про людські іко; guardar (cubrir) las -s дотрймуватися звйчаю; 2. рі оз- ніки, прикміти; 3. ймовірність; правдоподібність; 4. вйдимість, подібність; 5. рі театр, декоріції
aparqueamiento m див. aparqueo aparquear гідив. aparcar 2
57
aparqueo
aparqueo m 1. паркбвка; стоЯнка (автомобілів); 2. rmáia за стоянку aparrado adj\. з розлбгими гілкбми; 2. див. achaparrado
aparragarse 1. Л. Ам. див. achaparrarse;
2. діал. див. agacharse; 3. діал. див. arrellanarse
aparrandado, aparrangado adj діал. п’яний, напідпйтку
aparrar vtформувати розлбгу крбну (удерева); -se 1. розкидбти гілки, рости вшир;
2. див. agacharse
aparroquiado adj 1. церк. парафіяльний, приписаний до парбфії; 2. що мбє велику клієнтуру (про торговця, майстра); чбсто відвідуваний, популярний у покупців (про магазин)
aparroquianar, aparroquiar привертбти відвідувачів (покупців, клібнтів); 2. діал. привертбти віруючих до свобї парбфії; -se ставбти парафіянином aparta ЛІ. Л. Ам. молоднЯк; 2. діал. відок- рбмлення тварйн від стбда apartación ficr. 1. розпбділ, пбділ; 2. відо- крбмлення; відосбблення apartadero m 1. зал. запаснб кблія; 2. зал. роз’їзд; 3. ширбке узбіччя (для стоянка);
4. незасіяна смуга уздбвж дорбги; 5. місце сортувбння вбвни; 6. тавр, місце сортувбння биків (загонами) apartadijo mЛ. див. apartadizo 2; 2. неве- лйка частйна, частйнка, крйхта; hacer -s ділйти на дрібні частйни apartadizo 1. ас/відлюдний, нетовариський; збмкнений; 2. m відгорбджене приміщення
apartado 1. а<#дбльній, віддблений, роз- ташбваний бсторонь; усамітнений; 2. що живб на самоті, самбтній; 3. відмінний, .несхбжий; 4. діал. відлюдний, нетоварй- ський; 5. m зб^ня кімнбта; ізольбване приміщення; 6. відділ «до запитбння» (на пошті); абонембнтна скрйнька (на пошті);
7. сортувбння, відбір; 8. відокремлення тварйн (від стада); 9. відбір биків для ко- рйди; 10. рбзділ (доповіді, законУ); 11. при. сортувбння; просіювання, грохбчен- ня (під час добування золота) apartador 1. асущо відділяє; сортує; 2. m сортувбльник (вовни, худоби; на Кубі — тютюнового листії); 3. ретбрта (для отримання срібла); 4. діал. див. aguijada; ~ de ganado сл. конокрбд apartamento m див. apartamiento 4 apartamiento m 1. відокрбмлення, розпбділ, роз’єднбння; 2. відосбблення, ізолю- вбння; 3. сортувбння (листів); 4. квартира; 5. окрбма кімнбта; ізольбване приміщення; 6. фізіол. порожнйна, вакубля; 7. відмінність, різнйця, особливість; 8. юр. відмбва (від позові); - de ganado сл. крадіжка худбби, конокрбдство apartar і/Н. відокрбмлювати, розділяти, роз’бднувати; 2. відосбблювати; ізолювб- ти; 3. усувбти; змушувати пітй; - de su empleo усунути з посбди; 4. відсбвувати, відвбдити, відгбнити; - la vista відвестй пбгляд; 5. прибирбти (подблі), ховбти;
6. сортувбти (вовнії\ 7. перекбнувати, відмовляти; 8. діал. розподіляти на неве- лйкі стбда (худобії\ ~se 1. відокрбмлю- ватися, розділятися; 2. віддалятися, від- хбдити; - a un lado відійтй убік; - del camino збйтися зі шлЯху; - de alguien віддалятися; уникбти; - del mundo усамітнитися; ~ de un asunto не брбти участі; ухилятися від спрбви (розмбви); 3. розхб- дитися, розлучбтися (про подружжя);
4. посварйтися; 5. юр. відмовлятися (від лозовії
aparte 1. aí/и окрбмо, бсторонь, віддалік; tenerse (estar) ~ тримбтися бсторонь;
poner - відклбсти (поклбсти) окрбмо; 2. окрбмо, нбрізно; vivir - жйти нбрізно (окрбмо); 3. здблеку; observar - спосте- рігбти здблеку; 4. (в постпозиції до ім.) особлйвий, окрбмий; dos habitaciones ~ дві окрбмі кімнбти; 5. m театр, рбпліка вбік (про рббе); 6. парбграф; абзбц; 7. діал. пробіл (в тексті); 8. діал. див. aparta 2; - de іос. ргер. окрім, за вйнятком; крім, окрім; ~ de todo окрім всьогб іншого, на довбршення всьогб; dejar - відклбсти, відстбвити; hablar - говорйти по секрбту apartidar vt\. ставбти на чий-н. бік; 2. зважуватися; -se вступбти до пбртії, прибд- нуватися до пбртії apartijo m див. apartadijo 2 aparvar vt 1. розкладбти снопй на току (для молотьби); 2. збирбти (складбти) в купу (обмолоченіснопи) apasionadamente adv 1. прйстрасно, полум’яно, гбряче, пблко; 2. упербджено apasionado 1. adj прйстрасний, полум’яний; палкйй; 2. відданий, прихйльний; 3. упербджений; 4. хвбрий (про частину тіла); 5. m закбханий; 6. завзЯтий прибічник, прихйльник; 7. сл. наглЯдбч у в’язнйці apasionamiento m 1. прйстрасне захбп- лення; прйстрасть; 2. прйстрасна відданість, прихйльність; 3. упербдженість;
4. іст. страждбння, біль apasionar vt 1. викликбти прйстрасть; захбплювати, звбблювати; 2. турбувати; мочити; -se (con, por) 1. прйстрасно по- любйти; перейнятися палкйм почуттям; 2.захопйтися
apasito adv діал. 1. повільно, потихбньку;
2. тйхо; впівгблоса apastar vt іст. див. apacentar apaste тдіал. глйняний таз apastillado adj Л. Ам. рожбво-білий apata f бот. багаторічний салбт-латук apatanado adi грубий, неотбсаний apatía f\. апатія, байдужість; 2. млЯвість; пасйвність, бездіяльність
apático adj А. апатйчний, байдужий; 2. млявий; пасйвний; бездіяльний apatita f мін. апатйт
apatizar vtA. робйти апатйчним; викликбти апбтію; 2. вселЯти апбтію; -se ставбти апатйчним
apatrida 1. adj що не мбє (позббвлений) батьківщйни; 2. сот. апатрйд, людйна, що не мбє (позббвлений) батьківщйни; людйна, що втрбтила прбво громадянства apatronarse діал. 1. наймбтися; 2. завестй кохбнця, зрбджувати чоловіка apatuscar Зробити поспішно (недббло) apatusco т 1. прикрбса; вбраний; 2. ін- струмбнт; знарЯддя; 3. домбшнє прилбд- дя; 4. діал. грубіЯн, нечбма; 5. діал. об- мбн, окозамйлювання apayasar vt перетвбрювати на клоунбду (на балагбн); -se блазнювбти apea f пута (для коней) apeada f 1. Л. Ам. див. apeamiento; 2. Л. Ам. вйхід, лазівка; вйверт; 3. Л. Ам. див. apeadero
apeadero т 1. схбдинка, підніжка; колбда, пірстбвка (для посадки на коня); 2. заст. місце відпочйнку, привбл (при дорозі);
3. зал. полустбнок; 4. тимчасбвий притулок
apeador m землемір, межовйк apealar vtЛ. Ам. зашмбргувати нбги ласб; зааркбнювати
apeamiento m 1. спішування; 2. висадка, вйхід (з вагону, екіпажа); 3. (роз)межбву- вання, розпбділа землі; 4. перебування, відмовляння; 5. буд. стійка; onópa apear 1. vt допомагбти зійтй (з коня\, допомагбти вихбдити (з вагона, екіпажа);
2. тринбжити (коней); 3. розмежбвувати
(землі); 4. підкладбти гальмб (башмбк) (під колеса); 5. зрубувати, валйти (дерево); 6. долбти (труднощі); 7. перекбнувати, відмовляти; 8. підтрймувати, підпи- рбти (спорудії\ 9. архіт., буд. знімбти, де- монтувбти; 10. діал. дорікбти, засуджувати; 11. vi іст. йти (ходйти) пішки; -se
1. злізбти, схбдити (з коня), спішуватися; вихбдити (з вагона, екіпажа); 2. (із запереч.; de) змінювати думку (рішення); 3. Л. Ам. див. alojarse; -se por la cola діал. сказбти недорбчно; лЯпнути, ббвкнути; no apeársela Л. Ам. безпробудно пиЯчи- ти, пйти гірку
apechar 1. vi див. apechugar 2; 2. діал. схуднути, змарніти; 3. Л. Ам. не зупинятися пбред труднощами; звбжуватися на що-н. ризикбване; 4. vt діал. годувбти груддю; 5. піднімбтися (вгорії apechugar 1. и/ударяти (штовхбти) гру- дьмй; перегорбджувати шлях грудьмй;
2. (соп) погоджуватися (звбжуватися) на що-н., згнітйвши сбрце; 3. Л. Ам. не від- ступбти пбред труднощами; 4. Л. Ам. да- вбти груди, годувбти груддю; 5. vt діал. привласнювати (чужу річ); 6. діал. вдб- рити в грУди, відштовхнути
apedazar vt 1. розривбти на клбпті (на клбптики); 2. накладбти лбтки, латбти apedernalado adj жорстбкий, твердокам’яний; corazón - кам’янб сбрце apedreado adj 1. плямйстий, крапчбстий, строкбтий; 2. рябйй, з ряботйнням ^ apedreamiento m 1. побиття камінням;
2. вибивбння грбдом (посівів) apedrear 1. і/ґзакидбти (засипбти) камінням; 2. іст. забивбти камінням (вид стра- тй); 3, діал. кул. перекладбти рйбу лимбн- ними скйбочками; начинЯти лимбном (м’ясо, рибії\ 4. imperswTA, сйпатися (про град); -se постраждбти (про посіви) apedreo m див. apedreamiento apegadizo adj іст. 1. клейкий, липкйй;
2. причбпливий,зарбзний apegado adj 1. див. adicto 1; 2. прив’язаний; 3. приклбєний
apegamiento m іст. 1. приклбювання; 2. див. apego
apegar vt іст. приклбювати; -se 1. іст. приклбюватися; 2. прив’язбтися; полюбй- ти, відчути симпбтію apego m прихйльність, відданість; симпб- тія
apelable adj юр. що підлягбє оскбрженню (апеляції)
apelación f 1. юр. апеляція, оскбрження, касбція; interponer - подавбти апеляцію (касбцію); 2. збклик, звбрнення; 3. консй- ліум; no haber (по tener) - бути (пере- бувбти) в безвйхідному станбвищі apelado1 1. adj вйправданий (касаційним судомі); 2. m осбба, вйправдана касаційним судбм
apelado2 ¿q/одномбсний, одношбрстний, однокблірний (про коня) apelador, apelante m юр. апелянт apelar1 vi 1. юр. апелювбти, оскбржувати, подавбти апеляцію (касбцію); - de (contra) una sentencia оскбржити вйрок; 2. вдавбтися до (кого-чого-н.); звертбтися (до кого-чого-н); 3. посилбтися; - al testimonio de su amigo закликбти у свідки свогб друга; 4. благбти, звертбтися; 5. іст. називбти, давбти нбзву apelar2 vi бути одномбсним (про коней) apelativo 1. adjлінгв. номінатйвний, загб- льний; 2. m загбльне ім’я; апелятйв; 3. прізвисько; 4. звертбння; 5. Л. Ам. прізвище
apeldar vitr las) тікбти; -se діал. з’бдну- ватися, об'бднатися apelde m втбча
apitonar
apeligrar vticr. славити в небезпбчне ста- нбвище; піддавбти небезпбці apelmazadura f, apelmazamiento т стис- кбння, здбвлення; ущільнення apelmazar vt(vr) ущі'льнювати(ся), уминб- ти(ся)
apelo відкритий (про рану, виразку apelotonar и/змбтувати в клуббк (ниткй); -se 1. згортбтися в клуббк; збивбтися (про ВОВНУ); 2. товпйтися, юрбйтися apellar vt м’Яти (шкурй) apellidar vt\. проголбшувати; 2. скликбти, призивбти (на війну); 3. закликбти, звертатися із закликом; 4. кликати, окликбти (на ім'я); 5. називбти, давбти ім’Я; 6. див. apelar11; -se називбтися, іменуватися apellido /771. прізвище; 2. найменувбння;
3. прізвисько, клйчка; 4. прйзов (навійну;
5. військо; 6. крик, зойк; 7. іст. звбрнення, збклик
apellinarse діал. 1. висихбти, зсихбтися, зіщулюватися; 2. див. amojamarse apenachado acf/щ o Máe фбрму чубкб apenado я<#'засмучений, зажурений, прй- кро врбжений
apenar і/ґзавдавбти страждбнь, засмачувати; -se 1. засмачуватися, сумувбти, журйтися; 2. Л. Ам. сорбмитися; бентбжи- тися, ніяковіти
apenas advi. мбло не, мбйже не, лбдве (ледь); насйлу; - pude abrir los ojos лбдве (насйлу) я зміг розплющити бчі; - podía estudiar він насйлу (мбйже не) міг займбтися; 2. тільки, лише; quiero decirte - dos palabras я хбчу сказбти тобі лишб два слбва; 3. тільки-но, як тільки, лбдве; - llegó se puso a trabajar як тільки він прийшбв, відрбзу взявся до роббти apencar vi див. apechugar 1 apendejarse Л. Ам. боятися/ ніяковіти apóndice /771. додбток; 2. вічний супутник, хвбстик; 3. анат. відрбсток, придбток, апбндикс
apenaicitis f мед. апендицйт apensionar vt 1. давбти пбнсію; 2. покла- дбти оббв’язки; 3. оподаткбвувати apensionarse діал. сумувбти, засмачуватися
apecuscarse збирбтися, товпйтися, юрбйтися
apeo /77 1. межувбння, розпбділ землі;
2. вирубування дербв; 3. буд. підпирбння, встановлення опбр; 4. юр. межовйй зб- пис; 5. буд. тимчасбва опбра; стійка ареопаг vi бігати (про куріпку aperador m 1. стбльмах; 2. управйтель (в маєткуt); 3. наглЯдбч (у копальні, шахті) aperar иМ. виготовляти, лбгодити (вози, сільськогосподарські знарядді); 2. Л. Ам. запрягбти, сідпбти (конгі); -se діал. запа- сбтися
apercepción f психол. аперцбпція apercibimiento m 1. підготбвка, приготу- вбння; 2. догбна, бсуд; 3. юр. попербд- ження судді
apercibir vti. (vi) готувбти(ся); 2. (de) по- пербджаувати; 3. заувбжувати, роойти заувбження, попереджбти;- con eldespi- do погрбжувати звільненням; 4. юр. вик- ликбти до суду для попербдження; -se (de) усвідбмити, зрозуміти; здогадбтися apercollar* vtA. хапбти за гбрло (за кбмір);
2. вбивбти удбром в потйлицю; 3. взЯти пбтай (крадькомб); поцупити; 4. Л. Ам. загнбти в кут, притйснути до стінки aperchar vt діал. збирбти до купи, нагро- мбджувати
aperdigar vt 1. обсмбжувати (дичину, мясо —•для зберігання); 2. готувбти apergaminado adj 1. схбжий на пергб- мент; papel - пергбментний папір; 2. дуже худий, вйсохпий (про людину
apergaminarse див. acartonarse apergollar vt 1. діал. див. apercollar 3; 2.
Л. Ам. див. apersogar; 3. діал. заарешту- вбти, ув’язнйти
aperiente мед., фарм. 1. ^проносний;
2. /77 проноснб aperillado ас/грушоподібний aperiódico ао/неперіодйчний aperital тЛ. Ам. аперитйв
aperitivo 1. adj що збуджує апетйт; 2. мед. послбблювальний, проносний; 3. т аперитйв; 4. мед. проноснб aperlado adj перлйнного кбльору apero /77 1. (рі) знарЯддя прбці; інстру- мбнти; ~s de labranza сільськогосподбр- ський інвентбр; 2. загорбда, скбтний двір;
3. роббча худбба; 4. іст. стбдо; 5. Л. Ам. ошбтна збруя, упряж; 6. діал. сідлб (для їзди верхи)
aperreadlo ас/важкйй, складнйй; vida -а соббче життЯ
aperrear vt 1. спускбти (нацькбвувати) соббк; 2. завблювати роббтою, заганЯти; -se 1. працювбти як віл; ішбчити; 2. упи- рбтися; комйзитися
aperreo /771. важкб роббта, тяжкб прбця;
2. упбртість
aperrillar vtMncn. звбдити курбк aperruchar vt (vi) діал. роздбвлювати(ся) apersogar иґ прив’язувати тварйну за шйю apersonado adj. bien - презентббельний, показний, ставнйй; mal - непоказнйй, непривббливий
apersonamiento m юр. явка до суду apersonarse 1. з’являтися особисто; 2. юр. з’являтися до суду
apertrechar vt діал. забезпбчувати, по- стачбти
apertura f 1. відкриття, відмикбння; розкриття; 2. відкриття, почбток; 3. оголб- шення (заповіту); 4. дебют (в шахах); 5. лінгв. відкрйтість (звуку apesadumbrado adj засмучений, зажурений; сумнйй
apesadumbramiento m 1. смуток; засмучення; погбний нбстрій; 2. важкб відчуття, гіркотб, прикрість, вбжкість apesadumbrar vt(vr)засмучувати(ся), журитися); -se por nicerías (nimiedades) засмучуватися чбрез дрібнйці apesarar гі^/)див. apesadumbrar(se); -se діал. розкбюватися apesgar vt обтяжувати; стбмлювати; -se втбмлюватися; вимбтуватися apestado з^'зачумлений, чумнйй apestacar vt обкантбвувати, облямбву- вати
apest«ar 1. vt(vi) заражбти(ся) чумбю; 2. розббщувати; псувбти; 3. набридбти, на- докучбти; не давбти спбкою; 4. (de) заповнювати, напбвнювати; 5. vi (а) смердіти, тхнути; -se діал. ростй чбхлим (рахітичним); відставбти в рбзвитку apestillar vt 1. зачинйти на збсув (на клЯмку); 2. Л. Ам. міцно схопйти; 3. діал. ввбдити у мбду; 4. Л. Ам. постбвити в безвйхідне станбвище apestoso adj і. смердючий; 2. надокучливий, набрйдливий, нестбрпний apótalo adj бот. безпелюсткбвий apetecedor adj 1. спрбглий; 2. апетйтний; що збуджує апетйт
apetecer* 1. vt (-se) прбгнути, хотіти, бажбти; 2. и/подббатися, бути прибмним apetecible adj апетйтний; - al gusto прибмний на смак
apetencia ЛІ. апетйт; 2. пбтяг, схильність apetite /77 1. сбус, що збуджує апетйт; гбстра припрбва; 2. спонука, стймул apetitivo adj що збуджує апетйт, апетйтний apetito /771. апетйт%оажбння, потрбба; 2. апетйт, бажбння їсти; buen - гбрний
апетйт; abrir (despertar) el - збуджувати апетйт; el - viene comiendo апетйт прих- бдить під час їжі; mandar a hacer - діал. вйгнати, послбти подблі; відвернутися, відмахнутися
apetitoso adj і. апетйтний; manjar - смач- нб стрбва; 2. що любить дббре поїсти;
3. прибмний; вигідний; no es un encar- gomuy - це не дуже прибмне доручення apezuñar vi вбжко ступбти (про коней, волів)
арі тЛ. Ам. кул. кукурудзяна кбша apiadar vt 1. викликбти співчуття (жбліс- ть); розжблобити; 2. дивйтися зі співчуттям (з жблем); співчутлйво стбвитися; -se (de) співчувбти, жаліти apiagas /77/?/апібги (індіанці в Еквадорі) apianarse слббнути, слббшати (про голос, зву/і)
apiaradero т підрахунок поголів’я худбби apiario /77 пбсіка
apical adj лінгв. верхівковий, апікбльний apicararse ставбти шахрабм брісе /771. вершйна, верх; en el - de la gloria на вершйні слбви; 2. верхівка, мбківка; 3. лінгв. діакритйчний знак (над літерою), бпекс; 4. кінчик язикб; 5. крбпелька, крихітка; ni un - аніскільки, нітрбхи, ні крбплі;
6. суть, сутність (справи, питання); aquH esta el - de la cuestión ось у цьбму i полягбє суть питбння; estar en los -s досконбльно знбти; з’їсти зуби на чбму-н. apíceo яс/загбстрений, гостровбрхий apícola ас#*бджіл ьнйцький apicultor /77 бджолЯр apicultura ^бджільнйцтво apichu m діал. картбпля apilar и/складбти в штббелі (на купу); на- громбджувати
apilguarse діал. давбти (пускбти) пбгони apimpollarse розпускбтися (про рослини) apiñado, adj що мбє фбрму шйшки, шишкоподібний
apiñamiento/77 тіснотб, тйснява apiñar vt 1. нагромбджувати, звблювати на купу; 2. набивбти; напихбти; -se 1. на- бивбтися вщент; 2. тіснитися, товпйтися apiñonado adj Л. Ам. смуглЯвий, смаглявий, загорілий, засмбглий apio /77 бот. селбра; - de ranas жовтбць apiojarse діал. 1. вкривбтися тлбю (про рослини); 2. схуднути, змарніти apiolar vt 1. сплутувати, тринбжити (коней); 2. зв’язувати лбпи (вбитої тварини);
3. заарештбвувати, схбплювати; 4. докін- чйти, кбкнути
apiparse напивбтися (наїдбтися) донбхо- чу; обгідбтися apir тЛ. Ам. див. apiri apiramidar vt надавбти пірамідбльної фбрми
apirear vt діал. гірн. вивбзити руду (у вагонетці, тачці)
apiri тЛ. Ам. перевізник рудй (ушахті) apiro adj вогнетривкйй; незаймистий apisonado тдив. apisonamiento apisonador 1. adj трамбувбльний; 2. т трамбувбльник; 3. трамбівка, ббба apisonadora f трамбувбльна машйна, дорбжній котбк
apisonamiento т трамбувбння, утрамбб- вування
apisonar і/ґтрамбувбти, утрамббвувати apiste тдіал. скупий, жбдібний apitiguarse діал. занепадбти духом apitonado adj 1. педантйчний; 2. прискіпливий
apitonar 1. vi пробивбтися (про роги); 2. давбти пбгони; розпускбтися, розкривб- тися; 3. vt розбивбти, прокблювати (рогом, дзьобові); -se 1. сбрдитися; 2. обмінюватися дошкульними словбми
59
apizarrado
3apizarrado а^'бспідний, чбрно-сірий aplacamiento т заспокбєння, пом’якшення; заспокбєння
aplacar vt 1. заспокбювати, пом’якшувати;
2. умиротвбрювати, втихомирювати; -se за- спокбюватися, затихбти; пом’якшуватися aplacentar vticr. принбсити задовблення (рбдість)
aplacentería ficr. задовблення; рбдість aplacerado adj мор. неглиббкий aplacible, aplaciente adj прибмний, що принбсить задовблення aplacimiento т задовблення aplanacalles сот. Л. Ам. див. azotacalles aplanadera f буд. трамбівка, ручнб ббба aplanado adj Л. Ам. глбдкий, рівний (про місцевість)
aplanadora f А. грбйдер, дорбжній струг;
2. Л. Ам. див. apisonadora aplanamiento m 1. вирівнювання, зглбд- жування; 2. сплющувння; 3. утрамбовування; 4. пригніченість, смуток; 5. тех. осідбння, понйження
aplanar иг1. (vi) вирівнювати(ся), зглбд- жувати(ся); 2. сплющувати, робити пласким; 3. утрамббвувати; 4. вражбти, приго- лбмшувати, бентбжити; 5. Л. Ам. бродяжити, байдикувбти; -se 1. обвблювати- ся, руйнуватися; 2. почувбтися пригніченим, засмучуватися, втрачбти бадьбрість духу
aplanchado m гладження; прасувбння aplanchador m А. гладильник; прасувбль- ник; 2. діал. гладйльня, гладильний, прасувальний цех
aplanchadora /'гладильниця; прасувбль- ниця
aplanchar 1. і//прасувбти; 2. vi діал. зали- шбтисябез запрбшення на тбнець, підпи- рбти стінку (про ДІВЧИН}) aplaneto m фіз. апланбт aplantillar тесбти, обтісувати за шаблоном (камінь, дерево) aplastadora f с.-г. зернодроббрка aplastamiento m 1. сплющування; роздбв- лювання; 2. придушення, розгрбм aplastapapeles m діал. прес-пап’б aplastar vt 1. давити, роздбвлювати; 2. сплощувати, розплющувати; 3. розбйти, придушити, розгромити; - un levantamiento придушити повстбння; 4. бентбжити, спантеличувати; -se А .діал. сідбти, усбджуватися; 2. діал. розсістися, засй- дітися (в гостя))', 3. Л. Ам. втбмлюватися (про коня)\ 4. Л. Ам. розвалитися, роз- лягтйся
aplástico adj А. непластйчний; 2. що по- ráHO згортбється (про кров) aplatanarse 1. розледачіти, розлінувбти- ся; розббщуватися; 2. діал. звикбти, об- живбтися; акліматизуватися aplatarse діал. розбагатіти aplaudible adj гідний похвалй, похвбльний aplaudida /77. Ам. див. aplauso aplaudidorA.adju\oаплодує; 2. m шану- вбльник
aplaudimiento m іст. див. aplauso aplaudir vtA. аплодувбти; 2. вітбти, схвб- лювати
aplauso m А. аплодисмбнти, бплески; 2. схвблення, похвалб
aplayar viвиступбти (вихбдити) з берегів; розливбтися (про річК}) aplazada /77. Ам., aplazamiento /77відстрб- чення, перенбсення тбрміну (засідання) aplazar vt 1. відкладбти, відстрбчувати;
2. викликбти повісткою aplebeyar vt вульгаризувбти; опошляти; -se опошлятися, грубіти aplicable adj застосбвний; придбтний aplicación f 1. прикладбння, накладбння; нанбсення (фарби)\ 2. застосувбння;
вживбння, використбння; 3. докладбння (сили)', 4. (рі) аплікбція (вишивка)', 5. ста- рбнність, старбння aplicadero adj див. aplicable aplicado adj А. старбнний, запопбдливий, завзятий; 2. прикладнйй (про науку) aplicar vt (а) 1. прикладбти, накладати; нанбсити (фарб})\ 2. застосовувати, вжи- вбти, використбвувати; 3.застосбвувати, віднбсити (до чого-н.)', 4. докладбти (си- л})', 5. припйсувати; звблювати; 6. при- лаштувбти (кого-н. до справи); 7. юр. присуджувати; накладбти (штраф)', -se 1. віддавбтися; присвячувати себб (навчанню)', 2.старбтися
aplique m А. театр, предмбт бутафбрії;
2. бра
aplomado 1. яс/самовпбвнений, з аплбм- бом; 2. свинцбвий (про колір)', свинцбвого кбльору; 3. прямовйсний, прямйй, верти- кбльний; 4. неповороткйй, незгрббний; 5. розсудливий, розвбжливий; 6. діал. див. amolado 1; 7. я? свинцбвий тон (в живопис)
aplomar vtA. обвбжнювати; 2. (v) буд. перевірити вискбм; 3. буд. стбвити (розта- шбвувати) вертикбльно; -se 1. вбжчати, ставбти вбжче; 2. обвблюватися, руйну- вбтися; 3. здобувбти впбвненість, діяти оббчливо (розвбжливо); 4. Л. Ам. сорбми- тися, ніяковіти, конфузитися; 5. діал. вй- пити, хильнути; 6. Л. Ам. ошаленіти, очманіти
aplomo /я 1. вйтримка; спокій, впбвненість; розсудливість, розвбжливість; 2. вертикальне положення; 3. тех. висбк; 4. муз. прбвильний ритм; такт; 5. жив. рівновбга композйції
aployar гідіал. А. псувбти, калічити; погано повбдитися; 2. вбивбти apobanga: de - діал. чудбвий, першоклбс- ний
apocado adj 1. легкодухий, боязкйй; лякливий; 2. низькйй, нйций; жалюгідний, га- нббний
apocalipsis m А. рел. апокбліпсис; 2. кінець світу, жах, кошмбр apocalíptico adj 1. апокаліпсйчний; 2. загад- кбвий, незрозумілий, зловісний; 3. страшний, жахлйвий
apocamiento m А. легкодухість, ббязкість;
2. збентбження, ббязкість; 3. занбпад духу, зневіра, смуток; 4. нйцість, підлість apocar vtA. збавляти, змбншувати; знижувати; обмбжувати; 2. принйжувати; -se
1. бентбжитися; ніяковіти; 2. боятися, виявляти легкодухість; 3. занепадбти духом; засмучуватися
apócema, apócima f фарм. відвбр apocopa, apócope fлiнгв. апбкопа, усіче- ння слбва
apócrifo літ. 1. ^'апокрифічний; 2. manó- криф
apochinarse Л. Ам. розтріпуватися (про тканинУ}', обтріпуватися (про обшлаги) apochincharse 1. діал. наїдбтися донб- хочу; 2. Л. Ам. насолодйтися досхочу apochongarse Л. Ам. див. amedrentarse apodado adj wa прізвисько; Juan Lypez, - el Manco Хубн Лбпес на прізвисько Безрукий
apodamiento mіст. А. див. apodo; 2. оцінка
apodar vtA. давбти кличку (прізвисько);
2. іст. оцінювати; -se прозивбтися, мбти клйчку (прізвисько)
apoderado 1. adj уповновбжений, довірений; 2. /77уповновбжена, довірена осбба apoderar vt А. уповновбжувати, давбти правб (повновбження); 2. іст. надавбти в чиє-н. розпорядження; -se заволодівбти, захбплювати
apodo /77 прізвисько, клйчка ápodo зоол. A. adj безнбгий; 2.: -s m рі безнбгі
apófisis faHaT. апофіз, відрбсток кістки apofonía fлiнгв. апофонія, аблбут apogear і/у'астр. перебувбти в апогбї (про планету)
apogeo /771. астр. апогей; 2. апогбй, най- вйща тбчка, вершйна apógrafo m рукопйсна кбпія; апограф apolilladura /дірочка (слід) від мблі apolinar vt з’*і]рбти, проїдбти (про міль)', -se 1. б^ти з’їденим міллю; 2. підтбчува- тися, бути з’їденим червйцею apolinar, apolíneo addition аполлбнівсь- кий, аполлонів
apólisis ґмед. 1. пологи; 2. кінбць хворбби apolismar 1. vt Л. Ам. забйти; контузити, покалічити; 2. и/'діал. байдикувбти, леда- рювбти; -se А. хиріти, слабіти; 2. діал. боятися, ніяковіти
apolistas /77д/аполісти (індіанців Боліві) apolítico adj аполітйчний apologético adj апологетйчний apologetizar vtA. захищбти, виправдбву- вати; 2. вихваляти
apología /'аполбгія, захиснб (хвалебна) промбва
apológico adj повчбльний apologista сот. апологет apólogo 1. adj див. apológico; 2. m літ. апблбг, (повчбльна) ббйка apoltronado adj ледбчий, лінивий, бездіяльний
apoltronarse розлінувбтися; опустйтися apolvillarse діал. уражбтися сбжкою (про злаки)
apollar і//вив0дити курчбт (в інкубатора)) apoma adv див. apobanga apomazar vt жив. шліфувбти пбмзою apompar \гідіал. див. arromar aponer* vticT. 1. стбвити за провйну, обви- нувбчувати, звинувбчувати; 2. накладбти; -se іст. мбти намір apontocar vt підтрймувати, підпирати; -se спирбтися aponzocar іd іст. отруювати apopar vi, vt мор. йти з ходовйм вітром (за течібю)
apoplejía f мед. апоплбксія; ataque de -
апоплексйчний удбр
apoplético мед. 1. adj апоплексйчний;
2. розбйтий парблічем; 3. m апоплбктик apopocharse діал. насйчуватися; пересичуватися
apoquinar ^/розщбдрюватися (неохоче) aporca f А. діал. див. aporcadura; 2. обкапування (дерев, кущів) aporeador adj що підгортбє; що бре aporcadura f підгортбння aporcar vtA. підгортбти (овоч)', 2. обкбпу- вати (дерева, кущі); 3. діал. бентбжити, сорбмити, конфузити aporcelanado яс/схожий на порцеляну aporético сумнівний aporque m підгортбння aporrar vi бентбжитися, ніяковіти; не знб- ти, що відповістй
aporrarse ставбти нестбрпним (надокучливим)
aporratar vt діал. див. abarrotar З aporreado 1. adj див. arrastrado 1—3; 2. m
діал. апорребдо (страва з яловичини з часником, помідорами) aporreadura f, aporreamiento тдив. aporreo
aporrear vt 1. бйти пблицею, дуббсити;
2. бйти, лупцювбти; 3. набридбти, надо- кучбти; 4. ганйти (му))', 5. Л. Ам. див. apabullar 2; 6. діал. готувбти апорребдо; -se не шкодувати сил, старбтися aporreo /77 побиття, прочухбнка
60
apretador
aporrillarse набрякЯти (про суглоби) aportación f 1. bhócok, пай; 2. вклад (у наук)?)
aportadera М.кбшик (для перевезення товарів на в’ючних тварина.л); 2. діжка aportadero m прйстань, місце причЯлу; місце Якірної стоянки aportar1 vi 1. вхбдити (прибувЯти) в порт; причЯлювати до 6épera; 2. несподівано опинитися; вййти (куди-н.)\ 3. опинйтися в безпбці; дістЯтися до безпбчного місця;
4. прихбдити, покЯзуватися; hace tiempo que no aporta por aquí він тут вже давнб не показується
aportar vt 1. принбсити; привбзити; 2. да- вЯти, надавЯти; 3. внбсити (свою частку,); давЯти грбші (в родин/)] 4. навбдити (докази, свідчення) aporte m див. aportación aportillar vt 1. пробивЯти бтвір, пролбм (у стіні)\ 2. розбивЯти, розлЯмувати; роз’єднувати; ~se обвалйтися, завалйтися (про частину стіни)
aportuguesado adj 1. зрбблений на португЯльський зразбк (по-португЯль- ськи); 2. схбжий на португЯльця aposentador 1. adj гостйнний; 2. m гос- пбдар квартйри; влЯсник мебльбваних кімнЯт (готблю); 2. військ. квартирмбйс- тер; квартир’бр
aposentamiento m 1. розміщення, роз- квартирувЯння; 2. іст. див. aposento 1 aposentar надавЯти притулок, поселити, розміщувати; розквартирбвувати (війська)] -se наймЯти квартйру, мбш- кати; поселитися
aposento m 1. кімнЯта, приміщення; 2. заїжджий двір, гот0ль, мебльбвані кімнЯти;
3. театр, іст. лбжа; 4. діал. спЯльня; алькбв; 5. Л. Ам. передпбкій, приймЯльна aposesionar і/ґввбдити у володіння (майном, землею)] ~se вступ0ти у володіння (майном, землею)
aposición fA. лінгв. прйкладка; 2. діал. прикладЯння, накладЯння; 3. мед. НаКЛа- дЯнНЯ (пов’язкй)
aposito m мед. прим0чка, компрбс; пов’язка
aposta, apostadamente adv навмйсно; обдумано
apostadero m 1. пост; сторожовйй пункт;
2. військбвий порт, військ0во-морськ0 бЯза
apostamiento m іст. nocTáea apostar* 1. і^ст0вити (вартового, чергового)] виставляти (пости)] 2. (-se) стЯвити (гроші при укладанні парі)] 3. іст. при- крашЯти, вбирЯти; 4. иг(рог) стЯвити (на кого-що-н.) (при укладанні парі)] - por un caballo ст0вити на тбго абб іншого коня;
5. сперечЯтися, заставлятися, укладЯти парі; ~se розташбвуватися, ставЯти (про вартового)] apostár (se) las a (con) uno кидати вйкпик, викликЯти на змагЯння; se las apuesta con cualquiera a una cosa він з ким завгодно мбже потягтися; погрбжу- вати; ¿qué te apuestas (se apuesta Usted) a que...? закладбмося?; ¿qué te apuestas a que hoy llueve? закладбмо- ся, що сьогодні підб дощ; боюся, що...; гЯ- даю, що...
apoetasía fA. віровід ступництво; 2. відступництво, ренегатство apóstata com. віровідступник, anocTáT apostatar vi А. зрікЯтися, відступЯтися (від віри)] 2. виходити з чернбчого ордену apostelar vt іст. див. apostillar apostema, apostemación f іст. нарйв, гнійнйк
apostemar vt викликЯти нарйв (нагнбєн- ня); -se наривЯти, з’являтися (про нарив,
ГНІИНИІІ)
apostemero m мед. скЯльпель (для розтину наривів)
apostilla /'примітка, коментЯр apostillar vt супровбджувати примітками (коментарями)
apostillarse вкривЯтися струпом apóstol m А. апбстол; 2. проповіднйк, за- хиснйк
apostolado mА. апбстольська місія; апбс- тольське служіння; 2. зібрання апбстолів;
3. зобрЯження дванЯдцятьбх апбстолів, апостолЯт
apostólicamente adv А. рбвно; самовіддано; 2. прбсто, скрбмно, без П0МПИ apostólico adj А. апбстол ьський; 2. пЯпсь- кий; nuncio - пЯпський легЯт (нунцій) ^ apostolizar и/навертЯти у католицьку віру apostre adv заст. в кінці, на завбршення apostrofar1 tf(-se) 1. волЯти; 2. обсипЯти прокльбнами
apostrofar vt стЯвити апбстроф apostrofe amb. А. ритор, апосгрбфа; 2. про- клЯття
apóstrofo m лінгв. апбстроф apostura fA. стЯвність, статурність; імпо- зЯнтність; 2. збвнішність; 3. іст. прикрЯси, вбраннЯ; 4. іст. угбда apote adv рЯсно, удбсталь apoteca f іст. А. аптбка; 2. юр. іпотбка, застЯва нерухбмого майнЯ apotegma тритор, апофбгма, афорйзм apotema f мат. апофбма apoteosis fA. апофебз; оббжнювання, прославляння; 2. театр, урочйстий фінЯл
apotincarse діал. присідЯти, сідЯти навпб- чіпки
apoto непитущий
apotrarse діал. А. див. amorrarse 2; 2.
опустйтися, здичавіти apotrerar viЛ. Ам. 1. відвбдити збмлю (під пасовище)] 2. діал. виганЯти худббу (на пасовищі)
apoyadero m іст. підтрймка,-опбра apoyar 1. і//(еп) притулЯти, приставляти;
2. підпирЯти; 3. підтвбрджувати, засвідчувати; muchos hechos apoyan esta hipótesis багЯто фЯктів підтвбрджують цю гіпбтезу; (con, еп) підкріплювати, обґрун- тбвувати; підтвбрджувати; 5. підтрймува- ти, надавЯти підтрймку (сприяння); про- тегувЯти; 6. додбювати, видбювати остЯ- ннє молокб; 7. опускЯти гблову (про коня)] 8. w(-se) (en, sobre) спирЯтися, притулятися; -se 1. спирЯтися; ґрунтувЯти- ся, базувЯтися; 2. опускЯти гблову (про коня)
apoyatura fMyp. форшлЯг apoyo1 /771. підпбра; стійка; 2. опбра; 3. опбра, підтрймка, допомбга; prestar - надавЯти підтрймку; venir en - прихбдити на допомбгу; 4. підстЯва, підтвбрдження, обґрунтувЯння
apoyo2 /77 Л. Ам. молокб остЯннього вй- дою, жйрне молокб apozarse діал. застбюватися (про вод/) apreciable adj 1. що піддабться оцінці, оцінюваний; 2. помітний; явний; 3. значний; 4. шанбваний; 5. муз. що сприй- мЯється на слух (про звук) apreciación f 1. оцінка, вйзначення ціни;
2.. оцінка, думка
apreciador 1. adj оцінюючий; 2. m оцінювач; 3. цінувач
apreciar vt А. оцінювати, визначЯти ціну (вЯртість, цінність); 2. виміряти, визначЯти, встанбвлювати (величину, розмір)]
3. розцінювати, вважЯти, кваліфікувЯти;
4. вйсоко цінувЯти, дорожйти apreciativo adj оцінний, оцінювальний aprecio /771. див. apreciación; 2. повЯга; sentir - por (hacia) uno виявлЯти повЯгу
aprehender иМ.хапЯти, ловйти; 2. перехоплювати (контрабанду)] 3. сприймЯти (органами чуття)] 4. іст. вивчЯти aprehensión fA. піймЯння; 2. захбплення; конфіскЯція (контрабанди); 3. іст. сприйняття, розуміння
aprehensivo adj 1. що стосується сприйняття; 2. сприйнятливий, тямущий apremiador adj 1. що змушує, примушує; підганЯє, спонукЯє; 2. що заважЯє; що утискЯє; 3. юр. що зобов’язує; 4. невід- клЯдний
apremiar vtA. квЯпити, підганЯти; примушувати; es un asunto que -а ця спрЯва не тбрпить зволікЯнь; 2. impere, бути тер- мінбвим (квЯпним, невідклЯдним); 3. примушувати, змушувати; 4. юр. зобов’язувати; -se іст. підкорятися apremio /771. пбспіх; термінбвість, спішність; 2. примушування, підганЯння, квЯ- плення; 3. примушування, змушування;
4. пенЯ; 5. юр. постанбва (рішення) суду aprender vt А. вчйти, вивчЯти; вчйтися, навчЯтися; 2. (-se) вйвчити; запам’ятЯти;
3. діал. іст. брЯти в полбн aprendiz /77 учень, підмЯйстер; практи- кЯнт; стажйст
aprendizaje m А. учнівство; навчЯння (ремесла)] прЯкгика; 2. період (тбрмін) навчання
aprensador 1. adj що пресує; 2. m пресу- вЯльник
aprensamiento m пресувЯння aprensar vt 1. пресувати; 2. пригноблювати; засмучувати, пригнічувати; 3. сл. підняти на дибй
aprensión fA. див. aprehensión; 2. по-
ббювання, боЯзнь; 3. огида, антипЯтія; гидлйвість; 4. (р) упербдження, хибне уЯвлення; необґрунтбвана думка; 5. пе- дантйчність; делікЯтність aprensiva ^уЯва, фантЯзія aprensivo adj 1. боязливий; недовірливий; 2. педантйчний, делікЯтний apresamiento /771. схбплювання (зубами, кігтями)] 2. захбплення (судна)] 3. арбшт, затрймання
apresar vt 1. хапЯти, впивЯтися (зубами, кігтями)] 2. захбплювати (судно)] 3. за- арештбвувати; затрймувати apreso adj що прийнявся (про дерево) aprestar vtA. (vi) готувЯти(ся); - el oído прислухатися в слух; 2. текст. апретувЯти apresto /771. приготувЯння, підготбвка;
2. текст, апретура apresurado ^спішний, кваплйвий apresuramiento успішність, квапливість apresurar vtA. квЯпити; підганЯти; 2. при- скбрювати; - el paso прискбрити крок;
3. квЯпити (подіїJ; наближувати строк; -se поспішЯти, квЯпитися apretadera fA. (рі) шнур, мотузка; рбмінь;
2. рі наполбгливе прохЯння; 3. Л. Ам. прес-пап’б
apretadero m бандЯж apretadizo adj що лбгко стягується (сти- скЯється)
apretado adj 1. важкйй, складний; небез- пбчний; 2. стйслий, тіснйй; 3. тугйй (про вузол)] щільний (про тканин/)] 4. густйй (про почерії)] 5. важкйй, складнйй (про становище)] estar muy - перебувЯти в скрутнбму (важкбму) станбвищі; бути у важкому стЯні (про хворого)] 6. скупйй, скнЯрий; 7. термінбвий, невідкладний;
8. пригнбблений, пригнічений; 9. іст. легкодухий, боязкйй; 10. іст. жорстбкий;
11. іст. принйзливий, обрЯзливий apretador 1. adj що стискЯє; що стЯгує;
2. вимбгливий, жорсткйй; 3. m давйльний прес; 4. іст. жилбт; 5. сповивЯч; 6. іст. стрічка, пов’Язка (для волосся)
61
apretadura
apretadura /тиск, HáTHCK, стискЯння apretamiento m 1. див. aprieto 3; 2. іст. скупість, CKHápiCTb apretante m іст. впрЯвний гравЯць apretar* 1. и/тйснути, npnTHCKáTH, стискЯ- ти; здЯвлювати; - contra el pecho притиснути до грудЯй; - los dientes зціплювати зуби; - los labios стулити губи; 2. натискЯти; - el botón del timbre натиснути (на) кнбпку дзвінкЯ; 3. затягувати, стягувати; - un nudo зав’язЯти вузол;
4. м’яти, npnMHHáTn; ущільнювати; ~ Іа ropa para que quepa en lamaleta прими- н0ти білизну, щоб BOHá yвiйшлá в чемо- дЯн; 5. бути тісним, тиснути {про одяг, взуття)\ 6. квЯпити, підганяти; прискбрю- вати; - el paso прискорити крок, ходу;
7. (vi) тиснути, чинити тиск; 8. засмучувати, пригнічувати; 9. примушувати, змушувати; 10. (vi) сувбро поводитися; бути вимбгливим; 11. мочити, дошкулити (про біль)’, 12. жив. відтінювати; 13. vi напружуватися; працювЯти з напруженням; - en las matemáticas налягти на матемЯ- тику; ¡aprietal interjоце так!, нічбго собі!; -a correr кйнутися тікЯти apretinar vt діал. позначЯти тЯлію (на сукні)
apretón m 1. швидкЯ і сйльне стискЯння; - de manos рукостискЯння; 2. зусйлля, напруга, ривбк; 3. корбтка пробіжка; ри- вбк, кидбк; 4. стрімкйй нЯпад; 5. тйснява, штовханйна; 5. кбльки (в кишечникуі);
6. сутичка, св0рка; 7. жив. глиббка тінь apretujar vt 1. сйльно стискЯти, стйску- вати; тйскати; 2. бгЯти; м’Яти; -se товпй- тися, тіснйтися
apretura f 1. гармйдер, штовханйна, тйснява; las ~s del metro тйснява в метрб;
2. брак, нестЯча (продуктів)', 3. вузькЯ (tíchó) місце; 4. див. apremio 1 aprevenir* vt діал. попереджЯти, засте- рігЯти
apriesa adv див. aprisa aprietapapeles m Л. Ам. npec-nan'é aprietarropa m прищіпка (для білизни) aprieto m 1. небезпЯка, рйзик; 2. бідність, нуждЯ, злйдні; скрутні станбвище; en amarillentos -s діал. у дуже скрутнбму станбвищі; 3. див. apretura 1; 4. тех. ЗЯТИСК
aprimar іст. див. afinar11 aprisa adv поспішно, швйдко, кваплйво apriscar и/заганЯти; -se захбдити в загін (про худобу?)
aprisco /нзагорбда для овЯць; KOLuápa aprisionamiento m ув’язнення; утрйму- вання у в’язнйці
aprisionar vt 1. заарештувати; ув’язнювати; 2. брЯти в полбн; 3. притискЯти, затискати; 4. міцно хапЯти; ооіймЯти; 5. під- порядкбвувати, підкбрювати aproar vi прямувати, тримЯти курс (про судно)
aprobable adju\ о заслугбвує (гідний) схвЯ- лення
aprobación ñ. згбда, прийняття; схвЯлен- ня, апробЯція; dar su - дЯти свою згбду;
2. схвЯлення, затвЯрдження (законуі); 3. випрббування, іспит
aprobado 1. adj прййнятий; схвЯлений, апроббваний; 2. що вйтримав випрббування (іспит); 3. m задовільно (оцінка на іспиті)
aprobante m 1. цЯнзор; 2. рецензЯнт; крй- тик
aprobanza f див. aprobación aprobar* vtA. схвЯлювати; приймЯти; дозволяти; визнавЯти придЯтним (прЯвиль- ним); арробувЯти; - la decisión схвЯлю- вати рішення; - las cuentas прийнЯти рахунки; 2. затвЯрджувати, схвЯлювати
(постанову?)', санкціонувЯти; - una ley прийнЯти закбн; 3. екзаменувЯти, приймЯти іспит; 4. складЯти (іспит) aprobativo, aprobatorio а^схвЯльний aproches гп рі А. військ, облбгові роботи; підступи; 2. діал. окблиці aprontado adj діал. набрйдливий; що втручЯється у чужі спрЯви aprontamiento m 1. приготувЯння, підготовка; привЯдення до готбвності; 2. внЯ- сок, платіж; 3. внЯсення; вручення (без зволікання)
aprontar 1. и/швйдко готувЯти, приводити до готбвності; 2. вкладЯти; внбсити; вру- чЯти (без зволікання); 3. діал. авансу- вЯти, видавЯти авЯнсом; 4. и/прихбдити, з’являтися
apropjación f привлЯснення, захбплення apropiado ^відповідний; дорЯчний apropiar vtA. (-se) привлЯснювати; заво- лодівЯти; захбплювати; 2. пристосбву- вати; 3.застосбвувати, використбвувати;
4. іст. див. asemejar 1 aprosado ^прозаїчний aprovechable adj А. придЯтний; корйсний;
2. прибуткбвий, вйгідний aprovechado adj А. спрйтний, впрЯвний, що мЯє з усьбго вйгоду; 2. хазяйновйтий, еконбмний; 3. старЯнний, ретЯльний aprovechamiento m 1. використЯння, ко- ристувЯння; 2. кбристь, вйгода; 3. успіх, просувЯння; 4. (рі) сировинЯ aprovechar 1. и/бути корйсним, йти на кбристь; годйтися, бути придЯтним (для чого-н.)\ ¡que -е! смачнбго!; 2. (-se) дося- гЯти успіхів, робйти успіхи; 3. мор. лавірувати, йти прбти вітру; 4. vt використовувати, отрймувати кбристь; 5. іст. благо- діяти; опікуватися; -se користувЯтися; використбвувати; -se de la ocasión скористЯтися нагбдою aprovisionador m постачЯльник aprovisionamiento m постачЯння aprovisionar vt забезпЯчувати (продовольством)
aproximación fA. наблйження; зблйжен- ня; 2. другорядний вйграш лотерЯЇ; 3. тех. наближення; 4. мат. апроксимЯція, наблйження; 5. військ. навЯдення (на ціль) aproximadamente atfi/приблйзно aproximado adj А. див. aproxímaüvo 1; 2. схбжий
aproximar vtA. (vr) наблйжувати(ся), при- сувЯти(ся); 2. (vr) зблйжувати(ся), подру- жйти(ся); 3. мат. апроксимувати; набли- жЯти; -se б^ти схбжим aproximativamente adv діал. див. aproximadamente
aprpximativo adj А. приблйзний; 2. що на- блйжує, зблйжує
aprudenciarse Л. Ам. стрймуватися, стрй- мувати себЯ; виявлЯти розсудливість apruebo /77 Л. Ам. 1. прибуток; 2. вйгода, кбристь
ápsides тріастр. апсйди áptero 1. adj зоол. безкрйлий; 2.: -s m рі зоол. безкрйлі комЯхи, аптЯрії aptitud f здЯтність; схйльність, нЯхил; придЯтність; - para las ciencias здібність до наук; - para el trabajo працездЯтність; - para la maniobra військ. манЯвреність apto adjzpéjmw, придЯтний; - para el trabajo працездЯтний; - para el combate боєздЯтний; - para el servicio militar здЯтний до військбвої служби apuchinchar діал. і^перегодувЯти, загоду- вЯти; -se 2. наїдЯтися; об’їдЯтися; 2. діал. розбагатіти; 3. заволодіти, привлЯснити apuesta ft заклЯд, парі; de (sobre) - навперебій
apuesto 1. нарЯдний, гЯрно вбрЯний, вйряджений; показнйй, молодЯцький; 3.
дорЯчний, слушний; 4. статурний, струн- кйй; 5. m іст. див. apostura; 6. прізвисько apulgarar и/притискЯти велйким пЯльцем apulgararse вкривЯтися плямами від вогкості (про білизну?) apulismarse діал. див. apolismarse apunado аб]Л. Ам. худйй, вйснажений apunarse 1. Л. Ам. перенестй гірську хворобу (черезрозріджене повітря); 2. діал. клЯкнути; німіти
apuntación fА. див. apuntamiento; 2. муз. запйсування нот; 3. муз. нотЯція apuntado adj А. відтбчений, вйгострений; загострений, гострий; 2. архіт. стрілчЯс- тий (про арку)', - de cordón діал. слабкЯ горілка
apuntador 1. adj що відзначЯє, записує;
2. /77 військ, навіднйк; 3. театр. суфлЯр;
4. помічнйк режисЯра (в театрі)', 5. сл. див. alguacil 1
apuntalamiento m підпирЯння, підтрймка (підпорами)
apuntalar vtA. стЯвити підпори, підпирЯти;
2. підтрймувати; -se діал. юти, піджйв- люватися
apuntamiento m 1. націлювання, навЯдення; 2. замітка, нотЯтка, пбзначка, примітка; 3. заувЯження, нагЯдування, попе- рЯдження; 4. замальбвка; 5. стЯвка (у грі)]
6. театр. суфлювЯння; 7. іст. резолюція, рішення, постанбва; 8. юр. вйписка (із справи)
apuntar 1. vt(а) навбдити, прицілюватися;
2. (а) націлюватися; 3. вкЯзувати, покЯзу- вати (пальцем)\ 4. вкЯзувати, познЯчува- ти; 5. відзначЯти, запйсувати; занотбву- вати; 6. швйдко домбвитися; 7. робйти нЯрис; 8. точйти, відтбчувати; 9. карт. понтйрувати; робйти стЯвку; 10. пришпй- лювати; примЯтувати; 11. зашивЯти, під- штбпувати; 12. підкЯзувати; 13. театр. суфлювЯти; 14. натякати; злегкЯ торкЯ- тися, зачіпЯти (урозмові)', нагЯдувати; 15. vi з’являтися, виявлятися, виникЯти; 16. проростЯти, давЯти пЯростки; 17. світЯти;
18. пробивЯтися (про бородУ)', - у no dar наобіцЯти сім мішків гречЯної вбвни; пообіцЯти і не вйконати apuntarse 1. запйсуватися; 2. бродйти, грЯти, закисЯти (провино)', 3. хмеліти; 4. Л. Ам. проростЯти (про зерно) apunte /771. див. apuntamiento 1; 2. замітка, нотЯтка, зЯпис; ~s de viaje дорбжні нотЯтки; hacer -s занотбвувати; 3. рі конспЯкт (лекції)', 4. ескіз, нЯрис; tomar -s робйти замальбвки; 5. театр. підкЯзка суфлЯра; 6. театр. суфлЯр; 7. помічнйк режисЯра; 8. карт. стЯвка (у грі)', 9. карт. пбнтер; 10. дивЯк, оригінЯл; 11. шЯльма, шахрЯй; llevar (tomar) el - (вживаєтьсяіз запереч.) Л. Ам. звертЯти увЯгу apuntillar vt тавр. вбивЯти (добивЯти) кинджЯлом (бика) apunto тдив. apuntamiento apuñalar, apuñalear Л. Ам. vt завдавЯти ран кинджЯлом
apuñar 1. vt хапЯти рукбю; затискЯти в кулаці; 2. див. apuñear; 3. Л. Ам. місйти (тісто)', 4. viстискЯти в кулаці apuñazar vticT. бйти кулакбм apuñear, apuñetear и/надавЯти стусанів apucuscar \гіЛ. Ам. бгЯти, м’Яти (урукаві)', -se див. apiñarse
apupar іїдіал. нестй на спйні (на плечЯх) apuración f 1. очйщення; 2. перевірка, розслідування; 3. див. apuro 1 apurada Л/7. Ам. див. apuro 1 apuradamente adv 1. тбчно, вірно; 2. насй- лу; 3. Л. Ам. поспішно, кваплйво apurado adj А. бідний, нуждЯнний; - de medios (de recursos) що перебувЯє в скрутнбму станбвищі; 2. важкйй, склад¬
araucano
ний, скрутний; небезпбчний (про становите)', 3. ретбльний, тбчний; 4. Л. Ам. спішний, кваплйвий; estar ~ поспішбти, квбпитися
apnranieves fflHB. aguzanieves
apur«ar vt\. очищбти; 2. вичбрпувати; ви- cнáжyвaти; 3. довбдити до досконблості;
4. з’ясбвувати, перевірити, розслідувати;
5. KBánnTH, підганяти; 6. засмучувати; довбдити до рбзпачу; 7. набридати; сбр- дити; дратувбти; 8. див. apremiar 2; 9. іст. гноїтися; ~se 1. хвилювбтися; засмучуватися; no se ~е por росо не засмачуйтеся через дрібнйці; 2. Л. Ам. поспішбти, квапитися
apurativo adj\.icT. очйщувальний; 2. діал. вимбгливий, виббгливий; 3. діал. нерозумний, нетямущий
apure m гірн. очйщення (породи)] ir de ~ вичбрпуватися, добігбти кінцЯ apuro m 1. бідність, нуждб, нестбча; 2. скрутнб станбвище; pasar grandes ~s за- знавбти велйких труднощів; 3. засмучення, погбний нбстрій; 4. riócnix; гарячка apurón 1. adj що квбпить, підганяє усіх (про людину 2. Л. Ам. що засмачує, зав- даб прйкрощів (про людину 3. m Л. Ам. кваплйва людйна; 4. Л. Ам. вирішений
MOMÓHT
apurpujado adj діал. малбнький (про очі) apurruñar vt Л. Ам. 1. див. apañuscar;
2. торкбти, мбцати, м’Яти apusquipay m іст. воєначбльник (в індіанців)
apususarse Л. Ам. див. apelillarse aquebrajar vt (vi, vi) діал. розкблювати- (ся); розщбплювати(ся) aquejar vt\. мучити (про біль)] 2. іст. спо- нукбти; підштбвхувати; 3. іст. стбвити у скрутнб станбвище; ~se поспішбти, квб- питися
aquejoso adj іст. 1. див. afligido; 2. плаксивий
aquejumbrarse діал. скбржитися, жалітися; стогнбти
aquel, aquella 1. pron dem tow, та, то; este cuadro me gusta más que aquél ця
картйна мені подббається більше, ніж та; en esta parada у en aquélla на цій зупйнці і на тій; 2.(вживається в знач. особ. займ.) він; lo dijo aquel це сказбв він; 2. adjtow, aquel hombre та людйна; 3. m (вживається в поєднанні з артиклями el і un або з прикм.) чарівлйвість, npnBá6nnBicTb, шарм, родзйнка; no es guapa pero tiene un aquel вонб негбрна, ané привбблива aquelarre m 1. шббаш відьбм; 2. крик, шум; ráMip; 3. ббзлад, гармйдер aquello pron dem те; те cáMe; ¿qué hay de ~? а як з цібю спрбвою?; ya pareció - ось вонб й трбпилося
aquén заст., aquende advз цьогб ббку; de allende у de ~ з тогб та іншого ббку aquerenciado adj іст. Л. Ам. закбханий aquerenciarse звикбти до місця (про тварин)
aqueridarse діал. див. amancebarse aqüeste m іст. супербчка; CBápKa aqueste pron dem див. este aqueta f3oon. цикбда aquí adv 1. тут; - luego toe. adv. Я. Ам. тут поряд; ~ mismo (mismito) на цьому самому місці; - у allí іос. adv. тут і там, всюди; de - para allí toe. adv. то тут, то там; 2. сюдй; ven - йди сюдй; alguien viene - хтось іде сюдй; 3. (з передуючим прийменником в прислівникових виразах час))\ hasta ~ дотепбр; hasta - todo va bien пбки що все йде дббре; de - en adelante віднйні, надблі; відтепбр; 4. тут, торі; ~ me atraganté тоді я замбвк; de ~ звідси; de - se deduce звідси випливбє;
з цьбго мбжна зробити висновок; тутбш- ній, місцбвий; no soy de - я не тутбшній;
- es ello, ~ está el quid ось де і притичина; he - ось
aquiescencia f згбда, схвблення aquiescer vi виражбти згбду (схвблення), погбджуватися
aquietar к/(іт)заспокбювати(ся), вгамбву- вати(ся)
aquifoliáceas fpi бот. пбдубові aquifolio m див. acebo aquilas /ид/акіли (індіанців Парагваї) aquilatar vt 1. визначбти чистоту зблота; оцінювати, звбжувати (золото, коштовні камені)', 2. оцінювати, давбти оцінку;
3. oчищáти aquilea í6ot. деревій aquilegia ffíMB. aguileña aquilino adj див. aguileño 1 aquilón /771. північ; Північний пблюс; 2. ак- вілбн (північний вітер) aquilonal, aquilonar adj\. північний; 2. зи- мбвий, холбдний
aquistador іст. 1. а^завойбвницький, кон- кістадбрський; 2. m завойбвник, конкіста- Дбр
aquistar vticT. завойбвувати, підкбрювати ага1 1. вівтбр, престбл (у християнських церквал); 2. жертбвник; en ~s de в ім’я чого-н., зарбди чого-н.; acogerse a las ~s знбйти притулок (пpиcтáнoвищe) ara2 fflHB. arara
árabe 1. adj арббський; 2. аравійський;
3. m, /арбб, -ка; 4. /77арббська мбва arabesco 1. adj див. árabe 1; 2. m мист. араббек, apaoécKa; 3. рі літ.,муз. ара- ббеки
arabía f3acT. арббська мбва arábico, arábigo 1. adj див. árabe 1; cifras arábigas, números arábigos арббські цифри; goma arábiga гуміарабік; 2. m див. árabe 3; está en агбЬідо це якось тараббрщина, абракадббра arabio adj, m див. árabe 2 arabismo m лінгв. арабізм arabista com. арабіст, -ка arable асупридбтний для орбння, брний arabo m діал. бот. apá6o (дерево) aracanda, aracanga m 1. Л. Ам. орніт. аракбнга (птах, що лазить)', 2. діал. див. arara
arácneo adj схбжий на павукб, павукоподібний
arácnidos трізоол. павукоподібні arada ЛІ. бранка, орбння; - ligera (profunda) неглиббка (глиббка) бранка; - de otoño зяблбва бранка; 2. збране пбле, рілля; 3. ділянка землі (зоруваний за день однією упряжкою)', польові роббти; 5. діал. період бранки
arado т 1. плуг; - a reja лемішний плуг; ~ de tractor трбкторний плуг; - de madera coxá; - de subsuelo ґрунтопоглйблювач;
- patatero картоплекопбч; ~ quitanieve снігоочисник; 2. див. arada 1; 3. рільництво, землерббетво; А. діал. див. arada 2; 5. діал. горбд; сад; no prende de ahí el
- не в тому склбдність (заковйка) arador 1. adj що бре; 2. /77орбч; 3. (~ de la sarna) корбстяний кліщ; 3. іст.див. arado 1 aradura f 1. бранка, орбння; 2. діал. див. arada З
aragonés, aragonesa 1. adj арагбнський;
2. m, /’арагбнець, -ка; 3. m арагбнський діалбкт
araguaney m діал. 1. бот. арагуанбй (дерево)] 2. діал. пблиця, дубина araguato тдіал. зоол. арагубто (мавпа) arahunas т д/арауни (індіанців Болівії і Пер)/)
arambel т 1. занавіска, штбра; 2. р/дрбн- тя, лахміття
arambeloso ас/рвбний, подбртий на клбпті aramio a#землЯ, збрана під nápy arana f 1. брехня, обмбн; 2. шахрбйство araná f&an. індібнський солбм’яний капе- ліЬх
arancel т 1. тарйф, тбкеа, прейскурбнт; pagar por ~ оплбчувати за прейскурбн- том; 2. мйто; 3. перелік, спйсок, каталбг arancelar vt 1. занбсити до спйску; записувати по порядку; 2. діал. сплбчувати (по рахунку)', ~se діал. ставбти завсідником (постійним клібнтом) arancelario adj тарйфний; derechos ~s мйтний збір
arándano т бот. чорнйця (рослина і ягода)
arandela f 1. свічнб розбтка; 2. тех. шбй- ба; кільцбва проклбдка; - elástica (de muelle) пружйнна шбйба; 3. гбрда, чбшка (списа, шаблі)] 4. настінний канделябр; бра; 5. настільний канделйбр; 6. іст. гоф- рбваний кбмір; брйжі; 7. діал. бісквіт, печиво; 8. мор. гарм0тний люк; 9. рі Л. Ам. нбтяки; вйверти; відмбвки; 10. рі Л. Ам. див. arambel 2
arandela2 f діал. орніт. лбетівка arandillo m орніт. дрізд (різновид) aranero 1. ^'брехливий; 2. шахрайський;
3. /77 брехун, обм0нщик; 4. шахрбй aranoso adj див. aranero 1 araña f 1. ент. павук; ~ de agua водянйй павук; ~ de mar краб; ~ lobo тарантул; tela de ~ павутиння; 2. іхт. рйба-павук;
3. див. aracuela 3; 4. люстра; 5. сітка (для ловлі птахів)] 6. спрйтник, пронбза; 7. повія, шльбндра; 8. Л. Ам. невелйка легкб коляска; 9. діал. старйй віз; 10. діал. див. arrebatiña; 11. тех. спбйдер, затискнйй хомут; 12. мор. блок; 13. Л. Ам. бот. химе- нокблліс (рослина)] 14. діал. бот. тюль- пбн; 15. діал. бот. орхідбя (різновид)] 16. сл. злбдій; picado de la ~ діал. розбурханий, збуджений, напружений; (як0сь) муха йогб вкусйла; зар0жений венерйч- ною хворббою; estar hecho una ~ діал. бути дуже худйм
arañada ЛІ. див. arañamiento; 2. скупчення павуків; 3. діал. див. arañazo 1 arañamiento m дряпання arañando adv наейлу, вбжко arañar vt 1. дряпати; роздряпувати; 2. на- крбслити, нашкрябати; 3. наскріббти, надряпувати, збирбти по крйхтах; 4. брйнь- кати (на струнному інструменті)] 5. Л. Ам. красти; ~se 1. подряпатися; 2. посва- рйтися, подряпатися arañazo m 1. подрЯпина; 2. дошкульний нбтяк
arañero 1. adj мисл. дйкий, що вбжко під- дабться прирученню (про птаха)] 2. що харчується павук0ми і комбхами (про птаха)] 3. m текст, нитководій arañil ^‘павукбвий
araño m 1. див. arañamiento; 2. див. arañazo
arañuela f 1. dim. de araña; 2. див. arañuelo 1; 3. бот. чорнушка arañuelo m 1. гусениця (лугового метелика)] 2. див. araña 5 araonas /77д/арабни (індійці в Болівії) aráquida f, araquis m бот. apáxic arar 1. орбти; борознйти; 2. оглядбти; 3. див. arañar 1; cuantos aran y cavan ббзліч нарбду; все, весь світ ararse мбрщитися, вкривбтися змбрш- ками (борозбнками)
arara m Л. Ам. орніт. арбра, гуакамбйо (різновид папуги)
arate /771. дурість, нетямущість; 2. успіх;
3. сл. менструбція
araucan*o, -а 1. adj араукбнський; 2. m, f араукбнець, -ка; 3. т араукбнська мбва
63
araucaria
araucaria їбот. араукбрія arazá /77. Ам. бот. гуайява arbitrable adj 1. залбжний від чиєї-н. вблі (рішення); 2. довільний; juicio ~ необ- ґрунтбвана думка
arbitraje m 1. юр. третбйський суд, арбіт- рбж; ~ internacional міжнарбдний арбіт- рбж; 2. юр. рішення третбйського суду; 3. ком. біржовб гра; 4. ком. обчислення вбк- сельних курсів
arbitral асуарбітрбжний, третбйський, по- сербдницький; sentencia ~ визначення арбітрбжу
arbitramento, arbitramiento тюрЛ. обб- в’язки арбітра (третбйського судді); 2. рішення (постанбва) арбітрбжу (третбйсь- кого суду)
arbitrar vt 1. діяти (чинйти) на свій рбзсуд;
2. (vi) вйрішити спірне питбння, виступбти в якості арбітра (третбйського судді); бути посербдником; 3. знахбдити засоби;
4. спорт, судйти; ~ el partido (el encuentro) судйти матч (зустріч); ~se примуд- рйтися, приловчйтися; добйтися свогб arbitrariedad /'свавілля; свавбля, самоправство
arbitrario adj 1. довільний; свавільний; незакбнний; una decisión -а несправед- лйве рішення; 2. необґрунтбваний, не- вмотивбваний; juicio ~ необґрунтбвана думка; 3. див. arbitral arbitrativo аб]\*див. arbitrario 1;2. див. arbitral
arbitratorio adj див. arbitral arbitrero 1. adj див. arbitrario; 2. m див. arbitrista
arbitrio m 1. вільна вбля, вільний вйбір; npáeo вирішувати; al ~ mío на мій рбзсуд; estar al - de залбжати від кого-чого-н.; obrar (proceder) de propio ~ чинити на свій рбзсуд; 2. надзвичбйний збхід; особливий 3áci6 (для вирішення справи); 3. юр. рішення третбйського суду; 4. влбда (правб, повновбження) судді; 5. свавілля, caMonpáecTBo; tomar el ~ (de) взйти на сббе...; дозвблити собі...; 6. капрйз, прймха; 7. ріподбток, збір, мйто arbitrista com. прожектбр arbitro 1. adj вільний, незалбжний; 2. m госпбдар, пан (своєїдолі)] 3. третбйський суддя, арбітр; посербдник; 4. спорт, суддя, арбітр
árbol m 1. дбрево; ~ conifero хвбйне дбре- во; ~ enano кбрликове дбрево; - frondoso (foliáceo) листянб дбрево; - del amor (de Judas) сикомбр, дбрево Іуди; ~ de Navidad різдвйна ялйнка; ~ del pan хлібне дбрево; ~ de seda шовкбвиця; 2. мор. щбгла; - trinquete фок-щбгла; - maestro (mayor) грот-щбгла; - seco щбгла зі згбрнутими вітрйлами; 3. дерев’йна стійка, стояк; підпбра; 4. жердйна; 5. тех. вал, вблик, вісь; шпйндель; - acodado (cigüe- саі) колінчастий вал; 6. тех. пуансбн (пробійник) годинникарі; 7. геральд. дбрево (фігура на гербі)] 8. діал. вішалка в передпокбї; 9. сл. тіло, тулуб; туша; ~ genealógico (del linaje, gentilicio, de costados) родовідне дбрево; hacer del ~ caído leca відігравбтися на слабкбму; бйти лежбчого; el ~ no cae al primer golpe за одйн раз дбрево не зруббєш; не відрізу спрбва рббиться arbolado 1. ^'лісистий, засбджений де- рбвами; 2. бурхлйвий (про море)] 3. m дербва; ліс; гай; 4. сл. бурмйло, здоро- вйло, каланчі arboladura їмор. рангбут arbolar vt 1. сгбвити, підніміти (прапор)] 2. мор. сгбвити рангбут (щбгли); общбглювати (судно)] 3. притулйти; А. див. arborizar 1; --se ставбти на дибй (про конй)
arbolario 1. adj навіжбний, нерозсудливий, нерозвбжливий, навіжений; 2. m навіжбний; дивік
arbolear vt (vi) діал. кидати, шпурляти arbolecer vi див. arborecer arboleda /і. албя; 2. гай arboledo гп див. arbolado З arbolete пі 1. dim. ote árbol; 2. мисл. силь- цб (для ловлі птахів) arbolista com. 1. лісівнйк; 2. торговець лісом
arbollón m див. albañal; salir por el ~
зганьбйтися, сісти в калюжу arborecer* viрозростбтися (продерево) arbóreo adj 1. деревнйй; 2. деревоподібний; helócho - деревоподібна пбпороть arborescencia f деревоподібне розгалуження (рослин)
arborescente adj 1. деревоподібний; 2. гіллястий
arboricultor /77 лісівнйк
arboricultura /лісівництво, лісовб госпо-
дбрство
arboriforme деревоподібний arborista com. див. arbolista arborizado adj2 прожйлками (про мінераіі) arborizar 1. vt надавбти фбрму дбрева (який-н. рослині); 2. vi садйти (вирбщу- вати) дербва; розвбдити ліс arbotante m 1. архіт. аркбутбн, підпірна брка, брочний контрфбрс; 2. мор.
аутрйгер; заббртний кронштбйн arbuscular ^'розгалужений arbúsculo /77 низькорбсле дбрево arbustivo adj бот. чагарникбвий arbusto /77 бот. кущ, чагарнйк arca /1. ящик, скрйня; 2. скрйнька, шкатулка (для коштовностей); 3. піч для ви- пблювання (на скляному заводі); 4. рі сейф; hacer ~s відкрйти сейф у присутності кого-н.; 5. анат. ббластьпід грудьмй;
6. іст. груди, груднб клітка; 7. іст. сарко- фбг; - de agua цистбрна, резервубр {¡для води)\ ~ cerrada збмкнена (потайлива) людйна; тбмнаспрбва, тбмний ліс;~ de la alianza (del testamento) рел. ковчбг завіту; ~ de ciencia джерелб знань; ~ del diluvio íde N06) рел. Нбїв ковчбг; плута- нйна, безлад; ~ de embustes (mentiras) брехун; - del cuerpo тулуб, торс; ~ del hueso Л. Ам. ключйця; ~ delpan живіт, чбрево; - llena у - vacía рбзом густо, рбзом пусто
arcabucear vt іст. 1. стрілбти з аркебуза;
2. вбивбти пбстрілом з аркебуза arcabucería / іст. 1. військо, озбрбєне аркебузами; 2. залп з аркебузів; 3. майс- тбрня аркебузів
arcabucero m іст. 1. аркебузйр; 2. мбйс- тер, що виготовляв аркебузи arcabuco m 1. густйй ліс, гущбвина; 2. зб- рості чагарникб arcabucoso adj лісйстий arcabuz m іст. 1. аркебуз; 2. див. arcabucero
arcabuzal m іст. див. arcabuco arcada1 /1. аркбда; 2. прогін (моста)] 3. (рі) позйв до блювбти; нудбта; 4. муз. удбр смичкб
arcador m спец, шерстобйт arcaduz m 1. водопровідна трубб; 2. водопровід; 3. колбдязна баддй, нбрія; 4. збсіб (для досягнення мети) arcaduzar vííct. подавати вбду водопровідними трубами arcaico яс/архаїчний; застарілий arcaísmo m архаїзм
arcaizar 1. и/вживбти архаїзми; 2. vt ар- хаїзувбти
arcángel m рел. архбнгел arcano 1. до/табмний, потабмний; сокро- вбнний; 2. /77табмниця, секрбт; 3. потайнб
місце, схованка; 4. збмкнена (потбйлива) людйна
arcar іїдив. arquear11 arce /77 бот. клен arcediano m церк. архідиякон arcedo /77 кленбвий гай агсбп /771. край; межб; 2. цямрина (колодязя)
arciforme ар/дугоподібний, у фбрмі брки arciláceo adj кбльору глйни arcilla / глйна; - cruda (cocida) необ- пблена (обпблена) глйна; ~ refractaria (fugulina) вогнетривкб (гончбрна) глйна arcillar иМ. обмбзувати (покривбти) глй- ною; 2. додавбти глйну (у ґрунт) arcilloso adjглйнистий arción тЛ. Ам. стрембнний рбмінь arcipreste /77 стбрший свящбник; прото- ієрбй
arco»/7? 1. дугб; вйгин; en - вйгнутий; дугоподібний; дугбю; ~ de las cejas вйгин брів; - de círculo мат. дугб, частйна кбла; - voltaico вбльтова дугб; - de oscilación мех. амплітуда коливбнь; 2. лук (зброя)] cuerda de - тятивб; tender el - натягнути тятиву; 3. смичбк; instrumentos de ~ смичкбві інструмбнти; 4. ббід, ббруч; 5. архіт. брка, склепіння; ~ apuntado (ojival) стрілчбсте склепіння; - triunfal тріумфб- льна брка; ~ del puente прогін мостб; 6. спорт, прогйн; - iris (celeste, de San Martín) діал. весблка; - de iglesia пекб- льна прбця, кбторжна роббта arcógrafo m тех. кронцйркуль arcosa їмін. пісковйк, піщбник árctico adj іст. див. ártico arctocéfal m зоол. морськйй лев arcuado, arcual adj іст. аркоподібний archa їіст. військ, алеббрда archeota m іст. див. archivero archidiácono m див. arcediano archiducado m іст. ерцгбрцогство archiduque m іст. ерцгбрцог archiduquesa / іст. ерцгерцогйня archiganzúa m винахідливий злбдій archimandrita m церк. архімандрйт archimillonario m мультимільйонбр archín /77аршйн
archipámpano m (~ de las Indias) важ- лйва персбна, туз, цабб archipiélago /771. apxinenár; 2. незлічбнна кількість, ббзліч, тьма-тьмуща archivador 1. adj що збирбє архів; 2. m хранйтель архіву; 3. картотбчна шафа archivar иМ. зберігбти в архіві (докумен- ти)] 2. здавбти в архів; покінчйти (зі справою)] 3. прибирбти, ховбти; прихбвувати;
4. Л. Ам. сл. запротбрити до в’язнйці archivero /77, archivista com. архівбріус archivo /771. архів (приміщення)] 2. архів, архівні докумбнти; 3. тайнйк, схбванка, потайнб місце; 4. іст. джерелб знань; 5. повірений (чужих секретів)] конфідент (іст.); 6. ідебл, досконблість (про людину
7. діал. контбра, бюрб archivología /архівна спрбва arda1 їдив. ardilla 1 arda2 їдіал. див. ardentía З ardasa /пбрський шовк árdea їдив. alcaraván ardedor adj діал. легкозаймйстий ardentía /1. жар; 2. печія; 3. фосфорес- цбнція, свічення морської водй arder 1. и/горіти; палбти; 2. палати, згорб- ти (від кохання)] ~ de (en) pasión пагібти прйстрастю; * de (en) ira палбти гнівом;
3. пріти, горіти (про гній)] блищбти, ви- блйскувати; 5. світйтися (про морську во- ду)] 6. (en) бути охбпленим(/7/?0 країну, місто)] la ciudad arde en fiestas місто охбплене святкбвими весблощами 7. Л. Ам. боліти; свербіти; 8. vt палйти, обпб-
argumentar
лювати; 9. викликбти сверблячку (печію); 10. Л. Ам. шкбдити; ушкбджувати; \ arda Troya! гори все яснйм BoméM!; ~ verde por seco розточуватися за чужі гріхй; у a tí ¿qué te arde? Л. Ам. а тобі якйй клбпіт?, а тобі що до тбго? arderse 1. oбпáлювaтиcя; 2. гйнути від cné- ки (про злаки, оливкові дерева)] 3. діал. псувйтися від вбгкості, пріти (про зерна кави)
ardid1 1. adj іст. лукбвий, хйтрий, виверт- кйй; 2. пронйкливий; 3. я? хитрість, вйверт; usar de ~es хитрувати, викручуватися ardid2 adj іст. в¡двáжний, безстрбшний ardidez ficT. див. ardideza 2 ardideza f іст. 1. див. ardimiento2; 2. хитрість, вйверткість
ardido1 adj 1. засбхлий, зів’йлий; 2. Л. Ам. обпйлений
ardido2 adj 1. мужній, вiдвáжнийt без- cтpáшний; 2. Л. Ам. розсерджений, розгніваний. роздратбваний,злий ardidoso1 adj іст. див. ardid11 ardidoso2 adj іст. див. ardido21 ardiendo зс/гарйчии, poзжápeний ardiente adj 1. пекучий, спекбтний, палючий; sol - пекуче сбнце; 2. палкйй, жвб- вий, порйвчастий; 3. вогнбнний, червб- ний; rojo ~ вогненно-червоний; яскрбво- червбний; 4. полум’яний, прйстрасний; fiebre ~ жар, висбка температура ardil тдіал. Háicnen, обмбва; донбс ardilla ҐА. зоол. білка; 2. непосида, дзйґа;
3. спрйтник, пройдисвіт; más ligero que una ~ спритний як білка ardimiento1 т 1. горіння; 2. див. ardor З ardimiento2 /лсмілйвість, вщв0га, мужність ardical adj займйстий ardite т ардйта (старовинна дрібна монета КастиліїJ; no importar (по valer) un ~ не становйти труднощів; rpotuá лбманого не вартувати
ardor1 /771. жар, збпал; 2. pnéKa, néKno; el ~ del verano (del estío) літня cnéKa; 3. печія; ~ de estómago печія; 4. завзяття, 3á- пал; en el ~ de la batalla (de la disputa) в збпалі бйтви (супербчки); trabajar con ~ виявляти завзяття в роббті; 5. люббвна прйстрасть
ardor2 m відвйга, безстрбшність ardoroso adj 1. гарячий, жаркйй, пекучий; sol - жаркб сбнце; 2. полум’яний, палкйй; гарячий; discurso - полум’яна мбва arduo adj 1. складнйй, важкйй; 2. висб- кий, крутйй; неприступний ardura f іст., діал. скрутнб становище, склбдність, утруднення área f 1. плбща, яку займбє будівля;
2. плбща, прбстір; збна, райбн; - de siembra посівнб плбща; ~ de inundación затбплювана плбща; заплбва, заливнйй луг; 3. ар (міра землі)] 4. спорт, штраф- нйй майдбнчик
arecunas m р/ арекуни (індіанці у Венесуелі)
arel m велйке рбшето, грбхот (для просіювання зерна)
arelar просіювати зернб (черезрешето) arena /1. пісбк; - gorda грбвій; - aurífera золотонбсний пісбк; - movediza сипкі піс- кй, пливун; ~ muerta неродючі піскй;
2. дрібнйй грбвій; З.металбвий пил; 4. арбна (для коридй)] 5. іподрбм (іст.)] 6. рі відклбдення піску (в сечовому міхурі); edificar sobre (fundar en) - будувбти на піску; medir la - помірятися сйлами; sembrar en (la) ~ носйти вбду рбшетом arenáceo adj див. arenisco 1 arenación f мед. пісковб вбнна arenal m 1. сипучі піскй; 2. піщбна місцб- вість; 3. іст. арена, пбле бвтви; ристбли- ще (іст.)
arenar vt 1. засипбти (посипбти, напбв- нювати) піскбм; 2. чйстити (тбрти) піскбм arenario adj що ростб на піщбному ґрунті arencado adj 1. схожий на оселбдця; 2. ху- дйй як ОСЄЛ0ДЄЦЬ arencar иґсолйти, в’ялити (рибу) arenería /піщбний кар’бр arenero m 1. продавбць піску; 2. зал. пісб- чниця; 3. прибирбльник (на площі для кориди)
arenga /1. урочйста (вітбльна) промбва;
2. дбвге (нуднб) розміркбвування; 3 .діал. супербчка, свбрка
arengar vi, vt звертбтися з урочйстою промбвою; вітбти arenguear vi діал. сперечбтися arenífero adjnuufrwm, що містить пісбк arenilla f 1. іст. пісбк (для чорнила); 2. рі хім. тбвчена селітра; 3. мед. пісбк (в сечовому міхурі, вниркаК) arenillero /77 іст. пісбчниця (для висушування чорнила)
arenisca fгeoл. пісковйк, піщбник arenisco adj А. піщбний (про ґрунт)] 2. змішаний з піскбм arenoso adj див. arenisco 11 arenque m 1. оселбдець; - ahumado (curado, seco) копчбний (в’йлений) оселбдець; 2. діал. поліцбйський, шпик arenquera fA. сітка (для ловлі оселедця)]
2. грубіянка
arenquera /77торгбвець оселбдцем arenuloso adjвкрйтий дрібним піскбм areola, aréola ñ. почервоніння, червбність (навколо пухлини, виразки)] 2. анат., зоол. аребла (рожева ділянка навколо соска) areómetro m фіз. аребметр arepa fA.fi. Ам. кукурудзяна пербпічка, кукурудзяний хліббць; 2. діал. кул. пиріг з м’ясом; ganar la ~ діал. заробляти на хліб; al que bota su ~, el diablo lo visita діал. подблі покладбш — блйжче візьмбш arepera f діал. вулична жінка arepero adj діал. грубий, мужикувбтий arepita ffl. Ам. кул. кукурудзяна пербпічка з сйром; hacer ~s діал. плбскати в долбньки (про дитині) arequipa f Л. Ам. кул. арекіпа (молочний десерт)
ares: ~ у mares (вживається з дієсл. contar, hacer, poseer) діал. Máca, ббзліч, сйла-силбнна
arestín 1. бот. синьоголбвник; 2. сбдно (на нозі коня)] 3. вет. вйсип; 4. pocápa, прй- крість, роздратувбння; 5. діал. корбста;
6. Л. Ам. nyná; вйсип
arete /771. dim. de aro; 2. сербжка у вйгляді кільця; 3. Л. Ам. сербжка з підвіскою arfada fMop. кильовб хитавйця arfar vi мор. зазнав0ти кильовбї хитавйці (про судно) arfeo m див. arfada
argadijo m 1. див. argadillo; 2. див. argamandijo
argadillo m 1. тех. мотовило; 2. невгамовна (невгомбнна) людйна argado m 1. вйтівка, штука; 2. дурість, нісенітниця argallera ґтех. долотб argamandel m див. andrajo argamandijo m дрібні інструмбнти, при- лбддя
argamasa fA. вапняний рбзчин; 2. рйнок, базбр, базарна плбща argamasar vt 1. замішувати (вапняний розчин)] 2. скріплювати вапнянйм рбзчи- ном
argamasón m шматбк штукатурки ^ árgana /вантажопідйбмний кран; лебідка árganas f рі 1. див. angarillas; 2. Л. Ам. див. alforjas 1 árgano m див. árgana
arganudo adj діал. смілйвий, хоробрий argavieso /77сйльна злйва; rpo3á argayo /77 зсув; обвбл; ~ de nieve діал. снігова лавйна
argel adj білонбгий (про коня) argelin«o, -а 1. ао/алжйрський; 2. m, f алжирець, -ка
argén т 1. іст.див. argento; 2. заст; грбші, стбтки; 3. геральд. білий (сріблястий) колір
argentación /сріблення argentado adj А. посріблений; 2. дзвінкйй, срібний (про голос)
argentar vt 1. сріблити; 2. прикрашбти сріблом; 3. надавбти сріблястого блйску argénteo adj А. срібний; 2. посріблений;
3. сріблястий
argentería /1. золотб (срібне) шиття;
2. ювелірна майстбрня; 3. пйшна фрбза;
4. блиск, вйтонченість, Kpacá (витвору мистецтва, думки)
argentero /77 срібних справ мбйстер, ювелір
argéntico a#срібний argentífero adj сріблонбсний, що містить срібло
argentina í6ot. перстбч гасячий argentinismo m аргентинізм, слбво (вйс- лів), що існ^є в іспбнській мбві Аргентйни argentino, -а 1. adj див. argénteo; 2. див. argentado 2; 3. аргентйнський; 4. /77, fаргентинець, -ка; 5. /77аргентйно (аргентинська золота монета вартістю у б песо) argentita ímíh. аргентйт, срібний блиск argento m срібло; ~ vivo ртуть argentorífero adj що містить зблото і срібло
argentoso adj що містить срібло; сплбв- лений зі сріблом argírico adj див. argentífero argirocracia f плутокрбтія argirócrata com. nnyroKpáT argolla /1. tobctó металвве кільцб; рим; ~ de puerta двернб кільц0; 2. крокбт (гра)]
3. залбжність; гніт, ярмб; 4. іст. залізний ошййник (злочинця)] 5. іст. намйсто; 6. іст. браслбт; 7. діал. обручка; 8. діал. уг- рупувбння, блок; dar la - a uno Л. Ам. посміятися, пожартувбти з кого-н.; echar (poner) a uno una ~ надіти кому-н. ярмб на шйю; tener ~ Л. Ам. бойтися; tuvo ~ йому пощастйло; en torcida ~ no entra bola найшлб косб на кбмінь
argollar vtA. прив’язувати до кільця (ключі)] 2. діал. оголбшувати заручини argoma fpne. aulaga argón /77 хім. аргбн
argonauta m 1. міф. аргонбвт; 2. зоол. аргонбвт (молюск
argos /771. пйльнии вартовйй; невсипуще бко; 2. (A.) nápyc (сузір’я) argot /77 аргб, жаргбн argucia /1. хитрість, вйверт; 2. хйбний аріумбнт, софізм
argüe /77 тех. кабестбн, вертикбльний кбмір
arguellarse діал. худнути, марніти arguenas f рі 1. див. angarillas; 2. див. alforjas
arguende тЛ.Ам. пліткй, пересуди argüir* 1. Зробити вйсновок; 2. довбдити, свідчити; 3. розпізнавбти (за ознаками, прикметами)] 4. обвинувбчувати, кйдати в облйччя (звинувачення)] 5. vi навбдити дбкази; аргументувбти, обґрунтбвувати;
6. запербчувати, сперечбтися argumentación /1. аргументбція, дбказ;
2. аргумбнти, дбкази argumentador 1. adj що наводить дбкази;
2. /77 полеміст
argumentar 1. гідив. argüir 1,2; 2. и/(~$е) див. argüir 2
65
argumentativo
a argumentativo яс/аргументїіційний, що навбдиться у дбказ argumentista сот. 1. див. argumentador
2; 2. сценарист, ¿втор сценбрію argumento т 1. аргумбнт, дбвід; дбказ; ~ contundente перекбнливий дбвід; ~ сог- nuto дилбма; ~ golpeador убивчий аргу- мбнт; ~ de pie de banco Л. Ам. абсурдний дбвід; desatar el - розвинути аргументб- цію; 2. сюжбт; корбткий зміст; 3. сценбрій, кіносценбрій; películade - худбжній фільм; 4. мат. аргумбнт, незалбжна змінна величинб
argumentoso adj\. багбтий аргумбнтами;
2. що любить посперечбтися aria f муз. брія; - parlante (declamada) речитатив
aribe тдіал. здібна (обдарбвана) дитина aricar vt 1. провбдити неглиббку (поверх- нбву) бранку; 2. див. arrejacar aridecer* 1. vt засушувати, висушувати;
2. vi (~se) сбхнути, висихбти aridez /'сухість
árido 1. adj сухий, посушливий; арідний (про район)] безплідний (про ґрунт)] 2. сухий, черствий (пролюдині 3. сухий, нуд- нйй; 4. /77р!сипкі тілб; 5. тех. інбртний ма- терібл, запбвнювач; 6. буд. щебінка Aries /77 Овен (сузір ’я і знак зодіаку ariete /771. військ, іст. тарбн; ~ hidráulico тех. гідравлічний (вoдoпiдiймáльний) та- рбн; 2. ефективний збсіб (для досягнення чого-н.)
arifarzo m сл. плащ (куртка) на підклбдці arigames /77д/арігбми (індіанців Мексиці) arijo adjnévm обрбблюваний (про ґрунт) arijuna сот. Л. Ам. біла людина, іспбнець (на відміну від індіанців) arillo т див. arete; entrar por el ~ змиритися, підкоритися, виконати чию-н. вблю arinacotos, arinagotos т рі арінакбти (індіанціу Венесуелі) arinatro adjaг ув’язнений, арештбваний arincarse діал. страмедбти запбром ario 1. ^‘арійський; 2. m арієць arioso я^'вирбзний (про спів) arisblanco ас^білобстий (про зерно) ariscar vt діал. залЯкувати, лякбти; ~se
1. сбрдитися, хмуритися; 2. діал. тікбти, ховбтися
arisco adj 1. нелюдимий; похмурий; 2. що не піддасться прирученню [про тварин^)]
3. Л. Ам. боязливий; недовірливий arisnegro а^'чорнобстий (про зерно) arista 71. ость (у злаків)] 2. костриця (льону конопель)] 3. крбйка, край; ребрб, грань (мат.)] 4. вістря, лбзо (ножа)] 5. вододіл; 6. край, узбіччя (дорогії)] 7. анат. виступ (кісткії)] 8. геогр., геол. лінія гірськбго хребтб (грббеня); 9. іст. колючка, шпилька; 10. сл. кбмінь; гблька; скбля; 11. рі труднощі, склбднощі (у справі)] 12. рі похмурість, непривітність aristado adj 1. остйстий (про зерно)] ще- тинконбсний; 2. ребристий, гранбваний aristarco тсувбрий критик aristocracia f 1. аристокрбтія; 2. аристо- кратйчність
aristycrata сот. аристокрбт, -ка aristocrático adj 1. аристократичний;
2. аристократичний
aristocratizar vt встанбвлювати аристократичну фбрму (правління) aristón^ архіт. замбк склепіння aristón2 /77 шармбнка aristoso^ див. aristado aristotélico adj аристотелівський aritmética /арифмбтика aritmético 1. d¿7¡r арифметичний; 2. m ви- кладбч арифмбтики; 3. арифмбтика, ари- фмбтик
aritmómetro m іст. арифмбметр
arito /77 Л. Ам. сербжка arjoran m бот. багрЯнник, іудине дбрево arlar vt підвішувати фрукти у зв’язках (для сушки)
arlequín m 1. арлекін; 2. блбзень, ско- морбх; 3. кул. двошарбвий (двоббрвний) шерббт; 4. діал.' стриббк; nipyéT; - de frutas діал. асорті з консервбваних фруктів
arlequinada f 1. смішнб (блбзеньська) витівка; 2. арлекінбда arlequinado adj 1. одЯгнений в костюм арлекіна; 2. строкбто одЯгнений arlequinesco adj блбзеньський, клбунсь- кий; фіглЯрський
arlo /77 див. 1. agracejo 2; 2. зв’язка фруктів (для сушки)
arma М. збрбя; - arrojadiza метбльна збрбя; - atómica ¿томна збрбя; ~ bacteriológica бактеріологічна збрбя; ~ blanca холбдна збрбя; - de fuego вогнепбльна збрбя; ~ de punta кблюча збрбя; ~ negra шпбга; рапіра (навчальні); - ofensiva наступбльна збрбя; ~ química хімічна збрбя; compacero de ~s товбриш по збрбї; plaza de ~s плац; плацдбрм; і аі arma!, ¡ a las ~s!; ¡ arma, arma! до збрбї! (команда)] i descansen ~s! до ноги! (команда)] | - al hombro! на nnené! (команда)] apuntar el - взЯти збрбю напоготів; deponer (entregar) las ~s склбсти (здбти) збрбю; estar sobre las ~s стояти під рушницею; presentar las ~s віддбти військбві пбчесті; 2. військ, рід військ; - de infantería (de artillería) піхбтні (артилерійськії військб; піхбта, артилбрія; - aérea військова авібція; 3. р/збрбйні сили; 4. рі іст. озбрбєння, обладунок, збруя; 5. різб- соби збхисту у тварин (роги)] 6. рі війсь- кбва профбсія; seguir la carrera de las ~s служити в ¿рмії; бути військбвим; 7. рі бойові пбдвиги; 8. збрбя, збсіб; 9. д/герб (державний, фамільний); las ~s de la ciudad герб міста; ~ falsa хйбна тривбга; навчальна атбка; de ~s tomar не з полох- лйвих; рішучий, готбвий на все; suspensión de ~s припйнення військбвих дій, перемир’я; alzarse en ~s піднятися зі збрбєю в рукбх, піднятися на боротьбу, повстбти; hacer ~s бйтися, воювбти; по- грбжувати зі збрбєю в рукбх; hacer sus primeras ~s прохбдити бойовб хрбщен- ня; hacerse a las ~s звикнути, привчй- тися; llegar a las ~s: llegaron a las ~s спрбва дійшлб до бійки; medir las ~s схрестйти збрбю, вступити в бій; помірятися сйлами, посперечбтися; pasar por las ~s розстріляти; probar las ~s випробувати сйлу і спрйтність супротйвника; піддбти випрббуванню, перевірити сйли (можлйвості); rendir las ~s склбсти збрбю; velar las ~s охороняти збрбю (перед посвяченням в лицарі) armada f 1. флот; la Armada військбво- морські сйли (Іспанії)] 2. ескбдра, флотй- лія; 3. Л. Ам. ласб (підготовлене до закидання)] 4. діал. час, тбрмін, строк; 5. Л. Ам. встанбвлення, збирбння, монтбж; 6. мисл. нагбничі; 7. сл. крап (у картаії) armadHa /"пліт (для сплаву деревини) armadijo m1. мисл. пбстка; 2. риштбвання armadillo m зоол. броненосець armado 1. a#(con, de) озбрбєний; 2. тех. армбваний; cemento ~ залізобетбн; 3. Л. Ам. впбртий; 4. m збирбння, монтбж; 5. вбїн (вдягненийу старовинні обладунки)]
6. діал. див. armadura; 7. діал. див. armadillo; 8. Л. Ам. цигбрка (згорнута вручну); самокрутка
armador /771. судновлбсник; 2. осбба, що споряджбє суднб; 3. корсбр, командйр пірбтського кораблЯ; 4. вербувбння моря¬
ків (на вилов тріски і китів)] 5. буд.г арматурник; 6. діал. жилбт; 7. діал. вішалка (для сукні)
armadura f 1. озбрбєння; збруя, обладунок; ~ pectoral нагрудник, груднб частйна кірбси; poner (vestir de) ~ вдягнути обладунки; 2. арматура, оснбщення, устатку- вбння; 3. скел0т (хребетниії)] 4. іст. рбги;
5. іст. див. armadijo; 6. ел. Якір, рбтор;
7. буд. фбрма (моста)] 8. мор. шпангбут;
9. буд. каркбс; крбквй armamentario m 1. арсенбл, склад зброї;
2. устаткувбння медичної установи (інструментарій)
armamentismo m політика гбнки озброєнь armamentista 1. adj. carrera - гбнка оз- брбєнь; 2. сот. прибічник гбнки озбрбєнь;
3. торгбвець збрбєю
armamento m 1. озбрбєння; спорядження; оснбщення (дія)] carrera de ~s гбнка озбрбєнь; reducción de ~s скорбчення озбрбєнь; 2. амуніція; 3. спорядження, оснб- щення; оснбстка (судна)] озбрбєння
armar 1. k/озбрбювати; споряджбти, оснбщувати; 2. заряджбти; - el fusil заря- дйти рушнйцю; звестй курбк; 3. монту- вбти, збирбти (машину, верстат)] 4. тех., буд. армувбти; 5. встанбвлювати, стбви- ти (одне на інше)] 6. плакувбти, накладб- ти (золото або срібло на інший метал)]
7. організбвувати, влаштбвувати; 8. за- тівбти, починбти (суперечку, скандал)] ~ intrigas (enredos) умишлЯти nnxé; - un pleito (litigio) затіяти пбзов; ~ un escándalo здійнЯти скандбл; 9. забезпбчувати;
10. оснбщувати, готувбти (судно до плавання)] 11. и/годйтися, підхбдити; б>/ти до рбчі; 12. лйчити, пасувати; ~Іа вчинйти ббзлад; підтасбвувати кбрти
armarse 1. озбрбюватися, готувбтися до війнй; 2. озбрбюватися, запасбтися (терпінням)] 3. влаштбвуватися, організбву- ватися; затівбтися, зав’язуватися, здій- мбтися (про суперечку, скандал)] 4. Л. Ам. упирбтися (про коня)] 5. Л. Ам. упирб- тися; відмовлятися; 6. Л Ам. припасати (гроші)] 7. Л. Ам. несподівано розбагатіти;
8. Л. Ам. відігравбтися (у картаії) armario m шбфа; - de acero сейф; ~ de luna (de espejo) дзеркбльна шбфа; ~ ropero од0жна шбфа; ~ empotrado (de pared) стіннб шбфа
armatoste m 1. громіздкі мбблі; 2. див. armadijo 2; 3. вайлб, тюхтій armazón amb. Л.див. armadura 9; - de techo óctob fláxy; 2. буд. фбрма, неснб конструкція; 3. монтувбння, монтбж; 4. див. armadura 3; 5. Л. Ам. полйця (умагазині) armella f 1. спец, рим, болт з кільцбм; 2. іст. браслбт
armenio, -а 1. adj вірмбнський; 2. m, f вірм0н, вірмбнка; 3. т вірмбнська мбва armería ЛІ. склад збрбї, арсенбл; збройо- вб палбта (музей)] 2. збройовб майстерність; 3. магазйн збрбї; 4. гербльдика;
5. іст. збройовйй завбд armero т 1. зброЯр, збройовйй мбйстер;
2. продавбць збрбї; 3. доглЯдбч арсенб- лу; - mayor іст. начальник арсенблу;
4. військ, піраміда, рушнйчні козла; 5. іст. шбфа (для зберігання зброї) armífero adj озбрбєний
armígero 1. adj див. armífero; 2. одЯгнений в лбти; 3. войовнйчий; 4. m зброєнбсець armicado adj 1. оздбблений горностаєм;
2. білий як горностбй
armiño m 1. горностбй; 2. хутро горностбя;
3. білизнб, чистотб; 4. геральд. горностбй (фігура на полі щита)
armipotente adj що має могутню збрбю armisonante adj що брЯзкає збрбєю
66
arrancar
armisticio /н перемир'я; firmar el acta de ~
укладбти перемир’я, підписувати акт про перемйр’я; romper el - порушити перемйр’я
armón /77 військ, передбк (гармати) armonía fA. гармбнія, співзвуччя; мйло- звучність; ~ de sonidos гармбнія звуків;
2. відповідність, узгбдженість; гармбнія, злбгодженість (ліній)] 3. згбда, взаєморозуміння; одностбйність; vivir еп~жйти у злбгоді; 4. діал. цікбвість armónica f 1. муз. гармбніка, гармбнія; гармбшка; - de boca (de jaulín) губнб гармбніка; 2. муз., фіз. обертбн; 3. муз. кси- лофбн
armónico 1. ангармонійний; 2. тмуз. відгомін, обертбн; 3. м’якйй (приглушений) звук
armonio т муз. фісгармбнія armonioso adjA. гармонійний, милозвучний; 2. відповідний, стр^нкйй armonista 1. ангармонійний; І.сот.фа- хівбць в ббласті гармбнії, гармоніст armonización fA. муз. гармонізбція; 2. уз- гбдження
armonizado adj А. муз. що гармонує; милозвучний, ритмічний; 2. симетрйчний armonizar 1. и/додавбти гармбнії; 2. муз. гармонізувбти; 3. погбджувати; 4. и/(соп) бути в злбгоді; гармонувбти, гармоніювати
armuelle тбот. 1.д/де.асеіда; 2. бот. лободб
arnaco m діал. лахміття, мбтлох
arpera /ігвердйй ґрунт
arnés /771. іст. бронЯ, лбти; збруя, обла-
дунки; 2. різбруя, упряж; 3. інструмбнти;
прилбддя; blasonar del ~ хвалйтися,
вихвалитися
árnica f6oT. брніка (настоянка) аго1 /771. ббруч; ббід; - de rueda (de pinas) ббід (колеса)] шйна (залізна)] 2. серсб (дитяча гра)] 3. кільцб (для серветки)] 4. рбма круглого стблу; 5. Л. Ам. сербжка; entrar por el - підкорйтися aro2 /77 бот. дракбнів кбрінь (різновид) aroma 1. fbor. квітка акації; ~ blanca біла акбція; 2. m ароматйчна (запашнб) речо- винб; 3. аромбт, пбхощі aromado adj аромбтний, запашнйй, духмяний
aromar гідів, aromatizar aromaticidad /аромбтність aromático adjA. ароматйчний, аромбтний, запашнйй, духмЯний; 2. хім. ароматйчний aromatización /ароматизбція aromatizar гі душйти, ароматизувбти, напбвнювати аромбтом (пбхощами) aromo /77 бот. акбція (різновид) aromoso adj див. aromático 1 arpa fA. муз. ¿ірфа; - eolia еблова брфа;
2. Л. Ам. LUKána; 3. Л. Ам. худйй соббка;
4. Л. Ам. худинб, скелбт; tocar (el) - Л. Ам. обкрадати; обвбжу вати ^tronar como - vieja noráHo скінчйти; врізати дуба; з тріском проваштися, лбпнути; іраге еІІ діал. стій!, закінчуй роббту!, ббста! arpado1 ао/зубчбстий arpado2 adj співбчий, щеббтливий (про птахів)
arpadura /подрЯпина; сбдно arpar гіА. дрЯпати, роздряпувати; 2. рвб- ти, роздирати на частйни; -se діал. на- пбвнюватися
arpaz adjзлодійкуватий, схйльний до крадіжки
arpear гі Л. Ам. крбсти arpegio /77 муз. арпбджіо arpeo /77 мор. А. абордбжний гак (багбр);
2. гарпун; З. слец. дрек; кішка; ~s de pie MOHTépcbKi кішки
arpero /77 А. діал. див. arpista1; 2. Л. Ам. шахрбй, кишенькбвий злбдій
arpía fA. міф. rápnin; 2. хитрун, пронбза;
3. злюка, відьма; 4. потвора, Mapá; 5. сл. поліцбйський
arpiar і^виривбти, забирбти сйлою arpilladura f Л. Ам. обшйвка мішковйною (тюків, ящиків)
arpillar гі Л. Ам. обшивбти мішковйною (пакунки, ящики)
arpillera А/іішковйна, пакувбльна тканйна, грубе полотнб arpiña fдiaл. крадіжка arpiñar vi діал. крбсти arpista1 com. арфіст, -ка arpista2 тЛ. Ам. А. шахрбй, кишенькбвий злбдій; 2. професійний злбдій arpón /771. гарпун, острбга; 2. іст. флюгер;
3. архіт. скобб, скріпа arponar, arponear 1. гі бйти гарпунбм (острбгою); 2. гі метбти гарпун arponero /77 тех. гарпунник, rapnyHép arporrinco /77 орніт. пересмішник (різновид)
arqueada f А. муз. удбр смйчка; 2. див. arcada З
arqueado adj дугоподібний arqueador m спец, шерстобйт arquear11. гі надавбти дугоподібної фбр- ми, згинбти в дуг^; 2. бйти шерсть (лучком)] 3. гі нудити; - las cejas робйти ве- лйкі бчі, дивувбтися; -se згинбтися в дуг^; вигинатися, корббитися arquear2 гі А. мор. вимірювати тоннбж (судна): 2. фін. ревізувбти (касу) arquear гіЛ. Ам. фін. перевіряти (рахунки), ревізувбти (касу)
arqueo1 m А. згинбння в дугу; 2. збивбння uiépcTi
arqueo2 m А. мор. вимірювання тоннбжу (судна)] 2. мор. місткість судна, тоннбж;
3. фін. перевірка, ревізія (каси) arqueología /археолбгія arqueológico ^археологічний arqueólogo m археблог arquería 7аркбда, ряд ¿рок, склепінчаста галербя
arquero1 mА. касйр; скарбнйк; 2. мбйстер з вйготовлення скринь arquero2 m А. іст. стріл0ць з лука, лучник;
2. ббндар; 3. спорт, воротбр arqueta fA. dim. de arca* 2. порохівниця arquetar гідив. arquear1 2 arquetipo m проббраз, прототип arquibanco m рундук arquilla fA. dim. de arca; 2. передбк (екіпажа) arquillo /77 А. див. arco 3; 2. тех. малбньке свердлб
arquimesa /'секретбр, бюрб arquitecto m архітбктор, будівнйчий arquitectónico adj архітектурний; conjunto - архітектурний ансбмбль arquitectura fA. архітектура; ~ civil цивільна архітектора; - hidráulica гідротбх- ніка; - naval кораблебудувбння, суднобудування; 2. xapáicrep будбви; 3. статура arquitectural adj див. arquitectónico arquitrabe m архіт. архітрбв arrabal m пригород, передмістя; окблиця; слободб; - del infierno пекбльне кбдло; спокусниця; фатбльна жінка; contar соп linderos у -es розповідбти з yciMá подрб- бицями
arrabalera fA. мбшканка передмістя; 2. базбрна 6á6a, грубіянка arrabalero 1. adj що живб в передмісті; 2. грубий, невйхований; 3. /7? житель передмістя; 4. нечбма, грубіян arrabiado adj оскаженілий, розлючений, розгніваний
arrabiatar гі А. Л. Ам. прив’язувати за хвіст; 2. діал. зв’язувати хвостЯми (тварині)] -se Л. Ам. сліпо слідувати за ким-н., в усьбму погбджуватися
arrabio /77 3лйвок, виливбнець, бббка (ча- вунУ)
arracacinchado adj 1. зв’язаний; заплутаний; 2. стурббваний; одержймий arracacho діал. 1. adj дурнйй, прише- лбпкуватий, придуркуватий; 2. m дурень arracada /'сербжка з підвіскою arracimarse збирбтися в грбна; зростб- тися у вйгляді грон arraclán m бот. жбстір, крушйна arráez /771. вождь, ватажбк (в арабів, мори скі в)] 2. капітбн суднб (в арабів, морис- ків)
arraigada* fpi мор. вбнти arraigado 1. adj що мбє зембльні угіддя;
2. /77 мор. закріплення трбса arraigadura f іст., arraigamiento m див. arraigo 1
arraigar 1. vi (-se) пускбти коріння, укорінюватися; 2. (-se) укорінюватися, вхб- дити у звйчку (про вади)] 3. юр. давбти поруку (поручйтельство); 4. гі впровбджу- вати, укріплювати; 5. укорінювати (звичку)] 6. Л. Ам. позбавляти npáea вйїзду; -se пускбти коріння, облаштбвуватися arraigo m А. вкорінення (рослин)] 2. зембльні угіддя; hombre de - замбжна людй- на; 4. платоспромбжність; 5. юр. порука, поручйтельство; 6. Л. Ам. позббвлення прбва вйїзду arraigue m вкорінення arralar 1. vi рідшати, давбти рідкі схбди;
2. noráHo наливбтися (про виноград)]
3. гіЛ. Ам. розріджувати (плантації) arramblar гіА. нанбсити пісок, занбсити піскбм (про річки, струмки при розливі)] 2. знбсити, віднбсити, захбплювати з соббю; 3. (соп) підбирбти дочиста, забирати все з соббю; -se вкривбтися піскбм (при розливі)
arranado adj діал. плбский, присбдку- ватий
arranca /“збирбння (фруктів). arrancaclavos m спец, обценьки, цвяхо- flép
arrancada f А. різкб зрушення з місця; ривок, прискбрення; 2. іст. нбпад, атака;
3. іст. мор. курс кораблЯ; 4. мор. почбток руху суднб; 5. спорт, старт arrancadera /'дзвоник, велйкий бубонбць (у вожая стада)
arrancadero m місце стбрту, старт; línea de - лінія стбрту
arrancado adj збіднілий, розбрений arrancador m А. тех. пусковйй прйстрій, стартер; 2. ел. пусковйй реостбт; пусковйй автотрансформбтор arrancadora fc.-r. копач (машина) arrancadura f, arrancamiento m виривбн- ня, висмйкування (з силою, з корінням) arrancamuelas m зубодбр arrancapatatas m картоплекопбч arrancapinos m коротун, кбрлик arrancar 1. гі виривбти (висмикувати) з корінням; - un árbol викорчбвувати дбре- во; - cabellos виривбти волбсся; 2. витягувати, висмйкувати, виймбти; - un clavo вйсмикнути цвях; 3. відривбти, відцирбти, здирбти; 4. забирбти, вихбплювати, виривбти; 5. домагбтися, добивбтися; вимб- нювати; - una confesión змусити зізнб- тися; - aplausos зірвбти аплодисмбнти; - lágrimas викликбти сльбзи; 6. викорінювати (погані звички), відволікбти (від поганих звичок)] 7. відхбркувати (мокроту)]
8. видавбти, випускбти (звук, зітхання)]
9. відривбти (від справи)] зривбти з місця, змушувати пітй; 10. іст. нападбти, атаку- вбти; 11. іст. громйти (ворога)] 12. мор. давбти пбвний хід (суднУ)] 13. тех. пус- кбти в хід; запускати, завбдити (мотор)] 14. и/(-8е) кйнутися бігти; 15. йти, їхати;
67
arrancarraíces
316.брЯти почЯток, починЯтися; 17. спорт. стартувЯти; 18. (~se) кидатися в атЯку (про матадора)] нападЯти (про бика)\ ~se Л. Ам. збідніти, розорйтися; arrancársele a uno: se le arrancó Л. Ам. він залишився без грбшей; він спустйв дух arrancarraíces m с.-г. 1. культивЯтор- eKCTHpnáTop, грубер; 2. корчувЯч, буль- дбзер (для корчування) arrancasiega f 1. косовйця, жнивá (з висмикуванням стерні)\ 2. діал. ceápKa, су- перЯчка
arranciarse згіркнути, прогіркнути arrancón m 1. Л. Ам. вймушений від'їзд (відхід); 2. діал. смуток, засмучення; 3. діал. порйвчастість; натхнЯння, ентузіЯзм;
4. діал. розлука; прощЯння arranchar1 vt мор. 1. прохбдити поблйзу 6épera; 2. підтягувати (закріплювати)
ШК0ТИ
arranchar2 vt А. Л. Ам. відбирЯти, вири- вЯти; 2. діал. хапЯти, затримувати; ~se
1. збирЯтися в рЯнчо; жйти під однйм дЯхом; 2. Л. Ам. домовлятися (про сумісне життіїу, 3. Л. Ам. див. amancebarse;
4. діал. харчувЯтися у склЯдчину; 5. діал. затрймуватися, зупинятися (де-н. надов- го)
arranque m 1. витягування, виривЯння, висмикування, виймЯння; 2. зривЯння, відривЯння; 3. нЯпад (гнівУ)] порйв (ентузіазм^ 4. (рі) рішучість, енЯргія; 5. надмірна поспішність; 6. почЯток; punto de ~ вихіднЯ (відправнЯ) тЯчка; 7. щаслйва дУмка; вдЯлий жарт; 8. спорт, стриббк; ривбк; розгін; старт; 9. рушання з місця (автомобіля)', 10. див. arrancador; 11. тех. пуск, зЯпуск (мотора)', 12. архіт. п’ята (склепіння, арки)] 13. Л. Ам. бідність, нуждЯ; echar el - діал. вйпити на дорбгу; no servir ni para el ~ Л. Ам. нікуди не годйтися, бути непридЯтним arranquera fЛ. Ам. безгрошів’я, безгрішшя
arrapar \4див. arrebatar 1 arrapiezo m 1. лахміття; ганчір’я, дрЯнтя;
2. куций, недорбсток; 3. молокосбс; шмаркЯч; 4. дрібнЯта, пішЯк arrapo m див. arrapiezo 1 arras fpi 1. завдЯток, застЯва, авЯнс (на забезпечення договорі)', 2. тринЯдцять монЯт (символічний викуп, передаваний нареченим нареченій пір час вінчання)] 3. юр. подарунок чоловіка дружйні (при одруженні)
arrasado1 яс/атлЯсний, схбжий на Ятлас arrasado2 adjЯсний, чйстий (про небо) arrasamiento m 1. вирівнювання, зглЯд- жування (поверхні)] 2. руйнувЯння, знЯ- сення; спустЯшення; 3. напЯвнення посудини рідинЯю (по вінця) arrasar 1. vt вирівнювати, зглЯджувати; нівелювЯти; 2. знбсити, руйнувЯти, зрівнювати із землЯю, не залишЯти кЯменя на кЯмені; 3. напЯвнювати по вінця; 4. го- лйти; 5. impers прояснюватися (про погоду, небо)] ~se напбвнюватися сльозЯми, зволЯжуватися (про очі) arrastrada /пропЯща (гуляща) жінка arrastradero m 1. лісовЯзна дорЯга; 2. тавр. аррастрадЯро (місце, по якому виволікають вбитих биків після коридй)] 3. Л. Ам. кублЯ arrastradizo adj 1. що волбчиться (по землі)] 2. обмолЯчений arrastrado 1. aqjr бідний, нуждЯнний; не- щЯсний, бідолЯшний; andar ~ жйти в нужді; животіти; 2. жалюгідний, убЯгий; спЯв- нений клЯпотів (про життя)] 3. лукЯвий, хйтрий; 4. прбклятий, негідний (пролюдину, 5. рротЯжний (про звук)] 6. m шахрЯй;
7. негідник, бешкЯтник; ir - сидіти на мілині (без копійки в кишЯні)
arrastradora /причіп; ~ de troncos лесо- тЯска
arrastramiento m волочіння; тягЯння (по землі)
arrastrar 1. втягнути, волочйти; - apenas los pies лЯдве волочйти нЯги; 2. спец. трелювЯти (ліс)] 3. перекЯнувати, залучЯ- ти (на свій бій)] 4. Л. Ам. боронйти; 5. (неминуче) вестй за собЯю; призвЯдити (до чого-н.)] 6. насйлу перенбсити; - una vida miserable животіти; 7. и/тягнутися, воло- чйтися, повзтй; 8. звисЯти (до полУ)] 9. карт. козирЯти; 10. віднбсити судно (вітром, течією)] 11. Л. Ам. з’Яднуватися, зрб- щуватися (про рудні жили)] 12. робйти з велйким зусиллям, мучитися; ~ el ala залицЯтися до жінки
arrastrarse 1. повзтй; крЯстися пЯповзом;
2. тягнутися, волочйтися; 3. плазувЯти, принижуватися
arrastre m 1. тягЯння, волочіння по землі; перетягування; 2. транспортувЯння; пере- вЯзення; спец. трелювЯння (лісУ)] 3. карт. хід кЯзирем; 4. вплив, авторитЯт; 5. Л. Ам. дробЯрка (для срібної рудії)] 6. муз. пере- дЯча звуку; 7. тавр, витягування вбйтого бикЯ з пЯля (після кориди)] 8. крах, розЯ- рення (компаньйона)] 9. мор. трЯлення, лов рйби трЯлом; estar para el - бути ні до чЯго не придЯтним; estoy para el ~ час мені на звЯлище; quedar para el ~ зазнЯти невдЯчі
arrastrojarse діал. заростЯти чагарникЯм arratonado ас#'згризений мишЯми arrayán m бот. мирт (різновид) arrayanal m миртовий гай arrayar vtA. межувЯти; 2. діал. зрівнювати, вирівнювати
arre 1. interj (вживається для підганяння тварин) но!; 2. (вживається для вираження засудження, обурення) ну!, ну, ну!; 3. m шкЯпа, конячйна; 4. конЯчка (іграшка)] {arre allá! пішЯв геть!, забирЯйся!, йди собі!
arrea /77. Ам. каравЯн arreada ЇЛ. Ам. 1. вйкрадення, крадіжка;
2. рекрутський набір
arreado1 Л. Ам. млЯвий, важкйй на підйЯм; ледЯчий
arreado2 adjіст. вйряджений; нарЯдний arreador m 1. збирЯч олйвок; 2. діал. наглЯдЯч (у полі)] 3. Л. Ам. дЯвгий батіг (погонича)
агге«аг 1. і'/підганЯти, поганЯти {тварин);
2. підштЯвхувати, квЯпити; 3. бити, уда- рЯти; - un bofetón дЯти лЯпаса; 4. діал. перевозити на в’ючних тварйнах; 5. Л. Ам. крЯсти, викрадЯти (худобу)] 6. Л. Ам. перевЯзити; 7. Л. Ам. забирЯти сйлою; крЯсти; 8. Л. Ам. переганЯти (худобу); 9. Л. Ам. мобілізувЯти (в армію, на громадські роботи)] 10. vi йти лЯгко (кваплйво);
11. заст. діал. бути погЯничем худЯби; ¡~a! interj ну, давЯй, пішЯв!; а ну тебЯ!, забирЯйся (геть)!, ідй собі!, не морбч гЯлову!
arrear2 vt наряджЯти, вбирЯти, одягЯти arrebacar vt 1. ретЯльно підбирЯти крйхти (зЯлишки їжі); 2. див. arrebatar 1 arrebatadizo adj неприббрканий, запальний, гарЯчий
arrebatado adj 1. швидкйй, стрімкий; ademán - порйвчастий (різкйй) жест; 2. необдуманий, необЯчний; 3. запальнйй; 4. рум’яний (про обличчя) arrebatador 1. adj що викрадЯє; що за- бирЯє (захЯплює) сйлою; 2. захбплюю- чий, захЯпливий; 3. привабливий, чарів- нйй; 4. m викрадЯч; грабіжник arrebatamiento m 1. викрадЯння сйлою;
2. стрімкість, порйвчастість; гарячність, прйстрасність; 3. необдуманість, не-
обЯчність; 4. захЯплення, зЯхват; 5. гнів, лють
arrebatar иМ. виривЯти, забирЯти сйлою; викрадЯти; ~ de (de entre) las manos вйхопити з рук; - la pelota відбйти м’яч (у супротивника)] 2. віднЯсити (про течію, вітер) 3. роздратЯвуввати, розлютбвува- ти; 4. спЯлювати (висушувати) посіви (про спекУ)] 5. захЯплювати; привертЯти (погляд, увагу); захбплювати, зачарбву- вати
arrebatarse11. скипіти, розлютйтися, дра- тувЯтися; 2. засихЯти, згорЯти (про посіви); 3. підгорати, пригорати (tipo страву); 4. збільшуватися, зростЯти; 5. шаріти ся, червоніти (від соромУ)] червоніти (від ЗЛОСТІ)
arrebatarse2 іст. збирЯтися (на звук на- батУ)
arrebate m заст. 1. гвардійська частйна;
2. військ, сутичка
arrebatinga f діал., arrebatiña f бійка, сутичка
arrebato1 m 1. спЯлах, порйв; en un - de sinceridad в порйві відвЯртості; - de la juventud порйв юності; 2. нЯпад (гніву, люті)] 3. зЯхват, захЯплення; - у obcecación юр. стан неосудності arrebato2 m іст. набЯт, тривЯга arrebatoso adj див. arrebatado 1 arrebiates трідіал. прилЯддя, облЯднаня arrebiato т діал. 1. мотузка (для зв’язування коней)] 2. запрЯжка цугом arrebol т 1. червбний (багрЯний) кЯлір хмар; 2. червбний кЯлір; рум’Янець; 3. іст. рум’Яна; 4. діал. див. adorno; 5.рідив. arrebolada 1; 6. діал. позашлюбна дитйна (вдови)
arrebolada /1. червЯні (багрЯні) хмЯри; 2. Л. Ам. різкйй порйв вітру; 3. діал. мЯд- ниця; нарЯдна жінка; 4. Л. Ам. наклЯден- ня рум’Ян
arrebolar vt 1. забЯрвлювати в червЯні (багрЯні) кольорй; 2. рум’Янити; ~se1. зачервонитися, зажЯврітися (про небосхил)] червонйтися, забЯрвлюватися в багрЯний кЯлір; 2. рум’янитися; 3. діал. див. alborotarse; 4. діал. вбирЯтися, чепурйтися
arrebolera f 1. бЯночка (корЯбочка) для рум’Ян^ 2. продавщйця рум’Ян; 3. бот. чудоцвіт
arrebosar vi 1. діал. перепЯвнюватися, лйтися чЯрез край; рясніти; 2. Л. Ам. виражЯти жЯстами (вйглядом) свої почуттЯ; бути спЯвненим arrebozar иМ. прикривЯти облйччя (плащем)] 2. прихЯвувати, впрЯвно завуалю- вЯти; ~se 1. закривЯтися (плащем)] 2. роїтися (про бджіл)] кишіти (про мурашок); arrebócese con ello та подавіться ви там! arrebozo m заст. прикривЯння облйччя (плащем)
arrebujadamente adv невирЯзно, неЯсно, плутано; безлЯдно; невйзначено arrebujar vt 1. м’Яти, бгЯти;2. (и/)вкри- вЯти(ся), закутувати(ся) (ковдрою)] ~se сідЯти (про тканину arrecentar* vi 1. віднЯвлюватися; 2. від- кладЯтися.^ відстрЯчуватися; 3. пропо- нувЯти свої пЯслуги
arreciar 1. vt (vi) посйлювати(ся); 2. vi міцніти, набирЯтися сил; 3. посйлювати- ся, наростЯти (про вітер)] ~se 1. міцнішати, дужчати; лютішати (про почуття, вітер, мороз)] розбурхуватися; 2. див. arrecirse
arrecido adjзаклЯклий, замЯрзлий arrecife /иІ.шосЯ; бруківка; 2. дорбжній пЯкрив; 3. підвЯдний кЯмінь, риф arrecil /77 пЯвінь, розлйв (річки) arrecirse* заклякЯти. (від холодУ)
68
arriba
arrecloques m рі діал. 1. прикрЯси, зрб- блені без смакУ; 2. виверти; нЯтяки arrecostarse* Л. Ам. притулитися, привЯ- люватися; спирЯтися arrechera f Л. Ам. хтйвість, похітлйвість; хіть (у тварин)
arrecho adj А. іст.; діал. статарний, доланий, статнйй; прямйй, стрункйй (про дерево)] 2. Л. Ам. смілйвий, відвЯжний; рішучий; 3. Л. Ам. хтйвий, похітлйвий; 4. діал. cтapáннийl ретбльний; 5. Л. Ам. свйнський, бруднйй arrechoncharse діал. див. agazaparse arrechuchar иґштовхЯти arrechucho тА.див. arranque 3,5; 2. лег- Ké нездужання
arredilar заганЯти (худобу) arredomado adj досвідчений, обізнаний arredomar vt сл. сполучЯти; 36npáTH (разом); ~se сл. оборюватися arredondar іст., arredondear vt(vr) округлюватися)
arredrar vtA, (vr) відділяти (ся), роз’бднува- ти(ся); 2. утрймувати, відмовляти; 3. ля- кЯти, залйкувати; ~se 1. утрймуватися, стрймуватися; 2. лякЯтися arregazado adj кирпЯтий, задбртий (про ніс)
arregazarse підбирЯти (підтикЯти) поділ arreglado adj 1. підлбглий пбвним правилам, впорядкбваний; врегульбваний; - а las leyes узакбнений; 2. акурЯтний, прйбраний; охЯйно (нарЯдно) одЯгнений;
3. скрбмний, стрйманий; 4. хазяйновйтий, домовйтий
arreglamiento т іст. реглЯмент, розпорядок; статут
arreglar vt 1. підпорядкувати пЯвним прЯвилам, упорядкбвувати; врегульову- вЯти; ~ el tráfico реіулюв^ти вуличний рух; ~ el precio встанбвлювати ціну; - su vida влаштбвувати своЯ життЯ; 2. регул ю- вЯти, налЯгоджувати, настрбювати (прилад)] 3. привбдити до лЯду, вбирЯти; наряджЯти; - la maleta пакувати чемо- дЯн; - con flores вбирЯти квітами; 4. за- лЯгоджувати, узгбджувати; - un asunto владнЯти спрЯву; ~ un pleito юр. вйріши- ти суперЯчку; примирйти (стороні)] 5. виправляти, лЯгодити, ремонтувЯти; - el reloj лЯгодити годйнник; 6. Л. Ам. сплЯчу- вати борг; 7. (сопї кул. приправляти, заправляти (страви)] 8. Л. Ам. холостйти, каструвЯти; 9. Л. Ам. карЯти; 10. військ. коректувЯти (вогонь)] пристрілювати (зброю)] ya te ~е (yo a tí) я тобі покажу!, я з тоббю поквитЯюся!
arreglarse 1. налЯгодитися, владнЯтися, врегулювЯтися; mis asuntos se han arreglado мої cnpáBH владнЯлися; 2. привбдити себе до лЯду; вбирЯтися, збирЯтися; - el cabello зробйти зЯчіску, причесЯти- ся; saber ~ вміти вдягтися; 3. влаштбву- ватися (ужитті), влаштбвувати свої спрЯ- ви; вправлЯтися; se arregla muy bien він вміє дббре влаштбвуватися; у ньбго все ладнЯється; 4. жйти у злЯгоді, ладнЯти; 5. полюбйти одйн бдного; зійтйся; 6. погбд- жуватися; слідувати, підкорятися; - а Іа razón дослухЯтися до гблосу рбзуму; - а las circunstancias пристосбвуватися до обстЯвин; 7. домовлятися; погбджува- тися; - con el acreedor домбвитися з кредитбром; - en el precio зійтйся в ціні;
8. обхбдитися, задовольнятися; arreglárselas вйплутатися, вйкрутитися arreglito /771. люббвні спрЯви, шури-мури;
2. дільце, гешЯфт
arreglo m 1. прЯвило, порЯдок, розпорядок; con - а... іос. ргер. згідно з..., відповідно до...; 2. налЯгодження, врегулювЯн- ня, впорядкувЯння; 3. угбда, домбвле-
ність; llegar a un - дійти згбди; 4. привб- дення до лЯду, прибирЯння; - personal особйста гігібна; вбраннЯ, прикрЯси; 5. (рі) вбраннЯ; 6. тех. припасувЯння, регу- лювЯння; вивірЯння; 7. рембнт, лагодження; 8. припрЯва; 9. рі все необхідне; продукти; матеріЯли; 10. див. arreglito 1 arregostarse (а) взахопйтися; знахбдити задовблення (в чому-н.) arregosto гп прйстрасть, слЯбкість arrehecer* vt іст. 1. вважЯти підлим; бути погЯної думки; 2. зневажЯти, принйжувати arrejacar vtc.-r. боронувЯти arrejaco, arrejaque m орніт. стриж arrejerar 1. vt мор. стЯвити на Якір; 2. vi діал. затрймуватися arrelingarse діал. див. acicalarse arrellanarse 1. розсістися, розвалйтися (у кріслі); 2. дббре влаштувЯтися; розкошу- вЯти
arremangado adj 1. засуканий; 2. кирпатий, задбртий (про ніс) arremangar vt підбирЯти, піднімЯти (поділ)] засукувати (рукави, брюки)] ~se приймати твердЯ рішення arremango m 1. підбирЯння (сукні)] засукування (рукавів, брюг)] 2. підтйканий (підібраний) поділ; засуканий рукЯв arremansar vi діал. 1. застбюватися (про водУ)] 2. застрявЯти на місці, не рухатися вперЯд
arrematar закінчувати, завЯршувати arremedar наслідувати, імітувЯти arremetedero m військ, підступи arremetedor adj, m нападЯючий, насту- пЯючий
arremeter i/y(~se) 1. Яро нападЯти (атаку- вЯти); 2. кйдатися; - al (con, contra el) enemigo кйдатися на супротйвника;
3. різати бчі
arremetida f 1. Ярий нЯпад, нЯтиск; 2. ри- вбк (коня)] 3. корбтка пробіжка (коня) arremingarse 1. діал. маніритися; грима- сувЯти, кривлЯтися; 2. Л. Ам. підбирЯти (подіті)
arremolinar vtA. піднімЯти хвйлі, крутити вйхором (про вітер)] 2. збирЯти нЯтовп; ~se 1. крутйтися вйхором; крутйтися у вйрі; 2. скупчуватися, товпйтися arremuesco m іст.;діал. див. arrumaco 1 arrendable adj що здабться (в оренду arrendadero /77 кільцЯ (для прив’язування тварин)
arrendado adjслухнЯний (про коня) arrendador1 /771. що здаб в орЯнду; 2. орен- дЯр; 3. сл. скупник крЯденого arrendador 1. adj що вміє об’їжджЯти кбней; 2. /77 об’їждчик; 3 .див. arrendadero arrendajo m 1. орніт. пересмішник (птах)]
2. мЯвпа, папуга; 3. жалюгідна кбпія; невдЯле наслідування; serel - (de uno) бути дуже схбжим
arrendamiento m 1. наймЯння, орЯнда; dar en - 3fláTH (в орЯнду); tomar en - взЯ- ти в орЯнду; 2. орЯндний дбговір; 3. орбн- дна платня
arrendar*1 vt 1. здавЯти (в орЯнду); 2. най- мбти, брбти в орЯнду, орендувбти arrendar*2 vt 1. прив’язувати за пбвід (конті)] 2. об’їж,ф^ти (коня)] 3. підкбрю- вати, гнуздбти; 4. діал. підгортЯти arrendarse* Л. Ам. повертатися arrendatario 1. adjuro орендує, винаймЯє;
2. /77 орендЯр, винаймЯч arrendero mЛ. Ам., arrendire тдіал. див. arrendatario 2
arrenquín т 1. Л. Ам. кінь погбнича; 2. діал. помічнйк; поводйр, супутник; 3. Л. Ам. постійний супутник, тінь, хвіст arreo1 /771. вбраннЯ, прикрЯса; 2. Л. Ам. вЯлка (в’ючних тварин)] 3. рі збруя, упряж; 4. р/прилЯддя, аксесуЯри
arreo2 1. adv послідбвно; безпербрвно;
2. тдіал. підганЯння arrepápalo т кул. олЯдка; пбнчик arrepechar vi А. діал. підіймЯтися схйлом;
2. Л. Ам. притйснутися грудьмй arrepentimiento т 1. розкЯяння, покаяння; жаль; ~ activo юр. щиросбрде зізнЯн- ня; 2. пЯсмо, лбкон (що спадає на шию) arrepentirse* 1. (de) роз^юватися, кЯяти- ся; 2. задкувЯти, відмовлятися від обіцянки (зобов’язання)
arrepistar vt розмблювати ганчір’я (для паперової маси)
arrepollar vi А. діал. завивЯтися (в качан
— про капустУ)] 2. діал. сісти (навпочіпки)] ~зедіал. сідЯти (обсмикнувши сукню) arrepsia /нерішучість; душбвне сум яттЯ arrepticio я^'одержймий, біснувЯтий arrequesonarse звурджуватися, зсідЯти- ся (про молоко)
arrequintar vt Л. Ам. туго зав’язувати, забинтбвувати; міцно затягувати мотузкою
arrequive m А. оздбблення (на сукні)]
2. рі прикрЯси, дрібнйчки; 3. порбжні формальності
arrestado adj див. arrojado 1 arrestar vt заарештовувати, затрйму- вати; ~se (а) ризикувЯти; приймЯти ризи- кбване рішення; наважуватися, звЯжу- ватися
arresto /77 1. арбшт, затрймання, взяття під BápTy; 2. арбшт майнб; infligir ~ наклЯсти арбшт, заарештувЯти; 3. (рі) рішучість; відвЯга, порйв arretacarse діал. скбрчуватися, зіщулюватися
arretranco m (рі) діал. збрУя, Упряж arrevesado adj неЯсний, незрозумілий; заплутаний
arrezafe m бот; 1. чортополбх; 2. зЯрость чортополбха
arrezagar vtA. підбирЯти (подіті)] засукувати (рукава)] підвертЯти (штани)] 2. піднімЯти вгбру arria /1. вЯлка; 2. нйзка arriada1 f мор. 1. спускЯння (прапора, віт- риті)] 2. попускЯння (канату, снасті) arriada2 /пбвінь, підйбм водй arriado adjЛ. Ам. повільний; ледЯчий arriadura їдив. arriada1 arriar1 vt 1. спускЯти (прапор на судні)]
2. зарифлЯти (вітрило)] 3. мор. попускЯти (канат, снасть)] 4. діал. передавЯти, подавЯти; 5. Л. Ам. трйнькати грбші; 6. Л. Ам. див. arrear11
arriar2 vt (vr) затбплювати(ся), заливЯ- ти(ся) водбю
arriata f, arríate m 1. бордюр (із зелені); куртйна вздовж стінй (для чагарників, квітів)] 2. дорбга, доріжка; 3. плбтена огорбжа
arriaz /77 руків’я шпбги arriba adv А. вгбру, нагбру; calle - вгбру вулицею; Ir hacia - йти (піднімЯтися) вгбру; de - звбрху; 2. вгорі, нагорі; está ~ він (вонЯ) нагорі; los que están ~ “верхи”, еліта; estar - бути нагорі; 3. вйще, раніше (про місце в тексті книги, листа)] lo ~ mencionado вищезгЯдане; 4. більше, пбнад;
- de cinco toneladas пбнад п’ять тонн; ¡~І interj а) (вживається для підганяння) BCTaeá^; піднімЯйся!; (вживається для підбадьорення) вйще гблову!, сміливіше!; cuesta - в гбру; насйлу; de - іос. adv. Л. Ам. дЯром, задЯрмЯ, безкоштбвно; без нЯслідків; de ~ abajo іос. advзвбрху вниз; mirar de ~ abajo дивйтися звбрху вниз; зміряти пбглядом з головй до ніг; tratar а unode - abajo повбдитися звбрхньо; від nonáTKy до кінцЯ; звбрху до нйзу; más ~ вйще; раніше; ¡manos ~І руки вгбру!
69
arribada
a arribada f\. прибуття в гЯЙань (в порт); причЯлювання до 6épera; de - ¡oc. adv. із захбдом (в чужий порт)-, 2. дрейф; 3. Л. Ам. груба відповідь arribaje m див. arribada 1 arribano 1. adjдіал. що живЯ в півдЯнній провінції; 2. /77 діал. житель півдЯнної провінції, ПІВДЯнвЦЬ arribanza f див,. arribo arribar 1. и/прибувЯти (захбдити) в порт; 2. (-se) прибувЯти, приїжджати (суходолом); 3. одужувати; поправляти ceoé здо- рбв’я; 4. поправляти свої спрЯви; 5. до- вбдити cnpáey до кінця; добивЯтися; 6. vt заст. вестй; привбдити arribeño 1. adj Л. Ам. що живЯ в горах (у внутрішніх районах країни)', 2. Л. Ам. що живЯ (що poзвaжáєтьcя) задЯрмЯ (за чужий рахунок); 3. тЛ. Ам.л житель гірських (внутрішніх) райбнів країни; 4. Л. Ам. що живЯ за чужий рахунок; нахлібник; vivir (divertirse) de - жити (розважЯтися) за чужий рахунок arribismo т кар’єризм arribista сот. кар’єрйст, -ка arribo /77 прибуття, приїзд, прихід arricete /77 мілинЯ; обмілина arriciarse див. arreciarse arriendar \4діал. див. arrendar2 2 arriendo т див. arrendamiento arrieraje тЛ. Ам. 1. корпорЯція (об’Яднан- ня) погбничів; 2. діал. див. arriería arriería /"оббв’язки (ремеслб) погбнича arriero /771. погбнич в’ючних тварйн; 2. мор. ейльний ходовйй вітер arriesgada f діал. див. arriesgo arriesgado adj 1. ризикований, небезпЯч- ний; 2. смілйвий, бeзcтpáшний; зyxвáлий arriesgar vt 1. піддавЯти ризику (небез- пЯці), pn3HKyBáTH; ~ la vida pn3HKyBáTH життям; 2. ризикнути (спрббувати) зробй- ти; 3. CTáBHTH, робйти стЯвку (у грі)-, -se йти на рйзик; піддавЯти ce6é рйзику (не- бвЗПЯцІ), pH3HKyBáTH arriesgo т діал. ризикований крок (вчй- нок)
arrimadera f діал. див. arrimo 1 arrimadero т 1. onópa, підтрймка; 2. підніжка, схбдинка, прйступка arrimadillo т настінний кйлим {для оббивки цокольної частини) arrimadizo 1. adj приставнйй; 2. зацікЯв- лений, корйеливий; 3. mдармоїд; підлабузник; 4. іст. підпбра, onópa (для підтримки будівлі)
arrimado m 1. Л. Ам. кохЯнець, співмЯшка- нець; 2. діал. кул. суп з овочЯми і м’ясом arrimante m діал. орендЯр arrimar vt 1. наближЯти, присувЯти, приставляти; притуляти; 2. додавЯти; 3. від- кладЯти (убіії)\ залишЯти (роботу, заняття); нЯхтувати (заняттями, справою)', - еі bastón кйнути керівнйцтво (чим-н.)\ - los libros (за)кйнути навчЯння; усувЯти (від роботи, посади); звільняти (від обов’язків)', позбавляти (довіри, підтримки); 5. давЯти (ляпаса, стусана)', 6. розміщувати (розподіляти) вантЯж (на судні)', -se 1. наблйжуватися, підхбдити; 2. притулятися; спирЯтися;3. тавр, підхбдити до би- кЯ (про тореро)', 4. вдавЯтися до допомб- ги (заступництва); 5. прибднуватися; 6. наблйзитися (до вирішення задачі)’, 7. Л. Ам. див. amancebarse; arrímate a los buenos у serás uno de ellos з ким пове- дбшея, від тогб й набербшея arrimo /771. наближення; підхід; зближення (військ)', 2. опбра; 3. пЯлиця; ціпбк; тростина; 4щопомбга, заступництво, підтрймка; 5. при- хйльність, схйльність, пристрасть; 6. пере- горбдка, переділка; 7. діал. criné, огорбжа, паркЯн (міждвома володіннями)
arrimón 1. adj що підлйзується, лйпне;
2. див. arrimadizo 2; 3. m вуличний роз- зЯва; 4. див. arrimadizo 3; estar de - під- стерігЯти, чатувЯти; hacer el - йти попід стіною, хапЯтися за стінку; нетвЯрдо тримЯтися на Horáx (про п’яного) arrinconado 1. віддЯлений, усамітнений;
2. залйшений, забутий; залйшений без увЯги
arrinconamiento m усамітнення, самотЯ arrinconar vt 1. клЯсти (стЯвити) в кут; 2. заганЯти в кут; 3. усувЯти (від роботи, з посади)-, звільняти (відобов’язків)', А. див. arrimar 3; -se усамітнюватися, віддалятися (від людей) arrinquín тдіал. див. arrenquín arriostrar vt тех. 1. скріплЯти, зв’язувати (розпірками, підпорами); 2. додавЯти жорсткості
arriquin тдіал., див. arrenquín З arrisado adj\, мйлий, привабливий, при- Ямний; 2. м’якйй, лЯгідний; привітний arrisar vt принбсити задовблення, рЯду- вати; -se ставЯти мйлим (приЯмним) arriscadero тдіал. екбля arriscado adj 1. смілйвий, безстрЯшний, рішучий; 2. спрйтний, мотбрний; меткйй;
3. скелястий; 4. діал. див. arremangado 2 arriscador /77збирЯч олйвок (що падають з дерев)
arriscamiento m див. atrevimiento arriscar 1. vt(v/) див. arriesgar(se); 2. (vi) діал. див. arremangar(se); 3. vi діал. до- сягЯти; наближЯтися; 4. вживЯти; -se 1. зриватися, пЯдати з висотй (про худобу,
2. піднімЯтися на гору (скЯлю); 3. гордй- тися, вихвалятися; 4. сбрдитися, драту- вЯтися; 5. діал. вйшукано одягатися; quien no arrisca, no aprisca рйзик — благородна спрЯва
arrisco /77 рйзик, небезпЯка arriscocho adj діал. неспокійний; бунтівнйй arritmia /і. неритмічність; 2. фізіол. аритмія
arrítmico ^'аритмічний; неритмічний arritranca f 1. наспйнний ремінь (упряжі)',
2. діал. див. arretranco; 3. Л. Ам. прикрЯ- са, зроблена без смаку arrizar vt мор. 1. брЯти рйфи у вітрйл;
2. піднімЯти і прив'язувати баркЯс; 3. прив’язувати, зв’язувати [під час хитавиці) arroaz m зоол. дельфін arroba f 1. арбба (міра ваги в Кастилії =
11,5 кг, в Арагоніт 12,5 кґ)\ 2. арбба (міра рідини)', 3. гйря вагбю в одну арббу; por -s /ос. adv. купами; echar por -s розду- вЯти; перебільшувати; згущЯти бЯрви; llevar la medía - Л. Ам. мЯти перевЯгу arrobadera f спец, дорбжній коток arrobadizo adju\о вдЯвано захбплюється arrobador а/учарівнйй, чудбвий arrobamiento m 1. зЯхват, захоплення;
2. екстЯз
arrobar vt іст. міряти на арбби arrobar vt привбдити в звхват, захбплю- вати; -se 1. прихбдити в зЯхват, захбплю- ватися; 2. прихбдити в екстЯз arrobinar псувЯти, робйти непридЯтним; -se псувЯтися, ставЯти непридЯтним arrobiñar vtcn. 1. стЯгувати, збирЯти (податки)', 2. займЯтися дрібнйми крадіжками; 3. ховЯти, перехбвувати (крадене) arrobo /77 див. arrobamiento 2 arrocabe m apxim. фриз arrocería /’рйсова плантЯція arrocero 1. я^рйсовий; 2. трисівнйк; 3. тор- гбвець рйсом; 4. діал. грубіЯн, хам; 5. діал. знЯхар
arrocinado adj худйй, замбрений, виснажений (про коня)
arrocinar vt 1. довбдити до скотйнячого стЯну; 2. Л. Ам. приббркувати, загнузду¬
вати (коня)\ ~se 1. звіріти, дохб^ити до скотйнячого стЯну; 2. шалЯно (сліпо) закохуватися; 3. Л. Ам. ставЯти слухнЯним (про коня)
arrochelarse діал. 1. не рушЯти з місця (про коня)\ 2. ставЯти на дибй (про коня)\
3. звикЯти до місця arrodeo /77 обхід; обхіднйй шлях arrodillada їдіал., arrodilladura f, arrodillamiento /77 КОЛІНОПреКЛОНІННЯ arrodillar 1. стЯвити на коліна; 2. и/(-se) ставЯти на коліна
arrodo adj удбеталь, в нЯдлишку, у велйкій кількості
arrodrigar, arrodrigonar vt стЯвити під- пбри (рогЯтини), підпирЯти (рослини) arrogación f 1. усинбвлення; 2. привлЯс- нення, припйсування собі (права, звання, повноважень)
arrogancia ft. зарозумілість, пихЯ; 2. мужність, хорббрість; 3. стрункість, стЯвність, статурність
arrogante adj 1. зарозумілий, пихЯтий;
2. мужній, хорббрий; 3. стрункйй, став- нйй,статурний
arrogar vt юр. усинбвлювати; -se припй- сувати (привласнювати) собі (права, повноваження)
arrojadera їдіал. нудбта, блювбта arrojadizo adj 1. метЯльний; arma - а метЯльна збрбя; proyectil - метЯльний снарЯд; 2. іст. хорббрий, безстрЯшний arrojado 1. а^'відвЯжний, рішучий; 2. трі сл. штанй
airojamiento т іст. див. arrojo 1 arrojar1 vt\. кйдати, метЯти, шпурлЯти; - una piedra кйнути (шпурнути) кЯмінь, за- пустйти кЯменем; 2. викидЯти; - fuera вй- кинути геть; 3. виганЯти; звільняти; 4. пЯ- хнути; 5. викидЯти (товари)', напбвнювати (риноії)\ 6. вйблювати, знудити; 7. складЯ- ти, давЯти в результЯті (про підрахунки)', ~se 1. кйдатися (вниз)', спрямовуватися; рйнутися; 2. ризикувЯти, натахЯтися себЯ небезпбку
arrojar2 гідіал. розжЯрювати (піч) arrojo /771. безстрЯшність, відвЯга; 2. діал. брунька, бутбн;3.л/^- блювбта, нудбта arrollado m 1. Л. Ам. Яловичий рулЯт;
2. діал. свинЯчий рулЯт arrolladura f, arrollamiento m 1. скручування, згортЯння; намбтування; 2. діал. обмбтка
arrollar vt\. скручувати, згортЯти (у трубку, 2. змбтувати, намбтувати; навивЯти, накручувати; 3. котйти, знбсити (вітром, водою)', А. змітЯти, знйщувати (перешкоди)', 5. примушувати тікЯти; громйти, розгромлювати (ворога)-, 6. бентЯжити; пере- магЯти, брЯти гбру (в суперечці)', 7. зби- вЯти, наїжджЯти (про машину)\ 8. топ- тЯти, зневажЯти (гідність, право)', 9. коли- сЯти, заколйсувати (дитину); 10. тавр. збивЯти з ніг, топтЯти (про бика)', -se
1. засукувати, закбчувати (рукава)', 2. діал. спец. утрамббвувати.трамбувЯти (дорожнім котком)
arromadizarse застудйтися, підхопйти нЯжить
arromar tfpобйти тупйм, притуплЯти (вістря)', -se ставЯти тупйм, притуплятися (про вістря)
arromper* і^розбрювати, піднімЯти (ціли-
»У)
arrompido m піднята цілинЯ arronzar 1. vt мор. піднімЯти, пересувЯти вантЯж (важелями); 2. vi надмірно відхилятися у підвітряний бік (про судно) arropado adj розбЯвлений виногрЯдним сирбпом (про вино)
arropamiento m одягЯння, прикривЯння, закутування
70
artículo
arropar1 vt\. одягЯти, прикрити; закутувати; 2. діал. підгортЯти [щеплену лозУ)\ -se 1. одягтися; прикривЯтися, закутуватися* 2. сл. готувЯтися; бути напоготбві arropar vt розбавляти винб сирбпом arrope т 1. виногрЯдний сирбп;2. ме- дбвий сирбп з лiкyвáльнoю травбю; 3. Л. Ам. кул. варбння, конфітюр arropea 1. кільцб (ланцюга)', 2. пута arropía /вар0ний мед arrorró т люлі-люлі (приспів колискової пісні)
arroscado adj гвинтоподібний arroscar vticr. 1. згортЯти спірЯллю; нада- вЯти фбрми cnipáni; 2. заґвйнчувати; -se завивЯтися спірЯллю arrostrado adj [вживається з присл. bien, mal) див. agestado
arrostrar иМ. сміливо йти назустріч, зуст- p¡4áTH віч-н0-віч [ворога, небезпеку); протистояти; 2. (vi) терпіти, винбсити; 3. роз- починЯти [важкусправу сміливо брЯтися arroyada f, arroyadero m 1. русло струм- Ká; 2. улбгбвина, промбїна (після сильного дощ 3. тдйбм (прибувЯння) води arroyar иМ. зрізувати промоїнами, улбгб- винами (про дощові потоки)', 2. заливЯти, текти (про дощові потоки); -se вкривЯ- тися промбїнами, улбгбвинами (після ДощУ)
arroyarse бот. вкривЯтися іржбю (пророслинні)
arroyo m 1. струмбк, потік; 2. лбже струм- Ká; 3. кЯмінь; 4. стічнЯ канЯва, водостік;
5. вулиця, бруківка; 6. потік; ~s de lágrimas потік сліз; ~s de sangre ріки крбві;
7.діал. мілковбдна, ané судноплЯвна річка; plantar (poner) a uno en el - викинути на вулицю, виставити за двбрі; no hay - sin fuente немЯє диму без вогню arroz m 1. рис; 2. діал. відварний рис; - con leche молбчна рисова Káiua; дитЯча гра (з танцями і співом)', - у gallo muerto (вживається здієсл. haber, tener) багЯтий стіл, бенкбт; día de comer - святкбвий день, свЯто; haber comido - con perico діал. бути дуже балакучим arrozal m рисове пбле arruchar гідіал. оббирЯти, залишЯти без копійки
arrufaldado adj 1. підібраний (про спідницю, рукави)', з відігнутими полЯми (про капелю)ї)\ 2. іст. див. arrufianado arrufar vt 1. гнути, вигинЯти; 2. лЯяти, винбсити догЯну; -se 1. бурчЯти, сваритися;
2. вигинЯти спйну (про кішкУ)\ 3. іст. хизу- вЯтися, чвЯнитися; 4. діал. дратувЯтися, сбрдитися
arrufianado adj безсорбмний, зухвЯлий, нахЯбний
arruga f 1. змбршка; 2. склЯдка; зббрка;
3. тех. загйн; А. діал. обмЯн, шахрЯйство arrugación f, arrugamiento m 1. бгЯння; зминЯння; 2. змбршкуватість (дефект тканини)
arrugar vt\. мбрщити, робйти змбршкува- тим; 2. насуплювати (лоб, брови)', 3. м’Я- ти, бгЯти (папір)', 4. закладЯти склЯдками (матерію)', 5. Л. Ам. докоти, сбрдити; -se 1. змбрщуватися, вкривЯтися змбрш- ками; супитися; 2. бгЯтися, м’Ятися; 3. зіщулюватися, жолббитися; сідЯти (про тканин^', 4. боЯтися; 5. ніяковіти, бентб- житися; 6. сл. тікЯти, змивЯтися arrugia 7золотЯ копЯльня arruinador 1. adj руйнівнйй, нищівнйй, спустбшливий; згубний; 2. m руйнівнйк, знйщувач, спустбшувач arruinamiento m руйнувЯння, розбрення, спустбшення
arruinar vt 1. (vi) руйнувЯти(ся), розбрю- вати(ся); спустбшувати(ся); перетвбрю-
вати(ся) на руїни 2. нйщити, псувЯти; - Іа salud занапастйти здорбв’я; -se 1.гй- нути; 2. псувЯтися; 3. розорйтися, збідніти; 4. Л. Ам. засихЯти (про рослини) airullador 1. ^'заколисливий; прибмний, пестлйвий; 2. підлбсливий, вкрЯдливий;
3. /77 підлбсник, облбсник
arrullar иМ. воркотЯти (про голубів)', 2. за- колйсувати колискбвою піснею; 3. нашіптувати ласкЯві словб, воркотЯти (про закоханий
arrullo /771. воркотЯння, туркіт; 2. ласкЯ- вий лбпет (закоханий, 3. колискбва пісня;
4. монотбнний шум; тйха заколйслива музика; dormirse al - de la lluvia заснути під шум дощу
arruma f 1. відділення в трюмі (для вантажу); 2. діал. купа, ropá arrumaco m (рі) 1. пбстощі, ніжні пбгляди;
2. екстравагЯнтні прикрЯси; крикливе вбраннЯ (зрбблене без смаку) arrumar vt мор. розміщувати вантЯж, розподіляти навантЯження (на судні)', -se хмЯ- ритися, вкривЯтися хмЯрами (про небо) arrumazar vt діал. див. arrumbar1 1; -se діал. див. acurrucarse arrumazón f 1. розміщення вантажу, роз- пбділ навантЯження (на судні)', 2. хмЯри (на горизонті)
arrumbación f 1. розставляння; укладЯн- ня; штабелювЯння (тех.)', 2. мор. вйзна- чення румба
arrumbador m укладЯльник; такелЯжник; вантЯжник
arrumbamiento m мор. курс, румб (судна) arrumbar1 vt 1. прибирЯти, засбвувати, закидЯти (непотрібне); 2. див. arrinconar 2,3; -se діал. 1. пліснявіти; 2. прокисЯти arrumbar мор. 1. vt визначЯти нЯпрям (румб); 2. vi прокладЯти курс; -se визначЯти полбження суднЯ arruncharse діал. 1. див. acurrucarse 1;
2. заплутуватися
arrunflar vt(vr) карт, зібрЯти багЯто карт однібї мбсті (у грі)
arrunzar vt діал. . заволодіти чужйм; привлЯснити чужб arrurrú /77 діал. див. arrorró arrutanado adj діал. жвЯвий; живйй arrutar гідіал. відганЯти птахів arsáfraga 7бот. крес-салЯт arsenal m 1. верф; 2. арсенЯл, склад збрбї і військбвого спорядження; 3. зббри, колбкція, арсенЯл; золотйй фонд arsénico хім. 1. а^'миш’якбвий; 2. /77мишЯк arsenioso adjмиш’яковйстий arta їбот. подорбжник artanica, artanita f бот. європбйський цикламен
arte amb. 1. мистбцтво, твбрчість; bellas -s вйтончені мистЯцтва; Academia de Bellas Artes АкадЯмія мистбцтв; -s plásticas образотвбрче мистбцтво; -s decorativas (aplicadas, industriales) при- кладнб мистбцтво; ~s gráficas графіка; - militar військове мистбцтво (військбва cnpáea); - popular нарбдна твбрчість; - escénico театрЯльне (сценічне) мистбцт- во; 2. мистбцтво, майстбрність; уміння; - oratoria орЯторське мистецтво; ритбри- ка; 3. профбсія, ремеслб; -s mecánicas рембсла; хйтрість, вйверт; malas -s негідні (нйці) збсоби; 5. (в поєднанні з buen, mal) схйльність, здбтність; 6. (рі) нбвід, риболбвна сітка; 7. Л. Ам. мить, момбнт; de - que іос. conj. іст. бтже, такйм чйном; de mal - іос. adv. у повному стбні; по ser (по tener) - ni parte не мбти жбдного стосунку; бути п’Ятим кблесом до вбза artefacto m 1. пристосувбння, прйстрій; механізм; 2. виріб, продукт; 3. махйня, громіздкб річ; 4. біол. артефакт
artejo /771. кісточка (пальця)', 2. анат. фа- лбнга (пальця)', 3. зчленувбння, суглбб;
4. зоол. члбник
artel /77 артіль; - agrícola сільськогоспо- дбрська артіль
artemisa їбот. полйн; чорнббиль artemisal m діал. збрості полину (чорнб- билю)
artemisia їдив. artemisa arteria f 1. анат. артбрія; - carótida сбнна арт0рія; - coronaria вінцбва артбрія; 2. головня артбрія, оснорнЯ магістрбль; 3. ел. фідер, живйльна лінія arteria /хйтрість, шахрбйство, підступність arterial adj артеріЯльний; tensión - артеріЯльний тиск
arterio(e)sclerosis f мед. артеріосклербз arterioso adj див. arterial artero а^'хйтрий, лукЯвий; підступний artesa fl. дерев’Яне корйто, лоток; - de lavado промивнб корйто; 2. канбе, пірбга, човник
artesanado m 1. ремісники; 2. реміснйче виробнйцтво
artesanía 71. ремісникй; 2. кустЯрний прб- мисел; ремеслб кустарЯ artesano m реміснйк, кустЯр artesiano adjартезіЯнський; pozo - арте- зіЯнський колбдязь
artesón /771. корйто, бЯлія; 2. архіт. софіт artético adj див. artrítico ártico adj арктйчний, північний; polo - Північний пблюс; círculo polar - полЯрне кбло
articulación f 1. з’єднЯння, зч0плення (дія)', 2. анат. суглбб, зчленувЯння; - del hombro (humeral) плечовйй суглбб; - ilíaca (coxal) тазостегновйй суглбб; 3. бот. зчленувЯння, коліно стеблЯ; 4. тех. зчленувЯння, з’єднЯння; шарнір; 5. тех. систбма вЯжелів 6. артикуляція; розбірлива (чіткЯ) вимбва; - artificial артикуляція за допомбгою губ (використовувана глухонімими); 7. діал. дбпит articulado 1. adj анат. суглббистий, зчле- нбваний; 2. бот. зчленбваний, колінчастий; 3. зоол. членистонбгий; 4. вирЯзний, розбірливий, членороздільний (про мову); 5. лінгв. Єднаний (сполучений) з артиклем; preposición -а сполучений при- ймбнник; 6. тех. зчленбваний; шарнірний;
7. /77парЯграфи, пункти статті (закону, договору)', 8. рі зоол. членистонбгі articular1 adj анат. суглббовий; reumatismo - суглббовий ревматйзм articular 1. vt з’0днувати, зв’язувати, зчленбвувати; 2. артикулювЯти, вимовляти чітко (розбірливо); 3. Л. Ам. бурчЯти, буркотЯти; 4. У/. Ам. сперечЯтися; 5. vi діал. сперечЯтися, сварйтися; 6. бурчЯти, буркотЯти
articulatorio adj мбвний; артикуляційний; órganos -s органи мовлбння articulista com. журналіст, -ка; Явтор га- збтної (журнЯльної) статті artículo /77 1. анат. суглбб; 2. фалЯнга (пальця)', 3. зоол. члбник; 4. бот. коліно стеблЯ; 5. словЯрна статтЯ; 6. стаття, па- рЯграф, пункт (закону, договору); - adicional додаткбва статтЯ; 7. стаття (газетна)', - de fondo передовЯ статтЯ; передо- вйця; 8. предмбт, вйріб, товЯр; -s industriales промислбві товЯри (вйроби); -s de amplio consumo товЯри ширбкого вжитку; -s de punto трикотЯжні вйроби; -s de primera necesidad предмбти пбршої необхідності; 9. іст. пЯлець (руки, ноги)',
10. іст. спрЯва, факт; 11. іст. хйтрість, лукЯвство, підступність; 12. юр. пункт; пи- тЯння; 13. лінгв. артикль, член; - definido (determinado) ознЯчений артикль; - genérico (indefinido, indeterminado)
71
artifara
З неозначений артикль; - de fe догм0т віри; - de la muerte передсмбртний час; formar (hacer) ~ de una cosa чинити пере- шкбди, ускл¿днювати cnpáey artifara, artife m сл. хліб artífice com. 1. художник; артист; майстер; 2. мáйcтep свобї cnpáBn; фахівбць;
3. мáйcтep, ремісник; 4. ¿втор, творець;
5. спрйтник
artificial adj 1. штучний; рукотвбрний; seda - штучний шовк; fuegos ~es феєр- вбрк; cabellos ~es перука; pierna ~ про- t¿3 (ногй)] 3. неприрбдний, ненатурбль- ний, фальшивий
artificiar vt іст. робити майстбрно artificiero /77 nipoTéxHiK artificio /77 1. мистбцтво, майстбрність; 2. уміння, спритність, вправність; 3. механізм, пристрій, пристосувбння; 4. фальш,
УДЗВбННЯ
artificioso adj 1. майстбрно зрбблений;
2. спритний, майстбрний; 3. штучний, неприрбдний; 4. вигбдливий; надиманий artiga f с.-г. 1. брання підсіки; 2. збрана підсіка
artigar vt с.-г. орбти підсіку artillado 1. ^‘оснбщений артилбрією; 2. т фортбчна (кораббльна) артилбрія artillar vt забезпбчувати (озбрбювати) apTHnépicio (фортецю, судно) artillería f артилбрія; ~ antiaérea зенітна артилбрія; - antitanque (contracarro) протитбнкова артилбрія; - autopropulsada (de asalto) самохідна артилбрія; - de campaña польовб артилбрія; ~ de gran (largo) alcance далекобійна артилбрія; ~ de costa (costera) береговб артилбрія; ~ naval морськб артилбрія; de ~ артилерійський; fuego de ~ артилерійський вогбнь; pieza de ~ гармбта; tropas (unidades) de ~ артилерійські частйни; parque de ~ артилерійський парк artillero /77 артилерйст artimaña /1. пбстка; 2. д/хитрувбння; 3. іст. спритність, впрбвність artista com. 1. артист; ~ del pueblo нарбд- ний артист; ~ dramático драматичний артист; - lírico бперний співбк; 2. артист, худбжник, мбйстер
artístico adj 1. артистичний; 2. художній; director ~ худбжній керівнйк artizar vt 1. робйти майстбрно; 2. іст. див. artificiar
arto /77 бот. ліціум, ліцій, дереза artolas fp!двомісне сідлб artrítico adj мед. артрйтний; подагрйчний artritis /77 мед. артрйт; подбгра artrópodos трізоол. членистонбгі aruacas, aruacos т р! арубки (індіанці в Венесуелі і Колумбії)
arveja f бот. 1. віка, журавлйний горбх; ~ silvestre луговйй горбшок, чйна; 2. Л. Ам. див. arvejo arvejo /77 бот. горбх
arvícola m зоол. водянб полівка, водянйй ЩУР
arzobispado m 1. архієпйскопство; 2. діал. палбц архієпйскопа arzobispal а^архієпйскопський arzobispo /77 архієпйскоп arzón /77 сідбльна лукб as /771. карт, туз; 2. однб очкб (в доміно)]
3. ас, мбйстер свобї спрбви; as de la aviación ас; as de oros сл. зад asa f 1. ручка (кошика)] вушко; 2. прйвід, мотйв; причйна; 3. сл. анат. вухо, вушнб рбковина; en ~s іос. adv. взявшись у ббки; ser (muy) del ~ бути нерозлучним другом asá: así que ~ так чи інбкше asacar vt\. добувбти, отрймувати, здобу- вбти; 2. стбвити за провйну; 3. використовувати як прйвід
asadero 1. a#придбтний для смбження;
2. /77 спекбтне місцб; пбкло; 3. іст. див. asador
asado m кул. смбжене м’ясо; ~ al asador Л. Ам. асбдо (м’ясо, смажене на рожні)] pasarse еі - діал. втрбтити нагбду asador m 1. рожбн; 2. жаровня; дбко; parece que come (ha comido) ~es нембв аршин проковтнув
asadura f\. (p/\ нутрощі, тбльбухи; 2. печінка і легбні, лівер; 3. анат. печінка; 4. іст. платнб за прогін худбби; 5. Л. Ам. смб- ження; echar las ~s пнутися зі шкури, трудйтися до сьбмого пбту; ser un(a)~ бути млявим, флегматйчним; por mi parte у la del cura, que se coman la ~ діал. мой xáTa скрбю, я нічбго не знбю asaeteador 1. adj що стріляє; 2. /77 стріл бць з лука, лучник
asaetear vt*\. стріляти з лука; 2. рбнити (вбивбти) стрілбю; 3. набридати, надокучати
asainetear vt кул. приправляти сіллю і пбрцем
asalariado 1. яс/нбйманий; obrero ~ нбй- маний працівнйк; 2. найманий, підкуплений; tipo - нбйманець, нбймит; 3. m нбй- маний працівнйк
asalariar vt призначбти (встанбвлювати) заробітну плбту
asalmonado adj 1. лосбсевий; 2. блідо- рожбвий (про обличчя) asaltador 1. а/# атакуючий, нападбючий, штурмуючий;. 2. m атакуюча (нападбюча) сторонб
asaltante com. нальбтчик, грабіжник asaltar vt\. атакувбти; штурмувбти (фортецю)] 2. нападбти, накидбтися; 3. наки- д0тися, наскбкувати, налітбти; 4. уражбти (про хвороб,У)] 5. охбплювати, заволо- дівбти (про лють, пристрасть)] 6. раптбво спад0ти на думку, осявбти (про думку, ідею)
asaltear vt грабувбти, займатися грабунком
asalto /771. нбпад, атбка; штурм, прйступ; batallón de ~ удбрний батальйбн; de ~ штурмовий; dar un - штурмувбти; ir al ~ йти на штурм; tomar por - брбти прйсту- пом (штурмом); - a la bayoneta штикова атбка; 2. натиск; 3. вйпад (у фехтуванні)]
4. змаг0ння у фехтуванні; 5. несподіваність, раптбвість; 6. діал. бал, тбнці asamblea f 1. зббри; ~ general загбльні зббри; 2. асамблбя, зббри (орган)] ~ legislativa (constituyente) законодбвчі (устанбвчі) зббри; Asamblea Nacional Націонбльні Зббри; Asamblea General de la O. N. U. Генербльна Асамблбя OOH;
3. військ, збір (сигнал) asambleísta com. учбсник, -ця асамблеї asar иМ. смбжити, підсмбжувати; 2. па- лйти, обп0лювати; 3. (а) надокуч0ти, набрид бти, допікбти; aún no asamosy ya pringamos ділйти шкуру невбйтого вед- мбдя
asarse задих0тися від спбки (задухи); ~ vivo задихбтися (вмир0ти) від спбки asarero m бот. тбрен asaz atfi/дбсить, достбтньо; дуже, вельми asbesto /77 азббст
ascalonia f6oT. цибуля-шарлбт, шарлбт ascáride fзooл. аскарйда ascendencia ЛІ. спорідненість по висхідній лінії; похбдження; 2. прбдки; 3. див. ascendiente 1.
ascender* 1. vi піднімбтися, схбдити; 2. (~se) ростй, зростбти, збільшуватися, (про рахунок, сумУ)] 3. (а) досягбти (про кількість)] los daños ascienden a un millón de pesetas збйтки сягбють мільйбна песбт;
4. просувбтися по службі; 5. vt підвйщу-
вати (просувбтися) по службі; ~ a general підвйщувати до звання генербла ascendiente 1. com. родич по висхідній лінії, прбдок; 2. /77 вплив, дія; авторитбт, морбльна перевбга; ejercer (tener) mucho ~ sobre uno сйльно вплйнуги на кого-н. ascensiyn f 1. схбфкення, підйбм; 2. ав. зліт; 3. рел. вознесіння (свято) ascencional adj 1. висхіднйй; 2. підйбм- ний, підіймбльний
ascensionista m 1. скелелбз, альпініст;
2. див. aeronauta
ascenso /771. схбдження, підйбм; 2. підвищення (просування) по службі; 3. надання чйну, присвбєння звання ascensor /77 ліфт; підйбмник; ~ de cargas вантбжний ліфт, вантажопідйбмник ascensorista com. ліфтбр; ліфтбрка asceta com. аскбт ascético adj аскетйчний ascetismo m аскетизм ásciro /77 бот. звіробій (різновид) asco /771. відрбза до їжі; нудбта; 2. огйда, відрбза; dar - викликбти відрбзу; 3. мер- збта, гидбта, пбгань; 4. страх, бстрах; 5. рі діал. прймхи, капрйзи; estar hecho un ~ бути замурзаним; погбно виглядбти; бути схбжим на всіх чортів; hacer ~s відвер- тбти ніс від чого-н.; no hacer ~s бути не- вередлйвим (в ЇЖІ)] ser un - бути огйд- ним, бридкйм (про вчинок)] 6. бути ні на що не придбтним, гроша лбманого не вартувбти
ascua /жар, розж0рене вугілля; ~ de ого виблйскуючий (блискучий) предмбт; | ~s! interj тьху, прірва!, хай йому грець!; arrimar el - a su sardina пильнувбти свої ін- тербси; не втрачбти нагбди; echar~s роз- пблюватися; рвбти і метбти; estar en ~s сидіти на гблках; sacar el ~ con la mano del gato (con mano ajena) чужйми рукб- ми жар загріббти
aseado яо/чйстий, охбйний; акурбтний asear vt (vr) 1. наряджбти(ся), вбирбти- (ся); 2. чйстити(ся); прибирбти(ся); при- вбдить (себб) до л£ду asebia /безббжник
asechamiento m, asechanza f(pi) пбстка asechar иґвлаштбвувати пбстку asedado adjшовковйстий asedar1 vt робйти шовковйстим (м’якйм як шовк)
asedar2 иґпересувбти, зсбвувати з місця asediar vt 1. облягбти; отбчувати; блоку- вбти; 2. напосідбти, набрид0ти, чіплятися (з розпитами, претензіями) asedio /771. облбга; levantar el ~ зняти облбгу; 2. набридбння, надокуч0ння aseglarado а^мирськйй, світський aseglararse розпустйтися, вестй світський (мирськйй) спбсіб життб (продуховну особу)
asegundar иґповтбрювати, робйти ще раз aseguración f 1. страхувбння; 2. іст. див. aseguramiento 1
asegurado 1. adj застрахбваний; 2. m страхувбльник; застрахбвана осбба asegurador /77страховйй агент, страховйк aseguramiento m 1. зміцнення, закріплення; 2. забезпбчення, гарантувбння; 3. страхувбння; 4. дбзвіл, прбпуск; ліцбнзія;
5. запевняння
asegurar иМ. укріплювати, закріплювати; підпирбти; 2. забезпбчувати цілість, клбс- ти в надійне місце; 3. оберігбти, захищб- ти; 4. запевнити, ствбрджувати; 5. забезпбчувати, гарантувбти; 6. (vr) страхувбти- (ся); ~ la vida (los bienes) застрахувбти життя (майнб); ~se 1. забезпбчувати (га- рантув0ти, захищбти) себб; 2. переконб- тися, упбвнитися; 3. встановйтися (про гарну погоді)
72
asignar
aseladero, aselador m сідало asemejar 1. vt (а) уподібнювати; робити схожим; 2. vi бути схожим; ~se (а) бути схбжим (на що-н.); уподібнюватися asemillar vi діал. запилюватися; зав’язуватися (про бутони)
asendereado adj 1. уторбваний; camino ~ уторбвана дорбга; 2. що вибився з сил; вйснажений прбцею; 3. переслідуваний; беззбхисний, бездбмний; 4. досвідчений, практичний
asenderear vtA. прокладбти дорбгу, стбж- ку; 2. переслідувати, гнбтися; 3. виснбжу- вати, стбмлювати; noráHO повбдитися asenso m згбда, схвблення; dar - повірити
asentada 7 de una - loe. adv. відрбзу, за одним прйсідом asentaderas fpiсіднйці, зад asentadillas; а - ioc. adv. по-жінбчому (сидіти верхи на коні)
asentado 1. adj статбчний, розсудливий, poзвáжливий; 2. стійкйй, міцнйй, постійний; 3. /77укладбння; закладбння; 4. Л. Ам. o6xáTKa (цвиіуна); a asentadas /ос. adv. іст. по-жінбчому (сидіти верхи на коні) asentador m 1. оптовйк (на базарі)\ перекупник; 2. каменЯр; 3. спец, долотб; зубй- ло; 4. рбмінь (для правки бритв); - de real іст. квартирмбйстер (в армії); - de vía бригадйр (на залізниці) asentadura 7 1. іст. див. asentamiento 1;
2. діал. мед. нетрбвлення шлунку asentamiento /771. усбджування; сидіння;
2. майстбрня, підприбметво; 3. розсудливість; розвбжливість; 4. іст. місцезна- хбдження; 5. іст. теритбрія, ділЯнка ¿емлі; 6. військ, вогнбва позйція; 7. іст. див. asiento 1; - de real військ, іст. розкварти- рбвування; постій
asentar* 1.саджати, усбджувати; 2.при- значбти (влаштбвувати) на роббту; 3. стбвити, встанбвлювати; поміщати; укла- дбти; 4. укріплювати; зміцнювати; 5. за- енбвувати, закладбти; 6. заснбвувати, відкривбти; 7. завдавбти (ударів); - una bofetada дбти ляпаса; 8. вирівнювати, зглбджувати; утбптувати; утрамббвува- ти; 9. точйти, прбвити (лезо); 10. припус- кбти, вважбти, допускбти; 11. стверджувати, запевняти; - lo dicho підтвбрджу- вати екбзане; 12. домовлятися, умовлятися; Гюгбджуватися; - las paces укла- дбти мир; 13. відзначбти; впйсувати, включбти, внбсити (до списку); 14. встанбвлювати, констатувбти; 15. Л. Ам. ба- раббнити, бити в бараббн; 16. Л. Ам. див. afectar; 17. Л. Ам. обкбтувати (авто); 18. vi дббре сидіти (про одяї); 19. пасу- вбти, лйчити; -se 1. сідбти (про птахів);
2. закріплюватися, міцно тримбтися; 3. влаштбвуватися, розташбвуватися, поселятися; 4. бути розташбваним (про селище); 5. осідбти (про пил); осбджува- тися, випадбти в бсад; відстбюватися (про рідину); 6. влаштбвуватися на роббту; 7. осідбти, просідбти (про будівлю);
8. неперетрбвлюватися(/7до/ж>) asentimiento m згбда, дбзвіл, схвблення; dar - дбти згбду, погбдитися asentir* vi (а) погбджуватися, виражбти схвблення
asentista m постачбльник aseñorado adj що видаб себб за сеньйбра aseñorarse Л. Ам. видавбти себб за сеньйбра
aseo /771. чистотб, охбйність, чбпурність; ~ personal особйста гігібна; 2. прикрбса, вбраннЯ; 3. ретбльність, старбнність; аку- рбтність; 4. стрункість, стбвність; постб- ва; 5. вбирбльня, туалбт asépalo adj бот. безпелюсткбвий
asepsia, asepsis їмед. асбптика aséptico adj мед. асептйчний asequible adjдосЯжний, можливий aserción /твбрдження aseriarse стбти серйбзним, посерйознішати asermonado adjповчбльний aserradero /77лісопйльня aserradizo adj підготбваний до розпйлу (про колодУ)
aserrado 1. а^'зубчбстий, пилкоподібний;
2. /77 пилЯння, розпйлювання aserrador 1. розпилювальний; máquina -а механічна пилб; 2. m пилЯр, пильщик; 3. погбний скрипбч aserradora /'механічна пилб aserradura 7 1. пилЯння, розпйлювання;
2. місце розпйлу; 3. рідив. aserrín aserraduría 7 лісопйльний завбд; лісопильня
aserrar* vtA. пилЯти, розпйлювати; 2. тер- лйкати (на скрипці)
aserrería 71. лісопйльня, цех розпйлювання; 2. ремеслб (профбсія) пйльщика aserrín /771. тйреа; 2. деревнб бброшно aserrío /77 Л. Ам. див. aserradero aserruchar v/Л. Ам. пилЯти ручнбю пилбю (ножівкою)
asertar k/затвбрджувати asertivo adj 1. ствбрдний, ствбрджуваль- ний; 2. лінгв., лот. асертйвний aserto /77 див. aserción asertorio adj А. ствбрдний, ствбрджуваль- ний; 2. лот. асерторйчний asesar 1. vt напоумлЯти; 2. vi взЯтися за рбзум
asesinar vtA. (злочинно) вбивбти; 2. мучити; завдавбти прйкрощів; 3. зрадливо чи- нйти, зрбджувати
asesinato m (злочйнне) вбивство; ~ en masa мбсові вбйветва, бійня; ~ premeditado юр. навмйсне вбйветво asesino 1. ас/смертонбсний, убйвчий; 2. m вбйвця
asesor /771. помічнйк, асистбнт; рбдник;
2. судовйй засідбтель; асбсор asesorar vt рбдити; вислбвлювати свою думку; -se (con, de) рбдитися, звертбтися за порбдою
asesoría ficT. 1. посбда асбсора; 2. платня асбсора
asestadura 71. прицілювання, навбдення;
2. завдання (ударУ)
asestar 1. vt 1. націлювати, навбдити (зброю); 2. спрямбвувати (погляд); навбдити (оінокль); 3. завдавбти (удару); - una puñalada рбнити кинджблом; - un tiro a uno вйстрілити у кого-н.; 4. замислювати, замишлЯти (недобре); 5. vi спрямбвувати пбгляд
aseveración, aseverancia f іст. твбрдження; запбвнення
aseverar иґетвбрджувати; запевняти asexuado, asexual ¿¿^'безстатбвий asfaltado m 1. асфальтувбння; 2. асфбль- това підлбга
asfaltar vt асфальтувбти
asfáltico adj асфбльтовий
asfalto /77асфбльт, бітум; estar uno en el -
діал. втр0тити роббту, опинйтися на вулиці
asfíctico adj задушливий; fenómenos -s ознбки ядухи
asfixia (мед. асфіксія, ядуха asfixiante adi див. asfíctico; calor - задушлива спека
asfixiar vt викликбти ядуху; задушувати (газами); -se 1. задихбтися, вмирбти від ядухи; 2. отруюватися гбзом asfíxico adj див. asfíctico asfódelo /77 бот. асфоділ, асфодбль así 1. adv так, такйм чйном; - o asá, - о -, - que asá, - que asado ioc. adv. так чи
інбкше; - están las cosas такі спрбви; la
vida es - такб життя; por - decir так би
мбвити; - sea хай буде так; 2. (вживаєть- !■■■■■
ся у знач, спонукальної частки) хай, не-
хбй; - tenga suerte нехбй йому пощас-
тйть; 3. (вживається для посилення) так,
настільки; - engordó que no lo conocí він
так поглбдшав, що я йогб не впізнбв; 4.
так ебмо, однбково; 5. (вживається для
вираження здивування, захоплення) то;
así ¿no me acompañas? то ти менб не
проводжбєш?; 6. (вживається у знач.
прикм.) такйй; quiero un libro - я хбчу
таку кнйгу; con gente - по trato з такйми
людьмй я не мбю спрбви; 2. соп/. -...
como як... так; es útil - en invierno como
en verano це корйсно як взймку, так і
влітку; 2. тому, внбелідок цьбго, такйм
чйном; se nos hizo tarde, у -, ya no
salimos булб пізно, і тому ми не поїхали;
3. нбвіть якщб; нбвіть так; no te lo dirá - se lo pidas він тобі не екбже цьогб, нбвіть якщб ти йогб попрбсиш, ni aún - llegas а tiempo нбвіть так ти не встйгнеш; - -, - по más ioc. adv. Л. Ам. так собі, не дуже; - mismo ioc. adv. тбкбж; - que ioc. conj. як тільки; бтже; тому; - como ioc. corij. як тільки; як, так ебмо як; - como -, - que - ioc. adv. як завгбдно, будь-якйм чйном; - pues тому; - у todo ioc. adv. незважбючи на все, незважбючи на це; лротб; aún - ioc. adv. нбвіть так
asíátic«o, -а 1. яс/азібтський; 2. т, 7азібт,
-ка, урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Азії asidamente adv рбзом, спільно asidero /771. ручка, рукоЯтка; 2. випадок, прйвід
asidor яо/чіпкйй
asiduidad 71. постійне відвідування (місця); visitar con - a uno чбсто відвідувати кого-н.; 2. посидючість, старбнність, ретбльність
asiduo adj А. чбстий, постійний, неодмінний; visitante - завсідник; cliente - постійний клібнт; 2. посидючий, старбнний, ретбльний
asiento /771. сидіння, місце; стілбць, крісло;
- levadizo (de quita у роп) знімнб (від- киднб) сидіння; sacar -s купити (при- дббти) квиткй (в театр); 2. місцезнахбд- ження, місцеполбження; estar (quedarse) de - жйти осіло, міцно осісти; 3. оенбва; дно (посудний); 4. те.х. ббза, оенбва, опб- ра; 5. бсад; 6. осідбння, утвбрення бсаду;
7. осідбння, просід0ння (будівлі); dar - осісти, просісти; 8. стійкість, стійкб полб- ження; 9. замітка, нотбтка, збпис; акт, про- токбл; 10. іст. мйрний дбговір; контракт, угбда (на державні поставкй); 11. нетрбв- лення шлунку; 12. Л. Ам.шахтбрське сб- лище; 13. твбрдість, постійність; 14. розсудливість, розвбжливість, здорбвий глузд; 15. порядок; впорядкбваність; 16. рі перлйни (неправильноїформй); 17. рі сіднйці, зад; 18. рі діал. рбзлад шлунку, про- нбе; - de colmenas відкрйта пбсіка; - de molino (de tahona) млиновб жбрно; de - ioc. adv. міцно, постійно; розсудливий, твербзий; розвбжливий; no calentar el - чбсто мінЯти роббту; не засйджуватися на однбму місці; pegársele a uno el - прилипнути до стільця (до місця); tomar - сідбти; поселЯтися; vivir de - діал. співмбшкати asignable adj А. що призначбється; 2. що асигнується
asignación 71. признбчення, вйзначення, встанбвлення; 2. асигнувбння asignado m 1. іст. асигнбція; 2. діал. зарплбта (урядовця)
asignar vtA. призначбти, визначбти, встанбвлювати; - una renta признбчити пбн- сію; 2. асигнувбти
73
asignatario
asignatario mJ!. Ам. ¡op. спадкобмець asignatura /дисципліна, предмбт, курс asilado /илюдйна, що отрймала притулок (пристанище)
asilar1 u/давбти притулок (пpиcтáнищe); -se 1. просйти притулку; 2. знахбдити притулок (пристанбвище), ховбтися asilar u/закладбти на зберігбння (корми, зерно)
asilenciar гідіал. замбвчувати, обхбдити мовчбнням
asilo1 т 1. притулок, пристанбвище; derecho de - політ, прбво притулку; pedir - просйти притулку; dar (conceder) надбти притулок; 2. притулок, будйнок опіки; - de ancianos притулок для людбй похилого віку; богадільня; - nocturno нічліжний будйнок, нічліжка; - de huürfanos сирітський притулок; дитЯчий будйнок; 3. заступництво, збхист asilo2 т ент. бвід, ґбдзь, сліпень asilvestrado adj бот. здичавілий (про рослину
asimetría /асиметрія asimétrico adj асиметрйчний, несиметричний
asimiento m 1. схбплювання, хапбння; 2. прихйльність; відданість asimilabilidad /засвбюваність asimilable adj 1. уподібнюваний, аси- мільбвуваний; 2. засвбюваний asimilación /1. уподібнення, асиміляція (лінгв.)\ 2. засвбєння, асимілЯція; 3. ос- вбєння; 4. прирівнювання; зіставлення asimilador adj 1. сприятливий за- свбєнню; funciones -as асимілювбльні функції; 2. асиміляторський asimilar 1. vt(vr) уподібнювати(ся), асси- мілювбти(ся) (лінгв.)\ 2. (vr) засвбюва- ти(ся); асимілювбти(ся); 3. освбювати, опановувати; 4. зіставляти; прирівнювати; 5. vi; -se бути схбжим asimilativa /сприйнятливість, тямущість asimilativo ас/асимілювбльний, асиміляційний
asimismo adv 1. такйм (же) чйном; так сбмо; 2. тбкбж, теж
asimplado adjjynm, дурнувбтий, придуркуватий, недоумкуватий, пришелбпуватий asimplarse 1. дурнішати, тупіти; 2. Л. Ам. втрачбти міцність (про вино) asín, asina adv див. así asincrónico, asincrono яс/асинхрбнний asíndeton тлінгв. асиндетбн asinino adj див. asnal 1 asíntota / asíntote m мат. асимптбта asir* 1. u/хапбти, схбплювати, захбплюва- ти; 2. vi приживбтися, приймбтися (про рослини^ -se 1. (a, de) хапбтися; 2. (a, de) скористатися нагбдою (прйводом); вче- пйтися; 3. (соп) посварйтися, зчепйтися asmando, -а іст;, asirUo, -а 1. adj ассирійський; 2. я?, /ассирієць, -йка; 3. mассирійська мбва
asísmico ^‘асейсмічний, сейсмостійкйй asistencia /1. присутність; наявність; 2. присутні, аудитбрія, публіка; lista de - спйсок присутніх; журнбл (у школі)', 3. долом бга, сприяння, підтрймка; - módica медйчна допомбга; 4. Л. Ам. кімнбта для прийбму гбстей, вітбльня; 5. рідопомбга;
6. (рі) тавр, помічникй торбро^на кориді);
7. Л. Ам. (casa de -) готбль, заїжджий двір asistenta /1. помічнйця настоЯтельки (монастиря, общини)', 2. прислуга, що прих- бдить (хбтня робітнйця); 3. іст. дружйна корехідбра
asistente /771. помічнйк; ассистбнт; 2. ден- щйк; 3. р! присутні; 4. іст. корехідбр; 5. діал. спупб
asistido /77 Л. Ам. тимчасбвий працівнйк (на шахті)
asistir 1. vt супровбджувати; 2. асисту- вбти, допомагбти; - en lugar de otro заміщбти, заступбти кого-н.; 3. допомагбти, сприЯти; 4. лікувбти, надавбти медйчну допомбгу; доглядбти (хворого)',
5. Л Ам. виступбти на збхист, борбтися;
6. діал. пропблювати; 7. vi (а) бути присутнім, перебувбти; - a las clases відвідувати занЯття; - en cuerpo (у alma) бути присутнім особйсто; 8. чбсто відвідувати, бувбти; 9. працювбти прислугою, що при- хбдить; 10. карт, ходйти в масть пбршому гравцю
asma їмед. бстма; - bronquial (cardíaca)
бронхібльна (серцбва) бстма asmar vt іст. 1. вважати; 2. припускбти, здогбдуватися; 3. порівнювати, зіставляти; 4. смілйво чинйти; 5. обдумувати, звбжувати
asmático мед. 1. adj астматйчний; 2. m астмбтик
asna /1. зоол. ослйця; 2. рібуд. крбквй asnada їдив. asnería 2 asnal adj 1. ослЯчий; 2. дурнйй; 3. грубий, брутбльний
asnalmente adv 1. вбрхи на віслюку; 2. грубо, брутбльно
asnear діал. 1. u/обзивбти віслюкбм; 2. vi поводитися (чинити) безглуздо (по-дур- нбму)
asnejón /77 СЛ. ВІСЛЮК, TynáK asnería / 1. табун віслюків; 2. дурість, тупість
asnerizo, asnero m іст. погбнич віслюків asnilla /1. кбзла; 2. буд. підпбра asnillo /77 ент. жорсткокрйла capaHá asnino adj див. asnal 1 asno /771. зоол. віслюк; 2. дурень, ббвдур, віслюк; apearse (caer) de su - вйзнати свої помилкй; no ver ajete (tres) sobre un - нічбго не б0чити далі свогб нбса asobear vt запрягбти; одягбти ярмб (на волів)
asocarronado ас^'хйтрий, лукбвий asociación /1. приєднбння, об’єднбння;
2. асоцібція, об’бднання; союз asociado 1. ^'супровбджувальний; 2. m член організбції (громади, товариства);
3. компаньйбн
asociamiento m 1. приєднбння, об’єднбн- ня; 2. збірн. члбни товариства (асоціації) asociar vt 1. (а) приймбти в товарйство (союз); залучати до участі; 2. прибднува- ти; 3. об’бднувати; 4. (а, соп) зв’язувати, асоціювбти; -se 1. вступбти (до організації), прибднуватися; 2. об’бд ну вати ся; 3. (а) асоціюватися
asociativo adj 1. що поєднує, зв’язує; 2. асоціативний
asocio тЛ. Ам:. en - de uno у співпрбці, в союзі
asofia /1. нерозсудливість, нерозвбжли- вість; 2. нбуцтво; незнання asolación їдив. asolamiento aselador 1. adj спустбшливий; руйнівнйй; guerra -а спустбшлива війнб; 2. т спу- стбшувач; руйнівнйк
asolamiento /77спустбшення, руйнувбння asolanar vt нйщити, сушйти (про вітер)', -se гйнути, висихбти (від вітру asolapar vt 1. буд. укладбти нбхлистом черепицю)', 2. текст, робйти лбцкани бортй); -se Л. Ам. буд. здувбтися пухи- рЯми (про штукатурку asolar*1 u/спустбшувати; руйнувбти; знб- сити; -se відстоюватися, давбти бсад (про рідин)/)
asolar u/висушувати (поля)', випалювати; нйщити (посіви, насадження); -se сбхну- ти, засихбти (про посіви, насадження) asoldar* vt іст. призначбти (виплбчувати) платню (солдатам)', -se наймбтися
asoleada fЛ. Ам. сбнячний удбр asoleado adj діал. 1. невпрбвний, незгрбб- ний; 2. грубий, неотбсаний; 3. обмежений, тупйй
asolear vt 1. виставляти на сбнце; -se
1. грітися на сбнці; 2. загорЯти, засмагбти;
3. Л. Ам. працювбти у пбті чолб; 4. вет. страждбти на задйшку (про тварин)', 5. діал. перегрітися на сбнці
asoleo /771. зігрівбння на сбнці; 2. загоряння, засмагбння; засмбга; 3. вет. задйшка (у тварин); 4. Л. Ам. відчай, безнадійність asollamar vtpian. пал йти; -se 1. діал. див. alorarse; 2. діал. червоніти (від засмаги) asomada /1. виглядбння, поЯва на мить (у вікні)', 2. тбчка бгляду місцбвості asomadero m діал. див. asomada 2 asomar 1. u/'покбзуватися, з’являтися, ви- мальбвуватися, ставбти вйдним; 2. и/ви- сбвувати, виставлЯти,покбзувати; прочиняти; -se 1. висбвуватися, покбзуватися; - se por (a) la ventana вйзирнути у вікбн- це; 2. злегка захмеліти; бути напідпйтку;
3. (в заперечній конструкції) цікбвитися (поверхнбво); дізнавбтися asombradizo adj 1. боязкйй, полохливий;
2. заст. тінйстий; тбмний, похмурий asombrar иМ. затінювати, кйдати тінь; 2. жив. відтінЯти, накладбти тіні; 3. (vr) диву- вбти(ся), вражбти(ся); 4. (vi) ляк0ти(ся), жах0ти(ся)
asombro m 1. здивувбння, пбдив; 2. захбп- лення, збхват; 3. страх, перелЯк; 4. ди- вовйжна людйна; 5. вражбюча річ; чудо asombroso adj 1. дивовйжний, вражбю- чий; 2. чудбвий, дивовйжний asomo /771. поЯва, проглядбння; 2. знак; прикмбта; озн0ка; 3. підбзра; припущення, здбгадка; ni por - іос. adv. жбдним чйном, ні в Якому pá3i, ніЯк asonada /(вуличні) заворушення; демон- стрбція протбсту
asonancia /1. співзвуччя; 2. відповідність, співвіднбшення; 3. ритор, асонбнс asonante 1. ^'співзвучний; 2. m літ. асо- нбнс
asonar* 1. vi бути співзвучним, асонувбти;
2. vt влаштбвувати демонстрбцію про- тбсту
asordar vtA. оглушбти (шумом, голосами);
2. приглушувати; заглушувати asosegar* іст. 1. заспокбювати, вгамб- вувати (запал, пристрасть)', 2. v/(-se) за- спокбюватися, вгамбвуватися asotanar u/робйти льох (підвбл) aspa /1. хрестовйна (з дощок)', 2. текст. мотовйло; 3. крилб вітрякб; 4. тех. лбпать, крилб; 5. гірн. місце пербтину двох жил aspadera їдив. aspa 2 aspado adj 1. скутий в рухах (тісною сукнею)', 2. геральд. хрестоподібний (про фігуру на полі)
aspar vt 1. мотбти (намбтувати) прЯжу;
2. розпинбти на хресті; 3. мучити, кату- вбти, стрбчувати; -se 1. старбтися; над- ривбтися; 2. кбрчитися, звивбтися (від болю)
aspaventar * 1. u/лякбти, страхбти; 2. vi (-se) лякбтися, страшйтися aspaventero, aspaventoso 1. adj що кривляється; що прикидбється; 2. m кривляка; облудник, удавбльник aspavientarse діал. 1. злякбтися; 2. напо- лбхатися
aspaviento m (рі) кривлЯння, ламбння; маніження
aspavientoso adj, m діал. дмв. aspaventero
aspearse стбмлюватися, відчувбти втбму у ногбх
aspecto /771. вйгляд, збвнішність; tener buen (mal) - дббре (погбно) виглядбти;
atacadera
2. po3TamyBáHHfl будівлі (стосовно частин світ)?)] 3. acnéicr; cTopoHá (явища)] un ~ particular xapaicrépHa рйса; 4. лінгв. ac- гюкт, вид (дієслова)
asperear 1. vi Má™ терпкий смак; 2. vt (~se) іст. сбрдити(ся), злйти(ся); flpaiyeá- ти(ся)
asperete m див. asperillo aspereza /1. нерівність, шбрсткість (поверхні); niepmáBicTb (шкіри)] 2. тбрпкість;
3. жбрсткість, різкість (характер)?)] 4. су- вбрість (кліматУ)] 5. усклбднення; пере- шкбда, завбда
aspergear, asperger іїдив. asperjar asperges m 1. обпрйскування, оббризкування; 2. церк. окрбплювання (святоюводою)] dar - благословляти святбю во- дбю; 3. церк. кропйло; quedarse - залй- шйтися з нбсом
asperillo /77 тбрпкість, кислувбтий смак asperjar vt 1. оббризкувати, обпрйску- вати; 2. церк. кропйти, окрбплювати aspernible ^'нікчбмний; нйзького похбд- ження
áspero adj 1. нерівний, шорсткйй, uuepexá- тий; 2. нерівний, пбгористий, пересічений (про місцевість)] 3. терпкйй^ киcлyвáтий;
4. стрбгий, сувбрий; непривітний; 5. сувб- рий, жорстбкий; 6. різкйй, пронйзливий (про звук, голос)] 7. важкйй, складнйй; 8. непогбжий
asperón1 /771. мін. пісковйк, піщбник; 2. то- чйльний кбмінь (брусоК)] шліфувбльний кбмінь
asperón2 adjЛ. Ам. терпкйй asperonar иґшліфувбти (каміння, мармур) aspersión / 1. розбризкування, розпйлю- вання; 2. обпрйскування; 3. церк. окрбплювання, благословбння aspersor /77 тех. розбрйзкувач; спрйнклер aspersorio /77 церк. кропйло áspid, áspide m зоол. бспід (змія) aspillera /амбразура, бійнйця aspiración / 1. вдихбння, вдих; 2. тех. всмбктування; відсмбктування; 3. тех. тй- га, вентиляція; ~ тесбпіса примусбва вентилйція; 4. муз. четвбртна пбуза; 5. лінгв. прйдих; 6. прбгнення, прйстрасне бажйння, жаг£; 7. (рі) інтербси, потрбби, збпити
aspirado 1. adj лінгв. придихбвий; 2. m лінгв. аспірбта; 3. іст. див. aspiración 1 aspirador 1. а^'втйгувальний, усмбктува- льний; 2. що вдихбє; 3. прбгнучий; жа- дбючий; 4. /77 тех. acnipáTop; витяжнйй вентилйтор; всмбктувальна Tpy6á; - de humos димотяг; - del gas газовлбвлю- вач, газопоглинач aspiradora /пилосбс, пилосмбк aspirante 1. adj всмбкгувальний (про насос)] draga - землесбс; 2. /77претенд0нт; кандидбт
aspirar vt 1. вдихбти; 2. дйхати; - el aire fresco подйхати свіжим повітрям; 3. втягувати, всмбктувати, поглинбти; 4. (а) претендувбти; прбгнути; 5. лінгв. вимовляти з прйдихом; 6. ют. надихбти aspirativo adj лінгв. придихбвий aspirina / фарм. аспірйн, ацетилсаліцй- лова кислотб
asquear 1. vi(vt) відчувбти огйду, відрбзу; 2. викликЯти огйду, відрЯзу; 3. набрйдну- ти, бути тягарбм
asquerosidad /1. бруд; 2. гидбта, мерзбта asqueroso, asquiento adjflian. 1. бридкий, огйдний; мерзбнний, нудбтний; tipo - мерзбнний тип; 2. бруднйй, замурза- ний; забруднений, загйджений, запаскуджений
asta /1. піка, спис; 2. держбк (списа, прапора)] флагштбк; arriar la bandera a media - трбхи спустйти npánop; 3. р^чка,
рукоЯтка, держак (інструмента)] 4. ріг (тварини)] 5. тех. штбнга; стрйжень; ~ del ancla стбвбур Якоря; 6. жив. ручка пбн- зля; darse de las ~s зчепйтися урукопЯш; перелбюватися, пікіруватися; несамовй- то сперечбтися; dejar en las ~s del toro кйнути напризволяще; el que io tiene lo gasta, y si no, se lame el ~ жити відповідно до своїх стЯтків astabandera fJl. Ам. держЯк, флагштбк astado adj 1. рогатий (про тварину)] 2. жив. нacáджeний на ручку (про пензель) astático adj астатйчний, нестійкйй, обірваний
astear \гідіал. бйти рогами asteísmo m ритор, астеїзм, тонка ірбнія astenia їмед. астенія asténico мед. 1. ^'астенічний; 2. m астенік
áster /77 бот. Яйстра
asteria f\. MÍH. астроліт; 2. зоол. астбрія, морськб зірка
asterisco /77 полігр. астериск, зірочка asterismo m астр. сузір’я asteroide 1. а^'зірчбстий, що Máe фбрму зірки; 2. /77 астр. астербїд, малб планета astifino ао/тонкорбгий astigmático adj астигматйчний astigmatismo m астигматйзм astil /77 1. ручка, рукойтка; топорйще; 2. держЯк; 3. пЯлиця, стбвбур (стрілй)] 4. ко- рбмисло (терезів)] 5. стрйжень (пера) astilla /1. скіпка; уламок, осколок; 2. Бург. скалка; 3. гребінь (для розчісування пряжі)] 4. карт, арго крап; añadir ~ s al fuego підливати олії в вогонь; hacerse ~s розбиватися вдрузки, розсипатися; sa саг ~ мати користь (прибуток) astillar 1. vt(vi) розщеплювати(ся), розко- лювати(ся); 2. М. розбивати (розрубувати) на шматки; ~se зазубрюватися astillazo m 1. подряпина (від скіпки)] 2. тріск (при розколюванні дерева) astillero m 1. судноверф, корабельна верф; стапель; 2. козли (для зберігання списів, nitf)] 3. склад лісоматеріалів; 4. М. лісосіка; en ~ на важливому (високому) посту
astilloso adj ламкий, крихкий astracan m 1. каракуль (хутро)] 2. товста шерстяна тканина (з начосом) astracanada /буфонада, гротеск astral adj астральний, зоряний; ano ~ зоряний рік
astreñir * ігідив. astringir astricción /1. стискання, стягування; ~ del estómago спазми шлунка; 2. примус, силування
astrictivo 1. adi9\mv\ стискає, стягує; 2. мед. в’яжучий, закріплючий; 3. який змушує, силує; 4. m див. astringente astrífero, astrfgero adj поет, зоряний, всіяний зорями
astringencia /1. в’яжуча дія (ліків)] 2. див. astricción
astringente m вяжучий (закреплюючий) засіб
astnngir*, astriñir * vt 1. стискати, стягувати; 2. змушувати, силувати astro /77 світило, зірка astrobiología / астробіологія astrodinámica /астродинаміка astrofísica /астрофізика astrofísico 1. ^'астрофізичний; 2. m астрофізик; 3. астроном astrológico adj 1. астрологічний; 2. астрономічний
astrólogo 1. adj див. astrológico; 2. m
астролог; 3. астроном astronauta com. астронавт, космонавт astronáutica / астронавтика, космонавтика
astronave /космічний корабель astronomía /астрономія astronómico adj астрономічний astrónomo m астроном astroso adj 1. нещасний; нещасливий; який приносить (пророкує) нещастя; 2. неохайний; неохайно вдягнений, обірваний;
3. ниций, підлий; мерзенний astucia /1. хитрість, лукавство, підступність; usar de ~s, o orar con ~ хитрувати, лукавити; 2. пронозливість astucioso adj див. astuto astuche m ч. накладка зі шкіри (на брюках для верхової їзди)
asturianismo m слово (вираз), властиві астурійському діалекту asturianjo, -а 1. adj астурійський; 2. т, / астурієць, -йка asturión1 /77 іхг. осетер asturión2 /77 конячка, конячина astuto adj\. хитрий, лукавий; підступний;
2. пронозливий; виверткий
asuana / Перу посудина (для зберігання чічі)
asueto /77 (короткий) відпочинок asumir вбрати на себе (відповідальність, обов’язки)] приймати (пост, титул) asunceño, -а т, /уродженець, -ка (житель, -ка) міста Асунсьйона (столиці Парагваю) asunción /1. церк. Успіння; 2. сходження (на престогі)
asuntar vi Ц. Ам. бути надто цікавим, пхати носа в чужі справи asunto m 1. предмет, питання, тема (обговорення, доповіді); 2. сюжет, тема; зміст;
3. справа, обовязок, заняття; ~de trámite поточні справи; у - despachado (terminado) і ділу кінець; el - es que... річ у тім, що....; 4. затія, діло; дільце; ponerle ~ а uno Ам. звертати увагу на кого-н. asurar vt 1. пересмажити, спалити (іжУ)]
2. висушувати посіви (про сонце)] 3. приставати, допікати, не давати спокою
SKOMy-н.)] ~se 1. підгорати, пригорати про страв)?)] 2. сохнути, згорати на сонці про посіви)] 3. турбуватися, тривожитися; 4. смажитися (на сонці) asurcado adj поораний asurcano ^суміжний, сусідній (про землі) asurcar vt проводити борозни, борознити asustada ЇДом. Р:, П.-Р. сильний переляк asustadizo adj боягузливий, лякливий, несміливий
asustado adi Перу відсталий у розвитку (про дитину) astistador adj страшний asustar vti. лякати, залякувати, наводити страх; 2. відлякувтаи (тварин, птахів)] ~se лякатися, боятися atabacado adj 1. тютюнного кольору;
2. Бол. пересичений, ситий по горло atabacarse Ам. отруюватися (тютюнові) atabal m муз. 1. литаври; 2. барабан; тамбурин; 3. див. atabalero; 4. Куба ата- баль (негритянський танець)] traer los ~es a cuestas бути відомим шахраєм atabalear vi 1. цокати копитами; 2. грати на литаврах (барабані); 3. барабанити пальцями (по столУ) atabalero /77литаврщик, барабанщик atabanado ^'чубарий (про масть коня) atabardillarse захворіти черевним тифом atabascos m рі атабаски (індіанці в Мексиці й США) atabe /77 віддушина
atabemado adj що прода0ться на розлив (про вино)
atabladera / 6opoHá; волокуша atablar vt боронув0ти atacable я^'відкрйтий (зручний) для Hána- ду; вразливий atacadera їгірн. забійник
75
atacado
atacado adj 1. боязкий, нерішучий; легкодухий; 2. нещасний, жалюгідний; 3. скупий, дріб’язкбвий; 4. сл. вбитий удбром нoжá, зарізаний
atacador 1. adj атакуючий, нападбючий; нacтyпáючий; 2. т військ, ббнник; 3. див. atacadera; 4. Л. Ам. гордій; 5. сл. кинджбл atacadura ft atacamiento т зав’язування; зашнурбвування; застібування atacar vt 1. (vr) зав’язуватися; зашнурб- вувати(ся); застіббти(ся); 2. напбвнюва- ти, набивбти; 3. військ, забивбти (заряд, лихі)-, 4. атакувбти, нападбти; кидатися, накидбтися; 5. запербчувати, сперечб- тися; 6. братися; розпочинбти; 7. нападбти (про хворобу, сон); 8. стійко знбсити (біль, негаразди); 9. загрбти, пролунбти; la banda atacó una marcha оркбстр за- грбв марш; 10. хім. діяти; всгупбти в ребк- цію; 11. хім. травити; роз’їдбти, короду- вбти
atáctica /’безлбдність; нерегулярність atáctico ас/безлбдний; нерегулярний atache тдіал. затискбч (для паперів) ataderas fpi підв’язки (для панчок) atadero т 1. прив’язь; 2. місце для прив’язі; 3. гак, кільце (для прив’язі); 4. за- лбжність, скрутнб станбвище; 5. Л. Ам. див. ataderas; no tener - бути нетямущим; бути сумбурним (незв’язним) atadijo т 1. вузлик (недбало зав’язаний);
2. див. atadero З
atado 1. adj боязкий, соромливий; 2. забитий; тупувбтий; 3. т вузол, зв’язка; 4. Л. Ам. пбчка (цигарок)
atadura f 1. зв’язування, перев’язування;
2. в’язбння (снопів); 3. мотузка, шнур;
4. зв’язбк; узи; 5. пута atafagar vt 1. одурмбнювати, дурмбнити, запбморочувати (про сильний за па і;
2. набридбти, докучбти; ~se очманіти (від сильного запаху)
atagallar vt 1. мор. йти на всіх вітрилах;
2. діал. пблко бажбти, жадбти ataguía /перемйчка ataharre тшлей (частина збру)) atahona Л/ілин
atahonero m мірбшник, мбльник ataja 1. f Л. Ам. див. ataharre; 2. m діал. збіглий злочйнець atajada fflian. найкорбтший шлях atajadero /77грббля, загбта atajadizo m 1. перегорбдка; шйрма; 2. ого- рбжа, паркбн; 3. відгорбджене місце atajador 1. adjщо загорбджує шлях; 2. від- горбджувальний; 3. тЛ. Ам. стбрший пог- нич; 4. діал. погбнич; 3. військ, іст. розвідник; ~ de ganado іст. конокрбд atajar 1. и/'йти найкорбтшим шляхбм, ско- рбчувати шлях; 2. вигравбти час; 3. йти напереріз; перегорбджувати шлях; 4. від- горбджувати, відділяти (стіною, ширмою, огорожею); 5. скорбчувати (текст); 6. стрймувати, перешкоджбти; переривбти; - el fuego погасйти, вогонь; - un pleito припинйти супербчку; 7. відділйти (частину стада); ділйти худббу на невелйкі стбда; ~se 1. бентбжитися; ніяковіти; за- тинбтися (від сорому); 2. діал. напивбти- ся, п’яніти
atajasolaces m скандаліст atajea, atajía fflne. atarjea atajo m 1. стежина, доріжка; найкорбтший шлях; echar por el ~ йти найкорбтшим шляхбм; 2. купюра; 3. відокрбмлення, розподіл; розгорбджування (стіною, ширмою, огорожею); 4. малбньке стбдо; 5. купа; 6. зграя, банда; 7. парйрування (у фехтуванні); poner el - парйрувати; salir al ~ nepepBáTH, обірвбти; no hay - sin trabajo без Tpyqá не вйтягнеш і рйбку зі ставкб
atalajar vt (військ.) запрягати atalaje m 1. (військ.) див. atelaje; 2. див. ajuar
atalantar1 гідив. agraciar atalantar2 \гідив. aturdir atalas тр/атагм (кочові індіанці в Аргентині)
atalaya 1. /"дозбрна (сторожовб) ббшта, спостербжна вбжа; estar de - бути на вбрті; 2. панівнб висотб; 3. верхівка; "вер- хй”; 4. /лдозбрний, чатовйй, спостерігбч, наглйдбч; 5. сл. шахрбй, злодій atalayador 1. aqjr дозбрний, чатовйй; спо- стербжний; 2. /77 вартовйй, дозбрний, чатовйй; 3. спостерігбч
atalayar vt 1. оглядбти, спостерігбти (з башти, з висоти); 2. вистбжувати ataludar, ataluzar иґдавбти нбхил; робйти скіс
atamán m отбман
atamiento m 1. ббязкість. несмілйвість, соромлйвість; 2. заст. див. atadura; 3. іст. усклбднення; перешкбда, завбда; 4. іст. оббв'язок
atanatismo m 1. оббжнювання; 2. віра у безсмбртя душі atanco /77 перешкбда, завбда atanor /77 1. водопровід (з керамічних труб); 2. водопровідна трубб atanquía /мазь
atañedero adj іст. що стосується, що налб- жить
atañer* и/торкбтися, стосувбтися; зачіпб- ти; por lo que atañe а... що стосується... atapialar гідіал. обгорбджувати, обнбси- ти (паркбном)
atapierna f icr. підв’йзка (для панчохі) atapuzar гідіал. див. atestar11; ~se Л. Ам. переїдбти, об’їдбтися ataque m 1. атбка, нбпад; - aéreo повітряна атбка, нбпад з повітря; - a la bayoneta штиковб атбка; lanzarse al ~ кидатися в атбку; rechazar (repeler) un ~ відбивбти атбку; 2. риття траншбй (окб- пів); підкбп; 3. випад; нбпади; 4. нбпад, припбдок; удбр; - de apoplejía апоплек- сйчний удбр; 5. свбрка, сперечбння, супербчка; 6. лінгв. прйступ; - duro (fuerte) твердйй прйступ
ataquiza /’розвбдення виногрбду пброст- ками
ataquizar vt розвбдити виногрбд пброст- ками
atar vt\. зв’язувати, зав’йзувати, прив’язувати; ~ coa cuerdas зв’йзувати мотузками; - el caballo прив'язувати конЯ; 2. зв’язувати; заважбти, перешкоджбти; - de pies у manos зв’язбти по рукбх і Horáx; 3. зв’йзувати, з’бднувати (між собою); аі ~ de los trapos врбшті-решт, кінбць кінцбм, зрбштою; - corto a uno взйти за зйбра кого-н., схопйти за гбрло кого-н.; тримбти в залізному кулаці кого-н.; no - ni desatar верзтй, плестй нісенітниці atarantado adj 1. укушений тарбнтулом;
2. верткйй, вертлявий; 3. одурілий, очманілий
atarantar vt(vr)flne. aturdir(se); ~se 1. діал. поспішбти, квбпитися; 2. Л. Ам. жбдібно ковтбти, кваплйво їсти; 3. діал. підпйтй, хйльнути
ataraxia /’спбкій, душбвна рівновбга atarazana f 1. верф, док; 2. діал. вйнний пбгріб; 3. діал. будйнок з двосхйлим дб- хом; 4. сл. злодійське кубло atarazar і//кусбти (гризти, рвати) зуббми atardecer*1 vimpers вечоріти, сутеніти atardecer m Bénip; al - ioc.adv. Bénepi; надвбчір
atarear vt 1. давбти роббту (завдбння);
2. навантбжувати роббтою; ^se занурюватися в роббту, nopnHáTH з головбю в
роббту; ando (estoy) muy atareado у
MéHe справ по гбрло
atareó /77 Л. Ам. завантбженість роббтою, повсякдбнна збйнятість atarjea f 1. кам’янб покриття (трубопроводі; 2. стічнб трубá; 3. Л. Ам. див. alcantarilla; 4. діал. водонапірна ббшта atarquinamiento m забруднення (занб- сення) мулом
atarquinar игвкривбти (затйгувати) мулом (твбнню)
atarraga ficr ковбльський мблот atarragar vti. підганйти підкбву (під копито коня); 2. діал. забивбти цвйхи; приби- вбти цвйхами; 3. Л. Ам. об’їдбтися, пере- їдбти
atarrajar гідив. aterrajar atarraya fpn6. конічна риболбвна сітка atarrayar vt\. Л. Ам. ловйти рйбу нбво- дом; 2. діал. схбплювати; затрймувати;
3. Л. Ам. ловйти тварйну (за допомогою ласо)
atarse 1. заплутуватися, загрузбти (у справах); 2. прив’язуватися, прихилятися; ~ a una sola opinión дотрймуватися однібї думки
atarugar vt 1. скріплювати дерев’яні де- тблі (чопами, цвяхами); 2. затикбти бтвір (посудини); 3. збивати з пантелйку; затикбти (затискбти) рот; 4. напбвнювати, на- бивбти; 5. див. atracar1; ~se 1. замовкбти; набрбти водй в рот; 2. див. atracarse;
3. див. atragantarse; 4. діал. бентбжити-
ся, НІЯКОВІТИ
atasajado adj в лежбчому полбженні (про вершника)
atasajar vt розрізати м’Ясо на шматкй atascadero m 1. болбто, драговинб, тря- совинб; 2. перешкбда, завбда atascado adj діал. впбртий, наполбгливий atascamiento m див. atasco atascar vt\. конопбтити; 2. (vr) засмічуватися), закупбрювати(ся); 3. заважбти, перешкоджбти (намірі; ~se 1. загрузбти, застрягбти (в оагнюці); 2. засмічуватися; закупбрюватися; 3. заплутатися; загрузнути (у справа^; 4. Л. Ам. страждбти на рбзлад шлунку
atasco /771. засмічення, закупорка; завбл;
2. перешкбда, завбда iatatayl interj 1. діал. (вживається для вираження відрази) фу!; 2. діал. (вживається для вираження болю) ах!, ой! ataúd /77 1. трунб; 2. атауд (старовинна міра сипких тіл)
ataujía /і. інкрустбція по метблу; 2. тонкб (філігрбнна) роббта
ataviar vt(vr)прикрашбти(ся), вбирбти(ся) atávico adj атавістйчний atavío /771. прикрбса, оздбблення; вбрання; 2. (рі) бдяг, с^кня; 3. (рі) прикрбси atavismo m атавізм ataxia fMep. атаксія atayotarse діал. бліднути ¡atchisl interj аухй!
ateca f\.icT. плбтений кбшик (з двома ручками); 2. Л. Ам. відкбтник водй (у шахті) atecomate m Л. Ам. посудина з гарбузб (кокбсового горіха)
atediante ¿ю/надок^чливий, набридливий atediar vt 1. навбдити нудьгу; 2. стбмлю- вати; набридбти, надокучбти ateísmo /77 атеїзм ateísta adj, com. див. ateo ateístico adj атеїстйчний atejo тдіал. див. atado З atelaje /77 військ, запрйжка, упрйжка atembarse діал. оторопіти, очманіти, оскаженіти
atemorar іст., atemorizar иґлякбти, викли- кбти перелйк; вселйти страх, залякувати; ~se лякбтися, бойтися
76
atisbo
atemperación /'пом’якшення, змЯншення atemperar гі 1. стримувати, пом’якшувати; 2. заспокбювати, втамбвувати біль;
3. пристосбвувати; прилЯднувати; - los gastos a los ingresos узгбджувати витрЯти з прибутками; -se 1. стримуватися; 2. пристосбвуватися atemporado adj іст. тимчасбвий atenacear гі 1. катувЯти розжЯреними кліщами; 2. мучити, терзЯти atenazar vt 1. див. atenacear; 2. зціплювати зуби
atención fA. yeára; atraer (llamar) la ~ привертіти yeáry; centrar la ~ сконцентру- bóth yeáry; prestar ~ звертЯти yBáry; dedicar ~ приділяти yeáry; despertar la ~ ви- кликЯти (пробуджувати) ¡HTepéc; merecer la ser digno de - заслугбвувати увЯги; con debida ~ з налЯжною увЯгою; en - de loe. prep. беручи до yeám; мЯючи на yeá3i; por - а... з повЯги до...; 2. люб’язність, ввічливість; 3. /?/спрЯви, оббв’язки; 4. р! потрЯби; 5. контрЯкт на закупівлю і прб- даж вбвни; ¡-I військ, пильнуй!; yeára!, оберЯжно!; діал. струнко! (команда) atendedor 1. ад/увЯжний, ввічливий, люб’язний; 2. ш увЯжна (ввічлива) людйна;
3. полігр. підчитувач
atenderM. viA.(а)(и)увЯжнослухати; 2.(а) брЯти до yeám, врахбвувати; 3. (а) увЯжно стЯвитися; 4. (и) піклувітися; наглядати, доглядіти; 5. обслугбвувати (іклієнтів), займЯ- тися (покупцек)\ 6. полігр. підчйтувати; 7. vt чекЯти, очікувати; 8. (vi) прихйльно приймЯ- ти; задовольняти (проханні atendible ад/гідний увЯги (повЯги) atendido adjЛ. Ам. ввічливий, чЯмний atendimiento тіст. очікування, чатувЯння atenebrarse темніти; заволікЯтися хмЯра- ми
ateneísta com. член атенЯя (література- наукового товариства) ateneo1 m атенЯй (література-наукове товариство)
ateneo2 adj афінський atener* 1. vi заст. (а, соп) йти (ходити) в нбгу (з ким-н.)\ 2. vt іст. дотримуватися (законів), підкорЯтися; -se (а) 1. прив’язЯ- тися, прихилитися (до кот-чого-н.)\ 2. застосовуватися, пристосбвуватися; дотрй- муватися
ateniense 1. adj афінський; 2. т, /'афінянин, -ка, житель, -ка Афін atenorado ад^тенорбвий (про голос, звук інструмента)
atentación fдив. atentado З atentadamente adv А. оберЯжно; розсудливо; 2. протизакбнно, незакбнно, неле- гЯльно
atentado A. adj розсудливий, розвЯжли- вий; 2. оберЯжний, зрбблений з оберЯж- ністю; 3. m зЯмах; 4. зЯмах, зазіхЯння; - contra la seguridad del estado зазіхЯння на безпЯку держЯви; 5. зловживЯння влЯдою
atentar 1. vt (a, contra) робйти зЯмах; ~ contra la vida de uno робйти зЯмах на життЯ; 2. (а) порушувати (закони), утискЯ- ти (права), діяти на збйток; 3. vi робйти зЯмах; -se діяти оберЯжно, виявлЯти стрйманість
atentatorio adj що рббить зЯмах atento adj А. увЯжний, пйльний; 2. (соп) ввічливий, чЯмний, увЯжний; - а... беручи до увЯги, що..., врахбвуючи, що..., мЯючи на увЯзі, що...
atenuación fA. змЯншення; ослЯблення; пом’якшення; 2. потбншення; 3. радіо загасЯння; 4. пом’якшення atenuante 1. adj юр. пом’якшувальний; circunstancias ~s пом’якшувальні обстЯ- вини; 2. /'пом’якшувальна обстЯвина
atenuar vt А. змЯншувати; ослабляти; 2. робйти тонкйм, стбншувати; 3. пом’якшувати; притуплЯти
atenuativo adj змЯншувальний; ослЯблю- ючий; пом’якшувальний ateo 1. adj атеїстйчний; 2. m атеїст, без- ббжник
ateperetarse діал. див. aturdirse atepocate m Л. Ам. зоол. пуголовок atercianado 1. adj що страждЯє на тридЯн- ну лихомЯнку; 2. m хвбрий на тридЯнну лихомЯнку
aterciopelado асу бархатистий aterimiento m заклякЯння, заціпеніння (від холоді
aterirse * замерзЯти, заклякЯти, ціпеніти atermal adj холбдний (про мінеральну воду)
atermancia f фіз. атермічність, нетепло- провідність
atármano, atármico adj фіз. атермічний, нетеплопровідний
aterrada f причЯлювання; підхід (наблй- ження) суднЯ до бЯрега aterrador adj страхітлйвий, жахливий aterrajar иґнарізЯти різьбу aterraje тА.див. aterrada; 2. ав. призЯм- лення, посЯдка aterramiento1 т страх, жах aterramiento2 тА. знЯсення, руйнувЯння; 2. пригніченість, смуток aterrar*11. v/скидЯти, валйти, перекидЯти на зЯмлю; знбсити, руйнувЯти; 2. ррикри- вЯти (засипЯти) землЯю; 3. пригнічувати; засмучувати; 4. Л. Ам. напбвнювати землЯю; 5. Л. Ам. запбвнювати землЯю; 6. гірн. викидЯти на повЯрхню (шлак, відходи); 7. vi приземлятися, робйти посЯдку;
8. підхбдити (наближЯтися) до бЯрега; причЯлювати (приставЯти) до бЯрега aterrar2 vt, ~se див. aterrorizar(se) aterrear див. aterrar11, 6 aterrecer* vt, ~se заст. див. aterrorizar(se) aterrerar гідів, aterrar11, 6 aterrillarse діал. перегрівЯтися на ебнці (про коней) aterrizador m ав. шасі aterrizaje, aterrizamiento m ав. призЯм- лення, посЯдка; - ciego (a ciegas) Сліпі посЯдка; - forzoso вймушена посЯдка; pista de ~ посЯдкова смуга; hacer ~ приземлятися
aterrizar vi ав. приземлятися, робйти (здійснювати) посЯдку aterronarse перетвбрюватися на грудки, розлЯмуватися на шматкй aterrorizar vt навбдити страх (жах); залякувати, тероризувЯти; -se відчувЯти страх (жах)
atesar vt А. заст. див. atiesar; 2. натягувати (вітрила)', -se діал. тікЯти atesoramiento mA. складЯння грбшей (цінностей); 2. ек. тезаврЯція, тезаврувЯння atesorar vt А. збирЯти грбші (цінності); 2. ек. тезаврувЯти; 3. таїти в собі (багатства); 4. володіти (достоїнствами) atestación f юр. свідчення, показЯння свідка
atestado1 m А. офіційний докумЯнт; 2. рі показЯння свідків; свідчення atestado2 адУвпЯртий atestadura f, atestamiento m напбвнення (по вінця, вщерть)
atestar*1 гіА. напбвнити, набивЯти (повінця, вщерть)', 2. вкладЯти, вставлЯти; 3. доливЯти сусло (в молоде вино після ферментації)', 4. годувЯти донЯхочу; -se об’їдЯтися, перепивЯти; напивЯтися (на- їдЯтися) донЯхочу
atestar2 vt засвідчувати, свідчити, давЯти показЯння, свідчення; ir (salir, venir) atestando рвЯти і метЯти, вЯргати блискавйці
atestiguación f, atestiguamiento m показЯння свідків
atestiguar гіА. давЯти показЯння; 2. свідчити, ДОВ0ДИТИ
atetar 1. гі годувЯти (дитинча); 2. vi діал. смоктЯти грУддь
atetillar vt обкбпувати (дерева) atezado adj А. чбрний, дуже тЯмний; 2. загорілий, смаглЯвий atezamiento m засмЯга atezar гі А. робйти глЯдким; полірувЯти; 2. чорнйти; робйти чбрним, -se 1. чорніти, ставЯти чбрним; 2. загорЯти, засма- гЯти, робйтися смаглЯвим atibar гі А. запбвнювати щЯбенем, землЯю (вироблену копальню)', 2. Л. Ам. мор. розподіляти вантЯж (у трюм) atiborrar гі А. напбвнювати, набивЯти; 2. (-se) див. atracar1 atibumar, atibunar гідіал. див. atracar1 aticismo m літ. А. атицйзм, 2. вйтонченіс- ть, ббразність мбви, вйшуканість стйлю ático 1. adj що похбдить (рбдом) з Аттики;
2. аттйчний (архіт.)', 3. /латтйчний діалЯкт (старогрецької мови)', 4. архіт. Яттик; 5. мансЯрда
atierre m А. порбда, що обвалйлася (у шахт)’, 2. засипЯння землЯю atierro тдіал. див. atierre 2 atiesar гі робйти твЯрдим (пружним); -se ставЯти твЯрдим (пружним) atigrado adj А. тигрбвий, тигрЯчий, смугЯс- тий як тигр; 2. тигрбвий (про масть) atijara fA. торгівля; 2. товЯр; 3. вЯртість перевЯзення товЯру; 4.винагорбда atildado адУвйряджений, вбрЯний atildadura f, atildamiento m 1. розставляння знЯку тйльди; 2. критйчне заувЯ- ження, осуд; 3. прикрЯса, вбраннЯ atildar гіА. стЯвити знак тйльди; 2. критику вЯти; засаджувати; робйти заувЯження;
3. багЯто прикрашЯти, вбирЯти; -se вби- рЯтися
atilintar гідіал. натягувати (мотузкj) atinado adj А. розумний, розсудливий, роз- вЯжливий; 2. вдЯлий, влучний; 3. своєчЯсний atinar viA. (а) влучЯти (вціль)', 2. (соп) на- штбвхуватися, нахбдити; 3. (vi) вгЯдува- ти, здогЯдуватися; - una solución знахб- дити рішення; 4. чинйти прЯвильно (роз- вЯжливо)
atinencia /77. Ам. див. atingencia atinente adj іст. що стосується atingencia fA. стосунок, віднбшення, зіткнення; співвіднбшення; 2. Л. Ам. розсудливість; такт; 3. Л. Ам. зв’язбк, стосунок;
4. діал. компетЯнція
atingir гідіал. утискіти, пригнбблювати; -se діал. засмучуватися atiparse див. atracarse1 atiplado adj висбкий, пискливий (про голос)', різкий (про звуї) atiplar и/підвйщувати тон (муз. інструмента, голос})', -se підвйщуватися (про тон муз. інструмента, голосі) atipujarse діал., atiputarse діал. див. atracarse1
atiquizar гідіал. підбурювати, збуджувати atirantar гіА. натягувати; 2. буд. накла- дЯти скріпи; укріплювати тЯгами; кріпити atiriciarse захворіти на жовтянйцю atisba тдіал. див. atalaya 4 atisbador 1. adj що спостерігЯє, висліджує; 2. т спостерігЯч, дозбрний, чатовйй atisbadura f, atisbamiento /лпідглядЯння, вистЯжування
atiabar гіА. підглядіти; вистЯжувати, під- стерігЯти, чатувЯти; 2. неЯсно бЯчити; -se виднітися
atisbo т А. див. atisbadura; 2. ознЯка, знак; hay un - de mejoría є ознЯка покращення; 3. припущення; здбгад
77
atizacandiles
atizacandiles m настирлива людина, при- néna
atizadero m 1. KOBánbCbKi міхи; 2. піддувб- ло; 3. двбрці тбпки (у плавильних печа^) atizador т 1. опблювач, кочегбр; 2. коцю- бб, кочергб; 3. давильник олйвок atizar1 vt 1. підтримувати, роздмухувати (вогонь); 2.3H¡MáTH Haráp (зісвічкй); 3. розпаювати, збуджувати (пристрасті, гнів);
4. бйти, завдавати удбру; - una bofetada дбти лЯпаса; ¡atiza! (вживається для вираження здивування і осудУ) ну і ну!, оцб так!
atizar2 іftJi. Ам. чйстити крбйдою atizarse з’їсти; вйпити atizonado adj рябйй (про масть коня) atizonar vt буд. зв’язувати клбдку встик; -se заражатися сбжкою (про злаки) atlacachimecas m рі атлакачимбки (індіанців Мексиці)
atlante /771. архіт. атлбнт; 2. міцнб (надійна) onópa
atlántico adj\. атлбський; 2. атлантйчний; Océano Atlántico Атлантйчний окебн. atlas /771. ¿тлас; 2. формбт креслярського nanépy (65X85 см); 3. анат. aTnáHT (перший шийний хребець) atleta /771. спортсм0н, атлбт; 2. силбч;
3. титбн (гігЯнт) думки atléticto 1. adj атлетйчний; de constitución ~а, de formas -as атлетйчної статури; 2. /77 іст. див. atleta atletismo /771. атлетйзм; 2. атлбтика, лег- Ká атлбтика
atmósfera, atmosfera /і. атмосфбра; 2. повітря (у приміщенні); 3. атмосфбра, обста- нбвка; отбчення, середбвище; en una - de amistad в дружній обстанбвці; 4. фіз. атмосфбра
átmosféric«o 1. adj атмосфбрний; precipitaciones -as атмосфбрні бпади; 2. m (рі) дад/b атмосфбрні перешкбди atoaje /77 буксирувбння, туєрне судно- плбвство
atoar vt мор. 1. буксйрувати, тягнути на буксйрі; 2. брЯти на буксйр atocia /'безплідність (у жінки) atocinado adjогрЯдний, товстйй atocinar vt 1. розбирЯти (свинячу тушУ); 2. засблювати (сало)\ 3. віролбмно (зрад- лйво) вбивбти; ~se 1. злйтися, дратувб- тися; 2. шалбно закбхуватися, втрачбти гблову (від коханні atocle /77 Л. Ам. вологий родіЬчий ґрунт atocha f бот. іспбнський дрік atochal m плантбція іспбнського дрбку atochar1 тдив. atochal atochar2 vt 1. напбвнювати дрбком; 2. на- бивбти, запбвнювати; -se мор. заїдбти (про кінці)
atochón тдив. atocha atojar vtJl. Ам. див. azuzar atol /77 Л. Ам. див. atole 1 atole /77 Л. Ам. 1. атбле (маїсовий напій); 2. атбле (танець і пісня) ; a caído у - на дібті; dar - con el dedo обвестй круг пбльця; dar - en calavera тримбти в залізному кулаці; ser un pan con - бути простачкбм; tener sangre de - бути xo- лоднокрбвним (незворушним) atoleadas f рі діал. атолебдас (народні святкування, на яких п'ють атоле) atolero 1. adj Л. Ам. ранкбвий, яскрбвий (про зірку); 2. /77 продавбць атбле atolón /77атбл, корбловий бстрів atolondrado adj 1. необбчний, нерозвЯж- ливий; 2. приголбмшений, врбжений atolondramiento m пбдив, приголбм- шення
atolondrar(se) див. aturdir(se) atoll тдив. atolón atolladero тдив. atascadero
atollar vi 3arpy3áTH в болбті (драговині, трясовині); -se див. atascarse З atomía їдіал. 1. пустощі, вйтівка; 2. негбр- ний вчйнок
atomicidad втомність; валбнтність atómico adj 1. бтомний; arma -а бтомна збрбя; bomba -а бтомна ббмба; energía -а бтомна енбргія; central -а бтомна електростбнція; núcleo - бтомне ядрб; número - бтомне числб; peso - áTOMHa eará; 2. Атомбрний atomismo m філос. атомізм atomística /'атомістика atomístico adj атомістйчний atomización r1. атомізЯція; розпилювання; 2. подрібнення
atomizador m атомізбтор, розпйлювач, пульверизбтор; форсунка; - de pintura фарборозпйлювач, фарбопульт, пневма- тйчна щітка
atomizar і//1.розпйлювати; 2. подрібнювати; 3. розбивати, розчленбвувати; 4. винй- щувати, знищувати
átomo /771. фіз. ótom; ~s marcados (trazadores) мічені ¿томи; desintegración del
- розщбплення(рбзпад) бтома; 2. най- дрібніша частйнка, чбсточка atona /"вівцЯ, що вигодбвує чужб ягнЯ atondar і//давЯти шбнкеля atonía f мед. атонія, млЯвість atónico 1. adj мед. атонічний, млЯвий; 2. мед. що страждає на атонію; 3. див. átono; 4. заспокійливий, транквілізую- чий (про ліки)\ 5. хвбрий, що страждбє атонію
atónito а<#здивбваний, врбжений, приголбмшений; quedarse - остовпіти átono adj лінгв. ненаголбшений atontamiento m одуріння, бдур, отупіння; приголбмшення
atontar, atontecer* vt (іст.) приюлбмшувати; отуплЯти; -se отуппги, сдургги, очманіти atorado adj діал. 1. нервбвий, збуджений;
2. примхливий
atorar11. и/завблювати; засмічувати; 2. vi (-se) засмічуватися; -se 1. див. atragantarse 2; 2. мор. заплутуватися (про якірний ланцю/); 3. Л. Ам. розлючуватися, ставбти скажбним atorar2 vt колбти (дрова) atorar vt брбтися (за роботу, до справи) atormentador 1. adjoónlcHm; 2. /77мучй- тель
atormentar vt 1. мучити, терзбти; кату- вбти; 2. (vr) засмучувати(ся); сбрдити(ся), дратувбти(ся)
atornasolado adj діал. що переливбється (про колір, фарби) atornillador тЛ. Ам. вйкрутка atornillar vt 1. уґвйнчувати, заґвйнчувати, приґвйнчувати; 2. закріплювати болтбми;
3. Л. Ам. чіплЯтися, набридбти atoro /77 Л. Ам. див. atasco atorozarse діал. див. atragantarse atorra їдіал. нйжня спідниця atorradero тдіа. нічліжка
atorrante 1. adj діал. бродяжницький; бро- дЯчий; 2. діал. ледбчий, що байдикує;
3. Л. Ам. безсбвісний, безсорбмний; 4. Л. Ам. бруднйй, неохбйний; 5. Л. Ам. нікчбм- ний; 6. тдіал. бродЯга, волоціЬга; І.діал. нербба, лбдар; 8. Л. Ам. Haxá6a, безсб- вісна людйна; 9. Л. Ам. нечепура, бруд- нуля; 10. Л. Ам. нікчбмність atorrantear, atorrar vi діал. тинЯтися, бродЯжити; байдикувбти atortajar іПЛ. Ам. див. aturdir atortolar vt 1. бентбжити; 2. приголбмшу- вати; 3. лякбти
atortujar ^/сплющувати, розплющувати atosigado adj 1. завблений роббтою; збгнаний; 2. діал. одурілий, очманілий
atosigador 1. adj отруйний, отруйливий;
2. бблісний; 3. /77 отруйник, отруювач;
4. мучитель
atosigamiento т отруєння atosigar1 ^/отруювати atosigar vt 1. квбпити; поганЯти, підганяти; 2. заїздити, 3amáTH atóxico зо/неотруйний atrabajado adj 1. що запрацювбвся; 2. завблений роббтою; 3. вимучений, надуманий (про стиль, вірші) atrabancado adj 1. діал. що заплутався в боргбх; 2. Л. Ам. нерозвбжливий, нерозсудливий; необбчний atrabancar1 vt 1. робйти поспішно (не- дббло); 2. (vi) пересукувати, перестрибувати; лбгко долбти перешкбди atrabancar \4діал. див. abarrotar atrabanco т 1. недббла (неохбйна) ро- ббта; халтура; 2. великі крбки (стрибкй);
3. діал. перешкбда, завбда, перепбна atrabiliario adj похмурий, жбвчний atracable adj див. abordable atracada1 /77. Ам. див. atracón1 atracada2 /мор. швартувбння.причблювання atracada3 fñ. Ам. сварка, бійка atracadero /77причбл, прйстань (для невеликих суден)
atracado adj діал. 1. стрбгий, сувбрий (про людину?); 2. скупий, скнбрий atracador т грабіжник, нальбтчик atracar1 і//годувбти донбхочу; обпбювати; -se об’їдбтися; обпивбтися atracar 1. vt мор. швартувбти, стбвити на причбл; 2. vi приставбти, причблювати, пришвартбвуватися; -se діал. прибдну- ватися до думки
atracar3 vt\. грабувбти, робйти нальбти; 2. діал. бити, лупцювбти; -se Л. Ам. сва- рйтися; бйтися
atracazón т діал. 1. насйчення, пересй- чення; 2. тйснява, штовханйна atracción /і. фіз. тяжіння; - molecular молекулярне зчбплення; - universal всесвітнє тяжіння; 2. привббливість, принбд- ливість; 3. пбтяг, симпбтія; 4. атракцібн;
5. лінгв. атрбкція
atraccional adjпривббливий; принбдний atraco т сл. наліт, нбпад, грабіж atracón1 /77 пересичення, ненажбрливість; darse un - наїстися донбхочу atracón2 тдіал. пбштовх, стусбн atracón3 /77 Л. Ам. див. atracada3 atractivo 1. adj притягальний; 2. привббливий, принбдний, чарівнйй; 3. т привббливість, принбдливість; чарівливість atractriz adj фіз. притягальний atraer* иМ. притягувати; 2. привбблюва- ти, притягувати; 3. (-se) привертбти, схи- лЯти на свій бік; - a su bando привернути на свій бік; 4. залучбти, втягувати; замб- нювати; - con promesas заманйти обіцянками
atrafagar і//(-se) бути переобтяженим роббтою; поринбти з головбю в роббту atragantar vt ковтбти через сйлу; -se
1. вдавйтися; поперхнутися; 2. затинятися; замовкбти; 3. ставбти попербк гбрла atraicionar vt зрбджувати atraidorado adj зрбдницький
atraillar vt\. мисл. брбти на смик, змикбти (собак); 2. переслідувати звіра, дичину (із зграєю собаії)\ 3. підпорядкбвувати, прибирбти до руки atramojar \гідіал. див. atraillar 1 atrampar vt 1. ловйти (пасткою); 2. заманйти, зловйти в пбстку; -se 1. потрапляти в пбстку; 2. див. atascarse 2,3; 3. заїдбти (безособ); 4. псувбтися (про засув, за- мо/ї)
atrampillar vt діал. 1. схопйти, повалйти;
2. див. acorralar
atusar
atrancar 1. vt зачиняти двері на збсув;
2. закупбрювати, засмічувати; 3. vi широко крокуBáTH; 5. переглядбти, npo6iráTn; -se 1. зачинйтися на 3ácye; 2. засмічуватися, закупбрюватися; 3. заклинюватися (про механізм, інструмент)] заїдбти (безособ.)] 4. Л. Ам. наполягти, стойти на CBoéMy
atranco, atranque тдив. atascadero atrapador m 1. тех. пбстка; 2. радіо ут\Ьв- лювач; - de ondas хвильовий фільтр; ~ de polvo пиловлбвлювач; пиловй кйме- ра, циклбн; Л. Ам. пилосбс atrapamoscas f бот. діонбя atrapar vtA. ловити; хапйти; 2. отрймати; підчепйти; - unresfriado схопйти нбжить;
- un buenempleo отрймати гйрне місце;
- unnovio підчепйти наречйного; 3. 06і дурити, ошукйти; quien anda primero, primero atrapa хто смілйвий, той і з’їв atrás adv 1. ззйду, позбду; de ~ ззйду, із збднього ббку; задній; las filas de - збдні рядй; 2. назйд; dar (hacerse) ~ відхбдити, відступбти, подавбтися назбд; dar paso - тех. дбти збдній хід; mirar ~ подивйтися назбд, озирнутися; para ~ назйд; у зво- рбтному нбпрямі; 3. давніше, раніше; años - кілька рбків тбму; desde muy (mucho tiempo) ~ з дйвніх пір, SAáBHa; hacia ~ навпаки; dejar - обігнбти, залишити позйду; перевершити
atrasado 1. adj що спізнйвся; llegar ~ спізнйтися; el reloj va - годйнник відстаб;
2. відстаючий, невстигбючий (про учня)] вiдcтáлий; 3. що заборговувбв; 4. тбмний, неосвічений; 5. m нбук
atrasar 1. vt відкладйти, відстрбчувати; перенбсити; 2. перевбдити назйд годйнник; 3. no3Ha4áTH зйднім числбм; 4. vi (~se) відставбти (про годинний -se 1. спізнюватися; 2. діал. захвбрювати, norá- но почувбтися; 3. Л. Ам. зазнавбти збйтків (у справах); 4. діал. порбнитися atraso m 1. відстрбчення; sin - нeráйнo, невЦклбдно; 2. затрймка, зволікбння;
3. спізнення, запізнювання; затрймка; 4. відставбння, відстблість; - mental мед. розумбва відсталість; 5. недорббка, недорббки; хвіст; 6. зблишок; 7. різабор- гбваність; 8. (рі) діал. погіршення (справ, здоров'я)
atravesado adj 1. попербчний, посилений nonepéK; 2. кособкий; 3. схрбщений; метйсний; 4. злий, підступний; 5. діал. мyлáтcький; метисний atravesador adj перетинбючий; що пере- хбдить nonepéK (наскрізь) atravesaño m попербчна бблка, nonepé- чина
atravesar* vtA. CTáBHTH (KnácTH) nonepéK;
2. лежбти nonepéK; 3. пронйзувати; 4. пе- peTHHáTH, перехбдити, переїжджбти; - una plaza перейтй плбщу; - un río a nado перепливтй річку; 5. загорбджувати; пе- регорбджувати; 6. стбвити (у грі, на пере- гона.л); 7. карт, бйти кбзирем; 8. наврб- чити; 9. мор. KnácTH в дрейф (судно)] 10. Л. Ам. сл. KpácTH (за допомогою навідника)] tener ~ado a uno не злюбйти atravesarse 1. ставбти nonepéK; 2. перети- нйтися; схрбщуватися; 3. втручбтися; пе- ребивбти; 4. раптбво траплятися (ставб- тися); 5. сварйтися, сперечбтися; 6. карт. робйти cTáBKy; 7. лягбти в дрейф (про судно)
atravieso тдіал. 1. перевбл; 2. карт, стбв- ка
atrecista com. 1. завідувач реквізитом; 2. машиніст сцбни atrecho тдив. atajo
atreguado adj 1. божевільний; 2. що пере- бувбє в cTáHi перемйр’я
atreguar vtA. дaBáTH перепочйнок; 2. ук- ладбти перемйр’я
atrenzo т Л. Ам. скрутнб станбвище, усклбднення
atresnalar иґскладбти в копйці (снопи) atrever vt вселйти смілйвість; ~se 1. (а, соп) насмілюватися, навбжуватися; 2. (соп) грубіянйти, грубйти atrevido 1. adj смілйвий, відвбжний, рішучий; 2. нахббний, зухвблий, нешанобливий, зневбжливий; 3. смілйвий, ризикбва- ний; визивнйй; un vestido ~ визивнй вбрання; 4. /нсмілйвець atrevimiento т 1. смілйвість, відвбга, рішучість; 2. зухвблість, нахббство atribución fA. лрисвбєння; наданий (прав)]
2. припйсування; стбвлення за провйну;
3. правб; повновбження, компетйнція atribuir* vt 1. присуджувати, привлбсню- вати; - un titulo honorífico присвбїти по- чйсне званнй; 2. припйсувати, визнавбти; - mérito стбвити в заслугу; 3. припйсувати, стбвити за провйну; 4. віднбсити за рахунок, пойснювати; ~se 1. припйсувати собі; 2. брбти на cé6e
atribulación Лиуки, терзбння atribular иґзавдавбти страждбнь, мучити, TepeáTn; -se страждбти, мучитися, терзб- тися; -se por poca cosa засмучуватися чйрез дрібнйці
atributar vt іст. оподаткувати (нерухомість)
atributivo adj 1. властйвий, притамбнний;
2. лінгв. атрибутйвний, означбльний atributo m 1. атрибут, ознбка; властйвість;
2. сймвол; 3. лінгв. іменнб частина прй- судка
atrición fA. покайння; 2. фіз. тертй; 3. сбд- но, подрйпина
atril m 1. пюпітр, пульт; 2. церк. аналбй atrillar vtA, молотйти; 2. бйти, молотйти; карбти
atrincar vi А, діал. прив’язувати; 2. Л. Ам. стйгувати, зв’язувати; -se 1. Л. Ам. упи- рбтися, наполягти; 2.завм0рти atrincheramiento m військ, оборбнні споруди, окбпи, траншйї atrincherar рйти траншйї (окбпи); ствб- рювати оборбнні споруди; -se перехбву- ватися в окбпах (траншбях) atrio m А, архіт. бтріум; 2. пбртик; галербя;
3. внутрішній двір; 4. архіт. мезонін; 5. пб- перть; 6. анат. бтріум, передсбрдя atriquinarse діал. опускатися, ставбти нйцим (підлим)
atristar vt іст. засмучувати, пригнічувати; -se засмучуватися, сумувати atrito adj що розкбюється; що кбється atrocidad fA. жорстбкість, звірство; 2.жах, кошмбр, бстрах; 3. обурливі словб (вчйн- ки)
atrochar vi А. ходйти по стежйнах (доріжках); 2. йти напростбць (найкоротшим шляхом)
atrofia fMefl. атрофія atrofiar vt викликйти атрофію; -se атро- фувйтися
atrojar vtA, склад0ти в комбру; 2. Л. Ам. присорбмити, примусити замбвкнути; -se Л. Ам. не знахбдити вйходу зі скрутнбго станбвища
atrompearse діал. палйти від кохйнням atronado adj А, оглушений, приголбмше- ний; 2. навіжбний
atronador adj гримлйвий, гучнйй; оглушливий; voz -а громовйй гблос atronadura /тлиббка тріщина (у стовбурі дерева)
atronamiento m А, оглушення; 2. приго- лбмшення; 3. див. aturdimiento З
atronar* 1. vi іст. гриміти, гуркотіти, гримотіти; 2. vt приголбмшувати; 3. отуплйти
4. оглушбти (тварину перед забоєм)] 5. тавр, вбивйти 6nKá (на кориді)] 6. зати- кйти вуха (коню) atroncarse остовпіти atropa í6ot. беладбнна, красйвка atropar vtA. збирйти в загбни; 2. в’язйти в снопй
atropelladamente adv безлйдно; пбс- піхом, нашвидкуруч, пбхапцем atropellado 1. ^поспішний, кваплйвий; 2. т Л. Ам. кул. фруктбве желб atrepellar 1. vt топтбти, чавйти; 2. штов- хйти, розштбвхувати; 3. збивйти (про коня, машин^)] 4. порушувати, зневажйти; - la justicia порушити закбн; 5. ображйти; принижувати; 6. робйти нашвидкуруч;
7. зігнути, зламйти (про нещастя)] 8. vi діяти без оглйдки, лізти напролбм; - por todos los obstáculos подолйти всі перешкбди; -se поспішати, квйпитися atropello m А. наїзд, зіткнення (автомобілів)] вулична пригбда; 2. насйльство, свавілля; 3. (рі) пбспіх. гонйтва atropina f0apM. атропін átropos feHT. мбртва головй (метелик) atropurpúreo а^чбрно-фіолбтовий atroz adj А. жорстбкий, неліЬдський, звірячий; 2. жахлйвий, кошмйрний, страшнйй; hemos pasado una temporada - ми пережилй страшні часй; tiene un genio - у ньбго погйний харйктер; 3. страшнйй, нестбрпний; un dolor - нестбрпний біль; un grito - несамовйтий крик; 4. величбз- ний, здоровбнний; 5. діал. потвбрний, огйдний, відрбзливий atruchado adjкрапчбстий (про чавун} про масть коня)
atruendo тдив. atuendo 1 atruhanado adj лукбвий, шахрбйський, крутійський
atuendo т А. пишнотб, рбзкіш, пбмпа;
2. вбраний, бдяг
atufar иґзлйти, дратувбти; -se 1. чадіти;
2. злитися, гарячкувбти, дратувбтися; 3. закисбти, бродйти (про вино)] 4. діал. див. aturdirse 1; 5. діал. пишбтися; чванитися
atufo т злість, роздратувбння atujar vtA. діал. див. azuzar; 2. діал. див. atufar
atumultuar vt влаштбвувати (внбсити) ббзлад
atún тА.іхг. тунбць; 2. ббвдур, тупбк, oné- цьок; por - у a ver al duque гнбтися за двомб зайцйми atunara ^місце лбву тунців atunera ^велйкий гачок (для лову тунців) atunero /77 А. торгбвець тунцями; 2. ловб- ць тунців
atuntunarse діал. А. ставбти анемічним, слббнути; 2. див. atontarse aturar vt щільно закривбти, закупбрювати aturbonarse вкриватися грозовйми хмб- рами (про небо) aturdido adj див. atolondrado aturdidor adj А. оглушливий (про удар)]
2. приголбмшливий, вражбючий aturdimiento m А. оглушення; 2. душбвне сум’яттй, потрясіння; 3. мед. контузія aturdir vtA. оглушбти; 2. приголбмшувати, вражбти; -se 1. бути оглушеним; 2. остовпіти ; обімліти; 3. чманіти, шаленіти, дуріти
atures /77р/атУри (індіанціу Венесуелі) aturrado adi діал. А. паралічний; 2. змбр- щений, зморшкуватий (про плоди) aturrarse діал. в’йнути, сбхнути aturrullar vt бентбжити; збивбти з панте- лйку; -se бентбжитися, ніяковіти atusar vtA. підстригбти, підрівнювати (волоссі)] 2. підстригбти (газон)] 3. приглбд- жувати, причісувати (волосся)] 4. Л. Ам.
79
atutía
Я підстригти (гривУ)\ ~se t. чепурйтися; вбирбтися; 2. діал. див. atufarse 2 atutía fx¡M. 1. бкис цинку; 2. цинкова мазь;
3. іст. ртуть
atutiplén adv вдбсталь, скільки душі завгбдно
auca /1. орніт. rycáK (домашній і дикий) ', 2. діал. м’який капелюх audacia /сміливість, відвбга audaz ¿¿^'смілйвий, відважний audibilidad /чутність; iHmites de ~ поріг чутності
audible ¿¿^'чутний
audición /1. слухання, вислухування; ~ de testimonios дбпит свідків; 2. прослухб- вування (концерту, опери, радіопрограми)', 3. концбрт, виступ audiencia /1. аудібнція, прийбм; conceder (dar) - дбти аудібнцію; 2. слухання спрб- ви (в судіу, hacer ~ слухати cnpáey (в суд)', 3. приймбльня; 4. суд, будівля суду;
5. судовйй бкруг; 6. р/дбпит сторін (у суд) audífono m фіз. 1. аудіфбн, слуховий апа- р0т; 2. див. auricular 2 audiofrecuencia /рад/озвуковб частотб audiómetro m аудібметр, вимірювач тбн- кості слуху
auditivo1* adj слуховйй; nervio ~ слуховйй нерв; 2. /77телефбнна слухавка auditor m 1. іст. слухбч; 2. телефбнна слухавка; 3. аудйтор, суддЯ; - de guerra (de ejército) військбвий суддя; ~ de marina морський суддЯ
auditoria /1. nocáfla аудйтора; 2. кабінбт аудйтора; зал засідань (в суд) auditorio1 /771. аудитбрія, слухачі; 2. ауди- тбрія, зал; 3. іст. див. audiencia З auditorio2 adj див. auditivo 1 auge /771. підйбм, рбзквіт; 2. астр. апогбй augur /771. іст. авгур; 2. див. agorero auguración /провіщання, пророкувбння augurador 1. ¿¿# пророкуючий, віщуючий; 2. /77 див. agorero augurar гідив. agorar augurio тдив. agüero augusto 1. adjsenmm, величний; 2. ав- густійший; висбкий, 3. /77кл6ун, блбзень aula /1. аудитбрія, клбсна кімнбта, клас; Aula Magna ¿ктовий зал; 2. палбц aulaga ґбот. колючий дрік áulico 1. з# двірський; придвбрний; 2. т придвбрний
aullador 1. adj що вйє, завивбє; 2. тзоол. ревун (південноамериканська мавпа) aullar иґвйти, завивати (про вовків) aullido, aúllo /77 виттЯ, завивбння aumentación /1. іст. див. aumento; 2. ритор. наростбння
aumentado adj муз. підвйщений (про тон) aumentar 1. vt збільшувати; підвйщувати; примнбжувати; розшйрювати; підсйлю- вати; 2. додавбти, надбавляти; 2. w'(~se) 1. збільшуватися, зростати; підвйщувати- ся, розширятися; посйлюватися; 2. рос- тй, досягбти успіху; 3. підіймбтися (в ціні)', 4. додавбти (увазі) aumentativo adj збільшувальний aumentista com. див. alcista 2 aumento m 1. збільшення, наростбння; прйріст; 2. (рі) підвйщення; приббвка, надббвка; 3. рі успіх, процвітбння, зростання; ir en ~s процвітати; 4. діал. при- пйска, постскрйптум
aun 1. adv (з наголосом aún) ще; дотепбр; aún está enfermo він ще хвбрий; 2. (з наголосом aún; припорівн. ст.) ще; si vienes tú lo pasaremos mejor aún якщо ти прййдеш, ми ще крбще проведбмо час; aún más більш тбго; 3. (без наголосу aun) нбвіть; no le dijo nada ni aun le saludy він йому нічбго не сказбв і нбвіть не привівся; 4. conj (без наголосу aun) xoná,
80
незважбючи на те, що; (ni) aun así все ж такй, незважбючи на це; aun cuando іос. conj. нбвіть якщб, xoná; aun cuando lo supiese, no lo diría нбвіть якщб б він знав, все однб не сказбв би aunar vt\. (vi) з’бднувати(ся), об’бднува- ти(ся); - esfuerzos об’бднувати зусйлля;
2. погбджувати; узгбджувати; уніфіку- вбти; - criterios узгбджувати тбчки збру aunchi тЛ. Ам. вйсівки
aunque conj y. oná; попри (незважбючи) на те, що; нбвіть (якщб); ~ haga mal tiempo, saldré de paseo незважбючи на погану погбду, я піду гулЯти; no dejes de venir ~ sea media hora прихбдь (хай) нбвіть на півгодйни; - más іос. соп), як (скільки) б не; пі ~ навіть (якщб) іаираі interj (звернення до дітей) ну!, нумо!, on!; de aúpa приголбмшливий aupar vt 1. піднімбти; 2. підсбджувати;
3. просувбти, проштбвхувати
aura1 /1. легкий вітербць, зефір; 2. пбдув, дйхання; 3. популярність, відбмість; визнання; 4. мед. áypa
aura2 f Л. Ам. зоол. Ьура, гриф; vomitar como - діал. не (вміти) тримбти язикб за зуббми
áureo 1. adj А. золотйй; 2. золотйстий; 3. m áypeo (старовинна кастильська золота монета)
aureola, auréola /1. оребл, сЯйво (астр.)', німб; 2. див. areola; 3. оребл слбви, слбва, відбмість
aureolado ¿¿^отбчений сЯйвом (ореблом) aureolar иґотбчувати ореблом aurícula /1. анат. передсбрдя; 2. вухо, вушнб рбковина; 3. зоол. рбковина (молюсків); 4. бот. ведмбже вушко auricular 1. adjaymmw, слуховйй; 2. скб- заний на вухо; табмний; confesóin - спб- відь; 3. /77 (dedo, ~) мізйнець; 4. телефбнна слухавка; 5. рі радіо навушники, го- ловнйй телефбн
aurifabrista m іст. золотйх справ мбйстер aurífero ¿¿У'золотонбсний, що містить зблото aurificar и/стбвити золоті плбмби (зубні) auriga m 1. візнйк; 2. (А.) астр. Візнйчий (сузір’я)
aurígero adj дів. aurífero aurirollado adj що відблйскує золотом aurista com. мед. отібтр aurívoro ¿¿^'жбдібний до зблота aurora /1. ранкбва зорЯ; despuntar (romper) la ~ займбтися (про зорю)', світбти (безособ)', 2. аврбра (релігійний спів)', 3. зорЯ, початок; 4. мигдбльне молокб з ко- рйцею; - boreal (polar) північне полЯрне сЯйво; ~ austral півдбнне сЯйво aurorar и/освічувати aurragado adjc.-г. noráHO обрбблений auscultación / мед. вислухбвування, аус- культбція
auscultar vt /иедвислухбвувати, аускуль- тувбти
ausencia /1. відсутність; неЯвка, прогул; ~ no autorizada (sin permiso, injustificada) самовільна відсутність (проіул); ~ Justificada відсутність з повбжної причйни; en - de... за відсутності; 2. час відсутності;
3. відсутність, нестбча; guardar (hacer) buenas (malas) ~s de uno дббре (погбно) говорйти про відсутнього; - enemiga de amor; cuan lejos de ojos, tan lejos de corazón геть з очбй — із сбрця геть ausentado adj див. ausente 1 ausentar vt\. видалЯти, відправляти; 2. усувбти, прибирати; ~se 1. бути відсутнім; вихбдити; 2. зникбти ausente 1. ¿¿# відсутній; 2. com. юр. відсутня осбба
ausentismo m 1. систематйчні прогули; 2. див. absentismo
ausentista com. прогульник, -ця ausoles /77 рі діал. тріщини у вулканічній порбді; гарЯчі джербла, гбйзери auspiciar \гіЛ. Ам. протегувбти, захищбти auspicio /771. прорбцтво; прикмета; ознб- ка, передвістя; 2. заступництво, опіка auspicioso adj 1. Л. Ам. з дббрим передвістям; 2. діал. що протегує; 3. Л. Ам. віщий, прорбчий
austeridad /1. тбрпкість; 2. стрбгість, су- вбрість; - de las costumbres сувбрість звйчаїв; 3. умертвіння плбті austero adj 1. терпкйй; 2. стрбгий, сувб- рий; 3. похмурий, непривітний austral adj 1. півдбнний; 2. півдбнно-по- лЯрний; polo ~ Півдбнний пблюс; hemisferio - півдбнна півкуля australiano, -a, australiense 1. ¿q/австралійський; 2. m, /австралієць, -йка austríaco, -а 1. ¿¿# австрійський; 2. т, / австрієць, -йка
austro /771. півдбнний вітер; 2. південь autarcía, autarquía feK. автаркія auténtica /1. оригінбл; 1. завірена кбпія;
3. посвідчення, свідбутво autenticación /1. посвідчення, засвідчення (підпис)))', 2. встанбвлення автентйч- ності (документа)
autenticar vt 1. засвідчувати; завіряти (автентичність)', 2. встанбвлювати автен- тйчність (документа, підписУ) autenticidad /1. оригінбльність, автентичність (документа); 2. достовірність (факту, відомостей)
autentico adj оригінбльний, спрбвжній; достовірний; автентйчний; firma ~а власноручний підпис
autentificar, autentizar \гідив. autenticar autillo1 тіст. секрбтна постанбва Інквізиції autillo2 /77 орніт. сіра совб auto1 /771. судове рішення, постанбва; ~ definitivo остатбчний вйрок; - ínterlo- cutorío попербднє рішення; arrastrar los ~s затрббувати спрбву до вйщої інстбнції; constar en ~s бути довбденим в хбді судовбго рбзгляду; 2. літ. буто (коротка драма з біблійним або алегоричним сюжетом)', 3. sct., діал. факт; 4. рі юр. спрб- ва (документи); - de fe іст. аутодафб, публічне спблювання на вбгнищі; ~ en favor на достбтніх підстбвах, по прбву; estar en (los) ~s бути в курсі спрбви; estar (ir) cosido a los ~s ходйти як тінь за ким- н.; hacer ~ de fe de una cosa спалйти; poner a uno en ~s ввестй у курс спрбви auto2 тдив. automóvil 3 autoacusación ґмед. самозвинувбчення, самовикриття
autoadministración /самоврядувбння autoanálisis m самоанбліз autobiografía /автобіогрбфія autobiográfico ¿¿^'автобіографічний autobombo m самовихваляння autobús/77 автббус
autocamión m вантажний автомобіль, вантбжівка
autocar m турйстський автббус autocarril mдіал. автомотрйса, автодрезина
autocasa /причіп, “будйнок на колбсах” autoclave, autoclavo т те.х. автоклбв autocombustión / самозаймбння autocontrol /771. самоконтрбль, самоперевірка; 2. автоматйчне управління (регу- лювбння)
autocopista m копіювбльно-розмнбжува- льна машйна
autocracia /автокрбтія, самодержбвство autócrata com. автокрбт, самодбржець autocrítica /самокрйтика autocrítico 1. ¿¿^'самокритичний; 2. m самокритйчна людйна
avejigar
autoctonía /самобутність autóctono 1. тубільний, місц0вий; 2. m тубілець, аборигбн, автохтбн autodecisión fflne. autodeterminación autodefensa /самооборбна, caM03áxncT autodeterminación /самовйзначення autodidáctica /самоосвіта autodidáctico ¿¿^'самоосвітній; manual ~ самовчитель
autodidacto 1. adj самоосвітній; 2. я? самоук, самоучка
autodisciplina / самодисципліна autodominio /77 самовладання autódromo /яавтодрбм autoeducación /самоосвіта autoexcitación frex. самозбудження autofecundación / 1. біол. самозапліднення; 2. бот. самозапйлення autofinanciamiento m госпрозрахунок autogénesis, autogenía / фізіол., біол. автоген0з, самозарбдження autógen«o adj\. фізіол. автогбнний; 2. тех. автог0нний; soldadura -а автогбнне (rá- зове) зварювання; soldador- автогбнний зварювальний anapáT autogestión /самоврядування; - financiera госпрозрахунок autogiro m тех. автожйр autogobierno ^самоврядування autógrafo 1. adj власноручний; 2. /навтб- граф
autoguiado adj тех. самонавіднйй autoinducción ґфіз. самоіндукція autólatra 1. ¿¿#самозакбханий, самовдо- вблений; 2. /ясамозакбхана людйна autolatría / самозакбханість, СаМОМИЛу- ВаННЯ
automación /1. автоматика; 2. аВТОМаТИ- ЗаЦІЯ
autómata m 1. автомат; 2. рббот automática /автоматика automático 1. adj автоматйчний; автома- тизбваний; manejo (mando, control) - автоматйчне керування; enganche - ав- тозч0плення; teléfono - телефбн-авто- m¿t; 2. автоматйчний, мимовільний; movimiento ~ машинальний рух; 3. /якнбпка (застібка)
automatismo m автоматйзм automatización / автоматизація automatizar vt автоматизувати automotor 1. ¿¿^'самохідний, саморушний (про механізм 2. m самохідний прйстрій;
3. див. autorriel
automotriz /1. мотбрний вагбн (трамвая, потяга)', 2. зал. автомотрйса, дрезйна automóvil 1. ¿¿^'саморушний, самохідний;
2. автомобільний; transporte - автомобільний тр0нспорт; trineo - автосбни;
3. /77 (авто-)машйна; - de carreras гбноч- ний автомобіль; fábrica de ~es автоза- вбд; 4. діал. склЯнка мoлoкáз тістечком automovilismo m автомобілізм, автомобільний спорт
automovilista 1. adj див., automovilístico;
2. com. автомобіліст; 3. водій автомобіля, шофбр
automovilístico adj автомобільний; carreras ~as автомобільні перегбни; transporte - aBTOTpáHcnopT; tráfico - автомобільний рух
autonomía /1. автонбмія, самоврядуван- ня; - territorial територіальна автономія; 2. автонбмність, незалбжність; самостійність, 3. мор. автонбмність (кораблів)', 4. дальність плавання (корабля)', 5. ав. дб- льність польбту
autonomista 1. adj що є прибічником авто- нбмії (самоврядування); 2. солі, прибічник автонбмії (самоврядування) autónovmo adj автонбмний; самоврядний; república -á автонбмна республіка
autooscilación /¿л. автоколивбння, влбс- не КОЛИВбННЯ autoparque m автопбрк autopiar гідіал. передрукбвувати autopiloto /77автопіл6т autopista /автострада, автомобільна магістраль
autopropulsado ¿¿#1. саморушний; само- хідний$ 2. реактивний (про снаряд) autopsia /1. мед. автопсія, рбзтин (трупа)-, 2. ретбльне (скрупульбзне) дослідження autor /771. творбць; 2. ¿втор; письмбнник; derecho de ~ авторське npáeo; 3. юр. винуватець, призвідник autoría /¿вторство
autoridad /1. влада, con la ~ del padre
батьківською владою; 2. npáeo, повновб- ження; 3. (pi) влада; представники влади;
4. авторитбт, престиж; gozar (disfrutar) de - мати авторитбт; tener - мбти вагу, користуватися вплйвом; 3. авторитбтне джерелб; 6. велйкий спеціліст, авторитбт;
7. пишнбта, пбмпа; pasado, en ~ de cosa juzgada юр. приведений у виконання; звичайний, очевйдний autoritario ¿¿#1. aвтopитápний; régimen ~ aвтopитápний режйм; 2. авторитарний, деспотйчний
autoritarismo m авторитарйзм autorización /1. дбзвіл; 2. наділення повноваженнями; 3. повноваження, право- чйнність; 4. авторизація autorizado adj авторитбтний, що заслу- гбвує поваги
autorizar vt 1. yпoвнoвáжyвaти, давати npáeo; 2. дозволити, давати дбзвіл; 3. засвідчувати (документ)’, 4. підтвбрджува- ти, довбдити (цмтатами)] 5. піднімати авторитбт (престйж) autorregadora /поливна машйна autorregulación /саморегулювання, автоматйчне регулювання autorregulador 1. ¿¿#саморегульбвний; 2. /77 авторегулЯтор autorretrato m автопортрбт autorriel /77 автомотрйса autoservicio /77самообслугбвування autostop /77 автостбп autosuficiencia /самодостатність autosugestión /самонавіяння atttostigevtionarse навіювати (самбму) собі autotransporte m 1. автомобільний трбн- спорт; 2. автомобільні перевбзення autotrén /77автопбїзд autovía /1 .див. autopista; 2 .див. autorriel autumnal adj осінній
auxiliador 1. ¿¿#допоміжнйй; 2. /япомічнйк auxiliar1 1. adj допоміжнйй; підсббний; verbo ~ лінгв. допоміжнб дієслбво; economía - підсббне господарство; 2. m по- мічнйк; технічний співробітник; 3. підсббний працівнйк; 3. асистбнт (у вищому навчальному закладі)', - de compacía військ. старшина рбти
auxiliar vt 1. допомагати, надавати /}опо- мбгу; 2. сприяти; 3. надавати реліпйну втіху (вмираючому
auxilio /77допомбга, підтримка, сприяння; prestar - надати допомбгу auyama fJI. Ам. бот. гарбуз (різновид) avadar i/y'(-se) міліти, ставати перехіднйм убрід (про річку avagarse діал. пліснявіти avahar к/зігрівати дйханням aval тЛ.ек. поручйтельство, передавбль- ний нбпис (на векселі)', 2. поручйтельство, порука; 3. поручйтельство (документ) avalancha /лавйна
avalar иґгарантувбти сплату; давати поручйтельство (за векселем) avalentado adj екстравагантний (про ходу, сукню)
avalentar vt підбадьбрювати, додавати мужності
avalentonado ¿¿# хвалькуватий; фанфа- рбнський
avalentonarse підбадьбритися; знаходити мужність
avalista com. поручйтель вбкселя avalizar vt мор. див. abalizar avalorar vt 1. оцінювати, визначати вартість; 2. підвйщувати (збільшувати) цінність; 3. надихати, підбадьбрювати avaluación / оцінка avaluador 1. adj оцінювальний, оцінний; 2. /77 оцінювач
avaluar vt 1. оцінювати, визначати ціну; 2. цінувати
avalúo /77 див. avaluación avallar k/обгорбджувати, обнбсити огорб- жею
avance m 1. просування впербд, наступ (військ.)', 2. авбнс, завдбток; 3. див. avanzó; 4. діал. авбнсе (гра в м’яЯ)\ 5. Л. Ам. грабіж, розбій; 6. Л. Ам. здббич; 7. кіно рекламний рблик avante advicT. див. adelante avantrén m передбк (знаряддя, плуга) avanza íahb. avanzo avanzada f військ, авангард, передовйй загін, передовйй пост; - de vigilancia сторожова застава
avanzadilla /1. причал на пблях; 2. військ. польовйй караул; 3. військ, аванпбст avanzado ¿¿#1. див. adelantado 3; 2. передовйй, прогресйвний; 3. зрілий; похй- лий (про віті); ~ de (en) edad літній; 4. військ, передовйй (про загін, позиці!) avanzar 1. vt рухати впербд, просувбти, висувбти; 2. діал. крбсти; 3. діал. здобу- вбти в бою; 4. vi прохбдити (просувбтися) впербд; 5. (-«в) військ, наступбти; 6. ('•se) наближатися до кінцй (про чаб)\ 3. просу- вбтися; рухатися впербд, робити успіхи; ~ de grado отрймувати черговб звання avanzo тек. 1. балбнс; 2. коштбрис avaricia /1. жбдібність, зажбрливість; 2. скупість, CKHápicrb
avaricioso, avariento 1. ¿¿#ж0дібний, за- жбрливий; 2. скупий, скнбрий; 3. /77CKHápa avaro adj, т див. avaricioso avasallador 1. adj що поневблює; 2. т поневблювач
avasallamiento т поневблення, закабб- лення
avasallar vt поневблювати, закабаляти; -se підкорятися
ave /1. птах; - brava (silvestre) дйкий птах; ~ casera (doméstica) свійський птах; - del Paraíso рбйський птах; - de paso (pasajera, peregrina, migratoria) перелітний птах; - lira лірохвіст; - toro орніт. водянйй бик, велйкий бугбй; 2. рі птахй, клас птахів; ~ de alabarda дурень, вісліЬк; - de mal agüero вісник нещастя; - de presa (de rapica, rapaz, rapiega) хижий птах; хиж0к;~ fría орніт. чайка; ганчірка (про людинУ\ - nocturna нічнйй птах; Л. Ам. опівнічник; повія; - zonza (~ tonta) орніт. вівсЯнка (пта*); дурень, тюхтій avecasina діал. орніт. бекбс, кулйк avecica, avecilla fdim. de ave; avecilla de las nieves орніт. плйска, трясогузка, трясихвістка
avecinar vt 1. наближбти; 2. див. avecindar; -se 1. наближатися; 2. див. avecindarse
avecindar vt внбсити до спйску мбшкан- ців; -se поселЯтися avefría fорніт. чбйка avej ave ave
anearse діал. див. avejentarse
entar k/старйти; -se старіти
igar 1. vt викликати пухирі; 2. w'(-se)
вкриватися пухирЯми
81
avelina
avelina f6or. лісовий горіх (різновид) avellana 71. лісовий ropfx; 2. діал. ракбта І (феєрверка)
avellanador т те.х. збнкер, зенківка; конічна фpeзá
avellanal /77 чагарники ліщини, горішник avellanar mдив. avellanal avellanar vtrex. 3eHKyeáTn; ~se 1. мбрщи- тися, змбрщуватися; 2. сбхнути, худнути avellaneda f, avellanedo тдив. avellanal avellanera 71. див. avellano; 2. продавчй- ня лісовйх горіхів
avellanero m продавбць лісовйх горіхів avellano m горіховий кущ, ліщйна avemaria 7 1. Аве Марія (католицька молитва); 2. бнгелус (вечірня католицька молитва); 3. намистйна чбток; аі - іос. adv. прйсмерком; надвбчір; en una ~ іос. adv. в одну мить, вмить; saber como el ~ зн0ти як молйтву, зн0ти напбм’ять, знбти як Отченбш; |Ave Maríal interj(вживається для вираження здивування, переляку, невдоволення) Ббже!, пресвятб діва! avena 71. бот. oeéc (рослинаізерно)\ ~ loca (morisca) кукіль (бур’яйу, 2. дудка, сопілка
avenado з<#неврівновбжений, навіжбний avenal /77 вівсЯне пбле avenamiento /77дpeнáж, відвбдення водй avenar у/відвбдити вбду, дренувбти avenate1 m вівсйний напій avenate2 m діал. нбпад безумства avenenar ^отруювати avenencia 7 1. угбда, дбговір, домбвле- ність; hombre de buena ~ згідлива (поступлива) людйна; 2. одностбйність; вза0мна згбда; en buena ~ у згбді, одно- стбйно; más vale buena ~ que mala sentencia повний мир кpáщий дбброї свірки
avenera 7вівсЯне пбле aveníceo ac#вівсЯний avenida 71. пбвінь, розлйв річки; 2. дорбга (що веде в село, в місто)\ 3. албя; 4. авеню, проспбкт; 5. військ, підступи; 6. на- плйв, скупчення; 7. діал. див. avenencia;
8. діал. звістка, новинб avenido adj. bien (mal) ~ задовблений (незадовблений)
avenidor 1. adj\¡\o примиряє, втихомйрює; 2. арбітрбжний; 3. m примирйтель; 4. арбітр
avenimiento m 1. залбгоджування, врегу- лювбння; 2. примйрення; 3. іст. рив. advenimiento; 4. іст. вйпадок, подія; 5. іст. див. avenida 1
avenir* 1. vt залбгоджувати, врегульбву- вати; узгбджувати; 2. примирЯти; 3. viвід- бувбтися, ставбтися, траплятися; 4. іст. стікбтися, збирбтися; 5. іст. вихбдити з берегів (про рІЧК}/)\ ~se 1. ДОМОВЛЯТИСЯ, погбджуватися; 2. (соп) yживáтиcя, лад- нбти; 3. (а) примирятися, погбджуватися, пристосовуватися; 4. (соп) гармонувбти, відповідбти; allá se las avenga(n), allá se lo avenga(n) моя xáTa скраю avenoso adj 1. що містить овбс; 2. вівсяний; схбжий на овбс aventado adj 1. див. atolondrado; 2. з ве- лйкими ніздрями; 3. діал. загйблий (в бою); А. діал. що вйдихався, позббвлений смаку
aventador m 1. віяльник; 2. вітрогінник; вентилятор; 3. вйла (для провіювання) aventadora 7ручнб віялка; зерноочиснйк aventaja 7 іст. 1.перевбга;2. перевбга, привілбй; 3. вйгода
aventajados# 1. обдарбваний, здібний; 2. привілейбваний, що мбє перевбгу; вигідний; відповідний
aventajar vt 1. (~se) обганЯти; обхбдити; 2. перевбршувати; бути вйще; 3. нада-
вбти nepeeáry; 4. виділЯти, давбти nepeeáry; ~se просувбтися (по службі) aventar* 1. ^провітрювати; вентилювбти; 2. обмбхувати; 3. провіювати, очисти (зерно)', 4.здувбти, віднбсити (про вітер)',
5. марнувбти, трйнькати; 6. виганЯти, проганЯти; 7. Л. Ам. просушувати цукор (на вітрі на сонці)', 8. vi іст. сопіти; 9. діал. провіювати кбву; 10. Л. Ам. кйдати, закй- дувати; ~se 1. напбвнюватися вітром; 2. тікбти, утікбти; 3. діал. почбти псувбтися (тухнути); завітріти (про м’ясо)', 4. мор. тріскатися, лбпатися (про обшивку aventario m ніздря (тварини) aventón m діал. сйльний пбштовх aventura 7 1. пригбда; авантюра; espíritu de ~s авантюрйзм; novela de ~s пригбд- ницький ромбн; embarcarse (ponerse, lanzarse, meterse) en ~s пускбтися в авантюри, ризикувати; 2. вйпадок, випад- кбвість; por ~ випадкбво; 3. рйзик; небез- пбка; 4. діал. четвбртий за рік ypoжáй кукурудзи; caballero de ~s мандрівнйй лйцар; ujyKá4 пригбд; авантюрйст aventuradamente adv 1. навманнЯ; на щбстя; 2. небезпбчно, ризикбвано aventurado adj 1. ризикбваний, небезпбч- ний; авантюрний; 2. іст. щаслйвий aventurar vt 1. піддавбти ризику (небез- пбці); ризикувбти; стбвити на кбрту; 2. ви- слбвлювати смілйве припущення, ~se ризикувбти, наражбтися на небезпбку aventurero 1. adju\о ииукбє пригбд; 2. пбв- ний випадкбвостей; ризикбваний; 3. Л. Ам. посіяний (доспілий) невч0сно (про кукурудз)?)', 4. /77 шукбч пригбд; 5. авантюрйст, аферйст averdugado а<#прищбвий avergonzado adj іст. сором’язлйвий avergonzar* vtA. сорбмити, ганьбйти; 2. бентбжити; -se 1. сорбмитися;л~8в рог sus acciones червоніти за свої вчйнки; 2. бентбжитися, сорбмитися averia1 71. пташнйк; 2. див. averío avería2 71. псувбння товбрів (при перевезенні)', 2. авбрія; пошкбдження, полбмка; sufrir ~ зазнати asápiY; 3. збйток, шкбда;
4. діал. нещбсний вйпадок averiar и/псувбти, робйти непридбтним; ~se 1. псуватися (про товари); 2. зазна- вбти авбрії; ламбтися, вихбдити з ладу averiguación 71. з’ясувбння, перевірка;
2. розслідування, дізнбння averiguador adj що з'ясовує, розслідує; що допитується
averiguamiento тдив. averiguación averiguar 1. vt з’ясбвувати, перевіряти, розслідувати: 2. Л. Ам. пліткувбти, лихо- слбвйтй; 3. діал. наполягбти на свобму;
4. vi Л. Ам. сварйтися, сперечбтися; ~se (соп) погбджуватися
averigüetas adjЛ. Ам. настйрливий, цікб- вий
averio /77 свійський птах averno1 /77 міф. пбкло averno2 adj пекбльний averrugado adj бородбвчастий; вкрйтий борбдавками
averrugarse вкривбтися борбдавками aversión 7огйда, відрбза, непрйязнь; cobrar (coger, tomar) ~ a uno, una cosa відчути відрбзу
avestruz /771. зоол. стрбус; - de América америкбнський стрбус, нбнду; 2. ббвдур, лббур, віслюк avetado adj з прожйлками avetarda ?див. avutarda avetoro /77 орніт. велйкий бугбй avezar vt привчбти; ~se звикбти, привчб- тися
aviación1 7авібція; - civil цивільна авібція; ~ marítima (naval) морськб авібція; ~ de
caza винйщувальна авібція; ~ de bombardeo бомбардувбльна авібція; de ~ авіаційний; unidad de ~ авіачастйна; campo de ~ льбтне пбле aviación2 fflian. гулЯнка aviador1 1. adj авіаційний; льбтний; 2. m льбтчик, пілбт; 3. гомосексуаліст aviador21. adj що підготбвлює; що забез- пбчує; 2. /77 кредитбр; 3. Л. Ам. лихвбр aviadora (діал. повія aviar1 vtA. збирбти в дорбгу; споряджбти; 2. упорядкбвувати; - una habitación при- брбти кімнбту; 3. одягбти, вбирбти; латб- ти, штбпати; 5. прискбрювати; квбпити, підганЯти; 6. (de) забезпбчувати (чим-н.); 7. Л. Ам. кредитувбти; позичбти; ~se 1. го- тувбтися до від’їзду; 2. забезпбчувати се- бб всім необхідним; 3. іст. відправлятися, прямувбти; aviárselas виплутуватися; estar (ir) aviado влйпнути (в неприємну історію)', прорахувбтися, дбти мбху aviar2 adj див. aviario 1 aviario 1. adj пташйний, властйвий птб- хам; 2. див. aviatorio; 3. m вольбр, во- льбра (для птахів)
aviatorio adj авіаційний; industria ~а авіаційна промислбвість avícola adj 1. птахівнйцький, птахівнйчий; granja ~ птахофбрма; 2. пташйний avicular adj 1. що харчується птахбми; 2. пташйний (про корм) avicultor /77 птахівнйк avicultura 7птахівнйцтво avidez 7заж6рливість, жбдібність ávido adj А. зажбрливий, жбдібний; 2. спрб- глий, жадбючий; - de saber допйтливий aviejar tf(~se) див. avejentar(se) avienta 7провіювання (зерна) aviento /77 вйла
avieso adj 1. звйвистий, крйвий; обхіднйй; 2. погбний, зіпсбваний, порбчний avigorar vt 1. зміцнювати, додавбти сйли; 2. підбадьбрювати, надихбти avilantarse нахабніти, ставбти нахббним avilantez, avilanteza 7нахббство, нахбб- ність
avilar vt принйжувати avillanado adj А. нйций, підлий; 2. грубий (про мовУ)
avillanarse vt опускбтися, грубіти avinado adj А. просякнутий; 2. вйнний; 3 .діал. п’Яний
avinagrado adj похмурий, понурий avinagrar vt перетворювати на бцет, робйти кйслим (вино); ~se 1. перетвбрюва- тися на бцет, прокисбти (про вино)', 2. хмуритися, насуплюватися avío /771. приготувбння, збирбння; 2. запбс продуктів (пастухів і пеонів)', 3. р/прилбд- дя, причандбли; продукти, матерібли; 4. Л. Ам. пбзика, кредйт (землеробам, скотаряій)\ 5. діал. збруя і сідлб; ¡ al ~! до роббти!, доспрбви! aviolínea (див. aerolínea avión1 /77 А. орніт. стриж (різновид)', 2. Л. Ам. тюхтій
avión2 /77 літбк; - bimotor (biplaza) двомо- тбрний (двомісний) літбк; ~ cocete ракбт- ний літбк, ракетоплбн; - de bombardeo бомбардувбльник; - de caza винйщувач; - de pasajeros пасажйрський літбк; ~ de reacción (de propulsión, á chorro, de retropropulsión) реактйвний літбк; ~ nodriza літбк-заправник avioneta (тех. авібтка avirrostro adj з пташйним облйччям avisado 1. ас#обербжний, передббчливий; далекоглядний; mal ~ що діє (чйнить) нерозумно (необдумано); 2. m сл. суддЯ avisador 1. adj що сповіщбє, повідомляє; 2. іст. виривбльний; 3. Л. Ам. що рекламує; 4. /77 розсйльний, посйльний; 5. попе-
82
azimut
рЯджувальний сигнЯл; сигнЯльний пристрій; ~ de la borrasca мор. штормовий сигнЯл; - de incendio прилад пожЯжної сигналізЯції; 6. Л. Ам. aréHT з реклЯми avisar 1. ^повідомляти; сповіщЯти; довб- дити до відома; 2. попереджЯти, засте- рігЯти; рЯдити; 3. викликЯти (лікаря)', ~ un taxi замбвити таксі; 4. Л. Ам. підтвЯрджу- вати (отримання листа)', 5. сл. помічЯти, звертЯти увЯгу; 6. vi Л. Ам. займбтися реклЯмою; ~se іст. освічуватися avisero тдіал. агЯнт з реклЯми aviso т 1. повідбмлення, сповіщення;
2. поперЯдження, нагЯдування; порбда; sin previo - без поперЯдження, рЯптом;
3. оберЯжність, оббчливість; estar (andar) sobré (el) - бути пильним; бути на- сторбжі, пильнувЯти; 4. Л. Ам. оголбииен- ня (в газел)-, 5. військ, сповіщення; 6. фін. авізо; carta de - повідбмний лист; 7. мор. авізо, вбстове (посильне) суднб; 8. сл. сутенЯр
¡avisónl interJyBára\, оберЯжно! avispa feHT. ocá
avispado adj 1. жвбвий, мотбрний, спритний, кмітливий, тямущий; 2. діал. перелй- каний,, наляканий; 3. сл. підозріливий, недовірливий
avispar иМ. поганйти (тварин)\ 2. підба- дьбрювати; підштбвхувати; 3. сл. вистЯ- жувати, шпигувЯти; 4. діал. (vr) лякЯти- (ся); 5. діал. заважЯти, набридЯти; -se 1. пожвбвлюватися, надихЯтися; 2. турбу- вЯтися, непокбїтися; 3. сл. лякЯтися avispedar vtcn. 1. вдивлятися; 2. підгля- Д0 ти
avispero /77 1. стільники (осині)', 2. осине гніздб; 3. осйний рій; 4. заплутана cnpáea;
5. плутанйна, бЯзлад; 6. фурункул; 7. Л. Ам. кублб
avispón /771. аит. de avispa; 2. ент. шЯр- шень, 3. сл. злбдій (що вишукує здобич) avisporear \гідіал. турбувЯти, непокбїти, лякати
avistar і//бЯчити (noMinéTn) здЯлека; -sé зустрітися, бЯчитися avitaminosis їмед. авітамінбз avitelado adj вйроблений під пергЯмент (про шкіру
avituallamiento m забезпЯчення провіЯн- том
avituallar и/забезпЯчувати провіЯнтом avivador 1. adj що оживлЯє; 2. /77калівка, фасбнний рубЯнок
avivar 1. vt оживлЯти, пожвЯвлювати, збуджувати; підбадьбрювати; надихЯти;
2. розпЯлювати, роздмухувЯти (вогонь)', ~ los fuegos мор. розвбдити пари; 3. підсй- лювати; - la discordia роздувЯти свЯрку; ~ la pasión розпЯлювати прйстрасть; - Іа herida (el dolor) роз’ятрйти рЯну (біль);
4. пожвЯвлювати, освіжЯти (фарби)', 5. квЯпити, підганЯти; 6. мед. оброблЯти (країрани); 7. полірувЯти, шліфувЯти; 8. и/(~se) оживЯти; пожвЯвлюватися
avizor 1. adi пйльний; estar ojo - бути напоготбві (насторбжі); 2. m спостерігЯч;
3. рі сл. бчі, бЯньки
avizorador adj що вистЯжує, підстерігЯє avizorar vt стЯжити, вистЯжувати avocación f% avocamiento m юр. затрЯ- бування спрЯви до вйщої інстанції avocar vt юр. затрЯбувати до вйщої ін- стЯнції (справу
avocastro тдіал. виродок; страховище ayocatero т Л. Ам. цив. aguacate 1 avolcanado ^'вулканічний (про місцевість) avulsión їмед. вйдалення avuncular adjдЯдька, тітки avúnculo /77 дЯдько (по материнській лінії) avutarda f орніт. дрофЯ (яга*); ~ menor деркач
¡ax! interj (вживається для вираження болю) ох!, ой!
axial, axil adjосьовт, аксіЯльний axila /пахвбва запЯдина, пахвЯ axilar ас^'пахвбвий axioma т акслЬма
axiomático adj\. аксіоматйчний; 2. визначений, очевйдний axiómetro т мор. аксібметр axonometría f мат. аксономЯтрія axis /77 анат. другий шййний хребЯць ¡ay! 1. interj (вживається для вираження переляку, здивування, болю, суму ай!, ох!, ой!; ¡ay me! заст., ¡ay de mí! o, rópe мені!; 2. /77 скЯрга, стбгін; зітхЯння; estar en un ay стогнЯти (від болю) aya /і. нЯня; 2. ббнна, виховЯтелька ayacahuite m бот. соснЯ (мексиканська) ayahuacas/77 д/айауЯки (індіанців Перу ayancarse Л. Ам. наслідувати америкЯн- ців
ayate тЛ. Ам. текст. айЯте (тканина з агавй) ayer 1. adv вчбра; día de ~ вчорЯшній день; ~ (por la) noche вчбра ввЯчері; de ~ вчорЯшній; 2. недЯвно; de ~ acá; de - а hoy недЯвно, знедЯвна; 3. раніше, ко- лйсь; 4. /77 минуле
ayermar vt\. перетвбрювати на пустЯлю;
2. див. arrasar aymarás mpiдив. aimarás r ¡aymé! interj іст. o, rópe мені! ayo /77 виховЯтель, настЯвник ayote /771. діал. бот. гарбуз (різновид)', 2. діал. головЯ; довбешка, макітра; dar ~s діал. відмбвити нареченому ayuda 1. ñ. допомбга, підтрймка; - mutua взаємодопомбга; - de vecino сторбння допомбга; prestar (dar) ~ надЯти підтримку, допомогтй; con - de... з допомбгою, за допомбгою; - de costa rpouuoeá допомбга; нагорбдні; 2. допомбга; протЯкція; 3. водонбс, постачЯльник водй (пастухам)',
4. клізма; echar (tomar) una ~ постЯвити клізму; 5. підострбжування; 6. m помічник; 7. слугЯ; - de cámara камердйнер ayudado тдіал. чаклун ayudador 1. adj що допомагЯє; 2. т по- мічнйк; 3. другий пастух ayudanta /’помічнйця; - de la limpieza прибирЯльниця
ayudante т 1. помічнйк; асистЯнт; - de obras públicas виконрбб; 2. військ. ад’ютЯнт ayudantía /посЯда помічникЯ (асистЯнта) ayudar і/М. допомагЯти, надавЯти допо- мбгу; 2. сприЯти, протегувЯти; підтрйму- вати; - a bien morir надЯти релігійну втіху помирвючому
ayudarse 1. справлятися влЯсними силами, обхбдитися без сторбнньої допомбги;
2. (de) скористЯтися
ayunador 1. adj що пбстує, дотрймується пбсту; 2. /77 постувЯльник ayunar vi 1. голодувЯти, утрймуватися від їжі; 2. пбстувати, говіти; 3. утрймуватися (від чого-н), позбавляти себЯ (чот-н)\ ~ después de harto виснЯжувати себЯне- нажЯрливістю; ~le a uno поббюватися ayuno1 /771. утрймування від їжі, голоду- вЯння; 2. піст; говіння; observar el ~ дотрймуватися пбсту ayun«o1 adj 1. голбдний, що не їв; 2. що позбавляє себЯ (чого-н), що утримується (від задоволення)', 3. нетямущий, не- знЯючий; що не розуміє про, що йде мб- ва; en ~as; en ~ іос. adv. (вживається з дієсл. quedar, estar) натщесЯрце; в невіданні
ayunque m 1. ковЯдло; 2. працелюбна (старЯнна) людйна; 3. витривЯла (стійкЯ) людйна
ayuntamiento m 1. з’єднЯння, збирЯння рЯзом, воєдйно; 2. зббри, засідання,
асамблЯя; 3. аюнтамьЯнто, муніципЯльна рЯда; муніципалітЯт (будівлі)', 4.: (~ carnal) злягЯння
ayuntar vt 1. іст. збирЯти, з’Яднувати; 2. іст. додавЯти, збільшувати; ~se іст. 1. зби- рЯтися, з’Яднуватися; 2. злягЯтися ayustar vt мор. сполучЯти, зрбщувати, сточувати (трос, канат) ayuste /77 мор. зрбщування, стбчина azabache m 1. мін. агЯт; чбрний бурштйн;
2. орніт. москбвка (ягал); 3. річбтки; бре- лбки загЯта
azacán m 1. чорнорбб; 2. водонбс; estar (andar) hecho un ~ бути зЯйнятим по гбрло
azacanado adj 1. працелюбний; 2. зЯйня- тий по гбрло, завЯлений роббтою azacanarse трудйтися щосйли (до сьбмо- го пбту)
azada /'мотйка azadilla /'полільник
azadón m важкЯ мотйка; ~ dé peto (de pico) кйрка
azadonada fypáp мотикою; a la primera ~
ioc. adv. без зусиль, однйм мЯхом azadonar иґмотйжити azafata f 1. іст. камерйстка королЯви; 2. стюардЯса; 3 .діал. велйке блюдо; піднос azafate m 1. плбский кбшик; 2. діал. дерев’яний розфарббваний таз azafatero m кошикар azafrán m 1. бот. шафрЯн; - bastardo фарбувЯльний сафлбр; 2. мор. спйнка (штурвала)
azafranado adj 1. жбвто-орЯнжевий, шаф- рЯновий, шафрЯнний (про колір)', 2. Л. Ам. рудйй (про волосея) azafranal m плантація шафрЯну azafranar иМ. фарбувЯти шафрЯном; 2. додавЯти шафрЯн
azagadero, azagador m стЯжка для худб- би
azagaya /'корбткий спис; дрбтик aeahar m бог. квітка цитрбна (лимонного, апельсинового дерева), флердорЯнж azalea їбот. азЯлія
azambado adjЛ. Ам. схбжий на мулЯта azanahoriate m 1. зацукрбвана мбрква;
2. підлЯсливість, облесливість azanca fпідзЯмне джерелб azanoria Либрква
azar /771. непередбЯчений (сліпий) вйпа- док, випадкбвість; por ~ випадкбво; por puro - чйсто випадкбво; al ~ іос. adv. навмання, на щЯстя; juego de ~ азЯртна гра; 2. нещЯсний випадок; удЯр дблі; salir - провалитися, зірвЯтися (про справу;
3. карт, нещаслйва кЯрта; echar ~ не щас- тйти (угрі)', 4. бічнЯ л^за (більярда)', 5. пе- решкбда (при грів м’яч)
azarandar vt просіювати; проціджувати azarar vt\. бентЯжити; турбувЯти; 2. бен- тЯжити, збивЯти з пантелйку; ~se 1. тур- бувЯтися, непокбїтися; 2. губйтися, бентежитися; 3. не вдавЯтися, зриватися4. Л. Ам. червоніти, бентЯжитися, ніяковіти azarbe m відвідний канЯл (у зрошувальній системі)
azarcón1 m 1. мін. свинцЯвий сурик; 2. жив. яскрЯво-орЯнжевий кблір azarcón2 /77 бурдюк (для рослинної олії) azarearse діал. 1. див. azararse; 2. сЯрди- тися, дратувЯтися
azaros«o adj 1. ризикбваний, небезпЯч- ний; una vida ~а життй, спбвнене пригод;
2. відчайдушний, хвЯцький azcona їдив. azagaya azerbaidzhanho, -а 1 .adj азербайджЯн- ський; 2. /77, /’азербайджЯнець, -ка azi /77 заквЯска {цля приготування сиру ázimo ^'прісний (прохліб) azimut m див. acimut
83
azimutal
і %
azimutal adj див. acimutal azoado adju\o містить азбт (про воду)
І azocalar vt діал. підвбдити фундбмент azocar vt\. мор. затягувати (вузлй); 2. діал. відтискбти ázoe /77 хім. азбт azófar /77 латунь
azogado adj 1. ртутний, що містить ртуть;
2. жвбвий, рухливий
azogamiento /771. амальгамувбння; 2. надмірна метушливість
azogar1 vt покривбти ртуттю, амальгаму- BáTn; ~se 1. отруюватися ртутними парб- ми; 2. хвилювбтися, надмірно метушитися azogar vtxiM. гасити вапнб azogue1 т хім. ртуть; ser un - бути рухлйвим як ртуть
azogue2 т рйнкова (торгбва) плбща (в селагі
azoico1 adj геол. азойський azoico2 а^азбтний, азбтистий azolvar vt засмічувати (груби); ~se засмічуватися (про трубй) azolvo /77закупорка, засмічення (труб azor /77 1. орніт. Яструб; 2. сл. злодій, крадій
azorar иМ. (vr) турбувбти(ся), непокбїти- (ся); 2. бентбжити, збивбти з пантелйку; ~se бути збйтим з пантелйку azoraro m сл. напбрник злбдія azorrar vt перенавантбжувати (судно); ~se нахилЯтися, заривбтися (про судно) azorrarse обважніти, сп’яніти azorrillar vt Л. Ам. підпорядкбвувати своїй вблі; сйлою примушувати; -se Л. Ам. 1. боятися; 2. ховбтися, перехбвуватися; 3. зсідб- тися (іпро молока?)
azotacalles com. гультЯй, фланбр azotado 1. adj строкбтий; різноббрвний (про кольори); 2. діап. тигрбвий, смугбс- тий; 3. /77 злочйнець, якбго піддали тілбс- ному покарбнню
azotaina f, azotamiento m шмагбння, покарбння батогбм azotaperros m церкбвний стброж azot*ar vt 1. сікти (різками), шмагбти (батогом), бйти, лЯскати (рукою); 2. бйти (хвостом, криламй); 3. сіктй, бйти (про дощ, хвилю); грюкати; - la puerta грюкнути дверйма; 4. обрушуватися, на- вблюватися; una sequía -o la comarca збсуха врбзила райбн; 5. діал, молотйти (рис); ~se діал. кйнутися у вбду, ббв- кнутися; - el aíre носити вбду рбшетом; - las calles тинЯтися вулицями azotazo m 1. сйльний удбр батогбм; 2. лЯ- панець; ляпас
azote /771. батіг; різка; 2. див. azotazo; ~ de cabos мор. лйнва; 3. бідб, покарбння; напбсть; 4. винувбтець бідй (нещбстя);
5. рі публічне покарбння батогбм; ~s у galeras одноманітна їжа; besar el ~ змиритися, покірно знбсити покарбння; no salir de - у galeras животіти, коптйти нббо
azotea/1. плаский дах; 2. діал. з пласкйм дбхом
azotera /батіг azotina fдив. azotaina azozobrar iz/турбувбти, непокбїти azteca 1. я^'ацтбкський; 2. /77ацтбк; 3. ац- тбкська мбва; 3. ацтбка (мексиканська золота монета вартістю двадцять песо) azúcar amb. (m) цукор; сахарйд; сахарбза; - glaseado глазур; ~ de caña тростйнний цукор; ~ de remolacha бурякбвий цукор; ~ (de) lustre цукрбва пудра; - refino (refina) рафінбваний цукор; ~ de quebrados кблотий цукор; ~ (de) cortadillo (cuadradillo) пйляний цукор; ~ en pedazos груд- ковйй цукор; - en pólvora (molido) цукрб- вий пісбк, цукор-пісбк, цукрбва пудра; - morena (moreno), negra (negro) цукор- сирбць; - de leche хім. лактбза, молбч- ний цукор; - de uva (fruta) глюкбза, вино- грбдний цукор
azucarado adj 1. солбдкий; цукрйстий;
2. солодкуватий, медоточйвий azucarar vt 1. цукрувбти, підсолбджувати цукром; 2. пом’якшувати; підсолбджувати; -se Л. Ам. зацукрувбтися (про варення)
azucarera f 1. цукорниця; 2. цукрбвий завбд
azucarería fЛ. Ам. 1. рбздрібна торгівля цукром; 2. цукрбвий завбд azucarero, 1. цукрбвий; 2. /лфахівбць з цукроваріння; 2. орніт. асукарбро (лтай);
3. див. azucarera 1; 4. діал. цукрозавбд azucarillo m кул. сніжкй
azucena f бот. лілія; - del bosque Л. Ам. парагвбйський жасмйн azud /771. водянб кблесо (для подачі води на полй); 2. дбмба, запруда azuda f 1. див. azud; 2. діал. нбрія, водокбчка
azuela fTex. теслб (теслярський інструмент) azufrado adj хім. 1. сірчбний; сірчйстий;
2. кбльору сірки
azufrador 1. adj що обпрйскує сіркою; 2. m сіркоопйлювач, пульверизбтор (для обприскування сіркою)
azufrar vt 1. обпрйскувати (обкурювати) сіркою; 2. просбчувати сіркою
azufre /77хім. сірка; - vivo саморбдна сірка; - vegetal порошбк лікопбдію azufrera /сірчбна копбльня azufroso adj хім. що містить сірку, сірчбний
azul 1. adjсйній; блакйтний, лазурбвий; ~ celeste Ясно-блакйтний, неббсного кбльору; ~ de mar (marino) кбльору морськбї хвйлі; - turquí тбмно-сйній; 2. m сйній кблір; сйнява; блакйтний кблір, блакить;- de Berlín берлінська блакйть; - de cobalto сйній кббальт; - de ultramar (ultramarino) лЯпіс-лазУр, лазурбвий кбмінь, ульт- рамарйн; - marino ультрамарйн, сйнька; - del cielo неббсна блакйть, небесб; el que quiera - celeste, que le cueste ліЬбиш катбтися — любй і сбночки возйти azulado adj А. сйній; блакйтний; 2. блакит- нувбтий, голубувбтий; синювбтий azulaque /77Смолб; вар, дьбготь azular vt\. підсйнювати, синйти; 2. фарбу- вбти в сйній кблір
azulear vi 1. блакитніти, голубіти; синіти;
2. відливбти блакйтним (сйнім) azulejar і/ґоздбблювати кахлем (кбхлями, мозбїкою)
azulejo11. adj dim. de azut; 2. Л. Ам. див. azulado 2; 3. m орніт. сиворбкша, рбкша, сивоворбнка; 4. бот. волбшка; 5. діал. іскра
azulejo2/77 кбхель
azulenco adj див. azulado
azulete /77блакитнувбтий відтінок
azulillo тдіал. сйнька
azulina /сйня анілінова фбрба
azumagarse діал. 1. іржбвіти; 2. гнистй
azumar фарбувбти рослйнною фбрбою (волосся)
azumbar /77бальзбм, запашнб смолб azumbrado зс/п’Яний; напідпитку azumbre /77асумбре (міра рідини = 2,6 л) azur тмін. лазурбвий камінь, лЯпіс-лазур azurita ímíh. блакйтний малахіт, азурйт azurronarse висихбти до достигбння (про пшеницю)
azuzador 1. adj що нацькбвує, підбурює;
2. /77 підбурювач
azuzamiento т нацькбвування; підбурювання
azuzar vti. нацькбвувати (собаїі); 2. підбурювати, нацькбвувати azuzón /77 підбурювач; інтригбн
84
bachicha
В
В, b f 2-а літера іспанського алфавіту, бе baba fA. сяйна; піна (білярога)] 2. слиз; Іа ~ del caracol слиз равлика; 3. клейкйй сік (рослий)] у caérsele a uno Іа~ розпустити слини, розчалитися; постаріти, вижити з рбзуму; роззявити рбта(од здивування); echar - бризкати слиною (розмовляючи); скаженіти, pBáTH і MeTáTH babada /стегнб, cTemoBá кістка (тварин) babadero, babador m дитячий нагрудник, слинявчик
babanca com. діал. дурень, TynáK; flypéna babaza п.див. baba2,3; 2. див. babosa 1 babazas m неотбсаний мужик; селюк babear vi 1. nycKáTH слину; 2. увивбтися, волочитися
babel amb ббзлад; (вавилбнське) стовпотворіння
babélico adj А. вавилбнський; confusión ~a вавілбнське стовпотворіння; 2. заплутаний, переплутаний babeo /77 залицяння babero m див. babadero Babia: estar en ~ витбти y XMápax babichas fpiíi. Ам. зблишки, відходи babieca com. ббвдур, npocráK; йблоп babilónico, babilonio adj A. вавилбнський;
2. шумний; метушлйвии; 3. пишний, пре- крбсний
babitonto ^'безнадійно дурний, тупий bable /77 6á6ne, астурійський діалбкт babón adj А. див. baboso 1; 2. влюбливий; 3.закбханий
babor /77 мор. бакббрт, лівий борт; ¡a (de, por) -1 ліво рулЯ!; ja - todo! ліво на борт! babosa fA. ент. слизняк, слимбк; 2. діал. бот. цибуля-сіянка; 3. діал. змія (різновид)] А. бот. виногрбд (сорт) babosada fА. діал. пбгань, лайнб; 2. діал. дурість, дурнб витівка; 3. діал. нерішучість, боязкість
babosear A. слинити; 2. полігр. погано віддрукувбти, 3Má3aTH (відбитої)] 3. Л. Ам. зволікбти (зі справою, з питанням)] 4. Л. Ам. висміювати, піднімбти на сміх; 5. діал. обдурювати, ошукувати; 6. vi див. babear 2; 7. діал. тинятися вулицями baboso 1. adj слинявий; 2. галбнтний, увбжний; 3. зелбний, жовторбтий, сонливий, шмаркбтий (про парубійка)] 4. Л. Ам. дурний, тупий; 5. діал. боязкий, малоду-
хий; 6. діал. зухвблий, безсорбмний; 7. m дамський догідник; 8. шмаркбч; 9. іхт. морськйй бичбк (риба) babucha fA. кбпці, домашня туфля; 2. діал. дитйчий ліфчик; 3. рідіал. штанй до колін (дитячі)] a ~(s) іос. adv.fi. Ам. на плбчах babuino /77 1. бабуїн (собакоголова мавпа)] 2. мбвпа; 3. боязкий дурень babujal m діал. А. злий дух; 2. чаклун, чародій
babunuco /77 діал. підремінна проклбдка (при перенесенні вантажів) baca1 f А. брезбнтовий, шкірянйй верх (екіпажа)] 2. критий багбжник baca2 fA. бот. плід náepa, кістянка; 2. лбн- ка (ланцюга)
baca3: dar ~ діал. дбти збдній хід bacal тЛ. Ам. бот. стеблб (кукурудзяного качана)
bacalada /в'Ялена тріскб bacaladero adjтріскбвий bacalao m А. іхт. Tpicxá; aceite (de hígado) de - тріскбвий рйб’ячий жир; 2. скелбт, шкура та кістей; esta hecho un ~, es un r худий як вобла; 3. діал. невдЯчна людйна; свинЯ; cortar el - бути головнйм, заправляти, верховбдити bacalar m діал. бот. вйнна ягода, фіга (ранній сорт)
bacalario m див. bachiller bacallao m див. bacalao bacallar m іст. простий (грубий) мужйк, селюк
bacán /77 А. діал. сл. чепурун, піжбн; 2.Л. Ам. сл. кохбнець; 3. діал. голубці зі сви- нйною
bacana fA. Л. Ам. кохбнка; 2. діал. гучнб базікання; шум, ráMip bacanal 1. adj вакхічний; 2. m рі вакха- нблія; 3. /галаслйва бргія, гульнЯ bacante fA. вакхбнка; 2. розпусна жінка, соромітниця
bacará /’бакарб (карткова гра) bacelar m А. виногр0дна альтбнка; 2. молодий виногрбдник baceta fKapr. прйкуп
bacía fA. мйска, таз (з широкими вінцями)]
2. (~ de barbero) таз для гоління; 3. іст. басбйн, водбймище; 4. діал. помйї bacífero а#Ягідний báciga /’ббзик (карткова гра)
bacila f6or. морськйй кріп bacilar adj А. бацилярний; 2. паличкоподібний (про кристали) bacilífero adj бацилЯрний, що є бацило- носібм
baciliforme aq/бацилоподібний bacilo /77 бацйла, пбличка; - de cólera холбрний вібрібн; - de Koch пбличка Кбха, туберкульбзна пЯличка bacillar m див. bacelar bacín /771. нічнйй гбрщик; 2. кухоль (для збору пожертвувань)] 3. лайнб, пбгань (про людину)] А. іст. див. bacía 2 bacina f іст. А. див. bacía 2; 2. діал. див. bacín 2
bacinada fA. нечистбти; 2. хбмство, свинство
bacinero /77 1. збирбч пожбртвувань (на релігійні потреби)] 2. див. bacín 2 bacineta ґдив. bacín 2 bacinete /771. шолбм; 2. анат. таз bacinica, bacinilla fA. таз; 2.див. bacín 2;
3. фото, хім. вбнночка, кювбтка; 4. Л. Ам. плювбльниця bacteria /’бактбрія
bacterial, bacteriano adj див. bactérico bactericida а#бактерицйдний bactérico adj бактерібльний, бактерійний, culturas ~as бактерійні культури bacterio /77бактбрія bacteriófago /77бактеріофбг bacteriología ^бактеріолбгія bacteriológico adj бактеріологічний; guerra -а бактеріологічна війн0 bacteriólogo /77бактеріолбгія bacterioterapia /"бактеріотерапія báculo /771. пблиця, ціпбк, тростина; 2. патериця, пбсох; - pastoral єпйскопський пбсох; 3. опбра, підтрймка, втіха bachajé m діал. м’яснйк bachata fflian. галаслйва гулянка bachatear vi діал. жартувбти, веселйтися bachatero m діал. жартівнт, веселун bache1 /771. виббїна; 2. повітряна яма bache2 /77 парйльня для овбць (перед стрижкою)
bachear rf вирівнювати виббїн bachero1 /77 див. bachatero bachero2 тдіал. брехун, обмбнщик bachicha 1. com. Л. Ам. бачйча (презирливе прізвисько італійців)] 2. m Л. Ам.
4 Іспансько-український словник
85
bachiche
бачйча (презирлива назва італійської мови); 3. Л. Ам. недбпалок; 4. f рі Л. Ам. недбїдки
{bachiche /1 .діал. див. bachicha 1; 2. (рі) з0лишки
І bachiller /771. (~ en artes) бакал0вр; 2. базіка; базікало
bachillera f 1. жíнкa-бaкaлáвp; 2. синя панчбха
bachillerada їдив. bachillería 2 bachillerar vt присуджувати ступінь бака- лáвpa; ~se отримувати ступінь бакал0в- ра
bachillerato m 1. ступінь 6aKanáBpa; 2. серпня освіта
bachillerear 1. гідив. bachillerar; 2. vi базікати без yráBy; терев0нити bachillería f 1. балакучість, балаклйвість;
2. дурнйця, нісенітниця bachillero m базіка, базікало bachos m рі пліткй, пересуди, розмбви, балачки
bachüre adj діал. кривонбгий, клишонбгий bada їзоол. носоріг
badajada / badajazo m 1. yqáp дзвбна; 2. дурнйця, безглуздість; soltar una badajada cKa3áTH дурість
badajear vi молбти дурниці, верзтй нісенітниці
badajo m 1. язйк дзвбна; 2. базіка, базікало badajocense, badajoceña, -а 1. adj бада- хбський, що стосується р. Бадахбсу; 2. т, /житель, -ка Бадахбсу badal т іст. див. bozal badal2 тдіал. вйрізка (сортм’яса) badán mтулуб (тварини) badana f 1. низькосбртна овчйна; 2. (рі) лбдар, нербба; zurrar (cascar) a uno la ~ дуб0сити, лупцювбти; 3. лбяти, ганьбйти badea /1. погбний кавун; несмачнб (водя- нйста) дйня; 2. діал. несмачнйй (жовтий) огірбк; 3. слаббк; 4. дрібнйця, нісенітниця badén я? 1. промбїна; 2. протбка, канбвка (для стоку води)] 3. жблоб, ВОДОВІДВІДНО канОва
badeón /77 бот. дйня badián /77 бот. бадьян (дерево) badiana їбот. бадьян (плід), зірчОстий аніс badil /77 1. лопатка, совок (для вугілля, сміття); 2. коцюбб, кочергО badila /1. див. badil; 2. багбр для зббру молюсків; dar a uno con la - en los nudillos спинйти, охолодйти 3ánan; д0ти щйгля badilejo /77 штукатурна лопОтка, кбльма badina їдіал. калюжа (надорозі) badonúa /нісенітниця, безглуздість badulacada їдіал. 1. навіжбнство, безрозсудність; 2. див. bellaquería badulaque m 1. йблоп, ббвдур, дурень;
2. іст. рум’яна, притирбння; 3. негідник;
4. діал. обмОнщик, брехун badulaquear vi Л. Ам. повбдитися підло, нйцо; падлючити
badulaquería їдіал. див. bellaquería bafea /відхбди, нечистбти baga1 їбот. корббочка льбну ^ baga2 їдіал. мотузка для закріплення вантажу (на коні)
baga тдіал. бот. 6ará, прббкове дбрево bagacillo m подрібнений жом цукрбвої тростйни
bagaje m 1. військ, оббз; 2. підвбди, трОн- спорт (тимчасово реквізований для потреб армії)] 3. багОж, поклбжа; 4. (~ intelectual) інтелектуальний багОж bagajería /багбж; поклОжа bagajero /77І. оббзний; 2. служббвець ба- гáжнoгo відділення (в аеропорту, готелі) bagamán 1. adj діал. бродячий, мандрівний; 2. /77бродйга, волоцюга bagar и/утвбрювати корббочки (прольоні) bagasa /повія
bagatela /1. дрібнйця; 2. дрібнйчка; 2. діал. настільний більярд
bagazo m 1. вижимки, жом; 2. діал. багаса (відходи цукрової тростинні)] 3. Ц. Ам., Ант.
o-ви нікчемна людина, нікчема; аі - росо caso Ц. Ам., Ант. o-ви невеликий птах bagre /771. сом (риба)] 2. потвора; 3. К.-Р. проститутка; 4. Бол., Чіл. зануда; 5. М. придурок; 6. Гонд., Сальв, хитрун, пройда bagro тдив. bagre 1
bagual 1. adjАрг., Бол., Ур. дикий, який не піддається прирученню (про тваринУ)] 2. дикий; 3. /77. Арг., Бол., Уругвай дикун;
4. Ам. необ’їжджений жеребець; 5. Чіл. дурень; ganar los ~es діал. рятуватися втечею
baguala fApr. багуала (пісня гаучо) bagualada /1. Р. Пл. табун необ’їищжених (диких) коней; 2. див. bar-baridad З baguio /77ураган (на Філіпінських островак) ¡bahl inferí 1. (для вираження недовіри, презирства, байдужості) ба!, та ну!, подумаєш!; 2. (для вираження примирення, згоди) та!, ну, що поробиш! bahfa / бухта, затока, губа bahorrina /1. рідкий бруд, помиї; нечистоти; 2. наволоч, покидьки bahíno adj гидкий, підлий baila /1. див. baile 1, 2; 2. арго р\по bailable 1. ^'танцювальний (іпро музикУ)]
2. /77 вставний танцювальний номер (в опері, спектаклі)
bailadero 1. adj див. bailable 1; 2. ^танцювальний зал, танцювальний майданчик
bailador m 1. танцюрист; 2. арго злодій, шахрай
bailadora /танцівниця; виконавиця народних танців
bailar 1. vi(vf)танцювати; ~ un vals танцювати вальс; 2. крутитися, вертітися (про дзигУ)] 3. підстрибувати, підскакувати;
4. гойдатися, хитатися; le baila el diente у нього хитається зуб; 5. грати, кипіти (про пристрасть)] 6. пританцьовувати (про коня)] 6. ввертіти, крутити (дзигу)] 7. арго вкрасти, свиснути; otra (otro) que bien baila і цей туди ж, обоє рябоє bailarín 1. adjтанцюючий; 2. m танцівник, танцюрист; 2. танцівник, артист балету;
3. ент. водяний жук
bailarina /1. танцюристка; 2. танцівниця, балерина
baile m 1. танець, танок; ~ de cuenta (de figuras, en serio) бальний (фігурний) танець; ~ de son M. чечітка; 2. танцювальний вечір, бал; velada de ~ танцювальний вечір, вечірка; 3. балет; балетний спектакль; cuerpo de - кордебалет; 4. злодій, шахрай; - de negros бійка, потасовка; ~ de San Vito мед. танець святого Вітта, хорея
bailesa /танцівниця
bailete /77 вставний балетний номер (в драматичному спектаклі) bailón1 /77 старий злодій bailón2 /77 Ам. танцівник bailongo тАм. танці, вечір з танцями bailotear vi 1. танцювати як попало (абияк); 2. пританцьовувати baja /1. пониження, зниження, падіння (цін, температури)] dar ~ падати в ціні, дешевіти; ir de (en) - знижуватися (падати) в ціні; jugar а Іа - грати на пониження (на біржі)] 2. алеманда (танець);
3. мель, отмель; 4. військ, втрата, шкода; sin ~s без втрат; ser - вибити з армії (у випадку поранення)] 5. лікарняний лист, бюлетень; 6. діал. намерение; dar de ~ військ. вважати таким, що вийшов із ладу; виключати зі списку; звільняти; darse de - брати бюлетень; брати розрахунок,
іти з роботи; tener a uno de - Дом. Р. насміхатися над ким-н. bajá /77 паша (турецький) bajaca ЇЕкв. жіноча головна пов’язка bajada /1. зниження; опускання; осідання;
2. спуск, схил, відкос; - suave пологий спуск; - abrupta (escarpada) крутий спуск; 3. (- de aguas, pluvial) водостічна труба; ~ de antena радіо антенний ввід; ir de - убувати
bajador adj Лат. Ам. який сприяє травленню (про спиртні напої) bajamano m дрібний злодюжка (в мага- зинаУ)] 2. adv під пахвою bajamar /відплив, мала вода; ~ escorada сильний відлив bajamente adv підло, ницо bajamiento тдив. bajada 1 bajamuelles adj див. bajador bajante m 1. водостічний жолоб; 2. стояк, вертикальна (стічна) труба; ~ de, aguas servidas каналізаційна труба bajar 1. vi (vt, ~se) спускатися, сходити вниз; ~ (por) la cuesta, -~ (por) la escatera спускатися з гори (по сходах); 2. (~se) виходити, сходити, висаджуватися; - а tierra зійти (висадитися) на берег; ~ del tren зійти з поїзда; ~ del auto вийти з машини; 3. спадати, понижатися, опускатися; слабшати; 4. убувати, зменшуватися; el agua bajó en el rio вода в річці убула;
5. блякнути (про барви)] 6. vt опускати, спускати; зносити (зводити) вниз; - el telón ~ los ojos (la vista)
опустити погляд; 7. понижати, знижувати, збавляти (цінУ)] 8. ослабляти, зменшувати (напругу)] збивати (температуру);
9. пом’якшувати (вимоги.)] 10. нахиляти, схиляти; - la cabeza опустити голову;
11. принижувати (гідність)] 12. муз. транспонувати (напр., на півтона нижче)]
13. Дом. Р. платити; ~se 1. нахилятися;. 2. принижуватися
bajareque тАм. 1. хижа з очерету; 2. пліт, обмазаний глиною
bajear иМ. Вен. рознюхувати, розвідувати; 2. схиляти (до чого-н.) bajel /77 корабель, судно; condenar (sentenciar) a ~es заслати на галери bajelero /77ХОзяин судна, судовладелец bajera /1. відкос, обрив; 2. Ал. пронос;
3. Р.-Пл. підсідельник; 4. Ам. поганий тютюн
bajero aojr спідній (про білизну) bajete /771. dirá, de bajo 2; 2. баритон (голосі співак); 3. муз. тема в басовому ключі (для вправ з гармонії) bajetón adj Ант. o-ви, Кол., Екв. середнього зросту
bajeza /1. ницість, підлість, негідний вчинок; 2. приниження; смирення; ~ de espíritu малодушність; ~ de ánimo раболіпніс- ть, низькопоклонство; 3. низина; - de nacimiento незнатне (просте) походження bajial /77 1. Вен., М. Перу низьке місце, низина; 2. місце, багате мілинами bajillo т Ар. бочка цпя вина bajfo 1. adi див. bajo 1; 2. т див. bajo 2; 3. Ам. низина; dar (hallarse) en un ~ зазнати невдачі; сплохувати, дати маху; наскочити (сісти) на мілину bajista1 фін. 1. афжий призводить до зниження курсу (цінних паперів)] 2. сот. біржовик, який грає на пониження bajista2 /77 1. віолончеліст; 2. контрабас (різновид)
bajito 1. adj dirá, ¿/abajo; 2. adv див. bajo 3,2 bajo 1. adj 1. низький, невисокий; ~ de estatura (de cuerpo) низького зросту; 2. низький, низинний; tierras ~а низина; 3. низький, понижений; ~а presión низикий (знижений) тиск; ~а tensión ел. низька
86
balduque
напруга; 4. нижній, той, що внизу; planta ~а перший (нижній) поверх; 5. опущений (про штори)\ 6. опущений, схилений; cabeza ~а схилена голова; ojos -os опущений погляд; 7. низькопробний (про золото, срібло); 8. тьмяний, бляклий (про колір)', 9. ниций, підлий; 10. пересічний, посередній (про розум)\ 11. низький, басовий (про ноту, звук); 12. тихий, неголосний; 13. вульгарний (про мову, стиль)',
14. m низина; 15. мілина, мілководдя, обмілина; 16. цокольний поверх; напівпідвал; 17. нижній край, низ (сукні)', 18. рікопито (коня); 19. д/ноги (коня)', 20. бас (голос, співак); низький бас; 21. муз. опорний звук; 22. муз. басова партія; 23. рі спідня білизна (жіноча)', 24. М. гірн. підошва виробки; підлога; 25. adv внизу; низько; mas - нижче; 26. тихо, неголосно, пошепки; 27. ргер під - palabra під чесне слово; ~ techado під дахом; ~ tutela під опікою (наглядом); ai - іос. adv. Арг. на березі (ріки, струмка); por lo - таємно, нишком; потихеньку; тихо, пошепки bajón1 m 1. фагот; 2. див. bajoaista; 3. бас (співак)
bajón2 m 1. aum. fam. de baja; 2. різке погіршення (послаблення); dar (pegar, sufrir, tener) un ~ різко погіршитися (про здоровЩ здати (про людин^)', різко падати (про цінй) bajonista com. фаготист ba orrelieve /77 барельєф ba otraer m пригніченість ba ovientre m нижня частина живота ba uio: porto - ioc. adv. потихеньку, таємно ba uno adj див. bahúno bajura f 1. низин0; 2. глибинб; 3. див. bajeza 1
bal m en. волбсся
bala f\. m куля; - explosiva розривнб куля; - fría куля, що втрбтила швйдкість,
2. снаряд, ядрб; - de cacón артилерійський снарбд; гармбтне ядрб; 3. дражб (цукерка)', 4. іст. напбвнена водбювоско- ва куля, (карнавальна іграшка)', 5. купа, пбка, тюк (бавовни)', стіс (паперів)', - enramada залізний збсув; - perdida сліпб к^ля; (- rasa) навіжбна, скажбна людйна; пі а - Л Ам. ні в бкому разі, ні за що в світі; по entrarle a uno -s діал:. по le entran -s ЙОГ0 НІЩ0 не 6epé (про міцну, здорову ЛЮДИНУ)', йогб нічим не проймбш (про черству, нечутливу людину); como una - прожбгом (вибігти)
balaca ЛІ. Л Ам. див. baladronada; 2. діал. див. bambolla 1
balacada /77. Ам. див. baladronada balacear vtfi. Ам. обстрілювати balacera /77. Ам. див. baleo2 balada f*І. літ., муз. балбда; 2. сл. змбва baladí adj незначний, дріб’язкбвий, нік-
Ч0МНИЙ
baladrar и/кричбти, волбти, репетувбти baladre m бот. олебндр baladrear vizacr. див. baladronar baladrero ^'галасливий, скандбльний baladro m крик, зойк
baladrón 1. ас/хвалькувбтий; 2. mxвас- Дн.хвалькб; 3. діал. крутій, шахрбй baladronada /’хвбстощі, вихвалення, бравша
baladronar, baladronear и/хвбстати, вихвалятися
balagón m балагбн (житло)
/г а®2 m 1- солбма; 2. мильна піна (для оульоашок)', 3. див. balaguero; menear (sacudir, zurrar) a uno el - побити, від- шмагбти
belagre m діал. колюча товстб лібна (для еггок)
balaguero m купа (вброх) солбми
balalaica, balalaika /’балалбйка balance m 1. гойдбння, похйтування; коли- вбння 2. вагбння, нерішучість; 3 .діал. кріс- ло-гбйдака; 4. діал. заняття, cnpáeá; 5. ком. балбне; звіт; - comercial торгбвий балбне; 6. мор. бортовб (боковб) хитавйця balancé m балансб (па в танці) balanceador 1. adj що гойдбється, що похитується; що коливбється; 2. хиткйй, не- стійкйй (про судно)', 3. m оцінювач, таксб- тор; 4. Л. Ам. рахівнйк; бухгблтер balancear 1. w(-se) гойдбтися, похйтува- тися; коливбтися; 2. виявлбти нерішучість, вагбтися; - en la duda відчувбти сумніви, сумнівбтися; 3. ком. підбивбти балбне; 4. vt урівновбжувати, привбдити до рівновбги, балансувбти; 5. гойдбти, розгбйдувати
balanceo m 1. гойдбння, похйтування; 2. урівновбження, балансувбння; 3. нерішучість, вагбння; 4. мор. бортовб хитавйця balancia f діал. бот. 1. білий виногрбд;
2. кавун
balancín mA. dim. efe balanza; 2. гбйдалки;
3. крісло-гбйдалка; 4. (- grande) бброк (в екіпажі)', 5. (- pequeco) вбжіль (в дишлі); 6. баланейр (еквілібриста)', 7. карбівка; 8. Л. Ам. двокблка; 9. тех. баланейр; 10. тех. корбмисло (терезів)', 11. рі мор. топенбнт balandra /’невелйке однощбглове суднб; яхта
balandrón m 1. іст. плащ-накйдка; 2. дбвге вбраний (священика); sacudir a uno el ~ дбти пбрцю
balandrista com. яхтембн, -ка balandro m 1. малбнька бхта; 2. дідал. маленьке рибальське суднб balandrón adj діал. див. baladrón 1 balante m сл. барбн
balanza /і. вбги, терези; platillo (copa) de - чбша (тарілка) вбгів; - romana, - de contrapeso fijo безмін, к0нтар; 2. обдумування, звужування; зіставлення; 3. встав- нйй нбвід; 4. Л. Ам. баланейр (еквілібриста)', 5. торгбвий балбне; - de pagos платіжний балбне; 6. (В) астр. Терезй (су- зірЦ; en -(s) в небезпбці; в нерішучості, вагбючись, сумнівбючись; під питанням; caer la - втрбтити рівновбгу balanzón m Л. Ам. 1. совбк (для зерна)',
2. чбша вбгів
balaquear viЛ. Ам. див. baladronear balaquero тЛ. Ам. див. baladrón 2 balar vi А. ббкати, ревтй; 2. (por) жадбти, зітхбти (за чим-н.)
balarrasa т 1. міцнб горілка; 2. навіжбна, скажбна людйна balastaje т зал. баластувбння balaste тдив. balasto balastera їзал. балбетер balasto тбалбет
balate /771. край; крбйка; бордюр; 2. крутйй ббрег (схил); укіс balausta í6ot. гранбт (плід) balaustia, balaustra fÚOT. гранбтове дбре- во (різновид)
balaustrada /балюстрбда, пбручні balaustre т 1. балбсина; 2. Л. Ам. лопбтка штукатура
balay /771. Л. Ам. плбтений верббвий кб- шик; 2. діал. дерев’яний піднбе (для очищеннярисУ)\ 3. діал. рбшето, ейто (зліан) balayar vtfi. Ампровіювати (зерно) balazo1 /771. пбстріл; 2. кульовб рбна; 3. діал. непоейда, дзйґа; ser (un) ~ (para) діал:. es (un) - para todo в ньбго все в рукбх горить
balazo2 adj діал. хйтрий, спритний balbacoa тдіал. горйще; комірка (для зберігання інвентаря, зерна) balboa тдіал. бальбба (золота монета) balbucear vi див. balbucir
balbucencia f, balbuceo m 1. бблькіт, лб- пет (дитячий), бурмотбння; 2. пбрші ознб- ки, прикмбти
balbucir* vi(vt) лепетбти; бурмотіти; зати- нбтися; мймирити balcánico асубалкбнський balcarrotas тріА. Л. Ам. nácMa волбсся на скрбнях (в індіанців); 2. діал. бакенббрди balcón /771. балкбн; - corrido галербя; 2. театр, балкбн, брус; 3. оглядбвий май- дбнчик; 4. діал. платфбрма (вагону balconada їА.див. balconaje; 2. галербя balconaje m ряд балкбнів (по фасаду будівлі)
balconcillo /771. dim. de balcón; 2. театр. лбжа
balconcito /771. dim.t de balcón; 2. діал. стбжка над крбєм прірви balconear 1. vi Л. Ам. спостерігбти, виг- лядбти; 2. діал. упадбти (коло дівчини); 3. \гіЛ. Ам. заглядбти (в чркі карти) balconería їдив. balconaje balda1 /полйця (шафи) balda2 f\. іст. дрібнйчка; 2. діал. збсувка, клбмка
baldado adj А, паралізбваний; 2. втбмле- ний, розбйтий; 3. іст. безкоштбвний, дар- мовйй
baldadura f, baldamiento m важкб хворб- ба; парбліч
baldanza: de - іос. adv. без метй; без діла baldaquín,baldaquino m балдахін baldar vt А. позбавляти здбтності рухатися, паралізувбти (про хворобу); 2. розорити, пускбти по світу; 3. карт, грбти кбзи- рем (за відсутності іншої карти); 4. іст. паралізувбти, зупиняти, перешкоджбти;
5. діал. роз’бднувати; розрізнювати; -se втрачбти здбтність рухатися, бути пара- лізбваним
balde1 /771. відрб; баддб; 2. тех. ківш balde2: de - іос. adv. безкоштбвно, задбр- ма; без причйни, необґрунтбвано; мбрно, дарбмно; estar de - бути збйвим; байди- кувбти
baldear vtA. поливбти (підлогу, палубу з відрб; 2.вичбрпувати (водУ) baldeo /771. миття (підлоги, палубл); 2. чер- пбння водй відрбм baldés /77л0йка (шкіра) baldíamente adv А. мбрно, дарбмно; 2. не- обербжно, необбчно
baldío 1. adj необрбблений; занбдбаний (про землю); 2. безпідстбвний, необґрун- тбваний; 3. ледбчий, бездібльний; 4. мбр- ний, дарбмний; 5. m пустка baldioso adj діал. що тинбється без діла, гулбщий
baldo adj відсутній (про масть у картах) baldón /771. обр0за; 2. ганьба, сбром, без- чбстя; en - /ос. adv. іст. безкоштбвно, за- дбрма
baldonador adjпрйкрий, обрбзливий baldonar, baldonear vtA. ображбти, кидб- ти в облйччя обрбзу; 2. іст. марнотрбтити, трйнькати; -se іст. занепадбти, ставбти непридбтним
baldono adj іст. див. barato 1 baldosa1 /бальдбса (старовинний струнний муз. інструмент)
baldosa2 fA. облицювбльна плйтка (для підлоги); 2. Л. Ам. кам’янб плитб baldosado афЛ. Ам. облицьбваний плйт- ками
baldosador m лицювбльник, личкувбль- ник
baldosar і^облицьбвувати плйтками baldosilla f, baldosín m дрібнб плйтка (для облицювання), кбхель baldragas m квач, тіЬтя, слинькб balduque m 1. тасьмб (канцелярська); 2. папербва тяганйна; 3. діал. див. belduque
87
balear
balear11. ас^балебрський; 2. m, /житель, -ка (уроджбнець, -ка) Балебрських островів
balear2 vtдіал. віяти мпалкою (зерно) balear vtfl. Ам. 1. порбнити (вбйти) кулею;
2. обстрілювати
baleárico, baleario adj див. balear11 balenóptóros трізоол. китоподібні baleo1 m 1. килимбк (біля ліжка); 2. діал. мічена KápTa (шулера) baleo2 т Л. Ам. стрільбб; перестрілка balería / balerío т збірн. боєприпбси balero т 1. фбрма для відливбння куль;
2. див. boliche1 2 baliche,balicho т сл. Ka6áH balido тббкання, ревіння, рев balín т куля малбго калібру balista fмист. баліста balística /балістика
balístico adj балістичний; proyectil ~ балістичний снарбд
balitar,balitear игмбкати, ббкати; ревти baliza /1. мор. ббкен, буй; 2. діал. стежинка, доріжка
balizaje /771. портовий збір; 2. ббкени balizamiento m встанбвлення ббкенів
(буїв),
balizar vtстбвити ббкени (буї) balizar /77 збірн. 6áKeHn balkánico adj див. balcánico balneación /водолікувбння r balneario 1. бальнеологічний, курбрт- ний; 2. rneáHHH; 3. водолікбрня; 4. курбрт balneatorio ао/водолікувбльний; régimen - курс водолікування balneoterapia / водолікувбння; бальнеотерапія
balompié тфутббл
balón /771. aum. de bala; 2. великий пакунок, náKa (товарі ~ de papel стіс nanépy на 24 стопй (як міра)\ 3. спорт, (велйкий) м’яч; 4. гра в м’яч; jugar al - грбти в м’яч; ~ a mano гандббл; 5. балбн; 6. бутель; 7. майстбрня з вйготовлення оснбщення для суден; 8. мор. додаткбве вітрйло (на яхті) baloncesto тбаскетббл balonmano m гандббл balonvolea m волейббл balota /балотувбльна куля balotaje /77 Л. Ам. балотувбння, голосу- вбння (кулями)
balotar vi балотувбти, голосувбти (кулями)
balsa1 /ставбк, бзеро; ~ de aceite тйхий затбн; стойче болбто balsa2 /1. пліт; 2. сл. перешкбда; 3. Л. Ам. рятувбльний пліт
balsa3 fЛ. Ам. бот. 6ánb3oee дбрево balsadera / balsadero m місце nepenpáen на плоту
balsamar і/ґбальзамувбти balsamera / посудина для зберігбння бальзбму
balsámico adj 1. бальзамічний; 2. запашний; духмйний, аромбтний balsamina f6or. бальзамін balsamináceas fp! бот. бальзамінові balsamizar змішувати з бальзбмом bálsamo m фарм., хім. бальзбм; ser un ~ бути аромбтним (про витримане вино) balsar тЛ. Ам. болбтяна місцбвість; тря- coBHHá
balsear1 vt переправлятися на плоту (через річку)
balsear vi діал. nnáeaTH, тримбтися на воді
balseo т діал. див. balsadera balsero /77 плотбр, плотогбн balso1 /77 морськйй вузол balso2 т діал. пбриста легкб деревинб balsón 1. adj діал. квблий, хвороблйвий (пролюдину); 2. тЛ. Ам. збводь, затбн
balsopeto /77 іст. 1. нагрудна тбрба, тор- бйнка; 2. душб, сбрце báltico adj балтійський; прибалтійський; países ~s прибалтійські країни baluarte m 1. військ, ббльверк, бастібн;
2. військ, форт, бастібн; 3. оплбт, твер- дйня; - de la paz оплбт мйру balumba /1. тюк, пбка, вузол; зв’язка; 2. купа, вброх, обербмок; 3. Л. Ам. нагромбдження, звблище
balumbo m велйкий пакунок (клунок) balumoso adjЛ. Ам. громіздкйй baluquero тЛ. Ам. фальшивомонбтник ballena / 1. зоол. кит; pesca de la ~ китобійний прбмисел; 2. китввий вус ballenato т дитинчб китб ballenera / 1. вельббт (на китобійних судна)); 2. шлюпка
ballenero 1. китобійний; 2. m китобій ballesta /1. іст. арбалбт; самостріл; 2. пбс- тка (для птахів); 3. ресбра; 4. (рі) сл. саквй ballestada /стрілянйна з арбалбта (самостріла)
ballestear стрілйти з арбалбта (самостріла)
ballestera /бійнйця, амбразура ballestería /1. полювбння на велйкого звіра; 2. іст. загін арбалбтників ballestero /77 іст. 1. стрілбць з арбалбта (самостріла), арбалбтник; 2. мбйстер з вйготовлення арбалбтів (самострілів) ballestilla1 /1. див. balancín 4; 2. карт. шaxpáйcтвo, шулерство ballestilla2 /діал. 1. смичбк (скрипки);
2. здоровбнь, каланчб ballestón /771. aum. Aballesta; 2. сл. крап (в картярській грі) ballet /771. балбт; 2. балбтна трупа ballueca f6oT. плбвел bamba1 /1. див. bambarria 2; 2. діал. поміст (підвішений на мотуз как); 3. діал. гбйдадки
bamba2 /1. діал. ббмба (іспанська срібна монета = 1 песо); 2. діал. гбрбик, нбріст (надереві); 3. діал. 6áM6a (срібна монета в півпесо); 4. діал. ббмба (срібна монета = 1 песо); 5. діал. успіх, щбстя, TanáH, везіння; 6. Л. Ам. ббмба (старовинний народний танець)
bambalearse гoйдáтиcя, хитбтися, бути нестійкйм
bambalina / театр. Hé6o
bambalinón /77 1. aum. de bambalina;
2. друга завіса
bambalúa тЛ. Ам. здоровйло, здоровбнь bambanear vi, ~se див. bambolear(se) bambarria 1. com. бевзь, нетйма; 2. /щасливий удбр (в більярді); 3. adjдурнйй, нетямущий
bambear 14діал. повалйти, збйти з ніг (конй) bambino т діал. хлбпчик bambita їдіал. бамбіта (монета =2,5 сентаво)
bambochada /гротбск bamboche m здоровбнь bambolear vt гойдбти, розгбйдувати; ~se хитбтися, гойдбтися, коливбтися bamboleo m хитбння, гойдання, коли- вбння
bamboleón m сйльне гойдбння (коли- вбння)
bambolla /1. збвнішній блиск, показнб рбзкіш; 2. Л. Ам. хвбстощі, вихвалення bambollero 1. adj хвалькувбтий; 2. що nycKác пил в бчі; 3. m хвалькб, хвастун bambonear viі ~se див. bambolear(se) bamboneo m див. bamboleo bamboula /У7. Ам. 1. бамббула (негритянський танець); 2. муз. бамбукова флбйта bambú, bambuc m бот. бамбук bambuco m діал. бамбуко (народний танець і мелодія)
bambuche тдіал. комічна фігурка (з глини)
bambudal тдіал. плантбція бамбука banal adj\. банбльний, заялбжений; шаб- лбнний; 2. діал. мінлйвий, непостійний banalidad /банбльність, шаблбнність banana /1. див. banano; 2. Л. Ам. банбн (плід)
bananero 1. а^'банбновий; plantaciones
~as 6aHáHOBi плантбції; 2. тдив. banano banano т бот. банбн, банбнове дбрево banasta /1. кбшик (лубковий або плетений); 2. діал. плбтені торбй для глйняних посудин з водбю
banastero m 1. кошикбр; 2. продавбць кб- шиків; 3. сл. тюрбмник, тюрбмний нагля- дбч; начбльник в’язниці banasto m 1. круглий кбшик; 2. сл. в’яз- нйця
banca /1. дерев’яна náea (без спинки); 2. поміст (для полоскання білизни); 3. карт. банк; tener la ~ трим0ти банк; 4. б0нківсь- кі опербції; 5. ббнківське об’бднання; 6. стіл, прилбвок (на базарі); 7. Л. Ам. див. banco 1; 8. діал. див. banco 7; 9. діал. див. bancal 1; - de hielo 0йсберг; tener ~ Л. Ам. мбти вагу, користув0тися вплйвом bancada /1. архіт. фунд0ментна плитб;
2. мор. ббнка, лбва; 3. тех. станйна bancal /771. ділянка, квадрбт (поливних земель); 2. тербса (ділянка оброблюваної землі); 3. піщбна косб (в морі); 4. кйлим (для лави); 5. діал. сйльні хвйлі; 6. діал. див. barranco 2
bancarUo 1. adj ббнківський, ббнковий;
2. банкірський; casa ~а банк; oficina ~а банкірська контбра; 3. m ббнківський служббвець
bancarrota /банкрутство; hacer ~ збанкрутіти
bancarrotero m банкрут bancaza їмор. ббнка, náea banco /771. náea, лбвка; 2. див. bancaza; 3. eepcTáT; 4. банк (установа); - de Estado Держбвний банк; ~ de Importación y Exportación імпортно-бкспортний банк; billetes de ~ ббнківські білбти, паперові грбші, банкнбти; 5. іст. стіл мінййла; 6. (рі) вудйла; 7. мілинб; ббнка; ~ de arena піщбна косб; 8. згрбя, косйк (риб); 9. мінййло; 10. діал. див. banca 3; 11. діал. рівнйна;
12. сл. каталбжка, буцегбрня; 13. буд. ряд кам’янбї клбдки; 14. архіт. антресбль;
15. архіт. оснбва; 16. геол. шар, пласт;
17. військ, лафбт; 18. мор. лот, грузйло; ~ azul міністбрська náea (в іспанських кортесах); ~ de hielo ¿йсберг; estar en el ^ de la paciencia cтpaждáти, зазнавбти тортур; herrar про quitar el ~ Tpé6a вирішувати; однб з двох; sentarse en el ~ de la paciencia запастйся терпінням banda1/1. смуга, стрічка; 2. брденська стрічка; 3. пербв’язь; пбяс; 4. шйна (колеса) banda2 / 1. озбрбєний загін; 2. ббнда, згрбя; 3. нбтовп; гурт; 4. духовйй оркбстр;
5. згрбйка птахів; 6. бік, край; 7. іст. бік; 8. діал. стулка (вікна, двері); 9. мор. борт (корабля); 10. див. baranda 2; 11. духовйй (військбвий) оркестр; 12. геральд. пербв’язь; partido en (por) ~ розділений пербв’яззю (про щит); ~ de frecuencias радіо смуга частбт; de ~ а ~ ioc. adv. від крбю до крбю; з однбго ббку в інший; arriar en ~ мор. попускбти канбт; caer а una ~ нахилитися (вщ вітру); caer (estar) en ~ мор. висіти в повітрі (про канат); cerrarse a la ~ опирбтися, наполягбти на свобму; dar а Іа - мор. поклбсти суднб на бік, перекйнути на бік bandada /1. згрбя (птахів), косбк (риби); рій (кома)); 2. нбтовп; гурт; 3. Л. Ам. ббнда, згрбя
88
barajar
bandado adjicr. див. bandeado bandaje /77бандбж
bandalla тЛ. Ам. запбклий злочинець bandayo mil. Ам. шахрай bandazo m мор. yqáp хвилі в борт; раптбвий крен на підвітряний борт; dar -s кидатися з боку в бік (в політиці) bandeado adj 1. смугбстий; 2. діал. вáжкo порбнений
bandear 1. vt іст. вести; керувбти; 2. vi став0ти на чий-н. бік; 3. ходити 3rpáeio (ватбгою)
bandear vt 1. дзвонйти у дзвін; 2. діал. nopáHHTH руку(нбгу) (кулею\, 3. діал. переслідувати; -se 1. вивертатися, лавірувати; 2. діал. гойдбтися, розгбйдуватися bandeja /1. піднбс; 2. Л. Ам. yмивáльний таз; 3. Л. Ам. блюдо
bandera /і. npánop, стяг; 2. npánop; - nacional дepжáвний npánop; - a media asta трбхи спущений npánop (на знак траурі alzar (arbolar, Izar) la ~ підняти (поставити) npánop; jurar la - складбти присУгу біля npánopa; 3. прапорбць (сигнальний); 4. військо, батальйбн (що б'ється під прапором - del tercio батальйбн іноземного легібну; 5. іст. рбта (в іспанському легіоні)', 6. іст. нбтовп; - blanca (de paz) білий npánop (знак перемир 'я)\ a -s desplegadas вільно, відкрйто; alzar (levantar) -(s) закликати під прапорй (до збрбї); очолити збколот (повстбння); arriar (la) - трбхи опустйти npánop (на знак траурі здбтися вброгу (про корабель)\ batir -а, rendir la - військ, схилйти прапорй (на знак вітання)', dar a uno la ~ вйзнати свою порбзку; поступйтися пбльмою népшості; llevarse la - захопйти пбльму пбршості; militar debajo de la - de uno, seguir la ~ de uno вислупбти (бйтися) ПІД ЧИІМИ-Н. прапорбми; salir con -s desplegadas іст., військ, залишйти фортбцю з розгбрну- тими прапорбми, здатися на почбсних умбвах
banderado m іст. прапоронбсець banderear vi діал. квітнути (про цукрову тростину)
bandería /угрупбвання, фрбкція banderilla f 1. dim. de bandera; 2. тавр. бандерйлья (списик, прикрашений стрічками); ~s de fuego бандерйльї, споруджені петбрдами; 3. знак, ознбка; роказ- нйк; 4. насмішка, глузувбння, уїдливе слівцбд clavar (plantar, poner) una - ска- збти уїдливе слівцб; 5. Л. Ам. див. banderillazo
banderillazo m Л. Ам. випрбшування грб- шей в борг
banderillear vt встрбмлювати бандбрильї (в бика)
banderillero /лбандерильбро (тореро, що встромлює в бика бандерильї) banderín /771. dim. ¿fe bandera; 2. вймпел; прапорбць; 3. військ. п\н\шт(солдат)\
4. флюгер, прапорбць (на ґвинтівці); 5. (- de enganche) призбвнйй (вербувбльнии) пункт
banderizar об’бднувати в ббнду (згрбю); ~8е прибднуватися до ббнди (зграї) banderizo ^¿з/бунтівнйй, бунтбрський banderola f\. прапорбць; 2. прапорбць на списі (піці) (в кавалерії); 3. мор. вймпел; 4. Л. Ам. фрамуга
bandidaje m 1. бандитйзм; 2. згрбя бандитів
bandido 1. adj бандйтський, розбійницький; 2. /77бандйт; розбійник bandín /771. dim. ¿fe banda; 2. сидіння (на корм/ судна)
bandltjsmo m див. bandidaje 1
bando /771. накбз, укбз, декрбт; echar - опублікувбти укбз (закон); 2. оголбшення
накбзу; публікбція (обнарбдування) укбзу (декрбту); publicar en - Л. Ам. розпатякати, рознестй новину bando2 /771. угрупбвання, сторонб; блок, об’бднання; соїбз; 2. іст. озбрбєний загін (на службіу феодала) ', 3. див. bandada 1 bandola ñ. муз. бандбла (рід лютні); 2. діал. мулбта торбро; 3. діал. батіг (з коротким руків'ям); А. мор. запаснб щбгла bandolera /плечовйй рбмінь; ширбка порту пбя; пербв’язь (для носіння вогнепальної зброі)\ portar en - носйти (на рбмені) чбрез плечб
bandolerearví Л. Ам. займбтися бандитизмом (розббєм)
bandolerismo m бандитйзм; розбій bandolero /77 1. розбійник (на дорозі);
2. бандйт
bandolín m див. bandola 1 bandolina1 /1. лак (для волосся); 2. діал. CM.bandola і
bandolina2 їмуз. мандоліна bandolino m див. bandola 1 bandolón /77 муз. бандолбн (18-струнний муз. інструмент)
bandoneón m Л. Ам. муз. акоодебн bandosidad ííct. див. bando21 bandujo тковбасб (сорт) bandullo m чбрево, живіт bandurria f\. бандуррія (12-струнниймуз. інструмент); 2. риоолбвна сітка; 3. діал. орніт. коровбйка (птаУ) bandurrista com. музикбнт, що rpác на бандуррії
bango /77 бот. ббнго (вид конопель) banjo /77 Л. Ам. муз. ббнджо (струнний щипковий муз. інструменґ) banquear vtA. Л. Ам. нівелювбти, вирівнювати (ґрунт)\ 2. діал. тримбти банк (карт.) banqueo mдіал. вирівнювання; виймання (Фунту)
banquera їдіал. невелйка пбсіка banquero m 1. банкір; 2. карт, банкомбт;
3. сл. тюрбмний наглУдбч, тюрбмник banqueta /1. табурбт; банкбтка; 2. лбвка; 3. лбвка для ніг; 4. Л. Ам. тротубр; 5. військ. банкбт (захисний наситі)
banquete m 1. dim. de banco; 2. банкбт; звбний обід; 3. бенкбт; darse un ~ смбчно поїсти; наїстися досхочу banquetear vi( vt) 1. влаштбвувати банкбт;
2. бути присутнім на банкбті; -se смбчно поїсти; досхочу наїстися
banquillo m 1. dim. de banco; 2. (~ de los acusados) náea підсудних; ir al (sentarse en el) - пітй під суд, сісти на náey підсудних; 3. діал. ешафбт
banzo /771. крбсна, п’яльця (кожна зі сторін рами)\ 2. текст, навій; 3. пбручні (сходів); 4. ббрег, край (каналі banadera /1. Л. Ам. див. baño 2; 2. діал. болотйста місцбвість, драговбна; 4. Л. Ам. відкрйтий автббус (для екскурсій) bañadero m місце купбння дйких тварйн bañado 1. adj глазурбваний; 2. m див. bacín 1; 3. Л. Ам. драговбна, болбто bañador 1. adj u\o купбє; 2. /77ббнщик; 3. бблія; кювбтка, вбнна (для промивання);
4. купбльний костюм, купбльник; 5. діал. див. bacista 1
bañar vtA. купбти; 2. занурювати (у водії',
3. зволбжувати; змбчувати; 4. омивати (про річку, море)', 5. заливбти світлом; 6. покривбти шбром речовинй (занурюючи в розчин)', 7. перепбвнювати, напбвнюва- ти (по вінцяу, В.*жив. лесувбти; -se 1. ку- пбтися; приимбти вбнну (душ); 2. занурюватися (врідинії', В. діал. досягбти успіху bañera f 1. лазниця, ббнщиця; 2. див. baño 2
bañero /77 1. влбсник лбзні (купального закладії\ 2. лбзник, ббнщик
bañil m див. bañadero bañista com. 1 .купбльник, ця; 2. курбрт- ник, -ця
baño /771. вбнна; - de barro mineral (de fango) грязьові вбнни; - de sol сбнячна вбнна; - de aire повітряна вбнна; - de vapor napoeá лбзня; tomar un - приймб- ти вбнну; 2. вбнна (посудина)’, 3. лбзня; купбльний збклад; 4. вбнна (кімната);
5. туалбт, вбирбльня; 6. рі водолікбрня; 7. крбпля, крйхта, дбщиця; 8. тех. вбнна, чан; 9. тех. вбнна (розчин)', - fijador фото фіксувбльний рбзчин, закріплювач; 10. тех. покриттй, поверхнбвий шар (метанії', 11. поливбння, зрбшування; 12. глазур, полйва; 13. жив. лесувбння; - (de) María водянб ббня
bao /77 мор. бімс; поздбвжня бортовб бблка
baobab m бот. баоббб baptisterio /77 церк. хрестйльна купіль, баптістбрій
baptizar vt іст. див. bautizar 1 baque /77 1. див. baquetazo 2; 2. див. batacazo
baqueanía ґдив. baquía 1 baqueano adj, m див. baquiano baqueriza f іст. скбтний двір, хлів (для зимівлі великої рогатої худоби) baqueta ft. шбмпол; 2. батіг; 3. архіт. круглий карнйз; 4. буд. рбма (в отворі дверей, вікна)', 5. рі барабанні пблички; 6. рі іст. шпіцрутени; sufrir carrera de -s іст. про- хбдити крізь стрій; mandar а (Іа) - бути дбспотом, чинйти свавілля; tratar а (Іа) - a uno зневажбти, потурбти ким-н. baquetazo m 1. удбр шбмполом (пбли- цею, шпіцрутеном); 2. удбр при падінні; darse (pegarse) un - впбсти, гбпнутися baqueteado adj 1. змучений, понівечений, надірваний; 2. досвідчений, бувблий baquetear vft. піддавбти покарбнню шпіцрутенами, проганяти крізь стрій; 2. бйти (вовнії\ 3. набридбти, надокучбти; 4. при- вчбти до труднощів, загартбвувати; 5. за- ганУти, заїздити, замучити роббтою; 6. діал. бйти в бараббн, бараббнити baqueteo m покарбння (шпіцрутенами) baquetón1 m 1. архіт. велйкий круглий карнйз; 2. шбмпол
baquetón2 adj, baquetudo adjЛ. Ам. флег- матйчний, повільний
baquía f 1. знаннУ місцбвості; 2. Л. Ам. спрйтність, впрбвність, уміння baquiano 1. adj Л. Ам. досвідчений, обізнаний; 2. обізнаний з особлйвостями місцбвості; 3. /77 знавбць місцбвості; провід- нйк, поводйр báquico adj вакхічний bar /771. бар; 2. буфбт (на вокзалі, в теат- P'h
bar /77 фіз. бар (одиниця атмосферного тискії
baracoa m діал. лібна (різновид) f barago m сітка, ґрбти (для суилння каштанів)
barabúnda /шум; ббзлад, сум’яттУ barahustar vt іст. див. baraustar З baraja /1. колбда карт; 2. гра в кбрти; 3. (рі) супербчка, свбрка; echarse en la -, entrarse en - махнути рукбю; jugar con dos -s вести подвійну гру; дворушничати; peinar la - тасувбти кбрти
barajadura /1. тасувбння карт; 2. спутування; заплутування
barajar 1. тасувбти (карти)', 2. (vi) змішуватися), плутати(ся); 3. маніпулювбти, жонглювбти (цифрами, даними)', 4. роз- глядбти, обговбрювати; 5. діал. призупиняти, гальмувбти; перешкоджати; 6. спорт. зупинУти(конй); 7. мор. тримбтися ббрега, плистй уздбвж ббрега (про
89
baraje
%
судно); 8. Л. Ам. ловйти на льоту (кинутий предмет); 9. vi (con) сперечбтися, сварй- тися; ~ el mate діал. пити MáTe по чбрзі з І однієї чбшки baraje m див. barajadura І barajo /771. діал. див. badajo; 2. діал. див. barajadura; ¡~l іпіефЛ. Ам. чорт забирай! barajón m(pi) снігоступи barajustar 1. vt іст. див. baraustar 3; 2. діал. починбти, вживбти; братися (до чого-н.); 3. діал. нападбти; 4. vi діал. вста- вбти на диби (про коня); 5. діал. поска- кбти (про коня, мула); ~se діал. розбрідб- тися, розхбдитися (про худобу) ibarambal іпіецЛ. Ам. чорт забирбй! baranda f\ .див. barandilla; 2. борт (більярдного столу)); 3. діал. будинок з дво-, трикімнбтними квартйрами; 4. діал. крйта галербя (навколо будинку; echar de ~ звелйчити до неб0с, вихвалЯти barandado, barandaje тдив. barandilla barandal т 1. р0йка (для закріплення балясини); пбручні; 2. див. barandilla 1 barandilla ñ. балюстрбда; огорбжа; 2. пбручні; 3. діал. борт (воза) barata1 п.див. baratura; 2. ббмін, заміна;
3. фіктивний прбдаж; 4. див. barato 5;
5. Л. Ам. див. barato 3; a la ~ І ос. adv6e3-
ЛбДНО
barata2 /діал; таргбн
baratador 1. adj іст. брехливий, омбнли- вий; 2. /77 обм0нщик, шахрбй; 3. мінЯйло baratamente adv А. дбшево, за ббзцінь;
2. лбгко, без особлйвого трудб baratar vt іст. 1. мінЯти, обмінювати; 2. ук- ладбти угбду; 3. продавбти (купувбти) за ббзцінь (дбшево)
baratear vt 1. продавбти дбшево; 2. іст. торгувбтися
baratería f 1. іст. шахрбйство з фальси- фікбцією; 2. юр. хаббрництво baratero 1. adj іст. брехлйвий; 2. діал. рбз- дрібний, дріб*язкбвий; 3. діал. що дбшево продаб; 4. m діал. торгбвець дріб’язком;
5. діал. торгбвець, що продаб дбшево;
6. карт, вимагбч (що вимагає гроші з тих, хто виграв)
baratez f діап., baratía f (рі) діал. див. baratura
baratija f(pi) дрібнйця, дріб’язок baratillero m лахмітник baratillo /771. лахміття, непбтріб, мбтлох;
2. торгівля лахміттям; 3. лбвка уживаних речбй
baratío /77 діал. див. barato З baratista com. іст. мінЯйло barateo 1. зс/дешбвий; 2. легкйй, лбгко досяжний, нічбго не вбртий; 3. m дешб- вий розпрбдаж; прбдаж знйжених в ціні речбй; nacer - спустйти дбшево, задурно, продавбти за ббзцінь; 4. карт, грошо- вб винагорбда, відсбток з вйграшу; 5. іст. обмбн, шахрбйство; 5. іст. достбток; нбд- лишок; 6. advдбшево; de - іос. adv. без- коштбвно, задбрма; a la -а іос. adv. без- лбдно, плутано; cobrar el ~ вселЯти страх; dar de - поступйтися в дрібнйцях; darse - продешевйти; hacer mal ~ іст. по- гбно вчинйти; echar (meter) а ~ збивбти з пантелйку (криками, шумом); lo ~ es саго дбшево та гнйло, дброго та мйло baratón /771. іст. перекупник, гендляр; 2. діал. лопбта, збступ báratro /77 міф. пбкпо baratujales m рі діал. див. baratija baratura /низькб цінб; дешевйзна baraúnda fpne. barabúnda baraustado adj, m сл. помбрлий від ножо- вйх порбнень, зарізаний baraustador m сл. кинджбл baraustar vt 1. навбдити (направляти) збрбю (на кого-н.); 2. відбивбти удбр
збрбєю; 3. іст. збивбти з пантелйку, бен- тбжити, конфузити; 4. сл. зухвбло напа- дбти, накидбтися ¡barayl interjpian. чорт забирбй! barba 1. /підборіддя; 2. (рі) бородб; - cerrada густб (пишна) бородб; ~ en punta за- гбстрена борідка, еспаньйблка; 3. козЯча бородб; 4. оородб, борідка (в індика, півня); 5. вбрхня частина вулика; 6. гоління; hacer(se) la - поголйти(ся); 7. m актбр, що викбнує рблі людбй похйлого віку; 8. f рі бот. волоскй, волбкна, нйтки; ~s de coco діал.. волбкна кокбсової пбльми; - de árbol, ~ de piedra лишбйник (різновид); 9. прикрбса на ручках для письмб; 10. див. barbilla 4; - honrada шанбвана (повбж- на) людйна; - de ballena китбвий вус; а ~ regada іос. adv. вдбсталь; навблом; ~ а ~ іос. adv. віч-нб-віч; a la ~, en las ~s de uno loe. adv. у присутності кого-н., в облйччя кому-н.; con la - sobre el hombro насто- рбжі, напоготбві; con más ~s que un zamarro у вбші-бо роки; con toda la ~ спрбвжній, дійсний, щйрий, справдбшній (про людину); por ~ іос. adv. на кбжного, на людйну, на брбта; andar (estar) con la ~ por el suelo бути спрбвжнійм стбрцем; echar a la buena ~ примусити заплатйти за всіх, примусити розщбдритися; echar a las ~s кинути в облйччя (докір); hacer la - голйти (підрівнювати) бброду (вуса); турбувбти, набридбти; надокучбти; підлабузнюватися, підлйзуватися; llevar а uno de la ~ комбндувати, попихбти ким- н.; mentir por las ~е (por la mitad de la ~) зухвбло брехбти; pelarse (tirarse de) las ~ розсбрдитися; subirse a las ~s de otro фамільярничати, повбдитися безцеремонно; temblarle a uno la ~ боЯтися, тремтіти; tener buenas ~s (una mujer) бути миловйдною, гарнбнькою (про жін- «У); tener ро cas ~s бути жовторбтим пта- шенЯм; молокб на губбх не обебхнуло; tentarse las ~s бути оббчним, діяти з ос- торбгою; a poca ~, poca vergüenza мб- лодо — зблено; hazme la ~ у hacerte he el copete пбслугу за пбслугу barbacana /1. військ, передовйй форт, дозбрна ббшта; 2. церкбвна огорбжа;
3. бійниця, амбразура barbacanera ííct. маркітбнтка barbacoa /1. Л. Ам. цинбвка, що слугує пбстіллю; 2. діал. цинбвка, що закривбє вхід у хйжу; 3. Л. Ам. ббшта (на кукурудзяному полі); 4. Л. Ам. хатйна, побудбвана на дбреві, будйночок на пблях; 5. діал. шпалера (для в'юнких рослин); 6. діал. ноейлки, нбші (санітарні);!. Л. Ам. Решітка (для підсмажування' м'яса); 8. Л. Ам. м’Ясо, ембжене на решітці barbacú m орніт. зозуля (різновид) barbacuá /діде, barbacoa barbada /771. нйжня щблепа (коня); 2. лан- цюжбк (вуздечки); 3. іхт. барббда (морська риба); 4. Л. Ам. див. barboquejo barbado 1. ао/бородбтий; 2. /77бородбнь;
3. сбджанець; 4. пбросток; 5. сл. козбл barbaja /1. бот. козелбць (різновид); 2. рі пбрше коріння (рослини) barbaján Л. Ам. 1. ад/невйхований, неотб- саний, грубий; 2. тнечбма, грубіЯн barbar vi A.: ya empieza а ~ у ньбго проби- вбється (починбє ростй) бородб; 2. роїтися (про бджіл); 3. пускбти коріння, пророс- тбти (про рослини)
barbarear vi Л. Ам. говорйти нісенітниці (дурниці)
barbaresco adj іст. див. bárbaro 1 barbaria ficr. див. barbarie barbárico adj див. bárbaro 1 barbaridad /1. вбрварство; жорстбкість, нелюдяність; 2. нбуцтво, безкультурніс¬
ть; 3. дурість, нерозсудливість; 4. ейла- силбнна, ббзліч; 5. д/звірство; 6. д/лбй- ка; decir ~es лихослбвити; ¡qué ~! якйй жах!
barbarie f 1. вбрварство; грубість; безкультурність; 2. дйкість, жорстбкість, нелюдяність
barbarismo m 1. лінгв. варварйзм; 2. необдуманість, безрозсудність, дурість; 3. див. barbaridad 2; 4. див. barbarle 1 barbarizar 1. vt засмічувати мбву варваризмами; 2. и/верзти нісенітниці bárbaro 1. a# вбрварський, дйкий; 2. грубий, неотбсаний; 3. смілйвий, відчайдушний; 4. вбрварський, жорстбкий; 5. твбр- вар; дикун; 6. нечбма, грубіЯн barbastela /кажбн великовухий barbatulo тдив. barbo barbear 1. у/діставбти (торкбтися) підборіддям; 2. голйти (вуса, бороду); 3. Л. Ам. лестйти, підлабузнюватися; 4. Л. Ам. ва- лйти бичкб (схопивши за ріг і мордУ); 5. vi працювбти перукарбм; 6. торкбтися, досягати однбго рівня (з чим-н.); 7. тавр, шу- кбти вйходу з арбни (про бика) barbechar vt 1. залишбти пбле під пбром;
2. піднімбти (,зорювати) пбр barbechazón /діде, barbechera 2 barbechera /1. піднята пбра; 2. час бранки; 3. бранка, орбння
barbecho /771. земля під пбром; пбр; 2. підняття пбру; 3. ріллЯ; firmar comoen un ~ підписбти заплющивши очі barbel тдив. barbo
barbera /1. дружина перукарЯ; 2. військ. частйна шолбма, що 3aKpneáG підборіддя; 3. діал. брйтва
barbería /1. перукбрня; 2. перукбрська спрбва
barberil ад/перукбрський barberisco adj, тдив. beréber barbera1 т 1. перукбр; цирульник; 2. таз для гоління; 3. Л. Ам. підлбеник, підлабузник; estar (ponerse) ~ діал. дббре підготу- вбтися до іспитів (про студента) barbero2 m діал. н&від barbeta тдіал. дУрень, простбк barbián 1. aq/жвбвий, меткйй, спрйтний, мотбрний; 2. сл. фартбвий; 3. сл. розгульний, безпутний; 4. т жвбвий хлбпець; мотбрний пбрубок barbicano adj з корбткою бородбю barbihecho adj 1. щбйнопоголений; 2. досвідчений, що дббре знбє свою спрбву barbijo тдив. barboquejo barbilampiño 1. adj безборбдий, що мбє рідку борідку; 2. див. barbiponiente; 3. т безвусий молодйк
barbilindo, barbilucio adj вйшуканий, ошбтний, франтувбтий, чепурйстий (про хлопцеві)
barbiluengo adjдовгоборбдий barbilla /771. підборіддя; 2. відрбсток, вусик (уриб); 3. буд. скошений край, фбска;
4. вет. рбнула, жбб’яча пухлйна; 5. m рі людйна з рідкбю бородбю barbimono adj діал. див. barbirrubio barbinegro adj чорноборбдий, з чбрною бородбю
barbiponiente adj А. з пушкбм над губбми (про хлопцй); 2. недосвідчений, що починбє barbipungente adj 1. див. barbiponiente 1; 2. див. barbilampiño 1 barbiquejo тА.див. barboquejo; 2. Л. Ам. недбуздок, обрбть (для коня); 3. діал. головні хустка (зав'язана під підборіддям);
4. діал. орніт. дйкий гблуб (різновид) світлоагЬіггарабо adj безборбдий barbirrubio adj з русЯвою бородбю; світ- лоборбдий
barbirrucio adj з сивинбю (про бородУ) barbitaheco ас/рудоборбдий
90
barranca
barbitonto adjдурний, дурнувбтий barbo m ixr. вусбнь (риба)] hacer el - вдавбти, що співбєш, розкривбти рот для вигляду (у хорі) barbolla fpiajт. див. barbulla barbollar vi діалт. див. barbullar barbón /771. бородбнь; 2. козбл barboquejo m підборідний ремінбць (кашкета, каскй)] підборідна стрічка (капелюха) barbosa /і. іхт. барббса (колючопера ри- ба)\2. BHHorpáflHa лоз0 з корінням (для садіння)
barboso ас/бородбтий barbotar vi бурмотбти; цідити крізь зуби (слова)
barbote m Л. Ам. срібна палйчка, застрбм- лена у нижню губу (в індіанців) barbotear vi див. barbullar barbotear vt іст. 1. загорбджувати; 2. за- микбти на 3ácye barboteo m бурмотбння barbotina /мастйка; глйняне тісто barbucha 1. /'борідка; 2. m р/ діал. рідкб неохбйна бородб; 3. діал. див. barbilla 2 barbudo1 1. adj бородбтий; 2. m див. barbado 2, 4; 3. зоол. бородбч-ягнЯтник;
4. діал. папербвий змій; 5. сл. козбл; 6. рі барбуди (індіанці в Пер)?)] 7. барбудо (повстанець; кубинський революціонер) barbulla /гбмір, гбмін barbullar vi, barbullir* игшвйдко і невирбз- но говорйти; бурмотбти barbullón 1. adj що бурмотйть; 2. m буркотун, буркун
barbuquejo /77,4tf0barboquejo barca f 1. чбвен, шліЬпка; - llana порбм;
2. див. barcaje 2; manejar bien la ~ уміло (успішно) вестй свої CnpáBH, процвітбти barcada f 1. вантбж, що вміщується у човні; 2. рейс човнб
barcaje m 1. перевбзення вантажу на човні; 2. платня за перевбзення (вбртість перевбзення) на човні barcal 1. adj кораббльний (про ліс)] 2. m кораббльний матерібл; 3. лотбк для BHHá (при розливанні)] 4. бблія; таз (дерев'яний)
barcalonga /риббльськйй човен barcarola їмуз. баркарбла barcaza f баркбс; шалбнда; ліхтер; - de desembarco військ, десбнтний кораббль barcelonense, barcelonés, -а 1. зс/барсе- лбнський; 2. /77, /барселбнець, -ка, урбд- женець, -ка (жйтель, -ка) Барселбни barceno adj див. barcino 1 barcia /ейсів; відсівки; полбва barcina /У7. Ам. 1. мішбк (з іспанського дроку)] 2. велйкий сніп (обербмок) соломи barcino 1. adj біло-рябйй (про тварину)] 2. /77 Л. Ам. перебіжчик (з однієї партії в іншу)
barco /77 1. суднб; кораббль; - escuela Hae4ánbHe суднб; - de vela вітрйльник; - mercante торгбве судно; - de guerra військбве судно; - de cabotaje каботбжне судно; - de pasaje пасажйрське суднб; - de pesca риболовбцьке суднб; - petrolero нафтоналивнб суднб; тбнкер; - frigorífico рефрижербторне суднб; - rompehielos криголбм; - ballenero китобійне суднб; - bomba пожбжне суднб; en - пароплавом; en el - на пароплбві, на борту;
2. діал. гарбуз для зберігбння водй barcón /77 іст. див. barcaza barchilón /771. Л. Ам. санітбр (у шпиталі)] 2. діал. знбхар
barda /1. накрйття кам’янбї огорбжі; 2. іст. броня, пбнцир (бойового конгі)] 3, діал. живопліт; 4. діал. бот. дуб (різновид)] 5. мор. грозовб хмбра на горизбнті bardaguera ñ.див. barda 1; 2. бот. вербб (різновид)
bardal m 1. огорбжа (з дубців і глинй)] 2. див. barda 1; 3. бот. ожйна; 4. діал. дуббвий гай; saltando -es (бігти,) не відчувбючи під со- ббю ніг
bardana їбот. реп’ях, лопух bardanza: andar de - вбштатися, тинятися туди-сюди
bardar vt стбвити (городйтИ) пліт (огорб- жу)
bardo /77 літ. бард
barga /і. крутйй схил; укіс; 2. іст. хатйна; 3. річковб плоскодбнка (з вітрилом і веслами)
barganal m паркбн з кілків bórgano /77жердйна, кіл (у частоколі) bargueco /77бюрб (мебл) barguilla /тібкля (з конопель) baríadj діал. відмінний, чудбвий baria f фіз. бар (одиниця атмосферного тиску)
baricentro /771. мат., фіз. барицбнтр, центр вбжкості; 2. мат. тбчка пербтину медібн трикутника
barimba їдіал. барймба (муз. інструмент) bario1 /77 хім. ббрій bario2 /77 див. baria barisfera їгеол. барисфбра barita їхім. барит, важкйй шпат, бкис ббрію baritel /77 тех. коловорбт, кбрба baritimia /меланхблія baritina f мін. барйт, важкйй шпат, сірча- нокйслий ббрій
baritonía /низькйй гблос, баритбн barítono /77 баритбн (голос, співаїі) barjoleta 1. f іст. див. barjuleta; 2. adj Л. Ам. дурний, пришелбпкуватий; недоумкуватий; 3. сот. дурень, йблоп, тупбк barjuleta /речовйй мішбк, рюкзбк barlak т башлйк
{barloa їмор. 1. швартбв; 2. румпель-тблі barloar 14(vi, -se) мор. швартувбтися barlote /771. мор. риббльський чбвен; 2. див. barrilete 2
barloventear vi 1. мор. йти прбти вітру, лавірувати; 2. ходйти наз^ц і впербд; тинЯгися barlovento тмор. навітряний бік; ganar el - зайняти навітряний бік (щодо іншого судна)] обскакбти, обійтй, переплюнути barlú, barluz adj сл. очманілий, одурілий; quedarse - очманіти barman т бармбн
barniz /771. лак, політура; - de aceite (al yleo) олійний лак; оліфа; - de goma ry- мілбк; - de gomalaca шелбк, шелбковий лак; - hidrófugo водовідштбвхувальний лак; - píroxilina нітролбк; 2. глазур (для керамічних виробів)] 3. космбтика; 4. збв- нішній лиск; вйдимість (виховання)] - del Japón бот. лбкове дбрево barnizada їдіал. див. barnizado 1 barnizado m 1. лакувбння, полірувбння;
2. переддбнь вернісбжу, остбнні приготу- вбння до вернісбжу
barnizador 1. aq¡r лакувбльний, полірувб- льний; 2. /77лакувбльник barnizadura їдив. barnizado 1 barnizar иМ. лакувбти, полірувбти, покри- вбти лбком; 2. покривбти глазур’ю; 3. на- вбдити лиск; ствбрювати видимість лйску barocámara /барокбмера barógrafo пт фіз. барбграф barometría /барометрів barométrico з^'барометрйчний barómetro m барбметр; - aneroide барб- метр-анербїд barón /77оарбн baronesa /баронбса
baronet /77 баронбт (дворянський титул в Англії)
baronía f 1. барбнство; 2. володіння (мабток) барбна baroscopio /77 фіз. бароскбп
baroterapia їмед. баротерапія barquear 1. і^перепливбти на човні (річку, озеро)] 2. переправляти на човні; 3. пли- стй у човні
barquero /77, barquerol /77 човнЯр barquía f 1. збірн. риболовбцькі човнй;
2. риболбвна сітка; 3. велйкий восьми- весловйй чбвен
barquilla /1. dim. de barca; 2. фбрма для тіста (у вигляді човна)] 3. кбшик, гондола (повітряної кул)] 4. діал. вбфельна трубочка (для морозива у формі конуса) barquillero /771. продавбць вбфель; 2. вб- фельниця (форма)
barquillo /77вбфля, вбфельна трубочка barquín m ковбльський міх barquinazo m сйльний пбштовх (при їзді)] перекидбння (екіпажа) barquino /771. міх, бурдіЬк; 2. див. barquín;
3. шлунок
barra f 1. брус; бблка; смуга (заліза)] - transversal попербчина, розпірка; 2. вб- жіль; підвбга; - de cambio de vía зал. стрілка; 3. лом (інструмент)] 4. злйвок (золота, срібла)] - de hierro colado вилйва- нець чавуну; 5. батбн (хліба)] шматбк (у формі бруска)] - de jabón брусбк мйла; - de chocolate плйтка шоколбду; - de labios тіЬбик губнбї помбди; 6. пбручні, балю- стрбда; перегорбдка (в суд)] 7. лінія, лінійка (в шкільному зошиті)] 8. стійка (в бар)] 9. спорт, штбнга, заняття штбнгою;
- fija турнік; -s paralelas паралбльні бруси; 10. мор. бар, піщбна мілинб; обмілина, мілинб; 11. смуга (дефектзабарвлення тканини)] 12. Л. Ам. тюрбмні колбдки;
13. переклбдина, збсув; 14. діал. гра в бббки (городкй); 15. геральд. попер0чна смуга (на прапорі, щит)] 16. д/рбйки (на квадратних п’яльцях); 17. рі Л. Ам. бкції на виробку копбльні; 18. Л. Ам. асамблбя (нарада) вчбних (адвокбтів); 19. діал. гра в квачб; 20. Л. Ам. гйрло річки; a -s derechas toe. adv. відкрйто; без обмбну; de
- а - loe. adv. з кінцб в кінець; нбекрізь; sin іпігбг (pararse, reparar, tropezar) en -s без сброму, ні на що не зважаючи; не роздумуючи; alzar las -s брбти на приціл; estar en -s: está en -s у ньбго все гарбзд; estirar la - пнутися зі шкури; llevar a la - а uno притягнути до суду; притйснути до стінки; tirar la - продавбти втридброга, дбрти три шкури
barrabás m лиходій, негідник; ser de la piel de - бути пустунбм, непоейдою (про дитину)
barrabasada f 1. лихйй жарт; підлість, підлбта; 2. навіжбнетво, нерозсудливість barraca /1. хатйна, халупа; 2. діал. селянська хбта; 3. барбк; 4. Л. Ам. склад; 5 .діал. місце (на базар)
barracarse будувбти барбки (після корабельної аварії)
barracón m 1. aum. ¿fe barraca; 2. діал. барбк (на цукрових плантаціях); 3. військ. барбк
barrado adj 1. з грубими смугами (про тканин])] 2. смугбстий '(про прапор) barragán1 іст. 1. adj хорббрий, безстрбш- ний; 2. /77товбриш, друг; 3 .діап. холостЯк barragán2 m 1. непромокбльна вбвняна тканйна; 2. бдяг з непромокбльної вбвня- ної тканйни; 3. Л. Ам. нйжня спіднйця (з грубої тканині)
barragana f 1. кохбнка, співмбшканка;
2. іст. пбдруга
barraganería f іст. позашлюбне співмбш- кання
barrajar 1. и/Л. Ам. валйти, збивбти з ніг;
2. v/(-se) Л. Ам. поспішно вихбдити barranca /1. рив. barranco; 2. Л. Ам.
спуск; дхил; укіс; 3. Л. Ам. річковйй 6éper;
91
barrancada
conseguir por trancas y ~s з великим трудбм добитися (чого-н.) barrancada ft. потік дощовбї водй (в яру)]
І 2. див. barranco barrancal /77ярйста місцЯвість І barranco т 1. яр} бЯлка, улогбвина; 2. обрив, урвище, прірва; 3. ускладнення, пе- решкбда, завада; salir del ~ вййти зі скрутнбго станбвища barrancoso ас^ярйстий {про місцевість) barraní ао/збвнішній barranquear итідстрйбувати (про дзигу) barranquera fдив. barranca barranquero adj що знахбдиться (що рос- Té) в яру
barraque: a traque ~ завжди, у будь-який час; з будь-якбго прйводу barraquear 1. и/рбхкати; 2. vt діал. все- лЯти страх, залакувати barraquero 1. adj барЯчний; 2. m Л. Ам. влácник склЯду
barraquete m діал. здоровЯнь, товстун (про ДИТИН})
barrar1 vt\. бруднйти, BKpneáTH брудом;
2. обмЯзувати глйною barrar vticr. див. barrear 1 barrate m невеликий брус, бáлкa barreal m див. barrizal barrear 1. і/ґзагорбджувати, барикадувЯти (колодами); 2. див. barretear 1; 3. діал. закрЯслювати (написане); 4. діал. зв’язувати руки; 5. vi кбвзати по лЯтах (про пік}); 6. відділятися, відвоюватися (про брили тріснутих скель); ~se іст. обкбпу- ватися, укріплятися в окбпах barreda їдив. barrera11 barredera /1. механічна щітка; - automóvil машйна для підмітЯння вулиць; 2. дбн- на сітка; 3. діал. жердйни (для сушіння
ТЮТЮН})
barredero 1. adj що підмітЯє; 2. що волб- чить за соббю; red ~а дбнна сітка; 3. m щітка (для вимітання золи з печ) barredor 1. adj що підмітЯє; 2. m підмітЯ- льник; - de locomotora зал. запобіжна решітка, відкйдувач barreduela їдіал. невелйка плбща barredura /1. підмітЯння; 2. рідив. basura 1; 3. відхбди; лушпйння, вйсівки barrejobo m діал. знйщення (подолЯння) всіх перешкбд; hacer - змітЯти все на своЯму шляху
barrelotodo m рвач, горлохвЯт, хапуга barreminas m мор. трЯІлер barrena /1. свердлб, бурЯв; 2. пробійник, коловорбт, дриль; 3. бур; забурник; entrar en - ав. йти у штбпор, штопорйти barrenado я^'навіжЯний, ненормЯльний barrenador 1. ао/свЯрдлячий, свердлувЯ- льний; 2. mдив. barrenero З barrenamiento m свердління, буріння barrenar vt\. свердлити, бурЯвити; про- свЯрдлювати, пробурЯвлювати; 2. мор. торпедувЯти, топйти (судно); 3. розлЯд- нувати (плани); 4. порушувати (закот) barrendero m підмітЯльник вулиць barrenear 14діал. див. barrenar 1 barrenero /77 1. мЯйстер, ЩО ВИГОТОВЛЯЄ свЯрдла (бурЯви); 2. людйна, що продаЯ свЯрдла (бурЯви); 3. буровйй мЯйстер, бурйльник barrenillo m ент. 1. жук-точй- льник; 2. деревотбчець barreno /771. бур; 2. просвЯрдлений бтвір; буровЯ свердловйна; 3. шпур (для вибухів- ю); 4. військ. фугЯс, міна; 5. зарозумілість; пихЯтість; 6. Л. Ам. завзятість; наполЯгли- вість; 7. мЯнія, нав’язлива ідЯя; dar - мор. торпедувЯти (топйти) суднб; llevarle el ~ а uno Л. Ам. пристосовуватися до кого-н. barreña / barreño m глйняний таз barrer vt 1. местй, підмітЯти; 2. змітЯти (знбсити) все дбчйста; 3. відмітЯти, відки-
дЯти (сумніви, думки); ~se Л. Ам. 1. ша- рЯхнутися (про коня); 2. тягнутися, воло- чйтися; al ~ іос. adv. діал. підряд, огулом; бптом; - hacia (para) dentro працювЯти на сЯбе, підгрібЯти під сЯбе barrera1/1. перегорбдка; бар’Яр; - del sonido звуковйй бар’Яр; 2. частокіл, па- лісЯд; 3. військ, іст. парапЯт; 4. бар’Яр, огорбжа (навколо арени для кориди); 5. місця у пЯршому ряду (на корид); 6. пере- шкбда, завЯда; ~ infranqueable непере- ббрна перешкбда;~ de golpe бар’Яр з автоматйчним затвбром; зал. шлагбЯум; sacar а ~ іст. вйставити на суд громЯд- ськості (публіки); salir а ~ віддати себЯ на суд публіки
barrera2 f 1. кар’Яр, де видобувЯють гон- чЯрну глйну; 2. купа землі, що залишЯєть- ся після витЯгування селітри (із селітрових ям); 3. буфЯт, стіннЯ шЯфка (для глиняного посуд})
barrero /771. гончар; 2. див. barrera21; 3. див. barrizal; 4. діал. пЯгорб, горЯ; 5. Л. Ам. селітряний ґрунт barreruela їдив. barreduela barreta1 f 1. dim. de barra 1; 2. лом; кйрка, кЯйло; ~ de lacre пЯличка сургучу; сургучний олівЯць; ~ de soldadura Л. Ам. елект- рбд; - china Л. Ам. олійне дЯрево barreta21. іст. капелюшок; 2. шолбм, шишЯк barrete /77 іст. див. barreta2 1 barretear vt І.оббивЯти, закріплювати (металевими смугами); 2. підбивЯти (взуття); 3. Л. Ам довбЯти Ями (ломом) barretero /77 забійник barretina /каталбнський капелюшок barretón тдіал. кЯйло barriada f 1. див. barrio; 2. частйна квартЯлу (передмістя) barrial 1. adj іст.; Л. Ам. глйнистий (про ґрунт); 2. /77 іст.; Л. Ам. див. barrizal; 3. Л. Ам. ґрунт, багЯтий на блакйтну глйною barrica /барйло, бочбнок barricada /барикЯда; levantar ~s звбдити барикЯди, барикадувЯти barrida І діал. див. basura 1 barrido /771. підмітЯння; dar un - злЯгка підместй; 2. див. basura 1; servir lo mismo para un ~ que para un fregado i кравЯць, і жнЯць, і на дуді ігрЯць barridura f діал. рив. basura 1 barriga f 1. живіт, чЯрево; echar ~ відрб щувати черевцЯ; 2. нйжня (розшйрена) частйна посудини (карафи, колби); 3. вй- гин (опуклість) стінй; hacer - випирЯти; estar de ~ para el aire байдикувЯти; сидіти, склЯвши руки; estar (hallarse) con la ~ a la boca, tener la ~ a la boca бути на остЯнніх днях; sacar la ~ de mal año наїстися досхочу, набйти чЯрево (у чужій хаті) barrigón 1. adj див. barrigudo; 2. m діал. хлбпчик, малюк; 3. діал. карапуз; al que nació ~ ni que lo fajen (lo faje un arriero) Л. Ам. горбЯтого могйла вйправить barrigudo яс/пузЯтий, товстопузий barriguera /попруга
barril /771. ббчка, діжка (для перевезення вина); 2. глйняний глек (для води); 3. Л. Ам. бЯрель (міра рідини); comer del ~ діал. юти із однієї мйски; irse al - діал. вйлетіти в трубу, розорйтися barrilaje m Л. Ам., barrilamen m див. barrilería 1
barrilería /1. склад ббчок; 2. ббндарня, бо- чЯрня; 3. склад, що торгує ббчками barrilero /771. бондар; 2. продавЯць ббчок, діжок
barrilete /771. dim. de barril; 2. зЯтиск, ско- 6Я; 3. папербвий змій; 4. морськйй краб (різновиді, 5. Л. Ам. іхт. велйкий лосбсь (різновид); 6. Л. Ам; помічнйк адвокЯта;
7. діал. кокЯтлива жінка, кокЯтка
barrilla /1. бот. збльник, солЯнка, поташ- нйк; 2. (р) золЯ збльника (з якої здобувається сода); 3. діал. прирбдна мідь barrillero adjзбльний (про рослин}) barrillo тдив. barro2 barrio /771. квартЯл, райбн, частйна міста;
- bajo квартЯл біднбти; 2. передмістя;
3. окблиця (міста, селища); el otro enviar (mandar) al otro ~ відпрЯвити на той світ; andar (estar) de andar (estar) vestido de - бути одягненим по-домЯшньо- му, ходйти у затрапЯзному вйгляді barriotero adj діал. тЯмний, сірий (про
ЛЮДИН})
barriscar vt діал. 1. підмітЯти абйяк (ква- лйво); 2. давЯти (продавЯти) на бко barritar vi кричЯти, трубйти (про слона, носорога)
barrizal /77бол6то, драговинЯ, трясовинЯ barro1 /771. (рідкЯ) багнюка; болбто; - mineral лікувЯльні грЯзі; curar con bacos de
- лікувЯти грЯзями; 2. глйна; - blanco гон- чЯрна глйна; ~ chino китЯйський фар- фбр; loza de ~ гончЯрні вйроби; фаянсовий (глйняний) пбсуд; керЯміка; - cocido обпЯлена глйна, теракбта; ~ esmaltado глазурбвана. обпЯлена глйна; ~ refractario вогнетривкЯ глйна; - de horno пічнЯ глйна; 3. посудина з ароматйчної глйни;
4. глйняний nócy^; 5. дрібнйця,г нісенітнй- ця, дурнйця; 6. дріб’язок, дрібні грбші; dar a uno ~ a mano підкйнути грошенЯт кому-н.; tiene - a mano у ньбго грбшей кури не клюють; 7. ганьбЯ, безчЯстя; сбром; arrastrarse por el ~ бЯбратись у бруді; cubrirse (mancharse) de ~ зганьбйти себЯ, заплямувЯти своЯ ім’Я; 8. Л.Ам. заплутана спрЯва; estar comiendo (mas- cand) - гнйсти у сирій землі; no ser esto по es - це (вам) не нісенітниця (не дрібнйця); vender una cosa por ~ y tierra діал. продавЯти за бЯзцінь
barro2 /77 прищ; вугбр barroco adj 1. барбковий (про стиль); 2. вигЯдливий, химЯрний barrocho тдив. birlocho barroquismo /771. барбковий стйль; 2. ви- гЯдливість, химЯрність barroso11. adj глйнистий; 2. кбльору глйни, червонувЯтий (про ґрунт); 3. тсл. глйняний глек з ручкою
barroso2^ прищЯвий,вугрувЯтий(/7Д0 обличчя)
barroso3 adj рудувЯтий, білЯстий (про масть тварини)
barrote /771. залізна бЯлка, брус; 2. колоси ибЯлка, колоснйк; 3. поперЯчина, розпірка; 4. зЯсув, запір barrueco /77 пЯрли непрЯвильної фбрми barrullo тдіал. див. barullo barrumbada f 1. похвальбЯ; вихвалЯння;
2. розкидЯння грошйма barruntamiento т іст. див. barrunto barruntar vt 1. передбачЯти, передчувЯти; здогЯдуватися; 2. чути (про тварину) barrunte /77 1. ознЯка, прикмЯта; 2. іст. шпигун
barrunto /771. передбЯчення; передчуттЯ; здогадування; підбзра; 2. див. barrunte 1;
3. діал. погЯна погбда, що передвіщЯє дощ
bartola їдив. barriga 1; echarse (tenderse, tumbarse) a la ~ байдикувЯти, леда- рювЯти, справляти лежня bartolillo /77 кул. 1. пиріжбк з м’Ясом; 2. булочка з коЯмом
bartolinaf f (р) гостріть рбзуму, пронйк- ливість; досвідченість; ерудйція bartolina2 ЇЛ. Ам. сл. в’язнйця, буцегЯрня bartolón тдіал. вулик bartular, bartulear vi діал. розмірковувати, сушйти (собі) гблову
92
bataola
bártulos /77/7/1. pé4¡, пожитки; liar los ~ зіб- páTH (CKnácTn) пожйтки; 2. прилбдця, при- чандбли; спорядження; preparar los - приготувбтися, запастися всім необхідним baruca /перешкбда, 3aBáAa; poráTKH barullento m діал., barullero m інтриган;
СКЛ0ЧНИК
barullo /77 шум; ббзлад; сум’яття; плутанина; armar - зчинити галас;, вчинйти ббз- лад
barzal тдіал. бур’янйння barzón /771. діал:. dar (hacer) barzones тинятися (вбштатися) без діла; 2. сідбль- на лук0; 3. діал. рбмінь ярмб barzonear vi діал. тинятися без діла barzoque т сатанб, диЯвол, біс basa /1. див. base 1; 2. 6á3a, оснбва (коломг); 3. прйнцип, поч0ток, оснбва basada їмор. спускові полозкй basáltico яс/базбльтовий basalto /77базбльт
basamento т фундбмент; підстбва; цб- коль
basanita їдив. basalto basar vtA. закладбти оснбву (фундбмент);
2. заснбвувати, будувбти на оснбві (чого- н.)\ -se спирбтися, покладбтися; ґрунтуватися, базув0тися
basca /1. (рі) нудбта; позйв до блювбти;
2. лють, сказ (у тварин); 3. спблах гніву bascar viіст. 1. див. basquear 1; 2. тужити, cyMyeá™
basco /77 іст; див. basca 1 bascosidad / 1. див. basura 1; 2. діал. грубість, непристбйність bascoso adji. що відчувбє нудбту; 2. діал. неохбйний, бруднйй; 3. діал. грубий, непристбйний
báscula /1. ваги; - electrónica електрбнні eará; - de plataforma (de vía) залізнйчні eará; 2. підйбмник (підйомного моста у фортеці)
bascular и/гойдбтися, коливбтися base /1. оснбва, фундбмент; цбколь; 2.6á- за, ббзис, оснбва; - de articulación лінгв. ббза артикуляції; - de partida вихіднб позйція, початкове положення; organización de - низовб організбція; a (sobre) la - de toe. prep. на 6á3i, на оснбві; ґрунтуючись (на чому-н.)] 3. заснбвувати, базу- вбти; будувбти на оснбві; dar una - sólida підвестй міцну оснбву, ббзу; 3. ббза, стбн- ція; - aeronáutica (aérea) авіа- ббза; ~ naval (marítima) військбво-морськб ббза;
4. мат., хім. підст0ва; - de enchufe елекг- рйчна розбтка
baseball, base-ball, basebol m див. béisbol
basebolero дая-1. ас/бейсббльний; 2. m бейсболіст; 2. пелотбрі, гравбць у 6ácK- ський м’яч
basebolista com. бейсболіст, -ка básico adj Л. істбтний, основнйй, голов- нйй; фундаментбльний; 2. хім. оенбвний basificar vt хім. лугувбти basilar adjббзовий, основнйй basílica /1. архіт., іст. базиліка; 2. королівський палбц; 3. анат. внутрішня mienoeá вбна
basilisco тЛ. міф. василіск; 2. Л. Ам. зоол. василіск (ящірка)] citar hecho lín - сказйтися, розлютйтися, ошаліти basket-ball, basket-bol тдив. baloncesto basquear 1. и/відчувбти нудбту; 2. и/вик- ликбти нудбту
basquetbol тдив. baloncesto basquetbolista сот. баскетболіст, -ка basqyina /спіднйця (чорнаверхня) basta /1. живб нйтка; намбтування; 2. сгіббк ibasta! /я/е^'дбсить!; стоп!, стій!; ббета!; ó ~ і кінбць!, і все! bástago т náriH, пбросток
bastaje /77 1. вантбжник, носій; 2. груба (неотбсана) людйна
bastante 1. adj достатній; - dinero (comida) дбсить грбшей (їжі); 2. чимблйй, неповний; неабйякий; tengo -í cosas que hacer у MéHe чимало справ; 3. advдбсить, достатньо; - bien дбсить добре, непо- ráHO, пристбйно; 4. чимбло, довблі, дбсить
bastar1 1. vi (imperé) бути достатнім, вис- тачбти; ¡basta de conversaciones! досить розмбв!; 2. рути в наявності у велйкій кількості, рясніти; 3. vticr. забезпбчувати (необхідним)
bastar vt іст.; діал. див. bastear bastarda / 1. дрібнйй напйлок; підпйлок;
2. кулебрйна (старовинна ґармата) bastardar, bastardear 1. и/вирбджуватися, ^егенерувбти (про рослини); 2. (-se) погіршуватися, змінюватися на гірше; псуватися (про людинУ)] 3. vt перекручувати, спотвбрювати
bastardeo /771. вйродження, дегенербція;
2. погіршення, псувбння; 3. перекручування,спотвбрення
bastardía /і. вйродженість; 2. незаконно- нарбдженість; 3. нйцість, підлбта; мер- збтність; непристбйність (висловлювань) bastardilla / 1. курсивний шрифт, курейв;
2. бастардйлья (різновид флейти) bastardillo 1. ас/курсйвний (про шрифт)]
2. тдив. bastardilla 1 bastardo 1. adj що вирбджується; 2. позашлюбний, незаконнонарбджений; 3. звб- дений (про брата)] 4. нйций, негідний, підлий (про наміри, цілі)] 5. італійський, кур- ейвний (про ПИСЬМОВИЙ шрифт)] 6. /77 позашлюбна дитйна; 7. сл. вйродок; 8. див.
ь°ві .
baste' тдив. basta baste2 /77 подушка в'ючного сідлб baste3 /77 (рі) сл. пйлець bastear vt намбтувати, зшивбти на живу нйтку, змбтувати bastecedor т іст. постачбльник bastecer* vt іст. 1. забезпбчувати; поста- чбти; 2. задумувати bastedad1 /грубість, неотбсаність bastedad2 /діал. велйка кількість, ббзліч basterear \гідіал. накладбти в'ючне сідлб; -se натбрти спйну в’ючним сідлбм (про тварину
bastero /771. сідбльник; 2. торгбвець сідлами basteza /грубість, неотбсаність bastidor /771. жив. підрбмник; рбма (для картини)] 2. рбма (віконна, дверна)] 3. п’Я- льця; 4. тех. шасі; 5. станина; рбма (автомобіля, вагонна)] 6. рі театр, куліси; entre -es за кулісами; 7. діал. жалюзі; 8. діал. залізна сітка (ліжка) bastilla /підрублювання, підшивбння bastillar, bastillear vt діал. підрублювати (матерію)
bastimentar і//забезп0чувати провібнтом (продовбльством) bastimentera їдіал. саквй bastimento m 1. кораббль, суднб; 2. постачання продовбльства; 3. іст. житлoвá будівля
bastión тдив. baluarte1 bastionado aq/захйщений бастібном bastir vt іст. 1. робйти; готувбти; 2. споруджувати, будувбти; 3. див. bastimentar basto1 /771. в’їЬчне сідлб; 2. карт:, еі - туз; ббстос (в іспанській колоді); 3. рі карт. ббстос (масть іспанської колоди)] 4. діал. сідбльна подушка
basto2 1. adj грубий, грубо зроблений, незгрббний; 2. грубий, шорсткйй^ нерівний; 3. грубий, неотбсаний, неосвічений;
4. іст. забезпечений (провіантом)] 5. m іст. продовбльство, їстівні запбси
bastón /771. тростйна, ціпбк, пбсох, пбли- ця; 2. жезл, булавб (символ влади)] - de mariscal мбршальський жезл; 3. архіт. стовп, стійка; 4. діал. страх, жах; бстрах;
5. (рі) див. bastoncillo 3; empuñar el - брбти в руки кермб влбди; meter el - примиряти, викбнувати роль миротвбрця bastonada ficr, bastonazo m удбр трос- тйною (пблицею)
bastoncillo /771. пбличка, тростйна; 2. ву- зькйй галун; 3. анат. паличка (елемент сітківки ока)
bastonear 1. vt бйти пблицею (тростй- ною); 2. перемішувати, зббвтувати (вино)] 3. vi діал. їсти пбростки (про худобу bastonera /підстбвка для парасбльок і тростйн
bastonería /магазйн з прбдажу тростйн bastonero /771. мбйстер, що виготовляє тростйни; 2. продавбць тростйн; 3. розпорядник тбнців; 4. помічнйк начбльника в’язнйці; 5. діал. церемоній мбйстер; 6. діал. сутенбр
basura /1. сміття, відхбди; 2. кінський гній;
3. Л. Ам. низькосбртний тютюн; 4. Л. Ам. кукурудза погбної якості basural тдіал. див. basurero 2 basurero /771. сміттяр; 2. смітнйк; звбли- ще; сміттбва Яма; 3. бак для сміттЯ; відрб для сміттЯ
basuriento adj діал. засмічений, забруднений
bata1 /1. халбт (домашній, робочий)] media - корбткий халбтик; 2. пеньюбр bata2 тдіал. 1. дитйна; 2. слугб-тубілець bata3 їдіал. 1. бйта (для гри у м'яч)] 2. прач; руббль (для прання білизнй) batacazo т 1. удбр (при падінні)] darse (pegarse) un - впбсти, гбпнутися, розтягнутися; 2. крах, занбпад; провбл; 3. Л. Ам. несподіваний успіх batahola /шум, ráMip, ґвалт batajolear víдіал. пустувбти, вовтузитися batalla /1. бйтва, бій; - campal генербль- на бйтва, вирішальний бій; бій у відкритому пблі; - a brazo partido, - cuerpo а cuerpo рукопбшна сутичка, рукопбшний бій; campo de - пбле ббю; en - розгбрну- тим фрбнтом; presentar la - дбти бій, вйкликати на бій; ganar (perder) la - виграти (прогрбти) бйтву; imponer - нав’язати бйтву; 2. турнір, змагбння; 3. покрйшка (сідла)] 4. внутрішня 6opoTb6á, душбвний рбзлад; 5. фехт. бій, сутичка; 6. жив. кар- тйна з батбльним сюжбтом; 7. іст. війнб; - ciudadana громадянська війнб; de - міцний, добрбтний; носкйй batallador 1. adj бойовйй, войовничий;
2. бойовйй, завзЯтий; 3. m іст. воїн; 4. фехтувбпьник
batallar и/1. бйтися, воювбти; 2. сперечб- тися; сварйтися; - por pequeñeces сваритися ч0рез дурниці; вагатися, бути в нерішучості; 4. фехтувбльник batallero т Л. Ам. див. bullebulle batallón /771. батальйбн; - de tiradores стрілбцький батальйбн; - disciplinario (de castigo) штрафнйй батальйбн; comandante de - командир батальйбну, комбйт; 2. іст. кавалерійський ескадрбн batallona adj. cuestión - пекуче (гбстре, наболіле) питбння
batalloso adj іст. 1. бойовйй; 2. спірний;
3. войовнйчий
batán /771. сукновбльна машйна; 2. сукно- вбльня, валяльня; 3. діал. фарбув0льня;
4. діал. млинбвб жбрно; 5. діал. хвилю- вбння,суєтб
batanar vt валЯти (сукно, повсть, вовну batanear vt бйти, лупцювати batanero m валЯльник bataola їдив. batahola
93
batata
%
batata / 1. бот. 6aTáT, солбдка картбпля {рослина і коренеплід)-, 2. діал. соромлй- вість; збентеження; ббязкість; 3. діал. роззЯва, ґйва
batatal, batatar m пбле, засвджене батЯ- том
batatazo m діал. див. batacazo 1 batatero m 1. продавЯць 6aTáTy; 2. діал. див. batata З
batatín /771. dim. ¿fe batata 1; 2. товстунчик,
П0НЧИК
batato m див. batatín 2 batazo /77удЯр бйткою {угрів бейсбол) bate /771. 55л. підбійка; 2. бйта {для гри в бейсбол); 3. да/7- ля». buscavida(s) batea /1. розписнйй (декоратйвний) під- нбс; 2. блібдо; декоратйвний таріль; 3. плоскодбнка; 4. відкрйтий вагбн; плат- фбрма; 5. Л. Ам. бЯлія; 6. діал. баддЯ; 7. гірн. лотбк, корйто; hacer a uno cargar la
- Л. Ам. залишйти з нбсом, обдурйти bateaguas m діал. парасблька {від дощу) batear vticr. див. bautizar 1
batear і^бйти по м’ячу {пригрів бейсбол) bateíta аб]дідал. що пошйрює пліткй batel 7-1. див. bote3; 2. рісл. згрЯя, бЯнда batelada /місткість (вантЯж) ббта batelero /77 човняр
batelón /77 Л. Ам. чбвен, канбе (для перевезення вантажів бистрою річкою) batemania //7. Ам. бот. орхідбя (різновид) bateo /77 див. bautismo 1 batería /1. військ, батарбя; - antiaérea зенітна батарбя; 2. військ, пролбм; 3. діал. батарбя; 4. військ, батарбйна пЯлуба; 5. театр, софіт; 6. муз. удЯрні (інструментй)] 7. змішувач (водопровідний кран)-, 8. до- магЯння, чіплЯння; В. діал. шкбда, збйток;
- de cocina металбвий пбсуд, кухбнне начйння; hacer ~ бити, лупцювати batey m діал. 1. батбй (житлові будинки і підсобні приміщення на території цукрового заводу або ферми)] 2. майданчик пбред будинком
batial dc/глибйнний, батальний batibolear 14діал. старЯтися, клопотЯтися batiboleo /7? 1. Л. Ам. див. batahola; 2. діал. cyeTá, метушнЯ
batiborrillo, batiburrillo mдив. baturrillo baticola /1. хвостовий péMÍHb (збруя)] 2. Л. Ам. nnáBKH
baticolearse діал. величЯтися, пишЯтися, задавЯтися
batida /1. мисл. облЯва; una ~ a las liebres полювЯння на зайців; 2. o6náea; переслідування; 3. рбзвідка; патрулювЯн- ня, прочісування (місцевості); dar una ~ прочесЯти місцбвість; 4. карбувЯння монбти; 5. діаллобмття batidera f спец. мішЯлка (для вапна) batidero /771. стукіт, постукування, удЯри;
2. нерівна (виббїста) дорбга; guardar los ~s уникЯти рйзику(несподіванок) batido 1. adjперелйвчастий (про тканинУ}]
2. бйтий, уторбваний (про дорогу)] 3. сухозлітний, сусальний (про ЗОЛОТО)] 4. /77 биттЯ, розбивЯння; 5. прісне тісто; 6. гб- голь-моголь; 7. мус
batidor 1. adj збивЯльний; máquina ~a
змішувач, міксер; 2. m розвідник; 3. кавалергард; 4. мисл. загонич (дичини)] 4. рідкий грббінь, гребінЯць; 5. 36neánKa; вінчик; 6. с.-г. ланцюг; 1 і діал. шоколЯдниця (посуд)] ~ de ore золотобйт, золотобій (ремісний
batidora /змішувач, міксер batiente /77 1. одвірок; лутка; 2. стулка (дверей)] 3. смуга приббю batifondo /77/7. Ам. див. barabúnda batihoja m 1. золотобйт (ремісни/)] 2. про- KáTHHK, вальцювЯльник batihojería //7. Ам. прокЯтний цех
batilongo тдіал. ширбкий xanáT batimán т 1. діал. розмЯхування рукЯми (при розмов)] 2. батмЯн (в балет) batimento m жив. тіні batimetría freorp. батимЯтрія, вимірювання глибйн
batimiento m биття, лЯскання batir 1. у/бйти, вдарЯти; - el tambor бйти в барабЯн; ~ a carne відбивЯти м’ясо; ~ el trigo молотйти пшенйцю; ~ las alas лопотіти (махйти) крйлами; - las palmas ап- лодувЯти; 2. розбивЯти, руйнувЯти; роз- вЯлювати; - latienda згорнути намбт; ~ un edificio знестй будівлю; 3. бйти, шма- гбти; періщити, сіктй (про хвилі, вітер, дощ)] 4. збивЯти (білки, вершки)] збивЯти (масло)] 5. валЯти (вовну); 6. пліЬщити, кувЯти; - el hierro «yeáTH залізо; ~ la gua- daca mienáTH косу; ~ moneda карбувЯти монбту; 7. ударЯти, бйти (про світло, водії] 8. підрівнювати (стоси паперу)] 9. збивЯти, зачісувати (волосся)] 10. ойти, громйти Дворога)] 11. бйти, обстрілювати;
12. розвідувати; патрулювЯти, прочісувати (місцевість)] 13. мисл. влаштбвувати облЯву; гнбти (дичинії\ 14. муз. відби- вбти (такт, ритм)] 15. діал. поносити (білизнії\ 16. Л. Ам. донбсити; 17. vi діал. бйтися, тріпотіти; ~se 1. бйтися; - cuerpo a cuerpo бйтися BpyKonáLu; 2. пЯдати к0менем (про хижого птаха)] 3. Л. Ам. роз-
КОЛ0ТИСЯ
batiscafo m батискЯф batisfera / batisferio m батисфЯра batista /батйст; de - батйстовий bato /771. дурень; 2. нЯук batojar vt 36neáTH пЯлицею (плоди з дерева)
batometría їдив. batimetría batómetro m геогр. батбметр batracio 1. ад/жЯб’ячий; 2. /77/?/жЯби batraco m вет. рЯнула, жЯб’яча кістЯ batucar к/1. іст. див. batir 1; 2. змішувати (рідини)] 3. внбсити бЯзлад (плутанйну) batuda /1. стрибкй з трампліну; 2. іст. слід, відбйток
batuecas: estar en Las ~ витЯти y xMápax batuque тЛ. Ам. 1. гармйдер, штовханй- на; 2. бЯзлад, гармйдер, сум’яттЯ; 3. бату ке( /ф/а//сь/ґ//и барабан) batuquear 1. \ЛЛ. Ам. див. batir 1; 2. діал. робйти догЯну; карЯти; 3. діал. ЗаважЯти, надокучати; 4. vi діал. скандЯлити; зчинЯ- ти бійку
baturrillo /771. суміш, мішанйна (про страви)] 2. незв’язні словЯ; нісенітниця baturro 1. ао/дурнувЯтий, пришелЯпкува- тий; 2. впбртий; 3. арагбнський (про селянина)] 4. /77араг6нець; арагбнський селянин
batuta /диригбнтська пЯличка; llevar la ~ орудувати, верховбдити baúl /771. скрйня, кофр; баул; ~ mundo ве- лйка скрйня; 2. живіт; чбрево; henchir (llenar) el ~ наїстися досхочу, набйти чЯ- рево
baulería /1. майстЯрня з вйготовлення скринь; 2. магазйн, що торгує скрйнями baulero /77 1. мЯйстер з вйготовлення скринь; 2. продавбць скринь (валіз) bauprés /77 мор. бугшприт baures /77 рібЯури (індіанці в Болівії) bausa їдіал. нерббство, лЯдарство bausán /771. солбм’яне опудало; 2. про- CTáK; 3. Л. Ам. нечбма; 4. діал. нербба, лЯдар
bautismal adj хрестйльний; pila ~ церк. купіль
bautismo m 1. хрЯщення; навЯрнення в християнську віру; 2. див. bautizo; ~ de fuego бойовЯ хрЯщення; ~ de sangre пбрше порЯнення; romper el~a uno про-
ломйти (розкрбяти)ч0реп bautista com. 1. свящбник, що провбдить обрйд хрбщення; 2. баптйст, -ка bautisterio /77 див. baptisterio bautizar vt\ .(vi) церк. хрестйти(ся); 2. да- вбти Há3ey, називЯти; 3. давЯти ім’Я, прізвисько; охрестйти; 4. розбавлЯти водбю (вино, молоко)] 5. окропйти (облйти) водбю
bautizo їмін. боксйт bauza /колбда (завдовжки 2—3 метри) baya /1. Ягода; 2. гасйльник (свічо/)] 3. діал. виноградна горілка, чйча bayabe m діал. tobcté мотузка; dar ~ зв’язбти мотузкою (людинії\ прив’язбти (тваринії
bayajá тдіал. клітчбста хустка bayanos /77>с?/байяни (індіанці в Панам) bayeta1 /1. текст, байбта (тонка і рідка вовняна тканина)] 2. діал. пелюшкй; arrastrar ~s вчйтися в університбті; претен- д yeáTH, домагбтися bayeta2 adj діал. слабкйй, стбмлений bayetón /771. aum. de bayeta; 2. eópcoeá вбвняна тканйна; 3. діал. вбвняне пбнчо bayo 1. adj булбний (про коня)] ~ castaño каштбновий; ~ oscuro корйчневий; 2. діал. переляканий; 3. m кінь булбної мбсті;
4. метблик шовковикб; 5. діал. трунб (для бідняків)
Bayona: ¡arda все дармб!; одйн раз живемб!; моЯ спрЯва сторонЯ, моя хбта скрЯю (про безтурботну людину, що не бере участі у спільних витратах) bayoneta / багнбт; carga а Іа ~ штиковЯ атЯка; armar (calar) la ~ примкнути баг- нЯти; ¡а Іа ~! в штикй! (команда) bayonetazo m 1. удЯр багнбтом; 2. штиковЯ рЯна
bayonetear vt Л. Ам. порЯнити (вбйти) багнбтом
bayosa їсл. шпЯга
bayoya /1. діал. зоол. байбйя (різновид ящірки)] 2. діал. крик, шум; суперЯчка, сперечЯння
bayoyo adj діал. ряснйй; ponerse 7 діал. сбрдитися, дратувЯтися; сторопіти, злякЯтися
bayuca f, bayunca їдіал. тавЯрна, шинбк bayunco adj 1. діал. грубий, неотбсаний;
2. діал. запальнйй
bayunquear vi діал. говорйти дурнйці bayusco adj діал. запальнйй, дратівлйвий baza їкарт. взятка; soltar Іа ~ пропустйти (не взЯти) взятку; asentar bien su ~, hacer - діал. досягЯти успіху; зміцнйти свій авторитбт; meter ~ втручЯтися, всюди пхЯти свбго нбса; no dejar meter ~ торохтіти, не закривЯти рбта; sentado está (Іа) ~ вихбдячи з цьбго bazagón m базіка, балакун bazar /771. базЯр (у країнах Сходії\ 2. Ятка bazo 1. корйчневий; 2. висівкбвий (про хліб)] 3. /77 корйчневий кблір; 4. анат. селезінка
bazofia /1. недбїдки; 2. нйцість, підлість, підлбта, гидбта
bazuca m військ, реактйвний протитЯн- ковий гранатомбт
bazucar vt 1. вбовтувати (посудину з рідиною)] 2. вертіти, м’Яти bazuco /77 військ, див. bazuca bazuquear гідив. bazucar bazuqueo /77зббвтування, (рідини) be1 /бе (назва літери b іспанського алфа- вітії\ ~ por - іос. adv. слбво в слбво, ґрун- тбвно
be21. бе-е-е!; 2. /77бЯкання beaba/77 азй
beata /1. поббжна (благочестйва) жінка;
2. чернйця (що збирає пожертвування)]
3. ханжЯ, святбнник; 4. діал. сл. песЯта
94
bendecir
beatería /святбнництво, святбнність beaterío m 1. жінбча чернбча общйна;
2. (рі) святбнництво, святбнність beático святбнницький beatificación {церк. зарахувбння до сбн- му святйх
beatificar иМ. ощаслйвити, порбдувати, потішити; 2.діал. причащбти, соббрувати (помираючого)', 3. церк. зарахбвувати до сбнму святйх beatífico гю/блажбнний beatilla /тонкб ллянйй полотнб beatitud /1. іст. щбстя, блажбнство; 2. спбкій, безтурббтність; 3. (Vuestra, Su В.) Вбше Святість (звертання до папи римського) beato 1. adjux аслйвий, блажбнний; 2. церк. зарахбваний до сбнму святйх; 3. поббж- ний, благочестивий; 4. святбнницький;
5. /77 блажбнний; 6. богомблець, наббжна людйна; 7. ханжб, святбнник
beatón 1. adjлицемірний, святбнницький;
2. m лицемір, ханжа, святбнник bebdar іст. vt підпбювати, спбювати; ~se спивбтися
bebe1 m діал. келишбк bebe2 míi. Ам. малюк, дитйна bebé /771. дитйна, малібк; 2. лЯлька bebecina fflian. 1. сп’яніння, хміль; 2. сильна спрбга
bebeco /771. Л. Ам. альбінбс; 2. діал. іно- збмець
bebedera ffliajі. пиЯцтво, запій bebedero 1. зсЦтридбтний для питтЯ; 2. т напувблка, поїлка (для худоби); 3. водопій; 4. нбсик глбка; 5. діал. бар, шинбк;
6. тех. ливник; 7. д/підпушка з тканйни (на одязі)
bebeaiz«o 1. adj тінШ\ agua ~а питнб водб; 2. /77 лікарський напій, настій (з трав\, 3. приворбтне зілля, люббвний напій; 4. отрута
bebedor 1. adj що п’є; 2. /77 п’яниця; випи- вбка; 3. діал. див. bebedero 4 bebelera {діаіі. див. bebecina 2 bebendurria {діал. див. borrachera beber /771. питтЯ; 2. питвб, напій; do (donde) entra sale saber хто п’є, той втра- чбє рбзум
beber vi(vt) 1. пйти; dar de - поїти; 2. пй- ти, випивбти, пиЯчити; 3. піднімбти тост; ~ a la salud de uno пйти за здорбв’я; 4. вби- рбти, всмбктувати; poner a uno а - діал. дбти хабарб, підмбзати beberaje m діал. див. bebecina beberrón 1. adj що пиЯчить, п’є; 2. m п’янйця, п’янйчка beberse зробйти однйм духом bebestible 1. adj див. bebible; 2. m рі Л. Ам. напбї
bebetura ficT. див. bebida 1 bebezón /771. діал. див. borrachera; 2. Л. Ам.див. bebecina; 3 .діал. спиртнйй напій bebezona f діал. див. bebecina bebible adjпридбтний рля питтЯ, питнйй bebida f 1. питвб, напій; 2. діал. перепо- чйнок, пербдих; перекус (на польовихро- бота$\ 3. пияцтво, прйстрасть до спирт- нбго; darse (entregarse) a la ~ запйти; tener mala - скандблити (про п’яного) bebido 1. з^'напідпйтку, п^Яний; 2. mдив. bebida 1
bebistrajo /77 бурдб, пійло
beblado adj іст. п’Яний, сп’янілий
bebón adj діал. див. bebedor 1
beborrotear и/попивбти
beca /1. пербв’язь (відмітна стрічка учнів)',
2. верх капюшбна; 3. стипбндія
becacina {орніт. бекбс
becada fopHir. вальдшнбп
becado тЛ. Ам. стипендібт
becahuas /77д/бекбуаси (індіанці в ПерУ)
becario /77 стипендіат
becasina /77. Ам. див. becada becerra /1. телйця; 2. бот. рбтики (садбві) becerrada /корйда молодйх бичків becerrear vi див. berrear 1 becerrero /77 пастух, що пасб телЯт becerrillo тдив. becerro 2 becerro /77 1. молодйй бичбк (до року);
2. хром; хрбмова шкіра; ~ marino зоол. тюлбнь; - de ого грбші, золотйй телбць becoquín тдив. bicoquete becuadro /77 муз. бекбр becuna fixr. бекуна (морська риба, схожа на вусаня)
bedano /77 стамеска, зубйло; долотб bedel /77 університбтський наглЯдбч; пбде- ль (іст.)
bedelía /посбда (оббв’язки) університбт- ського наглЯдачб bederre /77 сл. кат
bedoya adj діал. обмбжений, пришелбпку- ватий
beduino /771. бедуїн; 2. грубіян befa /знущбння, Насмішка, глузувбння; обрбза
befar 1. и/ворушити нйжньою губбю (про коня)', 2. гідив. burlar 2 befo 1. adj див. belfo 1; 2. товстогубий, губбтий; 3. кривонбгий, кпишонбгий; 4. т див. belfo 2; 5. зоол. ббфо (різновид мавпй) begonia í6ot. бегбнія (різновид) beguinería f іст. лицемірство, святбнни- цтво
behetría /ббзлад; плутанйна béisbol /77 бейсббл
beisbolero mдіал., beisbolista com. бейсболіст
bejigón adj діал. товстйй; розпухлий, опухлий
bejín /771. бот. дощовйк (гриб) 2. буркотун, буркун; 3. плаксій (про дитині) bejuca {діал. зоол. бехука (отруйна змія) bejucada /77. Ам., bejucal m зарості ліан bejuco /771. бот. лібна; 2. бот. індіанський очербт; no sacar uno ~ діал. прорахувбт- ися, залишйтися з нбсом; cada cual ensarta para su - діал. своЯ пбзуха блйжча; porel - se conoce el ñame діал. вйдно пбна по халЯвах bejuquear \іїдіал. бйти пблицею bejuqueda /і. див. bejucal; 2. діал. поббї; биттб; удбри пблицею bejuquera /і. Л. Ам. див. bejucal; 2. діал. бот. бехукбра (в’юнка рослина) bejuquero тЛ. Ам. див. bejucal bejuquillo /771. золотйй ланцюжбк (прикраса на шш)-, 2. фарм. іпекакубна bel adj іст. див. bello belcebú шдибвол, вельзевул beldad {див. belleza beldar rf віяти (зерно) belduque /77 Л. Ам. велйкий ніж belén /771. зобрбження* Різдвб Христбвого;
2. бедлбм, содбм, божевільня; 3. кбверза, підступи; 4. (рі) тбмна спрбва, тбмна істб- рія; estar bailando en Belén відволіктйся, відключйтися; літбти у хмбрах; meterse en Belenes потрбпити (влипнути) в неприбмну істбрію
beleño /771. бот. блекотб; 2. сонлйвість
beleñoso снодійний
belez /і. посудина; 2. домбшнє начйння;
3. велйкий глйняний глек; 4. сл. штукб- вина
belezo тдив. belez 2 belfo 1. adj з відвйслою губбю; 2. т роз- зйва; 3. губб (тварини) belga 1. ^'бельгійський; 2. т, /бельгієць, -йка
bélgico бельгійський belicismo /771. войовнйчість; 2. войовничий дух; дух мілітарйзму, мілітарйстські нбстрої
belicista зс/войовнйчий, мілітарйстський bélico adjбойовйй; військбвий, вбїнський belicología /війни наука belicosidad /войовничість, агресйвність belicoso яс/войовнйчий, агресйвний beligerancia /стан війнй; en estado de ~ у стбні війнй; no conceder (по dar) ~ не давбти прйводу для війнй beligerante 1. adj що б’бться, воює; parte - воіЬюча сторонб; 2. т д/во»Ьючі стбро- ни, воюючі держбви belígero adj див. belicoso belísono adj батбльний, бойовйй (про звуки)
belitre 1. adjxtopm, лукбвий, підлий, нй- ций; 2. діал. крихкйй, ламкий; 3. /77хитрун, негідник
beliz тЛ. Ам. валізка belóculo /77 мін. опбл (різновид) belorrus«o, -a, belorus*o, -а 1. adj білоруський; 2. т, /білорус, -ка; 3. т білоруська мбва
beltranear уі повбдитися (розмовляти)
або (неввічливо)
іагіо /77 1. див. bestiario; 2. приббр- кувач звірів beluga {зоол. білуха
belvedere /77 архіт. 1. вбжа, ббшточка;
2. бельведбр, павільйбн bellaco 1. ас/нйций, підлий; негідний; 2. хйтрий, лукбвий, підступний; 3. діал. но- ровйстий (про коня)', 4. діал. хорббрий, відвбжний; 5. діал. розпусний; 6. m негідник, пройдйсвіт; 7. шахрбй, пройдйсвіт belladona {бот. беладбна bellamente adv 1. красйво, мйло, вйшу- кано; 2. чудбво
bellaquear vi 1. обдурювати, ошукувати; шахраювбти; 2. діал. вставбти на дибй (про коня)\ 3. діал. упирбтися; наполягбти bellaquera {діал. хтйвість; чуттбвість bellaquería /1. підлбта, ницість; 2. шах- рбйство, крутійство bellasombra {діал. омбу (дерево) belleza /1. красб; 2. красуня; decir ~s вправлбтися у красномбвстві (дотбпності) bellico /77 бот. овбс (різновид) bellido, bello adj 1. красйвий, чудбвий;
2. чудбвий, прегбрний bellota /1. жблудь; - avellanada лісовйй горіх; café de ~ жблудева кбва; monte de - дуббвий ліс; 2. брелбк, підвіска; 3. вбза, флакбн (у формі жолудя); 4. бутбн гвоз- дйки; ~ de tierra землянйй горіх bellotal /77 бер0зовий гай bellote /77велйкий цвях з круглою голбвкою bellotear и/’їсти жолуді, (про свиней) bellotera /1. збирбчка жолудів; 2. торгбвка жолудЯми; 3. сезбн зббру жолудів і відго- дбвуванняі свинбй; 4. урожбй жолудів bellotero /77 1. збирбч жолудів; 2. торгбве- ць жблудями; 3. дуббвий гай; 4. збір жолудів
bemba /1. діал. товстб відвйсла губб;
2. діал. мбрда, рило
bembetear vi діал. базікати; патЯкати, розпускбти пліткй
bembo 1. adj діал. африкбнського похбд- ження; 2. Л. Ам. дурний, тупйй; 3. тдіал. див. bemba 1
bembón, bembudo adj Л. Ам. 1. товстогубий, губбтий; 2. мордбтий bemol 1. adj муз. бембльний; 2. т муз. бе- мбль; doble ~ дубль-бембль; 3. див. blandura 1; tiene (tres) ~es це серйбзна спрбва bemolado adj див. bemol1 benceno тхім. бензбл bencílico adjxiM. бензбловий bencina /бензйн
bencomo тдіал. бараббн (різновид) bendecir* itf1. благословляти; 2. слбвити, вихвалЯти; прославляти; 3. освячувати
95
bendición
%
(храм, іконну, 4. щЯ/jpo наділяти (про долю)', ~con palo оперіщити (відлупцювЯти) пЯлИЦЄЮ
¡bendición / 1. благословЯння; bendiciones nupciales обрЯд вiнчáння; 2. вихва- I лЯння, прославлення; 3. освячення (храму, ікони)\ echarle la - a una cosa відійти від cnpáen; постЯвити хрест на чому-н.; echar la - a uno порвати з ким-н., не бажЯти знЯтися з ким-н.; hacerse соп ~ una cosa вдавЯтися, ладнЯтися, йти на лад; es - de Dios чудо; благодЯть bendit«o 1. adj щасливий, благословенний; día ~ щасливий день; 2. церк. Освячений, благословенний; aguaba святЄ водЄ; 3. церксвятШ, блЄжЄнний; 4. блаженний, лростакувЄтий; 5. т молйтва; 6. діал. священик, пан отЄць; 7. простЄк; en un - діал. іос. adv. в одну мить, миттЄво; no creerle a uno ni el ~ en cruz Л. Ам. не заслугЯвувати дов]ри, бути брехунбм; |~а sea tu boca! твоїми б вустеми та мед пйти; saber una cosa como el ~ діал. знЄти напЯм’ять (як Отченаш) benedictino 1. ^'бенедиктинський; 2. т чернЯць-бенедиктйнець; 3. бенедиктйн (лікер)
benedicto adj див. bendito 1 benefactor т див. bienhechor 2 benefactoría, benefactría ficr. благодіяння, дббра cnpáea
beneficencia /добродійність, доброчинність; asociación de ~ доброчинне това- рйство
beneficentísimo adjдуже сприятливий beneficiable adj гірн. придЯтний для зба- гЯчення
beneficiado 1. adj що отрймує вйгоду (від чого-н.)’, 2. т театр. бенефіціЯнт; 3. церк. що мЯє бенефіцій
beneficiador m добродійник, благодійник, доброчйнець
beneficiar иМ. робйти добрб, благодіяти, добродіяти; 2. покрЯщувати, вдосконЯ- лювати; 3. оброблЯти (землю), збагачувати (руду)', 4. отрймувати посЯду, місце (за гроші)', 5. продавЯти майнб за нйжчою цінбю; 6. Л. Ам. забивЯти худббу на прЯ- даж; -se 1. отрймувати кбристь (вйгоду); 2. діал. вбивЯти
beneficiario /771. що отрймав в користу- вЯння (землю)', 2. концесіонЯр beneficio /771. благодіяння, дббра спрЯва;
2. прибуток, дохЦ; кбристь, вйгода; - bruto вЯловий дохід; - neto чйстий прибуток; 3. обрббка (землі)', 4. театр, бенефіс, доброчйнний спектЯкль; 5. Л. Ам. забій худЯби; 6. діал. дббриво; 7. юр. прЯво; привілЯй; - eclesiástico церк. бенефіций; а - de inventario іос. Adv. оберЯжно, обЯчно; en - іос. adv. на блЯго; desconocer el - бути невдЯчним beneficioso aq/вйгідний, прибуткбвий; ко- рйсний
benéfico adjt 1. сприятливий; 2. добродійний, благодійний benemerencia /заслуга benemérito adj гідний, вЯртий (чого-н.); заслужений; La Benemérita цивільна гвЯрдія
beneplácito /77 схвЯлення, згбда, дбзвіл; negar su - не дЯти згбди, відмбвити; а - за згбдою
benevolencia /1. прихйльність, благовоління; 2. доброзйчливість; 3. поблЯжли- вість
benevolente, benévolo adj\. прихйльний;
2. доброзйчливий; 3. поблЯжливий, благодушний bengala /1. бенгЯльський вогЯ- нь; 2. бот. індіЯнський очерЯт; 3. тростй- на, пЯлиця; 4. іст. жезл bengalina /д/а/7. текст, муслін (тканина)
benignidad f 1. див. benevolencia 1; 2. благодушність, добросЯрдя; м’Якість; 3. м’якість, помірність (клімату) benigno adj 1. див. benevolente 1; 2. благодушний, добросЯрдий; м’якйй; 3. м’я- кйй, помірний, сприятливий (про клімаі)', 4. доброякісний (про пухлинУ)\ легкйй (про захворювання)
benijonos /77 рі беніхбни (індіанське плем’я в Мексиці)
benito adj, m див. benedictino benjamín m 1. молбдший син; 2. матусін, улюбленець; пестун
benjuí /771. хім. рбсний лЯдан, бензбй; 2. Л. Ам. горілка з агЯви
benque /77 діал. 1. бЯрег (річки)', 2. тартЯк (на березі річки)
benzoato /77 бензоЯт, сіль бензЯйної кис- лотй
benzoico adj хім. бензбйний; ácido - бен- збйна кислотЯ benzol m хім. бензбл beodez /1. сп’яніння; 2. пиЯцтво beodo aq/п’Яний, сп’янілий beorí /77 зоол. америкЯнский тапір beotismo /77 тупість; ідіотйзм beque /771. мор. водоріз, хвилеріз; 2. (рі) мор. гальЮн; 3. нічнйй гбрщик; 4. Л. Ам. вбирЯльня, відхбже місце bequista com. діал. стипендіЯт, -ка berbecí тЛ. Ам. буркотун, буркун berbén тЛ. Ам. скбрбут, цингЯ berberecho /77сердцевйдка (молюсі) berberí adi див. beréber 1 berbería /77. Ам. бот. олеЯндр berberís /77 див. bérbero berberisco adj див. beréber 1 bérbero(s) /77 бот. барбарйс (рослина і ягода)
berbiquí /77 тех. коловорбт; дриль bercería ficT. овочевий базЯр bercero /77 іст. зеленЯр beréber, berebere 1. adv бербЯрський, берберійській; 2. /77 бербЯр berengo adj Л. Ам. дурнйй, пришелЯпку- ватий'
berenjena í6ot. баклажЯн (рослина і плід) berenjenal /771. баклажЯнове пбле; 2. плутанина, кЯша; meterse en buen (en mal, en un) - вплутатися в тЯмну спрЯву, влйпнути в істбрію; esto es un - тут сам чорт нбгу зламЯє
berenjenero /77 продавЯць баклажЯнів bereque adj діал. кособкий (про очі) bergamota / бот. бергамЯт (сорт груші і лимона)
bergamote, bergamote m бергамЯтове дЯрево (грушеве ¡лимонне) bergante m нахЯба bergantín1 /77бриґ
bergantín2 тдіал. синЯць (під оком) bergantina /бригантйна berilio т хім. берилій berilo /77 мін. берйл; - verdemar смарЯгд; - blanco (azul) аквамарйн berlina1 /двомісна карЯта berlina2: estar (quedar) en - стЯти по- сміхЯвиськом, потрЯпити у безглузде ста- нЯвище; poner en - виставлЯти на сміх berlinés 1. adj берлінський; 2. т бер- лінець, жйтель Берліна berlinga /1. жердйна для перемішування розплЯвленої мЯси; 2. діал. жердйна; 3. діал. круглЯк (лісоматеріа/)', 4. мор. рангЯ- утне дЯрево; 5. діал. бурмйло, здоровйло berma /бЯрма, уступ (бруствера, окопу) bermejal тдіал. червонозЯм bermejear, bermejecer* (іст.) 1. vi червоніти; 2. vt фарбувЯти в червЯний кЯлір; -se ставЯти червЯним, червоніти bermejizo 1. зо/червонувЯтий; 2. m зоол. колЯнг, летючий собЯка
bermejo adj\. червЯний; світло-червЯний;
2. рудйй (про худобу) bermejón adj див. bermejo 1 bermejura /яскрЯво-червЯний кЯлір bermellón /77 кіновЯр
bernardina f(p) брехнЯ, хвЯстощі, вихваляння
bernardo тчернЯць-бернардйнець bernegal m 1. чЯшка (для напою)', 2. діал. глйняна посудина (для водії) bernia /1. іст. шотлЯндка (тканина)', 2. іст. плащ із шотлЯндки; 3. діал. нерЯба berra fflHB. berro berrán тдіал. див. berrinche 2 berrear 1. vi мукати; ревіти; трубйти (про слонів)', 2. волЯти, голосйти, горлЯнити;
3. ревтй, кричЯти (про дітей)', 4. Л. Ам. злйтися, дратувЯтися; 5. 14 Л. Ам. злйти, дратувЯти; -se сл. розколЯтися, вйдати, продЯти
berrenchín /771. зЯпах (від кабана)', 2. див. berrinche 2
berrendo 1. adj плямйстий; 2. m зоол. Ялень (мексиканський різновид) berrengue тдіал. батіг berrera /бот. крес-салЯт berriadora ffliajі. див. borrachera berrido /77 1. мукання, ревіння; 2. крик, зойк; рев
berrietas тдіал. плаксій berrín тдив. bejín berrinchar vi діал. протестувЯти berrinche /771. крик, плач, рев (дитини); coger un - розплЯкатися, розревтйся; 2. роздратувЯння, злість; coger (llevarse, tener, tomarse) (un) - розсЯрдитися, роз- лютйтися; dar un - розсЯрдити; 3. діал. важкйй зЯпах; 4. діал. свЯрка, сутичка berrinchudo яс/запальнйй, дратівливий berrizal /77 місце, що зарослЯ хрінницею berro /77 бот. хрінниця; enviar a uno а buscar - послЯти до біса berrocal /77 скелЯста місцЯвість berrochar vi діал. шуміти, скандЯлити berroche тдіал. шум, скандЯл berroqueña adj: piedra - гранітний кЯмінь berrueco /771. припухлість на рЯйдужній оболЯнці Яка; 2. скЯля, круча berso тдіал. 1. колйска; 2. дитЯче ліжечко berta f icr. оздЯблення з мерЯжив (на сукні) bervete /77 іст. корЯткий зЯпис berza /капуста; estar en - бути незрілим, зелЯним (про колос)', picar la - брЯтися, займЯтися; ледь понЮхати berzal /77 капустЯне пЯле berzo тдіал. див. berso besalamano (скор. BLM) m офіційне по- відЯмлення, лист, запрЯшення (у третій особі і без підпис\)
besamanos m 1. урочйстий прийЯм в па- лЯці; 2. цілувЯння рукй; dar a uno - зробй- ти піднЯшення, ВІДДЯЧИТИ besamela fKyn. бешамЯль (соус) besana /1. пЯрша борознЯ; 2. зЯране пЯле besapiés /77 цілувЯння ногй besar иМ. цілувЯти; 2. торкЯтися, стикЯти- ся; - el suelo впЯсти долілйць besarse 1. цілувЯти ся; 2. зіткнутися, стукнутися лобЯми; 3. тісно стикЯтися besito /77/7. Ам. легкЯ пЯчиво beso /771. поцілунок; - de paz дружній поцілунок; comerse a -s зацілувЯти; cubrir con -s обсйпати (вкрйти) поцілунками; dar un - поцілувЯти; 2. удЯр лобЯми, зіткнення; - de Judas зрЯдницький поцілунок, поцілунок іуди; dar un - en el (al) jarro пригубйти, зробйти ковтЯк besotear rf1. зацілувЯти; 2. діал. див. besuquear
bestia 1. /тварйна; худЯбина, звір; - cuadrúpeda чотиринЯга тварйна; - salvaje дйкий звір; - de albarda (de carga) в’Ючна
96
bienhablado
тварина; - de labor роббча худбба; - de raza племіннб худбба; ~ de silla верховий кінь; - de tiro тягловб худбба; gran ~ тапір; 2. com. сл. негідник, пбкидьок; mala - пбгань; 3. віслюк, бовдур, йблоп, тупбк bestiaje /77 в’ючні тварини bestial adj 1. тваринний; звірйний; скотинячий; 2. звірячий, жахливий, приголбм- шливий; apetito ~ звірячий апетит; tengo un plan ~ у мбне приголбмшливий план bestialidad f 1. свинство, звірство; скотинячий стан; 2. звіряче повбдження, жор- стбкість; 3. скотолбзтво bestializarse дохбдити до тварйнного стбну, звіріти; оскотйніти bestiario /771. іст. бестібрій (гладіатор);
2. літ. бестібрій, тварйнний бпос bestión /771. aum. de bestia; 2. архіт. хи- мбра
best-seller /77 беСТСблер besucar іїдив. besuquear besucón /77 охбчий цілувбтися besugo /771. іхт. червонопбрий спар (риба)', 2. іхт. морськйй лящ (риба)\ 3. р/ сл. шкарпбтки; (ya) te veo que tienes el ojo claro я тебб нбскрізь ббчу besuquear у/чбсто цілувбти beta1 /біта (назва другої літери грецького алфавітУ', rayos - фіз. ббта-прбмені beta2 М. діал. шматбк мотузки; 2. мор. кінці
betabel /77 Л. Ам., betarraga, betarrata f
бот; бурйк
betatrón m фіз. бетатрбн betel /77 бот. бетбль
betón /77 1. бетбн; 2. бджолйний клей;
3. молбзиво
betonera /"бетономішблка betónica їбот. буквиця лікбрська betumear іїдіал. смолйти betuminizar 14див. bituminizar betuminoso adj див. bituminoso betún /771. бітум; гірськб смолб; 2. шбв- ська мазь, гуталін, вбкса; 3. іст. смолб, вар, дьбготь; 4. іст. помбда для волбсся;
5. діал. кул. глазур; - de colmenas бджолйний клей; ~ de Judea (judaico) асфб- льт
betunar vt іст. рмолйти betunería f\. бітумне виробнйцтво; 2. склад бпуму
betunero /771. виготбвлювач і продавбць шбвської мбзі; 2. чистйльник взуття bey /77 ІСТ. бей
bezo /771. товстб губб; 2. губб; 3. опухлість (навколо рани)
bezote /77 Л. Ам. іст. губнб сербжка (в індіанців)
bezudo adj товстогубий, губбтий biabar vi Л. Ам. нападбти, накидбтися; бйти
biatlon /77 спорт, двоєббрство biatómico adj хім. 1. двобтомний; 2. див. bivalente
biaxial яо/двовісний, двохосьовйй biaza їдив. bizaza
biberón /77 дитячий ріжбк (для молока); пляшка з сбскою
bibijagua f діал. 1. мурбшка (різновид)',
2. жвава, діяльна людйна bibijagüera f, bibijagüero m діал. мурбш- ник
biblia 71. біблія; 2. діал. хйтрість, спрйт- ність
bibliatría, bibliátrica /"мистбцтво рестав- рбції книг
bíblico adj біблійний bibliófilo /77 бібліофіл, книголюб bibliognosta com. знавбць книг; кнйжник bibliognóstica /книгознбвство bibliografía /бібліогрбфія ЬіЬІіодгбЛсо ^'бібліографічний
bibliógrafo m бібліогрбфія bibliólatra m пристрасний бібліофіл, книголюб
bibliolatría /прйстрасть до книг bibliología /істбрія кнйги, книгознбвство bibliólogo /77 книгознбвство bibliomanía прйстрасть до колекціонувбн- ня книжбк
bibliómano m бібліомбн bibliomapa m географічний атлас bibliopola /77 книгар
biblioteca /1. бібліотбка; книгосхбвище; ~ pública публічна бібліотбка; 2. книжкбва шбфа; 3. бібліотбка, сбрія книг; ~ económica дешбва бібліотбчка; ~ de aventuras бібліотбка пригбд; - ambulante (viva) бібліотбка-пересувка; ходяча енциклопб- дія
bibliotecario /77бібліотбкар bical /77 лосось (самець) bicarbonato /77бікарбонбт, двовуглекисла сіль; - sódico бікарбонбт нбтрію, питнб сбда
bicariño /77 бот. вйнна ягода, фіга (різновид)
bicéfalo з# двоголбвий bicenal яс^вадцятирічний bíceps /77 біцепс, ДВОГОЛ0ВИЙ м'яз bicerra їзоол. гірськб козб, сбрна bicicleta /велосипбд; - de carreras пере- гонбвий велосипбд; carrera de ~s велоси- пбдні перегбни; montaren - їздити (катб- тися) на велосипбді biciclista com. велосипедйст, -ка bicimotor /77 мопбд bicípite ас/двоголбвий bicloruro /77 хім. дихлорйд; ~ de mercurio сулемб, двохлбриста ртуть bicoca1 /1. іст. невелика фортбця; 2. за- лізнйчна будка; 3. дрібнйчка bicoca2 /77. Ам. шбпочка священика bicolor а^двоббрвний bicóncavo зо/двоввігнутий biconvexo двоопуклий, двовипуклий bicoquete, bicoquín m капелюх з вухами bicorne, bicórneo ас/дворбгий bicromato m хім. біхромбт bicromía fnonirp. двокблірний друк bicuadrada adj мат. біквадратний; ecuación ~а біквадратне рівнйння bicuento тдив. billón bicha f 1. іст.; діал. див. bicho; 2. зоол. змія; 3. архіт. химбра; 4. Л. Ам. фігурка жінки (на канделябрах); 5. діал. кісточка домінб (що закриває гру bichar vtA. (vi) Л. Ам. див. bichear; 2. діал. обробляти (деревину bichará adj 1. з грубої вбвни (про пончо)',
2, вйцвілий, вйгорілий, полинялий (про пончо)
bicharra їдіал. плитб, обмбзана глйною biche 1. adj Л. Ам. зелбний, нестйглий (про фрукти)', 2. молодйй (про тварину;
3. Л. Ам. слабкйй (про людину; 4. Л. Ам. пбристий; 5. тдіал. велйкий казбн, чавун bicheadero тдіал. дозорна вбжа, ббшта bichear vt(vi) діал. вистбжувати, підглядати
bichento adj діал. збздрісний, збздрий bichero /77баг6р
bichillo /77 діал. філбй, філбйна частйна м’йса
bichín adj діал. 1. щерббтий; 2. вйщербле- ний (про глиняний посуд) bicho1 /771. тварйна, живб істбта; звір; ~ viviente живб істбта; живб душб; 2. ко- мбха; комбшка; 3. плазун, гад; 4. животина; худббина; 5. бик для корйди; 6. стра- хбвище, вйродок, опудало; 7. сл. тварюка; mal ~ гад, скотйна; 8. діал. прйкрість, засмучення
bichó2 тдіал. хлбпчик; пбрубок
bichoco adj Л. Ам. 1. старйй (про коня)',
2. невпрбвний, незгрббний bichofear и/обсвистбти (кого-н.) bichomoro тЛ. Ам. зоол. іспбнська мушка bichoronga їдіал. 1. нісенітниця, дурнйця; 2. повія bidé /77 бідб
bidentado, bidente 1. adj двозубий; 2. т двозубець; двозубі вйла bidet тдив. bidé bidón /77 бідбн
biela frex. шатун, тяга; штанга bielda /велйкі граблі bieldar 14див. beldar bieldo, bielgo т граблі bielorruso, bieloruso adj, m див. belorruso
bien 1. /77блбго; кбристь; laborar por el ~ de la humanidad трудйтися на блбго людства; 2. добрб; la lucha del ~ y el mal боротьбб добрб зі злом; hacer (el) ~ робйти добрб; 3. pí майнб, стбток; ~ es comunales (consejiles), ~es (de) propios громбдські володіння;~ев gananciales майнб, спільно нажйте подружжям; ~ es inmuebles(raices) нерухбме майнб; ~es muebles рухбме майнб; ~es semovientes худбба, що перебувбє в особйстому володінні; ~es de abadengo церкбвні володіння; ~es de abolengo родовйй мабток; 4. adv дббре; estar (sentirse) ~ дббре почувбтися; 5. дуже; досить; un café ~ caliente дуже гаріча кбва; ~ temprano дуже рбно; 6. досить; достбтньо; de ~ чбсний, порідний; gente de - порідні люди; ~ de багбто; ~ de veces le he advertido скільки разів я йогб попереджбв!; de ~ en mejor все крбще і крбще; más ~ швйдше; no está enfadada, más ~ triste вонб не сбрдиться, їй рбдше с^мно; por ~ з дббрими нбмірами; ~ que іос. conj. хочб; по - іос. conj. лбдве, як тільки; по - salió empezó a llover не встиг він увійтй, як лішбв дощ; si si ~ es cierto que іос. conj. хочб; незважаючи на те, що; ~... (о) - іос. conj. абб... абб; то... то; contar (decir) mil ~es de uno визхвалювати на всі ладй кого-н.; estar - дббре почувбтися; жйти в достбтку (замбжно); бути дуже хорбшим, цілкбм влаштбвувати кого-н.; estar ~ a uno una cosa пасувбти, дббре сидіти на кому-н. (про одя/)} estar - de una cosa мбти достбтню кількість (потрібний запбс) чого-н.; estar а - con uno ладнбти, жйти у злбгоді (дружбі); estar ~ para una cosa лідхбдити; ponerse а ~ con uno примирйтися, пітй на мирову; tener а - звблити (при офіц. звертанні)', ¡está ~І дббре!, гарбзд!; ¡estamos ~! гбрний, нічого сказати!; pues ~ ну дббре, гарбзд, хай бу^е так; у - бтже, ну, що ж bienal a#дворічний (про рослини) bienamado adjn&mo кохбний bienandante adj щаслйвий; благополучний
bienandanza f(pt) щбстя, удбча; щаслйва дбля
bienaparente adj іст. гбрний bienaventurado adj А. олажбнний; 2. щаслйвий; 3. добродушний, простодушний bienaventuranza f1. рел. благодбть; 2. бла- жбнство; щбстя, благополуччя, добрббут bienaventurar vt іст. ощаслйвити bienestar /77 1. добрббут, благополуччя, достбток; ~ económico матерібльний добрббут; 2. гбрне самопочутті bienfamado adj іст. прослбвлений, знаменитий, відбмии
bienfecho /77 іст. див. beneficio bienfortunado ас/ііцаслйвий bienhablado adj ввічливий, чбмний (про мову
97
bienhaciente
%
bienhaciente adj див. bienhechor 1 bienhadado асіідив. bienfortunado bienhecho ар^ставнйй, статурний I bienhechor 1. adju\o здійснює благодіяння; благодійний; 2. /77 добродійник, благо- I дійник
bienhechuría їдіал. привЯдення до лЯду (орендованого маєтку) bienintencionado adjдобромйсний bienio m дворіччя, дворічний період bienllegada їдив. bienvenida bienmandado adjслухнЯний, покірний bienmereciente adj іст. див. benemérito bienmesabe ткул. 1. збиті білкй з цукром;
2. тістечко (на жовтках з мигдалем і корицею)
bienparado m іст. зухвЯла вйтівка bienparecer /77 пбступка, компроміс (для дотримання пристойності) bienparesciente adj іст. гЯрний blenplaciente adj іст. приЯмний, симпа- тйчний
bienquerencia f, bienquerer1 m 1. доброзичливість; 2. прихйльність; люббв, ко- хЯння, ніжність
bienquerer2 * vt\. відчувЯти noeáry; 2. виявляти ніжність (лЯску); пЯлко любйти, KOxáTH
bienquistar vt(vr, con) примирЯти(ся) bienquisto adjeciMá шанбваний, любймий biensonancia /милозвучність, благозвучність
biensonante adj милозвучний, благозвучний, пpиéмний для слуху bienteveo /77 сторожовЯ вЯжа (на виноградникуj
bienvenida / благополучне прибутті; saludo de ~ вітЯння; dar la ~ вітЯти гбстя bienvenido adj бЯжаний, дорогйй (про гостг); r(s)l ласкЯво прбсимо! bienvivir vi і. жйти дббре ^замбжно); 2. жй- ти чбсно; вестй розумний спосіб життЯ bies /77 косЯ бЯйка; al ~ іос. adv. діал. навскоси, нЯвкіс bifásico ар/двофЯзний bife mJJ. Ам. див. bistec bífero adi бот. що плодонбсить двічі на рік biflor, bifloral, bifloro adj бот. двоквіткб- вий
bifocal adj фіз. біфокЯльний, двофбкус- ний; lentes ~es окулЯри з біфокЯльним склом
bifoliado, bifolio adj бот. дволйстий biftec m див. bistec
biftequera f діал. сковорідка, дЯко (для біфштексів)
bifurcación /розгалуження; відгалуження bifurcado ар/роздвбєний, вилкопбдібний bifurcarse роздвбюватися, розгалужуватися
bigamia /1. двошлюбність, бігЯмія; 2. другий шлюб
bigamo m 1. двоєжЯнець; 2. одружений другим шлюбом; 3. одружений з удовбю bigarada їбот. апельсйн (кислий сорт) bigardear і//тинЯтися, вЯштатися bigardía / 1. лихий, вйтівка; 2. удавЯння, хитрість
bigardo 1. adj іст. розпусний (про ченця);
2. ледЯчий; бездіяльний; 3. m розпусник;
4. ледЯщо, нербба; бродЯга; 5. шахрЯй bigardonear vi діал. бродЯжити, жебрЯку- вати
bigardonería /лінь; нерббство bigarrado ар/строкЯтий bigénere adj грам, що стосується двох родів
bigornia /ковЯдло; jos de la ~ сл. шпанЯ bigote /77 (рі) вуса; hombre de ~(s) al ojo фат, хлюст; no tener malos ~s бути ніврб- ку (прожінку); tener ~s бути з харЯктером, вміти ce6é захистйти
bigotera /1. (р) крЯплі вина (рідинй) (на вуса)); 2. іст. бант (метеликом); 2. відкид- Hé місце (в екіпажі); 4. оздбблення з хутра (на xá тніх пантофлях); 5. малЯнький цйр- куль; крон-цйркуль; 6. див. bigote; 7. від- киднЯ сидіння (в автомашин); 8. діал. шахрЯйство, обмЯн; pegar a uno una ~ вимінювати грбші; tener buenas ~s бути ніврбку (про жінку) bigotudo ар/вусЯтий biguá m/J. Ам. орніт. баклЯн (різновид) bigudí /77 бігуді
bihebdomadario adj рив. bisemanal bija f6or. орлЯнка, бікса (дерево) bijirita їдіал. 1. папербвий змій; 2. син ку- бйнки та іспЯнця; empinar la ~ набрЯтися, насмоктЯтися; бути у вйгоді (у вйграші) bikini /77 бікіні
bilabarquín m діал. див. berbiquí bilabial adj лінгв. білабіЯльний, губно-губ- нйй
bilateral adj 1. двосторбнній; 2. юр. взаЯм- ний, двосторбнній (про договір); 3. див. bipartito; 4. лінгв. білатерЯльний bitbaín«o, -а 1. adj рбдом з (що живЯ у) БільбЯо; 2. /77, / жйтель, -ка БільбЯо bilí: es un - діал. немЯє нічбго лЯгшого; пЯра дурнйць; раз плюнути; чудбво, крЯ- ще не трЯба
biliar, biliario абіфізіол. жЯвчний; vesícula biliar жбвчний міхур bilingüe adj 1. двомЯвний; diccionario ~двомбвний словнйк; 2. що володіє двомЯ мЯвами
bilingüismo m білінгвізм, двомбвність bilioso adj 1. що містить жовч, жбвчний;
2. насйчений жбвчю; 3. жбвчний, дратів- лйвий bilis /1. жовч; 2. жовч, роздрату- вЯння; cortar la ~ стримати гнів, заспо- кбїтися; exaltársele a ano la - s роздра- тувЯтися
bilma fЛ. Ам. плЯстир bilmador m іст. костопрЯв f bilocado adj діал. божевільний, прише- лЯпкуватий
bilocarse Л Ам. втрачЯти рбзум, божевбліти bilogía /літ; дилбгія bilongo /77 діал. див. brujería bilonguear vt діал. зачарбвувати; приво- рбжувати
bilonguero m діал. чаклун, чарівнйк billa /карамббль (прийом більярдної гри) billalda /цурка (дитяча гра) billar /77 1. більЯрд; 2. більярдний стіл;
3. більЯрдна
billarda /1. див. billalda; 2. діал. пЯстка для Ящірок; 3. Л. Ам. снасть для лбвлі велйких риб
billarear і//77. Ам. грЯти в більЯрд billarista com. більярдйст billetaje /77 квиткй
billete /771. корбткий лист, запйска; - amoroso люббвна запйска; 2. квитбк; ~ de ida у vuelta (regreso) зал. квитбк тудй і на- зЯд; - de asiento квитбк для сидіння; ~ de andén пербнний квитбк; medio ~ дитЯчий квитбк; - de teatro театрЯльний квитбк; ~ de lotería (de rifa) лотербйний квитбк; sacar ~s брЯти (купувЯти) квиткй; reservar ~s замовлЯти квиткй; 3. фін. білЯт; ~s de banco бЯнківські квиткй, банкнбти, папербві грбші; 4. іст. королівський укЯз;
5. діал. лЯтка billetera /гаманЯць
billetero /771. продавЯць квитків; касйр;
2. див. billetera billón /77 бІЛЬЙбн
bimba f 1. циліндр (капелю)); 2. діал. здоровЯнь
bimbalete тЛ. Ам. 1. буд. грЯбінь, кбник, гребінний брус; підпбра; 2. гбйдалки; 3. колбдязний журавЯль
bimembre adjдвочлЯнний bimensual adj двотижнЯвий; revista ~ журнЯл, що вихбдить двічі на місяць bimestral adj двомісячний, що повтбрю- ється кбжні два місяці bimestre 1. adj див. bimestral; 2. т двомісячний тЯрмін; 3. платня за два місяці bimetálico яр/біметалЯвий bimetalismo т фін. біметалізм bimotor 1. adj ав. двомотбрний; 2. /77дво- мотбрний літЯк
bina /вторйнна бранка, вторйнне обкбпу- вання
binador /771. просЯпник, плуг з розпушувачем; 2. полільна вйлка; цЯпка binar і/М. повтбрно орЯти; 2. повтбрно обкбпувати (виноградники) binario adj мат., хім. бінЯрний, подвійний bincha f Л. Ам. стрічка для волбсся; головнЯ пов’Язка, косинка, хустка bingarrote тЛ. Ам. горілка з агЯви binocular adj опт. бінокулярний binóculo /771. бінбкль; 2. пов’Язка на бчі binomio /77 мат. бінбм; двочлЯн; - de Newton бінбм Ньютбна bínubo adju\о вступЯє у другий шлюб (про вдівця)
biocorriente /77 біострум; tratamiento соп
- лікувЯння біострумами biofilia /інстйнкт самозберЯження biofísica /біофізика biogénesis /біогенЯз biografía /біогрЯфія
biografiar і^складЯти ^писЯти) біогрЯфію
biográfico ар/біографічний
biografista com. бібграф
biógrafo m 1. бібграф; 2. Л. Ам. кінема-
тбграф
biología /біолбгія biológico adj біологічний biólogo /77 біблог biombo /77 шйрма biomecánica /біомехЯніка biomecánico ар/біомеханічний bioquímica /біохімія
bioquímico ар^біохімічний; análisis ~ біохімічний анЯліз
bióxido /77 двобкис; ~ carbónico вугле- кислотЯ, вуглекйслий газ bipartición /пбділ на дві частйни; дихотомія
bipartidista яр/двопартійний; sistema ~ двопартійна систЯма bipartido adj поділений на дві частйни; роздвбєний
bipartito adj двосторбнній (про переговори)
bípede, bípedo яр/двонбгий biplano /77 біплЯн
biplaza 1. adj ав. двомісний; 2. m двомісний літЯк
bipolar adj біполярний, двопблюсний biribí /77 весЯле свЯто biricú /77 портупЯя
birimbao m бірімбЯо (муз. інструмент) birimbí adj дол. 1. рідкйй, негустйй (про їжУ); 2. квблий, рахітйчний (про дитинУ) biriquí тЛ. Ам. див. berbiquí birlador /771. гравЯць у кЯглі; 2. сл. шахрЯй birlar і^1. повтбрно пускЯти кулю (пригрів кегл); 2. прикінчйти, вбйти; 3. вкрЯсти (нареченії 4. перехопйти (роботу, поса- дІЇ перебігти дорбгу (кому-н.); 5. сл. поцупити, вкрЯсти birlesca їсл. бЯнда, згрЯя birlesco /77 сл. 1. злбдій, мазурик, шахрЯй;
2. сутенЯр
birlibirloque rrr. porarte de ~ іос. adv. нЯче пбмахом чарівнбї пЯлички, звідки не візмйсь
birlo тслА. див. birlesco 1; 2. рііст. гра в кЯглі
98
blanquición
birlocha /повітряний змій (гра) birloche т 1. сл. див. birlesco; 2. діал. див. birlocho
birlocho /77ландб, чотиримісний відкритий екіпаж
birlonga /1. бірлбнга (картонна гра)] а Іа ~ абйяк; andar а Іа - бути гулЯщим; жйти як Бог на душу покладе birreta /шбпочка (кардинала, єпископа) birrete /771. див. birreta; 2. берЄт; 3. шЄпоч- ка (ученого, лікаря, судді) birretina /1. шЄпочка; 2. іст. хутряний шЄп- ка гренадера (lycápa) birria /1. посміхбвисько; 2. виродок, по- твбра; 3. пбгань, барахлб; 4. діал. прйм- ха, вигадка; 5. діал. огйда, відрЄза, нєнЄ- висть; jugar de ~ rpáTH не на грбші birringa fдiaл. легковЄжна жінка birringuear vi діал. тинЯтися вулицею (про жінку)
birriondo adj 1. Л. Ам. закбханий; 2. діал. хорббрий
bis 1. aoV двічі, повтбрно; 2. interjü\c\\ 3.: (ibis!, ibis! киць-киць) bisabuela /прабебця, прабабуся bisabuelo /771. прбдід; 2. рі предки bisagra / 1. дверне (вікбнна) петлЯ; шарнір; 2. гладйлка, лощило (шевське) bisalto m діал. ropóx bisanual, bisanuo adj див. bienal bisar иґповтбрювати на біс, бісйрувати bisasado adj двічі підсмбжений bisbisar, bisbisear у/цідйти крізь зуби bisco adj див. bisojo biscochuelo тдіал. див. bizcocho biscorneado adj діал. див. bisojo biscornear vi діал. див. bizcar 1 bisecar у/ділйти на дві рівні частйни (кут) bisección f мат. пбділ на дві рівні частйни
bisectriz fMar. бісектрйса bisecular adj двохсотрічний bisel /77 скбшений край, феска biselado 1. adj скбшений, зі знЯтою фескою; 2. /77 скбшування; зняття фески; обрубування,затбчування на кбнус biselar скбшувати край, знімЄти феску bisemanal adj що вихбдить двічі на тйж- день (про періодику bisexual adjдвостЄтєвий bisiesto adj високбсний; mudar (de) ~ змінйти платівку
bisilábico, bisílabo adj лінгв. двоскладб- вий
bismuto /77 хім. вісмут bisnieta /прЄвнучка bisnieto /77 прбвнук bisojo adjmcm, кособкий bisonte /77 ЗООЛ. бізбн bisoñada / промЄшка, ляп (з недосвідченості)
bisoñe тдіал. напівперука bisoñería f див. bisocada bisoño /771. рекрут; новобрЄнець; 2. но- вачбк, новЄнький; es un ~ він ще зєлЄний (необстріляний, пброху не нюхав) bistec, bisteque діал. біфштекс bistre /77 жив. бістр, тбмно-корйчнева фЄрба
bistrecha fдiaл. завдЄток, авбнс bisturí /77 ланцбт, хірургічний нбжик bisulco асУдвокопйтний bisulfato /77 бісульфЄт, кйсла сірчано- кйсла сіль
bisulfito /77 бісульфіт, кйсла сірчанокйсла сіль
bisunto ао^бруднйй; заялбжений
bisurcado а^'роздвбєний, розгалужений
bisutería /біжутерія
bit /77 біт (одиниця інформації)
bita f мор. бітенг
bitaca fЛ. Ам. бот. бітЄка (дерево)
bitácora /1. мор. нактбуз (компаса)] cuaderno de ~ судновйй журнбл; 2. діал. ін- трйга; плітка bitadura /бухта (троса) bitango adj pájaro ~ повітряний змій bíter /77 бітер (гіркий аперитив) bitongo adj. niño ~ ломЄка; no te hagas niño ~ не вдавей з сЄбе дитйну bitoque /77 1. дерев’яна затйчка (для діжкгі)] 2. діал. тверде частйна каучуку;
3. Л. Ам. наконечник шприцй (спрйнців- ки), трубка клізми; 4. Л. Ам. водопровідний кран; 5. діал. стік для нечистбт, клоЄка
bituminación /бітумі(ні)зЄція bituminizar vt покривати бітумом; смо- лйти
bituminoso ас/бітумінбзний, бітумний bivalencia fx¡M. двовалентність bivalente adj хім. двовалентний bivalvo, bivalvulado adj двостулковий (про раковину bivio /77 РОЗВЄл
bivotal fлінгв. подвійна голосне biza fpne. bonito2 2
bizantino 1. візантійський; 2. безпредметний, пустопорбжній; 3. m візантієць bizarría /1. мужність, смілйвість, в’щвЄга;
2. блиск, пйшність; 3. благорбдство, великодушність; 4. капрйз, прймха; 5. жив. надмірність bizarro 1. adj мужній, смілйвий, відвЄжний; 2. блискучий, чудбвий; 3. бла- горбдний, великодушний; 4. химерний, екстравагентний; 5. m 6icáppo (танець, схожий на фанданго) bizaza f(pi) шкірянйй рюкзЄк bizcar 1. и/дивитися кбсо (скбса); 2. vt косйти (оком)] 3. моргЄти, підмбргувати bizco adj див. bisojo
bizcochada /1. молбчний суп з грінками;
2. вйдовжений хлібець bizcochar vt підсушувати (хліб) bizcochería /1. магазйн, що торгує бісквітами; 2. Л. Ам. кондйтерська bizcochero /77 1. діжка (для зберігання сухарів на суднах)] 2. кондйтер bizcocho /771. галета; cyxáp; 2. кул. бісквіт (печиво)] ~ borracho рбмова бЄба; 3. гіпсовий вйріб; 4. бісквіт, неглазурбваний фарфбр; embarcarse соп росо ~ лізти у вбду, не знЄючи брбду bizcorneado adjnonirp. перекошений (про відбитії)
bizcornear 1//77. Ам. bizcar 1 bizcorneto adjЛ. Ам. див. bisojo bizcotela /фігурне глазурбване пЄчиво bizma /1~. плестир; 2. приперка bizmar иМ. на«ладЄти плестир; 2. робйти приперки
biznaga /1. дйкий кріп; 2. бот. біснЄга (мексиканська кактусова рослина) biznieta fpne. bisnieta biznieto m див. bisnieto bizquear і//див. bizcar 1 bizquera /кособкість
blanca / 1. старовинна срібна монЄта; estar sin (no tener) ~ не мЄти ні копійки;
2. половйнна нбта; 3 .діал. сорбка; А. діал. безбЄрвний ром
blancal adj орніт;. perdiz - біла куріпка blancazo adj див. blanquecino blanc«o 1. забілий; - como la nieve білосніжний; cabello ~ сиве волбсся; hacerse - посйвіти; 2. чйстий; papel en ~ чйстий бланк, бланк без підпису; 3. боязкйй; 4. m білий, людйна білої рЄси; 5. іст. білогвардієць, білий (в Росії)] 6. боягуз, зЄяча дуиіЄ; 7. білий кблір; vestido de - одягнений в біле; 8. білбк (ока)] 9. біла зірочка (на лобі тварин)] біла пляма (на ногаії)]
10. порбжнє місце, прбпуск (в рукопис!)]
11. ціль, мішЄнь; apuntar al - цілитися;
atinar al dar (pegar) en el ~ влучити в ціль; errar el - промахнутися; 12. театр. інтермбдія, вставний нбмер; 13. біла фЄрба, білила; 14. рі полігр. пробільний матеріЄл, шпЄція; 15. сл. дУрень; en el ~ de la una збвсім трбхи; al ~ іос. adv. до білбго (жеру); dar carta -а давети карт- блЄнш, надавЄти пбвну своббду дій; dejar en ~ обвести круг пЄльця; залишйти з нбсом; оголйти (шпагУ)] estar (quedarse) en ~ бути не в курсі; залишйтися з нбсом; no distinguir lo ~ de lo negro збвсім не знЄтися на чому-н., не відрізняти чбрне від білого
blanconazo тдіал. світлошкірий мулбт blancor т див. blancura blancote adj\. aum. ¿fe blanco; 2. боязкйй, боязкувЄтий, полохлйвий blancura /білизнЄ; ~ del ojo вет. більмб blancuzco забілий, білястий blanda fcn. ліжко, Hápn blandear 1. n/(~se) лагідніти, поступЄти- ся, йти на пбступки; 2. v/вмовлйти, пере- кбнувати
blandear2 vt(v/\ - se) див. blandir1 blandengue 1. adj див. blando 1, 6, 7; 2.
діал. м’якйй, ніжний; 3. m діал. боягуз, зЄяча душе
blandicia /1. підлесливість, догідливість; 2. м’йкість, дєлікЄтність blandicioso adj іст. підлесливий, догідливий
blandir1 * 1. і^розмЄхувати, трястй, потря- сЄти; 2. vi(~se) розгбйдуватися, коливЄ- тися
blandir * vt іст. лестйти, догоджЄти, підлабузнюватися
blandizal m багнйсте (вогке) місце blando 1. adj м’якйй; ніжний (на дотиії)]
2. м’якйй, помірний (про клімат, погоду)]
3. м’якйй, лужний (про мило)] 4. ніжний, м’якйй, прибмний; 5. слабкйй, зніжений;
6. м’якйй, поступливий, поблЄжливий; 7. боязкйй, легкодухий; 8. лінгв. м’якйй (про приголосний); 9. муз. бембльний; 10. тавр, боязкйй (про бика)] 11. adv м’яко, зручно; dormir - зручно спЄти; ojos - бчі, що сльозйться
blandón /771. велйка свічка; 2. свічнйк blanducho, blandujo adj млявий, в'ялий, квблий
blandura /1. м’якість, ніжність; 2. витяж- нйй плестир; 3. відлйга; 4. м’йкість, помірність (клімату)] 5. див. blanquete; 6. на- солбда, задовблення; 7. привітність, м’якість; 8. слабкЄ вбля, м’якотілість; 9. люб’язність, комплімент blandurilla /помЄда (для волосся) blanqueación /1 .див. blanquición; 2.див. blanqueo
blanqueada fЛ. Ам. див. blanqueo 2 blanqueado 1. adj побілений, вйбілений;
2. /77 Л. Ам. див. blanqueo 2; 3. діал. кул. медбвий прЯник з анісом і горіхами blanqueador 1. adj вибілювальний, вибільний; 2. /77 вибілювальний зЄсіб, від- білювач; 3. мбляр; штукатур blanqueamiento m див. blanqueo blanquear 1. и*білити, вибілювати; 2. білити, штукатурити; 3. Л. Ам. вйстрілити; 4. vi біліти, білітися; 5. біліти, ставети білим blanquecer* vt 1. начищЄти, полірувЄти (метали, монети); 2. див. blanquear 1 blanquecimiento m див. blanquición blanquecino а^‘білувЄтий, білЯстий blanqueo m 1. біління, вибілювання; 2. побілка, штукатурка (стін) blanquería m фЄбрика (цех) з вибілювання тканйн
blanquete m білйло (для обличчя) blanquición /чйщення, полірувЄння (металів)
99
blanquillo
%
blanquillo 1. adjümm, чистий (про пшеницю)-, 2. тдіал. іхт. бланкільо (риба)-, 3. діал. бот. білий népcHK; 4. Л. Ам. яйцЯ [blanquimento, blanquimiento m хлбрна водЯ
[blanquinoso, blanquisco adj див. blanquecino
blanquizal, blanquizar m ґрунт, багЯтий блакйтну глйну
blanquizco adj\ blanquiza іст. adj див. blanquecino
Blas: díjolo ~, punto redondo не смію спе- речЯтися (заперЯчувати) blasfemador m 1. блюзнір; 2. огудник blasfemar vi 1. блюзнйти; 2. чудити, обмовляти, неслЯвити
blasfematorio adi 1. блюзнірський; 2. що обмовлЯє, неславить blasfemia f 1. блюзнірство; 2. огуда, ганьбЯ
blasfemo 1. adj див. blasfematorio; 2. m див. blasfemador
blásido /77 жовтизнЯ (на білій тканині) blasmar vticr. 1. обмовлЯти, неслЯвити;
2. обвинувЯчувати, стЯвити за провйну;
3. засаджувати; ганьбйти
blasmo1 /77 іст. засудження, бсуд, огуда blasón /771. герЯльдика; 2. геральдйчний знак; 3. герб; 4. честь; слЯва; 5. рі знЯт- ність, знЯтне похбдження; hacer - хвалй- тися, хизувЯтися
blasonado ас^знЯтний, родовйтий blasonador ао/хвалькувЯтий; пихЯтий blasonar 1. і^складЯти (герб); 2. і// (de) хвалйтися, хизувЯтися; ~ de valiente виставляти напбказ свою хорббрість blasonería /хвЯстощі, вихваляння blasónico геральдйчний blasonista com. фахівЯць з герЯльдики blastema m біол. зЯродок blastócero /77 зоол. блень (південноамериканський різновид) blástula f6ion. блЯстула blata feHT. таргЯн ble /77 гра в м’яч (об стінкУ) bledo /77 бот. лободЯ головчЯста, лободЯ; no dársele un - a uno: по se me da un ~ чхЯти я хотів; no importar (по valer) un ~ не бути вЯртим лЯманого шЯляга bledomora f6or. шпинЯт blefaritis f мед. блефарйт, запЯлення повік
blenda ímíh. цйнкова обмЯнка blenorragia, blenorrea f мед. гонорЯя, трйпер
blinda f 1. іст. військ, засіка; 2. тих. щит, заслінка
blindado тЛ. Ам. броненбсець blindaje /771. тех. бронювЯння; 2. бронЯ;
3. ел. екранувЯння; 4. ел. (захисний) екрЯн; 5. військ. бліндЯж blindar vt 1. тех. бронювЯти, покривЯти бронЯю; 2. ел. екранувЯти bloc /77 блокнбт
bloca ficT. оздбблення (вйшивка) зблотом (сріблом)
blocao /77 військ. блокгЯуз blonda f блбнда (шовкове мереживо); estar en ~ діал. бути п’Яним blondín /77 (електро)канЯтна дорбга blondo adj\. білЯвий; 2. Л. Ам. кучерЯвий blooming m блюмінг
bloque /771. кам’янЯ брила; 2. плитЯ, блок; - de hormigón бетбнний блок, бетбнна плитЯ; 3. стіс (паперУ)\ 4. політ, блок, уг- рупбвЯння; el ~ de Izquierdas блок лівих сил; 5. житловйй масйв, квартЯл; 6. Л. Ам. блокнбт; 7. зал. блок-пост, блок-ділЯнка;
8. тех. блок, вузол; - de información блок інформЯції; - de memoria блок пЯм’яті; en - іос. adv. в цілбму; цілкбм; у пбвному обсязі
bloqueado ¿¿#заморбжений (про капітагі) bloquear иМ. блокувЯти; 2. заморбжувати (капітали)
bloqueo /771. блокЯда; violar el ~ прорвЯ- ти блокЯду; 2. заморбжування (капіталу t); 3. полігр. чорнйша blufear vi діал. брехЯти, хвЯстати bluff /77 блеф, обмЯн, обдурювання blusa f 1. блуза (робоча); 2. кофтйна; со- рбчка (дитяча); 3. діал. куртка blusón тдбвга блуза boa 1. f30on. бба, удЯв; 2. /77бба (шарф) boalaje /77 пасовйще для волів boalar /77 громЯдське пасовище boardilla Ідив. buharda boato /77 1. пишнбта, рбзкіш, збвнішній блиск; 2. іст. крйки, гучнЯ вітЯння boba fflian. орніт. блакйтний папуга bobada fpne. bobería bobalías com. несосвітЯнний дурень, ббвдур, нетЯма, недбумок bobalicón /77 сл. дурйло bobamente advi. безглуздо, по-дурнбму;
2. недбЯло, абйяк bobatel /77 дурень, ббвдур, нетЯма bobáticamente adv див. bobamente 1 bobático ^безглуздий, ідібтський bobear vi 1. дуріти, робйти (говорйти) дурнйці; 2. гЯяти час bobera1 fpne. bobería bobera2 com. діал. дурень, ббвдур bobería /'дурість, дурниця; дурнЯ вйтівка, дурнйй вчйнок
bobeta /77 Л. Ам. див. bobalicón bobiculto adj що вдаЯ з сЯбе культурного bóbilis: de (~) іос. adv. задЯрма; за так, з дбброго дйва
bobillo /771. склянйй глек (зручкою)-, 2. іст. жабб
bobina П. рад., ел. котушка; - de inducción індукційна котушка; індуктор; 2. текст шпуля, бобіна, котушка; 3. полігр. рулбн папЯру
bobinado /77 ел. обмбтка bobinar vt мотЯти, намбтувати; обмбту- вати
bobitonto ао/тупоголбвий, безмбзкий bobo 1. adj дурнйй, тупйй, нетямущий; 2. наївний, простакувЯтий; 3. безглуздий, нісенітний, недорЯчний; un argumento ~ безглуздий аргумЯнт; 4. немалйй, чимЯ- лйй; 5. /77 дурень, ббвдур, тупЯк; ~ de Coria (de capirote) несосвітЯнний дурень; hacer el ~ клЯїти дурня; hacerse (el, del) ~ отупіти; 6. іст. блЯзень, буфбн; 7. діал. бббо (карткова гра)', 8. Л. Ам. іхт. бббо (річкова риба)', 9. діал. сбска; 10. Л. Ам. плакуча вербЯ; 11. сл. знЯйдена річ (про вкрадене); entre ~s anda el juego дурень на дУрні; одйн одного вЯртий; шахрЯй на шахраіЬ сидйть і шахраЯм поганеє; a los ~s se les aparece madre de Dios дурням щастйть; Бог дУрнів любить; ~s van al mercado, cada cual con su asno дурням закбн не пйсаний
boboliche adj, тдіал. див. bobo 1, 5 bobote /77 дурник bobuno adj безглуздий, дурнйй boca f 1. рот; вустЯ; ротовЯ порожнйна; ~ de oreja a oreja велйкий рот, рот до вух;
2. перЯдня клішнЯ (краба)-, 3. дуло, жер- лб; ~ de fuego (артилерійська) ґармЯта;
4. бтвір, вікнб; 5. люк; 6. вхід, вйхід; Іа ~ del metro вхід у метрб; 7. рот, їдЯць; 8. дірЯ, дірка; 9. смак; букЯт (вина)-, de buena - приЯмний на смак; 10. (рі) гйрло (річки)-, 11. лицьовЯ (різальна) частйна (інструмента); бияк (молота)-, 12. зів (гайкового ключа)-, 13. військ, продовбльство; провіЯнт (іст)\ 14. діал. див. botana 6; ~ de escorpión лихослівна людйна, пліт- кЯр; ~ de verdades прямЯ (різкЯ) людйна;
брехун; ~ abajo іос. adv. вниз облйччям, долілйць; догорй ногЯми; (слухати) з відкрйтим рбтом, завмЯрши, - arriba догорй облйччям, горілйць; а ~ de jarro іос. adv. (пйти) нЯхильці; (вйстрілити) впритул; (сказЯти) несподівано; прЯмо, відвЯрто; decir а - de jarro вйпалити; а ~ llena іос. adv. відкрйто, відвЯрто; не доби- рЯючи слів; a pedir de ~ іос. adv. якомбга крЯще, як на замбвлення; у самйй раз, до рЯчі; con la ~ abierta loe. adv. роззявивши рбта (від подиву-, con la ~ chica (chiquita, pequeña) іос. adv. неохбчег знЯхо- чу, згнітивши сЯрце; abrir la - позіхЯти; no abrir la по decir esta ~ es mía; по descoser (по despegar) la ~ не розкри- вЯти рбта, не зронйти ні слбва; anear una cosa de - en ~ бути у всіх на вустЯх; бути предмЯтом розмбв (пересудів); andar uno de ~ en andar en ~s бути прйтчею во язйцех; buscar la - a uno провокувЯти, зачіпЯти кого-н., шукЯти свЯрки з ким-н.; no caórsele a uno una cosa de la tener siempre en la ~ постійно говорйти про однЯ й те ж; тільки й говорити, що...; callar (coserse) la darse un punto en la ~; guardar la ~ мовчЯти; тримЯти язикЯ за зубЯми; cerrar (tapar) la - a uno заткнути рбта кому-н., примусити замбвкнути; decir lo que (se) le viene a la ~ говорйти, що спадЯ на дУмку; echar por la ~ вивер- гЯти (прокльони, лайки)-, estar colgado (pendiente) de la ~ de uno слухати, зата- мувЯвши пбдих; hablar por la ~ de otro; hablar por la ~ de ganso повтбрювати чужі словЯ, співЯти з чужбго гблосу; hacer ~ закусити, перекусйти; hacerse la ~ agua a uno: se le hace la ~ agua у ньбго слинки течуть; блажЯнствувати; irse de ~; irse la ~ a uno злетіти (зірвЯтися) з язикЯ; проговоритися; mentir con toda la ~ безсо- рбмно брехЯти; meterse en la ~ del lobo грЯти з вогнЯм, сунути гблову в петлю; oír {saber) una cosa de ~ de un почути (дізнЯтися) що-н. від кого-н.; quitarle una cosa a uno de la ~ випередити кого-н. у розмбві, поспішйти сказЯти; quitarse una cosa de la ~ para otro відривЯти від сЯбе, жЯртвувати зарЯди іншого; tener buena ~ бути терплЯчим, знбсити, витрймувати все, що завгбдно; доброзйчливо говорйти про інших; tener sentado en la ~ (del estymago): ¡lo tengo sentado en la ~! він у мЯне ось де сидйть!; venírsele a uno а la ~ una cosa вертітися на язиці, просй- тися на язйк; está (obscuro) como ~ de lobo нічого не вйдно; тЯмно, хоч око вйколи; en ~ cerrada no entran moscas мовчЯння — зблото; pide (pida usted, etc.) por esa boca лишЯ накажи (накажіть)!; однЯ твоЯ (вЯше) слбво і...; por la ~ muere el pez язйк мій — вброг мій bocabajo 1. m діал. облЯсник, підлабузник; 2. adv діал. ниць, долілйць bocacalle m почЯток вулиці, в’їзд на вулицю
bocacaz m спусковйй бтвір в дЯмбі bocada ííct. див. bocado bocadear ділйти на шматкй bocadillo /771. dim. de bocado; 2. бутер- брбд, сЯндвіч; 3. див. bocado 2; 4. кул. десЯрт (з гуаяви, кокосового горіха або бананів); 5. заст. вузькЯ стрічка, тасьмЯ bocadito /77 1. dim. de bocado; 2. діал. сигарЯта, загбрнена в тютюнбвий лист; ~ de la reina діал. десЯрт з білкЯ з молокбм і бброшном
bocado /77 1. шматбк (їжі)-, 2. легкйй снідЯнок, закуска; tomar un - злЯгка закусйти, перехопйти що-н.; comer en un - (en dos ~s) жЯдібно накидЯтися на їжу; з’їдЯти за однйм рЯзом; 3. укус, рЯна від
100
bola
укусу; 4. вйдертий шматбк, жмут, обривок; 5. отрута (в /ж/); 6. вудила, вуздбчка;
7. мундштук (вуздечки)', 8. д/зацукрбвані фрукти, цукЯти; у - de Adán анат. кадик, АдЯмове Яблуко; ~ sin hueso (buen лЯсий, шматбк; синекура; саго - дороге задоволбння; con el ~ en la boca одрЯзу після їжі; contarle los ~s a uno тримати надголодь; не спускЯти очбй; darle; a uno un ~ дЯти шматбк хліба, нагодувЯти (з милості)’, me lo comeré (те Іо сотегна; quisiera сотйгтеїо) a ~s так би й розірвЯв йогб на шматкй; з’їв би кого-н. {про сильний вияв почуттів)', no haber para un по hay para un ~ на дбнці; кіт наплЯкав; як кіт наплЯкав; по probar ~ не їсти, не пйти; no tener para un - не мЯти ні копійки; по tengo para un ~ у мбне ні крйхти не залйшйлося bocaje m див. boscaje 2 bocal1 m глек для винЯ {з широкою шийкою) bocal2 /771. шлюз; 2. іст. див. boquilla 3;
3. діал. дЯмба, грббля; 4. вузькйй вхід у гЯвань
bocallave тзамкбва шпарйна bocamanga /обшлЯг, вилбга bocamina /'вхід у копЯльню (в устя штбльні) bocana / 1. див. bocal2 4; 2. Л. Ам. гйрло (річкй)
bocanada /1. ковтбк; 2. клуб дйму; salir~s клуботітися {про дим, пару)\ ~ de aire (de viento) струмінь повітря; пбдув вітру; ~ de gente штовханйна, тйснява; прббка (у дверя*)', echar ~s хвалйтися, вихвалитися; echar ~s de sangre хЯркати крбв’ю; хизувЯтися своїм знЯтним похбдженням; hablar а -а хвалйтися; просторікувати, патЯкати
bocarte /77 гірн. штовханйна, товчільний млин; дробЯрка
bocartear vt гірн. товктй, дробйти bocatería їдіал. див. baladronada bocatero діал. 1. adj хвалькувЯтий; 2. m хвалькб, базіка
bocato 1. /велйкий рот; пЯща; 2. сот. базіка
bocear vi див. bocezar 1 bocel, bocelete /771. архіт. вЯлик; 2. фа- сбнний py6áHOK, штЯпик bocera /1. зЯлишки їжі (напбю) на ry6áx;
2. див. boquera 5
boceras /771. див. bocaza 2; 2. нікчбмна людйна, нікчбма
boceto /771. ескіз, нЯрис; 2. чорнові зЯпи- си, нотбтки
bocezar vi Лш ворушйти (жувЯти) губЯми (про тварин); 2. іст. див. bostezar bocina /1. муз. ріжбк; 2. рупор; 3. синельний ріжбк; автомобільний сигнЯл; 4. гра- мофбнна трубб; 5. мегафбн; 6. труборіг (морська раковина)', 7. діал. слуховЯ трубка (для глухих); 8. астр. Maná Вед- мбдиця (сузір’я)
bocinar иг‘1. грЯти на ріжку; 2. говорйти в рУпор
bocinero /77 ріжбчник bocio /77 мед. зоб
bocónl. adj'1. див. bocudo; 2. хвалькувЯ- тий; балакучий; 3. що любить пліткй; 4. m хвалькб; базіка; 5. діал. пліткЯр, наклбп- ник; 6. Гі. Ам. мушкбт; 7. діал. іхт. велйка сардйна
boconear vi діал. хвалйтися, вихвалитися, хизувЯтися
bocoy /77 наливнЯ діжка bocudo adjz велйким ротом bocha / 1. кбгельна куля; 2. рі Kémi, гра в Kémi; 3. Л. Ам. головЯ, довббшка bochado m сл. казбнний bochar иМ. відганяти удЯром (чужу кулю — в кегляУ)\ 2. діал. відмовляти; 3. Л. Ам. провалйти на іспитах
bochazo /77 удЯр однібї кулі об іншу (у кегля*)
boche1 /77лунка (Ямка) в землі (для гри в кулі) boche2 /771. діал. див. bochazo; 2. діал. вй- сівки; 3. діал. супербчка, свЯрка; 4. діал. див. bochinche; 5. відмова; dar (un) ~ а uno діал. відмбвити boche3 /77 сл. кат
bocheche /77 діал. гуля (від удару) bochicha /ТІ. Ам. чбрево bochín1 /77 іст. кат bochín2 /77 Л. Ам. див. boliche11 bochinche /771. шум, крик; скандЯл; 2. Л. Ам. сімбйне свЯто; 3. діал. плутанйна, ббзлад, сум’яттЯ; 4. діал. тавбрна, закусочна
bochinchear viЛ. Ам. шуміти, скандЯлити bochinchero /77 крикун, скандаліст bochinchoso adj 1. Л. Ам. галаслйвий, скандЯльний; 2. діал. педантйчний bochorno /77 1. літня спбка, задуха, ду- xoTá; hace ~ задушливо; 2. рум’янець (від хвилювання, сорому) bochornoso adj 1. спекбтний, задушливий; 2. ганббний, стидкйй; 3. обрЯзливий boda /1. (р) одруження, заміжжя; весілля; ~s de hongos скрбмне весілля; ~s de diamante ¿(іамЯнтове весілля; ~s de oro золотб весілля; ~s de plata срібне весілля; 2. другий снідЯнок; 3. Л. Ам. банкбт, званий обід; ~s de Camacho розкішний бенкбт; ~s de negros галаслйві^весблоиді; perrito de todas las ~s дармоїд, нахлібник; no voy a ~s я не розважЯтися йду bode /77 козбл
bodega / 1. вйнний льох; 2. вйнна крам- нйця; 3. кількість вина, вйготовленого за рік; 4. комбра; 5. комбра; жйтниця; 6. пак- ráy3 (в порту); 7. трюм; 8. діал. бакалійна лЯвка; 9. діал. пакгЯуз (на залізниці) bodegón /771. aum. ote bodega; 2. закусочна, трактйр, харчбвня; ~ de puntapié закусочна прбсто нбба; 3. тавбрна, ши- нбк; 4. жив. натюрмбрт (з їжею)', echar el ~ por la ventana вйтратити сйлу-силбнну грбшей, труснути калйткою; розсбрдити- ся, розгніватися; роздратувЯтися; ¿en que ~ hemos comido(nos hemos cono- cido)juntos? що за фамільярність?; xi6á ми з тоббю за однйм столбм сиділи? bodegoncillo mdim. ¿fe bodegón; ~ de puntapié продовбльча ятка bodegonear игтинЯтися по шинкЯх bodegonero m див. bodeguero 1 bodeguero m 1. шинкЯр; 2. діал. KpáMáp bodigo /77 церк. прбскура bodijo /771. нерівний шлюб, мезальЯнс;
2. скрбмне (небагЯте) весілля bodón /77 каліЬжа, що висихЯє влітку bodoque /771. іст. глйняне ядрб (для метального знаряддя); 2. невелйкий пакунок, клунок; 3. гладь (вишивка)', 4. npocTáK, дурень; 5. Л. Ам. гуля, пухлйна; estar haciendo (hacer) ~s лежЯти в сирій землі bodoquero m Л. Ам. контрабандйст bodorrio /77 1. пйшне весілля; 2. Л. Ам. весілля; 3. див. banquete bodrio /771. іст. юшка для бідняків (в монастир)', 2. бурдЯ, балЯнда bofada /стрЯва з легбнь bofadal тЛ. Ам. болбто, трясовинЯ bofe 1. /77 (р) легЯні (забійної худоби)', 2. діал. легкодоступная річ; 3. діал. легкЯ роббта; А. діал. знйжена у ціні річ; 5. аб]Л. Ам. несимпатйчний; echar el ~ (los ~s) працювЯти до сьбмого пбту (до знембги) bofena їдив. bofe 1
bofetada f лЯпас, лящ; dar una ~ дЯти лЯпаса; обрЯзити
bofetear ііїдіал. 1. давЯти лЯпаса; 2. обра- жЯти
bofeteo т діал. їжа, харчувЯння
bofetón /771. див. bofetada; dar de bofetones надавЯти лЯпасів; 3. пристосувЯння для пересувЯння декорЯцій bofo 1. adj Л. Ам. губчастий, пбристий; 2. діал. несимпатйчний, неприбмний; 3. т діал. див. boj 2
boga 1. /веслувЯння; ~ arrancada сйль- ний (різкйй) греббк; - larga Ширбкий гре- ббк; 2. сот див. bogador; 3. діал. невйхо- вана людйна; 4. тЛ. Ам. веслЯр; estar en - бути в мбді, мЯти успіх bogada1 /'відстань, яку прохбдять за одйн греббк
bogada2 /проціджування bogador т веслЯр
bogar 1. игвеслувЯти;- a todo remo наля- гЯти на вбсла; 2. vt діал. очйщувати ме- тЯл від шлЯку (при плавлена)\ 3. діал. пйти однйм духом
bogavante т 1. загрібний; 2. місце за- грібнбго; 3. омЯр bogiganga ííct. див. bojiganga bogotan«o, -а 1. adj що стосується Боготй (істолиці Колумбі)', 2. т, f жйтель, -ка Боготй
bogue тдіал. прольбтка (різновид) bohardilla їдив. buhardilla bohemia /1. богЯма; 2. цигЯни bohemiano, bohémico adj див. bohemo 1 bohemio 1. adj див. bohemo 1; 2. циган;
3. богбмний; 4. m див. bohemo 2; 5. циган; 6. богбма (про людину)', 7. бродЯга;
8. чЯська мбва
bohemio 1. арабський; 2. богЯмський;
3. т, /чех, чбшка
bohena /1 .див. bofe 1; 2. ліверна ковбасЯ (свиняча)
bohío /77 бою (хатина з очерету і соломи без вікон)
bohordo /771. бот. очербт (косарика)', 2. бот. стеблб (ЛІЛІЇ)', 3. іст. корбткий спис (для турнірів)
boicot тбойкбт; hacer el - бойкотувЯти
boicotear vt бойкотувЯти
boicoteo m див. boicot
boíl m див. boyera
boina /6epéT
boiquira /У7. Ам. зоол. гримуча зміЯ boira /тумЯн
boj /771. бот. букс, самшйт; 2. шбвська ко- лбдка
bojazo тдіал. сйльний удЯр boje /771. див. boj 1; 2. Л. Ам. див. bodoque 4
bojear vi плистй уздовж бЯрега bojedad //77 тупість, дурість bojedal /77 самшйтовий гай bojiganga /1. іст. трупа мандрівнйх коме- діЯнтів; 2. кумбдний костюм, вбраннЯ bojío тдіал. див. bohío bojote /771. діал. клунок, пакунок, згбрток;
2. діал. гучнйй процбс bojotear vt діал. зв’язувати, загортЯти, упакбвувати
bol1 /77 1. пуншева чЯша; 2. чЯшка (без ручки), чЯша
bol2 /771. улбв; 2. велйка рибЯльська сітка bol3 /77 див. bolo1 1; - armónico (de Armenia) червбна глйна bola /1. куля (кегельна, більярдна); ~ del mundo земнЯ куля; ~ de nieve сніговЯ куля (сніжоії)', 2. кулька (підшипника; прикраса на мебля.*)\ 3. балотувЯльна куля;
4. брехнЯ; вйгадки, побрехбньки; 5. гуталін, вЯкса; 6. отрута, отруєна примЯнка (для бродячих собаії)', 7. сл. Ярмарок; 8. діал. див. balota; 9. діал. велйкий повітряний змій; 10., Л. Ам. галаслйве зббри- ще; 11. рі діал. крокбт; а ~ vista іос. adv. відкрйто, відвбрто; dejar rodar (que ruede) la ~ пустити все на самоплйв; escurrir la ~ втіктй, накивЯти п’Ятами; hacer
101
bolacear
%
-s прогулювати урбки; ухилитися від занять; meterse en ~ діал. взяти участь, приєднбтися; (dale ~1 ну, завів!, знбв за І рйбу гроші!, ¡ruede la ~! хай все буде як булб, не трбба нічбго мінЯти І bolacear vi Л. Ам. говорйти (робйти) дур- нйці
bolaco т хйтрість, обмбн bolacha fЛ. Ам. сирйй каучук bolada f 1. кидбк {кулі у грі), удбр (а більярді); 2. невелйка лавйна; 3. діал. вдблий (слушний) момбнт, удбча; 4. діал. обмбн, обдурювання, шахрбйство; 5. Л. Ам. брехня, чутка, плітка; no haber ~ соп uno діал. не годі порівняти з ким-н. bolado/771. збйті білкй з цукром; 2. діал. вдалий удбр (в більярді); 3. Л. Ам. спрбва, заняття; 4. Л. Ам. люббвна пригбда; 5. діал. чуткй, пліткй
bolán: de bolín, de ~ ioc. adv. необдумано, набсліп, стрімголбв, ні сіло ні впбло bolanchera їдіал. боланчбра (танець) bolantín /77 іст. TOHKá мотузка bolate m діал. плутанйна bolaverde /77ЇСТІВНЙЙ гриб (різновид) bolchevique 1. adj більшовицький; 2. m більшовик
bolcheviquismo /77більшовйзм bolcheviquista adj, тдив. bolchevique bolchevism тдив. bolcheviquismo bolchevista adi, тдив. bolchevique boleada f 1. fí. Ам. метбння болеадбрас;
2. Л. Ам. полювбння за допомбгою болеадбрас; 3. У7. Ам. чйщення взуттЯ; 4. діал. провбл на іспиті
boleado adjЛ. Ам. присорбмлений, збен- тбжений
boleador /771. Л. Ам. мислйвець з болеадбрас; 2. сл. злбдій, шахрбй, мазурик; 3. Л. Ам. чистйльник взуття boleadoras їр!Л. Ам. болеадбрас (різновид ласо з каменями або кулями) bolear1 1. vi грбти на більЯрді; 2. катбти кулі (на дальність); 3. діал. брехбти, ду- рйти; 4. \гіЛ. Ам. полювати за допомбгою болеадбрас; 5. Л. Ам. вплутувати в брудну cnpáey; обплутувати; 6. Л. Ам. забалотувати (на виборам 7. Л. Ам. провалйти на іспитах; 8. Л. Ам. усувбти з посбди;
9. Л. Ам. чйстити гуталіном (взуття) bolear 1. вйгнати, вйкинути; 2. vi сл. впбсти, гбпнутися; -se 1 .діал. перекидб- тися на спйну (про коня)] 2. діал. перевер- тбтися (про екіпахі)] 3. Л. Ам. сорбмитися, бентбжитися
boleco adjVonp. сп’янілий, напідпйтку bolencia їдіал. див. borrachera 1 boleo1 /771. гра в кбглі; 2. кегельббн; 3. гра в кулі; 4. майдбнчикдля гри в кулі; 5. діал. несподіваний вйпадок boleo2 /77болбо (чагарник bolera1 Лганцівнйця болеро bolera2 /кегельббн boleras їрідив. bolero2 2 bolero11. adj що прогулює заняття; 2. що брбше; 3. діал. пербдній (про коня)] 4. m прогульник; 5. брехун; 6. вожбк (про коня)] 7. ент. болерб (жу/і)\ 8. діал. див. boliche1 2; 9. Л. Ам. гравбць в кбглі; 10. діал. конокрбд
bolero2 /771. танцюрйст, виконбвець болерб; 2. болерб (наспів і танець); а Іо - у стйлі болерб; 3. болерб (одяі)\ 4. діал. гультЯй; 5. ціал. оббрка, шлярка, волбн;
6. діал. циліндр (капелюх); de а - шик, блиск
boleta f 1. вхіднйй квитбк; прбпуск; 2. іст. військ, брдер на постій; 3. бон, чек; 4. ло- тербйний квитбк; 5. Л. Ам. вйборчий бю- летбнь; 6. Л. Ам. повістка в суд boletaje /77 Л. Ам. вйборчі бюлетбні boletería fЛ. Ам. квиткбва кбса
boletero /771. військ, квартирмбйстер; 2. Л. Ам. касйр
boletín /771. dim. de boleta; 2. талбн; брдер; 3. військ, див. boleta 2; 4. див. boleta 1; 5. підписнйй лист; 6. бюлетень (видання)] відбмості; - meteorológico звбдення погбди; 7. діал. залізнйчний квитбк boleto1 /771. Л. Ам. квитбк (театральний, залізничний, лотерейний)] 2. діал. попе- рбдній контрбкт boleto2 /77 гриб
boleto3 mJJ. Ам. брехнЯ, плітка bolichada f 1. закидбння боліче (сітки)]
2. улов рйби за допомбгою боліче; 3. везіння, успіх, фарт; de una - однйм удб- ром, однйм мбхом
boliche1 /771. кбгльна куля; 2. кбглі (гра)]
3. боліче, фортунка (азартна гра)] 4. біль- бокб (гра)] 5. кегельббн; 6. кулька (на мебляр] 7. діал. низькосортний тютіЬн;
9. мет. горн; 10. сл. картярський дім, грб- льний дім; 11. майстбрня; 12. Л. Ам. за- бігбйлівка; 13. діал. лбвка
boliche2 /771. боліче (невелика сітка для ловлі дрібної риби)] 2. дрібнб рйба bolichear vi Л. Ам. займбтися дрібнбю торгівлею
bolicheo /77 дрібнб торгівля bolichero1 /77 торгбвець дрібнбю рйбою bolichero2 /771. влбсник кегельббну; 2. Л. Ам. крбмбр, торгбвець дріб’язком bólido /77 астр.болід; метеорйт bolígrafo m кулькова ручка bolilla f 1. dim. cíbola; 2. диск,(кулька) з нбмером (лотерейний) bolillero /77бараббн (лотерейний) bolillo /771. бббка (кістка тваринй)] 2. (рі) коклЮшки; 3. рі солбмка (печиво)] 4. Л. Ам. пшенйчний хліб; 5. діал. котушка нйток; 6. Л. Ам. бараббнні пблички bolín /771. dim. de bolo; 2. див. boliche2; de de bolán необдумано, безрозсудно, ні сіло ні впбло
bolina1 /і. мор. булінь; 2. мор. лот; 3. свбр- ка; супербчка; echar de - вихвалятися, повбдитися зухвбло; роздувбти, перебільшувати bolina2 їдіал. пиЯтйка bolinear vi мор А. тягнути гітови; 2. йти на булінях; йти за вітром bolinero 1. adj мор. що йде на булінях (про судно)] 2. m діал. скандаліст, бешкбтник; хулігбн
bolista com. Л. Ам. баламут bolita /1. dim. ¿febola; 2. діал. див. balota;
3. діал. кулька (з каменя або скла для гри)] 4. Л. Ам.' зоол. броненбсець bolívar /77 болівар (срібна монета, грошова одиниця Венесуели) bolivian«o, -а 1. adj болівійський; 2. m, f болівієць, -йка; 3. т болівібно (срібна монета — грошова одиниця Болівії) bolo1 /771. кбгля; 2. рі гра в кбглі; 3. шпйн- дель (ґвинтових сходів)] 4. хід (в деяких іграії)] ставка; забирання всіх взяток (у карта)їу, 4. карт, гравбць, що залйшйвся без взятки; 5. дУрень, тупбк; 6. діал. подушка (для плетіння мережив)] 7. фарм. пігулка велйкого рбзміру; 8. діал. пбсо;
9. діал. кряж, колбда; 10. Л. Ам. подарунок хрещбного ббтька дитйні (на хрести- най); - alimenticio розжбвана їжа; - armónico (de Armenia) глинозбм, червбна глйна; - histérico клуббк у гбрлі; echar а rodar los -s зчинйти скандбл, здійняти бучу; mudarse (trocarse) los -а змінитися; quedarse (volver) - повернутися з порбжніми рукбми (про МИСЛИВЦЯ)] tener bien puestos los -s пустити в хід усі засоби, вжйти всіх збходів bolo2 adj А. Л. Ам. п’Яний; 2. діал. безхвбс- тий (про птаха)
bologote /77 діал. бунт, збколот
bolombo adj діал. крембзний, призбмку- ватий, малорбслий
bolón /771. діал. бут, бутовий кбмінь; 2. Л. Ам. нбтовп
bolsa /1. сумка, мішбк; - de ambulancia (sanitaria) санітбрна сумка; - de herramientas сумка з наббром інструмбнтів;
2. гаманбць; 3. дбмська сумочка; 4. іст. хутрянйй мішбк (для зігрівання ніг)] 5. зббрка, склбдка (на сукні)] 6. р/мішкй (під очима)] 7. капітбл, стбток; грбші; 8. біржа;
- de trabajo біржа прбці; - de fondos públicos (de valores) фбндова біржа; - negra чбрна біржа; чбрний рйнок; bajar (subir) la - пбдати (піднімбтися) (про вартість цінних паперів)] jugar a la - спеку- лювбти на біржі; 9. Л. Ам. див. bolsillo;
10. анат. сумка; 11. мед. кістб; 12. гірн. жйла; 13. діал. злйвок коштбвного метб- лу; 14. військ, отбчення; 15. геол. кишбня, невелйкий пбклад; 16. футлЯр (для скрипки)] 17. портфбль; 18. р/саквй; 19. Л. Ам. відмбва (нареченому); 20. рі анат. мошбнка; - rota марнотратник, марно- TpáT; - turca бурдібк, міх (для води, вина)]
- de agua caliente грілка (гумова)] - de billar луза більЯрда; - de Dios іст. мйлос- тиня; - de hierro іст. скнбра; - para hielo пузйр для льбду; de - діал. toe. adv. задурно, нашармакб; alargar la - притримати гроші; наскладбти грбшей; andar соп la - seca; tener la - seca бути без грбшей; сидіти на мілині; castigar a uno en la
- вдбрити по кишбні; llenarse la - набйти кишбню; volver - a uno Л. Ам. обдурйти кого-л.; estar peor que en la - не знбти, як розпорядйтися грошима
bolsada їмін. рудна кишбня bolsazo /771. У7. Ам. відмбва наречбної (нареченому)] 2. діал. шахрбйство; обмбн; здйретво
bolsear 1. vi діал. мбрщитися, (про тканину); 2. гідіал. жебрбти, випрбшувати, канючити; 3. Л. Ам. обчйстити кишбні (кому-н.)] 3. Л. Ам. відмбвити (нареченому); 4. діал. обдурювати bolseo /77 випрбшування, виканючування bolsería f 1. вйготовлення сумок (гаманців); 2. магазйн з продажу сумок (гаманців); 3. діал. дурість, тупість bolsero /771. мбйстер, ЩО ВИГОТОВЛЯЄ сумки (гаманці); 2. продавбць, що торгує сумками (гаманцЯми); Ь.діал. нахлібник, дармоїд
bolsicalavera /порбжній гаманбць bolsico /771. іст. капітбл, стбток; 2. діал. велйка кишбня
bolsillo /771. гаманбць, портмонб; 2. кишбня; de - кишенькбвий; - de parche на- кладнб кишбня; 3. див. bolsa 7; - secreto секрбтна стаття витрбт; consultar con el
- підрахбвувати заощбдження; noechar- se nada en el - не отрймати баришу, нічйм не поживйтися; rascarse el - роз- щбдрюватися; tener en el - a uno тримб- ти у своїх рукбх
bolsín /77 чбрна біржа bolsiquear \гіЛ. Ам. див. bolsear З bolsista /771. біржовйк; мбклер; 2. Л. Ам. кишенькбвий злбдій
bolso /771. див. bolsa 2; 2. дбмська сумочка; 3. шкільнб сумка, портфбль; 4. мор. здувбння вітрйл
bolsón /771. буд. залізна скобб (у склепінні)] 2. військ, мішбк (вигин лінії фронту);
3. діал. дбмська сумочка; 4. Л. Ам. шкільнб сумка, портфбль; Ь.діал. дурень, нбук;
6. діал. пбклади рудй; 7. Л. Ам. низинб, улбгбвина
bolsota adj, bolsudo adj діал. дурнйй, тупйй
boluca /М. шум, ббзлад
102
boquiabierto
bolla fA. діал. здбба; 2. Л. Ам. чоловічий фбтровий капелюх; 3. Л. Ам. 6aráTÍ пбкла- ди руди
bolladura /вм’ятина
bollar i/fcráBHTH клеймб фабрики (на тканині) bolleo тдіал. скандбл, ceápKa, бійка bollería /булочна
ЬОІІеГО /77 бУпОЧНИК
bolliciador іст. 1. adj галасливий, сканда- льний; 2. /77 крикун, скандаліст bolliciar іd іст. розбурхувати, баламутити bollo /771. здббна булка, здбба; 2. рельбф, опуклість; 3. вм’Ятина (від ударну,
4. складка (на матерії)] 5. гуля (на голові
6. шум, скандал; 7. діал. удбр кулакбм;
8. діал. кул. кукурудзяний пиріг з м’Ясом;
9. рідіал. труднощі, складнощі; 10. діал. образа, ганьба; ~ maimón здббний бублик; марципан; ese ~ no se ha cocido en su horno це не йому налбжить, це не він написав (сказав, зробйв); no cocérsele а uno el ~ згорати від занепокбєння (нетерпіння); perdonar el ~ por el coscorrón відступитися від важкбї cnpáen
bollón A. adj діал. товстий, незграбний; 2. m цвях (з великою позолоченою головкою);
2. сербжка; 3. див. bollo 2; 4. діал. брунька, бутбн (винограді
bollonado adj прикрашений позолбчени- ми цвяхами
bomba fA. насбс; пбмпа; ~ de agua водяна пбмпа; ~ centrífuga відцентровий насбс; ~ de dragado землесбс; - de vacío eá- куум-насбс; - de incendios пожбжний насбс; central de ~s насбсна станція; dar a la ~ качати насбсом; 2. ббмба, граната; ~ atómica атомна ббмба; ~ de aviación авіаббмба; - de hidrógeno (de tritio) вод- нбва ббмба; ~ incendiaria запалювальна ббмба; ~ de profundidad глибйнна ббмба; ~ de efecto retardado ббмба сповільненої дії; - explosiva фугасна ббмба; ~ de gas хімічний снарЯд; - rompedora ос- кблкова ббмба; ~ de mano ручна граната; ~ termonuclear термоядерна ббмба; ~ volante літак-снарЯд; arrojar (lanzar, tirar) ~s скидЯти ббмби; 3. скляний абажур;
4. муз. сурдйна; 4. імпровізбвані куплети (на сільських святах); 6. несподівана звістка; 7. уїдливість, насмішка; 7. діал. помилкбва (сумнівна) чутка, плітка (газетна)] 8. Л. Ам: ракбта (фейєрверк);
9. діал. велйкий барабан; 10. діал. Л. Ам. циліндр (капелюх); 11. діал. песбта (монета)] 12. Л. Ам. папербвий змій; 13. Л. Ам. пиЯтика; 14. діал. аеростат; 15. діал. шевеліЬра, грйва; estar echando ~s una cosa бути розжареним; розсипати іскри; estar (ir) echando ~s por los ojos вбргати громй; ¡ - val yeára!, слухайте! (вигукперед виголошенням тосту або віршів)] caer como una - звалйтися як сніг на голову
bombacino m іст. бавбвняна тканйна bombacha f(pf) 1. Л. Ам. шаровари; 2. Л. Ам. панталбни, трусй (жіночі) bombacho 1. adj. pantalón ~ шаровари;
2. /77 шаровари
bombada fдiaл. приплйвна хвйля bombar vt качати насбсом, викачувати (воду)
bombarda fA. бомбарда (старовинна гармата)] 2. мор. іст. бомбарда (двощоглове судно)] 3. бомбард (старовиннийдуховий інструмент)] 4. муз. нйжній регістр органа bombardear vt бомбардувати, обстрілювати артилерією вбгнбм; бомбити bombardeo m бомбардування; ~ aéreo повітряне бомбардування; de ~ бомбардувальний
bombardero /771. бомбомбт; 2. бомбардувальник; 3. артилерйст; 4. іст. бомбардйр
bombasí m 1. бумазбя; 2. діал. червбний сйтець; кумач
bombástico adj А. пишномбвний, високо- мбвний (про стиль, склад)] 2. діал. захбп- лений,хвалббний
bombazo mA. вйбухббмби; 2. діал. натяк bombé /77 шарабан (двомісний) bombea fsoon. черепаха (різновид) bombeador тЛ. Ам. див. bombero 1 bombear1 1. vt скидати ббмби, бомбардувати; 2. Л. Ам. провбдити рбзвідку (ворожої території)] 3. Л. Ам. вистбжувати, шпигувати; А. діал. звільнити, виганЯти; 5. діал. качати, викачувати (насосом)] 6. діал. про- валйти на іспиті; 7. діал. приховати (ицо-н. чуже)] В. діал. вкрасти, поцупити; 9. vi діал. диміти (при палінні)] 10. Л. Ам. декламувати куплбти
bombear vt вихваляти, зьелйчувати bombeo /77 опуклість, вйкривлення, вйгин bombera fдiaл. дурість, тупість bombero 1. /77 пожбжник; 2. бомбомбт;
3. Л. Ам. розвідник; 4. Л. Ам. шпигун; 5. adj діал. простакуватий, дурнуватий, недоумкуватий
bómbice /77 ент. гусениця шовкопряда bombilla fA. сифонна трубка; 2. електрична лампочка; 3. Л. Ам. бомбілья (тонка трубка для пиття мате)] 4. Л. Ам. ополб- ник; 5. Л. Ам. лампове скло bombillo1 /77 А. вентиляційна труба (увбиральня^] 2. див. bombilla 1; 3. Л. Ам. див. bombilla 2; 4. мор. невелйкий портативний насбс
bombillo2 /77 металбва шйшка (на ківері) bombín т Л. Ам. котелбк (капелю)!) bombista т А. робітнйк, що виготовляє насбси; 2. робітнйк, що виготовляє електричні лампочки; 3. підлабузник bombita fA.flHB. bombilla 2; 2. мін. гранат (різновид)] 3. діал. збент0ження; сбром bombo 1. adj приголбмшений, вражений; спантелйчении; 2. діал. залбжаний; затхлий; з душкбм (про м'ясо, рибу)] 3. діал. дурнйй, придуркуватий; 4. діал. теплуватий (про напій)] 5. м велйкий барабан;
6. баркас, плоскодбнка; 7. лотербйний барабан; 8. шум, ránac, ажіотаж; dar ~ зчинйти (здійнйти) ránac; а - у platillos іос. adv. з шумом, з велйкою пбмпою; 9. діал. котелбк (капелю*); echar al ~ Л. Ам. навідріз відмбвити, дати відкоша (комуну irse аі ~ Л. Ам. вйлетіти у трубу bombón1 /771. цукбрка, карамбль (з лікером)] 2. діал. класики (дитяча гра)] а ~ діал. іос. adv. удбсталь bombón2 /771. діал. посудина з бамбука;
2. діал. ківш, черпак (у виробництві тростинного цукрУ)
bombona fA. велйкий обплбтений бутель;
2. бутель для кислбт; ~ de aire comprimido балбн зі стйсненим повітрям bombonera /бонбоньбрка bonachón 1. ^'добродушний, простодушний, простакуватий; 2. легковірний, довірливий; 3. m добрйк; простак bonaerense 1. adjuro стосується Бубнос- Айреса; 2. сот. жйтель, -ка (урбдженець, -нка) Бубнос-Айреса
bonancible adj А. тйхий, спокійний (про море)] 2. Яснйй, безхмарний (про по- годУ)
bonanza fA. штиль (на морі)] 2. благополуччя, процвітання; 3. мін. багата жйла; ir en - мор. пливтй при ходовбму вітрі; процвітати, досягати Успіху bonanzoso adj А. сприятливий; щаслйвий;
2. спокійний, тйхий
bonasí тдіал. іхт. бонасі (морськариба) bonaso /77 зоол. бізбн bonazo adj А. добродушний, простодушний; 2. довірливий, легковірний
bondad /1. доброта; tenga la ~ (de) будьте ласкаві..., зробіть ласку..., будь ласка...; 2. добродушність; 3. м’якість, лагідність, покірливість bondadoso, bondoso adj А. дббрий^ 2. добродушний; 3. м’якйй, лагідний, покірливий bonetada /вітання, уклін
bonete /771. чотирикутний капелюх (головний убір духівництва, учених); 2. пред- ставнйк білого духівнйцтва; 3. скляна вб- за (для цукерок)] 4. іст. капеліЬх, капелюшок; 5. вет. сітка (другий відділ шлунку у жуйних тварин)] bravo ~ несосвітбнний дурень, ідібт; gran ~ важлйва персбна; несосвітбнний дурень, ідібт; a (hasta) tente ~ наполбгливо, настйрливо; занадто, надмірно; (no) dar - Л. Ам. нічбго не дати, залишйти з нбсом кого-н.; tirarse los ~s палко сперечатися bonetera /шапкарка, капелющниця bonetería /1. майстбрня головнйх уббрів, капеліЬшна майстбрня; 2. Л. Ам. галанте- рбйна крамниця
bonetero /771. шапкар, капеліЬшник; 2. бот. бересклбт
bonetillo /771. капелібшок; 2. прикраса для дамської зачіски
bongo тдіал. А. індіанський чбвен; 2. велйкий плоскодбнний чбвен (різновид порома)] 3. бот. ббнго (дерево); 4. мбса, велйка кількість; 5. торгівля дріб’язком (з човна)] 6. велйкий глйняний глек bongó тдіал. негритянський барабан bonguero тдіал. торгбвець дрібнйми товарами (з човна) boniato /77 бот. манібк bonico adj гарнбнький; а ~ іос. adv. діал. гарно, вйшукано; тйхо, пбшепки bonificación /1. покращення; 2. с.-г. уг- нбєння
bonificar vtA. іст. покращувати; 2. с.-г. уг- нбювати, піджйвлювати; 3. бухг. занбсити у рахунки
bonillo adj іст. що підріс bonísimo adj найкращий, чудбвий bonitamente, boniticamente adv А. вправно, хйтро, непомітно; 2. повільно, потихб- ньку; 3. без зусйль, запросто, граючись bonito1 /77 іхт. макрбль (риба) bonito2 1. adj гарний, вйшуканий; 2. милий, прибмний, симпатичний; 3. чудбвий, дивовйжний; 4. /77 бон (то (різновид тунця) bonitura fЛ. Ам. красЯ, врбда, грація bono /771. талбн (на отримання допомоги від добродійної організації)] 2. бон, чек, брдер на отрймання грбшеи boñiga /корбв’ячий (кінський) гній boque1 тдіал. козбл boque2 /77 сл. відчуття гблоду, апетйт boqueada / dar la última ~ випустити дух boquear 1. vi відкривати рот; 2. вмирати, бути прй смерті; 3. закінчуватися, завбр- шуватися, наближатися до кінцЯ; 4. vt вимовити; 5. діал. об’їжджати, привчати до вуздбчки (коня)
boquera /1. гйрло відвіднбгог каналу; 2. вікбнце на сіннику; 3. діал. хвіртка в ого- рбжі (для проходу худоби)] А. діал. стічна труба (для нечистот)] 5. тріщина, болЯч- ка(у кутиках губ) boquerel m патрубок, наконбчник
boqueriento adj діал. 1. з тріщинами (бо- лЯчками) у «Утиках губ; 2. нйций, ганббний boquerón /771. велйкий бтвір, проббїна;
2. іхт. анчбус, хамса (риба) boqueta 1. / Л. Ам. гірн. вентиляційний колбдязь; 2. adj діал. див. boquineto boquete /771. вузькйй прохід; вузькйй вхід у гавань; 2. пролбм; abrir un ~ en la pared проломйти стіну
boquiabierto adjz відкрйтим рбтом; з роззявленим від пбдиву рбтом; quedarse ~
103
boquiancbo
розкрйти (роззЯвити) рот \від здивування)
boquiancbo adjз великим рбтом ¡boquiangosto adj з малбньким рбтом boquiblando ao¡r балакучий, балакливий І boquiduro adj діал. що збвждй супербчить boquiflojo adjЛ. Ам. див. boquirroto boquifresco adj\. слйнявий (про коня)',
2. різкйй, зухвблий; прямйй, що називбє рбчі своїми іменбми boquifruncido adjz\ стиснутим рбтом boquihundido adj див. boquisumido boquilla /1. низ штанів; 2. бтвір у зрбшува- льному канблі; 3. мундштук (духовихінструментів)’, 4. мундштук (для сигари, цигарки); 5. кінчик сигбри; 6. фільтр (цигарки); 7. військ, удбрна трубка; 8. пальнйк (газовий, ламповий); 9. збстібка (на сумці, гаманці); 10. амбушур (телефонної трубки)', 11. тех. мундштук, наконбчник; пбтрубок; 12. Л. Ам. оздбблення (на сукні); 13. діал. слух, чутка, плітка; de - Іос. adv. тільки на словбх boquillero adj діал. балакучий boquimuelle adj 1. див. boquiblando; 2. легковірний, наївний; 3. піддбтливий, слухняний boquín1 m 1. груба фланбль;
2. кам’янб плитб (для закривання колодязя)
boquín /77 іст. кат boquina їдіал. козйне хутро boquinegro 1. ас/чорномбрдий; з чбрною пбщею; 2. /77 рбвлик (різновид) boquinete adj, boquineto adj Л. Ам. із збячою губбю
boquipando adj 1. обербжний, стрйманий (урозмові)', 2. балакучий, велембвний boquirrojo adj див. boquirrubio 1 boquirroto adj 1. балакучий; 2. з велйким рбтом
boquirrubio 1. до/балакучий, балакливий;
2. недосвідчений, жовторбтий; 3. m крбсень (про парубка) boquiseco adj 1. що відчувбє сухість у рбті; 2. беззмістбвний, порбжній boquisucio adj діал. грубий, зухвблий; що не сорбмиться у вйсловах boquisumido adj\z запблим рбтом boquitorcido, boquituerto зс/косорбтий boquiverde aq/нескрбмний, безсорбмний borato тхім. борбт, борнокйсла сіль bórax тхім. бур
borbollar, borboflear vi 1. кипіти; виру- вбти, клекотбти; 2. бйти джерелбм borbollón /77 кипіння; вирувбння, клеко- тбння; a borbollones іос. adv. поспішно, кваплйво; безлбдно, сумбурно borbollonear vi див. borbollar borbónico adj іст. бурббнський borborigmo т мед. оурчбння у животі (від скупчення газів) borboritar vi див. borbollar borbotar, borbotear vi див. borbollar borboteo /77 кипіння; вирувбння, клеко- тбння
borbotón т див. borbollón borbotonear viЛ. Ам. див. borbollar borceguí /77 (рі) черевйк зі шнурівкою borcelana f 1. діал. вмивбльний таз; 2. Л. Ам. таз; 3. Л. Ам. нічнйй гбрщик borchincho /77 Л. Ам. див. bochinche 2 borda f 1. іст. див. borde1 1; 2. хатйна, курінь; 3. мор. головнб вітрйло (на гале- ра;і)', 4. мор. борт (судна) bordada /мор. галс при лавіруванні; dar ~s мор. лавірувати; фланірувати, прогулюватися
bordado 1. adj вйшитий; 2. майстбрний, бездогбнний; 3. т вишивбння; 4. вйшив- ка; ~ a mano (a máquina) ручнб (машйн- на) вйшивка
bordador т вишивбльник
bordadora /вишивбльниця bordaje /77 мор. обшйвка (судна) bordante сот. діал. постоялець мебльб- ваних кімнбт
bordar vt 1. вишивбти; - en cañamazo вйшивбти по канві; ~ a bastidor вишивбти на п’Яльцях; - de realce вишивбти глбд- дю; 2. робйти що-н. дуже майстбрно, без- догбнно
borde1 /771. край; крбйка; рант; 2. ббрег; аі ~ del mar на ббрезі мбря; 3. див. bordo 1;
4. ав. ребро; 5. облямівка; 6. брівка (дороги), узбіччя; al ~ de іос. ргер. на краіЬ, на межі-
borde21. adjдйкий (про рослини)', непри- щбплений(/7/?о пагони); 2. позашлюбний;
3. /77 позашлюбна дитйна bordear иМ. отбчувати; 2. обхбдити, оги- нбти; прохбдити (поблизу чого-н.)\ йти ббрегом (озера)', 3. наближбтися, підхб- дити; esta bordeando los cincuenta йому скбро п’ятдесят; 4. мор. лавірувати, йти гблсами
borderó /77 1. ком. бордерб, відомість;
2. діал. вйручка (від вистави) bordillo /77бортовйй кбмінь (тротуарУ) bordinguera f діал. влбсниця мебльбва- них кімнбт
bordo /771. борт (судна)', ~ libre надвбдний борт; а - іос. adv. на борту (судна)', subir а ~ піднятися на борт; 2. див. bordada; dar ~s лавірувати, йти гблсами; 3. діал. межб; 4. іст. див. borde11; de alto ~ велй- кий, великотоннбжний (про судно)', по- вбжний, впливбвий (про людину)', знач- нйй, серйбзний (про справу); rendir el ~ en (sobre) alguna parte мор. приставбти, причблювати, пришвартбвуватися bordón /771. пблиця, ціпбк, пбсох; 2. приспів; 3. слбво-паразйт; прйказка; 4. поводир; провіднйк; 5. муз. басбва струнб, басбк; В. діал. матусин синбк, улюбленець bordona їдіал. басбва струна (гітари) bordonasa /дбвгий порожнйстий спис bordoncillo m див. bordón З bordonear1 vi 1. йти, спирбючись на пбли- цю; 2. бйти пблицею; 3. перебирбти басб- ві струни (гітари)', 4. старцювбти, жебра- кувбти
bordonear2 vi діал. дзижчбти (про комаії) bordonería /бродяжництво bordonero 1. бродячий, бродяжницький; 2. /77 бродяга; блукбч, бурлбка boreal adj північний; aurora ~ північне сЯйво
bóreas /77 північний вітер bórico adj хім. ббрний; ácido ~ ббрна кислотб
borinqueño m жйтель (урбдженець) Пубрто-Рйко
borla /1. кйтиця (прикраса)', 2. кйтиця (відмітний знак на ш&почцідокторів і викладачів університету)', 3. рі бот. амарбнт; tentar la - отрймати дбкторський ступінь borlarse, borlearse Л. Ам. отрймати вчбний ступінь дбктора наук borlón /771. aum. de borla; 2. бавбвняна (лнянб) тканйна; 3. бот. амарбнт borlote /77 Л. Ам. див. bulla 1 boma/ел. див. borne11 borne1 /77 1. ел. клбма, затискбч; 2. сл. шйбениця
borne2 /77 бот. верболіз borne3 adj негнучкйй, крихкий, ламкйй (про дерево) borneadizo ас/гнучкйй bornear1 1. иґвигинбти, згинбти; 2. вста- нбвлювати, припасбвувати (блоки, плити); обрббляти (колони)', 3. vi мор. повер- тбтися на Якорі (про судно)', 4. змінювати нбпрям (про вітер)', ~se прогинбтися, жолббитися (про деревину)
bornear2 vt вивірЯти на бко (прямизну лінії)
borní /77 зоол. очеретяний лунь boro тхім. бор
borococo /771. діал. ябчня з помідбрами;
2. діал. шури-мури; 3. діал. сумбур; сум’яття
borona /1. прбсо; 2. кукурудза; 3. діал. кукурудзяний хліб; 4. Л. Ам. крйхта хліба borrar/1. однорічна вівцЯ; 2. козйний пух, козйна вбвна; 3. текст, пачбси; ~ de algodón пбкля; 4. клуббк пйлу; 5. іст. подбток на худббу (натурою)', 6. бавбвна-сирбць;
7. бсад, відстій, гуща; 8. базікання; нісенітниця, безглуздя; meter - базікати, переливбти з пустбго в порбжнє borra2 їхім. бурб borracha /бурдЮк, міх (для вина) borrachada /1. п’Яна вйтівка; 2. п’яна компбнія; 3. іст. див. borrachera borrachear viпиЯчити borrachera / 1. пиЯцтво; 2. сп’яніння, хміль; en estado de - у нетвербзому вигляді, у стбні сп’яніння; tomar una - сп’яніти, захмеліти; 3. гульнЯ, пиятйка; 4. нісенітниця, безглуздя; 5. захбплення, сп’яніння; estar en plena ~ de poder тішитися влбдою
borrachería /1. іст. див. borrachera; 2. та-
вбрна, бар
borrachero m бот. /}урмбн смердЮчий borrachez /1. сп’яніння; 2. божевілля, по- тьмбрення рбзуму
borrachico тдіал. плід сунйчного дбрева borrachín ^о/п’янбнький, напідпйтку" borracheo 1. ^'сп’янілий, п’Яний; 2. просякнутий винбм; bizcocho ~ рбмова ббба; sopa ~а Юшка з хліба з винбм; 3. тбмно- фіолетовий; бурий; 4. сп’янілий; 5. діал. перестйглий (про фрукти)', 6. /77 п’янйця borrachuela їоот. п’янкйй плбвел borrado adj діал. віспувбтий borrador /771. чернбтка, нбрис; пробкг; 2. фін. журнбл, кнйга збписів; 3. Л. Ам. гумка; sacar de - a uno одягнути (причегтурйти) borradura /1. закрбслювання; 2. стирбння (,запису); 3. стирбння тбксту; 4. вйсип, висипбння
borraj тхім. див. bórax borraja їбот. огіркбва травб; hacerse (volverse) agua de ~s провалитися, зірвбти- ся (про справу
borrajear vt бруднйти, псувбти папір, черкбти
borrajo /77І. тліюче вугілля; 2. хвоя (сосна) borrar иМ. стирбти (гумкою)', 2. закрбслю- вати, викрбслювати; 3. змбзувати (написане)', 4. викрбслювати (зісписку; з пам’яті)', ~ de una or ganización звільнйти з організбції; ~se 1. стбртися (з пам’яті)',
2. вййти (з організації)
borrasca /1. шторм, буря; 2. урагбн, сйль- ний вітер, шквал; ~ de nieve бурбн, заметіль, завірЮха; 3. труднощі, усклбднення;
4. бурхлйва свбрка, сутичка; 5. гулянка; correr - una cosa загубйтися, знйкнути безслідно
borrascoso adj 1. штормовйй; шквбль- ний; 2. що піддабться штормбм; 3. бурхливий, галаслйвий; sesión ~а бурхливе засідання; 4. бурхлйвий, спбвнений при- гбд (прожиття)
borrasquero зо/розгульний, розпусний borrega /молодб вівцЯ borregada /1. отбра барбнчиків; 2. діал. сібста
borrego /771. барбнчик, ягнЯ; 2. простбк;
3. поступлива (покірна) людйна, овбчка;
4. рі баранці (на небі; на воді)', 5. Л. Ам. рогонбсець; 6. Л. Ам. брехнЯ, плітка, чутка; no haber tales ~s: по hay tales ~s збв- сім ні!, нічбго подібного!; salir - Л. Ам. не
104
botuto
вдЯтися, провалитися (про справу, задум)
borregoso adj кучерявий borreguero т 1. a¿#'придЯтний для випа- сЯння ягнЯт (про пасовище)\ 2. вкрйтий баранцями (про небо); 3. т вівчЯр (що пасе ягнят)
borreguillo /77 баранчик, баранЯць (хмара) borrén /77лукЯ (сідла) borrica /1. ослйця; 2. дурнЯ жінка, Aypéna borricada /1. стЯдо віслюків; 2. прогулянка на вicлюкáx; 3. дурість, дурнЯ вйтівка;
4. вп0ртість
borrical a¿3/ослЯчий, ослиний borrico /771. віслгЬк; 2. теслярський верс- t¿t, кбзли; 3. ббвдур; віслкзк; puesto en el ~ спбвнений рішучості довестй cnpáey до кінцй, що вйрішив не відступЯти; caer de au ~ вйзнати свого пбмилку; ser un ~ вЯж- ко працювЯти
borricón, borricote m витривЯла людйна; hecho un borricote здоровЯнь (продітей) borrilla / 1. ягнЯча вбвна; 2. пушбк (на плодай)
borrina fдiaл. густйй тумЯн borriquero /77 погбнич віслюків borriquete тдив. borrico 2 borro /77 півторарічне ЯГНЯ borrón /771. чорнйльна плЯма; 2. чернЯт- ка, нЯрис; проект; 3. (рі) зЯписи, нотЯтки, нЯриси; 4. недблік, вада; 5. ганЯбна плЯма; 6. жив. ескіз; ~ у cuenta nueva забудемо минуле; що булб, те минуло... borroncillo тдив. borrón 6 borronear у/див. borrajear borroso adj 1. каламутний, з бсадом; 2. неясний; стЯртий; розплйвчатий (про тексі) borrumbada їдив. barrumbada bortón /77 іст. брунька, бутбн boruca /крик, шум; hacerse ~ Л. Ам. збен- тЯжитися; volver ~una cosa Л. Ам. заплутати що-н.
borucas /77/7/боруки (індіанці в Коста-Риці) boruga їдіал. кйсле молокб з цукром boruquiento adj Л. Ам. весЯлий, жвЯвий; галаслйвий
borusca /1. cyxé лйстя; 2. хмиз bosadilla ficT. блювбта boscaje /771. густйй ліс, гущЯвина; 2. жив. лісовйй пейзЯж з тварйнами boscajear \гіжив. писати ліс boscoso adjЛ. Ам. лісовйй; лісйстий bosorola їдіал. бсад, відстій bosque /771. ліс; ~ conifero (fol¡6ceo, mixto) хвбйний (листянйй, змішаний) ліс; ~ maderable будівЯльний (щогловйй) ліс;
2. густЯ бородЯ; густЯ шевеліЬра bosquejar иМ. жив. робйти нЯрис (ескіз);
2. вислбвлювати у загЯльних рйсах, на- мічЯти
bosquejo /771. нЯрис, ескіз; 2. проЯкг; 3. кан- Bá; en ~ нЯчорно
bosquete /771. dim. de bosque; 2. боскЯт,
декоратйвний гай
bosta їдив. bociga
bostezador adj що позіхЯє
bostezar и/позіхЯти
bostezo /77 позіхЯння
bosticar viдіал. бурмотіти, бурчЯти, бур- котЯти
bostón m 1. бостбн (картонна гра)', 2. вЯ- льс-бостбн
bostonear vi діал. вальсувЯти bota /1. бурдкж, міх (для вина)', 2. ббчка, бочбнок, барйло; 3. ббчка (міра рідин - 516/т); 4. чббіт; ~s de mon tar чбботи для верховбї їздй; 3. жінбчі чобіткй (на шнурівці); ~s de siete leguas семимйльні чбботи; чбботи-скорохбди (в казкар estar de (con) ~s puestas б^ги готбвим (до мандрівки); ponerse las ~s нажйтися, розбагатіти
botabarro mдіал. крилб (екіпажа) botacuchar vi втручЯтися у чужі спрЯви botada /1. див. botadura; 2. діал. звільнення (з роботи)
botadero тЛ.діал. сміттЯва Яма, смітнйк, звЯлище; 2. Л. Ам. брід; 3. діал. стежйна в rópax
botado 1. adj Л. Ам. підкйнутий (про дитин}?)', 2. Л. Ам. зухвЯлий, безсорбмний;
3. А. Ам. дуже дешЯвий; 4. діал. готбвий на все; 5. діал. марнотрЯтний; 6. Л. Ам. що заснув п’Яним; 7. m Л. Ам. підкйдьок botador /771. Л. Ам. марнотрЯтник; 2. жер- дйна (для зняття судна з мілини)', 3. обцЯ- ньки; 4. зуболікарське долотб; 5. полігр. колбдка, клин
botadura /баркЯс botafango т Л. Ам. див. botabarro botafuego т 1. військ, іст. запЯльник;
2. запальнЯ людйна, nópox botagueña /свинЯча ковбасЯ botalón /771. мер. гік; 2. сгрілЯ крЯна; 3. діал. кіл; стовп; 4. діал. пбштовх botalonear гідіал. стЯвити віхи botamanga /77. Ам. обшлЯг, вилбга botamen^ m збірн. аптЯкарський пбсуд botamen2 m мор. ббчки (для зберігання води і рідині)
botana /1. затичка; прббка; втулка; 2. там- пбн; 3. плЯстир; 4. рубЯць, шрам; 5. діал. шкірянйй щитбк (на шпорах бійцівських півнів)', 6. Л. Ам. закуска (до вина)', 7. діал. бурдіЬк (для вина)', 8. діал. п'яниця boténica /ботЯніка
botánico 1. adj ботанічний; jardín - ботанічний сад; 2. m ботЯнік botanista com. ботЯнік botanizar vi збирЯти рослини для гер- бЯрію, складЯти гербЯрій botar 1. vt кйдати, шпурлЯти; - un ancla кйнути Якір; 2. мор. клЯсти, виправляти (стерно)’, 3. мор. спускЯти суднб на вбду;
4. Л. Ам. розтрЯчувати, марнотрЯтити;
5. Л. Ам. втрачати; 6. діал. розрахбвува- ти, звільняти; 7. діал. збивЯти, перекидЯ- ти; 8. и/підскЯкувати, підстрйбувати (про м’яч; про людину, 9. скакЯти (про коня)', ~se брикЯтися (про коня)\ estar uno que bota не тЯмити себЯ (від люті, обурений), рвЯти і метЯти; і bota і діал. давЯйі, тйсни! botaratada /навіжЯнство, безрозсудність botarate m 1. навіжЯний; 2. діал. марнотрЯтник, марнотрЯт
botaratear viЛ. Ам. навіженіти botarga /1. іст. шаровЯри; 2. блЯзеньське вбрання, маскарЯдний костюм; 3. арлекін, блЯзень; 4. ковбасЯ (один з сортів) botasilla f військ. сигнЯл сідлЯти кбней botavante m мор. іст. багбр botavara /1. мор. бізЯнь; 2. спйця (віяла) bote1 /771. удЯр спйсом (пікою); 2. стриббк (коня)', ~ de carnero брикЯння (коні)\ 3. підскік; 4. рикошЯт; у de - у voleo однйм мЯхом; не зволікЯючи, негЯйно; набсліп bote2 /771. плЯшечка, флакбн; бЯнка (аптекарська)', 2. корббочка; жерстЯнка, бля- шЯнка; консЯрвна бЯнка; 3. Л. Ам. бурдіЬк для молокЯ; 4. Л. Ам. в’язнйця; буцегЯрня bote3 /77 чбвен, шлюпка, бот; - de salvamiento (de salvavidas) рятувЯльний чбвен; ~ dobladizo складЯний чбвен; ~ automóvil мотбрний чбвен, кЯтер; - neumé- tico надувнйй гумовий чбвен; ~ de vela шхуна; estar de - en - бути набйтим вщерть; tocarle a uno amarrar el ~ діал. віддувЯтися за всіх
botella /1. плЯшка; 2. вміст плЯшки; 3. діал. синекура; ~ de greda діал. пбристий гл йняний глек; ~ de Leiden фіз. лЯйденська банка
botellería /фЯбрика з виробнйцтва пля- шбк
botellero /771. склодув; 2. дротянйй Ящик (для ПЛЯШОІЇ)
botellón /771. aum. de botella; 2. Л. Ам.
велйкий плЯтений бутиль botería /1. бурдіЬчна майстЯрня; 2. Л. Ам. шевська майстерня
botero1 /771. бурдіЬчник; 2. діал. швець, чоботЯр
botero2 /77 човнЯр botez /тупість
botica /1. аптЯка; - portátil дорбжня ап- тЯчка; 2. медикамЯнти, ліки; 3. крамнйчка;
4. іст. мебльбвані кімнЯти; 5. лЯвка; hay de todo, como en ~ всьогб вдбеталь (навЯлом)
boticaria /1. провізор (жінка)-, 2. дружина аптЯкаря; аптЯкарка
boticario таптЯкар; фармацЯвт; провізор botija 1. /1. глйняний глек (з вузькою короткою шийкою); 2. діал. бідбн (для молока)', 3. Л. Ам. скарб; 4. com. діал. малюк; tío ~ Л. Ам. ббвдур, нетЯма, недбумок; estar hecho una ~ вередувЯти, хнйкати (про дитин}?)', бути гладкйм як діжка botijero /771. гончЯр; 2. продавЯць глЯків botijo /77 глек з пбристої глйни (з ручкою і носиком)
botijón /771. aum. de botijo; 2. діал. велйкий глйняний глек
botijuela /1. dim. ¿fe botija; 2. могорйч; 3. Л. Ам. скарб; 4. діал. підлабузник botílla fpi 1. іст. жінбчі полуботки; 2. див. borceguí
botiller тдив. botillero botillería Пст. 1. кібск (павільйбн) з прохо- лбдними напбями; 2. комбра, комірка (для вин та їстівних запасів) botillero1 /77 іст. торгбвець прохолбдними напбями
botillero2 тЛ. Ам. швець, чоботЯр botillo /77 бурдюк (для вина) botín1 /771. іст. черевйк; 2. діал. шкарпЯтка botín2 /77 військбва здббич; ~ de guerra трофЯЇ
botina /черевйк
botinería /1. шЯвська майстЯрня; 2. ма- газйн взуттЯ
botlneroT /77 іст. зберігЯч трофЯїв botinero21. ^’темнонбгий (про тварину);
2. /77 швець, чоботЯр
botiquín /77 1. дорбжня аптЯчка; 2. діал. лЯвка, магазйн; 3. діал. вйнний льох boto 1. adj тупйй, затупілий; 2. тупйй, тупоголбвий; 3. /77бурдгЬк (длявина, олії) botón /771. брунька; 2. бутбн; 3. гудзик; ~ de camisa зЯпонка; botones gemelos зЯпонки (для манжет)', 4. кругла ручка (дверцят шафи)', 5. кнопка (дзвінка); 6. (~ de ajuste) ручка настрбйки (радіоприймача)', 7. голбвка (рапіри)', 8. прищ; 9. Л. Ам. сл. поліцЯйський; 10. діал. дріб’язок пузЯ- тий (образа)', ~ de fuego мед. термо- кЯутер; - de ого бот. жовтЯць; de botones adentro в душі, в глибині душі; hablar al (divino) - Л. Ам. мЯрно перекбнувати кого-н.; як об стінку горбхом botonadura f збірн. ґудзики botonar 1. vi пускЯти бруньки; 2. \гіЛ. Ам. пришивЯти ґудзики
botonera /бтвір для ґвинтЯ (що з'єднує дошки)
botonería / 1. мЯйстер, що виготовляє ґудзики; 2. торгівля ґудзиками botonero /77 ґудзиковий мЯйстер botones /77 поейльний, розейльний botoso adj іст. див. boto 1 bototo m 1. Л. Ам. посудина з гарбузЯ (для води)\ 2. (рі) діал. грубі черевйки botris /77 амбріна, мексикЯнський чай (рослина і настій)
botuto /77 діал. 1. рЯковина, що звучить;
2.пуп,пуповйна
105
bou
%
bou /771. трілова лбвля; 2. тріулер
bourel /77 ПрббКОВИЙ буй
bóveda /1. архіт. склепіння; - ojival стріл- I чісте (готичне) склепіння; ~ esférica к^пол; - del hogar склбпіння тбпки (в І печі)\ а - склепінчастий; 2. пбгріб, підвіл; 3. склеп (у церкві); ~ celeste (azulada) не- 6écHe склепіння, Hé6o; ~ del cráneo анат. черепні корббка; ~ palatina анат. піднебінна дугі, Hé6o
bovedilla / 1. арковб перекритті; 2. мор. кормовий звис; subirse a las ~s шаленіти, лізти на стіну
bovino 1. acjr бичачий; волйчий, волбвий; ganado - велйка poráTa худбба; 2. m pt велйка poráTa худбба box /771. стійло; 2. відсік, відділення, бокс;
3. картотічний йщик; 4. Л. Ам. див. boxeo boxeador 1. ао/боксбрський; 2. тбоксбр boxear и/боксу віти
boxeo /77 бокс; campeón de ~ чемпібн з ббксу; campeonato de ~ чемпіоніт з ббксу
boxita fMÍH. боксит boy /77 іст. див. buey
boya1 /1. мор. 6áK6H, буй; ~ de salvamento, - de salvavidas pятyвáльний буй;
2. нерббство, лбдарство; 3. діал. ум’йти- на; estar de buena ~ досягіти успіху, благодбнствувати; quedar hecho una ~ втрітити щбгли (про судно) boya2 /77 іст. 1. різнйк; 2. кат boyada /стідо волів
boyal1 adi признічений для великої рогі- тоі х\шбби (про пасовище) boyar /77 мор. див. boya11 boyante adj 1. щасливий; що проценте;
2. самовдовблений, пихітий; 3. мор. що не Mác налбжного осідання, недовантажений
boyar vi 1. поплистй, знітися з мілинй;
2. Л. Ам. плівати, тримітися на noeépxHi;
3. діал. веслувіти boyarda /бояриня
boyardo /771. боірин; 2. рі боіри, боір- ство
boyarín /77 мор. малбнький буй, буйбк
boyazo m діал. удір, ліпас
boycot m див. boicot
boycotear \Лдив. boicotear
boycoteo m див. boicot
boyera, boyeriza /хлів, загорбда для волів
boyero /771. погбнич волів; 2. скотір (що
доглядає за волами)
boyuda f сл. колбда карт
boyuno adj див. bovino1
boza fMop. філінь
bozal 1. adj іст. щбйно прибулий з Африки (про негра); 2. що nonnHáe, недосвідчений, зелбний; 3. дурнйй, неосвічений;
4. дйкий, необ’їжджений (про коня); 5. діал. що погіно говбрить icnáHCbKOio; 6. m новачбк, початківець (у якій-н. справі); 7. дйкий (необ’їжджений) кінь; 8. Л. Ам. оброть: 4. намордник; 5. дзвоник, бубонці (у збруї)
bozo /771. пушок на підборідді (на верхній губі); 2. губи; 3. недбуздок, оброть; 4. діал. намбрдник
braba /велйка риболовбцька сітка, нбвід brabante m голліндське полотнб brabera /1. душнйк (у підвал); 2. див. bravera
braceada /розміхування рукіми braceaje1 m карбувіння монбт braceaje2 m 1. глибині мбря; 2. вимірювання глибйни мбря
bracear1 vi 1. розміхувати рукіми; 2. напружуватися, робйти зусйлля; 3. високо викидіти пербдні нбги (про коня); 4. плив- тй наввймашки; 5. мішіти метіл (при плавленні)
bracear2 vi мор. брасувіти, брасбпити реї bracelete m див. brazalete braceo /77 розміхування рукіми bracero 1. adi мeтáльний (про снаряд);
2. /77кавалбр (який подає руку пан); 3. різ- норбб; чорнорбб; - del campo батрік, сільськогосподірський робітнйк; de ~ І ос. adv. під руку
bracete /77 dim. de brazo; de - loe. adv. під
р^ку
bracilete: de ~ ioc. adv. Л. Ам. під руку bracio /77 сл. pyKá bracitendido a# ледічий braco 1. adj], лягавий; 2. кирпітий; з кир- пітим нбсом; 3. /77лягівий собіка bradipo, bradípodo m зоол. лінйвець braga1 /1. (р) штанй; 2. (рі) трусй, шаро- віри; 3. під^гузок; calzarse las ~s комінду- вати в сім’ї (про жінку^ braga2 /мор. підйбмнии капбт, трос, строп bragado adj 1. з плймами на животі (про тваринУ); 2. зловмисний, підступний;
3. рішучий, енергійний (пролюдину) bragadura /1. анат. пах; 2. матий (у шароварів)
bragazas m ганчірка, тіЬтя (про чоловіка) braguero m 1. грижовий бандіж; 2. діал. начерівник
bragueta / дірка, ширінька (у штанян); estar como ~ de fraile Л. Ам. прибріти сувброго вйгляду
braguetazo m aum. de bragueta; dar un ~
одружуватися з багатою braguetero m 1. розпусник; бабій; 2. Л. Ам. біднйк, що оженйвея з багатою; 3. діал. альфбне
braguillas /77І. дитйна, що починіє ноейти штанці; 2. квбла (хвороблива) дитйна brahmán т брахмін braja /л>и0ра пйлу
brama /шлюбний період, гін (удиких тварині) bramadera /1. тріскічка (іграшка); 2. діал. див. bravera
bramadero m 1. місце зббру тварйн під час гбну; 2. Л. Ам. стовп (дляприв'язування худоби)
bramador 1. adj що мукає, реві, гарчйть;
2. що завивіє (про вітер); 3. m сл. закли- кільний
bramante m 1. шпагіт, мотузка; 2. див. brabante
bramar и/1. мукати; ревтй; гарчіти; 2. за- вивіти (про вітер); гуркотіти; 3. галасу- віти, рикіти, гарчіти, репетувіти bramera fpian. див. bravera bramido m 1. мукання, ревіння; гарчіння;
2. завивіння (вітру); рбкіт (моря); 3. ревіння, шалбнии крик, зойк bramo /77 сл. див. bramido З bramón /77 сл. стукіч, донбщик bramuras fpiгнів, лють branca1 f/fne. branquia branca2 ííct. сук, гілка brancada /нбвід
brandal m (p) мор. мотузйний трап brandar viгойдітися (просувно) brandevín /77 виногрідна горілка brandy /77 брінді branque m мор. форштівень branquia f(p) зйора branquiado adj що дйхає зйбрами branquial я<#зйбровий brasa /1. жар, розпбчене вугілля; 2. сл. злбдій, злодюга; sacar la ~ con mano ajena (de gato) витйгувати каштіни з вогню чужйми рукіми; estar (como) en ~s сидіти як на гблках; estar hecho unas ~s буріти, червоніти (про обличчй); pasar como sobre ~s злігка торкнутися (теми) brasero /771. жарбвня; 2. іст. вбгнище (для спалювання засуджений); 3. сл. крадіжка;
4. Л. Ам. вбгнище; 5. діал. багіття
brasil /77 фернамбук, червбний санділ brasilero, -a, brasilero, -а 1. бразильський; 2. /77, /бразилець, бразилійка brasilina /бразилін (червона фарба) brava fpian. вимагіння, здирство; а Іа - Л. Ам. ейлою, наейльно bravada fpne. bravata 1, 2 bravata /1. мірна погрбза; 2. хвістощі, вихвалйння, бравіда; echar ~ бравувіти;
3. діал. буря (на морі) bravatear vi іст. бравувіти bravato adj іст. зухвілий, нахібний braveador 1. яс/хвалькувітий; 2. тхва- лькб, фанфарбн bravear и/бравувіти, хвалйтися bravera /душнйк (пічний) bravero тдіал. забійка, задиріка braveza /1. див. bravura 1; 2. сила, шалін- ство (моря, вітру); 3. відвіга, хорббрість braviar vi іст. див. bramar bravio 1. adj 1. дйкий (про тварин); 2. лютий (про тварин); 3. дикорбслий, лісовйй, дйкий (пророслинй); 4. бурхлйвий, шалі- ний (про море, вітер); 5. невйхований, грубий; дйкий; 6. тдив. bravura bravísimo 1. adj superl. de bravo; 2. interj бріво!, бравісимо!
bravo 1. dú/смілйвий, відвіжний; 2. чудб- вий; 3. див. bravio 2; 4. битливий; 5. див. bravio 4; 6. галаслйвий (про місто); 7. ске- лйстий (про бере/); крутйй (про спусА;
8. виббїстий, нерівний (про місцевість;
9. сувбрий (про характер; про клімат);
10. хвалькувітий; 11. злий, розлучений;
12. Л. Ам. гбстрий, злий (про перець); 13. діал. зарозумілий, пихітий; 14. m сл. суд- дй; 15. inte/j6páBO\
bravonel тхвалькб, фанфарбн bravosía, bravosidad /1. ввічливість, лю- б’йзність, чімність; 2. зарозумілість, пи- хітість
bravoso adj іст. див. bravo bravucón 1. ^'хвалькувітий; 2. задерй- куватий, задйрливий, забіякуватий; 3. m хвалькб, фанфарбн; 4. забійка bravuconada /1. бравіда, вихвалйння;
2. задйристість, забійкуватість bravuconear vi див. bravear bravuconería fpne. bravuconada bravura /1. лУть, лУтість; 2. хорббрість, відвіга, мужність, дбблесть; 3. див. bravata
braza /1. морський сіжень (міра довжини = 1,678м; міра глибини = 1,829м); 2. мор. брас; 3. спорт, брас
brazada /1. пбмах (рух) рукбю; спорт, гре- ббк; 2. див. brazado; 3. іст. Л. Ам. див. braza 1
brazado /77оберімок (дров, сіна) brazaje1 тдив. braceaje1 brazaje2 тдив. braceaie2 brazal /771. іст. наруківник (частина озброєний); 2. ручка (щита); 3. бйта (для гри в баскський м'яч); 4. відвіднйй каніл (для зрошування); 5. наруківна пов’йзка; трі- урна пов’йзка, креп; 6. іст. брасліт; 7. іст. ручка, вушко (посуду) brazalete /771. браслбт; 2. див. brazal 1, 5 brazo /771. рукі (від плеча до ліктя або від ліктя до кист); ~ izquierdo ліва рукі; ~ derecho пріва рукі; tomar a uno del ~ взйти під р^ку кого-н.; 2. плечб (верхня частина руки до ліктя); 3. перідня ногі, ліпа (у чотириногих); 4. гілка (рослини);
5. ейла, вплив; вліда; - civil громі^ська вліда; - real (secular, seglar) цивільна вліда; ~ eclesiástico церкбвна вліда;
6. (~ del reino) іст. представникй кбжного стану в кортбсах; - de la nobleza депу- тіти дворйнства; ~ eclesiástico депутіти духівництва; ~ del estado llano депутіти трітього стіну; 7. кронштбйн; 8. р^чка,
106
brocal
підлокітник (крісла)\ 9. ніжка (циркуля)-,
10. pyKáe (річки)-, ~ demar MopcbKá затбка (що глибоко заходить у суходіл); 11. пле- né вáжeля; 12. стрілб (крана)’, 13. ^/покровителі, захисникй;14. д/робітникй, подбн- ники; andar a los ~s con uno бйтися (зче- пйтися) з ким-н., cru arte de ~s сидіти, склбвши руки; dar ~ libre a uno надбти своббду дій; dar los ~s a uno обійняти кого-н.; dar su - a torcer здбтися; посту- пйтися; echarse (ponerse) en ~а de uno кйнутися в обійми; entregarse en ~s de uno довіритися кому-н.; віддатися у Bnáfly кого-н.; estar con los ~s cruzados сидіти, склбвши руки; no dar su ~ a torcer не здавбтися, не давбти ce6é скривдити; ponerse (tomarse) a ~s зчепитися з ким- н.; quedar a uno el ~ sabroso добрбти смаку; po3CMaxyBáTH; quedar el ~ sano a uno: le ha quedado el~ sano у ньбго ще водяться грошенята; recibirá unocon los ~s abiertos зустріти кого-н. з розкрйтими обіймами; ser el~ derecho de uno бути npáBOK) рукбю кого-н.- tener - бути сйль-
НИМ, МОГУТНІМ, ВОЛОДІТИ ВЄЛИЧ03НОЮ сй-
лою; tener en ~s тримбти на pyKáx; три- MáTH в pyKáx; tener sóbrelos ~s MáTH на pyKáx, MáTH на ceoéMy утрйманні; нестй відповідальність; valerse de ~s MáTH руку; vivir por su(s)~(s) жйти ceoéio npá- цею; se me hacen caer los ~s в мбне руки опусУються; hecho - de mar вйрядже- ний, як на весілля
brazuelo /771. dim. de brazo; 2. плечб (верхня частина передньої кінцівки тварини) brea ЛІ. деревнб cмoлá; дьбготь; - vegetal, - de madera деревнйй дьбготь; ~ seca каніфбль; - de hulla, - mineral кам’яновугільна cмoлá; 2. брезбнт, грубе паку- вбльне полотнб
breadura /лросмблювання, смоління brear vticT. смолйти, просмблювати brear vt\. noráHO повбдитися (з ким-н.), крйвдити; ~ a golpes (palos) бйти; 2. розігрувати, обдурювати brebaje, brebajo m 1. бурдб, пійло; 2. іст. винб, сидр, пйво (для моряків) breca /уклбйка (риба) brécol /77 (рі) спбржева капуста brecha 1 /пролбм, прохід; abrir - пробйти пролбм; batir en ~ зробйти пролбм; переслідувати, цькувбти; 2. глиббкий відбй- ток, слід; hacer ~ en el alma залишйти слід в душі; 3. сл. кістка (гральна)-, estar siempre en la ~ бути збвждй на пост^ (напоготбві) brecha2 їгеол. брбкчія brechar vi сл. шахраювбти (у грі в карти) brega /і. боротьбб; бйтва, сутичка; 2. ceáp- ка, супербчка; 3. жарт; andar a la ~ працю- вбти у пбті чолб, вбжко працювбти bregador тдіал. хам, нахбба bregar1 vi 1. (соп) борбтися, бйтися; 2. (соп) сварйтися, сперечбтися; 3. (соп) борбтися, чинйти ónip; ~ con las dificultades долбти трудності; 4. старбнно тру- дйтися, працювбти, не покладбючи рук; наполегливо працювбти bregar і//розУтувати тісто bregón /77качблка (длярозкачування тіста) breguetear vi діал. див. bregar12 brema f, bremo m іхт. лящ bren /77 вйсівки
brenca /'опорний стбвпчик (у зрошувальних каналай)
breca f, brecal, brecar, brecero m діал. крутйй схил, порбслий чагарникбм brecoso adj nopbcnm чагарникбм (про крутий схил) breque1 m див. breca breque2 /77 Л. Ам. 1. в’язнйця; 2. іст. зал. ручнб гальмо
breque3 /77 Л. Ам. 1. багбжний вагбн; 2. Л. Ам. кабріолбт
brequear гідіал. гальмувбти brequero /77 Л. Ам. гальмівнйй кондуктор bresca /'бджолйні стільникй brescar і^вирізбти стільникй brete /77 1. ножні колбдки; 2. безвйхідне становище, безвйхідь; estar en un - пе- ребувбти у безвйхідному становищі; poner en un - постбвити (загнбти) у безвйхідь, в глухйй кут; 3. в’язнйця; 4. діал. плутанйна, безлад; 5. діал. свбрка bretón, -а 1. а^бретбнський; 2. т, /'бре- тбнець, -ка
breva f 1. рбння фіга; 2. скоростйглий жблудь; 3. сигбра (плоска)', 4. вйгода, прибуток, кбристь; se chupó una buena ~ він відхопйв неабиякий куш; 5. Л. Ам. жувбльний тютюн; 6. діал. cnrápa вйщого сбрту; - pelada діал. пташйне молокб; ponerse m6s blando que una ~ стбти слухняним, CTáTH шовкбвим breve 1. adj. короткий; 2. корбткий, стйс- лий, resumen - стйслий вйклад; en ~s palabras кбротко, в дбкількох словбх; 3. корбткий, нетривблий, короткочбсний; en ~ незаббром, невдовзі, скоро; 4. лінгв. корбткий (про голосний звук, про склад)-,
5. /77 брбве (папське послання); 6. іст. нотбтка, замітка; 7. муз. ціла нбта brevedad f\. корбткість, стйслість; hablar соп - бути небагатослівним; 2. коротко- чбсність; нетривблість; 3. лінгв. корбткість (голосного звука, склад)) brevet тдіал. 1. атестбт, свщбцтво; 2. па-
ТбНТ
brevete /771. dim. de breve; 2. іст. збпис, нотбтка
breviario /77 1. бревібрій, молитовник;
2. стйсле повчбння, компбндій; 3. іст. записнйк; 4. сл. хитрун, спрйтник brezal /77 збрості eépecy brezo1 /77 бот. Bépec brezo2 m див. brizo briaga /товстйй канбт briba f неробство, лбдарство; andar (echarse) a la - байдикувбти bribón /77 1. лбдар, нероба; 2. крутій, шахрбй, шбльма; - matri culado затятий шахрбй; 3. шйбеник, пустун (про дитину bribonada f 1. крутійство, шахрбйство;
2. пустощі, пустувбння, вйтівка bribonear vi 1. байдикувбти, ледарювбти;
2. шахраювбти, хитрувбти; 3. пустувбти, бешкетувбти
bribonería f 1. нерббство, лбдарство;
2. див. bribonada
bribonesco adj 1. ледбчий, бездіяльний;
2. крутійський, шахрбйський
brida /1. вуздбчка; пбвід; beber la ~ заку- сйти вудйла (про коня)-, tener por la - три- мбти за пбвід; aflojar la - відпустйти (ос- лббити) пбводи; 2. стрічка, зав’язка (капелюха); 3. тех. наклбдка; 4. рі мед. спбйки; a toda ~, а ~ suelta loe. adv. щодуху; tener en - тримбти в шбрах bridar vt іст. загнуздбти bridecú /77 див. biricú bridón /771. вуздбчка; 2. загнузданий кінь;
3. кінь, скакун
brigada 1. /бригбда; - internacional інтер- націонбльна бригбда; ~ de choque удбр- на бригада; jefe de - керівнйк бригбди, бригадйр; 2. тстаршинб brigadero m візнйк в оббзній бригбді brigadier m 1. іст. бригадний генербл;
2. мор. гардемарйн brigán тдіал. бандйт brigantina /"лускоподібна кольчуга brigola їіст. стінобйтне знаряддя briján: saber más que ~ бути хйтрим (кмітлйвим); бути собі на умі
brillante 1. зо/блискучий, виблйскуючий, сяючий; 2. блискучий, видатнйй; éxito ~ блискучий успіх; 3. /77діамбнт brillantez /1. див. brillo 1; 2. блиск; пйш- ність, пишнотб
brillantina f 1. блискучий сатйн; 2. поро- шбк для чйщення метблу; 3. брильянтйн brillar vi 1. блиііщти, сЯяти; 2. блищбти, сяяти; ~ por su belleza сЯяти красою brillazón /77 Л. Ам. мірбж brillo /771. блиск, блйскання, сЯйво; dar (sacar) - начйстити до блйску, навестй глянець;
2. фіз. яскрбвісгь, світіння; 3. блиск, пйшнісгь brilloso adj див. brillante 1 brincador adju\o сУче, стриббє brinc*ar 1. vi скаУти, стриббти; підстрй- бувати; підсУкувати; 2. опускбти, про- пускбти (у розмові, при читанні)-, пересукувати; 3. обурюватися, кип’ятйтися;
4. іd іст. підкидбти вгбру (дитину); 5. пере- стрйбувати, пересУкувати; 6. вйпере- дити, обійтй (по службі) brincia їдив. brizna З brinco /77 стрибок; a ~s стрибУми; dar (pegar) un ~ підстрибнути; en dos ~s, en un ~ ioc. adv. миттбво, в одну мить brindar 1. и/(рог) піднімбти Улих за чиє-н. здоров’я; виголбшувати тост; 2. vt про- понувбти (дружбу); надавбти (підтримку); надавбти (можливість)’, 2. (vi; соп) під- нбсити; дарувбти; 3. присвячувати оиУ в корйді (кому-н.)-, -se (а) зголосйуися (зробити що-н.)\ запропонувбти свої пбслуги brindis /77 тост, заздрбвиця brinete /77 брезбНТ
brinquillo, brinquiño m 1. dim. de brinco;
2. дрібнйчка; 3. португбльське здббне пбчиво; estar (ir) hecho un brinquiño
бути вйрядженим, як на весілля briñolas /'д/чорнбелив (різновид) briñón /77 бот. пбрсик (різновид) brío /771. (рі) ейла, потужність; 2. енергійність; рішучість, 3. вйтонченість, невйму- шеність; 4. жвбвість, збпал; bajar los ~s а uno обсісти кого-н., збйти пих$ з кого-н. brioche /77 кул. брібш, здббна булочка briol /77 мор. гбрдень, гітов brioso adj 1. ейльний, могутній; 2. енергійний; рішучий; 3. вйтончений, невимушений; 4. гарЯчий, палкйй briqueta /бриУт
brisa1 f\. свіжий вітербць; 2. бриз; 3.діал. апетит; 4. рідіал. східний пасбт brisa2 /виногрбдні вйчавки brisar 1. vt діал. блювбти; 2. vi діал. дути (про вітер)
brisca /'брйска (карточна гра) briscado adj. hilo - кручена золотб (срібна) нйтка (для вишивання, виготовлення парчі)
briscar і^тУти (вишивбти) золотбю (сріб- ною) нйткою
brisera ЇЛ. Ам. вітровб скло автомобіля briska /'брйчка
brisote /77 північно-східний nacáT з ейль- ними злйвами та бурями británico 1. а^бритбнський; 2. /77брит0нець briza /густйй тумбн brizar и/гойдбти колиску brizna частйнка; улбмок; 2. волокнб (рослинй)-, 3. крбпелька, крйхта briznar vi діал. мжйчити brizo /77 колйска broa /"неглиббка бухта broca М. шпулька; 2. свердлб; бурбв;
3. шбвський цвях brocadillo /77 легУ парчб
brocado 1. adj розшйтий зблотом (сріблом); 2. /77 napná; 3. шкіра, тйснена зблотом і сріблом
brocal /77 1. закрбїна колбдязя; 2. мета- лбве кільце (на піхваїї)’, 3. гйрло шбхти
107
brocamantón
brocamantón m іст. велика коштбвна брбшка
brocatel /771. напівпарчб; 2. мбрмур брек- I чієподібної структури brocearse Л. Ам. 1. вичерпатися (про руд- І ну жилУ)\ 2. розладнатися, піти шкере- ббрть (про справу)
brocha /1. пбнзель (живописця)] 2. пома- збк (для гоління); 3. фальшива грбльна кістка; 4. діал. бббки; obra de ~ gorda мазанйна (про живопис)] pintor de - gorda мазило, мазій (прохудожника)] мбляр brochada /мазбк (пензлем) brochado adj збтканий (розшитий) збло- том (сріблом)
brochar vi 1. мбзати, малювбти (про поганого художника)] 2. діал. (vt) rpáTH в бббки brochazo m див. brochada broche m 1. збстібка; 2. брбшка; 3. діал. затискбч для nanépie; 4. рідіал. збпонки brocheta їдив. broqueta brochón /77 1. aum. de brocha; 2. щітка (для побілки)
brollador 1. adj що пробивбється, б’є (про воду)] 2. /77 джерелб, кринйчка brollar 1. vi див. borbollar; 2. у/відригнути broma1 /1. гучні весблощі, гулянка; 2. жарт, дбтеп; хбхма; en (de) ~ жартомб; 3. не- прибмність, прикрість; salir por una ~ дб- рого кбштувати, вййти ббком; ~ pesada лихйй жарт, насмішка; fuera de sin ~(s) серйбзно, без жбртів; andarse con ~sf decir (gastar) ~s жартувбти, сйпати дбте- пами; echar а tomar a (en, por) ~ обер- тбти на жарт; estar de ~ бути у весблому нбстрої, жартувбти; ¡~s aparte! жбрти геть!; déjate de ~s облиш жартувбти; ¡es una~!, vaya una ~! нічбго собі жарт!, xopó- ший жбртик!
broma2 /морськйй шбшіль (молюск, що
broma3 ficr. щббінь
bromar vt точйти дбрево (про морського шашеля)
bromazo тдив. bronca 1 bromear vi (~se) жартувбти; щипбти, дошкулити
bromo тхім. бром bromuro тхім. бромід bronca f 1. грубий (лихий) жарт; 2. палкб супербчка; свбрка; 3. нбгінка, прочухбнка; armar (echarj una ~ дбти прочухбна;
4. шйкання, вигуки (публіки)] 5. Л. Ам. Hé- нависть, огйда, відрбза; 6. сл. поліцбйсь- кий, лягбвий
bronce /771. брбнза; 2. бронзова стбтуя; брбнзовий виріб; de ~ брбнзовий; 3. гар- мбта; 4. дзвін; 5. трубб; сурмб; edad de ~ брбнзовий вік; escribir en ~ закарбувбти, зберегтй в пбм’яті (у серці)] ser de (un) ~ бути твердйм як крбмінь (про людину); бути невтбмним; бути витривблим bronceado 1. adj брбнзового кбльору; 2. за- смбглий; 3. /77 бронзувбння bronceadura f див. bronceado 2 broncear vt бронзувбти; обробляти під брбнзу; ~se загорЯти, засмагбти broncería /вйроои з брбнзи broncíneo adj брбнзовий; схбжий на брбнзу
broncista сот. бронзувбльник bronco adj А. грубий, коструббтий; шорст- кйй; 2. крихкий (про метали)] 3. різкйй, хрйплий (про звук, голос)] 4. різкйй, грубий (в поводженні) broncocele /77 мед. ЗОб broncha ficr. 1. старовйнний кинджбл; 2. пбнзель, пбнзлик (художника)] 3. брбшка bronquear \Лдіал. влаштувбти прочухбн bronquedad fA. крихкість (металу^ 2. різкість, хрйплість (голосу, звуку)] 3. різкість, грубість (характеру
bronquial adj бронхібльний; asma ~ бронхібльна бстма bronquina /супербчка; свбрка bronquinoso 1. adj діал. задиристий; 2. m діал. див. broquelero bronquios m ріанат. брбнхи bronquítico adjxBópm на бронхіт bronquitis /бронхіт
broquel /771. невеликий дерев’яний щит;
2. щит; 3. збхист, заступництво; 4. Л. Ам. пбручні; балюстрбда
broquelarse прикривбтися щитбм broquelero m задирбка, забіЯка broquelillo /77 сербжка broqueta /рожбн, шампур brosquil m діал. див. brécol brota fA.див. brote 1; 2.діал.див. brotadura brotadura f6or. проростбння brótano тдив. brote 1 brotar 1. и/проростбти; 2. пускбти брунеки (пбгони); з’являтися (про пагони,бруньки, бутони)] розпускбтися (про КВІТИ)] 3. тіктй, ЛЙТИ, пробивбтися (про джерело, ВОДУ)]
4. виникбти, з’являтися; 5. висипбти, вис- тупбти (про висип)] 6. виявлятися; 7. vt вкривбтися збленню, квітами (про землю)] 8. чинйти; заподіювати, викликбти brote /77 1. брунька, вічко; бутбн; пбгін, пбросток; dar ~s пускбти бруньки, давбти пбростки; injerto а ~ щбплення вічком, окулірування, очкувбння; 2. бот. проростбння; 3. почбток; los primeros ~s пбростки, зачбтки; 4. діал. крйхта, крйхітка broza /1. хмиз; опбле лйстя; 2. відхбди;
3. збрості, чагарникй; 4. порбжні словб, словбсна лузгб; водб; 5. різнорбб; a (para) toda ~ для всьбго, на будь-якйй вйпа- док; meter - верзтй дурнйці, молбти нісенітниці; servir de toda ~ підхбдити на будь-якйй вйпадок
brozar \гідив. bruzar
brozno adj 1. іст. див. bronco 1; 2. див. bronco 4
brozozo зо/засмічений, захарбщений
brucero /77 торгбвець щітками
bruces /77 рі іст. губи; de - іос. adv. ниць,
долілйць; caer (dar) de ~ впбсти ниць
(долілйць)
bruja /1. зоол. совб; 2. чаклунка, відьма;
3. потвбрна старб, відьма; 4. сварлйва ббба, відьма; 5 .діал. вулична жінка; creer en ~s бути легковірним, вірити чому завгбдно; estar (quedar) un ~ Л. Ам. зали- шйтися без копійки; parece que le han chupado las ~s жахливо худйй, виснажений; блідйй як смерть brujear 1. игчаклувбти, займбтися чаклунством; 2. Л. Ам. див. brujulear; 3. іїдіал. полювбти (на диких звірів) brujería f 1. чаклунство, чародійство, чбри; 2. діал. бідність, уббгість brujesco зо/чаклунський brujez fЛ. Ам. бідність brujir у/шліфувбти (країскла) brujo1 /771. чаклун, чародій; 2. діал. бот. манібк (різновид)
brujo2 adj А. чарівнйй, чарівлйвий; 2. діал. брехлйвий, фальшивий; 3. Л. Ам. бідний, незамбжний
brújula /1. кбмпас, бурбль; 2. вічко (отвір)]
3. окомір; 4. іст. приціл; mirar por - загля- дбти у чужі кбрти; perder la - втрбтити орієнтйр, збйтися з курсу; розгубйтися, втрбтити збмлю під ногбми brujular adj що спостерігає, видивляється, цікбвий
brujulear 1. vt карт, заглядбти в чужі кбрти; 2. здогбдуватися.передбачбти; 3. викручуватися, хитрувбти; 4. vi діал. гулЯти brulote /771. мор. брбндер; 2. Л. Ам. лбйка bruma /1. густйй туман (на морі)] 2. іст. зимб; 3. рітумбн, затбмнення
brumal adj 1. тумбнний; 2. іст. зимбвий brumazón m 1. нісенітниця; 2. густйй (сйльний) тумбн brumo /77 білий очйщений віск brumoso adj 1. тумбнний, похмурий; tiempo похмура погбда; 2. тумбнний, неЯсний bruno1 /77ч6рна дрібнб слйва bruno2 ао/чбрний, тбмний bruñido 1. adj Л. Ам. //дстйрливий, надокучливий; 2. /77 Л. Ам. зануда; 2. поліру- вбння, лощіння, шліфування; 3. ворону- вбння (сталі)
bruñidor /771. полірувбльник; шліфувбль- ник; 2. тех. полірувбльний інструмбнт, ло- щйло
bruñidura f, brucimiento тдив. brucido 2,3 bruñir* vtA. полірувбти, шліфувбти; лощй- ти; 2. воронувбти (сталь)] 3. підфарббву- вати, підмбзувати (обличчя)] 4. діал. надокучбти, набридбти bruño /77 див. bruno1 brusca їдіал. хмиз
brusco 1. adj 1. грубий, різкйй; carácter ~ важкб вдбча; genio ~ крутб вдбча; tono ~ різкйй (задйрливий) тон; 2. раптбвий, швидкйй; cambio ~ раптбва зміна; movimiento - порйвчастий рух; asalto ~ раптбвий нбпад; 3. m відхбди (при віянні зерна, збирань винограду brusela їбот. барвінок brusquedad /1. грубість, різкість; 2. рап- тбвість
brusquería f різкість, грубість (в поводженні)
brutal 1. adj 1. тварйнний, скотйнячий;
2. грубий, жорстбкий; звірЯчий; 3. тдив. bruto 2
brutalidad /1. грубість, жорстбкість; звірство; 2. розпущеність, неприббрканість, невгамбвність; 3. дикість, неосвіченість, нбуцтво, невігластво; 4. дурість, ідіотйзм brutaña /неотбсаність, незгрббність brutear 1. vt діал. говорйти грубощі, грубіянити; 2. vi/7. Ам. верзтй дурнйці brutedad ficr. див. brutalidad bruteza /1. див. brutalidad; 2. недорббка, не^оопрацювбння; незавершеність, незакінченість (роботй) bruto 1. adj 1. дурнйй, безмбзкий; 2. грубий, зухвблий, жорстбкий; 3. грубий, не- обрбблений; en ~ без обрббки; diamante en ~ невідшліфбваний алмбз; ком. брутто; 4. діал. бійцівський (про півня)] 5. m тварюка, хам, хамлб bruza /жорсткб щітка bruzar и/чйстити жорсткбю щіткою bruzas: de - іос. adv. іст. ниць, долілйць bu /77 опудало, страхбвище; hacer el ~ ля- кбти, страхбти
búa, buba f мед. 1. пустула; гнійнйк; 2. рі пухлйна лімфатйчних зблоз, буббн; 3. сй- філіс
búbalo /77 зоол. 1. оленебйк; 2. буйвіл bubón m мед. буббн (сифілітичний) bubónic«o adj буббнний; peste ~а буббн- на чумб
bubonocele /77 мед. пбхова грйжа buboso 1. adj що страждбє на сйфіліс;
2. іст. вкрйтий гнійникбми (вйразками);
3. /77 сйфіліс
bucal adj ротової; cavidad ~ порожнйна рбта
bucanero /77 пірбт, корсбр, флібустьбр búcara їдіал. скелЯстий 6éper bucara /букбра (сортвинограду búcaro /771. ароматйчна глйна; 2. посудина з ароматичної глйни; 3. вбза для квітів (керамічна)
buccelación їмед. зупйнка кровотбчі bucear vi 1. пірнбти; плбвати (тримбтися) під водбю; 2. працювбти водолбзом; 3. (en) з’ясбвувати, дошукуватися, докбпуватися
108
bullir
bucéfalo /77 1. дурень, ббвдур, йблоп;
2. діал. шкбпа
buceo /771. пірнбння; 2. водолбзні роббти buces: de - loe. adv. ниць, долілйць bucle /771. букля, лбкон, завитбк; 2. витбк кінострічки
bUCO1 /77 К030Л
buco2 тдіал. брехня, плітка, чутка bucólica1 fnir. букбліка, пасторбль bucólica2 f\. годівля; 2. діал. голодівка bucólico adjбуколічний, пасторбльний bucosidad /місткість суднб buchaca /1. скарбничка; 2. діал. мішбк, сумка; гаманбць; 3. Л. Ам. див. burjaca buchada f див. bocanada buche1 /77 1. зоб (у птахів); 2. шлунок (тварин)', 3. kobtók; 4. зббрка^ склока (на сукні)', 5. сітка для лбвлі тунців; 6. чбрево, утрбба; llenar el - наїстися досхочу, набити 4épeeo; 7. діал. циліндр (капелю*);
8. Л. Ам. зоб (хвороба)', guardar (tener) en el ~ una cosa тримбти при собі, не розббвкувати, не розпатякувати bUChe2 /77 0СЛЙ buchetes /77 рі надуті щбки buchinche тдіал. забігбйлівка; лбвка buchón 1. adj вільний, простбрий, мішкувб- тий; вкритий склбдками (про одні)', 2. діал. пузбтий; 3. діал. див. bonachón; 4. т дутиш (голуб) búdico ^‘буддійський budín /771. пудинг; 2. запікбнка budinera /фбрма (для випікання пудингів) budismo /77 буддизм
budista 1. adj буддійський; 2. сот. бурдйст buega fflian. прикордбнний стовп, віха buen adj(apoc. de bueno; вживається перед ім. ідієсл.) гбрний, хорбший; ~ tiempo rápHa погбда; persona de „- comer людй- на з хорбшим апетйтом; |- día! з дбброго рбнку!
buenamente adv 1. лбгко, вільно; зручно;
2. охбче, добровільно buenandanza fpne. bienandanza buenastardes fpian. бЬг.чудоцвіт buenaventura /1. щбстя, успіх; везіння; 2. ворожіння, ворожб0; echar la - ворожйти buen*o 1. adj хорбший, дббрий; - as acciones дббрі спрбви (вчйнки); una mujear ~а дббра (добросбрда) жінка; 2. хорбший, придбтний; - para nada ні на що не при- дбтний, нікчбмний; 3. відповідний, зруч- нйй; 4. хорбший, велйкий; значнйй; ейль- ний; ~а cosecha велйкий урожбй; le ha echado una ~а reprimenda він дав йому дбброго прочухбна; 5. порйдний, неабй- який; una ~а parte de... значнб частйна; una -a razón (повбжна) причйна; 6. при- бмний, весблий; 7. здорбвий, в дбброму здорбв’ї; estar - бути здорбвим, дббре no4yeáTHCfl; 8. adv дббре; |~está! rapá3fl!, дббре!; 9. interj дббре!, прбвильно!; 10. дбсить!, гбді!; 11. m дббре, чотйри (оцінка)', a -as охбче; de -as іос. adv. в гарному нбетрої, в дбброму гуморі; de -as а -as loe. adv. охбче, з дорогбю душбю; лбгко, без зусйль; de -as a primeras іос. adv. з népiuoro пбгляду, відрбзу; рбптом; раптбво, ні з тбго ні з сьбго; Jugar la -а грбти вирішбльну пбртію; ¿a dynde -? кудй прямуєте?; [-a es ésa (ésta)!; j- es esto! дббре!, нічого сказбти!; нічбго собі!, так-так!
bueña f діал. кров’янб Koe6acá (з яловичини, свинини або баранини) buey /771. віл; carne de - волбве м’ясо;
2. діал. сйла-силбнна (купа) грбшей; 3. Л. Ам. рогонбсець; 4. рісл. гр0льні к0рти; - de agua потік; ейльний струмінь водй; - muerto діал. легкб здббич, знбхідка; pegar -es діал. заснути; habló el - у dijo mu заговорйла валабмова ослйця
¡buf! interj фе!,тьху!
bufa /І.агрубий жарт,знущ0ння; 2. Л. Ам. пиятйкб bufada /порйв, пбдув вітру (на морі)
bufadera fЛ. Ам. тріекбчка (дитяча іграшка)
bufaire /77 сл. донбщик, стукбч búfala fзooл. буйволиця bufalino ^'буйволовий búfalo /77 зоол. буйвіл bufanda /ширбкий шарф, кашнб bufandilla сот. діал. п’яний búfano1 /771. іст. див. búfalo; 2. діал. бот. олійне дбрево (різновид) búfano2 adj діал. губчастий, пбристий bufar vi 1. сопіти, хроптй; фбркати (про тварин)', 2. кипіти, дратуватися bufarrón /77 Л. Ам. див. bujarrón bufeo тЛ. Ам. зоол. дельфін bufet тдіал. 1. буфбт (залізничний); 2. бу- (jpéi (меблі)', 3. діал. банкбт, приибм; 4. діал. пізня вечбря
bufete /77 1. письмбвий стіл; 2. контбра адвокбта; abrir - зайнятися адвокатурою;
3. клієнтура адвокбта; 4. діал. плювбль- ниця
buffet т див. bufet bufia fcj7. бурдюк, міх для smá bufiador /77 сл. власник тавбрни bufido /77 1. сопіння, хропіння, пйрхання (тварини)', 2. бурчбння, буркотбння, пйрхання
buf*o1 1. adj гротбековий, комічний, бу- фбнний; comedia -а комбдія буф; ópera -а бпера-буф, комічна бпера; 2. див. bufón21; 3. тдив. bufón2 2 bufo2 /77 Л. Ам. п’янйця bufón1 тдив. buhonero bufón2 1. adj блазбнський, фіглярський;
2. /77 блазень; буфбн; bonete de - лихйй ковпбк; 2. жартівнйк, жартун, веселун bufonada /1. блазбнетво; буфонбда; 2. злий жарт, насмішка
bufonear vi (-se) 1. блазнювбти; 2. зло жартувати, насміхбтися bufonería fflHB. bufonada 2 bufonesco adj 1. див. bufo1 1; 2. див. bufón21
bufonizar vi див. bufonear bugalla /чорнйльний горішок buhar vt сл. зізнавбтися; викладбти; роз- кблюватися
buharda, buhardilla f 1. слуховб вікнб;
2. горйще; 3. мансбрда buhardo, buharro т орніт. сбвка, сплюшка
buhedera /вікбнце
buho /771. орніт. пугач; 2. орніт. coeá; ніч- нйй птах; 3. відлюдник, самітник; 4. сл. донбщик
buhonería f 1. торгівля дріб’язком; 2. рі дрібні Toeápn, дріб’язок buhonero /77 бродячий торгбвець, яточник buhorio /77 орніт. бугбй болбтний (різновид)
buido adj 1. вйгострений, загбстрений;
2. жолобчбстий, з жолоббми buitre /771. орніт. гриф, сип білоголбвий; gran - de las Indias кбндор; 2. хижбк (про людині)
buitrear vi діал. полювбти на грифів buitrero 1. adj що стосується грйфа; 2. m мисливець на грйфів buitrón /77 1. вбрша; 2. сітка для лбвлі куріпок
bujarrón /77 гомосексуаліст buje /77 втулка; вкладиш; - de eje зал. букса
bujeo /77драговин0, трясовинб bujería f(pt) дрібниця, дрібнйчка bujeta f 1. дерев’яний ящищок; 2. іст. флакбн (для парфумів)
bujía /1. свічка; 2.свічнйк; 3. ел. свічка; кан- дбла; 4. тех. свічка запблювання; 5. сл. горб
bul тдіал. бул (напій з пива, води і цукру) bula f 1. булла (папська грамота)', 2. при- вілбй; дарувбння (заст.)\ echar las -s а uno нав’язбти кому-н. що-н.; no poder соп Іа - дохбдити; tener -s para todo: tiene -s para todo йому все схбдить з рук bular vt іст. таврувбти (раба, злочинця) bulbo /771. бот., анат. цибулйна; 2. Л. Ам. л0мпа розжбрювання; 3. Л. Ам. електрбн- на лбмпа; - dentario пульпа зуба; - del termómetro склянб кулька з ртуттю (у термометрі)-, - fotoeléctrico фотоеле- m¿ht
bulboso adj бот., анат. цибулйнний buldog /771. бульдбг; 2. малбнький рево- львбр
bulerías /рідіал. булеріас (народна пісня і танець)
bulevar /77 6yльвáp
bulevardero, bulevardesco ас/бульвбрний búlgar*o, -а 1. adj болг0рський; 2. m, f болгбрин, -ка; 3. /77болг0рська мбва bulista сот. пошйрювач чутбк bulo /77 помилкбва чутка, плітка bulto /77 1. об’бм, об’бмність; велйкі рбз- міри; 2. нечітка фігура, незрозумілий предмбт; силубт (у темноті, на відстані)',
3. пакунок, вузол; 4. опуклість, припухлість; пухлйна; 5. бюст, стбтуя; 6. подушка (без наволочки); 7. Л. Ам. учнівська сумка, ранець-, а - /ос. adv. приблйзно, на бко; buscar el - a uno зачіпбти кого-н., шукбти евбрки з ким-н.; coger (pescar) el
- a uno зловйти, спійм0ти, схопйти, за- трймати; escurrir (guardar, huir) el - ухи- лйтися, відкрутитися; menear (sacudir, tentar, tocar) el - побйти, відлупцювбти; спустйти шкуру з кого-н.; poner de - una cosa піднестй (подбти) відповідним чй- ном; ser de - una cosa бути явним, очевидним; a menos -s más claridad; cuanto menos - más claridad повітря чистіше буде
bultuntún: al - loe. adv. навманнй, наздогад bululú1 /77 1. іст. комедібнт, що викбнував усі ролі у BHCTáei; 2. діал. шум, скандбл bululú2 тдіал. дблар; néco bulla /і. шум, гблас; крик; 2. метушня, сум’яття; 3. нбтовп; meter - здійняти гблас (шум); скандблити, бешкетувбти; meter а
- заплутати (справу, напустйти тумбну bullad«o adj Л. Ам. шумний; гучнйй; noticia -а гучнб новинб
bullaje /77 скупчення нарбду; тйснява, штовханйна
bullanga, bullanguería /У7. Ам.див. bulla 1 bullanguero /77бешк0тник, крикун; скандаліст
bullaranga fЛ. Ам. див. bulla 1 bullarengue т 1. іст. турнюр; 2. діал. під- рббка, фальшивка bullaruga /77. Ам. див. bulla 1 bull-dog m див. buldog bulldozer /77 бульдбзер bullebulle ¿70/77.1. непоейда, дзйґа; 2. настирлива людйна bullero /77/7. Ам. крикун bulliciero adjЛ. Ам. див. bullicioso bullicio тдив. bulla 1 bullicioso adj\. галаслйвий, шумний; 2. га- ласлйвий, шумний, людний; 3. жвáвий, непосидючий, невгамбвний; 4. непокірний;
5. бунтівнйй
bullidor adj див. bullicioso З
bull*ir* 1. иг'1. кипіти, вирувбти; бйти дже- релбм; 2. (-se) розвив0ти бурхливу діяльність; метушйтися; 3. кишіти (про ко- мау-, 4. зарухатися, заворушйтися; 5. vt рухати, ворушити
109
bullista
%
bullista adj діал., див. bullicioso bullón1 m кипляча фбрба bullón2 /771. металбве оздбблення (книж- | ковоїпалітуркгі); 2. волбн (на сукні) bullón3 тЛ. Ам. сум’яття ¡bunga fдiaл. 1. малбнький самодіяльний оркбстр; 2. брехнЯ buniatal /77 пбле, засіяне манібком buniatillo тдіал. варбння (джем) з манібку buniato /77 бот. манібк bunio m бот. насіннб ріпа bunker /77 бліндбж
buñolería /лбвка, що торгує пампушками buñolero /771. продавбць пампушок; 2. халтурник; % a tus buñuelos судй, дружбк, не вйще чббота
buñuelo /771. пампушка; 2. халтура, несумлінна роббта
buque /771. судно, кораббль; ~ de cabotaje каботбжне суднб; ~ de guerra військбвий кораббль; - mercante торгбве суднб; -atómico атомохід; ~ insignia флбгман, флбгманський кораббль; ~ lanzacohetes (portacohetes) кораббль-раке гонбсець; - pesquero риболовбцьке суднб; - de vela вітрйльне судно, вітрйльник; ~ tanque тбнкер, нафтоналивнб суднб; 2. кбрпус суднб; 3. місткість
buquó /77 діал. 1. букбт квітів; 2. аромбт; букбт (вина)
buraca їдіал. шкірянйй мішбк
buraco тдіал. велйкий бтвір, дірб
burato /77 легкб накйдка
burbuja /бульбашка повітря, гбзу (уводі)
burbujear и/пузирйтися, пухирйтися
burbujeo /77 утвбрення бульбашок
burchaca їдив. burjaca
burche /77 фортечна ббшта
burcho /77 мор. шлюп
burda1 fMop. бакштбг
burda2 f сл. двбрі
burdógano т мул
burdel 1. ^'розпусний; 2. тбордбль, публічний будйнок; 3. бедлбм, божевільня burdeos /77 бордб (сорт вина) burdo adjA. товстйй, грубий (про тканинУ)-,
2. грубий, неотбсаний, невйхований burear гідіал. жартувбти, кепкувбти; -se розважбтися, веселйтися burén /77Л. Ам. глйняна (металбва) фбрма (для випічки коржиків з тапіоку) bureo /771. іст. палбцова рбда; 2. весб- лість, гулЯнка; andar (ir) de - гулЯти, пиЯ- чити
bureta íxím. бюрбтка; - graduada мензурка burga /гарЯче джерело burgado тент, рбвлик (їстівнийрізновид) burgalés, burgalesa 1. яс/бургбський, що стосується м. Бургосу; 2. т, /жйтель, -ка м. Бургосу
burgandina /перламутр (різновид) burgo /77 іст. сблище, посилення burgomaestre т бургомістр burgués 1. а^'міськйй; 2. буржубзний, democracia -а буржубзна демокрбтія; revolución democrática - а буржубзно-демо- кратйчна революція; 3. т городянин, міс- тянйн; 4. буржуб; pequeco - дрібнйй бур- жуб
burguesía / буржуазія; gran - велика буржуазія; pequeca - дрібна буржуазія burguesismo т буржубзна ідеолбгія buriat*o, -а 1. ас/бурЯтський; 2. т, /бурЯт, -ка
buriel 1. adj червбно-корйчневий, бурий;
2. /77 полотнб, груба ллнянб тканйна buril /77 1. гравбрний різбць; 2. долотб; стамбска
buriladora /гравіювбльний верстбт buriladura /гравірувбння різцбм burilar иМ. гравіюввти (різцем)-, 2. довбб- ти (долотом)
burjaca /1. торбйнка, тбрба (мандрівника, жебрака)’, 2. Л. Ам. сумка, портфбль burla /1. насмішка, знущбння; піддрбжню- вання, зубоскбльство; hacer - насміхб- тися, глумйтися; 2. жарт; 3. обмбн, обдурювання; de -s у de veras жартомб і все- рйбз; entre -s у veras напівжартомб; - burlando loe. adv. жартомб, грбючи, непомітно, мимохідь; hombre de -s насмішник, жартівнйк; estar de -s бути у жар- тівлйвому нбетрої; hablar de -s жартувбти з серйозним вйглядом; жартувбти з кого-н.; mezclar-s con veras пересипбти жбртами; піднбсити у вйгляді жбрту гірку істину; no ser amigo (hombre) de -sf no entender de -s не любйти (не розуміти) жбртів; tornar en - повернути на жарт burladero 1. adj іст. див. burlón 1; 2. т тавр, укриття для торбро; 3. острівбць безпбки (для пішоходів) burlador і7adj що кепкує; що жартує; 2. m насмішник, жартівнйк; 3. обмбнщик; 4. спокусник, звббник
burlar 1. i//(-se, de) 1. жартувбти, кепкувбти; 2. насміхбтися, знущбтися; 3. vtобдурювати; 4. не виправдбвувати (наді!) burlería /1. див. burla 1; 2. ббйка, кбзка, небилйця, 3. обмбн, обдурювання; 4. ос- міЯння, ганьбб, принйження burlesco 1. adj блазбнський; комічний;
2. літ. бурлбекний; 3. тліт. бурлбек burlete /77 занавіска burlisto adj діал. див. burlón 1 burlón 1. adj жартівлйвий, глузлйвий;
2. жартівлйвий, блазбнський; 3. тжартів- нйк; насмішник; 4. орніт. перемішник buró1 /771. бюрб, письмбвий стіл; 2.бюрб, контбра; - de información довідкбве (інформаційне) бюрб; 3. Л. Ам. нічнйй стб- лик buró2 /77 бюрб (керівний і виконавчий орган)-, Buró Político політбюрб buró3 /77 тавр, бик
burocracia / 1. бюрокрбтія; 2. чинбв- ництво
burócrata m, /1. бюрокрбт; 2. чинбвник burocrático adj 1. оюрократйчний; 2. чи- нбвницький
burocratismo m бюрократйзм burra /1. ослйця; 2. дурбпа; 3. роботЯга, трудівнйця; 4. Л. Ам. бурра (карточна гра)’, caer de su - вйзнати свою пбмилку; descargar la - скйнути роббту на іншого; estarle a uno una cosa como a la - las arracadas не пасувбти, не лйчити; як корбві сідлб; írsele a uno la - злетіти (зірватися) з язикб
burrada /1. табун ослів; 2. дУрість, маяч- нЯ; 3. дурнб вйтівка burrajear \гідив. borrajear burrajo /77 кізЯк burreño тдив. burdégano burrero /77 1. погбнич (госпбдар) ослів;
2. продавбць молокб ослйці burriciego adj\. підсліпуватий (про бика)-,
2. нетямущий, тупйй burrión тдіал. орніт. колібрі burriqueño adjослЯчий, ослйний burrito /77 Л. Ам. 1. чуббк, чубчик; 2. повітряна кукурудза
burro /77 1. осбл, віслюк; 2. кбзли (для пиляння дров)-, 3. верстбт; 4. зубчате кб- лесо; 5. 7<ех:к0рба, лебідка; 6. Л. Ам. дра- бйна; 7. бурро (карточна гра)-, 8. дУрень, нбук, тблепень; 9. (- de carga) працелюбна людйна; віл; 10. Л. Ам. чуббк, чубчик; - cargado de letras вчбний віслюк; - de reata покірна людйна, пішбк; caer de su - вйзнати свою пбмилку; corret - una cosa діал. пропбсти, знйкнути; ver -s negros діал:. vio -s negros у ньбго іскри з очбй посйпалися
burrumbada їдив. barrumbada
bursátil adj біржовйй; operaciones -es біржові опербції (угоди) burujo /771. грудка, згусток; 2. вйчавки з олйвок; 3. іст. вичбвлювання виногрбду burujón /771. див. burujo 1; 2. ґуля на голові (від ударУ)
busaca /1. Л. Ам. луза (більярдного столу)-, 2. діал. див. burjaca busardo /77 орніт.к&ня (хижий птаУ) busca /1. розшук, пошуки; en - de... у пб- шуках; andar en - de uno шукбти, розшукувати; 2. полювбння гончакбми; 3. рі діал. додаткбвий прибуток (від обійманої посади)
buscabulla тдіал. задирбка, забіЯка buscada їдив. busca 1 buscador 1. adj що розшукує, шукбє; 2. т шукбч; - de ого золотошукбч; 3. опт. візйрне пристосувбння buscaminas т військ, міношукбч buscapié /77 нбтяк
buscapies /77 вертушка (фейєрвері) buscar і^1. шукбти, розшукувати; 2. Л. Ам. шукбти, запйтувати; 3. Л.Ам. зачіпбти, лізти,чіплЯтися; 4. сл. вкрбсти, поцупити; buscárselas вивертбтися, викручуватися; quien busca halla хто шукбє, той збв- ждй знбйде
buscarruidos сот. задирбка; склбчник buscavida(s) сот. 1. спрйтна людйна, пройдйсвіт; 2. хозяйновйта людйна; 3. Л. Ам. донбщик; 4. цікбва людйна
bUSCO1 /77 ПОрІГ ШЛЮЗУ
busco2 /77 іст. слід (тварини) buscón m 1. злбдій; 2. шахрай, крутій buscona /повія
busconear vi діал. вистбжувати, винюхувати busilis /77 притйчина, заковйка; dar en el - влучати у ціль; ahí está el - ось де соббка зарйтий, ось у чому заковйка buso /77 заст. бтвір, дірб búsqueda /1 .див. busca 1; 2. геол. пбшук, рбзвідка
busquillo /77 Л. Ам. див. buscavidas busquizal тдіал. збрості ожйни busto /77 бюст
butaca /1. крісло; 2. (- de patio) театр. місце в партбрі; 3. квитбк у кінб (тебтр) butadieno /77 хім. бутадібн butano /77 хім. бутан
butaque m 1. Л. Ам. невелйке крісло;
2. діал. складбне крісло buten: de - клбений, хоч кудй butifarra /1. свинЯча ковбасб; 2. ширбка панчбха; 3. діал. сандвіч; agarrar (tomar) a uno para la - Л. Ам. жартувбти butifarrería /1. ковббене виробнйцтво;
2. ковббена лбвка butifarrero /77 ковббеник butifarrón тдіал. див. bucuelo 2 butilo /77 ХІМ. буТЙЛ butiondo dojr розпусний butírico adj хім. мбеляний butiro /77 коров’яче (вершкбве) мбело butirómetro /77 бутирбметр butiroso до/маслянйстий butrino, butrón тдив. buitrón 1 buya їзоол. боббр buyes трісл. карти buyo /77 ббтель (жуйка) buz /771. поцілунок вдячності; 2. губб; hacer el - виявлЯти свою відданість кому-н. buzamiento тґеол. падіння (жили, пласта) buzar vi геол. пбдати (про жилу, пласт) buzo /771. водолбз; 2. комбінезбн; 3. сл. крадій, грабіжник
buzón /771. відвіднйй жблоб; 2. шпарйна (поштової скриньки)-, 3. поштбва скрйнь- ка; 4. прббка, збтичка; 5. велйкий рот, пбща
buzonero /77 Л. Ам. листонбша buzos: de - іос. adv. ниць, долілйць
110
caballero
C
C,.c f 3-я літера іспанського алфавіту ce ¡ca! interj(вживається як заперечення) що ти (ви)!; жбдним чйном!, ні в Якому pá3i!, де там!
caá тдіал. бот; MáTe cabal 1. adj тбчний, вірний, пpáвильний (про вагу, міру)] aquí hay dos mil pesetas
-es тут рівно дві тйсячі пес0т; 2. пбвний, цілий; dos años -es пбвних (цілих) два рб- ки; 3. закінчений, завбршений; 4. спрбвж- ній, порЯдний (про людині 5. що припа- дбє на кбжного; 6. m рі розум, здорбвий глузд; no estar en sus -es бути не при тЯмі; божевбліти; 7. тбчність, прбвиль- ність; 8. adv див. cabalmente; al - ioc. adv. іст. правильно, тбчно; por su - ioc. adv. іст. старбнно, завзЯто; por sus -es ioc. adv. тбчно, прбвильно; бездогбнно; за свобю цінбю; як годйться, як слід; ¡justo у -! цілкбм вірно!;
cabala f 1. кабалб, кабалістика (вчення)]
2. ворожіння, передббчення; no hagamos -s не будемо гадбти; 3. табмні збду- ми; змбва, обмбва; 4. (рі) здбгадка, припущення
cabalar у/допбвнювати cabalgada f іст. 1. кавалерійський загін (для набігів на ворожій території)] 2. кавалерійський похід; набіг; 3. служба в кінному загбні; 4. здббич (при набігу) cabalgador m вбршник, наїзник cabalgadura /1. див. caballería 1; 2. неп- рбвильне зрбщення (кістки) cabalgamiento m літ. перенбе cabalgar1 m іст. збруя cabalgar* adj діал. див. caballar cabalgar 1. vi\. (vt) сідбти вбрхи; 2. їздити вбрхи; - en muía (en caballo) їхати на м^лі Дна коні); 3. сидіти; 4. покривбти, запліднювати (про тваринУ)] 5. клбети одйн предмбт на іншій cabalgata /кавалькбда cabalgazón /покриття, злучка (тварини) cabalhuste m див. caballete 6 cabalismo m див. cabala cabalista com. послідбвник, -ця кабаліс- тйчного вчбння
cabalístico adj 1. кабалістичний; signos ~s кабалістйчні знбки; 2. таємнйчий, загад кбвий cabalmente adv 1. прбвильно; тбчно; pagar - платйти тбчно; 2. пбвністю, цілкбм;
3. якрбз, ебме збраз (у цей момбнт); 4. як- pá3 навпакй; наперекір, всупереч; ¡-I га- рбзд!, дббре!, згбден! cabalonga їбот. Л. Ам. кабалбнга caballa тіхт. макрбль, скумбрія caballada /1. табун (коней)] 2. діал. кава- лькбда; 3. Л. Ам. грубість, груба вйтівка caballaje m1. злучка (коней, ослів)] 2. плб- та за злучку (коней, ослів) caballar adj кінський, конЯчий; ganado - кінське поголів’я; cría - лошб-сисунбць caballazo /771. Л. Ам. зіткнення двох вбрш- ників; зіткнення вбршника з пішохбдом; 2. діал. нбпади (на кого-н.)] вйпад (проти кого-н.)] 3. діал. догбна, нотбція; 4. діал. обмбн (при продажу коня) caballear и/чбсто їздити вбрхи caballejo /771. шкбпа; 2. див. caballete З caballera /1. риболбвна сітка; 2. вудка (для скумбрії)
caballerango тЛ. Ам. див. caballerizo caballerato т 1. кабальєрбто (право на церковну пенсію, що надається недухов- ним особам)] 2. церкбвна пбнсія; 3. іст. кабальєрбто (середній стан між дворянством і простим народом, що існував у Каталонії)
caballerazo m джентльмбн, кавалбр, лицар
caballerear vi прикидбтися вельмбжним (повбжним)
caballerescamente aoVno-лйцарськи caballeresco лйцарський (про роман) caballerete m 1. dim. ¿fe caballero; 2. мо-
лбдчик
caballería /1. верховб (в’ючна) тварйна; - mayor кінь; мул; - menor осбл, віслюк;
2. кіннбта, кавалбрія; - ligera легкб кава- лбрія; - mecanizada механізбвана кавалбрія; 3. збірн. лйцарство; - andante мандрівні лйцарі; libro de -s лйцарський ромбн; 4. іст. лйцарство, благорбдетво;
5. лйцарський брден; 6. військбва здббич лйцаря; 7. іст. наділ землі (який надавався у користування тому, хто утримував лицаря і його коня)] 8. кабальбрія (земельна міра — 38,63 га в Іспанії; 13,43 га на Кубі; 78,58 га в Пуерто-Рико; 386,48 га в Колумбії, в Еквадорі і у Венесуелі; 427,95 га в Мексиці, 44,72га в Центральній Америці; 128,26 га в Домініканській Респуб¬
ліці; 134,03 га в Чил)] andarse en -s розсипбтися люб'язностями (комплімбн- тами)
caballeril adj іст. лйцарський, що налбжи- ть лйцарю
caballerismo m лйцарі; лйцарство (про
ВЧИНОК)
caballeriza /1. стбйня; 2. кбнюхи; mancarse en la - відбрикбтися; злякбтися, пітй в кущі
caballerizo m кбнюх; - mayor del rey іст. кбнюх
caballero 1. adj що їздить вбрхи; 2. (en) що настйрливо наполягбє; що наполбгливо дотрймується; 3. жив. перспектйвний;
4. /77кабальбро, лйцар; дворянйн; - novel лйцар, що ще не завбював собі гербб; 2. лйцар; - andante (aventurero) манд- рівнйй лйцар; armar - посвячувати в лйцарі; 3. лйцар, джентльмбн; tu amigo es todo un - твій друг спрбвжній лйцар; se portó como un - він повбдився як джентльмбн; 4. кабальбро, добрбдій (форма звертання)] ¡perdone usted, - ! пробб- чите, (будь лбека), добрбдію!; 5. важлива перебна; 6. вбршник, верховйй; - de la jineta кіннбтник, кавалерйст; 7. кавальбр, землянйй вал; 8. текст, зупйнна гблка, екббка, солдбтик; - cubierto іст. іспбнсь- кий гранд (якомудозволено знаходитися при королі в головномууборі)] неввічлива (нечбмна) людйна; - de conquista іст. конкістадбр, завойбвник (якому наділялися захоплені землі)] - de contía (de cuantía, cuantioso) іст. озбрбєний землевлбе- ник; el - de la triste figura лйцар сумнбго ббразу; - de (la) industria джентльмбн удбчі; шахрбй.^авантюрйст; - de (la) sierra ліснйй об’їждчик; - del hábito іст. лйцар якого-н. брдену; - de mohatra вдб- ваний аристократ; пройдйсвіт, шахрбй; - en plaza кінний торбро; - gran cruz іст. лйцар велйкого хрестб; - pardo іст. про- стблюдин, посвячений в лйцарі; -s pobres діал. грінки; de - чоловічий (про взуття, сорочку); а - ioc. adv. з підвйщення, з висотй; de - а -, entre -s loe. adv. по- джентльмбнськи, як благорбдні люди; poderoso - es don dinero грбші все мб- жуть; золотйй молотбк і залізні ворбта відмикбє
111
caballerosamente
caballerosamente adv по-^йцарськи, no
ДЖвНТЛЬМбНСЬКИ
caballerosidad /лицарство, благорбдство caballeroso я^'лйцарський, благбродний caballeta /ент; коник; кобилка caballete m 1» dim. ote caballo; 2. грббінь,
І кбник (даху)] 3. кобила {знаряддя тортур)]
4. тіпблка (для льону); 5. підставка для ciAJiái; 6. кбзла; niflCTáBKa; 7. див. caballón; 8. буд. складбльний майданчик; 9. го- лбвка, ковп0к (димовий, вентіляційної труби)] 10. горбочок (носа)] 11. кіль (уптахів)] 12. жив. мольббрт; Caballete delpln- tor астр. Живописець (сузір'я) caballino adj див. caballar
caballista m 1. любйтель дкбней; 2. впрбв- ний вбршник; 3. діал. об’їждчик {коней) caballitero m діал. 1. акробат; 2. влбсник кінного цйрку
caballito /771. dim. de caballo; 2. д/вольти- жувбння (у цирку)] 3. д/карусбль; 4. діал. пліт (з двох зв'язаних бурдюків)] 5. діал. див. caballete 10; - de Bamba нікчбмна людйна, нікчема; непбтріб, барахлб; - del diablo, ~ de San Vicente діал. сйня бббка; - de totora діал. зв’Язка (пучбк) з очербту (для плавання)
caballo /771. кінь; ~ aguililla Л. Ам. невеликий жвбвий кінь; - albardón іст. запряж- нйй кінь; - de carrera(s) скаковйй кінь; - de monta діал. верховйй кінь; - de pura raza чистокрбвний кінь; ~ de regalo кінь для парбдних виїздів; - de silla лівий припряжнйй кінь; верховйй кінь; ~ de tiro (de carga) оббзний (запряжнйй) кінь; ~ padre племіннйй (заводськйй) жеребець; а - іос. adv. верхи, на коні; caer (ponerse) bien (mal) а ~ добре (погЄно) їздити верхи; armarse el - не слухатися (про коня)] montar (subir) а - сідбти на конЯ; poner а uno а - навчати їздй вбрхи (кого-л.)] ser de а - Л. Ам. бути впревним вершником;
2. шахи, кінь; 3. карт, кінь (в іспанській колоді; відповідає дамі)] 4. кбзла; 5. рі військ, кавалерйсти, кіннбтники; 6. Л. Ам. нечЄма, хам; 7. діал. кабЄльо (міра ваги = 92кґ)] 8. мед. буббн; - blanco людйна, що вкладеє грбші у сумнівне підприємство; - de agua (de mar, marino) гіпопотЄм, бегембт; морськйй кбник; ~ de batalla бойовйй кінь; прйстрасть; кбник; основне (вузлове) питЄння; - de buena boca невибЄглива людйна (в їжі)] - del diablo сйня бЄбка; - de palo кобила (знаряддя тортур)] - de vapor; - de fuerza фіз. кінська сйла; a mata - іос. adv. поспішно, щодуху; andar а - діал. бути премудрим; andar а - una cosa Л. Ам. не вистачЄти; pasársele a uno el ~ діал. перегнати пЄлицю; sacar bien (limpio) el ~ виручити конЯ (укориді)] вййти сухйм з водй; успішно завершйти (довестй до кінцЯ) cnpáey; salir en ~ blanco діал. успішно завершйти cnpáey; а - presentado (regalado), no hay que mirarle el diente дарбваному коню в зуби не дйвляться; con mil (dos mil, cien mil) de а - забирбйся звідси!, йди собі!
caballón /77 грббінь борознй caballote /77кобйла (знаряддя тортур) caballuno adj 1. кінський; 2. кінський; ве- личбзний; dosis ~а кінська дбза cabana /1. бот; KáTep (для портової служби)] 2. каюта ббцмана (на військовому судні)] 3. каїЬта
cabanga /1. діал. каббнга (варення з па- пай і)] 2. Л. Ам. смуток, сум cabaña ЛІ. хатйна; 2. курінь; 3. велйке стб- до, OTápa; 4. поголів’я худбби; худбба;
5. каравбн в’ючних тварин; 6. пбле (на більярдному столі)] 7. Л. Ам. тварйнни- цька фбрма; 8. жив. сільськйй пейзбж
cabañal m 1. дорбга (стбжка) для прогбну стбда; 2. селб (з хатин)] 3. для. навіс для худбби
cabañera їдіал. див. cañada 2 cabañería /тижнбвий запбс провізії для пастухів
cabañero 1. adj пастушачий, пастуший; perro - вівчбрка; 2. m пастах; 3. погбнич (каравану)] 4. мбшканець хйжі cabañil adj. тдив. cabañero 1; З cabañuela f 1. dim. de cabaña; 2. pí npo- гнбз погбди на рік по погбді пбрших два- надцятй днів січня або сбрпня (народний звичай в Іспанії і країнах Латинської Америки)] З.сліпйй (грибнйй) дощ; 4. ріЛ. Ам. пбрші літні дощі; 5. Л. Ам. зимовий дощ; andar (estar) cosiendo ~s діал. байдикувбти; бути без роббти cabaret m кабарб; кафешантбн cabarga ЇЛ. Ам. шкірянйй черевйк (взутий на копита волів) cabás /77 кбшик, кбшіль cabdal 1. adj. águila ~ орніт. ббркут; 2. іст. головнйй, провіднйй (про ЛЮДИНУ)] 3. /77 іст. див. caudal* 2
cabe* /771. удбр кулею (у грі, схожій на крокет)] 2. діал. щаслйвий вйпадок; - de pala щаслйвий вйпадок; dar - Л. Ам. надбти можливість; давати прйвід; dar un ~ завдавати шкбди (збитків); підривбти довіру cabe2 ргер іст. біля, пбряд; - el camino край дорбги
cabecares m рі етн. кабекбри (індіанці в Коста-Риці)
cabeceada ЛІ. Л. Ам. див. cabezada; 2 діал. див. cabeceo
cabeceado m нбтиск (у верхній частині літери при письмі пером) cabeceador 1. adj що хитбє головбю; 2. мор. несгійкйй (про судно)] 3. діал. що закидбє голову (про коняі)] 4. /77 іст. див. cabezalero cabeceamiento тдив. cabeceo cabecear 1. игхитбти (трусйти) головбю (на знак заперечення)] 2. дрімбти; кунЯти, клювбти нбсом; 3. підкидбти, закидбти гблову (про коня)] 4. (- sobre el ancla) хи- тбтися, 3a3HaeáTH кільовбї (подбвжньої) хитавйці (про судно)] 5. хитбтися; гойдб- тися; 6. діал. коливбтися (про рівень води врічц/); 7. і//писбти з нбтиском (у верхній частині літери)] 8. додавбти старб винб в молодб (для міцності)] 9. обшивбти (краї одягу)] 10. надв’язувати (панчохи)] 11.зб- рювати огріхи (на початку і в кінці поля)] 12. діал. зв’язувати пучкбми (листя тю- тюну)
cabeceo /771. хитбння головбю; 2. мор. кільо- вб (подбвжня) хитавйця; 3. ав. ббвтанка cabecera 1. /’головнб частйна, голбвка;
2. почбсне місце (за столом)] 3. узголів’я; libro de ~ настільна кнйга; 4. вйтік річки;
5. (~ de puente) військ, передмостовйй плацдбрм; передмостовб укріплення;
6. див. capital 3; 7. полігр. застбвка, віньєтка (укнизі)] 8. краї корінця кнйги; 9. с.-г. бгріх; 10. подушка; 11. почбток кнйги (рбз- ділу); 12. іст. див. cabezalero; 13. архіт. фасад (церкви)] 14. рі полігр. дерев’Яні клинй (для закріплення форми)] 15. m іст. див. caudillo; 16. діал. головб родйни; 17. гірн. бригадйр підривників cabecería ЛІ. завзятість, наполбгливість, упбртість; 2. перевбга
cabecero 1. adj іст. див. cabezudo 1; 2. m іст. головб роду; 3. іст. душоприкбзник;
3. одвірок, вбрхня частйна вікбнної рбми cabecidurez f упбртість, наполбгливість, завзятість
cabeciduro adj діал. упбртий, наполбгли- вий; твердолобий
cabecil /77 вблик (для носіння вантажів на голові)
cabecilla 1. fdim. de cabeza; 2. /77ватажбк, вожбк (повстанців)] 3. діал. сідбльна лу~ кб; 4. сот. нечепура; замазура; 5. нерозсудлива людйна, шиббйголова cabecista тдіал. шеф, дирбктор cabellado adj 1. світло-каштбновий; 2,іст. див. cabelludo
cabellar vi, -se 1. відпускбти (відрбщува- ти) волбсся; 2. одягбти перуку cabellera f 1. волбсся на голові, шевеліЬ- ра; 2. перука; 3. крбна (дерев); 4. хвіст ко- мбти; Cabellera de Bereníce астр. Волбсся Вероніки (сузір'я) cabello /771. вблос, волосбк; 2. (р) волбсся; - merino густб в’юнкб волбсся; 3. кукурудзяні рйльця; -(s) de ángel варбння з гарбузб; діал. вермішбль; Л. Ам. бот. ло- мйніс (різновид); en ~s іос. adv. з непо- крйтою головбю; з розпущеним волбс- сям; іст. незаміжня; asirse de un - вико- ристбвувати будь-якйй прйвід (наймбншу можливість); cortar (partir) un - en el aíre ловйти (схбплювати) на льоту; estar colgado de los ~s чекбти з тривбгою (із за- вмирбнням сбрця); estar pendiente (pender) de un - вйсіти на волосйні; llevar de un - сукбти мотузки з кого-н.; llevar (tirar) de (por) los ~s змушувати, тягнути за кб- мір, примушувати сйлою; no faltar un - комбр нбса не лідтбчить; no montar (importar) un - бути невбртим лбманої копійки; по tocar a uno en un (solo) - лбльцем не чіпбти кого-н.; podársele ahogar a uno con un - бути приголбмше- ним; ходйти як у вбду опущений; ропбг- sele a uno los ~е de punta, ponórsele а uno los -s tan altos стбти дйбом (про волосся)] traer por los ~s притягнути за волбсся (докази); tropezar en un - спіткнутися на рівному місці cabelludo adj\. волосбтий; довговолбсий, довгокбсий; кудлбтий; 2. покрйтий волбсся м; 3. ворсйстий, покрйтий вбрсом (п^- хом) (про рослини і плоди) cab«er* 1. і//вміщбтися, уміщбтися, вкла- дбтися; estos cuadernos no -en en mi cartera ці збшити не вміщбються у мбне в портфблі; el piano no cabe por la puerta піаніно не прохбдить у двбрі; no -е de pies нбгу нікуди лостбвити (при скупченні народу)] Яблуку ніде впбсти; esto поте -е en la cabeza це не вклацбється у мбне в голові; 2. бути якрбз, у міру (про одяг)]
3. виладбти на ^блю (кому-н.)] me cupo el honor de... мені вйпала честь...; 4. (а) діс- тавбтися, припадбти (на кожного)] 5. під- хбдити, годйтися; este artículo no -е en nuestro periódico ця стаття не підхбдить для нбшої газбти; 6. бути можлйвим (при- пустймим); todo -е все можлйво; по -е duda безлербчно; todo -е en бі від ньбго всьогб мбжна очікувати; він на все здбт- ний; 7. vt приймбти; припускбти; 8. іст. вміщати; no -е más донезмбги, до крбю; es simpática, que по cabe más вонб неймовірно симлатйчна; no - en la cosa бути розсбрдженим (розгніваним); по - en uno una cosa: eso no cabe en el він на це нездбтний, він на це не піде; no - uno en sí величбтися, лишбтися, бундіЬчи- тися; no - uno en sí de una cosa: no cabe en sí de alegría він несамовйто рбдий; по cabe en sí de gozo він розллйвся від задовблення
cabero adj іст.; Л. Ам. остбнній, збдній cabestraje m збірн. поводи, повіддя cabestrante тдив. cabrestante cabestrar vt одягбти недбуздок, обрбть cabestrear 1. игйти на пбводі (про тварину t); 2. vt діал. вестй на пбводі (тварину)]
3. Л. Ам. вестй стбдо; 4. діал. керувбти, управляти
112
cabio
cabestrería /і. майстерня з вйготовлення пбводів, мотузок (зконопель)', 2. лбвка, що торгує вйробами з прядива (конбпель) cabestrero 1. adj діал. покірний, слухняний (про тварину); 2. m торгбвець вйробами з прядива; 3. Л. Ам. погбнич худбби cabestrillo m 1. пербв’язь (для хворої руки)\ пов’язка; 2. ют. шййний ланцюжбк (прикраса)', 3. мор. брас, снасть cabestro m 1. пбвід; недбуздок, обрбть; 2. бик-ватажбк; 3. див. cabestrillo 2; llevar (traer) del - a uno сукбти мотузки з кого-н.; тягнути силоміць кого-н. cabete m металбвий наконбчник (на шнурках)
cabeza 1. /головб; 2. почбток, край; ~ de un camino почбток дорбги; estación de ~ кін- цбва стбнція; 3. голбвка (шпильки, болта, молотка, цвяха)', 4. вбрхній обріз, вбрхня крбйка корінця (книги); вбрхня частйна сторінки; 5. вершйна, верхівка; 6. джере- лб; почбток, похбдження; 7. головб, рбзум, здібності; hombre de buena (de gran) ~ людйна велйкого рбзуму; 8. головб, лю- динб; a tres pesos por ~ по три néco з кбж- ного (з людйни); 9. головб (одиницярахунку худоби)', rebaco de mil ~s стб^о в тйся- чу голів; 10. столйця, головнб місто; ~ de partido повітове (райбнне) місто; 11. діал. головб; népuji рядй (ходи); la - de una columna головб колони; і2. m керівнйк, начбльник; головб; el - de una organización керівнйк організбції; ~ de familia головб сім’ї (родини); - de flotilla мор. іст. командйр флотйлії; - de playa мор. ко- мбндувач ділянкою узбербжжя; mala ~ безрозсудна людйна, навіжбний; - mayor родоначальник; велйка худбба (віл, кінь, муті)', ~ menor дрібнб рогбта худбба; - moruna чорноголбвий кінь; ~ redonda йблоп, ббвдур, тблепень; ~ sonora мшзвукопри- стбвка, звуковйй блок; ~ torcida лицемір; ~ de ajo(s) часничйна; - de alcornoque дурень, дуббва головб; ~ de cartabón геом. мбнший кбтет; ~ de casa (de linaje) спадкобмець рбду; ~ de chorlito садбва (капустйна) головб; порбжня довббшка; ~ de fierro іст. підставнб осбба; ~ de gigante діал. сбняшник; - de hierro дурень; не- втбмна людйна; - de lobo Л. Ам. мотйв, прйвід, збчіпка; - de negro бот., діал. анб- на; латбття, водянб лілія; - de olla крбща частйна (крбщі пбрції) бльї; зоол. грйнда; - de perro бот. лютичний чистЯк; - de plátanos діал. грбно бананів; ~ de proceso юр. постанбва (рішення) суду про почбток слідства; ~ de puente військ, (передмосто- вйй) плацдбрм, (передмостовб) укріплення; ~ de sonido голбвка звукознімачб; ~ de tarro великоголбвий, пуголовок (про людину); 6. дурнб довббшка; - de testamento юр. почбток заповіту; ~ de turco цап відбувбйло; бот. гарбуз; flaco de ~ пустоголбвий; a la - іос. adv. на чолі (чого- н.)\ tocado de la ~ не при тЯмі; не всі вдома (у кого-н)\ a un volver de en volviendo la - вбрто лишб відвернутися...; de ~ іос. adv. напбм’ять; набсліп, стрімголбв; de mi (tu, su, etc.) - могб (твогб, йогб) вйнаходу, могб (твогб, йогб) влбсного написбння (авторства); en ~ з непокрйтою головбю, простоволбсий; в пбршу гблову; por su ~ іос. adv. своїм (влбсним) рбзумом; abrir la ~ проломйти гблову; aliar (levantar) - стб- ти на нбги, підвестйся (після хвороби); andársele la - крутйтися (про голові)', бути під загрбзою звільнення; bajar (doblar) la ~ беззапербчно підкорятися; підкорйтися, змирйтися; calentarle (que brarle) a uno la ~ набридбти (морбчити гблову) кому-н.; calentarse uno Іа~перевтбмлюватися, сушйти собі гблову; cargársele a uno la ~
обважніти, налйтися свинцбм (про голову)', dar con la ~ en las paredes обламбти зуби начому-н.; dar de ~зазнбти фібско; збанкрутувбти; dar en la ~ a uno змішбти (сплутати) кбрти кому-н.; dejar (poner) en - de mayorazgo юр. оголбшувати невід- чужуваним; descomponérsele a uno la ~: se le descompuso la cabeza він втрбтив рбзум, він збожевблів; encajársele (metérsele, ponérsele) a uno en la ~ una cosa: se le encajy en la cabeza він вбив (втовк- мбчив) собі у гблову; encasquetarle a uno en la ~ una cosa вдбрити чим-н. по голові кого-н.; 6. вбйти (втовкмбчити) кому-н. у гблову; escarmentar en ~ ajena вчйтися на чужйх помилкбх; hacer ~ очблювати; henchir (llenar) a uno la ~ de viento закру- тйти кому-н. гблову лбстощами; ir ~ abajo розорЯтися, зубожіти впбсти у злйдні; írsele a uno а - потьмбритися (пророзум)', закрутйтися (про голову, jugar la ~ діал. змйтися, втіктй; levantar (sacar) de su ~ una cosa складбти, вигбдувати, фантазу- вбти; llevar en la ~ зазнбти невдбчі, про- рахувбтися; meter - Л. Ам. вередувбти; упирбтися; meter a uno la - напоумити, утовкмбчити; вселити, переконати; вбйти кому-н. у гблову ¿що-н.); meter la - en alguna parte пролізти (пробрбтися, втбрти- ся) куда-н.; meter la ~ en un puchero упирбтися, наполягбти; стоЯти на свобму; meterse de - з головбю пітй (занурйтися, за- глйбитися) (в роботу, no levantar, uno ~ читбти (писати) без відпочйнку, скніти над чим-н.; лбдве нбги волочйти (тягбти) (про хворого)', не вилбзити зі злйднів; no tener (по haber) dónde volver la no tiene don de volver la ~ ніде (нікуди) гблову прихи- лйти; otorgar de ~ хитбти головбю (на знак згодіі)\ parar a uno en la ~ діал. змусити замбвкнути кого-н.; заткнути, затулйти рбта кому-н.; pasarle a uno por la ~ спбсти на думку кому-н.; pagársele a uno la ~ за- студйтися; perder (volvérsele a uno) la ~ збожевбліти, схибнутися з рбзуму; quebrantarle (quebrarle) a uno la ~ приббркати гордйню; морбчити гблову, набридбти кому-н.; quebrarse (romperse) la ~ сушйти гблову (над чим-н.)\ напол0гливо доби- вбтися, домагбтися (чого-н.)\ quitar a uno de la ~ una cosa переконбти; змусити вй- кинути з головй що-н.; romper a uno la ~ розбйти гблову кому-н.; морбчити гблову (набридбти) кому-н.; sentar la - брбтися за рбзум; subirse a la ~ вдбрити в гблову (про вино)', tener (mucha) - бути тямущим (з головбю); бути старбнним; б^ти розсудливим, мбти гблову на плбчах; tener mala ~ діяти (повбдитися) нерозсудливо; tener la - a las once (a pájaros) бути неувбж- ним, забудькуватим; дірЯва головб; бути легковбжним; вітер у голові; tiene la ~ como una olla de grillos у ньбго головб ббертом йде; tiene la ~ llena de aire у ньбго не всі вдбма; torcer la - захворіти; по- мбрти; сконбти; tornar (volver) - a una cosa увбжно (з повбгою) стбвитися до чого-н.; traer sobre su - a uno, una cosa віддавбти налбжне кому-чому-н.; vestirse por la ~ (una persona) одягбтися чбрез гблову (про жінку; про духовну особу)', volverse ~ Л. Ам. бути оглушеним (приголбм- шеним); - loca no quiere toca дурням закбн не пйсаний; la ~, blanca, у el seco, por venir і сйвий, та рбзуму нембє cabezada f 1. удбр головбю; 2. хитбння головбю (при дрімоті)', dar ~s дрімбти; клювбти нбсом; 3. кивбк головбю (на знак вітання); уклін; 4. мор. кільовб хитавйця, заривбння нбсом; 5. вуздбчка; - potrera прядив’Яна вуздбчка (для лошат)', 6. по- літр, каптбл; 7. голбвка (чобота)', 8. висо¬
чінь, підвйщення; 9. діал. див. capellada;
10. Л. Ам. лука (сідельна)', 11. діал. лбже (річки)', darse de ~s сушйти гблову (над чим-н.)', darse de ~s por las paredes бйтися головбю об стіну; pegar una - за- дрімбти
cabezaje m іст. подушне обкладбння по- дбтком
cabezal m 1. подушечка; 2. дбвга подушка (на всеузголів ’я); 3. вузькйй матрбц; 4. іст. сервбтка (для перев’язування рани при кровопусканні)', 5. зал. щокб; 6. зал. буферний брус; 7. тех. супорт cabezalero m юр. душоприкбзник cabezazo m див. cabezada 1 cabezo /771. вершйна горй; 2. горб; горб, пбгорб; 3. див. cabezón 5; 4. підводний кбмінь (з округлою вершиною) cabezón 1. adj див. cabezudo 2; 2. діал. міцний (про спиртні напої); 3. m aum. de cabeza; 4. спйсок платників податків; 5. кб- мір (сорочки); 6. кбмір, вйріз (сукні)', 7. див. cabezada 5; 8. діал. пуголовок; 9. р/ діал. бистрінь; ~ de cuadra (de serreta) вуздбч- ка; coger por los cabezones схопйти за кбмір; llevar (traer) de los cabezones a uno тягнути силоміць (на аркбні) кого-н. cabezonada /упбртість cabezorro /77 велйка головб cabezota 1. faum. de cabeza; 2. com. голо- вбнь (про людину)', 3. дурень; 4. adj великоголбвий; головбтий; 5. упбртий cabezudo 1. а^'великоголбвий; 2. упбртий, норовйстий, норовлйвий; 3. міцнйй (про вино)', 4. діал. згасбючий (про сигару); 5. m кабесудо (маскарадна фігура, що зображує великоголового карлика)', 6. іхт. лобб- нь (риба)
cabezuela 1. fdim. de cabeza; 2. вйсівки;
3. гуща, бсад (при бродінні вина)', quitar la - al vino (mosto) переливбти (зливбти) винб (після бродіння); 4. волошка; 5. бутон троЯнди; 6. бот. кбшик (суцвіття)',
7. com. пустб людйна
cabial тдив. cavial
cabiblanco т діал. велйкий ніж (що підвішується /JO ПОЯС})
cabida /і. місткість; dar ~ (a), tener ~ (para)
уміщувати; 2. плбща (земельноїділянки)', tener - en uno пасувбти (лйчити) кому-н.; tener uno (tjrajH) ~ con otro мбти вплив на кого-н., користувбтися повбгою у кого-н. cabido /77 межовйй знак; межа ділЯнки cabildada f 1. поспішне (необдумане) рішення (муніципальної ради, капітулуt);
2. зловживбння влбдою cabildante m Л. Ам. член муніципбльної рбди (капітулу)
cabildear и/1. інтригувбти, умишлЯти ли- xé; 2. діал. збивбтися в купу (про худобу) cabildeo /771. інтрйги; підступи; andar de ~s інтригувбти; 2. діал. скупчування стбда cabildero /77 інтригбн
cabildo /771. капітул (церковний); 2. му- ніципбльна рбда; муніципалітбт; 3. засідання муніципбльної рбди (капітулу);
4. зал засідань; 5. товариство взабмної допомбги (у рибалот)', 6. діал. див. cabildeo 2; 7. діал. бурхлйве зібрбння; метуш- нЯ, сум’яття
cabilla f 1. прут, стрйжень; пруткбва сталь;
2. болт; 4. кбчет; 4. мор. рукоЯтка штурвблу cabillo /77 бот. 1. черешбк (листка)', 2. квіт- конбс, квіткбве стеблб cabimento, cabimiento тдив. cabida 1 cabina /1. кабіна; будка; ~ del ascensor кабіна ліфта; ~ del teléfono (telefónica) телефбнна будка; cinematográfica кінобудка; 2. каюта
cabio /771. бблка, брус; 2. крбква; кроквйна їфбрма); 3. стелйна; 4. перемйчка двербй (вікнб)
113
cabizbajo
Ч
cabizbajo, cabizcaído adjz опущеною (похиленою) головбю; сумний, задумливий cabizcano ао/сивоволбсий, сйвий cabizchato т зоол. дельфін (різновид) cabla fflian. хитрість, підступність (у спра- вах),
cable /771. KaHáT; трос; ~ de cácamo (de lino) прядив'яний (льнянйй) канЯт; - de alambre дротянйй канЯт, трос; - de remolque буксйрний трос (канЯт); 2. якірний ланцюг; 3. мор. кабельтбв (міра довжини); 4. кЯбель, дріт; - aéreo повітряний кЯбель; - aislado ізольбваний дріт; - аіі- mentador кЯбель жйвлення, фідер; - apantallado екранбваний дріт; - de alta frecuencia високочастбтний кЯбель; - de alta (de baja) tensión кЯбель високої (ни- зькбї) напруги; - de antena антбнний сполучний кЯбель; - submarino підвбдний кЯбель; 5. див. cablegrama cableado 1. adjmim, кручений; alambre - вйтий (кручений) дріт; 2. геральд. вйтий (про фігуру на гербі); 3. тзвивЯння; - de alambres звивЯння канЯтів, виготовлення кЯбелів
cablear vtзвивЯти (скручувати) канЯт cablecarril т підвіснЯ канЯтна дорога cablegrafiar vi( vt) передавЯти каблогрЯму cablegrárico ^здійснюваний по підвбд- ному кЯбелю (про зв’язок); пбсланий по підвбдному кЯбелю cablegrama т каблогрЯма cablero adj. barco - кЯбельне судно cablista тдіал. хитрун, спрйтник cabo /771. кінбць; ~ de hilo кінбць нйтки;
2. зЯлишок, кінчик; ~ de vela недогЯрок;
3. черешбк (плоду, квітки); 4. рукоЯтка, ручка; - de azada рукоЯтка (ручка) мотй- ки; - de hacha топорйще; 5. текст, нйточ- ка; hilo a un - звичЯйна прЯжа; hilo a dos ~s здвбєна прЯжа; 6. невелйкий пакунок;
7. геогр. мис; 8. начЯльник, керівнйк; - de maestranza бригадйр; 9. край, межЯ, кінбць; 10.діал. пapáгpaф, рбзділ, глава;
11. мор. трос, кінбць; - de labor снасть;
12. капрЯл, єфрбйтор; - de cañón мор. командйр гармЯти; - de escuadra коман- дйр відділення; ~ de fila пpaвoфлáнгoвий (солдат); - de cuartel (de guardia) чергб- вий по рбті; - de mar мор. старшинЯ; - de ronda командйр нічнбго патруля; 13. рі прилЯддя туалбту; 14. рі нбги, мбрда, хвіст і грйва (коня); caballo blanco con ~s negros білий кінь з чбрними грйвою, мбрдою і ногЯми; 15. рі текст, кінці; 16. рі питЯння, тЯми (бесіди, доповіді); ~s negros чбрне волбсся, брбви, бчі (ужінки); - suelto непередбЯчена обстЯвина; невй- рішене питЯння; ~ de año панахйда в роковини смбрті; - de varas наглЯдЯч за кЯ- торжними заслЯнцями; а(І) - іос. adv. на- péum; al - de іос. ргер. чЯрез, після закінчення; al - de diez días чбрез дбсять днів, після закінчення десятй днів; al - de Dios os (te) salve багЯто рбків по тбму; al (hasta el) ~ del mundo на край світу; al - у а Іа postre; al - у al fin, al fin у аі - іос. adv. вр0шті-решт; de - а de - a rabo іос. adv. від почЯтку до кінцЯ; echar al - del trenzado звалйти на cé6e тягЯр, взЯти на cé6e відповідЯльність (за що-н.); en mi (tu, su) solo - ioc. adv. наодйнці з соббю, на самоті; без сторбнньої допомбги; por (el) - іос. adv. укрЯй, донезмбги; por піп gún - іос. adv. жбдним чйном, у жбдному вйпад- ку; estar (ponerse) al ~ (de la calle) розумітися на чому-н., збагнути суть; atar (juntar, recoger, unir) ~s намагатися розібратися в чому-н.; no consigo atar ~s у мЯне кінці з кінцЯми не схбдяться; dar - а una cosa довбдити до досконЯлості (обробляти) що-н.; dar ~ de una cosa покін-
чйти з чим-н.; зруйнувЯти (знищити) що-н.; estar (muy) al - бути прй смерті (дохбдити); llevar a(l) ~ (llevar hasta el ~) довестй до кінцЯ, завбршувати; вйконати, здійснйти; no tener ~ ni cuerda: по tiene ~ ni cuerda незрозуміло, як за це взЯтися; немЯ за що вчепйтися; tener al ~ del trenzado знЯти вздовж і пбперек, досконЯль- но вйвчити; al ~ de cien acos todos seremos calvos (salvos) - ні рЯдості вічної, ні суму нескінчЯнного cabombáceas fpi бот. латЯттєві cabortero adj діал. 1. складнйй; 2. норо- вйстий (про тварину) cabotaje ткаботЯж, каботЯжне плЯвання; buque de ~ каботЯжне судно cabra f 1. козЯ; - almizcle кабаргЯ; - montes (de España) дйка козЯ, іспЯнський тур; - de Angora ангорська козЯ; - montes de los Alpes альпійський козербг; 2. військ. баліста, камнемЯт; 3. діал. фальшйва грЯ- льна кістка; 4. Л. Ам. нечЯсна гра в кісткй;
5. Л. Ам. вйверт, хйтрість; 6. діал. лЯгка двокблка; 7. діал. кЯбра (монета вартістю в один сентаво); 8. діал. теслярські козла; 9. рідив. cabrilla 2; ~ saltante зірнйця; cargar (echar) las ~s змусити однбго платйти за всіх; валйти з хвброї головй на здорбву; meterle a uno las ~s en el corral нагнЯти стрЯху на кого-н.; ordenar la - отрймати кбристь (вйгоду); вйчавити все, що мбжна; la - siempre tira al monte скільки вбвка не годуй, він все у ліс дйвиться cabrado /стЯдо кіз
cabrahigal, cabrahigar m чагарникй дикої
СМОК0ВНИЦІ
cabrahigo m бот. лісовЯ (дйка) смокбв- ниця (дерево і плід)
cabre*ar 1. і//с0рдити, дратувЯти, чіплятися (до кого-н.); (déjame, no me -es! не виводь менб з терпіння!; 2. vi діал. стри- бЯти, підстрйбувати; скакЯти; 3.діал. вис- лизЯти, вивертЯтися (від переслідувача); А. діал. обмЯнювати, обдурювати; 5 .діал. ставЯти боязкйм (несмілйвим), боятися;
5. діал. завбдити ромЯни, шури-мури; -se
1. сЯрдитися, розпЯлюватися, злйтися;
2. сл. підбзрювати, не довірЯти; 3. діал. нудьгувЯти, сумувЯти
cabrera /1. пастушка (що пасе кіз); 2. дру- жйна козопЯса
cabrería /1. лЯвка з прбдажу козйного мо- локЯ; 2. загорбда для кіз cabreriza діал. 1. хатйна для козопЯса; 2. загорбда для кіз; 3. див. cabrera 2 cabrerizo 1. афюзйний; 2. тдив. cabrero1 cabrero1 /77 пастух, що nacé кіз, козопЯс cabrero2 adj Л. Ам. вразлйвий, обрЯзли- вий; дратівлйвий; ponerse - Л. Ам. лізти до плЯшки, рвЯти і метЯти cabres /77 рікЯбреси (індіанці в Колумбії) cabrestante т мор., тех. кабестЯн; верти- кЯльний коловорбт, шпиль; - de engranajes,- múltiple лебідка cabresteador adj діал. див. cabestrero 1 cabrestear 1. vt діал. приручЯти тварйну; 2. vi див. cabestrear 1 cabria f 1. підйбмні кбзла; тренбга (для піднімання вантаж}/); 2. лебідка cabriada /діал. стЯдо кіз (більше200голів) cabrilla /і. теслярські кбзла; 2. д/бпіки на ногЯх; 3. д/барЯнчики (на гребені хвиль); salta - чехардЯ (гра)
cabrillear vi 1. вкривЯтися барЯнчиками (про море); 2. переливЯтися, мерехтіти cabrilleo /77спінення, хвилювЯння; барЯн- чики (на морі) cabrio тдив. cabio 2 cabrío 1. ^козиний; macho - козбл; 2. т стЯдо кіз; 3. іст. козбл cabriola /1. кабрібль, балбтний стриббк;
2. пірубт; 3. перекидЯння, перевертЯння;
4. кабрібль (стрибокконя); 5. вйверткість, спрйтність (у справах); 6. діал. вйтівка, вйбрик
cabriolar и/підскЯкувати, підстрйбувати cabriolé /771. кабріолбт, двокблка; 2. автомобіль з вбрхом, що відкривЯється; каб- ріолбт; 3. плащ, пелерйна cabriolear vi див. cabriolar cabriolieta /77танцівнйк; танцюрйст cabrios /77д/кабрібси (індіанціу Венесуелі) cabrita /1. dim. de cabra; 2. див. cabra 2; 3. іст. шеврб cabritilla /шеврб
cabrito /771. козенЯ; 2. див. cabrón 2; 3. Л.
Ам. підмЯйстер, хлопчик; 4. діал. цап вщ- бувЯйло; 5. рідіал. кукурудзяні пластівці cabro /771. іст.; Л. Ам. див. cabrón 1; 2. діал. хлбпець, хлопчйна; 3. діал. полюббвник cabrón /771. козбл; 2. рогонбсець; рогЯч;
3. пбкидьок; скотйна; сволбта; 4. Л. Ам. сутенбр; влЯсник публічного будйнку cabronada f 1. підлість, мерзбтність, нй- цість; es una - це підло (нйцо); 2. сором; ганьбЯ
cabronazo тЛ. Ам. удЯр (палицею) cabruno ясігкозйний, козЯчий cabruñar vt діал. клепЯти косу cabuchón /77 Л. Ам., cabujón т кабошбн (коштовний камінь) cábula //7. Ам. див. cabala cabula /див. cabuya cabuleo тдіал. див. cabala cabulero adj 1. Л. Ам. хйтрий, лукЯвий, нещйрий; 2. діал. спрйтний, виверткйй cabulista Л. Ам. 1. adj див. cabulero 1; 2. т хитрун, шахрЯй cabulla f див. cabuya cabullería f див. cabuyería cabuya f 1. агЯва (різновид); 2. волокнб агЯви; 3. Л. Ам. мотузка з волбкон агЯви;
4. діал. кабуйя (ділянка землі =1118 м3);
5. див. cabuyería; dar - Л. Ам. зв’язЯти; ponerse en la - Л. Ам. збагнути суть; ро- зібрЯтися у чому-н.
cabuyal тдіал. див. cabuya 1 cabuyera f3&pH. мотузки (від гамака) cabuyería fMop. такелЯж caca /1. кЯка; 2. бЯка cacabear viкудкудЯкати (про куріпку cacaería fflian. шоколЯдна фЯбрика cacagual т діал., cacaguatal т діал., cacahual т плантЯція какЯо cacahuate1 тдив. cacahuete; no valer un - Л. Ам. копійки лЯманої не кбштувати cacahuate2 adj Л. Ам. рябйй, віспувЯтий (про людинУ)
cacahuatero тЛ. Ам. вуличний торгбвець арЯхісом
cacahué т бот. див. cacahuete cacahuero m Л. Ам. 1. влЯсник плантЯції какЯо; 2. фахівЯць з вирбщування какЯо;
3. експортбр какЯо
cacahuete m бот. арЯхіс, землЯний горіх (рослина і плід)
cacahuetero m продавЯць арЯхісу cacahuey тдив. cacahuete cacajao т Л. Ам. зоол. короткохвбста мЯвпа
cacalina /77. Ам. дрібнйця cacalo тЛ. Ам. дурість, нісенітниця cacalota f діал. борг, заборгбваність cacalote т 1. Л. Ам. див. cuervo 2; 2. діал. кукурудзяні пластівці (у цукрі); 3. 77 Ам. дурість, нісенітниця
cacamata /77. Ам. склбчниця, інтригЯнка cacao1 /771. бот. какао (дерево і плід); 2. какЯо (напій); 3. Л. Ам. шоколЯд; шоколЯд- ний напій; gran - діал. впливбва людйна; цабЯ; no haber quien le haga a ano - діал. не знЯти собі рівних; по valer un - копійки лЯманої (мідної) не кбштувати; tener mucho - діал. бути мужнім (рішучим)
114
cachete
cacao2 rrr. pedir - Л. Ам. просити поціди cacao3 m галаслива свЯрка, скандЯл cacaotado ad/що містить KaKáo cacaotal тдив. cacahual cacaotero m бот. KaKáo (дерево) cacaraco тдіал. див. cacareo cacaraña / 1. ослина; 2. Л. Ам. кривуля, карлючка
cacarañado adj А. віспувЯтий, рябий; 2. Л. Ам. нерозбірливий (про почерк) cacarañar vt\.діал. залинути віспини, ря- ботйння (про віспу)] 2. Л. Ам. відщйпува- ти, відколупувати; 3. діал. nncáTH нерозбірливо (нeoxáйнo) cacaraquear vi діал. див. cacarear 1 cacaraqueo тдіал. див. cacareo cacareador adj 1. що кудкудЯкає; що кукурікає; 2. хвалькуватий, фанфарЯнський cacarear 1. у/кудкудЯкати (про куркії] кукурікати, cnieáTH (пропівня)\ 2. хвастати, вихвалитися; 3. рознЯсити, трубйти, плестй
cacareo т 1. кудкудакання (курки)] кукурікання, спів (півня)] 2. хвастощі, похваляння
cacareroadj див. cacareador cacarico1 тдіал. див. cangrejo cacarico2 а$Л. Ам. затЯрплии, занімілий, задерев’янілий
cacarizo adj Л. Ам., cacaruso adj діал. див. cacaracado
cacaste т Л. Ам. див. cacaxtle cacatúa /какаду (папуга) cacatuidas fpi, cacatuidos т рі зоол. какаду' (сімейство)
cacaxtle m Л. Ам. 1. деревина páMa для носіння вантажів на спині; 2. nepeHOCHá клітка для домЯшнього nTáxa (в індіанців)] 3. скел0т (тварини) cacaxtlero тЛ. Ам. індіанець-разнЯщик cácea /лов рйби (зрухомого човна, судна) cacear vt змішувати, перемішувати (ковшем, половником) cacera1 /зрошувальний канал cacera2 їдіаіі. див. cacería 1 cacería /1. полювЯння; 2. здЯбич, мисливські трофЯЇ; 3. Л. Ам. дичинЯ; 4. картйна із зoбpáжeнням пoлювáння cacerina /патронтЯш cacerola /каструля
caceta /аптЯкарське сйто, аптЯкарський друшляк
cacica /1. дружйна касйка; 2. касйк, вождь плЯмені (жінка)
cacical ас/властйвий (пpитaмáнний) ка- сйку
cacicato, cacicazgo /771. сан касйка; 2. те- ритЯрія, підвлЯдна касйку; 3. влЯда кЯ- сика
cacillo т 1. малЯнька каструля; 2. діал. посудина з кокЯсового горіха cacimba /1. Яма не бЯрезі (длядобування питної води)] 2. відрб (що звужується догори)] 3. сачЯк (для рибного лову) ] 4. циліндр (капелю*)] 5. діал. див. casilla 7;
6. Л. Ам. ставбк, колЯдязь (для збирання дощової води)] 7. діал. вйїмка в дЯреві (для збирання дощової води) cacique m 1. касйк, кацйк (вождь, старійшина індіанського племені); 2. касйк; ве- лйкий землевлЯсник; місцЯвий ватажЯк caciquear иггосподарювЯти, верховЯдити caciquería їзбірн. 1. касйки, кацйки; 2. міс- цЯві вожді
caciquil adj що стосується касйка caciquismo m касикізм; влáдa (деспотйзм, тиранія) касйків
caciquista 1. ао^характЯрний для касйка; деспотйчний, тиранічний; 2. сот. прибічник, -ця влЯди касйків cacito т діал. 1. металЯвий глек (з ручкою)] 2. підборіддя
cacle /771. Л. Ам. кЯкле (сандалія з сиром'ятної шкіри)] 2. Л. Ам. взуття; 3. діал. кЯпеїдь
caco1 /77спрйтний злЯдій caco2 /77тютя, ганчірка, слинькЯ caco3 тдіал. бот. кокбсова слйва (плід) cacoetes /77 1. noráHa звйчка; 2. погЯна схйльність
cacofonía /какофЯнія cacofónico adj какофонічний cacografía /6e3rpáMOTHe написЯння cacomixtle, cacomiztle m Л. Ам. зоол. какоміцлі, котячий єнот cacona їдіал. нарядний костюм (дитини) cacoquimio m похмура (cyMHá) людйна, меланхЯлік
cacorra їдіал. пeчáль, смуток, сум cacorro тдіал. 1. педерЯст; 2.боягуз.бЯба cacreco adj Л. Ам. 1. бродячий; безпритульний; 2. старйй, знбшений; непридЯт- ний; 3. непотрібний, мápний cactáce«o, cácte*o бот. 1. ао/кЯктусовий;
2.: -as fpi KáicrycoBi
cacto /77 Káioyc; - cochiniiífero кошенільний кактус
cacuja їдіал. вершки
cacumen m 1. іст. підвйщення; nárop6;
2. пронйкливість; далекоглядність cacuminal абілінгв. какумінЯльний, цере- брЯльний
cacuro тдіал. 1. осйний рій; 2. осйне гніздЯ cacha1 /1. (рі) щoкá рукоЯтки (холодної зброї)] 2. задня ніжка (зайця, кролика)]
3. див. cachete 2; 4. рідіал. сіднйці; зад;
5. Л. Ам. рукоЯтка, колбдка (ножа)] В. діал. застЯва; 7. діал. зухвЯлість; 8. Л. Ам. об- мЯн; 9. діал. бот. квебрЯхо; кебрЯчо;
10. діал. кЯча (монета вартістю20,40або 50 сентаво)] 11. діал. грбші; a medías -s іос. adv. Л. Ам. весЯлий, під грЯдусом; hacer - діал. турбувЯтися, добивЯтися, досягЯти; 6. діал. передрЯжнювати; залякувати; hasta las -я іос. adv. доне- змЯги. дЯлі нікуди, донЯсхочу
cacha2 /1. Л. Ам. див. cuerno 1; 2. діал. див. cuerna 1; 3. діал. дерев’Яна скрйня;
4. діал. шпбра (бійцівського півня) cachaba їдив. cachava cachabo тдив. cachavo cachaciento діал. 1. adj незворушний, флегматйчний; 2. /77флегмЯтик cachaco 1. adj діал. галЯнтний, послужливий (про молоду людину)] 2. діал. франтівський, чепурйстий; 3. діал. поліцЯйсь- кий; 4. /77 рі завиткй, кучЯрики (на лобі і скроня*)
cachacura їдіал. див. cachaquería cachachear іїдіал. бйти пЯлицями cachada /1. Л. Ам. див.сотаба] 2. Л. Ам. насмішка, колючість, уїдливість cachaderas fрідіал. інтуїція, натхнЯння cachado m колЯда, розпйляна уздбвж cachafaz adj Л. Ам. жвЯвий, меткйй; шах- раювЯтий
cachafo тЛ. Ам. недбпалок сигЯри cachagua /У7. Ам. стік для нечистбт, стічнЯ трубЯ
cachalandaco adj діал. обірваний, в лахмітті
cachalote т зоол. кашалбт cachamenta /1. діал. див. cornamenta;
2. діал. ламЯння, руйнувЯння cachano т біс; llamar a Cachano мЯрно (дарЯмно) просити
cachaca /діал. 1. жарт; рбзіграш; 2. на- бридЯння, надокучЯння cachacar, cacnacear vt діал. жартувЯти; розігрувати
cachacero діал. 1. adj глузлйвий, жартів- лйвий; 2. /77 насмішник, жартівнйк cachapa /діал. булочка з кукурудзяного бЯрошна
cachapucha /мішанйна, суміш cachaquear vi діал. вихвалятися cachaquería їдіал. щЯдрість cachar vt 1. розбивЯти, розкЯлювати;
2. розпйлювати (розкЯлювати) уздЯвж (колоду)] 3. відкривЯти грЯбені (при повторній оранц)] 4. Л. Ам. здобувЯти, діс-1 тавЯти; 5. Л. Ам. заставЯти зненЯцька;
6. Л. Ам. поцупити у батьків (про дітей)] 7. | Л. Ам. брЯти, хапЯти; 8. діал. схопйти, вчепйтися; 9. Л. Ам. висміювати, насміхЯ- тися; 10. Л. Ам. буцати; 11. Л. Ам. ловйти на льоту (кинутий предмет)] 12. залицятися, воркотЯти (про закохани*) cacharpari m 1. Л. Ам. іст. прощЯльний вЯчір, гулЯнка (вечірка) на честь від’їжд- жЯючого; 2. діал. тЯнці на прощЯльному вЯчорі
cacharpas fpi 1. Л. Ам. нарЯдний Ядяг (у гаучо)] 2. Л. Ам. домЯшній крам; 3. діал. рознЯшені старі черевйки cacharpaya їдіал. див. cacharpari cacharpearse діал. 1. виставляти напЯ- каз, вихвалятися (вбрання^)] 2. придба- вЯти домЯшній крам, завЯдити (собі) cacharpero тдіал. лахмітник cacharrazo т 1. удЯр (яким-н. предметом)] 2. велйкий ковтЯк (вина) cacharrear \гіЛ. Ам. саджЯти у в’язнйцю cacharrería /гончЯрна лЯвка cacharrero /771. торгЯвець гончЯрними виробами; 2. діал. бродЯчий торгЯвець, роз- нЯщик
cacharro m 1. пЯсуд; посудина; гЯрщик;
2. бйтий пЯсуд; черепЯк; 3. барахлЯ, непЯ- тріб, мЯтлох; 4. мЯтлох; розвЯлина; посудина; колимЯга (про автомобіль)] 5. діал. дрібнйця, дрібнйчка; 6. Л. Ам. в’язнйця cachaspari тдіал. див. cacharpari cachava /1. качЯва (дитяча гра в м'яч)]
2. ключка; 3. див. cayado cachavazo /77удЯр ключкою (пЯлицею) cachavo /77товстЯ сучкувЯта пЯлиця cachaza / 1. повільність, немотЯрність; флегматйчність; tener - бути флегматйч- ним; 2. горілка з мелЯси (пЯтоки) cachazo т Л. Ам. див. cornada cachazudo 1. ао/повільний, неметкйй, не- спрйтний; флегматйчний; 2. т флегмЯ- тик; 2. діал. гусениця (шкідника тютюнУ) cache1 діал. 1. adj неохЯйний, нечепурний; 2. позбЯвлений смаку (про манеру одягатися)] 3. m нечепура; 4. нЯсмак (в одязі)
cache2 /77 зЯкуток, затйшна місцина cachear vt 1. обшукувати (з метою вилучення зброї)] 2. Л. Ам. див. comear cachelos /77 рідіал. качЯлос (страва з картоплі, м'яса або риби і стручкового перцю) cachemir m, cachemira їдив. casimir cachencha fqian. 1. дурЯпа; 2. насмішка, колючість, уїдливість; знущЯння, глузу- вЯння; hacer - насміхЯтися, знущЯтися cachencho m діал. дурень, йЯлоп, тЯле- пень
cacheo /771. особйстий Ябшук; 2. діал. див. cornada
cachera /1. качЯра (одяг з грубошерстої тканини з довгим ворсом)] 2. діал. див. cacha2 4; 3. діал. повія cachería /1. Я Ам. торгівля дріб’язком;
2. Л. Ам. нЯсмак (в одязі) cachero adj 1. діал. брехлйвий; 2. діал. що жебракує, випрЯшує; 3. Л. Ам. старЯнний, ретЯльний; 4. діал. насмішкуватий, глузлйвий
cacheta /язичЯк замкЯ cachetada /Я. Ам. лЯпас cachetazo m 1. Я. Ам. лЯпас; 2. діал. ковтЯк cachete /771. удЯр кулакЯм по голові (по облйччю); 2. товстЯ (кругла) щокЯ; 3. див. cachetero12
115
cachetear
cachetear 1. vt діал. бити іІулакбм по голові (по обличчю); 2. vi Л. Ам. підкидбти гб лову, вертіти головбю (про коня) cachetera /діал. див. carabina cachetero1 т 1. корбткий кинджбл; 2. ніж для заббю худбби; 3. качетбро (тореро,
І що добиває бика кинджалом); 4. вбивця (що завдає останнього смертельного удару); 5. діал. качетбро (срібна монета вартістю в 20 реалів) cachetero2 1. adj діал. дрібний (про злодія); 2. діал. туго згбрнутий (про сигарУ)',
3. m кишенькбвий злбдій cachetina /1. бійка; 2. збірн. стусани cachetón 1. adjЛ. Ам. див. carrilludo; 2. діал. гбрдий; пихбтий; 3. Л. Ам. зухвблий, безсо- рбмний; 4. діал. симпатйчний; 5. тдіал. див. cachetada
cachetudo adj див. carrilludo cachi /77 Л. Ам. 1. поліцбйський; 2. шпик cachibajo adj діал. 1. див. cabizbajo; 2.кри- вйй (про меблі) cachica тдіал. чорт, диЯвол cachicambo тдіал., cachicamo тЛ. Ам. зоол. броненбсець
cachicán 1. афсйтрий, спрйтний; 2. тдив. capataz 2; 3. хитрун, спрйтник cachicubo тЛ. Ам. ббчка для вин0 cachicuerno adi з рукояткою з póry (про холодну зброю)
cachicha f діал. роздратувбння, досйда, прйкрість; гнів
cachidiablo т біс (маскарадна фігура) cachiflín тдіал. вертушка (ракета) cachiflorear гідіал. говорйти комплімбнти (жінці)
cachifo /771. діал. хлопчйсько; 2. діал. но- вонарбджений; 3. Л. Ам. учень молбдших KnáciB
cachifolar гідіал., cachifollar і^принйжу- вати
cachigordo adj круглбнький, товстбнький cachillada /'приплід, окіт, понбс cachimán /77Сх0вок, притулок; Hopá, барліг cachimba f 1. Л. Ам. див. cachimbo 1; 2. неглиббкий колбдязь; 3. Л. Ам. кринйця, джерелб; 4. діал. див. cacimba 1; 5. Л. Ам. гільза патрбна; 6. діал. сл. револьвбр; 7. діал. простблюдинка, плеббйка; fregar la - діал. допікбти, дошкуляти; encenderle а uno la ~ відлупцювбти cachimbazo тЛ. Ам. 1. удбр (предметом); лЯпас; 2. пбстріл; 3. ковтбк винб cachimbo т\.Л. Ам. курйльна люлька; 2. діал. жандбрм; 3.діал. музикбнтик; А.діал. невелйкий цукрбвий завод; 5. діал. простолюдин, плеббй; chupar - діал. курйти ліЬльку; 6. смоктбти пблець (про дитинУ) cachina /1. діал. галун; 2. діал. сусло (виноградне)
cachinflín тдіал. див. cachiflín cachipolla /(звич0йна) подбнка, однодбн- ка (метелиії)
cachiporra 1. adj діал. хвалькувбтий, чванлйвий; 2. /булавб; пблиця; 3. interj див. caramba
cachiporrazo m yqáp булавбю (пблицею) cachiporrearse діал. зазнавбтися, вели- чбтися, задирбти нбса cachiporreo m діал. зарозумілість, чван- лйвість
cachiporrero тдіал. див. cetrero1 cachiqueles т рі качикбли (індіанці в Гзатемалі)
cachiri /77, cachiri m діал. качйрі, качирі (спиртний напій з юки або бататі) cachirula їдіал. в’язана мантйлья cachirulear vt m нашивбти шкіру, збмшу (на брюки для верхової їзди) cachirulo /771. карбфа, плЯшка; посудина для спиртнйх напбїв; 2. невелйке трищб- глове суднб; 3. стрічка (що прикрашає би¬
ка)', 4. кохбнець; 5.ріал, невелйка посудина; 6. діал. чоловіча головнб хустка (у селян)', 7. діал. папербвий змій; 8. Л. Ам. нашйвка зі шкіри, з0мша (на брюках для верхової їзди)', 9. діал. лбтка (на одязі) cachito /771. діал. див. cacho3 2,9; 2. діал. грбльні кісткй; 3. діал. див. cacho3 2, 6 cachivache m 1. штукбвина; 2. (рі) непбт- ріб, мбтлох, лахміття; 3. нікчбмність, ніщо; пішбк; 4. діал. дрібнйчка cachivachería f діал. 1. мбтлох, лахміття;
2. крамнйця лахмітника cachivachero тдіал. лахмітник cachiveo тЛ. Ам. канбе cachivos /77д/качйви (індіанці в ПерУ) cachizo adj. madero - колбда для розпй- лювання
cacho1 /77 1. шматбк; клбптик; обривок; улбмок; скйбка (хліба)', 2. Káno (карткова гра)
cacho;: пі голбвль (риба) cacho31. нахйлении, опущений вниз;
2. /77 Л. Ам. див. cuerno 1; 3. діал. кбтяг (грбно) банбнів; 4. діал. дрібнйчка; 5. діал. лежблий Toeáp; 6. діал. грбпьні кістки; 7. Л. Ам. склЯнка для грбльних кістбк;
8. діал. рогблик (булочка)', 9. діал. жарт, насмішка; 9. Л. Ам. небилйця, вигадка, ббйка; 10. діал. обмбн, шахрбйство; echar - діал. випереджбти, перевбршу- . вати; empinar el ~ діал. заливбти бчі; estar libre (fuera) de ~ бути недосяжним для бикб (про тореро); 11. бути у безпбці; raspar el - діал. прочйстити гбрло, відкб- шлятися; raspar el - a uno діал. влашту- вбти прочухбнку, нбгінку; tirar al ~ діал. кйдати жбреб
cachola їдіал. див. cabeza 1, 7
cachón1 тЛ.(рі) прибій; 2. невелйкий во-
допбд
cachón 1. adjЛ. Ам. рогбтий, довгорбгий;
2. тдіал. дорбслий бик cachón3 adj див. cachondo cachondear vt\. Л. Ам. лапати (жінку);
2. діал. пожартувбти cachondearse підсміюватися, жартувбти cachondeo т жарт, насмішка cachondez /"хіть cachondo adjyxmm cachopín тдив. cachupín cachorra їдіал. м’якйй капелюх cachorrear 1. vt діал. зачіпбти, вражбти;
2. vi діал. дрім0ти; клювбти нбсом; 3 .діал. шукбти сварки; задирбтися cachorreña їдіал. 1. див. cachaza 1; 2. рі качорреньЯс (суп з часником, перцем і рослинною олією)
cachorreo т 1. діал. насмішка, зубоскб- льство; знущбння; 2. діал. див. cabeceo 1 cachorrero adj діал. надокучливий, на- стйрливий, нав’язливий (про людину) cachorrillo т кишенькбвий пістолбт cachorro 1. adj діал. грубий, неотбсаний; впбртий; зухвалий; 2. т щенЯ; 3. дитинчб (тварини); А. діал. щенЯ, молокосбс; 5. див. cachorrillo
cachua, cachúa f діал. качуа (народний танець)
cachucha /і. невелйкий тримісний чбвен;
2. іст. флбтський кашкбт; 3. качуча (анда- лузькій народний танець і пісня)', 4. діал. лЯпас; 5. діал. папербвий змій (у формі мішечка); 6. діал. невелйке судно; 7. діал. горілка (з цукрової тростини)', 8. Л. Ам. коктбйль (з різних лікерів)', 9. діал. ставка (у картковій грі)
cachuchear і^пбстити, бблувати cachuchero m 1. кашкбтник; капелюшник;
2. продавбць кашкбтів (капелюхів); 3. сл. злбдій (що крадб зблото) cachucho1 m 1. качучо (міра рослинної олії—0,08л)', 2. голечник; 3.див. cachu¬
cha 1; 4. див. cachorro 2,1; 5. іст. гільза; 6. діал. їжа на день; 7. сл. зблото, золотб монбта
cachucho2 m діал. іхт. качучо (цінна промислова риба)
cachudo 1. adj Л. Ам. рог0тий, з велйкими рогбми; 2. діал. спрйтний, виверткйй; 3. Л. Ам. похмурий, злий (про вираз обличчя); А.ціал. багбтий, замбжний; 5. тдіал. багатій, товстосум; 6. діал. біс cachuela1 f 1. качубла (печеня з ліверу свині і кролика)', 2. зоб (у птахів)', estar de - заколбти свиню cachuela2 /’бистрин0, бистрінь cachuelear vi діал. перебив0тися випад- кбвим заробітками cachuelo1 /77 єлбць (риба) cachuelo2 тдіал. чайові cachufo тдіал. бійцівський півень cachumbambé тдіал. гбйдалка cachumbo т 1. твердб шкаралупа дбяких плодів (з якої роблять посуд)', 2. діал. лбкон
cachupanda f\.див. cuchipanda; 2.діал. див. comistrajo
cachupín /77 качупйн (прізвисько іспанців, що переселилися до Північної Америки) cachupinada /гулЯнка cachurear vi ч. рйтися у смітті cachureco 1. adj Л. Ам. вйкривлений, пе- рекбшений, кривйй; 2. діал. поббжний, богомільний, богомбльний; 3. діал. кон- серватйвний (у політиці)', 4. m діал. кон- сервбтор (у політиці)
cachureque adj, m Л. Ам. див. cachureco 3,2
cachureto adj діал. див. cachureco 1 cachurra1 їдіап. див. cachava 1, 2 cachurra2 їдіал. крамнйчка cachurra3 їдіал. цукбти з гуайЯви cada1/77ялівбць
cada2 adj кбжен, всЯкий; ~ tres horas (чб- рез) кбжні три годйни; а ~ estudiante кбж- ному студбнту; - día щодня, щодбнно; de ~ día (mes, año) щодбнний (щомісячний, щорічний); ~ cual, ~ uno, ~ quisque кбжен, всЯкий; ~ vez щорбзу, збвждй; ~ (vez) que loe. conj. кбжного рбзу, колй; завжди, колй; щорбзу, як; ~ cuando que іос. conj. щорбзу, як; після тбго, як^ а ~ paso іос. adv. на кбжному крбці, постійно; ~ día más + прикм. чим дблі + прикм. у порівн. ст.\ все + прикм. і + прикм. у порівн. ст:. ~ día más alegre все веселіше і веселіше; ~ día mejor (peor) д^едблі крбще (гірше); все крбще і крбще (гірше і гірше)
cadahalso m 1. див. cobertizo 2; 2. іст. див. cadalso
cadalecho m діал. плбтена лежбнка, ле- жбнка з гілбк
cadalso m 1. трибуна; 2. ешафбт; 3. іст. дерев’яний бастібн cadacal adj іст. щорічний cadacego adj 1. іст. див. cadañal; 2. що щорічно плодонбсить (про рослини) cadacer«o 1. adj однорічний, річнйй; plantas ~as однорічні рослйни; 2. річнйй; 3. що щорічно нарбджує (про тваринуt); 4. / cá- миця, що даб щорічний приплід cadarzo m 1. шовк-сирбць; 2. оболбнка шовковичного кбкона; 3. діал. шовкбва стрічка
cadáver m труп
cadavérico adj 1. трупний; 2. блідйй cadaverino афЛ.див. cadavérico; 2. зоол. трупоїдний cade тдив. cada1
cadejo /771. пбсмо (волосся)', 2. мотбк (ни- тоії)\ 3. збірн. нйтки (для виготовлення шнура)', 4. Л. Ам. шевеліЬра, грйва; 5. діал. чудбвисько (з рогами і копитами)
116
caguama
cadena /1. ланцюг, ланцюжбк; - articulada тех. шарнірний ланцюг; ~ de amarre буд. áнкepний ланціЬг; - de reloj ланцюжбк для годинника; - de transmisión (de mando, impulsora) тех. прйводний ланцюг, ланцюгбва передбча; - sin fin, - transportadora тех. конвбєр; транспортбр; desintegración en ~ фіз., хім. ланцюгбва ребкція; en а Іа - конвбєрний; 2. ланцюг, ряд, низка; ~ de acontecimientos низка подій; 3. колбна кбторжників у кайданах; 4.бон {у гавані, порт^у, 5. (~ de agrimensor) землемірний ланціЬг; 6. ланцюги, окбви; 7. буд. зв’язбк; кріплення; 8. буд. бик; пілбн; стовп; 9. (~ perpetua) довічне ув’язнення; 10. ланціЬг (остання фігура ригодонУ)\ 11. геол. гірський ланцюг; 12. хім. ланціЬг; ~ cerrada (abierta) закрйтий (відкрйтий) ланцюг; 13. діал. ланцюжбк (вишивка)\ estaren - бути прикутим ланцюгбм, бути закутим у кайдбни (у в’язниці); бути прикутим, сидіти як на ланцюзі; tirar la ~ діал. перервбти роз- мбву (переговбри) (підяким-н. приводом) cadencia / 1. літ., муз. рбзмір, ритм, ка- дбнс; 2. муз. кадбнція; 3. темп, частотб cadenciado adj див. cadencioso cadenciar vt діал. додав0ти ритмічність {віршу, фразі)
cadencioso adj 1. ритмічний, розмірений;
2. милозвучний, благозвучний cadenear vt вимірювати землемірним ланцюгбм
cadenero /771. землемір; 2. діал. припряжний кінь
cadeneta /і. ланцюжбк (у в’язанні)', 2. па- пербвий ланцюжбк (святкова прикраса) cadenilla /ланцюжбк {прикраса збруї) cadente adj 1. хисткйй, нестійкйй; 2. що розвблюється; що руйнується; 3. див. cadencioso
cadera /1. стегнб; 2. рідив: caderillas caderillas /д/каркбс для криноліну caderón adj діал., caderudo adj що мбє ширбкі стбгна
cadetada /хлоп’яцтво, легковбжність cadete /771. кадбт, юнкер; 2. курсбнт {військового училища); 3. діал. учень комерційної шкбли; 4. діал. посйльний, розсильний; hacer el - чинйти легковбжно, дитиніти
cadillo /771. реп’йх; 2. борбдавка; 3. діал. ворсинки, пух {урослин)', 4. рі текст, тверді ниткй оснбви; 5. злюка, колюча людйна cadmía / хім. металбвий сублімбт, бкис цинку з дбмішками кбдмію cádmico adj хім. кбдмієвий cadmio m хім. кбдмій cadoce, cadoz m nicKáp cadozo /77 водовбрть
caducar vi\. заговбрюватися; страждбти старбчим слабоумством; 2. втрач0ти чйн- ність {про закон)', 3. застарівбти, вихбди- ти зі вжйтку (з мбди); pyйнyвáтиcя (від старості), занепадбти caduceo тміф. кадуцбй, жезл Меркурія (в давнину символ миру, тепер емблема торговлі)
caducidad /1. втрбта чйнності (закону,
2. старбзність, нбмічність
caduco adj 1. старбзний, нбмічний; віджй- лий; 2. що onafláe щорбку (про листя)',
3. недовговічний; 4. лінгв. випаднйй (про звуй)\ 5. анат. навколоплідний caduquez /старбзність, дрбвність caduvés /77д/кадувбси (індіанці в Південній Америці)
caedizo 1. adj нестійкйй, хисткйй; 2. див. caduco 2; 3. mfi. Ам. див. colgadizo 2 caer* 1. vi 1. падбти, вал йтися; ~ al (en el) mar впасти у мбре; - del tejado впбсти з дбху; - a los pies de uno впасти до ніг ко¬
го-н.; - de espaldas впбсти на спйну; - de plano впбсти плйском; hacer ~ повалити;
2. пбдати, нахилятися, валйтися (про стіну); 3. пбдати, випадбти; лізти (про волосся, шерсть)', 4. пбдати, опадбти, обси- пбтися (про листя, квіти)’, 5. пбдати, звисб- ти, спадбти (про волосся, одяг)\ 6. попбс- тися, потрбпити (у пастку, в капкан)’, 7. опинятися; потрапляти; 8. (bajo) підпадб- ти (під що-н.)\ ~ bajo la tutela de uno опи- нйтися під чиєю-н. опікою; 9. (en) впадбти; ~ en el abati miento засумувбти; ~ en el infan tilismo впбсти у дитйнство, здитй- ніти; 10. лягтй; бути повбленим (перемб- женим); здавбтися, підкорятися; cayó la dictatura диктатуру повблено; hacer - al gobierno повалйти уряд; 11. втрачбти сйли (здорбв’я), слабіти, здавбти, марніти;
12. блЯкнути (про фарби)', 13. слббшати (про вітер)', 14. (en) розуміти, збагнути (значений)', з’ясбвувати; ahora caigo (en la cuenta) тепбр я розумію знбчення; 15. випадбти, діставбтися, довбдитися; Іе cayó el primer premio йому дістблася пбрша прбмія; le cayó un buen empleo він отрймав гбрну посбду; 16. вихбдити, дивй- тися (про вікно, дверіу, 17. знахбдитися, бути розташбваним; la tienda cae al final de la calle магазйн знахбдиться в кінці вулиці; 18. випадбти, припадбти (про да- тгі)\ la fiesta cae en viernes свЯто припа- дбє на п’ятницю; 19. добігбти кінцЯ, закінчуватися, завбршуватися (про день)', 20. траплятися; 21. несподівано з’явйтися, нагрянути; 22. полягти, загинути (на фронті)', ~ en la lucha полягти (загинути) у борні; 23. зазнати краху, провалитися; 24. (sobre) нападати, кидатися (на кого-н.)\ 25. vt зронити; 26. М. застати, застукати; - bien (mal) (una persona) бути добре (погано) прийнятим (про кого-н.)\ справити хороше (погане) враження; ~ bien (una cosa) сподобатися, бути до душі; пасувати, бути до лиця (про сукню)', ~ por defuera не завдавати ніякої' шкоди; не турбувати; ~ que hacer навалюватися, звалюватися (про справу, роботу); з’являться (про клопоти, труднощі); dejar - впустити, виро- нити, випустити з рук; зронити (врозмові)', dejarse - сісти, гепнутися; падати духом, поринати в тугу; зрідка показуватися (де-н.)\ заглядати (куди-н.)\ dejarse - соп una cosa несподівано сказати (зробити) що-н.; викинути штуку (коника); розщедритися (на певну суму), відвалити; cayendo ó levantando з перемінним успіхом; то краще, то гірше (про стан хворого)', al - de la hoja (de la campana) toe. adv. пізно восени; el que no cae, no se levante не помиляється той, хто нічого не робить; на помилках вчаться; estar al - : está al ~ от-от (зараз) повинно статися (що-н.) caerse* 1. див. caer 1, 2, 3, 4; 2. падать (валиться) с ног (отусталости)', ~ de suyo (de si mismo) розвалитися під власною вагою; eso se cae de suyo (de si mismo) само собою зрозуміло; ~ muerto de... помирати від... (co...); - muerto de risa помирати зо сміху; no tener dónde ~ muerto не мати ні кола, ні двора cafagua / діал. рідка (слабка) кава cafar viжарг. драпати, давати дьору café /77 1. див. cafeto; - cimarrón Дом.Р. дике кавове дерево; 2. кава (зерна, напій)’, ~ exprés кава-експрес; ~ canalla кава низької якості; - carretero Куба міцна кава; - solo (negro) чорна кава (безмолока)', sucedáneo del ~ замінник кави, сурогат кави; З.кафе; кафетерій, - cantante (concierto) кафешантан; 4. М. рев, пхинькання (дітейу, 5. Арг., Ч. нагінка, натруска cafeina fхім. кофеїн
cafeol /77, cafeona fxiM. кафеоль caferia /село; хутір cafetal /77 кавова плантація cafetalero 1. adj який володіє кавовою плантацією; 2. m власник кавової плантації
cafetalista com. Куба власник, -иця кавової плантації
cafetear vtApr. вичитувати, давати нагінки cafetera /1. кавник; ~ eléctrica електрична кавоварка; ~ expréi експрес-кавоварка;
2. хазяйка кафе 3. продавщиця кави;
4. драндулет
cafetería /1. див. café 3; 2. Ам. магазин з продажу кави
cafetero 1. кавовий; 2. m робітник на кавовій плантації; 3. хазяїн кафе; 4. продавець кави
cafetín /771. dim. de café 3; 2. Ам забігайлівка
cafeto /77 кавове дерево cafila /хмара, тьма (людей, возів) cafiroleta f Куба кафіролета (страва з ма- ніоки, тертого кокосового горіха і цукру) cafre 1. adi кафрський; 2. варварський, жорстокий; 3. грубий, невихований; 4. m кафр; 5. варвар; 6. грубіян, нечема caftan /77кафтан
cafuche adj Кол. 1. погано приготований, рідкий (про кав/)', 2. поганий (про тютюгі) cafuinga m Куба рідка (слабка) кава cagaaceite m зоол. деряба cagachín m 1. комар (різновид)', швейка, цистикола (птаКу, 2. паршивець, паскуда cagada /1. жарг. випорожнення; 2. випо- рожненя, кал; 3. промашка (вякій-н. справі)', vete a buscar la ~ del lagarto іти на всі чотири сторони, щоб і духу твого тут не було
cagadero m відхоже місце cagadilla /1. dim. de cagada; 2. M. яєчка (комаКу, ~ de gallina Куба онцидіум (квітка)
cagado adj жарг. боягузливий, малодушний
cagajón m кінський гній cagalaolla m блазень (маска) cagalar /77/ tripa del ~ пряма кишка cagalera /1. пронос; 2. Кол. див. cagalar cagalitroso adj брудний, забруднений, вимащений
cagaluta їдив. cagarruta cagamuja f6or. молочай чини (чиноподіб- ний)
cagancia /див. cagalera 1 cagandando com. див. cagón 2 cagantina ЇДом. P. 1. пронос; 2. програш, поразка (у грі)
cagaoficios com. літун (про людині) cagaprisas com. метушлива людина cagapuesto m Екв. непосида cagar 1. (\гі)жарг. випорожнятися; 2. ^зіпсувати, спаскудити (що-н.)\ ~ se 1. жарг. випорожнятися; 2. злякатися; накласти в штани
cagarmene m 1. робітник, який очищує кісточки маслин (на маслобойніу, 2. див. cagaaceite
cagarria f див. colmenilla cagarropa m див. cagachín 1 cagarrusarse страждати проносом cagarruta / 1. послід (дрібної худоби)',
2. паскудство, халтура; 3. Арг. боягуз cagatinta(s) m канцелярський щур cagatone m див. cagadero cagón 1. adj який часто випорожняється (ім.)', 2. лякливий, боягузливий; овечий (прохарактере)', 2. /77боягуз; мокра курка caguala / Куба бот. пасифлора, мучениця caguama /1. маленький човен, човник;
2. Куба кагуама (велика морська їстівна черепаха)', 3. кагуама (панцир черепахи)
5 іспансько-український словник
117
caguamo
caguamo m Кол. див. caguama caguan m зоол. кагуан, летючий макі (різновид)
caguaré т Лат. Ам. зоол. гігантський (трипалий) мурахоїд caguayo m Куба ящірка cagueta com. див. cagón 2 cagüil m див. cáhuil cahime m перуанський кайман cahitas mplкаїти (індіанці в Мексиці) cahiz m 1. каїс (міра сипких тіл = = 666л в Кастилії, 201 — в Валенсії, 249,3 — в Аліканте, 654,5 — в Кадісі, 5/4,77 — в Уругваї); 2. див. cahizada cahizada f площа, яку можна засіяти одним каїсом зерна cáhuil /77 кауїл (чилійська чайка) cahuin 1. /77. Ч. гулянка, пиятика; 2. пліт- кар; 3. ^'заснований на плітках; andar en cahuines Ч. плести інтриги caible adjхиткий, нестійкий calca їорн. чорноголовий папуга caico /77 Куба мілина caicobé їАм. мімоза caichi adi Ч. хворобливий, слабкий caida f 1. падіння; romperse el brazo en una ~ зламати руку при падінні; 2. опадання (листя); 3. падіння, зниження; - de presión фіз. падіння тиску; ~ de tensión ел. падіння напруги; 4. падіння, поразка; ~ de una ciudad падіння міста; 5. схил, ухил; зниження; 6. водоспад; 7. внутрішня галерея (будинків на ФіліппінаУ);
8. фіранка, занавіска; 9. спадання красивими складками; tener buena ~ красиво спадати (про тканини); 10. гріхопадіння;
11. невдача, провал (театр. Постановки);
12. ляпсус, промах (в мові, поведінці);
13. Ар. доважок; похід; 14. Дом. Р., Кол., Екв. тендерете (картярська гра); 15. жарг. сором, ганьба; 16. жарг. заробіток вуличної' жінки; 17. муз., поет, кінцівка; 18. рі груба шерсть; 19. вдала думка, дотеп; ~ de la hoja листопад; ~ de latiguillo падіння пікадора на спину (в кориді); a la ~ de la tarde іос. adv. з настанням вечора; а Іа ~ del Sol іос. adv. на заході сонця; andar (ir) de - котитися по похилій площині, котитися вниз; darse tres ~s ó un tropezón Кол. зі шкіри пнутися (щоб досягти чогось)
caído 1. ^'розслаблений, млявий; 2. пригнічений; ~ de ánimo пониклий; 3. полеглий (в бою); 4. див. colgadizo 1; 5. m полеглий (я бою); 6. коса лінійка (в зошиті);
7. (рі) лат. Ам. додатковий дохід; навар;
8. рі відраховані доходи (проценти) caifa adj Вен. хитрий, пронозливий caima adj Ам. позбавлений смаку, нецікавий
caimacán m Кол. впливова (авторитетна) людина
caimán 1. m кайман; 2. хитрун, бестія;
3. Кол. скнара; жадюга; 4. adj Кол. жадібний; 5. Екв. лінивий, ледачий caimanazo m Кол. перекидання caimanear vt Кол., М. дурити, обставляти caimanera f Кол., Куба місце, де живуть каймани
caimaneso m Кол. тимчасовий виконувач обов’язків
caimanoso adj Л. Ам. що кишйть каймб- нами
caimanzote тдіал. лбдар, ледбидо, нероба caimiento т 1. див. caída 1; 2. знембга, СЛббкІСТЬ, знесйлення caimito /77 діал. хризофтум (рослина і плід)
Caín: alma de ~ жорстбка (люта) людйна; las de ~ злий HáMip, зловмйсність; збдня думка; lo dijo con las de ~ він сказбв (boh¿ сказбла) це зі злим нбміром; pasar
las de ~ пройтй вогонь і вбду (і мідні труби)
cainita ímíhu каїніт caique /77 каїк (судно) caiquetios т рі каік0тіоси (індіанці у Венесуелі)
caira / caire т сл. 1. див. caída; 2. грошенята
cairel /771. наклбдка (з волосся); 2. бахро- Má, торочкй (на одязі); 3. архіт. фестбн;
4. Л. Ам. скляні підвіски (на люстрі); 5. (рі) Л. Ам. див. cazcarria 1; 6. д/дрібнички, прикрбси; mudar ~es змінйти думку, передумати
cairelar иґобрамлйти, оздбблювати (бахромою)
cairo 1. тдіал. гніт (джгут) з бавбвни; 2. койр, кокбсове волокнб; 3. ао^'чуббтий (про курц) caita adj діал. 1. дйкий (про тваринУ); 2. відлюдний, нелюдймий, нетоварйський; de ~ діал. безкоштбвно, за чужйй рахунок; viajero de ~ безквитковий пасажир; безбілбт- ник, збєць; viajar de ~ їхати без квиткб; їхати збйцем
caite тдіал. див. cacle 1f dar agua a los
~s діал. накивбти п’бтами, дрбпати caito, caíto тЛ. Ам. груба вовняна нйтка caja /1. бщик, кброб; корббка; футлйр; піхви; ~ de cmbalage пакувбльний йщик; ~ de herramientas бщик для інструмбнтів; 2. (~ fuerte, ~ de caudales, ~ de seguridad) сейф, шбфа, що не 3ropác; 3. (~ de muerto) TpyHá; 4. кузов (екіпажа, автомашини); ~ abierta відкрйтий кузов; ~ basculante кузов, що перекидбється; - de vagón кузов автомобіля-фургбна; 5. муз. ба- раббн; 6. кбрпус (скрипки, піаніно); дбка;
7. корббка, кбрпус, кожух (механізмів); ~ de ascensor підйбмна кліть; ~ de cambios (de velocidades, de cambios de velocidades) корббка швйдкостей (передбч); ~ de cojinete (de chumacera) корббка підшйпника; (~ de grasa, ~ grasera) букса; - de contactos діал. розподільна (з’бд- нувальна, штбпсельна) корббка; - de empalmes ел. з’єднувальна (клбмна) корббка; ~ de (para el) engrase змбщуваль- на корббка, олйвниця; - estanca водоне- проникнйй кожух (фотоапарата); - de estopas корббка сбльника; ~ de grasa змб- щувальна корббка; ~ de humos димовб корббка (казана); 8. дерев’яна підставка для жарбвні; 9. приклбд, цівка; 10. схбдова клітка; 11. Káca (приміщення в банках, комерційних підприємства^); 12. касйр (в банках, комерційних підприємствая);
13. театр, прбстір за кулісами; 14. іст. склад товбрів; 15. бот. корббочка; 16. по- лігр. складбпьна Káca; ~ alta (baja) складб- льна Káca велйких (малих) літер; 17. буд. паз; 18. діал. пересбхле русло (річки);
19. діап. геол. збльбанд; 20. Л. Ам. грбші, взяті в борг у круп’б; 21. рі іст. чорнйльний прйлад; - ósea черепнб корббка; - de agua діал. водонапірна ббшта; ~ de ahorros ощбдна «áca; ~ de amortización іст. борговб управління; ~ de consulta юр. виклад спрбви; ~ de ecos (de música) музйчна шкатулка; ~ de las muelas бсна; рот; ~ de recluta (reclutamiento) призбв- нйй пункт; - del agua мор. клюз-оак, nepé- ділка; - del cuerpo груднб клітка; - del tímpano (del tambor) бараббнна поро- жнйна (вуха); ~ registradora контрбльно- кбсовии апарбт (у магазині); despedir (echar) a uno con ~s destempladas no- слбти кого-н. до біса; вказбти на поріг; entrar en ~ призивбтися до брмії; опрбвитися (після нещастя, хвороби); estar en - бути в порядку; бути у дбброму здорбв’ї; ingresar en - почбти службу (в армії); pasar por -s Л. Ам. взяти в солдбти
cajear vti. буд. видбвбувати пазй; 2. Л. Ам. позичбти у круп’б (в азартних іграУ);
3. діал. бйти, шмагбти cajeput m див. cayeput cajera /касйр (жінка); касйрка
cajería f 1. майстбрня з вйготовлення тб- ри; 2. магазйн з прбдажу тбри cajero /771. мбйстер, що виготовляє тбру;
2. касйр; 3. надвбдний укіс (каналу); 4. іст. коробейник, рознбщик; 5. діал. трунбр cajeta1 f 1. dim. de caja; 2. діал. кухоль (для пожертвувань); 3. діал. табакбрка;
4. діал. людйна з відвйслою губбю; 5. Л. Ам. вбза для десбрту; 6. Л. Ам. десбрт; de - Л. Ам. відмінний, чудбвий; todo sa- liy de ~ все вййшло чудбво
cajeta2 їмор. сбзень cajete тдіал. неглазурбваний гбрщик cajetear 14діал. 1. стрілбти; 2. бйти молотком; 3. упирбтися, наполягти; ~se напа- дбти одйн на бдного cajetero adj діал. безглуздий, дурнйй cajetilla f 1. пбчка тютюну (цигброк, сига- рбт); 2. діал. безб в папербвій вбзі; 3. діал. франт, піжбн
cajetín /771. dim. de cajeta; 2. штамп (для документів); 3. білбтниця (у кондуктора трамвая); 4. полігр. гніздб (складальної каси)
cajiga їбот. дуб (різновид) cajigal тдуббвии гай, дуббвий ліс cajilla /1 .див. cápsula 3; 2. д/щблепа cajista com. 1. полігр. складбльник, -ця;
2. діал. трунбр
cajo /77 край (корінця книги)
cajón /771. aum. de caja; 2. йщик; скрйня;
3. висувнйй ящик (меблів); 4. прбстір між полйцями (етажерки); 5. ятка (торгова);
6. Л. Ам. гірн. кахбн (міра ємності = 2300—2700 кі); 7. Л. Ам. ущблина (з річкою); 8. діал. річнб долйна (поблизу річки); 9. діал. трунб; 10. діал. гірн. кахбн (міра ємності = 64 ц); 11. діал. продуктб- вий магазйн; 12. буд. частйна стінй (між пілонами); 13. суднопідіймбльний пон- тбн; 14. гірн. скіп; - oscilante перекиднйй скіп; ~ abierto (de hinca, neumático) буд. кесбн; йщик; ~ de dique (de grada) мор. батопбрт; ~ de sastre мішанйна; всяка всбчина; навіжбний; hacer ~ діал. бути спільником; ser de - бути звйчною (зага- льнопрййнятою) спрбвою
cajonada їмор. рундукй (для валіз) cajonear1 vtЛ. Ам. ходйти за покупками cajonear2 vi діал. 1. бйти в бараббн; 2. ба- раббнити по бщику
cajonera1 /1. скрйні для зберігбння риз і церкбвного прилбддя; 2. парнйк cajonera2 ЇЛ. Ам. господйня продуктбвого магазйна
cajonería /ящики, полйці (шафи, комода) cajonero 1. adj діал. звйчний, будбнний;
2. діал. вульгбрний, плеббйський; 3. m діал. бараббнщик; 4. іст. слуга (наглядаючий за багажем в дорозі); 3. гірн. відкатник; 4. Л. Ам. госпбдар продуктбвого ма- газйну
cajonga їдіал. кбржик з грубого кукурудзяного бброшна cajtarada їсл. свбрка cajú /77 бот. анакбрдія cajuela /1. dim. de caja; 2. діал. кахубла (дерево з родини молочайних); 3. діал. кахубла (міра об’єму = 16, 13 л) cajún тдіал. літа, aráea cal /вапнб; ~ aérea повітряне вапно; ~ apagada (muerta) гбшене вапнб, гідро- бкис кбльцію; ~ viva негбшене вапнб, бкис кбльцію; ahogar la - гасйти вапнб; de ~ у canto міцнйй, довговічний cala1 /1. надріз (вйріз) на прббу (дині, кавуна); 2. скйбочка (кавуна, вирізана для
118
проби); а ~ /ос. adv. на прббу; 3. супозитб- рій, свічка; 4. розкритті стіни (підзбмного кабблю) (для виявлення пошкоджень);
5. трюм (судна); 6. місце для рибного лбву (вдалині від берега); 7. мед. зонд;
8. гірн. прббне буріння, прббний шурф; 9 .діал. кбла (гра в дзигну, ЛО.діал. обмбн, обдурювання; 11. Л. Ам. прбба (мінера- лії 12. сл. пролбм, дірб; hacer ~ (у cata) оглядбти (досліджувати) що-н. для вйз- начення кількості (¿кості) cala2 /'невелика бухта cala3 f6or. білокрйльник cala4 їдіал. див. calador 5 calaba m див. calambuco1 calabacear vt\. провалйти на іспиті; 2. від- мбвити наречбному; ~se сушйти гблову (над чим-н.)
calabacera /1. торгбвка гарбузбми; 2. бот. гарбуз (рослина)
calabacero /771. торгбвець гарбузбми; 2. сл. злбдій, що орудує відмйчкою calabacica / 1. dim. de calabaza; 2. див. calabacino
calabacilla /1. бот. скажбний огірбк; 2. підвіска, що має фбрму пляшкового гарбузб calabacín m 1. бот. кабачбк; 2. дурень, ббвдур, пень
calabacinate /77стрбва з кабачків calabacino m посудина з гарбузб; beber de ~ провернути тбмну спрбву calabacita / 1. dim. de calabaza; 2. див. calabacín 1
calabaza /1. гарбуз (рослина і плід)] ~ común звичбйний гарбуз; ~ vinatera (de peregrino, de san Roque) пляшковий гарбуз, горлянка; 2. див. calabacino; 3. дурень, нетяма, недбумок; 4. несмачнб дйня;
5. посудина, плавуча трунб (про погане судно)\ 6. сл. відмйчка; 7. діал. див. calabacinate; 8. ріЛ. Ам. обмбн, обдурювання; beber de - провернути тбмну спрбву; dar ~s провалйти (засйпати) на іспиті; відмбвити наречбному, дбти відкошб; Л. Ам. обрбзити, зганьбйти; dar(se) de ~s сушйти гблову (над чим-н.)] 6. бйтися го- ловбю об стінку; кусбти (собі) лікті; echar en - чекбти дарбмно, втрачбти, мар- нувбти час; nadar sin ~s, no necesitar de ~s para nadar жйти своїм рбзумом; не потребувати няньки; salir - не вйправ- дати надій; вйявитися пустбю людйною (нікчбмою); і ni qué -І нічбго подібного!, якбго біса!
calabazada ЛІ. див. cabezada 1,2; 2. див. calabazazo; darse de ~s сушйти гблову (над чим-н.)] 6. кусбти (собі) лікті, рвбти на собі волбсся
calabazano adj\. що провалйвся на іспиті (про студента)] 2. що не пройшбв за кбн- курсом
calabazar m гарбузбве пбле calabazate m цукбти (варбння) (з гарбуза)] ~ de pared (de yeso) удбр головбю об стіну calabazazo /771. удбр гарбузбм; 2. удбр по голові
calabazo m 1. див. calabaza 5; 2. гарбуз (плід)] 3. див. calabacino; 4. діал. кала- 6áco (музичний інструмент з плоду гуїро)]
5. діал. рятівнйй круг (з сухого порожнистого гарбуза)] 6. Л. Ам. тупйця calabazón m 1. aum. de calabaza; 2. діал. чербшня (крупний сорт) calabobos /77мжйчка, дрібнйй дощ caclaboear 14діал. рбнити садовим ножбм (серпбм)
calabocero m тюрбмний наглядбч calabozaje m іст. платня ув’язненого тю- рбмному наглйдачу
calabozazo m Л. Ам. ув’язнення в кбрцер (в учбовому закладі)] ув’язнення на гаупт- вбхту (у казармак)
calabozo1 m 1. в’язниця; підземблля; катівня; 2. кбрцер, одинбчна кхмера calabozo2 m 1. садбвий ніж; 2. діал. серп (для різання трави)] 3. діал. ніж; кинджбл calabriada ЛІ. суміш вин (зазвичай білих і червонил); 2. мішанйна calabriar vt змішувати; плутати, заплутувати
calabrina /і. іст. див. casilla 1; 2. кмітливість
calabrotar и/сукбти трижильний канбт (троб) calabrote m 1. трижйльний канбт, трос;
2. діал. гульвіса, гулйка calacear гідіал. ударйти (бйти) хвостбм calacuerda f іст. бараббнний бій (сигнал до атаки)
calache тдіал. 1. діал. cachivache; 2. див. calapitrinche
calada / 1. промокбння; 2. занурення (в рідину); 3. пірнбння; 4. стрімкйй зліт (падіння) (хижого птаха)] 5. іст. важкопрохід- на (вузька) дорога; 6. текст, зів; dar una ~ ДбТИ прочуханку
calado m 1. ажурна стрбчка; 2. мербживо, гіпіЬр; 3. ажурне різьблення, різьблений орнбмент; 4. сл. розкрйта крадіжка;
5. осід0ння суднб; - en rosca осідбння без вантажу (порожнбм); 6. глибин0 води; estar en ¡guales ~s мор. сідбти на рівний кіль (про судно)
calador m 1. свердлувбльник; 2. мед. зонд; 3. глббачка (інструмент)] 4. діал. шйло, велйка гблка (злодійський інструмент)] 5. Л. Ам. бур, щуп (для взяття проб мінералів, сипких тіл)] 6. мор. сітковйй загорбджувач
caladora їдіал. велйка пірбга caladre їдив. calandria11 caladura їдив. cala11 calafate m 1. кораббльний глббник; 2. ко- раббльний тесляр calafateado тдив. calafateo calafateador тдив. calafate 1 calafateadura f див. calafateo calafatear vt\. KOHonáTHTH, глббити; - con cáñamo embreado конопбтити просмб- леним прядивом
calafateo т 1. конопбчення, глбблення;
2. чек0нка (заклепувальних головоті) calafatín т учень KOHonáTHHKa, глббника calafet(e)ar vt іст. див. calafatear calagozo тдив. calabozo21 calacjraca / 1. виногр0д (столовий сорт)]
2. білий виногр0д calaguasca їдіал. горілка calahorra f іст. приміщення для безкош- тбвної роздбчі хліба в голбдний час Calaínos: coplas de Calaínos порбжня балаканйна; анекдбт з бородбю calaíta їмін. калаїт, бірюзб calaje /77 діал. 1. ящик; 2. висувнйй ящик (письмового столУ)
calalú /771. діал. каналу (овочевий суп)]
2. діал. сутичка, бійка calamaco m 1. тонка вовняна тканйна;
2. дурень; 3. Л. Ам. квасбля; 4. Л. Ам. горілка
calamar m зоол. кальмбр (молюск) calamariales m рі бот. каламіти calamáridos mpi зоол. вужі, вужоподібні calambre m судбма, спазм; ~ de estómago спазм шлунку, шлункбві кбліки calambuco1 m бот. калофілум (різновид) calambuco2 m діал. бідбн, посудина (для молока)
calambuco3 1. adj діал. благочестйвий, поббжний; 2. /77 святбнник calambur тдіал. гра слів, каламбур calamedón т мед. косйй перелбм кістки calamento1 т бот. душовйк (різновид) calamento2 m закидбння риболовецької CHácTi
calamidad / бідб; нещбстя; лйхо, гбре; ~ pública катастрбфа, стихійне лйхо; pasar ~es зазнавбти злйгоднів; ser una - бути надокучливим; бути нікчбмним (про людину)] нікуди не годйтися (про річ) calamillera /ланцюг (над вогнищем для підвішування казана) calamina /1. мін. палмей, геміморфгг; 2. роз- плбвлений цинк calaminta їдив. calamento calamita1 їдив. calamite calamita2 /1. мін. магнітний залізнйк; маг- нетйт; 2. біла глйна; 3. кбмпас calamitación /намагнічення calamite f3oon. очеретяна )Ká6a calamitosa adj нещбсний, нещасливий, бідолбшний (про людину); una situación ~а скрутнб станбвище calamiyera /див. calamillera cálamo m 1. антйчна флбйта; 2. тростйнка, тростйна; очеретйна; 3. стеблб; 4. калбм, очербтяна пбличка для письмб; 5. перб (для письма)] coger (empucar) el ~ узятися за перб; - aromático бот. бородбч, осенчук (різновид)] аірний кбрінь, очеретяний аїр; - rata (rotang) ротбнгова nánbMa calamocano 1. adj напідпйтку, захмелілий; 2. що верзб дурнйці; що впав у ди- тйнство (про старого)] 3. /77боб calamoco m бурулька calamochazo тдив. calamorrazo calamón т 1. султбнка, султбнська курка;
2. шпалбрний цвях; 3. стійка (у пресах для отримання оливкової олії) calamorra 1. adj з мбрдою, вкритою iuép- стю (про овець)] 2. /довббшка, макітра calamorrada їдив. cabezada 2 calamorrazo m удар по голові calamorro тдіал. грубий черевйк calanchín тдіал. прийбм, хйтрість (угрі) calandra /1. Л. Ам. див. calandria11; 2. ент. комірнйй довгоносик
calandraca1 /1. мор. балбнда; 2. діал. не- прибмна розмбва
calandraca2 m Л. Ам. див. calandrajo З calandraco m 1. Л. Ам. див. calandrajo 1;
2. діал. ганчір’я, лахміття calandrado m тех. каландрування, лощін- ня (тканини, паперу
calandrajo /771. шмат, клапоть (сдягУ)] 2. ста- pá ганчірка; 3. нікчбма, пішбк; 4. діал. припущення, домисел
calandrar vt тех. каландрув0ти, лощйти (тканину, папір)
calandria1 /1. орніт. степовий жбйворо- нок; 2. сл. глашбтай; базіка; сорбка calandria2 1. / тех. калбндр; лощйльна машйна, лощйльний прес; 2. підйбмник;
3. сот. симулянт; 4. Л. Ам. лбдар, ледбщо calaña1 /1. зразбк (товару); модбль (виробу)] 2. склад, вдбча, xapáicrep (людини)] 3. властйвість, якість (речей)] ser de buena (mala) ~ мбти гбрний (поганий) xapáicrep; бути rápHoi (noráHo'i) якості calaña2 /дешбве віяло (з очерету) cálao /77 зоол. Kánao, дворбгий птах-носо- ріг, гомрбй
calapé тЛ. Ам. калапб (черепаха, засмажена у панцирі) calapié тдив. calzapié calapitrinche т Перу незначнб осбба, дрібнбта; ніхтб
calar1 1. adj див. calizo 1; 2. т поклади вапняку
caUar21. иМ. просочувати; мочйти; промочувати; la lluvia me ~ó hasta los huesos дощ вймочив менб нбскрізь; 2. пронизувати; протикбти, прокблювати; про- бив0ти; 3. робйти ажур (у в’язанні, на тканині)] 4. просвбрдлювати; пробивбти, бу- рбвити (отвори)] 5. вирізбти, відрізбти (на пробу—кавун, диню)] 6. насувбти (голов-
119
calastodermia
нийубір); 7. насаджувати, вганЯти; 8. три- мбти напоготів (ґвинтівкУ); 9. вгадувати чиї-н. наміри, ббчити HácKpi3b (кого-н.); te ~а las intenciones він ббчить Te6é Há- скрізь, він 3Háe твої HáMipn; 10. розуміти, осягти; ~ el sentido del texto розуміти I знбчення тбксту; 11. проникбти, Bni3áTn;
12. en. залізти до кишбні, обчистити;
І 13. мор. cnycKáTn; - las veías npn6npáTH вітрила; 14. мор. закидбти (сітки); 15. Л. Ам. 6páTH прббу товарів (з допомогою бура, не розкриваючи пакунків); 16. діал. бентбжити; 36nBáTH з пантелйку; XI. діал. вйтріщитися, пйльно дивйтися (на що-н.);
18. військ, іст. провбдити рбзвідку (реко- гносцирувбння); 19. vi мор. MáTH осідбн- ня; ~se 1. промбкнути нбскрізь (до кістбк);
2. тектй, протік0ти (продав 3. насувбти капелюх; 4. пбдати кЯменем (про хижого птаха); 5. влiзáтиl проникбти; 6. сл. за- лiзáти в будйнок (про злодіїв); 7. висту- náTH впербд (про будівлю); 8. зупинйтися, заглухнути (про двигун); ~ las gafas надіти окулЯри
calastodermia їмед. дерматоз calatear vt діал. роздягти; ~se роздягб- тися
calato adjдіал. 1. гблий; 2. бідний calavera 1. /чбреп; 2. ент. «мбртва голо- eá» (метелик; 3. Л. Ам. Зсідній ліхтбр, стоп-сигнбл; 4. m (~ ln coquis) навіжбний;
5. гульвіса, гулЯка
calaverada /безрозсудність, навіжбнство calaverear vi\. чинйти безрозсудно; 2. ша- лбно веселйтися; гулЯти calaza їмед. ячмінь calazo m діал. удбр, зіткнення calazón їмор. осіння судн0 calca /1. сл. уторбвана дорбга; 2. рі сл. слідй (ні/); 2. діал. комбра, жйтниця; 4. Ká- лька (креслення); ~ helio-gráfica світло- пйсна сйня кбпія; сйнька calcable ad/Л. судноплбвний; 2. якйй мбж- на перейти убрід
calcado m копіювання, калькувбння calcador m 1. копіювбльник; 2. копіювбль- ний верстбт
calcáneo m анат. п’яткова кістка calcañal, calcañar m 1. п'ятб; 2. збдник (взуття); п’ятб (панчохи) calcar rf1. калькувбти, знім0ти кбпію; ~ un plano калькувбти крбслення; papel de ~ кблька; 2. наступбти ногбю (на що-н.);
3. сліпо наслідувати; копіювати calcáre«o зо/вапнЯний, що містить вапнб; tierras ~as вапнЯні збмлі
calcatrife m сл. вaнтáжник; носйльник calce1 /л 1. залізна шйна (колеса); 2. тех. 6aujMáK, підклбдка; taco de ~ підстбвка, підпбра; 3. клин; 4. див. calza2 4; 5. діал. нйжні полЯ, місце для підпису; firmar al ~ підписЯти докумбнт, постбвити свій підпис під докумбнтом calce2 /77 іст. 1. див. cáliz 1; 2. діал. див. caz; 3. діал. див. cauce calcedonia їмін. халцедбн calceolaria їбот. черевйчок calcéolo /77 (жінбчий) черевйчок calcero тдіал. взуттЯ (шкіряне) calcés /77 мор. топ (щогли) calceta1 1. /в’Язана панчоха (до колін), гольф; 2. кандалй; 3.діал. ковбасЯ; 4. adj Л. Ам. мохнонбгий (про птаха) calceta2 їдіал. нешироке простирЯдло calcetar vi в’язЯти панчбхи calcetera /1. в’язЯльна машйна; 2. панчішниця
calcetería /1. панчішна майстбрня; 2. магазин, що торгує панчбхами; 3. панчіш- но-шкарпбткові вйроби calcetero1 /77 панчішних calcetero2 adjЛ. Ам. у панчбхах (про худобу
calcetín /771. dim. de calceta; 2. шкарпбтка calceto adj 1. діал. мохнонбгий (про курей); 2. Л. Ам. у панчбхах (про коня) calcetón /771. aum. de calceta; 2. полотнина (сукбнна) панчбха (під чоботи), онуча cálcico adj хім. кЯльцієвий; що містить кЯльцій
calcidico /77 apxim. коридбр, галербя calcífero adjвапнЯний, що містить вапнб calcificación f мед. кальцифікЯція, звап- нувЯння
calcificar иМ. (vi) вапнувЯти(ся); 2. при- ймЯти карбонЯт кЯльцію (як лікй) calcífico adj що утвбрює вапнб calcilla їдіал. гамЯша; гбтра; poner ~ не- заслужено хвалйти
calcillas 1. /д/корбткі панталбни; 2. гЯтри;
3. /77 бояіуз; 4. коротун calcina /бетбн
calcinación f 1. хім. кальцинЯція, кальци- нувЯння; звапніння; 2. прожЯрення, обпЯ- лення, вйпалення calcinado adi кальцинбваний calcinador 1. adj випЯлювальний; 2. m випЯлювальна піч, кальцинЯтор calcinaguas fp/діал. жінбчі панталбни calcinamiento m див. calcinación calcinar vt 1. обпалювати, прожЯрювати;
2. хім. кальцинувЯти; 3. обпалювати (про сонце)
calcinero /77 див. calero 2 calcinita їмін. кальциніт calcinosis їмед. Л.див. calcificación; 2. ка- льцинбз, відклЯдення солбй calcio /77 хім. кЯльцій calcita їмін. кальцйт, вапнякбвий шпат calcitrar и/брикбти
calco /771. кілька, кбпія; 2. сл. черевйк calcocita їдив. calcosina calcocha їдіал. повітряний змій calcocho adj діал. 1. див. cacaracado 1;
2. напівгнилйй
calcografía /1. гравіювЯльне мистбцтво;
2. гравіювЯльна майстбрня calcografiar і'ґвідбивЯти (гравюру), робити відбйток (гравюри) calcográfico ао/гравіювЯння calcógrafo m 1. rpaeép, гравіювЯльник;
2. гравіювЯльна машйна calcomanía /перебивні картинки calcopirita їмін. халькопірйт, мідний кол- чедЯн
calcorrear vi сл. бігти; тікЯти calcorro /77 сл. черевйк calcosina їмін. халькозйн, мідний блиск calcotipia /рельбфне гравіювання по міді calcoxilografía /гравіювЯння по метЯлу (по дбреву)
calculable жйобчйслений calculación тдив. cálculo 1 calculadamente adv 1. обЯчливо; холод- нокрбвно, твербзо; 2. навмйсно calculador 1. зс/обчйслювальний; 2. лічй- льний (про машині); 3. оббчливий; корйс- ливий, користолюбний; 4. m обчйслювач, лічйльник; калькулятор; 5. обчйслюваль- на машйна; ~ analógico анблогова обчислювальна машйна; ~ digital цифpoвá обчйслювальна машйна; ~ electrónico електрбнна обчйслювальна машйна (ЕОМ); 6. користолюбець, здйрник calculadora їдив. calculador 5; - aritmética арифмбметр
calcular vt 1. обчйслювати, рахувбти, під- рахбвувати, розрахбвувати; ~ la potencia de un motor розрахбвувати потужність мотбра; 2. оцінювати, BH3Ha4áTH ціну;
3. розрахбвувати, припуски calculativo adj що рахує calculatorio зс/обчйслювальний, рахун- кбвий; operaciones ~as обчислювальні опербції
calculista 1. adj проектув0льний; 2. діал. оббчливий; корйсливий, користолюбний;
3. сот. проектувбльник, -ця; А. діал. здйрник; користолюбець
cálculo /77 1. обчйслення, чйслення; - algebraico (aritmético) алгебраїчний (ариф- метйчний) розрахунок, алгебраїчне (ариф- метйчне) обчйслення; ~ comercial (financiero, mercantil) діал. бухгалтерський бблік; ~ diferencial (integral, de logaritmos, vectorial) диференцібльне (інтегральне, логарифмічне, вбкгорне) чйслення; ~ infinitesimal aHáni3 (чйслення) нескінчбнно малих вели- чйн; ~ de la resistencia розрахунок на мцініо ть; - de probabilidades тебрія ймовірностей; regla, de ~ лічильна (логарифмічна) лінійка;
2. див. conjetura; 3. мед. каміння (у нирках, печінці); ~s biliares (hepáticos) жбвчне каміння; 4. корйсливість; користолюбство; 5. рі мед. нйрково-кам’янб хворбба calculosis їмед. калькульбз calculoso 1. adj мед. кам’янйй; кальку- льбзний; residuos ~s кам'яні відклбден- ня; 2. що страждбє на кам'яну хворббу; 3. /77 людйна, що страждбє на кам’яну хворббу (калькульоз)
calcha /1. (рі) діал. див. cerneja; 2. діал. пір’я на Horáx (удеяких птахів); 3. ріЛ. Ам. білйзна; 4. Л. Ам. збр^я, ^пряж calchón adj діал. мохнонбгий (про птахів, коней)
calchona їдіал. 1. привид; 2. відьма; 3. по- твбрна CTápa, відьма; 4. диліжанс calchudo adj діал. Л.див. calchón; 2. про- нбзливий
calda /1. нагрівбння, нагрів; 2. розжбрю- вання, розжбрення; 3. топка (печі); заван- тбження пблива (у плавильну піч); 3. д/га- рЯчі мінербльні eáHHn; dar (una) ~ спонукбти, підштбвхувати; підбурювати caldeado ас^жаркйй, пекучий, гарЯчий caldeamiento m 1. нагрівбння, нагрів; 2. розорювання
caldear1 і^1. сйльно нагрівЯти; розжЯрю- вати; 2. розжбрювати (метали); '•se сйльно нагрівбтися, розжЯрюватися caldear2 и/77. Ам. виділЯти ряснйй сік (про цукрову тростинУ)
caldeo1 1. adj іст. халдбйський; 2. m іст. халдбй; 3. іст. халдбйська мбва; 4. іст. астрблог; 5. іст. матембтик caldeo2 mЛ.див. calda; 2. ел. нагрівЯння, нагрів; ~ por inducción індукційний нагрів caldera /1. казЯн; ~ de vapor паровйй ка- зЯн; ~ atómica (nuclear) ¿томний peáicrop; ~ de locomotora (de marina) паровбзний (судновйй) казЯн; 2.див. calderada; 3. кбр- пус літбври; 4. Л. Ам. чбйник (для кип'ятіння води); 5. діал. чЯйник для 3aBáp«n;
6. діал. крбтер; ~ de jabón миловбрний завбд; las ~s de Pero Botero néxno calderada /1. вміст Ka3aHá; 2. величбзна кількість, сйла-силбнна calderería /1. ремеслб мідника (Ka3aHnpá);
2. мідницька майстбрня; 3. ятка, лавка, магазйн; 4. котбльна майстбрня; 5. бля- хбрський цех
calderero /771. мідник; 2. казанЯр caldereta /1. dim. de caldera; 2. див. calderilla 1; 3. рйбна печбня; 4. печбня з ба- рбнини (козлЯтини) calderetero m Л. Ам. див. calderero calderilla /1. церк. кропйльниця; 2. дріб’язок, дрібнб монбта; 3. бот. червбна смо- рбдина (різновид)
caldero /771. казанбк; 2. вміст казанкб; соп un ~ viejo se compra uno nuevo вбйти 6o6pá; quién dice a quien: el - a la sartén чиЯ б корбва ревіла, а твоЯ б мовчЯла calderón /77 1. aum. de caldera; 2. зоол. грйнда, чбрний дельфін (різновид); 3. муз. фермЯта; 4. муз. фіоритура
120
calificadamente
calderoniano adj характбрний для Каль- дербна де ла Ббрка
calderuela /1. dim. de caldera; 2. ліхтбр для полювання на куріпок caldibache т, caldibaldo тдив. calducho caldillo /771. cóyc, підливка; 2. Л. Ам. кал- дйльйо (тушковане м'ясо з приправами);
3. діал. бульйон з грінками, цибулею і яйцбм
caldo /771. відвбр, бульйбн; - de ave курячий бульйбн; - esforzado міцнйй (пожйв- ний) бульйон; 2. cóyc; npnnpáea (до салаті 3. (рі) с.-г., ком. рідкі продукти (вино, оцет, олія)’, 4. (~ de cultivo) біол. бульйбн, пожйвне середбвище; 5. фото проявник;
6. Л. Ам. сік цукрової тростйни; 7. Л. Ам. бот. чудоцвіт; - bórdeles с.-г. бордбська рідинб; - de gallina курячий бульйон; сорт деш0вих цигарбк; ~ de zorra, como ~ de zorra que está frío y quema хитрун, лукбвець, лисйця; м’яко стблить, та жорстко cnáTn; amargar el ~ сйльно засму- тйти; dar un ~ діал. катувбти; hacer a uno el ~ gordo rpáTH Há руку кому-н., лйти воду на чий-н. млин; протегувбти; носйтися з ким-н.; revolver ~s ворушйти crapé; revolver el - підлйти мбсла у вогбнь; al que no quiere la taza llena (taza у media, tres tazas) чогб не хотів, отрймав cnoBHá caldoso а^'соковйтий; рідкйй, з велйкою кількістю бульйону
calducho m 1. слабкйй (водянйстий) бульйон, бурдб; 2. діал. короткі канікули calduda fдіал. кулеб’яка (з яйцем, маслинами)
caldudo adj див. caldoso cale /77 пантофля; dar un ~ шльопнути calé /771. сл. калб (дрібна мідна монета - З сентімо)\ 2. діал. цйган calecer * і//нагрівбтися calecerse * діал. тухнути, псувбтися (про м’ясо)
caledonita їмін. каледоніт calefacción 71. обігрівбння; обігрів; опб- лення; топлення; 2. опблювальна систб- ма, опблювання; - central центрбльне опблювання; 3. нагрівбння, нагрів calefaciente а^нагрівбльний calefactivo 1. а/#нагрівбльний; 2. /7?тбпла кімната (у монастиряй) calefactor m 1. фахівбць з опблювальної системи; слюсар-водопровідник; 2. див. calentador 2, 3; 3. радібтор calefón /77 Л. Ам. газова колбнка (у ванній кімнаті)
caleidoscopio тдив. calidoscopio calejo тдіал. галька
calembé т діал. пов’язка на стбгнах (у негрів)
calembour, calembur т Л. Ам. каламбур, гра слів
calén т діал. 1. талбнт; 2. гроші calenda 71. святці; 2. р/калбнди; 3. д/дбвні (прадбвні) часй; las ~s griegas грбцькі ка- лбнди; dejar para las ~s griegas відклбс- ти до грбцьких калбнд (що-н) calendar і//датувбти, стбвити дбту calendario т календбр; - americano (de pared) відривнйй календбр; ~ azteca ацтекський календбр; - eclesiástico церковний календбр; - gregoriano (nuevo, reformado) грегорібнський календбр; ~ juliano кхпібнський календбр; hacer ~s мріяти, фантазувбти; будувбти на піску; parecer - de vicario помилятися лишб на свою користь, не забувбти себб calendarista сот. укладбч календаря caléndula f6or. калбндула, нагідки calentada fдiaл. див. calentón calentado т діал. вчорбшня їжа calentador 1. adj нагрівбльний, опблюва- льний; 2. /77 грілка (металева)’, 3. нагрівб-
льний прйлад; гбзова колбнка; 3. велйкі кишенькбві годйнники; 4. діал. бійцівський півень
calentamiento m 1. нагрівбння, нагрів; підігрівбння; - excesivo перегрів; 2. роз- жбрювання
calentar vt 1. гріти, зігрівбти; нагрівбти; підігрівбти; разігрівбти; 2. розпблювати; розжбрювати, підігрівбти; 3. притрймувти м’яч (у грі в пелотУ)\ 4. пожвавлювати, активізувати (хід справи, роботі 5. по- бйти, відлупцювбти; 6. діал. наоридбти; вивбдити з терпіння; 7. діал. недовчйти, погбно вйвчити урбк (про учня)’, ~ Se 1. грітися, нагріватися; зігрівбтися; 2. спорт. розминатися; 3. збуджуватися; розпалюватися 4. запалюватися (ідеєю)’, 5. гуляти (про тварину); 6. розпблюватися (у суперечці)’, 7. діал. сбрдитися, злйтися cafentino 1. adj dim. ¿fe caliente; 2. новйй, свіжий, теплбнький, новоспбчений; 3. m (pt) діал. див. cohombro 2; 4. adv нерівно, щойно
calentón пт. darse un - швйдко зігрітися calentura 7 1. лихомбнка, пропбсниця, жар, підвйщена температура; 2. іст. див. calor; 3. діал. гниття тютюну; 4. діал. гнів, лють; 5. діал. сухоти; ~s de frío діал. переміжна пропбсниця; ~ de pollo (por comer galli na) удавана хворбба, симуляція; ~ del hogar sólo dura hasta el umbral; ~ del llar, hasta el umbral (has ta el corral) хто голодний, той і холбдний; хліб гріє, не шуба
calenturear vi діал. хворіти на лихомбнку calenturiento 1. adj гарячковий, пропасний (про стан хворого)’, 2. збуджений, гарячковий; palabras ~as збуджена (гарячкова) промова; 3. діал. сухотний; 4. m хворий з високою температурою calenturilla 71. dim. ¿fecalentura; 2. легкйй жар, невелйке підвйщення температури cafenturoso adj див. calenturiento 1 caleño adj 1. вапняний; що містить вапно;
2. див. calizo
caler vi 1. годйтися, підхбдити; 2. бути важливим, мбти знбчення calera1 71. вапнякбвий кар’єр; 2. вапняно- випблювальна піч; 3. Л. Ам. склад для вапнб
calera2 7діал. мор. риболовбцька шлюпка calería 7лбвка з прбдажу вапняку calero 1. adj вапнякбвий; 2. m робітник вапнякбвого кар’єру; 3. Торгбвець вап- нбм; 4. див. calera12 calés /77, calesa1 /"шарабан, кабріолбт calesa2 їдіал. м’яснйй черв’як calesera 7 1. розшйта кучерська куртка; 2. калесбра (андалузька пісня) calesero /77 кучер шараббна calesín /77 калесйн (відкритий шарабан) caleta 71. dim. de cala2; 2. діал. профспілка портових робітників; 3. бухта, затон; 4. Л. Ам. каботбжне судно; - buena діал. сл. схбвок, тайнйк (для зберігання краденого) caletear vi діал. робйти каботбжні рбйси (про судно)
caletero1 /771. діал. портбвий працівнйк, вантбжник, докер; 2. діал. див. caleta З caletero2 /77 сл. напбрник caletre /771. розум, кмітлйвість; de ~ розумний; 2. головб, казанбк cali /77 хім. луг
calibeado, calibeo adj мед. залізистий (про препарати)
calibita ímíh. сидерйт, залізний шпат cálibo /77 іст. див. calibre calibo m діал. жар, гаряче вугілля calibración їтех. 1. калібрувбння; 2. ґра- дуювбння (вимірювальних приладів) calibrador m тех. калібрбтор, калібромір, калібр (інструмент)
calibrar иМ. калібрувбти; вивіряти калібр (вогнепальної зброї)’, - el alambre (un agujero) калібрувбти кабель (отвір)’, 2. врахбвувати, узгоджуватися (з чим-нІ) calibre /77 калібр, ~ deun fusil калібр ґвин- ті'вки; ~ para rosca нарізнйй калібр; de grueso ~ великокаліберний; de pequeño ~ дрібнокаліберний; de (gran, grueso, mucho) - значнйй, важлйвий; depequeño (poco) - незначнйй, несуттбвий; ser de buen (mal) - б^ти велйким (малбнь- ким) (про предмети) calicanto m кам’яна клбдка calicata f гірн. 1. розвідувальний (пробний) шурф; 2. шурфувбння cálice /77 іст. див. cáliz caliciforme adj бот. чашкоподібний calicillo /77 бот. мутбвка calicinal adj бот. чбшечковий calicó /771. коленкбр; 2. сйтець calicosis їмед. халікбз calichar іПдіал. робйти бтвір (в посудині)’, ~se тектй, сочйтися (з посудний) caliche /771. вапнякбві дбмішки (у цеглі, черепиці)’, 2. пляма (на диняй)\ 3. хім. чилійська (нбтрієва) селітра; 4. шматочок штукатурки (що облупйвся); 5. діал. тріщина (на глиняному посуді)’, 6. діал. див. calichera; 7. діал. гірн. відвбл; 8. діал. кам’я- нйсте поле; 9. діал. див. cuarzo; 10. діал. вйразка, рбна
calichera f діал. поклади (родбвища) чилійської селітри calichoso adj діал. кам’янйстий calidad1 71. якість; властйвість; 2. якість, сорт, категбрія; artículos de alta ~ високоякісні товбри, de primera - першоклбс- ний, вйщої якості; 3. харбктер, вдбча, натура; 4. умбва (вдоговорі)’, 5. характерйс- тика, анкбтні дбні; 6. звання; 7. знатність, родовйтість; 8. авторитбт, престйж; 9. знбчення; значущість; 10. жив. фаіоура;
11. рі морбльні якості; 12. рі прбвила (картковоїгри)’, а - de que ... /ос. conj. за умбви, що...; de - шанбвиий, повбжний; якісний, першосортний; en - de /ос. регр. в якості кого-чого-н.
calidad2, calidez f мед. жар, висбка температура
calididad 71. спрйтність, впрбвність; 2. вй- верткість, хйтрість
cálid*o1 adj 1. тбплий; гарячий; viento ~ тбплий вітер; 2. див. caluroso 2; una ~а acogida тбплий (гарячий) прийом; ~s aplausos бурхлйві аплодисмбнти; 3. жив. тбплий (про тон, відтінок) cálido2 adj іст. хйтрий cálidos m рі діал. настій лікарських трав calidoscópico adj калейдоскопічний calidoscopio m калейдоскбп caliducto /77 трубб парового опблювання calientapiés m ножнб грілка calientaplatos m нагрівбльна шафа calientapuesto m діал. див. cagapuesto caliente 1. adj тбплий; жаркйй, гарячий; viento - тбплий вітер; sopa - гарячий суп; 2. азбртний, бурхлйвий, гарячий (про суперечк^у, 3. злйй, сердйтий; 4. весняної сівбй (про льон)\ 5. гарячий, відчайдушний, бідовий; 6. див. cálido1 3; 7. m діал. грог; - de cascos запальнйй; en - toe. adv. негбйно; j~! гбряче! (при пошукай) califa /77 халіф, каліф califato /77 халіфбт, каліфбт calífero ¿¿з/вапняний; terreno ~ вапняний ґрунт
calificable ^визнбчуваний, що піддається вйзначенню
calificación 71. кваліфікбція; 2. оцінка, розцінка
calificadamente adv рішуче, абсолютно, безпербчно
121
calificado
calificado adj 1. кваліфікбваний, що мбє квaлiфiкáцiю; un maestro ~ кваліфікбваний вчитель (викладбч); 2. кваліфікбваний, що вимагбє спецібльних знань; trabajo ~ кваліфікбвана прбця calificador т фахівбць, експбрт; ~ del Sa- I nto Oficio церк. іст. цбнзор (при Інквізиції) calificar1 иМ. кваліфікувати, оцінювати; характеризувбти; відгукуватися; 2. стбви- ти оцінку (на іспиті); 2. облагорбджувати, прославляти; 4. лінгв. визначбти (про прикметний ~ se підтвбрджувати (довб- дити) своб дворянське походження calificar \гідив. calentar calificativo 1. adj що визначбє, кваліфікує;
2. грам. Якісний; adjetivo - Якісний при- кмбтник; 3. /77 вйзначення (лінгв.) california їдіал. перегбни californio m хім. каліфбрній californita їмін. каліфорнії calígine ЛІ. густий тумбн; імлб; 2. задуха, спбка
caliginidad ficr. див. calígine caliginoso ^’тумбнний, імлйстий caligrafía /калігрбфія caligrafiar і^писбти каліграфічно; старбн- но писбти (вивбдити) caligráfico adj каліграфічний calígrafo /77калігрбф
calilo діал. 1. ^¿Упридуркувбтий, дурнувб- тий; 2. /77 дурень
calilla /1. dim. de cala1 3; 2. Л. Ам. надокучлива людйна, причбпа; 3. Л. Ам. надокучливість, набрйдливість; 4. рідіал. див. calvario 2
calillar \4Л. Ам. набридбти, надокучбти calima1 їдив. calina
calima2 fMop. ббкен з нйзки зв’Язаних прб- бок
calimaco тдив. calamaco 1 calimba /діал; таврб (для худоби) calimbar vt діал. 1. таврувбти (худобу);
2. див. castigar
calimbo т Якість, сорт, категбрія calimete т діал. соломйнка (для прохолодних напоїв) calimoso adj див. calinoso calina /серпбнок; мбрево (під час літньої спеки)
calinda, calinga їдіал. калйнда (негритянський танець) calinita їмін. калініт calino adj див. calífero calinoso ¿ó/імлйстий, затягнений серпбн- ком
calípedes /77 зоол. лінйвець caliqueco m cnrápa (низькоїякості) calisaya /хінне дбрево (цінний різновид) calitipia їфото калотйпія calitricáceas fpi бот. болбтникові cáliz /771. церк., поет, фібл; чбша; потйр;
2. бот. чбшка (іквітки); 3. анат. нйркова чбшка; apurar (beber) el ~ de la amargura вйпити (гірку) чбшу до дна caliza f мін. вапнЯк; - arcillosa глйнистий вапнЯк
calizo adj вапнЯний, вапнякбвий (про ґрунт, каміння)
calma f 1. затйшшя, безвітря, штиль;
2. припинення; затйшшя, застій; 3. тйша; спбкій; 4. див. cachaza 1; - chicha (muerta) мор. мбртвий штиль; лінощі,млЯвість; dar (la) ~ пожартувбти; ¡~! спокійно!; терпіння!; gran secal de agua затйшшя пбред бурею
calmado adj діал. стбмлений, втбмлений; спітнілий
calmante 1. adj заспокійливий (про ліки, засіб); 2. m заспокійливі ліки (засіб); заспокійливе
calmear 1. rf заспокбювати, вгамбвувати; ~ al niño заспокбювати дитйну; 2. пом'як¬
шувати, вгамбвувати, ослабляти; 3. vi затихбти, заспокбюватися; el viento ~а вітер затихбє; ~se заспокбюватися; |cál- matel заспокбйся! calmaría їіст. див. calma 1 calmazo /771. aum. ¿fe calma; 2. мор. мбртвий штиль; 3. лінощі, млЯвість calmear vi заспокбюватися, вгамбвуватися calmería їіст. див. calma 1 calmil /77 Л. АМ. посіви (прилеглі до будинку
calmita /1. dim. ¿fe calma; 2. знущбння calm*o adj 1. безлісий, гблий (про перелогові землі); 2. паровйй, що знахбдиться під пбром (про поле); 3. діал. див. calmoso 1
calmoso ^'1. тйхий, спокійний; 2. млЯ- вий, повільний, флегматйчний calmuc*o, -а 1. ^‘калмицький; 2. т, /калмик, -чка
calmudo adj див. calmoso
calo /77 діал. глибинб (річки); hacer ~
дістбти дно (ногами)
caló /771. калб, мбва іспбнських цигбнів;
2. сл. жаргон
calofriarse тремтіти, відчувбти ознбб calofrío /77 (рі) гарячкове тремтіння, ознбб calografía їдив. caligrafía calómel, calomelanos m рі хім., фарм. каломбль, однохлбриста ртуть calón /771. жердйна для підвішування сітки; 2. мірка (жердина з поділками для вимірювання глибини річки) calonche /77калбнче (алкогольний напій із смокв)
caloña їіст. Л.див. calumnia; 2. грошовий штраф (за наклеп); 3. свбрка, супербчка;
4. осуд, засудження
caloñar vt іст. 1. див. calumniar; 2. штра- фувбти (за наклеп)
calor /771. теплотб, теплб; - nuclear енбр- гія Ядерної ребкції; - específico (питбма) теплобмність; unidad de ~ одиниця теп- лотй; 2. (і) жар, спбка; - canicular духотб, спбка; hace ~ спекбтно; ahogarse (asarse, freírse) de ~ задихбтися від спбки; dejarse caer el - стоЯти (про спек/); entrar en ~ зігрівбтися, відігрівбтися; 3. жар, (підвй- щена) температура; el ~ febril (гарячкб- вий) жар, лихомбнка, пропбсниця; 4. прй страсність, завзЯття, збпал; 5. рбзпал, зб- пал; 6. щйрість, добротб, теплб; dar ~ допомогти, прййти на допомбгу; gastar el ~ natural en una cosa надмірно за- хбплюватися чим-н.; meter en - розохбчу- вати; підбурювати; tomar ~ пожвбвитися (про яку-н. справу); tomar con - una cosa узЯтися з зблалом за що-н.; - de paño jamás hace daño пбра кістбк не лбмить calorar \гіЛ. Ам. гріти, давбти теплб caloría їфіз. калбрія; - grande велйка ка- лбрія, кілокалбрія; ~ pequeca малб калбрія, грам-калбрія
caloriamperímetro /77тепловйй ампермбтр caloricidad / 1. фізіол. теплокрбвність (тваринного організмуі); 2. калорійність caloricio тдіал. спбка, задуха calórico 1. зс/тепловйй; 2. тфіз. теплотб calorífero 1. d¿#теплопровідний; 2. т (de aire) калорйфер; 3. див. calentador 2, З calorificación / фізіол. тепловіддбча, виділення теплб
calorífico adj 1. тепловий; теплопровідний; теплотвбрний; 2. нагрівбльний calorífugo adj 1. теплоізоляційний; 2. що не згорбє, вогнетривкйй calorimetría їфіз. калоримбтрія calorimétrico adj фіз. калориметрйчний calorímetro т фіз. калорйметр calorimotor т фіз. високовбльтний елект- ронагрівбльний прйлад caloroso adj див. caluroso
calosfriarse див. calofriarse calosfrío /77 (рі) див. calofrío caloso до/промокбльний (про папір) calostro /77 (рі) молбзиво calote /77 Л. Ам. шахрбйство; dar - не заплатйти за рахунком caloteador adj діал. шахрбйський calotear \гіЛ. Ам. 1. надути, обшахрувбти;
2. поцупити, вкрбсти calotero тдіал. шахрбй calotipia їдив. calitipia calotórax т орніт. колібрі (різновид) caloyo /771. новонарбджене ягнЯ (козенЯ);
2. діал. солдбт
calpamulo m Л. Ам. калпамуло (метис, в якому є китайська, індіанська і негритянська кров)
calpián тдіал. стброж calpisque, calpixque т Л. Ам. іст. збирбч подбтків
calpul /771. діал. табмне зббрище; 2. діал. кургбн (на місці стародавніх поселень індіанців)
calseco adj дублений вапнбм calta їбот. калюжниця caltrizas їрідіал. носйлки calucha їдіал. шкірка (кокосового, волоського горіха або мигдаля) caluma їдіал. 1. ущблина, міжгір’я (в Ан- да>); 2. індібнське сблище calumbarse діал. занурюватися; пірнбти calumbrecerse* іст. 1. іржбвіти; 2. пліснявіти
calumbriento adj іст. 1. іржбвий; 2. цвілий calumet /77 ліЬлька миру (в індіанців Північної Америки) calumnia /нбклеп
calumniador 1. adj наклбпницький; 2. m наклбпник
calumniar vtобмовлЯти; звбдити нбклеп calumnioso зс/наклбпницький caluña їіст. див. calumnia1 caluro /77 кетцбль (птах) caluroso adj\. жаркйй, спекбтний; тбплий; un día ~ спекбтний день; 2. гарЯчий, жвб- вий, полум’яний; 3. жив. тбплий (про тон,
ВІДТІНО!І)
caluyo тдіал. калуйо (індіанський танець) calva /1. лисина; 2. плішйна, потбртість (хутра); 3. прогблина, плішйна (в лісі, в полі); 4. облуплена стбля; облуплена стінб; 5. діал. турбцький горбх, нут calvar 1. vt іст. обкурювати, ввбдити в омбну; 2. vi іст. лисіти; ~se стрйгти (нбго- ло)
calvario m 1. боргй, велйка заборгбва- ність (при покупці в кредит); 2. страждбн- ня, муки; 3. осуарій; 4. анат. чбреп, че- репнб корббка
calvatrueno /771. лйса головб; 2. навіжбна (неврівновбжена) людйна, навіжбний calvecer* vi іст. лисіти calverizo adj з прогблинами, плішйнами (про поле, ліс)
calvero /771. прогблина, плішйна (улісі);
2. пбклади глйни, глйнище calvete 1. adj dim. de calvo; 2. m іст. кіл, кілбчок
calvez, calveza іст., calvicie /плішйвість calv«ar тдив. calvero calvinismo m кальвінізм calvinista 1. d¿#кальвіністській; 2. m кальвініст
calvitar тдив. calvero calvo 1. афійсий, плішивий; 2. позббвле- ний рослинності, гблий, огблений; 3. витертий, з плішйнами (про тканину/); 4. m лйса (плішйва) людйна calza1 їіст. див. cal
calza2 /1. (рі) панталбни; гамбші; гбльфи; колгбти; 2. рі гбтри; 3. пов’Язка (на нозі тварини); 4. гальмівнйй башмбк, гальмів-
122
cama1
h¿ колбдка; 5. панчбха; 6. рі сл. кандалй (ножні)] ~ de arena іст. мішбк з піскбм (знаряддя тортур); echarle una - запримітити; poner en ~s prietas пославити в скрутне станбвище; tomar ~s; tomar las ~s de Villadiego тікбти, утікати; verse en —s prietas бути (опинитися) в скрутнбму станбвищі
calzacalzón тдбвгі панталбни calzada f 1. брукбвана дорбга; шосб; ~ romana іст. римська дорбга; 2. бруківка; проїжджа частина; 3. діал. велйкі парбдні схбди; 4. діал. тротубр calzadera f 1. мотузка (для селянського взуття)] 2. гальмівнйй башмбк, гальмівнб колбдка; 3. діал. див. calzadura; apretar las ~s дбти хбду, накивбти п’Ятами calzado 1. adi Л. взутий; 2. мохнонбгий (про птахів)] 3. у панчбхах (про тваринУ)]
4. вузькйй {про чоло)] 5. геральд. на- прбвлений вістрям вниз (про фігурі^)] 6. /77 взуття; 7. д/шкарпбтки; панчбхи; підв’язки; 8. сл. кандалй
calzador m 1. ріжбк (для взутті)] 2. Л. Ам. ручка; олівбць; entrar соп ~ йти зі скрйпом (туго, насйлу) calzadora /'ослін для взувЬння calzadura /і. взувбння; 2. одягбння (пан- чох, рукавичок)] 3. іст. чайові (за взуванні)
calzapié m тех. педбльна захвбтка; гбночний педбльний гак calz*ar иґ1. взувбти; 2. надягбти (панчохи, рукавички, шпорі)] 3. носйти (взуття, панчохи, рукавички)] 4. носйти (той або інший розмір взутті)] 5. шйти взуттЯ; 6. тех. закріплювати, стопорйти, заклйнювати;
7. підкладбти гальмівнйй башмбк (гальмівну колбдку, кбмінь); 8. підкладбти що-н. (під меблі, щоб не хиталисі)] 9. замінювати знбшений леміш; 10. надягбти шйни на колбса (автомашини; велосипеда)] 11. мбти (той або інший) калібр (про зброю)] 12. діал. підгортбти (картоплю)] 13. діал. пломбувбти {зуб)] 14. діал. підпйсувати, стбвити свій підпис; 15. viЛ. Ам. одбржувати посбду (місце); влаштб- вуватися на роббту; - mucho бути кміт- лйвим; - росо туго міркувбти calzarse 1. взуватися; надягбти взуттЯ; ~ los zapatos взути черевйки, взутися; 2. надягбти (панчохи, рукавички)] ~ a uno розпоряджбтися ким-н.; бути на гблову вйще кого-н.; - una cosa добйтися чого-н.; заволодіти чим-н. calzillas пі див. calcillas calzo /771. див. calce1 3; 2. рі панчбхи (у коня)] 3. мор. дерев’яний брус кільблбка;
4. див. calza2 4; 5. тех. кбмінь (клин), що є тбчкою опбри вбжеля calzón /771. aum. de calza; 2. (рі) панталбни, штанй (по коліна); calzones bombachos широкі штанй з рбзрізом; 3. запобіжна петлЯ (у покрівельників)] 4. лбмбер (карткова гра)] 5. діал. див. calzoncillos;
6. Л. Ам. панталбни, трусй (дамські)] 7. діал. печбня зі свинйни; amarrarse los calzones енергійно взЯтися до спрбви, засукбти рукавй; calzarse (ponerse) los calzonee головувбти в будйнку (про жінкУ), тримбти чоловіка під каблукбм; hablar а - quitado говорйти відвбрто, щй- ро, по щйрості; no poder con los calzones бути безпорбдним, немічним (про старого)] no tener calzones бути (слизняком); tener bien puestos loe calzones; tener muchos calzones разг. бути спрбвж- нім чоловіком
calzonarias f рі діал. 1. підтЯжки; 2. див. calzón 7
calzonario тдіал. рив. calzón 7 calzonazos т ганчірка, слинькб
calzoncillo /77 діал. орніт. папуга (різновид)
calzoncillos /77 рі 1. кальсбни; 2. трусй (чоловічі)
calzonean/! Л. Ам. випоржнЯтися calzoneras їрІЛ. Ам. брюки (що застібаються з боків)
calzoneta їдіал. плбвки calzonudo 1. adj Л. Ам. енергійний, смілй- вий, рішучий; 2. діал. що нбсить брюки; у штбнях (про чоловіка)] 3. діал. безхарбк- терний, слабовільний; 4. m Л. Ам. див. calzonazos; 5. Л. Ам. смілйвець calzorras m рі див. calzonazos calzuela /1. dim. de calza; 2. гольф calla fЛ. Ам. загбстрена пблиця (для висмикування рослин, копання ямок) callacuece com. діал. лицемір, тишкб callada1 f 1. мовчбння, тйша; 2. затйшшя (під час шторму); a las ~s; de ~ loe. adv. потихбньку, пбтай, крадькомб; dar la ~ por respuesta відповістй мовчбнням callada2 /сичужний стіл; стрбви з сичуга calladamente adv потихбньку, пбтай, крадькомб
callado adj 1. мовчазнйй; стрйманий; по- тбйливий; 2. мовчазнйй; тйхий, смйрний, сумйрний; niño ~ спокійна дитйна callaguayas m рі кальягубйї (індіанці в Болівії)
callamba їдіал. див. callampal callampa f діал. 1. гриб; 2. фбтровий капелах; 3. велйке вухо callampayanis m рі кальямпаЯни (індіанці в ПерУ)
callana /1. Л. Ам. сковородб (для підсмажування кукурудзи, пшениці)] 2.діал. квіт- кбвий гбрщик; 3. діал. див. calentador 4 callandico, callandito, callando adv нйш- ком, пбтай, крадькомб callandriz m потбйлива людйна callantar vt іст. 1. примусити замбвкнути;
2. заспокбювати, усмирЯти callanudo adj діал. безсорбмний, безсовісний, зухвблий, нахббний callao /771. гблька (річкова)] 2. діал. рівнй- на, вкрйта гблькою
callapo /77 1. діал. гірн. стійка, підпбра, кріплення (шахти)] 2. діал. гірн. схбдинка (шахтнихсходів)] 3. діал. ноейлки; А. діал. пліт
calUar 1. vi (~se) 1. мовчбти, зберігбти мовчвння; 2. замовкбти; 3. заспокбювати- ся, затихбти (про море, вітер)] 4. промбв- чати, змбвчати; 5. vt(~se) 1. умбвчувати, замовчувати; 2. обхбдити мовчбнням (що-н.)] ~а callando іос. adv. крадькомб, пбтай; al buen ~ llaman Sancho (santo, sabio) хто мовчйть, не грішйть; слбво — срібло, мовчбння — зблото; buen - se pierde чия б корбва ревіла, та твоя б мовчбла; ¡~al; (|~е!) interj (вживається для вираження здивування) та що ти (ви)!; не мбже бути!; подумати лишб!; ~а у cuez займйся спрбвою, не відволікбйся; cédate у callemos, que sendas nos tenemos не тобі б говорйти, не мені б слухати; por eso te ~о: por que me ~es рукб руку мйє; quien ~a, otorga мовчбння — знак згбди
calle /1. вулиця; doblar la ~ повернути за ріг; 2. албя, доріжка (у паркУ)] 3. іст. слобо- дб; 4. діагонбль; вертикбль; горизонтбль (на шаховій або шашковій дошці)] Б. сл. вбля, своббда; 6. полігр. коридбр; пробільна доріжка (у тексті); 7. військ, вулиця; лінійка (між табірними будовами, наметами)] ~ mayor головна вулиця; шахм. велй- ка діагонбль; abrir ~; hacer - проклбети дорбгу (у натовпі); alborotar la - турбу- вбти сусідів; розбурхувати нбтовп; azotar, ~s тинЯтися вулицями; coger la ~ вййти,
пітй; залйшйти приміщення; coger las ~s закрйти прохід (проїзд); dejar a uno en la ~ звільнйти, вйкинути на вулицю; розорйти, пустйти по світу; echar a uno а Іа ~; plantar (ро ner) en la ~ звільнйти, вйкинути на вулицю кого-н.; вйгнати з дбму, вйс- тавити за двбрі кого-н.; звільнйти (зув'язнення)] вйпустити кого-н.; echar a (en) la ~ розпатЯкати, рознестй по світу; echar por la ~ de en medio йти (рвбтися) напролбм; пустйтися в усі тЯжкі; echarse а Іа - вййти з будйнку; повстбти, вййти на вулицю (зі зброєю в рукаУ)] hacer huir (llevarse) una - en hom bros розігнбти Lнатовп); ir de- sem pedrando la(s)~(s) мчати щодуху; llevarle) a uno de - взЯти гбру над ким-н.; переконбти (аргумбнтами); захопйти, за- чарувбти кого-н.; приголбмшити; pasear (rondar) la ~ a una mujer залицЯтися (до жінкй)] ponerse en la - вййти з будйнку; з’являтися на людях; quedar(se) en la ~ опинйтися на вулиці; залйшйтися без роббти (без грбшей); ser buena una cosa solo para echarla a la - бути нікчбмним (npopid)] пофарбувбти та^ вйкинути; por la puerta se va a la ~ ось тобі бог, а ось поріг callear vt с.-г. розчищбти міжрЯддя (на винограднику
calleja /1. dim. de calle; 2. провулок; 3. сл. втбча
Calleja: sépase (ya se verá, ya verán) quién es ~ подйвимося, хто сильніший, подйвимося, чиЯ візьмб; tienes m6s cuento que ~ не розкбзуй казкй; не вигбдуй callejear vt тинЯтися вулицями; вбштати- ся без діла
callejeo /77 вбштання вулицями; байдику- вбння
callejero 1. adj вуличний; tráfico - вуличний рух; perro ~ бродЯчий соббка; 2. гу- лЯщий; 3. /77 спйсок (перблік) міськйх вулиць (удовіднику)] 4. спйсок адрбс (передплатників газет) callejo тдіал. пбстка (для полювання) callejón /77 1. вузькб вулиця, провулок;
2. вузькйй прохід (між будинками, парканами), проволок; 3. ущблина; 4. діал. коротке шосб; 5. діал. житловйй будйнок (зазвичай коридорної системи)] 6. коридбр (між двома бар'єрами на арені для кориди)] 7. див. calle 5; ~ de San Blas вбр- хні дйхальні шляхй; ~ sin salida безвй- хідь; безвйхідне станбвище
callejuela f 1. dim. de spect. de calleja; 2. привід, відмбвка; 3. вйхід (зі скрутного становища)] todo se sabe, hasta lo de la ~ нембє нічбго табмного, що не стбло б Явним callera adj бот. очйток, збяча капуста callero adjЛ. Ам. 1. вуличний; 2. що вихб- дить на вулицю (продвері) callicida amb. мозбльна рідинб, мозолін callista com. мозбльний опербтор; педикюрша
callizo /77 діал. 1. див. callejón 1; 2. див. callejuela
callo /771. мозбль; 2. (~ de herradura) кінб- ць підкбви; 3. кісткбва мозоль; 4. рі сичуг (страва)] criar (hacer, tener) ~s натбрти мозолі; заскніти, зашкарубнути; dar el ~ вбжко працювбти, натирбти мозолі callón1 /77 бруебк (для заточування шила) callón2 adj мовчазнйй, тйхий callonca 1. aq/недосмбжений (про каштани, жолуді)] 2. /бувбла жінка, кбзир-ббба;
3. див. cellenca
callosidad 1. мозолистість; 2. ороговілість, велйка мозбль; 3. рі омозоліла хронічна вйразка
calloso adj 1. мозолястий; 2. мозбльний; emplasto ~ мозбльний плбетир cama1 /1. ліжко; ~ armario вбудбвана шб- фа з ліжком; ~ portátil похіднб ліжко,
123
cama2
розкладачка; ~ redonda У*уже ширбке ліжко; - turca тахтб; отомбнка; - de matrimonio двоспбльне ліжко; 2. ліжко; ~ de
Íialgos (de podencos) погбно постблене незручнб) ліжко; hacer (arreglar) la ~ постелити ліжко; meterse en la ~ лягти в ліжко; 3. завіса (над ліжком) ; 4. ліжко (місце в лікарні, в гуртожитку); 5. норб, лігво; ~,de liebres збяча норб; ~ de lobos вбвче лігво; 6. підстйлка (для худоби); 7. дно вбза; 8. вм’ятина (у баштанник); 9. див. carnada 2; 10. див. carnada 1; 11. іст. гробнйця; 12. русло, лбже {річки); 13. слід судна {на мілині); 14. діал. постільна білйзна, постільне прилбддя; - caliente с.-г. шар органічних дббрив (у парникУ); caer en (la) ~ захворіти; estar en guardar (la) hacer - лежбти (у ліжці) (про хворого); hacerle a uno la - підкласти свиніЬ кому-н.; підсйдіти кого-н.; la - у Іа cárcel son prueba de amigos друг піз- набться в біді; guien mala ~ hace, en ella se yace не рий йму іншому, сам в нбї по- трбпиш
cama2 f 1. {рі) вудйла; 2. с.-г. розсбха;
3. косяк {обода колеса) camada М. дитинчбта; понбс; приплід;
2. шар; 3. ббнда, згрбя; de a misma ~ од- нбго пбля ягода camafeo m камбя
camagua adj діал., camagüe adj діал. молбчно-восковбї стйглості {про кукурудзу)
camaina тдіал. біс, диявол camaján adjЛ. Ам. спритний, хйтрий camal т 1. конопляний пбвід, недбуздок, обрбть; 2. переклбдина (для підвішування свинячої туші); 3. іст. ббрмиця {кольчужна сітка для захисту шиї і плечей);
4. іст. кандалй (у рабів); 5. діал. товстб гілка, сук; 6. діал. бійня camaleón m 1. зоол. хамелебн; 2. діал. зоол. iryáHa; 3. діал. зоол. велйка зелбна ящірка; 5. діал. камалебн {народний танець, схожий на полькУ); 6. бот. колюч- ник, колючолйсник (різновид); 7. (С.) астр. Хамелебн (сузір’я); ~ aéreo рбйсь- кий птах; ~ mineral хім. марганцевокислий кблій, мінербльний хамелебн Camaleopardo m астр. >Ю^ф (сузір’я) camalero тдіал. 1. різнйк (на бійні); 2. торговець м’ясом, м’яснйк camama /обмбн, обдурювання camambú тЛ. Ам. бот. фізбліс (різновид) camamila їдив. camomila camanances m рі діал. ймочки (на щоках) camándula ЛІ. чбтки; 2. хйтрість; лицемірство; tener muchas ~s бути хйтрим (лицемірним); 3. камандула (рослина, зерна якої використовуються для виготовлення чоток)
camandular, camandulear и/1. лицемірити; ханжйти; 2. діал. розпускбти пліткй camandulería f святбнництво, лицемірство
camandulero 1. ао/святбнницький, лицемірний; 2. брехливий; 3. хйтрий; 4. /лхан- жб, святбнник, лицемір; 5. обмбнщик, брехун; 6. хитрун; 7. діал. політикбн cámara ЛІ. палбта, покбї (упалаці); 2. рб- да (королівська, муніципальна); 3. палб- та, зббри (парламент); ~ alta верхня па- náTa, сенбт; - baja нйжня nanáTa, кон- rpéc; Cámara de Representantes (de los Diputados) палбта представників (депу- тбтів); Cámara de los Comunes (de los Lordes) nanáTa общин (лбрдів); 4. nanáTa (установа); ~ de comercio торгбва палб- та; 5. (~ real) зал для аудібнцій (в королівському палаці); 6. комірка, комбра;
7. комбра, жйтниця; 8. каюта; - de oficiales каїЬт-компбнія; 9. військ, (зарйдна)
кбмера; 10. кбмера; ~ automática фото- автомбт; - binocular стереоскопічний фотоапарбт; ~ cinematográfica кінокбме- ра; ~ clara (lúcida) опт. кбмера-люцйда: ~ de combustión кбмера згорбння (горіння); тбпка; ~ de fuelle складбний фотоапарбт; - fotográfica фотоапарбт; - frigorífica холодильник; рефрижератбрна (охолбджувальна) кбмера; ~ lenta кінокб- мера для сповільненої зйбмки; - o(b)s- cura фіз. кбмера-обскура; ~ panorámica панорбмна кхмера (для панорамних зйомок); ~ tomavistas кінокбмера, кіно- знімбльна кбмера; 11. мортйра; 12. вй- порожнення; 13. кал, екскременти; 14. рі пронбс; padeceros страждбти пронбсом; 15. іст. двір (монарха); резидбнція (глави держави); 16. іст. алькбв, спбльня; 17. іст. муніципбльна рбда; 18. анат. кбмера, порожнйна; ~ acuosa (del ojo) кбмера бка; ~ anterior de la boca порожнйна pó- та; - acorazada сталбва кімнбта (у банку); ~ apostólica скарбнйця Ватикбну; фінбнсово-адміністратйвна рбда Ватикбну; - mortuoria трбурний зал; трбурна кімнбта; приміщення, де встанбвлюеться TpyHá; - de calderas мор. котбльне відділення, котбльний відсік, кочегбрня; Cámara de Castilla іст. Вйща Рбда Кастйлії; ~ de compensación (de clearing) ком. розрахункбва палбта (для клірингових операцій); ~ de (las) máquinas мор. ма- шйнне відділення; ~ del rey королівська скарбнйця; de ~ придвбрний (про лікаря, художника); irse de ~s обробйтися; 19. страждбти нетримбнням мбви; tener ~s en la lengua базікати, розпускбти язикб camarade 1. /лтовбриш, друг (якзвертання); antiguos ~s старі др^зі; 2. співтрб- пезник; 3. f іст. військ, батарбя camaradería /товарйські стосунки, дружба camaraje m орбндна плбта за користувбн- ня комброю
camaranchón m горйще; комірчйна camarera f 1. служниця, покоївка; каме- рйстка; 2. офіцібнтка; ~ mayor іст. стбрша фрбйліна, стбрша при^вбрна дбма camarería ЛІ. посбда (місце) служнйці (покоївки); 2. посбда офіцібнтки camarero m 1. слугб, лакбй; 2. офіцібнт;
3. дворбцький; 4. (~ mayor) камергбр;
5. офіцбр пбпського^ двбру; 6. діал. член палбти представників camareta ЛІ. dim. ote cámara; 2. каюта (на невеликих суднах); 3. Л. Ам. малбнька ґармбта (для святкових салютів); ~ alta легкб надбудбва (на палубі) camarico m 1. Л. Ам. іст. принбшення, дар (індіанським жерцям, конкістадорамІ;
2. діал. принбшення (індіанців владі);
3. діал. піднбшення рбнніх плодів (господарю); 4. діал. улюблене місце; 5. діал. люббвна пригбда
camariento adj що страждбе пронбсом camarilla f 1. іст. камарйлья (група впливових царедворців, придворна партія);
2. кліка, камарйлья
camarillesco adj що стосується камарй- льї, властйвий камарильї camarín m\. dim. de cámara; 2. завівтбрна Kanéna; 3. приміщення для зберігбння коштбвностей і бдягу стбтуй святйх; 4. театр. вбирбльня; 5. іст. комбра для зберігбння цінних речбй; 6. іст. туалбтна кімнбта; 7. іст. кабінбт; 8. діал. див. cambarín; 9. див. camarote
camarina f, camarinas m бот. водянйка (різновид)
camarista 1. тЛ. Ам. див. camarero; 2. Л.
Ам. член судовбї палбти; 3. Лсамерйстка; камерфрбйліна
camarita їдіал. котелбк (капелюк)
camarlengo т 1. камерлінг, кардинбл, що очблює пбпську канцелйрію; 2. іст. камер- rép (в арагонськом королівстві) cámaro m див. camarón 1 camarógrafo m кіноопербтор camarón m 1. зоол. кревбтка; 2. діал. перебіжчик (з однієї партії в іншУ); 3. діал. камарбн (банкнота вартістю у 10 солей);
4. діал. чайові; 5. ціал. недорогб річ; де- шевинб; 6. діал. дільце, гешбфт; 7. бот. аконіт, борбць; ponerse como un ~ почервоніти, залйтися фбрбою; - у cangrejo corren parejo два чбботи пбра camaronear vi 1. Л. Ам. ловйти кревбток;
2. діал. шукбти прибуткбву спрбву; 3. діал. перебігати (з однієї партії до іншої); пере- хбдити в інший тббір
camaronera f 1. продавщйця кревбток;
2. сітка для лбвлі кревбток camaronero m 1. ловбць кревбток; 2. про- давбць кревбток; 3. діал. орніт. зимо- рбдок, рибблочка (різновид) camarote m кубрик; каюта camarotero тЛ. Ам. стюард (на судні) camarroya їбот. дйкий цикбрій camasquince com. цікбва людйна; до всй- кої ббчки затйчка
camastra їдіал. хйтрість; лукбвство; уда- вбння
camastrear vt діал. хитрувбти, лукбвити, прикидбтися
camastro m незручнб ліжко; уббге ліжко camastrón 1. adj хйтрий, лукбвий, лицемірний; 2. m спрйтна людйна, хитрун, проноза; 3. Л. Ам. здоровбнь camastronería f хйтрість, лукбвство, лицемірство
camauro m пбпська шбпка (з червоного оксамиту з хутряною опушкою) camaya тдіал. див. cesta1 camayo тдіал. див. сарога1 4 camba1 f 1. див. cama21; 2. діал. прокіс, ряд; 3. діал. ряд, валбк (скошеної трави);
4. діал. індіанець (з північних і східних районів)
camba2 adj діал. див. cambado 2 cambá тЛ. Ам. негр
cambado adj 1. діал. див. combado; 2. Л. Ам. кривонбгий, клишонбгий cambalachar ііїдив. cambalachear cambalache т 1. ббмін дрібнйцями, дрібний обмін; 2. Л. Ам. лбвка лахмітника cambalachear і^мінйти, вимінювати cambalachero т 1. любйтель обмінюватися дрібнйцями; 2. Л. Ам. лахмітник; дрібнйй торгбвець; 3. діал. забійка, зади- рбка
cambalada їдіал. похйтування (п'яного) cambaleo т іст. мандрівнб трупа коме- дібнтів (зазвичай з п’яти чоловіків і однієї жінки)
cambamba f діал. 1. бійка, свбрка; 2. витівка, штука
cambar гідіал. див. combar 1 cámbara їдив. centolla cambarín тдіал. схбдовий майдбнчик cámbaro т зоол. краб (різновид) cambera f сітка для лбвлі крббів (кревбток)
cambeto adj діал. див. cambado 2 cambiable ас/змінний, змінюваний cambiada /1. мор. зміна курсу; 2. пере- станбвка вітрил; 3. перевбдення, перехід (у верховій їзді)
cambiador 1. adj що мінйє, обмінює; 2. т тех. перемикбч; 3. іст. див. cambista 2;
3. сл. влбсник публічного будйнку; 4. Л. Ам. стрілочник; 5. діал. (перевідна) вйлка (у ремінних передачах); de frecuencias ел. перетвбрювач частотй
cambial ас^вбксельний cambiamiento m див. cambio 2
124
camino
cambianta /жінка, що розмінює грбші покупцям
cambiante т 1. (рі) перелив, відлив (на тканина.*); 2. див. cambista 1 cambiar 1. vtмінЯти, обмінювати; - un libro por otro обміняти одну книгу на іншу;
2. (vi, de) мінЯти; змінювати; - la (de) conversación змінйти тбму розмбви; - еі traje (de traje) змінйти костбм, одягнути інший костіЬм; - el horario змінйти рбз- клад; 3. (vi, de) мінЯтися, обмінюватися; ~ el asiento (de asiento) con el vecino помінятися місцями з сусідом; ~ saludos обмінятися вітаннями; 4. розмінювати, міняти (гроші)', 5. (en) перетвбрювати (на що-н.)', 6. переміщбти; пересувбти; пере- вбдити (з одного місця в інше)', ~ el plano a la otra habitación пересунути піаніно в іншу кімн0ту; ~ de piso перевестй на інший пбверх; 7. тех. перемикбти; 8. мор. змінювати галс, лягбти на інший галс; ~ еі aparejo брасувбти; 9. (~ de amura, - de bordo) мор. перекладбти стернб; лягбти на інший галс; 10. vi мінятися, змінюватися; el tiempo cambia cada día погбда міняється щоднЯ; no ha cambiado nada він збвсім не змінйвся; 11. мінЯти (змінювати) мбпрям (про вітер)', mandarse - Л. Ам. пітй
cambiarse 1. змінюватися; 2. мінятися, змінювати н0прям (про вітер)', 3. переодягтися; - de zapatos перевзутися;
4. змінюватися; la risa se cambió en llanto сміх змінйвся сльозбми; 5. переїз- дйти; - de domicilio змінйти місце прожи- вбння, переїхати
cambiavía m 1. діал. стрілочник; 2. діал. стрілка (на залізниці) cambiazo m 1. aum. de cambio; 2. сл. шахрбйство, обдурювання (при купівлі, обміні); dar el - підклбсти (підсунути) од- Hé з0мість іншого, обдурйти при купівлі (при ббміні); dar un - дременути, накивб- ти п’Ятами (побачивши кого-н.) cambija /бак, резервубр cambín m вбрша (риболовецька снасть) cambio m 1. ббмін, заміна; 2. зміна, пере- твбрення; ~ reversible (irreversible) обо- рбтна (необорбтна) зміна; - semántico зміна знбчення; 3. дріб’язок, дрібні грбші; llevar - мбти при собі дрібні грбші; tener ~ мбти дрібні грбші; мбти здбчу; 4. іст. див. cambista 1; 5. ком. ббмін; - directo пря- мйй обмін; - libre вільний ббмін, вільна торгівля; - mercantil комерційний ббмін; - minuto валютний ббмін; letra de - вбк- сель, Tpárra; 6. фін. курс, котйрування; ~ а tapar паритбтний курс; 7. зал. (~ de vía) стрілка; 8. тех. перемикбння; 9. див. cambiada 2; 10. р! ком. пербказ валіЬти (цінних папбрів); - con pérdida (daño, quebranto) курсовб втрбта; 11. asmo (~ de marcha, - de velocidades) корббка швидкостей; ~ de banda радіо перемикбч діапазонів; ~ de estado фіз. фбзове перетворення; - de mano хитрість, лукбвство; a (en) ~ de іос. ргер. збмість, натбмість; en - Іос. adv. (а ~) натбмість, збмість; нав- пакй; затб; a las primeras de - loe. adv. за пбршої нагбди; рбптом, несподівано cambista 1. com. мінЯйло; 2. банківський службовець (що займається обміном грошей)', 3. біржовий мбклер; 4. m банкір;
5. Л. Ам. стрілочник cambra /штббель (з колод) cambrayyn m біле льнянб полотнб cambriano, cámbrico геол. 1. adjкембрійський (про період, систему); 2. /я кембрійський період, кембрійська систбма, кбмб- рій
cambriles m р!Л. Ам. усклбднення, перешкоди, перепбни
cambrillón m(pl) устілка (у взутті) cambrón m бот. 1. ліцій, ліціум, дерезб;
2. жбетір, крушйна; 3. ожйна (кущовий різновид)', 4. д/держидбрево cambronal m дерезняк, збрості ліцію (дерезй)
cambronera їдив. cambrón cambuche т Л. Ам. флЯга, фляжка cambucho тдіал. 1. див. cucurucho; 2. кб-
шик Сцля паперу, для брудної білизни);
3. комірка; комірчйна; 4. солОм’яне обплб- тення (для бутлів); 5. малбнький паперб- вий змій
cambueca adj діал. див. cambado 2 cambuj /я 1. напівмбека; 2. іст. чепбць, чбпчик (для грудних дітей) cambujo 1. adj4ópHm (про осла)', 2. m Л. Ам. камбухо (метис індіансько-китайського походження)', 2. діал. камбухо (метис індіансько-негритянського походження) cambulera їдіал. в’язнйця cambullón /771. Л. Ам. шaxpáйcтвo, обмбн;
2. діал. змбва; 3. Л. Ам. див. cambalache 1 cambur /77 6aHáH (різновид) cambuta1 /1. посох (абата, єпископа)',
2. ключка (для гольфУ) cambuta2 їдіап. див. coco31
cambute m 1. діал. див. cambutera; 2. діал. велйкий їстівний рбвлик cambutera їдіал. бот. квамокліт cambuto adj діал. призбмкуватий, крембз- ний, осбдкуватий
camedrio, camedris m бот. дубрбвник пурпурбвий
camedrita m камедрйта (настоянка на дубровнику)
camelador 1. adj що залицяється, галбнт- ний; 2. що звбблює, спокушбє; 3. m кава- лбр, залицяльник; 4. спокусник camelar vt 1. залицЯтися, упадбти; - a las muchachas залицЯтися до дівчбт; 2. спо- кушбти, звбблювати; 3. любйти, бажбти;
4. Л. Ам. виглядбти; підглядбти, підсте- рігбти
camelete m іст. тарбн (стінобитне знаряддя)
cameleuca їбот. мати-й-мбчуха camelia /1. камблія (кущ і квітка)', ~ rosal de China, - rosal japones япбнська камблія; 2. діал. бот. мак; 3. діал. тонкб вбвня- на тканйна
cameliáceas fpi бот. камблієві camélidos зоол. верблюжі camelo /771. залицЯння; 2. рбзіграш; contar ~s жартувбти, плестй нісенітниці; dar (el) ~ обдурйти, підсунути котб в мішку; hablar en - жартувбти, говорйти несерйбзно;
3. помилкбва звістка, чутка; 4. діал. бот. червбна мбльва; no me vengas соп -а не підлизуйся до мбне; не розкбзуй мені казкй
camelote m камлбт (вовняна тканина) camella1 /корйто (дерев’яне) camella2 /1. верблюдка; 2. див. caballón camellar adj верблюжий camellero m 1. верблюжбтник; 2. погбнич верблкздів
camello /771. верблюд; 2. ббвдур, дурень;
3. військ, іст. тарбн (стінобитне знаряддя)', 4. мор. камбль, суднопідіймбльний понтбн; - del Perú лбма; - de río пелікбн; - pardal жирбф
camellón1 /77 1. див. caballón; 2. див. camelote; 3. Л. Ам. обрбблена землЯ (на плавучих острівця)!)', 4. Л. Ам. міжрЯддя (у винограднику)
camellón2 /77 дерев’яний жблоб (для напування худоби) camena /муза
camenal adj що стосується муз camera їдіап. зоол. дйкий крблик (різновид)
cameral adj камербльний, що стосується королівської скарбнйці camerino m див. camarín 4 camer*o 1. зо/велйкий; полуторноспбль- ний (про ліжко і постіль)', colchón - велйкий матрбц; sábana -а ширбке прости- рбдло; 2. Л. Ам. двоспбльний (про ліжко)',
3. /77 мбйстер з вйготовленню ліжок;
4. осбба, що здаб ліжка
camíbar m діал. 1. див. copayero; 2. ко- пбйський бальзбм
camilucho Л. Ам. 1. ас/подбнний (про роботу індіанця-поденника)', jornal - подбн- на платня (індіанця-поденника); 2. m Л. Ам. індіанець-подбнник camilla /1. стблик з жарбвнею (для зігрівання ні/)\ 2. санітбрні ноейлки; 3. іст. кушбтка; 4. Л. Ам. ноейлки (будівельні);
5. Л. Ам. магазйн бдягу camillero /77санітбр (військ.) caminada / іст. дбнний перехід; шлях, прбйдений за одйн день
caminador adj що багбто хбдить; швидкий, прудкйй
caminal m діал. дорбжня мербжа caminante m 1. мандрівнйк, подорбжній;
2. поводйр; - cansado, subirá en asno, si no encuentra caballo на безрйб’ї і рак рйба
caminear 1. viпересувбтися^ переміщбти- ся; йти; - a pie йти пішки; 2. їхати; подоро- жувбти, мандрувбти; - arrastrándose повзти, пересувбтися пбповзом; - en un carro їхати у вбзі; 3. прохбдити шлях (про планети); 4. тектй (про річки)', 5. и/прохбдити (відстань пішки)', ayer -ó más de 15 kilómetros вчбра він пройшбв (пішки) більше 15 кіломбтрів caminata /1. розважальна прогулянка;
2. виснбжливий перехід; дбвга дорбга caminera їдіал. флЯга з винбм (яку беруть вдорогУ)
caminero 1. ао^дорбжній; peón (obrero) -
дорбжній працівнйк; 2. іст. уторбваний;
3. /77 вуст, мандрівнйк; подорбжній caminí /77 Л. Ам. мбте, парагвбйський чай (різновид)
camino /771. дорбга, шлях; тракт; - afirmado (engravado) бруківка; - carril (de carro) вузькб ґрунтовії (польовб, степо- eá) дорбга; - de acceso під’їзнб дорбга; - de cabaña худобопрогінна дорбга, худо- бопрогін; - de cabras гірські стбжка; - de cintura (de circunvalación) окружнб залізниця; ~ de herradura кінна стбжка; - de hierro залізнйця; - vecinal комунальна дорбга; ponerse en ~, tomar el - en las manos вйрушити в дорбгу; 2. дорбга, шлях; пбдорож; 3. їздб; 4. шлях, збсіб, спбсіб (для досягнення чого-н.)-, 5. Л. Ам. доріжка (для оздоблення столу)', 6. Л. Ам. доріжка; 7. Л. Ам. мішбк, сумка (длярудйу,
8. курс, шлях ікорабля); 9. хід (корабля)',
10. рі полозки, що нагіравлЯють рбйки (каретки друкарської машини); - carretero (carretil, de ruedas) шосе; уторбваний (звйчний) шлях; - derecho (directo, recto) прямб дорбга, прямйй (пбвний) шлях (до досягнення ЧОГО-Н)', - de flores легкйй шлях (у житті), шлях, уейпаний троЯндами; - de Santiago Чумбцький Шлях; - real шосб; магістраль; пбвний 3á- сіб, найлбгший шлях (для досягнення чого-н)\ - trillado, (trivial) (~ asenderado) уторбвана дорбга; звйчний шлях; уторбваний шлях; abrir - звільнити (дбти) дорбгу (шлях); розчйстити (проклбети) шлях; поклбети почбток (чому-н.)\ бути піонбром в якій-н. спрбві; шахм. дбти прохід; andar al - зайнятися контраббн- дою; вййти на велйку дорбгу, зайнятися грабунком; coger el - пітй, вййти; de - іос.
125
camión
adv. мимохідь; по дорбзі; гїЬпутно; проїздом; дорбжній (про одяг, рвчі)\ avíos de ~ дорбжнє приладдя; de un ~ dos mandados убйти двох зййців; однйм pá30M два накйзи; hacer(se)~ пробйти собі до- póry (шлях); ir cada cual por so cada I cual va por su - кбжен діє на свій рбзсуд; всі тйгнуть в різні ббки; ir (ser) fuera de ~ una cosa бути недорбчним; ir uno fuera de - стояти на хйбному шляху; йти хйб- ним шляхбм; чинйти необдумано (не- o6á4HO); ir su - TpnMáTH курс (шлях); йти CBoéK) дорбгою; llevar ~ una cosa бути обґрунтованим, MáTH підстйву; no llevar ~ una cosa бути неперекбнливим (необ- ґрунтбваним); meter (entrar) a uno por ~ вйвести з OMáHn; переконйти кого-н. (у чому-н.); partir el ~ пітй на B3aéMHi пбс- тупки; quedarse a medio ~ зупинйтися на півдорбзі, не довестй cnpáey до кінцй; salir al ~ вййти на велйку дбрбгу, зайнй тися розббєм; traer a uno a buen ~ напрй- вити (наст0вити) кого-н. на шлях істини camión т 1. ватажний автомобіль, ван- тйжівка; ~ bascuHador (volquete) само- скйд, думпкйр; - de grúa автомобільний кран; - tractor (remolcador) автотягач; ~ todo terreno всюдихід; 2. автббус camionaje т 1. автомобільні вантйжні перевбзення; вантажоббіг автотрбнспор- ту; 2. вбртість перевбзення вантажів camioneta ґавтофургбн, пікйп camionista т водій (шофбр) вантажівки camisa fA. сорбчка; ~ de dormir нічий со- рбчка; ~ de fuerza гамівнй сорбчка; en mangas de - в одній сорбчці, без піджакй;
2. див. camisola 2; 3. шкірка (на плода$\ 4. шкіра, идо скидйється змібю; 5. шар вапнй, побілка; 6. панірувйння; 7. гартівнй сітка, гартівнйй ковпачок (у лампі освітлення)', 8. суперобклйдинка (книгй)', 9. папе- рбва тбка (для справ, документів); 10. діал. папір (під шпалери); 11. Я Ам. макулатура; 12. Я Ам. попона; 13. тех. обгортка; кбжух, оболбнка; чохбл; обшивка; 14. тех. втулка, гільза; 15. обкладйння; футерувйння, обсйдження; 16. військ. збвнішнє облицювйння фортйчних стін; 17. іст. менструйція; 18. іст. оболбнка (плоду в утробі матері)', ~s azules синьо- сорбчечники (іспанські фалангісти)', ~ s negras чорносорбчечники (італійські фашисти)-, ~s pardas коричневосорбчеч- ники (німецькі фашисти); ~ vieja ветерйн франкістської фалйнги; en ~ іос. adv. без придйного; cambiar (mudar) de ~ зрйдити колйшні переконйння, перебігти в інший тйбір; dejar a uno sin no dejarle a uno ni aun ~ залйшйти в одній сорбчці, обіб- рбти до нйтки, пустйти по світу; estar соп la ~ arremangada наразйтися на велйку небезпйку, опинйтися під удйром; estar en su ~ бути при здорбвому глузді; jugar- (se) hasta la ~ прогрйтися до нйтки, залй- шйтися в одній сорбчці; meterse en ~ de once varas пхйти свбгонбса куди не слід; втручйтися не у свою cnpáey; no caber en la ~ бути на сьбмому нйбі (відрадості)', по llegarle a uno la ~ al cuerpo: по le llega la ~ al cuerpo у ньбго зуб на зуб не попадйє, він весь тремтйть (від страхУ)', vender hasta la ~ продйти все до останньої нйтки, залйшйтися в одній сорбчці; спустйти все; volver la - змінйти думку; перекинутися, переметнутися; і~! interjдіал. дідька лйсого!, чбрта з два!; más cerca está la ~ de la carne que el jubón свой сорбчка блйжча до тіла
camisería fA. магазйн з прбдажу чоловічих сорбчок; 2. майстйрня з пошиття чоловічих сорбчок
camisero m кравбць з пошиття сорбчок
camiseta /1. футбблка; 2. нйжня сорбчка, фуфбйка; 3. див. camisa 7; 4. матий (вітрила)', 5. діал. біла сорбчка без рукавів (в індіанців)', 6. Л. Ам. матрбська сорбчка, матрбска
camisilla ñ. dim. de camisa; 2. старб (peá- на) сорбчка; 3. діал. чоловіча сорбчка (з глухим коміром); 4. діал. див. camiseta camisol m лускйта кольчуга camisola f 1. вбрхня сорбчка (чоловіча)-,
2. вйшита сорбчка; 3. Л. Ам. нічий сорбчка; 4. діал. жінбча сорбчка, комбінація;
5. діал. сорбчка, блуза (робоча) camisolín m манйшка
camisón m 1. aum. ¿fe camisa; 2. нічий сорбчка; 3. Л. Ам. жінбча сорбчка, комбінй- ція; 4. діал. жінбча сукня; tu ~ no sepa tu Intención слбво не горобйць, вйлетить — не СПІЙМЙЄШ
camitico adjхамітській; idiomas ~s хамітські мбви
camoatí m 1. діал. ocá (різновид)’, 2. осйні стільникй, 3. божевільня, бедлйм camochar vt діал. підстригйти, підрізйти (дерева)
camodar гісл. підмінйти camomila f бот. аптйчна (лікйрська) ро- мйшка
camón1 /771. aum. de cama2; 2. іст. пере- носнйй трон; 3. зйсклений балкбн; - de vidrios склянй перегорбдка camón2 /771. aum. de cama2 1; 2. сйкція ббода (колеса)', 3. буд. склепіння; йрочна бйпка (склепіння)', 4. тех. кулйк, кулачбк;
5. д/дерев’йний обід (колеса воза) camorra fA. свйрка; бійка; armar - розпо- чйти свйрку; 2. діал. кул. булка із запй- ченою в ній ковбасбю camorrear гідіал. розпочйти свйрку (бій- ку)
camorrero, camorrista 1. a¿# задерикуватий, задирливий; забійкуватий; 2. /77 зад и- рйка, забійка
camorrita m діал. див. camorrero 2 camota com. діал. тупйк, нетйма camotal тЛ. Ам. пбле, засіяне батйтом camote /771. Я Ам. бот. батйт, солбдка картбпля; 2. Я Ам. цибулйна (рослин)',
3. діал. синйць; 4. Я Ам. кохйння, захбп- лення; 5. Я Ам. дУрень; 6. Я Ам. безсо- рбмник, нахйба; 7. Я Ам. кохйнка; В. діал. несплйта грбшей, прбграних в супербчці (на парі); 9. Я Ам. брехнй, вйгадка; tomar un - Я Ам. полюбйти; душі не чути (в кому-н.)\ tragar - Я Ам. напустйти тумй- ну, темнйти
camotear 1. vi Я Ам. блукйти у пбшуках (чого-н )', 2. vt діал. заважйти, стойти на завйді; -se брйти (що-н.) camotero 1. adj Л. Ам. легкйй на знайбм- ства, що любить знайбмитися; 2. m про- давйць батйту (солбдкої картбплі) camotillo /771. діал. десйрт з батйту; 2. Я Ам. див. cúrcuma 2, З campa яс/безлісий, відкрйтий, гблий (про місцевість)
campado adj геральд. з чйстим пблем campal adj польовйй (військ.)', batalla ~ вирішйльна бйтва, вирішйльний бій campamento m 1. отйборення; 2. військ. тйбір; 3. тйбір, тимчасбва стойнка; - gitano цигйнський тйбір
campamiento m 1. див. campamento 1;
2. тйбірна стойнка; 3. показнй розкіш, помпа
сатрапа f\. дзвін; 2. витяжнйй ковпйк (над вогнищем); 3. тех., фіз., мор. дзвін; ковпйк; - de aire повітряний ковпйк, повітряна кймера; ~ de buzo (de inmersión) водолйзний (підводний) дзвін, ~ de humo витяжнй шйфа; - del castillo мор. бйко- вий дзвін; - de vidrio фіз., хім. склянйй
(вйкуумний) ковпйк; 4. церкбвна парйфія;
5. церкбвнід(парафійльні) збмлі; 6. Я Ам. сл. що стоїть на чйтах; 7. діал. дурмйн (різновид)', 8. сл. спіднйця; 9. рбзтруб (духових музичних інструментів)', а ~ herida (tacida) іос. adv. з ударом дзвбну; за nép- шим покликом; doblar las ~s дзвонйти у дзвбни по помбрлому; echar las ~s al vuelo, repicar las ~s дзвонйти у всі дзвбни; no haber OHdo uno ~s не мйти понйт- тя про найпростіші péni; oír ~s у no saber dónde чути дзвін, та не знйти, де він; picar la ~ мор. відбивйти склйнки; - cascada, nunca sana черпйти вбду рбшетом; товкти вбду у ступі; cual es la ~, tal es la badajada який піп, такй і парйфія campanada f 1. удйр дзвбна (у дзвін);
2. дзвін; 3. скандйльна новинй campanario m 1. дзвінйця; 2. мор. надбу- дбва для підвішування дзвбну; de ~ дрібний, незначнйй; низькйй, підлий, нйций (про вчиноії)', subirse al - лізти до рожбн campanazo m див. campanada campanear vi А. дзвонйти у дзвбни; 2. діал. стрілйти; 3. Я Ам. підглядйти, підслухбву- вати. вистбжувати; 4. (~ве)діап. пускйтися навтіки; -se Я Ам. ходйти перевйльцем; allá se las (ló) -e(n) хай рббить (рбблять), що хбче (що хбчуть), а я умивйю рУки campaneárselas діал. дременути, наки- вйти п’йтами
campaneo m 1. дзвін; 2. ходй перевйльцем campanero1 m 1. мййстер, що відливйє дзвбни; 2. дзвонйр, паламйр campanero2 m діал. пліткйр; дзвонйр campaniforme adj А. що мйє фбрму дзвбна; 2. бот. дзвінбчковий campanil 1. ^'дзвбновий; metal - дзвбно- ва брбнза; 2. тдив. campanario 1; 3. діал. муніципйльний бкруг
campanilla fA. дзвбник, дзвінбк; - eléctrica чйшка електрйчного дзвінкй; 2. бульбашка (повітря, газу)-, 3. анат. язичбк;
4. бот. дзвінбчок; 5. діал. бот. лійна; ~ blanca Я Ам. бот. дурмйн (різновид); - de las nieves сніговйй прблюок; de otoño (de primavera) амарйліс альпійський; білоквітник (різновид)-, persona de (muchas) ~s цабб (важлива персбна); 6. видатні (відбма) людйна campanillear vi дзвеніти, дзвонйти (про дзвонив)
campanilleo m дзвін дзвбника campanillo m діал. мідний (брбнзовий) дзвбник (у худоби)
campano m 1. див. cencerro; 2. дзвін (у монастирі)', 3. Я Ам. щбглове дбрево campanólogo m 1. удйрник (музикант, що грає на дзвона*); 2. дзвони (ударний інструмент в оркестрі) campante adj 1. задовблений; 2. спокійний, безтурббтний; у se queda tan - а йому хоч би що; і у вус не дме campanudo 1. яс/схбжий на дзвін; ширб- кий, пйшний; 2. повнозвучний (про слово); 3. пишномбвний; 4. m сл. щит campánula f6or. дзвінбчок, кампанула campanuláceas fpi бот. дзвінбчкові campaña fA. рівне пбле; 2. кампйнія; - electoral передвйборна кампйнія; 3. по- рй, сезбн, період (діяльності); - de la zafra nopá (сезбн) збирйння цукрбвої трос- тйни; - de sembrado primaveral веснй- но-посівнй кампйнія; 4. Я Ам.див. campo 1; 5. геральд. нйжнє пбле; 6. мор. крбй- серство; плйвання, похід; 7. військ, табірний період; 8. кампйнія, похід, бойові дії; cipe de - Я Ам. покарйння солдйтів; fortificación de - nonboeé укріплення; misa de - богослужіння (у військах, на фронті)', olla de - казанбк; tienda de - похіднйй намйт; estar (hallarse) en - перебувйти в
126
canaluación
діючій ápMíí, брбти участь у військбвих опербціях; salir a (la) entrar en ~ йти на фронт
campañista, campañisto тдіал. пастух campar иг‘1. відрізнитися сбред інших (про людей)\ 2. військ. став0ти тббором camparín тдіал. див. cambarín campatedije тЛ. Ам. хтось, дбхто, ім’ярбк campeada /1. військ, іст. вилазка; 2. Л. Ам. пбшук, пбшуки
campeador 1. зс/войовнйчий, дбблесний; 2. /77В0ЇН, кампеадбр
campear и/1. вйходити на пасовйще (про тварин); 2. вихбдити на пoлювáння (про диких тварин); 3. зеленіти (про сходи)]
4. див. campar 1; 5. виднітися; красувбти- ся; 6. перебувбти в діючій брмії; 7. вивб- дити військб на пбле бйтви; 8. розвідувати, провбдити рекогносцирування (рбз- відку) місцбвості; 9. Л. Ам. вихбдити (виїжджбти) на пбшуки худбби (що відбилася від стада)] 10. Л. Ам. об’їжджбти полб (пасовйща) (для нагляду за худобою)]
11. vt військ, ют. розгортати, піднімбти (прапори, стягй)] 12. Л. Ам. шукбти, розшукувати; ~se діап. вихвалитися, хвалй- тися; курбжитися; campeárselas діал. змотбти вУдки, змйтися, втектй campechana / 1. (дерев’бна) решітка за кормбю (на деяких маленьких суднал);
2. Л. Ам. с^міш спиртнйх напбїв; коктби- ль; 3. діал. гамбк; 4. діал. повія campechanamente advi. збпросто, прбс- то; по-свійському; 2. безцерембнно, фамільярно
campechanería f Л. Ам., campecharía /
1. npocTOTá в повбдженні, товарйськість;
2. безцеремонність, фамільярність campechano1 adji. простйй, товарйський, свійський; 2. безцерембнний, фамільярний; 3. щбдрий, великодушний campechano2 тдіал. селянйн campechanote т 1. простб в повбдженні (товарйська) людйна; 2. безцерембнна людйна
campeche т 1. бот. кампбшеве (сандбло- ве) дбрево, сйній сандбл; palo (de) ~ деревині кампбшевого дбрева; 2. діал. кам- пбче (сортдешевого вина) campeo тдіал. обшйрне пасовйще campeón/77 1. дбблесний вбїн; 2. поббр- ник, борбць; 3. вонедь, головб; 4. спорт, че- мпібн; 5. іст. учбсник судовбго поедйнку campeona /чемпібнка campeonato m 1. чемпіонбт; пбршість;
2. пбршість, пбрше місце campeonismo тчемпіономбнія campera fЛ. Ам. куртка; блуза camperero adj діал. що пасб свинбй campero adji. польовйй; 2. відкрйтий всім вітрбм; 3. що ноч^є у відкрйтому пблі (про худобу)] 4. Л. Ам. див. campesino 1; 5. Л. Ам. помірно рисйстий (про крок коня)]
6. що стблеться (про рослину] 7.діал. що знбється на сільськбму господбрстві;
8. Л. Ам. дресирбваний, прйвчений до по- долбння природних перешкбд (про тварин^] 9. /77 польовйй стброж; 10. діал. свинЯ на вйпасі
camperuso a dj діал. грубий; мужикувбтий campesinado m селянство campesino 1. adj польовая (про роботи)]
2. сільськйй, селйнський; 3. селЯнський;
4. /77селянйн; - pobre біднЯк; - individual одноосібник; - sin tierra беззембльний селянйн
campestre adj 1. див. campesino 1.; 2. іст. приручений (про сокола) campichuelo m Л. Ам. лужбк, галЯвина campilómetro m топ. курвіметр campillom 1. dim. de campo; 2. громбд- ське пбле
camping m кбмпінг
campiña fi. пбле, рівнйна; 2. ріллЯ; нйва;
3. гай; дібрбва; cerrarse de ~ твбрдо сто- йти на свобму, упирбтися campirano 1. adj діал. грубий, неотбса- ний; 2. Л. Ам. див. campesino 1; 3. Л. Ам. досвідчений (у сільському господарстві, в об’їжджанні коней)] 4. тЛ. Ам. див. campesino 2; 5. Л. Ам. досвідчений селянйн (об’їждчик кбней)
campiruso adj діал. див. campesino 1 campista ті. Л. Ам. орендбр копблень; акціонбр гірничорудної компбнії; 2. діал. наглйдач (за худобою)] 3. діал. пастух (великоїрогатої худоби) campisto adj, тдіал. див. campesino campizal т газбни
campo /771. пбле; відкрйте (рівне) місце; рівнйна; ~ raso відкрйте поле, відкрита місцбвість; а ~ іос. adv. Л. Ам. у пблі, на пасовйщі (про худобу); а - abierto іос. adv. іст. у відкрйтому пблі (про лицарські двобої); а - raso І ос. adv. прбсто нбба; а ~ traviesa (travieso) toe. adv. напереріз, навростбць; пблем; 2. пбле, плбща; май- дбнчик (спорт.)] ~ de aterrizaje ав. посбд- ковий майдбнчик, польовйй аеродрбм; ~ de aviación аеродрбм, льбтне пбле; ~ de deportes спортйвний майдбнчик; ~ de fútbol футббльне пбле; ~ de instrucción навчбльний плац; ~ de tenis (тбнісний) корт; - de tiro стрільбище, полігбн; ебк- тор ббетрілу; 3. брна землй; пбле; нйва; ~ regadío зрбшуване пбле; зрбшувана землй; 4. (~ de cultivo) посіви; посбдки;
5. селб, сільськб місцбвість; 6. окблиці
Й'іста, селища)] 7. пбле, ббласть, сфбра іяльності)] 8. пбле, фон (вишивки, картини)] 9. місце дислокації військ, військовий табір; asentar el ~ розташуватися табором; 10. політ, табір, партія; 11. Ам. територія копальні; 12. П.-Р. провінція;
13. геральд. поле; 14. фіз. поле; - elect- romagnótico (gravitatone) електромагнітне (гравітаційне) поле; ~ magnético магнітне поле; ~ visual поле зору, візуальне поле; ~ de Agrámente безлад, (вавилонське) стовпотворіння; сварка, чвари; ~ de batalla поле бою; місце, де відбувається дискусія; арена; ~ de concentración концентраційний табір; ~ del honor місце дуелі, поле честі; - de pinos жарг. публічний дім; ~ santo цвинтар; ~s Elíseos (Elisios) міф. Єлисейські поля, Елізіум; ~ а ~ іос. adv. військ, сила на силу; всіма можливими засобами; abandonar el ~ покинути поле бою; припинити боротьбу (спротив); batir el ~ провести розвідку місцевості; dejar el ~ abierto (desembarazado, expedito, libre, etc.) a uno вийти з гри; дати дорогу, надати свободу дій (кому-н.)] descubrir (el) ~, reconocer el ~ розвідувати сили супротивника; проводити розвідку; зондувати ґрунт; Ьасег - звільнити (очистити) місце; зітнутися у рукопашному бою; hacerse al ~ податися в ліс; вийти на велику дорогу (про розбійників)] tacerse- le a uno el - orégano Арг., Ур. здаватися легким; juntar ~ зібрати військо; le vantar el - військ, знятися з табору, покинути табір; піти; вважати справу зробленою; покинути (відмовитися продовжувати) що-н. розпочате; quedar el ~ por uno, quedar señor del ~ бути господарем становища; quedar en el ~ залишитися на полі бою, полягти в бою; sacar al - a uno викликати на поле брані кого-н.; al ~ у аі señor cómprale cuando le hayas menester, antes no не ризикуй марно; не лізь на рожен без потреби camposanto m цвинтар
campuroso adj Лат Ам. широкий, просторий
campusano adj Лат. Ам.., campuso adj, m див. campesino
camuatí m Арг. 1. ранчо лісорубів; 2. див. camoatí
camuesa fi. кальвіль (сортяблуїї)] 2. дурепа, ідіотка
camueso m 1. кальвіль (яблуня)] 2. дурень, ідіот, неук
camuflaje m камуфляж, маскування camuflar vt камуфлювати, маскувати camuliano adj Лат. Ам. який починає зріти (про фрукти)
camuña 1. /насіння; 2. m бука, опудало сап1 /771. собака, пес; ~ de busca собака- шукач; 2. звід (в старовинній зброї)] 3. курок (вогнепальної зброї)] 4. одне очко (при грі в кості)] 5. буд. консоль; 6. тех. собачка, защіпка; Can Luciente Сіріус (зірка)] Can Mayor Великий Пес (сузіря)] Сап Menor Малий Пес (сузір’я)] ~ que mata al lobo вівчарка; вовкодав; а - que lame ceniza, no le fiar la harina спокуса на гріх наводить
сап2 тДом. Р. і. вечірка; 2. шум, валт сап3/77 хан
cana1 f(pi) сивий волос; echar una ~ al aire гульнути, розважитися; peinar ~s бути в літах; quitar mil ~s a uno приносити величезне задоволення; порадувати кого-н. cana2 fi. кана (міра довжини в Каталонії-
1,5 м)] 2. Куба пальма (різновид) сапа3 ЇЛат. Ам. жарг. тюрма, каталажка canabíneo бот. 1. конопляний; 2.: canabíneas fpi конопляні canabismo m стан дурману (при вживанні гашишу
canaca тЧ.І. китаєць (торговець)] 2. хазяїн дому розпусти; 3. дім розпусти canadiense 1. ас/канадський; 2. сот. канадець, канадка; 3. /канадка, хутряна куртка (ульотчиків)] дублянка canal 1. /77 канал; протока; ~ de navegación судохідний канал; 2. тех. канал; ~ de comunicación канал зв'язку; 3. канал; канава, арик; ~ de riego зрошувальний (іррига- ційний) канал; ~ de saneamiento осушувальний (дренажний) канал; 4. (~ franco, hondable, limpio) фарватер; 5. підземна ріка; 6. вузька і довга долина (міжгорамй)]
1. черепиця для ринви; 8. ринва (з черепиці)] correr las ~es текти з даху (про всдУ ]
9. анат. канал, каналець; 10. див. camellón2; 11. розроблена туша; 12. стебло коноплі (очищене від волокна і костри);
13. передній обріз книги; 14. глотка; 15. ар- хіт. канелюра; - maestra ринва, стік; русло (ложе) ріки; глотка; sombrero de ~ капелюх із загнутими полями; en - розроблений (про тушу] abrir en - розділити на дві половини, розпластати (тушу canalado 1. adj вузький, у вигляді каналу;
2. /77 канал акведука
canaladura fi. архіт. канелюра; 2. жолобок, паз, борозенка
canaleja fi. dim. de canal; 2. дерев’яний жолоо (лоток) (млиновий) canaleia fAp. 1. ринва; 2. струмінь води (з дахУ
canaleta fi. Ар. див. canaleja 2; 2. Р. Лат. Ам. див. canaleja 1; 3. Ч. див. canalete canalete m гребок, однолопатне весло (в каное)] дволопатне весло canaliculado adj і. жолобчастий; з кане- люрами; 2. бот., анат. жолобчастий, кана- льчастий
canalículo m бот., анат. каналець canalífero adj бот. канальчастий, з кана- льцями
canaluación fi. каналізація, каналізування (річок); 2. каналізація, система каналів
127
canalizar
canalizar vt 1. каналізували, проводити канали; 2. направляти (воду на полії)',
3. прокладати трубопроводи; 4. каналізувати, регулювати течію ріки; 5. направляти в потрібне русло; орієнтувати в потрібному напрямі
¡canalizo т канал, протока, вузький прохід (між островами, мілями) canalón /771. ринва, спускна труба, стік; ~ de acera стічна труба під тротуаром;
2. капелюх із загнутими полями; 3. Кол. див. cangilón 4; 4. Ам. лежень, нижній брус; 5. гірн. лоток
canalla 1. / набрід, наволоч; 2. зграя собак; 3. m паскуда, сволота canallada /підлість, ницість canallesco яс/паскудний, підлий, ниций canamaris отр/канамари (індіанців Пер}) canana / 1. патронташ; 2. Кол. гамівна сорочка; 3. Лат. Ам. зоб (хвороба)', 4. Дом.
Р. злий жарт; 5. Гонд. див. cacerina; 6. Кол. рі наручники
cananero adjДом. Р. 1. насмішкуватий;
2. набридливий,настирний canapé m 1. канале, диван; 2. канале, бутерброд
canard /77чутка, плітка, брехня (газетна) canaria fopH. канарка (самка), кенарка canarjense adj, m див. canario 1,2 canariera /1. велика клітка для канарок;
2. циліндр (капелюМ) canario 1. adj Канарський; 2. канарковий (про колір)', 3. /77 житель (уродженець) Канарських островів; 2. канарка (самець), кенар; 3. канаріо (старовинний танець жителів Канарських о-вііїу, 4. шлюп (на Канарських о-ваМ)\ 5. Ч. щедрий постоялець (в готелі)', 6. Ч. свистулька (іграшка)',
7. Арг. канарка, жовтий банківський білет (вартістю в 100 песо)', ¡~(s)! interj (вжив, для вираження подиву, роздратування, досади) отакої!, чорт забирай! canarreo m Куба 1. (рі) пересічена (нерівна) місцевість; 2. див. canalizo; 3. мережа каналів
cariaste / 1. плетенаий кошик (з двома ручками); 2. мор. марс; 3. Ур. канаста (гра, схожа набридн) canastada /кошик (міра) canastera /продавщиця кошиків canastero m 1. продавець кошиків; 2. Ч. рознощик (продавець) фруктів і овочів (в кошикаМ)', 3. Ч. робітник в пекарні canastilla /1. (дамський робочий) кошик (для рукоділля); 2. придане (для новонародженого)', hacer (preparar) la - готувати придане (для новонародженого)', 3. Вен. магазин одягу
canastillera тдив. canastera canastillero тдив. canastero 1 canastillo т 1. кошик; 2. самолов (для вилову птахів)', 3. клумба (обгороджена)',
4. феєрверк; 5. Лат. Ам. див. canastilla 2;
6. Лат. Ам. придане (для нареченоі) cariaste m кошик; j~s! interj (вжив, для вираження подив}) отакої!
canestro тдив. canasto canato /77 Кол. 1. бджола; 2. рій;3. вулик canaula ї Ар. дерев’яний ошийник з дзвіночком (для худоби) cancagua f4, Екв. дрібний пісок (будівельний матеріал)
cáncamo1 m рим, рим-болт, болт з вушком; ~ de mar велика хвиля; вал cáncamo2 тдіал. 1. нікчбмна людина; нік- ч0ма; 2. опадало, страхбвище (прожінк}) cancamurra / 1. смуток, пригніченість;
2. в0жкість у голові; важкб головб cancamusa /виверт, хитрість cancamuso тдіал. старий ловелбс cancán1 /771. KaHKáH (танець)', 2. кринолін (пишна нижня спідниця)
cancán2 m діал. надокучливість, настирливість
cancán3 /771. діал. папуга (різновид)', 2. Л. Ам. строк0та бавбвняна тканйна cáncana1 / іст. лбва для тих, що провинився (ушкол)
cáncana2 feHT. кімнбтний павук cancana /1. діал. рож0н; 2. діал. див. candelera; 3. Л. Ам. нікч0ма cancaneado абідіал. рябйй, віспувбтий cancanear1 vi і. бродити, тинЯтися, вбш- татися; 2. діал. затинбтися (при читанн)',
3. м’ятися, незрозуміло бурмот0ти cancanear2 vi діал. танцювбти KaHKáH cancanilla ї іст. 1. náCTKa; 2. o6móh, обдурювання
cáncano /77 Bóuia (у тварин) cancano adj діал. дурнйй cancanoso adj діал. надокучливий, наб- рйдливий
cancar тдіал. глбтка, гбрло cancel /771. архіт. тбмбур; 2. шйрма, пере- горбдка; 3. іст. межб (чого-н.); 4. Л. Ам. жалюзі; 5. діал. цеглянб перегорбдка cancela /1. ґрбти (переддверима)', 2. ґрат- 4ácra огорожа (в Андалузії)', 3. Л. Ам. хвіртка
cancelación /1. відміна, скасувбння, ого- лбшення недійсним; ~ de una ley скасу- вбння закбну; 2. юр. 3ánnc, що скасбвує яке-н. розпорядження; 3. забугтЯ; 4. роз- плбта (з боргами) cancelado adj бот. ґратчбстий canceladura їдив. cancelación cancelar vt\. відмінЯти, скасбвувати, ого- лбшувати недійсним; 2. розрахбвувати- ся, розплбчуватися (з боргами)', 3. викреслювати з пбм’яті, забувбти cancelarla /пбпська канцелярія cancelario m 1. іст. кЯнцлер (папський представник в університетам); 2. діал. péicrop університбту cancelería їдив. cancelaría canceloso ао/ґратчбстий canceller /77 іст. див. canciller 1 cancellería ficr. королівська канцелярія cancellero /77 іст. див. canciller 1 cáncer /77 1. мед. рак; ~ escirroso рак молбчної зЯлози; 2. молбчниця (у грудних дітей)', 3. (CJ Рак (знак Зодіаку і сузір’я)',
4. зоол. крао (різновид)', 5. páKoea пухлина, зарЯза
canceración їмед. урЯження рЯком cancerado adj 1. мед. рак; 2. врбжений (хвбрий) páKOM; рЯковий (про хворого)',
3. розбЯщений, зіпсбваний (про людину) cancerar 1. i/z(-se) захворіти на páK; 2. (-se) перербджуватися в рак (про виразку)', 3. vt викликати рак; 4. виснЯжувати, ослбблюва- ти, знесйлювати; 5. завдавЯти страждЯнь; уражбги
cancerbero m цбрбер, ápryc, вартовий canceriforme adj мед. ракоподібний, páKO- вий
cancerigenia їмед. канцерогенбз cancerigénico, cancerígeno adj мед. кан- церог0нний
canceroso adj мед. рЯковий; enfermo - рЯковий хвбрий; tumor - рбкова пухлйна cancilla /хвіртка
canciller /771- (— mayor) іст. хранйтель королівської печбтки, головЯ королівської канцелярії; 2. кбнцлер (висока посадова особа)', З.рЯдник (у дипломатичних представництвам)', 4. кбнцлер, прем’бр-міністр (в деяких країнах Європії)', 5. міністр за- кордбнних справ (в деяких країнах ЛатинськоїАмерикії)', 6. іст. див. cancelario 1 cancillera їдіал. стічні канбвка (на краю поля)
cancilleresco adj канцелярський; estilo - канцелярський стиль; letra -а канцеляр¬
ський (пйсарський) пбчерк; papel - канцелярський папір
cancillería /1. кбнцлерство; 2. канцелярія (у дипломатичних представництвам);
3. (рі) Міністбрство закордбнних справ (частіше в Латинській Америц)', 4. іст. тpибyнáл, верхбвний суд; Cancillería apostólica церк. пбпська канцелярія canción /1. пісня; - popular нарбдна пісня; -de cuna колискбва пісня; - de gesta героїчна noéMa, énoc; 2. літ. канцбна; канцонбтта; la misma - однб й те ж, старб пісня; saber una - con dos guiaderas бути nyKáBHM (лицемірним); ésa es otra - це мінЯє cnpáey, це інша cnpáea; це збв- сім не те, це з іншої бпери cancioneril adj пісбнний, властйвий кан- цбні (про стиль)
cancionero1 /77 1. збірка віршів (nicéHb);
2. кансьйонбро, збірка віршів середньовічних П00ТІВ
cancionero2 adj, тдіал. див. cantaletero cancionista сот. піснЯр, cnieáK (автор, виконавець)
canco тдіал. 1. глйняний гбрщик; 2. глй няний глек; 3. нічнйй гбрщик; 4. квіткбвий гбрщик; 5. сіднйця
cancón /77 бУ'ка; hacer un - Л. Ам. лякбти, навбдити страх (на кого-н.) cancona / діал. жінка, що Máe ширбкі стбгна
cancriforme adj див. canceriforme cancro /771. див. cáncer 1; 2. рак д0рева, HápiCT на стбвбурі
cancrófago adj що харчується páKaMH (про тварин)
cancroide 1. adj див. canceriforme; 2. m
мед. канкрбїд
cancroideo adj див. canceriforme
cancura їдіал. хутір, фбрма
cancha1 /1. спортйвний майдбнчик; корт,
2. Л. Ам. майдбнчик, рівна ділЯнка землі;
3. Л. Ам. обгорбджений майдбнчик (для складування); - de maderas склад пиломатеріблів; 4. Л. Ам. загорбда, загін (для худоби)', 5. Л. Ам. іподрбм; 6. Л. Ам. мaйдáнчик для півнячих боїв; 7. Л. Ам. ширбка течія річки; В. діал. вйручка (власника грального будинку)', 9. діал. стбжка;
10. рі діал. хйтрощі, вйверти; 11. Я Ам. склад руди; abrir (dar) - a uno Л. Ам. дбти дорбгу; відступйтися; сприЯти, давбти до- рбгу кому-н.; echar a uno en - діал. вй- дати (зрадити); estar en su - діал. бути у своїй стихії; |-l inferjЛ. Ам. дорбгу! cancha2 ЇЛ. Ам. підсмбжені бобй, підсмб- жена кукурудза; - blanca повітряна кукурудза
cancha3 їдіал. корбста canchador тдіал. носйльник canchal т 1. скелЯста місцбвість; 2. діал. див. caudal15
canchalagua їбот. золототйсячник (різновид)
canchaliego дс/стрімч0стий canchamina їдіал. коп0льневий майданчик canchaminero m діал. працівнйк на коп0льневому майдбнчику canchanchara їдіал. канчанчара (гарячий медовий напій)
canchar vi діал. 1. надав0ти дрібні пбслуги (за оплаті)', підробляти; 2. див. canchear2 cancharas їрідіал.Л. занбдбане (зарбсле) пбле; 2. віддбленість cancharrazo m удбр кбменем canche adj\. діал. білЯвий; 2. діал. noráHO припрбвлений
cancheador adj Л. Ам. що ухиляється від роббти
cancheaje m Л. Ам. подбток, що стягується із власника спортйвних майдбнчиків canchear1 viлбзити, дбртися (по скеляМ)
128
cangalla
canchear2 vi діал. ухилитися від роббти canchelagua їдив. canchalagua cancheo тдіал. 1. ухилЯння від роббти;
2. випадкбвий заробіток canchera їдіал. велйка рбна (вйразка) canchero 1. adj Л. Ам. що ухиляється від роббти; 2. діал. що нбсить валізи (іпро хлопчика); 3. Л. Ам. знбючий, обізнаний; досвідчений; 4. т Л. Ам. влбсник спор- тйвного майдбнчика; 5. Л. Ам. працівнйк спортйвного майдбнчика; 6. діал. користолюбець (про священика); 7. діал. лічй- льник (очоку грі) canchila їдіал. грйжа canchinflín тдіал. див. cachiflín cancho1 /771. круча, скбля; 2. (рі) див. canchal 1; 3.діал. край, крбйка; товщинб крбю (крбйки); 4. діал. шкірка цибулйни (пбрцю) cancho2 /77 діал. плата за пбслуги (адвокату, священику)
cancho3 adj діал. недостйглий (про банан) canchón /771. aum. de cancha; 2. Л. Ам. відгорбджена (відмежбвана) ділЯнка; від- горбджений майдбнчик (для різних цілей) candado /771. висЯчий замбк; - de combinación секрбтний замбк; 2. стаття (договору, законопроекту)', 3. р/стрілка копйта;
4. діал. сербжка; 5. діал. еспаньйблка (борода); echar (poner) un - a los labios (a la boca) тримати язикб за зуббми candajón adj діал. див. corretero 1 candaliza fMop. гбрдень cándalo тдіал. 1. гілка (без листгі)', прут;
2. качбн кукурудзи (без зерегі)', стрйжень качанб кукурудзи; 3. соснбва гілка (для палива)
candanga 1. adj діал. дурнйй, дурнувбтий;
2. слабкйй, чбхлий; 3. тдіал. диЯвол, біс cándano тдіал. бсад (урідині) candar у/закривбти, замикбти, зачинЯти cándara їдіал. рбшето, сйто cande1 adj. azúcar - льодЯник cande2 adj діал. білий, білосніжний candeal 1. adj білий, вйщого сбрту, ґатунку (про борошно, пшеницю); pan - білий хліб, хліб вйщого сбрту, ґатунку; 2. діал. чбсний, щйрий, вірний (про ЛЮДИНУ)', 3. /77 хліб (пшенйця) вйщого сбрту, ґатунку;
4. Л. Ам. заварнйй крем; 5. діал. кандебп (вид молочного коктейля з яйцем і коньяком)
candeda їдив. candela 2 candela f 1. свічка (стеаринова); 2. квітка каштбна; 3. просвіт (при відхиленні стрілки ваг)\ 4. вогбнь; вбгник; 5 .див. candelera 1; 6. прочухбнка, прочухбн; arrimar - на- м’Яти ббки; відлупцювбти; 7. діал. див. carámbano1 1; 8. діал. ент. світлЯк; 9. діал. квітка дуба (кбркового дбрева); 10. фіз. (міжнарбдна) свічка (одиниця вимірюванні)', 11. діал. багбття; 12. діал. пожбжа; pegar - пщпалйти; 13. рі діал. люббвні пригбди; у a mata ~(s) loe. adv. в остбнню хвилину; como unas ~s гбрний, чарівний; en - іос. adv. у вертикбпьному полбженні, сторч, стійма; acabarse la - закінчуватися (про час на аукціоні)', конбти, згасати (про житті)', кінчбтися (про гроші)', comer ~ діал. соте - йому сам чорт не брат; dar ~ Дбти прикурйти; не давбти прохбду, зава- жбти, набридбти; estar con la - en la mano бути прй смерті (про хворого)', salir en ~ діал. вйлетіти кулею candelabro m канделЯбр candelada / 1. багбття; 2. діал. див. candela 11; 3. діал. період нбресту candelaria /1. рел. Стрітення; 2. бот. вед- мбже вухо
candelario діал. 1. ^'придуркуватий; 2. m дурйло
candeleja /діал: розбтка свічки candelejón /77 Л. Ам. простбк, дурйло
candeleo тдіал. див. candelada З candelera1 їдіал. легковбжна жінка candelera2 їдив. candelaria cancelería ííct. свічнб лбвка candelera m 1. свічник; 2. світйльник (металевий)', 3. фбкел (для нічного рибного ловуу, 4. виробнйк (продавбць) свічбк;
5. мор. мірна стійка; 6. діал. кочегбр;
7. діал. звідник; 8. діал. ключйця; 9. ріал, бот. плющ (різновид)', estar en - посідати визнбчне станбвище; кбрйстувбтися впливом (Успіхом); poner en ~ прослбвити, принестй слбву, популярність (кому-н.) candeleta їдив. candaliza candelilla f 1. dim. efe candela; 2. мед. ка- тбтер; 3. див. candela 9; 4. бот. сербжка;
5. діал. шов, руббць; 6. діал. ент. світлЯк;
7. (рі) Л. Ам. блукбючий вогбнь; 8. рідіал. почервоніння (вйсип) між пбльцями; acabarse la - закінчитися (про час на аукціон/)', hacerle ~s los ojos бути весблим; muchas ~s hacen un cirio pascual з малбго рббиться велйке candelillar прошивбти (тканину) candelizo m див. сагбтЬапо11 candencia /розпбчення, розжбрювання candente adj 1. розжбрений, розпбчений; hierro ~ розжбрене залізо; 2. пекучий, злободбнний, нагбпьний; cuestión (problema) ~ пекуча проблема candi adj див. cande1 candial 1. adj див. candeal 1; 2. m Л. Ам. див. candeal 5
candidación /крисгалізбція цукру candidato m кандидбт; - a diputado (a la presidencia) кандидбт в депутбти (у пре- зидбнти); - oficial офіційний (урядбвий) кандидбт
candidatura / 1. кандидатура; кандидбт;
2. кандидбти; 3. виставляння (вйсунення) кандидатури; 4. бюлетбнь (зі списком кандидатів)
candidez /наївність, простодушність, не- хйтрість
candido adj 1. білий, білосніжний; 2. наївний, простодушний, нехйтрий candiel /77 кандьбль (десерт з білого вина, яєчних жовтків і цукрУ) candil /771. світйльник; 2. лампбда; 3. від- рбсток олбнячого рбгу; 4. кут (трикутного капелюха); 5. Л. Ам. люстра; (poder) arder en un ~ бути міцнйм (злим) (про вино)', ббчити на два аршйни під землбю; на ходу підмбтки рвбти; adóbame esos ~es дурнйця, нісенітниця; ni buscado соп (un) ~ якрбз; крбще не знайтй candila /копбпьнева лбмпа candilada /натік (оліївід лампи) candileja /1. резервубр (лампі)', 2. світйльник; 3. бот. кукіль звичбйний; 4. рі театр. рбмпа
candilejo /771. dim. efe candil; 2. див. candileja 3
candilero /77 діал. дерев’Яна панбль (для світильників)
candín adj діал. див. cojo 1 candinga /1. діал. див. cansera 1; 2. діал. ббзлад, плутанина; 3. Л. Ам. біс, диЯвол candiota m 1. ббчка, діжка (винна)', 2. велйка глйняна посудина (для вина) candiotera /вйнний льох (підвбл) candiotero m виробнйк (продавбць) вйн- них ббчок, діжок (посудин) candirse vt діал. чбхнути, марніти (про людину, тварину
candombe m 1. Л. Ам. кандбмбе (негритянський танець); 2. Л. Ам. будйнок (місце), де танціЬють кандбмбе; 3. Л. Ам. кандбмбе (негритянський барабан)', 4. діал. неохбйність (у політиці) candombear vi діал. 1. танцювбти кандбмбе; 2. бути неохбйним (у політиці)
candombero adj діал. неохбйний (у політиці)
candonga /1. вйверт; шахрбйства, хитрість; 2. насмішка, висміювання; 3. зап- ряжнйй мул; 4. косб (латйнське) вітрйло;
5. рідіал. сербжки
candongo 1. adj вкрбдливий, підлбели- вий; 2. що ухиляється від роббти; 3. /77під- лбеник, облбеник, лисйця; 4. нербба, лбдар; 5. діал. див. calabacino candonguear 1. vt насміхбтися (над ким- н ), висміювати (кого-н.)\ 2. vi ухилятися від роббти
candonguero adj глузлйвий, насмішкуватий, єхидний
candor /771. білизнб; 2. цнотлйвість, чис- тотб, невинність; 3. див. candidez candoroso зе/цнотлйвий, чистий, невйн- ний
canducho adj діал. ейльний, міцнйй candujo /77 сл. див. candado 1 canear 1. vi діал. сивіти; 2. гідіал. нагрівб- ти (на сонці)
caneca /1. глйняна плЯшка (для спиртних напоїв); 2. діал. канбка (міра рідини — 19 л); 3. діал. пбриста глйняна посудина; А. діал. глйняна плЯшка з гарЯчою водбю, грілка; 5. Л. Ам. дерев’Яна баддЯ; 6. Л. Ам. корзйна, кбшик (для збору винограду);
7. діал. бак (посудина) canecer vi іст. сивіти canecillo m див. сап1 5 caneco1 adj діал. п’Яний, напідпитку caneco2 m див. caneca 1 caneicito (рі) діал. канейсйто (народне гулянні)
icanejo! interjflian. див. caramba cañela /1. (~ de Ceilán) кориця; 2. (~ fina)
красб, мрія; незрівнянна річ; 3. діал. бот. корйчне дбрево
caneláce«o бот. 1. ар/корйчний; 2.: ~а /корйчне дбрево, корйчник; 3.: ~as f рі ко- рйчні
canelado adj 1. кбльору корйці; 2. що мбє смак корйці
canelar m плантбція корйчних дербв canelero m див. canelo З canelo 1. adj корйчневий; 2. гнідий; 3. m корйчне дбрево, корйчник; 4. чилійське магнблієве дбрево; 5. діал. лбврове дбрево
canelón1 тЛ.див. canalón; 2. див. carámbano1 1; 3. бахромб; 4. льодЯник (з корицею)', Ь.діал. лбкон, завитбк canelón2 тЛ. Ам. див. canelo З caneo тдіал. див. caney 4 canequita f діал. канекіта (міра рідини = 4,884л)
canesú /77кокбтка (сукні, кофти) canevá /77 Л. Ам. див. cañamazo caney /771. діал. збкрут (річки)', 2. діал. іст. хатйна каейка; 3. діал. «ypráH (з останками індіанських поселень)', 4. діал. канбй (конічна хатина з очерету без вікон)',
5. діал. кругла очеретЯна хатйна; 6. діал. навіс з гілбк (для просушування тютюнУ) canez ficr. 1. див. canicie; 2. похйлий вік canfín /77, canfina їдіал. нбфта canfor /77, canfora f, canfora ficr. кбмфора canga1 /1. діал. запрЯжка (будь-яких тварин, окрім волів)', 2. діал. плуг (для одного коня)' 3. китбйські колбдки (для тортур) canga2 /Л Ам. залізна рудб з дбмішкою глйни cangagua їдіал. 1. глйна (цегляна)', 2. неродюча землЯ; 3. див. cancagua cangalla1 /1. діал. в’ючне сідлб з в'юкбм;
2. сл. див. carreta
cangalla21. їдіал. ганчірка, шматйна; 2. Л. Ам. відхбди рудй; 3. (рі) діал. крбдена рудб; 4. сот. діал. шкбпа (про людину)',
5. діал. ганчірка, тютя (про людину)', 6. рі мбтлох, лахміття
129
cangallar
cangallar \Лдіал. 1. крЯсти \рудУ 2. крЯс- ти; 3. ухилитися від сплЯти податків cangallero m 1. діал. крадій (у копальні)',
2. діал. скупник кроєної рудй; 3. діал. продавбць TOBápie (за низькою ціною)',
4. сл. візник
cangallo т 1. діал. здоровЯнь, каланчЯ;
2. діал. п’ятЯ; 3. діал. непотрібна (зіпсбва- на) річ; 4. сл. таратЯйка, драндулбт cangarejera fдiaл. неприязнь cangilón т 1. великий глйняний (металбвий) глек; 2. ківш, черпЯк (норії, водопідйомника, землечерпалку, 3. Л. Ам. кблія; 4. діал. каскЯд; 5. діал. Яма, виббїна; 6. діал. KaHáea cangreja / (vela ~) мор. Kocé вітрйло; біз0нь; контрабізЯнь
cangrejada f діал. 1. дурість; 2. підлість, нйцість; зрЯда
cangrejal т діал. болбто, в якбму 6aráTO рачків
cangrejera /рЯчача Hopá cangrejero т 1.ловбць (продавбць) páKie;
2. діал. див. cangrejera cangrejo 1. т зоол. рак; краб; ~ de mar (moro) діла, краб; - de rio річковйй рак;
2. лускЯ, пластйнки (на кольчузі)', 3. сл. замок; 4. дерев’яна платфбрма на каткЯх (для транспортування важких предме- тів)\ 5. (С.) астр. див. cáncer 3; 6. мор. гЯ- фель; 7. зал.однорбльсова тЯчка; В. діал. гомосексуаліст; 9. adj діал. дурнйй, тупйй; 10. діал. квблий, рахітйчний; 11. діал. лу- кЯвий; 12. діал. підлий, нйций, підступний, зрЯдницький cangrena /гангрбна cangrenarse бути урЯженим гангрбною cangrina ґдіал. 1. гангрбна; 2. незручність cangro m Л. Ам. див. cáncer 1 canguelo m сл. страх, перелік canguro m зоол. кенгуру cania /ботжропивЯ однодбмна caníbal 1. яс/канібЯльський; 2. тканібЯл, людоїд
canibalismo m канібалізм canica1 f6oT. дйке корйчне дбрево canica2 /1. кулька (для гри)', 2. кульки (дитяча гра) canicie /сивинЯ canícula /порЯ літньої спбки canicular 1. ас/спекбтний, жаркйй; 2. mpi див. canícula
caniculario m церкбвний стброж (що проганяє собаії)
cánido 1. ас/сооЯчий; 2. /77СобЯка; 3. mpi зоол. соб0ки
canijo ас/слабкйй, квблий, хвороблйвий canil /771. чбрний хліб (для собаґ); 2. діал. ікло
canilla1 /1. анат. гомілкова кістка; 2. анат. ліктьовЯ (променбва) кістка; 3. орніт. пле- човб (niicrbOBá, променбва) кістка (у птахів)', 4. виливнЯ трубка (у бочці)', 5. шпулька, гільза (на швейній, ткацькій машині)',
6. непрЯвильна (нечйста) смуга (на тканині); 7. Л. Ам. кран; 8. Л. Ам. лйтка (ноги)\
9. діал. худЯ Horá; irse como una ~, irse de ~ страждЯти пронбсами; базікати як сорбка; патЯкати; tener - Л. Ам. бути міцнйм (про ЛЮДИНІ) canilla2 тдіал. див. canillita canillar vi текст, мотЯти; - en husos мотЯ- ти на веретенб *
canillera /1. спорт, щитбк; 2. текст, мотЯ- льна машйна; 3. текст. мотЯльниця; 4. Л. Ам. тремтіння в Horáx (від страху, 5. діал. втбмленість, розбйтість; 6. Л. Ам. пЯніка, страх
canillero m 1. текст. мотЯльник; 2. бтвір для виливнбї трубки (у бочці)', В. діал. бот. чбрна бузинЯ
canillita com. Л. Ам. продавбць газбт (хлопчиії)
canillón, canilludo adj 1. Л. Ам. ^довгонб- гий; 2. діал. розвйнений не за віком (про дитину
canina /1. собЯчий пбслід; 2. іст. див. canícula; 3. Л. Ам. собЯчий гблод, вбвчий апетйт.
caninamente adv огризЯючись; люто, зло caninez /вбвчий апетйт canino 1. adj собЯчий; olfato ~ собЯчий нюх; 2. собЯчий (про голод)', вбвчий (про апетит)', 3.: diente - ікло; 4. mікло; 5. mpi див. cánido З
canje тком., дип. ббмін; ~ de notas diplomáticas ббмін дипломатйчними нбтами; - de prisioneros de guerra обмін військо- вополонбними
canjeable adj пpидáтний (признЯчений) для ббміну
canjear иМ. обмінювати (валюту)', ~ un vale por comestibles обмінЯти талбн на продукти; 2. обмінюватися; ~ notas diplomáticas обмінятися дипломатйчними нбтами
cannabácea 1. adi див. canabíneo 1; 2.: ~as fp/див. canabíneo 2
can*o adj\. сйвий; 2. старйй, стародЯвній;
3. сйвии, білосніжний; 4.: hierba ~а бот. звичáйний хрестбвник; no todos los ~s son viejos ni sabios дЯрма, що сйвий, а рбзуму нембє
canoa /1. канбе, чбвник; 2. шлюпка; ~ plegable складЯна шлюпка; ~ automóvil мотбрний чбвен, мотбрний кбтер; 3. діал. зрбшувальний жблоб; 4. Л. Ам. рйнва;
5. Л. Ам. корйто, годівнйця (для худобу,
6. діал. колбда, корйто
canódromo m майдЯнчик для собЯчих перегбнів (з трибунами); кінодрбм canoero /771. рульовйй, стерновйй; 2. Л. Ам. човнЯр; власник човнЯ canófilo 1. adj що любить co6áK; 2. /77 любитель co6áK, собЯчник canon /771. канбн, прЯвило, прйпис; 2. ка- нбн, церкбвна постанбва, канонічне прЯ- во (правила і збірка)', 3. рі канонічне прЯ- во; 4. канбн, каталбг {релігійних книґг,
5. каталбг, спйсок, перблік; 6. канбн, правило (про пропорції людського тіла — в скульптурі); 7. зразбк (а скульптурі); 8. канбн, статут (чернечого ордену, 9. мйто; подЯток; 10. орбндна плЯта; 11. полігр. кегль = 24 пунктам; gran ~ канбн (шрифт найбільшого кегля)', 12. муз. канбн; 13. діал. орбнда
canonical adjЛ. що стосується канбніка;
2. привільний, вільний (прожиття) canonicato m див. canonjía canónico adj канонічний, встанбвлений церкбвними канбнами; derecho ~ канонічне npáeo; libros ~s канонічні кнйги canóniga /передобідній сон canónigo1 m канбнік
canónigo2 adj діал. 1. дратівлйвий; 2. но- ровйстий (про коня)
canonista /77фахівбць з канонічного npáea canonización ґцерк. канонізЯція canonizar иМ. рел. канонізувЯти, зарахб- вувати до сбнму святйх; 2. канонізувЯти, вважЯти зразкбвим; 3. надмірно вихваляти, звелйчувати canonje /77 іст. див. canónigo1 canonjía /1. сан канбніка; 2. парЯфія канбніка; 3. прибуткбве місце, синекура canope /77 археол. канбпа canorca їдіал. печЯра, грот сапог«о 1. ас/співбчий (про птаха)', 2. милозвучний, мелодійний; 3.: ~as /д/співбчі птахй
canoso adj сйвий
canotié, canotier m канотьб, солбм’яний капелюх
cansable adj що лбгко втбмлюється
cansadamente adv 1. надокучливо, нас- тйрливо; 2. втбмлено cansadlo adj 1. втбмлений, стбмлений; вйснажений, знесйлений; 2. вйснажений (про ґрунт)', 3. знбшений (про шрифт)',
4. далекозбрий (про очі)', 5. надокучливий, настйрливий; 6. стбмливий; a las ~as loe. adv. діал. пізно; із запізненням cansador adjü. Ам. 1. стбмливий; 2. надокучливий, нуднйй
cansancio m втбмленість, втбма; caerse de ~ пЯдати з ніг від утбми cansar 1. vt стбмлювати, виснЯжувати;
2. виснЯжувати (ґрунт)', 3. набридЯти, на- докучЯтй приїдЯтися; 4. vi іст. втбмлюва- тися; ~se 1. стбмлюватися, втбмлюва- тися; 2. виснЯжуватися (про ґрунт) cansera / 1. огйда, нудьгЯ; досЯда, роздратувЯння; 2. діал. див. cansancio;
3. діал. втрЯчений час; eso es (una) ~ діал. це (тільки) втрЯчений час
cansí тдіал. іст. хатйна (касика) cansinado adj див. cansino cansino adj Л. що швйдко стбмлюється (що втбмлюється) (про тварину, 2. втбмлений, млЯвий; 3. Л. Ам. стбмливий, надокучливий
cansío adj діал. див. cansadol canso adj діал. див. cansado 1 cansón adjЛ. Ам. див. cansino 1 cansoso adj іст. див. cansado 6 canta їдіал. пісня
cantable 1. adj співучий, наспівнйй, мелодійний; 2. що співЯється (викбнується) повільно; 3. /77 наспівнЯ частйна (сарсуе- ли)\ 4. ецбна, що наспівується (сарсуелу,
5. уривок (музичного творУ) cantábrico adjкантабрійський cantabrio, cántabro іст. 1. adj кантабрійський; 2. отр/кантЯбри
cantada 1. adj. misa ~ обідня (Mécá) зі співом; 2. їдив. cantata 1; 3. Л. Ам. вйказ таємнйці
cantador /771. куплетист; 2. співЯк; виконЯ- вець нарбдних пісЯнь cantal /771. круглЯк, булйжник, дйкий кЯ- мінь; 2. див. cantizal cantalear и/воркотЯти (про голубів) cantaleta /1. котЯчий концбрт; 2. іст. сати- рйчні куплбти; сатирйчна пісня; 3. жарт; насмішка; dar ~ висміювати, знущЯтися;
4. діал. прйспів; 5. діал. бурчЯння cantaletear vt\. Л. Ам. повтбрювати, торб- чити однб й те ж; 2. Л. Ам. жартувЯти; нас- міхЯтися
cantaletero тЛ. Ам. жартівник, балагур cantalinoso adj кам’янйстий (про місцевість) cantante com. співЯк, -чка (професійні); bajo ~ драматйчний баритбн cantar1 /771. пісня; кЯнта, частйна побми; ~ de gesta епічні бповіді, героїчний énoc; el Cantar de los Cantares бібл. Пісня пісЯнь; “el Cantar de Mío Cid” “Пісня про Cí^a”; 2. тужлйва пісня нЯймитів; 3. діал. плітка; ése (eso) es otro ~ це інша cnpá- ва; це інше питЯння
cantar21. і'/співЯти; бути співакбм; ~ en la ópera співЯти в бпері; 2. цвірчЯти (проко- мау співЯти (про птахів)', 3. писЯти (скла- дЯти) вірші; 4. (vt) читЯти (декламувЯти) вірші; 5. карт, оголбшувати очкй; 6. скрипіти (про колеса, механізму, 7. відкрйти (вйдати) секрбт; розколбтися; 8. діал. смердіти; 9. мор. повідомляти, сповіщЯ- ти; 10. мор. свистЯти всіх нагбру; 11. грЯ- ти (на муз. інструменті)', 12. vt співЯти, наспівувати; 13. співЯти, оспівувати; прославляти; 14. вихвалЯти; розхвЯлювати; - de plano вйкласти все, розколбтися; ~ las claras говорйти прЯмо в бчі (в облйч- чя); говорйти прЯмо; canta mal у porfía не знЯє, а сперечається
130
cañada
cántara / 1. KaHTápa (міра рідини — 16,13 л)\ 2. див. cántaro 1; 3. ґрунтовйй ящик, ґрунтоприймбльник (в шаланда*) cantarada / вміст méKa; a ~s ¡oc. adv. удбеталь, у великій кількості cantaral тдіал. див. cantarera cantarela /пбрша струнб (скрипки, гітари) cantarera /полиця (стійка) для méKie cantarería /1. гончбрна майстбрня; 2. ма- газйн для прбдажу гончйрних вйробів cantarero m 1. гончбр; 2. діал. див. cantarera
cantárida /1. ент. шпйнська мушка (муха); шпбнка; 2. umáHCbKa мушка (пластир) cantáridos трізоол. мгякотілки cantarilla1 /1. глйняний глек; 2. діал. лотерея
cantarilla /діал. див. cantilena cantarín 1. а^'співучий, що 6aráT0 cniBáe;
І.тдив. cantante; 2. співун cántaro /771. великий глек; 2. глек (міра рідини)', 3. Урна (вйборча); 6apa6áH (для лотереї)', 4. Л. Ам. фагбт; a ~s іос. adv. удбеталь; llover a ~s лйти як з відрб (про дощ)\ entrar en - тягнути жбреб, брбти Участь в жеребкувбнні; estar en ~ чекбти отрймання посбди
cantata f 1. муз. кантбта; 2. (рі) див. cantilena 2 cantatriz /співбчка
cantazo m 1. удбр кбменем; 2. діал. удбр дубйною; 3. діал. удбр батогбм; 4. діал. ковтбк (вина)
cante /771. діал. спів; ~ flamenco фламбн- ко, пісбнний жанр андалузьких цигбн; ~ hondo (fondo) монотбнний (тужливий) спів (різновид фламенко)', 2. діал. пісенька; dar el ~ донбсити
cantear vt 1. обтісувати; обробляти краї (каменя, дошки)\ 2. укладбти цбглу реб- рбм; 3. діал. закйдувати камінням; А. діал. обробляти (будівельний камінь); 5. діал. псувбти
canter /77 легкйй галбп cantera f 1. каменолбмня, каменярня; кар’бр; ~ abierta (acielo abierto) відкрйта розрббка, кар’бр; - subterránea підзбмна закладнб копбльня; 2. талбнт, здібність;
3. Л. Ам. див. cantería 2; armar (levantar, mover) una - погіршувати стан хвброго (порбненого); здіймбти бучу, викликбти скандбл
cantería /1. мистбцтво каменярб; 2. тбса- ний кбмінь; 3. клбдка з тбсаного кбменю;
4. іст. каменйрня, каменолбмня, кар’бр canterios /77 ріпопербчні стельові бблки canterito /77шматбчок хліба
cantero /771. каменйр; 2. крабчок, кінчик; окрбєць (хліба)\ 3. ділйнка, смуга (оброблюваної землі)', 4. діал. див. caballón;
5. Л. Ам. клумба, газбн; 6. діал. ділйнка (засаджена цукровою тростиною)', 7. Л. Ам. горбдня ділйнка; 8. Л. Ам. роббчий майдйнчик; роббче місце
cántica /іст. див. cantar11 canticio /77 надокучливий (нуднйй) спів cántico /77 1. рел. гімн, хвалббна пісня, спів; 2. вірш (ліричний) cantidad /1. кількість; сума; ~ alzada за- гбльна сума; 2. множинб; en - у велйкій (значній) кількості; 3. мат. величинй; ~ constante стбла величинб; - exponencial ступінь; - imaginaria уйвна величинб, уйвне числб; - negativa (positiva) нега- тйвна (позитйвна) величинб; - racional раціонбльне числб, раціонйльна величи- Há; - variable змінна величинб; 4. лінгв. кількість, TpneánicTb (складі) cántiga, cantiga f 1. кбнтика, частина побми; 2. іст. пісня
cantil /77 1. вйступ (біля берега, на дні моря)\ 2. скелйстий ббрег; 3. Л. Ам. край
обрйву; 4. діал. велйка змій; 5. діал. мак- симбльна глибинб (річки, озера, морг) cantilena /1. кантилбна, пісня; 2. пербспів, старб пісня; salir con la misma ~ переспівувати, пережбвувати, тягнути стару пісню
cantilever тех. 1. до/вільнонеснйй; консб- льний; ala ~ вільнонеснб крилб; 2. /77кон- ебль; кронштбйн
cantillo /771. камінчик (для гри); 2./7/камін- чики (дитяча гра)', 3. див. cantón11 cantimpla діал. 1. яс^'дурнувбтий, придуркуватий; 2. /77 дурень, ббвдур cantimplora /1. сифбн; 2. (металбва) флй- га; бідбн (для охолоджування і транспортування води, вина, молока); 3. флйжка (похідна)', 4. діал. бурдіЬк, посудина (для вина)', 5. діал. казбн, чавун; 6. діал. зоб (хвороба)', 7. діал. порохівнйця; і~! interj діал. нічбгої
cantina /1. вйнний льох (у будинку)', 2. їдб- льня (в установ)', закусочна; 3. Кол. мо- лбчний бідбн; 4. діал. буфбт (у клуб)',
5. Л. Ам. тавбрна; 6. д/дорбжні судкй; до- рбжня сумка (для їж)\ 7. Л. Ам. саквй cantinear vt діал. залицйтися (до кого-н.) увивбтися
cantinela їдив. cantilena 2 cantinera /маркітантка cantinero /771. маркітбнт; 2. буфбтник cantiña /пісенька, куплбти (народи) cantío /771. діал. спів (птахів)', 2. діал. див. cantiña
cantista adj, com. див. cantor 1,4 cantitativo adj іст. див. cuantitativo cantizal /77 кам’янйста місцбвість canto1 /771. спів; 2. пісня; героїчна побма;
3. пісня (частина героїчного епосу)', 4. пісня; 5. іст. див. cántico 1; ~ firme (gregoriano, llano) церкбвний спів; 6. мелбдія; ~ de(l) cisne лебедйна пісня; ~ de sirena нещйрі хвалббні словб; лбетощі; al - del gallo іос. adv. з півнйми, удбевіта; al - de los gallos loe. adv. до пбрших півнів; опівночі; en - llano іос. adv. прбсто, йсно;
6. як збвждй, як зазвичбй; ser ~ llano бути звичбйним (простйм); бути без прикрбс; не становйти склбдності; por el ~ se conoce el pájaro птбха вйдно по польбту canto2 /771. кут, край, ребрб, крбйка (столу, дошки)', 2. див. cantón11; 3. тупйй бік (холодноі збро)\ 4. обріз (книгу)', 5. тов- щинб (монети)', 6. кбмінь, брйла; ~ pelado (rodado) валун; 7. кутикбка; 8.діал. поділ (спідниці, сукн)\ ~ de pan окрбєць хліба; а(І) - de іос. ргер. іст. мбло не; мбйже; аі ~ loe. adv. край (чого-н.), по крайх; тут як уродйвея, на місці; біля, під обком; Л. Ам. негбйно, одрбзу; de ~ ребрбм, ббком; por el ~ de un duro (вживається із запереченням) мбло не; no he perdido el tren por el ~ de un duro я мбло не спізнйвся на пб- тяг; darse con el - en los pechos: puede darse con el ~ en los pechos він мбже бути задовблений; моглб бути і гірше cantón1 /77 1. кут (будинку, вулиц)', лере- хрбстя; 2. кантбн, область; 3. військ, місце розташувбння (дислокбцн) військ;
4. діал. горб; 5. геральд. квадрбтна фігура в кутку гербб; - redondo круглий рбш- піль (терпуг)
cantón2 /771. полотнб; 2. Л. Ам. бавбвняна тканйна
cantonada їіст., діал. див. cantón11; dar ~ aunó не прийтй на поббчення; несподівано залйшйти (покйнути) (кого-н.)\ по- шйти в дУрні (кого-н.) cantonal 1. adj кантонбльний, окружний; consejo ~ кантонбльна рбда; 2. m канто- наліст, прихйльник кантоналізму cantonalismo m 1. кантоналізм; 2. без- влбддя
cantonalista adj, com. див. cantonal cantonar у/розташбвувати (розквартирб- вувати) військб
cantonear і//тинйтися, вбштатися cantonearse див. contonearse cantoneo m див. contoneo cantonera /1. косинбць (на меблях, опра- в)', 2. кутові мбблі; кутовб шбфа (стіл, диван)-, 3. гулйща (вулична) жінка; 4. діал. кисбт, калйтка; 5. військ, затйльник (прикладі)', 6- тех- кутик cantonero /77 гульвіса, нербба cantor 1. з# співбчий; співучий; 2. зоол. співбчий (про птаха)-, 3. Л. Ам. мйлий, прибмний; 4. /77 співак; 5. співбчий птах;
3. іст. бвтор релігійних гімнів (псалмів) cantora /1. діал. нічнйй гбрщик; 2. рі зоол. співбчі птахй
cantoral m церк. кнйга хорблів cantorral m див. cantizal cantoso adj кам’янйстий (про місцевість) cantueso /77 1. бот. лавбнда (різновид);
2. дрібниця, нісенітниця cantuja їдіал. кантуха (злодійський жаргон) canturía /1. вокбльна впрбва, впрбва зі співу; 2. монотбнний спів; 3. нбепів; 4. ме- лбдія (ліси)
canturrear vi див. canturriar canturreo /77ТЙХИЙ спів, муркотбння canturria їдіал. див. canturía 2 canturriar игтйхо наспівувати, муркотбти cantusar 1. vt іст. спокушбти; 2. vi діал. див. canturriar
cantuta ЇЛ. Ам. бот. гвоздйка (різновид) canuco adj діал. див. canoso canudo adj іст. 1. див. canoso; 2. старйй, нбмічний
cánula /1. тростйнка; 2. мед. канюля, по- рожнйста гблка (трубка); 3. мед. наконбч- ник шприцб
canutar vt діал. розрізбти цукрбву трос- тйну (по вузлах стебла) canutazo m див. cañutazo canute m Мурі. див. cañuto 1 canutera їдіал. див. canutero 2 canutería їдив. cañutería canutero ra 1. іст. див. cacutero; 2. Л. Ам. ручка (для пера) canutillo m див. cañutillo canuto1 /771. рив. cañuto; 2. військ, зняття з ббліку, звільнення; 3. Л. Ам. див. cañutillo 2; 4. Л. Ам. молбчний шерббт canuto2 тдіал. 1. пйстор; 2. протестбнт caña /1. стеблб (колосовий)', 2. тростйна, очербт; ~ de агьсаг, ~ dulce (melar) (бла- горбдна) цукрбва тростйна; - de Batavia цукрбва тростйна (різновид); 3. (~ de cuentas, ~ de Indias) бот. індійська кбн- на; 4. тростйна, пблиця (зі стебла очерету)', 5. див. canilla1 1; 6. кісткбвий мбзок;
7. халява; халйвка (панчохи, чобота);
8. висбка склйнка (длявина, пива)', 9. міра винб; 10. кбнья (міра земельних уґщь =
1,06 мг)\ 11. тріщина (у клинкУ)\ 12. цівка (рушниц)', 13. архіт. стбвбур (стрйжень) колбни; 14. гірн. штрек, штбльня; 15.діал. вихвалення, фанфарбнетво; 16. Л. Ам. тростйнна горілка; 17. діал. ковтбк; 18. діал. помилкбве повідбмлення, плітка, чутка; 19. діал. кбнья (монета = 1 песет)', ~ del ancla мор. веретенб якоря; ~ del pulmón трахбя, дйхальне гбрло; ~ del timón мор. румпель; ~ de pescar ввдка; ~ de vaca мозковб кістка; media ~ багбт; галтбль; напівкруглий напйлок; ser brava (buena, linda) ~ de pescar бути собі на умі; las ~s se vuelven lanzas за весбліс- тю гбре хбдить по п’ятйх
cañacoro m бот. індійська кбнна cañada /1. ущблина, межигір’я; 2. худобо- прогін, худобопрогінний шлях; 3. мозковб кістка; 4. Л. Ам. струмбчок
131
cañadilla
cañadilla fsoon. багрянка (молюс/і) cañado m каньядо {міра рідин у Гзлісії = 37 л)
cañadulzal т див. cañamelar cañaduz fflian. цукрбва тростина cañaduzal тдіал. cañamelar Icañahuatal т плант0ція гваякових дербв cañahuate т бот. гваЯкове дбрево, бакаутове дбрево, бакаут (різновид) cañahueca com. базіка cañal m 1. див. cañaveral; 2. очеретяна за- ráTa (для рибного ловУ); 3. відвідний ка- Hán (для рибного лов$)\ 4. іст. див. cañería
cañaliega íahb. cañal 2 cañamal, cañamar m конопбльник cañamazo /771. конбплЯне клбччя; 2. грубе прядив’яне полотнб; 3. канвЯ, сітка; 4. вишивка по канві; 5. перен. канвЯ cañamelar тплантбція цукрбвої тростини cañameño ао/прядив’Яний, конбплЯний cañamero adj прядив’Яний, конбплЯний; industria ~а конбплЯна промислбвість; прядив’Яне виробництво cañamiel /(благорбдна) цукрбва тростина cañamiza гпрядив’Яні пачбси, костриця cáñamo /771. коноплЯ; 2. прЯдиво, конбплі;
3. прядив’яна тканина; 4. діал. шпагбт, мотузка; - acuático бот. чередб (різновид); ~ de Manila манйльське прядиво; ~ indio (índico, de Indias) індійські конбплі; oler а - el pescuezo (el cuello) заслуговувати шибениці; в’язниця (мотузка) плаче (за ким-н.)
cañamón m конопляне сім’я cañamoncillo m дрібний пісбк (для будівельних розчинів) cañamonero m продавбць конбплЯного насіння
cañandonga f діал. 1. дбвгий (тонкий) предмбт; 2. низькосбртна тростйнна горілка
cañar1 т\.див. cañaveral; 2.див. cañal 2 cañar2 vi діал. 1. пйти горілку; 2. хвалйти- ся, вихвалятися cañavera fpne. carrizo 1 cañaveral m 1. очеретЯні чагарники; 2. план- тбція цукрбвої тростйни; recorrer los ~ es сгарцюв0ти, жебрбчити cañaverar vt/'ст., cañaverear vtрбнити го- строзрізаною тростйною (кого-н.) cañazo т 1. удбр тростйною; 2. Л. Ам. тростйнна горілка; 3.діал. велйкий ковтбк винб; dar ~ засмучувати; darse ~ діал. обманутися в очікуваннях cañedo т див. cañaveral cañengo adj\ cañengue adj діал. худйй cañera1 /очеретЯна загбта (для затримання риби після відливу cañera2 fflne. cañero2 cañeta3 f діал. див. canillera 6 cañería /трубопрбвід, систбма трубопрб- вбдів; ~ de agua водопровід; ~ de gas газопровід
cañero1 /771. трубопровідник; 2. слюсар- водопровідник
cañero2 /77 діал. піднбс (з поглибленнями для склянол)
cañero31. adjH. Ам:. carro ~ віз для (пере- вбзення) цукрбвої тростйни; machete ~ мачбте для зрубування цукрбвої тростйни; 2. /77 діал. риболбв, рибблка (з вудкою); 3. діал. продавбць цукрбвої тростйни; 4. Л. Ам. склад тростйни (на цукровому заводі)
cañero4 тдіал. 1. хвалькб, фанфарбн; 2. об- мбнщик, брехун cañeta їдив. carrizo 1 cañete1 /771. dim. de caño; 2. бот. часнйк
ром
cañé /77 сл. цигбн
(різновид) cañete тдіал.
cañifla frfan. 1. xyqá (tohkó) pyxá; 2. xyqá (TOHKá) Horá
cañilavado adj тонконбгий (про коня, мула)
cañilero тдіал. бот. бузинб cañillera f див. canillera cañinque adjЛ. Ам. худйй, слабкйй cañirla f див,. caña cañista com. плетільник, -ця cañivete /77 іст. нбжик cañiza ft. грубе полотнб; 2. діал. очеретяний пліт (загорода для овець) cañizal, cañizar тдив. cañaveral cañizo /771. плетінка (очеретяна, комишева); 2. діал. див. cancilla caño /771. трубка; 2. трубб; 3. стічнб Tpy6á;
4. муз. оргбнна трубб; 5. струмінь; 6. пб- гріб; 7. вйнний підвбл; 8. при. галербя;
9. діал. рукбв (річки); 10. вузькйй судно- плбвний канбл; 11 .див. canalizo cañocal adj мор. ламкйй (про деревину cañón /771. трубб; трубка; 2. д^ло; 3. складка, зббрка (одяг}); 4. бстов пташйного nepá; 5. пташине перб (для письма); 6. ще- тйна (на обличчі); 7. гармбта; - antiaéreo зенітна гарм0та; ~ antitanque протитбнко- ва гармбта; ~ automóvil самохідна rapMá- та; - obús гбубиця; - rayado нарізнб гар- MáTa; - sin retroceso безвідкбтна гармбта;
8. діал. дорбга; 9. Л. Ам. каньйбн; вузькб ущблина; 10. діал. стбвбур дбрева; 11. діал. квартбт; ~ de chimenea димбр cañonazo m 1. гармбтний пбстріл (залп);
2. діал. несподівана звістка cañonear vt обстрілювати з гармбт cañoneo /77 артилерійський ббстріл; гармбтна стрілянина, канонбда cañonera ft. бійнйця, амбразура; 2. позиція (гармати); 3. намбт (для солдатів);
4. (рі) Л. Ам. кобурб; 5. діал. ручка (для пера); 6. гарматний порт; 7. канонбрка, артилерійський KáTep, монітбр cañonería ft. муз. органні труби; 2. rapMá- ти; артилбрія
cañoner*o 1. ас/канонбрський, артилерійський; lancha ~а канонбрка, канонбрсь- кий чбвен; 2. /77 канонбрка, артилерійський кбтер, монітбр; 3. іст. канонір, гармбт- ник
cañota í6ot. тростйна, очербт (різновид) cañucela /тростйнка
cañudo adj діал. смілйвий, безстрбшний, зухвблий
cañuela f 1. dim. de caña; 2. бот. вівсЯни- ця, кострйця (різновид) cañutazo m 1. донбс; 2. плітка cañutería п.див. cañonería 1; 2. вйшивка золотбю (срібної) канитбллю (тасьмбю) cañutero /77 ГОЛбЧНИК, гольнйк cañutillo /771. стеклЯрус; 2. канитбль; de ~ іос. adv. у приклбд (про щеплення рослий) cañuto /771. бот. міжвузловйна; 2. шматбк стеблб тростйни; 3. трубка (для зберігання документів, креслень); 4. донбщик;
5. іст. див. cañutazo; 6. діал. голбчник, гольнйк
cao тдіал. орніт. вброн (різновид) caoba, caobana f бот. червбне дбрево (деревина)
caobista тдіал. червонодербвник caobo /77 Л. Ам. див. caoba caolín /77 каолін, біла глйна caolínico adj каоліновий caolinita ímíh. каолініт caos /77xáoc caótico зс/хаотйчний cap тдіал. головб, начбльник, керівнйк capa1 ft. плащ; ~ aguadera (gascona) не- промокбпьний плащ; - torera плащ торб- ро; 2. накйдка (жіноча); 3. шар, покриттЯ; ~ aislante ізолюв0льний шар; ~ anticorrosiva антикорозійне покриття, антикоро¬
зійний шар; ~ de barniz (de cera) шар né- ку (вбску); ~ de pintura шар фбрби;
4. пласт, шар; настйл; ряд; - de asfalto асфбльтове покриттЯ; ~ de cemento (de hormigón) цембнтний (бетбнний) шар; ~ de ladrillos ряд цеглянбї клбдки; 5. по- крйшка, покриттЯ, обгбртка, оболбнка;
6. шар, прошброк (суспільства); 7. по- кривнйй лист, сорбчка (сигари); 8. масть (тварин); 9. зоол. бразйльська свйнка;
10. винагорбда капітбну (за фрахт і понад фрахт); 11. прикриття шйрма; 12. привід, мотйв; 13. прихбвувач; 14. добрб, майнб; 15. геол. шар, пласт; 16. сл. ніч; - consistorial (magna) мбнтія архієпйскопа (єпископа) (при богослужінні); ~ pluvial цер- кбвне вбраннЯ; ~ rota табмний уповновб- жений; ~ del cielo неббсне склепіння; suerte de - тавр, обмбнний рух мулбтою; de - у espada: comedia de - у espada комбдія плащб і шпбги; de ~ у gorra іос. adv. у простій сукні, прбсто одЯгнений; so - (de) І ос. ргер. під вйглядом, під прйво- дом; andar (ir) de ~ caída бідніти, розорятися; хиріти, чбхнути; defender а - у espada a uno стоЯти горбю за кого-н.; defender (aguantar) su ~ захищбти своб майнб (свої npaeá); dejar (soltar) la ~ al toro з двох лих вйбрати мбнше; echar (hacer) la ~ a uno прикривбти кого-н.; echar la ~ al toro прийтй на допомбгу, підсобити; esperar (estar, estarse, ponerse) a la - мор. лягбти в дрейф; чек0ти слушної нагбди; hacer de su ~ un sayo своЯ pyKá владика; no tener mas que la ~ en el hombro не мбти ні кол0 ні дворб; pasear la - тинЯтися; quitar la - a uno 6páTH втридброга, дбрти три шюфи з кого-н.; sacar la ~ тавр, робйти обмбнний рух му- лбтою; sacar la (su) ~ знахбдити виправдання; salir de ~ de raja вййти (вйбитися) в люди; tirar a uno de la - попербдити кого-н. про небезпбку
capa2 /77. Ам. див. castración capá /77 бот. кбрдія
capacete m 1. іст. шолбм, шишбк; 2. діал. капбт (машини); 3. радіо KoenáK, ковпачбк capacidad Л. місткість; бмність; ~ de carga вантажопідйбмність; la ~ de una sala місткість зблу; medidas de ~ міри бм- ності; 2. здбтність; - combativa боєздбт- ність; ~ de defensa, defensiva обороно- здбтність; ~ de trabajo працездбтність;
3. здібність, уміння; 4. слушна Háróflá;
5. ел. бмність; 6. юр. ,рієзд0тність, право- здбтність; ~ civil цивільна правоздатність; ~ testamentaria юр. дієздбтність для складбння заповіту; - calorífica фіз. те- плобмність, питбма теплобмність capación fдiaл. див. castración capacitación f 1. підготбвка; cursos de ~ profesional курси з підвйщення ква- ліфікбції; 2. підготбвка, підготбвленість capacitado adj здібний, підготбвлений (про працівника)
capacitancia fen. бмнісний бпір; електро- бмність
capacitar и/1. готувбти, навчиш, підвйщу- вати кваліфікбцію; 2. діал. доручбти; ~se готувбтися, навчбтися; підвйщувати свою кваліфікбцію
capacitativo, capacitivo adj ел. бмність capacitor тдив. condensador 2 capacha ft. див. capacho 1; 2. кбшик з ná- льмового лйстя (для фруктів); 3. Л. Ам. ув’язнення, в’язнйця capachada fpian. місткість корзйни capacheca (діал. Ятка capachero1 m працівнйк, що перевозить тов0ри в корзйнах
capachero2 adj діал. задйристий, забіякуватий
132
capitana
capacho m 1. плбтений кбшик для фруктів;
2. ковилова плбтена крйшка для кбшиків;
3. корзйна (для піску, вапна)\ 4. корзйна, кбшик (для маслий); 5. зоол. дрімлюга;
6. діал. сакви; 7. діал. старий капеліЬх;
8. діал. муз. маракбси
capador т холостйльник, чистйльник capadura 7 1. холостіння, каструвбння;
2. другосбртний лист тютюну capanahuas т рі капанбуаси (індіанці в Пер?)
capar иМ. холостйти, чйстити, каструвб- ти; вичищбти; 2. Л. Ам. підстригбти, під- різбти (дерева); 3. діал. прогулювати (уроки); 4. діал. починбти, почбти (хліб, сир)
caparachón т діал. див. caparazón caparazón т 1. попбна; 2. чохбл; покришка, кожух; верх (воза); 3. мішбк-годівнйця (для коней); 4. скелбт (птаха) capare«o, caparidácea бот. 1. ас/кбпер- совий; 2.: -as fpt бот. кбперси caparina їдіал. ент. метблик caparra1 71. ент. кліщ; 2. діал. надокучлива людйна; причбпа caparra2 7завдбток caparro m діал. шерстйста біла мбвпа caparrón m брунька
caparrosa1 fxiM. купорбс; - azul мідний (сй- ній) купорбс; ~ blanca цйнковий (білий) купорбс; - verde залізний (зелбний) купорбс
caparrosa їдіал. квітка агбви capataz m 1. наглбдбч, десЯтник; 2. управ- лючий, прикбжчик (у маєткУ); 3. див. caudillo 1; 4. діал. госпбдар; патрбн; - de minas гірнйчий мбйстер capataza 71. дружйна управляючого (при- кбжчика); 2. Л. Ам. наглЯдбчка (на фабриці)
capaz adj А. що вміщує; un estadio ~ para diez mil espectadores стадібн, що вміщує сто тйсяч глядачів; 2. місткйй, велйкий, простбрий; 3. придбтний; здбтний (до чого-н); 4. здбтний (на що-н.); es - de todo він здбтний на все; 5. здібний, талановй- тий; 6. Л. Ам. можлйвий; 7. юр. дієздбтний capaza {діал. див. capacho capazo1 /77 корзйна, кбшик (з ковили) capazo2 /77 удбр плащбм; acabarse (salir) a -s закінчйтися свбркою (бійкою) capazón fЛ. Ам. див. capadura 1 capción 7 1. див. captación; 2. іст. див. capturat
capciosidad 7брехлйвість, обмбнливість capcioso adj підступний, кбверзний (про питання)
capea 71. рух плащбм (¿доробить тореро);
2. бій молодйх биків (з тореро-аматором) capeador m 1. капеадбр (помічник матадора); 2. грабіжник
capear 1. vt забирбти (крбсти) плащ;
2. дражнйти (відволікбти) плащбм (бика);
3. морбчити гблову, заговбрювати зуби (кому-н.); 4. впрбвно обхбдити, долбти (перешкоди, труднощі); 5. діал. клйкати, манйти (рукою); 6. vi мор. лягбти в дрейф;
7. мор. лежбти в дрбйфі; 8. діал. прогулювати урбки
capeja 7плбщик
capel /77 діал. кбкон (шовкопряда) capelina 71 .див. capellina 3; 2. Л. Ам. че- пбць, чбпчик (жіночий); 3. Л. Ам. солбм’я- ний капеліЬх (жіночий) capelo /77 1. (червбний) кардинблський капелюх; 2. кардинблський сан; 3. іст. капелюх; 4. Л. Ам. склянйй ковпбк; - de doctor Л. Ам. дбкторський капеліЬшок capellada 7 1. носбк (взуття); 2. лбтка (на союзці взуття)
capellán /771. капелбн; свящбник; 2. духів- нйк; у - de altar іст. придвбрний капелбн
(свящбник); капелбн, помічнйк парафіяльного свящбника; - de coro помічнйк свящбника; a buen mejor sacristán; а mal mal sacristán якйй піп, такб і па- рбфія
capellanía 7 1. капелбнство; 2. діал. не- прйязнь, антипбтія
capellina 71. іст. шолбм; ковпбк; 2. іст. ка- пюшбн (уселяй); 3. мед. шолбм (пов'язка) capense /77 Л. Ам. екстбрн; учень, що прихбдить
capeo /771. крадіжка плащб; 2. див. capea 1; 3. рі див. capea 2
capeón /77 бичбк (у любительській кориді) capero /77 1. див. cuelgacapas; 2. діал. див. cachimbo 2
caperucear vt знімбти капелюх для при- вітбння
caperuza 71. ковпбк, капелюшбк; 2. ковпбк (над димарем); dar en - нашкбдити; echar ~s a la tarasca платйти чбрною невдячністю
capeta 71. dim. de capa; 2. короткий плащ capí /771. Л. Ам. кукурудза; 2. діал. біле кукурудзяне бброшно; 3. діал. стручбк capia 71. Л. Ам. десбрт з кукурудзи і цукру;
2. діал. цукрбва кукурудза; 3. діал. бброшно зі смбженої кукурудзи capialzada f, capialzado m архіт. похйла брка (дверна або віконна) capialzo /77 архіт. схил, нбхил (внутрішньої поверхні арки, склепіння) capibara m Л. Ам. див. carpincho capicúa /77 1. симетрйчне числб; числб, якб однбково читбється зліва напрбво і спрбва наліво; el número 2552 es ~ 2552
— симетрйчне числб; 2. літ. паліндрбм capicular постбвити тйльною сторонбю одйн до бдного
capidengue m іст. головнб накйдка, хустка
(уЖІНОІЇ)
capigorra, capigorrista, capigorrón 1. adj
ледбчий, бездіяльний; гулящий; 2. m не- рбба; 3. церковнослужйтель capiguara, capihuara m Л. Ам. див. carpincho
capilar 1. adj 1. волоснйй; 2. капілярний; fenómenos ~es капілярні явища; tubos -es капілярні трубки, капіляри; vasos -es капілЯрні судйни; 3. тріанат. капіляри capiliforme adj бот. волосоподібний capiluvio /77 див. capitiluvio capilla 71. кбптур, капюшбн; 2. капбла, ка- плйця; 3. капбла, молитбвня (у приватних будинках, в армії) 4. церк. причт, прйчет, клір; 5. церкбвний хор, капбла; 6. рбда Учнів (у коледжі); 7. іст. стручбк; 8. чернб- ць; 9. полігр. відбиток, друкбваний бркуш;
- ardiente заупокійна служба (у церкві, в приватному будинку?); - mayor головнйй вівтбр; estar en - чекбти виконбння смбр- тного вйроку (про засудженого); (з нетерпінням) чекбти рішення (результату?) спрбви, завмбрти в очікуванні capillejo /771. dim. encapillo; 2. іст. чепбць, кбпор; 3. кручений мотбк шбвку; 4. діал. корзйна (з пальмового листй) capillero /77 свящбник (у капелі, каплиці) capilleta 71. dim. encapilla; 2. церк. ніша (із зображенням святого)
capillo /771. дитбчий чбпчик (для хрещення); 2. іст. див. capucha 1; 3. див. capirote 6; 4. папербвий ковпачбк г (на аптечних пляшечках, склянках); 5. сітка для лбвлі крбликів; 6. фільтр, ейто (для очищення воскУ); 7. див. capullo 1, 2, 3, 7; 8. діал. обмбн; 9. діал. пбм’ятна медбль (вдень конфірмації, весілля); 10. діал. поминб- льна кбртка; - de hierro шолбм capilludo adj 1. що налбжить капблі; 2. з кбптуром, капюшбном; що нбсить кбптур, капюшбн
capingo тЛ. Ам. корбткий плащ capipardo т 1. чернбць; 2. простблюдин capirotada 71. припрбва (з яєць, часнику?);
2. Л. Ам. капіротбда (страва з м’яса, сиру, смаженої кукурудзи, вершкового масла і прянощів); 3. Л. Ам. загбльна могйла capirotazo m щйголь (по чолу?) capirote 1. adj різномбетий (про велику рогату худобу/); 2. m загбстрений ковпбк;
3. пелерйна з кбптуром; 4. іст. кбптур, капюшбн; 4. профбсорський капеліЬшок;
5. мисл. клобучбк (для ловчих птахів);
6. див. capota13; 7. див. capirotazo; 8. іст. навіс (над балконом, вікном); tonto (bobo) de - несосвітбнний дурень capirotear і^давбти щйглів capirucho /77 див. capirote 2
capis /77 археол. чбша для жертвопринб- сення
capisayo m 1. пелерйна; 2. єпйскопське вбрання; 3. погбно зшйтий бдяг, балахбн;
4. діал. див. camiseta
capiscol /77 1. рбгент, капельмейстер (у кафедральному соборі); 2. кбнтор, капе- льмбйстер; 3. сл. півень capiscolía Іцерк. посбда рбгента capishca їдіал. весбла музика capissorrio, capisurrio m див. capisayo capitación 7розпбділ подушного подбтку capital 1. ас/головнйй; що стосується го- ловй; 2. найважливіший, головнйй, основ- нйй, першочергбвий; error - головнб (основнб) пбмйлка; importancia - першо- чергбва важлйвість; interés - величбзний інтербс; cláusula - головнйй (основнйй) пункт; 3. головнйй, столйчний (про місто);
4. смертбльний, ембртний; enemigo - смертбльний вброг; pecado - ембртний гріх; pena - ембртна кбра; 5. заголбвний, велйкий (про літеру?); 6. m капітбл, стбток;
- circulante (de rotación, myvil, de explotación) оборбтний капітбл; - fijo основнйй капітбл; - financiero фінбнеовий капітбл;
- líquido чйстий прибуток; - social суспільний капітбл; 2. майнб (що вноситься чоловікові); 3. 7столйця, головнб місто;
4. заголбвна, велйка літера; ініцібли capitalidad 7столйчний харбктер (вйгляд) міста
capitalino adjЛ. Ам. столйчний
capitalismo m капіталізм
capitalista 1. ^'капіталістичний; régimen
- капіталістйчний лад; 2. сот. капіталіст;
3. ком. пайовик, компаньйбн, партнбр;
4. /77 глядбч, що несподівано берб участь в бою биків
capitalización їек. капіталізбція capitalizar vtex капіталізувбти capitalmente ¿¿Л/вбжко, небезпбчно; смер- тбльно
capitán /771. військ, капітбн; 2. полковбде- ць; 3. мор. капітбн; 4. ватажбк, вожбк (зграї); 5. головнокомбндувач, головноко- мбндуючий (армією, флотом); 6.діал. розпорядник, упорядник; 7. спорт, капітбн (командй); - de alto bordo, - de navio капітбн флбгманського корабля; - de batallón командйр батальйбну; - de corbeta капітбн трбтього рангу; - de fragata капітбн другого рбнгу; - de llaves ключбр у фортбці; - de mar у guerra іст., - de navio капітбн пбршого рбнгу; - de puerto вій- ськбвий комендбнт пбрту; - general ге- нербл-капітбн; генербл брмії; капітбн-ге- нербл (вищий військовий чин в Іспанії); - general de distrito (de, región) командувач військбвим бкругом; - general de la armada адмірбл флбту; - vencido, ni loado ni bien recibido гбре перембженому capitana 71. флбгманський кораббль; 2. ватажбк (війська, загонуі); 3. дружйна капітб- на, капітбнша
133
capitanear
capitanear vt 1. комбндувети (військовим підрозділом, загонові)’, 2. бути на чолі, керувати; верховбдити capitanejo т 1. Л. Ам. ватажбк загбну (в індіанців); 2. ватажбк згрбї capitanía f 1. посбда (званий) капітбна;
І 2. рбта (під командуванням капітана);
3. іст. батальйбн; полк; 4. йкірний збір; плбта за стойнку; 5. іст. капітбнія, військб- вий уряд; ~ general посбда (званий) гене- рбп-капітбна; посбда комбндувача війсь- кбвим бкругом; військбвий бкруг; управління комбндувача військбвим округом; ~ de puerto комендатура пбрту capitel /77 архіт. 1. капітбль; - corintio ко- рйнфська капітбль; 2. шпиль ббшти capitiluvio /77 миттй головй лікарськими збсобами
capítol /77 іст. 1. див. capítulo 5; 2. див. cabildo
capitolio /771. велйчна будівля; 2. археол. акрбполь; 3. капітблій (будівля конгресу
capitán /771. іхт. лоббнь; 2. див. cabezudo 6; 3. діал. див. cabezada 1 capitoné діал. 1. а^'стьббаний; 2. m вагбн- контбйнер; вантажівка-контбйнер (для перевезення меблів)
capitonear vt Л. Ам. стьоббти, простьб- бувати
capitulación /1. капітулйція; - incondicional беззастербжна капітулйція; 2. угбда про капітулйцію; 3. рі шлюбна угбда capitulado 1. ¿¿#скорбчений, стисло вйк- ладений; 2. поділений на рбзділи; 3. m рбзділи
capitulante m іст. див. capitular12 capitular1 1. adj капітулйрний; 2. m член капітулу* 3. член міськбї рбди capitular 1. у/домовлйтися; умовлйтися;
2. капітулювбти; 3. у/ухвблювати; 4. юр. обвинувбчувати, звинувбчувати; ~ a uno de malversación de fondos обвинувбчувати кого-н. у розтрбті грошовйх фбндів capítulo /771. церк. капітул (членівлицарського або чернечого ордені 2. міськб рбда; 3. (~ de culpas) звинувбчення; зви- нувбчувальний акт; 4. рбзділ, главб (книги)', 5. рішення, розпорядження; 6. діал. див. cabildo; 7. бот. голбвка; ~s matrimoniales шліЬбний контрбкт; ganar (perder) ~ вигравбти (програвбти); llamar (traer) а ~ вимагбти звіту (у кого-л.), притягбти до відповідбльності (кого-н.) capivara m див. carpincho capó /77 ав., авт. капбт capolado mдіал. м’яснйй фарш capolar vt 1. розрубувати, перерубувати; розтинбти, сіктй; 2. діал. руббти (м'ясо для фарш}?)-, 3. діал. обезголбвлювати capón1 1. вихолощений; кастрбваний;
2. /77 кастрат; 3. каплун; 3. в’язка лозй, хмйзу (для розведення багаття); 4. діал. кастрбваний барбн
capón2 /77 1. щиголь по чолУ; 2. стбпор якірного ланцюгб capona /еполбт
caponar vt 1. прив’йзувати виногрбдні лбзи (при обробці ґрунті’, 2. іст. див. capar
caponera 1. ^ведучий, головнйй (про коня)', 2. f головнйй кінь; 3. клітка для відго- дбвування каплунів; 4. притулок, даровйй притулок (утрймання); 5. в’язниця; estar metido en ~ сидіти у в’язнйці capoquero /77лапбте дбрево caporal 1. adj іст. основнйй; 2. /77 керівник; ватажбк; 3. скотбр, кбнюх; 3. Л. Ам. при- кбжчик, управлйючий (скотарською фермою)}; 4. Л. Ам. головнйй пастух; 5. Л. Ам. сл. півень; 6. іст. військ, капрбл caporalista тдив. caporal 2
capororoca т діал. мйртове дбрево (різновид)
capot т діал. див. capó capota1 f1. бог. голбвка черсакб; 2. кбпор;
3. верх екіпбжа (складаний); 4. Л. Ам. по- ббї, прочухбн, прочухбнка capota2 fflHB. capeta 2 capotaje /77 ав., авт. 1. капотбж; 2. капоту- вбння
capotar vi ав., авт. капотувбтися capotazo m тавр, капотбсо (обманнийрух плащем в кориді); dar un ~ прийтй на допомбгу
capote /771. плащ; 2. шинбль; 3. плащ то- рбро; 4. сердйтий (похмурий) вйгляд; 5. див. cargazón 3; 6. Л. Ам. бушлбт; 7. діал. навіс (для сушки кавйу, 8. діал. вбрхній шар ґрунту (при розкопка^', 9. Л. Ам. прочухбнка; ~ de brega корбткий плащ торб- ро; - de montar кавалерійський плащ; ~ de paseo парбдний плащ (тореро); (para) mi ~ іос. adv. здабться, як на мбне; de ~ іос. adv. Л. Ам. пбтай, крадькомб; dar ~ карт, узйти всі взйтки; dar - a uno карт, не узйти жбдної взйтки; притйснути кого-н. до стінки (у суперечці); залйшйти без їжі (спізнілого)', Л. Ам. обдурювати; decir (para) su ~ сказбти про сббе; echar un ~ прийтй на допомбгу, перевестй розмбву на іншу тбму; llevar - карт, не узйти жбдної взйтки
capotear vt\.див. capear 1,2,3,4; 2. театр. грбти; 3. Л. Ам. бйти, лупцювбти; 4. діал. занбшувати (сукню)', 5. діал. тренувбти (бійцівських півнів)', capoteórselas Л. Ам. перебивбтися, жйти помалбньку capoteo тдив. capeo capotera f 1. Л. Ам. вішалка; 2. діал. портплбд
capotillo /771. іст. корбткий плащ; 2. іст. балахбн (грішника, який розкаявся, ¡якого пробачила інквізиція)', 3. діал. див. cascabillo
capotado adj див. cecudo cappa /кбппа (літера грецького алфавіт)?) caprario aqjr козйчий, козйний Capricornio /77 Козеріг (сузір'я)', trópico de - Трбпік Козербга
capricho /771. капрйз, прймха; a su ~ зі свобї прймхию; 2. мист. фантбзія; капрйч- чіо, капрйччо
caprichoso adj 1. капрйзний, свавільний, примхлйвий, норовлйвий; 2. капрйзний, примхлйвий, вередлйвий caprichudo adj див. caprichoso 1 cópridos трізоол. порожнисторбгий caprifoliáceflo бот. 1. adj жймолостевий;
2.: ~as /’д/жймолостеві caprino adj див. cabruno caprípede, caprípedo зс/козлонбгий cépsula ñ. ковпачбк (пляшки)', 2. кбпсуль; пістбн; 3. бот. (насіннб) корббочка, кбпсу- ла; 4. фарм. кбпсула; 5. анат. сумка, обо- лбнка; ~ renal (suprarrenal) наднйркова зблоза; ~ delcorazón перикард capsular1 adj кбпсуль capsular2 vt закривбти, закупбрювати (пляшки)
captación /1. привертбння увбги; здобут- тй прихйльності; здобуттй (заслугбвуван- ня) повбги; 2. захбплення, здобуттй не- чбсним шляхбм (спадку)-, 3. збирбння вод, каптбж; 4. улбвлювання (звуків, електромагнітних коливань); - de polvo пи- ловлбвлювання
captador /771. збирбч; улбвлювач; - de polvo пилосбс, пиловлбвлювач; 2. дбтчик; приймбч; ~ capacitivo (electrodinómico, electromagnético) бмнісний (електродинамічний, електромагнітний) дбтчик captar vt 1. заволодівбти (увагою); при- вертбти (увагу, погляди)’, здобувбти (при¬
хильність)', здобути (прихильність, пова- /у)-, 2. збирбти, відвбдити (воду)', 3. улбв- лювати (звук, електромагнітні коливаний)', 4. розуміти, улбвлювати (зміст мови) captatorio adj 1. що привертбє; 2. юр. незакбнно захбплений (про спадоґ) captivo іст. 1. adj див. cautivo 1; 2. нещасливий, безталбнний; 3. тдив. cautivo 2;
4. див. cautiverio
captor тдіал. 1. загбрбник; 2. людйна, що затрймала злочйнця (порушника) captura /арбшт, затрймання (злочинця, порушника)
capturar vt заарештувбти, схопйти (злочинця, порушника)
¡capul interjpian. цур! capuana /прочухбн, прочухбнка capucete тдіал. і. див. capuz; 2. пірнбння capucha /1. пелерйна (з каптуро/й); 2. див. capucho 1; 3. зоол. хохбл capuchina /1. бот. настурція, капуцйн;
2. ручнйй ліхтбрик (5 гасильником)\ 3. бісквітне пбчиво (у формі капюшона)', 4. па- пербвий змій (у вигляді капюшона) capuchino 1. adj капуцйнський; religiosos ~s капуцйнські ченці, капуцйни; religiosas ~as капуцйнські чернйці; 2. діал. малбнький (про фрукти)', 3. m капуцйн (чернець)', 4. капуцин (рідмавп)', polvo de ~ чемерйчний порошбк; llover ~s (de bronce) лйти як з відрб
capucho /771. капюшбн, кбптур; 2. іст. див. capullo 1,2
capuchón /771. капюшбн, кбптур; 2. плащ- пелерйна (жіночий)', 3. корбтке домінб (маскарадний костюм)', 4. ковпачбк (авторучки); 5. велйка пелерйна з кбптуром (одяг ув'язнених); ponerse el ~ сісти до в’язнйці
capuja їдіал. сутичка, бійка capujar \ЛЛ. Ам. 1. ловйти на льоту (що- н.)‘, 2. випереджбти у розмбві; 3. вихбп- лювати, забирбти capul тдіал. чубчик
capulí, capulín тЛ. Ам. вйшня (різновид, дерево, плід)', ~ cimarrón дйка вйшня capulina /1. Л. Ам. див. capulí; 2. Л. Ам. отруйний павук; 3. Л. Ам. повія capullina тдіал. крбна (дерева) capullo /771. шовковйчний кбкон; ~ ocal подвійний кбкон; 2. кбкон (комак)\ 3. бу- тбн (троянди)', 4. див. cascabillo 3; 5. пу- чбк припбрених льнянйх волокон; 6. тканина з шбвку-сирцю; 7. анат. препуцій, крбйня плоть
capuz /771. див. capucho; 2. іст. довгий траурний одяг з капюшоном (з шлейфом); 3. іст. парбдний плащ; 4. занурення (кого-н. з головою)', пірнбння capuzar vt 1. зануріЬвати у вбду (з головою)', 2. вантбжити з дифербнтом на ніс (судно)
capuzón тдив. capuz 4 caquéctico 1. adjвйснажений, змарнілий, квблий, худорлйвий; 2. завалйщий (про що-н.)\ 3. тхудбрлява людйна caquetós т рі какетбси (індіанці в Колумбії)
caquexia /1. бот. хлорбз рослйн (через брак світла); 2. мед. кахексія, худорлй- вість. вйснаження
caqui1 /77 бот. япбнська східна хурмб (деревоі плід)
caqui2 /771. хбкі (тканина)', 2. хбкі (колір)-,
3. військбва фбрма caquinación fMep. істерйчний сміх caquino m (рі) Л. Ам. гучнйй сміх, рбгіт саг /77 нйжній кінбць рбї (у латинських вітрила.й)
саг conj іст. тому що, оскільки сага 1. f\. облйччя; 2. вйраз облйччя; гри- мбса, міна, фізіонбмія; poner mala ~
134
carago
зробити незадовблене облйччя; poner ~ agria скбрчити кислу міну; poner ~ de circunstancias зробити серйбзне облйччя; 3. оснбва цукрбвої головй; 4. облйччя, пербдній бік, фасбд; 5. лицьовйй бік (тканини; монети); сторона (аркуша папері
6. (~ dura) нахабство, безсорбмність;
7. вйгляд, збвнішність; 8. грань; фбска; повбрхня; 9. мат. грань; 10. тех. роббча повбрхня; ЛЛ.діал. лишай, парші; 12. adv.
- arriba вгбру, догорй; горілйць; - abajo вниз, донйзу; облйччям вниз; ~ а і ос. ргер. до, лицам до, у напрямку до; - al mar лицам (в напрямку) до мбря; - al norte в північному напрямку; ~ amarrada Л. Ам. забинтбване облйччя; діал. сувбре облйччя; - apedreada (empedrada, de rallo) людйна з віспуватим обличчям, рябйй, віспуватий; ~ con dos haces лукава (не- щйра, підступна) людйна; ~ de acelga (de gualda) хвороблйвий вйгляд, бліда облйччя; ~ de aleluya (de pascua, de risa) задовблений (сйючий) вйгляд, радісне облйччя; ~ de chipaco Л. Ам. блідолйця (хвбра) людйна; ~ de hereje неприамна збвнішність; осоружна пйка; - de (justo) juez, ~ larga Л. Ам;, - de pocos amigos (de vinagre) стрбге (похмуре, непривітне) облйччя; ~ de perro зле (непривітне) облйччя; ~ de vaqueta похмуре облйччя; безсбвісна, безсорбмна людина, нахаба;
- de viernes кйсла міна, пісна фізіонбмія;
- o (у) cruz орлйнка (азартна гра); - а - loe. adv. лицам до лицй; прймо, відкрйто, відвбрто, в бчі; а - descubierta І ос. adv. відкрйто; прймо; andar а - descubierta діяти відкрито; de - loe. adv. (прймо) в облйччя; de - а Іос. ргер. навпрбти (кого- чого-н.), паред (ким-чим-н.); лицам до (кого-чого-н); por su bella (linda) ~ loe. adv. заради (його, її) прекрасних очай, за прекрасні бчі; caérsele a uno la ~ de vergbenza згорати (згоріти) від сброму; cruzar la - a uno дати лйпас кому-н.; удбрити по облйччю батогбм; dar en - а uno una cosa дорікати кому-н. у чому-н.; вичйтувати кого-к за що-н.; dar la ~ відповідати за свої вчйнки, не ховатися за чужу спйну; dar (sacar) la ~ por otro захищати кого-н., стати на захист кого-н.; ручатися (відповідати) за кого-н.; echar а
- o cruz грбти в орлйнку; розіграти жаре- бом; echar ala ~ a uno; echar en (la) ~ a uno дорікати; докорйти; говорйти прямо в облйччя (в бчі) що-н.; escupir en la - а uno зневажбти кого-н., плювати в облйччя кому-н.; guardar la ~ ховатися; npár- нути бути непоміченим (невпізнанним); hacer a dos ~s лицемірити, кривйти ду- шаю, дворушничати; hacer - опиратися; прислухатися (до прохань, пропозицій); huir la - уникбти, сторонйтися; lavar la - почйстити (що-н.); лестйти; mirar (estar siem pre mirando) a la - a uno підлащуватися, підлабузнюватися, догоджати кому-н.; no cono cer la ~ al miedo (a la necesidad, etc.) не знати стрбху (нужди); no haber visto la ~ al enemigo не ніЬхати nópoxy; no mirar la - a uno не хотіти бачити кого-н.; сардитися на кого-н.; по saber dynde tiene la ~ не знбти, не розумітися (на чому-н.); по tener a quien volver la - ніде (нікуди) гблову прихилй- ти; no volver la - atrás не оглядатися назад, наполагливо (не оглядаючись) продбвжувати розпочату справу; poner buena (mala) ~ привітно (непривітно) зустрічати; добре (погано) зустріти (про- позйцію); quitar la ¡(qué) voy a quitarte la -! я тобі дам!; sacar la - por uno вступатися, заступатися за кого-н.; ручатися за кого-н.; salir a la - бути напйсаним на
облйччі; дброго обхбдитися (кбштувати); saltar a la - грубо відповідати (на зауваження)', бути очевйдним; tener - de corcho не мбти ні сброму ні сбвісті, бути нахабою; tener ~ para hacer una cosa мбти нахабство, насмілюватися зробйти що-н.; terciar la - a uno ударити по облйччю кого-н.; verse las ~s: ¡nos veremos las ~s! ми ще зустрінемося! (погроза)’, volverle a uno a la - una cosa з презйр- ством відкинути що-н.; volver le a uno a la ~ las palabras (las inju rías, etc.) платйти Tiéio ж монатою; volver la ~ al enemigo перейтй в нбетуп, дбти відсіч вброгу; en la ~ se lo dice, en la ~ se lo conoce на облйччі напйсано; mírame esta - (la -) ти забуваєш, з ким говбриш; не зaбyвáйcя; su ~ defiende su casa страшнйй як CMép- тний гріх
caraba^ /діал. 1. розмбва, ббсіда; 2. рбзіг- раш
caraba /'верх, межа; ¡es la ~! це вже занбдто!; це прбсто нахабство!,чорт знбє, що така!
carabao m зоол. водянйй буйвіл cárabe /77бурштйн, янтар carabear vi діал. 1. зупинитися, чекати; el tiempo no carabea час не чекає; 2. відволікатися
carabela ñ. каравала; 2. діал. велйка корзина; 3. діал. супбрниця; 4. діал. карама- ль, льодяник
carabelón m маланька каравала carabero adjдіал. що ліЬбить поговорйти (розважитися)
carábidos тріент. жужелиці, турунй carabina f 1. карабін; 2. компаньйбнка;
3. діал. безквиткбвий проїзд в трамваї;
4. діал. коктайль; ser la ~ de Ambrosio бути абсолютно дарамним, марним; п’й- те кблесо до вбза
carabinazo /771. пбстріл з карабіна; 2. рбна від пбстрілу карабіна
carabinero m карабінбр (в Іспанії солдат прикордонної варти, прикордонний carablanca тдіал. капуцин (різновид мав- пй)
cárabo /771. іст. див. cangrejo 1; 2. ент. жужелиця, турун cárabo2 /77 звичáйнa сіра сова carabuco adj діал. див. cornigacho caraca їдіал. булка (з кукурудзй) caracal m зоол. каракдл, степова рись caracaral тЛ. Ам. парші caracas1 т 1. венесуальське какао; 2. Л. Ам. шоколад
caracatey тдіал. coeá (різновид) caracense 1. а^'гвадалахарський; 2. т, f урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Г вадалаха- ри, гвадалахбрець, -ка caracol т 1. равлик, слимак; 2. раковина (равлика); 3. див. caracola 1; 4. гвинтові, кручені схбди; 5. завитбк, лбкон (на скроні); 6. Л. Ам. простбра нічна сорбчка (жіноча); 7. Л. Ам. вйшита кофтйна (жіноча); 8. Л. Ам. neHbK)áp; 9. діал. домашній халбт; 10. спорт, вольт (коня); 11. анат. збвитка (частина середнього вуха); ¡-es! interj (вираження здивування, невдоволенніі) чорт забирай!; hacer ~es вилйти, петлйти; no importa (no vale) un ~ (dos ~es) a rpomá копійки ламаної не вартий caracola f 1. велйка MopcbKá раковина páвликa; 2. діал. чайка caracolada /cTpáea з равликів caracolear vi робйти (виробляти) вбльти (про коня)
caracoleo m спорт, різкі поворбти, вбльти (коня)
caracolero /77 збирач (продаваць) равликів caracoleta діал. 1. див. caracolillo; 2. маланька пустунка, дзйга (про дівчинку
caracoli тдіал. бот. анакардія, фісташка caracolillo m\.(pt) бот. лббія, звичайний доліхбс (декоративний різновид, квітка);
2. кава (дрібнозернистий цінний сорт);
3. червбне дарево (з прожилками); 4. Л. Ам. лбкшина
caracosmos m кумис caracote тдіал. зайва прикраса (ужіно/і) carácter т 1. знак, зображення; 2. буква, літера, знак; еймвол; 3. літера; 4. мапчний знак, магічна фігура, магічне зображення;
5. таврб; клеймо; 6. (незабутній) слід; відбйток; imprimir - накладати відбйток;
7. характер, прирбда (чого-н.); - oficial офіційний характер; 8. характер, натура, склад; ~ generoso великодушний характер; tiene buen - у ньбго дббрий xapáicrep;
9. характер, рйса (національні); ~ español ¡омський характер; 10. ознака, рйса, властйвість; - distintivo відмітна, характарна ознака; 11. ейльна натура, яскравий xapáicrep; тверда (ейльна) вбля; no tiene - у ньбго немає характеру, він слабовільна людйна; 12. характарність, індивідуальність, своєрідність; 13. стиль, манбра (гри актора); de medio - (зазвичай про музику невйзначений стиль (xapáicrep); 14. рі шрифт; 15. біол. ознака; ~ adquirido набута ознака; ~ heredado спадкбва ознака; ~ dominante (necesario) домінуюча (реце- ейвна) ознака
caracterial adj мед. душавний, психічний (про захворюванні)
caracterismo m відмітна, характарна ознака
característica f 1. (рі) характерйстика, властйвість, дані; -s aerodinámicas аеродинамічні характеристики (властивості); -s balísticas балістйчні дані (характерйстики, властйвості); 2. (характарна) рйса, особлйвість; 3. характерна актрйса característico 1. adj характарний, відмітний; rasgo ~ характарна ознака, відмітна рйса; 2. /77 характерний актбр caracterizable ясУозначуваний caracterizado adj 1. особлйвий, прикмат- ний, характарний; 2. авторитатний, що користується авторитатом caracterizar vt\. характеризувати; давати характеристику; ~ los personales de una obra характеризувати персонажів твбру;
2. характеризувати, бути характарним (для кого-чого-н.); 3. виступати у рблі (кого-н.); 4. одягати, гримувати (актора); -se 1. (por) характеризуватися; 2. театр. одягатися, гримуватися caracterología /характеролбгія caracú m діал. 1. зоол. караку (порода великої рогатої худоби, іцо вирощується для забою); 2. мозкова кістка (для приготування їжі)
carácul, caracul 1. adj каракульський (про вівцю); 2. /77 каракульська (каракулева) вівцй; 2. каракуль, каракулеве хутро caracha, carache m 1. Л. Ам. корбста (у тварин); 2. діал. корбста; ¡-si interj діал. чорт забирай!
carachento adjЛ. Ам. див. carachoso caracho aq/фюлатовий carachoso adj діал. корбстяний carachupa їдіал. зоол. опбсум caradelante adv іст. 1. надалі; у майбутньому; 2. вперад
carado adj. bien - що вселйє дбвіру, пристбйний; mal - що не викликає довіри, підозрілий
carador тдіал. гірн. навальник; стовбурб- вий завантажувач
caradura 1. ас/нахабний, зухвалий; 2. т нахбба, зухвалець ¡carafita! interj діал. чорт забирай! carago тдіал. див. carao
135
caraguatá
caraguatá /Л Ам. 1. aráea {різновид)] 2. во- локнб агЯви
caraguay тдіал. велика ящірка caraiba adj, m див. caribe caraira (діал. тріскбчка carama1 /іній; náMopo3b Icarama f діал: 1. скупчення хмизу, затбр (на річці)] 2. купа; 3. нерівні зуби; 4. рбги (оленя)
caramanchel т 1. мор. кришка люка; 2. діал. Ятка; 3. Л. Ам. закусочна; 4. діал. навіс, дах; В. діал. горище, комірка; 6. діал. кброб (мандрівного торговці)] 7. діал. див. carama2 2 caramanchón тдив. camaranchón caramañola /1. діал. глек з нбсиком (для пиття)] 2. Л. Ам. див. caramayola caramayola fЛ. Ам. флЯга і caramba! interj (вживається для вираження здивування, прикрості) карЯмба!, хай йому грець!; ¡~ con este chico! чорт заби- páй цьогб хлопчиська!; ¡quñ ~! якбго біса! carambanado adjзаклЯклий, замбрзлий carámbano1/771. бурулька; 2. діал. див. carao carámbano2 тдіал. див. cáncano carambola 7 і. карамббль (у більярці)]
2. щасливий вйпадок, везіння; 3. подвійний результЯт, подвійна вигода; 4. обмЯн, хйтрість; 5. карамббла (сітки для лову сардин)] por - loe. adv. рикошЯтом, побічно, обхідним шляхбм; випадкбво, несподівано; ¡~! interjЛ. Ам. чорт забирЯй! caramboleado adj діал. п’Яний carambolear vi 1. робйти карамббль (у більярді); 2. діал. випйсувати (виробляти) кренделі (про п'яного)] ~ se підпйти, підхмелитися, приклЯстися carambolero тЛ. Ам. див. carambolista carambolista сот. досвідчений гравбць в більЯрд
caramel ті. іхт. середземномбрська сар- дйна; 2. іст. див. caramelo 1 caramela ficr. див. caramillo 11 caramelizar vt глазурувЯти, покривЯти глазур’ю
caramelo mi. карамбль; льодЯник; 2. па- лбний цукор
caramente advi. дброго; 2. наполбгливо, настйрливо; 3. стрбго, неухйльно (вживається у формулах присяги) caramera (діал. нерівні зуби caramera m і. діал. див. caramera; 2. діал. падісбдник, огорбжа; 3. діал. див. carama2!
caramesa /багЯтий стіл caramida/магнітний залізнЯк, магнетйт caramilla1 (див. calamina caramilla2 (див. caramillo 1 caramilleras (рідіал. див. calamillera caramillo m і. дудка, сопілка; 2. муз. сопілка; 3. бот. солЯнка (різновид)] 4. купа, обербмок, навбл; 5. пліткй, чуткй; 6. евбр- ка, 4Bápa; шум, гЯмір, переполбх; armar (levantar) un ~ влаштувЯти свЯрку; здійняти гбмір
caramilloso adjдріб’язкбвий, педантйчний cáramo m сл. винб caramullo тдіал. див. colmo1 2 carancho тдіал. філія caranda Л. Ам., carandaí діал., caranday Л. Ам. т бот. бразйльська nánbMa caranegra 1. adjЛ. Ам. чорномбрдий (про породу овець)] 2. (Л. Ам. чорномбрда вів- цЯ (порода)] 3. тдіал. мЯвпа (різновид) caranga (діал., carángano т Л. Ам. див. cáncano
carantamaula f і. потвбрна мЯска (з кар- тонУ)] 2. потвбра, страхбвисько carantón adj діал. 1. широколйций; 2. див. carilleno
carantoña (і. див. carantamaula; 2. старЯ, що молодйться; 3. р/лбетоиці, підлабузництво
carantocero т підлбеник, підлабузник carántula (див. careta1 caracuela (діал. шахрайство у грі carao тдіал. бот. кЯсія (різновид) caráota (діап. квасбля carapacha (діал. корЯ дбрева carapachay тЛ. Ам. вугільник, заготівнйк деревнбго вугілля
carapacho т і. пЯнцир (черепахи, ракоподібний, 2. рікарапЯчі (індіанців Перу) carapato т рицйнова, кастброва олія; рицйна
icarape! interj див. caramba carapucho т і. діал. див. capucho; 2. діал. бот. стбколос (різновид) carapulca (діал. печбня caraqueño, -а 1. adj карЯкаський; 2. m, f жйтель, -ка (урбдженець, -ка) КарЯкаса carasilón adj діал. з велйким облйччям carasio m іхт. золотйй карЯсь carasol m пригрів; підебння ¡caráspita! interj Л. Ам. див. cáspita caratillo тдіал. див. carato2 carato1 т карЯт
carato2 тдіал. карЯто (прохолодний напій) carátula (і. див. careta 1,2; 2. мЯска (клоуна)] 3. театр. театрЯльний світ; 4. потвбра, страхбвище; 5. Л. Ам. заголбвний (тй- тульний) Яркуш; ~ falsa контртйтул, шму- цтйтул; 6. Л. Ам. циферблЯт (годинника) caratulado adj і. у мЯсці; 2. Л. Ам. титулований (про документ) caratulero mi. продавбць мЯсок; 2. мЯйс- тер з вйготовлення мЯсок carava ficr. сільськЯ вечірка, гулЯння caravana 71. каравЯн; 2. цигЯнський тЯбір;
3. група мандрівників (іурйстів); А. ¿діал. пЯстка (для птахів)] Б. діал. перипетії, не- гарЯзди; 6. Л. Ам. ввічливість, люб’язність, увЯга; 7. ріЛ. Ам. сербжки; correr (hacer) (las) ~s клопотатися (про що-н.)] hacer la - діал. залицЯтися до жінки caravanera /каравЯн-сарЯй caravanero твожЯтий каравЯну, каравЯн- ник
caravasar тдив. caravanera caravelita (діал. ром (низькоїякості) caravero ас/товарйський caray1 тдив. carey icaray!2 interj див. caramba carayá тЛ. Ам., carayaca тдіал. чбрний ревун (мавпа)
carbamida (хім. карбамід, сечовйна carbaso ті. льон; 2. вітрйло carbinol /77 метйловий спирт; карбінбл, метанбл
carbohidrato т вуглевбд carbohielo т твердйй двобкис вуглецю, сухйй лід
carbol /77 карбблова кислотЯ, фенбл carbólico яс/карббловий, фенбловий carbón ті. вугілля; ~ activado (activo) ак- тйвне (активбване) вугілля; ~ animal (de huesos) тварйнне (кістянб) вугілля; - de arranque деревнб вугілля (з коріння)] ~ de canutillo деревнб вугілля (з тонких гілок); - de piedra (mineral) кам’янб вугілля; ~ vegetal деревнб (рослйнне) вугілля; 2. шлак (твердого палива)] З.сажкбві гриби;
4. див. carboncillo 1; 5. діал. грбші; hacerse (volverse, tomarse) - обвуглитися carbonada f і. кількість вугілля, заван- тЯжуваного в піч (за один прийом)] 2. м’Я- со, підсмЯжене на вугіллі; 3. карбонЯда (солодка страва з яєць, молока і цукрУ)]
4. Л. Ам. печбня
carbonado 1. adj вуглецбвий; 2. /лкарбо- нЯдо, чбрний алмаз
carbonario 1. adj що стосується товарйст- ва карбонЯріїв; 2. /77карбонЯр, карбонЯрій carbonatado adj хім. наейчений вуглекйс- лим гЯзом
carbonatar vt хім. наейчувати вуглекислим гЯзом
carboncilla /вугільний пил; дрібнб вугілля carboncillo mi. вугілля (длямалювання)]
2. діал. див. carbonilla; 3. гриб; 4. бот. сажкбвий гриб
carbonear1 vt і. перепЯлювати pépeso на вугілля, виробляти деревнб вугілля; 2. за- вантбжувати вугіллям (судно) carbonear2 vt діал. підбурювати, підби- вЯти
carboneo /77 вуглевипЯлювання; ~ en hornos вуглевипЯлювання у вуглевипблюва- льних печЯх
carbonera 71. деревинновугільна купа, багЯття (для отримання деревного вугілля)] 2. вугільний сарЯй; 3. вуглярка;
4. діал. тбндер (для палива)] 5. Кол. вугільна кбпанка; 6. мор. бункер, вугільна Яма
carbonería /вугільна лЯвка carbonero 1. вугільний; 2. m вугільник; вуглЯр; 2. вуглевбз (судно)] 3. діал. підбурювач; tiznar al ~ Л. Ам. обдурювати шахраЯ, обвбдити круг пбльця хитрунЯ carbónico adj хім. і. вугільний; ácido ~ вугільна кислотЯ; 2. вуглекйелий; anhídrido ~ двобкис вуглецю, вуглекйелий газ; 3. вуглецбвий
carbónidos mpiхім. вуглецбві сполуки carbonífero adj і. вугленбений, вугільний;
2. геол. кам'яновугільний carbonilla 7 1. дрібнб кам’янб вугілля;
2. жарйна (тліюча)] 3. діал. дрібнб деревнб вугілля; 4. діал. вугілля (для малювання)
carbonita (мін. карбоніт, прирбдний кокс carbonización 71. обвуглювання; 2. випб- лювання деревнбго вугілля, вуглевипЯлювання; 3. коксувЯння carbonizar vt і. обвуглювати; 2. див. carbonear1 1; 3. коксувЯти; 4. пересмЯжува- ти (ЇжУ)] ~se 1. обвуглюватися; 2. підгоряти (про ЇжУ) carbono /77 вуглбць
carbonoso adj і. вуглйстий, вугільний;
2. вуглецбвий
carborundo m карборунд, карбід крбмнію carbuncal adj і. карбункульбзний, що стосується карбункула; 2. що стосується сибірської вйразки
carbunclo /771. див. carbúnculo; 2. див. carbunco
carbunco /771. мер. карбункул, злоякісний фурункул; 2. сибірська вйразка carbuncoso adj див. carbuncal carbúnculo /77мін. і. карбункул, альмадйн (гранат)] 2. рубін
carburación ті. хім. карбюрЯція, карбюру- вЯння; 2. тех. цементЯція заліза; навугле- цьбвування
carburador m тех. карбюрбтор carburante 1. adj хім. вуглеводнбвий; 2. m пЯливо, пальнб
carburar vt хім. і. карбюрувЯти; 2. цемен- тувЯти, навуглецьбвувати carburo /77 хім. карбід; ~ de calcio карбід кЯльцію; - de hierro карбід заліза carca* /771. див. carlista 2; 2. реакціонбр carca2 7/7. Ам. посудина для приготувЯння чйчі
carca3 (Л. Ам. бруд carcacha /Л Ам. таратбйка carcahuesal тдіал. болотйстий ґрунт carcaj /771. колчЯн; 2. упбр (для несення прапора)] 3. Л. Ам. чохбл для рушнйці (у вершника)
carcajada /рбгіт, вибух сміху; ~ homérica гомерйчний сміх; reírse a ~s (а - tendida) реготЯти, заливбтися сміхом carcajear i//(~se) 1. реготЯти; 2. (de) плю- вЯти, чхбти (на що-н.)
136
carga
carcamal 1. adj старбзний, нбмічний (про старого); 2. занудний; 3. m (crrapá) руїна;
4. зануда
carcamán1 m велике неповоротк0 судно, посудина
carcamán2 т\.Л. Ам. людйна з велйкими претбнзіями; 2. Л. Ам. див. carcamal 4 cárcamo т див. cárcavo carcacal т див. саісасаг carcasa /1. ракета (для фейєрверк}); 2. тех. KapKác, óctob
cárcava, carcavina f 1. вимбїна, виббїна;
2. захиснйй рів; 3. могйльна Яма, могйла cárcavo /77 піддбн млиновбго водянбго кб- леса
carcavón /771. aum. de cárcava; 2. яр carcavuezo m глиббка Яма, яр carcax1 тдив. carcaj carcax2тбраслбт carcaza ficr. див. carcaj 1 cárcel /і. в’язниця; 2. шлюзовий паз; 3. спец. струбцйна, лещата; a la ni por lumbre знЯти йогб не бажйю; і блйзько не підійду carcelaje т 1. іст. подйток, що сплйчувався при вйході з в’язниці; 2. див. carcelería 1 carcelario з<#'тюрбмний, в’язничний carcelazo тЛ. Ам. тюрбмне ув’язнення carcelera /карселбра (андалузька народна пісня про ув'язнений) carcelería f 1. арбшт; 2. застбва (для звільнення з-під арешт}); 3. іст. ув’язнені; guardar ~ бути (перебувйти) в ув’язненні carcelero 1. adj див. carcelario; fiador ~ поручйтель (для звільнення з-під ареш- ту); fianza ~а застбва (для звільнення з-під арешту); 2. m тюрбмник, тюрбмний наглЯдбч
carcinógeno з<#'канцерогбнний carcinoiogía f30on. карцинолбгія carcinoma m мед. карцинбма, рЯкова пухлйна
carcinoso adj див. canceroso carcocha їдіал. таратййка carcoma ñ. ент. точйльник (хлібний, меблевий); 2. 6ypoeé бброшно (жука-точи- льника); 3. черв’Як, черв; la ~ del remordimiento черв роз^яння; 4. туга, печйль, сум; 5. марнотрЯтник; 6. сл. дорбга carcomecer іст., carcomer иМ. стбчувати; точйти (про жуків)\ 2. підтбчувати, вис- нЯжувати; - la salud підтбчувати здорб- в’я; ~se 1. стбчуватися; 2. підтбчуватися, слббшати, висн¿жуватися; 3. табмно страждбти, мучитися carcomilla f, carcomillo тдіал. збздрість carcunda тдив. carca11 carchada їдіал. свбрка, бійка carchar \гідіал. крбсти carcharodonte т іхг. біла акула, акула- людожбр
carcheo тдіал. крадіжка carchi тдіал. солонйна carda f 1. чесбння волокнйстих матерій- лів, кардочесйння; 2. бот. ворсувбльна шйшка; 3. текст, кйрда, чесблка (інструмент)’, 4. (máquina de ~)текст. чесбльна (кардочесальна) машйна; 5. щітка для чйщення напйлків; 6. npo4yxáH, догана; dar una - влаштувбти прочухЯнку; todos somos de la ~ всі ми хорбші, все (ми) однйм лйком шйті cardada /кидбк, пбртія (вовни) cardadería f див,. cardería cardado 1. а<#'чбсаний; 2. m див. cardadura
cardador m 1. чесйльник; 2. зоол. кивсЯк cardadora f 1. чесйльниця; 2. кардочесЯ- льний anapáT
cardadura /чесЯння (вовнй), кардочесбння cardaestambre m іст. див. cardador 1 cardal m 1. див. cardizal; 2. діал. див. caraguatá
cardamina í6ot. 1. сердбчник (рід)’, 2. крес посівнйй, крес-салбт cardamomo m кардамбн cardán /77 кардЯн, кардЯнний вал cardar и/1. чесЯти (льон, бавовну, вовну);
2. ворсувЯти cardelina fopHir. щйголь cardenal1 m 1. церк. кардинЯл; 2. орніт. кардинЯл (птаУ)\ 3. діал. бот. repáHb cardenal2 /77синбць, синЯк cardenal3 тдіал. кардинЯл (напій з суміші вин і соків)
cardenalato т церк. сан кардинЯла cardenalicio adjupрк. кардинЯльський cardenalizar1 vt церк. дЯти кардинЯльсь- кий титул, зробйти кардинЯлом cardenalizar vt настЯвити синців cardencha П. бот. чесЯк; 2. див. carda 3,4 cardenchal тчесакбве пбле cardenillo /77 1. хім. яровинЯ, яровинЯ- медЯнка, медЯнка (пігмент); 2. світло-зе- лбний (бірюзбвий, трав’янйсто-зелбний) кблір
cárdeno adj 1. фіолбтовий (про колір);
2. чбрно-білий, перйстий (про масть биків); 3. опЯловий (про колір води) cardería ñ. чесЯльня, чесальна фЯбрика;
2. завбд (кардо)чесЯльних машйн cardiaca, cardíaca f6or. пустйрник (різновид)
cardiáceo adj серцеподібний cardiaco, cardíaco 1. adj анат. серцбвий, що стосується сбрця; músculo - серцбвий м’яз; 2. з хвбрим сбрцем; 3. m серцбвий хвбрий;сердбчник cardialgía /і. біль у сбрці, 2. грудня жЯба cardiario adj серцбвий, що стосується сбрця
cardias m анат. кЯрдія, вхід, вхіднЯ частина (шлунку
cardillar m пбле (місце), порбсле їстівними сколімусами
cardillo1 /77 бот. їстівнйй сколімус cardillo2 /77 Л. Ам. сбнячний відблиск, зЯй- чик
cardinal І.головнйй, основнйй, карди- нЯльний; cuestión ~ головнб (основнб, кардинЯльне) питЯння; 2. грам, кількісний (п/зо числівник; punto ~ частйна (країна) світу
cardiografía /1. кардіолбгія; 2. кардіогрЯ- фія, електрокардіогрЯфія cardiógrafo /771. кардіблог; 2. кардібграф cardiograma m кардіогрЯма cardiología /'кардіолбгія cardiológico adj кардіологічний cardiólogo m кардіблог cardiópata com. 1. див. cardiólogo; 2. див. cardiaco 2
cardiovascular adj мед. серцбво-судйнний cardítico adj серцбвий, що стосується сбрця
carditis fMeq. міокардйт cardizal m місце, порбсле бур’янбм cardo /77 бот. чортополбх, реп’Ях; ~ у jonjero (al jonjero) колючолйсник, колючо- лйст, колючник; - borriqueño (borriquero) колючий татЯрник; - (estelado) corredor, - se tero польовйй синьоголовник; - de comer артишбк (різновид); ~ estrellado волбшка (різновид); más áspero que un - колюча людйна; відлюдник, відлюдько
cardón /771. див. cardencha 1; 2. ворсу- вЯння; 3. бот. KáKTyc (ряд різновидів); 4. Л. Ам. див. cardo; 5. діал. мoлoчáй (різновид) Cardona: más listo que ~ хитрий як біс; спрйтник, пройдйсвіт cardonal m Л. Ам. див. cardenchal carducha /велйка залізна чесЯлка cardume, cardumen /771. косЯк, табун риб;
2. діал. достЯток, велйка кількість, ббзліч
carduza їіст. див. carda З carduzador m 1. див. cardador 1; 2. сл.
торгбвець крЯденим бдягом carduzadora f 1. див. cardadora 1; 2. сл.
торгбвка крбденим бдягом carduzal m див. cardizal carduzar \гідив. cardar carea їдіал. перегін худбби careada їдіал. див. careo carear 1. vt 1. юр. влаштбвувати бчну стбвку (кому-н.); 2. звірЯти, порівнювати;
3. переганяти (худобу); 4. очищЯти від мЯточного рбзчину (цукрову головкуЛ;
5. діал. проганЯти, відлякувати (тварину);
6. Л. Ам. підбурювати (бійцівськихпівнів);
7. діал. дЯти відпочйти (бійцівським півням); 8. діал. нацьковувати; 9. діал. ле- стйти; 10. і//повертЯтися (ставЯти) облйч- чям (до чого-н.); 11. діал. пастй худббу; ~se 1. вестй переговбри; влаштбвувати ділову зустріч; 2. зустрітися віч-нб-віч (для вирішення суперечки)
carecer* vi 1. (de) відчувбти нестбчу (чого-н.); не мбти в свобму розпорядженні (чого-н.); ~ de tiempo (de medios) не мбти 4ácy (3áco6ie); 2. дідал. бути необхідним (про що-н.); 3. діал. потребувбти чого-н.
carecimiento тдив. carencia carel /771. борт (човна); 2. край (тарілки) carelianjjo, -а 1. adj карельський (про березу); 2. /77, / карел, -ка carelios /77 р/ карели
carena f 1. тех. корпус; капот; обтікач;
2. ремонт і очистка подводної частини судна; 3. образливий жарт, насмішка; dar - ображати (кого-н.), знущатися (над ким-н.); sufrir ~ страждати від образи;
4. (С.) Кіль (сузір'я) carenatura / ремонт корпуса судна carenaje m 1. див. carena 1; 2. див. саге- пегб
carenar иМ. ремонтувати корпус (судна); ~ de firme капітально ремонтувати (судно); 2. тех. заключати обтікач; надавати обтічної форми
carencia / нестача, брак; ~ de gente (de
vitaminas) нестача (брак) людей (вітамінів)
carencial adj недостатній careneró /771. док; 2. судоремонтник careniforme adj кілеподібний carenote /77 боковий кіль carente adj який має потребу (в чому-н.); який не має (чого-н.)
careo /771. очна ставка; 2. ділова зустріч;
3. Сал. підножний корм; 4. Сал. бесіда, розмова; Ь.Дом. Р., П.-Р., Екв. перерва (в бою півнів)
careró дорогий, який бере велику ціну carestía / 1. нестача, брак (продуктів);
2. дорожнеча
careta /1. маска (фехтувальна); напівмас- ка; 2. сітка (від оджігі); 3. етикетка; 4. маска, личина; ~ antigas (contra gases) протигаз; quitarle la ~ зривати маску (з кого- н.), викривати (кого-н.) caretudo adj Куба див. cariduro 1 carey /771. біса (морська черепаха); 2. черепаха (рогова речовина); montura de ~ рогова оправа careza f див. carestía
carga / 1. завантаження; заповнення;
2. вантаж; ноша; ~ de pago корисний вантаж; de - вантажний; в’ючний; terciar la ~ рівномірно розподіляти вантаж; 3. див. cargamento 1; 4. наповнювач, заповнювач; 5. міра дров (вугілля); 6. міра сипучих тіл (= 150-—200л); 7. заряд (вогнепальної зброї, міни); 8. податок; ценз; ~ sobre la propiedad податок на власність; 9. обов’язки, коло обов’язків, навантаження;
137
cargadal
тягар, ноша; acodillar соЛ la ~ не справлятися з роботою (з обов’язками); echar la - a otro звалювати на чужі плечі (все важке); 10. залп; 11. тех. навантаження (на що-н.); 12. фіз. заряд; ~ eléctrica електричний заряд; ~ electrónica заряд еле- I ктрона; - nuclear ядерний заряд; 13. військ. рішуча атака; - a la bayoneta штико- I ва атака; 14. розгін (демонстрації|; - cerrada залп; військ, штикова атака; сувора догана; нагінка; - de plástico пластик, вибухівка; ~ de proiundidad глибинна бомба; а ~ cerrada іос. adv. без роздумів; ні сіло ні впало, наобум; одночасно, за один захід; оптом, на око (про покупку чого-н.); a ~s іос. adv. у великій кількості, в достатку; echar la ~ de sf, soltar la ~ скинути з пліч; echar las ~s a otro звалити провину (відповідальність) на кого-н.; echar se con la ~ відступитися, кинути все; махнути на все рукою; levar la - нести ношу на своїх плечах; sentarse la ~ натирати спину тварини (про вантахі); бути тягарем, набридати (про справу; обов'язок; ser de ciento en ~ гроша мідного (ламаного) не вартувати; ser en ~ набридати, докучать, надокучати; volver a la - стояти на своєму, наполягати; ipor qué ~ de agua? З якої причини?, Чому? cargadal m Арг. осад (на дні каналу, рікй) cargadero m 1. навантажувальний майданчик; місце для навантаження і розвантаження; 2. буд. перемичка (вікна, дверей)
cargadilla f 1. невиплачені проценти (до боргу); 2. Кол. неприязнь cargado adj 1. душний, передгрозовий (про погоду); 2. душний, спертий (про повітрі, 3. окітна (про вівцю); 4. міцний, насичений (іпро розчин); cafó ~ міцна кава; ~ de afios обтяжений роками, старий; ~ de espaldas сутулий
cargador m 1. вантажник, докер; 2. візник;
3. відправник вантажу; 4. великі граблі;
5. патронна обойма, магазин; 6. тех. завантажувач; завантажувальний пристрій; завантажувальний механізм; 7. Гват. ра- кета-феєрверк; 8. військ, заряджаючий (третій) номер (гарматного розрахунку);
9. ел. пристрій для зарядки акумуляторів;
10. Гват., М.. Перу нос\м\ 11. р/ Кол. підтяжки
cargadora f Вен. няня cargamento т 1. вантаж корабля, карго;
2. вантаж, кладь cargancia f Сал. тягар cargante adj набридливий; тяжкий (про людину
cargar 1. vt вантажити, навантажувати, завантажувати (що-н. куда-н.); ~ sacos en un carro вантажити мішки на віз; 2. (con, de) навантажувати, завантажувати (чим-н.); ~ un carro de paja навантажувати віз соломою; 3. заряджати (зброю, акумулятор, фотоапарат); 4. (de) перевантажувати (чим-н.); ~ un guiso de especias покласти забагато прянощів у страву; 5. вміщувати (про ємність); 6. натягувати, начіпляти;
7. (de, соп) обтяжувати (чим-н.); ~ con fos impuestos обтяжувати податкам; 8. (соп) звинувачувати (кого-н. в чому-н.); ставити в провину (кому-н. що-н.); 9. (sobre) звалювати (на кого-н.); ~ la responsabilidad sobre uno перекладати відповідальність на кого-н.; 10. покладати обов’язки, клопоти (на кого-н.); 11. карт, покривати, бити;
12. карт, ставити (на що-н.); 13. докучати;
14. укривати (про хмарй); 15. Ам. носити (з собою, при собі); 16. Куба покривати (про жеребця); 17. Перу, Ч. нападати (про собаку, бика); 18. ком. вносити боргові суми (в розрахункову книгу); 19. брати (підтягу¬
вати) на гітови (вітрила); 20. vi (sobre) покоїтися (на чим-н.); спиратися (на що- н.\, 21. (sobre) тяжіти (над ким-чим-н.); 22. падати (на кого-нУ, 23. (соп) брати, нести на собі (вантахі); 24. (~se) відповідати (за що-н.); нести на собі тягар (чого-н); ~ con la culpa брати на себе провину; 25. (соп) забирати, брати з собою; 26. (соп) запасатися (чим-н.); 27. (~se) схилятися, нахилятися, кренитися; 28. рясно плодоносити (про фруктові дерева); 29. сходитися, збиратися, стікатися (про людей); ЗО. (sobre) падати (про наголос); 31. (contra, sobre) нападати, атакувати (про військо); розганяти (демонстрацію); 32. (sobre) натискати, напосідатися (на кого-н.); наполегливо добиватися (у кого-н. чого- н.); 33. переїдати; напиватися, набиратися; ~se 1. ображатися, сердитися, досадувати; 2. втрачати терпець, бути на межі;
3. нахилятися (в бік); 4. (de) укриватися хмарами (про небо); 5. (de) наповнятися, переповнятися (чим-н.); se le cargaron los ojos de lágrimas у нього (неї*) очі наповнилися сльозами; 6. (de) бути обтяженим (чим-н.); 7. зіпсувати (що-н.); 8. провалювати (на екзаменах); 9. розбити, гахнути cargareme m фін. прибуткбвий брдер cargazón П.див. cargamento; 2. в0жкість (уголові, в шлункУ); 3. щільні хмЯри, скупчення хмар; 4. діал. велйка кількість плодів (на деревах); 5. Л. Ам. груба (незгрЯб- на)роббта
cargo m 1. завант0ження, навантЯження;
2. вантЯж; 3. статті прибутку; 4. посЯда, служба, пост; desempeñar un ~ representativo (alto) займЯти важливий (висб- кий) пост; jurar el - принбсити присЯгу при вступі на пост; 5. оббв’язок; відпо- вЗльність; correr ~ de uno б£ги чиїм-н. оббв’язком; estar a-de uno бути в чиїй- н. компетбнції; бути під чиєю-н. опікою; estar al - de una cosa завідувати, відати (чим-н.); tener a su - una cosa відповзти за що-н.; 6. звинувЯчення; testigo de ~ свідок звинувЯчення; hacer ~ a uno Звити за провйну кому-н.; 7. діал. (eépx- ній) одвірок, перемйчка, переклейна (вікна, дверей); ~ de conciencia дбкори сумління; hacerse ~ de una cosa 6páTH на cé6e (відповідальність), відповідЯти (за що-н.); розуміти; мЯти уявлення (про що-н.); усвідбмлювати; ser en - a uno 3a6opryeáTH кому-н.
cargosear vi діал. набридЯти, бути надокучливим, чіплЯтися
cargosería, cargosidad f діал. надокучливість, настйрливість; надокучЯння cargoso adj 1. іст. тяжкйй, обтяжливий;
2. обтяжливий; 3. Л. Ам. надокучливий, настйрливий
cargue m іст. 1. навантЯження, завантЯ- ження (судна); 2. дбзвіл на навантЯження cyflHá (документ)
carguera f 1. діал. див. cargadora; 2. Л.
Ам. саквй (у коней) carguerío m іст. див. carguío carguero 1. adj в’ючний, вантЯжний; 2. m діал. в’ючна тварйна; 3. Л. Ам. носйльник;
4. Л. Ам. вантЯжне суднб
carguío m 1. вантЯж, кількість вантажу;
2. див. carga 2
cari 1. adjЛ. Ам. бурий; oveja ~ бура вівцЯ;
2. /77 Л. Ам. ожйна (ягода); 3. діал. бот. стручкбвйй пЯрець (плід, різновид) caria fapxiT. стбвбур колбни cariacedo adj розсбрджений, надутий, напрйнджений, похмурий cariaco тдіал. каріЯко (народний танець) cariacontecido adj 1. сумнйй, стурббва- ний, засмучений; 2. діал. з весЯлим об- лйччям
cariacuchillado adj з шрЯмом на облйччі cariado ад^'карібзний cariadura fpne. caries 1 curiaguileco ад/довголйций, гостролйций carialegre adiu\o смібться, весЯлий cariampollado, cariampollar adj товсто-
Щ0КИЙ
cariancho зо/широколйций cariantón adj діал. див. carantón 1 cariarse руйнувЯтися, бути врЯженим KápiecoM
cariátide fapxiT. каріатйда caríbal тдив. caníbal 2 caribe 1. a# карибський; 2. /7?караїб, ка- рйб; 2. карйбська мбва; 3. пірЯнья, пірЯйя, карйба (рибф; 4. дикун, вЯрвар caribello ад^білолббий (про бика) caribermejo ад/червонолйций cariblanca тдіал. див. carablanca cariblanco 1. adj білолйций; 2. т діал. білогубий (білоборбдий) пЯкарі (різновид кабана)
caribobo adj з тупйм обличчям, з дурнЯю пйкою
carica í6ot. дйнне дЯрево (рід) caricáceas fpi бот. папЯєві caricarillo тдіал. зв0дений син caricato т 1. театр, комічний бас; 2. ест- рЯдний kómík; 3. Л. Ам. див. caricatura caricatura ^карикатура caricatural adj див. caricaturesco caricaturar \гідив. caricaturizar caricaturesco adj карикатурний caricaturista com. карикатурист caricaturizar vt виставляти у смішнбму вйгляді
caricia fi. лЯска, пЯстощі, ніжність; hacer ~s пЯстити; 2. сл. дорогЯ (цінна) річ caricioso adj див. cariñoso caricompuesto adjz прЯвильними рйсами облйччя
caricorto adj з дрібнйми рйсами облйччя caricuerdo adj з серйбзним облйччям carichato ад^плосколйций carichina fpiajт. мужикувЯта жінка caridad f 1. людинолюбство, милосбрдя;
2. добродійність; 3. милостиня; implorar la ~ (pública) жебракувЯти, просйти мй лостиню; 4. іст. пбминки; 5. Л. Ам. харч, пЯйка (ув'язнений)
caridelantero adjsyxsánm, безцеремЯнний caridoliente adj з сумнйм (хвороблйвим) вйразом облйччя
cariduro діал. 1. ад/зухвЯлий, непристЯй- ний; 2. /77нахЯба carie fflHB. caries carientismo ттонкЯ ірЯнія caries /і. мед. кЯрієс, каріЯз; костоід(а); ~ dental (dentaria) Kápiec зуба; 2. бот. саж- К0ВИЙ гриб
cariexento ао/нахЯбний carifresco adj діал. див. carilimpio carifruncido ад/нахмУрений, насуплений, похмурий (про обличчя) carigordo ад/товстомЯрдий cariharto adj 1.див. carirredondo; 2. тов-
СТОЩ0КИЙ
carihermoso ад/миловйдний, гарнЯнький, пригЯжий
carijusto ад/лицемірний carilampiño ад/безборЯдий, що Máe рідку борідку
carilargo adj 1. довголйций; 2. засмучений; розсбрджений; se puso ~ у ньЯго витягнулось облйччя carilavado adj див. carilucio carilimpio adjti. Ам. нахЯбний, зухвЯлий carilindo adj миловйдний, гарнЯнький, з красйвим облйччям carilucio adj з лиснючим лицем carilla f\ .див. careta 2; 2. сторонЯ Яркуша (паперУ)
138
carnificarse
carilleno ^'повновидий, повнолиций carillo 1. adj дорогий, улюблений, 2. m суджений
carillón /771. дзвбни (соборУ); 2. KypáHTH, ббштовий годинник; 3. муз. дзвбни; 4. муз. дзвінбчки, металофбн carimba ñ .діал. клеймб (на рабі)\ 2. діал. див. calimba
carimbar vtpian. таврувбти (худобу, рабів) carimbo т діал. таврб (знаряддя для таврування худоби, рабів) carincho /77 Л. Ам. печбня з картбплею carinegro ас/смуглолйций caringa fflian. див. carlinga carininfo adj з женоподібним облйччям (про чоловіка)
carinar vi(^se) діал. нудьгувбти, сумувбти (за ким-чим-н.)
cariñena /77кариньбна (сортвина) cariño /771. люббв; прихйльність; coger (tomar) - прив’язбтися (до кого-чого-н.), полюбйти; 2. (рі) лбски, пбстощі, ніжності; hacer ~s пбстити; 3. старбнність; люббв (до роботи); 4. обербжність, бережлйвіс- ть, дбайлйвість (у поводженні); 5. діал. дар, подарунок; 6. (рі) Л. Ам. привіт Caricosa fpian. пбрші; корбста cariposo adj 1. ніжний; ласкбвий; 2. іст. закбханий
carioca 1. m карібка (житель Ріо-де-Жанейро, бразилець); 2. /“карібка (бразильський танець\ кубинський танець) cariofiláceas, carofileas f рі бот. гвоздй- кові
carioso adj іст. мед. карібзний cariota fooT. карібта (рід пальм) caripajero adjz незворушним виглядом; з непроникнйм облйччям caripálido яс/блідолйций caripecoso ас/веснянкувбтий carirraído ас/безсбвісний, безсорбмний carirrechoncho adj див. carigordo carirredondo ас/круглолйции carirromo adj плосколйций; з плбским облйччям
carishina Л/7. Ам. див. carichina
carita f\. dim. de сага, 2. діал. нахлібник;
дармоїд
caritate: dar - діал. викликбти збздрість (рбвнощі)
caritativo adj 1. милосбрдний, жблісли- вий, співчутлйвий; 2. добродійний carite m діал. іхт. пилб-рйба (різновид) caritieso adjz\ стрбгим облйччям caritriqueco зсузасмбглий, смуглолйций cariucho /77 діал. печбня (із стручковим перцем)
cariz /771. стан погбди; 2. стан (справ); presentar (tomar) buen (mal) - дббре (по- ráHo) обертбтися
carlanca г1. стрбгий ошййник (у собак);
2. (рі) хйтрощі, прийбми, вйверти; 3. сл. кбмір (сорочки); 4. діал. кандалй; 5. діал. настйрливість, надокучливість; tener muchas ~s бути собі на умі carlancón 1. aq/хйтрий; потбйливий, собі на умі; 2. m хитрун, спрйтник, пройдйсвіт carlanga Л/7. Ам. лахміття, дрбнтя carlear і//захбкатися; задйхатися carleta /“напйлок
carlina f колючолйстник, колючник (різновид)
carlinga f 1. мор. гніздб щогли, степе, шпюргбт; 2. ав. кабіна (команди); салон (для пасажирів)
carlismo /77/С7; 1. карлістський рух; 2. пбр- тія карлістів
carlista іст. \.adjкарлістський; guerras ~s
карлістські війни; 2. сот. карліст carlita /лінза, лупа (для читання) cariota /кбржик, пбчиво (з молока, яєць, Цукру, желатину і ванілі); ~ rusa шарлбтка
carmañola f 1. куртка; 2. карманьйбла (французька революційна пісня) carme /77 діал. див. carmen2 carmel m бот. подорбжник (різновид) carmelita1 1. a# кармелітський (про ченця); 2. /77 кармеліт; 3. /красбля (квітка) carmelita2 adj діал. світло-корйчневий, світло-каштбновий
carmelitano adj кармелітський, що налб- жить до брдену кармелітів carmen1 m кармелітський католйцький бр- ден (жебракуючих ченців) carmen2 m діал. мабток, заміськйй будй- нок (для відпочинку) carmen3 m вірш, пісня carmenador m 1. чесбльник; 2. чесблка (інструмент); 3. гребінбць; рідкйй грббінь (для волосся)
carmenadura /чесбння, розчісування carmenar vt\. розчісувати, чесати (волосся, вовну, шовк); 2. тягнути за волбсся, рвбти волбсся; 3. обчищбти, o66npáTH carmes m кармін, червбць carmesí 1. adj червбний (про колір); 2. m червбний кблір; 3. порошбк червбного кб- льору, кармазйн (фарбник); 3. червбний шовк (тканина)
carmín /771. кармін (фарбувальнаречовина); 2. червбний кблірі кблір карміну, карміновий кблір; 3. губнб помбда; 4. бот. червбна троЯнда (дика рослина, дика квітка)
carminar vt іст. виганЯти carminativo adj мед. вітрогбнний carmíneo adj 1. карміновий, кармінний;
2. карміновий, кармінний; яскрбво-червб- ний
carminoso adj подібний карміну (про колір)
carnación /жив., геральд. тілбений кблір; карнбція
carnada /1. приманка (на полюванні, в риболовлі); 2. хйтрість, пбстка, примбнка carnadura f 1. угодбваність; мускул йс- тість; 2. загбюваність (ран) carnaje m 1. солонина; 2. іст. бійня, різа- нйна
carnal 1. adj тілбений, фізйчний; 2. тілбений; плбтський; чуттбвий; amor ~ плбтсь- ке кохбння; 3. земнйй, мирський; 4. крбв- ний, рідний; hermano ~ рідний брат; 5. m рел. м’ясоїд; 6. іст. див. carnaval carnalidad /чуттбвість carnario m іст. див. carnero21, 2 carnauba f 1. Л. Ам. бот. бразйльська пб- льма, бразйльська восковб пбльма кар- нбуба; 2. плід бразйльської пбльми кар- нбуба; 3. віск бразйльської пбльми кар- нбуба
carnaval m карнавбл; мбениця, мбеляна; ser un es un ~ галасливий (весблий) збір; галаслйва (весбла) вечірка; фарс, цирк, вистава
carnavalada /1. карнавбльний жарт; 2. театр. цирк (прозборй)
carnavalear vi діал. грбти в карнавбл carnavalesco, camaválico adj карнавбль- ний
carnaza /1. пбдаль, пбдло; 2. міздря (шкури, шкіри); 3. див. camada 1; 4. велйка кількість м’яса; 5. угодбваність, повнотб (людини); 6. Л. Ам. цап відбувбйло carnazón f 1. діал. запблення (рани);
2. діал. м’якоть (винограді) carne /1. м’ясо, м’язова тканйна; 2. м’ясо; ~ de vaca яловичина; ~ de ternera телятина; ~ de cerdo свинйна; ~ de carnero (de oveja) баранина; 3. м’якоть (плоду);
4. тіло, плоть; 5. чуттбвість; 6. Л. Ам. див. cerne 2; ~(s) blanca(s) молодб м’ясо; м’ясо домбшньої птйці; ~ magra пісне м’ясо; лбсий шматбк; - viva відкрйта
(кривбва) рбна; страждбння, біль; - de cacón гармбтне м’Ясо; ~ de gallina гусяча шкіра, ейроти; poner (la) ~ de gallina налякбти; ~ de horca негідник, підлбтник; ~ de monte дичинб; - de pelo кролЯтина, зайчбтина; - sin hueso прибуткбве місце, тбпле містбчко; - у sangre плоть від плб- ті, плоть і кров; de buenas ~s угодбваний, огрядний; в тілі; de pocas ~s худорлявий, сухорлявий; en ~s пбвний, огрЯдний, товстйй; гблий; cobrar (tomar) ~s поглбд- шати, розтовстіти; comer de ~ рел. не дотрймуватися постів; comerse de sus ~s худнути, марніти; згорбти від нетерпіння (від хвилювбння); criar (echar) ~(s) повнішати, глбдшати, поправлятися; hacer - рбнити; вбивбти; звірствувати, лю- тувбти; накбїти лйха; hacerse - втілюватися в життЯ; укорінятися, упровбджува- тися; дратувбтися; no ser (ni) ~ ni pescado: по es (ni) ~ ni pescado ні се ні те, ні рйба ні м’Ясо; temblarle las ~е a uno: le tiemblan las ~s у ньбго душб пішлб в п’яти від стрбху; йогб трясб від стрбху carné /771. записнйк; 2. докумбнт, посвідчення, члбнський квитбк; 3. (~ de identidad) посвідчення осбби caneada Л/7. Ам. 1. забій худбби; 2. ббйня, різнйця
canear vt\. Л. Ам. забивбти, різати (худобу); оброблЯти (туші); 2. діал. обдурювати; 3. Л. Ам. рбнити (вбйти) ножбм; за- колбти, зарізати canecería тдив. carnicería cárneo adj іст. 1. м’ясйстий; 2. м’яснйй carnerada /стбдо барбнів carneraje m 1. подбток на баранів; 2. Л. Ам. стбдо баранів carnerario m діал. див. carnero2 carnereamiento m штраф за потрбву (вчинену стадом баранів) carnerear vt штрафувбти за потрбву (вчинену стадом баранів) carnerero /77 вівчбр
carnero1 /771. зоол. барбн; 2. Л. Ам. зоол. лбма; З ,Л. Ам. людйна, що безвбльно йде на поводу в інших; телЯ; 4. Л. Ам. штрейк- брбхер; - marino зоол. тюлбнь; cantar para el ~ діал. вмирбти, дйхати на лбдан;
6. помбрти, врізати дуба; прогрбти; mandar al ~ діал. вбйти; esos son otros ~s це інша спрбва; мбва ¿йде) про інше; no hay tales ~е нічбго подібного! carnero2 /771. могйла; 2. кладовйще; 3. кб- шик для папбрів; 4. фамільний склеп carneruno яс/барбнячий carnestolendas Зрідив, carnaval carnet тдив. carné
carnicera /1. торгбвка м’Ясом; 2. діал. кб- мера для зберігбння м’Яса carnicería /1. м’яснб лбвка; 2. бійня; різа- нйна, поббїще; 3. Л. Ам. ббйня, різнйця; hacer - пошматувбти, порізати; hacer una - учинйти кривбву розпрбву, влашту- вбти різанйну (кровопролиття^ carnicero 1. adj хйжий, м’ясоїдний (про тварину); 2. признбчений для вйпасу забійної худбби (про пасовище); 3. що любить м’ясні стрбви (м’яснб); 4. жорстбкий, нелюдяний; кровожбрливий; 5. m прода- вбць м’Яса, торгбвець м’Ясом, м’яснйк;
6. хижбк, хйжа тварйна; 7. m рі зоол. хи- жакй
cárnico adj м’яснйй
carnicol /771. копйто (у парнокопитних);
2. (vi) гра в бббки
carnícoles /77 рі діал:. en - обскубаний (про птаха); неопбрений (про пташеня) carnificación f мед. карніфікбція, ущільнення тканйн
carnificarse мед. ущільнюватися (про тканини)
139
carnificina
carnificina /ешафЯт * carniseco adjхудорлявий, сухорлявий carnívoro 1. adj що харчується пЯдаллю, паразитує на трупах (про тваринУ)\ 2. хижий, м’ясоїдний (про тваринУ)\ 3. комахоїдний (про рослин})', 4. m рі зоол. м’я- I соїдні ссавці
carniza ft. м’ясні відхЯди; 2. пЯдапь, пЯдло carnización fpne. carnificación carnosidad f 1. мед. дике м’Ясо, грануляційна тканина; 2. м’ясистість; 3. повно- тЯ; огрЯдність, ожиріння carnoso adj 1. м’ясний; 2. м’ясистий; 3. соковитий, м’ясистий (про листя, плоди) canudo adj див. carnoso 2 carnuz fдiaл. пЯдаль, пЯдло carnuza /купа м’Яса
саг«о 1. ^‘дорогий, дороцінний, коштЯв- ний; 2. дорогйй, милий, кохЯний; 3. adv дорогЯ; salir - кбштувати (обійтися) дЯ- рого; vender ~а una cosa звелйчити (роз- хвЯпювати) що-н.; набивЯти ціну чому-н.; примусити дЯрого заплатйти за що-н.; вйчавити всі сбки (з кого-н.у, venderse ~ тримЯтися гбрдо (неприступно); бути не- товарйським
caroca /1. іст. декорЯції для вуличних вис- тЯв; 2. ¡ст. комічна п’Яса для вуличних вистЯв; 3. (р) див. carantoñas carocha fpne. carrocha carochar гідив. carrochar carola1 /карЯла (старовинний танець) carola2 fдіап. див. carona 1 carolo тдіал. шматЯк хліба (що видається поденнику на полуденьок) carón adj 1. діал. з велйким облйччям;
2. Л. Ам. див. carigordo; 3. діал. зухвЯ- лий,нахЯбний
carona Л. чепрЯк, пітнйк; 2. нйжня частина в’їЬчного сідлЯ; 3. чепрЯк (частина спини коня)\ 4. сл. сорЯчка; blando de ~ з ніжною шкірою (про коня)', слабкий, не- витривЯлий (в роботі)', влюбливий, велелюбний
caronchado adj діал. стбчений червйцею, потбчений (про деревин^ caroncho тдіал. див. carcoma caronchoso adj діал. див. caronchado caronería /далі нахЯбство; зухвЯлість caronjo тдіал. див. carcoma caroñoso adj з потЯртостями від сідлЯ (про коня)
caroquero 1. adj підлЯсливий; 2. т під- лЯсник, облЯсник
carosis fMefl. cónop, сопорЯзний стан caroso adj діал. білЯвий carota сот. нахЯба caroteno щ carotina /каротйн carótida faHaT. сбнна артЯрія carótido adj анат. що стосується сЯнної артЯрії
carozo /771. діал. стрйжень кукурудзяного качанЯ; 2. Л. Ам. серцевина Яблука (груші); 3. діал. подрібнені кісточки маслин (що йдуть на відгодівлю свиней); 4. Л. Ам. кісточка пЯрсика
carpa1 fixr. кЯроп; - dorada дзеркЯльний кЯроп
carpa2 /кЯтяг (грЯно) виногрЯду carpa3 /У7. Ам. 1. похіднйй намЯт; 2. рйнко- вий намЯт, Ятка (під тентом); 3. цирковЯ шатрЯ; 4. тент (на пляжі) carpancho m діал. кругла корзйна (для риби, овочів)
carpanta /і. гЯлод, вЯвчий апетит; 2. діал. лінощі; в’Ялість; 3. Л. Ам. компЯнія напід- пйтку
carpazo m бот. лЯданник (різновид)
carpe /77 бот. граб (різновид)
carpedal m грЯбовий гай
carpelar adj бот. що стосується плодолйс-
тика
carpelo /77 бот. плодолйстик carpera /сЯжалка для коропів carpeta f 1. килимЯва скатертйна, покри- вЯло; 2. Л. Ам. зелЯне сукнЯ (ломберного стол})', 3. бювЯр; 4. пЯпка для папЯрів;
5. Япис рухЯмого майна (для обкладення податком); 6. Л. Ам. товарйськість carpetazo m. dar ~ клЯсти під сукнЯ, мари- нувЯти (справ})', вважЯти вйрішеним, закінченим (справ})', розв’язЯтися (з чим- н.у, відхрЯщуватися, відмЯхуватися (від чого-н.у, залишЯти (що-н.)\ покидЯти, кй- дати (кого-н.)
carpetear ііїдіал. 1. ховЯти; прихЯвувати;
2. обдурювати; шахраювЯти; 3. перери- вЯти, перебивЯти
carpiano adj анат. зап’ястний carpidor тЛ. Ам. полільник carpincho тЛ. Ам. зоол. водосвйнка carpintear иг'1. працювЯти теслярЯм (стЯ- ляром); 2. провЯдити теслЯрські (столЯр- ні) робЯти; теслярувЯти; столярувЯти carpintera /дружйна теслярЯ (стЯляра) carpintería f 1. теслярська (столЯрна) майстЯрня; 2. теслярське (столЯрне) ре- меслЯ; теслярувЯння; столярувЯння carpinteril яс/теслЯрський; столЯрний carpintero /77 теслЯр; стЯляр; - de armar (de obras de afuera) теслЯр; - de blanco стЯляр; ~ de carretas (de prieto) карЯт- ник; ~ de ribera корабЯльний теслЯр; pájaro - дЯтел
carpir vt 1. подрЯпати, порЯнити; 2. (vi) лЯяти (ся), сварйти(ся); З.(иг) вражЯти(ся), дивувЯти (ся); 4. Л. Ам. полЯти, пропЯлю- вати, сапЯтй carpo т анат. зап’ясток carpófago adj що харчується плодЯми (про тварин})
carpología f бот. карполЯгія, наука про плодй і насіння рослйн carqueja fpne. carquexia carquesa Л. скловЯрна піч; 2. випЯлюва- льна піч
carquexia f6or. дрік (різновид) carquiento adj діал. неохЯйний, бруднйй carquiñol тдіал. мигдЯльне пЯчиво carquis т Л. Ам. франт, чепурун carraca1 f 1. каррЯка (великий транспортний вітрильнит)', 2. плавуча трунЯ, руїна, лосинна (про старе судно)', 3. іст. верф;
4. руїна, шкЯпа (про старого); 5. таратЯй- ка (про старий автомобіль) carraca2 f 1. тріскЯчка; 2. Í1. Ам. щЯлепа;
3. Л. Ам. базіка, торохтій; 4. свердлувЯль- на тріскЯчка; 5. лебірка-тріскЯчка; echar ~ діал. брехЯти, забріхуватися carracas fpifi. Ам. каракЯси (муз. інструмент)
carraco 1. ¿¿#старййд нЯмічний, хворобливий; 2. /77 старий, руїна carracuca: estar más perdido que ~ опи- нйтися у скрутнЯму станЯвищі carracho тдіал. ридвЯн, таратЯйка (про старий екіпаи)
carrada f 1. див. carretada 1; 2. Л. Ам.
мЯса, купа, сйла-силЯнна carrafa fflian. плід ріжкЯвого дЯрева carral /771. бутель для перевЯзення винЯ;
2. діал. див. carraco 2 carraleja feHT. мЯйка (комаха) carralero /7?бЯндар
carramanchones: а ~ іос. adv. діал. на плечЯх carramarro тдіал. див. cámbaro carrampla /л/а/7. бідность, злидні carramplón т Кол. 1. карамплЯн (негритянський муз. інструмент)', 2. шЯвський цвях
carranca /і. див. carlanca; 2. діла, лід (на калюжі, річці)
carrancla faian. 1. погЯно працюючий механізм; неспрЯвний прилад; 2. тупЯ (непо- вороткЯ) людйна
carranclo mЛ. Ам. недорогЯ річ, дрібнйця, дрібнйчка
carranclón adj старЯзний, нЯмічний (про старого)
carrancudo aq/гордовйтий, зарозумілий carrancho m Л. Ам. орніт. Яструб (різновид)
carranchoso aq/жорсткйй; шорсткйй, ше- рехЯтий; лускЯтий
carrandanga fЛ. Ам. велйка кількість, мЯ- са (чого-н.)
carranza /шпйлька собЯчого ошййника carranzudo adj 1. закрйтий стрбгим на- шййником (про шию собаки); 2. гордовй- тий, зарозумілий
carraña f діал. 1. гнів, роздратувЯння;
2. гнівлйва (дратівлйва) людйна carrañón діал. 1. буркотливий, воркітливий; 2. запальнйй, дратівлйвий; 3. m буркотун; 4. пЯрох, (про людині) carracoso adj діал. запальнйй, дратівлйвий
carraón /77пшенйця (один з сортів) carraos m рідіал. грубі черевйки carraplana П. діал. дурість, тупість; 2. діал. нуждЯ, злйдні
carraplanear \/ідіал. набридЯти carrasca f\. бот. пЯдуб; 2. Л. Ам. карЯска (негритянський муз. інструмент)', 3. діал. клЯччя
carrascal m 1. чагарникй пЯдуба; 2. діал. кам’янйста місцЯвість carrasco m 1. див. carrasca 1; 2. Л. Ам. лісовйй, ліснйй масйв carrascoso а^'порЯслий пЯдубом carraspada f караспЯда (напій з вина з водою, медом і прянощами) carraspante adjiepmm carraspear v/1. дЯрти (у горл)', 2. відкЯш- люватися, покЯшлювати carraspeño adjocmnm, хрипкйй, хрйплий carraspeo тхрипотЯ carraspera /першіння (у горл) carraspina ідіал. див. colmenilla carrasposo adj 1. хрипкйй, хрйплий, сйп- лий; 2. що покЯшлює; 3. діал. шорсткйй, шерехЯтий; 4. діал. терпкйй carrasquear vi діал. скрипіти (хрустіти) на зубЯх
carrasqueño adj\. пЯдубовий; 2. сувЯрий, жорсткйй
carrasquera fflne. carrascal carrasquilla f 1. див. camedrio; 2. діал. вічнозелЯний жЯстір carraza Гіал. в’Язка часнику (цибулі) carrazo m діал. невелйкий кЯтяг (грЯно) виногрЯду
carrazón тдіал. велйкий бЯзмін carrear, carrejar vt іст. перевЯзити (у воза))
carrejo /77 коридбр, прохід carrendera їдіал. шосЯ carrendilla fдiaл. 1. ряд, нйзка; 2. нЯтовп; de ~ іос. adv. за звйчкою, машинЯльно; напЯм’ять; без запйнки carreña f діал. щЯдра лозЯ carrera Л. біг; - trotando біг підтюпцем; а Іа - іос. adv. бігЯм; 2. біговЯ доріжка; трек; скаковЯ кЯло; 3. астр. шлях (рух) зірбк; ~ del Sol дЯнний шлях (кЯло) сЯнця по небо- схйлу; 4. автострЯда; 5. вулиця; 6. шлях (прохЯдження), курс; 7. спорт, забіг, пробіг; перегЯни, гЯнки; 8. спорт. перегЯни; - con obstáculos бар’Ярні перегЯни; 9. тех. хід; ~ de la válvula хід клЯпана; - en vacío неробЯчий хід; 10. ряд, нйзка (предметів)\
11. спущена петлЯ (на панчосіу, 12. прЯділ (на голов)', 13. лінія поведінки, тЯктика;
14. дні життЯ, вік; 15. пЯле діяльності, профЯсія, рід занЯть, кар’Яра; - científica наукЯва кар’Яра; hacer ~ зробити кар’Яру;
16. курс наук; cursar la - навчЯтися у
140
carta
вищому навченому з0кладі; tener una - MáTM вищу освіту; 17. ббраз дій, спбсіб, прийбм; 18. архіт. опбрна 6ánxa; - de baquetas військ. noKapáHHB шпіцрутенами; важкий час, смуга Herapá3flie; а - abierta (tendida) loe. adv. швйдко, щодуху; de ~ loe. adv. вільно, швйдко, жвáвo, без запйн- ки; не роздумуючи, з хбду; dar una - en pelo вйчитати (кого-н.), вейпати п0рцю \кому-н)\ втомйти роббтою, заганяти, заїздити (кого-н.)] nifl6nBáTH, розохбчувати, під'юджувати; знyщáтиcя, кур0житися; darse - постигти, порбти гарячку; hacer - una cosa сподббатися; отрймати визнбн- ня
carrerear 1. vt/J. Ам. квбпити, підганяти; 2. vi діал. бігти; бігати
carrerero m діал. любйтель перегбнів carrerilla /1. па (іспанського танцю)] 2. див. carrera 11; 3. розгін пбред стрибкбм; 4. ко- рбтка пробіжка; de - іос. adv. напбм’ять; hacer de - робйти що-н. пбспіхом (на ходу)
carrerista com. 1. любйтель перегбнів;
2. гравбць на перегбнах carrero /771. див. carretero 2, 3; 2. діал. наїжджена кблія; 3.діал. струмінь водй за кормбю, кільвбтер
carreta /1. віз; 2. віз; 3. діал. котушка нй- ток; бобіна; 4. Л. Ам. близькйй (нерозлучний, щйрий) друг; - de mano діал. тбчка; correr mas que una ~ лбдве плбнтатися, повзтй
carretada /1. вантбж, поклбжа (воза)] віз;
2. велйка кількість, купа, віз (чого-н.)] a -s іос. adv. пбвно, навблом, сйла-силбнна carretaje /77 перевбзення вантажів у возбх carretal m грубо обтбсана кам’янб плитб carrete /771. котушка; ~ de inducción ел. індукційна котушка; 2. тех. бобіна, шпуля;
3. мор. в’юшка; darle ~ a uno водйти за ніс, годувбти обіцянками carreteador /77тягловйй візнйк carretear vtA. везтй (перевбзити) на вбзі;
2. діал. кричати (про папу/)
carretel /771. Л. Ам. котушка нйток; 2. мор. в’юшка
carretela /1. чотиримісний екіпбж, ландб, колйска; 2. діал. диліжбне, омнібус carretelero тдіал. кучер, легковйй візнйк carreteo /771. гужовйй трбнепорт; 2. гужові перевбзення
carretera /1. автомобільна дорбга, шосб, автострбда; - adoquinada брущбте шосб; 2 .діал. навіс для возів і сільськогоспо- дбрського інвентаря
carretería / 1. ремеслб карбтника; 2. ка- рбтна майстбрня; 3. квартал карбтників carreteril adjкаретний, екіпажний carretero 1. adj гужовий, возовий (про дорогу)] 2. /7? каретник (майстер)] 3. візник;
3. жарт, шулер; jurar comó un - лаятися як візник
carretil adj гужовий, возовий (про дорогу carretilla /1. тачка, ручний візок; 2. ходунки; 3. ракета (феєрверк)] 4. Ам. вагонетка; - automotriz автокар; 5. тех. каретка; полозки; 6. Чіл. див. carreta; 7. Арг., Ч. щелепа; de - іос. adv. за звичкою, машинально; напам’ять; без запинки carretillada /вміст тачки (візка) carreffflero /771. людина, яка перевозить в тачці (візку); 2. гірн. відкатник; 3. Ам. див. carretero 2, 2
carretón /77 1. двохколісний візок, двоколка, таратайка; 2. вагонетка; 3. див. carretilla 2; 4. тех. супорт; каретка; полозки;
5. Гонд., П.-Р. котушка ниток carretonada /вміст візка (вагонетки) carretooaje m Чіл. 1. перевезення на візку (двоколці); 2. плата за перевезення на візку (двоколці)
carretoncillo /71. dim. cfecarreton; 2. санки, салазки
carrétoneró m 1. людина, що перевозить у візку (у вагонетці); 2. бот. конюшина carricoche /771. фургон; 2. колимага, дра- ндулет
carricuba /водовозний віз carriego m верша
carriel /771. Вен., Кол., Екв. шкіряна сумка;
2. К.-Р. дорожна сумка, саквояж; 3. К-Р. дамська сумка
carril 1. adj див. carretero 1; 2. m колія, вибоїна; 2. борозна (від плуга)] 3. вузька грунтова дорога; 4. рейка; 5. колія, рейковий шлях; 6. смуга, ряд (руху транспорту на шосе)] poner en -es una cosa налагодити, поставити на рейки що-н. carrilada їдив. carril 2,1 carolano m Чіл. 1. залізничник; 2. злодій, грабіжник, бандит
carniera /1. див. carril 2,1; 2. запасна колія; 3. Кол. залізниця carrilero m Перу див. carrilano І carrillada /1. жир свинячих щік; 2. (рі) дрож, озноб; стук зубів (від холода)] 3. рі Естр. баранячі (коров’ячі) голови carrilfera /1. щелепа; 2. (рі) підборідний ремінь; стрічка капелюха (яка зав’язується під підборіддям)] 3. Ам. патронташ; traer a uno а - Ам. заганяти кого-н., не давати продиху
carrillo /77 1. щока; 2. вагонетка, візок;
3. тех. шків; ролик; comer a dos ~s жадібно їсти, наминати за обидві щоки; дворушничати; мати подвійну вигоду carrilludo ао/товстощокий; щокатий carrindanga f Арг., Ур. колимага carriol /77 Ам. невеликий омнібус carrito /771. dim. de carro; 2. (urbano) Куба трамвай
carrizal m зарості осоки carrizo /771. бот. осока; 2. Гонд. очерет;
3. Екв. довга нога; 4. Гват. котушка carro1 /771. двохколісний візок; 2. вантаж, поклажа, кладь (візка)] віз; 3. тех. каретка; полозки; 4. Ам. автомобіль; 5. Куба вагон;
6. (~ urbano) трамвай; 7. Вен. обман, шахрайство; 8. Вен. шахрай; пройда; 9. (~ de asalto, de combate) військ, танк, бронемашина; Carro Mayor астр. Велика Ведмедиця; Carro Menor астр. Мала Ведмедиця; aguantar ~s ó carretas покірно терпіти (зносити) удари долі; atascarse el ~ застрягнути, бути на мертвій точці (про яку-н. справу); cogerle a uno un - збити кого-н., наїхати (про автомобіль)] звалитися, статися, скоїтися (про неприємності, біди)] parar uno el - припинити, перервати (що-н.)] tirar del - звалити всю роботу на одного; untar el - дати хабаря; підмастити, ¡Ipare el ~-, amigo! легше!, тихіше!, спокійно!
carro2 adjAn. перезрілий (про фрукти) carrocería /1. екіпажна фабрика (майстерня); 2. кузов (автомобіля)] 3. Ам. одяг; екіпірування
carrocero 1. adj каретний, екіпажний; 2. m екіпажний майстер, каретник; 3. див. cochero1 1
carroceta f військ, танкетка carrocín /77 двоколка
carrocha /яєчка (які відкладають комахи) carrochar vi відкладати яєчка (про комах) carrol /77 Куба карол (міра землі = Юкаба- леріяк)
carromata /кабріолет, шарабан carromatero m кучер кабріолета carromato m 1. ломові дроги, двохколісний віз; 2. ридван, колимага carrón m Ам. відливка, лиття carrofia /1. падаль, мертвечина; 2. негідник, покидьок
carroñar vt заражати овечою паршею carroño adj 1. гнилий, який розкладається; 2. Кол. непридатний (про бійцівського півня)] 3. Кол. боягузливий carroñoso adj гнилий, тухлий carroso adj Вен. підозрілий, сумнівний carroza /1. парадна карета; 2. кароса, карнавальний віз; 3. мор. рубка; 4. Арг., Перу катафалк
carroza 1. adj каретний, екіпажний carruaje m 1. візок; екіпаж, карета; 2. екіпажі, карети; 3. див. carretaje carruájerfa f Ам. 1. каретник; 2. каретна майстерня
carruajero m 1. візник, кучер; 2. Ам. див. carrocero 2,1
carruáta ЇАм. бот. агава (різновид) carrucna /1. блок, ролик; 2. Ам., Вен., М. див. carretel
carruchera fMypc. шлях, напрям carrucho /77 старий візок, віз carrujado 1. aajзавитий; кучерявий; 2. m складка
carrujo /77 крона (дерева) carrumia fKon. грязь, бруд (на босих ногаУ) carrusel /771. див. cabalgata; 2. кінне змагання; 3. карусель (на ярмарку)] 4. спорт. (~ deportivo) показові виступи; 5. карусель; круговерть
carrusiana / Кол. проститутка, вулична жінка
carsela їдив. cartela З cársico, carotico adj геол. карстовий carta /1. лист; - certificada замовний лист; - familiar приватний лист; 2. розпорядження (вищих судових органів)] 3. грамота, указ; 4. гральна карта; juego de ~s картярська гра; - falsa некозирна карта; по ver - мати погані карти: 5. конституція, основний закон (держави); 6. іст. хартія; - puebla поселенна хартія; 7. карта (географічна, навігаійна)] - astronómica астрономічна карта; - de marear (de marina) навігаційна карта; 8. папір для письма; - abietta відкритий лист; ком. вексель (без вказаної сумй)] - Ьіапса призначення на посаду (без вказівки конкретної особи)] необмежені повноваження, карт-бланш; dar - Ьіапса a uno надати необмежені повноваження кому-//.;- дрібна карта (від двійки до десятки)] - desaforada документ, який скасовує який-н. привілей; незаконне розпорядження про арешт (заслання); - jugada Чіл. людина, позбавлена довіри; - orden лист-розпорядження;
9. юр. циркуляр; - pécora пергамент (документ)] - viva людина, яка передає усне послання; посередник; - de ahorría (de aborro, de borro) іст. вільна; - de amparo (de encomienda, de seguro) іст. охоронна грамота; - de creencia рекомендаційний лист; (-s credenciales)/^. вірчі грамоти; - de dote (dotai) нотаріальний акт, свідоцтво (про придане наречено)] - de emplazamiento повістка (в суд)] - de espera юр. мораторій, відстрочка платежу; - de guia іст. подорожня грамота; - de bidalguia дворянська грамота; Carta de las Naciones Unidas Устав Організації Об’єднаних Націй; - de naturaleza свідоцтво про натуралізацію; - de pago розписка в отриманні боргу; - de sanidad санітарне свідоцтво (від порту відправлення)] - del tiempo (de observaciones meteorológicas) синоптична таблиця; синоптичні дані; - de Urias бібл. віроломство, зловживання довірою; - de venta оголошення про продаж; а - cabal абсолютно, вищою мірою; un hombre nonrado а - cabal чесна людина; справжній; типовий; щирий (справжній)] por - de mas понад всяку міру; echar las -s розкладати карти, ворожити на картах; ense¬
141
cartabón
nar las ~s; eotregar la ~ розкрити (відкрити) свої карти; irse de una buena ~ відмовитися від переваги; jugar a ~s vistas діяти упевнено; діяти відкрито; розкрити (свої) карти; no saber a qué ~ quedarse бути на роздоріжжі; perder con buenas ~s І програти, маючи всі козирі; зазнати невдачі, маючи всі шанси на успіх; retirar - Чіл.
І відступитися, позадкувати; tomar ~s en una cosa втрутитися у що-н.; traer та las ~s, venir con malas ~s не мати можливостей, не мати необхідних засобів (для досягнення чого-н.)] ~ canta документи в наявності
cartabón т 1. косинбць (креслярський); 2. LUTHXMác, стрічка з пбділками (для визначення розміру взуття)] 3. буд. кут rpé- беня, кут двосхйлого fláxy; 4. топ. бкер; echar el ~ вжити збходів (длядосягнення чого-н.)
cartagenero, -а A. adja (міста) Картахбни;
2. m, f житель, -ка (урбдженець, -ка) м. Картахбни
cartaginense, cartaginés, -а А. а^карфа- г0нський; 2. див. cartagenero 1; 3. т, f карфагенянин, -ка; 4. див. cartagenero 2 cártama f, cártamo m бот. фарбувбльний сафлбр; cártamo silvestre волошка (різновид)
cartapacio m А. збшит; 2. рбнець; 3. nánxa з папбрами; 4. попербдній розпбділ nocáfl (в уряді, в комісії); 5. Л. Ам. дбвгий лист cartazo /771. aum. ote carta; 2. неприбмний лист; письмбва догбна carteadera їдіал. див. carteo carteado] ^'дрібний (про карткову грУ) carteado2 adj діал. плямистий (прохудобу cartear vi карт. скид0ти дрібні кбрти; ~se листувбтися
cartel1 /771. афіша, оголбшення; 2. бзбука, буквбр; навчбльна таблиця; 3. іст. картб- ль, вйклик на дубль; 4. картбль (сіткадля ловлі сардин)] 5. ¿ркуш, памфлбт (на стін)] tener ~ заслужйти визнбння, корис- тувбтися успіхом
cartel2 /77 1. ек. картбль; 2. об’бднання (партій, груп) cártel m див. cartel 1 cartela f А. кбртка; таблйчка; етикбтка;
2. дбщечка (з написом до картини)] 3. ар- хіт. консбль (декоративна); 4. геральд. вертикбльний брусбк (фігура на щиті) cartelera fA. стовп, дбиика (длярозклеювання афіш)] 2. оголбшення в газбті (про репертуар театрів)
cartelero /77розкл0ювач афіш (оголбшень) carteo /77 листувбння
cárter /771. тех. KápTep, кожух; корббка;
2. див. cubrecadena cartera fA. (~ de bolsillo) гаманбць; 2. порт- фбль; сумка (школяра, листоноші 3. nán- ка (для малювання); 4. клбпан (кишен)]
5. портфбль (міністерський), пост міністра; ministro sin ~ міністр оез портфбля;
6. ком. цінні nanépn; tener en ~ готув0ти, планувбти, npoeKTyeáTH
cartería fA. посбда листонбші; 2. поштбве відділення
carterista m кишенькбвий злбдій cartero /77листонбша cartesianismo m філос. картезібнство cartesiano філос. A. adj картезібнський;
2. картезібнець cartilágine m див. cartílago cartilagíneo adj зоол. хрящовйй (про підклас риб)
cartilaginoso ¿¿^хрящовйй, хрящувбтий cartílago m хрящ
cartilla fA. бзбука, буквбр; 2. кнйжка; кви- тбк, посвідчення; - de ahorros ощ0дна кнйжка; ~ de racionamiento продовбльча кбртка; ~ militar військбвий квитбк; 3. за-
писнйк; 4. підручник для початкбвого нав- чбння; посібник; 5. KaneHfláp, альманбх (для віруючи))] cantarle (leerle) a uno la ~ чит0ти нотбціі кому-н.; no estar en la ~ бути нечуваним; по saber (пі) Іа - нічого не знбти
cartivana f полігр. смужка nanépy (тканй- ни) (для вклейки книжкового блоку) cartografía /жартогрбфія cartográfico adj картографічний; proyecciones ~as картографічні пробкції cartógrafo m картбграф cartograma m картогрбма cartomancia, cartomancía f ворожіння на кбртах
cartomántica /еорбжка на KápTax cartometría freorp. картомбтрія cartométrico adj геогр. картометрйчний cartómetro m геогр. курвімбтр cartón /771. картбн; 2. жив. картбн; етюд; los cartones de Goya картини Гбйі; ~ embetunado (embreado) рубербїд, покрив- нйй бітумокартбн; толь; ~ piedra nan’é- Mauué
cartonaje /77картон0жі, картонбжні вйроби cartonera fA. картбн; 2. картонбжниця; картбнниця; 3. продавчйня картбну (кар- тонбжних вйробів)
cartonería f А. картонбжна фббрика;
2. крамнйця картбнних вйробів cartonero 1. картбнний; картонбжний;
2. /77 картонбжник; картбнник; 3. прода- вбць картбну (картонбжних вйробів) cartuchera fA. підсумок; 2. див. canana 1; quien manda, manda, y ~ en el cacón на- кбзи не обговбрюються cartuchería fA. компл0кт патрбнів; 2. пат- рбнний цех, патрбнна майстбрня (фббри- ка)
cartucho /771. патрбн; ~ de salvas холос- тйй патрбн; 2. стбвпчик (розмінноїмонети)] 3. див. cucurucho* 4. діал. незбйма- ний; 5. діал. див. cala3; 6. фіз. елембнт, блок; - fértil родючий елембнт; - de combustible пбливний елембнт (блок); ~ de artificio військ, сигнбльна ракбта; ~ de perdigones кіт у мішку; quemar el último ~ вдбтися до останнього збсобу, вйкорис- тати останній шанс
cartuja fA. картезібнський (картузібнсь- кий) чернбчий брден; 2. картезіанський монастйр
cartujano adj, тдив. cartujo 1; 2 cartujo 1. ac/j картезібнський (про ченця)]
2. /77 картезібнець (чернець)] 3. відліЬд- ник; самітник
cartulario т А. іст. картулйрій; 2. пйсар cartulina /"бристбльний картбн (для візитних карток)
cartusana /погбн з хвилястою облямівкою caruata fpian. див. carruata carúncula fA. м’ясйстий вйріст (нбріст) (на голові півня, індика)] 2. бот. карункула; ~ lagrimal (lacrimal) анат. слізнйк, слізний мішбк carunculado adj що має вйрости (нбрости) (про птаха ¡рослину) carunculoso adj А. що Máe вйрости (нб- рости); 2. схбжий на вйріст (нбріст) carura /77. Ам. дорожнбча carurú /77 діал. бот. амарбнт carvajal тдив. carvalledo carvajo тдив. carvallo carvallar m, carvalleda f carvalledo m дуббвий ліс, дубнйк carvallo, carvayo m діал. бот. дуб cas f(apyc. de casa): en ~ de іос.лргер. y (кого-н. вдома)] en - de Luis y Jlyíca casa fA. (іст. pi) будинок, будівля; casco de ~ бстов будівлі; ~ de vecindad (de vecinos) житловйй будинок; 2. будйнок, житлб, квартйра; 3. будйнок, сім’й, вбгни- ще, домівка; ~ paterna батьківський дім;
cabeza de - головб родйни; 4. мабток; ~ solar (solariega) родовйй мабток; 5. ро- ббта, місце; buscar - ujyKáTH місце (про прислуг^¡); 6. рід, будйнок; покоління, ди- нбстія; 7. будйнок, збклад; фірма; - constructora будівбльна фірма; ~ de comercio торгбва фірма; 8. філібл фірми;
9. клітйна (шаховогополя)] АО.див. cabaña 3; 11. діал. суддя (у гральних будинкам А2.діал. влбсник грбльного будйнку; ~ abierta контбра; приймбльня (у будинку лікаря, адвоката)] 6. лбвка; магазйн, крамнйця; ~ amueblada мебльбвані кім- нбти; ~ consistorial; ~ de la villa páтyшa; ~ cuna дитячий (сирітський) притулок; дитйчі бела; - fuerte укріплений будйнок; форт; багбтий (замбжний) дім; - mortuoria будйнок, де є небіжчик; ~ profesa монастйр; обйтель; - de altos діал. над- будбва над одноповерхбвим будйнком з окрбмим вхбдом; ~ de banca банк; ~ de baños лбзня (громадська)] ~ de benefi- ciencia (de caridad) притулок, будйнок опіки; добродійна устанбва; ~ de bombas насбсна стбнція, водокбчка; насбсне відділення; ~ de calderas; ~ de pailas діал. котбльна, котбльне відділення; - de camas (de leño cinlo, de mancebía, de tolerancia, de trato, llana, pública) публічний будйнок; ~ de cambio обмінний банк; ~ de campo заміськйй будйнок, вілла; - de citas (de compromisos) будйнок поб0чень; - de coima іст.'г de juego грбльний будйнок; - de comidas трактйр, харчбвня; - de corrección виправнйй будйнок (для жінок і підлітків)] - de correos поштбмт; - de devoción святйлище; ~ de Dios (del Señor, de oración) храм Ббжий, цбрква; ~ de dormir нічліжний будйнок, нічліжка; ~ de empeños (de préstamos), ~ de agencia діал. ломббрд; ~ de esgrimidores, - ro bada бідно обставлений (незатишний) будйнок; ~ de estado іст. заїжджий двір; ~ de expósitos дитбчий притулок; - de fieras діал. зоологічний сад (паркї, зоопбрк; ~ de huéspedes (de posada(s), de pupilos) пансібн; ~ de bor (de labranza) садйба; селянський будйнок; ~ de locos (de orates) божевільня; ~ de maternidad полбговий будйнок; ~ de modas магазйн жінбчого бдягу; - de moneda монбтний двір; ~ de postas поштова стбнція; - del Pueblo Нарбдний будйнок; - de reposo (у CPCP) будйнок відпочйн- ку; - del rey; - real королівський пaлáцг королівський рід; ~ de salud привбтна клініка (лікбрня); - de socorro пункт nép- шої медйчної допомбги; пункт швидкбї допомбги; ~ de té 4áma] - de tía ареш- тбнтський будйнок, в’язнйця; ~ de tócame Roque галаслйвий густонасблений будйнок; ~ de vacas молбчна фбрма; ~ hita іос. adv. будйнок за будйнком; de ~ з дб- му; домбшній; de su - loe. adv. влбеного ¿вторства; apartar - роз’їхатися; відділй- тися; arderse la se arde la casa дим ко- ромйелом, гармйдер; armar una ~ звестй каркбс будйнку; arrancar (levantar) la ~ переїхати на іншу квартйру; asentar ~ 36yflyeáTH будйнок; влаштувбтися (на новому місці)] caérsele la ~ a cuestas (encima) звалйтися на чию-н. гблову (про біду)] echar la ~ por la ventana організувати (влаштувбти) що-н. на ширбку нбгу; entrar como por su - бути дуже простб- рим (про одяг)] estar de - бути одягненим no-AOMáuiHbOMy; franquear a uno la ~ enycKáTH в будйнок кого-н.; відкривбти кому-н. двбрі свогб будйнку (при необхідності no caber en toda la - сбрди- тися; злйтися; рвбти і метбти; по pararen (su) ~ не 6ув0ти вдома; по tener ~ пі
142
casco
hogar не мЯти ні колЯ ні дворЯ; бродяжити; oler la ~ a hombre не бути госпЯда- рем у влЯсному будинку (про чоловіка); бути під каблукЯм (у дружині)', poner - звести (побудувЯти) будйнок; завести сім’ю; poner (la) ~ a uno обстЯвити будйнок для кого-н.; ser de ~ бути своїм у дЯмі, бути другом сім’ї; tener la ~ como una colmena: tiene la ~ como una colmena y ньбго будйнок — пЯвна чЯша; jah de Ч є хто живйй?, є хто-нЯбудь?; de fuera vendrá quiende ~ nos echará у чужий монас- тйр зі своїм ycTáeoM не хЯдять; en cada ~ cuecen habas; у en la nuestra, a calderadas не святі горшкй ліплять; en ~ del ahorcado, no hay que (no se ha de) mentar la soga у будинку повішеного не задують про мотузку; en ~ del herrero, badil madero (cuchillo de palo, mangorrero) швець без чобіт; arda (quémese) la - y no salga humo не винЯсь сміттй з хЯти casabe тЛ. Ам. див. cazabe casabillo т діал. біла плймочка (на обличчі)
casaca / 1. камзЯл; 2. фЯрмена куртка;
3. дЯмський жакЯт; 4. див. casamiento 3;
5. діал. компЯнія, акціонЯрне товариство;
6. діал. пожвЯвлене перешіптування; cambiar de (volver la) ~ зрЯдити свої пере- конЯння, перейтй в іншу пЯртію casación їюр. касЯція; recurso de ~ касаційний протбст; tribunal de ~ касаційний суд •
casada, ficr^nian. див. casal 2 casada2 /заміжня жінка casadero до/змужнілий, у шлюбному віці casadilla’ Ідіалі молодйця casadilla2 їдіал. кокбсовий пиріг casado 1. д^’одружений^еб- o soltero? він одружений чи неодружений?; 2. /подружений чоловік; los recién ~s молодйта;
2. полігр. фальцювЯння casal /п 1. див. casería 1; 2. іст. родовйй MaéTOK; 3. діал. ділйнка під будівнйцтво;
4. діал. nápa (тварий)
casamata /1. військ. Ka36MáT; 2. діал. лег- кйй (переноснйй)будйночок casamentar vi іст. див. casar31 casamentera /свЯха casamentero 1. adj що свЯтає; 2. m сват casamiento m 1. одруження; заміжжя;
2. весілля, весільна церембнія; 3. шлюбний союз (шлюбна угЯда); шлюб; 4. іст. прйдане, nócar; - de bragueta д/а/7. шлюб з розрахунку; no perderás por eso ~ ти на цьЯму нічбго не втpáтиш casampulga fдiaл. ент. отруйний павук casamuro тіст. стінЯ (без валу або насипу casanga їдіал. 1. див. casorio; 2. весільне варЯння (з інжиру, зеленоїпапайїі лимонів)
casañero adj іст. дoмáшнiй casapuerta /сіни; вестибюль casaquilla /корбтка куртка (тореро) casaquinta /заміськйй будйнок, вілла casar /771. хутір, сЯлище; 2. іст. руїни (населеного пункту
casar vtfop. касувЯти; - la sentencia ска- сувЯти вйрок
casar 1. vi одружуватися (про чоловіка); вихЯдити зЯміж (про жінкУ)\ 2. (соп) поснуватися, узгЯджуватися, гармоніювЯти (з чим-н.)\ estos colores no casan ці ко- льорй не поЯднуються; 2. vt вінчЯти; одружувати; 3. одружувати (чоловіка)', видавати зЯміж (жінкУ)\ 3. ставити однакові стЯвки (про гравця і банкомет)\ 4. сполу- чЯти, поЯднувати, KOM6iHyeáTn; 5. діал. сперечЯтися, укладЯти парі; 6. діал. ще- пйти, прищЯплювати (рослини)’, antes que te cases, mira lo que haces одруження — не перегЯни, встйгнеш!; ~ás у
amansarás одружишся і візьмешся за рбзум; - у compadrar, cada cual con su igual кбжбн мЯє знЯти своЯ місце casarse одружуватися (про чоловіка); вихбдити зЯміж (про жінкУ)\ no - con nadie бути незалЯжним; не йти ні на Які угбди casarca їзоол. казЯрка (різновид) casariego adj діал. див. casero З casatienda /магазйн (лЯвка) з житлЯм casca / 1. вйчавки (мезга) виногрЯду;
2. дубЯва корЯ; 3. другий шар прббкового дуба (використовується як дубильна речовина)’, 4. марципЯн; 5. д/цукЯти з каву- нбвих (гарбузЯвих) кірок; 6. див. cáscara;
7. діал. розбЯвлене винЯ cascabancos m склЯчник, інтригЯн cascabel m 1. бубонЯць; 2. військ, іст. ви- ногрЯд (гармати)’, 3. рі полігр. підпЯдина; de ~ gordo тріскучий, порожній (про літературний твір)’, грубий, недолЯдний (про витвір мистецтва); echar el ~ закидЯти вудку (урозмові)', echar (soltar) el - a uno перекладЯти на чужі плЯчі Lвідповідальність); poner el - al gato наважитися, взятися за небезпЯчну (ризикЯвану) спрЯву; постЯвити себЯ під удЯр; ser un - бути базікою; tener ~ бути стурбЯваним якою- н. спрЯвою, не знЯти спокою cascabela /д/я/7. зоол. гримуча зміЯ cascabelada /1. іст. гучнЯ сільськЯ свЯто;
2. необдуманий вчйнок, нерозвЯжливіс- ть; 3. порЯжнє базікання cascabelear 1. vt обнадіювати дарЯмно; заморЯчити гЯлову; забалЯкати; збйти з пантелйку; 2. vi чинйти нерозвЯжливо (легковЯжно); 3. Л. Ам. гриміти, дзвеніти (про бубонець\, 4. Л. Ам. бриніти, дзвеніти; 5. Л. Ам. бурчЯти, буркотіти cascabeleo/771.^звін (передзвін, побрЯз- кування) бубонців; 2. звуки голосів (сміху) cascabelero 1. adi легковЯжний, нерозсудливий, нерозважливий; 2. m вітрогЯн, нерозвЯжлива людйна; 3. брязкальце cascabelillo m 1. dim. de cascabel; 2. сорт слйви (плід)
cascabillo m 1. див. cascabel 1; 2. лузгЯ (.зернових); 3. чЯшечка жЯлудя cascaciruelas com. нікчЯмна людина; нік- чЯма; hacer lo que Cascaciruelas товктй вЯду у ступі
cascada /1. водоспЯд, каскЯд; 2. ел. кас- кЯд; каскЯдна схЯма; каскЯдне з’Яднання cascadero їдив. cascapiñones cascado adj 1. слабкий; що деренчйть (про голос)', 2. старЯзний; знЯшений cascadura /1. розбивЯння, розкЯлювання;
2. розлЯм
cascajal тдив. cascajar 1 cascajar т 1. кам’янйста місцЯвість; 2. звЯ- лище (для виноградних вичавой) cascaje тЛ. Ам. Ямності, діжки cascajento adj діал. див. cascajoso cascajera їдив. cascajar 1 cascajero тдіал. і. див. cascajar 1; 2. вироблена копЯльня
cascajo т 1. улЯмки 2. щЯбінь; 3. горіхи;
4. розбйтий (непридЯтний) пЯсуд (мЯблі); мЯтлох; 5. вельйЯн (монета із сплаву срібла і міді)', 6. діал. грЯші; 7. мор. сйль- ний шторм; ~ viejo дірЯва посудина, ко- рйто (про корабель)', estar hecho un ~ бути старЯзним, перетворйтися на рушу; стЯти непридЯтним, зносйтися cascajoso яс/гравійний cascalbo adj бот. 1. соснЯ (різновид)’,
2. пшенйця (різновид) cascamajar у/розбивЯти, роздрЯблювати cascambruca їдіал. сутичка cascanueces m 1. щйпці для горіхів; лус- кунчик, лускун; 2. зоол. кедрівка, горішЯн- ка; 3. вітрогЯн, жЯвжик cascañetazo тдіал. запотйличник
cascapiedras т 1. каменобЯєць; 2. каме- недробЯрка, каменедробйльна машина;
3. каукЯчер, передовйй щит, запобіжні грЯти (паровоза)
cascapiñones т 1. робітник, що знімЯє і очищЯє кедрЯві горіхи; 2. щйпці (для кедрових горіхів)
cascar 1. rf1. розбивЯти, разкЯлювати, роздрЯблювати; 2. бйти, лупцювЯти; 3. ата- кувЯти, нападЯти (у суперечці)', 4. діал. (а) захЯплюватися (чим-н.\, 5. підривЯти здо- рЯв’я; 6. vi базікати; 7. (а) старЯнно вивчЯ- ти, студіювЯти; грйзти; 8 .діал. завзЯто про- дЯвжувати розпочЯту спрЯву; ~se 1. роз- бивЯтися, розкЯлюватися; 2. надірвЯтися, підірвЯти своЯ здорЯв’я cascara /1. шкаралупа (горіха, яйця)\ лу- шпйння (зерновий)’, шкірка (фруктів, овочів)', корЯ (дерев); 2. рісл. гольфи; - sagrada корЯ крушйни; і -si ínter}(вживається для вираження здивування, роздратування) хай йому грець!; ser de (la) ~ amarga бути пустотлйвим (бешкЯтним); мЯти передові пЯгляди, бути вільнодумцем
cascarada їсл. бійка, шум cascaraca /У7. Ам. див. cacaraña 1 cascaracado adj\. Л. Ам. див. cacarañado
1; 2. діал. чумнйй (про хворого) cascarazo m 1. діал. удЯр батогЯм; 2. діал. сйльний удЯр (кулаком)', 3. діал. ковтЯк спиртнЯго
cascarear 1. vt діал. див. cascar 2; 2. vi
діал. жйти у злйднях cascarela їдив. cuatrillo cascarete тдіал. лахміття cascarilla /1. бот. каскарйлья; корЯ каска- рйльї; 2. тонкЯ корЯ хінного дЯрева; 3. лушпиння, плівка (уплодів)', кірка; 4. пЯкрив; плівка, оболЯнка; 5. білило з яЯчної шкаралупи (для обличчя); 6. какавЯлла cascarillal m діал. гай (дйких) хінних дерЯв
cascarillero /771. Л. Ам. збирЯч каскарйльї;
2. див. cascarillo
cascarillo m Л. Ам. бот. каскарйль (хінне дерево)
cascarita com. діал. тупЯк, нетЯма cascarón m 1. aum. de cascara; 2. яЯчна шкаралупа; salir del - вилупитися з яйцЯ;
3. діал. шкЯпа; 4. архіт. напівкупол; - de nuez старЯзне судЯнце cascarrabias com. запальнЯ людйна, пЯрох cascarrañado, cascarrañoso adj діал. див. cacarañado 1
cascarria їдив. cazcarria 1 cascarriento adj див. cazcarriento cascarrina їдіал. град cascarrón 1. яфрубий, хрйплий, хрипкий, різкйй, пронизливий (про звук, ГОЛОС)',
2. мор. різкйй, сйльний (про морський вітер)', 3. /77 сйльний морськйй вітер (що змушує підбирати рифи) cascarudo adj з товстЯю шкаралупою cascaruja їдіал. див. cascajo 2 cascaruleta /1. див. cuchareta 2; 2. клЯ- цання
cascarullo тдіал. див. cascara 1 casco /771. див. cráneo; 2. черепЯк; улЯ- мок (посуду, снаряда); 3. лушпйння (цибулині)’, 4. тулій (капелюха)’, 5. шолЯм; кЯска; - de acero сталЯвий шолЯм;
6. лЯнчик (сідла)', 7. бЯчка; бутель; 8. кЯр- пус, Ястов (судна)', 9. плоскодЯнка (на Філіппінай): 10. копйто; 11. іст. див. casquete 4; 12. навушники; 13. Л. Ам. чЯсточ- ка (апельсина)', 14. Л. Ам. центрЯльна ча- стйна маЯтку (будинки і прилеглі землі)’,
15. діал. повія, шльЯндра; 16. геральд. шолЯм (фігура на щиті)', 17. д/барЯнячі (корЯв’ячі) гЯлови (без мізків і язика)’, 18. головЯ; довбЯшка, макітра; - atrona-
143
cascote
do вет. намйнка (на копиті)', ~ de casa (de un edificio) óctob будинку (будівлі); ~ de muía діал. черепбха (різновид); - de población центр міста; ~ laringofónico ав. шлемофбн; alegre (barrenado, ligero) de ~s; de ~s lucios легковбжний; підбй- I тий вітром; lavar (untar) el ~ (los ~s) a uno лизбти п’бти кому-н., підлабузнюва- I тися; levantar de ~s заморбчити голову, збйти з пантелйку; meter a uno en los ~s вбйти в гблову кому-н. (що-н.)\ metérsele a uno en los ~s: se le metió en los cascos він вбив собі в гблову; у ньбго засіло в голові; parecerse los ~s a la olla йблуко від бблуні недалбко пбдає; quitarle (raerle) del ~ примусити вйкинуги з головй; переконбти; romper los ~s розбйти гблову (кому-н.)', стояти над душбю, морбчити гблову; romperse los ~s сушйти гблову (над чим-н.)', sentar los ~s узятися за рбзум; tiene ~s de calabaza; tiene los ~s a la jineta; tiene malos ~s у ньбго вітер в голові гулбє
cascote m 1. будівбльне сміттб, щббінь;
2. порбжні словб, порбжнє базікання; 3. Л. Ам. старйй холостйк cascudo ad/з велйкими копйтами cascundear vtpian. бити, лупцювбти caseación /зсідбння, звурджування (молока)
caseico adi 1. див. caseoso; 2. хім. казеїновий; acido ~ казеїнова кислотб caseificación ^звурджування caseificar иМ. звурджувати; 2. відділяти казеїн від молокб^ caseína fxiM. казеїн
cáseo 1. adj див. caseoso; 2. m див. cuajada
caseoso adj 1. сйрний; 2. казебзний, сир- нйстий
casera /1. діал. еконбмка (у будинку холостяка, Л. Ам. — у будинку священика);
2. діал. домогосподбрка; 3. домовлбсниця (що здає в оренду приміщення); 4. діал. налбжниця, утрйманка caseramente ж/ипо-домбіиньому; просто, без церембній
casería f 1. садйба; хутір; фбрма; 2. до- мбшнє господбрство; 3. іст. розвбдення птахів (в домашніх умовам 4. Л. Ам. постійні покупці, клібнти, клієнтура caserillo /77 ДОМОТКбНв полотнб caserío /771. cenó; сблище; 2. див. casería 1 caserita fflian. домогосподбрка caserna ñ. діал. заїжджий двір; 2. бліндбж caserío 1. adj домбшній (про тваринУ)\ pan - домбшній хліб; remedio - домбш- ній збсіб; costumbres ~ as домбшні звичаї (звйчки); 2. що любить сидіти удбма; persona ~а домосід; 3. домовйтий, хазяйновитий; 4. /77 домовлбсник; 5. домоправитель; 6. управляючий будйнком (за відсутності господаря)', 7. орендбр будинку; квартировинаймбч; 8. орендбр садиби (хутора); 9. Л. Ам. постійний покупбць (клібнт); 10. Л. Ам. рознбщик, продавбць; estar muy ~а бути одбгненою по-домбш- ньому (про жінкУ)
caserón /77 велйкий недолбдний будйнок, домйще
caseta f 1. dim. ote casa; 2. одноповерхб- вий будйночок; 3. будка, кібск; 4. кабіна, кабінка (на пляжі)', 5. Л. Ам. див. casilla 1; - de derrota мор. штурманська рубка caseto /77 діал. див. caseta 2 casetón /77 архіт. кесбн casi adv\. мбйже; la ~ totalidad мбйже все; 2. лбдве, трбхи не; - - ледь-ледь, чб- рез сйлу; у ~ (que) nos mojamos ми Máno не промбкли
casia f бот. кбсія; ~ acanelada корйчне дбрево,корйчник
casicontrato fflne. cuasicontrato casida fnir. касйда
casilicio m діал. палбц; велйка будівля casilla f 1. сторбжка; сторожовб будка;
2. театрбльна кбса; 3. йтка (на ринк^у,
4. клітина (шахового поля)', 5. бщик карто- тбки (шафи)', 6. клітйна; графб; 7. відділення (гніздб) картотбки (шафи, бщика, полйці); 8. діал. сажбк (для ловлі птахів)',
9. діал. вбирбльня, туалбт; 10. Л. Ам.див. caseta 4; 11. діал. залізнйчний вагбн;
12. Л. Ам. (~ de Correos, - postal) (абоне- мбнтна) поштова скрйнька; sacar a uno de sus ~s порушити чий-н. спбсіб життя; вйбйтй з колії; роздратувбти; salirdesus ~s роздратувбтися
casillero /771. картотбка (меблі, ящиіїу, 2. комірник інструментбльної (арсеналу, верфі)', 3. діал. провіднйк (багажного вагону) casillo /77 важкйй вйпадок casimba /і. Л. Ам. водбймище (зджерельною водою)', 2. Л. Ам. посудина для зббру водй; 3. діал. див. caseta 3; 4. діал. комбра (для зерна)
casimir m, casimira /кашемір (тканина) casimiro1 тдив. casimir casimiro2 adj діал. 1. кособкий, косйй; 2. од- нобкий, кривйй
casimpulga fflian. див. casampulga casineta f, casinete m Л. Ам. казинбт (тканина)
casino /77 казинб, клуб casis f бот. чбрна сморбдина (рослина, ягода)
casit /1. dim. de casa; 2. діал. вбирбльня; туалбт
casiterita f мін. олов’яний кбмінь, каситерит 1
caso /77 1. подія, вйпадок; 2. вйпадок, випадкбвість; 3. вйпадок, обставина; en (un) ~ extremo; en último ~ в крбйньому рбзі; 4. спрбва, питбння; ~ particular особлйвий (окрбмий) вйпадок; 5. мед. кб- зус; 6. лінгв. відмінок; - oblicuo (dependiente) непрямйй відмінок; ~ recto (independiente) прямйй відмінок; ~ apretado важкйй вйпадок; ~ fortuito (imprevisto) (юр.) непередббчений вйпадок, випадкб- ва обстбвина; - perdido пропбща людй- на; - reservado тяжкб провйна по службі; ~ de conciencia спрбва сбвісті; тонкб (делікатне) питбння; морбльний борг; ~ de fuerza mayor надзвичбйні обставини; ~ de honra спрбва чбсті; - de menos valer негідна поведінка; а ~ hecho іос. adv. навмисно; напбвно; - que; en ~ de que toe. conj. у вйпадку, якщб; dado - que loe. conj. з бгляду на те, що; оскільки; у випбд- ку, якщб; de - pensado іос. adv. навмйс- но; en todo - іос. adv. хоч (хай) би як то булб; в усякому рбзі; у будь-якбму вйпадку; хіба тільки; por еі mismo ~ іос. adv. з тібї ж причйни; caer en mal - потрбпити на замітку; estar en el ~ бути в курсі спрбви; hablar al ~ говорйти до рбчі; hacer (venir) al ser del ~ бути до péni; мбти прямб відношення до спрбви; бути доцільним; hacer ~ a (de) uno, una cosa брбти до увбги, врахбвувати, звертбти увбгу на кого-що-н.; hacer - omiso не брбти до увбги, не врахбвувати; poner (por) ~ допустйти, припустйти; pongamos por ~ напрйклад, скажімо, припустімо; prestar el ~ юр. нестй відповідбль- ність за можлйві нбелідки; ser ~ negado бути неможлйвим; demos ~ припустімо; el ~ es que... річ (спрбва) у тбму, що...; го- ловнб, щоб...; vamos al ~ (н^мо) до спрбви; блйжче до спрбви caso2 adj іст. юр. недійсний casolero adj діал. див. casero 2 casoar тдив. casuario
casona f 1. aum. de casa; 2. діал. старо- вйнний родовйй будйнок casorio /77 1. невдблий шлюб; 2. весблі приготувбння до весілля; бучнб весілля, весільне гуляння
caspa /1. лупб; 2. струп (на рані)', 3. мін. пбтйна міді
caspera /іустйй гребінбць caspia fflian. яблучні вйчавки caspicias fplзалишки; сміття caspiento adjЛ. Ам. див. casposo caspiroleta /1. Л. Ам. каспіролбта (солодкий освіжаючий напій з молока, яєць, цукру і кориці)', 2. діал. вершкбве морбзи- во; 3. збйтий жовтбк
¡cespita! interj(вживається для вираження захоплення, здивування) чорт заби- рбй!, трбба ж! casposo абіпбвнт лупй casquería /лбвка, що торгує голинбю casquero m торгбвець голинбю casquetada ficr. див. calaverada casquetazo тдив. cabezazo casquete /771. шолбм; 2. капелюшок; 3. на- кпбдка (з волосся)', 4. тех. ковпбк; крйшка; - esférico геом. шаровйй сегмбнт; а ~ quitado loe. adv. незважбючи на осббу casquijo m грбвій, дрібнйй щббінь, жор- ствб
casquilucio adj див. casquivano caequillo m 1. втулка, муфта; хомут; кіль- цб; 2. наконбчник; ковпачбк; 3. металбвий наконбчник стрілй; 4. гільза (кулі, снаряда)', 5. патрбн (електролампи)', 6. Л. Ам. підкбва; 7. діал. ручка (для пера)', 8. діал. боягузтво
casquín m діал. див. coscorrón casquina fflian. прочухбн, прочухбнка caequinear 14діал. бйти, лупцювбти casquite adj діал. 1. кислий, забрбджений; протухлий; 2. капрйзний, вередлйвий, примхливий
casquivano яфіегковбжний, пустотлйвий casta /1. рід, покоління; 2. порбда (про тваринУ)', cruzar las ~s схрбщувати тва- рйн; perro de - порбдистий (чистокрбв- ний) пес; 3. кбста (група людей)', 4. вйг- ляд, клас
castado adj діал. хорббрий, безстрбшний castálidas fp! музи castalio adj що стосується муз castamente а^і/безневйнно, цнотлйво castaña /1. каштбн (плід)', ~ apilada (pilonga); ~ maya діал. сушбний каштбн; color (de) - корйчневий кблір; 2. обплбтений бутель; 3. пучбк, в^зол волбсся (ужінок);
4. див. castañazo; 5. Л. Ам. бочбнок; ~ americana (del Marañón, del Para) аме- рикбнський горіх (дерево І ПЛІД)', ~ de agua бот. водянйй горіх, рогульник, чилим; ~ de tierra бот. шйшечник; dar a uno la - обдурйти, обвестй круг пальця; розіг- рбти; dar para ~s дбти на горіхи; parecerse como una - a un huevo відрізнитися як нббо від землі; sacar ~s del fuego con la mano del gato тягбти каштбни з вогню чу- жйми рукбми; чужими рукбми жар заг- ріббти
castañal, castañar m каштбновий гай castañazo /77лбпас
castañeda f, castañedo m діал. див. castañal
caetañera /1. продавчйня каштбнів; 2.діал. місцбвість, багбта на каштбни castañero m продавбць каштбнів castañeta П.див. castañuela 1; 2. клбцан- ня пбльцями; 3. бант (у зачісці тореро)', 4. діал. орніт. корольбк (птай) castañetada f, castañetazo m 1. клбцання кастаньбтами; 2. клбцання пбльцями;
3. тріск каштбна (у вогні)', 4. хрускіт суг- лббів
144
catar
castañete adj 1. dim. ¿fecastaco; 2. каштановий (про часник) castañeteado /77 ю^цання кастаньЯт castañetear vi A. клЯцати кастаньЯтами;
2. стукати (про зуби)', 3. скрипіти (про суглоби); 4. тріщЯти (про самця куріпки) castaceteo т 1. клЯцання кастаньЯтами;
2. клЯцання зубів
castaño 1. adj каштЯновий; коричневий;
2. тканин (деревоідврввина)\ ~ caballuno (de Indias) кінський (звичáйний) каштЯн; 2. кaштáнoвий кблір; pasar de ~ o(b)scuro: eso pasa de ~ oscuro це аж занЯдто, це ні в Які ворбта не лізе castañuela / 1. кастаньЯта; 2. 6¿?r. сить (різновид)', 3. л/ал. черепки, що замінюють кастаньЯти; estar como unas ~s бути у весЯлому (хорбшому) нЯстрої caetañuelo adj 1. dim. ¿fe castaño; 2. гнідий (про масть коня)
castellana / 1. влЯсниця (господиня) зЯм- ку; 2. дружина влЯсника зЯмку; 3. строфЯ з чотирьбх восьмистбпних віршів; ~ de ого кастельЯно (старовинна золота монета)
castellanismo m лінгв. кастиліанізм; слб- во (вислів), що вживáєтьcя в Кастилії castellanizar vt 1. іспанізувбти (форму іноземного слова)', 2. кастилізувЯти, під- давЯти кастйльському вплйву castellano, -а 1. ^' кастильській, що стосується КастйлГі; paso - icnáHCbica xoflá (у коней)', a la -a loe. adv. по-кастй- льськи; 2. m, / кастйлець, жйтель, -ка КастйлГі; 3. Л.Ам. кастильська (іспЯнська) мова;4. кастельЯно (старовинна золота монета); 5. іст. списник; 6. влЯсник зЯмку;
7. каштелЯн, доглЯдЯч зЯмку castellar m бот. звіробій (різновид) casticidad / 1. чистокрбвність, порбдис- тість; 2. чистотЯ ГпрЯвильність) мбви casticismo m пуризм (узвичаях, правилах поведінки і чистоті мови) casticista com. пурйст (умові) castidad feтйчна чистотЯ, непорбчність, невйнність, цнотлйвість; - conyugal подружня вірність castigación їдив. castigo castigador 1. ^карЯючий; карЯльний; 2. m карЯтель; 3. серцеїд, завойбвник сердЯць castigamento, castigamiento m іст. див. castigo
castigar vtA. карЯти; 2. розправлятися (з ким-н.), провчЯти; 3. мочити, терзЯти, катувЯти; 4. виправляти (рукопис)', 5. ско- рбчувати (витратну, 6. полонйти (підкб- рювати) серцЯ; 7. іст. попереджЯти; наставляти; робйти настанбви; 8. усмиряти (коня)\ 9. Л. Ам. натягувати (мотузок,
10. псувЯти, знйщувати (посіви — про погоду)', ~se виправлятися castigo /771. покарЯння; кЯра; ~ ejemplar взірцЯве покарЯння; levantar el ~ скасувЯ- ти покарЯння; llevarse (recibir) un ~ по- нЯсти покарЯння; 2. покарЯння, мука, бідЯ, лихо; es de ~ це спрЯвжня кЯра, прбсто бідЯ; 3. вйправлення, прЯвка (ірукописУ)\
4. іст. настанбва, догЯна, заувЯження castilla їдіал. вбвняна тканйна з дбвгим вбрсом
Castilla: ancha (es) ~ сміливіше!, булЯ не булЯІ; пий, гулЯй!
castillado adj геральд. із зЯмками на пблі castillejo /771. dim. ¿fe castillo; 2. ходункй;
3. підмбстки (для підняття вантажів)',
4. «зЯмок» (дитяча гра) castillero adj, m іст. див. castellano castillete /77 1. риштувЯння, підмбстки;
2. щбгла (лінії електропередач)', 3. гірн. надшЯхтний копЯр
castillo /771. (укріплений) зЯмок; фортЯця;
2. іст. військ. (дерев’Яна) бЯшта (на сло¬
ні); 3. мЯточник (у вуликУ)\ 4. місткість вбза; 5. геральд. бЯшта (фігура)', 6. мор. бак; півбЯк; 7.діал. стіс (дров); hacer (forjar, formar, construir) ~s en el aire буду- вЯти повітряні зЯмки; hacer (levantar) ~s ♦de naipes будувЯти карткбві будйночки; ~ apercebido no es sorprendido бережЯ- ного Бог бережЯ
castizar vt\. очищЯти, ушляхЯтнювати;
2. діал. схрЯщувати (тварин) castizo 1. adj порбдистий, чистокрбвний;
2. коріннйй; чйстий, прЯвильний (про мову)', 3. спрЯвжній, істинний; un torero ~ спрЯвжній торЯро; 4. плодовйтий (про самця)', 5. Л. Ам. див. cuarterón 1; 6. m спрйтний хлбпець; пустун; жартівнйк casto adj А. цнотлйвий, чйстий, безневйн- ний; 2. чйстий, спрЯвжній; 3. іст. чйстий, прЯвильний (про мовУ)
castor /771. бобЯр; 2. бобЯр, хутро бобрЯ; ~ de Mendoza Л. Ам. хутро під бобЯр;
3. кастбр (сорт сукна)', 4. повсть з бобрб- вої шЯрсті; 5. рицйнова олія; рицйна г castora їдіал. капеліЬх з висбкою тулією castorcillo /77 бббрик (сорт сукна) castoreño 1. adj. sombrero ~ кастбровий капелкзх; 2. m кастбровий капелюх castóreo /77 фарм. боброва струмйнЯ castóridos трізоол. бобрбві castorina /кастбр (сорт сукна)
castra /1. кастрЯція, каструвЯння, вихолб- щування, холостіння; 2. час (порЯ) кастрації; 3. обрізЯння, підрізЯння (гілої)', 4. ви- різЯння, розпечЯтування (стільників) castración /1. кастрЯція, каструвЯння, ви- холбщування, холостіння; 2. див. castra 4 castradera /ніж для розпечЯтування стільників
castrado 1. adj кастрбваний, вйчищений;
2. /77 кастрЯт, скопЯць castrador m холостйльник caetradura їдив. castración castrametación f військ. тЯбірне розташу- вЯння, тЯбір; забезпЯчення військ укриттями
castrar vtA. див. capar 1; 2. підсушувати (виразки)', 3. підстригЯти, підрізЯти (дерева); 4. вирізЯти, розпечЯтувати (стільники)', 5. проріджувати (сходи кукурудзи)',
6. ослабляти; забирЯти сйли; ~se очищЯ- тися (про виразки)
castrazón /1. вирізЯння, розпечЯтування (стільників)', 2. час (порЯ) вирізЯння, розпечЯтування (стільників) castrense ¿¿У'військбвий; тЯбірний castrón /771. кастрбваний козбл; 2. діал. кабЯн
castuzo adj діал. А. див. castado; 2. нерозсудливий, нерозвЯжливий, відчайдушний casual adj 1. випадкбвий (юр.)\ 2. лінгв. відмінковий; desinencias ~es відмінкові закінчення
casualidad /1. випадкбвість; por ~, de - Л.
Ам. іос. adv. випадкбво; 2. вйпадок, подія casualizar vi діал. випадкбво відбувЯтися, траплятися
casualmente adv А. випадкбво; 2. якрЯз (навпакй); сЯме casuar m див. casuario casuárida зоол. 1. adj казуЯровий; 2. /ка- зуЯр; 3. рі казуЯри
casuario m зоол. казуЯр; ~ de Nueva Holanda Яму, австралійський стрЯус casuista 1. adj див. casuístico; 2. com. казуїст, -ка
casuística /казуїстика casuístico adj що ¿77Г7сується казуїстики casulla /рйза (вбрання священика) casullero /77 мЯйстер (кравЯць) з шиття риз
cata f 1. прбба; дегустЯція; 2. порція (для проби)', зразбк (для дослідження)', 3. Л.
Ам. розвідувальне буріння; 4. діал. захб- вана річ; 5. діал. заощЯдження; прихбва- не добро; 6. діал. кбвдра; покривЯло; dar - спостерігЯти, розглядЯти; 6. шукЯти, здобувЯти; darse - (de) помітити cata2 /1. Л. Ам. добувЯння; 2. Л. Ам. папуга;
3. Л. Ам. див. cotorra; 4. діал. див. catey catabejas m орніт. велйка синйця catabolismo m біол., мед. катаболізм catabre тдіал. 1. гарбузбва посудина (для насіння); 2. див. cataure catabro тдіал. див. catabre 1 catabrón т діал. велйка корзйна для білйзни
catábulo /77 стійло, хлів catacaldos com. 1. верхоглЯд; 2. людйна, що пхЯє нбса не у своіЬ спрЯву (занЯдто цікЯвий)
cataclismo т катаклізм, катастрбфа catacresis f лінгв. катахрЯза catacumbas /д/катакбмби catador т 1. дегустЯтор; 2. знавЯць, тонкйй цінйтель
catádromo т натягнутий канЯт (у цирк}) catadura /1. прбба, дегустЯція; 2. вйгляд, вйраз облйччя, фізіонбмія; mala (fea) ~ непривЯблива збвнішність, огйдна фізіонбмія
catafalco т катафЯлк cataforesis / біохім., мед. катафорЯз, електрофорЯз
catalán, -а 1. ас/каталбнський, каталЯнсь- кий; 2. т, / латалбнець, -ка; 3. ткаталЯн- ська мбва; 4. діал. каталЯн, сукбнний капелюх
catalanismo т 1. рух за автонбмію Ката- лбнії; 2. каталанізм, слбво (вйслів), запозичений з каталЯнської мбви catalanista 1. adj що стосується руху за автонбмію Каталбнії; 2. сот. прибічник, -ця автонбмії Каталбнії; 3. каталоніст, -ка; фахівЯць з каталЯнської мбви (з каталЯнської істбрії, літератури) catalejo /77 підзбрна трубЯ; бінбкль catalina adj Янкерний (про коліщатко годинника)
catalíquidos m піпЯтка catálisis íxím. катЯліз catalítico adjxiM. каталітйчний catalizador тхім. каталізЯтор; ~ negativo негатйвний каталізЯтор catalnica їдив. cotorra catalogación /каталогізЯція catalogar v/каталогізувЯти catálogo т каталбг
catalufa /1. вбвняний плюш; 2. іст. тафтЯ catamarán, catamarón m див. catimarón catán /77 кривЯ шЯбля, ятагЯн catana /1. див. catán; 2. Л. Ам. шЯбля;
3. діал. корбткий мачЯте; 4. діал. важкЯ річ; 5. діал. зелЯний (голубйй) папуга catanga /1. Л. Ам. жук; 2. Л. Ам. жук-гнойо- вйк; скарабЯй; 3. діал. вЯрша; 4. діал. візбк (для фруктів); 5. діал. таратЯйка;
6. діал. див. catana З catango тдіал. див. catanga 5 catapasmo т сухі парфуми (для волосся, білизни)
cataplasma 1. /припЯрка; гірчйчник; 2. сот. руїна (про хворого)', 3. причЯпа cataplum interj(вживаєтьсядля позначення різкого звуку, викликаного ударом, пострілом) бум!, бах!, бац! catapulta /катапульта catapultar vt катапультувЯти catar vtA. прббувати; дегустувЯти; 2. ди- вйтися; оглядЯти, роздивлятися; 3. див. castrar 4; 4. спостерігЯти; 5. дивйтися, ви- хбдити; 6. обдумувати, звЯжувати; 7. довідуватися; 8. іст. шукЯти, здобувЯти;
9. іст. зберігЯти, мЯти; 10. іст. лікувЯти (хворого)
145
catara
catara ffíian. катера (сік гіркоїюкй) cataraña /руде чЄпля, чепура catarata f 1. во^доспЄд, катарект; 2. ката- páicra, помутніння криштблика бка; extraer la - видалити катарбкгу; tener ~s бути не в курсі (у невіданні); бути засліпле- I ним пристрастю
catarinas тріЛ. Ам. шпбри (у вершника) catarral adj мед. катарбльний catarrear vi діал. набридбти, заважбти catarriento adi див. catarroso catarro m катар; нбжить; застуда; ~ epidémico грип; ~ sofocante капілярний бронхіт
catarroso adj що лЯгко застуджується; що nácTO страждбє на нЄжить catarsis f 1. літ., філос. катбрсис; 2. мед. очищення шлунку catártico adj мед. проноснйй catasalsas com. див. catacaldos catasta ficr. кінь (знаряддя тортур) catástasis /кульмінбція дії, кульмінаційний мом0нт драматйчного твбру catastral ж#кадбстровий catastro m 1. кадбстр; поземельна кнйга;
2. іст. земельний подЄток catástrofe f А. катастрбфа, крах, нещбс- ний випадок; 2. літ. драматйчне закінчення, катастрбфа
catastrófico adj катастрофічний, тяжкйй catastrofismo m геол. катастрофізм, теб- рія катастрбф
catatán тдіал. див. castigo 1 catatar \гіЛ. Ам. зачарбвувати, чарувбти cataty ад/нікчбмний, ганебний, дурнйй catatonía fMefl. кататбнія cataure /77, catauro тдіал. корзйна з Ягу а cataviento т мор. фліЬгер catavino т 1. дегустаційний кблих (склЯн- ка); 2. діал. щуп, пробовідбирбч для винб catavinos /771. дегустбтор вин; 2. випивбка cate т лЯпас; dar ~ провал йти на іспиті cateada fдiaл. пбгляд; echar una ~ кинути пбгляд
cateador т Л. Ам. 1. розвідник, геологорозвідник; 2. геологічний молотбк catear vtA.див. catar8; 2. провблювати на іспитах; 3. Л. Ам. гірн. шурфувбти, розвідувати ґрунт; 4. Л. Ам. вриватися (до бу- динкії, 5. Л. Ам. провбдити ббшук (в будинку)
catecismo т катехізис catecúmeno т 1. людина, що вивчЄє оснбви християнської віри; 2. катехумен, новонавбрнений
cátedra f 1. кбфедра (підвищення); 2. ау- дитбрія; 3. посбда викладачб; nocápa професора, професура; 4. дисципліна, предмет викладення; 5. пЄлський (єпископський) сан; 6. резиденція (місто) пре- лбта; - del Espíritu Santo церкбвна кЄ- федра; амвбн; ~ de San Pedro пбпський престбл; пбпський сан; poder poner - бути знавцем (фахівцем) в будь-якій cnpáei, собЄку з’їсти (на чому-н.); poner - гово- рйти пишномбвно (повчЄльним тбном) catedral 1. а^'кафедрбльний; 2. /"(кафед- рбльний)соббр, церква catedralicio ад/кафедрбльний catedrática f 1. викладбчка; професор;
2. професорка
catedrático /771. викладбч; професор; 2. Л. Ам. знавець перегбнів; 3. Л. Ам. всєзнЄйко categoría f 1. філос. категбрія; 2. категб- рія; розрЯд; клас; ~ social соціальна категбрія (група); ~ gramatical граматйчна категбрія; de ~ можновлЄдний (про людині висбкий, важлйвий (про посаду вйщої категбрії, вйщого розрЯду; великий, неабйякий, чимЄлий categórico adj категорйчний, рішучий, безумбвний
categorismo т філос. система категбрій catenaria 1. adj мат. ланцюгбва (про лінію); ecuaciyn de la curva ~ рівнЯння ланцюгбвої лінії; 2. fMar. ланцюгбва лінія;
3. ел. контбктна лінія catenoide f мат. катенбїд catenular adjу фбрмі ланцюгб catcquesis f А. див. catecismo; 2. див. catequismo 1
catequismo m А. наставляння у вірі; кате- хізисна бесіда; 2. іст. див. catecismo catequista 1. adj див. catequístico 1; 2. com. викпадЄч катехізису; 2. католицький проповідник, місіонер
catequístico adj 1. катехізисний; 2. написаний у фбрмі катехізису (у фбрмі питбнь і відповідей)
catequizar vtA. наставляти в католйцькій вірі; 2. вмовлЯти, перекбнувати caterva f нЄтовп, xMápa; сйла-силбнна, безліч
catete тдіал. 1. диЯвол, біс; 2. кбша (на свинячому бульйоні); saber másque ~ бути премудрим catéter т катетер; зонд cateterismo /77, cateterización ímba. кате- теризбція
cateterizar гімед. ввбдити катетер, зонду- в0ти
cateto1 /77 мат. кЄтєт
cateto2 /771. селюк; 2. простбк, бевзь, йблоп catey тдіал. 1. папуга (різновид); 2. бот. пбльма (різновид); pedir ~ просйти пощб- ди
catgut /77 мед. кетгут
catibía f діал. 1. подрібнений кбрінь юки;
2. вйсівки (борошна з юки); comer - бути довірливим (легковірним) catibo тдіал. 1. зоол. мурена (різновид);
2. сільськйй жйтель catimarón т катамарбн catimbado, catimbao т діал. 1. мбска (у релігійній процесі/}; 2. страхбвище, опудало, блбзень; 3. діал. блбзень, клбун;
4. діал. товстун, коротун
catín /77 піч для отрймання червбної міді catinga fA. Ю. Л. Ам. смбрід (від деяких тварин і рослий); 2. Л. Ам. зЄпах (у неохайних людей); 3. Л. Ам. леп; 4. діал. сухопутний щур (у моряків — прізвисько солдатів)
catingo adj діал. ошбтний, чепурнйй, франтувбтий
catingoso adj\ catingudo adjЛ. Ам. смердючий
catino /771. археол. чбша, мйска, блюдо;
2. іст. плавйльний тйгель catión m фіз., хім. катібн catira ffíian. бот. гіркб іЬка (різновид) catire adj, catiro adj\ catirrucio adj діал. рудйй, рудоволбсий
catite /771. цукрбва головб; 2. капелюх з висбкою тулією; 3. несйльний удбр, ляпанець; 4. Л. Ам. шовкбва тканйна (сорт); dar ~ бйти, лупцювбти; принйжувати. catitear 1. vt Л. Ам. заплутувати повітряного змія; 2. ^тЛ. Ам. трястйся (про голову у людей похилого вікУ); andar (estar) catiteando Л. Ам. ходйти з порбжніми кишенями; потребувати грбшей cativo 1. adj іст. див. cautivo 1; 2. іст. хвбрий, нещбсний; 3. m іст. див. cautivo 2 catizumba fдiaл. безліч, велйка кількість catocatártico A. adj проноснйй (про ліки);
2. /77 проносне (ліки) catoche /77 Л. Ам. погбний нбстрій catódico adj фіз. катбдний; rayos - s катбдні прбмені cátodo /77 фіз. катбд catodonte m див. cachalote católicamente adv по-католйцькому, в католйцькому дусі
catolicidad /"католицтво, католйцький світ, катблики
catolicismo m 1. католицтво; 2. католицизм
católico 1. adj А. церк. всесвітній, вселенський; 2. спрбвжній, істинний (про віру);
3. католйцький (про віру титул іспанських королів); 4. здорбвии; no estar muy ~ бути не збвсім здорбвим, логбно почувб- тися; 5. /77 катблик
catolicyn /77 святЄнник catolizar 1. і//навертбти в католицьку віру;
2. vi прикидбтися катбликом (віруючим); ~se навертбтися у католйцьку віру, ставати катбликом
catón1 /77 вимбгливий цензор; людйна
книжка для читбння catonizar vi вимбгливо судйти (прощо-н.) catorce 1. адУ/7Ш7чотирнбдцять; 2. чотир- нбдцятий; 3. /77 цйфра чотирнбдцять;
4. чотирнбдцяте числб
catorcena f чотирнбдцять однорідних предметів (штук)
catorceno adjnumA. чотирнбдцятий; 2. чотирнадцятирічний
catorrazo тЛ. Ам. удбр; лЯпас; стусбн catorro1 /77 зіткнення, удбр catorro2 тдіал. див. cuarto 3,4 catortosis /прямодушність, прямотб catorzavo 1. adj num чотирнбдцятий (про частину, часткуk); 2. m чотирнЄдцята час- тйна (чбстка) catotérico adj проноснйй catracho тдіал. гондурбсець catre /771. односпбльне ліжко; ~ de tijera (de viento) похідне (складене) ліжко; роз- кладбчка; 2. ліжко; le gusta mucho el ~ він дуже любить спбти; 3. Л. Ам. пліт catrecillo /77 складений стілЄць catrera /77. Ам. див. catre 1,2 catricofre /77 складене ліжко catrín тдіал. мбдник, чепурун, франт catrina /777катрйна (міра рідини = 1л) catrinear vi діал. ошЄтно одягЄтися (про жінку)
catrinería fЛ. Ам. франтівствб catrintre діал. 1. ад/прісний, позббвлений смаку (про сир); 2. /7?сирий, приготований зі знятого молокЄ; 3. обідранець, обірванець
catrintro adj, тдіал. див. catrintre 1, З catrivoliado adj діал. досвідчений catuán 1. adj діал. лєдЄчий, недбайлйвий; 2. /77 ледбщо, ледар
catuche тії. Ам. анбна, черимбйя (плід) catufo тдіал. див. cañuto cauca тдіал. 1. кормове травб; 2. бісквіт caúca fflian. див. cauca 2 cáucamo т гумілбк
caucarse діал. 1. бути хвороблйвим, чбс- то хворіти (про літню людину); 2. вилбзи- ти, лізти, випадети (про волосся, шерсть, пір'я); 3. гіркнути, прокисЄти, псуватися (про їжУ)
caucáseo, caucasiano, caucásico adj
кавкбзький
cauce /771. русло, лбже (річки); 2. канбва, протбка
caucel тдіал. зоол. дйка кішка caución fA. обережність, обЄчність; 2. юр. засвідчення, порука, гарентія; поручницт- во; ~ de conducta порука; ~ de indemnidad застЄва; ~ solidaria кругове порска caucionar vt юр. 1. ручбтися, давбти га- рбнтію; брбти на поруки; 2. попереджбти, запобігбти
caucionero /77 іст. поручйтель cauchal т каучукові зЄрості (уджунгляУ) cauchar vi, \гідіал. збирЄти каучук cauchau т діал. бот. мйрта, мирт (плід різновид)
твердих прбвил catón2 /77 початкбва
146
cazaclavos
cauchera / 1. каучуконіс, каучуконбсна рослина; 2. діал. poráTKa (дитяча) cauchero 1. ^'каучуковий; industria ~а каучукове виробництво; 2. каучуконбсний;
3. m каучуківник; 36npá4 каучуку; 4. торговець каучуком
caucho1 m 1. каучук; - endurecido твердий (рожбвий) каучук, ебоніт; - sintético синтетичний каучук; - vulcanizado вул- канізбванний каучук; 2. діал. непромокб- льний плащ; 3. Л. Ам. автомобільна шина; 4. Л Ам. калбша caucho2 m діал. див. canapé 1 cauchuco m див. caucho1 cauda /1. шлейф (у вбранні священика)', 2. хвіст ком0ти
caudado ac/j 1. хвостбтий; 2. геральд. з хвостбм, з витягнутим прбменем {про фігуру на щиті)
caudal11. adj див. caudaloso 1; 2.: águila
- ббркут; 3. анат. каудбльний; 4. іст. головний, основний; 5. m майнб, CTáTOK; грбші; 6. водонбсність, об’бм водй (річки, каналі 7. noeára; 8. див. copia 1; 5. ба- ráTCTBO, скарб; 9. іст. капітбл; echar ~ en una cosa витратити цілий статок (на що- н.)\ hacer ~ de uno, una cosa рахуватися з ким-чим-н., поважбти; redondear el (su) ~ округлити (збільшувати) KaniTán caudal2 ас/хвостбтии
caudaloso adj 1. багатовбдний (про річку, озеро)\ 2. багатий, заможний caudatrémula íophít. біла трясогузка caudiforme m бот. хвостоподібний caudillaje m 1. влбда вaтaжкá (касйка);
2. Л. Ам. див. caciquismo; 3. Л. Ам. режйм особйстої влбди; 4. Л. Ам. ватажки; 5. Л. Ам. тиранія, деспотйзм; 6. Л. Ам. час вла- дарювбння ватажкб (касйка) caudillismo m див. caudillaje 1 caudillo m 1. кoмáндyючий брмією; голов- нoкoмáндyючий; 2. каудйльйо, ватажбк;
3. Л. Ам. касйк, кацйк; 4. Л. Ам. ráy40 caula їдіал, 1. хйтрість, лукбвство; обмбн; 2. гадбння, прорікбння
caulícola їбот., зоол. стебловйй caulífero adj стебловйй, із стеблбм caulista m діал. див. cablista caulocárpeo я^'стеблеплідний cauri m 3oon.t каурі (молюск) cauro /77 північно-збхідний вітер causa1 / 1. причина; niACTáea; 2. мотив, прйвід; 3. cnpáea; - de la paz cnpáea мй- py; 4. юр. (судовий) процбс, (cyfloeá) cnpáea; — civil цивільна cnpáea, цивільний процбс; - criminal кримінбльний про- цбс; - política політйчний процбс; vista de la - суд, судовий процбс; acriminar la
- обтяжувати, збільшувати провйну; arrastrar la - 3annTáTH cnpáey; conocer de una ~ вестй cnpáey; dar la ~ por conclusa закінчйти рбзгляд спрбви; verse la ~ слухатися (про справії', відбутися (про судовий процес)\ ~ eficiente філос. пер- шопричйна; ~ pública суспільне 6náro; а ~ de І ос. prep. внбслідок чого-н.; чбрез що-н.; formar (hacer) ~ común con uno вестй cnpáey спільно з ким-н.; hacer la ~ de otro сприбти кому-н. (у чому-н.) causa їдіал. 1. nencá закуска; пблудень; 2. кул. картопляне niopé з canáTOM, сй- ром.маслйнами
causador 1. adj що обумбвлює, що зав- даб; 2. /77 призвідник, винувбтець causación f філос. причйнно-наслідкбві зв’язкй; причйнність
causal 1. adjлінгв. причйнний (про союз)', 2. /причйна, прйвід
causalidad fфілос. причйнність, Kay3ánbHicTb causar vt\. заподіювати, викликати; бути причйною, cTaeáTH прйводом; 2. діал. порушувати cnpáBy (процбс)
causativo adj 1. причйнний (лінгв)', relación ~а причйнний зв’язок; 2. лінгв. кауза- тйвний
causear ріал. 1. vi закусувати; полуднувати; 2. їсти солодощі (невчасно)', 3. їсти;
4. itf nénco долбти (осйлювати) causeo /77 діал. nencá закуска causídica їдив. crucero 5 causídico 1. adj юр. процесубльний; 2. m адвокбт causis /опік
causista тдив. casuista 2 causón /77 сйльна нетривбла лихомбнка causticación /1. роз'їдбння; 2. див. cauterización
causticar vt додавбти їдкі властйвості (чому-н.)
causticidad /1. їдкість, здбтність роз’їсти; 2. їдкість, уїдливість cáustico 1. adjA/іцкт, роз’їдбючий, каус- тйчний; 2. їдкйй, уїдливий; 3. припікб- льний (про лікй)\ 4. /77 к0устик, каустйчна сбда; 5. припікбльний 3áci6; 6. витяжнйй nnácTnp
cautamente а<Л/обер6жно, оббчно cautela /1. обербжність, обйчність; 2. хйтрість, лукбвство; соп - обербжно; хйтро, лукбво
cautelar у/попереджбти, застерігбти; ~se остерігбтися, стерегтйся cauteloso ас^обербжний, оббчний cauterio /771. див. cauterización; 2. про- філактйчний 3ác¡6; 3. припікбльний 3áci6; - actual каутер; металбвий наконбчник (для припікання) cauterización /припікбння cauterizador 1. adj припікбльний; 2. т припікбльний 3áci6
cauterizar иМ. припікбти (ранії', 2. рішуче викорінювати, випблювати розпбченим залізом; 3. вичйтувати; дорікбти cautil тдіал., cautín /77пайльник cautivador adj\. що 6epé в полбн; 2. при- вббливий, чарівлйвий; чарівнйй cautivar 1. брбти в полбн; 2. заполбню- вати, чарувбти; 3. заволодівбти; підкбрю- вати; ~ la atención del auditorio заволодіти увбгою аудитбрії; 4. vi потрбпити в полбн
cautiverio /77, cautividad /полбн cautivo 1. adj полонбний, військовополо- нбний; 2. іст. хвбрий, нещбсний; 3. т по- лонбний
cauto я^'обербжний, оббчний cava1 /1. копбння, викбпування (ямйу, 2. скб- пування; спушування
cava2 /1. рів, йма; 2. підвбл, вйнний льох;
3. підвбл (у банкії', 4. оглядбва йма (у гаражі)
cavacote т (межовб) землянб купа
cavache тдив. cavadura
cavada ficr. йма
cavadera /діал. мотйка
cavadizo adj\. пухкий, легкйй (про грунт)',
2. сипкйй (про nicotf) cavado adj іст. див. cóncavo 1 cavador m іст. 1. землекбп; 2. могйльник cavadura /риттй; спушування; копбння cavalillo /77 межовб канбвка
cavar 1. vt рйти, копбти (ямії\ 2. скбпу- вати; перекбпувати; спушувати; 3. обкб- пувати, підгортбти; 4. vi проникбти, за- глйблюватися; 5. вникбти, вдумуватися cavatina fMy3. каватйна cavazón fflne. cava1
caverna /1. nenépa; 2. сл. будйнок, житло;
3. мед. кавбрна, порожнйна cavernario adjпечбрний
cavernícola 1. adj печбрний, що живб в печбрі; 2. ретрогрбдний, реакційний; від- стблий; 3. /77 печбрний жйтель; 4. ретро- грбд, реакціонбр
cavernidad, cavernosidad /1. (рі) печбра;
2. іст. глибинб
cavernoso adj\. печбрний; схбжий на nené- ру; 2. глухйй (про голос, кашель)', 3. геол. печбристий; 4. мед. печбристий; кавернбз- ний, порожнйнний caveto /77 архіт. вйкружка caví тдіал. 1. кислйця (різновид з їстівними бульбами)', 2. корінь (бульби) кислйці cavia1 /лунка (навколодерева) cavia2 m морськб свйнка cavial,caviar m ікрб
cavicornio зоол. 1. adj порожнисторбгий;
2. /77 рі порожнисторогі cavidad /1. виїмка, заглйблення; порожнйна (анат.)\ 2. мет. рбковина cavilación /1. рбздум; міркувбння; 2. див. cavilosería
cavilar vi (en, sobre) роздумувати, сушйти (собі) гблову (над чим-н.) cavilosear vi діал. 1. див. cavilar; 2. мріяти, поринбти у мрії; 3. лихослбвити, розпуски плітки
cavilosería їдіал., cavilosidad /недовірливість
caviloso adj 1. недовірливий; 2. діал. що розпускбє пліткй; 3. діал. див. camorrista cavío тдіал. див. cava1 cavitación /1. тех. кавітбція; 2. мед. утвб- рення кавбрни; 3. див. caverna З cay /77 Л. Ам. зоол. капуцйн (мавпа) cayabo тдіал. див. cayajabo cayada їдив. cayado cayadilla /шурнйк; кочергб cayado т пблиця, ціпбк; ~ de la aorta дугб аорти
cayajabo тдіал. бот. 1. канавблія (різновид)', 2. жбвтий мбте cayana //7. Ам. див. callana cayanco тдіал. припйрка (з трав) cayapa їдіал. 1. нбймити, що працюють за “стіл"; 2. купка змбвників cayapas /рі каййпи (індіанці в Еквадорі) cayapear vi діал. змовлятися (для побиття кого-н.)
caycobé /77 Л. Ам. див. caicobé cayeput, cayeputi m бот. каєпутове (кая- путове, каюп^тове) дбрево cayerío тдіал. гр^па невелйких островів cayetana їдіал. клізма cayo /77 Л. Ам. острівбць, вкрйтий мбнгро- вими збростями
cayote /77.1. бот. чайбта, чайбт, мексикбн- ський огірбк; 2. див. coyote; cidra ~ гарбуз великоплідний (плід) cayuca ^ їдіал. див. cabeza 1 cayuco1 /77 каюка (індіанський човен) cayuco2 діал. 1. adj гопоь&тт, великоголовий; 2. неотбсаний, грубий; 3. m голо- вбта людйна, головбнь caz /771. відвіднйй (зрбшувальний) канбл;
2. б’єф
caza /1. полювбння; ~ de altanema полю- вбння з лбвчими птахбми; - mayor (menor) полювбння на велйкого (дрібнбго) звіра; 2. дичинб; м’ясо дичинй; 3. (aviyn de ~) винйщувач; alborotar (espantar, levantar) Па) ~ зіпсувбти спрбву перед- чбсним розголосом; сполбхати здббич; andar а ~ добивбтися, домагбтися; andar (ir) а - de gangas гнбтися за вйгодою; іст. ганйтися за сйнім птбхом; dar - переслідувати дичину (звіра); прбгнути зрозуміти знбчення (чого-н.)', dar - a un secreto прбгнути розкрйти секрбт; добивбти- ся (посади)', мор. переслідувати, гнатися; seguir la - розшукувати, йти по сліду; еі que sigue la ése la mata терпіння і труд все перетруть
cazabe m Л. Ам. кбржик (з борошна ма- ніокії
cazaclavos m цвяходбр
147
cazadero
cazadero /нмислйвськийюаповщник cazador 1. adi мисливський; 2. m мисливець; ~ de alforja мисливець, що ставить сильця; ~ fortuito браконьєр; 3. військ. єгер, стрілець; 4. морський мисливець (корабель) cazadora1 /куртка cazadora2 ЇАм. див. camioneta cazamoscas т 1. бот. кендир (різновид)]
2. мухоловка (ягах)
cazar vt 1. полювати, ловити; упіймати (звіра)] 2. отримувати; 3. виманювати, ви- вуджувати; 4. приваблювати, причаровувати; 5. ловити, викривати (кого-н. в чому-н.)] 6. швидко зрозуміти, зловити, схопити; 7. підтягувати шкоти (у вітрила)]
8. переслідувати корабель cazurro 1. афжритний, замкнутий; собі на умі; 2. грубий, неввічливий; 3. m тихоня, смиренник
cazuz /я бот. звичайний плющ cazuzo adj Ч. голодний, голодуючий cazarrica /Ля. годівниця (для птиці) cazasubmarinos m морський мисливець cazata їдив. cacerra
cazatorpedero m мор. винищувач есмінців; мисливець за есмінцями cazcalear і//без толку метушитися, бігати туди-сюди
cazcarria /1. (рі) бруд на подолі сукні (на взутті); 2. Р. Пл. овечий (коров’ячий) гній cazcarriento adj брудний (про поділ, про взуття)
cazcorvo adj 1. кривоногий (про коня)]
2. Вен., Кол. кривоногий (про людину cazo /77 1. черпак, ківш; розливальна ложка; 2. посудина для підігріву клею; 3. тильний (тупий) бік ножа; 4. лівша, шульга; ~ roncal некрасива жінка cazolada /ціла каструля (чого-н.) cazoleja /1. dim. de cazuela; 2. див. cazoleta 2
cazolero adj див. cominero cazoleta fi. dim. de cazuela; 2. поличка, панівка (замка кремневоїрушниці)] 3. ге- ральд. умбон (на щиті)] 4. гарда (на рукоятці шаблі)] 5. чашечка (курильноїлюльки)] 6. парфуми cazoletear vi див. cucharetear 2 cazoletero adj див. cominero cazón /77 іхт. колюча акула, катран (різновид)
cazonal m 1. снасть (сіть) для вилову колючих акул (катранів) і великих риб; 2. важка справа; meterse en un ~ взятися за важку справу cazonera їдив. cazonal1 cazonete m мор. костиль, костильок (на кінці каната)
cazudo adj з товстим тильним (тупим) боком (про ній?)
cazuela /1. каструля; латка (дрібна); 2. печеня (приготована в каструлі); 3. місце для жінок (в театрі); 4. гальорка, балкон;
5. див. cazolada
cazueleja /1. К-Р. противень; 2. М. див. candileja 2
cazuelero adj Куба див. cominero cazumbrar vt конопатити (винні бочки) cazumbre m 1. пакля (для конопачення винних бочок)] 2. сік (дерев, фруктів) cazumbrón m конопатник (винних бочоії) cazuñar 14 Ам. красти, викрадати cazur /77 див. cazuz
cazurrería, cazurría /скритність, замкнутість
се /се (назва букви с іспанського алфавіт)?)] ce por be (се) /ос. adv. з усіма подробицями, детально; le refirió ce por be (ce) cuanto habfa pasado він детально розповів йому все, що сталося; por ce o por be іос. adv. так чи інакше; так чи так
¡cel interj (вжив, для привертання до себе уваги) агов! cea їдив. еіа 1 ceática їдив. ciática ceático adi див. ciático ceba /1. відгодовування, відгодівля; нагул; 2. щедрий корм; 3. завантаження печі; 4. Сант. сіно; 5. Ам. див. cebo 3; 6. Куба нагульна худоба
cebada / бот. ячмінь; - perlada перлова крупа; ~ ramosa (hexagonal, de seis carreras) шестигранний ячмінь; dar - задати корму (коням, ослам, мулам)] al asno muerto, la - al rabo після бійки кулаками не махають; пропав кінь - вузду кинь cebadai m ячмінне поле cebadar вгодувати ячменем (тварин) cebadazo adj ячмінний; paja ~а ячмінна солома
cebadera1 /1. торба (для коня)] 2. скриня для зберігання ячменю; 3. кисет cebadera2 / 1. шпринтовий парус; 2. скіп (для завантаження печі) cebadero1 /771. продавець ячменю; 2. конюх (в корчмі); 3. вожак (в табуне мулів)
4. М. місце зберігання ячменю (в будин- каК)
cebadero /771. іст. сокольничий; 2. місце для годівлі худоби; 3. гірн. колошник cebadilla їбот. 1. роговик; 2. (~ del campo) ячмінь (різновид); 3. чемериця (плод)]
4. корінь білої чемериці; 5. сабадила cebado adj 1. товстий, вгодований; 2. Ам. озвірілий (про хижака, що спробував людського м’яса)] tigre - тигр-людоїд cebador 1. adj відгодівельний; 2. m порохівниця
cebadura /1. відгодовування, відгодівля; нагул (худоби)] 2. Арг. порція мате (на одну заварку/)
cebamiento тдив. cebadura 1 cebar 1. vt відгодовувати, нагулювати (худобу/)] 2. насаджувати наживку; класти приманку; 3. підтримувати (вогонь)] 4. заряджати (рушницю, акумулятор)] заправляти (сифон)] 5. начиняти порохом (ракету, петард,У)\ 6. заливати, наливати, вливати (пальне, олію)] 7. намагнічувати (стрілку компаса)] 8. відчувати, мати (пристрасть, надію): 9. Ам. подавати, наливати (каву, чай)] 10. Ам. заварювати (мате)] 11. i//(~se) закріпитися; увійти (про цвях, болт)] -se (en) поринати (у що-н.)] -se en é estudio цілком поринути в навчання; 2. (жорстоко) знущатися, глумитися (над ким-н.)] 3. К-Р., М. давати осічку cebellina 1. ^соболиний (про хутро)] 2. / (marta ~) соболь; 2. соболине хутро cebera їдив. ciberá cebica їдив. cibica cebiche /77 Перу рибна печеня cebídeos, cébidos m рі зоол. цебусові
. корм; прикорм; 2. наживка; приманка; 3. запал, капсуль; - eléctrico електричний запал; 4. порція шихти (для завантаження печі)] 5. див. cebadura; 5. пища (для чого-н.)] ~ dé-anzuelo у carne (de) buitrera суцільний обман; приманка для дурнів; - haya en el palomar, que palomas no faltaran було б болото, а чорти знайдуться
cebo2 /77 зоол. голуболиця мавпа cebolla /1. бот. цибуля; - albarrana (marítima) морська цибуля; - escalonia цибуля- шарлот, шарлот; 2. цибулина, голівка цибулі; 3. (олійний) резервуар світильника cebollada /1. страва з цибулі; 2. бот. глобулярія (різновид) cebollar /77 поле, засіяне цибулею cebollero 1. adj цибуляний; 2. m продавець цибулі
(мавпи)
СЄЬо1 /771
cebolleta /1. цибуля-батун, татарка; цибуля піщана; 2. молода цибуля; цибуля- сіянка
cebollino /77 1. розсада цибулі; насіння цибулі; 3. цибуля-різанець, цибуля-шніт; enviar (mandar) a escardar ~s послати до біса; escardar ~s займатися дрібницями cebollón1 /771. aum. ote cebolla; 2. цибуля (різновид)
cebollón2 /77 Р. Пл., Ч. холостяк cebolludo adj цибуляний cebón 1. ^'вгодований (про тваринУ)] 2. m відгодована тварина; 3. порося; 4. кнур ceborrincha їбот. дика цибуля ceboso adi Вен. влюбливий cebra f зоол. 1. зебра; 2. дика коза; іспанський тур
cebrado aq/смугастий (про тваринУ) cebratana їдив. cerbatana cebruno adj див. cervuno 2 cebú /77 зоол. 1. зебу; 2. чорний ревун (мавпа)
ceburro adj див. candeal 1 сеса1 /монетний двір Ceca2 / andar (ir) de - en Meca, andar (ir) de la - a la Meca бігати (метатися) туди- сюди; крутитися як білка в колесі cecal aaj що відноситься до сліпої кишки; apéndice - апендикс ceceamiento m див. ceceo ceceante adj шепелявий; pronunciación - шепелява вимова; вимова uz” замість “s” cecear 1. vi вимовляти “s” как “z”; 2. vt гукати (кого-н.) ceceo m вимова “s” как “z” ceceoso adj шепелявий, який вимовляє ^"замість “s”
cecesmil /77 Гонд. поле, засаджене ранньою кукурудзою cecial /77 в’ялена риба (мерлан/) cecjdia їбот. галли, цецидії cecina /копчене (в’ялене) м’ясо cecinado adj див. curado cecinar vt коптити (в’ялити) м’ясо cecografía / шрифт (письмб) сліпих; рельбфно-тбчковий шрифт cechero /77 мислйвець, érep (що вистежує дичину?)
cede їдив. cerda 1,2 ceda2 /сбда (назва літери z іспанського алфавітУ)
cedacería /1. цех з виготовлення решіт (сит); 2. лбвка (магазйн) з прбдажу решіт (сит)
cedacero /771. решітник (виробний)] 2. про- дав0ць решіт (сит) cedacillo /77 бот. сербдня трясунка cedazo 1. péiueTo; сйто; грбхот; 2. н0від ceder 1. vt поступбтися; віддавбти; - los libros відд0ти (передбти) кнйги; - el paso поступйтися дорбгою; - la corona посту- пйтися корбною; 2. иг1. (a, ante) постуná- тися; підкорятися, здавбтися; - al destino скоротися дблі; - a todo погбдитися (пітй) на все; - a la autoridad відступйти пбред авторйтетом; 2. (de, en) відступбтися, відмовлятися (від чего-н.)] ~ de sus pretensiones відмбвитися від своїх HáMipiB;
3. слббшати, спадбти, стихбти (про вітер, жар, грозу, біль)] 4. (із запереченням) поступбтися, бути гірше; 5. осл0бнути, провйснути (про троії] 6. не вйтримати; подбтися; лбпнути; обвалйтися; 7. осідб- ти, давбти осідбння; просідбти; 8. (en) закінчуватися, призвбдити (до чого-н.)] 9. Л. Ам. погбджуватися на що-н., дозволяти cedizo adj з душкбм (про м’ясо) cedoaria їбот. цитвбрний кбрінь cedras //7/саквй cedreleón тдив. cedróleo cedria /кбдрбва смолб cédride /кбдрбва шйшка
148
celular
cedrilla їдив. cedria cedrino adjкбдрбвий
cedrito m седрйто (напій з міцного вина і кедрово ї смоли)
cedro т кедр (деревина); ~ de España ко- збцький ялівбць; ~ de la India (del LHbano) гімалбйський (лівбнський) кедр; ~ de las Antillas червбне дбрево cedróleo, cedroleón m кбдрбва олія cedrón m бот. лимбнна верббна cédula ft. бркуш nanépy; 2. записка; 3. ка- талбжна, каталбгова KápTKa; 4. борговб зобов’язання; розпйска, що підлягбє збе- piráHHK); 5. повістка в суд; - ante diem по- відбмлення, запрбшення (на збори наступного дня)\ ~ de cambio іст. вбксель; ~ de comunión церк. свідбцтво про прича- щбння; - de identidad (de vecindad), ~ personal посвідчення осбби cedulón m 1. aum. de cédula; 2. оголб- шення; 3. іст. листівка; памфлбт cefalalgia /головнйй біль cefalea /сйльний головнйй біль cefálico adj 1. анат. головнйй; мозковйй;
2. від головнбго бблю {про ліки) cefalitis їмед. енцефаліт, запблення мбзку cefalópodo зоол. 1. яс/головоногий; 2. m д/цефалопбди/головонбгі (молюскй) cefalorraquídeo ас/спинномозковйй céfiro /771. збхідний вітер; 2. зефір, легкйй вітербць; 3. текст, зефір (тканина)] 4. діал. дефіцйт
cefrado adj діал. втбмлений, змйлений (після біг?)
cegado яс/замурбваний, заклбдений (про вікно, балкон) cegador a# сліпучий cegajo adj що не досЯг рбку (про ягня) cegajoso adj з очйма, що сльозЯться (про людин?)
cegama сот. діал. див. cegato 2 cegar 1- й/сліпнути; осліпнути; 2. і/ґсліпй- ти; засліплювати; 3. замуровувати, закла- дбти (вікно, двер/Y закупбрювати (трубу)] затикбти, закладати (діру, щілину); 4. за- вблювати, перегорбджувати, перекривб- ти (стежк?)] antes ciegues que tal veas щоб тобі попрйщало
cegarse 1. дратувбтися; se cegy de ira y
ньбго потемніло в 04áx від гніву; 2. за- смітйтися (про сЩ
cegarra, cegarrita 1. acjr підсліпувбтий, із слабкйм збром; 2. сот. людйна зі слаб- кйм збром; a cegarritas toe. adv. примружившись
cegatero т іст. рбздрібний торгбвець cegato 1. ас^короткозбрий; 2. /77коротко- збра людйна
cegatón adj/J. Ам. див. cegato 1 cegatoso adj див. cegajoso cegesimal adj. sistema ~ (CGS) систбма (одинйць) (СГС) ceguedad Ідив. ceguera ceguera f 1. cninoTá; 2. засліплення; nó- мйлка, омбна; 3. мед. офтальмія (що викликає сліпот?)] ~ azul (roja, verde, violácea) дальтонізм на сйній (червбний, зелб- ний, фіолбтовий) кблір; - diurna дбнна сліпотб; нічнйй зір; нікталопія ceiba /1. лапбте дбрево; 2. стрічкоподібна морськб вбдорость
ceibal /77 1. плантбція nanáTnx дербв;
2. плантбція еритрйн ceibo /77 бот. еритрйна (різновид) ceibón /77 діал. лапбте дбрево (різновид) ceja /1. бровб; arquear las ~s здивбвано вигинбти (піднімбти) брбви; fruncir las ~s насуплювати брбви; 2. вйступ; закрбїна; крбйка; 3. хмбри на вершйні горй; 4. вер- шйна горй; 5. муз. поріжок (верхній)]
6. діал. cejuela 3; 7. діал. стбжка (наузліссі)] 8. Л. Ам. ділянка лісу (відокремлена
дорогою)] hasta las ~s І ос. adv. вщерть, по вуха, по гбрло; dar a uno entre ~ у ~ сказбти прбвду в бчі; кйнути в облйччя (докір)] llevar entre - у ~, tener entre - у ~ вбйти собі в гблову; metérsele (ponérsele) a uno entre - у - засісти в голові (у мбзку); quemarse las ~s скніти над кнй- гами; tener a uno entre ~s (entre ~ у ~) неполюбляти (кого-н.)] дивйтися (поглядб- ти) кбсо (на кого-н.)
¡ceja!2 іпіеуЛ. Ам. (вживається для зупинки в'ючних тварин) тпру! cejadero, cejador /77ободбвий рбмінь шлеї cejar vi 1. відступбти, задкувбти (про коня)] 2. (вживається із запереченням) від- ступбтися, відмовлятися; no ~ en su propósito не ВІДМОВЛЯТИСЯ від свогб нбміру cejijunto adj 1. бровбстий; з густйми (зрб- слими) бровбми; 2. див. ceñoso cejilla ft. див. ceja 5; 2. див. cejuela З cejinegro ас/чорнобрбвий cejo1 /771. ранкбвий тумбн над річкою, урб- нішня імлб; 2. іст. див. сесо21; 3. діал. об- рйв. крутйй укіс
cejo2 /77 снопов'язальний шпагбт cejudo aú¡r бровбстий, з густйми 6poeáMH cejuela ft. dim. ofe ceja; 2. див. ceja.5; 3. ko- бйлка, підстбвка (гітарй) cela ficr. 1. див. celda; 2. див. cilla celada1 /1. шолбм із заборблом; 2. іст. кірасйр, лбтник (у шоломі із заборолом) celada2 /1. збсідка; 2. пбстка; caer en la ~ потрбпити в пбстку
celadamente adv іст. пбтай, крадькомб celador 1. ао/пйльний; 2. наглядбвий; 3. m наглЯдбч; 4. Л. Ам. клбсний наглЯдбч;
5. діал. поліцейський наглЯдач celaduría /1. посбда наглЯдачб; 2. нагля- дбцька (приміщений) celaje /771. (рі) легкі хмбри; 2. нббо, хмбри (на картині); 3. слуховб вікнб; кватйрка;
4. ознака, передвістя, прикмбта; 5. діал. прйвид, мбрево, тінь; 6. мор. хмари, хмбрність; como un ~ toe. adv. діал. в одну мить, зі швйдкістю блйскавки, як вітер celajería їдив. celaje 6 celambre їдив. celo 5 celar1 иМ. спостерігбти, стбжити, нагля- дбти; 2. ревнувбти, підбзрювати в невірності; 3. неухильно, рбвно дотрймуватися (законів)] 4. іст. поббюватися; підбзрювати
celar2 и/прихбвувати, затбювати; xoeáTn; ~se ховбтися
celar3 vt 1. гравіювбти, гравірувбти (друкарські форми)] 2. різати (по дереву, металу)] висікбти (з каменю) celastráce«o, celastríne*o бот. 1. adj бе- ресклбтовий; 2.: ~as /д/бересклбтові celastro /77 бот. деревогубець, целбструс (різновид)
celda ft. кблія; 2. окрбма кімнбта (угуртожитку)] 3. одинбчна кбмера (у в’язниці)] 4. див. celdilla 1; 5. іст. каюта (власника судна)] 6. іст. див. cámara celdilla /1. чарунка (в стільника*); 2. див. célula 1; 3. ніша (у стіні)] 4. гніздб (унасінній коробочці)
celebración /1. святкувбння; проведення (церемонії, зборів)] 2. звелйчування, вихваляння
celebrante /77 служйтель обідні celebrar vt1. хвалйти, вихвалЯти; 2. від- значбти, святкувбти, справлЯти (свята)]
3. провбдити (збори, сесію)] провбдити церембнію; ~ un convenio уклбсти угбду; ~ un estreno театр. дав0ти прем’бру;
4. (vi) служйти Mécy; 5. радіти (чому-н.), приймбти з рбдістю (що-н.)
célebre adj 1. знаменитий, відбмий; tristemente - сумнозвісний, горезвісний; 2. ве- сблий, дотбпний (про людину
celebridad f 1. популярність, вйзнбння; слбва; 2. святкувбння, торжествб; 3. зна- менйтість, світйло, зірка celedón 1. adjсвітло-зелбний; 2. m світло- зелбний кблір
celemí /77 іст., celemín m 1. селемін (міра сипких тіл = 4,625л)] 2. іст. селемін (міра площі=537л? в Кастилії, 494,1 лгв Чилі і в ПерУ)] 3. Л. Ам. ббзліч, велйка кількість; купа, сйла-силбнна celeminear vi діал. снувбти туди-сюди celeminero тдив. cebadero12 celentereados, celentéreos, celenterios трізоол. кишковопорожнйнні celera f(pt) див. celo 5 celerado adj іст. лиходійський, злочйнний célere яо/швидкйй celeridad /швйдкість celerífero aq/швидкий, швидкохідний (про транспорт)
celerígrado adj швидкйй, легконбгий (про тваринУ)] жвбвий (про коня) celerímetro /77 спідбметр, швидкостемір celerípedo adj швидкйй, легконбгий, швидконбгий (про ЛЮДИНУ) celerizo /77 ІСТ. ДИВ. СІІІЄГО 1 celesta їмуз. челбста celeste 1. adj неббсний; 2. неббсний, не- ббсно-блакйтний, блакйтний; 3. тблакйть celestial adj 1. неббсний, божбственний;
2. божбственний, дивовйжний, чудбвий;
3. дурнйй, нетямущий celestina /звідниця celestinesco adj звідницький
celia /цблія (пшеничне пиво в стародавній Іспанії)
celibato /771. целіб0т, безшлюбність (удухівництва)] 2. неодружений celibatón /77 старйй холостЯк célibe 1. adj неодружений; незаміжня;
2. сот. неодружений; незаміжня жінка célico adj\. див. celeste 1; 2. див. celestial 2 celícola /77 небожйтель celidonia, celidueca їбот. чистотіл celo /771. натхнбння; старбнність, завзЯт- тя; рбвність; 2. доброзйчливість; 3. благонаміреність; 4. тічка (у тварий)] 5. рі рбвнощі; dar ~s викликбти рбвнощі, примушувати ревнувбти; pediros ревнувбти, дорікбти за невірність; tener ~s ревну- вбти (кого-н. до кого-н.) celofán /77, celofana /целофбн celosamente adv рбвно, старбнно celosía /1. жалюзі; 2. жалюзійна огорбжа (грбти); 3. див. celotipia celoso adj 1. старбнний, рбрний; 2. ревнй- вий; 3. підозріливий; недовірливий; 4. мор. малостійкйй, нестійкйй; 5. Л. Ам. з легкйм списком (про вогнепальну зброю)] 6. Л. Ам. чутлйвий (про вагй) celotipia /рбвнощі
celsitud /1. вблич; велйчність; 2. іст. ве- лйчність (звертання)
celta 1. adj кбльтський; 2. m кельт; 3. кб- льтська мбва
celtibérico, celtiberio, celtibero, celtíbero
1. adj кельтіббрський, кельто-іббрський;
2. /77 кельтіббр céltico adj див. celta 1 celtio тхім. кельтій, гбфній celtista сот. кельтблог celtohispánico, celtohispano adj кбльто- іббрський, кбльто-іспбнський (про пам’ятники культурй)
célula /1. осербдок (політ.)] 2. біол. клітй- на; ~ huevo яйцб; 3. кбмера; 4. (гальванічний) елембнт; - fotoeléctrica фото- елембнт
celulado adj біол. клітйнний, що скла- дбється з клітйн
celular adj\. біол. клітйнний, що стосується клітйни; tejido - сполучна тканйна,
6 Іспансько-український словник
149
celulario
клітковий; 2. з одинбчйими «¿мерами (про в’язницю) celulario ас/пбристий celuloide /77 целулбїд celulosa /целюлбза, клітковинб; -nítrica нітроцелюлбза [celulósico ао/целюлбзний celuloso adj біол. целюлярний, клітинний І cellar adj. hierro - залізо 6pyc«OBé (смугове) cellenca /публічна жінка, повія cellenco ас/старбзний, безпорбдний cellisca /дощ зі снігом; мбкрий сніг cellisquear v impera, cellisquea йде мбк- рий сніг
cello1 /77ббід; обруч; кільцб cello2 /77 ВІОЛОНЧ0ЛЬ cémbalo т див. clavecín cementación їмет. цементЯція, цементу- вЯння, навуглецьбвування cementar vtrex. 1. цeмeнтyвáти; навугле- цьбвувати; 2. цементувбти, осбджувати (мідь)
cementerial adj кладовищенський, цвинтарний
cementerio /77 кладовище cemento /771. цембнт (анат., хім.)\ - armado залізобетбн; - (de) Pyrtland (Portl- and), - artificial портландцембнт; 2. цементаційний (цементувбльний) MaTepián (речовинЯ)
cementoso за{щем0нтний cemita ffl. Ам. 1. бброшно umanépHoro по- Mény; 2. хліб без дріжджів з бброшна шпалбрного noMény
cena /1. вечбря; 2. (- santa, última -) рел. та0мна вечбря
cenaaoscuras com. 1. відлюдник, відлюдько; 2. CKHápa, CKynáp cenáculo /771. рел. Tpáné3Ha (в якій відбувалася таємна вечеря); 2. гуртбк, товариство (літераторів, артистів) cenacho /771. корзина (для овочів, фруктів]); 2. діал. див. camastro cenada /77. Ам. вечбря cenadero /771. місце, npn3Há4eHe для ве- 4épi; 2. див. cenador 2 cenado adju\о повеч0ряв cenador /771. любитель сйтно повечбряти;
2. альтбнка
cenaduría / Л. Ам. каф0, закусочна (що працюють увечері)
cenagal, cenagar m 1. драговинб, трясо- BHHá; 2. бруднб калюжа; 3. cimaflHá (заплутана) cnpáea; meterse en un - ускочити в xanény
cenagoso adj 1. багнистий, мулистий;
2. брудний
cenamerienda m буфбт cenancle mil. Ам. кукурудзяний качбн cenar1 /77 іст. див. cena 1 cenar21. и/вечбряти; 2. і^вечбряти (чим- //.), їсти на вечбрю (що-н.); cena росо, соте más, duerme en alto ó vivirás снідб- нок з’їси сам, обід розділиш з другом, а вечбрю віддбй ворогу cenata fдіал. товарйська вечбря cenca f діал. грббінь, гребінбць (у птахів) cencapa / діал. конопляний недоуздок (для лами)
cenceño adj\. худйй; 2. прісний (про хліб);
3. іст. чйстий, без Д0МІШОК cencerra їдив. cencerro cencerrada /котячий концбрт cencerrear vi 1. дзвеніти (про дзвіночок у худоби); 2. брйнькати, трйнькати (на муз. інструменті); 3. скреготіти; скрипіти (про дверні петлі, КЛЯМКИ); ДЄрЄНЧ0ТИ, скреготіти, стукати (про частини машини) cencerreo /771. дзвін дзвінбчка (у худоби)] 2. брйнькання (на муз. інструменті) cencerrería /1. див. cencerreo 1, 2. різ- ноголбсся
cencerril adj що стосується дзвбника (у худобгі)
cencerrillas їрідіал. див. colleras cencerro /77 ДЗВ0НИК, ДЗВІН0ЧОК (у худоби); - zumbón дзвбник вожай стйда; a -s tapados іос. adv. із заглушеними дзвбника- ми (ухудоби); нйшком, пбтайки cencerrón /77дрібн0 виногрйдне грбно (що залишилося після зборУ) cencido adj незатбптаний, некбшений (про траву); нехбджений (про місцевість) cencío adj діал. родючий (про труні) cencha /попербчина (у меблів) cendal /771. сендйль (тонка шовкова або льняна тканина); 2. церк. єпитрахйль;
3. onaxáno (з пташиного пір’я); 4. діал. лахміття
cendolilla /qypéna
cendra, cendrada /Máca з кісткбвого пбпе- лу (для виготовлення пробірної чашки); ser (vivo como) una - бути живйм як ртуть
cendradilla f гірн. невелйка купеляційна піч
cendrado ао/чйстий, незаплямбваний cendrar і//очищ0ти, рафінувбти (метал) cenefa /1. облямівка; 2. фриз; бордібр ceneja їдіал. пбяс з ecnápTa (ковилй) ceneque /77 сл. булка cení /77 TOH«á латунь cenia /вoдoпiдiймáльнe кблесо cenicero /771. збльний йщик; зольник; 2. попільничка
Cenicienta /ПопеліЬшка (героїня казки) ceniciento adj порелястий (про колір) cénit /77 астр. зеніт cenital adj астр. зенітний ceniza /1. 3oná; пбпіл; -s volcánicas вулканічний пбпіл; 2. (рі) прах; 3. див. cernada 4; convertir en (hacer, reducir a) -s спалйти дотлй; перетворйти на попіл; descubrir la - ворушити CTapé; escribir en la - nncáTH на піску; швйдко 3a6yeáTn; poner a uno la - en la frente 6páTH rópy (над ким-н.); huir de la - y caer en las brasas noTpánnTH з вогню та в пблум’я cenizal 1. adj попелястий; 2. m див. cenicero 1
cenizo 1. adj див. ceniciento; 2. m бот. біла лободй; 2. людина, якій не щастйть (у грі); людйна, що принбсить нещбстя cenizoso adj 1. попелястий, що містить попіл; 2. покрйтий пбпелом; 3. див. ceniciento
cenobial яс/монастйрський cenobiarca m настоятель монастиря cenobio /77 монастйр cenobita com. чернбць, -иця cenobítico adj4epné4m cenobitismo /77 черн0цтво, чернбче життя cenogénesis їбіол. ценогенбзи cenojil /77 підв’язка (для панчоК) cenoria їіст. мбрква cenoso adj іст. див. cenagoso cenote /77 підзбмне бзеро, підзбмна річка (у карстових печера.х) cenozoico adj геол. кайнозбйський; era -а кайнозбйська épa, кайнозбй censal 1. adj див. censual; 2. m див. censo 4 censalero m діал. див. censatario censalista com. Ар. див. censualista censar itf, и/провбдити népennc насблення censatario m платник подбтків; платник (за нерухоме майно) censido adj іст. оподаткбваний censista com. перепйсувач, -ка (насблення) censo /77 1. ценз, статистйчний népennc (зЯпис); - demográfico (de población) né- репис насблення; 2. спйсок виборців;
3. іст. ценз, подйток (в Стародавньому Римі); 4. (- perpetuo) щорічна плйта (за придбане нерухоме майно); - consigna-
tivo щорічний платіж (за одержаний в борг капітал); - fructuario плйта натурою; - de por vida довічний подбток; cargar - опо- даткувйти; constituir un - заклісти неру- хбме майнб під п0вний капітбл; fundar un - встановйти péHTy під застбву нерухбмо- го майнб; es un - (perpetuo) ніяких гро- шбй не напасешся; бездбнна ббчка censonte, censontle /77 Л. Ам. зоол. пересмішник
censor /77 1. цбнзор (в Стародавньому Римі); 2. ¡HcnéKTop, наглйдйч (в навчальних закладав; 3. сувбрий крйтик; огудник censoria /цензура (установа) censorino, censorio яс/ц0нзорский censual adj 1. цбнзовий; 2. податкбвий; sistema - податкова систбма censualista com. осбба, що отрймує щорічну плйту (за продане нерухоме майно) censuar vt іст. оподаткбвувати censuario m див. censatario censura /1. іст. цензура (посада цензора в Стародавньому Римі); 2. цензура; previa - попербдня перевірка (цензора); 3. рецбн- зія; 4. заувбження; 5. засудження, бсуд; огуда; 6. іст. peécrp
censurable adj 1. цензурний, що підляже цензурі; 2. що заслугбвує на крйтику (осуду)
censurador 1. adj що піддаб цензурі; 2. m ц0нзор
censurar vt 1. цензурувйти, піддавйти цензорі; 2. рецензувати; 3. засуджувати; хулйти; 4. іст. складйти peécrp (бпис) censuratorio adj цензурний censurista 1. критичний, несхвбльний; 2. com. «pnTHKáH; огудник cent /77 цент (дрібна розмінна монета США, Канади та інших країн) centalla /іскри деревного вугілля (при горінні)
centaura, centaurea / (- mayor) бот. во- лбшка (рід); - menor збнтичнии золото- тйсячник
centaurea бот. 1. а<#‘гореч0вковий; 2.; -as /д/горечбвкові
centauro /771. міф. «eHTáep, цeнтáвp; 2. (С.) KeHTáep (сузір’я)
centavo 1. adj num див. centéslmo 1; 2. m
сбта частйна (чйстка) (чого-н.); 3. ceHTáBo (розмінна монета Аргентини, Куби, Анголи та інших кра їн)
centella /1. блйскавка (зазвичай неяскрава); 2. іскра; 3. блиск, відблиск; 4. осбдок, відголбсок; відбйток, слід; 5. сл. Lunára; меч; 6. діал. бот. жовтбць centellador aq/іскрйстий, виблискуючий centellar vi див. centellear centellazo m діал. нищівнйй yqáp centellear vi 1. іскрйти; іскрйтися; виблйс- кувати; 2. мерехтіти (про зірки) centelleo /771. іскріння; виблйскування; 2. мигтіння, мерехтіння (світил) centén /77 сентбн (старовинна іспанська золота монета) centena1 /сбтня centena2 їіст. стебло жйта centenada /див. centena1; a -s іос. adv. сбтнями; без ліку centenal1 /77 див. centena1 centenal2 /77ЖЙТНЄ пбле centenar1 /77 1. див. centena1; 2. див. centenario 5; a -es іос. adv. сбтнями; без ліку
centenar2 m див. centenal2 centenario 1. adj сотий; 2. сторічний (про людинУ); 3. /77 сторічна людйна; 4. століття, сторіччя; 5. сторіччя, сторічний ювілбй; 6. іст. див. centena
centenaza 1. adj. paja - жйтня солома; 2. / жйтня солбма
centenero афкйтньо-родючий (про грунт)
150
cerca
centeno1 /77 бот. жито (рослина, зерно) centeno2 adjnum див. centésimo 1 centenoso adj житній, з великою дбміш- кою жйта
centésima / сбта частина (4ácTKa) centesimal adj num Л. сбтий (про частину, частку, partes -es de un todo cótí час- тйни цілого; 2. стогрбдусний (про шкапу centesimo 1. adj num сбтий; 2. m сентб- симо (розмінна монета Панами, Уругваю і Чилі)
centidonia їдив. centinodia centígrado ас/стогрбдусний (про шкалу centigramo тсантигрбм centilitro /77 сантилітр centiloquio /771. твір зі ста частйн; 2. збірка зі ста твбрів centímetro /77сантимбтр céntimo 1. adj num див. centésimo 1; 2. m сентймо (розмінна монета Іспанії, Венесуели, Коста-Рики, Парагвай та інших країн)’, 2. сантйм (дрібна монета Франції, Бельгії, Люксембургу та інших країн) centinela 1. amb. вартовйй; - de vista вар- товйй, охорбнець, караульний, чатовйй; вбрта, конвбй; estar de (hacer) - бути (стоЯти) на посту (на вбрті); falsear las -s підкупбвувати (обдурювати) вартовйх;
2. спостерігбч; 3. f діал. нббережна; 4. прйстань; - perdida військ, розвідник передовбї лінії
centinodia їбот; спорйш, пташйна грбчка centiplicado ác/стокрбтний centipondio /77квінтбп (міра ваги=46-50кт) centola, centolla f, centollo m зоол. морськйй(волохбтий)краб centón /771. клбптева кбвдра; 2. хресто- мбтія, збірка (висловів) centonar vt 1. нагромбджувати; 2. ком- пілювбти
centrado ас^ центрбваний central 1. aaj\. центрбльний; середйнний;
2. центрбльний, головнйй; основнйй; 3. f головнб устанбва; центрбльне (головнб) управління, главк; Central de Trabajadores Профцбнтр працівників; Central de Correos Головнйй поштбмт; - telefónica телефбнна стбнція; - automótica авто- матйчна телефбнна стбнція (АТС); 2. (- eléctrica) електростбнція, електроцент- рбль; - hidroeléctrica гідроелектростбн- ція (ГЕС); - termoeléctrica (térmica) теп- лоелектроцентрбль (ТЕЦ); - atómica, - electronuclear бтомна електростбнція (АЕС)
centralilla /'телефбнна (під)стбнція; теле- фбнний комутбтор centralismo m політ, централізм ^ centralista політ. 1. adj централістський;
2. сот. прихйльник, -ця централізму centralita їдив. centralilla centralización /централізбція centralizar і^централізувбти, зосербджу- вати, об’бднувати
centrar иМ. центрувбти, визначбти центр (поверхні)', 2. тех. центрувбти; 3. (en) зо- сербджувати, концентрувбти (на чому- н.)\ направляти (на що-н.)\ 4. поміщбти, розміщувати, знахбдити місце (чому-н.)\ укбзувати (своб) місце (кому-н.)', 5. при- вертбти до cé6e (погляди, увагу; 6. кон- центрувбти (проміння)’, 7. добиватися ку- пчбстості, покрбщувати купчбстість (при стрільбі); -se звйкнути centrical adjicT., céntrico adj див. central 1 centrífuga /див. centrifugadora centrifugación /центрифугувбння centrifugador 1. adj центрифугбльний; máquina -а центрифугбльна машйна, центрифугбльний апарбт; центрифуга;
2. /77 центрифуга; сепарбтор centrifugadora /центрифуга
centrifugar и/центрифугувбти; сепарувбти centrifugue adj відцентрбвий; fuerza -а відцентрбва сйла; bomba -а відцентрбвий насбс
centrina f, centrino m зоол. колюча акула centrípeto adj доцентрбвий; fuerza -а доцентрбва сила
centrista політ. 1. ас/центрйстський; 2. m центрйст
centro /771. центр; -s cerebrales фізіол. мбзкові цбнтри; - de atracción фіз. центр тяжіння; - de gravedad фіз. центр вагй; - parlamentario політ, парлбментський центр; 2. центр, середйна, сербдня час- тйна; 3. центр, будйнок, клуб; 4. центр (міста)', 5. центр, міністерство, головнб управління; 6. устанбва, збклад; - docente (de ensecanza) навчбльний збклад; - de investigación наукбво-дослідний центр (інститут); 7. центр, вузол; стбнція;
8. метб; 9. корбтка ббйкове сукня (еквадорських індіаноії)’, 10. Л. Ам. центр мішб- ні, десятка, Яблучко; 11. діал. чохбл [під легку прозору сукню)', 12. діал. трійка (брюки, жилет і сорочка)', 13. діал. жилбт; ЛА.діал. невелйкий кйлим; 15.діал. внутрішня частйна будівлі; - de mesa квіткбва вбза; estar uno en su - бути у своїй стихії, почувбтися як рйба у воді centroamericano 1. adj центрбльно-аме- рикбнський, 2. /77 жйтель (урбдженець) Центрбльної Амбрики centrobárico adj тех. що стосується цбнт- ру вагй
centrodonte adj зоол. гострозубий centroesfera їдив. centrosfera centroide /77 тех. центрбїда centrosfera /1. біол. центросфбра; 2. геол. ядрб землі
centuplicación /1. мнбження на сто; 2. збільшення у сто разів centuplicado яс/стокрбтний centuplicar иМ. збільшувати у сто разів;
2. множити на сто
céntuplo 1. aq/стокрбтний; 2. /77стокрбтна величинб
centuria /1. сторіччя; 2. ют. центурія (у Стародавньому Римі)
Centurión /77 ІСТ. ЦЄНТурІ0Н centurionazgo m іст. посбда центурібна cenzalino а^'комарйний cénzalo /77 комбр
cenzay, cenzaya їдіал. див. cinzaya cenzonte /77, cenzontle /77 діал. орніт. (ба- гатоголбсий) пересмішник ceña їдіал. водянйй млин ceñar1 vi насуплюватися ceñar2 14діал. підмбргувати ceñido adj 1. бережливий, еконбмний; оббч- ливий; 2. що облягбє, тіснйй; 3. що тбчно відповідбє; пристосбваний; 4. з вузькою тб- лією, з проміжним сегмбнтом (про комаУ) ceñidor /77 пбяс
ceñidura /оперізування; обтягування ceñimiento /77 див. ceñidura ceñir* vt 1. оперізувати, підперізувати;
2. увінчувати; 3. обтягувати, облягбти (про одя/)', 4. отбчувати; 5. змбншувати, скорбчувати, стискбти; - los gastos ско- рбчувати вйтрати; 6. (- el viento) мор. йти в крутий бейдевінд; -se 1. оперізуватися, підперізуватися; 2. бути бережлйвим (еконбмним, ощбдливим); 3. бути небагатослівним (стйслим); 4. (а, еп) обмбжу- ватися (чим-н.)', дотрймуватися (чого-н.)', не вихбдити за мбжі; -se al tema дотрймуватися тбми ceño1 /77 кільцб, ббід, ббруч ceño2 /771. насуплені брбви; насуплений вйгляд; 2. похмурість, хмарність (погоди) ceñoso, ceñudo adj похмурий, хмбрний (про погоду
сера /1. окорбнок; кореневйще; 2. вино- грбдна лозб; agua (zumo) de -s винб;
3. коріння, почбток, оснбва (рогу, хвоста);
4. ядрб (центр) скупчення хмар; 5. кбрінь (роду, сім'ї)', 6. Л. Ам. рів; 7. архіт. стбв- бур, фуст (арочної колони)', бик, опбра мостб (до імпоста)', de buena - хорбшої Якості; (de pura -) коріннйй, одвічний; чистокровний
cepeda /лознЯк, чагарнйк (використовуваний на вугілля) cepejón /77 кореневйще (дерева) cepellón /77 дерен cepera їдив. cepeda cepilladora /стругбльний верстбт cepilladura /1. стругбння; 2. стружка cepillamiento m 1. стругбння; 2. обстругування: 3. чйщення (щіткою) cepillar vt 1. стругбти; 2. обстругувати;
3. чйстити (щіткою)', 4. обібрбти, обдбрти як лйпку (кого-н.)', 5. Л. Ам. лестйти cepillazo m діал. лбстощі
cepillo т\.див. cepo 6; 2. руббнок; струг; - bocel штбпик, струг; - para desbastar шерхббель; 3. щітка (шевська, зубна)',
4. діал. лестйвець, підлабузник cepita їмін. агбт (різновид)
cepo /771. гілка (дерева); 2. (дерев’Яна) тумба (під ковадлом); 3. колбдка (окови)',
4. кокономотбльний інструмент; 5. кап- кбн, пбстка; 6. кухоль для зббру подаЯнь (у церкві)', 7. військ, візбк, передбк; 8. за- тискбч (для підшивання газет)', 9. буд. сутичка; - del ancla мор. шток Якоря; -s quedos не крутйсь!, сидй спокійної; цить!, тйхо!
ceporro /77 1. засбхла виногрбдна лозб (паливо)’, 2. грубіЯн, нечбма сергбп /77 діал. вбжіль ceprenar vi діал. піднімбти за допомбгою вбжеля
cequia /зрбшувальна канбва, арйк cequiaje m діал. подбток за кзристувбння зрошувальними канблами cequión /771. діал. відвіднйй канбл; 2. діал. канбл .
cera /1. віск; - amarilla бджолйний віск; - fósil (mineral) викопнйй (гірський) віск, озокерйт; - prieta діал., - virgen стільни- кбвий (пбсічний) віск; - toral необрббле- ний (жбвтий) віск; - vieja недбгарковий віск; 2. збірн. свічки; 3. Л. Ам. свічка;
4. діал. див. cerilla 1; 5. зоол. восковйця (у птахів)', 6. д/стільникй; - de los oídos вушнб сірка; árbol de la - бот. восковб пб- льма; восківнйця; восковб дбрево; лбко- ве дбрево; hacer de uno - у pábilo сукбти мотузкии з кого-н.; melar las -s відкла- дбти мед (про бджіл)', no le queda a uno - en el oído він спустйв все до останньої сорбчки; ser como una -, ser hecho de -, ser una - бути м’якотілим, бути м’якйм як віск
cerambícidos тріент. скрипунй (комахи) сегбтіса /1. кербміка (мистецтво, виробництво); 2. керамічний вйріб cerámico ^'керамічний ceramista сот. кербмік, кераміст ceratias тастр. комбта з двомб хвостбми cerátita /1. бот. дйкий мак; 2. гриб-паразйт cerbatana /1. духовб рушнйця; 2. слуховб трубка; 3. арт. іст. кулеврйна, пищбль (маленького калібру; hablar por - пере- дбти (повідбмити) чбрез кого-н. cerbero m див. cancerbero cerca1 /1. огорбжа, паркбн; стінб; - nacedera діал. живопліт; 2. іст. облбга, отб чення (міста)', 3. військ, іст. карб cerca21. advtnmhm, поблизу, недалбко;
2. тріжив. пербдній план (картини)’, - de іос. ргер. біля, у, поблизу; - de la casa біля будйнку; блйзько; приблйзно; - de
151
cercado
cien personas блйзько стЬ людбй; при, в; oficina ~ del ministerio бюрб при міністерстві; de ~ іос. adv. поблизу на близькій відстані; пильно; seguir de ~ los acontecimientos пйльно стежити за подіями; по п’ятбх; seguir a uno de - слідувати за ким-н. по п’ятбх; tener buen (mal) - дббре (погбно) виглядбти зблйзька cercado т 1. обгорбджена ділЯнка; 2. див. cerca1 1; 3. діал. серкбдо (одиниця адміністративного розподілу — провінція або штат з головним містом); 4. діал. гро- мбдське пбле; пасовище, що межує з селбм
cercador /77 гравіювбльна гблка cercadura ííct. див. cerca11 cercanamente adv\. скбро; 2. блйзько cercanía ЛІ. блйзькість; 2. д/окблиці cercano ас^близькйй, блйжній cercar иМ. обгорбджувати; захищбти; об- нбсити огорбжею; 2. отбчувати, облягбти {місто, фортецю); 3. отбчувати, обступб- ти; 4. іст. ходйти (кружлЯти) навкбло (чого-н.); 5. іст. наближбти (до себе) cercen, cercén adv. а - іос. adv. цілкбм, під кбрінь; нбчисто
cercenadura / 1. обрізбння; подрізбння;
2. обрізок, обрубок cercenamiento m див. cercenadura 1 cercenar vt 1. обрізбти; підрізбти; відрубувати, обрубувати; 2. змбншувати, скорб- чувати, урізбти
cerceta /1. зоол. чирбк; 2. іст. див. coleta 2; 3. ріпбнти
cercillo /77 іст. сербжка; - de vid вусик ви- ногрбду
cerciorar запевняти, завіряти; переконувати; ~se перекбнуватися, упбвнюва- тися
cerco /771. огорбжа; 2. кільцб; ббід, ббруч;
3. військ, облбга, оточення; alzar (levantar) el - знімбти облбгу; poner - облягбти; romper el - вйрватися з облбги;
4. див. corrillo 1; 5. обертбння; круговйй рух; 6. оребл; 7. рбма; 8. Л. Ам. див. cercado 1; 9. Л. Ам. живопліт; 10. Л. Ам. кружляння; ходіння (навколо чого-н.); 11. сл. публічний будйнок
cercote /77 нбвід
cercha / 1. архіт., буд. гнучкб дерев’яна лінійка (для вимірювання поверхонь);
2. архіт., буд. шаблбн, лекбло, калібр; 3. мор. ббід штурвблу; 4. див. cimbra 1 cerchar vt 1. гнути, згинбти; 2. с.-г. розвбдити пбгонами (виноград) cerchearse згинбтися; прогинатися (про балкй)
cerchón тдив. cimbra 1 cerda ЛІ. щетйна; 2. кінський вблос; 3. свиня (самка); ganado de ~ свйні, поголів’я свинбй; 4. сильцб (з кінського волоса);
5. зжбті хлібй; 6. зв’Язка, ^ пучбк (льон^);
7. діал. слід; 8. діал. чайові; 9. сл. ніж cerdada / 1. стбдо свинбй; 2. свйнство, мерзбтність
cerdamen /77пучбк щетйни (для пензликів,
ЩІТО/)
cerdear1 vi 1. шкутильгбти на пербдню нбгу (про тварину); 2. деренчбти (про струни); 3. упирбтися; 4. шкбдити, кбпос- тити, підкладбти свиню; 5. підвбдити (у якій-н. справі); 6. тягнути, марудити, зво- лікбти; 7. відмовляти, барахлйти (промо- тор) 2
cerdear \гіЛ. Ам. стрйгти (коней, мулів) cerdear діал. 1. і^обдурювати; 2. і/у'брбти участь в спрбві
cerdeo /771. деренчбння (струн гітари);
2. брйнькання (на гітарі) cerdo /771. каббн, свинЯ; ~ de muerte (de mata) однорічна свинЯ (придатна для забою); de vida підсвинок; 2. нечепура,
свинЯ; 3. негідник, мерзбтник; свинЯ; ~ marino зоол. морськб свиня, пихт^н cerdoso adj 1. щетйнистий; 2. щетинистий, жорсткйй
cerdudo 1. adj див. cerdoso; 2. волосбтий (про чоловіка); 3. m іст. див. cerdo cereal 1. dú/зерновйй, злбковий; хлібний;
2. /77 (рі) злак; зерновб культура cerealicultor /77 фахівбць з вирбщування зерновйх культур; хліборбб cerealicultura /вирбщування зерновйх cerealista 1. зо/зерновйй; хлібний; хлібо- заготівбльний; 2. сот. хлібозаготівбльник cerebelo /77 анат. мбзочок cerebral adj 1. мозковйй; церебрбльний; hemorragia ~ крововйлив у мбзок; circunvolución ~ звйвина мбзку; 2. раціонб- льний, розумбвий; 3. лінгв. церебрбль- ретрофлбксний (про зву/) cerebralidad / інтелектубльні (розумбві) здібності
cerebro /771. анат. мбзок; 2. головб; 3. рб- зум; ~ electrónico електрбнний мбзок, блектрбнно-обчйслювальний прйстрій cerebroespinal а^'спинномозковйй cereceda /1. див. cerezal; 2. сл. кандалй, ланцюгй
cerecera їдіал. див. cerezo cerecero /77 бот. 1. діал. див. cerezo; 2. ма- льпігія гранатолйсігна cerecilla /гіркйй (гбстрий) пбрець cerecillo /77 діал. див. cerezo ceremonia / 1. церембнія; 2. церембн- ність; de - церемонібльний; І ос. adv. уро- чйсто; церембнно; (por ~) іос. adv. фор- мбльно, для вйгляду; maestro de ~s це- ремоніймбйстбр; traje de ~ парбдний костюм; парбдна фбрма; guardar ~ дотримуватися прбвил етикбту ceremonial 1. adj церемонібльний; 2. церемонний; 3. /77 церемонібл; el - palatino придвбрний етикбт; церемонібльна кнйга ceremoní6tico adj див. ceremonioso ceremoniero 1. adj див. ceremonioso; 2. m церембнна (манірна) людйна ceremonioso adj 1. урочйстий; 2. цере- мбнний
cereño1 adjвосковйй (про колір собаки) cereño2 adj діал. сйльний, міцнйй céreo1 до/восковйй, зрбблений з вбску céreo2 /77 бот. цбреус (рід кактусів) cerería /воскобійня cerero /771. свічнйк; 2. іст. нербба ceresina /1. церезйн; 2. озокерит, гірськйй воск
cereta fflian. див. cerote 2 cerevisina /пивні дріжджі cereza /1. (~ mollar) чербшня (плід); ~ póntica вйшня (плід); 2. вишнбвий (тбм- но-червбний) кблір (мінералів); 3. червб- не розжбрення (металів); 4. діал. роговб оболбнка (кавових зерен) cerezal /77 чербшневий сад cerezo /77 бот 1. чербшня (дерево ідере- вина); ~ aliso черемхб; вйшня (дерево); ~ silvestre кизйл звичбйний; 2. Л. Ам. ча- пбрро (кущ)
céric«o adj хім. цбрієвий, церйтовий; dióxido ~ двооксид цбрія; tierras ~as цбрієві (церйтові) збмлі cerífero adj бот. восконбсний cerífica adj: pintura ~ восковйй (енкаус- тйчний) живбпис, енкбустика cerificar у/очищбти віск ceriflor f6oT. 1. вощбнка (рослина); 2. квітка вощбнки
cerilla /1. фігурна свічка; 2. сірнйк; 3. іст. косметйчна помбда; 4. вушнб сірка cerillera /1. сірничниця, сірникбва корбб- ка; 2. сірнйчниця, футлЯр (підстбвка) для сірникбвих корббок; 3. продавчйня сірників
cerillero /771. див. cerillera 1, 2; 2. прода- вбць сірників
cerillo /771. див. cerilla 1; 2. Л. Ам. див. cerilla 2
cerina /1. восковб мбса (що отримують з пробкового дуба); 2. хім. церйн, церотй- нова кислотб cermeña /груша (плід) cermeño /771. бот. груша (дерево); 2. нечбма cernada /1. бсад золй (після вилуговування води); 2. діал. золб (у печі); 3. діал. лужна водб; 4. жив. грунтбвка (з клеєм і золою); 5. вет. припбрка (на основі золи) cernadero m сйто з тканйни (для проціджування лужної води) cerne 1. adj міцнйй (про деревин^); 2. m ядрб деревинй cernear vt діал. струшувати cernedero /77 1. фартух (що одягається при просіванні борошна); 2. приміщення для просівбння бброшна cernedor /77 борошнопросіювач cerneja f(pt) щітка, пучбк волбсся (на ногах у коня)
cernejudo adj зі щітками (з волбссям) на ногбх (про коня)
cerner* 1. vt просівбти, просіювати (борошно); 2. спостерігбти, стбжити (за чим- н.); 3. удосконблювати, г покрбщувати, шліфувбти; 4. діал. проціджувати; 5. vi запйлюватися (пророслини); 6. мрячйти, мжйчити (продощ); ~se 1. ходйти перевальцем; 2. ширЯти (про птахів); 3. насувб- тися, загрбжувати (про небезпекУ) cernícalo /77 1. орніт. (звичбйний) боривітер; 2. нечбма, хам; 3. сл. жінбча хустка, накйдка; coger (pillar) un ~ вйпити, напитися
cernidillo /771. дрібнйй дощ (із мрЯкою);
2. ходб перевбльцем cernido /77 1. просівбння, просіювання;
2. просіяне бброшно cernidor тЛ. Ам. 1. див. cernedor 2; 2. див. cernedero 1
cernidor2 adj діал. брехлйвий cernidura /1 .див. cernido 2; 2. рі відсівки, вйсівки; зблишки (просіяного борошна) cernina т діал. шулерство, шахрбйство cernir1* 14див. cerner 1 cernir2 vi діал. брехбти cero /771. нуль; - absoluto фіз. абсолютний нуль (про температур]/); 2. нікчбма, нуль, ніхтб; un ~ a la izquierda порбжнє місце, нуль без пблички cerografía /восковйй (енкаустйчний) живбпис, енкбустика ceroideo adjвоскоподібний cerollo асУ'зеленувбтий, незрілий (прозлакй) cerón /77 відхбди восковйх стільників ceropez їдив. cerote 1 ceroplástica /ліплення з вбску ceroso adj 1. восковйй; воскоподібний;
2. діал. звбрений в мішбчок (про яйце) cerote /77 1. шбвська смолб; 2. боЯзнь, страх; 3. діал. нагбр (свічки) 4. діал. недб- гарок; 5. діал. бот. фікус (різновид) cerotear 1. иґвоскувбти, смолйти (дратву);
2. vi діал. кбпати (про віск) cerótico adj хім. церотйновий; ácido ~ церотйнова кислотб
ceroxilo /77 бот. пбльма восковб (різновид) cerquillo /771. вінбць з волосся (у ченців);
2. рант (на взутті); 3. Л. Ам. чубчик cerquita adv поблизу cerra f сл. рукб cerracatín т скнбра; скупбр cerrada1 /шкіра спинй (тварини) cerrada2 /1. іст. закриття, замикбння;
2. діал. див. cerca11 cerradera /див. cerradero 2; echar la ~ відмовлятися навідріз, ні в Якому рбзі не погбджуватися
152
cetáceo
cerradero 1. adju\o закривається; що за- микбється; 2. те.x. запирбльний, запірний;
3. /77 запір (пристосування); 4. замкбва двернб пластинка; 5. паз двернбго 3aMKá;
6. затягувальний шнур (кисета) cerradizo adj що за минеться
cerrado 1. зс/закрйтий; збмкнений; un espacio - зáмкнeний прбстір; 2. послужнйй (список 3. гбстрий (проколіку)] 4. запеча- тáний (про заповіт)\ заповіт; 5. незрозумілий, неЯсний; тбмний; 6. закрйтий (затягнений) XMápaMH (тум0ном); 7. густйй (про бороді 8. зáмкнeний нетоварйсь- кий, потайлйвий; 9.тупйй, нетямущий (про людину -í de mollera тупоголбвий;
10. непримирбнний, незговірливий, непоступливий; 11. ел.збмкнений; 12. лінгв. закрйтий (про склад, про голосний звуф]
13. військ, штиковйй (про атаку)] 14. військ. oднoчácний (про залп); 15. m див. cercado 1; - de edad діал. старйй (про коня)
cerrador A. adj що 3aKpnBáe, замикбє; 2. m замбк; запір, 3ácye
cerradura ЛІ.див. cerramiento 1; 2. замбк (дверний)] запір; ~ de combinación (de secreto) секрбтний замбк; замбк з секрб- том; ~ de golpe (у porrazo) автоматйчний замбк; 3. іст. див. cercado 1; no hay ~ donde es oro la ganzúa золотйй ключ і залізні двбрі (замки) відмикбє сеггаіа^/дле. cerradura 2 cerra, a2 ftSor. осбт (польовий, городній) cerra, е m іст. гарбм, сербль cerrajear vi працювати сліЬсарем; слюсарювати
cerrajería ЛІ. ремеслб (заняття) сліЬсаря, сліЬсбрство; 2. слюсбрна майстбрня; слюсбрня
cerrajero /771. слюсар; 2. див. calandria11 cerrejón /77 висбкий крутйй горб, висбка круті горб
cerramiento m 1. закриття; замикбння;
2. замбк; 3ácye; 3. див. cercado 1; 4. пе- регорбдка, легкб стінб; 5. крівля cerrar* 1. закривбти; прикривбти, накри- вбти (ковдрою)] 2. закривбти, зачинЯти, причиняти (двері, вікно)] 3. закривбти, за- микбти (на ключ, на замоії)] - en falso за- микбти не до кінцй; 4. закривбти, складб- ти (парасольку); 5. закривбти, стулЯти (очі)] 6. закривати, засувбти (ящикстолу)]
7. обгорбджувати, загорбджувати (огорожею, парканом)] 8. закривбти, затикбти, закупбрювати (отвір, пролом)] 9. перего- рбджувати, загорбджувати (прохід)] 10. запечбтувати, заклеювати (конверт, пакет)] 11. складбти (крила)] 12. закривбти (підприємство, установу)] 13. закривбти, закінчувати (збори, дебати, дискусію)]
14. укладбти, підпйсувати (договір); 15. припиняти (прийом, підписку)] 16. зами- кбти (ряди, стрій)] 17. и/закривбтися, зачинятися (продвері, шафу)] 18. (vt, -se) робйти рйбу (у грі в доміно)] 19. (соп) атбкувати, обрушуватися; -se 1. закривб- тися, зачинЯтися; 2. заживбти, затягуватися (про рану); -se en falso погбно зажй- ти (про рану); 3. закривбтися (про квіти)]
4. закінчуватися, минбти (про термін);
5. наполягбти, стоЯти на свобму cerrazón ЛІ. тбмрява, морок, (передгрозою)] 2. тупість; 3. упбртість; 4. Л. Ам. густйй тумбн
cerrazón2 пт\.див. cerrajón; 2.діал. відріг cerrejón /77 пбгорб
cerrería /'розв’язність, безсорбмність cerrero adj А. що брбдить по пагорбах;
2. дію. cerril 2] 3. Л. Ам. грубий, невй- хований; неотбсаний; А. діал. несолбдкий {про каву, чай)] 5. діал. простйй, невиббг- ливии (про їжу)
cerril adj 1. нерівний, пересічений (про місцевість)] 2. дйкий, неприручений (про худобу)] 3. грубий, невйхований, неотбсаний; 4. вузькйй (про міст) cerrilismo /77 грубість, неотбсаність cerrilmente adv А. грубо; 2. сухо, прохо- лбдно, нелюб’Язно
cerrillo /77 бот. 1. пирій повзучий; 2. боро- дбч (різновид) cerrión /77 див. canelón1 2 cerro /771. шйя (тварини)] 2. спинб, хреббт (тваринй)] 3. пбгорб; горб; 4. сніп солбми (льону, конопель)] en - іос. adv. без сідлб; echar por esos -s бродйти, блукбти, кружляти; echar (ir; irse) por los -s de Ubeda верзтй нісенітниці, дурнйці cerrojazo /771. різкб засувбння збсува; 2. несподіване закриття (зборів, засіданні) cerrojeo /77 діал. ходіння, хитбння cerrojillo /77 зоол. москбвка, чбрна синйця cerrojo /771. збсувка, збсув; клямка; 2. замбк, запирбльний механізм гвинтівки cerrón1 /77 мішковйна cerrón2 /77 сл. ключ; збсув certa f&r. сорбчка
certamen m 1. кбнкурс, змагбння (поетів, художників)] 2. літературний вбчір, вбчір побзії; 3. іст. поедйнок, єдиноббрство, дубль
certeneja ЛІ. діал. Ями, що служать огорб- жею (від худоби)] 2. діал. Яма (у руслі річки)] 3. Л. Ам. невелйке глиббке болбто certeramente advA. влучно, тбчно; 2. вірно certería ficT. влучність (при стрільб) certero adj 1. влучний (про стрілця і пост- ріл)] 2. вірний, тбчний; 3. випробуваний, перевірений, достовірний certeza f 1. тбчність; 2. достовірність; надійність; 3. упбвненість; перекбнаність; saber соп - знбти напбвно certidumbre (див. certeza certificable adj\i\о може бути засвідченим certificación f 1. засвідчення, посвідчення; 2. свідбцтво, посвідчення; атестбт certificado 1. adj рекомендбваний (про лист, бандеролі)] 2. m див. certificación 2; 3. рекомендбваний лист; рекомендб- вана бандербль; 4. ком. сертифікбт; 5. Л. Ам. діал. недоплбчена акція certificador 1. adj що свідчить, засвідчує;
2. /77 документ^ що свідчить (засвідчує);
3. осбба, що свідчить (засвідчує) certificar vtA. свідчити, засвідчувати; 2. відправляти рекомендованим (лист, бандероль)] -se переконуватися, пересвідчуватися
certificatoria ficr. див. certificación 2 certificatorio adjmp свідчить, засвідчує certinidad, certitud f див. certeza cerúleo ас/неббсно-блакйтний cerumen /77 вушнб сірка cerusa, cerusita fMiH. церусит, біла свин- цбва рудб
cerval adj А. див. cervuno 1; 2. тварйнний (про стра.*)
cervantesco, cervántico, cervantino adj
сервбнтесівський, властйвий Сервбнтесу cervantismo m 1. вплив Сервбнтеса в літературі; 2. сервантйзм, вйслів, властйвий Сервбнтесу
cervantista com. сервантйст, фахівбць з Сервбнтеса
cervantófilo 1. adj що любить Сервбнтеса;
2. що збирбє (колекціонує) твори Сервбнтеса; 3. /77 колекціонбр твбрів Сервбнтеса cervario adj див. cervuno 1 cervatica /óapaía (різновид) cervatillo /77 зоол. кабаргб Cervato /77 молодйй блень cerveceo /77 бродіння пйва cervecería f 1. пивовбрня, пивовбрний завбд; 2. пивнб; пивнйй бар, пивнйй зал
cervecero 1. adj пивнйй (про посудину)]
2. /7? пивовбр; 3. влбсник пивнбї; 4. сервіз для пйва cerveza /пйво
cervicabra /гбрна, оленекозйна антилбпа cervical, cervicular яс/потйличний, шйй- ний; vértebras -es потйличні хребці cérvido 1. яо/олбнячий; 2. m блень; 3. рі зоол. олені, олбнячі
cervigudo adj 1. з жирною потйлицею;
2. упбртий; міцноголбвий cervino adj див. cervuno 1 cerviz /потйлиця; bajar (doblar) la - гнути шйю пбред ким-н.; levantar la - задирбти ніс, зазнавбтися, чвбнитися; ser de dura
- бути непокірним (норовйстим) cervuno adj А. олбнячий; 2. тбмно-бурий (про масть коня)
cesación f, cesamiento m припинення^ cesante adj\ m усунений (з посади)] звільнений; безробітний (про службовця) cesantía /і. усунення з посбди; звільнення; скорбчення; 2. допомбга звільненому працівнику
cesar viA. закінчуватися, припинятися; sin
- loe. adv. безупйнно, безпербрвно; 2. звільнятися; вихбдити у відстбвку; 3. пе- реставбти (робити що-н.)] - de estudiar переставбти займбтися; припиняти заняття
César /77 іст. Kécap, цбзар (титул)] o César, o nada все або нічбго cesáre*o 1. adj іст. Севрський; 2. юр:. derecho - цивільне прбво; 3. мед:, operación -a Kécapie розтин; 4.: -a f мед. Kéca- рів рбзтин
cese /77 1. див. cesación; 2. звільнення; відстбвка; 3. припйнення вйплати (видачі) зарплбти
cesible adj юр. що мбже бути відданим (пербданим)
cesión /"пбступка, передбча (юр.)] - de bienes юр. пбступка вимбги, цбсія cesionario /77 юр. цесіонбрій cesionista com. юр. цедбнт, попербдній кредитбр
cesonario /77 див. cesionario césped /771. дбрен; дернйна; 2. газбн; - inglés бот. плбвел (різновид) cespedera /дернбве пбле cespitar v/вагбтися, бути в нерішучості cespitoso дс/дернйстий cesta1 /корзйна, кбшик; llevar la - звідни- кувбти; ИаЬнапІе en - у responde en ballesta ти йому про однб, а він про інше cesta2 /лаптб з лозйн (для баскськоїгри в м'яч)
cestada /(пбвна) корзйна (чого-н.) cestería f\. корзйнова майстбрня; 2. кор- зйнна лбвка; 3. корзиноплетіння (ремесло)
cestero /771. кошикбр; 2. продавбць корзин
cestista com. пелотбрі (гравець в баск- ській грі в м'яч)
cesto /77 велйка (висбка) корзйна; - de los papeles кбшик для nanépie; estar hecho un - не тримбтися на ногбх (про сонного, п'яного)] ser un - бути ббвдуром (дурнем); es un - йблоп; al lavar de los -s haremos la cuenta курчбт рахують восенй cestodo /771. стрічковий черв’Як; 2. д/цес- тбди, стрічкові черв’якй cestón /77 1. військ., гідр, тур; 2. велйка корзйна
cestonada /військ: прикриття (укріплення) з турів
cesura fniT. цезура
ceta f ебта (назва літери z іспанського алфавіту
cetáceo 1. adjmjóem] китоподібний; 2. m д/китй, китоподібні
153
cetárea
cetárea, cetaria fcáжалка* (для морської риби; молюсків)
cetario /77 місце розмнбження китів cetina /спермацбт cetonia їент. золотйста брбнзівка cetra ficr. шкіряний щит (cetrería f 1. мистбцтво сокбльника; 2. соколине полюв0ння cetrero1 /77 помічник свящбника cetrero2 /77 сокбльник; сокбльничий cetrino adj\. зелбно-жбвтий; 2. понурий, сумний cetro /77 1. скіпетр; 2. жезл, П0СОХ (удухівництва)] 3. царювбння; 4. престбл, королівська (Орська) вл0да; empucar el - вступйти на престбл ceugma їлінгв. збвгма cíy f 1. CTemoeá кістка; 2. дал. комбра, зерносхбвище
ciaboga /1. ciaescurre; 2. поворбт судна ciaescurre /77 /йор. таббнка (галери) cianamida їхім. ціанамід; ~ de calcio (calcica) ціанамід кбльцію (добриво) cianea їмін. лазурйт, ляпіс-лазур cianhídrico adf. ácido ~ хім. синйльна (ціанистоводнбва) кислотб, ційністий вб- день (інсектицид)
ciánico adjхім. цібністий; ácido ~ цібніста KHcnoTá
cianopatía, cianosis їмед. ціанбз, синюха cianúrico adj хім. ціануровий; ácido ~ ціанурова кислотб
cianuro /77 хім. ціанід, цібниста сіль; ~ potásico (sódico) цібністий кблій (нбтрій) ciar vi 1. задкувбти, відступбти; 2. веслу- вбти назад; табанйти; 3. відступбтися, кйдати, залишати (справу, заняття) ciática f мед. iiuiác, невралгія сіднйчого нбрва
ciático adj анат. 1. стегновйй; 2. сіднйчний (про нерв)
ciato /77 археол. кібф; ківш, черпбк Cibeles їастр. Землй cibelina adj див. cebellina 1 cibera 1. зс/кормовйй; 2. /пбрша пбрція зернб, що засипбеться для помблу; 2. фу- рбжне зернб; 3. вйчавки, макуха; agua ~ водб для полйву cibernética /кібернбтика cibernético ос/кібернетйчний cibiaca /носйлки cibica їмор. скобб cíbola /сбмиця бізбна cíbolo /77 бізбн
ciborio /771. кубок, кблих (у Стародавній Греції і в Стародавньому Римі)] 2. балдахін (у церкві)
cibucán /77 Л. Ам. корзйна, кбшик cibui тдіал. див. cedro cica1 їсл. гаманбць cica2 їбот. сагбвник cicada /цикбда
cicadáceas, cicádidas fpi бот. сагбвники, цикбдові
cicádido 1. adj цикбдовий; 2. зоол. m рі (співбчі) цикбди
cicadíneas fpi див. cicadáceas cicarazate m див. cicatero З cicatear vi¡ cicaterear vi діал. скупитися; скнбрити
cicatería /скупість; CKHápiCTb cicatero 1. adj скупйй; скн0рий; 2. тску- náp; CKHápa; 3. сл. кишенькбвий злбдій cicatriz ñ. руббць, шрам; 2. душбвна páHa cicatrización /(за)рубцюв0ння cicatrizado adj забутий, що стбрся з пам’яті
cicatrizal adj рубцювбтий cicatrizante m мед. припікбльний збсіб cicatrizar 1. vt загбювати, залікбвувати (рану)] 2. w'(~se) зажив0ти, зарубцьбву- ватися, загбюватися (про ран^) cicatrizativo adj що загоює (рану)
cícera í6ot. чйна (різновид) cicércula, cicercha í6ot. посівнб чйна cicero /77 полігр. ЦЙЦврО (шрифт) cicerón /77цицербн, красномовний OpáTOp cicerone /77 гід; чичербне ciceroniano adj 1. цицербнівський; 2. крас- номбвний
cicindela feHT. стрибун (жуг) ciclamina fx/'м. цикламбн ciclamino m бот. цикламбн, альпійська фі0лка (різновид)
ciclamor m багрянник, іудине дбрево ciclar шліфувбти, гранувбти (коштовні камені)
сісііс«о adj циклічний; serie ~а циклічні органічні сполуки; enseñanza ~а навчбн- ня циклами
ciclismo /77 велосипбдний спорт ciclista /77 велосипедйст, велогбнщик ciclo /77 цикл; період 4ácy ciclocárpeo,ciclocarpo adj бот. кругло- плодний cicloidal adj мат. циклоїдбльний cicloide fMar. циклбїда cicloideo adj див. cicloidal ciclón /77 ЦИКЛ0Н
ciclonal, ciclónico а^циклбнний ciclope, ciclope /77 міф. ЦИКЛ0П f ciclópeo, ciclópico adj циклопічний (про старі будівлі)] величбзний ciclópidos mpl зоол. циклбпи ciclorama m круговб панорбма, цикло- рбма
ciclostilo /77 гектбграф ciclotrón /77 фіз. циклотрбн cicónidas fpi зоол. лелбки cicuta f бот. цикута; віха; ~ acuática отруйна цикута; - mayor болйголов пля- мйстий; ~ menor соббча петрушка, зви- чбйна соббча петрушка cid /77 гербй, богатйр
cidra /уитрбн (плід)] ~ cayote гарбуз ве- ликоплідний (рослина і плід) cidracayote m діал. бот. гарбуз велико- плідний
cidrada /джем з цитрбна cidral /77 1. плант0ція цитрбнів; 2. див. cidro
cidrayote /77 бот. гарбуз великоплідний cidrera їдив. cidro cidria f див. cedria cidro /77 бот. цитрбн (дерево) cidronela f6or. меліса перська, цитрбн- меліса, лимбнна м'ята ciegamente adv сліпо, усліпу ciegayernos m мішурб; показуха сіед«о 1. adj сліпйй (анат.)] intestino ~ анат. cniná кйшка; 2. засліплений (ревнощами, злістю)] 3. прйстрасно захбплений;
4. туго затйгнений (про вузол)] 5. щільний, недірчбстий (про хліб, сир)] 6. засмічений, закупбрений (про трубопровід)] зарбслий (про канаву, ставок)] 7. сліпйй, нерозсудливий, нерозвбжливий, несвідб- мий (пролюбов, покорі)] Ь.діал. лісйстий (про місцевість)] 9. архіт. закл0дений;
10. /77 сліпйй, сліпбць; alfabeto para ~s аббтка для сліпйх, аббтка Брбйля; 11. анат. cniná кйшка; 12. кров’янб ковбасб (в оболонці із сліпої кишки)] 13. діал. садй- ба, мабток; coplas de ~ пісні сліпців; oración de - релігійний спів сліпців; 6. моно- тбнна (Heenpá3Ha) мбва; a -as loe. adv. сліпо; усліпу, навманнй; estar - бути засліпленим; Л. Ам. м0ти погані кбрти; по tener con qué hacer cantar (rezar) a un - б|дув0ти, перебив0тися; не М0ТИ ні копійки за душею
cielito тдіал. сіеліто (танець імузикагау- чо)
cielo /771. нббо, неббене склепіння; medio - небосхйл; - borreguero (aborregado) Hé6o, вкрйте баранцями; 2. атмосфбра,
повітряна оболбнка; 3. клімат; погбда; ~ benigno (saludable) м’якйй (здорбвий) клімат; 4. (рі) рел. Héoo, He6ecá; 5. вбрхня частйна, склепіння, стбля; 6. янголй (звернення до дитини)] 7. Л. Ам. див. cielito; - llano (raso) рівна стбля; - viejo мор. прбблиски чйстого нбба; - de la boca анат. нббо; bajado (caHdo, venido) del - дорбчний; сам Бог noenáe; що рап- тбво з’явйвея; звалйвея як сніг на гблову; що діст0вся без труд0 (задбрма); а - abierto (descubierto) loe. adv. прбсто неба; cerrarse (entoldarse) el - захмбрю- ватися, хм0ритися (про небо)] coger (tomar) el - con las manos вбргати громи; desencapotarse (des pelarse) el - роз- вйднюватися (про погоду)] escupir uno al - шкбдити собі; плювбти прбти вітру; estar hecho un - бути пйшно прикрбше- ним, сяяти вогнйми (проприміщення)] herirlos -у BOnáTH, крич0ти нестймним гб лосом; juntársele a uno el - con la tierra ускбчити в халбпу; mover-ótíerra; remover el - y la tierra пустйти в хід всі 3áco6n; перевернути все догорй ногами, натиснути на всі педблі; mudar (de) - змінити клімат, поїхати на вбди (на лікування)] nubl6rsele el se le nubló el - він зажу- рйвея, ходить як у вбду опущений; poner en el - (en los ~s) піднбсити (звелйчува- ти) до неббе; tapar el - con la mano Л. Ам. намастися приховбти очевйдне; шило в мішку не cxoBáeuj; venirse el - abajo: se vino el - abajo розпочалбея буря; здійнявся скандбл, неймовірний шум; ver el - abierto (los ~s abiertos) зітхнути з полбгшенням; ver el - por embudo не ббчити дблі свогб нбса; ¡vaya usted al ~! припини верзтй дурнйці! ciempiés /771. зоол. стонбга, багатоніжка; сколопбндра; 2. дурість, недолбдність; hacer un - зробйти велйку дурість cien 1. adjnum(арус. ¿deciento, вживається перед ім.) сто; - acos сто рбків; 2. m вбирбльня
ciénaga /болбто, трясовинб ciénago тіст. 1. див. cieno; 2 .див. cenagal 1 ciencia /1. знаний; 2. наука; ~s exactas тбчні науки; ~s naturales природнйчі науки, природознбвство; 3. знання, учбність; ерудйція; pozo de - знавбць; 4. нйвички, уміння, майстбрність, на^ка; gaya - мистбцтво побзії (трубадурів)] a (de) - cierta іос. adv. tóhjho, з достовірного дже- pená; а - у paciencia de uno з відома, з дбзволу (кого-н.) ciendoblar ііїдив. centuplicar ciénega їдив. ciénaga cienegal m діал., ciénego m Л. Ам. див. cenagal 1
cienmilésimo 1. ао5г/7///77Стотйсячний; 2. m стотйсячна частйна (чбстка) cienmilmillonñsimo 1. ас/ш/77стомільярд- ний; 2. /77 стомільярдна частйна (ч0стка) cienmillonésimo 1. adj num стомільйонний; 2. /77стомільйбнна частйна (чбстка) cieno /77 мул; твань cienoso adj див. cenagoso cientificismo /77 наукоподібність, показнб учбність,псевдоучбність científico 1. а^'наукбвий; 2. /77учбний ciento 1. adj num сто; el treinta por - трйд- цять відебтків; 2. див. centésimo 1; 3. m числб сто; 4. див. centena 1; 5. /7/карткб- ва гра в “сто”
cientopies m див. ciempiés 1 cierna їбот. пйльник (пшениці, винограду) cióme /77запйлення; en - іос. adv. у цвіту; estar en - (s) бути в зач0тковому стбні (у з0родку)
cierra-ciérrate, cierraciérrate їдіал. соро- м’язлйва мімбза
154
cimiento
cierre /771. закритті, закривіння; 2. закритті (магазину, установи); 3. замбк; за- твбр (військ.)\ 4. жілюзі; вікбнні гріти; - metálico металіва штбра; ~ relámpago (de corredera, de cremallera) блискавка (застібка)
cierro /771. див. cierre 1; 2. діал. див. cercado 1; 3. діал. конвірт; 4. діал. паркій, огорбжа; - de cristales зісклена верін- да; зісклений балкбн cierta f. la - сл. смерть, безнбса ciertamente adv 1. тбчно, вірно; 2. безсумнівно, безперечно
ciert«o 1. aq/вірний, тбчний; безперічний; una noticia ~а достовірна звістка; eso es ~ це вірно; 2. упівнений, перекбнаний; estoy - de que no vendrá я впівнений, що він не прййде; 3. поймйстий (про мисливського собаку)', 4. іст. див. certero;
5. adj pron відбмий, півний, діякий; en -s casos в діяких вйпадках; -s estudiantes діякі (відбмі, néBHi) студенти; -a vez, en -a ocasión однбго різу; 6. áw/итак; тбчно; звичійно, безсумнівно; al (de) - loe. adv. тбчно; -as hierbas діал:, -os lienzos Л. Ам. хтось, діхто, окрімі осбби; no Іо cuentes a -as hierbas (a -os lienzos) не розкізуй про це кому nonáno; por - іос. adv. звичійно, безсумнівно; no, por - звичайно, ні; sí, por-так, прівда; звичійно так; por - que... до річі (сказіти), між іншим
cierva /оленйця (самиця оленя) ciervo /77блень; - volante жук-рогіч cierzas />/пігони виногрідної лози cierzo /77 ПІВНІЧНИЙ ВІТбр cifosis їмед. кіфбз
cifótico 1. adj вйкривлений (про хребет)-, 2. кіфбзний (про хворого)-, 3. горбітий;
4. /77 хвбрий кіфбзом; 5. горбінь cifra f 1. цйфра; 2. числб; 3. шифр; код; тайнбпис; un mensaje en - зашифрбване посління; 4. вінзель, моногріма; 5. ско- рбчене познічення, скорбчення, абревіатура; 6. муз. рбзмір (позначення); 7. по- казнйк, результіт; una elevada (baja) - de natalidad висбкий (низькій) показнйк нарбджуваності; 8. узагільнення, сйнтез; узагільнювальний сймвол; 9. сл. хйт- рість; en - іос. adv. таємнйчо; стйсло cifradamente а^кбротко, стйсло cifrado зс/шифрбваний, закодований cifrador /77 шифрітор (пристрій) cifrar иМ. шифрувіти; зашифрбвувати; 2. скорбчувати, викладіти стйсло; 3. (en) сподівітися; - sus esperanzas en uno покладіти свої надії (на кого-н.)\ 4. (еп) звбдити (до чого-н.), обміжувати (чим-н.) cigala fsoon. омір (різновид) cigarra М. зоол. цикіда; 2. сл. сумка, гаманіць
cigarral тдіал. садйба; вілла (за містом) cigarrera f 1. працівнйця тютюнбвої фіб- рики; 2. сигірниця; портсигір; 3. кисіт; табакірка
cigarrería f 1. Л. Ам. тютюнбвий магазйн;
2. діал. тютюнбва фібрика
cigarrero m 1. працівнйк тютюнбвої фіб- рики; 2. продавіць сигір; 3. зоол. довго- нбсик (різновид) cigarrillo /77сигаріта; цигірка cigarrista /77 затЯтий куріць cigarro m 1. (- puro, - de hola Л. Ам.) сигі- pa; - habano гавінська сигара; - de papel цигірка; 2. Л. Ам. див. cigarrillo; 3. діал. ент. бібка
cigarrón m 1. aum. de cigarra; 2. кбник;
3. сл. велйка сумка cigocito m див. cigoto
cigofilácea, cigofílello бот. 1. adj парно- лисний; 2.: -as /’р/парнолйсні cigomicetos m pi бот. зигоміціти (гриби)
cigomorfo adj бот. зигоморфний (про кольори)
cigoñal /77журавіль (колодязний) cigoñino тлеліка cigoñuela їзоол. ходулочник cigoto /77 біол. зигбта
ciguanea f діал. багнйста місцівість (на узбережжі)-, низовйнний бірег (що заливається припливом)
ciguatera f сигуатіра (хвороба риб в Мексиканській затоці)-, 2. отруєння (хворою рибою)
ciguato adj 1. отруєний (хворою рибою)-,
2. діал. блідйй, безкрбвний, зеліний;
3. діал. дурнйй, нетямущий
cigüeña /і. леліка, білий леліка; - negra чбрний леліка; 2. тех. коліно (колінчастого вал ручнйй кривошйп; поворбтний (колінчастий) віжіль; 3. заводні рукоЯт- ка; 4. діал. шармінка; 5. діал. вагонітка; pintar la - задиріти носа cigüeñal m 1. див. cigoñal; 2. тех. колінчастий вал
cigüeñear vi див. crotorar cigüeño /77 1. діал. довготеліса (довго- нбга) людйна; 2. леліка (самець) cigüeñuela f 1. див. cigüeña 3; 2. див. cigoñuela
cija f 1. загорбжа (для дрібної рогатої худоби)-, 2. сарій для солбми; 3. сіннйк; А. діал. тюрімна кімера; 5. діал. див. cilla cijo тдіал. див. cisco 1 cilampa f діал. 1. дрібній дощ, мжйчка; 2. ранкбва прохолбда; 3. прйвид cilanco /77 заливні калюжа cilantro /77 бот. корііндр, посівній кишніць ciliado adj біол. циліірний; війчастий, війковий
ciliar adjанат. війковий (про епітелій) cilicio тцерк. 1. волосянйця; 2. верйги cilífero adj див. ciliado cilindrada /об’ім циліндра; літріж cilindrado т 1. наданні циліндричної форми; 2. обтбчування; 3. прокітування;
4. вальцювіння 5. уторбвування (дороги) cilindrar vt 1. надавіти циліндрйчної фірми; 2. обтбчувати; 3. прокітувати; 4. ва- льцювіти; 5. уторбвувати (дорогу) cilindric*o adj циліндрйчний; superficie -а циліндрйчна повірхня
cilindro /771. геом. циліндр; - circular (recto) круглий (прямйй) циліндр; 2. полігр. друкірський циліндр; 3. полігр. фарбувальний вілик; 4. тех. циліндр (поршневої машиниt); вал (прокатного верстата)-, катбк (для уторовування дороги); 5. барабін (годинника)-, 6. Л. Ам. циліндр (капелю.*);
7. Л. Ам. шармінка; 8. діал. револьвір cilindroide m геом. циліндрбїд cilio /77 біол. ВІЯ cilla f іст. комбра (для зерна) cillerizo тдив. cillero 1 cillero /771. іст. комірник; 2. див. cilla; 3. пб- гріб, комбра
cima /Ч. вершйна (горй)-, 2. верхівка (дерева)-, 3. стеблб (чортополоха, реп’яха)',
4. вініць, завіршення, закінчення; dar -(а) закінчувати, завіршувати; 5. вершйна, апогій; 6. бот. цимбзне суцвіття рос- лйн; 7. вірхня (тонкі) частйна вудйлища; por - іос. adv. вгорі; por - de іос. ргер. над; звірху; пбнад; milar por - пробігти очйма, нашвидку переглянути; поверх- ніво ознайомитися з чим-н. cimacio m архіт. вйкруження cimarra f. hacer - Л. Ам. прогулювати заняття (у школі)
cimarrear vi діал. прогулювати заняття (у школі)
cimarrero діал. 1. adj що прогулює (заняття) (про школяра); 2. m прогульник (про школяра)
cimarrón 1. adj Л. Ам. дйкий, здичавілий (про худобу)-, 2. Л. Ам. збіглий (про невільника); 3. Л. Ам. дйкий (про тварин і рослини); 4. Л. Ам. без цукру (про мате)-,
5. діал. підпільний, секрітний; 6. Л. Ам. грубий, неотісаний; 7. ледічий (про моряка); 8. /77Л. Ам. здичавіла тварйна; 9. Л. Ам. збіглий, збіглий невільник; 10. Л. Ам. міте без цукру; 11. лідар, ледіщо (про моряка)
cimarronada /77. Ам. стідо здичавілої ху- дбби
cimarronear иг'1. Л. Ам. пйти міте без цукру; 2. Л. Ам. (-se) тікіти (про невільника) cimarronera їдіал. див. cimarronada cimasa їбіол., хим. ензйм cimba /77. Ам. косі (з волосся в індіанців) cimbado тдіал. батіг cimbalaria f бот. левйні рбтики, садбві рбтики (різновид) cimbalero m муз. тарілочник cimbalillo тмалінький дзвін (у церкві) cimbalista тдив. cimbalero címbalo /771. малінький дзвін; 2. муз. кім- віл; тарілки
cimbanillo тдив. cimbalillo címbara fc.-r. косі
cimbel /771. шнур (для птаха-приманки)-,
2. примінка (птах) cimborio тдив. cimborrio cimbornio adj діал. див. cimborro cimborrio /77 архіт. 1. барабін; 2. купол, склепіння
cimborro adj діал. дурнйй, придуркуватий cimbra /1. архіт. опілубка; кружіло; plena - напівкругле кружіло; 2. архіт. внутрішня повірхня склепіння; 3. діал. сильці, петлЯ, пістка; 4. діал. див. cimbreo cimbrado m 1. ніхил тулуба (у танці)-,
2. буд. споруда опілубки (кружала) cimbrar иМ. трястй, труейти, махіти (лозиною)-, 2. (vi) згиніти(ся), вигиніти(ся), гнути(ся); 3. бйти, лупцювіти (батогом, палицею)-, 4. буд. робйти опілубку (кружіло); -se коливітися, колихітися, похй- туватися (про очерет) cimbre /77підзімна галерія, підзімний хід cimbreado тдив. cimbreo cimbreante ¿гсУ'тучкйй, що лігко згинієгься cimbrear(se) див. cimbrar(se) cimbreño adj 1. гнучкйй (про тростину, палицю); 2. гнучкйй, стрункйй (про талію) cimbreo /771. згиніння; 2. згин cimbria f архіт. 1. полйчка; 2. іст. див. cimbra 1
cimbro /77 1. діал. див. cumbre; 2. бот. ялйна (різновид)
cimbrón /771. діал. aum. ¿fecimbra 1; 2.діал. гострий біль; 3. Л. Ам. ейльний ривбк; різкі смйкання; 4. Л. Ам. коливіння (гнучких предметів)-, 5. Л. Ам. див. cintarazo cimbronazo m 1. див. cintarazo; 2. Л. Ам. ейльне нервбве тремтіння; ейльне нервб- ве потрясіння; Ь.діал. підзімний пбштовх cimbroso adj див. cimbreño cimentación f 1. (за)клідка фундіменту;
2. оенбва; фундімент; біза; 3. закладін- ня оенбв, заснувіння (чого-н.) cimentador 1. adj що 3aimaAáe фундімент; 2. що заснбвує (місто)-, 3. тзаснбв- ник (міста)
cimentar иМ. закладіти фундімент; 2. за- енбвувати, будувіти, звбдити (місто, будівлю)-, 3. обґрунтбвувати, встанбвлювати прйнципи, закладіти фyндáмeнт cimenterio тдив. cementerio cimera f грібінь шолбма (шишакі) cimero 1. adjвірхній, завершільний; 2. т див. cimera
cimicaria їбот. трав’яниста бузині cimiento /771. (рі) оенбва, фундімент (бу- дівл)\ abrir los -s рйти котловій; 2. ділЯн-
155
cimillo
ка землі (під фундамент)-, %3. оснбва, опб- ра, фундамент, 6á3a
cimillo m дбвга тростина (для прив’язування птаха-приманки) cimitarra /турбцька шЯбля cimógrafo m мед. кімбграф І cimómetro m фіз. хвилемір cimosis /бродіння І cimpa їдіал. див. crizneja 1 cinabarita / cinabrio /7? 1. мін. kíhobóp, ци- HÓ6pá; 2. жив. кіновЯрний кблір; 3. кіновар
cinámico adj хім. коричний; ácido - корична кислот0
cinamomo m бот. вузьколистий лох, вузьколисна дика маслина cinapio тбот. собЯча петрушка, звичЯйна собача петрушка cinaque тдіал. стручбк (квасолі) cinara f6or. артишбк cinarra fpiajг сніжна крупЯ cinc т (діал. р!cines) хім. цинк cincel т зубйло; долотб; чекЯн, карбівка; різбць
cincelado /771. гравіювЯння, гравюра; 2. че- к0нка, карбувЯння
cincelador т 1. різьбяр; 2. чекЯнник, карбувЯльник; 3. гравер cinceladura /1. гравірувЯння, гравіювЯн- ня; 2. чекЯнка, карбувЯння; 3. різання (по металу
cincelar vt 1. вирубувати (зубилом), ви- дбвбувати (долотом); 2. гравірувЯти, гравіювати (на камені, по металу, 3. висікти; обробляти (камінь)\ 4. чеканити, кар- бувЯти
cinco 1. adj num п'ять, 2. п’ятий; 3. /77число п’ять, п’ятірка; 4. п’ятірка (карта)', 5. вене- субльська п’ятиструнна riTápa; 6. Л. Ам: срібна мон0та у п’ять сентЯво; dame (choca, vengan) esos ~ дай руку, дай п’ять
cincograbado m гравюра на цйнку cincografía /цинкогрЯфія cincomesino adj п’ятимісячний cinconífero adj що містить хіну cinconina fxiM. цинхонін cincotipia їдив. cincografía cincuenta 1. adj num п’ятдесят; 2. п’ятдесятий; 3. /77ЧИСЛ0 П’ЯТДеСЯТ cincuentavo 1. adj num п’ятдесятий (про частину, частку)-, 2. m п’ятдесята частйна (частка)
cincuentena / 1. півсбтні; 2. п’ятдесята частйна (чкстка)
cincuentenario m п’ятдесятиріччя (термін, річниця)
cincuenteno adj num 1. п’ятдесятий (про частину, частку); 2. див. cincuentón 1 cincuentón 1. adj п’ятидесятирічний (про людину; 2. m п’ятидесятирічна людйна cincha /1. попруга; 2. Л. Ам. шахрайство (в азартнихігра))\ 3. діал. метйс; мулЯт; а revienta ~s іос. adv. ускЯч, галбпом; не- охбче; ir (venir) rompiendo -s мчЯти що- Д уху
cinchada fЛ. Ам. Л.див. cinchadura; 2. перетягування канЯта (гра) cinchado adj Л. Ам. з дбмішкою індіЯн- ської (негритянської) крбві cinchadura /підтягування попруги cinchar1 /77 іст. див. cinchera cinchar2 vt підтягувати попругу cinchar 1. скріплювати (стЯгувати) 66- ручем (бочку)', 2. viЛ. Ам. працювЯти, не покладЯючи рук
cinchazo тдіал. див. cintarazo * cinchera /попруга (частина тіла коня) cincho /771. пбяс, nácoK; 2. залізний ббруч;
3. Л. Ам. див. cincha; 4. діал. плішйна (у гірськихлісаУ); 5. архіт. виступЯюча частйна циліндрйчного склепіння
cihchón /771. Л. Ам. вузькйй рбмінь (що надягається поверх попруги)', 2. діал. ббруч; 3. діал. перевантЯження (в’ючної тварини)
cinchuela /1. dim. de cincha; 2. вузькЯ стрічка
cine /77 1. kíhó; кінематогрЯфія, кіномис- тбцтво; - mudo німб kíhó; - sonoro звуковб kíhó; 2.кинотеЯтр; 3. кінофільм; ~ documental документЯльний фільм cineasta m 1. діяч kíhó; 2. кіноактбр cine-club /77 клуб любйтелів kíhó (кіно- мистбцтва)
cinecomedia їдив. cinemacomedia cinedológico adj непристбйний, грубий, нестрйманий (про лихослова) cinedrama m див. cinemadrama cinedromo m див. canódromo cineficar vt спопелЯти; ~se перетвбрюва- тися на пил
cinefilo /77 любйтель kíhó (кіномистбцтва) cinófono тдив. cinemáfono cinefórum тдив. cine-club cinegética /полювЯння, мисливствознЯв- ство
cinegético ас/мисливствознЯвчий cineísta com. Л.див. cineasta; 2. любйтель, -ка kíhó (кіномистбцтва) cinema тдив. cinematógrafo cinemacomedia /кінокомбдія cinemadrama m кінодрЯма cinemáfono /77 3вуков0 кіно cinemascope, cinemascopio m широко- екрЯнне KÍHÓ
cinemateca /фільмотбка; кінотЯка cinemática /кінемЯтика cinemático зо/кінематйчний cinematografía /кінематогрЯфія cinematografiar vt провбдити кінозйбмку, знімЯти (фільм)
cinematográfico adj кінематографічний; cinta ~a кінострічка, фільм cinematografista com. кінооперЯтор cinematógrafo /771. кінематбграф; 2. кіно- теЯтр
cinematoteca їдив. cinemateca, cinematurgo m кінодраматург cinemógeno m стартбр cinemómetro m покЯжчик швйдкості cineración /1. спопеління; 2. кремЯція cinerama m кіно синерЯма, панорЯмне kíhó
cineraria їбот. цинерЯрія (рослина, квітка) cinerario adj 1. див. ceniciento; 2. при- знЯчений для зберігЯння пбпелу (прЯху); urna -а урна для прЯху cinéreo adj див. ceniciento cineríceo adj іст., cinericio adj 1. попелястий, з пбпелу; 2. див. ceniciento cinescopio /77 КІНЄСК0П cinesia /лікувЯльна гімнЯстика cinestéreo /77 стереокін0 cineteca fдив. cinemateca cinetecnia, cinetécnica /кінотбхніка cinética їфіз. кінЯтика cinético adj фіз. кінетйчний; епегдна -а кінетйчна енбргія
cíngaro 1. adj\\игЯнський; 2. тцйган cingiberáceo бот. 1. а^'імбйрний; 2.: -as fpi імбйрні
cinglador 1. adj обтискнйй (про верстат);
2. /77 обтискнйй верстЯт
cinglar1 vt веслувати спбсобом «галанб- нія» (одним веслом з корми) cinglar vt тех. обтискЯти, прокбвувати (метал) cingleta /канЯт для підтягування нбвода
cingue тдіал. див. cinc cínicamente adv цинічно cínico 1. adj філос. кінічний; 2. цинічний;
3. неохЯйний; 4. т філос. кінік; 5. цйнік, цинічна людйна
cínife /77 комЯр cinismo /77 цинізм
cinocéfalo зоол. 1. а^собакоголЯвий; 2. т д/собакогол0ві мЯвпи cinoglosa їбот. лікЯрський чорнокбрінь cinomis /77 зоол. nyroeá собЯчка (гризун) Cinosura facrp. Maná Ведмбдиця cinquero /77працівнйк цинкової промислб- вості
cinta /1. стрічка, TacbMá; підв’Язка; 2. стрічка, плівка; ~ magnetofónica магнітоф0нна стрічка; - aislante (aisladora) ізоляційна стрічка; 3. риболбвна сітка (для ловлі тунців)', 4. плйтковий фриз, плйткова облямівка [підлоги, настилу-, 5. іст. див. cintura 1;
6. іст. див. cinto 1; 7. іст. див. correa 1; 8. полйчка (в архітектурному обломі)', 9. мор. пбяс (суднау, - alta (de borda) ширстрбк;
10. (~ de acero, ~ metálica, ~ mñtrica) мірна стрічка; металбва рулбтка; - cinematográfica кінострічка, фільм; ~ manchega стрічка (для пірв’язок)', en - вймушений; скутий, зніяковілий; вагітна cintagorda /міцнЯ вторйнна риболбвна сітка (для ловлі тунців) cintarazo /77удЯр шЯблею плЯзом cintarear vtбйти шЯблею плЯзом cinteado adj озд0блений (прикрЯшений) стрічкЯми
cintel тдив. cintra
cintería / 1. стрічкй, тасьмЯ, підв’Язки;
2. торгівля стрічкЯми; 3. магазйн, що торгує стрічкЯми, галантерейний магазйн cintero /771. стрічковйй мЯйстер; 2. прода- вбць стрічок; 3. мотузка, канЯт (для прив’язування чого-н.)', 4. бандЯж (медйчний) cintilar u/іскрйтися, виблйскувати cintillo /771. шнурбк, стрічка (на капелюсі)',
2. кільцЯ з коштЯвними кЯменями; 3 .діал. стрічка (для волосся); 4. діал. борт, край (тротуар^)
cinto /771. пояс, пЯсок; 2. іст. теритбрія, обгорбджена кам’янбю стінбю; 3. див. cintura 1
cintra f архіт. кружЯло; дугЯ (арки) cintrado adj буд. 1. дугоподібний, у формі кружЯла; 2. з кружЯлами cintradora /загинЯльний верстЯт cintrar вгнути, згинЯти, загинЯти (листовий метал)
cintura 1. /тЯлія, пбяс; 2. тЯлія, пояс (частина одягу\ 3. іст. пояс, бандЯж; 4. буд. пбяс (димаря); 5. тдіал. донжуЯн, лове- лЯс; meter a uno en ~ одягЯти шбри на кого-н.; облЯмувати рбги кому-н. cinturica, cinturilla, cinturita / іст. див. cintura З
cinturón /771. aum. ¿fe cintura; 2. портупбя;
3. пбяс; рЯмінь; ¡ajústense el -! пристебніть рЯмені! (команда в літаку; 4. пбяс, смуга, зона
cinzaya їдіал. няня
cinzolín 1. adj червбно-фіолбтовий; 2. m червбно-фіолбтовий кблір ciñuelero /77, ciñuelo m діал. вожЯй (про вола)
сіра тдіал. бруд, сльотЯ cipariso тдив. ciprés сіре 1. adj діал. кв0лий, рахітйчний (про дитинУ', 2. тдіал. смолЯ ciperáceo бот. 1. ^¿#осок0вий; 2.: -as fpi осокбві
cipero /771. бот. сить (рід)\ 2. діал. бсад, гуща
cipizape /77 ббшкет, скандЯл сіро1 /77 1. надгрббна колбна; могйльна плитЯ; 2. дороговкЯз; верстовйй кЯмінь (дороговказ); 3. межовйй знак cipo2 adj діал. рябйй
cipote 1. adj 1. діал. дурнйй; 2. діал. при- зЯмкуватий, крембзний; куций; товстйй;
3. тдіал. хлопчйсько; хлопчЯк; 4. (рі) діал.
156
cistolito
6apa6áHHa пбличка; 5. діап. дрібниця;
6. діал. віддоєна місцбвість, далечінь ciprés /77 бот. (вічнозелбний) кипарйс (деревина)
cipresal /77 кипарйсовий гай cipresillo /77 бот. глистогін cipresino adjкипарйсовий, кипарйсний ciprínidos трізоол. кбропові ciprino1 adj іст. див. cipresino ciprino2 adj див. ciprio ciprino, -a 1. adj кіпрський; 2. /77, /кіпрібт, -ка cipriota com. кіпрібт, -ка cipripedio m бот. вен0рин черевйчок, чобітки, черевички ciquiribaile m сл. злбдій ciquiricata /лбстощі, підлабузництво ciquitroque m пісто (страва з тушкованих овочів, змішаних з яйцями) circasiano, -а 1. adj черкеський; 2. m, f черкбс, -шенка
circe fxйтра (підступна) жінка; хитріЬга circense цирковий circo /771. цирк; 2. геол. (гірськб) улбгб- вина; 3. геол. кар, кресловйна, гірський (льодовикбвий) цирк circón /77 МІН. циркбн circonio тхім. циркбній circuición /отбчення; огинбння, обхід circuir* иґотбчувати; огинбти, обхбдити circuito /771. ділянка (землі); 2. перйметр, окружність (острова, ділянки, округу)',
3. спорт, кбло (у велосипедних, автомобільних перегонам 4. ел. ланціЬг, лінія; кбнтур; ~ de corriente (enserie) ланціЬг струму, послідбвний ланціЬг; ~ magnético магнггний ланціЬг; - oscilante радіо коливбльний кбнтур; corto - ел. корбтке замикбння
circulación /1. циркуляція; кругоббіг; ббіг; ~ de la sangre кровоббіг; 2. вуличний рух;
3. ел. оборот, ббіг, кругоббіг; ~ del capital ббіг капітблу; poner en - пускбти в ббіг; retirar de la ~ вилучбти з ббігу; 4. хім. цир- кулЯция
circulante 1. adj циркулювбльний; biblioteca ~ бібліотбка з вйдачею книг додбму;
2. що знахбдиться в ббігу (про гроші)', 3. m грошовб мбса, що знаходиться в ббігу circular11. зффуговйй; кільцбвий; 2. круглий; 3. f циркуляр, розпорядження; 4. повістка; сповіщення
circular21. viкружлЯти, обертбтися; 2. ци- ркулювбти, ходйти тудй й назбд; рухатися, пересувбтися; 3. курсувбти; ходйти (про транспорт)', 4. розповсюджуватися, рознбситися; 5. розповсіЬджуватися, роз- силбтися, циркулювбти (про накази, інструкції); 6. циркулювбти (про кров, електрику)', 7. ком. циркулювбти, перебувбти в ббігу; 8. vt розсилбти, пошйрювати (інструкції, наказй) circulatorio adj циркуляційний círculo /771. геом. круг; кбло; 2. круг, кружбк;
3. бкруг; 4. клуб, казинб; 5. товарйство, гур- тбк (науковий, артистичний), 6. діап. збори (людей)’, 7. діал. група змовників (бунтівників); - acimutal мор. азимутбльне кбло; - horario астр. годйнне кбло; ~ polar астр., геогр. полЯрне кбло; - vicioso порбчне кбло; - de ascensión астр. кбло схйлень circumpolar adj\. циркумполярний, круго- полЯрний; animales ~es циркумполярні (кругополЯрні) тварйни; 2. астр. навколо- полЯрний
circuncidar иМ. рел. обрізбти, провбдити оорЯд обрізбння; 2. див. cercenar 1 circuncisión fpeл. обрізбння (обряд) с rcunciso adj m рел. обрізаний circundar \іїдив. cercar З circunferencia f 1. геом. кбло; ~ circunscrita (inscrita) опйсане (впйсане) кбло;
2. кбнтури, ббриси
circunferencial а^'круговйй; периферичний circunferente афЛ. обмбжувальний; 2. великий
circunferir* обмбжувати, лімітувбти circunflejo adj. acento ~ полбгшений нбго- лос, циркумфлбкс
circunfuso ^поширений (навколо чопо-н) circunlocución fлiнгв. перифрбза, описб-
ВИЙ ВИСЛІВ-
circunloquio m недомбвки, збйва балаканина; вйверти; sin ~s loe. adv. відвбрто, прЯмо
circunnavegación /1. морськб пбдброж, плбвання (навколо чого-н), круїз; 2. навколосвітнє плбвання
circunnavegante m людйна, що здійснює навколосвітнє плбвання circunnavegar 1. vt плбвати (навколо чого-н.)’, 2. vi здійснювати навколосвітнє плбвання
circunscribir* иМ. обмбжувати; лімітувб- ти; 2. мат. опйсувати; ~se (а) обмбжува- тися (чим-н.)
circunscripción f 1. обмбження; описування (у математиці); 2. бкруг (військовий, виборчий)
circunscripto adj мат. опйсаний circunsolar афгавколосбнячний; espacio - навколосбнячний прбстір circunspección 1. розсудливість, ОббЧНІС- ть, обербжність; 2. серйбзність, стриманість; благопристбйність circunspecto adj 1. розсудливий; оббч- ний, обербжний; 2. серйбзний, стриманий; благопристбйний circunstancia /1. обстбвина; ~ agravante юр. обтяжлива обставина; ~ atenuante юр. пом’якшувальна обстбвина;~ eximente /рдобстбвина що знімбє відповідбль- ність; 2. р/обстанбвка, ситубція, умбви;~ s críticas критйчна ситубція; acomodarse a las ~ s пристосбвуватися до обстб- вин; en las ~s presentes в дбних обстб- винах, за такйх умбв, в дбній обстанбвці; de ~s вймушений, викликаний обстбви- нами; тимчасбвий, для дбного випадку circunstanciado adj ґрунтбвний, доклбд- ний (про пояснений)
circunstancial adj 1. випадкбвий, тимчасбвий, зумбвлений обстбвинами; 2. лінгв. обстбвинний; complemento ~ обстбвин- ний додбток, обстбвина circunstanciar детбльно опйсувати (пояснювати)
circunstante 1. adj отбчувальний; 2. присутній; 3. /77 присутній circunterrestre adjнавколоземнйй circunvalación f 1. отбчення; 2. військ. фортифікаційна (оборбнна) лінія; línea de ~ окружнб (залізнична) дорога; кільце- вб лінія (трамвая, метро)', військ, циркум- валаційна лінія (при облозі) circunvalar отбчувати, обпягбти (місто, фортецю)
circunvecino adj отбчуючий, прилбглий, навкблишній
circunvenir* vticT. обдурйти, перехитрйти circunvisión /оглядбння, охбплення пб- глядом
circunvolar* vt іст. облітбти, літбти (навколо) circunvolución f 1. обертбння (навколо чого-н.)', 2. звйвина, вигин; ~ cerebral анат. звйвина (мозкУ) circunyacente adj див. circunstante 1 cirial /77 велйкий світйльник (який носили під час релігійних процесій) cirigallo m гулЯщий, нероба cirílico adj. alfabeto ~ кирйлиця cirineo /77 помічнйк, опбра cirio /771. велйка восковб свічка; ~ pascual пасхбльна свічка; 2. великоцвітний кбк- тус, царйця нбчі
cirolero /77 ДИВ. ciruelo 1
cirquero /77 Л. Ам. 1. акроббт (у циркУ) ',
2. влбеник цйрку,
cirro1 /77 мед. скір (пухлина)
cirro2 /771. бот. вусик; 2. пбриста хмбра;
3. зоол. ніжка (у вусоногих ракоподібних)
cirfosis fMep. цироз cirrostrado m пбристо-шарувбта хмбра ciruela /слйва (плід)', ~ pasa чорнбелив (сушений)
ciruelo /77 1. звичбйна (домбшня) слйва (дерево)', 2. ббв^ур, йблоп cirugía / хірургія; ~ pléstica пластична хірургія
ciruja /77 Л. Ам. складбльник, збирбч металобрухту (утильсировинй) cirujano/77 хірург cisalpino adj іст. цизальпінський cisca (див. carrizo 1
ciscar иМ. бруднйти; 2. діал. сорбмити;
3. Л. Ам. звертбти чию-н. увбгу (на що-н.)\
4. Л. Ам. відволікбти від гри; 5. Л. Ам. сбрдити, дратувбти; ~se 1. наклбети в штанй; ~se de miedo здрбйфити, наробй- ти в штанй (зі страху); 2. Л. Ам. сорбми- тися
cisco /77 1. дрібнб деревнб вугілля; вугільний пил; 2. шум; бійка, евбрка; hacer ~ розбйти (рознестй) вщент; рознестй до- щбнту; заморйти, заїздити кого-н.; estar hecho - пбдати (валйтися) з ніг (від утоми)
ciscón1 /77 шлак, вугільні зблишки в печбх ciscón2 adj Л. Ам. 1. ганббний, стидкий;
2. насмішкуватий, задерйкуватий; 3 .діал. сором’язливий
cisión /1. див. cisura 1; 2. Л. Ам. рбзпад, розкбл (партії)
cisionar vt внбсити розкбл, розкблювати (партію)
cisma amb. 1. церк. схйзма, розкбл; - de Oriente розділення церкбв; 2. розкбл, рбз- лад, розпбд; 3. евбрка, рбзбрат; 4. діал. ламбння, кривлЯння; 5. діал. плітка; 6. Л. Ам. занепокбєння, тривбга cismar1 \гідіал. сварйти, сіяти рбзбрати cismar2 vi діал. див. cavilar cismático 1. adj церк. схизматйчний; роз- кбльницький; 2. розкбльницький.що внб- сить розкбл (рбзлад); 3. діал. що розпускає пліткй, що рознбсить пліткй; 4. m церк. схизмбтик; розкбльник cismontano adj розташбваний (що живб) по цей бік гір
cismoso 1. adj що сіє рбзбрат; склбчний, чвбрний; 2. що розпускає пліткй, що рознбсить пліткй; 3. тсклбчник, інтригбн;
4. пліткбр
cisne /771. лббідь; - cantor лббідь-кликун; - común лббідь-шипун; - negro чбрний лббідь; 2. піїт, співбць; улюбленець муз;
3. сл. повія; 4. астр. Лбоідь (сузір'я)’, 5. Л. Ам. пухівка
cisneo ¿¿У'лебедйний; схбжий на лббедя cisquera1 /вугільний сарбй cisquera2 m діал. сбром; збентбження cisquero /771. вугільник (заготівник, продавець)', 2. мішбчок з вУгільним пйлом (для набивання малюнка) cistáce«o бот. 1. афібданниковий; 2.: ~as /р/лбданникові cisteolita /пбмза
cisterna /1. підзбмне водбймище; 2. цис- тбрна (для водй) cístico /77 анат. жбвчна протбка cistícula faHar. жбвчний міхур cistíne«o 1. adj див. cistáceo 1; 2.: ~as fpi див. cistáceo 2 cistitis імед. цистйт
cistolito /77 1. бот. цистоліт; 2. мед. кбмінь (у сечовому міхурі)
157
cisura
cisura rt, тонкий рбзріз; тркцина; 2. рбзріз (при кровопусканні); 3. анат. 6opo3Há (у мозку)
cita f 1. побЯчення; dar una ~ npM3Há4HTM побЯчення; 2. посилЯння, цитата; aportar (traer) ~s навбдити цитЯти I citación /1. виклик; вйклик до суду; 2. іст. цитувЯння
|citano m хтось, ім’ярбк citar иМ. призначЯти побЯчення (кому-н.);
2. задувати; цитувЯти, посилЯтися (на кого- що-н.у, 3. дратувЯти (бика в кориді);
4. викликЯти до суду citara їмуз. кіфЯра, кітЯра, цитра citara f 1. цеглянЯ стінЯ (в одну цеглин});
2. військ, іст. фланг; 3. іст. подушка citarista com. кіфарЯд; цитрйст citarizar vi іст. грЯти на кіфЯрі (на цйтрі) citarón /77 цбколь кам’янбї клЯдки citatoria /повістка в суд
citatorio adj. mandamiento ~ повісті в суд citerior adj розташбваний по цей бік, блйжній
cítiso /77 бот. 1. див. codeso; 2. верболіз
(рід)
citodiagnósis m мед. цитодіагнбстика, цитологічна діагнбстика citolero /77 іст. див. citarista citología f6ion. цитолбгія citoplasma m біол. цитоплЯзма citoria ficr. див. citación citramontano adi див. cismontano cítrico adj лимонний; ácido - лимбнна кислот0
citrina /1. хім. лимбнне олія; 2. біохім. рутйн, вітамін Р
citrino adjлимбнний (про колір) citrón /77ЛИМ0Н (ПЛІД) ciudad /і. місто; ~ abierta військ, відкрйте місто; - satélite місто-супутник; - universitaria університбтське містбчко; Іа ~ eterna вічне місто, Рим; la ~ santa CBmé місто, Єрусалйм; 2. мбрія ciudadanía f, ciudadanismo m 1. громадянство; 2. npáeo громадянства; privar de la - позбЯвити прав громадянства;
3. громадянський обов'язок ciudadano 1. adj громадянський, цивільний; 2. міськйй; 3. /77 громадянин; 4. житель міста, містянйн; 5. іст. простблюдин ciudadela /1. цитадбль; 2. ///^.багатоквартирний будйнок (що здається в орен-
дУ)
ciútico adj діал. див. cursi cívico 1. adj див. civil 1; derechos ~s громадянські npaeá; 2. громадянський, пат- ріотйчний; 3. домЯшній; 4. МЛ. Ам. жан- дЯрм; 5. пивнйй кухоль (0,25/і) civil 1. ^'громадянський, цивільний; código ~ цивільний кодекс; guerra ~ громадянська війнЯ; matrimonio ~ цивільний, громадянський шлюб; registro ~ зЯпис áKTÍB громадянського стЯну (загс); 2. ввічливий, люб’Язний, ч0мний; 3. штатський, цивільний; мйрний; población ~ цивільне насблення; 4. іст. грубий; нйций; 5. m (guardia ~) жандЯрм (цивільної гвардії в Іспанії)
civilidad /1 .див. civismo; 2. ввічливість, чбмність, люб’язність; 3. іст. грубість, Hé- уцтво
civijismo /771. див. civismo; 2. Л. Ам. ци- вілізм (політична система, що вимагає уряду з цивільних осіб) civilista 1. adj юр. що займЯється цивільними (судовйми) спрЯвами (про адвоката); 2. Л. Ам. що є прихильником цивільного уряду; 3. com. цивіліст (про адвоката) civilización /цивілізЯція; ~ griega (romana) грбцька (рймська) цивілізЯція civilizado adj цивілізбваний; культурний, розвйнений
civilizador 1. adj цивілізЯторський; 2. m цивілізЯтор
civilizar vt (vi) цивілізувЯти(ся); долучЯ- ти(ся) до цивілізЯції
civilmente adv 1. ввічливо, чбмно, люб’язно; 2. іст. нйцо, підло; 3. юр. за (згідно з) цивільним npáeoM
civismo /77 громадянська дбблесть; патріотйзм
cizalla /1. (рі) нбжиці (длярізання металу садові); 2. різак (палітурника); 3. обрізЯн- ня метЯлу #
cizallar врізати, зрізЯти (ножицями, різаком)
cizaña /1. бот. п’янкйй плЯвел, голово- лбм; 2. погЯна звйчка; 3. плЯвели, бур’яни; 4. свЯрка, рбзбрат; meter (sembrar) ~ сіяти рбзбрат
cizañador 1. adj склочний; 2. тсклбчник cizañar, cizañear всіяти рбзбрат cizañero adj, m див. cizañador clac /771. шапоклЯк; 2. складЯний трикутний капелюх
claco /771. Я Ам. клЯко (старовинна мідна монета); 2. діал. дрібнйця; no valer un ~ Л. Ам. бути не вЯртим копійки лЯманої clacota ЇЛ. Ам. чирЯк clamar 1. vt(vi) вимагЯти; ~ (por) venganza вимагЯти пбмсти; 2. іст. клйкати, вик- ликЯти; 3. vi (а) звертЯтися, волЯти; ~ аі cielo звертЯтися до нЯба; 4. виголбшу- вати палку промбву, говорйти урочйсто; мбвити; 5. гблосно нарікЯти; волЯти;
6. діал. кричЯти clámide ficr хламида clamo /77 арго 1. зуб; 2. хворбба clamor /771. крик, зойк; 2. стбгін, скЯрга; нарікЯння; 3. похорбнний дзвін; 4. іст. (~ popular) гблос нарбду clamoreada їдив. clamor 2 clamoreado adj іст. див. clamoroso 1 clamorear 1. иґ просити, благЯти; волЯти;
2. и/дзвонити (про дзвони з нагоди поховання)
clamoreo m 1. гучні крйки, збйки; 2. скЯрги; прохЯння
clamoroso adj 1. галасливий, шумний;
2. галаслйвий, бурхлйвий; éxito ~ галас- лйвий (бурхлйвий) успіх; aplausos ~s бурхлйві аплодисмбнти
clan /771. клан, плбм’я; 2. клан; кліка clancuino /77 Л. Ам. беззуба людйна clandestinidad f політ, підпілля clandestinista com. діал. контрабандйст (спиртних напоїв)
clandestino ас/табмний; підпільний; не- легЯльний
clangor m 1. звук трубй (ріжкЯ); 2. ревіння clapo /77 Л. Ам. шкаралупа волбського горіха
claque f театр. клЯка claquear viклЯцати язикбм claqueo m приклЯцування язикбм clara f 1. білбк (яєчний); 2. рідкЯ тканйна;
3. лйсина, плішйна; 4. припйнення дощу, прояснення (погоди)
claraboya /слухові вікнб; зЯсклений дах claramente advñсно; чітко; зрозуміло clarar vt 1. з’ясбвувати; 2. роз’яснювати, пояснювати
clarea /і. Knapéa (напій з вина з цукром або медом і корицею); 2. сп. день, дбнний час clarear 1.//77ре/5СвітЯти, розвйднюватися;
2. vi яснішати, випогбджуватися; 3. мерехтіти; 4. Л. Ам. прострілювати навйліт (нЯскрізь); 5. vt прояснювати; 6. сл. світй- ти; освітлювати; ~se 1. просвічувати(ся);
2. мимовільно видавЯти (викривЯти) себб clarecer* impers світЯти clarete /77 кларЯт (вино) clareza, claridad f 1. яскрЯвість, світло; сЯйво; la ~ de la luz яскрЯвість світла;
2. прозорість; la ~ del agua прозбрість водй; 3. Ясність, вирЯзність; - de expresión Ясність вйслову; ~ de la vista (de los ojos) Ясність пбгляду; con - ioc. adv. Ясно, вирЯзно; 4. (pt) гіркЯ (груба) прЯвда;
5. дббре ім’Я, дббра слЯва clarificación /1. освітлення; 2. з’ясувЯння (питання); 3. порідіння (лісу волосся);
4. хім. освітлювання; очйщення; клеру- вЯння (рідини)
clarificador 1. adj освітлювальний; очй- щувальний; 2. m освітлювач; відстійник clarificadora f діал. клерувЯльний казЯн (для освітлення тростинного цукрУ) clarificar і^1. освітлювати; 2. з’ясбвувати, прояснювати, освітлювати (питання);
3. проріджувати, робйти рідкйм (ліс);
4. хім. очищЯти, освітлювати; клерувЯти (рідину
clarificativo adj 1. проЯснювальний; 2. очищувальний
clarífico adj іст. блискучий, сЯючий clarilla їдіал. луг
clarimento m (рі) жив. яскрЯві фЯрби clarín 1. /77 муз. сурмЯ; 2. сурмЯч; 3. тонкб полотнб; 4. бот. діал. запашнйй горбшок;
2. adv діал. див. claramente; ~ delaselva зоол. пересмішник
clarinada /1. звук сурмй; 2. недорбчне слбво (вйслів)
clarinado adj геральд. з дзвбниками (про фігуру тварини на полі герба) clarinero /77 див. clarín 2 clarinete /771. кларнбт; 2. кларнетист clarinetista m див. clarinete 2 clarión /771. крбйда; 2. прбсвіт між хмЯрами clarioncillo /77 жив. пастбль (олівець) clariosa їсл. водЯ
clarisa /кларйса (черниця ордену Клари- си)
clarividencia /пронйкливість clarividente 1. adj пронйкливий; 2. com. пронйклива людйна
сіаг«о 1. adj світлий; (дббре) освітлений (про приміщення); 2. світлий, чйстий, Ясний; cielo - Ясне (чйсте) Hé6o; día ~ Ясний (світлий) день; 3. чйстий, прозбрий;
4. Ясний, чйстий, вирЯзний, зрозумілий; pronunciación ~а чйста (вирЯзна) вимб- ва; 5. рідкйй, слабкйй, неміцнйй (про напої); chocolate (café) ~ рідкйй (слабкйй, неміцнйй) шоколЯд (кава); 6. рідкйй, не- густйй, нещільнйй; bosque - рідкйй (не- густйй) ліс; pelo ~ рідкб (негустб) во- лбсся; 7. світлий, блідйй (про колір); azul - світло-блакйтний; 8. Ясний, очевидний; hechos ~s очевйдні фЯкти; verdad ~а очевйдна істина; una ~а preferencia Явна перевЯга; 9. відкрйтий, відвбртий; чЯсн- ий, чйстий (про гру); 10. m (рі) вікнб; ілю- мінЯтор; люк; 11. просвіт; прбміжок; за- збр; 12. прогЯлина (улісі); Л2.див. clara 4;
14. полігр. прбпуск; 15. пЯуза (у промові);
16. сл. див. clarea 2; 17. жив. світло (на картині); 18. діал. тростйнна горілка;
19. adv див. clara mente; ~ de luna місячне світло; - oscuro; ~ у oscuro жив. світлотінь; к’яроскуро; a la(s)~a(s) іос. adv. відкрйто, відвбрто; de - en ~ іос. adv. Ясно, зі всібю Ясністю; від почЯтку до кінцЯ; нЯскрізь; цілу ніч; por lo - іос. adv. прЯмо, відкрйто, відвбрто; ¡ ~ !; está!; ¡pues, ~! звичЯйно!, зрозуміло!, пбвна річ! claror m див. claridad claroscuro /771. писЯння (пбчерк) з нЯтис- ком; 2. жив. світлотінь; 3. жив. однобЯрв- не зобрЯження; 4. невйзначена (проміж- нЯ) позйція (кого-н.) clarovidencia ЇЛ. Ам. див. clarividencia clarovidente adjЛ. Ам. див. clarividente 1 clarucho а^’рідкйй, водянйстий (про суп); розбЯвлений (про вино)
158
cloaca
clascal тЛ. Ам. кукурудзяний кбржик clase /1. клас (суспільний); ~ obrera робіт- нйчий клас; ~ dominante панівний клас; ~ media сербдній стан, дрібнб бУржубзія; ~ s pasivas пенсіонбри; de ~ псовий; lucha de ~s клбсова боротьбб; sociedad sin ~s 6e3Knácoee суспільство; 2. група (у вузі)-, клас (у школі)-, 3. аудитбрія, клас;
4. урбк, заняття; ~ de gramática урбк грамбтики; dar ~s de español давбти урбки іспбнської мбви; 5. клас; категбрія; рід; сорт; de ~ superior вйщого клбсу;
6. біол. клас; 7. рі військ, сержбнтський склад
clasicismo т класицизм clásic«o A. adj класичний; estilo ~ класичний стиль; obra ~а класичний твір; 2. класичний, антйчний; 3. зразкбвий; 4. /77клбсик clasificación /1. класифікбція, системати- збція; 2. сортувбння; 3. див. calificación clasificador 1. а^'класифікувбльний; 2. т класифікбтор; 3. сортувбльник; 4. шбфа для зберігбння папбрів clasificar vt 1. класифікувбти; системати- зувбти; 2. сортувбти; 3. див. calificar clasismo т вчбння про клбси clasista 1. adju\о стосується вчбння про Knácn; 2. клбсовий; lucha ~ клбсова боро- тьбб; 3. /77 прихйльник вчбння про клбси clástico adj ламкйй, крихкий clatolear viЛ. Ам, секрбтничати, говорйти ПО Секрбту (3 КИМ-Н.)
clauca їол. відмйчка claudicación /здбча позйцій, капітуляція claudicar vi 1. шкутильгбти; зробйти по- милкбвий крок; спіткнутися; здавбти свої позйції, відступбти, капітулювбти claustra їіст. див. claustro 1 claustral adj А. що стосується вчбної рбди (університет^); resoluciones ~es резолюції вченої рбди; 2. монастйрський claustrar vt іст. див. cercar 1 claustrillo /77 малйй зал (для вченої ради) claustro /77 1. крйта галербя (в церкві, монастирі, університеті); 2. вчбна рбда (в університеті); - de profesores викладацький склад (у вузі)-, ~ de licencias іст. засідання вчбної рбди (з присвоєння вчених ступенів)-, 3. монастйр; ~ materno матерйнська утрбба
claustrofobia їмед. клаустрофббія, боязнь ЗбМКНЄНОГО прбстору cláusula f 1. юр. пункт, стаття (договору, заповітУ)\ 2. юр. клбузула, спеціальна умбва, застербження; 3. лінгв., ритор. клбузула; завершбльна частйна періоду;
4. лінгв., ритор, рбчення, період; - simple (compuesta) простб (складнб) рбчення; ~ absoluta абсолютний зворбт clausulado 1. ао/лапідбрний, урйвчастий (про стиль)\ 2. /77 сукупність статбй (пунктів, клбузул)
clausular vtA. закінчувати (tпромовУ\ 2. на- писбти пункти (статті, клбузули) дбговбру clausura fA. внутрішня частйна монастиря (недоступна стороннім); 2. обітниця самітництва; 3. монастйрське життЯ;
4. самітництво; 5. закриття (засідання, cedí)-, 6. закриття, припйнення діяльності (установи)-, 7. іст. див. corral clausurar vt А. закривбти (засідання, сесію)-, 2. закривбти, припиняти діяльність (установи)
clava fA. дубйна; пблиця; 2. мор. шпігбт clavado adj А. оббйтий цвЯхами; 2. тбчний, пунктубльний; 3. відповідний до місця (про предмет); 4. (а) дуже схбжий (на кого-н.)-, вйлитий, вйкапаний clavadura ївет. закбвування (пошкодження цвяхом копита коня при куванні) clavar vt А. вбивбти (забивбти) цвЯхи; 2. збивбти (прибивбти) цвяхами; 3. вст-
рбмлювати, заганЯти; ~ un puñal en el pecho встромйти кинджбл у груди; 4. вставляти, вправлЯти, оправлЯти (коштовні камені)-, 5. вет. закувбти, порбнити (копито коня при куванні)-, 6. військ, заклбпува- ти (гармату-, 7. вйтріщитися, втупитися (на кого-що-н.)-, 8. обдурювати; 9. врбзи- ти, оглушйти, приголбмшити; 10. здбрти втридброга (з кого-н)-, 11. прбвильно розв’язати (задачу, вірно відповістй (на запитання викладача); ~se 1. уколбтися, загнбти скббку; me he clavadola aguja en el dedo я вколбв пблець гблкою; 2. мор. сідбти на мілину; 3. Л. Ам. пробирбтися (вдирбтися) без запрбшення; clavársela діал. напйтися, набрбтися clavaria f див. clavera1 clavario m див. clavero2 1 clavazón їзбірн. цвЯхи clave 1. лі див. clavecín; 2. /"ключ; - de cifra шифрувбльний ключ; la ~ de un enigma ключ до таємнйці (до загадки); 2. код;
3. іст. ключ.-замбк; 4. архіт. ключ, замбк, ключовйй кбмінь (арки, склепіння); 5. муз. ключ; - de sol ключ соль; de - зашифрований, співвідносний з ребльними подіями (осббами) (про роман)-, echar la ~ за- кінчйти, постбвити крбпку clavecín m муз. клавесйн clavel /77 гвоздйка (рослина і квітка); - de China китбйська гвоздйка; ~ de (las) Indias чорнобрйвці (мексиканський різновид)
clavelina f 1. діал. див. clavellina; 2. діал. бот. пбриста гвоздйка clavelito /77 бот. гвоздйка (різновид, рослина і квітка)
clavellina fA. бот. гвоздйка (з простими квітками)-, ~ de pluma пбриста гвоздйка (рослина і квітка)', 2. військ, прббка з пбкпі (для затикання дула гармати) clavera fA. пробивбч (кувальний інстру- мені)-, 2. Отвір для цвЯха clavero1 /77 гвоздйкове дбрево clavero2 /771. ключбр (духовна особа)’, 2. Л. Ам. див. clavijero 2 claveta /дерев’яний цвях, шпйлька clavete /771. dim. ¿fe clavo; 2. муз. плектр, медібтор (для гри на бандурріі) clavetear vtA. оббивбти цвЯхами; 2. одя- гбти металбві наконбчники (на шнур)',
3. закінчувати (справу; стбвити крбпку clavicémbalo, clavicímbalo m іст., clavicímbano m див. clavecín clavicordio m муз. клавікбрд clavícula faHar ключиця
clavicular1 adj анат. ключйчний clavicular2 зачарувбти, полонйти clavija f А. тех. штифт; штир; пблець;
2. муз. кілбчок; 3. ел. штбпсель; штбпсе- льна вйлка; штиковйй контбкт; apretar las ~s посйлити нбтиск, закрутйти гбйки clavijero /771. плбнка з гніздами (для кілочків струнних інструментів)-, 2. вішалка (меблі)-, 3. ел. розбтка, гніздб clavillo, clavito m А. штифт, стрйжень;
2. див. clavo 4
clavo /771. цвях; костйль; - calamón шпа- лбрний цвях; ~ chillón (de chilla) штукатурний (дрбнковий, гбнтовий) цвях; 2. мо- збль (на пальцях ноги)-, 3. мед. тампбн;
4. гвоздйка (спеція)-, 5. мор. стернб; 6. міг- рбнь; 7. шкбда, збйток; 8. біль; смуток; гір- котб; 9. обмбн; 10. Л. Ам., діал. неходовйй товбр; 11. діал. розчарувбння; 12. Л. Ам. багбта частйна рудної жйли; 13. мед. стрйжень фурункула; agarrarse a (de) un ~ ardiendo хапбтися за соломйнку; arrimar el - a uno обдурйти, обвестй круг пб- льця; dar en el - вгадбти; здогадбтися; dar una en el - y ciento en la herradura помилятися на кбжному крбці, сідбти в
каліЬжу; hacer ~ буд. застигбти (про розчийу, no dejar ~ ni estaca en la pared обікрбсти, обчйстити (квартиру; remachar el ~ зробйти ведмбжу лбслугу; пов- тбрювати (торбчити) однб й те ж; tener un ~ en el corazón на душі кішки скребуть; ірог los ~s de Cristol зарбди всьогб святбго!; como un - тбчно; пунктубльно, вчбсно; un ~ saca otro ~ клин клйном вибивбють claxon /77 клаксбн
clemátide f бот. виноградолйстний ломиніс
clemencia /милосбрдя, мйлість; pedir ~ просйти пощбди
clemente aq/милосбрдний, мйлбстйвйй clepsidra /клепсйдра, водянйй годйнник clepsimanía, cleptomanía /клептомбнія cleptomaniaco, cleptomaniaco,
cleptómano m клептомбн clerecía fA. див. clero; 2. духбвні осбби (що беруть участь в церковному обряді)-,
3. див. clericato
clerical A.adj духбвний; клерикальний; partido - пбртія клерикалізму; 2. m клерикалізм
clericalismo m кперика/іш clericato /77, clericatura /свящбнний сан; священне
clerigalla їзбірн. попй clérigo /77 1. духбвна осбба; свящбник, клірик, церкбвник; 2. вчбний, схолбст (у середні віки)-, 3. діал. служка clerizón /77 церк. служка clerizonte /77 ПІП
clero /77 клір, духівнйцтво; - regular чбрне духівнйцтво (у католиків); ~ secular біле духівнйцтво (у католиків) clerofobia /ненбвисть до духівнйцтва cliché m див. clisé cliente com. клібнт, -ка clientela fA. заступництво; 2. клієнтура clima /771. клімат; ~ artificial (cálido, continental) штучний (тбплий,дконтинентбль- ний) клімат; 2. ббласть, країна; край; 3. об- станбвка, середбвище, атмосфбра climatérico adj А. клімактерйчний; 2. кри- тйчний, небезпбчний, важкйй (про період часу; 3. діал. див. climático 2; estar uno - бути в погбному нбстрої climaterio adj див. climatérico 1 climático adj А. кліматичний; 2. непостійний, мінлйвий
climatización /кондиціонувбння повітря climatizador m кондиціонбр, устанбвка для кондиціонувбння повітря climatografía f кліматогрбфія climatología /кліматолбгія climatológico adj А. кліматологічний;
2.; condiciones ~as кліматичні умбви climatoterapia f кліматотерапія climatura /вплив клімату clímax /771. ритор, клімакс, градбція; 2. літ. кульмінбція clin їдив. crin
clineja f діал. А. див. crizneja 1; 2. див. crizneja 2 clínica /клініка
clínico 1. клінічний; 2. /т? клініцист clinopodio /77 бот. душовйк clip /771. скріпка; 2. шпйлька (дляволосся) clíper /77 1. мор. кліпер (судно)', 2. ав. іст. трансокебнський гідролітбк clisado /77 полігр. клішувбння clisar vt полігр. стереотипувати clisé /771. полігр. Kniiiié; 2. загбльне місце, заяложена істина clisos трісл. бчі, ббньки clistel, clister /77 клізма; клістйр (іст.) clisterizar vt стбвити клізму clivoso ^'косогбристий cloaca /клоака
159
cloacal
cloacal ед/клойчний, клойіЬвий clocar* \Лдив. cloquear1 cloque m éaróp
cloquear и/квоктйти (про квочку cloquear2 vt бйгрити (тунця) cloqueo m квоктання cloquera /насйджування (яєць): висиджування (курчат)
[cloquero /77багрувЄльник clorado ед/хлбрний, що містить хлор cloramina fx/м. хлорамін clorar vti. хлорувбти; 2. оброблйти хлбром clorato m xлopáтl сіль xлopнyвáтo-кйcлoї кислотй
clorhidrato /77 хім. xлopriдpáт clorhídrico adjxiM. хлористоводневий, солений; ácido - хлористоводнева (солйна) кислотб cloro /77 хлор
clorofila í6ot., хім. хлорофіл clorofílico adj бот. хлорофіловий, хлоро- фільний
cloroformar vtJi. Ам. див. cloroformizar cloroformización /мед. хлороформувйння cloroformizar vt мед. xлopoфopмyвáти cloroformo /77 хім. хлорофбрм clorosis f мед. хлорбз, недокрів’я, бЛІДЙ нЄмІЧ
cloroso ед/хлбристий, хлбрний clorurar у/хлорувйти cloruro m хім. хлорйд club /77 клуб clubista /77 член клубу clueca /квбчка (про курку clueco adj 1. що сидить на ййцях; що ви- сйджує пташенйт; 2. нЄмічний, безпорйд- ний; 3 .діал. чванлйвий, самовдовблений cluequera /1. див. cloquera; 2. діал. див. cobardía
coa /1. пйлиця-копбчка (в індіанців): 2. Л. Ам. мотйка; 3. Л. Ам. див. curucú; 4. діал. злодійський (тюремний) жаргбн coacción /примушування, насильство coaccionar vt примушувати, змушувати сйлою
coacervación /накопйчення, скупчування coacervar vt нaгpoмáджyвaти, збирбти, накопйчувати
coacreedor m спільний кредитбр, співкре- здитбр
coactar 14див. coaccionar coactivo ед^змушувальний; примусбвий coacusado юр. 1. adj спільно звинувйчу- ваний; 2. m співвідповідбч, спільний обвинувачуваний
coadjutor /771. коадіЬтор, помічнйк; 2. коа- діЬтор, помічнйк священика (у католицькій церкві)
coadjutoría їцерк. посйда коадютора coadquirir* vt юр. придбавйти спільно з іншим
coadquisición /спільне придбйння coadunación / coadunamiento m з’єд- HáHHB, змішування coadunar vt з’бднувати, змішувати coadyutor m див. coadjutor coadyutorio adj що допомагйє, сприяє coadyuvador m помічнйк coadyuvante com. юр. представнйк обви- нувбчення
coadyuvar ^/сприяти, допомагйти coagente m помічнйк, співробітник coagulable adj що коагулює, що згортб- ється (про кров): що CKHcáe, звурджується (про молоко)
coagulación /коагуляція, згортйння coagulador m коагулятор (апарат) coagulante m коагулятор (речовина) coagular vt(vi) коагулювЄти(ся), згортЄти(ся) coágulo /77 1. згусток крбві; 2. коагулят; згусток (рідини, що згорнулася): 3. див. cuajaron
coaita, coait/ fЛ. Ам. зоол. койта (мавпа) coala /77 зоол. койла, сумчастий ведмідь coalición /коаліція, соїЬз coalicionar у/ствбрювати коаліцію, об’бд- нати; керувйти коаліцією; -se див. coligarse
coalicionista com. учЯсник (прибічник) коаліції
coáltar, coaltar m кам’яновугільна (кбксо- ва) смолб; кам'яновугільний (кбксовий) дьбготь
coalla /1. орніт. вальдшнеп, лісовйй ку- лйк; 2. іст. див. codorniz coaptación /мед. вправлення кістки coarctación їдив. coartación coarrendador /77співоренд0р coarrendar* vt орендувйти спільно coartación /обмеження, утискЯння coartada f юр. ¿лібі; probar la - довестй (засвідчити) ceoé Ялібі coartar vt обмежувати; утискбти; пере- шкоджбти coate adjЛ. Ам. див. cuate 1 coatí тдив. cuatí coautor /77 cniBáBTop coaxial ед^'співвісний, коаксіЯльний coba1 /1. жарт, рбзіграш; 2. підлабузництво; dar (gastar) - підлизуватися, підлабузнюватися; жартувати, розігрувати coba2 fe/7.1. курка; 2. peán (монета) cobáltico adjxiM. кббальтовий cobaltina / мін. кобальтйн, кббальтовий блиск
cobalto /77 хім. кббальт cobarda /сут. арбалбт; самостріл cobarde 1. adj боязкйй, легкодухий; не- смілйвий; 2. низький, підлий; 3. слабкйй (про зір): 4. діал. неродгЬчий (про грунт):
5. com. боягуз, -ка
cobardear viбойтися, бути боягузом cobardía /1. ббязкість, легкодухість; 2. ницість, підлість.
cobaya f/7. Ам., cobayo тморськб свйнка cobechar vt див. cohechar2 cobejera f іст. звідниця cobertera /1. крйшка; 2. звідниця cobertizo /771. навіс; дах; 2. ангбр cobertor /77 1. див. colcha ; 2. кбвдра; 3. іст. див. cobertera 1 cobertura /1. див. cubierta 1; 2. забезпечення дорогоцінними метйлами (іноземною валіЬтою); - bancada ком. вексельне забезпечення (паперових грошей) cobez /77 орніт. кібець (сокігі) cobija1 /1. верхня черепйця; 2. хустка; ко- рбтка мантйлья; 3. крйюче nepó (у птахів): 4. див. cubierta 1; 5. Л. Ам. плащ, на- кйдка; 6. кбвдра; 7. діал. прикритті, 3á- хист; притулок; 8. діал. дах (сільського будинку): 9. ріЛ. Ам. постільна білйзна; irse a la - діал. смілйво атакувбти cobija2 adj діал. див. cobarde 1 cobijamiento m притулок; пристанбвище cobijar vt 1. (vt) вкривЄти(ся); накривбти- (ся); 2. (vi) притулйти(ся); 3. прихбвувати; плекбти (почуття): 4. діал. покривЄти ná- льмовим лйстям (дах) cobijo /771. див. cobijamiento; 2. мебльб- вана кімнбта; 3. діал. див. cobija cobijón тдіал. шкіра, шкура (для покриття в’юків)
cobista com. підлабузник, лисйця cobo /77 діал. 1. зоол. рбвлик; 2. плюшева кбвдра; 3. тЄплий дитйчий бдяг cobra1 /1. мотузка (для запрягання волів):
2. запрйжка (для молотьбй): 3. кббра (бразильська монета) cobra2 /1. зоол. кббра (змія): 2. отрута кбб- ри ,
cobra f мисл. понбска cobrable adj див. cobradero cobracapelo m зоол. очкбва змій, кббра
cobradero adj що підлягбє стйгненню (оп- лйті)
cobrador /771. збирбч (податків): 2. фін. ін- касбтор; 3. кондуктор (в трамваї, автобусі)
cobranza /1. отрймання (зарплати, боргу: 2. стйгування (податків); 3. фін. інка- сЄція; 4. достйвка дичинй (мисливським собакою)
cobrar vt 1. одержувати (зарплату, боргі;
2. збирйти, стйгувати (плату, податки):
3. фін. інкасувбти; 4. одержувати назбд (книгУ): 5. віднбвлювати (здоров’я, сили):
6. тягнути, витйгувати, підтйгувати (риболовні сіті, мотузки); 7. переймбтися, спбв- нюватися (чим-н.), відчувбти; - cariño а uno (una cosa) прихилйтися до кого- чого-н., полюбйти кого-що-н.; 8. придба- вбти, завойбвувати; - fama (crédito) за- войбвувати cnápy (довіру); - enemigos наживйти ворогів; - afición a una cosa захопйтися; - ánimo(s), - espirita (valor) набрЄтися духу (мужності, хорббрості); підбадьбритися; - miedo злякйтися; - vida підбадьбритися; пожвбвитися (про розповідь): [vas а -! я тобі дам!, ти у мбне отрймаєш!
cobrarse 1. відрахбвувати на своіЬ користь; одержувати компенсбцію (комісійні);
2. опам’ятовуватися, огбвтуватися cobre /771. хім. мідь; - quemado мідний купорбс; - rojo куприт, червбна мідна рудб; - verde малахіт; 2. мідний кухбнний пбсуд; 3. Л. Ам. мідйк; no tener un - не м0ти ні копійки; 4. муз. збірн. мідні духові інструменти; batir el - швйдко (енергійно) BecjH слрйву; batirse el - працювбти, не покладбючи рук; запекло (захбплено, ліЬто) сперечЄтися cobreño ед/мідний, зрбблений з міді cobrizo adj 1. мідний, що містить мідь;
2. мідний (про колір) cobro /77 див. cobranza; poner - en ana cosa піклувбтися; ретельно оберігйти; poner en - сховЄти в надійному місці; ponerse en - знайтй притулок, сховйтися coca1 /1. (- del Perú) кбка, кокаїновий кущ; 2. лист кбки
coca2 /йгідка; - de Levante кукельвбн, ку- кольвЄн (рослина і плід) coca3 /1. діал. зобрбження дракбна (під час свята тіла Христового): 2. бука, стра- хбвище; 3. діал. див. cigarra 1 coca4 /1. кбка (середньовічне судно): 2. половйна волбсся (розділеного проділом і зачесаного на вуха): 3. головй; довбешка; 4. удйр по голові (суглобами пальців): 5. діал. волбський горіх; 6. діал. шкаралупа; de - loe. adv. Л. Ам. задбрма, за чужйй рахунок coca5 їдіал. пиріг cocáceas їрібакт. кбки cocacola / кбка-кбла cocacho /77 Л. Ам. див. coscorrón cocada / 1. десерт (солбдке) з тбртої кбпри; 2. діалх халвб cocaína /кокаїн cocainismo m мед. кокаїнізм cocainización / мед. кокаїновий наркбз, кокаїнова анестезія cocainomanía їдив. cocainismo cocainómano m кокаїніст cocaísmo тЛ. Ам. див. cocainismo cocal /771. Я Ам. див. cocotal; 2. діал. див. coco2; 3. Л. Ам. плантбція (гай) кокаїнового кущб
cocamas /77/?/кокЄми (індіанці в ПерУ) cocán тдіал. грудка (птаха) cocar vt\. робйти міни (гримбси); кривитися; 2. пЄстити, бблувати cocarda їдив. cucarda cocaví /77 3anác лйстя кбки
160
codeo
coccígeo adjанат. куприковий coccinélidos mpi сбнечки coccíneo ас/пурпурний (про колір) cocción /1. варіння; 2. випаювання cóccix /77 анат. куприк coceador adj бриклйвий coceadura т, coceamiento /77брикбння cocear 1. и/брик0ти, брикбтися; 2. брикб- тися, упирбтися, чинити ónip; 3. vt Л. Ам. підбзрювати
cocedero 1. а<#варкйй; що nérm (швидко) вбриться; 2. /7? варильний цех; приміщення для варіння (соків) cocedizo adj див. cocedero 1 cocedor /771. варйльник; 2 .див. cocedero 2 cocedura íahb. cocción cocer* 1. vt варйти; 2. кип’ятйти; 3. пектй (хліб)] 4. обпблювати (кераміку, вапно)]
5. перевбрювати (їжу)] 6. іст. вивчбти; обдумувати (питанні)] 7. сприбти дозрівбн- ню (нариву)] 8. мочйти (льон, коноплі)]
9. vi кипіти; 10. бродити (про вино)] ~ se
1. мучитися, мйятися, 3H0MaráTn; 2. вми- páTH від сп0ки; 3. замишлятися, затівбти- ся, готувбтися та0мно
cocido 1. adj варений, розварений; 2. m косйдо (традиційна страва з турецького гороху з м’ясом і овочами)] estar - en una cosa соббку з’їсти (на чому-н.) cocidura fpian. див. cocción cociente /77 мат. 1. чйстка; 2. коефіцібнт cocimiento /771. див. cocción; 2. лікбрсь- кий відвбр; 3. іст. свербіж cocina /1. кухня; ~ de campaña похіднб кухня; 2. плитб; - eléctrica електрйчна плитб; - de gas rá30Ba плитб;3. косйна (овочева страва)] 4. бульйбн; 5. кухня, кулінарія, кулінбрне мистйцтво; - rusa (española) російська (icnáHCbKa) кухня; libro de ~ куховбрська кнйга; 6. Л. Ам. незакбн- на винагорода
cocinar 1. vt(vt) готувбти (варйти) їжу; ку- ховбрити; 2 .діал. див. cocer 1; 3. vi лізти в чужі cnpáen
cocinear vi клопотбтися, пбратися на кухні, куховбрити; готувбти cocinera /куховбрка cocinería f діал. закусочна cocinero /77 кухар; haber sido ~ antes que fraile соббку з’їсти(на чому-н.) cocinilla1 /77 чоловік, якйй втручбється в жінбчі cnpáen; 6á6a
cocinilla2 / 1. dim. de cocina; 2. плйтка; гбсниця; спиртівка; 3. діал. піч (кахельна, голландська) cocktail /77 див. cóctel cóclea f 1. архімбдів гвинт; 2. див. caracol 11
coclear adj бот. раковиноподібний, равли- коподібний
coco1 /771. (~ de Indias) кокбсова пбльма;
2. кокбсовий горіх; 3. шкаралупа кокбсо- вого горіха; 4. перкбль (тканина)] 5. Л. Ам. посудина з кокбсового горіха; 6. діал. цнотлйвість; 7. Л. Ам. довббшка, макітра; estar tocado del - діал. бути HecnoBHá рбзуму; 8. Л. Ам. див. coscorrón; 9. діал. котелбк (капелюх); 10. діал. кбко (монета 1 песо)] 11. діал. сл. дблар
coco /77 кулька, намистйна (на чотка^)] ~ de Levante кукельббн, кукольббн (росли- на і плід)
coco /771. бука, страхбвище, страхопуд; parecer (ser) un - бути потвбрним (вй- родком); 2. rpnMáca; hacer ~s робйти міни (грим0си); кривлйтися; 3. Л. Ам. біль cocodrílidos /77 різоол. крокодйли cocodrilo /77 1. крокодйл; 2. стоп-KpáH; lágrimas de ~ крокодйлові сльбзи cocol /77 Л. Ам. 1. ромбоподібна булка; 2. завитбк, лбкон
cocolera fopHir. Л. Ам. гбрлиця (різновид)
cocolía fЛ. Ам. непрйязнь cocoliche /771. ГІ. Ам. коколіче (іспано-іта- лійський жаргон)] 2. Л. Ам. коколіче (італієць, що говорить по-іспанськи)] 3. діал. гбла лялька
cocoliste тЛ. Ам. 1. епідемічна хворбба; 2. тиф
cocoloro т діал. див. carozo 2 cocomacaco т діал. пблиця cocombro т діал. див. cohombro 1 cocón adj діал. порожнйстий, порбжній (про насіння, плоди)
coconete 1. adj Л. Ам. малбсенький (про дитинУ)] 2. /77 діал. безб, мербнга cócono /77 Л. Ам. ІНДИЧб coconota fЛ. Ам. пихбта, чванлйва жінка cócora <70/77. 1. надокучлива людйна;
2, діал. сказ; 3. діал. незручність; занепо- кбєння; А. діал. непрйязнь; 5. діал. страх cocorear vt Л.Ам. заважбти, набридати cocoriaco /77 діал. див. cacareo cocorícamo m діал. 1. чаклунство; 2. склбд- нісгь, заплутаність
cocorino adj Л.Ам. надокучливий cocorismo тЛ. Ам. надокучливість cocorote тдіал. 1. крона дбрева; 2. бука, страхбвище
cocorotina fflian. мбківка, тім’я cocorrón т діал. 1. кокорбн (солодощі, печиво)] 2. див. coscorrón cocotal /77 кокбсовий гай cocotazo /771. Л. Ам. удбр по голові; 2. Л. Ам. kobtók BHHá cocote тдив. cogote 1 cocotero тдив. coco11 cocotudo adj діал. упбртий cóctel, coctel /77 КОКТ0ЙЛЬ coctelera /змішувач (для коктейлю) cocual /77 Л. Ам. зоол. білка (різновид) cocui тдіал. див. cocuy 2 cocuisa, cocuiza //7. Ам. канбт (з волокна агави)
cocuma /л/іая. cмáжeний качбн кукурудзи cocuy /771. див. cocuyo; 2. Л. Ам. амери- KáHCbKa aráea
cocuyo /77 Л. Ам. світляк, світлячбк cocha /1. при. невелйкий резервубр (в збагачувальних установкал); 2. див. cochitril;
3. діал. див. cancha 2; 4. Л. Ам. ставбк cochambre /77, cochambrería /1. бруд, шар бруду; 2. мбтлох; сміття; ганчір’я cochambrero, cochambroso яо/бруднйй, засблений, заялбжений
cochano /77 діал. крупйнка саморбдного зблота
cocharro /771. дерев’яна посудина; 2. див. cacharro 1
cochastro /77 каб0нчик, молодйй каббн coche1 /77 1. екіпбж; карбта; колйска; ~ fúnebre похорбнні дроги; ~ de plaza (de punto), ~ simón; ~ de sitio Л. Ам. візнйк (екіпаж)] 2. машйна, автомобіль; ~ celular поліцбйський фургбн; - volante (volador) автомобіль з повітряною подушкою; ~ de carreras гбночний автомобіль; ~ de línea рбйсовий автббус; 3. вагбн (залізничний, трамвайний); ~ cama спбльний вагбн; ~ correo поштовий вагбн; ~ restaurante вагбн-ресторбн; ~ salón салбн-вагбн; ~ parado балкбн, підвйщення (для спостереження за процесією)] caminar (ir) en el ~ de San Francisco (de San Fernando) (unos ratos a pie y otros andando) йти на своїх (на) двох (на одинбдцятому нбме- рі); no pararse os ~s (de) dos o más personas не спілкув0тися; не дружйти coche2 тдив. cochino 1 {coche!3 interj (вживається для підкликання свиней) паць-пацьі cochear vi 1. прбвити, управляти (кіньми)] 2. (~se) їздити (прогулюватися) в екіпбжі (колясці)
cocheavión m автомобіль з повітряною подушкою
cochecico, cochecillo, cochecito m\.dim. de coche; 2. колйска (дитяча, інвалідна) cochera 1. adj: puerta ~ ворбта; 2. /карбт- ний сарай, екіпбжна; 3. гарбж; парк (автобусний, тролейбусний)] 3. трбнспортна фірма (компбнія) з прокбту автомашйн;
4. дружйна кучера cocherada fЛ. Ам. грубість, x¿mctbo cochería /У7. Ам. див. cochera З cocheril adj А. кучерський; 2. карбтний cochero1 /77 1. кучер; ~ de punto (de simón) візнйк; 2. (C.) Візнйчий (сузір’я) cochero2 adj варкйй, що лбгко (швйдко) розвбрюється cochevira /свинбче cáno cochevís fpne. cogujada icochi! interj див. coche3 cochifrito /77 кочіфрлто (варена, а потім смажена баранина або козлятина з гострими приправами) cochillo /77 іст. див. cuchillo cochina /1. свинй; 2. замазура, бруднуля cochinada fflne. cochinería cochinamente adv 1. брудно, неох0йно;
2. по-свйнськи
cochinería /1. бруд, нeoxáйнicть; 2. свинство
cochinero яо/погбний, дрібнйй, признбче- ний для свинбй (про картоплю)] trote ~ дрібнб рись; (un) trote - loe. adv. підтюпцем
cochinilla /(~ de humedad) ент. стонбга, мокриця
cochinilla2 /кошеніль (комаха, фарбувальна речовина) cochinillo /77 молочне порося cochinito пт. ~ de San Antón діал. ебнечко cochino m 1. каббн; свиня; ~ montes дй- кий каббн; 2. свинб, нечепура, бруднуля;
3. скупердяй, жадніЬга, жмот cochiquera / див. cochitril
cochite hervite 1. adv нашвидкуруч; аби- як; 2. /77 людйна, якб квбпиться cochitril /77 свинячий хлів, свинарник cochizo 1. adj іст. див. cochero2; 2. /77най- багбтща ділйнка копбльні cocho1 adj\. див. cocido 1; 2. діал. сирйй, не варбний
cochor /771. діал. див. cochino 2; 2. орніт. папуга (різновид)
cochoso adj діал. бруднйй, неохбйний cochura /1. див. cocción; 2. готбве тісто cochurra fдiaл. варбння з гуайяви coda1 ficT. діал. див. cola11 coda2 (муз. кбда
coda3 f спец, дерев’бна трикутна прйзма (для склеювання дощок під кутом) codadura /náriH, лозб, що стблеться codal 1. adj одноколійний, одноколінчас- тий; 2. зігнутий, колінчастий; 3. m налокітник; 4. пбросток (винограду)] 5. буд. розкіс, розпірка
codaste /77 мор. ахтерштбвень codazo mypáp ліктем; dar - a uno Л. Ам. натякнути, повідбмити по секрбту codeador діал. 1. adj що прбсить, випрб- шує; 2. /77 жебрбк; 3. укладбльник дере- винй
codear 1. vi рухати (npa^eáTn) ліктями; 2. штовхбти (ударяти) ліктем; 3. 14Л. Ам. випрошувати; канючити; - se (соп) спіл- кувбтися, знбтися, водйтися (з ким-н.) codelincuencia /співучасть (у злочині) codelincuente 00/77. співучбсник (у ЗЛОЧИНІ) codemandante 00/77. юр. співпозивбч, -ка codemandar vt юр. спільно подавбти пб- зов
codeo /771. рух (роббта) ліктями; 2. удбри ліктями; 3. Л. Ам. жебрацтво; 4. діал. то- вбриш, друг
161
codera
codera /1. корбста на лі'кїі; 2. налокітна нашйвка; 3. потбртість (в одязі на ліктя^)\ náTKa на лікті; 4. мор. кормовйй швартбв codeso m бот. верболіз (різновид)] ~ de los Alpes золотйй дощ codeudor /77 юр. співборжнйк І códice /77старовйнний рукбпис, К0ДЄКС codicia / 1. пожбдливість; жбдібність;
І 2. прбгнення, жага, прйстрасне (палкб) бажання; спрбга; ~ de saber жагб знань;
3. іст. чуттбвість, похітлйвість; la - rompe el saco жбдібність до добрб не доведб codiciable, codiciado ао^'ббжаний; жадбний codiciar rfnpámyTM, жадбти codicioso 1. з<#жбдібний; 2. (пблко) жа- дбючий, спрбглий; 3. старбнний, працьо- вйтий; 4. /77CKHápa, CKynáp; juntáronse el ~ y el tramposo два чбботи nápa; одним мйром мбзані; однбго пбля ягода codificación f кодифікувбння codificador adj кодифікувбння codificar rf кодифікаційний
código /77 1. KÓ/jeKc; звбдення закбнів; ~ civil (penal) цивільний (кримінбльний) кб- декс; - fundamental основний закбн, конституція; 2. іст. див. códice; 3. кбдекс, прбвила (нбрми) поведінки; ~ de circulación прбвила величного руху; - de señales MopcbKá сигналізбція; (міжнарбдне) звбдення cnmániB
codillo /77 1. плечб (у чотириногий 2. сук, зблишок зрізаної гілки; 3. див. codo 5;
4. crpeMÓHÓ; 5. архіт. вигин, перегйн; 6. ар- хіт. кут (будівлі)] 7. мор. пербдній (збДНІЙ) кінець кіля; jugársela de ~ вйпередити (в отриманні чого-н.); залйшйти з hócom; tirar a uno al - знйщити, стертй на nópox codito adj Л. Ам. див. cicatero 1 codo /771. лікоть; 2. див. codillo 1; лікоть (частинарукава одяіу)] лікоть (міра довжини)] ~ común (geométrico) лікоть (міра довжини - 418 мм)] ~ de rey (de ribera, perfecto, real) лікоть (міра довжини = 574 мм)] 5. тех. коліно (труби)] ~ а ~ іос. adv. пліч-б-пліч, pyKá в руку; - соп - іос. adv. пліч-б-пліч, pyKá в руку; зі зв’язаними за слйною рукбми; alzar (empinar) de (el) ~ прикладбтися до пляшки; заливбти бчі; comerse ios ~s de hambre перебивбтися з хліба на квас; dar de de(l) - штовхнути ліктем, зробйти знак ліктем; нбхтувати; desgastarse (romperse) los ~s скніти над кнйгами; hablar por los ~s базікати без yráey; mentir por los ~s брехбти як рудйй co6áKa; meterse (estar metido) hasta los ~s пітй з головбю (у що-н.)] del ~ a la mano від ropujKá два eepujKá
codocate /77 мармелбд з айвй codorniz fopHÍT. népenen, перепілка codorno тдіал. окрбєць (хліба) codorro діал. 1. adj упертий; 2. /77впбрта людйна
codujo тдіал. 1. хлопчик; 2. коротун coeducación /спільне навчбння (хлопців і дівча-f)
coeficiencia /взаємодія coeficiente 1. adj що взаємодіє, сприЯє; 2. т мат., фіз. коефіцібнт; - de absorción фіз., хім. коефіцієнт поі линбння; - de corrección тех. попрбвковий коефіцібнт, коефіцібнт корбкції; - de dilatación cúbica (lineal) фіз. коефіцібнт об’бмного (лінійного) розшйрення
coendú /77 зоол. америкбнський дикобрбз coercer гідив. contener 2 coercible adj 1. утримуваний, стрймува- ний; 2. фіз. стйскуваний coerción /1. юр. заборбна (силою)] 2. фіз. коерцитйвна сйла
coercitiva adf 1. утрймувальний, стримувальний; 2. фіз. коерцитйвний; fuerza ~а коерцитйвна сйла
coetáneo 1. ас/сучбсний; 2. /77сучбсник;
3. однбліток
coevo adj суч&снш (чому-н. у минулому) coexistencia / співіснувбння; ~ pacífica мйрне співіснувбння coexistir vi співіснувбти cofa fMop. марс cofaina /вмивбльний таз cofia /1. сітка для волосся; 2. чіпбць;
3. військ, підшолбмник; 4. військ, іст. на- шййник; бармйця; 5. військ, наконбчник снаряда, балістйчний ковпачбк cofiador /77 юр. солярний поручйтель, співпоручйтель cofín /77 корзйна (для фруктів) cófosis f мед. myxoTá cofrade com. член 6páтства (корпорбції); ~ de pala сл. помічник cofradía /1.6páTCTBO (релігійне); корпорб- ція, товарйство; 2. сл. натовп; 3. зграя, ббнда; 4. сл. кольчуга cofre /77 1. скрйня; 2. Л. Ам. скрйнька, шкатулка (для коштовностей) cofrecillo /771. dim. ote cofre; 2. скрйнька, шкатулка
cofrero /77 продавбць скринь
cogedera fc.-г. 1. роївня, рійнйця; 2. пло-
дознімбч
cogedero 1. adjcThvnm, зрілий (про плоди)] 2. /77 рукоятка; ручка cogedor /77 совбк cogedura /піймбння; захбплення coger 1. і//брбти, xanáTn; схбплювати; ~ un libro (una manzana) брбти (взяти) кн- йгу (яблуко); 2. захбплювати, відбирбти;
3. схбплювати, ловйти; брбти; 4. ловйти, вилбвлювати (тварин, рибу)] 5. наздоганяти; lo cogí a mitad del camino я наздогнав йогб на півдорбзі; 6. рбнити (про бика)] el toro cogió al torero бик порбнив торбро; 7. поїхати; ~ el tren сісти в пбтяг;
8. збйти, переїхати (про автомобіль)] Іе cogió un automóvil він потрбпив під ма- шйну; 9. од é ржу вати; ~ una enfermedad захворіти; - frío застудйтися; ~ miedo злякбтися; 10. сприймбти (звістку);
11. відчути; - cariño a uno полюбйти; ~ aversión відчути огйду, зненбвидіти;
12. вбирбти, поглинбти; 13. купувбти; брбти; наймбти; - un piso найнЯти квар- тйру; 14. 6páTH, наймбти; 15. збирбти (плоди)] знім0ти (урожай)] зривбти, рвбти (квіти)] 16. вміщбти; 17. займбти (місце, простір)] el cuadro coge toda la pared картйна займбє всю стіну; 18. знахбдити, відшукувати; 19. розуміти, схбплювати; виявляти; - le a uno las vueltas вйкрити кого-н., розгадбти комбінбції; 20. заста- вбти, застигбти; me cogió en casa він за- стбв менб удбма; ~ a uno desprevenido застйгнути кого-н. зненацька; 21. захопй- ти (промову, доповідь)] ~ los apuntes конспектувбти; 22. (в поєднанні зі сполучником у та іншим дієсловом) взяти і (+ дієсл.); cogió у se marchó він взяв і пішбв; 23. іст. давбти притулок, поселйти; 24. покривбти (самкУ)] 25. и/вміщбтися, входити; 26. приживбтися (про рослин^)]
27. іст. знайтй притулок; 28. (vt) Л. Ам. парувбтися; aquí te cojo, aquí te mato куй залізо, поки гарЯче; ~ a uno con las manos en la masa 3anonácTH кого-н. з крб- денйм, зловйти кого-н. на місці злбчину cogerse 1. брбтися, хапбтися; 2. діал. помилитися; грішйти; 3. діал. звикти, ос- вбюватися; 4. (соп) діал. ладнбти, уживб- тися; más preso se coge al mentiroso que al cojo у брехні корбткі нбги; ¡cogitel я тебб спіймбв!, ти попбвся! (на слові) cogida /1. урожбй (плодів)] 2. збирбння урожбю; 3. порбнення (тореро биком) cogido 1. adj іст. зібраний; 2. /77зббрка
cogienda /1. іст. збирбння урожбю; 2. діал. примусбве вербувбння в брмію cogioca / діал. 1. честолюбство, славолюбство; 2. підступи
cogitabilidad / філос. здбтність думати (розміркбвувати)
cogitabundo adj задумливий, з глибокодумним вйглядом
cpgitar vt іст. думати, мйслити, розміркбвувати
cognac m див. coñac cognación / 1. рідня (по материнській лінії)] 2. кровна спорідненість; рідня cognado 1. adj лінгв. подібний, схожий; аналогічний; 2. /77рбдич (по материнській лініі)
cognaticio adj споріднений (по материнській лініі)
cognición (філос., психол. 1. пізн0ння; 2. пізнання; 3. пізнавбльна здбтність cognomento m прізвисько cognoscibilidad /пізнбваність cognoscible adj пізн0ваний cognoscitivo ас/пізнавбльний cogollo /77 1. бот. серцевйна; 2. пбгін, nápocTOK; 3. верхівка соснй (обрубувана при лісозаготівлі)] 4. діал. див. cumplido 8; 5. Л. Ам. ент. цикбда (різновид) cogomoro m див. cohombro cogorza /сп’яніння, хміль cogotazo m запотйличник cogote /771. потйлиця; 2. султбн (прикрасі)] ser tieso de - бути зарозумілим (чванлйвим), задирбти нбса cogotera /військ.1. напотйличник; 2. со- лбм’яний капеліЬх (для коня)] 3. діал. Підхомутник
cogotudo 1. adj 2 товстбю (жйрною) потйли- цею; 2. чванлйвий, зарозумілий; 3. діал. сильний, вольовйй; 4. діал. сйльний, могутній, всесйльний; 5. діал. впливбвий, що мбє вплив (про політика)] 6. Л. Ам. багатий, за- мбжнии; 7. /77 Л. Ам. нуворйш; 8. діал. людйна з харбкгером; 9. діал. могутня людйна cogucho /771. низькосбртний цукор; 2. діал. голбвка нерафінбваного цукр^ cogujada fopHÍT. чуббтий жбйворонок cogulla /чернбча рбса з кбптуром cogullada /підгруддя (у свині) cohabitación /1. гуртбжиток; 2. співмбш- кання, люббвний зв’язбк cohabitar и/1. жйти разом, спільно прожи- вбти; 2. співмбшкати, перебувбти у лю- ббвному зв’язку
cohecha fc.-r. підняття (орбння) пбру cohechador 1. adju\о даб хабарі; 2. іст. що отрймує хабарі (про суддю)] 3. m хаба- родбвець
cohechar1 1. і^підкупбвувати, давбти ха- ббр; 2. іст. примушувати, змушувати; 3. vi іст. займатися хаб0рництвом cohechar vtc.-r. 1. піднімбти пбр; 2. орбти (перед сівбою)
cohecho1 /77 підкуп, хаббрництво cohecho2 /77 с.-г. час орбння cohén com. 1. чарівнйк, ворожбйт, чаклун; 2. звідник
coheredar і^співуспадкбвувати coheredero /77 співспадкобмець coherencia f 1. зв’язність; узгбдженість; 2. див. cohesión 4
coherente adj\. зв’язний, послідовний; 2. фіз. когерентний
cohermano m іст. 1. двоюрідний брат; 2. звбдений брат; 3. див. cofrade cohesión /1. зв’язбк; зв’язаність; 2. з’єднання, зчбплення, зв’язбк; 3. згуртбваніс- ть, спбяність; - del partido бдність пбртії;
4. фіз., хім. когерентність; когбзія, зв’язбк, зчбплення; 5. фіз., хім. сйла зчбплення cohesionar vt 1. зв’язувати, сполучбти; об’бднувати; 2. об’бднувати, спбювати;
162
colear
3. фіз., хім. зчіплювати, скріпляти; сполу- náTH, зв’язувати
cohesivo adjщо зв’язує, зчіплює cohete т 1. ракбта; - antiaéreo (balístico, chispero, de dos etapas, luminoso, orbital) зенітна (балістйчна, феєрв0ркова, двоступен0ва, освітлювальна, орбіт0ль- на) ракбта; - estratosférico космічна ра- KéTa; 2. вйпуск rá3ie; 3. Л. Ам. гірн. шпур; avión— ракбтний niTáK; al - /ос. adv. Л. Ам. без кбристі; не до péni cohetear vtB. Ам. 3aimafláTH вибухівку (у скелі)
cohetero /77пірот0хнік cohetito /771. dim. efe cohete; 2. діал. к0лих BHHá (на прийомі)
cohibente adj фіз. що погано провбдить (електрика)
cohibición / cohibimiento m 1. екбвуван- ня; 2. скутість
cohibir иМ. зв’язувати, екбвувати; зава- ж0ти; 2. Л. Ам. примушувати, змушувати cohobo /771. олбняча шкіра, лоейна; 2. діал. блень
cohollo /77 див. cogollo 1, 2, З cohombral /ягорбд, відв0дений під огіркй, посіви огірків
cohombrar vt с.-г. підгорт0ти cohombrillo m dim. de cohombro; ~ amargo скажбний огірбк (рослина і плід) cohombro /771. огірбк (різновид, рослина і плід)', 2. чурро (пирії)', - de mar зоол. морськйй огірбк
cohonestar vt\. прикраш0ти, виставляти в сприятливому світлі; 2. виправдбвува- ти; 3. побднувати, суміщ0ти cohorte /1. військ, іст. когбрта; 2. ряд, cépin coi /771. див. coy; 2. діал. підвішена кор- зйна (для фруктів)', 3. діал. колйска coico adj діал. горбЯтий coila fnian. брехнЯ coima1 /кохЯнка, співмбшканка coima2 / винагорбда (утримувачу грального будинку
coime /771. утрймувач rpánbHoro будйнку;
2. маркбр (у більярді)’, 3. сл. госпбдар coimero /77 див. coime 1 coincidencia /1. збіг (фактів, подій); 2. збіг, бдність, спільність; 3. збіг, суміщення (фігур) coincidir и/(соп) 1. збігатися, виявлятися спільним (однаковим); виявляти відповідність (схожість, єдність); 2. збігатися, відбуватися одночасно (з чим-н.)\ 3. збігатися, накладатися (про фігури)', 4. випадково зустріти (кого-н.), зіткнутися (зким-н.) coiné fniHre. койне
coinquilino /77 сусід, співмешканець (по квартирі, кімнаті)
coinquinar vt бруднити, паскудити; -se ганьбитися, плямувати своє ім’я coinstrucción / див. coeducación cointeresado adj зацікавлений разом з іншими
coinventor /77 співавтор (якого-н. відкриття, винаходу coirón /77 Ам. бот. ковила coito /77 парування, злягання coja /1. кульгава; 2. вулична (гуляща) дівка cojanco adj Куба який накульгує cojear vi Л. кульгати (про людину, твари- »У\ - del pie derecho кульгати на праву ногу; 2. хитатися (про меблі)', 3. грішити, кульгати; saber de que pie cojea знать недоліки (слабке місце) кого-н. cojera /кульгавість
cojijo /771. букашка; 2. дріб’язкова образа cojijoso acj який легко ображається cojm /77 диванна подушка cojinete /77 1. dim. de cojín; 2. гольник;
3. зал. подушка, башмак, підкладка; - de carril рейкова подушка (підкладка); 4. тех. підшипник; вкладиш, втулка підшипника; -
de aguias голчастий роликопідшипник; - de bolas кулькопідшипник; - de rodillos роликопідшипник; 5. рі Вен., Кол. переміна сума
cojinillo /7? 1. Арг., Уругвай овчина (на сід- ліу, 2. ріГват., Гонд., М. переміна сума cojo 1. adi кульгавий; 2. одноногий, з одною ногою; 3. кульгавий, хиткий (про меблі)', 4. не (досить) переконливий, з недоліками, вразливий (про теорію)’, 5. m кульгава людина; no ser - ni manco бути досвідченим, майстерним; собаку з’їсти cojudo adj Л. некастрований, нехолоще- ний (про тварину; 2. Ам. придуркуватий col /капуста; ~ caballar листова кормова капуста: - marina морська капуста, катран; ~ de Bruselas (de rosetas) брюсель- ська капуста
cola1 1. / хвіст; 2. шлейф; хвіст (сукні)', 3. черга; хвіст; hacer - стояти в черзі; 4. ав. хвостове оперення літака; 5. див. corchete; 6. рояль; 7. діал. хвіст; ser la - de uno бути чиєюсь тінню; 8. Гзат. хвіст (поліцейський)', 9. Вен. синекура; 10. діал. див. cóccix; 11. бот. кола; 12. бот. горіх кола (гуру) (насіння)', - de abadejo червоний коршун; - de cabalici польовий хвощ; ~ de mono діал. кава з молоком і горілкою; - de ratón бот. мишачий хвіст; - de zorra бот. китник, лисохвіст; a la - іос. adv. ззаду, в кінці; apearse por la ~ говорити невпопад; hacer bajar la ~ збити пиху; ser arrimado а (de bacia) la - плестися в хвості; tener (trier) - мати важкі наслідки; está (fatta) la ~ por desollai ще не все скінчено cola2 /клей; ~ de carpinteros (de pescado, de retai) столярний (риб’ячий, мездро- вий) клей; no piegar пі соп ~ не підходити, не мати нічого спільного; приший кобилі хвіст; не римуватися colaboración /співпраця colaboracionismo m колабораціонізм colaboracionista 1. adj колабораціоністський; 2. com. колабораціоніст, -ка colaborador m 1. учасник, співавтор (видання)', 2. співробітник (в газеті, журналі)’,
3. позаштатний кореспондент colaborar vi 1. співпрацювати; 2. публікувати статті в газеті (в журналі) colación /1. присухщення наукового ступеня; 2. див. cotejo; 3. парафія; парафіяльні землі; парафіяльні будинки; 4. легкий сніданок; 5. легка вечеря (в дні посту-,
6. пригощання (солодощі)', І.діал. драже;
8. діал. цукерка; 9. Кол. бісквіт; - de bienes юр. оголошення проо включення в спадок (частини цінностей)', sacar (traer) а - згадати, завести мову (про що-н.)\ привести як доказ; згадати не до речі, приплести ні в тин ні в ворота colacionar \гідив. cotejar colactáneo /77 молочний брат colada1 /1. проціджування; 2. відбілювання білизни (в жавелевій воді)', 3. жавель, жавелева вода (для відбілювання білизни); 4. відбілена білизна (в жавелі)', 5. прання білизни; echar a la - віддати в прання; відкласти для прання; 6. важкопрохідна ущелина; 7. тех. випуск (плавки); 8. тех. плавка; 9. тех. лиття; відливка; заливка (форіії)', - a presión лиття під тиском; - centrifuga центробіжне лиття; ~ continua беперервна розливка; 10. Кол. рисова каша (на молоці)', 11. Екв. солодка кукурудзяна каша; 12. Кол. каша; мамалига; salir а (en) la - вийти назовні, випливти, виявитися; розкритися colada2/хороша шпага coladera /1. ситечко; цідилко; 2. М. стічна труба; водостік
coladero /771. сито; друшляк; 2. вузький прохід; 3. навчальний заклад з легкими
умовами здачі екзаменів; 4. див. colada1 6; 5. гірн. гезенк; спуск для руди coladizo adj 1. проворний, верткий; в’юнкий; 2.спритний, хитрий colado adj І.: hierro ~ ливарний чавун; 2.: aíre - протяг; 3. закоханий по вуха colador /771. див. coladero 1; 2. фільтр; сітка; сито
coladora /1. праля (яка відбілює білизну-, 2. пральна машина
coladura/1. проціджування, фільтрація;
2. промах; 3. сліпа любов
colágeno хім. 1. adj колагеновий; 2. m колаген
colagogo ^‘жовчогінний (про ліки) colaina /відлуп (в деревині) colambre /1 .див. corambre; 2. М. міх, бурдюк
colana /ковток (вина) colanilla / віконна (дверна) задвижка, шпінгалет
colana /перегородка (в коморі) colapez, colapiscis f, colapiz /риб’ячий клей
colapso /771. мед. колапс; 2. занепад, падіння; депресія (в економіці) colar1 vt присуджувати науковий ступінь (наукове звання)
colar*2 1. проціджувати; 2. відбілювати (білизну в жавелі)', 3. жарг. збувати, сплавляти; всучувати; 4. проносити таємно (через митницю); 5. жарг вкладати, класти (всередину', тех. лити, відливати; заливати; 6. vi проходити пролазити) через вузьке місце; 7. пити вино; 8. бути прийнятим; проходити; пройти; -se 1. пролазити, пробиратися, прослизати; влазити без черги; se coló en el teatro sin entrada він проліз в театр без квитка; 2. ображатися на жарт; 3. опростоволоситися; дати маху; no - una cosa не викликати довіри colargol m хім., мед. коларгол colateral 1. adj боковий; 2. m родич по бічній лінії; 3. М. вівтар colativo, colatorio adjвідбілюючий colazo m діал. див. coleada colcha /покривало
colchado m 1. ватник; 2. стьобана ковдра;
3. діал., див. colchadura colchadura /набивка, стьобання colchar1 vt набивати, стьобати; -se діал. сваритися, лаятися
colchar2 14див. corchar colchón /77 матрас; - de muelles пружинний матрас; - de tela metálica металева сітка ліжка; - de viento надувний матрас; hacer uá - збивати матрас colchonera adj: aguja - велика матрасна голка
colchonería /1. магазин з продажу матра- сів (подушок)', 2. майстерня з ремонту матрасів
colchonero /77 1. продавець матрасів;
2. матрасник (майстер)
colchoneta /1. матрасик; 2. подушка (на стілець)
coleada / 1. різкий рух хвостом (про тварин); 2. мор. різка зміна напряму вітру;
3. Вен., М. див. coleadero
coleadero /77 М. валка рогатої худоби за хвіст (розвага)
coleado adj діал. 1. забалотований (на ви- борах)\ 2. який провалився (на екзамені) coleador 1. adj який виляє хвостом (про тварину; 2. m Вен. колеадор (вершник, який валить на скаку рогату худобу, хапаючи її за хвіст)', 3. Арг любитель випити за чужий рахунок coleadura /виляння (помахування) хвостом
colear 1. vi виляти (помахувати) хвостом; 2. мор. вихляти (про корму; 3. Арг., П.-Р.
163
colección
трястися, мотатися (з бок}\в Щ\ 4. Ам. наближатися (до певного вік/)] Juan colea en los cincuenta aftos Хуану вже під п’ятдесят; 5. утримувати за хвіст (бика в корид/)] 6. Ам. валити рогату худобу (хапаючи її за хвіст на скак/)] 7. діал. від- I мовити (в чому-н.)] В. діал. заважати, роз- ладнувтаи (чиї-н. плани)] В. діал. Ганити,
І осуджувати; 10. Гзат. стежити (за ким. -н.)
11. Вен., Кол докучати, переслідувати colección / 1. колбкція, збірка; 2. збірка (розповідей), підбірка; 3. велика кількість,
603ЛІЧ
coleccionador m колекціонбр, збир0ч coleccionar колекціонувбти, збирбти coleccionismo m 1. пристрасть до колек- ціонувбння (до збирбння); 2. колекціонбри coleccionista com. див. coleccionador colecistitis ЇМЄД. холецистйт colecisto /77 анат. жбвчний міхур colecta / 1. побудйнковий подбток; 2. збір пожбртвувань (кбштів); 3. склбдчина;
4. церк. корбтка молйтва colectación /збір (податків, пожертвувань) colectador /77 діал. див. coleccionador colectar і//збир0ти (податки, пожертвуванні) colecticio adj 1. різноббрвний, строкбтий, пістрявий; 2. різнорідний; збірний (про книг/)
colectivamente atfi/колектйвно, спільно colectivero /77 Л. Ам. керівнйк колектйву; ст0роста
colectividad / 1. колектив; 2. колективність; en - іос. adv. колектйвно, спільно colectivismo /77 колективізм colectivista 1. ас/коллектівістйчний; 2. колективістський; 3. com. колективіст, -ка colectivización /кол ективізбція; усуспільнення; ~ de la agricultura колективізбція сільськбго rocnoflápcTBa colectivizar vt колективізувбти, усуспільнювати
colectiv«o 1. adj колектйвний, спільний; hacienda ~a колектйвне rocnoflápcTBo; 2. лінгв. збірний (про іменниі)] 3. тЛ. Ам. невелйкий автббус, мікроавтббус colector 1. а<#збир0льний; 2. т див. coleccionador; 3. збирбч (податків, пожертвувань)] 4. тех. колбктор; збірник; 5. водо- стічнйй канбп, каналізаційний колбктор; 6. ел. колбктор
colecturía /1. посада (заняття) збирач0 податків; 2. церк. збір пожбртвувань; 3. іст. податкбва контбра colédoco /77 анат. жбвчна протбка colega com. колбга
colegiación / професійне об’бднання, колбгія, корпорбція
colegiado adj 1. що вхбдить до професійного об’бднання, що налбжить до колбгії; médico - член колбгії лікарів; 2. юр. коле- □¿льний (про трибуна.гі) colegial 1. adj шкільний; інститутський; edificios ~es шкільні (інститутські) будівлі; 2. /77 СТИПЄНДІ0Т (у колежі)] 2. школЯр, учень; студбнт (колеж/)] 3. недосвідчена (наївна) людйна, новачбк; 4. Л. Ам. norá- ний в0ршник
colegiala / ученйця; школярка; студбнтка (колеж/)
colegiarse вступ0ти до професійного об’бднання (в корпор0цію, в колбгію) colegiata /соббр, соббрна цбрква colegiatura /1. стипбндія; 2. Л. Ам. платня за навчбння (в інтернаті) colegio /77 1. колбж; ~ militar військбве учйлище; військбва акадбмія; 2. колбгія, професійне об’бднання, корпорбція; ~ de médicos £de abogados) колбгія (Kopnopá- ція) лікарів (адвокбтів); - electoral виборці (округ/)] вйборча дільнйця; - mayor університбтський гуртбжиток
colegir* иМ. з’єднувати, об’бднувати; 2. ро- бйти вйсновок coleo /77 див. coleadura coleóptero 1. adj зоол. жорсткокрйлий; 2. m вертоліт; 2. різоол. жорсткокрйлі, жукй colera /xBOCTOBá прикраса (коней) cólera 1. /жовч; 2. гнів, роздратувбння; жовч; montar en - розгніватися; 3. m (~ asiático, - morbo, ~ 6tico) мед. холбра; ~ de las gallinas вет. холбра птахів; tomar - захворіти (заразйтися) холброю; cortar la ~ перекусити; cortar la ~ a uno приборкати кого-н.; cuando la ~ sale de madre, no tiene la lengua padre гнів — повний nopáflHHK
colérico 1. а^холерйчний, неврівнов0же- ний, запальнйй; temperamento ~ холеричний темперамент; 2. мед. холбрний (про хворого)] 3. жовчний, злббний, злісний; 4. розгніваний, оскаженілий; 5. m холбрний хвбрий
colerín /77, colerina /мед. 1. ДОМ0ШНЯ хо- népa, хол ери на; 2. холерний пронбс colero 1. adj ге ральд. з підібганим хвостбм (про фігуру лева на щиті)] 2. тЛ. Ам. гірн. штбйгер
colesterina їбіохім. холестерин coleta / 1. косйця (пасмо волосся)] чуприна (на маківці)] 2. кіска зі стрічкою (в давні часи, у тореро)] 3. див. crehuela; 4. корбтке допбвнення (післямбва); 5. діал. див. cañamazo; cortarse la ~ залишити свою профбсію (про тореро)] залишити звйчку (захбплення); tener (traer) ~ MáTH
СЄрЙ03НІ Н0СЛІДКИ
coletazo /77 удбр хвостом coletear гідіал. бйти хвостбм coletilla /1. див. coleta 2, 4; 2. див. crehuela
coletillo ткорсбж, ліф (частина жіночого убрання в Кастилії)
coleto /771. шкірянб куртка; 2. тіло (людини)] 3. діал. безсорбмність; 4. діал. див. capirotazo; decir (hablar) para su ~ ска- збти (подумати) що-н. про cé6e; echarse al - проковтнути, відпрбвити до рота; вн- пити; швйдко прочитбти, проковтнути (книг/)
coletón тдіал. груба тканйна, мішковйна, ряднйна
coletudo adj діал. безсорбмний, нахббний colgadero 1. adj див. colgadizo 1; 2. т
крюк, гачбк (для підвішування чого-н.)]
3. кільцб, дужка, петля (для підвішуванні)
colgadizo 1. ai# підвісний; 2. т навіс;
3. діал. односхйлий дах colgado adj 1. обдурений (у своїх надіяі), розчарбваний; 2. див. contingente 1; dejar - a uno підвестй кого-н.; залйшйти в дурнях кого-н.; quedar(se) - залйшйтися в дурнях
colgador т вішалка; плічка colgadura /1. збірн. полотнища, килимй (на балконаі)] 2. стіннйй кйлим; 3. дра- пірувбння, драпрі, портьЄра; ~ de cama завіса
colgajo /771. клбпоть, жмут; 2. зв’язка фруктів (для сушінні)] 3. мед. клбпоть (шкірі) colgamiento т підвішування colgandero adj див. colgante 1 colgante 1. adju\о висйть; 2. висячий (про міст)] 3. /77 підвіска (прикраса)] 4. діал. сербжка; 5. архіт. фестбн colgar* 1. и/вішати; підвішувати; 2. обвішувати (килимами, портьєрами)] 3. вішати, стрбчувати; 4. припйсувати (кому-н. що- я.), валйти, звблювати (на кого-н. що-н.)] обвинувбчувати; 5. завблювати (на іспиті)]
6. іст. обдарбвувати, робйти піднбшення (вдень народження); 7. ^/висіти, звисбти;
8. залбжати (від кого-н.)
coliblanco adj білохвбстий, з білим хвостбм
colibrí /77 ЗООЛ. колібрі cólica їмед. кбліка
cólico 1. adj що стосується ободбвої кйш- ки; 2. /77 мед. кбліки; ~ biliar (hepático) жбвчна кбліка; ~ intestinal кишкбва кбліка; ~ miserere 3áeopoT кишбк; ~ nefrítico (renal) ниркбва кбліка colicoli /77 ент. діал. ґедзь (різновид) colicorto куцохвбстий colicuación /1. розплбвлення, розтбплен- ня; 2. мед. схуднення, вйснаження (внаслідок пронос/)
colicuar vt розплавляти, розтбплювати, розпускбти (тверде тіло)] ~se розплавлятися, розтбплюватися colicuativo adj\. розплбвлювальний, роз- тбплювальний; 2. мед. виснбжливий (про потіння, пронос) colicuecer* vt/j/ив. colicuar coliche /77 вечірка (для друзів) coliflor /цвітнб капуста coligación f 1. об’єднання, з’єднання; 2. зв’я- збк, взаємозв’язбк
coligado 1. adj об’бднаний, з’бднаний; зв’Язаний; 2. m член союзу (об’єднання) coligadura / coligamiento /77, coligancia / див. coligación
coligar vt(vr)об’Єднувати(ся) (усоюз, лігу, федерацію)
coliguacho1 m ент. діал. ґедзь coliguacho2 adj діал. величбзний, здоро- вбнний
colihuacho/7/^/7. 1. adj тбмно-сірий (про колір)] 2. величбзний; 3. m див. coliguacho1
colilargo ^довгохвостий colilla /недбпалок
colillero /77 хлопчйсько, що підбирбє недб- палки
colimación / опт. колімбція, навбдення оптйчного прйладу colimador m опт. колімбтор colimar і^/навбдити оптйчний прйлад (на що-н.)
colimbo /77 зоол. rarápa; - chico (glacial) червонозбба (полЯрна) rarápa colín11. а<#куций, куцохвбстий (про коня)] 2. /77 хвбстик, кінчик; 3. салбнний (кабінбт- ний)ооЯль
colhr тдіал. мачбте, велйкий ніж colína1 /nárop6; підвйщення colina2 f 1. насіння капусти; 2. капустЯний розсбдник colina3 fx¡M. холін colinabo /77 бот. Konbpá6i colincho adj діал. куцохвбстий colindante adjA. прикордбнний, суміжний; 2. сусідній (про власника)] 3. юр. сусідній, суміжний (про район) colindar vi (соп) межув0ти, прилягбти (про маєтки, ферми)
colineta /1. ropá (із солодощів)] 2. мигдб- льне тістечко colino1 /77 див. colina2 colino2 adj діал. див. colín11 colirio /771. примбчка, мазь (для очей)] 2. діал. клізма (невелика) colirrojo /77 орніт. горйхвістка, садбва го- рйхвістка, лисушка; - negro чорногрудка colisa /1. мор. гармбтна платфбрма, що обертбється; 2. мор. гармбта на плат- фбрмі, що обертбється; 3.діал. хліб (квадратної формі)] 4. діал. пакунок; 5. діал. солбм’яний капелюх
coliseo /771. колізбй (театр)] 2. діал. див. cancha 6
colisión /1. зіткнення; колізія; - de intereses зіткнення інтербсів; entrar en - стикбтися; 2. сбдно, подрЯпина colitigante com. юр. співпозивбч
164
columna
colitis f мед. КОЛІТ coliza (див. colisa 1, 2 coljós /77 КОЛГ0СП coljosiana /колгбспниця coljosiano 1. ас^'колгбспний; 2. тколгбсп- ник
colmadamente adv рясно; у надлишку; по самі вінця, ч0рез край colmado 1. adj напбвнений, перепбвне- ний, набйтий (ущент, доверху 2. /77 закусочна; 3. діал. продуктбвий магазин colmar vt 1. (de) наповнювати, перепбвню- вати, набивбти (вщент, доверху, 2. (de) щЄдро обдарбвувати (винагброджувати); осип0ти (милостями, прокляттямй)\ 3. пбв- ністю задовольнити (бажання) colmena fA. в^лик; 2. стільники; 3. Л. Ам. бджолб
colmenar m náciKa
colmenero 1. adj. oso - ведмідь, що спустбшує náciKn; 2. m бджоляр, пасічник;
3. іст. див. colmenar colmenilla f6or. змбршок (гриб) colmillada fpne. colmillazo colmillar adj що стосується іклів colmillazo m 1. aum. ¿fe colmillo; 2. páHa, що завдається іклом
colmillo /771. ікло; 2. бивень (слона)\ enseñar los ~s показбти кігті (з^би); escupir por el ~ хвалитися, курбжитися; повбди- тися нахббно; грубійнити, грубйти; tener el ~ retorcido: tiene el ~ retorcido йогб не проведеш, він стріляний горобець colmilludo adj А. іклбстий, зуббстий; 2. хитрий, ЛМСбВИЙ
colmor1. adj напбвнений, перепбвнений, набйтий (доверху/); 2. /77нбдлишок; 3. верх, межб; llegar al - досягтй вйщого ступеня (межі); ser el - de... бути мєжЄю чого-н.; es el - de la bondad він самб добротб; а - Іос. adv. по самі вінця, чЄрез край; para - на додбчу до всьогб, на довершення всьогб; les el -І це вже занбдто!, дблі їхати нікуди! colmo2 /771. солбма (для даху)', 2. солб- м’яний дах
colobrí /77 Л. Ам. див. colibrí colocación fA. розміщення, розставлення; встанбвлення; 2. закладбння, укладення; - de la primera piedra закладення першого кЄмєня; 3. вкладення, розміщення (капіталу); 4. місцеполбження, полб- ження (речей)\ 5. влаштувбння на робб- ту; 6. місце, посб/да
colocar vtA. розміщувати, клЄсти; сгЄвити; розставляти; встанбвлювати; 2. садйти, уседжувати; 3. надавбти полбження (частині тіла)', - la cabeza alta вйсоко три- мЄти гблову; 4. влаштбвувати (на роботі)’,
5. вкладбти, розміщувати (капіталі)’, 6. нав’язувати, накидбти; 7. видавбти збміж, прилаштбвувати; -se 1. ставбти, вставб- ти; займбти (вйзначене) полбження; 2. по- міщбтися, розміщуватися; 3. влаштбвува- тися (на роботі) colocutor /77 співрозмбвник colocho1 m діал. 1. стружка; 2. локон, за- витбк; 3. пбслуга, люб’язність colocho2 adj діал. кучерявий colodión тхім. колбдій, колбдіум colodra fA. дійнйця (дерев'яна); 2. дерев’яний джбан (для вина)’, 3. див. cuerna; ser una - пйти у прірву colodrillo /77 потйлиця colodro /77 іст. дерев’яний черевйк colofón /771. полігр. вихідні дбні; 2. після- мбва
colofonia /’каніфбль colofonita f мін. зєлЄний гранбт coloidal adj див. coloide 1 coloide хім. 1. adj колоїдний, колоїдбль- ний; 2. /77 колбїд coloideo adj див. coloide 1
colombianismo т слбво (вйслів), властиве іспбнській мбві Колумбії colombiano, -а 1. adj колумбійський; 2. т, /колумбієць, -йка
colombino adj що стосується Колумба, колумбівський
colombino21. adj див. columbino; 2.: -s т рідив. colúmbidas colombio т див. columbio colombofilia fA. прйстрасть до гблубів;
2. голубівнйцтво
colombófilo /771. любйтель гблубів, голу- б’йтник, голубівнйк; 2. гблуби colon /771. анат. ободова кйшка; 2. іст. кб- ліка; 3. лінгв. кблон, головне частйна періоду; 4. лінгв. двокрбпка; крбпка з кбмою colón /77 колбн (грошова одиниця Коста- Рики і СальвадорУ) colonato /77 іст. колонбт colonche /77 М. колбнче (спиртний напій з соку кактуса)
colonia1 fA. колбнія, поселення; 2. колб- нія, співтоварйство земляків, земляцтво;
3. колбнія (територія)’, 4. див. coloniaje 1;
5. біол. колбнія; 6. вузьке шовкбва стрічка; 7. Л. Ам. новйй райбн (у столиці); - escolar оздорбвчий табір (для дітей)’, - penal випрбвно-трудовб колбнія colonia2 f(agua de Colonia) одеколбн coloniaje /77 Л. Ам. іст. А. колонібльний період (під час іспанського панування); 2. колонібльний режйм; 3. рббство colonial adj колонібльний; guerras -es колонібльні війни; (géneros) -es бакалійні товбри
colonialismo m колоніалізм colonialista 1. колонібльний; política - колонібльна політика; 2. що захищбє колоніалізм (колонібльну^систему); 3. сот. прибічник, -ця колоніалізму; 4. фахівець з колбній (з колоніалізму) colonismo /771. колонізбція; поселення: 2. колоністи; 3. див. colonialismo colonista 1. adj див. colonialista 1-4; 2. сот. колоніст, -ка
colonización f колонізбція; - interior
(внутрішня) колонізбція, заселення пустельних (покйнутих) зембль colonizador 1. до/колонізбторський; 2. т колонізЄтор
colonizar vtA. колонізувбти; перетвбрю- вати на колбнії; 2. заселйти, освоювати (землі)
colono /771. поселенець, колоніст; 2. ісг. колбн; орендар; 3. діал. роздрібний торгбвець coloquial adj розм6вит (про мову) coloquio /771. ббсіда, розмбва; 2. колбк- віум, співбесіда; 3. літ. діалогічний твір, діалбг; 4. діал. комбдія (що показується на площі)
color /771. колір; -es primarios (fundamentales) основні кольорй; 2. фбрба; 3. рум’яна; 4. див. colorido 1; 5. прйвід, мотйв;
6. заббрвлення, відтінок; 7. барвйстість;
8. геральд. гбрбова фбрба; геральдйчне заббрвлення; 9. кіно кблір, відтінок, тон; -es chillones яскрбві фбрби (кольорй); -es nacionales кольорй держбвного прб- пора; de - кольорбвий; en - кіно, фото ко- льорбвий; so - de іос. ргер. під приводом; (no) distinguir de -es (не) тямити в чому-н.; mudar de - змінйтися на облйччі; pintar con negros -es зобрбжувати (описувати) в чбрних тонах; ббчити в чбрних тонбх; ponerse de mil -es почервоніти, зашарітися до вух (до кбренів волбсся); sacarle a uno los -es a la cara (al rostro) примусити почервоніти кого-н.; salirle а unolos -es a la cara (al rostro) почервоніти до вух; вкрйтися рум’янцем; tomar - спіти, (починбти) достигбти; verde - de rosa ббчити в рожевому світлі
coloración fA. фарбувбння; 2. заббрвлення, кблір; 3. іст. почервоніння; 4. іст. прйвід, мотйв
coloradito тЛ. Ам. служка coloradlo 1. дофарбований, пофарббва- ний; кольорбвий; 2. яскрбво-червбний, червбний; 3. непристбйний (про анекдот)’,
4. лрикрбшений, предстбвлений в рожевому світлі; 5. Л. Ам. рудувбтий, булбний (про масть коня)\ 6. m діал. скарлатйна; ponerse - почервоніти, засоромитися; ponerse en sus -as діал. примусити себе поважбти
coloradote дО'червонощбкий colorante /77 (рі) фарбувбльні речовйни, фарбникй
colorar vtA. фарбувбти; 2. іст. див. colorear 2; -se почервоніти, зашарітися colorativo яОфарбувбльний colorear 1. vt фарбувбти; 2. прикрашбти (факти, справй); 3. див. cohonestar 2; 3. vt заббрвлюватися; 4. червоніти, червоніти- ся; 5. червоніти, наливбтися (про плоди) colorete /77 рум’яна
colorido /771. заббрвлення; колорйт; 2.див. color 5; 3. яскрбвість, колорйт coloridor adj, m див. colorista 1, З colorímetro m колорйметр colorín1 /771. щйголь; 2. (рі) яскрбві фбрби; tela de colorines кольорбва (строкбта) тканйна; 3. кір; (у) - colorado, estecuento se ha acabado (ae está acabando) ось i кбзці кінець, а хто слухав — молодЄць colorín2 1. adj діал. рудоволбсий, рудйй (про ЛЮДИНІ)’, 2. /77 рудйй colorinche adjЛ. Ам. А. недолбдний, грубий (про поєднання кольорів)’, 2. яскрб- вий кблір
colorir 1. ііїдив. colorear 1; 2. див. cohonestar; 3. vi набувати характерного кольору
colorismo /77 1. жив. надмірна колорйт- ність (яскрбвість); 2. барвйстість, пишно- мбвність (складі, 3. яскрбвість, барвйстість, колорйтність (стилю) colorista 1. adj жив. колористйчний; 2. що змальбвує (про письменника); 3. сот. жив. колорйст
colosal adj А. колосбльний, велетенський, величезний; 2. прекрбсний, чудовий coloso /77 колбс, вЄлєтєнь colote тЛ. Ам. плбтений кбшик colpa fflian. А. див. corpa; 2. питнб сбда cylquico /77 бот. кбльхікум coludo adj А. діал. довгохвбстий, з довгим хвостбм; 2. діал. одягнений в дбвгу со- рбчку; 3. Л. Ам. що не причиняє за соббю дебрі (пролюдині)’, 4. Л. Ам. недоречний, невчбсний columba ficT. гблуб columbario m колумббрій columbear vt (vi) діал. гойдбти(ся) на гбй- далці
columbeta /’перекидбння, перевертбння (дитяча гра)
colúmbidas f різоол. голубйні columbino adj А. голубйний; 2. безневинний, чйстий, простодушний; 3. фіолетовий (про відтінок граната) columbio тхім. ніббій, колумбій columbrar vt А. ббчити, розрізняти (здалека)’, 2. вгбдувати, здогбдуватися, відчу- вбти; -se виднітися columbres /77 рісл. бчі columbrete m ненасблений, безлюдний острівець
columelar adj. diente - ікло columna fA. колбна; - corintia корйнф- ська колбна; - dórica дорйчна колбна; - entorchada (salomónica) вйта колбна;- rostrada (rostral) рострбльна колбна; 2. штббель; стовп, стбвпчик (предметів);
165
columnata
~ de ladrillos штббель Llénen; 3. шпбльта, колбнка (у газег/)\ стовп (диму, води)]
5. стовп, onópa; 6. фіз. стовп; - barométrica (de mercurio) барометричний (ртутний) стбвпчик; 7. колбна, ряд, низка;
8. стояк; onópa; - sonora кіно звуковб І доріжка, фонограма; quinta - політ, п’йта колбна; - vertebral хреббтний стовп, хреббт
columnata /колонбда columpiar vt(vi) гойдбти(ся)(нагойдалці)] -se ходити, перевблюючись columpio /77 гбйдалка colunia fдiaл. див. coluvie 1 coluro /77 астр. колюр colusión їдив. connivencia colusor /77 юр. СПІВучбСНИК colusorio adj юр. 1. спричбнений змбвою (табмною угбдою); 2. що 6epé участь у
3MÓBÍ
colutorio /77 фарм. ПОЛОСКбННЯ coluvie f\. згрія, ббнда; 2. вертбп, кублб colza í6ot. капуста польовб, рапс, aceite de - свиріп’яна олія
colla1 fвійськ, іст. металбвий кбмір (збруї) colla2 /і. ряд Bépiu; 2. соббча запряжка colla3 1. adj Л. Ам. гірськйй (про жителя Анд)] 2. Л. Ам. жбдібний, скупий; 3. Л. Ам. бідний, нещасний; 4. тЛ. Ам. гбрець, жй- тель Анд; 5. Л. Ам. індіанець-метйс; 6. Л. Ам. CKHápa, скупбр collación їдив. colación 6 collada /і. іст. див. cuello; 2. див. collado 1; 3. стблий вітер (на морі) colladía /горбйста місцевість, горбйстий ландшбфт
collado /771. гірськйй прохід, nepeeán; 2. горб, nárop6
collalba fc.-r. дерев’яний молотбк collar /771. намисто, кольб; 2. іст. шййний відмітний знак (у деяких лицарських ордена.х); 3. шййні окбви, кайдбни; 4. нашийник (для тварин)] 5. намйсто, ошййник (у птахів)] 6. Л. Ам. див. collera 4; 7. тех. кіль- ué; хомут; ббруч; оббйма; скбба collarada f 1. кбмір сорбчки; 2. орніт. чуббтий гблуб
collareja f\. діал. дйкий гблуб; 2. Л. Ам. див. comadreja
collarín /77 1. dim. de collar; 2. стойчий кбмір (у священиків)] 3. див. collarino collarino /77 архіт. шийка колбни collazo1 /771. іст. молбчний брат; 2. діал. слугб
collazo2 /77 запотйличник colleja їбот. смілка
collera f 1. хомут; 2. окбви, кайдбни (арештанта)] 3. діал. nápa (птахів)] 4. Л. Ам. запряжка (тварин)] - de trilla запряжка (для обмолотуt); 5. ріЛ. Ам. збпонки; 6. ріЛ. Ам. nápa (чого-н.)] 7. діал. рбмінь (запряжки) collerón /771. aum. ¿fe collera; 2. нарйдний (легкйй) хомут
collón 1. а^'боязкйй, легкодухий; 2. m боягуз
collonada, collonería /ббязкість, легкодухість
coma1 f 1. кбма; 2. муз. кбмма; sin faltar una ~ дослівно, слбво в слбво сота2 f 1. іст. див. crin; 2. опт. кбма сота3 /77 мед. кбма, коматозний стан comadre И. повитуха; акушбрка; 2. KyMá (звертання)] 3. (рі) кумоньки; 4. звідниця comadrear игрозпускбти пліткй, пересуджувати
comadreja /і. зоол. лбска; 2. сл. навіднйк comadrería /'пліткй, пересуди, балачкй comadrero 1. adj балакучий; схйльний до плітбк (до пересудів); 2. m пліткбр comadrón /77акуш0р comadrona їдив. comadre 1 comal тдіал. комбль (глиняна сковорідка)
comalia feer. загальна водянка comalido adj кволий, хвороблйвий comandancia f військ. 1. посбда комен- дбнта; 2. комендатура; 3. райбн, підлбг- лий комендбнту; - general військбвий округ (в Іспанії)] комендатура військбвого бкругу; - de marina військбво-морськйй бкруг; 4. гарнізон
comandanta /1. комендбнт; 2. іст. флбг- манський кораббль, флагман comandante m 1. майбр; 2. (- militar) комендбнт; начальник гарнізбну; 3. ко- мандйр; - de batallón командйр баталь- йбну; 4. комбндувач; - en jefe головноко- мбндувач; - general комбндувач брмії (флоту); комбндувач військбво-морсько- го бкругу; 5. флбгман; 6. Л. Ам. майбр авібції
comandar vt військ, комбндувати comandita f ком:. sociedad en ~ коман- дйтне товарйство, товарйство на вірі comanditar vt кредитувбти, фінансувбти, вкладбти капітбл (без зобов'язань) comanditario ком. 1. adj командйтний; 2. /77 член командйтного товарйства; sociedad ~а ком. командйтне товарйство, товарйство на вірі
comando /77 1. військ, комбндування; 2. диверсійна група; 3. керувбння, водіння (корабля, літака)] 4. тех. керувбння, вбжіль керувбння
comarca /'комбрка, райбн (одиниця адміністративного поділу в Іспанії) comarcal яс/райбнний comarcano adj суміжний, сусідній (про селища, землі)
comarcar 1. игмежувбти, бути суміжним (про селища, землі)] 2. vt висбджувати дербва прбвильними рядбми comatoso adj мед. коматозний comba f 1. вйгин, вйкривлення; 2. прови- сбння (дроту)] 3. скакблка; jugar (saltar) а la - стриббти чбрез скакалку; 3. діал. див. combo 4; 4. с/7.могйла; hacer -s ходйти, перевблюючись combada fon. черепйця combado adj див. combo 1 combadura f вйгин, вйкривлення; опуклість
combalacharse див. confabularse combar 1. vt(vi) згинбти(ся), вигинбти(ся), скрйвлювати(ся); 2. итрацювбти мблотом (кувблдою); -se прогинбтися, провисбти combate m 1. бій, бйтва; ~ a la bayoneta багнбтний бій; - aéreo (naval) повітряний (морськйй) бій; - de reconocimiento рбз- відка ббєм; - singular поєдйнок; de ~ бойовий; en fila de - у бойовбму строю; 2. внутрішня боротьбі (тривбга); - de pasiones боротьбб прйстрастей; poner fuera de - вивбдити з лбду; estar (quedar) fuera de - бути вйведеним з лбду combatible adj\. що мбже бути завойованим; posición - вразлйва позйція; 2. суперечливий , спірний; un punto de vista ~ спірна тбчка збру
combatiente m 1. вбїн, бобць; солдбт; antiguo ~ колйшній фронтовйк, ветербн війни; 2. борбць, бобць; ~ de la paz бор0ць за мир; 3. зоол. турухтбн combatir 1. vi (vt, -se) бйтися, борбтися; воювбти; - con (contra) el enemigo бйтися з вброгом; - por la justicia борбтися за справедлйвість; 2. і//атакувбти, бйти, нападбти; - al enemigo атакувбти вбро- га, нападбти на вброга; 2. ударятися, бйтися; 3. запербчувати, спростбвувати; виступбти прбти (чого-н.)] 4. мучити (про пристрасті)
combatividad f\. войовничість, бойовйй дух; 2. боездбтність
combativo adj 1. бойовйй, войовнйчий; 2. боєздбтний
combés m 1. відкрйтий прбстір; 2. мор. шкафут
combinable adj що поєднується, комбінується
combinación fh. поєднбння, комбінбція; сполучення; - de colores поєднбння (комбінбція) фарб (кольорів); 2. ряд слів, що починбються з однйх і тих сбмих літер (у словникар] 3. комбінбція (жіноча)] 4. комбінбція, махінбція; 5. коктбйль; 6. мат. сполучення
combinado 1. aq/комбінбваний; кбмплек- сний; 2. зв’язаний; 3. хім. зв’язаний, при- бднаний; 4. ткомбінбт, виробнйче об’бд- нання; 5. коктбйль
combinador 1. ас/комбінувльний, побд- нувальний; 2. m ел. контролбр; регулятор; струморозподільник; - de contactores контбктний контролбр; 3. див. conmutador 2
combinar \гіЛ.^/) комбінув0ти(ся), побд- нувати(ся), сполучбти(ся); 2. військ спо- лучбти, об’єднувати (армії)] -se 1. домовлятися; 2. змовлятися, вступбти у змбву combinatoria їмат. комбінатбрика combinatorio ас/комбінатбрний, комбінаційний
combleza f icr. кохбнка comblezo /77 іст. кохбнець combo 1. ас/зігнутий, опуклий; 2. m під- стбвка для вйнних ббчок; 3. Л. Ам. мблот, кувблда; 4. Л. Ам. відбійний молотбк;
5. діал. удбр кулакбм comboso adj див. combo 1 comburente /77 фіз. речовинб, що підтрй- мує горіння
combustibilidad /займйстість, горючість combustible 1. adj займйстий, горючий; 2. /77 пальнб, пбливо
combustión /’спблювання, згорбння, горіння; motor de - (interna) двигун внутрішнього згорбння; - espontánea самоза- горбння, самозаймбння combusto ас/згорілий; спблений, обвуглений
comear vt діал. стбвити коми (у тексті) comebolas тдіал. 1. лбдар, нербба; 2. дурень, ббвдур
comedera /77. Ам. див. comedero З comedero 1. аф’стівнйй; 2. іст.див. comedor 1; 3. /77 годівнйця; 4. див. comedor 3;
5. Л. Ам. пасовйще; 6. Л. Ам. улюблене місце; 7. діал. будйнок поббчень; limpiarle a uno el - звільнйти, позббвити шматкб хліба кого-н.
comedia /1. комбдія; - de costumbres комбдія звйчаїв; - de capa у espada ко- мбдія плащб і шпбги; - de carácter komó- дія харбктерів; - del arte комбдія мбсок; hacer - розігрувати (ламбти) комбдію;
2. п’бса, драматйчний твір comediador m посербдник comediante com. 1. актор, актриса; 2. комедіант, -ка
comediar vt 1. ділити порівну; 2. стримувати (прояв чиїх-н. почуттів) comedido adj 1. ввічливий, поштивий; делікатний; 2. Ам. послужливий; 3. Екв. цікавий, який у все втручається comedimiento т 1. ввічливість, поштивість; делікатність; 2. Арг. послужливість comedio /7? 1. центр, центральна частина (території)] 2. проміжок часу (між двома епохами)
comediógrafo т 1. комедіограф; 2. драматург
comedjón т погана комедія comedir* vt обдумувати, зважувати; виношувати (план, задум)] -se 1. проявляти стриманість, стримуватися, утримуватися; 2. готуватися, мати намір (зробити)]
3. Л. Ам. бути запобігливим (послужли¬
166
cómo
вим); 4. Екв. втручатися, ув’язуватися, лізти
comedón /77 вугор (на обличчі) comedor 1. adj ненаситний, ненажерливий; 2. /7? їдальня (в квартирі, на під- приємстві)', 3. гарнітур столових меблів;
3. їдець; buen (mal) - хороший (поганий) їдець
comefrío /77 Кол. сутенер comegente com. П.-Р., Екв. ненажера comején /77 1. зоол. терміт (різновид)', 2. Перу, Екв. тривога comejenera f 1. термітник, гніздо термітів; 2. Вен. кишло, кубло, вертеп comendador m 1. командор (релігійного рицарьского орденУ); 2. церк. настоятель монастиря (монашого ордену); ~ de boia жарг. злодій на ярмарках comendadora М. настоятелька монастиря (монашого ордену); 2. іст. монахиня (рицарського ордені) comendatario m світський священик з подарованою садибою comendaticio adj церк, comendatorio adj рекомендаційний (про лист) comenderó m іст. власник бенефіції (фео- да); васал (короля)
comensal com. 1. нахлібник, похлібець;
2. співтрапезник; 3. біол. коменсал cementación їдив. comento comentador m 1. коментатор; 2. вигадник, брехун
cementar vt 1. коментувати; пояснювати, тлумачити; 2. обговорювати comentario 1. коментарій; пояснення, тлумачення; примітка; 2. чутки, розмови, поговір; пересуди
comentarista com. коментатор
comenticio adj вигаданий
comento /771. коментування; 2. коментар;
3. вигадка, брехня comenzante m початківець, новачок comenzar* 1. и/починати; 2. и/починатися comer /77 див. comida1
comer 1. їсти, харчуватися, годуватися; 2. обідати; 3. пізно обідати, вечеряти;
4. vt (~se) їсти; (se) comió todo el arroz він з’їв весь рис; 5. (~se) проїдати, проживати, розтринькувати (спадоК)', 6. ї-se) їсти, поїдати, точити (про комак)', 7. (~se) мучити,* точити, поїдати; 8. (~se) руйнувати, роз’їдати (проірж/)', знищувати (про вітер, водУ)\ (опускати, пропускати (в мові, тексті); 10. (~se) з’їдати, брати (фігуру, шашкії\ 11. (~se) з’їдати барви (про світло); sin ~lo ni beberlo ні за що ні про що; ні сном ні духом; - se unos a otros гризтися, поїдом їсти один одного; perder el ~ втратити апетит; quitarse una cosa de su - відривати від себе що-н.; ділитися (з ким-н.)', ser de buen ~ бути хорошим їдцем; їсти з апетитом; бути смачним (апетитним); бути спілим; - ó callar чия б корова мичала, а твоя б мовчала; tener que - бути забезпеченим comerciable adj1. придатний для торгівли (для продажу); ходовий (про товар)', 2. запобігливий, люб’язний, поштивий comercial ^'торговий, комерційний comercializar vt пеертворювати в товар; мати комерційну вигоду (прибуток); перетворювати в джерело прибутку comerciante 1. adj який торгує; 2. com. комерсант; 3. торговець, -ка comerciar vi 1. торгувати, займатися комерцією; 2. підтримувтаи стосунки, спілкуватися
comercio /77 1. торгівля, комерція; ~ exterior (interior) зовнішня (внутрішня) торгівля; ~ al por mayor (al por menor) оптова (роздрібна) торгівля; 2. магазин; 3. торговий дім; 4. комерсанти, торговці; 5. угода;
6. зв’язки, стосунки; спілкування; 7. любовний зв’язок
comerse мучитися, терзатися comestible 1. adj 1. їстівний; 2. їстівний;
3. m рілродовольство, продукти; tienda de ~s продуктовий (продовольчий) магазин cometa 1. /77 астр, комета; 2. діал. рідкісний гість (відвідувач); 2. /паперовий змій;
3. жарг. стріла; дротик cometario adj астр. кометний cometedor 1. adj який здійснює (зраду, злочин)', 2. /77 злочинець, правопорушник cometer иМ. доручати, ввіряти, довіряти; 2. чинити (злочин)', 3. вживати (тропи, фігури в мові)', 4. нападати, атакувати;
5. братися, приступати; 6. ком. давати комісійні; ~se 1. ризикувати; 2. ввіряти себе, довірятися
cometido m 1 .див. comisión 2; 2. обов’язок; 3. військ, задача cometón /77 Куба див. cometa 2 comevivos /77 людоїд comezón /1. зуд; 2. невдоволеність; тривога; докори сумління comfort /77 див. confort comible яф'стівнйй comicastro m повний kómík comicidad /комічність comicios /77/7/1. коміції (у стародавньому Римі)', 2. передвйборні зббри, передвиборна кампанія
cómico 1. adj комічний; 2. комічний, ку- Mé/^ний; 3. /77 іст. ¿втор комбдій; 4. кбмік, комічний aicróp; ~ de la legua мандрівнйй актбр (комедібнт) comichear vt діал. див. comiscar comida /1. їжа; hacer la ~ готувбти, roTyeá- ти CTpáen, KyxoBápMTM; 2. їжа, харчі; ganarse la ~ заробляти свій хліб; 3. обід; dar (ofrecer) una - д0ти обід; reposar la ~від- почив0ти (прилягтй) після обіду; 4. пізній обід; вечбря; 5. (casa de ~s) трактир, хар- ч0вня; cambiar la - вйблювати, знудити comidero тдіал. шинккр comidilla /1. предмбт захбплення, улюблене заняття, хббі; 2. предмбт загбль- них розмбв, притча во язйцех comido adj що поїв, сйтий; - por servido що заробляємо, те й проїдемо; ~ у bebido (що перебуває) на пбвному утриманні comienzo /77 почбток; al (en el) - іос. adv. cnonáTKy; a ~s de... іос. prep. на почЯтку (періоду часії', a ~s del mes на почЯтку місяця; los ~s de... на поч^гку (чого-н.)\ dar ~ починЯтися; dar ~ a una cosa почи- h¿th що-н.
comilitón т див. conmilitón
comilitona їдив. comilona
comilón 1. афненажЯрливий; 2. /77ненаж0ра
comilona /бенкбт, банкбт
comillas /р/лапки
cominear иг1. втручЯтися, вплутуватися, лізти (не у свою справії', 2. вплутуватися (пхатися) в жінбчі спрбви (про чоловіка) cominería f (pt) 1. дріб’язкбвість, CKHápic- ть; 2. нісенітниця, дурнйця cominero adj 1. що nxáe носа в жінбчі спрбви (про чоловіка); 2. дріб’язкбвий; espíritu ~ дріб’язкбвість cominillo /77 див. cizaña 1 comino /77 1. бот. тмин (різновид)', ~ de prado тмин; ~ rústico глбдиш; 2. малявка, карапуз (продитинії', 3. дрібнйця, нісенітниця; no montar (no valer) un - вйїденого яйця не бути вбртим; no me importa un ~
ЧХ0ТИ я ХОТІВ...
comiquear vi 1. виступбти в рблі кбміка; 2. виступбти в амбторській вистбві comiquería /комічні актбри, кбміки comisar vt накладбти арбшт (на заборонений товар)', вилучбти, конфіскувати (заборонений товар)
comisaria f, comisariato m комісарібт comisario /771. (спецібльний) уповновбже- ний; представнйк; 2. комісбр; ~ del pueblo іст. нарбдний комісбр, наркбм (у СРСР)\ ~ de policía KOMicáp поліції; ~ de entradas реєстрбтор (у лікарні) comiscar vt 1. чбсто і потрбху їсти; чбсто перекушувати (закушувати); 2. іст. змбн- шувати, скорбчувати, урізбти comisión /1. доручення (дія)', 2. доручення, завдбння (письмове)', ~ de servicio служббве відрядження; cumplir la - виконувати доручення (зав^бння); 3. комісій- нй (винагорода); 4. комісія (група осіб)', ~ parlamentaria пар^ментська комісія; ~ mercantil ком. комісія; комісійні (винагорода)
comisionado adj, m уповноважений comisionar иМ. уповновбжувати; 2. до- ручбти, давбти доручення; 3. відряджбти, посилбти у відрядження comisionista com. ком. комісіонбр comiso /77 юр. 1. накладбння арбшту (на товар)', вйлучення, конфіскбція (товарії\ 2. конфіскбваний товбр comisorio adj юр. 1. тимчасбвий, тимчасб- во дійсний; 2. відклбдений (на певний час) comisquear \гідив. comiscar 1 comistión їдив. conmistión comistrajo m мішанина, бурpá comisura /1. анат. комісара; шов (черепної коробки)', 2. кутик (губ), крабчок (ока) comital adj див. condal comité /771. комітбт; Comité Central Центральний Комітет; ~ de fábrica заводськйй комітбт; завкбм; - ejecutivo виконбвчий комітбт, виконкбм; Comité Internacional de la Cruz Roja Міжнарбдний Komítót Червбного XpecTá; Comité Olímpico Internacional Міжнарбдний Олімпійський Komítót; - paritario паритбтний komítót (робітників і підприємців для вирішення трудових питань в Іспанії) comitente m довіритель, комітбнт comitiva /1. пбчет; 2. ходб, процбсія comitragedia / трагікомбдія comiza /вусбнь (риба) como 1. adv як; ~ era de esperar як і слід булб очікувати; 2. приблйзно, біля; те faltaban ~ cien pesetas мені не вистачб- ло блйзько ста necéT; 3. conjяк, в якості; trabajar ~ ingeniero працювбти інженб- ром; regalar algo ~ recuerdo подарувбти що-н. на згбдку; 4. такйй, як; як напрйк- лад; las grandes ciudades ~ Madrid... велйкі містб, як напрйклад, Мадрид...; 5. оскільки; ~ era temprano fui andando оскільки булб páHo, я пішбв пішки; 6. як тільки, колй; - ellos supieron que llegaba la tropa se retiraron як тільки вонй дізнб- лися, що нaближáютьcя військб, вонй відступйли; 7. якщб; - llegues tarde no te dejarán entrar якщб спізнйшся, тебб не пустять; 8. іст. що; he dicho ~ al principio no pensaba en tal posibilidad я сказбв, що не думав спочбтку про таку можлйвіс- ть; ~ quiera que sea як би там не булб; - también (tampoco) як і; (ané) так самб і; ~ si ненбчебто, нембв, ніои; ella me mira ~ si no me reconociese boh¿ дивиться на MéHe, ненбче не пізнаб; así tan luego ~ як тільки, лбдве; así ~ entró, todos se levantaron як тільки він увійшбв, всі підвелйся; como que нембв, ніби; hace ~ que no nos oye він прикидбється, ніби не чує нас; оскільки, якщб; á/pKe; ¡ - адже que no he desayunado! я ж не снідав!; бтже, тому
cómo 1. adv interrogяк?, якйм чйном?; ¿ ~ est6s? як ти поживбєш?; me preguntó ~ estaba він запитбв менб, як я ce6é мбю; 2. чому?; ¿ ~ по viniste ayer con nosot¬
167
cómoda
ros? чому ти не пішбв з^нбми учбра?;
3. який?; ¿ - es tu casa? який y Té6e будинок?; 4. interj (вираження здивування і прикрості) та ну!, як так!; ¿ а ~? по чбму?, скільки кбштує?; ¿ - по ? так; звичбйно; ¿ - que? як же так?, як же?; ¿ - que по te І dijo nada? як же він тобі нічого не CKa3áe? cómoda /1. комбд; 2. бюрб (імеблі) ¡comodable adjiop. позиковий, позичкбвий comodante com. юр. позикодбвець comodatario m юр. одбржувач пбзики comodato m юр. комодбт, безпроцбнтна пбзика
comodidad / А. зручність, упорядкбваніс- ть, комфортббельність; 2. р! зручності (у квартирі); 3. вигода, кбристь comodidoso adj діал. див. comodón 1 comodín 1. /77 невелйкий комбд; 2. карт. джбкер; 3. універсальна річ, річ на усі вй- падки життя; 4. звйчна відмбвка, звйчний прйвід; 5. adjJl. Ам. див. comodón 1 comodino adjí!. Ам. див. comodón 1 comodista adj, com. див. comodón cómodo 1. adj зручнйй; комфортббель- ний; estar - розташувбтися (сидіти) зручно; estoy ~ мені зручно; 2. Л. Ам. див. comodón 1; 3. /77 див. comodidad 2 comodón 1. adj що любить зручності (комфбрт); 2./77 сибарит, пан comodoro /771. мор. комодбр; 2. Л. Ам. ав. полкбвник
comoquiera 1. advnкзавгбдно, будь-якйм чйном; 2. солуоскільки, позайк compacidad f див. compactibilidad compaciente adj іст. жалісливий, співчут- лйвий
compactar иґущільнювати compactibilidad /компбктність, щільність compacto A. adj компбктний, щільний; 2. уббристий, густйй (про почерк, друкований текст)] 3. /77 полігр. компбктний шрифт
compadecer* vt співчувбти; ~se 1. (de)
співчувбти (кому-н.); 2. (соп) побднувати- ся, узгбджуватися compadraje /77тбпла компбнія compadrar vi А. ставбти кумбми; 2. пото- варишувбти, зав’язбти дружбу (приятельські стосунки)
compadrazgo m 1. кум; 2. див. compadraje
compadre A. m кум; 2. рруг, прйятель; 3. іст. покровйтель, добродійник; 4. Л. Ам. див. compadrito; 5. adjЛ. Ам. кумівський; прйя- тельський
campadrear vi А. бути (перебувбти) у прй- ятельських (кумівськйх) стосунках; 2. Л. Ам. хвалйтися, вихвалятися, фанфарб- нити
compadreo m кум
compadrería /дружні (прйятельські, кумівські) стосунки
compadrito, compadrón m Л. Ам. хва- лькб, фанфарбн
compaginación /1. упорядкувбння (привб- дення до відповідності); 2. полігр. вбрстка compaginador m полігр. верстбльник compaginar vtA. (соп) узгоджувати, ув’язувати, приводити в порядок, у відповідність; 2. полігр. верстати; 3. Арг. полігр. нумерувати сторінки; робити пагінацію; ~se підходити (відповідати) один одному; узгоджуватися, поєднуватися companage m холодна закуска (яка з'їдається з хлібом) compana їдив. comparila compañera /'подруга compañería /публічний дім compafierismo m товариство, дружба; приятельські (близькі, короткі) стосунки compañero m 1. товариш (звертання); друг; - de fati gas товариш по нещастю; ~
de viaje супутник, попутник; 2. співучень; колега; товариш; 3. партнер; компаньйон;
4. пара (про предмет з комплекту, наборі 5. бувалий моряк, морський вовк comparila /1. супровід; 2. компанія, товариство; 3. товариство, компанія (ком.); ~ anónima ком. акціонерне товариство; ~ comanditaria (en comandita) ком. товариство на вірі, командитне товариство; ~ de seguros ком. страхове товариство;
3. військ, рота; 4. театр, трупа; - de la legua бродяча трупа; ~ del ahorcado ненадійний супутник; М. мовчазний супутник; ~ de Jesús орден єзуїтів compañón m А. анат. яєчко; 2. див. compañero 1
comparación /1. порівняння (дія); 2. літ. образне порівняння; 3. лінгв. порівняння; grados de ~ ступені порівняння; en ~ соп іос. ргер. порівняно з; sin ~ іос. adv. безсумнівно; admitir (correr) la ~ бути порівнянним
comparado adj порівняльний; lingüistica
~а порівняльна (компаративна) лінгвістика comparador /771. фіз. компаратор; 2. хім. кольоромір, компаратор, (хімічний) колориметр
comparanza їдив. comparación 1 comparar vt порівнювати, зіставляти comparativo 1. зо/порівняльний; oraciones ~as порівняльні (підрядні) речення; 2. /77 лінгв. прикметник (прислівник) в формі порівняння comparecencia /явка (в суд) comparecer * vi А. являтися (в суд); 2. прийти, об’явитися, з’явитися compareciente com. який з’явився (в суд) comparecimiento тдіал., comparendo / діал. див. comparecencia comparendo т 1. виклик, повістка (в суд); 2. діал. див. comparación 1; 3. діал. неприємна розмова 4. Арг. юр. аудієнція comparición /1 .див. comparecencia; 2.див. comparendo 1.
comparsa А. / театр, статисти, фігуранти;
2. маскарадна група; 3. Арг. бригада стригалів 2. com. театр, статист, -ка, фи- гурант, -ка
comparte com. юр. сторона compartimento m Ам., compartimiento m
А. відділяння, розділення; 2 відділення; камера; секція; 3. зал. купе; 4. мор. відсік; ~ estanco водонепроникний відсік compartir vtA. розділяти, ділити на частини (частки); 2. розподіляти, роздавати;
3. (соп) розділяти, ділити (зким-н. що-н.); ділитися (з ким-н. чим-н.)\ 4. розділяти (почуття, думки)
comparto m Кол. податок compás /771. циркуль; ~ de calibres кронциркуль; нутромір; ~ de espesores (de gruesos) калібр, товщиномір; ~ de varas штангенциркуль; 2. внутрішній двір (в монастирі); 3. монастирські землі; 4. розмір, величина; 5. штурмштанга, шарнір (відкидного верху кузова автомобіля); 6. міра, мірило; 7. (С.) Циркуль (сузір'й); 8. мор. компас; 9. муз. такт; ритм; marcar el - відбивати такт; 10. муз. (часова) доля (такта); ~ binario складний двохдольний розмір; 11. муз. метр; ~ de dos por cuatro метр дві чверті; - de espera муз. ціла пауза; перепочинок; а (аі) - іос. adv. в такт; ритмічно; узгоджено; al - de іос. ргер. співрозмірно, відповідно (чому-н.); llevar el - диригувати; відбивати такт; salir de - збитися зі шляху (з толку)
compasado adj 1. співрозмірний; розмірений; 2. розсудливий, поміркований compasar vtA. вимірювати циркулем; 2. приводити у відповідність; 3. муз. розділяти на такти, писати тактові риски
compasear гідив. compasar З compasible adj А. жалісний; жалюгідний; 2. див. compasivo
compasillo m муз. (двохдольний) розмір чотири чверті
compasión /жаль, співчуття; por ~ із співчуття; dar (inspirar) - викликати співчуття; ¡por ~! зжалься!, зжальтесь! compasivo adj А. співчутливий; 2. чуйний compaternidad їдив. compadrazgo 1 compatibilidad /сумісність compattale adj сумісний compatricio m, compatriota com. співвітчизник
compatrón тдив. compatrono compatronato m А. спільне опікунство; 2. спільне володіння compatrono т співвласник . competer vt змушувати, примушувати, заставляти, зобов’язувати; ~ al pago de la deuda зобов’язати виплатити борг compendiador 1. adj тт коротко викладає; конспектуючий; 2. т укладач короткого викладу (резюме, конспекта) compendiar vt А. укладати компендіум; 2. коротко викладати, резюмувати; конспектувати; 3. містити (в собі); 4. втілювати compendio /771. компендій, компендіум; коротка інструкція; 2. резюме, конспект; en ~ іос. adv. коротко, стисло compendioso закороткий, стислий (про виклад)
compendista com. А. автор компендіуму;
2. див. compendiador 2 compendizar 14див. compendiar 1 compenetración /1. взаємне проникнення; 2. взаєморозуміння, взаємопроникнення
compenetrar vt, víAm. добре (правильно) розуміти (що-н.)
compenetrarse 1. взаємопроникати, глибоко проникати один в одного (про частки); 2. розділяти (ідеї, почуття); бути однієї думки (з ким-н.)
compensable adj А. який компенсується, який врівноважується; 2. якого можна компенсувати, відшкодувати compensación /1. компенсація, відшкодування; 2. мед., ком., юр. компенсація;
3. тех., фіз. компенсація, корекція; 4. ритор. зрівнювання, зрівноважування; 5. ав., мор. девіація (компаса); 6. буд. зрівноважування
compensador 1. з^'компенсаційний; 2. зрів- новажувальний; 2. m фіз. компенсатор; регулятор; коректор
compensar vtA. компенсувати (ком.); відшкодовувати; 2. (vt) тех. компенсуватися), зрівнювати(ся), урівноважувати(ся) compensativo 1. adj див. compensador 1; 2. тдив. compensación 1 compensatone adj див. compensador 1 competencia / 1. суперечка, полеміка; 2. див. competición; 3. суперництво; конкуренція; 4. компентенція; зобов’язання; справа, клопіт; 5. компетентність; 6. здатність; придатність, відповідність; а - іос. adv. наперебій; змагаючись competente adj А. підходящий, придатний, відповідний; edad ~ підходящий (відповідний) вік; 2. компетентний competer* vi стосуватися (кого-н.), входити в чию-н. компетенцію (обов’язок) competición /змагання, конкурс; ~ deportiva спортивне змагання; ~ poética поетичний конкурс
competidor 1. adj шш суперничає, який змагається; 2. /773добувач; суперник; конкурент
coropetir* viA. див. contender; 2. не поступатися (в чому-н.), суперничати, конкурувати
168
comprobatorio
compilación fA. компіляція, компілювання; укладання (довідника); 2. зведення, збірник (документів, цитат) compilador 1. ¿¿# компілюючий; 2. m компілятор; укладач (зведення, збірника) compilar vt компілювати; укладати (зведення, збірний)
compilatone ¿¿#*компілятивний compinche com. дружок, друг-приятель; кореш
compite adj Кол. див. competente compitura fBeH. див. complicidad complacedero adj див. complaciente complacedor ¿¿^'люб’язний; запобігливий complacencia f 1. задоволення; 2. невимогливість, поблажливість complacer* vtA. задовольняти; приносити задоволення; радувати; 2. робити послугу; догоджати; en qué puedo complacerle? чим моду бути корисний?; -se знаходити задоволення (в чому-н.)] робити із задоволенням (що-н.) complacido ¿¿^'задоволений, вдоволений complaciente adj А. ввічливий, послужливий; люб’язний; 2. пoблáжливий, неви- мбгливий, невибагливий complacimiento m див. complacencia complanar vt іст. набчно пояснювати, розтлумбчувати
complejidad fA. комплбксність; 2. скляність; хитромудрість
complejo 1. ¿¿У'кбмплексний; números ~s
мат. комплексні чйсла; іменбване числб; 2. складнйй, важкйй, заплутаний; 3. m кбмплекс, сукупність; 4. мед., філос. кбм- плекс; - de inferioridad кбмплекс неповноцінності; 3. (~ industrial) промислбвий кбмплекс
complementar у/допбвнювати complementario ¿¿^'допбвнювальний; до- даткбвий; colores ~s фіз. додаткбві ко- льорй; ángulo - мат. додаткбвий кут (до 90°)
complemento m 1. додавЯння, допбвнен- ня; 2. noBHOTá, закінченість, завЯршеніс- ть; 3. мат. додаткбвий кут (до 90°)\ 4. лін- гв. додЯток; directo (Indirecto) прямйй (непрямий) додЯток; - circunstancial обставина
completamente ¿¿/идосконЯло; пбвністю; весь
completar vtA. закінчувати, завбршувати, довбршувати; 2. комплектувбти completivo adj А. допбвнювальний; 2. лінгв. додаткбвий (про пропозицію) completo 1. ¿¿^пбвний; цілий; весь; рог~ loe. adv. пбвністю, цілкбм (і пбвністю); 2. перепбвнений; 3. закінчений, завбрше- ний; 4. досконЯлий, ідеЯльний; 5. пбвний, цілковйтий, абсолютний; un - fracaso абсоліЬтний npoBán; 6. m пбвний склад; квбрум; 7. Л. Ам. закуска; В. діал. зЯлишок ббргу
complexidad fpne. complejidad complexión /комплбкція, статура complexionado adj. bien ~ міцнбї статури; mal - квблий
complexional adj що стосується комп- лбкції (статури), конституціонЯльний complexo adj див. complejo 1 complicación /усклЯднення; заплутаність complicado adj А. складнйй, важкйй; хитромудрий; 2. складнйй, склЯений complicar vtA. (vi)усклЯднювати(ся); 2. за- лучЯти, вплутувати; ~se заплутуватися cómplice com. співучЯсник, -ця (злочину), спільник, -ця; посббник, -ця complicidad f співучасть (у злочині), спільництво; посббництво complot /лзмбва
componedor m 1. укладЯч; 2. вигЯдник, письмбнник; 3. компонувЯльник; 4. нала-
гбджувач; - de relojes мбйстер з рембнту годйнників; 5. Л. Ам. костопрбв; 6. полігр. верстЯтка (інструмент); 7. складЯч; 8. іст. див. compositor 3; amigable ~ юр. третЯйський суддя, арбітр componenda f 1. оперЯція, змбва; 2. за- лЯгоджування, налЯгодження; 3. угбда, домбвленість; por buenas ~s полюббвно, за спільною згбдою
componente 1. /77 компонбнт, складовЯ частйна; 2. fMar., фіз. компонбнта, скла- довб (вектора)
componer* vt 1. складЯти, утвбрювати; компонувЯти; 2. вхбдити до скпЯду, складЯти, утвбрювати; 3. давати у сумі, дорівнювати (про доданки)] 4. заправляти їжу (оцтом, олією)] додавЯти дбмішки (у вино)] 5. готувЯти, виготовляти (суміиі)]
6. упорядкбвувати; виправлЯти; налЯгод- жувати, ремонтувати, лЯгодити; 7. (vi) наряджЯти(ся), прикрашЯти (ся); 8. залЯ- годжувати; пом’якшувати; примирЯти;
9. (vi) складЯти, nncáTn; ~ música писЯти музику; 10. віднбвлювати (сили); закріплювати (шлуной)] 11. Я Ам. готувати конЯ до змагЯння; roTyeáTH півня до ббю;
12. діал. зачарбвувати; 13. діал., див. castrar; 14. Л. Ам. (кістки); 15. лінгв. складЯти (слова)] 16. полігр. набирЯти; -se
1. (de) складатися (¿ чого-н.)] 2. (componérselas) виплутуватися, викручуватися;
3. (соп) домовлятися; залагбджувати справу (¿ ким-н.)
componible adj примирбнний, узгбджу- ваний
componte m діал. побиттЯ (затриманого) comporta /корзина (для збирання винограді comportable ¿¿^'терпймий, стбрпний comportamiento m поведінка, манбра три- мЯтися
comportar 1. vt спричиняти, призвбдити;
2. терпіти, знбсити; 3. іст. перевбзити, пе- редавЯти; 4. vi діал. бути необхідним (потрібним)] comporta obrar con rapidez слід (необхідно, потрібно) діяти без зво- лікЯння; -se повбдитися, тримЯтися comporte m 1. див. comportamiento; 2. іст. страмадЯння; 3. сл. шинкЯр comportería /Іремеспб кошикаря; 2.май- стЯрня кошикарЯ
comportero /771. кошикЯр; 2. продавбць корзйн, кбшиків
composición /1. складЯння; утвбрення; приготувЯння; 2. склад; - del capital склад капітЯлу; - química хімічний склад; 3. див. compostura 7; 4. твір (літературний, художній, науковий); 5. твір (шкільний)] 6. пе- рбклад тЯксту на інозбмну мбву (вправа)]
7. див. componenda 1; 8. лінгв. - de palabras словотвбрення; 9. полігр. набір; 10. мат. додавЯння (векторів)] - de fuerzas мат., тех. додавЯння сил; 11. муз., жив. композйція; - fotográfica фотомонтЯж; apunte de - ескіз (у кресленні, малюванні^ formar (hacer) (su) - de lugar оцінйти обстановку, склЯсти план дій compositivo adj лінгв. словотвбрчий (про афіксй)
compositor 1. adj що вигЯдує, що складЯє; 2. /77 вигЯдник; укладЯч; 3. композйтор compostura fA.pne. composición 2; 2. виправлення; рембнт, лЯгодження; 3. охайність, акурЯтність; 4. добЯвка, дбмішка;
5. запрЯвка; припрЯва (для їжі)] 6. оперЯ- ція, угбда; 7. скромність, стрйманість compota /компбт compotera /компбтниця (посуд) compra fA. покупка, купівля; ir de -s йти (у магазйн) за покупками; 2. покупка, куплена річ; 3. дбнна закупівля продуктів (на сім’ю)] ir а Іа - йти (у магазин) за продуктами; 4. підкуп
comprable, compradero, compradizo adj
1. продЯжний, що є у прбдажу; 2. про- дЯжний
comprador 1. adj що купує; 2. компрадбр- ський; burguesía -а компрадбрська буржуазія; 3. /77 покупбць; 6. скупник; 7. ком- прадбр
comprante com. покупбць, купувЯльниця comprar vtA. нупувЯти; - al fiado купувЯти у кредит; 2. підкупбвувати, давЯти хабЯр;
3. іст. платйти
compraventa іюр. купівля-прбдаж (операцій)
comprehensibilidad f див. comprensibilidad
comprehensivo adj див. comprensivo comprendedor adj 1. тямущий, тямовй- тий; 2. що містить, включЯє (у cé6e) comprender vt 1. містйти, включати (у сббе)] складЯтися (з чого-н.)] 2. розуміти, осягати; hacerse (darse) а - роз’яснйти, розтлумЯчити; -se полягЯти (у чому-н.)] розуміти одйн бдного; 3. осятути, зрозуміти; ¡ comprendido! зрозуміло!, Ясно!, дббре!
comprensibilidad fA. зрозумілість, Ясність; 2. тямущість
comprensible adj зрозумілий, Ясний, зрозумілий
comprensión fA. розуміння; осягЯння; 2. тямущість; 3. розуміння, схвЯлення, співчуттЯ;
4. лот. об’бм понЯття
comprensivo adj 1. тямущий; 2. що стЯ- виться з розумінням (до чого-н.)] схвЯль- ний, співчутлйвий; 3. що містить у собі, що включЯє в сЯбе comprenso р. ігг. de comprender comprensor adj 1. див. comprensivo 3;
2. (/77) рел. блажЯнний compresa /компрбс compresibilidad /стйсливість compresible adj що стискЯється compresión f 1. компрЯсія; стискЯння, стйснення; здЯвлювання; сплющування; 2. лінгв. синЯрезис, стЯгнення (голосний) compresivo adj стискЯльний; здЯвлюва- льний; компресійний
compreso 1. р. ігг. ¿/¿comprimir; 2. тдіал. пігулка
compresor 1. ¿¿# стискальний; здавлюва- льний; 2. /77 компрбсор; нагнітЯч; - de aire (de alta presión) повітряний KOMnpécop, компрбсор висбкого тйску; cilindro - котбк (для трамбування)
comprimario тспівЯк (на других роляй) comprimible adj див. compresible comprimido 1. adj спліЬщений, спресбва- ний; 2. пиляний (про цукор)] 3. m пігулка comprimidor adj див. compresivo comprimir* vtA. (vi) стискЯти(ся), здЯвлю- вати(ся); пресувЯти(ся); 2. стрймувати, тамувЯти (почуття)] -se стрймуватися, утрймуватися
comprobable ¿¿У'що перевіряється comprobación fA. перевірка; звірка, порівняння; 2. дбказ; підтвЯрдження; засвідчення; 3. випрббування, перевірка; de - контрбльний, перевірний comprobador 1. adj що перевіряє; 2. під- твбрджувальний; що довбдить; 3. m контрбльний прйлад; 4. прйлад для випрббу- вань; тЯстер; - de válvulas радіо випрб- бувач ламп
comprobadora f фін. контрбльно-лічйль- ний апарЯт
comprobante m 1, дбказ; 2. фін. випрЯвду- вальний докумЯнт
comprobar* vtA. перевіряти; звірЯти, порівнювати; 2. довбдити; підтвЯрджувати, засвідчувати
comprobatorio adj А. перевірнйй; 2. дока- збвий; підтвЯрджувальний
169
comprofesor
comprofesor m Konéra % comprofesorado m збірн. колбги comprometedor adj 1. компрометувбль- ний; 2. що піддаб небезпбці (ризику); 3. зо- бов’Язувальний
comprometer vtA. компрометувбти; 2. (vi)
І нapaжáти(cя)нa небезпбку (рйзик); стбв- ити під yfláp; 3. зобов’язувати; покладЯти оббв’язок (на кого-н.); 4. передавЯти (справу на арбітра.ж); 5. див. contratar;
6. замовляти заздалегідь, резервувЯти (іквитки); -se 1. компрометувЯти ce6é; 2. (а) зобов’язуватися, брЯти на cé6e зобов’язання; 3. заручйтися comprometida adj А. скомпрометбваний; 2. неприбмний, незручний; encontrarse en una situación ~a потрЯпити у незруч- нЯ станбвище
comprometimiento m 1. компрометЯція, компрометувЯння; 2. піддавЯння небез- пЯці (рйзику); 3. оббв’язок, зобов’язання; прийняття зобов’язання compromisario 1. adj посерЯдницький; третЯйський (іпро суддю); 2. m посерЯд- ник; третЯйський суддя; 3. вйборець; уповновЯжений вйборців compromiso m 1. виборці; уповновЯжені вйборців; 2. угбда (про передачу справи на арбітрах^) ; 3. зобов’язання, обіцянка; - verbal усне зобов’язання; слбво; sin - без жбдних зобов’язань; contraer un ~ взЯти на сЯбе зобов’язання; 4. домбвле- ність, компроміс; 5. незручнЯ (складнЯ) станбвище; 6. діал. позашлюбне спів- мЯшкання; 7. Л. Ам. заручини; 8. р!Л. Ам. лбкони; poner en - стЯвити під сумнів; стЯвити у незручнЯ станбвище compromisorio adj компромснт comprovinciano т землЯк, урбдженець тіЯЇ ж провінції
comprueba f полігр. вйправлений коректурний відбйток
compuerta f 1. нйжня половйна дверЯй (що закривається і відчиняється самостійно); 2. шліЬзний щит (зЯсув); шлюзні ворбта
compuertecilla f\. dim. ¿fe compuerta; 2. тех.,
муз. клЯпан
compuestamente advA. охЯйно; 2. акурЯтно compuesto 1. р. ігг. de componer; 2. adj
складнйй, складений; 3. вбрЯний; 4. по- лЯгоджений, налЯгоджений; 5. стрйма- ний; обЯчний; 6. бот. складноцвітий;
7. ком. складнйй (про відсоток; 8. лінгв. складнйй; palabra ~а складнЯ слбво; cláusula ~а складнЯ рЯчення; 9. /77суміш, склад; сполука; - químico хімічна сполука; ~ detergente (синтетйчний) мййний склад, (синтетйчний) мййний зЯсіб;
10.: -as f рі бот. складноцвіті; abono ~ компбст; capitel - архіт. композйтна ка- пітЯль
compulsa fA. звірЯння, порівняння (документів); 2. засвідчена кбпія докумЯнта compulsación f звірЯння, порівняння (документів)
compulsar vtA. звірЯти, порівнювати (документи); 2. іст. див. compeler; 3. робйти засвідчену кбпію (документа) compulsión fюp. примушення compulsivo adj юр. примусбвий compulso р. irr. de compeler compulsoria f, compulsorio1 /лнакЯз (розпорядження) про порівняння документів (про вйдачу кбпії)
compulsorio2 adj: mandato provisión
-а розпорядження (накЯз) про порівняння докумЯнтів (про вйдачу кбпії) compunción fA. каяттЯ, жаль; 2. смуток, погЯний нЯстрій
compungido adj 1. засмучений; 2. що розкЯюється, що картЯється
compungir vtA. викликЯти каяттЯ (жаль); 2. іст. див. punzar; 3. іст. мучити (про совість); -se 1. горювЯти, сумувЯги, жу- рйтися; 2. розкЯюватися, кЯятися, відчу- вЯти дбкори сумління compungivo зо/колючий, що кблеться compurgación ficr. встанбвлення невину- вЯтості підсудного тортурами computación fpne. computo computador m, computadora /розв’Язу- вач; електрбнно-обчйслювальна машйна (ЕОМ); комп’ютер
computar vt 1. рахувЯти; обчислювати, розрахбвувати; 2. зараховувати, врахб- вувати; 3. (en) вимірювати; виражЯти (у чому-н.); - en años вимірювати рокЯми computista com. обчйслювач, програміст cómputo /774ЙСЛЄННЯ, обчйслення, розрахунок, підрахунок comsomol m комсомбл comulación /накопйчення; скупчення comulgación fіст. див. comunión*; comulgador, -a m, f див. comulgante 2 comulgante рел. 1. adj що приймЯє при- чЯстя, що причащбється; 2. com. причбс- ник, -ця
comulgar 1. vt рел. причащбти; 2. vi рел. причащбтися; 3. поділЯти (пбгляди) comulgatorio m балюстрада, пбручні (у церкві перед вівтарем); вікнб в монастирі (для причащання)
común 1. а^'загбльний, спільний; bienes comunes спільне майнб, спільні володіння; en - іос. adv. спільно (володіти);
2. загбльний, загальнопрййнятий, звичний; що 4ácTO зустрічбється; precio - зви- чбйна цінб; opinión - загбльна думка; por lo - іос. adv. звичбйно; 3. звичбйний, звйчний, рядовйй; росо - незвичбйний;
4. низькйй, низйнний; 5. лінгв. загбльний; nombre - загбльне ім’я; género - 3ará- льний рід; caso - загбльний відмінок; 6. m див. comunidad 3; 7. насблення; общйна; колбнія; 8. відхбже місце; 9. Л. Ам. сід- нйці; 10. діал.' муніципбльний бкруг; - divisor мат. спільний дільнйк; el - de las gentes більшість людбй
comuna fA. комуна, общйна; Comuna de París іст. Парйзька Комуна; 2. діал. основ- нйй канбл; 3. Л. Ам. муніципбльний бкруг comunal 1. adj див. común 1; 2. комунальний, громбдський; муніципбльний; bienes -es гром0дське володіння (майнб); 3. іст. сербдній, невелйкий; 3. тдив. común 7
comunaleza f іст. 1. сербдній рбзмір, се- рбдня кількість; 2. див. comunicación;
3. общйнне, громбдське пасовйще comunalmente adv А. спільно; 2. іст. див. comúnmente 2
comunería fpne. comunidad comunero 1. adj товарйський; компанійський; 2. іст. общйнний (що належить до общин Кастилії); 3. m співвлбсник (маєтку); 4. іст. комунбро (прихильник антиурядового руху і повстання в Кастилії на початку XV! ст.); 5. діал. іст. борбць за не- залбжність (проти іспанського володарювання); 6. p/céna, що мбють спільний вйгін comunial adj общйнний, гром0дський comunicabilidad f товариськість, кому- нікббельність
comunicable adj 1. сполучуваний; 2. товарйський; комунік0бельний comunicación f 1. повідбмлення, сповіщення; 2. спілкувбння, знбсини, зв’язбк (між людьми); 3. сполучення, зв’язбк (з чим-н.); vías de - шляхй сполучення; medios de - 3áco6n сполучення (зв’язкй);
4. письмбве (служббве) повідомлення;
5. рі зв’язбк (поштовий, телеграфний, телефонний)
comunicado m комюнікб, офіційне (уря- дбве) повідбмлення
comunicante adj 1. що повідомляє; 2. що повідомляється; vasos -s фіз. сполучені посудини
comunicar 1. передавбти, повідомляти; - optimismo заражбти оптимізмом; 2. повідомляти; сповіщбти, інформувбти; 3. об- говбрювати; 4. рбдитися; 5. з’бднувати (по телефону) 6. іст. див. comulgar 1; 7. vi (-se) спілкувбтися, nepe6yeáTH у зв’язку; nncryBáTHCfl; 8. сполучуватися, бути суміжним; -se 1. передавбти, повідомляти (один одному); обмінюватися (враженнями); 2. (а) передавбтися (про хворобу); по- шйрюватися (на що-н., про пожежУ) comunicativo adj товариський comunidad fA. спільність; - de intereses (de ideas) спільність інтербсів (ідбй); de - іос. adv. спільно; 2. насблення; спільнбта; колбнія; 3.;Співтоварйство; корпорбція, суспільство; спільнбта; Comunidad Económica Europea політ. Європбйський Економічний СоїЬз; 4. рііст. нарбдний рух (повстбння) комунброс (у Кастилії на початку XV! ст.); 5. іст. незгбда, рбзбрат comunión fA. див. comunidad 1,3; 2. рел. причбстя, причащбння; primera - пбрше причбстя; 3. рел. причбстя (облатка);
4. рел. релігійна конгрегбція; общйна;
5. політйчна пбртія; de primera - e6pá- ний, одЯгнений у крбще вбраннЯ comunismo m комунізм; - científico нау- кбвий комунізм
comunista 1. ^'комуністйчний; partido - комуністйчна пбртія; 2. com. комуніст, -ка comunitario adj що стосується комунізму comunmente adv А. спільно; 2. звичбйно comuña1 /лшенйця з жйтом (суміш) comuña2 fpne. camuña 1 con prepA. (при зазначенні знаряддя, засобу або способу дії) (передається оруд, в.): cortar el papel - las tijeras різати папір нбжицями; з (із); lavarse - jabón умивбтися з милом; llegó - el tren de la mañana він приїхав (з) ранкбвим пбїздом; 2. (при зазначенні спільності дій) з (із), рбзом з; trabaja - su padreoí працює (pá- зом) з ббтьком; ir ai teatro - los amigos йти в TeáTp з друзями; З.(при зазначенні причини) чбрез; la rueda se desgasta con elroce кблесо зношується в результбті тертЯ; 4. (вживаєтьсяуконстр. з adj) з (з); стосбвно, щбдо; sincero (honrado) - los amigos відвбртий (чбсний) з друзями; (передається рав. в.)\ fiel (leal) - los cama-radas вірний (відданний) товаришам; 5. (уконстр. зінф.) (вводить підрядне допустове речення)шл&, нбвіть; не дйвлячись на; - ser su madre nopuede aguantarle xoná вонб йогб мбти, вонб не мбже з ним спрбвитися; (вводить підрядне умовне речення): - llegar un poco antes, habrías visto algo interesante якбй ти прийшбв трбхи раніше, ти no6á- чив би щось цікбве; - decir que estuviste enfermoya es suficiente якщб ти скбжеш, що хворів, (то) цьогб дбсить; (в інших сполученнях перекладається інф. або дієприсл.у - leer una vez la poesía, se la aprendió прочитбвши один раз вірш, він йогб вйвчив; 6. (вживається у прислівникових виразах із значенням способу дії, часу з (із); hablar - respeto говорити з noBároio (шаноблйво); esperar - impaciencia чекбти з нетерпінням; salir - el amanecer вйрушити удбсвіта; 7. (вживається як показник керування ім., прикм. і дієсл.): estar conforme (de acuerdo) - uno бути згбдним, погбджуватися з ким- н.; sustituir una cosa - otra замінйти одну річ на іншу; - que, - tal que, - sólo que
170
concluir
іос. conj. якщб (тільки); в тбму випадку, якщб; за умбви, що; te ayudaré, - talque no lo digas a nadie я тобі допоможу, якщб ти нікбму не екбжеш про це; - todo, - todo (у -) eso npoTé, однбк, все ж; - tal de (+ ¡ni) з тим, щоб (+ інф.)\ тільки, щоб (+ інф.)\ лишб б (+інф.)\ - tal dequedarse en su casa es capaz de inventarcualquier pretexto він готбвий вигадати будь-яку відмбвку, аби тільки залишйтися вдбма conacho тдіал. гірн. кам’янб ступа conato т 1. старбння, старбнність: 2. нб- мір, збдум; 3. юр. спрбба (вчинити злочин) concadenar і^побднувати тісними узами, зв’язувати воєдино concambio m див. canje concatenación / 1. зв’язування; зв’язбк, зчбплення, з'єднання; 2. ритор, конкатенація, епанблепсис, анадйплозис concatenar vt іст. див. concadenar concausa /однб з причйн, побічна причйна cyncava їдив. concavidad 2 concavidad /1. угнутість; 2. увігнуте місце, вм’Ятина; 3. виїмка; пустотб cóncavo 1. adj увігнутий; 2. заглйблений; 3. m див. concavidad 2 cóncavoconvexo а^'увігнуто-опуклий concebible adj уявлений; мислимий, допустимий
concebir 1. vi(vt) зачбти; завагітніти; 2. vt розуміти; осягбти; з’ясбвувати; 3. уявляти, уявлЯти собі; 4. відчути; пройнятися, спбвнитися; - antipatía hacia uno відчути непрйязнь (до кого-н.)\ 5. замйелювати, задумувати; винбшувати, плекбти (надію)', - un plan (un proyecto) винбшувати план (npoéKT); ~ esperanzas плекбти надії; 6. редагувбти; 7. фopмyлювáти conceder vtA. надавбти; давбти; виділяти, відпускбти; - créditos надавбти кре- дйти; 2. дарувбти; 3. припускбти; визна- вбти (правоту чиїх-н. слів)\ 4. дозволяти, допускбти
concejal /77 член муніципалітбту (міськбї рбди)
concejalía / посбда члбна муніципалітбту (міськбї рбди)
concejero 1. adj публічний; 2. m Л. Ам. див. concejal
concejil 1. adj муніципбльний; 2. громбд- ський, общйнний; bienes ~es громбдська влбсність; 3. діал. неоплбчуваний, без винагорбди (про посаді 4. m іст. див. concejal
concejo /771. муніципалітбт, міськб рбда;
2. будівля муніципалітбту; 3. засідання муніципалітбту (міськбї рбди) conceller /77 іст. член муніципалітбту (міськбї рбди) (в Арагоні та Каталонії) concento /77 хоровйй СПІВ concentrable adj що концентрується concentración f 1. концентрбція; 2. кон- центрбція, скупчення, зосербдження;
3. хім. концентрбція; 4. мітинг concentrado 1. adj сконцентрбваний, зо- сербджений; 2. хім. концентрований, згущений (про розчин)\ 3. /77 концентрбт concentrador adj концентрувбльний; зо- сербджувальний
concentrar vtA. ( vt) концентрувбти(ся), зо- сербджувати(ся); збирбти(ся); 2. (vi) хім. концентрувбти(ся); насйчувати(ся); -se (en) зосербджуватися, концентрувбти свою увбгу
concentratividad /увбжність, зосербдже- ність
concéntrico adjконцентрйчний concentuoso ^'милозвучний, гармонійний concepción /1. зачбття; 2. пізнання, розуміння; 3. понЯття, уЯвлення, ідбя; - del mundo світбгляд; 4. концбпція; збдум concepcional adj філос. понятійний
conceptear игговорйти дбтепи, глузувати conceptible adj 1. зрозумілий, збагнбн- ний, мйелимий; 2. див. conceptuoso conceptismo /77 концептйзм (літературна течія в Іспанії у XVII ст.) conceptista 1. adj концептйстський, усклбд- нений (про літературний стиль)', 2. сот. концептйст
conceptivo adj здбтний зрозуміти (збагнути)
concepto 1. adj іст. див. conceptuoso;
2. /77 понЯття; 3. ідбя, думка; 3. дбтеп, дотбпний вйелів; 4. уЯвлення; д^мка; un - equivocado хйбне (помилкбве) уЯвлення; formar - de склбсти думку (про що-н.)\
5. стаття витрбт; 6. іст. зародок; плід;
7. діал. прибуток, вйгода, зиск; 8. діал. витрбти, затрбти; en - de І ос. ргер. в Якості чого-н.; en mi (tu, etc.) - на мбю думку; по-мбєму (по-твобму); por todos -s з будь-якбї тбчки зору, в усіх віднб- шеннях
conceptual adj 1. концептубльний; 2. значущий; palabras -es лінгв. повнознбчні слова
conceptualismo m філос. концептуалізм conceptualista сот. філос. концептуалізм conceptuar vtA. складати думку, врбжен- ня; 2. розцінювати; вважбти; - realizable un proyecto вважбти npoéKT здійснбнним conceptuosidad f усклбдненість, хитромудрість; пишномбвність (стилю) conceptuoso а^'усклбднений, хитромудрий; пишномбвний (про стиль) concercano adj найблйжчий, довкблиш- ній; навкблишній concern /77 КОНЦ0РН
concernencia f віднбшення; стосунок; зв’язбк
concernir* vi (а) торкбтися; зачіпбти; сто- сувбтися; en (por) lo que concierne a... що стосується..., стосбвно..., щбдо... concertadamente adv 1. по порядку; 2. уз- гбджено
concertado 1. adj іст. див. compuesto 2;
2. /77 діал. слугб; 3. діал. дрібнйй порушник, що відбувбє трудову повйнність;
4. діал. сільськогосподбрський працівнйк concertaje /77 1. діал. трудовий договір; 2. Л. Ам. іст. інститут трудовбго прбва (що регулював працю індіанців) concertante муз. 1. adj багатоголбсий; поліфонічний, поліфбнний (про музичний твір)', 2. /77 концертбнт concertar* 1. і^упорядкбвувати; налбгод- жувати; 2. побднувати, узгбджувати; 3. уз- гбджувати (що-н.)', 4. домовлятися, умовлятися; 5. мирйти, примйрювати; 6. звіряти, зіставлЯти (історичнідати)', 7. настрб- ювати, налаштбвувати (муз. інструменти)', 8. vi (-se; соп) побднуватися, узгбд- жуватися; - en género у número узгбджу- ватися в рбді і числі; -se 1. домовлятися; змовлятися; 2. іст. вбирбтися; 3. діал. наймбтися в прислугу; - un casamiento евбтати
concertina /концертйно (муз. інструмент) concertino m муз. пбрша скрйпка (артист) concertista сот. 1. концертмбйстер; 2. концертбнт
concesión /771. надання; 2. пбступка; 3. да- рувбння, наділення; 4. концбсія; - internacional віддання теритбрії інозбмній держбві з прбвом екстериторібльності concesionario 1. adj концесійний; 2. т концесіонбр
concesivo adj А. що поступбється; 2. лінгв. допустбвий; conjunción -а допустовий сполучник
concia /заповідник, закбзнйк conciencia /1. свідбмість; - de clase клб- сова свідбмість; 2. сбвість; 3. понЯття,
уЯвлення; розуміння, усвідбмлення; tener plena - de sus acciones пбвністю усвідбмлювати свої дії; libertad de - свобода сбвісті; gusano de la - дбкори сумління; hombre de - добросбвісна людина; ancho de - неперебірливий у збсо- бах; estrecho de - стрбгих прбвил (про людину); а - іос. adv. сумлінно, чбсно, на сбвість; en - toe. adv. прбвду (чбсно) кб- жучи; по сбвісті, щйро; acusar (argüir, escarabajear, escarbar) la - a uno: le acusa la - він відчувбє дбкори сумління; йогб мучить сбвість; ajustarse con su - звірятися зі CBoéio сбвістю; cargar la - чинйти (йти) прбти сбвісті; descargar la - заспо- кбїти свою сбвість; para descargar la - для очйщення (заспокбєння) сбвісті; сповідуватися; manchar la - заплямувбти свою сбвість
concientrizar vt робйти свідбмим, підвищувати свідбмість
concienzudamente adv сумлінно, чбсно, на сбвість
concienzudo adj 1. сумлінний, добросб- вісний; 2. сумлінний, що чйнить по сбвісті concierto1 /77 1. узгбдженість, злбгодже- ність, гармбнія; 2. /рмбвленість, угбда; - económico економічна угбда; 3. концбрт (виступ і твір)\ - de piano концбрт для фортепібно, фортепібнний концбрт; 4. по- пербдня рбзвідка (підготбвка) пбред по- лювбнням; de - іос. adv. узгбджено; в унісбн; одноголбено, за згбдою; mas vale mal - que buen pleito крбще солбм’яна згбда, як золотб звбда concierto2 тдіал. 1. людйна, що працює за трудовбю угодою; 2. див. colocación conciliable adj 1. примирбнний; 2. що по0днується, сполучбється conciliábulo /771. табмне (незакбнне) збб- рище; 2. нарбда при зачйнених двбрЯх; andar en -s табмно рбдитися conciliación /1. примйрення; acto de - юр. примйрлива процедура; 2. сполучуваність; 3. угбда
conciliador 1. adj примйрливий, примирний; 2. примирбнський; 3. т посербдник, примиритель
concillar1 1. adj що стосується зббрів (з’їзду); 2. церк. соббрний; decisiones -es соббрні рішення (ухвбли); 3. семінбр- ський; seminario - семінбрія; 4. т деле- гбт з’їзду; 5. учасник зббрів; 6. церк. член соббру
conciliar2 і/М. (vi) мирйти(ся), примирятися); 2. (vi) сполучбти(ся,) побднувати- їся); 3. (-se) здобувбти, заслугбвувати (прихильність)
conciliario adj див. conciliar11 conciliativo 1. примйрливий, примирний; 2. /77 примирйтель, миротвбрець conciliatorio adj примйрний, примйрливий; заспокійливий
concilio /771. зббри; з’їзд; 2. церк. соббр; - ecuménico (general) вселенський соббр concilista /77 див. conciliar15, 6 concisión /лаконічність, стйслість conciso adj лаконічний, стйслий concitación /підбурювання, підбивбння concitador 1. зо/підбурюючий; 2. /77 підбурювач
concitar vtA. підбурливий; підбивбти; 2. на- кликбти (гнів, ненависть) concitativo ас(г‘підбурювальний conciudadano /771. співгромадянйн; 2. спів- вітчйзник
cónclave, conclave m 1. церк. конклав; 2. зббри, зббрище
conclavista m церк. слугб (родич) при кардинблі (у конклаві) concluir* 1. vt(vi) кінчбти(ся), закінчуватися), завбршувати(ся); 2. укладбти, ви-
171
conclusión
рішувати; ухвЄлювати; 3. укладЄти (договір); 4. робити висновок; 5. іст. B6nBáTn;
6. спорт. Bn6nBáTH (шпагу)’, 7. юр. закінчувати (слухання справи)’, 8. vi (con, еп) завершуватися, закінчуватися conclusión f 1. завершення, закінчення;
І 2. кінЄць, закінчення, фiнáл; 3. висновок, рішення, постанбва; 4. висновок, умовй- I від; llegar а Іа - дійтй висновку; 5. (рі) юр. ухвЄла, постанбва; en - іос. adv. на закінчення, кінЄць кінцЄм, нарешті; sentarse en la - наполягти на ceoéMy conclusivo adj завершЄльний concluso adj 1. іст. мдо міститься, вклю- чЄється; 2. юр. закінчений, завершений (про справу, розгляд)’, dar por ~ закрйти cnpáey
concluyentcmente advi. перекбнливо; 2. рішуче
concoide 1. adj див. concoideo; 2. f мат. конхбїда, KpMBá лінія
concoideo adj 1. рЄковистий (про злам)’, 2. мат. конхоідЄльний concolega тспівучень; однокЄшник concomerse 1. щулитися; 2. згорЄти від нетерпіння; мочитися concomezón m, concomimiento m, concomio /771. знйзування плечйма; 2. нетерпіння; мука, терзЄння concomitancia /і. супровід; 2. спільність;
ОДНОЧЄСНІСТЬ
concomitar vt іст. супровбджувати concón m діал. 1. зоол. звичЄйна (сіра) coeá; 2. конкон (вітер, що дме з материка) concordable adj узгоджуваний concordablemente аої/узгбджено concordación fpne. coordinación concordador 1. adj 1. примйрливий, примирний; 2. що узгбджує; 3. m примиритель
concordancia f 1. узгбдження, збіг; відповідність; 2. лінгв. узгодження; 3. муз. злЄгодженість, суголосність; 4. р/конкор- дЄнс (алфавітний покажчик слів книги із зазначенням місць, де вони зустрічаються/); 5. геол. залягЄння concordar 1. і/ґузгбджувати; 2. vi (en) співпаде™, схбдитися; 3. (con) cnienafláTH, уз- гбджуватися; 4. (еп) лінгв. узгбджуватися concordata fpne. concordato concordatario adj церк. що стосується конкордЄту
concordativo ¿¿#узг6джувальний concordato m церк. конкордЄт concordatorio adj див. concordatario concorde згбдний; одностайний concordia ті. згбда, взаєморозуміння; лад; одностайність; vivir еп - жити у злЄ- годі; ладнЄти; 2. юр. домбвленість, угбда; de - іос. adv. одностайно concreción f 1. зрбщення; 2. геол. конкреція, стягнення; 3. див. calculo; 4. мед. утвбрення каміння (піску) concrecionado adj геол. конкреційний concrecionar vti. геол. утвбрювати кон- кр0цГі (стЄгненні); 2. мед. зрбщувати; -se
1. геол. утвбрюватися (про конкреції, стягнення)’, 2. мед. зрбщуватися, зростатися
concretar vt і. поєднувати, узгбджувати;
2. перетвбрювати на тверду Mácy, бето- нувЄти; 3. (vi) конкретизув0ти(ся), утбч- нювати(ся); -se (а)обмЄжуватися; -aun tema зосереджуватися на якій-н. тЄмі concreto і. adj конкретний; 2. m див. concreción; 2. Л. Ам. бетбн; залізобетбн; еп - іос. adv. конкрбтно; на закінчення concuasante adj мед. родовйй (про перейму)
concuasar vt розкблювати, розбивЄти вщент
concubina /кохЄнка, співмешканка
concubinario /77кохЄнець, співмешканець concubinato /77 позашліЬбний зв’язбк, співмбшкання
concubjno /77 Л. Ам. див. concubinario concúbito /77 злягЄння, статеві ЗН0СИНИ concuerda: por - іос. adv. кбпія відповідЄє оригінЄлу (про засвідчену копію) conculcación fi. топтЄння (ногами)’, 2. порушення, нехтування (закону) conculcar vt і. топт0ти, зневажЄти; 2. порушувати, нбхтувати (закон)
concuna fflian. орніт. гблуб (різновид) concucada /свойчка concucado m, concuño m Л. Ам. свояк concupiscencia f і. пожЄдливість, жЄдіб- ність; 2. жагЄ, хіть
concupiscente adj і. жЄдібний, пожЄдли- вий; 2. хтйвий, похітлйвий concupiscible adj і. бЄжаний, жадЄний; 2. плбтський; apetito - плбтський пбтяг, жагЄ, хіть
concurrencia п.див. concurso 1-3; 2. діал. див. competencia З
concurrente 1. adj що нагромЄджується, скупчується; 2. що# співпадЄє; 3. що сприяє; 4. сот. відвідувач; 5. осбба, що сприЄє чому-н.; 6. учЄсник, -ця (конкурсу, змагання)’, претендент, -ка concurrido а^’ліЬдний, багатолюдний concurrir иг'1. нагромЄджуватися, скупчуватися, збирЄтися, зосереджуватися; схбдитися; 2. відвідувати; 3. співпаде™ (про дати, терміни)’, 4. сприйти; 5. мЄти однЄкову дУмку, схбдитися в пбглядах;
6. брЄти участь в кбнкурсі (змагЄнні) concursado m боржнйк, оголбшений платонеспромбжним concursante сот. див. concurrente 6 concursar 1. vt юр. оголбшувати неспро- мбжним; 2. vt, vi див. concurrir 6 concurso /77 1. скупчення, зосередження (народі, 2. збіг обставин; 3. сприяння, допомога; 4. кбнкурс; abrir un - оголбшувати кбнкурс; - de acreedores юр. публічні торги
concusión f 1. див. conmoción 1; 2. ха-
бЄрництво
concusionario 1. adj хабЄрницький; 2. т хаббрник
concha f 1. див. caparazón; 2. рЄковина перлбвої скбйки; 3. див. carey; 4. театр. суфлерська будка; 5. мор. бухта (дуже закрита); 6. лЄжєнь, лежнйк (нижнє жорно на млині)\ 7. предмет, що мЄє фбрму pá- ковини; 8. анат. вушне рЄковина; 9. анат. носове рЄковина; 10. Л. Ам. архіт. кбнха, рЄковина (півкупол); 11. діал. див. cascara 1; І2. д/ал. ябчна шкаралупа; 13. Л. Ам. жінбчі статеві бргани; 14. діал. див. cachaza 1; 15. діал. безсорбмність, цинізм; - de perla зоол. перлбва скбйка; demuchas -s хйтрий, лукавий; meterse en su - замикЄтися; йти у свою шкаралупу; tener más -s que ungalápago, tener muchas -s б^ти собі на умі conchabado m Л. Ам. слугЄ conchabamiento m, conchabanza fi. служба, місце; 2. змбва
conchabar vti. сполучЄти, об’єднувати; 2. змішувати різні сортй вбвни; 3. Л. Ам. наймети (прислугру, 4. діал. мінйти, обмінювати; 5. сл.\ діал. спокушЄти, звЄб- лювати; -se 1. змовлйтися; об’єднуватися (у зграю)’, 2. Л. Ам. найметися (у прислугу); 3. розвЄлюватися (у кріслі) conchabear vt діал. купувЄти, мінйти, обмінювати
conchabero m діал. відрйдник conchabo /771. Л. Ам. наймення (слуги, поденника)’, 2. діал. купівля; прбдаж; ббмін conchaceos mpi зоол. двостулкові conchado adj з рЄковиною
conchar гідіал. вйпити до дна conchífero adji. геол. рЄковинний, чере- пЄшковий; caliza -а рЄковинний (чере- пЄшковий) вапнйк, черепЄшник; 2. тех. рЄковистий (про злам) conchiforme adj див. conquiforme concho 1. adj діал. світло-корйчневий; 2. діал. тЄмно-червбний, бордбвий; 3. m Л. Ам. бсад; 4. р/недбїдки; 5. Л. Ам. кінець; 6. діал. молбдший син; 7. діал. селя- нйн; 8. діал. машйна, автббус (міського транспорту)
conchucharse діал. див. confabularse conchudo adj 1. лускЄ™й (про тварий)\ 2. хйтрий, лукЄвий; 3. діал. нерозсудливий, нерозвЄжливий; 4. діал. повільний, неповороткйй; 5. Л. Ам. зухвЄлий, нахЄб- ний
condado /77грЄфство (титулітериторія) condal dú/грЄфський condazgo m Л. Ам. див. condado conde /77 граф
condecente adj іст. відповідний, доцільний; доречний
condecir* vi діал. див. convenir condecoración fi. нагорбдження; 2. наго- рбда (хрест, орден) condecorar vt нагорбджувати condena f 1. вйрок; 2. покарЄння (злочинця), міра покарЄння; термін; cumplir la - відбувЄти покарЄння; levantar a uno la - амністувЄти
condenable adj 1. кЄраний; acciones -s
кЄрані дії; 2. що заслугбвує бсуду condenación f 1. вйрок; 2. проголбшення вйроку, засудження; 3. бсуд; 4. прокляття condenado 1. засуджений; 2. грішний, непрЄведний; 3. прбклятий; знедблений;
4. діал. хйтрий, спрйтний; 5. m засуджений; 6. знедблений; 7. грішник; нечестй- вець; відщепенець; Ь.діал. хитрун, спрйт- ник
condenador adj осудливий, осудний condenar vti. засуджувати; 2. засуджувати, гЄнити; 3. замурбвувати, закладЄти (цеглою)', забивЄти (двері, вікна)’, -se
1. визнавЄти себе вйнним; засуджувати себЄ; 2. рел. прирікЄти себе на вічні муки; занапащЄти свою дУшу condenatorio adj 1. осудливий, осудний; огудний; 2. юр. обвинувЄчувальний (про вирої)
condensable афюнденсбваний, згущуваний condensación fi. конденсЄція, згущування; скупчення; ущільнення; 2. конденсЄція, охолбджування (пари, газу) condensador 1. яс/конденсувЄльний; згу- щувальний; ущільнювальний; 2. охолбд- жувальний; 3. mрадіо, ел. конденсЄтор; - cerámico керамічний конденсЄтор; - electrolítico електролітйчний конденсЄтор; - variable конденсЄтор змінної Ємності, змінний конденсЄтор; 4. фіз. конденсЄтор; холодйльник condensamiento m див. condensación condensar vti. (и/) конденсувЄти(ся), згущуватися); ущшьнювати(ся); 2. конден- сувЄти, охолбджувати; 3. скорбчувати, резюмувЄти (промову, статтю) condensativo adj конденсувЄльний, згущувальний; ущільнювальний condenso р. ігг. ¿fe condensar condesa /графйня
condesar иґзаощЄджувати, еконбмити condescendencia fi. поблЄжливість, тер- пймість, невимбгливість; 2. поблажливість, мйлостивість
condescender* vi (а) 1. виявляти поблЄжливість; 2. потурЄти; поступЄтися (проханих) condescendiente adj 1. поблЄжливий, терпймий, невимбгливий; 2. поступливий, згідливий
172
confín
condesil adj див. condal condestable m 1. іст. конет0бль, головно- ког^ндувач; 2. мор. комендбр condición / 1. властивість, особлйвість; суть, xapáicrep; 2. натура, xapáKTep, Bflá- ча (людини);, 3. умбва; підстава; - necesaria необхідна умбва; ~ suficiente дос- тбтня умбва; a (con la) ~ de loe. ргер. з умовою, за умбви; 4. полбження, станб- вище; - social соцібльне станбвище;
5. обстанбвка, обстбвини; 6. р!здібності, дані; estar en condiciones de бути у змб- зі; poner en condiciones una cosa yno- рядкувбти
condicionado adj 1. кондиціонбваний;
2. кондиційний; 3. див. condicional; reflejo ~ фізіол. умбвний рефлбке condicional adj умбвний; conjunción ~ лінгв. умбвний сполучник; oración (subordinada) ~ лінгв. (підрядне) умовне pé- чення
condicionamiento /771. обумбвлення; обу- мбвленість; 2. кондиціонувбння condicionar 1. vi підходити, відповідбти; узгбджуватися; 2. ^обумовлювати; 3. кон- диціонувбти
condignamente adv відповідно condigno adj відповідний cóndilo m анат. відрбсток condimentación /приправляння (страв) condimentar rfприправляти (страви) condimento m припрбва condiscípulo m співучень condolecerse іст. див. condolerse condolencia /співчуття condoler* vt іст. див. compadecer; ~se (de) співчувбти
condominio m юр. кондомініум, співволодіння
condómino ¿70/77. див. condueño condonación f 1. помилування; 2. прбще- ння (боргу)
condonar vt 1. помилувати; 2. прощбти (борі)
condonguearse діал. див. contonearse cóndor /771. орніт. кбндор; 2. кбндор (золота монета в Колумбії, Чилі, Еквадорі) condotiero m кондотьбр condrila їбот. хондрила (різновид) condritis їмед. хондрйт, запблення хрящб condroma m мед. хондрбма condrorrinco /77 зоол. губбч (ведмідь) conducción, conducencia /1. перевбзен- ня; 2. водіння (машини), керувбння (кіньми, машиною); 3. вбдення, правління, управління, f керівнйцтво; 4. наймбння; угб- да, дбговір (про найм)\ 5. тех. провбдка;
6. трубопровід; ~ de aguas водопрбвід;
7. фіз. провідність; - electrolítica елект- ролітйчна провідність
conducente adj 1. що ведб (до чого-н.)\ 2. провідний; провідникбвий conducir* 1. і^перевбзити; 2. вестй, відвб- дити, відвбзити; привбдити; 3. водйти, вестй (машину), керувбти (машиною)', 4. управляти, керувбти; 5. домовлятися (про умови, ЦІНУ)‘, 6. тех. провбдити (електрик)?)', 7. фіз. провбдити, передавбти (тепло, звуії)\ 8. U7вестй, привбдити (продорогу)', 9. див. convenir; -se 1. повбдитися; 2. підпйсувати угбду про медйчне обслу- гбвування
conducta /1. поведінка; 2. управління; правління; 3. угода (про медичне обслуговуванні)', 4. винагорода (за медичне обслуговування)
conductancia їфіз. (активна) провідність conductibilidad їфіз. провідність; - eléctrica електропровідність; - térmica теплопровідність
conductible adj провідний conductividad їдив. conductibilidad
conductivo adj провідний; провідниковий conducto /771. трубопровід, труба; 2. анат. канал; протока; 3. канали; посередник; por (los) ~s diplomáticos по дипломатичних каналах; por - de uno через кого-н. conductómetro m ел. кондуктометр conductor 1. ^'управляючий, ведучий, супроводжуючий; 2. фіз. провідний; провідниковий; 3. /77 провідник; 4. перевізник;
5. погонич (в'ючних тварин); 6. водій, шофер; 7. керівник; ( фіз., тех. провідник;
10. тех. провід, кабель; - eléctrico електричний провідник; електропровід; - del calor теплоносій; теплопровід conducilo /771. іст. дань (натурою)', 2. їстівні припаси
condueño 00/77. співвласник conduerma /1. Вен. міцний сон; 2. Куба див. cachaza 1
condumio /771. страва, до якої подається хліб; 2. жарг. їжа; трапеза; 3. М. халва condurango m бот., фарм. кондуранго condutal /77 дощовий водостік conectador /771. тех. з’єднувач; (з’єднувальна) муфта; з’єднувальна ланка; 2. ел. вмикач
conectar vt 1. тех. з'єднати, приєднувати; зчіпляти; 2. ел. вмикати conectivo абіЛ. тех. з’єднувальний; 2. ел. вмикальний concia /кролиця conciai, conejar m крольчатник conejear иг‘1. ховатися; 2. боятися; 3. уникати (доручень); 4. Гват. полювати на кроликів; 5. Гват. вистежувати: підслуховувати
conejera /1. кроляча нора; 2. див. conejar;
3. вузька і довга печера; 4. кубло, лігво;
5. перенаселена халупа, нора, хижа conejero 1. adj мисливський, натасканий на кролика (про собаку)’, 2. гкроликовод conejillo /77 dim. de conejo; - de (las) Indias 00O/7. морська свинка; ser - de Indias бути в ролі піддослідної тварини conejo /77 ЗООЛ. кролик conejuno ^¿//кроличий; кроликовий conexidad /1. див. conexión; 2. д/прилад- дя, аксесуари, атрибути conexión /1. з’єднання, приєднання; 2. зв’язок, зчеплення; зчленування; 3. контакт; включення; 4. ел. з’єднання, зчеплення; 5. рі зв’язки, знайомства
conexionar vt див. conectar; -se подружитися, здружитися; знаходити друзів (зв’язки)
conexivo adj соединительний; сцепляю- щий
conexo 00/зв’язаний; зв’язний confabulación / 1. таємні переговори, змова; 2. конфіденційна бесіда; 3. мед. конфабуляція confabulador m змовник confabular vi обговорювати; -se змовлятися
confalón /771. знамено, прапор; 2. церк. хоругва
confalonier, confaloniero m 1. знамено- сець; хорунжий; 2. церк. хоругвоносець confección /1. виготовлення, виробництво, вироблення; 2. фарм. сироп; 3. укладання (списків)', 4. (рі) готовий одяг, конфекція; de - готовий (про одяґ) confeccionador 1. деякий виготовляє; 2. /77 виробник
confeccionar vt 1. виготовляти, виробляти; 2. фарм. готувати (ліки)', 3. складати (списки)
confector /77 гладіатор confederación /1. союз, конфедерація; 2. федеративна держава, федерація confederado 1. adj союзний, конфедеративний; 2. /77 член союзу (конфедерації)
confederamiento m див. confederación confederar vt об’єднувати в союз (в конфедерацію); -se об’єднуватися; вступати в союз (в конфедерацію) confederativo adj союзний, конфедеративний
conferecer* 14див. conferir 1, З conferencia /1. бесіда, співбесіда; нарада; 2. конференція, нарада; ~s internacionales міжнародні конференції; 3. лекція, доповідь; 4. (~ telefónica) міжміська телефонна розмова; 5. див. cotejo; - de prensa прес-конференція conferenciante 00/77. доповідач, лектор conferenciar vi брати участь в нараді (в конференції, бесіді)
conferencista 00/77. див. conferenciante conferir* 1. ііїдив. cotejar; 2. обговорювати (що-н.)\ 3. присвоювати (звання, посаду, чин)', 4. надавати; наділяти (чим-н.)\
5. vi див. conferenciar confesa /вдова, яка пішла в монастир confesado /77 духовний син confettante adj див. confeso 1 confesar* vt\. сповідувати (релігію)', 2. визнавати (що-н.)\ признаватися, зізнаватися (в чому-н.)\ - de і plano відкрито визнати (що-н.), зізнатися (в чому-н.)\ 3. (-se) сповідатися (у священика)', 4. сповідати (про священика)
confesión /1. зізнання; 2. сповідь; 3. віросповідання
confesional яо/віросповідальний, конфесійний
confesionario m див. confesonario confeso 1. adj юр. який зізнався; 2. навернений (про єврея) 3. /77 навернений єврей; 4. послушник confesonario m церк. сповідальня confesar /77 церк. духівник, сповідник; - de manga aneba нестрогий (поблажливий) сповідник
confesorio /77 див. confesonario confesuría /посада сповідника confet(t)i /77 конфеті
confiable adj який заслуговує на довіру, який користується довірою (про людинУ) confiadamente adv довірливо confiado 00/1. самовпевнений, зухвалий; 2. довірливий, легковірний confiador /77 юр. див. cofiador confiador adj див. confiado 2 confianza /1. довіра; voto de - вотум довіри; 2. увпевненість; 3. самовпевненість, зухвалість; 4. таємна змова; de - свій (про людинУ)', надійний (про людину, річ)', en - loe. adv. запросто, по-простому; конфіденційно, таємно
confianzudo adj 1. див. confiado 1; 2. занадто невимушений; розв’язний confiar 1. vi (еп) вірити; сподіватися; чекати; 2. rf довіряти; 3. давай надію; -se 1. (а, en) довірятися (кому-н.)\ 2. вірити; сподіватися confideneia /1. див. confianza 1; 2. таємне повідомлення; зізнання confidencial 00/довічий, конфіденційний confidente 1. adj який заслуговує на довіру, надійний; 2. m двомісне канапе (s- подібне)', 3. доверена особа; наперсник;
4. інформатор
confidentemente adv 1. довірчо; 2. достовірно, правдиво confiesa їдив. confesión configuración /1. конфігурація, обриси, форма; контур; рельєф (місцевості)', 2. див. conformidad
configurado adj: bien (mal) гарної (поганої) статури (про людинУ) configurar rf надавати форми, формувати confín 1.00/який межує; 2. m межа; 3. далина, простір; de todos loe confines (del oriundo) з усіх кінців світу .
173
confinación
confinación їдив. confinamiento confinado adj, m засланий confinamiento m 1. суміжність, сусідство; 2. юр. заслання
confinar 1. vi межувати; 2. висилати, засилати; -se усамітнитися, відійти (від І людей)\ відокремлюватися confinidad /близькість; сусідство, суміжність, прилеглість
confirmación / 1. підтвердження, ствердження; 2. конфірмація, затвердження (судового вирок/)] 3. церк. конфірмація confirmador adi 1. який підтверджує, ствердний; 2. церк. який здійснює обряд конфірмації (про священика) confirmando т церк. конфірмант confirmar vti. підтверджувати; стверджувати; 2. свідчити; 3. юр. конфірмувати, стверджувати (постанова, судовий ви- ро/і)\ 4. церк. конфірмувати; -se 1. стверджуватися (вдумці)\ 2. підтверджуватися (про чутки)
confirmativo adj, confirmatorio adj який підтверджує, який стверджує; який ратифікує (постанову, судовий вироМ confiscable деякого конфіскують confiscación /конфіскація confiscado adj Анд.] Вен. пустотливий, бешкетний
confiscar Сконфіскувати confitado adj і. зацукрбваний; глазурбва- ний; 2. що чекЯє з нетерпінням, що пле- кЯє надії
confitar vti. глазурувЯти; зацукрбвувати; 2. варити варЯння; 3. пом'якшувати, ослабляти, полбгшувати confite m (рі) цукЯрка; дражб; morder en un - бути на дружній нозі confitente adj див. confeso 1 confíteor /77 щиросЯрдне зізнЯння, каяття confitera /корббка для цукЯрок, бонбо- ньЯрка
confitería f кондитерська, кондйтерський магазин
confitero /77 кондитер confitura /конфітюр, варЯння, джем confiturería ficT. див. confitería confiturero /77 іст. див. confitero confitaría їдіал. див. confitería conflación /плЯвлення, тбплення, витоплювання
conflagración /1. пожЯжа; 2. (- bélica)
почЯток війни, війнЯ conflagrar СзапЯлювати, підпЯлювати conflátil adj плавкий
conflicto /77 1. рбзпал б0ю;г 2. конфлікт, сутичка; боротьбЯ; 3. конфліктна ситуЯція confluencia f 1. злиття (річок); 2. схбджен- ня (доріг), розвилка; 3. скупчення (паро-
д9)
confluente 1. adj: viruela - мед. зливнЯ віспа; 2. m злиттЯ, місце злиттЯ (річоМ confluir* и/1. зливЯтися, стікЯтися (про потоки, річки)\ 2. з’Яднуватися, схбдитися, змикЯтися (про дороги); 3. збирЯтися, схбдитися, стікЯтися (про народ) conformación /1. офбрмлення; влашту- вЯння; 2. розташувЯння, розпбділ; 3. бу- дбва, структура; фбрма conformador m болвЯнка для головних уббрів
conformar 1. (а, соп) погбджувати, уз-
гбджувати; - la teoría con la préctica уз-
гбджувати тебрію з прЯктикою; 2. задовольняти; задббрювати; 3. vi (-se) відпо- відЯти; узгбджуватися; 4. погбджуватися; -se 1. погбджуватися, упокбрюватися; 2. задовольнятися
conforme 1. adj згідний, відповідний; 2. згідний (зким-н.)] 3. покірний, смирний;
4. мат., фіз. конформний; 5. m "згбден”, “дозволяю" (напис на листі, заяв/); 6. adv
як; так самб як; todo quedó - estaba все залишилося, як булб; у міру тогб; як; - а іос. ргер. згідно (з чим-н.), відповідно (до чого-н.)] hacer - a las instrucciones recibidas зробйти згідно з отрйманими вказівкам; -... así іос. conj. як.., так; - se había planeado el trabajo, así se ejecutó як булЯ запланована роббта, так (і) булЯ вйконана
conformente adv згідно, відповідно conformidad /1. схбжість; аналбгія; 2. відповідність; 3. згбда, лад; 4. покірність; покірливість; de - іос. adv. згідно; en - соп іос. ргер. згідно, відповідно; en esta (en tal) - за ціЯЇ умбви
conformismo m 1. погбдження, примирення; 2. див. conformidad] 3. конформізм, угодбвство; 4. конформізм (вчення англіканської церкви)
conformista 1. aaj погбджувальний, конформістський; 2. солі. рел. конформіст, -ка; 3. політ, угодбвець, пристосувЯнець, конформіст
confort /77 комфбрт, зручність confortable adj і. підбадьбрливий, бадьб- рий; 2. комфортЯбельний, зручнйй confortación /1. зміцнення (духу); 2. під- бадьбрення
confortador adj і. зміцнювальний; 2. підбадьбрливий, бадьбрий confortamiento m див. confortación confortante 1. adj див. confortador; 2. m
мітЯнки (рукавички без пальців); 3. мед. зміцнювальний зЯсіб; 4. мед. тонізуючий зЯсіб
confortar иМ. зміцнювати (здоров’я)] 2. під- бадьбрювати; -se 1. зміцнюватися (про здоровЦ] 2. підбадьбрюватися confortativo adj і. підбадьбрливий; 2. зміцнювальний
conforte /77 див. confortación confracción / розбивЯння; розкблюван- ня; розлЯмування
confraguar vt вигЯдувати, затівЯти, задумувати
confraternar и/братЯтися confraternidad / 1. брЯтство (родинні стосунки); 2. брЯтство, співдружність confraternizar vi див. confraternar confricación /1. натирЯння, розтирЯння; 2. мед. попрілість
confrontación /1. бчна стЯвка; порівняння, зістЯвлення (фактів)] звірЯння; 3. симпЯтія, прихильність; 4. розташувЯння одйн прбти бдного (про осіб ¡предмети)] конфронтЯція confrontador adj що звірЯє, порівнює confrontar 1. влаштбвувати очну стЯвку; 2. звіряти, порівнювати (дані)] 3. (-se) опинятися перед лицЯм (чого-н.), протистояти (чому-н.)] 4. vi межувЯти; 5. (-se) протистояти (один одному)] 6. (-se) бути одностайним; схбдитися (у поглядах, в характерам
confuerzo /77іст. і. див. confortación; 2. поминання
confuir* vi іст. і. здійснювати спільну втЯ- чу; 2. вдавЯтися (до чого-н.), користувЯ- тися (чим-н.)
confulgencia /їодночЯсне) сЯйво confundible aaj і. що змішує, перемішує; 2. що сплутує
confundimiento m конфуз, сум’яття, збен- тЯження
confundir vt 1. (vi) змішувати(ся), перемішуватися); 2. (vi) плутати(ся), сплутуватися); 3. перекбнувати, довбдити; 4. (vi) сорбмити(ся); принйжувати(ся); 5. (vi) бен- тЯжити(ся), конфузитиСя), ніяковіти confusión /1. змішування; 2. бЯзлад; плу- танйна; 3. конфуз; розгубленість; збентеження, зніяковіння, сум’яттЯ; 4. сбром, га- ньбЯ; 5. юр. збіг в одній осббі кредитбра і
боржникЯ (як підстава для припинення зобов’язання)] 6. сл. кЯмера, кЯрцер; 7. сл. заїжджий двір
confusionismo m заплутаність, неясність (в словах, ідеяМ
confuso adj 1. безлЯдний, заплутаний;
2. неЯсний, невирЯзний; вЯжко помітний;
3. збентЯжений, розгублений; en - іос. adv. безлЯдно, плутано; невирЯзно, не- Ясно
confutación /спростувЯння confutador adj див. confutatorio confutar vt спростовувати confutatorio adj що спростбвує conga1 /1. діал. див. congo1 1; 2. діал. чіпкохвбста хутія, їжакбвий щур; 3. діал. велйка отруйна мурЯшка conga2 /1. кбнга (афро-кубинський танець)] 2. кбнга (афро-кубинський барабан) congelación /1. замерзЯння, заморожування; мерзлотЯ; - permanente вічна мерзлотЯ; punto de - тбчка замерзЯння; 2. ав., мор. обмерзЯння; 3. мед. замерзЯння; 4. ком. заморбжування (капіталів) congelado adj 1. морбжений (про продукти)] 2. ком. заморбжений (про капітал) congelador m морбжениця congelamiento m див. congelación congelante adj заморбжувальний congelar vti. заморбжувати; 2. ек. заморб- жувати, блокувЯти (капітали, зарплатУ)] -se 1. замерзЯти; заморбжуватися; 2. ав., мор. обмерзЯти
congénere adj однорідний; подібний; та- кбго рбду
congenial adj конгеніЯльний, схбжий по духу, близькйй за нЯпрямком думбк congenialidad /конгеніЯльність, спорідненість духу (нЯпрямку думбк) congeniar vi 1. ладнЯти, уживЯтися, схбдитися харЯктерами; 2. б^ти однодумцями, мЯти однЯковий нЯпрямок думбк congénit«o яс/прирбджений, врбджений; спадкбвий; defecto - del corazón, cardio- patía -а врбджена вЯда сЯрця congerie f іст. купа
congestión /1. мед. гіперемія, прилив крбві; - activa (fluxionaria) артеріЯльна гіперемія; - pasiva (nipostatica) венозна гіперемія; - cerebral крововилив у мозок; 2. затбр, прббка
congestionado adj налитий крбв’ю, баг- рбвий (про обличчя)
congestionar vt мед. викликЯти прилив крбві; -se наливЯтися крбв’ю, червоніти congestivo adj мед. пов’язаний з гіперемією (з приливом крові) conglobación /1. скупчення, нагромЯд- ження; 2. мішанйна, змішЯння (слів, ідей, понять)
conglobar vt(vi) нагромЯджувати(ся) conglomeración /1. конгломерувЯння; 2. див. conglomerado 1 conglomerado mi. конгломерЯт, скупчення; 2. нагромЯдження conglomerar vt конгломерувЯти conglutinación /з'єднЯння, зрбщення conglutinante m склеювальна речовинЯ conglutinar и/склбювати, сполучЯти; зліплювати; -se з’Яднуватися, зростЯтися, зліплюватися; спікЯтися conglutinativo 1. adj спол^чувальний, склеювальний,зрбщувальний; 2. /77скл0ю- вальна речовинЯ conglutinoso ао/склбювальний congo1 /771. діал. стегновЯ кістка (у свині)] 2. діал. зЯдня ногЯ (у свині)] 3. діал. кбнго (народний танець)] А. діал. ревун (мавпа) congo2 adj, m див. congoleño congo3 adj діал. призЯмкуватий, крембзний congoja ті. туга; тривбга, сум’яттЯ; 2. за- дйшка
174
conocerse
congojar vt засмучувати; пригнічувати; -se засмучуватися, турбув0тися congojoso ¿¿# засмучений; пригнічений congola їдіал. люлька (курильна) congoleño, -a, congolés, congolesa A. adj конголбзький; 2. m, /конголбзець, -ка cóngolo тдіал. риболбвна сітка congolona їдіал. орніт. дйка курка congoroncho тдіал. зоол. сороконіжка congosto т ущблина congraciador adj що здобув0є чию-н. прихильність
congraciamiento т здобуття прихильності congraciar vt (-se) заслугбвувати, удостоюватися (прихильності), здобув0ти (прихильність)
congratulación /поздорбвлення, привітб- ння
congratular vt поздоровляти, вітбти; -se радіти, виражбти р0дість congratulatorio adj що поздоровляє; вітЯльний
congregación / А. конгрегЯція, зббри; ор- ганізЯція (релігійна)', 2. конгрегЯція, 6páT- ство; - de loa rieles католйцька церква congregante com. член конгрегЯції (6páT- ства)
congregar vt(vi) 36npá™(cn), об’єднуватися
congresista com. член (учЯсник) з’їзду (KOHrpécy)
congreso /771. KOHrpéc, з’їзд; 2. парлЯмент (будівля)', 3. націонЯльні зббри; 4.зля^н- ня; Congreso de los diputados napná- мент; палбта депутатів congrí m діал. конгрі (страва з квасолі з рисом)
congrio /77 зоол. вугбр (морський) congrua /дохід духбвної осбби; - notarial нотаріЯльна дотЯція (для нотаріуса малоприбуткової контори) congruencia /1. відповідність; дорбчність, доцільність; 2. мат. конгрубнтність, конг- рубнція
congruente adj А. відповідний; дорбчний; 2. мат. конгрубнтний, подібний, що по0д- нується
congruidad їіст. див. congruencia 1 congruo adj див. congruente 1 conguito mJi. Ам. пбрець connortamiento m іст. див. conhorte conhortar vticT. 1. див. confortar 2; 2. див. consolar
conhorte /77 підбадьбрення conicidad /конусоподібність cónic«o a#конічний, кбнусний; конусоподібний; pirámide -а кбнус; proyección -а конічна пробкція; sección -а конічний перетин; superficie -а конічна повбрхня conidia f, conidio m бот. конідія coniecha f іст. збір, зббри conifero А. ¿¿^'хвбйний; 2.: -as fpi бот.
ХВ0ЙНІ
coniforme adj мат. конусоподібний conirrostro adj зоол. з конусоподібним дзьббом
conivalvo adj зоол. з конусоподібною pá- ковиною (про молюска) coniza f бот. 1. (- áspera, - mayor) омЯн (різновид)', 2. подорбжник (різновид) conjetura /припущення, здбгад; міркувЯн- ня; hacer-s робйти здбгади (припущення) conjeturable, conjetural ¿¿зУпередбЯчува- ний, приблйзний, МОЖЛИВИЙ conjeturar vt здогЯдуватися, припуски, допускЯти
conjugable adj 1. з’бднуваний; 2. лінгв. відмінюваний
conjugación /1. див. comparación; 2. лінгв. дієвідмінювання; 3. лінгв. дієвідміна, парадигма, тип відмінювання; 4. біол. кон’югація; 5. мат. сполучення
conjugado 1. adi див. casado 1; 2. мат. сполучений; diámetros -s сполучені діаметри; ~s imaginarios сполучені числа;
3. теж. парний, спарений; 4.: бот. кон’ю- гати (водорості)
coniugal adj див. conyugal coniugar vt А. див. cotejar; 2. сполучати, комбінувати; 3. лінгв. дієвідмінювати; 4. Екв. сваритися (з ким-н.)
conjunción /1. сполучення, збіг; 2. лог. кон’юнкція; 3. астр. сполучення планет;
4. лінгв. сполучник; - avversativa протиставний сполучник conjuntamente advразом, спільно conjuntar vt(vr) з’єднувати(ся); збирати(ся) conjuntiva / анат. кон'юнктива, слизова оболонка ока
conjuntivitis їмед. кон’юнктивіт conjuntivo adi А. сполучний (анат.)\ 2. лінгв. сполучниковий; modo - сполучникове словосполучення; 3. грам, умовний (про спосіб)
conjunto 1. ¿¿^'з’єднаний, суміжний; 2. об’єднаний, з’єднаний; змішаний; спільний; 3. сполучниковий; 4. /77зібрання; 5. набір, комплект (речей)', 6. сукупність, сума (чого-н.)\ ; мат.: teoría de los -s теорія множин; 8. ансамбль; - de canto у baile ансамбль пісні і танцю conjuntura їдив. conjunción conjura їдив. conjuración 1 conjuración /1. змова; 2. див. conjuro conjurado A. adj шш бере участь у змові;
2. m змовник conjurador m змовник conjuramentar vtA. брати клятву (зкого- н.)', 2. давати (приносити) клятву; -se присягатися, клястися
conjurar 1. i/у (~se) давати клятву; 2. (-se) замишляти (готувати) змову; 3. vt брати клятву (зкого-н.у, 2. заклинати (силоюмолитов)', 3. заклинати, благати; 4. запобігати, попереджати (небезпеку?) conjuro /771. заклинання; 2. наполегливе прохання (благання), заклинання conloar і^восхваляти conllevador 1. adi шш підтримує, який допомагає; 2. витривалий, терплячий;
3. /77 помічник; 4. витривала (терпляча) людина
conllevancia /1. підтримка, допомога; 2. терпіння
conllevar vtA. підтримувати, допомагати, приходити на допомогу; 2. виносити, терпіти
conmemorable adi гідний пам'яті conmeraoración /ознаменування (пам'яті), торжество (в пам'ять); вшановування conmemorar vtA. поминати; 2. святкувати, відзначати (подію, ^^ вшановувати conmemorativo, conmemoratorio adi А. поминальний; здійснюваний в пам'ять; monumento - пам’ятник; 2. пам’ятний, ювілейний conmensal com. див. comensal conmensurabilidad /порівнянність (мат.) conmensurable ¿¿^порівнянний (мат.) conmensuración /порівняння conmensurar rfпорівнювати (мат.) conmensurativo adj шш порівнює (мат.) conmigo ргоп зі мною, з собою; у мене, у себе
conmilitón /77 товариш по зброї; однополчанин
conminación /1. погроза, залякування; 2. ритор, загрозливе попередження, засторога
conminador ¿¿з/погрозливий, залякуваль- ний
conminar vtA. загрожувати, залякувати; 2. юр. застерігати, попереджати (обвинуваченого)
conminativo, conminatorio adj погрозливий, залякувальний
conminuto adj мед. осколковий (про перелом)
conmiseración /співчуття, жаль conmiserar ^/співчувати conmistión /суміш, мішанина conmisto ¿¿//'змішаний conmistura f, comnixtión f див. conmistión
conmixto adj див. conmisto conmoción /А. струс, здригання; потрясіння; 2. хвилювання, шумування (внароді)', 3. струс (сейсмічний); -cerebral мед. струс мозку
conmonitorio /77 доповідна (пам’ятна) записка; меморандум conmovedor ¿¿#1. хвилюючий; вражаючий; 2. який збуджує
conmover * vtA. (vi) здригатися; 2. хвилювати; вражати; 3. (vi) збуджувати(ся); -se хвилюватися; вражатися conmovimiento тдив. conmoción conmuta ЇЧ., Перу, Екв. див. conmutación conmutabilidad / замінність conmutable adj А. мінливий; 2. замінний, замінюваний
conmutación /1. заміна, обмін; перетворення; 2. ел. комутація, комутування, переключення; 3. ритор, каламбур, гра слів; - de pena юр. заміна (пом’якшення) вироку
conmutador 1. adj який заміняє; який обмінює; 2. тфіз., ел. комутатор, перемикач conmutar vt А. змінювати, заміняти; заміщати; 2. юр. заміняти, пом’якшувати (виро/?)', 3. ел. комутувати, перемикати conmutativo ¿¿# комутативний conmutatriz fen. перетвбрювач, конвбртер connacional adj вітчизняний connatural ¿¿#прир0дний, прирбджений connaturalización / застосбвність, при- стосбвність; акліматизЯція connaturalizar vt(vi) пристосбвувати(ся); акліматиз0вувати(ся) connaturalmente adv прир0дно, нормЯ- льно
connivencia /1. поблЯжливість; потурЯн- ня, попускЯння; 2. змова connivente adj бот. зблйжений connivir viA. потурЯти, попускЯти; 2. всту- náTH у змбву, змовлЯтися connotación / 1. встанбвлення зв’язку (відн0шення); 2. дЯльня спорідненість;
3. лінгв. КОНОтЯцІЯ connotado тдив. connotación 2 connotar vtA. встан0влювати зв’язбк (від- нбшення); 2. лінгв. мЯти додаткбве знЯ- чення (про слово)
connovicio /77 ТОВЯрИШ по посл^шництву (у монастирі)
connubial ¿¿з/шлюбний, подружній connubio /77 шліЬбний союз, шлюб connumerar vt розповісти (принагідно); вдувати, торкЯтися (небіжно) cono /771. шишка (хвойнихрослин)’, 2. мат. кбнус; 3. конічна повбрхня; 4. анат. кбл- бочка (у сітківці ока)
conocedor A. adj знЯючий, досвідчений; 2. /77 знав0ць; 3. діал. стЯрший пастух conocencia їіст. див. conocimiento conocer* vtA. дізнавЯтися; пізнавЯти, з’ясовувати, збагнути; 2. знЯти, розуміти, розумітися; 3. відрізняти, розрізняти; 4. знЯ- ти, бути знайбмим; 5. припускЯти, вважЯ- ти, допускЯти; 6. зізнавЯтися; 7. бути у лю- ббвному зв'язку; 8. злягЯтися; antee que conozcas, ni alabes ni cohondas не знЯю- чи бр0ду, не лізь у в0ду; quien no te conoce (conozca), ése (que) te compre шукЯй дурня
conocerse 1. знЯти ce6é; 2. бути знайбми- ми; знЯтися; 3. знайбмитися; познайбми- тися; 4. бути помітним (видним)
175
conocible
conocible adj пізнбваний % conocidamente adv див. claramente conocido 1. 0<#'відбмий, знаменйтий, видатний; 2. /пзнайбмий conocimiento т 1. пізнбння; 2. знайбм- ство; 3. обізнаність; 4. рбзум; 5. свідбміс- I ТЬ; perder (recobrar) ЄІ - BTpáTHTH свідб- мість, отямитися; 6. див. conocido 2;
І 7. розписка (про отримання); 8. іст. подЯ- ка, вдячність; 9. ком. коносамбнт; 10. посвідчення (особи), свідбцтво; 11. рі знання; пізнбння; con (sin) (el) - de uno з (без) відома кого-н.; dar - de повідомити; llegar а - de uno стбти відбмимкому-н.; poner en ~ de uno довбдити до відома; venir en - de una cosa дізнбтися conoidal adj мат. конбїдний conoide m мат. конбїд conoideo adj анат., зоол. конусоподібний conopeo m полбгий
conoscencia f іст. 1. подяка, вдячність; 2. див. conocencia 2 conoto тдіал. гороббць (різновид) conque 1. 00/7/бтже; тож; 2. бтже; таким чином; 3. т див. condición З conqué тдіал. див. cumquibus conquense 1. adj що стосується міста (ббласті) Кубнка, що живб у місті (ббласті) Кубнка; 2. т, /урбдженець, -ка (житель, -ка) міста (ббласті) Кубнка conqueridor adj, т іст. див. conquistador conquerir * іст. див. conquistar conquesta f іст. див. conquista conquián m Л. Ам. карткбва гра conquibus m див. cumquibus conquiforme adj зоол. що Máe фбрму рбковини
conquilífero adj див. conchífero conquiliología /хонхіолбгія conquista ЇЛ. завоювбння; конкіста; la - del Antartico підкбрення Антарктиди; 2. заво- йбвана теритбрія; захбплене майнб; 3. іст. придбанні (майна)', de ~ загбрбницький; guerra de - загброницька війнб; hacer -s завойбвувати (підкбрювати) серця conquistable adj\. завойовуваний; захбп- люваний; 2. лбгко досяжний, доступний conquistador 1. adju\о завойбвує; що за- хбплює; що підкбрює; 2. що підкбрює (жіночі серця)\ 3. /77 завойбвник; конкіста- дбр; 4. завойбвник (жіночих сердець) conquistar иМ. завойбвувати; захбплю- вати; підкбрювати; 2. підкбрювати, підпорядкувати (своїй волі, своєму впливу, 3. підкбрювати, чарувбти;-se завойбвувати (симпатії)
conrear иМ. готувати; 2. виробляти, виготовляти
conregnante adj що царює (сумісно з іншигії) conreinar и/царювбти (сумісно з іншим) conreo /771. приготувбння; 2. виробляння, виробка
consabido adj 1. вищенбзваний, вищеза- знбчений, вищезгаданий; 2. відбмий, звичний, повсякчбсний
consagración ї, consagramiento m іст.
1. освічення; 2. посвячення consagrar иМ. освЯчувати; 2. іст. оббж- нювати (імператорів в стародавньому Римі)', 3. присвячувати; 4. споруджувати монумбнт (на згадку про події), звбдити пбмгятник; 5. присвячувати, призначати; -se присвячувати себб чому-н. consanguHneo 1. adj єдинокрбвний; 2. m єдинокрбвний брат
consanguinidad ї крбвна спорідненість consciente adj свідбмий conscripción ЇЛ. Ам. прйзов, рбкрутський набір, конскрипція
conscripto 1. adj: padre - сенбтор (у стародавньому Римі)', 2. m Л. Ам. ново- брбнець, рбкрут
consecración ficr. див. consagración consecrar vt іст. див. consagrar consectario1 adj 1. що витікбє, слідує (з чого-н.)', 2. супутній
consectario2 adi, m див. correligionario consecución f 1. досягнення; 2. астр. прбміжок 4ácy між двомб молодикбми consecuencia f 1. нбслідок; висновок; а - de /00. ргер. внбслідок; en -, por - іос. adv. бтже; 2. нбслідок, результбт; como - як результбт, як нбслідок; tener (traer) -s мбти нбслідки; 3. послідбвність; логічність; відповідність; obrar en - діяти пос- лідбвно; guardar - бути послідбвним consecuente 1. adj послідбвний; 2. по- слідбвний, логічний, закономірний; razonamiento - послідбвна д^мка; 3. послідбвний (про людину); 4. m мат., лінгв. подальший член, консеквбнт consecuentemente adv див. consiguientemente
consecutivamente adv 1. послідбвно; підрЯд; 2. послідбвно, один за одним consecutivo adj наступний, подбльший; en los días -s у наступні дні consegrar vt іст. consagrar conseguido adjBpánuu, успішний conseguimiento m див. consecución 1 conseguir* vt 1. здобувбти, дістав ¿ти; придбавбти; 2. досягбти, добиватися conseja ñ. Ká3Ka, ббйка, небилиця; 2. див. conciliábulo 2
consejador 1. adj іст. що рбдить; 2. m іст. рбдник
consejadriz ficr. див. consejera consejar 1. vt(vi) іст. рбдити(ся); 2. vi іст. див. conferenciar
consejera f 1. порбдниця; 2. рбдниця, дружина рбдника consejeramente adv іст. enpáBHO consejero /771. порбдник; 2. рбдник, член ради; - de Estado дepжáвний рбдник; - privado табмний радник; - de la Corona міністр (з портфелем) consejil їсл. повія
consejo /771. рбда, рекомендбція; повчбн- ня, вказівка; 2. рбда (колегіальний орган, установа); Consejo de Ministros Рбда Міністрів; Consejo de Estado Дepжáвнa Рбда; Consejo de Seguridad Рбда Безпб- ки; Consejo Mundial de la Paz Всесвітня Рбда* Миру; Consejo del Reino Рбда королівства (в Іспанії згідно із законом від 1947рокУ); Consejo Nacional de Educación Páfla при Міністбрстві Освіти (адміністративно-консультаційний орган в Іспанії)', Consejo Superior de Investigaciones Científicas Вйща Рбда наукбвих досліджень; 3. правління; рбда; - del Banco de Estado правління держбвного ббнку; - de administración господбрська рбда; 4. будівля правління (рбди); 5. на- рбда, засідання; 6. рішення; 7. іст. збсіб (для досягнення чого-н.)\ 8. сл. негідник; - de disciplina дисциплінбрна рбда (в навчальних закладав)', - de familia юр. сімбйна páfla (опікунства); Consejo de Guerra юр. військбвий трибунбл; Рбда у cnpáeax брмії і флоту; - de la Inquisición іст. трибунбл Інквізиції; entrar en - рбдити, брбти участь в рбді; tomar - de uno рбдитися з ким-н. consenso /77 згбда, схвблення, дозвіл consentido adj 1. пoблáжливий (до невірності дружини — про чоловіка); 2. розпб- щений; бблуваний
consentidor 1. adj що потурбє; 2. тпоту- рбльник
consentimiento m 1. дбзвіл; 2. поблбжли- вість; потурбння; терпймість; 3. юр. згбда consentir 1. ^/дозволяти, допускати; терпіти; 2. допускати, приймати; 3. бблувати;
4. юр. погбджуватися, визнавбти; 5. і//по- гбджуватися, йти на що-н.; 2. розхйтува- тися, слббшати (про складові частини меблів, машини); -se тріскатися, розкб- люватися
conserje /77 стброж; швейцбр, портьб conserjería f 1. посбда швейцбра (стбро- жа); 2. швейцбрська, приміщення стброжа conserva ї 1. (-s alimenticias) консбрви; lata de -s консбрвна ббнка (жерстяна)',
2. діал. нбчинка; 3. мор. конвбй, ескбрт взабмного збхисту; dar -, llevar en su - конвоювбти, ескортувбти; ir (navegar) en - йти під ескбртом (конвбєм); - trojezada цукбти
conservable ґщо зберігбється, підлягає зберігбнню
conservación f 1. консервбція; - de alimentos консервбція харчовйх продуктів;
2. зберігбння; збербження; консервбція;
3. охорбна; збхист; instinto de - інстйнкт самозбербження
conservador 1. adj консервувбльний; 2. консервативний; конснервбторний; 3. /77«онсер- вбтор; 4. хранйтель (у музеї)', 5. діал. кнйга нотарібльних збписів (купівлі-продажу, передачі власності на земельні угідді, 6. діал. нотбріус; 7. нотарібльна контбра conservaduría ЇЛ. посбда хранйтеля; 2. канцелярія хранйтеля conservadurismo m консерватизм conservar vt 1. зберігбти; 2. охороняти, оберігати; 3. дотрймуватися (звичаїв, інтересів); 4. (vi) консервувбти(ся); -se зберігбтися
conservativo adj. 1. консервувбльний; 2. що зберігбє; що охоронЯє; 3. консервативний conservatorio 1. adj що охоронЯє, обе- рігбє; що зберігбє; 2. консервувбльний;
3. /77 музйчне (театрбльне) учйлище;
4. консерватбрія; 5. Л. Ам. привбтний кб- лбдж
conservera ЇЛ. Ам. вбза (для варення) conservería /виробнйцтво консбрвів conservero 1. adj консбрвний; industria -а консбрвна промислбвість; 2. /77праців- нйк консбрвної промислбвості considerable adj 1. що заслугбвує увбги, важливий, значнйй; 2. значнйй, велйкий consideración ї 1. обдумування, звбжу- вання; розгляд; someter una cuestión а - de uno передавбти питбння на рбзгляд; 2. важлйвість, знбчення, значущість; de - важлйвий, значнйй; de gran - велйкого знбчення, дуже важлйвий; 3. пошбна, ша- нувбння; con toda - з глибокою шбною, шаноблйво; falta de - безцеремонність, нешаноблйвість; en (por) - а іос. ргер. мбючи на увбзі, беручй до увбги; 6. з по- вбги до кого-н.; cargar (fUar) la - увбжно обдумувати; tomar en - брбти до увбги considerado adj\. розсудливий; 2. шанб- ваний; повбжний; 3. шаноблйвий, повбж- ний
considerador 1. adj що звбжує, врахбвує; що оцінює; 2. m цінйтель considerando m юр. мотивування закбну (рішення)
considerante adj див. considerador 1 considerar rf1. обдумувати, звбжувати;
2. врахбвувати, брбти до увбги; 3. вважб- ти; - importante вважбти вагбмим; 4. по- важбти, цінувбти; стбвитися з повбгою considerativo adj див. considerador 1 consigna f 1. гбсло; 2. інструкція, накбз;
3. військ, парбль; 4. кбмера схову (багажі consignación ЇЛ. здавбння в депозйт, де- понувбння; 2. письмбвий виклад (подій, точки зору); 3. ком. консигнбція, відпрбв- ка товбрів на консигнбцію consignador m консигнант, власник товб- ру; вантажовідправник
176
consulaje
consignar vt A. призначбти (певну суму грошей); 2. призначбти, вкбзувати (особу, банк для оплати); 3. депонувбти; 4. вис- лбвлювати, заявляти письмбво (про подію, точку зорі)] 5. іст. вручбти (гроші);
6. іст. хрестити, перехрестити; 7. /гсж відправляти (nocnnáTH) TOBápn на консигнб- цію; 8. юр. депонувбти, внбсити на збе- рігбння
consignatario m А. юр. осбба, якій здасться грбші в депозит; 2. юр. кредитбр-ад- міністрбтор (майна боржника до повного погашення боргу)] 3. ком. консигнбтор, вантажоодбржувач consigo ргоп з соббю; у cé6e consiguiente 1. adju\о виплйває (з чого- н.)\ 2. тдив. consecuente 2; por (el) ~ іос. adv. бтже, тому; ir (proceder) - діяти за наміченим плбном consiguientemente adv бтже, тому consiliario тдив. consejero 1, 2 consiliativo adj заст. що рбдить consistencia f 1. консистенція, щільність; 2. жбрсткість; міцність; 3. філос. суть, сутність
consistente adj А. консистбнтний, щіль- нйй; 2. міцнйй; 3. що складбється (з чого- н.)
consistir vi (en) 1. полягбти (у чому-н.)] 2. бути результбтом (чот-н.)] грунтувбтися (на чому-н.)] вихбдити (з чого-н)] 3. складатися (з чого-н)
consistorial ао/консистбрський; prelado ~ прелбт, що призначбється консистб- рією; 2. т член консистбрії consistorio т А. іст. консистбрія, держбв- на рбда (римських імператорів)] 2. консистбрія (нарада кардиналів і церковно- адміністративний орган)] 3. міськб рбда consocio m компаньйон; колбга, товбриш consograr vi заст. див. consuegrar consol /77Л. Ам., consola ЛІ. підцзеркбль- ний стблик, поддзеркбльник; 2. архіт., буд. консбль, кронштбйн; 3. ел. кронштбйн; бракбт; 4. муз. кбфедра управління (орга-
ну)
consolable adj що утішбється consolablemente advулшливо consolación fA. утіха; 2. іст. мйлостиня, подаяння; 3. консоляція (у картковій грі) consolador 1. утішливий; 2. m утішник consolar* vt (vi) утішбти(ся) consolativo, consolatorio adj див. consolador 1
consoldamiento m іст. див. consolidación consólida f див. consuelda; ~ real бот. жйвокіст, дельфіній (різновид) consolidable ^'зміцнюваний, укріплюваний
consolidación fA. зміцнення, укріплення, консолідбція; 2. об’єднбння, консолідб- ція; 3. ком. консолідбція (державних боргів, зобов’язань)
consolidadlo adj. deuda ~а ком. консо- лідбваний борг
consolidar vtA. зміцнювати, укріплювати;
2. укріплювати; сполучбти, скріплювати;
3. (vi) об’бднувати(ся), згуртбвувати(ся), консолідувбти(ся)
consolidativo adj зміцнювальний, укріп- лювальний
consomé, consommé тдіал. див. consumado 2
consonancia fA. муз. консонбнс, співзвуччя, благозвучність; 2. літ. консонбнс (рима)] 3. узгодженість, гармбнія; en - соп іос. ргер ВІДПОВІДНО до (чого-н.) consonante 1. adj співзвучний; що римується; 2. лінгв. прйголосний; letra ~ прйголосна літера; sonido - прйголосний звук; 3. узгбджений, співзвучний, гармонійний; 4. /77 співзвуччя; рйма; 5. f лінгв.
прйголосний звук, консонбнт; прйголосна літера
consonántic«o adj А. лінгв. консонантний, прйголосний; escritura ~а консонбнтне письмб; 2. співзвучний; що римується consonantismo m лінгв. консонантйзм consonar* 1. vt іст. працювбти з піснею (для узгодженості рухів)] 2. vi муз. бути співзвучним, гармоніювбти; 3. бути співзвучним (про слово)] 4. узгбджуватися, гармоніювбти, відповідбти cónsone 1. adj див. consonante 1, 3; 2. m муз. акбрд
cónsono adj див. consonante 1 consorcio /771. ек. консбрціум; 2. співучасть, співтоварйство; 3. шлюб consorte 07/77.1. побратйм, товбриш; 2. чоловік; дружйна; 3. сл. прйятель (пбдружка) злбдія; 4. рі юр. сторони; 5. рі юр. спільники, співучбсники
conspicuo adj А. видатнйй, неабйякий; блискучий; 2. вйдний, помітний conspiración fA. конспірбція; 2. змбва conspirado, conspirador mА. конспірбтор 2. змбвник
conspirar 1. vt іст. скликати, привертбти; 2. и/змовлбтися; 3. вестй підпільну (неле- гбльну) роббту; конспірувбти; 4. сприяти;
5. діал. старбтися constable adj іст. див. constante 1 constancia1 fA. постійність, незмінність;
2. достовірність, надійність constancia2 /’констатбція, констатувбння, ствбрдження
constantán /77 константан, нікелева брбн- за (сплав)
constante 1. adj констбнтний, постійний, незмінний; 2. постійний, безпербрвний;
3. f мат., фіз., хім. постійна величинб, констбнта
constantemente adv А. постійно, незмінно; 2. достовірно, надійно; 3. чбсто, постійно; безперервно; настирливо constar viA. фігурувбти, бути зафіксбва- ним; бути відображеним (у документ)]
2. бути відбмим; me consta que... мені відбмо, що...; 3. (de) складбтися (з чого- н.)] 4. бути вйтриманим (про розмір вірша)] 5. іст. див. consistir; hacer - конста- тувбти, встанбвлювати; зазначбти (у документ)
constatación fpjan. див. constancia2 constatar vt діал. констатувбти, встанбвлювати
constelación fA. сузір'я; 2. див. clima 1;
3. астр. констеляція, полбження зірбк (у певний момент)] 4. філос. ббраз (що викликається словом, поняттям) constelado adj А. збряний; cielo ~ збряне нббо; 2. вкрйтий, покрйтий, усіяний constelar покривбти, запбвнювати consternación fA. замішбння, збентбжен- ня, зніяковіння; 2. засмучення, пригнічений стан
consternar vt А. бентбжити; 2. (vi) засмучуватися); ~se бентбжитися constipación f див. constipado; ~ de vientre мед. запбр
constipado /77 нбжить, катар вбрхніх дйхальних шляхів constipar vt(vr) застудйти(ся) constipativo adj іст. що викликбє нбжить constitución fA. заснувбння, ствбрення; la - de una sociedad заснувбння (ствбрення) товарйства; 2. будбва, структура; ~ de la molécula склад молбкули; ~ atmosférica склад атмосфбри; 3. держбв- ний устрій, лад, режйм; 4. конституція, ос- новнйй закбн; 5. д/прбвила, статут (орга- нізаці)] 6. біол. конституція, комплбкція, статура; - apostólica’ пбпська булла (грбмота); пбпська ухвбла
constitucional1 1. adj конституційний; 2. конституціональний; 3. m конституціоналізм
constitucional2 /конституційність constitucionalismo m конституціоналізм constituidor 1. adj що заснбвує, ствбрює;
2. /77 засновник, творбць; організбтор constituir vtA. (vi) заснбвувати(ся), ствб- рювати(ся), організбвувати(ся); встанбв- лювати(ся); 2. складбти, утвбрювати;
3. (еп) робйти, призначбти, перетвбрю- вати; - heredero признбчити спадкобм- цем; ~se (en, por) 1. перетвбрюватися, ставбти; ~ en dictador (en dueco, en tutor) ставбти диктбтором (госпбдарем, опікунбм); 2. (en) бути
constitutivo 1. adj складовйй, конститу- тйвний; визначбльний; 2. тдив. constituyente 2
constituyente 1. adj устанбвчий; Cortes ~s устанбвчі кортбси; 2. див. constitutivo 1; 3. тскладовб (частйна); компонбнт constreñimiento т А. примушення; 2. заборона, обмеження; 3. див. constricción constreñir* vtA. примушувати; 2. стрйму- вати, обмбжувати; 3. стискбти, стягувати; ~se 1. примушувати ce6é, робйти зусйл- ля; 2. обмбжувати ce6é; стрймуватися constricción /стйснення, звуження, стягування; скорбчення
constrictivo adj А. примушувальний; 2. див. constrictor
conatrictor adj стискбльний, звужувальний (про ліки)
conatrictura ficr. звуження, вузькість construcción fA. будівнйцтво, спорудження; ~ de un canal (de una fábrica) будівнйцтво (спорудження) канблу (завбду); de ~ будівбльний; materiales de ~ будівб- льні матерібли, будматерібли; 2. будбва, будівля, споруда; 3. будбва, конструкція, прйстрій; 4. лінгв. конструкція, побудбва (речення)
construccionismo т А. будівбльна спрб- ва; 2. див. constructivismo constructivismo т мист. конструктивізм constructivo adj А. конструктйвний, твбр- чий; 2. будівбльний
constructor 1. adj будівбльний; 2. m бу- дівбльник; 3. конструктор; проектувбль- ник; ~ de aviones авіаконструктор construir* vt 1. будувбти, споруджувати; 2. конструювбти; проектувбти; 3. іст. пе- рекладбти (з класичних мов на іспанські)] 4. лінгв. будувбти (реченнг)] 5. лінгв. (соп, еп) вживбти (слово) constuprador 1. насильницький; 2. m насйльник, гвалтівнйк consubstancial adj див. connatural consuegra /свбха
consuegrar viстбти свбтом (свахою) consuegro /77 сват
consuelda f бот. А. ломикамінь (різновиді); 2. польовий жйвокіст; 3. жйвокіст (різновид) consuelo /771. утіха, заспокоєння; відрбда; 2. радість; sin ~ іос. adv. невтішно; безмірно, не знбючи міри consueta 1. /77 суфлбр (у театр)] 2. fflian. церк. трббник; 2. рі церк. прбвила капітулу; 3. рі церк. величбння (під час вечірнього богослужіння напередодні свята) consueto#^' іст. див. consuetudinario consuetud f іст. див. costumbre consuetudinal, consuetudinario adjзвйч- ний, звичбйний; derecho ~ юр. звичбйне право
cónsul /77 консул; ~ general дип. гене- рбльний кбнсул consulado /77 кбнсульство consulaje /771. іст. кбнсульство (у стародавньому Рим)] 2. кбнсульський збір (з корабля, що прибуває в іноземний порт)
177
consular
consular adj консульський % consulesa /дружина кбнсула consulta /*1. консул ьтбція; 2. нарбда (фа- хівців)] консиліум (лікарів)] 4. nopáfla, pe-
КОМЄНД0ЦІЯ
consultable adj що потребує консультбції I (nopáfln)
consultación fflMB. consulta 2 Iconsultar vtA. рбдитися, консультувбти- ся; 2. páflHTHj рекомендувбти; консульту- вбти; 3. довідуватися (у словникУ) consultivo adj А. що консультується (про питання, завдання); 2. ¿}ор0дчий, консультативний; консультаційний; voto - до- р0дчий Г0ЛОС
consulto adjіст. мудрий, вчбний consultor 1. adj що консультує; що рбди- ть; 2. m консультант; рбдник consultorio m А. бюрб консультбнта; пункт консультбнта (з технічних питань); 2. консультбція (установа); - infantil дитяча консультбція
consumación fA. закінчення, завбршен- ня; здійснення; 2. знйщення; la ~ de los siglos бібл. кінбць світу consumadamente adv А. абсолютно, пбв- ністю; 2. доскон0ло, ідебльно consumado 1. adj закінчений; завбрше- ний; hecho - факт, що відбувся; 2. закінчений, затйтий, несосвітбнний; 3. m (рі) міцний бульйбн, KOHCOMÓ consumador 1. adj завершбльний; 2. m завбршувач
consumar vtA. закінчувати; завбршувати, довбршувати; 2. юр. а//лбнувати consumativo adjрел. завершбльний consumero /77 податкбвий урядбвець (що збирає податки на споживчі товари) consumible Дспожйваний; витрбчуваний consumición fA.pHB. consunción 1; 2. див. consumo 1
consumido adj вйснажений; 2. що засмучується (через кожну дрібницю) consumidor 1. adj споживбльний; 2. m споживбч, покупбць consumimiento m див. consunción consumir vtA. (і//)знйщувати(ся), винйщу- вати(ся); 2. (vi) виснбжувати(ся); 3. (vi) споживбти(ся), витрачбти(ся); 4. церк. причащбтися (про священика під час месй)] - el cáliz причащбти; 5. мучити, не дaeáTH спбкою (про бажання, заздрість);
6. (vi) діал. занурюватися) (у воду)] ~se
1. засбхнути, зсбхнутися; 2. википати; ви- парбвуватися; 3. не знбти спбкою, непо- кб'їтися, згорбти (від заздрості); 4. надри- вбтися, виснбжувати себб (роботою) consumitivo adj іст. див. consuntivo consumo /771. споживбння, витрачбння; - social суспільне споживбння; 2. рі подб- ток на спожйвчі товбри
consunción fA. знйщення; винйщування;
2. вйснаження; 3. мед. сухбтка; 4. споживбння, витрбта
consuno: de - іос. adv. спільно, рбзом consuntivo adj А. що знйщує; що винйщує; 2. виснбжувальний; 3. що споживає, вит- рачбє
consunto р. ігг. de consumir contabilidad f А. обчйслюваність; 2. ра- хівнйцтво, бухгалтбрія contabilista тдіал. рахівнйк; бухгблтер contabilizar vt занбсити (запйсувати) в бухгблтерську кнйгу
contable 1. Дзчислбний; 2. тдіал. рахівнйк; бухгблтер
contactar ипвстанбвлювати контбкти (зв’язки) contacto /77 А. зіткнення, контбкт; 2. кон- TáKT, спілкувбння; entrar en - встанбвлю- вати зв’язок (контбкт); 3. еп. контбкт contadero 1. adj. en un plazo de 20 días ~s desde la fecha у двадцатидбнний тбрмін,
починбючи з сьогбднішнього дня; 2. тву- зькйй перехід (прохід) (для рахунку тварин); entrar (salir) por - вхбдити (вихб- дити) чбрез дуже вузькйй прохід contadlo adj А. рі рідкісний; одиничний; лічений; -as veces іос. adv. рідко; 2. вйз- начений, вкбзаний; al - toe. adv. готівкою; pagar al - платйти готівкою; de - іос. adv. негбйно, відрбзу; por de - іос. adv. звичбй- но, напбвно, поза сумнівом; por sus pasos ~s іос. adv. звйчним шляхбм (чйном) contador 1. adj рахункбвий, лічйльний; tablero - рахівнйця; 2. іст. що розповиє;
3. /77 рахівнйк, касйр, бухгблтер; 4. контбр- ка, бюрб; 5. лічильник; лічйльний прйлад (апарбт); - de agua водомір; - de electricidad електрйчний лічйльник; - de gas газомір; 6. іст. розповідбч, оповідбч; 7. іст. див. contaduría 3; 8. діал. лихвар; - partidor юр. посербдник, третбйський суддя (для поділу спадку
contaduría fA. посада рахівникб; рахівництво; 2. бухгалтбрія; 3. контбра; 4. театр. Káca попербднього прбдажу квитків;
5. діал. пбзиковий банк; пбзикова Káca contagiar vt (vi) А. заражбти(ся) (хворобою)] 2. розбещувати(ся), псувбти(ся); -se передавбтися (про хвороб}) contagio, contagión m А. зарбження; 2. за- рбза, інфбкція; 3. зарбзна хворбба; 4. розпуста, розббщеність
contagiosidad /зарбзність, зарбзливість contagioso adj А. зapáзливий; 2. зарбзли- вий, причбпливий; 3.діал. незадовблений container /77 контейнер contal /77 іст. чбтки
contaminación f 1. забруднення; 2.зарб- ження; 3. спотвбрення, перекручування (тексту)] 4. розбещення, спокушбння;
5. лінгв. контамін&щп contaminador adj 1. забруднювальний; 2. що зapaжáє, зарбзливий contaminar vt A. (vi) забруднюватися); 2. (vi) зapaжáти(cя); 3. спотвбрювати, перекручувати (тексі)] 4. (vi) розббщува- ти(ся), спокушбтй (сб) contante adj готівкбвий (про гроші)] - у sonante дзвінкбю монбтою, готівкою contar * A. vt рахувати, підраховувати; - por (con) los dedos рахувати на пальцях (по пальцях); sin - не рахуючи; 2. мати; нараховувати; cuenta 20 anos йому 20 років; 3. вважати (ким-чим-н.)] le cuento entre mis amigos (por mi amigo) я вважаю його своїм другом; - por hecha una cosa вважати завершеним що-н.; 4. розповідати, оповідати; 5. vi вважати, вираховувати; 6. (соп) покладатися (на кого- що-н.)] розраховувати на (кого-що-н.)] puedes - conmigo ти можеш покластися (розраховувати) на мене; 3. (соп) мати в своєму розпорядженні; - con muchos recursos мати в розпорядженні багато ресурсів; 4. враховувати; брати в розрахунок; брати до уваги; 5. рахуватися, братися до уваги; 6. бути важливим, мати значення; no ser bien contada, ser mal contada (a uno una cosa) мати погані наслідки (для кого-н.)] викликати осуд contemperar vtA. стримувати; пом’якшувати; 2. пристосовувати contemplación fA. спостерігання, споглядання; 2. оглядання; 3. оцінка, думка, судження; 4. увага, люб’язність; поштивість; no tener contemplaciones con uno бути нелюб’язним (непоштивим) з ким-н.;
5. рел. споглядання
cóntemplador A. adj споглядальний; який споглядає; 2. див. contemplativo 2; 3. m споглядач
contemplar vt А. споглядати; 2. див. considerar 2; 3. див. compiacer 2
contemplativo adj А. споглядальний; який споглядає; 2. задумливий; який розмірковує; 3. уважний, люб’язний, поштивий contemporaneidad /сучасність; одночасність
contemporáneo 1. adj сучасний; одночасний; 2. /77 сучасник contemporización fA. приноровлювання, пристосовування; 2. пристосуванство contemporizador adj А. який пристосовується; 2. пристосуванський contemporizar vi (соп) пристосовуватися contención1 fA. стримування; muro de - відкосна (підпірна) стіна; 2. стриманість, витримка
contención2 f А. суперечка; змагання; 2. зусилля, старання; 3. юр. позов contencioso adj А. який сперечається, який любить сперечатися; 2. спірний, суперечливий; 3. юр. спірний contendedor /77 сперечальник contender* viA. боротися; суперничати;
2. сперечатися; оскаржувати; вести позов; 3. брати участь (в змаганні, конкурсі) contendiente com. А. борець; 2. сперечальник
contender тдив. contendedor contenedor adj А. який містить; 2. який стримує
contenencia1 fA. зупинка в повітрі (проптахів)] 2. див. contenido 2; 3. див. compostura 7; 4. па в сторону (в танці) contenencia2 fflHB. contienda contenente /77 див. compostura contener * vtA. вміщувати, містити (в собі)] 2. стримувати, утримувати; - el caballo стримуй коня; 3. стримувати (прояв яких-н. почуттів)] 4. Ч. значити, означати; -se (de) А. стримуватися, утримуватися (від чого-н.)] 2. утримуватися (від чого-н.)] corno en ello se contiene як (тут) сказано contenido 1. ^'отриманий, спокійний; 2. m зміст, суть (книги)] 3. вміст (валізи, ящика) contenta fA. приємне підношення, приємний дар (подарунок); 2. іст. довідка про хорошу поведінку військ (тимчасово розквартированих в населеному пункті)]
3. іст. довідка про хороше постачання і догляд (за тимчасово розквартированими військами)] 4. ком. індосамент; 6. мор. характеристика (офіцеру); 7. Куба, М, юр. розписка (про відсутність претензії) contentación fpne. contento 2. contentadizo adj невимогливий; mal - вимогливий
contentamiento тА.див. conténte2; 2. див. conformidad
contentar vt А. задовольняти; дарувати радість, радувати; 2. (vi) Ц. Ам., Вен., М. примиряти(ся), мирити(ся); 3. ком. індо- сувати (вексель)] -se (соп) 1. задовольнятися; 2. помиритися; піти на мирову; ser de buen (mal) - post, бути невимогливим (вимогливим) contenterá ідив. conténte 2 contentible Днічого не вартий, мізерний, жалюгідний
contentivo Дякий містить (що-л.) contento 1. adj задоволений; веселий,4 радісний; 2. див. contenido 1; 3. Бол., Гват., П.-Р. примирений; 4. задоволення; радощі, радість; nocaber (en si) de - бути на сьомому небі від радості; 5. рі жарг. готівка; а - іос. adv. досхочу, доволі; ser de buen (mal) - бути невимогливим (вимогливим)
contentona тДом. Р. легковажна жінка contentor /77 див. contendedor contentura íAht. о-ва, Пан. задоволення; радість, радощі, веселощі conterá fA. накінечник; 2. приспів, рефрен; 3. літ. заключний тривірш великої
178
contradicción
секстини; 4. кінець, закінчення; por - loe. adv. на додачу (до всього); echar la - кінчати; temblarle a uno la le tiembla la - у нього піджилки тремтять (від страх,У) contérmino яс/суміжний, прикордонний conterráneo 1. ^‘земляцький; вітчизняний; 2. m земляк, співвітчизник contertuliano, contertulio m член компанії, учасник вечірки, гість contesta /1. Ам. див. contestaición; 2. М. розмова, бесіда
contestable adj оскаржуваний, спростовний
contestación f 1. відповідь; 2. супербчка; запербчування; - a la demanda юр. запе- рбчення
contestar 1. vt відповзти; - una pregunta відповідбти на запитбння; 2. запе- р0чувати, сперечбтися; 3. підтвбрджува- ти; 4. и/(соп) відповзти; 5. заперечувати; 6. Л. Ам. розмовляти, говорити; 7. Л. Ам. сперечбтися
conteste згідний; estar ~s схбдитися у думкбх (про авторів); 6. співпад0ти (про тексти)
contesto /77 Л. Ам. див. contestación contestón adj що сперечбється; що любить супербчити; нешаноблйвий contexto /771. kohtókctj 2. текстура, структура, будбва; 3. сплетіння, переплетіння; гшутанйна
contextuar засвідчувати (документами, текстами)
contextura f 1. зв’язбк, з’єднбння (частин цілого); 2. див. contexto 2; 3. статера, конституція
conticinio /77 нічнб тйша; глупа ніч contienda М. боротьбб, бійка, сутичка;
2. війнб; en ponte rienda noráHe мов- чбння крбще за дббре бурчбння contigioso adj діал. див. contagioso З contigo pron з тоббю, з соббю; у Té6e, у cé6e
contiguación fpne. contigüidad contiguamente adv\. поряд; сумЬкно; 2. безпосередньо (перед, nicjió) contigüidad ЛІ. суміжність; 2. сусідство contiguo adj суміжний, прилеглий; ángulos - s мат. прилеглі (суміжні) кути continamente adv іст. див. continuamente continencia ЛІ. стрйманість; 2. утримання;
3. цнотлйвість; 4. іст. див. continente 5 continental 1. adj континентбльний; 2. m місцбва (міськб) пбшта; 3. місцбве поштове відпрбвлення
continente 1. adj що містить (що-н.)\ 2. стрй- маний; 3. цнотлйвий; 4. m вмісгйлище; 5. вйгляд, nocráBa, статура; 6. геогр. конти- нбнт, матерйк; en - іст. з^раз же, цібї ж хви- лйни
continentemente adv 1. поміркбвано; 2. сггрй- мано
contingencia f 1. можлйвість; 2. випадковість, вйпадок; 3. небезпбка, рйзик contingentar vt ком. обмбжувати ввбзен- ня (вйвезення) TOBápiB contingente 1. adj можлйвий; 2. випадковий; 3. m див. contingencia 2; 4. склбд- чина, внбсок (на користь чого-н.)\ 5. кон- тингбнт, квота, нбрма (ввезення, вивезення або виробництва); 6. континент (військ)
contingentemente advine, casualmente contingible adj можлйвий, вірогідний, ймовірний
continuación f 1. продовження; 2. тривб- лість; а - іос. adv. потім, надблі continuadamente advine, continuamente continuadlo adj. metáfora -а літ. послідовна MeTácfjopa
continuador 1. adj що продбвжує; 2. m продовжувач, наступник; послідовник
continuamente adv постійно continuar 1. и/продбвжувати; 2. зберіг0ти;
3. и/продбвжуватися, тривйти; 4. залишб- тися, бути, перебувати, знахбдитися;
5. продбвжувати шлях, йти (їхати) дблі; -se продбвжуватися; тривбти continuativo adj що продбвжує, що слугує для продбвження
continuidad f 1. безпербрвність; нероз- рйвність; 2. іст. див. continuación continuismo /77 Л. Ам. незмінність (на посаді)
continu«o 1. ^'постійний; безпербрвний; безперебійний; 2. суцільний; 3. тривблий;
4. /77 нерозрйвне ціле; 5. іст. охорбнець;
6. а//ибезпербрвно; a la -а іос. adv. пос- лідбвно; de - іос. adv. безперірвно contonearse ходйти перевбльцем (погойдуючись)
contoneo /77 ходб ПЄрЄВблЬЦЄМ contonguearse діал. див. contonearse contorcerse* бйтися, кбрчитися (у судо- маУ)\ пересмйкуватися, сіпатися (удавано) contorción f 1. скручування; 2. див. contorsión
contornado adj геральд. що дйвиться вліво (про фігуру тварини на щиті) contornar vt 1. див. contornear; 2. іст. повертбтися
contornear Vt 1. ОГИН0ТИ, обходити, йти (навколо кого-чого-н.)\ 2. жив. змальбву- вати (контури, профіль, фігурі, обвбди- ти кбнтуром, обкреслювати contorneo /77 1. обхід (навколо чого-н.)\ 2. жив. обмальбвування, обвбдення contorno тЛ.(рі) окблиїдя; 2. ббрис, кбн- тур; 3. гурт, гуртик, обріз (монети, медалі); en - іос. adv. навкбло, довкбла contorsión ЛІ. судбма, спазм; 2. кривляння, гримбса
contorsionarse 1. звивбтися, кбрчитися; 2. кривлятися, блазнювбти contorsionista com. акроббт (у цирку contra 1. ргер проти; luchar ~ el fascismo борбтися прбти фашйзму; 2. проти, наперекір, всупереч; - mis esperanzas всупереч моїм очікуванням; 3. (припозначення засобів): un remedio ~ la tos 3áci6 від кашлю; 4. (при позначення контакту двох предметів) о, про; до, у; apoyarse - Іа pared притулйтися до стінй; 5. з0мість, натбмість; - recibo в обмін на квитбнцію;
6. іст. до, у нбпрямку до; 7. m протилежність, протилбжне, зворбтне; el pro у el ~ за і прбти; él sostenía el pro y yo el - він був за, а я прбти; 8. муз. органна педбль;
9. рі муз. басй (органа)\ 9. рі політ, “кбнт- рас" (нікарагуанські контрреволюціонери)', 10. /склбдність; ускладнення, пере- шкбда; 11. діал. протиотрута; 12. діал. збсіб, спбсіб; 13. діал. довбжок, лйшок; de ~ іос. adv. діал. на додбчу до всьбго; en - іос. adv. прбти; votar en - голосувбти прбти; en - de іос. ргер. прбти, всупереч; en ~ de su voluntad всупереч його волі; estar (ir) ~ (en ~ de) uno, una cosa виступати прбти кого-чого-н.; hacer (llevar) la - a uno діяти наперекір, стбвити пблиці в колбса
contraacusación f юр. зустрічне звинувб- чення
contraalisios mpi антипасбти contraalmirante m контр-адмірал contraatacar vt, vi військ, контратакувбти contraataguía f додаткбва перемйчка (загорода від води)
contraataque m військ. 1. контратбка; 2. рі оборонні лінії (в обложеному місті) contraaviso m сповіщення (повідомлення), що супербчить іншому сповіщенню (повідбмленню)
contrabajista тдив. contrabajo 2
contrabajo т 1. контраббе; 2. контраба- сйст; 3. бас-профундо (голосіспівак contrabajón т 1. туба-контраббе; 2. див. contrabajo 2
contrabajonista сот. див. contrabajo 2 contrabalancear vt 1. врівновбжувати (шальки терезів)', 2. див. contrapesar;
3. компенсувбти
contrabalanza /1. див. contrapeso 1; 2. див. contraposición; 3. компенсація contrabandear vi займ0тися контраббн- дою, бути контрабандйстом contrabandista 1. adj контрабандйстсь- кий; 2. сот. контрабандйст, -ка contrabando /77контраббнда (провезення, товар)', - de guerra військова контраббн- да; de - іос. adv. KOHTpa6áHfloio, контра- ббндно
contrabarrera f другий ряд сидінь (амфітеатру в кориді)
contrabatería f військ, контрбатарбя contrabatir vt військ, вестй (контрбата- рейний вогонь)
contrabloqueo m військ, збходи і дії, вжйті прбти блокбди contrabocel тдив. caveto contrabranque m див. contrarroda contracalcar робйти KánbKy з вйвороту contracambio m 1. міна; 2. відшкодувбн- ня, попбвнення; 3. ком. рекбмбіо, рекбм- бія; en - іос. adv. натбмість contracanal т водоскйдний (водозливний) канбл
contracarril т зал. контррбйка, що направляє рбйку
contracarta / див. contraescritura contracción М. стйснення, скорочення; 2. фіз. стйснення; скорбчення; ущільнення; 3. фізіол. скорбчення (м’язів)', 4. лінгв. стягнення (голосний, контрбкція; 5. грам. синербзіс
contracédula /‘зобов’язання, що скасбвує інше зобов’язання contracifra fpne. clave 2 contraclave fapxir клйнчатий кбмінь (цег- лйна), що примикбє до замкового кбменя брки (склепіння)
contraconceptivo adj 1. протизаплідний; 2. /77 протизаплідний 3áci6 contracorriente ЛІ. мор. зустрічна т0чія; 2. ел. зворбтний (зустрічний) струм contracosta f протил0жний ненавігацій- ний 6éper (острова, півострова) contractibilidad fpne. contractilidad 2 contráctil adj що скорбчується; що стис- кбється
contractilidad f 1. зд0тність скорбчувати- ся; стйсливість; 2. скорбтність, скорбчу- вальність (тканин, клітин) contractivo adj скорбчувальний; стискб- льний
contracto 1. р. ігг. de contraer; 2. m іст. див. contrato
contractual adj договірнйй; контрбктний, контрбктовий
contráctura f фізіол., мед. контрактура, скорбчення м’язів
contrachapa /‘стругана (облицювбльна) фанбра (для фанерування) contrachapado, contrachapeado m фанбра, лист фанбри contrachaveta /‘контрклйн; контршпбнка contradanza /контрадбне (танець і музика) contradecidor adj, m іст. див. contradictor contradecimiento m іст. див. contradicción
contradecir* и/супербчити, запербчувати; сперечбтися; -se 1. супербчити самому собі; 2. (соп) супербчити, не відповзти; розходитися
contradicción /супербчність, розбіжність; espíritu de - дух супербчності; en - соп
179
contradictor
loe. prep. на протилбжЬість, всупереч чому-н., на відміну від чого-н.; envolver (implicar) - містити (у собі) супербчність contradictor 1. супербчливий; що су- пербчить; протилбжний; 2. т опон0нт; супротйвник (у суперечці)
І contradictoria f лог. контрадиктбрність, контрадикція
| contradictoriamente adv cynepé4nиво contradictorio adj лог. контрадиктбрний, супербчливий; juicios -s, proposiciones ~as контрадикторні, супербчливі думки contradicho 1. р. irr. de contradecir; 2. m іст. див. contradicción contradique m допоміжнб (підсилювальна) грббля
contradriza fMop. додаткбвий допоміжний фал
contradurmente, contradurmiente m мор. клямс contraer* (vñ стискбти(ся), скорбчувати (ся); - los músculos напружувати м’Язи; - la frente хмурити чолб; 2. домовлятися; укладбти дбговір; - matrimonio одружуватися; 3. переймбти (,звичаї); набувбти, засвбювати (звичку?)',
4. заражбтися, захвбрювати; 5. орбти на cé6e (відповідальність, зобов'язання)',
6. вхбдити, залізбти (у борги), наробйти (боргів)', 7. (vi) звбдити(ся) (до чого-н.), обмбжувати(ся); 8. лінгв. стягувати, зли- вбти (голосні звуки\\ -se давбти усбдку, сід0ти (про тканину) contraescarpa f військ. контреекбрп contraescota fMop. допоміжнйй шкот contraescritura f докумбнт, що анулює інший докумбнт; розписка, що ануліЬє інший докумбнт
contraespionaje /77контррбзвідка contraestay m мор. контрштбг contrafagot m муз. контрафагбт contrafase f радіо пpoтифáзa; en - про- тифáзa
contrafoque m мор. клівер contrafoso /771. театр, нйжній трюм; 2. військ. рів (перед еспланадою) contrafuerte /771. збдник, закаблук (взутті)', 2. буд. контрфбрс; 3. військ, форт, фортбця (напроти ¡HLuorot форту?) contragolpe m удбр у відповідь, контр- удбр (у боксіу, de - іос. adv. Л. Ам. рикошетом
contraguerrilla /карбльні військ (проти партизай)
contrahacedor 1. adj що підрбблює; 2. m підрббник
contrahacer* у/1. підрбблювати, фальси- фікувбти; 2. наслідувати, імітувбти; - se прикидбтися, вдавати з cé6e contrahaz /вйворіт, зворбтний бік contrahecho 1. р. irr. de contrahacer; 2. adj сутулий, згбрблений; 3. /77ГОрббнЬ contrahechura f 1. сутулість, згбрбленість; 2. підрббка contraherrar \гіЛ. Ам. див. contramarcar contrahierba /'протиотрута contrahierra //7. Ам. див. contramarca contrahuella f6yfl. ярйсхідець contraído adjдіал. захбплений, збйнятий (чим-н.)
contraindicación fMep. протипоказання contraindicado ас/протипокбзаний contraindicante m мед. симптбм протипо- казбння
contraindicar vt візувати на неможлй- вість (шкідлйвість) вживбння ліків contrainteligencia fflne. contraespionaje contralmirante m див. contraalmirante contralor /77 Л. Ам. інспбктор, ревізбр contralorear \АЛ. Ам. інспекгувбти, ревізу-
ВбТИ
contralto 1. /7? контрбльто (голос)-, 2. сот. контрбльто (співак)
contraluz /зб^нє (кбнтурне) світло; а - іос. adv. прбти світла, на світло contralla, contrallacción ficr. див. contradicción
contrallado adj діал. прбклятий; диявольський
contrallar vt іст. див. contradecir contramaestre m 1. старший мбйстер; 2. начбльник цбху; 3. мор. стбрший ббц- ман
contramandar і^скасбвувати накбз contramandato m 1. супербчливий накбз; 2. див. contraorden contramaniobra /контраманбвр contramano: а - loe. adv. у протилбжному (у зустрічному) нбпрямі; назустріч contramarca f 1. друге (контрбльне) тав- pó; 2. збір; мйто (на товари) contramarcar vt накладбти друге (контрбльне) таврб, повтбрно таврувбти contramarco тдодаткбва рбма (для скляних дверей)
contramarcha f 1. (зворбтне) обертбння, рух у зворбтному нбпрямі; зворбтний хід;
2. мор. зміна курсу (кораблів)’, 3. тех. рбверс; 4. військ, контрмбрш contramarea f приплйв (при відпливі)', відплйв (при припливі)’, зустрічна при- плйвно-відлйвна тбчія
contramatar vt\. Л. Ам. завдбти ейльного удбру; 2. (vt) Л. Ам. спотвбрювати(ся), калічити(ся); -se Л. Ам. розкбюватися, жалкувбти, шкодувбти contramina /1. військ, контрміна; контр- мінна галербя; 2. гірн. штбльня, що спо- лучбє два вйробки
contraminar vt 1. військ, прокладбти контрміни; контрмінувбти; 2. розлбднувати чиї- н. плбни (підступи)
contramuelle m контрресбра, контрпру- жйна
contramuralla f, contramuro m військ. підпірна стінб (стінка) contranatural ас/протиприрбдний contraofensiva f військ, контрнбетуп contraorden /койтрнакбз; відміна накбзу contraordenar vt див. contramandar contrapar m див. cabio 2 contraparte /і. супротйвна (протилбжна) сторонб; 2. юр. супротйвна сторонб;
3. див. contrapunto
contrapartida f компенебція, відшкоду- вбння
contrapasamiento m перехід в інший тббір (в іншу групу); перебігбння contrapasar vi перехбдити в інший тббір (в іншу групу); перебігбти contrapaso m 1. крок у нбпрямі, проти- лбжному попербдньому (у танцяй)', 2. іст. рбзмін, ббмін
contrapear vti. збивбти хрест-нбвхрест (дерев'яні елементи, дошки) 2. складбти нбвхрест
contrapelear vi іст. протиббрствувати contrapelo: а - іос. adv. прбти шбрсті; наперекір, прбти, всупереч вблі; недорбчно contrapesar vt 1. слугувбти противбгою; 2. врівновбжувати, привбдити до відповідності
contrapeso /771. тех. противбга; 2. довб- жок; 3. жердйна (канатоходців)', 4. іст. діал. занепокбєння, тривбга contrapeste /77 фарм., мед. протичумний збсіб, протичумний препарбт contrapilastra /1. архіт. вйступ у стіні з оббх сторін пілястра; 2. рбйка уздбвж крбю двернбго полотнб contrapisón тдіал. звідник contraponer* иМ. звіряти, зіставляти, порівнювати; 2. (vñ протиставлятися) contraposición /1. звірЯння, зіставлення, порівняння; 2. протистбвлення; 3. проти-
лбжність; en - а іос. ргер. на відміну від; estar en ~ соп суперечити contrapozo /77 військ. 1. фугбс (у контр- мінній галереї)', 2. контрмінна галербя contrapresión /протитйск contraproducente adj нерозумний, нера- ціонбльний, недоцільний contraproposición, contrapropuesta f контрпропозйція
contraproyecto m 1. зустрічний проект, контрпробкт; 2. зміна плбнів contraprueba fnonirp. другий коректурний відбйток
contrapuerta /1. внутрішні двбрі; 2. збдні двері; 3. військ, другі (внутрішні) двбрі (у фортеці)
contrapuesto 1. р. irr. ¿fe contraponer; 2. adj
протилбжний, протипостбвлений contrapunta f тех. 1. збдня бббка; центру- вбльна бббка; 2. центр збдньої бббки contrapuntante m муз. контрапунктний гблос (співбк)
contrapuntarse див. contrapuntearse contrapunte тдіал. див. contrapunto 2 contrapuntear 1. vi муз. контрапунктувбти, співбти за контрапунктом; 2. (~se) шпи- гбти, говорйти уїдливі словб (один одному?)', 3. іст. звірЯти, зіставляти, порівнювати; 4. viЛ. Ам. імпровізувбти вірші (у поетичному змаганні)', 5. змагбтися, конку- рувбти; -se ображбтися (одинна одного) contrapunteo /771. спів за контрапунктом; 2. діал. супербчка, дйспут contrapuntista сот. контрапунктйст (композитор)
contrapunto /771. муз. контрапункт; 2. діал. поетйчне змагбння; de - І ос. adv. Л. Ам. змагбючись; estarde - діал. посваритися contraquilla fMop. (сербдній) кільсон contrariamente adv навпрбти, всупереч сказбному (очікуваному) contrariar гіЛ.див. contradecir; 2. опирб- тися, перешкоджбти; 3. дратувбти, викли- кбти досбду
contraridad ficr., contrariedad f 1. проти- лбжність; 2. перешкбда, завбда; протидія; 3. досбда, прикрість contrari«o 1. adj протилбжний, супротйв- ний; ser de opinión -а бути протилбжної думки; corrientes -as протилбжні тбчії; 2. супербчливий; sentimientos -s супе- рбчливі відчуттЯ; 3. шкідлйвий; 4. /’проти- лбжність; супротйвність; 5. т вброг, супротйвник; супбрник; 6. перешкбда, завбда; 7. зворбтне; al -, por el -, por lo - іос. adv. навпакй, всупереч, наперекір; de lo - іос. conj. інбкше; en - іос. adv. прбти; todo lo - іос. adv. збвсім навпакй; llevar la - а uno запербчувати; супербчити contrarreacción f радіо негатйвний зворбтний зв’язбк
contrarreforma /’контрреформбція, като- лйцька ребкція
contrarreguera /зрбшувальна канава (що йде упоперек борозен) contrarréplica /відповідь на рбпліку contrarrestar vt 1. перешкоджбти, чинйти бпір; 2. запербчувати; 3. нейтралізувбти, усувбти (дію чого-н.) contrarresto т 1. перешкбда, бпір; 2. за- пербчення; 3. нейтралізбція, усунення contrarrevolución /контрреволюція contrarrevolucionario 1. adj контрреволюційний; 2. /77 контрреволюціонбр contrarriel /77 зал. див. contracarril contrarroda fMop. фбльстель, внутрішній форштбвень
contrarronda f військ, другий обхід постів contrarrotura feer. плбетир contrasalva fвійськ. саліЬт у відповідь contrasellar vt штемпелювбти (маленьким штемпелем)
180
conversible
contrasello /771. малбнький штбмпель (що накладається на печатку)', 2. відбйток малбнького штбмпеля contrasentido m 1. зворбтне (протйлеж- не) знбчення; 2. нісенітниця, дурнйця, безглуздість
contraseña / contraseño m іст. 1. умбв- ний знак; 2. див. contramarca; 3. військ. парбль; умбвний сигнбл; 4. театр, контрамарка; ~ de salida контрамбрка (на право повернення до зал}) contrastar 1. vt протистой™, опирбтися;
2. пробірувати (золото, срібло)] 3. перевірити (ваги, вимірювальні інструмент^,
4. перевіряти, випроббвувати (вірність);
5. игконтрастувбти, утвбрювати контрбст contraste /771. контрбст, різнйця; контрбс- тність; 2. пробірний мбйстер, пробірник;
3. пробірна палбта; 4. пробірне таврб;
5. інспбктор мір і ваг; 6. палбта мір і ваг;
7. сварка, рбзбрат^ 8. сл. переслідувач;
9. мор. раптбва зміна вітру contrastero /77 іст. супбрник
contrata / 1. дбговір, угбда, контракт (документ)', 2. домбвленість, угбда; 3. угбда, підряд, зобов’язання contratación f 1. контрактбція, укладбння дбговбру (контрбкту); 2. див. comercio 1;
3. іст. сімбйний дбговір; 4. іст. див. contrata 1; 5. іст. винагорбда, оплбта contratajamar m виступ кригоріза contratante 1. з*#'договірнйй; parte -до- говірнб сторонб; 2. тконтрактбнт; конт- рагбнт; 3. торгбвець
contratar vtA. див. comerciar 1; 2. контр- акгувбти; 3. (vi) наймбти(ся), підряджбти- (ся); 4. укладбти дбговір (про оренду квартири)
contratiempo m 1. перешкбда, завбда; 2. напбсть, халбпа, невдбча contratiro /77 Л. Ам. гірн. допоміжнйй стбвбур
contratista com. контрактбнт;підрЯдник contrato /77 контрбкт, дбговір, угбда; - bilateral (sinalagmático) двосторбння угбда; ~ de arrendamiento орбндний дбговір, орбнда; підряд; - de compraventa (de compra y venta) дбговір купівлі-прб- дажу; - de seguro дбговір про страху- вбння
contratorpedero тдив. cazatorpedero contratreta /прийом у відповідь contratuerca /контргбйка contravapor т тех. контрпара contravención /порушення (наказу, закону contraveneno m протиотрута contravenimiento m іст. див. contravención
contravenir порушувати (наказ, закон) contraventana /вікбнниця contraventor 1. adj що порушує; 2. m порушник, правопорушник contraventura /нещастя, неблагополуч- чя, знегоди
contravertiente /зворотний скат contravidriera / зимбва віконна рбма; друга рама
contrayente com. що одружується contrecho adj паралізований contremecer vi (~se) іст. тремтіти contrete /77 1. розпірка; 2. діал. розкіс (опорний)
contri тдіал. 1. шлунок (у птахів)] 2. душб, сбрце; hasta el - до глибинй душі contribución /1. подбток; - directa (indirecta) прямйй (непрямйй) подбток; - territorial позембльний подбток; - urbana побудйнковий подбток; - de guerra військбва контрибуція; 2. внбсок; - de sangre військбва служба, служба в ¿рмії contribuidor adj 1. сприятливий; 2. що робить внбсить, лбпту
contribuir* 1, vt (vi) платйти, вносити оплбту (грбші); сплачувати; 2. vi (con) ро- бйти внбсок; внбсити; 3. (а, соп) доло- магбти, сприяти
contribulado ^‘засмучений, пригнічений contributario m платиш подбтків contributivo adj А. податкбвий; 2. контрибуційний
contribuyente com. платнйк подбтків, платнйця подбтків
contrición /розкбяння, каяття, жаль contrincante /771. претендбнт (на конкурсі)] 2. супротйвник (у змаганні)] опонбнт (у диспуті)
contristar vt (vi) засмучувати(ся), пригнічувати(ся)
contrito adj А. що розкбявся, жалкує; 2. засмучений, пригнічений control /771. контрбль; перевірка; 2. управління, керівнйцтво, керувбння; 3. регулю- вбння; - automático автоматйчне регулю- вбння; автоматйчний контрбль; ~ a distancia, ~ remoto дистанційне керувбння controlar vt 1. контролювбти,г перевіряти; 2. управляти; керувбти, завідувати; -se контролювбти себб
controller /77 ел. контролбр (трамвая, тролейбуса)
controversia /контровбрза, полбміка, су- пербчка, деббти; sin - іос. adv. безпе- рбчно, пбза сумнівом controversista com. полеміст controvertible спірний controvertir* vt, vi сперечбтися, дебату- вбти, полемізувбти
contubernio /77 1. співмбшкання, спільне життЯ, співіснувбння; 2. позашлюбне співмбшкання; люббвний зв’язбк; 3. непорядний, ганббний союз
contumacia / 1. упбртість, завзятість, наполбгливість; 2. юр. неявка до суду; непокбра постанові суду contumaz adj 1. впбртий, завзятий, напо- лбгливий; 2. юр. що не зв’явлЯється на вйклик суду; що не підкоряється постанб- ві суду
contumelia f обрбза, крйвда contumelioso adj А. оорбзливий, прйкрий; 2. що понбсить, знеслбвлює contundente adj 1. що вдарЯє; arma - тупб збрбя; 2. разючий [про аргумент)] категорйчний, безапеляційний contundir і//(і/у)забивбти(ся), ударЯти(ся) conturbación /занепокбєння, хвилювбн- ня, сум’яттЯ
conturbado a# схвильбваний, стривбже- ний
conturbador 1. adj збудливий; що викликає тривбгу (занепокбєння); 2. m збудник; підбурювач
conturbar vt(vi) турбувбти(ся), бентбжи- ти(ся), хвилювбти(ся) conturbativo adj див. conturbador 1 contusión / контузія; удбр, забйте місце contuso adj контужений; забйтий contutor /77 опікун (спільно з іншим) conuco тдіал. невелйка садйба convalecencia /1. видужування, одужання^. санатбрій
convalecer* vi 1. одужувати; 2. віднбвлю- вати (свій добробут)] відрбджуватися (після занепад})
convaleciente adj, m одужування convalidación / визнання дійсним, підтвердження (документа про освіту) convalidar vt визнавбти дійсним, під- твбрджувати (документ про освіту) convección fcf)Í3. конвбкція convecino 1. adj сусідній, блйжній, близькій; 2. /77 односелець, землЯк; 3. сусід convectivo adj фіз. конвекційний convelerse мед. конвульсувбти
convencedor ас/перекбнливий convencer vt A. (vi) перекбнувати(ся); 2. змушувати усвідбмити (помилку, про-
ВИН})
convencimiento m переконбння convención /1. дбговір, угбда; конвбнція;
2. див. conveniencia 3; 3, конвбнт; 4. Л. Ам. асамблбя політйчних пбртій для вй- сунення спільної кандидатури; 5. (С.) іст. конвент
convencional 1. ^'договірний, конвенційний; 2. загальноприйнятий, загально- встанбвлений; звйчний; традиційний;
3. умбвний; signos - es умбвні познб- чення; 4. /77 іст. член Конвбнту convencionalismo /771. умбвності; 2. від- стблість, рутйна
convenible adj А. поступливий, згідливий; 2. відповідний, підхбжий, доступний (про ціну)] 3. див. conveniente convenido 1. adj див. concertado 1; 2. adv домбвилися; згбден
conveniencia /1. відповідність, слушність, дорбчність; доцільність; 2. кбристь; вигода; доцільність; 3. згбра; 4. відповідна посбда, відповідне місце; 5. зручність;
6. (рі) умбвності, нбрми поведінки у суспільстві; 7. майно, стбток; прибутки conveniente adj А. відповідний, підхбжий; дорбчний, слушний; 2. корйсний; вйгід- ний
convenio /т? дбговір, угбда; - de arbitraje ком. арбітрбжна угбда convenir* vi 1. (-se) домовлятися, умовлятися; 2. (-se) погбджуватися; 3. збирб- тися, схбдитися (в одному місці)] 4. б;ути вйгідним (корйсним, відповідним, доцільним); conviene доцільно; conviene а saber сбме, тббто
conventícula / conventículo m див. conciliábulo
conventillero adj Л. Ам. 1. що стосується житловбго будйнку; 2. що живе (у житло- вбму будйнку); 3. лихослівний; цікбвий, що інтригує (про людину conventillo /77 1. невеликий монастйр;
2. житловйй будйнок
convento /771. монастйр, обйтель (будівля ¡община)] 2. іст. зібрбння, збори; 3. діал. будйнок свящбника
conventual 1. ^'монастирський; iglesia- монастйрська цбрква; 2. пт чернець;
3. францискбнець; 3. проповідник (у монастирі)
conventualidad /чернбцтво conventualmente ¿¿/^спільно convergencia /1. схбдження, збігбння;
. конвергбнція; 2. мат. збіжність converger vi, convergir vi 1. зближуватися, співпадбти, схбдитися в одній тбчці; 2. прбгнути до однібї метй conversa fflHB. conversación 1 conversable adj товарнсьтн conversación /1. бесіда, розмбва; dar - займбти розмбвою; caer en conversación згадбти побіжно (випадкбво) у роз- мбві; торкнутися побіжно у розмбві; sacar la - завестй розмбву; 2. колбквіум; 3.рі переговори
conversacional adj розмовний conversada fpian. див. conversación 1 conversadera fpian. тривбла ббсіда, розмбва
conversador 1. adj балакучий; 2. т лю- бйтель поговорйти; прибмний співрроз- мбвник conversamiento т іст. див. conversación
conversar vi 1. розмовляти, говорйти; 2. жйти рбзом (спільно) (5 ким-н.)] 3. дру- жйти; водйти дружбу; знбтися conversativo adj іст. див. conversable conversible adj див. convertible 1
7 Іспансько-український словник
181
conversión
conversión /і. перетвбрення; 2. звбрнен- ня; залучення; 3. ел. перетвбрення (струму); 4. хім., фіз. конвбрсія; перетворення;
5. ритор, повтбр, реприза; слов0сний повтбр (у кінці кожної мелодійної групи складного речення) conversivo д£#перетв0рювальний converso 1. р. ігг. ¿fe convertir; 2. adjna- вбрнутий (у християнство)’, 3. /77 послушник
conversón 1. adj діал. балакучий, балакливий; 2. тдіал. базіка; 3. Л. Ам. див. conversación 2 convertibilidad f оборбтність convertible 1. adj що перетвбрюється;
2. перетвбрюваний; 3. оборбтний; 4. т (avión ~) див. convertiplano; 5. автомобіль із знімнйм капбтом
convertidor /77 1. ел. конвбртер, пере- твбрювач (струму 2. тех. конвбртер convertimiento m ют. conversión convertiplano /77 ав. літбк з вертикальним
ЗЛ0ТОМ
convertir 1. (уг, еп) обертбти(ся), пере- твбрювати(ся); ~ los sueños en realidad втілювати мрії в ребльність; 2. (vi) навер- тбти(сяї (в іншу вір#); 3. конвертувбти (позику)
convexidad /вйпуклість convexión їдив. convección convexo 1. adj опуклий, вйпуклий; 2. m іст. див. convexidad
convexocóncavo ^'опукло-увігнутий convicción їдив. convencimiento convicio /77 іст. обр0за convicto 1. p. ігг. ¿fe convencer; 2. adj юр. вйкритий (у злочині)
convictorio /77 гуртбжиток (учнів в єзуїтських колежам
convictorista m учень (єзуїтського колеж#) convidada /запрбшення вйпити рбзом convidado /77запр0шений, гість; ~ de piedra кам’яний гість; como el ~ de piedra безмбвний, мовчазнйй, завмбрлий convidador 1. aq/що запрбшує, запрбшу- вальний; 2. /77 людина, що запрбшує convidar vt 1. запрбшувати, клйкати (в гості, на обід)’, 2. спонукбти, спокушбти* ~se в згол білуватися, пропонувбти свої пбслуги; ~ a uno con una cosa пропонувбти (дарувбти) кому-н. що-н. convincente adj 1. перекбнливий, вагб- мий; 2. викривальний convincentemente ^¿/иперекбнливо convite /771. запрбшення; 2. звбний обід (вбчір); банкбт, пригощбння, частувбння convivencia f 1. спільне життй; співмбш- кання; 2. співіснувбння conviviente 1. adj що живб рбзом, що спів- мбшкає; 2. сот. співмбшканець, -ка convivio /77 іст. див. convite 2 convivir vi 1. жйти рбзом з ким-н.; спів- мбшкати; 2. співіснувбти convocación /склйкання convocadero adj іст. ск/тйканий convocador adj що скликбє convocar vt 1. скликбти, клйкати; 2. бур- хлйво вітбти; 3. оголбшувати (конкурс)’, ~ elecciones призначбти вйбори convocativo adj див. convocador convocatoria /1. запрбшення; 2. оголб- шення про прийбм (до інститут#)’, оголб- шення (конкурсУ) convocatorio adj що скликбє convolvuláce*o бот. 1. adj бербзка; 2. f бербзкова рослйна; 3.: ~as /д/бербзкові (родина)
convólvulo /771. ент. виногрбдна листовійка; 2. бот. іпомбя (різновид) convoy /771. конвбй, ескбрт; 2. конвойбва- ні судна, конвойбваний оббз (транспорт)’,
3. столбві судкй; 4. супровід, пбчет
convoyar vt 1. конвоювбти, супровбджу- вати; ескортувбти; 2. діал. сприяти, допо- магбти (грошима)', 3. діал. улбсливо вмовляти; ~se діал. див. confabularse convulsión /1. конвульсія, судбма, спазм; 2. потрясіння, розхйтування (основ, засад)’, 3. геол. струс, землетрус convulsionante adj що викликбє судоми (конвульсії) (про ліки) convulsionar vt мед. викликбти судбми (конвульсії)
convulsionario adj що страждбє на судбми (конвульсії)
convulsivo з^'судбмний, конвульсйвний, спазматйчний
convulso adj 1. звбдений судбмою; 2. су- дбмний, лихомбнковий conyugado adj іст. див. casado 1 conyugal adj подружній conyugar vi діал. брбти шлюб, одружуватися cynyuge сот. (рі) чоловік; дружйна; los ~s подружжя
conyugicida сот. дружиновбйвця; чоло- віковбйвця
conyugicidio т дружиновбйвство; чоло- віковбйвство
cónyugue сот. див. cónyuge coñac /77 коньяк
coñete 1. adj діал. скупйй, скнбрий; 2. т CKynáp, скнбра
coñudo adj діал. див. coñete 1 cooficial adj 1. неофіційний (про мов#)', 2. роббчий (про мови, прийняті в міжнародних організаціял); lenguas ~es en la ONU роббчі мбви OOH cooperación /1. кооперувбння; 2. коопе- рбція; 3. співпрбця; 4. військ, взаємодія cooperador 1. adj що співпрацює; 2. що кооперує; 3. що взаємодіє; 4. m співробітник; 5. коопербтор cooperar і/71. кооперувбти; 2. співпрацю- вбти; 3. взаємодіяти cooperario /77 див. cooperador 5 cooperatismo m див. cooperativismo cooperativa f 1. коопербція (об'єднання)’, 2.кооператйв
cooperativismo m кооператйвний рух cooperativista 1. ^кооперативний; 2. com. прибічник кооперативного руху cooperativa adj кооператйвний; sociedades ~as кооператйвні товарйства coopositor /77 учбсник кбнкурсу, претендбнт cooptación /кооптбція cooptar і//кооптувбти coordenado 1. adj мат. координбтний; ejes (planos) ~s координбтні бсі (площини); 2. їмат. координбта coordinación /координбція, координувбн- ня; узгбдження
coordinadamente adv узгбджено coordinado adj А. див. coordenado 1; 2. лінгв. складений
coordinador adj координувбльний, узгбд- жувальний
coordinamiento m див. coordinación coordinante adj А. див. coordinador, 2. лінгв.
' сурядний; conjunción ~ сурядний сполучник coordinar и/координувбти, узгбджувати coordinativo adj див. coordinador copa f\. кблих, кубок; чбша; чбрка; beber una ~ de vino вйпити кблих (чбрку) винб; 2. крбна (дерева); 3. тулій капелюха; 4. кбпа (міра рідин - 0,126 л); 5. жарбвня (у виглядіt чаші)’, 6. кубок (приз)’, 7. (С.) астр. Сузір’я Чбші;8. рі карт, кбпас (в іспанській колоді)’, ~ graduada мірна посудина; мензурка; - de Júpiter бот. сб- няшник; - del homo склепіння печі; apurar la ~ del dolor (de la desgracia) вйпити гірку чбшу; echar por ~s діал. перебільшувати, робйти з мухи слонб; irse de ~s випускбти гбзи (вітрй)
copada їдив. cogujada copado1 a¿# розлбгий, крислбтий (зазвичай про дерево)’, estar - бути у скрутнбму станбвищі
copado2 adj діал. що не має грбшей (про людин#)
copador /77 правйльний молотбк сораііа їдив. copayero copal 1. adj копбловий; 2. m копбл, копалова камбдь
copaquira їдіал. див. caparrosa copar vt 1. йти (грбти) ва-банк (у грі);
2. одбржувати всі місця (на виборах,>;
3. військ, раптбво оточити і взяти у полбн;
4. діал. завдбти нищівнбго удбру coparticipación /співучасть copartícipe com. співучбсник, -ця copayero /77 бот. копайфбра (різновид) сорет /77 дрібновічкова частйна (риболовної сітки)
cope2 /77 бот. америкбнська клюзія copé /77 Л. Ам. бітум
copear vi 1. продавбти на розлйв (спиртні напої); 2. пйти винб (чарками) copec /77, copeca f, copeck(o), copeco /77 копійка
copeisillo, copel /77 бот. Л. Ам. клюзія (різновид)
copela frex. 1. купіль (невеликий тигель); 2. виріб, одбржаний в купелі copelación frex. купелювбння, купелйція copelar vt тех. купелювбти copeo /77 вйпивка
copépodos трізоол. веслоногі рачкй copera f полйця у буфбті (піднбс) для кблихів (чброк)
сорего /771. іст. чбшник; виночбрпій; 2. полйця (бар) для чброк copeta /1. dim. de copa; 2. діал. карт, туз чйрви copete /771. dim. de copo; 2. чуприна, чуб, вйхор; 3. вйхор, чубчик, чуббк (у птахів); 4. чуббк (у коня); 5. накйдка, сер- вбтка (на мебляр; 6. див. cima 1,2; 7. зарозумілість, гордовйтість, бундючність; de alto ~ знбтний, знбтного похбдження copetín /77аперитйв, коктбйль copetón 1. adjЛ. Ам. див. copetudo; 2. діал. боязлйвий, боязкйй; 3. діал. напідпйтку, нетвербзий; 4. тдіал. чуббтий гороббць copetona //7. Ам. елегбнтна жінка copetuda f 1. жбйворонок; 2. діал. бот. чудоцвіт
copetudo adj А. чуббтий; з чубком; 2. чван- лйвий; 3. Л. Ам. високопоставлений, впли- вбвий
copey тЛ. Ам. див. copeisillo copia /1. ббзліч, велйка кількість, числбн- ність; 2. кбпія; 3. копіювбння, наслідування, імітбція; 4. кбпія, живйй портрбт copiador 1. аа^копііовбльний; 2. /77копію- вбльний пристрій; кбпір; 3. копіювбльний верстбт; 4. копіювбльник; 5. (libro ~) копіювбльна фбрма рахівнйцтва copiadora/1. копіювальниця; 2. копіювб- льно-фр0зерний верстбт copiante сот. 1. переписувач; копіїст; 2. копіювбльник
copiar vtA. перепйсувати; 2. запйсувати (промов#); 3. копіювбти; знімбти кбпію; 4. жив. відтвбрювати (з натури); 5. копіювбти, наслідувати; 6. опйсувати, зобрбжу- вати, змальбвувати copilador adj, трив. compilador copina /77. Ам. зідрана шк^ра copinar vt Л. Ам. 1. здирбти шкуру (з тварини); 2. розв’язувати, звільнити copión m 1. aum. desp. de copia; 2. жив. груба кбпія
copiosamente adv рясно, вдбсталь copiosidad /достбток, велйка кількість,
603ЛІЧ
copioso а^ряснйй, багбтий
182
corchera
copista com. див. copiante copla /1. CTpo<J)á; станс; куплбт; 2. nápa (речей, людей)\ 3. д/вірші; ~s de Calaínos базікання, TepeeéHi; ~s de ciego вірші; нісенітниця; andar en ~s бути у всіх на BycTáx; бути притчйю во язицех; dérsele a uno de una cosa lo mismo que de las ~s de Calaínos (de don Gaiteros, de la Zarabanda) бути вище чого-н., не звертати уваги на що-н.; echar ~s a uno лихо- слбвити про кого-н., nepeMHBáTH кісточкй кому-н.
copleador /77 іст. див. coplero 2 coplear vi 1. складйти вірші; 2. cnieáTH пісеньки
coplería /стрбфи; куплбти; пісенькй coplero /771. іст. продавйць ¿ркушів з віршами (куплйтами, піснями); 2. BipmoMá3 coplista com. див. coplero 2 coplón /77 (pt) noráHi вірші, віршики copo1 /771. nácMO, кужіль (льону); 2. пластівці (снігу); сніжйнка; 3. згусток; 4. Л. Ам. XMápn; 5. діал. див. copa 2 copo2 /771. отрймання всіх місць (на виборам, 2. військ, раптбве отбчення і взяттй у полбн; 4. матий (невода)-, 5. рйбний лов н0водом (трйлом); 6. мисл. сильцб copón /771. aum. de copa; 2. церк. даро- хоронйльниця; 3. діал. риболбвна сітка coposesión /співволодіння coposesor /77 СПІВВЛ0СНИК coposo adj див. copado1 copra f, copre /77 кбпра coprofagia їмед. копрофйгія copropiedad /співволодіння copropietario 1. adj що співволодіє; 2. m співвлйсник
coprorrea їмед. пронбс coprosa f мак (польовий) coprostasia / coprostasio m мед. копро- CTÓ3, запбр
copucha f діал. 1. сечовйй міхур тварйн (використовуваний у домашньому господарстві)-, 2. див. capucha; 3. брехня; hacer ~s діал. надувйти щбки copuchar vi діал. 6pexá™ copudo adj з розгалуженою крбною, роз- лбгий (продерево)
cypula1 /1. зв’язбк, скріплення; з’єдн0ння; 2. біол. копулйция; зляг0ння; спарбвуван- ня (у тварин)-, 3. лінгв., лот. зв’йзка cópula2 їдив. cúpula 1 copulación їдив. cópula12 copular vt іст. зв’йзувати, cnonynáTn; ~se злягйтися; злучйтися (про тварин) copulativamente ¿¿rt/разом, спільно copulativa fлінгв. єдн0льний сполучник copulativa adj сполучний, едн0льний; conjunción ~а лінгв. єднальний сполучник; verbo - лінгв. дієслбво-зв’йзка, зв’йзка
coque /77 кокс
coquear1 viЛ. Ам. жувйти кбку coquear2 vi А. діал. підглядйти, спостерігй- ти; 2. діал. див. cuquear coqueluche тдіал. мед. лбклюш coquera1 /вйрхня частйна (ronoBá) дзйґи coquera2 /рйковина, пустка (у камені) coquera9 /йщик для кбксу (для вугілля) coqueta1 1. ас/кокбтлива (про жінку-, 2. / кокетка^ 3. туалйтний стблик, трюмб coqueta fдіал. 1. удйр лінійкою (покарання у школі)-, 2. булочка coquetear игкокетувйти coqueteo /77, coquetería f, coquetisino m і. кокетувйння; 2. kok¿tctbo, кок0тливість, граилйвість coqueto adj див. coquetón 1 ^quetón 1.^ adj при0мний, пpивáбливий;
щоnpámeподббатисяжінкйм (прочоловщ- 3. /77 кокбтливий чоловік
м á ° тдіал-1- лібеР^л (у політиці)-,
coquina / зоол. двостулковий їстівнйй моліЬск
coquinario 1. adj вуст, кухбнний; 2. m іст. див. cocinero; - del rey іст. гофмйршал coquis тдіал. кухарчук coquiseco діал. 1. adj сухйй (про кокосовий горі)); 2. /77 ббвдур, тюхтій coquito1 /77ж0сти, що забавлйють дитйну; hacer ~s 6áBHTH дитйну coquito2 /77 орніт. гбрлиця (різновид) cor /77 вуст. див. corazón; de ~ іос. adv. щйро cor2 /77 ІСТ. ДИВ. coro1 coráceo adj див. coriáceo coracero /77 1. іст. кірасйр; 2. деш0ва cnrápa
corácidas fpi зоол. сивоворбнки coracina ííct. лускйта кольчуга coracha fЛ. Ам. шкірянйй мішбк corada /1. див. corazonada 4; 2. діал. лівер
coraje /77 1. смілйвість, відвйга; 2. гнів, роздратувйння
corajina /cnánax гніву (роздратувйння) corajosamente adj іст. відвйжно, смілйво corajoso adj іст.1. вiдвáжний, смілйвий; 2. запальнйй; гнівний, роздратбваний corajudo adj 1. запальнйй, дратівлйвий; 2. смілйвий, ВІДВЙЖНИЙ coral1 1. /77 зоол. кopáл, кopáлoвий поліп;
2. діал. Kopánoee дбрево; 3. /діал. див. coralillo 1; 4. m pimp&rix, кopáлoвe на- мйсто; 5. анат. м’ясйстий вйріст (нагонові і шиї індиків)-, fino como un más fino que un ~ хитрий; пронйкливий
coral2 1. ао/хоровйй; 2. /77xopán coral3 adj. gota ~ мед. епілбпсія coralario m зоол. ^¿ловий поліп coralero /77 1. мййстер з вйготовлення прикрйс з корйлів; 2. торгбвець корйлами;
3. ловбць Kopánie
coralífero ас/корйловий, що CKnaAáeTbcn з корйлів; корйлового похбдження coralígeno adj 1. що виробляє корйли; 2. що складйється з корйлів coralillo m 1. зоол. корйловий ¿спід; 2. див. coral1 2
coralina /1. див. coral11; 2. бот. червбна вбдорость, багрянка
coralináceas fpi червбні вбдорості, баг- рянки (родина)
coralino adj А. корйловий; 2. коралоподібний
coralito /771. діал. див. coralillo 1; 2. діал. див. coral1 2
corambre /1. шкіри, шкіряні вйроби; хутра, шкури; 2. бурдюк corambrero m шкірянйк, чинбйр coramina їхім., фарм. корамін Corán /77 KopáH corana /серп (в індіанців) coránico adj що стосується KopáHy corar vtflian. обробляти (поле) coras /77 зоол. мандрйл corasí /77 ент., діал. малярійний KOMáp (різновид)
coraza /1. броня; 2. іст. вйчинена шкура, що обтйгує сідлб 3Bépxy; 3. іст. Kipáca;
4. іст. кірасйр; 5. мор. бронй; 6. тех., фіз., ел. екран; ~ magnética магнітний eKpáH;
7. зоол. панцир
coraznada /серцевйна (сосни) corazón /771. анат. сбрце; - artificial штучне сбрце; 2. мужність, смілйвість; 3. се- редйна, центр, с0рце (чого-н.); 4. с0рце, душй; el ~ se lo anunciaba сбрце підкйзу- вало йому (це); сбрце відчувйло; el ~ по es traidor cépqe не обмйнює, передчуття не підвбдить; el - de un padre (de una madre) батьківське сбрце, сЄрце мйтері; blando de ~ м’якосбрдий; 5. люббв, щирість; 6. предмйт, що Máe серцеподібну фбрму; buen - хороша (дббра) людйна;
дббра душ0; mal - недббра (зла) людйна; зле cépqe; con el ~ en la mano іос. adv. з відкрйтою душ0ю; поклйвши руку на cép- це; de - іос. adv. сердбчно; abrir el - а uno підбадьбрити (заспокоїти) кого-н.; abrir su ~ відкривйти сбрце, виливйти душу; anunciarle (darle, decirle) a uno el ~ una
cosa B¡fl4yeáTH, підкйзувати (про серце); arrancársele a uno el ~: se le arranoa el ~ у ньбго с0рце KpáeTbcn; atravesar el ~ схвилювйти, узйти за с0рце; clavarle (clavársele) a uno en el una cosa вр0зити в caMé сбрце; dilatar (ensanchar) el ~ знйти к0мінь з с0рця; encogérsele a uno el se le encoge el ~ у нього сбрце завмирйє; helársele a uno el ~ (ціпеніти) від CTpáxy (жаху); herir el ~ sin romper el jubón крйвдити нишком; llevar (tener) el ~ en la(s) mano(s) бути відвбртим (щйрим); no caberle a uno el ~ en el pecho хвилюв0- тися; душа (с0рце) не на місці у кого-н.; бути твердйм духом; no tener ~ бути бездушним (безсердО чним); сбрце оброслб móxom у кого-н.; по tener - (para): по tiene ~ para decir (presenciar) не виста- 4áe духу сказйти (бути присутнім); partir (quebrar) a uno el ~ надривйти cépqe, крйяти д^шу кому-н.; partírsele a uno el se me parte el - у м0не сбрце крйється; salirle a uno del ~ una cosa говорйти (робйти) що-н. від щйрого cépi\n; tener el ~ bien puesto бути твердйм (рішучим); tener mucho - móth велйке cépu,e, бути великодушним; 6. бути сйльним духом; tener un ~ de bronce бути непохйтним; бути жорстбким; tocarle a uno en el ~ 6páTH за живб (за душу) corazonada / 1. поривйння, натхнбння; 2. смілйве рішення; 3. передчуттй; tener una ~ передчув0ти; 4. тбльбухи (тварин) corbacho /77 іст. батіг corbata /1. кравйтка; 2. брденська стрічка (нрпрапорі); 3. театр. авансц0на; ponerle la - a uno повісити кого-н. corbatería /магазйн з прбдажу кравйток corbatero /77 1. краватковий мáйcтep; 2. продавбць краваток corbatín /77 мал0нька крав0тка, Kpaeá- точка
corbeta їмор. корвбт corbona /корзйна
corcel /771. бойовйй кінь; 2. скаковйй кінь corcesca їіст. різнбвид ane6ápAH (сокири) corcino /77 зоол. молод0 косуля corconera f орніт. кйчка (різновид) corcova /1. горб; 2. іст. див. corvadura corcovado 1. adj згбрблений, горб0тий; 2. /77 горб0нь
corcovar i^3rnHáTH, гнути; гбрбити corcovear viA. дав0ти козл0 (про коней); 2. злитися, гнутися; 3. Л. Ам. бойтися;
4. діал. протестувати; озбрбюватися (проти чого-н.)
corcoveta 1. / dim. de corcova; 2. com. горбйнь, горбйта
corcovo /771. стриббк з вйгнутою СПИН0Ю (тварин); 2. вйкривлення, вйгин corcusido /77 1. кривйй шов; нерівний ру- б0ць; 2. погйно заштбпана дірка,недбйла штбпка
corcusir і^недб0ло штбпати corcha1 /1. знята Kopá прббкового дуба; 2. див. corchera; 3. див. colmena 1; 4. іст. див. corcho11
corcha2 їмор. звивйння, сукйння corchar vt мор. сплітйти (кінці); звивйти, сукйтй, скручувати
corche /77 сандйлія на прббковій підбшві corchea f муз. вбсьма (дбля) corchera /прббкове (дерев’йне) відбрце (для охолоджування напоїв)
183
corchero
corchero 1. adj прббковий* 2. /яроббчий, що здирає прббку (з дерева) corcheta /петля (для гаплика) corchete /771. гаплйк з петлбю (застібка)] 2. гаплйк (для застібки); 3. мат, полігр. квадрбтна (фігурна) дужка; 4. поліцбйсь- кий
corcho1 m 1. прббка, Kopá прббкового дуба; * bornizo (virgen) первйнна прббка; ~ segundero вторйнна прббка; 2. див. corchera; 3. див. colmena 2; 4. прббка; за- тйчка; 5. прббковий Ящик (для перевезення продуктів харчування)] 6. див. corche; andar comoel - sobre el agua бути без- вбльним (слабохарактерним)] flotar (sobrenadar) como el ~ en el agua вихбдити сухйм з водй; лбгко (дешево, щасливо) відбувбтися; hacer el - діал. вйлетіти прббкою
corcho2 adj діал. пбристий, м’якйй ¡corcholis! interjдив. caramba corchoso до/пробкоподібний corchotaponero adj 1. прббковий, кбрко- вий; 2. пробкообрбблювальний corda: estar a la - мор. лягбти у дрейф cordada /спорт, зв’Язка (група альпіністів) cordado зоол. 1. зфсбрдовий; 2. /77/7/хбрдові cordaje /77 мор. такелбж, снбсті cordal1 adj. muela ~ зуб мудрості cordal2 /77 струнотримбч (на муз. інструментах)
cordato adj іст. розумний, розсудливий cordel /771. тонкб мотузка, шнур; 2. відстань у п'ять крбків; 3. дорбга, по якій женуть худббу; 4. діал. кордбль (земельна міра = 4,14 га)] 5. діал. кордбль (мірадовжини = 20,352 м), а - І ос. adv. по прямій лінії, прЯмо (про будівництво будівель, доріг, про посадку дерев)] a hurta - loe. adv. несподівано; зрбдницьким чйном; нйшком; apretar los ~es a uno узЯти за зЯбра, при- тйснути до стінки кого-н.; dar - діал. під- ливбти олії у вогбнь
cordelar vt 1. вимірювати мотузкою; 2. роз- мічбти за допомбгою мотузки cordelejo /771. dim. de cordel; 2. насмішка; вйтівка, жарт; dar - a uno глузувбти з кого-н.; 3. Л. Ам. відстрбчка, затягування; dar - a un asunto відклбети в дбвгий ящик яку-н. спрбву
cordelería /1. вйготовлення мотузок (канатів)] мотузковий (канатний) прбмисел; 2. мотузкова (канатна) майстбрня (фабрика)] 3. магазйн, що торгує мотузками (канатами)] 4. див. cordería; 5. мор. див. cordaje
cordelero /771. мотузник, линвбр; 2. див. cordel 1 1
cordera /1. молодб вівця, Ярка; 2. покірлива (тііха) жінка corderaje m діал. стбдо баранів cordería ї збірн. мотузки, канбти corderilla fdim. ¿fe cordera; - mega mama a su madre y a la ajena ласкбве телЯ двох мбток ссе
corderina /барбнчик, ягнЯ (шкура) corderino adj смушковий, овбчий cordero /771. барбнчик (тварина і вироблена шкура)' 2. овбчка, тишкб; 3. (Cordero de Dios) Агнець Ббжий, Ісус Христбс; ~ endoblado барбнчик, що ссе двох мбток; ~ pascual рел. пбска (ягня, якого заколювали і з’їдали під час єврейської пасхальної трапези)] ~ recental барбнчик, що ще не пасбться, молбчний барбнчик, ягнЯ; el ~ manso mama a su madre у a cualquiera ласкбве теля двох мбток ссе corderuna їдив. corderina corderuno до/овбчий cordiaco, cordíaco adj див. cardíaco cordial 1. до/серцбвий, щозміцнює сбрце; 2. щйрий, привітний; 3. сербдній (про па¬
лець)] 4. /77 серцбвий збсіб; зміцнювальний збсіб
cordialidad /1. щйрість, чуйність; привітність; 2. щйрість, відвбртість, щиросбр/дя cordierita їмін. кордієрйт, політ, дихроїт cordifoliado, cordiforme adj бот. серцеподібний
cordilla /тбльбухи
cordillera f гірськйй ланцюг, гірськйй хреббт; por - toe. adv. Л. Ам. ланцюжкбм, естафбтою
cordillerano adj Л. Ам. бндський, що стосується Анд cordita їхім. кордйт
córdoba /77 кбрдова (грошова одиниця Нікарагуа — 1 песо) cordobán /77 сап’Ян, кбрдовськая шкіра cordobana: andar a la ~ ходйти гблим (у чому Má ти народила)
cordobanero m чинббр (що вичиняє шкури кіз)
cordobés 1. adj кбрдовський; що налбжи- ть (що стосується) м. Кбрдова; 2. /77жйте- ль (уродженець) м. Кбрдова cordón /771. шнур; мотузка; 2. шнуровйй пбяс (у священиків)] 3. кордбн, прикор- дбннии (загороджувальний) загін; - de policías поліцбйський кордбн, ланцюг по- ліцбйських; 4. архіт. стіннйй вблик, по- яебчок; 5. ел. шнур, кббель; 6. Л. Ам. бортовйй кбмінь (тротуарУ] 7. діал. гурт, ребро (монети)] 8. рівійськ, аксельббнти; ~ sanitario санітбрний пбяс; ~ umbilical анат. пуповйна
cordonazo m удбр шнурбм (мотузком)] - de San Francisco шторм (під час осіннього рівнодення)
cordoncillo /77 1. тасьмб; 2. гурт, ребрб (монети)] 3. шов (у шкірці деяких плодів) cordonería /1. збірн. басбни, позумбнти; басбнні (позумбнтні) вйроби; 2. басбнний (позумбнтний) прбмисел; 3. басбнна (позументна) майстбрня; 4. басбнний (позументний) магазйн
cordonero /771. позумбнтник; 2. робітник, що виготовляє енбеті такелбжів cordubense adj, m, їдив. cordobés cordura /рбзум; здорбвий глузд; розсудливість, розвбжпивість; hacer - іст. розмірковувати
corea /1. корба (старовинний танець] зазвичай у супроводі пісні)] 2. мед. хорбя, тбнець святбго Вітта coreando, -а 1. adj корбйський; 2. ш, /ко- рбєць, кореЯнка; 3. m корбйська мбва corear иМ. складбти хорову музику; 2. під- хбплювати хбром словб соліста; 3. підспівувати, підтбкувати coreo1 /77 ЛІТ. хорбй coreo2 /77 муз. ПОЄДНбННЯ ХОрІВ coreografía /хореографія coreográfico до/хореографічний coreógrafo m хореограф, балетмбйстер corete* /77 шкіряна шбйба (підкладка) (у шорників)
corezuelo /771. dim. de cuero; 2. див. cochinillo; 3. шкірка ембженого поросЯти Coria: bobo de - дурбнь несосвітбнний coriáceo adj 1. шкірянйй; 2. шкірЯстий coriambo m літ. хоріЯмб corifeo /771. корифбй; 2. Л. Ам. сподвйж- ник
согіІбсе*о бот. 1. до/ліщйновий, ліщйннйй; 2. / ліщйна, горішник; 3.: ~ as д/ліщйнові, горішникові
corimbo /77 бот. щитбк (суцвіття) corimboso adj бот. щитоподібний (про квітку
corindón /77 мін. корунд coríntico adj див. corintio corintio adj корйнфський; orden - архіт корйнфський брдер
coriseo adj діал. розлучений, лУтий corista 1. /77капелбн; свящбник при капб- лі; 2. сот. хорйст, -ка corito 1. до/гблий; 2. легкодухий; боязкйй, несмілйвий; 3. т коріто (прізвисько біс- кайців, сантандерців і астурійців) coriza1 їдіал. взуттЯ з сиром’Ятої шкіри coriza2 їмед. нбжить, риніт; - fétida смердючий нбжить, озбна corlador /77 позолбтник corladura /позолбта (лак) corlar vt позолотйти, покрйти лбком золотбго кбльору corleador m див. corlador corlear \Лдив. corlar corma /1. колбдка (кайдани на ногах)] 2. окбви, пута cormiera m бот. іргб
cormofitas, cormófitas їрібот. кормофіти cormorón /77 зоол. баклан, корморбн cornac, cornaca m погбнич слонів согпбсе«о бот. 1. adj кизйловий; 2.: ~as / рі кизйлові
cornada /удбр рбгом; по тогігб de ~ de
burro він на рожбн не полізе cornadillo /77 dim. de cornado; emplear (poner) su - робйти свій BHÓCOK cornado mióT. корнбдо (старовинна іспанська монета)] no vale un - копійки мідної не вартий
cornadura1 їдив. cornamenta cornadura2 їіст. див. coronamiento З cornal тдив. coyunda 1 cornalina їмін. сердоліковий бнікс, сердолік
cornalón adjрогбтий (про бика) cornamenta т збірн. рбги cornamusa /1. муз. ріжбк (різновид)] 2. муз. волйнка; 3. мор. хитавйця cornatillo /77 маслйна (різновид) córnea їанат. рогова оболонка, рогівка corneal adj анат. рогівковий, роговйй cornear ударЯти рогбми, буцати corneja їорніт. 1. ворбна; 2. сплюшка cornejal1 /77 кизйльник cornejal2 тдив. cornijal cornejo /77 бот. КИЗЙЛ соте іпа їдив. cornalina córneo1 adj 1. роговйй; 2. рогоподібний córneo2 adj див. cornóceo 1 córner /77 спорт, кбрнер, кутовйй удбр cornerina їдив. cornalina corneta 1. їмуз. корнбт; 2. ріжбк (свинопаса)] 3. штандбрт (прапор кавалерійської частини)] 4. /77 корнетйст; 5. корнбт (офіцер кавалерії)] ~ acústica слуховйй ріжбк; - de llaves корнбт-а-пістбн; - de monte мислйвський ріжбк; ~ de órdenes сигналіст, сигнбльник (у стрілецьких частинах); сурмбч (у кавалері/); ~ de posta поштарський ріжбк, ріжбк поштарЯ cornete /77 1. dim. de cuerno; 2. анат носовб рбковина
cornetilla ї. pimiento de ~ бот стручковйй пбрець (сорт)
cornetín /77 1. dim. de corneta; 2. муз. ріжбк, корнбт; корнет-а-пістбн; 3. корнетйст, сурмбч; - de órdenes сигналіст, сигнбльник (у стрілецьких частина^)] сурмбч (у кавалерії)
corneto adj 1. діал. кривонбгий; 2. Л. Ам. див. cornigacho; 3. Л. Ам. однорбгий (про тварину
cornezuelo /771. dim. de cuerno; 2. див. cornatillo; 3. бот. ріжбк (грибок); 4. див. cornicabra 2
corniabierto adj з ширбко розстбвленими рогбми (про бика, корову cornial adj рогоподібний cornialtar тдіал. див. cornijal corniapretado adj з блйзько постбвлени- ми рогбми (про бика, корову
184
corregir
cornicabra f6or. 1. терпентинове flépeeo; 2. маслина (різновид) corniforme adjрогоподібний cornigacho adjz нахиленими вниз рогами (про бика, корову cornígero adjporárm cornija ЇА. див. cornisa; 2. архіт. верхній (вінцевий) карниз
cornijal m кут (предмету, будівлі); arar а (de) - c.-r. opáTH no діагонблі cornijamento, cornijamiento m див. cornisamento
cornijón1 m див. cornisamento cornijón2 /77 кут будинку соті тдив. coyunda 1 corniola їдив. cornalina cornisa f архіт. карнйз cornisamento, cornisamiento, cornisón /77 архіт. антаблемент corniveleto adjкруторбгий (про бика, корову cornizo, corno тдив. cornejo cornual adjроговйй, що стосується рога cornucopia ЛІ. міф. ріг достбтку; 2. стінне дзеркало у páMi зі свічникбми cornudilla f3oon. мблот-рйба cornudo 1. adj рогбтий; 2. т рогонбсець; tras de ~, apaleado малб тогб, що пост- раждбв, ще й обвинувбчують coro1 /771. хор; а - іос. adv. хором; 2. хо- рбл; 3. архіт. хбри; hablar а - говорйти (висловлюватися) по ч0рзі; hacer - підспівувати (підтакувати) coro2: de - (з дієсл. decir, saber) іос. adv. з пбм’яті, напбм’ять corocero adj діал. див. cicatero 1 corocha /камзбл (довгий) corografía ї опис місцевості (ббласті, країни) coroides /77 анат. (судинна) хороїда- льна оболбнка
corojo /77 бот. пбльма (різновиді) corola їбот. вінбчок corolario /77 ВН0СЛІДОК, вйсновок coroliflora бот. 1. а^’віночкоцвітний; 2. fpi віночкоцвітні
corona ЇА. вінбк; - de laurel лавровий вінбк; 2. корбна, вінЄць; 3. німб, o peón, сУйво; 4. маківка; 5. тонзура; 6. крбна (монета)] 7. чбтки; 8. корона, ореол (навколо сонця, місяця), ~ solar сбнячна корбна;
9. королівський сан, корбна; 10. королівство, монбрхія; 11. див. coronamiento 2;
12. вершйна пагорба; 13. тех. шайба;
14. архіт. вінцбвий карнйз; 15. тех. корбн- ний триб; 16. військ, бастібнний кріпос- нйй фронт; 17. геол. (пласкЬ) кільцб; 18. літ. вінбк сонбтів; 19. анат. корбнка зуба; - del casco вет. вершбчок (копита)] ~ de rey бот. глобулбрія (різновид)] се- ñir(se) la ~ зійтй на трон coronación ЛІ. коронбція, коронувбння; 2. див. coronamiento 2, З coronado 1. adj див. cornudo 1; 2. тдив. clérigo; 3. див. cornado; 4. бот. китбйська бйстра
coronador 1. ad/що коронує, вінчбє; 2. m осбба; яка здійснює коронбцію coronágrafo тдив. coronógrafo coronal 1. лобний (про кісщ)] 2. лббна кістка coronamento, coronamiento тА.див. coronación 1; 2. вінбць, завершення; 3. архіт. вінцева частйна (споруди) coronar vt 1. (vr) коронувбти(ся); проводити в дбмки (у шашках)] 3. завЄршува- ти, вінчбти; 4. закривбти (покривбти, вкривбти) вершйну (верхню частйну) (чого-н.)] la cumbre está coronada de nIeve ^Ршйна, вкрйта снігом;~8е з’являтися (про голівку дитини при полога)?) coronaria f секундне кблесо (у годиннику coronario adj 1. корбнний; 2. бот. віночкоподібний; 3. анат. вінцбвий; arteria -а вінцева артерія; ого - червбне зблото
corondel /771. полігр. сербдник, (пробільна) лінійка (для колонок)] 2. р/ світлі поз- дбвжні смужки (на високосортному писальному папері)
coronel1 m полкбвник; teniente ~ підпол- кбвник
coronel2 /771. архіт. завершбльне (вбрхнє) вйкруження; 2. геральд. вінбць (фігури) coronela adj 1. полковий; 2. полковницький
coronelato /77, coronelía /1. посбда (чин) полкбвника; 2. військ, іст. полк corynide /'завершення, вінЄць (чого-н.) coronilla /'верхівка; ~ real бот. глобулбрія; injerto de - с.-г. щЄплєння у коренбву шййку; andar (bailar) de - старбтися; землю рйти; dar de ~ вдеритися головбю об підлбгу; estar hasta la ~: estoy hasta la ~ набрйдло, сйтий по гбрло coronizar іrt іст. див. coronar coronógrafo m астр. коронбграф coronta їдіал. див. carozo 1 coroso m діал. див. caroso corotos mpifl. Ам. пожйтки; pieza de los - комірка
coroza /1. іст. KoenáK (що надягається на засудженого на знак ганьби)] 2. діал. селянський плащ з соломи (що захищає від дощу)
corpa їмін. шматбк порбди corpachyn, corpanchón m 1. aum. de cuerpo; 2. тулуб птбха (без лапок і крий) corpecico, corpecillo, corpecito /77 1. dim. de cuerpo; 2. ліфчик
corpíño /771. dim. de cuerpo; 2. ліф, кор- сбж; 3. Л. Ам. ліфчик, бюстгЄльтер corporación /корпорбція, об’єднання corporal adj тілЄсний; trabajo ~ фізйчна преця
corporalidad ЇА. тілесність; 2. матерібль- не (фізичне) тіло corporativo ас{гкорпоратйвний corporeidad їдив. corporalidad corpóreo adj див. corporal corporiento adj іст. див. corpulento corporificar vt (vi) матеріалізувбти(ся), упредмЄтнювати(ся), втілювати(ся) у ма- терібльній фбрмі corpudo adj див. corpulento corpulencia f повнотЄ, огрядність, дорід- ність, глЄдкість
corpulento а<#пбвний, огрядний Corpus /77 церк. свято тіла Христбва corpuscular adj фіз. корпускулярний corpúsculo /77 фіз. корпускула, частйнка corral /771. двір, скбтний двір; загорбда, загін; 2. ставнйй нЄвід (на річці, на березі моря)] 3. іст. двір (для театральних вистав)] 4. прбпуск в конспекті (у студентів);
5. діал. житловйй будйнок; 6. військ, каре;
7. діал. (~ de asiento) тварйнницька ферма; ~ de madera лісовйй склад; ~ de vacas спревжній сарбй, хлів; en ~ іос. adv. сл. отбчений; oír cantar, sin saber en qué ~ чути дзвін, так не знбти, де він corralada їдив. corral 1 corralera /1. корралЄра (андалузька пісня)] 2. діал. соромітниця, нахбба corralero 1. adj що стосується скбтного двбру; 2. /77 влЄсник скбтного двбру corraliza їдив. corral 1 corralón /77 1. aum. de corral; 2. Л. Ам. велйкий двір; 3. Л. Ам. склад лісу (деревини), лісосклбд correa ЛІ. рбмінь; 2. гнучкість; еластйчніс- ть, пружність; 3. буд. прогін; лбта; 4. діал. багбжні ремені; ~ de transmisión тех. повіднйй пас; - sin fin тех. стрічковйй транспортер; besar la - упокбрюватися, схилУти гблову; tener ~ оути терплячим; знбсити кпйни (знущання)] бути витри- вЄлим
correaje /771. ремені; збруя; 2. військ, ремінне спорудження correal /77 іст. зЄмша correar и/чинйти, дубйти correazo /77 удар ременем corrección ї 1. вйправлення, попрбвка;
2. коректність; чЄмність, ввічливість; 3. стягнення, догана; - disciplinaria дисцип- лінерне стягнення; - fraterna (fraternal) дружній бсуд; 4. полігр. коректура, корек- тувбння; 5. астр., мат., фіз. коректувЄння, вйправлення, попрбвка; ~ barométrica фіз. барометрйчна попрбвка; ~ de altura астр. попрбвка на висоту; ~ gregoriana грегорібнська рефбрма календаря correccional 1. ^‘виправний; 2. /77 виправи á в’язниця; ~ de menores виправне колбнія для дітЄй
correctivo 1. adj мед. пом'якшувальний, нейтралізувЄльний (про засіб)] 2. вип- ревлювальний; 3. m мед. пом’якшувальний зЄсіб; 4. коректив, попрбвка; (часткб- ве) вйправлення; 5. покарбння, стягнення correcto adj 1. правильний; 2. коректний; чЄмний, ввічливий
corrector 1. adj виправлУльний; корегувб- льний, коректувбльний; 2. m полігр. коректор; 3.військ, коректор устанбвки трубки (,підривникé)] 4. тех. коректор, корекгувб- льний пристрій
corredera ЇА. тех. напрямнйй пблоз; куліса; 2. тех. напрямнб частйна механізму;
3. манбж; іподрбм; 4. засувне вікнб; засувні дебрі; 5. бігун, верхнє жбрно (млинове)] 6. див. cucaracha 2; 7. іст. перегб- ни; 8. звідниця; 9. військ, рама гармбтного лафбта; 10. полігр. напрямні рейки (у реалі)] 11. мор. лаг; de - засувнйй, роз- сувнйй (про двері, вікна)
corredero 1. adj іст. див. corredor 1; 2. m загін заббю (для великої рогатої худоби)]
3. Л. Ам. іподрбм; 4. діал. старе русло річки; 5. діал. уліЬблене місце corredizo adj засувнйй, розсувнйй corredor 1. adj що швйдко бігає; 2. зоол. що бігає, безкільовйй (про птаха)] 3. m бігун; 4. брбкер, мбклер; 5. військ., іст. вивідач, розвідник; 6. коридбр, галерея;
7. діал. гбнок, рундук; 8. діал. балкбн;
9. сл. злбдій, якйй домовляється про крадіжку; 10.: ~as їрі зоол. птахй, що бігають, безкільові птахй; - aéreo ав. повітряний коридбр; - de bodas сват; - de cambios (deoreja) ком. мбклер; ~ de comercio ком. агбнт, комісіонер, мбклер; 11. брбкер, мбклеф; - de lonja (de mercaderías) (комерційний) агбнт, комісіонер; ~ de oreja звідник
corredura ЇА. рідинб, що переливбється чбрез край; 2. іст. див. correría 1 correduría ЇА. мбклерство; 2. іст. див. correría 1; 3. юр. донос (з корисливою метою)
correería ЇА. лимбрство; 2. лимбрня; 3. ли- мбрська лбвка
correero /771. лймар; 2. продавець лимбр- ських виробів
corregencia /спільне управління corregente 1. adj що керує спільно з іншим; 2. /77співправйтель corregible яо/попрбвний, випрбвний corregidor 1. adj випрбвлювальний; випрбвний; 2. /77 іст. корехідбр (адміністратор, суддя в містах і провінціях феодальної Іспанії)] 3. мер (який призначається королем!)
corregidoría ї corregimiento m іст. 1. посбда (заняття) корехідбра; 2. місто (провінція) у віданні корехідбра; 3. будйнок (кабінет) корехідбра
corregir* vt 1. виправлУти, коректувбти, коригувбти; поправляти; прбвити (корек¬
185
corregnante
туру?); 2. перевірити (домщині завдання)]
3. засуджувати, робйти догЯну; 4. пом’якшувати, ослабляти; 5. іст. голити; Ь.діал. випорбжнюватися; -se виправлятися, перевихбвуватися
corregnante adj див. correinante corregüela їдив. correhuela correhuela /1. dim. ote correa; 2 .див. centinodia; 3. (~ menor) бот. польовЯ берЯз- ка, берЯзка; - mayor паркЯнова берізка correinado m спільне царювЯння correinante adju\о царює спільно з Іншим correjel /77 підошбвна шкіра correlación /корелЯція, співвіднбшення; - de fuerzas співвіднбшення сил correlativamente ж/испіввіднбсно correlativo 1. adj корелятйвний; 2. лінгв. співвіднбсний, корелятйвний; pronombres ~s співвіднбсні (корелятивні) займЯн- ники; 3. m лінгв. співвіднбсне (корелятивне) слбво, корелЯт correlato adj іст. див. correlativo 1 correligionario 1. adj єдиновірний; 2. однодумний; 3. /77 єдиновірець; 4. однодумець
correncia f 1. пронбс, рбзлад шлунку; 2. збентЯження, сбром correndilla /'пробіжка correntía f 1. див. correncia 1; 2. діал. c.-r. затбплення пбля (після жнив) correntín /77 гідр. швидкЯ тЯчія, що чЯсто
ЗМІНЮЄТЬСЯ
correntio adj t. потбчний, протбчний; 2. легкий, рухлйвий; невймушений correntómetro m фіз. гідромір, гідрометрична вертушка
correntón 1. adj іулЯщий; 2. весЯлий, ку- мЯдний, жартівлйвий; 3. тдіал. див. corriente 6
cerrentoso adj Л. Ам. швидкйй, швидко- плйнний, стрімкий (про p'NKft correo1 /771. листоноша; кур’Яр; - diplomático дипломатйчний кур’Яр, дипкур’Яр; 2. пбшта; enviar por - відправляти (по- сил&тй) пбштою; 3. (рі),пбшта, поштЯмт, поштбве відділення; 4. пбшта, кореспон- дЯнція; leer el - читЯти пбшту (кореспонденцію)і; 5. поштбвий пбтяг; - aéreo авіа- пбшта; - certificado рекомендбвана пбшта; - marítimo пакетббт, поштбвий (пош- тбво-пасажйрський) пароплЯв; - mayor іст. головнйй поштдирЯктор (в Іспанії - neumático пневматйчна пбшта; - de malas, nuevas вісник нещЯсть correo2 /77 юр. співвідповідЯч correoso adj\. гнучкйй, еластичний; 2. жор- сткйй, жйлавий (про м’ясо) correr 1. vi бігати; бігти; ~ por la ciudad бігати (бігти) по місту; - sin tino бігти стрімголбв; мчЯтися, M4áTn; - como un galgo мчЯтися як вйхор, мчЯти як вітер; тектй, лйтися, струмувЯти (про воду?);
4. (tras (de), detrás de) переслідувати; гнЯтися; 5. дути; віяти (про вітер); 6. тектй, протікЯти (про річку); el río Don corre por la estepa ucraniana річка Дон течЯ українським стЯпом; 7. проходити, тягнутися; la cordillera corre de Nortea Sur гірськйй ланціЬг тЯгнеться (простягається) з півночі на південь; 8. минЯти, бігти, летіти (про час); 9. йти (про зарплату);
10. йти, прбсуватися (про справи); 11. (И) засувЯти, розсувЯти (занавіски); 12. обер- тЯтися, циркулювЯти (про гроші); 13. йти, бути ходовйм (про товари); 14. (a, por) кбштувати; продавЯтися, купуватися;
15. (соп) сплЯчувати (платню); noKpneáTH (витрати); 16. і//перевЯжувати, перетягувати (про шальку терезів); 17. скакЯти (на коні); пускЯти ycKá4 (коня); 18. переслідувати; гнЯтися; 19. дратувЯти 6nKá (про тореро); 20. виступЯти (6pá ти учас¬
ть) в корйді (про тореро); 21. (vi) відсб- вувати(ся), пересувЯти (ся); ~ los muebles відсбвувати мЯблі; 22. засувЯти (засув, засувкуі); повертЯти (ключ); замикЯти (ключем); 23. розв’язувати (бант, вузол);
24. наражЯтися (ризик, небезпеку);
25. об’їжджЯти (що-н.), побувЯти (де-н.);
26. здійснювати набіг; 27. здавЯти в орЯнду; 28. продавЯти з аукцібну (з торгів); 29. забирЯти; грабувЯти; ЗО. продавЯти (на вулиці); 31. брЯти участь в опе- рЯції; 32. Л. Ам. виганЯти; 33. Сорбмити, стид йти; - se 1. розповсюджуватися; 2. розливЯтися, розповсюджуватися, роз- пливЯтися, розхбдитися; 3. o6nnnBáTH (про свічки); швйдко згорЯти (про свічки, смолоскипи); 4. сорбмитися, червоніти, бентЯжитйся; 5. розговорйтися; 6. пропо- нувЯти зЯйву кoмпeнcáцiю; 7. Л. Ам. тікЯ- ти (потайки); a mas a todo ~ іос. adv. щодуху, щосйли; a (todo) turbio ~ іос. adv. як би там не було; у найгіршому pá3i; con el ~ deltiempo (de los acos) іос. adv. з чЯсом; - la гулЯти; - a uno стосувЯтися; - con uno мЯти rápHi стосунки з ким-н.; - a uno una cosa діставЯтися (випадати) кому-н. (на чию-н. дЬлю); - con una cosa, ~ por uno una cosa брЯти на сЯбе (доручення, справуі); займЯтися (завідувати) чим-н.
correría f\. набіг; рейд; 2. турнЯ, поїздка correspondencia Н. відповідність; 2. зносини, зв’язок (у справах); 3. листувЯння, кореспондЯнція; 4. див. correo1 4 corresponder vi 1. стосувЯтися; 2. налЯ- жати; 3. відповідЯти; 4. бути потрібним, бути необхідним; налЯжати; le corresponde contestar enseguida йому слід (він повинен) негЯйно відповісти; 5. діставЯ- тися, випадЯти на дблю; довбдитися;
6. (соп) відповідЯти, платйти (чим-н.); ~se
1. відповідЯти (один іншому?); 2. листувЯ- тися; 3. відчувЯти взаЯмну прихйльність; любйти одйн бдного; відповідЯти взаЯм- ністю
correspondiente adj 1. відповідний, підхб- жий; 2. що листується (з ким-н.); académico - член-кореспондЯнт ака^Ямії correspondientemente adv відповідно corresponsal 1. adj див. correspondiente 2; 2. /77 кореспондЯнт (газети) corresponsalía f посада кореспондЯнта (газети)
corretaje /771. роббта мЯклера (брбкера), посередництво, мЯклерство; 2. куртЯж, комісійні (винагорода) corretajear vi бути посерЯдником (в операції)
correteada f діал. 1. гоніння, цькувЯння; переслідування; 2. див. correteo corretear vi 1. бродйти, тинЯтися, вЯшта- тися; 2. бігати, пустувЯти (зазвичай про дітей); 3. діал. просувЯти спрЯву; 4. діал. переслідувати, заганЯти; 5. діал. виганяти, відгбнити
correteo /771. безцільне вЯштання; 2. біганина (дітей, які граються) corretería їдіал. пбспіх, гбнка corretero 1. adj бродЯчий, що тинЯється, вЯштається; 2. що бігає, жвЯвий; 3. m бродЯга; 4. пустун
corretón /771. бродЯга; 2. гулЯка, гульвіса correvedile, correveidile com. 1. пліткЯр, -ка; донбщик, -ця; 2. звідник, -ця correverás /77 заводнЯ Іграшка correyuela ficT. див. correhuela corrida f 1. див. carrera 1; 2. (de toros) ko- рйда; 3. (pf) корйдас (андалузькая пісня);
4. іст. тЯчія (рідини); 5. іст. див. correría;
6. діал. нічнЯ гулЯнка; 1. діал. гірн. ого- лЯння (вихід) гірськйх порід на повЯрхню;
8. діал. ряд, нйзка; ~ del tiempo плин
чЯсу; швидкоплйнний час; de - юс. adv. нашвидку, без запйнки; напЯм’ять corridamente adv див. corrientemente corrido 1. adj з гЯком; 2. безперЯрвний, суцільний (про частину будівлі); balcón ~ безперЯрвний (суцільний) балкбн; 3. див. caído; 4. збентЯжений, зніяковілий; 5. бу- вЯлий, досвідчений; 6. m навіс над скотним дворбм; 7. діал. утікЯч; 8. діал. ко- рйдо (романс); 9. корйдо (жартівлива народна пісня); 10. діал. корйдо (розповідь або поема про бідну людинуі); 11. рі не- дбїмки; de - іос. adv. нашвидку, без запйнки; 12. напЯм’ять
corriente 1. adj протбчний; 2. потбчний (про рік, місяць); 3. звйчний, звичЯйний, будЯнний, простйй; 4. легкйй (про стиль);
5. готбвий, приготбваний; 6. /тЯчія; потік (води, повітря); 7. просувЯння, хід (справи); 8. тЯчія, нЯпрям (у мистецтві); 9. adv дббре; ~ alterna (continua) ел. змінний (поспиний) струм; -s atmosféricas повітряні потбки (тЯчії); - eléctrica електрйч- ний струм; -s marinas морські тЯчії; - de aire повітряна тЯчія; прбтяг; - del Golfo Гольфстрім; al - іос. adv. (тбчно) в строк; акурЯтно, тбчно, спрЯвно; - у moliente звйчний, загальнопрййнятий; dejarse llevar de la - плистй за течіЯю; estar al ~ (de) бути в курсі (чого-н.); ir (navegar) contra (la) - плисти прбти тЯчії; irse con (tras) la ~ плистй за течіЯю; llevarle а uñóla ~ підтЯкувати (підспівувати) комуну poner a uno al ~ (de) ввестй кого-н. у курс спрЯви
corrientemente adv 1. звичЯйно; 2. прбс- то, лЯгко
corrientoso adj діал. див. correntoso corrigendo adj m ув’язнений (у виправній в’язниці)
corrillo /77 1. гуртбк; 2. р/пліткй, пересуди corrimiento /77 1. зрушення, зсув, переміщення; 2. мед. прилйв тканйнної ріди- нй; 3. іст. див. correría 1; 4. збентЯження, конфуз; 5. діал. ревматйзм; 6. діал. мед. флюс; ~ de fierras зсув, обвЯл corrinche тдіал. див. corro 1 corrincho /771. згрЯя, бЯнда; 2. діал. див. correteo 2; 3. діал. шум, гЯмір; 4. сл. див. corral 1
corrivación f канЯл (для збору води декількох струмків)
corro /771. круг, кбло (людей); 2. круг, кбло (ділянка поверхні); 3. танбк; jugar al - водйти водйти танбк; 4. шматбк землі, ділЯнка; echar en (el) ~ мбвити слівцЯ (зауважений), бажЯючи прослідкувЯти реакцію; escupir en ~ лізти у розмбву; hacer - обступйти, оточйти; hacer - aparte утворйти Іншу комЯнду (партію); приЯд- нуватися до Іншої комЯнди (партії) corroboración f 1. підкріплення, зміцнення (сил); 2. підтвЯрдження, засвідчення corroborante 1. adj мед. зміцнювальний (про засіб); 2. m мед. зміцнювальний зЯсіб
corroborar vt (yr) 1. підкріплювати(ся), укріплювати(ся); 2. підтвЯрджувати(ся); затвЯрджувати(ся)
corroborativo adj що підтвЯрджує; що за- твЯрджує
corrobra f пригощЯння (після укладання торгової операції)
corroer* иМ. роз’їдЯти, кородувЯти; 2. під- тбчувати (здоров’я); 3. мучити, терзЯти (про совість); -se роз’їдЯтися, іржЯвіти corrompedor adi, тдив. corruptor corromper 1. vt(v/) псувЯти(ся), руйнувЯ- ти(ся); 2. (vi) псувЯти(ся), розкладЯти(ся);
3. підкуповувати, давЯти хабЯр; 4. (v/) спокушЯти (ся), розбЯщувати(ся); 5. перекручувати, спотвбрювати (текст);
186
cortinilla
псувбти (мовУї; 6. набридбти, надокучб- ти; 7. и/погбно пбхнути, смердіти corrompimiento m іст. див. corrupción corroncha /77. Ам. див. concha corroncho adj А. діал. жорсткйй, твердйй;
2. діал. повільний, неповороткйй corronchoso adj діал. грубий, неотбсаний corrongo adj діал. красйвий, прибмний; миловйдний, чарівний corronguera 7діал. привббливість; вйтон- ченість
corrosal /77 бот. анбна
corrosca fдіал. сомбрбро з товстбї солбми
corrosible ао/схйльний до корбзії
corrosión 7корбзія (грунту, металів)
corrosivo 1. adj'ipym (перець), роз’їдбю-
чий; 2. корозійний; 3. /77Їдкб (роз’їдбюча)
речовинб
corrugación 71. скорбчення, стйснення; 2. біол. змбршкуватість (шкіри) corrugar vticT. мбрщити corrugo /77 іст. ариь, канбвка corrulla m див. corulla corrumpente adj 1. див. corruptivo; 2. надокучливий, набрйдливий corrupción 7 1. псувбння, руйнувбння; 2. гниттЯ, розкладбння; 3. розббщення, розббщеність; 4. продбжність, корупція;
5. звбблювання, спокушбння, розббщен- ня; 6. перекручення, спотвбрення (тексту, мови)\ 7. іст. пронбс
corruptela 71. див. corrupciyn 4; 2. юр.
ЗЛОВЖИВбННЯ
corruptibilidad 71. зіпс0ваність; зббченіс- ть; 2. гнйлість; тлінність; 3. підкуп, продбжність; 4. зіпсбваність, спотвбреність (тексту, мови)
corruptible adj А. що псубться; 2. що mné; тлінний; 3. підкупний, продбжний corruptivo adj 1. що ncyé, руйнує; 2. що розкладбє; 3. що підіупає, що flaé xa6áp;
4. що спокушбє, розбещує; 5. що перекручує, СПОТВбрЮЄ (теКСТ, МОВУ) corrupto adj іст. 1. зіпсований; 2. розббщений corruptor 1. adj див. corruptivo; 2. /77 руй- нівнйк; 3. людина, що flaé xa6áp, хабаро- д^вець; 4. спокусник, звідник, розпусник;
4. перекручувач, спотвбрювач corrusco /77 шматбк черствбго хліба, окрбєць
corsario 1. adj корсбрський, кбперський, пірбтський; buque ~ корсбрське (кбпер- ське] судно, Kánep; 2. m Kopcáp; nipáT corsé /77 KopcéT
corsear vi мор. кбперствувати, займатися KánepcTBOM (корсбрством) corselete m див. coselete corsetera 7корсбтник corsetería 71. корсбтна майстбрня; 2. лбв- ка, що торгує корсбтами corsetero /77 МбЙСТвр, що виготовляє кор- СбТИ
corsit|i їмін. діорйт
corso /77 мор. KánepcTBo, KopcápcTBo; а ~ юс. adv. швйдко, без пербдиху; ir (salir) а ~ вих0дити (у море), займатися кбперст- вом (корсбрством)
corso 1. а<#*корсикбнський; 2. /77корсикб- нець
corta 7руббння (лісу cortaalambres /77кусбчки, гострогубці cortabolsas com. кишенькбвий злбдій cortac garros тдив. cortapuros cortacircuitos т ел. плавкйй запобіж запобіжна прббка; запобіжний вими автоматичний вимикбч
S0n3^nte т ЄЛ- ВИМИ&Ч cortada 71. шматбк (скйбка) хліба; 2 Ам. див. cortadura 1 сЙега f1. ковбльське зубйло; 2.
3. Л. Ам. бот. nacnányM і
cortadillo 1. ас#'некругло зрізаний (про монети); 2. /77 циліндрова скляночка; 3. мірна склЯнка; 4. (azúcar de ~) див. cuadradillo;
4. грудка цукру; echar - говорити пиш- номбвно; пйти винб склянками cortado 1. ас#'відповідний; підігнаний; 2. лапідбрний, урйвистий (про стиль)] 3. Л. Ам. тремтЯчий, гарячкбвий; А. діал:. estar (andar) - бути без грбшей (без копійки);
5. геральд. зрізаний (про герб)] 6. /77чбш- ка (склянка) кбви з молокбм
cortador 1. ас# різальний; розрізбльний; 2. /77 м’яснйк; 2. різбць (зуб); 3. закрійник;
4. різальний інструмбнт; різбць cortadura 71. розрізання; 2. рбзріз; 3. роз- кблина, ущблина; 4. вйрізка (паперова фігура)] 5. мед. різана рбна; 6. військ. бруствер, napanéT; 7. гірн. розшйрена частина штрбку; 8. ріобрізки cortafierro /77 Л. Ам. див. cortafrío cortaforrajes m с.-г. машйна для різання кормовйх культур (на силос) cortafrío /77 слюсарне зубйло cortafuego m 1. протипожбжна (лісовб) просіка; 2. буд. брандмбуер cortalápices /77точйло (для олівців) cortamente ас#злбгка; обмбжено; мізбрно cortamiento m 1. іст. див. corte12,3; 2. див. cortedad
cortante 1. ас#'різальний (про інструмент)] 2. тдив. cortador 2
cortapapel т Л. Ам., cortapapeles т
розрізнйй (розрізбльний) ніж (дляпаперУ) cortapernos т кусбчки cortapies /77 удбр (серпом, шпагою) по ногбх
cortapisa f 1. іст. оздбблення (прикрбса) на сукні (з іншого матеріалуt); 2. дотепність; 3. обмбження, обмбжувальна умбва;
4. перешкбда, усклбднення; poner ~s чи- нйти перешкбди cortapluma(s) /77складбний ніж cortapruebas m фото різбк cortapuros /77 щипці для обрізбння сигбр cortar vtA. різати; розрізбти; відрізувати; 2. руббти; розрубувати; 3. підстругувати (гусяче перо для письма)] 4. кроїти, роз- крбювати; 5. розтинбти (повітря, хвилі)]
6. розрізбти, розділяти, роз’бднувати (про річку, дорогу); 7. вимикбти; переривбти; відмикбти; припиняти подбчу (електро- енергії, газу, води)’, 8. (вживається з adv bien, mal) говорйти, вимовлЯти; 9. (вживається з advblen, mal) читбти вірш; 10. про- нйзувати (про вітер, холод)] 11. перети- нбти; перерізбти (дорогу, міст)] 12. скорб- чувати; опускбти (що-н. у розповіді, читанні, розмові); 13. скорбчувати, укорбчу- вати (статтю)] 14. вирізати, розпечбтувати (стільники); 15. обрізбти; вирізбти; 16. гра- вірувбти, гравіювбти; 17. припиняти, переривбти (читання, розмову); 18. вирішувати (справу)] мбти вирішбльний гблос (у будь-якій справі)] 19. стрйпги (волосся)] обстригбти (нігті); 20. військ, відрізбти (групу військ супротивника)] 21. Л. Ам. йти навпростбць; 22. (vi) лихослбвити, розпус- кбти плггкй; - de vestir шйти сукню; (Не un traje a uno) перемивбти кісточкй кому-н.; розпускбти пліткй
cortarse 1. порізатися, порбнитися; 2. ніяковіти, бентбжитися; затинбтися (від збентеження)] 3. зсідбтися (про молоко, соус)] 4. розлізбтися, рбзпбвзбтйсЯ, рвб- тися (по складках—про тканини); 5. тріскатися (про шкірУ) cortavidrios m склоріз (інструмент) cortaviento /77 вітровб скло corte1 /771. лбзо (ножа)] 2. рбзріз; 3. роз- різбння; 4. руббння, розрубування; 5. застругування (пера)] 6. крбєння; 7. відріз (матерії)] 8. закрійна майстбрня; 9. див.
corta; 10. вимикбння; відмикбння; припй- нення подбчі (електроенергії, води, газу);
11. компроміс, компромісне рішення;
12. архіт., тех. зріз, рбзріз; пербтин; пло- щинб пербтину; 13. полігр. обріз, край (книги)] del mismo ~ такйй сбмий, на один копйл
corte2 71. двір (королівський); 2. пбчет;
3. див. corral 1; 4. стійло, загорбда (для худоби)] 5. кошбра; 6. рі іст. кортбси (органи станового представництва у феод, королівствах Іспанії)] 7. рі кортбси (парламент Іспанії)] 8. Л. Ам. суд; - celestial небесб; hacer la ~ залицятися; упадбти cortear и/бути корбтким (про одяг) cortedad 7 1. крйхта; невелйка кількість, невелйка величинб (довжинб); 2. неда- лбкість, обмбженість; 3. несмілйвість, ббязкість, нерішучість
cortejador 1. adj див. cortejante 2; 2. m прихйльник; залицяльник cortejante adj 1. що прислужує; 2. що залицяється
cortejar vtA. супровбджувати; прислужувати, допомагбти; 2. залицятися; упадбти cortejo /77 1. прислужування, допомбга; 2. залицЯння; 3. кортбж, пбчет; 4. вйяв увбги, подарунок; 5. прихйльник; залицяльник; 6. діал. кохбнець corteña 7 полігр. порбжня полосб cortero adj діал. див. cargador cortés adj ввічливий, чбмний; корбктний; no quita lo ~ (af para) lo valiente чбмність хорббрості не перешкбда cortesana 7куртизбнка cortcsanazo adj підкрбслено ввічливий (чбмний)
cortesanía 7ввічливість, чбмність; корбкт- ність
cortesano 1. ас#‘придвбрний; 2. див. cortés; 3. /77 придвбрний cortesía 71. знак увбги (поваги)] 2. ввічливість, чбмність; 3. фбрмула ввічливості (в кінці листа)] 4. піднбшення, подарунок;
5. благодіяння, мйлість; 6. тйтул, звання (при звертанні); 7. полігр. порбжня полосб; 8. продбвження тбрміну corteza 71. корб; - terrestre геол. земнб корб; - cerebral анат. мозковб корб, корб головнбго мбзку; 2. шкірка (насіння, плодів)] кірка (хліба, сирУу, 3. збвнішній бік;
4. невйхованість, погбні манбри; 5. рі сл. рукавйчки; ~ peruviana (peruana) корб хінного дбрева
cortezoso, cortezudo ас#'товстошкірий cortical ас#'кірковий cortijada 71. хутір; 2. збірн. хуторй cortijero /771. хуторЯнин, фбрмер; 2. керів- нйк, прикбжчик (у маєтку, на хуторі) cortijo /771. хутір; фбрма; мабток, садйба (житло і земля)] 2. сл. публічний будйнок; alborotar el - розбурхати, схвилювбти (збори, натовп) cortil тдив. corral 1 cortillero /771. базіка; 2. шарлатбн cortina 71. занбвіска; завіса; 2. ісг. балдахін, запбна, завіса; 3. прикриття, шйрма;
4. опйвки; 5. військ, куртйна; - de agua злйва, дощовб завіса; ~ de fuego військ. загорбджувальний вогбнь, вогнянб загорбда, вогнянб завіса; ~ de humo військ. димовб завіса; ~ de muelle портовб (níp- сова) нббережна; correr la ~ піднімбти (відкривати) завісу; надавбти глбсності, розголбшувати; замбвчувати; dormir а - s verdes спбти на свіжому повітрі свіжому повітрі (прбсто нбба) cortinado 1. adj іст. завішений; 2. m діал. див. cortinaje
cortinaje m збірн. драпірувбння; занбвіски cortinal /77 присадкбнт горбд cortinilla 7занбвіска
187
corto
cort*o adjA. корбткий; 2. кбрбткий; корот- кочйсний; 3. корбткий, лаконічний, стйс- лий; 4. що не досягбє мети; bala (bola, piedra) -а недоліт кулі (м’ячб, квменя); tiro - пбстріл з недольбтом; 5. боязливий, полохлйвий, боязкйй; легкодухий;
6. недалбкий, вузьколббий, обмбжений;
7. бідний, мізбрний, уббгий (про мов^)\ ~ de vista короткозбрий; a la -а o a la larga loe. adv. рбно чи пізно, врбшті-решт cortocircuito т ел. корбтке замикбння cortometraje т короткометрбжний фільм; de - короткометрбжний (про фільм) cortón т ент. капустянка, вовчбк (комаха) corúa fpiajі. орніт. баклбн (різновид) coruja f орніт. сіра совб (різновид) corulla f мор. 1. такелажна комбра (на галераа); 2. іст. crujía
corundo тдив. corindón
coruñés 1. adjz міста (провінції) Кор^нья;
2. т жйтель (урбдженець) міста (провінції) Корунья
coruscación f фіз. блиск, виблйскування (метеора)
coruscar игвиблйскувати, блищбти, сяяти corusco adj що виблйскує; сяючий, про- менйстий
corusquez /'виблйскування, сяйво, про- менйстість
corva ¿ 1. анат. підколінок, підколінна за- пбдина; 3. сл. арбалбт, самостріл; 3. мисл. маховб перб
corvado adjen. мбртвий, дбхлий corvadura /і. вйгин, місце вйгину; 2. див. curvatura; 3. архіт. прбфіль брки (склепіння)
corvar vt іст. згинбти corvato /77 молодйй вброн, ворбна corvedad ííct. див. curvatura corvejón1 /77 анат. колінний суглбб збдніх кінцівок (у тварин) corvejónr/77 орніт. баклбн corvejos /77 рідив. Corvejón1 corveta /курббт (коня) corvetear vi робйти курббти (про коня) córvido 1. adj вброновий; 2. m рі орніт. вбронові
corvina fixr. (тбмний) горбйль (риба) corvinera ¿ риболбвна сітка (для лову горбилів)
corvino adj ворбнячий corvo11. adj зігнутий, вйгнутий; 2. /77крюк, гак; 3. ніж (з кривим кінцем); фінка corvo2 тдив. corvina corza fsoon. косуля, дйка козб (самиця) corzo /77 зоол. самбць косулі cosa ¿ 1. річ; предмбт; 2. штука, вйтівка;
3. порядок; устрій; las ~s de (por) aqui тутбшні порядки; 4. спрбва, питбння; tú entiendes en estasis ти розумібшея на цих спрбвах; 5. подія; el curso de las ~s хід (рбзвитоії) подій; 6. (рі) рбчі; майнб; sus -s se valoran en más de unmillón eró майнб оцінюється у мільйбн з гбком; 7. дбщо, щось; це; (él) estaba pensando enotra ~ він думав про щось інше; ~ de entidad щось важлйве; es ~ de oír це щось цікбве, це вбрто послухати; 8. нічб- го (у заперечній констр.)] no valer - нічбго не кбштувати; brava - дурнйця, безглуздість; - dura складнб становище, велика неприбмність; - fuerte, fuerte - неприбм- на (вйжка) спрбва; r no (nunca) vista не- звичбйна (дивовижна) спрбва; надзви- чбйна (дивовижна) річ; poquita - слабкб Омічна) людйна; слабкб (безвбльна, легкодуха) людйна; - perdida невипрбв- на людйна; - гага дивна справа; - del otro jueves надзвичбйна спрбва, надзви- чбйний факт; справи давнб минулих днів; - ó -загадка; а * hecha loe. adv. напевне, з надійним розрахунком, безпо¬
милково; спеціально, з наміром, умисно; ante todas (las) ~s ioc. adv. перш за все, в першу чергу; comó quien hace otra comó quien tal - no hace loe. adv. наче (ніби) ненароком; comó quien i no quiere la -, comó si tal як ні в чому не бувало; - de ioc. adv. приблизно; ~ de tres kilómetros приблизно три кілометри; hace - de tres dias днів три тому назад; dejarlo comó - perdida махнути рукою (на кого- що-н.у, no baber tal -: по hay tal - це не так; нічого подібного; no ser (по valer) - бути дрібницею, нічого не вартувати; по ser - de + inf: r\o es - de... не можна..., не варто..., незручно...; по ser - del otro jueves: no es del otro jueves дріб’язкова справа; дрібниця, дурничка; no ser - del otro mundo бути звичайною справою; no tener uno ~ suya бути дуже щедрим; no sea ~ que як би не...; cada ~ en su tiempo всьому свій час; всякому овочу свій час; ¡~s del mundo! і так буває!, звичайна справа; таке життя; ~s que van у vienen всяке буває; la ~s de palacio van despacio поки сонце зійде, poca очі виїсть, поки найде, то й сонце зайде (про бюрократичну тяганину)] ni - que lo valga нічого подібного; qué -s tienest таке скажешь!; ото ще!, скажеш таке! cosaco 1. adj козацький; козачий; 2. ^козак; 3. козак (рядовий військової частини) cosario 1. adj перейізницький; 2. часто відвідуваний (про місцевість); ходжений, торний (продорогу, стежку)] 3. /77 перевізник; 4. посильний; 5. мисливець, єгер;
6. див. corsario 2
coscacho mApr., Ч. див. coscorrón coscarear гіГонд. виманювати, вимагати coscarse див. concomerse coscoja ¿1. кам’яний дуб (різновиду 2. сухий лист кам’яного дуба; 3. металевий циліндрик (упряжки) coscoja f, coscojar m дубняк coscojita fpne. coxcojita coscojo /77 1. галли (дубового червеця)] 2. рі металеві кільця вудил (для пристібання до вуздечки) coscomate m М. кукурудзяна комора, кукурудзяне зерносховище coscón 1. adj хитрий, який прикидається дурником; 2. m хитрун, який прикидається дурником
coscoroba f, coscorobo mApr., діал. орн. коскороба (гігантська качка) coscorrón /771. удар голови; 2. див. cuscurro
coscorronera ¿ дитяча шапочка-шолом (яка захищає від ударів) coscurro /77 ДИВ. CUSCUrrO cosecante fMar. косеканс cosecha ¿1. урожай, жнива (зерновий 2. збір урожаю (дія і час); 3. див. colecta 1; 4. ряснота, велика кількість; ser de la - de uno, ser de su propia ~ бути плодом чиєї-н. фантазії; tras poca ~, ruin trigo біда (ніколи) не приходить одна cosechadora ¿хлібозбиральна машина, хлібозбиральний комбайн cosechar vi, vt\. збирати врожай; 2. пожинати плоди; - triunfos пожинати лаври cosechero /77 збиральник врожаю cosecho /77 Ант. o-ви, Перу див. cosecha cosechón /77 рясний (багатий) урожай cosedura ?див. costura 2 coselete /771. нагрудник, нагрудна броня; 2. іст. солдат з нагрудником 3. зоол. груди (у кома)) coseno /77 мат. косинус coser vt 1. шити; зшивати; тачати; строчити (на швейній машині)] máquina de - швейна машина; 2. з’єднувати; зв’язувати; 3. брошурувати; 4. поранити, поріза¬
ти, поколоти (ножем)\ зрешетити кулями; ее - у cantar простіше простого; -se uno con (centra) i una cosa приєднатися (примкнути) до чогось cosetada ¿швидкий крик; біг cosible adj якого зшивають cosico ady. numero - мат. степінь cosicosa ¿загадка
cosido /771. зшивання, пришивання; шиття; 2. брошурування; - de la cama верхнє простирадло, прикріплене до ковдри; підковдра з ковдрою cosidura fMop. найтов cosijo /77 Гват., М. див. cojijo 2 cosijoso adj М. див. cojijoso cosita ¿1. dim. de cosa; 2. Пан. полуденок coarteró adj Кол. дріб’язковий cosmética ¿косметика cosmético 1. adi косметичний; 2. ^косметичний засіб
cósmico adj космічний; rayos (cuerpos) -s космічні промені (тіла) cosmobiología ¿космічна біологія cosmodromo m космодром cosmogonía ¿космогонія cosmogónico aqjr космогонічний cosmografía f космографія cosmográfico adj космографічний cosmógrafo m космограф cosmología ¿космологія cosmológico adj космологічний cosmólogo m космолог cosmonauta com. космонавт cosmonáutica ¿астронавтика, космонавтика cosmonave ¿ космічний корабель cosmopolita 1. космополітичний; 2. com. космополіт
cosmopolitismo m космополітизм cosmos /77 космос, всесвіт coso1 /77 1. арена, цирк (для кориди та інших видовищ)] 2. головна вулиця; 3. Ам. загін для биків; - de flores бій квітів (свято у Валенсії) coso2 тдив. carcoma 1. cosorio /77 Бол. див. caco 1. cospel /77заготовка для карбування монет cospillo т Ар. жмихи, дуранда (маслин) cosque, cosqui тдив. coscorrón cosquillar \іїдив. cosquillear cosquillas fpi 1. лоскіт (відчуття)] tener ~ боятися лоскоту; 2. лоскіт, лоскотання (дія)] hacer - лоскотати; 3. сварка; чвари, розбрат; buscarle a uno las - дратувати, виводити з терпіння, виводити з себе кого-н.; hacerle a uno - una cosa збуджувати інтерес (цікавість) у кого-н.; викликати побоювання; насторожувати; по sufrir-, tener та las - легко ображатися cosquillear ^лоскотати cosquilleo /771. лоскіт (відчуття)] 2. хвилювання, тривога, неспокій cosquilloso adj 1. чутливий до’лоскоту;
2. якого легко образити
costa1 ¿1. ціна; вартість; 2. харчування; стіл; 3. рі судові витрати; а - de ioc. prep. за рахунок, ціною (чого-н.)] a toda - toe. adv. чого б це не коштувало; за будь-яку ціну; condenar a uno en -s юр. присудити до сплати судових витрат; meter а - вартувати значних затрат; salir (ser) condenado en -s бути цапом-відбувайлом costa2 ¿1. берег, узбережжя (моря)] 2. гла- дилка, лощило; 3. див. costilla 1; de - ioc. adv. боком; andar (ir, navegar) - a - мор. іти вздовж берега; barajar la - мор. тримати ближче до берега; огинати берег; dar a la - мор. виносити (викидати) на берег (судно)
costado /771. бік (частина тулуба)] de - боком; на бік; бік, сторона; 2. військ, фланг;
3. зворотний бік; 4. мор. борт; 5. рі предки; родовід; árbol de -s родовідне дерево
188
coyol
costai 1. ^реберний; 2. m мішок (для зерна)’, 3. буд. підпірка (для глинобитних стін)', el - de los pecados тіло, «грішна плоть»; no parecer - de paja бути небайдужим (кому-н.)-, бути до душі, подобатися (особііншоїстаті)\ vaciar el - відкривати (виливати) душу; вибовкувати секрет; викладати; eso es barina de otro - це інша справа; estáhecho un ~ de huesos мішок кісток, шкіра і кості; no soy - терпіння!, не можу ж я розповісти все одразу costalada f, costalazo m удар при падінні на бік (на спину)
costalearse діал. 1. падати на бік (на спину); 2. зазнати невдачі; залишитися з носом costelleró m Анд. вантажник; носій costane /і. вулиця на схилі пагорба; 2.див. costilla 6,7; 3. плетінка, плетушка (на борту воза)
costanera ЛІ. див. cuesta 1, 2, 3; 2. див. costado 2; 3. рі крокви (даху) costanero adj 1. похилий; 2. береговий costanilla f 1. dim. de costana; 2. крута ву¬
лиця
costar* vi 1. коштувати, вартувати, обходитися; - caro (barato) дорого (дешево) коштувати; 2. коштувати зусиль (клопоту, праці); me costo mucho conseguir este libro ця книга насилу мені дісталась; cueste lo que cueste за будь-яку ціну costarricense adj, m, їдив. costarriqueño costarriqueñismo m коста-ріканське слово (вираз)
costarnquefio, -а 1. adj коста-ріканский; 2. m, /костаріканець, -ка coste тдив. costa11; - de production собівартість; а - y costas іос. adv. по собівартості
costeado adj діал. нагульний (про худобу costear1 і//опл0чувати (покривОти) BHTpá- ти; -se 1. оплачувати влácн¡ BHTpáTH;
2. noKpnBáTH влácн¡ BHTpáTn; виправдбву- вати ce6é (економічно); окупбтися (про витрати)
costear21. і^плистй уздбвж 6épera; 2. Л. Ам. тягнутися уздбвж берега (про ліси);
3. діал. відгодбвувати на пасовищі, нагулювати, випасбти (худобУ)', 4. Л. Ам. до- бирбтися насилу (до якого-н. місця)’, 5. vi Л. Ам. бути (знахбдитися) на ббрезі costeño adj див. costanero
costeo тдив. costa1 1; al - de іос. ргер. за рахунок, цінбю; hacer - діал. насміхб- тися
costeo2 /77 Л. Ам. нагул, випас, відгодівля (худобгі)
costera М. бік, бічнб сторонб (пакунка, стосу); 2. вбрхня і нижня дбсті бракбва- ного nanépy у стбсі (для транспортування)-, 3. див. cuesta11,2,3; 4. див. costa21;
5. іст. див. costado 3; 6. мор. час лбву costero 1. adj див. costanero; 2. m горби- ль; 2. стінб шбхти (доменноїпечі)-, 3. гірн. 6i4Há стінб виробки costil adj див. costal 1 costilla f\. анат. ребрб; 2. див. caudal1 5;
3. дружина, половина; благовірна; 4. ав. нервюра (крила літака); 5. ар хіт. ребрб, нервюра, гурт (склепіння, купола); 6. мор. шпангбут (корабля)-, 7. бот. ребрб, жйлка (листя)-, 8. ріcnnHá; medirle a uno las -s перерахувбти рббра кому-н.; pasearle а ano las -s принижувати, топтбти ногбми кого-н.
costillaje тЛ.див. costillar; 2. мор. шпан- гбути
тРббра; 2. груднб клітина cosJ е*а /вщбивнб котлбта costilludo adjширокоплбчий, плечйсти costino adj діал. див. costanero 2 costo т див. costa1 1; а - у costas /с adv. за co6¡BápTicTio
costomate т Л. Ам. див. capulí costón т діал. н0бережна (річки) costoso adj 1. дорогйй, дорогоцінний; 2. важкйй, складний
costra /і. кірка, корб; 2. мед. струп; 3. на- ráp (свічки)
costrada /'пиріг (з кіркою з цукру і яєць) costroso adj 1. кірковий, вкрйтий кіркою; 2. мед. вкрйтий струпами costumbre ЛІ. звйчка; звйчай; de - звйч- ний, звичбйний; ser - бути звйчним; 2. устрій; 3. менструбція; 4. рі звйчаї; comedia de -s комбдія харбктерів; de (por, según) - іос. adv. звичбйно, зазвичбй, як прбви- ло; за звйчкою; la - es otra (segunda) naturaleza звйчка — друга натура; la - hace ley звйчай — непйсане прбвило costumbrismo т літ. костумбрйзм, побу- товізм
costumbrista літ. 1. ас/костумбрйстський;
2. т, /костумбрйст, побутопйсець, побу- тбвець
costura ЛІ. шиття, пошиттй; 2. шитвб (виріб)-, 3. шов; 4. мор. паз, шов; 5. мед. шрам, руббць; meter a uno en - гнути (скручувати) в барбнячий ріг кого-н.; saber de toda - бути стріляним горобцбм; sentar a uno las -s всйпати пбрцю, зав- дбти жápy кому-н. costurar 14 діал. шйти, вишивбти costurera Лішбчка; кравчйня costurería /жравбцька майстбрня; ательб costurero /771. роббчий стблик (для рукоділля); 2. роббчий кбшик (длярукоділля)-,
3. рукодільна кімнбта; 4. іст. кравбць costurón m\.aum.t ote costura; 2. грубе шитвб, грубе рукоділля; 3. шрам, руббць cota1 /І. пбнцир; лускбта кольчуга; 2. мисл. калкбн (потовщена шкіра на спині кабана) cota2 f 1. див. cuota 1; 2. іст. замітка, вйноска; цитбта; 3. топ. пбзначка висотй;
4. топ. BHCOTá
cotana Л1. гніздб, паз; 2. долотб, стамбска cotangente f мат. KOTáHreHC cotarra їдив. cotarro 2 cotarro /771. нічліжний будйнок, нічліжка; 2. косогір, схил (ярУ)\ alborotar el - розбурхати, схвилювати (збори, натовп); andar de - en - бродбжити cote /77 мор. 3áuiMopr, затяжнйй вузол cotejable ао/зіставнйй, порівнянний cotejamiento m іст. див. cotejo cotejar ^зіставляти, порівнювати; звірйти cotejo /77 зістбвлення, порівняння; звіряння; - de letras юр. експертйза докумбнтів coterráneo adj тдив. conterráneo cotí тдив. cutí cotia /77 Л. Ам. зоол. агуті cotidianamente adv щодбнно cotidianidad /повсякдбнність cotidiano яо/щодбнний; повсякдбнний cotila їанат. вертлюжна запбдина cotiledón /77 бот. сім’ядбля cotiledyneo adj бот. сім’ядбльний cotilo тдив. cotila
cotilla ЛІ. корсбж; 2. пліткбрка; кумбся cotillear viрозпускбти пліткй, пересуджувати cotillera f 1. корсбжниця; 2. продавчйня корсбжів; 3. див. cotilla 2 cotillero /77 1. мáйcтep, що виготовляє корсбжі; 2. продавбць кopcáж¡в; 3. пліткбр cotillo /77 бияк (молотка) cotillón /77котильйбн (танець) cotiquear vi діал. таратбрити, тріщбти cotiquera їдіал. базікання cotiza1 їгеральд. пербв’язь (на щиті) cotiza2 їдіал. сандбля (селянське взуття)-, ponerse las -s знайтй укриття (притулок) cotizable adj ком. котируванні cotización їком. котйрування cotizar vt 1. ком. котйрувати; встанбвлю- вати ціну; 2. платйти (внесок)-, внбсити
(платню) -se 1. ком. котйруватися; 2. ціну- вбтися, бути у ціні
coto1 /77 1. відгорбджена (відмежована) ділянка; 2. заповідник; закбзнйк; 3. межо- вйй стовп (знаії)\ 4. іст. сблище, що вхб- дить до cioiáfly мабтку; 5. прикордбнна лінія; 6. іст. доручення; розпорядження;
7. сл. лікбрня; 8. сл. кладовйще (біляцеркві)-, poner - припинйти (що-н.)\ noioiácTH край (чому-н.)
coto2 /771. пропонбвана цінб; 2. узгбджена цінб (тбкса); 3. кбто (гра на більярді) coto3 /77 кбто (міра довжини = 0,5 п’яді) coto4 m іхт. 1. (прісновбдний) головбч;
2. рудйй ревун
coto5 m Л. Ам. зоб (хвороба) cotón1 /77 СЙТеЦЬ
cotón2 /771. Л. Ам. сорбчка, блуза (робоча)’, 2. діал. жилбт
cotona /і .див. cotón21; 2. Л. Ам. збмше- ва куртка
cotonada /і. сйтець; 2. льон, ллянб тканйна
cotonear іїдіал. лестйти
cotonía /вітрйльна тканйна
cotorra f\. малбнький папуга; 2. сорбка;
3. торохтійка, тріскбчка, сорбка cotorrear vi базікати, тріщбти cotorreo /77 базікання, тріскотня cotorrera ЛІ. папуга (самиця)-, 2. див. cotorra З
cotorrita їдіал. ент. сонечко cotorro /77 Л. Ам. див. cotarro 1 cotorrón 1. adj що молодйться (про літню людину)’, 2. тЛ. Ам. неодружений cotral adj, тдив. cutral cotrotro /77 fi. Ам. гуля на ГОЛОВІ cotudo1 ас^ворсйстий cotudo2 adj Л. Ам. що страждбє на зоб cotufa /1. землянб груша (плід)-, 2. гуфа, їстівнб сить, землянйй мигдбль; 3. лбсо- щі, делікатбс; pedir -s en el golfo npo- сйти (вимагбти) неможлйвого coturno /77 іст. котурн; de alto - знбтного похбдження; calzar el - ставбти на котурни, nnxáTO cotutor /77 співопікун cotuza їдіал. зоол. агуті coulomb тдив. culombio coupage т спец, кyпáж couplet тдив. cuplé couque тдіал. кукурургпнш хліб covacha f 1. невелйка печбра; 2. Л. Ам. cтopoжoвá; 3. Л. Ам. комірка; А. діал. псбр- ня; 5. діал. халупа, хатйна; 6. Л. Ам. багб- жник (у диліжансі)
covachuela f 1. dim. de covacha; 2. іст. контбра, бюрб; 3. іст. лбвка, магазйн, крамнйця
covachuelista, covachuelo m канцеля- рйст; контбрник
covadera /і. Л. Ам. пбклади губно; 2. діал. див. cavadura
covariancia їмат. коварібнтність covariante adj мат. коварштнш covín тдіал. підсмбжена кукурудза (пше- нйця)
cowboy /77 ковббй coxal adj анат. коксбльний, стегновйй coxcojilla, coxcojita їкпОсм (дитяча гра)’, а - іос. adv. на одній ніжці, підстрибом coxéndigo m анат. CTemoBá кістка coxis тдив. cóccix coxitis їмед. коксйт coxquear vi іст. див. cojear coy /77 мор. ПІДВІСНб ЛІЖКО coya1 1. f іст. кбйя (імператриця в інків)’, 2. сот. Л. Ам. продавбць лікувбльних трав coya2 adj, т див. colla31,4 coyocho тдіал. 1. ріпа; 2. основнб коріння, кореневйще .
coyol /77 Л. Ам:, соуоіаг т діал. nánbMa (рослина і плід)
189
coyote
coyote m 1. зоол. койбт? луговий вовк; 2. Л. Ам. Máicnep; 3. діал. пліткбр coyotear vi Л. Ам. 1. г^клерствувати;
2. TopryeáTM уживаними речбми coyotera f Л. Ам. 1. згрбя койбтів; 2. див. coyotero 3; 3. шум, ráMip
(coyotero Л. Ам. 1. adjвишколений супрб- ти койотів (про собаку] 2. /77co6áKa, вйш- ( колений супрбти койотів; 2. KanKáH (на койотів)
coyunda / 1. péMÍHb яpMá; 2. прив’язний ремінбць (селянського шкіряного взуття)\
3. подружні узи; 4. панувбння, гніт; 5. Л. Ам. прив’язь
coyundarse одружуватися coyundear гідіал. ударяти батогбм coyuntero /77однокінник, що працює в nápi з іншим
coyuntura f 1. анат. суглбб, 34neHyeáHHH; 2. кон’юнктура; 3. нагбда; aprovechar una ~ скористатися нагбдою; hablar por las ~s базікати без yráBy coyuyo тЛ. Ам. див. cogollo 5 coz / 1. брикбння; 2. удар копйтом; dar (pegar) coces брикбтися; 3. Biflflána (вогнепальної зброї)] 4. див. culata 2; 5. вир, коловорбт; 6. грубість, xáMCTBo; contestar con una - відповістй грубістю; 7. 03é- мок, товстйй KiHéMb колбди; 8. нйжня час- тйна щбгли; a coces іос. adv. грубо; насй- льно; mandar a coces грубо на^зувати (розпорядитися); tratar a coces знева- жáти; andar а - у bocado nycTyeáTH, ме- тушйтися; бйтися, штовхбтися (про дітей)] dar (tirar) coces contra el aguijón плюв0ти прбти вітру; лізти на рожбн; disparar (tirar) coces чинйти ónip, брикбтися; soltar (tirar) una ~ говорйти грубощі, грубйти; грубіянити crabrón m ент. шбршень crac /77 крах, банкрутство; npoeán; dar (hacer) un - збанкрутіти, зазнбти крбху crack /771. фаворйт (на перегонал); 2. спорт.
ЧЄМПІ0Н
cracking m див. craqueo crampón /77 спорт, кішки, кігті (гірського взуття)
craneal див. craneano cranean*o черепний; caja ~а черепнб коробка
cráneo /77 анат. 4épen, черепнб корббка; secársele a uno (tener uno seco) el ~ збожевбліти
crápula / 1. сп’яніння; хміль; 2. eáfla; розпуста
crapuloso adj порбчний, розббщений, розпусний
craquear vtxiM. крекінгувбти craqueo m хім. крекінгувбння, крбкінг- процбс
crasamente advm невіглас crascitar viк0ркати, кричбти (про ворону crasis їлінгв. крбсис, стягнення crasitud /огрядність, глбдкість cras«o 1. adj товстйй, огрЯдний, гладкйй; 2. непростймий, грубий (про ПОМИЛКУ)] крбйній (про неуцтво); ignorancia -а аб- соліЬтне (кричуще) невігластво; 3. діал. грубий; незгрббний; 4. тдив. crasitud cráter /77 крбтер (вулкана) crátera f археол. крбтер (посудина) crateriforme ¿¿# чашоподібний; воронкоподібний
cratícula їфіз. дифракційні ґрбти crawl тдив. crol
craza /плавйльний тйгель (для золота і срібла)
crea / 1. іст. білйзняна ллнян0 тканйна; 2. див. cretona
creable ¿(й'здійснймий, здійснбнний creación /1. ствбрення; 2. всбсвіт; 3. ствб- рення, утвбрення, заснувбння, встанбв-
лення; 4. церк. обрбння; npn3Há4eHHH (на посаду); 5. твбрчість; 6. творіння; твір; вйнахід; hacer una ~ ствбрювати ббраз (про актора); 7. діал. новйнка, остання модбль (сукні)] 8. іст. див. crianza 1 creacionismo m літ. креаціонізм creador 1. ¿¿^твбрчий; 2. /77творбць; 3. áe- тор; винахідник
crear vtA. ствбрювати, творйти; винаходити; 2. засновувати; 3. церк. обирбти; при- значбти (на посаді)] 4. іст. criar 3, 4 creatina їхім. креатйн creativo adj іст. твбрчий crecedero adj А. що ростб; 2. із запбсом, на вйріст (про одяґ)
crecer* 1. vi ростй, зростбти; 2. ростй, збільшуватися; мнбжитися, розростбти- ся; 3. прибувбти (про воду у річці, про місяць)] 4. збільшуватися,підвйщуватися (про швидкість)] 5. ростй (про ціну); підвйщуватися (про курс валюти)] 6. vt іст. перевбршувати; ~se запишбтися, загор- дйтися; 7. осміліти, розхрабрувбтися creces fp/A. прйріст, збільшення об’бму; 2. (процентна) надбавка (при поверненні насіння після врожаю)] 3. ознбки зростання; hacer la ropa con ~ шити бдяг на вйріст (із запбсом); 4. nepeeára; соп ~ іос. adv. з лйшком; сторйцею crecida /пбводок, пбвінь, висбка водб crecidamente advz лйшком; сторйцею crecido 1. ¿¿^дорбслий (про сина, дочку)] 2. велйкий, числбнний; 3. бундючний, зарозумілий; nuxáTm] 4. іст. важливий, значний; 5. m р/додавбння (петель у в’язанні)
creciente 1. adjлiнгв. висхіднйй (продиф- ТОН/)] 2. /77 геральд. місячний серп, півмісяць (фігура)] 3. їдив. crecida; 4. дріжджі; заквбска; ~ del mar мор. приплйв crecimiento /77 1. зростання; розвиток;
2. збільшення, зростання; прйріст, надбавка; 3. підвйщення (курсу валюти) credencia /1. церк. жертбвник; 2. сервбнт; сервірувбльний стблик (для напоїв)]
3. іст. див. credencial З
credencia /1. adj вірчий, засвідчувальний; 2. f грбмота, докумбнт (про надання якої-н. посади)] 3. (рі) вірча rpáMOTa credibilidad /правдоподібність crediticio ¿¿з/кредйтний crédito /771. віра, довіра; digno de ~ що заслугбвує довіри; dar - вірити; 2. борг, кредйт; - agrícola сільськогосподбрський кредйт; ~ internacional міжнарбдний кредйт; ~ público держбвний кредйт; abrir un ~ a uno надавбти кредйт кому-н., кре- дитув0ти; comprar (dar) а - купувбти (давати) у кредйт; 3. підтвбрдження; rapáH- тія; порУчництво; 4. репутбція, слбва; престйж, авторитбт; sentar (tener sentado) - мбти гбрну репутбцію (cnáey);
5. (carta de ~) акредитйв, кредитйвний лист; - abierto кредйтний лист, довіреність на отрймання грбшей без обмбжен- ня; título de ~ цінні папбри credo /77 1. крбдо, сймвол віри (молитва у католиків)] 2. крбдо, переконбння, прйн- ципи; cada ~ раз у раз, весь час, безупйн- но; con el - en la boca у страху; злЯкано; під загрбзою; en un ~ toe. adv. в одну мить, миттбво; que canta el ~ неймовірно; жахлйво; dice cada mentira que canta el ~ він так забріхується, що вуха в’Януть credulidad /1. довірливість, легковір’я, легковірність; 2. іст. creencia 2 crédulo ¿¿# довірливий, легковірний creederas fpi надмірна довірливість, легковір’я, легковірність; tener buenas (grandes) - бути дуже довірливим (легковірним); malas ~ недовір’я, недовірливість creedero adj див. creíble
creedor adj див. crédulo creencia /1. віра, упбвненість, перекбна- ність; ~s переконбння; 2. віра, довіра;
3. див. carta 1; 4. віра, віроспов^ння, релігія; 5. повір’я; 6. іст. поїння; 7. іст. прбба (їжі)
creer 1. vt (~se) вірити; 2. (~se) вірити, ввaжáти, думати; 3. (vi, de) вважбти; no le creo tan inteligente como dicen я не вважбю йогб такйм розумним, як про ньбго кбжуть; creo de él que es sincero я вірю, що він щирий; 3. vi (а) вірити, довіряти; 4. (en) вірити; ~ en Dios вірити у Ббга; - de ligero бути довірливим (легковірним); no creas не думай; по creo (creasf crea, etc.) más de lo que veo Хомб невіруючий; ¿qué te crees (te habrás creído)? ти що собі уявйв?; ¡ya (yo) lo creol звичбйно!; звісно! crehuela /груба ллянб тканйна (для підкладки)
creíble adj ймовірний, можлйвий, правдоподібний
creído adj А. самовпбвнений; 2. Л. Ам.див. crédulo
crema11. /пінка (молока)] 2. вершкй; - agria сметбна; 3. вершкй (суспільства)] 4. за- варнйй крем; 5. ¿¿^крбмовий (про колір) crema2 /1. крем, мазь (косметичний засіб); 2. мазь, гуталін
crema3 їлінгв. тремб, flBOKpánKa над літерою
cremación /1. крембція; 2. спблювання (сміття)
cremallera /1. тех. зубч0ста рбйка; крема- льєр, кремальбра; ferrocarril de ~ зубчаста залізниця; 2. блйскавка (застібка) crematHStica, crematologHa /політеконб- мія
crematorio 1. adj крембція; 2. m крема- тбрій
cremento /77 прйріст
cremería /1. Л. Ам. молочнотовбрна dpép- ма; 2. молочбрня
cremesín, cremesino adj іст. див. carmesí 1 cremómetro m крембметр, бутирбметр crémor /77 (~ tártaro) хім. вйнний кбмінь cremoso adj А. вершкбвий; 2. крбмовий; з крбмом
crencha, crenche /прбділ creosol m хім. креозбл creosota їхім. креозбт creosotado хім. 1. adj креозбтовий; 2. m креозотувбння
creosotar vt просбчувати креозбтом (деревину
crepé /77 1. діал. наклбдка (з волосся)] джгутик; шиньйбн; 2. креп (тканина)] 3. креп (каучу/ї)] ~ de suela підбшовний креп crepineta /пиріжбк з м’ясом crepitación /1. тріск; потріскування; 2. мед. креппбція
crepitar и/тріщбти; потріскувати; скрипіти crepuscular adj 1. присмеркбвий, смерковий; 2. мед. напівсвідбмий, пбмороч- ний (простай)] 3. сутінковий (про комаху crepusculino ¿¿з/ див. crepuscular 1 crepúsculo /771. сутінки (про час)] ~ matutino cbít¿hok; 2. занбпад cresa /1. Яйця бджолйної мбтки; 2. личйн- ка двокрйлих; 3. Яйця м’яснйх мух crescendo /77 муз. кресчбндо, крещбндо creso /77 крез, багатій cresol m хім. крезбл
crespa f іст. rycTá (кучерява) шевеліЬра, грйва; - de luz іст. пучбк проміння (світла) crespilla їдив. colmenilla crespina / іст. ¿ятка для волбсся crespo 1. ¿¿з/в’юнкйй, кучерЯвий (про во- лосся); 2. кучерЯвий (про листя)] 3. ви- тіювбтий, хитромудрий, мудрбваний (про стиль)] 4. роздратбваний, розгніваний;
190
crista
5. молодбцький, брбвий; 6. т лбкон, за- витбк
crespón /77креп; - de la China крепдешйн cresta /1. rpéóiHb, гребінбць (у птахів і тварин); 2. вйхор, чуббк (у птахів)] 3. грб- бінь (гори, хвилі)] - submarina підвбдний хреббт; 4. іст. див. crestón 5; 5. анат. грб- бінь (на кістці); - occipital потйличний грббінь; 6. фіз. пік; - de impulso (de modulación, de tensión) пік імпульса (модуляції, напруги); valor de ~ пікові знбчення;
7. бот. півники; - de la explanada військ. артилерійський валгбнг; * marina бот. крйтіум (різновид); alzar (levantar) la ~ величбтися, задирбти нбса; dar en la - а uno поставити на місце; pirac Іа - Л. Ам. провокувбти
crestado ас/гребінчастий crestería f архіт. гребінбць, грббінь (на конику дахУ)
crestomatía /хрестомбтія
crestón 1. adj Л. Ам. див. crestudo 2; 2. Л.
Ам. дурнйй, тупйй; 3. діал. влюбливий (про хлопця)] 4. maum. ote cresta; 5. грббінь, султбн (на шоломі, касці)] 6. гірн. вбрхня огблена частйна шбру crestudo adj 1. з велйким грббенем; 2. гордий; гордовитий, чванлйвий creta їмін. крбйда
cretáceo, cretácico adj геол. крейдянйй, вапняний
cretense 1. я# крітський; 2. m, /уроджб- нець, -ка (жйтель, -ка) бстрова Кріт crético 1. adj див. cretense 1; 2. m літ. крбтик, амфімбкр
cretinismo /771. мед. кретинізм; 2. кретинізм, Ідіотйзм; 3. Л. Ам. цинізм, безсорбмність cretino 1. adj мед. що страждає на кретинізм; 2. дурний ідібтський; 3. Л. Ам. цинічний, безсорбмний; 4. тмед. кретйн; 5. кре- тйн, ідібт; 6. Л. Ам. цйнік, соромітник cretona /кретбн (тканина) creyente /77 віруючий
creyón /77 діал. ол/абць (для малювання) crezneja їдив. crizneja cría ЛІ. вигодбвування (дитини); піклувбн- ня; виховбння; 2. вирбщування, розвб- дення (тварин)] 3. немовлй, сосунбк; 4. (~ muerta) сосун, сосунбк (тварина)] 5. пта- шенй; 6. понбс (тварин)] вйводок (птахів, тварин); приплід (домашніх тварин); 7. Л. Ам. похбдження, рід; tener la - muerta діал. бути байдужим; бути недбблим (не- охбйним)
criación /1. іст. розвбдення (тварин); 2. іст. див. crianza; 3. іст. див. creación criada /1. служниця; 2. іст. виховбнка, годовйнка; 3. іст. див. cliente; 4. прач (для праннгі)] - para todo прислуга до всьбго; salirle a uno la ~ respondona вихбдити навпакй; вййти ббком кому-н. criadero ^.adjплодовйтий; 2. трозсбд- ник, розплідник (для тварин)] 3. гірн. ро- дбвище, пбклад
criadilla ЛІ. анат. ябчко; 2. картбпля (бульба)] 3. іст. булка; - de mar зоол. кораловий поліп; -(s) de tierra тріЬфель (гриб) criado 1. adj вйхований; bien (mal) ~ (не)вйхований; 2. m слугб; 3. іст. виховб- нець, годовбнець; 4. іст. див. cliente; -s, enemigos pagados від прислуги не чекбй пбслуги
criador 1. adj що годує (тварин)] тварйнни- цькии; що розвбдить, культивує (тварин, рослини); 2. рел. що ствбрює (про Бога)]
3. що плодонбсить (про землю)] багбтий (про місцевість)] 4. /77 (С.) рел. Бог, творець; 5. тваринник; - de caballos конйр;
6. винбр, винорбб criadora //одувбльниця
criamiento m 1. віднбвлення; збербження; 2. іст. див. creación
criancero тдіал. тварйнник criandera ЇЛ. Ам. годувбльниця criandero тдіал. тварйнник crianestesia їмед. заморбжування crianza /1. годувбння (дитини); піклувбн- ня, виховбння; dar - a uno вйховати кого-н.; 2. годувбння (тварин)] розвбден- ня (тварин)] 3. період годувбння моло- кбм; 4. вйхованість, ввічливість, чбмність; palabras de buena ~ вйсловлення ввічливості (чбмності, подбки); 5. іст. див. criamiento; 6. діал. див. cría 6; 7. діал. розплідник, розсбдник
criar vt\ .див. crear 1, 2; 2. вигодовувати, годувбти (дитину); 3. годувбти (тварин, птахів)] 4. виховувати, ростйти; estar criado стояти на влбсних Horáx; 5. заснб- вувати, ствбрювати (вперше)] 6. нарбд- жувати, принбсити (дитинчат)] 7. ростйти, вигодовувати (своїх дитинчат — про тварин)] 8. вирбщувати (рослини)] 9. від- рбщувати (волосся, пір’я)] 10. обробляти винб (після бродіння)] 11. вестй із сбмого почбтку (справу, проект, документацію)] 12. давати прйвід; 13. сл. тримбти, при- трймувати; -se ростй, розвивбтися (про дитину, дитинча)
criatura ЛІ. ствбрення, творіння; 2. (живб) істбта; 3. новонарбджений; дитя; малб; ser una - бути дитйною (про поведінку,
4. плід (в утробний період розвитку)]
5. креатура, стбвленик
criazón їіст. 1. сім’б; 2. чблядь, прислуга criba /рбшето, сйто; грбхот; estar como (estar hecho) una - бути дірявим, бути як рбшето
cribada f, cribado m просіювання; грохб- чення, відсіювання (мінералів) cribador /77 грбхот (машина) cribar иМ. просівбти, провіювати (зерно)] 2. грохотйти (мінерали)
Cribas: ¡voto а -І прокляття!, хай йому біс! cribo тдив. criba cric /77 ТЄХ. ДОМКрбТ
cricket, cricquet, crícquet m спорт, крикбт crida f іст. оповіщення (глашатаєм) cridar vi іст. кричбти, голосйти crimen /77 злбчин; - de alta traición дер- жбвна зрбда; - de tierra військбвий злбчин; - de lesa umanidad злбчин прбти людства
criminación f звинувбчення; обвинувб- чення
criminal 1. adj злочйнний; кбрний; кри- мінбльний; 2. кримінбльний (про кодекс)] derecho - кримінбльне прбво; pleito - кримінбльний процбс; 3. m злочинець; кбрний злочйнець; - de guerra військбвий злочйнець; - nato людйна із злочйн- ними нбхилами, потенційний злочйнець criminalidad f 1. злочинність (властивість)] 2. злочинність; рівень злочйнності criminalista 1. а^криміналістський; 2. сот. криміналіст, фахівбць з кримінбльного прбва
criminalística fкриміналстта criminalizar передавбти у кримінбльний суд (справу)] -se набувбти кримінбльного харбкгеру (про справу criminalmente atfi/кримінбльним чйном criminalogía їдив. criminología criminar и/1. обвинувбчувати у злбчині; 2. див. censurar criminología f кримінолбгія criminológico adj кримінолбгічний criminoso 1. adj див. criminal 1; 2. m злочйнець; кбрний злочйнець; засуджений crimno /77 шпалбрне бброшно crin f(pi) грива; - vegetal рослйнний вблос crinado а^довговолбсий, довгогривий crinar rf розчісувати волбсся (шерсть) crineja їдіал. див. crizneja 1
crinera /загрйвок (у коня) crinolina f 1. кринолін (спідниця)] 2. див. crudillo; 3. діал. муз. пюпітр crío /77 див. criatura 3; ser un - бути дитйною (про поведінку); бути шмаркбчем criogénico adj фіз. кріогбнний; técnica -а кріогбнна тбхніка criógeno ^охолоджувальний crioja f арго див. carne 1 criojero /77 арго див. carnicero 5 criolita їмін. кріоліт criología їдив. crioscopia criollera їдіал. див. cobarde 2 criollismo /77 1. кребльський харбктер;
2. вихвалення всьогб кребльського; 3. кре- бльське слбво (вйслів); 4. Л. Ам. кребли criolUo 1. adj кребльський; 2. нарбджений в Амбриці (про негра)] 3. /77кребл; 4. негр, нарбджений в Амбриці; а Іа -а /ос. adv. діал. збпросто, без церембній crioscopia їфіз. кріоскопія crioscópico adj фіз. кріоскопічний cripta ЛІ. крйпта, склеп; 2. крйпта, підзбм- на каплйця
críptic*o adj 1. зоол. криптйчний; coloración -а криптйчне заббрвлення; 2. таєм- нйчий, загадкбвий
criptoanalisis /77мистбцтво дешифрувбння criptografía /криптогрбфія, тайнбпис criptográfico adj криптографічний criptógrafo т 1. тех. криптографічний апарбт; 2. фахівбць з тайнбпису; шифру- вбльник
criptograma m криптогрбма, шифрбвка crique; тдіал. струмбк crique2 тдив. cric criquet тдив. cricquet cris т діал. крис (малайськийкинджал) crisálida /"хризаліда, лблечка (кома)ї) crisantema ї, crisantemo т хризантбма (рослина і квітка)
crisis /1. крйза; - económica економічна крйза; - financiera фінбнсова крйза; - ministerial урядбва крйза; atravesar (pasar por) una - переживбти кризу; 2. вирішб- льний (перелбмний) момбнт, перелбм;
3. див. criterio 2
crisma 1. amb. єлбй, миро; 2. миропомб- зання; 3. /довббшка, макітра; romper Іа - a uno проломйти довббшку кому-н. crismal тдив. crismera crismar vt церк. іст. 1. хрестйти; 2. кон- фірмувбти
crismatorio m, crismera ї церк. миронб- сиця
crisneja їдив. crizneja
crisoberilo /77 мін. хризоберйл
crisol /77 1. тйгель, плавйльний гбрщик;
2. (плавйльний) горн (удоменних лечаУ)]
3. лерен. горнйло
crisolada /вмісту тйгелі; кількість плбвле- ного метблу у тйгелі crisolar и/плбвити у тйгелі (метали) crisolita / crisólito m мін. хризоліт crisomélidos mpi зоол. листару crisopacio тдив. crisoprasa crisopeya їіст. алхімія crisoprasa ї, crisoprasio т мін. хризо- прбз, зелбний халцедбн crispadura / crispamiento тдив. crispatura
crispar vt 1. викликбти судбми; кбрчити; 2. кбрчити, перекручувати; me crispa verle tan tranquilo менб дратує йогб спб- кій; - los nervios грбти на чиїх-н. нбрвах, дратувбти
crisparse 1. кбрчитися; 2. перекручуватися; 3. вставбти дйбки (про волосся) crispatura /судбма, кбрчі crispir \гібуд. цяткувбти crista /1. геральд. див. crestón 4; 2. діал. див. cresta
191
cristal
cristal m 1. мін. кристал; 2, Ирт^ль; - de roca мін. гірськйй крии^ль; 3. скло; ~ hilado склянб волокнб, скловолокнб; ~ tallado візерунчасте скло; ~ de aumento збільшувальне скло; ~ decontacto кон- TáKTHi лінзи; 4. TOHKá шерстянб тканйна;
І 5. дз0ркало; 6. BOflá; los ~es del Tajo вб- ди річки Táxo; 7. Л. Am. 4ápKa; склЯнка; ver con - de aumento перебільшувати, роздувбти (позитивніякості, недоліки) cristalera / 1. склянб ш0фа; 2. буфбт, cepeáHT; 3. скляні двбрі cristalería / 1. кришталбвий (скляний) за- вбд; 2. магазин кришталбвих (скляних) вйробів; 3. збірн. кpиштáль> скло cristalero /771. скляр; 2. діал. див. cristalera 2
cristalino 1. adj кристалічний; 2. кришта- л0вий; скляний; 3. кристалоподібний;
4. криштбльно чйстий, прозбрий; 5. m анат. криштблик
cristalización fxiM. 1. кристалізбція, утвб- рення кристблів; 2. кристалізбвана речо- bhh¿; прирбдні кристбли cristalizador тхім. кристалізбтор cristalizar 1. vi (~se) кристалізувбтися; 2. викристалізбвуватися; утілюватися, перетвбрюватися; 3. vtкристалізув0ти cristalofísica /‘кристалофізика cristalografía f кристалогрбфія cristalográfico ас/крісталографічний cristaloide m фіз. кристалбїд cristaloquímica f кристалохіт cristel тдив. clistel
cristianar vt 1. хрестйти; 2. див. cristianizar
cristiandad /1. збірн. християнство, християни, християнський світ; 2. дотрймання зЯповідей християнства cristianismo т 1. християнство (релігія)',
2. див. cristiandad 1; 3. хрбщення cristianización fхристияніз&щя cristianizar у/християнізувЯти; навертЯти у християнську віру; ~se християнізувЯ- тися
cristiano 1. adj християнський; doctrina ~а християнське віровчбння; 2. розббвле- ний (провино)', 3. іспбнський (промову— на відміну від іноземної)', 4. діал. наївний, простодушний; 5. /77христиЯнйн; 6. блйж- ній (про людинку, 7. людйна; >KHBá flyiuá; hablar (decir) en ~ говорйти Ясно (зрозуміло, вирбзно)
cristo /77 1. (С.) Христбс; 2. розп’Яття;
3. (túnica de ~) бот. дурмбн (різновид)', como a un (santo) ~ un par de pistolas toe. adv. як (на) корбві сідлб; donde ~ dio las tres voces loe. adv. кудй MaKáp телЯт не ганЯв; кудй вброн кісток не занбсив; пі ~ que lo fundó нітрбхи, збвсім; по tengo sueco ni ~ que lo fundó сну ні в однбму бці; ni por un ~ ні за що у світі;.estar sin ~ діал. бути без копійки у кишбні; poner а uno como un - дбрти (порбти, сіктй, лу- пйти) як ейдорову козу; sacar el ~ вда- вбтися до крбйніх збходів, пускбти у хід останній кбзир; |voto а ~! проклЯття!, хай йому біс!
cristobalita ímíh. кристобаліт crisuela fnifltnbw (світильника) crisuelo /77 іст. див. candil 1 criterio /771. критбрій; 2. думка; 3. компе- тбнтність, розуміння
crítica /1. крйтика; 2. крйтика, думка, оцінка; 3. крйтика, тлумбчення (наукових, літературних і художніх творів); - literaria літературознбвство; 4. засудження, бсуд;
5. лихослів’я, пересуди
criticable adj що підлягбе крйтиці; що за- слугбвуе на крйтику (бсуд) criticador 1. adj що критикує; 2. що засуджує; 3. m див. criticastro
críticamente яс^критйчно criticar vtA. критикувбти; піддавбти крйтиці (критйчному анблізу); 2. див. censurar З
criticastro m критикбн criticismo /77 філос. критицлш cmtico 1. adj критйчний; 2. критйчний, вирішбльний, перелбмний; temperatura -а критйчна температура; 3. зручнйй, від- пбвідний, слушний (про нагоду, момент)',
4. Гі. Ам. лихослівний; 5. мед. критйчний; estado - критйчний стан; 6. m крйтик;
7. педбнт
criticón 1. adj прискіпливий, схйльний критикувбти; 2. m крйтик; критикбн; 3. прискіплива людйна; причбпа critiquizar надмірно прискіпуватися crizneja f 1. Kocá (з волосся)', 2. плбтена мотузка
croar vi кумкати
croata 1. я<#'хорвбтський; кробтський; 2. т, /хорвбт, -ка; KpoáT, -ка crocante 1. афсрусткйй (про печиво)', 2. т козинбкі з мигдалЯ
crocino яс/крбкусовий, шафрбновий crocitar vi див. crascitar croco /77 1. крбкус, шафрбн (рослина)', 2. шафрбн (квітка) crocodílidos m рідив. cocodrílidos crocodilo тдив. cocodrilo 1 croché /771. гачбк (в’язальний)', 2. в'язбння гачкбм
crochel /77 іст. ббшта (будівлі) crochet тдив. croché 2 croissant тдіал. рогблик (булочка) crol /77 спорт, кроль cromado m тех. хромувбння cromar vt xpoMyBáTH cromático adj хроматйчний; escala ~a муз. хроматйчна гбма; aberración ~a фіз. хроматйчна абербція cromatismo m 1. фіз. хроматйзм; хроматйчна абербція; 2. муз. хроматйзм cromato m хім. хромбт, сіль хрбмової кислотй
cromatografía fxiM. хроматогрбфія crómico adj хім. хрбмовий cromita ímíh. хроміт, хрбмистий залізнЯк cromlec(h) тдив. crónlech cromo /771. хім. хром; 2. див. cromolitografía
cromolitografía /1. хромолітогрбфія; 2. хромолітографічна репродукція, хромолітографічне зобрбження
cromolitografiar vt займбтися хромоліто- грбфією
cromolitográfico ас/хромолітографічний cromolitógrafo /77хромолітогрбф cromosfera facTp. хромосфбра cromosoma m біол. хромосбма cromotipia, cromotipografía f поліrp. 1. хромотипія, кольорбвий висбкий друк; 2. кольо- рбва гравюра
crónica /1. хрбніка, літбпис; 2. хрбніка (у газеті, журналі)', ~ negra поліцбйська хроніка (у газеті)
cronicidad /хронічний харбктер, розтягнутість, тривблість
cronicismo /77 мщ 1. хронічний xapáKTep (хворобйї, 2. хронічний стан (про хворого). crónico 1. adj хронічний (про хвороби)', застарілий (проваджу, 2. тдив. crónica cronicón /77 корбтка хрбніка (літопис) cronista com. 1. хроніст, літопйсець; 2. хро- нікбр (репортер)
cronístico adj 1. літопйсний; що віднбси- ться до хроніста; 2. хронікбрський crónlech /77 археол. крбмлех cronoginia fMep. менструбція cronografía /хронолбгія cronógrafo m 1. літопйсець, хронблог; 2. фіз. хронбграф
cronología f 1. хронолбгія; 2. хронолбгія (часова послідовність) cronológico adj хронологічний cronologista com., cronólogo /77хронблог cronometrador 1. adj хронометрбжний;
2. /77хронометражйст, хронометрйст cronometraje /77хронометрбж cronometrar і//хронометрувбти cronometría /хронометрія, тбчне вимірювання 4ácy
cronométrico а^'хронометрйчний cronometrista com. див. cronometrador 2 cronómetro, cronoscopio /77хронбметр; ~ atómico бтомний годинник croque тдив. cloque croquet /77 спорт, крокбт croqueta /крокбта (різновид котлети) croquicol /77сухбрик croquis /77 ескіз, ббрис, нбрис crotalidos трізоол. гримучі змії crótalo /771. іст. тріекбчка, брЯзкало (інструмент, схожий на кастаньєтйу, 2. зоол. гримуча ш\Ь Шзновид)', 3. див. castacuela 1 crotón /77 бот. рицйна звичайна crotorar vi клбцати дзьббом (про лелеку?) croupier тдив. crupié croza ficT. єпйскопський пбсох cruce /771. схрбщування; перехрбщуван- ня; 2. перехрбщення (доріг, вулиць)', пе- рехрбстя; 3. перехід (на вулиці)', переїзд;
4. вербувбння у хрестбвий похід; 5. див. cruzamiento З
crucera f хблка (у коня) crucema fapxir., буд. травбя (у готичному склепінні)', ребрйсте склепіння crucero 1. adj. arco - архіт. хрестбве склепіння; 2. тцерк. свящбник; ^палам&р), що несб хрест (під час релігійних обрядів)',
3. перехрбстя; 4. середохрбстя (у церкві)',
5. архіт. попербчний неф (у церкві, соборі)', 6. архіт., буд. попербчка; хрестовйна; 7. Південний Хрест (сузір’й)', 8. буд. брус; 9. полігр. фальц; 10. полігр. баббшка;
11. мор. райбн крбйсерства; 12. крбйсер- ський (рбйсовий) кораббль; крбйсер;
13. крбйсерські (рбйсові) кораблі; 14. крбйсерство, nnáeaHHn; 15. круїз; морські пбдорожі; 16. мін., геол. клівбж cruceta /1. хрест, хрбстик (на огорожі, вишивці)', 2. трбверса, попербчка, хрестовйна; 3. мор. марс; 4. тех. повзун; крейц- кбпф; 5. Л. Ам. турнікбт
crucetear vi діал. див. cruzar 2 crucial adj А, хрестоподібний; 2. критйчний, перелбмний, поворбтний; momento - критйчний момбнт cruciferario т див. crucero 2,1 crucifero 1. ас/хрестонбсний, з хрестбм; 2. бот. хрестоцвітний; 3. т/)ив. crucero 2, 1; 4.: ~as fpi бот. хрестоцвітні Crucificado m (Ісус) Христбс розп’ятий crucificar vtA. розпинбти; 2. мучити, катувбти crucifijo /77 розп’Яття (хрест) crucifixión Zp03nHHáHHfl ifl/Я) cruciforme ас/хрестоподібний crucígero adj див. crucifero 1 crucigrama m кроевбрд crucijada f іст. перехрбстя cruciverbo тдив. crucigrama crudamente adv сувбро crudeza /1. недовбреність; 2. недостиглість, недозрілість; 3. незавбршеність; не- обрббленість; 4. сувбрість (кліматУ)\
5. сувбрість; стрбгість; грубість; 6. різкість, відвбртість; 7. натуралістйчність (витворів мистецтва); 8. удбвана хорббрість, удбвана мужність; 9. див. crueldad; 10. рі неперетрбвлена їжа (у шлункУ) crudillo /77 грубе полотнб, полотнйна crudívoro 1. adj м'ясоїдний, хйжий (про тварину); 2. m м'ясоїдна (хйжа) тварйна, хижбк
192
cuadrinomio
crudo adj 1. сирий; недовбрений; 2. недостиглий, недоспілий; 3. жорсткйй (про водУ)\ 4. нелегкотрбвний; 5. необрббле- ний, неочйщений; lienzo - грубе полотнб; seda ~а шовк-сирбць; petryleo - cnpá нáфтa; 6. жовтувбтий, крбмовий (про ко- лі&\ 7. див. cruel 1; 8. холбдний, сувбрий (про клімат);^. відчайдушний; 10. натура- лістйчний (про витвір мистецтва); 11. Л. Ам. п'бний, хмільнйй; 12. діал. незгрбб- ний; en - loe. adv. грубо, безцерембнно cruel adj А, жорстбкий, безжблісний; batalla ~ жорстбкий (кpивáвий) бій; - con (para) los animales жорстбкий до тварйн; 2. жорстбкий, нестбрпний; frío - нестбрп- ний хблод; dolor - нестбрпний біль; 3. сувбрий (про клімат)
crueldad, crueleza ficr. жорстокість, без- жблісність; нелюдяність cruentar vt (vi) іст. закривбвити(ся); ~se робйтися жорстбким, озлоблятися cruentidad f іст. див. crueldad cruento adj кривбвий, жорстбкий, нещбдний; batalla -а кривбвий бій crueza ficr. див. crueldad crujía f 1. коридбр; галербя; 2. загбльна палбта (у лікарні)\ 3. проліт (між двома несними стінами); 4. мор. пбручень; pasar - іст. ганбти (проганяти) крізь стрій (на галера.х); pasar (sufrir una) - терпіти злйдні, бідувбти, злидарювбти crujidera f діал. підбшва, чоботи, що скриплять
crujidero adjuxо шарудйть; скрипучий; що хрустйть
crujido /771. скрип, скрипіння; тріскіт; хрускіт; 2. волоснб тріщина,г волосовйна (на шпал)) dar - лбпати з тріском (з шумом) crujir и/скриппги; тріщбти; хрустіти; -se Гі. Ам.
1. замбрзнути (про рідину)) 2. мбрзнути crúor /771. згусток крбві; 2. кров cruórico зо/кров'янйй
crup /77 мед. круп; дифтерйт
crupal adj мед. крупбзний; дифтерійний
crupié, crupier m діал. кругїб
crural adj анат. стегновйй
crustáceo 1. a# кірковий; кіркоподібний;
2. зоол. ракоподібний; 3. m різоол. ракоподібні
cruz /1. (~ latina) хрест; 2. хрест, хрестовй- на (для страти)) 3. хрест (образ, предмет культу); 4. хрест (молитовний жест))
5. хрест (знак відзнаки, ордейу, 6. зворотний бік монбти; 7. див. crucera; 8. розгіл- ля (удерева); 9. хрест (перед прізвищем автора, що помер); 10. хрест, тбжка дбля; llevar su - нбсти свій хрест; покірно знбсити випрббування (злйгодні); 11. сл. дорбга; 12. мор. п’бтка (якоря)) 13. (С.) (Cruz del Sur, Cruz de Mayo Л. Ам.) Пів- дбнний Хрест (сузір'я)) 14. фіз. позитйв- ний знак; 15. мат. знак плюс; - de San Andrés косйй (андріївський) хрест; буд. перехрбсні розкбси; - gam(m)ada свбс- тика; - griega рівнокінцбвий хрест; - roja червбний хрест (емблема); Cruz Roja Червбний Хрест (організація); en - іос. adv.: con los brazos en - розвівши руки; геральд. хрест-нбвхрест; adelante соп Іа ~ впербд! (незважаючи ні на що);6е Іа-а la fecha іос. adv. від почбтку до кінцб; від альфи до омбги; entre la - у el aguaben- dita іос. adv. у небезпбчній ситубції, у тяжкбму станбвищі; estar poresta - de Dios не поїсти; залишйтися ні з чим; залишитися при піковому інтербсі; нічбго не зрозуміти; hacerle a uno la - цурбтися; hacerse cruces перехрестйтися (на знак подиву);quedarse en -у en cuadro залй- шитися без копійки; втрбтити все, що мав; quitar cruces de un pajar робйти єгипетську роббту; trasquilar a cruces а
uno пострйгти нерівно, обчухрбти; - у raya постбвимо хрест; дбсить, гбді; por ésta (éstas), que son cruces ось тобі хрест (при погрозі)
cruza ЇА. діал. повтбрна бранка; 2. діал. див. cruzamiento З
cruzada f 1. хрестбвий похід; 2. військо хрестонбсців; 3. перехрбстя; 4. кампбнія; хрестбвий похід
cruzado 1. adj хрестонбсний (про воїна)) 2. нагорбджений хрестбм; 3. гібрйдний (про тварин); А. що лежйть упбперек; 5. m хрестонбсець (воїн); 2. людйна, нагорбд- жена хрестбм; 3. сл. дорбга cruzador adj іст. що перетинбє cruzamiento mA. нагорбдження хрестбм;
2. див. cruce; 3. бот., зоол. схрбщування cruzar vt 1. схрбщувати, перехрещувати, розташбвувати хрест-нбвхрест; 2. перети- нбти (вулицю, дорогі) 3. проїжджбти (прохбдити) повз; 4. нагорбджувати хрестбм; 5. повтбрно орбти; попербчно орбти;
6. схрбщувати (тварин, рослини)) 7. мор. крейсувбти, нбсти дозбрну службу; -se 1. схрбщуватися, перехрбщуватися; 2. за- верббвуватися у хрестбвий похід; 3. (соп) зустрічбтися; 4. ставбти попербк; 5. геом. перетинбтися (у різних площинал); 6. схрбщуватися, перехрбщуватися (про ноги тварини при ходінні)
cruzeiro /77 крузбйро, крусбйро (грошова одиниця Бразилії— 100 сентаво) cu1 їку (назва літери Q) си2 /77 Л. Ам. ку (храм майя)
¡cu!3 ínter]діал. фас!, взяти! (собаці) cuaba 1. їдіал. бот. бальзбмник (назвадекількох видів цього родії; 2. сот. об- мбнщик, -ця, дурйсвіт cuacar vt діал. див. cuajar2 cuácara ЇА. діал. сюртук; 2. діал. блуза;
3. діал. піджбк
cuaco /77 бброшно з коріння юки cuaderna ЇА. квадбрна (старовинна монета)) 2. діал. четвбрта частйна; 3. мор. шпангбут
cuadernal m мор. поліспбст cuadernario adj іст. див. cuaternario 1 cuaderno /771. зошит; 2. записнйк; блок- нбт; З./^ерев'бна бблка; 4. іст. залйшення без обіду (міра покарання учня)) 5. колб- да карт; - de bitácora мор. вахтовйй (судновйй) журнбл
cuadra f 1. збла, простбре приміщення; (загбльна) спбльня (у казармі); загбльна палбта (у лікарні); загбльна кбмера (у в'язниці)) 2. див. caballeriza 1; 3. кубдра (міра довжини - 463 м)) 4. круп (коня))
5. Л. Ам. квартбл (умісті)) 6. діал. приймб- льня; 7. іст. див. cuadratura; cabezyn de - вуздбчка
cuadradamente adv тбчно, рівно, прбви- льно
cuadradillo тА.див. cuadrado 2,3; 2. пиляний цукор
cuadradlo 1. adj квадрбтний; metro - квадрбтний метр; raíz -а мат. квадрбтний кбрінь; 2. квадрбтний, чотиригрбнний; hierro - брускбве (квадрбтне) залізо;
3. прбвильний, тбчний; досконблий; 4. Л. Ам. тупйй, незрозумілий; 5. m квадрбт; - mágico магічний квадрбт; 6. квадрбтна лінійка; 7. карбівка (штамп)) 8. сл. гама- нбць; 9. сл. кинджбл; 10. мат. квадрбт (степінь)) 11. полігр. квадрбт; de - іос. adv. дуже дббре, чудбво; жив. у фас; dejar (poner) a uno - yrafláTH нбміри; 6. ypá- зити (зачепити за живе) cuadradura f іст. див. cuadratura cuadragenario 1. аст/сорокарічний; 2. m сорокарічний чоловік cuadragésima їдив. cuaresma cuadragesimal adj великопісний
cuadragésimo 1. adj num сорокбвий; 2. m сорокбва частйна
cuadral m буд. підкіс, підкбсина; діагонб- льний зв'язбк
cuadrangulado adj іст., cuadranglar adj
чотирикутний, чотиригрбнний cuadrángulo 1. ^‘чотирикутний; 2. m чотирикутник
cuadrante m 1. квадрбнт (старовинна римська монета)) 2. див. cuadral; 3. астр. KBaflpáHT (інструмент)) 4. мат. квадрбнт, чверть кбла; 5. сбнячний годйнник; 6. ци- ферблбт; 7. мор. квадрбнт, сбктор; hasta el último - іос. adv. все до остбнньої копійки (змусити заплатити) cuadrar 1. и/надавбти чотирикутної (квад- рбтної) фбрми; 2. мат. піднбсити до квад- рбту; 3. мат. визначбти (знахбдити) квадратуру (фігури)) 4. див. cuadricular2; 5. vi (соп) відповідбти, узг0джуватися; 6. (а) підхбдити, бути зручнйм; подббатися, бути до душі; -se 1. військ, стбти струнко; 2. упертися, норовйтися cuadrática їмат. квадрбтне (біквадрбтне) рівняння
cuadratín m див. cuadrado 2, 7 cuadratriz їмат. квадратрйса cuadratura їмат. квадратура, обчйслення плбщі; la - del círculo квадратура кбла cuadrero adj діал. швидкйй, баскйй (про коня)
cuadricenal adj що відбувбється кбжні сброк рбків
cuadríceps 1. adj анат. чотириголбвий; 2. /77 анат. чотириголбвий м'яз cuadrícula /‘сітка, клітйнка (на папері) cuadriculación /лініювбння (розлініювбн- ня) в клітйнку; пбділ на квадрбти cuadricular1 adj розлініяний у клітйнку; поділений на квадрбти cuadricular2 vt розлініювати у клітйнку; розбивбти на квадрбти cuadrienal adj 1. що відбувбється (повтб- рюється) кбжні чотйри рбки; 2. чотирирічний
cuadrienio m чотириріччя cuadrifoliado, cuadrifolio adj бот. чотири- листянйй
cuadriga ЇЛ. четверня (упряжка)) 2. квад- рйга (колісниця у стародавніх греків та римлян)
cuadriguero m візнйк, кучер (що керує четвернею)
cuadril /771. стегно, стегновб кістка; 2. прб- ва (ліва) частйна крупа; 3. стегно; бік cuadrilátero 1. adj мат. чотиристорбнній; 2./77 чотирикутник; 3. спорт, ринг cuadriliteral, cuadrilítero adj чотирибук- венний
cuadrilón adjz худим крупом (про коня) cuadrilongo 1. ^‘прямокутний; 2. mпрямокутник; 3. військ. Kapé cuadrilla f 1. група; бригбда; комбнда; 2. згрбя, ббнда; en - іос. adv. групою, ббн- дою; 3. квадрйлья, куадрйлья (група учасників кориди під керівництвом матадора))
4. кадрйль (танець)) 5. іст. озбрбєний загін Святбї Германдбди; 6. іст. група співаків (музикантів)) маскарбдна група cuadrillar vi 1. діал. діяти згрбєю (ббн- дою); 2. Л. Ам. танцювбти кадриль cuadrillazo m діал. груповйй нбпад (на одну людинії
cuadrillero m 1. головб (стбрший) групи (комбнди); бригадйр; 2. ватажбк згрбї (ббнди); 3. іст. член озбрбєного загбну Святбї Германдбди; 4. діал. сільськйй жандбрм; 5. діал. член згрбї (ббнди) cuadrimestre adj, m див. cuatrimestre cuadringentésimo 1. adj num чотирьох- сбтий; 2. /77 чотирьохсбта частйна cuadrinomio m мат. чотиричлбн
193
cuadripartición
cuadripartición f ділення >ia чотири час- тйни
cuadripartido, cuadripartito adj розділений на чотйри частйни cuadriplicar \гідив. cuadruplicar cuadrisHlabo adj\ m див. cuatrisílabo (cuadrivalente adjхім. чотиривалбнтний cuadrivértice m мат. див. cuadrilótero 2,1 cuadrivio m 1. місце схбдження чотирьбх доріг; 2. іст. квадрйвіум cuadriyugo m візбк, запряжений четвер- Héio
cuadr*o 1. adj див. cuadrado 1; 2. /нквад- páT; 3. прямокутник; 4. клітйнка (малюнок на тканині); a -s у клітйнку, картбтий;
4. жив. картйна; полотнб; 5. páMa (картинна, віконна, дверна, велосипедна); 6. клумба; 7. театр, картйна; 8. картйна, яскрб- ве зoбpáжeння, бпис, живбпис (іст.)\ 9. па- нбль, таблб, пульт; ~ de mando пульт KepyeáHHn; 10. таблйця; грбфік; 11, кадр;
12. (вражбюча) картйна; видбвище; 13. лбдри, склад, el - de profesores викладб- цький склад; ~ escénico театрбльна трупа; 14.діал. ббйня, різнйця; 15. сл. кинд- )Kán\ 16. р! сл. кісткй (гральні)', 17. військ. карб; 18. військ. комбндний (коровий) склад; 19.рад/ор0мка, páMKoea антбна; - de distribución ел. розподільна дбшка, розподільний щит; (штбпсельний) кому- TáTop; ~ forastero спорт. комбнда гбстей; - vivo (рі) живі картйни; vela -а мор. пря- Mé вітрйло; en - іос. adv. квадрбтом; у вйгляді квадрбта; квадрбтної фбрми; квадрбтний (про одиницю площі)', una habitación de seis metros en ~ кімнбта y шість квадрбтних мбтрів; estar (quedarse) en - залишйтися на самоті; втрбтити все, опинйтися у злйднях; військ, залишйтися лишб з комбндним склбдом; formar el ~ зімкнути рядй; tocar a uno el ~ пере- paxyeáTH кісткй (pé6pa) cuadropea fpne. cuatropea cuadrumano, cuadrúmano зоол. 1. adj чотирирукий; 2. /77/?/чотирирукі cuadrupedal ас/чотиринбгий cuadrupedante adj, cuadrúpede adj див. cuadrúpedo 1
cuadrúpedo 1. яф-ютиринбгий (про тваринУ); 2. тупйй; некмітлйвий; 3. /77чотирин6гі cuádruple 1. ^‘четвертнйй; 2. чотирира- збвий; 3. /77 кількість у чотйри разй більша cuadruplicación Лточетвбрення cuadruplicar vtпочетверяти cuadruplo adj, m див. cuádruple cuaima fflian. 1. отруйна змія; 2. підступна людйна, небезпбчна осбба cuajada ñ. сйрний згусток; 2. кйсле моло- KÓ; 3. сир
cuajado 1. adj що скипілося (про молоко)', 2. геть увбсь покрйтий, осйпаний (коштовним камінням)', 3. що завмбр, закляк (від подиву 4. сплЯчий; quedarse - заснути; 5. зрілий, сформбваний; закінчений; 6.діал. ледачий, нeдбáлий; 7. /77куа- xáflo (пирігз м'ясом, яйцями та овочами) cuajadura /зсідбиня; скипбння cuajaenredos com. склбчник, -ця cuajamiento m див. cuajadura cuajar1 /77 анат. сичуг cuajar21. звурджувати, згущати; збивб- ти (білок, вершки); 2. всипбти (коштовностями); 3. vi наливбтися (про зерно)', 2. злбжуватися (про сніґ)\ 3. (~se) бути вд0лим, вдавбтися; виходити; - en realidad здійснюватися; 4. бути до душі, подб- батися; справляти врбження; -se 1. зсідбтися, звурджуватися; 2. напбвнюва- тися, перепбвнюватися (людьми) cuajaron m згусток, коагулят cuajo /771. хім. сичужний фермбнт; 2. за- KBácKa; коагулятор; 3. зсідбння, звурджу-
вання; 4. згусток; 5. див. cuajar1; 6. спб- кій, незворушність; І.діал. згущення сбку цукрбвої тростйни; 8. Л. Ам. неребльна вйтівка; 9. Л. Ам. базікання, балаканйна;
10. Л. Ам. nepépea (у школі)', 11. Л. Ам. брехнЯ, обмбн; 12. (hierba de -) квітка і пушбкартишбка (яку використовують для закваски молока)', arrancar de - виривати з корінням; ensanchar el - не пбдати духом; tener (buen, mucho) - бути дуже спокійним, повільним, флегматйчним; volverse el - відрйгувати молокб (про немовля)
cuákero /77 див. cuáquero cual 1. pron геі (у поєдн. з означ, арт:, з прийм.) якйй; compré cuatro libros, los -es resultaron muy intoesantó я купив чотйри КНЙЖКИ, ЯКІ ВЙЯВИЛИСЯ дуже ЦІКб- вими; estaba allí su hermana a la - hacia mucho que no había visto там булб йогб cecTpá, яку він давнб не бЯчив; lo - що; це; en vista de lo - з бгляду на це; Luis obtuvo buenas notas enjos exámenes, lo - me alegró mucho Луїс отримав rápHi оцінки на іспитах, що (і це) менб^цуже потішило; 2. adv (- si) як, нембв, ніби; cada
- pron indкбжний, усЯкий; cada - hace lo que puede кбжний рббить те, що мбже; cada - tiene sus problemas у кбжного свої проблбми; tal... - ioc. conj. такйй (сбмий)..., як і; te devuelvo el libro tal - me lo entregaste повертбю тобі кнйгу (таку cáMy), як ти мені її дав; se nos presentó tal ocasión, tal - esperábamos hacía mucho нам вйпала та нагбда, яку ми давно очікували; tal - дбхто, хтось; якййсь; se detenía allí tal - хтось там зупинйвся; 6. посербдній; так собі; нічбго особлйвого; el dibujo estaba tal - малюнок був дуже посербднім; (так) як є, нічбго не змінюючи; слбво в слбво
cuál 1. pron interrógame (з), хто із; ¿- de los diccionarios prefieres? якбму словнику ти віддабш nepeeáry?; 2. якйй; no sé
- será el resultado de la operación не знбю, якйй буде результбт опербції; а - más (+adj) одйн бдного (+ прикм. у вищому ступені)', relató varios cuentos а - más inverosímil він розповів дбкілька істбрій, однб іншої неймовірніша; María estaba jugando con cuatro niños a - más pequeño (a - menor) Марія грблася з чотир- Má дітьмй одйн бдного мбншими; -.., - хто.., хто; todos trabajaron, - más, - menos всі працювбли, хто більше, хто мбн- ше; llegaron muchos delegados, -es de África, -es de América приїхало багбто делегбтів, хто з Африки, хто з Амбрики; 2. adv іст. як
cualesquier(a) adj pron pida cualquier(a) cualidad f 1. властивість; особлйвість; 2. Якість
cualitativo ^ якісний; análisis - Якісний анбліз
cualquier adj pron (вжив, перед ім.) якйй- небудь; усЯкий, будь-якйй; - otro hombre будь-якб інша людйна; dame - libro дай мені яку-нббудь кнйжку; de - modo (manera) будь-якйм чйном cualquiera 1. pron /га/хто-нббудь; усЯкий, кбжний, будь-якйй; ese trabajo lo puede hacer - цю роббту мбже вйконати кбжний; 2. adj pron (вжив, після ім.) якйй- небудь, усЯкий, будь-якйй; ser un - бути малбнькою людйною; бути дрібнбтою cuan adv наскільки, як; se mostró - inteligente es він noKa3áe, наскільки він розумний; cayó - largo era він розтягнувся на всю довжину; (tan)... - іос. conj. настільки.., наскільки, такйй (сбмий).., як cuan adv exclaman, наскільки; ¡- alegre se hallaba (él)! якйй весблий він був!
cuando conj 1. колй; puedes venir a mi casa - quieras ти мбжеш прихбдити до м0не, колй захбчеш; 2. якщб, колй; раз; ¿a que perder el tiempo - todo está claro? навіщо втрачбти час, колй (якщб) все Ясно?; - tú lo dices, verdad sera якщб (раз, колй) ти це говбриш, вихбдить це прбвда; 3. (aun -) нбвіть якщб; (yo) habría venido, aún - me lo hubiesen prohibido я б приїхав, HáeiTb якбй мені це й забороняли; 4. (вжив, в еліптичнихконстр.)'.
- niño у дитйнстві, колй я (ти, він) був ди- тйною; nos conocimos - la guerra ми познайомились під час війнй; -...- іос. conj. то... то; і... і; колй (інколи)..., колй (інколи); siempre está riñendo - con motivo - sin él постійно він свбриться, і по cnpáBi, і не по cnpáei; - más, - mucho іос. adv. щонайбільше; - menos loe. adv. принбймні;
- no ioc. conj. а якщб ні, а колй ні, то ...; ¡HáKLue; de - en - іос. adv. інколи, час від 4ácy
cuándo adv interrog колй?; ¿- llegará tu hermano? колй прййде твій брат?; no sé
- podré salir я не знбю, колй змбжу вийти; ¿de - acá? (вжив, для вираження подив^) відкбли?, де це бачено? cuantía /І.величинб, рбзмір; 2. кількість;
3. велйка кількість; сукупність; сума; 4. рй- си, особлйвості (людингі)', 5. значущість, важлйвість; de mayor - важливий, знач- нйй; de menor - маловбжний, незначнйй cuantiar vt оцінювати
cuántico adj фіз. квбнтовий cuantidad fflne. cantidad cuantimás adv тим більш cuantioso adj А. числбнний; 2. іст. замбж- ний, багбтий; поміщицький cuantitativo яс/кількісний; análisis - кількісний анбліз
cuantito соп]діал. як тільки cuanto1 /77 фіз. квант; - de energía квант енбргії
cuanto21. pron геі стільки.., скільки; всі.., які; всі.., хто; все.., що; compró tantos libros -s había він придббв усі кнйги, які булй; vinieron (tantos) -s quisieron при- йшлй всі, хто захотів; tiene todo - desea у ньбго є все, що йому трбба; le quieren todos -s le tratan йогб люблять всі, хто йогб 3Háe; 2. advace, що; (стільки..,) скільки; le dio (todo) - tenía він дав йому все, що мав; trabajó (tanto) - pudo він попра- цювбв (стільки), скільки міг; 3. чим.., тим;
- menos, mejor чим мбнше, тим крбще; - antes te vayas, antes volverás чим раніше ти підеш, тим швйдше повбрнешся;
- antes, - más antes якмбга швйдше; - (у) más іос. adv. тим більше; - (ó) más que іос. conj. тим більше, що; - más (menos)... tanto... іос. conj. чим більше (мбн- ше).., тим; de - loe. conj. з всьбго, ідо; en - іос. conj. Тимчбсом як, пбки; як тільки, як тільки; en - а іос. ргер. по віднбшенню до; en - a esto по віднбшенню до цьбго; en - а ті... щбдо мбне...; por - іос. conj тим більше, що; оскільки; algunos (unos) -s дбкілька; дбякі; unos -s libros дбкілька кнйжок
cuánt*o 1. adj pron скільки; ¿ -s años tienes? скільки тобі рбків?; me preguntó -s años tenía він менб запитбв, скільки мені рбків; {-s libros! скілько кнйжок!; і-а gente! скільки людбй!; 2. «Оскільки, як; ¿- vale este libro? скільки кбштує ця кнйжка?; todos sabían - estudiaba всі знбли, (якбагато) він займбвся; і- ha envejecido! як він постарішав!; 3. скільки (4ácy); ¿- ha durado la sesión? як дбвго тривбла сбсія?
cuapactol тЛ. Ам. зоол. зозуля (різновид) cuáquero /77 квбкер
194
cuatrín
cuarango m хінне дбрево (різновид) cuarcita їмін. кварцит cuarenta 1. adj num сброк; 2. сорокбвий;
3. m числб с0рок; acusar (cantar) a uno las - щйру прбвду говорити; cantar (hacer) las * карт. набрбти сорок очбк; cortar a uno el - діал. плутати кбрти (плбни) cuarentavo adj num, тдив. cuadragésimo cuarentena M. чотйри десятки, сброк; 2. сброк днів (місяців, рбків); сорокадбн- ний строк; сорокаріччя; 3. див. cuaresma 1; 4. карантйн; 5. сорокбва частйна; poner en - залйшити до з'ясувбння (до під- твбрдження)
cuarentenal adj що складбється з сорокб одиниць; сорокадбнний; сорокарічний cuarentón 1. ^сорокарічний; 2. т сорокарічний чоловік
cuaresma їцерк. 1. Велйкий піст; 2. прбпо- віді під час Велйкого пбсту cuaresmal adj великопісний cuaresmar viicr. дотрймуватися Велйкого пбсту *,
cuaresmario тдив. cuaresma 2 cuaresmero adj діал. що дотрймується (Велйкого) пбсту
cuarta f 1. чверть, четвбрта частйна;
2. квбрта (міра довжини = 21 см)\ п'ядь;
3. карт, кварт; ~ mayor кварт-мажбр;
4. діал. квбрта (міра сипких тіл)', 5. діал. запряжнйй мул-важбй (попереду екіпажа); de sobre ~s, de ~s, en ~s припряж- нйй (про пару коней)\ 6. діал. прйпряг (упряж); 7. діал. хлист; батіг; 8. Л. Ам. різки; 9. див. cuadrante 3; 10. мор. румб;
11. муз. квбрта; 12. рівійськ, прйпряг, під- пряжнйй кінь; enredarse en las ~s діал. розі^бйтися; зніяковіти; не знбти, кудй бчі подіти
cuartago m невелйкий кінь, конячка cuartal /77 1. четвбрта частйна хлібйни; 2. квартбл (міра площі=238,4 лг в Сарагосі, міра сипких тіл — 5,6 л в Арагоні, міра сипких тіл — 5л в Каталонії) cuartamente adv іст. на четвертому місці; по-четвбрте
cuartán /77квартан (міра сипких тіл = 18,08 л у Хероні, міра рідини = 4,15 л в Барселоні)
cuartana(s) f (рі) чотиридбнна малярія (лихомбнка)
cuartanal adj ьцо віднбситься до чотири- дбнної малярії (лихомбнки) cuartanario 1. adi що страждбє на чотири- дбнну малярію (лихомбнку); 2. див. cuartanal; 3. /77 хвбрий на чотиридбнну малярію (лихомбнку) cuartazo m діал. удбр батогбм cuartazos mptтовстун, незграба cuarteado adj з потрісканою ембллю (про керамічний посуд)
cuarteador /771. четвбртий партнбр (у грі)', 2. діал. прйпряг, підпряжні кбні cuartear 1. vt ділйти на чотйри частйни;
2. розділити, ділйти (на частини)', 3. чет- вертувбти; 4. бути четвертим партнбром (у грі}, 5. вестй (зигзагами коней по поганії дорозі); 6. Л. Ам. бйти батогбм (різками);
7. vi (~se) ухилитися від удару бикб (про тореро); 8. діал. політ, лавірувати; дворушничати, ~se тріскатися, розтріскуватися
cuartel тЛ.див. cuarta 1; 2. райбн (міста)’,
3. див. cuadro 2, 5; 4. див. cuarteto 1;
5. обгорбджена ділянка землі; 6. житло, оудинок, квартйра; 7. геральд. чверть щита; franco - вільна прбва частйна (на Щиті)\ 8. геральд. пбділ щитб; 9. мор. кришка ліока; 10. військ. казарма;~ез de invierno зимбві казбрми; 11. пощбда; lucha sin - боротьбб; no dar - не щадйти, не жаліти; pedir - благбти пощбди, зда-
вбтися; ~ general військ, штаб-квартйра; ставка
cuartelada /І. військбвий збколот; 2. офіцбр- ська вбхта (для запобігання військового заколот^)
cuartelado adj геральд. розсічений і пересічений (про щит) cuartelazo тЛ. Ам. див. cuartelada 1 cuartelero 1. adj казбрмений; 2. т мор. вахтовйй; 3. військ, днювбльний; 4. діал. слугб; служнйк (у готелі) cuartelillo /77 1. казбрма (для невеликого п’щрозділії', 2. поліцбйська дільнйця; 3. по- жбжна частйна
cuarteo /771. ділення (зазвичай на чотири частини); 2. четвертувбння; 3. ухйлення (від ударії\ al ~ іос. adv. ухиляючись від удбру (про тореро)', 4. щілйна, тріщина (у стіні, на стелі)',5. діал. політ, лавірування; дворушництво
cuartera /квартбра (міра сипких тіл = 70л, міра площі = 36 ар в Каталонії) cuartería їдіал. кімнбти; приміщення cuarterola f 1. квартербла (міра рідини, що дорівнює четвертій частині бочки, або 129 л)\ 2. діал. квартербла (укорочений карабін у кавалеристів) cuarterón /771. квартербн (метис)', 2. див. cuarta 1; 3. чверть фунта; 4. вікбнниця;
5. фільбнка; 6. діал. квартербн (міра ваги = 3 кі); 7. істдив. cuartel 7, 8 cuarteta f чотиривірш, катрбн (восьмискладовий)
cuartete /77 іст., cuarteto m 1. одинадцяти- складбвий катрбн, одинадцятискладбвий чотиривірш; 2. муз. квартбт (твір і ансамбль)
cuartilla /Ч. квартйлья (міра сипких тіл = 13,87л, міра рідини=4,032л, міраваги = З кг)\ 2. бркуш канцелярського папбру;
3. полігр. четвертйнка (аркуша)', 4. квартйлья (старовинна мексиканська срібна монета)', 5. путо, петля (у коня); 6. іст. див.cuarteta; 7. діал. див. cuartillo 1; по tener (по valer) una ~ Л. Ам. ламаного грошб не вартий
cuartillera f діал. квартильбра (міра сипких тіл — 2 л)
cuartillo /771. квартйльо (міра сипких тіл» 1,156 л, міра рідини = 0,504 л); 2. іст. квартйльо (монета = 1/4 реала)', andar а tres menos - бути обмеженим у кбштах, сидіти на мілині; 6. сперечбтися, сварй- тися; ir de - вхбдити в чбстку (у пай); бути на паях
cuartiza /77 Ам. прочухбн cuarto 1. adj num четвбртий; 2. m чверть, четвбрта частйна; - de Luna астр. чверть Місяця; - creciente астр. пбрша чверть (Місяця); 2. кімнбта; - de aseo санвузол, туалбт; - de baco ванна (кімната)', ~ de costura кімнбта для рукоділля; - de desahogo (trastero) комірка; ~ de estar загбльна кімнбта, вітбльня; 3. квартйра;
4. іст. квбрто (мідна монета); 5. четвбрте коліно (родії; 6. четвбрта частйна туші;
7. чверть (години)', 8. військ, вбхта; - vigilante вахтовб зміна, вбрта; 9. рі кінцівки
Í тварини)', ~ delantero (trasero) пербдня збдня) частйна тіла (тварин), пербдні збдні) нбги; 10. рі грбші; cuatro~s дбякі грбші; estar sin (no tener) un ~ сидіти без копійки, сидіти на мілині; tener (cuatro) ~s бути при грошбх, мбти грбші; ~ de banderas мор., військ, приміщення для збе- рігбння прбпорів; - de derrota мор. штурманська рубка; ~ de estandartes військ. приміщення для зберігбння штандбртів; - de final (pt) спорт, чвертьфінбл; - obscuro комірка; тбмна кімнбта; кабіна (виборча)', ~ а ~ іос. adv. по копійці, неохбче (віддавати, платити); шматбчками, шмат-
кбми; detres al - дріб'язковий, так собі; en ~ полігр. ін-квбрто; caérsele (írsele) a uno cada ~ por su lado бути нечепурою; dar un - alpregonero виббвкувати, розббвку- вати; echar su - a espadas втручбтися y розмбву; вислбвлювати свою думку; hacer ~s a uno четвертувбти; poner - a uno відвбдити кімнбту; меблювбти дім (квартйру) для кого-н.; tener buenos ~s бути мускулистим (сйльним) cuartogénito 1. я# четвбртий (про сина)', 2. /77 четвбртий син
cuartón /771. дбшка; 2. брус; бблка; 3. ділянка землі (зазвичай квадратної формй)\ 4. квар- тбн (міра рідинй)', 5. діал. див. corral cuartuco, cuartucho m кімнбтка, комірка cuarzo /77 мін. кварц; - ahumado дймчас- тий кварц, раухтопбз; - hialino гірськйй криштбль
cuarzoso adj квбрцовий cuas /77 Л. Ам. щйрий друг cuasi adv іст. див. casi cuasia їбот. квасія cuasicontrato m юр. угода cuasidelito /77 юр. несвідбмий (невимушений) злочин
cuasimodo: domingo de ~ церк. пбрша неділя після Велйкодня cuate 1. adjЛ. Ам. схбжий, однбковий; 2. m близнюк; 3. Л. Ам., діал. товбриш cuatequil тЛ. Ам. кукурудза, маїс (насіння) cuatera /77. Ам. жінка, що народйла близнюків
cuaternario 1. adj четвернйй, що складається з чотирьбх частйн (елементів, одиниць)', 2. мат. четвіркбвий; 3. геол. четвер- тйнний; período - четвертйнний період, четвертйнна систбма; 4. m четвірка (одиниць, чисел або елементів)', 5. геол. четвертйнний період, четвертйнна систбма cuaternidad /'четвірка (людей або предметів)
cuaterno 1. ^ четверний; 2. див. cuaternario 1,2, 3; 3. тдіал. шрам на облйччі cuatezón1 аб]Л. Ам. 1. безрбгий; 2. брито- голбвий; 3. боягузливий cuatezón2 adjЛ. Ам. щйрий (про друга) cuatezonar vt Л. Ам. обрізати рбги (у тварини)
cuati, cuati тЛ. Ам., зоол. кобті, носуха; ~ rojo рудб (червбна) носуха cuatorceno adj іст. див. catorceno cuatralbo я^'білонбгий (про тваринії cnatracal adj іст. див. cuadrienal cuatratuo тдив. cuarterón 1 cuatrega ííct. див. cuadriga cuatreco adj чотирирічний (про телицю, бичка)
cuatrerear vt діал. займбтися конокрбд- ством
cuatrero1 /771. конокрбд; 2. діал. шахрбй, крутій, хитрун; 3. Л. Ам. зрбдник cuatrero2 adjЛ. Ам. що верзб нісенітниці cnatriborleado 1. adj діал. занбдто учб- ний, дуже освічений; 2. діал. першоклбс- ний, відмінний; 3. m всезнбвець, ходяча енциклопбдія
cuatridial adj іст., cuatriduano adj чотир- идбний
cuatrienal adj див. cuadrienal cuatrienio тдив. cuadrienio cuatrillo /77 квартйльо (карткова гра) cuatrillón /77 квадрильйбн cuatrimestral adj 1. чотиримісячний, що повтбрюється кбжні чотйри місяці; 2. чотиримісячний, що тривбє чотйри місяці cuatrimestre 1. adj див. cuatrimestral 2; 2. /77третйна рбку, чотйри місяці cuatrimotor m чотиримотбрний літбк cuatrín /77 іст. кватрйн (старовинна дрібна монета); ~ б ~ se hace el florín копійка копійку клйче
195
cuatrinca
cuatrinca /четвірка, чбтв^ро; - de opositores четвірка (четверо) претендбнтів (кандидбтів)
cuatrisílabo 1. ¿q/чотирискладбвий; 2. m чотирискладбве слбво; 3. чотирискла- дбва CToná; 3. чотирискладбвий віршовий І рядбк
cuatro 1. adj пит чотйри; 2. четвбртий;
І número (año) - четвбртий нбмер (рік);
3. дбкілька, невелйка кількість; nápa; - letras дбкілька (пара) рядків; ~ palabras дбкілька (nápa) слів; 4. т четвірка (цифра, гральна карта) 5. четвбрте числб; еі - de enero четвбрте січня; 6. муз. квартбт (твір) 7. діал. чотириструнна riTápa;
8. діал. KyáTpo (срібна монета); 9. Л. Ам. нісенітниця, дурнйця; 10. сл. кінь; - de menor сл. осбл, віслюк; más de - 6aráTo; не одйн; а - муз. у чотйри гблоси cuatroacejo ас#чотирирічний cuatrocentista 1. ас# що віднбситься до XV ст. (до доби італійського Відродження),; 2. сот. худбжник (письмбнник) XV ст. (періоду італійського Відродження, кват- роченто)
cuatrocientos. 1. adj num чотйриста; 2. чотирьохсбтий; 3. /77Чотйриста (число)
4. кватрочбнто, п'ятнбдцяте століття (в італійській культурі)
cuatrodial adj іст. див. cuatriduáno cuatrodoblar vt почетверяти cuatropea /1. іст. рйнковий збір (запродаж худоби) 2. чотиринбга (тварина) 3. скотопригінний двір (на базарі)\ скбтний ряд cuatropear itf рачкувбти cuatropeo m сл. див. cuartago cuatrotanto тдив. cuádruple 2 cuayole fJi. Ам. див. calabaza 1 cuba /1. ббчка (міра рідини) calar las -s BH3H34áTH o6'éM BHHá у ббчці (лінійкою) 2. чан; куб, бак; 3. черевбнь, ny3áHb;
4. п'янйця, пийка ser una - пйти як у ббчку (як кінь); estar hecho una - бути п'йним як дим (як чіп, як хлющ); 5. діал. молбдший брат; 6.діал. молбдший син; 7. тех. uuáxTa (доменноїлеч/) horno de - шахтова піч; \ - ! interjwan. цур, моб! cubanicú m діал. кбка, кокаїновий кущ (різновид)
cubanismo /77кубинізм, слбво (вйраз), що існує в іспбнській мбві Куби cubando, -а 1. adj кубйнський; 2. m, f ку- бйнець, -ка cubar1 уідив. cubicar cubar2 vi діал. залишбтися в очікуванні cubería /1. ббндарство; 2. бондбрня, ббн- дарна майстбрня; 3. ббндарна лбвка cubero1 /771. ббндар; 2. продавбць ббчок cubero2 adj діал. що обмбнює cubertura /1. див. cubierta 1; 2. див. cobertura 2
cubeta /1. dim. de cuba; 2. цбббр; 3. нйжня частйна брфи; 4. Л. Ам. циліндр (капе- лю)і)\ 5. фіз. чбшечка (ртутного барометра) 6. фото, хім. кювбт(к)а, вбнночка cubetillo /771. dim. de cubeto; 2. див. cubilete 2
cubeto /77 dim. de cubo1; todo saldrá de ~
буде і на нбшій вулиці свято cubicación /1. мат. піднбсення до куба (у третю степінь) 2. кубатура; об'бм; 3. вйз- начення кубатури (об'бму) cubicar vtMaT. 1. піднбсити до куба (у третю степінь) 2. BH3Ha4áTH, обчйслювати кубатуру (об'бм) cubicatura m див. cubicación cúbic*o adj мат. 1. кубічний; metro - кубічний метр; raíz ~а кубічний кбрінь; sistema * кубічна система; 2. кубоподібний, кубічний
cubiculario /77 іст. камер-лакбй, придвбр- ний лакбй
cubículo /77 невелйка KiMHáTa; спбльня, алькбв
cubiche сот. діал. див. cubano 2 cubierta /1. накйдка; покривбло (на ліжко) скатертйна; 2. конвбрт; 3. обгбртка; обклбдинка, суперобгбртка; 4. покрйшка- (шини); 5. кожух, чохбл; обшйвка; 6. дах, стріха; 7. пблуба; - alta вбрхня пблуба; - de paseo прогулянкова пблуба; - de vuelo злітно-посадкбва пблуба (на авіаносці)', 8. привід, відмбвка; 9. Л. Ам. піхви
10. спіднйця; 11. полігр. штамп (для тиснення обкладинок) cubiertamente adv пбтай, тайкомб cubierto 1. adj у головнбму уббрі; caballero ~ іспбнський гранд; 2. хмбрний, за- хмбрений; el día ~ похмурий день; 3.: vino - темно-червбне винб; 4. /77(столбвий) прйббр; 5. тбця (дляхліба, печива) 7. їжа (що подалИ' на стіл) 8. черговйй (комп- лекснйй) обід; 9. дах, стріха; 10. діал. ви- дблка; 11. іст. див. colcha; а - іос. Adv. під прикриттям, у безпбці; ponerse а - убез- пбчитися, сховбтися cubijadera їдив. cobejera cubijar іїдив. cobijar cubi /771. барліг, лігво (тварин) 2. русло, річище
cubilar1 /771 див. cubil 1; 2. загін; скотбр- ня; 3. приміщення для ночівлі (пастухів) cubilar2 viночувбти у загбні (про худобу) cubilete /771. фбрма, фбрмочка (для печива) 2. скляночка (для гральних кісток, фокусів) 3. іст. склянка; 4. м'яснйй рулбт (запеченийу формі)-, 5. м'яснйй пиріг (запечений у формі)’, 6. Л. Ам. циліндр (капелю)?)’, 7. діал. підступи (у політиці);
8. бот. жбвте латбття cubiletear и/1. робйти фокуси зі склянкою; 2. струшувати кісткй у склянці (під час гри) 3. вдавбтися до хйтрощів (махінб- цій); 4. діал. інтригувбти, умишлйти лихб (у політиці)’, 5. діал. унйкнути.(відповідальності)
cubileteo /771. фбкуси зі склянкою; 2. струшування грбльних кісток у склянці; 3. підступи, махінбції
cubiletero /77 1. фбкусник з склйнками; 2. гравбць у кісткй; 3. див. cubilete 2; 4. Л. Ам. майстбр, що виготовляє фбрмочки (склянки) 5. Л. Ам. продавбць фбрмочок (склянок) 6. діал. інтриган (у політиці) cubilote /77 тех. вагрбнка, шбхтна піч cubillo /771. пбриста посудина (для зберігання холодної води) 2. іст. лбжа (біля сцени)
cubismo /77 жив. кубізм cubista жив. 1. кубістський; 2. сот. кубіст
cubital adj 1. ліктьовий; 2. завдбвжки з лікоть
cubito /77 анат. ліктьовб кістка cubo1 /771. відрб; цебрб; ~ de la basura відрб для сміттй; 2. ківш, черпбк; 3. втулка, колбдиця; 4. трубка багнбта (гвинтівки); 5. порожнйста (пустотіла) частйна на- конбчника спйса; 6. гніздб свічникб; 7. за- пруда (у млині)’, 8. вал накрутнбго бара- ббна (кишенькового годинника); 9. військ., буд. кругла вбжа cubo2 /77 мат. 1. куб, трбтя стбпінь; 2. куб
Іон.
cuboides adj. hueso - анат. кубоподібна кістка
cubrecadena m обгорбджування ланцю- гбвої передбчі (у велосипеда) cubrecama тдив. colcha cubrejunta /cTHKOBá наклбдка (плбнка) cubrenuca f військ, див. cogotera 1 cubreobjeto /77накривнб скло (мікроскопа) cubreplatos /77 склянб крйшка, сітка (для зберігання їжі у тарілці) cubresexo /77 ПЛбВКИ
cubrición /злучка (тварин) cubrimiento /771. покривбння; накривбн- ня, прикривбння; 2. покриттЯ; 3.див. cubrición
cubrir иМ. (vi) накривбти(ся), покривбти- (ся), прикривбти(ся); 2. покривбти, закри- вбти (про хмари) лягбти, лежбти (про сніґ)\ 3. ховбти, прикривбти; cubre su grosería con palabras amables він прикри- вбє своіЬ грубість люб'язними словбми;
4. покривбти, осипбти, усипбти; - de besos обцілбвувати, укривбти поцілунками;
~ de gloria услбвити; ~ de palabrotas об- лбяти; 5. покривбти (самицю) 6. покривбти (витрати) 7. буд. крйти, покривбти;
8. (v/) військ, прикривбти(ся), оборонЯти- (ся); 9. покривати, прохбдити (відстань) ~se 1. вкривбтися (хмарами, пилому, 2. вкривбтися (славою, ганьбою) -se de sudor умивбтися пбтом; 3. вдягбти го- ловнйй убір; 4. (-se de grande) іст. носйти головнйй убір в присутності короля (привілей грандів) 5. (соп) прикриватися, при- кривбти своб тіло; 6. (de) прикривбтися; -se de inocencia удавбти (з сббе) невинного; 7. (contra) остерігбтися; вживбти за- стербжних збходів; 8. покривбти, виплб- чувати, плаі-йти (борг\ cuca /1. туф, землянйи миг^бль; 2. гусінь; личйнка; 3. /?/сблодощі, горіхи, сухофрукти; 4. жінка-гравбць; 5. діал. чбпля (різновид) 6. діал. бухбнка грубого хліба (с висівками); 7. діал. див. coca5; mala - погань, тварйна, гбдина cucalón /77 діал. 1. журналіст, що супро- вбджує частйни діючої брмії; 2. чужйнець, чужйй (у певній професії, галузі) 3. до- пйтливий
cucamba1 їдіал. товстуха cucamba2 adj діал. див. cobarde 1 cucamonas їрідив. carantoca З cucaña /1. стовп (щбгла) з призбми (на народних гуляння)?)’, 2. легкб здббич; вдб- ла покупка
cucacero 1. adj спрйтний; пронбзливий; продувнйй; 2. m спрйтник, пройдйсвіт cucar 1. і^підмбргувати; 2. глузувбти, кеп- кувбти, насміхбтися; 3. мисл. попербджу- вати, повідомляти (про наближення дичини) 4. діал. сбрдити, злйти; 5. Л. Ам. • підбурювати; підбивбти; 6. діал. нацьковувати; 7. viтікбти (від ґедзів — про тва-
рип) .
cucaracha / 1. зоол. див. cochinilla ;
2. таргбн; 3. (tabaco de~) нюхальний тютюн; 4. діал. ридвбн; 5. діал. кукарбча (дрібна монета - 10 сентаво) - martín іст. смуглЯва жінка
cucarachera /1. пбстка для тарганів; 2. вдбла нагода, щаслйва можливість cucarachero ¿¿/нюхальний (ПР° тютюн) cucarda /1. кокбрда; 2. прикрбса на вуз- дбчці; 3. каменЯрський молотбк cucarra їдіал. щйголь (по лобі) cucarrón m діал. гноЯк cucayo /771. діал. див. cocaví; 2. Л. Ам. див. cocuyo
cuclillas: en - loe. adv. навпбчіпки cuclillo /771. див. cuco 2, 1; 2. діал., орн. зозуля (різновид) 3. рогонбсець; рогбч cuco1 тдив. coco1 4 cuco2 1. ¿¿#мйлий, чарівний; 2. хйтрий, шельмувбтий; 3. т орн. зозуля; - moñón (moñudo), - real чуббта зозуля; 4. шулер, шахрбй; 5. спрйтник, дбйда, шбльма; hacer a uno el - Л. Ам. насміхбтися, глузувбти
¡cucúl interjку-ку! (крикзозулі) cucubá т діал. совб (різновид) cucuiza ЇЛ. Ам. волокнб з америкбнської агбви
cuculí тЛ. Ам. гблуб (різновид)
196
cuenta1
cucúlidas fp/, cucúlidos тріорн. зозулі cuculla f 1. íct. Kárrryp; 2. див. cogulla;
3. діал. кукурудзяні пластівці
cucúmero /77див. cohombro cucúrbita ЛІ. ретбрта; 2. гарбуз cucurbitáceas fp! бот. гарбузбві cucurbitula /ббнка (медична) cucurucú1 (південноамерикан¬
ська отруйна змія)
¡cucurucú!2 interjpian. кукуріку! cucurucho /771. папербвий кульбк, фунтик; 2. церк. гостровбрхий кбптур; 3. конусоподібна вершина; hacer aunó - діал. обманути
cucusque adj діал. брудний, обідраний cucuy, cucuyo m див. cocuyo cucha1 f\. діал. див. cocha 4; 2. діал. див. cubil 1
cucha2 /д/ал. однорічна náMa cuchar1 ЛІ. див. cuchara: - herrera залізна ложка; 2. (ave de ~) орн. кблпиця; 3. іст. кучбр (міра сипких тіл = 0,385 л); 4. іст. видблка (столова) cuchar2 гідіал. угнбювати cuchara /1. лбжка; - de palo дерев'Яна лбжка; - de sopa (sopera) cynoeá лбжка; 2. діал. кбльня (каменяра)] 3. (рі) діал. надуті губи (перед плачем); 4. (ave de ~) орн. кблпиця; 5. ківш, черпбк; - de colada (de fundición) ливбрний (розливнйй) ківш; 6. мор. черпбк (у човні);de - що вйй- шов з рядовйх (про офіцера); despacharse con la - grande Л. Ам. зірвбти куш; привлбснити лбвову частйну; meter а uno con - (de palo) розтлумачувати; meter (su) ~ nxáTH свогб носа; dure lo que durare, como ~ de pan ~ бери, пбки не закінчилбсь
cucharada 1. лбжка (місткість; міра для деяких ліків)] 2. черпання (води носом — про корабель)] meter su ~ зробйти свій внбсок; nxáTH свогб нбса cucharear 1. і//черпбти лбжкою; 2. vi див. cucharetear
cucharero тЛ.див. cucharetero 1,2; 2. Л.
Ам. злбдій
cuchareta ЛІ. dim. ¿/¿cuchara; 2. кучарбта (сорт пшениці)] 3. діал. зоол. пуголовок cucharetear vi 1. швйдко працювбти лбжкою; 2. nxáTH свогб нбса cucharetero m 1. ложкбр; 2. продавбць дерев'яних лбжок; 3. підстбвка для лбжок (на кухні)] плбнка, на яку вішають лбжки;
4. іст. мербживо (на спідниці) cucharilla f 1. (- de café) чбйна лбжка, лбжечка; 2. мед. лопбтка (для видалення сторонніх предметів)
cucharón /771. aum. бе cuchara; 2. див. ополбник; - de todas las ollas (trillas)
діал. людйна, що nxáe ніс не у свою cnpáey; despacharse con el - виділяти собі лбвову частйну; tener el - por el mango 6pá™ віжки до рук; тримбти кермб влбди у своїх рукбх cucheta fflian. кубрик cuchí, cuchi mil. Ам. див. cochino 1 cuchichear vi шепотітися; шушукатися cuchicheo /77 шбпіт; шушукання cuchichiar и/кудкудбкати (прокуріте^) cuchilla ЛІ. велйкий ніж, різбк; 2. алеббрд- а; 3. різальний інструмент; різбць; 4. ст- РУрї 5- лбзо, клинбць (холодна зброя)] о. лбзо (для гоління)] 7. Л. Ам. ropá з крутими схйлами; 8. булбт, меч; 9. Л. Ам. нб- жик; складбний ніж; 10.діал. клин (насукні)] 11., Л. Ам. див. ceja 4; 12. Л. Ам. клин (землі)
cuchillada f 1. удар ножбм (кинджалом)] 2. ножовб рбна; 3. іст. рбзріз (на сукні)]
4. рі бійка; різанйна; - de cien reales велика ножовб рЯна; dar - бути популярним (про театр)] бути кумйром публіки (про
артиста театр,))] sanan -s у no malas palabras злі язикй страшніші за збрбю cuchillar1 adj 1. ножовйй; 2. ножеподібний cuchillar2 vt іст. завдавбти удбрів ножбм cuchillazo /771. aum. бе cuchillo; 2. діал. див. cuchillada
cuchillera /футляр для ножа (ножів) cuchillería /1. заняття ножарЯ; мистбцтво вйготовлення ножів; ножовб виробнйцт- во; 2. цех (майстбрня) з вйготовлення ножів; 3. магазйн, що торгує ножбми; 4. майстбрня точйльника; 5. іст. ряд (вулиця), де торгують ножбми
cuchillero 1. adj. hierro - штабовб залізо;
2. /77мбйстер, що виготовляє ножі; З.діал. забіЯка; поножбвщик; 3. архіт:, буд. ско- бб, скріпа
cuchillo /771. ніж; - de injertar с.-г. при- щепнйй ніж; - de mesa столбвий ніж; - de monte мислйвський ніж; - de papel діал. розрізнйй ніж; 2. нйжнє ікло (кабана)]
3. (рі) клин, встбвка (у сукні)] 4. іст. прбво, юрисдйкція (феодального сеньйора)]
5. архіт., буд. кроквянб фбрма; 6. хірургічний ніж; 7. (vela de ~) мор. скіснб вітрйло;
8. орн. одуд; - bayoneta військ, клинкб- вий багнбт; - de aire прбтяг; matar a uno con - de palo сотбти нбрви; вбду варйти; pasar (llevar, meter) а - вйрізати, винищити геть ycé; ser uno - de otro шкбдити, досаджбти; tú eres el - y yo la carne робй зі мнбю, що хбчеш; твій меч, моЯ головб cuchillón /771. aum. бе cuchillo; 2. діал. богбрний струг
cuchipanda /гулЯнка; пікнік cuchite adj діал. манірний cuchitril m див. cochitril cucho1 тдіал. гній
cucho21. adj Л. Ам. безнбсий; 2. Л. Ам. гор- ббтий; 3. /77кйця, кйцька; 4. діал. кут (внутрішній)] 5. діал. кут (зовнішній); 6. діал. комірка
cucho3 тдіал. конічний капелюх cucho4: а - іос. a6v. діал. на плбчах (сидіти — про дитину) cuchubal /771. діал. прибуткбва спрбва; 2. Л. Ам. див. confabulación 1; 3. ріЛ Ам. захбвані грбші, занбчка cuchuco /77 діал. кучуко (ячмінний суп із свининою)
cuchuche тдіал. див. cuati cuchuchear vi 1. див. cuchichiar; 2. див. cuchichear; 3. пересуджувати, розпускб- ти пліткй
cuchufleta f 1. жарт; дбтеп; 2. Л. Ам. бісквіт; 3.діал. старбтуфля; старйй черевйк cuchufletero 1. adj язикЯтий, дотбпний, гбстрий на язйк; 2. /77жартівнйк, дотбпник cuchuflí тдіал. тюрбмна кбмера cuchugo /77 (р) Л. Ам. шкіряні саквй cuchumbo /771. Л. Ам. лійка (для рідин)] 2. Л. Ам. див. cubilete 2; 3. діал. гра в кбсті
cuchunchear vi діал. задумувати; змовлятися
cuchuca fдіал. кавун (різновид) cuchuquí adj діал. бруднйй; огйдний, гидкий
cuchuvo, cuchuyo тдіал. див. cuchugo cudihuelo /77квасбля (чилійський різновид) cudria f еспбртова мотузка, мотузка з ковилй
cueca f&an. кубка, самакубка (таної) cuelga f 1. підвішування (фруктів, овочів —для зберігання)] 2. в'Язка плодів; 3. по- дарунбк до дня нарбдження; 4. діал. перепбд (зрошувального каналі) cuelgacapas m гардербб (меблі) cuelmo /77 смолоскйп cuellicorto a¿# короткошиїй cuellidegollado adj іст. 1. декольтбваний (про сукню)] 2. без коміра
cuellierguido adjz стоЯчим кбміром cuellilargo a¿# довгошйїй cuello /771. анат. шйя; 2. шййка (посудини)] 3. кбмір (сорочки, сукні)] - acanalado (alechugado, apanalado, escarolado) іст. гофрбваний кбмір; - duro жорсткйй (на- крохмблений) кбмір; 4. пбросток (цибулини)] 5. іст. кісточка, щйколотка; - del diente анат. шййка зуба; levantar el - одужати; 6. встЯти на нбги; розбагатіти cuenca f 1. бчна запбдина; 2. улбговина, бблка; 3. басбйн (річки)] 4. гірничорудний басбйн; 5. іст. дерев'Яна лбжка; 6. іст. рбковина (водопровідна) cuenco /771. велйка глйняна (дерев'Яна) чбшка (мйска); 2. див. concavidad 2; 3. діал. бблія для відбілювання білйзни cuenta1 /1. рахунок (у банк})] - corriente потбчний рахунок; - de crédito комерційна довіра, кредйт; abrir (armar) la - від- кривбти рахунок (у банку)] cerrar la - за- кривбти рахунок; 2. рахунок (документ)] cargar (poner) en - включйти у рахунок; cobrar la - отрймати по рахунку; girar la - посилбти рахунок; pasar la - пред'являти рахунок; 3. розрахунок; dar la - розраху- вбти (служницю)] 4. фінбнеовий звіт; 5. обчйелення, вйрахування; лічбб, підрахунок; la - de la vieja лічбб на пбльцях; llevar la - рахувбти; perder la - збйтися з рахунку; saber hacer -s уміти рахувбти; sacar la - підрахбвувати; 6. звіт; dar - deuna cosa звітувбти; повідомляти; pedir -(s) a uno вимагбти звіт (про зроблене, про сказане)] 7. намистйнка; 8. щільність нитбк; 9. спрбва, оббв'язок; correr de (por) - de uno бути оббв'язком; eso es - mía це моЯ спрбва; 10. (p) плбни; -s alegres (galanas} необґрунтбвані розрахунки, рбйдужні мрії; resultar (salir) bien (mal) las ~s не спрбвджуватися (про плани)] 11. іст. кількість; 12. (caca de ~s; cacade las Indias, cacacoro) бот. індіанська кбнна; a buena - (ya mala) loe. adv. y рахунок; пбза всЯким сумнівом; а - іос. adv. не закривбючи рахунок; розрахбвую- чи на; мбючи на увбзі; а - de іос. ргер. за рахунок; a (por) la - іос. adv. зважбючи на все; con - órazón іос. adv. тбчно, пунк- тубльно; оббчливо, обербжно; con su- ó razón іос. adv. із зйском для сббе; de - важливий, значнйй; de (por) - у riesgo de uno loe. adv. на відповідбльності; за рахунок; en - de loe. ргер. іст. збмість; en resumidas -s ioc. adv. в результбті; кбротко кбжучи; por la - нембвби; зважбючи на все, судячи з усьбго; іос. adv. спорт, но- кбутом; por mi - іос. adv. по-мбєму; на мою думку; як мені здабться; por su - loe. adv. за свій рахунок; ajustar -s poxpaxó- ву вати ся; ajustar (arreglar) las -s a uno звбдити рахунки з ким-н.; ajustar uno sus -s звбжувати всі ііОнси (у справ)] caer (dar) en la - розуміти, усвідбмлювати; уторбпати; correr por la misma - бути признбченим для одногб й тбго ж; знахб- дитися в однбкових умбвах (обстбвинах); dar - de una cosa упбратися; en diez minutosdio - de la comida він упбрався з обідом за дбеять хвилйн; dar uno buena (mala) - de su persona вйправдати (не вйправдати) сподівбння; darse - de una cosa помічати, звертбти yBáry; улбвлю- вати; розуміти; усвідбмлювати; echar -(s) con uno, con una cosa розрахбву- вати; echar (echarse, hacer, hacerse) (la) - de una cosa врахбвувати, брбти до увбги; echar la - звірЯти рахунки; оточувати рахунок; (echar -s) обдумувати, ро- бйти приблйзний розрахунок; echar(se) sus -s подумати, звбжити всі за і прбти; echar (hacer) la - sin la huéspeda ббчити
197
cuenta2
у рож0вому світлі; entrar éti ~ врахбвува- тися, звaжáти; estar fuera de ~ перехбд- жувати (про вагітну жінк/\ hacer(se) (la) ~ ввaжáтиl припускбти, робити припущення; llevar las ~s вестй облік; no hacer ~ de una cosa не брбти до yeárn; по querer І ~s con uno не хотіти MáTH cnpáey; no salirle a uno la no le saliy la ~ він помилився у своїх розрахунках (очікуваннях); salir (traer) ~ бути вигідним; підхбдити, бути зручним; tener - заслугбвувати на увбгу; бути вйгідним; tener en - MáTH на yeá3i, 6páTH до yeárn; врахбвувати; tomar las ~s перевірити рахунки; ретбльно ана- лізувбти вчйнки; tomar en ~ 6páTH до yeárn; tomar por su - 6páTn на свою від- повідбльність; traer a ~s a uno навбсти на розум, напоумити; venir a ~s узбтися за рбзум; ¡4 і/7/е//обер0жно!; і - con Іа ~! ти у MéHe дивйсь!; la * es - грбші лік люблять; estemos (vamos) a ~s дaвáйтe роз- бербмося (у наших справа^) ] ~s de beato у ucas de gato ббжниця домбшня, a сбвість пpoдáжнa; haya buena ~, y blanca no parezca грбші лік люблять cuenta2 ficr. див. cuento2 cuentacorrentista com. вклбдник, -ця cuentadante adj що Bifl3BÍTyBáB (у грошових рахунка^)
cuentagiros m див. cuentarrevoluciones cuentagotas m крбпельниця, піпбтка; con - скупо, по краплйнці cuentahilos m текст, луцька лупа cuentakilymetrós m спі/^бметр cuentapasos m крокомір cuentaquilymetros m див. cuentakilómetros cuentarrevoluciones, cuentavueltas m тех. тахбметр
cuentear vi діал. див. comadrear cuentero adj\ m див. cuentista 1, 2, 3 cuentista 1. adj зломбвний; 2. com. ono- відбч, -ка; 3. казкар, -ка; 4. пліткбр, -ка;
5. базікало, патякало cuentistero adj діал. див. cuentista 1 cuento1 /771. рбзповідь; історія; анекдот; ~ largo дбвга істбрія; 2. кбзка; - de hadas чарівна кбзка; el - de nunca acabar кбзка про білого бичкб; 3. літ. рбзповідь, новб- ла; 4. кбзка, вигадка, небипйця; - de viejas бббські казкй; 5. р/вигадки; балачкй; no me vengas con ~s не забивбй мені ббки; 6. (el ~ del tío Л. Ам.) вйгадка; обмбн, обдурювання; eso es ~ це замйлювання очбй; se те hace ~ діал. щось я вагаюсь;
7. плітка, пбголос; ~ de horno пербсуди, розмбви, балачкй; 8. див. cómputo;
9. мат. мільйбн; ~ de ~s мат. мільйбн мільйбнів, трильйбн; заплутана рбзповідь; el - de la lechera надхмбрні збмки; sin - незлічбнний, незчисленний; en - de loe. ргер. збмість, натбмість; en todo ~ ioc. adv. як би там не булб; у будь-якбму pá3¡; dejarse (quitarse) de ~s перехбдити прбмо до enpáen (до суті); déjate de ~s блйжче до cnpáBn!; despachurrar (destripar) a uno el ~ зіпсувбти рбзповідь (перебивши розповідача і забігши уперед); зіп- сувбти обідню; estar en el - бути дббре поінформбваним; бути у курсі спрбви; hablar en el - говорйти по суті (про cnpáey); poner en ~s наражбти на небез- пбку; saber su ~ чинйти на свій ‘рбзсуд; ser mucho ~ бути дуже важлйвим, цінним; tener mucho ~ маніритися, кривлятися; бундючитися; traer а - задувати, торкбтися; venir а - бути дорбчним; бути зручнйм; vivir del - діал. жйти за чужйй рахунок; дармоїдствувати; acabados son los ~s дбсить!, будб!, гбді!; ése es el - у цьбму вся проблбма; у цьбму суть cnpáBH, у цьому й cnpáea; va de - кбжугь, що... (зачинрозповіді, анекдота)
cuento2 і. див. contera 1; 2. підпбра, підкіс cuentón adj m див. cuentista 1, 2, З cuequear vi діал. танцювбти кубку (сама- кубку)
cuera f 1. іст. шкірянб куртка; - de armar
іст. шкірянб куртка під лбтами; 2. діал. гбтри, гамбші; 3. Л. Ам. батіг; 4. діал. про- чухбн
cuerazo тЛ. Ам. yfláp батогбм cuerda f 1. мотузка; шнур; канбт; трос; ~ floja слабкйй (ненатягнутий) канбт (уцир- к/)] 2. струнб (муз. інструмента); instrumento de ~ струнний інструмбнт; 3. іст. ґніт; вогнепрбвід; 4. кубрда (міра довжини = 7095,15мм, міра землі = 1 га; в П.-Р.— 3,929 ар)\ 5. нормбльна висотб коней (в холці); 6. пружйна (годинників); dar - al reloj завбдити годйнник; 7. ланцюжбк (настінного годинника); 8. (~ de penados) група кбторжників, скутих кайдбнами; 9. уявна вершйна гір; 10. іст. див. cordón; 11. див. cordel: 12. буд. товщинб дбшки;
13. мат. хбрда; 14. (основнйй) співбчий гблос; 15. діапазбн (голосу); 16. топ. мотузка, шнур (для вимірювання); 17. рі сухожйлля; 18. діал. див. comba 2; ~ dorsal анат. хбрда, спиннб струнб; ~s vocales голосові зв'язки; а ~ ioc. adv. по прямій; por - separada ioc. adv. Л. Ам. нб- різно, окрбмо; por de bajo de ~ ioc. adv. пбтай, тайкомб; нйшком; aflojar la ~ (al arco) перепочйти, перевбсти дух; послбби- ти (змбншити) сувбрість (закону); andar (bailar) en la ~ floja лавірувати, обербжно балансувбти; apretar hasta que salte la ~ замучити вкрай; роздратувбти; apretar la - закручувати (загвйнчувати) гайки; calar la ~ іст. піднбсити ґніт до мушкету; dar а Іа ~, dar ~s зволікбти, відкладбти в дбвгий ящик; dar - a uno потурбти; навбдити розмбву на тбму, прибмну для кого-н.; (no) estar en su - діал. бути (не) у своїй тарілці; estirar las ~s розминбтися, прогулюватися; llevar para ~s діал. отрймати урбк; no ser una cosa de la ~ de uno: esto no es de mi (tu, su, etc.) ~ це мені (тобі, йому, їй) не підхбдить; це не моб (твоб, його, її) амплуб; no ser uno de la - de otro не поділяти думку; ser de la misma - од- ногб тіста книш, одногб пбля ягоди; tener (traer) la ~ tirante сувбро вести спрбви, не давбти спуску; tener uno - para rato говорйти дбвго (нудно); tirar de la - діал. зловживбти; tirar (de) la ~ a uno стрйму- вати; угамбвувати, заспокбювати; випро- ббвувати терпіння; tirar de la ~ para todos o para ninguno стбвитися до всіх од- нбково; не давбти нікбму nepeeár cuerdamente adv розсудливо, розвбжливо cuerdo adj 1. розумний, свідбмий; estar ~ бути при свобму рбзум і; 2. розсудливий, розвбжливий; mátenme ~s у no me den vida necios з розумним поговорй, то рбзуму набербшея, а з дурнйм — то свій загубиш
cuereada /І. Л. Ам. див. cueriza; 2. Л. Ам.
зняття і сушіння шкур (для продаж/) cuerear \ЛЛ. Ам. 1. знімбти (здирбти) і су - шйти шкури; 2.діал. бйти, шмагбти; 3. діал. лихослбвити, пліткувбти cuerera їдіал. уббзтво, злйдні; está en la ~ він худйй як тріска, мішбк кістбк; він бідує, б’бться як рйба об лід cueriduro adj діал. див. cuerudo 1 cueriza fЛ. Ам. шмагбння, биттб cuerna ЛІ. ріг (іпосудина); 2. олбнячий ріг (що скидається щороку)] 3. див. cornamenta; 4. ріжбк (мисливський) cuérnago m див. cauce 1 cuerno /771. ріг (у тварин, посудина); 2. вусик (у комаіі)] 3. муз. ріжбк; 4. ріг, роговб речовинб; 5. бік, сторонб; 6. військ.
фланг; 7. ріг (Місяця, Меркурія, Венери)]
8. р/кінці, що стирчбть; 9. рогблик (булка)] ~ de caza мислйвський ріжбк; ~ de Іа abundancia ріг достбтку; ~ de orinar нічнйй гбрщик; en los ~s del toro ioc. adv. у надзвичбйній небезпбці; на краіЬ загибелі; echar (mandar) al ~ una cosa кйнути (закинути); estar (ponerse) de ~ con uno бути на ножбх; levantar (poner, subir) a uno hasta (sobre) el ~ (los ~s) de la Luna звелйчувати; mandar a uno al ~ посилбти до чбрта (до дідька); no valer un ~ шбга не вбртий; ні до біса не годйться; poner los ~s наставляти роги; saber а ~ quemado справляти неприємне врбжен- ня, не бути до уподбби; sobre ~s, penitencia, tras ~s palos побйти; побили, та ще й звинувбтили; (s)! іпіецівжив. для вираження подиву, досади, образи) ну й ну!; оцб так!; jvete al -І ідй до біса! cuero /771. шкура (вичинена)] ~ en verde сирйця; 2. бурдюк; 3. шкірянб пальтб; шкірянб куртка; 4. діал. велйкий батіг; arrimar el ~, dar (echar) - Л. Ам. бйти (батогом)] 5. діал. нах0бство, нахббність;
6. рі іст. драпрі (з тисненої шкіри)] cuellu- do шкіра головй (чбрепа); скальп; ~ flaco діал. шкіра ta кісткй, мішбк кістбк; - exterior анат. кутикула, надшкір’я, епідбрміс; ~ interior шкіра, шкірний покрив; соп ~ у carne toe. adv. іст. на гарячому, на місці злбчину; en ~s (vivos) ioc. adv. голбка, у чбму мбти народйла; без котики у кишб- ні; dejar a uno en ~s залйшити в одній сорбчці (розорити)] estar hecho un - бути п'яним як хлющ; de - ajeno, correas largas з чужої спйни ремінці кроїти cuerpeada їдіал. уникбння, ухиляння cuerpear vi діал. уникбти, ухилятися cuerpo /771. мат., фіз., хім. тіло; ~ extraño чужорідне тіло; - químico хімічна речовинб; - simple хімічний елембнт; 2. тіло, тулуб, кбрпус; 3. тіло, фігура; tener buen
- MáTH гарну фігуру; 4. тіло, труп; 5. ліф (сукні)] 6. том; 7. основнйй текст, зміст (книги)] 8. звід; ~ legal (de leyes) звід за- кбнів; 9. товщинб (тканини, паперу, фанери)] 10. величинб, рбзмір, габарйти;
11. щільність, консистбнція; dar - згущб- ти (рідин/)] 12. кбрпус; корпорбція; стан; гільдія; ~ consular (diplomático) дипло- матйчний кбрпус; - legislativo законо- д0вчі зббри; ~ de bomberos пожбжники; 13. кбрпус; ебкція; відділ; edificio de dos ~s будівля з двох кбрпусів; armario detres ~s шбфа з трьох ебкцій (відділів), тристулкова шбфа; 14. полігр. кегль; 15. мор. кбрпус (корабля)] 16. військ, кбрпус; ~ de Caballería кавалерійський кбрпус; ~ de ejército (армійський) кбрпус; 17. кбрпус (муз. інструмента)] ~ aebaile хореографічний анебмбль; ~ de bomba кбрпус насбса; ~ de(l) delito юр. склад злбчину; ~ derrdia іст. вбрта; вартівня (приміщення)]
- facultativo держ0вні експбрти, спеціалісти (у який-н. галузі)] - muerto мор. швартбвий ббкен; - negro фіз. абсолютно чбрне тіло; - sin alma вайлб, тюхтій; ~ tiroides анат. щитоподібна зблоза; а ~ ioc. adv. без пальтб, без плащб; лбгко одягнений; a (como) ~ de rey; a qué quieres ~ ioc. adv. шикбрно, замбжно, як Бог; vivir а - de rey розкошувбти; як сир у мбе- лі качбтися; а - descubierto (limpio) loe. adv. відвбрто, не крйючись; - а - ioc. adv. (а ~) врукопбш; жорстбко, запбкло (сперечатися)] de - entero на пбвний зріст (про портрет)] спрбвжній, істиннйй, з ве- лйкої літери; de medio - пояснйй (про портрет)] en - ioc. adv. (а ~ ) без пальтб, без плащб; лбгко одбгнений; у повному склбді (з'явитися)] en - de camisa toe.
198
culebrero
adv. без піджав, в (одній) сорбчці; en - у (en) alma loe. adv.: darse (entregarse) en
- y alma a uno бути відданим душбю та тілом; darse (entregarse) en - y alma aúna cosa цілкбм присвятити ce6é чому-н.; cerner el - ходйти перевблюю- чись; dar con el - en tierra гбпнутися; descubrir el - оголЯти, залинути незахй- щеною частйну тіла; 6. стбвити ce6é під удбр; echar el - fuera ухилятися, уникбти; estar de - presente бути вйставленим для пpoщáння (про труну з покійником); falsear el - ухилятися (вір уцарУ', ganar con su - TopryeáTH своїм тілом; hacer de(l) - випорбжнюватися; huir (hurtar) el
- ухилитися (від удару-, уникбти; уникбти спілкувбння (дружби); no quedarse con nada en el ~ висловитися до кінця; pedirle a uno el ~ Ó4i загорілись; quedarse con una cosa en el ~ замбвчувати; sacar el - діал. ухилятися (від ударУ', yHHKáTn; tomar - ростй, міцнішати; ВИЗНачбТИСЯ, оформлятися; volverla al - відповідЯти на грубість грубістю; ¡ - de Cristo (de Dios, de mí, de tal)! interjчорт забирЯй! cuerrago m див. cauce 1
cuerudo 1. adj діал. неповороткйй, не- згрббний (про коня)', 2. Л. Ам. товстошкірий; 3. Л. Ам. нечуйний, неделікЯтний;
4. діал. нахЯбний, безсорбмний; 5. m Л. Ам. поліцбйський cuerva /грак (самиця) cuervo /77 1. вброн, крук; 2. діал. непорядний свящбник; 3. (С.) Вброн (сузір'я)',
- marino звичЯйний баклбн; - merendero грак; no puede ser el ~ más negro que las alas найстрашніше позбду, гірше не буде; cría ~s у te sacaran los ojos вйгріти гадюку в пбзусі; платйти злом за добрб; cual el ~, tal su huevo якб коріння, такб й насіння
cuesca fflian. див. cabeza 1 cuesco /771. плодбва кісточка; 2. випус- кбння гбзів; 3. діал. закбханий; 4. Л. Ам. запотиличник; 5. сл. y^áp cuesta1 f 1. схил; укіс; en - похйлий; 2. спуск; andar - abajo спускбтися (з схилу, ітй під гбру; 3. підйбм; andar - arriba піднімбтися (по схилУ\ ітй в гбру; 4. іст. див. costilla , - de enero грошові труднощі у січні (після різдвяних свят)', a -s іос. adv. на спйні, на плбчах; llevar а - s нбети на влбеному горбу; на свою відповідбль- ність; echarse de - іст. лягбти; hacérsele a uno - arriba викликбти відрбзу, осто- гйднути, набрйднути (просправу',teñera uno a ~s пбвністю утрймувати; tener la - ó las piedras мбти кбзир (всі кбзирі) у рукбх; tomar a -s звблювати (взЯти) на сббе; tú, que no puedes, llévame a ~s битий небитого везб; lo mismo es a ~s que al hombro однб дяка, що за рйбу, що за рбка
cuesta2 fA. див. cuestación; 2. рііст. див. costa11
cuestación /збірбння пожбртвувань cuestión /Ч. питбння; 2. супербчка, спе- речбння; 3. (спірне) питбння; проблбма, задбча; agitarse una - завзЯто обговбрю- вати, бути пре^мбтом жвбвої дискусії; desatar la - вирішувати питбння; 4. діал. заняття, cnpáea; 5. (- de tormento) іст. Дізнбння за допомбгою катувбння; 6. мат. задбча; - batallona предмбт постійних супербчок; спірне питбння; - candente злободбнне (наболіле) питбння; - de competencia юр. міжвідомче спірне питання; - de confianza питбння про довіру \УРядУ\ - de gabinete питбння, що стосується подбльшого існувбння уряду; важлйве питбння; - de honor (de honra) cnpáea чбсті; - de nombre другорядне
питбння; питбння про нбзву, супербчка про cnoBá; cuestiones sociales соцібльні питбння; - de іос. adv. приблйзно; en - de іос. prep. що стосується..., щбдо; la - es que... cnpáea у тбму, що...; проблбма по- лягбє у тбму, що...; eso es otra - це інша cnpáea
cuestionable ¿¿У'сумнівний, спірний cuestionar vt 1. запербчувати; 2. обго- вбрювати (питання) cuestionario /77І. питбльник; 2. анкбта cuesto /77 ДИВ. cerro З cuestor /771. іст. квбстор (у Стародавньо- му Римі)', 2. збирбч кбштів (з благодійною метою)
cuestuario, cuestuoso дохідний; при- буткбвий, вйгідний
cuestura ЛІ. іст. квестура (устародавньому Римі)', 2. квестура, поліцбйське управління (в Італії)
cuete /77 Л. Ам. 1. філбйне м'Ясо; 2. пісто- лбт, револьвбр; 3. сп'яніння, хміль cueto /771. захйщена висотб; 2. кам’янистий пбгорб; кам'янйсте узгір'я cueva f 1. печбра; 2. підвбл, льох; підзе- мблля; - caliente фіз. гарЯча кбмера; - de ladrones злодійське кубло; діал. пбст- ка, мишолбвка; cae еа la - el que a otro lleva a ella хто іншому Яму копбє, той у нбї сам попадбє
cuévano /77 висбкий плбтений кбшик cuevear vi діал. вхбдити у печбру cuevero /77ЛЮДЙНа, що копбє печбри cuexca fes7. див. casa 1 cueza f, cuezo m 1. буд. творйло, корйто (для замішування розчину, гашення вапна)', 2. іст. малбнький плбтений кбшик; meter el cuezo поткнути нбса cufiar \4 діал. стбжити, слідкувбти cúfico adj куфічнт cugujada fflne. cogujada cugulla fpne. cogulla cuica1 (діал. 1. землянйй (дощовйй) хро- 6áK; 2. xyflá людйна
cuica2 fflian. 1. скакблка; 2. стрибкй чбрез скакблку
cuíco 1. adj діал. худйй; 2. m діал. мекси- кбнець; 3. діал. болівієць; 4. діал. індіанець, метйс; 5. Л. Ам. поліцбйський; 6. Л. Ам. пліткбр
cuida ЛІ. старшоклбсниця (що опікується молодшою ученицею); 2. іст. див. cuidado 2,1
cuidado 1. а^'акур0тний, старбнно виконаний; 2. /77д0гляд, турббта, yBára; 2. ста- рбнність; ретбльність; 3. увбжність, обе- рбжність; соп - іос. adv. обербжно, з обе- рбжністю; 4. предмет увбги; 5. поббюван- ня, хвилювбння; estar соп - непокбїтися; de - небезпбчний, що викликбє поббю- вання (підбзри); nada de - нічбго сер- йбзного; correr una cosa al ~ de uno бути на відповідбльності; estar (enfermo) de ~ бути тЯжко хвбрим; salir de - (una mujer) розсйпатися; народити; esto me (te^ le, etc.) tiene sin - це менб (тебб, йогб, її) не стосується; ¡~! іос. обербжно!, стережй- ся!!;. і - conmigo! зі мнбю жбрти не прб- йдуть; - me llamo дивйсь мені! cuidador adj 1. турббтливий, увбжний; 2. задумливий; 3. вдумливий, зосербд- жений
cuidadora f Л. Ам. компаньйонка (доглядальниця)
cuidadoso adj\. турббтливий, дбайлйвий; 2. увбжний, пйльний
cuidar vt 1. турбувбтися, клопотбтися; 2. опікбти; доглядбти (за хворим)', 3. (vi; de) оберігбти; охороняти (будинок)', слід- кувбти, доглядбти (за одягом)', 4. (вжив, у формі наказового способу, соп) остерігб- тися; бути обербжним; 5. думати, розмір-
кбвувати; -se 1. берегтйся, піклувбтися про своб здорбв'я; 2. (de) займбтися; пік- лувбтися; 3. (de) остерігбтися (робити що-н.)
cuido тдіал. турббта; дбгляд cuidoso adj 1. див. cuidadoso; 2. іст. сумнйй, засмучений
cuija fЛ. Ам. 1. Ящірка (різновид)', 2. вйдра (про жінку
cuije /771. Л. Ам. зоол. див. cuiji; 2. діал. помічнйк, заступник; 3. діал. нербба, лб- дар, волоцюга; 4. діал. кохбнець; 5. діал. шпигун
cuiji /77 Л. Ам. ебкіл (різновид) cuín тдіал. морськб евйнка cuino тдив. cerdo
cuita1 ЛІ. скорббта, сум; 2. знегбди; 3. іст. палкб бажбння
cuita2 fЛ. Ам. 1. пташйний послід; 2. кал, екскрембнти
cuitadez f іст. турббтливість, увбжність cuitado adj 1. сумнйй; 2. нещасний; 3. бб- язкий, несмілйвий, легкодухий cuitamiento m ббязкість, несмілйвість, легкодухість
cuitar vt іст. (vi) пригнічувати, засмачувати; -se 1. засмучуватися; 2. старбтися cuitoso adj іст. нагбльний, термінбвий cuja ЛІ. іст. футлЯр (рля списа або прапора)', 2. рбма (арматура) ліжка; 3. іст. стег- нб; 4. діал. конвбрт (поштовий) cujeado adj діал. досвідчений cujear иМ. діал. бйти, хльбекати; 2. діал. див. castigar 1; 3. діал. підбурювати cují1 тдіал. акбція (різновид) cují21. adj діал. дріб'язкбвий; 2. тдіал. обдурювання, обмбн cujisal тдіал. акбцієвий гай culac тдив. kulak
culada /*1.: darse una - гбпнутися зйдом; 2. удбр кілем об ґрунт (про судно)', 3. прб- мах
culantrillo /77 бот. nánopoTb culantro /77 див. cilantro; bueno es el ~, pero no tanto дбброго потрошку culata f 1. прбва (ліва) частйна крупа; 2. приклбд (рушниці, гвинтівки); рукоЯтка (пістолета)', 3. військ, казбнна частйна; а cargar por la - що заряджбється з ка- збнної частйни; 4. збдня частйна; 5. див. culo 2; 6. Л. Ам. бічнб стінб; 7. діал. навіс, накриття (для худоби)', 8. тех. голбвка циліндра (двигуна внутрішнього згоряння)', salir(le) (a uno) el tiro por la - вилізти ббком
culatada fflne. culatazo 2 culatazo m 1. yfláp приклбдом; 2. відбій (під час пострілу
culatear vt\.діал. бйти приклбдом; 2.діал. віддавбти, відбивбти (про гвинтівку culazo /771. aum. de culo; 2. див. culada 1 culcusido тдив. corcusido 2 culebra rt. вуж; зміЯ; - de cascabel гримуча зміЯ; 2. тех. змійовйк; 3. хід, канбл (комахи у корі пробкового дерева)', 4. вй- тівка, штука; 5. ґвалт (піднятий у натовпі)',
6. Л. Ам. водянйй смерч; 7. діал. несплб- чений рахунок; 8. сл. пояс для зберігбння грбшей; 9. сл. терпуг, напйлок; 10. мор. кодбла, слбблінь; 11. (С). ЗміЯ (сузір'я)', - ciega зоол. амфісббна; hacer - тинЯтися, вбштатися; liárselea uno la - спіймбти- (ся), уклбпатися в істбрію; ускбчити в ха- лбпу; sabermás que las -s бути дуже хйтрим (пронбзливим), уміти з усьбго здобувбти кбристь culebrazo тдив. culebra 4 culebrear игхитбтися culebreo /77 хитбння (з боку в 6Щ culebrera f зоол. 1. (águila -) змієїд, зміїний орбл, крачун; 2. орлбн (різновид) culebrero adj діал. хйтрий, лукбвий
199
culebrilla
culebrilla /1. мед. лишбй (Тропічнийрізновид)', 2. тріщина у стволі вогнепбльної збрбї; 3. зоол. амфісббна; 4. (papel de ~) іст. тонкйй папір для писання culebrina /1. кулеврйна (старовинна артилерійська зброя)', 2. змієподібна блйс- I кавка
culebro /77 іст. див. culebra 1 culebrón /771. aum. ¿fe culebra; 2. хитрун;
3. ¡HTpnráHKa; 4. діал. noráHa комбдія culeco adj А. діал. самовдовблений; 2. діал. зак0ханий ро вуха
culera / 1. пляма, слід (на пелюшка.*); 2. плЯма, noTépTicTb, лбтка (на задній частині штанів)
culero 1. ^‘повільний, неповороткйй; 2. m підгузок; 3. малбнька пухлйна на гузці (у пташок
culetazo /77 діал. див. culatazo culi /77 кулі (в Індії, Китаї) culícido зоол. 1. а# кровосбсний; 2. m рі кровосбсні комарі (родина) t culinaria /кулінарія (мистецтво) culinario а^кулінбрний culinegro adjз чбрним збдом cnlitillo a#боягузливий ‘ culmen /77 вершйна
culminación /1. астр. кульмінбція; 2. кульмінбція; найвищий момбнт (період), най- вйща тбчка (підйому, розвитку) culminante ^кульмінаційний (астр.) culminar vi А. кульмінувбти; досягбти най- вйщого підйбму (розвитку)', 2. кульмінувбти, прохбдити чбрез вйщий меридіан (про небесне тіло)', 3. мор. досягти пбвної водй (під час припливу) culo У77І. зад, дупа; 2. круп (коня)', 3. збдній прохід; 4. нйжня (збдня) частйна; дно (посудини)', 5. недбпитки; 6. кормб; - de lámpara полігр. віньбтка; ~ de mal asiento вертун, дзйґа; - de pollo неохбйно за- шйта дірка; неохбйно заштбпане місце; ~ de saco глухйй кут; - de vaso скбльце (про підроблене коштовне каміння); соп el - a rastras на мілині, без копійки у ки- шбні; azotar (pegar) а ~ pajarero нашльб- пати по гблій дупі; dar con el - (de ~) еп las goteras розтрйнькати увесь статок; залишйтися уббгим; ser el ~ del fraile бути цáпoм офірним culombiano adj фіз. кулбнівський culombio /77 фіз. кулон culón 1. ^‘огузкуватий; 2. m солдат-інвалщ culote /771. дно; дбнна (тйльна) частйна снаряда; 2. зблишок плавки (на дні тиге- ля)\ 3. цбколь (електроннихламп) culpa /1. провйна; провйнність; echar la ~ a uno de una cosa звинувачувати) echar la - a otro складбти*провйну на іншого; tener la - бути винувбтцем; 2. (~ teolygica) гріх; 3. (capítulo de ~Б)обвинувбчення; - jurídica правопорушення; ~ lata знева- жбння, недбалість; - leve незначнб провйна; недбалість; absolver а ~ у pena повністю вйправдати culpabilidad /винуватість, провйнність culpable 1. а#винувбтий, вйнний; 2. юр. вйнний; злочйнний (про дії)', declarar ~ вйзнати вйнним; 2. m винуватець; злочинець
culpación /обвинувбчення culpado 1. adj вйнний; 2. m винуватець culpar irf(de) обвинувбчувати, звинувбчу- вати; -se звинувбчувати ce6é culpeo тдіал. лис (лисоподібний магела- новий собака)
culposo 1. adj злочйнний (про дії)', 2. іст. див. culpado 1; 3. /77 іст. див. culpado 2 cultalatiniparla f пишномбвність, пихб- тість, бундючність
cultamente adv 1. культурно; 2. пишно- móbho, nnxáTO
cultedad /пишномовність, пихбтість, бундючність
culteranismo m 1. літ. культеранізм (напрямок в іспанській літературі XVi-XVH ст.)\ 2. пишномбвний стиль culterano 1. adj літ. культераністський (про стиль)’, 2. пишномбвний; 4. m літ. культераніст; 5. велембвний (красномбв- ний)opáTop cultería їдив. cultedad cultero adj, m див. culterano 1f 2 cultiparlar v/говорйти пишномовно cultiparlista 1. adj велемовний, красно- мбвний; 2. com. див. culterano 2 cultipicaco зс/шахрбйський, лукавий cultismo /771. див. culteranismo; 2. книжне слбво, культйзм cultista adj, тдив. culterano cultivable adj обрбблюваний, придбтний для обрбблення cultivación їдив. cultivo cultivado adj А. обрбблений; 2. освічений, вйхований
cultivador 1. adj хліборббський; земле- рббський; 2. /77 хліборбб; садівнйк; куль- тивбтор (людина)’, 3. див. cultivadora cultivadora fc.-r. культивбтор, просбпник cultivar vt 1. обробляти, культивувбти (землю)’, 2. розводити, вирбщувати, культивувбти (рослини)', 3. підтрймувати, роз- вивбти (дружбу, знайомство)', 4. культивувбти, розвивбти, удосконблювати (здібності)', ~ el espíritu розвивбти рбзум (розумбві здібності); 5. вирбщувати (бактерії, мікроби)
cultivo /771. обробляння (землі)', ~ intensivo інтенсйвне землерббство, інтенсйв- на обрббка землі; poner en - орбти;
2. розвбдення, вирбщування, культиву- вбння (рослин)', rotación de - s сівозміна;
3. сільськогоспбдарська культура; 4. ку- льтивувбння, удосконблення; 5. вирбщування, розвбдення (мікроорганізмів)',
6. біол. культура (колонія мікроорганізмів)
cult*o 1. adj обрбблений (про землю)', 2. культурний (про рослини); 3. освічений, культурний; lenguaje - кнйжна мбва; palabra -а кнйжне слбво; 4. див. culterano 1; 5. /77 культ (божества)’, 6. культ, поклоніння; шанування; rendir (tributar) - поклонятися; 7. див. cultivo; 8. adv вй- шукано (про стиль)', ~ externo обряд (релігійний)’, - de dulía культ бнгелів; культ святйх; - de hiperdulía культ Божої Мб- тері; - de latría шанувбння Бога; - de la personalidad культ осбби cultor 1. adj іст. див. cultivador 1; 2. що обожнює, шанує, що поклоняється; 3. m іст. див. cultivador 2; 4. палкйй прихйль- ник, шанувбльник cultoso adj іст. див. culto 1 cultual adj 1. див. cultural; 2. культовий cultura /1. культура; освіта; просвіта; ~ general загбльна культура; загбльна освіта; - física фізйчна культура, фізкультура; 2. іст. див. culto 2 cultural ^‘культурний culturar vtfliHB. cultivar 1 cullidor /77 іст. збирбч (податків) cuma1 / Л. Ам. 1. хрещбна мати; 2. весільна мати; 3. кумб (сусідка) cuma2 їдіал. корбткий мачбте cumbo тдіал. кумбо (пляшка з гарбуза з вузькою шийкою)
cumbre /1. шпиль горй; 2. вершйна; вйщий ступінь; кульмінбціяг, conferencia - нарбда на найвйщому рівні cumbrera /1. дерев'яний брус; 2. пере- мйчка (вікна, дверей); 3. грббін (даху)',
4. див. cumbre 2; 5. діал. вершйна, вйща тбчка
cúmel /77 кмйнова горілка cumiar іїдіал. стягнути cumiche /77 Л. Ам. молбдший син cumpa /77 Л. Ам. 1. хрещбний ббтько; 2. кум (приятель)
cúmplase (3 ос. одн. пас. способу від дієсл. cumptirse) до виконбння; до відома (резолюція на документ) cumpleaños m день нарбдження cumplidamente adv цілкбм, пбвністю; цілковйто
cumplidero adj А. що спливбє (про термін)', 2. підходящий; відповідний, адек- вбтний
cumplido 1. adj див. completo 1; 2. закінчений, зрбблений; 3. справжній; un - soldado спрбвжній солдбт; 4. вільний, про- стбрий, дбвгий (про сукню)', 5. люб'язний, ввічливий, чбмний; 6. що відслужйв тбр- мін, що підлягбє демобілізбції; 7. m люб'язність, ввічливість, чбмність; por - для годйться; sin ~s без церембній, збпросто;
8. комплімбнт; deshacerse en ~s розси- пбтися комплімбнтами cumplidor 1. adj старбнний; 2. m виконб- вець
cumplimentar vtA. поздоровляти, вітбти; 2. робйти візйт ввічливості; 3. співчувбти; вислбвлювати співчуттЯ; 4. викбнувати (роспорядження, постановУ) cumplimentero 1. adj занбдто ввічливий (чбмний); 2. /77 підлбсник cumplimiento mA. виконбння; 2. закінчення, завбршення; 3. див. cumplido 2;
4. ввічлива пропозйція; 5. досконблість, бездогбнність; 6. іст. запас; de(por) - іос. adv. для годйться
cumplir 1. vt викбнувати; - las leyes до- трймуватися закбнів; - su promesa до- трймати обіцянки; 2. закінчувати, завершувати; 3. відбувбти (покарання)', 4. за- безпбчувати, постачбти; надавбти; 5. до- сягбти (певного віку)', ha cumplido viente años йому минуло двбдцять рбків; 6. vi (соп) викбнувати (борг, обов'язок, ~ соп uno бути ввічливим (чбмним) по віднб- шенню до кого-н.; 7. закінчувати службу (в армії)', відбувбти строк служби; 8. (~se) минати, спливбти (про термін)', 9. підходити; бути зручнйм; 5. іст. бути достбтнім;
- uno por otro перекбзувати вітбння від Імені кого-н.; por - іос. adv. для годйться cumplirse 1. здійснюватися (про бажання)', 2. минати, випбйнюватися (про річницю)', 3. закінчуватися, минбти (про строї)', аі - по закінченні...
cumquibus /грбші cumulación m іст. див. cúmulo 1 cumulador adju\o накопйчує cumular vtA. накопйчувати, збирбти; 2. ск- ладбти; нагромбджувати cumulativamente а&юр. 1. за сукупністю; 2. попередньо
cúmulo /771. ббзліч, велйка кількість; скупчення, нагромбдження; 2. купчбсті хмари;
- estelar астр. зоряне скупчення
cuna /1. колйска; canción de - колискбва пісня; 2. притулок (длядітей)', 3. підвіснйй містбк; 4. колйска, батьківщйна; 5. похбд- ження, рід; de ilustre .(de humilde) - знбтного (незнатного) рбду; 6. відстань між рогбми (тварини)', 7. діал. місце для розвбг; 8. діал. куна (таної)', 9. каюта (маленького судна)’, 10. мор. спускові полоз- кй; casa - дитЯчі Ясла; conocer a uno desde su - знбти з пелюшбк cunar \гідив. cunear
cuncuna /1. діал. дйкий гбпуб; 2. діал. гусінь cuncho тдіал. див. concho 2 cundido /771. запбс олйвкової олії, бцту, сблі і спбцій (який видають пастухам); 2. дитЯчий пблудень
200
cursar
cundir1 1. vt іст. займбти, запбвнювати (іпростір); 2. vi розтікбтися (про рідині 2. рости, збільшуватися (в об'ємі); роз- 6yxáTH (під час варіння)] 3. поширюватися, розповсюджуватися; 4. налбгоджува- тися, ітй на лад
cundir2 уідіал. див. condimentar cunear vt заколисувати; -se 1. розгбйду- ватися, гоїтися; 2. див. contonearse cuneiforme 1. ^‘клиноподібний; 2. клинописний; escritura - клинбпис cúneo m 1. див. cuca 5; 2. céKTop (у римському театрі, цирку)] 3. військ, іст. клиноподібний стрій (піхоти) cuneo /771. заколисування; 2. roftfláHHn, розгбйдування; 3. 6okob¿ хитавиця cunero 1. ас/підкинутий; що вйріс у притулку; 2. без родовбду (про бика)] 3. при- знáчeний (проурядового кандидата)] 4. m знбйда;5. BnxoBáHeub притулку cuneta /кіовбт, водостічна KaHáea cunicultor 1. ^'кролівницький; 2. m кролівник
cunicultura /кролівнйцтво cuno /77 куно (колумбійський барабан) cuntir vi ют. траплятися, відбувбтися cuña /1. клин; 2. бруковий KáMiHb; 3. суднб (для хворого)] 4. pyKá, заступництво, 3á- хист; tener buenas ~s m¿th руку; 5. анат. клин; 6. Л. Ам. впливбва осбба; 7. діал. cKHápa; meter - сіяти рбзбрат; es buena - він все мбже влаштувбти; все у йогб вл0ді cucada / 1. зовйця; своячка; 6paToeá; 2. іст. своЯчка; 3. див. concucada cuñadería ficr. див. compadrazgo cuñadía / cuñadío m іст. своЯцтво cucado /771. шурин; дівер; Lueárep; 2. іст. своЯк; 3. див. concucado; 4. діал. друг, товйриш, прйятель cucal adj іст. карббваний cucar і^карбувйти cucete /77 барйло
cuco /771. чекбн, штамп (для монет, медалей)] 2. neKáHKa; 3. іст. див. cuca 1; 4. іст. купа, нйтовп; - de nuevo новачбк cuociente m див. cociente cuodlibetal, cuodlibético adj дискусійний; вйсунутий на обговбрення cuodlibeto /771. дискусія на ббрану (наукб- ву) TéMy; 2. іст. дбповідь, вйступ на ббрану тбму (в університеті)] 3. гбстре слівцб cuota /і. чбстка; квбта; 2. квбта, податкб- ва стбвка; 3. внбсок, квбта (що сплачується за скорочення строку служби в армії) cuotidiano adj див. cotidiano cuotizar vt Л. Ам. визначбти податкбвий внбсок
cupay m діал. чорт
cupé /771. Kyné, двомісна KapéTa; 2. двомісний автомобіль; 3. іст. пербднє вбрхнє сидіння диліжбнса
cupial /771. діал. похйлий дах (у ранчо)] 2. діал. див. cobertizo 1 cupido /77 ловелбс, гультЯй cuplé, cuplet /77 пісенка, куплбт cupletera, cupletista /куплетйстка, шан- сонбтка
cupo /771. див. cuota 1; 2. див. contingente 2, 3; 3. військ, контингент новобрбнців (міста, населеного пункт,у)] 4. діал. див. cabida 1; 5. діал. місце в автомобілі; 6. Л. Ам. в'язнйця
cupyn /77 ком. купбн (цінних паперів) cupresácea 1. а<#'кипарйсовий, кипарйс- ний; 2.: -as //?/кипарйсові cupresino а^кипарйсний; кипарйсовий cúprico adjxiM:. óxido - оксйд міді cuprífero adjмідянйстий, що містить мідь cuprita / купрйт, червбна мщна pyflá cuproníquel /771. іст. купронікель (іспанська монета = 25 сантимів)] 2. мельхібр (сплав міді і нікелю)
cúpula /1. ббня, мбківка, склепіння; 2. бот. гніздбчко; 3. мор. rapMáTHa бáштa (що обертбється)
cupulino /77 оібшточка; ліхтбр над купольним дбхом
cuque m діал. солдбт cuquear ііїдіал. підбурювати, nifl6nBáTH cuquera f діал. див. cuquería 2 cuquería / 1. чарівність, прив0бливість;
2. хйтрість, лукбвство cuquero /77 хитрун, шахрбй, крутій cuquillo m див. cuco 2
cura 1. /77(- párroco) парафіяльний свящб- ник; - castrense військбвий свящбник; - ecynomo що викбнує оббв'язки свящбни- ка; 2. свящбник; піп; 3. діал. агуакате (плід)] 3. /лікувбння; - de aguas водоліку- вбння; - de hambre лікувбння гблодом; -de sol сонцелікувбння, геліотерапія; Іа primera - nébuia допомбга; entrar (meterse, ponerse) en - починбти лікувбння; tener - бути вилікбвним; 4. див. curativa; 5. іст. див. cuidado 2; 6. іст. див. curaduría; 7. діал. пиЯцтво, сп'яніння; 8. бот. авокадо, алігбторова груша; ó este - ваш покірний cnyrá; - de misa у olla неосвічений піп; no tener - бути невилікбвним; бути невипрбвним; бути безнадійним curable яс/вилікбвний curaca1 m Л. Ам. KypáK, касйк curaca2 /еконбмка (у будинку священика) curación / 1. лікувбння; 2. одужання; за- гбювання (рани)] 3. мбтод (курс) лікувбн- ня; 4. Л. Ам. похмеляння curadera fpian. сп'яніння, хміль curadillo /771. в'Ялена тріскб; 2. вйбілене полотнб
curado adj А. загартбваний, звйчний; 2. в'ялений, сушений (про м'ясо, риб,У)] 3. діал. п'Яний, сп'янілий
curador /771. опікун; 2. лікар; 3. заготівельник (продуктів)] коптйльник, засблювач (риби, м'яса)] 4. сушйльник (лісу, деревини)] 5. очиснйк, вибільнйк (тканин) curadoría / іст., curaduría / опікунство, опіка; - ejemplar іст. опіка над слабоум- ною людйною
curagua їдіал. курагуа (різновид кукурудзи) curalotodo /771. бот. звіробій; 2. ліки від усіх хворбб; панацбя curamiento m іст. див. curación curandera /знбхарка curandería /знбхарство curanderil а^знбхарський curanderismo /77 3HáxapcTBo curandero /77 3Háxap
curanto /77 KypáHTO (печеня з молюсків, м'яса та овочів) curapotras m ветеринбр curar 1. vi (—se) одужувати; вилікбвувати- ся; 2. (-se; de) турбувбтися, піклувбтися;
3. і//лікувбти; flomflfláTH хвброго; 4. ліку- вбти, вилікбвувати (хворобу)] 5. обробляти (рану)] 6. заготбвлювати про 3anác; со- лйти, коптйти, в'Ялити (рибу, м'ясо)] 7. чи- нйти, дубйти (шкірУ)] 8. витрймувати (ліс, деревину)] 9. очищбти, вибілювати (тканини)] 10. зцілЯти (душу)] 11. виправляти (зло)] 12. діал. п'янйти; - la pipa обкурювати ліольку
curare /77 «ypápe (отрута) curarse 1. лiкyвáтиcя; 2. гбїтися (про ра- нУ)] 3. (de) стерепгйся; 4. діал. напив0ти- ся, п'яніти; 5. Л. Ам. похмелитися; - en salud бути перестрахувбльником; пере- страхувбтися; como te curas, duras Богу молйсь, а до ббрега гребись curasao /77 кюрасб (помаранчевийлікер) curativa /мбтод (курс) лікувбння curativo яс/ціліЬщий curato, curazgo m іст. 1. посбда пара- фіЯль-свящбника; 2. церкбвна парбфія
curazao m див. curasao curca /горб
curco adj діал., curcucho діал. adj rop6á- тий
curculiónidos mpi зоол. довгоносики cúrcuma /1. куркумб, жбвтий імбйр (рослина)] 2. цитвбрньїй кбрінь, кореневйще куркумй; 3. хім. куркумін curcumina fpne. cúrcuma З curcuncha fpian. див. corcova 1 curcuncho adj А. діал. див. curco; 2. діал. дурнйй, тупйй; 3. діал. набрйдливий curcusí /77 діал. зоол. світлячбк curcusido adj див. corcusido curcusilla /1. куприк; 2. гузка (у пташок) curda, curdela 1. /сп'яніння, охмеління; ¡ vaya - que lleva! ну й напйвся ж він!;
2. сот. п'Яний
curd*o, -а 1. ^курдський; 2. т, /курд, -ка cureca / 1. військ, лафбт; гармбтний станбк; 2. заготовка для лбжа гвинтівки;
3. лбже самостріла; а - rasa іос. adv. без прикритті; без збхисту
curecaje /77 гармбтний (артилерійський) парк
curia /1. суд, курія (орган правосуддя)]
2. судді; 3. іст. див. cuidado 2; 4. курія (у стародавньому Римі)] 5. іст. див. corte2; - pontificia (romana) рймська (пбпська) курія
curial 1. adj суддівський; 2. курібльний;
3. іст. див. cortesano 1; 4. іст. досвідчений; 5. /77 чинбвник рймський (пбПСЬКОЇ) курії; 6. суддівський чинбвник curialesco ^‘суддівський; чинбвницький, бюрократйчний, канцелярський curialidad ficr див. cortesía
curiana fpne. cucaracha 2 curiar vticT. охороняти, оберігбти curiara /«ypiápa (індіанська пірога) curibay m діал. coch¿ (різновид) curiche /771. діал. пруд; 2. діал. болбто;
3. Л. Ам. темношкірий, негр curie /77 фіз. кюрі (одиницярадіоактивності) curieterapia /кюрітерапія, радіотерапія curio m хім. кюрій
curiosamente adv А. цікбво, з цікбвістю;
2. акурбтно, охбйно; 3. дбайлйво, турббт- ливо
curiosear І//1. цікбвитися; 2. (vt) стбжити curioseo /77 ВЙЯВ ЦІКбВОСТІ curiosidad / 1. цікавість; допитливість; інтербс; estar muerto de - помирбти від цікбвості; 2. чистотб, охбйність; 3. ретбль- ність, акурбтність; 4. визначнб пбм'ятка, рідкість
curioso 1. а^'цікбвий; допйтливий; 2. визначний, вбртий увбги, цікбвий; заббвний;
3. чйстий, охбйний; 4. ретбльний, aKypáT- ний; 5. /77 допйтлива людйна; 6. див. curandero
curiquingue m Л. Ам. Яструб (різновид) currar vtcn. обмбнювати, обдурювати curricán /77 мор. риббльська снасть (для ловлі тунця)
currinche /77 1. журналіст-початківець; 2. нікчбма
curripé /77 сл. прочухбн curro 1. а^'самовдовблений, хвалькувб- тий; 2. /77 качка; 3. Л. Ам. див. currutaco 2 curruca1 fopH. слбвка, кропив’янка curruca2 fflian. 3rpáfl co6áK currutaco 1. adj франтувбтий, ошбтний; 2. нікчбмний (про людину)] 3. Л. Ам. низь- корбслий, пpизeмкyвáтий; 4. m франт, чепурун; 5. нікчбма, пігмбй; 6. Л. Ам. куций, товстун; 7. ріЛ. Ам. пронбс cursado adj 1. тямущий, досвідчений; 2. відвідуваний, людний cursante сот. учень, студбнт, курсбнт cursar vt 1. 4¿cto відвідувати; 2. чбсто робйти; 3. вивч0ти, вчйти; - filosofía ви-
201
cursario
вчбти філософію; ~ estudios superiores
навчбтися у вищому HaB4ánbHOMy збк- ладі; 4. давати хід (справі)', передавбти за пpизнáчeнням; - una nota HanpáenTH нбту; 5. спливбти, 36¡ráTH (про період час})] el mes que cursa потбчний місяць I cursario adj\ m іст. див. corsario cursería /і. непристбйність, вульгбрність; HécMax, погбний смак; 2. піжбни cursi ао/вульгбрний; позббвлений смаку cursilería ґдив. cursería cursilón adj див. cursi cursillista com. курсбнт, -ка, слухбч, -ка курсів
cursillo /771. стйслий (додатковий) курс (в університеті); 2. рі курси з підготбвки (з підвищення кваліфікації); 3. курс лбкцій cursiva /'курсив
cursivo 1. ac¡rкурсивний (про шрифт)] 2. /77 курсив
curso /77 1. нбпрям, курс, тбчія; еі - de los astros шлях неб0сних тіл; el ~ de un río тбчія (нбпрям) річки; el ~ de los acontecimientos курс подій; en el ~ del tiempo з плином чбсу; 2. нaвчáльний рік; курс; ~ académico навчбльний рік; 3. курс (лекцій, наук, підручник 4. хід (справи)] процес; dar ~ a una solicitud дбти хід зайві; dar - a su fantasía дбти вблю своїй фан- тбзії; seguir su - іти свобю чбргою; 5. (рі) пронбс; 6. yживáння, ходіння; 7. іст. див. corso 1; 8. ком. курс; ббіг (ціннихпаперів) cursymetro /77 локомотивний швидкостемір
cursor /771. движбк, висувнб плбнка (логарифмічної ЛІНІЙКИ)] 2. візйр (логарифмічної лінійки)', Z. те.х. повзун, движбк; 4. іст. див. correo1; 5. іст. судовйй пйсар curtición їдив. curtimiento curtido 1. adj засмбглий, обвітрений (про шкір})] 2. загартбваний (про людині)] 3. Л. Ам. зашарілий, присорбмлений; 4. m див. casca 2; 5. д/вичинена шкіра; шкіртовбри; tienda de ~s магазйн шкіртовбрів; 6. рі діал. маринбвані бвочі curtidora /77чинббр, дубйльник; шкірйник curtiduría, curtiembre ЇЛ. Ам. чинббрня; шкірянйй завбд
curtiente 1. «^дубильний (про речовин})]
2. /77 ДубЙТвЛЬ
curtimiento /77ЧЙНЄННЯ (дублення) шкіри curtir иМ. чинйти (дубйти) шкіру; 2. по- кривбти засмбгою, обвітрювати (шкір})]
3. (і/у) загартбвувати(ся) (фізично або морально)] ~se 1. засмагбти, вкривбтися за-
смбгою; обвітрюватися (про шкір})] 2. Л. Ам. вймаститися, забруднитися; estar curtido en acos бути у літбх, бути солідного віку; estar curtido en una cosa собб- ку з'їсти на чому-н.
curto adj діал. 1. див. corto 1; 2. коротко- хвбстий
curuca їдив. curuja curucú /77 Л. Ам. кетцбль (іпта.х) curuja f сіра совб
curva f 1. кривб лінія; ~ de temperatura
кривб температури; 2. поворбт (дороги); - abierta плбвний поворбт; - cerrada кру- тйй поворбт; coger (tomar) una - повер- тбти; ~ de nivel геод. горизонтбль, кривб рівня (рельбфу)
curvado ас#*кривйй, зігнутий; гнутий (про мебл)
curvar vt (vi) згинбти(ся), вигинбти(ся), викривлйти(ся)
curvatura /кривизнб; вйгин, вйкривлення curvear vi діал. 1. звивбтися, крутйтися (продоро/})] 2. див. culebrear curvidad //^.curvatura curvilíneo adj криволінійний curvo adj 1. кривйй; криволінійний; 2. зігнутий, вйкривлений
cusca ЇЛ.діал. сп'яніння, охмеління; 2. Л. Ам. повія; 3. діал. див. corcova; hacer la ~ набрилбти
cusco1 тЛ. Ам. див. cuzco1 cusco2 adj діал. горббтий cuscungo тдіал. пугач (різновиди) cuscurro /77скйбка хліба; окрбєць cuscuta їбот. повитйця, сплітбчка cuscha /77. Ам. горілка cusir 14див. corcusir cusma fдіал. див. cuzma cuspar вбігти наввйпередки cuspe тдіал. дзйґа
cúspide ЛІ. вершйна, пік; 2. гострий шпиль; 3. мат. вершйна; 4. див. cumbre 2 custodia /і. охорбна; нбгляд; 2. охорбна, вбрта; 3. церк. дарохоронйльниця custodiar і//охоронйти, вартувбти custodio 1. adj. ángel ~ бнгел-охорбнець; 2. /77 хранйтель; стброж; охорбнець cusubé тдіал. кусубе (солодка страва з юккй)
cusumbe діал., cusumbo діал. тдив. cuatí cususa /77. Ам. тростйнна горілка cutacha ЛІ. діал. дбвгий прямйй ніж; 2. (р) діал. черевйк
cutama їдіал. 1. тюк, вузол; 2. тюхтій, Téne- пень
cutáneo adj анат., мед. шкірний, нашкірний (про шкіру обличчя) cutara /Л. Ам., діал. пантбфля, кбпець cutarra їдіал. черевйк cúter /77 кутер (вітрильне судно) cutero adj діал. брехлйвий, нещйрий cutí /77 тик (тканина)
cutiano іст. 1. adj дал. див. cotidiano; 2. adv щоднй, повсякденно; de (en) ~ іос. adv. завждй, постійно cutícula f 1. тонкб ніжна шкіра, шкірка; 2. анат., бот. кутйкула, епідбрміс cuticular а^'епідермбльний; шкірний cutidero /771. стукіт, биттй, гупання; 2. іст. удбр. пбштовх
cutio1 advnoc,T\mo] безпербрвно; día de ~ будній (роббчий) день cutio2 /77 роббта, прбця cutir 1. vt ударйти, ляскати, бйти; 2. vi іст. змагбтися
cutis amb. шкіра, шкірний пбкрив (про шкіру обличчя)] ~ anserina гусяча шкіра cuto adj Л. діал. безнбгий; 2. діал. безрукий; 3. Л. Ам., діал. беззубий; щерббтий;
4. Л. Ам., діал. облбманий; зазублений cuto /77 кбртик
cutral adj забійний, признбчений для заббю (про худобу)
cutre 1. adjcKynm, жбдібний; 2. /77скнбра cutusa ґдіал. зоол. гбрлиця (різновид) cuy /77 Л. Ам. морськб свйнка сиу*о 1. adj ргопчш, якйй; mi amigo а ~а hermana conoces мій друг, сестру якбго ти знбєш; una decisión ~ motivo desconozco рішення, причйни якбго мені не- відбмі; 2. /77 кохбнець, залицяльник cuyují тдіал. крбмінь jcuz! interj ([cuz, cuzl) (вжив, для прикликання собаї) до мбне! cuzco1 /77 пбсик
cuzco2 adj 1. діал. горббтий; 2. Л. Ам. що ліЬбить ласощі cuzcuz тдив. alcuzcuz cuzma /дбвга сорбчка (у індіанців) czar /77 цар
czarda(s) /чардаш (угорський народний танець)
czarevitz /77 царбвич czariano яо/цбрський czarina /царйця
202
chafandín
Ch
Ch, ch f 4-а літера іспанського алфавітуче cha m шах (персидський) chabacán m паскудник, хам chabacanada їдив. chabacanería chabacanear viJ!. Ам. 1. говорити грубощі, грубіянити; 2. говорити непристбйності chabacanería f, chabacanismo m 1. відсутність смаку; вульг0рність, непристбй- ність; 2. грубість, непристбйність chabacaneo 1. adj без смаку, вульг0рний; literatura -а бyльвápнa література; 2. грубий, непристбйний; 3. m набавно (іспанська мова на ФіліппінаК) chabasco /зрізані гілки chabela їдіал. чаббла (сумішвина та чачі) chabelón тдіал. боягуз, легкодуха людина chabisque тдіал. калюжа chabola /1. курінь; 2. хатина, халупа;
3. землянка chaborra /дівчина chabrana /див,, chambrana1 chaca їдіал. 1. міст; 2. ¿рка chacal т 1. шак0л; 2. Л. Ам. кревбтка (різновид)
chacaleje тдіал. дрібничка, дешбва при- Kpáca
chacalín1 тдіал. кревбтка (різновид) chacalín2 т хлопчак, хлопчйсько chacalina fЛ. Ам. дівчйсько chacamel т Л. Ам. rycáK (різновид) chacana /1. діал. носйлки, нбші; 2. діал. горйще (для зберігання фруктів) chacanear1 гідіал. 1. стиск0ти острбгами; 2. колбти пікою, підганяти (вола) chacanear2 vi А. діал. постійно користув0- тися; 2. діал. говорйти (робйти) дурнйці cnacantana / Л. Ам. ceápKa; скандал;
60ШКЄТ
chácara1 /1. Л. Ам. див. chacra 2; 2. діал. тбрба, кбшіль; 3. діал. футлйр chácara2 fЛ. Ам., діал. вйразка chacarandá /паліс0ндр (дерево) chacarear viЛ. Ам. працювати на ф0рмі chacarera їдіал. чакарбра (народний танець)
chacarería /1. діал. фбрми; 2. діал. садів- нйцтво, горбдництво
chacarero m 1. землербб, ф0рмер; 2. діал. див. chacharero 2; 3. діал. 3Háxap chacarita /1. Л. Ам. малбнька ф0рма; 2. уліЬблене місце
chacarrachaca /ránac; ry4Há ceápKa chacarrear w6yp4á™, 6ypKOTáTH chacay тЛ. Ам., chacayo тЛ. Ам. жбстір, крушйна (різновид) chacchar vtдiaл. див. chachar chacear vi діал. здйблюватися (про коня) chacera їдіал. рознбщиця chacina /1. солонйна; 2. ковб0сний свинячий фарш
chacinería /ковб0сний магазйн, що торгує солонйною
chacinero т продавбць солонйни chaco1 тЛ. Ам.іст. полюв0ння з обл0вою chaco2 тдіал. див. chacra 2 chacó /77 військ, ківер chacolí /77чаколі (сорт сухого вина у Країні Басків, Сантандері та Чилі) chacolotear и/цбкати (про підкови) chacoloteo /77 ц0кання (копит) chacón тдіал. касйк, кацйк chacona / чакбна (старовинний іспанський танець)
chaconada /бавовнйна тканйна chacota /1. вес0лощі, рсідощі; 2. жарт; hacer ~ de uno, de una cosa кепкув0ти над ким-чим-н.; echar (tomar) а - не сприйм0ти серйбзно chacote тдіал. дбвга uinára chacotear vi 1. гучно веселйтися; 2. жар- тув0ти; -se (de) HacMixáTHCH, глузув0ти chacoteo /77, chacotería f діал. див. chacota 1, 2
chacotero /77 веселун, жартівнйк chacra / 1. невелйкий ма0ток; фбрма, садиба; 2. посіви, засіяне пбле chacrear viЛ. Ам. див. chacarear chacta1 їдіал. індіанське сблище chacta2 їдіал. тростйнна горілка chacuaco1 /771. Л. Ам. nepeHOCHá топйль- на піч; 2. Л. Ам., діал. недбпалок cnrápn; 3. Л. Ам. димохід; 4. Л. Ам. noráHO згбр- нута cnrápa
chacuaco2 adj діал. chapucero 1 chacualear \4Л. Ам. див. chacolotear chacuaquería їдіал. див. chapucería chacha1 /1. нянька; 2. годув0льниця chacha2 їдіал. див. chachalaca chachá їдіал.% муз. брйзкало; MapaKácn chachacaste тЛ. Ам. горілка chachaco adj Л. Ам., chachacuate adj Л. Ам. рябйй; порйтий віспою (про обличчя)
cha-cha-cha тча-ча-ча (танець) chachagua 1. ас/п0рний, подвійний; 2. m р/близнюкй
chachaguate1 m Л. Ам. 1. р0мінь; 2. мотузка
chachaguate2 adj діал. сп0рений, подвійний
chachaguato adj m Л. Ам. див. chachagua -
chachal тдіал. графіт chachal2 тдіал. намйсто chachalaca /1. Л. Ам. америк0нська свіязь (різновид качки)] 2. діал. capaHá; 3. Л. Ам. патйкало, базіка
chachamol adjЛ. Ам. див. chachaco chachapoyo adj діал. слабкйй, млявий chachar vi діал. ^yeáTH лйстя кбки chachara /1. базікання, балаканйна; 2. діал. жарт; глузув0ння; 3. рі дрібнйчки; 4. діал. деш0ва прикр0са
chacharear 1. ^/базікати, патякати; 2. \гіЛ. Ам. торгув0ти дрібнйчками chacharería / 1. базікання; 2. Л. Ам. дрібнйчки
chacharero 1. adj балакучий; 2. ^базікало, патйкало; 3. Л. Ам. рознбщик, лотбч- ник; 4. Л. Ам. кишенькбвий злбдій chacharón 1. adj HáflTO балакучий; 2. т базікало, балакун
chachay adj діал. rápHo (пйшно) убр0ний chacho /771. хлбпчик, хлопч0к; малюк; 2. старший брат; 3. ріЛ. Ам. близнюкй; 4. Л. Ам. cnyrá; 5. ставка (у картковій грі) chafado adj 1. приголомшений, ошелбше- ний; 2. пригнічений chafaldete m мор. гітов chafaldita /ущйпливе слбво, шпйлька chafalditero 1. ^'насмішкуватий, глузлй- вий; 2. /77 кепкун chafalmejas com. мазйло chafalonía /золотйй (срібний) лом chafalote1 /771. Я Ам. див. chafarote 1; 2. діал. дед0чий кінь chafalote2 adj діал. брут0льний, хамулу-
В0ТИЙ
chafallada їдіал. початкбва шкбла chafallar vt 1. л0годити (лат0ти) абияк; 2. робйти HeoxáñHO
chafallo /77нeoxáйний рембнт, груба лáткa chafallón adj m див. chapucero 1 chafandín m див. chisgarabís
203
chafar
chafar vtA. (vi) роздЯвлюваси(ся), сплющуватися); 2. (vi) м'яти(ся); 6ráTn; 3. прими- HáTH (траву)', 4. обірвати, обрізати; 5. збй- ти пиху; 6. доконЯти; 7. діал. виганяти; звільнити; 8. діал. підсиджувати cháfara fдiaл. Haxá6Ha жінка, Haxá6a chafardear vi діал. втручЯтися, лізти chafardero a dj діал. набридливий, надокучливий
chafarota (діал. нечепура chafarotazo m 1. удЯр мечбм; 2. páHa від Me4á
chafarote m 1. корЯткий кривий меч; 2. ши- рбка шáбля (шпЯга); 3. діал. солдафбн chafarraño m діал. кукурудзяний кЯржик chafarrear vi діал. базікати, балЯкати chafarrín m Л. Ам., chafarrinada 7плЯма; чорнйльна плЯма chafarrinar иґбруднйти, мастйти chafarrinón тА.див. chafarrinada; 2. ма- занйна (про погану картину)', echar un ~ чинйти негідно (підло); ганьбйти, зне- слЯвлювати
chafe тдіал., сл. поліцейський, лягЯвий chafirete т Л. Ам. водій (шофЯр) вантЯ- жівки
chafiro тдіал., chafirro тдіал. тесЯк, ма- чЯте
chaflán /77, chaflanada 7скЯшений край (кут), фЯска, укіс; de chaflán loe. adv. діал. скбса, крадькомЯ
chaflanar і//скЯшувати пруг (кутй); знімЯти фЯску
chagolla f Л. Ам. 1. фальшива монЯта; 2. стерта монЯта; 3. дурнйця, казна-що chagorra fЛ. Ам. простЯлюдинка chagra11. сот. діал. селянйн, -ка; 2. про- вінціЯд, -ка; 3. (діал. див. chacra 1 chagra2 f діал. див. chaira1 chagrén т шагрЯнь (шкіра) chagrero т діал. див. chacarero 1 chagrín т див. chagrén chagua1 т Л. Ам. див. cháguar chagua2 (діал. згрЯя, бЯнда chaguala 71. діал. старйй черевйк; 2. діал. рубЯць, рЯна, шрам
cháguar /771. Я Ам. бот. літа (різновид)', 2. мотузка, шпагЯт
chaguar vt 1. діал. викручувати (білизну, губку)', 2. діал. сукЯти (пряжу) cháguara (діал. мотузка, шпагЯт; dar ~ підбурювати, підбивЯти chaguarama (діал., chaguaramo тЛ. Ам. королівська пЯльма
chaguarazo тдіал. 1. удЯр батогбм; 2. об- рЯза
chaguarí тдіал. див. cháguar chagüeto adj діал. кривйй, косйй chagüite тЯ Ам. 1. болбто, багнб; 2. маїсове (кукурудзяне) пЯле chahuar 1. adj діал. рябйй (про масть коня)', 2. /77 Я Ам. див. cháguar chahuite m див. chagüite chai (сл. 1. малолітка; 2. повія, шльЯндра chaimas m рі чЯймаси (індіанці у Венесуелі)
chaina 71. Я Ам. муз. флЯйта; 2. діал., орн. щйголь
chaira1 71. шЯвський ніж; 2. гострйльний брусЯк; точйло chaira2 (діал. печЯня chaira*r vt діал. гострйти, загЯстрювати; dejar a uno ~ndo діал. залйшити в омЯні, не руйнувЯти ілюзій
chajá (діал. чаха (болотна пташка)', pura espuma como el - діал. порЯжнє місце, нуль без пЯлички
chajuá, chajuán тдіал. 1. спЯка; 2. втЯма chajuanarse діал. втЯмлюватися chai /77 шаль; шарф
chala 71. Я Ам. лйстя кукурудзяного кача- нЯ; 2. діал. оболЯнка (злаків)', 3. діал. грЯ-
ші; 4. діал. див. chalaila; pelar la - діал. обікрЯсти, обдЯрти як липку; tiene mucha ~ діал. у ньЯго грошЯй кури не клюють chalaco тдіал. бриль chalada (діал. взуттЯ (з сириці) chalado adj 1. шалЯно закЯханий; 2. діал. очманілий; está - він збожевЯлів (втрЯтив глузд)
chalaila, chalala (діал. сандЯлія (з сириці) chalán /771. гендляр, перекупник кЯней; 2. шахрЯй, злЯдій (про продавця); 3. Я Ам. об'їждчик дйких кЯней chalana 7 1. шалЯнда; 2. діал. канЯе; шлюпка
chalanear vtA. спрйтно збувЯти (товар)', 2. Я Ам. обІжджЯти (коней)', 3. діал. на- бридЯти, надокучЯти; зловживЯти терпінням; 4. Я Ам. жартувЯти chalanería 71. гендлярство; 2. спрйтність, поворЯткість
chalanero, chalanesco acjr гендлярський chalar vtA. звЯдити з рЯзуму; 2. (vi) закЯ- хувати(ся); ~se 1. божевЯліти; 2. діал. помилйтися, прогадЯти chalate m Я Ам. uiKána ¡chalayl interj діал. якйй аромЯт!, як приЯмно пЯхне! chalaza 7ячмінь (на оці) chalcocita, chalcolita (мін. халькоцит chalcha ((pt) діал. подвійне підборіддя chalchihuite m(p)A. Я Ам. дрібнйчка; 2. діал. мЯтлох; 3. Я Ам. чаклунство, чЯри chalchudo adj діал. 1. зобЯстий, волЯстий;
2. з відвйелою губЯю (про собаку) chale1 тдіал. див. chai
chale2 /77 Я Ам. китЯєць chalé т див. chalet
chaleco /771. жилЯт; - salvavidas рятувЯ- льний жилЯт; 2. турЯцький xanár, 3. діал. ледЯщо, нерЯба; - de fuerza Я Ам. гамів- нЯ сорЯчка; а - /ос. adv. Я Ам. силоміць; безкоштЯвно, дЯром chalecón /77 Я Ам. обмЯнщик, шахрЯй chalequear vt діал. 1. здобувЯти шлЯхом обмЯну; 2. діал. переривЯти, перебивЯти;
3. Я Ам. красти, цупити
chalequero т 1. кравЯць, що шйє жилЯти; 2. жилЯтний ланцюжЯк (для годинника) chalet /77 шалЯ, заміськЯ вілла, дЯча chalí /77 чалі (тканина з козиної вовни) chalilo тдіал., chalilones т рі діал. дні карнавЯлу; карнавЯл
chalina 71. кравЯтка бЯнтом; бант; 2. вй- пивка, гулЯнка; 3. діал. шаль; шарф chalón /77 Я Ам. (велйка) хистка, шаль chalona 71. Я Ам. барЯнина; 2. діал. соло- нйна (з баранини)', 3. діал. в'Ялена барЯнина
chaloso adj діал. змЯрщений, помЯрщений chalote /77 цибуля-шарлЯт, шарлЯт chaludo adj діал. багЯтий, замЯжний chalungo adj діал. див. chapucero 1 chalupa 71. шлюпка, 6apKác; 2. Я Ам. вузький чЯвен, канЯе; 3. Я Ам. кукурудзяна олЯдка (з м'ясом, сиром)', 4. діал. болЯч- ка; estar ~ збожевЯліти chalupero /771. хазЯїн шлюпки (баркЯса); 2. каботЯжник (моряі) challa (А. діал. див. chaya1; 2. діал. сухйй кукурудзяний лист; 3. діал. лотЯк (у старателів)', 4. діал. коштЯвність, прикрЯса challar vi діал. див. chayar challenge: copa ~ спорт, перехіднйй кубок challenger m спорт. претендЯнт (на звання чемпіона)
challón adj діал. ишроколйций chama 7Ябмін, міна; вимінювання chamaco m Я Ам. хлЯпчик; пЯрубок chamacocos m рі чамакЯки (індіанці у Болівії, Парагваї і Аргентин) chamada 71. див. chamarasca; 2. діал. смуга невдЯч
chamagoso adjЛ. Ам. 1. обірваний; бруд- нйй; 2. халтурний; 3. вульгЯрний, непри- стЯйний
chamal m Я Ам. 1. жінЯча вЯвнЯна накидка (у індіанців)) 2. див. chiripá chamaluco adj діал. див. chapucero1 chamán /77шамЯн chamanismo m шамЯнство chamanta (, chamanto m діал. вЯвнЯна накйдка, пЯнчо (у смужку) chamar иґмінЯти, вимінювати chámara, chamarasca 71. хмиз, сухі гілкй; 2. яскрЯве пЯлум'я, жар (від горіння хмизу) chamarilear і4див. chamar chamarilero m лахмітник chamarillero m 1. див. chamarilero; 2. шулер
chamarillón adj див. chambón 1 chamarín тдіал., chamariz mорн, в'юрЯк chamarra 71. куртка; 2. діал. грубовЯвнЯна кЯвдра, вЯвнЯний плащ; 3. Я Ам. обмЯн, ошукЯнство
chamarrear vtA. діал. м'Яти, тйскати; 2. діал. дражнйти бикЯ (курток)', 3. діал. дратувЯти, розлючувати; 4. діал. обдурйти, ошукЯти chamarrero тдіал. сільськйй знЯхар chamarreta 7корЯтка куртка, жакЯт chamarro т Л. Ам., діал. див. chamarra 1 chamba 71. див. chiripa1; 2. діал. канЯва, рів; 3. діал. дЯрен; 4. діал. став; 5. діал. див. charretera; 6. діал., Я Ам. робЯта, спрЯва
chamba(d)o тдіал. ріг (посудина) chambaril тдіал. п’Ятка chambear 1. vt діал. заклЯсти дЯрном; 2. діал. рйти (канави, рови)', 3. діал. гіідстри- гЯти; згЯлювати; 4. Я Ам. вимінювати;
5. viЛ. Ам. займЯтися спрЯвою chambeco діал. 1. adj незгрЯбний; 2. т незгрЯба; 3. чорт, біс chambelán т 1. камергЯр; 2. Я Ам. пуль- веризЯтор
chamberga 7 1. діал. шовкЯва стрічка; 2. бот. діал. чудоцвіт (різновид)', 3. діал. ріг (посудина)
chambergo m 1. іст. чамбЯрго, широко- крйсий капелюх; 2. діал. м'якйй капеліЬх chamberí adj діал. пихЯтий, бундючний chamberines m ріЛ. Ам. дрібнйчки chambo m Я Ам. Ябмін зернЯ на Інші продукти
chambón adj А. незгрЯбний, неспрйтний (у гр)\ 2. незгрЯбний, недолЯдний, непово- роткйй; 3. щаслйвий
chambonada 71. неспрйтність, незгрЯб- ність; 2. безглуздість, нісенітність; 3. удЯ- ча, щЯстя, талЯн; 4. Я Ам. див. chapucería
chambonear vi А. говорйти нісенітниці; 2. Я Ам. повЯдити ce6é незгрЯбно; бути неповороткйм
chamborote adj діал. 1. білий (про перець); 2. носЯтий, довгонЯсий chambra1 7кофтйнка, блузка chambra2 їдіал. див. chambrana21 chambra3 (діал. А. ширЯкий мачЯте; 2. до- вгоствЯльна рушнйця; de ~ випадкЯво chambrana1 7лйштва (у вікон та дверей) chambrana2 71. діал. шум, гЯлас; 2. діал. свЯрка, бійка
chambre тдіал. шахрЯй, крутій chambuque тдіал. затяжнйй вузол chambuquear vt діал. зв'Язувати затяж- нйм вузлЯм (худобу) chamburgo тдіал. 1. зЯводь; 2. каліЬжа chamela (діал. глЯчик chamelico т (р) А. діал. мЯтлох; liar los ~s збирЯти рЯчі, складЯти 6é6exn; 2.діал. дрібнйчки
chamelote т камлЯт (тканина) chamicado adj діал. 1. сумнйй, засмучений; 2. напідпйтку
204
changueo
chamicera вгорілий ліс, з^рище chamicero ас^обвуглілий (продерево) chamico тЛ. Ам. flypMáH (рослина)] dar - 3a4apyBá™
chamilca fflian. гбрщик, банячбк chamilico т (рі) діал. див. chamelico 1 chamiza fA. чамйса (дике рослина, викорисг. для покриття дахУ)] 2. див. chámara 1 chamizar vt Л. Ам. noKpnBáTH чамйсою (даХ)
chamizo m 1. обгоріле дбрево, обвугліле поліно; 2. хатйна (крита чамисою)\ 3. халупа, рбзваль; 4. картярський будйнок; кублб; 5. діал. бійка, свбрка chamorra /тблена головб chamorrar vt/'ст. 1. стрйгти нáгoлo, голйти (голову)] 2. стрйгти (худобу) chamorro1 тЛ. Ам. лйтка (ноги) chamorro2 adjA. обгблений Hárono; брито- голбвий; 2. безбстий, голоколбсий (про ппшеницю); 3. іст. скупйй, CKHápий chamoscar vt(v¡) діал. див. chamuscar- (se)1
champa fЛ. Ам. 1. кореневйще; 2. Л. Ам. дбрен; 3. діал. грйва, кудли; 4. діал. чбм- па, aráea; 5. Л. Ам. накриття champagne тдив. champaca champán1 тдив. champaca champán2 тдіал. flparoBHHá, багно champán3 /77самп0н (човен) champanera fЛ. Ам. воляча запрйжка (що належить наймиту) champaca m шампанське champacazo m діал. бенкбт з шампбн- ським
champar1 vt 1. говорйти в облйччя; 2. докорити
champar2 vt діал., див. chambear 1; -se діал. 1. пірнути; 2. сунути у кишбню champear гідіал. див. chambear 1 champeta f діал. 1. Kocáp; ciKán; 2. неве- лйке судно
champí m 1. діал. мідь; 2. Л. Ам. дрючбк;
3. діал. збрбя
champiñón/77 печерйця, шампіньйбн (гриб) champola f Л. Ам., діал. чампбла (прохолодний напій) champú m шампунь
champudo adj діал. 1. з велйким коре- невйщем; 2. кошлбтий, патлбтий champurrado m А. Л. Ам. чампуррбдо (напій з кукурудзяного борошна з молоком або з шоколадом); 2. діал. сливбвий компбт; 3. плутанйна champurrar гідив. chapurrar 2 champurreado adj діал. халтурний champurrear \/ідіал. див. chapurrar 1 champurria1 їдіал. див. chapurrado 2 champurria2 com. діал. араукбнець-метйс (з домішкою іспанської крові) champurrio m діал., champurro m діал. див. chapurrado
champús, champuz m Л. Ам. солбдка кукурудзяна Káuia; estar hecha un - una
cosa діал. бути у пбвному ббзладі; сам чорт нбгу злбмить
chamuchina fA. дрібнйця; 2. Л. Ам. прос- тблюд; 3. діал. див. chamusquina 2; 4. л. Ам. iop6á дітбй, дітвор0; 5. діал. дурнйця chamusca їдіал. 1. див. chamusquina 2;
2. сутичка (бій)
chamuscado adjA. охбплений (пристрастю)] захбплений (ідеєю)] 2. розобщений; зіпсований
chamuscar vt 1. обпблювати; підпблю- вати; 2. Л. Ам. розпродавбти дбшево; -se 1. обпитися; 2. діал. кип'ятйтися chamusco тдив. chamusquina 1 chamusquina fA. BnnánioBaHHfl, обпблю- вання; 2. бійка; 3. діал. діти, fliTBopá; oler а - пбхнути неприбмностями, відгонйти смбженим
chamusquino adj діал. грубий chamuyo тдіал. жаргбн chana, chana іос. adv. див. chano, chano chanada /спрйтна вйтівка, фбртель chanca1 ЇА.див. chancla 1; 2. дрбнтя, лахміття; 3. мбтлох; 4. діал. дерев'яний черевйк; estar hecho una - постаріти, пере- творйтися на руїну
chanca2 fA. діал. коптйльня; 2. рибокон- сбрвний завбд
chanca3 fA. Л. Ам. подрібнення, роздрібнення (руди, зерна)] 2. Л. Ам. подрібнена руflá; 3. діал. прочухбн chancaca fA. Л. Ам. голбвка цукру; 2. Л. Ам. чанкбка (тісто з кукурудзяного або пшеничного борошна з медом)] 3. діал. вйразка
chancadora /77. Ам. flpo6ápKa chancaquear \гідіал. див. chancar 2 chancaquita fA. чанкакйта (солодка страва з чанкаки з горіхами)] 2. діал. вйскочка; le guatas las ~s він хоч дурнйй та хйтрий chancar vtA. Л. Ам. подрібнювати, дробй- ти (руду, зерно)] 2. діал. бйти; 3. діал. не дорбблювати; робйти абияк, халтурити chancarrazo тдіал. kobtók bhh¿ chance /вйпадок, можливість chancear и/жартувбти; -se (соп) глузу- béth
chancelación /д/ал. анулювбння, визнання недійсним (записи, документи) chancellar vt іст. анулювбти, визнавбти недійсним (запис, документ) chancero /771. жартівнйк; веселун; 2. спрйт- ний злбдій
chancillar vtA. викрбслювати; 2. сплітбти, зв'язувати
chanciller /771. KáHunep; 2. Л. Ам. міністр закордбнних справ
cnancillería fA. іст. апеляційний суд; 2. іст. судові витрбти; 3. іст. канцелярія (у міністерстві, посольстві) chancla fA. стбптаний черевйк; 2. див. chancleta 1; andar (ir) en - ходйти, не взувши як слід черевйки; м'яти закаблуки; повбдитися вільно (невймушено, при- рбдньо)
chancle тдіал. чепуру-н, франт chancleta 1. /кбпець; 2. Л. Ам. новонарбд- жений, немовля; 3. сот. нездбра; largar la - діал. дуба дбти; ser un (una) - бути непридбтним для cnpáen (про людин^ chancletear 1. і/учбвгати туфлями; 2. діал. тік0ти; 3. \гідіал. бйти (колотйти) кбпцем chancleteo /77 чбвгання chancletero тдіал., Л. Ам. пбкидьок chancletudo 1. adju\ о нбсить кбпці; 2. тЛ. Ам. див. chancletero; 3. діал. див. chance chanclo /77 1. дерев'яний черевйк (на вологу погодУ)] 2. калоша chanco /77 іст. див. chapín 1 chancro т мед. шанкр chancua fдiaл. вбрена кукурудза; hacer - розбйти, зламбти chancuar гідіал. див. chancar 1 chancuco тдіал. кoнтpaбáндний тютюн chancudo т діал. контраббнда; контра- ббндний TOBáp
chancuquear vi діал. займбтися контра- ббндою
chancuquero тдіал. контрабандйст chancha1 ficr. обмбн, обдурювання chancha2 fA. Л. Ам. свиня (самка)] 2. діал. бруднуля, замазура; 3. діал. паскуда; hacer la - діал. прогулювати заняття chancha3 fA. діал. візбк; 2. діал. вело- сипбд; 3. діал. eycTá; полька chanchaco тдіал. товсті вовняні панчбхи chanchada f Л. Ам. 1. свйнство, мерзбт- ність; 2. бруд
chanchamente adv діал. непорядно, по-свйнськи
cháncharras máncharras f рі BHKpyTácn, відмбвки; andar en - викручуватися chancharreta /д/ал. стбптане взуття chancharriento adj діал. обірваний, у лахмітті
chancharrita сот. діал. А. обідранець, -ка; 2. бевзь
chanchería тЛ. Ам. ковббсна крамнйця chanchero тЛ. Ам. А. м'яснйк; ковббсник; 2. свинопбс; 3. свинбр; 4. свиноторгб- вець; 5. дробйльник chanchiriento тдіал. обідранець chancho 1. adjЛ. Ам. А. бруднйй, Heoxá^ ний; 2. нйций, підлий, свйнський; 3. т Л. Ам. свинй; порося; 4. свинй, нечепура;
5. свиня, негідник; 6. Л. Ам. збмкнений пішбк (в шашках та шаха^у, 7. дубль (у доміно)] 8. fflian. див. chancadora; - del monté діал. зоол. агуті; hacer un - діал. BiflpnráTH, ригбти; hacerse el - (rengo) Л. Ам. удавбти з cé6e глухбго, не слухати; quedar como un - Л. Ам. повбдитися по-свйнськи; ускбчити; ser como ^s діал. бути нерозлучними друзями; cada - a su estaca діал. знай, корово, своб стійло chanchullar vi діал. шахраювбти chanchullero m шахрбй chanchullo m шахрбйство chanda, chande fдiaл. корбста chandoso adj діал. корбстяний chandro adjпец&чт (про людину) chaneca, chanega їдіал. Kocá (жіноча) chanela ficr. див. chinela chanelar vi сл. розуміти, метикувбти chaneque m А. діал. веселун; 2. діал. провіднйк
chaneses /77д/чанбси (індіанціу Болівії) chanfaina fA. чанфбйна (страва з легень)] 2. діал. розгардіяш, метушня; 3. діал. щбстя, TanáH; 4. сл. сутенбрство chanfla m А. діал. див. chapucería 2; 2. гбре- моряк
chanfle /771. Л. Ам. див. chaflán; 2. діал. неспрйтний гравбць; 3. діал. поліцбйсь- кий, жандбрм
chanflear гідіал. робйти фбску chanflón 1. лс/низькбї йкості; 2. m діал. неспрйтний гравбць
changa fА. діал. жарт, глузувбння; 2. діал. див. chuscada 2; 3. діал. крик, ránac; метушня; 4. діал. базікання, балаканйна;
5. Л. Ам. пбслуга (носильника)] 6. Л. Ам. плата; чайові (носильнику); 7. діал. тим- часбва (випадкбва) роббта; 8. Л. Ам. дріб- Há угбда; 9. Л. Ам. дівчина changador mЛ. Ам. ноейльник, вантбжник changadora fдiaл. повія changallo 1. adj діал. ледбчий; 2. тдіал. кревбтка (різновид)
changango 1. adj діал. див. chapucero 1;
2. тдіал. riTápa (п'ятиструнна) changar 1. vi вантбжити (перенбсити) pé4¡; 2. \ЛЛ. Ам. укладбти дрібні угбди chango1 1. adj діал. надокучливий, на- брйдливий; 2. Л. Ам. мотбрний, спрйтний;
3. діал. весблий, жартівлйвий; 4. тдіал. макбка; 5. Л. Ам., діал. кривлйка, Máeno4- ка; 6. діал. слугб (у будинку)] 7. діал., Л. Ам. тшбпчик, пбрубок; estar ~ діал. буяти, рясніти, ponerse - Л. Ам. прокйнутися; насторожйтися, нашорбшитися; cada -а iu mecate Л. Ам. знай, корбво, своб стійло chango2 тдіал. нбпад епілбпсії changolotear \гіЛ. Ам. ворушйти; трястй changoneta їдіал., changonga f діал. див. chanza11
changote т залізна бáлкa, залізний брус changueador adj діал. весблий, жартівлйвий
changuenga fдiaл. евбрка, бійка changueo тдіал., changuería їдіал. див. chanza11
Ch
205
changuero
changuero m Л. Ам. див. ¿hancero changüí /771. див. chasco11; 2. діал. вдб- ла покупка, знахідка changüira adj діал. боягузливий chano, chano toa adv. повільно, крок за крбком
chanta ffliajг обдурювання chantaje т шaнтáж chantajear vi шантажу BáTH chantajista сот. шантажист, -ка chantar vt 1. виряджбти; 2. BTHKáTH, вби- b¿th; 3. висловити, cK33áTH в бчі; 4. діал. обгородити кам'янбю огорбжею; 5. Л. Ам. бити; 6. діал. yMHHáTn; 7. діал. кидати, жбурлбти; 8. Л. Ам. силою помішати; - en la calle вйкинути на вулицю; 9. діал. обдурювати, пошйти в дУрні; -se діал. 1. пб- хапцем (недббло) одягати, накидбти; 2. вйпити, пийчити chantillón т шаблбн, лекбло chanto т діал. кбмінь, кам'янб плитб (для огорожі, брукування) chantre т церк. іст. péreHT, к0нтор chanvares m pí Л. Ам., діал. велйкі кас- таньбти
chanza1 7 1. жарт; глузувбння, зубоскбль- ство; 2. див. chanzaina; hablar de -
підсміюватися, жартувбти chanza2 /’можлйвість, шанс, нагбда chanzaina їсл. хитрість, вйверткість chacaca 7діал. 1. мед. корбста; 2. noráHa cnáea
chacado adjдіал. 1. неохбйний, нечепурний; 2. невдалий, зіпсбваний chacadura fдіал; казнокрбдство; розтрбта chacar гідіал. 1. підхопйти на льоту, спій- мбти; 2. ламбти, розбивбти chao chao m іст. теревбні chaola їдив. chabola chapa 71. пластйнка, плитб, лист; 2. лист (заліза)', листов0 сталь; 3. бляха, жетбн, номербк; - de identidad розпізнавбльний жетбн; 4. верх кухбнної плитй; 5. червбна плбма (на обличчі)', 6. розвбжливість; 7. рбвлик (різновид)', 8. Л. Ам. грбші, стбток;
9. Л. Ам. шпигун, агбнт; 10. діал. замбк; 11. діал. номернйй знак, нбмер (автомобіля); 12. діал. поліцбйський, жандбрм;
13. р/орлбнка (гра)
chapacaca тдіал. хаббрник, здирник (про дрібного службовця)
chapadamente adv іст. чудбво, дуже Дббре
chapadanza 71. див. chanza ; 2. діал. ббз- лад
chapado adj 1. див. chapeado ; 2. гбрний, вйтончений; 3. іст. розвбжливий, серйбз- ний (про людину, - a la antigua старо- мбдний (про людину chapalatear vi діал. див. chapotear 2 chapalear vi 1. див. chapotear 2; 2. див. chacolotear; 3. Л. Ам. брбнькати на піаніно
chapaleo m діал. чапалбо (старовинний танець)
chapaleta 7 заслінка; клбпан (гідравлічного насоса)
chapaletear vi діал. див. chapotear 2 chapaleteo m 1. хлюпання (водй); 2. шум (дощУ)
cbapandonga їдіал. гучні весблощі chapandongo m Л. Ам. ббзлад, плутанина chapaneco adjЛ. Ам. крембзний, дебблий (про людину
chapapote m 1. Л. Ам. рідкйй асфбльт; рідкйй бітум; 2. діал. смолб; гудрбн; 3. діал. ббзлад, плутанйна chapar 1. vt див. chapear1; 2. припасбву- вати; 3. іст. підкбвувати (коней)', 4. діал. підглядбти, спостерігбти, вистежувати;
5. діал. піймбти; схопйти; 6. vi невпрбвно веслувбти
chaparra 71. кам'янйй вічнозелбний дуб (різновид)', 2. див. chaparro11 chaparrada їдив. chaparrón 1 chaparral m дубняк chaparraluna їдіал. пліт chaparrazo тдіал. див. chaparrón 1 chaparrear viлйти як з відрб (про дощ) chaparreras fp/Л. Ам. шкіряні штанй (для їзди верхи)
chaparro1 т 1. дуббва пбрість; 2. кре- мбзна людина
chaparro2 тЛ. Ам. малй, крйхітка chaparrón т 1. злйва; 2. потік, лавйна, град; 3. діал. догбна chapatal /нболбто, багнб chapatalear, chapatear vi діал. див. chapotear 2
chape т 1. діал. косб, кіска; 2. діал. зоол. слизнйк, слимбк; gente de - корйсні люди; багачі; estar uno enfermo del - діал. одуріти, очманіти; закохбтися chapeado adj\. облицьований; оббйтий, обшйтий; форнірбваний; плакбваний; 2. діал. багбтий, замбжний; 3. діал. сід- лб, прикрбшене пластйнками з зблота (срібла)
chapeador т жерстяник, бляхбр; плаку- вбльник
chapear 1. vt оббивбти, обшивбти; облицьбвувати; форнірувбти; плакувбти;
2. діал. грбти в «орлбнку»; 3. ¡і. Ам. розчищати (земельнуділянку', 4. vi див. chacolotear
chapeca їдіал., chapecán тдіал. 1. кіски (удівчат)', 2. в'язка часнику (цибулі) chapecar гідіал. 1. заплітбти кбси; 2. ро- бйти в'бзки часнику (цибулі) chapela їдіал. бербт chapeleta 7 заслінка, клбпан chapelo тіст., chapeo1 m капелюх chapeo2 тдіал. розчйщення (ділянки землі) chapera їбуд. приставнб драбйна chapería 71. накладнб роббта, плакувбн- ня; 2. діал. поліцбйський загін; 3. поліцбй- ська казбрма chapescar vi сл.^тікбти chapeta 71. dim. de chapa; 2. див. chapa 5;
3. Л. Ам. див. chapetón2
chapetón1 т 1. див. chaparrón 1; 2. див. chapetonada; pasar el - уникнути (про небезпеку
chapetón2 т Л. Ам. срібна прикрбса збруї chapetón3 adj 1. Л. Ам. що нещодбвно прибув у країну (про європейця); 2. Л. Ам. недосвідчений, невмілий; 3. діал. хваль- кувбтий
chapetonada 71. діал. лихомбнка, гарйчка
S через зміну клімату', 2. Л. Ам. пбмилка новачка)', pagar la - терпіти кепкувбння про новачка); 3. діал. вйсип; 4. діал. злйва
chapetonar vi діал., chapetonear vi діал. незгрббно діяти chapia їдіал. див. chaceo2 chapín /771. жінбча туфля (без задника); 2. м'якб взуттй (для танців); 3. кбпці;
4. діал. кривонбга людйна; 5. діал. клишо- нбга людйна; 6. Л. Ам. гватемблець chapinería 71. майстбрня з пошиттб м'якб- го жінбчого взуттб; 2. торгівля м'якйм жінбчим взуттйм chapino adj діал. клишонбгий chápiro: ¡por vida del - (verde)!, ¡voto al - І чорт забирбй!
chapisca 7У7. Ам. збір врожбю кукурудзи chapiscar 14Л. Ам. збирбти врожбй кукурудзи
chapista m жерстяник; паяльщик chapita тдіал. див. chapa 12 chapitel /77 1. шпиль вбжі; 2. капітбль (колони)', 3. сл. головб, макітра chapla тдіал. сандблія
chaplear vi діал. пірнбти chapo adjЛ. Ам. див. chaparro1 chapy /77 пбртія в більярд (для чотирьох гравців)
chapodar vt 1. пщстригбти (дерева); 2. ско- рбчувати, урізбти
chapodo /771. зрізана гілка; 2. діал. зрізбн- ня гілбк
chapola їдіал. метблик chapolear vi діал. бути легковбжним, пурхати
chapolero adj діал. легковбжний, шалапутний
chapololo /77 Л. Ам. сукнйна, сукняна ганчірка
chapón /77Чорнйльна пляма chapona 71. див. chambra1; 2. діал. див. chaqueta11
chapopote тдіал., Л. Ам. див. chapapote chaposo adj діал. червонолйций chapotear 1. vt змбчувати (губкою, ганчіркою); 2. vi шльбпати по воді chapoteo /771. розбрйзкування, розпліскування; 2. хлюпіт, плбскіт chapucear vt (vi) 1. робйти пбспіхом (абияк); халтурити; 2. Л. Ам. обмбнювати, обдурювати; шахраювбти chapucería 71. недбблість у роббті; 2. по- гбна роббта; халтура; 3. оомбн, обдурювання, шахрбйство
chapucero 1. ^ халтурний; 2. обмбнний, шахрбйський; 3. т халтурник; 4. обмбн- щик, шахрбй; 5. жерстбник; 6. торгбвець залізним лбмом
chapul тдіал. 1. бббка; 2. саранб chapulín /771. Л. Ам., ент. кбник; 2. Л. Ам. хлоп'б
chapulinada 7У7. Ам. див. chiquillada chapupo, chapuro тдіал. див. chapapote chapurrado т 1. діал. див. champurrado
2; 2. Л. Ам. суміш напбїв, коктбйль chapurrao т чапуррбо (змішана галісійсько-іспанська мова)
chapurrar vt, chapurrear vt, vi 1. перекручувати (cnoBáy} - en inglés розмовляти лбманою англійською мбвою; 2. змішувати (напої)
chapuz1 т див. chapuzón; dar - занурювати з головбю (уводу chapuz2 /771. див. chapuza 1; 2. див. chapucería 2; 3. Л. Ам. бот. елбніум chapuza 71. приробіток, халтура; 2. див. chapucería 2; 3. л. Ам. обмбн, обдурювання
chapuzamiento m груба лбтка chapuzar 1. занурювати з головбю (уводу; 2. vi (~ se) занурюватися з головбю; пірнбти
chapuzón /77 занурювання; пірнбння chaqué, chaquet m сюртук chaqueta 1. 7жакбт; 2. піджбк; 3. тЛ. Ам. чакбта (прізвисько прибічників Іспанії під час війни за незалежність)\ cambiar de cambiar (volver) la ~ змінити думку; перебігти в інший тббір; діал. зрб^ити chaquetavuelta тдіал. перебіжчик chaquete т гра у шбшки chaquetear vi 1. перейтй з однієї пбртії у іншу; 2. передумати, відступйти; 3. діал. тікбти, переховуватися chaqueteo т перехід з однібї пбртії в іншу chaquetero т 1. кравбць; 2. перебіжчик chaquetilla 71. корбткий жакбт; 2. Л. Ам. жокбйська блуза; 3. діал. кітель; гімна- стбрка; - torera курточка торбро chaquetón /77дбвгий жакбт chaqui тдіал. ногб chara1 їдіал. молодйй стрбус chara2 їдіал. невелика фбрма; заміськйй
charada2 їдіал. багбття, вогнище
будинок
charada1
206
chaya1
charadrio m орн. сивка charamusca1 f\. діал. див. chámara; 2. діал. крик, гблас; метушнй charamusca2 /77. Ам. карамблька charamuscar \іїдіал. див. chamuscar charanda fЛ. Ам. тростинна горілка charanga /і. військбвий духовйй оркбстр;
2. див. charango 1; З, Я Ам., діал. ман- дрівнйй орк§стр; 4. Л. Ам. тднці, вечірка charango т 1. чарбнго (п'ятиструнна перуанська гітара)', 2. діал. розстрбєне фор-
TeniáHO
charanguear vi діал. брбнькати на фор-
TeniáHO
charanguero 1. adj халтурний; 2. /я халтурник; 3. діал. короббйник; 4. діал. кабо- тбжне суднб
charapa ЇЛ. Ам. черепбха (різновид) charape тЛ. Ам. чарбпе (алкогольний напій) charapo т діал. мачбте charata їдіал. дйкий індйк (різновид) charca /і. велйка калюжа; 2. ставбк charcal /77затбплена місцевість charco т калюжа; cruzar (pasar) el ~ поїхати за oxeáH, переїхати до Америки charcón adj Л. Ам. худйй (про коня та людині)
charcutería їдив. chacinería charcha f діал. див. chorcha 2 charchina /77. Ам. LUKána charchuela тдіал. нікчбма chareto adj діал. див. choreto 2 charivari m ránac; розгадіяш charla /І. балаканина; розмбва; 2. співбб- сіда; нарбда; колбквіум; 3. зустріч; вйступ (політичнного діяча, акторау, 4. монолбг charlador adj, тдив. charlatán 1; 2 charladuría їдив. charlatanería charlar и/1. бал ¿кати; 2. розмовляти charlatán 1. adj балакучий, балаклйвий, нестрйманий на язйк; 2. шapлaтáнcький, шахрбйський; 3. т базікало; 4. дурйсвіт, шахрбй; 5. вуличний торгбвець charlatanear vi див. charlar1 charlatanería f 1. балакучість; 2. балака- нйна, теревені
charlatanesco зс/шарлатЄнський charlatanismo тдив. charlatanería 2 charlear vi кумкати, квбкати charlería їдив. charlatanería 1 charlido m кумкання, квбкання charlista com. лбктор charlotear vi див. charlar charloteo тдив. charla 1, 2 charnela, charneta f\. шарнір, шарнірне з’єднання; 2. завіса (віконна, дверна)’,
3. зоол. з'єднання, сполучення (у молюсків); 4. діал. див. charretera charneles трісл. дрібні грбші charniegos трісл. наручники
charo /77 сл. Hé6o
charol /771. лак; 2. лакбвана шкіра; 3. Л. Ам. лакбваний піднбс; darse - задирЄти нбса
charola /і. Л. Ам. див. charol 3; 2. ріЛ. Ам. очйща
charolado adj\. лакбваний; 2. ґлянцевий, блискучий
charolador 1. adju\о лакує; 2. т лакувб- льник
charolamiento /77лакувбння charolar vtnaKyeáTH, покривбти лбком charolero /77, charolista сот. лакувбльник charpa ñ. військ, пербв'яз; портупбя; 2. мед. пербв'яз (длярукй) charque тЛ. Ам. див. charqui 1 charqueada fЛ. Ам. див. charqueo charquear vtl. Л. Ам. розрізбти тушу на шматкй (для сушіння, в'ялення); 2. Л. Ам. різати фрукти (для сушіння); 3. Л. Ам. ранити (ножем); різати; 4. Л. Ам. шмату- вбти; -se діал. утрйматися у сідлі
charqueo тЛ. Ам. різання м'яса (фруктів) (для сушіння, в'ялення) charquera їдіал. риббльська сіть charquetal тдив. charcal charqui т 1. Л. Ам. в’ялене м'йсо; 2. Л. Ам. сушені фрукти, сухофрукти; 3. діал. товсті губи; hacer - Л. Ам. жорстбко повбди- тися; порбнити, пошматувбти; побатувб- ти; jojo al -! діал. yeára!, обербжно!; tener uno la suertedel -, que en vez de estirar, encoge діал. бути невдбхою; трйдцйть трй нбщбстя
charra1 тдіал. ширококрйсий жінбчий капелюх
charra2 їдіал. 1. корбста; 2. прищ charrada f 1. грубість; невйхованість; 2. діал. чаррбда (народний танець)', 3. нб- смак, недолбдність charrafín тдіал. див. chafarrín charral тЛ. Ам. чагарнйк charramasca fЛ. Ам. див. chámara; no calentarse соп - бути постійно незадовб- леним
charrán т шахрбй, крутій charranada /шахрбйство, крутійство charranear vi шахраювбти charranería їдив. charranada charrango тдіал. шум, ránac charranguear гідіал. брбнькати на riTápi charreada /77. Ам. див. charriada charrería (див. charrada З charretera f 1. підв'йзка (для панчоУ)’, 2. еполбт
charriada /77. Ам. свйто, святкувбння charro 1. adju\о живб у провінції Саламбн- ка; 2. грубий, позббвлений смаку; 3. Л. Ам. мальовнйчий; 4. т чбрро (загальна назва жителів провінції Саламанки та Мексики)', 5. груба роббта; 6. діал. широ- кокрйсии чоловічий капелюх; 7. Л. Ам. згрббний вбршник
charrúa1 m 1. чарруа (індіанці в Уругваї)', 2. чарруа (загальна назва жителів Уругваю)
charrúa2 Пст. буксйр charrusco тдіал. див. churrasco chartismo т політ, чартйзм charuto тдіал. 1. сигара (з кукурудзяного листя)', 2. сигарбта
сЬаз звуконаслід. трах!, бац!; аі - - іос. adv. Л. Ам. готівкою
chasca ñ. зрізані гілкй, хмиз; 2. Л. Ам. «Уд- ли, пбтли; 3. діал. див. chirimota 1; 4. діал. ранкбва зоря chascada їдіал. чайові chascar vi\. (vt) плбскати язикбм; 2. див. chasquear 2; 3. (vt) грйзти, лущити (го- ріхйу, 4. (vt) ковтбти, прокбвтувати chascarrillo, chascarro т дотбпний анекдбт; кумбдна історія chascás т військ, ківер chasco1 /771. жарт, рбзіграш; 2. розчару- вбння; llevarse - розчарбвуватися, зневіритися
chasco2 adj діал. кучерйвий, жорсткйй (про волосся, про шерсть тварини) chascón 1. adj діал. скуйбвджений; 2. ко- шлбтий, кудлбтий (про тваринУ)', 3. тупйй, тупоголбвий
chasconear vtpian. 1. заплутувати, куйбв- дити (волосся)', 2. скубати за волбсся, задбти прочухбна; -se розкуйбвдитися chascoso adj діал. див. chascón 1. 2 chascudo adjfl. Ам. див. chascón1 chasgarro тдіал. див. chascarrillo chasis /771. фстокасбта; 2. каркбс, бстов (автомашини)', 3. шасі, páMa; falso - підрбмник; 4. рад. панбль, плбта chasparrear vt, -se Л. Ам. див. chamuscarse)
chasponazo m слід, подрбпина (від кулі) chasque тЛ. Ам. див. chasqui
chasqueador 1. adj насмішкувбтий, глу- злйвий; 2. /77 кепкун, сміхотун chasquear 1. жартувбти; глузувбти; 2.
обмбнювати, розчарбвувати; не дотрй- мати обіцянки; 3. ляскати (батогом)’, 4. vi тріскотіти, хрускотіти (продрова,дерево)', 5. діал. закусйти вудйла (про коня)', -se разбчарбвуватися, зневіритися chasqui m Л. Ам. гонбць; кур'Єр chasquido /771. лйскання (батога)', 2. тріск; хрускіт; скрбгіт (зубів)', хрускотіння (дров, дерева)', 3. мед. діастолічний шум (у сердці); 4. лінгв. клікс chasquilla їдив. chirimota chata f 1. підкладнб суднб, сечоприймбч; 2. див. chalana 1; 3. Л. Ам. мор. плоско- дбнка; А.діал. візбк, віз; 5.діал. платфбр- ма, відкрйтий товбрний вагбн chatarra /і. брухт, металолбм; 2. мбтлох, дрбнтя, непбтріб; - blanca бйте скло chatarrero m збирбч брухту chati /77 4¿t¡ (південноамериканський леопард)
chatio тдіал. пбрубок, хлбпець chato 1. adj приплющений (про ніс), кир- пбтий; 2. «KnpnáHb» (пестливе звертання)', 3. пласкйй, сплющений; 4. діал. не- значнйй, мізбрний; 5. m склйнка, чбрка; dejar - a uno діал. збентбжити; обкрутйти круг пбльця
chatón /77 велйкий коштбвний кбмінь chatre 1. adj діал. вйряджений, вйчепуре- ний; 2. тдіал. нйжня спідниця ichau! ШегіЛ. Ам. 4áo, бувбй, привіт chaucha 1. adj діал. непоказнйй, непри- вббливий; нецікбвий; 2. діал. рбнній (про фрукти); 3. f діал. рбнній сорт картбплі;
4. діал. насінна картбпля; 5. діал. чбуча (монета в 20 сентаво); 6. діал. дрібнб мо- нбта, мідйк; 7. діал. молодб квасбля; 8. діал. непокбзність; непривббливість; 9. діал. пбмилка; ляп; pelar la - діал. погрб- жувати ножбм
chaucheo тдіал. 1. жбдібність, жадбба; 2. гра на дрібнйці; 3. закуска, пербкуска;
4. мішанйна; 5. малбньке дільце chauchera їдіал. гаманбць chauchero тдіал. 1. людйна, що викбнує підсббні роббти; різнорбб; 2. візнйк chauffeur тдив. chyfer
chauna їдив. chajá
chaunca їдіал. 1. мблена кукурудза (пшениця); 2. див. chancua chaupicuchara сот. діал. посербдність, нездбра
chauvinismo тдив. chovinismo chauvinista тдив. chovinista 2 chaval1 тдіап. ct¿tok, капітбл chaval2 т хлбпець, малйй, пацбн chavalo т діал., Л. Ам. вуличний хлоп- чйсько, безпритульний chavalongo т діал. 1. лихомбнка, гарячка; 2. вбжкість у голові chavar vt діал. набридбти, надокучбти chavaría їдіал. див. chajá chavasca їдив. chasca 1 chavea тдив. chaval2 chavería їдіал. дрібні грбші chaveta 1. /'клин, шпбнка; чекб; quitar las -s розклйнювати; 2. кнбпка; скріпка; 3. полігр. штифт, болт; 4. діал. ширбкий ніж;
5. ріал, божевільний; схйблений; 6. діал. звідник; 7. adj діал. божевільний; perder la - збожевбліти; втрбтити терпіння chavetear vt діал. 1. різати ножбм; 2. засуджувати, осуджувати
chavo1 /77дрібнб монбта, мідйк chavo2 тЛ. Ам. чбво (міра площі=350 м2) chavy тдив. chaval2 chavola їдив. chabola chaya1 їдіал. карнавбльні весблощі; кар- навбльні жбрти
207
chaya2
chaya2 f діал. лотбк {дл\ промивання золотоносного піску
chayar vi діал. розважбтися (дуріти) на карнавблі {бризкати водою, кидати квіти, цукерки)
chayo m діал. 1. див. chaya2; 2. ситечко, цідйлко
chayota ЛІ. діал. див. chayóte 1; 2. діал. дурн0 жінка
chayotada f діал. безглуздість, нісенітність
cnayote m 1. чайбт (плід)', 2. див. chayotera; 3. діал. дурень; 4. діал. боягуз chayotera f6or. чайбт chaza / 1. спорт, затримка м'ячб; 2. діал. вікбнний прбріз; 3. діал. причбл для малбньких суден; 4. діал. лотбк; hacer -s ctóth дйбки {про коня) chazar иМ. спорт, затрймати м'яч; 2. діал. докорйти
chazo1 тдіал. лбтка chazo2 т зарубка {на дереві) che1 / че (назва ch — четверта літера іспанського алфавіту)
¡che!2 interjA. діал. (окликдля привертання уваги) гей!; ¡-f oye! гей, послухай!;
2. діал. (вжив, для вираження байдужості) велйка річ!!, ббйдуже!
chebo аф'діал. п'яний checa fдiaл. жйтній (чбрний) хліб chec*o, -а 1. adj чбський; 2. m, / чех, чбшка; 3. /нчбська мбва cheche тдіал. хвалько chechear vi 1. шепелйвити; 2. діал. чбсто говорйти <che>
chechereches т рідіал., chécheres т рі
діал. 1. дрібниці; 2. péni, Manárm chechón 1. adj Л. Ам. розпбицений (про дитинУу, 2. /77 пестун
chegre 1. m діал. біднйк, жебрбк; 2. adj діал. смішнйй (про людину cheje /771. діал. лбнка (ланцюга)', 2. діал. Kpecáno; 3. Л. Ам. дйтел chele Л. Ам. 1. ао/білявий; 2. чужоз0мний;
3. /77 0чний гній; 4. чужозбмець chelear 1. \іїЛ. Ам. білйти (стіни)', 2. vi діал. гноїтися (про очі)
chelín /77 1. шйлінг (англійська монета); 2. діал. челін (старовинна мідна монета) chelo adj^. Ам. білйвий chema тдіал. кетсбль (монета) chemba f діал. лйчко; а Іа - /ос. adv. під сбмим hócom; - а - loe adv. облйччям до облйччя
chenca fЛ. Ам. недбпалок (сигари) chenco adj діал. клишонбгий chencha Л. Ам. 1. adjлед0чий; 2. /77лeдá- що, нероба
chenche /77Л. Ам. див. cheche; - por - іос. adv. діал. так на так chenchena fЛ. Ам. жбба (їстівна) chenquear vi діал. кульгбти chepa /горб chepo /77 сл. груди cheposo, chepudo adjгорббтий cheque /771. чек; ~ al portador чек на по- давцй, чек на пред'явник; ~ de viaje ак- редитйв; talonario de ~s чбкова кнйжка; 2. діал. митний служббвець (що виписує накладні)
chequear vtA. перевірити, контролювйти; обстбжувати (мед.); 2. Л. Ам., діал. випй- сувати (чеії)\ 3. діал. запйсувати, реєстру- вбти; 4. Л. Ам. звірйти, перевіряти, порівнювати; 5. діал. niflCTepiráTH, naTyeáTn;
6. здавбти в багбж
chequemeneque m діал. 1. зануда, скиглій; 2. непоейдько, дзйґа chequeo /771. звіряння, перевірка; порівнювання; 2. мед. обслужування; 3. бгляд chercha /1. діал. див. chacota 2; 2. діал. див. charla 1,2; 3. діал. балакуча компанія
cherchar vi діал. див. chacotear 2 chérchere 1. adj діал. грубий, погбний, огйдний; 2. трідіал. див. chécheres cherchero adj діал. див. chacotero cherebeque тдіал. пройдйсвіт, хитрун cherinol /77 сл. ватаж0к cherinola f сл. збірн. злбдії, сутенбри chemaje тдіал. поспільство cherques, cherquesa 1. ас# пермський; 2. /77 /черкбс, -ка
cheurón /77 1. геральд. шеврбн; 2. буд. бблка, крбква
chévere 1. т діал. див. cheche; 2. adj Л.
Ам. чудбвий, прекрбсний; estar - діал. б^ти rápHHM (прив0бливим) cheviot /77 текст, шевйбт chía1 ficT. жалббна нбкидка chía2 /Л. Ам. прохолбдний нбпій; meter - сіяти рбзбрат
chibalete /77 полігр. скпад&г\ьнт стіл chibanco adj діал. див. chingo 1, 2 chibar vt діал. Ha6pnfláTH, не давбти спбкою; -se діал. розорйтися chibarras /р/Л Ам. шкіряні штанй chibera //7. Ам. батіг chibola f Л. Ам., chibolo т Л. Ам. див. chichón 1 chibuquí /77 чубук
chic 1. ^шикарний; елегбнтний; 2. /77шик chica /1. дівчина; 2. служнйця; 3. пляшка;
4. Л. Ам. чйка (дрібна монета); no tener пі - не MáTH ні копійки; 5. Л. Ам., діал. див. chico 2, 3; 6. Л. Ам. чйка (старовинний негритянський танець); hacer uno la - завдбти шкоди
chicada f 1. стбдо ягнят; 2. дитячість, легковбжність; пустбтливість chicar гідіал. жувбти тютюн chicarrón adj здорбвий, міцнйй, висбкий на зріст (про дитину chicle /77чйкле, жувальна гумка chiclear І//77. Ам. жувбти чикле chico 1. adj маленький, невелйкий; 2. ма- лбнький, малолітній; de - з дитйнства; 3. /77дитйна, маля, хлбпчик; 4. хлопець, пб- рубок; es un buen - він гбрний хлбпець; - para los recados хлбпчик на побігбньках;
5. ііжблик (міра вина)\ 6. Л. Ам. дрібнб мо- нбта, дрібні грбші; 7. Л. Ам. пбртія; - соп grande від малбго до велйкого, crapé й Mané; (ycé) підряд, без розбору (продавати, купувати)’, hacer - a uno Л. Ам. не рахувбтися з ким-н.; |-І Шеу(вжив. для вираження подиву та ти що! chicolear vi залицятися; -se діал. весе- лйтися, розважатися
chicoleo /77 люб'язність, ласкбвість; комп- лімбнти
chicoria їбот. цикбрій chicorro m див. chicote 1 chicotazo /77 Л. Ам. удбр батогбм chicote /77 1. здоровбнь (про хлопчика)',
2. enrápa; 3. недбпалок (сигари)', 4. Л. Ам. батіг; 5. мор. кінбць (мотузки, троса)', 6. Л. Ам. в'язка; 7. діал. див. chichón1; 8. рі діал. шкірянйй nácoK (для штанів) chicoteado adj діал. бадьбрий, бравурний chicotear иМ. Л. Ам. бйти батогбм, хвйсь- кати батогбм; 2. Л. Ам. бйти, лупцювбти;
3. діал. убивбти; 4. діал. шматувбти; 5. діал. підпивбти, попивбти; -se діал. ста- BáTH дисциплінованим
chicha1 / 1. м'ясо 2. ейла; tener pocas -s бути сдабкйм
chicha2 /1. Л. Ам. чйча (кукурудзяна горілка)', 2. Л. Ам. винб (плодово-ягідне); 3. діал. поганий нбетрій; estar de - бути у повному нбетрої; de - у nabo незначнйй, занепблий; ni - ni limonada ні те ні се, ні два ні півторб; estar - л. Ам. бути приОм- ним; бути цікбвим; estar en - діал. бути під чбркою; sacarle la - діал. вйтиснути
все; sacarle a uno la ~ діал. вйчавити (всі) ебки
chicha3 adj. calma - мор. (пбвний) штиль chícharo m горбх
chicharra /1. ент. цикбда; 2. деренчбло (іграшка)', 3. приглушений електрйчний (телефбнний) дзвінбк; 4. балакун, базікало; 5. тех. дриль (для свердління в важко- доступних місцях)-, canta la - CTaé спе- кбтно
chicharrar иґприпікбти chicharrear vi 1. цвіркати, співбти (про цикадуt); 2. діал. різко звучбти (про муз. інструмент) chicharrero m спекбта chicharro mЛ.див. chicharrón11; 2. став- рйда (риба)-, 3. зоол. іст. цикбда chicharrón1 /771. LiiKBápKa (свиняча)', 2. підгоріле м'ясо; 3. ейльно 3acMáma людйна chicharrón2 adj діал. підлбеливий, ynéc- ливий
chichas1 m р/чічас (індіанці в Аргентині) chichas2 fpí-діал. див. chiche21 chiche11. adj діал. елегбнтний (про людину)', 2. Л. Ам. легкйй, простйй; зручнйй; 3. тдіал. дрібнйчка; А. діал. npnKpáca (коштовна)', 5. (рі) діал. недорогйй подарунок; 6. діал. спрйтник chiche2 /77 Л. Ам. 1. груди годувбльниці; 2. годувбльниця
chichear 1. и/свистбти; 2. і^обсвист0ти chicheme m Л. Ам., діал. чичбме (молочний прохолодний напій) chichera /У7. Ам. в’язнйця chichería f Л. Ам. чичерія, тавбрна (де продають чСічУ)
chichero тЛ. Ам. хазяїн чичерії chichi тдіал., Л. Ам. див. chiche2 chichicaste т 1. Л. Ам. Kponneá; 2. діал. буркотун
chichigua /Л. Ам. див. chiche2 2 chichilasa /Л. Ам. червбна мурбшка chichina /1. Л. Ам. купа золотоносного піску; 2. діал. екскремінти, кал chichinar vtЛ. Ам. див. chamuscar 1 chichirimoche m. a la noche - у a la macana, chichirinada сім п’ятниць на тйждень chichirinada /дрібнйця chichisbear и/залицйтися (дожінки) chichisbeo /771. залицяння; 2. залицяльник, кавалбр
chicho /77 nácMO, кучер (на чолі) chichón1 /77 ґуля (на голові) chichón2 аб}\.Л. Ам. гбрний; 2. Л Ам. легкйй, неважкйй; 3. діал. жартівлйвий; весб- лий
chichonear vi діал. жартув0ти chichonera /шолбм (мотоцикліста) chichota / крбпля, крихта; sin faltar - цілкбм і пбвністю
chifla1 /1. свист; 2. свистбк; 3. діал. norá- ний нбетрій; estar de - бути у повному нбетрої
chifla2 /ніж (для обробки шкіри, для палітурних робіт)
chiflado adj божевільний; estar - збоже- вбліти, втр0тити рбзум; es un tío - у ньбго не всі вдома; estar - con una cosa шаленіти від чого-н.; estar - por uno з'їхати з глузду; божевбліти
chifladura /1. нерозсудливість, нерозвбж- ливість; 2. захбплення; прйстрасть chiflar11. и/свистбти; 2.діал. співбти (про пташок)', 3. иґпривселіЬдно вйсміяти (об- свистбти); 4. пйти; -se 1. збожевбліти, втрбтити рбзум; 2. (con, por) божевбліти (за ким-н.)\ шаленіти (за чим-н.)\ 3. (de) жартувбти; chiflárselas Л Ам. дуба дбти chiflar2 иґекоблйти шкіру chiflato m див. chifla1 2 chifle /77Л.див. chifla12; 2„ манбк, примбн- на дудка (для ловлі пташок)', 3. Л. Ам. ріг;
208
chingo
4. іст. порохівниця; dejar a uno al - діал. розорити
chifleta /Я Ам. насмішка; ущипливе слбво chiflete, chiflo тдив. chifla1 2 chiflón /771. Я. Ам. прбтяг; 2. Л. Ам. потік (води)\ 3. Л. Ам. водоспбд, каскбд; 4. діал. порбги; бистринб; 5. діал. похилий штрек (горизбнт); - de aire Л. Ам. сйльний вітер; correr como un - ріал, летіти нбче вихор chigre /77 мор. лебідка; корба chigua fдiaл. 1. плбтений кбшик; 2. діал. колиска; 3. діал. чбрево, живіт chiguagua /Я Ам. див. chihuahua1 chihuahua1 т\. Л. Ам. чигубгуа (мексиканський лесик)\ 2. діал. піротехнічний пристрій (у вигляді людської фігури) ¡chihuahua!2 interjЛ. Ам. (вжив, для вираження подиву) чорт забирбй! chijete т діал. див. chisguete 2 chijetear vi діал. див. chisguetear chilaba /джильббб (верхній одяг маврів) chilar /771. пбле, засіяне пбрцем; 2. діал. стручкбвйй пбрець; 3. Л. Ам. рбнчо, фбрма chilate /77 Л. Ам. чілбте (напій зі смаженої кукурудзи, перцю та какао) chilatole /77 Я. Ам. чилатбле (печеня зі свинини з перцем та кукурудзою) chile /771. стручкбвйй пбрець; 2. Л. Ам. брехнЯ, вйгадка; 3. діал. риббльська сітка; a medios -s ¡oc. adv. Л. Ам. напідпйт- ку, під чбркою; estar hecho un - Л. Ам. не тямити себб; parecer - relleno бути обідранцем
chilenismo /77 чилінізм (мовний зворот, властивий іспанській мові Чилі) chílen^o, -а 1. а# чилійський; 2. т, /чилієць, -йка
chileño, -a adj, т, їдив. chileno chilero /771. діал. вигбдник, брехун; 2. Л. Ам. посудина для зберігбння пбрцю chilidugu т іст. чилід^гу (мова корінного населення Чилі)
chilindrina /І.^црібнйця; 2. анекдбт; жарт;
3. Л. Ам. бісквіт chilindrinero /77жартівнйк chilindrón /771. чиліндрбн (карткова гра); 2. діал. зловживбння, махінбція, бруднб справа
chilinguear гідіал. гойдбти (на гойдалці) chilpe /77 А. діал. сухйй кукурудзяний лист; 2. р! діал. лахміття; дрбнтя; 3. рі діал. пожйтки
chilla1 /1. манбк, примбнна д^дка; 2. Л. Ам. гальбрка, райбк chilla2 /дрбнка, гонт
chilla3 /1. діал. лис (різновид)) 2. Л. Ам. бідність, уббзтво; 3. діал. пух, пушбк (на рослина*); 4. діал. щетйна chillada /Я. Ам. вбреск, крик chillado /77ґ6нтовий дах chillador 1. adj криклйвий; 2. m іст. глашбтай; закликбльник chillar vi 1. кричбти, верещбти; 2. свистіти (дудіти) в манбк; 3. див. chirriar 3; 4. діал. запербчувати, протестувбти; 5. бути за- нбдто яскрбвим, криклйвим (про кольори)', ~se 1. Л. Ам. ображбтися; 2. Л. Ам. сбр- дитися, дратувбтися; 3. Л. Ам. ніяковіти chillería /ґвалт, гблас; крйки chillido /77 крик, вбреск chillo1 /771. див. chilla1 1; 2. діал. драту- вбння; 3. діал. простблюд chillo adj діал. чбрний chillón1 /77 покрівбльний цвях chillón2 1. adj криклйвий; вересклйвий; 2. різкйй, пронйзливий (про зву/); 3. криклйвий (про колір, фарби)', 4. /77 крикун, горлбнь
chillonazo /77 діал. див. chasco1 2 chimar vt 1. Л. Ам. обдирбти, дрЯпати (шкіру); 2. Л. Ам. чіплЯтися, набридбти; ~se Л. Ам. порбнитися
chimba /1. діал. протилбжний ббрег; 2. діал. брід; 3. діал. косб (з волосся) chimbador m діал. 1. кінь для переходу річки вбрід; 2. індіанець-провіднйк; 3. но- сйльник
chimbar vi діал. перехбдити річку вбрід chimbo 1. adj діал. зношений, пошарпаний; 2. /77 діал. шматбк м'Яса; 3. дрібнб (розмінна) монбта
chimenea /1. димовб (пічнб) труба; димохід; - de ventilación вентиляційна трубб;
2. (- francesa) камін; 3. гірн. шбхтовий стбвбур; caerle por la ~ una cosa отрйма- ти без зусйль, як з нбба звалйтися; salir por la - діал. прогоріти, вилетіти в трубу chimilas m рі діал. чиміли (індіанці в
Колумбії)
chimpancé m шимпанзе chin тдіал. крихта, крбпля china1 /1. камінець, гблька; 2. «угадбй, в якій руці» (дитяча гра)', 3. грошенЯта; 4. діал. «разбивбчка» (дитяча гра)', poner ~s a uno стбвити пблиці у колбса; tocarle a uno la le tocó la ~ йому вйпало за жб- ребом; tropezar en una - заплутатися у дрібнйчках
china2 /1. чйна (лікарський корень); 2. (ки- тбйська) порцелЯна; 3. китбйський шовк, крепдешйн
china3 /1. Я Ам. служнйця; 2. Л. Ам. нЯня;
3. Л. Ам. дівчина; 4. діал. простб ббба; 5. діал. потвбра; 6. діал. метиска; 7. Л. Ам. кохбнка; 8. Л. Ам. повія; 8. Л. Ам. красуня;
9. діал. дзйґа; і0. діал. калбндула, нагідкй (рослина); 11. діал. сечоприймбч, суднб; - poblana Л. Ам. жінка з народу, типбва мексикбнка
chinaca //7. Ам. збірн. 1. біднбта, голбта; 2. іст. чинбки (повстанці під час війни за реформу у ХІХ ст.)
chinaco /77 Л. Ам. ют. чинбко (повстанець під час війни за реформу у ХІХ ст.) chinachina ґдив. china21 chinado adj кольорбвий, візерунковий (про тканину) chinaje тдіал. жінбцтво chinama / діал. 1. навіс (з очерету та гілої); 2. кібск, Ятка chinamento тдіал. див. chinaje chinamo тЛ. Ам. див. chinama 2 chinampa /Я. Ам. сад, горбд (на лагунах в околицях Мехіко)
chinampear viЛ. Ам. 1. утектй; 2. поббю- ватися, уникбти
chinampero 1. adj Л. Ам. садбвий, горбд- ній; що ростб у саду (на горбді); 2. ляк- лйвий (про півня); 3. /77СаДІВНЙК, горбдник chinana / Л. Ам. 1. фарм. супозитбрій, свічка* 2. набридбння, надокучбння chinar1 1. vi іст. скрипіти; 2. скреготбти, брЯзкати; 3. k/закладбти щббенем (кам'яну клзшкУ)
chinar vt\. сл. розрізбти (кишеню); 2. різнути (ножем по обличчю) chinata /1. діал. камінчик; 2. Л. Ам. гра у камінчики
chincual тЛ. Ам. 1. вйсип; кір; 2. жагб до розвбг
chincha /1. Л. Ам. товстйй бамбук; 2. діал. вонючка (тварина)
chinchal /77 1. діал. тютюнбвий кібск; 2. діал. забігбйлівка; 3. діал. крамнйчка, яка торгує дрібнйчками
chinchar vt\. набридбти; дошкулЯти; 2. викликбти відрбзу, бути гидкйм; 3. уби- вбти; -se відчувбти відрбзу chincharrero m 1. блощйчник; 2. Я Ам. риббльський чбвен
chinche 1. /клоп; - de campo щйтник деревнйй; - de agua водянйй клоп; 2. m кнбпка (канцелярська); 3. Я. Ам. в'язнйця;
4. погбний нбстрій; 5. діал; венерйчна
хвороба; 6. сот. зануда; причбпа; caer (morir) como ~s дбхнути як мухи; no hay más ~s quela manta llena самі неприбм- ності
chinchero /771. блощйчник; 2.діал. сбнячна сторонб (на кориді, на стадіон); 3. діал. забігбйлівка
chinchilla їзоол. шиншйла chinchín /771. діал. мрЯка; 2. діал. брЯзка- льце (дитяче); 3. діал. див. chin; 4. діал. маракбси (муз. інструмент) chinchinear \іїЛ. Ам. пбстити: голубити chinchón /77 іст. рив. chichón1 chinchona /1. хінне дбрево; 2. хіна, хінін chinchonear vt\. діал. див. chinchar 1; 2. діал. підбурювати
chinchorrear11. и/пліткувбти; обмовлЯти; 2. гідив. chinchar 1
chinchorrear 1. vt діал. ловйти сіткою (рибу); 2. vi діал. гойдбтися у гамаці chinchorrería /1. причбпливість; уїдливість; 2. плітка, обмовлЯння; 3. брехнЯ, чутка chinchorrero 1. adj дріб'язкбвий; занудний; 2. що ліЬбить пліткувбти; 3. m зануда; 4. пліткбр
chinchorro /77 1. невелйка сіть (рибальська); 2. шлюпка; 3. Я. Ам. плбтений гамбк chinchosear vi діал. див. chinchar 1 chinchosería їдіал. див. chinchorrería1 chinchoso adj Л. діал. надокучливий, на- брйдливий; 2. Я. Ам. обрбзливий chinchudo adj діал. 1. див. chinchoso; 2. хворий на венерйчну хворббу chinda сот. торгбвець, -ка тбльбухами chindar vi сл. народйти chiné ^строкбтий, різнокольорбвий (про тканину
chinear vt Л. Л. Ам. тягбти на рукбх (на спйні) (дитину); 2. Я. Ам. бблувати, розпб- щувати (дитину); 3. діал. казбти комп- лімбнти (дівчатам)
chinela /кімнбтний черевйк (без задника) chinería1 /1. китбйська дрібнйчка; 2. діал. китбйці. компбнія китбйців chinería2 f діал. див. chinaje chinerío /771. діал. див. chinaje; 2. діал. потолоч
chinero1 /77 гірка, сервбнт chinero2 тдіал. бабій chíneselo 1. adj китбйський; а Іа -а іос. adv. на китбйський манір; 2. т рі муз. дзвінбчки; 3. тавр, парбдні бандерильї; sombras -as тебтр тіней chinga1 /Я. Ам. зоол. вонючка chinga2 /1. діал. див. chunga1; 2. Я. Ам., діал. недбпалок; 3. діал. крйхта, крбпе- лька; 4. діал. сп'яніння; hacer - a uno провокувбти (підбурювати, підбивбти) chingada / діал. 1. пбмилка; 2. див. chingadura
chingado adj діал. див. chiflado chingadura їдіал. невдбча, провбл, крах chingana /1. Я. Ам. підзбмний хід; 2. діал. чингбна (народний танецьу, 3. Я. Ам. невелйка тавбрна, бар; 4. діал. вечірка chinganear vi діал. вбштатися (по розважальних закладах)
chingar 1. vt(ví) пйти; пиЯчити; 2. Я. Ам. див. chinchar 1; 3. діал. дресирувбти (бійцівських півнів); 4. Я. Ам. обрізбти хвіст (тварин); 5. viдіап. помилятися; 6. Я. Ам. жартувбти, глузувбти; 7. Я. Ам. па- рувбтися; -se 1. напивбтися; 2. іст. copó- митися; 3. Я. Ам. схйбити, помилйтися;
4. Я. Ам. не вдавбтися chingo 1. adj діал. малбнький, крйхітний; 2. Я. Ам., діал. куций, короткохвбстий (про тварину)#, діал. кирпбтий; 4. Я. Ам. тупйй, затупілий; 5. Я Ам. корбткий (про сукню); 6. Я. Ам. напіводЯгнений. у спідній білйзні; 7. m діал. див. chunga1; 8. рі Л. Ам. спідня білйзна
209
chingoleto
chingoleto adj діал. див.чМп^о 1 chingolingo тдіал. лотербя (на ярмарку) chingue т 1. діал. див. chinga1; 2. діал. купбльний костібм (xaлáт) chinguear vi (~se) діал. кепкувбти, глузу- вбти
chinguero m 1. діал. влбсник картярського будинку; 2. діал. гравбць chinguillo m діал. 1. плбтений кбшик з ручками; 2. сітка, сачбк (дляриболовлі) chinguica fíi. Ам. бчний гній chinguirito тдіал., 77 Ам. тростйнна горілка chinitiar vi діал. залицятися до дівчбт ch¡n*o, -а1 1. adj китбйський; 2. т, / ки- тбєць, -аянка; 3. /77китбйська мбва; enga- car como a un - обманути (ошукбти) як дитину
chino тЛ. Ам. 1. слугб; 2. див. chacho 1;
3. мужик
chino3 1. ^'кучерявий; 2. Л. Ам., діал. розгніваний, сердйтий; 3. т діал. злість; обрбза; 4. діал. апельсйнове дЯрево;
5. Л. Ам. метйс; 6. Л. Ам. індіанець; 7. ріЛ. Ам. кучері; agarrar un - діал. лізти в пузйр; quedar como un ~ діал. схйбити; trabajar como un ~ працювбти як віл chino4 т сл. брйтва, лбзо (длярозрізання кишень)
chinquirito тЛ. Ам. див. chinguirito chipa f*І. Л. Ам. кбшик; 2. Л. Ам. шкірянйй шнурбк; 3. Л. Ам. вблик (для носіння вантажу на голові)’, 4. діал. шулерство, обмбн (у грі); В. діал. каталбжка, кутузка chipá їдіал. кукурудзяний кбржик chipaco тдіал. коржик з вйсівок chipar vtдіал. обмбнювати, обдурювати chipayas т річт&т (індіанці в Болівії) chipe 1. adjЛ. Ам. худйй; слабий, квблий; 2. див. chipioso; 3. тдіал. копійка; 4. діал. молбдший син; 5. діал. скиглій, плаксій chipé /77 сл. прбвда; de ~ іос. adv. чудбво, дббре
chipén / сл. гульнЯ; весблощі; de - іос. adv. чудбво, дббре
chipi т Л. Ам. плаксйва дитйна, плаксій chipiar 77 Ам. надокучбти, набридбти chipichape т1. свбрка; 2. удбр, зіткнення chipichipi тЛ. Ам. мрЯка chipilinear гідіал. див. chipiar chipión /77 Л. Ам. догбна, прочухбн chipioso adj діал. плаксйвий chipirón тдіал. зоол. кальмбр chipojear уідіал. висміювати chipojo тдіал. зоол. хамелебн chipotazo, chipote т 1. Л. Ам. удбр (по руці); 2. 77. Ам. див. chichón1 chipotear 77. Ам. лЯскати по руці chipriota, chipriote 1. яс/кіпрський; 2. т, / кіпрібт, -ка
chipuste /77 1. 77. Ам. пухлйна; гуля; 2. 77 Ам. товстун; 3. діал. шматбк хліба; 4. діал. прйщик (на обличчі); 5. 77. Ам. метушлйва людйна
chiquear1 уідіал. див. chequear chiquear2 гідал. бблувати, пбстити, пле- кбти; -se 1 .діал., Л. Ам. ні в чбму собі не відмовляти; 2. 77. Ам. пбститися; 3.77. Ам. змушувати ce6é 6naráTn; 4.77 Ам. ходйти перевбльцем
chiqueo /771. діал. лбска, ніжність; 2,
Ам. ходб перевбльцем chiqueón діал. 1. adj розббщений; 2 пестун
chiquero1 /771. свинбрник; 2. чикбро (відділення загону для биків, що беруть участь у корті)
chiquero2 adj що любить дітбй chiquigüite1 т діал., 77. Ам. кбшик без рУчок
chiquigüite2 adjЛ. Ам. тупувбтий chiquilicuatre, chiquilicuatro тдив. chisgarabís 1
77
/77
chiquillada /дитЯчість, легковбжність chiquillería / діти, дітворб chiquillo /77 дитйна, малЯ chiquimole тЛ. Ам. склбчник chiquiningo тдіал. див. chiquillo chiquirritín adj, тдив. chiquito 1f 2 chiquitear vt діал. випивбти по чброчці (переходячи компанією з одного бару в інший)
chiquitín adj, тдив. chiquito 1,2 chiquito 1. а^'малбнький, малбсенький, крйхітний; 3. /77малЯ, малЯтко; 4. склЯноч- ка (вина); un - трбшки (про час); andarse en ~as хитрувбти, викручуватися; hacerse el - прибіднятися
chiquitura /1. 77 Ам. діал. дрібнйця; 2. діал.
ДИТЯЧІСТЬ
chira /1. діал. шкірка банбна; 2. рідіал., 77. Ам. шматкй; 3. діал. вйразка chirapa /1. діал. лахміття; 2. діал. грибнйй дощ
chircal /77 діал. цеглянйй (черепйчний) завбд
chircate тдіал. полотняна спіднйця chiribita1 /діал. польовб ромбшка chiribita2 /1. див. chispa1; 2. ріцЯтки, що мерехтять népefl очйма; echar ~s Bép- гати громй
chiribital тдіал. пустйр, пустище chiribitil /771. горйще; 2. комірка chiricatana їдіал. пбнчо (з товстої тканини) chiriga їдіал., chirigota /ущйпливе слбво, шпйлька
chirigotear i//(~se) див. chancear(se) chiriguanos m рі чиригубни (індіанці в Аргентині)
chirimbolo /771. штука, штукбвина; 2. рі начйння; скарб; 3. р/роббчий інструмбнт;
4. кулька (умебляр; 5. рідіал. чиримббло (азартна гра)
chirimía /кларнбт (різновид) chirimota f діал. 1. чуббк (у конй); 2. заплутана шерсть
chirimoya банбна черимбйя (плід) chirimoyo /77анбна черимбйя (дерево) chirinada їдіал. невдбча, провбл chiringa f сл. апельсйн; irse а Іа - діал. провалйтися з тріском chiringo /7777. Ам. улбмок, оскблок chirinola /1. Kémi (дитяча гра); 2. дрібнйця; estar de ~ бути у гбрному нбстрої chiripa1 /1. щбстя, талбн, щаслйвий вйпа- док (під час гри на більярді); 2. діал. чайові; dé (por) - іос. adv. вблею дблі, випад- кбво
chiripa2 f, chiripá /77. Ам. чирипб (широкі чоловічі штани з одного шматка тканини) chiripear vt випадкбво вйграти (на більярді)
chiripero /771. щаслйвий гравбць; 2. людйна, якій щастйть chirla1 /їстівнб мушля chirla2 їдіал. лЯпанець chirlador а^криклйвий chirlar vi кричати, галасувбти; торохтіти chirlata /картярський будинок chirle 1. ^'несмачний, прісний; 2. /77oeé- чий (козячий) послід
chirlo1 /77поріз; шрам, руббць (на обличчі) chirlo2 /77 орн., 77 Ам. црізц^різновид) chirlomirlo /77 1. несйтна їжа; 2. дитЯча приказка
chirola1 /77 Ам. див. chaucha 2, З chirola2 /в'язнйця, тюрмб chirota 1. adj діал., 77. Ам. пустбтливий, бешкбтний; 2. /77. Ам. кбзир-ббба; 3. сот. діал., 77. Ам. пустун, -ка chirote 1. /77 орн., діал. чиж; 2. діал. приду- рок; В. діал. нездбра; 4. adj діал. сйльний; гбрний; відвбжний
chirraca /77 Ам. 1. лбданне дбрево; 2. лб- дан, фімібм
chirria1 /діал. весблощі, гулЯнка, гульнЯ chirria2 їдіал. ненбвисть; відрбза chirriado 1. adj діал. дотбпний; кумбдний;
2. діал. весблий, жвбвий; 3. т іст. див. chirrido 4
chirriante скрипучий chirriar1 vi 1. скреготбти, брЯзкати (про залізо); тріщбти (про дерево); скрипіти (про колеса); 2. шкварчбти (про смажену їжУ); 3. пищбти, кричбти (про пташок);
4. фадьшйвити (у співі); В. діал. гулЯти chirriar2 vi діал. тремтіти (від холоду, страху
chirriburri тдіал. див. churriburri chirrido /771. скрбгіт, брЯзкіт (заліза); тріск (дерева); скрип (колес); вищбння (гальм);
3. писк, щеббтання (пташогї); 4. різкйй (пронйзливий)звук
chirringo тдіал.; chirriningo тдіал. ма- лЯ, крйхітка chirrio /77 скрип (коліс) chirrión /771. візок з скрипучими колбсами; 2. діал. батіг; 3. 77. Ам. нйзка, ряд; в’Язка;
4. 77. Ам. розмбва, ббсіда
cnirriona fíi. Ам. 1. кбзир-ббба; 2. кокбтка, вертихвістка
chirrionear гідіал., 77 Ам. бйти батогбм chirriquitín adj, тЛ. Ам. див. chiquito 1,2 chirrisco1 adjЛ. Ам.,діал. малбнький, крйхітний
chirrisco2 adj\. 77. Ам. легковбжний; 2. 77. Ам. влюбливий chirumen /77 кмітлйвість chis1 т. hacer ~ робйти піпі chis2 тЛ. Ам. чбрний пбрець (спеція) {chis!3 interj 1. цс!; 2. діал. (вжив, для вираж. відрази) фу!, тьху! chis4: ichisl ¡chis! interj (оклиії) гей! chiscón /77 хатйна, халупа chischás /77 дзвін, брЯзкіт (під час фехтування)
chischís /771.77. Ам. мрЯка; 2. діал. крйхта, крбпелька
chisgarabís m 1. ледацюга, шалапут; 2. метушлива лкадйна; плутаник chisgua їдіал. речовйй мішбк, рюкзбк chisguete /771. ковтбк винб; echar un ~ зроойти ковтбк (вина); 2. струмінь chisguetear 1. vi пйти (з бурдючка або скляного глечика); 2. діал. вульгбрно по- вбдитися (про жінкУ); 3. \гіЛ. Ам. оббрйз- кувати
chisma їіст. див. chisme1 chismar vt іст. див. chismear chismarajo тдіал. див. chisme1 chisme1 /77 чутка, плітка; - de vecindad пересуди кумоньок chjsme2 /77 мбтлох chismear і/ґпліткувбти, лихослбвити chismería f, chismerío m діал. пліткй, лихослів’я
chismero 1. adj див. chismoso1; 2. /77пліт- кбр
chismografía /1. схйльність до плітбк;
2. остбнні новйни, чуткй chismorrear vi див. chismear chismorrería f(pi) див. chismería chismosear vi див. chismear chismoso adj 1. що пошйрює чуткй; 2. що у все втручбється
chismoteo /771. пліткй, пересуди; 2. лихослів'я
chispa /1. іскра; ~ eléctrica електрйчна іскра; 2. улбмок алмбзу, дрібнйй діамбнт;
3. крбпля дощу; крбпля водй; 4. крбпелька, крйхітка; una ~ de pan крйхта хліба; una ~ de inteligencia прбблиск рбзуму; пі - ні крйхти; 5. дотбпність; вбгник, родзй- ночка; dar ~(s) бути дотбпним; 6. хміль, сп'яніння; 7.діал. брехнЯ; В.діал. вогбнь- дівка; 9. рі сл. пліткй; ¡ - ! interj (вказує на незвичайний характер) будьте здорбві!,
210
cholería
ну й ...!; dar - діал., Л. Ам. давбти резуль- тбт, принбсити успіх; echar -s вбргати грім та блйскавки; ser una - бути як вогбнь
chispar vt 1. сл. див. chismear; 2. Л. Ам. виганяти, виставляти за двбрі; -se 1. Л. Ам. відкарбскатися, позбутися; 2. діал. тікбти; 3. діал. підпити chisparoso adj 1. діал. грайливий (про людину, тварину); 2. діал. ляклйвий chispazo /771. іскріння; 2. бпік (від іскрй);
3. плітка; 4. (рі) ознбка, знак chispeado adj діал. напідпйтку chispeador 1. adj що іскрйться; 2. m ел. іскровйй розряд chispeante acjr дотбпний chispear vi 1. юкрйтися; 2. блищбти; 3. на- крбпувати (про дощ); -se діал. підпйти chispeo /771. іскріння; 2. блиск, виблйску- вання
chispería /сніп Іскор chispero 1. adjuro іскрйться, що розсипбє Іскри (проракетку, 2. m ковбль; 3. іст. чис- népo (житель народних кварталів Мадриді 3. діал. пліткбр; 4. діал. револьвер chispite тдіал:. dar en él ~ діал. влучити у саму тбчку, угадбти
chispo 1. adj напідпйтку; 2. т див. chisguete 1
chispogear \гідіал. піднімбти на сміх; зну- щбтися; -se зганьбйти ce6é; знеслбви- тися
chispogeo т діал. 1. жартувбння; глузу- вбння; 2. ганьбб, конфуз, сбром chispoleta fдiaл. кокбтка, вертйхвістка chispoleto adj 1. спрйтний, живйй; 2. діал. напідпйтку
chisporretear vi діал., chisporrotear vi
іскрйтися
chisporroteo /77 сйльне іскріння chisque, chisquero т 1. запальничка; 2. ісг. кисбт
ichistl interjup.\, тйхше! chistar 1. vi (вжив, з запереченням) гово- рйти, вимовляти; marcharse sin - пітй не сказавши ні слбва; sin - ni mistar мбвчки, не промбвивши ні слбва; 2. vt шйкати (закликаючидо тиш); 2. звбти, підкликбти (вимовляючи <chist>) chiste /771. жарт, дбтеп; sin - по-дурнбму, нерозумно; contar -s розповідати анек- дбти; говорйти дбтепи; 2. кумбдний вйпа- док; 3. жарт, рбзіграш; caer en el - зрозуміти суть спрбви; dar en el - влучити у саму тбчку
chistear гідіал. див. chistar 2 chistera f 1. кбшик (для риби); 2. циліндр (капелю)); 3. плбтена лопбтка (для гри у пелоту)
chistosada fЛ. Ам. банбльний жарт chistoso adj 1. жартівлйвий; дотбпний; 2. кумбдний, весблий ¡chitl interjA. див. chist; 2. діал. тпру! chita /1. анат. тарбнна кістка; 2. гра у ббб- ки; a la - callando іос. adv. нйшком, тихб- нько, пбтай; dar en la - влучити у тбчку; no dársele a uno dos -s de una cosa плювбти; нуль yeárn; no importar (no valer) una - uiára не вартий; tirar a dos -s гнатися за двомб зайцями chitar vtA.див. chistar 2,1; 2. промбвити, вймовити; 3. діал. див. chistar 2 chitar vi див. chistar 1 chiticalla com. 1. тихбня; 2. таємнйця, секрбт
chiticallando adv 1. обербжно, тихбнько;
2. (a la -) нйшком, пбтай
chito /771. кін, бббка (у грі)\ 2. бббки (гра);
3. Л. Ам. смажена козлятина; 4. Л. Ам. бруд, пляма; irse a -s poзвaжáтиcяf гуляти
ichitot!2, ¡chitónl interjцс!, цить!
chjuchi тдіал. хлопець chiva1 /1. молодб K03á; кізочка; 2. Л. Ам. кбвдра, покривбло; 3. діал. сітка; 4. діал. рюкзбк; 5. діал. нікель (монета = 1 сентаво); 6. діал. пустунка; 7. Л. Ам. повія; 8. діал. кбзир-ббба; 9. діал. остбнній кін (у грі);г 10. діал. сп’яніння; 11. діал. гбстра борідка, еспаньйблка; 12. рі Л. Ам. рбчі, лбхи; ponerse como - діал., Л. Ам. розсердитися, розлютйтися chiva2 їсл. жінка, ббба chivada їдіал. див. chasco1 2 chivado adj діал. 1. бідний, незамбжний; 2. порбнений, скалічений; 3. важкйй chivar vt 1. діал. набридбти, надокучбти; 2. Л. Ам. обмбнювати, обдурйти; 3. сл. до- нбсити; -se 1. сл. клепбти; 2. Л. Ам. розлютйтися; 3. діал. потрбпити у авбрію;
4. діал. розорйтися chivarro /77 однорічне козеня chivata1 їдіал. ціпбк (пастуха) chivata2 fcn. кишенькбвий ліхтбрик chivatazo m донбс; dar el - донбсити, фіскблити
chivateado adj діал. 1. швидкйй, легконб- гий; 2. готівкбвий (про розрахунок chivatear 1. vi Л. Ам. іст. кйнути бойовйй клич (у арауканців); 2. діал. галасувати, горлбти; кричбти; 3. \гідіал. обмбнювати, обдурювати; -se діал. злякбтися, перелякатися
chivateo /77А. діал. іст. бойовйй клич (арауканських воїнів)\ 2. гблас, гбмір chivatería f діал. 1. гблас, ґвалт; 2. діал. шахрбйство, обмбн
chivato /77 1. козеня (піврічне)', 2. діал. козбл; 3. діал. гіркйй пбрець (різновид)',
A. діал. пустун, бешкбтник; 5.діал. здібна (талановйта) людйна; 6. діал. учень; по- мічнйк; 7. діал. негідник; 8. ябедник; на- клбпник
chivatón асУпустбтливий, бешкбтний (про дитину)
chivear vi 1. діал. кокетувбти, загравбти;
2. діал. rpáTH у кбсті chivera f діал. див. chiva 1
chivero /771. діал. тбмна особйстість; злб- дій; 2. діал. за/}ирбка chivetero /77 загін для козлЯт chivito /77А. ріал. нікчбма, нуль без пблич- ки, пустб місце; 2. діал., див. chivo1 chivo1 /771. козенЯ; 2. діал. козбл; 3. діал. пустун, бешкбтник; 4. діал. див. chiva11;
5. Л. Ам. гра у кбсті; 6. діал. чіво (дрібна монета); 7. Л. Ам. однодбнний збробіток;
B. діал. незакбнна торгівля; спекуляція; 9. діал. злість, лють; - emisario, - expiatorio Л. Ам., діал. цап-відбувбйло; de - іос. adv. діал. тйхою cánoio; задбрмб; ponerse como - діал. розлютйтися
chivo2 adj діал. злий, сердйтий chivón adj діал. див. chocante 2 jchoi interjTnpy\
chocancia їдіал. див. chocarrería chocante adj 1. див. chocarrero 1; 2. набридливий, надокучливий; 3. іст. запаль- нйй; 4. насмішкуватий, глузливий; 5. дивний, нeзвичáйний (пролюдину)’, 6. Л. Ам., діал. огйдний, відрбзливий chocantería f j1. Ам. грубість, грубий жарт chocar 1. и/(соп, contra) зіштовхуватися; наштбвхуватися; 2. (соп) ставбти до ббю;
3. (соп) сварйтися, конфліктувбти; 4. vt зачіпбти, ображбти; шокувбти; 5. вражб- ти, дивувбти
chocarrear vi говорйти непристойності; -se кепкувбти; розігрувати chocarrería f 1. грубість; вульгарність; 2. грубий (непристбйний) жарт; 3. іст. шулерство (у грі)
chocarrero 1. adj непристбйний (про жарт)', 2. грубий, вульгбрний (про люди¬
ну)', 3. шулерський; 4. m паскудник; 5. іст. шулер
chocarresco adj іст. див. chocarrero 1 choclear viA. діал. наливбтися, достигбти (про кукурудзу); 2. діал. проростбти (про бульбу)
choclo1 /771. див. chanclo 1; 2. Л. Ам. по-
луббток
choclo2 /771. Л. Ам. качбн (молочно-воскової стиглості); 2. Л. Ам. смбжена кукурудза; 3. діал. колос пшенйці; 4. діал. пере- шкбда, завбда; 5. діал. негбди; coger а uno asando -s діал. застбти зненбцька, спіймбти на гарЯчому; meter (dejar, encajar) a uno el - діал. звблювати провину; обтяжувати роббтою; meter el - Л. Ам. дбти мбху
choclón 1. acjr надокучливий, набридливий; 2. тЛ. Ам. велйкий прийбм choco1 /77 малбнька каракбтиця choco2 /771. діал. пудель; 2. діал. вйчине- на шкура (для сідла); 3. діал. темно-чер- вбнийі кблір
choco3 adj А. діал. кучерЯвий; 2. діал. сму- глЯвий
choco41. adj діал. куций, короткохвбстий; 2. діал. кривйй (про людину); 3. Л. Ам. скалічений; 4. т діал. обрубок, кукса; 5. діал. обріз (рушниця); 6. діал. циліндр (капелю)); 7. рідіал. кучері, лбкони chocolata їдіал. сл. кров; sacar la - пус- тйти кров
chocolate 1. /77 шоколбд (напій); 2. діал. махінбція, угбда, спекуляція; 3. adjшоко- лбдний (про колір); las cosas claras у el - espeso поговбримо відвбрто; sacar - Л. Ам. розбйти ніс у кров chocolatera f 1. шоколадниця (посуд);
2. фбрма (для виготовлення шоколаду);
3. шоколбдниця (робітниця); 4. продав- щйця шоколбду
chocolatería f 1. шоколбдна фббрика; 2. магазйн, що торгує шоколбдом; 3. кон- дйтерська (де продають шоколад) chocolatero m 1. любйтель шоколбду; 2. робітнйк шоколбдної фббрики; 3. влбс- ник шоколбдної фббрики (шоколбдного магазйну); 4. діал. див. chocolatera 1 chocolatín /77 малбнька плйтка шоколбду, шоколбдка
chocoleo тдив. chicoleo chycolo тдіал. див. choclo21 chocolón /77 Л. Ам., chocolongo т діал. див. choclo21
chocha, chochaperdiz їорн. вбльдшнеп chochar vi Л. Ам., chochear vi А. страждб- ти на старбче слабоумство; впбдати в ди- тйнство (у марбзм); 2. (рог) оббжнювати chochera їА.див. chochez; 2. діал. улюблениця; 3. діал. улюблена річ chochez /1. старбче слабоумство, марбзм; 2. безглуздя, нісенітниця; 3. оббж- нювання; люббв; прихйльність chocho1 /771. бот. люпйн, вбвчий біб; 2. сб- лодощі з корйцею; 3. р/цукбрки, сблодо- щі; 4. діал. квасбля (різновидг) chocho7 adi 1. слабоумний, що впав у дитйнство (у марбзм) (про літню людину); 2. оскаженілий, що збожевблів (від кохання)
chochoco adj діал. див. chuchoco chocholear гідіал. пбстити chyfer, chofer, chofero m шофер chola ЇА.див. cholla 1; 2. діал. лЯпас cholada f, cholaje m збірн. діал. індіанці cholear гідіал. змішувати (вина) cholenco 1. аб}Л. Ам. слабйй, квблий (про людину); 2. тдіал. конячйна, шкбпа cholera /1. діал. служнйця; 2. діал. див. cholla 1
cholería f, cholerío тдіал. 1. індіанці; 2. ме- тйси
Ch
211
cholo
Ch
cholo 1. adj ¡7. Ам. цивілізований (про індійці 2. діал. боягузливий; 3. діал. смуглявий, темношкірий; 4. т Л. Ам. ци- вілізбваний індіанець; 5. Л. Ам. чбло, метис (син європейця та індіанки); 6. діал. чбло (прізвисько перуанця); 7. Л. Ам. пле- I ббй; 8. діал. боягуз; 9. Л. Ам. любий (ласкаве звертання)
{cholla f 1. головб, макітра; 2. діал., Л. Ам. повільність, флегматйчність; лінощі; 3. Л. Ам. болйчка
chollar \ЛЛ. Ам. 1.поранити; 2. вкблювати cholludo adj діал., Л. Ам. повільний, флег- матйчний; ледбчий
chomba /і. діал. велйка керамічна посудина (для чичі)\ 2. діал. див. chompa chombo m діал. чбмбо, метйс (син негра та індіанки)
chompa fЛ. Ам. джбмпер, светр choncaco тдіал. п'явка chonchón тдіал. 1. опудало, страхопуд; 2. папербвий гблуб; 3. забігбйлівка chonela f діал. 1. дірб, дірка (на сукні)', 2. вйразка, рбна chonga /діал. кбтяг банбнів chongo1 /771. діал. лбкон, кучер; 2. Л. Ам. пучбк волбсся; 3. Л. Ам. солбдка грінка; 4. Л. Ам. рбзіграш, жарт; mandar a freír ~s Л. Ам. послбти до чбрта chongo2 1. adj діал. скалічений; 2. діал. безкоштбвний; 3. тдіал. обробок, кукса; 4. діал. склянка; 5. діал. шкбпа chonguear w(~se) Л. Ам.див. chancearse) chonguear2 іїдіал. заплітбти (коси) chongueo /77 Л. Ам. див. chunga1 chonos /77річбнос (індіанців Чилі) chonta ñ. Л. Ам. пбльма (різновид)', 2. діал. чбнта (пальмова змія) ■ chonte тдіал. поліцбйський chop /77 кухоль пйва chopa1 fMop. навіс (на кормі судна) chopa2 fflian. служнйця chopal /77, chopalera fflne. chopera chope тдіал. 1. мотйка; 2. гак (дляловлі устриць)
chopear 1. vi діал. працювбти мотйкою;
2. vtбйти кулакбми
chopeco adj діал. 1. див. chopo3; 2. не- показнйй, непривббливий chopera /тополбва діброва chopo1 /77 топбля chopo2 /77 рушнйця, гвинтівка chopo3 adj діал. обмбжений, недалбкий choque1 /771. пбштовх, удбр; зіткнення; 2. супербчка; свбрка; 3. військ, сутичка; de ~ передовйй, удбрний; tropas de ~ військ. удбрні частйни choque2 /77 мед. шок choquezuela їанат. колінна чбшечка chorar vt сл. украсти
chorcha п.див. chocha; 2. Л. Ам. грббінь, гребінбць (у пташоії)', 3. Л. Ам. вбло; 4. Л. Ам. весбла компбнія chórchola f(pt) діал. соль (монета) chorear vician, сбрдитися; бурчбти choreto adj 1. діал. ряснйй, багатий; 2. діал. скалічений
choricería /ковббсна choricero /771. ковббсник; 2. урбдженець (жйтель) Естремадури chorizo1 1. /77 кбпчена ковбасб (з червоним перцем)', 2. балансйр (еквілібриста);
3. діал. самбн; 4. діал. філб, філбйна час- тйна; 5. adj Л. Ам. пустбтливий; 6. діал. тупйй, недалбкий
chorizo2 /77 сл. кишенькбвий злбдій chorlito /77сйвка (пташка)', tiene cabeza de - у ньбго вітер в голові chorlo, chorno m Л. Ам. див. chozno choro1 тдіал. мідія
choro2 /77 діал. злодюжка, кишенькбвий злбдій
choro3 тдіал. див. churo11 choroco 1. adj діал. безнбсий; 2. діал. ста- рйй, старбзний; 3. т рі діал. пржйтки, скарб
chorote 1. т діал. густйй нбпій; 2. діал. шоколбдниця (посуд)', 3. adj діал. недовб- ренйй, недосмбжений; 4. діал. грубий, неотбсаний
chorra f чбра (чилійський злодійський жаргон)
chorrada f\. доббвка (молока над мір/)', 2. див. chinchorrería; 3. збйва прикраса; 4. діал. дурість, нісенітність chorrar 1. viіст. див. chorrear 1; 2. втягнути (сіть)
chorreado adj 1. рябйй (про худоб/; 2. діал. мбкрий, промбклий; 3. Л Ам. бруднйй, зая- лбжений
chorreadura f 1. див. chorreo; 2. пляма (від рідини)
chorrear 1. игтектй струменем; 2. сочйти- ся, просбчуватися; 3. ітй, надхбдити, при- бувбти (потроху)', 4. гідіал. намочйти, за- брйзкати; 5. діал. вйсловити догбну; 6. діал. сл. вкрбсти; ~se діал. привлбсню- вати собі
chorrel /77 сл. пацбн chorreo /77 течій, витікбння (рідини) chorreón тдив. chorreadura 2 chorrera ft. водостічна трубб, жблоб, стік; 2. тбча, проббїна; 3. рівчбк, вимбїна; 4. бистрінь (річки)', 5. жабб; 6. діал. нйзка, ряд; 7. діал. догбна, прочухбн chorretada ñ. потужній струмінь, фонтбн; фонтанувбння; 2. див. chorrada 1; hablar a ~s говорйти без угбву chorrete /771. діал. див. chorrera 5; 2. діал. нікчбма
chorretear іїдіал. див. churretear 2 chorriento adjЛ. Ам. див. churriento chorrillo /771. dim. de chorro; 2. ббзліч, сила-силбнна; irse por el ~ плистй за те- чібю; tomar el - (de) увійти у звйчку, унб- дитися
chorro /771. струмінь; потік; фонтбн; ~ de vapor струмінь пбри; 2. спливбння, збігбння; 3. Л. Ам. кран (водопровідний);
4. діал. догбна, прочухбн; ~ de voz сйла (міць) гблосу; a ~s іос. adv. рйсно, багбто; hablar a ~s говорйти без угбву; soltar el ~ розреготбтися; розговорйтися; почбти лбятися; estar (ser) limpio como los ~s del oro блищбти як скбльце chotacabras m орн. дрімлюга, спліЬшка chote т див. chayóte1 chotear11. vi діал. весел йтися; 2. vt діал. розпбщувати; 3. діал. стбжити, вистбжу- вати; шпигувбти; ~se 1. (de) глузувбти, кепкувбти; 2. діал. див. chispogearse chotear2 vi діал. див. chutar1 choteo /77, chotería /д/ал. насмішка, ущйп- ливе слбво, шпйлька chotero adj діал. насмішкувбтий, глузлй- вий
chotis /77 чбтис (мадридський різновид мазурки)
choto 1. /77 козеня; 2. діал. телй; 3. діал. сосунбк (про дитинча тварини); 4. діал. пестун; 5. adj діал. жовтогарячий; 6. діал. свійський, приручений (про тварин/)', 7. діал. розпбщений; 8. діал. ряснйй, багб- тий; 9. діал. негбрний, непривббливий;
10. діал. досвідчений у політиці chotuno adj 1. молбчний (про козеня)', 2. слабйй, хвороблйвий (про тварин/) chova fopH. 1. гблка; 2. ворбна; 3. грак chovinismo m шовінізм chovinista 1. ^шовіністичний; 2. m шовініст
choya f\. див. chova 2; 2. діал. повільність, немотбрність choyo тдіал. див. chozno
choz /'приголбмшлива новинб; сенсбція; dar (hacer) - врбзити, вйкликати сенсб- цію; de - іос. adv. іст. рбптом, раптбво choza f\. курінь; хйжа; 2. халупа; 3. діал. свинбрник
chozar ^/наштовхнутися, натрбпити chozno /77 прапрапрбвнук chozo /77 малбнька хйжа chozpar иютриббти, пустувбти (про тварин/ chozpo /77стриббк (тварини) chuascle /771. Я Ам. пбстка (дляполювання)', 2. Л. Ам. обмбн; хйтрість chubasca /*1. кублб; 2. повія, шльбндра chubasco /771. злйва; 2. смуга невдбч; 3. діал. див. chaparrón 2; 4. мор. шквал; - de viento шторм
chubascoso adj 1. хмбрний, непогбжий; грозовйй (про небо, погод/г, 2. порйвчас- тий, шквблистий (про вітер) chubasquería f злйвові (грозові) хмбри chubasquero m непромокбльний плащ chubazo /77 іст. див. chubasco 1 chucán adjЛ. Ам. див. choca-rrero 1 chucanear vi діал. жартувбти, теревбнити chucaro adjЛ. Ам. 1. дйкий, неприручений (про тварин/', 2. нетоварйський, відлюдкуватий
chuce тдіал. кйлим; покривбло chucear иМ. Л. Ам. поганйти; давбти ост- рбги; 2. діал. обмбнювати, обдурювати chucero /771. спйсник; 2. сл. ватажбк (злочинного угрупування) chuco 1. adj Л. Ам. несвіжий, з душкбм (про рибу, м'ясо)', 2. діал. гнилйй, протухлий; 3. тдіал. матерйнська грудь; 4. діал. див. chucuto 2
chucoca fflian. див. chuchoca chucrut /квбшена капуста chucua тдіал. болбто, багнб chucula ñ. діал. гарбуз (посудина)', 2. діал. чукула (страва з бананів з молоком та сиром)
chucunas /77/7/чукуни (індіанціу Колумбії) chucupa fflian. мантйлья chucuto 1. adj діал. куций, короткохвбс- тий; 2. m діал. мбвпа (різновид); 2. діал. чорт, дийвол, нечйста сйла chucha f 1. соббка, сука; 2. хміль, сп'яніння; 3. Л. Ам. сирйця; 4. діал. зоол. опб- сум; 5. діал. муз. маракбси; 6. діал. схб- ванки (дитяча гра)', і~І interjтеть\, ідй геть! (собаці)
chuchada f 1. діал. скупість, скнбрість; 2. діал. див. chuchería1 2; 3. Л. Ам. шахрбй- ство, обмбн
chuchar vt 1. діал. поганйти; 2. діал. підбурювати, підбивбти chuche /77 сл. пйка, рйло chuchear і//1. шепотітися; 2. полювбти на дрібну дичину
chuchería1 rt. дрібнйчка; 2. легкб закуска; бутербрбд
chuchería Лтолювбння на дрібну дичину chuchero /771. мислйвець на дрібну дичину; птахолбв; 2. діал. короббйник; 3. діал. зал. стрілочник
chuchi adj діал. насуплений, похмурий chucho1 /771. соббка, пес; 2. діал. батіг; j ~ І interjтеть\, ідй геть! (собаці) chucho2 /77 Л. Ам. 1. тремтіння, ознбб; 2. переміжна пропбсниця
chucho3 /771. діал. совб (різновид)', 2. діал. нещаслйва людйна; 3. діал. переляк, страх; 4. діал. в'язнйця; кбмера chucho4 /771. діал. шип, шпичбк; 2. діал. зал. стрілка; 3. діал. залізнйчна гілка; 4. діал. рубйльник; 5. Л. Ам., діал. див. chiche2 1; 6. діал. дрібязкова торгівля; 7. діал. муз.маракбси; 8. Л. Ам. скат (риба) chucho9 adj 1. Л. Ам., діал. скнбрий, скупйй; 2. діал. водянйстий (про плоди)', 3. діал. помбрщений (про обличчя)
212
churrete
chuchoca f Л. Ам. чучбка (приправа з смажено ї кукурудзяного борошна) chuchoco adj діал. в'Ялий, зморшкуватий chuchu тдіал. див. chiche1 2 chuchuca 1. f діал. див. chuchoca; 2. adj діал. див. chuchoco chuchumeca їдіал. шльбндра, повія chuchumeco1 т пбкидьок chuchumeco2 1. adj діал. беззубий; старий; 2. діал. дурний, тупий; 3. діал. розпусний; 4. тдіал. франт, піжбн; 2. діал. жартівник
chueca /і. пень; 2. голівка (кістки)] 3.4yé- ка (гра у кульки)\ 4. кулька (для гри у чує- кУ', 5. жарт; 6. сл. плечб chueco adj 1. Гі. Ам. кривонбгий, клишоногий; 2. Л. Ам. зі стбптаними підббрами;
3. Л. Ам. вйснажений, ослбблений; 4. Л. Ам. однобкий, кривйй; 5. Л. Ам. скалічений
chuela /1. діал. сокйрка; 2. Л. Ам. жарт, рбзіграш; hacer - л. Ам. прогулювати заняття
chuequear vi діал. кульгбти, шкутильгбти chufa f 1. бот. чуфа, землянйй мигдбль; 2. напій з землянбго мигдалю; echar -s фанфарбнити, вихвалятися chufar, chufear viіст. насміхЬтся, знущб- тися
chufeta /'жарт
chufla1 їдіал:, Л. Ам. див. chufleta chufla2 їдіал. пиріжбк з корйцею chuflaina їдіал. див. chifla1 2 chuflar vi діал. див. chiflar11 chufleta Лкарт; дбтеп chufletear игжартувбти; говорйти дбтепи chufletero 1. adj насмішкуватий, іронічний; 2. /77жартівнйкг
chuica їдіал. 1. лахміття; 2. скарб, пожйтки chillada /і. нахббство, хбмство; 2. пустощі; зухвблість; нахббність chulamo m сл. пацбн, мблий chulapería їдив. chulería2 chulapo див. chulo 2 chulapón тдив. chulo 2 chulé m сл. дуро (монетау 5песет) chuleada їдіал. див. chillada chulear vt 1. глузувбти, кепкувбти; 2. Л. Ам. див. chicolear
chulería М. дотбпність; 2. вихваляння; кypáж; 3. компанія чуло chulesco а/#нахббний, задирливий chuleta f 1. відбивнб котлбта; 2. встбвка; клин; 3. ляпас; 4. шпаргблка; 5. рібакен- ббрди
chulillo тдіал; підмбйстер chulo 1. ас/розв'Язний, нахббний; 2. вульгарний, грубий; 3. хйтрий, лукбвий; 4. ши- кбрний, розкішний; 5. Л. Ам. прибмний; миловйдний; 6. т чуло (типовий представник народних кварталів Мадрида, що відрізняється розпусною манерою поведінки і одягом); 7. сл. див. chulamo; 8. служнйк (помічнйк) Topépo (на арені)]
9. підсббний робітнйк (на бійні)] 10. суте- Hép; 11. діал. áypa, гриф; 12. діал. див. chullo1
chulón абіЛ. Ам. роздягнений, гблий chulpa ЛІ. діал. гробнйця індіанців айма- pá; 2. діал. гробнйця інків chulquinear vi діал. пускбти пбгони chulupo adj діал. потіртий (про монети) chulla1 f\. діал. шматбк м'яса; відбивнб KOTnéja; 2. діал. брехня chulla2 їдіал. 1. простбліЬдин; 2. нікчбма chulleco adj діал. див. chueco chullo1 тдіал. шбпка chullo2 adj діал. роз'бднаний, окрбмий, непарний
chuma їдіал. пиЯтика chumacera ЛІ. підшйпник; 2. мор. врізнйй кочет
chumado adj діал. п'яний ichúmale! interjдіал. див. chúmbale chumar и/пйти; -se діал. п'яніти, хмеліти chumba f 1. діал. мін. цйнкова обмбнка, сфалерйт; 2. діал. вовнЯний жилбт chumbado adj діал. 1. порбнений, підстрб- лений (про тварину)] 2. нездорбвий, хворий
¡chúmbale! interi діал. (вжив, при нацьковуванні собак) взяти! chumbao m грузйло (для рибальства) chumbar 1. vt діал. стріляти; 2. діал. спо- вивбти (дитинУ)] 3. діал. нацькбвувати (собаку)] 4. vi діал. гбвкати chumbeтЛ.Л. Ам. nácox; 2. Л. Ам. спови- вбч; 3. діал. нйжня спіднйця; 4. діал. див. chumba
chumbé тдіал. див. chumbe 1 chumbear \гідіал. стріляти chumbera ^опунція (какгуб) chumbo1 тдіал. куля; дробйна chumbo2 тдіал. див. chumpipe chumbo3 adj. higo ~ опунція (плід) chumero тЛ. Ам. підмайстер, учень chumo adj 1. діал. несмачнйй, прісний; 2. діал. п'Яний chumpipe тдіал. індйк chunco абіЛ. Ам.,діал. 1. корбткий; куций;
2. див. choco4 З
chunche /771. діал. корбста; 2. діал. нікчб- ма; 3. ріЛ. Ам. див. chuica 2 chunchoso adj діал. корбстяний chunga1 фбзіграш, жарт; estar de - бути в грайлйвому HácnrpoT; tomar a (en) - сприймати як жарт chunga2 їдіал. див. chuca 1 chunga3 їдіал. грубіянка, хбмка chungar vi, -se див. chancear(se) chungón а#насмішкувбтий, глузлйвий chunguear vi (-sé) див. chancear(se) chungueo /77, chunguería f діал. див. chunga1
chunguero 1. ас^жартівлйвий; 2. m діал. жартівнйк
chuno 1. adj діал. змбрщений; 2. m діал. картопляний крохмбль; 3. хліб із картопляного бброшна
chuña f діал. 1. орн. серима; 2. свбрка, бійка
chuñar vtpian. виривбти, вихбплювати chuñista сот. діал. прогульник, -ця (про школяра)
chuño /77 Л. Ам. картопляний крохмбль chupa1 f 1. іст. камзбл; 2. розшйта куртка (тореро)] 3. діал. тбрба; 4. діал. пиЯтика;
5. діал. кисбт (для тютюні; poner aunó como - de dymine всйпати no népuie чис- лб, намйлити чуба
chupa2 їдіал. чупа (міра рідини - 0,375л, міра ємності - 0,37 л) chupacirios сот. святбша, святбнник chupada їдив. chupadural chupaderito т біт. de chupadero: andarse con (en) ~s удавбтися до півзбходів chupadero 1. adj що ссе; 2. m див. chupador 2, 3
chupado adj 1. худйй; 2. Л. Ам. вузькйй, тіснйй, обтйслий (про сукню)] 3. Л. Ам. п'Яний; 4. полігр. висбкий (про шрифт) chupador 1. adj що ссе; 2. діал. що п'є;
3. /77 сосунок; 4. діал. п'янйця; 5. дитЯче зубнб кільцб; 6. бот. присбсок chupadorcito m dim. de chupador 2,3: andarse con (en) ~s удавбтися до півзбходів
chupadura ЛІ. ссбння, смоктбння; 2. всмбк- тування, вбирбння; 3. засбс (слід від поцілунку
chupaflor /77 венесубльський колібрі chupalámparas m паламбр chupalla /77. Ам., діал. бриль chupamedias сот. лизун, лизоблюд
chupamelona /77. Ам. дармоїдство chupamirto т мексикбнський колібрі chupandina їдіал. пиЯтика chupar vt 1. смоктати, висмбктувати; при- смбктувати (сигару, цигарку] 2. всмбкту- вати, вбирбти (рідинУ)] 3. попивбти; 4. ро- зорЯти; висмбктувати, витягувати (гроші)]
5. діал., Л. Ам. палйти; 6. ріал, напйтися, нализбтися; 7. діал. терпіти (образУ] 8. діал. крбсти; -se 1. худнути, сохнути; 2. Л. Ам. терпіти, знбсити; 3. діал. занепадбти духом; ¡chúpate ésa! ось тобі!, отрймай! chuparrosa тЛ. Ам. див. chupamirto chupatintas т пйсар; чорнйльна душб, канцелярський щур
chupe /77 Л. Ам. чуле (страва з сиру, картоплі та яєць)
chupeta /1. діал. чбрка; 2. діал. див. chupador 2,3; 3. діал. напій; винб; 4. діал. вй- пивка
chupetada їдив. chupadura1 chupete1 /771. сбска (для годування дитини)] 2. пустушка (дитяча); 3. Л. Ам. льодяник на пбличці; 3. діал. див. chupetón;
4. діал. дитйна, що смбкче пбльці; ser de -: es de - дуже смбчно, пбльчики облй- жеш
chupete2 тдіал. 1. папербвий змій; 2. се- рбжка (з підвіском) chupetear (//присмбктувати chupetín /77 ліфчик
chupetón /77 затЯжка (під час паління) chupín* т діал. 1. іст. корбткий камзбл;
2. діал. нічнйй ковпбк; 3. діал. див. chupetín
chupín2 тдіал. чупйн (рибна страва) chupino adj діал. куций, короткохвостий chupo /771. Я Ам. див. chupón1; 2. діал. див. chupón2 2f 8 chupón1 тдіал. фурункул, чирЯк chupón21. adj що смбкче; 2. що вимбнює, видурює (гроші)] 3. /77 паразйт (рослина)]
4. дбвгий льодяник; 5. пушбк (у пташоку,
6. іст. див. chupetón; 7. діал., Л. Ам. дитяче зубнб кільцб; 8. діал. сбска (для годування дітей); 9. діал. затЯжка (під час паління)
chupóptero /77 дармоїд, паразйт chuquearse діал. забруднйтися chuquisa їдіал. розпусна жінка chura f 1. Л. Ам. бджолйний віск; 2. діал. співмбшканка, кохбнка churdón /771. малйновий кущ; 2. малйна (ягода)] 3. малйновий сирбп churla f, churlo m подвійний мішок (з полотна та шкіри —для прянощів) churo1 тдіал. 1. лбкон; 2. рбвлик (різновид)] 3. діал. ґвинтові схбди; 4. чуро (духовий інструмент) churo2 adj діал. гбрний, привабливий churra їорн. рЯбчик churrasca1 їдіал. див. chubasca 2 churrasca2 їдіал. хрущики (печиво) churrasco тдіал. чурбско (м'ясо, пщсма- жене на вугіллі)
churrascarse див. churruscarse churrasquear vi діал. 1. готувати чурбско, підсмбжити м'Ясо на вугіллі; 2. їсти чурбско; 3. обідати
churrasquería ЇЛ. Ам. чураскерія (ресторан, де подають чураско) churre /77 бруд
churrear vi діал. страждбти на пронос; -se забруднювати бдяг
churrería f чурерія (кафе, де продають чуро)
churrero /77 nypépo (людина, що готує і торгує чуро)
chürreta п. див. churrete; 2. Л. Ам. пронбс;
3. діал. плбтений канбт, плбтена мотузка churrete /77 бруднб плЯма (на обличчі, шкірі)
8 Іспансько-український словник
213
churretear
churretear 1. и/забруднй>ися; 2. vtfl. Ам. бруднити; ~s едіал. страид^ти на пронбс churretoso adj забруднений, брудний (про обличчя, шкір
churria / 1. діал. див. chiripa 11; 2. діал. див. churre; 3. Л. Ам. 6pyflHá пляма; па- тьбк; 4. діал. насмішка; 5. рідіал. пронбс churriana /повія
churriburri /771. потолоч; 2. суєтб, метушня
churriento adj А. бруднйй, засблений; 2. Л. Ам. що страждбє на пронбс churrigueresco adj А. архіт. у стйлі Чур- ригбри (ісп. архітектора поч. XVIII ст.)\
2. складний, примхлйвий churriguerismo m архіт. чурригерйзм, стиль Чурригбри (іспанське бароко поч. XVIII ст.)
churrión m діал. див. churrete churro1 /77 1. чуро (кренделики, підсмаженіумаслі)\ 2. недббла роббта, халтура;
3. випадкбва удбча (у грі)\ hecho un 7 зрбблений абияк
churro2 adj А. грубошбрстий (про худобу 2. грубий (про вовну) churrullero adj тдив. charlatán churruscarse пригорйти, підгоряти (про
churrusco /77 підгорілий хліб churu тЛ. Ам. 1. рбковина; 2. муз. мара- кбси
churuco т 1. Л. Ам. склянка (длягральних кісто/ї)\ 2. діал. речовйй мішбк, рюкзбк churumbel /77 сл. хлбпець, пацбн churumbela1 m 1. сопілка; 2. Л. Ам. бомбілья (тонка тростинна або металева трубка для пиття мате); 3. діал. люлька (для паління)
churumbela2 fflian. турббта, yeára
churumen тдив. chirumen churumo mA. penoBHHá, матбрія; 2. найголовніше, суть; 3. рбзум, головб; 4. грбші; іросо ~! замбло!
¡chusl interj до мбне! (вжив, для підкликання собагі); sin decir - ni mus не промовляючи ні слбва chusca fдiaл. шльбндра chuscada /1. витівка; 2. жарт; хбхма chusco 1. adj смішний, кумбдний; 2. діал. звичбйний, повсякдбнний; 3.діал. грубий, невйхований; 4. т пустун, бешкбтник;
5. шматок чбрствого хліба; 6. діал. ок- рбєць хліба
chusma fA. іст. кбторжники (на галераХ)\ 2. пбтолоч; 3. Л. Ам. збірн. жінкй, діти, старі (у індіанських поселеннях); 4. діал. жарт; хбхма
chusmaje тЛ. Ам. див. chusma 2 chusmear діал. 1. уідив. chasquear 1; 2.
и/(~se) насміхбтися, кепкувбти chusmero тдіал. жартівнйк; хохмбч chusmita блакйтна чбпля chuso1 1. adj діал. див. chuspi; 2. діал. сухйй, змбрщений; 3.діал. поганий, негідний; 4. тдіал. шкбпа; 5. діал. черевйк chuso2 тдіал. молодшйй син chuspa fA. Л. Ам. мішбчок, сумка; 2. діал. шкірянйй кисбт (для тютюнУ) chuspi adj діал. підсліпувбтий, з малбнь- кими очйма
chusquel /77 сл. соббка, шбвка chusquisa, chusquiza f діал. див. chuquisa
chut /77 спорт, yfláp по м'ячу (ногою) chutar 1. vi спорт, бйти по м'яч^ (ногою)\ 2. грбти у футббл; 3. \гідіал. тягнути, натягувати
chute /77, chuteada fflian. див. chut
chutear vi діал. див. chutar11 chuto adj А. діал. див. chucuto 1; 2. діал. кирпбтий; 3. діал. сором’язлйвий; 4. діал. див. cholo 1, 2
chuvaches, chuvachos m /?/чувбші ichuy! interj (вжив, для вираж. відчуття холоді брр!
chuyo 1. adj діал. єдйний; hijo - єдйний син; 2. тдіал. сентбво chuz тдив. chus
chuza fA. Л. Ам. yfláp, що Bn6nBác відрбзу усі кулі (у більярді та ін. іграХ)\ 2. діал. див. chuzo 11; gente de - діал. пбтолоч; echar - л. Ам. зpyйнyвáти, знйщити chuzar гідіал. колбти, прокблювати chuznieto тдіал. див. chozno chuzo1 /771. спис, піка; 2.діал. батіг; 3.діал. кйрка; 4. Л. Ам. дзьоб; жáлo (скорпіона); aunque caigan ~s de punta за будь-як^ погбду; caer (llover, nevar) ~s лйти як з ведрб (продощ)\ бйти (про сильний град)\ валйти (про сніі)\ echar ~s лютувбти; шаленіти
chuzo2 1. adj діал. змбрщений; 2. діал. грубий, жорсткйй (про волосся)\ 3. тдіал. хлбпець, nápy6oK
chuzón1 т A. chuzo11; 2. діал. укбл; кбло- та рбна
chuzón2 1. adjmтрий; 2. насмішкувбтий, глузлйвий; 3. т шахрбй, крутій; 4. жартівнйк
chuzonada f театр, буфонбда chuzonería /висміювання, передрбжню- вання
damnificar
D, d f5-ra літера іспанського алфавіту де dable adjможливий, здійснбнний daca (арос. de dame acá) іст. дай сюди, дай-но; andar al ~ у toma сперечбтися 4épe3 дрібнйці; сперечбтися dacá adv іст. звідси, з цьбго ббку dación fiop. вручення, передбча; - en pago передбча кредитбру Mamá у рахунок сплбти ббргу
dacriadenitis f мед. дакріоаденіт, заселення слізної зблози dacriocisto m анат. слізна ná3yxa dacriorrea їмед. сльозотбча dactilado яс#'пальцювбтий, пальцеподібний
dactilar adj див. digital; huella ~ відбитки пбльців
dactilico adj літ. дактилічний dactilífero adj зоол. що Máe пбльці, паль- чбстий
dactilioglifia /'гліптика, мистбцтво різьблення по каміню dáctilo m літ. дбктиль dactilógrafa /друкбрка, машиністка dactilografía fA. дактилогрбфія, машинб- пис; 2. дактилоскопія
dactilografiar vt перепйсувати на друкбр- ській машйнці, друкувбти dactilografista сот. див. dactilógrafo 1 dactilógrafo m А. перепйсувач на машйнці; 2. друкбрська машйнка; 3. дактилб- граф (клавішний апарат для навчання сліпоглухонімий)
dactilolalia, dactilología f дактилолбгія: ручнб бзбука (глухонімий) dactiloscopia /'дактилоскопія dactiloscypico adj дактилоскопічний dadaísmo m літ., мист. дадаїзм dadista сот. діал. гравбць в кбсті dádiva f дар, дарунок, подарунок; піднб- шення; hacer - принбдаувати; - ruineja, a su dueño semeja якйй піп, такб й парб- фія
dadivado adj іст. продбжний dadivar vt іст. А. дарувбти; подарувбти; 2. підкупбти, давбти хабарб dadivosidad /щбдрість; марнотрбтство dadivoso 1. зс#щбдрий; марнотрбтний; 2. /77 щбдра людйна; діал. марнотрбт dado1 /771. кістка (гральна)] кісточка (доміно); - falso фальшйва кістка; 2. тех.
втулка, вклбдиш; - de cardán авто пб- лець кардбна; - de tubos труборіз, труборізка; 3. іст. дар, подарунок; 4. архіт. бб- за, фундбмент колбни; 5. мор. попербчка; correr el - мбти талбн; dar (echar) - falso обдурювати, шахраювбти, ошукувати; estar una cosa como un ~ бути в порядку, у спрбвному стбні; conforme diere el - як вййде; cuando te dieren el buen échale la mano даіЬть — 6épn (а б’ють — біжй); el ~ está tirado жбреб кинуто dado2 /77 нбдовбень
dado3: - que conjчбрез те, що; у зв’язку з тим, що; зважбючи на те, що; з бгляду на те, що; якщб, припустимо, що... dador 1. adj що даб; 2. m подавбць (листа, документа); 3. трасбнт dafne /77 бот. вбвче лйко, вбвчі ягоди dafnia /77 зоол. дбфнія daga fA. тесбк; кинджбл; старовйнна ко- рбтка шпбга; 2. діал. мачбте; llegar a las ~s зайтй в глухйй кут (про справи) dagazo m А. удбр ножбм (кинджблом, палашбм); 2. нещбстя, лйхо daguerrotipado m див. daguerrotipia daguerrotipar и/фотографувбти (у спосіб дагеротипіі)
daguerrotipia /дагеротйпія daguerrotipo /77дагеротйп daifa fA. кохбнка; 2. іст. ббжана гбстя daipún тдіал. картоплйння (що використовують як добриво)
dalgo (арус. de de algo) іст:. hacer mucho
- робити добрб; привітно зустрічбти; при- гощбти
dalia f6oT. жоржйна dalmática ficr., церк. далмбтика daltoniano 1. я^дальтонічний; хвбрий на дальтонізм; 2. /77дальтбнік daltonismo m дальтонізм dalla fc.-г. Kocá
dalla (apyc. de de allá) adv іст. звідти, з тбго ббку dallador m косбр dallar vt косйти dalle, dallo m див. dalla dama1 fA. дбма; náH¡; 2. дбма сбрця; 3. при- двбрна дбма; - de honor фрбйліна; 4. театр. примадбнна; 5. кохбнка; 6. старовинний іс- пбнський танбк; 7. дбмка (у шашка$\ juego de ~s гра в шбшки; 8. королбва (у шахеої)\
9. різнбвцд сигбри; - de noche бот. цбструм нічнйй; echar ~s у galanes розподіляти за- прбшених на nápn жеребкувбнням (на свят- мЬвихвечор6)ї)\ soplar la - вкрбсти наречбну з-під вінцй
dama2 f тех. поріг (доменноїпечі) dama3 f3oon. лань
damajagua m діал. дамахбгуа (дерево, з кори якого роблять одяг та циновки) damajuana f, damasana fJi. Ам. велйкий обплбтений бутель
damascado ас/камчбтний (про тканин)і) damasco m А. дамбст; натйкана тканйна, камкб; 2. абрикбс (різновид)] 3.: acero de - булбтна сталь damasina fpne. damasquillo І damasonio m бот. зіркоплідник частухо- вйдний
damasquillo m А. дамаскін (тканина)] 2. діал. абрикбс (дерево и плщ) damasquina ffi. Ам. бот. чорнобрйвці (різновид)
damasquinado 1. з^'дамбстовий, зрббле- ний з дамбсту; камчбтний, зрбблений з камчбтної тканйни (камкй); 2. m золотб (срібна) насічка (на виробах з заліза, сталі)
damasquinador 1. adj що рббить насічку; 2. /77 мбйстер з насічки на стблі damasquinar vt робйти насічки зблотом (сріблом) (на металі)
damasquino adj А. дамбський (зазвичай про холодну зброю)] 2. камчбтний (про тканинУ)
damería fA. манірність; 2. педантйчність, скрупульбзність
damero m дбшка (для гри в шашки) damisela fA. пбнночка; 2. куртизбнка, жінка легкйх звичаїв, повія damnable adj іст. вбртий бсуду, непорядний
damnaciyn ficr. осуд, засудження damnifícaciyn fA. ушкбдження, пошкодження; 2. шкбда
damnificado 1. ас/пошкбджений; зіпсбва- ний; 2. /77 що постраждбв danmificador 1. adj що завдаб шкбди (по- шкбдження); 2. т злоумьішленник; шкідник
damnificar і^завдавбти шкбди, шкбдити, псувбти
215
dance
dance тдіал. танбць з шаблями dancing /77дбнсинг, танцмайдбнчик danchado adj геральд. зубчастий dandi /77 д0нді, чепурун, жбвжик dandismo тдендйзм, франтівствб danés, danesa 1. едУдбнський; 2. /77, /денець, -ка; 3. /77fláHCbKa мбва; 4. дáнcький дог
dánico adj див. dinamarqués І |danta./1. лось; 2. америкбнський тапір dantelado adj див. dentellado 2 dantesco adj 1. що стосується Дбнте, дбн- товський; 2. страшний, жахливий danto1 тдіал. хлист (батіг) зі шкури тапіра danto2 тдіал. амазбнський головбч (птак) danubiano adj дyнáйcький danza /1. танбк; - hablada тан.ець з t¿k- стовим супроводом; 2. група людей, що танцюють (на народних гулянняк); 3. ха- банбра; 4. тбмна cnpáea, дільце; andar (estar) en la ~ noTpánnTH в істбрію; entrar en la - вплутатися в брудну cnpáey; 5. свбрка, náma; armar una ~ почбти свбр- ку; - de arcos архіт. аркбда; - de espadas танбць з шбблями; свбрка, náma; бійка; buenava la - у da el granizo en la albarda лихо не за горбми danzado m див. danza 1y 2 danzador, -a 1. adj що танцює; 2. m, /танцюрист, -ка, танцівнйк, -ця danzante m 1. танцюрйст, -ка; 2. ділбк, спрйтник; інтригбн; 3. вертйхвіст, жбвжик, шалапут
danzar vi 1. танцювбти; 2. тинятися, вбш- татися; 3. втручбтися не у своіЬ cnpáey danzarín m див. danzante danzarina /танцюрйстка danzomanía /мед. xopén danzón /77 дансбн (національний кубинський танець)
dañable adjA. що завдаб шкбди; 2. шкідливий; згубний; 3. вбртий бсуду, непорядний; 4. іст. винувбтий, вйнний dañado 1. adjznm, шкідливий; 2. зіпсбва- ний, пошкбджений; 3. що пocтpaждáв;
4. зіпсбваний, попсбваний (про плоди, продуктй); 5. діал. прокажбний; 6. m грішник
dañador 1. ас# шкідливий, згубний; 2. m шкіднйк; згубник
dañar vt\. шкбдити; завдавбти шкбди; по- шкбдити; 2. завдавбти бблю (страждбнь);
3. noráHo повбдитися (з ким-н.)\ 4. роз- ббщувати; 5. іст. засуджувати, вйнести вйрок; -se 1. псувбтися, пошкбджувати- ся; 2. забйтися, подряпатися; 3. розббщу- ватися
dañer«o, -а /77, fflian. чаклун, -ка dañinada f, dañineada fflian. крадіжка dañinear 1. vi діал. завдавбти шкбди посівам (запбсам харчів) (про домЬшніх тварин)\ 2. і4 діал. завдавбти шкбди, шкбдити
dañino adj що завдаб шкбди, шкідлйвий (про тварин)
daño /771. псувбння, пошкбдження, шкбда; hacerse - забйтися; 2, шкбда, збйток;
3. діал. чаклунство, причйна, врбки; а - de uno íoc. adv. за рахунок кого-н.; en - de uno, una cosa ioc. adv. на шкбду кому-чому-н.; sin - de barras ioc. adv. без шкбди
dacoso adj 1. шкідлйвий; згубний; 2. що завдаб шкбди, збиткбвий dar 1. и/давбти, вручбти, подавбти; пере- давбти; - recuerdos para uno перевзувати вітбння; 2. давбти; надавбти; дару- вбти; - un consejo рбдити; - permiso дозволити; - plenos poderes уповновб- жити; ~ sombra давбти тінь; 3. укбзувати, накбзувати, пропонувбти; - una medicina припйсувати ліки; - el tema para una
conferencia 3anponoHyeáTH тбму для дб- повіді (лбкції); 4. давбти (плоди)\ la tierra da pan земля даб хліб; ~ intereses давб- ти відсбтки; 5. пбхнути; 6. завдавбти (клопоту, задоволення); - consuelo утішбти;
- grima завдавбти прйкрощів, дратувбти;
- gusto робйти прибмність; - un susto злякбти; 7. оголбшувати, повідомляти; публікувбти; el periydico dio el texto completo del discurso у газбті опублікбва- но пбвний текст промбви; 8. виявлЯти; - socales de fatiga виявлЯти ознбки втбми;
9. бйти, завдавбти удбру; - una bofetada д0ти лЯпаса; - un puntapié дбти стусанб;
10. давбти, організбвувати (вечір, бал); - un baile давбти бал; 11. вестй (урок), читбти (лекціі); давбти (уроки); 12. брбти (уроки); 13. змбзувати, покривбти; - crema a los zapatos чйстити взуття; ~ de barniz покривбти лбком; 14. вселЯти, ви- кликбти (страх, жаль); - ánimo підбадьб- рювати; ~ apetito викликбти апетйт; - asco викликбти відрбзу; - fiebre спричиняти гарячку (підвйщення температури); ~ lástima викликбти жаль; ~ sed викликбти спрбгу; 15. бйти (про годинний); el reloj da las cinco годйнник б’є п’яту; 16. з деякими ім. виступає у ролі напівдопоміжного дієсл.:~ un abrazo обійнЯти; - un barrido нашвидкоруч замбсти підлбгу; - comienzo почбти, розпочбти; - un paseo прогулятися, пройтйся; - un salto стрибнути;
17. з віддієсл. ім. з суф. -ada, -уп познач, одноразову дію: - una buena calada вйчитати, пошпбтити; ~ una conversada побалбкати, потеревенити; - una palmada плбснути в долбні; ~ un resbalón послизнутися; - sorbetyn хліЬпати нбсом;
18. вислбвлювати; - el pésame вислбв- лювати співчуттЯ; 19. дорівнювати; dos más dos dan cuatro два плюс два — чотири; 20. давбти (спектакль, концерт); по- кбзувати, демонструвбти (фільм); 21. на- давбти (форми, вигляду); 22. давбти хід, завбдити, вмикбти; - cuerda завбдити годйнник; - la luz увімкнути світло; - аі volante повернути кермо; 23. надавбти (значення, сенсУ); - importancia надавбти знбчення; 24. віддавбти, продавбти; - a buen precio продбти за гбрну ціну; 25. роздавбти (карти); 26. (соп) зустріти, знайтй; по doy con la palabra adecuada не мбжу дібрбти потрібне слбво; 27. (соп) упустйти; - con una cosa en el suelo упустйти що-н. на підлбгу; 28. (por) вва- жбти, видавбти (за кого-н.); - por concluida una cosa вважбти завбршеним (про справі; - por inocente a uno вважбти кого-н. невйнним; - por verdad ви- давбти за прбвду; 29. i//(en) ynépTO робйти, наполягти; старбтися (зробити що- н.); - en salir намагбтися вийти; ЗО. рап- тбво наступбти (про фізичний стан); Іе dieron escalofríos йогб пройнялб дрож; me da sueco менб хйлить на сон; 31. (en, contra) влучбти (вціль); la piedra dio contra el cristal кбмінь влучив у вікнб; el sol da en la cara сбнце світить прЯмо в облйччя; 32. (dé) пбдати; ударЯтися (під час падіння); - de bruces пбдати ниць; - de espaldas впбсти нбвзнак; - de cogote удбритися потйлицею; - de coronilla yflá- ритися головбю; 33. вихбдити, повертати (уякий-н. бік); la ventana da al jardín вікнб вихбдить у сад; esta calle da a la plaza ця вулиця вихбдить на майдбн; 34. перед- віщбти, прорікбти; me da el corazyn que todo saldrá bien сбрце мені віщує, щб Bcé мйнбться; 35. (рга) бути достатнім, виста- чбти; esta tela da para dos camisas цьогб відрізу вйстачить на дві сорбчки; - bien (mal) (не) щастйти (у грі); - a conocer
повідомляти; - a entender пояснювати; натякнути; мимохідь згадбти про що-н.; дбти зрозуміти що-н.; ~ consigo (con su cuerpo, con sus huesos, con su persona) en una parte опинйтися де-н.; - de comer годувбти; ~ de más повернути з лйшком; - de sí розтягуватися (про шкіру, тканинУ); давбти прибуток; - en qué entender заганЯти на слизькб, спантеличити; - en qué merecer засмутйти; - en qué pensar змусити замйслитися; - le а uno por una cosa дуже зацікбвитися; ~ por ahí утовкмбчуватися; - a uno por donde peca зачепйти найвразлйвіше місце; ~ que decir дбти прйвід для розмбв (плітбк); - que hacer досаждбти, набри- дбти; завдавбти багбто клбпоту; - que van dando віддячувати тим сбмим; - sobre uno з люттю накйнутися на кого-н.; - tras uno кйнутися навздогін за ким-н.; ~ у tomar сперечбтися; -es у tomares прибутки і видбтки; сперечбння; a dame у toma грбші на бочку; a mal - як би там не булб; за будь-якйх обстбвин; a no - más вщерть, по сбме нікуди; buen -І оцб так!, от тобі (й) мбєш! (про неприємності): idale (у dale)!, dale que le das (darás)!, dale que te pego! впбрто, наполбгливо; знов за своб!; da igual, da lo mismo,qué más da все однб, однбково, ббйдуже; de donde diere анітрбхи не вагбючись, без наймбншого вагбння; no - más відмбви- ти, перестбти працювбти; no - para más бути звичбйним, обмбженим; по ser uno dado con nadie бути стрйманим (збмкну- тим); para - у sobrar досхочу, з лйшком; а - quevan dando бко за око, зуб за зуб; а quien dan по escoge дарбваному конбві в зуби не заглядбють; donde las dan las toman (y callar es bueno) hk¿ шбна, такб й дЯка; más vale uno te doy que dos te daré Kpáuje сьогбдні гороббць, як збвтра голубець
dardo /771. дрбтик; 2. іхт. верховбдка; 3. колкість, шпилька; 4. жбло (комак) darse 1. здавбтися, вважбти ce6é перемб- женим; - preso здавбтися в полбн; 2. від- давбтися (справі, роботі); - al estudio з головбю порйнути в навчання; 3. (а + inf) схилЯтися, погбджуватися; - a creer повірити; 4. відбувбтися; se dio el caso- que... стблося, що...; 5. ростй; родйти; en Cuba se da bien el tabaco на Кубі гбрно pocTé тютюн; 6. (por +adj) видавбти себе (за) удавбти з céoe; - por muerto удавбти з cé6e мбртвого; 7. вихбдити, удавбтися; давбтися; no se me da ellatín мені не да0ться латйна; 8. удбритися; бйтися; - contra lapared удбритися об стіну; 9. від- почивбти (про перелітних птахів); dársela aunó обдурйти, ошукбти; dársela tanto por lo que va como por loque viene не мбти значення; - uno a conocer відреко- мендувбтися, предстбвитися; показбти ce6é
dársena /внутрішня ráeaHb darviniano adj що стосується дарвінізму darvinismo m дарвінізм darvinista 1. adj див. darviniano; 2. com. дарвініст, -ка dasonomía /лісівнйцтво data1 /1. д0та; числб; 2. водостік; 3. фін. актйв; 4. іст. дбзвіл, пербпустка; (la cosa) está (va, queda) de buena (mala) - cnpá- ва не в'яжеться; estar de mala - бути y погбному нбстрої; eso es de larga - це дбвня спрбва
data2 f: ciruela de - бот. слйва (різновид) datar 1. u/датувбти; стбвити дбту, вкбзу- вати числб; 2. фін. занбсити в актйв; 3. vi (de) починбтися, рахувбтися (певного часу .
216
decible
dataría Лепська канцелярія (у Римі) datero т діал. знавЯць кбней на пере- гбнах
dátil т 1. бот. фінік; 2. р/пЯльці; 3.: - de mar зоол. морський фінік (молюск) datilado adjщо Máe фЯрму (кЯлір) фініка, фінікоподібний
datilera f, datilero m фінікова пЯльма dativo 1. adj опікунський; 2. m грам. давЯ- льний відмінок
dato m 1. (фактйчні) дЯні; ~s iniciales вихідні дЯні; 2. документ; свідбцтво; 3. мат. дЯна величинЯ datura f6or. дурмЯн
davalar vi 1. мор. відхЯдити, відхилятися від румба; 2. змінювати лінію поведінки davalía f6or. пЯпороть (різновид) davina /безлЯчна лЯмпа (у шахті) daza í6ot. cópro
de prep (у сполуч. з арт. el утворює del) 1. відповід. укр. род. в.: приналежність: el cuarto de Juan кімнЯта ХуЯна; відношення: el padre de Miguel бЯтько МігЯля; означальному (якостей, віку, матеріалі): una mujer de estatura mediana жінка ce- рЯднього зрЯсту; un hombre de edad avanzada чоловік похйлого віку; casa de ladrillo цеглянйй будйнок; цілого: las patas de la mesa ніжки столЯ; носія ознЯ- ки: el azul del cielo синь нЯба; міри: un vaso de agua склЯнка водй; суб’єкта: el ladrido de los perros гЯвкання собЯк; об’єкта: la construcción del dique будів- нйцтво грЯблі; невизнач. кількість: beber del vino вйпити винЯ; кількості: más de dos horas більше двох годйн; grupo de cinco personas група з п’яти людЯй; 2. при вказ. на відправний пункт, початок руху \ь, з, від; ir. del instituto ітй з інституту; bajar de la torre спускЯтися з бЯшти; de Madrid a Valencia від Мадрйда до ВалЯнсії; 3. при вказ. на походження особи або предмета із, з; soy de Madrid я з Мадрйда; naranjas de valencia апель- сйни з ВалЯнсії; 4. при вказ. предмета, теми, змісту, книги, розмови про; tratemos de otra cosa логовЯримо про що-небудь Інше; libro de Geografía кнйжка з геогрЯ- фії; 5. при вказ. на досвід, з; de tres a cinco з трьох до п’ятй; de enero a enero з січня по січень; de hoy en ocho días чЯрез вісім днів; 6. приуточнююючому означен- нів, у; ancho de espaldas широкий у плЯ- чах; 7. при уточнюючому прикметнику. cinco metros de largo завдовжки 5 мЯт- рів; 8. при вказ. на причину ^, із-за, чЯрез, від; bostezar de hastío позіхЯти від нудь- гй; 9. (de + ім.) відповід. укр. відносн. прикм.: hombre de talento талановйта людина;, una niña de ojos negros чорно- Яка дівчина; artes de pesca рибЯльські снЯсті; gusano de secta шовковйк; 10. відповідає укр. op. в.: професії: trabajar de maestro працювЯти вчйтелем; субєк- та: estimado detodos усімЯ шанЯваний; додаток: servir de ejemplo бути прйкла- Дом; cubrirse de gloria здобути слЯву; якості: jactarse de valiente вихвалятися своЯю хорЯбрістю; способу дії: beber de un trago вйпити однйм ковткЯм; acabar ue una vez покінчйти рЯзом; 11. з додатком перекл. залежно від укр. дієсл.: acordarse de una cosa згЯдувати про що-н.; acusar de una cosa звинувЯчувати у чому-н.; avergonzarse de una cosa сорЯ- митися; cuidar de uno піклувЯтися про кого-н.; reirse de una cosa сміятися над 12- У складних назвах відлов, на- \к*?,Их Укладці: la islade Cuba Ястрів гплa’Ja c*u^ad de México місто МЯхіко; el mas de abril місяць квітень; 13. при по- моченні особи в означальних констр. еі
sabio de Juan розумник ХуЯн; 14. у складі присл. зворотів перекл. відлов, укр. присл.:йе antemano заздалегідь; depaso проїздом, мимохідь; до рЯчі, між Іншим; de repente раптЯво; de buena gana охЯче, залюбкй; de bruces ниць; de hecho фактйчно; de este modo такйм чином; 15. у сполуч. з інф. в 'щпов. умовному сполуч. якщЯ, якщЯ б: de haberlo sabido antes no habría venido aquí якщЯ б я знав про це раніше, не прийшЯв би сюдй;
16. у сполуч. з додатком у формі інф. не Перекладається: es hora de comer час обідати; es difícil de entender це вЯжко зрозуміти dea /оогйня
deambulación ííct. прогулянка deambular vi прогулюватися, прохЯджу- ватися, блукЯти
deán /77 церк. декЯн, стЯрший свящЯник debajero /771. ріал шкіра для обшйвки сід- лЯ; 2. діал. спідня спіднйця debajo adv внизу; ~ de /ос. ргер. під (про місце)] ~ de la mesa під столом; іст. під вплйвом; ~ del peso del remordimiento чЯрез дЯкори сумління; quedar uno muy por ~ (de) не витрймувати порівняння (з ким-н.)
debate /771. суперЯчка, полЯміка, дискусія; бій, боротьбЯ; 2. р/дебЯти debatible adj що підлягЯє обговЯренню debatir vt 1. сперечЯтися; обговЯрювати, дебатувЯти; 2. борЯтися, бйтися; обстЯю- вати
debe /77 фін. дЯбет debelación /перемЯга, успіх у бонз debelar перемогтй (ворога) deber1 /771. обЯв’язок; cumplir con su ~ викЯнувати свій обЯв'язок; hacerse su ~ вважЯти своїм обЯв'язком; faltar a su ~ не викЯнувати свій обЯв'язок; 2. (рі) шкільнЯ завдЯння
deber иМ. (+ іпі) бути зобов'язЯним; вважЯти своїм обЯв'язком; 2. (+ sust) завдячувати; заборгувЯти; me debe lavida він завдЯчує мені життЯм; le debotres pesetas я заборгувЯв йому три песЯти; 3. (de + inf) можливість дії, що виражена інфінітивом: debe de haber llegado він, мЯбуть, приїхав; deben de ser lascinco зЯраз, мЯбуть, п’ята годйна
debido зо/відповідний, налЯжний; a su ~ tiempo у признЯчений час, своєчЯсно; como es ~ налЯжним чйном, як налЯжить débil 1. a#слабий; квЯлий, нЯмічний; 2. спа- бохарЯкгерний, безвЯльний; інЯртний; 3. m спабЯк; - mental недоумкуватий; дурень debilidad ñ. слЯбість; кволість, нЯмічність;
- mental недоумство, слабоумство; 2. слабохарЯктерність, інЯртність; 3. слЯб- кість, пристрасть; su ~ es el fútbol футбЯл
— йогЯ слЯбкість; tener - por uno любйти кого-н.
debilitación f 1. ослЯблення (зору, пам'яті)] 2. рад. затухЯння; спад; знйження; 4. лінгв. послЯблення (звуку/) debilitador adj що ослабляє, розслабляє debilitamiento m див. debilitación debilitar vt ослабляти, розслабляти; позбавляти сил; -se слЯбшати, слЯбнути; втрЯтити сйли
debilucho £с(гслабосйлий, квЯлий debitar иМ. фін., діал. внбсити в дЯбет; 2. діал. заборгувЯти dábito /77 борг, заборгованість debocar vi діал. знудити (безос.) debut /77 діал. 1. почЯток; 2. дебют; пЯр- ший виступ
debutar иМ. дебютувЯти, впЯрше виступити; 2. починЯти, робйти пЯрші крбки dúcada f 1. десЯток; 2. декЯда, десяти- дЯнка; 3. десятиріччя, дЯсять рбків
decadario adj 1. декЯдний, десятидЯнний; 2. десятирічний
decadencia f 1. занЯпад (влади)] 2. рЯз- пад, занЯпад (звичаїв)] 3. літ., мист. дека- дЯнтство, декадЯнс
decadente 1. adj див. decaído; 2. декадЯн- тський; 3. /77ДекадЯнт decadentismo m див. decadencia З decadentista 1. adj див. decadente 2; 2. com. декадЯнт decaedro m мат. десятигрЯнник decaer I//1. слЯбнути, слЯбшати; - de ánimo занепадЯти духом; la fiebre decae температура спадЯє (у хворого)] 2. занепадЯти; ha decaído mucha він дуже змарнів; 3. мор. збивЯтися з курсу, дрейфу- вЯти за вітром
decagonal adj див. decágono 1 decágono 1. десятикутний; 2. m десятикутник
decaído adj 1. ослЯблий; 2. що занепЯв духом; 3. що занепЯв decaimiento m 1. див. decadencia; 2. ослЯблення організм, знесйлення decalaje m тех. зсув, зміщення decalcar vtnonirp. робйти відбиток, пере- бивЯти (на кальку)
decalco /77 (де)калькувЯння, копіювЯння (на кальку/) decalitro /77 декалітр
decálogo трел. декалЯг, дЯсять зЯповідей decámetro /77ДекамЯтр decampar vi військ, згорнути тЯбір decanato т 1. декЯнство; 2. деканЯт decanía /земля (сільські цЯрква), що налЯжить монастирю decano /77 декЯн
decantación f хім. декантЯція, зливЯння, зціджування
decantador т те.х. декантЯтор, відстійник decantar1 і//славослЯвити; прославляти (подвиги вчинки)
decantar 1. vt зливЯти (рідин?)] 2. хім. декантувЯти; 3. vi іст. збйтися з дорЯги decapar vt тех. декапувЯти; протравляти decapitación f обезголЯвлювання, відти- нЯння головй
decapitar vt обезголЯвлювати, відтинЯти гЯлову
decápodos /77 різоол. десятинЯгі decarburar \гідив. descarburar decasílabo 1. adj літ. десятискладЯвий; 2. /77 десятискладЯвий вірш decatlón /77 спорт. десятибЯрство decebir vt іст. обмінювати, спокушЯти decembrista m іст. декабрйст decena /1. десЯток; 2. десятидЯнка decenal adj 1. що повтЯрюється кЯжні дЯсять рЯків; 2. десятирічний, що тривЯє дЯсять рЯків
decenario m десятиріччя, десятирічний період
decencia f 1. чЯсність, порядність; гідність; 2. охЯйність; 3. скрЯмність, скрЯмне соціЯльне станЯвиїце; 4. пристЯйність decenio /77 десятиріччя, десятирічний період
deceno adj див. décimo 1 decentar vt 1. починЯти витрачЯти; від- різЯти пЯрший шматЯк; 2.: - la salud втра- чЯти здорЯв'я; ~se отрймувати прЯлежні decente adj 1. чЯсний, порЯдний; гідний; 2. чистий, охЯйний; прйбраний; 3. скрЯм- ний, що займЯє скрЯмне соціЯльне станЯ- вище; 4. пристЯйний; 5. пристЯйний, чи- малЯнький (про кількість) decepción /розчарувЯння decepcionar иґрозчарЯвувати deceso /77 іст.] діал. кончйна, смерть decible aq/пояснймий; no es ~ como me asusté вЯжко описЯти словЯми, як я злякЯвся
217
decideras
decideras f pi просторікання, балакучість
decidero adjщо підляже рбзголосу decidido adj А. рішучий, енергійний; сміливий; estar plenamente ~ бути спбвненим рішучості;2. впбвнений decidir vtA. вирішувати, розв’язувати (суперечку)] - una cuestión вирішувати пи- тЯння; 2. вирішувати; 3. перекбнувати, і змусити вирішити; -se звЯжуватися (на що-н.), дійтйрішення; me decido a partir я вйрішив поїхати
'decidor 1. спритний, дотбпний; язикЯ- тий; 2. /77базіка, базікало; 3. іст. трубадур, noéT
deciduo adj 1. що обпЯв, що облетів (про листя)\ 2. що випадЯє, хитЯється (про молочні зуби) decigramo /77децигрЯм decilitro /77 децилітр
décima f 1. десята частйна; 2. див. diezmo; 3. літ. десятивірш; 4. старовйнна мідна мон0та; 5. /иуздбцима decimal 1. ас/десяткбвий; fracción - де- сяткбвий дріб; sistema métrico - десят- кбва метрйчна систбма; 2. /77десятк6вий дріб; - periódico періодйчний дріб decímetro /77 децимбтр décimo 1. adj num десятий; 2. m десЯта частйна; 3. іст. див. diezmo decimoctavo adj num вісімнЯдцятий decimocuarto adj num чотирнЯдцятий decimonónico adj що віднбситься до XIX століття
decimonono, decimonoveno adj пит де-
в’ятнЯдцятий
decimoquinto adj num п’ятнЯдцятий decimoséptimo adj num сімнЯдцятий decimosexto adj num шістнЯдцятий decimotercero, decimotercio adj пит тринадцятий
decir1 /771. слбво; вйраз; 2. (pi) чуткй; 3. стиль; el buen - красномбвство; es un -, vamos (voy) al - мовляв, так би мбвити decir viA. говорйти; сказЯти; - entre (para) si промбвити про cé6e; 2. вважЯти, ви- слбвлювати думку; 3. звЯти, називЯти; Іе dicen Antonio йогб звуть Ahtóhío; 4. до- вбдити, свідчити; sus maneras dicen de su buena educación йогб манбри свідчать про гЯрне виховЯння; 5. передавЯти, розповідЯти (про книги, радіо)] el anuncio dice... воголбшенні мбва йде...; 6. з прислівниками bien (mal) означає: пасувЯти (не пасувЯти); el sombrero dice bien con ese traje капелібх пасує до цьбго костюму; щастйти (не щастйти) (угрі); бути уро- жЯйним (неврожЯйним) (прорік); 7. з прийменником а означає різкий початок дії: dijo a correr він кйнувся навтікачЯ; -se вважЯти ce6é; se decía conocedor de las antigüedades він вважЯв ce6é знавцЯм старожйтностей; - de sí ствбрджувати; - de una hasta ciento говорйти прЯмо, без нЯтяків; говорйти грубощі; - por - говорйти даремно, точйти лЯси; al menos que se dice, en menos que lo digo вмить, як ókom змигнути; andar en dimes y diretes con uno пікіруватися; como quien dice як кЯжуть; como quien no dice nada ніби нічбго й не стЯлося; dar que - дЯти прйвід для плітбк; dicho у hecho сказЯно — зроблено; ¡di!, ¡dipal слухаю тебЯ (вас), що тобі (вам) потрібно? (у відповідь на звертання); dígase lo que se quiera що б не казЯли; dicho sea entre nosotros між нЯми кЯжучи; ello dirá побЯчимо; es - тббто; eso quiere - це знЯчить; eso se dice pronto лЯгко сказЯти; ¡digol, Ino me digal що ви кЯжите!; ¡haberlo dichol потрібно булб раніше сказЯти; ¿lo he de - cantado o rezado? як же ще вам пояснй-
ти?; ni -Іо що й казЯти; ni que - tiene звичЯйно, пЯвна річ; ¡no me digas!, Itú, qué tal dijiste! та що ти говбриш!; no - ni malo ni bueno промовчЯти, замбвчати; por mejor -, mejor dicho вірніше кЯжучи, точніше кЯжучи; propiamente dicho влЯсне кЯжучи; que digamos (зворотпри запереченні) анітрбхи...; querer 7 знЯчи- ти; del dicho al hecho va un gran trecho від слів до справ далбко; dime con quién andas y te diré quién eres скажй мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти; lo que todos dicen, o es, o quiere ser де вербЯ, там і водЯ; quien dice lo que no debe, oye lo que no quiere якЯ шЯна, такЯ й дЯка decisión ñ. вйрішення (питання, суперечки); 2. рішення, вйсновок, постанбва; adoptar (tomar) una - вйрішити; 3. рішучість; твердість харЯктеру decisivo adj вирішЯльний; остатбчний; momento - вирішЯльний момЯнт decisorio adj юр. остатбчний declamación f 1. пишномбвна промбва; 2. декламЯція
declamador 1. зс/декламЯторський; 2. пи- шномбвний; 3. /77декламЯтор; 4. балакун; базікало
declamar vt, vi 1. декламувЯти; 2. пйшно промовляти
declamatorio adj пишномовний (про стиль, той)
declarable adi що підлягЯє оголбшенню declaración тА. заЯва, оголбшення; - verbal усна заЯва; - de guerra оголбшення про війнй; 2.. декларЯція: проголбшення;
- de divisas валютна декларЯція; - de mercancías торгбва декларЯція; Decla- raciyn de los Derechos del hombre y del ciudadano ДекларЯція прав людйни та громадянйна; 3. вйсловлення; - de amor,
- amorosa освідчення; 4. юр. показЯння;
- bajo juramento показЯння під присягою; - falsa неправдйві показЯння; - de expedición бпис багажу declaradamente advkвно, очевйдно declarado adj А. Явний, очевйдний; 2. іст. Ясний, вирЯзний (про стиль мовлення); canalla - неприторбнний мерзбтник declarador 1. adj що заявлЯє, оголбшує; проголбшує; 2. що поЯснює; 3. m провісник
declarante m юр. що свідчить declarar 1. vt проголбшувати; 2. оголб- шувати; заявлЯти; - la guerra оголбшу- вати війну; 3. перекЯзувати; пояснювати;
4. юр. ухвЯлювати; 5. vi юр. свідчити; -se
1. відвбрто (демонстратйвно) виявляти; висловлюватися; 2. освідчуватися; 3. виявлятися; en la ciudad se declary una epidemia у місті спалахнула егіідбмія;
4. діал. зазнЯти невдЯчі;5. se declary un- levante повіяв східний вітер declarativo adj див. declaratorio 1 declaratoria /І. юр. показЯння, заЯва; 2. діал. оголбшення про ухвЯлене рішення; оголбшення про відкриття (закриття) завдання declaratorio adj 1. пояснювальний; 2. декларативний
declinable adi грам, відмінюваний declinación /1. схил, спуск; 2. спад, змбн- шення; 3. відмбва, відхилення; 4. астр., фіз. схйлення, деклінЯція; - magnética магнітне схйлення; 5. грам, відмінювання; no saber las declinaciones бути ціл- ковйтим невігласом
declinador m фіз. деклінЯтор; орієнтйр- бусбль
declinante adjnoxúnm (про площину?) declinar 1.1/7'спускЯтися; відхилятися (про стрілку компаса)] 2. скорбчуватися, змбн- шуватися, мбншати; 3. наближЯтися до кінцЯ; declina el día день схилЯвся навб-
чір; 4. гіршати (про здоров'я)] 5. астр. від- мічЯти по Язимуту; 6. змінюватися; змінювати свої звйчки; 7. vt відхилЯти, відмовляти; відмовлятися (від чого-н.)] 8. грам. відмінювати(ся)) declinatoria ґюр. відвід declinatorio m див. declinador declive /77, declividad /схил, спуск; косогір, укіс
declivio m див. declive decocción /1. відвЯрювання, приготувЯн- ня відвЯру; 2. фарм. відвЯр; 3. мед. ампу- тЯція
decolaje /77діал., ав. зліт (літака) decoloración /знебЯрвлювання decolorar \гідив. descolorar (se) decollaje m діал. див. decolaje decollar vi діал. злітЯти, відірвЯтися від землі (пролітай)
decomisable adj діал. що підлягЯє конфіс- кЯції
decomisar і//конфісіувЯти decomiso /77 конфіскація decontaminación f див. descontaminación
decontaminar vi див. descontaminar decoración1 /1. прикрашЯння; декорувЯн- ня; 2. оздбблення; худбжнє оформлення; el arle de la - декоратйвне мистбцтво; 3. театр. декорЯція
decoración2 /вивчбння напЯм’ять хбром decorado1 m див. decoración1 decorado2 m див. decoración2 decorador m декорЯтор; pintor - худбж- ник-декорЯтор
decorar1 vt 1. декорувЯти, прикрашЯти; 2. нагорбджувати (орденом, медаллю) decorar2 m 1. вивчЯти напЯм’ять хбром;
2. декламувЯти хбром; 3. вимовляти по складЯх, скандувЯти decorativo adjдекоратйвний; arte - декоратйвне мистбцтво
decoro m1. честь, гідність, почуття влЯсної гідності; соп - гідно, як годйться; 2. благо- лристбйність; декбрум; - guardar el - до- трймуватися декбрума, зберігЯти благо- пристбйність; guardar el - a uno стЯвити- ся з повЯгою до кого-н.; 3. архіт. декбр, прикрашЯння, оздбблення decoros*o adj А. гідний повЯги; шанбвний; 2. скрбмний; бездогЯнний; 3. пристбйний, порЯдний; conducta -а пристбйна поведінка
decorticación /здирЯння корй, обкбруван- ня
decrecencia /змбншення; спад decrecer viA. змбншуватися, спадЯти; el río decreció водЯ у річці спЯла; 2. скорбчуватися (про виробництво) decreciente adj 1. лінгв. низхіднйй (про дифтонґ)] 2. мат. спаднйй decrecimiento, decremento m див. disminución
decrepitación f 1. тріск, потріскування (дров)] 2. розтріскування (при нагріванні) decrepitar viA. тріщЯти, потріскувати (про дрова)] 2. тріскатися (при нагріванні) decrépito 1. a#старий, старбзний, нбміч- ний; 2. віджйлий, занепЯлий; 3. /77стЯрець decrepitud /1. старбзність, глиббка стЯ- рість; 2. спад, постЯріння; 3. старбче слабоумство
decrescendo m муз. ¿цекрещбндо decretal 1. adj канонічний; 2. /декретЯлія (папський указ)] 2. рі кбдекс decretar vt 1. постановляти; видавЯти укЯз (декрбт); 2. наклЯсти резолюцію decretero /77 збірник декрбтів (постанбв) decreto /771. постанбва, декрбт, укЯз; 2. іст. думка
decúbito /77 горизонтЯльне (лежЯче) полбження тіла
218
deformidad
decumbente 1. adj щo дотримується постільного режиму, лeжáчий (про хворого); 2. т лeжáчий хвбрий decupelación fx/м. див. decantación decuplar, decuplicar vt збільшувати вдбсятеро
décuplo 1. ^/збільшений вдбсятеро, у дб- сять разів більший, десятикрбтний; 2. ту дбсять разів більша величинб, десяти- KpáTHa кількість decuria ficr. декурія decurión /77 іст. декурібн decurso /771. спливбння, збігання (часу?); 2. мед. рбзвиток (хвороби) decusado, decuso adj бот. розташований хрестоподібно (про листя) dechado /771. зразбк, модель; 2. приклад, взірбць (для наслідування); - de virtudes взірбць доброчбсності dedada / 1. невелика кількість густбї рідини (Méen), яку мбжно взяти пбльцем; 2. пляма, що залишилася від пáльця; - de miel слабкб втіха dedal m 1. напбрсток; 2. див. dedil 1 dedalera f6or. наперстянка dedálico adj заплутаний, хаотйчний dédalo /771. лабіринт; 2. плутанйна, xaóc dedeo /77 муз. аплікатура; tener mucho ~ володіти rápHOK) тбхникою (про музиканта)
dedicación /1. присвята, Hánnc (на книжці); автограф; 2. освячення (храму); 3. ка- м'янб дбшка з HánncoM (на храмі); 4. відданість (справі); самовідданість; 5. діал. CTapáHHicTb (уроботі, навчанні) dedicar vtA. присвячувати (твір); 2. присвячувати; - tiempo al estudio присвячувати час заняттям; -se присвячувати се- 6é; -se a la medicina займбтися медициною, бути лікарем dedicativo adj див. dedicatorio dedicatoria /присвята (у книжці); дápчий Hánnc
dedicatorio adju\о містить присвяту, присвятний
dedil /771. наконбчник, нaпáльник (гумовий, шкіряний); 2. іст. див. dedal 1; 3. каблучка, пбрстень
dedillo rrr. conocer (saber) al - знбти як свої п’Ять пбльців
dedo /771. пблець; - anular (médico) під- мізйнний пблець; - cordial (de en medio, del corazón) сербдній пблець; - índice (mostrador, saludador) вказівнйй náne- ць; - mecique (auricular) мізйнець; - pulgar (¿¡ordo) велйкий пблець; 2. стародбв- ня міра довжинй (трохи менше 1,8 см.); - chiquito близькйй друг; вірний друг; - de la providencia Ббжий перст; a dos -s de... за два крбки від...; на волоску від...; de chuparse los -s прекрбсний, чудбвий; дуже смачнйй; antojársele (hacérsele) а uno los ~s huéspedes бути надзвичбйно підозріливим; пoтiшáти ce6é думкою; coger aunó con los ~s tras de la puerta викривбти TaéMHi HáMipn; contar con los paxyeáTH на nánb^x; chuparse los ~s (de gusto) радіти, веселйтися; chuparse (mamarse) uno el - бути (удавбти з cé6e) простакбм (йблопом); dar uno un - déla mano por una cosa прйстрасно бaжáти; jugar a uno el - en la boca OLuyKáTH, обдурити; непомітно знйкнути, утіктй; medir а ~s дуже стар0нно вимірювати; meterá uno los -s вйпитати (хитрістю); morderse ios -s KycáTH собі лікті (спересердя); no tener uno dos -s de frente бути o6Mé- женим; (poderse) contar con los -s de la mano на пбльцях мбжна полічйти; poner ■^%clni5° ~s en la cara flá™ ляпаса; Poner bien los -s дббре rpáTH (на муз. інструменті); poner los -s en la llaga
розгадбти причину; ponerse uno el ~ en la boca змусити замбвкнути; secalar con el - nánbMeM noKá3yBaTH на...; тйкати ná- льцем в...; ser una cosa hecha a - /7. Am. бути зробленим нашвидкуруч; ser el - malos soy el ~ malo мені бідному все вітер в очі; tener sus cinco ~s en la mano бути не гіршим за інших; va al - malo де tóhko, там і рвбться; ni un - hace mano, ni una golondrina verano однб nácTÍBKa
- то ще не BecHá
deducción / 1. вйсновок; 2. філос. дедукція; 3. фін. відрахувбння; 4. муз. діатонічний звукоряд
deducir vt 1. дійтй до вйсновку; 2. фін. відрахбвувати; deduciendo los gastos за відрахунком витр0т; 3. юр. навбдити дбкази; -se випливбти deductivo adjдедуктйвний deesa ficr. див. diosa defacto аб/ифактйчно, HacnpáBfli, де-фйкто defalcar \гідив. desfalcar defalicido, defallecido adj іст. бідний, нуж- дбнний
defallecimiento m іст. 1. див. desfallecimiento; 2. брак, HecTána defallicido adj іст. див. defallecido defamar m іст. безчбстити, ганьбйти defecación / 1. очйщення (кишечника), дефекбція; 2. тех., хім. дефекбція defecador adj що очиш^є defecar иМ. очищбти від дбмішок; 2. очи- щбти, звільняти (кишечний) defecatorio 1. ао/очйщувальний, що очи- щбє від д0мішок; 2. мед. що очищбє; 3. m відхоже місце
defección /1.3páflai відступництво; 2. де- зертйретво
defeccionar vi, -se діал. 1. зрбджувати; 2. дезертйрувати
defectibilidad / недосконблість; дефбкт- ність
defectible adj 1. недостбтній; 2. недоско- нблий, дефбктний; зіпсований defectivo 1. adj див. defectuoso; 2. грам. недокбнаний (про дієслово); 3. m грам, недокбнане дієслбво defecto /771. HeAOCTána, нестбча, брак; en
- de діал. 4épe3 брак чого-н.; 2. вбда; дефбкт, неспрбвність; 3. ріполігр. неком- плбктність, розрізнені ¿ркуші defectuosidad / недосконблість; дефек- тйвність
defectuoso adj що Máe ваду (дефбкт); дефбктний, неспрбвний, зіпсбваний defendedor 1. adj що захищбє; 2. m захисник
defender vt 1. захищати, обороняти; охороняти; 2. обстбювати (думку); 3. іст. забороняти; 4. іст. переш коджбти; 5. юр. за- хищбти; -se 1. захищбтися, оборонятися; 2. виправдбвуватися defendible adj що має бути захйщеним
defenecer vt діал. давбти квитбнцію (роз- пйску); здійснювати остатбчний розрахунок
defenestración / 1. викидбння (з вікна); 2. усувбння (з посади) defensa /1. з0хист; охорбна; оборбна; - antiaérea протиповітряна оборбна; - anticarro (antitanque) протитбнкова оборбна; 2. заступництво, збхист, допомога; 3. (рі) військ, оборбнні споруди; 4. юр. збхист (у суді); 5. юр. адвокбт, захиснйк; 6. спорт. захист; 7. рі мор. крбнець, привбльньїй брус
defensión /1. збхист, охорбна; оборбна; 2. іст. заборбна; 3. іст., юр. збхист defensiva /1. оборбнна позйція; 2. військ. оборбна, оборбнна позйція; ponerse а Іа
- військ. зайнЯти оборбнну позйціюДобо- рбну); бути насторбжі, пильнувбти
defensivo 1. яо/оборбнний; 2.3áxncT, охорбна; 3. мед. примбчка; 3. рідіал. плбетир defensor 1. adju\о захищбє; що оборонЯє;
2. /77 захиснйк, заступник; оборбнець;
3. юр. захиснйк, адвокбт
defensorio /77 юр. письмова заява (на захист кого-н.)
deferencia / 1. поступливість, згідливість (з поваги); 2. шаноблйвість, поштйвість;
3. поблбжливість, мйлостивість deferente adj 1. поступливий, згідливий (з повагй); 2. шаноблйвий, поштйвий; 3. анат. що виводить (назовні); canal - сім'янб про- тбка
deferir 1. vi поступбтися, погбджуватися (на що-н.) (з поваги); 2. ставитися поблбж- ливо; 3. vt передавбти cnpáey до суду;
4. донбсити
defervescencia f мед. різкий спад температури
deficiencia /1. недостбча, нестбча, брак; недостбтність, дефіцйтність; 2. недоско- нблість; недблік, дефбкт; 3. дефектйв- ність
deficiente adj А. недос^тній, неповний, дефіцйтний; 2. див. defectuoso dñficit /77 фін. дефіцйт deficitario adj дефіцйтний, рідкісний definible adj визначнйй, що мбжна вйз- начити
definición /1. вйзначення; дефініція; 2. точна характерйстика; бпис; TnyMáneHHfl (слова, виразуі); 3. рішення, розв’язбння (питання); 4. тех. чіткість, різкість (зображення)
definidor adj що визначбє, що поЯснює; що характеризує
definir vt А. визначбти, давбти (логічне) вйзначення; xapaKTepn3yBáTn; 2. вирішувати, розв'язувати (питання, суперечкуі);
3. жив. закінчувати (картину) definitivamente adv остатбчно, абсолютно, безповорбтно
definitiv«o ^остаточний; вирішбльний; en -а врешті-péLUT, насамкінбць, зрбш- тою; sacar en - зробйти вйсновок, дійтй вйсновку
deflación /1. BbinycKáHHfl повітря (rá3y); 2. фін. дефляція
deflagración f enánax; дефлагрбція; швидкб згорЯння
deflagrador /77дефлагрбтор, запбльник deflagrante adj займйстий, пальнйй; su- (b)stancia - лбгкозаймйста речовинб deflagrar и/займбтися, спалбхувати; швйд- ко згорЯти (без вибуху) deflegmar vt хім. зневбднювати, дефлег- мувбти
deflexión f відхйлення від npáembHoro нбпрямку
deflexo adj вгнутий
defloraciyn f бот. передчбсне опадбння пелюсток
defluviación /зміна курсу річки defoliación /onafláHHn лйстя; дефолібція deformación /1. деформбція, зміна форми; скрйвлення; 2. спотворювання; 3. перекручування, спотвбрювання (ідеї, думки) deformador adj див. deformatorio deformante adj див. deformatorio deformar vt A. змінювати фбрму, дефор- мувбти; 2. спотвбрювати; 3. перекручувати, спотворювати (ідею, думку?); -se 1. де- формувбтися, втрачбти звичáйнy фбрму; 2. набувбти потвбрного вйгляду; 3. спо- твбрюватися, перекручуватися deformatorio adj що перекручує, що деформує; що спотвбрює deforme adj 1. деформбваний; безфбрм- ний; 2.потвбрний
deformidad /1. потвбрність; 2. зіпсованість, розббщеність
219
defraudación
defraudación f 1. незакбйне захбплення (майна)] 2. ухиляння (від сплати податків) defraudador 1. adj загбрбницький; 2. обгінний; 3. /77oбмáнщик, шахрбй defraudar vt 1. відбирбти; обмбном позбавляти; 2. ухилятися (від сплати податків)] 3. провблювати; А. див. decepcionar defuera atfv(por -) збвні, ззбвні defunción /кончйна, смерть ¡degeneración fA. вйродження, дегенерб- ція; 2. мед. перербдження (тканин) degenerado 1. а^дегенератйвний, що вй- 1 родився; 2. мед. що перербджується (про тканину)] 2. /77дегенербт; вйродок degenerar vi 1. вирбджуватися, занепадб- ти; 2. опустйтися, 3aHenácTn; 3. перерос- т0ти, перехбдити (у що-н.)] la disputa degeneró en riña супербчка перейшлб у сварку; 4. мед. загбстрюватися (прохво- робУ)
degenerativo adj що викликбє дегенерб- цію, що призвбдить до вйродження degenerescencia fpne. degeneración deglución /жовтбння, закбвтування deglutinador adj А. що KOBTáe, що закбв- тує; 2. анат. кoвтáльний; músculos ~es КОВТбЛЬНІ м'язи
deglutir vi, иґковтбти, закбвтувати deglutivo ^ковтальний degollación f 1. обезголбвлювлювання, відтинбння головй; 2. забій (худоби)] 3. по- ráHa гра (акторів)] погбне виконбння (музикантів, акторів)] 4. невдбле копіювбння degolladero m 1. глбтка, гбрло; 2. ббйня;
3. іст. ешафЬт, llevar a uno al - нapaжáти на смертбльну небезпбку degollado m 1. декольтб, вйріз; 2. зоол. червоногрудий америкбнський дубоніс; 3. зоол. шишкбр, клест (різновид) degollador 1. adj що nepep¡3áe гбрло; 2. m різнйк
degolladura fA. рбна на шйї; 2. див. degollado 2; 3. шов (у цегляному мурі) degollante 1. adj нуднйй, нестерпний;
2. бундючний, самовдовблений; пихбтий;
3. дурнйй, неосвічений; 4. m фат, хлюст;
5. дурень
degollar vtA. перерізбти гбрло; обезголбв- лювати; 2. забивати (худобу); 3. робйти декольтб (на сукні)] 4. погбно грбти (про акторів, музикантів)] 5. руйнувбти; 6. мор. розривбти вітрйло degollina /різанйна, ббйня degradación fA. деградбція, занбпад; 2. принйження; ганьбб; 3. понйження у званні; 4. жив. перспективне змбншення (ско- рбчення) об'бкта; змбншення інтенсйв- ності кбльору (тбну) degradado m мат. лінійна перспектйва degradante adj А. що занепадбє, що деградує; 2. принйзливий, ганббний degradar vtA. понижбти у званні; 2. принижувати, ганьбйти; 3. жив. перспектйвно змбншувати, скорбчувати (об'єкт)] пом'якшувати кблір (тонб); -se опускбтися, деградувбти
degredo пт А. іст. див. decreto; 2. діал. лікбрня, ізолятор (для інфекційних хворий) degresión f А. поступбве змбншення;
2. регрбс
degresivo adj А. що змбншується, що убу- вбє; 2. регресивний
degüella f іст. А. див. degollación; 2. штраф, покарбння (за орання посівів) degüello /771. обезголбвлювання, відти- нбння головй; 2. биттЯ, побиття, різанйна;
3. вістря (дротика); entrar а - влаштувати різанйну (ббйню); llevarle a uno а - послбти на вйдиму смарть; tirar а - нама- гбтися нашкбдити; підвбдити під монастир; tocar а - дбти сигнбл до кавалерійської атбки
degul m діал. біб; квасбля degustación /лрбба, дегустбція degustar иґкуштувбти; дегустувбти dehesa /пасовйще, вйпас; tener el pelo de la - бути грубим, незгрббним dehesar и/відвбдити під пасовйще (землю) dehesero /77 пастух
dehiscencia f розтріскування, розкриття (плода)
dehiscente adj бот. що розтріскується (про плід)
deidad fA. божествб; 2. ідбл; 3. божбст- венність
deificación fA. оббжнювання; 2. вихваляння, звелйчення
deificar vtA. оббжнювати; 2. вихвалЯти, звелйчувати; боготворйти deífico яс/божбственний, ббжий deiforme adjбогопорібний deísmo /77 філос. деїзм deísta філос. A. adj деїстичний; 2. сот. деїст
dejación fA. залишбння, покидбння; 2. юр. пбступка, надавбння, передбча (майна, прав)] відмбва (від прав); 3. неохбйність; неувбжність dejada fpne. dejación 1 dejadero я^'скороминущий, ненадійний dejadez fA. лбдарство, лінощі; 2. неохбйність
dejado adj А. занепблий; ледбчии; 2. неохайний; 3. пригнбблений, пригнічений dejamiento т А. див. dejación 2; 2. див. dejadez; 3. пригніченість; 4. незацікавленість, безкорйсли вість dejante adv діал. крім, за вйнятком; - que... мало тогб, що... dejar vtA. залишбти, кйдати; - su familia залишити родйну; déjame en paz дай мені спбкій; 2. залйшити, поклбсти; deja este libro en la mesa покладй цю кнйжку на стіл; 3. залишбти, заповідбти; 4. (de) припиняти, переставати; - de fumar кйну- ти палйти; 5. принбсити прибуток; 6. до- ручбти, залишбти під опікою, довіряти; 7. позичати; 8. відчувбти потрббу (у дружбі)]
9. (з inf) не заважбти, дбвати можливість, дозволяти; {déjame pasar! дай мені пройтй!; (déjame trabajar! не заважбй мені працювбти!; 10. (de, por, sin + inf) не зробйти, не вйконати; 11. відкладбти; deje el viaje para el verano я відклбв поїздку на літо; 12. (no ~ de + inf) обор'язкб- во зробйти; по dejes de venir обов'язкбво прихбдь; - (bastante) que desear залишбти бажбти крбщого; - fuera усувбти (від справи)] - a uno para quien es не звертбти увбги на кого-н.; (déjalo para quien es! залйш йогб! dejarse 1. не слідкувбти за соббю, опустйтися, бути неохбйним; 2. занепадбти духом, відступйти, припинйти (боротьбу)] 3. здавбтися; - al arbitrio de la fortuna (de los vientos) лишйти ce6é напризволяще; 4. (з inf) безперешкбдно робйти, залишбтися у якому-н. становищі; - estar сидіти спокійно, не сбватися; - rogar змушувати просйти себб; 5. забувбти, залишбти; пропускбти; 6. (de) припиняти робйти; déjate de tonterías облйште ці дур- нйці; - uno caer опустйтися (у крісло)] за- непбсти духом, зневіритися; - caer соп... сказбти між іншим; зневіритися; ббвкну- ти, обмбвитися; - ver з'являтися, об'являтися; по - ensillar не корйтися, не дозволяти комбндувати соббю; по - звб- дити рахунки; по me dejará mentir не дасй збрехбти
dejativez f діал. А. лінощі; 2. слббкість, знесйлення
dejativo adj іст. А. ледбчий; 2. слабйй, нбмічний
deje m див. dejo З
dejillo /771. див. dejo 3; 2. акцбнт; tener uno - говорйти з акцентом; 3. прйсмак; tener - una cosa мбти прйсмак, відгбнити dejo /771. див. dejación 2; 2. кінбць, завбр- шення; 3. акцбнт, особлйвість вимбви;
4. низхіднб модулЯція гблосу у кінці фрбзи (у мові, співі)] 5. прйсмак; 6. слббкість, знесйлення; 7. врбження de jure adv юридйчно, де-юре del (стягненняприйми, de ¡означ, арт. el): el cuaderno del alumno збшит учня delación /донбс, скбрга delantal m А. фбртух; 2. тех. Фартух; - de embarcar діал. вантбжний майдбнчик (на аеродромі)
delantalada /обербмок delante adv А. попербд; por - спбреду; de - пербдній; 2. напрбти, з протилбжного ббку; - de іос. ргер. népefl, попбреду; - de la casa hay un árbol népefl будинком ростб дбрево; навпрбти; - de mi casa hay un teatro навпрбти могб будйнку тебтр; при, у присутності; decir una cosa - de testigos сказбти при свідках; por ~ у por detrás з усіх боків, звідусіль delantera fA. пербдня частйна, пербд; - de un carro пербд візкб; 2. місце у пбршо- му ряду (у театрі)] 3. полб (сукні)] 4. цбри- на (£Є/7а);окблиця (міста);5. обріз (книжки); 6. іст. авангбрд; 7. спорт, центр нбпа- ду; 8. рі шкіряні (сукнЯні) штанй (мисливські); coger (tomar) a uno la - випередити; отрймати перевбгу; вйпередити (події); llevar la - бути nonépefly delantero 1. adj пербдній; 2. m візнйк;
3. спорт, форвард; cargar - напйтися delatar иґдоповідбти delator 1. aqj/обвинувбльний, викривальний; 2. от донбщик; 3. обвинувбч dele, deleátur /77 полігр. знак вйкиду (в коректурі)
deleble adj що лбгко витирбється, нестій- кйй (про чорнило) delectación fpne. deleitación delectar vt іст. див. deleitar delegación fA. доручення; повновбження; 2. оббв'язки делегата; 3. приймбльна (канцелярія) делегбта; 4. делегбція, пред- ставнйцтво
delegado 1. adj уповновбжений; довірений; 2. /77 делегбт, представнйк; уповновбжений
delegar vt (vi, en) делегувбти, посилати делегбтів; уповноважувати delegatorio adj що уповновбжує deleitable adj див. deleitoso deleitación f, deleitamiento тдив. deleite deleitar vt рбдувати, тішити; робйти при- 0мність; -se (con, en) насолбджуватися deleite /77 насолбда, утіха deleitoso асучудбвий, чарівнйй deletérea adj отруйний, смертбльний; influencia -а згубний вплив deletrear vi А. читбти по складбх; 2. роз- шифрбвувати, розгбдувати; розплутувати
deletreo /77 читбння по складбх deleznable, deleznadero adj іст. 1. ламкий; 2. слизькйй; ковзкйй; 3. нестблий, нетривкйй
deleznarse іст. див. deslizarse delfín^ /77 зоол. дельфін delfín* /77 іст. дофін, настуник престблу delfín3 /77 мор. швартбвий (причбльний) фал
delfinio /77 бот. дельфініум delga /пластйна колбктора delgadez fA. худинб; 2. вйтонченість; де- лікбтність
delgado 1. adjxypm, худорлявий; 2. вйтон- чений; делікбтний; 3. бідний (про ґрунт)]
220
demostrativo
4. бідний на сіль (про водУ)] 5. хйтрий, хитромудрий; 6. т мор. кормовб частйна корабля; 7. рі пахвйна, naxeá; hilar ~ ро- бйти дуже aKypáTHO (ретбльно); мудру-
BáTH
delgaducho adjxypúw deliberación ñ. обговбрення; обміркбву- вання; 2. міркувбння, розміркбвування;
3. рішення, резолюція deliberación2 ficr. звільнення deliberadamente adv навмйсно, зумйсне;
СВІД0МО
deliberado adj навмйсний; заздалегідь обміркбваний
deliberador 1. adj іст. вйзвольний; 2. m визволйтель
deliberar1 1. vi (sobre) рбдитися, обговб- рювати; 2. міркувбти, розміркбвувати;
3. заздалегідь вйрішити deliberar vt іст. визволбти deliberativo adjA. що обговбрюють; 2. до- рбдчий
delibrar vt іст. див. deliberar delicadez f\. слббість; квблість; 2. слабкб вбля, легкодухість; 3. педантйчність, скрупульбзність; 4. див. delicadeza delicadeza /і. витонченість, делікбтність; ніжність; 2. чбмність, делікбтність, ввічливість
delicad«o adj 1. тонкйй, вйтончений; де- лікбтний, ніжний; facciones ~as вйтонче- ні рйси облйччя; 2. увбжний, люб'йзний; тактбвний, делікбтний; 3. хвороблйвий, слабовитий; 4. крихкйй, ламкйй; 5. тонкйй, вйтончений (про смак, запаії)\ 6. делікбтний (про питання); una situación -а скрутнб станбвище; 7. вйшуканий; май- стбрно зрбблений; obra ~а вйшукана річ;
8. гарнбнький, привббливий; rostro ~ гарнбньке лйчко; 9. тонкйй, гбстрий (про розум)] 10. виббгливий; примхливий delicaducho adj хвороблйвий, слабовй- тий
delicia /і. насолбда; утіха; відрбда; 2. на- солбда, утіха; 3. рбдість, задовблення; hacer las ~s рбдувати; ... que es una ~ пбвно, ббзліч, сила-силбнна deliciarse іст. див. deleitarse delicioso а^чудбвий, чарівний, прекрбс- ний
delictivo аа{гзлочйнний delictuoso adj див. delictivo delicuescente adj хім. що вбирбє волбгу, що перетвбрюється на рідину delimitación f 1. розмемувбння, встанбв- лення меж; ; 2. вйзначення (обов'язків); 3. обмбження
delimitar иМ. визначбти (встанбвлювати) мбжі; розмежбвувати; 2. визначбти (обов'язки)', 3. обмбжувати delincuencia f 1. злбчин, правопорушення; 2. злочйнність; сукупність злбчинів delincuente /77 злочйнець, правопорушник; ~ menor малолітній злочйнець; ~ reincidente рецидивіст delincación f обкрбслення, обвбдення кбнтура
delineador 1. adj що крбслить; 2. m кресляр
delineamento, delineamiento m див. delincación
delineante com. див. delineador 2
delinear vt 1. крбслити; 2. обкрбслювати, орвбдити контур; -se вимальбвуватися, чітко вирізнятися de nquimiento m див. delito зпбим11 Г Vi П0РУшУвати закбн; учинйти
HoiÜnfte adjfiajl- чутлйвий (до б( неприємність, зс
rtJi?rt™ iflÓM0CT¡: 2.eKCTá3 deliramento m іст. див. delirio
delirante ad) 1. маячний (про стан); 2. що супровбджується мбренням (про хво- рббУі
delirar vi 1. мбрити, маячйти; 2. говорйти (робйти) нісенітниці
delirio /771. мбрення; 2. мбнія, психбз; ~ de grandezas мбнія вбличі; ~ de persecución мбнія переслідування; 3. нісенітниця, маячнб
delito /77 злбчин, правопорушення; ~ común кримінбльний злбчин; ~ consumado (grave) тяжкйй злбчин; ~ intencional умйсний злбчин; ~ de sangre спрбба вбивства; cuerpo del ~ склад злбчину; en flagrante ~ на місці злбчину; cometer el ~ учинйти злбчин
delta f 1. дбльта (назва літери грецького алфавіту); 2. дбльта (річки) deltaico adj дельтоподібний; дбльтовий deltiomanía f колекціонувбння поштбвих листівок
deltoides /77 анат. дельтоподібний м'яз' deludir і/ґобмбнювати, обдурювати delusivo adj див. delusorio delusor, -а 1 .adj обмбнливий; 2. /77, f обмбнщик, -ця
delusorio зсУ'обмбнливий, омбнливий demacración /змарніння, вйснаження demacrado adj блідйй, змарнілий; вйсна- жений
demacrarse схуднути; змарніти demagogia /демагбгія demagógico зс/демагогічний demagogo 1. m демагбг; 2. adj демагогічний
demajagua (діал., бот. гібіскус demanda f 1. прохбння; вимбга; збпит; 2. питбння; 3. пбшук, рбзшук; en - de у пб- шуках; 4. спрбба, починання; salir desairado en su ~ зазнбти невдбчі, прогрбти спрбву; 5. дар, дарунок (у благодійних намірам 6. Л. Ам. фігура у тбнці; 7. ек. пбпит; la oferta у Іа - пбпит і пропозйція;
8. юр. пбзов; contestar la ~ позивбтися; -s у respuestas рбзбрат, супербчка; salir а Іа ~ юр. виступбти прбти пбзову; запе- рбчувати; захищбти, обстбювати demandado m юр. відповідбч demandador 1. adjuro прбсить; 2. m прохбч demandante cor. юр. позивбч, -ка demandar иМ. просйти; 2. вимагбти; 3. ба- жбти, хотіти; 4. запйтувати, стбвити питбння; 5. іст. дорікбти; 6. юр. подавбти пбзов, позивбтися
demarcación f 1. встанбвлення меж, де- маркбція; línea de ~ демаркаційна лінія; 2. збна, теритбрія; 3. бкруг demarcador adj що встанбвлює мбжі, демаркаційний
demarcar vt\. встанбвлювати (визначбти) мбжі (території, зони)] 2. мор. визначбти румб за кбмпасом
demarrarse іст. заблукати, заблудйтися demós 1. adj Інший; у ~ та Інші; і так дблі; 2. зартиклем\о, іа, los, las вжив, у функції ім.: lo - no me interesa Інше менб не цікбвить; los ~ quedaron contentos Інші залйшилися задовбленими; 3. adv крім тбго, до тбго (ж); por ~ іос. adv. надмірно, дарбмно, мбрно; está por ~ que le escribas дарбмно ти йому пйшеш; до тбго ж, крім тбго; es por ~ cobarde він до тбго ж ще й боягуз; por lo ~ іос. adv. (а) втім, про- тб; в Іншому; por lo ~ no estoy enojado con él а втім я на ньбго не гніваюсь demasía /1. зайвинб, лйшок; еп - заба- гбто, чбрез міру, надмірно; 2. зухвбпість; грубість; нестрйманість; 3. злодібння; злбчин
demasiado 1. ас/надмірний, збйвий; 2. іст. див. desahogado 2; 3. жУизанбдто, надмірно
demasiarse розббщуватися, вихбдити за мбжі дозвбленого
demediar иМ. ділйти нбвпіл; 2. дійтй до половйни, використбвувати наполовйну demencia /1. божевілля, безумство; - senil старбче слабоумство; 2. дурниця, нісенітниця
dementado adj діал. психічно хвбрий dementar иґзвбдити з рбзуму; ~se боже- вбліти
demente adj, m божевільний demergido adj іст. пригнічений; пригнбб- лений
demeritar іїдіал. принйзити, зганьбйти
demérito /771. недблік; 2. негідний учйнок
demeritorio adj негідний
demersión занурення (урідинУ)
demias fp/сл. панчбхи
demisión f/ст. підкбрення; покірливість
demiurgo m срілос. деміург
democracia /демокрбтія
demócrata 1. демократичний; 2. com.
демокрбт
democrático aq/демократйчний democratismo тдемократйзм democratización /демократизбція democratizar уґдемократизувбти demodulación ґдив. detección demografía ^демогрбфія demográfico adj демографічний demógrafo /77дем0граф demoredor 1. adj руйнівнйй, нищівнйй; 2. /77 руйнівнйк
demoledora /’тарбн (для руйнування будівель)
demoler itf знйщувати, руйнувбти demolición /руйнувбння, злам demonche m чорт, дийвол demoniaco, demoníaco 1. я#демонічний; бісівський; 2. /77одержймий, божевільний demonial 1. adj іст. демонічний; 2. m велйка кількість
demonio /77 1. чорт, дийвол, біс; 2. злий дух; нечйста сйла; нбчисть; el ~ de ... бісів...; estudiar con еі - бути мбйстром на лихі жбрти; irse con mil ~s ітй під три чортй; llevarseel ~ (los ~s, todos los ~s), ponersehecho un ~ дуже розізлйтися, розгніватися; oler a ~s смердіти, тхнути; saber a _~s бути бридкйм на смак; ser el (mismísimo) ~ бути хйтрим (спрйтним); sonar a ~s бути немилозвучним, різати вухо; tener unoel - en el cuerpo бути дуже рухлйвим (непосидючим); ¡~(s)l,¡~ соп...! чорт забирбй!; ¡al ~! до біса!; ¡como ~s! якбго біса! demonstrar vt див. demostrar demontre /77 чорт, дийвол, біс; ¡ ~(s)! чорт забирбй!
demora f 1. зволікбння, затрймка; sin ~ негбйно; 2. юр. прострбчення; 3. мор. пб- ленг
demorar 1. ^затримувати; - la contestación зволіти з відповіддю; 2. vi(~se) зупинятися, затрймуватися; ~se запізнюватися
demorón 1. adj діал. повільний; 2. m повільна людйна, тугодум demoroso діал. 1. adj повільний; 2. за- пізнілий, запізній; 3. m незгрббна людйна demostrabilidad /довідність, доказбвість demostrable adj довіднйй, доказбвий demostración rt. доведення (мат.)] 2. де- монстрбція, пбказ; 3. діал. вйяв, прбяв (почупів)
demostrador m 1. стрілка годйнника; 2. стрйжень сбнячного годйнника demostrar rf1. довбдити; 2. демонструвати, покбзувати; 3. діал. виявлйти (почуття)
demostrativo 1. adj перекбнливий, доказбвий; 2. демонстративний, нарочйтий;
221
demudación
3. грам, вказівнйй (про áейменник); 4. т грам, вказівнйй займЯнник demudación /зміна
demudar vi 1. змінювати; 2. перекручувати; -se 1. мінйтися на облйччі; бліднути; 2. змінюватися, ставЯти невпізнЯнним demulcente 1. до/щ о пом'Якшує (про ліки)] 2. т мед. пом’якшувальний зЯсіб dendriforme до/деревоподібний dendrita ímíh. дендрйт dendrobato /77дерволЯз (жаба) dendrocolapto /77ДерволЯз (пташка) dendroideo adjдеревоподібний dendrología /дендролЯгія denegación /відмЯва; заперЯчення denegar vt відмовляти; давЯти негатйвну відповідь; -se діал. відмовлятися від своїх слів, відрікЯтися denegatorio до/негатйвний; заперЯчний denegrecer vtA. фарбувЯти у чЯрний кЯ- лір; 2. іст. чорнйти; ганьбйти; -se чорніти, ставЯти чЯрним denegrido до/чорнувЯтий denegrir(se) див. denegrecer 1 dengoso adj 1. манірний; 2. діал. вертлявий (проході
dengue /771. манірність; hacer - маніритися; 2. іст. шаль, мантйлья (що схрещується на грудя^)] 3. діал. похйтування стЯг- нами (при ходінні); 4. мед. лихомЯнка дЯнге; 5. бот. ночецвіт denguear vi 1. маніритися; 2. похитувати ст0гнами (при ходінні) denguero adj див. dengoso 1 denigración /1. гЯньблення, паплюження; обмовляння; 2. обрЯза denigrador 1. adj що ганьбйть, що обмов- лЯє; 2. обрЯзливий; 3. m огудник denigrante m див. denigrador 2 denigrar vtA. чорнйти, ганьбйти; 2. обра- жЯти
denigrativo adj див. denigrador 1 denodado adj 1. смілйвий, безстрЯшний; відвЯжний; 2. самовідданий denominación /найменувЯння; нЯзва; ім'я denominado adj мат. іменбваний; número - іменбване числб
denominador 1. adj що позначЯє; 2. /77, мат. знамЯнник; común - спільний зна- мЯнник; reducir a un mismo (común) - звбдити до спільного знамЯнника. denominar vt називЯти, іменувЯти; позна- чЯти
denominativo adj А. лінгв. загЯльний; 2. лінгв. деномінативний
denostador 1. до/обрЯзливий; 2. m обрЯз- ник
denostar u/ображЯти, ганьбйти, сварйти denotación /зазнЯчення, свідчення denotar укЯзувати, позначЯти; свідчити denotativo adj що вкЯзує; що позначЯє; що свідчить (про що-н.) densidad / густотЯ; насйченість; - de población густотЯ насЯлення densificar ^ущільнювати, згущувати densímetro /77 фіз. щільномір, денсимЯтр; ареомЯтр; пікнбметр
dens*o adj А. густйй, щільний; насйчений; -a niebla густйй тумЯн; -as tinieblas густЯ імлЯ; 2. огрЯдний, масйвний; 3. стй- снутий, здЯвлений; зЯмкнений; -a muchedumbre щільний нЯтовп; 4. змістовний (про книгу?)] 5. тЯмний, неЯсний dentada /д/до. див. dentellada dentad-o adj А. зубЯтий; 2. зубчЯстий; зазублений; rueda -а зубчЯсте кблесо, триб; hoja -а бот. зубчЯсте лйстя dentadura / зуби, ряд зубів; - postiza штучні зуби
dentagra /щипці для вйдалення зубів dentaf m 1. стбйка плуга; 2. биЯк ціпЯ dental2 до/зубний (гожлінгв.)
dentalgia /зубнйй біль dentar 1. vt зазублювати; 2. vi прорізуватися (про зуби) dentario adj див. dental11 dentejón /77 ярмЯ dentelaria í6ot. свинчЯтник dentelo m див. dentellón dentellada / 1. кусЯння, надкушування; 2. укус, слід (рЯна) від укусу; a -s іос. adv. зубЯми (кусати, гризти)] pegar -s кусЯти- ся; dar (sacudir) -s огризЯтися dentellado adj А. зубЯтий; 2. геральд. зубчЯстий; зазублений; 3. укушений dentellar vi стукотіти зубЯми (від холоді dentellear иГкусЯти; вчепйтися зубЯми dentellón ш 1. сердЯчник (замка)] 2. архіт. зубчЯстий фриз, дентйкули dentera /1. оскЯма; 2. зЯздрість; dar - спричинйти оскбму; викликЯти зЯздрість dentición /прорізування зубів; primera - прорізування молбчних зубів; - definitiva (permanente) прорізування постійних зубів
denticulado adj зубчЯстий, прикрЯшений зубцЯми
denticular adj А. зубчЯстий, зубоподібний; 2. див. denticulado dentículo m див. dentellón 2 dentiforme adj що мЯє фЯрму зуба, зубоподібний
dentífrico 1. до/зубний, для чйстки зубів; polvo - зубнйй порошЯк; 2. m зубнйй порошЯк; зубнЯ пЯста dentilabial adj див. dentolabial dentilingual adj див. Dentolingual dentina /лдед. дентйн dentista 1. adj зубнйй (про лікаря)] 2. com. зубнйй лікар
dentoide adj див. dentiforme dentoidina /основнЯ речовинЯ зуба dentolabial adj лінгв. зубно-губнйй (про звуії)
dentolingual adj лінгв. зубно-язикЯвий (про зву/?)
dentón іхт. кривозуб
dentro 1. до^всерЯдину; всерЯдині; a (hacia) - всерЯдину; por (de) - зсерЯдини, з внутрішнього бЯку; 2.: - de іос. ргер. всерЯдину; всерЯдині, в; meter un libro - del cajón поклЯсти книжку в стіл; чЯрез (деякий час)] - de un año чЯрез рік; - о fuera однЯ з цвох, те абЯ інше; barrer hacia (para) - діяти у своїх інтерЯсах; estar - de lo posible бути у мЯжах можливого dentrodera ґдіал. покоївка, служнйця dentudo adj, dentuzo adj діал. зубЯтий, з велйкими зубЯми
denudación /1. огЯлення (коріннядерева, кістки при пораненні); 2. геол. розмйв, денудЯція; 3. мед. рЯзтин епітеліЯльної тканйни
denudarse) див. desnudar(se) denuedo ш мужність, смілйвість, відвЯга denuesto m обрЯза, ганьбЯ denuncia, denunciación /1. заЯва, об'ява, оголЯшення; 2. викриттЯ; 3. звинувЯчу- вання, донЯс; - falsa неправдйвий донЯс;
4. дип. денонсувЯння; 5. Л. Ам. оголЯшення про шлюб
denunciador 1. до/викривЯльний, викривний; 2. /77 донЯщик, викЯзувач; 3. викривЯч denunciar vt А. заявлЯти, оголЯшувати, повідомляти; 2. передбЯчувати; 3. оголЯшувати, оприлюднити; опублікувЯти; 4. дип. денонсувЯти; 5. викЯзувати, донЯ- сити
denunciatorio adj викривЯльний, викривний
denuncio /771. заЯвка на родЯвище рудй;
2. родЯвище, на яке зрЯблено заЯвку;
3. діал. див. denuncia
deparar і^пропонувЯти, надавЯти; давЯти
departamental adj 1. департЯментський; 2. відомчий, управлінський departamento m 1. департЯмент; відомство; управління; відділ; 2. морськЯ префектура (в Іспанії1; 3. частйна (будівлі)] - ministerial міністерство departir 1. и/розмовляти, балЯкати; роз- міркЯвувати; 2. іст. сперечЯтися; 3. vt іст. відділЯти, розділяти на частйни; 4. пояснювати; 5. розрізняти; 6. розміркЯву- вати; 7. розмежЯвувати, встанЯвлювати мЯжі; 8. перешкоджЯти; 9. юр. розлучЯти подружжя
depauperación /1. розорення, зубожіння, пауперизЯція; 2. див. debilitación 1 depauperar vtA. розорЯти, робйти бідним; 2. (~se) див. debilitar(se) dependencia /1. залежність, підлЯглість; 2. “відділ, філіЯл; 3. агЯнтство, бюрЯ; 4. приміщення, зЯпа (у палаці)] 5. штат продавців; 6. родйнні (дружні) стосунки; 7. рі господарські будівлі
depender w (de) 1. залЯжати; підпорядку- вЯтися, підлягЯти; 2. випливЯти, виникЯ- ти; en lo que de mí (de nosotros) depende що стосується менЯ (нас), що до мЯне (нас)
dependiente /77 службЯвець; - de comercio продавЯць
depilación fMefl. вйдалення волЯсся depilar vt мед. видалЯти волЯсся depilatorio 1. adj що використЯвують для вйдалення волЯсся; 2. m депілятЯрій; зЯсіб для вйдалення волЯсся deplorable adj жалюгідний, нещЯсний; жЯлісний
deplorar і^жалкувЯти; оплЯкувати deponente 1. adj грам., іст аблатйвний (про дієслово)] 2. /77 грам., іст. аблатйвне дієслЯво
deponer 1. vi знімЯти з сЯбе; відсувЯти; відкладЯти; 2. усувЯти, звільняти (з посади)] позбавляти (звання)] 3. свідчити;
4. діал. знудити, вйрвати; 5. vi мед. очи- щЯти шлунок; - las armas склЯсти збрЯю deportación / заслання, вигнЯння; депортЯція
deportado 1. до/зЯсланий, висланий; 2. m зЯсланий
deportante com. див. deportista 1 deportar u/засилЯти, висилЯти; депорту- вЯти; -se іст. розважЯтися, відпочивЯти deporte /77 спорт; -s náuticos (acuáticos) вЯдний спорт; -s de invierno зимЯві вйди спЯрту; hacer (dedicarse al) - займЯтися спЯртом
deportismo /77 любЯв до спЯрту deportista 1. comí спортсмЯн, -ка; 2. adj див. deportivo deportivo до/спортйвний deposición /1. виклад, роз'яснення, пояснення; 2. усунення (з посади)] позбЯв- лення (звання)] 3. мед. очйщення шлунку; 4. юр. свідчення
depositar vtA. віддавЯти до схову; 2. фін. робйти вклад, вкладЯти; депонувЯти, внЯсити у депозйт; 3. клЯсти, складЯти;
4. покладЯти (надії); 5. давЯти Ясад; -se осідЯти, випадЯти в Ясад depositaría /1. склад, схЯвище; 2. банк; держЯвна скарбнйця; 3. посада скарбникЯ depositario /771. охорЯнець; 2. скарбнйк; - de la fe pública нотЯріус deposito /771. склад, бЯза; схЯвище; лабЯз; пакгЯуз; 2. віддавЯння до схЯву; 3. річ, яку віддалй до схЯву; 4. грошовйй вклад; депозйт; - bancario вклад у банк; 5. військ. магазйн, магазйнна корЯбка; 6. резер- вуЯр, бак; 7. бачЯк (у туалеті)] 8. Ясад;
9. геол. Ясад, відклад; 10. військ, збірний пункт; 11. мед. накопйчення рідинй (в
222
derribo
організмі); 12. муз. пневмонічна система (в органі)
depravación /і. розббщення; 2. розббще- ність, розпусність, зіпсбваність depravado ^'розпусний, розббщений depravador 1. adj що розббщує; 2. т розб0щувач; спокусник depravar псувати; розббщувати deprecación fA. благання, прохання; 2. молитва
deprecar vtблагати, молйти, прохати; заклинатй deprecativo, deprecatorio adj
1. прохальний; благальний; 2. грам, спонукальний (про наказовий спосіб) depreciación /‘знецінення; знйження цінй depreciar знйжувати ціну; знецінювати; уценивать
depredación fA. пограбування; 2. вимагання, здйрство, незаконне присвбєння depredador т 1. грабіжник; розкрадач;
2. розтратник
depredar vt 1. грабувати; розкрадати; 2. спустбшувати, розорити deprender vticr. BHBHáTH depresible adjлбгко приббркуваний depresión fA. натискання; 2. геол. HH3HHá, 3anáflHHa; улбгбвина; 3. пригніченість, депр0сія; 4. ек. депрбсія; 5. ббласть понй- женого атмосферного тйску; - barométrica падіння ртутного стбвбчика у барб- метрі
depresivo adj 1. що втйскує; 2. гнітючий, пригнічуючий; 3. принйзливий, обрбзли- вий
depresor 1. ас# гнітючий, пригнічуючий; 2. низхіднйй (про м'яз)\ 3. т гнобйтель, пригнбблювач; 2. низхіднйй м'яз deprimente adj див. depresivo deprimido adj мед. ослаблений, слабкйй (про пульс)
deprimir vtA. давйти, натискати, втйску- вати; 2. принйжувати; 3. пригнічувати; псувати нácтpiй; -se 1. стискатися; 2. знй- жуватися (про атмосферний тисії) depuesto р. ігг. de deponer depulsado adj А. стбмливий; тяжкйй; 2. неспокійний; тривбжний depuración /очйстка, очйщення depurado ас#очйщений depurador 1. adj що очищає, очищувальний; 2. m тех. фільтр; очиснйк depuramiento m див. depuración depurante adj, m див. depurativo depurar vtA. (v¡) очищати(ся); 2. політ. провбдити чйстку
depurativo мед. А. ас#кровоочиснйй; 2. m кровоочиснйй 3áci6
depuratorio ас#очйщувапьний, очиснйй deque conjпісля тбго, як; як тільки derecera ґдив. derechera derecha 1. права pyKá; 2. npáBa партія, npáee крилб (у парламенті) derechamente advA. прймо, навпростбць; 2. обербжно, розважливо; 3. прймо, від- в0рто
derechera /пряма дорбга
derechero 1. adj іст. ловильний, справед-
лйвий; 2. m збирач мйта (у суді)
derechismo m політ, правий ухил, npáea
течій
derechista com., adj політ, правий aerech«o1. р. irr. ant. de dirigir; 2. adjnpn- мии, що ідб у прямбму напрямку; 3. npá- вии, що знахбдиться cnpáea; а Іа ~а направо, справа; 4. правобербжний; 5. справедливий; ч0сний; правдйвий; 6. іст. вірний, безсумнівний; 7. іст. закбнний; 8. (+ estar) діал. щаслйвий; 9. ас/ипрямо; todo ~ навпростець; 10. /77 npáeo; ~ de voto npáeo голосу; ~ electoral вйборче npáeo; 11. юр. право; - canónico (eclesiástico) канонічне право; - civil (común) цивільне npáeo;
~ consuetudinario (no escrito) 3BH4áeee npáeo; ~ criminal (penal) кримінальне npá- bo; ~ internacional міжнарбдне npáBo; - personal зобов'язальне npáeo; - procesal
процесуальне npáeo; - público публічне npáeo; ~ real penoeé npáeo; ~ de asilo npáeo притулку; 12. шлях, дорбга; 13. ли- цьовйй бік (тканини)\ 14. р/мйто; податок; ~s de aduana мйтний збір; 15. рі гонорбр; ~s de autor авторський гонорбр; бвтор- ське npáeo;~ a pataleo безсйле обурення; a ~as, al ~ /ос. adv. напбжним чйном, на- лбжно, як напбжить, як слід; a las ~as іос. adv. правильно (чинити, поводити себе); de - іос. adv. за закбном, по праву; en - de su dedo (de sus narices) іос. adv з примхи; andar a derechas (derecho) повбдити ce6é як слід; чинйти смілйво; estar а - з'я- влйтися у суді; ir (tirar) por - діяти прймо; perder de su ~ поступатися, мирйтися; ітй на компроміс; |по hay ~! це неприпустймо! derechura fA. прямота, прямолінійність; 2. правильність, тбчність; 3. діал. удача, щастя; en - іос. adv. прймо, навпростець; негайно, відразу; не зупинйючись; en - de sus narices іос. adv. з прймхи deriva fA. мор. дрейф; 2. мор., військ, бокова відхйлення; 3. ав. стабілізатор, кіль ліьака; ir а Іа - мор. дрейфувати; перен. плистй за течібю
derivación fA. відвбдення; відгалуження;
2. результат, вйсновок; 3. мат. диференціювання; 4. зал. вітка, об'їзна дорбга;
5. ел. вйтік; 6. ел. шунт; паралбльне з’бд- нання; 7. лінгв. словотвір, деривація derivada fMar. похідна
derivado 1. adj лінгв. похіднйй; 2. хім. по- хіднйй (про речовин^)', 3. /77 лінгв. похіднб слбво; 4. хім. дериват, похідна речовина;
3. вторйнний продукт derivante adj див. derivativo
derivar 1. w(~se) випливати, вихбдити;
2. (~se) змінювати напрямок, відхилйти- ся; 3. мор. дрейфувати; відхилйтися від курсу; 4. відвбдити, відхиляти; 5. відвб- дити; 3. утвбрювати (слова)', 4. мат. зна- хбдити похідну
derivativo adj А. що відвбдить; що відхи- лйе; 2. лінгв. похіднйй derivo /77 похбдження, джерелб derla /'біла глйна, каолін dermatitis f мед. дерматйт, запалення шкіри
dermatología /дерматолбгія dermatológico дерматологічний dermatólogo /77дерматблог dermatosis fMefl. дерматбз, захвбрюван- ня шкіри
dermesto /77 ент. шкіроїд; ~ del tocino шйнковий шкіроїд dérmico adj шкірний dermis faHar. дбрма dermitis fflHB. dermatitis derogación fA. скасування, анулювання (закпим; 2. псування, пошкбдження; 3. шкбда derogar vtA. скасовувати, анулювати (законі)', 2. розформбвувати, розпускати іособбвий склад, організацію); закривати (установ)?)', 4. псувати; завдавати шкбди derogatoria fflian. див. derogación derogatorio adj що скасбвує, що анулює deronco /77 мед. зоб
derrabar vt відрубувати (відрізати) хвіст derraigar vt іст., derraizar vt діал. див. desarraigar
derrama fA. оподаткування; 2. надмірний податок
derramadamente adv А. удбсталь, вдбс- таль; 2. щбдро
derramadero /771. сміттбва йма, смітнйк; 2. водостік, рйнва; 3.діал. злачне місце derramado ¿£#щ0дрий, марнотратний
derramador adj А. що проливає; 2. що розсипає, що розкидає; 3. що пошйрює (новини)', 4. що обкладає податками (контрибуцією), що оподаткбвує derramamiento m А. проливання; розливання; ~ de sangre кровопролитті; 2. розкидання; 3. розповсюджування, пошй- рення (новий)', 4. іст. віддаленість; роз'бд- наність; 5. оподаткування; 6. водозлйв derramaplaceres com. див. derramasolaces
derramar 1. vt проливати; розливати; 2. розсипати, розкидати; 3. обкладати податками (контрибуцією), оподаткбвувати;
4. розсипати (компліменти)', роздавати (подарунки)', 5. розповсюджувати, пошй- рювати (новини)', 6. іст. віддалйти; роз'бд- нувати; 7. vi іст. грубійнити, грубйти; ~se
1. проливатися, розливатися, розтікатися; 2. розсипатися; 3. розбрідатися (про стадо)', 4. впадати (про річку)
derramasolaces com. баламут derrame тА.див. derramamiento; 2. рідина, що розлилася; 3. насіння, що розсйпа- лося; 4. косйй зріз (віконних або дверних отворів)', 5. стік; водостік; 6. мед. вйлив; ~ hemorragico крововйлив derramo m див. derrame 4 derranchar vi іст. дозволйти собі зайве, грубійнити, грубйти
derrapaje m занбс на поворбті, юз; кбв- зання, буксування
derrapar vi А. ав. кбвзати на крилб; 2. авто занбсити (на повороті); буксувати; 3. гальмувати (під час катЬння на лижай) derrape /771. ав. кбвзання на крилб; 2. авто занбсення (коліс)', буксування derraspado adj див. desraspado derredor al (en) - іос. adv. навкбло, навкругй derrelicción t А. занбдбаність; 2. безпорадний стан, беззахисність derrelicto 1. р. ігг. de derrelinquir; 2. m уламки кораблй (що плавають в морі) derrelinquir vt покидати, залишати, по- збавлйти захисту (підтрймки) derrenegar vi (de) крутйти нбсом; почувати відразу
derrengado aq/кривйй, кривоббкий, пере- кбшений
derrengadura /звих; зміщення derrengar vtA. див. deslomar 1,2; 2. скручувати, викривлйти, згинати; 3. діал. збивати палицею (плоди з дерева)', ~se1. по- шкбдити собі хреббт; 2. запрацюватися derreniego m блюзнірство; лайка, лихослів'я
derrería: а Іа - іос. adv. іст. врештв-péuiT derretido adj А. прйстрасно закбханий;
2. /77 рідкйй цембнтний рбзчин; цембнт- не (вапнйне) тісто; бетбн derretimiento m А. розтбплювання; плавлення; розчйнення; 2. прйстрасне кохання; люобвний запал
derretir vtA. розтбплювати; плавити; роз- чинйти; 2. витрачати, розтрйнькувати (гроші, майно)', 3. розбивати (гроші)', ~se
1. плавитися, танути; розчинйтися, розпускатися; 2. танути, мліти (вщ кохання);
3. втелющитися; 4. бути неспокійним (ме- тушлйвим, нетерплйчим)
derriba, derribada f діал. 1. руйнування, знбсення; 2. вирубування лісу derribado adj А. приземкуватий, з низькйм крупом (про коня)', 2. іст. принйжений derribar vtA. руйнувати, ламати, знбсити (будівлю, спорудУ)', 2. збивати з ніг; валй- ти; 3. скидати, відсторонйти від влади;
4. принйжувати, підривати авторитбт, дискредитувати; ~se 1. падати; кйдатися (на землю)', 2. завалюватися, повапйтися derribo /771. руйнування, злам; 2. уламки;
3. знйщення літака (у повітрі)
223
derriscar
derriscar vt 1. іст. очии^бти, звільнити (місцв)\ 2. діал. скид ¿ти, валйти; ~se діал.
1. подати, пбдати донйзу, завблюватися;
2. кйдатися, вплутуватися (у небезпечну справу
derrisco m діал. глиббкий яр derrocadero m див. despeñadero derrocamiento /77І.скидбння (убезодню)] 2.знбсення, руйнувбння; 3.скйнення, по- і збавляння влбди; позбавлення повновб- жень (влбди)
derrocar 1. и/скидбти (у безодню)] 2. знб- сити, руйнувбти; 3. скидбти, позбавляти влбди; позбавляти пoвнoвáжeнь (влбди);
4. vi іст. пбдати (на землю) derrochador 1. adj марнотрбтний; 2. m MapHOTpáTHHK, MapHOTpáT
derrochar vti. марнотратити; розтрйньку- вати; 2. випромінювати; derrocha salud він пашйть здорбв'ям derroche m і. MapHOTpáTHicTb; тринькання; 2. велйка кількість, сйла derrostrarse іст. розбйти, роз'юшити (обличчя\ ніс)
derrota fi. шлях, дорбга; нбпрямок; 2. курс (судна)] dar la - вйзначити курс кораблЯ; ponerse en - взЯти курс; 3. nopá3Ka, роз- грбм; en ~ безлбдно, поспішно, пбспіхом; seguir la ~ переслідувати вброга; sufrir la ~ зазнбти порбзки; encargado (oficial) de ~ штурман; declararse uno en ~ визнати ce6é перембженим; залйшити cnpáey (пбле діяльності)
derrotadamente жЛ/уббго, непривббно derrotado adj обірваний, у пошбрпаному бдязі
derrotar vti. іст. гайнувбти, розтрйнькати; - los bienes розтрйнькати майнб; 2. рвб- ти, знбшувати; - la гора зносйти білизну;
3. розорити; 4. підривбти, збавляти (здоров'я)] 5. завдавбти порбзки; примусити тікбти; -se мор. збивбтися з курсу derrote /лудбр рогбми знйзу
derrotero /771 мор. лбція; 2. курс (судна)] 3. шлях до метй, нбмір; А. діал. скарб, схбванка derrotismo m політ, поражбнство derrotista політ. і. adj поражбнський; 2. сот. поражбнець
derrubiar і//підмивбти, розмивбти (бере/)] -se розмивбтися, руйнувбтися, обвблю- ватися (про бере/)
derrubio /77 1. розмйв, змив; ербзія (ґрун- тУ)] 2. зсув; 3. нанбс; - glacial льодо- викбвий нанбс
derruir vti. руйнувбти, знбсити [будівлю)] 2. підмивбти, підтбчувати, повільно руй- HyeáTH
derrumbadero т і. обрйв, безбдня, прірва; 2. рйзик, небезпбка derrumbamiento /771. обвбл; обвблення; 2. падіння, скйнення, повблення; 3. руй- нувбння/розбрення
derrumbar vti. скидбти, повалити; 2. руйнувбти, раозоряти; 3. знбсити (будівлю)] -se 1. обвблюватися, осипбтися; 2. руй- нувбтися, розвблюватися; 3. діал. провб- люватися (про справу derrumbe /771. обрйв, прірва; 2. див. derrumbamiento 1
derrumbo т див. derrumbadero 1 derviche /77 дбрвіш
desabarrancar vt і. виймбти (з болота)] 2. визволЯти, допомагбти вйплутатися (із скрутного становища) desabastecer позбавляти продовбльст- ва; припиняти постачбння продуктами desabitar і^розмбтувати Якірний ланціЬг desabocar vi вихбдити в мбре; знЯтися з Якоря
desabollador m правйло (інструмент) desabollar vt вирівнювати, виправляти ум’Ятини (на металі)
desabombar vt діал. 1. розправляти склбдки (на одязі)] 2. див. desaturdir desabonar vt іст. див. desacreditar; -se
1. іст. див. desacreditarse; 2. відмовлятися від передплбти (абонембнта) desabono /77 1. відмова від передплбти (абонембнта); припйнення передплбти;
2. дискредитбція, підривбння репутбції (авторитбту)
desabor/77 1. див. desabrimiento 1; 2. іст. досбда, прйкрість
desabordarse розхбдитися (про судна) desaborido adj і. несмачнйй, прісний; 2. позббвлений сбнсу; беззмістбвний; 3. не- цікбвий, нуднйй
desabotonar 1. tf(-se) розстіббти (ґудзи- ки)] 2. викидбти лйстя, оутбни (про росли- нй)] 3. vi розпукбтися (про квітки) desabrido adj 1. несмачнйй, прісний; 2. з віддачею (про рушницю)] 3. мінлйвий (про погоді); 4. сувбрий, твердйй (про характер)
desabrigado adj 1. роздягнений, без пальтб; 2. безпорбдний, безпритульний, позббвлений підтримки; 3. відкрйтий усім вітрбм
desabrigar vti. знімбти (сдяґ), роздягбти; 2. позбавляти притулку (допомбги); -se роздягтися
desabrigo mi. роздягбння; 2.див. desamparo 1
desabrimiento m 1. відсутність смаку, прісність; 2. віддбча (рушниці)] 3. сувб- рість (характер^] А. незадоволення, не- вдовблення; засмучення desabrir vt і. робити несмачнйм (прісним); 2. не подббатися, викликбти неза- довблення; -se бути незадовбленим desabrochar vti. відстібати, розстіббти; відчіплювати; 2. повірЯти (секрет, таємницю)] -se 1. відстібатися, розстіббтися; 2. говорйти відвбрто
desaburrirse діал. розвіяти нудьгу, розва- жáтиcя
desacalorarse холбнути desacantonar vt військ. знімбти з постбю desacarroñarse діал. набрбтися мужності (хорббрості); набирбтися духу desacatado adj нешаноблйвий, неввічливий
desacatamiento m див. desacato desacatar vt виявлЯти неввічливість, не поважбти
desacato m нешаноблйвість, неповбга; - a la autoridad зневажбння влбди desacedar і^розкиснйти desaceitado adj і.знежйрений; 2. погбно змбщений (про машину desaceitar иґзнежйрювати (вовнУ) desaceleración /‘сповільнення desacentuar vtniHre. знімбти нбголос desacerar vt затуплювати, притуплювати (інструмент)] -se затуплюватися, притуплюватися (про інструмент) desacerbar vt і. позбавляти гостротй; 2. пом'якшувати, зглбджувати (біль, об- разУ)
desacertado adj і. необдуманий, необбч- ний, нерозвбжливий; недорбчний; 2. по- милкбвий; невдблий; 3. що чйнить нероз- вбжливо; що говбрить не до рбчі desacertar vi 1. чинйти нерозвбжливо, говорйти не до рбчі; 2. помилятися desacidificación f хім. розкйснення, ней- тралізбція
desacidificar vt хім. розкиснйти, нейтра- лізувбти
desacierto mi. необдуманість, нерозвбж- ливість, недорбчність (вчинків, слів)] 2. пб- милка
desacobardar vt підбадьбрювати, нади- хбти
desacollar vt діал. обкбпувати (виноградну лозу
desacollarar vt діал. роз'бднувати, розділяти
desacomedido adj діал. непослужливий; нелюб'язний
desacomodado adj і. незручнйй, невпо- рядкбваний; 2. бідний, нутіщбнний; 3. не- впорядкбваний, без місця; 4. недорбчний, що спричиняє незручності, завдбє клбпоту
desacomodamiento mi. незручність, не- впорядкбваність; 2. невлаштбваність, неблагополуччя; 3. звільнення з посбди desacomodar vti. позбавляти зручностей (благополуччя); 2. звільняти; -se звільнятися; залишбтися без місця (про служницю)
desacomodo m див. desacomodamiento desacompañar vt залишбти, кйдати; уникбти
desacondicionar vti. позбавляти благополуччя (станбвище у суспільстві); 2. діал. спричиняти ббзлад
desaconsejado ¿¿^необербжний, необбч- ний
desaconsejar vt відмовляти desacoplar vt 1. роз'бднувати, відокрбм- лювати; 2. ел. розмикбти desacordado adj 1. розстрбєний (про муз. інструмент)] 2. жив. негармонійний desacordar vt 1. порушувати мир; 2. роз- стрбїти (муз. інструмент)] 3. співбти не в тон; -se 1. розстроюватися (про муз. інструмент)] 2. збивбтися з тону (про голод)] 3. забувбти, втрачбти пбмгять; А. іст. знепритбмніти
desacorde adj і. непогбджений; супербч- ливий; 2. дисгармонуючий; негармоніч- ний, дисонуючий; негармонійний (про звуки)
desacordonar vt і. розв'язувати; 2. послабляти зав'Язку
desacorralar vt і. вивбдити із загбну (худобу)] 2. тавр, змусити бикб вййти на сербдину арбни
desacostumbrado adj 1. що відвйк, що втрдтив звйчку; 2. незвичбйний, рідкісний desacostumbrar vt відучувати; -se відви- кбти (від чого-н.) desacotar знімбти огорбжу desacotar vti. порушувати, не дотрйму- ватися (угоди, правила гри)\ 2. відхиляти, відмовлятися, запербчувати, не погбджу- ватися
desacreditado adj дискредитбваний, по- зббвлений довіри, що втрбтив довіру desacreditador adj що дискредитує desacreditar vt дискредитувдти, підривб- ти довіру; -se дискредитувбти себб, псу- В0ТИ собі репутбцію desactivación /дезактивбція desactivar vt дезактивувбти desacuartelar vt вивбдити військб з ка- збрм
desacuerdo m і. незгбда, розбіжність; протиріччя; estar en - розхбдитися у пбглядах; 2. пбмилка; 3. забудькуватість;
4. втрбта свідбмості; непритбмність desacumular иГвитрачбти (накопичене) desacuñar иґвьібивбти клин (шпбну) desachiguar іїдіал. вирівнювати (поверхню) desachirarse діал. ясніти, прояснюватися (про небо)
desachispar vt протвербжувати; -se тверезіти
desaderezar іПдив. desaliñar desaderezo m діал. знімбння прикрбс (вбраннЯ)
desadeudar vt( vi) звільнЯти(ся) від боргів desadorar vt розлюбйти; розчарбвува- тися; -se збайдужіти одйн до бдного
224
desalmamiento
desadormecer vt 1. будйти, пробуджувати; 2. po3MMHáTH (затерплу ногУ)] -se A. прокидатися, пробуджуватися; 2. ми- HáTH (про отерплість ноги, руки) desadornado adj не нарядний; гблий (про стіни)
desadornar і//знімбти npnKpácn (вбраний) desadorno m відсутність прикрас; про- стотй вбраний
desadvertir иМ. не помічати, не звертати уваги; 2. недобачити, пропустйти desafamar гідив. difamar desafear прикрашати, чепурйти desafección їдив. desafecto 2 desafectado adj прирбдний, невимушений, позбавлений афектації desafecto 1. adj що не відчуває симпатії (поваги), що не поважає; 2. непрйязний; недоброзичливий; ворбжий; 3. m непрй- язність; неприязнь, ворбжість desaferrar vt 1. відв'йзувати, відділяти, відчіплювати; 2. відмовлйти; 3. мор. піднімати йкір; -se 1. відділйтися, відчіплятися; 2. відволікатися desafiadero m місце дублі (двоббю) desafiador adj, m що викликає на дуаль (двобій), що кйдає виклик desafiamiento m, desafianza f іст. див. desafío
desafianzamiento m відмбва від поруки desafianzar vt 1. брати назад заставу; 2. відмовлйтися від поруки desafiar vt 1. викликати (на дуель, змагання, двобій); 2. змагатися; 3. кидати вйклик, зустрічати віч-на-віч (небезпек)?);
4. іст. втратити довіру; 5. іст. знйщуватти, руйнувати; псувати; -se викликати одйн бдного на дуйль desafición їдив. desafecto 2 desaficionar викликати непрйязнь; -se
1. розлюбйти; збайдужіти; 2. відвикати (від чого-н.)
desafilar vt(vi) затуплюватися) desafinación fA. негармонійні звуки, негармонійна музика; 2. фальшивий спів desafinar vi 1. (- se) муз. фальшйвити;
2. говорйти невлад
desafío /771. вйклик (на дуель, змагання); lanzar un - кйдати вйклик; 2. дуйль, двобій; reñir en un - бйтися на ду0лі; 3. су- пйрництво; змагання
desaforado adj 1. що порушує закбн (правила); що чйнить незакбнно; 2. величаз- ний, надмірний; 3. зухвалий, задерйку- ватий
desaforar vtA. порушувати закбн (прбви- ла); чинйти незакбнно; 2. позбавлйти прав (привілбгїв); -se втрачати терпбць, повбдитися зухвало
desaforo /771. юр. порушення закбну (правил); 2. позбавлення прав (привілегів); 3. діал. збпап
desaforrar vtзнімати підкладку (чохбл) desafortunadamente adv(m) на лйхо, (як) на біду, на жаль
desafortunado ас#нещасний, знедблений desafuero /771. грубе порушення закбну (правил); 2. нерозважливий учйнок; 3. га- нббний (аморальний) вчйнок; 4. позббв- лення прав (привілбгів) desagarrar випускати, відпускбти desagitadera f прйстрій для вилбмування стільникб
desagitar виламувати (відділйти) стіль-
^eagotar vt іст. відливбти (вичбрпув
desagraciado adj невйшуканий, не ваоливии; зрбблений без смаку «esagraciar vt позбавлйти вйшукан< робити непривббливим desagradable ас^неприбмний, бридкі!
desagradado adjЛ. Ам. див. disgustado desagradar vi (-se) не подббатися, бути неприбмним
desagradecer набути невдйчним desagradecido adj, m невдйчний; de -s está el infierno lleno невдйчними пбкло пбвне
desagradecimiento m невдячність desagrado m незадовблення, прикрість; засмучення
desagraviar vt 1. заглбджувати провйну (образу); 2. спокутувати провйну; 3. ком- пенсувбти збйтки; -se 1. помстйтися; поквитатися; 2. отрймувати компенсацію за збйтки
desagravio /77І. заглбджування провйни; вйбачення; 2. компенсація збйтків desagregación fA. роз'бднання, відокрбм- лення; 2. розклад, рбзпад; - sicológica мед. рбзпад особйстості; - de las rocas геол. руйнування скбльних порід (скель) desagregar vt 1. (vi) роз'бднувати(ся), відокрбмлювати(ся); 2. розкладати, викликати рбзпад; -se розкладатися, розпадатися
desagriar vt 1. див. desacidificar; 2. пом'якшувати (характер)] 3. заспокбювати, пом'йкшувати гнів
desaguadero m 1. водовідвіднйй канбл; водостік; 2. постійна статтй витрат desaguado adj діал. див. desaborido desaguador 1. adj осушувальний, дренажний; 2. /77 див. desaguadero 1 desaguamiento m див. desagüe desaguar 1. иґспорожнйти; виливати (викачувати, випускати) вбду; - por las esclusas пускати вбду в шлюзи; - el firme відвбдити вбду; 2. осушувати; дренувати;
3. розтрйнькувати (гроші)] 4. промивати; попрати; 5. діал. чавйти сік; 6. vi (en) впадати (про річкУ); 2. діал. мочйтися; -se звільнйти, спорожнйти (кишечник, шлуноії) desaguazar досушувати, спускати вбду desagüe m 1. осушення; дренбж; 2. водо- злйв, стік; 3. впадання (річки) desaguisado 1. ас# несправедливий; без- закбнний; 2. нерозсудливий; 3. іст. надмірний, непропорційний; 4. іст. зухвалий, грубий; 5. /77 обрбза; 6. несправедлйвість; беззаконня; 7. нерозсудливість; нерозважливий учйнок; 8. Л. Ам.. ббзлад, плу- танйна
desaherrojar vt скйдувати окбви (пута, кайдани); -se звільнитися від окбв (кайданів)
desahijar vt забирати молоднйк (від мат- кй)] -se утвбрювати рій, роїтися (про бджі/іі
desahitarse очищати шлунок desahogadlo adj А. нахабний, зухвалий, розв'йзний; 2. невймушений, розкутий;
3. вільний, простбрий; 4. вільний у витратах; existencia -а замбжне життя desahogamiento m іст. див. desahogo desahogar vt 1. полбгшувати, робйти менш складнйм (обтйжливим); 2. дбти вйхід (почуттям, настрою)] - su pena llorando полбгшити своб гбре сльозами;
3. тех. скидбти (ти сії)] 4. тех. випускати (газ)] 5. тех. видалйти (повітрі)] -se 1. відпочивати, набиратися сил; 2. виплачувати борги, звільнйтися від боргів; 3. виливати душу; 4. відвбсти душу, давати вйхід (почуггяні)] -se llorando вйплакати гбре
desahogo m 1. полбгшення; заспокбєння; 2. перепочйнок, відпочинок; 3. весблість, розвага; 4. зухвалість, нахабність; ¡vaya un -! ну й нахабство!; 5. достаток, замбж- ність; vivir соп - жйти замбжно desahuciar vtA. позбавлйти надії; 2. визнавати безнадійним (хворого)] 3. від¬
мовлйти в оренді, викидати на вулицю, виселйти
desahucio m відмбва орендатору (квартиранту), вйселення
desahuecar vt діал. уминати, утрамббву- вати, вирівнювати
desahumado adjщ о вйдихався (про напій) desahumar vt вивітрювати дим (з приміщення)
desainar знімати жир; очищати від жйру desairado adj 1. незграбний, неоковирний; 2. нещасливий; 3. недооцінений, за- лйшений без напажної уваги desairar vtA. повбдитися грубо (зневажливо) (з ким-н.)] принйзити відмбвою;
2. нахтувати
desaire /771. незграбність, неоковйрність; неотасаність; 2. нахтування; 3. відсіч, відмбва; hacer un - обрбзити відмбвою desairear vt тех. видалйти повітря, де- аерувбти, продувати
desaislarse відмовлйтися від усамітнення desajustar vtA. розладнувати, вйвести з ладу; 2. розладнувати (яку-н. справу); -se порушувати угбду (умбву) desajuste /771. розладнування, вйведення з ладу; 2. розладнання справ; 3. порушення угбди (умбви) desalabanza гбсуд, засудження desalabar засуджувати, осуджувати desalabear vt вирівнювати, обтісувати (дерев'яну поверхню) desalación f видалення сблі (з морської води)] опріснення
desalado1 adj А. стрімкйй; квапливий; 2. жадібний
desalado2 ^опріснений desaladura тдив. desalazón desalagar досушувати; дренувати desalar vtA. видалйти сіль; опріснювати; 2. вимбчувати (солену рибУ) desalar2 иґзнекрйлювати; -se 1. поспішати, квапитися; 2. прйстрасно бажати, жадати, прагнути
desalazón f А. видалення сблі, опріснення; 2. вимбчування (соленоїриби) desalbardar гідив. desenalbardar desalcoholizar vt видалйти (добувати) спирт desalentador adj невтішний, невесалий desalentar vtA. угруднйти дйхання, викликати задйшку (про біг)] 2. бентбжити; -se втрачати бадьбрість desalfilerar и/відстібати шпйльки desalfombrar vt знімати кйлим з підлбги, прибирати доріжки
desalforjar vt А. виймати (з сакви, тор- бинй)] 2. іст. знімати поклажу (з коня)] -se
1. розстібувати, розхрйстувати бдяг; 2. Л. Ам. мати неохайний вйгляд (про одяї) desalhajado а<#бідний, уббгий, гблий desalhajar vt винбсити коштбвні рбчі, коштбвності, маблі (з приміщення) desaliar vt руйнувати (союз)] поривати (зв'язки)
desaliento /77зан0пад духу, зневіра desalineación /відхйлення від прямбї лінії desalinear vt(vi) відхилйти(ся) від прямбї лінії
desaliñado adj неохайний; недбалий desaliñar vtA. надавати неохайного вйг- ляду; 2. відбирати прикраси desaliño m А. неохайність, нечбпурність; недбалість; 2. рі старовинні сербжки з дбвгими підвісками desalisar \гідив. desatusar desalivación Лглиновйділення desalivar vi спливати слиною desalmacenar vt розвантажувати (склад) desalmado adj А. безсбвісний; 2. жорстб- кий, бездушний, безсердачний desalmamiento /771. безсбвісність; 2. жор- стбкість, бездушність, безсердбчність
225
desalmar
desalmar иМ. (vi) позавгійти (втрачбти) сйли; 2. (vi) втрачбти спбкій, непокбїти- (ся); -se див. desalarse desalmenado adj без зубців (у в§жі, стіні) desalojamiento m 1. вйселення; 2. витіснення
desalojar 1. vt виселяти, виганяти;
2. звільнити (приміщення); 3.’ витіснЯти;
4. звільнити; 5. и/виселЯтися; 6. військ. і знімбтися з постбю desalojo /77див. desalojamiento desalquilar і//вибирбтися з квартйри; -se звільнитися {про квартиру, кімнату) desalterar і//заспокбювати, утихомирювати desalumbrado adj що втрбтив гблову (самовладбння), що збожевблів desalumbramiento m осліплення, нерозсудливість
desamable зс/невбртий люббві desamanerarse позбутися манірності desamar vt 1. розлюойти; 2. зненбвидіти desamarrar иН. відв'язувати, відкріплювати; 2. мор. віддавбти швартбви desamartelarse) див. desenamorar(se) desamasado adj що розсйпався, що роз- валйвся
desambientado adj що не зміг призвичбї- тися (звйкнути) {до місця, середовища) desamelgamiento m перебрювання пбля desamelgar vtc.-r. чергувбти (культурі) desamigado adj що посварйвся desamoblar іїдив. desamueblar desamodorrar vt вивбдити з стбну заціпеніння, пробуджувати desamoldar rfдеформувбти; викривляти, спотвбрювати
desamontonar vt розвблювати, розкйду- вати (купУ)
desamor /771. непрйязнь, антипбтія; 2. во-
^южнбча, ненбвисть esamorado ^байдужий desamorarse) див. desenamorar(se) desamoroso збайдужілий desamorrar vt вивбдити з задумливості; заохбтити до розмови; -se припинйти супитися (сбрдитися) desamortecer іїдив. desentorpecer desamortización /‘звільнення від аморти- збції
desamortizar иґзвільнйти від амортизбції; використбвувати заморбжені збсоби desamotinar vt придушувати бунт (збко- лот); -se змирйтися, припинйти бунт desamparado adj 1. позббвлений захисту (підтрймки); беззбхисний; безпритульний; 2. відкритий (вітрам; 3. пустинний desamparar иМ. залишбти без збхисту (без притулку), позбавляти підтрймки; 2. залишбти, кйдати; 3. занедббти, зане- хбяти (місце)] 4. юр. відмовлятися (від прав на що-н.)
desamparo /771. беззбхисність; безпорбд- ність, самбтність; 2. занбдбаність; 3. юр. відмбва від прав (на що-н.) desamueblar у/винбсити (вивбзити) мбблі desanclar, desancorar vt піднімбти якір; знімбтися з якоря
desandar vt відступбти, подавбтися на- збд; повертбтися тібю ж дорбгою; andar у - ходйти сюдй й тудй; - lo andado (caminado) повертбтися до вихіднбї тбчки desandrajado adj\. обірваний, обідраний; 2. неохбйний, брудний desangelado adjвульгбрний; без смаку desangramiento m 1. знекрбвлювання; 2. осушення водбймища; 3. розбрення desangrar vt 1. знекрбвлювати, пускбти кров; 2. осушувати (водоймище); 3. обди- рбти, розорити; -se спливбти крбв'ю desanidar 1. и/залишбти гніздб, відлітбти; 2. vt руйнувбти гнізда; 3. виганяти з на- сйдженого місця
desanimación ЛІ. смуток, зневіра; І.діал. нудьгб
desanimado adj 1. смутний, пригнічений; 2. нуднйй, невдблий (про вечірку, спектакль)
desanimar vt див. desalentar 2; -se див. desalentarse
desánimo m див. desaliento desantañarse іст. молодитися desanublar vt 1. заспокбювати, умиротворити; 2. пояснювати; -se ясніти (про небо)\ випогбджуватися desanudar vt 1. розплутувати (розв'язувати) вузол; 2. пояснювати; розплутувати (питання, справу
desanzolar иґзнімбти риббльський гачбк; -se див. desasirse desañudar гідив. desanudar desaojadera /знахбрка desaojar иґрозчаклувбти desapacibilidad /сварлйвість desapacible adj 1. неприбмний; погбний (про погоді)] 2. сварлйвий; 3. різкйй, неприємний (про звуки) desapadrinado adj див. desamparadol desapadrinar иМ. див. desaprobar 1; 2. див. desamparar 1 desapañar гідив. desaliñar desaparear vt роз'бднувати (парні предметі)
desaparecer 1. vt іст. ховбти, прихбву- вати; 2. и/зникбти; 2. ховбтися, перехбву- ватися
desaparecido 1. adj що сховбвся, що зник; 2. /77 військ, знйклий ббзвісти desaparecimiento m див. desaparición desaparejar vt\. розпрягбти, розсідлувати; розв'ючувати; 2. розснастити (судна) desaparición /знйкнення, пропажа desaparroquiar vt 1. видалЯти з церкбвної парбфії; 2. позбавляти постійних покупців desapartar k/відштбвхувати desapasionado adj\. безпристрбсний; незворушний; 2. незацікбвлений; неупербд- жений
desapasionar vt затамувбти, (пристрасть)] -se вилікбвуватися, звільнятися (від пристрасті)
desapegar vt відклбювати; відділяти; від- ривбти; -se 1. відклбюватися; відділятися; відривбтися; 2. віддалятися, байдужіти
desapego m 1. байдужість, відчуженість; 2. непрйязнь; 3. байдужість desapercebimiento m див. desapercibimiento
desapercibido adj\. позббвлений необхідного, нуждбнний; 2. непомічений; 3. не- попербджений
desapercibimiento m 1. відсутність необхідного, нуждб; 2. непередббчливість desapercibirse позбавлятися необхідного, мбти потрббу
desapernar гідіал. 1. ослабляти болтй; 2. вигвйнчувати болтй desapiadado adj див. despiadado desapiadarse не зважбти на чужб лйхо desaplacible adj див. desagradable desaplicación М. неохбйність; неувбж- ність; 2. нерббство, лбдарство desaplicado adj\. неохбйний, неувбжний; 2. ледбчий
desaplicar vt відволікбти увбгу; -se бути неувбжним; лінувбтися desapoderado adj 1. шалбний, несамовитий; 2. що розійшбвся, що розлютйвся desapoderamiento m 1. нестриманість, неприббрканість; запбльність; 2. позббв- лення повновбжень (влбди) desapoderar vt\. позбавляти, відбирбти; 2. позбавляти повновбжень (влбди); -se позбавлятися, втрачбти
desapolillar иГчйстити (одяґ), знйщувати міль; -se провітрюватися, вихбдити на свіже повітря
desaporcar vt відвблювати збмлю (від стебла рослини)
desaposentar vt\. виселЯти (з квартири)] 2. відмовляти від д0му; 3. відштбвхувати від сббе
desaposesionar \гідив. desposeer desapostemar vt заспокбювати, умиротворяти
desapoyar vt позбавляти підтрймки desapreciar \гідив. desestimar desaprender vt забувбти вйвчене; розучуватися
desaprensar vt 1. відпбрювати (тканину); 2. виймбти, витягувати desaprensión /‘нечуйність, нетактбвність; неделікбтність
desaprensivo adj нечуйний, нетактбвний, неделікбтний
desapretar vt(vi) послаблЯти(ся); розтис- кбти(ся)
desaprisionar vt (vi) скйнути кайдбни; звільнЯти(ся) з в'язниці desaprobación f 1. несхвблення, бсуд; 2. дип. дезавуірувбння desaprobador adj несхвбльний, осудливий
desaprobar vt 1. засуджувати, осуджувати; 2. дип. дезавуювбти desapropiación f, desapropiamiento m
1. відмбва від влбсності (майнб); 2. по- зббвлення влбсності (майнб), експро- прібція
desapropiar vt позбавляти влбсності (майнб), експропріювбти; -se 1. відмовлятися від влбсності (майнб); 2. втрачбти влбсність (майнб) desapropio /77 див. desapropiación desaprovechado adj 1. недбайлйвий, ледбчий; 2. відстблий, невстигбючий desaprovechamiento m 1. недбблість, лбдарство; 2. відставбння (у навчанні)] 3. невикористання (слушної нагоді) desaprovechar Л, vt не використбвувати, упускбти .(нагоду); 2. vi втрачбти (навич- кі)] 3. відставбти, не встигбти (у навчанні)
desapuntalar иґзнімбти підпірки; приби- рбти кріплення
desapuntar vt 1. розпбрювати шов; вис- мйкувати ниткй; 2. відхилятися від метй desaquellarse занепадбти духом desarbolar vt мор. знімбти щбгли desarchivar vt виймбти з архіву desarenar vt видалЯти пісбк; очищбти від піску
desargentar vt очищбти від срібла, видалЯти срібло (с поверхні предметів) desaristado adj бот. безбстий, голоколб- сий
desarmado adj 1. роззбрбєний, обеззбрб єний; 2. розібраний, демонтбваний desarmador /771. спуск (урушниці)] 2. лом для демонтажу; 3. діал. вйкрутка desarmadura f, desarmamiento m див. desarme
desarmar vt\. роззбрбювати; обеззбрбю- вати; 2. розбирбти, демонтувбти; 3. демо- білізувбти; 4. вибивбти шпбгу у супбрника (у фехтуванні)] 5. мор. розснастйти desarme m 1. роззбрбєння; обеззбрбю- вання; - general у completo загбльнє і пбвне роззбрбєння; 2. розбирбння, де- монтбж; 3. демобілізбція; 4. мор. розснб- щення
desarmonizar 1. і/ґ порушувати гармбнію;
2. и/дисгармоніювбти
desarraigar vt 1. виривбти з корінням; 2. викорінювати (зло, погані звички)] 3. перекбнувати; 4. виганЯти; -se 1. позбу-
226
desazonado
вЯтися (поганих звичок 2. залинути батьківщйну
desarraigo т 1. виривЯння з корінням; 2. викорінювання (зла, поганих звичок) desarrancarse див. desertar 2 desarrapado adj див. desharrapado 1 desarrebozar иМ. відкривЯти обличчя; 2. огблювати
desarrebujar i/M. розплутувати, розправляти; 2. поясювати desarreglado adj див. desordenado desarreglar vt розлЯднувати, спричиняти бЯзлад; псувЯти; --se розлЯднуватися; псувЯтися
desarreglo т 1. бЯзлад; 2. розлЯднаність desarrendamiento т відмбва від орЯнди desarrendar1 vt розгнуздувати коня, знімЯти вуздЯчку
desarrendar 1. відмовлятися від орЯнди; 2. відмовлятися від здавЯння в оренду desarrimar иМ. відсувЯти; 2. відмовляти; відрЯдити
desarrimo т відсутність підтрймки desarrinconar vt повідомляти; оприлюднювати; довбдити до відома desarrollado ао/розвйнутий desarrollar иМ. розвивЯти, сприЯти рбз- витку; - la industria розвивЯти промис- лбвість; - la memoria розвивЯти пЯм'ять; 2. розгортЯти; розмбтувати; 3. мат. роз- кладЯти; 4. розвивЯти, вислбвлювати (думку, ідеї)', -se 1. розгортЯтися; розмб- туватися; 2. рости, розвивЯтися desarrollo /771. рбзвиток, ріст; 2. розгор- тЯння; розмбтування; - de una superficie геом. розгбртка, розгбрнуте зобрЯження повЯрхні; 3. вйсловлення (думки, ідеї) desarropado adj роздягнений desarropar vt (иг) роздягЯти(ся), знімЯти бдяг
desarrugar vt розправляти, розпрасбву- вати (складки)
desarticulación /1. мед. перерізЯння зв'язок; 2. роз'Яднання, розділення; розчле- нувЯння
desarticular иМ. мед. перерізЯти зв'язки;
2. роз'Яднувати, розділяти; розчленбву- вати; 3. зривЯти, ламЯти (плани) desartillar vt роззбрбювати (судно, фортецю)
desarzonar и/вибивЯти з сідлЯ desasar иґвідбивЯти ручки (посуд^ desaseado adj неохЯйний, брудний, не- чепурнйй
desasear vt забруднювати, робйти не- охЯйним
desasegurar vt 1. позбавляти впЯвне- ності; 2. розривЯти угбду про страхувЯння desasentar 1. иГскидЯти, знімЯти; 2. и/cép- дити, дратувЯти; -se вставЯти, піднімЯ- тися з місця
desaseo /77 неохЯйність; нечЯпурність desasimiento /771. відділення; 2. відмбва;
3. пбступка; відмбва, зрЯчення (на кор- сить кого-н.); 4. безкорйсливість desasir vt відпускЯти, випускЯти з рук; ~se 1. відмовлятися; відвикЯти; -se de malos hábitos відвйкнути від погЯних звйчок; 2. відмовлятися (на користь);
3. вивільнятися, виривЯтися desasistir vt 1. залишЯти, кйдати; 2. позбавляти підтрймки (зЯхисту) desasnar и/облагорбджувати desasociable adj нетоварйський, відлю- дькуватий
desasociar vt роз'Яднувати, розкблювати [організацію, суспільство)
Geessosegado adj стривбжений; стурбб-
^wéxarm31^ ^ “фивбжити, непокбїти, desasosiego /77трив6га, занепокбєність
desastar vt діал. облямувати (зрізЯти) рогй
desastrado 1. а^нещЯсний, нещасливий;
2. обтріпаний, обірваний; розтбптаний (про взуття)\ 3. /77 обідранець desastre /771. бідЯ, (стихійне) лйхо, ката- стрбфа; крах; 2. невдЯха; 3. зіпсбвана річ desastrosa adj 1. нещЯсний, нещаслй- вий; 2. злигбдній, згубний; катастрофічний; una guerra -а спустбшлива війнЯ; consecuencias -as фатЯльні нЯслідки desatacador m військ, шбмпол desatacar vt 1. (v/) відв'Язувати(ся); від- стібЯти(ся); 2. розряджЯти (рушницю, гвинтівку)’, 3. діал. попустйти повбди; -se розстібЯти брюки
desatado adj 1. вільний, легкйй (про стиль)', 2. див. desatentado desatadura /розв'язування, відв'язування desatalentado adj 1. збентЯжений, зніяковілий, спантелйчений; 2. безглуздий; нерозважний
desatancar прочищЯти (труби) desatar vt 1. розв'язувати; відв'язувати; розшнурбвувати; розплутувати; 2. розв'язувати (язикЯ); дЯти вблю (іпочуття/и);
3. викликЯти, провокувЯти; 4. розчинЯти, розпускЯти, розвбдити; -se 1. розв'язуватися; відв'язуватися; розшнурбвуватися;
2. просторікувати; 3. дозволяти собі зЯй- ве; розійтйся; 4. вибухЯти, ударЯти, зчи- нЯтися
desatascar vt 1. витягЯти (з болота, баг- нюкй)\ 2. прочищЯти (раковину); 3. визво- лЯти, допомагЯти виплутатися (з труднощів)
desataviar vt знімЯти прикрЯси (вбрання') desatavío m неохЯйність, нечЯпурність (в одязі)
desate /771. безлЯдність; 2. розбЯщеність; - de vientre пронбс
desatención /1. неувЯжність; 2. нЯхтуван- ня, зневажЯння; 3. неввічливість, грубість desatender vt\. не звертЯти увЯги, заплющувати бчі; 2. нЯхтувати; - sus deberes нЯхтувати своїми оббв'язками; 3. бути неувЯжним
desatendible adj негідний (уваги, поваги) desatentado adj\. необдуманий; 2. нерозсудливий, легковЯжний desatentar иМ. відволікЯти увЯгу; 2. бен- тЯжити, сорбмити; -se не усвідбмлювати CBOÍX слів (вчйнків)
desatento 1. adj неувЯжний; 2. неввічливий, нечЯмний; 3. /77 неввічлива людйна desaterirse відігрітися desaterrar vt діал. 1. очищЯти (копальню від щебеню)', 2. прибирЯти зЯйву зЯмлю;
3. підгортЯти (рослини) desatesorar і^витрачЯти заощЯдження desatestar vt юр. давЯти суперечливі по- казЯння; -se відмовлятися від своїх пока- зЯнь
desatibar иґрозчищЯти, очищЯти (шахту, копальню)
desatiento /771. втрЯта чутлйвості; омертвіння; 2. неспбкій, занепокбєння, тривбга desatierre m діал. смітнйк, звЯлище (на копальні)
desatinado adj 1. безглуздий, нісенітний; 2. нерозсудливий, нерозвЯжливий desatinar 1. позбавляти здорбвого глузду; 2. иг робйти рурнйці, чинйти безглуздо; верзтй нісенітниці; 3. утрачЯти рбзум (здорбвий глузд); 4. схйбити, не влучити у ціль
desatino /771. нерозсудливість, нерозвЯж- ливість; божевілля; 2. безглуздість; нісенітність; 3. пбмилка; хйбна думка desatolondrar vt привбдити до тЯми; -se огбвтуватися, отЯмитися desatollar vt витягЯти (з болота)
desatontarse огбвтатися, отЯмитися desatorar іїдіал. 1. звільняти трюм; 2. див. desaterrar 1
desatornillador m (діал.) див. destornillador
desatornillar іїдив. destornillar desatracada їмор. відчЯл, відчЯлювання desatracar мор. 1. иґвіддЯти швартбви; 2. и/(-se) відчЯлювати, відшвартбвува- тися
desatraer иґвідділЯти; розділяти; видалЯти desatraillar vt спускЯти, відв'язувати (собаку)
desatrampar иґчйстити, прочищЯти (трубу, канаті)
desatrancar vt 1. знімЯти (відсувЯти) зЯсув; 2. див. desatrampar desatufarse 1. провітрюватися; 2. заспо- кбюватися, припинйти сЯрдитися desaturdir і^заспокбювати desatusar і//куйбвдити волбсся desaunado adj 1. роз'Яднаний; відокрЯм- лений; 2. незгідний
desautoridad /відсутність влЯди (автори- тЯту)
desautorización f 1. позбЯвлення влЯди;
2. позбЯвлення авторитЯту, дискреди- тЯція; 3. спростувЯння (заяви) desautorizado adj що не мЯє авторитЯту (престйжу)
desautorizar иМ. позбавляти влЯди; 2. позбавляти авторитЯту, дискредитувЯти;
3. спростбвувати (заяву) desavahado adj 1. чйстий, Ясний, без ту- мЯну; 2. вільний, невймушений; весЯлий desavahar иМ. випускЯти пЯру; 2. остуджувати, охолбджувати; 3. провітрювати; вентилювЯти; -se освіжЯтися, провітрюватися, розсіюватися
desavasallar vt 1. звільняти від васЯльної залЯжності; 2. звільняти від рЯбства desavecindado adj закйнутий, залишений, нежилйй
desavecindarse переселятися, переїжд- жЯти
desavenencia /незлЯгода, незгбда desavenido adj незгідний desavenimiento m іст. див. desavenencia desavenir vt сварйти; роз'Яднувати; -se розхбдитися у пбглядах, не погбджуватися desaventajado adj 1. низькбї Якості, неякісний; 2. невйгідний, збиткбвий desaventura f іст. див. desventura desaviar vt 1. збити з прЯвильного нЯ- прямку; 2. увбдити в омЯну; 3. позбавляти, відбирЯти (кошти) desavío /771. відхйлення від шлЯху; 2. хйбна думка, помилкбвий пбгляд; 3. позбЯвлення (коштів)
desavisado adj 1. непоінформбваний; 2. нерозумний, нерозсудливий; 3. необе- рЯжний; непередбЯчливий desavisar vt спростбвувати скЯзане раніше; скасбвувати накЯз desayudar набути перешкбдою, заважЯти (наданню допомоги) desayunado adju\о поснідав desayunar tf(~se) 1. снідати; 2. упЯрше чути, щбйно дізнЯтися desayuno /77 снідЯнок, пЯрший снідЯнок desayustar иМ. мор. роз'Яднувати стбчи- ну; 2. див. desajustar desazogar vt тех. 1. видалЯти ртуть; 2. знімати дзеркЯльну навб/^ку desazón /1. несмЯчність, прісність; 2. не- підготбвленість ґрунту (до посівуt); 3. до- сЯда, важкЯ почуття; 4. пощйпування у рбті (гострою іжею); 5. тривбга, неспбкій; засмучення; 6. нездорбв'я; нездужання desazonado adj 1. непідготбвлений до посіву (про ґрунт)', 2. розсЯрджений, прйк- ро врЯжений
227
desazonar
D
desazonar vtA. робити несмачнйм (прісним); 2. (vi) дратувЯти(ся), сЯрдити(ся); засмучувати(ся); -se нездужати desazufrar vt хім. знесірчувати, десуль- фувЯти
desbabar 1. v¡ se) виділяти слиз (про їстівні мушлі)\2. vt видаляти слиз (з їстівних мушель); 3. діал. вичЯвлювати сік (з кави, какао)
[desbagar vt вимолбчувати (лляне насіння)
deshalagar 1. vt спорбжнювати; осушу- 1 вати; 2. vi діал. розтрйнькувати, розбазЯ- рювати
desbaldar vt діал. CTaeáTH на нбги (після хвороби)
desbambarse діал. розповзЯтися, розлЯ- зитися (про тканинУ)
deshancar vt 1. npn6npáTH лЯви в інше місце; 2. карт. зривЯти банк; 3. витісняти, CTaeáTH на місце кого-н. desbandada /безлЯдна втЯча; а Іа - /ос. adv. безлЯдно, врбзтіч desbandarse 1. розбігтися навсібіч, кйну- тися урізнббіч; 2. усамітнюватися, уникати людЯй; 3. дезертйрувати desbarahustar 14див. desbarajustar desbarahuste, m див. desbarajuste desbarajustar vt спричинити бЯзлад desbarajuste m бЯзлад desbaratado 1. adj розгульний, відчайдушний; 2. m гульвіса, гуляка desbaratamiento m 1. руйнувЯння; рбз- лад, рбзпад; 2. псувЯння, розкладЯння, гниття; 3. бЯзлад, плутанйна; 4. пошкбд- ження (механізмУ)] полбмка; 5. po3TpáTa desbaratar 1. и/руйнувЯти, ламЯти; псу- BáTn; 2. зaвaжáти; 3pneáTH (плани, наміри); 3. po3Tpá4yeaTn; 4. примусити тікЯ- ти (супротивника); 5. vi (-se) дратувЯ- тися, говорйти нісенітниці desbarate, desbarato m див. desbaratamiento; desbarate de vientre рбзлад шлунку; al desbarate ioc . adv. дЯшево, Máno не задЯрма desbarbado adj без бороди desbarbar vtA. с.-г. очищати від волбкон; o6p¡3áTH коріння; 2. (~se) голйти бброду; -se голйтися
desbarbillar і//обрізЯти nároHH (виногра-
дУ)
desbarnizar (//знімЯти лак (з меблів) desbarrada fA. іст. нЯтовп; 2. діал. дур- нйця, безглуздий вчйнок, нерозумне вйс- ловлення
desbarrancadero m діал. обрйв, прірва desbarrancar vtA.діал. розмивЯти, підми- BáTH 6éper (про річкУ)\ 2. діал. кйдати з обрйву; 3. діал. відмовляти; 4. Л. Ам. позбавляти висбкого станбвища (посту);
5. Л. Ам. cnoHyKáTH до безглуздого вчйн- ку; -se 1. діал. CKHfláTH, пЯдати; 2. діал. опинйтися у скрутнбму станбвищі desbarrar и/1. з сйлою кйдати цурку (угрів городки); 2. кбвзати; послизнутися; 3. ка- 3áTH (робйти) дурнйці desbarretar iz/прибирЯти (3Hím¿th) підпірки
desbarrigado ¿¿^'худорлявий desbarrigar 1. (//розпбрювати чЯрево; 2. vi діал. нарбджувати
desbastador І. adj що обтісує, що обтбчує; 2. m тех. обдирнйй різЯць desbastar vtA. о(б)тісувати; обтбчувати; 2. скорбчувати, змЯншувати; 3. (vi) вихб- вувати(ся)
desbaste /77 обтісування; обтбчування desbastecido ¿¿^'залйшений без провізії (харчів)
desbautizarse гарячкувЯти desbazadero m вогкЯ (слизькЯ) місце desbeber vi мочйтися
desbecerrar vt забирЯти телЯт від мЯтки desbezar гідив. destetar desblanquecido, desblanquiñado adj
білувЯтий, білЯстий
desbloquear vtA. разблокувЯти; 2. військ. деблокувЯти
desbloqueo m розблокувЯння, зняття блокЯди
desbocado 1. adj військ, що Mée розширене дуло; 2. з розтягнутим кбміром (про в'язані речі)] 3. що звик лихослбвити, лайлйвий; 4. неприббрканий; 5. m лихо- слбв; 6. нахЯба; ir - мчЯти стрімголбв; salir - вйбігти стрімголбв desbocamiento m 1. неприббрканість; 2. зухвЯльство, нахЯбність; лихослів'я desbocar 1. vt відкривЯти (посудинУ)] знімЯти кришку; 2. відбивЯти шийку (пляш- ки)\ 3. vi див. desembocar; -se 1. понбсти (про конгі)] 2. лЯятися; лихослбвити desbombero m неродючий (кам'янйстий) клЯптик землі
desboquillar vtзнімЯти (мундштук, губник муз. інструмента)
desbordamiento m. разлйв, розлиття (річки), велйка BOflá
desbordante adj А. що вихбдить з берегів; 2. що б’є ключбм; una alegría - безмбжна рЯдість; 3. перепбвнений (про театр) desbordar 1. vt перевЯршувати; вихбдити за мЯжі; перехбдити (фронт, кордон), до- лЯти (перешкоді 2. військ, розбйти су- протйвника зфлЯнгів;3. vi (-se) вихбдити з берегів, розливЯтися; -se І.перели- вЯтися чбрез край; 2. перехилятися (звішуватися) чЯрез край desborde тдіал. див. desbordamiento desboronar1 гідив. desmoronar desboronar2 vt діал. обмолбчувати (куку- РУДзУ)
desborrar vtA. чйстити (сукно)] 2. Л. Ам. витирЯти (гумкою)] закрЯслювати (написане)
desboscar vt діал. вирубувати дерЯва (кущі)
desbotonar vtA. діал. видалЯти пЯгони ( тютюнУ)] 2. діал. див. desabotonar 1 desbragado 1. ¿¿#‘бідний; уббгий; 2. тто- лодрЯнець
desbravador т об'їждчик (диких коней) desbravar 1. і//обїжджЯти (коней)] 2. vi ставЯти смйрним (слухнЯним); 3. минЯти, стихЯти (про гнів)] 4. ставЯти спокійнішим (про течію); -se 1. приббркати гнів; 2. ви- дихЯтися, втрачЯти міцність (про вино) desbravear vi А. погрбжувати; 2. дужчати, міцніти (про бурю, вітер)] 3. діал. приббркати гнів
desbravecer vi див. desbravar 2 desbrazarse розмЯхувати рукЯми desbreñar (//очищЯти (від бур'яну, чагарнику)
desbrevarse див. desbravarse 2 desbridar vtA. розгнуздувати (коня)] 2. над- різЯти рЯну, розрізувати нарйв desbriznar vt кришйти, подрібнювати, дробйти на шматбчки desbroce m див. desbrozo desbrochar 14див. desabrochar desbroche /77 відстібЯння, розстібЯння desbrotar гідіал. див. despimpollar desbrote /77 діал. 1. обрізЯння пЯгонів (виноград}/)] 2. зрізані пЯгони (виноградУ) desbrozar vt А. очищЯти (від хворостиння)] 2. розчищЯти шлях desbrozo /77 1. очйщення (від хворостиння)] 2. купа (хворостиння) desbrujar гідив. desmoronar desbuchar \гідив. desembuchar desbulla їіхт. устрична мушля desbullador m видЯлка для розкривЯння устриць
desbullar (//розкривЯти устричну мушлю descabal adj А. непбвний, некомплЯкт- ний; 2. неприлЯднаний; неприлаштбва- ний; 3. нетбчний, непрЯвильний descabalar vt порушувати .цілісність; робйти некомплЯктним
descabalgar 1. (//спішуватися; 2. і//знімЯ- ти з лафіта (гармату) descabellado ¿¿#‘безглуздий, абсурдний: нісенітний
descabellamiento m див. despropósito descabellar vtA. куйбвдити, по загрйвку (волосся)] 2. убивЯти бикЯ удЯром ; -se куйбвдитися, по загрйвку (про волосся) descabello myдáp бикЯ (ножем) descabestrar 14див. desencabestrar descabezado adj А. безголбвий, дурного- лбвий; 2. забудькуватий descabezamiento т А. обезголбвлювання; 2. видалення верхівок (дерев); 3. спрбба вйрішити важкЯ питЯння (вййти з скрутнбго станбвища)
descabezar 1. vt обезголбвлювати; видалЯти, зрізЯти верхівки їцерева)] долЯти; 2. vi (en) межувЯти, бути суміжним (з чим-н.); -se 1. ламЯти гблову (над чим- н ); 2. обсипЯтися (про зерна) descabritar vt забирЯти козенЯт від m¿tkh descabullirse 1. вислизЯти (з руії)] 2. уни- кЯти (труднощів)] 3. спрйтно вйвернутися descachalandrado adj діал. бруднйй, не- охЯйний
descachalandramiento m діал. недбЯ- лість; неохЯйність; нечЯпурність descachalandrarse діал. неохЯйно одягЯ- тися
descachar ігідіал. див. desastar descacharado adj діал. 1. розірваний; роз- бйтий; 2. обідраний, у лахміттях; бруднйй descache тдіал. промах, помилка descaderar і//вйвихнути (ногу, стегно) descaecer vi А. слЯбшати (про здоров'я): 2. занепадЯти
descaecimiento m слЯбість, знесйлення; депрЯсія
descaer vi див. decaer descafilar vt6yq. оббивЯти (підрівнювати) краї цеглйн (плйток) descaimiento тдив. decaimiento descalabazarse 1. ламЯти гблову (над чим-н.)] 2. силкувЯтися descalabrado ¿qjf1. іст. безглуздий; відчайдушний; 2. що зазнбв невдЯчі; uno es el -, у otro se pone la venda не битий, а плЯче; al -, nunca le falta un trapo, que roto, que sano з будь-якбго станбвища є вйхід
descalabradura ЇА. порбнення у гблову; 2. шрам від порбнення в гблову; 3. діал. див. descalabro; 4. діал. вйтівка, жарт descalabrar vtA. рЯнити в гблову; 2. удЯ- рити, рЯнити; 3. шкбдити, завдавати шкб- ди
descalabro m невдЯча, неталЯн, невезіння descalandrajar і//рвЯти, роздирЯти (тканинУ)
descalcador m мор. конопЯтка (інструмент)
descalcañar иґстбптувати взуттЯ descalcar vt, vi розконопЯчувати (корпус судна)
descalce /77 підкбп descalcez /ходіння босбніж descalcificar vtx/'м. декальцинувЯти descalificación /1. дискваліфікЯція; 2. дис- кредитЯція, підрйв авторитЯту descalificar vtA. дискваліфікувЯти; 2. дис- кредитувЯти, підривЯти авторитЯт descalzar vtA. роззувЯти; 2. знімЯти шйну (з колеса)] 3. підрубувати, підтинЯти (коріння)] підривЯти, підкбпувати; -se 1. роз- зувЯтися; 2. губйти підкбву
228
descolonización
descalzo adj А. босий, роззутий; 2. бідний, нуждбнний
descamación fMefl. лущення descamar vt зчиц^ти луску; ~se мед. лущитися
descaminadero adj\ m див. descarriadero descaminar vtA. (v/) заблукбти; 2. кон- фіскувбти контраббнду descamino т А. відхилення від прбвиль- ного шляху; 2. хйбна думка, омбна, хйбний шлях; 3. контраббндний Toeáp descamisado 1. adjboz сорбчки; 2. бідний, обідраний, у лахміттях; 3. /77голодрбнець descampado 1. adj відкрйтий (про місце- вість)’, 2. т відкрйта місцбвість; en - іос. adv. у чйстому пблі, прбсто Hé6a descampar vi випогбджуватися; вщухбти (про дощ)
descansadero т місце відпочйнку descansado adj А. що дає спбкій (спочй- нок); 2. легкйй, нетрудомісткйй descansar 1. и/відпочивбти; 2. заспокоюватися, відчути полбгшення; 3. спбти; спочив0ти (ісг.); 4. (en) передовірити; 5. ВІДПОЧИВ0ТИ (про землю)', 6. спочивати (про мертвиа); 7. спирбтися (на що-н.)\ базувбтися (на чому-н.)\ 8. иґдопомагбти (у роботі)', 9. ст0вити, клбсти (на що-н.)\
10. базувати на чощ-н.(аргументи)\ - у tornar a beber взйтися за CTapé descansillo /77сходовйй майданчик descanso /771. відпочйнок, перепочйнок; tomar - відпочйти, перепочйти; sin - без перепочйнку; 2. nepépBa (уроботі)’, 3. спокій, заспокоєння; 4. див. descansillo; 5. опбра, підпбра; 6. театр. антрбкт descantar і//очищбти від каміння descantear vtзрізбти (згл0джувати, обби- BáTn) кутй (края)
descantillar vtA. див. descantear; 2. вирахувати (собіна користь) descantillón /77 шабл0н descantonar \Лдив. descantear descañonar vtA. скубтй (пташку)', 2. h¿- чисто вйголити; 3. оббирбти, обдирбти, видурювати усі грбші descaperuzar и/знімбти mánoHKy (ковп0к) descapillar vtзнім0ти KánTyp descapotable adj з відкиднйм BépxoM (про екіпак)
descapotar vt 1відкидбти верх (у екіпажа]); 2. діал. знімати вбрхній шар ґрунту descarado 1. ас^нахббний; зухвалий; 2. m Haxá6a, зухвалець
descaramiento m див. desvergüenza 2 descararse 1. говорйти (чинйти) безсо- рбмно; 2. нав0жуватися (звернутися з проханням)
descarburar vt хім. вйдалити вуглбць, зневуглецювбти
descarcañalar vt стоптувати закаблуки (у взуття)
descarga f 1. розвантбження, вйванта- ження; 2. військ, залп; 3. фіз., ел. розряд; - atmosférica розряд блйскавки, блйс- кавка
descargadero m місце вйвантаження descargador /771. ватажник; 2. шбмпол descargar 1. і//розвантбжувати; BHBaHTá- жувати; 2. звільняти (від обов'язків); 3. знімбти провйну, оголбшувати невйнним;
4. стріляти; 5. фіз., ел. розрядити; 6. за- вд0ти (удару); 7. відділяти м'ясо від кісток; 8. архіт. полбгшувати вагу стінй; 9. vi впадбти (про річку)', 10. здіймбтися (про грозу, бурю)\ 11. (~se) накйнутися на кого-н. (з криками, кулаками)', - se 1. пе- реклщ^ти на іншого (відповідальність, обов'язки); 2. виправдбвуватися (про обвинуваченого)
descargo m 1. розвантбження, вйвантаження; 2. полбгшення; 3. спростування
(обвинувачення)', 4. розпйска; 5. ріюр. дб- кази, аргумбнти (які наводять при спростуванні обвинувачення) descargue m розвантбження, вйвантаження
descariñarse розлюбйти; збайдужіти (до кого-н.)
descariño m збайдужіння descarnada /смерть
descarnadamente вирізко, прямо; відвбрто descarnado adj А. худйй; 2. голий, неприкритий, неприкрбшений descarnadura /відділення м’яса від kíctók descamar vt 1. зрізбти м’ясо (з кісток)', 2. руйнувбти, po3BánraeaTn; 3. ломйти, відламувати; -se .1. огблюватися (про зуб)\ 2. витрачбтися (на кого-н) descaro /77 див. desvergüenza 2 descarretillar гідіал. звернути щблепу descarriadero 1. adj що заблукбв; 2. що ввбдить в OMáHy; 3. m невірний (помилкб- вий) шлях
descarriamiento m див. descarrío descarriar vtA. заблудйти; 2. заблукбти; штовхбти на хйбний шлях; 3. відділяти частйну худбби від чередй; -se 1. відбиватися (від стада)’, 2. збйтися з прбви- льного шляху
descarriladura f, descarrilamiento m aeá- рія потяга
descarrilar и/зійтй з кблії, 3a3HáTH aBápií (про потяі)
descarrillar иґвйвихнути щблепу descarrío /771. блукання; 2. хйбна думка descartar rf відкид ¿ти, відмовлятися; вик- лючбти можлйвість; -se 1. ухилятися, відмовлятися; 2. діал. BiflKapácKyeaTHCfl (від кого-н.)
descarte /771. відмовка; лазівка; 2. карт. знос
descasamiento m розлучення descasar vtA. po3ny4¿Tncn; 2. роз'єднувати, руйнувбти бдність descascar vt див. descascarar; -se роз- трощйтися
descascaramiento m поява тріщин на ґлазурбваній noeépxHi descascarar vt 1. знімбти шкаралупу (шкіру, оболонку); 2. спускбти шкуру, бй- ти; 3. лихослбвити, noráHo відгукуватися (про кого-н.)\ -se 1. лбпати; лущитися; тріскатися; 2. діал. обсипбтися, облуплюватися (про штукатурку) descascarillado m тріщини, щербйни descasque m здирання кори (з дерева), обкорувбння
descastado adj що не любить рідних; байдужий, відчужений descastar vt знйщувати, вивбдити (шкідливих комах, тварин)', -se 1. байдужіти до рбдичів; 2. відцурбтися від рбдичів descatolización f зрбчення католицької віри
descaudalado ^збіднілий, що втрбтив своє майнб
descebar vt вивільняти від детонбтора descendencia /і. похбдженя; 2. нащбдки; рід
descendente adj А. низхіднйй, спаднйй;
2. що прямує до узбербжжя (про ПОТЯі)',
3. мат. спаднйй; progresión - cnaflHá прогрбсія
descender 1. i//cnycKáTHCH, схбдити вниз; 2. náflaTH, ctíkóth вниз (прорідину)', 3. по- хбдити; бути нащбдком; 4. відбувбтися, m¿th місце; 5. подати, змбншуватися (про температуру, ціни); 6. cnafláTH (про тканини);!. мор. плйстй з півночі на південь;
8. і//спускбти, опуск0ти descendiente m нащадок descendimiento m спуск; зняття; сходження
descensión fpne. descenso 1 descenso /771. спуск; 2. падіння; 3L понй- ження (на посаді)
descentrado adj А. тех. ексцентрйчний; 2. що не непристосувбвся, що не звик (до нових умов)
descentralización /децентрал^ція descentralizar і//децентралізувбти descentrar і^змЦувати центр desceñido adj вільний, простбрий, не перев'язаний nácKOM (про сукню) desceñir vt розв'язувати nácoK descepador m корчувбч descepar і//виривбти з корінням descerar vt виймбти пусті стільникй (з вулика)
descercar vtA. прибирбти огорбжу; 2. військ. 3H¡m¿th облбгу,
descerco /77 ВІЙСЬК. ЗНІМбННЯ облбги descerezar і//очиии$ти від м'якоті (кавові зерна)
descerrajado adj злий, підлий descerrajar vt А. злбмувати (замоії)', 2. стріляти; розрядйти оббйму descerrar rfpo3KpHB¿TH, відкрив0ти descerrumarse вйвихнути нбгу (про коня) descervigar иґскрутйти шйю descifrable adj що підда0ться розшифру- в0нню; розбірливий
descifrador m шифpyвáльник, розшифровувач
descifrar vtA. розшифрбвувати; 2. розби- P¿th (почерк, 3. роз^дувати, розплутувати
descifre /77розшифрув0ння; дешифрув0ння descimbrar vt архіт. розкружйнити descimentar vtA. руйнувати фyндáмeнт; 2. руйнув0ти вщент, зрівняти з землбю descinchar vt знім0ти попругу descinto р. ігг. de desceñir desclavador /77обц0ньки desclavar vtA. вийм0ти цвяхи; 2. виймáти каміння з onpáen; -se розхит0тися (про цвяУ)
descloruración /дехлорув0ння desclorurar vt видаляти зáйвy сіль з організму
descoagulante m мед. антикоагулянт descoagular vt мед. запобігти коагуляції, декоаґулюв0ти
descobertura ficr. відкриття; 3HáxiAKa descobijar vt А. іст. відкрив0ти, розкри- b¿th; 2. роздяг0ти
descocado 1. adjHaxéfoHm, безсоромний; 2. m Haxá6a; 3. (рі) діал. п0рсики (викладені для сушіння)
descocar и/знім0ти шкідників (зрослин) descocarse нахабніти descocedura /^¿влення descocer иґперетр0влювати (іжу) descoco /77 нах0бність, безсорбмність descochollado adj діал. обірваний, у лахміттях
descoger vt розправляти (складки) descogollar tf3pÍ3¿TH nároHH descohesionar і//роз'0днувати descolada ґдіал. зневажливе CTáBneHHn descolar vt 1. відріз0ти (обрубувати) хвіст; 2. відріз0ти кінбць; 3. діал. знева- жáти; 4. діал. звільняти descolgar vtA. знім0ти(висячийпредмет)', 2. відчіплювати; -se 1. уп0сти, відчепйти- СЯ (про ВИСЯЧИЙ предмет)', 2. CnyCKáTHCH (по канату); 3. схбдити з горй; 4. несподівано з'явйтися; 5. робйти (говорйти) несподівано (HeenácHo) descoligado adj що відокрбмився (від союзу, товариства} descolocado ас/звільнений descolón /77 діал. 3HeB¿ra, нбхтування descolonización /'здобувбння незалбж- ності колонібльними нарбдами
229
descoloramiento
descoloramiento m 1Л 6e36ápBHicTb; блідість; 2.знеббрвлювання descolorar vt знеббрвлювати, робити блідйм; -se знеббрвлюватися, втрачбти кблір, линЯти
descolorido яс/безббрвний, блідий; линЯ- лий
descolorimiento m див. descoloramiento descolorir гідив. descolorar [descolladamente advвлбдно; спогбрда descollar vi виділитися, перевбршувати descolletar иґрозхрйстувати кбмір (сороч- 1 кй)
descombrar vt очищбти від сміттЯ; роз- чищáти
descombreo т діал., descombro т очищення; розчйщення
descomedido adj 1. надмірний; 2. неввічливий, грубий; 3. діал. безсорбмний, без-
С0ВІСНИЙ
descomedimiento т 1. нечбмність, неввічливість; 2. грубість, зухвблість descomedirse повбдити ce6é неввічливо (ФУбо)
descomer vi див. defecar 2 descomodidad /незручність, відсутність комфбрту
descómodo adj іст. незручний, без комфбрту
descompadrar vt посварйти друзів; -se посварйтися
descompaginar vtA. спричиняти ббзлад; 2. діал. ламбти (плани) descompás m диспропбрція, непропорційність; надмірність
descompasado adj 1. надмірний; 2. не- урбчний; 3. неввічливий, грубий descompasarse див. descomedirse descompensación /декомпенсбція descompletar vt порушувати бдність; роз'бднувати
descomponer vtA. розкладбти (на складові частини); 2. розлбднувати; 3. роз'бд- нувати, розрізнювати; 4. ncyeáTH, ламбти;
5. руйнувбти (плани); 6. дратувбти, злйти; -se 1. роз'єднбтися, розкладбтися на складові частйни; 2. розкладбтися, псу- ватйся, гнйти; 3. втрачбти терпбць descomponible adju\о розкладбється; що розщбплюється
descomposición /1. розкладанні на складові частйни, рбзпад; розчленувбння; розщбплення; 2. ббзлад; 3. псувбння, гнитті; - de vientre пронбс descompostura П.див. descomposición; 2. недбблість, неохбйність; 3. неввічливість, грубість
descompresión /декомпрбсія; знйження тйску
descompresor m аягодекомпрбсор descomprimir vtA. розтискбти; 2. змбншу- вати тиск
descompuesto 1. р. irr. ote descomponer;
2. adj погбний (про здоров'я); 3. неввічливий, грубий; 3. нестриманий, нахббний descomulgado adj А. відлучений від цбрк- ви; 2. проклітий
descomulgar і//відлучбти від цбркви descomunal афнезвичбйний; дивовйжний descomunión /відлучення від цбркви desconceptuación /дискредитбція, підри- вбння довіри
desconceptuar \гідив. desacreditar desconcertado adj 1. безлбдний; 2. збен- тбжений, засорбмлений desconcertador adj що бентбжить desconcertar иґі. розлбднувати; 2. бентб- жити; -se 1. погіршуватися (про здоров'я); 2. вивихнути собі; 3. бентбжитися, сорбмитися
desconcierto /771. рбзлад; пошкбдження (у механізмі); 2. ббзлад; збентбження;
пбніка; 3. збентбження, сбром, зніяковіння; 4. пронбс
desconcordia /незгбда; рбзбрат desconchabar vt діал. див. descomponer desconchado 1. adj облуплений (про стінії; 2. /77частйна стінй, що облупйлася desconchar vt відбивбти, зішкріббти (штукатурку, глазур); -se облуплюватися, обсипбтися (про штукатурку, глазур) desconchiflar \гідіал. розлбджувати, псу- вбти
desconchón /77 частйна стінй, що облупйлася
desconectar vtA. роз'єднувати; розділяти; 2. ел. вимикбти
desconexión /1. роз'єднання; розділення; відокрбмлення; 2. ел. вймкнення desconfiado adj недовірливий, підозріливий
desconfianza /недовіра, підозріливість desconfiar vi (de) 1. не довіряти, стбви- тися з підбзрою (недовірливо); 2. утрачб- ти надію
desconflautar vtpian. див. desbaratar 1 desconformar vtA. бути незгідним; 2. сва- рйти; -se не узгбджуватися, не відпо- відбти
desconforme adj див. disconforme desconformidad fpnB. disconformidad descongelación /відтавбння; розмерзбн- ня, розморбжування
descongelar (//відтавбти, розморбжувати descongestión /1. мед. змбншення (припинення) гіперемії (крововйливу); 2. лік- відбція затбру (на вулиці) descongestivo adj мед. що послабляє прилйв крбві
descongojar иґутішбти, заспокбювати desconocedor зс/незнбючий, нетямущий desconocencia ficr. невдячність desconocer vt 1. не знбти; не бути знайб- мим; 2. не впізнавбти; 3. удавбти (з сббе) нетямущого
desconocido 1. ао/невідбмий; 2. незнайб- мий; 3. невідбмий, невйзнаний; 4. невпіз- нбнний, щО сйльно змінйвся; 5. невдячний; 6. /77 незнайбмець desconocimiento /771. незнаний; 2. невизнання; 3. невдячність desconsentir vt не погбджуватися desconsideración / неповбга, нешано- блйвість
desconsiderado adj 1. нешаноблйвий, зневбжливий; 2. необдуманий, необбч- ний, нерозвбжливий
desconsiderar vtA. не надавбти налбжної вагй; 2. припинйти зважбти (брбти до увбги)
desconsolación fpne. desconsuelo desconsoladamente adv невтішно, гірко (ридати)
desconsolado ¿¿^'невтішний, зневірений desconsolador adj невтішний, що позбавляє надії, що довбдить до рбзпачу desconsolar vt позбавляти надн; довб- дити до рбзпачу
desconsuelo /77 невтішне гбре; безнадійність; рбзпач
descontagiar vt знезарбжувати, дезін- фікувбти
descontaminación /знезарбжування; дез- активбція
descontaminar vt знезарбжувати; дезак- тивувбти
descontar vtA. знйжувати, робйти знйжку;
2. (нбдто) змбншувати, недооцінювати;
3. вирахбвувати; 4. дисконтувбти, врахб- вувати вбксель; 5. бути впбвненим descontentadizo adv нічйм не задовб- лений, вередливий,капрйзний descontentamiento /771. незадовблення, прикрість; 2. непрйязнь; ворбжість
descontentar iz/викликбти незадовблення descontento 1. adj незадовблений, роз- сбрджений; 2. /77 невтіха, незадовблення, досбда
descontinuación /пербрва, зупйнка descontinuar 1. vt переривбти; 2. vi діал. переривбтися, зупинятися descontinuo яс/перерйвчастий; пербрва- ний
descontrapesar vt діал. порушувати рів- новбгу
descontrol /77 відсутність контрблю, без- контрбльність
desconvenible ^‘невідповідний desconveniencia /1. незручність, неспб- кій; 2. невідповідність desconveniente яс# незручний desconvenir vi не відповідбти, не під- хбдити
desconversable adj похмурий, відлюдкуватий, нетовариський desconvidar vt 1. скасовувати запрб- шення; 2. відмовляти в обіцяному descorazón, descorazonamiento m занб- пад духу, зневіра; відчай descorazonar (//засмучувати; позбавляти надії; -se засмучуватися; втрачбти надію descorchado m 1. обкорувбння прббко- вого дбрева; 2. відкоркбвування (пляшкй) descorchador m штбпор descorchar vt 1. обкорувбти (пробкове дерево); 2. відкоркбвувати (пляшку) descorche /77 див. descorchado 1 descordar vtA. див. desencordar; 2. див. descabellar 2
descorderar і//забирбти ягнЯт від мбтки descoritar(se) див. desnudar(se) descornar vt облбмувати (зрізбти) рбги; -se ламбти гблову (над чим-н.) descoronar vtA. позбавляти корбни; 2. зрубувати (зрізбти) верхівку дбрева descorrear vi (~se) линЯти (про молоді роги оленя)
descorregido adj А. безлбдний; 2. неввічливий, грубий
descorrer 1. і//бігти у зворбтньому нбп- рямку; пробігбти поворбтний шлях; 2. роз- сбвувати, відслоняти (завісу); відсувбти (засув); 3. розгортбти, розправлйти (що-н. складене); - la manta відкинути ковдру;
4. и/розливбтися (про рідину) descorrimiento m стік, стікбння descortós 1. adj неввічливий, невйхова- ний; 2. нечбма; грубіЯн descortesía / неввічливість, невйхова- ність; грубість
descortezar vt А. обкорувбти (дерево);
2. вихбвувати, облагороджувати descortinar vt військ, пробивбти оборбну descosedura /розпбрене місце descoser vt розпбрювати; відпорювати; -se 1. вйказати таємнйцю, проббвкува- тися; 2. випускбти гбзи (з кишечнику) descosido 1. ас# балакучий; 2. незв'язний;
3. /77розпбрене місце; como un - щосйли, що є духу
descostarse віддалятися descostillar vt ламбти рббра; -se сйльно вдбритися спйною (при падінні) descostrar і^знімбти (зрізбти) шкірку descotorrar гідіал. розлбднувати, руйну- вбти
descoyuntamiento m А . вйвих; 2. утомленість, слббість, знесйлення descoyuntar vtA. вивихнути; 2. довбдити до знесйлення; 3. підтасовувати (факти);
4. набридбти, надокучбти; -se 1. вйвих- нути; 2. робйти різкйй рух; -se de risa кбрчитися від сміху
descoyunto /77див. descoyuntamiento descrecencia fpne. disminución descrecer vi див. disminuir 2
230
desembarcar
descrédito, /771. BTpáTa довіри; 2. підри- b¿hhя довіри, дискредитбція descreer vt\. зневіритися; 2. відмовляти в довірі
descreído асЦЛш недовірливий; 2. невіруючий, що BTpáTHB віру descreimiento т 1. недовіра; 2. невіра descremadora /сепарбтор для вершків descremar і//знімбти вершкй descrestador тдіал. ииарлатбн, дурйсвіт descrestar vt1. 3pi3áTH гр§бінь (у півня)] 2. діал. oбмáнювaти descreste тдіал. обмбн; фарс descriarse гіршати, псувбтися; втрачбти свіжість
describir vtA. описувати; перекбзувати; 2. опйсувати, рухатися по кривій descripción /і. бпис; 2. опйсування descriptiva adj описОвий; дескриптивний; geometría ~а HapncHá геомбтрія descriptor adju\ о опйсує descrismar, descristianar vt 1. CTnpáTH (змазувати) єлбй (мйро); 2. стукнути по макітрі; ~se 1. naMáTH, сушйти гблову (над чим-н.)] 2. поринбти з головбю (у роботу)] 3. втрачбти терпбць, дратувбтися descristianizar і/ґдехристианізувбти descrito р. ігг. de describir descuacharrangarse діал. див. descuajaringarse
descuadernar иМ. див. desencuadernar;
2. розлбднувати, роз'бднувати, руйнувб- ти зрбблене
descuadrillarse вйвихнути стегнО (про коня)
descuajar vtA. (vi) розріджувати(ся); роз- тбплювати(ся); 2. виривбти з корінням, BHKopHyBáTH (дерева)] 3. викорінювати (погані звичку)] 4. засмучувати descuajaringar роз'бднувати, ділйти на складові частйни; -se 1. пбдати з ніг (від утоми), почувбти ce6é розбйтим; 2. над- ривбтися, давйтися (від сміху) descuaje m див. descuajo descuajeringado adj 1. неохбйно одягнений; 2. розлбманий, розвблений; зруйнО- ваний; 3. діал. безладний descuajeringarse діал. 1. див. descuajaringarse; 2. ламбтися, псувбтися (про меблі)
descuajo /77 виривбння з корінням, корчу- вбння
descuartelar vt вивбдити з казбрм (війська)
descuartizamiento m 1. розбирбння (туші)] 2. четвертувбння descuartizar vt\. розбирбти (тушу)] 2. чет- вертувбти
descube /77 ЗЛИВбННЯ вин0 після népujoro бродіння
descubierta f 1. пиріг з відкрйтою нбчин- кою; 2. військ. рекогносцирувбння, рОз- відка
descubierto 1. р. ігг. de descubrir; 2. adj
відкрйтий; 3. простоволбсий, з непокрй- тою головбю; andar - ходйти з непокрй- тою головбю; 4. сурбво побраний (за провинУ)\ 5. /77 борг, заборгованість; аі - іос. adv. на свіжому повітрі; відвбрто, щй- ро, не крйючись; en - іос. adv. з недостб- чею (про звітність); не знахбдячи вйправ- дань; poner ai - розкривбти (недоліки) descubretalles m іст. малбньке віяло descubridero m вйшка, спостербжний пункт
descubridor /771. відкривбч новйх зембль, першовідкривбч; 2. винахідник; дослідник; 3. військ, розвідник descubrimiento m 1. відкритті grandes Г8 велйкі відкритті; 2. знбхідка descubrir vt 1. відкривбти, розкривбти;
* знаходити; 2. робйти відкритій; -se 1. від-
кривбтися; 2. вйказати таємницю; 3. знімбти головний убір
descuellado adj діал. декольтбваний descuello /77 1. вйщість (у зрості, висоті);
2. перевбга (моральна, інтелектуальна); 3. зарозумілість
descuento /771. знйжка у ціні; 2. змбншен- ня (боргу)] 3. фін. врахувбння (векселя), дискбнт
descuerar ііїдіал. 1. знімбти шкуру (з забитої тварини); білувбти; 2. чорнйти, ганьбйти
descuernacabras m сйльний північний вітер
descuernar \іїдіал. див. descornar descuerno /771. обрбза; 2. презирство, нбхтування
descuidadllo adj 1. неохбйний; неувбж- ний; 2. недбблий; неохбйний; а Іа -а абияк, як-небурь; 3. недоглянутий, занбд- баний; 4. спокійний, безтурббтний; coger - заскбчити зненбцька descuidar 1. vt звільнити (від доручення, обов'язків); 2. відолікбти (від справ)] 3. vi бути неувбжним; -se 1. виявлЯти недбб- лють (неувбжність); ловйти ґбви; заґб- витися; 2. не берегтй себб, не слідкувбти за собОю
descuidero /77 кишенькбвий злбдій descuido /771. неувбжність; неохбйність; аі - іос. adv. неохайно, недббло; por - іос. adv. чбрез недбгляд, чбрез неувбжність; ненавмйсно, випадкбво; 2. помилка; аі menor - іос. adv. при незначній пбмйлці;
3. недбблість; неохбйність; en un - іос. adv. діал. несподівано
descuitado ^безтурббтний descular вибивбти цно (склянку) descurtir vt 1. вибілювати (засмаглу шкірну, 2. діал. вибілювати (білизні) deschalar vtfi. Ам. обривбти лйстя (кукурудзяного качана)
deschalecado m 1. діал. голодрбнець, обідранець*2. Гі. Ам. банкрут deschalecar vt Л. Ам. 1. крбсти; 2. обби- рбти, пустйти по світу deschampar vt розчищбти (від сміття, бруду)
deschapar гідіал. зламбти замбк descharchar гідіал. звільняти deschavetado adj діал. божевільний deschavetarse діал. збожевбліти deschorchar гідіал. обкрадбти deschuponar vt очищбти від збйвих пб- ростків (гілбк)
desdar иґкрутйти у зворбтньому нбпрямку (ключ, рукояткуt); розмотувати (мотузку) desde ргер 1. з (при позначенні часу)] - ahora з цьбго чбсу; відтепбр; - entonces з тбго чбсу, відтбді; - que іос. conj. з тбго чбсу як, після тбго як; ¿~ cuándo? з якбго чбсу?; - hace росо знедбвна; 2. від (при позначенні відстані); - Madrid hasta Sevilla від Мадрйду до Севільї; - aquí звідси; - luego збраз; звісно, пбвна річ desdecir 1. vtiCT. викривбти брехню; 2. за- пербчувати; 3. vi не відповідбти (становищу, вихованню); 4. не підхбдити (якістю)] 5. занепадбти; - se запербчувати скбзане
desdén /771. байдужість; 2. зневбга; нбхтування; соп - іос. adv. зневбжливо; аі - іос. adv. байдуже; недббло, неохбйно desdentado 1. adj беззубий; 2. m рі зоол. беззубі
desdentar рвбти (виривбти) зуби desdeñable adj вбртий зневбги; мерзбн- ний; по - чималйй, значнйй desdeñanza ficr. див. desdén desdeñar vtA. стбвитися з презирством, зневажбти; 2. нбхтувати; -se не вважбти за потрібне сказбти (зробйти)
desdeño /77 іст. див. desdén desdeñoso яс/презйрливий, гордовйтий desdevanar иГрозмбтувати (клубок, моток нитоії)
desdibujado adj неЯсний, розплйвчастий (про малюнок, контури предмета) desdibujar vt затушбвувати; робйти нечіт- кйм (малюнок)] -se ставбти неЯсним, роз- пливбтися (про малюнок, контури предмета)
desdicha f\. нещбстя, бідб; por - як на бідУ; 2. уббзтво, злйдні; vivir en la - жйти у злйднях; poner hecho una - зробйти непридбтним, зіпсувбти; -s у caminos hacen amigos вірну людйну пізнбєш в лиху годйну
desdichado яс/нещбсний; нещаслйвий desdoblamiento /77І. розгортбння; 2. роз- двбєння; - de la personalidad роздвбєн- ня особйстості; 3. пояснення, тлумбчен- ня; 4. бот. розмнбження (шляхом поділу)] 5. хім. розщбплення, рбзклад (кількох елементів)
desdoblar vt 1. розгортбти; 2. роздвбю- вати; 3. хім. розціплювати desdorar vt 1. знімбти позолбту; 2. чорнйти; псувбти репутбцію; -se ганьбй- тися
desdoro /771. зняття позолбти; 2. ганьбб, безчбстя
desdoroso ганббний deseable яс/ббжаний desear vtA. хотіти, бажбти; прбгнути; deiar una cosa bastante que - залишати бажбти крбщого; 2. бажбти (успіхУ) desecación f 1. сушіння, висушування; 2. осушення, дренбж; 3. зневбднювання desecador 1. adj що осушує, що висушує;
2. /77 дегідрбтор, зневбднювач; зневоднюючий збсіб; 3. сушбрка, ексикбтор desecamiento m див. desecación desecante /77 спец, сикатйв
desecar vt 1. сушйти, висушувати (про тугу, горе)] осушувати, дренувбти; 4. зневоднювати
desecativo adj що висушує desechar 1. і//відштовхувати, відхилЯти, відмітбти; - los consejos нбхтувати порб- дами; 2. гнбти від cé6e (погані думки, підозри)] 3. припиняти носйти, викидбти (одяг, взуття)] 4. повертбти ключ у замку;
5. vi діал. скорбчувати (зрізбти) шлях desecho /771. відхОди; 2. непотрібна річ;
3. зневбга, нбхтування; принйження; 4. рі тех. відхОди, брак; 5. гірн. пустб порОда;
6. діал. першосортний тютюн; 7. діал. стбжка, що скорОчує шлях; обхіднйй шлях; 8. Л. Ам. лахміття, дрбнтя desedificar подавбти дурний прйклад deselectrización f ел. розрЯд deselectrizar vt ел. розряджбти desellar vt розкривбти (лист)] знімбти печбтку (на бандеролі, пакунку) desembalaje /77розпакувбння desembalar vt розпаковувати desembanastar vt 1. виймбти з кОшика;
2. базікати не вмовкбючи; -se 1. зривб- тися, тікбти (про замкнену тваринУ)] 2. виходити з екіпбжа
desembarazado adjt 1. вільний, простОрий (про місце)] 2. вільний, невймушений (про поведінку, манеруі) desembarazar 1. vt розчищбти (дорогу, місце)] 2. (i/r, de) позбувбтися (перешкод)]
3. vi діал. народжувати desembarazo m 1. лбгкість, невимушеність; 2. діал. полОги
desembarcadero m мор. дебаркбдер, прйстань
desembarcar 1. vt розвантбжувати (судно)] 2. висбджувати; 3. vi(~se) 1. висбджу- ватися, виходити (з корабля, потяга)]
231
desembarco
2. нарбджувати; 3. залишати службу на кораблі
desembarco т 1. розвантбження; 2. висадження, вйсадка; 3. військ, десбнт;
4. сходовйй майдбнчик desembargar vt 1. знімбти, скасбвувати (заборону)', 2. ек. скасбвувати емббрго desembargo т 1. скасувбння заборбни; 2. ек. скасувбння ембарго ¡desembarque/рта. desembarco 1f 2 desembarrancar 1. у/знімбти з мілинй; 2. w знімбтися з мілинй 'desembarrar vt чйстити; змітбти (зчищб- ти) бруд
desembaular vt 1. виймбти (з валізи, мішка); 2. див. desembuchar 2 desembebecerse опритбмніти, отямитися, огбвтатися
desembelesarse розлучбтися з мрією (ілюзією), розчаровуватися desemblantado ac/jux о змінйвся на облйччі desemblantarse див. demudarse desemblanza f icr. див. desemejanza desembocadero m, desembocadura fA. гирло (річкії)] 2. юнцбва ділЯнка (вулиці, дорогії) desembocar иг(еп) 1. впадбти (про річк/f, 2. вихбдити (про вулицю, дорогу) desembolsar vt 1. виймбти з гаманцЯ; 2. платйти, розплбчуватися desembolso т 1. платіж; оплбта; 2. вит- рбта
desemboque т див. desembocadero desemborracharse) див. desembriagar-
desemboscarse 1. вихбдити з лісу (хб- щів); 2. вихбдити із збсідки desembotar і^оживлЯти, збуджувати; - el entendimiento прояснйти рбзум desembozar зривбти мбску desembozo т викриття, зривбння мбсок desembragar vt розчіплювати; роз'бдну- вати; вимикбти (двигун) desembrague т розчбплення; роз'бднан- ня; вймкнення (двигуна) desembravecer vt приручбти, приббрку- вати; -se притйхнути desembrazar vtA. знімбти з рукй; 2. кидати, метбти з велйкою сйлою desembriagar vt протвербжувати; -se протвербзіти
desembridar vt розгнуздувати desembrollar vt 1. розплутувати (нитки)', 2. розплутувати, з'ясбвувати (справу, питання)
desembrozar гідив. desbrozar desembrujar і//розчаклувбти desembrutecer \гідив. desasnar desembuchar vtA. відригбти (про пташої)-, 2. вйбовкати, вйказати (секрет, таємницю)-, jdesembu-cha! кажи все як є!, кажй всю прбвду!
desembullar vtpian. див. desalentar 2 desemejante adj різний, несхбжий; що відрізняється
desemejanza /несхбжість, відмінність desemejar 1. vi бути несхбжим, відрізнятися; 2. иґспотвбрювати; la enfermedad le -ó mucho хворбба сйльно йогб спо- твбрила
desempacar і^розпакбвувати (паки, ящикії) desempacarse заспокоюватися, припиняти сбрдитися, лагідніти desempacharse 1. вилікуватися від рбз- ладу шлунку (нетрбвлення шлунку); 2. пе- реборбти ніяковість (скутість) desempacho m розв'язність, невймуше- ність
desempajar vtA. діал. див. despajar; 2. роз- бирбти солбм'яний дах desempalagar vt 1. запивбти, заїдбти (що-н. несмачне); 2. спускбти брудну вбду (на вітряку)
desempantanar гідіал. осушувати болбто desempañar vt 1. очищбти, протирбти (скло, поліровану поверхню)', 2. розпови- вбти
desempapelar vt 1. знімбти папербву упакбвку; розгортбти, знімбти обгбртку; 2. знімбти шпалбри (зі стіни) desempaque m розпакувбння desempaquetar розпакбвувати; розгортбти
desemparejar и/роз'єднувати (парніреч)\ розпарбвувати
desemparentado adj що не мбє рбдичів, одинбкий, самбтній
desempatar vtA. спорт, уникбти нічибї; 2. діал. розв'язувати, розплутувати desempedrar vt знімбти бруківку desempeñar vt 1. викупбвувати (з-під за- ставії)', 2. (vr) звільнЯти(ся) (від боргів, зобов'язань)-, 3. викбнувати (обов’язки);
4. виручбти, допомагати вййти із скрут- нбго станбвища; -se вихбдити з скрутнб- го станбвища
desempeño m 1. вйкуп (з-під застави);
2. звільнення (від боргів, зобов'язань);
3. виконбння (обов’язків) desempeorarse поправлятися, одужувати desemperezar vi,. ~se потягуватися desempernar vt тех. роз'єднбти болтбве з'єднання; вигвинчувати
desempleo /77 безробіття desemplumar иґскубтй пір'я (пух) desempolvar, desempolvorar vtA. вити- рбти пил; 2. розповідбти (згбдувати) що- н. забуте; 3. понбвлювати знаннЯ; -se діал. віднбвлювати втрбчені нбвички desemponzoñar vt 1. знешкбджувати (отруту)] 2. позбалЯти отруйних властйвос- тей
desempozar vt 1. виймбти (з колодязя, ями)\ 2. вйзволити з бідй desenalbardar vt розв'ючувати desenamorar vtA. викликбти непрйязнь; 2. змушувати розлюбйти; -se розлюбйти desencabalgar vt військ, знімбти з лафбта desencabestrar vt знімбти недбуздок desencadenamiento m 1. звільнення (від ланцюгів, кайданів); 2. звільнення (від гніту, ярма)\ 3. розв'язування (війни); 4. сй- льна грозб (буря]
desencadenar vt\. звільняти (відланцюгів, кайданів)', 2. звільняти (від гніту, ярма)-, 3. розв'язати (війну)', 4. спускбти з ланцюгб; -se 1. зірвбтися з ланцюгб; 2. знЯтися, удбрити (про грозу, бурю) desencajar vt виймбти, діставбти (з футляра)', -se 1. втрачбти терпбць; 2. мінй- тися на облйччі; змарніти, спбсти з лицЯ desencajonar vt 1. виймбти з шухляди; 2. тавр, випускбти бикб на арбну (з загону)
desencalabrinar vt 1. привбдити до пбм'яті; 2. відмовляти; опам'ятбти desencalcar vt послабляти, попускбти desencalladura f, desencallamiento m знімбння з мілинй (судна) desencallar vtзнЯти з мілинй (судно) desencaminar гідив. descaminar desencantado яа/розчарбваний desencantamiento тдив. desencanto desencantar vtA. (vr) розчарбвувати(ся); 2. знімбти чбри, розчаклувбти desencantarar vt виймбти (бюлетені з урни, жереб)
desencanto m 1. розчарувбння; 2. звільнення від чбрів
desencapillar vt мор. розснбщувати, роз- такелбжувати
desencapotar vt 1. (-se) знімбти шинбль (пальтб); 2. розкривбти, огблювати; -se
1. вйпогодитися; 2. припинйти сбрдитися (супитися)
desencaprichar vt відмовляти; відрбдити desencarcelamiento m звільнення з в'язниці
desencarcelar vt звільняти з в'язнйці desencarecer 1. збавлЯти ціну, здешбв- лювати; 2. vi (-se) здешбвлюватися desencargar vt скасбвувати замбвлення desencasquillar vt 1. діал. виймбти відстріляну гільзу; 2. діал. розкбвувати (коня)
desencastillar vtA. вибивбти з облбженої фортбці; 2. розкривбти, виявлЯти, проли- вбти світло
desencenagar vti.див. desatascar; 2. виймбти з Ями (з болбта) desencerrar і/М. звільняти, випускбти на вблю; 2. відкривбти, розкривбти, виявлЯти desencinchar vtЛ. Ам. див. descinchar desencintar vt розв'язувати (стрічки, за- в’язкії)
desenclavar vt 1. див. desclavar; 2. ви-
кидбти, виганЯти
desenclavijar vtA. виймбти дерев'Яні цвя- хй; 2. муз. знімбти кілбчки; 3. тех. виймбти штифтй; 4. роз'бднувати; відділЯти; 5. ел. вимикбти
desencofrar vt тех. знімбти опблубку desencoger vtA. розгортбти; 2. розпрямляти; розтЯіувати; розглбджувати; -se ставбти смілішим
desencogimiento m невимушеність, розв'язність
desencolar vt (vr) розклбювати(ся), від- клбювати(ся)
desencolerizar vt заспокбювати; пом'якшувати гнів
desenconar vtA. знімбти запблення; 2. умиротворяти, заспокбювати; -se 1. слббша- ти (про запаленийt); 2. заспокбюватися desencono /77умиротвбрення, заспокбєння desencordar vt знімбти струни (муз. інструмента)
desencordelar vt розв'язувати (мотузку, шнурог)
desencorvar vt випрямлЯти, розправляти desencorralar vt діал. вивбдити (випускбти) худббу із загбну # desencrespar vt 1. вирівнювати, зглбджу- вати; 2. розпускбти (волосся) desencuadernado m колбда карт desencuadernar vt знімбти палітурку (з книжки, зошита)
desencuartar vt діал. див. desencabestrar desencuevar \йдіал. вимбнювати; змушувати залйшити (притулок, нору) desencumbrar vt позбавляти тйтулу (пб- честей)
desenchiquerar vt діал. див. desacorralar 1 desenchufar vtA. роз'бднувати, розмикб- ти, розчіплювати; 2. ел. вимикбти desendiosar иґзбйти пиху (зкого-н.) desenfadaderas fpi пронбзливість; tener buenas - вміти спрйтно вйплутатися desenfadado adj А. весблий, безтурббт- ний; 2. простбрий, вільний (про приміщення)', 3. невймушений desenfadar vt заспокбювати; задббрю- вати; -se 1. припиняти сбрдитися; 2. ми- рйтися (з ким-н.)
desenfado m 1. невймушеність; 2. легкйй (весблий) нбстрій
desenfaldar rf(-se) опускбти поділ сукні desenfangar vt очищбти від мулу (ставок, канаву)
desenfardar, desenfardelar vt розпакбву- вати (тюки)
desenfilar vt військ, прикривбти від бб- стрілу; утвбрювати непрострілювану збну desenfocar vtA. зміщувати зобрбження (в об'єктиві фотоапарата); 2. відхилятися від тбми; непрбвильно трактувбти (питання, проблему)
232
desértico
desenfoque /77#07ОдефокусувЯння, роз- фoкycyвáння
desenfrailar vi 1. залишйти чернЯцтво; складЯти c cé6e духбвний сан; 2. вири- вЯтися на своббду, вивільнитися; 3. пере- почйти, відпочйти
desenfrenado adj розгнузданий; оскаженілий
desenfrenamiento т див. desenfreno desenfrenar vt розгнуздувати (коня); ~se
1. розбЯщуватися; 2. ударяти, знімЯтися (про непогоді
desenfreno т розбЯщеність; неприббр- каність; - de vientre пронбс desenfundar Vt 3HÍMáTH ЧОХ0Л (нЯвОЛОЧ- ку); виймáти з чохлЯ
desenfurecer vt заспокбювати; -se заспокбюватися
desenfurruñarla, desenfadar(se) desenganchar vtA. розчіплювати, роз'Яд- нувати; 2. знімЯти з гЯка; 3. розпрягЯти (коней)\ -se розчіплюватися, роз'Яднува- тися
desenganche т 1. розчЯплення, роз'єднання; 2. розпрягЯння (коней); 3. зал. від- чЯплення, розчЯплення desengañado adj А. розчарбваний; 2. мер- зЯннии, нікчЯмний; 3. безтурббтний, не- гЯрний; 4. діал. відчайдушний, смілйвий desengañador adj що розчарувЯвся; la -а experiencia гіркйй дбсвід; 2. що вивбдить з om¿hh
desengañamiento т іст. див. desengaño desengañar vt 1. розчарбвувать; порушувати впЯвненість; 2. викривЯти обмЯн; вивбдити з om¿hh; -se розчарбвуватися; зневіритися
desengaño m 1. розчарувЯння; 2. yc- відбмлення пбмилки; 3. прЯвда, гірка прЯвда; decirle a uno unos cuantos -s відкрйти 0чі (на що-н.)', p¡ гіркйй дбсвід; darle un - a uno розчарувЯти; провчити desengarce /77роз'Яднання, відділення desengarzar vt\. роз'Яднувати, розчіплювати; розсипЯти (намисто, ланцюжок
2. виймЯти з опрЯви; -se роз'Яднуватися, розчіплюватися; розсипЯтися (про намисто, ланцюжок)
desengastar (//виймЯти з опрЯви (коштовний камінь)
desengoznar(se) див. desgoznar(se) desengrampar \гідіал. зрізЯти виноградну лозу
desengranar vtA. розчіплювати, роз'Ядну- вати (зубчасте зчепленні 2. діал. авто вимикЯти швидкість
desengrasante m тех. жироочиснйк; знежирювач
desengrasar 1. (//знежйрювати; видаляти жир (мЯсло); 2. і//хУднути desengrase m 1. видалення жйру, знежирювання; 2. зняття мЯсла desengraso m діал. десЯрт desengrilletar vt мор. розклЯпувати (ланцю/)
desengrosar vi втрачЯти вагу, худнути desenguantar (//(-se) знімЯти рукавйчки desenhebrar (//висмйкувати нйтку (з гол- кй)
desenhornar (//виймЯти з пЯчі (їжУ) desenjaezar (//знімЯти запряжні прикрЯси desenjalmar vtзнімЯти в'їЬчне с’їдлб desenjaular (//випускЯти з клітки desenlabonar \йдив. deseslabonar desenlace m 1. розв'язування (вузла)]
2. літ., театр. розв'Язка; 3. кінЯць справи; розв'Язка; el - de la guerra кінець війнй
desenlatar vt діал. виймЯти (з консервної банки)
desenlazar vtA. розв'язувати (вузой)', 2. літ., театр, привбдити до розв'язки; 3. розплу¬
тувати (справу, питаний)', -se розв'язуватися (про вузой) desenliar \йдіал. див. desliar2 desenlodar і//очищЯти від брУду desenlosar (//розбирЯти плиткову підлбгу desenlutar vt (-se) знімЯти трЯур desenmallar (//виймЯти з сітки (рибУ) desenmarañar vt розплутувати; -se вй- плутатися
desenmascarar vt А. знімЯти мЯску; 2. викривЯти, зривЯти мЯску; 3. військ, демас- кувЯти; -se скидЯти мЯску desenmohecer vt видалЯти іржу (плісняву); -se провітрюватися, відпочйти (на свіжому повітрі)
desenmudecer vi 1. знбву віднайти дар слбва; 2. порушувати мовчЯння, загово- рйти
desenojadizo adj відхідливий desenojar vt заспокбювати; пом'якшувати (роздратування, досаді, -se змінювати гнів на лЯску
desenojo /пзаспокбєння, умиротвбрення; пом'якшення (роздратування, досадй) desenojoso ad/що заспокбює; що пом'якшує (роздратування, досадУ) desenraizar \йдив. desarraigar desenredar vt 1. розплутувати; 2. давЯти лад, упорядкбвувати; -se вихбдити із скрутнбго станбвища, виплутуватися desenredo m 1. розплутування; 2. див. desenlace 2
desenrollar (//розмбтувати, розгортЯти desenroscar vtA. див. desenrollar; 2. розгвинчувати, вигвйнчувати desensamblar vt розбирЯти, роз'єднувати, розсбвувати
desensañarse) див. desenfurecer(se) desensartar vt 1. розбирЯти (намисто)', 2. діал. див. desenhebrar desensatar \йдіал. див. desatar desensebar 1. (//змушувати скинути зЯй- вий жир; 2. (//худнути; 3. перебивЯти смак жйру (маслинами, лимоном); 4. змінювати заняття (для відпочинку, розрядки) desenseñamiento m іст. неотЯсаність, незгрЯбність, неосвіченість desenseñar vt відучувати (від чого-н.) desensillar (//розсідлувати (коня) desensoberbecer vt стЯвити на місце, збйти пиху
desensortijado adjt 1. що розпрямляються (про кучері)', 2. зміщений (про кістки) desentablar vt 1. розбирЯти дерев'яний поміст; 2. спричиняти ббзлад; 3. поривЯти (зв'язки, дружбу desentarimar і//знімЯти паркЯт desentechar \йдіал. див. destechar desentejar vt діал. див. destejar desentelar і//1. чйстити, очищЯти, розчи- щЯти; 2. звільнювати, розв'язувати, розплутувати
desentendencia їдіал. див. desapego desentenderse (de) 1. удавЯти з сЯбе нетямущого; 2. не втручЯтися, тримЯтися бсторонь
desentendido adj іст. неосвічений; darse por -; nacerse el - удавЯти з сЯбе нетямущого desentendimiento m А. незнання, необізнаність (удавана): 2. невтручЯння; 3. іст. nb милка
desentereza f діал. слабкЯ вбля; слабо- харЯктерність
desenterramiento m викбпування, відкб- пування
desenterrar vtA. викбпувати, відкбпувати; 2. згЯдувати, віднбвлювати в пЯм'яті desentierramuertos com. людйна, що паплюжить пЯм'ять помЯрлих desentoldar vt 1. знімЯти парусйновий навіс (тент); 2. знімЯти прикрЯси (вбран- нЯ); -se Л. Ам. випогбджуватися
desentonación f, desentonamiento m див. desentono
desentonar 1. vt збйти пиху; 2. vi муз. збивЯтися з тбну; фальшивити; 3. дисгар- монувЯти (про фарби, кольорйу, 4. розстроюватися (про муз. інструмент)', 5. го- ворйти (робйти) не до ладу; -se підвй- щити гблос
desentono /771. дисгармбнія; 2. підвищений (роздратбваний) тон desentornillar \йдив. destornillar desentorpecer vt\. розтирЯти, розминЯти (затерплі руки, ноги); 2. (vt) вихбвува- ти(ся)
desentramar ійЛ. Ам., буд. демонтувЯти риштувЯння
desentrampar(se) див. desempeñar(se) desentrañar vtA. виймЯти нутрощі, пЯтра- ти; 2. вникЯти в суть, дійтй суті; -se жЯрт- вувати усім зарЯди іншого desentrenarse втрачЯти нЯвички, забувЯ- ти, розучуватися
desentristecer vt рлзвіяти смуток; -se розвеселйтися
desentronizar \йдив. destronar desentumecer, desentumir \йдив. desentorpecer 1
desenvainar i//1. виймЯти з піхов (шпагу); 2. випускЯти (кігті)', 3. виявлЯти, розкри- вЯти
desenvelejar vt, vi мор. прибирЯти вітрйла desenvendar ігідне, desvendar desenvenenar (//вилікбвувати від отруєння, давЯти протиотруту desenvergar vtMop. відкріплювати від рЯЇ (вітрило)
desenviudar vi А. вййти зЯміж (проудову)',
2. одружитися (про вдівця) desenvoltura fA. невимушеність; 2. лЯг- кість, розкутість (у розмові, вчинках);
3. зухвЯлість, невймушеність, безсоромність (у поведінці)
desenvolver vtA. розмбтувати; розв'язувати (вузол), розгортЯти (згорток, рулой)', 2. розплутувати; 3. розвивЯти (думку, теорію); -se 1. переббрювати ніяковість (скутість); 2. виплутуватися; 3. розвивЯ- тися, ростй; 4. ітй, протікЯти desenvolvimiento m А. розвиток, ріст; 2. розглядЯння спрЯви desenvuelto 1. р. ігг. de desenvolver; 2. adj невймушений; 3. розв'Язний, безсорОм- ний,нахЯбний
desenyugar і//розпрягЯти (волів) desenzarzar vt 1. вивільняти (з заростей колючого чагарнику); 2. розборонЯти; -se розплутуватися, звільнюватися deseo /77 бажЯння; arder en -s de una cosa прйстрасно бажЯти; coger a - una cosa здійснювати заповітне бажЯння; entrar -s виникЯти (про бажаний)', venir en - de una cosa бажЯти deseoso adj щo бажЯє, що прЯгне desequido adj пересбхлий, висохлий; пересушений
desequilibrado 1. adj неврівновЯжений; нерівний; нестійкйй; 2. безглуздий, нерозумний; 3. /77 неврівновЯжена людйна;
4. нерозумна (нерозсудлива) людйна desequilibrar vtA. позбавляти рівновЯги, робйти нестійкйм; 2. вивбдити з терпіння, дрвтувЯти; -se 1. втрачЯти рівновЯгу (стійкість); 2. втрачЯти терпіння desequilibrio /771. відсутність рівновЯги, нестійкість; 2. неврівновЯженість, нерівність
deserción fA. дезертйрство; 2. утЯча deserrado adj безпомилкбвий, прЯвиль- ний
desertar (//(de) 1. дезертйрувати; 2. зали- шЯти; покидЯти
desértico зс/пустЯльний; безлюдний
233
desertificar
desertificar и/перетвбркУЬати на пустблю desertor /771. дезертйр; 2. зрбдник, відступник, перебіжчик
deservicio /771. погбне обслугбвування; 2. невиконбння своїх оббв'язків deservir vt 1. погбно обслугбвувати; 2. не викбнувати своїх оббв'язків (по відношенню до кого-н.)
deseslabonar і/ґроз'бднувати кільця (лан- і цюга)
desespaldar vt( vñ пошкбдити (собі) хре- ббт; переламбти (собі) рббра 'desesperación f відчай, безнадійність; causar ~ у відчай
desesperadlo adj 1. що зневірився, що утрбтив надію; 2. безнадійний, незцілимий; el enfermo ~ безнадійний хвбрий; а la -a; a lo - ¡ос. adv. у нбпаді відчаю; не- дбвго думаючи (зробити що-н.)] correr como un ~ бігти стрімголбв; le da como а un - йому шалбно щастйть (у грі) desesperante adj 1. що доводить до відчаю; 2. що вивбдить із терпіння desesperanza fдив. desesperación desesperanzar vt позбавляти надії, до- вбдити до рбзпачу; -se втрачбти надію desesperar vt (vi, ~se) див. desesperanzar; -se заміритися на самогубство desesperom діал. див. desesperación desespumar іїдіал. знімбти (піну, накип) desestancar vt 1. розчищбти, звільнювати (вихід)] 2. скасбвувати заборбну, дозволяти (торгівлю)
desestañar vt знімбти полуду (з мідного посуд/)
desesterar иґзнімбти (прибирбти) цинбвки desestima, desestimación f 1. неповбга; презирство; 2. недооцінювання desestimar vt 1. не поважбти; 2. недооцінювати, нбхтувати; 3. відмовляти, дб- ти негатйвну відповідь desestudiar иГзабувбти (завчене) desfacedor adj іст. див. deshacedor; ~ de entuertos поббрник справедливості desfachatado яс/нахббний, безсорбмний desfachatez /нахббство, безсорбмність desfajar vt знімбти пбсок; -se знімбти з сббе пбсок, розперізуватися desfalcar vt 1. присвбювати, привлбсню- вати; 2. витрачбти (чужі гроші)] 3. змбн- шувати, знйжувати (суму, борг); 4. від- штбвхувати desfalco /77розтрбта
desfallecer 1. vt послабляти, вимбтувати; 2. и/втрачбти сйли; знесйлюватися; 3. зне- притбмніти, зомліти
desfallecimiento /771. слббість, знесилення; 2. непритбмність, зомління desfamar vt іст. див. difamar desfasado adjA. ел. зміщений по фбзі; 2. не- пракгйчний, неприсгосбваний desfase /77 тех. 1. зміщення фаз; 2. фбзове зміщення, фбзове спотвбрення desfavorable adj несприятливий desfavorecer vt 1. позбавляти заступництва, збхисту; стбвитися неррихильно; 2. не сприЯти; 3. не пасувбти desfibrar vt очищбти від волбкон, дефіб- рувбти
desfiguración f, desfiguramiento m перекручення, спотвбрення desfigurar vr\. спотвбрювати(ся), псувб- тиїсяї (про зовнішність)] 2. перекручуватися), спотвбрювати(ся); 3. спотвбрюва- ти(ся)
desfijar у/виймбти, витягбти desfilacharse див. deshilarse desfiladero /771. ущблина; 2. міжгір'я desfilar vi 1. прохбдити рядбми, дефілю- вбти; 2. військ, прохбдити парбдом (уро- чйстим мбршем); 3. розхбдитися (про гостей)
desfile /77 парбд, дефілювбння; демон- стрбція; - de tropas військбвий парбд desflecar vtA. робйти бахрому; висмйку- вати нйтки; щипбти (тканин/)] 2. діал. шмагбти
desflemar 1. ігідив. deflegmar; 2. виділЯти мокротйння, відхбркувати; 3. vi браву- вбти; хвбстати desflocar vt див. desflecar desflorar иМ. зривбти квіти; 2. позбавляти незбйманості; 3. безчбстити; розбб- щувати; 4. поверхбво торкбтися (якої-н. справи)] 5. псувбти, погіршувати desflorecer і/у (-se) відцвітбти, в'янути desflorecimiento m в'Янення, відцвітбння desfogar 1. иґвипускбти назовні (вогонь)] давбти вйхід (вогню)] 2. виливбти; давбти вблю (почуттям)] зганЯти гнів (на комуні)] 3. гасйти (вапно)] 4. и/знЯтися, удбри- ти (про грозу, бурю)
desfogue /771. спблах (почуттів), вйбух; 2. Л. Ам. водоскиднйй канбл desfollonar vt зрізбти пбростки (пбгони, збйве лйстя)
desfondador m плуг для глиббкого орбння desfondar vt 1. вибивбти дно (пляшки, бочки)] 2. с.-г. глйбоко перебрювати; arado de ~ глиббка бранка; 3. мор. проби- вбти днйще суднб, робйти проббїну desfonde, desfondo m с.-г. глиббка бранка
desformar \гідив. deformar desforrar \гідив. desaforrar desfortalecer vt 1. руйнувбти фортбцю; 2. вивбдити гарнізбн з фортбці desforzarse помстйтися (за образ/) desfrez /77 іст. див. desprecio desfruncir vt іст. див. desplegar desfrutar vtA. зривбти плодй (недостиглі); 2. іст. див. disfrutar 1 desgaire m 1. неохбйність; al ~ неохбйно; 2. зневбжливий жест desgajadura /місце злбму (гілки) desgajar vt\. ламбти (гілк/)] 2. виривбти, відривбти; 3. розбивбти, розкблювати;
4. насйльно розлучбти (з друзями, родиною)] ~se відривбтися, відлбмуватися; -se de una compañía відокрбмлюватися від компбнії
desgalgadero m 1. кам'янистий схил; 2. обрив
desgalgar vt скидбти унйз, жбурлЯти з висотй; ~se зривбтися унйз desgalichado занепблий, погбно одягнений
desgalillarse діал. див. desgañifarse desgana /1. відсутність апетйту; 2. неба- жбння (що-н. робити); соп - неохбче, знбхочу; 3. діал. див. desfallecimiento desganado adj що втрбтив апетйт desganar vt відбивбти охбту (бажбння, апетйт); ~se 1. втрачбти апетйт; 2. втра- чбти інтербс (до чого-н.) desgano m див. desgana desgañifarse іст., desgañotarse 1. горлб- ти;кричбти до хрйпу; 2.захрйпнути desgañotar \гідіал. перерізбти гбрло desgarbado adj, desgarbilado adj діал.
1. неотбсаний, грубий (про людин/)]
2. недолбдний, незгрббний desgargantarse див. desgañifarse desgargolar vt вимолбчувати (коноплі, льон)
desgaritar i//(~se) збивбтися з дорбги; -se
1. відбивбтися від стбда; 2. передумати; відмбвитися (від наміру, планів)] 3. діал. тікбти, рятувбтися втбчею, бігти у пбніці desgarrado 1. яо/нахббний, безсорбмний; скандбльний; 2. m нахбба; скандаліст desgarrador adj А. що рве, що розривбє;
2. бблісний; жахливий; grito - жахливий крик
desgarradura fflne. desgarrón desgarramiento /77розривбння, роздирбн- ня
desgarrancharse діал. сісти, вйтягнувши нбги
desgarrar 1. vt (vi) розривбти(ся), рвбти- (ся); 2. мучити, ірйзти (душу, серце)] 3. відхбркувати; 4. и/лбятися; -se тікбти, залишати компбнію
desgarro тА.див. desgarrón; 2. безсорбмність; нахббність; 3. вихвалЯння; 4. діал. плювбк; мокротйння
desgarrón m 1. дірка, дірб; 2. відірваний клбпоть, шматбк desgasear vtдегазувбти desgasificación /1. хім. дегазбція; 2. мор. очйстка нбфтовихцистбрн; 3. гірн. очйст- ка шахт від гбзу desgasificar vt див. desgasear desgastar vt 1. знбшувати, протирбти; 2. іст. розтр&чуьаш, 3. іст. розЄ&щуьат, -se 1. знбшуватися; 2. слббшати, втрачбти сйли
desgaste т 1. знос, знбшення; 2. тех. стертЯ; розТдбння
desgavillado adj 1. недоглянутий; неохбй- ний; 2. неотбсаний, грубий; 3. незгрббний desgaznatarse див. desgañifarse desglosar vt\. знімбти пояснення (коментарі) (до текст/)] 2. відривбти (аркуш, сторінку, білет)
desgobernado adj безлбдний; безтолковий
desgobernar vt 1. порушувати порядок, спричиняти ббзлад (в управлінні)] невміло керувбти; 2. мед. вивихнути; 3. мор. залишбти штурвбл; -se вихлЯтися (у танці)
desgobierno m погбне керівнйцтво, без- господбрність; ббзлад desgolletar vt відбивбти шййку (пляшки)] -se огблювати шйю, розстібний кбмір desgorrarse знЯти капелюх, знЯти головний убір
desgoznar vt знімбти з пбтель; -se див. desgobernarse
desgracia f 1. нещбстя, бідб, гбре; para mayor - на довбршення всіх бід; por - (як) на біду, на жаль; 2. невдбча, неуспіх; correr соп - бути невдбчливим; hacerse sin - una cosa закінчйти успішно (про справ/] 3. нещбсний вйпадок (хворбба), що має серйбзні нбслідки; нелбска; caer en - потрбпити в нелбску; 5. непривітність; -s personales людські жбртви (в автомобільній катастрофі); en la - se conoce a los amigos вірну людйну піз- нбєш в лиху годйну
desgraciado 1. adj нещбсний; бідний;
2. нещасливий; 3. неприбмний; негбр- ний; непривббливий; 4. недорбчний, не- вдблий (про виступ, промов/)] 5. діал. мерзбнний, підлип; 6. m невдбха desgraciar vt 1. сбр^ити, викликбти неза- довблення; 2. калічити життЯ; губйти;
3. псувбти; -se 1. сварйтися; 2. втрачбти прихйльність; 3. пропадбти; гинути (про врожай); 4. діал. закінчйти життЯ самогубством; 5. діал. зізнбтися у скбєному злбчині; 6. діал. наклбсти у штанй; обмо- чйтися
desgranado m відділЯння насіння (кісто- чбк) від плодів
desgranadora fc.-r. молотбрка desgranar иМ. молотйти (кукурудз/)] лущити (горо/] 2. виймбти кісточки (з плодів)] 3. перебирбти (чоткй)] 4. відпускати (дотепи, жарти)] -se 1. розсипбтися (про намисто)] 2. діал. розбігбтися у різні ббки, розсипбтися
desgrasar vt текст, знежйрювати, бучити, промивбти (вовну, вовняну тканину)
234
desinsacular
desgravar і//змбншувати подбток (мито) desgreñar vt розкуибвджувати (волосся); -se 1. розкуйбвджуватися (про волосся)', 2. сваритися, розпочинати CBápKy desgreño тЛ. Ам. неохбйність desguabilar іїдіал. див. descuajaringar desgualetado adj Л. Ам., діал. 1. неохбй- ний, зaнeпáлий; 2. обірванний, у лахміт- тях
desguanzado adj Л. Ам. слабкий, знесй- лений
desguanzar 14Л. Ам. ослабляти; -se 1. втра- 4áTH сили, слббшати; 2. діал. знепритбмніти, зомліти
desguanzo т знесйлення desguañangado adj 1. Л. Ам. обірванний, у лахміттях; 2. діал. знесилений desguañangar гідіал. шкбдити, завдавб- ти шкбди; pyйнyвáти; -se втрачбти мужність, занепадбти духом desguarnecer vt 1. знімбти прикрбси;
2. вивбдити гарнізбн (з фортеці, міста)',
3. розпрягти; 4. тех. демонтувбти, роз-
6npáTH
desguatar іїдіал. див. destripar desguazar vt 1. обтісувати сокирою (колоду; 2. тех. fleMOHTyeáTH, розбирати;
3. діал. розбивати
desguindar vt мор. cnycKáTH (прапор)', -se спускбтися (з висоти) deshabitado adj нежилйй, опустілий, по- кйнутий
deshabitar vt\. залишбти, покидбти (житло)', 2. виселяти (жителів) deshabituar vt відучувати (від чого-н.); -se відвикбти, вiдзвичáювaтиcя deshacedor пт. - de agravios заступник oбpáжeниx; поббрник справедлйвості deshacer vt 1. знйщувати, руйнувбти зрбблене; - una costura розпорбти шов; - la cama розкладбти пбстіль (на ніч)', 2. розривбти, анулювбти (угодУ; 3. від- ступбти, повертбти назбд; 4. псувбти; завдавбти шкбди; - la vista псувбти зір;
5. розтбплювати, топйти, плбвити; 6. розчиняти (цукор)', 7. розбивбти; перемагбти (убою, у суперечці)', 8. розбирбти (тушу); -se 1. руйнувбтися, розвблюватися; 2. знемагбти, не знахбдити собі місця (від нетерпіння, хвилювання); 3. розсіювати- ся; зникбти; розтавбти; 4. напружувати усі сйли, надривбтися (щоб зробити що- н)\ 5. розбивбти собі (обличчя); худнути;
7. (de) відкарбскуватися (від чого-н.);
8. (de) поривбти будь-які стосунки; 9. (por) намагбтися, пнутися зі шкіри; se deshace por darme gusto він намагбється зробйти мені прибмність; 10. (por) прйстрасно бажбти; 11. (en) розсипбтися (похвалами, компліментами); 12. (en) обкладбти (образами, прокльонами) deshambrido adj дуже голбдний, що зголоднів
desharrapado 1. adj обірваний, у лахміттях; 2. діал. див. descarado 1; 2. m обідранець, голодрбнець desharrapamiento /77уббзтво; бідність deshebiliar і^розстібувати пряжку deshecha /І. удавбння; 2. ввічлива відмова; 3. вймушений від’їзд; 4. кінцівка (деяких пісень); hacer uno la - удавбти з сббе, приховувати свої нбміри deshechizar иґрозчаклувбти, знімбти чари deshechizo m знімбння чарів deshecho^ ясузнесйлений deshecho2 1. р. ігг. de deshacer; 2. adj сйльний (продощ)
deshelar и/розтоплювати, відтавбти; роз- морбжувати; -se танути; скресбти (про річку
desherbar vt полоти (город, грядки) desheredación fflne. desheredamiento
desheredado adj 1. позббвлений спбдку, обділений; 2. бідний; знедблений desheredamiento m позбавлення спбд- щини
desheredar vt позбавляти спбдщини; -se поривбти з родйною
deshermanar vt роз'бднувати; відокрбм- лювати; -se порушувати брбтський обб- в'язок
desherrar иМ. знімбти (скидбти) кайдбни;
2. розкбвувати (коня); -se розковуватися (про коня)
desherrumbrar vt знімбти іржу deshidratar vt хім., мед. (vi) зневбдню- вати(ся), дегідратувбти(ся) deshidrogenar vt хім. дегідрувбти, видаляти вбдень
deshielo /771. тбнення льбду; 2. льодохід;
3. відлига
deshierba f, deshierbe m див. desyerba deshijar vt діал. обрізбти пбгони (пброст- ки)
deshilacliar \іїдив. deshilar 1
deshiladlo 1. а^'вйшикуваний в ряд; 2. m (pt) мербжка; ажур; а Іа -а військ, одйн за бдним; пбтайки, обербжно deshilar 1. vt виймбти нйтки, робйти бахрому; 2. щипбти кбрпію; 3. замінювати один вулик Іншим; 3. vi худнути; -se об- тріпбтися
deshilo /77 роз’бднання рбю бджіл; заміна вуликів
deshilvanado adj незв'язний (про промову, думки)
deshilvanar иґвисмйкувати живу нйтку deshincar vt виймбти пблі deshinchar і//1. див. desinflar; 2. спричинити змбншення пухлйни (нббряку);
3. стрймувати гнів; заспокбювати; -se
1. спадбти (про пухлину, набряк); 2. ста- вбти скромнішим
deshipnotizar иґвивбдити з стбну гіпнбзу deshipotecar иґвикупбвувати (заставу deshojar иМ. обривбти лйстя (пелюстки);
2. обривбти бркуші (календаря); 3. виривати сторінкй (книги); -se обпадбти (про листя, пелюстки)
deshoje /77 листопбд
deshollejar vt знімбтм (зрізяти) шкірку (з плодів)
deshollinadera fflne. deshollinador 2У З deshollinador 1. adj що прочищбє димо- хбди (тр^би); 2. допйтливий; 3. m трубо- очйсник, щітка для чйстки труб (димо- хбдів); 4. сажотрус; 5. щітка для обмітбн- ня (стін, стелі)
deshollinar vt 1. чйстити (труби); 2. об- мітбти (стіни, стелю); 3. цікбвитися deshondonado необґрунтбваний, без- підстбвний
deshonestar vticr. чорнйти, ганьбйти; -se втрачбти гідність
deshonestidad f\. нечбсність, безчбсніс- ть; 2. непристбйність (у словах та вчин- как)
deshonesto adj 1. безчбсний, ганббний, нечбсний; 2. непристойний; 3. іст. rpybm, неввічливий
deshonor /77 1. ганьба, безчбстя; 2. об- рбза, згбньблення
deshonorar vt 1. див. deshonestar; 2. позбавляти посбди (звання); разжблувати deshonra /безчбстя, ганьбб; teñera - una cosa вважати ганббним deshonrabuenos сот. 1. наклбпник; обмовник; 2. сл. вйлупок deshonrador adj обрбзливий, принизливий, негідний
deshonrar vt\. безчбстити, ганьбйти; 2. об- ражбти, обмовляти; 3. позбавляти незбй- маності, безчбстити
deshonrible д^нахббний, безсоромний
deshonroso яс/безчбсний, ганббний deshora f. a -(s) не до рбчі, недорбчно, невчбсно; несподівано; раптбво deshospedado adj іст. бездбмний, безпритульний
deshuesadora /’знарбддя для виймбння кісточбк з плодів
deshuesar vt відділяти м’Ясо від кістбк; виймбти кісточки (з плодів) deshumanarse 1. ставбти зарозумілим (гбрдим); 2. діал. ставбти жорстбким, озлоблятися
deshumanización /дегуманізбція (науки, мистецтва)
deshumano яс/жорстбкий deshumedecer vt 1. висушувати, сушйти; 2. діал. послабляти, пом'якшувати; -se висихбти
deshumorado adj діал. похмурий, у повному нбстрої
desiderable adj див. deseable desiderátum m найббжаніше, найбільше бажбння
desidia f 1. недбблість, розпущеність; 2. в'Ялість; млЯвість; бездіяльність, інбртність
desidioso adj 1. недбблий; неохбйний, розпущений; 2. в'Ялий; млЯвий, бездіяльний, інбртний
desierto 1. adj ненасблений; безлюдний;
2. порбжній, пустйй (про залу для глядачів); 3. /77 пустбля; 4. пустйр, пустище; clamar en el -, predicar en - мбрно благбти, витрачбти словб дарбмно designación f 1. признбчення, висувбння (на посаду; 2. див. denominación designar 1. vt призначбти, висувбти (на посаду; 2. призначбти (для чого-н.);
3. призначбти, встанбвлювати (місце, терміни); 4. позначбти, називбти; 5. vi мбти нбмір, збирбтися
designio /77 нбмір, план, збдум desigual adj 1. неоднбковий; нерівний; lucha - нерівна боротьбб; 2. нерівномірний; desarrollo - нерівномірний рбзви- ток; 3. нерівний (про поверхню); 4. непо- сйльний, важкйй; 5. мінлйвий (про погоду, настрій); salir - una cosa провалйтися, зірвбтися (про справу desigualar vt робйти нерівним (несхб- жим); -se виділЯтися (про людину desigualdad f 1. несхбжість, невідповідність; неоднакбвість; 2. нерівність (поверхні); 3. нерівність; нерівномірність;
4. (мат.) нерівність; - social соцібльна нерівність
desilusión /розчарувбння desilusionar vt(vf) розчарувбти(ся) desimanar, desimantar vt розмагнічувати desimpresionar vt\. розкривбти бчі; 2. розчаровувати; -se 1. перестбти помилятися; 2. розчарбвуватися
desincrustar vt видалЯти котбльне каміння
desinencia fniHre. флбксія, закінчення desinfección /дезінфбкція desinfectador сот. дезінфбктор desinfectante /77дезінфікуючий збсіб desinfectar и/дезінфікувбти desinfectorio тдіал. санпропускнйк desinflamal иґзупиняти запальнйй процбс desinflar vt 1. спускбти (балон, шину; випускбти (повітря, газ); 2. применшувати важлйвість (знбчення); -se 1. спускбтися (про балон, шинУ;вихбдити (про повітря, газ); 2. видихбтися, марніти; 3. див. deshincharse 2
desinquietar vtíi. Ам. турбувати desinquieto adj діал. неспокійний, три- вбжний
desinsacular vt виймбти з урни (бюлетень)
235
desinsección
desinsección, desinsectación /дезінсбк-
ЦІЯ
desinsectar vt знищувати шкідлйвих ко- Máx, робйти дезінсбкцію desintegración f рбзпад, розкладбння, розщбплення; - atómica рбзпад бтомів; - nuclear рбзпад ядрб; - radi(o)-activa ра- діоактйвний рбзпад; ~ en cadena ланцю- гбва ядерна ребкція
і desintegrador /77дезінтегрбтор, дроббрка desintegrar vt\. роз'бднувати, спричинити рбзпад; 2. фіз. викликбти рбзпад; -se 1 1. розпадбтися, розвблюватися (про колектив); 2. фіз. розщбплюватися, ділй- тися (про атоми)
desinterés /77 безкорйсливість, незацікбв- леність; неупербдженість desinteresado adj безкорйсливий, неза- цікбвлений; неупербджений desinteresarse (de) втрачбти інтербс (до чого-н.)
desintonización fрадіо розлбджування desinvernar vi військ, залишбти зимбві казбрми
desionización fфiз. деіонізбція desistencia f, desistimiento m 1. відмбва від HáMipy; 2. юр. відмбва від npáea desistir vi (óe) 1. відмовлятися, відступб- тися (від намірів, планів); 2. відступбтися, зрікбтися (слів)\ 3. юр. відмовлятися від npáea
desjarretar vt 1. підрізбти жйжки (у тва- ринй)] 2. знесйлювати desjuiciado adj 1. нерозумний, позббвле- нии здорбвого глузду; 2. божевільний desjuntamiento m роз'бднання, розділення; розлучення
desjuntar vt роз'бднувати, розділяти; роз- лучбти
deslabonar иМ. розбирбти на кільця (ланцюжок 2. роз'бднувати, відокрбмлюва- ти; -se розійтйсь, припинйти спілкувбння deslastrar и/викидбти балбет deslavado adj 1. див. descarado; 2. вйц- вілий, полинЯлий; 3. збпраний; погбно промйтий; 4. прісний, неціЄвий deslavar прбти абиЯк; погбно прбти deslavado adi\. що обм'Якнув; 2. млЯвий (про людині 3. див. deshilvanado deslavazar \гідив. deslavar deslave тдіал. розмйв (від талоїводи або дощів)
deslazar \Лдив. desenlazar desleal adj невірний; віролбмний, підступний
deslealdad /невірність; віролбметво, підступність
deslechugar, deslechuguillar vt 1. nponó- лювати (виноградники2. обрізбти збйві пбгони (на виноградній лозі) desleíble ^розчйнний desleidura /desleimiento m 1. розчинення; 2. розрідження; 3. розмішування у воді (борошна і дріжджів) desleír і/Н. (vi) розчинйти(ся); розпускб- ти(ся); 2. (vi) розріджувати(ся); 3. базікати, пустослбвити deslenguado adj гбстрий на язйк deslenguar и/виривбти язйк; -se грубіянити, лихослбвити
desliar vt розв'язувати, розпакбвувати desliar иґзливбти винб (відділяючи осад} desligar vt\. розв'язувати; 2. розплутувати; 3. (vi) роз'бднувати(ся); відділЯти(ся);
4. звільняти (від зобов'язану 5. муз. ви- кбнувати стакбто; -se звільняти себб (від зобов'язань)
deslindamiento тдив. deslinde deslindar розмежбвувати; позначбти мбжі; 2. утбчнювати
deslinde /77 розмежбвування; вйзначення меж
desliz /771. кбвзання; падіння на слизькбму місці; 2. хйбний крок; пбмилка; обмбвка deslizadero 1. ао/слизький; 2. /77слизькб місце; 3. схил, похйла площинб; 4. мор. стбпель
deslizadizo ас^слизькйй deslizador т 1. глісер; 2. ав. планбр deslizamiento т 1. див. desliz 1; 2. геол. зсув; 3. ав. кбвзання deslizar vi 1. (~se) кбвзати; зіскбвзувати; послизнутися; 2. схйбити, зробйти пб- милку; 3. (~se) ббвкнути, лЯпнути; 4. пб- тай передбти, підсунути; -se 1. погрузнути в розпусті; 2. вислизбти, тікбти desloar vticT. лбяти, сварйти deslomada fflian. дурість, нісенітність deslomar vt 1. зламбти хреббт; 2. зага- нЯти, заїздити, замучити роббтою; -se ішбчити; працювбти як віл desloor /77 іст. бсуд, засудження deslucido adj 1. тьмЯний; 2. сірий, недієвий (про людині)
deslucimiento m 1. потьмбрення; потемніння; 2. відсутність блйску (привббли- вості)
deslucir vt 1. позбавляти блйску, робйти тьмЯним; 2. позбавляти блйску (привбб- ливості); 3. див. desacreditar; -se 1. тьмяніти; 2. втрачбти блиск (привббливість) deslumbrador зо/сліпучий deslumbramiento m 1. осліплення (про блиску, світла); 2. захбплення; 3. осліплення, помутніння (рбзуму) deslumbrante adj див. deslumbrador deslumhrar vt\. сліпити, засліплювати (o блиск, світло); 2. ввбдити в омбну; спан- телйчувати; -se 1. засліплюватися, сліпнути (від яскравого світла); 2. розгубй- тися, зайтй в глухйй кут deslumbre /77 іст. 1. див. deslustre 4; 2. відблиск
deslustrado m тех. матувбння (скла) deslustramiento тдив. deslustre 4 deslustrar vt 1. позбавляти блйску (глЯн- цю), робйти тьмЯним; 2. тех. матувбти;
3. ганьбйти, чорнйти
deslustre /771. потьмбрення; потемніння; 2. відсутність блйску (лйску); 3. втрбта довіри; 4. тех. матувбння, зняття блйску deslustroso adjl. тьмЯний; 2. непоказнйй, непривббливий; негбрний desmadejado яс/утбмлений, вйснажений desmadejamiento m ейльна втбма, слбб- кість
desmadejar vt 1. розмбтувати мотбк (ни- тоії)\ 2. втбмлювати, виснбжувати desmadrar vt забирбти від мбток (дитинчат тварин)
desmagnetización /розмагнічування desmagnetizar розмагнічувати desmajolar vt ослабляти (попускбти) шнуркй (черевиків) desmalazado adj див. desmazalado desmalezar vt діал. полбти, виривбти бур'Ян
desmalingrar vi іст. розпусЄти пліткй, обмовлЯти, нашіптувати desmallar и/розпускбти (петлі, сітку, -se іст. виплутуватуся (із скрутного становища)
desmamar \іїдив. destetar desmameyar гідіал. псувбти, руйнувбти desmamonar vñ. зрізбти (пагони)] 2. діал. знімбти (шкірку, лушпиння); 3. діал. діяти смілйво; ітй напролбм desmamparar vi див. desamparar desmán1 /771. хулігбнетво; свавілля; 2. не- щбстя, бідб
desmán2 /77 зоол. хохуля desmanarse відбивбтися від стбда desmanchar vt 1. іст. див. deshonrar; 2. іст. див. desmallar; 3. діал. вивбдити
плЯми; -se 1. діал. див. desmanarse; 2. діал. відбивбтися від компбнії; 3. діал. тікбти що духу
desmanche тдіал. вйведення плям desmancho т іст. див. deshonra desmandado афнеслухнЯний, непокірний desmandar vt скасбвувати накбз; -se 1. див. descomedirse; 2. відбивбтися від компбнії; 3. відбивбтися від стбда; роз- брідбтися (про стадо)] 4. діал. обганЯти, випереджбти
desmando m іст. див. descomedimiento desmanear знімбти пута (з коней) desmanganillado adj діал. неохбйний desmanganillarse діал. стбти неохбйним, припинйти слідкувбти за соббю desmano: а - іос. adv. далбко, в глушині desmanotado зфіеспрйтний, незгрббний desmantecar и/знежйрювати (молоко) desmantelado adj 1. занбдбаний, закинутий (про будинок)] 2. немебльбваний;
3. надлбмлений, підупблий (про здоров'я)
desmantelar vt 1. руйнувбти (фортбчні стіни, укріплення); 2. вивбзити мбблі (об- лбднання); 3. мор. розендщувати (корабель), руббти рангоут; 4. демонтувбти, розбирбти
desmantequillar vt діал. див. desmantecar
desmantonar гідіал. вирубувати кущі desmaña /неспрйтність, незгрббність desmañado adj неспрйтний, незгрббний desmañanarse Л. Ам. вставбти споза- рбнку
desmanar vticr. заваж&іу, перешкоджбти desmaño m 1. іст. неохбйність; 2. Л. Ам. див. desmaña
desmaquillar vt знімбти грим (коембтику) (з обличчя)
desmarañar гідив. desenmarañar desmaravillar vt іст. розчарЬвувату] псувбти врбження
desmarrido adj\. млЯвий, слабкий; 2. сум- нйй, засмучений
desmarrirse 1. втрачбти ейли; слббшати; 2. журйтися, сумувбти desmatar vt, desmatorrar vt діал. вири- вбти з корінням (рослинУ) desmatrimoniarse діал. розривбти шлюб desmayadizo adj що чдсто непритбмніє desmayado adj 1. тьмЯний, блідйй (про колір)] 2. непритбмний desmayamiento m іст. див. desmayo 1 desmayar 1. спричиняти непритбмність; 2. vi втрачбти мужність, занепадбти духом; -se зомлівбти, непритбмніти desmayo m 1. непритбмність, зомління; 2. занепад дУху; зневіра; 3. бот. плакуча eep6á
desmazalado adj 1. млЯвий, слабкйй; 2. сумнйй, пригнічений desmechado adj Л. Ам. розтріпаний, кудлбтий, незачесаний desmechar \гіЛ. Ам.. рвбти, виривбти (волосся)
desmedidlo adj надмірний, непомірний; una ambición -а непомірне честолюбство^ desmedirse не знбти межі, дозволяти собі збйве; вихбдити за мбжі пристбйності desmedrado adj 1. зіпсбваний; 2. слабий, КВ0ЛИЙ, нбмічний
desmedrar 1. vt( vi) псувбти(ся), пошкбджу- вати(ся); руйнувбти(ся); 2. i//(-se) 1. погіршуватися, занепадати; 2. слббшати, хиріти
desmedro m 1. псувбння, пошкбдження; 2. погіршення, занбпад desmedroso adj іст. безстркиїнуу, хорбб- рий, смілйвий
desmejora / desmejoramiento m 1. псувбння, шкбда; 2. нещбстя, бідб
236
desolar
desmejorar 1. і//псувЯти; погіршувати;
2. позбавляти красй (свіжості); 2. vi (-se) чЯхнути, хиріти
desmelar Скурити мед desmelenar vt кошлЯтити, розкуйбвджу- вати (волосся); -se розкуйбвджуватися (про волосся)
desmembración / desmembramiento m
іст. розчленування, роздроблення, pÓ3-
ДІЛ
desmembrar розчленовувати; дробити, розділяти
desmemoria /забудькуватість, втрЯта пЯ- м'яті
desmemoriado adj А. забудькуватий, без- □¿м'ятний; 2. несамовитий desmemoriarse забувЯти; втрачЯти пЯм'ять
desmenguar vtA. змбншувати; 2. примЯн- шувати, принйжувати (гідність) desmentida /1. спростувЯння; 2. викриття брехні
desmentir 1. спростовувати, заперЯчу- вати; 2. викривЯти; ловйти на брехні;
3. розвіяти (підозри)’, 4. не вйправдувати (своєїмарки, свого призначення)’, 5. при- хбвувати; 6. перекручувати, спотвбрюва- ти; 7. камуфлювЯти; 8. игперекбшуватися desmenudear гідіал. продавЯти врбздріб desmenuzador m дробЯрка, дробйльні вальці
desmenuzamiento m 1. кришіння; дробіння; 2. KponiTKé дослідження desmenuzar 1. (v/) кришйти(ся); дро- бйти(ся); подрібнювати(ся); 2. ретбльно досліджувати
desmeollar иґвиймЯти кістковий м0зок desmerecedor adj негідний, невЯртий (нагороди, похвали)
desmerecer 1. иґбути негідним, не заслуговувати (нагороди, похвали); 2. vi втра- 4¿th цінність (знЯчення); 3. бути нйжче, програвЯти, поступЯтися (якістю) desmerecimiento m див. desmérito desmeritar vt діал. дискредитувЯти; ганьбити, чорнйти
desmérito m негідний вчйнок desmesura /1. непомірність, надмірність;
2. нестрйманість, відсутність почуття міри
desmesurado adj А. непомірний, надмірний; 2. нестрйманий; що не знає міри;
3. нахЯбний, грубий
desmesurar розлЯднувати, спричиняти бЯзлад; -se забувЯтися, виходити за мéжi пристбйності, нахабніти desmigajar, desmigar vt дрібнйти, кри- шйти
desmilitarización /демілітаризЯція desmilitarizar і//демілітаризувЯти desmirado adj діал. відчайдушний, без- стрЯшний; ризикбвий desmirriado а^худйй, вйснажений desmocha f 1. див. desmoche; 2. Л. Ам. шкбда, псувЯння desmochadura їдив. desmoche desmochar vtA. зрізЯти (знімЯти) верхівку;
2. підстригЯти (дерева); 3. скорбчувати, викидЯти (текст)
desmoche m А. зрізЯння (знімЯння) верхівки; 2. підстригЯння, обрізЯння (дерев);
3. скорочЯння (тексту^', 4. ВИКИДЯННЯ, вйкид desmocho /77 зрізЯння гілок desmoderado adj іст. нестрйманий desmogar и/скидЯти рбги (про оленів) desmolado adj беззубий
desmoldar виймЯти з форми desmoler vt іст. А. зношувати; 2. ncyBáTn;
3. див. digerir
desmondongar уідіал. див. destripar desmonetizar vtA. забороняти карбувЯн- ня MOHéT з будь-якбго метЯлу; 2. знеціню¬
вати (грошовий знай)’, 3. вйлучати з ббігу (грошовий знай)
desmongar, desmonguillar vt діал. оглу-
LUáTH
desmontable а^розбірнйй, рознімнйй desmontado adj що втрЯтив коня (про кавалериста)
desmontador m тех. знімЯч, прйстрій для зняття (заміни)
desmontadura /1. вйрубування лісу; 2. вирівнювання ґрунту
desmontaje /77демонтЯж, розбирЯння desmontar1 vt А. вирубувати ліс; 2. знімЯ- ти (землю): вирівнювати (ґрунт) desmontar 1. иґрозбирЯти, демонтувЯти; 2. знбсити, розбирЯти (будівлю)', 3. спішувати; змусити злізти (з коня)’, 4. розряд- жáти (рушницю); 5. військ, знешкбджу- вати (артилерію супротивника)', 6. i//(~se) спішуватися
desmonte m А. вйруб лісу; 2. вйїмка (ґрунту)’, 3. відкрйтий ґрунт; 4. вйроблена по- рбда; 5/ діал. шлак; 6. діал. вЯрхній шар відкрйтого кар'Яру
desmoralización /1. деморалізЯція; 2. за- нЯпад духу, зневіра desmoralizador а^деморалізуючий desmoralizar vt деморалізувЯти; -se за- непадЯти духом
desmorecerse 1. бути охбпленим прйст- растю (бажЯнням); помирЯти від бажЯн- ня; 2. захлинЯтися від сліз (сміху) desmoronadizo а^хиткйй; хибкйй desmoronamiento m pyйнyвáння; el - del sistema colonial рбзпад колоніЯльної cncTéMH
desmoronar vt руйнувЯти, розвЯлювати; -se 1. відвЯлюватися; розпадЯтися; роз- сипЯтися; обсипЯтися; 2.3aHenafláTH (про справи)
desmorono тдіал. див. desmoronamiento desmostolar vt A. дратувЯти, сбрдити; 2. приголбмшувати desmotadera їдив. desmotadora desmotador 1. com. текст, робітник, що очищЯє вбвну (сукнб); 2. m сл. грабіжник desmotadora f текст. бавовноочиснЯ ма- шйна
desmotar vtA. очищЯти від жмутів, пачбсів (вовну або сукно)’, 2. діал. очищЯти від насіння (волокна бавовни); 3. сл. грабу- BáTn, роздягЯти
desmovilización /демобілізЯція desmovilizar демобілізувЯти desmultiplicador m ел. редуктор; змбн- шувач швйдкості
desmultiplicar vt тех. змбншувати (число обертів)
desmurar vtA. іст. руйнувати стіни (міські, фортечні); 2. діал. знйщувати гризунів desnacificación /денацифікЯція, викорінювання нацйзму
desnacionalización /денаціоналізЯція desnacionalizar і//денаціоналізувЯти desnatadora /сепарЯтор desnatar vtA. знімЯти піну (з бульйонУ)’, 2. знімЯти пінку (з молока)’, 3. збирЯти вершкй, 6páTH собі найкрЯще; 4. мін. 3H¡MáTH шлак
desnaturación f іст. див. desnaturalización І
desnatural adj іст. неприр0дний, незви- чáйний
desnaturalización1 f А. денатуралізЯція, позбЯвлення прав громадянства; 2. спотворення, перекручування desnaturalización2 f хім. денатурЯція desnaturalizado11. аб#позбЯвлений батьківських (синівських, брЯтських) почуттів; 2. /77 сл. вйлупок
desnaturalizado2 adj хім:. alcohol - дена- TypáT, денатурбваний спирт
desnaturalizar vt(vi) 1.позбЯвляти, позбу- в0ти (ся) прав громадянства; 2. спотворюватися), перекручувати(ся); псувЯти- (ся)
desnaturar vt ют. див. desnaturalizar 1 desnegar vt супербчити; -se відмовлятися від скЯзаного desnevado а^незасніжений desnevar і//тЯнути (про сні/) desnieve /77тЯнення (снігу) desnitrificación fx/'м. денітрифікЯція desnitrificar vt хім. денітрифікувЯти desnivel /77 1. нерівність (їрунтУ)’, 2. різниця у висоті; відмінність рівнів desnivelación /зміщення, зміна висотй desnivelar vtA. змінювати рівень; 2. робити нерівним
desnucar vt А. зламЯти шйю; 2. убити y^ápoM у потйлицю; -se діал. зломйтися біля самбї рукоятки (про ніж) desnudamente ая^ відвЯрто, прямо, без нЯтяків
desnudamiento m 1. роздя^ння; 2. oró- лення
desnudar vt(vr) 1. po3flflráTn(cfl); 2. огблю- вати(ся); -se (de) звільнятися, позбувЯ- тися (вад)
desnudez /1. наготЯ, огбленість; 2. бідність; 3. очевйдність; Явність desnudismo m нудйзм desnudo 1. ^роздягнений, оголений; ró- лий; 2. noráHO одЯгнений; 3. бідний, убогий; 4. гблий (про стіни, кімнату); 5. позбЯ- влений; - de méritos позбЯвлений чес- hót; 6. Явний, неприхований, неприкрЯ- шений (про істині’, 7. тжив. ню, огблена натура; аі - Явно, відвЯрто; poner al - una cosa розкрйти, вйявити; salir - розо- рйтися, вйлетіти в трубу, збанкрутувЯти desnutrición / відсутність xapnyeáHHH; вйснаження (організмУ) desnutrido adj вйснажений (від поганого харчування)
desnutrirse виснЯжуватися (про організм) desobedecer vt не корйтися; - una orden не виконувати накЯз desobediencia /непокірність, непок0ра desobediente яо/неслухнйний, непокірний desobligar vt 1. звільняти від оббв'язків; 2. захбплювати, викликЯти зЯхват; 3. діал. народжувати
desobstruir vt 1. розчищати (ШЛЯ)Ї)\ 2. звільняти (від перешкод, усувЯти (перешкоди)
desocar vtA.fi. Ам. (~se) вйвихнути (кисть руки, палець); 2. (~se) підтоптЯти ноги (про коня)
desocupación /1. нерббство, лЯдарство; 2. безробіття
desocupado 1. асУледЯщий, гультяйський^ 2. безробітний; незЯйнятий; 3. /77безробітний
desocupar vtA. очищЯти, звільняти (місце, приміщення)’, 2. виймЯти; 3. випорожнятися; 4. позбавляти роботи; -se 1. вт- рачЯти місце (роботи)’, 2. Л. Ам. нарбд- жувати
desodorante /77дезодорЯтор desodorar vt дезодорувЯти, знйщувати зЯпах
desofenderse іст. не ображктся, не почувЯти ce6é обрЯженим desoír vtA. не слухати, пускЯти повз вуха; 2. залишЯтися глухйм до чого-н. desojar зламЯти вушко (у голки)’, -se
1. видивлятися; 2. псувЯти зір; 3. іст. старЯтися
desolación /1. спустбшення, розбрення;
2. скорбота, відчай; безутішність desolar vtA. спустбшувати, розорЯти; 2. до- вбдити до розпачу; -se тужйти, утрачЯти надію
237
desoldar
desoldar vt відпаяти, розпаЯти; ~se відпаятися, розпаятися
desolladamente а</инахббно, безсорбмно desolladero m шкуродбрня desollado ас/зухвблий, нахббний, безсо- рбмний
desolladura fA. здирбння шкури (зубитих тварин)\ 2. садиб; 3. шкбда desollar vtA. здирбти шкуру; 2. завдавати і бблю; 3. змушувати платити втридброга;
4. розпускбти плітки, перемивбти кісточки; -se обдбрти шкіру, отрймати садиб;
1 -la, - el lobo (la zorra) відсипбтися після гульні, спбти мбртвим сном; - a uno vivo дбрти шкуру з кого-н., обібрбти як липку desollón m садиб desondrar vticr. див. deshonrar desonzar иґображбти, ганьбити desopilar vt 1. вилікбвувати від запбру, прочищбти шлунок; 2. сл. смішйти; -se сл. реготбти до упбду desopinar vt позбавляти довіри, дискре- дитувбти, псувбти репутбцію desoprimir vt 1. звільняти від ярмб (тирбнії); 2. Л. Ам. полбгшати desorbitado adj А. надмірний, непомірний; 2. Л. Ам. нерозсудливий, нерозвбжливий; ojos -s витріщені, вйрячені бчі desorbitar vt 1. перевйщувати звичайні нбрми, перевйщувати міру; 2. перекручувати, спотвбрювати (думку, ідею) (у запеклій суперечці, дискусії)', -se вййти за рбмки desorción fxiM. десбрбція desorden m 1. ббзлад; плутанйна; en - у ббзладі; vivir en el - вбсти безлбдний спбсіб життя; 2. рі заворушення, масові вйступи; 3. неохбйність, неакуратність;
4. рі пороки, погбні нбхили desordenación ficr. див. desorden 1 desordenado adj 1. неакурбтний, неохбй- ний; непрйбраний; 2. безлбдний (прожиття, поведінку)
desordenamiento m див. desorden 1 desordenanza ííct. див. desorden 1 desordenar vt спричиняти ббзлад, плутати; -se 1. бути у ббзладі; 2. виходити за рбмки, порушувати (порядок desorejado adj 1. пропбщий, розпусний, бруднйй; 2. діал. див. descarado 1; 3. діал. марнотрбтний; 4. діал. дурнйй, нерозумний; 5. діал. з відлбманими ручками; 6. діал. з погбним слухом; що погбно співає desorejar vt 1. відрізбти вуха; 2. обрізати вушко
desorganización /'дезорганізація desorganizador 1. ас/дезорганізуючий; 2. /77дезорганізбтор
desorganizar у/дезорганізбвувати, спричиняти ббзлад; -se бути у ббзладі desorientación / desorientamiento m
1. дезорієнтація; 2. збентбження desorientar vt 1. відхилЯти від потрібного нбпрямку, направляти на хйбний шлях;
2. обмбнювати, увбдити в омбну, спан- телйчувати; дезорієнтувбти; -se 1. втра- чбти орієнтувбння; 2. дезорієнтувбтися desorillar і^зрізбти край, пруг (тканини, паперу)
desortijar vtc.-r. розпушувати (ґрунт), під- гортбти (молоді сходи)', -se діал. вй- вихнути суглбб (про коня) desosar гідив. deshuesar desospechar vt (vi) іст. розвіяти сумніви (підбзри)
desovadero m сбжалка desovar vi 1. викидбти ікру (про рибУ)', 2. відкладбти Яйця (про комах) desove /771. нбрест; 2. відкладання ябць (про комах, равликів) desovillar vtA. розмбтувати (клубок або моток ниток); 2. розплутувати, з'ясовувати; 3. підбадьбрювати
desoxidación f 1. хім. дезоксидбція, розкйснення; віднбвлення; 2. вйдалення іржі
desoxidante m хім. розкйснювач desoxidar vtA. (vi) хім. розкйснювати(ся); 2. видаляти іржу
desoxigenación ґхім. віднбвлення desoxigenar ііїдив. desoxidar despabiladeras /р/нагбрні щйпці despabilado adj 1. що не спить; 2. жвбвий, моторний
despabilar vt 1. знімбти нагбр (зі свічки, ґнота)', 2. збудйти (сплячого)', 3. пробуджувати (думку)', 4. розворушйти, спонукб- ти до дій; 5. крбсти; 6. оживлЯти; 7. швйд- ко вибратися з спрбвою; 8. розтрйнькати (гроші)', 9. убивбти; -se 1. оживлЯтися (про думки)', 2. розворушйтися, відганЯти сон; 3. діал. пбтай пітй, зникбти despacio 1. advповільно, не поспішбючи, тихбнько; 2. діал. тйхо, негблосно; 3. m діал. повільність; 4. //7/е//обербжно!; соп ~ діал.повблі, повільно; barajarla - Л. Ам. розібрбтися до дрібнйць; vísteme -que estoy de prisa помблу їдь — дблі заїдеш despacioso adj розмірений (про руУ); некваплйвий, повільний despacito 1. adv тихбнько, потихбньку; 2. interjдив. despacio З despachaderas f рі 1. бдповідь, відсіч, різкб відповідь; 2. діловйтість; спрйтність despachado adj 1. безсорбмний; 2. спритний, виверткйй
despachador 1. aq¡r мотбрний; оперативний; 2. /77 діал. робітнйк, що завантбжує шбхтові вагонбтки
despachamiento m іст. див. destierro despachante com. Л. Ам. робітнйк магазй- ну, продавбць
despachar 1. vt 1. (-se) закінчувати (роботу, справу); 2. читбти, диктувбти, укладб- ти (ділові папери); 3. зустрічбти (відвідувачів)', 4. відправляти; 5. продавбти, збу- вбти (товари, квітки)', 6. проганЯти, вига- нЯти; 7. убивбти, відправляти на той світ;
8. и/поспішбти, квбпитися; 9. нарбджува- ти; -se 1. покінчйти (зчим-н.), відкарбска- тися (від чого-н.)\ 2. їсти; пйти; 3. викладати (скарги, претензії) despachero m діал. 1. влбсник магазйну; 2. продавбць
despacho m 1. виконання (роботй)’, 2. спрйтність, швидкість (у виконанні)', 3. збут, прб- даж; 4. відпрбвлення (товарів)’, 5. кабінбт; контбра; бюрб; 6. магазйн, торговбльне приміщення; 7. кбса (для) прбдажу квитків; 8. де- пбша, повідомлення; - oficial офіційне по- вщбмлення; 9. діал. крамнйця дрібнйчок; correr los -s негбйно відправляти; poner al - збувбти, продавбти (твар)’, tener buen - бути спрйтним, мотбрним (уробот) despachurramiento /771. сплющування; 2. платане пояснення
despachurrar vt 1. сплющувати, м'Яти; роздбвлювати; 2. заплутано розповідбти (пояснювати); 3. уривбти, обірвбти (у розмові)
despajado adj незадовблений; розчарб- ваний
despajadura /'віяння (зерна) despajar vt віяти (зерно) despajo тдив. despajadura despaldar, despaldillar, despaletará Ам., despaletillar \іїдив. desespaldar despalillar vtA. звільняти від жйлок (лист тютюну); 2. діал. убивбти despalmar vtA. чйстити днйще суднб; змб- зувати днйще суднб; 2. стісувати край (дошки)', 3. с.-г. полбти, пропблювати;
4. сл. силоміць заволодіти despalme m підрубування (дерева) despalomado adj діал. дурнйй; отупілий
despalotar гідіал. див. despalillar 1 despampanadura /підрізання (виноград- ноїлози)
despampanante adj дивовйжний, неймовірний, приголбмшливий despampanar 1. и/підрізбти (виноградну лозУ)\ 2. обрізбти (паростки, пагони);
3. бентбжити; дивувбти; 4. vi виливбти душу; -se забиватися(при падінні) despamplonar vt розріджувати (посадки винограду)', -se вйвихнути (руку) despancijar гідив. despanzurrar despanchurrar гідив. despachurrar despanzurrar vt 1. розпороти живіт (черево), випускати кишки; 2. розрізбти (мішок)',
3. убивбти; -se помбрти, д^ба дбти despanzurro m діал. див. despapucho despapar и/закйдувати гблову (про коня) despapucho тЛ. Ам. дурість, нісенітниця desparcimiento т іст. 1. пошйрення, розповсюдження, розсіювання; 2. пошйрення (новин)', 3. невймушеність, розв'язність desparecer 1. vi див. desaparecer; 2. vt ховбти, прихбвувати; -se іст. бути несхб- жим; відрізнятися
desparejar vt(v/) роз'бднувати(ся), розпа- рбвувати(ся)
desparejo adj А. див. desigual; 2. Л. Ам. мінлйвий, нестблий (про ПОГОДУ) desparejura fЛ. Ам. див. desigualdad desparpajado adj невймушений; розв'язний
desparpajará иґрозкидбти, розшпурювати; 2. діал. вичйтувати, сварйти; 3. діал. проганЯти, розганЯти; А. діал. розсіювати, розкидбти; 5. діал. розтрйнькувати, мар- нотрбтити; 6. vi базікати, плбскати язиком; -se чинйти нерозвбжливо desparpajo m 1. невймушеність; розв'язність; 2. моторність, спрйтність; 3. балакучість; 4. діал. ббзлад desparramado adj ширбкий, просторий, відкрйтий
desparramador /771. с.-г. розкидбч; 2. діал. механічний розподільник desparramar vtA. (vi) розкидбти(ся); роз- сипбти(ся); проливбти(ся); 2. розтрйнькувати, марнотрбтити; 3. розсіювати (увагу)', 4. Л. Ам. розповсюджувати (плітки)', -se 1. розбрідбтися (про стадо)', 2. гулЯ- ти,пиЯчити
desparrame m Л. Ам. див. desparramo З desparramo тдіал. 1. розкидбння; розси- пбння; 2. ббзлад; 3. безлбдна втбча despartidero тдіал. роздоріжжя despartir vtA. відділЯти, розділяти, роз'єднувати; 2. рознімбти, розборонЯти, мирйти desparvar иґзгріббти обмолбчене зерно despasmarse іст. огбвтатися, отЯмитися (від переляку)
despatarrada f. hacer uno la - лежбти, симулюючи хворобу; потрбпити у кумбдне становище
despatarrar vtA. розкарячувати, шйроко розстбвити (нбги); 2. приголбмшувати, жахбти, вражбти; -se 1. шйроко розставляти нбги (у танці, при падінні), розкарячуватися; 2. жахбтися, дивувбтися; dejar a uno despatarrado зворушити, приго- лбмшити; quedar(se) despatarrado зля- кбтися, жахбтися
despatillar 1. vt стісувати вйступ для врубки в паз; 2. згблювати бакенббрди; 2. діал. зрізати пбгони; 4. і/лхати раптбво; тікбти
despaturrar гідіал. плутати, спантелйчу- вати; -se діал. див. despatarrarse despavesaderas /рідив. despabiladeras despavesar гідив. despabilar 1 despavorido adjpo смерті переляканий despavorir vi (~se) жахбтися; до смбрті перелякатися
238
desplazar
despeadura f бблісний слід на нозі (від ходіння)
despearse 1. намуляне місуе (при ходінні)] 2. бурхлйво виpaжáти відчай (гнів) despectivo adj А. див. despreciativo; 2. лінгв.
ЗНЄВЯжЛИВИЙ
despechado adjnкйй утратив надію, якйй зневірився; озлбблений despechar1 vtA .(vi) засмучувати(ся); 2. (vi) обурювати(ся); сЯрдити(ся); дратувЯти- (ся); 3. розлютйти; -se розлютйтися despechar гідив. destetar despechar vt іст. обтяжувати подЯтками despecho /771. засмучення, досЯда; 2. лють; відчай; а - de... незважЯючи на...; всупереч...
despechugar знімЯти грудйнку з птйці; -se розстібЯти кбмір; огблювати груди despedazadura f, despedazamiento m поділ на шматкй (на частйни) despedazar vt А. розривЯти; розділяти на частйни; рвЯти на шматкй; 2. руйнувЯти, знйщувати, розбивЯти (мрії, надії)] - el alma розбйти сЯрце; - la honra збезчЯстити despedida fA. прощЯння; 2. розлука; 3. звільнення; 4. прбводи; вечірка з нагбди проводів; - de soltera дівич-вЯчір, вечірка напередбдні весілля
despedir vt А. проводжЯти; прощЯтися; 2. звільняти; 3. кйдати, метЯти (каміння, спис)] 4. пЯхнути; випромінювати світло; 5. відштбвхувати; -se 1. прощЯтися;
2. розпрощЯтися; втрЯтити надію despedrar, despedregar vt очищЯти від каміння
despegado adj холбдний, сувбрий (у поводженні)
despegar 1. відділЯти; відклЯювати, від- пбрювати; 2. Гі. Ам. розпрягЯти (коней)]
3. vi ав. (-se) злітЯти; -se 1. відділятися; вірклЯюватися; 2. віддалятися; збайдужіти; 3. не відповідЯти
despego m див. desapego despegue /77 ав. зліт; - vertical вертикЯль- ний зліт
despeinar vt псувЯти зЯчіску, розкуйбвд- жувати (волосся)] -se розкуйбвдитися (про волоссгі)
despejado adj 1. вільний, відкрйтий, про- стбрий (про приміщення)] 2. невймуше- ний, розв'язний; 3. Ясний, світлий (пророзум); тямущий, кмітлйвий (про людину);
4. що одужав від лихомЯнки (про хворого); 5. Яснйй, безхмЯрний
despejar vt А. звільняти, розчищЯти (місце)] 2. пояснювати; -se 1. ставЯти невй- мушеним; 2. вйпогодитися; 3. одужати від лихомЯнки (про хворого)] 4. відпочйти, ОТЯМИТИСЯ
despejo /771. звільнення (місця)] 2. проріджування насЯджень; 3. невймушеність;
4. Яснйй (світлий) рбзум; 5. тавр, звільнення арЯни від людЯй (перед боєм биків) despelucar гідіал. див. despeluzar 1 despeluzar vt 1. куйбвдити (волосся, ворс)] 2. спбвнити жЯхом; 3. діал. обігра- вЯти
despeluznar \гідив. despeluzar 2 despellejar vt А. здирЯти шкіру; 2. лихо- слбвити; 3. обдЯрти як лйпку despenar vtA. вйзволити з оідй; 2. утішЯ- ти; 3. убивЯти; 4. діал. довбдити до рбз- пачу
despendedor A. adj марнотрЯтний; 2. m марнотрЯт
despender vt А. марнотрЯтити, розтрйнь- кати (майно)] 2. гайнувЯти, марнувЯти (час)
despensa f А. комбра, комірка; 2. запЯс провізії, продукти харччувЯння; посЯда комірнйка (еконбма); іст. дЯнна вйтрата продуктів; 5. рі іст. видЯтки, витрЯти
despensero /77 комірнйк, економ despeñadamente а<Л/стрімко, безстрЯшно despeñadero /77І. обрйв, круча; 2. ризик, небезпЯка
despeñadizo асуобрйвистий, крутий despeñadura f, despeñamiento m див. despeño
despeñar иґскидЯти з обрйву (з кручі); -se 1. пЯдати, зривЯтися (з висоти)] 2. відда- вЯтися (порокам, утіхам) despeño /771. падіння з висотй; 2. розб- рення; крах; 3. рбзлад шлунку despeo тдив. despeadura despepitadora f машйна для виймЯння насіння (кісточок); - de algodón бавовно- очйснЯ машйна
despepitar vt 1. виймЯти насіння (кісточки) (з плодів)] 2. діал. очищЯти кЯвові зЯрна;
3. говорйти прЯмо (без нЯтяків) despepitarse 1. кричЯти, горлЯти; 2. роз- дратбвуватися; - uno por una cosa прй- страсно бажЯти
desperación ficr. див. desesperación desperanza ficr. див. desesperanza desperar vi іст. див. desesperanzar despercatarse діал. не слідкувЯти за со- ббю; ставЯти неохЯйним, опускЯтися despercudido adj діал. кмітлйвий, тямущий
despercudir vt 1. чйстити; 2. діал. див. despabilar 4; -se (соп) Л. Ам. віддЯти, по- жЯртвувати
desperdiciador 1. adj марнотрЯтний; 2. m марнотрЯт
desperdiciar vt\. марнотрЯтити, розтрйнь- кувати; 2. марнувЯти, гЯяти (час)] 3. про- пускЯти (момент, нагодуі) desperdicio /77 1. марнотрЯтство; 2. (рі) відхбди виробнйцтва; -s de algodón бавбвнЯні пЯчбси; no tener - una cosa бути дуже корйсним (вйгідним) desperdigar vtA. (vi) відрілЯти(ся), роз'Яд- нувати(ся); 2. (vi) розсіювати(ся), розки- дЯти(ся); 3. розпорбшувати (сили) desperecer vi іст. гйнути; -se (por) дома- гЯтися, із шкіри пнутися desperecido adj іст. знесйлений, спустб- шений
desperezarse потягуватися, тягнутися desperezo /77 потягування desperfeccionar vt діал. псувЯти, робйти непридЯтним
desperfecto /77 ДефЯкТ, Н6Д0ЛІК, невеличка вЯда
despernada f стриббк, підскік (в іспанських танця)і)
despernado adj що втомйвся від ходіння despernar иМ. відрізати нбги (лЯпи); 2. (vi) ушкбдити (собі) нбги
despertador 1. adj що будить, що пробуджує; 2. /77будйльник; 3. спонукЯння, мотйв despertamiento m пробудження despertar 1. vt будйти; 2. пробуджувати (іспогади); 3. привбдити до пЯм'яті; 4. збуджувати, викликЯти (почуття)] el apetito викликЯти апетйт; 5. nr(-se) прокидЯтися, пробуджувася; 6. здогадЯтися; дізнЯтися прЯвду
despesar /77 іст. досЯда, прйкрість; смуток despestañarse 1. вйдивити бчі; 2. старЯ- тися; багЯто займЯтися, скніти despetrificar vt привбдити до пЯм’яті, протвербжувати despetroncarse діал. тікЯти despezar vt 1. звужувати (кінець труби)] надавЯти фбрми кбнуса; 2. архіт. обтбчу- вати каміння (для стін, склепінь) despezonar vt 1. зрізЯти черешкй; 2. рвЯ- ти, відривЯти; -se ламЯтися (про черешок, стрижень)
despezuñarse 1. ушкбдити копйто; 2.діал. квЯпитися, поспішЯти; 3. діал. старЯтися
despiadado adj 1. безжЯлісний, жорстокий, нелюдяний; 2. нещЯдний despicar vt 1. заглЯджувати (провину, образуі)] догоджЯти; 2. Л. Ам. розбивЯти пустйти кров з нбса; вибивЯти зуби; -se
1. мстйти; 2. діал. потрЯпити в біду despichar 1. vt виділЯти сік, сочйтися;
2. діал. виймЯти кісточки (з виноградуt);
3. діал. давйти, вичЯвлювати; 4. viпоми- рЯти, вйпустити духу despideaguas тцощовт щит; жолоббк despidiente /77: - de agua водоскйд, водозлйв; див. despideaguas despido тдив. despedida З despierto adj А. що прокйнувся, що не спить; 2. дотЯпний, гбстрий на язйк; 3. кмітлйвий; мотбрний, спрйтний; soñar - мріяти наяву
despiezar \гідив. despezar 2 despigmentación імед. депігментЯція despilarar vt /ціал. гірн. знімЯти стбйки; розбирЯти кріплення
despilfarrado 1. adj обірваний, у лахміт- тях; 2. щЯдрий, марнотрЯтний; 3. діал. рідкйй; розрізнений; 4. т обідранець, голодрЯнець; 2. марнотрЯт despilfarrador тдив. despilfarrado despilfarrar vt марнотрЯтити, розтрйньку- вати (гроші)
despilfarro /771. недбЯлість, неохЯйність; 2. марнотрЯтність
despimpollar vt зрізЯти пЯгони, пЯростки (виноградної лози)
despinochar и/очищЯти кукурудзяній качанй despintar 1. стирЯти (змивЯти) фЯрбу; 2. перекручувати, змінювати; 3. (//виділятися; дисгармоніювЯти; -se втрачЯти кб- лір, знебЯрвлюватися; no despintársele a uno залам'ятЯтися надбвго, западЯти в душу
despinzar иґчйстити (сукно, хутро), знімЯти пінцбтом (волоски) despinzas f рі ткЯцькі щйпці; щйпці з гблкою для чйстки тканйни despiojar vt 1. вивбдити вбшій; 2. витягувати зі злйднів
despique /771. заглЯджування провйни; 2. звЯдення рахунків; відплЯта, пбмста despistar vtA. навбдити на хйбний шлях; 2. ріал, обдурювати; -se 1. збивЯтися зі сліду; 2. помилйтися, переплутати despizcar vt кришйти^ дрібнйти; -se старЯтися щосйли, із шкіри лізти desplacer1 /771. незадовблення, досЯда; 2. неприбмність
desplacer vt не подббатися, викликЯти незадовблення desplanar vticr. nohснювати desplanchar \гідив. desaliñar desplantación їдив. desarraigo desplantar vtA. іст. див. desarraigar; 2. відхиляти від вертикЯльної лінії desplante /77 зухвЯла вйтівка; вйбрик desplatado adj діал. бідний, незамбжний desplatar vtA. добувЯти срібло (з іншого металу); 2. діал. див. desplumar 2 desplate /77 добувЯння срібла (з іншого металуі)
desplatear vtA. знімЯти шар срібла; 2. діал. обкрадЯти
desplayado 1. а^ширбкий; 2. m Л. Ам. піщЯна обмілина; 3. Л. Ам. велйка полЯна desplayar 1. vt іст. розшйрювати; 2. vi відступЯти (про море) desplazamiento m 1. переміщення; зміщення; 2. вйтіснення; усунення; 3. мор. во- дотоннЯжність; - en rosca водотоннЯж- ність порбжнього суднЯ; - en vacío мЯрт- вий хід; 4. хім. заміщення; 5. мед. вйвих; зміщення
desplazar vtA. переміщЯти; зміщЯти; зсу- вЯти; пересувЯти; 2. витіснЯти; усувЯти;
239
desplegadura
3. мор. мЯти водотоннажність; 4. хім. замінити; 5. мед. вйвихнути; змiщáти; -se А. перемінитися; ітй, прохбдити; 2. астр. схилЯтися
desplegadura ґдив. despliegue desplegar vt 1. розгортЯти; po3KpnBáTn; розправляти; 2. пояснювати; 3. виявляти, демонструвЯти (почуття, властивість); 4. військ. розгортЯти (військо)] -se і військ. розгортЯтися despleguetear vt зрізЯти вусики (винограду)
'despliegue /771. демонстрЯція, вйявлення пбвною мірою; 2. військ. розгортЯння (війська)] 3. пбказ, демонстрЯція (досягнень)
desplomar vt А. відхилЯти (від вертикального положення); 2. діал. лЯяти, сварйти; -se 1. відхилятися (від вертикальною положення)] 2. руйнувЯтися, завЯлюватися;
3. буд. давЯти усадку (про бетон)] 4. зомлівати, непритбмніти; упЯсти як мЯрт- вий; 5. розорЯтися
desplome m А. відхилення (від вертикального положення); 2. вйступ (стіни, скел)] 3. буд. усЯдка (бетон\) desplomo /771. відхйлення (від вертикального положення)] 2. діал. буркотіння; лЯй- ка, свЯрка
desplumar vtA. пЯтрати (птицю)] 2. виймЯ- ти (грош)] оббирЯти; обігравЯти despoblación, despoblada f іст. безлюддя, відсутність людЯй despoblado /77безліЬдне місце; en ~ прО- сто нЯба; robaren ~ грабувЯти на велйкій дорОзі
despoblamiento m див. despoblación despoblar vtA. обезліЬдити, спустОшува- ти; 2. позбавляти рослйнності; -se обезлюдіти, спустіти
despoetizar vt позбавляти поетйчності despojador 1. adj грабіжницький; 2. m грабіжник; викрадЯч
despojar vtA. грабувЯти, відбирЯти; 2. позбавляти; ~ a un árbol de su corteza обдирЯти кору з дЯрева; 3. юр. вилучЯти (з метою передачі законному власнику)] ~se 1. позбавляти себЯ; 2. скидЯти з сЯбе (одя/)] 3. звільнятися (від забобонів) despojo /771. грабунок, грабіж; 2. здббич (переможця); 3. пбтрухи; 4. рі улЯмки (будівлі)] 5. р/зЯлишки, відхбди; 6. рігірн, пустЯ порбда; бідна рудЯ; 7. р/остЯнки despolarizador, despolarizante m фіз. деполяризЯтор
despolarizar \гіфіз. деполяризувЯти despolvar \гідив. desempolvar despolvorear vt 1. змітЯти (стріпувати, вибивЯти) пил; 2. відштбвхувати від сЯ- бе; 3. діал. посипЯти
despopularizar vt позбавляти популярності
desporrondingarse 1. діал. розкидЯтися грішми; 2. діал. розкйнутися, розвалитися (укріслі)] 3. діал. просторікувати, патЯ- кати
desportilladura f 1. оскблок, улЯмок; 2. щербйна, виїмка
desportillar vt 1. відбивЯти край (у посуду); 2. зазублювати (лезо) desposadlo, -a1 adj, m, /'молодий, -а; щОй- но одружений, -а
desposado2 adj скутий наручниками desposamiento m іст. див. desposorio desposanda, -a m, Лцо берЯ шлюб desposar \гіцерк. вінчЯти; ~se 1. бути зарученими; 2. брЯти шлюб, одружуватися desposeer vt позбавляти майнЯ; ~se відмовлятися від влЯсності (майнЯ) desposeimiento m позбЯвлення майнЯ desposorio m(p) 1. заручини; 2. одруження, шлюб
despostar гідіал. розбирЯти (м'ясну тушу, птицю)
despoetillar vt Л. Ам., діал. див. desportillar
dáspota /77 дЯспот, тирЯн despótico ясУдеспотйчний despotismo /77 деспотизм, тиранія; - ilustrado іст. освічений абсолютйзм despotizar гідіал. прЯвити, керувЯти дес- потйчно; тирЯнити dóspoto /77 іст. див. dóspota despotricar vt базікати, точйти лЯси despotrique m лЯси, безглуздя, нісенітниця
despreciable з<#мерзЯнний, нікчЯмний despreciar vtA. стЯвитися з презйрством; не визнавЯти; 2. не враховувати, не брЯти до уваги; нЯхтувати, відволікЯтися (від чого-н.)] -se не удостбювати (уваги) despreciativo adj презйрливий, зневЯж- ливий
desprecio /77 презйрство; зневЯга despredicar ііїЛ. Ам. казЯти протилЯжне, суперЯчити скЯзаному раніше desprender vt 1. відділЯти, відривЯти; від- клЯювати, відв'язувати; 2. виділЯти (тепло)] пЯхнути; 3. Л. Ам. (vi) відстібЯти(ся); -se 1. відділятися, відривЯтися, відвЯлю- ватися;. 2. випливЯти (із чого-н.); 3. відмовлятися
desprendido яс/безкорйсливий; щЯдрий desprendimiento m А. відділення, відпа- дЯння; обвЯл, обсипЯння (ґрунту, каміння)] 2. виділення (тепла, газів)] 3. безкорисливість; щЯдрість
despreocupación f 1. безтурботність; не- дбЯлість; 2. незацікЯвленість, неуперЯд- женість
despreocupado adj 1. безтурббтний, недбалий; 2. недбЯлий; неохЯйний; 3. що нЯхтує суспільною думкою; 4. діал. байдужий
despreocuparse 1. не дбЯти; 2. відкидЯти турббти
desprestigiar vt позбавляти престйжу, підривЯти авторитЯт, розвінчувати, дис- кредитувЯти; -se втрачЯти престйж, пЯ- дати в очЯх
desprestigio /77підрйв авторитЯту, розвін- чЯння
desprevención f А. непередбЯчливість; непідготбвленість; 2. незабезпЯченість, нуждЯ
desprevenido adj А. не готбвий, не підготовлений; не поперЯджений; coger - заскочити зненЯцька; 2. незабезпЯчений, бідний
despropiar vt іст., діал. див. desposeer desproporción f непропорційність, диспропорція; невідповідність desproporcionado adj непропорційний, диспропорційний
desproporcionar vt позбавляти пропорцій, робйти диспропорційним despropositado adj недорЯчний; безглуздий, недолЯдний
despropósito /771. безглуздість, недолЯд- ність; 2. скЯзане (зроблене) недорЯчно; а - не до рЯчі, недорЯчно desproveer позоавлЯти необхідного desproveimiento m іст. див. desprevención
desprovisto aq/позбЯвлений; не забезпЯ- чений необхідним
despueble, despueblo m див. despoblación
despuás advпісля; пОтім; пізніше; poco - незабЯром, невдОвзі; lo hará - я це зроблю пОтім; - de іос. ргер. після; - de mi salida після тОго, як я пішов; - de amanecer колй розвиднилося; ~ de que іос. соп/. після тОго, як; ~ de que regresó a casa
після тОго, як я повернувся додОму; ¡hasta -І до побЯчення!, бувЯй! despulir vt робйти тьмЯним, позбавляти блйску
despulmonarse стомлюватися despulpar і4діал. очищЯти (кЯвові зЯрна) despulsar vt виснЯжувати; знесйлювати; -se 1. непритомніти, зомлівЯти; 2. сйльно збуджуватися, не тЯмити себЯ (через горе, лють)] 3. пЯлко бажЯти despullar vt іст.] діал. див. desnudar despumación /'зняття піни (нЯкипу) despumar 1. vt знімЯти піну (нЯкип); 2. vi пінитися; 3. збільшуватися в об'Ямі, ростй як на дріжджах
despuntador m відбійний молотОк despuntar 1. vt затуплювати (вістря)]
2. виймЯти порожні стільникй (з вулика)]
3. іст. див. desapuntar; 4. мор. обхОдити мис; 4. и/проростЯти (про посіви)] з'являтися (про паростки)] розпускЯтися (про брунькі)] 5. виявлЯти кмітлйвість; 6. виділятися, відрізнятися (якими-н. ЯКОСТЯМИ)] 4. світЯти; despunta el alba світЯє; -se затуплюватися (про вістря) desque conj іст. з тОго чЯсу як, після тОго як; як тільки
desquebrajar vt розколювати, розщЯплю- вати
desquebrar vt колОти, розколювати; -se давЯти тріщину desquejar иґзрізЯти черешкй desquerer иГрозлюбйти desquiciado adj див. desordenado desquiciamiento m позбЯвлення опОри (підтримки)
desquiciar vtA. знімЯти з петЯль (двері, вікно)] 2. спричиняти бЯзлад; 3. позбавляти опОри, вибивЯти зЯмлю з-під ніг;
4. позбавляти прихйльності; сварйти; -se
1. вйвихнути (руку, ногУ)] 2. бути у бЯзла- ді; 3. збентЯжитися, зніяковіти desquicio /77 Л. Ам. 1. руйнувЯння, розорення, руїна; 2. безгосподЯрність; безтолковість; 3. бЯзлад, розруха, анЯрхія desquietar дратувЯти
desquijarar иґзламЯти щЯлепу desquijerar vt тех. нарізати шпОнки desquilatar vtA. змЯншувати вміст зО- лота, знйжувати прОбу зОлота (у монетах)] 2. знецінювати
desquitar vtA. відшкодовувати збйтки, компенсувЯти; 2. відігрЯти (яку-н. суму)]
3. (-se) мстйти; -se 1. відігравЯтися;
2. поквитЯтися, розквитЯтися desquite /771. відшкодувЯння (збитків)] 2. звЯдення рахунків; 3. пОмста; tomarel - поквитЯтися, помстйтися desrabar, desrabotar vt відрізати хвости (ягнятам)
desraizar гідіал. див. desarraigar desramar vt обрізЯти гілкй, підрізЯти де- рЯва
desrancharse 1. залишЯти (звільняти) рЯнчо; 2. військ. знЯтися з постОю; 3. іст. дезерійрувати
desraspado adj бот. безОстий, голоколО- сий; trigo - безОста пшенйця desratizar и/труТти щурів desrayar vt с.-г. прорізувати борознй, борознити
desrazonable adj нерозумний; нерозвЯж- ливий
desreglado adj див. desordenado desreglar іїдив. desarreglar desrelingar vt мор. відпорювати ліктрОси desreputación /безчОстя desreverencia ficr. нешанобливість desrielamiento m діал. див. descarriladura
desrielar vi діал. див. descarrilar desriñonar \гідив. deslomar 2
240
destrozón
desriscar гідіалш. скидЯти зі скЯлі desrizar vt 1. випрямляти, вирівнювати (волосся)', 2. мор. розв’язувати рйфи desroblar vt зрубувати заклЯпки, розклЯ- пувати
desrumbar іїдіал. див. derrumbar destablar vt іст. див. desentablar destacado adjвизначний, виратнйй destacamento m військ, загін; ~ de vanguardia передовйй загін; - de castigo ка- рЯльний загін
destacar 1. иґвиділЯти, відділЯти (частину від цілого); 2. військ. виділЯти (загін, групу)', 3. виділЯти, підкрЯслювати; 4. жив. виділЯти, робйти рельЯфним; 5. vi (~se) виділятися, відділятися; 6. виділЯтися,
ВІДРІЗНЯТИСЯ
destaconar і//стбптувати підббри destajador1 m ковЯльський молотбк destajador2 m діап. вуличний торгбвець м'Ясом
destajar vt 1. домовлятися про умбви (роботи, угоди)', 2. карт. знімЯти колбду;
3. заважЯти, перешщджЯти; 4. іст. заблудити; 5. Л. Ам., діал. різати, відрізЯти destaje m діал. зріз
destajero m, destajista com. відрЯдник, -ця
destajo /77 відрЯдна оплЯта прЯці; а - іос. adv. відрЯдно; trabajo а ~ відрЯдна робб- та; наполЯгливо; hablar а - теревЯнити без угЯву
destalonar vtA. псувЯти (рвЯти) закаблук (взуття)', 2. відривЯти, відрізЯти (талон, чек)
destallar и/підрізЯти (дерева) destapada /'пиріг з відкрйтою нЯчинкою destapador m відкривЯчка (для пляшок) destapar 1. и/відкривЯти, відкоркбвувати; знімЯти крйшку; 2. vi Л. Ам. зривЯтися з місця (про вершника)', кйнутися бігти (про тварин); 4. Л. Ам. порушувати мовчЯння;
5. діал. дарЯти лЯпаса; ~se діал. розкри- вЯтися (уві сні), скидЯти кбвдру destapiar vt знімЯти огорбжу destaponar vt відкоркбвувати, виймЯти прббку (з пляшкй)
destarar вираховувати вагу тЯри з вагй брутто, отрймувати вагу нЯтто destarrar vtA. діал. ламЯти рбги; 2. діал. ударятися головбю; розбивЯти гблову; З .діал. убйти, вЯжко порЯнити (в автомобільній катастрофі)
destartalado adj А. безлЯдний; хаотйчний; 2. розлЯманий; розвЯлений; 3. безглуздий, нісенітний
destartalar vtA. спричиняти бЯзлар, роз- вЯлювати; 2. діал. залишЯти приміщення порбжнім (безречей, меблів) destartalo /77бЯзлад, хабс destazador m м'яснйк, спеціаліст з роз- бирЯння туш
destazar vt розрізЯти на шматкй, розби- рЯти(7ушу)
destechar і//знімЯти дах (покрівлю) destejar vtA. знімЯти черепйцю; 2. позбавляти зЯхисту
destejer vt 1. розпускЯти тканнЯ; 2. зривЯ- ти (ламЯти) плЯни destelarse старЯтися destellador m фото бліц destellar1 vt 1. іскрйтися, виблйскувати, спалЯхувати; 2. давЯти світлові сиґнЯли destellar2 vt іст. дистилювати destello /771. спалЯхування, виблйскуван- ня; відблиск; 2. світловйй сиґнЯл; 3. прб- блиск, вйяв (здібностей, почуттів) destemplado adj А. дратівлйвий, нестрй- маний; 2. роздратбваний (про жести, голос)', 3. нерівний, мінлйвий (про погоду)-,
4. не гартований (про сталь)', 5. що мЯє легку недугу; 6. розстрбений (про муз.
інструмент)', 7. що фальшйво звучить (про голос)', 8. жив. дисгармонійний (про поєднання кольорів)
destemplanza fA. мінлйвість (погоди)', 2. нерівність; мінлйвість, непостійність (у словах, вчинкай)\ 3. нестрйманість;
4. переббї (пульсу)
destemplar vt 1. порушувати порЯдок (лад, гармбнію); 2. розстрбювати (муз. інструмент)', ~se 1. розстрбюватися (про муз. інструмент)', 2. нездужати; 3. бйтися нерівно (про пульс)', 4. ставЯти нестрйма- ним; 5. втрачЯти гарт (про сталь)', 6. діал. набивЯти оскбму '
destemple /771. розстрбєність (муз. інструмента2. легкЯ недуга; 3. мінлйвість, непостійність (у словах, вчинкам desteñir vt знебЯрвлювати; -se линЯти, блЯкнути
desternillarse зламЯти хрящ desterrar vtA. засилЯти, висилЯти; виганЯ- ти; відправляти на засланнЯ; 2. відганЯти від сЯбе (смуток, сумніви)', 3. очищЯти від землі (коріння)
desterronar vt розбивЯти (грудки землі) destetar vtA. забирЯти від грУді; забирати від мЯтки (тварий)', 2. надавЯти самостійність (дітям)
destete /77 забирЯння від грУді desteto /77 загін для молоднякЯ (про тварин, яких забрали від матки) destiempo: а - toe. adv. невчЯсно, недо- рЯчно; не до рбчі; невлЯд destiento /77 хвилювЯння, неспбкій; пере- лЯк, страх
destierro /771. висилЯння, заслЯння; виг- нЯння; 2. місце заслЯння; 3. глухомЯнь, глушинЯ
destilación /дистилЯція; - con vapor de agua дистилЯція з пЯрою; - seca сухЯ
ДИСТИЛЯЦІЯ
destiladera fA. перегінний куб; 2. діал. фільтр
destilado adjдистильбваний destilador m А. дистилятор (майстер)',
2. перегінний куб; 3. фільтр (для води) destilar 1. і^дистилювЯти; 2. фільтрувати;
3. випускЯти (вологу); la herida destila sangre з рЯни течЯ кров; 4. вислбвлю- вати; su carta destila bondad eró у листі відчувЯється добротЯ;5. vi кЯпати, сочй- тися
destilatorio 1. adj дистиляційний, перегінний; 2. фільтрувЯльний; 3. m приміщення для дистиляції*; 4. перегінний куб destilería /приміщення для дистиляції destín /77 іст. А. заповіт, остЯння вбля;
2. дбля
destinación /1. признЯчення; 2. іст. див. destino 1; 3. місце признЯчення destinado adj іст. див. desatinado destinar vtA. назначЯти, призначЯти; 2. давЯти признЯчення (на роботі)', Зі. діал. висилЯти під поліцЯйським нЯглядом destinatario /77адресЯт, одЯржувач destino /771. дбля, фЯтум; 2. збігобстЯвин;
3. признЯчення; 4. посЯда; 5. місце признЯчення; llegar a (su) - прибути на місце признЯчення; 6. військ, місце служби; dar - a una cosa знайтй застосувЯння, застосовувати, використовувати destitución /усунення з посЯди, звільнення destituir vtA. позбавляти; 2. усувЯти з посЯди, ЗВІЛЬНЯТИ
destitulado adjпозбЯвлений титулу destocado ао/простоволбсий, без шЯпки destocar vt псувЯти зЯчіску; розкуйовджувати (волосся)', -se 1. розкуйовджуватися (про волоссйу, 2. знімЯти головнйй убір destorcer vt 1. розкручувати (мотузку, шнур)\ 2. випрямлЯти (спіраль)', -se мор. збитися з курсу
destorlongado adj діал. А. безтолкбвий; 2. марнотрЯтний
destorlongo тдіал. А. безтолкбвість, без- господЯрність; 2. марнотрЯтність, гайну- вЯння
destornillado adj нерозсудливий, нерозумний, без клбю в голові destornillador т викрутка destornillar vt вигвйнчувати, відгвйнчу- вати; -se втрачЯти гблову, чинйти нероз- вЯжливо
destornudar vician. чхЯти destornudo тдіал. чхЯння destorrentar vt Л. Ам. проганЯти, примусити тікЯти; -se діал. розгубйтися; сторопіти
destoserse покЯшлювати destostarse втрачЯти засмЯгу destoxicar vt мед. видалЯти отруту (з організм^)
destrabar vt 1. знімЯти пута (з коня)', 2. роз'бднувати; 3. іст. ла/иати огорбжу destraillar vt мисл. спускЯти зі смикЯ (со- баії)
destral /77Сокйрка
destramar vt текст. виймЯти поперЯчні нйтки
destrapajar vt діал. знімЯти пов'Язку (з рани)\ розв’язувати (бинт) destratar vt діал. рвЯти стосунки, розій- тйся
destrejar vi діяти спрйтно (впрЯвно) destrenzar iz/розплітЯти (щось сплетене в косу
destrepada f спорт, схбдження з горй destrepar vi спорт, схбдити, спускЯтися з горй
destreza /спрйтність, впрЯвність destrincar vt мор. відв'язувати destripacuentos m людина, що переби- вЯє розмбву
destripadura f, destripamiento /77пЯтрання destripar vtA. виймЯти нутрощі, пЯтрати; 2. виймЯти (викидЯти) вміст; 3. роздЯвлю- вати, сплющувати; 4. перебивЯти рбзпо- відь; 5. діал. кйдати навчЯння destripaterrones m А. нЯймит; подЯнник; 2. хліборбб; землекбп destripe /77 див. destripadura destriunfar vt карт, ходйти під кбзир, ви- мЯнювати кбзирі
destrozar vt рвЯти на шматкй; -se мучитися, терзЯтися
destrompar иґпустйти кров з нбса destrón /77 поводйр
destronamiento m скйнення з престблу destronar vt А. скйнути з престблу; позбавляти влЯди; 2. розвінчувати destroncadora /корчувЯльна машйна destroncamiento m 1. рубЯння дЯрева; 2. стбмленість; 3. розбрення; спустб- шення
destroncar vtA. рубЯти дЯрево; 2. розоряти; 3. втбмлювати, виснЯжувати; 4. роз- лЯднувати (справи, плани)', 5. завдавЯти велйкої шкбди; 6. переривЯти (розповідь)', 7. Л. Ам., діал. виривЯти з корінням (рослинУ', 8. Л. Ам. заганЯти (коня)\ -se діал. пЯдати з ніг (від утоми) destronque m див. descuajo destróyer m див. destructor 2 destrozador 1. а*#'руйнівний; 2. /77 руйнівник destrozar vt А. розбивЯти, розлЯмувати (на шматкй)', рвати; 2. сйльно засмутйти; le destrozó la noticia новинЯ йогб дуже засмутйла; 3. руйнувЯти; 4. військ, роз- бйти; розгромйти
destrozo /771. руйнувЯння; 2. шкбда; 3. військ. порЯзка
destrozón /771. людйна, що швйдко знб- шує бдяг; es muy - на ньбму все горйть; 2. незгрЯбна людйна
241
destracción
destracción /руйнувЯнн*, знйщення; роз- брення
destructible adj див. destruible destructividad /руйнівний інстинкт destructivo adjруйнівний; нищівнйй destructor 1. adj див. destructivo; 2. т руйнівник; згубник; 2. мор. есмінець destructorio adj див. destructivo destruible зс/неміцнйй, нестійкий destruidor adj див. destructivo destruimiento m іст. див. destrucción destruir иМ. руйнувЯти, знищувати; 2. роз- бивЯти (наді1\\ ламЯти (плані)] 3. розорити; 4. розтрачувати; марнотрЯтити; -se мат. звбдитися до нуля destungar гідіал. убивЯти удЯром у потй- лицю
destusar гідіал. див. despinochar destustuzar гідив. destungar destutanar vt діал. виймЯти кісткбвий мб- зок; -se 1 .діал. скалічитися, зламЯти собі шйю; 2. діал. дійтй до пбвного виснаження, змучитися (від роботи\ горя)] 3. діал. старЯтися, із шкури лізти desuardar и/очищЯти від жйру (вовну) desudar u/витирЯти піт desuellacaras 1. m горе-голЯр; 2. com. нахбба, соромітник, -ця desuello m 1. здирЯння шкури; 2. нахЯб- ство, безсорбмність; зухвЯльство; es un - грабіж (про надзвичайно високу ціну) desuerar vt відділяти сирбватку (від молока, що скипілося) desulfitación, desulfuración íxím. знесір- чення, десульфурЯція desulfurar vtxiM. знесірчувати, десульфу- рувЯти
desuncir ифозпрягЯти (волів) desunificar гідіал. див. desunir 1 desunión /1. роз'єднання, відокрЯмлення; 2. незгбда, рбзбрат, рбзлад desunir vt 1. розмінувати; 2. сварйти desuno adv іст. спільно, рЯзом desuñar vt\. виривЯти нігті; 2. виривЯти crapé коріння (рослин); -se 1. працювЯти до сьбмого пбту; 2. вкидЯтися до розпусту desurdir vt 1. розпускЯти ткання, розби- рбти оснбву (тканини)] 2. розплутувати (інтригу)] поклбсти край (підступам) desús: al - loe. adv. іст. поверхбво, між іншим
desusado adj що вййшов із вжйтку; невживаний; застарілий desusar vt 1. відучувати; 2. вилучЯти з ужйтку
desuso /771. невжйваність; caer en - вихб- дити з ужйтку; застарівЯти; 2. юр. недо- трймування (законів) desvaido adj\. довготелЯсий, несклЯдний; 2. неяскрЯвий, тьмяний, зблЯклий (про колір)\ 3. розплйвчастий (про фарби)]
4. незначнйй, непримітний (про людину) desvainar vt лущити (горох, боби) desvairse 1. звужуватися; 2. див. desvanecerse 1
desvaler vt позбавляти влЯди (повновЯ- жень), підривЯти авторитЯт desvalia ficr. див. desvalimiento desvalido adj 1. беззЯхисний, безпорЯд- ний; нeщácний; 2. іст. швгщіШ desvalijador /77зл6дій, грабіжник desvalijamiento /77пограбувЯння; грабіж desvalijar vt\. крЯсти (з валізи)] 2. обкра- дЯти, грабувЯти; оббирЯти; розоряти desvalijo тдив. desvalijamiento desvalimiento т беззахисність, безпо- рЯдність
desvalorar vt 1. дискредитувЯти; 2. знецінювати; 3. ставитися з презирством, зневажЯти
desvalorizar ^знецінювати, девальвувЯти desván /77 горйще
desvanecedor т тех. регулятор гучності desvanecer vt 1. розсіювати; розганЯти;
2. розвіяти (сумніви)] стЯрти (з пам'яті)]
3. крутйти голову, заморбчувати гблову;
4. діал. охолбджувати (воду)] -se 1. розсіюватися (про дим); поступбво слабіти, зникЯти; 2. видихЯтися, випарбвуватися (про запах, рідині; 3. відчути запЯмо- рочення
desvanecido adj зарозумілий, гордовй- тий, ПИХЯТИЙ
desvanecimiento m 1. знйкнення, розсіяння; 2. випарбвування (запаху, рідини)]
3. зарозумілість, пихЯтість; 4. запЯморо- чення (голови)] 5. непритбмність; 6. радіо фЯдинг
desvaporizadero m віддушина desvarar vt\. кбвзати, вислизЯти; 2. мор. знімЯти суднб з мілини; -se послизнутися desvariado adi 1. що марить; 2. нерозсудливий, навіжений, безглуздий; 3. крислЯ- тий (про дерево)
desvariar і//1. мЯрити; 2. казЯти нісенітниці
desvarío /771. мЯрення (хворого)] 2. безглуздість; нісенітність; 3. жахлйвість;
4. непостійність, мінлйвість; прймха, за- багЯнка, капрйз
desvastador m діал., військ, canép desvedar знімЯти заборбну (вЯто) desvelamiento тдив. desvelo desvelar vt позбавляти сну; -se 1. страж- дЯти на безсбння, втрачЯти сон; 2. (por) робйти дуже старЯнно; не шкодувЯти сил; старЯтися
desvelo /771. безсбння; 2. (р) старЯння; турббта, клбпоти
desvenar vt видалЯти жйлки (з листя тютюну)
desvencijar vt(vñ 1. розчленбвувати(ся), розлЯднувати(ся); 2. ламЯти(ся), псувЯ- ти(ся); 3. стбмлювати(ся), виснЯжува- ти(ся)
desvendar vt 1. знімЯти пов'Язку, бинт;
2. розкривЯти бчі
desveno /77 мундштук, вудила з підіймЯ- льною розпйнкою біля піднебіння desventaja /1. шкбда; 2. недблік, негативна сторонЯ
desventajoso adj 1. невйгідний, збиткб- вий; 2. несприятливий desventar иґвипускЯти (видалЯти) повітря desventura /нещЯстя; невдЯча; лйхо desventurado adj 1. нещЯсний; нещасливий; 2. легкодухий; ббязкий, несмілйвий; жалюгідний; 3. скупий, жЯдібний desvergonzado adj безсорбмний, нахЯб- ний
desvergonzamiento m іст. див. desvergüenza
desvergonzarse говорйти (чинйти) безсо- рбмно (нахЯбно)
desvergoña f icT. див. desvergüenza desvergüenza /1. безсорбмність; 2. на- хЯбство, зухвЯлість; 3. безсорбмний вчй- нок
desvestir(se) див. desnudar(se); los árboles se desvisten de follaje дербва ски- дЯють лйстя
desviación /1. відхилення, відступ; 2. фіз. девіЯція; - angular кутовЯ зміщення;
3. зсув; кут зсуву 4. мед. зміщення (органів)] 5. політ, ухил; - de izquierda (de derecha) лівий (прЯвий) ухил desviadero m зал., діал. стрілка desviador adj що відвбдить
desviar иМ. відвбдити (убії)] 2. (v/) збй- ти(ся) з дорбги; 3. віднЯджувати; 4. від- бивЯти (у фехтуванні)] -se 1. відхилятися (від теми)] 2. відмовлятися (від планів, намірів)
desvigorizar vt ослабляти
desvincular vt\. поривЯти зв'язки; роз'Яд- нувати; 2. Л. Ам. див. desamortizar desvío /771. відхилення; ухйлення; відгалуження; 2. див. desafecto 2; 3. діал., зал. запаснЯ кблія; роз'їзд; 4. мор. девіЯція (компаса)
desvirar1 vt\. обрізЯти по краЯх підбшву; 2. полігр. обрізЯти Яркуші desvirar vt тех. розкручувати, розмбту- вати (канатна кабестан) desvirtuar vt перекручувати, псувЯти, -se втрачЯти міцність (аромЯт) (про каву, вино) desvivirse 1. виявлЯти цікЯвість; 2. (рог) пнутися зі шк^ри
desvolcanarse діал. обвЯлюватися (пЯда- ти) з висотй
desvolvedor /77 тех. розвіднйй ключ desvolver vt\. змінйти, надавЯти іншої фбрми; 2. розпушувати фунт desyemar vt\. зрізЯти брунькй (здерева)] 2. відділЯти яЯчний жовтбк від білкЯ desyerba /сЯпка (для прополювання) desyerbar гідив. desherbar desyugar \Л\.див. desuncir; 2. звільняти від гніту (гнбблення) deszocar u/порЯнити ступню deszumar вичЯвлювати сік (з фруктів) detall m. ai - іос. adv. врбздріб detallado ас/доклЯдний, детЯльний detallar иМ. деталізувЯти, перекЯзувати детЯльно; доклЯдно описувати; утбчню- вати; 2. продавЯти врбздріб detalle /771. детЯль, дрібнйчка, подрбби- ця; 2. детЯль (частина механізму)] 3. знак увЯги (повЯги); дружній жест; al - іос. adv. доклЯдно, детЯльно; врбздріб; con -s, con todo -, con todos los -s, en - toe. adv. доклЯдно, детЯльно, з усімЯ подрб- бицями; dar -s de una cosa повідомляти подробиці; tener un - виявлЯти чуйність (делікЯтність, такт)
detallista com. 1. худбжник, що старЯнно випйсує детЯлі; 2. роздрібнйй торгбвець detección frex. 1. вйявлення, розкриття; 2. детектувЯння
detectar vtrex. 1. виявлЯти; 2. детектувЯти
detective /77ДЄТЄКТЙВ
detector /771. покЯжчик; індикЯтор; 2. чут- лйвий елемЯнт; 3. радіо детЯктор; - de minas військ. міношукЯч detención /1. затрймка, зупйнка; 2. від- стрбчка, зволікЯння; 3. арЯшт, затрймання detenedor /77 тех. 1. упбр, стбпорний прйстрій; 2. улбвлювач detenencia ficr. див. detención detener vt\. (vi) зупинЯти(ся), затрймува- ти(ся); 2. припиняти, стрймувати; 3. за- арештбвувати; -se зволікЯти detenidamente зсЛ/ретЯльно, доклЯдно detenido adj 1. ретЯльний; 2. легкодухий, боягузливий; 3. збентЯжений, нерішучий;
4. скупйй
detenimiento mЛ.див. detención; 2. скру- пульбзність, дріб’язкбвість; con todo - іос. adv. ретЯльно
detentación fюp. незакбнне утримання detentar \гіюр. незакбнно утримувати detergente 1. adj що очищЯє; 2. /77 мийний зЯсіб; прЯльний порошбк; 3. мед. дезинфікуючий зЯсіб
deterger vt\. мед. промивЯти (рану)] 2. про- мивЯтп, відмивЯти, очищЯти deterioración /1. псувЯння; пошкбдження; 2. знбшування, знос deteriorar vt псувЯти; пошкбджувати deterioro тдив. deterioración determinación /1. вйзначення; 2. рішення; tomar una - вирішити; 3. рішучість; зважливість, відвЯга, мужність; 4. хім. анЯліз determinado adj 1. рішучий; смілйвий; 2. грам. ознЯчений; artículo - ознЯче- ний артикль
242
diablo
determinante 1. adj визначбльний; 2. m грам. ознйчувальне слбво; мат. детермінант, визначник
determinar vtA. BH3Ha4áTn; утбчнювати; передбачйти; 2. розрізняти; 3. призна- 4¿th (час); 4. бути причиною; 5. вирішувати; 6. змушувати приймбти рішення;
7. юр. винбсити вирок, присуджувати; -se (а) вирішувати, звбжуватися determinativo adj А. визначйльний; 2. грам. oзнaчáльний
deterninismo m філос. детермінізм determinista філос. A. adj детерміністський; 2. сот. детермініст detersión /чистка, очистка detersivo, detersorio adj див. detergente 1
detestable adj А. огидний, бридкий; ненависний; 2. нестерпний detestación /відрйза, огида; ненйвисть detestar vtA. проклин0ти; 2. відчув0ти від- pá3y; нен0видіти detienebuey /77 бот. вовчуг detonación /1. пбстріл; залп; 2. вибух;
3. звук вибуху; 4. тех. детонбція detonador m тех. детонбтор detonante adj тех. вибухбвий; детонуючий detonar vi А. тех. детонувбти; 2. лунйти {про постріл, вибуУ detorsión їмед. розтягнення detracción / 1. змбншення; 2. мат. від- німйння; 3. відхйлення; 4. відділення, роз'єднання; 5. лихослів'я; дифамбція detractar уідив. detraer detractor /77 наклбпник; плітк0р; огудник detraer vtA. мат. віднімбти; 2. відхилити;
3. відділ йти, роз'бднувати; 4. звбдити нйклеп, обмовлйти detraimiento m іст. безчестя detrás adv позйду; слідом; - de іос. ргер. за, позбду; por ~ de іос. ргер. за відсутності; no3áo4ij за спинбю; на зворбті, на зйдній стороні
detrimento /77 пошкбдження; шкбда; en ~ de на шкбду
detrítico adjreon. детрйтовий, улймковий; що вйник від руйнування detrito, detritus /77 геол. 1. рбзпад, кришіння: 2. детрит, улймковий матеріал deuda1 /1. борг (,грошовийі; contraer uno ~s заборгувйти; enjugar (liquidar) una ~ погасйти борг; 2. борг, оббв'язок; estar uno en - con otro б^ти в боргу пбред ким-н.; 3. гріх; ~ pública зобов'язйння по держйвній пбзиці; acostarse sin ~ у amanecer con ella новйй день — старі тур- ббти
deuda2 /рбдичка
deudo /771. рбдич; 2. спорідненість deudor /771. боржнйк; 2. фін. дббет deudoso adj іст. родйнний deutergia їмед. побічна дія ліків deuteropatía / мед. вторйнне захвбрю- вання (що є наслідком іншої хвороби) devalar vi мор. відхилитися від курсу, дрейфувбти
devaluación /fleeanbBá^n devanadera f 1. шпулька, шпуля; 2. текст. мотовйло; 3. котушка (для намотування ДротУ)] 4. 6apa6áH (для намотування ка- беля)\ 5. театр. fleKopáLjm, що обертйєть- ся; estar como unas ~s бути не при собі, не відповідбти за cé6e; hablar como una "" патйкати без зупйну devanado m А. намбтка, намбтування; 2. ел. обмбтка
devanador m А. мотбльник; 2. котушка, бобіна; барабйн
devanar і^мотбти, намбтувати; ~sедіал., Л. Ам. кбрчитися (від болю, сміху devanear vi А. верзти нісенітниці; чинйти нepoзвáжливo; 2. мйрити
devaneo /77 1. безглуздя, нісенітниця; 2. маячня; 3. безглузде MapHyeáHHB 4ácy; 4. короткочйсне захбплення devastación /спустошення, pyйнyвáння devastador 1. adj спустбшливий, руйнів- нйй; нищівнйй; 2. mспустошувач, руйнів- нйк
devastar спустошувати, руйнувйти develar vt розкривбти, викривати, виявляти
devengar vtA. отрймувати (зарплату, винагородУ\ 2. мйти npáeo на отрймання (зарплати, винагороди) devengo /77 rpoLUoeá сума (отримана за яку-н. роботу devenir1 /77 розвиток
devenir2 vi іст. 1. прихбдити; наступйти;
2. робйтися, ставйти deviación їіст. див. desviación devinto adj іст. див. derrotado
devisa ficr. 1. пбділ родовйх зембль; 2. збмлі, що підлягають розподілу між спадкобмцями devisar vtA. іст. за/тйгоджувати; домовлятися; 2. іст. розділиш, розподіляти; 3. іст. розповідати, перевзувати; 4. Л. Ам. див. divisar; 5. Л. Ам. утрймувати, затрйму- вати
devisero /77 іст. феодбл, що володіє зем- лбю, яку отрймав у спадок devoción /1. поббжність; 2. відданість, прихйльність; 3. глиббка noeára; 4. звйч- ка; estar a la ~ de uno визнавйти над со- ббю вийду
devocionario m молитбвник devolución /віддавйння, повйрнення; від- силйння назйд
devolutivo adj юр. що перехбдить, пере- дабться (іншій особі)
devolver vtA. повертйти (до колишнього стану\ 2. повертйти, віддав0ти назйд;
3. відповідйти (на люб'язність, образу)\ ~ una visita приїхати з візйтом на відповідь; ~ cumplidos відповідйти на вітбння;
4. вйрвати, знудити (безос.)\ ~se діал. повертйтися
devoniano adjreon. девбнський devónico геол. A. adj див. devoniano; 2. m девбнський період, ДЄВ0Н devorar vtA. жбрти, поїдй™ з жбдібностю (про тварин)\ 2. жйдібно їсти, поглинйти;
3. знйщувати (про вогонь, полум'я); 4. швидко прочйтувати (книжкУ\ 5. витра- чйти (ікошти), вимагйти велйких витрйт devotería /святбнництво devoto 1. adj поббжний, святоблйвий; 2. відданий; 3. m прихйльник, шанувбль- ник
dextrorso adj А. ел. з прйвим х0дом; з npá- вою обмбткою; 2. тех. що йде зліва на- npáeo (про нарізку
deyección /1. геол. вулканічна л0ва; 2. фекалії, екскремйнти, кал dezmar гідив. diezmar día /771. день; дбнний час; ~ adiado (diado) вйзначений (признйчений) день; ~ artificial час від сх0ду до зах0ду сбнця; ~ civil добб; - colendo (festivo, de fiesta, de descanso) день відпочйнку, святкбвий день; ~ laborable (de cutio, de hacienda, de trabajo) роб0чий день, будні; ~ lectivo навчбльний день; ~ natural дбнний час; ~ pardo (gris) хмбрний день; ~ puente день між двомб святкбвими днйми; - quebrado нероб0чий день; ~ solar добб; - de años день нарбдження; ~ de ayuno церк. пісний день; ~ de guardar (de precepto) день відпочйнку, святкбвий день (приписаний церковою)\ ~ del Corpus (del Corpus de Dios, del Señor) рел. свято «тіла госп0днього»; - de los difuntos (de los finados) рел. день поминбння покійних; ~ de Reyes рел. свйто поклоніння волхвів;
~ de viernes (de pescado, de vigilia)
церк. пісний день; algún - інколи; як- нббудь на днях; (al) otro - наступного дня; de - удбнь; de - а ~, de un ~ a otro з дня на день, незаб0ром, невдбвзі; не сьогбдні-зйвтра; найблйжчими днями; de ~ en іос. adv. з дня на день; - рог - кожного дня; день за днем; - s atrás за кілька день; el otro ~ днями, нещод0вно; еі ~ menos pensado, el mejor ~ несподівано, одного чудбвого дня; en el - de hoy, en el
- de la fecha, hoy hoy en ~ 3ápa3, Tenép, у дйний momóht; en pleno - cépefl білого дня, відвбрто; en su - у свій час, своєч0сно; en (todos) los ~s de mi (tu, etc.) vida нікбли; entre ~ прбтягом дня; todo el (santo) ~ yeécb день, від рйння до смеркбння; un - однбго рйзу; un - sí у otro no, un ~ por medio чбрез день; 2. pi життя, дні життя; al fin de sus ~s на схйлі днів своїх; 3. рідень нарбдження; іменй- ни; buen - погбжий день; rápHa погбда; mal ~, - feo (hosco) хмбрний день, norá- на погбда; ~ crítico (decretorio) перелбм- ний момбнт; мед. крйза; - de(l) juicio (final) рел. судний день; (~ deljuicio por la tarde) невідбмо колй, як рак свйсне; нікбли; - a(tras) - щодня, кожного дня; постійно, день за днем; a ~s іос. adv. інколи, час від 4ácy; 6. колй як, день на день не схбжий; de ~s старий, давнб відомйй; старйй як світ; літній; del ~ мбдний; по- шйрений; cyчácний; свіжий, сьогоднішній (про хліб, газетуde un - para otro з дня на день; найблйжчим чйсом, незабйром; abrir (despuntar, rayar, romper) el ~ світйти; caer el ~ вечоріти; dar los (buenos) ~s привітбтися; dar el - дуже засму- тйти, прйкро врбзити; despojarse el - світліти, яснішати; estar al ~ бути в курсі; estar en ~s (una mujer) бути на останніх днях; ir (vivir) al - перебивбтися, жйти однйм днем; no pasar ~(s) por (para) uno: no pasa(n)~s por (para) él виглядбє молбдшим свбго віку; по tenermás que el
- y la noche не m¿th нічбго за душбю; - demucho, víspera de nada день — густо, день — пусто; como del - a la noche; como - y noche ні наймбншої схбжості; як hó6o і землй; no se pasan (van) los ~s en balde рокй беруть своб; tal ~hará un año велйке діло!, ббйдуже!; tiene sus ~s contados йому уж0 не дбвго жйти; [buenos ~s! дббрий fleHb!;¡hasta otro м І до поббчення; mañana será otro ~ рйнок покйже
diabetes їмед. діаббт diabético мед. А. ^'діабетичний; 2. m хвбрий на діаббт; діаббтик diabla ЇА.див. diablesa; 2. текст, кар^оче- сйльна машйна; 3. легкйй двоколісний закрйтий екіпйж; а Іа - іос. adv. абйяк, вкрай погбно
diablado adj іст. повний, зіпсбваний, роз- ббщений
diablear игпустувбти, бeшкeтyвáти diablejo /77 чортеня; бісенй diablesa /чортйця diablesco adj див. diabólico diablillo /771. dim. de diablo; 2. інтригйн diablismo m 1. чортівня; 2. інтрига, лихйй жарт
diablo /771. чорт, біс, дийвол, злий дух; 2. хитрун; пройдйсвіт, прбйда; 3. вйродок, страхбвисько; 4. див. diabla 2; 5. текст. скуббльний вовчбк; 6. тех. візбк для пе- ревбзення вантажів; ~ cojuelo склбчник, баламут; ~ encarnado негідник, мерзбт- ник; ~ marino зоол. морськйй йорж; dar (echar, mandar) al ~ послбти до дідька; dar de comer al ~ погбно вчинити; зайтй у свйрку; лихослбвити; darse al біснувй-
243
diablura
тися, втрачбти терпбць* estar dado al ~ бути y noráHOMy HácTpoí; haber una de todos los ~s: hay una de todos los ~s дим коромислом, гармйдер, буча, веремія; no valer un ~ ні на що не годйться; tener el ~ en el cuerpo бути прбйдою; бути пустуhóm; anda el - suelto чорт 3Háe, що відбувбється (про хвилювання, безладr); aquí hay mucho - тут сам чорт не ¡ розоербться; тут щось нечйсто; ¿como ~s...?f ¿qué ~s...? та як же?; como el (un) і ~ як диЯвол, по-диявольському, жахлйво; donde el ~ perdió el (su) poncho Л. Ам. у чбрта на болбті; el - que... ніякий чорт...; el - que lo entienda сам чорт не розоерб; ¡~(s)l чорт забирйй!; \а\ ~ (соп...)І, | а todos tos ~s (con...)! до біса!; ¡con mil ~s! тйсяча чортів!; ¡qué ~s! чорт забирйй!; cuando el ~ no tiene qué hacerf con el rabo mata moscas чим би дитйна не бйвилась, абй не шукала; no es tan feo el ~ como le pintan не такий страшнйй чорт, як йогб малюють; ya que me (te etc.) lleve el ~ que sea en coche чи раз, чи два
— однб бі flá
diablura /вйтівка; hacer una ~ нашкбдити, ВИКИД0ТИ кбники
diabólico adj 1. диявольський, чортячий; 2. злий, пустбтливий; 3. важкйй, заплутаний, неЯснйй
diácido тхім. двооснбвна кислот0 diaconal adj дияконський diácono тдиЯкон
diacrítico adj 1. лінгв. діакритйчний; 2. ха- ракгбрний (про симптом хвороби) ¡diache! interj діал. ¡diachol interj діал. чорт забирбй!
diadema /діадбма; корбна; вінбць diado ^'признбчений (про день) diafanidad /прозбрість diafanizar у/надавбти прозбрості diáfano до^прозбрий diaforético adj мед. що викликбє потіння diafragma т 1. анат:, опт. діафрбгма; 2. анат. мембрйна, пербтинка diafragmar и/фогодіафрагмувбти diagnosis ñ. дійгноз; 2. бот. стйслий бпис рослйни
diagnosticar vt стбвити дібгноз, діагнос- тувбти
diagnóstico мед. 1. adj діагностйчний; 2. /77 діагнбстика; 3. діагноз; hacer el ~ стбвити дійгноз
diagonal 1. adj діагонбльний; 2. m мат. діагонбль; 3. f діагонбль (тканина) diagrama /77діагрбма, грбфік, схбма dial 1. adj що стос^єтьсяся якого-н. дня;
2. fpücT. 3áписи, щодбнник; 3. /77шкалб (радіоприймача)', 4. диск, номеронаби- pá4 (телефона)
dialectal ао/діалект0льний, діалбктний dialectalismo /77діалектйзм dialéctica /діалбктика dialéctico 1. я# діалектйчний; materialismo - діалектйчний матеріалізм; método
- marxista марксйстський діалектйчний мбтод; 2. /77діал0ктик
dialecto /771. діалбкг; 2. діал. вимбва dialectología /діалектолбгія diálisis fхім. дібліз dialogal adj див. dialogístico dialogar 1. y/nncá™ у фбрмі діалогу; 2. vi розмовляти
dialogístico a# діалогічний, що Máe фбр- му діалбгу
diálogo /77діалбг; ббсіда, розмбва diamagnético adj фіз. діамагнітний diamantado ас/схбжий на діамбнт diamantar и/надавбти діамбнтового блиску diamante /771. (~ brillante) fliaMám-; 2. ал- Má3; ~ (en) bruto необрбблений алмбз;
3. склоріз
diamantear vi сяяти, виблйскувати (якдіамант)
diamantífero adjалмазонбсний diamantino adj A. anMá3HH^ 2. твердйй, непохйтний; un carácter ~ залізний ха- páKTep
diamantista com. ювелір, шліфувбльник алмбзів, гранувбльник diametral adjдіаметрбльний diámetro /77ді0метр; попербчник; - conjugado мат. спряжений дібметр diana f військ, зоря (вранішній сигнал)', tocar la ~ грбти врбнішню зорю; сурмйти підйбм; 2. центр мішбні; hacer (dar en la) ~ влучити в ціль; no me vengas con ~s не зaбивáй мені 6¿kh
¡dianchel, ¡diantrel, ¡diañol interj чорт забирбй!
diapasón m 1. муз., фіз. діапазбн; 2. ка- мертбн; bajar el - знйзити тон; subir el ~ підвйщити гблос diapente /77 муз. квінта diaplejía fмeд. двосторбнній парбліч diapositiva /фо7^діапозитйв diaprea /дрібнб слйва (різновид) diarero, diariero m діал. газетяр, прода- вбць газбт
diario 1. adjщoдéнmw, а - щодня, щодбн- но; de - щоднй, щодбнно; щодбнний (про одя/)\ 2. /77 щодбнник; ~ de navegación мор. вахтовйй журнбл, судновйй журн0л;
3. газбта (що виходить кожного дня)\
4. щодбнні витрбти; 5. adv діал. щодня, щодбнно
diarismo m діал. журналістика, газбтна спрбва
diarista com. 1. журналіст, -ка; 2. видавбць газбти
diarrea Ліронбс
diasque 1. тдіал. чорт, диЯвол; 2. дияволеня, чортенЯ, шйбеник; 3. interj Л. Ам. чорт 3a6npáñ!
diastimómetro т далекомір diatermia fMefl. діатермія diátesis f\. мед. діатбз; 2. лінгв. диатбза, стан
diatómico adj хім. двобтомний diatónico adj муз. діатонічний; escala ~а діатонічна ráMa diatriba /діатрйба
dibujante /771. креслЯр; 2. малювбльник, рисувбльник
dibujar vtA. крбслити; 2. малювбти; 3. опй- сувати, зображбти, змальбвувати; ~se вимальбвуватися (на горизонті); з'являтися
dibujo /771. малювбння; 2. малюнок; ~ аі carbón малюнок вугіллям; ~ a lápiz малюнок олівцбм; - a la aguada акварбль- ний малюнок; ~ del natural малюнок з натури; picar еі~ накблювати кбнтури (малюнка, карти)', 3. крбслення; - científico (geométrico, gráfico, industrial, lineal, real) крбслення; 4. план; ~s animados мультиплікаційний фільм; es un ~ гбрний, -а, вродлйвий, -а, як намальбва- ний, -a; no meterse en ~s не лізь не в свої справи
dicacidad /Іронічність dicaz adj іронічний
dicción f 1. слбво; 2. дйкція, вимбва; ~ clara 4ítk¿ вимбва; ~ correcta (incorrecta, viciosa) прбвильна (непрбвильна) вимбва
diccionario m словник; ~ enciclopédico енциклопедйчний словнйк; ~ ideológico, ~ de uso тлумбчний словнйк; ~ plurilingüe багатомбвний словнйк diccionarista 1. ас/словникбвий, лексикографічний; 2. com. уклад0ч словник, лексикбграф
díceres /7? рі діал. чуткй, пбголос
diciembre /77 грудень dicloruro /77 лждихлорйд, двохлбриста сполука dicolor adjдвокблірний dicotiledóneo adj бот. двосім'ядбльний, дводбльний
dicromático adj фіз., хім. двокблірний dictado /771. почбсний (родовйй) тйтул;
2. диктовка; escribir ai - nncáTH під дик- тбвку; 3. диктбнт; 4. накбз,. диктат; 5. рі накбз, розпорядження; los ~s de la razón веління рбзуму
dictador /77 диктатор
dictadura fA. диктатура; ~ del proletariado диктатура пролетарібту; 2. диіш-ітор- ство
dictáfono /77 диктофбн dictamen m думка, судження; відгук; casarse con su ~ стоЯти на свобму, обстбю- вати свою думку; dar (emitir) su - вислбв- лювати свою д^мку; tomar ~ de uno páAHTHcn; прислухбвуватися до порбди dictaminar и/вислбвлювати думку díctamo m бот. ясенбць dictar vtA. AHKryeáTH; 2. диктувбти, накб- зувати; 3. вселЯти, підкбзувати; - un fallo (una sentencia) оголбшувати вйрок dictatorial adj А. див. dictatorio; 2. безпід- стбвний, що не підляже закбну dictatorio ^‘диктбторський dictatura ííct. див. dictadura dicterio /77 уїдливий жарт, насмішка, об- рбзливе слбво
dicha Ацбстя; талбн, везіння; a (por) ~ /ос. adv. випадкбво; на щбстя; la ~ de fea, la hermosa la desea не родйсь вродлйвий, а родйсь щаслйвйй; nunca es tarde, cuando la ~ es buena крбще пізно, ніж нікбли
dicharachero mА. лихослбв; 2. гострослбв dicharacho m 1. гбстре слбво; 2. вульгарне слбво, непристбйність dicho 1. р. ігг. de decir; 2. m слбво, вйслів, мбвний зворбт; - agudo гбстре слівцб; - oportuno влучне (вдбле) слбво (вислів)',
3. прйказка, прислів'я; каламбур; 4. лай- лйве слбво; 5. (рі) згбда на шлюб; tomarse los ~s оголбшувати про свої заручини;
6. юр. показбння свідка; ~ de las gentes чуткй; mejor - точніше кбжучи; propiamente ~ влбсне кбжучи; del - al hecho hay gran trecho не так х^тко рббиться, як говбриться; - у hecho скбзано — зрбб- лено
dichón adj Л. Ам. їдкйй, дошкульний, ущйпливий
dichoso adj А. щаслйвйй; 2. неприбмний, набрйдливий; ¡~ niño! нестбрпна дитйна!; 3. нещаслйвий, проклятий didáctica /дидбктика didáctico adj дидактйчний; повчбльний; materiales -s набчні посібники didáctilo adjзоол. двопалий didelfo 1. adj зоол. сумчастий; 2. m сумчаста тварйна
diecinueve adj num 1. дев'ятнадцять; 2. дев'ятнбдцятий
diecinueveavo adj num дев'ятнбдцятий dieciochavo adj num вісімн0дцятий dieciochesco, dieciochista adj що віднб- ситься до XVIII століття dieciocho adj num А. вісімнбдцять; 2. вісім- нбдцятий
dieciseis adj num А. шістнбдцять; 2. шіст- нбдцятий
dieciseisavo adj num шістнбдцятий diecisiete adj num A. сімнадцять; 2. сім- нбдцятий
diecisieteavo adj num сімнбдцятий diedro /77 мат. дібдр, двогрбнний кут diego mдив. dondiego 1,2 dieléctrico фіз.А. adj діелектрйчний; 2. m діелбктрик
244
dilucidación
diente m А. зуб; ~ canino (columelar) ікло;
- incisivo pi3éi4b, пербдній зуб; - molar кутній зуб; - de leche, - mamón молбч- ний зуб; ~s de embusteros рідкі зуби; cru- jirle (rechinarle) los ~s скреготбти зуббми (від люті, болю, відчаю)] dar - con ~ клб- цати зуббми (від холоду, страху)] 2. спец. зуб, зуббць; ~ mullidor с.-г. розпушувальна лбпа; ~ de engranaje зуббць шестірні; - de perro скульпторське долотб; 3. зазублина; ~(s) de ajo дблька часнику; ве- лйкі нерівні зуби; людина з велйкими нерівними 3y6áMn; - de león кульббба; а regaña ~s іос. adv. неохбче, згнітйвши серце; de ~s afuera іос. adv. нещйро, удб- вано; aguzar los ~s дуже зголодніти, ков- TáTH слинку; alargársele los ~s (alargarle los ~s, ponerle largoslos ~s) набивбти оскбму; nánKo бажбти; armarse hasta los ~s озбрбїтися до зубів; decir (hablar)en- tre ~s говорйти крізь зуби; echar los ~s, estar que echa los~s не тямити ce6é від гніву; enseñar (mostrar, sacar) los ~s повзувати зуби, огризбтися; шкіритися (про тварин); estar а ~ зголодніти, бути голбдним як вовк; hincar el ~ взятися за важку cnpáey; запустйти лбпу у чужб доб- pó; лихослбвити; чорнйти; no llegar a un ~, по haber (по tener) para un - бути ма- л0нькою (про порцію їжі)] pelar el ~ діал. кокбтливо посміхатися; tener buen ~ m¿th гбрний апетйт; бути нeвибárливим у їжі; primero son mis ~s que mis parientes своя сорбчка до тіла блйжча dientimellado а<#'беззубий; щерббтий dientudo adjзуббтий, з велйкими зуббми diéresis fлiнгв. А. дієрбза; 2. TpéMa (діакритичний знаті)
diesel /77 дйзель
diestra f npáBa рука; а ~ у siniestra іос. adv. HanpáBO і наліво; абйкуди; нерозвбж- ливо; juntar - соп - подружйтися, пото- варишувбти
diestro A. adj прбвий, що знахбдиться спрбва; 2. спрйтний, умілий; 3. хйтрий, кмітлйвий; 4. m майстбрний фехтувбль- ник; 5. тавр, матадбр; 6. недбуздок; а - у siniestro напрбво і наліво, абикуди; 6. не- розвбжливо; esto va de - а ~ одйн другого вартий
dieta1 fA. дібта, лiкyвáльнa дібта; - absoluta (famis) повна дібта; ~ láctea мол0чна AiéTa; estar а - дотрймуватися дібти; бути на дібті; poner(se) а ~ сісти на дібту; 2. утримування від їжі dieta* ficT. сейм, зббри dieta3 fA. рівідрядні; 2. іст. roHopáp (адвоката, лікаря)
dietario /771. прибутково-видаткбва кнйга; 2. іст. літбпис, 3ánnc подій dietético зсУдієтйчний diez 1. adjnum f\écnih\ 2. десЯтий; el (día)
- de enero ДЄСЯТЄ СІЧНЯ; 3. /77ЧИСЛ0 дбся- ть, десЯтка; 4. десЯтка (карта)] hacer las ~ de últimas занапастити cnpáey, діяти собі на шкбду
diezmar vtA. 36npáTH (платйти) десятйну; 2. робйти децимбцію, KapáTH кбжного дертого; 3. винйщувати; 4. учинЯти кривб- ву po3npáey
diezmo /77 іст. десятйна, десятйнний збір
difamación /дифамбція; нбклеп
difamador m наклбпник
difamar vt звбдити Háicnen, обмовляти;
ганьбйти
difamatorio зсунаклбпницький; ганббний 2!¡*a f ,CT'див* difamación difásico adj фіз. двофбзовий diferencia f 1. різнйця, відмінність; а ~ de на відміну від; 2. розбіжність, супербчли- вють; partir la - ітй на пбступки; 3. мат. зблишок
diferenciación fA. диференцібція; розша- рувбння; 2. мат. диференціювбння diferencial 1. ^різний; 2. мат. диферен- цібльний; різницбвий; 3. f мат. диферен- цібл; 4. /77 тех. диференцібльний механізм
diferenciar 1. ^розрізняти, відрізняти; 2. мат. диференціювбти; 2. vi розхбди- тися (удумках, поглядах)] ~se 1. розрізнятися, відрізнитися; 2. виділитися, вирізнятися
diferente ^'різний, відмінний diferir A. vt відкладбти (виконання); зволікбти; 2. vi розрізнятися, відрізнятися difícil adj А. важкйй, тяжкйй; складний; un niño ~ важкб дитина; 2. здивбваний (про вираз обличчя)
dificultad fA. важкість, перешкбда, утруднення; poner - es спричинити трудноші; 2. запевнення; don (doña) Dificultades мбйстер (майстрйня) ускладнювати (заплутувати) cnpáen
dificultar иґзаважбти, перешкоджбти dificultoso adj А. важкйй; 2. що ствбрює труднощі; 3. здивбваний (про вираз обличчя)
difidación ficr. оголошення війнй difidencia fpne. desconfianza difidente недовірливий difluente adjрозплйвчастий difluir vi розтікбтися, пошйрюватися, роз- пливбтися
difracción fфiз. дифрбкція difractar vt фіз. дифрагувбти; залбмлю- вати (проміння)
difrangente adj фіз. що залбмлює difteria ґмед. дифтерія diftérica adj мед. дифтерйтний, дифтерійний
difteritis fмeд. дифтерйт difundir vtA. розливбти, проливбти; 2. по- шйрювати; оголбшувати; ~se 1. розливб- тися, проливбтися, розтікбтися; 2. пошйрюватися (про новини, чутки) difuntear убйти, поклбсти на місці difunto 1. ао/умбрлий, покійний; 2. m покійник, мрець; 3. труп; ~ de taberna п’Яний як чіп; el ~ era mayor (mas pequeño) не- мбв з чужбго плечб, не по рбзміру (про одят)
difusibilidad ґфіз. дифундувбння difusión fA. пошйрення; розсіювання; 2. багатослівність, збйва розтягненість (у мовленні); 3. фіз. дифузія, розсіювання difusivo adj А. що пошйрюється, що розсіюється; розплйвчастий; 2. фіз. дифузійний
difuso А. р. ігг. efe difundir; 2. ^розтягнутий, ширбкий; 2. дбвгий, багатослівний (про мов/)] 3. неЯсний, розплйвчастий;
4. фіз. дифузний
difusor /77 1. тех. дифузор; розпйлювач; розсіювач; 2. випускнйй бтвір, соплб; 3. рупор гучномбвця digerible aqjr легкотрбвний diferir vtA. перетравлювати (їжу)] 2. терпіти, перенбсити; 3. дббре обміркувбти;
4. засвбювати (знання) digestible adj див. digerible digestión /трбвлення digestivo 1. травний; aparato (tubo)~ шлунково-кишковйй тракт; 2. що сприЯє трбвленню; 3. /77 мед. збсіб, що сприЯє трбвленню
digestor /77 тех. екстрбктор, автоклбв, варильний казбн digitación fMy3. аплікатура digitado adj А. зоол. що мбє розвйнуті пб- льці; 2. бот. пбльчастий, пальцеподібний digital 1. ае/пбльцевий; 2. цифровйй; 3. f бот. наперстянка пурпурбва, дигітбліс digitiforme adj пальцеподібний
dígito мат. A. adj однознбчний; número ~ однознбчне числб; 2. /770днознбчне числб dignación /поблбжливість, мйлісгь dignarse зглянутися, зласкбвитися dignatario /77санбвник; важлива посадбва осбба
dignidad fA. гідність; hablar соп - говорйти з гідністю; 2. тйтул; чин; сан dignificar vtA. звбдити у сан; 2. удостбю- вати; 3. робйти гідним dign*o adj А. гідний повбги (захоплення);
2. підходящий, відповідний; recibir el ~ castigo понбети заслужене покарбння;
3. гідний; позитйвний; conducta ~а гідна поведінка
digresión fA. відступ, відхйлення (від теми)] 2. астр. дигрбсія (внутрішньоїпланети)
digresionar і//відступбти, відхилятися (від теми)
digresivo adj А. що відхилЯє, що призвб- дить до відступу (від теми)] 2. що ВІДХИЛЯЄТЬСЯ, що відступбє (від теми) dihexaedro m мат. дванадцятигрбнник dije /771. брелбк; 2. медальйон; 3. скарб, зблото (про людину 4. ошбтно одЯгнена людйна; 5. мбйстер на всі руки dilacerar vt А. розривбти, роздирбти на шматкй; 2. ображбти, ганьбйти dilación /затрймка, зволікбння; відстрбч- ка; sin ~ не зволікбючи, не гбючи чбсу dilapidación fA. марнотрбтетво; 2. роз- трбта; 3.казнокрбдетво dilapidador m А. марнотрбтник; 2. роз- трбтник; казнокрбд
dilapidar у/марнотрбтити, розтрйнькувати dilatabilidad /розтяжність; схйльність до розшйрення
dilatable adj розтяжнйй; здбтний розшй рювася
dilatación fA. розтягнення, розтягування; 2. мед. розшйрення (судин, проток 3. фіз. розшйрення (тій)] 4. полбгшення, заспо- кбєння
dilatado adj А. ширбкий, велйкий; 2. чис- лбнний; 3. просторікуватий, багатослівний
dilatar vtA. розтЯіувати; розшйрювати; 2. затягувати (збори)] 3. відкладбти, зволікбти; розповсюдити, популяризу- вбти; -se А. розтягуватися; розширятися; 2. простягбтися; 3. діал. зволікбти, затрймуватися
dilatoria f(pt) А. відстрбчка; 2. зволікбння, затрймка; andar en ~s, venir con ~s затягувати, відкладбти у дбвгий Ящик; traer en ~s маніжити, замучити тяганйною dilatorio абіюр. що затрймує, що відстрб- чує (справ/)
dilección /чйсте (висбке) кохбння dilecto adjrvtoüm, кохбний dilema /77дил0ма
diletante 1. ^'дилетбнтський, амбторсь- кий; 2. /77 дилетбнт, амбтор, любйтель diletantismo /77дилетантйзм, дилетбнтство diligencia fA. старбнність; 2. швйдкість, мотбрність; 3. диліжбне; 4. спрбви, турбб- ти; evacuar una ~ покінчйти з якою-н. спрбвою; 5. виконбння юридйчного бкта;
6. резолюція, віза, пбзначка (на документі); 7. іст. див. dilección; hacer sus ~s вжйти всіх збходів; hacer una ~ випорожнятися, відправляти малу нуищу diligenciar vtA. старбтися; клопотбтися; 2. юр. розглядбти (справ/)] 3. наклбети резолюцію; візувбти (документ) diligenciero m агбнт; мбклер diligente adj А. старбнний; 2. швидкий, мо- тбрний
dilogía fA. двознбчність; 2. літ. дилбгія dilucidación f пояснення, роз'яснення, тлумбчення
9 ,спансько-український словник
245
dilucidar
dilucidar vt пояснювати, роз'яснювати, тлумЯчити
dilucidario m пояснювальна запйска, пи- сьмбве роз'яснення dilúcido ас/йсний, зрозумілий dilución /розрідження, розвЯдення; розчинення
diluir1 ^/розріджувати, розвбдити; розчинити.
[diluir2 vticr. обмкнювати diluviada / злива
diluvial, diluviano adj геол. наноснйй, ди- 1 ЛЮВІЯЛЬНИЙ
diluviar иглйти як з відрЯ (про дощ) diluvio /771. пбвінь; потбп; 2. злйва; 3. потік, велйка кількість (слів, порад)] 4. стихійне лйхо
dille тдіал., ент. цикЯда dimanación /похбдження; почЯток, дже- péna
dimanar і//1. витікЯти, брЯти почЯток (про джерело); 2. виникЯти, випливЯти dimensión /1. мат. вймір; 2. р! рбзмір(и); протяжність, об'0м dimensional ас/просторбвий dimes у diretes 1. суперЯчка; 2. інтрйги;
3. чуткй; ó andar en - сварйтися, спере- чЯтися
diminución (див. disminución diminuente adj. circunstancias ~s юр. пом’якшувальні обстЯвини diminuir vtflHB. disminuir 1 diminutivo adj 1. що змЯншує; 2. лінгв.
ЗМЯНШвНИЙ
diminuto adj 1. недостЯтній, неповноцінний; 2. крйхітний
dimisión /1. відставка, вйхід у відставку; hacer - склЯсти з cé6e повноваження, відмбвитися (від посади, влади)] presentar la ~ подавЯти у відставку; 2. вйхід (з організації); 3. юр. відмбва (від майна) dimisionario adj що подаЯ у відстЯвку dimisorias /р/єпйскопська грЯмота; dar ~ a uno звільнйти
dimitir vt 1. відмовлятися (від посади)] 2. вихбдити (подавЯти) у відстЯвку dimorfismo m біол., бот., мін. диморфізм dimorfo adj біол., бот., мін. димбрфний din /77 грбші; el — у el don багатство та знЯтність; el don sin el - чЯсті багЯто, а грбшей мЯло dina fcp¡3. дйна
dinamarqués, dinamarquesa 1. adjpáтсь- кий; 2. m, /дЯнець, -ка; 3. /77дЯнська мбва dinamia /кілограмомЯтр dinámica /динЯміка; ~ terrestre геоди- нЯміка
dinámico adj 1. динамічний; indicaciones ~as муз. динамічні відтінкі; 2. енергійний, заповзятливий dinamismo m динамізм dinamita /динаміт dinamitar и/підривЯти динамітом dinamitazo m вйбух (динаміту) dinamitero m 1. динамітник; підривнйк; 2.терорйст
dinamo, dinamo /динЯмо, динамо-машина; ~ de corriente alterna генерЯтор змінного струму; ~ de corriente continua генерЯтор постійного струму; - de turbina турбогенерЯтор
dinamómetro /77динам6метр; силомір dinasta1 m іст. васЯл dinasta2 m. ~ hércules жук-геркулЯс dinastía /динЯстія
dinástico 1. ^'династичний; 2. ^прибічник динЯстії
dinerada (див. dineral 1 dineral /77 1. велйка сума грбшей; куш; costar un - кбштувати купу грбшей; 2. іст. старовлнні вЯги для звужування монбт dineralada (див. dineral 1
dinerillo /77 грошенЯта, грбшики; копійкй dinero /771. грбші; buen ~, - al contado (contante, contante у sonante, en efectivo, en tabla) готівка, металЯві грбші, чистогЯн; - menudo (sencillo, suelto, trocado) дрібні грбші, дрібнякй; розмінна монЯта; a pagar de mi ~ цілкбм вірно, прЯвильно, тбчно; гблову на відсіч даю; acometer соп - давЯти хабЯр; 2. капітЯл, стЯток; hacer uno - нажйти капітЯл; hombre de - замбжна людйна; 3. динЯро (дрібна срібна монета в Перу)] - v по consejos однйми порЯдами ^сйтий не бурені; adiós mi ~ плЯкали мої грбшики; мої спрЯви кЯпські; estar podrido en ~ як сир у мЯслі купЯтися; estrujar el - бути скупувЯтим; - llama - грбші (ідуть) до грбшей; los ~s del sacristán cantando se vienen y cantando se van ~s що без прЯці наживЯєш, лЯгко проживЯєш dineroso асУ'багЯтий, замбжний dingolondango m (рі) сюсюкання, милу- вЯння
dinosaurio /77динозЯвр dintel /77 (вЯрхній) одвірок dintelar и/робйти (вЯрхній) одвірок diñar vtcs7. віддавати, давЯти; - Іа умирЯ- ти; diñársela a uno обмЯнювати; diñársela тікЯти
diocesano acjr єпархіЯльний diócesi, diócesis /єпЯрхія diodo m радіо
diodonte /77 зоол. двозуб, їжЯк-рйба dioico adj бот. дводбмний dionea Ґбот. мухолбвка dioptría (фіз. дібптрія diorama /77діорЯма
dios /77 бог; a la buena de Dios абйяк, як-небудь; нелукЯво, щйро; bien sabe Dios que... бЯчить бог, що...; como Dios es mi padre; como Dios está en los cielos; como hay Dios як бог святйй; como Dios manda loe. adv. як трЯба, налЯжним чйном; de Dios багЯто; Dios dirá хай буде, що буде; Dios lo quiera дай Ббже; Dios mediante з Ббжої пбміччю; sin encomendarse a Dios ni al diablo стрім- голбв, прожбгом; amanecer Dios світЯти, розвиднятися; armar la de Dios es Cristo влаштувЯти скандЯл, починЯти бійку; clamar a Dios впадЯти у рбзпач; бути обурливим; irse con Dios розпрощЯтися, по- прощЯтися; пітй; irse bendito de Dios, irse mucho de Dios пітй під сердйту годйну; бути вйселеним; llamar a Dios de tú бути занЯдто довірливим; бути запа- нібрЯта; бути чудбвим, прекрЯсним; llamar Dios a uno por el camino de... мЯти хист; no tener sobre qué Dios le llueva не мЯти ні котики за душЯю; tentar a Dios спокушЯти дблю; venir Dios a ver a uno: vino Dios a verle йбму дуже пощастйло; Dios nos asista; Dios nos coja confesados; Dios nos tenga de su mano не дай Ббже!; donde Dios es servido бог знЯє де, невідбмо де; ¡Dios!, ¡Dios mió!, ¡santo Dios! ббже мій!; ¡por Dios! їй-ббгу!; ¡a Dios! прощавЯй(те)!; все скінчено!; я про- пЯв!; ¡a Dios con la coloradal усьогб найкрЯщого!; на все дббре!; бувЯйте здо- рбві!; ¡a Dios, Madrid (que te quedas sin gente)! полотнбм дорбга!; ¡a Dios mi dinero! плЯкали мої грбшики; jalabado (bendito) sea Dios! дббрий день!; що вдієш!, на все вбля Ббжа!; Ббже ти мій!; landa con Dios! з Ббгом!, на все дббре!; що вдієш!; вйдно, так судйлося!; ¡Dios te la depare buena! дай ббже!; ¡no quiera Dios! не дай ббже!; ¡vaigame Dios! ббже мій!, ну й ну!; ¡vete bendito de Dios!, ¡vete mucho con Dios! забирЯйся, пбки не пізно!; a Dios rogando у con el mazo
dando Ббгу молись, а до бЯрега гребйсь; amanecerá Dios, у medraremos рЯнок покЯже; Dios aprieta, pero no ahoga ми- нЯться; Dios da nueces al que no tiene muelas колй зубів не стЯло, тоді і горіхи принЯсли; Dios los cria у ellos se juntan рибЯк рибакЯ бЯчить здЯлека diosa f, diosesa ficr. ба/йня dioso adj іст. /туже старйй, старЯзний diostedé тдіал. зоол. тукЯн (різновид) dióxido тхім. двоокейд diploma /77диплбм; посвідчення, свідбцт- во, атестЯт
diplomacia /1. дипломЯтія; 2. диплома- тйчна служба; 3. дипломатйчність diplomado adj що отрймав диплбм, дип- ломбваний
diplomar vt діал. 1. видавЯти диплбм;
2. отрймувати диплбм
diplomática /1. дипломбтика; 2. див. diplomacia 1
diplomático 1. ас/диплбмний; 2. диплома- тйчний; cuerpo - дипломатйчний кбрпус;
3. дипломатйчний; 4. /77дипломЯт dipneo, dipnoo adj зоол. дводйшний dipsacácea, dipsáce*o бот. 1. adj чесЯ- ковий; 2.: ~as fpiчесЯкові dipsomanía (мед. дипсомЯнія, запій dipsomaniaco, dipsomaniaco, dipsoma- ne adj мед. що страждЯє на запбї, запій- ний
díptero 1. adjapxir з двомЯ крилами, з дво- мЯ рядЯми колбн (про будівлю)] 2. зоол. двокрйлий; 3. трі зоол. двокрйлі díptica ficr. дйптих
díptico /771. (рі) див. díptica; 2. дйптих, двостулкбвий склЯдень diptongación fлінгв. дифтонгізЯція diptongar лінгв. 1. vtутвбрювати дифтбнг; 2. и/(~ se) перетвбрюватися на дифтбнг diptongo т лінгв. дифтбнг diputación /1. депутЯція; делегЯція; 2. збб- ри представників; ~ provincial провінційна рЯда; 3. повновЯження депутЯта; 4. строк повновЯжень депутЯта; 5. Л. Ам. будівля муніципалітЯту
diputada /жІнка-депутЯт; делегЯтка diputado /77 депутЯт; представнйк, деле- гЯт; - del pueblo нарбдний депутЯт diputar vt 1. направляти (посилатй) як депутЯта (представникЯ); делегувЯти; 2. вва- жЯти
dique /771. дамба, грЯбля; - decierre глухЯ грЯбля; ~ de desvio відвіднЯ грЯбля; ~ а ver tederó (vertedor) водозлйвна грЯбля; 2. загЯта, перемйчка; 3. док; ~ de carena (seco) сухйй док; ~ de flotación (flotante) плавучий док; 4. перешкбда; 5. геол. дЯй- ка
diquelar и/дізнавЯтися
dirección /1. керівнйцтво; bajo la ~ (de)
під керівнйцтвом; 2. управління, дирЯк- ція; правління; ~ general головня управління; 3. нЯпрямок; 4. повчЯння, напучення; 5. адрЯса
directiva /директйвний брган directivo adj\. що керує, напрЯвляє; 2. директйвний
directo acjr прямйй, безпосерЯдній; tren ~ пбтяг прямбго сполучення; complemento - лінгв. прямйй додЯток; en - прямйй (про передачі радіо та телебачення) director 1. a¿¡r керівнйй, ведучий, голов- нйй; 2. /77керівнйк; дирЯктор; - de orquesta диригЯнт; - de escena режисЯр; - espiritual церк. духівник directoral adjдирЯкторський directoría / дирЯкторство, оббв’язки ди- рЯктора
directorio /77 1. посібник; довідник; Я£- ресна кнйжка; - de navegación навігаційний довідник; - telefónico діал. телефбн-
246
disimulación
ний довідник; 2. директивний брган (партії організації); 3. іст. дирекгбрія directriz f 1. директйва; 2. мат. дирекг- риса; 3. нбрма, зразбк (поведінки) dirigente 1. ¿¿з/керівнйй; ведучий, голов- нйй; провіднйй; 2. /77 керівник dirigible 1. ¿¿з/кербваний; 2. m дирижЯбль dirigir vt1. направляти, спрямбвувати; 2. посилЯти; укЯзувати дорбгу; 3. адресувЯ- ти; 4. підкЯзувати, cnoHyKáTn; 5. KepyeáTH, управляти; 6. спрямбвувати своТ словЯ, заувЯження; 7. муз. диригувЯти; 8. вЯсти (машину/); -se 1. направлятися, спрямбву- ватися; 2. звертЯтися
dirimente adju\o скасбвує, що анулібє; impedimento ~ юр. обстЯвина, що ануліЬє шлюб
dirimir vt\. скасбвувати, анулювЯти; роз- ривЯти; 2. вирішувати (суперечку); розвіяти (сумніви) dirruir гідив. derruir disanto /77 церк. іст. свЬто discantar vt\. співЯти; прославляти у вір- шЯх; 2. пояснювати, коментувЯти; 3. (пи- сЯти) музику discante m 1. дискЯнтова гитЯра; 2. струнний концЯрт; 3. діал. лег- ковЯжна вйтівка, недорЯчний вчйнок discernimiento /771. розпізнавЯння; 2. здЯт- ність розпізнавЯти (розрізняти); 3. юр. на- давЯння прав; встанбвлення опіки discernir vt 1. розпізнавЯти, розрізняти, відрізняти; 2. юр. призначЯти опікунбм;
3. присуджувати (премію) disciplina f 1. дисципліна, навчЯльний предмЯт; гЯлузь знань; 2. дисципліна, дотримування прЯвил поведінки; 3. повчЯн- ня; 4. д/різки; батіг (для тортур) disciplinado adj 1. дисциплінбваний; вй- муштрованний; 2. бот. різнобЯрвний (про
КВІТК}/)
disciplinante nrr. ~ de penca людинЯ, якЯ підлягЯє публічному покарЯнню; - de sangre церк. що бичує себЯ публічно (під час церковної процесії) disciplinar иМ. дисциплінувЯти; 2. наставляти, навчЯти; 3. карЯти (різками, батогами); ~se церк. бичувЯть себЯ disciplinario ¿¿#* дисциплінарний; виправний; batallón ~ штрафнйй батальйбн disciplinazo /77удЯр (різкою, батогом) discipulado m\. учнівство; 2. навчЯння;
3. учні
discipular ¿¿^учнівський discípulo /771. учень; 2. послідбвник disco /771. диск; - intervertebral мед. між- хребЯтний диск; - de señales зал. сигнЯ- льний диск; 2. шЯйба; 3. грамофбнна платівка, диск; 4. заялбжена тЯма; 5. бот. пластйнка (листка); 6. бот. квітколбже; cambiar de ~ змінйти тЯму розмбви, змінйти платівку; colocar un - торбчити те сЯме; завестй своЯ discóbolo /77 метЯльник дйска, дискоббл discoidal, discoide, discoideo adj що мЯє форму дйска
díscolo adj неслухняний; упЯртий, норовливий
disconforme adj 1. незгідний; 2. непогбд- жений;розлЯднаний
disconformidad f 1. незгбда, розбіжність; 2. невідповідність; відмінність; 3. незадо- вбленість
discontinuación f припйнення, перЯрва, зупинка
discontinuar vt припиняти, переривЯти, зупинЯти
discontinuidad /'переривчастість, відсутність безперЯрвності
discontinuo adj\. перерйвчастий, урйвчас- тий; 2. роз'єднаний; перЯрваний; 3. мат. перЯрвний
disconveniencia f див. desconveniencia
disconveniente adj див. desconveniente disconvenir vi див. desconvenir discordancia ЛІ. непогодженість; 2. незгбда; розбіжність (у поглядав 3. невідповідність
discordar vi 1. не відповідЯти; не підхб- дити; дисонувЯти; 2. не погбджуватися, розхбдитися (у поглядав 3. муз. дисонувЯти
discorde adj 1. незгідний; 2. невідповідний; несумісний; 3. муз. дисонуючий discordia f 1. розбіжність, незгбда; роз- хбдження (у поглядав); 2. розбіжність; рбзбрат; чвЯри; 3. невідповідність discoteca /дискотЯка discreción f 1. розсудливість, обЯчність; 2. тактбвність; 3. стрйманість, скрбмність;
4. дотЯпність, винахідливість; 5. розумна думка (заувЯження); а ~ іос. adv. за рбз- судом; скільки завгбдно, досхочу, ввблю; darse (entregarse, rendirse) а ~ здЯтися на лЯску перембжця; Jugar а ~ грЯти не на грбші
discrecional adj\. розсудливий; 2. дискреційний (про владу/)', довільний, що залЯ- жить від особйстого пбгляду discrepancia f 1. відмінність; 2. розбіжність, незгбда
discrepar і//1. розрізнятися, відрізнятися; 2. розхбдитися (у погляда)/) discretear і//1. говорйти дбтепи; 2. шепотітися, шушукатися discreteo /77 дотЯпність discreto adj 1. розсудливий, обЯчний; 2. тактбвний; 3. стрйманий, скрбмний;
4. поміркбваний, розумний; 5. дотЯпний;
6. мат. дискрЯтний, перерйвчастий; а Іо - іос. adv. на рбзсуд; 6. досхочу, ввблю discrimen /771. рйзик, небезпЯка; 2. відмінність, несхбжість
discriminación ЛІ. дискримінЯція; - racial рЯсова дискримінЯція; 2. різнйця, відмінність
discriminar vt 1. відрізняти, розрізняти; 2. дискримінувЯти disculpa /вйоачення; виправдання disculpable adj А. простймий; 2. випрЯвду- вальний
disculpar и/вибачЯти, пробачЯти; виправ- дбвувати; ~se вибачЯтися; виправдбву- ватися
discurrir 1. и/ходйти; пробігЯти, прохбди- ти; 2. тектй (про рідину/)\ 3. минЯти (про час)\ 4. розміркбвувати; обміркбвувати;
5. и/вигЯдувати; 6. припускЯти discursear vi 1. виступати з промбвою; 2. діал. орЯторствувати
discursivo adj 1. вдумливий, розвЯжли- вий; 2. філос. дискурсивний discurso /771. мбва, дар мбви; 2. промбва, вйступ; 3. лінгв. фрЯза; 4. плин (часу/);
5. прбміжок (часу); 6. невелйкий твір (на яку-н. тему/у, 7. рбзум, глузд; ir у venir соп ~s просторікувати
discusión /обговбрення; дискусія; супе- рЯчка
discutible ¿¿# спірний; дискусійний discutir иМ. обговбрювати; дискутувЯти; 2. сперечЯтися; заперЯчувати disecación їдив. disección disecador m таксидерміст disecar vt 1. розсікЯти; 2. мед. розтинЯти, анатомувЯти, робйти рбзтин; 3. виготовляти опудала; 4. засушувати (рослини) disección /1. розсікЯння; 2. мед. рбзтин, анатомувЯння disector /77 мед. прозЯктор diseminación /'розсіювання, розкидЯння diseminar и/розсипЯти, розсіювати, роз- кидЯти
disensión /1. див. disentimiento; 2. рбзбрат, чвЯри
disenso тдив. disentimiento disenteria, disenteria /дизентерія disentérico adj дизентерійний disentimiento m розбіжність (у поглядав disentir vi (dé) не схбдитися у пбглядах diseñador т 1. креслЯр; 2. малювЯльник, рисувЯльник; 3. дизЯйнер diseñar и/1. крЯслити; 2. малювЯти, робйти нЯриси
diseño /771. крЯслення; 2. рисунок; нЯчерк, ескіз; 3. (~ gráfico) худбжнє офбрмлення кнйги; 3. дизЯйн; 4. стислий бпис disertación /771. міркувЯння; 2. письмбва дбповідь
disertar vi 1. розміркбвувати; 2. робйти дбповідь
diserto ¿¿з/красномбвний disfamar vticT. див. difamar disfavor /771. нелЯска; 2. неувЯга; 3. не- схвЯлення
disforme adj 1. безфбрмний; 2. огйдний, жахливий; 3. величЯзний; надмірний disformidad їдив. deformidad disfraz /771. переодягЯння; 2. маскарЯд- ний костюм; 3. удавЯння, лицемірство disfrazar vt 1. переодягЯти; 2. змінювати збвнішність; 3. ховЯти, прихбвувати; -se
1. прихбвувати свої почуттЯ, лицемірити;
2. надягЯти мЯску (маскарЯдний костюм) disfrutar 1. vt користувЯтися: 2. (vi, de) мЯти; володіти; - de salud бути здорб- вим; 3. vi (соп) насолбджуватися; ~se діал. переставЯти плодонбсити; засихЯти (про рослини)
disfrute /771. користувЯння; 2. задовблен- ня, насолбда
disfuerzo діал. 1. манірність; 2. зухвЯле кокЯтство
disfumar vtmne. затушбвувати, пом'якшувати тіні
disgregación /1. роз'єднання; роздрбб- лення; рбзпад; 2. розкладЯння; 3. геол. вивітрювання
disgregar иМ. роз'єднувати; 2. розчленб- вувати; розкладЯти (на частини) disgustado adj 1. сердитий; незадовбле- ний; 2. засмучений, розсЯрджений; Ь.діал. вередливий, вимбгливий; estar ~ con uno посварйтися
disgustar vt 1. не подббатися; 2. сЯрди- ти, дратувЯти; викликЯти незадовблен- ня; 3. засмучувати; ~se 1. засмучуватися; 2. сварйтися
disgusto /771. погЯний смак (їжі); досЯда, незадовблення; засмучення; неприЯмніс- ть; 4. свЯрка, суперЯчка; а - іос. adv. прб- ти вблі, неохбче; acarrear ~ s завдавЯти неприємностей; buscarse un ~ напрб- шуватися на неприЯмності; dar un ~ за- смутйти
disgustoso adj 1. неприЯмний (на смаїф, 2. неприЯмний, 'Прйкрий disidencia /1. відступ (відмбва) від учЯн- ня; віровідступництво; 2. розбіжність; розкбл
disidente 1. adj що відступйв (що відмб- вився) від учЯння (від поперЯдніх пбгля- дів); інакомйслячий; 2. /77дисидЯнт disidir і//1. відступЯти, відмовлятися від учЯння (від поперЯдніх пбглядів); 2. розхбдитися у пбглядах disílabo adj лінгв. двоскладбвий disímbolo adj діал. різний; несхожий disimetría /асимЯтрія disimétrico adj асиметрйчний disímil adj несхбжий; різнорідний disimtbtción fлінгв., біол. дисиміляція disimilar adj див. disímil disimilarse лінгв. дисимілювЯти disimilitud їдив. desemejanza disimulación f 1. приховування (почуттів, думоії); 2. удавЯння
247
disimulado
disimuladlo adju\o приховує свої почутті; потбйливий; hacer la ~a удавбти (з сббе) npociaKá
disimulador 1. adj\i\ o прихбвує свої думкй (почуттЯ); 2. /77удавбпьник disimular 'vt 1. прихбвувати {думки, почутті 2. прихбвувати, маскувбти; 3. при- кидбтися нетямущим; 4. вибачбти, про- бачбти
ídisimuló /771. прихбвування {думок, по- чуттів); 2. удавбння; 3. поблбжливість, терплячість; 4. сл. воротбр в'язниці disipable adj що лбгко розсіює disipación г1. фіз. розсіяння; 2. розвіювання, випарбвування; 3. марнотрбтніс- ть.гайнувбння; 4. легковбжний спбсіб життЯ
disipado 1. adj див. disipador 1; 2. легковбжний, шалапутний; 3. тдив. disipador 2 disipador 1. адмарнотрбтний; 2. /77мар- нотрбтник
disipar vti. розсіювати, розганяти {хмари, тумайу, 2. марнотрбтити, розтрачувати; -se зникбти, розсіюватися, розвіюватися dislalia f мед. недорікуватість dislatar vi іст. див. disparatar dislate тдив. disparate dislocación, dislocadura ЛІ. вйвих; зміще- . ння кістбк {при переломі 2. тол. горизон- тбльне зміщення пластів; 3. військ, дис- локбція
dislocar vt 1. зміщбти, зсувбти; 2. вивихнути; 3. перекручувати; підтасбвувати; -se вйвихнути собі
disloque /771. див. dislocación; 2. верх, межб, вйщий ступінь dismembración їдив. desmembración dismembrar 14див. desmembrar disminución ЛІ. змбншення, скорбчення;
2. послбблення; спад; 3. архіт. звуження {стіни, колонй)’, ir una cosa en - змбншу- ватися, убувбти; погіршуватися {про здоров’*0
disminuir 1. иґзмбншувати, збавляти; ско- рбчувати; 2. vi (-se) змбншуватися, убувбти; скорбчуватися dismnesia їмед. ослбблення пбм'яті dismorfia f, dismorfismo m мін., біол. диморфізм
disnea ^задйшка
disociación ЛІ. роз'бднання, розділення; відділення; 2. хім. дисоцібція, рбзклад;
3. психол. дисоцібція; 4. тех. крбкінґ disociar vt\. роз'бднувати, розділити; відділити; 2. хім. дисоціювбти, розкладбти disolubilidad /розчйнність
disoluble ас/розчйнний disolución f 1. розчйнення; 2. рбзчин; - acuosa вбдний рбзчин; - solida твердйй рбзчин;- 3. рбзпад {сімі, суспільства);
4. розірвбння(договору, шлюбУ)\ 5. рбз- пуск, ліквідбція
disolutivo adj що розчинЯє disoluto 1. a# розпущений, розпусний; 2. /77 розпусник disolvente m хім. розчйнник disolver vt 1. роз'бднувати; 2. розкладбти, спричинити рбзпад; 3. розчинити; 4. роз- ривбти {угоду, шлюбу, 5. розпускбти (організацію, парламент)’, -se 1. роз'бднува- тися; 2. розкладбтися; 3. розчинитися;
4. розривбтися
disonancia f 1. муз. немилозвучність; ди- сонбнс; 2. невідповідність; розбіжність; hacer - не відповідбти; дисгармонувбти; розхбдитися у пбглядах disonante adj 1. муз. немилзовучний; дисонуючий; 2. що не відповідбє чому-н., не сумісний
disonar і//1. муз. дисонувбти, звучбти не в тон; 2. (de) не відповідбти; 3. неприбмно вражбти, корббити
disonó adj див. disonante dispar adj неоднбковий, нерівний; несхб- жий
disparacestones com. пустомбля, пустодзвін
disparada f 1. діал. пбстріл; 2. діал. ква- плйва втбча; a la - іос. adv. діал. щодуху; необбчно, нерозвбжливо; de una - Л. Ам. вмить, як бком змигнути; tomar la - Л. Ам. кйнутися навтікачб
disparadero тдив. disparador 2; poner а
uno en el - роздратувбти disparador 1. adj Л. Ам. марнотрбтний; 2. /77 стрілбць; 3. спуск (у вогнепальній зброі)\ 4. годинникбва пружйна; 5. мор. спусковйй прйстрій; 6. Л. Ам. марнотрбт- ник життЯ; poner en el - роздратбвувати disparar 1. стрілЯти; 2. жбурлЯти, кйда- ти, метбти; 3. Л. Ам. витрачбти (розтрйнь- кувати) грбші; 4. v/говорйти (робйти) дур- нйці; 5. Л. Ам. поспішно тікбти; -se 1. кйнутися тікбти; 2. мчбти, нбстися; 3. обуритися, вйбухнути гнівом disparatado adj\. безглуздий; нерозсудливий; нісенітний; 2. величбзний, жахлй- вий
disparatar vi говорйти (робйти) дурнйці; чинйти нерозвбжливо disparate т 1. дурість; безглуздя, нісенітниця; 2. нерозсудливість, нерозвбж- ливість; 3. лбйка; 4. дрібнйця, дурнйця disparatear vi діал. див. disparatar disparatorio т набір слів, безглуздя, нісенітниця
disparejo adj див. desigual disparidad /відмінність, несхбжість, розбіжність
disparo /771. пбстріл; залп; 2. іст. див. disparate
dispendio /771. марнотрбтність; 2. надмірне витрачбння, гайнувбння (часу) dispendioso ¿¿У'дорогйй dispensa f 1. привілбй; пільга; особлйва лбска; 2. докумбнт про звільнення (від податків)’, 3. дбзвіл на шлюб (міжродичами або людьми різних вірословщань) dispensación f 1. надавбння пільг (привілеїв)’, 2. пільга, звільнення (від податків); 3. церк. відпущення (гріхів); 4. вйба- чення, прбщення
dispensador 1. adj що даб, що надаб; 2. що розподіляє; 3. /77роздавбльник, роздавбч dispensar vt\. давбти, надавбти (пільгйу, 2. розподіляти, роздавбти; 3. звільняти (від обов'язків)’, 4. вибачбти, пробачбти dispensario /77І. фармакопбя; 2. приміщення в аптбці, де виготовляють ліки, фар- мацевтйчна кімнбта; 3. процедурний ка- бінбт; 4. амбулатбрія; диспансбр dispepsia ґмед. диспепсія dispéptico мед. 1. ^диспепсичний; 2. m людйна, що страждає на диспепсію dispersar vt\. розсіювати; розкидбти; розпиляти; 2. розганЯти; 3. військ, примусити тікбти
dispersión f 1. розсіювання; розкидбння; розпйлення; 2. фіз. диспбрсія; - de la luz розсіювання світла, диспбрсія світловйх прбменів
dispersivo adj 1. фіз. диспбрсний; 2. що розкидбє disperso adj розсіяний; розкй- данйй; розосербджений dispertar vt іст. див. despertar 1 displacer іїдив. desplacer2 displicencia ЛІ. похмурість, непривітність; холбдність; 2. відсутність бажбння робйти що-н.
displicente adj 1. неприбмний; 2. похмурий, непривітний; 3. незадовблений disponedor 1. adj що розташбвує, що розподіляє; 2. що влаштбвує; 3. m розпорядник, упорядник; 4. іст. душоприкбзник
disponer 1. иґрозташбвувати, розміщбти; розставляти; 2. розпоряджбтися; улаш- тбвувати; встанбвлювати (порядок’, при- пйсувати (режим, дієтну, 3. готувбти, підготувати; 4. вирішувати (збирбтися) зробити; 5. и/розпоряджбтися, мбти у свобму розпорядженні!' - de sus bienes розпоряджбтися своїм майнбм; -se 1. розта- шбвуватися, розміщатися; 2. (a, para) збирбтися, мбти нбмір, готувбтися disponibilidad f 1. наявність; 2. рі готівка, вільні кбшти
disponible adj\. вільний, наявний, що мбє у розпорядженні; 2. у запбсі (про військового)
disposición ЛІ. розташувбння, розміщення; 2. військ, дислокбція; 3. схйльність, здібність; tiene mucha - para la música y ньбго велйкі здібності до музики; 4. мож- лйвість розпоряджбтися; poner а - de uno надбти у розпорядження; tener a su
- мбти у свобму розпорядженні; 5. нбст- рій, гумор; estar en buena (mala) - бути у гбрному (погбному) нбстрої; 6. постбва, стрункість; 7. стан здорбв'я, схйльність {до захворювань)’, 8. накбз, розпорядження, прйпис; última - заповіт, остання вб- ля; tomar uno sus disposiciones вжйти (необхідних) збходів
dispositivo 1. adj що розташбвує; що влаштбвує; 2. шо накбзує; 3. m прйстрій, прйлад; механізм; апарбт; 4. військ. порядок; - de marcha похіднйй порядок;
- de combate бойовйй порядок dispuesto 1. р. ігг. de disponer; 2. adj мо- лодбцький, ставнйй, стрункйй; 3. спритний, мотбрний; bien - у гарному нбстрої; здорбвий; mal - у погбному нбстрої; нездорбвий
disputa f\. супербчка, сперечбння, свбр- ка; 2. дйспут, полбміка, деббти; sin - без- пербчно, безумбвно
disputable спірний, проблематйчний disputación т іст. див. disputa disputador 1. adi що сперечбється; 2. m учбстник суперечки (дйспуту); 2. полеміст disputar vt, vi 1. (por) змагатися (за першість у змагання.х); сперечбтися; диску- тувбти, обміркбвувати disquero /77 торгбвець платівками disquisición ЛІ. міркувбння; вйсловлення; 2. р/філосбфствування disritmia ґмед. аритмія distancia f 1. відстань, дистбнція; а - на (велйкій) відстані; здблека; вдалині; а considerable (a respetable, a respetuosa) - на чималій відстані; ganar - мор. наближбтися; perder - мор. віддалятися від чого-н.; 2. прбміжок (час^у, 3. ворб- жість, непрйязнь; acortar las -s скорбчу- вати відстань; пітй на пбступку; зблй- зитися, потоваришувбти; guardar las -s не допускбти фамільярності, зберігбти дистбнцію
distanciado adj 1. що відстаб; 2. віддбле- ний; 3. що збайдужів, що посварйвся;
4. різний, несхбжий (про людей, переконання)
distanciar vt 1. віддаляти; 2. залишбти позбду; -se 1. збайдужіти одйн до бдного, віддалятися; 2. Л. Ам. обганЯти distante зс^віддблений; mantenerse - не допускбти блйзькості, тримбти кого-н. на відстані
distar vi (de) бути на віддбленні, знахб- дитися на відстані; 2. відстоЯти; 3. відрізнятися
distender иМ. мед. розтягувати (зв'язки)] 2.ослабляти
distensión f 1. ослбблення; 2. розрядка, послбблення напруги; 3. мед. розтягнення (зв'язок)
248
doblar
dístico1 m літ. двовірш
distico2 adj бот. дворядкбвий
distilo 1. adj архіт. з двомб колбнами;
2. бот. з двомб мбточками; 3. m пбртик з
двомб колбнами
distinción ft. розрізнення, розпізнавбння;
2. відмінність, різнйця; hacer (establecer) -(es) розрізнити; а - de... на відміну від...; sin - без розббру, не розрізнюючи; 3. по- вбга, пошбна; hacer-con uno відрізнити (виділити) сбред інших; tratar a uno соп - віддавбти шбну; 4. знак розрізнення; - honorífica почесна нагорбда; 5. вйшука- ність, вйтонченість; вйхованість; persona de - видатнб осбба
distingo /77застербження; умбва distinguible adj помітний distinguido adj 1. помітний; визначнйй; видатнйй; 2. вйшуканий, елегбнтний distinguir иМ. (de, entre) відрізнити, розрізнити; 2. ббчити (визначбти) різницю;
3. відзначбти, виділити; 4. розрізнйти, ро- здивйтися (у темряві, туман); -se 1. (por) виділитися, відрізнитися; 2. проглядбтися (у темряві, тумані)
distintivo 1. adj розпізнавбпьний; харак- тбрний; signo - відмітний знак; 2. m 1. знак відмінності; значбк; 2. відмітний знак, розпізнаваний знак
distinto adj 1. що відрізняється; різний;
2. Яснйй, чіткйй; розбірливий; помітний distocia /мед. тяжкі полбги distorsión ft. вйкривлення, перекбшуван- ня; 2. фіз., мед. дистбрсія distorsionar і^крутйти, перекручувати distracción /1. розвбга, відпочйнок, забб- ва; 2. неувбжність, відвертбння увбги;
3. розпущеність, своббда звичбїв; por - чбрез неувбжність; збдля задовблення distraer vt1. розважбти, забавляти; 2. від- волікбти; відвертбти (увагу); 3. розтрйнь- кувати, марнотрбтити; -se 1. розважб- тися; 2. відволікбтися
distraído 1. едУнеувбжний; 2. цікбвий (про гр})\ 3. розписний; 4. діал. неохбйний, нечепурний; 5. /77 неувбжна людйна distraimiento m див. distracción distribución / 1. розподілення, розпбділ; principio socialista de - según el trabajo соціалістичний прйнцип розпбділу no прб- ці; 2. розташувбння, розміщення; дистрибуція; 3. полігр. розкладка шрйфту по кб- сах; 4. склад виконбвців (у фільмі) distribuidor 1. adj що роздаб, що розподіляє; 2. /77роздавбльник, розподільник; - automático автомбт для прбдажу напбїв (сигарет); 3. ел. розподільна корббка; - de encendido aero розподільник запблю- вання
distribuidora fc.-г. - de abonos розки/ Дббрива
distribuir vt 1. розподіляти, роздавб 2. розташбвувати, розміщбти, розет лЯти; -se 1. розподілятися; 2. розтаї вуватися, розміщбтися distributiva adj 1. розподільний; 2. лін мат. дистрибутйвний; 3. лінгв. розді. вии; conjunción -а розділбвий спол Ли?: А що відповідбє заслугам distributor adj, m див. distribuidor н *і 1 adJW&i.) райбнний distrito /77 бкруг; райбн (адміністратиі Щиницгі); ~ federal федербльний бкр} н дистрофія
disturbar иМ. порушувати (спокій); 2. х лювбти, бентбжити; 3. спричиняти б
лад
disturbio /771. порушення (суспільного саокою)'* збентеження, ХВИІ вання; 3. рі політ, заворушення; 4. РД4/0 переш кбди aiauadir vt відмовляти; відрбдити
disuasión /відмовляння disuasivo adj що відмовляє disuelto р. ігг. de disolver disuria f мед. дизурія, утруднене сечови- пускбння
disvariar vi діал. мбрити disyunción / 1. розділення; роз'бднання; 2. лот., мат. диз’юнкція; 3. ел. розмикбння (ланцюга)
disyuncir vten. розмикбти (ланцю/) disyunta /муз. модулЯція, перехід з однібї тонбльності в іншу disyuntiva /альтернатйва disyuntivo adjA. що розділЯє; що роз'бд- нує; 2. лінгв. розділбвий; conjunción -а розділбвий сполучник disyuntor /77 тех. вимикбч, роз’бднувач, перерйвник
dita /1. порука; застбва; а - під застбву; 2. заручник; 3. діал. кредйт; 4. діал. борг, заборгбваність ditero m діал. торгбвець-лихвбр ditirambo /77дифірбмб dítono /77 муз. інтервбл у два звука diuca ffi. Ам.% діал. 1. орн. в'юрбк (різновид); 2. улюблений учень, улюбленець diuresis /мед. діурбз diurético 1. ед/сечогінний; 2. m сечогінний збсіб
diurno 1. adjpémm; animales -s дбнні тва- рйни; 2. астр. добовйй; 3. m молитбвник diva /1. богйня; 2. примадбнна divagación /1. ходіння навманнЯ; блукбн- ня; 2. відхйлення, відступ (відг теми); 3. базікання, балаканйна; просторікування divagar vi\. блукбти; бродйти; 2. відхилятися, відступбти (вщ теми); 3. базікати, теревбнити, просторікувати; бдгбто гово- рйти, мбло слухати
diván /771. іст. дивбн (державна рада в Турці); 2. дивбн, кушбтка; 3. літ. дивбн (збірка віршів східних поетів) divergencia /1. розбіжність, розхбдження;
2. розбіжність; розхбдження (у погляда));
3. біол., мат. дивергбнція divergente adj біол., мат. дивергбнтний divergir і/у‘1. розхбдитися; відхилятися; 2. розхбдитися (у поглядах) diversidad /1. відмінність, несхбжість; 2. різноманітність; різноманіття diversificar урізноманітнювати diversión /1. відвертбння; 2. розважбння, звеселяння; 3. військ, дивбрсія diverso adj 1. різноманітний, відмінний, неоднбковий; 2. рі різні
divertido adj 1. весблий, життєрбдісний;
2. розважбльний; цікбвий, весблий; el libro - цікбва кнйжка; 3.діал. напідпитку, під чбркою; andar (estar) mal - віддаватися порбкам; ¡estamos -s! оце так сюрпрйз! divertimiento m розвбга, заббва divertir vt\. відвертбти (увагу); 2. розва- жбти, звеселЯти; забавлЯти; 3. військ. відвбрнути (увагу супротивника); -se роз- важбтися, веселйтися, забавлятися dividendo /77 1. мат. ділене; 2. фін. ди- відбнд
dividir иМ. ділйти; 2. відділяти; розділяти;
3. розподіляти, розділяти; 4. градуювбти;
5. сіяти рбзбрат; сварйти; -se 1. ділйтися, розділйтися; 2. розхбдитися, сварйтися dividivi тдіал. бот. діві-діві
divieso /77 фурункул, чирЯк divinal adj див. divino divinar vt іст. відгбдувати, розгбдувати divinidad /1. божбетвенність; 2. божествб;
3. дйво (про людину, річ); decir -es вра- жбти рбзумом; hacer -es робйти на диво дббре
divinización /оббжнювання divinizar иМ. оббжнювати; 2. боготворй- ти; 3. звелйчувати
divino adj 1. ббжий; 2. божбетвенний;
3. прекрбсний, чудбвий divisa1 /1. знак розрізнення; 2. девіз; 3. діал. чатовб вбжа; 4. ¿У валюта divisa2 fюp. ббтьківська спбдщина divisar vt ббчити, розпізнавбти (щось неясне); -se проглярбтися divisibilidad /маг. ^шеність; крбтність divisible adj мат. ділений; крбтний división / 1. ділення; - celular біол. ділення клітйни; розділення; відділення;
- social del trabajo суспільний розпбділ прбці; 3. розпбділ, рбзділ; 4. рбзлад, рбзбрат, евбрка; 5. військ, дивізія; - blindada (acorazada) бронетбнкова дивізія; - motorizada моторизбвана дивізія; - de infantería піхбтна дивізія
divisional adj 1. що віднбситься до ділення; 2. військ, дивізійний divisionario 1. adj див. divisional; 2. m командйр дивізії; moneda -а розмінна монбта
divisor /77 мат. дільнйк; - común спільний дільнйк; máximo corniin - найбільший спільний дільнйк
divisoria /1. (- de aguas) лінія вододілу, вододіл; 2. лінія рбзділу divisorio adj що ділить, що розділЯє divo 1. adj божбетвенний; 2. m бог, божествб; 3. відбмий бперний співбк divorciar иМ. розривбти шлюб, розлучб- ти; 2. розділяти, роз’бднувати; -se розлу- чбтися
divorcio /771. розлучення; 2. незгбда; рбз- лад, розрйв 3. діал. жінбча в'язниця divulgación /1. розголбшення; оприлюднення, оголбшення; 2. популяризбція, розповсюдження; libros de - científica науково-популЯрні кнйжки divulgador 1. adj що розголбшує; що ого- лбшує; 2. що популяризує, що розповсюджує; 3. /77 розголошувач; 4. розповсюджувач, популяризбтор divulgar vt\. оприлюднити, оголбшувати; розголбшувати; 2. популяризувбти, по- шйрювати (вчення, знання) diz (арус. de dicen, se dice) іст. лбжуть dizque /77 (р) іст. чуткл do1 /77 муз. до; - de pecho вбрхнє до; dar el
- de pecho досягнути дорогою цінбю do2 advpne. donde
dobla ft. дббла (старовинна іспанська золота монета); 2. подвбєння; jugar a la - карт, подвбювати стбвку doblada їрідіал. вечірній дзвін dobladillar иґпідшивбти (одяг) dobladillo /771. підшйвка (одягу); 2. товстб вбвнЯна нйтка
doblado adj 1. приземкувбтий, оцупкуватий; 2. нерівний (про місцевість); 3. лукб- вий, нещирий; 4. А7//одубльбваний dobladura /1. підгйн; 2. руббць, зббрка doblaje /77 дублювбння, дубляж doblar 1. rfподвбювати; 2. згинбти; підги- нбти, перегинбти; 3. складбти; 4. (v) по- вертбти (5 дороги); - la esquina повернути за ріг; - a (hacia) la derecha повернути напрбво; 5. робйти дуплбт (на більярд); 6. продбвжувати строк опербції на біржі); 7. перекбнувати; 8. зламбти (відчаєм, гореії); 9. /г/>л?дублювбти; 10. Л. Ам. підстрелити; 11 .діал. присорбмити; 12. vi церк. дзвонйти по небіжчику; 13. церк. служити дві мбси у святкбвий день;
14. викбнувати дві рблі (в одній вистав); -se 1. згинбтися, перегинбтися; складб тися; 2. піддавбтися (на вмовляннг); вимовлятися (від чого-н.);$. ставбти нерівним (про місцевість); bien pueden - por él він не жилець (на цьбму світі); він накладб головбю; antes - que quebrar крбще солбм’яна згбда, ніж золотб звбда
249
doble
doble 1. adj подвійний, ЧюдвЯєний; удвічі більший; 2. подвійний, здвЯєний; 3. бот. махрЯвий; 4. міцнйй (про тканину); 5. сйль- ний, мускулйстий; 6. лукЯвий, нещйрий;
7. діал. бідний, убЯгий; 8. m подвійна кількість; подвійна пЯрція; 9. склЯдка, згин;
10. церк. дзвін по небіжчику; 11. двійнйк;
12. кіно, театр. дубл0р; 13. дубль (фішка в доміно); 14. діал. дЯбле (міра рідин, що і дорівнює двом літраіії)\ 15.: ~ bemol муз. дубль бембль; 16. aav. вдвбє; аі - у подвійній кількості; apostar (jugar) uno ~
1 contra sencillo бйтися об заклад; echar uno la ~ надійно забезпЯчити виконЯння зобов'язань (угЯди); estar uno a tres -s у un repique діал. не мЯти й копійки (за душЯю)
doblegable, doblegadizo adj гнучкйй, що лЯгко згинається
doblegar vtA. згинЯти, перегинЯти; складЯ- ти; 2.: - un arma брЯзкати збрЯєю; 3. переснувати; 4. підкорЯти; -se 1. згинЯтися, перегинЯтися; 2. змінювати думку (рішення); 3. підкорятися doblemente adv 1. подвійно; 2. нещйро, лукЯво
domeró /77 діал. мапЯнька булочка, рогЯ- лик
doblete 1. ад/серЯдній (між подвійним та одинарний 2. /77дублЯт (фальшивийдорогоцінний камінь); 3. дуплЯт (на більяр-
ді)
doblez 1. /77 місце згйну; 2. слід від згйну;
2. amb. лукЯвство, нещйрість, дволйч- ність; espulgar el - діал. шукЯти таЯм- ний нЯмір
doblón m дублЯн (старовинна іспанська золота монета)', - de vaca корбв'ячі рубуі; escupir uno doblones вихвалятися своїм багЯтством
doce 1. adj num 1. дванЯдцять; 2. дванЯ- дцятий; el - de enero дванЯдцяте січня;
3. /77числ0 дванЯдцять; darle a uno las - діал. загнЯти в глухйй кут; лишйти з hócom; le van a dar las - sin сатрапа він отрймає по пЯрше числЯ
docena /діЬжина; a (por) -s багатора- зЯво; багЯто; la - del fraile чЯртова дюжина; no entrar en - con otros відрізнятися від інших; meterse en - втратитися у розмЯву
docenal adju\о продаЯться дюжинами docenario adj що складЯється з дюжини (предметів)
docencia / 1. навчЯння; освіта; 2. викла- дЯцький склад
docente adj що навчЯє; що викладЯє; centro - навчЯльний зЯклад; personai - викладЯцький склад
dócil adj 1. слухнЯний, покірний; 2. що лЯг- ко піддається обрЯбці (про метал, каміннії), піддЯтливий
docilidad /1. слухняність, покірність; 2. під- дЯтливість (про метал, каміннії) docilitar vtA. робйти слухнЯним; 2. робйти піддЯтливим (гнучкйм) (про метаії) dock m див. dársena docto aq/учЯний, освічений; обізнаний doctor /77 1. дЯктор (учений ступінь); учЯний; 2. лікар
doctora /і. жінка-лікар; 2. дружйна лікара doctorado m 1. дЯкторський ступінь; 2. докторантура; 3. тибЯкі знання (усферічою-н) doctoral adj А. дЯкторський; 2. пихЯтий, бундючний
doctorando /77докторЯнт doctorar надавЯти дЯкторський ступінь; -se отрймувати дЯкторський ступень doctorear vi виставляти напокЯз свою учЯність
doctrina / 1. теЯрія, вчЯння, доктрйна; 2. учЯність, ерудйція; 3. церк. урЯк кате¬
хізису; 4. іст. навЯрнені до християнства індіанці; beber uno la - a otro перейнятися ідЯями; derramar - проповідувати учЯння
doctrinador ад/повчЯльний doctrinal 1. ад/доктринЯльний, що віднЯ- ситься до доктрйни; 2. повчЯльний, нас- тЯвницький, докторЯльний; 3. /773вЯдення прЯвил та настанЯв doctrinar повчЯти, наставляти doctrinario 1. ас/доктринЯльний; 2. докт- ринЯрський, начЯтницький; 3. m доктри- нЯр, начЯтник
doctrinero /77 ріал., іст. парафіяльний свящЯник у індіанців
doctrino /771. сиротЯ, виховЯнець сирітського будйнку; 2. нерішуча людйна documentación /1. документЯція; обґрун- тувЯння (підтвЯрдження) докумЯнтами; 2. документЯція, докумЯнти documentado adj А. домментЯваний; 2. посвідчений, засвщчении; 3. обізнаний, тямущий
documental 1. adj документЯльний, достовірний; película - документЯльний фільм; 2. /77 документЯльний фільм documentalista com. документаліст, ро- бітнйк у гЯлузі документальної кінемато- грЯфії
documentar vt 1. документувЯти; обґрун- тЯвувати (підтвЯрджувати) докумЯнтами; 2. інформувЯти, забезпЯчувати докумЯнтами
documento /77 докумЯнт; свідЯцтво; Documento Nacional de Identidad посвідчення осЯби (в Іспанії) dodecaedro m мат. додекЯедр, дванад- цятигрЯнник
dodecágono 1. ^'дванадцятикутний; 2. m дванадцятикутник
dodecasílabo adj. verso - дванадцятискладовий вірш
dogal /77 1. пЯвід (у коня)', 2. мотузка з мЯртвою петлЯю; estar con el - a la garganta бути у скрутнЯму станЯвищі; poner a uno un - al cuello накйнути петлю на шйю; загнЯти в тіснйй кут; ponerse un - al cuello накйнути петлю на сЯбе; como - al cuello гЯстрий як ніж ogma /77дЯгмат, дЯгма dogmática fpeл. догмЯтика dogmático 1. догматичний; 2. непри- мирЯнний; 3. /77ДогмЯтик dogmatismo /77догматйзм dogmatizar vtA. встанЯвлювати дЯгмати, догматизувЯти; проголЯшувати новйй дЯгмат; 2. говорйти категорйчним тЯном dogo 1. adi. perro - дог; 2. m дог doladera /бондЯрний струг; сокйра dolama /нездужання dólar /77дЯлар
dolar обтісувати, стругЯти, скоблйти dolencia fA. хворЯба, нездорЯв'я; недуга; 2. іст. обр&аа} безчЯстя; ганьбЯ doler viA. боліти; me duele la cabeza у мЯ- не болйть головЯ; 2. засмучувати; розча- póвувати; me duele su conducta менЯ засмучує йогЯ поведінка; -se 1. шкодувЯ- ти; жалкувЯти, розкЯюватися; 2. співчу- вЯти; 3. скЯржитися; ahí duele (le duele) ось у цьЯму й бідЯ (про причину нещастя) doliente adj А. хвбрий; хвороблйвий; 2. скорбЯтний; невтішний dolmen /77 археол. дольмЯн dolo /77 1. обмЯн, підступ; обдурювання; 2. навмйсність, лихйй зЯмір (узлочині)', poner - en una cosa побЯчити лихйй зЯмір dolobre /77 кйрка
dolomía fгeoл. доломітова скЯля dolomita ímíh. доломіт, гіркйй шпат dolor /771. біль; - agudo гЯстрий біль; - latente (sordo) глухйй біль; - de cabeza
головнйй біль; - de yegua діал. прбстріл, люмбЯго; 2. смуток, скорбЯта, жаль, гЯре;
3. співчуття, каяттЯ; ¡que -І якйй жаль!* con harto - de mi corazón згнітйвши сЯр- це; dar (producir, traer) un - de cabeza завдЯти неприЯмностей; estar una con -es мучитися перЯймами під час полЯгів; tener un - de cabeza страждЯти, мучитися
dolorido adj А. що відчувЯє біль; el brazo - хвЯра рукЯ; 2. засмучений, прйкро врЯже- ний; 3. іст. скорбЯтний, невтішний doloroso /771. бЯлісний, що викликЯє біль; 2. сумнйй, гіркйй, скорбЯтний doloso яс/обмЯнний, брехливий doma f А. прибЯркання; дресирувЯння; обгіжджЯння (коня)\ 2. утихомйрення, (пристрастей)
domable adj що піддаЯться прибЯрканню (дресирувЯнню)
domador, -а т, /прибЯркувач, -ка, дреси- рувЯльник, -ця domadura fflne. doma domar vt А. приборкувати, дресирувЯти; обгіжджЯти (жеребця)', 2. утихомйрювати, придушувати
domeñar і^1. підкорЯти, утихомйрювати; 2. прибЯркувати, приручЯти domesticación /одомашнювання, приру- чЯння (диких тваригі) domesticar vt 1. приручЯти, одомЯшню- вати; 2. дресирувЯти; 3. вихЯвувати, робйти привпгним
doméstic«o 1. а^'домЯшній; faenas -as, quehaceres-s домЯшні спрЯви; 2. приручений, домЯшній, ручний; animales -s свійські тварйни; 3. /77слугЯ domiciliado adj що мЯє постійне місце проживЯння
domiciliar vtA. оселяти, вселЯти; 2. Л. Ам. писЯти адрЯсу на конвЯрті; -se оселятися
domiciliario, -а 1. ад/домЯвий; домЯш- ній; asistencia nródica -а медйчна допо- мЯга на дому; 2. т, /жйтель, -ка (якого-н. місця)
domicilio /771. житлЯ, будйнок, дім; 2. місце проживЯння; місцеперебувЯння; а - на дому (про побутові послугй) dominación 1. панувЯння, влЯда; 2. військ. домінуюча висотЯ
dominador 1. adj домінуючий, панівний; 2. /77 волЯдар
dominancia / 1. влЯдність; перевЯга; 2. фізіол. домінЯнтна (домінуюча) ознЯка dominante 1. adj владолюбний, влЯдний; 2. домінуючий, панівнйй; 3. / муз. до- мінЯнта
dominar 1. і^панувЯти; 2. підкорЯти, придушувати; стрймувати; - sus pasiones панувЯти над своїми почуттЯми; 3. мЯти (знання)', володіти, знЯти (мову); 4. vi переважЯти, домінувЯти; el color que domina домінуючий кЯлір; 5. домінувЯти, височіти (над навколишньою місцевістю); -se володіти собЯю, стрймувати себЯ dómine /771. викладЯч латинської мЯви; 2. педЯнт; зануда
domingo m неділя (день тижня)', hacer - прогулЯти робЯчий день; salir con un - siete верзтй нісенітниці; казЯти дурнйці; бЯвкнути; попЯсти пЯльцем у нЯбо dominguejo тА.див. dominguillo; 2. нік- чЯма (пролюдині, бідолЯха; 3. діал. опудало
dominguero adj недільний, святкЯвий dominguillo т івЯн-покивЯн (іграшка)\ traer a uno como un (hecho un) - давЯти багЯто різних доручень, виснЯжувати dominical adj недільний dominicano 1. adj див. dominico 1; 2. до- мінікЯнський; 3. т домінікЯнець, урЯдже-
250
drecera
нець Домінікбнської Республіки; 4. до- мінікбнець (чернець); 5. р/домінікбнський брден
dominico 1. adju\ о налбжить до домінікбн- ського брдену; 2. /77домінікбнець (чернець); 3. рі див. dominicano 2, 3; 4. діал. 6aHáH (різновид)
dominio /771. влбда, панувбння; 2. володіння; 3. (р!) колонібльні володіння; 4. гб- лузь, сфбра (знань); enel - de la ciencia у гблузі науки; - de sí mismo самовладбн- ня; serdel ~ público налбжати дepжáвi; бути загальновідбмим dominión /домінібн
dómino, dominó m 1. домінб (гра); 2. до- míhó (маскарадний костюм) domo /771. купол; склепіння; 2. тех. ковпбк dompedro m А. див. dondiego 1; 2. нічний гбрщик
don 1. дар, подарунок; пожбртва; 2. дар, хист, талбнт; - de hablar (de palabra) дар мбви; - de acierto спритність; ~ de «gentes товариськість; привббливість, чарівність don2 /77 дон, госпбдар (шанобливе звертання, перед чоловічим ім'ям в іспаномовних країнал); ~ Diego, - Juan бот. чудоцвіт; - nadie нікчбмна осбба, ніхтб; mal se aviene el ~ con el Turuleque nnxá не по чину
dona f 1. див. donativo; 2. pi весільні подарунки (молодого молодій) donación /1.дарувбння; 2.див. donativo;
3. юр. дбрчий 3ánnc; - entre vivos (Ínter vivos) юр. дбрча
donadío /77 іст. 1. див. donativo; 2. угіддя, подарбвані корол0м
donador m 1. див. donante 1; 2.: - de sangre дбнор
donaire /77І. дотбпність, спрйтність; 2. витонченість; грбція, граційність; 3. дбтеп; hacer - (de) дот0пно жартувбти, висміювати
donairoso adj А. дотбпний, гбстрий на язик; 2. вйтончений; граційний; привббливий donante /771. дарувбльник, дародбвець;
2. дбнор
donar и/дарувбти; жбртвувати donatario m осбба, що отрймала дбр (подарунок)
donativo /77 дар; подарунок; пожбртва doncel 1. /77 юнбк, пбрубок; 2. іст. паж;
3. бот., діал. полин; 4. ас^'ніжний, солбд- кий (про фрукти); vino ~ солбдке винб; pimienta - солбдкий пбрець doncella /1. дівчина; незбймана дівчина; 2. покоївка, служнйця; 3. зоол. морськйй пбсик
doncellez /"незбйманість doncellueca /cTapá діва donde adv (вn -) де; там, де; а -, adonde кудй; de - звідки; hacia - кудй, в якйй бік, в якбму нбпрямку; рог - де; якбю дорб- гою; - по а інбкше
dónde adv inte/гдеі; ¿a —? кудй?; ¿de -? звідки?; ¿hacia -? кудй?, в якйй бік?, в якбму напрямку?; ¿por-? де?, якбю до- рбгою?; чому?, чогб б рбптом?; ¿- estamos? оцб так!
dondequiera adv будь-де, всібди dondiego m 1. (~ de noche) бот. чудоцвіт;
2. : - de día бот. бербзка трикольорбва;
3. чванлйва (пихбта) людйна, гордій donguindo /77 груша (один із сортів) aoníllero /77 шулер, шахрбй donjuán /77 див. dondiego 1 donjuanesco adjдонжубнський donjuanismo /77донжубнство тбпнкгпГ^ ^ вйтонченість, грбція; 2. до-
витончений, граційний;
гіп«'П,1ии« весблий; ¡-a ocurrencia! весела витівка!
donostiarra 1. я^'сансебастьянський; 2. m жйтель (урбдженець) Сан-Себастьяна donosura їдив. donaire doña fA. дбнья, пбні (шанобливе звертання, ставиться перед жіночим ім'ям в іспаномовних країнак); 2. іст. див. dueña;
3. іст. черниця
doñear і//залицятися до жінки dopado adj діал. одурмбнений наркбти- ками
doquier, doquiera adv див. dondequiera dorada, doradilla /дорбда (риба) doradlo 1. adj золотйстий; 2. позолбче- ний; 3. розкішний, блискучий; щаслйвий; edad ~а щаслйвий вік; 4. m золотіння;
5. позолбта; 6. ліхія звичбйна (риба); 7. рі металбве оздбблення під позолбту; 5. рі позолбчені вйроби (про дверні ручки)\ siglo ~ золотйй вік; sueños ~ заповітне бажбння, блакйтні мрії dorador m позолбтник doradura f 1. позолбта; 2. золотіння, по- золбчення
doral /77 зоол. вівчбрик dorar vt А. золотйти, покривбти позолб- тою; 2. прикрашбти; 3. злегкб підсмбжу- вати, підрум'янювати dóric*o 1. ас/дорйчний; el orden - архіт. дорйчний брден; la columna ~а дорйчна колбна; 2. m дорйчний діалбкт dorífora їент. колорбдський жук dorio 1. adj дорйчний; 2. /77дорІєць dormán /771. доломбн (у гусар), 2. мбнтик (У гусар)
dormida /1. заціпеніння (шовковика)', 2. лігвище, місце ночівлі (тварин та пташок)-,
3. сон; darse una - поспбти; 4. діал. нічліг;
5. діал. спбльня
dormidera f 1. бот. мак; 2. бот., діал. мімбза; 3. р/здбтність лбгко засинбти; tener buenas ~s швйдко засинбти dormidero 1. adj снодійний; 2. /77 загін для ночівлі худбби
dormidor 1. ¿¿У'сонлйвий; 2. /77СОнькб, сбня dormilón 1. adj див. dormidor 1; 2. шдив. dormidor 2; 3. орн. трясогузка, плйска (різновид)
dormilona /1. сербжка; 2. діал. див. dormidera 2; 3. діал. крісло для відпочйнку;
4. діал. нічнб сорбчка
dormir 1. і/7спбти; echarse а - лягтй спб- ти; 2. ночувбти; 3. робйти абияк; 4. заспо- кбюватися; 5. обміркбвувати; 6. проспб- ти, проґбвити; 7. vt присипляти; 8. коли- сбти; 9. діал. обдурювати, обмбнювати; -se засипбти; 2. німіти, ціпеніти, тбрпнути (про руку, ногу dormitar і//дрімбти dormitivo aq¡r снодійний, наркотйчний dormitorio /771. спбльня; 2. спбльний гарнітур
dorna їдіал. риббльський чбвен dornajo /77бблія; таз; корйто; годівниця dorsal 1. adjспиннйй; espina - анат. хре- ббт, хреббтний стовп; 2. лінгв. дорсбль- ний; 3. f лінгв. дорсбльний прйголосний;
4. /77 нбмер на спйні спортсмбна dorso /771. спйна; 2. зворбтній бік; вйворіт, тйльна сторонб; аі - на зворбті dos 1. adj num два; de - en - по двбє, по- пбрно; los - обйдва; 2. другий; tomo - другий том; el - de mayo ^руге трбвня;
3. /77числ0 два, двійка; 4. двійка (карта); - у - діал. однбхідь; а - por tres, en un - por tres мйттю, в одйн момбнт; cada - por tres дуже чбсто, раз у раз, весь час; como - у - son cuatro як два рбзи по два чотйри
dosañal зс/дворічний doscientos adj num 1. двісті; 2. двохсбтий dosel /771. балдахін; 2. драпрі dosificación /дозувбння
dosificar иґдозувбти
dosillo /77 муз. довільне ділення тривб- лостей
dosimetría /дозимбтрія
dosímetro /77дозйметр
dosis f 1. дбза, приймбння (ліків); - diaria
добовб дбза; - letal (mortal) смертбльна
дбза; 2. кількість; пбрція; una buena -
велйка кількість
dotación /1. внбсок у рахунок прйданого; 2. прйдане; 3. дар, пожбртва; 4. внбсок;
5. дотбція; 6. військ., мор. екіпбж (комбн- да) кораблЯ; 7. персонбл; особовий склад; 8. оснбщення (корабля) dotador /77дарувбльник dotar vtA. давбти у прйдане; 2. робйти внбсок; 3. жбртвувати; 4. асигнувбти, давбти дотбцію; 5. (con, de) наділЯти, обда- рбвувати (розумом, красою); 6. укомплек- тбвувати (команду корабля, персонал закладу
dote 1. amb. прйдане; 2. внбсок, пожбртва (у монастир); 3. ткарт. взЯтка; 4. f(pt) об- дарбваність, талант, дар, хист dovela f архіт. кбмінь склепіння dovelar vt тесбти каміння для укладбння склепіння
dozavado adj дванадцятисторбнній, два- надцятигрбнний
dozavo 1. adj num дванбдцятий (про частини, частки); 2. m полігр. дванбдцята чбстка бркуша dracena їдив. drago
draconiano adj дракбнівський, сувбрий; leyes -as дракбнівські закбни draga /землечерпблка, дрбга; - de cangilones (de rosario) багатоківшовб зем- лечерпблка; - de cuchara одноківшовб землечерпблка
dragado m 1. землечерпбльні роббти, чйщення днб; 2. трблення dragaminas m військ., мор. трбльщик, мінний трбльщик
dragar vt 1. викбнувати землечерпбльні рообти; 2. поглйблювати дно; 3. очищбти дно
drago m бот. дракбнове дбрево dragomán m драгомбн; перекладбч, тов- мбч
dragón /771. дракбн; 2. (boca de -) бот. ле- вйні рбтики; 3. зоол. летіЬчий дракбн (Ящірка); 4. (- marino) зоол. морськйй дракбнчик, морськйй скорпібн; 5. військ. драгун
dragona fA. військ, еполбт; 2. темлЯк; 3. Л. Ам. чоловічий плащ з пелерйною та кбп- туром
dragoncillo m 1. рі див. dragón 2; 2. бот. естрагбн
dragonear vi діал. 1. займбтися не свобю спрбвою, працювбти не за cj)áxoM; 2. за- лицЯтися, упадбти; 3. хвбстатися, вихвалятися
drama /77дрбма dramática їдив. dramaturgia dramático 1. aqjr драматйчний; 2. драматичний, спбвнений драматйзму; 3. /77 драматург; 4. драматйчний актбр dramatismo /77драматйзм, драматйчність dramatizar vtA. драматизувбти, надавбти сценічної фбрми; 2. драматизувбти, перебільшувати dramaturgia /драматургія dramaturgo m драматург draque m діал. 1. напій з води, горілки та мускбтного горіха; 2. ром з прЯженим цукром
drástic«o 1. adj сильнодіючий (про проносне); 2. рішучий; радикбльний; medi- 1 das -as рішучі збходи 3. m сильнодіючий проноснйй збсіб drecera /ряд (будинків, дерев)
251
dren
dren m мед. трубка для дренув0ння, дре- нбж
drenaje m тех., мед. дрен0ж, дренувбння drenar vt тех., мед. дренувбти dría, dríada, dríade f міф. дрібда driblar vt спорт. bócth м'яч {у футболі) dril /77 груба бавовняна тканйна; цупке полотнб, тик
drill /77 зоол. дрил (мавпа) idriza fMop. фал
drizar vt мор. підняти (опусти) peí droga / 1. москатбльний (аптбкарський) 1 TOBáp; ліки; 2. наркбтик; 3. хйтрощі; 4. не- прибмність, турббта, клбпіт; 5. Л. Ам., діал. нecплáчeний борг; 6. діал. залбжа- ний TOBáp; echar a la - діал. проганяти, виганйти
drogarse B>KHBáTH наркбтики droguería / 1. торгівля москатбльними (аптбкарськими) TOBápaMn; 2. аптбка droguero /77 1. аптбкар; 2. торгбвець мос- катбльними TOBápaMn; 3. діал. обмбн- щик; незамбжний боржнйк droguista m 1. див. droguero 1; 2. Л. Ам. п'янйця
drolático a# заббвний, кумбдний, дотбп- ний, весблий
dromedario m 1. дромадбр, одногбрбий верблюд; 2. хам; тюхтій drope /77 мерзбтник, негідник drosera f бот. росйнка druida /77 іст. друїд
druidismo m іст. друїдйзм, релігія старо- дбвніх кбльтів
drupa f6or. кісточкбвий плід, кістйнка drupáceo adj бот. кісточкбвий drusa fгeoл. друза
dual 1. adj. numero - лінгв. flBorná; 2. m різбць (передній зуб)
dualidad /двбїстість; - de poderes дво- влбддя
dualismo m філос. дуалізм
dualista філос. 1. adj дуалістйчний; 2. m
дуаліст
duba /валькбвана огорбжа dubitable adi див. dudable dubitación тдив. duda dubitativo adj що виражбє сумнів dublé /771. накладнб срібло (зблото); 2. де- шбві прикрбси; 3. дешбва річ ducado /771. тйтул гбрцога; 2. гбрцогство;
3. іст. дукбт (монета) ducal ас/гбрцогський ducentésimo adj num двохсбтий dúctil adj 1. м'якйй, пластйчний (про метали); 2. лбгідний, поступливий ductilidad /1. м'якість, пластйчність (металів)', 2. лбгідність, поступливість ductor /77 ватажбк
ducha /'душ; - de mano душ з шлбнговим змішувачем
duchar vt обливбти; робйти обливбння; -se приймбти руш, обливбтися ducho a# досвідчений, обізнаний duda /1. сумнів, вагбння; abrigar-s дуже вагбтися; no cabe - que... нембє сумнівів, що...; poner еп - стбвити під сумнів; sin - (alguna) безсумнівно, безпербчно; 2. не- впбвненість; нерішучість; ¡ la - ofendel пбвна річ!
dudable ^'сумнівний, що викликбє сумніви dudar 1. vi (de) бути невпбвненим, вагб- тися; 2. і//ваг0тися, сумнівбтися; lo dudo я сумнівбюся в цьбму; 2. не вірити, не довірити; 3. іст. боятися dudoso adj\. сумнівний; 2. що вагбється; нерішучий, невпбвнений; 3. сумнівною поведінки
duela /і. бондбрна клбпка; 2.: - del hígado зоол. фасцібла
duelista /771. дуелйнт; 2. шйбеник, забіяка duelo1 /77ду0ль, двобій; - a pistola дубль на пістолбтах
duelo2 /771. rópe, скорббта; біль, страждбн- ня; 2. жалбба, Tpáyp; 3. співчуттй; 4. похо- рбнна процбсія, присутні на пбхороні; presidir el - ітй на чолі похорбнної процбсії;
5. рі тяжкб прбця; sin - багбто, безмірно; no lloraré yo sus ~s йому не позбздриш duende /77 1. домовйк; 2. текст, napná; anda como un ~, parece un - звалитися як сніг на гблову; tener - відзначбтися грбцією та чарівністю; хвилювбтися duendo adjручнйй, домбшній
dueña /1. господйня, хазяйка; 2. заміжня жінка; 3. дубнья, компаньйбнка; ponerle а uno como (cual) digan ~s вилаяти dueño /77госпбдар, хазяїн, влбсник; hacerse - de una cosa загбрбати, привлбсни- ти; оволодіти, опанувбти ^осконбло; ser - de si mismo вміти володіти соббю; cual el -, tal el perro якйй піп, такб й парбфія duermevela /77чутливйй (неспокійний) сон duerna /корйто
dugo m діал. допомбга, підтримка; de - дбром, безкоштбвно
dula /1. громбдське пасовйще; 2. громбд- ське стбдо; \ vete a la -! ідй геть!, ідй до біса!
dulcamara ґбот. паслін солбдко-гіркйй dulce 1. adj солбдкий; almendras -s солодкий мигдбль; 2. прісний (про воду, їж/)\ 3. м'якйй, ковкйй (про метал)', 4. ніжний, лбгідний; 5. приємний, люб'язний;
6. ЖИВ. М'ЯКЙЙ (про колір, ТОН)', 7. /77СОЛ0Д- ке, десбрт; 8. р/сблодощі, лбсощі; a nadie le amarga un - кбшу мбслом не зіпсубш; lo que tiene de - tiene de amargo пблиця на два кінці
dulcedumbre fpne. dulzura 2, 3 dulcera /вбзочка для фруктів у сирбпі dulcería /кондйтерська dulcero 1. adj що любить солбдке; 2. m кондйтер; 3. ласун
dulciagrio, dulciagro adj іст. кйсло-солбд- кий
dulcificación / 1. підсолбджування; 2. опріснення (води)
dulcificar иН. підсолбджувати; 2. пом'якшувати, полбгшувати dulcinea / KoxáHa, дбма сбрця, дульци-
Н0Я
dulcir vt шліфувбти; обробляти нбчисто (скло)
dulcísono adj солодкозвучний dulzaina1 /сопілка, дудка dulzaina2 /дешбві сблодощі dulzaino adj\. солбдкий; нудбтний; 2. діал.
ПрІСНИЙ (ПРО ІЖ}І)
dulzamara fpne. dulcamara dulzarrón, dulzón adj солбдкий dulzor/77, dulzura /1. солбдкість; 2. приємність, утіха; 3. лбгідність, тйхість, добро- Tá, ніжність; 4. тбплі (привітні) cnosá dulzurar vtxiM. опріснйти dumping m дбмпінг duna /дюна
dundeco, dundo adj діал. дурнйй duneta fMop. ют dúo /77 муз. дубт
duodecimal, duodécimo adj num дванбд-
ЦЯТИЙ
duodenal adj анат. дуоденбльний, два- надцятипблий; що стосується дванадця- типблої кйшки
duodeno 1. adj див. duodecimal; 2. m
анат. дванадцятипбла кйшка duomesino яс/двомісячний dupa /77 сл. тютя, йблоп dúplex 1. ^'подвійний; 2. m фіз. дуплекс, дуплексний зв'язбк duplicación /подвбєння duplicado /77 дублікбт duplicador /771. полігр. розмнбжувальний апарбт; 2. радіо подвбювач duplicar vt\. подвбювати; 2. робйти кбпію duplicidad /1. двбїстість; 2. лукбвство, нещйрість, дволйкість, двбєдушність duplo 1. adj подвійний; 2. m подвійна кількість
duque /771. гбрцог; 2. іст. зббрка на ман- тйльї; gran - орн. пугач (різновид) duquesa /герцогйня dura /1 .див. duración; 2. див. duramadre durabilidad / тривблість, довговічність, міцність
durable adj див. duradero duración f, durada ficr. трив&гі\сть, довго- тривблість
duradero adj тривблий, довготривблий, довгочбсний; paz -а міцнйй мир duraluminio m дюралюміній duramadre / анат. твердб мозковб обо- лбнка
duramen m бот. ядрб (деревини) durante ргерпід час, прбтягом; - la guerra під час війнй
durar иг'1. тривбти, продбвжуватися; 2. збе- piráTHcn, іримбтися; витрймувати; estos zapatos le durarán mucho ці черевйки він носйтиме дбвго; - más que vivir животіти, жйти у злйднях
duraznero m 1. пбрсикове дбрево; 2. аб- рикбсове дбрево duraznillo /77 бот. гірчбк durazno /771. пбрсик; 2. абрикбс dureza /1. твбрдість; міцність; трйвкість; 2. чбрствість; бездушність, жорстбкість, сувбрість; 3. мозбль; - de oído myxyeá- тість
durillo /77 бот калйна (різновид) durmiente /77 1. сплячий; 2. попербчна б0лка; 3. зал. шпбла; loa siete ~s сонькб dur*o 1. aq/твердйй, жорсткйй; carne - а жорсткб м’ясо; pan - чбрствий хліб; 2. міцнйй; 3. витривблий, терплячий; стійкйй;
4. грубий, різкйй (про голос)', facciones -as грубі рйси облйччя; 5. стрбгий; estilo - стрбгий стиль; 6. бездушний, жорстбкий, сувбрий; - de corazón немилосбрдний;
7. тяжкйй, важкйй; años - s тяжкі рокй; trabajo - тяж^ прбця; clima - сувбрий клімат; 8. штормовйй (про вітер, погоді,
9. діал. упбртий; 10. діал. п'йний; 11. adv жорстбко, грубо; 12. міцно, сйльно; 13. m
1. дуро (монета = 5песетам);Л 4. р! сл. черевйки; agua -а твердб водб; a -as (penas) loe. adv. на превелйку ейлу; - у parejo іос. adv. діал. завзято, впбрто; comer - діал. дббре попоїсти; dar en - наштовхнутися на перешкбду; estar uno a las -as у a las maduras; tomar uno las -as con las maduras любиш поганйти, любй й конй годувбти; hacerse - стбти терплячим; стрймуватися; llover - діал. лйти як з відрб (про дощ)', ser - de oído бути глуху- вбтим; ser - de pelar бути незгідливим; бути міцнйм горішком; idale -І так йому!; ¡- con él (con ello)! піддбй жбру!, жени!; хай буде, що буде!
252
echamiento
E, e /6-та літера icnáHCbKoro алфавіту e conj (вжив, замість сполучника у перед словами, що починаються на і або пі, якщо вони не входять до складу дифтонга) padre е hijo 6áTbK0 і син ¡eal interj (вжив, для вираження спонукання) ну!, ну ж бо!
ebanificar vt обробляти під чбрне дбрево ebanista m стбляр, стбляр-червонодерб- вець
ebanistería f 1. столярна спрбва; 2. столярна майстбрня; 3. столярні вироби ebaño /77 еб0нове (чбрне) дбрево; - vivo іст. негр, що народйвся у мабтку рабо- влбсника (в епоху работоргівлі) ebeje тдіал. опахбло з пбльмового лйстя ebenáceas fpi бот. еббнові eborario ad/ див. ebúrneo ebriedad /^"¿«embriaguez 1 ebrio adj 1. п'Яний; 2. сп'янілий, осліплений (пристрастю, люттю) ebrioso 1. adj що полюблЯє вйпити; 2. що швйдко п'яніє; 2. /77ЛЮбЙТЄЛЬ вйпити ebulición fдив. ebullición ebullición /і. кипіння; 2. закипбння; punto de - фіз.тбчка (температура) кипіння ebullófilo /77стброж для молока (пристрій) ebúrneo adj 1. з слонбвої кістки; під сло- нбву кістку; 2. кблір слонбвої кістки eburno /77 іст. слонова кістка ecarte /77 карт, екартб ecbólico adj мед. абортйвний eccehomo /77 рел. ббраз Христб у тернб- вому вінку; estar como (hecho) un - бути порбненим (побйтим), мбти жалюгідний вйгляд
eccema m мед.див. eczema eclampsia fMefl. еклампсія eclecticismo /77 еклектйзм ecléctico^'еклектйчний eclesiástico 1. a# церковний; calendario церкбвний календбр; 2. духбвний (про саф\ 2. /77 церковнослужйтель, духбвна осбба, клірик
eclímetro /77 геол. екліметр, клінбметр, спадомір
eclipsar vt 1. астр. спричинити затбмнен- ня; 2. перевбршувати, затьмбрювати; -se зникбти, пропадбти
Єм*р8е /лі. астр. затбмнення; - de luna (de sol) місячне (сбнячне) затбмнення; -
total (parcial) пбвне (часткбве) затбм- нення; 2. знйкнення; відсутність eclíptica facTp. екліптика eclíptico adj астр. екліптйчний eclisa f зал. стиковб наклбдка écloga ficr. див. égloga eclógico adj літ. властйвий еклбзі; пасто- рбльний (про поезію) eclosión f 1. розцвітбння, рбзквіт; 2. за- рбдження (плану, теми) eco /771. лунб, відлуння; - múltiple ба- гаторазбве відлуння; 2. відгук, виголос;
3. відгук; los - s de la prensa відгуки у npéci; tener - знахбдити відгук, зустрічбти схвблення; 4. сліпйй наслідувач; підголб- сок; ser el - de uno повтбрювати чужі словб; 5. ел., радіо пун&, відбйтий сигнбл; hacer - una cosa con otra перегукуватися
ecolalia fMefl. ехолблія ecología /еколбгія ecológico ^'екологічний economato /771. посбда еконбма; 2. коопе- ратйвний магазйн; 3. діал. контбра еконбма
economía /і. еконбміка, господбрство; - nacional нарбдне господбрство, націонб- льна еконбміка; - planificada плбнове господбрство; - agropecuaria (rural)
сільськб господбрство; - doméstica до- мбшнє господбрство; 2. еконбміка (наука)', ~ política політйчна еконбмія, політе- конбмія; 3. еконбмія, ощб^дливість; 4. економічність (машини)', 5. бідність; уббгість;
6. будбва; механізм; роббта, функціону- вбння; - animal фізіолбгія, фізіологічні функції; 7. /7/заощбдження; hacer ~s за- ощбджувати, відкладбти грбші; 8. фін. скорбчення витрбт
económicamente adv 1. ощбдливо, еко- нбмно; 2. економічно; з економічної тбчки збру; 3. дбшево, економічно económico 1. adj економічний, госпо- дбрський; crisis -а економічна крйза;
2. еконбмний, ощбдливий; 3. скупий;
4. економічний, дешевий; a precios ~s за низькбю цінбю; 2. тЛ. Ам. дбвга шпйлька economista сот. економіст economizar 1. иг'заощбджувати, еконбми- ти; 2. и/еконбмити, берегтй; no - esfuerzos не жаліти сил
ecónomo /77 еконбм, управляючий госпо- дбрством; домоправйтель ecosonda, eco-sonda т ехолбт ectógeno adj обумбвлений збвнішніми причйнами
ecuación ÍMaT. рівнЯння; - algebraica алгебраїчне рівнЯння; - cuadrática квад- рбтне рівнЯння, рівнЯння другого créne- ня; - con una incógnita рівнЯння з однйм невідбмим
ecuador /77 еквбтор; - terrestre (celeste)
земнйй (неббсний) еквбтор; - magnético магнітний еквбтор
ecuánime adj 1. спокійний, врівновбжений (про характер)', 2. об'єкгйвний ecuanimidad /урівновбженість (характер^) ecuatorial 1. adj екваторібльний; 2. m астр. екваторібл
ecuatoriano, -а 1. я^еквадбрський; 2. т, /еквадбрець, жйтель, -ка Еквадбру ecuestre adj 1. кінський; 2. кінний, верхо- вйй; estatua - кінна стбтуя; 3. лйцарський ecuménico adj церк. вселбнський, екуменічний; concilio - вселбнський соббр ecuóreo я/#морськйй eczema fMefl. екзбма echacantos т нікчбма; відступник echacorvear v/звідникувбти echacorvería /звідництво echacuervas т 1. звідник; 2. брехун, об- мбнщик; пройдйсвіт
echada /1. кйдання, метбння; кидбк; 2. відстань у людськйй зріст; 3. діал., Л. Ам. хвб- стощі, вихвалЯння; 4. діал. брехнЯ; 5. Л. Ам. квбчка; son más las ~s que las que están poniendo самі розмбви echadillo adj див. echadizo 3 echadizo adj 1. підісланий (з якою-н. метою)у, 2. непридбтний; непотрібний; 3. під- кйнутий (про дитині)
echado 1. adj діал. ледбчий, недбблий; безтурббтний; 2. m гірн. похйлий пласт; estar - Л. Ам. займбти тбпле містбчко echador 1. adj що кйдає, що метбє; 2. m метбльник; 3. офіцібнт, що подаб каву (молокб); 4. діал. хвалькб echadura /1. висйджування (курчаі)', 2. рі послід, вйсівки
echamiento /771. кидбння, метбння, шпур- лЯння; 2. іст. підкидбння дитйни (про підкидька)
253
echar
echar vtA. кйдати, шпурляти; метЯти; 2. викоти; 3. виділяти; - olor náxHyTn; - sangre кровоточити; 4. руйнувЯти; знбси- ти, валйти; 5. виганяти, викид ¿ти; 6. звільнити; 7. nycKáTH (коріння, листя); 8. з'являтися, BnpocTáTn; - los dientes прорізуватися (про зуби); está echando el bigote у нього пробивЯються вуса; 9. парувЯти;
10. noeepTáTH (ключ), засбвувати (засув);
11. (~se) з'їсти, вйпити; 12. прилаштбвува- ти; прибивЯти; пришивЯти; 13. публікувЯ- ти; - un bando опублікувЯти накЯз; 14. на- кладЯти (штраф, платуt); 15. po3flaB¿TH (карти, їжу); po3nnB¿TH (вино); 16. вили- b¿th, нaливáти (рідину; 17. нахиляти; - atrás la cabeza закидати гблову; 18. розігрувати (в лотерею); 19. придбати, завб- дити; po3no4HH¿TH (спрау, торгівлю); - colmenas зайнятися развбденням бджіл;
20. npHKHfláTH, угЯдувати, визначЯти на бко; 21. повзувати, ct¿bhth (виставу; де- MOHcrpyBáTH (фільм); 22. (а + inf) починЯ- ти; брЯтися; - a correr побігти; - a andar пітй; 23. вимовляти, вислбвлювати; - un discurso вйголосити промбву; - bravatas хвалйтися; 24. Л. Ам. віддавЯти nepeeáry; Juan es muy trabajador, peroyo le echo a Pedro XyáH дуже працьовйтий, ané я більше ціную lléflpo; - apasear a uno послЯти до біса;- a perder зламЯти, зіпсувЯти; погуб йти, зіпсувЯти, провалйти (справу; - а volar розголбшувати, оприлюднити; - de menos недорахувЯтися; тужйти, сумувЯ- ти; відчувати Hecrá4y; - de ver побачити, помітити; - tras uno пітй слідом; -lo todo a rodar 3incyB¿TH, занапастйти (справу; fláTH вйхід люті
echarse 1. кйдатися; 2. лягти, розтягтйся;
3. ущухЯти (про вітер); 4. відкйнутися, притулйтися; 5. сідЯти на Яйця (про пташок; 6. присвячувати ce6é; заимЯтися;
7. діал. розлінйтися; 8. (а + inf) no4HH¿Tn робйти; - a reír розсміятися; - a llorar розшукатися, розридЯтися; - atrás порушити обіцянку (угбду), відступйти від своїх слів; - a perder зіпсуватися, проту- хЯти; розббщуватися echarpe /77 шарф (жіночий) echazón f 1. див. echada 1; 2. мор. ви- кидЯння за борт частйни вантажу echón Л. Ам. 1. зфшалькувЯтий; пихЯтий; 2. /77хвальк0 echona їдіал. серп
echonería f діал. хвЯстощі; nnxá, марно- слЯвство
edad /1. вік; - temprana (madura) рЯнній (дійшлий) вік; - tierna ніжний вік, дитйн- ство; mayor - повноліття; mayor de - повнолітній; menor de - неповнолітній; de ~f de cierta de - madura (provecta) літній; de - avanzada, avanzado de - під- старкувЯтий; entrar en - стЯти дорбслим; постаріти; 2. епбха, вік; - de (la) piedra кам’янйй вік; - de bronce брбнзовии вік; - de hierro залізний вік; - de ого золотйй вік; - antigua антйчність] - media середньовіччя; - moderna нові часй; - contemporánea нові часй, новЯ добЯ, сучЯсність;
- del chivateo Л. Ам.; - del pavo пере- хіднйй вік; - de la luna фЯза місяця edafología /ґрунтознЯвство edafólogo m ґрунтознЯвець
edecán /771. військ. ад'ютЯнт; 2. поплічник, прибічник; 3. діал. слугЯ edelweiss /77 бот. едельвбйс edema m мед. нЯбряк edematoso adj мед. набряклий edén /77 едбм, рай edénico райський, благодЯтний edición fi. видЯння, друкувЯння; 2. ви- дЯння, вйпуск; - príncipe пбрше видЯння;
- postuma посмЯртне видЯння; - corre¬
gida у aumentada вйправлене та до- пбвнене видЯння; - segunda кбпія, тбчне відтвбрення edicto /77 накЯз, едикт edículo /771. будйночок, будка; 2. каплйчка edificación /1. будівнйцтво, спорудження; будувЯння; - industrial промислбве будівнйцтво; 2. побудбва, будувЯння, створення; - del comunismo побудбва комунізму; 3. будбва, споруда; 4. збірн. будівля; 5. повчЯння, напучення; виховбння edificador 1. adju\о будує, що споруджує; 2. зразкбвий, взірцЯвий; 2. /77будівЯльник edificante adjповчЯльний edificar vt 1. будувЯти, споруджувати; 2. ствбрювати; - el comunismo будувЯти комунізм; 3. бути гЯрним прикладом; наставляти, повчЯти editicativo adj див. edificante edificatorio яо/будівбльний edificio /77 будівля, споруда edil /771. іст. едйл; 2. член міськбї рЯди editar vtвидавЯти, друкувЯти, опублікбву- вати
editor 1. ^'видавничий; casa -а видавництво; 2. /77 видавбць; - responsable відповідЯльний редЯктор; людйна, що друкує чужі твбри під своїм ІМ'ЯМ editorial 1. a# видавничий; negocio - видавнича справа; 2. /77передовйця; 3. /видавництво
edredón /771. гЯгачий пух; 2. стебнбвана кбвдра; перйна,пуховик educación f 1. виховЯння, навчЯння; освіта; - física фізйчна культура; 2. вйхова- ність
educacional adj див. educativo educacionista com. див. educador 2 educado adj вйхований; bien - гЯрно вихований; mal - невйхований, неввічливий
educador 1. adj що вихбвує; 2. m вихо- вЯтель, настЯвник educando m виховЯнець; учень educar vtA. вихбвувати; учити; 2. розвивЯ- ти; вправлЯти; ~el oído розвивЯти слух educativo adj А. виховнйй; 2. повчЯльний educción їтех. 1. вйпуск, вйхі^д; стік, злив; - de agua водовідлйв; 2. відвід, відвбден- ня
educir vtA. вивбдити, відвбдити; 2. робйти вйсновок
eductor /77 тех. 1. ежбктор; 2. витяжнйй вентилятор
edulcorar vt фарм. підсолбджувати (ліки) efe f ¿фе (назва літери f іспанського алфавіту
efebo /771. іст. зфеб; 2. юнЯк efectismo /771. дешбвий ефЯкт; 2. прЯг- нення спрЯвити врЯження efectista 1. ефбктний; розрахований на ефбкт; 2. що npáme до дешевих ефбк- тів; 3. любйтель, -ка дешЯвих ефбктів efectivamente advдійсно, спрЯвді efectividad f 1. діЯвість, ефективність; 2. набрЯння чйнності; 3. військ, дійсна служба
efectivo 1. ^дійсний, реЯльний, фактйч- ний; 2. діЯвий, ефективний; 3. штЯтний, постійний (про посаду; 4. m готівка; en - готівкою; 5. військ, фактйчний (бойовйй) склад
efecto /77 1. дія, ефЯкт; - útil коефіціЯнт корисної дії; ejercer (producir) - діяти на що-н.; 2. результЯт, нЯслідок; -s segundarios мед. побічне Явище; 3. врЯження, ефЯкт; de (mucho) - ефбктний, вражЯю- чий; causar (hacer, producir) - спрЯвити врЯження; ser de mal - спрЯвити погЯне (неприЯмне) врЯження; 4. боковйй удЯр (у грі на більярді); 5. р/майнб; побутбві p¿4¡;
6. рі товЯри; -s estancados товЯри,
прбдаж якйх є монопблією держЯви; 7. p¡ цінності у держЯвних nanépax (векселі, чеки); -s públicos банкнбта; con (еп) ~ іос. adv. дійсно, спрЯвді; hacer - (surtir -) давЯти бЯжаний результЯт; 6. спрЯвити сйльне врЯження; llevar a (poner en) ~ робйти, здійснювати, реалізбвувати; tener - здійснюватися; відбувЯтися efectuación /виконЯння, здійснення efectuar vt здійснювати, викбнувати; -se відбувЯтися, здійснюватися efedrina їхім., фарм. ефедрйн efedro їбот. ефбдра
efeleoflo /771. діал. привЯтна (особйста) спрЯва; 2. діал. рі пістрЯві (яскрЯві) при- крЯси (на сукня У; 3. діал. рі прилЯддя, p¿4i
efélide /веснЯнка
efémera їбот. однодбнка (метелик) efemérides їріА. астр, ефемерйди; - astronómicas астрономічні таблйці; - náuticas астрономічні навігаційні таблйці; 2. щодбн- ник, щодЯнні зЯписи; calendario соп - ка- лендЯр з зазнЯченням історйчних дат (річниць); 3. річниця, знамбнна дЯта efeméridos трізоол. ефемерйди efémeros трі бот. ефембри eferente adj анат. вивіднйй; vasos - s вивідні судйни
efervescencia /1. сйльне вйділення бульбашок гЯзу; вирувЯння, клекотЯння; 2. бродіння, хвилювЯння, збудження; - de pasiones вирувЯння прйстрастей efervescente adj 1. що вир^є, що клекотй- ть; 2. збуджений, схвильбваний eficacia /1. дібвість, ефектйвність, про- дуктйвність; 2. актйвність, енбргія eficaz adj 1. дібвий, ефективний, продук- тйвний; 2. див. eficiente 1 eficiencia /1. діЯвість, ефектйвність; про- дуктйвність; 2. енергійна дія; 3. коефіц'Юнт корйсної дГї
eficiente adj 1. працездЯтний; активний, діяльний; 2. див. eficaz 1 efigie /1. ббраз, зобрЯження; 2. портрбт;
3. уосбблення; quemar en - іст. стрЯтити забчно (шляхом спалення зображення) efímera їдив. efémera
efímero adj 1. однодбнний (про лихоманку; 2. ефембрний, швидкоплйнний, скороминучий
¡eflal іпіегідіал. (вживається для висловлення відчуття болю) ой! eflorecerse хім. вивітрюватися, розпадЯ- тися (про кристали)
eflorescencia їхім. вивітрювання (рбзпад) кристЯлів; 2. хім. наліт; 3. мед. вйсип;
4. наліт (на плодау efluente adj що витікЯє
efluvio /771. вйділення; 2. аромЯт; 3. радіо тліючий розрЯд; - eléctrico електрйчний розрЯд
efugio /771. відмбвка, хйтрість; 2. вйхід (з скрутного становища) t efulguración / випромінювання, сЯяння, блиск
efundir проливЯти, розливЯти efnsióa /1. проливЯння, розливЯння (рідини); 2. палкйй вйяв почуттів, звірення; соп - з почуттЯм, пЯлко, прйстрасно; 3. хім., геол. ефузія; - de sangre кровопролиття efusivamente adv 1. пЯлко, захбплено; 2. від щйрого сбрця, відвбрто efusivo adj А. гарЯчий, палкйй; захоплений; 2. сердбчний, щйрий; 3. хім., геол. ефузйвний
égida, egida / 1. міф. егіда; 2. егіда, заступництво, зЯхист egílope /1. ob¿c (різновид); 2. мед. ячмінь egipán /77 міф. сатйр
egipciaco, egipcíaco, egipciano adj, m див. egipcio
254
electroanálisis
egipci*oy -a 1. ^'єгипетський; 2. полігр.
жйрний (про шрифт); 3. m, /єгиптянин, -ка
egiptano, -а 1. adj див. egipcio 1,1; 2. m, f
див. egipcio 3
egiptología /’єгиптолбгія
egiptólogo m єгиптблог
égloga fnir. еклбга
eglogista com. ¿втор еклбг, буколіст
egocéntrico ас^егоцентрйчний
egocentrismo /77егоцентрйзм
egócero /я дагестанський тур
egoísmo m егоїзм
egoísta 1. ас/егоїстичний; 2. com. егоїст,
-ка
egoístico ^'егоїстичний egoistón 1. adj надзвичбйно егоїстичний; 2. /77 егоїст, себелюб
ególatra 1. adj що оббжнює ce6é; 2. m себелюб
egolatría /самозакбханість egolátrico adj див. ególatra 1 egotismo /77еготйзм, зарозумілість; самозакбханість
egotista 1. adj самозакбханий; 2. тхва-
ЛЬК0
egregio adj А. повбжний (про гостЛ); 2. відб- мий, видатний
egresar vi 1. витрачбтися (про гроші з каси)', 2. виписуватися з лікбрні; 3. діал. ви- хбдити; 4. діал. закінчувати навчбльний збклад
egresión ftop. передбча держбвного май- h¿ (особі або установі) egreso /771. вйхід, кінбць; 2. фін. видат- кбва частйна бюджбту; 3. діал. витрбта;
4. діал. закінчення навчбльного збкладу;
5. діал. випйсуваня з лікбрні (після хвороби)
¡eh! interj А. (вживається після питання) чи ж не так?, x¡6¿ ж не так?; 2. (вживається при оклику, попередженні) гей! eider, eidero /77 орн. rára einstenio тхім. ейнштбйній eirá тзоол. ягуарунді (американська кішка) eje /771. вісь; ~ de abscisas (de las equis) вісь абсцйс; ~ de coordenadas (de las íes) вісь координбт; - de ordenadas вісь ординбт; - de simetría вісь симбтрії; ~ de la esfera terrestre (del mundo) 36mh¿ вісь; 2. тех. вісь; вал; - cigüeñal колінчастий вал; ~ de dirección кермовйй вал; ~ de mando, ~ motor тягова вісь; ~ giratorio вісь обертбння; dividir (partir) a uno por el - без ножб зарізати; побити, по- KnácTH на обйдві лопбтки (у суперечці) ejecución fA. виконбння, здійснення; poner en - здійснювати, викбнувати; 2. ви- конбння; манбра виконбння, твбрча ма- Hépa; 3. crpáTa; 4. юр. прбдаж майнá за борги
ecutable ас/здійснбнний ecutante com. муз. виконбвець ecutar vt 1. викбнувати, здійснювати; 2. викбнувати (музичний твір); 3. юр. вй конати; 4. стрбчувати; 5. юр. стягбти бор- гй чбрез суд
ejecutiva /виконбвчий комітбт, виконкбм ejecutivamente advA. швидко, впрбвно; 2. у судовбму порядку ejecutiva adj А. виконавчий (юр.); poder ~ виконбвча влбда; comité - виконбвчий KOMiTéj; 2. що підлягбє виконбнню; 3. старанний, ретбльний
ejecutor 1. adj викбнуючий; 2. m виконб- вець; 3. судовйй виконбвець; екзекутор; ~ testamentario душоприкбзник; - de la justicia кат
eiecUA<?ria fA. дворянська rpáMOTa; 2. (pt) достбінство, заслуга; 3. юр. виконбвчий
Євикон1вц ) nocáfla екзекУТ0Ра (судовбго
ejecutorial adj що Máe закбну сйлу, закбн- ний (про акт, докумені) ejecutoriar \гіюр. А. оголбшувати остатбч- ним (рішення суду); 2. засвідчувати, під- твбрджувати (документ) ejecutorio adj А. дворянський (про грамоту); 2. юр. що підлягбє негбйному вико- нбнню; 3. юр. остатбчний ejemplar 1. adj зразкбвий, взірцбвий; 2. зразкбвий (про покарання); 3. m примірник (друкованого видання}, 4. екземпляр; зразбк; 5. екземпляр, осббина, представник; 6. зразбк, прйклад; sin - безпреце- дбнтний
ejemplarizar vt подавбти прйклад, наставляти, напучувати ejemplarmente adv А. зразкбво; 2. для прйкладу
ejemplificar довбдити на прйкладі, під- твбрджувати прикладом ejemplo /771. прйклад, ілюстрбція; por ~ наприклад, приміром; 2. прйклад, зразбк, модбль; vivo ~, ~ vivo живйй (яскрбвий) прйклад; ~ casero дббре відбмий прйклад; sin ~ безпрецедбнтний; неббчений, нечуваний; dar - подавбти прйклад; servir de ~ бути взірцбм; poner de (como) ~ стбвити за прйклад; poner (tomar) por ~ una cosa навбдити як прйклад ejercer 1. Зробити, здійснювати; ~ presión тйснути; ~ influencia впливбти; 2. за- ймбтй (посаді), викбнувати (обов'язки); практикувбти; - la medicina працювбти лікарем, займбтися лікарською прбкти- кою; - el mando військ. комбндувати; 3. див. ejercitar 3; 4. i//(de) практикувбти, займбтися прбкгикою; - el derecho ко- ристувбтися npáBOM; - el poder застосб- вувати влбду
ejercicio /771. впрбва, тренувбння; ~ de gramática граматйчна впрбва; 2. виконбння (якої-н. посади); прбктика; ~ de la medicina лікарська практика; ~ de mando військ, керувбння (комбндування) війсь- кбми; en ~ що практикує (про лікаря, адвоката), 3. фізична впрбва; гімнбстика; моцібн; 4. військ, манбври; - de campaña польові навчбння; ~ de fuego навчальна стрільбб; 5. фін. бюджбтний рік; el~ hace maestro науки кбрені в повтбренні ejercitado adjzwéAOHm; досвідчений ejercitar vt А. займбтися; - la música займбтися музикою; 2. обіймбти (яку-н. посад}/); ~ el mando комбндувати війсь- кбми; 3. (vr) вправлЯти(ся), розвивбти- (ся), тренувбти(ся); ~ la mano набйти руку; 4. вйкористати (право); 5. учйти; тре- нувбти
ejército /77 ¿рмія; військо; ~ de liberación визвбльна ¿рмія; ~ de ocupación окупаційні військб; - de tierra сухопутні військб; - en campaña діюча ¿рмія; ~ regular (permanente) регулярна ¿рмія; Ejército Soviético Радянська Армія ejido /771. громбдське пбле; вйгін; 2. Гі. Ам. селЯнська громбда; 3. діал. муніципа- літбт, муніципбльний бкруг ejión /77 архіт. кронштбйн ejote /77 Л. Ам. стручбк молодбї квасблі еі (означ, арт. ч. р. одн..; вживається також перед ім. ж. р., що починається з ударного a) el libro кнйга; el agua водб él ртоп pers (3 ос. одн. ч. р.) він; ja -І тримай йогб!, хапбй!; не ловй ґав! elaboración fA. розрбблення, вироблення; складбння (планУ); 2. вйготовлення, вйроблення; 3. обрббка (якого-н. матеріалу); 4. фізіол. перетрбвлення, засвбєння (поживних речовин)
elaborado adj А. (ретбльно) розрбблений, склбдений, упорядкбваний (про план); 2. вйготовлений; 3. обрбблений (про
матеріал); 4. вйтончений, відтбчений, вйшуканий (про стиль) elaborar vt А. розробляти, виробляти, складбти (план); 2. виготовляти, виробляти; 3. оброблЯти (матеріаіі); 4. фізіол. перетрбвлювати, засвбювати (поживні речовини)
elación fA. гбрдість, пихбтість; зарозумілість; 2. екзальтбція; екстбз; 3. пишно- мбвність (стилю) elápidos /77 рі зоол. ¿спидові elapso /77 зоол. ¿спид (різновид) elástica fA. мбйка; фуфбйка; 2. рі діал. підтЯжки
elasticidad /'пружність; еластйчність; teoría de la - фіз. тебрія пружності elástico 1. adj пружний; еластйчний; роз- тяжнйй; goma ~а канцелярська гумка, лбстик; 2. гнучкйй, що лбгко пристосбву- ється; resolución ~á резйнова резолюція; 3. /77 еластйчний матерібл, елбстик;
4. р/підтЯжки, шлбйки; 5. діал. тільнЯшка elaterio /77 бот. дикорбслий огірбк (різновид)
elche /77 церк. віровідступник, ренегбт ele1 /éne (назва літери е іспанського ал- фавітУ)
¡ele! interj c¿Me так!
¡elé! interj діал. нарбшті!; бврика! eleagnáceas fpi бот. маслйнові eléboro /77 бот. чемерйця elección fA. вйбір, відбір; 2. вйбори, голо- сувбння; 3. рі вйбори; elecciones complementarias довйбори; elecciones directas (indirectas) прямі (багатоступенбві) вйбори; elecciones generales загбльні вйбори; elecciones municipales муніци- пбльні вйбори
eleccionario adj діал. див. electoral electividad f6w. селектйвне споріднення electivo ас/вйборний electo adj А. ббраний; 2. добірний, відбірний; 3. ббраний, алб щб не став до вико- нбння своїх оббв'язків; profesor ~ ббраний на посбду профбсора (викладачб) elector 1. adjuip обирбє, що вибирбє; 2. m вйборець
electorado /77 збірн. вйборці electoral ¿q/вйборчий; campaña ~ виборча кампбнія; circunscripción ~ вйборчий бкруг; derecho ~ вйборче npáeo, derecho ~ general е igual загбльне рівне вйборче npáBo; ley ~ вйборчий закбн electorero /77 підтасбвувач на вйборах eléctricamente adv А. за допомбгою елбктрики; 2. Л. Ам. швйдко, вмить electricidad f елбктрика; електричний струм; - estática статйчна елбктрика; ~ negativa (resinosa) неґатйвна елбктрика; ~ positiva (vitrea) позитйвна елбктрика electricista com. електротбхнік; електро- монтбр, елбктрик
eléctric*o adj електрйчний; batería ~ а ел. батарбя; corriente -а електрйчний струм; energía (fuerza) ~а електроенбргія; equipo instalación ~а електрооблбднання; central - а електростанція; circuito ~ електрйчне кбло; cable - електрйчний дріт
electrificación /електрифікбція electrificar иґелектрифікувбти electrizable adj що здбтний електризувб- тися
electrización ^електризбція; ~ del vidrio
позитйвна електризбція electrizar vt A. (vr) електризувбтифя), на- електризувбти(ся); 2. Л. Ам. дратувбти, злйти
electro /771. бурштйн, янтбр; 2. сплав зб- лота та срібла (бурштинового кольорі);
3. сплав міді, нікелю та цйнку electroanálisis m електроанбліз
255
electrobús
electrobús /77ТрОЛ0ЙбуС* electrocardiografía f мед. електрокардіо- грбфі я
electrocardiógrafo m мед. електрокардіб- граф
electrocardiograma m мед. електрокар- fliorpáMa
electroconductibilidad / електропровідність
electrocorticograma m мед. див. electroencefalograma
electrocución /1. смерть від електричного і розряду (блискавки); 2. стрбта на елект- рйчному стільці
electrocutar vt 1. убивбти електричним 1 струмом; 2. стрбчувати на електрйчному стілці
electrodinámica /електродинбміка electrodinámico 1. adj електродинамічний; 2. /77 електродинамічний гучномбве- ць; динбмік
electrodinamismo т фіз. електродина-
МІЗМ
electrodinamómetro т електродинамб- метр
electrodo /77 електрбд; - positivo (negativo) позитйвний (негативний) електрбд electrodoméstico adj. aparatos -s побу- tóbí електропрйлади
electroencefalograma m мед. електроен- цефалогрбма
electrófono /771. систбма радіомбвлення по дротбх, радіомербжа; 2. міжміськйй те- лефбнний апарбт; 3. клаксбн (автомобілі
electrogalvánico ас/електрогальванічний electrógeno /77 джерелб електрйчного страму, електрогенербтор electroimán m електромагніт electrólisis íxím. електрбліз electrolítico adj хім. елекгролітйчний electrolito, electrólito m хім. електроліт electrolizador 1. adj електрблізний; 2. m мод. електролітйчна вбнна electrolizar vt електролізувбти, піддвбти електрблізу
electroluminiscencia f фіз. електролю- мінесцбнція
electromagnético adj фіз. електромагнітний
electromagnetismo m фіз. електромагне- тйзм
electromecánica /електромехбніка electromecánico ^електромеханічний electrometalurgia /"електрометалургія electrometría / фіз. 1. електровимірювальна тбхніка; 2. вимірювання елбкгрики, електромбтрія
electrómetro /77 фіз. електрбметр electromotor 1. ^електрорушійний; 2. m електродвигун
electromotriz adj фіз:. fuerza - електрорушійна сйла
electrón /77 фіз., хім. електрбн; - pesado мезотрбн, мезбн; - positivo позитрбн electronave /суднб з електричним двигу-
HÓM
electronegativo adj фіз. електронегатйв- ний
electrónica /електрбніка electrónico ас^елекгрбнний; microscopio ~електрбнний мікроскбп electronvoltio /77 фіз., хім. електрбн-вольт electropositivo adj фіз. електропозитйв- ний
electropuntura / мед. електропунктура, гальванопунктура electroquímica /електрохімія electroquímico adj електрохімічний electroscopia f фіз. елекгроскопія electroscopio /77 електроскбп electrosincrotrón /77 фіз., хім. синхротрбн
electrosoldadura /електрозвбрювання electrostática fфiз. електростбтика electrostático а^'електростатйчний electrotecnia fфiз. електротбхніка electrotécnico 1. adj електротехнічний; 2. /77 електротбхнік
electroterapéutica, electroterapia f мед. електротерапія, електролікувбння electroterápico adj електротерапевтйч- ний
electrotermia /'електротермія electrotipia /елекгротйпія, гальваноплбс- тика
elefancía / мед. слонбва хворбба, еле- фантібз(іс)
elefanciaco, elefanciaco adj 1. що віднб- ситься до слонбвої хворбби; 2. хвбрий на слонбву хворббу elefanta /слонйха
elefante /77 слон; ~ blanco Л. Ам. floporá непотрібна річ; - marino морж elefantiasis, elefantiasis fflne. elefancía elefántido я#слоноподібний elefantino яс/слонбвий elegancia / витонченість, елегбнтність; вйшуканість; con - вйтончено, елегбнтно elegante 1. adj вйтончений, елегбнтний; вйшуканий; 2. m мбдник, чепурун, франт elegantismo m 1. вйшуканість; 2. примх- лйвість, претензійність elegantizar vt надавбти вйшуканості, ро- бйти елегбнтним; -se Л. Ам. rápHO убирб- тися, чепурйтися
elegantoso adj Л. Ам. з претбнзією на елегбнтність elegía /л/У.елбгія
elegiaco, elegiaco adj 1. літ. елегійний;
2. мрійлйво-сумнйй, елегійний elegibilidad /npáeo бути ббраним elegible adj що мбє npáeo бути ббраним elegido /77 обрбнець
elegir vt вибирбти, обирбти; - diputado а uno обрбти депутбтом elementado adj діал. неувбжний elemental, elementar aaj\. елементбрний, найпростіший; partículas -es елементбр- ні частинки; 2. очевидний; простйй, Яснйй;
3. первйнний, пбрвісний; 4. основнйй, простйй (про колір спектра) elementarse діал. ставбти неувбжним elemento /771. фіз., хім. елембнт; - químico хімічний елембнт; - гаго рідкісний блбмбнт; 2. елембнт, компонбнт, детбль;
3. стихія; se enfurecieron los -s стихія розбурхалася; 4. середбвищі (географічне)', 5. елембнт, суб'бкг, тип; un - sospechoso підозрілий тип (суб'бкт); 6. ріоснб- ви, засбди (науки, мистецтва)', 7. рі3áco- би, прилбддя; 8. Л. Ам. тюхтій, дурень; el líquido - мбре; водб; - de juicio дбні; estar en su - бути у своїй стихії elenco /771. спйсок; nepén ік; 2. трупа (театру, цирку)', склад (зайнятийу п'єсі) elevación /1. піднятті, підйом; підвйщен- ня (дія)\ la - de los precios підвйщення цін; 2. підвйщення; висотб; 3. екзальтб- ція; екстбз; 4. зарозумілість; nnxá; 5. ве- лйчність, шлях0тність; 6. військ. вертикб- льна навбдка; - a potencias мат. підн0- сення у стбпінь
elevador 1. adj піднімбльний; músculo - піднім0льний м'яз; 2. /77елев0тор, підйбм- ник, підйбмна машйна; 3. Л.Ам. ліфт elevamiento m див. elevación З elevar vt 1. (vr) піднімбти(ся); підвйщува- ти(ся): 2. піднімбти; 3. звбдити (у сан\,
4. мат. піднбсити (до степеня)', - al cuadrado (al cubo) піднбсити до квадрбта (до куба); -se 1. (sobre) піднімбтися, височіти; 2. досягбти висбкого станбвища (у суспільстві); 3. прихбдити в екстбз;
4. пишбтися, величбтися
elevatorio ас/підйбмний (про механізм) elfo /77 міф. альф
elidir vt 1. знйщувати; видаляти, усувбти; 2. лінгв. елідувбти eligir vt icT. див. elegir eliminación / 1. знищення; вйдалення, усувбння; 2. мат. елімінбція eliminador 1. adju\o знйщує; 2. m тех. об- мбжувач
eliminar vt 1. видалити, усувбти; 2. відки- дбти (острах, сумніви)', 3. мат. елімінувб- ти, вивбдити (невідоме)', 4. фізіол. виділити; -se Л. Ам. видалитися eliminatoria f спорт, відбіркбві змагбння eliminatoria adj спорт, відбірний; pruebas -as відбіркбві змагбння elimo /77 бот. волосняк eliomis /77 зоол. вовчбк, сбня (різновид) elipse fMar. бліпс(ис) elipsis fлінгв. ¿ліпс(ис) elipsoidal adj мат. еліпсбїдний elipsoide fMaT. еліпсбїд elipticidad fMaT. еліптйчна фбрма, фбрма ¿ліпса
elíptico adj 1. мат. еліптйчний, що Máe фбрму ¿ліпса; 2. лінгв. еліптйчний, не- пбвний
elíseo 1. adj рбйський; Campos Elíseos
єлисбйскі полб; 2. m міф. елізія; рай elisio adi див. elíseo 1 elisión тлінгв. елізія élite /еліта, ббране товарйство élitro m зоол. надкрйлля, підкрилля (уко- ма$
elíxir, elixir /77 еліксйр elocución f манбра (спбсіб) вйраження, стиль мбви
elocuencia /1. красномбвство; 2. вирбз- ність, перекбнливість elocuente я^красномбвний, вирбзний elogiable adjпохв^пьнт, гідний похвалй elogiar и/хвалйти, розхвалювати elogiástico adj діал. хвалббний elogio /771. хвалб, похвалб; 2. похвалб, похвбльне слбво, панегірик elogioso adjЛ. Ам. хвалебний elogista /77 іст. панегірйст, людйна, що розхвблюе
elongación /1. мед. розтягнення; 2. астр. елонґбція
elote m діал., Л. Ам. молодйй кукурудзяний почбток; pagar los -s Л. Ам. неспра- ведлйво постраждбти, розплбчуватися за Інших
elucidación /роз'яснення, пояснення elucidar ^/роз'яснювати, пояснювати elucidario /77 тлумбч (книга)', збірник коментбрів
elución frípH. вимивбння, злив; очйщення eluctable aq/переббрний elucubración /1. здбгад; мудрувбння; 2. мір- кувбння, рбадуми; 3. д/просторікування elucubrar і//виг0дувати, мудрувбти eludir иґуникбти, уосилЯтися elusivo adj 1. ухйльний; 2. невловймий eluvial adjгеол. елювібльний, остатбчний eluvio /77 геол. елювій elzevirio) m полігр. ельзевір (книга, шрифі) ella 1. ргопpers (3 ос. одн. ж. р.) вонб; 2. (у сполученні з дієс. ser / присл. місця та часу виражає щось важливе, суттєве) вонб; найголовніше; ahora será - збраз почнбться найголовніше ellas pmnpers(3ос. мн. ж. р.) вонй; estar а - зігрбти ВНІЧИЙ)
elle /¿льє (назва літери 11 іспанського алфавіту)
ello1 ргоп pers (3 ос. одн.. с. р.) 1. (має узагальнене знач, та відноситься до загального змісту попереднього речення) це, те, вонб; oí decir que Juan huyó de la ciudad, - podrá ser verdad я чув, що XyáH
256
embeber
втік з міста; можливо, це й прбвда; 2. (у поєднанні з дієсл. ser, прислівниками місця та часу і деякими ім. містить натяк на щось важливе, суттєве) вонб; це; allí fue - тут вонб й сталося; - es que cnpáea в тбму, що...; hay de ~ соп е - всьогб ло- трбщку; ¡(sus у) а ~! за cnpáey!, за роббту! ¡ello!2 interjvW, HÍ3áu4o! ellos pron pers (З ос. мн. ч.р.) вонй; ja -! тримбй їх!; не ловй ґав! emaciación /1. мед. схуднення, змарнін- ня; 2. вет. туберкульбз пташбк emaciadas, emaciades /р/музи emanación /1. еманбція; 2. випарбвуван- ня, вйділення; 3. прбяв, вйяв (почуттів) emanar vi 1. вихбдити, ітй (про світло, запасу, 2. витіяти, випливбти, починбти- ся, бути результбтом emancipación /‘звільнення, розкріпбчен- ня, емансипбція emancipador ас/вйзвольний emancipar vt (vi) звільняти(ся), розкріпб чувати(ся), емансипувбти(ся) emascular vt каструвбти, вйхолостити (тварину)
embabiamiento m див. embobamiento embabucar \гідив. embaucar embadurnar vt\. бруднити, мбзати; 2.змб- зувати; намбзувати; мбзати, малювбти (про поганого художника) embaición їдив. embaimiento embaidor m див. embaucador 2 embaimiento /77обмбн, непрбвда; ілюзія embaír vt\. обмбнювати, увбсти в омбну; 2. іст. бйти; 3. іст. сорбмити embajada /1. посбльствр; 2. посбда по- cná; 3. дипломатйчна місія, посольство;
4. послання; офіційна зайва; 5. безглузда (нахббна) пропозйція (вимбга); salir (venir) con una ~ вйсунути нахббну вимбгу embajador m 1. посбл; - extraordinario y plenipotenciario надзвичбйний і повно- вбжний посбл; 2. посланбць embajadora ЛІ. посбл (жінка); 2. дружйна послі; 3. дружйна лослбнника embalado adj. estar (ir) - бігти щодуху; розвивбти бурхлйву діяльність; з голо- вбю порйнути в роббту embalador m пакувбльник embaladura f Л. Ам., embalaje, embalamiento /771. упакувбння, укладбння (дія); 2. упакбвка, тбра; 3. віртість упакбвки;
4. спорт, різкб збільшення швйдкості (під час бігу/)
embalar 1. и/упакбвувати, укладбти в тбру; 2. и/лякати рйбу (ударами весел); 3. діал. тікбти; -se спорт, різко збільшити швйд- кість (під час бігу)
embaldosado пт 1. див. embaldosadura;
2. плйтчаста підлбга; 3. бруківка з плит embaldosadura f, embaldosamiento m брукувбння плйтами embaldosar иґоблицьбвувати плйтами embalsadero m ставбк, штучна водбйма (Для збору дощової води) embalsamamiento /77бальзамувбння embalsamar vt\. бальзамувати; 2. аро- матизувбти, напбхувати, душйти (парфумами)
embalsamiento m 1. бальзамувбння; 2. застій водй у водбймі, заболбчування embalsar vt 1. занурювати, поміщбти у ставбк (у водбйму); 2. запбвнювати, збирати вбду (у водоймі, водосховищ); -se застбюватися (про воду) embalsar vt мор. підвішувати (вантам); піднімбти (людину на борт) embalse /771. загбта, загбчування (дія); » ’ та> в°Д°сх0вище embalumar и^навантбжувати, перевантб- ^ввти; захарбщувати; -se обтйжувати своє (справами, турботами)
emballenado пт корсбт emballenar vt вставляти китбвий вус (у корсет)
emballestarse приготувбтися до метбння стріл з арбалбта
embanastar vt 1. клбсти в кбшик; 2. запбвнювати людьмй (приміщення); -se набивбтися (у приміщенні) embancarse 1. мор. сідбти на мілину (про судно); 2. діал. перекривбтися нанбсними збмлями (про русло річки) embanderamiento /77прикрашбння прапо- рбми
embanderar vt прикрашбти прапорбми; -se Л. Ам. вступбти в пбртію; ставбти члбном організбції embarañar 14діал. див. embadurnar embarazada adj\ /вагітна embarazador аб/важкт; що заважбє, що перешкоджбє
embarazar иґ1. заважбти, перешкоджбти, утрудняти; 2. заставляти (прохід, проїзд); заважбти (руху); 3. сорбмити, бентбжити; завдавбти клбпоту; -se 1. сорбмитися, ніяковіти; 2. завагітніти embarazo /771. перешкбда, завбда; 2. збен- тбження, ніяковість, скрутнб станбвище;
3. вагітність; - extrauterino позамбткова вагітність; - gástrico мед. нетрбвлення шлунку
embarazoso adj що завдаб клбпоту, що заважбє, незручний embarbascar \гідив. enverbascar embarbascarse 1. заплутувбтися, застря- гбти в корінні (про леміш плуга); 2. гово- рйти заплутано, плутатися embarbecer vi обростбти бородбю; від- пускбти бброду
embarbillar vt буд. 1. вставляти фбску в паз; 2. врубувати підкіс в бблку embarcación /1. суднб; шлюпка; чбвен; - menor суднб малбї водотоннбжності; 2. вантбження (на судно); 3. посбдка (на суднб); 4. тривблість плбвання суднб embarcadero т 1. пристань, причбл; де- баркбдер; 2. Л. Ам. пербн, пасажйрська платфбрма
embarcador т 1. відпрбвник вантажу; 2. вантбжник
embarcadura ficr. див. embarco embarcar 1. і^вантбжити (на судно); 2. брбти пасажирів; робйти посадку (на судно); 3. втягбти, вплутувати (уризиковану справу); 4. Л. Ам. обмбнювати, ввб- дити в омбну; 5. діал. ображбти, ганьбй- ти; 6. viЛ. Ам. сідбти (на судно, увагоь);
7. вплутатися (у що-н.); -se 1. сідбти (на судно, у вагон); 2. (con, еп) взйтися (за що-—н.]; брбти участь embarco т посбдка (на судно, у вагон) embargamiento т 1. іст. див. embarazo 1; 2. див. embeleso
embargar vt\ .див. embarazar 1; 2. погли- нбти (увагу, час); - los sentidos заволодіти почуттйми; 3. захбплювати, полонй- ти; 4. юр. накладбти заборбну (емббрго);
5. юр. консЬіскувбти; -se вдавбтися, за- глйбитися (у що-н.)
embargo m 1. юр. емббрго, заборбна; 2. юр. конфіскбція; 3. нетрбвлення шлунку; 4. іст. див. embarazo 1; sin - іос. adv. незважбючи на це, протб, ycé ж такй; sin - de que... незважбючи на те, що... embarnecer vi повніти, глбдшати embarnizar иґлакувбти; покривбти лбком embarque m посбдка (на судно, у вагон) embarrada /безглузда пбмйлка; дурість embarradilla /Я Ам. листкбвий пиріжбк embarrado m 1. глйна, змішана з очерб- том; 2. діал. див. embarradura embarrador 1. adj що покривбє глйною; 2. брехливий; 2. /77обмбнщик, брехун
embarradura /обмбзування глйною embarrancar vi 1. мор. сідбти на мілину; 2. (~se) застрягати (у болоті) embarrar vt 1. обмбщувати (покривбти) глйною; 2. бруднйти; мбзати; 3. діал. білй- ти (стіни); 4. Л. Ам. підводити; 5. Л. Ам. втягнути (у брудну справу); -se 1. за- бруднйтися у глйні; 2. Л. Ам. притискб- тися до стінй (до землі) (під час пересування); 3. Л. Ам. схйбити; помилйтися; -1а діал. занапбстити (яку-н. справу) embarre m Л. Ам. суміш для штукатурки глинобйтних будйнків embarrialarse Л. Ам. 1. забруднюватися; 2. загрузбти, застрявбти embarrilar иМ. розливбти по ббчкам; ук- ладбти в ббчки (рибу); 2. діал. убивбти, відправляти на той світ; -se діал. забруд- нйтися, вймазатися embarrizarse див. enlodarse embarrotar vt укріплювати бблками embarrunado adi діал. бруднйй, замбза- ний; засмальцьований embarrunar 14діал. бруднйти embarullador 1. adj що заплутує, що внбсить плутанйну; 2. що рббить пбс- піхом, нашвидкуруч; 3. пт плутаник embarullar vt 1. заплутувати, плутати; внбсити ббзлад; 2. робйти пбспіхом, нашвидкуруч; -se плутатися, заплутуватися; говорйти заплутано embasamiento m 1. закладбння фундб- менту; 2. фундбмент, цбколь (будівлі) . embastar1 иМ. натйгувати на п'яльці (тканину); 2. стьоббти (матрац); 3. намбту- вати, зшивбти на живу нйтку embastar2 иГклбсти пітнйк під сідлб embaste m намбтування embastecer vñ.див. embarnecer; 2. (-se) грубіти
embasurar vt 1. напбвнювати сміттйм, засмічувати; 2. див. estercolar 1 embatada f мор. 1. різкб зміна нбпрямку вітру; 2. сйльний удбр хвйлі embate /771. удбр (хвилі); напір (хвиль, вітру); 2. вітрбць з мбря, бриз; 3. стрімкйй нбтиск, нбпад; тиск; bajo el - de... під тйском...; 4. нбпад (ревнощів) embaucador 1. adj брехлйвий, омбнли- вий; 2. /77 брехун, обмбнщик embaucamiento /77 0мбна; спокуса embaucar vt обмбнювати; спокушбти; ВВ0ДИТИ в омбну
embaulado adj скупчений (про натовп) embaular vt 1. укладбти, упакбвувати (в скриню, в ящик); 2. набивбти шлунок, обЧ- дбтися; 3. заштбвхувати; тіснйти (людей) embausamiento m див. embobamiento 2 embayado adj діал. сердйтий; обрбжений embayarse діал. див. emberrenchinarse embayonetar vt діал. буд. гофрувбти, згинбти
embazadura1 /рудувбто-корйчневий (бурий) кблір
embazadura2 /пбдив, здивувбння embazar 1. иґфорбувбти у рудувбто-корйчневий (бурий) кблір; 2. заважбти, перешкоджбти; 3. дивувбти, вражбти; 4. діал. обіцйти; 5. діал. розббвкувати (секрет);
6. діал. шкбдити; 7. v/завмирбти, клйкну- ти, дубіти; -se 1. пересйчуватися, стбм- люватися; 2. карт, брбти взйтку; 3. див. empacharse
embebecer vt 1. захбплювати; 2. викли- кбти захбплення; -se захбплюватися embebecimiento тдив. embeleso embebedor яс/чудбвий, дивовйжний embeber 1. иГвсмбктувати, вбирбти; 2. (vr, dé) просбчувати(ся); 3. містйти в собі; 4. включбти, вкладбти, вставлйти; 5. змбн- шувати (об'єм, ширину); звужувати (тканини); 2. vi (-se) сідбти (про тканину); -se
257
embebimiento
1. (de) навчйтися, набуто нЯвичок, набйти рУку; 2. (en) поринЯти; 3. (de, en) проймЯ- тися (ідеями, думкаміі) embebimiento /77збігЯння (тканини) embejucar vt 1. діал. перев'язувати (обплети) niáHaMn; 2. діал. обплети (пляшку); 3. діал. заплутувати, o6MáHK)BaTn; -se
1. діал. переплатися (про кручені рослинй); 2. діал. схуднути; 3. діал. гніватися embelecador 1. зсУ'обмЯнний; облудний;
2. /77 0бмЯнЩИК
embelecamiento тдив. embeleco [embelecar 14див. engatusar embeleco т 1. обман, обдурювання; 2. набридлива (надокучлива) людина; 3. дріб- ' нйця, дурнйця
embeleñar vti. одурмЯнювати; 2. див. embelesar
embelequería fpіал. див. embeleco 1 embelequero 1. adj нечЯсний; 2. діал. переляканий, охбплений пЯнікою; 3. див. embelesador; 4. т Л. Ам. панікЯр; 5. Л. Ам. пустодзвін, базікало embelesado adj що завмЯр від зЯхвату, зачарбваний, заворбжений embelesador adjчудбвий, чарівний embelesamiento тдив. embeleso embelesar захбплювати, зачарбвувати; -se (соп) захбплюватися embeleso /771. захбплення, зЯхват; 2. чарівність
embellacarse, embellaquecerse 1. ставЯ- ти злим (негідним, підлим); 2. ставЯти шахраЯм; вдЯтися до обмЯну embellecedor adju\ o надаЯ привЯбливості embellecer vt 1. прикрашЯти, чепурйти;
2. прикрашЯти; # -se 1. прикрашЯтися;
2. крЯщати, гарнішати embellecimiento ті. прикрашЯння; 2. причепурювання
embeodar vticT. див. emborrachar embericinos трізоол. вівсЯнкові emberiza f, emberizo m зоол. вівсЯнка embermejar, embermejecer 1. иґфарбу- вЯти у червбний кблір; 2. сорбмити, примушувати червоніти; 2. vi сорбмитися, червоніти
emberrenchinarse, emberrincharse злй- тися, лютувЯти
embestida f 1. нЯпад, атЯка; 2. чіпляння; настйрливість, надокучливість; 3. військ. тарЯн
embestidor 1. adj що нападЯє, учиняє нЯ- пад; 2. /77жебрЯк
embestir 1. vti. (vi, contra) нападЯти; ата- кувЯти; кйдатися; 2. чіплЯтися, надокучЯти (з проханнями)', напосідЯти; 3. канючити; жебракувЯти; 4. бити (рогЯми); 5. військ. таранити; 7. viвпадЯти в бчі embetunado adj просмблений; papel - пакувЯльний папір
embetunar vti. змЯщувати дьбгтем, смолити; гудронувЯти; 2. покривЯти крЯмом для взуттЯ
embicadura f мор. розвертЯння суднЯ прбти вітру
embicar 1. vt мор. спускЯти прЯпор (на знак жалоби)', 2. мор. розвертЯти проти вітру (судно); 3. діал. див. embocar 2;
4. діал. закидЯти (пляшк^; сйльно нахиляти (миску/); 5. vi діал. мор. ітй до бЯрега;
6. Л. Ам. вйпити, хлебнути embigotar vti. наклЯювати вуса; 2. мор. привтЯзувати, прикріплювати; -se відпус- кЯти вуса
embijado adjЛ. Ам. 1. змішаний, різномЯс- тий (про колоду карі); 2. різного кбльору (про книжкову серно)
embijar vti. фароувЯти кіновЯр’ю; 2.діал., Л. Ам. див. embarrar
embije /77 розфарбовувЯння, фарбувЯння (кіновар’ю)
embique ті. див. embicadura; 2. втикЯн- ня, утискЯння, засувЯння; 3. діал. гра у крокЯт
embira Л/7. Ам. луб embirriarse діал. захопйтися embiscarse Л. Ам. див. embizcar(se) embizarrarse величЯтися, бундючитися embizcar vi, -se стЯти кособким; осліпнути
emblandecer vt зм'якшувати; -se м'Як- шати
emblanquear, emblanquecer vt білйти; -se 1. біліти, ставЯти білим; 2. бліднути emblanquecimiento т і. мЯзання; вапну- вЯння; 2. фарбувЯння у білий кблір emblema т (і) емблЯма, сймвол; розпіз- навЯльний знак
emblenrrático adj і. емблематйчний, символічний; 2. загадкбвий, таємнйчий emboar vt діал. зачарбвувати, заворбжу- вати
embobamiento т пбдив, здивувЯння; захбплення; 2. отупіння, очманіння embobar, embobecer і//(иг)дивувЯти(ся); захбплювати(ся); -se очманіти, здуріти embobecimiento т отупіння; очманіння embobinado радіо, ел. і. ас/обмбтаний; 2. /77обмбтка, намбтка embobinar vt радіо, ел. обмбтувати, намб- тувати
embocada Л/7. Ам. див. embocadura embocadero т і. вузькйй бтвір, лаз; лазівка; 2. гйрло (каналу проток/); estar al - бути блйзько до метй embocado adjнапівсухЯ (провино) embocador m подавЯльний механізм, транспортЯр (комбайна) embocadura ті. просбвування; 2. мундштук (муз. інструмента); 3. вудйла; 4. смак вина; 5. гйрло (річки, каналуі); вхід (у канал, протоку); б. вхід на сцЯну; 7. діал. го- тбвність (що-н.зробитй); hallar a una cosa la - Л. Ам. дійтй до головнбго; tomar la - почЯти грЯти на духовбму інструмЯнті; подолЯти пЯрші перешкбди embocar vti. ловйти рбтом; 2. ввбдити, просбвувати; 3. вхбдити, вїжджЯти; 4. за- мйлювати бчі, обдурювати; 5. швйдко і жЯдібно їсти; проковтувати; 6. впихЯти, втеліЬщити; 7. змусити повірити; обду- рйти; 8. розпочинати, затівЯти (справу);
9. муз. прикладЯти до губ мундштук embocicarse див. enfurruñarse emboco m діал. див. emboque embochicar vt діал. обшивЯти тасьмбю (ковдр/)
embochinchar vt Л. Ам. спричиняти метушню (бЯзлад)
embodarse 1. одружуватися; вихбдити зЯміж, брЯти шлюб
embodegamiento /77зберігЯння в пбгребі embodegar vti. стЯвити у пбгріб; 2. три- мЯти (зберігЯти) у пбгребі embojotar vt діал. і. зв'язувати у вузол; 2. обмЯнювати embolada f тех. хід тблоку embolado m і. театр. малЯнька роль; 2. не- прЯвда, обмЯн; meter un - збрехЯти; 3. діал. плуганйна, заплутаність embolador m діал. чистйльник взуття embolalia Тдив. embolofrasia embolar1 vti. чіплЯти дерев'Яні кулі (на рога бика); 2. Л. Ам спбювати, поїти дбп'яну*-se Л. Ам. напивЯтися embolar vti. начищЯти до блйску; 2. чистити взуттЯ
embolatar іїдіал. обмЯнювати, забивЯти бЯки; -se заплутатися, збйтися (з рахунку)
embolia fMQfl. емболія embolinarse діал. заплутувати^ спанте- лйчуватися
embolismal adj астр.: año - рік, що скла- дЯється з тринЯдцяти місяців embolismar vti. розпускЯти пліткй, обмовляти; 2. діал. підбурювати; 3. діал. непокбїти, завдавЯти клбпоту; хвилювЯ- ти; 4. діал. спантелйчувати embolisnrrático adj неЯснйй, плутаний (про мову)
embolismo mi. плутанйна; 2. плітка; вигадка; 3. склЯдність; утруднення (у справах, роботі)
embolización Тмед. закупбрка судйн émbolo /771. тех. пбршень; 2. тех. голбвка пбршня; 3. мед. тромб embolofrasia, embololalia f недорікувЯ- тість
embolsar vti. клЯсти у гаманЯць (усумку, у кишеню); 2. отрймувати назЯд (борі);
3. (-se) отрймувати (заробленіабо виграні гроші); клЯсти у кишЯню; -se діал. стра- ждЯти на пронбс
embolsicar vti. діал. клЯсти у кишЯню; 2. діал. тримЯти в залізному кулаці embolso /771. присвбювання, привлЯсню- вання; 2. зарбблені (виграні) грбші; прибуток
embonada fi. обшиттЯ дбшками (борта судна); 2. рембнт обшйвки (судна) embonar vti. покрЯщувати; 2. мор. обшивЯти дбшками (бортсудна); 3. діал. удбб- рювати (землю); 4. діал., Л. Ам. пристосб- вувати, прилаштбвувати; 5. Л. Ам. з’Ядну- вати
embones трімор. дбшки для обшйвки судна embono /77 мор. дощанЯ обшйвка (судна) emboñigar vt покривЯти (обмЯзувати) корбв'ячим кізякбм
emboque ті. див. embocadura 1; 2. об- мЯн; 3. див. embocadura 4; 4. перЯдня частйна сцЯни, авансцЯна; 5. тех. випуск- нйй бтвір; 6. діал. боліче (іграшка) emboquillar vti. вставляти в мундштук (сигарету); 2. геол. починЯти буріння; 3. гірн. відкривЯти шЯхту; А. діал., буд. замЯзувати шви (між цегламй) embornal m мор. шпігЯт embornar vten. 1. стЯвити вимикЯч; 2. під- вбдити дротй до вимикачЯ emborrachador adj п'янкйй, п'янливий, хмільнйй
emborrachaduría ТЛ. Ам. пивнЯ emborrachamiento тдив. embriaguez 1 emborrachar vti. підпбювати, споювати; напоїти; 2. дурмЯнити; -se 1. напивЯтися, п'яніти; 2. розпливЯтися, линЯти (про фарби на тканині)
emborrar vti. наоивЯти шЯрстю (сідло); 2. повтбрно чесЯти (шерсть); 3. див. embocar 7
emborrascar vt сЯрдити, дратувЯти; -se
1. псувЯтися (про погоду); насувЯтися (про бурю); 2. провЯлюватися, не вдавЯ- тися (про справу); 3. діал. вйробитися, вйчерпатися (про копальню) emborricarse 1. остовпіти, правцЯм стЯти; 2. упирЯтися, стоЯти на своЯму, об- стбювати своіЬ думку; 3. прйстрасно закохЯтися, утрачЯти гблову emborrizar vti. чесЯти (вовнУ); 2. діал. покривЯти глазур'ю (сирбпом) emborronar vti. черкЯти, псувЯти (папір);
2. змЯзувати (написане чорниламй); 3. пи- сЯти; перевбдити (папір) emborrullarse скандЯлити; почЯти свЯрку emboscada f зЯсідка; caer en la - потрЯ- пити у зЯсідку
emboscadura fi. зЯсідка; 2. місце, зручнЯ для зЯсідки
emboscar vt військ, влаштбвувати зЯсідку; -se і. сидіти у зЯсідці; 2. заглйблю- ватися у хЯщі лісу; 3. сховЯтися; 4. ухилятися від важкбї роббти
258
embustear
embosquecer 1. vi заростбти лісом; 2. vt зacáджyвaти лісом
embostar vtA. діал. удббрювати збмлю гнбєм; 2. діал. готувбти суміш з кінського гнбю з землбю; 3. обмбзувати стіни сум- мішю з кінського гнбю та землі embosugado adj діал. жбвтий, жовтяничний embotadura / притуплення, затуплення (вістря, леза)
embotamiento m 1. див. embotadura; 2. оо
лбблення, пом'якшення, притуплення embotar1 vtA. затуплювати (вістря, лезо); 2. (vi) пом'Якшувати(ся), ослаблЯти(ся); притуплюватися); ~se 1. затуплюватися, притуплятися (про вістря, лезо); 2. навісніти; втрачбти здорбвий глузд embotar клбсти у ббнку (у флакбн) embotarse 1. взувбти чбботи (черевйки); взувбтися; 2. розбагатіти embotellado 1. ао/збвчений, вйзубрений (про урок, виступ); 2. непридбтний для мореплбвання (про канал); 3. m розлив (розливбння) у пляшки embotellador m розливбльник embotelladora /машина для розлйва у пляшки; механічний напбвнювач (для пляшок
embotellamiento /771. розлйв (розливбн- ня) у пляшкй; 2. затбр (на дорозі)\ 3. за- трймання (кого-н. у приміщенні); 4. збв- чена промбва; вйзубрений урбк; 5. мор. затбплення суден у гбвані embotellar vt 1. розливбти у пляшки;
2. ствбрювати затбр; 3. скупчувати (людей)', 4. затрймувати, замикбти (кого-н. у приміщенніу, 5. затрймувати, гальмувбти (справу); не давбти хбду; 6. учйти напб- м'ять; зубрйти; 7. мор. затбплювати судна (у протоці, у гавані); 8. мор. закривіти (флот у гбвані); 9. Л. Ам. ув'язнювати emboticar \іїЛ. Ам., діал. напхбти ліками embotijar vt 1. розливбти по глбчиках; 2. обкладбти підлбгу порожнйстими керамічними плйтками; -se 1. величбтися; бундючитися; 2. досбдувати, злйтися; 3. ледь стрймувати сльбзи
embotinar иґвзувбти черевйки; -se взувб- тися
embovedado 1. ас^склепйстий; 2. Л7 склепіння; склепйсте перекриттЯ; 3. діал. чйс- те нббо
embovedamiento mA. спорудження склепіння (брки); 2. див. embovedado 2f 1 embovedar vtA. споруджувати склепіння (брки); надавбти фбрми брки; 2. див. embodegar 1
embozadlo adj А. закутаний; 2. захбваний; схбваний; palabras -as загадкбві словб embozalar і/ідив. embozar З embozar vt A. (-se) закривбти нйжню час- тйну облйччя (плащем); 2. прихбвувати; маскувбти; 3. надягіти намбрдник; 4. іст. стрймувати, утрймувати embozo /771. край плащб (яким закривають нижню частину обличчя); 2. край про- стирбдла (підкбвдри) (в узголівї' ліжка);
3. закрйта нйжня частйна облйччя (у жіно/і); 4. потайлйвість; удавбння; sin - відвбрто; quitarse el - розкрйти свій нб- мір; скйнути мбску
^braciledo зффйвчений до рук (проди-
embracilar vt (vi) діал. носйти на рукбх embragar vt А. обхбплювати стрбпом (вантахі); 2. тех. включбти зчбплення embrague /771. захват стрбпом (вантажу); 2. тех. зчбплення embramar \гідіал. див. encobrar Аварії у ^Лізл. прив'язувати до стовпб
embranque m 1. тех. трійнйк, відвід; 2. відгалуження
embrasadura, embrasura f військ; амбразура, бійнйця
embravar vt іст. див. embravecer 1 embravecer 1. и/сбрдити, злйти; розлютб- вувати; 2. vi зміцнюватися, розвивбтися (про рослини), -se 1. сбрдитися, злйтися, розлютйтися; розбурхатися (про море) embravecimiento m злість, гнів, лють embrazadura /ручка (бойового щита) embrazar иґпросбвувати руку (у щит) embreadlo 1. aq/просмблений; tela -а про- гумбвана тканина; 2. m див. embreadura embreadura / просочування смолбю (дьбгтем)
embrear vt 1. просмблювати, смолйти, просбчувати дьбгтем; 2. мор. покривбти тйром
embregarse розпочинбти супербчку embreñarse заглйблюватися в хбщі embretar \гіЛ. Ам. заганЯти (худобу) embriagador, embriagante adj п'янкйй; що одурмбнює
embriagar(se) 1. див. emborrachar(se) 1; 2. див. enajenar(se) 2 embriaguez /1. сп'яніння, стан сп'яніння;
2. самозабуття, нестЯма embribar \гідіал. запрбшувати на обід embridado яс/об'їжджений (про коня) embridar vtA. гнуздіти; 2. приббркувати;
3. тех. відгинбти флбнець embriogenia /1. біол. ембріогенбз; 2. див. embriología
embriología /ембріолбгія embriológico adj ембріологічний embriólogo /77Ємбріблог embrión /771. біол. збродок, ембрібн; 2. зб- родок, зарбдження (ще/); estar en - бути у збродку
embrionale, embrionario ас/ембріонбль- ний, зародкбвий; estado - зародкбвий стан
embriscamiento mфіал, втбча embriscar vi діал. бігти, утікбти embrisque m діал. див. embriscamiento embroca їфарм. припбрка; плбстир embrocación /1. див. embroca; 2. мед. обливбння, змбчування (хворого місця) embrocalar \гідив. enchufar embrocar1 1. vt переливбти (з однієї посудини в іншу); 2. діал. упускбти; 3. діал., Л. Ам. перевертбти (посуд) embrocar vt А. намбтувати на шпульку (ниткидля вишивання); 2. див. encunar 2;
3. прибивбти (підметки) embrochado зс/розшйтий зблотом (сріблом) (про тканини) embrolla /див. embrollo 2 embrollador 1. adj що плутає, що спанте- лйчує; 2. /77 плутаник
embrollar vt заплутувати, плутати, спан- телйчувати
embrollista діал. A. adj див. embrollador 1; 2. com. див. embrollador 2 embrollo /771. клуббк; 2. плутанйна; заплутана спрбва; 3. брехнЯ; плітка; 4. скрутнб станбвище; salir del - вййти із скрутнбго станбвища; 5. тбмна спрбва, афбра, змб- ва; 6. мор. гітов
embrollón 1. adj див. embrollador 1; 2. m див. embrollador 2 embrolloso adju\o внбсить плутанину embromado adjЛ. Ам. 1. засмучений, прй- кро врбжений; 2. бідний; 3. хвбрий embromador 1. adj що кепкує, що жартує; 2. /7? жартівник, кепкун embromar vt 1. обдурювати, розігрувати; 2. кепкувбти, жартувбти; 3. обдурювати, обмбнювати; 4. Л. Ам., діал. забирбти час; відволікбти (від справи); 5. Л. Ам. на- бридбти; 6. Л. Ам. завдавбти шкбди; -se
1. Л. Ам. засмучуватися; 2. Л. Ам., діал. дарбмно гбяти час
embromista діал. A. adjBeoénm, що любить жбрти; 2. /77 жартівник embromón adj діал. набрйдливий, надокучливий
embroquelarse 1. прикривбтися щитбм;
2. приготувбтися до збхисту embroequillar \гідіал. заганЯти (худобу) embruciar vt(\/ї)діал. нахилЯти(ся) embrujador 1. adj чарівнйцький, чаклунський; 2. /77 чаклун, чарівнйк embrujamiento m 1. чаклунство, чбри; 2. марб
embrujar vt А. зачарбвувати, заворбжу- вати; 2. чарувбти, полонйти embrujo тА.див. embrujamiento; 2. зача- рувбння; чбри
embruñarse діал. недостигбти (про плоди) embrutecer vt довбдити до скотйнячого стбну; -se дохбдити до скотйнячого стб- ну, втрачбти людську подббу embrutecido adj А. що огрубів] що отупів; 2. з важкбю головбю, що отупів (після випивки)
embrutecimiento т А. озвіріння, здичавіння, втрбта людськбї подбби; 2. отупіння embuciar гісл.див. embuchar embuchacar \гіЛ. Ам. зберігбти секрбт embuchacarse Л. Ам. присвбювати, привлбснювати
embuchado т А. свинЯча ковббска; 2. філбйна ковббска; 3. махінбція, трюк;
4. прихбвана лють; досбда; 5. підтасувбн- ня (голосів); 6. влбсна вйгадка (у репліці актора); 7. вет. хворбба збба (у птахів);
8. діал. пронбс; 9. Л. Ам. вагітність embuchar vtA. набивбти фбршем (кишку); 2. відгодбвувати (пташок); 3. див. embocar 5; 3. Л. Ам. привлбснювати собі; -se Л. Ам. А. див. enojarse; 2. прихбвувати роздратувбння (лють)
embudado adj А. лійкоподібний; 2. споряджений лійкою; 3. бот. лійкоподібний (про вінчиї)
embuciar vtA. вставлЯти лійку (у шийку посудини); 2. умишлЯти лихб, готувбти пбстку; 3. миси. заганЯти, оточйти (звіра) embudiforme абіЛ. Ам. лійкоподібний embudista com. А. інтригбн, -ка; 2. обмбн- щик, -ця
embudo /771. лійка; 2. вйрва, ворбнка (від вибуху); 3. пбстка; 4. обмбн, шахрбйство;
5. р!сл. штанй
embullador 1. adj шумний, весблий; 2. m заводій, вигбдник
embulladura f, embullamiento m діал. див. embullo
embullar 1. vt розвеселяти; 2. vi Л. Ам. спричиняти ббзлад; зчинйти гблас; -se
1. гучно веселйтися; 2. Л. Ам. скандблити, шуміти
embullo тЛ. Ам. 1. весблощі; 2. метушнЯ, штовханйна; 3. діал. шури-мури embuñegar \гідіал. плутати, заплутувати emburrar vtA. діал. навантбжувати цукрб- вою тростиною (віз); 2. діал. завантбжу- вати цукрбвою тростиною (прес); 3. діал. складбти в купку (у купку); 4. Л. Ам. спб- рювати осла з кобилою emburriar іїдіал. див. empujar 1 emburujar vtA. нагромбджувати, звблю- вати в купу; 2. діал. заплутувати, спанте- лйчувати; -se 1. утвбрювати грудочки, згортбтися в грудочки; 2. заплутуватися, закручуватися у вузлй (про нитки, мотузку); 3. Л. Ам. закутуватися emburujo /77 діал. обмбн, хйтрість, підступність
emburujón m діал. див. envoltorio embuste /771. обмбн, непрбвда; 2. р/це- шбві прикрбси, дрібнйчки; 3. діал. пихб embustear, embusterear игбрехбти; обмбнювати
259
embustería
embustería /1. брехня;ч2. обмЯн embustero 1. adj брехливий, неправдй- вий; 2. діал. гбрдий, зарозумілий; 3. діал. мaлoгpáмoтний; 4. т брехун; oбмáнщик embustir и/брехЯти, говорити непрЯвду embutición frex. А. витяжка, волочіння;
2. штампувЯння
embutidera f тех. обтискЯч для заклЯпок embutido /771. див. embuchado 1; 2. мо- зЯїка; інкрустЯція; набірна роббта з дЯ- рева; 3. ріковбЯсні вйроби; 4. Л. Ам. про- шйвка, прбшва; 5. діал. подвійна стінЯ embutidora /штампувЯльний прес embutidura їдив. embutición embutir vtA. набивЯти (ковбаси)] 2. вставляти; 3. набивЯти; 4. (~se) закбвтувати, жЯдібно їсти; 5. інкрустувЯти eme / 0ме (назва літери m іспанського алфавітУ)
emelga fc.-r. смуга (орноїземлі) emenda, emendadura / emendamiento m іст. див. enmienda emendar(se) див. enmendar(se) emergencia /1. спливЯння, поЯва на по- BépxHi водй; 2. вйхід назбвні; 3. неперед- бЯчена обстЯвина, випадкбвість; надзви- чЯйна подія; estado de ~ надзвичЯйний стан; medidas de ~ надзвичЯйні зЯходи emergente adj 1. що виступЯє на по- вЯрхню, що спливЯє; 2. що відбувЯється, що виникЯє; Estados -s молоді держЯви, що розвивЯються
emerger vi 1. спливЯти; 2. виступЯти над повбрхнею водй; 3. з'являтися, виникЯти emérito adj 1. що вйслужив пЯнсію; 2. заслужений
emersión /1. фіз. спливЯння; 2. астр. поява планЯти (після затемнення) emesia, emesis їмед. нудбта emético 1. adj блювбтний; 2. m фарм. блювбтне
emetropía f мед. еметропія; нормЯльний зір
emídidos, émidos m рі зоол. прісновбдні черепЯхи
emienda їдив. enmienda emigración /1. еміграція; - laboral економічна емігрЯція; 2. емігрЯція, емігрЯнти;
3. мігрЯція (тварин)\ переліт (пташок - golondrina тимчасбва емігрЯція для роббти за контрактом в іншій країні emigrado m емігрЯнт; - político політе-
MirpáHT
emigrador adj. aves ~ as перелітні птахй emigrante 1. adj що переселяЯться, що емігрує; 2. /77 емігрЯнт; переселЯнець emigrar vi 1. емігрувЯти; 2. поїхати працю- вЯти в іншу країну; 3. мігрувЯти (про тварин, птахів); здійснювати переліт (про птахів)
emigratorio ^еміграційний eminencia f 1. висбке місце, підвйщення, висотЯ; 2. nepeeára; 3. превелЯбність (титул кардинала); 4. відбма осбба, знаме- нйтість
eminente adj 1. висбкий; 2. видатнйй; визначнйй
eminentemente advособлйво emir/77 емір emirato /77 емірЯт
emisario m А. політ. eMicáp, посланЯць; 2. таємний aréHT; 3. водоспуск, що вивб- дить протік, водовідвіднйй канЯл emisión f А. випускЯння; вйділення (рідини)] - de sanare кровопускЯння; 2. фіз. емісія, випромінювання; ~ de calor, ~ calorífica тепловЯ випромінювання, тепло- віддЯння; 3. передЯча, трансляція (по радіо, телебаченню)] 4. фін. емісія, випуск (цінних паперів)] banco de - емісійний банк
emisionario adj фін. емісійний
emisiv^o adj що випромінює; fuerza ~а de la luz (del calor) сйла випромінювання світла (теплЯ)
emisor 1. adj що випромінює; 2. радіо що транслює, що передаЯ; що емітує; 3. m фіз. емітер, випромінювач; 4. радіопере- давЯч; 5. передавЯльний телегрЯфний апарЯт
emisora /передавЯч; рЯція; радіостЯнція;. - de radio радіостЯнція emitir vtA. фін. емітувЯти; випускЯти, пус- кЯти в ббіг (цінні папери)] 2. вислбвлюва- ти (думку)] 3. фіз. емітувЯти, випромінювати; 4. передавЯти (по радіо)] 5. вида- вЯти (звуки, крики)] 6. вивергЯти (про вулкан)] 7. фізіол. вйділити emoción /і. хвилювЯння, збудження; 2. почуття, ембція
emocionabilidad /збудливість, емоційність
emocional ^емоційний; схвильбваний emocionante adj хвилюючий, зворушливий
emocionar vt хвилювЯти, зворушувати; -se хвилювЯтися
emoliente мед. 1. з#з(по)м’якшувальний; 2. /77 3(по)м’Якшувальний зЯсіб emolir vt мед. зм'якшувати emolumentar vi мЯти вигоду (зиск) emolumento m(pf) 1. платня, винагорбда; 2. вйгода, прибуток
emotividad /збудливість; чутлйвість, емоційність
emotivo adj 1. див. emocional; 2. лЯгко збудливий, чутлйвий; 3 .див. emocionante empacadizo adj діал. запальнйй, гарЯчий empacado 1. adj діал. див. empacón 1; 2. тдив. empacamiento 1 empacador^ /77пакувЯльник empacador adjЛ. Ам. що упирЯється, що не бажЯє зрушити з місця (про тваринУ) empacadora / 1. пакувЯльна машйна;
2. фасувЯльна машйна; 3. с.-г. копнувЯч, копйчник
empacamiento m 1. пакувЯння; 2. с.-г. складЯння в кбпи
empacar vtA. упакбвувати, пакувЯти; 2. Л. Ам. сЯрдити
empacarse 1. упирЯтися, наполягЯти; 2. со- рбмитися, ніяковіти; 3. Л. Ам. упирЯтися, не зрушити з місця (про тварин'у) empacón adj Л. Ам. 1. упЯртий; 2. див. empacador
empachado adj А. незгрЯбний, невпрЯв- ний; 2. ббязкий, несмілйвий empachar vt 1. утруднити, завдЯти клбпо- ту; 2. викпикЯти сбром; 3. розладнЯти (шлуноії)] 4. див. empalagar; 5. прихбву- вати, перехбвувати; -se 1. (соп) набивЯ- ти шлунок; обгідЯтися; 2. (de) сорбмитися empachera їдіал. див. empacho З empacho m 1. збентбження, зніяковіння, сбром; 2. утруднення, перешкбда; 3. (- de estómago) нетрЯвлення (шлунку) empachoso adj 1. важкйй (про їжУ)] сором'язливий; ганЯбний, непорЯдний (про поведінку, вчинок); 4. див. empalagoso 2 empadrarse оббжнювати бЯтька (батьків) empadronador /77укладЯч спйсків жйтелів (при переписі)] перепйсувач empadronamiento /77І. nepénnc (населення), реєстрЯція жйтелів; 2. спйсок жйтелів empadronar vt внбсити у спйски жйтелів; робйти nepénnc
empajada /солбма, змішана з вйсівками (корм для худоби)
empajar vt 1. вкривЯти солбмою; стелйти солбму; 2. діал. вкривЯти солбмою (дах);
3. діал. змішувати глину з солбмою; 4. діал. лЯяти, сварйти; -se 1. діал. ітй на солбму (про рослини)] 2. діал. набивЯти шлунок; 3. Л. Ам. робйти Kap'épy; 4. Л. Ам.
розбагатіти; 5. діал. дізнавЯтися з усіма подрббицями
empajaritarse діал. настовбурчити пір'я (про пташоії)
empajolar vt обкурювати сірникбм (винні бочки, бурдюкй)
empalagamiento m пересйчення (їжею)] відрЯза до їжі
empalagar vt 1. викпикЯти відрЯзу (про /ку); бути занЯдто соДбдким; 2. набридЯ- ти, надокучЯти
empalago тдив. empalagamiento empalagólo adj 1. що викликЯє відрЯзу, солбдкий (про ЇжУ)] 2. набрйдливий, надокучливий (про людину empalar vtA. саджЯти на палю (різновид страти)] 2. насЯджувати на рожЯн; -se
1. діал. вередувЯти, упирЯтися; 2. діал. зачерствіти (про хліб)] Ь.діал. не піднімЯ- тися (про жердину)] 4. діал.' заклякЯти, клЯкнути, дубіти; 5. діал. скипіти empalar2 vt спорт. вдЯло удЯрити (по
м’ячУ)
empaliada /декорувЯння різнобЯрвними тканйнами, вивішування кйлимів (на свята)
empaliar ііїдіал. декорувЯти кольорбвими тканйнами (килимЯми) empalicador діал. 1. adj підлЯсливий, улесливий; 2. m підлЯсник empalicar гідіал. лестити, підлбщувати empalidecer 1. ^/бліднути; 2. Зробити блідйм; змусити збліднути; 3. перевЯршу- вати
empalicada / 1. огорбжа, частокіл; па- лісЯд; 2. військ, засіка empalizar vtA. обгорбджувати; 2. військ. стЯвити засіки; -se заклякЯти empalmadura їдив. empalme empalmar 1. ^з'єднувати кінці, зрбщува- ти; 2. пов'язувати, комбінувЯти; 3. мор. сплЯснювати (троси)] 4. и/схбдитися (про дороги)] 5. стикувЯтися; 6. випливЯти; бути продовженням; -se ховЯти ніж у рукаві empalme m А. з'єднання; - de carriles рЯйковий стик; 2. стикувЯння; 3. зал. вузловЯ стЯнція; 4. мор. стбчина empalmo /77бЯлка, колбда empalomadura їдив. empalme 4 empampanarse діал., empamparse Л. Ам. А. заблудйтися в пЯмпі; 2. відволікЯтися empampirolado, empampirotado adj зарозумілий, гордовйтий empanada /1. куп. пиріг; кулеб'Яка; 2. афЯ- ра, шахрЯйство
empanadilla /листкбвий пиріжбк empanado 1. adj напівтЯмний (про приміщення)] 2. /77тЯмна кімнЯта empanar 1. vt загортЯти в тісто; робйти пиріг (кулеб'Яку); 2. панірувЯти, обкЯчува- ти в сухарЯх; 3. с.-г. засівЯти зерновйми;
2. vi бути родючим (про землю)] -se гй- нути (про занадто густі посіви) empancinarse діал. див. empacharse empandar vt(vf) вгинЯти(ся), згинЯти(ся) empandillar vtA. підтасбвувати (карти)] 2. відволікЯти увЯгу, забивЯти бЯки empandorgar 14діал. див. embrollar empanerar иґзасипЯти в комбру (зерно) empanizado m діал. кукурудзяний кбржик з медбвого тіста
empanizar vtiKu. див. empanar 1,1,2 empantalonarte Л. Ам., діал. див. envalentonarse
empantanar vtA. затбплювати, заболочувати; 2. завбдити у болбто; 3. затрймува- ти, гальмувЯти (хід справи)] -se 1. загру- зЯти, застрявЯти (у болоті) (про машину, віз)] 2. затягуватися (про справу empanturrar ііїдіал. див. empalagar; -se
1. діал. зацукрбвуватися; 2. Л. Ам. обїдЯтися
260
empeñar
empanzado adjflАм. ситий empanzarse діал. Ha6nBáTH шлунок, обїдйтися
empanado adjглухий (про голос) empañadura f30ipH. пелюшки empanar vtA. cnoBHBáTH (дитину 2. замо- рбчити (голові 3. заплямувЯти; -se
1. запотіти (про скло)\ 2. потьмяніти, затуманюватися (про погляд) empañetado, empañetamiento m Л. Ам. див. enlucido 2
empañetar \гідив. enlucir empañete m діал. див. enlucido 2 empañicar vt мор. згортЯти вітрило empapamiento /771. змбчування; 2. прося- кЯння; 3. вбирЯння empapanarse діал. пошйтися у дурні empapar vtA. змбчувати, умочЯти; 2. про- мбчувати; 3. просбчувати; 4. вбирЯти (рідину); 5. BHTnpáTH ганчіркою (рідинУ); -se 1. просякЯти, намокЯти, Ha6yxáTn;
2. вбирЯтися (про рідину); 3. переймЯ- тися, бути одержймим; 4. найтися empapazón ґдіал. калюжа, болбто empapelado /771. обклЯювання шпалЯра- ми; 2. шпалЯри (на стіні) empapelador m шпалЯрник empapelar vtA. загортЯти у папір; 2. об- клЯювати шпалЯрами; 3. подавЯти до суду, позивЯти до суду empapirotar(se) див. emperejilar(se) empapuciar, empapujar, empapuzar vt
1. змушувати юти, перегодбвувати; 2. від- годбвувати пташбк
empaque1 /771. упакувЯння, розфасувЯн- ня; 2. упакбвка, обгбртка (матеріал); Tápa
empaque m А. вйгляд, збвнішність, подб- ба (людини); 2. удЯвана серйбзність; по- вЯжний вйгляд; 3. діал. зухвЯлість, на- хЯбність
empaquetado m див. empaquetadura 2 empaquetador m пакувЯльник, фасувЯль- ник
empaquetadura fA .див. empaquetamiento; 2. тех. набйвка, проклЯдка; ущільнення; 3. укладЯння пакЯтів; 4. діал. кострй- ця, терміття
empaquetamiento /77пакувЯння, розфасу- вЯння
empaquetar vt А. пакувЯти, упакбвувати; розфасбвувати; 2. укладЯти пакети (в ящики); 3. набивЯти, заповнювати; 4. за- пбвнювати, напбвнювати (приміщення);
5. гбрно убирЯти, прикрашЯти; -se 1. на- бивЯтися (про приміщення); 2. rápHO убирЯтися
emparamarse діал. мЯрзнути emparamentar vt прикрашЯти, драпіру- вЯти (тканинами); обвішувати (килимами) emparchar vtA. накладЯти плЯстир; 2. клЯ- сти лЯтку (на автомобільну шин)?) empardar гідіал. див. empatar 1 emparedado 1. зс/замурбваний; 2. ув'язнений, зЯмкнений у чотирьбх стінах; 3. m в'Язень; 4. бутербрбд, сЯндвіч emparedamiento m А. замурбвування;
2. ув'язнення; 3. іст. місце ув'язнення emparedar vtA. замурбвувати; 2. ув'язнювати
emparejadura /рівняння emparejamiento /77прилЯджування emparejar 1. з'Яднувати пЯрами (попЯр- но); підбирЯти пЯру; 2. робйти однЯковим, рівняти; 3. з'Яднувати (стулки дверей, вікна); 4. иг(соп) складЯти пЯру, поЯдну- ватися, гармонувЯти; 5. наздогнЯти, зрівнятися; -se 1. об'Яднуватися в пЯри; 2. Л. а 50маг0тися (ДІставЯти) незакбнними засобами; 3. зрівнятися emparentamiento m поріднення emparentar и/(соп) поріднйтися
emparrado m А. альтЯнка (увита виноградом); 2. зЯчіс; пЯсмо волбсся, що за- кривЯє лйсину
emparrandarse Л. Ам. гучно веселйтися emparrar иґобвивЯти виногрЯдною лозбю (альтанки); -se вйтися (про рослини) emparrillado m буд. фундЯментна подушка (решітка)
emparrillar vtA. смЯжити на решітці; 2. стЯ- вити на фундЯментну подушку (решітку) emparvar vtA. розкладЯти на току (вижатий хліб); 2. Л. Ам. скиртувЯти; 3. Л. Ам. нагромЯджувати, звЯлювати в купу empastación /переплЯтення empastada fflian. вигін, пасовйсько empastador m 1. пЯнзель (художника);
2. гЯрний колорйст (про художника); 3. Л. Ам. палітурник
empastadura / діал. А. переплітЯння; 2. палітурка
empastar1 vtA. покривЯти пЯстою; 2. оправляти, переплітЯти (книгу); 3. пломбу- вЯти (зуб); 4. жив. покривЯти мазкЯми; -se стЯти глухйм (про голос) empastar І//У7. Ам. див. empradizar; -se
1. діал. страждЯти на метеорйзм (про тварину); 2. діал. заростЯти бур'янбм (про посіви)
empaste1 /771. покриття пЯстою; 2. зубнЯ плбмба; пЯста (для пломбування зубів);
3. жив. вдЯле поєднЯння фарб empaste2 /77 діал. метеорйзм (у тварин) empastelar vt А. владнЯти (справу); 2. по- лігр. змішувати літери; 3. діал. замбвчу- вати, прихбвувати
empatadera fA. див. empate; 2. затрймка; перешкбда, завЯда (у справ) empatado adj діал. бруднйй, забруднений empatadura /1. діал. див. empate; 2. діал. додавЯння, збільшення, прибавка empatar vt А. отрймувати рівне числб голосів (піц час голосування); 2. спорт. набирЯти рівне числб очбк, робйти нічию;
3. затрймувати, гальмувЯти; заважЯти;
4. Л. Ам. з'Яднувати, стикувЯти; 5. діал. прив'язувати; 6. діал. вбивЯти; 7. діал. чіплЯтися; -se розділйтися нЯвпіл (про голоси); empatársela a uno порівнятися з ким-н.; Л. Ам. обдурйти, ошукЯти empate /77 1. отрймання рівного числЯ голосів; 2. спорт, рахунок внічию, нічиЯ empatiarse діал. прижйтися, призвичЯїти- ся (до нового місця)
empatillar vt А. з'Яднувати, припасбву- вати; 2. прив'язувати, прикріплювати (гачок до волосіні)
empatronizar vt постЯвити на чолі (підприємства, справи); -se очблювати (підприємство, справу) empatucar гідіал. бруднити empavar vt А. діал. висміювати; 2. діал. дратувЯти, злйти; -se 1. діал. сорбми- тися, ніяковіти; 2. діал. див. enguiñarse empavesada / 1. військ, іст. прикриття з щитів; 2. святкбва драпірувЯння бортів кораблЯ; 3. мор. фальшббрт empavesado 1. яс/озбрбєний щитбм (про воїна); 2. m прикрашЯння кораблЯ прапо- рЯми (у святкові дн); 2. прапорй прикрашЯння
empavesar vt А. робйти прикриття (з щитів); 2. драпірувЯти (пам'ятник перед відкриттям); 3. прикрашЯти прапорЯми (корабель)
empavón adj діал. сором'язлйвий empavonar vtA. тех. воронувЯти (сталь);
2. діал. замЯзувати мЯтовою фЯрбою (скло); 3. діал. бруднйти; мастйти; -se діал. вйрядитися, пйшно вбрЯтися empavorecer иґлякЯти, викликЯти страх empecatado adj А. пустбтливий, бешкЯт- ний, що відбйвся від рук; невипрЯвний;
2. безталЯнний, нещаслйвий; 3. клятий; бісів
empecer 1. иГшкбдити; завдавЯти бблю; ображЯти; 2. и/заважЯти, перешкоджЯти empecimiento mi. біль, обрЯза; 2. пере- шкбда, завЯда empecinado1 m смолЯр empecinad2 adjЛ. Ам. упЯртий empecinamiento m упЯртість; завзятість empecinar vtA. смол йти; 2. бруднйти empecinarse Л. Ам. упирЯтися empedernido adj А. бездушний, безсер- дбчний; 2. закоренілий, запЯклий empedernir vt робйти твердйм як кЯмінь; -se 1. твердіти; 2. черствіти, ставЯти без- сердЯчним; 3. закореніти, заскніти, зашкарубнути
empedrado 1. adj плямйстий; у тЯмних плЯмах; 2. покрйтий барЯнчиками (про небо); 3. рябйй (про обличчя); 4. діал. у Яблука (про коня); 5. m мостіння; 6. бруківка
empedrador m мостйльник empedramiento m див. empedrado 2У1 empedrar vtA. брукувЯти (вулиці, дороги); 2. покривЯти (поверхню); 3. засмічувати, перевантЯжувати; - de citas перенасйчу- вати цитЯтами
empega fA. смолЯ; 2. смолянЯ мітка (на вівцяа)
empegado m смблена тканйна empegadura /просмолювання empegar vtA. смолйти (бочкй); 2. мітити смолбю (вівцю) empego /77 мічення овЯць empeine1 /771. анат. лоббк; 2. підйбм (ноги, черевика); 3. копйто (коня) empeine2 /771. мед. лишЯй; екзЯма; 2. бот. переліска, печіночниця empeinoso яфіокрйтий лишаЯми; хвбрий на екзЯму
empelar viA. відпускЯти волбсся; 2. бути одніЯЇ мЯсті (про коней) empelazgarse розпочинЯти свЯрку, лізти у бійку
empelechador /77лицювЯльник empelechar vtA. припасбвувати (мармурові плити); 2. облицьбвувати мЯрмуром empelotado adjЛ. Ам. А. гблий; 2. прйст- расно закбханий
empelotar згортЯти, скЯчувати; - se 1. юрбитися, тйснутися, влаштбвувати смітник; 2. діал.; Л. Ам. роздягЯтися доголЯ; 3. діал. прйстрасно закбхуватися;
4. діал. вередувЯти empeltre /77 с.-г. прищЯплення живця empeluscarse діал. здригЯтися (від стра- хУ) .
empella /носбк черевйка empella2 ficr., діал. шматбк свіжого сЯла empellar гідив. empujar 1 empellejar vtA. підбивЯти хутром; 2. одя- гЯти в хутро; покривЯти шкурами empeller гідив. empujar 1 empellita fдіал. шквЯрка empellón /77 різкйй поштовх, штовхЯн; а empellones іос. adv. грубо, сйлою, насй- льно; силоміць
empenachado асУ'прикрЯшений плюмЯжем empenachar vt прикрашЯти плюмЯжем empenaje m ав. опЯрення empenta fA. підпірка, підпбра; 2. іст. див. empujón
empentar vtA. діал. див. empujar 1; 2. при. об'Яднувати (дві шахти) empentón m діал. див. empujón empeñado adj А. що заборгувЯв; 2. упЯртий, наполЯгливий; estar - en... упирЯтися; 3. жорстбкий (про бій); запЯклий (про суперечку)
empeñar vt А. заставляти, віддавЯти в застЯву; 2. (~se) обіцЯти, взЯти на сЯбе);
261
empeñero
3. зобов'язувати, примушувати; 4. вико- ристбвувати як посербдника; 5. BCTynáTH (у бій, суперечнії', -se 1. робити боргй; -se hasta los ojos залізти в боргй; бути по вуха у 6opráx; 2. (en) наполягти, упи- рЯтися, добивЯтися; 3. (con, por) бути по- сер0дником; заступЯтися; 4. (en) вступЯ- ТИ (убій)] ПОЧИНЯТИ (суперечнії empeñero mil. Ам. позикодЯвець; лихвЯр; BnácHMK ломбЯрду
empeño m 1.3acTáea; casa de -s ломбЯрд; en - íoc. adv. під заспіву; 2. борг; заборгб- I ваність; 3. борг, оббв'язок; 4. прЯгнення, палкб бажЯння; 5. наполбгливість, завзятість; con - іос. adv. наполбгливо, завзЯто;
1 6. (рі) знайбмства, стосунки; 7. авторитбт, вплив; 8. Л. Ам. ломбЯрд empeñoso adj діал. наполбгливий, завзятий
empeoramiento т погіршення empeorar 1. и/погіршувати; 2. i/y(~se) погіршуватися; ставати гіршим empequeñecer 1. иґ зменшувати; 2. (нЯд- то) змбншувати; 3. и/(-8е)змбншуватися;
4. принижуватися
empequeñecimiento т 1. змбншення; 2. (надмірне) змбншення; 3. принйження emperador т 1. імперЯтор; 2. меч-рйба emperadora ісг;, emperatriz /імператрйця empercudirse 1. діал. золбжуватися, ставЯти волбгим; 2. діал., Л. Ам. бруднйтися (про одяґ)
emperchado т паркЯн, огорбжа emperchar vt вішати на вішЯк emperdigar vt 1. обсмЯжувати (м'ясо)', 2. тушкувЯти (м'ясо)
emperejilar vt, emperendengar vt Л. Ам.
(vr) гЯрно убирЯти(ся), виряджЯти(ся); прикрашЯти(ся)
emperezar 1. i//(-se) лінувЯтися; 2. vt за- трймувати, зволікЯти empergaminado ао/переплЯтений у пер- гЯмент
empergaminar и/переплітЯти у пергЯмент empericarse 1. діал. напйтися, сп'яніти; 2. Л. Ам. див. encaramarse emperifollar(se) див. emperejilar(se) empernar скріплювати болтЯми empero conjané, протЯ, однЯк emperramiento т 1. завзятість, упЯртість; 2. роздратувЯння, злість emperrar и/дратувЯти, сЯрдити; -se 1. втр- ачЯти терпЯць, дратувЯтися; 2. (en) упирЯ- тися; 3. вередувЯти; 4. діал. плЯкати emperrechinarse діал. див. emberrenchinarse
empesebrar vt прив'язувати до Ясел (тва- рин)/)
empetatar и/У7. Ам. див. esterar 1,1 empetrencarse діал. див. encaramarse empetro /77 бот. водянйк empezar 1. и/починЯти; брЯтися; - por lo тЯе difícil починЯти з найважчого; 2. vi
1. починЯтися; 2. (а + іпі) починЯти (робити що-н.)\ empezó a leer почЯв читЯти; todo quiere - дббрий почЯток - половйна діла
empicarse захопйтися empicotar и/стЯвити до ганЯбного стовпЯ empicharse діал. зіпсувЯтися, протухнути; прокйснути émpido /77 мошкЯ
empiece /77, empiezo m іст. почЯток empilonar vt діал. складЯти шарЯми (тютюнове листя)
empiluchar \гі^/)діал. роздягЯти(ся); огб- лювати(ся)
empinada f 1.: irse a la - ставЯти дйбки (про коня)\ 2. діал. ненажЯрливють empinado adj 1. прямйй, що стоїть прЯмо;
2. дуже висбкий; 3. крутйй; 4. гбрдий, зарозумілий
empinador adj що п'є empinar 1. vt піднімЯти; стЯвити; 2. під- німЯти вгбру; 3. різко нахилЯти (посудину під час питлі)', 4. і//(- Іа) пйти, пиЯчити; -se
1. ставЯти навшпйньки; 2. ставЯти на зЯ^ні лЯпи; ставЯти дйбки (про коня)] 3. височіти (продерево, вежії\ 4. піднімЯтися, задирЯ- тися (про одяг); 5. діал. наїдЯтися донЯхо- чу
empingorotado adj 1. впливбвий, можно- влЯдний; 2. зарозумілий, гордовйтий, пихЯтий, чванлйвий; 3. Л. Ам. висбкий, довготелЯсий
empingorotar 1. vt стЯвити, клЯсти (поверх чого-н., нащо-н.), звЯлювати, нагро- мЯджувати; 2. див. encumbrar 1; 3. vi стоЯти, стирчЯти; -se 1. піднімЯтися, видирЯтися; 2. ставЯти зарозумілим empino /77 1. див. elevación 2; 2. архіт. верхівка хрестовбго склепіння empipada /77. Ам. сйтість; пересичення empipado adjЛ. Ам. сйтий, що наївся empipar и/розливЯти в ббчки (вино)', -se діал. наїдЯтися; обгідЯтися empíreo 1. adj міф., рел. емпірЯйний, що стосується емпірЯю; 2. небЯсний, божЯст- венний; 3. тміф., рел. емпірЯй; 4. вершина блажЯнства
empireuma /77зЯпах гЯру (горілого) empírico 1. яо/емпірйчний; 2. т емпірик empiriocriticismo т філос емпіріокритицизм empiriomonismo т філос. емпіріомонізм empirismo т філос. емпірйзм empitonar vt тавр. піднімЯти на рбги (то- pepo)
empizarrado m шиферний дах empizarrar vt крйти шйфером (дах) emplantillar vt діал. засипЯти щЯбінь для фундЯменту
emplastar иМ. накладЯти плЯстир; 2. накладати грим; фарбувЯти; розмальбвува- ти; 3. зволікЯти (зі справою)', ствбрювати перешкбди; -se 1. накладати грим, під- фарббйуватися; фарбувЯтися; 2. бруднйтися, мастйтися emplastecer гіжив. грунтувЯти emplástico adj липкйй; tela -а Л. Ам. липкйй плЯстир
emplasto /771. плЯстир; 2. налЯгоджуван- ня (стосунків)] - de ranas грбші; estar hecho un - бути обліпленим плЯстирями (бинтами)', бути квблим (хвороблйвим) empléstrico adj див. emplástico emplastro m іст. див. emplasto 1 emplazamiento1 m виклик (po судії emplazamiento2 m 1. розміщення, розта- шувЯння; 2. трасувЯння; 3. військ, вогнева позйція
emplazar1 и/1. виликЯти (до судії] надси- лЯти повістку з викликом; 2. юр, призна- чЯти відповідачу строк для подання ви- прЯвдувальних докумЯнтів; 3. мисл. прочісувати (ліс)', вистежувати (дичинії emplazar vt розміщЯти, розташбвувати, розставляти; -se тавр, зупинитися у цЯнтрі арЯни (про бика) emplea frfan. див. empleita 1 empleado /77служббвець; урядбвець empleador m Л. Ам. працедЯвець; хазЯїн, патрбн
emplear иМ. наймЯти (на роботії, брЯти (на службії, давЯти роббту; 2. (en) витра- чЯти (на що-н. гроші, час)', вкладЯти (гроші)', 3. використбвувати; застосбву- вати; empleársele bien a uno una cosa отрймати по заслугах empleita 1. /джгут, плЯтена мотузка (з очерета); 2. плЯтений вйріб, плетенйця;
2. тдіал. плЯтений капелюх, сомбрЯро empleitero /77 спец, плетільник
empleo /771. застосувЯння, використання; 2. посЯда; apear de un - звільнйти з посЯ-
ди; 3. люббв, люббвна інтрйга; 4. сл. крадіжка; - redondo тЯпле містЯчко empleomanía f гонйтва за чинЯми; кар’єризм
emplomar vt 1. покривЯти свинцЯм; накладЯти плбмбу (на товари); пломбувЯти (зуб); 4. діал. обмЯнювати emplumar 1. rf прикрашЯти пір'ям (плюмажем); 2. діал. побйти, дЯти кучму; 3. діал. засилати, висилЯти; 4. діал. звільняти; 5. діал. обдурювати, обмЯнювати; 6. vi див. emplumecer; 7. (соп) Л. Ам. тікЯти, перехбвува- тися; -las діал. кинутися навтікачЯ; que me emplumen si... бодЯй мій слід запЯв, яюцб... emplumecer viоперЯтися empobrecer 1. і//розорЯти; 2. w(-se) бщнгги empobrecimiento m 1. збідніння, зубожіння; 2. вйснаження, збідніння empodiómetro m фіз. реостЯт empodrecer і//(-se) псувЯтися, загнивЯти empoltronecerse розлїнйтися, зледащіти empolvar иМ. покривЯти пйлом; 2. пудрити; -se 1. припадЯти пйлом; порошйтися; 2. пудритися; 3. Л. Ам. застарівЯти, ставЯти несучЯсним empolvillar іїдіал. див. enlucir empolvorar, empolvorizar іїдив. empolvar empolla ґЛ. Ам. пузйр, пухйр empolladura /1. висЯджування пташенЯт; 2. вйводок (пташок)
empollar 1. vt сидіти на Яйцях, вивбдити пташенЯт; 2. w(-se) розміркбвувати, задумуватися; 3.зубрйти empolleta f 1. Л. Ам. пісковйй годйнник; 2. діал. недорЯчне (настйрливе) прохЯ- ння
empollón /77 зубрйло
emponchado adj діал. 1. закутаний у пбнчо; 2. підозрілий emponcharse Л. Ам. надягЯти пбнчо emponzoñado ad/Л. отруєний; 2. зіпсбва- ний, пошкбджений emponzoñamiento /77 отруєння emponzoñar иМ. (v/) отруіти(ся); 2. псу- вЯти, губйти; шкбдити empopar vi мор. 1. давЯти глиббку водо- тоннЯжність (про кормії\ 2. повертЯти корму прбти вітру, повертЯтися кормбю emporcar u/бруднйти, мастйти emporético adj фільтрувЯльний; papel - фільтрувЯльний папір empórico ^‘комерційний emporio /771. велйкий торгбвий (культурний, наукбвий) центр; 2. Л. Ам. велйкий універсальний магазйн emporrar іїдіал. набридЯти, надокучЯти emporrongarse діал. напивЯтися emporroso adj діал. набрйдливий, надокучливий
emposta f архіт. імпбст empotramiento т 1. убудбвування, умон- тувЯння; 2. укріплення, закріплення empotrar vt 1. убудбвувати; 2. укріпляти, закріплЯти; - las vigas de los pisos буд. встанбвлювати перекриття empotrerar и/У7. Ам. 1. відвбдити під пасо- вйсько; 2. виганЯти на пасовйсько (коней) empozado adjЛ. Ам. стоЯчий (про водії empozamiento тдіал. стоЯча водЯ empozar 1. и/кйдати у колбдязь; 2. мочйти (льон, коноплі)', 3. Л. Ам. вкладЯти грбші;
4. vi затягуватися (про справії; ~se застоюватися (про водії empradizar и/перетвбрювати на луг emprendedor 1. ^‘заповзятливий, рішучий; 2. /77 Л. Ам. див. empresario 2 emprender vt починЯти, розпочинЯти; - el camino Па marcha) вирушЯти; -la con uno чіплятися,.присікуватися empreñar vt запліднювати (самкії\ ~se
1. завагітніти; 2. лЯгко повірити, сприй- мЯти як щйру прЯвду
262
encajera
empresa fA. підприємство, завбд, фЯбри- ка; 2. починЯння; зЯхід, HáMip, зЯдум;
4. акціонбрне товарйство, компЯнія, opra- ніздція; 5. емблбма; libertad de - своббда підприємництва
empresario m А. підприємець; підрядник;
2. iMnpecápio; 3. антрепренбр emprestar vtA. іст. дЯти у пбзику, пози- чЯти; 2. просити в борг empréstito /77 пбзика empretecer і/і діал. чорніти, темніти emprima /терший (рЯнній) плід emprimar vtA. текст, повтбрно прочісувати на Kápflax (вовн^у, 2. змусити розщбд- ритися; 3. жив. ґрунтувЯти empringar vt(v¡)бруднйти(ся), мЯзати(ся) empujada ficr. див. empujón empujar vt 1. штовхЯти; відштбвхувати;
2. (а + ¡ni) cnoHyKáTH, штовхати (нащо-н.)\
3. звільнити, виганЯти (з роботи)', 4. тйс- нути, впливати
empuje, empujo m А. пбштовх, удЯр; 2. нЯ- тиск, енбргія; 3. тиск; 4. фіз. сйла виштбв- хування
empujón /77 удЯр, пбштовх; ривбк; a empujones різко, грубо; нерівномірно empulgueras f рі іст. лещЯта (знаряддя катуванні apretar las - притйснути до стінй, взЯти за гбрло
empuntar 1. гострйти, точйти (вістрі
2. діал. виганЯти, виставляти геть; 3. vi діал. ітй; ~se діал. упирЯтися; - tas діал. тікЯти
empuñadura f 1. рукоЯтка, ручка, держЯк (ножа)', 2. почЯток, BCTynHá частйна (промови)
empuñar vt А. схбплювати; стискЯти (у руці, кулаці); 2. отрймати (посаду, місцб)',
3. діал. стискЯти руку в кулЯк; 4. діал. бити кулакЯми
empurpurado я#одЯгнений у пурпур empurpurar vtA. одягЯти в пурпур; 2. фар- бувЯти у пурпурбвий кблір; -se забЯрви- тися в пурпур (про сонце) empurrarse Л. Ам. див. enfurecerse emputecer у/проституювЯти emú /77 зоол. бму
emulación f 1. змагЯння; - socialista со-
ціалістйчне змагЯння; 2. змагЯння, cynép- ництво
emulador 1. adju\о змагЯється; empresas -as підприбмства, що змагЯються; 2. m учЯсник змагЯння; 2. супбрник emular viA. змагЯтися; 2. змагЯтися, кон- курувЯти
émulo 1. ^‘конкуруючий; 2. m супбрник emulsión /емульсія emulsionar и/емульгувЯти en ргер 1. (вжив, при познач, місцезнаходження) в, у, на; en Madrid у Мадрйді; en la calle на вулиці; 2. (познач, рух есере- Дину) в, у; entrar en el cuarto вхбдити у кімнату; 3. (познач, розміщення чого-н. зверху) на; poner los libros en la mesa клбсти кнйги на стіл; 4. (вжив, при познач, -часу) в; en 1988 в 1988 р.; en primavera навесні; 5. (входить до складу прислівникових конструкцій); en broma жартомЯ; en español по-іспЯнськи; en parte частково; 6. (разом з ім. утворює означ): сіи- uad en fiesta святкбве місто; jardín en ñor квітучий сад; doctor en ciencias дбк- тор наук; 7. (у солученні з герундієм) як тільки, після тбго, як; en llegando після прибуття
enaceitar іПА. змЯщувати (олією)', 2. змЯ- Щувати (машини, інструменти) enacerar vtA. робйти твердйм як сталь; 2. гартувЯти
enagua f(p) спідня спіднйця enaguachar vt заливЯти, затбплювати; ~8в напйтися водй; наїстися фруктів
enaguar і^намбчувати, просбчувати водбю enaguazar і^заболбчувати enaguillas f рі картЯта спіднйця (у шотландців)
enajenable adj що підлягЯє відчуженню (продажу, конфіскації) enajenación f, enajenamiento m 1. відчуження (дія); 2. неувЯжність; - mental божевілля
enajenar vtA. відчужувати (майно)', 2. звб- дити з рбзуму; -se 1. (de) BTpa4áTn; 2. збо- жевбліти, втрЯтити розум; 3. віддалятися, ставЯти чужйми, розхбдитися (продрузів) enálage fniHm. енЯлага enalambrar vt Л. Ам. огорбджувати дрб- том
enalbar vt іст. розжЯрювати до білого (залізо)
enalbardar vt 1. нав'ючувати; 2. паніру- вЯти
enalfombrar vt діал. noKpneáTH (висти- лЯти) килимЯми
enalmagrar vt покривЯти червбною вбх- рою
enaltar гідіал. піднімЯти, стЯвити на під- вйщення, робйти вйщим enaltecedor adj що піднімЯє enaltecer иґзвелйчувати, вихвалЯти enaltecimiento /77звелйчування; похвалЯ enamarillecer vi (~se) жовтіти, ставЯти жбвтим
enamorada f 1. кохЯна; 2. іст. повія, проститутка
enamoradizo влюбливий enamorado 1. ^‘закбханий; - de sí mismo самозакбханий; 2. див. enamoradizo 2./77закбханий
enamorador /77ЛовелЯс, серцеїд enamoramiento /77закбханість enamorar vtA. пробуджувати люббв; звЯ- бити, закохЯти у сббе; 2. говорйти комп- лімбнти, залицятися; -sé (de) 1. закбху- ватися; 2. захопйтися enamoriscarse трбхи захопйтися enancarse Л. Ам. сідЯти на круп конЯ enanchar \гідив. ensanchar 1 enangostar vt (vi) звужувати(ся), робитися) вузькйм
enanismo танат. нанізм, «Ярликовий зріст enano 1. adj «Ярликовий; árbol ~ «Ярликове дбрево; 2. /77І. «Ярлик; 2. сл. кинджЯл enante* í6ot. омбг, кінський кріп enante2 adv, enantes adv іст. раніше enarbolar піднімЯти (прапор, знамено)', -se А. див. encabritarse; 2. див. enfadarse
enarcadura fáрка; дугЯ; вйгин enarcar vtA. вигинЯти дугбю; згинЯти у дугу; ~ las cejas здивбвано звбдити брбва;
2. набивЯти ббручі (на бочку^у, -se 1. див. encogerse; 2. діал. ніяковіти, іубйтися;
3. Л. Ам. див. encabritarse 1; 4. Л. Ам. див. enflaquecerse
enardecer vt збуджувати; розпЯлювати (пристрасть)', -se 1. збуджуватися; 2. запалюватися
enardecimiento m жар, зЯпал, пристрасність
enarenar иґзасипЯти піскбм; -se сідЯти на мілину (про судно)
enarmonar vt стЯвити сторчмЯ; -se див. encabritarse 1
enastar, enastilar vt настрбмлювати на рукоЯтку (інструмент) encabalgamiento m 1. іст. військ, лафбт; 2. опбрна дерев'Яна конструкція encabalgar 1. vi іст. їздити верхи; 2. спочи- вЯти, лежЯти; 3. постачЯти кбней (для їзди верхи)
encaballar 1. vt з'єднувати внЯпуск (черепицю)', 2. vi див. encabalgar 1,2; 3. полігр. розсипЯти набір
encabar гідіал. див. enastar encabellecerse відпускЯти волбсся; об- ростЯти волбссям
encabestradura ївет. саднб від недбуздка (у коня)
encabestrar vtA. надягЯти пбвід; 2. вЯсти на пбводі; 3. підкорЯти своїй вблі; -se заплутуватися ногбю в пбводі (про конії) encabezado m 1. див. encabezamiento 4;
2. діал. доглядЯч
encabezamiento m А. кадЯстр; спйсок осбб, що підлягЯють подушному оподат- кувЯнню; 2. опораткувЯння; 3. початкбва фбрмула заповіту (указу)\ 4. заголбвок;
5. реєстраційна кнйжка жйтелів міста (кварталу)
encabezar vtA. очблювати, бути на чолі (партії, руху)', 2. внбсити у спйсок платників подЯтків; 3. починЯти (передплату)',
4. давЯти заголбвок, давЯти нЯзву; 5. до- давЯти спирт (у вино)', 6. з'єднувати впритул; -se 1. погб^цитися на ціну, домбви- тися про платежі; 2. пожбртвувати (посту- пйтися) мЯлим зарЯди велйкого encabezo, encabezonamiento m див. encabezamiento 1 encabezonar vt див. encabezar encabillar vt мор. скріплювати болтЯми (штифтами, шпонкамй) encabrestar vtA. діал. див. encabestrar 3; 2. діал. див. encobrar 1; -se діал. див. encachorrarse
encabriar іїбуд. стЯвити крбкви encabritarse 1. ставЯти дйбки; 2. ав. вихбдити з пікЯ; кабрувЯти encabronar vt (vt) діал. злйти(ся), шаленіти
encabullar, encabuyar vtA. діал. зв'язувати, перев'язувати; 2. діал. усклЯд- нювати
encachado m 1. футерівка, опЯлубка; 2. покриття, обкладЯння ікамінняа), брукувЯн- ня; 3. нЯстил; 4. зал. гравійне покриття encachar vtA. покривЯти, обкладЯти (камінням)', 2. мостйти; брукувЯти; 3. приробляти рукоЯтку (до ножа) encacharrar гідіал. див. encarcelar 1 encacharse діал. нахилЯти гблову при нЯпаді (про бика)
encachilarse///^ дратувЯтися, лютіти encachorrarse Л. Ам. злйтися, сЯрдитися encadarse 1. діал. ховЯтися, перехбву- ватися; 2. виявлЯти легкодухість, боЯтися encadenación їдив. encadenadura encadenado m А. буд. перев'язування кам'янбї (цеглянб‘0 клЯдки; 2. при. кріплення; 3. буд. фундЯментна рЯма encadenadura f, encadenamiento m А. за- кбвування у кайдЯни; 2. зв'язбк, зчЯп- лення; з'єднання
encadenar vt А. закбвувати у кайдЯни;
2. зв'язувати, зчбплювати; з'єднувати;
3. зв'Язувати, скбвувати
encajadura f, encajamiento m А. убудбву- вання; 2. прилЯджування; 3. паз encajar 1. вставлйти (у паз)', вправлЯти; 2. припасбвувати; щільно закривЯти; 3. клЯсти, приоирЯти (у коробку)', 4. вставляти (слово, анекдоі)', 5. всадйти (кулю)', кйдати, запускЯти; 6. нав'язЯти; 7. змусити вйслухати (нудну промову); 8. vi вхбдити, уміщуватися, підхбдити; 9. (соп) уз- гбджуватися; 10. бути до рбчі; -se 1. втйс- куватися, влізЯти; 2. натягЯти на cé6e (одяї); 3. прихбдити непрбханим; лізти не у свої спрЯви; 4. застрягЯти, заклинюватися
encaje /771. вклЯдення, встЯвлення; 2. бт- вір, паз; 3. прилЯдження, припасувЯння;
4. мерЯживо; 5. різьблення по дбреву (металу)
encajera їтех. мереживнйця
263
encajetar
encajetar vtpian. див. qpcajar encajonado m 1. перемичка; 2. глинобитна стінЯ
encajonamiento m укладЯння в ящики; упакувЯння
encajonar vt 1. укласти (упакбвувати) у ящик; 2. обгорбджувати глинобйтною стінбю;
3. буд. обвити підпірки; -se 1. протискуватися, втискуватися; 2. звужуватися, текти по вузькбму руслу (про рмісУ) encalabernarse діал. упирЯтися encalabozar vtсаджЯти у в’язницю ■encalabrinar vt\. 3anáMopo4yBaTH, дурмЯ-
нити (голову, розум)\ 2. (vi) дратувЯти- (ся), злйти(ся); 3. див. encandilar 2; -se 1 див. encapricharse 2f 3 encalado m, encaladura fA. мЯзання; вап- нувЯння; 2. зселення (шкур) encalambrarse 1. Л. Ам. судбмити {кінцівки)] 2. Л.. Ам. тЯрпнути (про кінцівки) encalamocar, encalamocar vt/і. Ам. бен-
ТбЖИТИ
encalar vt 1. вапнувЯти; 2. змішувати з вапнбм; 3. золйти (шкуру) encalatarse діал. 1. роздягтися; 2. розоритися
encalcar гідіал. crncKáTH, тиснути encalillarse діал. залізти в боргй encalmar vt(vi) 1.заспок0ювати(ся), утішЯ- ти(ся); -se 1. задихЯтися від cnéKH та утоми (про худобу 2. CTHxáTH, вгамбву- ватися (про вітер, непогоді encalvar vi іст., encalvecer vi лисіти encallada ґдив. encalladura encalladero m 1. мілинЯ; 2. скрутнЯ ста- нбвище, незручність encalladura fMop. посЯдка на мілину encallar vi 1. сісти на мілину; 2. застрягти, 3arpy3áTn; зайтй в глухйй кут; -se твЯрднути (про недоварені продукті) encallecer vi (-se) 1. твЯрднути, CTaeáTH мозолястим; покривЯтися мозблями; 2. огрубіти, зачерствіти; зашкарубнути; зробй- тися жорстким; 3. загартувЯтися, зміцніти (духбвно); 4. загрузнути (у порока)) encallecido adj 1. мозолястий; 2. зачерствілий; що озлббився; 3. загартбваний;
4. закоренілий, запЯклий encallejonar и/загнЯти в глухйй кут encamación f гірн. кріплення, кріплення гірськбї вйробки
encamado m 1. гірн. дерев'яна підклЯдка (у кріплення шахти)\ 2. вилягЯння (хліба) encamar и/клЯсти, укладЯти (в ліжко)] -se
1. лягтй (ул/ж/г0)/злягЯти; 2. залягти (про звіра); 3. вйлягти (про хліб) encamarar, encambrar vtA. засипЯти в ко- мбру (зерно)] 2. зберігЯти в комбрі (зерно) encambronar vt стЯвити тин; обгорбджу- вати живоплбтом; -se 1. іст. див. encabritarse 1; 2. Л. Ам. див. enojarse encaminadura f, encaminamiento m 1. від- прЯвлення; 2. направлення; спрямувЯння;
3. націлювання
encaminar vt 1. направляти, показЯти шлях; 2. відправляти за признЯченням;
3. направляти; націлювати; -se відправлятися, прямувЯти
encamisada fA. іст. вуличний маскарЯд при фЯкелах; 2. діал. лЯпавка, хлбпавка encamisar vtA. надягЯти сорбчку; 2. вставляти (втулку, муфту, гільзу)] 3. вкладЯтй (у футляр); 4. приховувати, прикривЯти; камуфлювЯти
encamorrarse втрутитися у бійку encamotarse Л. Ам. див. enamorarse 1 encampanado я^дзвоноподібний; dejara uno - Л. Ам., діал. залйшити напризволяще
encampanar vñ. Л. Ам. прославляти, зве- лйчувати; 2. діал. посилЯти; 3. Л. Ам. об- мЯнювати, залишЯти в дурнях; 4. Л. Ам.
підбурювати; -se 1. вихвалятися; за- знавЯтися; 2. діал. усклЯднюватися, (про становище); 3. Л. Ам. уплутатися у важку cnpáey; 4. діал. віддалятися; усамітнюватися; 5. Л. Ам. гарячкувЯти (у суперечці); 6. діал. закбхуватися; 7. тавр, підкйнути гблову (про бика)
encanalar, encanalizar vt 1. відвбдити, пускЯти у канЯл (воду); 2. вЯсти по канЯлу (судно)
encanallar розбЯщувати, прищЯплюва- ти noráHi звйчки; -se 1. пустйтися бЯрега, розбЯститися; 2. спілкувЯтися з негідними людьмй
encanarse захбдитися (від плачу, реготі) encanastar укладЯти у кбшики encancerarse захворіти на рак encandecer vt (vi) розжЯрювати(ся) до білого
encandelar гідіал. чіплЯтися, набридЯти encandelillar vtA. Л. Ам. обмЯтувати (шиття)] 2. Л. Ам. див. encandilar 1 encandellar vtA. діал. див. encandilar 3;
2. діал. див. encandelillar 1 encandiladera ґдив. encandiladora encandilado adjпрямйй, що croÍTb верти- кЯльно
encandiladora /‘звідниця encandilar vt 1. засліплювати (яскравим світлої)] 2. причарбвувати, напускЯти ту- мЯну, замйлювати очі; 3. збільшувати (світло), роздмухувати (вогонь)] -se 1. блищЯти; сЯяти (про очі)] 2. діал. лякЯти- ся; 3. Л. Ам., діал. дратувЯтися, сЯрдитися encanecer 1. vi сивіти; 2. (-se) поростй móxom; покривЯтися цвіллю, пліснявіти;
3. старіти; 4. и/довбдити до сивинй; змусити посивіти
encanecimiento m посивіння encangarse діал. заклякЯти (від холоді) encangrinarse діал. 1. захворіти на ган- грЯну; 2. залізти у боргй encanijado adj 1. слабйй, квблий; хворобливий; 2. діал. що заклЯк (від холоду) encanijar vt виснЯжувати, збавлЯти (про здоров'я)] -se 1. худнути, слЯбшати; хиріти; 2. діал. заклякЯти (від холоді) encanillar vt текст, намбтувати на шпульку
encantación fgne. encantam(i)ento encantado adj 1. зачарбваний, заворбже- ний; 2. зачарбваний; захбплений; 3. дуже задовблений; - de verle рЯдий вас бЯчити; 4. розсіяний
encantador 1. adj чарівний; чаклунський;
2. чарівний; чудбвий; 3. m чарівнйк; чаклун
encantamiento m 1. чарівність; 2. чЯри, чаклунство
encantar1 vtA. зачарувЯти; 2. зачарбвува- ти, захбплювати; 3. сл. робйти прибм- ність; подббатися
encantar гідіал. продавЯти з аукцібну encantarar і^кйдати в Урну (фант, білет, жереб)
encanto /77, encantorio m див. encantamiento
encantusar 14див. engatusar encanutar vt 1. надавЯти фбрми трубки; 2. вставляти у трубку; 3. див. emboquillar
encañada /ущблина, міжгір'я encañado1 m 1. водопровід; 2. дренЯжна мерЯжа
encañado2 /77садбва огорбжа (з очеретУ) encañar1 vtA. пускЯти по трубах (воду)] 2. осушувати, дренувЯти (ґрунт) encañar 1. стЯвити підпірки (для рослин)] 2. див. encanillar; 3. vi викидЯти стеблб (про рослині) encañizada fA. штахЯти з очерЯту (для риболовлі)] 2. див. encañado2
encañonar 1. vt пускЯти по трубі; 2. уводити у закрйте русло (річку)] 3. див. encanillar; 4. полігр. вставлЯти одйн друкбва- ний Яркуш в інший; 5. прицілюватися прямо; 6. згортЯти у трубку; 7. діал. стрілЯти в ціль; 8. иг укривЯтися пір'ям (про пташок) encapachar vtA. клЯсти у кбшик (маслини)] 2. діал. саджЯти у в'язнйцю encapado adj А. закутаний у плащ; 2. гірн. що глйбоко залягЯє (про шари) encapar vt(vi) закутуватися) у плащ encaparazonar vtA. надягЯти об ладунки; 2. покривЯти попбною (про коня) encapazar іїдив. encapachar 1 encapillar vt А. див. encapirotar; 2. мор. прикріплювати; скріплювати; 3. мор. оснЯ- щувати, такелЯжити; 4. гірн. розшйрювати трек; -se надягЯти чЯрез гблову (сукню) encapirotar vt мисл. надягЯти клобучбк (на голову ловчих пташок) encapirotarse діал. хмуритися encapotado adj діал. що настовбурчив пір'я (про пташку)
encapotadura т, encapotamiento m
змбршка на лббі
encapotar vt( vi) закутуватися) у плащ; -se
1. хмуритися (про людині)] 2. хмуритися, вкриватися хмЯрами (про небо); 3. нйзько опускЯти гблову (про коня)] А. діал. настовбурчуватися (про пташку) encapricharse 1. вередувЯти; (соп) захбплюватися
encapuchar vt(vi) накривЯти(ся) кЯптуром encapullado adj захбваний, прихбваний; таЯмний
encaracharse діал. покривЯтися струпами encarado adj. estar bien (mal) - гЯрно (погЯно) виглядЯти; мЯти задовблений (невдовблений) вйгляд encaramar vtA. піднімЯти; підсЯджувати;
2. звелйчувати, вихвалЯти; 3. просувЯ- ти(ся) (по служб), 4. діал. карЯти, бйти;
5. (vi) діал. сорбмити(ся); бентЯжити(ся); -se піднімЯтися, видирЯтися encarapitarse діал. див. encaramarse encarar 1. i//(~se) стЯти навпрбти; 2. (-se) зустрічЯтися віч-на-віч; 3. vt направляти (стрілу)] націлювати (рушницю), 4. протистояти (небезпеці), не відступЯти (перед небезпекою) -se (соп) зустрічЯтися, зіштовхнутися (з небезпекою) encaratularse надягЯти мЯску encarautado adj діал. наполбгливий encarcavinar vt А. скидЯти в Яму (у рів);
2. одурмЯнювати задухою; 3. приголбм- шувати
encarcelación /ув'язнення encarcelado m в'Язень, ув'язнений encarcelamiento тдив. encarcelación encarcelar vtA. ув'язнювати; 2. скріплювати (цементом)] 3. затискЯти в лещЯта (для склеювання)
encardarse діал. зарастЯти будякЯми encarecer 1. vt піднімЯти ціну, подорбжчу- вати; 2. розхвЯлювати; звелйчувати; 3. на- полЯгливо просйти (рекомендувЯти); 4. vi (-se) дорбжчати
encarecidamente ¿¿й/наполЯгливо, пере- кбнливо
encarecimiento mА. подорбжчання; 2. по- хвалЯ; con - іос. adv. наполЯгливо encargado 1. ас/відповідЯльний; 2. ^керівник; 3. виконЯвець; агЯнт; - de negocios дип. повірений у спрЯвах encargar vtA. доручЯти; довіряти (яку-н. справу)] покладЯти оббв'язки; 2. рекомендувЯти, рЯдити; 3. замовлЯти; перед- плЯчувати; -se (de) взЯти на сЯбе (доручення, справу)] брЯтися (за яку-н. справу) encargo m А. доручення; 2. замбвлення; como (hecho) de - як на замбвлення;
3. посЯда, пост
264
encinta
encariñamiento m люббв, прихильність, почутті
encariñar vt викликбти люббв; ~se (con) полюбйти; прихилитися encarnación ft. втілення; 2. жив. тілбсний кблір; 3. див. encarnamiento encarnadino яс/блідо-рожбвий encarnado adj І. втілений; 2. тілбсного кб- льору, блідо-рожбвий, рожбвий; 3. червб- ний, яскрбво-червбний; 4. діал. угодбва- ний (про тварину)
encarnadura ґмед. схйльність до загбєн- ня(рбни)
encarnamiento /77загбювання (рани) encarnar 1. і//(-se) втілюватися; 2. загбю- ватися, закривбтися, затягуватися (про ран# 3. встрбмлюватися в тіло (про вістря)', 4. закарббвуватися; запам'ятбвува- тися; 5. иґвттювати; 6. театр, грбти роль;
7. начіплювати м'ясну примбніу (на гачо# 8. жив. фарбувати під кблір тіла (статую); -se 1. з'бднуватися (в одне ціле)', 2. вростбти (про нігті) encarnecer vi товстіти encarnizado adj 1. налитий крбв'ю, запб- лений; 2. запбклий, жорстбкий (про бій)-,
3. палкйй (про ненависть); 4. запбклий, затЯтий (про ворога)
encarnizamiento mi. жорстбкість; запбк- лість; кровожбрливість; 2. зганЯння злбсті encarnizar vt робйти жорстбким, озлобляти; -se (соп) 1. робйтися жорстбким, озлоблЯтися; 2. зганЯти злість; 3. всту- пбти у жорстбкий бій
encaro /771. пйльний пбгляд; розглядбння; 2. прицілювання; 3. влучність; 4. коротко- ствбльна рушнйця
encarpetar vñ. зберігбтиу пбпці (папери)', 2. Гі. Ам. відклбсти на ббзрік, затягувати (справу
encarrilar, encarrillar гіА.див. encaminar 3; 2. зал. стбвити на рбйки; 3. улбгоджу- вати, виправлЯти (становище) encarroñar vt гноїти, псувбти; -se гнйти, псувбтися
encarrujado 1. ас/завйтий, кучерЯвий; закручений (про нитки)', 2. Л. Ам. нерівний, пересічений (про ' місцевість)', 3. /77 іст. гофрувбння; 4. сл. жінбча накидка encarrujar vti.ívi)завивбти(ся);2. (vt)закручуватися); 3. гофрувбти encartación тіст. 1. збпис про пільги (при- вілбї); 2. лен, лбнна пбдать; 3. лен, земб- льна влбсність
encartamiento тюр.А. іст. заочне рішення; 2. забчне засудження encartar vt 1. іст. юр. засуджувати забчно; 2. оголбшувати пбза закбном; 3. включб- ти (внбсити) у спйсок; приймбти у члбни;
4. юр. притягбти до суду; 5. карт, робйти хід, ходйти
encarte /77 карт, хід encartonador m палітурник encartonar vt 1. прокладбти картбном; 2. переплітбти у картбн (в пбпку) encartuchar иМ. Л. Ам. загортбти в мішб- чок; 2. діал. клбсти у кишбню (гроші) encasar vt мед. вправлЯти (кістку encasillado 1. adj діал. розбйтий на квадрати, картбтий; шбховий; 2. m грбфи; клітйнки; квадрбти; 3. спйсок кандидбтів у Депутбти (що мають підтримку урядУ) encasillar vt 1. розподіляти по графам (клітинках, квадрата# 2. класифікувбти, розподіляти; 3. складбти спйсок кандидатів у депутбти (що мають підтримку УР*Д# ~se (en) прибднуватися, приставати (до партії)
encasquetar vt1. насувбти (капелю#, 2. див. encajar 4; 3. вбивбти в гблову (дум#)-, переконувати; -se вбивбти собі в гблову; стоЯти на свобму, обстбювати свою думку
encasquillador m Л. Ам. ковбль encasquillar vt\. тех. вставлЯти втулку; 2. Л. Ам. кувбти, підкбвувати (коней)', -se
1. застрягбти (про гільз#, 2. діал. лякб- тися; 3. діал. затнутися
encastar 1. vt покрбщувати порбду, схрб- щувати; 2. і/урозмнбжуватися, плодйтися encastillado adj гбрдий, пихбтий, зарозумілий
encastillar иМ. звбдити фортбці (форти- фікбції); 2. складбти в штабелі; -se 1. хо- вбтися (у фортеці)-, 2. (en) ртоЯти на своєму, обстбювати своіЬ думку encastrar vt\ .див. endentar11; 2. закріплювати, затискбти; 3. діал. див. empotrar encastre /771. тех. урубування;^. встбвка, вклбдка
encatarrado adj застрижений encatrado m діал. поміст encatusar іїдив. engatusar encauchado Л. Ам. 1. adj прогумбваний (про тканинУ)\ 2. m прогумбвана тканйна encauchar vt покривбти каучуком, прогу- мбвувати
encauma ft. пухирбць, пухйр (післяопік#,
2. руббць, шрам (після опіку) encausado adj(m) обвинувбчений encausar иГобвинувбчувати, притягбти до суду
encáustico 1. adj жив. вйконаний у тбхніці енкбустики; 2. тжив. енкбустика; 3. воско- вйй рбзчин (для підлоги, меблів); 4. вос- ковб фбрба
encausto пт. pintar al - жив. писбти у тбхніці енкбустики
encauzar vt\. спрямбвувати по руслу (во- д# ввбдити в русло (у канбл); 2. направляти, давбти потрібний нбпрямок; -se нормалізувбтися
encavarse забирбтися у нору (продичину) encayaparse діал. вступбти в змбву encebadar vteer. обгодбвувати ячменбм encebollado m тушкбване м'Ясо з цибулею
encebollar vt приправляти цибулею encefálico adj мед. мозковйй encefalitis fMefl. енцефаліт encófálo /77 головнйй MÓ30K encefalografía fMefí. енцефалогрбфія enceguecer Л. Ам. 1. vi сліпнути; 2. (-se) потьмбритися (про розум)-, 3. vt осліплювати, позбавляти збру; 4. потьмбрити (розугі)
encelado adj 1. охбплений рбвнощами; 2. діал. по в^ха закбханий encelajarse (impers) вкривбтися хмбрами encelar1 vt іст. див. encubrir encelar2 викликбти рбвнощі; -se 1. рев- нувбти; 2. прихбдити в охбту (про твари- нУ)
enceldar vt ув'язнювати encella f 1. фбрма для сйру; 2. кбшик encellar иГформувбти (сир) encenagado adj 1. змішаний з брудом (з мулом); 2. порбчний
encenagamiento m 1. занурення у бруд (у мул); 2. замулювання; 3. розпуста; порбч- ність
encenagarse 1. занурюватися у бруд (у мул); 2. забруднйтися (мулом)-, 3. віддаватися порбкам
encencerrar vt надягбти дзвінбчки (на худобУ)
encendaja f(pt) розпблювання (хмизу, соломи)
encendedor 1. adj запбльний, признбче- ний для розпблювання; 2. mзапальнйчка encender vt 1. запблювати; розтбплювати (пі# 2. пщпблювати; 3. розпблювати; А. діал. бйти, карбти; 5. діал. отрймувати велйку перевагу (у грі)', -se 1. загорітися, зайнятися; 2. почервоніти, зашарггися
encendidamente advпблко, гбряче encendido 1. зфгскраво-червбний; 2. червоногарячий, що розчервонівся, що зашарівся;
3. /77 тех. запблювання encendimiento m 1. запблювання; підпб- лювання; горіння; 2. жар, пблкість; 3. вибух (гнівУ)
encenizar иґпосипбти пбпелом (золбю) encentar vt\. надрізати (буханку); ві^різб- ти по шматку (сиру, сала)-, 2. іст. калічити, спотвбрювати (частини тіла), -se отрймувати прблежні
encentrar vt розташбвувати у цбнтрі; центрувбти
encepar 1. іїбуд. затйскувати, скріплювати; 2. vi (-se) укорінятися (пророслинй) encepe /77 укорінення (рОСЛИЙ) encerado 1. зс/восковйй (про колір)-, 2. не- крутий, рідкйй (про яйце)-, 3. /77 брезбнт;
4. воскбваний папір; 5. клбсна дбшка;
6. тонкйй шар вбску, глЯнець (на паркеті);
7. воскувбння;8. натирбння підлбги encerador /77 підлогонатирбч enceradora /електропідлогонатирбч encerar 1. натирбти вбском, воскувбти; 2. закбпати вбском; 2. згущувати (вапняний розчин); 3. Л. Ам. ставити воскові свічкй (у церкві), 4. і// (—se) стйгнути (про плоди)
encerotar vt воскувбти, вощйти (ниткй) encerrada fflian. 1. див. encerradura; 2. див. encerrona
encerradero m 1. загін для худбби; 2. див. encierro 4
encerradura f, encerramiento m ув'язнення; місце ув'язнення
encerrar vt 1. зачинЯти; ув'язнювати;
2. містйти; 3. закривбти (у шашках, шаха#, 4. тавр, припирбти (притискбти) то- рбро до бар'бра (про бика)-, -se 1. пітй в монастйр; 2. замкнутися в собі encerrona ft. самітництво, відлюдництво; hacer la - усамітнитися; 2. пбстка; обмбн;
3. рйба (удоміно)-, 4. привбтна корйда encespedar иґобкладбти дбреном encestar vt\. клбсти у кбшик; 2. припбрти до стінй (у суперечці)
encetadura /тючбток encía /‘Ясна
encíclica fцepк. енцикліка enciclopedia f 1. енциклопбдія; 2. енциклопедичний словнйк; - viviente ходЯча енциклопбдія
enciclopédico adj енциклопедйчний; conocimientos -s енциклопедичні знання enciclopedismo m енциклопедйзм enciclopedista com. іст. енциклопедйст encielar vt Л. Ам. покривбти дбхом (будівлю)
encierra /д/яя. 1. відправляння худбби на ббйню; 2. пбртія забійної худбби; 3. загін для худбби; 4. зимбве пасовйсько encierro /771. ув'язнення; 2. тюрбмна кб- мера; кбрцер; 3. заганЯння биків; 4. загін для биків; 5. пбртія биків для корйди encima adv 1. звбрху; нагорі; 2. (de - іос. adv. діал.) крім тбго, до тбго (ж); me dio dos pesetas у diez centavos - він дав мені ще й дві песбти і дбсять сентбво; - de toe. ргер. на, над; por - іос. adv. повер- хбво; por - de іос. ргер. чбрез; вйще; незважбючи на, всупереч; por - de todo незважбючи ні на що; найбільше, більш за все; venir - наближбтися encimar 1. піднімбти; стбвити (на що- н.)\ 2. діал. досягбти вершйни; 3. діал. до- давбти, набавлЯти; 4. и/піднімбтися; -se височіти; виділятися
encina /кам'янйй дуб (дерево ¡деревина) encinal, encinar m дубнЯк, дібрбва encino тдив. encina encinta ^вагітна
265
encintado
encintado m 1. бортовий кбмінь (тро- туар^)\ 2. діал. пбм'ятна листівка encintar vt 1. прикрашбти CTpi4KáMn; 2. робити кам'яний бордюр encismar vt 1. сварйти, внбсити рбзбрат; 2. ллз/7. oбмáнювaтиl обдурювати encizañar vtA. сіяти ворожнбчу, внбсити рбзбрат; 2. занедббти, занехбяти (поле, ділянку землі)
enclancharse діал. надягбти (сукню), одя- гбтися
enclaustrar vtA. заслбти в монастир, по- I стригбти у ченці; 2. (vi) ховбти(ся), пере- хбвувати(ся); -se пітй в монастйр, постригтися в монбхи ^enclavación /тірибивбння цвяхами enclavado adj\. забйтий (у лаз)] 2. прибитий цвяхбми; 3. що уклйнився (проділянку землі, територій, 4. геральд. вбйтий (про фігуру на щиті)
enclavadura f 1. зет. закбвування (коня); 2. жолоббк, паз; вйїмка enclavar vtA. забивбти (прибивбти) цвяхбми; 2. вет. закбвувати (коня)] 3. уклйню- вати (ділянку землі); 4. проколювати нб- скрізь; прибивбти цвяхбми; 5. обмбню- вати
enclave /771. ділянка землі, що вклйнила- ся; 2. вклйнена частйна чужбї теритбрії, анклбв
enclavijar vt 1. скріплювати, з'бднувати (штифтом, штирем); 2. забивбти; 3. стб- вити кілбчки (на муз. інструменті) enclenco adj діал., enclenque adj 1. хворобливий, квблий; 2. Л. Ам. нбмічний, квблий
enclisis fлiнгв. енкліза enclítico adjniHre. енклітичний enclocar i//(-se), encloquecer и/сідбти на Яйця (про птахів)
encobar vi сідбти на Яйця; вивбдити пташенЯт
encobertado adj закрйтий покривблом encobijar vtA. покривбти, накривбти; 2. хо- вбти; 3. давбти притулок encobrado adj 1. що містить мідь; 2. мідний (про колір)
encobrar1 гідіал. прив'язувати тварйну до дбрева
encobrar vt покривбти шбром міді; -se Л. Ам. мбти прйсмак міді encocarse Л. Ам. закручуватися, завивб- тися
encoclar vi (sé) див. enclocar(se) encocorar vt набридбти, заважбти; -se
1. дратувбтися, досбдувати; 2. діал. зада- вбтися, задирбти нбса encofrado /771. буд. опблубка; 2. гірн. кріплення
encofrar vtA. буд. робйти опблубку; 2. гірн. стбвити кріплення у шбхтах encoger 1. vt стягувати; стискбти; 2. об- смйкувати; 3. vi (-se) усихбти (про шкіру, дерево); 4. зсідбтися (про тканинj)\ -se
1. стискбтися, зіщулюватися; 2. виявляти легкодухість; ніяковіти encogidamente ¿¿/і/ббязко encogido adj легкодухий; боязкйй encogimiento m 1. стискбння; скорбчен- ня, звужування; 2. усихбння (шкіри, дерева)] 3. збігбння (тканини)] 4. легкодухість; ббязкість
encogollado adj діал. зарозумілий, пихб- тий
encohetarse 1. діал.' розлютйтися; 2. Л. Ам. напивбтися, п'яніти encojar иґзробйти кульгбвим; -se 1. заку- льгбти; 2. захворіти; 3. удавбти з сббе хвброго, симулювбти хворббу encolado 1. adjЛ. Ам., діал. франтувбтий, дженджурйстий; 2. m освітлення вин (желатином, яєчним білком)
encoladura f, encolamiento /771. приклбю- вання, наклбювання, склбювання; 2. жив. проклбювання
encolar vtA. приклбювати, наклбювати, склбювати; 2. освітлювати (вина)] 3. жив. проклбювати; 4. закйнути подблі encolerizar vt викликбти гнів, розлютйти; -se гніватися, розлютйтися encomendamiento тдив. encargo 1 encomendar vtA. доручбти, довіряти; по- кладбти (обов’язки); 2. іст. рекомендувб- ти; 3. іст. давбти командбрство; -se 1. від- давбти себб; віддавбтися під заступництво; 2. передавбти вітбння, клбнятися encomendería f діал. невелйка продуктб- ва крамнйця
encomendero m 1. виконбвець (доручення); 2. іст. волбдар енком’бнди; 3. діал. постачбльник м'Яса; 4. діал. крбмбр encomiar иґзвелйчувати encomiasta m панегірист encomiástico яфсвалббний, панегіричний encomienda f 1. доручення; покладбння оббв’язків; 2. іст. командбрство; 3. іст. володіння командбра; прибутки з землі командбра; 4. іст. вйшитий на бдязі хрест (знак лицарського ордені)] 5. іст. енко- м’бнда (в Латинській Америці—право на користування землею і збір податі з індіанців)] 6. похвалб; 7. заступництво, збхист; 8. рі вітбння; 9. Л. Ам. поштбва посйлка; 10. Л. Ам. овочбвий кібск encomio /77 похвалб, хвалб encomioso adj діал. див. encomiástico encompadrar vi А. стбти кумами; покумй- тися; 2. заприятелювбти enconado adj А. озлбблений; розлючений;
2. запблении (про ранУ) enconadura f, enconamiento m 1. запб- лення (рани)] 2. гнів, дратувбння enconar vtA. викликбти запблення; роз'я- трйти (ранУ)] 2. обтяжувати сумління;
3. сварити; підбурювати; 4. загбстрювати ([іпротиріччя} -se 1. запблюватися, гноїтися (прорану}, 2. (соп) сбрдитися; 3. за- гбстрюватися (про протиріччя} А. діал. крбсти; цупити
enconcharse замикбтися в собі, відокрбм- люватися
encongarse Л. Ам. розлютйтися encono /77 1. ненбвисть; злість; 2. діал. запблення (рани)
enconoso adj А. шкідливий; 2. злопбм'ят- ний, злісний; З.лладзапблений (про рану) encontradizo adj що йде назустріч, зустрічний; hacerse uno - шукбти зустрічі; навмйсно потрапляти на бчі encontrado adj розміщений навпрбти; протилбжний
encontrar vtA. знахбдити, виявлЯти; 2. на- штбвхуватися; зустрічбтися; 3. вважбти, визнавбти; la encuentro guapa я вважбю її гбрною; -se знахбдитися, бути розміщеним; 2. знахбдитися, бути (упевному стані)] -se mal (de salud) погбно себб по- чувбти; 3. (соп) зустрічбтися; 4. збирбти- ся (про компанію); 5. розхбдитися у дум- кбх; 6. схбдитися (характером)] encontrárselo todo hecbo прийтй на готбве encontrón /77, encontronazo m удбр, пбш- товх (при зіткненні)
encoparse 1. Л. Ам. вилбзити на дбрево;
2. діал. хмеліти, п'яніти encopetado adj А. самовдовблений, само- впбвнений; 2. родовйтий encopetar и/піднімбти; -se 1. піднімбтися, височіти; 2. чвбнитися, величбтися, пи- шбтиєя
encorachar клбсти у шкірянйй мішбк encorajar vt вселЯти відвбгу, надихбти; підбадьбріовати; -se сйльно дратувбтися; вибухбти (від гнівУ)
encorajinar іїдив. encorajar; -se 1. див. encorajarse; 2. діал. провалйтися, не вдавбтися (про справі) encorar 1. vt А. покривбти (обтЯгувати) шкірою; 2. загбювати (рану)] 3. vi(~se) за- гбюватися (про ранїї encorazado adj 1. покрйтий бронбю; 2. одЯгнений у лбти; 3. покрйтий шкірою encorazar покривбти бронбю; -se надя- гбти лбти
encorcovar гідіал. див. encorvar encorchadora /машйна для закоркбву- вання пляшбк
encorchar vtA. закупбрювати, закоркбву- вати (пляшки)] 2. підбивбти (покривбти) прббкою; 3. с.-г. збирбти рій бджіл encorchetar vtA. пришивбти крючкй; 2. за- стіббти на крючкй encordadura ґзбірн. струни encordar vtA. натЯгувати струни; 2. затягувати мотузкою
encordelar vt зав'язувати мотузкою encordonar vtA. шнурувбти; 2. прикрашб- ти шнурбми
encorecer 1. \Лдив. encorar 1,2; 2. vi див. encorar 2
encoriación /загбювання (рани) encorio m діал. ногб encorioco /77 діал. черевйк encornado adj. bien (mal) - що мбє добре (погбно) розвйнені рбги encornadura f А. фбрма і розміщення рбгів; 2. збірн. рбги
encornar 1. иґбйти (рогбми); 2. vi діал. див. encornudar 2
encornudar 1. vt наставляти рбги; 2. vi пробивбтися, з'являтися (про роги) encorozar vt 1. іст. надівати ковпбк (на знак ганьби)] 2. клбсти у мішбчок; 3. (vi) Л. Ам., діал. шпаклювбти encorrafar ^заганяти худббу encorrear vt надівати рбмені; прив'язувати рбменями
encortinar Увішати завіси encorvada fA. скривлення, згинбння; 2. та- нбк з судорожними рухами; hacer la - удавбти (з сббе) хвбрим encorvado adj зігнутий; сутулий encorvadura f, encorvamiento m А. згинбння, скрйвлення; 2. вйгин encorvar vt (vi) згинбти(ся), викривлятися); -se А. сутулитися; гбрбитися; 2. віддавати перевбгу; схилЯтися (на чию-н. стороні)] 3. вигинбти спйну, спинбтися (про конгі)
encostalar зсипбти у мішкй (зерно) encostarse мор. прибйтися до ббрега encostrar 1. покривбти шкуринкою; підрум'янювати, гнітйти (пирії)] 2. vi (sé) А. по- кривбтися шкуринкою; підрум'янюватися (про пирії)] 2. покривбтися струпами encovar vtA. прибирбти у пбгріб (уяму)]
2. прибирбти; ховбти; 3. (vi) перехбвува- ти(ся); ховбти(ся)
encracia Ллрймання; невиббгливість encrasar vt А. згущувати (рідинну, 2. угнб- ювати (ґрунт)] -se згущуватися (проріди- нУ)
encrespado 1. adj завйтий; закучерявлений; виткйй; 2. тдив. encrespadura encrespador т щйпці для завйвки волбсся encrespadura /завйвка волбсся encrespar vt завивбти (волосся)] -se
1. піднімбтися дйбом (про волосся, пір'я)]
2. здйблюватися, здіймбтися (про хвилі)]
3. гарячкувбти; 4. розпблюватися, загострюватися (про суперечку, пристрасті)]
5. заплутуватися (про справі) encrestado adj А. з піднятйм чубкбм (про
пташк^)] 2. зарозумілий, гордовйтий encrestarse 1. піднімбти чуб; 2. бундючитися
266
endeudamiento
encristalar vt вставляти склб (у вікна, двері); засклйти
encrucijada перехрбстя, роздоріжжя; 2. nácTKa
encrudecer vt 1. робити жорсткйм (твердим); 2. (vi) злйти(ся), дратувбти(ся); озлоблЯти(ся); -se твбрднути encrudecimiento т 1. отвердіння; 2. злб- ба, дратувбння
encruelecer vt(vi) озлоблЯти(ся) encuadernación f 1. переплбтення; палітурка, обклбдинка; - en (a la) rustica обклбдинка; палітурна майстбрня encuadernador т 1. палітурник; 2. затис- Kán {для паперу 3. діал. блокнбт; 4.діал. папка для паперів
encuadernar vt оправляти, переплати (книгу); вставлЯти в обклбдинку encuadrar1 vt\. {vi) вставляти в páMy; об- рамбвувати; 2. вставляти, внбсити, по- міщбти у р0мки; 3. містйти у собі; охбплю- вати; 4. включбти, ввбдити до складу; -se вступ0ти, ставбти члбном (партії) encuadrar vt діал. заганЯти у стбйню (коней)
encuadre /771. тел. центрувбння (.зображення); 2. кіно, фото кадрувбння encuartar vt Л. Ам. прив'язувати вуздбч- кою (коня)\ -se 1. Л. Ам. заплутатися (в справі); 2. заплутатися у прйв'язі (про тваринУ); 3. втручбтися у розмбву, пере- бивбти
encuarte /77 підпряжнйй кінь encuartelar vt Л. Ам. розміщувати по казбрмах (війська)\ розквартировувати encuatar vt Л.Ам. об'бднувати у nápn, робйти nápy
encubar vt\. розливбти винб (по бочка)ї); 2. гірн. кріпйти зрубовим кріпленням; -se забйтися у кут
encubertar vt 1. покривбти сукнбм (шбв- ком); 2. покривбти попбною (коня на знак жалоби); -se надягбти пбнцир; озбрбю- ватися щитбм
encubierta /перехбвування encubiertamente advi. таємно; 2. шляхом обмбну; 3. обербжно, оббчливо encubiertar vt Л. Ам. 1. вкладбти (у конверт)-, 2. переплати
encubierto 1. р. ігг. de encubrir; 2. adjnpvi- хбваний, потайнйй
encubridor /771. перех0вувач; 2. звідник encubrimiento m див. encubierta encubrir vt 1.закривбти, прикривбти; 2. юр. прихбвувати
encuclillarse Л. Ам. сідбти навпбчіпки encucurucharse 1. Л. Ам., діал. вилбзити, піднімбтися; 2. Л. Ам. гбрбитися encuendar \гіЛ. Ам. залагодити (справі, домбвитися
encuentro /771. зіткнення; 2. зустріч; протиріччя, розбіжність у пбглядах; 4. військ. бій; 5. спорт, зустріч, змагбння; 6. пахвб- ва запбдина (у тварин, птащоіїу, llevarse de - a uno діал. штовхати, збивбти з ніг; salir al - a uno вихбдити назустріч; чинй- ти ónip, протидіяти; випереджбти encuerado adji. діал., Л. Ам. огблений, гб- лий; 2. ЛАм. уббгий
encuerar vt 1. (v/) діал., Л. Ам. роздягбти- (ся); 2. див. encorar 1; 3. Л. Ам. обігравб- ти; розоряти; -se діал. жйти pá30M пбза шлюбом
encuerpar viЛ. Ам. повнішати, товстіти encuerudo adj діал. див. encuerado 1 encuesta f 1. анк0та; 2. розслідування, розшук; 3. ббшук; 4. дбпит; 5. опйтування, анкетувбння
encuetar vt Л. Ам. міцно перев'язувати; туго сповивбти; -se хмеліти, п'яніти encuevar іПдив. encovar; -se Л. Ам. замкнутися в собі
encuitarse 1. засмучуватися; 2. діал. залізти у боргй
encujar \ЛЛ. Ам. стбвити тин encumbrado adj 1. висбкий (про становище у суспільстві)-, 2. що займбє висбке становище (у суспільстві) encumbramiento /771. піднімбння; 2. висо- чинб, підвйщення; 3. прославлення encumbrar і. vt(vñ піднімбти(ся); 2. звеличувати, прославляти; 3. i//(~se) піднімбти- ся на вершйну; -se 1. височіти; 2. величб- тися, пишбтися; 3. зайнЯти висбке станб- вище
encunar vt 1. клбсти у колйску; 2. тавр. піднімати на рбги (тореро) encuñar vticT. кароувбти (монети) encurdelarse діал. напивбтися, п'яніти encureñar vt військ, стбвити на лафбт encurrucarse Л. Ам. сідбти навпбчіпки encurtido /771. (рі) маринбд; маринбвані фрукти (бвочі); 2. маринувбння encurtir vt 1. маринувбти (фрукти, овочі)-, 2. діал. чинйти, дубйти (шкіру) enchalecar \ЛЛ. Ам. надягбти гамівну со- рбчку; -se Л. Ам. привлбснювати enchamarrado m Л. Ам. обідранець, голодрбнець
enchamarrar гідіал. заплутувати enchamicar гідіал. 1. зачарбвувати, заво- рбжувати; запбморочувати; 2. обдурювати, робйти дурнйм
enchancletar vt\. взувбти капці; 2. взувб- ти кбпці абиЯк; стбптувати закаблуки enchancharse діал. напивбтися, п'яніти enchapado /771.. покриття (металеве)’, пла- кувбння; 2. листовб обшйвка, форніру- вбння
enchapar vt\. обкладбти, облицьбвувати; 2. обшивбти фанброю, форнірувбти; 3. Л. Ам. стбвити замбк
enchaquetarse 1. Л. Ам. надягбти куртку (піджбк); 2. діал. гбрно убирбтися encharcada /'калюжа; застбяна водб encharcar vti.(vi) затбплювати(ся); 2. див. enaguachar; -se 1. потопбти (упорокаУ); 2. див. enaguacharse encharnelar vt стбвити дверні (віконні) завіси
encharolar vt\. лакувбти (шкіру); 2. нати- рбти до блйску
enchaucharse діал. див. emborracharse 1 enchicar vtiCT. див. empequeñecer 1 enchichado adj 1. Л. Ам. п'Яний; 2. діал. злий, дратівлйвий
enchicharse 1. Л. Ам. напйтися чбчі; 2. Л. Ам., діал. див. emberrenchinarse enchiflonarse Л. Ам. віяти (про вітерець) enchilada fЛ. Ам. енчілбда (млинець з кукурудзяної муки з м'ясом, сиром та перцем) enchilado 1. adj. Ам. 1. яскраво-червбний; 2. див. enchilotado; 3. m Л. Ам., діал. стрбва з молюсків з пбрцем enchilar vti. Л. Ам. перчйти, приправляти пбрцем; 2. діал., Л. Ам. щипбти; 3. діал. пожартувбти, утнути штуку; no es una cosa de enchílame usted otra Л. Ам. це не фунт родзйнок
enchiloso adjЛ.. Ам. гострий, колючий enchilotado adj діал. сердйтий, злий enchilotar vt(v/) сбрдити(ся), злйти(ся) enchinar1 иґорукувбти enchinar2 vt Л. Ам. завивбти (волосся)-, -se 1. укрйтися сиротами; 2. стбти сторч (про волосся)
enchinarrar гідив. enchinarl enchinchar иМ. дратувбти, злйти; 2. Л. Ам. змушувати дарбмно гбяти час, морб- чити гблову; 3. Л. Ам. затягувати, не давбти хід (справі)’, -se Л. Ам. дратувб- тися, втрачбти терпбць enchiquerar vt 1. зачиняти у загбні (худобу); 2. див. encarcelar 1
enchironar \гідив. encarcelar 1 enchispar vt 1. Л. Ам. напоїти дбп'яну; 2. діал. (vi) злйти(ся), дратувбти (ся); -se л. Ам. напйтися, сп'яніти enchivarse Л. Ам. див. encolerizarse enchuchar vt діал. 1. зал. перевбдити стрілки; 2. відправляти, виряджбти; -se
1. вирушбти; 2. вихбдити збміж; одружуватися
enchuecar vt\. Л. Ам., діал. гнути, згинб- ти; 2. Л. Ам. звбсти з пуття; -se гнутися, згинбтися
enchufar иМ. з'бднувати (труби)-, 2. вми- кбти (електропрйлади); 3. влаштбвувати на роббту; 4. комбінувбти, побднувати; -se 1. прилаштбвуватися, знахбдити собі тбрле містбчко; 2. діал. насупитися, розгніватися
enchute /771. з'бднування (трубу, 2. стик (труб)\ 3. ел. вмикбння; 4. ел. штбпсельна вилка; base del - розбтка; 5. вйгідна посбда, тбплбньке містбчко; 6. протбкція, блат
enchufismo ^протекціонізм; кумівствб enchufista до/77. людйна, що отрймала вйгідну посбду за протбкцією enchumbar гідіал. див. empapar enchutar vt Л. Ам., діал. див. embutir 2 enchute тдіал. боліче (гра) t ende advicr. 1. там, у тбмумісці; 2. звідти; звідси; 3. звідси, з цьбго; por - тому endeble adj 1. слабйй, квблий; 2. неміцний; 3. незначнйй endeblez /слббкість; безсйлля endeblucho ^хвороблйвий, квблий endécada /одинадцятиріччя endecógono т мат. одинадцятикутник endecasílabo 1. adj одинадцятискладб- вий; 2. /77одинадцятискладбвий вірш endecha f\. (рі) сумнб пісня; ламентбція;
2. ендбча (чотиривірш з шести- або семи- складових віршів)
endechadera /плбкальниця endechar vt оплбкувати (померлого), співбти надгрббні пісні; -se журйтися, су- мувбти
endehesar иґвипускбти на пасовйсько endemia їмед. ендемія endémico adj мед. ендемічний endemoniadamente ¿oVno-диЯвольському endemoniado adj 1. одержймий, біснувб- тий; скажбний; 2. пустбтливий, бешкбт- ний; 3. прбклятий, дибвольский; 4. жах- лйвий, відрбзливий
endemoniar vt 1. вселяти бісів (злих духів)-, 2. (vi) злйти(ся), розлючуватися^ endenantes adv\. іст. колйсь, раніше; 2. Л. Ам. нещодбвно endentado ^зубчастий, з зазублинами endentar 1. vt вставлЯти (одне в інше)-, 2. нарізбти зубці; 3. вхбдити у зчбплення (про зубчасті колеса); 4. vi зчіплювася (зубцями)
endentecer vi прорізуватися (про зуби) enderezado adj\, признбчений (для чого- н.)\ спрямбваний; 2. сприятливий, дорбч- ний
enderezamiento m тех. 1. вйпрямлення, вйправлення; 2. правлення, рихтувбння enderezar 1. vt стбвити (сторч); (тех.) випрямляти, виправляти; прбвити, рихту- вбти; 4. призначбти, присвячувати; 5. на- лбгоджувати (справи)-, 6. спрямбвувати, наставляти; 7. іст. допомагати, сприЯти;
8. іст. прикрашбти; навбдити лад; 9. vi (~se) вирушбти; -se 1. вставбти, випрямлятися; 2. мбти нбмір enderrotar 1. кґспрямувати по курсу (судно); 2. vi взЯти курс, ітй по к$рсу (про судно)
endeudamiento m 1. борг; 2. держбвний борг
267
endeudarse
endeudarse 1. робити бфргй; 2. визнавбти ce6é боржникбм endeveras advfl. Ам. наспрбвді endevotado adj 1. поббжний, святобливий; 2. закбханий
endiablado adj А. потвбрний, бридкйй; 2. див. endemoniado endiablar vtA. іст. див. endemoniar 1; 2. (vi)
псувбти(ся); розббщувати(ся); -se бісну- вбтися, скаженіти
endieciocharse діал. радіти, веселйтися endientar 1. гідіал. див. endentar 1; 2. vi
і діал. див. endentecer; 3. діал. див. endentar 2
endilgar vtA. npnroTyBáTH, склбпувати;
1 2. нав'язбти endino m негідник
endiosado adjfi. Ам., діал. 1. самозакбха- ний; зарозумілий, пихатий; 2. пáлкo закбханий
endiosamiento m 1. зарозумілість, пихб- тість; 2. розгубленість endiosar иґоббжнювати; -se 1. див. engreírse 1; 2. сторопіти, розгубйтися enditarse діал. див. entramparse З endocardio m анат. ендокбрд endocarditis їмед. ендокардйт endocéntrico adjлiнгв. ендоцентрйчний endocrino adj фізіол. 1. ендокринний; glándulas ~as ендокринні зблози; 2. внутрішній; tejido ~ внутрішні тканини endocrinología /ендокринолбгія endógeno adj біол. ендогбнний endolado тдіал. (вбрхній) одвірок endomingado adjA. недільний, святкбвий; 2. святкбво одягнений, причепурений endomingar vt rápHO убирбти; -se гбрно убирбтися
endonar vtA. іст. дарувбти; 2. Л. Ам. пере- доручбти
endorsar гідив. endosar 1 endorso, endosamiento т див. endoso endosar vtA. діал. індосувбти (вексель)', 2. перекладбти на кого-н. (справу) endosatario т фін. індосбт endOSCOpiO /77 мед. ендоскбп endoso /77 фін. індосамент, жйро endotérmico adj хім. ендотермічний, теп- лопоглинбльний
endovenoso adj мед. внутрішньовбнний endriago т казкбве чудбвисько, напівлю- дйна-напівзвір endrina /тернйна endrinal /77 збрості тбрну endrino 1. ¿¿/чбрний з сйнім пблиском (про колір)', 2. /77 тбрен (дерево, кущ) endrogarse Л. Ам. див. endeudarse 1 endulzadura f 1. підсолбджування; 2. пом'якшення, полбгшення endulzar vtA. підсолбджувати, робйти со- лбдким; 2. пом'якшувати, полбгшувати; - las penas скрбшувати гбре; 3. жив. зм'якшувати (фарби, контури) endurador 1. adjскупйй; 2. /пскнбра endurar vtA. див. endurecer 1v 2; 2. терпіти, знбсити; 3. відкладбти, відстрбчува- ти; 4. заощбджувати, скорбчувати витрб- ти; -se див. endurecerse endurecer vt А. робйти твердйм (жорст- кйм); 2. зміцнювати, гартувбти; 3. див. exasperar; -se 1. твердіти, затвбрднути, робйтися твердйм; 2. звикбти до труднощів; 3. див. encruelecerse endurecimiento m А. твбрдість, жбрст- кість; 2. наполбгливість ene A. ¿c/пбвний, невйзначений, бнний (про кількість); 2. féне (назва букви п іспанського алфавіт^)', - dé palo шйбени- ця; ser de - бути обов'язкбвим (неминучим)
enea /очербт
eneágono /77 мат. дев'ятикутник
eneasílabo adj дев'ятисклбдовий (про вірш)
enebral /77 збрості ялівцю enebrina /Ягода ялівцю enebro /77 ЯЛІВбЦЬ enechado adj, m див. expósito enejar и/1. вставляти вісь; 2. насбджувати на вісь
eneldo /77 кріп (різновид) enema /клізма, промивбння enemiga /ворожнбча; ненбвисть enemigar(se) vt іст. див. enemistar(se) enemigo 1. adj ворбжий; 2. m вброг, нб- друг; - de clase клбсовий вброг; - jurado запбклий вброг; ganar -s наживбти ворогів; 2. військ, вброг, супротйвник; 3. диЯ- вол, чорт; - malo сатанб enemistad f ворожнбча; ворбжість, неприязнь
enemistar и/(соп) сварйти; -se сварйтися éneo adjA. мідний; 2. брбнзовий eneolítico палеонт. A. adj що стосуєтьсяся енеоліту; 2. m енеоліт enerar impers бути як у січні (про погоді energética /енергбтика energético ¿c/енергетйчний energetismo m філос. енергетйзм energía fA. енбргія, сйла (Фіз.)\ - atómica (nuclear) бтомна (Ядерна) енбргія; - calorífica (térmica) тепловб енбргія; - cinética (potencian кінетйчна (потенційна) енбргія; - eléctrica електроенбргія; - ебііса енбргія вітру; - hidráulica гідро- енбргія; - de radiación променбва енбргія; - radi(o)activa енбргія радіоак- тйвного випромінювання; - solar сонЯчна енбргія; - termonuclear термоядерна енбргія; 2. потужність; - reactiva реактйв- на потужність; 3. сйла (характер^), енбргія, енергійність
enérgico adj 1. енергетйчний; 2. енергійний, сйльний
energúmeno m одержймий, біснувбтий; aecho un - розлючений, оскаженілий enero/77 січень
enervación fA. вйснаження; 2. зніженість, розслббленість; 3. мед. вйснаження нер- вбвої систбми
enervamiento m див. enervación 1 enervar vt A. (vt) виснбжувати(ся); 2. роз- бивбти (докази)
enésim«o adj мат. бнний; la -a vez вже кбтре
enético ¿q/летбльний, смертбльний enfadadizo adj А. дратівливий, обрбзли- вий; 2. сердйтий, розгніваний enfadar иґсбрдити, дратувбти; -se сбрди- тися, дратувбтися
enfado /771. досбда, прйкрість; 2. гнів; 3. сгбм- лива роббга; соп - сердйто, з сбрця enfadoso adj 1. прйкрий; 2. набрйдливий, надокучливий
enfaenado adj що запрацювбвся enfajinar vt 1. діал. вербувбти; 2. діал. підбурювати
enfaldado adj зніжений; розббщений enfaldar vtA. (-se) підбирбти поділ (спідниці)', 2. підрізбти нйжні гілкй (дерева)',
3. діал. піднімбтися по схйлу enfaldo ¿с/підібраний (про поділ сукні) enfangarse 1. бруднйтися; 2. вплутатися у брудну спрбву; 3. вдавбтися до розпусти;
4. Л. Ам. підмочйти свою репутбцію enfardador adj пакувбльний enfardadora /1. пакувальна машйна; 2. кйп- ний прес; 3. сінний прес
enfardadura f, enfardamiento m пакувбн- ня
enfardar і^упакбвувати, пакувати enfardeledor m пакувбльник enfardeladura fдив. enfardadura enfardelar \гідив. enfardar
enfascar иґвикликбти відрбзу, бути гидкйм énfasis amb. (m) 1. лінгв.. ритор, емфбза; 2. ііишномбвність, високомбвність enfastiar гідіал. див. enfascar enfático adj 1. лінгв. емфатйчний; 2. пиш- номбвний; tono - пихбтий тон enfatuar иґзакрутйти гблову enfebrecer і//мбти лихомбнку enfebrecido adj 1. пропбсний (про стан)\ 2. з підвйщенною температурою (прохворого)
enfermar 1. vi захворіти; 2. vt спричиняти хворббу; 3. ослабляти, виснбжувати enfermedad /хворбба, захвбрювання; недуга; - aguda гбстре захвбрювання; - со- ngénita врбджене захвбрювання; - contagiosa зарбзна хворбба, інфекційне захвбрювання; - crónica хронічна хворбба; - hereditaria спадкбва хворбба; - mental божевілля; - secreta (venérea) венерйч- на хворбба; - de ocupación професійне захвбрювання
enfermera /медйчна сестрб; доглядбль- ниця; санітарка
enfermería /1. медйчний пункт; 2. ізолятор, лазарбт
enfermero /771. санітбр; 2. фбльдшер enfermiza adj 1. хвороблйвий, квблий;
2. нездорбвий (про їжу, клімат)', 3. властивий хвброму; хвороблйвий; imaginación -а хвороблива уЯва
enfermo 1. ¿q/хвбрий, нездорбвий; 2. m хвбрий
enfermoso adjЛ. Ам. див. enfermizo enfermucho adj див. enfermizo 1 enfervorizar vt(vf) надихбти(ся)г enfeudación ficr. 1. лбнне володіння; 2. ви- давбння грбмоти на лбнне володіння enfeudar vt іст. нагорбджувати лбном enfierecerse звіріти
enfiestarse Л. Ам. веселйтися, розважб- тися
enfilada f 1. іст. анфілбда; 2. військ, бб- стріл з флбнгів
enfilar 1. иґстбвити в ряд; 2. нанйзувати;
3. спрямбвувати (погляд)', 4. військ, обстрілювати з флбнгів; 5. vi направлятися, спрямбвуватися
enfisema m мед. емфізбма enflacar vi див. enflaquecer 2 enflaquecer 1. vt виснбжувати; 2. ослабляти; 2. vi (—se) худнути; слббшати; 2. за- непадбти духом; сумувбти enflaquecimiento m 1. схуднення; змар- ніння; 2. ослбблення; 3. зневіра enflatarse 1. Л. Ам. засмучуватися; 2. Л. Ам. бути у повному гуморі enflautado 1. adj пишномовний; 2. тдіал. безглуздя; нісенітниця enflautador т звідник enflautar vtA. надувбти, роздувбти, на- гнітбти повітря; 2. займбтися звідництвом; Зі обмбнювати, обдурювати; 4. діал. говорйти недорбчно enflechado ¿¿/натягнутий (пролук) enflorar і//прикрашбти квітами enflorecer іст. 1. vtflHB. enflorar; 2. vi квітнути
enfocador /77 фото фокусувбльний прйст- рій; фокусувбння
enrocar vtA. фіз. фокусувбти, з'бднувати в фбкус; 2. фіз., фото фокусувбти, знаходити фбкус; 3. розглядбти, висвітлювати (питання)
enfogar vticr. А. див. encender; 2. душйти enfoque /771. фото фокусувбння; 2. рбз- гляд, вйсвітлення (питання) enfoscado /77 буд. 1. оббрйзкування; нанб- сення пбршого шбру штукатурки; 2. пбр- ший шар штукатурки; 3. шпаклівка , enfoscar vtA. іст. затемнювати; 2. буд. шпаклювбти; замбщувати діркй; -se
268
engolfar
1. хмуритися, супитися; 2. вплутуватися (уяку-н. справу 3. хмбритися (про небо)]
4. діал. прикривбтися, закривбтися; одягатися; 5.діал. див. esconderse enfrailar 1. і//перехрбщувати, постригти у ченці'; 2. vi (~se) перехрбщуватися, по- стригбтися у ченці
enfranjar і//прикрашбти TopoHKáMH enfranquecer vt іст. звільнити (від податків)
enfrascar иґрозливбти у пляшки enfrascarse 1. заглиблюватися (у хащі)]
2. nopHHáTH (уроботу) enfrenamiento m гальмувбння enfrenar vtA. приббркувати; загнуздувати; 2. гальмувбти (потяг, машинУ] ~se стрй- муватися, приобркувати ce6é enfrentar 1. ИҐЗШТбВХуваТИ, CTáBHTH ЛИЦб в лицб, cráBHTH однбго навпрбти Іншого; 2. протистояти, опирбтися (ворогу-, 3. vi (~se; con) зустрічбтися, зіштовхнутися (з труднощами); 4. зіткнутися лицбм в лицб; po3no4HHáTH конфлікт; конфліктувбти;
5. чинйти ónip, опирбтися
enfrente adv навпрбти; en la casa de - y будйнку навпрбти; - de loe. prep. навпрбти; estaba sentado ~ de mí він сидів навпрбти мбне; прбти; está ~ de mí en este asunto він (діє) прбти MéHe у цій cnpáei enfriadera /посудина для охолбдження напбїв; відбрце з льбдом enfriadero m холодйльник; холодйльна кбмера
enfriador 1. a# який охолбджує, що охолоджує; 2. /77 0холбджувач; 3. див. enfriadero
enfriamiento /771. охолбдження; 2. застуда enfriar 1. vt охолбджувати, остуджувати; 2. и/(~se) остигбти, холбнути; 3. застудй- тися
enfrijolarse Л. Ам. заплутуватися (про справу
enfrontar vtA.(vi) стбти на чолі; 2. (vi) чинйти опір, опирбтися; 3. іст. див. enfrentar 1 enfuera adv іст.; діал. крім тбго, пбнад те enfuetarse діал. розкручуватися (про мотузку
enfullar иґшахраювбти (у грі) enfullinarse Л. Ам., діал. сбрдитися, дра- тувбтися
enfunado adj діал. пихбтий, марнослбв- ний
enfunchar vt діал. сердити, дратувбти; ~se злйтися
enfundado adj А. зачбхлений; покрйтий чохлбм; у чохлі; 2. вклбдений у футляр, у футлярі
enfundar vt А. надягбти нбволочку (на подушку-, зачохлйти; 2. вкладбти (у футляр); 3. напбвнювати, набивбти enfuñarse діал. див. enfadarse enfurecer vt розлютйти, довбсти до ша- лбнетва; -se 1. розлютйтися, втрачбти терпець; 2. вирувбти, бушувбти (про непогоду
enfurecimiento m лють, шалбнетво enfurgonar и/вантбжити, навантбжувати enfurruñarse 1. див. enfadarse; 2. див. enfoscarse З
enfurtido /77 валяння (сукна)
enfurtir валЯти (сукно)
engabanar надягбти пальтб
engace mі. див. engarce 1; 2. зв'язбк, за-
лбжність
engaitabobos m див. engañabobos engaitador adj див. engañador 1 engaitar vtA. замбнювати, втягбти (обма- ном у справу-, 2. обмбнювати, обдурювати engajado adj діал. кучерЯвий engalanado m див. empavesado 2 engalanar vt гбрно убирбти(ся), прикрашатися)
engalerar vt засилбти (відправляти) на галбри
engalgar1 угімисл. цькувбти хбртами engalgar2 vt гальмувбти, пригальмбвува- ти (екіпахі)
engallada fдiaл. пихб, зарозумілість engalladero m див. engallador engallado adj А. з вйсоко піднятою, гол о- вбю, прямйй; 2. зарозумілий, пихбтий engallador m вуздбчка; рбмінь вуздбчки engalladura /збродок (у яйці) engallar vt натягувати повіддя; -se 1. за- пишбтися; ставбти зарозумілим; 2. під- німбти гблову (про коня) engallolar уДдіал. див. encarcelar enganchabobos m діал. пбсмо, лбкон, кучер
enganchador 1. adj що зчіплює, що з'бд- нує; 2. тзал. зчіплювач; 3. причіплювач enganchamiento т див. enganche enganchar 1. vt зачіплювати (гачком)] 2. вішати (на гачо/і)] 3. запрягбти (коня)]
4. причіпляти, зчіплювати; 5. умовлЯти; підмовляти (на яку-н. справу] 6. (vi) військ, вербувбти(ся); 7. vi (~se) діал. піднімбтися; -se зачепйтися (про сукню) enganche т тех. 1. зчбплення, зчіплювання; 2. причіпнйй прйстрій, причіп engañabobos com. обманщик, -ця, шах- рбй, -ка
engañadizo adj 1. довірливий; 2. див. engañador 1,1
engañador 1. adj омбнливий; 2. підступний, віролбмний; 2. /77обмбнщик engañamuchachos m див. engaño 1 engañamundo(s) com. див. engañador 2 engañanecios com. див. engañabobos engañaniños m див. engaño 1 engañapastores m орн. дрімлюга, сплюшка engañapichanga 1. f діал. див. engaño 1; 2. m діал. рознбщик дрібнбго товбру, дрібний торгбвець
engañar vt А. обмбнювати, обдурювати; 2. обмбнювати, увбдити в омбну, ствбрю- вати ілюзію, вйдимість; 3. змусити забути, відволікбти; - el hambre заморйти черв'якб; - el sueño проганЯти сон; 4. зробйти апетйтнішим (їжУ\ 5. див. engatusar; -se обмбнюватися, помилятися engañifa /, engañifla ficr. див. engaño 1 engañito m діал. див. engaño 2 engaño m 1. обмбн, обдурювання; не- прбвда; deshacer un - розкрйти обмбн; 2. діал. подарунок (з розрахунком на взаємність)] 3. тавр, мулбта; llamarse а - розірвбти угбду (контрбкт), посилбючись на обмбн
engañoso adj А. омбнливий, неправдйвий, фальшйвий; 2. хйтрий, спрйтний; 3. діал. брехлйвий, неправдйвий engarabatar vt зачіплювати гачкбм; -se скбрчитися
engarabitar i//(~se) 1. див. encaramarse;
2. заклЯкнути, задубіти (від холоду—про пальці)
engaratusar у4Л. Ам. див. engatusar engarbarse сідбти на верхівці дбрева (про пташоїі)
engarberar уіїдіал. стбвити снопй engarbullar и/змішувати, плутати engarce m А. з'єднання, зчбплення; hilo de - сполучна лбнка; 2. опрбва; 3. діал. евбрка, лбйка
engargantadura fflne. engranaje 1 engargantar 1. проштбвхувати у горло; 2. vi див. endentar 2 engargante тдив. engranaje 1 engargolado m A. напрямнб ґбра (рзсув- нйх двербй); 2. див. ensamblaje 2; 3. див. ensambladura
engargoladura frex. припасувбння, приганяння, встбвлення (у паз)
engargolar1 vt тех. А. припасбвувати, підганяти (деталі)] 2. вставлЯти в паз (у жб- лоб)
engargolar угідіал. див. enredar 1 engaritar vtA. стбвити сторожові будки; 2. див. engañar 1
engarnio m А. нікчбмна людйна; 2. нікудишня річ
engarra fЛ. Ам. евбрка, лбйка engarrafar1 иґвчепйтися engarrafar2 і^наливбти у карбфи engarrar vtxапбти, схбплювати engarriar(se) див. encaramar(se) engarro /77хапбння, схбплювання engarrotamiento m діал. заціпеніння, отбрплість (частини тіла) engarrotar vt зв'язувати, скручувати; стягувати, затягувати; -se діал. тбрпнути (про частину тіла)] клЯкнути (від холоду engarrullar угідіал. див. engarbullar engarruñarse діал., Л. Ам. див. enmantarse
engarzadura fflne. engarce 1 engarzar vt 1. з'єднувати, зчіплювати; скріплювати; 2. завивбти (волосся)] 3. див. engastar; 4. діал. див. enganchar 1; -se діал. посварйтися engarzo тдив. engarce 1, 2 engasar Угідіал. див. engatusar; -se хворіти на білу гарЯчку engastadura fflne. engaste engastar и/вставлЯти (в оправу одну деталь в іншу] оправлЯти (коштовне каміння) engaste mA. опрбвлення; 2. опрбва; 3. нерівні пбрли; 4. тех. оббйма engatado ^¿¡гхапкйй на руку engatar угідив. engatusar engatillado 1. a# товстошйїй (про тварину] 2. /77 тех. фальцювбння (залізнихлистів)] 3. буд. скріплення екббами (струбцй- ною)
engatillar vt А. тех. фальцк^ти (залізні листи)] 2. буд. скріплювати скоббю (струб- цйною); 3. діал. прикрашбти, гбрно уби- рбти
engatusar иґспоку шбти engaviar vt A. (vi) див. encaramar(se); 2. діал. див. enjaular engavillamiento m в’язбння снопів engavillar иґа-г.в'язбти снопй engayolar угідіал. див. encarcelar engazar1 уіїдив. engarzar engazar2 і/ґфарбувбти (тканини) engazuzar угідіап. А. див. engatusar; 2. зчи- нйти гблас; влаштбвувати скандбл engendramiento m зарбдження; порбд- ження
engendrar vt А. зарбджувати; порбджу- вати; 2. порбджувати, викликбти (думки, почуття)] 3. ел. генерувбти engendro /771. збродок; 2. вйродок; 3. не- вдбла вйтівка; mal -, - del demonio (del diablo) вйродок (про хлопчика) engentarse 1. Л. Ам. відчути запбморо- чення; стбти несамовйтим (про натовп)] 2. діал. збирбтися (про натовп) engendo adj діал. А. з опущеними крйла- ми; з підбйтим крилбм; 2. пригнічений, похмурий
engerirse діал., Л. Ам. А. настовбурчити пір'я (про пташок); 2. сумувбти engibacaire, engibador m сл. сутенбр engibar vt(vi) гбрбити(ся) englobar vtA. включбти, з'бднувати, об'єднувати; 2. узагбльнювати engodo тдіал. принбда (для риби) engolado adj 1. горловйй (про голос)] 2. див. enfático 2
engolfar 1. и/ввбдити у затбку (судно)] 2. vi (~se) ітй далбко в мбре, віддалятися від ббрега (про судно)] -se заглйб- люватися, nopHHáTH (удумки)
269
engolillado
engolillado adj 1. що нб^ить брйжі; 2. ста- ромбдний, консервативний; що дотримується старйх пбглядів (звйчаїв) engollllarae 1. діал. див. entramparse 3; 2. діал. див. encolerizarse engolondrinar \гідив. engreír 1; -se 1 .див. engreírse 1; 2. див. enamoriscarse engolosinar vt спокушбти, звбблювати, підмбнювати; -se (соп) захопйтися engollamiento тдив. engreimiento engolletarse див. engreirse engolliparse поперхнутися, подавйтися ■engomado 1. adj намазаний клбєм; papel - липучка (від му$\ 2. франтувбтий; 3. т проклбювання; 4. діал. похмілля ■engomar иґпросбчувати клбєм (тканину)', намбзувати клбєм (папір) engorda f 1. діал., Л. Ам. див. engorde; 2. Л. Ам., діал. худбба, признбчена для відгодувбння
engordadero тс.-г. відгодівбльний пункт, відгодівбльна фбрма
engordar 1. vt с.-г. відгодбвувати; 2. vi (-se) 1. товстіти, жиріти, глбдшати; 2. нагулювати жир (про тваринУ)\ 3. розбагатіти
engorde /77 с.-г. вщщцувбння, вйпас (жудобй) engorgonar vt\.діал. марнотрбтити, роз- трйнькувати; 2. діал. відкладбти (справу engorrar иМ. іст;, діал. зволікбти; 2. діал., Л. Ам. набридбти, надокучбти; -se 1. за- чепйтися за гачбк; 2. встромйтися, засісти (про колючку, скалку engorro тдив. embarazo 1 engorronarse діал. жйти окрбмо engorroso adj обтяжливий, незручнйй, клопітливий
engoznar vt навішувати на пбтлі; підвішувати на шарніри engraciar vi іст. сподббатися engranaje m 1. зубчбсте зчбплення; зуб- чбстий механізм; 2. шестірня, зубчбсте кблесо; 3. збіг обстбвин engranar1 1. vi (-se) зачіплюватися; 2. vt тех. ввбдити у зачбплення; 3. зв'язувати, об'бднувати (думки)
engranar иґсрарбувбти у червбний кблір engrandar \іїдив. engrandecer 1 engrandecer vt 1. збільшувати; 2. хвалити, розхвблювати; 3. перебільшувати;
4. підвйщувати (на посаді); -se займбти висбку посбду
engrandecimiento /771. збільшення; 2. прославляння, похвалб; 3. перебільшення;
4. підвищення (на посаді) engrane m теж. зчбплення engranerar vt засипбти зернб у зерно- схбвище
engranujarse ставбти шахраєм (хитру- нбм)
engrapar затискбти, скріплювати (ско- бами)
engrasación fpne. engrase 1 engrasado тдив. engrase engrasador m теж. 1. маслЯнка; мастйль- ний прйстрій; 2. мастйльник engrasamiento тдив. engrase 1 engrasar иН. змбщувати, заправляти мастильним матеріблом; 2. змбщувати жй- ром; 3. (vi) замбслювати(ся); -se Л. Ам. отруюватися свинцбм engrase т 1. змбщування, просбчування (жиром)\ 2. заправляння (мастильними матеріаламй)\ 3. мастйло, мастйльний матерібл
engravecer vt 1. робйти вбжчим; 2. погіршувати, усклбднювати; -se 1. вбжчати; 2. ускладнюватися engredar обмбщувати глйною engreimiento m пихб, марнослбвство engreír vt 1. робйти марнослбвним; 2. Л. Ам. пбстити, бблувати; -se 1. ставати
зарозумілим, задавбтися; 2. діал., Л. Ам. див. encarinarse
engrescar vt\. підбурювати до свбрки (до бійки); 2. підмовлЯти (на жарт)', -se сва- рйтися; бйтися
engrifar \гідив. encrespar; -se 1. вставбти на дибй (про коня)', 2. Л. Ам. збуджуватися; 3. л. Ам. злйтися, дратувбтися; 4. діал. хизувбтися, задавбтися engrillar иМ. надягбти колбдки (кайдани)', 2. теж. скріплювати скоббю; 3. діал. див. embaucar; -se 1. проростбти, давбти пб- ростки; 2. діал. див. engreirse; 3. діал. див. endeudarse 1
engrilletar vt\. надягбти кайдбни; 2. мор. склбпувати (ланцю/)
engrincharse діал. посерйбзнішати, стбти серйбзним
engringarse Л. Ам. удавбти з сббе шпигу- нб
engriparse захворіти грйпом engrosar 1. vt стбвщувати; 2. збільшувати; 3. иг (—se) товстіти; 4. збільшуватися;
5. згущуватися (про жмари)', 6. розбурхатися (про море)
engrudamiento m склбювання (клейстером)
engrudar vt намбщувати (клейстером)', -se гуснути (про клейстер) engrudo /77 клбйстер engruesar vi див. engrosar 2 engrumecerse згортбтися, зсідбтися (про рідині
engrupir vi діал. говорйти непрбвду, бре- хбти
enguachinar(se) див. enaguachar(se) enguadar vtpian. див. engatusar engualdrapar vt 1. покривбти чепракбм (коня)', 2. прихбвувати engualichar гідіал. див. endemoniar 1 enguantar vt надягбти рукавйчки enguapearse Л. Ам. див. emborracharse enguaracarse Л. Ам. див. esconderse enguaralar vt діал. зв'язувати; перев'язувати; -s а діал. 1. бентбжитися; сорбмити- ся; 2. див. emborracharse enguasimar vt діал. вішати, стрбтити чб- рез повішення
enguatar иГпідбивбти вбтою enguedejado adj 1. кучерЯвий; 2. що слідкує за зачіскою
enguerrillarse діал. збирбтися у партизбн- ські загбни
enguijarrar у/брукувбти enguillotarse див. enfrascarse 2 enguiñarse діал. зазнбти невдбчі enguirnaldar иГприкрашбти гірляндами enguiscar, enguizcar, enguizgar и/спону- кбти, підштбвхувати
engullir иґзакбвтувати, ковтбти не прожб- вуючи
engurrio /77 сум, журбб engurrioso adj діал. див. envidioso 1 engurruñar, engurruñir vtм'Яти; жмбкати; -se 1. див. enmantarse; 2. м'Ятися; жмб- катися
enhacinar і/М. складбти в скйрти; 2. звб- лювати на купу
enharinar vt кул.. обкбчувати у бброшні; панірувбти; -se див. empolvarse enhastiador adj набрйдливий, надокучливий
enhastiar vt набридбти, надокучбти enhastillar иґклбсти в колчбн (стріли) enhebrar vt 1. всйлювати нитку; 2. див. ensartar 2; -se пробиратися, проникбти enhenar vt покривбти сіном enherbolar vt отруювати (стріли, списи) ennestar vt піднімбти; стбвити; вйсоко тримбти; -se вставбти, випрямлятися enhetrar vt іст. див. enmarañar 1; -se втручбтися у бійку
enhiesto adj піднятий, вйпростаний, що стоїть прЯмо
enhilar 1. ііїдив. enhebrar 1; 2. упорядковувати текст (промови)', 3. спрямбвувати, скербвувати; 4. vi див. enfilar 2 enhollinar vt(v/) покривбти(ся) сбжею enhorabuena 1. /лоздорбвлення; вітбння; 2. adv в дббрий час!; 3. от і дббре, хай буде так; dar la - бажбти щбстя; вітбти enhoramala adv на жаль, у лиху годйну enhorcar иМ. робйти в'Язку (цибулі, часнику); 2. іст. вішати, стрбтити чбрез повішення
enhornar стбвити у піч (у духбвку) enhuecar иМ. видбвбувати; 2. розпушувати (землю)
епісоіа 1. adj що торгує винбм; 2. m вино- торгбвець
enigma /771. збгбдка; 2. таємнйця, секрбт enigmático яс/загадкбвий; таємнйчий enigmatizar vt говорйти збгадками enjabonada їдіал. прочухбн enjabonado m, enjabonadura f, enjabonamiento /77 намйлювання enjabonar иН. намйлювати; 2. лбстити, догоджбти, підлбщуватися; 3. лбяти, сва- рйти, дорікбти
enjaezado m сл. чепурун, франт enjaezar vt надягбти збрую; запрягбти (конгі)
enjaguar иМ. іст. див. enjuagar; 2. діал. див. embaucar
enjalbegado m, enjalbegadura f, enjalbegamiento /77 побілка
enjalbegar vt\. білйти (стіни)', 2. користуватися космбтикою; -se фарбувбтися, підфарббвувати облйччя enjalbiego тдив. enjalbegado enjalma /в'їЬчне сідлб enjalmar vt\. надягбти в'ючне сідлб; 2. робити в'їЬчні сідла; 3. діал. незгрббно розставляти.
enjambar гідіал. писбти, складбти (вірші) enjambradera /і. бджолина мбтка; 2. мб- точник
enjambrar 1. иґзбирбти у вулик (бджіл)',
2. відділЯти, виймбти з вулика (рій)\ 3. vi роїтися (про бджіл), 4. розмнбжуватися, мнбжитися; -se запбвнюватися рбєм (про вулик)
enjambraron т роїння (бджіл) enjambre т 1. рій (бджіл)', 2. нбтовп, велйке скупчення людбй enjaminado adj діал.: mal - одягнений абиЯк(неохбйно)
enjaminar vt діал. див. enjalmar 3; -se діал. див. emperejilarse enjaquimar vt надягбти недбуздок enjaranarse Л. Ам. заплутатися у боргбх enjaracidura /’оснбщення (судна) enjarciar оснбщувати (судно) enjardinar иґсаджбти дербва (квіти); роз- планувбти садбк
enjaretado т мор. дерев'Яні ґрбти enjaretar иМ. шнурувбти; 2. робйти нашвидкуруч; 3. нав’язувати, впихбти;
4. просторікувати, патЯкати; 5. вставлЯти;
6. діал., Л. Ам. вставлЯти, включбти enjarrarse діал. брбтися в ббки enjaular vt1. саджбти у клітку; 2. ув'язнювати
enjebar1 vt вибілювати тканйни у галунб- вому рбзчині (перед фарбуванням) enjebar vt 1. вапнувбти (стіни), 2. Л. Ам. див. enjabonar
enjebe /771. галун; 2. галунбвий рбзчин;
3. обрббка галунбвим рбзчином enjergar иМ. розпочинбти (яку-н. справу); 2. керувбти (справою)
enjertación f, enjertamiento m с.-г. при- щбплення
enjertar vtc.-r. прищбплювати
270
enófobo
enjerto 1. p. irr. efe enjertar; 2. m c.-r. при- щЯпа, щЯпа; 3. мішанйна, суміш enjetado adj діал. серйЯзний, занепокоєний
enjillado adj діал. недостйглий (про фрукти, зерно)
enjilladura f, enjillamiento m мед., діал. рахіт
enjillarse 1. діал. див. enjillirse; 2. діал. згЯрбитися, зігнутися
enjillirse діал. змарніти, 3a4áxHyTH (про людину, рослину, тваринУ) enjiquerar гідіал. поклЯсти у ptoK3áK enjorquetar vt діал. ноейти на спйні (дитин})
enjoyar vt1. прикрашЯти коштЯвностями; 2. прикрашЯти, rápHO y6npáTn; 3. вставляти в onpáey (коштовне каміння) enjuagadientes m полоскЯння (для зубів) enjuagadora /мййна машйна enjuagadura fflHB. enjuague 1,2 enjuagar vt\. (-se) nonocKáTH (рот, зубй)\ 2. ополіскувати (посуд), полоскЯти (білизні
enjuagatorio, enjuague m 1. полоскЯння;
2. полоскЯння (рідина)’, 3. іст. посудина, склянка (для полоскання); 4. таЯмна угЯ- да; TaéMHa змЯва
enjugadero m^e.enjugador 2 enjugador 1. сушильний; 2. /77 стічний барабЯн; 2. сушЯрка для білйзни; - automático авто очиснйк перЯднього скла; двірнйк
enjugamanos m Л. Ам. рушнйк enjugar иМ. сушйти, просушувати; 2. (v) витирЯти(ся) рушникбм; 3. (-se) виточувати (борт)', -se див. eutiaquecer(se) enjuiciable adj підсудний enjuiciamiento m юр. 1. засудження, при- тягЯння до суду; порушення спрЯви (у суді); 2. розглядання cпpáви (у суді) enjuiciar \гіюр. 1. порушувати, завЯдити cnpáey; 2. розглядати спрЯву; судйти;
3. віддавЯти під суд
enjundia /Ч. жир, сЯло (у тваригі)', 2. суть спрЯви; 3. енергійність, заповзятливість;
4. харЯктер, прирбдні властйвості; nombre de poca - cna6oxapáKTepHa людйна enjunque /77 мор. балЯст
enjuta fapxiT. антрвЯльт; пЯзуха склепіння enjutar \Лдив. enjugar 1,2; -se діал. зіщулюватися enjutez /'сухість
enjuto 1. adj худорлявий, сухорлявий; 2. сухйй, стрйманий, холбдний; 3. m рі хмиз, пбсуш (для розпалення); 4. пікЯнт- на закуска
enlabiar vt див. engatusar
enlabiar і//піднЯсти до губ
enlabio /77 спокуса, OMáHa
enlace /771. зв'язування, з'єднування, зчЯп-
лення; 2. зв'язЯк, з'єднання; 3. зв'язбк;
взаємодія; 4. шлюб, одруження; 5. військ.
зв'язкЯвий
enlaciamiento m в'Янення enlaciar 1. vtpобйти млЯвим; 2. vi (~se) в'Янути, марніти enladrillado /77цеглянЯ підлбга enladrilladura /І.див. enladrillado; 2. клЯд- ка цЯгли
enladrillar иґвимбщувати цЯглою enlagunar vt\. затбплювати (поле)’, 2. за- болЯчувати; -se заболЯчуватися enlajar \гідіал. вимбщувати плйтами enlamar vt 1. покривЯти мулом, замулювати; 2. удобрювЯти мулом en anguidecer и/ослаблЯти, знеейлювати enlaparse діал. худнути en lardar и/шпигувЯти (м’ясо) впіаг1 ^діал. покривЯти тЯсом (даУ) fletar* и/укладЯти у консЯрвні бЯнки (ри-
enlazado 1. adj іст. зв'Язаний (словом, обіцянкою)’, 2. (нерозрйвно) пов'язаний; 2. /77 візерунчаста балюстрЯда enlazar иМ. (vi) з'Єднувати(ся), зв'язувати^); зчіплювати(ся); 2. накидЯти ласЯ; -se 1. одружуватися; 2. породичЯтися (про родини)
enlegajar иґскладЯти у купки (папергі) enlegamar \гідив. entarquinar enlejiar vt 1. клЯсти у луг; 2. хім. отрйму- вати лужний рЯзчин
enligar vt див. enviscar1; -se попЯстися, завтЯзнути у клЯЇ (про пташоії) enlistar vt Л. Ам. впйсувати, внбсити у список; -se запйсуватися enlistonar vt прибивЯти плЯнки; скріплювати плЯнками (дЯшками) enlobreguecer vtt затбмнювати; робйти тЯмним; -se темнішати, хмурнішати enlodadura f, enlodamiento m забруднення мулом
enlodar, enlodazar иМ. (vi) забруднюватися) мулом, замулювати(ся); 2. див. embarrar 1; 3. плямувЯти, безчЯстити; -se заплямувЯти свою чЯсть enlomar vt полігр. стЯвити корінЯць (книги)', -se вигинЯти спйну (про КОНГІ) enloquecedor ас/запЯморочливий enloquecer 1. и/звЯдити з рЯзуму; 2. игбо- жевбліти, втрачЯти рбзум; 3. переставЯти родйти (про фруктові дерева) enloquecimiento m божевілля enlosado /77 плитковЯ підлбга enlosador /77 плйточник enlosar иґвимЯщувати плйтами (підлогу) enlozanarse чвЯнитися, величЯтися enlucido 1. adj побілений; 2. вйштукату- рений; 3. /77 вапнувЯння; 4. штукатурка enlucidor /77 штукатур enlucimiento /771. вапнувЯння; 2. штукатурення, тинькувЯння
enlucir vñ. вапнувЯти; 2. штукатурити, ти- нькувЯти; 3. чйстити до блйску, начищЯти (метал, зброю) enlustrecer vt начищЯти enlutar vt 1. одягЯти в трЯур; покривЯти чЯрним (на знак жалоби)’, 2. затьмЯрюва- ти; -se темнішати, вкривЯтися тЯмрявою enllantar иґнадягЯти шйну (покришку) enllentecer vt (vi) розм'Якшувати(ся), пом'Якшувати(ся) enllocar м(~$е)див. enclocar(se) enmadejar гідіал. змЯтувати у мотЯк enmaderación f\. див. enmaderamiento; 2. див. entibación
enmaderado m 1. дерев'яний каркЯс; 2. див. enmaderamiento
enmaderamiento m 1. дерев'яна конструкція; 2. дерев'Яна (панЯльна) обшйвка
enmaderar vt\. обшивЯти дбшками (панЯ- лями); 2. ставити зруб, будувЯти каркЯс enmadrarse бути мамієм, тримЯтися за мЯмину спіднйцю
enmagrecer vt(vi, -se) див. enflaquecer enmalecer 1. иґпсувЯти, нйщити; 2. vi див. enfermar 1
enmalecerse заростЯти бур'янЯм enmaletar иМ. клЯсти у валізу; 2. прихЯву- вати, зберігЯти
enmalezarse Л. Ам. див. enmalecerse enmallarse заплутатися у сітці (про риб}) enmalle /77 вертикЯльно постЯвлена сітка enmangar иґнасЯджувати на рукоЯтку (інструмент)’, -se звикЯти (до інструмент}) enmaniguarse діал. 1. заростЯти чагар- никЯм; 2. звикЯти до сільськЯго спЯсобу життЯ; 3. Л. Ам. опускЯтися; спрЯщува- тися
enmantar vt(v) закутувати(ся), укривЯти- (ся) кЯвдрою; -se засмутйтися, зажурй- тися
enmarañamiento m 1. заплутування; 2. плутанйна, бЯзлад enmarañar vt 1. заплутати (волосся, ниткгі)\ 2. заплутувати (справну, -se 1. заплутуватися; сплутатися (про волосся, нитки)’, 2. затягуватися хмЯрами enmararse вихЯдити у відкрите мЯре enmarcar \гідив. encuadrar 1 enmaridar и/(~se) вихЯдити зЯміж enmarillecerse жовтіти enmaromar vt накидЯти мотузку (на бика) enmarquesar и/отрймувати титул enmasamiento m військ, скупчення (війсьі) enmasar vt військ, зосереджувати, скупчувати (війська)
enmascarado /77 мЯска (про людину) enmascaramiento m 1. маскувЯння (військ.)’, - de luces світломаскувЯння; 2. камуфлЯж enmascarar vt 1. (-se) надягЯти мЯску; 2. маскувЯти; ховЯти; 3. маскувЯти, каму- флювЯти
enmasillar иМ. замЯзувати; конопЯтити; шпаклювЯти; 2. замЯзувати (вікна) enmatarse 1. ховЯтися у кущЯх; діал. див. enzarzarse
enmelar vt 1. мЯзати мЯдом; додавЯти мед; 2. робйти мед (про бджіл)’, 3. див. endulzar
enmelenado adj з пйшною шевелюрою; гривЯстий
enmelotar іїдіал. див. enmelar 1 enmendable ас^попрЯвний enmendación f вйправлення, усунення недЯліків (помилої) enmendadura ідив. enmienda 1,2 enmendar vt\. виправляти, усувЯти недЯ- ліки (помилки)’, 2. внЯсити попрЯвки (зміни) у текст; 3. заглЯджувати провйну;
4. відшкодЯвувати збйтки; 5. юр. касувЯти (виро/); 6. мор. змінювати курс; -se виправлятися
enmenia fMep. менструЯція enmielar vt Л. Ам. див. enmelar enmienda f\. вйправлення, усунення недЯліків (помило/)’, 2. вйправлення, зміна (у iéкет)’, попрЯвка (в угоді, закон)', 3. за- глЯджування провйни; 4. іст. винагорЯда;
5. юр. компенсЯція (відшкодувЯння) збйт- ків^б. ріс.-г. мінерЯльні дЯбрива enmocecer vi іст. молодіти, молЯдшати enmohecerse 1. брЯтися пліснявою; 2. ір- жЯвіти; 3. стЯти непридЯтним enmollecer vt (vi) пом'Якшувати(ся), розм'якшуватися)
enmonarse Л. Ам. напивЯтися, п'яніти enmontarse Л. Ам., діал. заростЯти лісом (чагарником)
enmordazar иґзатикЯти рот клЯпом enmorralar vt Л. Ам. 1. клЯсти у мішЯк (в рюкзаі)', 2. змушувати мовчЯти (шляхом підкупу)
enmudecer 1. vt змушувати замовчЯти; 2. vi німіти; втрачЯти дар мЯви; 3. мовчЯти enmugrar vt діал., enmugrecer vt (v) забрУднювати(ся) enmurar иГогорЯджувати муром enmustiar vt сушйти, висушувати; -se в'Янути, сЯхнути enneciarse дурнішати ennegrecer иґчорнйти, фарбувЯти у чЯр- ний кЯлір; -se 1. чорніти, ставЯти чЯрним; 2. чорнішати, тьмЯритися, затягуватися хмЯрами (про небо)
ennoblecer иМ. облагорЯджувати, ушля- хбтнювати; 2. прикрашЯти; надавЯти блйску
ennoblecimiento m ушляхЯтнювання ennudecer vi припиняти свій рЯзвиток, хиріти, чЯхнути enófilo /77 ЛЮбЙТеЛЬ ВЙПИТИ enófobo 1. adj непитущий; 2. m вброг спиртнЯго, непитущий
271
enojadizo
enojadizo до/дратівлйвИй
enojado сердитий, роздратбваний
enojar vtA. (vi) сбрдити(ся), дратувбти-
Іся); 2. спричинити неприбмності; -se іушувбти (про стихії)
enojo m А. досбда, прйкрість; гнів; 2. (pf) HenpnéMHicTb; 3. icr. o6pá3a enojoso adj неприбмний, прикрий enología /винорббство enólogo m винорбб enomanía /біла гарЯчка enómetro /77 спиртомір ■enorgullecer vt наповнювати гбрдістю; -se запишбтися; стбти гбрдим enorgullecimiento m гбрдість, зарозу- ■ мілість
enorme adj 1. величбзний, здоровбнний, непомірний; 2. жахлйвий enormidad f А. величбзність, непомірність; 2. жахлйвість enotecnia /винорббство enotécnico 1. ар/винорббний; 2. m винорбб
enoteráceas fp! бот. знітовий enquiciar vt 1. чіпляти на пбтлі (Двері, вікна)] 2. улбгоджувати enquillotrar vt(~$e) див. engreír(se); -se див. enamorarse) enquiñar гідіал. стринбжити (коня) enrabiarse), enrabietarse див. encolerizarse)
enracimarse утвбрювати грбно enraizar vi пускбти коріння; укорінятися, приймбтися, приживбтися (про рослинУ) enralecer!, игрщшати; ставбти рідкйм; 2. vt с.-г. проріджувати (ліс, кущі); 3. підстригти (дерева)] 4. (vi) діал. див. enrarecerle) enramada ЛІ. rycTá крбна дбрева; 2. при- Kpáca з гілбк; 3. навіс з гілбк enramado 1. adj сплбтений, переплбте- ний; 2. мор. кістяк суднб enramar 1. робйти навіс з гілбк; 2. мор. cráBHTH та кріпйти шпангбути (корабля, що будуєтьсй)] 3. vi гілкувбтися (про дерево); -se ховбтися у гілкбх enrame m 1. переплбтення гілбк; 2. при- Kpáca із гілбк; 3. накриття із гілбк enranciarse прогіркнути enrarecer 1. tf(vr) розріджуватися): 2. vi (~se) рідшати; 3. зустрічбтися все рідше enrarecimiento m 1. розрідження; 2. розрідженість (повітря) enrasar irf( повирівнювати, нівелювбти enrase /77 вирівнювання, нівелювбння enrayar vt 1. вставлЯти спйці (у колеса)] 2. див. engalgar
enredadera 1. adj що в’ється (про рослини)] 2. í6ot. берізка
enredador 1. adj що лбвить сіткою; що розставляє сіть; 2. що обмбнює; що заплутує; 3. /77 інтригбн; склбчник, пліткбр;
4. плутаник; 5. пустун, бешкбтник enredar A. vtA. стбвити тенбта; розставляти сіті; 2. (vi) плутати(ся), заплутува- ти(ся); 3. втягбти, вплутувати (у справну,
4. вносити рбзлад; 5. влаштбвувати ббз- лад; 2. vi грбти, бешкетувбти; -se 1. заплутуватися, усклбднюватися (про справу 2. зійтйсь; жйти рбзом; 3. див. emparrarse
enredijo m див. enredo 1 enredo /771. плутанйна, заплутаність; 2. збіг обстбвин; 3. витівка; 4. склбка; інтрига;
5. заплутана (тбмна) спрбва; 6. зав’Язка (драми, роману)] 7. рі дрібнйці, пожйтки;
8. співжиття
enredoso adj 1. заплутаний, складнйй; 2. діал. див. enredador 1, 2 enrejado 1. adj фбтчастий, зрбблений у вйгляді фат; 2. /77садбві фбти (огорбжа); 2. плбтені жалюзі; 3. див. emparrillado;
4. сл. ув'язнений
enrejalar \гідив. enrejar2 2 enrejar1 прикріплювати лбміш (до плуга) enrejar2 vt А. обнбсити фбтами (огорожею)] 2. штабелювбти, укладбти в штб- бель (цеглини, дошки)] 3. Л. Ам. штбпати (білизну)] 4. сл. ув'язнювати enrejar иґнакидбти мотузку (на тварину enrevesado adj А. заплутаний, сплутаний; 2. звйвистий, кручений (продорогу)] 3. ва- жкйй, незрозумілий; 4. пустбтливий, неслухняний
enriado, enriamiento m мочіння, замбчу- вання (льону, конопель) enriar иГмочйти (льон, коноплі) enrieladura Л/7. Ам. рбйки enrielar vtA. укладбти рбйки; 2. виготовляти злйток; 3. див. encaminar 1; 4. Л. Ам., діал. див. encarrilar enriendar \гідіал. див. embridar 1 enripiar vt буд. бутити enriquecer 1. збагбчувати; 2. n/(-se) збалуватися, багатіти; 3. процвітбти enriquecimiento m збагачення; - torticero юр. незакбнне збагбчення enriscado acjr скелЯстий, обрйвистий enriscamiento /77схбвище у скблях enriscar и/звелйчувати; -se перехбвува- тися у скблях
enristrar1 vt А. стбвити у стійку (спис)] 2. скидбти (спис)] 3. ітй прЯмо до мети, ітй навпростбць
enristrar2 ифобйти в'Язки (часнику, цибулі)
enrizamiento /77завйвка волбсся enrizar vt завивбти волбсся; -se вйтися, кучерявитися (про волосся) enrocar vt шах. робйти рокірбвку, рокіру- вбти
enrocarse зачепйтися за підвбдне каміння (про тенета) enrodar vticr. колесувбти enrodelar покривбти (захищбти) щитбм enrodrigar, enrodrigonar vt підпирбти (дерева, кущі)
enrojar vtA. див. enrojecer 1; 2. розжбрю- вати (піч)] -se див. enrojecerse enrojecer 1. k/розжбрювати до червбного; 2. робйти червбним, фарбувбти у червб- ний кблір; 3. и/червоніти, сорбмитися, ніяковіти; -se 1. розжбрюватися до червбного; 2. червоніти, паленіти, зашарітися enrojecido яс/червбний, зашарілий enrojecimiento m почервоніння enrolamiento m А. мор. занбсення у судновий список; 2. прйзов; вербувбння enrolar vtA. мор. запйсувати (занбсити) у судновйй спйсок; 2. набирбти; призивбти; вербувбти; -se заверббвуватися enrole m діал. див. enrolamiento enrollado /77 ел. обмбтка enrollador /77 текст, мотовйло; мотбльна машйна
enrollamiento m 1. намбтування; 2. згор- тбння, скбчування; 3. обмбтування enrollar vt А. мотбти, намбтувати; обмб- тувати; 2. згортбти, скбчувати; 3. укбчува- ти, утрамббвувати (валиком)] 4. засипбти камінням (гблькою) enrollizado m гірн. кріплення з колбд enrollizar vt кріпйти колбдами (шахту) enromar vtпритуплЯти, затуплювати enrona fflian. щббінь, дрібнб каміння enronquecerse захрйпнути, осйпнути enronquecimiento /77хрипотб, сйплість enroñar, enroñecer vtA. покривбти (про паршу); 2. (vi) іржбвіти enroque /77 шах. рокірбвка enrosar vt фарбувбти у рожбвий кблір; -se рожевіти, фарбувбтися у рожбвий кблір
enroscadura f, enroscamiento m закручування
enroscar vtA. закручувати, загвйнчувати (гайки)] стЯгувати, закріплювати (болта- мй)] 2. скручувати, згортбти (спіраллю)] -se 1. закручуватися у трубку; 2. згорнутися калбчиком (уві сні) enrostrar vt Л. Ам. кйдати в облйччя (Докір)
enrubiar vt фарбувбти у світлий кблір (волосся)] -se світлішати, блЯкнути (про волосся)
enrubio /771. вйсвітлення волбсся, фарбу- вбння волбсся у світлий кблір; 2. освітлювач для волбсся
enrudecer vtA. огрублювати, робйти грубим; 2. притуплЯти розумбві здібності; -se
1. загрубіти; 2. отупіти enruinecer и/ставбти нйцим (підлим) enrular vt діал. укладбти кучерями (волосся)
ensabanar vtA. покривбти простирбдла- ми; 2. загортбти у сбван; 3. штукатурити; -se діал.' мбти повну своббду дій; розв'я- збти собі руки
ensacar зсипбти у мішки (зерно) ensaimada /листкбве тістечко ensalada f А. овочбвий салбт; - italiana салбт зі спбціями; 2. суміш, мішанйна;
3. діал. лимонбд (з додаванням м’яти та ананаса)] - rusa кул. вінегрбт; строкб- тість, пістрявість, негармонійне поєднбн- ня фарб
ensaladera Аялбтник, салбтниця ensaladilla ЛІ. dim. efe ensalada; 2. салбт (м’ясний, рибний)] 3. еблодощі, лбсощі;
4. різнокольорбве коштбвне каміння (в одній оправі)
ensalivar и/слйнити; -se пускбти слинку ensalmador m іст. А. костопрбв; 2. знбхар (що лікує замовляннямй) ensalmar vtA. вправлЯти кісткй; 2. замовляти (хворобу
ensalmista com. див. ensalmador 2 ensalmo m А. знбхарство; 2. замовляння; por - іос. adv. мйттю, умйть ensalobrarse ставбти солбним (про воду) ensalvajar(se) див. embrutecerse) ensalzador адгхвалббний ensalzamiento m похвалб; прославляння ensalzar vtA. прославляти, звелйчувати ensamblado m див. ensambladura ensamblador m rex. складбльник, збирбч ensambladura f тех. з'єднбння, монтбж, сюїадбння (дерев’янихдеталей) ensamblaje m А. див. ensambladura; 2. зв'я- збк, з'єднання
ensamblar vt тех. складбти; припасбву- вати (дерев’яні деталі) ensamble m див. ensambladura ensancha fдив. ensanche 1; dar -s дбти перепочйнок; давбти вблю ensanchador 1. adj що розшйрює, що розтЯгує (вшир)] 2. /77 тех. розшйрювач ensanchamiento m розшйрення, розтягування (вшир)
ensanchar 1. і//(и/)розшйрювати(ся), розтягуватися) (вшир)] 2. и/(~se) чвбнитися, величбтися, пишатися; 3. змушувати себб проейти; маніритися ensanche /771. розшйрення, розтягнення (вшир)] 2. запбс (у шві)] 3. райбн новобу- дбв, новйй райбн (міста) ensandecer vi дурніти, тупіти ensangostar vticr. засмучувати ensangrentar vtA. (vi) бруднйти(ся) крб- в’ю; 2. викликбти кровопролиття, заливб- ти крбв’ю; -se 1. запалйтися, розпалй- тися (у суперечці)] 2. (con, contra) розлю- тйтися
ensangustiar vt(vi) іст. засмучувати(ся); журйти(ся)
ensañamiento m 1. жорстбкість; злбба;
2. юр. обтЯжувальна обстбвина
272
entenderse
ensañar vt злити, дратувати, розлючувати; -se 1. робйтися жорстбким; злбсти- тися; 2. (con, en) знущатися, глумитися ensarnarse vi діал., ensarnecer vi покриватися вйсипом; захворіти на корбсту ensarta ffíian. ряд, лінія ensartadura / ensartamiento т див. ensarte
ensartar vt\. нанизувати (на ниткУ)] 2. всб- вувати, просилЯти (нитку в голкУу, 3. на- стрбмлювати (на рожегі), прокблювати;
4. натягати (трос)] 5. базікати, патЯкати; - disparates верзтй нісенітниці; -se діал. потрапити у скрутнЯ станбвище; si la ensartas, pierdes, y si no, perdiste діал. кудй не кинь — виходить клин ensarte /лнйзка, ряд ensatar гідіал. зв'язувати, зав'язувати ensayador m випрббний прйлад, тЯстер; прббник
ensayar vt 1. випроббвувати; 2. учйти; дресирувати; 3. репетйрувати (п'єсгі,
4. пробірувати (коштовні металгі)] 5. ют. старатися, добиватися; -se вправлЯтися, практикуватися; -se a cantar (en la declamación) вправлЯтися в співі (у декламації)
ensaye тдив. ensayo З ensayismo /77 жанр ecé ensayista сот. нарисбвець, есеїст ensayo /77 1. вйпробування, перевірка; 2. нарис, ecé; 3. пробувЯння (коштовних металів); 4. репетйція ensebar у/змЯщувати сЯлом (жйром) ensecar rfвитягувати на бЯрег (судно) enseguida adv негайно, зЯраз (же) enselvado а^лісйстий enselvarse) див. emboscarse) ensenada /1. невелйка бухта; 2. діал. обгорбджена ділЯнка ensenar rf1. ховЯти на грудях; 2. (vi) мор. ховЯти(ся) у бухті enseña /‘прапор, знамЯно enseñable adjздібний до навчЯння enseñado adj вйхований; bien (mal) - гЯрно (погЯно) вйхований enseñamiento тдив. enseñanza 1 enseñanza f 1. навчЯння, викладЯння; - por correspondencia забчне навчЯння; 2. освіта; - primaria, primera - початкбва освіта; - secundaria, segunda - серЯдня освіта; - superior вйща освіта; 3. урбк, приклад
enseñar vt\. навчЯти; викладЯти; - a leer у escribir навчЯти письмЯ; 2. покЯзувати, пред'являти; 3. виявлЯти, покЯзувати; -se звикЯти
enseñorearse (de) заволодіти; ставЯти госпбдарем
enserar обплітати (бутель) enseres /77 р/прилЯддя, інструмЯнти enseriarse Л. Ам. 1. ставЯти серйбзним; 2. робйтися серйбзним enserpentarse дратувЯтися, злйтися ensiforme ас# мечоподібний, списоподібний; hoja - бот. списоподібний листбк ensilar vt с.-г. силосувЯти ensilvecerse заростЯти лісом (про місцевість)
ensillada f\. сідловйна (угорав 2. діал. прськйй хребЯт з двомЯ вершйнами ensillado adjz запЯлою спинбю (про коня) ensilladura / ensillamiento m 1. сідлЯння; 2. сідловйна (у коня)
ensillar иМ. сідлЯти; 2. іст. прославляти, звелйчувати; 3. Л. Ам., діал. сідЯти на гб- лову; no dejarse - не давЯти себЯ осідлати; - antes de traer las bestias діал. з живбго ведмЯдя шкуру діл йти ЄП8По /77 (р!) діал. збруя ensimismado adj задумливий, заглйбле- нии у свої думкй, що замкнувся у собі
ensimismamiento m глиббка замисленість
ensimismarse 1. замислюватися, поринЯ- ти у свої думкй; 2. Л. Ам. див. envanecerse 1
ensobacarse діал. упирЯтися ensoberbecer vt вселЯти почуттЯ гбр- дості; -se 1. запишЯтися; 2. здіймЯтися (про хвилі)] хвилювЯтися (про море) ensobrar иґвкладЯти у конвЯрт ensogar vt прив'язувати (обв'язувати) мотузкою
ensoguillar іїдіал. і. див. ensogar; 2. ув'язнювати
ensolver иМ. включЯти, вставлЯти, вкла- дЯти; 2. скорбчувати; 3. мед. розсмбкту- вати (пухлину, абсцес) ensombrecer vt затемнювати, робйти тЯмним; -se 1. темніти, хмарніти; 2. ставЯти сумнйм (похмурим) ensoñación ідив. ensueño 1 ensoñador 1. я^'мрійлйвий; 2. m мрійник ensoñar иг1. бЯчити сни; 2. мріяти, мЯрити ensopar vt 1. розмбчувати хліб (у вині, воді); робйти тетЯрю; 2. Л. Ам. промочйти до нйтки (до кісток); -se Л. Ам. промбк- нути до нйтки (до кістбк) ensordecedor adj оглушливий ensordecer 1. k/оглушЯти; 2. и/глухнути; 2. удавЯти (з сЯбе) глухбго ensordecimiento m 1. глухотЯ; 2. лінгв. оглушення
ensortijado adj кучерЯвий ensortijamiento m 1. завйвка, завивЯння іпоконаміїг, 2. лбкони, кучері; 3. закрутки (на нитках)
ensortijar vt\. завивЯти лбконами (волос- cd)\ 2. закручувати (ниткй)] 3. всбвувати металЯве кільцЯ (у ніздрі тварини)] -se вйтися, кучерявитися (про волоссі) ensotarse vt ховЯтися у лісі ensuciado забруднений, бруднйй ensuciamiento m забруднення ensuciar vt 1. забруднювати, бруднйти; 2. чорнити, обмовляти; -se 1. забруднюватися, бруднйтися; 2. мЯзатися, справляти малу нужду під сЯбе; 3. брЯти хабЯр; ensuciarla зіпсувати всю спрЯву, недо- рЯчно втрутитися
ensueño /771. сон, сновидіння; 2. мрія entabacarse багЯто палйти, зловживЯти палінням
entabicar vt перегорбджувати, відгорбд- жувати, відокремлювати перегорбдкою entablación f 1. обшивЯння дбшками, об- лицювЯння; 2. мед. накладЯння шин entablado m 1. підлбга з дбшок; 2. обшивка з дбшок
entabladura /обшивЯння дбшками entablamento m архіт. антаблемЯнт entablar vt\. покривЯти (обшивЯти) дбшками; 2. мед. накладЯти шйни; 3. розставляти фігури (в шахах, шашках)] 4. почи- нЯти; розпочинати, братися (за що-н.)\ - conversación почЯти розмбву; - la lucha починЯти боротьбу; 5. запйсувати, впйсу- вати (у церковні книги)] 6. Л. Ам. порушувати справу (у суді)] 7. Л. Ам. зігрЯти в нічиЮ (у шахаії)] 8. діал. привчЯти кбней ходйти в табуні; 9. діал. нав'язувати своЮ вблю; -se 1. дути в однбму нЯпрямку (про вітер)] 2. діал., Л. Ам. випогбджуватися; se entablaron las lluvias почалйся дощі entable /77 1. див. entabladura; 2. розставляння фігур (у шахах, шашкаУу, 3. Л. Ам. розміщення; 4. діал. див. empresa 4 entablillar 14мед. накладЯти луббк (шину), фіксувЯти лубкбм (пов'Язкою) entablón діал. 1. хвалькуватий; 2. хитрий, лукавий; 3. /77хвалькб; 4. хитрун entablonada їдіал. хвЯстощі, фанфарбн- ство
entalamadura /верх (екіпажа) entalamar піднімати верх (у екіпажа) éntalegar vñ. клЯсти в торбину; 2. відкла- дЯти (гроші) entalpia fcpi3. ентальпія entalla ґдив. entalladura entallador /771. різьбЯр, гравЯр; 2. скульптор
entalladura /1. різьбЯ (по дерев^] 2. гра- віювЯння; 3. скульптора; 4. надріз (надереві)] 5. паз, гніздб; 6. мед. надріз entallamiento тдив. entalladura 1 entallar1 vt 1. різати, вирізЯти (з дерева)] вирізьблювати (з каміння); 2. гравіювЯти;
3. робйти надріз (надереві)] 4. робйти паз entallar 1. vt ivi) підганЯти по фігурі (сукню)] 2. vi, - bien (mal) гЯрно (погано) ле- жЯти (про сукню)
entallecer vi (-se) пускЯти (давЯти) пЯ- ростки
entapar гідіал. 1. оправлЯти, переплітЯти (книггі)] 2. обгортЯти (книги) entaparar іїдіал. прихбвувати, тримЯти в таємнйці
entapiar иґобгорбджувати (тинолі) entapizado m діал. збірн. килимй, кили- мбві вйроби
entapizar vt\. покривЯти килимЯми; 2. об- бивЯти (меблі)] драпірувЯти (стінйу, 3. обшивЯти, обклеювати; облицьбвувати entapujar иМ. (vi) покривЯти(ся), накри- вЯти(ся); 2. говорйти натяками (нещйро); приховувати прЯвду
entarascar vt (vi) обчіплЯти(ся) прикрЯ- сами
entarimado тдив. entablado 1 entarimar vt настилЯти (підлог^)] робйти настйл; -se 1. піднімЯтися на поміст;
2. прославлятися
entarquinar vt1. удббрювати мулом; 2. покривЯти мулом
entarugado /77торцЯва бруківка entarugar k/брукувЯти торцЯм; -se 1. Л. Ам. дивуватися; 2. діал. насувати шЯпку;
3. діал. бентЯжитися, сорбмитися entatabrarse діал. обурюватися
ente /771. існуюче; істбта; - racional розумна істбта; 2. кумЯдна людйна, дивак entecado adj див. enteco entecarse діал. див. emperrarse 2 enteco adjvBbnm, хвороблйвий entechar ііїЛ. Ам. будувати дах entejar ііїЛ. Ам. крйти черепйцею entelado adj збаламучений (про погляді) entelar vñ. покривЯти матЯрією; 2. вуалю- вЯти, затушбвувати
entelerido adj 1. що заціпенів (від crpaxfí, що заклЯк, задубів (від холоджу, 2. діал. слабйй, квблий; 3. діал. засмучений entena fMop. рЯя entenada /пЯсербиця entenado /77 пЯсинок entenallas /д/ручні лещЯта entendederas fpi див. entendimiento 2 entendedor adj тямущий, схйльний; al buen - pocas palabras розумний з пів- слбва розуміє
entender иМ. розуміти; бути тямущим; - de música розумітися на музиці, розуміти музику; 2. розуміти, осягати (рбзумом); збагнути (задуми, наміри)] dar а - дЯти зрозуміти; 3. мЯти нЯмір, збирЯтися (що- н. зробити)] 4. думати, вважЯти; 5. при- пускЯти; здогадуватися; 6. вЯсти (справу), мЯти у своїй компетЯнції, займатися; а ті - іос. adv. по-мбєму, на моЮ думку entenderse 1. розуміти себЯ; знЯти себЯ; 2. мЯти причйни, підстави; yo me entiert- do obrando así я знЯю, що роблЮ; у мЯне є підстави так чинйти; 3. (соп) домовлятися; дійтй згбди; 4. знахбдитися у таЯм- ному люббвному зв'язку; 5. (соп) управ¬
273
entendidamente
лЯтися, уміти bócth cnpáBn; 6. (соп) стосу- в ¿ти ся, віднбситися; esa orden se entiende con todos цей накбз стосується усіх; no se entiende eso conmigo я тут ні до чбго; ¿cómo se entiende?, ¿qué se entiende? як це розуміти?, що це 03Ha4áe? entendidamente advз розумінням, з умінням
entendido зсу'знбючий, тямущий; no darse por ~ удавбти з cé6e нетямущого entendimiento т 1. розуміння; 2. рбзум; здорбвий глузд; de ~ дуже розумний; і ofuscarse el - затьмбритися (про розу/й); buen ~ згбда, мир, лад entenebrar vt, entenebrecer vt огортбти ' тбмрявою, noTbMápiOBaTH; -se поринбти у мброк
entente fflian. союз; блок, коаліція entera f\, Л. Ам. грошовйй вклад; 2. діал. cáльдo
enterado1 adj обізнаний, знбючий, в курсі спрбви
enterado2 adj діал. 1. гбрдий, зарозумілий; 2. грубий, неввічливий; 3. настйрливий enteramente adv цілкбм, пбвністю, цілко- вйто
enterar 1. vt інформувбти, повідомляти;
2. наставлЯти, noBHáTn; 3. Л. Ам. вкладб-
ти грбші, робйти грошовйй вклад; 4. vi діал. жйти; -se (de) 1. довідуватися, діз- навбтися; 2. розуміти, усвідбмлювати entercarse \гідив. emperrarse 2 enterez ficr;, entereza цілісність, пов-
HOTá; 2. прямотб; відвбртість, рішучість;
3. твбрдість, вйтримка; 4. сувбрість; дис- циплінбваність; entereza virginal незбй- маність
entérico ясукишковйй enteritis fMep. ентерйт enteriz*o adj 1. див. entero 1; 2. з цілого (з однбго) шматкб; columna -а колбна, витесана з однієї брйли enteroecedor ^зворушливий enternecer vt(vi) 1. пом'Якшувати(ся), розм'якшуватися); 2. розчулюватися) enternecidamente adv ніжно, ласкбво entémecimiento т1. розм'якшення; 2. розніженість; 3. зворушеність entero 1. adjyaécb, цілий, пбвний; un pan - ціла 6yxáHKa хліба; un vaso - de agua пбв- на склянка водй; el mundo - увесь світ; 2. некастрбваний (про тварину); 3. не- збйманий, цнотлйвий; 4. здорбвий, міц- нйй; 5. твердйй, стійкйй; 6. прямйй, спра- ведлйвий; 7. незіпсбваний, доброчесний;
8. цілісний (про людину 9. міцнйй (про тканині 10. Л. Ам. ідентйчний, однбко- вий; 11. мат. цілий; número - ціле числб;
12. m мат. ціле числб; 13. Л. Ам. грошовйй вклад; por - іос. adv. цілкбм, пбвністю, цілковйто; partir por - ділйти на двознбч- не числб; забрбти собі все, нічбго не залй- шивши іншим
enterocolitis fMefl. ентероколіт enterrador m 1. могильник; 2. зоол. жук- могйльник; 3. помічнйк матадбра (у кориді) enterramiento m 1. див. entierro 1; 2. сар- кофЄг; река; 3. вйкопана могйла enterrar vtl. закбпувати в збмлю; 2. ховб- ти; 3. пережйти; 4. встрбмлювати, втикб- ти; 5. завблювати, захбвувати; 6. забути, пустйти в нєпЄм'ять, ховбти; 7. діал. церк, прбвити панахйду; -se живцбм поховати себЄ; віддалйтися від суспільства; contigo me éntierren з тоббю — хоч на край світу
enterratorio m діал. кладовйще, цвйнтар entesar vt 1. посйлювати, збільшувати; 2. натягувати, розтягувати entestado adjicT. упбртий; твердоголбвий entibación frípH. 1. встановлення кріплення; 2. кріплення, зруб
entibador /77 гірн. кріпйльник entibar 1. vi див. estribar 1; 2. vt гірн. кріпйти, закріплювати, підпирбти entibiar vt 1. охолбджувати, студити;
2. стрймувати, угамбвувати (запал, при- страсті)\ -se охолбджуватися, холбнути
entibo /771. буд. опбра, підпбра; 2. гірн. кріплення; 3. оснбва, опбра entidad f 1. філос. сутність, суть; 2. див. ente 1; 3. организЄція, установа; підприємство; 4. цінність, важлйвість, знЄчєння; de - вагбмий, важливий, перекбнливий entierro /771. поховЄння; 2. могйла; 3. пб- хорон; похорбнна процесія; 4. зарйтий скарб; - de la sardina «пбхорон сардини» (старовинний жартівливий обряд наприкінці карнавальних свят); ir como - de pobre Л. Ам. швйдко розорЯтися, занепа- дЄти
entiesar \гідив. entesar entigrecerse див. enfurecerse 2 entilar \гіЛ. Ам. фарбувЄти у чбрний кблір entinar и/клбсти у глйняний гбрщик entintar vt\. бруднйти чорнйлом; 2. фарбу- вбти; 3. полігр. накбтувати фбрбу; 4. жив. накладети фЄрби
entizar vt натирбти крейдою (більярдний кий)
entiznar vtl. бруднйти сЄжєю; 2. чорнйти, плямувбти
entoavía adv діал. ще, ycé ще, дбсі entogarse діал. 1. ставбти зарозумілим, задавЄтися; 2. ставети дйбки, упирбтися (про тваринУ)
entoldado m 1. натягування тбнту; 2. тент, намбт
entoldar иМ. натягувати тент (над вікна- мй)\ 2. прикрашбти килимЄми (панно);
3. захмЄрюватися (про небо); -se 1. див. engreírse 1; 2. див. encapotarse 2 entoldo m див. envanecimiento entomatado m тушкбване м’ясо з по- мідбрами; стрбва, запрбвлена томЄтом entomófago adj зоол. комахоїдний entomología /’ентомолбгія entomológico adj ентомологічний entomologista com., entomólogo /77енто- мблог
entomozoología ґдив. entomología entompeatar vtЛ. Ам. див. engañar 1 entonación /і. інтонЄція, тон; 2. муз. інто- нувбння; 3. див. entono 2 entonado adj 1. муз. звучний, гармонійний; 2. зарозумілий, пихбтий, бундючний;
3. можновлбдний
entonador 1. adj що заспівує; 2. m заспівувач; 2. помічнйк органіста; 3. фото підсй- лювач
entonar 1. rfнаспівувати; співбти; 2. наст- рбювати (голос), вибирбти тон; 3. заспівувати; 4. вимовлЯти з пбвною інтонбцією; інтонувбти; 5. /иуанатискбти вáжiль (органа); 6. тонізувбти, підвйщувати тбнус;
7. жив. тонувбти; 8. и/(сопї гармонувбти, побднуватися; -se задаватися, ставбти зарозумілим
entonce adv іст. див. entonces entonces adv 1. (en aquel -) тоді, на той час; 2. тоді, у такбму рбзі, якщб так; ¿у entonces? діал. зрозуміло, звичбйна річ!, а як же?
entonelar iz/наливбти в ббчки, розливбти у ббчки
entongar иМ. укладбти штабелЯми; 2. діал. звбдити з рбзуму
entono /771. див. entonación 2; 2. зарозумілість, пихб
entontamiento m Л. Ам. див. entontecimiento
entontar гідіал. див. entontecer 1 entontecer 1. vt робйти дурнйм; 2. vi(~se) дурніти, тупіти
entontecido дурнйй, нерозумний entontecimiento m 1. обезглузджування, отуплЯння; 2. отупіння, очманіння entorchado /771. позумбнт; галун; 2. шнур entorchar иМ. робйти фбкели; 2. скручу- вати (шнур); Ь.діал. крутйти, закручувати entorilar vtзаганЯти (бика) entornar vt 1. причиняти (двері, вікно);
2. прикривбти (очі); 3. (vi) нахилЯти(ся); tanto entornó que trastornó найкрбще — вброг гбрного
entornillador тЛ. Ам. вйкрутка entornillar vt робйти ґвинтову нбрізь entorno /771. іст. окблиця; 2. контбкст;
3. діал. край сукні
entorpecer vt і. (v/) притуплЯти(ся), отуплятися); 2. потьмбрювати рбзум; 3. за- трймувати, зволікбти (зі справою); -se потьмбрюватися (про розуїй) entorpecimiento т 1. притуплення; 2. по- тьмбрення рбзуму, отупіння; 3. затягування, затрймка (справи) entortada f Л. Ам., entortadura /'вйкрив- лення
entortar иМ. (vr) викривлЯти(ся), робйти- (ся) кривйм; 2. виколоти (вйбити) бко entosigar vticT. отруїти entotumarse діал. 1. п'яніти, напивбтися; 2. хмурніти
entozoario /77 зоол. кишкбвий паразйт entrabar иМ. діал. заважбти, перешкод- жбти; 2. діал. тринбжити, спутувати entrada /і. вхід, в'їзд (місце); вхідні двбрі, під'їзд; 2. вхід, в'їзд; 3. втбргнення (супротивника); 4. вступ (на посаді; 5. перед- пбкій; 6. кількість глядачів, публіка (у театрі); 7. збір (у театрі); 8. квиток (театральний); - general місця на гальбрці;
9. почбток, вступ (укнизі, промові); 10. дб- ступ (в будинок, родин^); tiene - en esta casa двбрі цьогб будинку для ньбго від- крйті; 11. закуска (яку подають після супу перед другою стравою); 12. залйсина (на лобі); 13. надхбдження (коштів); вклад (у банк); 14. почбток (сезоні); 15. діал., Л. Ам. шмагбння, биттЯ; 16. вступбння (голосу, інструмента); 17. тех. вхід, впуск, підвбдення; впускнйй бтвір; - de pavana непристбйне слбво, якб сказбли з повбж- ним вйглядом; - por salida спрбва з однбковими шбнсами на успіх та провбл; корбткий візйт; -s у salidas інтрйги, підступи; de - для почбтку; спочбтку; раптб- во, урбз; de primera - відрбзу, за однйм рбзом; irse - por salida: se va - por salida вихбдить так на так entrado adj і.: - en acos літній; 2. діал. див. entrador 4
entrador adj 1. Л. Ам. мужній, смілйвий, рішучий; 2. Л. Ам. закбханий; 3. діал. дружній, товарйський; 4. діал. непрбха- ний, незвбний
entramado m буд. дерев'Яні ґрбти, фбхвбрк entramar vt буд. споруджувати зруб (дерев'Яні ґрбти, фбхвбрк) entrambos adj рі, entramos adj рі іст. обйдва; entrambos a dos вдвох entrampar vt\. замбнювати у пбстку (укапкан), ловйти у пастку (звіра); 2. обмбню- вати, обдурювати; 3. заплутувати (справу); 4. обтЯжувати боргбми; -se 1. потрапляти у пбстку (у капкан); 2. потрапляти у глухйй кут, опинйтися у безвйхідному станбвиїці; 3. загрузнути в боргбх entrampillar vt\. тавр. заганЯти у глухйй кут; 2. діал. піймбти, схопйти entrante 1. adj вхіднйй; ángulo - мат. вхіднйй кут; 2. мор. приплйвний; 2. m тех. паз.'Вйїмка, Ямка; -s у salientes постійні відвідувачі, збвсідники entraña М. внутрішній брган (тварини); 2. суть (справи); 3. серцевйна; 4. р/нутро-
274
entresuelo
щі, нутрб; 5. р/нбдра (землі)', 6. p/xapáK- тер, Bflána; flyrná; una persona de buenas (malas) -s rápHa (noráHa) людйна; дббра (зла) людйна; echar las -s нудити \безос.)\ hacer las ~s a uno впбрше да- BáTH грудь (дитині}, налаштбвувати пбв- ним чйном; no tener -s, tener las -s atravesadas Л. Ам. бути безсердбчним (бездушним), не MáTH сбрця; sacar a uno las ~s вйпустити кйшки; вйтрясти душу (вжив, як погроза)', se me arrancan las -s у мбне сбрце KpáeTbCH entrañable adj 1. рідний, близький, дорогий; 2. щйрий
entrañablemente advніжно, привітно entrañar vtA. розміщувати (у глибині)', 2. містйти; прихбвувати (у собі)', -se 1. про- HHKáTH (забирбтися) всербдину; 2. (соп) заприятелювбти, подружйтися entrañizar vticr. ніжно любйти entrañoso adj внутрішній, органічний; Іо más - de la cuestión суть питбння entrañado adj діал. нечулий, безсердбч- ний
entrapajar vt закутувати (загортбти) у ганчір'я; перев'язувати ганчіркою (рану)', -se 1. набирбтися пйлом (про тканини), 2. діал. кутатися (в одяг)
entrapazar і//обм0нювати, обдурювати entrar 1. vi вхбдити, вТвджбти; 2. вхбдити, пронижи всербдину; el clavo no entra en la pared цвях не вхбдить у стіну; 3. вхбдити, уміщуватися; estas cosas no entran en la maleta ці рбчі не вміщбються у валізу;
4. впадбти (про річкУ; 5. бути прийнятим, бути вхбжим (у будинок, 6. улаштбвува- тися (на роботі', вступбти (в організацію)', ставбти; 7. втручбтися (у суперечкУ', 8. по- чинбтися (про сезон)', 9. починбтися (про книгу, ПРОМОВУ', 10. вхбдити (ужиття, побут, модУ\ прищепйтися (про звичаї)', 11. охбплювати (про почуття, стай)\ 12. вхбдити до склбду (речовини); 13. ітй (на виготовлення—про матеріал)', 14. (а + inf) BCTynáTH, починбти; - a servir ітй в нбйми;
15. (en) вступбти (у період життя)', él entró en los sesenta años йому вйповнився сьбмий десяток; 16. вступбти (про голос, інструмені)’, 17 .(vt) нападбти (про бика під час коридй); 18. vt ввбдити, примусити увійтй; 19. вривбтися, вдирбтися; 20. під- ступбтися; a este hombre no hay por dónde entrarle до цібї людйни ніЯк не підсту- пйтися; 21. діал. карбти; бйти; 22. дога- нЯти, наздоганяти (судно)\ ahora entro yo тепбр я скажу; - bien бути дорбчним; - dentro de síf - en si mismo замикбтися в собі, замйслюватися; no - le a uno (una cosa) не подббатися; не викликбти довіри; не давбтися кому-н., бути не до снагй; а este chico no le entra la música цьому хлбпчику не дабться музика; no - ni salir en una cosa залишатися бсторонь, умивб- ти руки; yo по entro ni salgo en este asunto це менб не стосується entrarse 1. проникбти, попадбти; 2. втручатися, вплутуватися (у чужі справі) entre ргер 1. (вжив, при означ, простору або часу між; - la ventana у la puerta між вікнбм та дверйма; - las dos у las tres de la tarde між другою і трбтьою годйнами Дня; 2. сбред, пбміж; - los invitados había muchos jóvenes сбред запрбшених оулб багбто мблоді; 3. рбзом, спільно; hacer algo - todos робйти рбзом; 4. (вказ. на проміжний стан або властивість): - frío ó caliente тбплий; - otras cosas між іншим; - que loe. conj. тимчасом як entreabierto р. irr. ote entreabrir entreabrir vt( vi) прочиняти(ся) (про двері) c r|aCt° m театр' aHTPáKT»2- невелйка
entreancho adj сербдньої ширини; ні ширбкий, ні вузькйй
entreayudarse допомагбти одйн одному entrebastidor m театр. збдник (сцени) entrecano adj з сивинбю entrecava f підгортбння; підебпування ґрунту
entrecavar иґнеглйбоко виорювати ґрунт; cultivos de entrecavado с.-г. просапні культури
entrecejo /77 1. прбстір МІЖ 6pOB¿MH, МІЖ- брів'я; 2. похмурий вйгляд; насуплені брови; mirar соп - похмуро дивйтися; arrugar (fruncir) el - супитися, насуплюватися
entrecerrar \гідив. entornar 1 entrecielo /77 іст. тент, намбт entrecinta f6yp. рйгель entreclaro adj темнувбтий entrecogedura /’схбплювання; стискбння entrecoger vt 1. схбплювати; міцно сти- екбти; 2. припбрти до стінй entrecomar vtA. виділити кбмами; 2. див. entrecomillar
entrecomillar брбти у лапкй entrecortado adj 1. надтріснутий, деренькучий (про голос, звук)', 2. перерйвчастий, нерівний (продихання)', 3. плутаний (про промову
entrecortadura /надріз entrecortar vtA. надрізбти; 2. переривбти, перебивбти; -se говорйти заплутано entrecorte /77 архіт. бтвір між брками entrecog(e) m діал., кул. антрекбт entrecriarse ростй, проростбти (серед інших рослин)
entrecruzado ас/схрбщений, поклбдений нбвхрест
entrecruzar vt схрбщувати; клбети нбвхрест; -se схрбщуватися entrecubierta(s) f(pi) мор. твіндбк entrecuesto /771. див. espinazo 1; 2. філбй- на частйна, філб; антрекбт entrechocar иґзштбвхувати, ударяти; -se зштбвхуватися, ударЯтися entrechoque m зіткнення entredecir vtA. іст. забороняти, накладбти заборбну; 2. церк. накладбти інтердикт entredicho 1. р. ігг. de entredecir; 2. m за- борбна; вбто; levantar el - знімбти заборбну; 2. церк. інтердйкт; 3. іст. перешкб- да; estar en - бути сумнівним, не викли- кбти довіри; poner en - стбвити під сумнів; не схвблювати entredoble ^полуторний entredormido acjr напівебнний entredós /771. прошйвка, прбшва; 2. шбфа у простінку
entrefilete /77 діал. корбтка замітка (у газеті)
entrefino adj 1. сербдньої товщинй (розміру', 2. полбгшений (продрап, сукно) entreforro m див. entretela 1 entrega fA. вручення; 2. поставка, здавбн- ня (зерна)', 3. вйпуск (про книгу, що видається з продовженням); novela por -s ромбн, що видабться окрбмими випусками; 4. віддбча; con - absoluta з пбвною віддбчею; 5. військ, здавбння, складбння entregado яс/захбплений entregamiento m див. entrega 1 entregar vt 1. передавбти; вручбти; зда- вбти; 2. робйти постбвки; поставляти; 3. видавбти (злочинця)', 4. залишбти, кйдати (напризволяще); 5. військ, здавб- ти; - Іа помбрти, віддбти Ббгу душу entregarse 1. (а) віддавбтися, присвячувати себб; поринбти з головбю; 2. віддавбтися (порокам)', 3. здавбтися, визнавб- ти себб перембженим; 4. військ, здавбти- ся; 5. (de) брбти під свою відповідбль- ність; взЯти на сббе
entrego /77 іст. див. entrega 1 entrejuntar vt буд. збирбти (двері, вікно) entrelargo aqjr довгбстий entrelazamiento m переплбтення, сплб- тення
entrelazar іїдив. entretejer 2 entrelinear rfnncáTH (впйсувати) між рядків
entreliño /77 с.-г. міжрЯддя entrelistado adj А. смугбстий, смужкувб- тий (про тканину; 2. з малюнком між смужками (про тканину entreluces гпріА. сутінки; 2. світбнок entrelucir vi просвічувати entremediar vt вкладбти, вставлЯти (між чим-н.)
entremedias adv (про простір, час) у проміжках між
entremedio m Л. Ам. інтервбл, прбміжок entremés /771. закуска; 2. театр, інтермб- Дія
entremesar vt іст., entremesear vt театр. брбти участь в інтермбдії; вставлЯти жбр- ти
entremetedor adj іст. див. entremetido entremeter vt вставлЯти, вкладбти (між чим-н.)', -se втручбтися (у розмову, чужі справи)
entremetido adj, /77допйтливий, настйрли- вий, що пхає нбса не у свої спрбви entremetimiento m втручбння у чужі cnpáen
entremezclar vt(vi) змішувати(ся), перемішуватися)
entremorir і//г0снути, згасбти entrenador 1. adj що тренує; 2. /77трбнер entrenamiento m 1. спорт, тренувбння; 2. військ, навчбння, підготбвка entrenar vt (уі) 1. спорт. тренувбти(ся); 2. військ, учити(ся) entrenzar v/заплітбти (косу entreoír vt неЯсно чути; ледь розчути entreoscuro adj напівтбмний (про приміщення)
entrepanes m рі с.-г. пбри (між засіяними полями)
entrepaño /771. простінок; 2. буд. панбль, фільбнка; 3. nomup ¡у шафі) entreparecerse виднітися, майоріти entrepiernas fpi(sg¡) 1. внутрішня частйна стегнб; 2. діал. плбвки, купбпьні трусй entrepiso /771. антресбль (поверУ', 2. гірн. проміжнйй горизбнт entrépito adj діал. див. entremetido entrepitura fflian. див. entremetimiento entrepuente(s) /77 (рі) див. entrecubier- ta(s)
entrepuerta fдіал. ицит (шлюзу entrepunzadura f сіпання, покблювання (при нариві)
entrepunzar иґсіпати, колбти, покблювати (про нарив)
entrera fflian. служнйця entrerrenglonadura /’припйска (встбвка) між рядками
entrerrenglonar иґвпйсувати між рядкбми entrerriel /77 див. entrevia entrerrisa /стрйманий сміх entrerromper vticT. переривбти entresaca /вйруб лісу entresacar vtA. вибирбти, обирбти; вилу- чбти; 2. вирубувати, розчищбти (ліс)', 3. вистригти (частину волосся) entresemana ficr. будній день entreseña ficr див. enseña entresijo /77 1. анат. брйжа, мезентбрій; 2. таємнйця; тбмна спрбва; tener muchos -s б^ти складнйм, заплутаним (про справу', 6. бути обербжним, потбйливим (про людину
entresuelo /771. антресбль (поверУ; 2. цокольний пбверх
275
entresurco
entresurco /77 ГфбМІЖСЙС МІЖ борОЗнЯмИ, гр§бінь
entretalla, entretalladura /барельбф entretallar vt 1. робити бapeльéф; 2. rpa- віювЯти; різати (по дереву 3. вирити бтвори (у тканині для ришельє); 4. див. estrechar 2; ~se 1. іст. див. encajarse 1; 2. діал. //^encajarse 4 entretanto 1. advi\m чЯсом; 2. /77пр6міжок nácy
entretecho m діал. горйще entretejer vt 1. робити кольорбве пере- I плЯтення; 2. зв'язувати, сплати; 3. чер- ryeáTH (цитатами)
entretela f 1. бортівка, підбортовЯ полот- 1 нб; 2. р/душЯ, сЯрце; en mis -s у душі entretelar і//саджЯти на бортівку entretención fдіал. див. entretenimiento 1 entretenedor 1. adj що розважЯє; 2. М ВИГЯДНИК, витівнйк
entretener vtA. займЯти; 2. розважЯти, забавляти; відволікЯти; 3. підтрймувати (вогнище, надію)\ 4. зволікЯти, відкладЯ- ти (вирішення питання)', -se (соп) 1. зай- мЯтися; -se con los libros провбдити час за читЯнням; 2. розважЯтися entretenida /утрйманка; dar a uno (con) Іа - забивЯти бЯки
entretenido adj 1. забЯвний, цікЯвий, ве- сЯлий; 2. що забирЯє багЯто 4ácy, кропіт- кйй
entretenimiento /771. заняття, провбджен- ня чЯсу; 2. розвЯга, утіха; 3. утрймання;
4. легкії музйчна n'éca, дивертисмЯнт entretiempo /77 проміжнйй сезбн (весна, осінь)', abrigo de - демісезбнне пальтб entreuntar vt злегкЯ змЯщувати, підмЯзу- вати
entrevar vt сл. див. entender 1 entreventana /простінок (між вікнами) entrever vtA. неЯсно бЯчити, неЯсно розрізняти; 2. підбзрювати, здогЯдуватися; dejar - давЯти зрозуміти, натякЯти entreverado 1. a# змішаний, неоднорідний; tocino - бекбн; 2. m діал. печЯня з пбтрухів ягнЯти (козенЯти) entreverar vt А. змішувати, домішувати; 2. діал. вирубувати ліс (частково)-, -se діал. 1. змішуватися, перемішуватися; 2. зштбвхуватися, насукувати одйн на бдного (про вершників) t entrevero /77 Л. Ам. А. змішування, суміш; 2. бЯзлад, розгардіяш entrevia f3an. міжпуття entreviejo adj літній
entrevista f 1. побЯчення, зустріч; 2. інтерв'ю; conceder (tomar) una - дЯти (взЯ- ти) інтерв'ю
entrevistar vt інтерв'ювЯти, брЯти інтерв'ю; -se бЯчитися, зустрічЯтися entripado 1. adjuro знахб^иться у нутрощах; dolor - біль у животі; 2. нерозібраний (про тушУ)\ 3. /77 прихбваний біль (досЯда); 4. Л. Ам. тбльбухи entripar vtA. діал., Л. Ам. див. ensopar 1; 2. (vi) діал. див. enojar(se) entriparrar гідіал. див. empachar 2 entripular гідіал. заплутувати, усклЯдню- вати (ситуацію)
entristecer vt засмучувати, журйти; -se засмучуватися, журйтися entristecimiento m смуток, журбЯ entrojar vt складЯти в комбру (в овоче- схбвище)
entrometer(se) див. entremeter(se) entrometido adj, m див. entremetido entromparse Л. Ам. див. enojarse 1 entrón adj А. Л. Ам. див. entrador 2; 2. діал. див. entremetido entronar \іїдив. entronizar entroncar 1. иґвстанбвлювати (довбдити) споріднення; 2. Л. Ам. добирЯти пЯру
кбней однЯкової мЯсті; 3. vi породичЯ- тися; 4. (~se) схбдитися (про залізничні лінії, шосе)
entronchadura їдіал. вйвих entronerar vt заганЯти в лузу (більярдну кулю)
entronización f, entronizamiento m звЯ- дення на престбл
entronizar vtA. садйти на престбл; 2. див. ensalzar 1; -se ставЯти на престбл; 2. див. engreírse
entronque /771. споріднення; 2. з'єднання (залізничних колій, шосе, доріг) entropía їфіз. ентропія entropillado тдіал. жереббць-пліднйк entropillar гідіал. привчЯти конЯ ходйти у табуні
entruchada /1. обмЯн, шахрЯйство; 2. інтрига; підступи; 3. діал. рішуча розмбва entruchado т1. див. entruchada 1; 2. див. entripado 2,1
entruchar vtA. вплутувати, замЯнювати, обмЯном втягЯти (в яку-н. справу, 2. сл. див. entender 1; -se Л. Ам. пхати носа не у свої спрЯви entruchón /77 інтригЯн entrujar складЯти олйвки у схбвище entrujar vtA. див. entrojar; 2. див. embolsar 1
entubar vt тех. А. кріпйти обсаднйми трубами (отвір)-, 2. укладЯти труби; 3. діал. відводйти вбду по трубах entuerto /771. обрЯза; 2. шкбда, збйток;
3. р/післяполбговий біль entufarse діал. дратувЯтися, злйтися entullecer 1. vt затрймувати, притримувати (дію, pyjij-, 2. i//(~se) німіти (про ногу,
руку)
entumecer иґспричинЯти оніміння, робйти нечутлйвим (нерухбмим) (руку, ногу)-, -se
1. німіти, затерпЯти, втрачати чутливість (про частини тіла)-, brazo entumecido за- тбрпла рукЯ; 2. розбурхатися (про море, річку)
entumecimiento m оніміння, втрЯта чут- лйвості
entumido adj діал., Л. Ам. сором'язлйвий entumirse див. entumecerse 1 . entumoso adj діал. терпкйй, кислий, що викликЯє оскбму entunarse Л. Ам. уколбтися entunicar vt жив. ґрунтувЯти стіну (під фрбски)
entuñarse діал. вкривЯтися плодЯми (про фруктові дерева)
entupir vt А. перегорбджувати (прохід)-, засмічувати (труби)-, 2. тиснути; -se засмічуватися (про трубу?) enturar vt сл. А. давати; 2. дивйтися enturbiamiento m 1. помутніння; 2. збен- тбження
enturbiar vt А. каламутити, робйти мутним; 2. каламутити вбду, заплутувати (справу)-, бентЯжити; 3. затьмЯрювати (веселощі, свято?, -se 1. каламутнішати;
2. розладнЯтися; заплутуватися (про справу)
entusarse діал. журйтися, засмучуватися entusiasmar vt захбплювати, викликЯти захбплення; надихЯти; -se захбплюва- тися; надихЯтися
entusiasmo /771. захбплення, зЯхват; 2. ен- тузіЯзм, натхнЯння; соп - захбгшено; із зЯ- хватом
entusiasta 1. а^захбплений; натхнЯнний; 2. схйльний до екзальтЯції; 2. /77внтузіЯст entusiástico зс/захбплений; натхнЯнний entutumarse діал. розгубйтися, зніяковіти enucleación їмед. енуклеЯція enumerable adi що піддаЯться перераху- вЯнню (нумерації)
enumeración /перерахувЯння; перЯлік
enumerar vt перерахбвувати; робйти перЯлік
enumerativo adju\о містить перЯлік enunciación f, enunciado m А. оголошення; 2. вйклад (ідеї, теорії)-, 3. лінгв. вйслів enunciar vt А. заявляти, оголбшувати; викладЯти (ідею, теорію) enunciativo adj А. що містить повідбмлен- ня (заяву, оголошення); 2. що викладЯє (ідею, теорію); лінгв. розповіднйй (проречення)
enuresia, ennresis f мед. енурЯз, нетри- мЯння сЯчі
envacunar гідіал. робйти щЯплення, при- щЯплювати
envagonador тдіал. вантЯжник envagonar вантЯжити у вагбни envainador adj бот. стеблообгбртний (про листої)
envainar 1. вкладЯти у піхви; 2. обхбп- лювати, обволікЯти, обгортЯти; 3. vi діал. помирЯти, гйнути; -se діал. втручЯтися в суперЯчку (бійку)
envalentar гідіал. див. envalentonar envalentonamiento т підбадьбрення envalentonar иГпідбадьбрювати; надавЯ- ти смілйвості; -se 1. бадьбритися; 2. хи- зувЯтися свобю смілйвістю envalijar vt укладЯти у валізу envallicar vt діал. див. encizañar; -se Л. Ам. заростЯти бур'янбм (про хліб) envanecer vt робйти зарозумілим (пихЯ- тим); -se 1. чвЯнитися, величЯтися; 2. пи- шЯтися; 3. діал. псувЯтися, сбхнути (про плоду)
envanecimiento т А. чвЯнство; величЯн- ня; 2. гбрдість, почуттй задовблення envaramiento т оніміння (якої-н. частини тіла)
envarar vt робйти нечутлйвим (нерухбмим); утруднйти рух (якої-н. частини тіла)-, -se німіти, тЯрпнути (про частину тіла) envarar гідіал. стЯвити підпбри до виткбї рослйни
envarbascar гідив. enverbascar envaronar и/змужніти envasador m 1. пакувЯльник; 2. велйка лійка (для разливу вина, олі) envasar vtA. розливЯти по пляшкЯх (бочках); 2. багЯто пйти; 3. насипЯти у мішки (зерно)-, укладЯти (в тару? 4. встрбм- лювати ніж (шпагу? 5. діал. упакбвувати (цукор)
envase /77 1. розлйв, розливЯння (вина, олії)-, упакувЯння; 2. упакбвка; тЯра envedijarse 1. див. enredar(se); 2. див. enzarzarse З
envegar vt (vi) діал. заболбчувати(ся) envejecer 1. и/робйти старйм, старити; 2. vi (-se) 1. старіти, дряхліги; 2. старіти, заста- рівЯти
envejecido adj А. звйчний; що звик; 2. досвідчений, умілий
envejecimiento m А. стЯрість, старіння; 2. стЯрість, старЯзність; 3. старіння (вина) envelar vt іст. прикривЯти вуЯллю envelar vi(^sé) діал. їхати; ітй envenado тдіал. кинджЯл, ніж envendar иґбинтувЯти, забинтбвувати envenenador 1. ас/отруйний, отруйливий; 2. /77 отруйник
envenenamiento т отруєння envenenar vtA. (vi) отруїти(ся); - la existencia отруювати існувЯння; 2. навмйсно перекручувати зміст; 3. див. emponzoñar 2; 4. діал. закбхувати, полонйти enverar vi починЯти достигЯти (про виноград)
enverbascar отруювати вбду (під час риболовлі)
enverdecer, enverdinar vi діал. зеленіти (про рослини, поля)
276
epístola
enveredar 14див. encaminar envergadura f 1. мор. ширинЯ вітрила; дoвжинá péí; 2. рбзмах (крил, руіі)\ 3.знЯ- чення, рбзмах, масштЯб envergar vt мор. прив'язувати вітрило до реї
envergonzado adj іст. ганббний envergonzar vt іст. 1. сорбмити; 2. пова- жЯти
enverjado /771. див. enrejado 2,1; 2. діал. огорбжа
envero /771. золотЯво-рожбвий кблір (про виноград та інші плоди, що дозрівають)', 2. виноград золотЯво-рожбвого кбльору envés /771. зворбтний бік; вйворіт, спід; 2. див. espalda 1 envesar vt сл. бйти envestir і//призначЯти на посЯду envetarse діал. задихЯтися (від рудникового газу
enviada ЛІ. іст. див. envío 1; 2. суднб, що транспортує улбв на 6éper enviado /77 1. гонбць; 2. послЯнник; - extraordinario дип. надзвичЯйний посбл; - especial спеціЯльний кореспондбнт enviajarse діал. готувЯтися в дорбгу enviciar 1. vt ncyBáTH, розббщувати; 2. vi пітй у лйстя (про рослини)', -se 1. захбп- люватися; 2. віддавЯтися порбкам; -se en las carreras захбплюватися neperó- нами; 3. пожолббитися, покорббитися envidador m карт, пбнтер envidar vt 1. карт, понтувЯти; - en (de) falso карт, грЯти по малбнькій; запрбшу- вати, сподівЯючись на відмбву; лицемірно запрбшувати (пропонувЯти) envidia f 1. зЯздрощі, 3á3flp¡CTb; tener - зЯздрити; 2. див. emulación 2; comerse de - згоряти від зЯздрощів envidiable adj завйдний; situación ~ завидне станбвище
envidiar vt 1. зЯздрити; 2. прйстрасно бaжáтиl прбгнути заволодіти; tener росо que -; no tener que - бути негідним зЯздрощів
envidioso 1. ¿¿#‘зЯздрісний; 2. /77зЯздріс- ник
envidrar и/затягувати (тонкимшаром) enviejar vt іст. див. envejecer 1 envigado m буд. 1. укладЯння бЯпок; 2.6Я- лкове перекриття
envigar vt(vi) 6yq. укладЯти бЯлки envigorizar ^/зміцнювати, надавЯти сйли envilecedor adj що ображЯє; принйзли- вий, обрЯзливий
envilecer vt 1. ображЯти, зневажЯти, при- нйжувати; 2. знецінювати, змбншувати вЯртість; -se принйжуватися envilecimiento m принйження envinado adj Л. Ам. кбльору червбного винЯ
envinagrar иМ. приправляти (поливЯти) оцтом; 2. кул. маринувЯти envinar vt підливЯти винЯ у вбду; -se Л. Ам. напивЯтися, ставЯти п'Яним envío /77 1. посилЯння, відпрЯвлення; - contra reembolso відправляння після- плЯтою; 2. поштбва посйлка; 3. грошовйй перЯказ; 4. присвЯта, заключна строфЯ вірша
envión /77 ривбк, П0ШТОВХ
envirotado adj 1. зарозумілий, гордовй- тии, пихатий; 2. сувбрий; хмурий enviscar і^обмЯзувати гілкй дбрева клбєм з омели (під час ловлі пташок, -se по-
пташо™'застряв0ти у KJléei із ом6ли (ПР°
^scar2 vt 1. нацькбвувати, підбурю- вати; 2. роздратувЯти, розлютйти nvite /771. карт. стЯвка, банк; 2. подарунок, дарунок; 3. див. empellón; al primer °С- adv. відрЯзу, з сЯмого почЯтку
enviudar vi овдовіти
envolatado adj діал. зЯйнятий; переобтяжений (роботою) envolatarse діал. метушйтися envoltijo m див. envoltura 2 envoltorio /77 вузол, згбрток, пакунок eavultuia f 1. (рі) пелюшкй; 2. обгбртка; оболбнка
envolver иМ. загортЯти, обгортЯти; 2. об- волікЯти, огортЯти; 3. оточйти (піклуванням, увагою)', 4. сповивЯти; 5. намбтувати (ниті<У)', 6. охбплювати, містйти (у собі);
7. заплутувати (у суперечці); 8. військ. отбчувати, обхбдити; 9. вплутувати (у яку-н. справу); 10.діал. спричиняти, мЯти нЯслідки; -se 1. закутуватися; 2. вплутуватися, втручЯтися; 3. вступЯти у зв'язбк;
4. змішуватися (з натовпом) ‘ envolvimiento m 1. загортЯння, обгортЯн- ня; 2. військ, отбчення envuelta f тех. оболбнка, обгбртка; по- крйшка; чохбл
envuelto 1. р. ігг. ote envolver; 2. тЛ. Ам., кул. кулеб'Яка (з кукурудзяного борошна); 2. діал. простЯк, тіотя enyerbar Л. Ам. vt обпбювати; зачарбву- вати, заворбжувати; -se палко закохЯ- тися
enyerbarse Л.Л. Ам. заростЯти травбю; 2. Л. Ам. отруїтися; 3. діал. усклЯднюва- тися, заплутуватися (про справу enyerbo т діал. чЯри enyesar vt\. покривЯти гіпсом; 2. штукатурити; 3. додавЯти гіпс; 4. мед. накладЯти гіпс; - el brazo наклЯсти гіпсову пов'Язку на руку
enyetar гідіал. принбсити нещЯстя enyugar vt запрягЯти в ярмб; ~se іст. одружуватися
enzacatarse діал., Л. Ам. заростЯти травбю enzainarse 1. дивитися недовірливо); 2. ставЯти зрЯдником (лукЯвим) enzalamar підбурювати, нацькбвувати enzanjonarse діал. ускбчити в халбпу enzapatar діал. і^взувЯти туфлі; -вевзу- вЯтися
enzarzada військ. зЯсідка (у лісі) enzarzar rf1. покривЯти коліЬчим чагарни- кбм; 2. втягЯти у суперЯчку; -se 1. забирЯ- тися в кущі; 2. вскбчити в xanény; 3. сва- рйтися; зчепйтися (у суперечці) enzima f, enzimo тхім. ензйм, фермбнт enrocar vtflian. вставлЯти, вкладЯти enzolvar Я Ам. vt затикЯти, засмічувати (трубу, трубопровід); -se засмічуватися (про трубу, трубопровід) enzootia твет. ензобтія enzorrar vt діал. набридЯти, надокучЯти; -se діал. сумувЯти
enzunchar vt скріплЯти обручем; наби- вЯти ббручі
enzurdecer vi ставЯти шульгбю enzurizar \іїдив. enzarzar 2 enzurronado adj діал. хйтрий, лукЯвий enzurronar vt 1. клЯсти в тбрбу; 2. клЯсти eñe ^еньб (назва літери Ь” іспанського алфавіту
eoceno /77 геол. еоцбн eoli*o adj 1. еолійський, еблов; arpa -а еблова арфа; 2. геол. ебловий eolítico adj археол. еолітовий eolito /77 археол. еоліт (камінь) eos міф. éoc
¡ера! inteij 1. Л. Ам. привіт!; 2. діал. див. еа; 3. діал. стій!; обербжно! epacigüil /77 Л.Ам. бот. рицйна epanáfora /рйтор, анЯфора eparca тцерк. єпйскоп; архієрбй (у православній церкві) eparquía fцepк. єпЯрхія epatar гідіал. епатувЯти, приголомшувати epazote /77 Л. Ам. бот. лободЯ
epeira feHT. павук-хрестовйк epéntesis fniHrB. епентбза epentético adjniHm. епентетйчний eperlano /77 зоол. кбрюшка épica fniT. Япіка, епічна побзія epicardio /77 анат. епікЯрд epicedio /771. іст. похорбнна пісня; 2. літ., муз. елЯгія
epiceno adj лінгв. спільний; género - спільний рід epicentro /77 еПІЦбнТр epiceyo /77 див. epicedio epiciclo /77 астр. епіцикл epicicloide f мат.^епіциклбїда épico 1. adj епічний; poema - епічна noéMa; 2. жахлйвий; 2. m епічний noéT epicontinental adj континбнт, що омивЯє (про море)
epicrisis /77 мед. епікрйз epicureismo /77 1. філос. епікуреїзм; 2. епікуреїзм, епікурбйство epicúreo 1. ¿¿У'епікурбйський; 2. /77епіку- рбєць
epidemia feпідбмія
epidemiado adj Л. Ам. охбплений епідб- мією
epidemial, epidémico ¿¿# епідемічний epidemiología /епідеміолбгія epidemiólogo m епЦеміблог epidérmico ¿¿# нашкірний epidermis f анат., бот. епідбрміс, епідбр- ма; tener la - fina (sensible) бути чутлй- вим
epifanía f церк. 1. БогоЯвлення (свято)', 2. поклоніння волхвів epifenómeno /77 філос. епіфенбмен epífisis faHaT. епіфіз epífito adj бот. епіфітний, що pocré на інших рослйнах; plantas -as епіфіти epigástrico adj анат. надчеревнйй epigastrio m анат. надчеревнЯ порожнйна epigénesis f6ion. епігенбз
epígono /77ЄПІГ0Н
epígrafe /771. епіграф; 2. епіграф, нЯпис (на камені)', 3. заголбвок (розділу epigrafía /епігрЯфіка epigráfico ¿¿^епіграфічний epigrafista com. епіграфіст, спеціаліст з епігрЯфіки
epigrama /771. епігрЯма; 2. ущйпливе слб- во, глузувЯння
epigramático adj\. епіграматичний; 2. ущипливий, уїдливий
epigramatizar viскладЯти епігрЯми epilación /епілЯція, депіляція epilatorio /77зЯсіб для вйдаления волбсся, депілятбрій
epilepsia їмед. епілбпсія, падуча хворбба epiléptico мед. 1. adj епілептйчний; 2. m епілептик
epilobio /77 бот. іван-чЯй epilogación fдив. epilogo epilogar vt резюмувЯти, підбивЯти підсумки
epílogo /77 епілбг epímone fритор, епімбна epinicio /77 епінікій, перембжний гімн episcopado /771. сан єпйскопа; 2. єпископство
episcopal adj єпйскопський, єпископЯль- ний
episcopio /77 1. фіз. епіскбп (оптичний прилад); 2. військ. панорЯмний перискбп episódico ¿¿^'епізодичний; випадкбвий episodio /771. епізбд; 2. відхилення, відступ
epistaxis fMep. кровотбча з нбса epistemología f філос. епістеміолбгія epistemológico adj філос. епістеміоло- пчний
epistilo /77 архіт. епістиль, архітрЯв epístola /'епістола, лист, послЯння
10 Іспансько-український словник
277
epistolar
%
epistolar adj епістолярний epistolario /77 збірник листів epistrofa, epístrofe fритор, епістрофа epitafio /77епітбфія, надгрббний Hánnc epitalamio m літ. eniTanáMa, весільна пісня
epitelial adjанат., бот. епітелібльний epitelio /77 анат., бот. епітблій epítema /77 мед. примбчка, npnnápKa epíteto /77 епітет
epítima f\, див. epítema; 2. полбгшення, заспокбєння epítimo /77 бот. бер§зка epitomar vt вислбвлювати, перекбзувати стйсло
epítome /77 стислий nepéKa3 epizoario /77 зоол. тварина, що паразитує на тілі іншої тварйни epizootia feer. епізобтія epizoótico adjвет. епізоотичний época f 1. enóxa, épa; hacer (formar) ~ складбти enóxy, увійтй в істбрію, запа- м'ятбвуватися надбвго; 2. період, 4ácy; desde aquella ~ з тбго 4ácy epoda f, epodo m літ. епбд epopeya /епопбя eptágono /77 геом. семикутник epucua f/І. Ам. aráea (різновид) epulón /77 обжбра; гурмбн equiángulo adj мат. рівнокутний equidad п.див. ecuanimidad; 2. справед- лйвість, (врбджене) почуттЯ справедлй- вості; неупербдженють equidiferencia їмат. рівність різнйць equidistancia f\. рівна відстань; 2. мат. рівність відстаней
equidistar vi мат. знахбдитися на рівній відстані
equidna /77єхйдна (змія та ссавець) équidos трізоол. конячі equilateral, equilátero adj мат. рівносто- рбнній
equilibrado 1. зс/врівновбжений; 2. радіо зpiвнoвáжyвaння, балансувбння equilibrador m ел. зрівнювач; стабілізбтор equilibrar vt зpiвнoвáжyвaти, надавбти рівновбги, вирівнювати; -se зрівновбжуватися, вирівнюватися equilibre adjuxо знахбдиться у рівновбзі equilibrio /771. рівновага; - estable (inestable) CTána (нестбла) рівновбга; perder el - втрбтити рівновагу; 2. зрівновбже- ність, спокійність, незворушність; стриманість; hacer-(s) займбтися еквілібристикою; пристосбвуватися; викручуватися; вагбтися, сумнівбтися equilibrioso adj діал. чутливий; вразлйвий equilibrismo m 1. еквілібристика (цирковий жанр)', 2. сукупність акробатйчних вправ еквілібрйста
equilibrista m еквілібрйст; канатохбдець equimosis fMefl. синбць equimúltiplo m (рі) мат. 1. adj крбтний, рівномнбжений (про числа)\ 2. m крбтне equino1 /77 зоол. морськйй їжбк equino2 adj\. кінський; 2. кінський щавбль equinoccial 1. adj астр. рівнодбнний; 2. f (línea -) земнйй еквбтор equinoccio /77 астр. рівнодбння; - de primavera (de otoño) веснЯне (осіннє) рів- нодбння
equinococo /77 ЗООЛ. ЄХІНОК0К equinococosis fMeA. ехінококбз equinodermos m рі зоол. голкошкірі equipaje /771. багбж, дорбжні péni; пожитки; 2. спорядження, екіпірбвка; 3. мор. екіпбж, комбнда
equipamiento m споряджбння, екіпіру-
ВбННЯ
equipar vt\. споряджбти, екіпірувбти; 2. ус- таткбвувати, оснбщувати equiparable adj сумірний, порівнянний
equiparación f зістбвлення, порівняння, співвіднбшення, сумірність equiparar vt зіставляти, порівнювати, співвіднбсити
equipo /77 1. споряджбння, екіпірувбння;
2. бригбда (робітників)', комбнда (пожежна)', - de montaje бригада монтбжників; - de reparación рембнтна група; 3. спорт комбнда; - de fútbol футббльна комбнда;
4. особйсті (носйльні) pé4i; - de novia прйдане; 5. устаткування, облбднання; комплбкт; - quirúrgico набір хірургічних інструмбнтів; 6. мор. кораббльні снбсті; 7. тех. агрегбт; - de lluvia artificial дощу- вбльний прйстрій
equipolencia fnor. див. equivalencia equipolenté adj лот. рив. equivalente 1 equiponderancia /рівність ваг equiponderar viмбти рівну вагу equipotencial яс/еквіпотенціиний equiproporcional adj фіз. ізометрйчний equis /1. éKic (назвалітерииуС іспанського алфавіту); 2. мат. Ікс; 3. діал. ¿кіс (отруйна змія)\ nacer - виробляти (ногбми) кренделя (про п'яного) equisetáceas fpi бот. хвощові equiseto /77 бот. хвощ equisonante, equísono adj муз. співзвучний
equitación Я’здб вбрхи; мистбцтво їзди Bépxn
equitativamente ас/справедлйво, прЯмо equitativo adj справедлйвий, неупербд- жений
equivalencia f еквівалбнтність, рівноцінність, рівнознбчність
equivalente 1. ас/еквівал0нтний, рівноцінний, рівнознбчний; 2. мат. рівновелйкий;
3. /77еквівал0нт
equivaler vi 1. бути еквівал0нтним (рівноцінним, рівнозначний, 2. мат. бути рівно- велйким
equivocación f 1. пбмйлка, непрбвиль- ність (у обчисленні, написанні)', 2. пбмйлка, хибна думка
equivocadamente яс/і/помилкбво equivocado adjпомилкбвий; невдблий equívocamente adv рвознбчно; незрозуміло
equivocar vt плутати, сприймбти однб за інше; -se плутати, помилятися equívoco 1. ас/двознбчний; 2. підозрілий, сумнівний; 3. m двознбчність, неЯсність; еківбк; 4. Л. Ам. див. equivocación era1 ЛІ. épa, добб, enóxa; - cristiana (vulgar) нова (нбша) épa; - geológica геологічна épa; - atómica ¿томна добб; 2. період, час
era2 /і. тік (молотильний)', 2. грЯдка; alzar (levantar) de ~s прибирбти зернб з тбку; переїздйти (з одного місця на інше) eral /77 молодйй бичбк (до двох років) erar vt копбти грЯдки
erario /771. скарбниця; 2. держбвна скарб- нйця
erbio тхім. брбій
ere /77épe (назва літери V іспанського алфавіт)))
erebo /77 міф. epé6, цбрство мбртвих, пбкло
erección ñ. вйпрямлення, підняттЯ; 2. спорудження, будувбння; 3. фізіол. ербкція erecto ас{гвйпрямлений, прямйй eremita /77 див. ermitaño 1 eremítico adj самітницький, пустбльниць- кий
eremitorio /77 церк. пустинь erético adjnérm збудливий, дратівлйвий eretismo /77 мед. еретйзм, підвйщена збудливість erg(io) /77 фіз. ерг ergógrafo m мед. ергбграф
ergómetro m мед. ергбметр ergotear vi, ergotizar vi філос. сперечб- тися, зловживаючи силогізмами erguimiento m вйпрямлення erguir vt піднімбти, випрямлЯти; - Є| cuerpo вйпрямитися; con la cabeza erguida з вйсоко піднятою головбю; -se
1. випрямлятися; 2. піднімбтися, вставб- ти; 3. пишбтися, величбтися; 4. височіти (про башт)))
erial, eriazo 1. adj необрбблений, занбд- баний (про землю)', 2. m незасіяне поле; пустище
erica ЛІ. бот. ¿ріка; 2. діал. дйка бджолб ericáceas fpi бот. eépecoei erigir vtl. споруджувати, будувбти (будівлю, пам'ятний)', 2. заснбвувати; проголб- шувати; -se проголбшувати ce6é erinaceidos m рі зоол. їжакбві eringe /77 бот. миколбйчики польові erísimo /77 бот. жовтушник erisipela f мед. бешйха, бешйхове запб- лення
erisipelatoso adj мед. бешйховий eritema /77 мед. еритбма eritrina ЛІ. бот. еритрйна; 2. мін. еритрйн eritrocito /77 фізіол. врИТрОЦЙТ eritronio /77 бот. еритрбніум, кандйк erizado adj 1. вкрйтий колючкбми (шипб- ми); 2. розкуйбвджений; що стоїть сторч- мб (про волоссй); 3. пбвний перешкбд;
4. діал. боязкйй, лякливий erizar vt 1. настовбурчувати, наїжувати (шерсть)', піднімбти; 2. розкуйбвджувати (волосся)-, 3. ствбрювати перешкбди;-se
1. ставбти дйбом (про волоссі)', 2. наїжуватися; 3. непокоїтися, бентбжитися; 4. діал. боЯтися; 5. діал. тікбти
erizo 1. /77 їжбк; - de mar (marino) морськйй їжбк; 2. колючкй (каштанів)', 3. зоол. двозуб, їжбк-рйба; 4. насуплена (нетова- рйська) людйна; 5. військ. їжбк; 6. adj Л. Ам. 1. боязкйй; 2. сердйтий, злий erke /77 Л. Ам. ¿рке (духовий інструмент) ermita f церк. скит; пустинь ermitaño /771. пустельник, самітник 2. зоол. рак-самітник; - de camino сл. лйцар з великої дорбги, розбійник erodio /77 ООТ. repáHb f erogación розподілення, роздавбння;
2. Л. Ам. подаЯння, мйлостиня; 3. Л. Ам. витрбта; 4. Л. Ам. оплбта, вйплата, відра- хувбння
erogar vtl. розподіляти, роздавбти; 2. діал. вкладбти грбші (у яку-н. справу); 3. Л Ам. спричиняти (клопоти, неприємності) erosión f\. розгщбння; руйнувбння; 2. то, мед., тех. ербзія
erosionar vt 1. геол. розмивбти; 2. розгі- AáTH, руйнувбти erosivo яс/ерозійний erótica feротйчна (люббвна) побзія erótico adjеротйчний erotismo /77 еротйзм
erque /77І.У7. Ам.див. erke; 2. діал. плаксій errabundo adj див. errante errada /прбмах, невдблий yfláp (у більяр- Лі)
erradicación f 1. виривання з корінням;
2. викорінювання
erradicar vt\. виривбти з корінням; 2. викорінювати
erradizo дс{гблукбючий; мандрівнйй errado adj 1. що припустйвся пбмйлки; 2. помилкбвий; невдблий errante яд/блукбючий; мандрівнйй errar 1. и/припускбтися пбмилки; - el tiro (el blanco) схйбити, давбти мбху; - el pie оступйтися; - el сагшпо збйтися зі шлЯху; 2. не викбнувати своїх оббв'язків; 3. ображати; 4. и/блукбти, мандрувбти; 5. блу- кбти (про погляд, думки)', -se ПОМИЛЯТИСЯ
278
escamujar
errata /"(друї^рська) пбмилка; пбмилка на письмі; fe de -s спйсок (друкбрських) пб- милок
errático adj 1. див. errante; 2. геол. ератичний; 3. мед. летючий (про білії) errátil adj див. errante erre /ерре (назва літери" f іспанського алфавіту у сильній позиції)', - que - іос. adv. ynépTo, наполбгливо; tropezar en las ~s; estar -; hacer ~s язикбм не noBepiáTH erróneo ¿¿^'помилкбвий, невірний, Henpá- вильний
error /771. гібмйлка, хйбна думка; estar en un - помилитися; cometer un ~ припустй- тися пбмйлки; corregir -es виправляти пбмйлки; caer en un ~ помилитися; inducir en - увбсти в омбну; sacar del - вйвес- ти з OMáHn; 2. провйна; 3. мат. пбхибка, помилка в лічбі; ~ craso (de mucho bulto) серйбзна пбмйлка; - de poco bulto дріб- Há (незначнб) пбмйлка erubescencia Ребром, збентбження erubescente adj 1. що почервонів (від со- ромУ)\ 2. мед. що почервонів eructación ґдив. eructo eructar 1/7*1. ригбти, відригувати; 2. вихвалятися, хизувбтися eructo /77 відриг
erudición ЇІ. учбність, ерудйція; 2. начитаність
erudito 1. ¿¿#'учбний, ерудбваний; 2. начитаний; 2. /77ерудйт; - a la violeta дилетбнт eruginoso с?с/іржбвий erupción f 1. мед. вйсип; 2. вйверження (вулкана)
eruptivo adj 1. мед. висипнйй, що супро- вбджується вйсипом; 2. вулканічний erutación f, eruto m див. eructo lósbate! interjсл. стій!, не рухайся! esbeltez, esbelteza f заст. стрункість, стбвність
esbelto ¿¿^'стрункйй, ставнйй esbirro /771. агбнт; шпиг; 2. альгвасйл esboronar vt Л. Ам. руйнувбти, розвблю- вати
esbozar і^робйти нбриси esbozo /77 нбчерк, Hápnc, ескіз escabechado adj 1. маринбваний; 2. нафар- ббваний, розмальбваний (про людинУг escabechar vt\. маринувбти; 2. прирізати, порішйти; 3. провалйти (на іспиті)', 4. фар- бувбти (сиве волосся) escabeche m 1. маринбд; 2. маринбвана риба; 3. рідинб (для фарбування сивого волосся); віднбвник; 4. діал. див. encurtido 1
escabechina f\, погрбм, ббзлад; 2. різанина; 3. провбл (на іспиті) escabel /771. лбвка (для ніґ)\ 2. табурбт;
3. трамплін
escábido adj мед. корбстяний, схбжий на корбсту
escabies їмед. корбста escabioso adj мед. корбстяний escabrosearse 1. робйтися жорегбким; 2. іст. втрачбти надію
escabrosidad f 1. нерівність, пересіченість (місцевості); 2. грубість, жбрсткість (ставлення, характеру) escabroso adj 1. нерівний, пересічений (про місцевість)', пбвний перешкбд; 2. грубни, жорстбкий (про ставлення, характеру, 3. соромітний, непристбйний escabuche /77мотйка (городня), cána escabullarse Л. Ам. див. escabullirse escabullir vi TÍKáTH; -se 1. BH^H3áTH (з РУч, 2. вйелизнути, утіктй, непомітно пітй; "•se entre (por entre) la multitud загубй- тися y HáToeni
escachalandrado adj\. Л. Ам. неохбйний, нечепурний; 2. діал. неотбсаний, грубий (про людину
escachar ^сплющити, роздавйти, придавити escacharrar vt 1. бйти (посуд)', 2. ncyeáTH (справу); -se 1. бйтися (про посуд); 2. роз- ладнбтися (про справу escachelar vtpian. ncyeáTH, ламбти escachifollar, escachifullar tfo6MáHK)Ba- ти, розігрувати; 2. принйжувати; 3. див. escacharrar 2; -se розладнбтися, не BAaBáTHcn
escafandra f, escafandro /77cкaфáндp, во- долбзний костюм; - de (para) grandes profundidades глибоковбдий скафбндр escagüil, escagüite m Л. Ам., бот. дра- кбнове дбрево
escala f 1. драбйна (переносна); - doble щаблівка, склбдана драбйна; - de viento мотузкбва драбйна; 2. мор. схбдні, трап;
3. шкалб; - lineal (gráfica) лінійна шкалб;
4. масштбб; - graduada масштббна лінійка; лінійний масштбб; - de precios мас- штбб цін; en gran - у велйкому масштббі;
5. муз. гбма; 6. мор. проміжнйй порт; hacer - захбдити у порт; 7. військ, спйсок особбвого cicnáfly; vuelo sin - безпосад- кбвий політ
escalabrar vt 1. рбнити у гблову; 2. завда- вбти шкбди
escalada /1. схбдження; 2. спорт, скеле- ná3ÍHHn; 3. військ, штурм escalado ¿¿^'розібраний (про тушу escalador 1. adj що лізе, що піднімбється (драбиною)', 2. /77 спорт, скелелбз; 2. діал. ескал0тор; 3. рі кішки (монтерські) escalafón m 1. реєстр, спйсок; 2. послуж- нйй спйсок; adelantar en el - обійтй по службі
escalamiento тЛ. див. escalada 2; 2. схбдження, підіймбння (за допомогою приставної драбини)', 3. схбдження на вершйну escálamo m мор. кбчет escalar1 adj мат. скалЯрний escalar vt 1. піднімбтися, схбдити; 2. військ. штурмувбти; 3. вривбтися; 4. досягнути висбких чинів; - el poder дбртися до влбди;
5. піднімбти шлюз (каналу escalatorres com. верхолбз-любйтель escaldado adj 1. обвбрений, ошпбрений;
2. проучений; нбвчений гірким дбевідом;
3. підозріливий, обербжний; хитрий;
4. злопбм'ятний; 5. безсорбмний (про жінку-, el gato -f del agua fría huye хто обпікся на окрбпі, той на холбдну вбду дмухає escaldadura f 1. ошпбрення (окропом)', 2. розжбрювання (до червоності) escaldar vi 1. oбвápювaти, ошп0рювати; 2. розжбрювати (до жарУ', 3. принйжувати, ображ0ти; -se запалюватися (про шкіру
escaleno adj мат. непрбвильний (про трикутник)
escalera /і. драбйна; схбди; - automática (mecánica, rodante, móvil); - sin fin діал. ескалбтор; - de caracol (de husillo)
гвинтові схбди; - del avión трап nnatá', - de mano (portátil) ручнб (переноенб) драбйна; - de nudos мотузкбва драбйна; - tijera (doble) щаблівка; - de incendios пожбжна драбйна; - de salvamento запасні схбди; - principal (de servicio) na- радні (чбрні) схбди; - excusada (falsa) потайні схбди; - sueca спорт, швбдська стінка; 2. нерівна стрйжка; hacer -s об- чикрйжити, обчухрбти; 3. діал. схбдинка; de -(s) abajo нйжчий (про прислугу escalerilla М. драбйнка; 2. доріжка (на панчоха.х); en - іос. adv. драбйнкою escalerón /771. aum. de escalera; 2. садб- ва драбйна escaleta /домкрбт
escalfado adj\. шерехбтий, погбно виштукатурений (про стіну\ 2. вбрений (про яйце)
escalfador m 1. іст. металбвий глбчик; 2. титбн, водонагрівбч; 3. іст. настільна грілка; 4. буд. пальник (для випáлювaння олійної фарби)
escalfar vt 1. варйти Яйця (у бульйоні)',
2. пектй хліб (на сильному вогні)', 3. Л. Ам. відбирбти; позбавляти escalinata /гіарбдні схбди escalio /77 вйорана цілині escalmo m див. escálamo escalo /77 1. схбдження (за допомогою драбини); 2. підкбп, підзбмний хід escalofriante ¿¿^'страшнйй, жахливий escalofriar vt\. викликбти тремтіння; 2. на- máTH CTDáxy
escalofrío /77 (рі) тремтіння, ознбб; dar (producir) -s HamáTH cTpáxy escalón /77 1. схбдинка; уступ (у скелі)', 2. схбдинка, етбп; 3. ступінь; чин, звання;
4. військ, ешелбн; - de asalto удбрний ешелбн; en escalones іос. adv. нерівно, уступами, схбдинками escalonado adj військ, ешелонбваний escalonar vt\. військ, ешелонувбти; 2. роз- ташбвувати у пбвній послідбвності; розподіляти по етіпах, градуювбти escalonia, escaloña f бот. цибуля шалбт, аскалбнська цибуля escalope /77 кул. ескалбп escalpar vt мед. скальпувбти escalpelo /77 мед. екбльпель escalplo /77 шкірянйй ніж escama f 1. зоол. лускб; лусочка; щитбк;
2. пластйнка (на обладунках, кольчузі)',
3. рі недовірливість, підозрілість; de muchas -s недовірливий, підозріливий; llamar а - засумнівбтися; відчути недовіру escamado 1. ¿¿#* лускбтий; 2. недовірливий, підозріливий; 3. /77луск0; 2. лускоподібна тканйна (на обладунках, кольчузі) escamadura /зіскбблювання лускй escamar 1» иГчйстити (рибу%, 2. вселЯти недовіру, робйти подозрілим; 3. і//при- KpauiáTH оздббленням (у вигляді луски)', -se ставбти недовірливим (підозріливим) escambroso adj діал. див. espantadizo escamochar vt 1. діал. обрізбти (обривб- ти) негбжі для їжі лйстя (салату; 2. мар- нотрбтити, розтрйнькувати escamocho m 1. недбїдки; 2. малбнький бджолиний рій
escamón 1. ¿¿^недовірливий, підозріливий; 2. /77 прочухбн escamonda їдив. escamondo escamondadura /'зрізані гілки escamondar иМ. пі^стригбти (дерева); 2. знйщувати непотрібне (шкідлйве) escamondo m підстригбння дбрева escamonearse див. escamarse escamoso ¿¿з/лускбтий; пластйчний escamotar гідив. escamotear eacamoteador m 1. фбкусник; 2. злодюжка, шалапут
escamotear vt\. непомітно ховбти (під час показування фокусів)', 2. спрйтно поцупити; 3. занапастйти; знйщити escamoteo m 1. фбкус; 2. шахрбйство; спрйтна крадіжка
escampada /'проЯснення погбди (тимчасове)
escampado ¿¿^відкрйтий (про місцевість), безлісний
escampar 1. vt звільняти, розчии^ти (місце, приміщення)', 2. vi припинятися (про дощ)’, прояснятися (про небо)', 3. ВІДМОВЛЯТИСЯ (від плану, намірів)', 4. (-se) Л. Ам. перехбвуватися (ховбтися) від дощу; ¡ya escampa! що дблі то вáжчe escampavía f мор. 1. розвідувальне судно; 2. мйтне суднб escamudo adj див. escamoso escamujar и/підрізати олйвкові дербва
279
escamujo
escamujo m 1. зрубана олйвкова гілка;
2. обрізування олйвкових дербв (сезон) escancia fpoзливáння винб (по чаркак) escanciador т виночбрпій
escanciar 1. и/пригош$ти винбм; розливб- ти винб по чбрках; 2. і//вихилЯти (чаркУ), пйти (вино)
escanda /'пшениця (різновид) escandalada f діал. escandalera /скан- дбл, ббшкет
escandalizar vt 1. влаштбвувати скандбл (ббшкет), скандалити, бешкетувбти; 2. іст. і викликбти обурення; -se обурюватися escandalizado adjщо влаштовує скандбл escándalo m 1. ганббний учйнок; 2. скан- 1 дбл, ббшкет; armar un - влаштбвувати скандбл (ббшкет); 3. приголбмшення;
4. розббщеність, безсорбмність; погбний приклад; tener a uno para el ~ діал. робйти з кого-н. посміхбвисько escandaloso 1. ас/скандбльний, обурливий; 2. занепокбєний; 3. m скандаліст escandallár vt\. вимірювати глибину мб- ря (задопомогоюлота)\ 2. фін. вйзначити вбртість (товарі
escandallo m 1. мор. лот; грузйло; 2. прб- ба (товарі 3. фін. встанбвлення про- дбжної ціни
escandecer іїдив. excandecer escandinava, -а 1. adj скандинбвський; países ~os скандинбвські країни; 2. m, f скандинбв, -ка escandio тхім. скбндій escandir и/скандувбти escandola їдіал. див. escandalada escansión /скандувбння (вірша) escantillado т див. escantillón escantillar vt архіт. відміряти escantillón /77 шаблбн, калібр, лекбло escaño /771. лбвка зі спйнкою; 2. місце у парлбменті, депутбтське місце escañuelo /77 лбвка для ніг escapada f, escapamiento /77втбча, hacer una escapada знйкнути (непомітно); en una escapada щодуху, що є сйли; вмить escapar 1. и/бігти що є сйли; 2. звільняти, рятувбти (від небезпеки)', 3. vi звільнитися; унйкнрти (інебезпеки); - de la cárcel утектй з в'язниці; ~ de la muerte унйкнути смбрті; 4. тікбти (таємно)', перехбвувати- ся, зникбти; - a una de caballo накивбти п'Ятами; - de buena лбдве втіктй; ~ de milagro дйвом врятувбтися; - por pies тікбти; -se 1. витікбти (про газ, рідину, збігти (про молоко); 2. тікбти (таємно зникати)', 3. вилітбти (з клітки)', escapársele а uno (una cosa) не помітити; необбчно сказбти; escapársele la risa a uno недо- рбчно розсміятися
escaparate /77І. склянб шбфа; 2. вітрйна;
3. Л. Ам. шбфа (одежна, книжкова) escaparatista com. офбрмлювач вітрйн escapatoria /і. втбча; dar uno ~ сприяти втбчі;д2. вйхід, лазівка, відмбва; 3. корбт- ка поїздка, вйлазка; 4. Л. Ам. гардербб, одбжна шбфа
escape /771. кваплйва втбча; а - іос. adv. поспішно, щодуху; 2. вйтік (газу, рідинй)\ тбча; 3. спусковйй механізм (рушниці)',
4. спуск (годинникового механізму); ~ de áncora бнкерний спуск; 5. тех. вихлоп, вйпуск (пари, газ$; de - вихлопнйй, ви- пускнйй, відвідний; puerta de ~ випускнйй бтвір; спусковйй; 6. див. escapatoria 2; по hay ~ вйходу нембє
escapear vt діал. 1. див. escar 1; 2. ітй швидкйм крбком
escapismo m втбча від ребльності, ескапізм
escapo /77 1. архіт. стрйжень (стбвбур) колбни; 2. бот. циббк (цибулі) escápula faHaT. лопбтка
escapulario m 1. вбвнЯна накйдка (чернецький одяґ); 2. мед. наплічна пов'язка; escalera de ~ підвіснб драбйна (білястіни шахти)
escaque m 1. клітка нюхового пбля; 2. рі шбхи (гра)', 3. геральд. квадрбт escaqueado adj поділений на квадрбти (клітйнку); tablero ~ шахівнйця escara їмед. струп
escarabajear vi 1. метушйтися; 2. писбти карлючками; 3. грйзти, не давбти спбкою (про думки, тривоги) escarabajeo /77душбвний неспбкій escarabajo m 1. ент. жук; ~ bolero (pelotero, sagrado) скараббй, гнойовйк; - de agua (acuático) жук-плавунбць; - de la patata колорбдський жук; 2. куций; кара- к0тиця; 3. військ, рбковина (у гармати);
4. р/кривульки, карлючки escaramucear vi див. escaramuzar escaramujo m 1. бот. шипшйна; 2. зоол. морська качка; 3. діал. чаклунство escaramuza /і. військ, сутичка, зіткнення, бій; 2. супербчка
escaramuzar vi військ, розпочинбти бій escarapela /і. кокбрда; 2. сутичка, свбрка, лбйка
escarapelar 1. и/сваритися, лбятися; 2. vt Л. Ам. мусблити; робйти непридбт- ним; 3. знімбти шкаралупу; ~se 1. сва- рйтися; 2. діал., Л. Ам. жахбтися, здри- гбтися від жбху; 3. ставбти сторч (про волосся)
escarbadientes /77зубочйстка escarbador /77долотб (для глоблення) escarbar vt\. рйти, копбти; 2. роздмухувати (вогонь)', 3. колупбти (у зубах, у ву- хах)\ 4. цікбвитися; доскіпуватися escarbillos /77 рі вугілля (в золі) escarceador adjЛ. Ам. баскйй (про конгі) escarcear viЛ. Ам. робйти вольтй (під час їзди верхи)
escarcela f 1. сумка (поясна)', кошіль; мішбчок (для грошей}, 2. мисл. ягдтбш;
3. жінбчии чбпчик
escarceo /771. бриж (на морі)', 2. рі вольтй (під час їзди верхи)', 3. рі роздуми escarcina /ятагбн escarcha Лній, пбморозь escarchadera /лотбк (для зацукровування фруктів)
escarchado 1. adj покрйтий інеєм (пбмо- роззю); 2. що зацукрувбвся (про варення)', 2. /77 шиттЯ зблотом (сріблом) escarchar 1. vt зацукрбвувати (фрукти)', готувбти цукбти; 2. посйпати блйскітками;
3. vi(impers) покривбтися інеєм; ~sв діал. облуплюватися, кришйтися (про стінУ) escarche /771. див. escarcha; 2. див. escarchado 2; 3. л. Ам. липкйй бруд escarchilla /крупб (про сніґ) escarchillar vi(impers) пбдати (про сніжну крупУ)
escarchoso adj Л. Ам. бруднйй, липкйй, маснйй
escarda /і. пропблювання; 2. цбпка, сбп- ка (для прополювання)', мотйка; 3. період пропблювання
escardadera їдив. escarda 2 escardador m 1. сапбльник; 2. див. escarda 2
escardadura f, escardamiento m див. escarda 1
escardar vtA. полбти, пропблювати, сапб- ти; 2. знйщувати (викорінювати) зло escardilla їдив. escarda 2 escardinar уідив. escardar escardillo /771. див. escarda 2; 2. квітка чортополбху; 3. сбнячний відблиск (збй- чик); lo ha dicho el ~ нічого прихбвувати, по очбм усе вйдно (при звертанні до дитини, що завинила)
escariado ш тех. 1. розсвбрдлювання (отворів)', 2. розтбчування escariador m тех. розвбртка (інструмент) escariar vt тех; 1. розсвбрдлювати (отвори)', 2. розтбчувати
escarificación їмед., с.-г. скарифікбція escarificador m мед., с.-г. скарифікбтор escarificar vt 1. мед., с.-г. скарифікувбти; 2. розпушувати (ґрунт)', оброблЯти про- сбпником; 3. див. escarizar escarizar іїмед. 3HÍMáTH струп’я; очищбти краї рбни
escarlata /і. яскрбво-червбний (червоногарячий) кблір; 2. тканйна червбного кбльору; 3. див. escarlatina 2 escarlatina f 1. вбвняна тканйна червбного кбльору; 2. мед. скарлатйна escarlatino adj Л. Ам. яскрбво-червбний, червоногарячий
escarmenador /771. велйкий грббінь; 2. Л. Ам. густйй гребінбць
escarmenar vt 1. розчісувати (волоссй); 2. текст, чесбти (шовк, вовнУ)', 3. відбирб- ти {гроші як покарання за витівкуt); 4. обдирати потихбньку
escarmentado adj нбвчений (гірким досвідом)', un - valepor dos за однбго бйтого двох небйтих даіЬть
escarmentar 1. tfcyeópo карбти, провчити; 2. и/отрймати гіркйй урбк, відчувбти на влбсній шкурі; ~ en cabeza ajena вчйтися на чужому дбсвіді escarmiento m1. гіркйй дбсвід, урбк; 2. зра- зкбве покарбння, кбра; hacer un ~ провчити, покарбти
escarnecedor m насмішник, злий жартів- нйк
escarnecer и/насміхбтися, знущбтися escarnecimiento, escarnio m насмішка, знущбння
escarnir vt іст. див. escarnecer escaro яс/кривонбгий escarola /цикбрій (різновид) escarolado adj хвилястий; гофрований (про комір)
escarolar vt іст. гофрувбти (комір) escarótico adj мед. що загбює escarpa М. укіс; крутйй схил; 2. уступ стінй; 3. військ, ескбрп; 4. Л. Ам. тротубр escarpado adj крутйй, обрйвистий escarpadura f, escarpamiento m діал. див. escarpa 1
escarpar1 vt робйти укіс; зрізбти під кутбм {фунт)
escarpar ^стісувати різцбм (долотбм) escarpe1 /77 1. див. escarpa 1; 2. діал. покарбння батогбми escarpe2 /77 пбножі (частина обладунків) escúpelo /771. див. escalpelo; 2. різбць, долотб; рбшпіль
escarpia /і. костйль (цвяУ); 2. рісл. вуха escarpidor m рідкий грббінь escarpín /771. легкйй (ббльний) черевйк; 2. вбвнЯна шкарпбтка; 3. (рі) діал. шкар- пбтка
escarpiza їдіал. прочухбн escarramanchones: а - іос. adv. діал. вбр- хи (на стільці)
escarrancharse діал., Л. Ам. див. esparrancarse
escarriar гідіал. обігрбти дбчиста escarza /глиббка рбна ногй (уконя) escarzano adj архіт. сегмбнтний, лучкбвий (про аркУ)
escarzar і/ґзгинбти у дугу (за допомогою мотузки)
escarzar и/очищбти (бджолинівулики) escarzo /771. забруднений стільнйк; 2. очйс- тка бджолйних вуликів; 3. відхбди шбвку; 4. трутовйк (ігриб)
escás /77 пбзначка на стіні (для баскської гри у м'яч)
280
escomendrijo
escasamente adv 1. уббго; 2. лбдве escaseada, escaseadura / безвітря, затишшя (на морі)
escasear 1. иґскорбчувати кількість; 2. скупитися, шкодувбти; 3. тех. викбшувати, 3pi3áTH h¿bkíc, робити зріз; 2. vi не вистачати, 6pa«yBáTH
escasero 1. ас/скупйй; 2./77CKHápa escasez / 1. скупість; 2. неа^ча, брак;
3. бідність
escasitud ґдіал. див. escasez З escaso adj 1. недостбтній, уббгий; - de medios обмбжений у кбштах; - de luces неосвічений; 2. непбвний, недостбтній; dos metros ~s ледь два MéTpa; непбвних два MéTpa; 3. дріб'язкбвий; 4. скупий escatimador а^скупйй escatimar vt\. жaдyвáти, скупйтися; no - elogios не скупйтися на похвалу; sin ~ fuerzas не шкодуючи сил; 2. іст. перекручувати (зміст)
escatimoso adj 1. підступний, лукбвий; 2. скупйй
escavanar розпушувати (землю, ґрунт), niflropTáTH
escayola /1. гіпс, ane6ácTp; 2. штукатурка escayolar vt \. noKpnBáTH гіпсом; 2. мед. накладбти гіпсову пов'Язка escena fjl. сцбна, кін; poner en - обвити (п'єсу)] 2. сцбна, картйна; 3. сцбна, епізод, пригбда; 4. місце пригбди; 5. мис- т0цтво декламбції, худбжнє слбво; brillar en la - бути мáйcтpoм худбжнього слбва;
6. драматургія; драматйчне мистбцтво; desaparecer de - пітй зі сцбни; помбрти, пітй з життя; hacer una ~ влаштбвувати сцбну (скандбл)
escenario /771. сцбна, кін; 2. місце дії; 3. середовище, отбчення escénico adj сценічний, театрбльний escenificación f 1. сценічний eapiáHT, ін- сценувбння; 2. BHCTáBa escenificador m інсценувбльник escenificar vtl. інсценувбти, робйти сценічний варант (романУ)] 2. стбвити (п'єсу escenografía f 1. перспективне креслення; 2. театрбльний живбпис; 3. декорбції escenográfico adj що віднбситься до те- атрбльного живбпису (fleKopáAn); декора- тйвний
escenógrafo m декорбтор, худбжник (театральний)
escepticismo /77 скептицйзм escéptico 1. а#скептйчний; 2. mcKénrm esciena fixr. oéánm (риба) escindir vt 1. роз'бднувати; po3pnBáTn; розколювати; розціплювати; 2. спричинити розкбл (у партії, русі)] -se лбпатися, тріскатися, розкблюватися escirro /77 мед. злоякісна пухлйна (молочної залози)
escisión /1. розкбл, протиріччя; la política de - політика розкблу; la ~ de un partido розкбл nápTi'i; 2. розщбплення, ділення; - del átomo фіз. розщбплення ¿тома escisionista 1. adj розкбльницький; política ~ розкбльницька політика; 2. m розкбль- ник, прихйльник розкбльницької політики escisiparidad їбіол. розмнбження діленням escita 1. adj скіфський; 2. m скіф escítico adj скіфський esc uridos m різоол. білячі esc uro /77 зоол. білка esclarecen, иґ освітлювати, робйти вйди- мим; 2. висвітлювати, тлумбчити, пояснювати; 3. освічувати; 4. прославляти; о. и/сштати; 6. діал. світліти
пА.іагесidamente adv шляхбтно, благо- рбдно
3dj 1. Яснйй, освітлений; 2. вй- ^лении,^ вйкладений; 3. освічений; 4. прославлений, шйроковщбмий
esclarecimiento m вйсвітлення (питання) esclava /1. рабйня; 2. браслбт esclavatura f Л. Ам. 1. іст. рабй (одного маєтку); 2. работоргівля; 3. див. esclavitud
esclavina /пелерйна, накйдка; крилбтка esclavista 1. рабовлбсницький; 2. m рабовлбсник; 3. прихйльник рббства esclavitud f 1. páécTBO, невбля; 2. ярмб, залбжність; 3. поневблення esclavización /‘поневблення esclavizar иґпоневблювати, уярмлювати, закручувати
esclavo 1. adj рббський, поневблений, закріпбчений; 2. див. enamorado 1; 3. m раб; ser ~ de su palabra бути госпбдарем свогб слбва; ser un - працювбти як віл esclavón adj діал. догідливий, улбсливий esclera їдив. esclerótica escleral adj див. escleroso esclerosante adj мед. що спричиняє скле- рбз
esclerósico adj див. escleroso esclerosis їмед. склербз escleroso adj мед. 1. склеротйчний; 2. твер- дйй, міцний (про тканинй) esclerótica їанат. склбра esclerótico adj див. escleroso esclusa /'шлюз; водоспуск; водовідвід esclusada /об'бм водй у шлюзі esclusar vt шлюзувбти esclusero /77 ДОГЛЯ^бЧ ШЛЮЗІВ escoba /1. мітлб; щітка для підлбги; віник; Mrmá; - electromecánica електромеханічна щітка; 2. бот. верболіз; ~ nueva діал. HOBá Mhná (про керівника)] - nueva barre bien HOBá мітлб чйсто метб escobada f 1. пбмах мітлбю (під час під- мітання)] 2. легкб підмУння; dar una - підместй абияк (нашвидкуруч) escobadera f підмітбльниця, прибирбль- ниця
escobajo1 /77 старйй віник escobajo2 /77 обібране грбно виногрбду escobar1 /77 верболіз, вербнЯк escobar2 1. vt местй, підмітбти; 2. віяти, провіювати (зерно)] 3. діал., Л. Ам. підпи- páTH, стбвити підпбри; 4. vi Л. Ам. xoeá- тися, забйтися у кутбк; -se діал., л. Ам. жйти на чужі кбшти (за чужйй рахунок) escobazar iz/брйзкати віником escobazo /77 1. yfláp мітлбю (віником); 2. діал. див. escobada; echar a uno a -s прогнбти, вйгнати escobén /77 мор. клюз escobera ЛІ. бот. дрікзвичбйний; 2. жінка, що рббить (продаб) віники escobero /771. мбйстер, що рббить віники;
2. продавбць віників
escobeta f 1. див. escobilla1 1; 2. Я Ам.
швббра
escobilla11. /щіточка (для пилУ] 2. щіточка (з щетини, дротУ)] 3. бот. бріка; 4. бот. че- cáK (різновид); 5. бот. крес-салбт; 6. ворсувальний боввбн, суцвіття чесакб; 7. ел. щітка; 2. m діал. підлесник escobilla2 /золотйй (срібний) пил escobillar иМ. чистити щіткою; 2. Л. Ам. притопувати каблукбм (у танці)] 3. діал. змітати пил; А. діал. лбстити, підлбщувати escobillear и/77. Ам. див. escobillar 2 escobilleo /771. Л. Ам. притупування каблукбм (у танці)] 2. танцювбльна nápa escobillón /771. військ, ббнник; 2. мітлб escobina f металбві ошурки; металбва стружка
escobo /77 чагарнйк
escobón /77 1. йорж для чйстки димогбр- них труб; 2. щітка на корбткій пблиці;
3. див. escoba 2
escocedura f 1. почервоніння (шкіри)] 2. свербіж
escocer vi 1. свербіти; 2.л обпблювати, спричиняти відччуттЯ печії; 3. засмучувати, викликбти жблість; -se 1. засмучуватися, досбдувати; 2. червоніти, 3aná- люватися (про шкіру escocés, escocesa 1. adj шотлбндський; 2. m, /щотлбндець, -ка escocesa feкосбз, старовйнний шотлбнд- ський танбк
escocia1 fixr. TpicKá (різновид), escocia2 fapxim. скбція escocimiento тдив. escozor escoda /каменЯрський молотбк escodar ^обтісувати (каміння) escolia /1. іст. Kánop; 2. чепбць escofieta /1. іст. сітка для волбсся; 2. діал. дитЯчий чбпчик
escofina /напйлок, рбшпіль, терпуг escofinar vt обробляти напйлком (pám- пілем)
escogedor 1. ар^’вимбгливий, перебірливий, примхлйвий; 2. т Л. Ам. сортувбль- ник тютюну
escoger vt відбирбти, надавбти nepeeáry escogida fЛ. Ам. сортувбння тютюну escogido adj вйбраний; obras -as вйб- рані твбри
escogimiento т вйбір, відбір escolapio /77 учень (церковної, монастирської школи)
escolar1 1. adj шкільнйй; навчбльний; año - навчбльний рік; edad - шкільнйй вік; 2. /77 школяр, учень escolar2 vi (-se) пролізбти, протйскувати- ся (через вузьке місце) escolaridad /навчбння; años de - рокй навчбння; nivel de - охбплення шкільнйм навчбнням (дітей) t
escolariego aq/учнівський; студбнтський escolástica / escolasticismo /77Схолбстика escolástico 1. схоластичний; 2. /77СХО- nácT
escolecitis їмед. апендицит escolero тдіал. школЯр; студбнт escoleta /У7. Ам. 1. амбторський оркбстр; 2. репетйція (оркестру, ансамблю) escoliador /77 cxoлiácт escoliar vtглумбчити, коментувбти (текст) escoliasta сопт. див. escoliador escolimado adj квблий, нбмічний escolimoso adj дратівлйвий; буркотливий; обрбзливий escolino тдіал. учень escolio /77 СХ0ЛІЯ escoliosis їмед. сколібз escólito /77 ЗООЛ. жук-корощ escolopendra їзоол. сколопбндра escolta /1. охорбна; конвбй; ескбрт; 2. конвоїр
escoltar иґохоронЯти; конвоювбти; ескор- тувбти, супровбджувати escollar1 vt(vi,-se) виділятися escollar2 vi 1. діал. наскбчити на підвбд- ний кбмінь; 2. діал. не вдавбтися (про план, наміри); зазнбти невдбчі escollera /хвилеріз, хвилелбм escollo /771. підвбдний кбмінь; 2. небез- пбка, рйзик; 3. перешкбда escombra /1. прибирбння (сміття)] 2. діал. див. escombro
escombrar vt\. очиї^ти, прибирбти (сміття, щебінь)] 2. очищбти, звільняти; 3. гірн. видалЯти пусту порбду escombrera /1. будівбльне сміття, щб- бінь; 2. смітник, звблище escombro1 /771. будівбльне сміттЯ, щббінь; улбмки; reducir a -s знестй (будівлю)] зруйнувбти (місто)] перетворйти на руїни; 2. гірн. відхбди, nycrá порбда; 3. дрібні родзйнки (нижчого ґатунку) escombro2 /77 іхт. скумбрія, макрбль escomendrijo /77худб дитйна, здйхля
281
escomerse
escomerse знбшуватися esconce m А. кут, виступ; 2. запбдина, заглйблення
escondecucas тдіал. див. escondite 2 escondedero /нсхбванка esconder1 m див. escondite 2 esconder2 VtA. (VI) ХОВ0ТИ(СЯ), перехбву- вати(ся); 2. містйти у собі escondidas рідіал. див. escondite 2; а - loe. adv. та0мно, секрбтно; пбтай escondidillas1: а - loe. adv. TaéMHO, пбтай escondidillas2 fplíl. Ам. див. escondite 2 ¡escondidos трЩ. Ам. див. escondite 2 escondijo тЛ. Ам див. escondrijo escondimiento /77Ховбння, переховування 'escondite т А. див. escondrijo; 2. гра у хбванки; jugar al - грбти у схбванки escondrijo /77хбванка esconzado зс/вутбстий, з вйступами escopeta f рушнйця; - de un cañón (de dos cañones) одноствблка, двоствблка; ~ de pistón вогнепбльна рушнйця; ~ de viento духовб рушнйця; - negra мисл. єгер; aquf te quiero, ~; te quiero ver, - час брбтися за спрбву!, потрібно діяти! escopetar vt гірн. виймбти збмлю (на золотих копальня*)
escopetazo /771. рушнйчний постріл; 2. рушнична рбна; 3. несподівана (неприємна) новинб
escopetear vt, vi стрілбти (з рушниці); ~se 1. обмінюватися комплімбнтами; 2. пікіруватися
escopeteo /77 1. перестрілка; рушнйчна стрільбб; 2. пікірувбння; - de cortesías ббмін комплімбнтами escopetería f А. стрілки; 2. стрільбб, стрілянйна
escopetero/771. стрілбць (солдат); 2. кон- вбй; конвоїр; 3. рушнйчний мбйстер; руш- нйчник; 4. продавбць збрбї; 5. єгер escopl(e)adura /паз escoplear vtpовббти паз escoplo /77долот0; стамбека; зубйло escora f мор. 1. стояк, пілерс;’ 2. нбхил суднб, крен
escoraje /77 мор. зміцнення підпбрами суднб на стбпелі
escorar A. vt мор. кріпйти суднб підпбрами; 2. vi мор. хйлитися, нахилитися; 3. до- сягбти мінімбльного рівня (про відплив)\ -se 1. діал. ховбтися, перехбвуватися; 2. діал. звблювати провйну escorbútico adj мед. цингбтний escorbuto /77 мед. цингб escorchapín m іст. вітрйльник escorchar vt А. дбрти шкуру, білувбти; 2. подрбпати; 3. діал. набридбти, надо- кучбти
escorchón /77 подряпина, саднб escoria f 1. окблина, шлак; 2. вулканічна лбва; 3. (~ de forja) залізна окблина; 3. від- хбди
escoriáceo adj гірн. шлакоутвбрювальний escoriación fqne. excoriación escorial /771. місце звблища шлбку; 2. шлб- ковий відвбл; 3. діал. ліснйй вируб escoriar іїдив. excoriar escorificar vtxiM. шлакувбти escorpena (див. escorpina escorpénidos mpiixr. скорпбнові escorpina fixr. скорпбна, морський йорж escorpio m див. escorpión 4 escorpión /771. єнт. скорпібн; 2. військ, іст. метбльна машйна; 3. бич з ланцюгів; 4. (Е.) Скорпібн (сузір'я, знак зодіак^ escorpiónidos трізоол. скорпібни escorredero т див. escurridero 2 escorrocho /77 Діал., escorrofio /77 діал., escorrogio тдіал. страхбвище, потвбра escorrotarse діал. А. страждбти на про- нбе; 2. верзтй нісенітниці
escorrozo /77 1. захбплення; насолбда, утіха; 2. іст. обурення, досбда; 3. діал. кривлбння
escorzado m див. escorzo escorzar vt жив. подавбти у рбкурсі escorzo /77 жив. зобрбження у рбкурсі, рбкурс
escorzón тдив. escuerzo 1, 2 escorzonera f6or. чорний (солбдкий) кбрінь escoscarse мучитися escota f мор. шкот escotado тдив. escotadura 1 escotadura f 1. виріз, декольтб; 2. театр. люк; 3. вйріз, надріз; вйїмка escotar1 vt 1. вирізбти, надрізбти; викрбю- вати; 2. мор. вичбрпувати вбду escotar2 vt, vi внбсити своіЬ чбстку (при складчині)
escote1 /771. див. escotadura 1; 2. іст. ме- рбживне оздбблення (на дамській білизні) escote2 /77 пай, чбстка; а - іос. adv. у склбд- чину, на пабх escotera fMop. напівклюз escotero adj А. порожнякбм, з невелйким вантажбм, недовантбжений; 2. діал. одйн, одинбкий (про подорожнього)’, 3. діал. бездітний; 4. одинбкий (про судно) escotilla fMop. люк escotillón /77 ЛЮК
escozor /77 А. пекучий біль; 2. досбда, засмучення; біль, страждбння escrepida fJ1. Ам. плювбк escriba /77 пйсар
escribana fflian. перепйсувачка; секретбр escribanía fA. посбда пйсаря; канцелярія, контбра (у суді)’, бюрб, секретбр; 4. пись- мбве прилбддя
escribano /771. перепйсувач (у суді)’, 2. іст., Л. Ам. нотбріус; 3. секретбр; реєстрбтор; - del agua ент. вертячка escribido: leído у - грамотій, клбдезь премудрості
escribidor /771. іст. письмбнник; 2. писбка escribiente A. com. перепйсувач, -ка; пйсар; 2. /77 іст. бвтор, письмбнник escribir vtA. писбти; - (muy) tirado писбти (дуже) швйдко; - al dictado писбти під диктбвку; máquina de - друкбрська ма- шйнка; 2. писбти; 3. повідомляти на письмі; -se 1. запйсуватися (у члени організації)’, 2. листувбтися escriño /771. плбтений кбшик; 2. скрйнька escripia /"плбтений риббльський кбшик escrito А. р. ігг. describir; 2. яс/смугбстий, плямйстий (про плоди та тварин); 3. m папір, докумбнт; 4. твір; 5. юр. клопотбння; апеляція; por - іос. adv. письмбво; asi esta - так судйлося; такб дбля; no hay nada - sobre eso це ще мбжна поспере- чбтись
escritor /77 письмбнник, бВТОр escritorio /771. письмбвий стіл; бюрб, секретбр; 2. контбра; канцелярія; 3. шбфка для коштбвностей escritorzuelo /77 писбка, графомбн escritura /і. письмб, писбння; написбння; 2. (рі) біблія; писбння; (Sagrada) Escritura бвятб Письмб; 3. пбчерк, мистбцтво писбти; 4. письмб; писбмність; - latina латйнське письмб 5. нотарібльний акт escrituración fдiaл. офбрмлення нотаріб- льного бкта
escriturar vtA. юр. оформляти нотарібль- ним бктом; 2. ангажувбти (актора) escriturario 1. ^'юридичний, нотарібльний (акт); 2. /77знавбць (тлумбч) біблії escrófula ґмед. золотуха escrofuloso мед. A. adj золотушний (про хворого); 2. /77 хвбрий на золотуху escroto /77 анат. мошбнка escruchante тдіал. злбдій-злбмник escrupulillo /77 кулька всербдині бубонця
escrupulizar vi А. робйти скрупульозно (старбнно); 2. сумнівбтися; вагбтися escrúpulo /771. сумніви; вагбння; - de Магі- gargajo, - del padre Gargajo безпідстбвні сумніви, надмірна нерішучість; 2. сумлінність, делікбтність; -s de monja збйва де- лікбтність; 3. відрбза; гидливість escrupulosidad /старбнність, скрупульбз- ність, педантйчність
escrupuloso adj А. сумлінний; 2. старбн- ний, скрупульбзний; педантйчний; 3. сумлінний, добросбвісний; 4. гидлйвий; 5. Л. Ам. увбжний
escrutador 1. adj пйльний, увбжний; 2. т облікбвець голосів (при балотуванні) escrutar vt А. досліджувати; увбжно ог- лядбти; дошукуватися; 2. підрахбвувати голосй (при балотуванні) escrutinio /771. ретбльне дослідження (вивчення); 2. підрахунок голосів (при балотуванні)
escrutiñador m А. дослідник; 2. див. escrutador 2
escuadra fA. геод. кутомір; 2. косинбць; - falsa, falsa - склбдений косинбць; буд. мблка; - de agrimensor геодезйчний кутомір, бкер; 3. військ, група, комбнда; - de fusileros група стрільців; 4. група (людей); бригбда; 5. ав., мор. еекбдра; - universal de dibujo кульман; а - іос. adv. під прямйм кутбм; fuera de - іос. adv. нбвкіс escuadrar vt обтісувати, надавбти квадрбтної фбрми
escuadreo m А. вимірювання повбрхні у квадрбтних одинйцях; 2. розпйлювання (колод)
escuadría /плбща попербчного пербрізу escuadrilla fA. мор. флотйлія; дивізібн; 2. ав. ескадрйлья; - de caza ескадрйлья винйщувачів
escuadrón m військ, ескадрбн escuadronar, escuadronear vt військ. формувбти ескадрбн escuagüil тЛ. Ам. див. escagüil escualidez fA. бруд, неохбйність; 2. худи- нб
escuálido adj А. бруднйй, неохбйний; 2. худий, змарнілий escualo /77 акула (різновид) escualor тдив. escualidez escuatina fзooл. морськйй бнгел escucha f А. слухання, прослухування; підслухування; 2. військ, секрбт (варто- вйй); 3. звукоулбвлювання;^4. вікбнце для підслухування; 5. іст. покоївка (що спить поруч з спальнею господйні) escuchar vtA. (vi) слухати; вйелухати; 2. при- слухбвуватися; -se тішитися влбеним кра- сномбвством, говорйти позуючи escucharruidos m мор. гідрофбн escuchimizado зс/надзвичбйно виснажений, слабйй, квблий escuchita f(pt) нашіптування (на вухо) escuchón /77 любйтель підслухбвувати escudar vtA. захищбти, прикривбти щи- тбм; 2. захищбти; -se захищбтися, при- кривбтися щитбм; звертбтися по допо- мбгу
escuderear и/служйти зброєнбецем escuderil adj властйвий (притамбнний) зброєнбецю
escudero1 adj див. escuderil escudero2 /771. зброєнбсець; щитонбсець; 2. ідбльго, дворянйн; 3. слугб можновлбд- ної осбби; 4. іст. слугб, що супровбджує господйню; 5. мбйстер, що рббить щити; - de a pie гонбць, поейльний (при королівському дворі) escuderón /77хвалькб, вйскочка escudete тА.див. escudo 5; 2. проклбдка (у білизні); 3. предмбт, схбжий на малб- нький щит; 4. хворбба плодів олйвкового
282
eslavo
дбрева; 5. бот. лaтáттяl водяні лілія; injertar de - с.-r. прищбплювати щиткбм escudilla fA. мйска; cynoeá мйска; 2. діал. кругла чбшка
escudillar vtA. розлив0ти суп (бульйбн) (у миски, тарілки); розкладбти їжу (у тарілки); 2. залети окрбпом (киплячим бульйбном) хліб {для приготування хлібного сулУ); 3. хазяйнувбти; 4. діал. базікати, теревенити
escudo /77 1. щит; 2. (- de armas) герб;
3. ескудо {старовинна іспанська монета);
4. екю {старовинна французька монета)',
5. нбклбдка {дверного замка), лйштва, щитбк; пластйнка {на замковій щілині)', 6.3áxncT, заступництво escudriñador 1. 0# допйтливий, цікбвий; 2. /77 дослідник, випрббувач escudriñamiento т А. дослідження, вйв- чення; 2. yвáжний рбзгляд escudriñar vtA. досліджувати; 2. розслідувати, дошукуватися; 3. yвáжнo вдивлятися
escuela f А. шкбла; - primaría початкбва школа; - de segunda enseñanza серпня шкбла; 2. учйлище; - normal педагогічне училище; - de artes у oficios технічне учйлище; ~ superior вйщий навчбльний збклад; 3. шкбла (улітературі, мистецтві);
4. навчбння, наука; ~ de la vida шкбла життя
escuelante mfi. Ам. 1. учйтель {шкільний)', 2. школЯр, учень
escuelero /77 Л. Ам. 1. учйтель; 2. учень, школяр
escuelista £0/77. діал. учень escuerzo /771. жбба; 2. худб людйна escueto adj 1. відкрйтий, вільний, простб- рий; 2. сувбрий, простйй escuincle, escuintle /77 Л. Ам. 1. безпритульний соббка, бродячий пес; 2. пацбн, хлопчйсько
esculapio /77 ескулбп, лікар esculcar vtA. вистбжувати, чатувбти; 2. діал:, Л. Ам. обшукувати; - los bolsillos нйшпори- ти по кишбнях
esculco тдіал. ббшук, огляд кишбнь esculo /77 бот. кінський каштбн esculpidor /77 різьбЯр; гравбр esculpir vt 1. висікбти, вирізьблювати; 2. вирізбти, гравіювбти escultor /77 скульптор, різьбЯр escultórico adj див. escultural escultura /'скульптура {вид мистецтва та витвір)
escultural adj А. скульптурний, схбжий на скульптуру (стбтую); 2. скульптурний, що віднбситься до скульптури escullir vi діал. послизнутися, упбсти; -se втіктй, знйкнути escuna fMop. шхуна escupetina fдив. escupidera 1 escupida f діал. плювбк; salir (partir) como - de músico діал. вйлетіти кулею escupjdera fA. плювЯльниця; 2. діал:, Л. Ам. нічнйй гбрщик; 3. діал. килимбк; ци- нбвка
escupidero гпА. плювбльниця; 2.жалюгідна людйна
escupido 1. adj вйкапаний, дуже схбжий; el nieto es - al abuelo онук — вйкапаний ДЩУсь; 2. тдив. escupidora 1
escupidor 1. adj що чбсто спльбвуе; 2. т Діап. цинбвка; 3. діал:, Л. Ам. див. escupi- ^шка*’ ^ діал-' Л. Ам- феєрвбрк; вер-
Gnf upí?ura плювбк, мокротйння; 2. бо-
л^чка (пагуба*)
ГЖ ппювбти, плювбтися; 2. vt випльбвувати, спльбвувати; - nAR?re х^Ркати крбв’ю; 2. викидбти з °е, вивергбти; 3. відштбвхувати (від
себе), нбхтувати; 4. лбятися; по - захбп- люватися; мбти уподббання escupitajo /77, escupitina f, escupitinajo m див. escupidura 1 escupo тдив. esputo escurar vi іст. темніти escurcón /77 Л. Ам., діал. агбнт escurra /77 пройдйсвіт, шахрбй escurrajas їрідив. escurriduras escurre тдіал. пбрець (різновид) escurreplatos /77сушбрка (для посуду) escurribanda fA. див. escapatoria; 2. про- нбс; 3. шмагбння, биття, проч^сбн; 4. бійка escurridera f настінний набір кухбнних лбжок
escurridero /771. cyuiápKa (для посуду); 2. тех. випускнйй бтвір; 3. гірн. кан0л для стбку водй
escurridizo adj А. слизькйй, ковзнйй, глбд- кий (про поверхню); 2. що вислизбє; швидкйй, спритний; hacerse - тікбти escurrido adj А. вузькйй у стбгнах; 2. Л. Ам. збентбжений, засорбмлений escurridor /771. друшлЯк; 2. див. escurreplatos; 3. тех. стічнйй прйполок, прйстрій для стбку водй
escurriduras /д/пбкидьки; llegar a las ~
прийтй на шапкобрбння escurrilidad Лиахрбйство, лукбвство escurrimbres fpi див. escurriduras escurrir 1. vt ВИЛИВ0ТИ все ДО ОСТАННЬОЇ краплйни; 2. віджимбти (нбсухо); 3. и/крб- пати, стікбти (по краплйні); 4. сковзбти, бути слизькйм; -se 1. послизнутися; 2. зісковзувати, вислизбти; 3. тікбти;
4. промбвитися, обмбвитися escurrufio /77 Л. Ам. див. escorrocho escusa, escusabaraja /кбшик з крйшкою escuta f див. escotilla escutelaria f6or. шолбмниця esdrújulo /77 слбво з нбголосом на тр0тій склад від кінцЯ; verso - літ. вірш, що закінчується слбвом, що мЯє н0голос на трбтій склад з кінцЯ
ese1 f А. éce (назва літери s іспанського алфавітУ)\ 2. лбнка ланцюгб (що має форму літерне)', 3. резонбторний бтвір (у скрипці); andar (ir) haciendo ~s плестй крбнделі (про п’яного); echar (poner) а uno una ~v echar (poner) una - y un clavo задббрити
ese (esa, esos, esas)2 adj (вжив, для познач, об’єкта, що знаходиться на певній відстані від мовця, а також ближче до співрозмовника, ніж до мовця) цей, той; esa casa de enfrente es mía це мій дім, той, що навпрбти
ése (ésa, eso, ésos, ésas) pron dem A. цей, той; 2. (f, вжив, для познач, міста, у якому мешкає адресаj); llegaré a ésa el mes que viene я приїду у вбше місто наступного місяця; 3. (форма с. р. відноситься до попередього висловлення) це; eso es lo que yo pienso це як раз те, про що я думаю; 4. (вжив, в знач, ім.): ¿ahora me vienes con ésas? ти знбву за ceoé?; eso mismo toe. adv. ебме так, авжбж; ja ése! тримбй йогб!; a eso de... блйзько, приблизно; aún con eso однбк, протб; (eso!, (eso esl прбвильно!, тбчно!; ni por ésas (ni por esotras) ні в Якому pá3i; por eso тому; ¡por eso! в тбму й cnpáea!; ¡pues eso! от-от, ось-ось!; y eso por (porque)... та й це тільки зарбди...; у eso que... не- зважбючи на, хочб й... esecilla /запір брбшки esencia fA. суть, прирбда, сутність; en - по суті; в основнйх рисах; 2. есбнція; - de alcanfor камф0рова олія; - de clavo гвоздйчна олія; - de espliego лавбндова олія; - de rosa троЯндова олія; - volátil ефірне мбело; 3. парфуми; quinta - квін-
тесбнція;8ег de - бути необхідною умб- вою
esencial adj А. головнйй, основнйй, сут- тбвий; Іо - найголовніше; 2. хім. леткйй, ефірний
esencialmente adv А. суттбво; головнйм чйном; 2. по суті
esenciero /77 флакбнчик для парфумів esfagno m бот. сфбгнум esfera fA. cd)épa, куля; повбрхня кулі; - terráquea (terrestre) земнб куля; - armilar астр. армілЯрна сфбра; - celeste небозвід, неббена сфбра; 2. циферблбт;
3. небозвід, піднеббсся; 4. сфбра, пбле (діяльності)', орбіта (впливу, діі); - de actividad пбле діяльності; - de acción сфбра дії; 5. сфбра, середбвище esferal adj див. esférico esfericidad fMar. сферичність; кулястість esférico adj мат. сферйчний esferoidal adj мат. сфероїдальний, сфе- рбїдний
esferoide /77 мат. сфербїд esferómetro /77 фіз. сфербметр esférula fA. dim. de esfera; 2. кулька esfinge 1. 00/77. (і) міф. сфінкс; 2. загадкб- ва осбба; 3. ент. брбжник (метелик)', 4. f хйтра (підступна) жінка esfíngido 1. adj схбжий на сфінкса; 2. трі брбжники (метелики) esfínter /77 анат. сфінктер, стискбч esforrocinar vt зрізбти дйкі nápocTKH з виногрбдної лозй
esforrocino /77ДЙЧКа виногрбдної лозй esforzado adj А. смілйвий, рішучий, мужній; 2. ейтний, пожйвний (про бульйон) esforzar 1. vt підейлювати; бадьбрити; 2. підбадьбрювати, надихбти; 3. vi підба- дьбрюватися, надих0тися; -se старбти- ся, floicnafláTH зусйль esfuerzo /771. зусйлля; натуга; 2. мужність, хорббрість, сила; 3. зусйлля, старбння; sin - без зусйль; sin escatimar -s не шкодуючи сил
esfumar vt жив. А. затушбвувати; 2. давб- ти поступбву градбцію (кольору); -se зникбти, щезбти esfuminar \гідив. esfumar esfumino тжив. естбмп, розтушбвування esgarrar vt 1. (vi) хбркати; відкбшлюва- тися; 2. розривбти, роздирбти esgarre тдіал., esgarro тЛ. Ам. плювбк, мокротйння esgrima /фехтувбння esgrimidor /77фехтувбльник esgrimir vt 1. фехтувбти; 2. впрбвно захищатися у супербчці
esgrimista 00/77. Л. Ам. /цив. esgrimidor esguardamillar vt змішувати, плутати (плани)
esguazar иґперебрбдити^ esguazo т А. перехід убрід; 2. брід esguín /77 мальбк лосося esguince /771. рух з метбю ухилитися від удбру (падіння); спрйтність; 2. жест досб- ди (презйретва); 3. рбзтяг, вйвих eslabón /771. лбнка (ланцюга, гусениці)', 2. Kpecáno; 3. точйльний бруебк; 4. зоол. чбрний скорпібн; 5. мед. пуослйна (на нозі коня)\ 6. зв'язбк, сполучна лбнка eslabonamiento т з’єднання лбнок (у ланцюзі)
eslabonar vt А. зв'язувати, з'бднувати лбн- ки (уланцюзі)', 2. (vt) зв'Язувати(ся), з'бд- нувати(ся)
eslávico adj див. eslavo 1 eslavista 00/77. славіст, -ка eslavístico 00/славістйчний, славістський eslav*o, -а 1. adj слов'янський (промови)’, давньослов’Янський (про мову); 2. т, f слов'янйн, -ка; 3. т (старо)слов'Янська мбва
283
eslavófilo
eslavófilo m слов'янофілі eslembarse діал. дивитися, роззявивши рбта
eslilla ffl. Ам. анат. ключиця
eslinga f мор. строп; derecho de - діал.
див. eslingaje
eslingaje тдіал. митний збір (за зберігання імпортних товарів) eslizón m ящірка (різновид) eslora fMop. довжинб суднб estovadlo, -а 1. adj словбцький; 2. m, f cnoeáK, -чка; 3. т словбцька мбва iesloven«o, -а 1. adj словбнський; 2. т, f словбнець, -ка; 3. т словбнська мбва esmaltado т див. esmalte 2 ■esmaltador т емалювбльник esmaltadura їдив. esmalte 2 esmaltar vt 1. емалювбти, покривбти ембллю; 2. прикрашбти, оздбблювати esmalte /771. ембль; глазур; ~ de uñas лак для нігтів; 2. ембль (виріб)\ 3. (~ azul) синя ембль (приготування з окису кобальту?)',
4. блиск, глянець; 5. зубнб ембль esmaltín /77 див. esmalte З esmaltina frípH. смальтйн esmaltista m див. esmaltador esmaragdino adj див. esmeraldino esmaragdita fдив. esmeraldita esmechudar гідіал. куйбвдити, кошлбти- ти (волосся)
esmerado adj 1. акурбтний, бездогбнно зрбблений;2.старбнний esmerador m шліфувбльник esmeralda /*1. гірн. смарбгд; 2. діал. зоол. вугбр; 3. діал., орн. колібрі (різновид) esmeraldino adj смарбгдовий, смарагдового кбльору
esmeraldita fripn. смарагдйт esmerar vt чйстити, полірувбти; -se ста- рбтися
esmerejón /77 орн. дбрбник esmeril1 /77 гірн. наждак, непрозбрий (дрібнозернистий) корунд
esmeril2 /77 військ, есмерйль (старовинна невелика гармата)
esmerilado /771. шліфувбння; 2. притирбн- ня, довбдення (деталей); 3. затбчування esmeriladora Лиліфувбльна машйна esmerilar vti. чйстити наждакбм; шліфу- вбти; 2. притирбти; 3. точйти esmero /77 старбнність; ретбльність; аку- рбтність; vestirse соп - акурбтно одягб- тися
esmirriado adjxypm, схудлий esmoladera /точйльний кбмінь esmoquin /77смбкінг esmorecerse іст., діал. знепритбмніти esnob/77 сноб esnobismo /77 снобізм esofágico adj мед. що віднбситься до стравохбду
esófago /77 анат. стравохід esópico adjезбпівський (про стиль, мову) esotérico adj незрозумілий для непосвя- чених; езотерйчний
esotro (= ese otro) pron dem (adj) іст. той, інший
esotropía їдив. estrabismo espabiladeras fpiнагбрні щипці espabilado adj 1. жвбвий, мотбрний; 2.спрйтний, бувблий espabilar 1. vt знімбти Haráp (з свічки)] 2. розбудити, розворушйти; 3. швйдко покінчйти (спекатися); 4. vi діал. бути не- увбжним, лупати очйма; -se 1. розвору- шйтися; 2. поспішбти; {espabílate! по- квбпся!, швйдше!
espaciador m клбвіша для відбитті (у друкарській машинці) espacial adj А. просторбвий; 2. космічний espaciar vtA. розставляти, розсбвувати (з проміжками); 2. див. esparcir 2; 3. полігр.
набирбти у розрядку; розбивбти на шпб- ції (на шпбни); -se 1. просторікувати, роз- вбдитися; 2. див. esparcirse 2 espacio1 1. /77пр6стір; протяжність; - aéreo повітряний прбстір; - cósmico (interplanetario) космічний (міжпланетний) прбстір; - vital життбвий прбстір; 2. інтер- вбл, прбміжок; відстань; 3. період, час; en el - de dos años за два рбки, прбтягом двох років; 4. ділянка (території, землі)]
5. повільність; зволікбння; 6. полігр. пробільний матерібл; шпбція; шпон; 7. муз. прбміжок між нбтними лінійками; 2. adv повільно; - muerto військ, мбртвий прбстір; -s imaginarios фантбзії, ілюзії espaciosamente adv повільно, не по- спіїл^ючи
espaciosidad /простбрість; широтб, протяжність
espacioso adj\. простбрий, ширбкий; 2. повільний
espachurrar і//роздбвлювати, розплющувати
espada f\. шпбга; меч; рапіра; desnudar la - оголйти шпбгу; 2. людйна, що дббре володіє шпбгою; 3. (m) Topépo, матадбр;
4. рікарт. еспбдас (масть іспанської колоди, що зображує шпаги)] el as de -s туз еспбдас; 5. зоол. меч-рйба; - de Damo- cles дамбклів меч; - de dos filos пблиця на два кінці; la - de Bernardo нікчбмна людйна; непотрібна річ; media - одйн з матадбрів, що убивбють бикб; сербдній спеціаліст; primer(a) - пбрший (голов- нйй) матадбр, що убивбє бикб; 6. népuia скрйпка (уякій-н. справ/); con la - desnuda з огбленою шпбгою; entre la - у la pared у скрутнбму станбвищі; між двох вогнів; caerle a uno la - вйпасти на дблю; ceñir - носйти ujnáry; бути військовим; ceñir la - a uno посвячувати у лйцарі; entrar con - en mano круто брбтися за спрбву; llevar por la -; meter a -; pasar a - зарізати, убйти; meter a uno la - hasta la guarnición припбрти до стінй; presentar la - військ. віддавбти честь шпбгою; спорт, робйти вйпад шпбгою; quedarse а -s залйшитися при піковому інтербсі; прогрбтися; rendir la - військ, скласти збрбю, здаватися в полбн; sacar la - por (uno) заступйтися; (una cosa) борбтися за що-н.; salir con su media - втручбтися y чужу розмбву; ser buen - бути гбрниим полемістом; tirar de la - вйхопити (оголйти) шпбгу
espadachín m 1. (умілий) фехтувбльник; 2. забіяка, шйбеник
espadador /77тіпбльник (льону, конопель) espadaña /і. бот. рогіз; 2. дзвінйця espadañada /*1. кровотбча (з рота)] блю- вбння; 2. потік, стримінь espadañar ифозпускбти хвіст (про птахів) espadar vtтріпати (льон, конопель) espadarte m див. espada 5 espadería /1. майстбрня з вйготовлення шпаг; 2. магазйн з прбдажу шпаг espadero /77 1. мбйстер, що ВИГОТОВЛЯЄ шпаги; 2. продавбць шпаг espádice /77 почбток (суцвіття у вигляді колосу
espadilla /і. тіпблка, льоном’ялка; 2. мор. кормовб веслб; запаснйй руль; 3. карт. туз еспбдас (в іспанській колоді)\ 4. іст. велйка головнб шпйлька espadillado m тріпання (льону, коноплі) espadillador тдив. espadador espadillar гідив. espadar espadín /77 малбнька шпбга espadista т сл. хбтній злбдій espadón1 /771. aum. ote espada; 2. висбкий чин; титулбвана осбба espadón2 /77 бвнух
espadrapo тдив. esparadrapo espalar vt, и/зчищбти (прибирати) сніг espalda fA.(pi) спинá; 2. спйнка (сукні)]
3. діал. дбля, фбтум; 4. різворбтня (тйль- на) сторонб; 5. конвбй, охорбна; -s de molinero (de panadero) крембзний; cargado de -s сутулий; a —s (vueltas) ioc. adv. по-зрбдницьки, підступно; dar de -s упбсти горілйць; dar las -s бігти, рятувб- тися втбчою; echar sobre las -s звблю- вати на плбчі; echarse a b(s) ~(s) una cosa закйнути, махнути рукбю; 6. забути, пустйти в непбм'ять; echarse sobre las -s взЯти на cé6e відповідбльність; guardar lafs) -(s) захищбтися; guardar uno la(s) ~(s) a otro захищбти, рятувати; hablar por las -s шушукатися за спйнами; hacer -s терпіти, страждбти; бути насто- рбжі; hacer -s a uno захитати, допома- гбти; medirle a uno las -s побйти; полічити pé6pa; mosquear las -s бити; p¡. car (en) las -s переслідувати (ворога)] relucir la - бути дуже багбтим; tener buenas -s, tener las -s anchas бути терплячим; tener guardadas las -s бути під надійним збхистом; tener seguras las -s бути невразлйвим; tirarle a uno de -s здивувбти, приголбмшити; tornar (volver) las -s повернутися спйною, відвернутися; накивбти п'Ятами, тікбти; vivir de -s a la realidad чинйти всупереч здорб- вому глузду; a -s vueltas, memorias muertas знйкне з очбй, зійде з думки espaldar т 1. іст. наспйнник, частйна об- ладунку, що прикривбє спйну; 2. спйнка (стільця)] 3. див. espalda 1; 4. шпалбри (для крученоїрослини)\ 5. спйнка, вбрхня частйна пбнцира (черепахи)] 6. військ. тйльна попербчка; 7. рі шпалбри espaldarazo m 1. удбр шпбгою плазом; 2. ляпанець по спйні; 3. церемонія посвячення у лйцарі
espaldarón тдив. espaldar 1 espaldear vt 1. мор. бйти у корму (про хвилі)] 2. діал. захищбти, охороняти espaldera /*1. див. espaldar 4; 2. спорт. гімнастйчна стінка
espaldero тдіал. 1. ад'ютбнт; 2. зброєносець; 3. особйста охорбна; охорбнець espaldilla М. анат. лопбтка; 2. спйнка (сукні)] 3. грудйнка (частина м'ясної туші) espaldón 1. adj діал. див. espaldudo; 2. m вал; перешкбда; 2. військ, бруствер, па- panéT
espaldonarse військ ховбтися від ворожого вогню за прирбднім укриттям espaldudamente adv грубо, різко espaldudo ас/широкоплбчий, плечйстий espalera f див. espaldar 4 espantable adj див. espantoso espantachinches f бот. реп'яшок espantada f\, панічна втбча (тварини)] 2. відмбва (через стра$ espantadizo ¿q/ляклйвий, боязкий espantado adj А. діал. недовірливий, підозрілий; 2. діал. відстблий у рбзвитку (про дитинуі)
espantador adj 1. жахлйвий, страшнйй; 2. діал. ляклйвий (про коня) espantagustos com. 1. непривітна людйна; 2.сперечбльник espantajo /771. опудало; 2. жупел espantalobos тбот. міхурник деревйстий espantamoscas m 1. опахбло від мух; 2. сітка від мух
espantanublados m 1. іст. жебрбк; 2. надокучлива людйна espantapájaros тдив. espantajo 1 espantapastores т бот. пізноцвіт осінній espantar vt\. лякбти, вселЯти страх (жах); 2. сполбхувати; ~se 1. лякбтися, боЯтися; 2. дивувбтися, бути врбженим
284
esperanza
espantavillanos /77дешбва річ espanto m А. страх, переляк, жах; 2. пб- див, здивувбння; 3. загрбза; 4. Л. Ам. прй- вид; estar curado de - бути холоднокрбв- ним, сприймбти все спокійно espantosidad fH. Ам. див. espanto 1 espantoso adj А. страшнйй, жахливий; 2. дивовйжний, приголбмшливий; 3. діал. відвідуваний прйвидами (про будинок español, -а 1. а# кінський; 2. т, f icná- нець, -ка; 3. т icnáHCbKa мбва; a la española loe. adv. на іспбнський кшталт españolada f 1. типбва icnáHCbKa поведінка; 2. утрйрування типбво ¡cnáHCbKnx рис (у кіно, театрі)
españolado adj іспанізбваний, стилізб- ваний під іспбнський колорйт españolar itf(-se) див. españolizar(se) españolear vi вихвалятися іспбнським по- хбдженням, вихваляти все іспбнське españolería fflne. españolada españoleta f А. старовинний іспбнський танбць; 2. буд. шпінгалбт españolidad f сукупність націонбльних іспбнських рис (у характері, звичаяі), іспбнський характер (дух) españolismo m А. люббв до всьбго іспбн- ського; 2. лінгв. іспанізм; 3. істинно іспбн- ський харбктер
españolizar і//іспанізувбти; ~se переймб- ти іспбнські звичаї esparadrapo m лейкоплбетир esparante adj діал. одйн, одинбкий esparaván m орн. яструб-перепелятник esparavel m А. кбшіль; 2. ебкіл (інструмент штукатура); 3. діал. див. esparaván esparceta f6or; еспарцбт esparciata adj, m див. espartano esparcidamente adv окрбмо; неоднбково esparcido ас/весблий, рбдісний esparcidor m 1. розкидбч; 2. буд. механічний розподільник; ~ de hormigón розподільник бетону; - de asfalto гудронбтор esparcidora fA. розкидбч; 2. оуд. механічний розподільник esparcilla f6or. див. espérgula esparcimiento m 1. розкидбння; 2. поширення (новини)', 3. вес0лість; прирбдніс- ть, невимушеність; 4. розвбга esparcir vtA. розкидбти, розсіювати; 2. по- шйрювати (новин^)\ --se 1. розсипбтися; розсіюватися; 2. веселйтися, розважб- тися
espardeña fflHB. esparteña esparragado m стрбва з спбржі esparragal m насбдження спбржі esparragar vt розвбдити (36npáTn) спбр- жу; anda (vete) a - ідй геть! esparrago m 1. див. esparraguera 1; 2. спбржа (паростки, вжив, у їжїї, 3. жер- Дйна (для укріплення навісу); 4. тех. штифт, шпйлька; 5. військ, протитбнко- вий нбдовбень; anda (vete) a freír ~s ідй геть!; solo como ~ (en el yermo) збвсім °Дйн, одйн-однісінький esparraguera fA. спбржа (рослина)', 2. ас- парбгус пухнбетий (кімнатна рослина); З- # насбдження спбржі, пбле (грЯдка) спбржі; 4. блюдо для спбржі esparraguina frípH. спбржевий кбмінь esparramar vtA. розкидбти; 2. розливбти (Рідину)', 3. розтрйнькувати esparrancado adj А. з шйроко розстбвле- ними ногбми; 2. розсунутий esparrancarse шйроко розставляти нбги esparrillado aq/смбжений на решітці *?Ра*апв°, -а 1. аоУспартбнський; 2. m, f спартбнець, -ка
®*Ра*аг іїдіал. обплети (бутель) ®Pa¡Jeña /плбтене взуттЯ spartería Лиайстбрня (магазйн) вйробів, плбтених з еспбрто
espartero m 1. плетільник; 2. продавбць вйробів, плбтених з еспбрто espartillar m Л. Ам., espartizal m збрості ковилй
esparto /771. бот. кoвилá; еспбрто; 2. діал. віхоть (для миття посуді) esparver m див. esparaván espasmático яс/спазматйчний espasmo m 1. спазм; 2. судбма espatarrarse шйроко розставляти нбги espatelia í6ot. спатблія espático adj гірн. шпатоподібний, шпбто- вий
espato /77 при. шпат
espátula fA. шпбтель (художника, фармацевта); 2. кбльня (штукатура); 3. орн. Kocáp
espaviento /77 удбване вйраження перб- ляку (радості)
espavorecido adj іст., espavorido adj
переляканий, наляканий especería fflHB. especiería especia f 1. пряність, спбція; 2. pi іст. десбрт до bhh¿
especial adj 1. спецібльний; особлйвий; особлйвого призначення; 2. особлйвий; en - іос. adv. особлйво especialidad fA. властйвість, особливість; 2. спецібльність especialista com. спеціаліст especializado adj А. що спеціалізується; 2. кваліфікбваний (про працівника) especializar vt(vf) спеціалізувбти(ся) especialmente atfi/особлйво, перш за все especiar vt приправляти, присмбчувати (прянощями, спеціями) especie fA. вид, різнбвид, тип; уЯвлення, понЯття; вйпадок, подія; 4. тбма, пред- мбт, матбрія: 5. привід; 6. ккул. припрбва, спбція; 7. біол. вид; el origen de las ~s похбдження вйдів; 8. спорт, удбр шпбгою;
9. муз. голос (складова частина багатоголоссі)', bajo - de... під вйглядом; en ~ іос. adv. натурою; una ~ de... щось на зразбк, щось на кшталт; свогб рбду; схбжий на...; escapársele a uno una ~ обмбвитися, ббвкнути; lanzar la ~ розпустйти чутку especiería fA. магазйн прЯнощів (спбцій); 2. прЯнощі, спбції; 3. торгівля прЯнощями (спбціями); 4. іст. аптбка especiero /77 1. торгбвець прЯнощями (спбціями); 2. шбфка для зберігбння прЯнощів (спбцій); 3. іст. аптбкар especificación f вйзначення, утбчнення; бпис; специфікбція
especificar vt визначбти, утбчнювати; оговбрювати
especificativo adj визначбльний especificidad /специфічність, специфічна особлйвість
especifico 1. а^'специфічний, особлйвий, характбрний; caso ~ особлйвий вйпадок; 2. видовйй; 3. фіз. питбмий; peso ~ пи- тбма eará; 4. мед. специфічний (про хворобу)-, 5. /77 мед. специфічний збсіб; 6. го- тбві ліки
especifista com. лікар-спеціаліст з пбвних хворбб
espécimen /77 зразбк, модбль especiosamente adv оманливо especiosidad f іст. досконблість, довбр- шеність
especioso adj 1. чудбвий, досконблий; 2. оманливий; неправдйвий, фальшивий especiota fA. безглузда, нісенітна пропо- зйція; 2. неправдйва (перебільшена) новинб
espectable adj іст:, діал. визначнйй, видатний
espectacular adj 1. що віднбситься до спектбклю; 2. показнйй; ефбктний, яскрб- вий, помітний
espectáculo /771. спектбкль, вистбва; 2. ви- дбвище; dar un ~ влаштбвувати скандбл espectaculoso adj діал. хвапькувбтий espectador 1. adj що спостерігбє, що споглядбє; 2. що присутній на спектбклі; 2. /77 глядбч
espectral adj фіз. спекгрбльний espectro /77 1. примбра, прйвид; 2. фіз. спектр; - continuo суцільний спектр; - de bandas смугбстий спектр; ~ magnético магнітний спектр; - solar ебнячний спектр espectrografía Ґфіз. див. espectroscopia espectrógrafo m фіз. спектрбграф espectrograma m фіз. спектрогрбма espectrometría fфiз. спектрометрія espectrómetro /77 фіз. спектрбметр espectroscopia fcpi3. спектроскопія espectroscopio /77 фіз. спектроскбп especulación fA. філос. спекуляція, аб- стрбктна побудбва; 2. фін. спекуляція especulador m А. філос. послідбвник абстрбктної філосбфіі; 2. спекулянт especular1 adj А. іст. прозбрий; 2. дзеркб- льний
especular2 1. vt po3mnfláTH, роздивлятися; 2. розміркбвувати; 3. vi спекулю- вбти, займбтися спекуляцією especulativa f філос. здібність до абст- páKTHoro мйелення
especulativo adj А. філос. спекулятйвний, умоглЯдний; аострЄкгний; 2. спекулятйвний, спекулянтський espéculo /77 хірургічне дзбркало espejadlo adj 1. дзеркбльний, гладбнь- кий; superficie ~а дзеркбльна повбрхня; 2. відбйте світло
espejar vtA. розчищбти, очищбти (місце)', 2. іст. начищбти до блйску; ~se 1. іст. ди- вйтися в дзбркало; 2. віддзеркблюватися espejear і//виблйскувати, блйскати, іскритися
espejeo /77 1. див. espejismo; 2. блиск, виблйскування
espejería f іст. магазйн, де продаються дзеркбла
espejero /771. дзеркбльник; 2. продавбць дзеркбл; торгбвець дзеркблами espejismo /77 мірбж
espejo /771. дзбркало; ~ retrovisor авто дзбркало збднього бгляду; - ustorio за- пблювальне дзбркало; ~ de cuerpo entero (de vestir) висбке дзбркало; трюмб; 2. приклад, взірбць; 3. дзбркальце (на крилах птаха, комахй) espejuelo /77 1. мін. кристалічний гіпс; *2. р/екбльця для окулЯрів; 3. р/окулЯри;
4. примбнка
espeleología /спелеолбгія espeleólogo /77 спелеблог espelucarse Л. Ам. жахбтися espelunca /*грот, печбра espeluzar, espeluznar vtA. куйбвдити (волосся); 2. див. espantar 1; ~se 1. вставбти сторч в‘щ жбху (про волосся); 2. здри- гбтися від жáxy espeluzno /77 тремтіння espeque /771. спец, вбжіль, бншпуг; 2. під- пбра (стіни)
espera fA. чекбння; очікування; políticadé - політика вичікування; estar en ~ вичікувати; спостерігбти; 2. спбкій, терпіння; оббчність; hombre de - стрймана людй- на; 3. старовинна гармбта; 4. мисл. збсід- ка; 5. юр. зволікання, тяганйна; 6. відст- рбчка
esperantista com. есперантйст, -ка esperanto /77еспер0нто esperanza f(pi) надія, споді^ння; acariciar una ~ плекбти надію; alimentarse (vivir) de ~s мбти надію, cnoflieáTHCfl; dar ~(s) подавбти надію; llenar la - вйправ- дати сподівбння; {qué ~! діал. та де там!
285
esperanzado
• % f
esperanzado adj що плекЯє надію, підба- дьбрений
esperanzar 1. vt подавЯти надію; підба- дьбрювати; 2. i//(-se) плести надію esperanzoso а^спбвнений надії esperar иМ. чекЯти, очікувати; es de~... слід очікувати..; 2. (en) сподівЯтися, пок- ладЯти надГі; 3. вичікувати; ~ sentado 4eKáTH від мбря погбди esperezarse потягуватися esperezo /77 потягування espérgula f6or. шпбргель esperma amb. біол. спЯрма; - de ballena хім. спермацбт
espermaceti т хім. спермац0т espermatogénesis, espermatogenia f фізіол. сперматогенЯз espermatozoario, espermatozoide, espermatozoo /77 фізіол. сперматозбїд espernada /остЯння лЯнка у ланцюзі espernancarse діал. див. esparrancarse espernible adj діал. мерзбнний esperón1 /77 мор. водоріз (тарЯн) корабля esperón2 /77д0вге очікування esperpento /77І.'Страх0вище; страхопуд; 2. абсурд; нісенітниця esperrugido adj діал. 1. нещЯсний, жалюгідний; 2. бруднйй, неохЯйний espertar vticr. розбудйти espesamiento т згущення espesar /77 лісові xáuji espesar2 vñ. згущувати (рідину 2. ущіль- нйти (тканинУ)) -se 1. згущЯтися (про рідині 2. розростатися (про коріння дерева)
espeso adj 1. густйй, згущений; 2. густий (про зарості посіви,волосся)) 3. чЯстий, що повтбрюється чбрез корбткі прбміжки чЯсу; 4. товстий, масйвний; 5. бруднйй, маснйй; 6. діал. набрйдливий, надокучливий
espesor /771. ryCTOTá; 2. товщинЯ; 3. щільність; 4. товщинЯ (шару) espesura М. густотЯ; 2. іст. твбрдість, стійкість; 3. rycTé волоссЯ; 4. лісові хЯщі;
5. бруд
espetaperro; a ~(s) loe. adv. що є духу espetar vt 1. настрбмлювати на рожбн; 2. прострбмлювати, прокблювати; 3. ко- лбти, зачепйти; -se 1. величЯтися; 2. закріплювати своЯ станбвище espetera1 f 1. дбшка для вішання кухбн- ного п6суду;2. кухбнний пбсуд; 3. пйшні груди
espetera f діал. прйвід; відмбвка espetón /771. рож0н; 2. дбвга шпЯга (рапіра); 3. коцюбЯ; 4. дбвга шпйлька; 5. удЯр рапірою; 6. іхт. морськЯ гблка espía1 com. 1. розвідник, шпигун; табмний агбнг 2. сл. донбщик espía2 їмор. пЯрлінь
espiado adj сл. обвинувЯчений, звинувЯ- чений
espiantar viЛ. Ам. 1. ітй, тікЯти; 2. крЯсти espiante vtJ7. Ам. 1. відхід, втбча; 2. крадіжка
espiar1 иґшпигувЯти, вистежувати espiar2 vi мор. підтягувати канЯтом до 6é- рега (судно)
espicifloro adj бот. колосовйй espicular adj гірн. списоподібний, голку- вЯтий
espichar 1. vt прокблювати, прострбмлювати; 2. діал. див. espitar; 3. діал. неохб- че витрачЯти (гроші)) 4. vi здихЯти; -se 1. діал., Л. Ам. худнути; 2. Л. Ам. ніяковіти, сорбмитися; 3. діал. злякЯтися espiche /771. кблючий інструмбнт; гостра збрбя; 2. діал. див. espita espichón /77 прокол, рЯна espiga ЛІ. колос; 2. черешбк; 3. стрйжень; штир; шип; 4. дерев'яний цвях; 5. шип,
штир, штифт; 6. загбстрена пЯлиця;
7. с0рце дзвбна; 8. детонЯтор (бомбй))
9. мор. голбвка щбгли espigadera їдив. espigadora 1 espigadilla /дйкий ячмінь espigado adj 1. достйглий (про однорічні рослини); 2. стрункйй (про молоде дерево)) 3. колосоподібний; 4. рбслий, висб- кии на зріст (про юнака)) 5. заялбжений (про тему)
espigador /77 збирЯч колбсся espigadora f 1. збирЯчка колбсся; 2. с.-г. xéflep (комбайна)
espigar 1. збирати колбсся (післяжнив)) 2. (vi) шукЯти у книжкЯх (дані)) 3. діал. обдарбвувати нарбчу (у день весілля))
4. тех. нарізЯти шипй; 5. игїти в кблос (про хліба)) -se 1. переростЯти (про овочі)) 2. ейльно ростй, витягуватися (про люди- нії
espigelia í6ot. пйжмо espigón /771. жЯло (у кома$) 2. гбстрий кінчик, вістря (инструмента, цвяха)) 3. кукурудзяний качЯн; 4. конусоподібний пЯ- горб; 5. хвилеріз, пірс; 6. шип, штир; - de ajo чЯсточка часнику; ir con -, llevar - пітй, затаївши у душі обрЯзу espigüela їдіал. ущйпливе слбво, шпйлька; насмішка
espigueo /771. збирЯння колбсся; 2. колосіння; 3. збір (вйоірка) дЯних espiguilla ЛІ. колосбк (вівса)) 2. бот. тонконіг однолітній; 3. цвіт топблі espillador /77 сл. грав0ць espillantes трісл. кЯрти (гральні) espillar \іїсл. грЯти espillo /77 сл. стЯвка (у грі) espín /77 (puerco -) зоол. дикобрЯз espina ЛІ. шип, коліЬчка; 2. скЯлка; 3. кістка (риб'яча)) 4. (- dorsal) хребЯт; 5. підбз- ра, сумнів; darle a uno mala - викликЯти підбзри (недовіру); 6. глиббкий сум, біль; - blanca бот. татЯрник коліЬчий; - de Cristo бот. держйдерево колюче; - de cruz діал. бот. колЯгія хрестоподібна; dejar a uno la - en el dedo не зуміти за- спокбїти; estar en -s бути нетерплячим, сидіти як на гблках; estar en la -v quedarse en la - (de Santa Lucia) схуднути; залйшилися шкіра та кістки; sacar la - покінчйти з чим-н. неприЯмним; sacarse la - відігрЯтися (у грі)) розвЯжитися; tener a uno en (entre) -s тримЯти у страху espinaca ЛІ. бот. шпинЯт; 2. р/лйстя шпи- нЯту (що використовують у приготуванні їжі)
espinal 1. adj хреббтний; спиннйй; 2. m Ам. див. espinar11
espinar1 /771. зЯрості глбду; 2. труднощі espinar2 vt\. колбти (порЯнити) шипЯми;
2. обгорбджувати молоді насЯдження;
3. шпигЯти, порЯнити
espinazo /771. хреббт; 2. архіт. верхівка циліндрйчного склепіння; sin enderezar el - не розгинЯючи спини; doblar el - принижуватися; romperse el - зламЯти собі шйю
espinel /77 глибоковбдний трал espinela їмін. шпінбль espinera їдив. espino 2 espineta їмуз. спінЯт espingarda ЛІ. військ, іст. мортйра; 2. іст. дбвга однодулова рушнйця (у маврів))
3. здоровило
espinilla ЛІ. анат. гомілка; 2. прищ, вугор (на обличчі)
espinillento ас{гприщЯвий, вугрувЯтий espinillera спорт, нагомілкбвий щитбк espinilludo adj див. espinillento espino 1. adj. puerco - зоол. дикобрЯз; 2. /77(- albar, - blanco) бот. глід; - amarillo обліпйха; - cerval (hediondo, cambrón)
жбстір; - negro тбрен; pasar por los -s de Santa Lucia зазнавЯти великих не- прибмностей, страждЯти espinochar иґочищЯти кукурудзяні качанй espinoso adj 1. коліЬчий, покрйтий шипЯми; 2. важкий, скрутнйй espinterógeno m фіз. іскровйй розріджувач
espinudo adj див. espinoso 1 espión m див. espía11 espionaje /77 шпигунство, шпіонЯж, агентурна рбзвідка espionar vtflHB. espiar1 espira f 1. архіт. гвинтовЯ бЯза (колони)) 2. мат. спірЯль; 3. ел. витбк (обмотки) espiración /1. видихЯння; 2. вйдих espirador adj видихЯльний; músculo - анат. видихЯльний м'яз espiral 1. до/спірЯльний, гвинтоподібний; 2. / спірЯль, спірЯльна лінія; 2. годинни- кбва пружйна
espirar 1. vt пЯхнути, видихЯти зЯпах; 2. надихЯти, підбадьбрювати; 3. іст. вди- хЯти; 4. vi перевбдити дух; 5. видихЯти повітря, робйти вйдих; 5. віяти (про вітерець)
espiratorio adj видихЯльний espirea їбот. тЯволга espiritado adjxудйй, сухорлявий espiritar vt 1. див. endemoniar; 2. (~se) дратувЯти(ся) espiritismo /77 спіритйзм espiritista 1. ^'спіритичний; 2. /77 спірит espiritoso adj 1. живйй, жвЯвий; 2. міцнйй (про спиртні напої)
espiritrompa їзоол. хоботбк (у метеликів) espíritu /77 1. філос. дух; душЯ; 2. дар, хист, талЯнт; 3. дух, бадьбрість; морЯль- на ейла; levantar el - підбадьбрити; 4. живйй (допйтливий) рбзум; un - selecto людйна з винятковим рбзумом; 5. суть, сутність, дух; 6. вйнні парй; - adiaforético, - de madera метйловий спирт; - fórmico мурашйний спирт; - de patatas аміловий спирт; - de vino вйнний спирт;
7. міф., рел. дух; - maligno (inmundo) злий дух; Espíritu Santo рел. святйй дух; - de contradicción дух протиріччя; - de la golosina худйй; pobre de - байдужий до мирськйх спокус; бідний духом; легкодухий, ббязкий, несмілйвий; dar (despedir, rendir, exhalar) el - помбрти, вйпустити ДУХ
espirituado adj діал. одержймий espiritual adj духбвний; Vida - духбвне життя
espiritualidad Л1. натхнбнність; 2. духбв- ність, духбвний харЯктер esplritualismo m філос. спіритуалізм espiritualista adj філос. спіритуалістичний espiritualizar vt 1. надихЯти; 2. робйти тбншим, стбншувати; 3. визнавЯти цер- кбвним (майном)) -se схуднути espirituoso adj див. espiritoso espiroidal, espiroideo ас/спіралеподібний espirometría f фізіол., мед. спірометрія espirómetro /77 спірбметр espiroqueta f, espiroqueto m мед. cnipo- xéTa
espisuñarse діал. старЯтися, пнутися зі шкури
espita ЛІ. дерев'яний кран (бочки)) 2. п'я- нйця
espitar vt стЯвити дерев'яний кран (на бочці)
esplacnología f спланхнолбгія (розділ анатомії)
esplandeciente, esplendente adj сяючий, блискучий
esplender і//виблйскувати esplendidez f 1. блиск, рбзкіш; пишність; 2. щбдрість, великодушність
esquifado
espléndido adj 1. блискучий, розкішний, чудбвий, прекрбсний; 2. ицбдрий; 3. сяючий, блискучий
esplendor т 1. сяяння, виблискування; 2. рбзкіш, пишність; 3. відбмість; cnáBa;
4. рбзквіт, процвітбння; 5. шляхбтність, благорбдність
esplendorar vi виблискувати, блищáти esplendoroso adj виблйскуючий; блискучий
esplenitis fMep. запблення селезінки esplicaderas fp! див. explicaderas espliego m бот. лaвáндa (різновид) esplín /77 сплін, хандрб esplique1 /77 nácTKa (для птахів) esplique2 тдіал. красномбвність espolada f, espolazo m удбр шпброю; espolada de vino kobtók BHHá espolear 1. и/пришпбрювати, підострбжу- вати; 2. підганйти, KBánnTn; 3. и/поспішб- ти,квбпитися
espoleta f військ, підривнйк; детонбтор; ~ de presencia, ~ radioelóetnca радіоелек- трйчний детонбтор espoliar vtдив. expoliar espolín1 m 1. dim. de espuela; 2. див. espuela 1; 3. бот. KOBnná пір'їста , espolín2 /771. ТКбЦЬКИЙ чбвник (для вироблення візерунків)', 2. візерункова шовкбва тканйна
espolique, espolista m ют. піший cnyrá espolón1 /771. шпбрка (у птахів)', 2. мор. хвилеріз; хвилелбм; кригоріз; 3. мор. дбм- ба; мол; 4. відріг (гірського хребта)', 5. буд. контрфбрс; 6. Hocoeá частина суднб; та- páH; 7. бот. шпбрка; tener mas espolones que un gallo постаріти, стбти старйм, б$ти yniTáx
espolón2 adj діал. пустбтливий, бешкбт- ний
espolonada /навбльна ¿така кіннбти espolonazo /77удбр шпбгою espolvoreador m розпйлювач; пульвери- 3áTop
espolvorear vt 1. зчищбти (змітбти) пил; 2. розпилйти; посипйти (порошком, цукровою пудрою)', обпйлювати espolvorizar іПдив. espolvorear 2 espomilla fpian. див. espumilla З espondeo m літ. спондей espóndil m анат. хреббць espondilitis f мед. спондиліт, запблення хребців
espóndilo /77 анат. хреббць espongiarios трізоол. губки espongiforme adj бот. гуочатий espongina fpne. esponjina espongioideo adj губчатий, ніздрювбтий, Дірчастий
esponja /1. зоол. губка; 2. губка (для мит- Щ; 3. здйрник; 4. Л. Ам. запбклий п'янй- ця, пийка; pasar la ~ забути, пустйти в непбм'ять
esponjado /77 кул. сніжка (яєчний білок, збитий з фруктовим сиропом та лимонним соком)
esponjadura f, esponjamiento /77І. розпушування; 2. діал. здимбння, розбухйння esponjar ■* '•а
чутися, бундючитися; нішати
крйщати, гар-
espon
espon
espon
espon
espon
ear vtfi. Ам. витирйти губкою era /сітка для губки (у ванній) ero тдіал. ловбць губок ina íxím. спонгін
-josidad /губчастість, ніздрювйтість, Аірч0стість
^‘губчастий, ніздрювйтий, дір-
esponsales /77 рі, esponsalías fpiicT. заручини
esponsalicio adj що віднбситься до заручин
esponsión /угбда, уклйдена без відома керівнйцтва
esponsor /77 неповновйжний служббввць espontanearse 1. прийтй повинйтися, початися; 2. бути відвбртим', бути щйрим espontaneidad /1. спонтанність, мимо- вільність; стихійність; 2. щйрість, вйяв- лення дбброї вблі
espontáneo adj 1. спонтйнний, мимовільний; стихійний; 2. добровільний; 3. бот. дикорбслий espora f6ion. cnópa
esporádico adj спорадйчний, одинйчний, випадкбвий
esporangio m бот. спорйнгій, споровміс- тище (у неквітковихрослина)?) esporo тдив. espora esporofita adj бот. спбровий esporogonio /77Л"0-Є8рогапдіо esporrondingarse 1. діал. MapHOTpáTHTH, гaйнyвáти; 2. Л. Ам. зривйтися (пбдати) у прірву; 3. Л. Ам. надривйтися esportada /вміст кбшика esportear и/носйти у кбшиках esportilla /1. dim. ¿/¿espuerta; 2. діал. с.-г. віялка
esportillero /77 1. іст. вуличний рознбщик; 2. перенбсник вантажу (у кошикар esportillo /77 ПЛ0ТЄНИЙ К0ШИК esportivo adj діал. великодушний, ицбд- рий
esportón /771. aum. de espuerta; 2. діал. кбшик (для перенесення м'яса)', a esportones loe. adv. пбвно, скільки хбчеш, хоч відбавлйй
esportonada /вміст кбшика esposa /1. дружйна, жінка; 2. Л. Ам. єпйс- копський пбрстень
esposado adj 1. повінчаний; одружений; 2. у наручниках
esposajas / рі іст., esposallas / рі див. esponsales
esposar vtнадягбти наручники esposas /д/нарУчники esposo /771. наречбний (після заручин)', 2. чоловік
esprín /77 мор. шпринг, збднійй носовйй швартбв
espuela /1. шпбра (на чоботі); 2. стймул, поштовх; спонукйння* 3. чбрка на дорбгу; 4. діал. див. espolón11; 5. Л. Ам. бот. со- кйркй, збячі вушка; ~ de caballero бот. со- кйркй (різновид); calzar - іст. бути лйца- рем; calzar(se) la ~ іст. бути посвячбним у лйцарі; dar de (la) dar de (las) ~s давати острбги коню; echar (tomar) la ~ вйпити по остбнній, вйпити 4áp«y на дорбгу; estar con (tener) las -8 calxadas бути готбвим до від'їзду; бути готбвим розпочбти cnpáey; picar ~s кйнутися навекбч; зірвбтися з місця; poner ~s а uno квбпити; sentir la ~ почувбти себб обрбженим
espueleado adj діал. досвідчений, бувблий espuelear vtA. Л. Ам. див. espolear 1; 2. діал. навчбти
espuelero adj діал.: gallo ~ досвідчений півень-бойк
espuelón /77 Л.. Ам., діал. див. espolón1 espuerta /плбтений кбшик з двомб ручками (для перенесення вантаж)?)', a ~s /ос. adv. пбвно, скільки хбчеш, хоч відбавлйй; estar para que le saquen en una ~ al sol бути квблим (хворобливим) espulgar vtA. виводити блохи (вбші); 2. ре- тбльно досліджувати (вивчбти) espuma /1. піна; 2. нбкип; 3. діал. див. espumilla 2; 4. вершкй; - plástica піно-
плбет; - de mar гірн. морсьЧ пінка, сепіоліт; crecer como (la) ~ рости, як з водй, як на дріжджах; echar ~ (por la boca) обурюватися, брйзкати слйною (від злості, роздратування)
espumadera /1. шумівка; 2. тех. піно- знімбч, піновіддільник espumaje m величбзна кількість піни espumajear vi 1. брйзкати слйною; 2. до- вбдити з піною в рбті espumajo тдив. espumarajo espumajoso ¿¿з/пінйстий, пінний espumaollas сот. 1. увйжлива ^людина; 2. людйна, що nxác нбса не у свої спрбви espumar 1. vt знімбти піну (нбкип); 2. vi пінитися; 3. швйдко збільшуватися (зро- стбти)
espumaraja fpian. див. espumarajo espumarajo /771. слйна; 2. піна (білярота)', echar ~s por la boca обурюватися, брйзкати слйною (від злості, роздратування) espumazón ?див. espumaje espumear vi див. espumar 2 espúmeo adj див. espumoso espumilla /1. dim. de espuma; 2. легкб тканйна; 3. Л. Ам. безб (тістечко) espmnillón /77 mílihó шовкбва тканйна espumoso adj пінистий; пінний; що піниться
espumuy fpian. дйкий гблуб (різновид) espundia /1. рбна (на кінському копиті)',
2. діал. кліщ; 3. Л. Ам. див. elefancía; 4. діал. шип
espundio тдіал. пбгріб espúreo, espurio adj 1. позашлюбний; незакбнний; 2. фальшйвий, підрбблений;
3. якйй виродився; palabra espúrea слбво, не легітимізоване Іспбнською Акадбмією espurrear, espurriar и/спрйскувати, брйзкати (білизні)
espururo тдіал. відхбди esputación ?див. expectoración esputar гідив. expectorar esputo /77 ПЛЮВ0К
esquebrajar и/надломйти; надбйти esquejar vt с.-г. саджбти черешкй esqueje /77 черешбк
esquela /1. корбткий лист; запйска; 2. на- друкбване повідбмлення (запрбшення);
3. (~ mortuoria) повідбмлення про смерть (у газеті)
esqueletado adj худорлйвий, худющий, кістлйвий
esquelético adj 1. скелбтний; 2. див. esqueletado
esqueletizar vt перетвбрювати на скелбт; ~se ейльно схуднути, перетвбрюватися на скелбт
esqueleto /77 1. скелбт; кістйк; 2. бстов, каркйс; 3. худб (кістлйва) людйна; 4. засушена рослйна; 5. Л. Ам. друкбваний бланк, друкбвана фбрма; 6. діал. нбчерк, нбрис, план (літературного творУ) esquema m схбма; план; npoéKT; ~ de conexiones ел. схбма з'еднбння; en ~ /ос. adv. схематйчно esquemático ¿¿У'схематйчний esquematismo m 1. схематйзм; 2. схема- тйчність
esquematizar vt схематизувбти; спрбщу- вати
esquena faHar. А. див. espinazo 1; 2. хре- ббт (у риб)
esquerro adj іст. лівий esquí ш (ріesquís, esquíes) спорт. 1. лижа; 2. лйжний спорт; ~ náutico (acuático)
вбдні лижі
esquiador /77лйжник
esquiar и/займбтися лйжним спбртом
esquicio /77 ескіз
esquifadlo 1. adj арх’гг. хрестбвий; bóveda ~а хрестбве склепіння; 2. fcn. згрбя, ббнда
287
esquitar
%
esquitar vtмор. екіпірувбти (судно) esquife /771. шлюпка; 2. архіт. циліндричне склепіння
esquila1 /1. дзвінбчок (у вівці, кози)] 2. не- велйкий монастирський дзвін esquila2 fpHB. esquileo1 esquila3 /1. зоол. кревбтка (різновид)]
2. зоол. рак-богомбл; 3. ент. вертЯчка, водянйй жук; 4. бот. MopcbKá цибуля esquiladero m місце, де стрижуть вівці esquilador m стригбль
esquilar1 vtстрйгти (вівці)
¡esquilar2 vi діал. залбзити на дбрево esquilar3 vi діал. дзвонити у дзвінбчок esquilaso m орн. пересмішник ^esquileo /771. стрижка овець; 2. місце та час стрйжки овець esquilero /77 кбшіль
esquilimoso adj 1. педантйчний, скрупульозний; 2. гидлйвий
esquilmar vt1. збирбти врожбй; 2. отримувати прибуток (від господарства); 3. вйс- нажити ґрунт (пророслинність); А. виснб- жувати, вичбрпувати
esquilmeño adjдіал. плодонбсний, родючий (про рослинй)
esquilmo m 1. плодй, врожбй; 2. приплід;
3. прибутки (від господарства)] 4. діал. пбрші плодй (оливковогодерева)] 5. діал. підстйлка (для худобй)] 6. діал. див. escobajo2; /. Л. Ам. побічні продукти зем- лерббства (тваринництва)
esquilón /77 велйкий дзвінбчок (у худобй) esquimal 1. ед/ескімоський; 2. отескімбс esquimo m іст. див. esquilmo 1—З esquina / 1. ріг (вулиці, будинку, - del libro (del pañuelo) ріжбк книжки (хустки); de - кутовйй (про кімнату, балкон)] 2. Л. Ам. магазйн на рбзі (вулиці, будинку); tas cuatras -s трбтій збйвий (дитяча гра)] darse contra (por) las ~s хоч головбю об стінку бййся; doblar la - повернути за ріг; діал. помбрти; estar de (en) - не ладнбти esquinado adj 1. кутбстии, з кутбми; 2. жор- сткйй, гбстрий; кутастий; 3. обрбжений, вражений; 4. у поганому гуморі esquinal m 1. діал. ріг будівлі; 2. тех. кутовб стійка; 3. тех. розкіс esquinar vt\. утвбрювати кутй; 2. стбвити кутбм; 3. надавбти квадрбтної фбрми, обтісувати (дерево)] 4. сварйти; ~se сваритися, не ладнбти
esquinazo m 1. див. esquina 1; 2. діал. серенбда; dar- знйкнути (зароготй), втік- тй; не прийтй на поббчення esquinela fдив. espinillera esquinencia /мед. ангіна esquinera f, esquinero m діал. кутовйй стіл; кутовб полйця esquinudo ед/кутовйй, з кутбми esquinzo /77 кроко/^йл (різновид) esquirla /улбмок кістки (каменя, скла) esquirol тЛ.діал. білка; 2. штрейкбрбхер esquirro т див. escuro esquisto /77 мін. слбнець esquistoso adj мін. слбнцевий esquitar пробачбти борг esquite тЛ. Ам. смажена кукурудза esquitero /77 Л. Ам. див. estallido esquivar иМ. уникбти; - el golpe ухилитися від удбру; 2. вислизбти; 3. ухилитися; -se відмовлятися, відкарбскуватися esquivez /1. зневбга, нбхтування; 2. відлюдність, нетоварйськість esquivo adj\. презйрливий, зневбжливий (про той)] 2. нетоварйський esquizofrenia /мед. шизофренія esquizofrénico мед. 1. adj шизофренічний; 2. /77шизофрбнік esquizoide мед. 1. adj шизбїдний; 2. т шизбїд
estábil adj див. estable
estabilidad /стблість; стабільність; постійність
estabilismo т стабільність estabilización /стабілізбція estabilizador т стабілізбтор; стабілізуючий прйстрій
estabilizar vtнадавбти стблості; стабілізу- вбти (про валюту)] -se 1. стабілізувбтися;
2. див. establecerse 1 estable adj стабільний, постійний establear привчбти до стійла (тварину establecer vt 1. заснбвувати, встанблю - вати; 2. заснбвувати; ввбдити; -se 1. оселятися; влаштбвуватися; 2. відкривбти торгівлю (підприбмство); 3. влаштувбти- ся (на рооотУ)
establecimiento m 1. заснувбння, вста- нбвлення; увбдення; 2. статут; прйпис;
3. устанбва, збклад; 4. стбле станбвище (на службі, у суспільстві)
establero /77 скотбр
establo /771. стійло; хлів; скотбрня; 2. діал. стбйня
estabulación /стійловб утрймання худбби estabular утрймувати в стійлах (худобу) estaca /1. кіл; 2. стовп; пбля; 3. сбджане- ць; 4. дрюк, товстб пблиця; 5. велйкий цвях; 6. сл. кинджбл, фінка; 7. Л. Ам. рив. espolón1 1; 8. Л. Ам. володіння селітряною копбльнею; 9. діал. ділЯнка, обгороджена частокблом; 10. діал. ущйпливе слбво, шпйлька; а (Іа) - на припбні; arrancar la - Л. Ам. прйстрасно бажбти, прбг- нути до чого-н.; estar а la - бути обмбже- ним у кбштах; бути обмбженим, недалб- ким; llevarse una - діал. прораховувб- тися, зазнбти збйтків; no dejar - en pared знйщити, не залйшити кбменя на кбмені; plantar (clavar) -s мор. заривбтися нб- сом (про судно)
estacada /1. частокіл; штахбти; 2. пбле ббю; місце двоббю; 3. діал. молоді олйв- кові насбдження; 4. діал.укбп, рбна; dejar a uno en la - залишбти у біді (у небезпбці); quedarse) en la - загйнути на пблі ббю (у двоббї); зазнбти невдбчі, провалйтися estacado m див. estacada 2, З estacar vt\. прив'язувати до стовпб (худо- 6У)] 2. стбвити тйчки (на межі ділянкйу,
3. Л. Ам. прибивбти кілбчками; 4. діал. катувбти, розтягуючи на стовпі; 5. діал. рбнити (холодною зброєю)] 6. діал. обдурювати; -se 1. остовпіти, стовпбм стбти;
2. діал. обмбнюватися; 3. діал. стбти як укбпаний (про конй)] 4. Л. Ам. закбхува- тися; 5. діал. вколбтися estacarrocines m бот. копієчник estacazo m 1. удбр пблицею; 2. прочухбн;
3. Л. Ам. див. espolonazo
estación /1. стан (речей)] 2. час, період, сезбн; - de las lluvias сезбн дощів; 3. порб рбку; 4. відвідування цбркви (у дні страсного тижнйі] 5. церк. молйтви (удні страсного тижня)] 6. зупйнка, стоЯнка (удорозі)]
7. стбнція; вокзал; будівля вокзблу; - terminal кінцбва стбнція; 8. трамвбйне депб;
9. стбнція; пункт (телефонно-телеграфного зв’язку)] - emisora радіомбвна стбнція; - meteorológica метеорологічна стбнція; - de radio радіостбнція; 10. іст. кни- гбрня (кібск); 11. археол. стоЯнка; 12. біол. середбвище проживбння; 13. астр. уЯвна нерухбмість зірбк; - espacial (interplanetaria) космічна (міжпланбтна) стбнція; andar (las) estaciones клопотбтися; vestir con la - одягбтися відповідно до порй рбку (до погбди)
estacional adj 1. що відповідбє порі рбку, сезбнний; 2. див. estacionario 1,2; 3. мед. сезбнний (про хворобу estacionamiento /771. зупйнка, перебувбн- ня на однбму місці; 2. стоЯнка (машин)
estacionar vt 1. стбвити, розміщбти (на постій); 2. спбрювати (вівці)] -se зупинятися на тому ж рівні, не рухатися впербд estacionario 1. ед^стаціонбрний; 2. не- рухбмий, що не змінюється; 3. m іст. букініст; 4. бібліотбкар (у давньому університеті Саламанки)
estacón /771. aum. de estaca, 2. нбдов- бень; - contra tanques протитбнковий нбдовбень; 3. Л. Ам. укбл; кблота рбна estacha / мор. 1. гарпунний трос; 2. бук- сйр; канбт; кббельтов estada /постій, зупйнка (удорозі) estadal m 1. естадбль (міра довжини = 3,334 м); 2. церк. освЯчена стрічка (яку носять на шиї); 3. див. estado 6; 4. іст. восковб свічка
estadero /77 1. іст. двірськйй землемір; 2. іст. щинкбр, корчмбр estadía1 /1. затрймка, зупйнка (у дорозі)]
2. жив. себнс (натурника)] 3. (рі) фін. день простбю суднб (у порту); 4. фін. дбме- редж, неустбйка за простій суднб (упорту estadía2 /далекомірна лінійка estadígrafo m діал. див. estadista 1 estadillo /771. статистичні дбні; 2. статис- тйчна таблйця; 3. (- de fuerza) військ. спйски фактйчного склбду
estadio /771. стадібн; 2. іст. ристблище;
3. стбдій (одиниця вимірювання відстані)]
4. стбдія, період; фбза; 5. мед. період, час (хвороби)
estadista m 1. статйстик; 2. держбвний діЯч, політик
estadística /1. статйстика; 2. рі Л. Ам. статистйчні дбні
estadístico 1. adj статистйчний; 2. m Л. Ам. див. estadista 1
estadizo adj 1. що зупинйвся; 2. що за- стоЯвся; 3. що залежбвся estado /771. станбвище, стан; полбження; - de ánimo нбстрій; - civil сімбйний стан; - de cosas стан речбй; - de salud стан здо- рбв'я; - sólido (líquido, gaseoso) фіз. твердий (рідкйй, газоподібний) стан; 2. іст. стан; - llano (común; general) трбтій стан, нйжчий стан; - noble дворянський стан; 3. (Е.) держбва (територія); Estado Soviético Радянська держбва; Estado soberano сувербнна держбва; Estados no adheridos позаблбкові держбви, держбви руху неприбднання; de - держбвний; hombre de Estado держбвний діЯч; golpe de Estado держбвний переворбт; 4. штат (адміністративна одиниця); 5. естбдо (одиниця вимірювання довжинй); 6. підсумок; статистйчний звіт; 7. (Е.) (Ministerio de Estado) іст. Міністерство закордбнних справ (в Іспанії); 8. іст. пбчет, кортбж; - honesto дівбцтво; - interesante вагітність; Estado Mayor військ, штаб; Estado Mayor General генербльний штаб; стбвка; - de alarma (- de excepción) надзвичбйний стан; бойо- вб тривбга; - de guerra стан війнй; - de sitio стан облбги; siete -s debajo de tierra за сімомб замкбми; en - de merecer діву- вбти; en el - de la inocencia у незбймано- му, непорбчному стбні; caer de su - втрб- тити своб станбвище; 6. упбсти, звалйти- ся; dar -, poner a uno en - забезпбчити станбвище (у суспільстві); mudar (tomar) - змінити свій громадянський стан estadounidense 1. adj що віднбситься до Сполучених Штбтів Амбрики; 2. т, /урбд- женець, -ка Сполучених Штбтів Амбрики; америкбнець, -ка estafa1 /шахрбйство; афбра estafa2 fpne. estribo 1 estafador /77 шахрбй, аферйст estafar vtшахраювбти; хитрувбти estafermo т 1. манекбн (для рицарських ігор)] 2. роззЯва
288
estar
estafeta /1. іст. естафбта, пбшта; 2. посй- льний; кур'бр; 3. (~ de correos) пбшта, по- цітбве відділення; - de campaña польовб пбшта; 4. дипломатйчна пбшта estafetero /77 спужббвець пбшти estafetil ас/поштбвий estafilínidos трізоол. стафілініди (родина кома.*)
estafilococo /77 бакт. стафілокбк estafisagria / бот. стафізбгрія, сокйркй, збячі вушка (різновид) estagmatita frípH. стагматйт estagnación f*І. застій (у справа^] 2. див. estancación
estajadera frex. 1. молотбк для загинбння пружок; 2. пругозагинбльний верстбт estaje /77 Л. Ам. відрадна роббта estajear vtfl. Ам. домовлятися про умбви відрбдної роббти estajero щ estajista m відрЯдник estajo /771. відрЯдна оплбта (роббта); 2. іст. стбжка (дорбга), що скорбчує шлях estala /1. див. establo; 2. див. escala 6 estalactita freon. сталактит estalagmita їгеол. сталагміт estalaje /771. іст. див. estancia 1; 2. діал. новб невелйке підприбмство; 3. діал. лахміття, дрбнтя
estallar и/1. вибухбти, розривбтися, рвб- тися; 2. лбпатися (з тріском), тріщбти;
3. лЯскати (різкою)] 4. займбтися (про по- жежУ)\ знімбтися (про бурю)\ вибухбти (про суперечку,% 5. оборюватися estallido, estallo m 1. вйбух; dar un estallido лбпнути, вйбухнути з тріском; 2. спб- лах; 3. гуркіт, перекіт (громУ) estambrar vt крутйти прЯжу estambre amb. 1. вбвнЯна нйтка; 2. текст. оснбва; 3. бот. тичйнка; - de la vida жит- тбвий шлях
estamental ао^становйй estamento m іст. стан estameña /етамін (вовняна тканина) estamíneo adjсяканий (про пряжУ) estaminífero adj бот. одностатбвий (що містить тільки тичинки) estampa /1. гравюра, естбмп; libro ~s книга з малюнками (з ілюстраціями); 2. фігура, будбва, статура; вйгляд (людини, тварини); buena (mala) - гбрна (погбна) фігура; гбрна (негбрна) людйна; es la ~ de la bondad він — уосбблення добротй;
3. полігр. друкувбння, друк; dar a la - дру- кувбти; публікувбти; 4. сл. відбйток, слід estampación /друкувбння; друк estampado 1. ас/набивнйй (про тканину); 2. штампбваний; 3. m див. estampación;
4. набивнб тканйна; 5. штампбвання (виріб)
estampador /771. штампувбльник; 2. штам- пувбльний мблот; 3. іст. друкбр estampar vtA. (vi) друкувбти; 2. (vi) штам- пувбти; 3. кйнути, удбрити, шарахнути (об стіну); - a uno un sopapo дбти лЯпаса;
4. залйшити слід, зберегтй в пбм'яті estampería /1. типогрбфія для друкувбння естбмпів (гравюр); 2. магазйн, де продають естбмпи (гравюри) estampero m 1. гравбр; 2. продавбць естбмпів (гравюр)
estampía / de ~ раптбво, несподівано; швйдко, поквбпливо
estampida /1 .див. estampido; 2. діал. підпірка; 3. Л. Ам. панічна втбча (тварин)] «аг - лбпнути, вйбухнути з тріском; з тріском провалйтися (про справу salir de ~ Л- Ам. поквбпливо пітй, вйлетіти кулею estampido m тріск; удар; звук пбстрілу estampilla /1. факсйміле, печбтка; 2. штамп; Штемпель; печбтка; 3. Л. Ам. поштбва мбрка estampillado /77 штемпелювбння estampillar иґштемпелювбти
estancación /1. застій; затрймка, припинення; 2. обмбження вільної торгівлі;
3. припйнення спрбви, закриття підпри- бмства
estancamiento тдив. estancación estancar vt 1. затрймувати, перешкоджб- ти, спричиняти застій (у справа*); 2. об- мбжувати (забороняти) вільну торгівлю;
3. припиняти спрбву, закривати підприбмство; ~se 1. застоюватися (про водУ)]
2. затрймуватися, зупинятися; 3. знесй- люватися, знемагбти (про в'ючних тва- рий)
estancia /1. кімнбта, апартамбнти (у палаці)] 2. перебувбння; час перебування;
3. іст. добовб платня (за перебування у лікарні); 4. літ. строфб; станс; 5. Л. Ам. естансія, мабток; тваринницька фбрма;
6. діал. садйба; 7. військ, іст. тббір; ser (venir) de la - діал. набути репутбції про- вінцібла
estanciero /77 1. Л. Ам. велйкий земле- влбсник, поміщик; 3. діал., іст. наглядбч (на польових роботак) estanco 1. ас/водонепронйкний (про судно)] 2. /77заборбна, монопблія (на продаж деяких товарів)] 3. див. expendeduría;
4. іст. див. estanque 1; 5. іст. склад, архів;
6. діал. кібск (для продажу горілки) estandardización їдив. estandartización estandardizar іїдив. estandartizar estandart /77стандбрт; lengua ~ літературна мова
estandarte m 1. прапор, знамбно; штан- дбрт; 2. церк. хоругвб estandartización fcpiH. стандартизбція estandartizar vt фін. стан^артизувбти estannífero adj гірн. що містить блово estanque /771. ставбк; водбйма; 2. р/сідлб estanquero m 1. продавбць тютюну (сірників, мароії)] 2. діал. хазяїн тавбрни estanquidad /водонепронйкність; герме- тйчність
estanquillero тдив. estanquero 1 estanquillo т 1. кібск тютюнбвих вйробів (сірників, мароії)] 2. Л. Ам. галантербя;
3. діал. тавбрна
estante 1. adj пасовйщний (про тваринництво)] 2. осілий; 3. Л. Ам. книжкбва по- лйця; стелбж; етажбрка; 4. підпірка, ніжка (у верстата, машини)] 5. Л. Ам. опбрний стовп; пбля
estantería /етажбрка; стелбж estantigua /1. прйвид; 2. здоровбнь estantillo тдіал. стовп, підпірка; ніжка estantío adj А. нерухбмий, що зупинйвся; застійний, застбяний (про водУ)] 2. повільний; байдужий
estañador /77лудйльник, цинувбльник estañadura /1. лудіння, покриття бловом; 2. шар блова, полуда estañar vtA. лудйти, покривбти бловом; 2. паЯти; 3. діал. усувбти з посбди, звільняти з посбди; 4. діал. рбнити, завдбти удбру (ножем, шпагою) estañero /77 мбйстер (продавбць) олов’яних вйробів
estañífero adj діал. див. estanñífero estaño /77 блово; ~ para soldar м'якйй припій
estaqueada /1. Л. Ам. прочухбн; 2. діал. розтягування шкіри
estaquear \ЛЛ. Ам. 1. розтягувати; 2. прив'язувати до стовпів (людину за руки та за ноги)
estáquida f6or. чистбць estaquilla /1. дерев'яний цвях; 2. див. estaca 5; 3. малбнький цвях (безголовки) estaquillador m шйло (шевське) estaquillar viзабивбти дерев'Яні цвяхй estar viA. тимчасбво перебувбти (знахб- дитися); ~ en Madrid бути (знахбдитися) у
Мадриді; el lápiz está sobre la mesa
олівбць (знахбдиться) на столі; 2. з деякими прикм. познач, якість або стан, ви- раж. ціми прикм:. estoy contento я задо- вблений; estoy alegre (triste) мені вбсело (сумно); - enfermo хворіти; 3. з прийм. а вжив.; при необхідності шо-н. зробити. ~ a lo que salga resulte залбжати від резу- льтбту спрбви; при познач, календарного числа:¿hcuan-Xos estamos? якбсьогбд- ні числб?; при познач, ціни: las patatas están a tres pesetas картбпля — за три песбти; при готовності або необхідності що-н. побачити, почути: ~ al acecho бути напоготбві; ~ a la vista бути Явним (оче- вйдним); при познач, температури: еі termómetro está а 20 grados термбметр покбзує 20 грбдусів; при познач, географічної широти (довготи): estamos а 25 grados de longitud este ми знахб- димося на 25 грбдусі східної довготй; 4. з прийм. соп вжив,: при указ, на спільне проживання: está con su hermana він мбшкає зі свобю сестрбю; при зустрічі, спілкуванні з ким-н.: estuvo con el director un rato він пробув у дирбктора недбв- го; при познач, повної згоди: estoy en todo con usted я повністю з вбми згоден;
5. з прийм. de вжив.: при познач, актуальноїдії: estamos de mudanza ми переїжд- жбємо; están de matanza збраз у них час заббю худбби; - de viaje бути у від’їзді; подорожувбти; está de charla він загово- рйвся; при указ, на схильність, настрій, на певні обставини: ~ de buen (mal) humor бути у гбрному (погбному) нбстрої; - de prisa квбпитися, поспішбти; при познач, заняття, посади: está de porteró он праціЬє швейцбром (сторожем, приврат- ником)] 6. з прийм. en вжив.: при познач, місцеперебування: ~ en el teatro бути у тебтрі; при познач, обґрунтування, причини вжив. тк. у 3 ос. одн.: el problema está en la cuestión del dinero питбння упирбється у грбші; при познач, ціни: el reloj me está en mil pesetas годйнник мені кбштував тйсячу песбт; 7. з прийм. para снеозн. ф. нек.дієсл., з деякими ім.: познач, готовність що-н. зробити, неминучість: - para salir бути готбвим до від'їзду; ~ para morir помирбти; está para llover збраз буде дощ; у деяких фразах познач, негативне відношення до ім., вираженого мн.: no estamos para bromas нам збраз не до жбртів; estoy para pocas fiestas мені не до весблощів; 8. з прийм. рог йінф. деякихдієсл. вжив.: при познач, дії, яка не відбулася або має відбутися: Іа carta está por escribir лист повйнен бути напйсаним; está manzana está por madurar це Яблуко скбро достигне; eso está por ver це ми ще поббчимо; esto está por suceder це от-от трбпиться; при познач, готовності що-н. зробити: estoy por irme contigo я готбвий пітй з тоббю; estaba por comprar ese reloj я збирбвся купйти цей годйнник; при познач, переваги: estoy por la vida del campo я віддаю перевбгу жйти у селі; estamos por la paz ми — за мир; 9. з герундієем виражає актуальну дію: está cantando (trabajando, escribiendo) він співбє (працює, пйше); está llorando він плбче; está lloviendo йде дощ; 10. іст. див. ser; 11. діал. з деякими ім. познач, щасливий кінець дії, вираж. ціми ім.: ya estuvo aquel asunto це питбння вйрішилося позитйвно; - а Іа mié salta не упускбти нагбди; - bien (mal) con uno бути у гбрних (погбних) стосунках; ~ bien (mal) a uno una cosa гбрно (погбно) сидіти (про одяг)] ~ de más бути збйвим; - en розуміти, бути обізнаним;
289
estarcido
estoy en lo que dices я розумію, про що ти говбриш; вірити, бути впевненим; estoy en que vendrás я вірю (я упбвне- ний), що ти прийдеш; - mal бути нездо- рбвим (хвбрим), noráHO ce6é почувЯти; ~ por unol бутьи закбханим; бути прихильником; ~ tras de unacosa добивЯтися; ibien está!, ¡está bien! дббре; ¿ cómo está usted? як ся MácTe?; ¿ dónde estamos? нічбго собі!; ¿estás? зрозумів?; ¿estamos? зрозуміло?,Ясно?; ipues estamos bien! от так сюрприз!, ну й ну!; óá і está bien жббре вже! estarcido т жив. малюнок, зрбблений за сітчбстим шаблбном estarcima fдив. estero estarcir vt вибивЯти (узор, малюнок за сітчастим шаблоном, трафаретом) estaría fflHB. estadía1 З estaribé /77 сл. в'язниця, кaтaлáжкa estarna fopH. сіра куріпка estarse б^ти, перебувЯти, знахбдитися; залишатися; te puedes estar con i nosotros unos dias ти мбжеш залишитися у нас на дбкілька днів; me estuve estudiando todo el dia я пpoзaймáвcя цілий день; ~ de mas байдикувЯти, сидіти склбвши руки; бути зЯйвим; ¡estaos callados (quietos)! сидіть смйрно! estasis fMeft. застій (крові) estatal зо/державний estática Тфіз. ст0тика estático 1. adj фіз. статйчний; 2. нерухб- мий; статйчний; 3. захбплений, вражений; 2. тр//?ад/Ьатмосф0рні перешкбди estatificar и/націоналізувЯти estatismo /77статйчність estatizar іїдив. estatificar estator m фіз. cráTop estatoscopio /77 фіз. статоскбп estatua ЛІ. стЯтуя; - ecuestre кінна стЯтуя; 2. ббвдур; merecer una merece una ~ йом^ при житті Tpé6a пЯм'ятник постЯ- вити; quedarse hecho una ~ заклЯкнути від crpáxy (подиву)] a gran ~f gran basa велйкому кораблю — велйке плЯвання estatuar vtприкрашЯти стЯтуями estatuaria ^скульптура, стЯтуя estatuario 1. статуЯрний, що віднбситься до стЯтуї; скульптурний; 2. статуЯрний, що використовується для cтáтyй; 3. m скульптор
estatuilla ЛггатуЯтка
estatuir vt 1. установляти, постановляти, визначЯти; 2. заснбвувати estatura /"зріст (людини) estatutario adj статутний, що віднбситься до статуту
estatuto m 1. статут; полбження; 2. npá- вило, постанбва estay m мор. штаг, лЯєр este* /771. схід; 2. східний вітер este2 (está, estos, estas) adj. pron 1. цей, ця, це; ці; 2. вжив, після 1 ім. для вираження зневаги, досари): ¡vaya con еі піпо este! ой вже ця мені дитйна! éste (está, esto, éstos, éstas) pron. dem. 1. (вжив, для познач, чого-н. близького до мовця у просторі і або часі) цей, ця, це; ці; ¿qué es esto? що це?; ¿qué libro lees? este яку кнйжку ти читЯєш? — цю; 2. (ft вжив, для познач, міста, де мешкає той, хто пише або говорить); permaneceré en está dos semanas я пробуду у цьбму місті два тйжні; en esto іос. adv. у цей час, у цей момЯнт, тут; está у nunca más, éstá у no más більше цьогб не трЯпиться; а todas éstas, a todo esto дбсі, дотепбр; esto, lo otro y lo de más allá; que si esto, que si lo otro то те, то ce; то однб, то інше estearic«o ^ стеарйновий; vela ~а стеаринова свічка
estearina /стеарйн esteatita ímíh. стеатйт esteatoma m мед. жировйк esteganografía /тайнбпис esteirosis fflHB. esterilidad З estela1 1. мор. кильвЯтер, кільвЯтерна лінія; 2. вогнЯний слід (віднебесного тіла, ракети); 3. слід, осЯдок estela2 feтбла, кам'янЯ плитЯ; - funeraria надгр0бна стбла estela3 fAHB. estelaria estelado adj див. estrellado 1 estelaje /77 Hé6o, небозвід; небосхйл estelar1 adj збряний estelar2 ііїдіал. розстеляти, застеляти estelaria í6ot. приворотень estelífero adj збряний, уейпаний зіркбми estelionato /77 юр. обмбн; прихбвування estelo /77 колбна, стовп estelulado, estelúleo adj див. estrellado 2 estemple /77 гірн. розпірка estendijarse vt/ст. витягуватися, розтягуватися
esténico adj фізіол. стенічний; актйвний, ейльний
estenio, esteno тфіз. стен (одиницясили) estenocardia fMefl. стенокардія estenógrafa ^стенографістка estenografía ЛзтеногрЯфія estenografiar и/стенографувЯти estenográfico зо/стенографічний estenógrafo /77стенбграф estenosis fмeд. стеноз estenotipia Лтгенотйпія estentóreo adj гучнйй, оглушливий, гро- мовйй (про голос) estepa1 Ляеп estepa2 í6ot. чист estepario а^степовйй estepilla fpne. estepa2 estera /цинбвка; рогбжа esteral /77 Л. Ам. див. estero 1 esterar 1. и/покривЯти цинбвкою; 2. діал. покривЯти; 3. и/одягЯтися по-зимбвому, кутатися
estercoladura f, estercolamiento т с.-г. угнбювання
estercolar1 т див. estercolero 2 estercolar21. vte.-r. угнбювати, удббрюва- ти; 2. игвипорбжнюватися (про тварину estercolero m с.-г. 1. людина, що збирЯє гній; скотбр; 2. гнойовЯ Яма estercóreo adjгнойовйй estercuelo m угнбювання ґрунту estéreo /77 стер, кубічний метр estereóbato /77 архіт. стереобЯт estereocinema m стереокінб estereofonía f стереофонія, стереофонічне відтвбрення звуку estereofotografía f стереофотознімЯння, стереофотогрЯфія estereografía fMar. стереогрЯфія estereográfico adj мат. стереографічний estereométria fMar стереомбтрія estereométrico adj мат. стереометрйчний estereoquímica ^стереохімія estereoscopia ^стереоскопія estereoscópico adj стереоскопічний estereoscopio, estereóscopo /77 стереоскоп
estereotipado adj\. полігр. стереотйпний; 2. шаблбнний, трафарбтний estereotipar иМ. полігр. стереотипувЯти, виливЯти стереотйп; 2. робйти за шаблбном
estereotipia ЛІ. полігр. егереотйпія; 2. полігр. стереотйп (машина)] 3. мед. стереотйпний рух (слбво)
estereotípico adj полігр. стереотйпний estereotipo /77 полігр. стереотйп (друкар- ська форма)
esterería Лиайстбрня (магазйн) цинбвок
esterero /77 1. мЯйстер з виготовлення цинбвок; 2. продавбць цинбвок estéril 1. adj безплідний; неродючий (про ґрунт)\ неплодонбений (про фруктові дерева)] 2. неврожЯйний (про рік)\ 3. мед. стерйльний, знезарбжений; 4. m гірн. безрудний шар; пустЯ порбда esterilidad f 1. безплідність; неродючість (ґрунт)?)’, 2. неврожЯйність; неврожЯй;
3. мед. стерйльність; 4. мед. безплідність esterilización /стерилізЯція esterilizador m мед. стерилізЯтор esterilizar vt 1. стерилізувЯти, знепліднювати, робйти безплідним; 2. мед. стерилізувЯти, знезарЯжувати
esterilla ЛІ. dim. ote estera; 2. галун; позу- móht; канитбль (золота, срібна); 3. плете- ний виріб з солбмки; плетенйця; 4. канвЯ;
5. діал. плбтена фбрма для ейру; 6. діал. пітнйк, чепрЯк; 7. діал. плбтене сидіння esterillar vt діал. обплітЯти (спинки та сидіння у стільців) esterina fflHB. estearina esterlina adj. libra - фунт стбрлінгів esterna f30on. крЯчка (різновид) esternal adj анат. що віднбситься до груднбї кістки
esternón /77 анат. грудня кістка, грудйна estero /771. див. estuario; 2. діал. струмбк, річечка; 3. діал. cyxé русло; 4. Л. Ам. болбтиста місцбвість esteróscopo /77 див. estereoscopio estertor /771. передембртний хрип; 2. мед. хрип (під час застуди) estertorosjlo adj хрйплий; respiración ~а хрйплий пбдих estérula Ампула esteta com. 1. естбт; 2. педерЯст estética ^естбтика esteticismo /77 естетйзм, естбтство estético 1. яс/естетйчний; 2. естетйчний; гЯрний, елегЯнтний; 2. m спеціаліст з ес- т0тики, естбтик estetismo /77 див. esteticismo estetoscopia fM6A. стетоскопія estetoscopio, estetóscopo /77 мед. СТЄТО- екбп
esteva /"чепіга плуга
estevado 1. adj кривонбгий; 2. m криво- нбжка
estezado /77 шкіра (для шиття одягу estezar vt 1. дубйти шкіру (сухим способом); 2. діал. бйти, люпцювЯти; 3. діал. шантажувЯти
estiaje /771. спад водй у річці (черезлітню спеку\ 2. засуха, посуха estiba f 1. військ. бЯнник; 2. приміщення, де валЯють вбвну; 3. сл. покарЯння, кЯра;
4. мор. балЯст; 5. Л. Ам. штЯбель; купа estibador /77 1. мор. людйна, що розподіляє вантЯж (балЯст); 2. діал. вантЯжник; дбкер; 3. діал. вагЯр (пакувЯльник) під час вантЯження судна
estibar vt\. набивЯти, упакбвувати; 2. сл. карЯти; 3. мор. розподіляти вантЯж (балЯст) у трюмі; 4. Л. Ам. укладЯти штабе- лЯми
estibio тхім. стйбій, сурмЯ estico pron. dem. dim. ote esto: en ~ Л. Ам. у цей час
estiércol /771. гній; 2. органічне дббриво, компбст
estigma т 1. слід на тілі (від рани, опіку, віспи)] 2. стйгма, стигмЯт, таврб; 3. гань- 6Я, безчбстя; 4. бот. прйймочка; 5. зоол. дйхальце (у комах)
estigmatizar vt 1. таврувЯти, клеймувЯти (розпеченим залізом)] 2. плямувЯти, засуджувати, ганьбйти, безчбстити estilación ЛфЯпання, стікЯння по краплйні estilar11. w'(i/fi~se) б^ти звйчним (загаль- нопрййнятим); бути у вжитку; no se estila
290
estrado
єн sombrero 3ápa3 не нбсять капелюхів; estila acostarse temprano звичЯйно він лягЯє páHo; 2. редагувЯти у відповідному стилі {документ); -se Л. Ам. промбк- нути
estilar vt (vi) іст.) діал.) Л. Ам. дистилю-
BáTH
estilbón m сл. п'яниця
estilete m 1. див. estilo 1, 2; 2. стилЯт,
КИНДЖЯл
estilista com. стиліст estilística /стилістика estilístico ^стилістичний estilita /77 церк. СТ0ВПНИК estilización /стилізЯція estilizar и/стилізувЯти estilo тЛ. іст. стиль, пЯличка (рляписьма на воскових табличка.*); 2. стрілка (сонячного годинника); 3. стиль, манЯра; vestir а(І) - de París одягтися по паризькій мбді; 4. стиль, склад, мова (письменника, оратора); 5. стиль, манЯра, твбрчий пб- черк; - antiguo (nuevo) старий (новий) стиль (про літочислення)) - directo (indirecto) грам. прямб (непрямЯ) мбва; - recitativo муз. речитатив; por el - у тбму ж дусі; por ese - приблизно, щось на зразбк estilóbato /77 архіт. стилобЯт estilográfica /авторучка estilográfico adj\:. pluma -а авторучка; 2. написаний авторучкой estilógrafo тдив. estilográfica estiloso діал. 1. яс/пихатий, марнослЯв- ний; 2. /77 чванькб
estilla /1. діал. тріска; 2. діал. хитрун estilladura їдіал. тріщина estillar гідіал. розсікЯти, розколбти estima /1. noeára, шанобливість; tener en mucha - дуже цінувЯти; 2. мор. навігаційне зчйслення
estimable яс/шанбваний, гідний noeárn estimación / 1. оцінка; 2. люббв; noeára; пошЯна; - propia самолюбство estimado adj шанбвний (при звертанні) estimador 1. adjt оцінювальний; 2. що поважЯє; 2. /77 оцінювач estimar vt 1. оцінювати, визначЯти ціну;
2. вважЯти; робйти вйсновок; si lo estima necesario якщб ви ввжЯєте це за необхідне; 3. цінйти, поважЯти
estimativa / 1. здЯтність до критйчної оцінки; 2. інстйнкт
estimativo adj оцінювальний; juicio - оцінювальне судження estimulación /стимулювЯння estimulador adj стимулюючий estimulante /77 стимулятор estimular vt 1. давЯти острбги; колбти стрекЯлом; 2. спонукЯти, стимулювЯти;
3. збуджувати, стимулювЯти; - el apetito збуджувати апетйт
estímulo /77 1. іст. стрекЯло; 2. стймул, спонука; 3. фізіол. стимулюючий 3ác¡6, стимулятор estío /77 ЛІТО
estipa1 /зЯтичка, прббка estipa2 í6ot. ковилЯ estipe /77 ІСТ. ДИВ. estípite 1 estipendial ас(гстипендіЯльний estipendiar vt виплачувати сгип0ндію (платню)
estipendiario /771. стипендіЯт; людйна, що отрймує платню; 2. іст. данник estipendio /77І. стипЯндія; 2. платня, оклЯд estípite /771. архіт. пілЯстр у валі усіченої піраміди (вузько осново, донизу 2. бот. гладбнький стбвбур (пальми) estipticidad /мед в’Яжуча властйвість estíptico adj 1. в’язкйй (про смак)) 2. мед. еЯжучий; 3. що страждЯє на запбро; \див. estreñido 1 estiptiquez fЛ. Ам. див. estipticidad
estipula í6ot. прйлисток estipulación / 1. Усна угбда; 2. угбда; домбвленість; 3. юр. стаття угбди estipular vt 1. укладЯти усну угбду; 2. домовлятися; 3. передбачЯти (в угоді) estique /77 мист. мастихін скульптора estiquirín /77 діал. орн. пугач estiba /цйкля, інструм0нт для розвЯдення шкіри; Яспідний ніж estirace тдив. estoraque estiradamente adviene, escasamente 2;
2. лЯдве, насйлу
estirado adj 1. вйшукано одЯгнений, фран- тувЯтий; 2. пихЯтий; марнослЯвний; 3. ску- пйй, скнЯрий estirajar \гідив. estirar estirajón тдив. estirón estiramiento т 1. витягування, розтягування; 2. тех. волочіння, витягування;
3. гордовйтість; пихЯтість
estirar иМ. (~se) витЯгувати(ся); розтЯгу- вати(ся); el jersey se ha estirado джЯм- пер розтягнувся; 2. відкладЯти, відтягувати, перенбсити (строк)) - el dictamen відкладЯти рішення у дбвгий Ящик; 3. тех. тягнути, волочйти; 4. тягнути білйзну (перед прасуванням)) 5. злЯгка пропрасб- вувати (білизну); 6. розтягувати, витрачЯ- ти потрбху (гроші)) 7. Л. Ам. застрЯлити;
8.діал. бйти батогЯми (засудженого); -se 1. потягуватися; 2. сходйти estirazar іїдив. estirar estirijón /77 іст. див. estirón estirón /771. сйльний (різкйй) ривбк; 2. не- звичЯйно швидкйй ріст; dar un - підростй, вйрости, вйтягнутися (про підлітка) estironear vtpian. тягнути, смйкати (за сукню) estirpe /'рід; похбджбння estítico adj див. estíptico estitiquez fЛ. Ам. див. estipticidad estivada f с.-г. цілинЯ, підготбвлена для орЯння
estival adj літній estivo1 /77 сл. черевйк estivo2 adj див. estival estivón /77 СЛ. біг
estocada /1. удЯр шпЯгою; 2. рЯна, зЯвда- на шпЯгою; 3. діал. відвЯл (для розвідування надр)) - por cordada яка шЯна, та- кЯ й дЯка
estocado adj діал. з непокрйтою головбю estocafís m тріскЯ гарЯчого кбпчення estocar vt іст. див. estoquear estofa fi. штоф (тканина)) 2. рід, сорт; de baja - низькопробний estofado1 /77тушк6ване м'Ясо estofado21. adj rápHO убрЯний, виряджений; 2. /77 худбжній вйстіб; гладь (вишивка)) 3. штрихбвка (на позолотіj 3. розпйс на золотбму фбні
estofar1 vt 1. стьобЯти (халат)) вишивЯти глЯддю; штрихувЯти (малюнок на позолоті); писЯти по золотбму фоні; 4. діал. заганЯти, заморбчити estofar2 vtтушкувЯти (м'ясо) estoicismo /77 стоїцизм estoico 1. adj стоїчний; 2. /77стбїк estojar vi діал. ростй, розвивЯтися estol /77 іст. пбчет, супровід estola / 1. іст. туніка (жіноча)) 2. церк. єпитрахйль; 3. іст. 6oá, горжбтка estolidez /тупість, тупоумство estólld«o 1. adjiynm, тупоумний; mirada -а безглуздий погляд; 2. /77тупоголбвий estolón1 /77 1. aum. de estola; 2. церк. стихЯр
estolón2 m бот. столбн; вусики (полуниці) estoma /77 бот. пбра
estomacal adj 1. шлункбвий; 2. корйсний для шлунка
estomagar vt 1. див. empachar 3; 2. на-
бридЯти, надокучЯти
estómago m анат. шлунок; desconcertarse el - розлЯдитися (про шлунок); scarbar el -: me escarba el - у мЯне печіЯ; - aventurero любйтель^ поїсти за чужйй рахунок; дармоїд, похлібець; hacer buen (mal) - бути (не) до душі; hacer uno - a1 una cosa звáжитиcя терпіти (труднощі)) набрЯтися терпіння; ladrar el - смоктЯти під лбжечкою; llevar el -: mi - no lleva este plato мій шлунок не сприй- мЯє ціЯЇ їжі; no retener nada en el - роз- ббвкувати чужі таємнйці; quedarle a uno una cosa en el - залишитися невйслов- леним; revolver una cosa el - a uno: esto me revuelve el - мій шлунок не сприймЯє цьогб; менЯ нудить від цьбго; tener buen (mucho) - їсти все підрЯд; мужньо протистояти труднощам; не сорбмитися, не церембнитися; не бути скрупульбз- ним; tener a uno sentado en el - не пере- нбсити, не терпіти
estomaguero m начерЯвник (для дітей) estomatical adj див. estomacal estomático 1. ^‘шлункбвий; 2. стоматйч- ний, що віднбситься до ротовбї порожнйни; 3. /77 р/шлункбвий збсіб; 4. стоматологічний збсіб
estomatitis fмeд. стоматйт estomatología /мед* стоматолбгія estomatoscopia / мед. обстЯження ротовбї порожнйни
estomografía f анат. опйсування ротовбї порожнйни
estompa fflian. див. esfumino estonce(s) adv іст. див. entonces estpnian«o, -a, estonio, -а 1. adj остбн- ський; 2. /77, /естбнець, -ка; 3. /77естбнська мбва
estopa /1. клбччя; кужіль; 2. ряднб, груба тканйна з кужеля; 3. текст, пачбси estopar, estopear vt мор. конопЯтити estopilla /1. тонкйй кужіль; 2. прЯжа; 3. тон- кЯ тканйна, мЯрля; 4. бавовняна тканйна estopín /77 військ, стопін estopón /77 грубе полотнб estopor /77 мор. стбпор estoque /771. дбвга шпЯга; 2. шпЯга торЯ- ро; 3. бот. гладіблус
estoqueador m тавр, матадбр, що вбивЯє бикЯ шпЯгою
estoquear vtубивЯти (рЯнити) шпЯгою estoraca f діал. тупоголбвий, дурень estoraque m бот. стйрЯкс estorbador adj що заважЯє, що перешкод- жЯє
estorbar vt 1. заважЯти, перешкоджЯти; забороняти; 2. набридЯти, надокучЯти; -le a uno lo negro не вміти читЯти, бути неписьмЯнним; не любйти читЯти estorbo /77 перешкбда, завЯда estorboso adj що заважЯє, що перещкод- жЯє
estornino /771. орн. шпак; 2.діал. сільсько- госпбдарський робітнйк (що збир&є врожай маслин) estornudar і/учхЯти estornudo /77 чхЯння
estornutativo, estornutatorio aq/чхЯльний estotro ргоп. dem. іст. той, інший estovar и/гушкувЯти (на повільному вогні) estrábico ас/кособкий estrabismo m мед. страбізм, кособкість estracilla /ганчірка, клЯпоть estrada /1. проїж/рка дорбга; 2. діал. ву личка, прохід; 2. діал. підвіснЯ полйця; batir la - військ, робйти рекогносцирувЯння estradivario /77страдйваріус (скрипка) estrado /771. іст. вітЯльня, салбн (на жіночій половині замка)) 2. поміст, підвйщен- ня (для трону, президії)) 3. рі зЯла суду; citar para -s юр. викликЯти до суду; hacer -s юр. вйслухати стброни
291
estrafalario
estrafalario 1. ас/неохбйіїий; 2. навіжбний; навісний; 3. т нечупбра; 4. навіжбний estragador ad/що завдаб шкбди, що ncyé estragamiento т 1. іст. див. estrago; 2. ббзлад, xáóc; 3. корупція estragar vt 1. робити шкбду, псувбти; 2. (-se) псувбти(ся), розкладбтися; -se por las malas compañías зіпсувбтися y погбній компбнії
estrago m(pi) шкбда, руйнувбння, руйнб- ція (спричинена стихією, війною); шкбда, збйток; 2. жбртви (епідемії) estragón m естрагбн, тархун (рослина, пряність)
estramador тЛ. Ам. гребінбць estrambólico adj\ estrambótico adj нерозсудливий, навіжбний estramonio т бот. дурмбн estrangul m муз. мундштук estrangulación f\. странгуляція, удушення, задушення; 2. мед. накладбння джгу- тб; 3. тех. затискбч
estrangular vt 1. задушйти; 2. мед. накла- дбти джгут
estrapada ficr. катувбння на дйбі estrapalacio m див. estropicio 1 estraperlear і//спекулювбти estraperlista 1. adj спекулянтський; el mercado - чбрний ринок; 2. com. спекулянт, -ка
estraperto /771. чбрний ринок; 2. спекуляція; vender de - продавбти з-під поли (по спекулятивним цінам) estratagema fxйтрість estratega com. стратбг estrategia ñ. стратбгія; 2. спрйтність, уміння управляти; 3. діал. див. estratagema estratégico ^'стратегічний estratego m стратбг
estratificación f 1. нашарувбння; 2. стра- тифікбція
estratificar vt(v/) 1. нашарбвувати(ся), ук- ладбти(ся) шарами; 2. стратифікувбти estratiforme adj геол. шарувбтий, шаро- подібний
estratigrafía fгeoл. стратигрбфія estrato /771. шар, пласт; прошброк; 2. ша- рувбта хмбра
estratocracia /"військбвий уряд estratonauta com. див. estratosferonauta estratosfera Ллратосфбра estratosférico ас/стратосфбрний; vuelo - політ у стратосфбру estratosferonauta com. ав. стратонбвт estratostato m стратостбт estrave /77 MOf). форштбвень estraza ^ганчірка, шматбк грубої тканйни estrechamente adv\. скрутно (про матеріальне становище); 2. пункгубльно, тбч- но; 3. беззастербжно, неухйльно; 4. блй- зько (про споріднення, стосунки) estrechamiento m 1. звуження, стйснен- ня; 2. іст. див. estrechez estrechar vt 1. змбншувати, звужувати; - un vestido ушивбти сукню; 2. зближбти, здружйти; 3. потйснути; - la mano потйс- нути руку; 4. іст. загорбджувати шлях; пе- решкоджбти; 5. тіснйти, стйскувати;
6. змушувати, примушувати; запити в тіснйй кут; -se 1. звужуватися, стйскува- тися; затягуватися; 2. посунутися, потіс- нйтися; 3. скорбчувати витрати; 4. зблизитися здружйтися, схбдитися; -se соп otro дружньо перекбнувати estrechez f 1. вузькість; тіснотб; 2. брак чбсу; обмбженість у чбсі; 3. близькі стосунки; близькб дружба; 4. потрбба, скрут- Hé станбвище; 5. стрйманість, сурбвий спбсіб життЯ; 6. недалбкість (поглядів)]
7. мед. звуження
estrecho 1. ^'вузький, тіснйй 2. бідний; уббгий; 3. близькйй (про споріднення);
тіснйй (про дружб}/)] 4. сувбрий; 5. вузь- кйй, оомбжений; 6. скупйй; 7. тбчний, пунктубльний; 8. m скрутність, нестбтки;
9. протбка; a la -а іос. adv. іст. дружньо, по-дружньому; сувбро, неухйльно; poner a uno en - de hacer una cosa змусити, припбрти до стінй
estrechura fpne. estrechez 1, 3,4, 5 estregadera /жорсткб щітка estregadura f, estregamiento m 1. тертЯ;
2. протбрте місце (на тканині) estregar иМ.тбрти (припранні)] відтирбти (плями, бруд)] 2. натирбти (підло/У)]
3. натирбти, масажувбти; 4. мор. дрбїти; -se 1. тбртися; 2. натирбтися estregón /771. сйльне тертЯ; 2. енергійне натирбння (розтирбння)
estrella ЛІ. зірка; - binaria (dobje) подвійна зірка; - enana кбрликова зірка; - errante (errática) блукбюча зірка; - fija не- рухбма зірка; - fugaz падуча зірка; - polar (- del Norte) ПолЯрна зірка; провіднб зірка; - temporaria (nova) змінна зірка; - de rabo астр. комбта; - de Venus Венбра (планета)] 2. зірка, гюедмбт у фбрмі зірки;
3. зірочка (на лобі тварини)] 4. дбля, талбн; campar con su -f tener (buena) - бути щаслйвим; nacer con - народйтися під щаслйвою зіркою, у сорбчці народйтися; 5. зірка, знаменйтість; - de cine кінозірка; 6. діал. папербвий змій у фбрмі зірки; 7. сл. цбрква; 8. рі зірочки (макаронні вироби)] - de mar зоол. морськб зірка; con -s іос. adv. у сутінах; levantarse a las -s задавбтися, ставбти зарозумілим;
6. злйтися, дратувбтися; levantarse соп (las) -s вставбти з пбршими півнями; poner sobre (por) las -s звеличувати; querer contar las -s брбтися за непосйльну прбцю; ver las -s: vio las -s у ньбго іскри з очбй посипалися
estrelladera /шумівка estrellado adj 1. зірчбстий, зіркоподібний; 2. з світлою плЯмою на лббі (про тварину) estrellamar ґзоол. морськб зірка estrellar1 яс/збряний, зірковйй; luz - світло зірки
estrellar2 иМ. (~se) усипбти(ся) зірками, вкривбти(ся) зірками; 2. з сйлою кйдати, жбурлЯти; 3. смбжити окбту ябчню; -se 1. ударЯтися, розбивбтися; 2. розбйтися (про літак, машин/)] 3. занбти невдбчі; -se con uno натрбпити на рішучий бпір; -se con una cosa натрбпити непереббр- ну перешкбду estrellería ^астролбгія estrellero /77 астрблог; звіздбр (іст.) estrellido m діал:. salir de - кулею вилетіти
estrellón /771. aum. de estrella; 2. феєр- BépK (у вигляді зірки)] 3. велйка зірка (на ялинці); 4. Л. Ам. удбр, пбштовх (при зіткненні)] 5. діал. прочухбн estremecer иМ. хитбти, коливбти; 2. вра- жбти; -se 1. здригбтися; 2. тремтіти, дри- жбти (від жаху, огиди) estremecimiento m, estremezo m діал.
1. тремтіння; 2. потрясіння, зворушення estremezón /77 1. діал. див. escalofrío;
2. діал. див. estremecimiento estrena ЛІ. (рі) подарунок; 2. іст. обнбвка; hacer uno la - бути піонбром у чому-н.; зробйти почйн; бути пбршим покупцбм estrenar vt 1. обновляти; надягбти впбр- ше; 2. театр, давбти прем'бру; 3. іст. дару- вбти, обдарбвувати; -se 1. стбти на посб- ду; 2. продавбти пбршому покупцбві; оформляти пбршу за день торгбву угбду estreno /771. обнбвка; ir de - красувбтися обнбвками; 2. почйн; 3. театр, прем'бра;
4. діал. див. estrena Í estrenque /77товстйй канбт
estrenuo ас{гсйльний, стійкйй, міцнйй estreñido adj\, скупйй, дріб'язкбвий; 2. що страждбє на запбр estreñimiento m мед. запбр estreñir vt мед. спричиняти запбр; -se
1. страждбти на запбр; 2. іст. засмачуватися, занепбсти духом estrepitarse діал. галасувбти estrépito /771. шум, гблас; 2. пбмпа; sin - ni figura de juicio юр. без дотрймання судовйх формбльностей estrepitoso adj шумний, гучнйй, голоснйй estreptococia fMep. стрептококбве захвб- рювання
estreptococo /77 мед. СТрЄПТОК0К estreptomicina fMep. стрептоміцйн estrés /77 стрес
estresante adj що спричиняє стрес estría ЛІ. архіт. канелюра; 2. рівчбк, канбв- ка, поздбвжня ґбра; жолоббк estriado яс/жолобкувбтий, борозбнчастий estriar иМ. архіт. робити канеліЬри; 2. ро- бйти жолобкй (поздбвжні ґбри) estribación f відріг (гори) estribadero /77 0пбра, упбр estribar (en) 1. і//опирбтися, упирбтися, спирбтися; 2. фунтувбтися, базувбтися; містйтися; 3. і//обп0рти; 4. Л. Ам. стбвити нбгу в стрембнб estribera fpne. estribo 1 estriberón /771. aum. de estribera; 2. нб- стил, гбтка (військ.)
estribillo /77 1. муз. прйспів, рефрбн;
2. слбво-паразйт
estribitos m рі діал. кривлЯння, гримбси; посіпування губ (перед плачем) estribo /771. стрембнб; 2. підніжок (екіпажа)] 3. схбдинка на 6ap'épi apéHH (для бія биків)] 4. опбра, упбр, тдпбра; 5. сл. слугб;
6. архіт. опбра склепіння; 7. архіт. контр- фбрс; 8. буд. попербчна опбра; 9. гірськйй відріг; 10. анат. стремінцб; para el - іос. adv. Л. Ам. на дорбгу; andar (estar) sobre los -s бути насторбжі; perder los -s (de la paciencia) втрачбти терпбць, дратувбтися estribor /77 мор. штирббрт, прбвий борт судна
estricnina fxiM. стрихнін estrictez /Л/а/7. тбчність, сувбрість estricto ^точний, сувбрий; беззастербж- ний
estridencia f 1. пронйзливість, різкість (звук/)] 2. /^.estridor estridente adj 1. пронйзливий, різкйй (про звуії)] 2. крикливий; 3. див. estruendoso estridor /771. пронйзливий (різкйй) звук; 2. мед. урбджений стридбр estridular (//скрипіти; скреготбти; брЯзкати estrige fopH. сіра совб estrígidas fp/орн. сбви estrilar vi діал. див. encolerizarse estrilo тдіал. 1. страх; боЯзнь; 2. підбзра, недовіра; 3. прйкрість, дратувбння; 4. злість estrinque т див. estrenque estro /77 1. поетйчне натхнбння; 2. вет. тічка (період)] 3. ент. ґедзь estróbilo /771. бот. шйшка; 2. зоол. стріч- ковйй черв'Як
estroboscopio /77 фіз. стробоскбп estrofa /строфб estrófico adj строфічний estrombo /77 велйка гбрна рбковина estroncio m хім. стрбнцій estropajear vt 1. протирбти (мйти) стіни;
2. Л. Ам. принйжувати
estropajo /771. ганчірка; мочблка; 2. мбт- лох, непотрібна річ; 3. бот. люфа; servir de - викбнувати чбрну роббту; бути ос- тбнньою спйцею у коліснйці estropajoso adj 1. нечіткйй, невирбзний (про мовлення)] 2. бруднйй, неохбйний;
3. жорсткйй (про м'ясо)
292
evacuar
estropeado 1. скалічений; 2. m каліка, інвалід
estropear vt 1. ncyeáTH, пошкбджувати; 2. калічити, спотвбрювати; 3. провблюва- ТИ {СПраВ^)\ -Se 1. ЗІПСуВ0ТИСЯ, CTáTH не- придбтним; 2. провалитися (про справу estropeo /77 1. ПСувбННЯ, пошкбдження; 2. каліцтво
estropicio /771. тріск, дзвін; 2. шум, ráMip; метушня; гармйдер, розгардіяш; 3. ббз- лад, гармйдер
estruciónidas Урі зоол. CTpáycn estructura У 1. побудбва, будбва; структура; 2. тех. конструкція estructural adj структурний, структурбль- ний
estructurar розташбвувати у порядку estruendo /771. іучнйй шум, гуркіт; 2. cyeTá, метушня, гармйдер; 3. рбзкіш, пбмпа estruendoso adjгучнйй estrujadora /сокодавйльниця estrujadura f, estrujamiento m видбвлю- вання; вичбвлювання estrujar vt 1. чавйти, вичбвлювати (ш); 2. давйти; придбвлювати; 3. мбти кбристь estrujón тдив. estrujadura estrumoso adj див. escrofuloso 1 estuación /приплйв (на морі) estuante ас/занбдто гарбчий, розжбрений estuario т естубрій; лимбн; приплйвне гйрло
estucado /77 штукатурна роббта, оштукатурювання, тинькувбння estucador тдив. estuquista estucar rfштукатурити, тинькувбти estuco /77 штукатурка; ser (parecer) un (de) - хоч грбблю гатй estucurú m діал., орн. пугач estuchar vt\. кл0сти у футлбр (у корббку); 2. o6ropTáTH (цукерки) estuche т 1. футлйр; 2. корббка; скрйнька;
- de viaje Hececép; 3. обгбртка; упакбвка;
4. уміст скрйньки (несесера); 5. гребінець;
- del rey іст. придвбрний хірург; 6е~діал. для всіх вйпадків життб; поступливий, лб- гідний; ser un - бути мбйстром на всі руки estudiado adj збвчений, нещйрий, нбгра- ний (про жест, манери)
estudiador adjcrapánnm, посидючий estudiantado m 1. студбнтство, студбнти;
2. діал. кбледж, навчальний збклад estudiantazo /77старбнний студбнт estudiante com. учень, ученйця, студбнт, -ка; - de la tuna учасник студбнтської компбнії; учбстник студбнтського музикб- льного ансбмбля
estudiantil ас/студбнтський estudiantina У 1. студбнтська музикбльна група (що грає та співає на вулицях за гроші або заради розв^гй)', 2. карнавбль- на компбнія, одйгнена у старовйнні сту- дбнтські костюми
estudiantino adj див. estudiantil; a la -а
loe. adv. по-студбнтські estudiantón /77 старбнний, але нездібний студбнт, зубрйло
estudiar иМ. вивчбти, осягбти; опанбву- вати; вчйти; студіювбти (предмет, підручник досліджувати (щось нове)', 2. вчй- тися, навчбтися (у навчальному закладі)',
3. вчйти напбм'ять; завчбти (роль)', 4. іст. рбвно оберігбти; 5. діал. заставлйти (річ),
6. жив. малювбти з натури
estudio /771. вйвчення, осягання, опанування; студіювбння (предмета, посібнику, дослідження (нового, невивченого)', en - у процбсі вйвчення; 2. учбння; 3. мо- ногрбфія, наукбве дослідження; 4. студія, майстбрня (художника)', бюрб, контора \ДДвоката)\ 5. кіно, радю студія; 6. наукб- прбця; дисертбція; 7. жив., муз. етіЬд; старбнність; ~(s) general(es) іст.
університбт; de - що не викликбє довіри; dar ~s a uno оплбчувати навчбння; hacer - de una cosa ретбльно вивчбти (досліджувати); hacer ~s навчбтися; tener-s мати закінчену вйщу освіту; бути освіченим; мбти спеціальність
estudiosidad /старбнність, ретбльність estudioso adj 1. старбнний, ретбльний; 2. іст. амбторський, любйтельський; 3. m учбний, дослідник
estufa / 1. піч; радібтор (парового опаленні); 2. тбпле приміщення; 3. теплйця, оранжербя; 4. сушильна кбмера; 5. парильня, парйльне відділення (у бані)', карбта (засклена)', 7. див. estufilla 2; criar en - давбти теплйчне виховбння, розпбщувати estufador /77 пбсуд для тушкувбння м'яса estufar vt іст. нагрівбти, прогрівбти (приміщення)
estufero тдив. estufista
estufilla / 1. малбнька хутрянб муфта;
2. жарбвня для обігріву ніг estufista сот. пічнйк
estulticia /дурість; безглуздий вчйнок estulto adjpypnm, безглуздий (про вчинок estuosidad /надмірний збпал estuoso до/гарбчий, палкйй estupefacción /ейльний пбдив, здивувбн- ня; приголбмшення
estupefaciente 1. adj наркотйчний, сно- твбрний; 2. приголбмшливий; 3. т наркотик
estupefactivo adj мед. що спричиняє заціпеніння
estupefacto adj здивбваний, врбжений; приголбмшений
estupendo adj, estupendoso adj діал. ди- вовйжний, приголбмшливий; незвичбйний estupidez /1. дурість, тупість; 2. дурість, безглуздий вчйнок
estúpido 1. дурний, тупий; 2. дурнйй, безглуздий (про вчинок)', 3. /77 дурень estupor /77 1. ступор, заціпеніння; мед. правбць; 2. надзвичбйне здивувбння estuprador т ґвалтівник estuprar vt ґвалтувбти (.жінку) estupro /77зґвалтувбння estuque тдив. estuco estuquería /1. штукатурна спрбва; 2. штукатурна роббта estuquista сот. штукатур esturión /77 іхг. осетбр estúrnidos трізоол. шпакбві esvarar w(~se) кбвзати; послизнутися esvarón /77 кбвзання esvástica /свбстика
esviaje /77 архіт. скіс циліндрйчного склепіння
etapa /1. військ, похідний пайбк; 2. військ. привбл; 3. етбп, період; por ~s поетбпно;
4. фіз. ступінь ракбти; 5. спорт, етбп, відрізок дистбнції etcétera і так дблі
éter /771. ефір; піднеббсся; 2. фіз. ефір;
3. хім. ефір, простйй ефір etéreo adj\. ефірний; 2. неббений eterificar і^перетвбрювати спирт на ефір eterismo /77 отруєння ефіром eterización У мед. анестезія ефіром eterizar иМ. мед. анестезувбти ефіром; 2. хім. з'бднувати з ефіром
eternal adj див. eterno eternidad /вічність
eternización f, eternizamiento /77увічнення eternizar vt(vf) увічнювати(ся) eterno adj\. вічний, одвічний; 2. безконбч- ний
ética /бтика
eticarse Л. Ам. захворіти на сухбти ético1 1. adj етйчний, морбльний; 2. етйч- ний; 3. /77бтик, учбний, що вивчбє питбння
0ТИКИ
ético adj\. сухбтний; 2. вйснажений, зне- ейлений
etílico adj хім. етйловий etilo m хім. етйл étimo тлінгв. етимбн etimología fniHre. етимолбгія etimológico adjлінгв. етимологічний etiología У мед. етіолбгія etíope, etiope 1. adj ефібпський; 2. т, У ефібп, -ка
etiópico, etiopio adj див. etíope 1 etiquencia У діал. сухбти etiqueta /1. етикбт, церембнія; церемо- нібл; 2. етикбтка, ярлйк; нбпис; visita de ~ візйт ввічливості; estar de - бутм у натягнутих стосунках
etiquetar приклбювати етикбтку (ярлйк) etiquetero adj\. церембнний; 2. що ліЬби- ть говорйти комплімбнти etiquez У мед. сухбти étnico adj\. етнічний; 2. язйчний; 3. лінгв. що позначбє приналбжність до якої-н. нбції (про прикметний) etnografía /етногрбфія etnográfico зо/етнографічний etnógrafo /77етнбграф etnología /етнолбгія etnológico ^етнологічний etnólogo /77 етнблог eucalipto /77 бот. евкаліпт eucaristía Уцерк. євхарйстія, причбстя eucologio, eucólogo m церк. молитбвник eudemonismo m філос. евдемонізм eufemismo m літ. евфемізм eufonía /евфонія, милозвучність eufónico ^евфонічний, милозвучний euforbiáceas fpi бот. молочбєві euforbio /77 бот. молочбй euforia /1. здбтність мужньо терпіти біль (страждбння); 2. ейфорія eufórico яс/ейфорйчний eufrasia У бот. очбнка eugenesia f6ion. євгбніка eumeno m ент. oca (різновид) eumolpo /77 зоол. ґрунтовйй листоїд eunesta //7. Ам. зоол. удбв (різновид) eunuco /77бвнух eupatorio /77 00т. сідбч eupepsia / мед. прбвильне (нормбльне) трбвлення ¡eureka! бврика! euripiga Узоол. ебнячна чбпля euritmia / мист. евритмія; розмірність, ритмічність
eurítmico adj мист. розмірний, ритмічний euro /77 евр, східний вітер Euromercado m політ. Спільний рйнок europeización /європеїзбція europeizar и/європеїзувбти europeo 1. adj європбйський; 2. m євро- пбєць
europio /77 хім. єврбпій eurritmia Умед. нормбльний ритм (пульсу euscalduna 1. adj ббскський (про мовуі); 2./77ббскська мбва
éuscaro, éusquero 1. adj ббскський (про мовУ)', 2. /77 ббскська мбва eutanasia/1. прирбдня і спокійна смерть; 2. умертвіння (смертельнимидозами ліків) eutrapelia, eutropelia /1. поміркбваність (урозвага)?)', 2. гбрний нбетрій evacuación /1. евакубція; 2. звільнення, очйщення (місця, приміщення)', 3. мед. очйщення, вйпорожнення (шлунка, кишечнику); вйділення (випорожнень, жовчі, гною)
evacuado /77евакуйбваний (про людину evacuante adj див. evacuativo 1 evacuar vt\. залишбти, звільняти, очищб- ти (місце, приміщення); 2. евакуювбти, викбнувати евакубцію (військ.)', 3. мед. очищбти, випорожнити (шлунок, кишеч-
293
evacuativo
никj, 4. подавЯти, надати (звітj, 5. іст. ослабляти, знесилювати; 6. юр. оформляти (документи)
evacuativo мед. 1. adj що очищЯє (шлунок, кишечний проноснйй (проЛІКИ)] 2. /77 проноснб
evacuatorio 1. adj див. evacuativo 1; 2. m
громЯдська вбирЯльня evadir vt (-se) уникЯти, ухилятися; -se тікЯти, здійснити втЯчу evaloración, evaluación /оцінка evaluar vt\. оцінювати (збитки)] 2. оціню- I вати, визначЯти ціну evanescente adj що зникЯє; що розвіюється як дим
evangeliario m церкв. ЄвЯнгеліє (богослужебна книга)
evangélico adj рел. 1. євЯнгельський; 2. євангелічний
evangelio тЛ. рел. ЄвЯнгеліє; 2. беззапе- рбчна істина
evangelista т 1. рел. євангеліст; 2. Л. Ам. писар (що складає по проханню клієнта листи)
evangelizar vt рел. проповідувати ЄвЯн- геліє
evaporable adj що лбгко випарбвується evaporación /1. випЯрювання; 2. випарб- вування
evaporar vt 1. (vi) леретв0рювати(ся) на nápy, випарбвувати(ся); 2. витрачЯти, кидати на вітер; -se 1. зникЯти; 2. діал. одуріти, очманіти; 3. видихЯтися, втрачати apoMáT
evaporizar vi (vt, vt) випарбвувати(ся) evasión /1. див. efugio 2; 2. утбча; 3. відчуженість, відліЬдкуватість; 4. Л. Ам. вирішення (справи) evasiva /відмбвка, хитрощі evasivo а<#ухйльний, уникливий evenir V. impere, іст. траплятися, відбувЯтися evento /77 подія, вйпадок; a todo (a cualquier) - іос. adv. у будь-якбму pá3¡, як би там не булб; 6. про всяк вйпадок eventual adj 1. можливий; ймовірний; 2. випадкбвий, що залбжить від вйпадку eventualidad /1. можливість, імовірність; 2. випадкбвість
eversión /руйнувЯння, розбрення evidencia /1. очевидність; Явність; 2.діал., Л. Ам. дбказ, аргумбнт; en - іос. adv:. poner en - робити очевйдним (Явним); стЯвити в незручне станбвище; компроме- тувЯти; ponerse en - бути у всіх на виду, привертЯти до cé6e yeáry evidenciar vt довбдити; робйти Явним (очевйдним)
evidente ^'Явний, очевидний evitable adjусувнйй
evitación /1. відвертЯння, запобігЯння; 2.ухилЯння;уникЯння evitar vt\. запобігЯти, відвертЯти; 2. (~se) уникЯти; ухилЯтися; - un peligro унйк- нути небезпбки eviterno adj вічний evo /77 рел. ВІЧНІСТЬ
evocación / 1. заклинЯння, викликЯння духів; 2. спбгад evocador adj що нагЯдує evocar иМ. за клин ¿ти, викликЯти духів; 2. згЯдувати; віднбвлювати в пЯм'яті evolución /1. еволюція, рбзвиток (біол.)\ 2. військ, еволюція, маневрувЯння; перетру пувЯння; 3. р/обертЯння; бберти evolucionar vi 1. еволюціонувЯти, розви- вЯтися (біол.)\ 2. робйти кбла (бберти); маневрувати; 3. військ, перебудбвува- тися; 4. змінювати (звички, переконання) evolucionismo m оіол., філос. еволюціонізм
evolucionista com., філос. еволюціоніст, прибічник еволюціонізму
evolutivo революційний evolvente /77 мат. розгбртка evónimo /77 бот. бруслйна exabrupto /77 різкість, безтЯктність exacción /1. стЯгнення (податків, штрафі 2. незакбнне оподаткування exacerbación / exacerbamiento m 1. роз- дратувЯння, озлбблення; 2. загбстрення (хвороби)] - de lalucha de clases загбстрення клЯсової боротьбй exacerbante adj 1. що дратує; 2. що загбстрює (хворобу
exacerbar иМ. (vi) дратувЯти(ся), сбрди- ти(ся); 2. загбстрювати (.хворобу) exactitud /1. тбчність, вірність; 2. тбчність; пунктуЯльність, ретбльність, стар0нність exacUo adj\. тбчний; вірний; ciencias -as тбчні науки; división -á мат. ділення без остЯчі; 2. старЯнний, пункгуЯльний exactor /77 збирЯч подЯтків exageración /1. перебільшення; 2. утрирування
exagerado adj\. див. exagerador; 2. перебільшений; 3. завйщений (про цінУ) exagerador рсхйльний до перебільшень exageradura fpian. див. exageración exagerar vt\. перебільшувати; 2. завищувати (ціни)] 3. (vi) зловживЯти exágono /77 мат. шестигрЯнник exaltación /1. підвйщення; - al trono звб- дення на престбл; 2. похвалЯ; прославляння; 3. екзальтЯція, захбпленість exaltado adj 1. екзальтбваний, захбпле- ний; 2. політ. крЯйній, екстремістський; 3. див. exagerado 2 exaltamiento m див. exaltación exaltar иМ. піднбсити; - al trono садйти на престбл; 2. звелйчувати; прославляти;
3. надихЯти; збуджувати; -se захбплюва- тися; надихЯтися; збуджуватися examen m 1. рбзгляд, вйвчення; обговб- рення;# 2. обстеження, бгляд; дослідження; 3. іспит, екзЯмен; - de fin de carrera випускний екзЯмен (у вищому навчальному закладі); aprobar un - вйтримати іспит; pasar el - de... скларЯти іспит з...; - de testigos юр. дбпит свідків; hacer - de conciencia вйважити свої вчйнки; дЯти оцінку своїм вчйнкам exámetro /77 гекзЯметр examinador /77екзаменЯтор examinando /77, examinante com. іст. екза- менбваний
examinar иМ. розглядЯти, вивчЯти; обго- вбрювати; 2. обстежувати, оглядЯти; досліджувати; 3. випроббвувати; екзаменувати; 4. юр. допйтувати; -se складЯти іспит, екзаменувЯтися; -se de física (matemáticas, etc.) складЯти іспит з фізики (математики)
exangüe adj\. знекрбвлений; 2. безсйлий, знесилений; 3. мЯртвий, неживйй exanimación /відсутність життЯ exánime adj 1. позбЯвлений життЯ, мЯрт- вий, неживйй; 2. див. exangüe 2 exantema m мед. екзантбма, вйсип exantemático adj мед. висипнйй; tifus - висипнйй тиф exarca m іст., церк. екзЯрх exarcado m іст., церк. екзархЯт exasperación /1. (сильне) роздратувЯння, злбба, лють; 2. загбстрення (.хвороби) exasperador, exasperante adj що дратує; що викликЯє обурення exasperar vt дратувЯти; довбдити до рбз- пачу; -se дратувЯтися, впадЯти у відчай exaudir vt іст. 1. зглядЯтися на прохЯння (благЯння); 2. викбнувати прохЯння exautorado яс/позбЯвлений прав (повно- вЯжень)
excandecencia /спЯлах гніву (роздратувЯння)
excandecer дратувЯти, викликЯти гнів; -se дратувЯтися, сЯрдитися excarcelación /звільнення з в'язниці excarcelar vt(vr) звільнЯти(ся) з в'язниці excava fc.-r. обкбпування excavación /1. викбпування; вйїмка (ґрунті)] риттЯ (котлована}, екскавЯція; trabajos de - земляні роббти; 2. Яма; виббїна; котловЯн; 4. археол. розкбпки excavador 1. ^'землерийний; екскаваторний; 2./77 екскавЯтор excavadora /екскавЯтор; cargadora - бу- льдбзер
excavar vt 1. рйти, копЯти, викбпувати; 2. викбнувати земляні роббти; 3. с.-г. обкбпувати
excedencia /1. нЯдлишок; 2. позаштЯтна посЯда; 3. зарплЯта позаштЯтного працівник
excedente 1. adj див. excesivo; 2. що пе-
ревйщує; 3. позаштЯтний; 4. m нЯдлишок exceder 1. і/ґперевбршувати, бути вйще, бути на гблову вйще; 2. и/(-se) виходити за мЯжі (рЯмки) (дозволеного, розумного)] -se uno a sí mismo перевбршити самбго себб
excelencia /1. вищість; вйщий ступінь дос- конЯлості; 2. превосходйтельство (титулуванні)] por - іос. adv. здебільшого, пе- ревЯжно; надзвичЯйно, найвищою мірою excelente ао/чудбвий, відмінний excelentísimo adj 1. пречудбвий; 2. вель- мишанбвний, високошанбвний (форма звертання у листі)
excelso 1. adj висбкий, піднбсений, шля- хЯтний; 2. видатнйй, найкрЯщий; чудовий, прекрЯсний; 3. найвищий; 4. m рел. Всевйшній
excéntrica /тех. ексцбнтрик, ексцбнтрико- ва перстйна
excentricidad /1. ексцентрйчність; 2. від- дЯленість від цбнтра; 3. астр., мат. екс- центриситбт
excéntrico 1. adj ексцентрйчний, диваку- вЯтий; 2. віддЯлений від цбнтра (про частини міста)] 3. мат. ексцентрйчний; 4. m ексцбнтрик (цирковий артист) excepción /1. виключення; вйлучення; а (con, hecha) - de... за вйнятком...; 2. юр. відхйлення
excepcional adj виняткбвий, надзвичЯй- ний
exceptivo adj що виключЯє excepto 1. р. ігг. ant. ote exceptar; 2. adj іст. незалбжний; 3. atfi/крім, за вйнятком exceptuación f див. excepción exceptuar vt робйти вйнятки excesivo adj надмірний, непомірний; зЯйвий
exceso /771. нЯдлишок, надмірність; en - іос. adv. з лйшком, занЯдто, нЯдто; 2. зло- вживЯння; - de poder перевйщення влЯ- ди; 3. рі правопорушення, ексцбс; 4. мат. остЯча, різниця; pecar por - перестарЯ- тися, переборщйти
excipiente /77 фарм. інбртний розчйнник excisión ґмед. вйдалення, вирізЯння excitabilidad /збудливість excitable adiзбудливий, подрЯзливий excitación /1. збудження; 2. фіз. збудження; намагнічування
excitador 1. adj спонукЯльний; 2. збуджуючий; 3. /77 фіз. збудник; 4. ел. розрадник
excitante 1. збуджуючий; що дратує; хвилюючий; 2. m збудливий зЯсіб excitar vt 1. збуджувати; дратувЯти; хви- лювЯти; 2. підбурювати, спонукЯти; 3. викликЯти (співчуття, жаль)] 4. фіз. збуджувати; намагнічувати; -se 1. збуджуватися; 2. надихЯтися, загоратися excitativo adj, m див. excitante
294
expectación
exclamación / вйгук, бклик; signo de - лінгв. знак бклику exclamar vi вигукувати exclamativo, exclamatorio ас/оклйчний exclaustración f церк. позбавлення ду- хбвного cáHy
exclaustrado m церк. розстрига exclaustrar vt церк розстригти, позбавляти духбвного ¿¿ну excluir и/усувбти; вилучбти exclusión /усунення; вилучення exclusiva / 1. відмбва (у прийнятті на ро- бот^у, 2. привілбй, перевага; прерогатива exclusive adv 1. виняткбво; 2. не врахб- вуючи, за вйнятком exclusividad /виняткбвість exclusivismo /771. виняткбвість; 2. нетерпимість
exclusivista 1. adj нетерпймий; 2. m лю- дйна, що нетбрпить чужої думки (успіУ) exclusivo adj\. виняткбвий; єдйний; 2. що виключбє
excluso р. ігг. ant. de excluir excogitar vtp,ійтй думки; вигбдувати excomulgado т церк людйна, відлучений від цбркви {якій оголосили анафемj) excomulgar vt церк відлучбти від цбркви; наклбсти анбфему, оголосйти анбфему excomunión fцepк відлучення від цбркви excoriación ЛІ. пошкбдження; 2. саднб excoriar vt(~se) здбрти шкіру excrecencia / 1. наріст; ґуля; пухлйна; 2. бот. н0ростень excreción fcpÍ3¡on. вйділення excremental adj див. excrementicio excrementar vi випорожнятися excrementicio ас/екскрементбльний, фе- кáльний
excremento /77 екскрембнти, кал excrementoso adj див. excrementicio excrescencia fflne. excrecencia excretar vi 1. випорожнитися; 2. фізіол. виділитися (про секрети) excretor adj див. excretorio 2 excretorio adj 1.: vaso - нічнйй гбрщик; 2. анат. видільнйй, що служить для вйділення
exculpación ЛІ. вйбачення; 2. вйправдан- ня, знімбння обвинувбчення exculpar vt 1. вибачбти, пробачбти; 2. знімбти провйну; -se вибачбтися, просйти вйбачення
excursión/1. екскурсія; турпохід; турис- тйчна поїздка; 2. військ набіг; 3. див. excusión
excursionismo m екскурсії; турйзм excursionista com. екскурсбнт, турйст excusa / 1. вйбачення, вйправдання; 2. причйна, прйвід, відмбвка; 3. див. excusabaraja; 4. прбво на вйпас худбби (на землі господаря); a -(s) loe. adv. пбтай, крадьком0
excusabaraja /кбшик з крйшкою excusable ас/простймий, проббчний excusación (див. excusa excusada ficr. див. excusa 1; a -s ioc. adv. пбтай, крадькомб excusadamente adv без потрбби excusadlo11. adjoKpéMm, відосбблений; puerta -а потабмні двбрі; 2. m відхбже місце, убирбльня f
excusado21. ^'звільнений (від податків)', 2. збйвий, непотрібний; - es decir que... збйва річ говорйти, що ...; 2. m іст. моно- пбльне npáeo стЯгнення десяткбвого збб- РУ; pensar en lo - мріяти про неможлйве excusalí /77 малбнький фбртух excusar vt 1. npo6a4¿TH, вибачбти; 2. ви- правдбвувати; 3. звільняти (від податків)', уникбти, відвертбти; 5. у поєдн. з inf познач, можливість не виконувати дію, виражену inf.: como vas a venir pronto
excuso escribirte якщо ти скбро приїдеш, я не буду тобі писбти; -se 1. вибачбтися, виправдбвуватися; 2. відмовлятися, ухилитися
excusión f юр. накладбння арбшту на майнб боржникб (поручйтеля) excuso /77вйбачення, пробачбння; а (en) - loe. adv. іст. пбтай; секрбтно exea m див. explorador 2, З exección f див,. escisión execrable ас^'огйдний, відрбзливий; ненависний
execración /1. огйда, відрбза; ненбвисть; 2. прокляття, бсуд execrando adj див. execrable execrar vt 1. проклинбти, засуджувати; 2. відчувбти відрбзу, гидувбти, бридитися; 3. ненбвидіти f
exención f 1. звільнення (від податків, повинності)', 2. пільга; conceder exenciones надавати пільги exencionar \гідив. eximir exentar vt див. eximir exento adj 1. вільний (від обов’язків, податків)', 2. вільний, відкрйтий (про місцевість, простір)
exequátur тдип. екзекватура exequial adj діал. похорбнний, поховб- льний
exequias f р! пбхорон, поховбльна цере- мбнія
exequible а^'здійснбнний exéresis f мед. вйдалення, відтинбння exfoliación ЛІ. відшарбвування, відпадіння (шарами)', розшарбвування; 2. мед. лущення, ексфолібція exfoliador adj діал. відривнйй (про блокнот)
exfoliar vt розрізбти на пластйнки; відділяти шар, розшарбвувати; -se відша- рбвуватися, розшарбвуватися exhalación /1. випарбвування; вйділення; 2. падуча зірка; 3. блйскавка; спблахи; іскра; 4. збпах; пар; газ; pasar como una - промайнути зі швйдкістю блйскавки exhalador adj що випарбвує; виділЯє exhalar vt 1. виділЯти, випускбти (пар, запах); 2. стогнбти; -se 1. жадбти, пблко бажбти, прбгнути; 2. направлятися ezhatutivo adj 1. виснбжливий, втбмли- вий; 2. вичбрпний, пбвний (про переказ) exhausto adj 1. вйснажений, знеейлений;
2. вйтрачений; вйчерпаний exheredar vt позбавляти спбдка exhibición ЛІ. пред'явлення, подання (документів); 2. вйставка; пбказ; експозйція;
3. Л. Ам. сплбта (внесків) exhibicionismo m ексгібіціонізм exhibicionista 1. adj ексгібіціоністськйй; 2. com. ексгібіціоніст, -ка
exhibir иМ. виставляти, покбзувати, екс- понувбти; 2. вьютавлЯти напокбз; 3. юр. пред’являти, подавбти (документи); 4. Л. Ам. виплбчувати (сум})', -se виставлЯти себб напокбз, рисувбтися exhortación /1. напучення, умовлЯння; 2. корбтке напучення, повчбння exhortador adj що вмовлЯє exhortar vtумовлЯти; закликати exhortativo, exhortatorio adj напутливий, спонукбльний exhumación /ексгумбція exhumar vt 1. ексгумувбти; 2. виявлЯти, знахбдити (документи)', 3. розшукувати exigencia /1. вимбга; 2. вимбгливість, виббгливість; 3. потрбба exigente adjвимбгливий, виббгливий exigir vt\. вимагбти; стягувати (в адміністративному порядку, 2. потребувати, мб- ти потрбоу
exigüidad /бідність; уббгість exiguo adjдрібнйй, незначнйй
exilado adjЛ. Ам. див. exiliado 1 exiliado 1. adj вйеланий; 2. що емігрувбв;
3. /77 вигнбнець; 4. емігрбнт exiliar vt засилбти; висилбти; -se див. expatriarse
exilio /77 засланнЯ; вигнбння eximente adj юр. що знімбє провйну; що пом’Якшує провйну (про обставини) eximio а^чудбвий, відмінний; визначнйй eximir vt(v) звільнЯти(ся) (від обов'язків, податків)
exinanición /слббість, безейлля, виснаження
existencia /1. існувбння; буттЯ (філос.); 2. людськб життЯ; 3. рітовбри, продукти, що є в наявності
exietencialismo m філос. екзистенціалізм existente adj існуючий, ребльний existimar vt складбти думку; вважбти, думати
existir и/1. існувбти, бути; 2. жйти; 3. бути в наявності
éxito m 1. результбт, кінбць; buen - щаслй- вий кінбць; mal - невдбча; 2. успіх, удбча exitoso adj діал. що клористується успіхом; успішний
exocétidos трізоол. летючі рйби exoceto /77двокрйла летюча рйба éxodo /771. мбсове пересблення; 2. бібл. вйхід
exogamia /екзогбмія exondar vt (~se) висихбти (про землі, затоплені весняними водами) exoneración ЛІ. звільнення (відлодадків)', 2. позббвлення (місця, нагород)', 3. мед. очйщення (кишечникУ) exonerar vt 1. звільняти (від обов'язків)', 2. позбавляти (місця, нагороди)', 3. мед. звільняти, очищбти (кишечниУ) exorable яо/поступливий, згідливий, під- дбТливий
exorar vtблагбти, молйти exorbitancia /надмірність, непомірність exorbitante adj надмірний, непомірний exorcismo /77 заклинбння (проти злих духів)
exorcizar vt прокбзувати заклинбння, заклинбти (злихдухью)', виганЯти біса exordio /77 вступ (у промові) exornación /прикрбса, убраннЯ exornar иМ. прикрашбти; 2. прикрашбти (мову, стиль)
exotérico adj екзотерйчний, загальнодоступний
exotérmico adjхім. екзотермічний exoticidad fflHB. exotiquez exótico adj 1. екзотичний; 2. химбрний, чудернбцький
exotiquez f, exotismo m екзбтика; екзо- тйчність
expandir vt\, розправляти, розпрасбвува- ти (тканинУ)\ 2. пошйрювати, розповсюджуватися; -se пошйрюватися, розповсюджуватися
expansibilidad ґфіз. розтяжність, розшй- рюваність
expansión /1. фіз. розшйрення, розтягнення; 2. бурхлйвий вйяв (почуттів, думок)', 3. відпочйнок, розрядка; 4. поширення (чутоУу, 5. політ, експбнсія expansionarse 1. див. extenderse 1;
2. розговорйтися нбдто відвбрто; вили- вбти душу; 3. розвбжитися expansionismo m експансіонізм, загбрб- ницька політика
expansivo adj\. якйй розшйрюється; розтяжний; 2. експансйвний; емоціонбльний;
3. відвбртий, щйрий expatriación /вигнбння, експатрібція expatriarse залишбти батьківщйну, експа- тріювбтися
expectación /очікування, вичікування
295
expectante
expectante adj А. вичікувальний; 2. пйль- ний; 3. юр. можливий, пepeдбáчyвaний expectativa ^очікування, вичікування; estar (quedar) a la - зaймáти вичікувальну позйцію
expectoración fA. відхЯркування; 2. мокротиння
expectorante 1. adj відхЯркувальний (про засіб)] 2. /77 відхЯркувальний 3áci6 expectorar и/відхЯркувати expedición fA. відправлення, відсйлка; 2. ек- спедйція; екскурсія, похід; - científica наукб- I ва експедиція; 3. група, загін; експедиційний кбрпус; 4. спритність, впрЯвність expedicionario 1. adj експедиційний; 2. т 1 учЯсник експедиції
expedicionista сот.див. expedicionario 2 expedidor /771. відпрЯвник; 2. експедитор expedientar vt відкривЯти спрЯву (у адміністративному поряднії expediente 1. adj іст. слушний, своєчЯс- ний; 2. /77 юр. слідство; 3. збір докумЯнтів; instruir ~ збирЯти докумЯнти; 4. прийбм, 3áci6, спбсіб; 5. документЯція; 6. мотбр- ність, спритність, оператйвність; es hombre de ~ він спрйтна людйна; 7. причйна; прйвід; 8. спорудження; забезпЯчення;
9. послужнйй список; особйста спрЯва;
10. cnpáea (заведена на кого-н. в адміністративному порядку, abrirle (formarle) - завбдити справу; cubrir el - офбрмити справу (докумбнти); ствбрюва- ти вйдимість (роботу, учинйти непорядно, ховЯючись за збвнішньою пристбй- ністю; dar - a una cosa швйдко офбрмити (<справу), швйдко спрЯвитися expedienteo /77 ЗВОЛІКЯННЯ ЗІ CnpáBOK), тяганйна
expedir vtA. видавЯти, вручЯти (документу 2. оголбшувати; оприлюднювати (закон)|; 3. відправляти; посилЯти; - un telegrama відпрЯвити телегрЯму; 4. пла- тйти (по векселю); 5. викбнувати, здійснювати
expeditamente adv спрйтно, мотбрно; оператйвно
expeditivo adj 1. що йде напролбм; 2. спрйтний, мотбрний; пробивнйй expedito adj А. вільний, без перешкбд (про дорогу, 2. спрйтний, мотбрний expeler vtA. виганЯти; 2. вивергЯти expendedor /77 кіоскЯр, продавЯць (тютюнових виробів, марок, лотерейних білетів); ~ de moneda falsa юр. збувЯльник фальшивих грбшей
expendeduría /"kíóck (з продажу тютюнових виробів, марок, лотерейних білетів) expender vt 1. витрачЯти; розтринькати (статогіу, 2. продавЯти (тютюновівироби, марки, лотерейні білети)', 3. продавЯти у рбздріб; 4. юр. збувЯти фальшиві грбші;
5. продавЯти крЯдене expendio /771. витрачЯння; витрЯти; 2. Л. Ам. прбдаж у рбздріб; 3. Л. Ам. див. expendeduría
expensar \гіЛ. Ам., діал. (юр.) оплЯчувати, покривЯти (витрати)
expensas грі 1. витрЯти; 2. юр. судові витрЯти; а - (de) loe. adv. за рахунок experiencia f 1. дбевід, досвідченість; 2. див. experimento; la ~ es madre de la sabiduría дбевід — найкрЯщий учитель experimentación f 1. див. experimento; 2. експериментувЯння' experimentado ¿¿У'досвідчений experimentador m експериментЯтор, дослідник
experimental ¿¿^'експериментЯльний, дб- свідний, прббньїй
experimentar vt 1. експериментувЯти; досліджувати; 2. випроббвувати (почуттй)] відчувЯти
experimento /77 експеримбнт, дбелід expertamente advymno, зі знанням спрЯви experticia fЛ. Ам. випрббнйй тЯрмін experto 1. ¿¿#'досвідчений; 2. /77ЄКСПЯрТ, спеціаліст
expiación /спокутування (провини) expiar vtA. спокутувати (провину, 2. роз- плЯчуватися (за дурні вчинки) expiativo, expiatorio ¿¿У'спокутний expillo /77 бот. ромЯшка expiración /1. кончйна, смерть; 2. скінчення, закінчення (строку expirante adj що закінчується (про строгі) expirar vi А. умирЯти, пустйтися духу, ско- нЯти; 2. кінчЯтися, закінчуватися (про строгі)
explanación fA% планувЯння будівЯльної ділЯнки; 2. розрівнювання (ґрунту, 3. до- клЯдне пояснення; тлумЯчення (тексті) explanada 1. еспланЯда, плбща; 2. військ. глЯсис, схил (насипУ) explanar vt 1. вирівнювати, розрівнювати (ґрунт)] 2. нівелювЯти; 3. доклЯдно пояснювати; тлумЯчити (текст) explayar vtA. (vr\ розширЯти(ся), розтягуватися); 2. розвіяти (увагу, думки)] -se 1. розпросторікатися, розвбдитися; 2. здійснювати заміську прогулянку; 3. говорйти відвЯрто, виливЯти душу; 4. простягатися; пролягЯти
expletivo adjлiнгв. експлетйвний explicable adj пояснЯнний; вибЯчнйй, пробЯчний
explicación fA. пояснення; 2. пояснення, вйправдання
explicaderas fpi манЯра вислбвлюватися (говорйти); tener muchas (buenas) -
бути гбстрим на язйк
explicar vt 1. пояснювати, роз'ясняти;
2. вислбвлювати; 3. читЯти курс лЯкцій;
4. випрЯвдувати (слова, дії)] 5. викладЯти мотйви (причйни); -se 1. говорйти; 2. розуміти, усвідбмлювати; 3. виправдбвува- тися
explicativo ¿¿^пояснювальний explícito adj А. Ясний, тбчний, чіткий (про висловлення думогі)] 2. Явний, експліцйтний explicotear гідіал. див. explicar exploración fA. дослідження; - espacial (del espacio cósmico) вйвчення космічного прбстору; 2. обстЯження; 3. розслідування (обставин)] 4. пбдорож (з науковою метою)] 5. військ, рбзвідка; ре- когносцирувЯння; - аЯгеа авіарбзвідка explorador 1. adj що досліджує; дослідницький; 2. /77 ¿дослідник; 3. мандрівник;
4. військ, розвідник; 5. бойскЯут explorar vtA. досліджувати; 2. обстЯжу- вати; 3. розслідувати; 4. військ, розвідувати
exploratorio adj А. дослідницький; 2. мед. необхідний для обстЯження explosible ¿¿^'вибухбвий explosión fA. вйбух; 2. гуркіт (від вибуху
3. нЯпад (сміху, вйбух (гніву, 4. лінгв. вибух, експлбзія
explosionar 1. vi див. estallar; 2. vt підри- вЯти
explosiva 1. adj вибухбвий; розривнйй; mezcla -а вибухбва суміш; 2. лінгв. вибухбвий, експлозйвний (про звугіу, 3. m вибухбва речовинЯ; вибухівка; 4. лінгв. вибухбвий звук
explosor /77 при. підривнЯ машйна explotable ¿q/придЯтний для експлуатЯції (використЯння)
explotación fA. експлуатЯція, використЯння; 2. експлуатЯція, пригнбблення; 3. гірн. розрббки (родовища) explotador 1. ¿¿У'експлуатЯторський; clases -as експлуатЯторські клЯси; 2. /77екс- плуатЯтор
explotar vtA. експлуатувЯти, використбву- вати; 2. експлуатувЯти, пригнбблювати, пригнічувати; 3. гірн. розробляти (родовище)] 4. мЯти кбристь; 5. злбвживЯти (довірою)] 6. підривЯти exployada adj геральд. з розпущеними крйлами (про фігуру двоголового орла) expoliación ЛіограоувЯння, грабіж expoliador 1. ¿¿# грабіжницький; 2. хижЯ- цький; 3. /77 грабіжник expolianato тдіал. див. expoliación expoliar и/грабувЯти, обдирЯти exponencial adj мат. експоненціЯльний, показбвий; función - експоненціЯльна (показникбва) функція, експонЯнта exponente /77 1. мат. показнйк стЯпені, експонЯнт; 2. вирЯзник (думок, почуттів) exponer vt А. виставляти, експонувЯти; 2. виставляти, винбсити (на сонце)] 3. вислбвлювати (думки)] 4. тлумЯчити; 5. (vi) наражЯти(ся) небезпЯці; 6. підкидЯти (дитину, 7. фото експонувЯти exportable ¿¿У'Якспортний, придЯтний для Якспорту
exportación /вйвіз, Якспорт; - de capitales вйвіз капітЯлу
exportador 1. ¿¿з/експортуючий; 2. /77екс- портЯр
exportar vtвивбзити, експортувЯти exposición fA. експонувЯння; 2. письмбва заЯва; 3. виставка, експозйція; 4. літ., муз. перЯказ, експозйція; 5. фото експозйція;
6. рйзик, небезпЯка exposímetro /77 фото експонбметр expositiva adj пояснювальний; parte -а вступнЯ частйна, експозйція expósito 1. adj підкйнутий (про дитину
2. /77 підкйдьок
expositor /771. експонЯнт, учЯсник вйстав- ки; 2. тлумЯч, інтерпретЯтор exprés 1. adj швидкйй; 2. m зал. експрЯс;
3. Л. Ам. трЯнспортна контбра; трЯнспор- тне агЯнтство
expresadamente adv див. expresamente expresado ¿¿^’виицезгЯданий expresamente adv 1. Ясно, зрозуміло, вирЯзно; 2. виняткбво expresar vt вислбвлювати (словами, жестами)] -se говорйти
expresión fA. вйеловлення; відобрЯження; 2. вйраз, мбвний зворбт; 3. вирЯзність, експрЯсія; 4. вйявлення, прбяв, демон- стрЯція; 5. вичЯвлювання (соку)] 6. мат. фбрмула; 7. рі привіт, вітЯння; {expresiones a tu familial передЯй вітЯння своїм!; reducir a la mínima - звбдити нанівЯць expresionismo m експресіонізм expresionista com. експресіоніст expresividad ^вирЯзність, експрЯсія, експ- ресйвність
expresivo adj А. вирЯзний; експресйвний; 2. привітний, ласкЯвий expreso 1. ¿¿^очевидний, Явний; 2. швидкйй (про потяґ)] tren - експрЯс; 3. m дип- ломатйчний кур'Яр; 2. зал. експрЯс; 3. Л. Ам. див. exprés 2, 2
exprimidera f, exprimidero m, exprimidor
/77 сокодавйльниця
exprimir vtA. вичЯвлювати, видЯвлювати; 2. див. expresar; 3. див. estrujar З expropiación ^експропріЯція, (примусбве) відчуження влЯсності expropiar и/експропріювЯти, відчужувати влЯсність (у примусовому порядку expuesto 1. р. irrde exponer; 2. ¿¿У'небез- пЯчний, ризикбваний; 3. іст.див.ех pósito 1 expugnación /взяттЯ прйступом (фортеці, міста)] завоювЯння
expugnar vt брЯти прйступом (фортецю, місто)] завойбвувати
expulsar vtA. виганЯти; виключЯти (зорганізації)] 2. випускЯти (пару, газ)
extremo
expulsión /вигнбння; виключення (з організації)
expulsivo adj. medicamento ~ 3áci6, що посилює вйділення з організму expulsor /77 ВІЙСЬК. ВІДбИВбЧ expurgación /і. очищення, вичищення; 2. ви- крбслювання, закрбслювання (цензурою) expurgar vti. чистити, очищбти, вичищб- ти; 2. викрбслювати, закрбслювати (про цензуру)
expurgativo adj див. expurgatorio 1 expurgatorio 1. очищувальний, очисний; 2. /77 список заборбнених книг; 3. список КНИГ, ЩО ПІДЛЯГбЮТЬ цензурі expurgo т див. expurgación exquisitez /вйтонченість, вйшуканість exquisito adj\. чудбвий; 2. вйтончений éxtasi т див. éxtasis extasiadamente adv див. extáticamente extasiarse захбплюватися éxtasis /771. захбплення, збхват; 2. екстбз; транс
extáticamente ас/изахбплено extático яс/захбплений; екстатйчний extemporal, extemporáneo adj 1. раптб- вий, несподіваний; 2. несвоєчбсний, не- дорбчний
extender vtA. (vi)збільшувати(ся), розширятися); 2. (vi) витЯгувати(ся), розтягуватися); 3. (vr) стелйти(ся), розстелЯти(ся); простягбти(ся); 4. юр. розширяти (юрисдикцію)', 5. пошйрювати (вплив, владУу,
6. складбти, оформляти (докумені)', -se
1. говорйти нбдто дбвго; 2. розвбдитися, розпатЯкатися; 3. діяти, впливбти; 4. чвб- нитися, хизувбтися
extensión f\. пошйрення (ВПЛИВУ)', 2. прб- стір; 3. протяжність; 4. лиігв. розшйрення знбчення слбва; 5. геогр. плбща; 6. Л. Ам. додаткбвий нбмер (комутатора) extensivo adj що розповсюджується; екс- тенсйвний
extenso adj А. простбрий, протЯжний; 2. ве- лйкий, ширбкий; por - toe. adv. доклбдно; детбльно
extenuación ^вйснаження extenuado яс/вйснажений, знеейлений extenuar vt виснбжувати, знеейлювати; ~se 1. виснбжуватися, слббшати, худнути; 2. знемагбти, знесйлюватися extenuativo я<У'виснбжливий exterior 1. adj збвнішній; 2. збвнішній, інозбмний; comercio - збвнішня торгівля;
3. /77 збвнішня cropOHá; 4. збвнішність, збвнішній вйгляд; 5. екстер'бр exterioridad /1. збвнішня CTopoHá; 2. збвнішність, збвнішній вйгляд; 3. збвнішній вйяв (почуттів)', 4. пихбтість, бундючність exteriorizar vti. виявлЯти, вислбвлювати;
2. заявлЯти; 3. виявлЯти, знахбдити, виставляти напокбз
exterminación їдив. exterminio exterminar vtA. іст. виганЯти, висилбти (за межі країни)', 2. винйщувати, знйщувати exterminio /77 вйнищення, знйщення; guerra de ~ спустбшлива війнб externado /77 шкбла для тих, хто нав- чбється екстбрном externar \гідив. exteriorizar externo 1. збвнішній; medicamento de uso - збвнішні ліки, збвнішнє; 2. поверхб- вий, випадкбвий, несуттбвий; 3. m екс- тбрн (учень, лікар)
exterritorialidad їдив. extraterritorialidad extinción /і. гасіння; 2. згасбння; затухбн- ня; 3. припинення, знйщення; вимирбння; 4- фіз. екстйнкція
extinguir vt 1. гаейтм; 2. припиняти, знй- Щувати; -se 1. гбснути; затухбти; 2. припинятися, кінчбтися; загасбти (прозвуй) extinto 1. з<#згбслий (про вулкан); 2. m Л. Ам. покійник, мрець
extintor /77 вогнегбсник extirpación f 1. виривбння з корінням; висмикування; корчувбння; 2. вйкоренення, знйщення; 3. мед. екстирпбція extirpador 1. adj що виривбє з корінням; 2. /77 викорінювач; 3. с.-г. екстирпбтор, лапчбстий культивбтор extirpar vt 1. виривбти з корінням; висмй- кувати; корчувати; 2. викорінювати, знйщувати; 3. мед. екстирпіювбти, видалЯти extorcar vtA. вихбплювати, виривати; 2. крбсти
extorsión f 1. позббвлення, відбирбння; вилучення; 2. шкбда; 3. здйретво, шантбж extorsionar vtA. вимагбти; 2. відбирбти, забирбти (силою)', 3. завдавбти шкбди;
4. Л. Ам. змушувати, примушувати extra 1. adj вйщого ґатунку (про товар\,
2. /77 приббвка, надббвка (до зарплати)',
3. перевитрбта (фондів)', 4. сот. тимчасовий робітнйк; 5. статйст (у кіно)', - de іос. ргер. крім
extracción f 1. витягбння; 2. висмикування; виривбння; 3. випйсування (цитат)',
4. здобувбння (корисних копалин); 5. по- хбдження; рід; de baja - нйзького походження; 6. мед. вйдаление, екстрбкція;
7. хім. екстрагувбння; 8. мат:. - de ralees добувбння кбренів
extracorto а^'ультракорбткий; ondas -as ультракорбткі хвйлі
extractar vt 1. видобувбти, робйти екст- рбісг; 2. робйти вйписки (з книги) extractiva adj 1. гірничодобувнйй; industria -а гірничодобувнб промислбвість;
2. біол. екстрактйвний
extracto /77 1. корбткий зміст, суть, резю- мб; конспбкт; 2. Л. Ам. таблйця лотербй- ного рбзіграшу
extractor /771. екстрбктор, екстракційний апарбт; 2. кондиціонбр; 3. військ, викидбч (вогнепальної зброї) extradición їюр. екстрадйція extraer vtA. добувбти; 2. виймбти, висмикувати; 3. робйти вйписки (з книги); 4. гірн. видобувати (кориснікопалини)] 5. мат. до- бувбти (корень); 6. хім. екстрагувбти; до- бувбти
extralegal ^'незакбнний extralimitarse перехбдити мбжі дозвбле- ного; перевйщувать правб (повновбжен- ня)
extramural adj розташований (що відбу- вбється) за мбжами міста extramuros (extra muros) adv за містом extranjería f проживбння без прав громадянства
extranjerismo m 1. наслідування всьогб інозбмного, глиббка повбга усьогб інозбмного; 2. слбво (вйраз) інозбмного по- хбдження
extranjerizar vt увбдити інозбмні звичаї (порядки)
extranjero 1. ас/інозбмний, закордбнний; чужий; 2. /77 інозбмець; 2. закордбн; en el - за кордбном
extranjía f рив. extranjería; de - інозбм- ний, зарубіжний; несподіваний; дйвний extranjís: de - несподівано, дйвно; табм- но, прихбвано
extranumerario adjпозаштбтний extrañación f, extrañamiento m 1. виси- лбння (з країни); 2. пбдив, здивувбння extrañar vtA. висилбти (з країни)', 2. пори- вбти стосунки; позбавляти дружби; 3. ви- кликбти пбдив, дивувбти; 4. засуджувати; винбсити догбну, сварйти; 5. діал. суму- вбтй; -se 1. віідмовлЯтися (зробити що- н.)', 2. дивувбтися
extrañez(a) f 1. дйвність, незвичбйність, рідкість; 2. відчуження, відчуженість;
3. пбдив, здивування
extraño 1. adj чужйй; сторбнній; чужо- збмний; 2. рідкий, незвичбйний; дйвний;
3. див. extravagante; 4. m сторбнній, чужйй; 5. інозбмець; hacer un - (el caballo) злякбтися, дернути (про коня) extrañoso adj діал. що дивується усьому extraoficial я^’офіцібзний, неофіціальний extraordinario 1. adj незвичбйний, дйвний, дивовйжний; 2. екстраординбрний; надзвичбйний; позачергбвий; 3. понад- нормбвий; 4. додаткбвий (про оплатУ)\
5. /77 термінбва пбшта; 6. додаткбве блюдо; додаткбвий пайбк; 7. бкетрений нбмер (вйпуск) газбти; 8. незвичбйне Явище extraplano adj плбекий (про кишеньковий годинний)
extrapolación їмат. екстраполяція extrapolar \/іфіз., мат. екстраполювбти extrarradio m передмістя extrasocial яс(гантигромбдський extraterritorial adj юр. екстериторібльний extraterritorialidad f юр. екстериторібль- ність
extrauterino adj мед. позамбтковий; embarazo - позамбткова вагітність extravagancia f навіжбнетво, дивбцтво; екстраваг0нтнісгь
extravagante я^'навіжбний, дивакувбтий; екстравагбнтний
extravasación /1. виливбння, витікбння; 2. мед. крововйлив
extravasarse витікбти (про рідину, кров) extravenar vtA. (~se) брбти кров з вбни;
2. зрушити з місця, зебвувати; -se тектй, витікбти (про кров)
extraversión f душбвний порйв, звірення почуттів
extravledlo adi 1. що заблукбв; 2. забутий (про речі)', 3. віддблений, загублений;
4. блуклйвий (про погляд)
extraviar vtA. збивбти зі шлЯху; 2. переставляти, зебвувати (з звичного місця)',
3. відвбдити (погляд)', 4. увбдити в омбну; -se 1. заблукбти; 2. загубйтися; 3. помилятися
extravío /771. відхйлення від шлЯху; 2. пб- милка; хйбна думка; 3. розпущеність, роз- ббщеність; 4. перешкбда, завбда extrema f 1. кінбць; 2. утруднення; 3. пе- редембртна агбнія; 4. церк. маслосвЯття, соборувбння
extremadamente advнбдто, надзвичбйно, найвйщою мірою
extremado adj 1. надзвичбйно погбний (дббрий); виняткбвий; 2. старбнний, запопадливий
extremar 1. иґдовбдити до крбйнощів; перебільшувати; 2. відлучбти ягнЯт від мбт- ки; 3. діал. робйти генербльне прибирбн- ня; 4. vi перехбдити з одного пасовйська на Інше (про стадо)', -se 1. старатися;
2. діал. відділятися, розїжджбтися extremaunción їцерк. маслосвЯття, соборувбння
extremeño 1. adj естремадурський; 2. m естремадурець
extremidad f 1. край; 2. межб, кінбць;
3. крбйність; 4. рікінцівки extremismo m політ, екстремізм extremista політ. 1. adj екстремістський; 2. сот. екстреміст
extremo 1. яс/крбйній, гранйчний; 2. надзвичбйний, виняткбвий; caso - виняткбвий вйпадок; 3. відмінний, різний; 4. далб- кий, віддблений; 5. т кінбць, межб, край; en último - у крайньому рбзі; de - а - іос. adv. від одногб крбю (кінцЯ) до Іншого; від почбтку до кінцЯ; 6. надмірність, крбйність; con (en, por) - іос. adv. надзвичбйно, надмірно; 7, ретбльність; 4. питбння, пункт; hacer -s бурхлйво вислбвлювати свої почуттЯ; pasar de un - a otro
297
extremoso
кидатися з однієї кр0йності в іншу; різко змінйтися (про погоді los ~s se tocan кр0йності збіг0ються
extremoso adj\. непомірний, перебільшений; 2. що бурхливо вислбвлює свої по- чуттй
extrínseco adj збвнішній, набутий (про властивість)
extrovertido adj псих. екстрав0ртний extrusión frex. виробництво дрбту exuberancia f велйка кількість, числ0н- ність
є
exuberante яс/пйшний, числбнний exúbero adj відлучений від груд0й (про дитинУ)
exucción ^всмбюування, висмбктування exudación /1. потіння; 2. мед. вйпіт exudado m мед. ексуд0т exudar vt виділяти (піт, гній) exudativo adj мед. ексудатйвний exulcerar у/розїд0ти (шкірУ) exultación ^р0дість, тріумф exultar (//радіти, веселитися, тріумфув0ти exvinculación ^дезамортиз0ція
exvoto m рел. принбшення за обітницею eyeculación fcpi3M. еякуляція eyacular vt фізіол. Випбрскувати, вивер- г0ти
eyección ^плювбк, моротйння; блювбта; - de gases тех. вйкид г0зів eyector /77 військ., тех. ежбктор, струмйн- ний насбс
298
facundia
F, f /7-а літера іспанського алфавіту Яфе fa1 т муз. фа (нота); clave de - басбвий ключ
fa2 m А. діал. відпочинок, весЯлоиці; тЯнці; 2. діал. гулЯнка
fabada f 1. фабЯда (астурійська страва з квасолі з кров'янкою та салом)', 2. (рі) риси обличчя; 3. військ, похід; 4. військ. eápTa; estar de - стояти на BápTi; 5. іст. виготовлення fabo /77 бот., діал. бук fábrica f А. виробництво.^ вйготовлення; 2. завбд; фабрика; 3. будівля, споруда (з цегли, каміння, бетону 4. буд. клЯдка; de ~ кам'янйй; 5. церкбвні прибутки; 6. вигадка
fabrícacién /'виробництво, вйготовлення; ~ en serie серійне виробнйцтво fabricador 1. adj продукуючий; 2. m див. fabricante 2; 3. вигЯдник; - de embustes
наклЯпник
fabricano діал. 1. adr фабрйчний (про робітника)', 2. /77 фабричний робітнйк fabricante m 1. виробнйк; 2. фабрикЯнт, завбдчик
fabricar vtA. виробляти, виготовляти; 2. бу- дувЯти, споруджувати; 3. робйти, виробляти; 4. вибувати, фабрикувЯти; - una mentirá фабрикувЯти фальшивку fabril ао/заводськйй; фабрйчний fabriquero тА.див. fabricante 2; 2. вугільник
fabuco /77 плід бука
fábula ЛІ. бЯйка; 2. фáбyлa, сюжЯт, інтрй- га; 3. міфолбгія; 4. кЯзка; міф; 5. об'Якт плітбк; посміхбвисько fabulador тдив. fabulista 1 fabulesco яс/бЯєчний fabulista сот. 1. бaйкáp; 2. міфблог fabulosamente adv 1. удЯвано, нещйро; 2.нечувано
fabuloso adj А. удаваний, нещйрий; 2. казковий, нечуваний, небЯчений •аса /ф£ка (великий складений нЩ •acción ЛІ. бЯнда, група (змовників)', 2. рі риси облйччя
faccioso 1. adj що налЯжить до бЯнди; р заколотний, бунтівнйй; 3. m член бЯнди (фупи змбвників); 4. зЯколотник, змбвник •acendero /77влЯсникфЯрми (скотарської) •acera ЛгротуЯр; стороні вулиці
facería fpian. громадське пасовйще faces fpi іст. щбки
faceta ЛІ. грань, фасЯтка; 2. грань, сторо- Há; аспЯкт
facetada ffi.AM. недотЯпний жарт facetar и/гранувЯти {камінь, скло, метал) faceto adj Л.Ам. 1. дотЯпний, гбстрий на язйк, весЯлий; 2. манірний; 3. скрупульбз- ний
facial adj 1. лицьовйй; ángulo ~ анат. лицьовий кут; nervio ~ анат. лицьовйй нерв; 2. інтуїтйвний; valor - в0ртість (грошового знака, монети, маркй) fácil adj 1. легкйй, неважкйй; lectura ~ легкЯ читЯння; problema ~ легкЯ задЯча; 2. можливий, ймовірний; 3. лЯгідний, по- ступли вий; carácter ~ легкйй xapáicrep;
4. легковЯжний (про жінку/) facilidad ЛІ. лЯгкість, невЯжкість; - de un trabajo невЯжкість роббти; 2. легкЯ стЯв- лення; надмірна поблЯжливість; 3. мож- лйвість, вйпадок; dar ~es сприЯти; - de piuma лЯгкість nepá; con - ioc. adv. лбгко, швйдко; без зусйлль facilillo adjA. dim. ¿fefacil; 2. дуже важкйй facilitación f 1. полЯгшення; 2. сприяння; допомбга
facilitador adj що nonéruiye; що сприЯє facilitar vt 1. полЯгшувати; допомагЯти, сприЯти; 2. надавЯти; - datos надавЯти дЯні; 3. постачЯти
facilitón adj що недооцінює вЯжкість (склЯдність)
fácilmente advnéгко, без зусйль facineroso 1. ад(г кримінЯльний, злочинний; 2. /77 злочинець; 3. лиходій, нЯлюд facistol /771. церк. аналбй; 2. полігр. реЯл, складЯльний стіл; 3. Л. Ам. пихЯта людй- на; 4. діал. жартівнйк facistolería f діал. мapнocлáвcтвo, nnxá самовпЯвненість
facistolero adj Л. Ам., facistor adj діал. пиxáтий, марнослЯвний facón m діал. кинджЯл facsímil, facsímile /7? факсиміле; edición ~ факсимільне видЯння factible ад(гздійснЯнний facticio фальшивий; фіктивний factitivo adjлінгв. факгитйвний, каузатйвний factor /771. той, хто робить ицо-н.; виконЯ- вець; творЯць; 2. агЯнт: комісіонбр; посе-
рЯдник; 3. зал. черговйй по прийбму та відпрЯвленню багажу (TOBápie); 4. фЯктор; ~ determinante визначЯльний фЯктор; ~ permanente постійно діючиий фáктop;
5. підрядник; 6. коефіціЯнт; - de potencia коефіціЯнт потужності; - de utilización коефіціЯнт використання; 7. мат. мнбжник factoraje тдив. factoría 1, 2 factoría f 1. посЯда агЯнта; 2. контбра агЯнта; 3. фактбрія, інозЯмна торговЯль- на контбра; 4. діал. металургійний завбд factorial тмат. факторіЯл factótum /77факт0тум factura ЛІ. крій (сукні, костюма); 2. фактура, накладнЯ (на випущені товари)', 3. рахунок (на товарну, 4. перЯлік, спйсок (товарів, що продаються)', 5. діал. здббна булка; 6. діал. комісійні; 7. мист. фактура facturañión f А. фін. складЯння фактури; 2. зал. перевірка товЯру відповідно до фактур; servicio de ~ багЯжне відділення, багЯжна служба
facturar vtA. фін. випйсувати фактури (накладні); 2. відправляти багажЯм, здавЯти у багЯж; 3. впйсувати у рахунок ^ facturería /дол. 1. пекарня; 2. хлібний ма- газйн
facturero, facturista m офбрмлювач рахунків (накладнйх) fácula тастр. протуберЯнець faculta fflian. бЯба, повитуха facultad /1. здібність; хист; ~es mentales розумбві здібності; 2. прЯво, повновЯжен- ня; 3. властйвість, здЯтність; ~ germinativa с.-г. схЯжість; 4. наука, мистЯцтво; 5. кЯ- федра; факультЯт; - de letras філологічний факультЯт; 6. іст. лікарі й аптЯкарі (при дворі)', 7. дбзвіл; 8. (рі) стЯток, грбші, ка- пітЯл
facultar vt надавЯти прЯво (влЯду); уповновЯжувати
facoltatlv»o 1. факультЯтський; 2. фа¬
культативний;^. дипломбваний (про працівника)', 4. лікарський; prescripción ~а прйпис лікарів; 5. m лікар, хірург faculto adjA Ам. досвідчений, обізнаний facultoso adj 1. іст. замбжний, багЯтий; 2. діал. що користується незакбнними повновЯженнями (правЯми) facundia ЛІ. багатослівність, балакучість; 2. красномовство
299
facundo
facundo adjбагатослівний, балакучий facha1 f А. збвнішність, збвнішній вигляд; 2. потвбра, страхбвисько, опудало; 3. дрбнтя, кбзна-ицо (про речі, справи); 4. Л. Ам. xвácтoщi; darse ~ діал. вихвалитися; - а - loe. adv. віч-на-віч; ponerse en facha налащтувбтися facha2 ficr. Toecrá свічка fachada ЛІ. фасбд (будинку, ~ lateral причілок, торбць; hacer - стоЯти фасбдом (про будівлі);!, муз. фасбд оргбна; 3. збвнішність, зовнішній вйгляд; 4. тйтульна сторінка (книгй); 5. вйдимість; показуха fachado adj. bien (mal) ~ з привббливою (непривббливою) збвнішністю; зі смбком
Е(без смаку) одЯгнений
fachenda 1. Лівбнство, зарозумілість; са- мовдовблення; 2. тдив. fachendoso 2 fachendear vi вихвалитися fachendista adj див. fachendoso 1 fachendón adj, тдив. fachendoso fachendoso 1. adj пихбтий, бундючний; 2. /77хвалькб
fachina (діал. сад на узгір'ї* fachinal тдіал. А. заливнйй луг; болотйс- те місце; 2. висбкі трбви; пасовйсько, що порослб висбкою травбю fachosear и/77. Ам. див. fachendear fachoso adj А. неприбмний, непривббли- вий; без смаку одягнений; 2. Л. Ам. див. fachendoso 1; 3.діал. прибмний, привбб- ливий (про зовнішність) fachudo adj див. fachoso 1 fado /771. ют. чарівнйк; 2. фбду (португа- льска народна піснй) fadrín adj діал. молодйй, неодружений faena f А. фізйчна роббта; ~s del campo польові роббти; 2. розумбва прбця; 3. (рі) клбпоти, спрбви; ~s de casa домбшні спрбви; 4. злий жарт; 5. діал., Л. Ам. по- наднормбва роббта; 6. діал. бригбда сіль- ськогоспбдарських робітників; 7. діал. місце розташувбння рбнчо (бригади сільськогосподарських робітників)', 8. діал. ран- кбві польові роббти; andar en ~s діал. відлбвлювати дйких кбней для родбо faenar \гідіал. забивбти (худобу faenero 1. m діал. сільськогосподарський робітнйк; 2. adj працьовйтий, хазяйновитий (про жінку faetón /77фаетбн
fafarachero adj, тЛ. Ам. див. fáchendoso fagáceas fpi бот. букові (родина) fagina (див. fajinar4,5 fago /77 бук
fagocito /77 фізіол. фагоцйт fagocitosis f фізіол. фагоцитбз fagonia í6ot. фагбнія fagopiro /77 бот. грбчка посівнб fagot, fagote1 m муз. фагбт fagote2 /77 в'Язка дров fagotista m муз. фаготйст faifa fдiaл. люлька fainada fдiaл. грубе слбво (вислів) faino adj діал. грубий, неотесаний faisán /77 орн. фазбн faisanería Л})азбняча фбрма faisánidas fpi див. fasiánidas faite тдіал. забіяка faitear vi діал. влаштбвувати скандбл faja fA. пбяс, пбсок; 2. корсбт, пбяс; 3. пбяс, збна (землі)', 4. папербва стрічка для упакбвки; 5. стрічка (орденська); 6. Л. Ам. Hánnc на корінці кнйги; 7. діал. шкірянйй nácoK; 8. рісл. різки
fajada f 1. діал. нбпад; 2. діал. розчару- вбння, обмбн
fajado 1. побитий; 2. Л. Ам. що зазнбв нбпаду; 3. скріплення (ушахтар, 2. кругла колбда (для укріплення колодязя) fajadora f машйна для нанбсення вказів- нйх смужок (на дорозі)
fajadura ЛІ. див. fajamiento; 2. мор. смуга просмбленого брезбнту fajamiento m А. надягбння пбска; 2. спо- вивбння
fajar vtA. оперізувати; 2. бинтувбти; 3. спо- вивбти (дитину); 4. завдавбти удбру (батогом)', дбти ляпаса; 5. Л. Ам. позичбти, брбти у борг; 6. діал. залицЯтися; закбху- вати у сббе; -se А. діал. брбтися (зароботу)', налягбти (на роботу; 2. Л. Ам. пйти, випивбти; - con uno нападбти fajardo m кулеб’Яка з м'Ясом fajatina (діал., fajazo m Л. Ам. нбпад; dar un fajazo позйчити грбшей fajeado ас/смугбстий fajero /77 сповивбч
fajín /771. din. de faja; 2. фахін (шовковий пояс — знак відзнаки вищих військових чинів)
fajina1 fA. зжбтий хліб; -s de trigo валкй зжатої пшенйці; 2. в'Язанка хмйзу; 3. діал. обгорбджена ділЯнка (саду, городУ',
4. тех., військ, фашйна; 5. військ, сигнбл (відбій)', meter - мбрно теревбнити fajina2 fA. див. faena; 2. діал. понаднор- мбва прбця; 3. діал. добровільна роббта на громбдських засбдах fajo1 /771. в'язка, в'язанка; - de billetes (de banco) пбчка банкнбт; 2. ¿Vпелюшки fajo2 /771. Я Ам. удбр шбблею плбзом; 2. Л. Ам. ковтбк (вина) fajol m див. fagopiro fakira тдив. faquir
falacia f 1. непрбвда, обмбн; 2. звйчка брехбти; 3. заплутана аргументбція falange ficr., військ., анат. фалбнга falangiano adj анат. фалбнговий falangio m ент. косбр falangismo m політ, фалангізм falangista m політ, фалангіст falaz adj брехлйвий, омбнливий; promesas falaces брехлйві обіцянки falca fA. кривизнб (дошки); 2. клин (дерев'яний, металевий); 3. мор. фальшббрт falcado яс/серпоподібний falcar vt вставлЯти клин; підкладбти (під ніжку стола)
falce fA. серп; 2. кривйй ніж falcónidas fpi зоол. соколйні (родина) falda fA. спіднйця; 2. поділ; 3. схил горй, узгір'я; 4. р/жінкй; hay ~s mezcladas en el asunto до цьбго причбтна жінка; andar entre -s віддавбти перевбгу жіінбчому товарйству
faldamenta f, faldamento сдбвга ширбка спіднйця
faldear vfm схйлом горй, спускбтися з узгір'я faldellín с 1. корбтка вбрхня спіднйця; 2. спідня спіднйця
faldeo тдіал. склбдчастий схил горй faldero adj 1. спіднйчний; 2. що віддаб перевбгу жінбчому товарйству; perro - малбнький (кімнбтний) пбсик faldillas fpi А. фблди; 2. листки календарі faldón /771. полб, фблда; 2. архіт., трикутний схил дбху
faldriquera (див. faltriquera falencia fA. пбмилка, нетбчність; пбхибка; 2. Л. Ам. крах, банкротство; 3. діал. неза- мбжність, неплатоспромбжність falencioso adj омбнливий, помилкбвий, неправдйвий
falibilidad fA. помилкбвість; омбнливість, неправдйвість; 2. можлйвість пбмилки (пбхибки)
falible adj 1. омбнливий, помилкбвий, неправдйвий; 2. здбтний помилйтися; що допускбє пбхибки
falimiento /77 брехнЯ, непрбвда, обмбн falo /77 фблос
falordia, falorria f діал. кбзка, ббйка, вигадка
falsa (діал. комірка falsabraga f військ; підпірнб стінка falsamarra fMop. бакштбв falsamente adv брехлйво, неправдиво; удбвано
falsario 1. acjf брехлйвий, неправдйвий;
2. /77 брехун
falseador 1. adj фальсифікуючий; 2. m фальсифікбтор
falseamiento m А. підроблення, обмбн; 2. фальсифікбція, перекручування; 3. злом (замка)
falsear 1. vt підробляти, фальсифікувбти; перекручувати; 2. злбмувати (замоії)\
3. буд. робйти косйй зріз; 4. vi див. flaquear 2; 5. фальшивити, співбти (грбти) фальшиво
falsedad fA. непрбвда, фальш; нещйрість; 2. неправдйвість, фальшйвість; підрбб- леність (документів); 3. юр. неправдйві показбння
falseo /77 буд. косйй зріз falsete /771. прббка, збтичка; 2. стулчбсті двбрі; 3. муз. фальцбт falsía f див. falsedad
falsificación fA. підрббка, підрбблення; 2. юр. фальсифікбція (монет, документів) falsificado aq/підрбблений, сфальсифікб- ваний
falto adj А. бідний, нуждбнний; - de entendimiento божевільний; 2. нещбсний, безпорадний; 3. діал. зарозумілий, хвальку- вбтий
falsificador 1. adj що підроблЯє; 2. що фальсифікує; фальсифікбторський; 3. m фальсифікбтор; - de moneda фальшиво- монбтник
falsificamiento тдив. falsificación falsificar vt А. підробляти, фальсифікувбти; 2. перекручувати, викривлЯти falsificatorio adj фальсифікбторський falsiloquio т А. неправдива рбзповідь; 2. непрбвда, обмбн falsilla Лгранспарбнт falso 1. adj неправдйвий, фальшивий, удбваний; 2. брехлйвий, неправдйвий; car6cter - брехлйвий харбюгер; 3. неправильний, помилкбвий, хйбний; - rumbo помилкбвий (непрбвильний) курс; noticia -а хйбна звістка; doctrina -а хйбне вчбння; 4. невірний, двознбчний; 5. діал. боязкйй, ляклйвий, легкодухий; 6. ледб- чий, млЯвий; слабосйлий; 7. слабкйй, що розхитбвся, неміцнйй; 8. фальшивий, підрбблений (про монети, коштовності);
9. /77 підгйн з іншого матеріблу (у сукні)\
10. Л. Ам. неправдйве свідчення; 11. сл. кат; 12. діал. поділ (білизнйу, en - іос. adv. фальшйво, брехлйво; удбвано; неміцно, на живу нйтку; абиЯк; мймо; dar un golpe en - схйбити; un paso en - невірний крок; coger a uno el - діал. зловйти на слбві falta1 fA. недостбча, нестбча, відсутність, брак; - de recursos брак кбштів; - de ganas небажбння; а - de, por - de loe. prep. чбрез брак; 2. відсутність, неЯвка; прб- пуск, прогул; 3. провйна, пбмилка; 4. пбмилка; - de ortografía орфографічна пбмилка; sin - іос. adv. неодмінно; обов'яз- кбво; caer en - помилйтися; не бути хазяїном свогб слбва; не викбнувати взятих на сббе зобов’язань; echar en - помітити відсутність; сумувбти; hacer - бути потрібним (необхідним); не вистачбти, бра- кувбти; hacer tanta - comolos perros en misa бути непотрібним (збйвим); зава- жбти, плутатися під ногбми; а - de pan buenas son tortas у степу і хрущ м'Ясо
falta2 тдіал. див. falte faitear viA. бути відсутнім; не вистачбти, бракувбти; le -a tiempo para descansar йому не вистачбє чбсу для відпочйнку;
300
fardacho
2. закінчуватися, дохбдити кінцй; le van ~ando las fuerzas у ньбго сили закінчуються; 3. див. flaquear 2; 4. не прихбдити, не з'являтися; - a la cita не прийти на по- б0чення; 5. бути відсутнім; 6. порушувати, не викбнувати (слбво); - a sus padres не послухати батьків; 7. ображбти; 8. (en) помилятися; 9. померти; - poco para... ледь не трбпитися; ¡lo que ~abal тільки цьбго не вистач0ло!; ni ~а ni sobra ні змбншити, ні збільшити; ¡(pues) no ~aba más! як би не так!; ni ~aba más sino que... не вистачбло ще, щоб...; por sí ~aba algo на довбршення всьогб faltativo adj діал. нeпoвáжний falte тдіал. дріб'язкбвий торгбвець, роз-
Н0ЩИК
faltedad їдіал. nnxá, MapHocnáecTBo; зарозумілість
faltón adj 1. ненадійний, необов'язкбвий;
2. нешанобливий, неввічливий; 3. діал. невинний, простодушний, простий faltoso adj\. іст. бідний, нуждбнний; 2. недоумкуватий, дурний; 3. діал. неакурбт- ний, нетбчний; 4. діал. забіякувбтий, задирливий; 5. Л. Ам. нешанобливий, неввічливий
faltrero /77 крадій, кишенькбвий злбдій faltriquera ímuiénn (внутрішня або пришита до пояса)’, reloj de ~ кишенькбвий годйнник; rascar uno la ~ згнітивши сбрце розщбдритися
falúa f мор. командйрський кбтер falucho /77 мор. фелюга falún m геол. черепбшник falla1 ЛІ. вбда, дефбкт, брак; 2. геол. тріщина, розрйв (у ґрунті)\ зсув (гірських порід) falla2 f 1. старовйнний жінбчий головнйй убір; 2. Л. Ам. дитячий чіпбць fallanca водостік
fallar1 vt\. іст. знахбдити; 2. юр. винбсити вирок* 3. вирішувати
falUar vi 1. див. flaquear 2; 2. провалитися, не вдавбтися (про плани)-, 3. відмовляти, підвбдити; me ~aron las fuerzas сили менб зрáflnnn; - el tiro не влучити у ціль, схйбити; si la memoria no me ~a як- щб мене не зрбджує пбм'ять; 4. не cnpáe- дитися (про надії)-, sin ~ неодмінно; обо- в'язкбво
falleba Ллпінгалбт, збсув fallecer vi\. помбрти; 2. вичбрпуватися, кінчбтися; 3. (de) іст. відчув0ти нестбчу;
4. іст. помилятися fallecido що noMép fallecimiento m смерть fallero 1. adj що прогулював (роботі), що HácTO був відсутнім; 2. m прогульник fallible adj див. falible 2 fallido adj\. що не вдбвся, що провалйвся (про плай)-, 2. що збанкрутувбв, неспро- мбжний, некредитоспромбжний; 3. не може бути стягненим (про певну суму) fallir и/1. див. fallecer 2; 2. обманути, не дотрймати слбва; 3. діал. збанкрутувати fallo1 /771. остатбчний судовйй вйрок; 2. рішення (прийняте компетентною особою);
3. nporánnHa; прбпуск; 4. невдбча, про- Bán; tener - en una cosa зазнбти фібско; no tener - una cosa бути вірним, безпрограшним (про справу, угоду-, dar (dictar) el - юр. вирішувати; винбсити вйрок; уважати хвброго безнадійним; вислбвлюва- тигаоїь думку
fallo adj\.pian. о^блений, знесйлений; 2. діал. пустйй (про колодязь) fallón adj діал. безталбнний, нещаслйвий fama ЛІ. чутка, пбголос; звістка; es - відб- м°. говбрять; dar (echar) - пошйрювати новину; пускати ч^тку; corre ~... хбдять чУткй, кбжуть; 2. громбдська думка; 3. ре- путбція; 4. слбва, популярність; pintor de
- відомий худбжник; cobrar - прослбви- тися; gozar de ~ mundial б^ти всесвітньо- відбмий
famélico зс/голбдний familia ЛІ. родйна, сім'я; en - іос. adv. у ро- дйнному кблі; 2. зібрн. сл^пі; 3. рід; 4. рел. 6páTCTBo; 5. рідня, близькі; 6. потбмство;
7. сокзз, братбрство; 8. велйка гр^па лю- дбй; 9. діал. рбдич; 10. діал. рій бджіл;
11. біол. родйна; ~ de lenguas родйна мов; cargar(se) de - завбсти велйку ро- Дйну
familiar 1. зс/родйнний; фамільний; lazos ~es родйнні зв'язкй; 2. близько знайбмий, дббре відбмий; 3. простйй, невймушений (про обходження); 4. простйй, розмбвний (промову, СТИЛЬ)-, 5. /77бЛИЗЬКЙЙ; 6. член родйни; 7. рбдич; 8. чинбвник інквізиції;
9. багатомісний екіпбж; 10. діал. амулбт, TanicMáH (у вигляді фігурки домовика); hacerte - звйкнути; освбїти familiaridad ЛІ. простотб, невймушеність; 2. фамільярність
familiarizar vt(vi) знайбмити(ся); привчб- ти(ся); ~se звикбти, освбювати famillón m велйка родйна famoso adj 1. відбмий; 2. чудбвий, відмінний; 3. (загально)відбмий; 4. іст. явний, беззаперечний fámula ^служнйця
famulato, famulicio m 1. заняття слуг; 2. збірн. сл^ги
fámulo /771. церк. трбпбзний послушник; 2. cnyrá, лакбй
fanal /771. маякбве світло; 2. ліхтбр; 3. скляний ковпбк; 4. риболбвля з підсвічуванням;
5. сл. бко
fanático 1. adj фанатйчний; 2. захбпле- ний; 3. діал. що ліЬбить спорт; 4. /77фан0- тик; 5. діал. спорт, уболівбльник fanatismo m 1. фанатйзм; нетерпймість; 2. пристрасне захбплення fanatizar vt збуджувати фанатйзм fandango m 1. фандбнго (старовинний іспанський танець; музика та слова пісні до нього)-, 2. шум, бійка, сутичка; 3. діал. метушнй, ббзлад
fandanguero m І. танцюрйст фандбнго; 2. завсідник вечірок; любйтель розвбг fanduca їдіал. огрядна жінка, товстуха faneca Лгріскб (різновид) fanega 71, фанбга (міра сипких тіл, неоднакова у різних областях Іспанії, у Кас- тилії=55,5л, старовинна міра в Арг. = 184 л)\ ~ de puño (de sembladura) ділйнка землі, на якій мбжно засіяти одну фанбгу 3epHá; 2. діал. фанбга (міра землі = 64,5 га)
fanegada f фанегбда (міра землі = 64,5 га)\ a ~s іос. adv. вдбсталь fanerógama 1 .adj бот. квіткбвий; 2.; ~as f рі бот. квіткбві
fanfarrear vi див. fanfarronear fanfarria 1. /’хвбстощі, похвальбб; 2. m діал. див. fanfarrón 2; gastar ~ задавбтися fanfarrón 1. ас/хвалькув0тий, фанфарбн- ський; 2. показнйй; 3. m хвалькб, фан- фарбн
fanfarronada Лсвбстощі, фанфарбнство fanfarronear vixв0стати, фанфарбнити fanfarronería, fanfarronesca Лранфарбн- ство; чванливість; вихваляння fanfarronesco adj хвалькувбтий, фанфа- рбнський
fanfurriña /незадовблення, роздратувбн- ня, досбда
fangal, fangar /77болбто, болотйсте місце, трясовин0
fango /771. бруд, багнюка, болбто; 2. твань, мул; 3. гірн. вугільний шлам fangoso adj\. бруднйй, багнйстий; 2. тва- нйстий, мулистий; 3. в'язкйй, м'якйй
fangoterapia їмед. грязелікувбння fanguero тдіал. див. fango 1 fanón /77підгруддя, вбло (у бика та барана) fantaseador 1. adj що фантазує; 2. /77фан- тазбр
fantasear і//1. фантазувбти, вигбдувати; 2. задавбтися; 3. муз. імпровізувбти fantaseo m діал. 1. фантазувбння; 2. не- здійснбнна мрія, плід уява, фантбзія fantasía ñ. фантбзія, твбрча уйва; 2. мрія, плід фант0зії (уйви); 3. вигадка, лег0нда;
4. зарозумілість, пих0тість, бундючність;
5. діал. прймха, забагбнка; 6. муз. фан- тбзія; 7. рінамйсто з перлйн; de - фантазі (про сукню, блузку); вйшуканий (про меблі)-, cantar (tocar) por - іос. adv. діал. співбти (грбти) на слух
fantasioso adj самовп0внений, пихбтий, марнослбвний
fantasma 1. Я7 привид; 2. примбра, ілюзія, химбра; 3. пихбта людина; 4. f опудало, жупел; ~ magnético фіз. магнітний спектр; aparecer comoun - з'явйтися раптбво fantasmagoría Л.фантасмагбрія, фебрія, чарівне (казкбве) видбвище; 2. фантбзія, ілюзія
fantasmagórico зс/фантасмагорйчний fantasmal ^*прим0рний fantasmón 1. яр^хвалькувбтий; 2. m хвалькб; 3. див. fantasma 2 fantásticamente dtfi/чудбво, прекрбсно fantástico adj 1. фантастйчний; чарівний, феєрйчний; cuentos ~s чарівні казкй; 2. неймовірний; нечуваний; lujo ~ неймовірна рбзкіш; 3. зарозумілий, гордовйтий, пихбтий; 4. хвалькувбтий; animales ~s казкбві (міфічні) тварйни fantoche /771. лйлька, маріонбтка; 2. по- твбра, опудало; 3. хвалькб; 4. діал. вйс- кочка, самозвбнець fantochín /77 див. fantoche 1 fañado adj однорічний (про тварин^) fañoso adjЛ. Ам. гугнйвий faquín /77 носйльник, вантбжник faquir /77 факір; дбрвіш farabusteador m сл. спрйтний злбдій farad(io) m ел. фарбда faralá /771. оббрка; 2. позббвлена смаку прикрбса
farallón /77 1. СТрІМЧ0К, ЩО 06pHBáCTbCfl у мбре; 2. гірн. вйхід рудних пластів на повбрхню
faramalla 1. ^балаканина, заговбрювання зубів; 2. див. farfolla 2; 3. діал. хвбстощі, похваляння, фанфарбнство; 4. сот. базікало
faramallear vi діал. див. fachendear faramallero 1. adj балакучий; 2. Л. Ам. хвалькувбтий, фанфарбнський; 3. т базікало, патйкало; 4. Л. Ам. хвалькб, фан- фарбн
faramallón adj див. faramallero 1 farándula f 1. ремеслб комедібнта; 2. іст. трупа комедібнтів; 3. див. faramalla 1 farandulear vi див. fachendear farandulero 1. ¿¿^'балакучий; 2. шахраювб- тий, злодійкувбтий; 3. див. fárolero 1; 4. m іст. див. farsante 1; 5. патякало; 6. див. farolero 2
faraón /771. іст. фарабн; 2. фарабн (карточ- на гра)-, 3. фарабн (старовинний таноґ) faraónico adj фарабнів, фарабнівський, що налбжить (властйвий) фарабну faraute /771. гонбць; 2. глашбтай; 3. іст. театр, актбр, що читбє пролбг; 4. заводій farbulo adj діал. цив. frivolo farcino /77 вет. шкірний сап (у коней) farda1 f іст. подбток, що стягується з мбврів та єврбїв
farda2 ^клунок з бдягом (з білйзною) farda3 їбуд. виріз; паз fardacho m ящірка (різновид)
301
fardaje
fardaje m див. fardería % fardar vt постачЯти (забезпЯчувати) Ядя- гом
fardel /771. тбрба, клунок, мішЯк; 2. див. fardo; 3. нечепура fardería f36ipH. пЯки fardero тдіал. вантажник fardialedra m сл. дрібні грбші, дрібняки fardo /77 náKa, клунок; a - cerrado loe. adv. діал. без рЯздумів, наЯсліп farellón тдив. farallón farfala f6or. квасениця (різновид) fartallón adj, тдив. farfullador farfalloso aó/недорікувЯтий; заїкувЯтий farfante, farfantón adj, тдив. fanfarrón
Б farfantonada, farfantonería f див. fanfarronada
fárfara1 f6or. мати-й-мЯчуха fárfara2 /'плівка яйцЯ; en - loe. adv. без шкаралупи, з одніЯю плівкою (про яйце)\ незакінчений, недорЯблений farfaro /77 сл. свяицЯник farfolla / 1. кбжний з листків качЯна кукурудзи; 2. показуха, лйпа farfulla 1. /недорікуватість; 2. сот. недорікувата людйна; 3. діал. метушлива людина; 4. діал. див. fanfarronería; 5. Л. Ам. див. farfolla 1
farfulladamente adv метушлйво, похЯп- ливо
farfullador 1. adj що швйдко говЯрить (невирЯзно), що буркЯче; 2. т буркотун; 3. метушлйва людйна farfullar vt\, говорйти недорікувато, неви- pá3HO розмовляти; 2. робйти що-н. пЯхап- цем
farfullero adj т 1. див. farfullador; 2. Л. Ам. див. fanfarrón
fargallón 1. я# безлЯдний, метушлйвий, кваплйвий; 2. неохЯйний, нечепурнйй; 3. /77 метушлйва людйНа; 4. нечепура farináceo зс/борошнйстий faringal adjлінгв. фарингЯльний (про приголосний)
faringe faHar. глЯтка, зів faríngeo adj анат. глЯтковйй faringitis fMep. фарингіт farinoso adj див. farináceo fariña / 1. Л. Ам. бброшно з манібку (грубого млива)\ 2. р! діал. кукурудзяна кЯша; sudar - діал. старЯтися, зі шкіри пнутися
farisaicamente adv нещйро, удЯвано farisaico aq/фарисЯйський farisaísmo, fariseísmo m 1- іст. фарисЯй- ство, учЯння фарисЯїв; 2. фарисЯйство, лицемірство, святЯнництво fariseo /771. фарисЯй; 2. сухорлява людйна farmaceuta сот. фармацЯвт farmacóutico 1. до/фармацевтйчний; 2. т фармацЯвт
farmacia /1. фармЯція, фармацЯвтика; 2. аптЯка
fármaco т ліки, лікарський зЯсіб farmacognosia /фармакогнбзія farmacología /фармаколЯгія farmacológico ^'фармакологічний farmacólogo /77фармакЯлог farmacopea /фармакопЯя faro /771. маЯк; - flotante плавнйй маЯк; ~ de aterrizaje посадкЯвий маяк; 2. авт. фЯра; 3. світоч, маЯк
farol /771. ліхтЯр; - a la veneciana паперЯ- вий ліхтЯрик; 2. див. farolero 2; 3. діал. див. farolillo 1; 4. діал. зЯсклена верЯнда; мансЯрда; adelante con tos ~ es хай
буде, що буде!
farola /1. вуличний ліхтЯр; 2. розлізнавЯ- льний вогЯнь (на суднак)\ судновйй ліхтЯр
farolazo m 1. удЯр ліхтарЯм; 2. Л. Ам. велйкий ковтЯк
farolear vi див. fanfarronear faroleo /77хвЯстощі, похваляння farolería /1. ліхтЯрний магазйн; 2. ліхтЯр- на майстЯрня; 3. хвЯстощі, похвалЯння farolero 1. dc/пихЯтий, марнослЯвний; 2. m ліхтЯрник; 3. хвалькЯ; meterse а - лхЯти нЯса не у свою спрЯву farolillo /77 1. бот. дзвінЯчок серЯдній;
2. паперЯвий ліхтЯрик
farolito /77 бот. 1. див. farolillo 1; 2. діал. фізЯліс (різновид) farolón adj див. farolero 1 farota /легковЯжна (розпусна) жінка farotón яс/нахЯбний, безсорЯмний farpa /вістря держакЯ (знамЯна, штандЯр- та)
farpado adj що закінчується вістрям (про держак, знамено, штандарт) farra /1. діал. жарт, насмішка; 2. гулЯнка, вечірка; tomar a uno para la ~ Л. Ам. пожартувЯти; обдурйти farraginoso adj див. farragoso fárrago m лйшок; зЯйві детЯлі farragoso adj переобтяжений (про текст) farraguista сот. сумбурна людйна farrear vi гучно веселитися, гулЯти farrista 1. абіЛ.. Ам. що любить повеселй- тися (погулЯти); 2. весЯлий, галаслйвий;
3. /77 веселун; гульвіса
farro /77 обмолЯчений і очйщений від луш- пйння ячмінь
farruco 1. ^'сміливий, безстрЯшний; 2. са- мовдовЯлений; 3. т галісієць farruto adj діал. хвороблйвий, квЯлий farsa /1. театр, фарс; 2. трупа комедіЯнтів farsanta /комедіЯнтка farsante m\. театр. комедіЯнт; 2. лицемір farsantear vi діал. див. fachendear farsantería / комедіЯнтство, удавЯння; фарс
farsear viЛ. Ам., діал. жартувЯти farsista сот. 1. Явтор фарсів; 2. іст. див. farsante 1
fas /77: por ~ o por nefas усімЯ прЯвдами й непрЯвдами fasces fpi іст. фЯсції fascículo /77 1. оберЯмок; 2. брошура;
3. окрЯмий вйпуск (книги або періодичного видання)
fascinación /1. лихЯ Яко; урЯки; 2. чару- вЯння; спокушЯння fascinador, fascinante ар/чарівний fascinar vt 1. наврЯчити; 2. зачарувЯти, спокусйти
fascismo /77фашйзм
fascista 1. фашистський; 2. сот. фа- шйст, -ка
fascolárctidos трізоол. сумчасті ведмЯді (родина) fase /фЯза
fasiánidas / рі fasiánidos т рі зоол.
^)азЯнові (родина) sico aq/фЯзовии, стадіЯльний fasistor тдіал. див. facistol З fasistorería fдiaл. див. facistolería fásol /77 (рі) див. frijol fasotrón /77 0/а.фазотрЯн fastidiar vt\. викликЯти відрЯзу; este olor me ~a мені огйдний цей зЯпах; 2. набри- дЯти; стЯмлювати; la charla me ha ~adb розмЯва мені набрйдлд; 3. спричиняти неприЯмності; 4. завдавЯти шкЯди; -se 1. відчувЯти відрЯзу; 2. нудьгувЯти; втЯмлюватися; ¡(para) que se ~еі так йому й трЯба
fastidio /771. огйда, відрЯза; causar - викликЯти відрЯзу; 2. незадовЯлення, прикрість, роздратувЯння; 3. утЯма, нудьгЯ;
4. набрйдливість; надокучливість fastidioso adj 1. огйдний, бридкйй, в'щрЯз- ливий; 2. набрйдливий, надокучливий; 3. нуднйй; 4. незадовЯлений, розсЯрджений
fastigiado adj бот. пірамідЯльний (пр0 суцвіття)
fastigio /771. верх, вершйна, верхівка; 2. верх вершйна, вйщий ступінь; 3. архіт. фронтЯн!
4. мед. крйза
fasto 1. ¿q/вдЯлий, щаслйвий, пЯм’ятний- 2. тдив. fausto1 fastos /77/?/хрЯніка, літЯпис fastoso adj див. fastuoso fastuosidad /1. пихЯтість, бундючність марнослЯвство; 2. див. fausto1 fastuoso adj 1. пихЯтий, пустйй, марнослЯвний; 2. пйшний, помпЯзний, розкішний fatal adj 1. фатЯльний, невідворЯтний; 2. нещасливий; згубний; 3. погЯний; tiene una letra - у ньЯго жахливий пЯчерк; 4. юр. що не підлягЯє перенЯсенню (про строїt) fatalidad /771. дЯля; 2. нещЯстя, бідЯ, лйхо fatalismo m фаталізм fatalista 1. adj фаталістйчний; 2. com. фаталіст, -ка
fatalizar \гідіал. поламЯти (ушкЯдити) нбгу (конй)
fatalmente adv 1. неминуче, невідворЯтно;
2. як на біду, на жаль fatamorgana /фЯта-моргЯна fatídico adj віщий; зловісний
fatiga /1. втЯма, перевтЯма; 2. задишка;
3. (рі) блювбта; 4. (рі) страждЯння; caerse de - пЯдати від утЯми fatigabilidad f стЯмлюваність fatigador яс/стЯмливий; набрйдливий fatigante adj див. fatigoso
fatigar vt 1. спричиняти втЯму, стЯмлювати; 2. обтйжувати, турбувЯти; набридЯ- ти; 3. сл. крЯсти; -se стЯмлюватися; -se de andar стомйтися від ходіння fatigoso adj 1. утЯмлений; 2. стомливий, важкйй, тяжкйй
fatuidad /1. дурість; 2. нерозумний вчинок; 3. чвЯнство, самовдовЯлення; само- закЯханість; 4. іст. божевілля fatuismo /77 недоумство fatuUo adjЛ. Ам. 1. неправдйвий; noticia -а неправдйва звістка; 2. боягузливий, легкодухий
fatuo 1. ^дурний; 2. пихЯтий, самовдо- вЯлений; самозакЯханий; 3. m дурень;
4. фат, хлюст
fatuto adj^. Ам. чйстий (про вагу, прибуток fauces трі 1. глЯтка, гортЯнь; 2. пЯща faucial ¿¿У'гортЯнний faumento m 1. діал. іжа; 2. Л. Ам. див. fomento fauna /фЯуна fauno /77 міф. фавн faustamente advmuiHO, розкішно fausto1 /77 пишнЯта, рЯзкіш fausto2 adj щаслйвий, вдЯлий faustoso adj див. fastuoso fautor /77 підсЯбник, спільник fautoría /допомЯга, підтрймка, сприяння favila /пЯпіл, прах
favo /771. іст. стільнйк; 2. мед. лишЯй favonio /77 лЯгіт, легкйй (тЯплий) вітерЯць favor /771. допомЯга, підтрймка, заступництво; 2. прихйльність, мйлість: 3. знак прихйльності (дами до лицаря)\ квітка, стрічка (подарована дамою лицарю),
4. люб'язність, лЯска; hacer el - зробйти лЯску; а - de loe. ргер. на кЯристь; завдя- кй чому-н., в результЯті чого-н.; en - de іос. ргер. на кЯристь; estar en - de uno бути у фавЯрі; haga el - de (+inf)будьте (так) ласкЯві..; ¡por -І будьте ласкЯві!, будь лЯска!
favorable adj 1. сприятливий, слушний; viento - ходовйй вітЯр; 2. прихйльний, ласкЯвий; mirada - прихйльний пЯгляд favorecedor 1. adj що захищЯє, оборонЯє; що допомагЯє, сприЯє; 2. /77 заступник, захиснйк; 3. рікліЯнти, відвідувачі
302
feróstico
favorec*er vt 1. допомагОти, сприяти; el tiempo ~e погОда сприяє; 2. підтримувати, зaxищáти; 3. зробити пОслугу; 4. добродіяти, благодіяти; 5. лйчити (про сукню, зачіскУ)] -se (de) користувОтися лácкoю (допомогою)
favorecido adjuxo користується прихйль- ністю (ласкОвістю); - de la suerte улюбленець долі, щасливець favoritismo m фаворитизм favorito 1. adj улюблений; 2. /пфаворйт (про коня на перегонам fayanco т кОшик з вербОвої лозй fayenza /'файнс
fayuca їдіал. базікання, балаканйна faz П. облйччя, лицО; - а - loe. adv. лицО в лиц0, віч-на-віч; 2. вйгляд, зовнішність; 3. лицьовий бік (предмета)] 4.рі іст.щЬт] a la - del mundo loe. adv. відвОрто, щйро; привселюдно; a prima (primera) ~ на nép- ший пОгляд; поверхово; en - в облйччя, в бчі; en ~ у en paz спокійно і відвбрто; mostrar su verdadera ~ noKa3áTH CBoé cпpáвжнє облйччя fazo m сп. носовичОк
fe f1. віра, вірування; - ciega сліпО віра;
2. довіра; prestar - довіряти, вірити; tener
- (en) вірити (у кого-що-н.)] 3. обіцянка, клятва; 4. свідоцтво; 5. вірність, чОсність; - conyugal подружня вірність; buena - 4éc- ність, породність; щйрість; mala - нечОс- ність; лукОвство; віроломність, підступність; - púnica віроломство, підступність; ~ de erratas полігр. список друкарських пО- милок; - de vida метрйчна вйписка; a buena ~ loe. adv. HanéBHO, безсумнівно; а - Іос. adv. спрОвді; á - mía, por mi - loe. adv. 4éc- не слбво; a la buena ~ loe. adv. щиросердно; de buena - loe. adv. щйро, правдйво;еп ~ de loe. prep. внОслідок; dar ~ de una cosa підтвОрджувати, засвідчувати
fealdad /і. негОрність, потворність; 2. не- чОсність, безчОсність; ганОбний вчйнок feamente adv 1. негарно, неподОбно; 2. негідно, ганОбно
febeo adjосяйнйй, променистий feble adj 1. слабйй, немічний; 2. низькопробний (про сплав, монету) febrera /невелйкий зрошувальний канОл febrero /77 лібтий
febriciente adj діал., febricitante adj мед. пропОсний
febrícula ЛіихомОнка febrífugo 1. ^'жарознижувальний; 2. m 3áci6 від лихомОнки, жарознйжувальний зОсіб
febril яс(гпроп0сний, гарячкбвий febrilidad ЛарячкОвість fecal adj мед. фекОльний, кОловий fécula /77 крохмОль feculencia ^крохмОлистість feculento a# крохмОлистий fecundación fA. запліднення; - artificial штучне запліднення; 2. запйлення fecundar vt 1. запліднювати; 2. запйлювати;
3. удббрювати, робйти родючим (фунт) fecundidad fA. родючість; 2. плодючість fecundización f див. fecundación fecundizar гідив. fecundar 2
fecundo adj 1. плодіЬчий, плідний; 2. родючий, плодонбений; 3. ряснйй, багОтий;
- de palabras багатослівний
fecha f 1. числб, д0та; de - reciente не- дОвній; larga - дОвні часй; desde larga ~ здОвна, з давніх-давОн; 2. прострочений день; 3. д0ний час; а Іа - у дОний momóht; a estas ~s зОраз, сьогодні; ycé ще (не).., до цьбго 4ácy (не)..; hasta la - до цьбго 4ácy
fechador m 1. компбстер (для проставлення дати)] 2. Л. Ам. штамп для гасіння MápoK
fechar vt 1. ст0вити числб, датувбти; 2. встановлювати дОту (події) fecho 1. р. ігг. ant. de facer (вжив, в канцелярськії мові)] 2. /77 позначка про виконОн- ня (прийнятихрішень) fechoría, fechuría fA. рівйтівки; 2. злОчин, лиходійство fedatario m нотОріус
federación f 1. з'Однання, об'Однання;
2. федерація, конфедерОція, сокзз; Federación Sindical Mundial Всесвітня феде- рбція профспілок; Federación Internacional de la Juventud Democrática Всесвітня фeдepáцiя демократичної мОлоді;
3. федерація, союзна держОва; Federación Rusa Російська ФедерОція; 4. феде- рОльний Уряд, центрОльна влОда
federal 1. adj див. federativo; gobierno - федерОльний Уряд; 2. див. federalista 1, 1; 2. тдив. federalista 2 federalismo т федералізм federalista 1. зс/федербльний; 2. див. federativo; 3. /77 федераліст federar vt(vr) утворювати федербцію federativo adj федератйвний; estado ~ федеративна держбва; герьЬІіса ~а федеративна республіка feérico яс/феєрйчний, чарівний féferes тріЛ. Ам. péni, пожйтки fehaciente adj переконливий, вагОмий; вірогідний; testimonio - вагОмий дОказ felá /77 фелбх
feldespato /77 при. польовйй шпат; ~ opalino гірн. лабрадОр feldmariscal т фельдмбршал felfa їдіал. див. felpa З felfear гідіал. сувбро карбти; дОти кучму felice ас/щаслйвий
felicidad fA. щОстя, блажбнетво; 2. щОстя, успіх, талОн; 3. дОля, фбтум felicitación /привітОння, побажбння щ0с- тя; carta de - привітбльний лист felicitar vt 1. вітбти; бажОти щОстя; 2. іст. ощаслйвити; -se радіти; me felicito de que usted esté mejor я рОдий, що вам крбще félidos m різоол. коти (родина) feligrés /771. парафіянин; 2. кліОнт, постійний покупбць; 3. товОриш, друг feligresía f 1. церкОвна парбфія; 2. збірн. парафіЯни
felino 1. я^'котЯчий; 2. m рі коти feliz adj 1. щасливий; día - щаслйвий день; 2. вдОлий, хорОший; una expresión - вдОлий вислів; una idea - щаслйва думка; 3. щаслйвий, благополучний, успішний; viaje - щаслйва пОдорож felizmente adv 1. щаслйво; 2. на щОстя felón 1. а^'зрОдницький, віролОмний; дво- рушнйцький; 2. /77зр0дник; дворушник felonía /77 зрОда, віроломність, дворушництво
felónico adj, тЛ. Ам. див. felón felpa f 1. плюш; 2. плис; 3. прочухОн, догОна; dar una - дОти кучму; toalla de - махрОвий рушник felpado ¿¿У'волохОтий, пухнОстий felpar vtA. покривОти плюшем; 2. (vr) опу- шувати(ся)
felpeada їдіал. 1. прочухОн, покарОння; 2. прочухОн
felpear іїдіал. дОти кучму felpo тдив. felpudo 2 felposo adj див. felpudo 1 felpudo 1. adj бархатйстий; волохОтий; пухнОстий; 2. т невелйка цинОвка з дОв- гим вОрсом femenil яо/жінОчий femenilidad ЛкінОчість femenino 1. adjжінОчий; 2. лінгв. жінОчий (прорід)] 3. т лінгв. жінОчий рід fementido adj А. що не дотрймує слОва; віролОмний; 2. невірний, омОнливий
femineidad їдив. feminidad femíneo adj див. femenino 1 feminidad ЛкінОчість feminismo m політ, фемінізм feminista 1. adj феміністйчний, феміністський; 2. com. фемініст feminización ^фемінізОція femoral adj анат. стегновйй (про кістку) fémur /77 анат. стегновО кістка fenecer 1. иґкінчОти, закінчувати; 2. vi по- мирОти; 2. кінчОтися
fenecimiento /771. закінчення, завбршен- ня; 2. смерть
fenicio 1. ^'фінікійський; 2. m фінікієць fénico adj карболовий; ácido - карбОлова
КИСЛОТО
fenicuro /77 орн. горйхвістка fénix /77 1. (рі fénix, fénices) міф., астр. фбнікс; 2. унікум, єдйний у своОму рОді;
3. бот. фініково пальма (різновид) fenol тхім. фенОл, карбОлова кислотО fenología /фенолбгія fenomenal adj\. феноменОльний; 2. вели-
Ч03НИЙ
fenomenalismo т філос. феноменалізм fenoménico adj див. fenomenal 1 fenómeno /771. Явище, фенОмен; 2. потвО- ра, чудОвисько
fenomenología f філос. феноменологія fenotipo /77 ОІОЛ. фенотйп feo 1. ¿¿У'негОрний, неприОмний, бридкйй; un color - негОрний кОлір; 2. погОний, нецікОвий (про книгу, фільм)] 3. погОний, недОбрий, (про вчинок)] 4. бридкйй, погОний; el asunto se está poniendo - спрОва повертОє на небОжане; 4. т негОрний вчйнок; 5. adv Л. Ам. несмОчно; 6. не- приОмно, огйдно; dejar (hacer un) - a uno обрОзити, принйзити; завдОти прйкрості; hacer un - діал. скривйтися, зробйти міну; quedar - опинйтися у дурнОму ста- нОвищі
feote, feotón негОрний, потвОрний feracidad їдив. fertilidad feral adj А. жорстОкий, кривОвий; 2. небез- пбчний, згубний feraz adj див. fértil 1 féretro /77 трунО, домовйна feria ЛІ. Ярмарок; 2. день тйжня (окрімсуботи та неділі)] будні; - segunda (tercera, etc.) понеділок (вівторок и т. ін.}> 3. день відпочйнку, свЯто; 4. Л. Ам. рбшта, здОча;
5. Л. Ам. дрібні грОші, дрібнякй; 6. Л. Ам. лйшок, довОжок; 7. іст. рі святкОві подарунки
feriado adj неприйомний (про дні тижня)] dia - день відпочйнку ferial adj А. ярмарковий; 2. будОнний feriante 1. adj що торгує; що продаО (на ярмаркУ)] 2. /77 торговець (на ярмаркУ)]
3. покупбць (на ярмаркУ) feriar 1. иґкупувОти на Ярмарку; 2. прода- вОти на Ярмарку, торгувОти; 3. робйти святкОві подарунки; 4. Л. Ам. марнотрО- тити; 5. и/відпочивОти, не працювОти; не приймОти (у конторі)
ferin*o афкорстОкий; tos -а мед. кОкліЬш fermentación f ферментОція, бродіння, дріжджувОння
termentador ао/бродйльний (про грибок) fermentar 1. vi бродйти, ферментувОти; 2. хвилювОтися, збуджуватися; 3. иґспри- чинЯти бродіння, ферментувОти fermentativo adj А. фермбнтний; бродйль- ний; 2. спричйнений бродінням (фермен- тОцією)
fermento /77 фермбнт, заквОска; - láctico молочнокйела бактОрія feroce adi див. feroz ferocidad ^лютість, жорстокість feróstico adj А. розлючений, ліЬтий; 2. бридкйй, потвОрний
303
feroz
feroz adj 1. жорстбкий, Лютий, кровожерливий; mirada - лютий пбгляд; 2. дуже сильний, страшбнний; hambre ~ страшбнний Г0ЛОД
ferrar і^обкбвувати залізом férreo adj А. залізний; vía ~а залізниця; 2. сильний, міцний; залізний; salud ~а міцн0 здорбв'я; disciplina ~а залізна дисципліна; 3. що віднбситься до залізного віку; 4. твердий, незмінний; condición ~а неодмінна умбва ferrería f(pf) ливбрня ferreruelo /77 старовинна накйдка, корбт- кий плащ
ferrete /771. хім. мідний купорбс; 2. інстру- I мбнт для таврувбння ferretear и/таврувбти ferretería ЛІ. див. ferrería; 2. залізні вйро- I би; 3. торгівля залізними вйробами ferretero /77 торгбвець залізними вйробами
férrico adj хім. залізний ferrífero adj що містить залізо, залізний ferrizo a# залізний, із заліза ferro /771. залізо; 2. мор. Якір ferrocarril /771. залізниця; ~ de circunvalación окружнб залізнйця; - de doble vía двоколійна залізнйця; ~ de vía única одноколійка; ~ de vía estrecha вузькоколійка; ~ funicular фунікулбр; - metropolitano (subterráneo) підзбмна залізнйця, метрополітбн; - de sangre іст. кбнка; 2. пбїзд, пбтяг (урусі) ferrocarrilero adjЛ. Ам. див. ferroviario 1 ferroso adj хім. залізистий ferrovial adj див. ferroviario 1 ferroviario 1. adj залізнйчний; 2. m заліз- нйчник
ferruca fJl. Ам. дівчина ferruco Л. Ам. 1. acjmoráHO одЯгнений; 2. m хлбпець
ferruginoso adj що містить залізо, залізистий; agua ~а залізиста водб; mineral - залізистий MiHepán
fértil adjA. родіЬчий, плодонбсний; tierra ~ родюча землЯ; año ~ урожбйний рік;
2. багбтий, плідний; un año ~ en acontecimientos рік, щбдрий на події fertilidad /родючість; плодонбсність fertilización /удббрювання (ґрунтУ) t fertilizante /77 дббриво; - mixto змішане дббриво, тукосуміш; ~ nitrogenado азбт- не дббриво; ~ potásico калійне дббриво
fertilizar і^удббрювати (ґрунт) férula ЛІ. ферула, лінійка {дляпокарання у школаУ)] 2. хір. луббк, шйна; 3. гніт, підкбрення; estar bajo la ~ de uno підлягти кому, бути в чиїйсь вблі fervellón тдіал. ránac, ббзлад fervescencia /’підвйщення температури (тіла)
férvido adj А. гарЯчий, палкий; 2. що кипй- ть; 3. див. fervoroso 1 ferviente adj див. fervoroso fervor /771. жар; 2. релігібзний збпал; pée- ність (іст.)] 3. збпал; crapáHHicrb, завзяття; соп ~ із завзяттям fervorar, fervorizar vt надихбти, спбвню- вати ентузібзмом
fervoroso adj А. старбнний, запопбд- ливий; 2. палкйй; deseo ~ палкб бажбння festejada fA. Л. Ам. див. festejo; 2. Л. Ам. прочухбн
festejar 1. урочйсто святкувбти; відзначб- ти; 2. урочйсто зустрічати; пригощбти;
3. залицЯтися (до жінкй)] 4. Л. Ам. бйти, шмагбти; ~se розважбтися
festejo /771. святкувбння; свЯто (з якого-н. приводу)] 2. залицЯння; 3. Л. Ам. гучне гулЯння, гулянка; 4. р/мбсове святкувбн- ня, нарбдне гулЯння festín /77 бенкбт, вечірка
festinación /швйдкість; пбспіх festinar vtA. Л. Ам. поспішбти; квбпити, прискбрювати (перебія подій)] 2. Л. Ам. пригощбти; частувбти festival /77 фестивбль festividad ЛІ. святкувбння, свЯто; 2. свят- кбвий день; 3. дотбпність festivo adj А. весблий, рбдісний; 2. святкб- вий; día ~ святкбвий день; 3. дотбпний; гумористйчний; hombre - жартівнйк festón /77 текст, фестбн festonar, festonear vt прикрашбти фестб- нами
festuca f6oT. кострйця fetal я^фетбльний, ембріонбльний ^ fetén 1. /прбвда; 2. ас/прбвильний, вірний fetiche /77 фетйш fetichismo /77 фетишйзм fetichista 1. ^'фетишистський; 2. сот. фетишйст fetidez ^смбрід fétido яс/смердібчий feto /77 1. збродок, плід; 2. вйкидень feúco, feúcho adj непоказнйй, непривбб- ливий
feudal adj феодбльний; régimen ~ феодбльний устрій
feudalismo т феодалізм, феодбльний устрій
feudatario 1. ас/феодбльний, лбнний; 2. т Bacán, лбнник
feudo /77 1. іст. лен (феодбльне) ВОЛОДІННЯ, фебд; 2. іст. феодбльна угбда; феодбльний подбток; 3. іст. лбнна залбжність feúra fpne. fealdad
fez /77 фбска (шапочка у формі зрізаного конуса з китицею)
fiable adj гідний довіри, що викликбє довіру, надійний, вірний fiado adj А. довірливий; 2. іст. що вселЯє довіру, надійний; al - іос. adv. у борг; у кредйт; en - іос. adv. на поруки; під за- cráey
fiador /771. продавбць у кредйт; 2. поручй- тель; salir - de (por) uno поручйтися;
3. зав'Язка, тасьмі (капелюха, плаща)]
4. збсув; 5. прив'язь; 6. сіднйці (у дітей)]
7. стрічка (капелюха)] підборідний рбмінь (кашкета, каски)
fiadora /'торговка бдягом та прикрбсами у кредйт
fiama fwan. ф’Яма (рослинна отрута) fiambrar vt 1. приготувбти холбдну закуску; 2. охолбджувати їжу fiambre /771. холбдна закуска; ternera ~ холбдна телЯтина; 2. труп, небіжчик fiambrera /і. кбшик (пбсуд) для холбдних страв; 2. судкй; 3. Л. Ам. холодйльник fianza ЛІ. поручництво, порука; 2. застбва; 3. див. fiador 2; 4. іст. довіра; 5. іст. див. finca
fiar 1. vt ручйтися; 2. продавбти у кредйт; 3. довірЯти, повірЯти; le fie mi secreto я довірив йому свій секрбт; 4. Л. Ам. брбти у борг, купувбти у кредйт; 5. vi(~se) вірити, довірЯти; покладбтися; - en el destino вірити у дблю; ser de ~ бути гідним довіри fiasco /77 фібско, невдбча, провбл fíat /77згбда, схвблення, дбзвіл fibra ЛІ. анат., те.х. фібра, волокнб; - nerviosa анат. нервбве волокнб;~ de cristal скловолокнб; 2. мичкувбте коріння (урослий)] 3. сйла, енбргія fibráceo adj див. fibroso fibrana Лделюлбзне штбпельне волокнб fibrila ґдив. fibrilla 2 fibrilla fA. анат. фібрйла; 2. бот. мйчка fibrina f фізіол. фібрйн broma /77 мед. фібрбма brosa ґбот., хім. целюлбза (різновид) fibroso adj анат. волокнйстий, фібрбзний fíbula ficT. збстібка, шпйлька
ficante /77 сл. гравбць ficción fA. удавбння; 2. вйгадка; поетйч- ний вймисел; novela de ~ científica (de cíencia-~) наукбво-фантастйчний ромби ficcioso adjдiaл. удбваний fice /77 ЗООЛ. ниткуватий МИНЬ ficología fнаука про вбдорості ficticio adj А. вйгаданий; 2. фіктивний, уявний
ficha fA. фішка, мбрка; 2. кісточка домінб;
3. кбртка (каталогова, статистична)] 4. ел. вйлка (для вмиканий)] 5. діал. жетбн ¡з за- знбченням цінй (для оплати)] 6. діал. мо- нбта у п'ять (абб дбсять) сентбво; 7. діал. шахрбй, крутій
fichar 1. vt запйсувати на кбртці (дані)]
2. стбвити фішку (у доміно)] 3. знімбти антропометрйчні дбні та занбсити їх у кбртку; 4. рахувбти (за допомогою фішок, марок)] 5. стбвити на бблік у поліції;
6. брбти на замітку, вважбти підозрілим;
7. (por) приймбти у комбнду, уклбсти контрбкт (з гравцем)] 8. vi уклбсти конт- рбкт зі спортйвним клубом; 9. зазнбчати час прихбду на роббту та вйходу з роббти fichero /77картот0ка, шухлЯда (шбфа) для картбк
fichingo пі діал. невелйкий ніж fichú тдіал. хистка, косйнка fidedigno adj вірогідний, достовірний; hechos ~s достовірні фбкти; de fuente ~а із достовірних джербл fideería /л/а/7. фббрика макарбнних виробів
fideero /77 влбсник макарбнної фббрики fideicometido adj юр. підопічний fideicomisario 1. adjщо опікбє; 2. /77душе- прикбзник
fideicomiso т юр. фідеїкоміс fideísmo тфілос. фідеїзм fidelería fpiaiт. див. fideería fidelidad fA. вірність, відданість; 2. тбч- ність, пункгу0льність, акурбтність; 3. радіо тбчність відтвбрення (звука) fideo mA.(pi) вермішбль; 2. худб людйна;
3. діал. насмішка; tomar a uno para el ~ насміхбтися, глузувбти; 4. діал. гблас, крик, метушнЯ; ббзлад
fiducial f топ. ббзис, перевірена основнб лінія; відправнб тбчка вимірювання fiduciario adj А. див. fideicomisario 1; 2. юр. довірений, доручений; régimen ~ internacional сист0ма міжнарбдної опіки; 3. фін. кредйтний; 4. т юр. fideicomisario 2 fiebre fA. nnxoMáHKa, гарЯчка; жар; висбка температура; - amarilla жбвта лихомбн- ка; - intermitente поворбтна лихомбнка; ” palúdica (de los pantanos) малярія; ~ tifoidea тиф, тифбзна гарЯчка; ~ pate- quial висипнйй тиф; declinar (remitir) la ~ спадбти (про температуру)] impiarse uno de ” позбутися від лихоМбнки (високої температури)] 2. лихомбнка, ажіотбж;
3. діал. хитрун, спрйтник, прой^йсвіт fiel 1. adj вірний, відданий, надійний; ~ а (con, para, para con) sus amigos вірний своїм друзям; - a su palabra вірний свобму слбву; 2. тбчний, вірний; справжній; - al original офіц. з оригінблом згідно; una copia (un trasunto) ~ тбчна кбпія; relato ~ правдивий пербказ; al ~ діал. вірно, тбчно; en ~ тбчно звбжений; 3. правовірний; 4. благочестйвий, дббрий (про католикаj, 5. m правовірний; 7,'стрілка ваг; 3. гвинт (що скріплює ножиці) fielato /77, fielatura f Л. Ам., fielazgo m міськйй мйтний пост, застбва fieldad fA. ел. fielato; 2. упбвненість, без- пбка
fieltro /771. повсть; botas, de - вблянки; 2. фетр; 3. фбтровий капелюх; 4. пов- стйна, кошмб
304
filipina
fiera ЛІ. хйжий звір, хижбк; 2. жорстбка людина, звір; 3. Л. Ам. винахідлива людйна, ДІЛ0К, спритник; 4. р/ зоол. хижакй, м'ясоїдні тварйни; estar (ponerse) hecho una - poзлютyвáтиcя; ser una - (para, en) робйти з нeзвичáйним завзяттям fierabrás /771. бешкбтник, хулігбн; 2. пустун (про дитину
fiereza ñ. дйкість; 2. жорстбкість, нелюдяність; 3. потвбрність
fiero 1. афіютий (прохижаків)\ 2. нелюдяний, жорстбкий; 3. негбрний, потвбрний;
4. величбзний; 5. жахливий, страшнйй;
6. /77р/погр6зи; echar (hacer) -s повбди- ти ce6é зухвбло; погрбжувати fierra ЛІ. іст. підкбва (коня); 2. Л. Ам. тав- рувбння худбби ^
fierro /771. іст. залізо; 2. Л. Ам. таврб, клей- мб (у худоби);3. діал. щйпці (для завивки волосся); 4. Л. Ам. ф’єрб (монета - 1 сентаво); 5. р!діал. інструмбнти; 6. ріЛ. Ам. грбші
fiesta f 1. весблість, рбдість; estar de - бути у дбброму гаморі; 2. свЯто, святку- вбння; día de - святкбвий день; - nacional націонбльне свЯто; 3. церкбвне свЯто; ~ de guardar (de precepto) церкбвне свЯ- то з обов'язкбвим відвіданням цбркви;
4. мбсове святкувбння; 5. (рі) задббрю- вання; 6. р/святб, нероббчі дні; acabar la ~ en paz розійтйся мйрно; aguar la ~ зіп- сувбти свЯто; завбдити весблощам; 6. зіпсувбти всю спрбву; estar de - б^ти у гбрному нбстрої; hacer - влаштувбти собі вихіднйй день, не вййти на роббту; по estar para ~s бути не в гуморі; ¡se acabó la ~! дбсить!, набрйдло!; tengamos la - en paz не будемо сварйтися
fiestero 1. aájBecénm; що лЮбить повеселитися; 2. /77 веселун, гульвіса fifí com.1. Л. Ам. франт, чепурун; нербба; 2. діал. склянб намистйнка fifi m діал. смбжений банбн fifia /77. Ам. aHaHác
fifiriche /77 Л. Ам. 1. мйршава людйна; 2. франт, чепурун fifirifao тдіал. скрбмне частувбння fifirrichi тдіал. див. fifiriche fígaro /771. голЯр,, цирульник; 2. фігаро, болерб (коротка куртка) figle /77 муз. корнбт-а-пістбн figo /77 іст. інжйр; no, que son -s їй-ббгу, я не брешу; мбжеш (мбжете) мені вірити figón /77трактйр, тавбрна, закусочна figonero /77трактйрник; хазяїн тавбрни figulino ас/зрбблений з обпбленої глйни; arcilla -а гончбрна глйна figura 1. /"фігура, збвнішній кбнтур предмб- та; - geométrica мат. геометрйчна фігура; 2. облйччя; 3. фігура, ббраз, тип (зображення в скульптурі, живописі); 4. зобрб- ження, познбчення (якого-н. предмета);
5. див. figurería 2; 6. карт, корбль, валбт, Дбма (на відміну від інших карт); 7. муз. нбта; 8. дійовб осбба, гербй (драматичного творУ); 9. фігура, персбна, повбжна осбба; 10. фігура, позйція (у танці); 11. (- ritorica) ритор, фігура, зворбт; троп; 12. m позбр; 13. com. кумбдна людйна; - de delito (penal) юр. склад злбчину; - de tapiz незгрббна людйна; hacer - бути по- вбжною осббою; бундЮчитися; hacer -s кривлятися, маніритися; tomar - пере- дрбжнювати
figurable уЯвний
figuración f уява, уявлення; son figuraciones tuyas це все твої вйгадки figurado adj 1. фігурний; 2. фігурбльний, алегорйчний, ббразний; en sentido - у перейденому ебнеі
figurante /77 театр. 1. статйст, фігурбнт; 2. див. figurón 2
figurar 1. і^відтвбрювати, зобрбжувати (у живописі, скульптурі); 2. видавбти себб за кого-н.; 2. и/фігурувбти; él figura entre los cinco mejores alumnos він — із числб п'ятй крбщих учнів; 2. б^ти повбжною осббою; -se уявийти собі; figúrate (figúrese) уявіть собі!
figurativ«o ббразний; artes -as обра- зотвбрче мистбцтво
figurería ЛІ. гримбса; кривлЯння; 2. гримб- са, мбрдочка; 3. надмірна люббв до будь- якйх новбцій
figurero 1. adj що кривляється; 2. що любить ycé новб; 3. m гримбеник, кривлЯ- ка; 4. продавбць глйняних (гіпсових) статубток; 5. астрблог figurilla com. 1. див. figurina; 2. куций figurín /771. мбдна картйнка; мбдний жур- нбл; 2. модбль (сукні, прикраси); 3. франт, чепурун
figurina ^фіг^рка, статубтка figurinista com. модельбр fiejurista com. мбйстер, що виготовляє гіпсові фігурки figurita com. див. figurilla 2 figurón /77 1. aum. de figura; 2. позбр; хвалькб; 3. гербй іспбнської комбдії XVII ст.; - de proa мор. ростр, тарбн figuroso adj Л. Ам. химерний, чудернб- цький (про одят)
fija ЛІ. завіса (дверна, віконна); 2. кбльня (каменяра); 3. діал. острбга, гарпун; а Іа - іос. adv. напбвно; esa es la - це вже тбчно, тільки так
fijación ЛІ. закріплення, кріплення, фіксб- ція; 2. фіксувбння; 3. хім. зв'язування fijado /77 фото 1. фіксувбння, закріплення;
2. фіксбж
fijador 1. adj фіксбжний; 2. m фікебтор;
3. фото фіксбж, закріплювач; 4. жив. фік- сатйв; 5. фіксатубр (помададля волосся)
fijamente adj 1. безпербчно, безумбвно; 2. увбжно, пйльно
fijante adj військ, прицільний (вогонь) fijar vt 1. прибивбти, закріплювати; прикріплювати; ~ carteles розклбювати афіші; 2. склбювати; приклбювати; 3. (vr) зробйти(ся) постійним; 4. установляти, призначбти, визначбти (строки); 5. фіксу- вбти, зосербджувати; - Іб atención зо- сербджувати увбгу; - la mirada кйдати пбгляд; 6. фото фіксувбти; 7. хім. зв'язувати; -se 1. звбжуватися; твбрдо вирішувати; 2. звертбти увбгу; no me fijé en tus palabras я пустйв твої словб повз вуха; ¡fíjatel поглйнь!, послухай!; 3. розпогбд- жуватися
fijativo /77 див. fijador 2, 2, 4 fijeza ЛІ. див. firmeza 1; 2. завзятість, на- полбгливість; mirar соп - увбжно вдивлятися
fijo adj 1. див. firme 1; 2. нерухбмий; упбр- тий; mirada -а упбртий погляд; a la hora -а у признбчений час; 3. постійний, незмінний; precio - твердб цінб; 4. хім. пов'язаний; de - іос. adv. тбчно; напбвно fil пг. - derecho дбвга лозб (дитяча гра); estar en (un) - бути однбковими (рівними)
filaf ЛІ. ряд, стрій; нйзка, вервбчка; primera (segunda, etc.) - пбрший (другий) ряд (у театрі, кіно); cerrar (estrechar) las ~s згуртувбтися; 2. антипбтія, непрйязнь; coger - a uno не злюбйти; 3. сл. пйка;
4. військ, шербнга, стрій; trompan ~s! разійтйсь! (команда); llamar a -s призвб- ти на військбву службу; 5. р/ббнда, згрбя; en - іос. adv. прямо; en ~s іос. adv. на військбвій службі, на дійсній службі; en - india loe. adv. один за бдним
fila2 ЛІ. іст. прядіння; 2. діал. селЯнські ве- чорнйці
filamento /771. волокнб; нйтка; 2..ел. нйтка розжбрювання; 3. ел. катод прямбго роз- жбрювання
filamentoso adj волокнйстий; ниткоподібний
filantropía /філантрбпія filantrópico adj філантропічний filántropo /77філантрбп filar гіЛ.див. fichar 1,5; 2. мор. попускбти;
3. сл. дивйтися
filarmonía Ліюббв до музики (до співу) filarmónica f 1. діал. акордебн; 2. діал. хореографічне товарйство; 3. діал. танцю- вбльна збла
filarmónico 1. adjщо любить музику (спів); філармонічний; 2. m любйтель музики (співу)
filatelia f, filatelismo m філателія, філателізм
filatélico яс/філателістйчний filatelista com. філателіст filatería f\. просторікування, гбрні словб; 2. багатослівність, просторікуватість filatero 1. ^багатослівний, балакучий; 2. сл. злбдій; 3. /77 балакун filático 1. adj діал. шахраювбтий; 2. діал. норовйстий (про конгі); 3. тдіал. грубіЯн filautero 1. adj егоїстичний; 2. т себелюбець, егоїст
¿filazo тЛ. Ам. кблота рбна
fileno афіїжний, тендітний (про чоловіка)
filero /77 Л. Ам. ніж
filete /771. смуга, смужка; плбнка; 2. лінія, штрих; 3. архіт. бордЮр; 4. шнурбк (для оздоблення сукні); облямівка 5. філб; філбйна частйна (м'яса); 6. філб (риби);
7. див. frenillo 1; 8. спорт, трбнзель, вудила; 9. полігр. лінійка; - de estampar лінійка-штамп; 10. різь, нарізка; - nervioso анат. нервбвий пучбк; gastar uno muchos ~s розсипбтися комплімбнтами fileteado 1. яс/розпбщений; 2. /77 filete 9 filetear rf1. підрубувати, обшивбти; 2. ін- крустувбти
filfa f 1. брехнЯ; непрбвда; 2. обмбн; вйдимість; 3. Л. Ам. пбмйлка filiación f 1. похбдження; споріднення;
2. послідбвність, зв'язбк; філібція (ідей);
3. особлйва прикмбта (у злочинця);
4. приналбжність (до політичної течії, партії); - social соцібльна приналбжність; 5. військ, занбсення у військбвий спйсок; 6. особбві дбні; особбва спрбва filial 1. adj синівський; amor - синівська люббв; 2. філібльний, дочірній (про підприємство); 3. /філібл; дочірнє підприбм- ство
filialmente adv з синівською люббв’ю filiar vt зазначбти (запйсувати) особбві прикмбти (особбві дбні); -se 1. призивб- тися на військбву службу; 2. запйсу- ватися, вступбти (у члени організації) filibustero /771. пірбт, морськйй розбійник, флібустьбр; 2. іст. борбць за незалбж- ність іспбнських колбній filicida /77 синовбйвця filicidio /77 синовбйвство filicíneas fpi бот. пбпороті filiforme яс/ниткоподібний (про пульс) filigrana ЛІ. філігрбнь; 2. філігрбнь, водя- нйй знак (на папері); 3. вйтончено зрбб- лена річ; вйшукана роббта; 4. архіт. візерункова детбль декбру fililí /77 вйтонченість; вишуканість filimisco adj діал. манірний filingo тдіал. див. fillingo filipéndula їбот. тбволга, лаббзник filípica ^філіппіка, викривбльна промбва filipichi, filipichín /771. вибивнб тканйна (з вовни); 2. діал. чепурун filipina їдіал. піджбк без лбцканів (з грубої бавовняної тканини)
305
filipino
filipino, -a 1. яй/філіпггін^ький; 2. ^філіппінець, -ка
filirrostro adjзоол. гостродзьббий filis f 1. вйтонченість, вишуканість; 2. іст. амулбт (у вигляді керамічної фігурки) filisteo /771. филістер; o6nBáienb; міщанин; 2. філістймлянин; 3. висбка на зріст людина міцнбї статури; здоровбнь filistrín т 1. діал. шалапут, лбдар; 2. діал. замірок, здйхля
film /771. див. filme; 2. кіноплівка; ~ estrecho вузькі плівка; ~ tricromático трико- льорбва плівка
filmación f, filmaje т кінознімбння filmar и/знімбти kíhó
filme /77 фільм; ~ documental документб- льний фільм; ~ mudo німий фільм; ~ sonoro звуковий фільм; ~ de corto metraje І короткометрбжний фільм; - de dibujos animados мультипликаційний фільм; - de divulgación científica наукбво-попу- лЯрний фільм; ~ de largo metraje повно- метрбжний фільм; - de paisaje видовий фільм; ~ en color кольорбвий фільм filmoscopio /77 фільмоскбп filmoteca ЛДОльмотбка filo1 /771. лбзо; вістря; - de corte різальний пруг; 2. розділювальна лінія; 3. іст. нитка; 4. діал., Л. Ам. гблод; - rabioso noráHO за- гбстрене лбзо; - del viento мор. нбпрям вітру; de ~ іос. adv. діал. рішуче; прЯмо, відвбрто; por - іос. adv. тбчно, рівно; як- pá3; dar - діал. рбнити (холодною зброєю); діал. лбяти, сварйти; dar un ~ нагост- рйти лбзо; darse un - a la lengua лихо- слбвити; embotar los ^s угамувати збпал; herir por los mismos ~s бити супротйв- ника йогб ж збрбєю; tirarse uno un ~ (con) діщл. сперечбтися filo2 adj діал. загбстрений filobús /77 тролбйбус filodendro /77 бот. філодендрон filófago зоол. 1. ^ adj що харчується лйстям; 2. /77 листоїд (комаха) filogénesis, filogenia їбіол. філогенбз filología, filológica А^ілолбгія filológico adj філологічний filólogo /77 філблог
filolumenia /"філуменія, колекціонувбння
СІрНИКбвИХ ЄТИК0ТОК
filomela, filomena Люловбй
filón /771. штбкверк; - aurífero (metalífero)
золотонбсна (металонбсна) жйла; 2. вигідна cnpáea; золоте дно
filÓSCOpO /77 ОДИ. BÍB4ápHK
filoseda /'напівшовкбва тканйна filoso adj\. Л. Ам. гбстрий, шпилястий; 2. діал. гол6дний
filosofador 1. adj що філосбфствує; 2. m любйтель пофілосбфствувати (помірку-
BáTn)
filosofal adj 1.; piedra ~ філосбфський KáMiHb; 2. іст. див. filosófico filosofante 1. adj що філосбфствує; 2. m любйтель пофілосбфствувати (поміркувбти) filosofar vi 1. філосбфствувати, міркувб- ти; 2. філосбфствувати, розміркбвувати filosofastro /77 горе-філбсоф filosofear vi див. filosofar filosofía f1. філосбфія; 2. спбкій, самовла- дйння, вйтримка; - parda життбва мудрість; вйверткість
filosóficamente adv з філосбфським спбкоєм, філосбфськи filosófico я<#філосбфський filosofismo /77 псевдофілосбфія filósofo 1. adj див. filosófico; 2. діал. зух- вблий, нахббний; гбстрий на язйк; 3. m філбсоф
filote тдіал. кукурудзяні прйймочки filoxera М. зоол. філоксбра; 2. пиятика, гульнЯ
filtración f\. фільтрбція, фільтрувбння; 2. просбчування; 3. розтрбта; розкра- дбння
filtrado тхім. фільтрбт filtrador 1. adj фільтрувбльний; 2. т див. filtre?
filtrar 1. иґфільтрувбти, проціджувати; 2. vi (-se) просбчуватися; проникати; -se непомітно зникбти (про гроші) filtro1 /771. фільтр; - acústico акустйчний фільтр; - de luz світловйй фільтр; papel . (de) - фільтрувбльний папір; 2. джерелб прісної водй на морськбму ббрезі filtro2 /77 ЗІЛЛЯ, люббвний НбпІЙ filudo adj діал. гбстрий (про ніж, кинджал) filustre /77 Kpáca, вйтонченість, вйшука- ність
filván /77 те.х. задйрка
fillingo тдіал. невелйкий ніж
filló /77, filloa f(pt) кул. омлбт
fimbria /оздбблення, обшйвка, облямівка
fimo /77 гній
fin /771. кінбць, закінчення, завбршення; 2. межб, край; 3. метб, нбмір; - último кінцбва метб; 4. смерть, кончйна; dar - помбрти; - de fiesta театр, кінцбвий нб- мер прогрбми; а - de (que) іос. conj. з ме- тбю, щоб, для тбго, щоб; a -es de toe. ргер. наприкінці (століття, року, місяця), al -, al - у al cabo, al - у al (a la) postre toe. adv. нарбшті, врешті-рбшт; al - de la jornada іос. adb. нарбшті, зрбштою; en (por) - іос. adv. нарешті; однйм слбвом, кбротко кбжучи, зрбштою; por - у postre іос. adv. на додбток до всьбго; sin - не- скінчбнний, незліченний; dar (poner) - а una cosa поклбети край, покінчйти; розтринькати; dar - de una cosa зруйнувбти (знйщити); розтрйнькати; al - se canta la gloria не кажй гоп, пбки не переекбчиш; el - corona la obra конбуь — ділу вінбць finado /77 небіжчик, покійний final 1. ас# кінцбвий, остатбчний, заключний; фінбльний; lucha - вирішбльний бій; 2. /77 кінбць, закінчення; 3. f спорт, фінбл, фінбльна (заключна) гра; - de alarma військ, відбій; a -es de іос. ргер. наприкінці (року, місяця); аі - врешті-рбшт, після усьбго; al - de іос. ргер. у кінці (вулиці); під кінбць, наприкінці (події) finalidad ЛІ. (кінцбва) метб; признбчення; 2. спонукбльна причйна finalista com. спорт. ynácTHHK заключного змагбння (фінбльного мбтчу), фіналіст finalización /'закінчення, завбршення finalizar 1. vt закінчувати, завбршувати (роботу, 2. vi закінчуватися finalmente зсЛ'насбмкінець, врбшті finamente adv 1. вйтончено, вйшукано; 2. делікбтно, ввічливо finamiento m див. fallecimiento financiación ^фінансувбння financiar и/фінансувати financiero 1. adj фінбнеовий; capital - фінбнеовий капітбл; 2. /77 фінансист financista com. див. financiero 2 finanzas ^д/фінбнси finar i/7*(~se) помбрти; -se (por) пблко бажбти finca /771. нерухбма влбсність, майнб; 2. (- rústica) садйба, мабток; 3. діал. коштбв- ність; ¡buena -І гбрна цЯця! fincabilidad ^нерухбме майнб fincado тдіал. садйба, мабток fincar 1. vt іст. встрбмлювати; 2. діал. обробляти (ґрунт)] 3. v/(~se) придббти не- рухбме майнб; купйти садйбу finchado adj зарозумілий, марнослбвний finchamiento m діал. пихб, марнослбв- ство; зарозумілість fincharse іст. ставбти зарозумілим finés, finesa 1. я*# фінський; 2. m, /"фін, фінка; 3. /77 фінська мбва
fineta /бавовняна діагонбльна тканйна fineza ЛІ. вйтонченість, вйшуканість, висбка Якість; - del oído тбнкість слуху; 2. вияв дружби; 3. невелйкий подарунок, знак увбги
fingido adj\. удбваний, фальшивий; 2. щ0 удаб (з сббе)
fingidor 1. adj удбваний; 2. m облудник, симулЯнт; обмбнщик fingimiento /77удав0ння, симуляція fingir tf(~se) симулювбти; удавбти з сббе, робйти вйгляд; - una enfermedad симу- лювбти хворббу; - sorpresa зобразйти пбдив
finibusterre /771. сл. кінбць; 2. сл. шибениця; 3. жблісний (трагічний) кінбць fínico, finio ^фінський finiougriano adj див. finougriano finiquitar vt 1. бух. закривбти рахунок; поганити борг; 2. закінчувати finiquito /77 бух. кінцбвий розрахунок, ебльдо; dar - закінчйти finir vi іст:, Л. Ам. кінчбтися, закінчуватися finisecular adj що віднбситься до кінцй століття
finítimo зс/прилбглий, сусідній, суміжний finito adj що мбє кінбць (межу) finlandés, finlandesa 1. adj фінський, фінляндський; 2. /77, /" фін, фінка; 3. m фінська мбва
finfio 1. я/#витончений, вйшуканий; чудб- вої Якості; plato muy - вишукана стрбва; paño - тонкб сукнб; escritura -а елегбнт- на людйна; 2. тонкйй, стрункйй, вйтонче- ний; 3. тонкйй; делікбтний, ввічливий;
4. люблячий, відданий; 5. хйтрий; спритний; 6. старбнний, акурбтний (у роботі)]
7. чйстий, висбкої Якості (про метал)] ого - чйсте зблото, зблото висбкого ґатунку;
8. мор. що лбгко розтинбє хвйлі; 9. m р! мін. дрібні частйнки; вйсівки
finolis adj див. finústico finougriano ас/фінно-угбрський finta1 ficT. пбдать, данинб finta2 f\, фінт, хйтрість; 2. спорт, фінт, обмбнний рух (у фехтуванні) fintear гідіал. спорт, робйти фінтй (у фехтуванні)
finura вйтонченість, вйшуканість; чу- дбва Якість; 2. тбнкість; делікатність; ввічливість
finústico ас/вйтончений, манірний fiord, fiordo /77 геогр. фібрд fioritura f(ph муз. фіоритура fique /771. Л. Ам. волокнб америкбнської агбви; 2. Л. Ам. мотузка з волокнб америкбнської агбви
firma ЛІ. підпис; poner su - постбвити свії підпис, підписбти; 2. підписбння докумбн- та; 3. збірн. папбри на підпис; 4. торгбва фірма; 5. знаменйтість (про письменника, артиста); (mala) - несолідне підприбм- ство; ненадійна людйна; - en blanco карт-бланш, підпйсаний чйстий бланк; dar (una) - en blanco давбти карт-бланш, давбти необмбжені повновбження; daru- no Іа - (а) ком. передавбти (свої) повновбження; echar una - мішбти вугілля (у каміні, печі)
firmado adj. el.abajo - підпйсаний нйжче, нижчепідписаний
firmal /77 старовйнна коштбвність (у вигляді брошки)
firmamento m небозвід, неббене склепін- ня
firmante /77 що підписбв, що поставив свій підпис
firmar и/підпйсувати; - en blanco підпйсу- вати чйстий бланк; давбти карт-бланш; no estar para - бути дуже п'Яним firmarse підпйсуватися, розпйсуватися, стбвити підпис
306
fleco
f¡rrne 1. a# стабільний, стійкий; міцний; 2. твердий, стійкий; 3. т твердий грунт;
4. дорбжнє полотнб; 5. adv твердо; de ~ ¡oc. adv. завзято, наполбгливо; твбрдо, міцно; сильно; діал. стійко, стбло; еп ~ ¡oc. adv. ком. рішуче, остатбчно; dar (zurrar) de ~ побити; estar uno en lo - MáTH pá^'K); quedarse uno en (lo) - схуднути; tenerse uno - твбрдо стоЯти на CBoéMy, не поступбтися; |~e! військ, струнко! firmeza f А. стабільність, устбленість; 2. твбрдість, стійкість; вйтримка; - de convicciones твбрдість переконбнь firmón adj, пі що офбрмив на cé6e роббту, зрбблену іншим
firulete /77 (рі) діал. брЯзкальця, дешбві прикрбси
fisalia fA. мед. рбкова клітйна; 2. зоол. фізблія
fisaliforme adj що Mác фбрму пухиря fisarmónica fMy3. фісгармбнія fisberta fcn. mnára
fiscal 1. ас^'фіскбльний, що стосується ін- тербсів фіску, казбнний; 2. т податкбвий інспбктор; 3. прокурбр; - togado військовий прокурбр; 4. фіскбл, донбщик fiscalía fA. прокуратура; 2. посада проку- pópa
fiscalización ftop. А. обвинувбчення; 2. ін- спектувбння
fiscalizar vtA. юр. обвинувбчувати; 2. ін- спектувбти; 3. фіскблити, донбсити fisco /771. держйвна казнй, фіск; 2. діал. дрібнб мон0та; pasar (para) el - діал. при- свбїти, привлбснити
fisjga fA. острбга; гарпун; тризуб; 2. насмішка, жарт, витівка; 3.діал., тавр, банде- рйлья (у тореро) fisgador тдив. fisgón 2, А fisgar 1. и/ловйти рйбу острбгою (гарпуном, тризубом); 2. вивідувати, випйту- вати; 3. стбжити, слідкувбти (за сусідами); 4. и/жарту вбти; глузувбти fisgyn 1. adj насмішкув0тий, глузливий; 2. нбдто допйтливий; 3. m насмішник, жартівнйк; 4. допйтливий fisgonear гідив. fisgar 1, 2 fisgoneo /77 підгляд0ння, підслухування fisgonería fнездорбва допйтливють fisiatría fMefl. фізіатрія física fA. фізика; - atómica бтомна фізика; ~ del plasma фізика плбзми; - nuclear Ядерна фізика; 2. іст. медицйна; 3. діал. грбші
físico A. adj фізйчний, матерібльний; 2. фізйчний (про біль)\ 3. діал. манірний;
4. /77 фізик; 5. діал. лікар; 6. збвнішній вйгляд; збвнішність
fisicomatemático ас/фізико-математйчний fisicoquímica /'фізична хімія fisiocracia /учбння фізіокрбтів fisiócrata com. фізіокрбт fisiognomía /фізіогноміка fisiografía /фізйчна геогрбфія fisiología /фізіолбгія fisiológico adj фізіологічний fisiólogo /77 фізіблог
fisión fA. те.х. сегментбція; 2. фіз. розпалення (ядра атома)
fisionar і/іфіз. розицеплЯти (ядро атома) fisionomía /лив. fisonomía fisioterapia fMep. фізіотерапія fisioterápico adj мед. фізіотерапевтйч- ний; tratamiento - фізіотерапевтйчне лікування
fisiparidad f зоол. безстатбве розмнб- ження, розмнбження шляхом пбділу fisiparo adj зоол. що розмножується шляхом пбділу
fisípedo adj зоол. роздільнокопйтний fisonomía fA. фізіонбмія, облйччя; 2. збвнішність
fisonomista com., fisónomo m фізіономіст fisto m діал. див. fogón 4 fistol /77 1. хитрун, спрйтник; 2. Л. Ам. шпйлька для кравбтки fístula fA. дудка, сопілка, фістулб; 2. мед. фістула, свищ; - lagrimal анат. слізний канбл; ~ nasal анат. носовйй бтвір fistulina f6oT. печіночниця (гриб) fistuloso adj мед. фістульний; що утвбрює свищ
fisura fA. мед. розрйв; тріщина (кістки, заднього проході 2. мін. тріщина у гірській порбді
fita f кіно кожна фбза рухів намальбваних (об'бмних) фігур (у мультиплікаційному фільмі)
fitina fxiM., мед. фітйн fitobiología f6oT. фітобіолбгія fitocroma f6oT. хлорофіл fitófago adj зоол. 1. рослиноїдний; 2. травоїдний
fitofisiología f бот. фітофізіолбгія, фізіо- лбгія рослйн
fitoftirio зоол. A. adj рослиноїдний (про комаіїу, 2. /77 рі рослиноїдні комбхи fitografía Лрітогрбфія, бпис рослйн fitolaca f6oT. лаконбс fitología А5отбніка
fitopatología f фітопатолбгія, наука про хворбби рослйн
fitoplancton /77 бот. рослйнний планктбн fitotomía /фітотомія, анатбмія рослйн fitótomo /77 орн. траворіз fitozoarios /77 рі зоол., fitozoos /77 рі біол. зоофіти, радібти fiyingo тдіал. див. fillingo fizar vtдіал. кусбти (про комах, плазунів) fizón тдіал. жбло flabelación ^провітрювання flabelado adj бот. віялоподібний flabeliforme я# віялоподібний flabelo /77 опахало flabiol /77 каталбнська флбйта flaccidez fA. мед. слббість, млЯвість; 2. трухлявість, квблість
flaccido adj мед. слабйй, квблий flaco 1. яс/худйй; 2. слабовільний, слабо- харбктерний; 3. слабосйлий, слабкий; argumento ~ неперекбнливий дбказ; 4. m недблік, вбда
flacón adjЛ. Ам. худорлявий flacura /худорбб flacha fcn. пбпіл
flachiquero m Л. Ам. збирбч сбку для npnroTyeáHHfl пулько flachoso adjen. пбпільний flagear гіЛ. Ам. див. flagelar flagelación ^бичувбння flagelado зоол. А. ^джгутиковий; 2. mрі флагелбти, джгутикові (клас) flagelador adj що бичує flagelante m іст. флагелбнт flagelar и/бйти, бичувбти flagelea f6or. салбт (різновид) flagelo /771. бич, батіг; 2. лйхо, бідб; бич, проклЯття; 3. зоол. бич, джгутик flagrancia /'полум'яність, горіння flagrante adj А. полум'яний; - mentira страшбнна брехнЯ; 2. що відбувбється у дбний момбнт; (sorprender) en ~ (застб- ти) на місці злбчину flagrar vi горіти, палбти, полум'яніти flajolé тдіал. муз. флажолбт flama fA. пблум'я, вогбнь; 2. вщблискпблум'я flamante adj А. що палахкотйть; 2. блискучий; 3. новйй; новоспбчений; новоЯвлен- ний (про людину, що НвДбВНО вййшов (про кінофільм); що нещодбвно постбви- ли (про спектакль)', 4. новйй, ненбшений; traje - новйй костюм
flamear vi А. горіти, палати, палахкотіти; 2. майоріти (про прапор)
flamen /77 іст. фламін, жрець (у стародавньому Римі)
flamenco 1. adj фламбндський; 2. фла- мбнко (про циганів Андалузії)', 3. повно- крбвний, квітучий (про жінкУ)\ 4. діал. худйй; 5. /77фламбнд|ець; 6. фламбндська мбва; 7. зоол. фламінго flamencología ^вйвчення мистбцтва фла- мбнко
flamenquilla fA. блюдо сербднього рбз- міру; 2. бот. калбндула flameo /77 майоріння (прапора) flamero /77 світйльник flamígero adj що полум'яніє, що палбє flámula f А. вймпел; 2. бот. жовтбць повзучий
flan /771. флан (десерт із збитих яєць, молока та цукрУ)', 2. дитЯча пбсочка (з піскУ) flanco /771. сторонб, бік; 2. військ, фланг; atacar por los ~s атакувбти з флбнгів; fuego de ~ флбнговий вогбнь; 3. мор. борт, fuego de - бортовйй вогбнь flanear vi діал. фланірувати, вбштатися flanqueamiento m військ, фланкувбння, забезпбчення флбнгів; флбнгове прикриття; флбнгове укріплення flanquear vtA. військ, фланкувбти; захи- щбти з флбнгів; 2. військ, прикривбти з флбнгів; 3. отбчувати; el camino flanqueado por dos hileras de árboles дорб- га, обебджена двомб рядбми дербв flanqueo m військ, фланкування, обхід флбнгу, розташувбння військ, що атакують з флбнгів
flaquear vi А. слббшати, втрачбти ейли; 2. розхйтуватися (про фундамент)', 3. жу- рйтися, занепадбти духом flaquencia fЛ. Ам. див. flaqueza flaquera ftfan. слббкість, безейлля flaqueza f 1. худорбб, худорлявість; 2. слббкість, слабосйлля, безейлля; слабкб вбля; 3. слббість, нестійкість, непостійність
flash /77 фото імпульсний фотоосвітлювач flato /771. здуттЯ животб; 2. Л. Ам. меланхолія, сум, нудьгб; 3. Л. Ам. страх, пере- лЯк; пбніка
flatoso adj А. схйльний до метеорйзму; 2. Л. Ам. меланхолічний, сумнйй; 3. діал. боягузливий
flatolento adj що спричиняє здуттЯ (у кишечнику)
flauta 1. т флбйта; 2. com. флейтйст; hecho una ~ худйй flautado ¿¿У‘сх0жий на флбйту flauteado adj А. ніжний, милозвучний, мелодійний (про голос)', 2. зніжений; роз- пбщений
flautear vi А. грбти на флбйті; 2. ставбти ніжнішим (про звуії)
flautero /77 майстер, що виготовляє флбйти flantillo /77 дУдка, сопілка flautín /77 малбнька флбйта з дуже висб- ким звуком
flautista com. флейтйст flavedo /77 жовтизнб
flavescente adj жовтувбтий, золотистий; медбвий (про колір) flavina fxiM. флавін flavo adj іст. медбвого кбльору flébil adj А. якбго оплбкують; 2. жблісний, сумнйй
flebitis fMefl. флебіт, запблення вен flebotomar vi мед. А. пускбти кров; 2. при- пйсувати кровопускбння flebotomía fмeд. кровопускбння flebótomo /77 ланцбт для кровопускбння flecadura /д/я/7. див. flocadura flecar \гідіал. покарбти, дбти прочухбна fleco /771. торочкй, бахромб; 2. чуббк; 3. рі обтріпані краї бдягу; ponerse -s діал. добивбтися будь-якбю цінбю
307
flecha
flecha ЛІ. стрілЯ; 2. стрілка; - indicadora
BKa3ÍBHá стрілка; 3. буд. стрілЯ прогину; 4. мат. BMCOTá сегмЯнту; 5. архіт. підйЯм склепіння; шпиль; 6. Л. Ам., діал. вісь (воза)] 7. діал. жЯло (у комаху 8. Л. Ам. дзиґа, непосида (про дівчину) 9. Л. Ам. бот. стрілиця
flechador /77СтрілЯць з лука, лучник flechadura fMop. вантовйй ицабЯль flechar 1. натягувати (тятиву 2. убити стрілЯю; 3. полонйти, крутити гЯлову;
4. Л. Ам. закладЯтися, битися об заклЯд;
5. TpnMáTH напоготЯві лук (з натягнутою тятивою); 6. буд. прогинЯтися
flechaste /77 мор. вантовйй щабЯль
В flechazo /77 1. спуск стріли; 2. páHa від стріли; 3. раптЯве кохЯння flechería ЛІ. град стріл; 2.3anác стріл flechero /771. лучник; 2. мáйcтepl що виготовляє луки; 3. колчЯн flechilla ЛІ. dim. de flecha; 2. діал. ковилЯ (різновид)
flegmasía (мед. запальний процЯс flegmoso adj див. flemoso fleje /771. Ябруч (на бочці, відрі)] 2. мотузка (на паці)
flema ( 1. слиз, мокротйння; 2. холодно- крбвність, байдужість, флЯгма; gastar - бути флегматйчним, зберігЯти спЯш flemático ас^'холоднокрЯвний, спокійний, флегматйчний flemón /77 мед. флегмбна flemoso яс/слизовйй flemudo 1. adj див. flemático; 2. /77флегмЯтик fleo /77 бот. тимофіївка nyroeá flequetería (діал. шахрЯйство, обмЯн flequetero adj діал. шахрЯй, обмЯнщик flequillo /771. dim. ¿fefleco; 2. чубЯк fleta f 1. діал. розтирЯння; 2. діал. покаяння, прочухан fletada (діал. прочухЯн fletador /77фрахтівнйк fletamiento m 1. фрахтувЯння; 2. фрахтЯ- ва угЯда
fletar иМ. мор. фрахтувЯти; 2. вантЯжити на суднЯ; 3. Л. Ам. наимЯти (в'ючну тварину, воза, човна)] 4. Л. Ам. вйпалити; бЯвк- нути; 5. діал. терти, натирЯти; 6. діал. дЯ- ти кучму, покарЯти; 7. Л. Ам. відправляти; -se 1. переправлятися, переїжджЯти (пароплавом); 2. діал., Л. Ам. пітй раптбво (пЯтай); перехЯвуватися; 3. діал. з'являтися без запрбшення (на зборах) flete /77 1. Mop.t фрахт (плата)] falso - штраф за простій зафрахтбваного суднЯ; 2. фрахт, фрЯхтовий вантЯж; 3. Л. Ам. плЯта за арЯнду в'ючної тварйни (човна}, 4. Л. Ам. вантЯж (який переправляють по суші, по морю)] 5. діал. верховйй кінь; echar un ~ викидЯти кЯники; salir sin ~ діал. вйлетіти кулею fletera /діал. повія
fletero 1. adj винЯйманий, орендЯваний (про коня, човен)] 2. мор. якйй фрахтують; 3. тдіал. човнЯр; 4. діал. хазяїн воза; 5. діал. вантЯжник
flexibilidad ЛІ. гнучкість; пружність, елас- тйчність; 2. піддЯтливість, поступливість, згідливість
flexible 1. яс/гнучкйй; пружний, еластйчній; 2. піддЯтливий, поступливий, згідливий; 3. /77 гнучкйй дріт, гнучкйй шнур; 4. м'якйй капеліЬх
flexil adj див. flexible 1 flexión f 1. згинЯння; 2. лінгв. флЯксія; - interna внутрішя флЯксія flexional adj лінгв. флексйвний, флективний
flexor adj анат. згинЯльний; músculo ~ флЯксор, згинЯч
flexura f\. вйгин, склЯдка; 2. геол. флексура
flictena /пухйр
flint-glass /77 флінт(глЯс) (оптичне скло) flirt /77 ДИВ. flirteo
flirtear v/фліртувЯти, займЯтися фліртом flirteo /77 флірт flocadura /торочкй, бахромЯ flocular vi біофіз. флокулювЯти, зсідЯти- ся, скипЯтися flocho тдіал. шкЯпа floema /77 бот. луб
flogógeno 1. adj мед. що запЯлюється; 2. /77 вбдень
flogosis (А. див. flegmasía; 2. запЯлення, почервоніння flogótico adjзапальнйй flojear і//1. ледЯчо (недбало) працювЯти;
2. див. flaquear
flojedad (А. слЯбкість, млЯвість; 2. лінощі; недбЯлість
flojel /771. пушйнка; 2. шерстинка flojera ЛІ. див. flojedad; 2. діал. розклад- нйй стілЯць
flojo 1. заслабкий; нещільний; нецупкйй, нетуго зав'язаний; 2. слабкий, що не настоявся (про настої)] vino - неміцнЯ винЯ;
3. некручений (про шовії)] 4. ледЯчий, повільний; неохЯйний; 5. боягузливий, ббязкий, несмілйвий; 6. /77лЯдар; andar - de memoria бути дуже забудькуватим (неувЯжним)
flojonazo adj діал. ледЯчий floqueado зфорочкувЯтий, бахрЯмчатий flor1 ЛІ. квітка; - es artificiales (de mano) штучні квіти; ~ doble махрбва квітка; ~ campestre польовЯ квітка; - estéril пустоцвіт; ~ de amor амарЯнт, щириця; ~ del corazón мексикЯнська магнблія; - de la pasión блакйтна пасифлЯра; - de la Trinidad браткй, полуцвітки; - de lis ама- рйліс; геральдйчна лілія; ~ de los incas кантута; - de nieve едельвЯйс; 2. пушбк (на плодах) 3. вершки; (la) - у (la) nata, la - de la canela наикрЯщий з...; цвіт, верш- кй; 4. пліснява, цвіль (на напоях) 5. доброчесність; непорбчність; 6. (рі) комп- лімЯнти; decir (echar) ~es розсипЯтися комгшімЯнтами; 7. карт, крап; 8. обмЯн, шахраювЯння (у грі} 9. діал. екскремЯн- ти; - es cordiales настій з суміші квітів (як потогінне} - de cinc (zinc) хім. оксйд цинку; ~ es de cobalto мін. кббальтові квіти, еритрйт; - de la edad (de la vida) юність; ~ de harina питлівка; -es de maíz кукурудзяні пластівці; - del viento мор. пЯрший порйв вітру; a (la) - de agua toe. adv. над (самбю) повЯрхнею води; а - de tierra іос. adv. біля сЯмої землі; como unas -es, como mil -es ioc. adv. чудЯво, прекрЯсно; en - toe. adv. у рбзквіті (сил, років} en -es ioc. adv. нЯтщЯ, натщЯсер- це; andarse uno a (buscar) la - del berro розважЯтися, веселитися, жйти у своЯ за- двЯлення; andarse uno en -es ухилятися (від відповіді} dar uno en la - (de) набути (погЯної) звички, занЯдитися...; descornar la - сл. розкрйти обмЯн (шахрЯйство) (у грі) entenderle a uno la - дізнЯтися про істинні нЯміри, розкусйти; pasársela (pasárselo) en -es розкошувЯти, як сир у мЯслі катЯтися; tener por - мЯти погЯну звичку; si son -es o no son -es... нЯтя- ками та недомбвками; кругЯм та навкбло, ббком і здЯлеку; todo es -, у al fin de azahar як мотузці не сукЯтися, а кінЯць буде flor2 АленструЯція; -es blancas мед. білі flora ЛЬлЯра
floración f див. florescencia 1, 2 floraina f сл. обмЯн floral яс/квіткбвий florar v/цвістй (про плоди дерев) florcita f, andar de - діал. тинЯтися, вЯш- татися без робЯти
floreado adj 1. з питльЯваного бЯрошна (про хліб)] 2..3 візерунком з квітів; квітчастий
florear 1. rf прикрашЯти квітами; просіювати (борошно)] 3. діал. вибирЯти крЯще-
4. Л. Ам. див. florecer 1; 5. сл. обмЯнюва- ти, шахрувЯти (у гр/У, 6. и/вібрувЯти (про кінчик шпат)] 7. грати трЯмоло; 8. гово- рйти компліменти; -se діал. хвЯстати, хвалйтися
florecedor я#квітучий florecer vi 1. цвістй; 2. процвітЯти, дося- гЯти успіхів; -se покривЯтися пліснявою florecido adj 1. запліснявілий; 2. див. florido
floreciente adjmm процвітЯє florecimiento /771. цвітіння; 2. процвітЯння floreo /771. теревЯні, балаканйна; 2. пустЯ фрЯза; 3. перебирЯння струн на гітЯрі florería (див. floristería florero 1. adj що розсипЯється комплімЯн- тами; 2. /77любйтель говорйти комплімЯн- ти; комплімЯнтник; 3. див. florista; 4. вЯза для квітів; 5. гЯрщик з квітами; 6. сл. див. fullero 2; 7. жив. натюрмЯрт з квітами florescencia /і. бот. цвітіння; 2. час цвітіння; 3. мед. вйсип
floresta ЛІ. лісовіхЯщі, густйй ліс; 2. гЯрні (вйшукані) рЯчі
florestal adj діал. див. forestal florestero/77 ЛІСНЙЧИЙ floretazo /771. удЯр рапірою; 2. Л. Ам. вип- рбшування ірЯшей, вимагЯння, здйретво florete 1. adj вищої Якості (про цукор, папір)] 2. /77 навчЯльна рапіра; 2. легкЯ бавовняна тканйна
floretear 1. rf прикрашЯти квітами; 2. Л. Ам. говорйти комплімЯнти; 3. діал. закЯ хувати у сЯбе; 4. v/майстЯрно фехтувЯти рапірою
floretero adj діал. підлЯсливий, улЯсливий floretista com. фехтувЯльник, -ця floribundo adj бот. що рЯсно цвітЯ floricultor /77 квітникЯр, квіткЯр floricultura /квітникЯрство, квітнйцтво floricundio /77 Л. Ам. див. floripondio 2 florida /77. Ам., орн. блакйтна чЯпля floridez ЛІ. велйка кількість квітів; 2. квіт- чЯстість, пишномЯвність (стилю) florido adj 1. що цвітЯ; покрйтий квітами;
2. вйтончений, вйшуканий; 3. квітчЯстий (про склад)] 4. сл. багЯтий, шикЯрний
florífero adj, florígero ¿ю/квітконЯсний florilegio m літ. антолбгія, хрестомЯтія florín /771. флорйн, гульден (срібна монета)] 2. золотйй (старовинна арагонська монета)
florión adj діал. див. fanfarrón 1,1 floripondio /771. Л. Ам. бот. дурмЯн; - sanguíneo діал. червЯний дурмЯн; 2. велйка пістрЯва квітка (про малюнок на тканині) florista com. 1. продавЯць, продавщйця квітів; 2. мЯйстер, майстрйня штучних квітів
floristería /квіткЯвий магазйн (кіЯск) florón /771. aum. de Нот] 2. архіт. розетка; декоратйвна детЯль у вйгляді квітки;
3. шляхЯтний учйнок; 4. полігр. мальЯва- на кінцівка; 5. діал. цвях з фігурною голівкою
floronado adjприкрЯшений розЯтками flota ЛІ. флот; - aérea повітряний флот; - fluvial річковйй флот; - de submarinos (submarina) підвідний флот; - mercante торговий флот; - pesquera риболЯвний флот; 2. діал. бЯзліч, мЯре; 3. Л. Ам. вихваляння, фанфарЯнство; echar -s вихвалятися; 4. Л. Ам. непрЯвда, брехнЯ; meter - діал., Л. Ам. квЯпити, підганЯти flotabilidad ^плавучість flotable adj 1. плавучий; 2. сплавнйй (про річкУ)
308
fonal
flotación ЛІ. плавучість; línea de - ватерлінія; 2. сплав; ~ de maderas сплав лісу;
3. гірн. флотбція
flotador 1. ad/що плбває, здбтний тримб- тися на плаву; 2. т поплавець; - de pesca поплавбць (вудочки); 3. покбжчик швидкості т0чії
flotadura f, flotamiento тдив. flotación 1 flotante adj 1. потбчний (про державний 6opñ\ 2- Діал. хвалькуватий; самовдовб- лений
flotar vi 1. плбвати; триматися на воді; 2. майоріти, тріпотіти flote т див. flotación 1; а ~ loe. adv. на воді, на плаву; у безпбці flotear vi діал. розтрбчувати, розбазбрю* вати
flotilla /■флотилія; ~ de pesqueros рибо- лбвна флотилія floxia í6ot. флокс flucción fflian. див. fluxión fluctícola adj зоол. що живе у воді fluctisono adj що плбскає (про море, хвилі)
fluctuación /1. гойдбння на хвилях; 2. вагання, нерішучість; 3. тех. коливбння, флуктубція
fluctuar vi 1. гойдбтися (на хвиля)?)] 2. ко- ливбтися, хитбтися (про ціни); 3. вагбти- ся, б^ти нерішучим; - entre dudas мучитися сумнівами
fluctuoso adj 1. що гойдбється (на хвиля)?)] 2. що вагбється, нерішучий fluencia fA. тех. текучість; 2. фіз. повзучість
fluidez /*1. рідкий стан, текучість; 2. плбв- НІСТЬ, ДОЛбДНІСТЬ (мовлення) fluidificador 1. adjщ о перетвбрює у ріудкйй (газоподібний) стан; 2. m хім. розріджувач; 3. тех. флюс
fluidificar vt 1. перетвбрювати у рідкйй (газоподібний) стан; 2. тех. обробляти флюсом, зажужлювати fluido 1. adj фіз. рідкйй; газоподібний;
2. плавний, долбдний (про мовлення, стиль)] 3. геол. флюїдбльний; 4. m рідині, рідкб тіло; 2. газ, газоподібне тіло;
3. струм, ‘флюїд; - eléctrico електрйчний струм
fluir viтектй, точитися, цідйтися flujo m1. фіз. потік; - de aire повітряний потік; - luminoso світловйй потік; - de radiación потік випромінювання; 2. морський приплйв; - у reflujo приплйв і відплйв;
3. діал. звйчка; смак; схйльність; 4. хім. розріджувач; 5. тех. флюс, плбвень; ~ blanco мед. білі; - de palabras багатослівність; - de risa вйбух сміху, pérrr; ~ de sangre кровотбча; - de vientre пронбс fluminense /77жйтель Ріо-де-Жан0йро flúor m хім. фтор
fluorescencia /флуоресцбнція, світіння fluorescente adj флуоресцентний, що світиться; lámpara - флуоресцентна лбмпа, лбмпа дбнного світла fluorhídrico adj хім. фтористоводнбвий fluorina, fluorita ímíh. флюорйт fluorografía /флюорогрбфія fluoruro m хім. фторйд, фтбриста сіль flus тдіал. див. flux 2 fluvial adj річковйй; navegación - p¡4KOBá навігбція
fluviátil adj що живб (pooré) у річці, річковий
fluviógrafo, fluviómetro m тех. водомірна рейка, водомір
flux /77 1. карт, наявність усіх мбстей у гравця; 2. діал. трійка (чоловічий костюм)] estar а ~ діал. не мбти ні копійки за Душею; hacer - бути по вуха у боргах; розорйтися; tener - Л. Ам. : tuvo - йому пощастйло
fluxión f 1. мед. нагнбєння; 2. нбжить;
3. мат. флюксія
fluyente adj що течб, що розливбється; materia - філос. рухлйва матбрія foca fзooл. тюлбнь focáceo а<#тюлбнячий focal adj фіз., мат. фокусний, фокбльний; distancia - фбкусна відстань; línea ~ фокбльна лінія
focar vtacTp., фіз. фокусу вбти foceifiza /склянб мозбїка; вітрбж focena /морськб свиня (дельфін) focídeos, fócidos m рі зоол. тюлені foco /771. фіз., мат. фбкус; - real (principal) головнйй фбкус; - virtual уявний фбкус; estar fuera del - бути не у фбкусі; 2. осербдок, центр; - de guerra осербдок війнй; 3. електрична лампа; 4. мед. фбкус, осербдок (запального процесу)
fóculo /77 НЄВЄЛЙКИЙ ОСврбДОК
focha1 ідив. foja2
foche21. adj смердючий; 2. кінчений, про- пбщий; 3. /77 пропбща людйна fodolí ^'настйрливий, надокучливий, що втручбється не у свої cnpáen fodongo Л. Ам. 1. яс/бруднйй, неохбйний; 2. /77 кишкбві ГбЗИ fofadal тдіал. болбто, трясовинб fofo adj А. ніздрювбтий, губчатий, пбрис- тий; 2. млявий, квблий (про тіло) fogaje /771. іст. подбток на дим; 2. діал. вбгнище; 3. діал. див. fuego 7; 4. Л. Ам. спбка; задуха; 5. діал. спблах пблум'я;
6. діал. рум'янець сброму fogarada ^спблах пблум'я, стовп вогню fogarata fflne. fogata fogaril /771. ліхтбр (у запобіжній решітці)] 2. див. fogarín; 3. діал. кухбнна піч fogarín тдіал. вбгнище, багбття (у полі) fogarizar vt пал йти багбття fogata f, fogatada fflian. 1. велйке багбття;
2. військ. фугбс; ~ pedrera каменембтний фугбс, каменембт
fogón /771. кухбнна плитб; 2. портатйвна кухбнна плитб (на пароплава.дг); 3. тбпка;
4. затрбвка (у рушниці), запбл; 5. діал. див. fogata 1; 6. діал. збір солдатів (навколо багаття)
fogonadura т 1. мор. пйртнерс, бтвір для прохбду щбгли; 2. діал. вбгнище fogonazo m спблах під час пбстрілу (вй-
fogonero m кочегбр; грубник fogosidad ^збпал, завзятість; запбльність (у суперечці)
fogoso adj А. іст. гарйчий, пекучий; 2. гарб- чий, палкйй, прйстрасний foguear vt 1. військ, пристрілювати (зброю)] 2. військ. привчбти до стрільбй;
3. привчбти (до труднощів)] вихбвувати fogueo /771. військ, пристрілювання; 2. військ. стрільби; 3. гартувбння, витривблість foguerear vt діал. 1. випблювати ліс (під розорювання)] 2. палйти багбття foguero /771. іст. жарбвня; тбпка; 2. діал.
піротбхнік
foguista тдіал. див. fogonero foja1 ЛІ. іст. лист дбрева: 2. юр. листспрб- ви (судової)] 3. діал. бркуш папбру foja2 f орн. Лйска foja adj Л. Ам. див. fofo foládidos /77 рі фоладіди, морські свердлярі (молюски)
foleto adj божевільний, нерозсудливий, навіжбний
folgo /77 іст. хутряна подушка (для ні/) folia f 1. іст. божевілля; шалбнство; 2. рі легкб музика (народного характерft,
3. діал. нарбдний тбнець; 4. діал. стуса- нй, поббї; 5. діал. див. futesa; 6. ріпорту- гбльський тбнець; 7. іст. тбнець з каста- ньбтами
foliáceas fpi бот. листяні foliáceo adj 1. бот. що відноситься до листя; 2. листоподібний, листувбтий foliación /*1. нумербція сторінок; 2. бот. поява лйстя; 3. бот. розташування лйстя на стеблі
foliado adjA. листянйй, що мбє лйстя;
2. хім., фарм. шарувбтий
foliar1 adj бот. що відноситься до лйстя, листянйй
foliar2 нумерувбти сторінки foliatura fflHB. foliación folicular adjaHarфолікулярний; angina ~ фолікулярна ангіна foliculario /77писбка, графомбн folículo /771. бот. сім'янйй мішбчок; 2. анат. фолікул
folio /77 1. бркуш (паперу, книги)] 2. полігр. лист; en ~ інфбліо, фоліант; 3. полігр. колонтйтул; 4. бот. пролісник; - índico лист корйчного дбрева; de а ~ велйкий, величбзний; error de а - велйка пбмилка; al primer - іос. adv. відрбзу, з пбршого пбгляду
foliófago adj зоол. що харчується лйстям folíola f, folíolo /77 бот. листбчок складнбго листб
folión тдив. folia 2 foliote /77замкбвий пружина folklore /77 фольклбр folklórico зс/фольклбрний folklorista сот. фольклорист folla ЛІ. безлбдний бій (у турнірі); 2. міша- нйна; ббзлад; 3. театр, комедійна вис- тбва, спектакль-концбрт follada ^листковб тістечко follador /77 підручний коваля follaje /77 1. лйстя; 2. прикрбса з лйстя;
3. прикрбса позббвлена смаку; 4. багатослівність
follar vt роздувбти міхбми; ~se звільнитися від гбзів
folleo /77 діал. 1. див. follisca; 2. вйпивка, гулбнка
folleque тдіал. див. fotingo folletín т 1. dim. de folleto; 2. підвбл (у газеті)] 3. роман-фейлетбн folletinesco adj А. що віднбситься до під- вблу (угазеті)] 2. що викликбє інтербс, що інтригує
folletista сот. бвтор ромбнів-фейлетбнів; нарисбвець folleto /77 брошура folletón тдив. folletín 2, З follín /77 зла (дратівлйва) людйна follisca fflian. свбрка, бійка follón 1. adjледбчий, млйвий, неохбйний; 2. хвалькувбтий, самовдовблений; 3. діал. вільний (про сукню)] 4. діал. корбткий (про сукню); 5. /77 ледбщо; 6. негідник; 7. безшумна ракбта; 8. гблас, гармйдер; 8. іст. пбгін (що росте від коренії); 9. діал. вйпивка, гулянка; 10. рі діал. спідні спіднйці follonería ^підлість follosas fpi сл. панчбхи fomentación fflne. fomento fomentador 1. adj що зігрівбє; 2. що спону- кбє; що заохбчує; що сприйє рбзвитку; 3. m підбурювач
fomentar vt А. зігрівбти, обігрівбти; 2. спо- нукбти; заохбчувати; розвйвати; 3. підли- вбти мбсла у вогбнь; 4. діал. ств0рювати; організбвувати; розпочинбти спрбву;
5. мед. робйти припбрки fomento /771. зігрівбння, обігрівбння; 2. слону кбння, заохбчення; рбзвиток; el - del comercio рбзвиток торгівлі; 3. допомбга, підтримка; 4. рі мед. припбрка, примбчка, компрбс
fon /77 фіз. фон (рівень гучності звука) fonación /звучбння гблосу, фонбція fonal adj див. fónico
11 ,спансько-український словник
309
fonda
fonda f 1. заїжджий двір* готбль; 2. мор. KáM6y3; 3. діал. шинбк, тавбрна; 4. діал. kíóck з прохолбдними напоями; 5. діал. ДЄШ0ВИЙ шинбк
fondable adj пpидáтний для якірної стоянки
fondado adj 1. з укріпленим дном (про бочкУ)\ 2. діал. див. fondeado 2 fondazo т діал. удбр кулакбм fondeadero т якірна стоянка fondeado adj 1. що стоїть на якорі; 2. Л. Ам. замбжний, багбтий fondear 1. vt мор. вимірювати глибину; 2. робити мйтний бгляд (на судні)', 3. про- мбцувати, зондувбти; 4. розвантбжувати • трюм; 5. vi ставати на йкір fondearse 1. Л. Ам. розбагатіти, нажити стбтки; 2. діал. забезпбчувати собі май- I б^тнє; 3. діал. напивбтися п'яним fondeo /771. мор. вимірювання глибини;
2. мйтний бгляд (на судні)', 3. кидбння якоря
fondero /77 Л. Ам. див. fondista fondillos /77 різбдня частйна (штанів) fondín /771. dim. de fonda 1; 2. діал. закусочна
fondista com. хазяїн, -йка заїжджого дворб (готблю)
fondo /771. дно; днйще (бочки)', ~ del ojo анат. бчне дно; maleta de doble ~ валіза з подвійним дном; 2. дно (річки, моря)\
3. глибинб; пучйна (морська)', 4. глибинб, глиб; глибйнна частйна; 5. фон, збдній план (картини, сценй)', 6. фон, основнйй кблір, тон (картини)', 7. товщинб (коштовного каміння)', 8. стбток, багбтство; estar en ~s бути багбтим; 9. харбктер, натура, вдбча (людинйу, 10. фон, отбчення, сере- дбвище; 11. передовйця (стаття)', 12. зміст, суть (книги, лекціі)', 13. суть, ситність; en el ~ по суті; llegar al ~ de las cosas дійтй до суті спрбви; 14. скарбнйця премудрості; 15. загбльна стбвка (в азартних ігра^у, 16. кнйжковий фонд (бібліотеки); архівний фонд; 17. Л. Ам. нйжня спіднйця; 18. Л. Ам. комбінбція (жіноча білизна); 19. діал. котбл (на цукровому заводі)', 20. (рі) мор. днйще (судна)', 21. рі ком. фбнди, капітбл; ~s fijos основні фбнди; ~s públicos держбвні фбнди; bajos ~ декласовбні елембнти; а - глйбо- ко, ґрунтбвно; зі знанням спрбви, доско- нбльно; dar - мор. кйдати йкір; сприйти; echar а - топйти; ir а - говорйти по суті; дивйтися в кбрінь; irse а ~ ітй на дно, тонути; limpiarlos ~s пограбувбти, обібрбти fondón adjiQBCxm, що розжирів fondongo тЛ. Ам. зад
fondongón adjЛ. Ам. товстйй, гладкйй fondor тдіал. глибинб, глиб fonducho тдив. figón fonema ñ. лінгв. фонбма; 2. мед. слуховб галюцинбція
fonendoscopio /77 мед. фонендоскбп fonética ^фонбтика fonético зрУфонетйчний fonetista сот. ^фонетйст fónico ас/фонічний, звуковйй; акустичний fonje а^в'йлий, м'який fono тдіал. телефбнна трубка fonocaptor /77рад/оадбптер fonogénico adj фотогенічний fonografía /звукозбпис, фонографія fonográfico adj звукозаписнйй, фонографічний
fonógrafo /77фонбграф
fonograma /77фоногрбма
fonolita freon. фоноліт, дзвінкйй кбмінь
fonolocalizador т військ, звуковлбвлювач
fonología Лронолбгія
fonológico фонологічний
fonometría /'фонометрія, звукомбтрія
fonómetro /77 фонбметр, звукомір fonoscopio /77 фоноскбп fonoteca /фонотбка fonotelegrama /телефоногрбма fontal adj\. джербльний, кринйчний; 2. іст. п0рший, головнйй
fontana f 1. див. fuente 1; 2. джерело, кринйця
fontanal 1. ас/джербльний; 2. тел. fontanar; 3. місцбвість, багбта на джербла fontanar /77джерелб fontanela faHaT. тім'ячко fontanería f 1. водопровід; систбма водопровідних труб; 2. ремеслб водопровідника; 3. водопровідні роббти fontanero 1. фонтбнний; водопровідний; 2. /77 водопровідник fontegí /77 пшенйця (різновид) foque /77 мор. клівер foración /"свердління; прокблювання forado тЛ. Ам. бтвір, пролбм (у стіні) forajido adj 1. збіглий, що перехбвується (від правосуддя); 2. збсланий foramen m 1. дірка; просвбрдлений бтвір; 2. бтвір у млинбвому кбмені (для насадки на ваті)
foróneo adj див. forastero 1
forango adj див. forastero 1
forano adj A. іст., сл. див. forastero 1; 2. іст.,
діал. хамулувбтий, брутбльний; 3. іст. збв-
нішній; 4. південно-східний (про вітер з
моргі)
foraco adj 1. іст. збвнішній; 2. діал. слаб- кйй, нбмічний
forastera f діал. руднб жйла, відкрйта у старйх розрббках д
forastero 1. ад/приїжджий; збйшлий; 2. чу- жйй; чужоземний; 3. m приїжджий; чужй- нець; 4. чужинець
forbante /771. діал. пірбт, корсбр; флібус- тьбр; 2. що не визнаб (не поважбє) закб- ни; ~ literario плагібтор forcear, forcejar, forcejear vi А. силкувбти- ся, робйти зусйлля; 2. опирбтися, чинйти бпір
forcejeo, forcejo /771. зусйлля; 2. бпір forcejón /77 сильне напруження, велйкі зусйлля
forcejudo ад)гсйльний, могутній fórceps /77 мед. щйпці; - de obstétrico
акушбрські щйпці
forense11. ад/су^овйй; médico ~ судовйй лікар; 2. іст. суспільний, громбдський forense2 adj див. forastero 1 forero /77 власник володіння (що здали в довгострокову арендУ) forestación ^лісонасадження forestal adjлісовйй, ліснйй; repoblación ~ лісонасбдження forestar и/саджбти дербва forfícula feHT. щйпавка forillo /77 завіса у глибині сцбни (частина декорації)
forja /і. к^зня; ковбльський цех; 2. кувбн- ня; - en caliente гарйче кувбння; ~ a troquel гаряче штампувбння; 3. ливбрний цех; 4. буд. рбзчин; 5. діал. жарбвня forjable ас/ковкйй
forjación тА.див. forja 2; 2. вйготовлення, вйроблення, виробнйцтво forjado 1. adj кбваний, кутий; 21 m буд. дерев'яні ґрбти
forjador 1. adju\о куб; 2. тковбль forjadura fflne. forja 2 forjar vtA. кувбти; 2. буд. скріплювати рбз- чином; 3. (~se) вигадувати; - embustes вигбдувати небилйці; ~se Л. Ам. мбти велйку кбристь
forlipyn тЛ. Ам. ел. fanfarrón 2 forlón /77Старовйнний чотиримісний екіпаж forma f 1. фбрма, збвнішній вйгляд; ~ aerodinámica обтічна фбрма; ~ esférica
сферична фбрма; 2. прийбм, спбсіб; спб- сіб дії; 3. фбрма, будбва; - de gobernación фбрма правління; 4. полігр. фбрма- ~ de composición складбльна фбрма; ~ de imprenta друкбрська фбрма; 5. фор. мбт (книги)', 6. лінгв. фбрма; ~s gramaticales граматйчні фбрми; 7. філос. літ., мист. фбрма; - de pensar фбрма мйслення; en ~ poética у поетйчній фбр- мі; - у contenido фбрма і зміст; 8. р/фбр- ми, будбва (людського тіла)', de - респек- тббельний, почбсний, гідний; de - que іос. conj. так що; de esta ~ такйм чйном; en en toda en debida - ioc. adv. з до- трйманням усіх формбльностей; як потрібно, налбжним чйном; dar - здійснювати, реалізувбти, втілювати; упорядкб- вувати; систематизувбти; eatar en - бути в фбрмі; guardar (cubrir) las ~s зберігбти вйдимість (благополуччя, дружні стосунки)', no hay - de (+ іпі) неможлйво (що-н. зробити)
formación fA. утвбрення, ствбрення; фор- мувбння; 2. див. forma 1; 3. формування; навчбння, виховбння; 4. геол. формбція, відклбдення; - cuaternaria четвертйнна формбція; 5. військ, шикувбння, лбви, порядок; - de combate бойовйй порядок;
- demarcha похіднйй стрій; формбція; ~ econymico-social суспільно-економічна формбція; 7. тех. формбвка, формувбн- ня; - por presión прес-формбвка; sin ~ de causa іос. adv. не дійшбвши до суті спрбви
formaje /771. фбрма для сйру; 2. сир; 3. Л. Ам. набір форм (у цукровому виробницт- »)
formal adj 1. формбльний; 2. тбчний, пунк- тубльний; 3. серйбзний, розсудливий; розумний; 4. ясний, вйзначений; 5. Л. Ам. люб'бзний, ввічливий; lógica ~ формбль- на лбгіка
formalidad f 1. формбльність; 2. точність, пунктубльність; 3. серйбзність; розсудливість
formalismo m формалізм formalista 1. формалістичний; 2. com. формаліст
formalizar vt 1. встанбвлювати, визначбти; 2. офбрмлювати (документd)\ ~se 1. стбти серйбзним; 2. сприймбти серйозно, обра- жбтися
formalmente adv 1. безпербчно, катего- рйчно; 2. серйбзно; 3. формбльно formar 1. и/надавбти фбрми; 2. (vi) ствб- рювати(ся), утвбрювати(ся), формувбти- (ся); - la un fon політ, ствбрювати союз; ~ un tren зал. формувбти склад; 3. вихб- вувати; формувбти; 4. військ, шикувбти;
5. и/шикуватися; -se розвивбтися formato тдив. forma 4 formatriz adj(f) що ствбрює, що утворює, що формує
formero /77 буд. кружбло склепіння formicación fмeд. свербіж formicante adj 1. мурашйний; 2. повільний, млявий; ледбщий; 3. мед. слабкйй та чбстий (про пульс)
formícidos тріент. мурбшки, мурахи formicívoro adj що харчується мурбшками fórmico adj хім. мурашйний; ácido ~ мурашйна кислотб
formidable adj 1. жахлйвий, страшнйй; 2. величбзний; 3. чудбвий, прекрбсний formidoloso adj 1. боязкйй, сором'язливий; 2. жахлйвий, страхітлйвий formina fфapм. уротропін formobromida fx/’м. бромофбрм formoclorida ґхім. хлорофбрм formón /77стамбска; долотб fórmula ñ. фбрмула; 2. рецбпт; por (pura)
- іос. adv. для профбрми, для годйться,
310
fotomicrografía
Про ЛЮДСЬКб ÓKO; ser de - б^ТИ ЗВИЧ0ЙНИМ (загальноприйнятим) formulación /формулюв0ння formular1 иґ1. формулювбти, давбти фор- мулювбння; вислбвлювати; ~ sus proposiciones сформулювбти свої пропозйції;
2. виписувати рецбпт
formular ad/щ о віднбситься до фбрмули, фбрмульний
formularlo 1. adjдив. formular; 2. що віднбситься до формалізму; ригористичний;
3. формбльний; 4. т формуляр; бланк;
5. анкбта; 6. рецептурний збірник formulismo т формалізм
formulista 1. adj формалістичний; ригористичний; 2. сот. формаліст; ригорист;
3. бюрокрбт fornáceo adj пічний
fornecino 1. adjіст. позашлюбний (продитин))', 2. /77 діал. виногрбдна лозб без плодів
fornicación ^розпуста fornicado adj архіт. що Mác фбрму Ярки fornicador 1. зр/розпусний; 2. ^розпусник
fornicar імжити розпусно fornicario 1. а^'розпусний; 2. m розпусник fornicio тдив. fornicación fornido adj сйльний, могутній, богатйр- ський
fornitura f 1. фурнітура; 2. полігр. комп- лбкт шрифту; 3. (pt) військ, амуніція foro /771. іст: сЬбрум; 2. суд, трибунал; 3. ко- лбгія адвокатів; 4. театр, збдній план;
5. іст. див. fuero 1; 6. здавбння в арбнду; portal ~ іос. adv. з такбю умбвою; desaparecer por el - непомітно пітй, утектй forondo adj діал. зарозумілий, гордовйтий forrado /77 діал. дерев'яна лЯлька; мане- кбн, що обертбється; estar bien - Л. Ам. бути замбжним (багбтим) forraje /771. зелений корм; фурбж; - ensilado силосбваний корм; ~ mezclado комбікбрм; 2. заготівля зелбних кормів;
3. мішанйна, суміш; 4. діал., Л. Ам. сіно, сухйй корм, фурбж forrajeador m військ, фуражйр forrajear vt\. косйти траву (для корму)] 2. військ, забезпбчувати фуражбм forrajera /гпар0дний nácoK (у кавалеристів)
forrajero 1. adj кормовйй (про рослини); granos ~s зернові кормй; 2. m див. forrajeador
forrar vt\, клбсти на підклбдку, підшивбти, підбивбти; 2. покривбти чохлбм, оббивб- ти; обшивбти, облицьбвувати; - un libro переплати кнйгу; -se 1. діал. сйтно поїсти; 2. Л. Ам. розбагатіти, збагатйтися forrear 1. vi діал. сопіти, фйркати (про тва- рину)] 2. \гідіал. дурйти, обдурювати forrero діал. 1. adj брехлйвий, неправдй- вий; 2. /77 брехун
forro /771. підклбдка; 2. чохбл; 3. супероб- клбдинка; 4. діал. дбні, здібності; 5. діал. кохбнка; 6. діал. nácTKa, западня; 7. тех. проклбдка; 8. обшйвка суднб (бортова)] - ое cubierta пблубний настйл; 9. тех. оббивка^ обшйвка, облицювбння; - interior Футерівка, внутрішня обшйвка; de - іос. adv. діал. крім тбго; діал. нелегбльним шляхом; діал. на дурнЯк, задурно; ni por el - ні бе, ні ме не знбти; ні крбпельки, анітрбхи; echar un - a uno діал. набридб- ти^ заважбти; діал. завдавати шкбди •ortacho adj діал., fortachón ао/здоровбн- нии, дужий
ortalecedor adj що зміцнює, що оживляє; ГлгІВ?тв0рний’ життєдбйний пазесег \Лдив. fortificar; - la salud зміц- ^?®ати здорбв'я; - la ciudad укріплювати
fortalecimiento m 1. укріплення; 2. іст. фортбця, форт, цитадбль fortaleza ЛІ. сйла, міцність, міць; 2. сміливість, мужність, відвбга; 3. нбсип, вал;
4. фортеця, оборбнна споруда; 5. смбрід; - volante ав. летюча фортбця
forte1 /77 муз. фбрте forte2inteij мор. стій! (команда) fortepiano /77форТЄПІбНО fortificación ЛІ. укріплення (дія)] 2. форти- фікбція (наука/, 3. укріплення, оборбнне споруда; фортифікбція; - subterránea підзбмна оборбнна споруда; 4. гірн. рудникбве кріплення
fortificar vt 1. укріпляти; кріпйти; 2. ожив- лЯти; надавбти сйли (енбргії); 3. укріпляти, будувбти оборбнні споруди, ЗВ0ДИТИ укріплення; -se укріплятися fortín /771. вогнбва тбчка; довгочбсна вог- нбва споруда; - exterior передовб укріплення; 2. малйй форт fortuito ас/випадкбвий, непередббчений fortuna f 1. дбля, фортуна; reveses de - злйгодні; 2. дбля, талбн; 3. ctótok, ка- mán] 4. негбда, буря, шторм; correr - потрбпити у шторм; 5. іст. нещастя, гбре; por - іос. adv. на щбстя; probar - спрббу- вати щбстя; la - le sopla щбстя йому по- сміхбється; la - de la fea, la bonita la desea не родйся вродливий, а родйся щасливий
fortunar vt іст. ощаслйвити, зробйти щас- лйвим
fortanón /77 величбзні стбтки; капітбли fortunoso adj 1. іст. бурхлйвий; 2. іст. не- щаслйвий; 3. діал. щаслйвий forúnculo тдив. furúnculo forzadlo 1. adj взЯтий з ббю; 2. підневільний, примусбвий; trabajos -s кбторж- ні роббти; 3. неприрбдний, удбваний; risa -а удбвана пбсмішка; 4. обов'язковий, неодмінний; 5. т кбторжник; 6. adv іст. обов'язкбво, неодмінно forzador /771. гнобйтель, пригнбблювач; 2. насйльник; ґвалтівнйк forzamiento m 1. прймус; насйльство; 2. ґвалтувбння; 3. тех. посбдка; запре- сбвування
forzar vt 1. брбти сйлою; 2. сйлувати; примушувати; 3. ґвалтувбти (жінкУ), 4. ви- лбмувати; - la puerta вилбмувати двбрі;
5. військ, форсувбти; 6. тех. запресбву- вати; насбджувати
forzosa /'хід (у шашка))] Іа - вймушена необхідність; hacer a uno la - примушувати, змушувати
forzosamente adv 1. насйльно, сйлою; 2. чбрез необхідність, вймушено; 3. обов'язкбво, неодмінно
forzoso adj 1. вймушений; 2. неминучий, обов'язкбвий, неодмінний; 3. іст. див. forzudo; 4. юр. закбнний (про спадкоємця) forzudamente adv сйльно, наполбгливо forzudo зс/сйльний, богатйрський fosa ЛІ. могйла; - común брбтська могй- ла; 2. див. foso 3; 3. анат. порожнйна; -s nasales носовб порожнйна; 4. діал. фрук- тбвий сад; - de excavación котловбн; - tectónica геол. грббен fosada faew оглядбва Яма fosado /77 іст. 1. рів, канбва; 2. міські укріплення
fosal /771. кладовйще, цвйнтар; 2. діал. іст. могйла
fosar1 тдив. fosal 1 fosar і^отбчувати рбвом fosca f 1. імлб, тумбн; 2. діал. див. foscarral
foscarral т діал. лісові хбщі fosco adj 1. похмурий; хмбрний; 2. похмурий, насуплений fosear vt діал. див. fosar2
fosero тдіал. могйльник fosfatado adjxiM. що містить фосфат fosfatar vtxiM. фосфатувбти fosfato тхім. фосфбт fosforado adj що містить фбсфор fosforar vt хім. з'бднувати з фбсфором; насйчувати фбсфором fosforecer і//фосфоресціювбти fosforera Люрббка сірників fosforero /77 продавбць сірників fosforescencia f фосфоресцбнція; лю- мінесцбнція; світіння fosforescer vi див. fosforecer fosfórico adj хім. фбсфорний; ácido - фбсфорна кислотб fosforita ímíh. фосфорйт fósforo /771. хім. фбсфор; 2. сірнйк; 3. ран- кбва зорЯ; 4. талбнт, дар, здібності; 5. діал. див. fulminante 2,1; 6. Л. Ам. кбва з горілкою
fosforoso adj хім. фосфористокйслий; фосфорйтний fosfuro тхім. фосфід fosgeno /77 хім. фосгбн fósil adj 1. викопнйй; скам'янілий; 2. застарілий; викопнйй, допотбпний fosilización ^фосилізбція, скам'яніння fosilizarse скам'яніти foso /771. рів, канбва; 2. (~ de la orquesta) оркестрбва Яма; 3. Яма; канбва; - de revisión оглядбва Яма fostró тдіал. шум, гблас fot /77 фіз. фот fótico яс/світловйй fotingo /77 Л. Ам. тарадбйка foto /фбго, фотокбртка fotocalco /77 сйнька, кбпія на світлочут- лйвому папбрі
fotocélula fpne. fotoelemento fotocerámica ^фотокербміка fotocincografía fполігр. фотоцинкогрбфія fotoconductibilidad feл. фотопровідність fotocopia /фотокбпія fotocromía /фотохрбмія, кольорбва фо- тогрбфія
fotoeléctric«o ар^фотоелектрйчний; célula -а фотоелембнт, фотометрйчний еле- мбнт; efecto - фіз. фотоефбкт fotoelectrón /77 фіз. фотоелектрбн fotoelemento /77 ф[з. фотоелембнт fotófigo adj що боїться світла fotófilo світлолюбний fotofobia fMep. фотофббія, світлобоязнь fotóforo /771. ліхтбр (спелеологів, шахта- рів)] 2. мор. буй, що світиться fotogénico adj 1. фотогенічний; 2. фотохімічний
fotograbado m полігр. фотогравюра fotograbar vt виготовляти фотогравюру fotografía ЛІ. фотогрбфія, фотозйбмка; ~ aérea аерофотозйбмка; 2. фотогрбфія, фотознімок, знімок; - en colores кольорбва фотогрбфія; toma de ~s фотозйбмка; 3. фотоательб fotografiar фото графу вбти fotográfic*o ^фотографічний; aparato cámara -а сротоапарбт; estudio - фотоательб; papel - фотопапір; reportaje - фоторепортбж fotógrafo /77фотбграф fotograma m 1. кадр; 2. кіно зобр0ження;
3. фотогрбфія місцбвості fotolaboratorio m фотолаборатбрія fotolisis fфiз., хім. фотбліз fotolitografía f полігр. фотолітогрбфія fotoluminiscencia fcpi3. фотолюмінесцбнція fotomagnetismo m фіз. фотомагнетйзм fotomecánico adj полігр. фотомеханічний fotometría fфiз. фотомбтрія fotómetro /77 фіз. фотбметр fotomicrografía ЛІ. мікрофотогрбфія; 2. мік- рофотознімок
311
fotomontaje
fotomontaje m фотомонтіж fotón /77 фіз. фотбн fotoquímica ^фотохімія fotoscopia ^радіоскопія fotosensibilidad ^світлочутливість fotosensible, fotosensitivo adj (фіз.) світлочутливий fotosfera facrp. фотосфбра fotosíntesis fÓOT., хім. фотосинтез fototeca /фототбка fototelegrafía ^фототелеграфія fototerapia їмед. фототерапія, світлоліку-
ВЙННЯ
fototipia fполігр. 1. фототйпія; 2. відбиток, зрбблений за допомогбю фототйпу .fototipo /77 полігр. фототйп fototropismo /77 бот. фототропізм fototubo /77, fotoválvula f діал. див. foto- I elemento
fotuto1 /771. Я Ам. páKOBHHa (духовий інструмент індіанців)] 2. Л. Ам. велйка дерев'яна флбйта (у індіанців)] 3. діал. свистбк fotuto2 adj 1. діал. що збіднів, що розо- рйвся; 2. діал. хвороблйвий, нездорбвий;
3. діал. зелбний, неспілий, нестйглий (про фрукти)
fox m див. foxtrot foxino /77 гольйн (риба) foxterrier /77 фокстер'бр (порода собаґ) foxtrot /77 фокстрбт (швидкий парний танець)
foyer тдіал., театр. фойб frac /77 (p/fraques, fracs) фрак fracasado 1. adj що зазнйв невдйчі; 2. m невдйха
fracasar 1. vt іст. розбити вщент; 2. игроз- бивбтися вщент; 3. провблюватися, за- знавйти невдйчі; hacer ~ провалйти (справу)] 3. провйлюватися, завйлювати- ся (на іспиті)
fracaso /771. руйнувйння, ламйння; 2. не- щ0сний вйпадок; 3. крах; невдйча, про- Bán; sufrir (tener) un ~ зазнбти невдйчі; la fiesta fue un ~ свято не вдалбся fracatén тдіал. велйка кількість, ббзліч fracatua fдiaл. супербчка, свбрка fracción f 1. дрбблення, роздрбблення; 2. частйна, чбстка; 3. іст. крах, провйл;
4. мат. дріб;~ decimal десяткбвий дріб; ~ irreducible (irreductible) нескоротний дріб; ~ periódica періодйчний дріб; ~ impropia непрйвильний дріб; ~ propia (pura) прйвильний дріб; 5. фрйкція
fraccionadlo adj 1. дробовйй; 2. фракційний; destilación ~а фракційна перегінка fraccionamiento m 1. ділення, дрбблення; 2. тех. сегментйція
fraccionar vt 1. ділйти на дрібні частйни, дробйти; 2. хім. фракціювйти fraccioqarío adj мат. дробовйй fractura ЛІ. залбм, розлбм; надлбм; пере- лбм (кістки); - cerrada закрйтий перелбм; - múltiple множйнний перелбм; ~ transversal попербчний перелбм; 2. геол. будбва (ґрунту, мінералу) fracturar vt\. ламбти, розлбмувати; 2. злб- мувати (замоґ)
fraga1 f 1. див. frambueso; 2. діал. див. fresa1
fraga2 f скелйста місцбвість (що поросла чагарниками)
fragancia f 1. пбхощі, аромбт; 2. дббра слбва (людини)
fragante adj 1. запашнйй, духмйний, аро- мбтний; 2. див. flagrante; en ~ іос. adv. на місці злбчину fragaria їбот. сунйця fragata ЛІ. мор. фрегйт; - ligera корвбт; 2. діал. фрегбт (пташка) frágiltadj\. крихкйй, ламкйй; 2. слабкйй, безвільний, безхарактерний; 3. скороми- нущий, недовговічний, тлінний
fragilidad ЛІ. крйхкість, лбмкість; 2. слбб- кість, безвблля, безхарактерність; 3. недовговічність, тлінність fragmentación f\. ділення; роздрбблення, дрбблення; подрібнення; 2. розщбп- лення
fragmentar vt\. дробйти, роздрібнювати, подрібнювати, розділяти на частйни; 2. роз- щбплювати; ~se дробйтися, розкблюватися на частйни
fragmentario adj 1. фрагментйрний, урйв- частий, непбвний; 2. геол. улбмковий fragmento m 1. шматбк, оскблок, улймок;
2. урйвок, фрагмбнт, частина (твору) fragor /77 шум; гул, гуркіт fragoroso абідив. fragoso 2 fragosidad /і. хбщі; 2. дорбга, завблена бурелбмом
fragoso adj 1. зaвáлeний бурелбмом, не- прохіднйй; 2. скелистий, урвистий; 3. шум- нйй, гучнйй
fragrancia їдив. fragancia fragranté adj див. fragante fragua ЛІ. ковельське гбрно; 2. кузня fraguado m 1. кувбння; 2. твбрднення (бетону розчинУ)
fraguador 1. adju\о вигбдує; 2. /77інтригбн, пліткбр
fraguar 1. vt див. forjar 1; 2. вигбдувати; задумувати, затівбти; - planes винбшу- вати плбни; - un complot задумувати змбву; - un bloque збивбти блок; 3. vi твбрднути (про бетон, розчин) fragura їдив. fragosidad frailar vt іст. постригти у ченці fraile /771. чернбць; ~ de misa у olla служка; 2. віддушина у камінні; 3. діал. купа обмолбченого зернб (для провіюваний)]
4. діал. купа вйчавленого виногрбду;
5. діал. москіт; 6. полігр. сліпйй відбйток; aunque se lo digan (prediquen) ~s descaíale; no se lo harán creer ~s descalzos неймовірно, вбжко повірити
frailear vi діал. обрізбти дербва frailecillo /771. dim. ¿fe fraile; 2. орн. чбйка;
3. діал. голббля
frailengo, fraileño adj див. frailesco frailería /чернбцтво, брбтія (однієїобщини або монастиря)
frailero adj 1. чернбчий, чернбцький, що властйвий ченцю; 2. що віднбситься до чернбцтва; 3. що підтрймує чернбцтво (ченців); 4. полуторний (про ліжко) frailesco ¿¿^'чернбчий, чернбцький frailía Лшрнбцво frailuco /77 монбшка frailuno ¿¿У'чернбчий, чернбцький frambesia f фрамббзія (шкірне захворювання тропічних країн) frambuesa /малйна (ягода) frambueso m малйна, малйновий кущ francachela f вечірка, гулянка francalete m nácoK з прйжкою francamente adv\. чбсно, відвбрто; dicho - прбвду кбжучи; 2. йвно, безпербчно francés, francesa 1. ¿¿^'французький; 2. m, f француз, -женка; 3. m французька мбва; a la francesa іос. adv. на французький лад; despedirse (irse, marcharse) a la francesa пітй не попрощбвшись francesada ЛІ. вчйнок (вйслів), властйвий французам; 2. навбла наполебнівських військ в Іспанію (у 1808 р.) francesilla f 1. бот. жовтбць азібтський; 2. (французька) булка francesismo m лінгв. галліцйзм franciscano, francisco 1. ¿¿^францискбн- ський; що віднбситься до брдену фран- цискбнців; 2. m францискбнець francmasón /77франкмасбн, масбн francmasonería f франкмасбнство, ма- сбнство
francmasónico ¿¿^франкмасбнський, масонський
franco 1. ¿¿з/щбдрий; 2. відвбртий, щйрий*
3. відкритий, вільний; 4. явний, очевйд- ний; 5. вільний (від сплати податків)'
6. ком. з вантбженням та aoct¿bkok) за рахунок відпрбвника; з опл0ченою дос- тбвкою; 7. мор. що знахбдиться у безпбці (про судно)] 8. європбйський (в Африці)-
9. /77 франк (монета)] 10. француз; 11. Єв- ропбєць (в Африці)
francófilo 1. adj франкофільський; 2. m франкофіл
francófono adj що розмовляє французькою
francolín1 /77 турбч (птах родини фазанових)
francolín2 adj діал., francolino adj діал. безхвбстий (про курку, пташку) francote adj 1. aum. de franco; 2. відвбртий, щйрий (про ЛЮДИНІ) francotirador m вільний стрілбць; франти- рбр, партизбн (у Франції) franchón, franchote, franchute m француз
franela f 1. текст, фланбль; 2. тавр, мулб- та; 3. діал. мбйка (чоловіча) frange /77 геральд. пбділ геральдйчного repoá двомб діагонблями frangente m нещбсний вйпадок frangibilidad Лібмкість, крйхкість frangible adj ламкйй, крихкйй frangir vt дробйти, роздрібнювати frangle m геральд. вузькб смуга (на гербі) frangollado adj діал. напівприббрканий (про дикого коня)
frangollar 1. vt іст. молбти (зерно)] 2. ро- бйти нашвидкуруч (абийк); 3. vi діал. уда- вбти (з сббе)
frangollero adj діал. див. frangollón frangollo m 1. вбрена пшенйця, юшка з вбреної пшенйці; 2. корм з подрібнених бвочів та мблотого зернб; 3. діал. кукурудза, звбрена з молокбм; 4. діал. десбрт з сушених банбнів з цукром; 5. Л. Ам. нашвидкуруч приготбвлена їжа; 6. діал. суміш, мішанйна; 7. діал. мблота пшенйця (кукурудза); 8. діал. кукурудзяне бб- рошно (грубого млива) frangollón adj діал. що рббить нашвидкуруч (абийк)
frangote mтюк, náKa (товарів) frángula їбот. жбстір, чорноягідник (різновид)
franhueso тдіал. бородбстик (пташка) franja f 1. облямівка, бордюр; 2. смуга, пбяс; - forestal (полезахиснб) лісосмуга franjar, franjear и/прикрашбти (обшивбти) облямівкою
franjolino adj діал. див. francolín2 franqueable ¿¿з/переббрний, прохіднйй franqueamiento m див. franqueo franquear vt 1. звільняти (від податків, мита)] 2. надавбти (право, можливість)]
3. усувбти перешкбду; звільнити (від перешкод)] - la entrada звільнйти (розчистити) вхід; 4. франкувбти, сплбчувати напербд (перевезення та доставку поштових відправлень)] 5. звільнйти (раба)]
6. наклбювати мбрки (на поштові відправлення)] 7. долбти (перешкоди)] переправ- лйтися (через річку)] перелбзити (через паркан)] ~se 1. легко потрапляти під вплив; 2. (соп) зізнавбтися franqueo /771. франкувйння, сплйта напербд (поштових відправлень)] 2. звільнення (раба)
franqueza f 1. звільнення (від податку, мита)] 2. великодушність; 3. відвбртість, щйрість; 4. див. familiaridad 1 franquía f готбвність корабля до відплиття; estar en ~ вільно привертбти (до
312
freudismo
cé6e); ponerse en - отримати своббду дій; розв'язувати собі руки franquicia f звільнення (від податків, мита)', -в tributarias податкбві пільги franquismo m політ, франкізм franquista політ. 1. adj франкістський;
2. сот. франкіст fraque т див. frac
frasca /1- хмиз; 2. Л. Ам. гучні весЯлоиці frasco /771. флакбн, плЯшечка, склЯнка; ~ cuentagotas мед. крЯпельниця; 2. порохівниця; 3. вміст флакбна (плЯшечки, склЯнки); 4. діал. фрЯско (міра рідини = 2,44 л)\ 5. діал. фрЯско (міра рідинии = 21,37л)
frase ЛІ. фрЯза; 2. вислів, влучний вираз;
3. манЯра вислбвлюватися, стиль; - hecha шаблоннйй вираз, штамп; лінгв. стій- кЯ словосполучення; - proverbial прислів'я; gastar ~s базікати
frasear і//складЯти фрЯзи fraseo /77, fraseología f 1. збірн. фразео- лбгія; 2. базікання, красномбвство fraseológico adj фразеологічний frasquera ^Ящик для плЯшечок frasqueta Ліапербва трафарЯтна рЯмка frasquitero adj діал. обмЯнливий, укрЯд- ливий
frastero adj діал. див. forastero 1 fratás /77 буд. гладйлка fratasar \Лбуд. затирЯти, робйти затирЯння fraterna /і. сувбра догЯна; прочухЯн; 2. діал. виснЯжлива прЯця
fraternal adj брЯтський; saludo ~ брЯтсь- кий привіт
fraternalmente adv по-братЯрському, по-братЯрськи
fraternidad /братЯрство; - de los pueblos
братЯрство нарбдів fraternización ЛЗратЯння fraternizar vi 1. братЯтися; 2. симпатизу- вЯти
fraterno adj див. fraternal frates т див. fratás fratesar vtдив. fratasar fratría ft. іст. фрЯтрія; 2. братЯрство, союз fratricida 1. ас/братоубйвчий; 2. /77брато- убйвця
fratricidio /77 братоубйвство fraudador іст. 1.(ас/шахрЯйський, обманний; 2. /77 шахрЯй, ошукЯнець fraudar vt іст. шахраювЯти, обмЯнювати fraude /77, fraudulencia /’обмЯн, обдурювання
fraudulento aq/шахрЯйський, обмЯнний fraustina f болвЯнка (форма для капелюхів, шиньйонів)
fray /77 (арос. de fraile) брат (про ченця) frazada f кбвдра (з начосом); плюшева кЯвдра; se tapan con una misma ~ діал. однйм мйром мирбвані freático adjфунтовйй (проводі) frecuencia f 1. чЯсте повтбрення; багато- крЯтність; соп - чЯсто; 2. фіз. частотЯ; частбтність; частотЯ коливЯнь; alta ~ висЯка частотЯ; baja - низькЯ частотЯ; extra-alta - ультрависбка частотЯ frecuencímetro m фіз. частотомір frecuentación /чЯсте відвідування frecuentador m чЯстий відвідувач, завсідник
frecuentar 1. k/чЯсто повтбрювати; 2. чЯсто відвідувати, бути завсідником; 3. viЛ. Ам. чЯсто сповідЯтися; чЯсто причащЯтися frecuentativo adj лінгв. багатокрЯтний; verbo - багатокрЯтне дієслЯво frecuente adj 1. чЯстий; 2. мед. прискбре- fto' вРишвидшений (про пульс) regadera f% fregadero m рЯковина для миття пбсуду, мййка
egado 1. adj діал. надокучливий, настйр- ивии; 2. діал. упЯртий; 3. Л. Ам. зіпсбва-
ний, розбЯщений; 4. m миття, чйстка; 5. заплутана спрЯва; 6. свЯрка; 7. Л. Ам. на- брйдпивість; надокучливість; ser (servir) lo mismo para un ~ que para un barrido бути мЯйстром на всі руки fregador 1. adj мййний; 2. m див. fregadera; 3. мочЯлка (для посуді fregadora /'посудниця fregadura f 1. див. fregado 2, 1; 2. діал. набрйдливість; надокучливість fregamiento тдив. fricción fregancia fдіал., freganda fдіал. набрйдливість; надокучливість fregandera fЛ. Ам. див. fregona fregandero т Л. Ам. підлогонатирЯч fregantina /діал. див. fregancia fregar vt 1. мйти, чйстити; тЯрти мочЯл- кою; 2. діал. перемогтй, здолЯти; 3. (~se) Л. Ам. набридЯти, надокучЯти fregatina fЛ. Ам. дрібні турббти (клбпоти) fregatriz /див. fregona fregazón /Л. Ам. див. fregado 2, 4 fregilo /77 зоол. дерЯба (різновид) fregón1 т діал. мочЯлка (для миття посуду, підлоги)
fregón adj\. діал. див. fregado 1,1; 2. діал. нахЯбний, зухвЯлий
fregona ЛІ. посудниця; 2. прибирЯльниця;
3. діал. соромітниця, нахЯба fregotear і//мйти абияк (пбхапцем) fregués тдіал. дрібнйй фЯрмер; скіпщик, здЯльник
freidera fдіал. патЯльня
freidora f діал. торгЯвка смЯженою рйбою
freidura /смЯження
freiduría /Ятка, що торгує смЯженою рйбою freimiento тдив. freidura freír vt\. смЯжити (у маслі)\ 2. набридЯти, надокучЯти; 3. діал. убивЯти, рішйти; ~sela a uno обмЯнювати, обдурювати; аі ~ será el reír СМІЄТЬСЯ ТОЙ, ХТО СМІЯТЬСЯ остЯннім
fréjol /77 бот. квасбля frémito /77 ревіння, гуркіт fren /771. діафрЯгма; 2. інтелЯкт frenaje, frenamiento m гальмувЯння frenar иМ. приббркувати (тварину)\ 2. га- льмувЯти, зупинЯти; 3. іст. зупинЯти, осЯджувати (коня)
frenazo /77 різкб гальмувЯння; dar un ~ різко гальмувЯти
frenesí /77 1. шалЯнство, несамовйтість; estar en un ~ de alejgría не тЯмити ce6é від рЯдості; 2. божевілля frenético ао(гшалЯний, несамовйтий frénico adj 1. анат. грудочеревнйй; 2. ро- зумбвий, інтелекгуЯльний frenillo /771. анат. вуздЯчка (язика)\ 2. на- мбрдник; no tener ~ (en la lengua): по tiene ~ (en la lengua) у ньбго язйк без кістбк
freno /771. вуздЯчка; 2. гальмб; - neumático пневмогальмб; ~ de mano ручнЯ гальмб; ~ de pedal ножнЯ гальмб; ~ de seguridad Якстрене гальмб; 3. що стримує почЯток; 4. діал. гблод; sin ~ нестрймно; coger el - Л. Ам. підкбрюватися; correr sin - гультяювЯти, жйти без путтЯ; meter a uno en ~ приббркувати, утихомйрюва- ти; tascar (morder) el ~ грйзти вудйла (про коня)\ підкбрюватися проти вблі; tirar del - a uno стрймувати; trocarlos ~s переплутати, помилятися; обмбвитися frenocomio /77 божевільня frenología f френолбгія frenológico adj френологічний frenólogo /77 френблог frental 1. adj див. frontal 1,1; 2. m Л. Ам. див. frontalera 1
frentazo /771. удЯр лббом; 2. Л. Ам. невдЯча frente 1. /лоб; ~ calzada низькйй лоб; 2. об- лйччя; перЯдня сторонЯ, фасЯд; 3. облйч-
чя, вйраз облйччя; 4. /77 фронт; ~ Ideológico ідеологічний фронт; - popular нарбд- ний фронт; - de trabajo трудовйй фронт; ~ único єдйний фронт; ~ despejada висбкий (чйстий) лоб; світла головЯ; Ясний рбзум; а
- toe. adv. попЯреду, навпрбти; прЯмо, нав- простЯць; al - de loe. ргер. попЯреду, на чолі; вгорі (сторінки)-, con la - levantada loe. adv не сорбмлячись, відкрито, не хо- вЯючись; de - loe. adv. рішуче, прЯмо; в бчі; лицЯ в лицЯ; en ~ ioc.adv. навпрбти; - а іос. ргер. пЯред; навпрбти; - а - іос. adv. віч- нЯ-віч; poner - а - зштбвхнути лицЯ в лицЯ; - por - іос. adv. як раз навпрбти; arrugar (fruncir) la - супитися; hacer - (а) протистояти, не здавЯтися; me la claven en la
- не повірю, брешй більше frentista сот. лицювЯльник (будівель) frentón adj; frentudo adj діал. див. frontudo
freo /77 вузькЯ протбка (канЯл) fres /77 (рі) діал. див. franja fresa1 сунйця (рослина, ягода) fresa2 frex. фрЯза, фрЯзер fresado /77 гех. фрезувЯння fresadora f фрЯзерний верстЯт; operario de ~ фрезерувЯльник fresal /77сунйчна плантЯція fresar 1. і^прикрашЯти берЯжкою (бахро- мбю); 2. гех. фрезувЯти; 3. vi іст. бурчЯти fresca /і. прохолбда, свіжість; 2. ранкбва (вечірня) прохолбда; 3. прЯвда-мЯтка; decir (plantar) una ~ al lucero del alba казЯти щйру прЯвду
frescachón adj\. здоровий, дужий; 2. свіжий (про морський вітер) frescales сот. нахаба, безсорбмник frescamente adv 1. нещодЯвно, щбйно; 2. невймушено, вільно fresero 1. adj свіжий, прохолбдний; 2. свіжий, нещодЯвно вйготовлений; pescado ~ свіжа рйба; noticias ~as свіжі новй- ни; 3. здорбвий, квітучий,f свіжий; 4. спокійний, незворушний; 5. вільний, невйму- шений; 6. нахЯбний, безсорбмний; 7. тон- кйй, легкйй (про тканин^ 8. ейльньїй, свіжий (про морський вітер)\ 9. /77 прохолбда, свіжість; tomar el - гулЯти (сидіти) на свіжому повітрі; 10. свіжа рйба; свіже сЯло; 11. (рі) жив. фрЯска; pintura al ~ фрЯсковий живбпис; 12. Л. Ам. прохолбдний напій; аі - іос. adv. прбсто нЯба; de ~ іос. adv. іст. цю ж мить; beber - плювЯти на все; dejar - обдурйти; echar - діал. бйти, завдавЯти удЯрів; говорити прЯвду у вічі; estar (quedarse) ~ залйшитися ні з чим; ¡esta - I мЯрно споуцівЯтися! frescor /77 прохолбда, свіжість frescote adj здорбвий, квітучий, свіжий frescura ЛІ. прохолбда, свіжість; 2. свобб- да, невймушеність; 3. грубий жарт; грубість; 4. недбЯлість, неохЯйність; 5. спокійність, незворушність; 6. нахЯбність, безсоромність
fresera f 1. сунйця (рослина)', 2. вЯза (блюдо) для сунйці fresero /77продавЯць сунйці fresnal зс/ясенЯвий fresneda /, fresnedo m ясенЯвий гай fresno /77 Ясен fresón /77сунйця (чилійська) fresquear vi діал. грубо жартувЯти; повб- дитися нахЯбно
fresquedal m 1. волбгий фунт; 2. діал. див. frescor
fresquera Лсолбдна шЯфа; холодйльник fresquería f Л. Ам. павільйбн, що торгує фруктбвими ебками з льбдом fresquero /77торгбвець свіжою рйбою fresquilla /бот. пЯрсик (різновид) fresquista сот. худбжник, що пйше фрЯски freudismo /77 фрейдйзм
313
freza
freza fA. Hépecr; 2. ікрб; З1. мальки; 4. мис/т. Ямка (вирита кабанові) frezar 1. vi випорожнятися (про тварин)',
2. иґчйстити вулик frezar і//викид ¿ти ікру
frezar viобїдбти лйстя (про гусінь) frezar vi іст. див. frisar 2 friabilidad ^пухкість; сйпкість friable ¿q/пухкйй; розсйпчастий frialdad f 1. прохолбда; хблод; 2. хо- лбдність, байдужість; 3. мед. фригідність;
4. млЯвість; 5. дурість, нерозумність fríamente adv 1. хблодно; 2. без вбгника; без родзйнки
friático adj А. див. frío 1, 3; 2. див. friolero frica (діал. прочухбн fricación fA. втирбння, розтирбння; 2. тертя fricar vtA. втир0ти, po3TnpáTn; 2. тбрти Ifricasé fKyn; фрикасб fricasmo /77 03HÓ6 fricativo adjлінгв. фрикативний fricción /в*гирбння; розтирбння, масбж friccionar vt втирбти; розтирбти, масажувбти
friega п.див. fricción; 2. діал. хвилювбння, набридбння; 3. Л. Ам. прочухбн; 4. діал. див. frica
friegaplatos com. посудниця frigidez (див. frialdad frígido adj А. див. frío 1,1,3; 2. мед. фри- гідний
frigio adj фригійський; gorro ~ фригійський ковпбк
frigorífero /77холодйльна KáMepa frigorífico 1. adj холодйльньїй, що охолоджує; instalación -а холодйльна уста- нбвка; 2. /77 холодильник; рефрижербтор;
3. діал. м'ясо-холодокомбінбт frigorizar і^охолбджувати; заморбжувати frijol тЛ. Ам., fríjol ті. див. fréjol; 2. v'/Л. Ам. хвбстощі, похвальбб; echar frijoles Л. Ам. хвбстатися, хвалйтися
frijolar /771. ділЯнка, засбджена квасблею; 2. діал., бот. квасбля frijolear гідіал. набридбти; заважбти frijolillo /771. діал., бот. софбра; 2. Л. АМ. бот. кбсія; 3. Л. Ам. зоол. оцелбт frijolizar іїдіал. зачарбвувати frijón m діал. див. fréjol fringa fдiaл. 1. пбнчо; 2. нбмічна людина, здйхля
fringilago m орн. велйка синиця fringílidos mpi орн. в'юркбві fringolear гідіал. бити, сікти frí«o 1. adj холбдний, крижанйй; лютий, морбзний (про погоду, день)', hace - хблодно; 2. холбдний (про темперамент)',
Йигідний; 3. холбдний, байдужий; 4. хо- дний, сувбрий; 5. сірий, оезббрвний, нуднйй; 6. /77 хблод; морбз; стужа; 7. оз- нбб; 8. прохолбдний напій; 9. (рі) Л. Ам. лихомбнка; a -as іос. adv. хблодно; en - /ос. adv. спокійно, холоднокрбвно; coger - застудйтися; dejar - a uno приголомшити; no darle ~ ni calor залинути байдужим, не чіпбтй; quedarse ~ завмбрти на місці (від подивУ)-, залишбтися у дурнях; tener - мбрзнути friolento adj див. friolero friolera f 1. дрібнйця; 2. невелйка сума грбшей; ¡una -І збвсім трбшки! friolero ас^мерзлякувбтий frión adj див. frío 1, 5 friquitín тдіал. див. figón frisa f 1. вбвнЯна підклбдкова тканйна; 2. діал. ворс; sacar la ~ діал. відшмагбти, побйти; отрймати всю можлйву кбристь frisado /77 ворсйстий шовк frisador /77 ворсувбльник frisadura /’ворсувбння frisar 1. і//ворсувбти; 2. мор. зробйти про- клбдку (гумову, шкіряні', 3. vi наближбти-
ся, межувбти; friso en los treinta anos
мені скбро випбвниться трйдцять frisar2 и/тбрти, натир0ти frisca (діал. див. frica friso /77 архіт. фриз frísol /77 бот. квасбля frisolera (діал. квасбля (рослина) frisuelo1 m див. frísol frisuelo2 /77 пончик; смбжений пиріжбк fritada íkvh. печбня
fritanga fA. невдбла печбня; 2. діал. фри- тбнга (страва з смаженого м'яса та ліве- РІЇ\ 3. діал. втбма, слббість fritar гідіал. див. freír fritera (діал. див. freidera frit*o 1. ас/смбжений; 2. m печбня; 2. діал. смбжені пиріжкй (пончики)', 4. діал. пов- сякдбнна їжа, ицодбнна їжа; si están ~as і no estón -as у будь-якбму випадку; estar -: estoy - мені до смбрті набрйдло; quedarse - діал. розорйтися; tener - набридбти, надокучбти fritura (див. fritada
friturero /771. людйна, що любить СМбЖвНІ стрбви; 2. торгбвець смбженим (м'ясом) friura (діал. див. frialdad frivolidad ( фривбльність, грайлйвість, вільність
frivolo adj, frivoloso adj іст. 1. фривбль- ний, грайлйвий, вільний; 2. див. fútil frixión /висушування froga (іст. цеглянйй мур fromento /77 див. frumento fronda fA. бот. лист; 2. лйстя nánopori;
3. гай; 4. д/лйстя, крбна Fronda (іст. фрбнда frónde /77 див. fronda 2 frondífero adj див. frondoso frondio adj 1. див. frondoso; 2. діал. cep- дйтий (пролюдинії\ 3. діал. бруднйй, не- охййний
frondosidad /’густб лйстя frondoso adj 1. густолистянйй; 2. густйй (про ліс, сад)
frontal 1. adj анат. лобовий, лббний; hueso - лббна кістка; 2.військ. фронтбльний;
3. /77 анат. лббна кістка; 4. церк. покри- Báno, покривбло вівтарЯ; 5. діал. див. frontalera 1
frontalera (А. налббник (у коня)', 2. церк. оздбблення вівтарЯ; 3. див. frontil 1 frontalero adj іст. див. fronterizo fronte (іст. див. frente frontera (А. кордбн (державний); - natural (física) прирбдній кордбн; 2. фасбд; 3. буд. опблубка; 4. діал. див. frontil 1 fronterizo adj А. прикорд0нний; 2. проти- лбжний, розташбваний навпрбти frontero 1. ^'протилбжний, що знахбди- ться навпрбти; 2. m іст. начбльник при- кордбнної 3acTáen; 3. adv навпрбти, на протилбжному ббці
fronte adj діал. безсорбмний, нахббний frontil /771. проклбдка під ярмбм (у волів)',
2. діал. див. frontalera 1
frontín /771. Л. Ам. щйголь по лббі; 2. діал. див. frontalera 1
frontino adjz міткою на л0бі (про тваринії frontis /771. полігр. фронтиспіс; 2. фасбд frontispicio тА.див. frontis 1; 2. обличчя;
3. див. frontóne
frontón /77 1. ctíh¿ (для гри в пелотії\ 2. архіт. фронтбн; 3. обрйвистий ббрег frontudo adjnodáim (про тваринії frotación /тертЯ; натирбння; протирбння; витирбння
frotador 1. adj що протирбє; що витирбє; 2. /77 ел. контбктна щітка; 3. зал. струмо- пpиймáч
frotadura (, frotamiento m див. frotación frotar и/тбрти; натирбти; протирбти; вити- рбти; -se натирбтися
frote тдив. frotación fructífero adj 1. плодонбсний (про рос- линії\ 2. плідний; colaboración -á плідне співробітництво; 3. прибуткбвий; negocio
- прибуткбве підприємство fructificación ^плодоносіння fortificante adj А. плодонбсний; 2. плідний*
3. прибуткбвий (про підприємство) fructificar vi 1. плодонбсити (про рослини)', 2. бути ефектйвним; 3. принбсити прибуток
fructiforme adj бот. у вйгляді плодб fructívoro adj див. frugívoro fructosa ^фруктбза, фруктбвий цукор fructuario adj А. натурбльний (про ренту)\ 2. що користується прибутками з чужбго майнб
fructuoso adj А. плодонбсний; 2. продук- тйвний, плідний; 3. прибуткбвий frufrú /77 шблест, шарудіння (ШОВКІЇ frugal adj 1. стрйманий, невибагливий (у /ж/); 2. скрбмний; comida - скрбмна їжа frugalidad Лттрйманість, невиббгливість frugífero ао/плодонбсний frugívoro adj зоол. плодоїдний fruición (А. задовблення, насолбда: соп verdadera - зі спрбвжньою насолбдою; 2. злорбдість, зловтіха fruir и/тішитися, блажбнствувати fruitivo adj що принбсить задбволення frumental adj див. frumentario frumentario, frumenticio adj зерновйй, злбковий; пшенйчний frumento /77 пшенйця frunce /77 ЗббрКИ, склбдки fruncido 1. adj хмурий, насуплений; 2. діал. стрйманний, невиббгливий (у їжі)\ 3. діал. сумнйй, засмучений; 4. m див. frunce
fruncimiento /771. насуплення; 2. удавбн- ня, обмбн, непрбвда
fruncir vtA. насуплювати (брови)', 2. робити зббрки (на тканині); 3. стискбти, м’бти;
4. перекручувати (істинії\ ~se 1. хмуритися; 2. удавбти (з сббе) скрбмного fruslería fA. дрібнйця; 2. нісенітниця, дур- нйця
fruslero1 /77 качблка (для тіста) fruslero2 adj див. fútil frusto adj археол. А. що стбрся (про монетії\ 2. вйвітрений (про камінь) frustración /левдбча, крах (сподівань) frustrado adj див. fallido 1 frustráneo adj що не даб очікуваного результбту
frustrar vtA. позбавляти надії; не спрбвд- жувати сподівбння; 2. зривбти, провблю- вати, розладнувати (плангі)', -se зазнбти невдбчі
frustratorio adj що призвбдить до невдбчі (крбху)
frustro adj див. frusto fruta fA. плід, фрукт; - bomba діал. папбя (плід)', - pasada перестйглий плід; ~s escarchadas зацукрбвані фруки, цукбти;
- seca сухофрукти; 2. діал. кавун; 3. плід, результат; - nueva новйнка, hobó Явище (подія)', - prohibida (vedada) заборбне- ний плід; - del tiempo свіжі фрукти та бвочі (сезоннії, звичбйне (сезбнне) Явище; - de sartén, - de horno cмáжeнi пиріжкй (пончикиї, uno come la - acida, y otro tiene la dentera з чужбго похмілля головб болйть
frutaje /т? жив. натюрмбрт з фруктами та квітами
frutal 1. adj плодбвий, фруктбвий (про дерево)', 2. /77ПЛОД0В6 (фруктбве)д0рево frutar vi плодонбсити, давбти плодй (про дерево)
frutear vi А. діал. див. frutar; 2. діал. збирбти фрукти (з дерев)
314
fuetera
frutecer vi починати плодоносити, давбти
ПЛОДИ
frutería А фруктовий магазин; фрукгбвий кіоск „ , ^ ,
fruterío тГі. Ам. фрукти frutero 1. асУфруктбвий, пpизнáчeний для фруктів; plato - Bá3a для фруктів; 2. т продавбць фруктів; 3. Bá3a (блюдо) для фруктів; 4. cepeéTKa (якою накривають фрукти); 5. жив. натюрмбрт з фруктами;
6. кбшик з муляжними фруктами frútice mпишний кущ (троянд, жасмину) fruticuloso aqjr чагарниковий fruticultor /77садівнйк fruticultura Аплодівнйцтво, садівнйцтво frutilla f 1. кілька, намистйнка (чотоії)', 2. Л. Ам. сунйця (чилійська) frutillar m Л. Ам. плaнтáцiя сунйці (чилійської)
fruto /771. плід; ~ dehiscente плід, що розкривається після достигбння (перчина, біб)', ~ indehiscente плід, що не розкри- вбється після достигбння (кістянка, ягода)', ~ en drupa кістянка; - en baya бгода; ~s comestibles їстівні плодй; 2. плід, продукт, pe3ynbTáT; dar - давати pe3ynbTáT;
3. вйгода, кбристь, зиск; sacar - мбти кбристь; ~ de bendición (del pecado) за- кбнна (незакбнна) дитйна; ~s civiles юр. прибутки від арбнди; 6. іст. подбтки (на рентУ)
fu 1. /77фйркання кішки; 2. interj (вжив, для вираження презирства) фу!; ni fu ni fa так собі; ні рйба ні м'ясо, ні те ні ce; hacer fu (como el gato) невдовблено фйркати; тікбти
fuá1 тдіал. страх, переляк ¡fuál2 interjдіал. (вжив, при познач, різкого звука від удару при падінні) бац!, бах! fuácata діал. 1. Абідність, уббзтво; 2. interj див. fuá2
fuacatina fдiaл. див. fuácata 1 fúcar /77 6ará4, багатій fucilar vi 1. виблйскувати, спалбхувати (про блискавицю); 2. ел. fulgurar fucilazo /77блискавйця fuco /77 фукус (рід морських бурих водо- ростей)
fucsia f6or. фуксія
fucsina fx/'м. фуксйн (барвни/і)
fucú діал. невдача, неталбн
ifucha! interjЛ. Ам. (вжив, для вираження
відрази) фу!
fuchaco тдіал. віник (на корм козам) ¡fuchíl interj діал. див. fucha fuchina ffliajі. див. fuga 1 fuego /771. вогбнь, пблум'я; 2. предмбт, що горйть; - fatuo мандрівнйй вогбнь; 3. по- жбжа; - de copas верховйй вогянь (про лісові пожежіу, pegar - підпблювати; tocar а - бйти (дзвонйти) на спблох (в зв'язку з пожежою);4. сигнальний вогбнь;
5. військ, вогбнь, стрільбб; ббстріл; - а discreción одинбчний вогбнь; - graneado рухлйвий вогбнь; - nutrido сйльний вогбнь; чбстий вогбнь; - incendiario за- пблювальний вогбнь; arma de - вогнепб- льна збрбя; abrir - ві^крйти вогбнь; ¡ Ч вогбнь! (команда); 6. дім, вбгнище; 7. вогонь, жар; 8. пбл кість, збпал; 9. напруження; 10. діал. вугілля, жар; 11. вет. припікання; 12. рі(~s artificiales) феєрвбрк; ~ grisú рудникбвий газ; - de San Antón (de san Marcos), - sacro (sagrado) ерготизм; - de Santelmo вогні святбго Ельма Усвітіння на верхівках щогл); а ~ lento w^u-0)/ос' ac^v' на повільному вогні; а ~ У (a) hierro, а - у .sangre іос. adv. вогнбм і мечем; нещбдно; apagar el - con aceite мимовблі підпивбти мбсла у вогбнь; ара- тЛи 0S ~s військ- придушувати вогнбві °чки супротйвника; збентбжувати; пере-
могтй супротйвника (у суперечці); atizar (avivar) el - підливбти мбсла у вогбнь, підбурювати; dar - (а) давбти прикурйти; діал. підбурювати, підбивбти; echar ~ por los ojos вбргати грбми; encontrarse entre dos ~s знахбдитися між двох вогнів; estar hecho un - розпалйтися; запалйти- ся; hacer - військ, стрілйти; huir del ~ у dar (caer) en las brasas (llamas) no- трбпити з дощу та під рйнву; jugar con el - rpáTH з вогнбм; ризикувбти без потрбби; levantar - розпочинбти свбрку, супербч- ку; розпблювати прйстрасті; meter - підпблювати; збуджувати, надихбти; pegar (poner, prender) ~ підпблювати; poner (meter) а - у sangre віддбти вогню та мечу; розорйти; romper el - (los ~s) військ. відкривбти вогбнь; розпочинбти свбрку (супербчку); sacar - con otro - звбсти рахунки, відплатйти тібю ж монбтою; de Cristo!, і - de Dios! чорт забирай!; donde ~ se hace, humo sale де вербб, там і водб; дйму без вогню не бувбє; по cabíamos al - у entró nuestro abuelo нб- шого пблку прибулб fueguero тдіал. піротбхнік fueguin*o 1. adj що живб на (що віднбси- ться до) Вогняній Землі; 2. т жйтель (урбдженець) Вогнянбї Землі fuel-oil /77 пбливо, пальнб fuellar1 /77 мін. кольоровий тальк fuellar2 гідіал. роздувбти мічні fuelle /77 1. міхй (ковальські, музичні); 2. зббрка (на сукні, спідниці), 3. відкиднйй верх (екіпажа/, 4. гармбніка (фотоапарата) 5. тех. паропоршнбве повітродмуха- ло (удомнах) 6. хмбри (що передвіщають вітер) 7. донбщик, викбзувач, плiткáp; наклбпник; - de paso міжвагбнна гармбніка, суфлб fuentada Ауміст блюда fuente А1. джерелб; - ascendente арте- зібнський колбдязь; ~s minerales мінерб- льні джербла; ~s termales термбльні джербла; 2. фонтбн; 3. рбковина з крб- ном; 4. церк. купіль; 5. блюдо; 6. уміст блюда; 7. джерелб; оснбва, почбток; - del saber джерелб знбнь; de buena ~, de ~ fidedigna з вірогідного джерелб; 8. хір. заволбка, фонтанбль; 9. діал. мед. пла- цбнта; - de alimentación ел. джерелб жйвлення; beber en buenas ~s мбти надійні джербла; мбти гбрних вчителів; dejar la ~por el arroyo проміняти добрб на лйхо
fuentón /77 Л. Ам. велйкий таз з двомб ручками
fuer /77 арус. de fuero: а - de іос. ргер. у йкості, як
fuera adv 1. ззбвні; 2. назбвні; 3. на вулиці; estar ~ бути відсутнім, бути у від'їзді; salir ~ вййти на вулицю; de - ззбвні; сторбнній, чужйй; - de іос. ргер. пбза; за мбжами; eso está ~ de misplanes це не вхбдить у мої плбни; - derazón всупереч здорбво- му глузду; - de serie позасерійний; - de tiempo невчбсно; над, пбнад, окрім; ~ délas horas de trabajo у нероббчий час; за вйнятком, - de que loe. conj. крім тбго, що...; і- (de aquí)! геть! fuerano adjЛ. Ам. див. forastero 1 fuereco Л. Ам. 1. adj провінцібльний; 2. дурний, нерозумний; 3. /77 провінцібл;
4. дурень
fuerero adj діал. див. forastero 1 fuerista com. закбнник fuero m\. рііст. фуброс (королівськідарування містам та сільським громадам); 2. юрисдйкція; суд; ~ militar військовий суд, трибунбл; - secular світський суд; reconvenir en (su) - викликбти до суду; surtir (el) - підлягати юрисдйкції пбвного
судді; 3. (рі) самовпбвненість; гордовй- тість; - interno, ~(s) déla conciencia сумління, совість; a(l) - іос. adv. за закбном, за звйчаєм; de - іос. adv. за закбном, відповідно до закбну
fuerte 1. adj сйльний; могутній; 2. здоровий, міцнйй; 3. смілйвий, мужній; 4. твер- дйй, стійкйй; 5. твбрдий, важкйй для обробки; 6. жорсткйй; 7. укріплений, неприступний; plaza ~ фортбця; 8. міцнйй (про тканинУ); 9. міцнйй, сильнодіючий; tabaco - міцнйй тютюн; vino ~ міцнб вино; 10. вражбючий, перекбнливий (про доказ)', 11. міцно затягнутий (вузол)', 12. ряс- нйй, багбтий; ейтний (про їжУ)\ 13. що добре знбє; es muy ~ en gramática він добре знбє грамбтику; 14. діал. див. fáti- do; 15. лінгв. сйльний, твердйй; 16. тдив. fortaleza 4; 17. улюблене заняття; захбп- лення; 18. діал. чбрка міцного вина; 19. муз. фбрте; 20. adv ейльно, міцно, твбрдо; 2. ейтно; hacerse - військ, за- кріпйтися; стояти на своєму, обстбювати свою думку
fuertemente adv\. ейльно, міцно; 2. гбряче fuerza А1. ейла, міць (фізична)', falta de ~s безсилля; (re)cobrai (recuperar) las ~s одужувати, набирбтися сил; 2. ейла (розуму, характерУ); ~ de costumbre ейла звйчки; - de voluntad ейла вблі; 3. ейла, ефектйвність; вплив, дібвість; ~ de medicamento ефектйвність ліків; 4. ейла, пра- вочйнність; - de la ley ейла закбну; 5. ейла, наейлля, прймус; desde las posiciones de - з позиції ейли; 6. ейла, фактор; ~s productivas продуктйвні ейли; 7. фортбця, укріплене місто; 8. фіз., мех. ейла, енбргія, потужність; - de atracción ейла притягбння; ~ centrifuga відцентрбва ейла; - centrípeta доцентрбва ейла; - de gravedad ейла притягбння; ~ de inercia ейла інбрції; ~ animal (de sangre) тягловб ейла, живб тяглб; - motriz рухбма ейла; instalación de ~ силовб устанбвка; 9. рі військ, ейли, чисбльність, війська; - activa (efectiva) наявний склад; ~s armadas збрбйні ейли; ~s aéreas повітряні ейли; ~s navales морські ейли; ~s superiores переважбючі ейли; ~ mayor непереббрні (надзвичайні) обстбвини; ~ pública поліція; охорбнці порядку; ~s vivas актйвна (самодіяльна) частйна насблення (міста, народу) 6. військ, живб ейла; a la ~, de (рог)~ іос. adv. прбти вблі, наейльно, мимовблі; а - de іос. ргер. за допомбгою, шляхом, ціною; а - de brazos (de manos) завзбто, наполбгливо; свобю прбцею, своїми ейлами; а - de Diosy de las gentes всупереч усьому, незважбючи ні на що; a viva ~ ейлою, наейльно; щодуху, що є ейли; соп - ейльно, з ейлою; de ~ іос. adv. іст; вймушено, мимовблі; en - de іос. ргер. чбрез; - а - усімб ейлами і збсо- бами; por (de) - іос. adv. неодмінно; обо- в'язкбво; мимовблі, чбрез необхідність; estar - а - мірятися ейлами; dar - надбти знбчення (сказаному) hacer ~ змушувати, примушувати; старбтися, робйти зу- ейлля; írsele la ~ por la boca вихвалитися, бути хорббрим на словбх; medir las ~s розрахбвувати на свої ейли; випробб- вувати свої ейли; medir las ~s con uno помірятися ейлами; protestar la ~ юр. протестувбти прбти наейлля; sacar ~s de flaqueza набирбтися духу, зібрбти останні ейли; ser - бути необхідним (неминучим); 9а Іа Ч ще б пак!, звісно! fuetazo тдіал. удбр батогбм fuete тдіал. батіг fuetear vtдіал. удбрити батогбм fuetera f діал., fuetiza f діал. шмагбння, биття
315
fufar
fufar і//фиркати (про кішку fufo тдив. fu 1
fufú /771. діал. фуфу (страва з товченого ямсу, бананів або інших плодів)] 2. Л. Ам. врбки; 3. Л. Ам. чарівництво, чари fuga ЛІ. утбча; darse a la - TÍKáTn; poner en - примушувати TÍKáTn; 2. вйтік (газу; 3. діал. мбнія; 4. муз. фуга; meter en ~ підбурювати, підбивбти (на витівку fugacidad /швидкоплинність, скоромину- щість
fugada /шквал, порив вітру
fugado adj муз. у фбрмі фуги
fugar іст. примушувати TÍKáTn; -se TÍKáTn
fugaz жй'швидкоплйнний, скороминущий
Е fugaza тЛ. Ам. фугбса (пиріг з цибулею) fúgido adj іст. див. fugaz fugitivoí adj А. що TiKác; 2. що промайнув; 3. минущий, недовговічний; 4. /77утікбч fuguillas /77 1. >KBáBa людйна, жйвчик; 2. несмілйва (нерішуча) людйна; cлaбáк; 3. дратівлйва (запальні) людйна ful ас/погбний, паскудний, нікчбмний fulana /1. хтось; 2. коханка; крбля; 3. повія fulano /77 хтось, якййсь; - de tal такйй-то fular /77 фуляр (шовкова тканина) fulastre adj зрбблений грубо (нашвидкуруч), халтурний fulcro /77 тех. тбчка опбри fule тдіал. yfláp кулакбм fulero adj 1. халтурний, грубо зрбблений; 2. діал. див. falso 1
fulgente, fúlgido adj сяючий, що виблй- скує
fulgir и/виблйскувати, сбяти fulgor /77 блиск, сбяння fulguración /1. виблискування, сяяння; 2. зірнйцяа; 3. удбр блйскавки fulgurante adj 1. див. fulgente; 2. гбстрий (про біль)
fulgurar, fulgurecer vi сяяти, виблйскува- ти, блиицбти, іскрйтися fulguroso афцо сйє, блискучий, іскрйстий fúlica fopH. лйска (різновид) fuliginosidad /1. чорнотб, тбмний наліт; 2. мед. тбмний наліт (на губах і яснах у хворих на тиф)
fuliginoso adj 1. схбжий на кіпоть (на сажу); 2. що коптйть (про полум'я) fuligo /771. див. fuliginosidad; 2. мед. наліт (на язиці)
fulmicotón /77 хім. нітроцелюлбза, піроксилін
fulminación fcnánax; вйбух fulminado adj урбжений блискавкою (про людину
fulminante 1. блискавичний, моментб- льний; швидкоплйнний (про хворобу; 2. гримучий, детонуючий; 3. m кбпсульна втулка; пістбн; 2. кбпсульний (запбльний) сполука (запбльник)
fulminar vt 1. уражбти, убивбти (блискавкою); 2. випускбти снаряди; 3. сердйто дивйтися; 4. осуджувати; плямувбти fulminato m хім. фульмінбт, сіль гримучої кислотй; - de mercurio гримуча ртуть fulmíneo до/блискавкоподібний fulmínico adj хім. гримучий (про кислоту fulminoso adj див. fulmíneo fulo adj Л. Ам. 1. з жовтувбтим відтінком (про шкіру негра або мулата); 2. діал. світловолбсий, білявий; 3. Л. Ам. що змінйвся на облйччі (віддосади) fulla їдіал. непрбвда, брехня fullear vt 1. шахраювати, хитрувбти (угрі)\ 2. діал. залицятися
fulleco adj діал. порбжній, порожнйстий fullerear vi 1. діал. вихвалятися cBoéio сй- лою; грозйти(ся); 2. діал. див. fachendear fulleresco adjшахрбйський, крутійський fullería /1. шахрбйство; 2. хйтрість, лукбв- ство; 3. діал. зарозумілість, nnxá
fullero 1. adj що шахрує (у грі); 2. недбб- лий, кваплйвий; 3. діал. Хвалькувбтий, фанфарбнський; 4. діал. див. farolero 1;
5. діал. пустбтливий, бешкбтний (про дитину); Ь.діал. легковбжний; 7. m шулер fullingue adj діал. 1. низькосортний (про тютюй); 2. посербдній, невисокої якості;
3. слабий, хвороблйвий fullona /ceápKa
fuma /1. діал. кількість тютюну, що вжи- вбється ррбтягом дня (однією людиною); 2. діал кількість сигбр, що видаїЬть на день робітникбм тютюнбвих фббрик; 3. діал. cnrápa домбшнього вйготовлення; 4. діал. див. fumada 1
fumable ас(тридбтний для паління fumada /1. затбжка (сигарою); 2. діал. вйтівка, жарт
fumadero /77курйльня, курйльна кімнбта fumador 1. adj що курить, що пблить; 2. m курбць
fumar vi 1. курйтися; 2. (vt) курйти, палйти; -se 1. витрачбти, розточувати; 2. зникб- ти, тбнути; -se la cíase утіктй з урбку; 3. (а) Л. Ам. обмбнювати; 4. діал. напбсти; побйти
fumarada / 1. хмбра дйму; 2. пбрція тютюну у люльці fumaría їбот. рутка
fumazo тдіал. 1. cnrápa; 2. див. fumada fumífero adj що куриться fumífugo adj димовідвід нйй fumigación /1. обкурювання; 2. тех., с.-г. фумігбція
fumigador 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. anapáT для обкурювання fumigantes mp/c.-r. фумігбнти fumigar vt\. обкурювати; 2. обкурювати аромбтами
fumigatorio 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. фумігбтор; 3. курильниця fumígen«o димовий; bomba -а димовий снаряд, димовйй клбдень fumín fдіал., fumino m Л. Ам. жив. розту- шбвка (паличка)
fumista /771. пічнйк; 2. діал. жартівнйк fumistería /1. пічнб cnpáea, майстерність пічник0; 2. майстбрня пічникб; 3. діал. жарт; вйтівка
fumívoro 1. adj димопоглинбючий; 2. m димопоглинбч
fumygeno adj димовйй, димотвбрний fumoso adjдймний
funambulesco adj що віднбситься до акроббтики (до мистецтва еквілібрйстів) funámbulo /77еквілібрйст; канатоходець función /1. функція; 2. ceáHC, вистбва, спектбкль; 3. торжествб, урочйстий акт;
4. військ. бкція; no hay - sin tarasca жбдне свйто не прохбдить без нього; він тут як тут
funcional adj функціонбльний; desyrde- nes -es мед. функціонбльний рбзлад; dependencia - мат. функціонбльна залбж- ність
funcionalismo m архіт. функціоналізм funcionamiento 1. m функціонувбння; ро- ббта, хід (машини, механізму); - continuo безперебійнмй хід; - Intermitente режйм роббти з переббями; - en vacío холостйй хід; 2. діяльність funcionar vi функціонувбти, працювбти (про машину, механізм) funcionario /77 службовець, урядбвець, посадбва осбба; - público держбвний служббвець
funcionarismo m бюрократйзм funche /77 Л. Ам. фунче (каша з кукурудзи грубого млива)
funda /1. чохбл, покрйшка; - de almohada
нбволочка; - de pistola кобурб; 2. діал. спіднйця; 3. ріЛ. Ам. нйжня спіднйця
fundación /1. заснувбння, встановлення ствбрення; 2. закладбння оснбви (фундаменту); 3. фонд (для надання матеріальної допомоги творчим діячам) fundacional аю/устанбвчий fundado яр/ооґрунтбваний, правомірний fundador 1. аб]що базується; 2. m засновник, фундбтор
fundamental adj 1. основнйй, фундамен- тбльний; ley - основнйй закон, конституція; investigación - фyндaмeнтáльнe дослідження; 2. найважливіший, визна-
ЧбЛЬНИЙ
fundamentalmente adv1. фундаментбль- но; 2. по суті; в оснбві fundamentar vt\. закладбти оснбву (фун- дбмент); 2. обфунтбвувати; 3. зміцнювати, устелювати
fundamento1 m 1. (рі) фундбмент, основа (будівлі); 2. серйбзність, солідність, по- вбжність; 3. оснбва, підстава обфунтбва- ність; sin - безпідстЄвно; 4. оснбви, основні полбження (прйнципи); 5. текст, утік fundamento2 тдіал. дбвга спіднйця з грубої вбвни
fundar иМ. будувбти, ствбрювати; 2. (еп, sobre) укладбти, установляти; клбсти на оснбву (фундбмент); 3. ствбрювати, за- снбвувати (суспільство); 4. обфунтбвувати; підтвбрджувати (думку), -se (en) спирбтися, фунтувбтися, базувбтися fundente /771. тех. флюс, плбвень; 2. мед. збсіб, що сприяє розсмоктуванню пухлйни fundería їдив. fundición 2 fundible афлавкйй fundibular иґкйдати
fundíbulo /77 камнембт (старовинна військова машина)
fundición /1. литвб, виливбння (дія і результат); - de acero сталбве литвб; - de hierro чавунне литвб; 2. ливбрня, ливбр- ний цех; ливбрний завод; 3. плбвка; 4. ли- вбрний чавун; - al coque кбксовий чавун; - de liga легбваний чавун; 5. полігр. комп- лбкт шрйфту
fundido adj 1. розплбвлений; 2. лйтий; hierro - лйта сталь; ливбрний чавун fundidor /77ливбрник; плавйльник; сталевбр; дбменний мбйсгер; ливбрний мбйстер fundidora /1. тех. розливнб машйна; 2.полігр. шрифтоливбрна машйна fundillero тЛ.Ам. потіпбха fundillo тдіал. зад fundillos т р!Л. Ам. див. fondillos fundir vt\* плбвити, розплавляти; 2. лйти, відливбти; -se 1. плбвитися, тбнути; 2. збігбтися (про інтереси, погляди); 3. Л. Ам. занепадбти; розорйтися fundo 1. adj іст. глиббкий; 2. m юр. земб- льне володіння (отримане у спадщину fundón т \.діал. дбвга спіднйця; 2. діал. амазбнка (сукня)
fúnebre adj 1. жалббний, трбурний; похо- рбнний, поховбльний; procesión (séquito) - похорбнна процбсія; empresa de pompas -s похорбнне бюрб; 2. сумнйй, похмурий; сага - кйсла фізіономія funeral 1. афрбурний; похорбнний, поховбльний; 2. /77 (рі) пбхорон funerala: a la - іос. adv. на знак жалбби (нести рушницю дулом униз) funeraria /1. похорбнне бюрб; 2. іст. див. funeral 2
funerario adj див. funeral 1; escultura -а
надгрббок
funúreo adj див. fúnebre funes: meterse a - діал. втручбтися, пхбти носа у чужі cnpáen funestar и/плямувбти, ганьбити funestidad /У7. Ам. прйкрий вйпадок funesto adj 1. згубний, фатбльний; 2. не- щаслйвий
316
fuyenda
fungar гідіал. бурчЯти # fungia f3oon. грибоподібний Kopán fungicida m c.-r. фунгіцид fungiforme ^'грибоподібний fungir vi 1. діал., Л. Ам. заступЯти на робЯті; 2. Л. Ам. обіймЯти посЯду fungo1 /77 мед. дике м'Ясо fungo2 гугнЯвий fungoideo adj див. fungiforme fungón1 adj, тдив. fumador fungón2 adj діал. буркотливий fungosidad /І. пЯристість; 2. мед. HápicT з дикого м'яса
fungoso adj губчатий, пбристий; ніздрюватий
funicular 1. аі#канЯтний, з канЯтною тягою; ferrocarril - канЯтна залізниця; 2. т фунікулЯр, канЯтна дорЯга funHeulo /771. бот. насінна ніжка; 2. архіт. кручений 6aréT
funiforme adjuro Mác фбрму шнуркЯ funis /77 анат. пуповина fuñador /77 сл. забіяка, скандаліст fuñar 1. Уідіал. сварити; 2. vi сл. бйтися; влаштбвувати скандЯл fuñenda f діал. 1. бідЯ, лихо, нещЯстя; 2. прйкрість fuñera fдiaл. гугнявість fuñicar vi робйти невпрЯвно, пбрпатися, вовтузитися
fuñido adj 1. діал. слабйй, рахітйчний; 2. діал. забіякувЯтий; сварлйвий fuñinque adj діал. боязкйй, несмілйвий fuñique adj 1. незгрЯбний, неспрйтний, невпрЯвний; 2. скрупульбзний fuñir иМ. діал. непокЯїти, завдавЯти тур- ббти, надокучЯти; 2. діал. змЯншувати, скорбчувати; 3. Л. Ам. завдавЯти шкбди; ~se 1. діал. захворіти на рахіт; 2. Л. Ам. див. fastidiarse; fuñe que fuñe все бурчить і бурчйть, постійно незадовблений fuño 1. adj діал. понурий, відлюдкуватий; 2. діал. гугнЯвий; 3. m діал. понурий вйг- ляд; незадовблений вйраз облйччя fuñón adj діал. нуднйй furaré /77 діал., орн. чбрний дрізд furcia /повія, шльбндра furente adj розгніваний, оскаженілий fúrfur /77 ВЙСІВКИ
furgón /771. фургбн, крйтий візбк; 2. багЯж - ний вагбн
furgoneta /'невелйкий вантЯжний автомобіль, niKán
furia f\. міф. фурія; 2. лють, шалЯнство, несамовйтість; 3. лють, шалЯнство, не- вгамбваність (стихії, вітр^у, 4. nócnix, по- квáпливicть; 5. Л. Ам. розкуйбвджене во- лбсся; a toda - енергійно, наполЯгливо; діал. що є духу; hecho una - не тЯмлячи ce6é від люті
furibulle adj діал. непосидючий, невгам0вний furibunda adj 1. розлютбваний, розгніваний, розлючений; mirada ~а сердйтий nó-
гляд; 2. шалЯний, несамовйтий; 3. завзятий (про захисника) furiente adj див. furente furierismo /77 політ, фур'єрйзм furierista /77 політ, фур'єрйст furioso adj 1. лютий, розгніваний, розліЬ чений; 2. буйний (про божевільного)',
3. лютий, несамовйтий (про стихію)', viento - урагЯнний вітер furnáridos трізоол. пічникові furnia ї\. діал. підзЯмний вйнний пЯгріб; 2. Л. Ам. KápcToea ворбнка; 3.діал. глибЯ- ка яма; прірва
furo1: hacer - діал. спрйтно заховЯти furo2 adj\. відлюдкуватий; понурий; 2. діал. див. furioso 1; 3. діал. дйкий, неприруче- ний
furor /771. лють, скажЯність, шалЯнство; 2. буйство, шалЯнство; 3. натхнЯння (у поета)', 4. прйстрасть; 5. див. furia 3,4;^ ~ uterino (erótico) мед. сказ мЯтки, істерія; hacer ~ викликЯти фурбр (сенсЯцію) furriel /77 військ, каптенЯрмус furriela їдив. furriera furrier тдив. furriel furriera /палЯцова комендатура furrina, furrina f Л. Ам. гнів, роздрату- вЯння
furrio adj діал. див. furris furriona їдіал. шум, гам furris adj діал:, Л. Ам. непридЯтний, негодящий
furruco /77 діал. фурруко (різновид барабана)
furrusca їдіал. ceápKa, лЯйка furtivamente atfi/крадькомЯ, як злбдій furtivo adj прихбваний, таЯмний; cazador - браконь0р
furto /77 крадіжка; а - іос. adv. крадькомЯ, як злбдій
furuminga їдіал. плутанйна furúnculo т мед. фурункул furunculosis їмед. фурункульоз furundanga їдіал. купа непотрібних реч0й fusco а/#тЯмний fuselaje /77 ав. фюзелЯж fusibilidad ^плЯвкість fusible 1. adj плавкйй, легкоплавкий; 2. т ел., радіо топкйй запобіжник; ~ de tapón прббковий запобіжник fusiforme adj веретеноподібний fúsil adj див. fusible 1 fusil /77рушнйця, гвинтівка; - ametrallador ручнйй кулемЯт; - antitanque протитЯн- кова рушнйця; ~ antitanque lanzacohete реактивна протитЯнкова рушнйця; ~ de chispa кремінна рушнйця* - con luneta гвинтівка з оптйчним прицілом fusilamiento /77р0зстріл fusilar vt 1. розстрілювати; 2. плагіювЯти, видавЯти за ceoé fusilazo /77 рушнйчний пбстріл
fusilería f 1. комплЯкт рушнйць (гвинтівок);
2. кількість солдЯт (багнетів); 3. рушнйчний залп
fusilero 1. adj рушнйчний; 2. /77СтрілЯць fusión М. плЯвлення, плЯвка; - eléctrica електроплЯвка; calor de - фіз. теплотЯ плЯвлення; punto de - фіз. тбчка плЯв- лення; - nuclear Ядерний сйнтез; 2, роз- тбплювання; тЯнення; 3. злиттЯ; об'Яд- нання (районів, закладів, підприємств) fusionar і^зливЯти; об'Яднувати fusique /771. флакон для нюхального тютюн)/; 2. сукня в обтЯжку fuslina ^плавильня
fuslor, fusor /77 плавйльний гЯрщик; плавйльний тйгель
fusta /і. прут; хлист; 2. вбвнЯна матЯрія;
3. діал. див. fustán
fustal, fustán m 1. бумазЯя; 2. Л. Ам. спідня спіднйця
fustanque m Л. Ам. пЯлиця, дрюк fustansón /77діал. біла спідня спіднйця fuste /771. деревинЯ; 2. держЯло, дрЯвко; ~ de la lanza дрЯвко списа; 3. сідпб; 4. архіт. фуст, стбвбур колбни; 5. оснбва, суть;
6. важлйвість
fustero /771. стбляр; 2. тбкар fustete /77 бот. скумпія, рай-дЯрево fustigación f шмагЯння, биттЯ fustigar vt 1. бйти батогбм, шмагЯти; 2. плямувЯти ганьббю fusuco /77 діал. ракЯта, вертушка; феєр- вЯрк
fútbol /77 футббл futbolista /77 футболіст futbolístico adj футббльний futesa ^дрібнйця, дурниця fútil adj 1. дріб'язкЯвий, нікчЯмний; 2. пус- тйй, беззмістбвний
futileza, futilidad ї неважливість, неістбтність
futir \гіЛ. Ам. набридЯти; ~se діал. розорятися
futraque m чепурун, франт futrarse діал. 1. сумувЯти; 2. бруднйтися futre тдіал. франт, чепурун, мбдник futrir vt діал., див. futir futura /і. прЯво на спадкоЯмство; 2. наре- чЯна
futurario /77 що мЯє прЯво на спадкоЯмство
futurismo /77 мист. футуризм futurista 1. ас/футуристйчний; 2. сот. фу- турйст
futuro 1. майбутній, прийдЯшній, наступний; 2. /77 майбутнє, прийдЯшнє; майбутність; - contingente невідбме майбутнє; 3. грам, майбутній час; ~ imperfecto, ~ simple простий майбутній час; ~ perfecto майбутній докЯнаний час; ~ próximo найблйжчий майбутній час; 3. наречЯний fuyenda їдіал. утЯча; tomar la ~ тікЯти
G
G, g fü-a літера ¡(¡ганського алфавіту хе gabacha їдіал. шаль, хустка (у селянок) gabacho 1. adju\о живб на схилах Піре- нбїв; 2. мохнонбгий (про голуба)] 3. французький; 4. незгрббний, неотбсаний; 5. т жйтель сблища на схилах Піренбїв; 6. француз; 7. іспбнська мбва, засмічена галліцизмами; 8. мохнонбгий гблуб gabán т 1. пальтб; 2. діал. піджбк, жакбт gabanearse 1. Л. Ам. привлбснювати, за- володівбти незакбнно; 2. Л. Ам. тікбти, збігбти
gabanzo т див. gavanzo gabarda (діал. бот. див. galabardera gabardina f 1. плащ, макінтбш; 2. габардин (тканина)
gabarra ЛІ. ra6ápa (судно)', шалбнда; - de pasaje порбм; 2. ббржа; ~ de grúa плавучий кран
igabarrero m 1. човняр; 2. влбсник габбри (шалбнди)
gabarro m 1. пйпоть, тіпун (хвороба птахів)',
1 2. дефбкт тканйни; 3. неприбмний оббв'я- зок; 4. пбмилка у розрахунках; 5. діал. ент. джміль; 6. ент. трутень; 7. геол. укрбплю- вання; 8. буд. рбзчин з смолй та кам'янбї крйхти; 9. вет. пухлйна на копйті gabazo /77вйчавки (цукровоїтростини, льонУ) gabejo /77 в'Язка (соломи, дров) gabela ЛІ. подбток, мйто; 2. іст. місце про- вбдення публічних вистбв; 3. повйнність;
4. Л. Ам. вйгода, кбристь gabelo /77 анат. міжбрів'я gabera їдіал. див. gavera 1 gabijón m діал. сніп (житнянки) gabina їдіал. циліндр (капелюл) gabinete m 1. кабінбт; ~ de lectura читб- льна 3ána, читбльня; 2. комплбкт мбблів для кабінбту; 3. туалбтна кімнбта; 4. ка- бінбт міністрів; 5. лаборатбрія; кабінбт; ~ de física фізйчний кабінбт (у школі)', 6. лаборатбрія фізико-механічних дбслідів;
7. діал. закрйта вербнда; 8. Л. Ам. кбрпус радіоприймачб; de ~ кабінбтний, відірваний від життя
gabinetero m лаборбнт (при фізичному кабінеті)
gablete /77 архіт. стрільчбстий фронтбн gabrieles m рі турбцький горбх, нут (як складова частина страви "косидо') gacel тзоол. газбль (самець)
gacela їзоол. газбль
gaceta1 fA. газбта (зі спеціальним ухилом)', ~ literaria літературна газбта; ~ médica медична газбта; 2. урядбвий вісник (в Іспанії)', 3. пліткбр; 4. діал. періодйчне видбння; газбта; mentir másque la ~ безсорбмно брехбти, забріхуватися gaceta2 f вогнетривкб кбпсула (для випалювання порцелянових виробів) gacetero т 1. співробітник газбти, журналіст; газетяр; 2. продавбць газбт, газетяр gacetilla ЛІ. відділ хрбніки (у газеті)', 2. хрб- ніка, корбтке повідбмлення; 3. пліткбр, пошйрювач плітбк
gacetillero m 1. хронікбр (у газеті)', 2. ре- портбр, газетяр
gacetín /77 1. див. gacetilla; 2. Л. Ам.
складбльна кбса
gacetista com. 1. любйтель газбт; 2. любй- тель новйн
gacilla f Л.. Ам. 1. англійська шпйлька; 2. гаплйк; збстібка
gachapanda: a la - іос. adv. Л. Ам. нйш- ком, пбтай
gachas fpiA. рідкб кбша; 2. напіврідкб мб- са; кбшка; 3. борошняна кáшa з мбдом та молокбм; 4. діал. пбстощі; hacerse unas - пбститися, голубитися; 5. бруд, болбто gaché m 1. гачб (прізвище андалузців у циган)', 2. діал. ббхур, полюббвник gacheta1 ^клбйстер
gacheta2 fA. збскочка (замка)', 2. гашбтка; спуск
gachí їдіал. жінка; дівчина gach«o adjA. опущений, нахйлений (униз)', похнюплений; 2. з опущеними полЯми (про капелюУ)', 3. з збгнутими унйз рогбми (про корову); 4. капловухий; a ~as іос. adv. накарЯчки gachó тдіал. тип, суб'бкт gachón adjA. привббливий, симпатйчний; 2. діал. розббщений (про дитину gachonada їдив. gachonería 1 gachonería f 1. привббливість, принбд- ність; 2. діал. лбска, ніжність; 3. кокбтство gachumbo m Л. Ам. твердб шкаралупа (кокосового горіха, яку використовують для виготовлення посуду) gachupín, gachupo m діал. іспбнець, що переселйвся у Латинську Амбрику gádidos трізоол. тріскбві (родина)
gaditano 1. adj кадіський; 2. т жйтель (урбдженець) м. Кбдіс gado /77 пікша (риба) gadolinio тхим. гадоліній gafa ЛІ. гак, строп (для піднімання важкого вантаж^)', 2. див. grapa1; 3. мор. шлюпковий гак; багбр; 4. р/завушники (на оку- лярах)\ 5. рі окулЯри; - ahumadas тбмні окуляри; - protectoras захисні окуляри gafar1 vtA. зачіплювати, захбплювати (гаком, багром, нігтями)', 2. скріплювати скб- бами (при склеюванні розбитого посуді) gafar2 иґзавдавбти шкоди, шкбдити gafe /77людйна, що принбсить нещбстя gafedad f А. хронічна судбма, покбрче- ність пальців; 2. вид прокбзи (що характеризується покорченням пальців) gafeira ЇЛ. Ам. прокбза, лбпра gafete /77 гаплйк з петблькою; збстібка gafo adjA. з покбрченими пбльцями; 2. Л. Ам. зі збйтими ногбми (про коня)', 3. Л. Ам. жалюгідний, неицбсний; недалбкий gago adj діал. заїкувбтий gaguear vi 1. діал. пошйрюватися (про чутки, плітки); 2. діал. заїкбтися gagueo m, gaguera їдіал. 1. заїкбння; 2. гугнявість
gaicano m зоол. причбпа (риба) gaita fA. (~ gallega) муз. волйнка; 2. муз. вид сопілки; 3. шйя; загрйвок; 4. морока, клбпіт; 5. діал. лбдар, нербба, нікчбмна людйна; 6. Л. Ам. обмбнщик, брехун; contemplar (templar) ~s заспокбювати, умиротворяти; estar hecho una - чбсто хворіти, бути хвбрим; estar uno de ~ бути у гбрному нбстрої; ser uno buena ~ бути настйрливим, нестбрпним; ivaya una ~! трбба ж!
gaitería f строкбтість, пістрявість (в одязі, прикраса.*)
gaitero 1. я# блазнівський; фіґлЯрський;
2. строкбтий, пістрЯвий (про одяг, прикрасуі)\ 3. /77 блбзень; фіґлЯр; 4. волйнщик (музикант)', en casa del ~ todos son danzantes якйй піп, такб й парбфія
gaje /77 (рі) винагорбда, плбта; ~s del oficio (del empleo) неприбмності на роботі gajo /771. гілка, сук; 2. грбно (винограді
3. чбсточка (апельсина)', 4. зуб, зуббць (вил, грабель); 5. відріг (гір)\ 6. Л. Ам. nácMO (волосся)
318
galpón
gajorro тдіал. див. gañote gajoso adj розділений на чбсточки (про фрукти)
gal m фіз. гал(ь) (одиниця прискорення) gala ЛІ. святкбва сукня; парбдний бдяг; de ~ святкбвий, парідний; 2. вйтонченість, гр0ція; 3. нaйкpáщe, npMKpáca; 4. діал. приз (переможцю); 5. іст. flpi6Há монЄта; чайові; 6. рі вбраний; прикрйси, коштбв- ності; ponerse todas sus ~s причепуритися; 7. рі весільні подарунки; cantar la ~ розхвйлювати, співйти дифірймби; hacer ~ dé una cosa вихвалитися; llevar(se) la ~ заслужйти noeáry (похвалу); tener a - una cosa рисувбтися, бравувЄти (непорядним вчинком)
galabardera тбот. шипшйна galáctico adj астр. галактичний galactófago adj що харчується молокбм galactómetro /77лакт6метр galactosa їбіохім. галактоза galacho тдіал. вимйвина galafate /771. спрйтний злОдій; 2. див. ganapán 1; 3. діал. нербба, ледар; 4. діал. дітлахй; 5. діал. дріб’язок, дрібне річ galaico adj див. gallego 1 galán 1. adj арос. de galano; 2. /77 ставний (стрункйй) чоловік; 3. залицяльник; кава- nép; 4. театр. перший кохОнець; виконЄ- вець однієї з головнйх рблей; - denoche діал. бот. нічнйй жасмйн; кбктус (різновид)
galanamente adv1. вишукано, елегбнтно; 2. галОнтно; люб'Язно, ввічливо galancete /771. dim. ote galán; 2. театр, nép- ший кохЄнєць
galaneta fJfl. Ам. див. galanura
galanaa /"сечоприймОч
galanía їдив. galanura
galano adj\. гарно убрбний (одЯгнений) зі
смакбм; 2. вишуканий, єлєгЄнтний; 3. вй-
тончений, вйшуканий (промову); 4. Л. Ам.
рябйй (про худобу)
galante adj 1. люб'Язний, ввічливий; га- лЄнтний; 2. кокбтлива, легковЄжна (про жінкУ)\ 3. пікЄнтний (про анекдот, розповідь)
galanteador 1. adj що любить залицЯтися (дожіноф, 2. /77 кавалер, залицяльник galantear vt 1. залицЯтися; 2. улещувати (домагаючись чого-н.)) 3. іст. прикрашати galanteo m залицЯння galantería ЛІ. люб'язність, ввічливість; галантність; 2. вйтонченість; 3. великодушність, шляхетність
galantina f 1. див. gelatina; 2. фарширована дичинЄ (холодна закуска) galanura ^вйтонченість; вишуканість galápago m 1. водянО nepenáxa (різновид)) 2. с.-г. зубець боронй; 3. буд. кріплення (при підземних робота*)) 4. фбрма (для черепиці);5. злйвок (свинцю, олова))
6. легке сідлб (для їзди верхи, 7. клЄпоть бинтЯ, надрізаний з чотирьох сторін; 8. Л. Ам. дбмське сідлО galapero тдіал. див. guadapero galapo тдіал. дбмське сідлО galardón т винагорода, премія galardonar vt, galardonear vt іст. винагороджувати, нагорбджувати gtaxia (G.) астр. ГалЯктика, Чумбцький Шлях; 2. галЯктика (зоряна система) ga ayo тдіал. скЄля да baña Лібдарство, ліноші; ліньки ga bañado ао/жовтувбто-сірий galbanero, galbanoso adj лєдЄщий, недбалий
К0НТУР» ббрис; 2. е «a u м? ^шйшка (кипариса, ялівцю) S Pü ldas fp/орн. бурмотушки па тЛ.див. gálbula; 2. орн. яка a «criugo тдіал. див. granza3
galdido ^голОдний galdón т зоол. сорокопуд (різновид) gálea f шолбм (римського воїна) galea f\. іст. див. galera; 2. сл. візОк galeaza їіст. трищОглова галера galega f бот. галета, козлЯтник (лікарський)
galembo тдіал. див. gallinazo 1 galena їмін. галеніт, сірчйстий свинОць galénico acj;’галеновий (про препарати) galeno1 /77 лікар, ескулбп galeno2 adj мор. легкйй; м'якйй (про бриз) gáleo /77 іхт. рйба-меч galeón тмор. іст. галеОн, вітрйльник (вид галери)
galeota f мор. 1. іст. невелйка галера; 2. знімбльний бімс; знімбльна бблка galeote /77 іст. кЯторжник, засуджений до гал6р
galera ЇЛ. крйтий візОк, фургОн; 2. жінОча в'язнйця; 3. галбра (старовинне судно))
4. ліжки (у загальній палаті лікарні)) 5. Л. Ам.рах, піддбшшя; 6. діал. бійня; 7. діал. циліндр (капелюх); 8. мат. знак ділення кутОм; 9. фугЄнок; 10. полігр. складбльна дОшка; 11. зоол. креветка (різновид))
12. зоол. медуза (різновид); 13. рі іст. га- лбри, кйторжні роббти; заслбння на галб- ри
galerada ЇЛ. вантбж фургОна; 2. полігр. rpáHKa
galería ЇЛ. галерея; 2. збсклений коридОр; веренда; 3. картйнна галерОя; 4. гірн. га- лербя; штбльня, штрек; 5. галербя, нйзка (образів, ти пій)) 6. театр, галерея; райОк, гальорка (публіка)) 7. діал. публіка, на- рбд; 8.дїал. магазйн, торгбве підприємство; 9. військ, крйта траншея galerín /771. dim. de galera; 2. див. galera 10 galerita1 їорн. попелюха galerita2 їдіал. котелбк (капелюУ) galerna /сйльний північно-збхідний вітер (на північному узбережжі Іспанії) galernazo тдіал. північно-збхідний вітер galerno т див. galerna galerón /771. Я Ам. простбре приміщення, що служить тюремною кбмерою; 2. діал. нарбдний спів; 3. діал. танцювЯльна пісня; 4. Л. Ам. накриття, дах galfaro тдіал. див. galfarro 2 galfarro т 1. діал. див. gavilán 1; 2. нерб- ба; гульвіса
galga1 f 1. невелйкий кЄмінь (при обва- лаку, 2. жбрно (на маслоробні); 3. свинЯ;
4. дієт, жбвта Mypáxa; 5. хортйця (самка) galga2 ^вйсип (на шиї) galga3/ілнурбк, зав'йзка (у жіночому взутті) galga4 f 1. гальмб (екіпажа); 2. похорбнні нбші; трунб (грубо оббитии) galga9 їтех. калібр; шабл0н; еталбн galtg*o 1. adjpmo ~ хортйця; 2. діал. див. goloso 1; 3. m хортйця; ~ ruso російська хортйця; el que nos vendió el ~ шахрбй, крутій; jóchale un ~! шукбй вітра в пблі!; no le alcanzarán ~s рбдич десятого коліна; vete a espulgar un ~ ідй геть! galgón adj діал. див. goloso 1 galguar vi 1. Л. Ам. лбсувбти; 2. хотіти, бажбти; andar galgueando діал. клЯцати зубе ми (від голоду) galguear \гідіал. чйстити (канали) galgueño, galguereño adj схбжий на хор- тйцю
galguero /77л0вчий (псар) galguesco adj див. galgueño galiana faopóra, по якій переганяють стб- да, скотопрогін
galianos /77р/кбржики, смЄжєні у мЄслі galibar m порбмник
gálibo /771. тех., зал. габарйт, просвіт; 2. вйтонченість; вйшуканість; 3. шаблбн; лекб-
ло, МОД0ЛЬ
galicabra їдив. galizabra galicado adj схйльний до французького вплйву (про мову, стиль) galica«no adj 1. див. gálico 1; 2. ганзейський; iglesia ~а галікенська церква; 3. див. galicado
galiciano adj див. gallego 1 galicismo m галліцизм gálico 1. adj гЄлльський; 2. хім. гЄловий;
3. мед. венерйчний; 4. m (morbo ~) сй- філіс
galicoso 1. adj венерйчний (про хворого)) 2. /77 сифілітик
galicursi adj 1. пишномбвний, багЄтий на галліцйзми (про мовУ)) 2. що зловживЄє галліцйзмами (умові) galifardo 1. adj діал. нєщЄсний, бездбм- ний; безпритульний; 2. m діал. бездбм- ний, волоцюга; босЯк; 2. діал. див. ga-, vilán 1
galilea f 1. церк. пЯперть; 2. іст. крйтий цвйнтар (поза храмом) І
galillo /771. анат. язичбк; 2. див. garguero galimatías m нісенітниця, дурнйця galinácea 1. adj див. gallináceo 1; 2.: ~as fpi зоол. курячі galio1 /77 бот. буркун-зілля galio2 m хім. ґблій
galiparla f іспЯнська мбва з велйкою кількістю галліцйзмів galiparlista /77любйтель галліцйзмів galipote /77 галіпбт, соснбва смолЄ galiquiento adjЛ. Ам. див. galicoso 1 galizabra /старовйнне вітрйльне судно galo іст. 1. aaj гЄлльський; французький;
2. /77 галл
galocianina f лжгаллоціанін, гЄлловий барвник galocha1 їіст. нічнйй чєпЄць galocha2 т 1. дерев'Яний (залізний) чере- вйк; 2. Л. Ам. (~ de goma^ калбша galocho adj 1. розпусний; 2. занепЄлий, занехЄяний
galofobia f галлофббія, нєнЄвисть до всьбго французького galomanía f галломЄнія, пристрасть до усьогб французького galón1 /77 галун; позумбнт, нашйвка galón2 /77 галбн (міра рідини = 4,54 л) galonear1 і^обшивЯти галуном (позументом)
galonear2 vt Л. Ам. вимірювати Ємність посудини (при сплаті митного зборУ) galonero m галунний мЯйстер galop /77, galopa f муз. галбп (танець і музика)) a la galopa іос. adv. Л. Ам. галбпом, щодуху
galopada /'галбп, швидкйй алюр galopante adj. tisis ~ швидкоплинні сухбти galopar vi скакбти, нестйся галбпом, галопувЄти
galope /77 галбп; a (de) ~ іос. adv. нашвидкуруч, пбхапцем; correr а - tendido пус- тйти конЯ у галбп; швйдко, лбгко писЄти (говорити)
galopeada їдіал. див. galopada galopeado 1. adj зрбблений абиЯк (нашвидкуруч); 2. /77ШмагЄння, прочухЄн;
3. діал. галопеЄдо (страва, приготована з борошна, гострого перцю та смаженого часнику з оливковою олією та оцетом)
galopear vi див. galopar galopillo /77 (~ de cocina) кухарчук galopín /77 1. безпритульний хлбпчик; 2. пустун (звертання до дитини)) 3. хитрун, пройдйсвіт; 4. мор. юнга; - de cocina кухарчук galopinada /вйтівка galopo тдив. galopín З galota їіст. див. galocha1 galpón /771. Л. Ам. іст. барЄк (для рабів)) 2. Л. Ам. навіс, накриття; 3. діал. цегельний завбд
319
galponero
galponero тдіал. каменяр galúa їдіал. ляпас galucha ЇЛ. Ам. див. galope galuchar vifl. Ам. див. galopar galumbo adj діал. ледбщий galvánico adj фіз. гальванічний galvanismo m фіз. гальванізм galvanización Ї, galvanizado m фіз., мед. гальванізбція
galvanizador 1. ^'гальванізуючий; 2. m гальванізбтор
galvanizar vt 1. фіз. гальванізувбти; 2. оцинкбвувати; 3. мед. застосовувати гальванотерапію; 4. оживлбти, пробуджувати до життй, гальванізувбти galvanocaustia їмед. гальванокбустика galvanocauterio т мед. гальванокбутер galvanómetro т фіз. гальванбметр galvanoplastia, galvanoplástica f фіз. гальваноплбстика
galvanoscopio т фіз. гальваноскбп galvanotecnia Л*альванотбхніка galvanoterapia їмед. гальванотерапія gallada їдіал. 1. хвбстоиці, вихваляння;
2. подбнники на селітряних копбльнях;
3. пбтолоч, пбкидьки galladura /збродок (у яйці)
gallar vt спбрюватися с сбмицею (про півня)
gallara /нбріст
gallarda ЇА. гальйрда (старовиннийіспанський танець); 2. полігр. ббргес gallardear w(~se) 1. здавбтися невимушеним (розкутим); 2. виглядбти молодбць- ким (стрункйм)
gallardete m вимпел, прапорбць gallardetón m мор. брейд-вймпел gallardía ЇА. стрункість, стбвність; 2. хо- рббрість, мужність, відвбга gallardo adj А. стрункйй, ставний, молодб- цький, брбвий; 2. хорббрий, мужній gallareta їорн. лйска gallarín m іст. рахувбння у геометрйчній прогрбсії; salir a uno al ~ noráHO закін- чйтися
gallarón A. adjfl. Ам. зарозумілий, гордо- ВЙТИЙ; 2. /77 ОрН. CTpéneT, XOXÍTBá gallaruza1 Лілаиц з кбптуром (угоряй) gallaruza2 їд/ajг кбзир-ббба gallaruza3 їдіал. див. gallinaza gallear A. vt див. gallar; 2. и/кокбшитися; бундючитися; 2. виділитися, відрізнитися; -se іст. А. розсбрдитися; 2. сварйтися gallegada ЇА. землйцтво галісійців (у чужій країні); 2. вчйнок (вйслів), властивий галісійцям; 3. гальєгбда (галісійський танець та музика)
gallego 1. ас/галісійський, що віднбситься до Галісії; 2. Л. Ам. іспбнський, що віднбситься до IcnáHií; 3. m галісієць; 4. Л. Ам. іспбнець; 5. галісійська мбва; 6. північно- збхідний вітер (що дме з Галісії)', 7. ван- тбжник; 8. діал. чбйка (різновиді)', 9. діал. cnyrá
galleguismo m слбво (вйраз), типбве для галісійської мбви galleo /77 теж. нбріст (на металі) gallera ЇА. приміщення, у якбму утримують ^бійцівських півнів; 2. приміщення для боїв півнів; 3. клітка для транспортувбння бійцівських півнів; alborotar la - Л. Ам. спричинйти пербсуди, переполбхати кур- нйк
gallería ЛІ. діал. див. gallera 1, 2; 2. діал. див. gallada; 3. діал. бій півнів; 4. діал. нахбоність; 5. діал. егоїзм gallero /77 Л. Ам. 1. любйтель боїв півнів;
2. людйна, що доглядбє за бійцівськими півнями
galleta1 ЛІ. галбта; кбржик; 2. сухе пбчиво;
3. вуголь, антрацйт; 4. лйпас; 5. мор. клб- тик; 6. діал. чбрний хліб; 7. діал. прочу-
xáH; 8. діал. звільнення, усунення від ро- ббти; 9. діал. рбзіграш, жарт; - con gorgojo діал. чоловік похйлого віку, що мо- лодйться; colgarle a uno la ~ діал., Л. Ам. звільнйти з роббти
galleta2 ЛІ. посудина з нбсиком (вид чай- ника); 2. діал. гарбузбва посудина (для пиття мате) '
galletazo тдіал. див. galleta1 4 galletear іf/діал. звільнювати (службовця) galletería f А. кондйтерська фáбpикa (для виробництва галет, печива); 2. кондйтерська
galletero1 m вбза для пбчива galletero21. adj діал., Л. Ам. забіякувбтий;
2. діал. підлбсливий, улбсливий; 3. діал. буркотлйвий; 4. m діа. підлбсник; 5. буркотун
galligastro m орн. вальдшнбп galligato діал. A. adjxmpm, спрйтний; 2. сот. важлива осбба gallillo тдив. galillo
gallina 1. /'курка; - de agua лйска; - de Guinea цесбрка; - sorda вальдшнбп; 2. pi зоол. див. gallináceas; 2. сот. боягуз, збяча душб; - ciega піжмурки (гра)', cuando meen las ~s колй рак свйсне; acostarse con las ~s рбно лягбти спбти; cantar la - вйзнати своб вину; hurtar uno - y pregonar rodilla зізнбтися у дрібній провйні, приховбвши значну*, matar la - de los huevos de oro py6áTH сук, на якбму сидиш; esto lo verán cuando las ~s tengan dientes на Микбли та й нікбли; колй рак свйсне; como - en corral ajeno (почувбти ce6é) ніяково, не у своїй тарілці gallinácea 1. adj курячий; 2.: - as зоол. курячі
gallinaza f 1. див. gallinazo 1; 2. курячий
П0СЛІД
gallinazo т 1. гриф-індйчка; 2. діал. гальїнбсо (танець і музика) gallinería ЛІ. пташйний рйнок; місце прб- дажу курбй; 2. збірн. кури; 3. боягузтво, боягузливість
gallinero /771. р.-г. курник, пташнйк; 2. курник; пташйна ферма; 3. кбшик для пере- вбзення курбй; 4. галаслйве місце (това- рйство), базбр; “курнйк”; 5. гальбрка, райбк; 6. діал. непрйбране приміщення; свинбрник; no llegar al - залйшитися недорбстком (про дитині gallineta f орн. А. лйска; 2. вальдшнбп;
3. Л. Ам. цесбрка; 4. морськйй йорж gallineto adj діал. А. смілйвий, хорббрий; 2. міцнйй, тривкйй, довговічний gallinuela їдіал., gallínula їзоол. курочка водянб (різновид)
gallipato m зоол. ребрйстий тритбн gallipava ^велйка курка gallipavo m А. індйк (різновид)', 2. див. gallo 5
gallito /771. верховбда, ватажбк; заводій; 2. бот. левйні рбтики; 3. діал. свистбк (з очерет^)', 4. Л. Ам. багбтий мінербл; 5. (- de agua, - de río) діал. орн. америкбнська якбна; 6. Л. Ам. труббч (пташка);!, діал. зоол. скелйстий півник; 8. діал. ент. сйня бббка
gallo /771. півень; - silvestre rnyxáp; - peleón (de pelea) бійцівський півень; 2. сон- цевйк (риба)', 3. OMáp (різновид)', 4. буд. грббінь (дахуі), гребенбвий брус; 5. фальшивий звук; dar (hacer, soltar) un - пус- кбти півня, зривбтися з гблосу; 6. заводій, верховбда; 7. плювбк; 8. діал. поплавбць (що вказує місцезнаходження сіті у морі)',
9. Л. Ам. ужйвана річ; 10. діал. уббга їжа;
11. діал., Л. Ам. серенбда; 12. Л. Ам. си- лбч; смілйвець; 13. діал. пожбжний візбк;
14. діал. див. galillo; 15. діал. подбнник (на селітряних копальняУ)', 16. діал. кра¬
діжка вантажу на залізнйці; 17. діал. див gallito 2; 18. діал. волбн (іграшка)', - це monte орн. грак; al primer - /ос. adv. опівночі; en menos que canta un - вмить; alzar (levantar) el - підвйщити гблос; 6. по- вбдити себб зухвало; bajar el - -вкрутити рбги, збйти пиху; ir uno a escucha - напружено прислухбвуватися; бути обе- рбжним; tener mucho - задавбтися, бундючитися; este - que no canta algo tiene en la garganta тйха водб грбблю рве; otro - me (te, le, etc.) cantará все зміниться на крбще; oyó al - cantar, y no supo en qué muladar чує дзвін, та не знбє, звідки він; engreído como - de cortijo самовдовб- лений, пихбтий як індйк gallofa f 1. зблень (для салату, закуски)', 2. лихослів'я, пліткй; 3. церкбвний кален- дбр; А. діал. жарт, рбзіграш; Ь.діал. булка (для сніданку)', andar (darse) a la - бродяжити, поневірятися, жебрбчити gallofar vi іст., gallofear viпросйти милостиню, жебрбчити, старцювбти gallofero, gallofo 1. adj уббгий, бідний, безпритульний; 2. m жебрбк gallón1 /77 дбрен
gallón2 тдіал. глинобйтна стінб gallón3 /77 Л. Ам. повбжна персбна gallonada ^огорбжа (з дерена) gallote 1. adj діал. рішучий, відвбжний, смілйвий; 2. тдіал. поліцбйський galludo т катрбн (різновид акули) gama1 їмуз. гбма
gama2 fA. зоол. лань (самиця)', 2. діал. ріг (тварини)
gamarrón тЛ. Ам. вуздбчка gamba1 f(pi) діал. рУб’я, лахміття gamba2 їзоол. кревбтка (різновид) gambado adjЛ. Ам. кривонбгий gambalúa /77 3доровбнь; ббвдур gámbaro т зоол. кревбтка gambarón /77сн0сті для лбвлі кревбток gamberra їдіал. публічна жінка, повія gamberrada f хулігбнство, хулігбнська вйтівка
gamberrismo /771. хулігбнство; 2. розпуста gamberro 1. adj хулігбнський; 2. розпусний; 3. /77хуліг0н; 4. розпусник gambeta fA. курббт (в їзді верхи)', 2. Л. Ам. швидкйй рух, фінт (з метою уникнути удару, падіння); 3. діал. вйбачення, вйправ- дання
gambetear 1. игробйти курббти (у їздівер- хй); 2. діал. уникбти; остерігбтися, рятувб- тися; 3. діал. бігти петляючи; 4. Л. Ам. під- німбтися (про спідницю); 5. діал. виправ- дбвуватися, вибачбтися; 6.14діал. крбсти gambeto /77І.одежйнка; 2. дитячий чепбць gambito m шах. гамбіт gambo тдив. gambeto 2 gamboa ^айвбве дбрево (різновид) gambusina1 їдіал. груша (різновид) gambusina21. їдіал. розвага, гучні весб- лощі; 2. іпіегідіал. ось тобі й на!, ну й ну! gambusino т Л. Ам. 1. старбтель (на золотих копальнях); 2. авантюрйст, шукбч нажйви; pescar uno ~s займбтися мбр- ною спрбвою; марнувбти час gamela ЇА. кбшик; 2. діал. див. gamella gamella1 їіст. верблюдиця gamella2 /дерев'бне корйто gamella3 ї дугб у кбжного кінця ярмб; hacer venir (traer) a la - змусити gamellón m 1. aum. de gamella2; 2. чавй- льний чан (для винограду) gameta ї, gameto m біол. гамета (рухлива статева клітина) gamezno /77дитинчб лбні gamillo тдив. gamellón 2 gamitar і//крич0ти (про лань) gamma ЇА. гбмма (літера грецького алфавіту); 2. гбма, мільйбнна чбстка грбма
320
garapiña
gamo /77 лань (самець)] correr como un ~
бути ШВИДКОН0ГИМ
gamogénesis f біол. розмнбження заплідненням gamón adj діал. худйй gamonal Л. Ам. 1. adj зіпсбваний; 2. пи- xáтийf бундючний; 3. тЛ. Ам. касйк; багб- та (впливбва) людйна; 4. Л. Ам. марно- трбт
gamonalismo т Л. Ам. влбда (правб) ка- сйка, касикізм
gamonear vi діал. залбзити, дбртися (у
гору)
gamonito т nápocTOK, пбгін gamuza fA. зоол. cápHa; 2.збмша gamuzado a# кольору збмші gana f А. бажбння, хіть; 2. прймха; 3. апетит; голод; mala - нездужання, noráHe самопочуття; con ~s охбче, із задовблен- ням; всерйбз, не на жарт; de ~ охбче, із задовбленням; старбнно; de buena (mala) ~ loe. adv. охбче (неохбче); abrir las ~s de comer нагулйти апетит; dar(le) a uno la (real) - дуже хотіти, мбти велйке бажбння; entrar(le) a uno ~s de...: me entraron ~s de... мені захотілось...; es - Л. Ам. це неможлйво; estar uno con ~s de... хотіти, бажбти; hacer uno lo que le da la ~ робйти, що спадб на думку; morirse uno de ~s Л. Ам. прйстрасно бажбти; quedarse con ~s не домогтйся ббжаного, залишитися ні з чим; tener uno ~s de... хотіти; tenerle ~s a uno шукбти евбрки; venir uno en - (de) захотіти, побажбти (зробити що-н.)', ¡de ~s! йк би не так!; ¡lo que me dé la real ~ ! як захбчу, так і зроблю!, моя спрбва!; maldita la ~ que tengo анітрбхи не хбчеться; дуже трбба!; ¡ni ~s! охбта 6yná!
ganada ficr., діал. див. ganancia 1,2 ganadería fA. скотбрство; тварйнництво; 2. торгівля худббою; 3. худбба, стбдо (у власника); 4. поголів'я худбби ganaderil adj діал. скотбрський; тварйнни- цький
ganadero 1. aqjr скотбрський; тваринницький; 2. /77CKOTáp; 2. торгбвець худббою ganado m 1. худбба; - de aparta діал. молодняк, відокремлений від корів; - de cerda, ~ moreno евйні; ~ de raza племінна худбба; ~ mayor (vacuno, bovino) велйка poráTa худбба; - menor (ovino) дрібнб po- ráTa худбба; - menudo молодняк; 2. чере- flá; 3. рій (бджіл), 4. нбтовп, ордб, стбдо ganador 1. adj що заробляє; 2. що перемагає; 3. /77 перембжець ganancia f 1. вйграш; 2. вйгода; дохід, прибуток; - líquida чйстий прибуток; ~s у pérdidas бухг. прибутки і видбтки; 3. Ам. доббвка, лйшок; andar uno de - досягбти Успіхів; no le arriendo la - я йому не збздрю
ganancial adj вйгідний; прибуткбвий; вйг- рашний
ganancioso adj 1. вйгідний; прибуткбвий; 2. що отрймує прибуток ganapán m 1. носій; 2. поейльний; 3. грубіян, нечбма, хам ganapierde m піддавкй (гра) ganar 1. і//зароблйти, отрймувати зарплб- ту; 2. (~ se) набувбти, заслугбвувати (славу, відомість); 3. обігравбти (у суперечці, гРі)\ перемагати (у конкурсі)', вййти пере- мбжцем; - tiempo вйграти час; 4. військ, ют. захбплювати, завойбвувати; 5. досягати; - la orilla досягбти 6épera; 6. перевершувати, 6páTH гбру; 7. и/досягбти ус- тхів; - uno de comer зароблйти собі на життй; tenerlo uno bien ganado: lo tiene “ten ganado він на це заслужйв чбсно; він отрймав по заслузі, так йому і трбба! ganarse Л. Ам. перехбвуватися, ховбтися
ganchero m 1. nnoTáp; 2. діал. підручний, помічнйк
ganchete m dim. de gancho; al - ioc. adv. діал. скбса, kóco; a medio - ioc. adv. напо- ловйну; часткбво; de medio ~ ioc. adv. не- дббло, неакурбтно; (сидіти) ббком, скрабчку стільцй; ir de - Л. Ам. ітй під руку ganchillo /771. в'язбльний гачбк; 2. в'язбн- ня гачкбм; hacer - в'язбти, плестй гачкбм;
3. діал. див. gancho 11
gancho m 1. гак, гачбк; в'язбльний гачбк; ~ del disparador спусковйй гачбк; labor de
- в'язбння гачкбм; 2. пблиця, ціпбк; 3. сучок (що залишився після зрізання гілки)',
4. привббливість, чарівність (жінкйу, 5. сб- па; 6. хйтрість; 7. шахрбй, пройдйсвіт;
8. див. garrapato; 9. спорт, аперкбт, удбр знйзу (у боксі)', 10. діал. дбмське сідлб; 11. діал:, Л. Ам. шпйлька (для волосся); ~s escaladores монтбрські кішки; echar а uno el - піймбти на гачбк, заманйти хйт- рістю, звббити
ganchoso ас/гачкувбтий, скрйвлений ganchuda adj А. див. ganchoso; nariz ~а
гачкувбтий ніс; 2. діал. покрйтий шипбми, колючий
gándara fnmmá, що nopoená бур'янбм gandaya /'дозвільне (бездійльне) життя; andar a la buscar (correr) la ~, ir por la
- бродйжити, мандрувбти; вести дозвільне життй, ледарювбти, байдикувбти; ganar la - знайтй тбпле містбчко, гбрно влаштувбтися
gandición fЛ. Ам. ненажбрливість gandido adj 1. голодний; голодуючий; 2. Л. Ам. ненаейтний, ненажбрливий; 3. діал. стбмлений
gandinga f 1. гірн. промйтий рудний дріб’язок; 2. діал. тбльбухи; 3. діал. род- зйнки низькбї йкості; а Іа ~ на чужйй рахунок
gandío adj діал. див. gandido 2 gandir vi іст. юти gandujado /77зббрки (на сукні) gandujar vt робйти зббрки gandul 1. adjnep&Hm, лінйвий, недбблий; 2. /77 лбдар, нербба
gandulear и/ледарювбти, байдикувбти gandulería /'нерббетво, лбдарство; бай- дикувбння
gandumbas тА.див. gandul 2; 2. дурень, ідібт
gandurro 1. а^'шахраювбтий, хйтрий; 2. т шахрбй, хитрун, пройдйсвіт ganfalón т див. gonfalón ganforro т шахрбй, крутій, пройдйсвіт ganga1 /"білочербвий рябчик (пташка) ganga2 fA. гірн. nycTá порбда; 2. легкб здббич, вдбла покупка ganga3 f 1. діал. див. gangueo; 2. Л. Ам. насмішка, глузувбння ganglio m 1. анат. гбнглій, нервбвий вузол;
- linfático лімфатйчна зблоза; 2. мед. гбнг- лій (кіста)
gangoche m Л. Ам., gangocho m Ам. грубе полотнб, ряднб, мішковйна gangolina fдіал.’шум, гбмір; метушнй gangosear v/Л. Ам. див. ganguear gangoseo т Л. Ам. див. gangueo gangosidad /тугнйвість gangoso яо/гугнйвий gangrena f мед. гангрбна; - gaseosa гбзовая гангрбна
gangrenoso adj мед. гангренбзний gángster т гбнгстер gangsterismo т гангстерйзм ganguear и/гугнйвити gangueo т гугнйвість ganguero /77любйтель лбгкого заробітку gánguil т 1. риббльське суднб; 2. ґрунто- вивізнб шалбнда ganguista сот. див. ganguero
gano /771. іст. див. ganancia; 2. діал. заробіток, подбнна платнй ganoso adj^ 1. що бажбє; 2. Л. Ам., діал. норовлйвий (про коня) gansada f 1. дурість, безглуздість; 2. пус- тувбння, бeшкeтyвáння gansarón /771. rycáK; 2. здоровбнь, крбм'яз gansear vi А. дуріти, nycTyBáTn; 2. гово- рйти дурниці, верзтй нісенітниці gansillo m діал. дйкий гусак ganso /771. rycáK; - bravo дйкий rycáK; 2. né- дар, нербба; 3. дурень, йблоп; hacer uno el - ббвкнути недорбчно; клбїти дурня gante /77 грубе полотнб ganzúa f 1. відмйчка; 2. хбтній злбдій; 3. мбйстер випйтувати таємнйці; 4. сл. кат ganzuar vtA. відкривбти (замбк) відмичкою; 2. випйтувати, вивідувати (секрет, таємницю)
ganzuero m Л. Ам. див. ganzúa 2 gañán m 1. нбймит; 2. селюк gañanía fA. збірн. нбймити; 2. житлб нбй- митів; 3. діал. ф0рма gañido /77скавчбння (собаки) gañil mA.(pt) див. gañote; 2. д/зябра gañín /77діал. лицемір gañir vi 1. вйти, скавчбти, скйглити (про собакУ)\ 2. кбркати (про птаха)', 3. сипіти, говорйти ейплим гблосом; 4. сопіти; вбжко дйхати; sin ~ не сказбвши ні слова gañiz m сл. кбсті (гральні) gañola f діал. 1. див. garganta; 2. кадйк, адбмове йблуко galíón /77 див. gañote gañote m глбтка; de - ioc. adv. на дурнй- цю, задурно
gañotudo adj діал. хвалькувбтий gao /77 сл. вбша
gapalear vi діал. 1. ухилйтися (від удару); 2. ховбтися (від небезпеки) gara fcn. пербн
garabatear vi 1. закидбти гак; 2. див. garrapatear; 3. говорйти нбтяками; 4. діяти кружним шлйхом
garabato m 1. гак; 2. багбр; 3. див. garrapato; 4. привббливість, чарівність (жін- ,ки)\ 5. ріемоційна жестикулйція; заламування рук; 6. рі карлючки (про поганий почерк, 7. діал. грубість, неввічливість garabatoso adj А. див. garrapatoso; 2. див. garboso 1
garabina fflian. див. garambaina
garabito m A. лотбк, прилбвок (на ринк^у,
2. див. garrapato; 3. діал. волоцюга; нербба
garafatear \гідіал. надавбти лйпасів garagay mЛ. Ам., орн. шуліка, коршбк (різновид)
garage m див. garaje garaje m гарбж
garambaina f pi 1. прикрбси без смаку; позббвлене смаку вбрбння; 2. кривлйння;
3. див. garrapato
garambeta f(pi) діа. див. garambaina garambullo тЛ. Ам., бот. кбктус (різновид) garandar vi сл. бродйжити; знбтися зі злбдіями (волоцюгами) garandumba f діал. 1. ббржа, вантбжний баркбс; 2. висбка огрйдна жінка garante сот. 1. поручйтель; 2. бухг. гарйнт garantía fA. гарбнтія, порука; 2. гарантія, запорука, забезпбчення garantir, garantizar vt 1. гарантувбти, поручбтися, давбти гарбнтію; 2. служйти гарбнтією (порукою)
garañón m 1. племіннйй océn; 2. верблюд;
3. діал. бабій, баболюб garapacho /77пбнцир (черепахи) garapatillo m див. garrapatillo garapiña fA. охолбджений сирбп; 2. волбн (на одязі)', 3. Л. Ам% ананбсовий напій;
4. Л. Ам. дрібнб крадіжка
321
garapiñar
garapiñar vt 1. охолбДжувати (сироп)\ 2. зацукрбвувати, глазурувбти; 3. Л. Ам. учинити дрібні крадіжку garapiñera /морбжениця garapito т ент. гладиш garata (діал. CBápKa, бійка garatear vi діал. сварйтися garatero (діал. 1. асузабіякувбтий; 2. m забіяка
garatusa Лестощі, підлабузництво garaúna fЛ. Ам. барауна (дерево) garba fpian. сніп
garbanceo m юшка, повсякденна стрбва garbancero 1. з^’горбховий, нутовий; 2. m продавбць турецького гороху (нута); 3. грубібн, хам
garbancillo1 m бот. acTparán (різновид)] ~ zorrero вовчуг (різновид)
.garbancillo2 m 1. дроблене вугілля; 2. дрібний грбвій
garbanza fЛ. Ам., діал. горбх І garbanzal m пбле, засіяне турецьким горбхом (нутом)
garbanzo /77турбцький горбх, нут; ~ negro виродок, біла BopóHa; echar (poner) ~s а uno випйтувати, вивідувати; дражнйти, злйти; meterle a uno el ~ en el cuerpo HamáTH трусу; ese ~ no se ha cocido en su olla він cnieáe з чужого гблосу; este ~ faltaba en la olla Л. Ам. ви прийшлй дуже BHácHo; por un ~ no se descompone la olla і без Té6e обійдбмося garbear1 vi виставляти напбказ свою благорбдність (щедрість, безкорисливість)
garbear2 1. vt діал. в'язбти снопй; 2. сл. KpácTn; 3. и/(~ se) заробляти на прожиття; XHTpyeáTH
garbear3 vi діал. мрячйти garbera /копб
garbillar иМ. просіювати 4épe3 сито (зерно)] 2. пропускбти 4épe3 грбхот, просіювати, грохотйти (руду) garbillo m 1. грбхот, велйке сйто; 2. ру- дб, просіяна чбрез грбхот garbín m див. garvín
garbo /771. стрункість, стбвність; 2. вйтон- ченість, грбція; 3. шляхбтність, благорбдність; 4. щбдрість, безкорйсливість; 5. вй- тонченість (стилю) gárboli тдіал. схбванки (гра) garboso, garbudo adj Л. Ам. 1. вйтонче- ний, граційний; 2. щбдрий, безкорисливий
garbullo т бійка, сутичка garcero тдіал. місце гніздувбння чбпель garceta / 1. дрібнб біла чбпля; 2. мисл. відрбсток рогів бленя; 3. рі пбсма волбс- ся, що спадбють зі скронь на щбки garcía тдіал. лис, лисйця garcinia í6ot. мангустбн garda fcn. бблка, крбква gardenia (бот. гардбнія gardillo т сл. пацбн, шйбеник gardo т сл. хлбпець
garduña /1. зоол. кам'янб кунйця; 2. злодійське кубло; 3. підлість, нйцість garduño /77спрйтний злбдій garepa /стружка
garete т. ir(se) al - мор. дрейфувбти, втрбтити керувбння (про судно)] Л. Ам. розладнбтися
garetear vi діал. плистй вниз за течібю garfa /кіготь; echar la - запускбти nány; прибрбти до рук garfada /захбплювання кігтями garfear vi зачіплювати гачкбм (багрбм) garfia (див. garfa garfiada /діде, garfada garfil тЛ. Ам поліцбйський, лягбвий garfiña fcn. крадіжка garfiñar vt сл. крбсти
garfio /771. гак; кондбк; 2. мор. кішка; ~s de trepar монтбрські кішки gargajeada f, gargajeo m відхбркування gargajear viплювбти, хбркати gargajiento adj m див. gargajoso gargajo /77мокротйння, плювбк gargajoso adj m що чбсто відхбркує garganchón m див. garguero garganta /1. гбрло; 2. гортбнь; 3. підйбм (ноги)] 4. міжгір'я, nepeeán; 5. шййка (балясини), 6. паз, жолоб, борознб; гніздо; ~ de polea жблоб шківа; hacerse uno de ~ пускбти рулбди (трблі), заливбтися соло- в'бм; tener a uno atravesado en la ~ не перенбсити; не терпіти gargantear 1. vi nycKáTH рулбди (трблі) (про співака)] 2. vt сл. зізнавбтися (під тортурами)] 3. мор. закладбти кінчик ка- нбту у пбтлю
garganteo m рулбда, трблі (у співі) gargantilla / 1. намйсто ( що облягає шию)] 2. іст. фермубр; 3. намистйнка gargantillo ^білогрудий, з білими грудьми (про бика)
gárgara /1. (рі) полоскбння (горла) 2. ріЛ. Ам. див. gargarismo; mandar a uno а hacer ~s послбти до дідька gargarismo m полоскання (дія, рідина) gargarita fdim. de gárgara; hacer una ~ діал. вйпити горілки натщесбрце gargarizar і'/полоскбти гбрло gárgaro тдіал. хбванки (гра) gargavero тЛ.див. garguero; 2. подвійна флбйта
gárgol1 adjпорбжній (про яйця) gárgol2 т тех. збрубка; паз gárgola1 /фігурний водостічний жблоб gárgola2 fbor. корббочка льбну garguero, gargüero m анат. вбрхні дихальні шляхй; глбтка, гбрло garifo adj 1. гарно убрбний, розкішний;
2. діал. живйй, бадьбрий, енергійний;
3. діал. див. glotón 1; 4. Л. Ам. голодний;
5. діал. уббгий
gario тЛ.діал. граблі; вйла; 2. діал. багбр garipota (діал. 1. дарунок; 2. прочухбн garita /1. сторожовб ббшта; 2. будка (сторожа, стрілочника)] 3. хйжка; 4. комірка воротаря; 5. убирбльня (громадська)]
6. ббшточка (на фортечній стіні) garitear и/відвідувати грбльний дім garitero m 1. влбсник rpánbHoro дому;
2. завсідник rpánbHoro дому
garito /771. гральний дім; 2. кублб; 3. прибуток (від утримання грального дому) garitón /77 сл. кімнбта garla /базікання, балаканйна garlador m базіка, базікало, балакун garlancha f/ціал. nonáTa, збступ garlar vi базікати, теревбнити garlear vi сл. перемагбти garlero діал. 1. ^‘балакучий; 2. /77базікало garlito /771. ятір; 2. пбстка; caer en el ~ по- трбпити у пбстку; coger a uno en el - обманути, одурйти; застбти на місці злб- чину
garlo /77 сл. див. garla
garlocha (див. garrocha
garlochí m сл. хорббрість, мужність
garlón /77 сл. базікало
garlopa /фугбнок
garlopín /77 невелйкий фуганок
garnacha1 /1. суддівська мбнтія; 2. суддя;
3. іст. трупа мандрівнйх комедібнтів; 4. діал. волосся по плбчі; 5. діал. запотйличник garnacha2 / гарнача (сорт винограду, вина)
garnacha3 /Л. Ам. сйла; насйлля; а Іа ~ іос. adv. сйлою, насйльно garnatón 1. adjti. Ам. див. gaznatón2; 2. m діал. див. gaznatada 1 garniel /771. пояснйй гамбн; 2. пбяс
garó /77 сл. селб, містбчко garosina /діал. див. glotonería garoso adj діал. ненажбрливий garra /1. (кігтйста) nána; 2. кіготь; 3. гак rapnyHá; 4. nána, п'ятірня; 5. діал. Horá (тварини); 6. діал. шкірянйй мішбк; 7. р/л. Ам. лахміття; недонбски; caer en las ~s de uno потрбпити y nánn; echar a uno la - схопити; sacar a uno de las ~s de otro звільнйти, вйзволити garrafa /графйн
garrafal adj 1. величбзний; незвичбйний; mentira ~ жахлива брехня; 2.: guinda (cereza) - сорт крупної солодкої вйшні (черешні)
garrafiñar вйрвати, вйхопити garrafón m 1. aum. de garrafa; 2. велйка обплетена пляшка
garrama /крадіжка, вйкрадення; вимбню- вання, шахрбйство
garramar vt крбсти, вимбнювати, добу- вбти обмбном (хйтрістю) garrancha /1. шпбга; 2. діал. див. gancho 1; 3. діал. легковбжана жінка garranchada f, garranchazo m подряпина, саднб
garrancho m сук, сучбк (слід від зрубаної гілки)
garranchón m Л. Ам. дірка (на сукні) garrapata /1. орн. кліщ; 2. шкбпа (вжив, у кавалерії)] З.діал., Л. Ам. куций, недоросток
garrapatear vi, vtписбти карлючками garrapatillo m ент. клоп-черепбшка (різновид)
garrapato m карлючка garrapatón m див. gazapatón garrapatoso adj напйсаний. (спйсаний) карлючками
garrapinos /771. блакйтна синйця; 2. велйка синйця
garrapiña /див. garapiña 1 garrapiñar \гідив. garrafiñar garrapo1 діал. 1. m порося (до року); 2. adj бруднйй, неохбйний garrapo2 adj діал. жбдібний, скупйй garraspar vtc.-r. вимолбчувати (зерно) garraspera /хрипотб, сйплість garrear vi 1. діал. крбсти; 2. діал. див. gorronear
garrete m анат. підколінник, підколінна запбдина
garrialto adj діал. довгоногий garrido adj див. galano garrir и/1. іст. базікати, теревбнити; 2. кри- чбти (про папуг))) garroba /плід ріжкбвого дбрева garrobal 1. adj іст. див. garrafal; 2. m гай ріжкбвих дербв
garrobo тдіал. ящірка (різновид) garrocha / тавр, гарбча (палиця з загостреним наконечником) garrochada f, garrochazo m 1. удбр гарб- чею; 2. рбна від удбру гарбчею garrochón m тавр, короткий спис, коротка піка
garrofa /див. garroba garrofal 1. adj іст. див. garrafal 1; 2. m див. garrobal 2
garrofero тдіал. ріжкбве дбрево garrón /771. шпбрка (у птахів)] 2. див. gancho 3; de - іос. adv. діал. на дурняк, задурно; tener garrones бувбти в бувбль- цях
garrota /1 .див. garrote 1; 2. пблиця, ціпбк (пастуха)
garrotal m насбдження олйвкових дербв garrotazo m удбр пблицею garrote m 1. товстб (масйвна) пблиця; дрюк; 2. сбджанець олйвкового дбрева;
3. закручування, затягування (задопомогою палиці)] 4. гарбта (знаряддя катуван-
322
gauchada
ця, страти); 5. заглиблення у стіні {для водопроводі 6. Л. Ам. гальмб, гальмовий прйстрій; dar - стрбчувати {через удушення); dar - a una cosa зіпсувбти; викинути
garrotear vt 1. іст. Л. Ам. бити пблицею; 2. діал. KynyBáTH за заниженою цінбю garrotera діал. борт візка; 2. діал. биття, побиття
garrotero 1. adj діал. скупий; жáдiбний; 2. діал. див. guapo 1,1; 3. m Л. Ам. див. guardafrenos2; 4. грабіжник {озброєний дуцем)
garrotín m гаротин {циганський танець в Іспанії)
garrotiza fЛ. Ам. побої, побиття garrucha frex. шків; блок; рблик garruchear vt діал. KpácTH, грабувбти garrudo 1. a#кігтистий; 2. Л. Ам. сильний, могутній; 3. діал. худий {прохудобі 4. m діал. чорт, диявол gárrula fflHB. garrulería garrulador adj див. gárrulo garrulería 7базікання, балаканина gárrulo adj 1. що cniBác (про пташкУ)] 2. балакучий; 3. що гудб {про вітер)\ що дзюр- чйть (про річкУ) garsina fcn. крадіжка garsinador m сл. крадій garsinar vt сл. KpácTH garda 71. Л. Ам. мряка; 2. діал. див. garata garuar viЛ. Ам. HaKpanáTH (про дощ) garufa fflian, HÍ4Há гулянка, гульня garufear vi діал. гулйти, пиячити garujo /77 бетбн
garulla 71. ягода виногрбду, виногрбдина; 2. HáToen; збігбвисько; 3. діал. горіхи, каплуни; 4. рі сл. виногрбд; campar uno de - вихвалятися; комизитися garullada fpne. garulla 2 garullo /771. діал. індичб; 2. діал. індик- пліднйк; 3. діал. дйка груша; 4. діал. див. garbullo
garvín /77 старовйнний жінбчий головнйй убір
garza 71. чбпля; - real cipa чбпля; 2. Л. Ам., діал. людйна з дбвгою шйєю garzo adj 1. синюватий, сіро-блакйтний (про очі)] 2. синьобкий, блакитнобкий garzón /771. хлбпець, nápy6oK; 2. син; 3. іст. ловелбс; 4. діал. гарсбн, офіцібнт (у кафе)]
5. діал. чбпля (різновид) garzonera 7кімнбта холостякб garzonía 71. іст. залицйння; 2. діал. шлюбний період у тварйн
garzota 71. зоол. квбква (різновиді)', 2. плюмбж gas /77 1. газ; - asfixiante (sofocante) військ, задушливий газ; - carbónico вуг- лекйслий газ; ~ de alumbrado світйльний газ; - de combate (de guerra) військ;, хім. бойовйй газ; - de escape вихлопнйй газ; ~ de los pantanos болбтний газ, метбн; ~ de mostaza військ, іпрйт; - detonante гримучий газ; - grisú рудникбвий газ; ~ hilarante збкис азбту, сміховйй газ; ~ inerte (noble, гаго) благорбдний (інбрт- ний) газ; - lacrimógeno військ, сльозото- чйвий газ; 2. (р!) гбзи; 3. нбфта gasa 7 1. газ (тканина)] 2. мбрля; 3. креп, крбпова пов'бзка (знак жалоби) gascón 1. а^гаскбнський; 2. /77гаскбнець gasconada Лестощі; похваляння gascones adj m див. gascón gaseado m людйна, отруєна бойовйми газами
gasear vt 1. газувбти, насйчувати гбзом (Рідині 2. отруювати rá30M gaseidad ґхім. газоподібний стан gaseiforme ^‘газоподібний gaseosa /тазбваний напій; шипучка gaseoso adj 1. див. gaseiforme; 2. газб- ваний; recambio - біол. газоббмін
gasfiter /7? діал., gasfitero m діал. див. gasino
gasífero ^‘газонбсний
gasificación 7газифікбція; газоутворення
gasificar і//газифікувбти
gasifista m діал. лампівнйк, ліхтбрник
gasjforme adj див. gaseiforme
gasino m діал., gasista com. 1. газівнйк;
2. газовйк
gasnachear ііїдіал. успішно вбсти спрбви; укладбти вйгідні угбди gasoducto m газопровід gasofactor m устанбвка для газифікації кам'янбго вугілля
gasógeno 1. adj газогенербторний; 2. m газогенербтор gas-oil m див. gasóleo gasoleno m див. gasolina gasóleo /77 газбйль gasolina /‘газолін; бензин gasolinera 7 1. моторний чбвен; 2. бензо- запрбвна колбнка gasometría /газомбтрія gasómetro m 1. газбмбтр; 2. газгбльдер;
3. газомір, гбзовий лічильник
gasón /771. грудка землі; 2. діал. газон, дбрен
gasta fЛ. Ам. 1. змйлок; 2. скйбочка (сирУ) gastadero m витрачбння (часу, сил) gastadlo adj 1. ослбблений, стбмлений; 2. знбшений, підтоптаний; moneda ~а стбрта монбта; 3. заялбжений, вульгбр- ний, банбльний
gastador 1. ^‘марнотратний; 2. /77марно- трбтник; 3. військ, canép gastadura /потбрте місце, потбртість gastamiento тЛ. див. gasto 1; 2. іст. див. gasto 2
gastar vt\. витрачати (гроші)\ 2. витрачб- ти, марнотрбтити; ~ el tiempo en balde мбрно вйтратити час; ~ palabras en vano витрачбти словб дарбмно; 3. розооряти, спустбшувати; 4: поглинбти, приймати (їжУ)] 5. псувбти, губйти; 6. мбти звйчку; ~ buen (mal) humor бути завждй у гбрному (погбному) нбстрої; 7. носйти, мбти; ~ bigote (barba) носйти вуса (бброду); ~ sombrero носйти капелюх; 8. (vr) знбшу- вати(ся); - las вирізнятися особлйвими манбрами; ya sabemos como las gasta знбємо ми йогб звйчки; gastárselas buenas (malas) повбдити себб гбрно (погбно) gasteralgia fflne. gastralgia gasterópodos m pi зоол. гастропбди, черевонбгі молюски gasterosteo /77ч0ртик (риба) gasto /77 1. витрбта, видбтки; ~s accesorios накладні витрбти; cubrir los ~s покривбти витрбти; hacer ~s витрачбти; 2. знбшування; hacer el ~ підтрймувати розмбву; говорйти більше за усіх gastón adj m діал. див. gastador 1,2,1 gastoso adj див. gastador 1 gastralgia f мед. гастралгія gástrico adj мед. гастрйтний, шлункбвий; jugo - шлункбвий сік gastritis fMep¡. гастрйт gastroenteritis fMejj. гастроентерйт gastrointestinal adj анат. шлункбво-киш- ковйй
gastrología /кулінбрне (куховбрське) мис- тбцтво
gastromanía 7череволюбство, обжбрли- вість
gastrómano adj див. goloso 1 gastronomía 71. гастронбмія, кулінбрне мис- тбцтво; 2. череволіЬбство, обжбрливість gastronómico adj гастрономічний gastrónomo /77гастронбм, гурмбн gastrópodos m рі зоол. див. gasterópodos
gastroscopio m мед. гастроскбп
gata 71. юшка; 2. див. gatuña 1; 3. хмбрка, що прибилася до скблі; 4. урбдженка Мадрйду; 5. див. gato 6; 6. мор. кішка; 7. Л. Ам. дівчина, служнйця; 8. діал. акула- нянька; - parida обідрана кішка (про жінку)] кощій, доходяга (про чоловіка)] a ~s іос. adv. рачки; ледве, насйлу; andar a -s рачкувати; Л. Ам. загравати зі служнйця- ми; echar la - Л. Ам. крбсти; hacer la ~ ensogada, hacer la ~ muerta удавбти з себе тишкб; salir uno a ~s ледве вйплута- тися; soltar la - діал. укрбсти gatada 71. котяча повбда; 2. хйтра вйтівка gatallón 1. зо/хйтрий, спрйтний; 2. m хитрун, пройдйсвіт
oatatumba /удавбння, лицемірство, фальш gatazo /771. велйкий кіт; 2. обмбн, замилювання очбй; dar ~ обманути; надурйти, обдурйти; 3. Л. Ам. крадіжка gatear 1. і//лбзити (видиратися) з котячою спрйтністю; 2. рачкувбти; 3. Л. Ам. залицятися до служнйць; 4. і//дряпати (про кішкі 5. крбсти
gatera11. /лаз для кішок; 2. мор. палубний клюз; 2. com. див. gatillo 4 gatera2 f Л. Ам. перекупка, торговка овочами (на ринку
gatería 71. зббрище кішок; 2. збірн. хлоп- чакй, шйбеники; шпанб; 3. удавбння^ gatero /77 1. котолюб, любйтель кішок;
2. нежилб горйще gatesco adj див. gatuno
gatillazo /77клбцання куркб; dar ~ розчаруватися, обманутися
gatillo /771. зуболікарські щйпці; 2. військ. курок; спусковйй гачок, гашетка; apretar el - натйснути на спусковйй гачок (на га- шбтку); montar el ~ звбдити курбк; 3. хбл- ка, загрйвок; 4. злодій, шахрбй gato1 /771. кіт; ~ cerval сервбл; - montes лісовб кішка (вид)] ~ onza Л. Ам. оцелбт; ~ salvaje степовб кішка (вид), ~ de mar діал. котяча вйдра; 2. мишолбвка; 3. га- манбць; 4. уміст гаманця; заощбдження;
5. урбдженець Мадрйду; 6. тех. домкрбт;
7. струбцйна; 8. злбдій; 9. спрйтник, пройдйсвіт; 10. діал. грілка для ніг; 11. Л. Ам. слугб;^ 12. діал. див. gazapa; 13. Л. Ам. чайові; 14. діал. сйфіліс; 15. діал. гбто (народний танець) ~ de azotea Л. Ам. обідрана кішка (про жінку); доходйга (про чоловіка); ata el - скнбра; cuatro~s півто- рй каліки; buscarel ~ en el garbanzal Л. Ам. вплутатися у важку спрбву; caer de pie como los ~s вьіхбдити сухим з водй; correr (ir, pasar) como ~ por ascuas (brasas) бігти що є духу; dar (vender) - por liebre обманути, надурйти; defenderse como ~ panza arriba завзято захищбти- ся; упбрто опирбтися; echarle a uno el - а las barbas розлютйти; кинути образу прямо в облйччя; haber ~ encerrado: aquí- hay - encerrado тут спрбва заплутана; lavarse a lo - умйтися абияк; обтбрти облйччя волбгим рушникбм; llevar uno el ~ al agua взбти на сббе важку (ризиковану) спрбву; упбратися з важкбю (ризикбва- ною) спрбвою; (aquí) no hay un - тут нембє ні душі; de noche todoslos ~s son pardos уночі всі кішки сірі gato2 adj діал. блакитнобкий gatuna fflne. gatuña gatuno ^‘котячий
gatuña í6ot. 1. вовчуг (різновид)] 2. само- сйл (різновид)
gatuperio m 1. мішанйна, розгардіяш, гар- мйдер; 2. заплутана спрбва; інтрйга, підступи
gauchada 71. Л. Ам. вчйнок, характбрний для гбучо; 2. діал. збірн. гбучо, гурт гбучо;
3. діал. рбзповідь, билйця; 4. Л. Ам. хйт- рість; 5. діал. пбслуга
323
gauchaje
gauchaje m Л. Ам. 1. дув. gauchada 2;
2. ІСТ. ПОСПІЛЬСТВО
gauchar, gauchear vi діал. чинити (діяти, жйти) як гбучо
gauchesco adj що віднбситься до гбучо; властивий гбучо; canción ~а пісня гбучо gaucho 1. adj Л. Ам. див. gauchesco; 2. умілий, досвідчений (про наїзника); 3. гарний, прекрбсний; 4. грубий, неотбсаний; 5. спритний, хитрий (у торгівлі, справал); 6. бродячий, безпритульний (лро^собаку);7. тЛАм. гбучо; 8. Л Ам. гарний наїзник; 9. діал. бриль gauderio mqian. іст. див. gaucho 2,1 gavanza Лшітка шипшйни gavanzo m шипшйна
gavera ЇЛ. діал, Л. Ам. фбрма для цбгли (черепиці)', 2. діал. огорбжа, стінб gaveta /висувнб шухляда (письмового сюл}) .gavia1 ЇЛ. клітка (для божевільного)', 2. ме- жб, межевб канбвка; 3.діал. борознб (для насадження дерев або виноградних лоз):
І 4. мор. мбрсель; 5. я/божевільня gavia2 їдив, gaviota1 gaviar vi діал. колосйтися (про кукурудзу, риб) gaviazaya m, gaviero m мор. мбрсовий, мбрсовой матрбс gavieta m мор. марс
gavilán m 1. яструб-перепелятник; 2. за- карліЬчка, рбзчерк (на листі)', 3. вістря (пера)', 4. г0рда (шпаги); 5. див. garfio;
6. квітка будякб; 7. злбдій; 8. мед. пов’язка, яку накладбють на ніс; 9. діал. р^чка, руків'я (ножа, кинджала); 10. діал. закбха- ний; залицяльник; ~ de monte зоол. кбня (різновид); hidalgo como el - невдячний, що не пам'ятбє добрб gavilucho m діал. див. gavilán1 gavilla ЇЛ. сніп; 2. ббнда gavillada їсл. награббване gavillador m 1. діал. снопов’язбльник; 2. сл. ватажбк згрбї злбдіїв gavillar1 m пбле, покрйте сноп0ми gavillar2 vt 1. в'язбти снопй; 2. діал. напа- дбти ббндою; 3. сл. збирбти, набирбти gavillero m 1. місце, кудй звбзять снопй; 2. ряд снопів у пблі; 3. діал. робітнйк, що укладе снопй на віз; 4. Л. Ам. бандйт, грабіжник
gavina ЇЛ.див. gaviota 1; 2. циліндр (капе-
ЛЮ)Ї)
gavión /771. військ, тур; 2. буд. габібн; 3. ка- пеліЬх з висбкою тулібю та ширбкими полЯми; 4. діал. сутенбр gaviota ЇЛ. чбйка; 2. катер gavitel /77 мор. буй, ббкен gaya ñ. кольорбва нбшйвка (смуга); 2. іст. відзнбка (за перемогу)', 3. орн. сорбка;
4. сл. повія, шльбндра gayadura /"нбшйвка, аплікбція
gayar и/прикрашбти кольорбвими нбшйв- ками (смугами)
gayata їдіал. пастушачий ціпбк gayllo 1. adjBecénm, яскрбвий; 2. тдіал. див. grajo 1; ~а ciencia (doctrina) іст. мистбцтво побзії, побзія (трубадурів) gayola ЇЛ. клітка; 2. в'язнйця; кутузка, ка- талбжка
gayomba їбот. іспбнський дрок gayón /77 сл. сутенбр
gayuba їбот. толокнянка, ведмбжа Ягода gaza їсл. див. gazuza 1 gazafatón m див. gazapatón gazapa Лнепрбвда, брехнЯ gazapatón m 1. велйка пбмилка; 2. пбмил- ка, обмбвка
gazapela їдив. gazapera З gazapera ЇЛ. кролЯча норб; 2. кубло, вер- тбп; 3. бійка
gazapina їдив. gazapera 2 gazapo m 1. кроленЯ; 2. пройдйсвіі-, дбй- да; 3. див. gazapa; 4. пбмилка, лЯпсус;
5. діал. обмбн
gazapón m див. garito gazmiar vt див. gulusmear; ~se скиглити gazmoñada, gazmoñería /хвятбнництво, лицемірство
gazmoñero; gazmoño 1. святбнниць- кий, лицемірний; 2. /77СВЯТбННИК, лицемір gaznápiro 1. a#недоумкуватий, дурнувб- тий; 2. /77 дурень; ббвдур, дурень gaznar vi див. graznar gaznatada ї, gaznatazo /771. удбр рукбю по гбрлу; 2. Л. Ам. лЯпас gaznate m 1. див. garguero; remojar el ~ промочйти гбрло; 2. Л. Ам. газнбте (солодка страва з кокосового горіха, ананаса та яєць)
gaznatón1 m див. gaznatada gaznatón2 adj Л. Ам. галаслйвий, крикливий
gazpacho m 1. кул. гаспбчо; 2. діал. зб- лишки, відхбди
gazuza 1. /голод; 2. діал. метушнЯ; 3. сот. діал. людйна, як^ вбжко обманути (обду- рйти); 4. двп. любйтель чужбго добрб gazuzo adj діал. голодний, зголоднілий де їхе (назва літери д іспанського алфа-
віїУ)
geera /вйсохле болото gehena m гебна (вогняна), пбкло geiser /77 гбйзер
gelasino adj. dientes ~s ряд зубів (при посмішці)
gelatificación їдив. gelatinización gelatina /желатйн gelatinado adj що містить желатйн gelatinización ї утворення драглйстої мбси
gelatinoso ас/драглйстий, желеподібний gelatinudo adj]. діал. див. gelatinoso; 2. Л. Ам. флегматйчний
gélido adj страшбнний, жахливий; мбто- рошний
gelosa їхім. aráp-aráp gema ЇЛ. коштбвний кбмінь; 2. бот. брунька; 3. сучбк (удошці)', sal ~ кам'янб сіль gemación їбіол. брунькувбння gemebundo adj див. gemidor gemelo 1. adj подвійний, пбрний; hermanos ~s брати-близнюкй; 2. m близнюк;
3. pi бінбкль; ~s de campo польовйй бінбкль; - s de teatro театральний бінбкль; ~s prismáticos призматйчний бінбкль; 3. pi збпонки gemido /77стбгін, CKápra gemidor adju\ o стбгне gemífero adju\o містить коштовне каміння gemificación їдив. gemación gemiforme adj бот. брунькоподібний geminación Аюдвбєння geminar vt іст. подвбювати, здвбювати gemíparo adj бот. що розмнбжується бру- нькувбнням
gemir vi 1. стогнбти, жалітися; скйглити; 2. вйти, скавчбти (про тварин) gemoso ас/покрйтий сучкбми (про дошку, колоді)
gen m див. gene
genciana їбот. горечбвка (різновид) gendarme m 1. жандбрм; 2. Л. Ам. по- ліцбйський (агент)
gendarmería ї 1. жандбрмський кбрпус; жандармбрія; 2. жандбрмська казбрма gene /77 біол. ген genealogía /'генеалогія, родовід genealógico adj генеалогічний; árbol ~ генеалогічне (родовідне) дбрево geneógeno яс/прирбджений, вроджений generación ЇЛ. зарбдження, нарбдження, утвбрення; - asexual біол. нестатбве розмнбження; ~ espontánea біол. само- зарбдження; 2. покоління; потбметво; ~ de postguerra повобнне покоління; 3. ел. генбрбція, генерувбння, вйникнення
generador 1. adj що зарбджує, що порбд- жує; що утвбрює; 2. m виробнйк; 3. тех. генербтор; - de corriente continua гене- рбтор постійного струму; - de gas газоге- нербтор; - de vapor паровйй котбл, паро- генербтор
general 1. adj загбльний, повсюдний; asamblea ~ загбльні зббри; huelga ¿ загбльний страйк; instrucción ~ загбльне навчбння; 2. загбльний, невйзначений; en términos ~es у загбльних рисах; 3. загальноприйнятий, звичбйний; 4. генерЯ- льний, головний, провіднйй; secretario ~ генербльний секретбр; plan - генербль- ний план; dirección - головнб управління; 5. /77генербл; - de ejército генербл бр- мії; - de brigada бригбдний генербл; - de división дивізійний гбнбрбл; - en jefe ro- ловнокомбндувач; 6. «генербл», «чбрний пбпа» (керівник ордену єзуїтів)', 7. діал. митниця; en por lo - іос. adv. взагалі, у цілбму; звичбйно
generala ЇЛ. жінка генербла; генербльша; 2. військ, загбльна тривбга; tocar а ~ трубити тривбгу
generalato m Л. генербльський чин; 2. ге- нералітбт
generalero m діал. митник generalidad ЇЛ. спільність, бдність; 2. більшість; велйка частйна; 3. невйзначеність (поняттгі)', 4. ріосновні полбження, почат- кбве уЯвлення; 5. рі загбльні слова, пусті фрбзи; 6. іст. каталбнські кортбси; 7. (G.) Женералітбт (уряд автономної області Каталонія); 8. діал. громбда; 9. діал. мйто generalísimo m генералісимус generalización ї узагбльнення, генера- лізбція
generalizar \гіЛ. узагбльнювати; 2. робйти загбльним надбанням; 3. говорйти зага- лбм, не згбдуючи подрббиць; ~se поширюватися
generalmente adv взагалі; звичбйно generar vt Л. спричиняти, породжувати, викликбти; 2. фіз. генерувбти generativo adj біол. генератйвний, що порбджує
generatriz мат. 1. adj. línea ~ твірна лінія; 2. /твірнб
genérico adj1. загбльний, характбрний; 2. родовйй (лінгв.): 3. лінгв. загбльний; nombre ~ загбльне ім'Я; 4. грам, неознб- чений (про артикль)
género /771. рід; тип; - humano рід людсь- кйй; 2. рід, ббраз, фбрма; манбра (поведінки)', ~ de vida спбсіб життЯ; 3. група, категбрія, клас, рід (предметів, явищ): de todo - всякого рбду; 4. товбр; ~s de estación сезбнні товбри; 5. матбрія, матерібл, тканйна; - de seda шовкбва тканйна; ~s de punto трикотбжні вйроби, трикотаж;
6. літ., мист. жанр; de - жбнровий, cuadro de ~ жбнрова картйна; pintor de - жан- рйст; - chico театр, малі фбрми; 7. лінгв, рід; ~ masculino (femenino, neutro) чоловічий (жінбчий, сербдній) рід; 8. біол. рід
generosamente adv великодушно; щбдро generosía їіст. див. generosidad 1 generosidad ЇЛ. шляхбтність (походження)', 2. шляхбтність, благорбдність, морб- льна вблич; піднбсеність (мотивів, ду- мої): 3. щбдрість; 4. благорбдний (великодушний) вчйнок
generos*o adj Л. благорбдний, дворянський; 2. благорбдний, великодушний, піднбсений, висбкий (про почуття, ЦІЛІ): лйцарський (про вчиної): 3. щбдрий, ба- гбтий; tierra ~а щбдра землЯ; 4. щбдрий;
5. чудбвий, прекрбсний; 6. вйтриманий, старйй (про вино) genésico яс^генетйчний
324
gigantesco
génesis /генбзис, похбдження; виникнення, зарбдження genética f6ion. ген0тика genético adj 1. генетичний; 2. врбджений, спадкбвий
genetista com. генбтик, спеціаліст з генб- тики
geni т підборіддя
geniado adj. bien (mal) ~ з rápHHM (norá- ним) xapáicrepoM; y rápHOMy (noráHOMy) HácTpoí
genial 1. adj властивий від прирбди, природжений (про характер людини)\ 2. при- бмний; відрбдний, солбдкий; 3. генібль- ний; 4. тдіал. див. genio 1 genialidad / 1. reHiánbHicTb; 2. оригінбль- ність, eKCTpaBaráHTHÍCTb geniazo /77 важкий xapáicrep genicidio тдив. genocidio geniculación /вигин
geniculado adj бот., зоол. колінчастий, колінчатий
genio /771. натура, xapáicrep; mal (buen) ~ повний (гápний) xapáicrep; tener mucho - бути запальним (дратівливим); 2. схй- льність; 3. уміння; 4. гбній, гeнiáльн¡cть;
5. гбній, гeнiáльнa людина; 6. дух, xapáK- тер; 7. міф. гбній, дух-захиснйк; - pronto (vivo) запальнйй, ané відхідливий характер; corto de - боязкйй, несмілйвий; со- ром'язлйвий; ~ у figura hasta la sepultura rop6áToro могйла вйправить genioso adj Л. Ам:. mal - з повним ха- páKTepoM, запальнйй, дратівлйвий genital 1. adj діторбдний; статбвий; 2. m анат. ябчко; 2. д/статбві бргани genitalia /статбві бргани genitivo 1. adjздбтний до зачбття (дороз- мнбження); 2. m лінгв. родовйй відмінок, генитйв
genitor /771. виробнйк; 2. іст. батько genitourinario adj анат. сечостатбвий; aparato ~ сечостатбва систбма genitriz /вагітна жінка geno /77 іст. похбдження, рід genocida 1. афщо здійснює політику гено- цйду; 2. com. людйна, що проповідує геноцйд
genocidio /77 геноцйд genocito /77 статбва клітина genojo /77 іст. коліно, колінна чбшечка genotipo /77 біол. генотйп gentada /нбтовп
gente /1. люди, нарбд; 2. загін, комбнда, бригбда; 3. родйна, близькі; 4. сусіди; співробітники; 5. мор. екіпбж; 6. сл. вуха; 7. Л. Ам. порядна людйна; ~ baja, - maleante, ~de la garra, ~ del hampa, ~ de malvivir злбдії, бандйти; пбтолоч; - menuda дітлахй; голбта; дрібнбта; ~ perdida бродйги; - de armas військбві; ~ de barrio нероби, ледарі; - de bien (- bien) порядні (чбсні) люди; - del bronce весблі (енергійні) люди, - de toda broza люди без пбв- них занять; ~ de capa negra порядні люди; шанбвні громадяни; ~ de cepa parda, "" de gallaruza селяни; ~ de escalera(s) abajo слуги; - de mar морякй; - de paz свої (відповідь на питання «хто там?» або «хто іде?»)\ ~ de medio pelo сербдні прошарки населення; люди скромного дос- тбтку; - de plaza, - de pelo, - de peluza, ~ gorda багачі; замбжна публіка; - del rey, ~ forzada кбторжники (на галераа); ~ de tablas актбри, артйсти; - de trato торгбв- Ці; de - en ~ іос. adv. із покоління в покоління; hacer - вербувбти; зібрбти (склй- кати) нарбд; hacerse - Л. Ам. вйбитися в люди; ser uno (mucha) - займбти помітне становище у суспільстві; бути сйльним, вольовйм
gentecilla /людці, пбтолоч
gentil 1. ^'язичницький; 2. прибмний, при- вббливий; 3. вйтончений, граційний; 4. іст. блаГОрбДНИЙ (про ПОХОДЖеННГІ)', 5. /77ЯЗЙЧ- ник
gentileza /1. привббливість; 2. грація, витонченість, невймушеність; 3. ввічливість, люб'язність, привітність gentilhombre m 1. іст. дворянйн, людйна благорбдного похбдження; 2. придвбр- ний; 3. ставнйй (показнйй) чоловік gentilicio 1. ¿¿з/людськйй, людяний; 2. родовйй, фамільний; племіннйй; 3. лінгв. що позначбє націонбльність (місце про- живбння) (про прикметник тал іменний,
4. /77 лінгв. нбзва жйтелів країни (міста, села)
gentílico ¿¿#язйчеський gentilidad f, gentilismo /77язйчницький gentío /77 HáTOBn; збігбвисько gentualla, gentuza /голбта, пбтолоч genual adj колінний genuflexión /колінопреклоніння genuino adv Істинний, спрбвжній, оригінб- льний
geobotánica Zreo6oTáHÍKa geocéntrico adj астр. геоцентричний geocentrismo m астр. геоцентрйзм geoda /1. геол. жеода; 2. мед. кавбрна geodesia /геодбзія geodésico ¿¿^'геодезйчний geodesta com. геодезйст,-ка geodinámica fгeoл. геодинбміка geofísica /геофізика
geofísico 1. ¿¿^'геофізйчний; 2. m геофізик geografía /геогрбфія; ~ económica (física) економічна (фізйчна) геогрбфія geográfico ¿¿#'географічний geógrafo m гебграф geología /геолбгія geológico ¿¿3¡r геологічний geólogo /77 геблог
geómetra 1. com. гебметр; 2. зоол. землемір (гусінь п'ядака) geometral adj див. geométrico geometría /геомбтрія; - descriptiva на- риснб геомбтрія; - euclidiana евклідова геомбтрія; - del espacio стереомбтрія geométrico ¿¿^'геометрйчний geopolítica /геополітика geoponía /землерббство; сільськб госпо- дбрство
geoquímica /геохімія geoquímico ¿¿^'геохімічний georgiano, -а 1. ¿¿# грузинський; 2. грузин, -ка; 3. /77 грузйнська мбва geórgica /жоржйна, горгбнія geórgico ¿¿^'землерббський geotectónica freon. геотектбніка geotermia freon. геотбрміка, геотермія geotérmico adj геол. геотермічний geotropismo m біол. геотропізм geótrupos mpi зоол. жукй-гноякй, геотрупи geranio m бот. гербнь gerbo тзоол. тушкбнчик, землянйй збєць gerencia / 1. управління, завідування; 2. посбда керівний; 3. контбра керівникб gerenta /діал. госпбдиня дбму розпусти gerente com. управляючий, завідувач; адміністрбтор
.gerifalco т іст., gerifalte m 1. орн. крбчет; 2. кулеврйна (старовинна гармата); 3. людйна, що вирізняється чим-н. сбред Інших germana fcn. повія, шльбндра gemianía /1. іст. херманія, жаргбн злочинців (що знайшов відображення у класичній іспанській літературі); 2. позашлюбний зв'язбк, позашлюбне співжиття; 3. діал. ва- Tára, юрбб (дітей); 4. сл. покидьки, пбтолоч germánico adj див. germano1 1 germanismo m лінгв. германізм germanista com. германіст (спеціаліст з германських мов та літератури)
germanizar tfrepiv,aHjgyB¿TM. онімечувати german»o, -а^ *-^аУ(давньо)герм0нський;
2. німбцькии; 3. m, f ГЄрм0нець, -ка;
3. німець,-ка
germano21. adj іст. див. genuino; 2. тюр. рідний брат; 3. сл. сутенбр germen т 1. збродок; зачбток; 2. бот. про- рбсток; збв'язь; 3. пбросток; 4. зарбдження, почбток, джерелб germicida /герміцйд, бактерицидний пре- napáT
germicidora fc.-r. протруйник germificar и/проростбти, пускбти пбростки germinación /зарбдження; проростбння germinal 1. adj зародкбвий, зачбтковий; гермінатйвний; 2. m іст. жермінбль (7-й місяць французького республіканського календаря)
germinar и/1. проростбти, пускбти nápocT- ки; 2. зарбджувати, виникбти germinativo ¿¿^здбтний до проростбння; potencia ~а схбжість
gerontocomio m притулок для для людбй похйлого віку
gerontología /геронтолбгія gerundiada /пишномбвний вйслів gerundiano adj пишномбвний (про стиль) gerundio1 m лінгв. герундій gerundio2 /77 учбний педбнт, марнослбв gerundio3 adj діал. див. generoso 2,4 gesta1 f іст. пбдвиги, героїчні вчйнки; cantar (romance) de ~ староіспбнський бпос gesta2 /мед. мускульний рух gestación /1. період вагітності; 2. зарбдження, вйникнення; 3. винбшування (проекту, планУ) gestapo /recráno
gestar 1. игбути вагітною; 2. зарбджуватися (про ідеї, плани)', 3. vt виношувати (плани) gestatorio adjщо служить для перенбсен- ня; silla ~а церк. крісло, нбші (у яких переносять Папу Римського під час урочистих Церемоній) gestear і//кривлятися gestero ¿¿^’що звик кривлятися gesticulación /міміка gesticulador 1. adj див. gestero; 2. ^кривляка, мартопляс
gesticular и/жестикулювбти; гримасувбти gestión /1. управління, завідування; ад- міністрбція; 2. рі клбпоти; hacer gestiones клопотбтися
gestionar и/клопотбти; вжйти пбвних збходів gesto m 1. вйраз облйччя; 2. гримбса, кривляння; 3. жест, рух; 4. іст. збвнішній вйгляд; fruncir el - супити брбва, супитися; hacer ~sa una cosa бути незадо- вбленим; torcer el - невдовблено покри- вйтися
gestor 1. adj що турбується, що клопбче (про щ-н.)\ 2. /77 керуючий спрбвами; 3. член правління акціонбрного товарйства gestoría /правління, дирбкція (компанії) gestudo /77 кривляка, ломбка geyser тдив. geiser ghetto /771. гбтто; 2. мбшканець гбтто giba /1. горб; 2. набрйдливість; надокучливість; неспбкій, хвилювбння; 3. сл. саквй gibado ¿¿^ горббтий
gibar vt\, гбрбити; 2. набридбти, надоку- чбти; хвилювбти
gibosidad /1. горббтість; 2. зігнутість, гор- бйна
giboso 1. adj див. gibado; 2. т горбун giganta fflne. gigantea gigante 1. adj див. gigantesco; 2. /77 гігант, вблетень; 3. гбнійдитбн, riráHT gigantea Ібот. сбняшник giganteo adj див. gigantesco gigantesco ¿¿#'1. гігантський, велетбнсь- кий; 2. гігбнтський, грандібзний, величезний
325
gigantez
gigantez f гігбнтський (велетбнський) рбзмір; 2. вблич, винятковість gigantilla f 1. грот0скна фігура; 2. фігурка (з тіста)\ 3. коротуха (про жінку) gigantismo m мед. гігантизм gigantón m гігантська лялька (на народних святах); echarle a uno los gigantones сказбти в бчі що-н. неприємне gigote /77 кул. дрібно посічене тушкбване м'ясо; азу; hacer una cosa розрізбти (розірвбти) на дрібні частинки giguear vi діал. див. gimotear gijas mpierna, міць
gil 1. adj діал. дурний; 2. m діал. дурило, дурень
gilí adj недоумкуватий, пришелепуватий, дурнйй
gilvo adjMepÓBm (про колір) gimnasia /'гімнастика; ~ laboral виробнича riMHácTHKa; ~ médica niKyeánbHa гім- н0стика; hacer ~ робити ранкову зарядку Igimnasio m 1. гімнастична 3ána; 2. гім- нбЗІЯ
gimnasta com. riMHácT, -ка gimnástica їдив. gimnasia gimnástico дс/гімнастйчний gimoteador 1. adj що скиглить; 2. m плаксій, скиглій, нюня gimotear і//скйглити gimoteo /77 ниття; скйглення ginebra1 f\. збентбження; cyeTá, безлбд- дя; 2. ránac, ráMip ginebra2 /"ялівцбва горілка, джин ginecología /пнеколбгія ginecológico я# гінекологічний ginecóloga, -a m, Лінекблог ginerio /77 бот. naMnácoea травб ginesta f6oT. дрік gingiva Лчсна gingival adjncémm gingivitis їмед. гінгівіт, зап0лення Ясен ginsen, ginseng m бот. женьшбнь gira ЛІ. пбдорож, прогулянка; пікнік; 2. служ- ббва поїздка; ~ artística театр, гастрблі, турнб
giración /обертбння
girada ñ. іст. див. giro 1; 2. пірубт (у танці) girador m фін. трасбнт giralda ^флюгер (у вигляді фігури людини або тварини)
giramachos m тех. воротбк, клуп girándula ЛІ. кблесо (феєрверка); 2. жи- рандбль (свічник, фонтан) girar 1. vi обертбтися; повертбтися, вертітися; 2. постійно обертбтися, повертатися, вертітися (про розмову); 3. робйти поворбт (про автомобіль)', повертбти (про вулицю)', 4. vt відправляти (грошовий переказ); 5. ком. індосувбти; 6. відправляти (циркуляри)
girasol /771. ебняшник; 2. підлбеник, підлабузник
giratoria /’шбфка з чарунками, що обер- тбється
giratorio adj 1. обертбльний; movimiento
- обертбльний рух; 2. що обертбється; escenario - ецбна, що обертбється; 3. поворотне; placa ~а зал. (вагбнне) поворотний кільцб
giravión m ав. гвинтокрйлий літбльний апарбт, гвинтокрйл girifalte /77 див. gerifalte girino тзоол. вертЯчка (водяний жун) giro /771. кбло; обертбння, колопод]бний рух; 2. тех. бберт; поворбт; 3. поїздка; об'їзд (зі службовою метою)', 4. перелбм; поворбт, оборот; tomar mal - повернути на погбне (про справу, tomar un nuevo ~ повернути на Інше (про справу, 5. лінгв. зворбт; ~ de lenguaje мбвний зворбт; ~ idiomatico ідібма; 6. пербказ (грошовий)', ~ postal поштбвий пербказ; ~ telegráfico
телегрбфний пербказ; 7. ком. безготівкб- вий розрахунок, жйро giroavión тдив. giravión girocompás т фіз. гірокбмпас giroflé /77 бот. гвоздйчне дерево girón m діал. KBapTán (міста) girondino іст. 1. а^жирондйстський; 2. m жирондйст
giroplano m комбінований гелікоптбр giroscopio, giróscopo, giróstato m фіз. гіроекбп
giróvago adj бродЯчий; мандрівнйй (про монаха)
gis 1. /77крбйда; 2. жив. пастбльний олівець; 3. Л. Ам. пульке (горілка)', 4. adjЛ. Ам. п'Яний
giste /77 nnBHá піна gitago m бот. кукіль
gitana f серденько, люба (звертання до жінки)
gitanada їдив. gitanería gitanear vi випрбшувати; виканючувати, цигбнити
gitanería /і. цигбни; 2. лбетощі, підлабузництво; 3. вчйнок (вйтівка), npnTaMáHHa циганам
gitanesco яо(гцигбнський gitanismo m 1. звичаї цигбн; 2. див. gitanería З
gitaneo, -а 1. ^циганський; 2. підлбели- вий; хйтрий; 3. т, /цигбн, -ка; 4. підлабузник; хитрун; que no se lo salta un ~ незрівнянний, чудбвий,надзвичбйний glabro adj бот. гблий, глбдкий glaciación ^зледеніння glacial adj 1. крижанйй, льодяний, хо- лбдний; viento - льодянйй вітер; 2. геогр. льодовикбвий, гляцібльний; 3. холбдний, льодянйй, байдужий; recibimiento ~ холбдньїй прийбм glaciar m геол. льодовйк, глбтчер glaciario adj 1. крижанйй, льодянйй; гляцібльний, льодовикбвий; 2. геол. льодовиковий; período ~ льодовикбвий період glaciarismo m, glaciología Лляціолбгія glaciólogo m гляціблог glacis /77 військ, mácnc gladiador, gladiator m гладібтор gladíolo, gladiolo m бот. гладіблус glande 1. m анат. голбвка чоловічого ста- тбвого бргана; 2. ficT. жблудь glándula ЛІ. анат. 3áno3a; ~ mamaria мо- лбчна зблоза; ~ salival слйнна зблоза; ~ sebácea ебльна зблоза; ~ sudorípara по- товб зблоза; 2. бот. зблозка; ~ nectarífera нектароносна зблоза glandular adj залбзистий, що віднбситься до 3áno3 glano /77 іхт. сом glasé /77 текст, тафтб
glaseado adj 1. лбщений; ґлянсувбтий, ґлЯнцевий; 2. глазурований; 3. сатинбва- ний (про папір)
glasear vt\. лощйти; 2. сатинувбти, ка- ландрувбти (папір)’, 3. кул. глазурувбти glaseo /771. лощіння; 2. каландрувбння, са- тинувбння (папері, 3. кул. ґлазурувбння glasto /77 бот. вбйда, синйльник glauco зо/світло-зелбний gleba f 1. скйба землі (під час орання)', 2. діал. необрбблене пбле; siervo de la - іст. кріпбк
glicina, glicinia í6ot. гліцинія glicirriza í6ot. солбдка (різновид) glicógeno тдив. glucógeno glifo /77 архіт. гліф, жолоббк gliptoteca f гліптотбка, зібрбння різного каміння
glíptica /гліптика global а^глоббльний, загбльний globo /771. куля; сфбра; 2. (~ terráqueo, ~ terrestre) земнб куля; глббус; 3. повітряна
куля; - aerostático аеростбт; - dirigible
дирижббль; - sonda метеор, куля-пілбт зонд; 4. склянйй абажур; ~ celeste неббе- ний глббус; - ocular бчне Яблуко; en - /ос adv. загалбм, в цілому; echar ~s діал роздумувати; мізкувбти globosidad f кулеподібний, кулястість; сферйчність
globoso, globular adj кулеподібний, кулЯстий, сферйчний globularia їбот. глобулЯрія (різновид) globulillo /771. dim. ote glóbulo; 2. гомео- патйчна кулька globulina Убіохім. глобулін glóbulo /771. dim. de globo; 2. кулька; ~s rojos (blancos) червонокрівці (білокрівці) globuloso adj що складбється з кульок gloria 1. fслбва, вблич; 2. рбзкіш, пишнота; 3. емпірбй, височінь; 4. рел. рай; 5. вихід акторів після закінчення спектбклю;
6. листкбвий пиріг; 7. вубль (тканина)',
8. /77 церк. слбва (одна з молитов католицької літургії)', estar en la ~ блажбнетву- вати, бути на сьбмому нббі; estar en sus ~s відчувбти велйка задовблення; hacer uno ~ de una cosa вихвалятися; saber a ~ бути дуже прибмним; подобатися; vivir en la ~ жйти, як у Бога за дверйма; que en ~ esté цбрство йому неббене gloriado тЛ. Ам. грог gloriar 1. vt див. glorificar; 2. vi діал. підливбти спиртнб у кбву (у прохолодні напої); ~se 1. вихвалятися; 2. радіти, весел йтися, тріумфувбти glorieta f 1. альтбнка; ротбнда; 2. круглий майдбнчик у пбрку з ротбндою (фонтб- ном) у цбнтрі; 3. міськйй майдан glorificable зо/гідний похвалй glorificación /*хвалб, похвала, прослбв- лення
glorificar vt прославляти, хвалйти; ~se
1. вихвалятися; 2. радіти, весел йтися, тріумфувбти
Gloriosa f (La) 1. рел. діва Марія; 2. іст. «слбветна революція» (іспанська революція 1868р.)
gloriosamente adv отавно, зі слбвою glorioso adj 1. слбвний, прославлений, славнозвісний, відомий; 2. хвалькуватий; echar uno de la -а замйлювати очі glosa f 1. глбса, тлумачення; 2. муз. варібція; 3. діал. прочухбн glosador m глосбтор, тлумбч glosar vt 1. складбти глбси, тлумбчити, коментувбти; 2. перекручувати, викривляти, непрбвильно тлумбчити glosario m глосбрій glose /77тлумбчення, коментувбння glosilla їполігр. петйт glosista com. див. glosador glositis їмед. глосит, запблення язика glosopeda ївет. Ящур glotis їанат. голосовб щілина glotitis їмед. див. glositis glotología Лиовознбвство glotón 1. ^'ненаейтний, ненажбрливий;
2. /77 ненажбра; 3. зоол. росомбха glotonear і//жбдібно їсти, поглинбти їжу glotonería f, glotonía їіст. ненажбрливість gloxínea, gloxinia f бот. глокейнія (різно- ВИД)
glucemia їмед. глікемія, уміст цукру у крові glucinio /77 хім. берйлій glucógeno m глюкогбн glucosa Ллюкбза glucósido /77 хім. глюкозйд gluma їбот. колоекбва лускб (у злаків) glutamina їхім. глютамін gluten /77клейковйна glúteo adj анат. сіднйчний glutinosidad f клбйкість, в'Язкість, лйп- кість
326
gonorrea
glutinoso adjmemm, в'язкий, липкий gneis m геол. гнейс
gnómico adj літ. гномічний, сентенційний,
ПОВЧбЛЬНИЙ
gnomo m гном
gnomon /771. астр. гнбмон; 2. теслярський косинець
gnosiología 7 філос. гносеолбгія, тебрія пізнаний
gnosticismo /77 філос. гностицйзм gnóstico /77 фІЛОС. ГНОСТИК gnú, gnu /77 зоол. гну goajiro m див. guajiro goal m див. gol gobernable ао/кербваний gobernación тА.див. gobierno 1; 2. губернаторство; 3. (Ministeriode la Gobernación) MinicTépcTBO внутрішніх справ (в Іспанії);
4. Л. Ам. канцелярія губернбтора gobernador 1. adj який управляє; 2. m правитель, губернатор; намісник; ~ civil губернбтор провінції (в Іспанії) gobernadora 71. жінка губернбтора; губернаторша; 2. правителька gobernalle /77, gobernallo тіст. мор. стернб gobernamiento m іст. див. gobierno 1 gobernanta 7 1. еконбмка; 2. покоївка (у готелі); 3. діал. гувернбнтка gobernante 1. aq/урядбвий; що прбвить; 2. /77 правитель; 3. любйтель покомбнду- вати (давбти розпорядження) gobernar 1. vt (vi) управляти, керувбти;
2. направлйти, вестй; 3. іст. утрймувати, годувати; 4. налбгоджувати, улбгоджу- вати; 5. vi слухатися стернб (про судно); ~se 1. володіти соббю; 2. (рог) керуватися gobernativo adj див. gubernativo 1 gobernoso, gobernudo adj 1. акурбтний, що любить порядок; 2. акурбтний, старанний
gobierna /'флюгер
gobiernista adjЛ. Ам. див. gubernamental gobierno /77 1. управління, правління; ~ absoluto абсолютна монбрхія, самодержавство; 2. уряд; - representativo парла- ментбрний уряд; - pelele маріонбтковий уряд; ~ provisional тимчасбвий уряд;
3. керівнйцтво; 4. (~ civil) губернбторство;
5. канцелярія губернбтора; 6. тех. управління; - a distancia телеуправління, дистанційне управління; 7. діал. див. gobernalle; 8. іст. прожиття; 9. клбптикова ковдра; mirar contra el - косйти, бути косооким; servir de - бути за пересторбгу gobio m зоол. довговусий пічкур
goce /77рбдість; задовблення, насолбда gocho /77 свиня
godeño adj сл. багбтий, повбжний godería feл. частувбння за чужйй рахунок godesco, godible ас# веселий, рбдісний godizo adj сл. див. godeño godo 1. adj іст. гбтський; 2. іст. багбтий, могутній; знбтний; 3. сл. див. gótico 1, 3;
4. сл. прбвий; bracio ~ права рукб; Ь.діал. іст. іспанський; 6. m іст. гот; 7. діал. менструація; місячні; hacerse de los ~s вихвалятися знбтністю; удавбти з сббе арис- токрбта; ser - налбжати до старовйнного дворянського рбду
gofio /771. діал. бброшно з підембженого зерна; 2. діал. солбдке тісто з кукурудзяного бброшна gofo ас# грубий, хамулуватий gol /77 спорт, гол; hacer (meter) un ~ забйти гол
9оІа 71. див. garganta 1; 2. вузькйй вхід у гавань; 3. див. gorguera; hacer - діал. чинйти бпір, опирбтися golango /77 антилбпа (різновид) goleada f спорт, сбрія (ряд) голів goleador спорт. 1. adj що забйв багбто г°лів; 2. /77 напбдник
golear vi, vt спорт, забивбти голй goleta fMop. шхуна, голбт golf /77 спорт, гольф golfa /повія
golfante m див. golfo3 2 golfear vi1. бродяжити; 2. хитрувбти, шах- раювбти
golfería 71. збірн. волоцюги; безпритульні; 2. вйтівка безпритульного (волоцюги) golfín /77 зоол. дельфін golfista com. спорт, гравбць у гольф golfo1 /771. затбка; 2. мбре; 3. безбдня, прірва
golfo2 m діал. дверна (вікбнна) завіса golfo3 /771. волоцюга; ледбщо; пройдйсвіт; 2. пустун, бешкбтник (продітей) goliardesco, goliardico ас#'голіардйчний; poesía goliardica побзія голібрдів goliardos m рі іст. голібрди goliat /77 голібф (жу/і)
golilla 1. /старовинний хіфрбваний кбмір; брйжі; 2. кбмір (у пташок); 3. тех. шбйба; проклбдка; 4. тех. кільцб; вузькб втулка; з'бднувальна трубка; 5. діал. шййна хустка (частина одягу гаучо); 6. діал. хустка, зав'язана навкбло шиї; 7. діал. кравбтка; 8. діал. борг; 9. m служббвець судовбго відомства; ajustar (apretar) а uno la - устбвити клбпку; повісити; andar de ~ діал. вйрядитися golimbro adj діал. див. goloso 1 golismo adj діал. див. goloso 1 golmajear vi діал. див. golosinar golondrera feл. взвод солдатів golondrina 71. лбетівка; 2. середземно- мбрський довгопбр (риба); 3. діал. мотбр- ний човен; прогулянковий катер; 4. діал. фургбн на ресбрах (для перевезення меблів); ~ de mar зоол. річковйй крячбк; una - no hace verano однб лбетівка—то ще не веснб; voló la ~ спрбва не вдалбея golondrino m 1. пташеня лбетівки; 2. див. golondrina 2; 3. волоцюга, мандрівбць;
4. дезертйр (солдат); 5. сл. солдбт, рядо- вйй; 6. мед. фурункул (під пахвою); voló el ~ спрбва не вдалбея golondro /77бажбння, прбгнення; апетйти; andar en ~s плекбти мбрні надії; campar de - жйти за чужйй рахунок golosear vi див. golosinar golosina 71. лбсощі; еблодощі; 2. бажбн- ня, пбтяг; 3. прибмна дрібнйчка; amargar a uno la ~ дброго кбштувало, вилазити ббком; зіпсувбти задовблення golosinar, golosinear vi 1. лбсувати; 2. див. gulusmear
golosmear vi див. gulusmear goloso 1. adj що любить ембчно поїсти, що любить лбсощі; 2. що мбє особлйву прйстрасть; лбсий (до чого-н.); 3. апетйт- ний, смачнйй; 4. mласун; Ь.діал. соббка, пес
golpe /771. удбр; пбштовх, зіткнення; - mortal смертбльний удбр; - seco ейльний удбр; тех. удбр без відцбчі^asestar un ~ завдбти удбру; 2. велйка кількість; ~ de gente нбтовп; 3. удбр, нещбстя; 4. удбр (серця); биття (лульсУ); 5. пружйнний за- мбк (для дверей); 6. лунка (для насіння, розсади); 7. прикрбса з позументів; 8. муз. удбр (по клавішах, струна.*); 9. пбдив, зди- вувбння; 10. осяяння, щаслйва думка; до- тбпне слівцб; 11. діал. вйворіт, спід (одягу); АІ.діал. залізний мблот; 13. діал. ков- тбк (вина); ~ de calor мед. тепловйй удбр; ~ de Estado держбвний переворбт; - de fortuna несподівана удбча; удбр дблі; - de gracia остбнній (смертбльний) удбр, якйм добивбють, щоб припинйти страждбння порбненого; ~ de mano військ, вйлазка; рбзвідка ббєм; - de mar водянйй вал, шквал; ~ de teléfono діал. телефбнний
Дзвінбк; у de tos нбпад кбшлю; ~ de vista побіжний пбгляд; - en vago прбмах, удбр мймо цілі; невдбча, провбл; а - loe. adv. (саджбти, сіяти) у ймки, у лунки; a ~s /ос. adv. пбштовхами, ривкбми; місцями; тут і там; а - seguro іос. adv. напбвне; al~ іос. adv. блйжче до спрбви; діал. моментб- льно, умйть, тібї ж хвилйни; de - loe. adv. швйдко, відрбзу; рбптом, зненбцька; de ~ у porrazo (zumbido) loe. adv. кваплйво, нерозвбжливо; de un - іос. adv рбзом, за однйм захбдом; caer de ~ обвал йтися, завалйтися; звалйтися як сніг на гблову; dar - a uno здивувбти, врбзити; dar uno ~ en bola укласти вдблу (вйгідну) угбду; благополучно завбршити спрбву; dar uno el - поїсти; спрбвити врбження; здійснйти злочин; errar (fallar, marrar) el - схйбити; parar uno el - відвернути біду, відбйти удбр; ¡~l, ¡va el Ч Л. Ам. з дорбги! (оклик на вулиці), а - dado no ay quite спрбву зрбблено
golpeadero m 1. місце, кудй падає водб (водоспад); 2. шум, стук (відударів) golpeado m сл. стулка (дверей, вікна) golpeador m Л. Ам. кільцб (на дверя.х), двернйй молотбк golpeadura 7удбр (дія і результат) golpear 1. vt(vi) ударйти, бйти; 2. стукати;
3. Л. Ам. стукати у двбрі; 4. vi стукати golpeo m див. golpeadura golpetear vt, w'стукотіти, часто стукати golpeteo /77 чбстий стукіт golpiza fЛ. Ам.,діал. прочухбн, покарбння golusmear vi див. gulusmear gollería 71. лбсощі, делікатбе; 2. надмірність, рбзкіш
golletazo m 1. удбр по шййці пляшки; 2. тавр, удбр по шії бикб gollete /77 1. гбрло, гортбнь; 2. дшййка (пляшки); estar ano hasta el - наїстися, бути ейтим по гбрло; втрбтити терпіння, дійтй до ручки; бути по вуха у боргбх golletear \гідіал. хапбти за гбрло gollizno, gollizo тдив. garganta 4 golloría fpne. gollería goma 71. камбдь, гума, клей (рослинний); камбдь; ~ arébica гуміарабік; ~ guta гумігут; - laca шелбк; 2. гума; 3. каучук; 4. (~ de borrar) гумка (для стирання), лбетик;
5. діал. похмілля; 6. авто шйна; ~ de mascar жувбльна гумка gomal m Л. Ам. плантація каучуконбених дербв
gomar vt іст. прогумбвувати; покривбти гумою, гумувбти gomecillo m поводйр gomero1 1. ^'каучуковий; érbol - каучу- конбене дбрево; 2. m каучуконбе (дерево); 2. Л. Ам. збирбч каучуку; 3. діал. тор- гбвець каучуком; А. діал. флакбн, пляшка для клбю; 5. бот. евкаліпт gomero2 m рогбтка (для стрільби) gomia1 71. дракбн; 2. ненажбра; 3. розорення
gomia2 fpіал. нбтовп gomorresina 7гумігут, смолйста камбдь gomosería, gomosidad 7клбйкість, в'язкість
gomoso 1. ас# каучуковий; 2. гумовий; ка- медйстий; 3. клейкйй, в'язкйй; 3. птфрант, чепурун
gonce тдив. gozne góndola 71. гондбла; 2. діал. автббус gondolero /77 гондольбр gonfalón /77 3намбно, прбпор; корогвб gonfalonero, gonfaloniero т іст. гонфа- лоньбр, прапоронбсець gong, gongo m гонг goniómetro m гонібметр, кутомір gonococo /77 мед. гонокбк gonorrea fMep. гонорбя
327
gordal
gordal adjдуже товстйй, «л'ясйстий; велй- кий
gordiano adj. nudo ~ гбрдіїв вузол gordi(n)flón а^жйрний, обрбзклий gord*o 1. товстйй, угодбваний; жйр- ний; 2. жйрний, що Mée 6aráTO сала (про м’ясо)] 3. товстйй, цупкйй (про папір, тканину] 4. велйкий (про палець); 5. жорст- кйй (про водУ] 6. найбільший, головнйй (про виграш у лотереї); 7. m cáлo, жир;
8. найбільший вйграш у лотербї; 9. algo ~ нaдзвичáйнa (гучнб) подія; coger uno la ~а напитися, нализатися; tragar una más ~а повірити у небилиці; aquí entra lo ~ 3ápa3 почнбться найголовніше gordolobo m бот. ведмбже вухо, коров'Як звичáйний
gordura ЛІ. жир, cáno; 2. noBHOTá, огрядність; 3. діал. вершкй; шкурка (молока) gorfé /77 вир
gorgojera fдiaл. зарбження довгонбсиком (насіння)
gorgojo /771. зоол. довгонбсик; 2. людйна мал0нького зрбсту, коротун gorgojoso а^підтбчений (з'їдений) довгонбсиком
gorgor m див. gorgoteo
gorgorear vi діал. 1. див. gorgoritear;
2.пузйритися
gorgoreo m діал. див. gorgorito gorgorita 7 1. бульбашка (на воді)] 2. (pf) див. gorgorito
gorgoritear vi вивбдити рулбди, заливб- тися трбллю
gorgorito m(pi) рулбда, трель gorgorotada 7ковтбк
gorgotear vi пузйритися; булькати, клеко- téth
gorgoteo /77 булькання, клекотбння gorgotero /77ЛОТ0чник, рознбщик gorguear vi див. gorgoritear gorguera f*І. старовинний гофрбваний комір; брйжі; 2. іст. див. gorjal; 3. бот. об- гбртка
gorila /77 зоол. горйла gorja fflHB. garganta; estar de ~ бути y піднбсеному нбстрої gorjal /77 іст. нашийник (латний) gorjear v/1. вивбдити трблі (рулбди); 2. іст. Л. Ам. насміхбтися; ~se лепетати (про дитину
gorjeo /77 1. трель, рулбда; 2. дитячий лбпет
gormar и/рвбти, нудити (безос.) gorobeto adj\ тЛ. Ам. горббтий gorra 1. 7шбпка; кашкбт; кбпі; ~ de plato фбрмений кашкбт; - de visera кбпка; 2. ритЯчий чбпчик; 3. т нахлібник, дармоїд; de - іос. adv. за чужйй рахунок, на дурнЯк, задурно; duro de ~ чванлйвий, пихбтий; hablarse de - розклбнятися на ходУ; hacer - діал. не з'явйтися на службу; прогулЯти урбки gorrada fflHB. gorretada gorrería 7 1. магазйн головнйх уббрів; 2. ательб з вйготовлення головнйх уббрів gorrero т 1. шапкбр; 2. див. gorra 2; 3. Л. Ам. збєць, безбілбтник gorretada 7привітбння зняттям капелюха gorrín т див. gorrino gorrinada fflne. gorrinería gorrinera 7свинЯчий хлів, свинбрник gorrinería 71. бруд, нечистотб; 2. свйнст- во, мерзбтність, гидбта; 3. грубість, хбм- ство
gorrino т 1. молбчне поросЯ; 2. свинЯ gorrión т 1. гороббць; - molinero (moru-
по) чорногрудий гороббць; 2. орн. Л. Ам. колібрі
gorrionera 7кублб, вертбп gorrista 1. adj що живб за чужйй рахунок; 2. сот. див. gorra 2
gorro т 1. шбпка; - de piel хутрянб шбпка; - frigio фрігійський ковпбк; 2. дитЯчий чбпчик; apretarse el ~ Л. Ам. намастйти п'Яти (сблом); тікбти; llenársele a uno el ~ втрбтити терпіння; poner el ~ a uno по- стбвити у незручнб станбвище; настбви- ти рбги
gorrón1 т 1. галька (камінь)] 2. шовковйк (що не доробив кокон)] 3. шкварка; 4. тех.
1. adj що живб за чужйй рахунок; 2. Л. Ам. егоїстйчний; 3. m див. gorra 2;
4. Л. Ам. егоїст; 5. скнбра; 6. розпусник; noTináxa
gorrona /'повія, шльбндра gorronal тдив. guijarral gorronear и/жйти за^чужйй рахунок, бути нахлібником (дармоїдом) gorronería 71. дармоїдство, утрйманство;
2. Л. Ам. егоїзм; 3. Л. Ам. скнарість, жбдіб- ність, скупість
gorullo тгрудочка (тіста) gorullón m сл. начбльник в'язнйці gosipino adj бавбвнЯний; схбжий на бавбвну
gota 71. крбпля; 2. мед. подбгра; 3. архіт. гута, крбпля; 4. ріфарм. крбплі; - caduca (coral) епілбпсія; cuatro ~s корбткий дощ, дбщик; - serena мед. тбмна водб; la ~ de leche молбчна кухня (для немовлятj - а ~ іос. adv. крбпля по крбплі, потрбху; по quedar ~ de sangre en el cuerpo (en las venas) злякбтися, заклЯкнути (від страху, соромуj по ver (пі) - тбмно, хоч бко стрель; sudar la ~ gorda працювбти у пбті чолб; una ~ tras otra apagan la sed, la ~ de agua horada la piedra крбпля кбмінь тбче
gotario тдіал. піпбтка; крбпельниця goteado dq/забрйзканий, закбпаний gotear и/1. кбпати; 2. накрапбти (продощ)]
3. flaeáTH (брбти, отрймувати) потрбху (частйнами); 4. діал. подати (з висоти) goteo /77 1. крбпання; 2. регулярна вйп- лата грбшей (дрібними сумами) gotera 1. 7протікбння (дахУ’,2. плЯма на стблі (від протікання); 3. завіса (над ліжком)] 4. (рі) нездорбв'я; слббість, недуга; старбча нбміч; 5. Л. Ам. р/окблиці (міста); передмістя; 6. adv ріал, пбруч; es una ~ він постійно хворіє; постійні неприбм- ності, прйкрість; la - cavala piedra крбпля кбмінь тбчить
gotero тЛ. Ам. крбпельниця; піпбтка goterón т 1. велйка крбпля (дощу)] 2. буд. слізнйк; 3. архіт. гута, крбпля goticismo /77готйчний період (у мистецтві) gótico 1. adj іст. гбтський; 2. готйчний (про стиль)] letra -а готйчний шрифт;
3. шляхбтний, знбтний; 4. m іст. гбтська мбва; 5. гбтика; готйчний стиль gotismo тдив. goticismo gotoso 1. adj подагрйчний; 2. т хвбрий, що страждбє на подбгру, подбгрик gotuco т ковтбк
goyesco adj жив. характерний для стйлю (манбри) Гбйї
gozar vt\. (vi, de) користувбтися, мбти у свобму розпорядженні; мбти; - de buena salud мбти гбрне здорбв'я; 2. (~se) відчувати задовблення, насолбджуватися;
3. володіти (жінкою)
gozne /77 шарнір, завіса, петлЯ (віконна, дверна)
gozo т 1. задовблення, насолбда; 2. рб- дість, тріумфувбння; saltar uno de ~ стриббти від рбдості; 3. рірел. хорбл на честь Богорбдиці (святйх); dar - рбдува- ти, робйти прибмність; no caber uno en sí de ~ не тЯмити себб від рбдості; mi (nuestro, etc.) ~ en un pozo загйнули всі надії gozoso зо/рбдісний, весблий
цблфа
gorrón2
gozque, gozquecillo, gozquezuelo цуцик grabación 71. див. grabado 1; 2. (зву. ко)збпис; грамзбпис; 3. грамплатівка- диск; 4. магнітофбнна стрічка (ззаписом) grabado т 1. гравіювбння; ~ en fondo (en hueco) гравіювбння по дбреву (по метб- лу, камінню) (для карбування) 2. гравюра, естбмп; - al agua fuerte офбрт; а| agua tinta акватйнта; ~ a media tinta мбцо-тйнто; 3. див. grabación 2 grabador т гравбр, гравіювбльник grabadora 7магнітофбн; ~ vídeo відео- магнітофбн
grabadura fflne. grabación 2 grabar vt 1. гравіювбти; 2. вирізбти, вирізьблювати; 3. запйсувати (звук, зображення)] ~ un disco записбти платівку grabazón f36ipn. гравюри, естбмпи gracejada fЛ. Ам. блазнювбння, кривлЯння gracejar иг1. писбти невймушеним (вйтон- ченим) стйлем; 2. жартувбти, глузувбти gracejo т 1. вйтонченість, невймушеність (стилю)] 2. діал., Л. Ам. блбзень, фіґлЯр;
3. Л. Ам. жартівнйк
gracia 71. грбція, вйтонченість; привббли- вість; прибмність; 2. люб'язність, привітність, ввічливість; 3. дбтеп; decir ~s гово- рйти дбтепи; 4. прихйльність, лбска; caer de la - de uno потрапляти в нелбску;
5. прощення; пощбда; помйлування; hacer ~ помйлувати; 6. ім'Я; 7. рел. благодб- ть; - mohosa заялбжений дбтеп; unatris- te - неприбмність; de - іос. adv. дбром, безплбтно; en - a (de) іос. регр. з повбги (до кого-н.) завдякй, внбслідок; ~s а іос. ргер. завдякй; caer en - сподббатися; dar (las) ~s дякувати; dar uno en la - (de) узЯти звйчку, унбдитися (робити ЩО-H.j decirledos ~s a uno вйсловити прЯмо неприбмні рбчі; hacer ~ a uno подббати- ся, бути по душі; смішйти, забавлЯти; по estar uno de - (para ~s) бути у погбному нбстрої,бути не в дусі; reírle a uno la(s) ~(s) підспівувати (підтбкувати); підлбщу- ватися; tener graciauna cosa дивувбти; шокувбти; викликбти незадовблення (роздратовувбння, досбду); ¡tiene ~ (Іа cosa)i гбрна спрбваі; ¡ ~s a Dios! слбва Bóry!; maldita la ~ que me hace (que- tiene)... мені так не подббається...; ¡ (muchas) ~s! ^уже дЯкую!; ¡que ~! як цікаво!; нічбго собі!; ¡y ~s! моглб бути гірше!, подякуєте!
graciable adj 1. люб'Язний, ввічливий; 2. послужливий
graciado adj іст. великодушний; щедрий grácil adjTomm] крихкйй gracilidad 7тбнкість; крйхкість graciola ґбот. аврбн лікбрський graciosidad Телегбнтність, грацібзність, вйтонченість; привббливість, миловйдність gracioso 1. ^‘граційний, вйтончений, при- вббливий, миловйдний; 2. дотбпний; 3. безплбтний, безкоштбвний; 4. m театр. кбмік; ¡estada ~! отб був би номер!; lo - es que... нвйцікавіше (те), що...; hacer uno el ~ кривлЯтися, блазнювбти, клбїти дурня grada1 71. схбдина, схбдинка; 2. (рі) сидіння; рядй, трибуни (на стадіоні, в аудиторїї) 3. див. gradería 2; 4. мор. стбпель;
5. Л. Ам. майдбнчик (перед будинком)]
6. церк. пбперть; 7. діал. схбди; 8. рі ве- лйкі парбдні схбди
grada2 71. приймбльня у монастирі; 2. с.-г. боронб
gradación 71. градбція; 2. іст. див. graduación
gradar, gradear vt с.-г. боронувбти gradeo m с.-г. боронувбння gradería 71. схбди; 2. трибуни (на ста- діоні)] 3. театр, амфітебтр; 4. велйкі парбдні схбди
328
granulación
gradiente /771. метео градіЯнт, перепЯд; 2. Д Ам. схил, нбхил gradilla^ ЛіриставнЯ драбйна gradilla2 f 1. фбрма для цЯгли (черепиці); 2. іст. решітка для cмáжeння м'яса gradina /різЯць (скульптора) gradiolo, gradiolo m див. gladíolo grado1 тЛ.див. grada11; 2. ступінь, міра; en alto (sumo) - у найвищій мірі; hasta cierto ~ до néBHo'i міри; 3. клас (у школі)\ alumno de primer - першокласник; 4. учЯний ступінь, 5. служббвий ранг, чин; ~ militar військбве звання; 6. грЯдус; 20 ~s bajo cero (de frío) 20 грЯдусів морбзу; 20 - s de latitud boreal (austral) 20 індусів північної (півдЯнної) широти; 7. юр. ін- стЯнція, ступінь; 8. муз. ступінь; 9. лінгв. ступінь; ~s de comparación ступені порівняння; 10. коліно (покоління в родоводі); de ~, en por ~s loe. adv. крок
за крбком, поступбво grado2 т вбля, бажЯння; a mal de mi (tu, su, etc.) - loe. adv. прбти Moé'i (твоЯЇ, своєї) вблі; de (buen) -, de mi (tu, su) - loe. adv. oxÓ46, із задовбленням; de mal ~ loe. adv. неохбче; de - o por fuerza loe. adv. мимовблі; ni ~ ni gracias немЯє за що, нем0 за що дякувати graduación f 1. фадуювЯння; пбділ на грЯдуси; 2. шкалЯ; - doble подвійна шка- лЯ; 3. військ, чин, звання, ранг; 4. про- цЯнт, відебток (жиру у молоці, спирту в алкогольних напоя.л)
graduado adj що мЯє вищу освіту (учЯний ступінь), що закінчйв університЯт graduador /77 градуЯтор, ділйльний інстру- мЯнт
gradual adj 1. послідбвний, поступбвий;
2. ступінчастий
graduando m старшокурсник, випускнйк (вищого навчального закладі кандидЯт на отрймання звання ліценціЯта graduar vt 1. градуювЯти, розділяти на грЯдуси; 2. вимірювати грЯдусами; 3. ре- гулювЯти; 4. надавЯти наукбвий ступінь;
5. присуджувати чин (званнЯ); ~se отрй- мувати наукбвий ступінь; закінчувати вйщий навчЯльний зЯклад grafía /’написЯння, грЯфіка gráfica ЛрЯфік, діагрЯма gráficamente adv 1. ббразно, набчно; 2. графічно, за допомбгою крЯслень (діагрЯм);
3. мисг., лінгв. графічно
gráfico 1. ад/графічний; 2. креслярський;
3. ббразний, живйй (про мову, стиль)',
4. m див. gráfica gráfido /77 бот. сірий лишЯй
grafio /77 полігр. грабштйхель, штйхель grafioles /77/?/фігурне бісквітне пЯчиво grafitico ^'графітовий, що містить графіт grafito /77 мін. графіт grafitoso adj див. grafitico grafófono /77 фонбграф grafomanía ЛрафомЯнія grafómano m графомЯн grafómetro m полігр. графбметр graforreportaje, graforreporte m фоторе- портЯж
grafospasmo m мед. графоспЯзм, писЯ- льна судома
grafotipo /77 полігр. складЯльна машйна 9ragea /і. дражЯ; 2. фарм. пілюля; 3.діал. шріт (для стрільби) grajea їдіал. див. gragea З grajear иг'кЯркати
grajo /771. орн. грак; 2. базіка; патЯкало;
Л. Ам. зЯпах пбту grama í6ot. свинорйй пЯльчастий gramalote m Л. Ам. бот. прбсо (різновид) gramática ЛІ. грамЯтика; - comparada порівняльна грамЯтика; 2. латйнська грамЯ- тика, латйна (предмет в середньовічних
навчальних закладав ~ parda спрйт- ність, уміння влаштбвуватися gramatical ад(г‘граматйчний gramático 1. adj див. gramatical; 2. /77гра- матйст
gramil m буд. рЯйсмус, рЯйсмас gramíneas fpi бот. злЯки, злЯкові gramíneo 1. adj зпЯковий; 2. m злак gramo m грам
gramofónico адітатефбнний gramófono m грамофбн, патефбн gramola ЛірогравЯч; автомЯт-програвЯч gran adj(apyc. de grande; вжив, передім.): а ~ paso швйдко, стрімко grana1 f 1. див. granazón; 2. період доз- рівЯння зЯрна; 3. зернЯтко, насіннячко; dar en ~ ітй в насіння (про рослини)\
4. див. granuja 2
grana2 ЛІ. зоол. червЯць; 2. зоол. кермЯс;
3. кошеніль, кармін (фарба)’, 4. бот. лаконос (різновид)’, 5. тонкЯ полотнб; - de Paraíso бот. кардамбн granada f 1. гранЯт (плід)’, 2. військ, гра- нЯта; ~ antitanque протитЯнкова гранЯта; ~ de fragmentación (rompedora) оекбл- кова гранЯта; - de fusil гвинтівкова (руш- нйчна) гранЯта; - de mano ручнЯ гранЯта; ~ fumígena димовЯ гранЯта; 3. військ. снарЯд; ~ de iluminación освітлювальний снарЯд; - perforante бронебійний снарЯд; ~ trazadora трасуючий снарЯд granadal m гранЯтовий гай granadero m 1. іст. гренадбр; 2. здоро- вЯнь, крЯм'яз
granadilla í6ot. пасифлбра granadina1 ^гранЯтовий напій granadina2 Лранадйн (тканина) granadina, -а1 1. adj гранЯдський, що віднбситься до м. ГранЯда; 2. т, /жйтель, -ка (урбдженець, -ка) м. ГранЯда granadino2 т квітка гранЯта granado1 adj\. видатний, відбмий; 2. досвідчений; 3. дозрілий; достйглий (про хліб)’, por ~ іос. adv. іст. бптом granado2 тбот. гранЯт, гранЯтове дЯрево granalla /’зернйстий метЯл granar 1. vi наливЯтися, достигЯти (про хліби)’, 2. сл. розбагатіти; 3. vt див. granear 2
granate m 1. мін. гранЯт; ~ almandino (noble) альмандин; 2. тЯмно-червбний (гранЯтовий) кблір granazón /налйв зернЯ grandazo adj діал. величбзний grande 1. ^‘великий; 3. славбтний, славнозвісний; 4. рел. страснйй (про тиждень); 5. Л. Ам. літній, похйлого віку; 6. m гранд, аристокрЯт; - de España іст. іспЯн- ський гранд; 7. діал. головнйй вйграш (у лотереТу, а Іо - іос. adv. багЯто, розкішно; гордовйто; пихЯто; зарозуміло; en - іос. adv. загалом, у цілбму; у велйкому обсязі; estar uno en ~ бути щаслйвим grandemente adv 1. дуже, надзвичЯйно, найвйщою мірою; 2. чудбво, прекрЯсно grandevo adjстарйй, похйлого віку grandeza f 1. величинЯ; 2. вблич, влЯда, могутність; 3. вЯлич душі, вчйнку; 4. тйтул грЯнда (в Іспанії)
grandifloro adj бот. великоквіткбвий grandilocuencia f\. красномбвство; 2. ви- ебкий стиль; пишномбвність grandilocuente, grandílocuo adj 1. крас- номбвний; 2. піднбсений, висбкий; пиш- номбвний (про стиль) grandillónadjBucóKm, дбвгий grandiosidad /’велйчність, грандібзність grandioso яо/велйчний, грандібзний grandisonar vi гучно звучЯти, гриміти grandísono а^'звучний, голоснйй grandor m рбзмір, величинЯ grandulón adjЛ. Ам. див. grandillón
grandullón /77здоровбнь graneado adj 1. зернистий, крупнйстий; подрібнений; 2. поцяткбваний; 3. пунк- тйрний; 4. військ, швидкйй, чбстий (про вогонь)
graneadora f - colgante полігр. зернй- льна машйна
granear vt 1. розкидЯти насіння (під час сівби)', 2. гранулювЯти (поро)ї)\ 3. провб- дити пункгйр
granel adj. а - іос. adv. нЯсипом, розсипом (прозерно)’, навЯлом (безупаковки)’, 6. не вибирЯючи, підрЯд, огулом; у велйкій кількості
granero m 1. хлібна комбра, житниця; 2. жйт- ниця, хліборбдний райбн granillo /771. зернЯтко; 2. дрібнЯ користь granilloso а^'зернйстий granítico adj гранітний granito /771. dim. de grano; 2. мін. граніт; ~ de arena лЯпта, скрбмний внбсок (у загальну справу, con su ~ de sal loe. adv. оберЯжно, обЯчно; echar uno un ~ de sal пожвЯвити розмбву, внестй свіжий струмінь
granitoideo adj мін. гранітоподібний granívoro adj зоол. зерноїдний (про птахів) granizada f 1. ейльний град; 2. велйка кількість; 3. діал. див. granizado granizado m діал. лимонЯд з льбдом granizal m Л. Ам. див. granizada 1 granizar vi 1. іти (про град)\ 2. сйпатися, пЯдати
granizo /771. град; 2. велйка кількість; 3. біль- мб, полуда; armarse el - насувЯтися (про грозу, бурю, про сварку)’, saltar como - en albarda втрутитися недорЯчно в чужі спрЯви; гарячкувЯтий
granja fфépмa‘, садйба з сільськогоспб- дарськими спорудами; ~ popular діал. нарбдний маЯток; - avícola птахофЯрма; ~ zootécnica тварйнницька фЯрма granjear vt 1. отрймувати прибуток (від торгівлі); 2. придбЯти, отрймати; 3. (~se) заслугбвувати, завойбвувати (прихильність)', 4. діал. сл. крЯсти; 5. мор. покри- вЯти (відстань)
granjeo m отрймання прибутку (від торгівлі) granjeria f 1. прибуток від сільськбго господЯрства; 2. прибуток granjero m фЯрмер
grano /771. зерно; сім'я; ~ mondado крупЯ; ~ calibrado калібрбване насіння; 2. зернЯтко, крупйнка; 3. крупйнка, крЯпля, ма- лйзна; 4. прищ; 5. (mal ~) фурункул; чирЯк; - de arena піщйнка; лЯпта, скрбмний внЯсок (у загальну справ}))’, con su ~ de sal іос. adv. оберЯжно, обЯчно; apartar uno el ~ de la paja відокрЯмити головнЯ від другорядного; ir uno al - перейтй до спрЯви; no ser ~ de anís una cosa бути важлйвим; ¡ahí es un ~ de anís! нічбго собі дрібнйчка!; ¡al ~! до спрЯви! granoso adj з зернйстою повЯрхнею; ше- рехЯтий
granudo adj див. granilloso granuja 1. /Ягода виногрЯду без кісточок; 2. зернЯтко, кісточка (виноградУ)\ 3. збірн. див. granujería 1; 4. m вуличний хлбпець;
5. шахрЯй, хитрун, пройдйсвіт granujada f шахрЯйство granujería ЛІ. збірн. безпритульні; 2. див. granujada
granujiento adj 1. прищЯвий; 2. див. granoso
granujilla ЛІ. пустун; шйбеник, бешкбтник; 2. вуличний хлбпець granujo m прищ granujoso adj див. granujiento gránula fxрЯнула
granulación . rex. грануляція, зерніння; - fina дрібнозернйстість; ~ gruesa круп-
329
granulado
нозернйстість; 2. мед., ácrp. грануляція;
3. дрбблення
granulado 1. adj бот. зернистий; 2. тех. зернйстий; гранульбваний; 3. m мед. приготувбння ліків у вйгляді пілюль; 2. Л. Ам. цукровйй пісок
granular1 adj 1. тех. зернйстий; гранульбваний; 2. приицбвий
granular2 vt тех. гранулювбти; -se покри- вбтися прищбми granuliforme ^‘зерноподібний granulo m 1. грбнула, крупйнка, зернб; 2. фарм. пілюля granuloma m мед. гранулбма granuloso adj див. granilloso granza1 í6ot. марбна granza2 (діал. бетбн
granza3 ЛІ. plс.-г. полбва; 2. piметалбва . стружка
granzón m мін. 1. висівки (щебеню)]
2. діал. грбвій; крупнозернйстий піицб- I ник
grao /77 ббрег, зручнйй для вйсадки grapa1 Аяяжнб скобб grapa2 (діал. виноградна горілка grasa ( 1. жир, сбло; - animal тварйнний жир; - vegetal рослйнний жир; 2. змбзка;
3. маснб плЯма; 4. вбкса; dar - чйстити взуттЯ; 5. рі шлак
grasar vi діал. пошйрюватися (про новину grasera /"маслЯнка
graseria ( 1. свічковйй завбд; 2. діал. бійня, різнЯ
grasera m шлбковий відвбл grasiento, graso, grasoso adj 1. жйрний, маснйй; маслянйстий; 2. змбзаний жйром (сблом); 3. засблений graspo /77 бот. брика (різновид) grasura (див. grosura grata /дротянб щітка gratar і//скребтй, скоблйти, зішкріббти gratén m див. gratín; al - іос. adv. в суха- рЯх
gratificación /Ч. винагорбда, нагорбда; 2. додаткбва оплбта (якої-н. роботи) gratificar vt\. винагорбджувати, платити; 2. принбсити задовблення (рбдість) gratín /77 кул. їжа, підсмбжена у сухарЯх; аі
- іос. adv. в сухарЯх
gratis яс/і/бесплбтно, безкоштбвно gratisdato adj незаслужений (про нагородіІ
gratitud /вдЯчність
grat«o adj 1. прибмний; ббжаний; persona по -а дип. персбна нон грбта; 2. див. gratuito 1; 3. Л. Ам. вдЯчний gratuito adj 1. даровйй, безкоштбвний; безплбтний; 2. необґрунтбваний, безпід- стбвний; голослівний gratulación ЛІ. поздорбвлення; вітбння; 2. привітбння; 3. рбдість, задовблення gratular і/у'вітбти; -se радіти; отрймувати задовблення
gratulatorio яс/вітбльний (про лист, промови)
grava /’грбвій, гблька gravamen m 1. тягбр; 2. борг, зобов'язання; 3. повйнність; подбток, мйто gravar и/обтяжувати (податками) gravativo яс/обтЯжливий grave 1. ад^важкйй, тяжкйй; 2. серйбзний; оббчний, обербжний; 3. серйбзний, важ- лйвий, значнйй; 4. серйбзний, тяжкйй, не- безпбчний (про ситуацію, хворобу falta
- груба пбмилка; ponerse - тЯжко захворіти; 5. піднбсений, висбкий (про стиль);
6. низькйй, глухйй; приглушенний (про звуії)\ 7. лингв. з нбголосом на передос- тбнньому складі; що пбдає на передос- тбнній склад (про наголос); 8. тяжкйй, обтЯжливий; 9. m фіз. тіло (матеріальна точка)
gravear vi див. gravitar 2 gravedad ЛІ. фіз. сйла вагй, тяжіння; - terrestre земнб тяжіння; 2. серйбзність, не- безпбчність; - de la situación серйбзність станбвища; 3. серйбзність, важлйвість, статбчність; 4. обербжність, оббчність;
5. величбзність, надмірність; 6. муз. низькйй тембр
avedoso adj див. grave gravera /'гравійний кар'бр gravidez /'вагітність
grévid«o adj 1. пбвний, напбвнений, вагб- мий; 2.; -а вагітна, при надії gr avimetría (фіз. гравімбтрія gravímetro m фіз. гравімбтр gravitación f фіз: гравітбція, тяжіння; сйла тяжіння; ley de la - universal закбн всесвітнього тяжіння
gravitar vi\. фіз. тяжіти; 2. (sobre) лежбти, спочивбти; 3. (sobre) обтяжувати gravoso adj 1. тяжкий, важкйй, обтяжливий; impuestos -s обтЯжливі подбтки; 2. невйгідний, збиткбвий graznar vi кбркати (про ворон)\ ґелґотіти, крЯкати (про гусей, качо/і) graznido /771. кбркання; ґблґіт, ґелґотіння;
2. фальшйвий (немилозвучний) спів greca ЛІ. грбцький орнбмент, мебндр; 2. Л. Ам. кавовбрка (з фільтроні) grecónico adj грбцький, елліністйчний grecano adjіст., greciano adjдив. «griego 1 grecismo тлінгв. грецйзм, еллінізм greco adj\ т див. griego grecorromano adj 1. греко-рймський, антйчний; 2. спорт.: lucha -а класйчна боротьбб
greda /1. блакитнувбта глйна; 2. крбйда gregal1 adj див. gregario gregal2 m північно-східний вітер gregario adj 1. звичбйний; 2. стбдний; sentimiento - стбдне почуття gregarismo m зоол. стбдність gregoriano ¿q/грегорібнський; calendario - грегорібнський календбр gregorito m діал., Л. Ам. насмішка; глузу- вбння
greguería /гбмір, гблас greguisco adj грбцький gremial 1. adj іст. цеховйй; корпоратйв- ний; 2. вузькогруповйй, цеховйй, вузькопрофесійний; intereses -es вузькопрофесійні (корпоратйвні) інтербси; 3. m іст. член цбху (корпорбції) gremio /771. іст. цех; корпорбція; 2. викладацький склад (в університбті); 3. професійна спілка
grenchudo adj кошлбтий, кудлбтий (про тварин)
greña f 1. (pf) розкуйбвджене волбсся, пбтли; 2. плутанйна, заплутана спрбва;
3. діал. пбрше лйстя на молодій лозі; en - іос. adv. Л. Ам. необрбблений, неочйще- ний, сирцбвий; andar a la - сварйтися; скубти одйн бдного за волбсся; 6. ітй врбзріз одйн з бдним
greñudo ^'розтріпаний, непричбсаний gres /77 мін. глйнястий піщбник gresca ЛІ. весблощі; гблас, гбмір; 2. бійка, свбрка, лбйка; armar - влаштувбти скан- дбл
greta Л/7. Ам. 1. глет, оксйд свинцю; 2. (рі) шлак
grey ЛІ. стбдо; 2. велйка рогбта худбба;
3. нарбд, нарбдність; 4. церк. пбства gribar vi мор. дрейфувбти grieg^o, -а 1. ^грбцький; 2. т, /"грек, гре- чбнка; 3. т грбцька мбва; 4. тараббрщи- на, набір слів; hablar en - говорйти незрозуміло; 5. шулер grieta Лгріицина, щілйна; ущблина grietado ^‘потрісканий, покрйтий тріщинами
grietarse давбти тріщину, тріскатися, роз- тріскуватися
grietear і^спричинЯти тріщини, покривбти тріщинами; -se див. grietarse grietoso adj див. grietado grifado adj див. grifo11,2 grifarse мбрщитися
grifería1 f 1. набір крбнів; 2. майстбрня слюсаря-водопровідника; 3. магазйн, щ0 торгує водопровідними крбнами grifería2 (діал. збірн. нбгри grifo1 1. adj сплутаний (про волосся); 2. курсйвний (про шрифт)\ 3. m міф. гри- фбн; 4. кран, вбнтиль; 5. діал. гбсова крамнйця; 6. діал. розпивнб; 7. Л. Ам. п'я- нйця; наркомбн
grifo2 adj діал. кольорбвий (про людину grifón /77 див. grifo1 2 grigallo m орн. глухбр grilla /і. самйця цвіркунб; 2. діал. свбрка, бійка; ésa es - бббські казкй, брехнЯ grillarse проростбти (про насіння) grillera (Л. місце, де ховбються цвіркуни;
2. клітка для цвіркунів; 3. ббзлад, бедлбм, гармйдер
grillero /77 1. тюрбмний ковбль; 2. діал. брехун
grillete /77 3'бднувальна кільцб (ланцюга) grillo1 /77 зоол. цвіркун; - doméstico до- мбшній цвіркун; - cebollero (real) ведмб- дик, вовчбк; andar a -s займатися дурнй- цями; cantarle a uno el -: le canta el - у ньбго є грошенЯта grillo2 /77 пбросток; кільчик grillos /77/7/1. ножні кайдбни; 2. клбпіт, перешкбда, завбда
grillotalpa (ент. ведмбдик, вовчбк, капустянка
grima1 ^прйкрість, незадовблення, роз- дратувбння; dar - a uno діяти на нбрви grima2 f діал: мізбрна кількість, крйхта grimillón /77діал. велйка кількість, купа grimoso adj що викликбє роздратувбння grímpola m 1. флюгер; 2. прапорбць; вимпел
gringo 1. adj що не розмовляє іспбнською; що розмовляє англійською; 2. тдив. griego 3,2; 3. Л. Ам. грінго, інозбмець; 4. американець, Янкі
grinauele тдіал. бот. джут (різновид) griñón /77головнййубір (черниць) gripal яс/грипбзнии gripe (мед. грип
gris 1. сірий (про колір)\ - perla світло- сірий; 2. сірий, хмбрний, непогбжий; 3. сірий, безббрвний, тьмЯний; 4. m сірий кблір; 5. зоол. сибірська білка (різновид)]
6. холод; холбднии вітер grisóceo ад/сірувбтий grisalla (жив. гризбйль gríseo adj див. gris 1
griseta f 1. сорт легкбї тканйни; 2. бакте- рібз (хвороба дерев)] 3. гризбтка; 4. діал. дівчина
grisma (Л. Ам. мізбрна кількість grisú /77 рудникбвий газ grita ЛІ. див. griteo; 2. обурення нбтовпу; вйгуки протбсту; dar - a uno вйсміяти, брбти на сміх
gritadera (Л. Ам., gritadero m діал. див. griteo
gritador m крикун, горлбнь
gritar 1. ю'кричбти; горлбти; 2. vt накричбти;
3. обсвистбти, ошйкати (спектакль, актора) griteo /77, gritería (, griterío m крик, гблас grito /77 крик; вйгук, вйкрик; el último - de la moda остбнній крик мбди; á - herido (limpio, pelado) іос. adv. гблосно, на весь гблос; alzar (levantar) el - підвйщувати гблос; andar a -s сварйтися; pedir a -s настійно вимагбти; poner el - en el cielo репетувати, гблосно жалітися
330
guajear
gritón 1. adj криклйвий, галаслйвий; 2. m крикун, горлбнь groar vi кумкати
groe(n)landés 1. adj гренлбндський; 2. m гренлбндець grog m грог
groja їдіал. жарт; глузувбння gromo /77 óbr. брунька, BÍ4KO grosedad 7 іст. 1. див. presura; 2. лж grueso 2; 3. велика кількість; 4. де grosería
grosella 7черв0на сморбдина (ягода) grosellero /77, grosello /77 дол. червбна сморбдина (/cw); ~ negro чбрна сморбдина (кущ); ~ espinoso бґрус grosería 7 1. неввічливість, нечбмність, грубість; 2. грубість, недолбдність, неоко- вйрність, незгрббність; 3. неосвіченість, негрбмотність
grosero 1. ас/грубий, недолбдний; 2. неввічливий, нечбмний, грубий; 3. т грубіян grosor /771. див. grueso 2; 2. геол. товщи- нб пластб
grosura 7сбло, жир
grotesco 1. смішний, кумбдний; 2. гро- тбскний; 3. /77 мист. гротбск grúa 71. підйбмний кран; ~ flotante (pontón) плавучий (понтбнний) кран; 2. іст. тарбн; 3. іст. див. grulla 1 gruesa 7грос, дванбдцять дюжин (одиниця розрахунку, яку використовують при продажу дрібних предметів) grues*o 1. ^товстий, гладкий; hombre ~ товстун, гладун; 2. великий, крупний; calibre ~ крупний калібр; manzana ~а велике яблуко; 3. іст. тяжкий; 4. нетямущий, тупий; 5. буряний, бурбмний (про море);
6. діал.: ~а вагітна; 7. m товщинб; 8. ос- новнб (головнб) частина; el - del ejército військ, головні сили брмії; 9. нбтиск (при письмі пером); 10. мат. товщинб; en por - іос. adv. 0птом gruir и/курликати (про журавля) grujidor /77 різбць (длярізання скла) grujir обрізбти (країскла) grulla f 1. зоол. журавбль; ~ coronada (real) ВІНЦЄН0СНИЙ журавбль; 2. жінка лег- ковбжної поведінки, кокбтка; 3. військ. TapáH
grullada f 1. див. gurullada; 2. загаль- новідбма (nponncHá) істина grullo 1. adjЛ. Ам. попелястий, сірий (про масть коня); 2. Л. Ам. див. gorrón21; 3. m провінцібл; селюк; 4. простбк, йблоп;
5. діал. велйкий (угодбваний) жереббць;
6. Л. Ам. néco (монета) grumete m мор. юнга
grumo /77 1. клуббк; згусток; 2. купа, жмбня; 3. бот. брунька grumoso adj\. грудкувбтий; 2. закипілий (про кров)
gruñente /77 сл. свинй gruñido /771. рбхкання; 2. ричбння; гар- чбння; мурчбння (тварин); 3. бурчбння, буркотіння; 4. бурчбння (у шлунку gruñidor adj, gruñilón adj див. gruñón 1 gruñimiento тдив. gruñido gruñir vi\. хрбкати; 2. гарчбти, мурчбти (про тварин); 3. скрипіти, скреготбти;
4. бурчбти, буркотіти gruñón 1. ар/оуркотлйвий; 2. m буркотун grupa 71. круп (конгі); 2. діал. спйна; volver ~s, volver la - повернути назбд (про вершника)
grupada 7шквал з дощбм grupear vi діал. брехати, говорйти неправду 9rupera 7сід0льна пбдушка 9rupo /771. група; retrato en - груповйй по- ртрбт; 2. діал. брехня, вйгадки; 3. військ., ав- група, підр0зділ; дивізібн; - de operaciones оператйвна група; - de reconocimiento розвідувальна група; 4. тех. аг-
peráT, устанбвка; - electrógeno електро- генербтор; ~ sanguíneo біол. група крбві gruta 71. грот, печбра; 2. р/катакбмби grutesco adj 1. що віднбситься до грбту (nenépn); 2. архіт., жив. гротбскний igual interj Л. Ам. (вжив, для вираж. страху, подиву, жалю) ой!, ай! guaba1 777. Ам. див. guama 1 guaba2 їдіал. Horá; ступну guabá їдіал. павук-птахощ (різновид) guabazo m діал. лйпас guabina 1. f діал. гуабіна (річкова їстівна риба); 2. діал. гуабіна (народна пісня)\
3. сот. діал. підлбсник, підлабузник;
4. боягуз, збяча душб; ser más resbaloso que una - бути спрйтним, уміти завждй вихбдити сухйм з водй
guabinear vi діал. підлбщуватися, підлабузнюватися
guabo /77 бот. діал. див. guamo guabucho m діал. гуля (від удару) guabul тдіал. гуабуль (банановий напій) guaca 71. 77. Ам. губка (індіанська могила)', 2. Л. Ам. зарйтий скарб; 3. діал. стародбв- ній індіанський храм; 4. Л. Ам. скарбнйч- ка; 5. діал. дбкори; dar ~ читбти нотбції, дбти прочухбна; 6. рідіал. пронбс; hacerse uñó su - Л. Ам. поживйтися, вйкорис- тати нагбду; tener uno - діал. бути дуже багбтим
guacabina їдіал. дорбжня провізія guacal т діал. к0шик, Ящик (для перенесення фруктів, посуду); salirse del - Л. Ам. втрбтити самовладання guacalón тЛ. Ам. людйна з хрйплим (сйп- лим) гблосом
guacamaya ficr, Л. Ам.див. guacamayo 1 guacamayo т 1. 77. Ам. червбний бра (папуга); 2. діал. одЯгнена без смаку людйна, опудало
guacamayos т рі гуакамбї (індіанціу Колумбії)
guacamico т бот. блювбтний горіх (різновид!) guacamol, guacamole m Л. Ам. салбт з агуакате
guacamote m Л. Ам. бот. юка guacanco m діал., guácano m діал. див. garrote 1
guacara їдіал. жарт. див. gabán guacarnaco тЛ.діал. крбм'яз, здоровбнь; 2. Л. Ам. дурень, недбумок guacer vi одужувати guacia f бот. акбція (різновид) guaco /771. бот. мікбнія (ліана); 2. орн. гбко (деревна курка); 3. ритубльна керамічна фігурка (в індіанських похованняк) guachacay тдіал. дешбва горілка guachachear ііїдіал. штовхбти, пхбти guachada 7 діал. вульгбрність, неприс- тбйність
guachafita 777. Ам. ббзлад, плутанина guachambera їдіал. гуачамббра (народний танець)
guachapeado adj діал. старйй, старбзний guachapear1 vt 1. чалбпати, шльбпати (ногами по воді); 2. робйти незгрббно (нашвидкуруч) guachapear ііїдіал. крбсти guachapelí тдіал. бот. акбція (різновид) guachapita їдіал. див. guachafita guáchara 71. діал. жбба; 2. діал. непрбв- да, брехнЯ, обмбн
guacharaca 71. діал. чачалака (деревна курка); 2. балакун, патЯкало guácharo 1. adj іст. плаксйвий; 2. хвороб- лйвий, хвбрий; 3. /77 неопбрене пташеня;
4. гуахбро (птаК); 5. діал. див. guáchara 1 guacharro тдив. guácharo 2 guache1 тЛ.діал. мужлбй, селюк; 2. діал. губче (музичний інструмент); 3. Л .Ам. дитйна
guache2 m губш
guachero тдіал. щур, пацюк guachi тдіал. тенбта, пастка guachicola 7діал,. тростйнна горілка guachinango 1. adj діал. мексикбнський (про жителя); 2. Л. Ам. вкрбдливий, підлесливий, хйтрий; 3. m діал. мексикбне- ць; 4. Л. Ам. підлбсник, підоабузник; хитруну 5. Л. Ам. жйтель внутрішніх провінцій країни; 6. пбгра (риба) guacho 1. adj Л. Ам. підкйнутий (про ди- тинії; 2. діал. позашлюбний, незакбнний (про дитині); 3. діал. дйкий (про рослини); 4. Л. Ам. самбтній, покйнугий; 5. Л. Ам.,діал. непбрний, розрізнений; 6. /77СО- сунбк (про тваринУ); 7. пташеня; 8. дитин- чб; 9. діал. борознб guachucho тдіал. горілка guada 777. Ам. калюжа guadafiones /77/?/пута (кінські) guadal m 1. Л. Ам. сипучі піскй; 2. діал. болбто, багнб
guadalajareño m жйтель (урбдженець) Г вадалахбри
guadaloso adjЛ. Ам. болбтистий, багнйс- тий (про місцевість)
guadamací, guadamecí, guadamecil m
тйснена шкіра guadaña fe.-г. косб guadañador adjкосбр guadañadora 7 1. косбрка, сінокосбрка; 2. смерть
guadañar, guadañear коейти, жбти guadañero, guadañil тдив. guadañador guadaño тдіал., Л. Ам. чбвен guadapero /77 дйка груша guadarnés т 1. місце зберігбння упряжі; 2. музбй збрбї
guadramaña 7о6мбн, хйтрість guadua, guadúa, guaduba f діал. бот. гвбдуа (різновид бамбука) guaguaf 71. дрібниця; 2. діал. автббус; de - іос. adv. дбром, безплбтно guagua2 777. Ам. малб, немовля guagua3 m опудало guagualón, guagualote тЛ. Ам. йблоп guaguarear уіЛ. Ам. розмовляти, теревб- нити
guagüero діал 1. adj див. gorrón21; 2. т водій автббуса iguah! interjЛ. Ам. див. gua guaiboso adj діал. плаксйвий, тонкосльб- зий
guaicán тдіал. причбпа (риба) guaicas /77р/губйки (індіанці в Венесуелі) guaico /771. Л. Ам. низовинб, улогбвина; 2. діал. зсув; 3. діал. смітнйк guaina тдіал. підліток guainares, guainaris т рі гуайнбри (індіанців Венесуелі) guaiño тдіал. крик, шум, гбмір guaipil, guaipín тЛ. Ам. пбнчо guaira т 1. глйняна піч для плбвлення срібла (у індійців Перу); 2. мор. трикутне вітрйло; 3. Л. Ам. губйра (індіанська флейта)
guairachina f діал., guairana f діал. див. guaira 1
guairuro тдіал. поліцбйський guaja1 сот. пройдйсвіт guaja2 7У7. Ам. див. guaje 2 guaja тЛ. Ам. див. garza 1 guajada 777. Ам. безглуздість, нісенітність guajalote тдив. guajolote1 guajaribos т рі гуахаріби (індіанці у Венесуелі)
guaje 1. adj 77. Ам., діал. нерозумний; дурнйй; 2. тЛ. Ам. акбція (різновид); 3.77. Ам. гарбуз (різновид); 4. Л. Ам., діал. дУрень; 5. ріЛ. Ам. рбчі, пожйтки; hacer а uno - 77. Ам. обдурйти; hacerse uno ~ удавбти з cé6e простакб guajear viЛ. Ам. удавбти з сббе простакб
331
guajería
guajería fJl. Ам. дурнйцл guájete: - por - loa adv. без додбчі, однб на бдне
guajiqueros m p! гуахікери (індіанці в Гондурасі)
guajira f діал. 1. ryaxípa (народна пісня)', 2. селянка
guajiro /771. діал. селянин; 2. Л. Ам. селюк guajiros /77р/гуахіри (індіанці в Колумбії) guajolotada fЛ. Ам. безглуздий вчинок guajolote тЛ. Ам. 1. індик; 2. дурень, ббвдур guala f зоол. 1. діал. лиска (¡різновидг); 2. діал. гриф-індйк gualda f oor. резедб жбвта gualdo я<#жбвтий
gualdrapa f\. попбна, чепрбк; 2. ганчірка, клбпоть
gualdrapero m обідранець guale тдіал. 1. гриф-індйк; 2. сум gualhue тдіал. заливнйй луг gualicho /771. Л. Ам. диЯвол, злий дух (у гаучо)', 2. Л. Ам. замовляння, заклинбння; 4ápn; 3. діал. талісмбн; tener - діал. бути зачарбваним
gualichú тЛ. Ам. див. gualicho 1 guallipén 1. adj клишонбгий; 2. дурнйй, дурнувбтий; 2. тдіал. дурень guama ЛІ. діал. плід інги; 2. діал. див. guamo; Ь.діал. велйка рукб (Horá); А. діал. не- очікувана подія; 5. діал. горе, бідб, лихо;
6. діал. рбзіграш, обмбн; 7. Л. Ам. брехня guambiar \гідіал. KapáTH, бйти guambra т діал. юнáк (індіанець або метис)
guamil m Л. діал. náropncTa місцбвість, збйнята посівами; 2. Л. Ам. стерня guamo m бот. інга
guampa f, guámparo m Л. Ам. 1. ріг (тваринй)\ 2. посудина з póra guampo m діал. вйдовбаний чбвен guana ґдіал. тюльпбнне дбрево guanaba fЛ. Ам. див. guanábana guanabá тдіал. чбпля (різновид) guanábana Л/7. Ам. анбна (плід) guanábano т 1. Л. Ам. аннбна (дерево)', 2. діал. ббвдур
guanacaste тЛ. Ам. бот. ентеролббіум guanaco m 1. гуанбко (різновид лами)\
2. діал. висбка кістлява людйна; 3. діал. селюк; 4. Л. Ам. дурйло
guanajada, guanajería f діал. дурість, безглуздість
guanajo тЛ.Л. Ам. індик; 2. Л. Ам. дурень guanal тЛ. Ам. пальмовий гай guanana f(~ blanca) 77. Ам. і guanaquear и/1. діал. поводитися некультурно (грубо); 2. діал. полювбти на гуанбко guanaquero тдіал. мислйвець на гуанбко guanara f, guanaro тдіал. дйкий гблуб guanay тдіал. 1. веслЯр; човнЯр; 2. пор- тбвий робітник; 3. сйльна крембзна людйна, здоровбнь
guanches т рі губнчі (корінні жителі Канарських островів) guandal тдіал. див. guadal 2 guando т Л. Ам. носйлки, нбші guandoca 4діал. в'язнйця guanear гідіал. удббрювати ґрунт губно guanera /пбклади губно guanero /77суднб для перевбзення губно
гблас
guango-
надокучли-
вий; 3. діал. дурнйй guango2 т 1. діал. туго заплбтена косб (у індіанок 2. діал. грбно банбнів guangoche тЛ. діал., Л. Ам. ряднб, паку- вбльна тканйна; 2. діал. мішбк з ряднб;
3. діал. груба кбвдра
guangocho 1. adj Л. Ам. ширбкий, простб- рий; 2. Л. Ам. товстйй, гладкйй; 3. тдіал. див. guangoche 1,2
guaní тдіал. колібрі (різновид) guanina í6ot. кбсія (різновид) guano1 /771. губно (пташиний послід)] 2. Л. Ам. дббрива; гній; 3. діал. гроші guano2 /771. Л. Ам. пбльма; 2. діал. піхва пбльмового листб; 3. бавбвняне дбрево;
4. капбк (волокно з плодів бавовняного дерева)', meter - старбтися; покарбти guanta ЛІ. сл. дім розпусти; 2. Л. Ам. уда- вбння; 3. діал. див. guatusa guantada f, guantazo m удбр (рукою), ляпанець
guante /771. рукавйчка; calzar(se) (descalzarse) los ~s надягбти (знімбти) рукавички; 2. р/додача (про гроші)', adobar а uno los ~s годйти; arrojar (tirar) el - a uno кйнути виклик; asentarle a uno el ~ побити; echar el - a uno кйнути вйклик; на- клбсти руку, прибрбти до рук; echar un ~ збирбти грбші за підпйскою; poner á uno como un poner a uno más blando (más suave) que un ~ приббркати; recoger el ~ підняти рукавйчку, прийняти вйклик guantelete m іст. лбтна рукавйця guantería f\. рукавйчна майстбрня; 2. рукавичний магазйн guantero m рукавйчник guantón /77 Л. Ам. див. guantada guañanga f діал. 1. туга (за родичами)\ 2. лахміття
guapa f&an. невелйкий очербтяний кбшик guapaco тдіал. див. guácharo 2 guapamente adv 1. смілйво, зухвбло; 2. зарозуміло; 3. відмінно, дуже дббре guapango т Л. Ам. фандбнго (іспанський танець)
guape тдіал. близнюк
guapear vi 1. бундючитися, задавбтися;
2. хизувбтися
guapería Л/7. Ам. див. guapeza 4 guapetón /771. крбсень, красунчик; 2. див. guapo 2
guapeza ЛІ. красб, привббливість; 2. сміливість, зухвблість; 3. зарозумілість; 4. хвбс- тощі; 5. франтівствб
guapinol /77 америкбнська акбція (різновид)
guapo 1. сміливий, зухвблий; 2. гбрно вбрбний, вйшуканий; 3. гбрний, привбб- ливий (про людинУ)\ 4. ліббий (звертання); 5. Л. Ам., діал. сувбрий; 6. діал. терплячий; 7. діал. розлучений; 8. m забіяка;
9. кохбнець; 10. р/святкбве вбраннЯ, при- крбса; 11. діал. дрібнйчки guapote 1. adj дббрий; 2. гбрний; 3. m добрЯк; 4. красунчик guapura Л<расб, привббливість guaquear У7. Ам. шукбти скарбй (у стародавніх похованнях індіанців) guara ЛІ. діал. різнбвид каштбна; 2. діал. прикрбса позббвлена смаку (на сукні)',
3. діап. папуга, що розмовляє; 4. діал. горілка; 5. діал. див. guacamayo 1 guará тЛ. Ам. зоол. койбт guaracazo тдіал. неочікуваний удбр guaracha fnian. гуарбча (народна пісня і
танець)
guarache тЛ. Ам. шкірянб сандблія guarachear vi діал. жартувбти guarachero тдіал. жартівнйк guaracho тЛ. Ам. див. guarache guaragua М. діал. вйтонченість, граційність; 2. діал. непрбвда, обмбн; 3. рідіал. грацібзні рухи у тбнці; 4. рідіал. відмбвки;
5. рідіал. позббвлені смак# прикрбси guaraguao т 1. діал.,л Л. Ам. орн. кбня (різновид)', 2. діал. егоїст, себелюб guáramo тдіал. відвбга, мужність guaraná í6ot. гуаранб
guarango 1. adj Л. Ам. грубий, невйхова- ний, хамулувбтий; 2. т Л. Ам. грубіЯн, хам; 3. акбція (різновид)', 4. діал. хйжа
guaraní т 1. гуарані (індіанці у Піденній Америці)', 2. мбва гуарані; 3. гуарані (грошова одиниця Парагваю = 100 песо) guaraña f діал. 1. гуарбнья (народний танець)', 2. рулбтка (азартна гра) guarapalo m діал. 1. дбвга жердина-
2. грубіЯн
guarapariba fдiaл. білий кедр guarapeado adj діал. п'Яний, напідпитку guarapeta 1. adj діал. питущий; 2. тдіал. сп’яніння, хміль; 3. п'янйця; 4. f Л. Ам.\ діал. пиЯтика
guarapo т 1. сік цукрбвої тростйни; 2. гуа- рбпо (алкогольний напій з цукрової тростини)
guarapón 1. adj діал. товстйй, огрЯдний (про людину, 2. /77 Л. Ам. крислбтий селянський капелюх
guarda 1. com. стброж, сторожйха; догля- дбч, -ка, охорбнець; 2. ^охорбна; збхист;
3. опікунство; 4. дотрймання (закону, правил)', 5. борозбнка (на ключаК)', 5. (рі) по- лігр. фбрзац; 6. іст. нестбча, брак; 7. іст. охорбнне місце; 8. діал. кондуктор (трамвая, автобуса)', контролбр (у потязі)', ~ de vista невсипуча вбрта; falsear las ~s підробйти ключі; обманути пйльність вбр- ти; підкупйти охорбну; ser en - бути під збхистом
guardabanderas m мор. сигнбльний стар- шинб
guardabarrera com. зал. колійний стброж, будочник (на переїзді) guardabarros/77 див. guardalodos guardabosque /77ліснйк guardabrisa m 1. ручнйй ліхтбр; 2. вітро- Bé, лобовб скло (автомобіля) guardacabo m мор. кббельний наконбчник guardacabras com. пастух guardacalor m кожух димарЯ guardacamisa їдіал. мбйка, футбблка guardacantón m тумба (на тротуарі, на дорозі)
guardacapas m 1. див. guardarropa; 2.
спільник, співучбсник guardacoches m стброж на автостоянці guardacostas m мор. 1. сторожовб судно, сторожевйк; 2. береговб охорбна; 3. мйт- не суднб
guardacuerpo m пбручні, бйльця (на паровозі)
guardachoque m авто буфер, ббмпер guardado обербжний guardador 1. а^ощбдливий, еконбмний; 2. що сувбро дотрймується закбну; 3. ску- пйй; 4. /77 еконбмна (ощбдлива) людйна;
5. скнбра; 6. охорбнець закбну; 7. опікун guardaespaldas m охорбнець, особйста охорбна
guardafrenos1 тдіал. див. guardalodos guardafrenos2 т зал. гальмівнйй кондуктор guardafuego т 1. камінні ґрбти; 2. мета- лбвий екрбн
guardaguas т1. шлюзовий щит; щит, вста- нбвлений на грббені грбблі; 2. прикриття з листовбго заліза для відвбдення дощовбї водй (здахУ); 3. мор. бортовйй щит guardagujas тзал. стрілочник guardahumo т мор. димовйй зонт guardajoyas т 1. королівська скарбнйця; 2. охорбнець королівської скарбнйці guardalado т пбручні, бйльця guardalínea т1. лінійний монтбр; 2. колійний стброж
guardalmacén т стброж на склбді (у магазині)
guardalobo т бот. озйрис білий guardalodos m ав. бризковйк, грязьовий щитбк
guardallamas m щит паровбзної тбпки guardamalleta /ламбрекбн (верхня частина віконного або дверного драпірування)
332
guayaco
quardamano m гбрда (ефеса шпаги) quardameta com. BopoTáp (у футболі) guardamonte m 1. запобіжна CKo6á (гвинтівки); 2. пбнчо; 3. лісничий; érep; 4. діал. шкіряні réTpn
guardamuebles m мбблевий склад guardaniños m дитячий садбк guardapelo m медальйон guardapesca m KáTep річковбї інспбкції guardapeso /770хор0на, прикриття, 3áxncT guardapolvo m 1. чохбл; 2. піддбшок (над балконом, ґанком)
guardapuerta Лцрапірувбння (на дверяУ) guardapuntas m наконбчник для олівців guardar vt\. 36epiráTH, берегти; 2. охороняти, вартуBáTH, стерегти; 3. TpnMáTn, дepжáти; 4. дотримуватися; - cama до- трймуватися постільного режиму; - silencio MOB4áTn; 5. дотримуватися, додбржу- ватися; 6.зберігбти (упам'яті)', 7. берегти, економити; 8. o6epirá™, захищати; ~se
1. береггйся, остерігбтися, бути обербж- ним (o6á4HHM); 2. стримуватися, утримуватися; guardársela a uno TpnMáTn Ká- мінь за ná3yxoio; guárdame mi madre, guárdame mi padre, si no me guardo yo, no me guarde nadie Bóry молись, а до 6épera гребись, на Бога пoклaдáйcя, розуму ж трим0йся
guardarraya ЛІ. іст:, Л. Ам. мeжá; 2. Л. Ам. віха, межовий стовп, межовий знак guardarrayar vi діал. мeжyвáти guardarrío m орн. pn6áno4Ka, водоморбз guardarropa 1. f гардербб, гардерббна; роздягбльня; 2. com. гардерббник, -ця;
3. театр, костюмбр, -ка; 4. m гардербб, одбжна шбфа; 5. бот. полин (різновид) guardarropía f театр. 1. реквізит; 2. кос- тюмбрна; de ~ показний, розрахбваний на зовнішній ефбкт
guardarruedas m 1. див. guardacantón;
2. колісний кожух
guardasellos /77 0хорбнець печбтки guardasol m парасбля (від сонця) guardavalla m див. guardameta guardavía m колійний стброж, обхідник guardavientos m с.-г. щит (від вітру) guardería ЛІ. сторожовб служба; 2. посб- да стброжа; - infantil дитйчий садбк guardia 1. /"охорбна; нбгляд; - personal особйста охорбна; 2. допомбга, підтрймка, опбра; 3. вбрта, конвбй; - de honor почбс- на вбрта; - de tráfico дорбжній нбгляд; cuerpo de - караульна служба; 4. чергування, вбрта; караульне приміщення; вартівня; entrar en - змінйти вартовбго (чергового); entregar (rendir) la - здавбти чер- гувбння; 5. гвбр^ія; 6. m вартовйй, караульний; 7. гвардієць; - civil цивільна гвбр- дія (жандармерія в Іспанії); 8. жандбрм цивільної гв0рдії; - marina гардемарйн; ~ municipal (~ urbana) муніципбльна гвардія, міськб поліція; (~ de seguridad) міський поліцбйський; de - loe. adv. на чергу- вбння; на вбхті; estar (ponerse) en - бути напоготові; montar la - заступ0ти на чер- гувбння; стояти на вбхті; |еп ~! loe. adv. обербжно, бережйся!
guardián m 1. стброж; охорбнець; 2. церк. прелбт (у францисканському монастирі);
3. мор. канбт
guardiero m діал. стброж мабтку guardilla ґЛ. дбхове вікнб, слуховб вікнб; 2. мансбрда; жилб горйщне приміщення guardillón m горйще; нежилб горйщне приміщення
guardón adj(m) ощбдливий, еконбмний guardoso adj А. ощбдливий, еконбмний; скупйй, скнбрий
parecer 1. vt охороняти, оберіг0ти;
зберігбти (в цілості); 3. лікувбти; 4. іст. Допомогбти, сприяти; підтрймувати; 5. vi
іст. одужувати; 6. діал. пбсти худобу; ~se ховбтися; ~se de la lluvia ховбтися від дощу
guarén, guareno m діал. водянйй пацюк guarés m пліт, оенбщений вітрйлом (У Південній Америці) guares m рідіал. близнюки guargar m діал., guarguar m діал. бот. дурмбн (різновид)
guaricandilla com. діал. бідняк, босяк, голодрбнець
guaricha f 1. Л. Ам. ббба, молодйчка; 2. діал. KOxáHKa солдбта, що слідує за ним; 3. діал. незаміжня індібнка; 4. діал. велична жінка, повія
guarida f 1. лігво, барліг; 2. притулок, зб- хисток
guarir іст. 1. vt лікувбти; 2. иченувбти, жйти; ~se 1. (vi) лікувбтися; 2. ховбтися (віддощу) guarisapo m діал. 1. пуголовок; 2. недо- рбсток, дрібнота
guarismo m 1. арббська цйфра; 2. числб; no tener ~ бути незлічбнним guarisnaque m діал. 1. довга тонкб мотузка; 2. горілка
guarisnaqui тдіал. 1. див. guarisnaque 2;
2. бідняк
guarnecer vtA. прикрашбти, оздоблювати (сукню, кімнату); 2. забезпбчувати, осна- щбти; устаткбвувати; 3. надавбти повно- вбження (влбду); 4. перефарббвувати, знбву білйти {стіни); 5. військ, стбвити гарнізон; розміщуватися (на позиціяа) guarnecido /77фарбувбння, побілка (стін) guarnés m 1. див. guadarnés; .2. Л. Ам. упряж, збруя
guarnición f\. прикрашбння, оздбблення (сукні)', 2. опрбва (коштовного каміння);
3. гбрда (ефеса шпаги)', 4. гарнізбн;
5. проклбдка (у водопровідній трубі)',
6. арматура, оенбетка; 7. різбр^я, У'пряж guarnicionar \гідив. guarnecer 5 guarnicionería /лимбрня guarnicionero /77сідбльник, лймар guarnir гідив. guarnecer
guaro1 /77 Л. Ам. папуга (різновид) guaro2 /77 Л. Ам. тростйнна горілка guaroso adj діал. 1. вйтончений, граційний; 2. пікбнтний; спокусливий; 3. гбрно убрбний; яскрбвий; шикбрний (про одяґ) guarrada, guarrería Лгвйнство guarrero m свинопбс guarro m свиня
guarrús тдіал. гуаррус (напій з кукурудзи, рису та цукруї) guarrusca ґдіал. шпбга; мачбте ¡guarte! interjобербжно! guarura f діал. мислйвській (чаббнський) ріг з рбковини
guasa f 1. непристбйність; 2. жарт, глузу- вбння; estar de ~ бути у весблому (жартівливому) нбетрої guasábara ЛЯ Ам. велйкий гблас guasacaca ґдіал. гбстрий сбус guasada fЛ. Ам. 1. див. gauchada; 2. див. guasería
guasamaco тдіал. нечбма, грубіян guasamalleta тдіал. дурень, ббвдур guasanga ЛЯ. Ам. шум, гблас, метушня guasanguero adj діал. криклйвий, галасливий, скандбльний
guasca f Л. Ам. 1. батіг; dar - бйти, шмагбти; 2. джгут зі шкіри; канбт; мотузка guascazo тЛ. Ам. удбр батогбм guascudo adj Л. Ам. волокнйстий (про деревину)
guasearse жартувбти, кепкувбти guasería ґдіал. 1. мбва і манери, властйві сільськйм жйтелям; 2. грубість, незгр0б- ність; 3. легкодухість, боягузтво; ббяз- кість,несміливість guasicama com. діал. слугб, служнйця (з індіанців)
guásima f л. Ам. бот. гуацума; comer - діал. прогулйти урбки 9uaa?~1* adJ Діал. сільськйй; 2. Л. Ам. грубни, хамулувбтий; 3. тдіал. селянйн;
4. діал. нечбма, грубійн; 5. Л. Ам. індіан- ськб лбсо
guasón /77жартівнйк, кепкун guasqueado adj діал. досвідчений; бувб- лий
guasquear vt Л. Ам. сіктй, шмагбти; ~se діал. відекбкувати у бік guasusa f діал. див. gazuza 1 guata1 f 1. спресбвана бавбвна—сирбць; BáTa; 2. діал. обмбн, брехнй guata2 fі. діал. чбрево; 2. діал. вйгин; кри- визнб (удошці)', 3. діал. мотузка; 4. діал. щирий друг; echar - діал. глбдшати, товстіти; багатіти; echarse de - відрос- тйти черевцб
guataca 1. /"мотика, сбпа; 2. діал. вухо;
3. діал. удбр; 2. сот. діал. підлбеник, підлабузник
guataco adj 1. діал. крембзний; 2. діал. грубий, неотбсаний, хамулув0тий guatacudo adj діал., Л. Ам. довговухий guataplasma fдiaл. гірчичник guataquear vt діал. 1. сапбти, пропблювати; 2. лбетити, підлбщувати guataquería ґдіал. лбетощі guataquero adj діал. підлбеливий guate /771. Л. Ам. кукурудзяні насбдження (що використовують для паші)', 2. діал. молодйй ю/курудзяний кач0н; 3. діал. див. guata7 4; 4. діал. рбзкіш, пйшність;
5. діал. жйтель Анд guatearse діал. відрощувати пузо guatemalteco, -а 1. adj гватембльський; 2. т, ^гватемблець, -ка
guatepín /77 Л. Ам. запотйличник guateque т Л. Ам. 1. гучні весблощі, вечірка; 2. бійка
guatívere adj діал. 1. грубий, хамулувбтий; 2. ббязкий, сором'язливий guato1 тдіал. мотузка guato2 adj діал. пбрний (про предмет) guatoco adj діал. крембзний guatón adj 1. діал. черевбтий, пузбтий;
2. Л. Ам. незгрббний; 3. Л. Ам. ненажбр- ливий
guatusa f Л. Ам. зоол. агуті, золотйстий збєць (різновид) guatuso adjЛ. Ам. білявий guatuza ґдив. guatusa guau interj твв\
guaucho adjH. Ам. підкйнутий (продитину ¡guay! interjia ба!; tener muchos ~еа мбти багбто неприбмностей guaya1 f плач, екбрга; hacer uno la ~ скйглити, жалітися guaya2 ідіал. чуббк (у коня) guayaba ЛІ. гуайява (плід)’, 2. варбння (же- лб) з гуайяви; 3. Л. Ам. непрбвда, брехня;
4. Л. Ам. кохбна; наречбна; 5. діал. кбва поганої якості; 6. діал. уряд; 7. діал. кісточка, щйколотка; 8. діал. поцілунок; 9. рі діал. витрішкувбті бчі, опуклі 0ЧІ
guayabal m ділянка, засбджена гуайявою guayabate тЛ. Ам., діал. варбння з гуайяви guayabear 1. vt діал. казбти непрбвду, брехбти; 2. vt діал. цілувбти guayabera f Л. Ам. гуайавбра (селянська сорочка)
guayabo 1. т гуайява (дерево); 2.ріал. туга; нудьгб; важкб головб (з похмілля},
3. гбрна дівчина
guayaca 1. /"Я Ам. кбшіль; 2. діал. кисет;
3. Л. Ам. амулбт; 4. adj діал. недоумкуватий, пришелбпуватий, дурний guayacán т 1. гвайкове дбрево, бакаут; 2. діал. песо (срібна монета) guayaco m 1. guayacán 1; 2. діал. здоро- вбнь
333
guayacol
G
guayacol тхім. гваякбл % guayapel m Л. Ам. пбнчо guayaquis тр/гуайят (індіанціу Парагваї) guayar 1. и/тЯрти на тЯртці; 2. шкребти;
3. и/багЯто працювЯти; ~se діал. 1. напи- вЯтися. п'яніти; 2. втбмлюватися guayar vi іст. плЯкатися guayate тдіал. дитина guayo m 1. діал. TépTKa; 2. діал. néco (срібна монета)] 3. діал. пиЯтика; 4. діал. ма- ракЯси (муз. Інструмент),*5. рідіал. взуття guayoso adj діал. хворобливий, нЯмічний guayuco m 1. діал. пов'Язка на CTémax; 2. діал. робочий бдяг (у наймитів) guayule m бот. гваюла, гвайюла guazabé m/I. Ам. орн. тукЯн guazo Л. Ам. т житель льЯносів guazubirá т сірий мазЯма (різновид південноамериканського оленя) gubernamental яс/урядбвий gubernativo adj А. урядовий; 2. пов'язаний І з дотримуванням суспільного порядку gubia f напівкругле долотб guedeja f 1. кУдли, пЯтли; 2. дбвге пйсмо волбсся; 3. Львова грйва; tener por la ~ не упускЯти (дббру) нагбду guedejado adj у фбрмі гриви guedejón, guedejoso, guedejudo adj патлЯтий, кyдлáтий; гривЯстий güegüecho Л. Ам. 1. adj що Mác зббну пухлйну; 2. дурнйй; 3. т зоб güeldis; de ~ іос. adv. діал. безплЯтно, безкоштбвно
güemul т південноЯндський (перуЯнсь- кий)блень
güeña /діал; свинЯча ковбасЯ guepardo т зоол. гепЯрд güero adjЛ. Ам. 1. білявий; 2. мйлий, при- вЯбливий, чарівнйй (іпрожінку) guerra f 1. війнЯ; - civil громадянська війнЯ; ~ fría холбдна вiйнá; ~ imperialista імперіалістйчна війнЯ; - mundial світовЯ війнЯ; Gran Guerra Patria Велйка Вітчизняна війнЯ; - de guerrillas napTH3áHCbKa війнЯ; ~ de II beración вйзвольна війна; ~s intestinas міжусббні війни; las ~s de las galaxias політ, збряні війни; ~ sin cuartel, ~ a muerte нещЯдна війнЯ, війнЯ не на життя, а на смерть; declarar la ~ оголбшувати війну; 2. ворожнбча; спере- чЯння, супЯрництво; боротьбЯ; dar - над- бридЯти; мучити, терзЯти; галасувЯти, бешкетувЯти; en buena - іос. adv. у 4éc- ному бою; tener (la) ~ declarada ворбже стЯвитися
guerreador 1. adj що воібє; 2. m вояка, задирЯка
guerrear vi 1. воювЯти, бйтися; 2. cynepé- чити
guerrera f 1. гімнастерка; кітель; френч;
2. мундйр
guerrero 1. adj войовнйчий; 2. що воіЬє;
3. во0нний; 4. пустбтливий, бешкбтний (про дітей)] 5. /77 бобць, солдЯт guerrilla ЛІ. партизЯнський загін; 2. парти- зЯнська війнЯ; 3. військ, стрілбцький цеп;
4. гра у війну
guerrillear и/вбсти партизЯнську війну guerrillero 1. adj партизЯнський; 2. m партизЯн
guía 1. com. провіднйк; гід, екскурсовбд; 2. керівнйк; настЯвник; 3. m військ, напрямляючий; 4. сержЯнт (кавалері!)] 5. капрЯл (кавалері!); 6. /"віха; буй; 7. довідник, посібник; путівнйк; ~ de teléfonos те- лефбнний довідник; 8. товЯрний доку- méht; de carga ек. накладнЯ; 9. тех. напрямний механізм; 10. /іл?р. відтягнення;
11. рі віжки, повіддя; 12. рі кінчики закручених догорй вусів; echarse con las ~s, echarse con ~s y todo налетіти, накй- нутися
guiabara їдіал. бот. коколбба guiadera frex. напрямнЯ guiador 1. adj що направляючий; керів- нйй; 2. /77 провіднйк
guiar vtA. вестй, вкЯзувати шлях; 2. направляти, керувати; 3. вод йти (машину, керувЯти (машиною)] ~se (por) керувЯ- тися
güichichi(l) торн. Л. Ам. колібрі (різновид) guija ЛІ. див. guijarro; 2. бот. чйна (різно-
ВИД)
guijarral m гЯлечник guijarrazo /77удЯр круглякбм guijarreño adj 1. гЯльковий; 2. міцнйй, крембзний
guijarro /77булйжник; галька; llamar - бути твердйм як камінь; іуа exampa!, у llovían ~s цьогб ще не вистачЯло!; дбсить!, набрйдло!
guijarroso adj див. guijarreño 1 güije тдіал. фолькл. водянйй guijeño adj А. твердйй, кам'янйстий; 2. бездушний, нечулий
guijo /771. грдвій; 2. те.х. цЯпфа; 3. іст. див. guijarro
guijoso adj див. guijeño 1
güila f 1. ріал, лахміття; 2. Л. Ам. повія
guilde /гільдія
güiliento adj діал. обідраний, у лахміттях güilo 1. adi Л. Ам. паралізбваний; зі скбр- ченими пальцями; 2. m індйк guilla /і. багЯтий врожЯй; 2. велйка кількість
guillado ясуненормЯльний, божевільний guilladura ЛІ. легкб божевілля; 2. надмірне захбплення guillame /77py6áHOK
guillarse 1. втрачЯти розум; 2. (gallárselas) ітй, тікЯти
guillote 1. adj лeдáчий; безтурббтний; 2. недосвідчений (про шулера)] 3. m влбсник врожЯю; 4. орендЯтор guillotina /771. гільйотйна; 2. полігр. гільйотинні нбжиці; паперорізальна машйна; de - розсувнйй (про вікно) guillotinar vtA. гiльйoтинyвáти; 2. обрізЯти (краї книги)] 3. ypneáTH, nepepnBáTH, об- pi3áTH
guimbalete m вЯжіль насбса guimbarda їбуд. калівка, рубЯнок güimo тдіал. MopcbKá свйнка güín т діал. 1. бот. тростйнний арундо; 2. стеблб тростйни
güinca /77 діал. 1.білий (про людину)] 2. друг, прйятель güincha їдіал. TacbMá, стрічка guinchar і^колбти, прокблювати güinche тдіал. кран, лебідка guincho /771. вістря (палиці)] 2. орн. діал. CKoná
guinda1 ^вйшня (плід)] beber con ~s: bebe con ~s ах, яке fleniKáTHe BnxoBáHHfl!; echar(le) ~s a la tarasca, a ver cómo las masca бр0тися за нелегку cnpáey; розв'язно ПОВ0ДИТИСЯ
guinda2 f мор. 1. висотб щбгли; 2. діал. схил fláxy
guindada їдіал. вишнбвий напій uindado тдіал. вишнбва налйвка guindal тдив. guindo guindaleda, guindalera /вишн0вий садбк guindaleza їмор. пбрлінь, кббельтов guindar vt 1. вішати; підвішувати; 2. вигра- вЯти, 6páTH rópy; 3. вішати (страчувати)]
4. сл. ображ0ти; 5. мор. піднім0ти (рею, стеньгуj 6. діал. зв'язувати, зав'язувати; ~se звішуватися, спускЯтися guindaste m мор. тринбга, тринбгий кран guindilla /1. гіркий пбрець; 2. поліцбйський guindo /77 вйшня (дерево) guindola їмор. рятувЯльний круг guineal /77 6ан0нова плантЯція
guineo 1. гвінейський; 2. /77ур6джене- ць Гвінбї, гвінбєць; 3. негритянський Tá- нець; 3. діал. банЯн (разновид) guiña1 їдіал. дйка кішка guiña2 діал. невезіння, невдЯча guiñada f 1. моргЯння, підморгування* 2. мор. відхйлення від курсу guiñadura їдив. guiñada 1 guiñapiento adj див. guiñaposo guiñapo1 m 1. лахміття, дрЯнтя; 2. хвороб- лйва (квбла) людйна; доходЯга; 3. мер. збтник, негідник; dejar a uno hecho un ^ переспбрити; poner a uno como un ~ вйлаят завдЯти чбсу guiñapo7 m діал. мблена кукурудза (для приготування кукурудзяної горілки) guiñaposo adj обідраний, одЯгнений у лахміття
guiñar vtA. моргЯти, підмбргувати; 2. мор. відхилятися від к^рсу (про судно)] 3. діал. з сйлою смйкати, тягнути; ~se 1. пере- мбргуватися; 2. сл. див. guillarse 2 guiñear гідіал. див. guiñar guiño тдив. guiñada 1; hacerse ~s пере- мбргуватися
guiñol /77 лялькбвий теЯтр guiñón /77 сл. див. guiñada 1 guión /771. штандЯрт; 2. церк. хоругвЯ; 3. прЯпор, знамЯно; 4. довіднйк, посібник;
5. тЯзи (доповіді); поперЯдній план (твору)] 6. кіносценЯрій; 7. ватажбк (зграї)]
8. керівнйк; 9. грам, дефіс; 10. муз. ре- прйза (знак)
guionista com. кіносценарйст guipar и/помічЯти
güira f 1. бот. горлЯнкове дбрево; 2. плід горлЯнкового дбрева; 3. діал. лйко; мотузка з крученого лйка; 4. діал. гарбуз;
5. діал. анакбнда; sacar a uno las ~s спустйти шкуру з кого-н. guiri /77 сл. поліцбйський guirigay m 1. нерозбірливе буркотіння; 2. гбмін
guirindola /жабо guirlache m грильяж
guirlanda, guirnalda f 1. гірлЯнда; 2. бот. безсмбртник, сухоцвіт güiro1 /771. діал. пляшковйй гарбуз, гуіро (дерево і плщ)] 2. діал. маракЯси (муз. інструмент 3. Л. Ам. стеблйна молодбї кукурудзи güiro7 тдіал. безпритульний guiropa їдіал. їжа, стрЯва guisa /спосіб, манбра; харЯктер дії; а ~ de іос. ргер. у Якості, як; зЯмість; de (en) tal ~ іос. adv. так, такйм чйном gisado 1. adj іст. корйсний, придЯтний, підходящий; 2. m печЯня; тушкбеане м'ясо (з соусом, картоплею)] 3. сл. дім розпусти; estar mal - бути не в дусі guisador, guisandero m кухар guisantal m горбхове пбле guisante m ropóx; - chino сбя; ~ de olor запашнйй горбшок
guisar vtA. готувЯти, куховЯрити; тушку- вЯти (м'ясо)] 2. розпоряджЯтися; влаштовувати; а - a tu cocina не пхай носа не у свої спрЯви
güisclacuachi m Л.Ам. дикобрЯз guiso /771. стрЯва, їжа; 2. діал. вЯрена кукурудза; ~ mosqueado діал. нікч0ма; preparar un - Л. Ам. розставляти тенЯта guisote /77 1. невміло приготбвана їжа; 2. діал. нербба, лбдар güisque m Л. Ам. горілка guita1 /'прядив'Яний шпагЯт; мотузка guita2 Лрбші; майнб
guitarra fA. гітЯра; 2. Л. Ам. грбші; 3. Л. Ам. святкбвий бдяг; estar bien (mal) templada la - бути у гЯрному (погЯному) нЯст- рої; pegar (venir) como ~ en un entierro бути ні в склад ні в лад; ser buena ~ бути шбльмою (пройдйсвітом)
334
guzmanada
guitarrear v/rpá™ на riTápi guitarrería f\. гра на riTápi; 2. майстбрня (магазин) музикйльних інструмбнтів guitarrero /771. мбйстер з виготовлення riráp; 2. торгбвець гарами; 3. див. guitarrista
guitarresco adj гарний guitarrillo /77 невелика чотириструнна riTápa
guitarrista сот. гітарист, -ка guitarro тдив. guitarrillo guitarrón /771. aum. de guitarra; 2. діал. гітарбн (25-струнна гітара)\ 3. хитрун, лицемір
güito /771. котелбк (чоловічий капелю^)] 2. фруктбва кісточка; 3. діал. плЯма (на
шкірі)
guitón /77 волоцюга guitonear vi бродяжити; жебрбчити guitonería ^бродяжництво; жебрбцтво guizgar спонукбти, підбурювати gula /ненажбрливість; черволюбство gules m рі геральд. червбний кблір gulosidad fflMB. gula guloso adjненажбрливий gulusmear vi насолбджувася apoMáTOM страв
gullería fflHB. gollería 1 gúmena fMop. Якірний канбт gumía ^ятаг0н
gumífero adj бот. каучуконбсний
gumita ímíh. гуміт
gummi m мед, фарм. камбдь
gura1 fon. правосуддя
gura2 ^віялонбсний гблуб
gurami m іхт. rypáMi
gurbia f 1. діал. гблод; 2. Л. Ам. хитрун,
дбйда; 3. діал. грбші
gurbio ¿¿У'скрйвлений
gurbión /77 шовкбвий кручений шнур
gurdo adjдурнйй, нерозумний
gurguciar vi 1. Л. Ам. див. gulusmear;
2. діал. розпйтувати, дізнавбтися
gurí /77 діал. 1. хлбпчик-метйс; 2. молодші діти у сім'ї
guripa /771. солдбт, рядовйй; 2. пройдисвіт; 3. поліцбйський gurisa fflian. дівчинка-метйска gurrero тдіал. неродюча землЯ, пустище gurriato т 1. горббчик (пташеня)] 2. діал. поросЯ
gurrumina f 1. поблбжливість, знев0жли- вість (по відношенню до жінки)] 2. діал. дрібнйця, дурниця; 3. Л. Ам. неприбмніс- ть, неприбмні турббти; 4. діал. сум, ме- ланхблія
gurrumino 1. я#ниций, підлий; 2. тдіал. боягуз; 3. Л. Ам. молбдший син; 4. діал. хитрун; 5. поблбжливий чоловік gurullada ^згр0я, ббнда gurupa f\. див. grupa; 2. Л. Ам. див. grupera
gurvio adj див. gurbio gusa fon. гблод# gusanear vi кишіти, рбєм роїтися gusanera f 1. місце, де розплбджують хробаків (для годування птахів)] 2. сильна прйстрасть; 3. діал. páHa на голові gusaniento яс/червйвий gusanillo m 1. свбрдлик, бурбвчик; теслярський бурЯв; 2. спірЯльне свердлб;
3. канитбль (кручена нитка)] 4. олбдка; el ~ de la conciencia дбкори сумління; matar el - вйпити натщесбрце скляночку;
6. заморйти черв'ячкб, підживитися gusano /771. черв'Як, хроббк; ~ de luz ент. світлЯк; - de San Antón ент. червбць; ~ de seda шовковйк; - revoltón виноградний черв'Як; 2. гусінь; 3. нікчбма, непбт- ріб; 4. пбкидьок, пбгань; vil ~ падлюка;
5. те.х. черв'Як, нескінч0нний ґвинт; 6. тех. змійовйк; 7. діал., Л. Ам. ГycáHO (кубинсь¬
кий контрреволюціонер)] ~ de la conciencia дбкори сумління gusanoso adj див. gusaniento gusarapiento adj 1. червйвий; 2. нйций, бруднйй; розббщений gusarapo m кузька, KOMáuma gustación fflne. gustadura gustador 1. аф/7. Ам. розббщений; 2. діал. п'Яний; 3. діал. повЯжний, важливий; 4. m Л. Ам. розпусник; 5. діал. п'янйця gustadura /прбба, дегустЯція gustar 1. и/куштувбти, дегустувбти; 2. від- чувЯти смак; 3. випроббвувати; 4. viподб- батися; бути прибмним; para lo que guste usted mandar я до вбших пбслуг gustativo adjсмаковйй gustazo m велике задовблення gustillo /77 прйсмак
gusto /771. смак, смакові відчуттЯ; los órganos del ~ бргани смаку; 2. смак, відчуття вйтонченості; tener - para vestir одягбтися зі смакбм; 3. задовблення; соп mucho ~ з велйким задоволенням; 4. схильність; бажЯння; смак; a su - за своїм бaжáнням; на свій рбзсуд; tomar el ~ para una cosa захопйтися; 5. прймха, забагбн- ка; 6. стиль, манбра; а - іос. adv. до смаку, до душі; як трбба, як слід; dar - робйти прибмність, принбсити задовблення; го- дйти
gustoso adj А. смачнйй; 2. зі смакбм; 3. що зазнаб насолбди; 4. прибмний gutapercha Лугапбрча gutural adj\. горловйй, гортбнний; 2. лінгв. гутурбпьний (про зву/і) guzgo adjЛ. Ам. ненажбрливий, ненасйт- ний
guzguear vin. Ам. обЧдбтися guzmanada /'жарт, вйтівка
335
н
Н, h f9-a літера icnáHCbKoro алфавіту аче Ihal interj ах І, ай!
haba f 1. біб (рослина і плід) ', 2. зернЯ (кавове, какао); 3. пухир; 4. діал. квасбля; - de las Indias бот; запашний горЯшок; echar las -s ворожити на бобЯх, ворожй- ти, HaKnyBáTn; eso son ~s contadas це самб собЯю зрозуміло; небагЯто, не густо; одйн, другий та й ycé habanera ñсабанЯра (мелодія и танець) habanero, -а 1. ясУгавЯнський; 2. /77гавЯ- нець, -ка; 3. “америкЯнець" (про іспанця, що розбагатів в Америці) habano 1. adj гавЯнський (про кубинськи сигари); 2. тютюнЯвий (про колір)', 3. /77 ку- бйнська (гавЯнська) cnrápa habar m ділЯнка землі, засіяна 6o6áMn; бобЯве пбле
habato adj діал. грубий, xaмyлyвáтий haber11. v. auxiliar (у поєдн. здієприк. від- мінювального дієсл. служить для утворення складних часових форм дієслова) : he leído я прочитЯв; había escrito я напи- cáB; 2. і//бути, знахЯдитися; hay mucha gente en la plaza на майдЯні 6aráTO людЯй; 3. відбутися, MáTH місце; mañana habrá toros 3áBTpa відбудеться корйда;
4. відбувЯтися; 5. (вжив, при зазначенні минулого часу) іст.: cinco años ha п'ять рЯків тЯму; 6. (- + de + inf) бути зобов'язаним; has de estudiar ти повйнен навчатися; 7. (у безос. констр. ~ que) бути потрібним (необхідним); hay que trabajar потрібно (необхідно, Tpé6a) працювЯти; 8. vticT. мЯти; hubo cinco hijos у ньЯго булЯ п'ятеро синів; 9. захЯплювати, арештЯву- вати; el criminal no ha sido habido злочйнець не був затрйманий; Ha hecho buena нашкЯдити; накЯїти, викидЯти кЯники; -las (-lo) con uno мЯти спрЯви; посварйтися; зчепйтися; no - más que + inf. по hay más que... дЯсить лишЯ, вЯрто тільки...; по haber por donde cogerá uno бути погЯною людиною; no hay tal це не так, нічбго схЯжого; algo habrá тут щось прихЯвано, це не прЯсто так; allá se las haya(n), allá se la haya, allá se lo hayan, allá te la(s) hayas це менЯ не стосується, моЯ хЯта скрЯю; bien haya благословЯн- ний той, хто...; hay de todo усЯкої твЯрі по nápi; ¡no haya más! дбсить!, припиняй¬
те)!; |hay que veril тільки подумайте!; ти скажй!; todo lo habido у por ~ все, всЯка всЯчина; |-lo dicho! чогб ж ти мені раніше не сказЯв!; i~lo sabido! якбй я знав раніше (про це)!
haber /771. (рі) майно, стЯток; 2. /7/винаго- рбда, платня (за послугизаробітна плЯ- та; 3. ком. дЯбет; 4. рі фін. авуЯри; 5. рі заслуги, достбїнства; tener en su - мати на своЯму рахунку; мЯти вйправдання haberío m 1. роббча худбба; в’ючна худЯ- ба; 2. домЯшня худЯба haberse повЯдити себЯ (тим або іншим чином)’, habárselas con uno мЯти спрЯву; посварйтися; ¡habráse visto! чи (то) 6Я- чена річ!
habichuela ЛгаасЯля; - oleaginosa сЯя habiente: ~ derecho, derecho - юр. що
мЯє прЯво
hábil adj 1. спрйтний, мотЯрний; умілий; здібний; 2. зручнйй, слушний (про час, приміщення); 3. юр. правоздЯтний habilidad ЛІ. спрйтність, мотЯрність, уміння; здібність; 2. хйтрість, винахідливість;
3. обмЯн, обдурювання habilidoso adjymnm habilitación f\. здЯтність, здібність; 2. юр. визнання правоздЯтності; 3. посада скарб- никЯ; 4. контЯра скарбникЯ; 5. діал. участь співробітників у прибутках підприЯмства habilitado 1. adj уповновЯжений, що мЯє прЯво (підпису, укладанняугоди)', 2. діал. що мЯє право на Участь у прибутках під- приЯмства; 3. я?скарбник; 4. уповновЯжений
habilitar vtl. учйти, навчЯти; 2. присто- сЯвувати; призначЯти; 3. юр. робйти пра- воздЯтним (правосйльним), уповновЯжу- вати; 4. надавЯти капітЯл (для самостійного ведення справи)', 5. (de) споряджЯти; -se (de) запастйся всім необхідним habiloso adj діал. пронЯзливий, хйтрий habitabilidad f 1. придЯтність для житлЯ; 2. любЯв до осілого спЯсобу життЯ habitable adj придЯтний для житлЯ, жит- ловйй (про приміщення) habitación /і. житлЯ, помЯшкання; 2. кім- нЯта; 3. проживЯння; 4. бот., зоол. сере- дЯвище проживЯння
habitáculo m 1. див. habitación 1; 2. житлЯ, осЯля, помЯшкання
habitador 1. adj що проживЯє; що мЯшкає;
2. /77 житель; 3. жилЯць habitante /77жйтель, мЯшканець habitar 1. и/(еп)жйти, проживЯти; мЯшка- ти; 2. vtнаселЯти; займЯти (будинок) habitat m (географічне) середЯвище; зЯна пошйрення (флори і фауни)
hábito /77 1. звйчка, звичай; 2. нЯвичка;
3. чернЯцьке вбраннЯ; 4. рі церкЯвний Ядяг, сутЯна; ahorcar (colgar) los ~s склЯсти з сЯбе духЯвний сан; 6. змінйти профЯсію; кйнути розпочЯту спрЯву; tomar el - прийнЯти духЯвний сан; пострйг- тися у ченці
habituación ЛзвикЯння habitual зс/звйчний; звичЯйний habituar і^привчЯти; -se звикЯти habitud ñ. віднЯшення, зв'язбк; 2. іст. звйчка habla f\. мЯва, дар мЯви; quedarse sin - втрЯтити дар мЯви; 2. розмЯва; 3. мЯва; діалЯкт; говірка; al - іос. adv. на відстані гЯлосу; dejar (tener) en - обговЯрювати, розглядЯти (питання)', dejar sin - a uno врЯзити, приголЯмшити, ошелЯшити; entrársele el - a uno діал. злякЯтися; заніміти від стрЯху; estar al - con uno розмовляти; вестй переговЯри; estar en - розглядЯтися; negar (quitar) el - a uno не розмовляти (бути у свЯрці); ponerse al - con uno розпочЯти розмЯву, заговорйти; іаі -І слухаю!, аллЯ! hablachento adj, m діал. див. hablador hablada f 1. діал. мЯва, розмЯва; 2. Л. Ам. плітка; 3. ріЛ. Ам. хвЯстощі, похвалЯння; echar -s хвалйтися, вихвалятися habladera f 1. діал. див. habladuría; 2. р! діал. балакучість
habladero тдіал. лихослів'я, поговір hablado ^'розмЯвний, живйй (промов,У) hablador 1. adj балакучий, балаклйвий, говіркйй; 2. Л. Ам. хвалькувЯтий; 3. діал., Л. Ам. брехлйвий, нещйрий; 4. /77балакун;
5. Л. Ам. хвалькЯ
habladuría f 1. вигадки, балачкй; 2. пліткй, розмЯви, балачкй
hablanchín, hablantín adj, т див. hablador
hablantina f 1. діал. балаканйна; 2. діал. крик, гЯлас
hablantino, hablantinoso adj діал. див. hablador1 2
336
halitoso
hablar i//1. говорйти, розмовляти; бесідувати; 2. (de) говорйти, розповити; 3. говорити, виголбшувати (промов\), висту- náTH (з промовою); 4. (vt) розмовляти якою-н. мбвою; 3HáTH мбву; - (en) español розмовляти іспЯнською; 5. (de) говорйти, вислбвлюватися, вислбвлювати свою думку; обговорювати; 6. лихослб- вити, розпускЯти пліткй; dar que - дЯти прйвід для плітбк; 7. замбвити слбво, просйти; 8. бути зарученими; 9. розмовляти (за допомогою чого-н)] - por señas говорйти знЯками;10. нагЯдувати, викли- k¿th у пЯм'яті; 11. діал. лЯяти, сварйти; bien hablado ввічливий (у розмові)] що має дар слбва, красномбвний; mal hablado нестрйманий на язйк; echara ~ заго- ворйти, порушити мовчЯння; заговорйти (про дитин]/); —' bien de uno хвалйти; - mal бути недорікуватим; лихослбвити; - mal de uno погЯно відзивЯтися про кого- н.; - por -; - por no callar базікати дарЯм- но; está_ hablando як живйй (про порт- рет); ¡ni -! ні в Якому рЯзі!, і мбви не мбже бути!; quien mucho habla mucho yerra велйкий булукун — погЯний працівнйк hablarse розмовляти одйн з бдним; по - не розмовляти, бути у свЯрці hablatista m див. hablador 2 hablilla їдив. habladuría 2 hablista com. гЯрний орЯтор; красномбвна людйна -
hablistán див. hablador habloteo mí!. Ам. див. hablantina habón /77 пухйр; ґуля haca f конячка
hacamari т діал. очкбвий ведмідь hacecillo /77 пучбк, в'язка hacedero яо/можлйвий; лЯгко здійснЯнний hacedor т 1. рел. творЯць; 2. управляючий маЯтком
hacendado т 1. землевлЯсник, поміщик; 2. багЯта (замбжна) людйна; 3. діал. влЯ- сник тваринницької фЯрми; 4. Л. Ам. влЯ- сник цукровбго завбду hacendar і/ґдарувЯти зЯмлю (маЯток); -se купувЯти зЯмлю (маЯток) hacendera ґгромЯдська повинність hacendería ficr. фізЬчна прЯця hacendero ас^госпбдарський, діловйтий hacendista сот. фінансйст hacendHstico adj що налЯжить до дер- жЯвної скарбнйці; фінЯнсовий, бюджЯтний hacendoso ^госпбдарський, діловйтий hacer 1. vt робйти, виготовляти; estar haciendo una casa будувЯти будйнок; hacer una ensalada готувЯти салЯт; 2. ствб- рювати, творйти; - versos складЯти вірші; - proyectos будувЯти плЯни; 3. робйти, чинйти; haces muy mal ти дуже погЯно чйниш; 4. учинЯти, робйти; - una tentativa спрббувати; - una visita відвідувати; 5. робйти, викбнувати; - punto в'язЯ- ти; - la comida готувЯти обід; - la maleta збирЯти валізу; - un papel грЯти роль (у театрі); - por - працювЯти дарЯмно; 6. справлЯти врЯження; 7. ви^авЯти (шум, звуки)\ 8. уміщувати (у собі); esta jarra hace dos litros цей глЯчик містить два літри; 9. спричиняти який-н. стан; - feliz (desgraciado) робйти щаслйвим (нещЯс- ним); Ю. спричиняти (біль, образу)] 11. показувати своє стЯвлення; le hace guerra (la contra) він не згбден з ним; 12. привчати; 13. припускЯти; вважЯти; yo te hacia en Madrid я думав, що ти в Мадрйді; ha А7СЯГ0ти пЯвної швйдкості; el tren її Р°г hora гібтяг іде зі швйд-
вагіг І? км на Г0АІ?,НУ* 15- ( + ín0 змушу- 4eíá . 80 ^ZO esperar він змусив себЯ екати; - entrar en razón напоумлЯти;
'РенувЯти, вправлЯти; - dedos трену-
вЯти пЯльці (про піаніста), 17. у/пасувЯти, відповідЯти; ese sombrero no hace con ese traje цей капелюх не пасує до цьбго костюма; 18. (de) працювЯти; - de chófer працювЯти шофЯром; 19. удавЯти (з сЯ- бе); ella hace de enferma вонЯ удаЯ хвб- ру; 20. (por) намагЯтися; haré por llegar a tiempo я намагатимусь прийтй вчЯсно;
21. (para) починЯти, брЯтися; 22. impers бути (про погоду) hace calor жЯрко; hace sol світить сонце; este año hizo una primavera fría цьогб рбку веснЯ булЯ холбдна; 23. (вжив, при зазначенні минулого часу): hace (mucho) tiempo дЯвно; hace cuatro días чотйри дні по тбму; desde hace mucho здавнЯ, з давніх-да- вЯн; hace росо нещодЯвно; dar que ~ спричиняти багЯто клбпоту; estar por - б^ги на чЯрзі; бути ще не вйконаним; - а mal ~ робйти навмйсно, на зло; ~ bueno викбнувати обіцяне; ~ como que... робйти вйгляд, що...; ~ que hacemos працювЯти для вйгляду; - у deshacer тупцювЯ- ти на місці; комЯндувати, розпоряджЯти- ся, хазяйнувЯти; tener que ~ con uno мЯти спрЯву з ким-н.; dicho у hecho скЯ- зано — зрбблено; hecho у derecho рр- рбслий, зрілий; сформбваний; повноцінний, спрЯвжній; lo hecho hecho está зробленого не повернути; no le hace якЯ різниця!; (bien hecho! прЯвильно!; і la he hecho buena! що я накбїв! hacera ЛгротуЯр
hacerse 1. ставЯти, робйтися; se hizo famoso він став відбмим; 2. (de, соп) прид- бЯти; - con el dinero necesario роздобути грбшей; 3. (а) лристосбвуватися; зви- кЯтися; звикЯти; ~ a la idea de... звйкнути до думки про...; - al frío звикЯти до хбло- ду; 4. (соп) завойбвувати (дружбу)] викликати (симпатію, захоплення)] 5. ростй, на- бирЯти сйли; дозрівЯти; los sembrados se hacen посіви пішлй в ріст; 6. прикидЯ- тися, удавЯти (з сЯбе); - el tonto удавЯти з сЯбе простакЯ; ~ el sordo прикидЯтися глухйм; - menos принйжуватися; скрбм- ничати; ~ pasar por uno видавЯти себЯ за кого-н.; ¿qué se habrá hecho de él? кудй ж він подівся?
hacia prep 1. до, у нЯпрямку до; se volvió ~ mí він повернувся до мЯне; ~ abajo до- нйзу; - arriba догорй; - adelante уперЯд; - atrás назЯд; 2. блйзько, приблйзно; - las once блйзько одинЯдцятої годйни; приблйзно об одинадцятій; ~ el amanecer на світЯнку; 3. до, по віднбшенню до; sentir afecto ~ uno відчувЯти прихильність hacienda f 1. маЯток; фЯрма; 2. майнб, стЯток; Hacienda Pública держЯвне майнб; держЯвна скарбнйця; фінЯнси; derramar la - розтрйнькати стЯтки; 3. фінЯнсо- ві бргани; фінЯнси; 4. (Ministerio de Hacienda) МіністЯрство фінЯнсів; 5. рі до- мЯшні клбпоти; 6. діал. худбба; 7. діал. стЯдо; 8. діал. тварйнницька фЯрма; - colectiva колектйвне господЯрство hacina f1. скйрта; стіг; 2. купа hacinación їдив. hacinamiento hacinador /77 скиртувЯльник hacinamiento m 1. скиртувЯння; 2. нагро- мЯдження, скупчення hacinar vt\. скиртувЯти; 2. (vi) нагромЯд- жувати(ся), скидЯти(ся) у купу; -se тіснй- тися,тулйтися
hacha1 ЛІ. товстЯ восковЯ свічка; 2. (- de viento) смолоскйп, фЯкел hacha2 ґсокйра; - de armas бердйш; de - у tiza діал. мужній, смілйвий; de - іос. adv. раптбво, несподівано; estar - Л. Ам. бути знавцЯм своЯЇ спрЯви; ser un ~ відзнЯчи- тися, перевЯршити; servir de - у machete діал. бути на всі руки мЯйстром
hachador m Л. Ам. див. hachero 1 hachar \гідив. hachear 1 hachazo m 1. удЯр сокйрою; 2. Л. Ам. р§на від удЯру сокйрою; 3. діал. раптбвий стриббк (ривбк) конЯ
hache /‘Яче (назва літери h іспанського алфавіту)] entrar con -s у erres мЯти логЯні кЯрти (у грі з ставкою)] llámale (llámele usted) - чи в кЯмінь головбю, чи кЯменем у гблову
hachear 1. рубЯти сокйрою; 2. обтісувати; 3. и/ударЯти сокйрою hachero1 1. лісоруб, дроворуб; 2. військ. сапЯр
hachero2 m 1. свічнйк (для великої свічки)]
2. іст. вЯжа, сторожовЯ бЯшта; 3. мор. спостерігЯч (на берез)
hachich, cachis /77гашйш hacho m 1. смолоскйп, фЯкел; 2. топ. при- берЯжна висотЯ; 3. сл. злбдій hachón /771. див. hacha1 2; 2. іст. світйль- ник, каганЯць
hada f 1. фЯя, чарівнйця; 2. міф. мбйра;
3. іст. див. hado
hadado я^чудбвий, чарівний hadar і//1. прорікЯти, віщувЯти; 2. зачарб- вувати, заворбжувати hado /77 дбля, фЯтум hafiz /77 доглядЯч, охорбнець hagiografía ґагіогрЯфія, житіЯ святйх haiga /77лімузйн, розкішний автомобіль haitian«o, -а 1. adj таїтянський; 2. т, ґ’гаї- тЯнець, -ка, жйтель, -ка (урбдженець, -ка) Гаїті
¡hala! interj\. ну!, давЯй!; 2. геть звідси!;
- топ-топ
halacabuyas т молбдший матрбс halagador 1. adj див. halagüeño 1; 2. бага- тообіцЯльний, обнадійливий; perspectivas ~as принЯдні перспектйви; 3. /77 підлесник
halagar vt\. люб'Язно повбдитися; 2. лес- тйти, підлЯщуватися; 3. тішити; милувЯти (око, слух)
halago mí. лЯстощі; 2. прихйльність, щй- рість; 3. рЯдість, задовблення halagüeño adj 1. улЯсливий; 2. приЯмний;
3. приЯмний (для ока, слуху)] 4. див. halagador 1, 2
halar 1. vtMop. тягнути, натягувати (трос);
2. діал. тягнути до сЯбе; 3. vi веслувЯти вперЯд; 2. плистй (про судно)] -se діал. напйтися; -se tanto діал. перемогтй, вй- грати
halcón /77 орн. (- común, - peregrino) зоол. сбкіл; сапсЯн; - palumbario Яструб-тете- рев’Ятник
halconado adjсоколйний halconear vi повбдитися вульгЯрно (про жіної), залицЯтися до чоловіків halconera ЛІ. соколйний двір; 2. розпусна жінка
halconería ґсоколйне полювЯння halconero /77СОкбльник; - mayor іст. сокб- льничий
halda f 1. спіднйця; 2. (підібраний) поділ;
3. див. haldada; 4. мішковйна; de -s o de mangas /ос. adv. так чи інЯкше; хбчеш не хбчеш; poner -s en cinta приготувЯтися робйти, засукЯти рукавЯ
haldada /’пбвний поділ
haldeta /фЯлда
¡hale! interjflHB. ¡hala!
haleche /77 європЯйський анчбус, хамсЯ
halieto /77 орн. скопЯ
haliéutica ґ'рибЯльське мистЯцтво, мис- тЯцтво рибЯльства
hálito /771. вдйхуване повітря, дйхання; дух; 2. випарбвування; 3. пбдув halitoso adj 1. насйчений випарбвуван- ням; aliento - морбзний пбдих; 2. покритий вйпотом
337
halo
halo /771. астр. галб; 2. німб, сяйво; оребл halófilo ac/j бот. солончакбвий halógeno хім. 1. adj галогбнний; 2. m pi галогени, галбїди halón1 m див. halo
halón2 /77 Л. Ам. ривбк, різкйй рук до cé6e haltera ї, halterio m спорт. 1. гантбль; 2. штйнга
halterofilia f спорт. важкб атлбтика hall /77 хол, вестибюль hallada їдив. hallazgo 1 hallado adj (вжив, у поєднай, з adv tan, bien, mal); bien (mal) ~ що звик (не звик) до чого-н.., що освбївся (не освбївся) hallador m винахідник hallar vt 1. знахбдити, виявляти; наштбв- жуватися; por fin hallé el libro que necesitaba Hapéiim я знайшбв потрібну книгу; 2. знахбдити; відкривбти; винахбдити; 3. (у сполуч. з que) вважйтити, поміч0ти; hallo que has cambiado mucho я вва- ж0ю, що ти сильно змінився; 4. розкривб- I ти (правді 5. відкривйти (нові землі)', -se 1. знахбдитися, бути (присутнім);
І 2. почувбти себб; бути (у стані)', -se enfermo бути хвбрим; 3. (частіше в запереч, формі) почувбти ce6é ніяково; по те hallo con este abrigo я почувбю ce6é ніяково у цьбму пальті; 4. (соп) знахбдити у сббе; 5. (соп) зштбвхуватися, наштбвху- ватися; -se con un obstáculo inesperado наштовхнутися на несподівану пе- решкбду; hallárselo todo hecho не зустріти перешкбд; прийтй на готбве hallazgo m 1. знахбдження, вйявлення; 2. знбхідка; 3. відкритті; 4. винагорбда за знйхідку
hallulla f, hallullo /77черен0вий хліб hamaca ЇЛ. гамбк; 2.діал. гбйдалка hamacar vt(vi)Jl.AM. гойд0ти(ся), розгбй- дувати(ся) (у гамаку hamadriade (міф. дрібда, лісовб німфа hámago m 1. прйкрість, неприбмність; 2. нудбта
hamaquear vtJl. Ам. 1. див. hamacar; 2. задурювати гблову
hamaquero /771. м0йстер, що рббить гамаки; 2. торгбвець гамакбми; 3. гак для підвішування raMaKá
hambre f 1. гблод; голодувбння; apagar (matar) el утамувйти гблод; clarearse de - сильно зголодніти; matar de - a uno морйти гблодом; 2. несуча, брак; 3. пал- Ké бажбння, жадбба; - canina вбвчий апетйт; - estudiantina (estudiantil) ráp- ний апетйт; - de siete semanas страшбн- ний апетиту- de tres semanas удбвана відрбза до їжі; примхлйвість; відсутність апетйту (у того, хто поїв не вчасно); enga- car el - заморйти черв'ячкб, підживйтися; morirse de - сйльно зголодніти, бути голбдним; бідувбти, злидарювбти, поми- рбти з гблоду; прйстрасно бажбти, npár- нути; sitiar a uno por - 6páTH змбром; más listo que el - спритний hambreado adjЛ. Ам. див. hambriento 1 hambrear 1. vt морйти гблодом; 2. vivono- дувбти; 3. канючити, жббрати hambriento 1. ас/голбдний, зголоднілий; 2. жадбючий; 3. m голодуючий; discurrir más que un - що голодніший, то мудріший
hambrina їдіал. сйльний гблод hambrío adj діал. hambriento 1 hambrón ^'зголоднілий; ненасйтний hambruna f Л. Ам., hambrusia f Л. Ам. див. hambrina hammam /77турбцька лбзня hamo /771. іст. риббльський гачбк; 2. діал. сачбк (для риболовлі) hampa f 1. пбкидьки, пбтолоч; 2. злочйн- ний світ
hampesco я^'злочйнний hampo 1. adj див. hampesco; 2. m див. hampa
hampón m 1. шахрбй, пройдйсвіт; 2. за- бійка, шйбеник hámster /77 зоол. хом'йк hámulo /77 малбнький гачбк hanega ЇЛ. фанбга (міра сипких тіл = 55,5 л)\ 2. (- de tierra) фанбга (міра землі в Кастилії= 0,645га) hangar m ав. ангбр haragán /77лбдар, нербба haragandía їдіал. див. haraganería haraganear і//лінувбтися, байдикувбти haraganería Лібдарство; недбблість harapiento adj див. haraposo harapo m 1. piлахміття, дрйнтя; 2. неміц- Há горілка
haraposo adj обірваний, одягнений у лахміття
haraquiri m харакірі
harbullar і//говорйти заплутано, бурмотбти harem, harén mrapéM harfango m зоол. біла (полйрна) coeá harija /"борошняний пил (при меленні) harina ЇЛ. бброшно; - amarilla кукурудзяне бброшно; - lacteada дитйче бброшно;
2. крохмбль; 3. діал. грбші; estar metido en - бути угодбваним (тбвстим); порйну- ти у роббту; hacer buena (mala) - rápHO (погбно) чинити; eso es - de otrocostal це збвсім інша cnpáea
harinear vi діал. мрйчити, мжйчити (про дощ)
harinerjlo 1. борошняний; plantas -as
хлібні злбки; 2. борошномбльний; 3. тбо- рошномбл, мірбшник, млинбр; 4. торгбвець бброшном; 5. комбра; збсік (для борошна)
harinoso aq/борошнйстий hariscarse сбрдитися, супитися harmonía ^гармбнія, співзвуччя harmynico ас/гармонійнйй harmonio т муз. фісгармбнія harmonización їмуз. гармонізбція harmonizar vt муз. гармонізувбти harnear vt діал. просіювати (борошно) harnero /77 сйто; estar hecho un - бути nopáHeHHM кулями
harón adj лед0чий; млйвий, повільний; sacar a uno de - розворушйти, змусити розворушйтися haronear и/лінувбтися haronía Ледарство, лінощі; млйвість harpa їцуз. брфа harpador adv зубчастий harpado2 aq/дзвінкйй, чйстий (про голос) harpfa ЇЛ. міф. гбрпія; 2. відьма, Merépa;
3. зоол. гбрпія
harpillera f мішков0 тканйна, мішковйна; пакувбльна тканйна
¡harrel interj(вжив, для поганяння тварин) но!, рушбй!
harrear поганйти (в’ючних тварин) harria їкapaeáH (в'ючних тварин) harriero /77, harruquero m діал. погбнич (в'ючних тварин)
hartada ЇЛ. насйчення; 2. діал. див. hartazgo
hartadura їдіал. див. hartazgo hartar vt\. годувати (донехочу), нагодбву- вати; 2. задовольнити, здійснювати (бажання); 3. (v/) пересйчувати(ся); 4. набри- дбти; 5. (de) наділйти, осипбти; - a uno de insultos обкладбти лбйкою; - a uno de agasajos задарбвувати; 6. діал. ображ0- ти; 7. діал. обмовляти; -se 1. найтися (донехочУ)\ 2. (de) бути сйтим донбсхочу hartazgo, hartazón /77, hartera їдіал., hartijón /77 пересйчення; darse un hartazgo de una cosa наїстися донбсхочу; пере- сйтитися
harto 1. р. irr. de hartar; 2. adj сйтий, щ0 наївся; 3. pi (більше ніж) достбтній; 4. щ0 Máe з вбрхом, задбсить (якості, властивості)', 5. пересйчений; сйтий донбсхочу estoy - de oír tus mentiras мені набрйд- ла твой брехнй; 6. adv достатньо, пред- остбтньо; занбдто; el camino es - penoso дорбга зан0дто стбмлива hartolana їдіал. див. hierbabuena hartón 1. /77 Я Ам. банбнове дбрево (дуже велике)’, 2. сл. хліб; 3. adjЛ. Ам. ненажбр- ливий, жадібний; 4. Л. Ам. набрйдливий, надокучливий
hartura ЇЛ. сйтість, насйчення; 2. велика кількість; 3. пбвне задовблення (бажання)
hasta 1. ргер (вжив, при зазначенні часових або просторових мені) до; desde Moscú - La Habana від Москвй до Гавб- ни; - ahora до цьбго чбсу; до сьогбдніш- нього дня; - el fin до кінцй; 2. (вжив, при зазначенні ступеня, якого досягнула дія, стагі) до; calarse - los huesos промбк- нути до кістбк; comer - hartarse їсти до- сйта; 3. adv н&в\ть\ - los niños lo comprenden нбвіть діти це розуміють; - que іос. conj. дбти, до тбго чбсу hastial m Л. фронтбн (будівлі)', 2. фасбд;
3. грубійн, нечбма; 4. (рі) Л. Ам. ґбнок hastiar vt бути огйдним; набридбти, надокучйти; -se (de) відчувйти відрйзу; se hastía de todo йому все набрйдло hastío /771. огйда, відрбза; 2. набридливість, надокучливість hastioso adj набрйдливий, надокучливий hataca ЇЛ. дерев'йний ополбник; 2. качбл- ка (для розкочування тіста) hatada їдіал. див. hatería hatajador m Гі. Ам. погбнич (в'ючних тварин)
hatajar і^відділйти (частину стада), ділй- ти (стадо)
hatajo /77 1. невелйке стбдо; 2. велйка кількість, ббзліч; decir un - de disparates наговорйти купу дурнйць hatear и/1. збирйти пожйтки; 2. забезп0чу- вати вівчарів провізією hatería ЇЛ. провізія (пастухів)', 2. пожйтки (пастухів, поденників) hatero 1. adjв'їЬчний (про коня, мула пастухів)', 2. /77 в'ючна тварйна (що перевозити пожитки пастухів)', 3. власник стбда hatillo /77 1. dim. de nato; 2. діал. бот. рондел0тія; 3. гірн. спецбдяг; спецівка hato /771. пожйтки, скарб; 2. ст0до; 3. пастушачий стан; 4. див. hatería 1; 5. згрйя; - de bribones б0нда шахраїв; 6. див. hatajo 2; - de mentiras нагромбдження брехні; 7. діал. тварйнницька фбрма; andar con (traer) el - a cuestas переїжд- ж0ти з місця на місце, кочувбти; liar el - збирйти пожйтки; знімйтися з місця; помбрти, вйрушити на той світ; menearle el - a uno лупцюв0ти, бйти; perder el - тікйти що є духу; робйти пбхапцем; revolver el - баламутити, сіяти рбзбрат hay 3 ос. одн. ч. р. теп. ч. віддієс. haber є haya їбот. бук hayal, hayedo m боковий ліс hayo /771. бот. кбка; 2. діал. жуйка з лйстя кбки, змішаних з вапнбм hayuco /77 плід бука, боковий горіх haz1 /771. сніп; в'йзка; 2. (- luminoso) промінь
haz2 /77 л0ви, рядй війска haz3 ЇЛ. облйччя; 2. вйгляд, збвнішність;
3. лицевйй бік (тканингі)’, 4. іст. фасбд (бу- ділві); - de la tierra повбрхня землі; a dos haces toe. adv. лицемірно, двоєдушно; а sobre - іос. adv. на пбрший пбгляд; ser de dos haces кривйти душбю, бути двоєдушним
338
hepático
haza /нива, рілля, пбле; mondar la - розчищати, звільняти місце hazaleja /рушнйк л hazaca /лбдвиг, героїчний вчйнок hazañería ^удавбння, кривляння hazacero adj hazacista adj діал. удбва- ний, показнйй
hazacoso я^'гербйський, героїчний hazmerreír сот. посміхбвисько, блбзень he adv (вжив, з ненаголошеними формами особ. займ. та присл. aquí, ahí, allí) ось; helos aquí вонй тут; he ahí las consecuencias de tu ligereza ось нбслідки TBoéí легковбжності
hebdymada M. тйждень; 2. семиріччя, семирічний період
hebdomadario яф-ижнбвий, щотижнбвий hebetado adjfl. Ам. дурнйй, нерозумний hebilla /прЯжка; no faltarle ~ бути бездо-
ráHHHM
hebra Л1.#нйтка (затягнута в голкУ)\ 2. во- локнб; фібра; 3. рудна жйла; cortar a uno la - de la vida убйти (позбавити життя)] pegar la - почати розмбву; заговорйти; затягнути розмбву; perder la - втратити суть розмбви
hebraico adj\ тдивх hebreo hebraísmo т гебраїзм, давньоєврбйський мбвний зворбт
hebraísta сот. гебраїст, спеціаліст з дав- ньоєврбйської мбви
hebre*o, -а 1. ас^'єврбйський; 2. іст. іудбй- ський; 3. /я, ^єврбй, -ка; 4. іст. іудбй, -ка;
5. /77 давньоєврбйська мбва; 6. (~ moderno) іврйт (сучасна мова Ізраїлю)] 7. купб- ць; 8. лихвбр
hebroso adj\ hebrudo adj діал. волокнйс- тий
hecatombe f 1. іст. гекатбмба; 2. мбсове
вбйвство, побиття
hectárea /гектбр
hectógrafo m гектбграф
hectolitro /77 гектолітр
hectovatio /77 фіз. гектовбт
hecha ЛІ. іст. дбта, числб; 2. діал. плбта за
вбду для полйву
hechiceresco ^'чарівнйй, чаклунський hechicería Л1. чаклунство; чбри; 2. чарівність, привббливість f hechicero 1. adj чарівний, чаклунський; 2. чарівний, привббливий; 3. m чарівнйк, чаклун
hechizador тдив. hechicero 2 hechizar иМ. зачарбвувати; 2. зачарбву- вати, полонйти
hechizo 1. adj удбваний, неприрбдний; 2. накладний; переноснйй; 3. зроблений за yciMá прбвилам мистбцтва; 4. іст. підроблений; 5. діал. саморббний; 6. Л. Ам. вітчизняний; вітчизняного виробнйцтва;
7. /77 чаклунство, 4ápn; 8. привббливість, чарівність
hech*o 1. р. ігг. de hacer; 2. adj зрілий, сформбваний; устблений; - у derecho Що цілкбм сформувбвся; 3. схбжий, що уподібнився; - unafiera злий, розлючений; 3. готбвий, закінчений; гора ~а готова сукня; frase ~а лінгв. стбле словосполучення; 4. (а) що звик; що захопйвся; estoy -a la idea de... я звик до думки про..; 5. /77 факт, подія; - fidedigno (probado) вірогідний факт; 6. спрбва, вчинок; Діяння; - de armas вобнний пбдвиг; bien (mal) - гбрно (noráHo) збудований; а - іос. adv. поспіль, підрЯд, без спйну; не розбираючись, огулом; de - іос. adv. в дійсності фактйчно; прбвду кбжучи, по-спрбвж-
лніа юр Д0"Ф0кт°і de -У de derecho Де-факто і де-юре, фopмáльнo і по суті; еі д Є8 Чиє... cnpáea у тбму, що...; eso está ~ важбй.що cnpáey зрбблено; por el ~ чиє... з бгляду на те, що...; ya está ~ нічб-
го не вдієш, спрбву зрбблено; hacer su ~ поживйтися, погріти руки; ¡bien ~! прбви- льно!, молодбць!; |~! дббре!, домовились!; jmal ~! дармб!, ти вчинйв noráHo!; deldicho al ~ hay gran trecho не так швйдко рббиться, як мбвиться hechor /771 .діал. лиходій; 2. Л. Ам. жере- ббць-пліднйк
hechura Л1. виготовлення; 2. творіння;
3. вчйнок, cnpáea; eso es ~ tuya це твоїх рук справа; 4. фбрма, структура; будбва;
5. збвнішній вйгляд; 6. (рі) пошиттЯ (одягу); 7. стбвленик, креатура; протежб; de es(t)a ~ так, такйм чйном; такйй сбмий, схожий; no tener ~ бути нездійснбнним hechusgo тдіал. див. hechura 5 hedentina п.див. hedor; 2. смбрідне місце heder иг'1. смердіти; 2. набридбти, доку-
ЧбТИ
hediondez їдив. hedor hediondo adj 1. смердючий, смбрідний; 2. набрйдливий, надокучливий; нестбрп- ний; 3. бруднйй, огйдний hedonía f, hedonismo т філос. гедонізм hedor /77 смбрід
hegelianismo т філос. гегельянство hegemonía, heguemonía ^гегембнія helada f 1. морбз, хблод; caer ~s (una ~)
морбзити, підмсірбжувати; 2. заморбжу- вання; - blanca іній
heladera f 1. див. heladora; 2. посудина для охолбдження шампбнського; 3. холо- дйльник
heladería /'торгівля прохолбдними напбя- ми; кафб-морбзиво
heladero т продавбць морбзива (прохо- лбдних напбїв); морбзивник heladizo adj що швйдко замерзбє helado 1. adj холбдний, крижанйй; quedarse ~ замбрзти, задубіти; 2. що заклЯк, заціпенілий; 3. холбдний, непрйязний;
4. діал. зацукрбваний (про фрукти)] 5. m морбзиво; 7. шерббт; 8. діал. рожбвий цукор
helador я^'пронйзливий (вітер) heladora /'морбжениця heladura /'тріщина від морбзу (у стовбурі дерева)
helaje /77 Л. Ам. ознбб, тремтіння helamiento m заморбжування helar 1. и/заморбжувати; скбвувати крйгою; 2. побйти морбзом (рослинй)] 3. збентб- жувати, засмачувати; 4. жахбти; 5. impere морбзити; la noche pasada ha helado уночі був морбз; ~se 1.3aMep3áTH, перетворюватися на крйгу; 2. замерзбти, гйнути від морбзу (холоду); 3. мбрзнути, страж- дбти від хблоду; ~se de frío заклЯкнути від холоду
helechal /77 збрості пбпороті helécho /77 пбпороть
helénico adj еллінський, (давньогрбцький)
helenio /77 бот. OMÓH
helenismo /77 еллінізм
helenista com. еллініст, -ка
helenístico зд/елліністйчний
helenio, -a 1. adj див. helénica; 2. m,fen-
лін, -ка, грек, -чанка
helero /771. льодовйк (у горай)] 2. сніг (на гірських шпиляк)
helgado adj з рідкйми (нерівними) зубами helgadura /щербйна (на зубай) hélice /і. гвинтовб лінія, спірбль; 2. спіралеподібна р0ковина; 3. ав., мор. гребнйй гвинт; повітряний гвинт (пропблер) helicydromo тдив. helipuerto helicoidal я^гвинтовйй; спіралеподібний helicón /77 гелікбн (муз. інструмент) helicyptero /77 вертоліт, гелікоптбр heliocéntrico adj астр. геліоцентричний heliocromía ^кольорбва фотогрбфія heliograbado m полігр. геліогравюра
heliygrafo m метео, фіз. геліограф helioscopio /77 астр. геліоскоп helioterapía /геліотерапія helipuerto /77 вертолітна стбнція helmíntico adj глистогінний helminto /77 гельмінт, глист helmintología їмед. гельмінтолбгія helor /77х0лод, стужа helvecio, helvético adj швейцарський iheml inte/jm\
hemacrimo adj зоол. холоднокровний hematermo adj зоол. теплокрбвний hematía, hematíe f еритроцит, червонокрівець
hematites f мін. гематйт, червбний заліз- нЯк
hematófago adj зоол. кровосбсний hematología їмед. гематолбгія hematoma m мед. гематбма hematopoyesis їфізіол. гемопобз, крово- твбрення
hembra f 1. сбмиця; 2. жінка; 3. бот. дво- дбмна рослйна з жінбчими квітками;
4. петлЯ для гачкб (у застібці)] 5. тех. ли- вбрна фбрма; мбтриця; pelo - тонкб во- лосйна
hembraje m Л. Ам., hembrería f діал. жінбцтво
hembrilla ЇЛ. див. hembra 4; 2.римболт hemeroteca ї відділ перібдики (у бібліотеці)
hemiciclo /771. півкбло; 2. півперюд; 3. ам- фітебтр
hemicránea їмед. мігрбнь hemíono /77 зоол. кулбн? OHárp hemiplejía їмед. параліч половйни тіла hemisférico adjпівсферйчний hemisferio /77 півкуля; ~ austral (boreal) півдбнна (північна) півкуля; ~ occidental (oriental) збхідна (східна) півкуля; ~s cerebrales анат. півкуля головнбго мбзку, гемісфбри
hemistiquio m піввірш hemofilia їмед. гемофілія hemoglobina їмед. гемоглобін hemolisis їмед. гембліз hemoptisis їмед. кровохбркання hemorragia їмед. кровотбча hemorroida їдив. hemorroide hemorroidal adj мед. гемороїдбльний hemorroide їмед. геморбй hemostático мед. 1. ^кровоспинний, кро- вотамувбльний; 2. m кровоспйнний збсіб henaje /77 сушіння сіна henal /77 сл. henil henar /77 сінокісний луг henchidura ї, henchimiento m розпухбн- ня, роздувбння
henchir vt 1. напбвнювати, набивбти; на- дувбти (повітряні)] - la maleta набйти валізу по сбме нікуди; 2. вйконувати налбж- ним чйном (службовіобов'язків)] 3. отбчу- вати (увагою, турботою)] ~se наїдбтися донбхочу; напивбтися hendedura їдив. hendidura hender иМ. (vf) розкблювати(ся); 2. роз- сікбти (хвилі)]3. прокладбти дорбгу (у натовпі)] ~se тріскатися, давбти тріщину hendible adj що лбгко розкблюється hendidura Лцілйна, тріщина; ущ0лина hendimiento m розщеплення; розсікбння henear і^сушйти сіно henequén тЛ. Ам. хенекбн (різновид агавй) henificar и/заготовлЯти сіно henil /77СІННЙК
heno /771. бот. конюшйна червбна; 2. сіно; tener el (traer) ~ en el cuerpo бути запа- льнйм; бути мстйвим hecir vt 1. місйти (тісто)] 2. долбти (перешкоди)
hepático adj 1. печінковий; 2. мед. що страждбє на хворббу печінки
339
hepatitis
hepatitis f мед. гепатит, Чзапблення печінки
heptagonal adj мат. семикутний heptágono m мат. семикутник, гептагбн heptámetro m renTáMeTp, семистбпний вірш
heraldía /посбда гербльда
heráldica ^геральдика
heráldico ^геральдичний
heraldista com. спеціаліст у гблузі гербль-
дики
heraldo /771. іст. гербльд; 2. оповісник herbáceo ^трав'яний, трав'янистий herbajar 1. иґпбсти (худобії, виганяти на пасовище; 2. и/пастися (про худобу herbaje /771. збірн. трбва (на лузі, на пасовищі)] 2. плбта за випас худбби на гро- мбдському вигоні; 3. груба вбвнйна не- промокбльна тканина herbajear vt, vi див. herbajar herbajería f діал. 1. луг; 2. громбдський вигін
І herbario 1. adj що віднбситься до трав (до рослин); 2. /776oTáH¡K; 3. (~ seco) герббрій І herbazal m місце, порбсле травбю; лугб- вина
herbecer vi покривбтися травбю; зазеленіти
herbero /77 стравохід {у жуйних тварин) herbicida тхім. гербіцид herbívoro 1. травоїдний; 2. т травоїдна тварина
herbolar иґзмбщувати отрутою (стрілу herbolario 1. adj іст. див. herbario 1; 2. іст. дивакувбтий, дйвний; 3. m торгбвець лікбрськими рослйнами (травамй)] 2. зби- рбч лікбрських рослин; 3. аптбка (магазин) лікбрських трав; 4. дивбк, людйна з дивбцтвами
herborista com. див. herbolario 2,1, 2 herboristería їдив. herbolario 2, 3 herborización ^збирбння рослин (трав); гербаризбція
herborizar vi збирбти рослйни (трбви); робйти герббрії herboso ас/порбслий травбю hercio /77 фіз. герц hercúleo adjгеркулбсівський hércules /77 силбч, геркулбс, богатйр heredable adj успадкбваний, що підлягбє передбчі у спбдок
heredad ЛІ. мабток; 2. нерухбме майнб heredado adi 1. багбтий, замбжний; 2. що отрймав спадок
heredamiento m 1. див. heredad 1; 2. іст. див. herencia 1,2
heredar иМ. отрймувати у спбдок; успад- кбвувати; 2. залишбти у спбдок heredero 1. aq/спадкбвий; успадкбваний; 2. /77 спадкобмець; 3. влбсник мабтку hereditario ас/спадкбвий; успадкбваний; caracteres ~s спадкбві ознбки hereje com. 1. бретйк; 2. грубійн; 3. лиходій, мучйтель
herejía f\. бресь; 2. обрбза, лбйка; 3. зла вйтівка; 4. дорожнбча;,5. нерозвбжливий вчйнок, дурнйця, нісенітниця herencia ЛІ. спадщина; 2. прбво отрйман- ня у спадок; 3. біол. спадкбвість; одбр- жання в спбдок
heretical, herético а^єретйцький herida f 1. páHa, порбнення; - contusa контузія; ~ profunda (penetrante) глиббка рбна; - punzante кблота рбна; renovar (abrir) la - ятрйти páHy; 2. обрбза; 3. біль; tocar a uno en la ~ зачепити хвбре місце herido 1. adj mal ~ тяжкопорбнений; 2. m порбнений; 3. діал. відвіднйй канбл; sentirse ~ no4yBáTH себб обрбженим, обрб- зитися
herir 1. понити; ~ de muerte смертбльно рбнити; 2. ображбти; 3. завдавбти душбв-
ного бблю (страждбнь); 4. перебирбти (струни)] 5. дратувбти, неприбмно діяти (на зір)] різати (слух)] 6. пбдати (про промені сонця)] 7. vi (de) іст. судбмити (руку або ногУ)] ~se 1. порбнитися; 2. (de) заразйтися herma m мист. гбрма hermafrodismo m див. hermafroditismo hermafrodita 1. a# двостатбвий; planta ~ двостатбва рослйна; 2. m гермафродйт hermafroditismo m гермафродитйзм, двостатбвість
hermana f 1. сестрб; 2. сл. сорбчка; 3. р! сл. нбжиці; 4. рі сл. вуха; ~ política зовй- ця; невістка; своячка; ~ de la Caridad се- стра-жалібниця
hermanado adj (соп) однбковий; схбжий hermanamiento /771. об'бднання, єднбння; 2. братбння
hermanar vt\. (vi) з'бднувати(ся), сполу- чбти(ся); об'бднувати(ся); 2. діал. спбрю- вати, з'бднувати у пбру hermanastra Лзвбдена сестрб hermanastro /77звбдений брат hermanazgo тдив. hermandad 1, 2 hermandad f 1. братбрство; 2. дружба, бдність; спорідненість (душ)] 3. асоцібція, корпорація, товарйство; 4. брбтство (чернецьке), брбтія; 5. іст. германдбда, брбтство; Santa Hermandad іст. Святб Германдбда (сільська поліція з судовими функціями)
hermanear vi стбвитися по-брбтському; називбти брбтом
hermano 1. ас/брбтський; 2. споріднений; lenguas ~as споріднені мбви; 3. схбжий, однбковий; 4. m брат; - bastardo позашлюбний брат; ~ carnal рідний брат; ~ de leche молбчний брат; ~ de madre, - uterino єдиноутрббний брат; - de padre, ~ consanguíneo єдинокрбвний брат, брат по ббтьку; 5. брат (член організації, релігійного товариства)] ~ político шурин; дівер; ~ del trabajo носйльник; вантбж- ник; посйльний hermanuco m послушник hermenéutica їліт. герменбвтика, тлумб- чення тбкстів
hermeticidad ^герметйчність hermético adj\. герметйчний; непронйкли- вий; 2. прихбваний, незбагненний; 3. по- тбйливий, відлюдкуватий hermetismo m 1. непроникливість, не- збагнбнність; 2. потбйливість, відлюдкуватість
hermosear vtприкрашбти, робйти гбрним hermoso adjt 1. гбрний, прекрбсний; 2. чу- дбвий, розкішний; 3. йсний, безхмбрний; чудбвий, прекрбсний (про погодії hermosura f 1. красб; рбзкіш; 2. красуня; ¡qué ~ de racimos І і це все?; не густо! hernia їмед. грйжа
herniado, hernioso adj (m) хвбрий на грйжу
hemiario adj мед. грижовйй héroe /771. міф. гербй; напівббг; 2. гербй; смілйвець; 3. гербй (літературного теорії heroicidad f 1. гербйство, героїзм, мужність, хорббрість; 2. героїчний вчйнок heroico adj 1. гербйський, героїчний, хо- рббрий; 2. літ. героїчний, епічний; 3. мед. сйльний, сильнодіючий (про засіб) heroína^1 f 1. героїня, цббер (про жінкії\ 2. героїня (літературного теорії heroína2 їфарм. героїн heroísmo /77 героїзм, гербйство, хорббрість, мужність
herpe amb. мед. répnec; пухиркбвий лишбй herpil /77 сітчбстий мішбк з велйкими вічками
herrada fuña - no es caldera кінь на чотирьох, та й той спотикбється
herradero m 1. таврувбння худбби; 2. місце (час) таврувбння худбби herrado m кувбння (коней) herrador m ковбль (що підковує коней) herradura f 1. підкбва; 2. підковоніс (ка~ жан)] mostrar las ~s брикбтися, хвиц0ти- ся (про коня)] тікбти, дбти чосу, накивбти п’ятами
herraj /77 вугілля для жарбвні (з оливкових камінчиків)
herraje /771. арматура; металбві частини
2. збірн. підкбви, підкбвні цвяхи; 3. діал, підкбва
herramental m 1. йщик (сумка) для інст- румбнтів; 2. див. herramienta 2 herramienta ЛІ. інструмбнт, знаряддя (виробництва)] 2. збірн. набір інструмбнтів;
3. рбги (бика)] 4. зуби; 5. фінка, ніж; - mecánica, maquina ~ верстбт herranza їдіал. див. herrado
herrar vt\. підкбвувати; 2. таврувбти; 3. об- кбвувати; 4. іст. закбвувати у кайдбни herrén /771. зелбний корм; 2. див. herrenal herrenal /77 пбле, засіяне кормовйми трб- вами
herrería ЛІ. ковбльське ремеслб; 2. кузня;
3. шум, гбмір, гблас
herrerillo /77 орн. 1. блакйтна синйця; 2. ве- лйка синйця herrero /77 ковбль herrerón /77 мбйстер-ламбйстер herreruelo1 тзоол. москбвка (чорна синиця) _
herreruelo /77 старовинний корбткий плащ herrete /77 1. металбвий наконбчник (на шнуркал); 2. Л. Ам. таврб, клеймб (зна- ряддя)
herretear vt 1. прикріплювати металбвий наконбчник; 2. іст. таврувбти, (худобії herrín тдив. herrumbre 1 herrón /77 шбйба, диск herrumbrar vt(vi) вкривбти(ся) іржею herrumbre ЛІ. іржб; 2. залізистий прйсмак herrumbroso ас/іржбвий, проіржавілий hertzio тдив. hercio herventar vt занурити в окріп, прокип'я- тйти
hervidero /771. кипіння, клекотбння; 2. дже- релб, що клекбче; 3. хрип (під час дихан- нй)\ 4. нбтовп; товкотнбча, мурбшник hervido 1. ас/кип'ячбний, вбрений; 2. тЛ. Ам. блья (страва) hervidor /77 кип'ятйльник hervir 1. k/кип'ятйти, довбдити до кипіння, прокип'ятйти; 2. vi кипіти; agua hirviendo окріп; brotar (romper) а - закипбти; 2. ви- рувбти, клекотбти (про море)] 3. (de, en) кишіти; la calle hervía de gente на вулиці булб пбвно людбй; вулиця кишіла людь- мй; el bosque hervía, en serpientes ліс кишів зміями; 4. кипіти, вирувбти (про пристрасті)
hervor /771. кипіння; alzar (levantar) el ~ закипбти; dar un - прокип'ятйти; 2. виру- вбння, клекотбння; 3. збпал; 4. іст. ста- рбнність, завзятість
hervoroso adj 1. що кипйть; 2. палкий, запальнйй
hesitación /вагбння, сумнів hesitar vi іст. вагбтися, сумнівбтися hespérico adj 1. збхідний; 2. іспбнський, іберійський; 3. італійський hespérido до/призахідний, західний hesperio, héspero adj див. hespérico hetaira,hetera freTépa heteroclítico adj див. heterogéneo heterodoxia ЛІ. бресь; 2. інакомислення heterodoxo 1. adj єретицький, іновірний; 2. інакомйслячий; 3. m єретйк; іновірець (іст.)] 4. інакомйслячий heterogeneidad f гетерогбнність, неоднорідність, різнорідність
340
hilachoso
heterogéneo adj гетерогбнний, разнорід- ний, неоднорідний
heteromorfo adj гетеромбрфний; різно- офбрмлений
heteromorfosis їбіол. гетероморфбз heteropatía ^алопбтія hético adjA. хвбрий на туберкульбз; сухбт- ний; 2. худий, схудлий hetmán /77 іст. гбтьман heurística /'евристика heurístico ¿¿^евристйчний heve /77, hevea f6or. гевбя hexaedro m мат. гексбедр, mecTnrpáHHHK hexagonal adj мат. гeкcaгoнáльний, шестикутний
hexágono m мат. гексагбн, шестикутник
hexámetro m літ. геометр
hez fi. (pf) бсад, гуща; 2. пбкидьки; 3. p!
кал, екскрембнти; 4. вйчавки
hialino adj склоподібний; прозбрий
hialografía Аіклогрбфія
hialógrafo m склбграф
hialoideo adj склоподібний, склйстий
hialotecnia, hialurgia f скловаріння; ви-
робнйцтво скла
hiato /77 1. лінгв. зЯяння; 2. спец, бтвір, щілйна
hibernación f 1. зимбва сплЯчка; 2. (~ artificial) мед. штучний сон, штучне ОХОЛ0Д- ження тіла
hibernal adj 1. зимбва; 2. озймий hibernar vi впадбти у зимбву сплЯчку, зимувбти (про тварин) hibierno /77 3ИМ0
hibridación /гібридизбція, схрбщування híbrido 1. гібридний; 2. /77 гібрид hicotea /морськб черепбха hidalgo 1. ¿¿^'дворянський; 2. шляхбтний, благорбднии, лйцарський; 3. m (~ de sangre) ідбльго, іспбнський дворянин; ~ de cuatro costados потбмствений дворянйн (по лінії матері та батька) hidalguez, hidalguía /і. дворЯнство, звання ідбльго; 2. шляхбтність, благорбдніс- ть, лйцарство
hidra /і. зоол. морськб змій; 2. міф. гідра;
3. невикорінне зло; 4. астр. Гідра (сузір'гі)
hidrargirismo m ртутне отруєння
hidrargiro тхім. ртуть
hidratar víxím. гідратизувбти, з'бднувати з
водбю
hidrato /77 хім. гідрбт; ~s de carbono вуг- левбди
hidráulica їфіз. гідрбвліка
hidráulico 1. adj фіз. гідравлічний; 2. т
спеціаліст з гідрбвліки
hídrido тхім. гідрйд
hidroaeroplano, hidroavión т гидролітбк hidrobiología /пдробіолбгія hidrocarburo т вуглевбдень hidrocefalia f мед. гідроцефблія, водЯнка голбвного мбзку
hjdrodinámica їфіз. гідродинбміка hidrodinámico adj фіз. гідродинамічний hidroeléctrico adj гідроелектрйчний; central ~а гідроелектростбнція hidrófilo /77 зоол. жук-плавунбць hidrófita f, hidrofito т 1. водянб рослйна; пдрофіт; 2. водорість hidrofobia їмед. водобоязнь, гідрофббія hidrófobo adj що страждбє на водобоязнь hidrófono /77 фіз. гідрофбн hidrófugo ¿¿#‘водовідштбвхувальний; водотривкий
hidrogenar víxím. гідрувати, прибднувати водень
hidrógeno тхім. вбдень; ~ oxigenado гримучий газ; - sulfurado сірковбдень h H°gr?fía /гідрографія ь Sr?9ráfic° ^‘гідрографічний
т гіДР°гРаФ hidrólisis f хім. гідрбліз
hidrología /і. гідролбгія; 2. гідротерапія hidrológico adj гідрологічний hidrólogo т гідрблог hidromel т див. hidromiel hidrómetra 1. сот. спеціаліст з гідромбт- рії; 2. т зоол. водянйй бігун hidrometría їфіз. гідромбтрія hidrómetro т фіз. гідрбметр, водомір hidromiel т медбвий нбпій; медовуха hidropatía їдив. hidroterapia hidropesía їмед. водЯнка hidrópico adj хвбрий на водйнку; rostro ~ набрйкле облйччя hidroplano т гідролітбк hidropónica fc.-r. гідропбніка hidroquinona їхім. гідрохінбн, проЯвник hidrosfera ^гідросфбра hidrotecnia Лідротбхніка f hidrotécnico adj гідротехнічний hidroterapia їмед. гідротерапія, водоліку- вбння
hidrotermal ¿¿з/гідротермбльний hiedra f(~ arbórea) бот. плющ hiél /і. жовч; 2. прйкрість, біль; hecho de - жбвчний; злісний, злббний, жорстбкий; no tener - бути лбгідним (добродушним); 3. рі прйкрість, турббти; dar a beber ~es завдавбти турббт; echar (sudar) uno la ~ надірвбтися; no hay miel sin ~ лбжка дьбгтю у ббчці мбду
hielo /771. лід, крйга; ~ carbónico (seco)
хім. сухйй лід; 2. заморбжування; 3. хо- лбдність, байдужість; hecho un ~ що змерз, як крижйнка; romper el ~ розто- пйти крйгу (у стосункам hiemal adj зимбвий; solsticio ~ астр. зи- мбве сонцестояння
hiena f\. (~ común, ~ rayada) зоол. riéHa; 2. жорстбка людйна, тварйна hienda^ /‘гній
hienda2 їдіал. див. hendidura hieráticio adj 1. свяицбнний, культовий;
2. : escritura ~а ієратйчний лист; 3. зав- мбрлий, нерухбмий (про фігуру, обличчя) hierba /і. трбва; - del Paraguay, - mate парагвбйський чай, мбте; ~ buena м'Ята; ~ mora паслін; 2. рі збірн. кормові трбви;
3. (рі) рослйнна отрута; 4. рі зілля; 5. па- совйсько, пасовище; 6. вік (тварини)', potro de tres ~s трирічний жереб0ць, триліток; mala - бур'Ян; пбкидьки, пбтолоч; паршивець, паскуда; у otras ~s і так дблі, і такб інше (при перелікУ); crecer (desarrollarse) como la mala ~ рости як бур'Ян; вйрости велйким, ané дурним; sentir (ver) crecer la - бути пронйкливим, ббчи- ти нбскрізь
hierbabuena їбот. м'Ята hierbal /771. див. herbazal; 2. Л. Ам. пбле, засбджене мбте
hierbatero m 1. діал. 3Háxap; 2. діал. тор- гбвець сіном (фуражем)\ 3. діал. збирач
Мбтб
hierbazal m див. herbazal hierbear vi діал. пйти мбте hierra f Л. Ам., hierre m діал. див. herradero 1
hierro /771. хім. залізо; ~ albo розпбчене до білого залізо; ~ dulce м'якб (ковкб) сталь; ~ colado (fundido) чав^н, чавунне литвб; ~ laminado прокбт; 2. залізний на- конбчник (на зброі)\ 3. холбдна збрбя; меч, клинбць; 4. таврб, клеймб; 5. діал. бранка; 6. діал. сентбво (монета)', 7. рі кайдбни, ланцюгй; а ~ у fuego, а - у sangre іос. adv. вогнбм і мечбм; agarrarse а (de) un ~ ardiendo пітй на все, ні пбред чим не зупинитися; llevar - a Vizcaya лити вбду у мбре; machacar (majar, martillar) en ~ frío мбрно старбтися, бйтися головою об стінку; марно навбдити на рбзум; quitar ~ зм'якшувати фбрби; cuan¬
do е* ~ ®s*é encendido, entonces ha de ser batido ковбль клбпле, дбки тбпле; quien а - mata, а - muere хтоіншим лйхо бажбє, сам лйхо Mác
higa /і. дуля; 2. презйрство, глузувбння;
3. іст. амулбт у фбрмі кулак0; dar -(s) не мбти за Ббже пошиття; dar ~ la escopeta давйти осічку (про рушницю)’, no dar dos ~s por una cosa, no importar una ~ не мбти за Ббже пошиттй higadilla f, higadillo m печінка птахів (дрібних тварин)
hígado 1. m анат. печінка; 2. (рі) сміливість, хорббрість; 3. adj Л. Ам., діал. наб- рйдливий; malos ~ жбвчність, злісність; непрйязнь; hasta los ~s до глибинй душі; Bciéio істбтою; echar los ~s надривбтися, вбжко працювбти; echar los ws por una cosa зі шк^ри пнутися; moler los ~s a uno набридйти, сидіти в печінках у кого-н.; querer uno comer a otro el ~ (los -s): le quiere comer el - (los ~s) він лбден з'їсти йогб живцбм
higiene ^гігібна; - privada особйста гігібна higiénico adj гігієнічний higienista сот. гігієніст higienizar и/робйти санітбрну обрббку higo /77вйнна Ягода, фіга, інжйр, смбква; ~ chumbo (de pala, de tuna) смбква (плід опунції)', de - a brevas іос. adv. час від 4ácy, іноді; importar a uno un me importa un ~ M6Hé це не стосується, мені однбково; no dar un ~ por una ceas лбма- ного rpoLuá не вбртий; по dársele a uno un ~ мбти за ні що; по valer un ~ шбга не вбртий
higrometría їфіз. гігромбтрія higroscópico adj фіз. гігроскопічний higroscopio m фіз. гігроскбп higuana їзоол. ¡губна higuera f фігове дбрево, смокбвниця; інжйр; ~ chumba (de pala, ir tuna, de Indias) опунція; ~ loca дйка смокбвниця; estar (vivir) en la ~ літбти пбнад хмбрами higueral m гай смокбвниць higuereta, higuerilla їбот. рицйна ¡hi, hi, hil interjги-ги-ги! hija fpo4Ká; ~ casadera дочкб на видбнні; ~ política невістка hijastra /пбсербиця hijastro /77 пбсинок hijato /77 пбгін (дерева) hijear viЛ. Ам. пускбти пбгони hijo /771. син; ~ adoptivo назвбний син; ~ bastardo (legítimo) незакбнний (закбн- ний) син; ~ político пбсинок; зять; 2. рі діти (сини та донькгі)', нащбдки; 3. нащб- док; 4. урбдженець, вйходець; 5. дітище; ~ del diablo пройдйсвіт, шахрбй hijodalgo m іст. див. hidalgo 2 hijuela /1. dim. ¿fe hija; 2. дітище; 3. матрб- цик; 4. відвіднйй канбл; 5. стбжка, доріжка; 6. бпис спбдку; 7. спбдщина, спбдок;
8. діал. відокрбмлена частина зембльно- го майнб
hijuelar гідіал. 1. ділйти збмлю на ділЯнки (для передавання їх у спадоіф, 2. виділяти законну частину спбдку hijuelero /77 поштбр
hijuelo /771. dim. de hijo; 2. пбгін, паросток; 3. діал. див. hijuela 4 hila ив. hilera 1; 2. (рі) нйтка, волокнб; 3. прядіння; 4. (рі) кбрпія; picar las ~s щи- пбти кбрпію
hilacata mдіал. управйтель (умаєткуі) hilacha волокнб; 2. ріЛ. Ам. лахміття, дрбнтя
hilachento adjЛ. Ам. обірваний, у лахмітті hilacho /771. див. hilacha; 2. Л. Ам. див. harapo
hilachoso ¿¿^обтріпаний, обшарпаний (про тканинУ)
^2 Іспансько-український словник
341
hilada
hilada f 1. ряд, лінія; 2. *буд. ряд цбгли (KáMeHie)
hilado т 1. прядіння; 2. (рі) прЯжа hilador т прядильник hiladora ^прядильниця hilandería П.див. hilatura 1; 2. прядильня hilandero т 1. див. hilador; 2. прядйльня hilanza f\. прядіння; 2. де hilado 2 hilar itf1. прЯсти; 2. розміркбвувати, мірку- BáTH
hilaracha fflne. hilacha 1
hilarante що викличе сміх, що весе-
лить; gas ~ сміховйй газ
hilaridad f 1. весблість; 2. сміх; 3. сміхот-
лйвість
hilatura f 1. мистбцтво прядіння, прядй- льна cnpáBa; máquina para ~ прядильний BepcTái; 2. див. hilado 1 hilaza f 1. див. hilado 2; 2. груба нйтка;
3. оснбва (тканини); 4. ниткй hilera ñ. ряд, лінія; 2. гедг. філера; 3. тонкЯ нйтка; 4. гребенЯва лáтa (даху); 5. військ. І ряд, лáвa
hilero /77 течія водй (урічці, морі)
[hilo /771. нйтка; ~ (a)bramante мотузка; ~ crudo сурбва нйтка; ~ laso, ~ sin torcer несукана нйтка; ~ de perlas нйзка перлйн;
2. прЯжа; - de algodón бавбвнЯна прЯжа;
3. волокнб; 4. нйтка, павутйна; 5. ллянб тканйна, ллянб білйзна; 6. тонкйй струмінь (води); 7. пбзо (ножа); 8. тонкйй дріт; прбвід; а ~ /ос. adv. безпербрвно, непе- pépBHo; у тбму ж нЯпрямі; - а - loe. adv. тонкйм струменем; повільно; andar (irse) al - (trasel ~) de la gente ітй на пбводі у інших; colgar (pender) de un ~ вйсіти на во- лосйнці; estar cosida una cosa con ~ blanco не відповзти, ітй врбзріз; estar cosida una cosa con ~ gordo бути грубо (неохЯйно) зрббленим; perder el ~ втра- ч0ти суть (розмови, думки); tiene la vida en un ~ eró життЯ вйсить на волосйнці; por el ~ se saca el ovillo по нйтці дійдеш до клуббчка
hilván /771. намбтування; 2. діал. живЯ нйтка; 3. діал. підшивка; hablar de ~ говорйти заплутано
hilvanar и/1. намбтувати; 2. робйти пбс- піхом; 3. намічЯти, накрбслювати; 4. діал. підшивЯти, підрубувати himeneo /771. весілля; 2. шлюб; 3. гіменбй, епіталЯма himno /77 гімн
himplar и/гарчЯти (про барса, пантерУ) hincada ЛІ. Гі. Ам. див. hincadura; 2. діал. присідбння
hincadura ЛзабйвЯння, вбивЯння hincapié m 1. ynóp, підпбра (для ноги); 2. наполбгливість; hacer ~ наполягЯти; не поступЯтися; робйти нЯголос hincar vt\. втик0ти; вбивЯти; 2. упирЯти, обпир0ти; 3. діал. саджбти (рослини);
4. діал. рЯнити; ~se 1. ставЯти навколішки; 2. встромлювЯтися, втикатися hinco /77 стовп, кіл (укопаний у землю) hincón /771. причЯльний стовп (річний);
2. діал. див. hito1 2,1
hincha 1. ЛюнЯвисть, злість; огйда, відрЯ- за; 2. сот. вболівбльник, -ця hinchado adj 1. опухлий; 2. бундючний, пихЯтий, зарозумілий; 3. пишномовний (про стиль)
hinchar vti.(vf) надувЯти(ся), роздувЯти- (ся); напбвнювати(ся); 2. (vi) збільшуватися); 3. перебільшувати, роздувбти; ~se
1. onyxáTH, здувЯтися; 2. здуватися (про річку); піднімЯтися (про рівень води);
3. величЯтися, хизувЯтися hinchazón f 1. пухлйна; здуттЯ; 2. пихЯ- тість; марнослЯвство; 3. пишномовність (стилю)
hindú 1. ^'індуський; 2. /77, Лндус, -ка
hiniesta í6ot. дрік hinojo1 /77 бот. (~ común) кріп hinojo2 /77 коліно; de ~s іос. adv. на колінах hipar vi\. гйкати; 2. сопіти, фйркати (просо- бакУ); 3. знемагЯти (відутоми); 4. стогнЯти, скйглити; 5. (рог) прйстрасно бажЯти hipear vi діал. див. hipar 1 hipérbaton тлінгв. гіпбрбатон hipérbola fMaT. гіпОрбола hipérbole fлim. гіпбрбола, перебільшення hiperbólico adj мат., літ. гиперболічний hiperbolizar vi літ. гіпербол ізувОти, перебільшувати
hiperboloide /77 мат. гіперболоїд hiperbóreo яфіперборОйський, північний hipercinesia гіперкінОз hipercrítica /'надмірно сувбра крйтика hiperemia fMefl. гіперемія hiperestesia fMep. гіперестезія hipérico /77 бот. звіробій hipertensión f 1. перенапруга, підвйщена напруга; 2. мед. гіпертонія hipertermia f мед. гіпертермія hipertonía f мед, гіпертонія hipertónico adj мед., хім. гіпертонічний hipertrofia fMefl. гіпертрофія hipertrofiado adj мед. гіпертрофОваний hipertrofiarse мед. гіпертрофуватися hipertrófico ad) мед. гіпертрофічний hipiatra m ветеринОр hípico кінний
hipido /771. гйкання, гйкавка; 2. скйглення hipismo /771. їздЯ вОрхи; 2. кінний спорт;
3.конЯрство
hipno /77 бот. гіпнум (моУ) hipnogénico, hipnógeno adj мед. 1. снодійний; 2. див. hipnótico 1 hipnosia, hipnosis Л-іпнбз hipnótico 1. яс{ггіпнотйчний; 2. m снодійне hipnotismo /77 мед. гіпнотйзм hipnotizable adj що піддабться гіпнбзу hipnotización ЛіпнотизувЯння hipnotizado яа/загіпнотизбваний hipnotizador m гіпнотизбр hipnotizar гіпнотизувЯти hipo /771. гйкавка; 2. схлйпування; прйст- расне бажЯння, прЯгнення; ворбжість, не- н0висть
hipocampo m зоол. морськйй кбник hipocardía f мед. серцева недостЯтність hipocentro /77 гіпоцбнтр, осербдок землетрусу
hipocisto /77 бот. пасифлбра hipocondría fMefl. іпохбндрія hipocondriaco, hipocondríaco 1. adj див. hipocóndrico; 2. m іпохбндрик hipocóndrico dq/іпохондрйчний hipocondrio /77 (pt) анат. здухвина hipocresía ^лицемірство, святбнництво hipócrita 1. яфіицемірний, криводушний, святбнницький; 2. сот. лицемір, -ка, свя- тбнник
hipodermis faHar гіподбрма hipódromo т іподрбм hipófisis faHar гіпбфіз hipogastrio т анат. підчербв'я, нйжня частина чбрева hipogeo/77 склеп
hipopótamo /77гіпопотЯм, бегембт hipóstilo adj: sala -a apxim. ппостйль, гіпостйльна 3ána
hipotaxis fniHre. гіпотЯксис, сполучникбва підрядність
hipoteca f inoTéxa, застЯва (нерухомого майна); ¡buena ~І ну й мерзбтник!; це шахрЯйство!
hipotecar и/заставляти (майно) hipotecario яо/іпот0чний hipotensión ÍMep. гіпотонія hipotenusa fMar. гіпотенуза hipotermia fMep. гіпотермія hipótesi, hipótesis /гіпбтеза, припущення
hipotético dq/гіпотетйчний; можливий hirco /77 гірськйй козбл hiriente а^обр0зливий, що завда0 бблю hirsuto adj\. кошлЯтий, кудлЯтий, скуйовджений; 2. різкйй, уїдливий (про харак- тер)
hisopar, hisopear vtкропйти, оббризкувати (кропилом)
hisopo /771. кропйло; 2. бот. ricón; 3.діал. п0нзлик, щіточка
hispalense 1. яс/севільский; 2. т, /севіль- янець, -ка
hispánico ^о/іспЯнський hispanidad Н. іспЯнський xapáicrep (дух); 2. сукупність (спільнбта) іспаномовних нарбдів; 3. див. hispanismo hispanismo тлінгв. іспанізм hispanista сот. іспаніст, -ка hispanizar и/іспанізув0ти hispano adj 1. ісп0нський; el pueblo ^ іс- пЯнський нарбд; 2. див. hispanoamericano 1
hispanoamericanismo /771. іспано-амери- кЯнська солід0рність; 2. лінгв. америка- нізм
hispanoamericano, -а 1. іспано-аме- рикЯнський; 2. /77, ^урбдженець, -ка (жй- тель, -ка) іспаномбвних країн Латйнської АмЯрики
hispanoárabe, hispanoarábigo adj іспа- но-арЯбський
hispanocristiano adj іст. іспано-християн- ський
hispanófilo adj що любить мбву (літературу) IcnáHi’í; що любить культуру (звйчаї) іспанського нарбду
hispanofrancés adjіспано-французький hispanohablante adj що розмовляє іспЯн- ською мбвою, іспаномбвний híspido adj 1. жорсткЯ (про волосся); 2. див. hirsuto 2 hispir vt(vi) ПІДбивЯти (/7ЄД////у) histeria їдив. histerismo histérico 1. adj\. анат. мЯтковий; 2. істе- рйчний; 2. тдив. histerismo histerismo /77 мед. істерія histerología fритор, гістеролбгія histología m біол. гістолбгія histológico adj гістологічний histólogo /77 гістблог
historia f\. істбрія; ~ antigua стародЯвня істбрія; ~ contemporánea новітня істбрія; - moderna новЯ істбрія; - natural приро- дознЯвство; - universal всесвітня істбрія; 2. рбзповідь, оповідЯння; 3. подія, випадок; 4. бЯйка, небилйця; 5. (рі) вйгадки, пліткй; 6. жив. картйна на історйчний сю- жбт; - clínica мед. істбрія хворбби; de ~ горезвісний, сумнозвісний; dejarse de ~s говорйти прЯмо
historiado adj прикрЯшений, оздбблений (віньєтками) historiador m істбрик historial 1. ^'історйчний, що віднбситься до істбрії; 2. /77 історйчний нЯрис; 2. (авто- біогрЯфія); 3. іст. див. historiador historiar иМ. писбти (розповіді); 2. розпо- відЯти, оповідЯти; 3. жив. писати картйни на історйчні сюжбти historicidad Лсторйчність histórico adj 1. історйчний; 2. вірогідний, достовірний; 3. знамбнний historieta ^кЯзка, ббєчка; бЯйка; - gráfica рбзповідь у картинках, кбмікс historiografía ЛсторіогрЯфія historiógrafo m історібграф histricinos /77 рі зоол. дикобрЯзові histrión /771. іст. гістрібн; 2. театрЯльний актбр; 3. іст. скоморбх, блЯзень; 4. позбр, фіґлЯр
hita ЛІ. штифт; цвях (безголовки); 2. див. hito12
342
hondureco
hitar у/стбвити межові стовпи hitleriano adjгітлерівський hitlerismo /77 гітлерйзм hito11. adj (вжив, усполуч. calle hita, casa hita) найближчий (про вулицю, будинок 2. твердий, стійкий; 3. т межовий стовп; 4. мішбнь, ціль; а - loe. adv. твбрдо, міцно; постійно; dar en el - розібрбтися; до- копбтися до суті; jugar a dos -s вбсти подвійну гру, лицемірити, кривити душбю; mirar de mirar de - en mirar en - дивитися прймо в обличчя, не ВІДВ0ДИТИ
очбй
hito adj вороний (про масть коня)
hobachón а<#ледбчий (про товстуна)
hobachonería ^лінощі
hocejo /77 Л. Ам., hocete m діал. див.
hocino1
hocicada /yfláp мбрдою hocicar 1. vt\. див. hozar 1; 2. цілувати, цмбкати; 3. vi ударитися (пбдати) мбрдою; 4. наштбвхуватися на непереббрні перешкбди; 5. мор. занурюватися нбсом у вбду
hocico /771. мбрда, рило; 2. пика; 3. неза- довблена міна; рорег - скривитися; caer de ~s упбсти долілиць; meter el ~ (en) втручбтися; quitar los ~s надавбти no фізіонбмії
hocicón, hocicudo adj\. губбтий; 2. насуплений, сердитий
hocino1 m садбвий (прищепний) ніж hocino2 m 1. долина; 2. ущелина hociquear vt 1. див. hozar , 2. діал. цілу- вбти
hociquera fflian. намбрдник (для собаії) hockey m хокбй; - sobre campo (hierba) хокбй на траві
hpco /771. Л. Ам. róKKo; 2. діал. америкбн- ський гарбуз (різновид)', hacerse el ~ діал. пбвзати, пересувбтися пбповзом hodierno adj\. сьогбднішній; 2. сучбсний, тепбрішній
hodómetro m одбметр, крокомір hogaño adv діал. 1. цьогб (потбчного) рб- ку; 2. Tenép, сьогбдні, збраз hogar/771. вбгнище; плитб; 2.див. hoguera; 3. дім, домбшнє вбгнище; 4. родина, сім'й; сімбйне життй hogareño яо/домбшній, сімбйний hogaza М. бухбнець; 2. хліб з бброшна грубого млйва
hoguera ЛІ. багбття, вбгнище; 2. пблум'я, збпал
hoja М. бот. лист, лйстя; - aflechada стрілоподібне лйстя; - aovada яйцеподібне лйстя; - dentada зубчбсте лйстя; - envainadora стеблообгортне лйстя; 2. пелюстка; 3. лйстя; 4. бркуш (папері) - volante лйстівка; 5. докумбнт; - de ruta путівка, дорбжній лист; - de servicios по- служнйй спйсок; 6. лист (металевий)', пластйна; плбшка; - de lata (de Flandes, ue Milán) жерсть; 7. фбльга; 8. клинбць, лезо; - de afeitar лбзо для гоління; 9. шар (в тісті)\ 10. стулка (дверей, вікон)', 11. с.-г. землй під nápoM; -s de acanto apxim. акант; - de parra фіговий лист; a la caída (al caer) de la - пізньої осені; desdoblar la ~ повернутися до пербрваної розмбви; doblar la - ухилятися (урозмові)', poner а uno como - de perejil вйсловити догбну, вичитати; ser todo - y no tener fruto оазікати мбрно; volver la - змінйти думку, вщступйти від своїх слів hojalata Лкерсть
hojalatería f]u майстбрня жерстйника; ремеслб жерстяника aatero ^жерстйник ? їїа hojalde тдив. hojaldre 1
hri ü5га f^ian.\ Л. Ам. див. hojaldre 1 °jaidrar vtлисткувбти (тісто)
hojaldre amb. 1. листкбве тісто; 2. лист- кбве тістечко; 3. діал. див. hogaza 1; quitar la ~ al pastel рбзкрйти кбрти, вйкрити обмбн
hojaldrero т, hojaldrista сот. пиріжник, кулінбр
hojarasca f 1. сухйй лист; занбдто густб лйстя (дерев); теревбні, балаканйна hojear vt перегортбти, гортбти, побіжно переглядати
hojoso, hojudo зс(ггустолйстий hojuela /1. dim. de hoja; 2. млинбць; 3. вичавки з олйвок; 4. тонкйй лист метблу, плбшка; 5. діал. див. hojaldre 1 ¡hola! interjпривіт!, гей!, аллб! holán /77, holanda /"голландське полотнб holandés, holandesa 1. зс/голлбндський; 2. /77, /голлбндець, -ка holandeta, holandilla /"підклбдкова тканй- наї
hole! inte/jбр&во\ holgachón aq/дозвільний holgado adj 1. дозвільний; непрацюючий, незбйнятий; 2. ширбкий, простбрий; vestido ~ вільна сукня; 3. замбжний, забезпб- чений
holganza f 1. відпочйнок, дозвілля; 2. за- довблення, розвбга .
holgar и/1. відпочивбти, мбти вільний час (дозвілля); 2. (-se) радіти; 3. бути непотрібним; huelga tu visita ти прийшбв да- рбмно; 4. бути вільним, простбрим. (про одя/)\ -se 1. розважбтися, веселйтися; 2. (con, de) радіти
holgazán 1. adj ледбчий; 2. т нербба, лбдар, ледбщо
holgazanear и/ледарювбти, байдикувбти holgazanería Лібдарство, лінощі holgón adj, тдив. holgazán holgorio /77 гучні весблощі, гулйнка holgueta, holgura f 1. развбга, весблощі; 2. прбстір, своббда
holocausto /771. іст. жертвопринбсення; всеспблення; 2. самопожбртва holoturia f30on. голотурія, трепбнг holladero adj протбптаний, схбджений (про дорогу, стежку
holladura f 1. спаш, шкбда; 2. плбта за збйтки; 3. принйження (гідності)', 4. зневаження, знехтування (прав) hollar і//1. топтбТи, витбптувати; 2. знева- жбти (права! гідність) hollejo /77 шкірка (плодів, овочів) hollejudo adj товстошкірий (про плоди, овочі)
hollín тсбжа; кіптява.
hollinar \гідіал. забруднювати сбжею; коп-
тйти
homar m діал., homaro m іхт. омбр hombracho /771. здоровбнь, крбмез; 2. мужик, мужлбй
hombrada /їшіяхбтний (сміливий) вчйнок hombradía f 1. смілйвість; 2. мужність, хорббрість
hombrado adj діал. див. Hombruno hombre /771. людина; - de bien порбдна (чбсна) людйна; - de chapa, - de sentido común, - de buen juicio розвбжлива (розсудлива) людйна; - de cabeza здібна (обдарбвана, талановита) людйна; - de edad, - mayor літня людйна; - dé ciencia учбний; - de dinero (de fondos) багатій; - de Estado держбвний дійч; - de mundo світська людйна; - de negocios діловб людйна; - de pelo en pecho сйльна (смілива) людйна; 2. чоловік; 3. чоловік, подружжя; buen - простбк; - bueno тре- тбйський суддя; 6. простблюдин; - público громбдський діяч; - rana аквалангіст; - de nada бідняк; людйна ;без рбду без плбмені; - de palabra, - de hecho гос- пбдар свогб слова; ser - al agua бути на
крок від загйбелі; ser muy - бути спрбвж- нім чоловіком; ¡-і, ¡- al agua!, ¡~ а la mar! мор. людйна за бортбм! hombrear1 vi наслідувати дорбслого (про підлітка)
hombrear2 vt 1. діал. звблювати тягбр на плбчі; 2. діал. звблювати на плечб; знімбти з плечб; З. діал, Л. Ам. захищбти, охороняти
hombrecillo m 1. dim. de hombre; 2. бот. хміль; - de agua y lana нікчбма, нуль без пблички; нездбра; боягуз hombrera /і. іст. плічко (влатаУ)] 2. військ. погбн; 3. плічко (підкладка); 4. плічко, бре- тблька
hombría f див. hombradía; - de bien
порядність, чбсність hombrillo /77 плічко, наплічна прикрбса hombro /77 плечб; a -s loe. adv. на плбчах; ¡armas al -І військ, на плечб!; arrimar (poner) el - працювбти не покладбючи рук; encoger(se) de -s низбти плечйма; mirar a uno por encima del - (sobre el -) зневажбти, дивитися спогбрда; sacar а -s a otro вйручити, допомогти hombruco /77 мужичбк hombruno зс/чоловікоподібний; andar - чоловіча ходб (у жінки) homecidio m л. Ам. див. homicidio homenaje m 1. іст. присягбння у вірності;
2. ушанувбння; rendir - ушанбвувати;
3. поклоніння, шанувбння homenajear vt 1. ушанбвувати; 2. діал. дарувбти
homeypata сот. гомеопбт homeopatía /гомеопбтія homeopático зс/гомеопатйчний homérico зс/гомбровський homicida 1. убивчий, смертбльний; 2. /77 убйвця
homicidio т вбйветво, наейльницька смерть
homilía f\.pen. прбповідь; 2. нотбція, прб- повідь
homilista т проповідник hominicaco т нікчбма homófono тлінгв. омофбн homogeneidad /однорідність, гомогбнність homogéneo adj 1. однорідний, гомогбн- ний (мат.)-, 2. схбжий, подібний homógrafo тлінгв. омбграф homologación f юр. твбрдження, ствбрдження
homologar vtfop. ствбрджувати homología f6ion., мат. гомолбгія homólogo m 1. хім. гомблог; 2. лог. синб- нім, еквівалбнт
homónimo 1. adj лінгв. омонімічний; 2. m лінгв. омбнім; 3. тбзко homosexual 1. яс/гомосексубльний; 2. m гомосексуаліст
homosexualidad ft homosexualismo m
гомосексуалізм
homúnculo m 1. dim. desp. de hombre;
2. гомУнкул(ус) honcejo тдив. hocino1
honda ЛІ. прбща; 2. Л. Ам. рогбтка hondada f, hondazo m пбстріл з прбщі hondear1 vtMop. 1. зондувбти, вимірювати (глибин^)-, 2. вивантбжувати (з судна) hondear игметбти прбщу hondero /77 іст. прбщник hondo 1. ас/глиббкий; 2. /77глибинб, дно hondón /771. дно; 2. низовинб, запбдина;
3. вушко гблки
hondonada ^низовинб, улбговина hondura f глибинб; meterse en -s розуму вбти, мудрувбти
hondur(eñ)ismo т слбво (вираз), влас- тйве Жителям Гондурбсу hondurec*o, -а 1. ас^гондурбський; 2. т, f гондурбсець, -ка
343
honestar
honestar vt\ .див. honrad; 2. прикрашбти, представляти y rápHOMy світлі; виправдб- вувати
honestidad / 1. чбсність, честь; породність; 2. розумність, розсудливість, роз- вбжливість; 3. пристбйність; скрбмність honesto adj 1. чбсний, порядний; 2. розумний, розвбжливий; 3. пристбйний; скрбмний hongo /771. бот. гриб; 2. мед. нбріст; 3. круглий фбтровий капелюх, котелбк honor m 1. честь, гбрдість, гідність; vengar su - захистйти свою честь, помстй- тися за зневбжену гідність; hombre de ~ людйна 4écr¡; 2. честь, чистотб, добро- 4¿CH¡CTb; 3. престйж, авторитбт; 4. шбна, noeára, слбва; cargo de ~ почбсна посб- да; en ~ de на честь; 5. рі шбна; hacer (rendir, tributar) ~es ушанбвувати, відда- вОти шбну
honorabilidad /чбсність; порядність honorable ¿¿з/гідний, почбсний; повбжний honorario 1. ¿¿#'почбсний; miembro ~ почбсний член (товариства); 2. т(рі) гоно- páp, винагорбда
honorífico adj почбсний; título ~ почбсне званий
honra /1. честь, гідність; 2. честь, дббре ім'Я, rápHa реляція; 3. доброчесність; скрбмність; 4. рі церк. панахйда; - у prez (de) красб і гбрдість; tener a mucha ~ una cosa гордйтися, пишбтися honradez /1. чбсність; 2. сумлінність, доб- росбвісність
honrado adj 1. чбсний; 2. сумлінний, доб- росбвісний
honramiento m пошбна, поважбння honrar vt\. шанувбти, поважбти; 2. зробити честь; ~se вважбти для сббе за честь honrilla /1. самолюбство, гбнор; 2. удбва- на сором'язливість; por la negra ~ чбрез удбвану сором'язливість honroso adj 1. почбсний; 2. порйдний;
3. пристбйний
hontanar /77місцбвість, багбта на джербла hopa / 1. сутбна; 2. плащ; 3. іст. сорбчка, як^ одягбють на злочйнця hopalanda / 1. (ph іст. мбнтія; ширбкий плащ; 2. накйдка без рукавів hopear vi 1. замітбти слідй (про лисицю)] 2. бродйти (вбштатися) по вулицях; ходйти (вбштатися) по домівках hopo 1. /77 пухнбстий хвіст; 2. чуб; 3. сл. кбмір (куртки)] 2. interj геть звідси!, геть!; sudar el ~ працювбти в пбті чолб hoque /77частувбння з прйводу торгівбль- ної угбди, могорйч
hora 1. /година; a todas ~s, cada ~ іос. adv. постійно, завждй; ¡qué - es? кбтра година?, ¡en - buena! в дббру годину!; Іа última ~ смбртна годйна; dar la ~ бйти (про годинний)] 2. час, nopá; a la - (dada) іос. adv. вчбсно; dar ~ зазначбти час (тбр- мін); 3. рі церк. часослбв; 4. adv. збраз, у тепбрішній час; ~s muertas втрбчений час; дбвгі годйни; última - остбнні вісті (у газеті\] a la - horada точно у признбчений час; llegar a la - del arriero (del burro) запізнйтися, прийтй на шапкоорбння horadación /свердління, просвбрдлюван- ня; пробурбвлювання; прокблювання horadado m просвбрдлений бтвір horadador 1. adj що просвбрдлює; 2. m свердлильний верстбт; 3. бурильник, свердлйльник; 4. бур, свердлб horadar иМ.свердлйти; просвбрдлювати; 2. бурйти, свердлйти; 3. проколювати horado /771. нбскрізний бтвір; 2. потайнйк horario 1. adj годйнний, годинникбвий; 2. /77 годинникбва стрілка; 3. годйнник;
4. рбзклад; 5. астр., мор. годйнний кут horca / 1. шибениця; 2. вйла; 3. підпбра, рогулька (для гілок плодових дерев)]
4. в'язка часнику (цибулі); 5. діал. подарунок (на день народження)] pasar por las ~s caudinas діяти з прймусу horcado m див. horca 2 horcadura /розгілля (на дерева^) horcajadas, horcajadillas: а ~ іос. adv вбрхи
horcajo /771. ярмб (для мулів)] 2. місце злиття (з'бднання) (річок, гірських хребтів)
horcate /77 гуж
horco1 /77 в'язка часнику (цибулі) horco2 /77 пбкло
horcón1 /771. aum. ¿fe horca; 2. див. horca 3; 3. Л. Ам. прбва ногб horcón2 adjfi. Ам. вйгідний horchata / оршбд (прохолодний напій з мигдалем)
horchatería /місце, де готують (продають) оршбд
horchatero m продавбць оршбду horda /ордб
hordiate /771. лущений ячмінь; 2. відвбр з ячмбню
horero /77 Л. Ам. годинникбва стрілка horizontal 1. adj горизонтбльний; 2. m го- ризонтбль, горизонтбльна лінія horizontalidad /горизонтбльне полбження horizonte /77 1. горизбнт; ~ sensible вйди- мий горизбнт; 2. геол. горизбнт; пбверх; брус; - petrolífero нафтонбсний шар;
3. горизбнт, світбгляд horma / 1. фбрма; колбдка; болвбнка; 2. стінб сухбго мурувбння; 3. діал. фбрма (для цукрових голово^)] hallar la ~ de su zapato знайтй (отрймати) ббжане; зустрітися з гідним супбрником (супротйв- ником)
hormadoras fptpian. нйжні спіднйці hormaza fpne. horma 2 hormazo m 1. купа каміння; 2. діал. са- дйба, заміськйй будйнок (з садом) hormiga /мурбшка, мураха; - blanca терміт; ~ león мурбшковий лев; ~ quitasol збнтична мурбшка, мурбха-листоріз; ser una - бути дбайлйвим hormigante adj що спричиняє свербіж hormigo m 1. кукурудзяна кбша; 2. р/пиріг з тбвчених сухарів з додавбнням мигдб- лю та мбду
hormigón1 m бетбн; - armado залізо- бетбн; - moldeado лйтий бетбн hormigón2 m діал. див. hormiga hormigonada f} hormigonado m бетбн не роббти, бетонувбння
hormigonaje тЛ. див. hormigonada; 2. бе-
тбнна облицювбння, бетбнне покриття hormigonar і^бетонувбти hormigonera f6yfl. бетономішблка hormigoso adj 1. мурбшковий, мурашй- ний; 2. поїдений мурбшками hormiguear и/1. свербіти; 2. кишіти, роїтися; 3. діал. буяти, рясніти; 4. сл. крбсти потрбху
hormigueo т 1. свербіж; 2. метушнЯ, уш- товханйна; 3. нетерпіння hormiguera fдiaл. див. hormiguillo 1 hormiguero т 1. мурбшник; 2. дрібнйй злбдій; 3. шахрбй; 4. зоол. дЯтел-крутиго- лбвка; 5. с.-г. трбва, яку спблюють для удббрення ґрунту; 6. діал. див. hormigueo; 7. Л. Ам. див. hormiguillo 1 hormiguesco ¿¿^'мурбшковий, мурашйний hormiguilla /1. dim. ¿fe hormiga; 2. свербіж hormiguillo m 1. вет. хворбба рбтиць; 2. нйзка людбй (для передавання чого-н. по конвеєру)] 3. див. hormigo 2; 4. див. hormiguilla 2; parece que tiene ~ от дзйґа!
hormiguita f dim. de hormiga; ser una ~ para su casa бути турббтливою, еконбм- ною господйнею
hormilla /оснбва для обтягування ґудзиків
hormón /77, hormona f6ion. гормбн hormonal adj біол. гормонбльний hornacina fapxiT. ніша hornacho mяма, кар'бр (длявидобування глини)
hornada /1. кількість хліба, що вміщується у печі; 2. група одноклбсників, вйпуск;
3. грУпа новоспбчених депутбтів (сенаторів)
hornaguear кМ. розробляти родбвище кам'янбго вугілля; 2. діал. втягувати, вштбвхувати; -se діал. копошйтися hornaguera f мін. кам'янб вугілля hornaguero adj вугленбсний, що містить кам'янб вугілля
hornaza /1. невелйка топйльна піч; 2. жбв- та глазур
hornazo /77 великбдня пбска hornear vi 1. пекарювбти; 2. діал. пектй, випікбти; 3. діал. злйтися, злбститися hornecino adj незаконнонарбджений, позашлюбний hornera /черінь (печі) hornería /ремеслб пбкаря hornero /771. пбкар; 2. зоол. пічнйк hornija /тріски
hornilla /1. конфбрка плитй; 2. піддувбло (печі)
hornillo /771. плйтка (електрична, газова)] прймус; 2. мет. горн; 3. горн, шпур horno /771. піч; - alto, alto - дбменна піч, дбмна; - Martin мартбнівська піч, мартбн; 2. плитб; 3. духбвка; 4. тбпка; 5. пекбрня; no estar el - para bollos y tortas не під- хбдити, бути неслушним (про випадок, момент)
horyscopo /77 гороскбп horqueta /1. див. horca 3; 2. розгілля (дерева); 3. див. horca 2; 4. Л. Ам. розгалуження, роздоріжжя; 5. діал. коліно (річки) horquilla /1. див. horca 2, 3; 2. шпйлька (для волосся)
horquillar vt діал. підпирбти рогулькою (виноградну лозУ)
horrar vt іст., Л. Ам. заощбджувати, еконбмити
horre: en - loe. adv рбзсипом (про зерно)] купою, навблом; багбто, пбвно horrendo ¿¿#’жахлйвий, страхітлйвий hyrreo /77комбра, зерносхбвище horrible, hórrido, horrífico adj див. horrendo
horripilación /1. почуття стрбху; перелЯк; жах; 2. мед. ознбб
horripilar vt спбвнити жбхом, навбдити страх, жахбти
horrisonante, horrísono ¿¿^'зловісний, лиховісний; жахлйвий, страшнйй (про зву/і) horro adj 1. вільновідпущений (про раба)] 2. вільний; 3. Яловий, безплідний (про худобу); 4. позббвлений horror /771. жах, страх; 2. відрбза; 3. (рі) мерзбтність, огйдність horrorizar vt жахбти, лякбти; ~se жахб- тися, здригбтися
horroroso adj 1. жахлйвий, страшнйй;
2. жахлйвий, огйдний, відразливий horrura /пбслідки, бруд
hortaliza /бвочі, зблень hortelano 1. adj горбдній; 2. m городник, садівнйк; 2. зоол. в'юрок, юрбк (різновид)]
3. зоол. очербтЯнка (різновид) hortense ¿¿^садбвий, горбдній hortensia f 6oT. гортбнзія
hortera 1. /дерев'йна мйска; 2. m продавбць; підручний, помічнйк (у крамниці)]
3. гендляр
hortícola ¿¿^садбво-горбдній horticultor /77 садівнйк; горбдник horticultura /садівнйцтво; горбдництво
344
huevo
hosanna m рел. ocáHHa hosco adj 1. темно-коричневий; 2. понурий, нетовариський; 3. похмурий hoscoso adj шорсткйй hospedaje, hospedamiento m 1. постій; ночівля; 2. nnáTa за постій hospedar vt дЯти притулок, оселити у cé6e; ~se оселятися
hospedería /і. мебльовані KiMHáTM, номери; 2. див. hospedaje 1 hospedero /77 BnácHMK мебльованих кім- h¿t (номерів)
hospiciano /77 мЯшканець притулку hospicio /771. іст. будинок для прочЯн, притулок, богадільня; 2. сирітський будинок hospital /77ЛікЯрня; шпитЯль; ~ de (primera) sangre військ, польовий шпитáль, лазар0т; ~ de la sangre бідні рбдичі; estar hecho un - ледь живий та теплий hospitalario adj 1. гостинний, привітний; 2. шпитЯльний; лікарняний; 3. який прий- Máe прочЯн (іст.)
hospitalero /771. завідувач лікЯрнею (шпи- TáneM); 2. гостйнна (привітна) людйна hospitalicio з^'гостйнний hospitalidad М. гостйнність; 2. госпіталізація; перебувЯння хвброго у лікЯрні hospitalización ЛюспіталізЯція hospitalizar і//госпіталізувЯти hosquedad /'понурість, нетоварйськість hostal /77 див. hostería hostelería /"готЯльна спрЯва hostelero /77, hosterero /77 іст. госпбдар заїжджого дворЯ hostería /'заїжджий двір hostia ЛІ. рел. жЯртва; 2. церк. облатка hostigador m мучйтель, кат hostigamiento m 1. катувЯння; побиттЯ; 2. переслідування
hostigar vt 1. шмагЯти, хльбскати (конй)\ 2. поганЯти; 3. мочити, переслідувати {проханнями)-, 4. військ, обстрілювати (супротивника)
hostigo /771. мінлйвість, зрадлйвість, не- гбда; 2. навітряна стінЯ; 3. порйв вітру hostigoso adj Л. Ам. надокучливий, наб- рйдливий
hostil adj 1. ворбжий; непрйязний, недружній; 2. ворогуючий, ворбжий hostilidad ЛІ. ворбжість; непрйязнь; 2. збрбй- ний нЯпад; romper las --es військ. розпочЯти воЯнні дії
hostilizar vt нападЯти, атакувЯти, обстрілювати (супротивника) hotel /771. готЯль; 2. особнЯк; 3. Л. Ам. див. hostería
hotelero 1. adj готЯльний; 2. m влЯсник готЯлю
hoto /77 довіра, довірчість; en - іос. adv.: пбвною довірою
hovero acfj4ánm (про масті коня) noy adv 1. сьогЯдні; de - en adelante, de - (a) més ioc. adv. від сьогЯдні, віднйні, на Далі; 2. тепЯр; - día, - en día, - por - ioc adv. зЯраз, тепЯр, сьогбдні; de - a maña na /ос. adv. з дня на день, незабЯром скоро; por - ioc. adv. пбки, на сьогЯдні ПоУа ^ма* заглйблення, котловЯн 2. могйла; 3. вир; 4. улбговина (між гора ми)\ 5. Л. Ам. басЯйн (річки) hoyada fдив. hondonada hoyanca /спільна могйла (для бідняків) noyar viдіал. копЯти Ями (для саджання) поуо /771. дИВ' hoya 1; 2. віспйна, рябо тина; З.див. hoya 2 ?°yos? «Упорйтий, нерівний oyuela f 1. dim. de hoya; 2. ярЯмна (над ФУДна) Ямка
^hoyo; 2. Ямочка (ні «/ОД/ підборідді); 3. див. hoyuela 2 de и5П; Іа~ У е| martillo серп та молот У de coz ioc. adv. пбвністю, цілкбм
рішуче; meter la - en mies ajena лізти y чужі спрЯви
hoz2 /“міжгір'я, ущЯлина hozada f 1. пбмах серпбм; 2. оберЯмок (трави, зрізано ї одним помахом серпа) hozar vt 1. рйти зЯмлю рйлом; 2. рйти, копЯти
huacal m Ящик, кбшик (для перевезення фруктів)
huachafo adj діал. без смаку, погЯного тбну
huacho тЛ. Ам. сиротЯ, знЯйда huahua їдіал. новонарЯджений, немовлЯ huaica їдіал. швидкйй розпрЯдаж huaico тдіал. сЯлевий потік huaillar тдіал. болЯтяне пасовйще huairuro /77 діал. різнЯвид квасЯлі, що використЯвують як прикрЯси hualato тдіал. кйрка, мотйка huallata їдіал. дйка кЯчка (різновид) huanaco т зоол. гуанЯко huancar т перуЯнський барабЯн huango тдіал. жінЯча косЯ (у індіанок huapango т Л. Ам. 1. гуапЯнго (танок та музика); 2. шум, гЯлас; метушнЯ huaraca fдіал. див. honda huaraco тдіал. бот. опунція (різновид) huarache тЛ. Ам. шкірянЯ сандЯлія huarahua 71. брехнЯ, непрЯвда; 2. діал. прикрЯса без смаку huarapón тдіал. бриль huara-puara f іст. кам'янЯ флЯйта (у перуанських інків)
huaro /77 1. діал. канЯт для перепрЯви чЯрез річку; 2. Л. Ам. малЯнький папуга huasca /77. Ам. смужка зі шкіри, пЯсок huascazo m Л. Ам. удЯр пЯском huaxtecos /77 р! (г)уастЯки (індіанціу Мексиці)
huayaca їдіал. мішЯк, торбина hucha 71. селЯнська скрйня; 2. скарбничка; 3. заощЯдження
huchear vi 1. кричЯти; гЯлосно клйкати; 2. мисл. нацькбвувати (собак) huebra 71. плЯща землі, яку розЯрюють за день одна запрЯжка волів; 2. пЯле піде пЯром, пар; 3. сл. колЯда карт hueco 1. adj пустйй, порЯжній; 2. гучнйй (про звуії)-, 3. див. huero 3; 4. пишномЯв- ний (про стилі>); 5. пихЯтий, гордовйтий;
6. пухкйй, м'якйй; 7. надутий (про кулю, надувний матрац); 8. m порожнЯча, поро- жнйна, вйїмка; - del ЯгЬоІ дуплЯ; 9. вільний час, прЯміжок, вікнЯ; 10. вікЯнний (дверний) ¿твір; 11. вакЯнсія, вакЯнтне місце
huecograbado m полігр. глибЯкий друк huecú тдіал. трясовинЯ huehuetl /77 муз. мексикЯнський вертикЯ- льний барабЯн
huelga ЛІ. страйк; ~ de brazos caídos італійський страйк; ~ de hambre голодувЯн- ня (на знак протесту); - general загЯль- ний страйк; estar en ~ страйкувЯти; declararse en ~ оголосйти страйк; 2. відпочй- нок, спЯкій; 3. весЯлощі, развЯги; 4. простій, зупйнка у робЯті huelgo /771. дйхання; tomar ~ віддихатися; 2. прЯстір, шир; 3. зазЯр huelguear vi діал. оголосйти страйк huelguista com. страйкЯр huelguístico adj страйковйй; movimiento - страйковйй рух
huella ЛІ. слід (ногй)\ 2. слід, вщбйток; ~ dactilar (digital) відбйток пЯльців; 3. східець, схЯдинка; 4. полігр. відбйток; a la - ioc adv. позаду, слідом; seguir las ~s de uno наслідувати прйклад
huello /771. утЯптана (утрамбЯвана) землЯ; 2. тупіт (ікопит); 3. нйжня частйна копйта huemul /77 діал. південноЯндський (перуЯнський) Ялень
hueñi /77 діал. 1. хлбпчик-араукЯнець; 2. хлЯпчик-слугЯ. (у будинку) huerca їсл. правосуддя huerco /771. іст. пЯкло; 2. іст. смерть; 3. іст. сатанЯ, чорт;4. похорЯнні нЯші; 5. самітник, відлюдник
huérfano 1. ^осиротілий; - de padre що
втрЯтив бЯтька; 2. беззЯхисний, одинЯ- кий; 3. діал. покйнутий; 4. m сиротЯ; - de padre у madre круглий сиротЯ; 5. діал. знЯйда
huericarse діал. засмучуватися huer*o adj 1. незапліднений (про яйце)-, 2. порЯжній; 3. пустйй, беззмістЯвний;
4. Л. Ам. тухлий, протухлий; salir ~а una cosa закінчйтися невдЯло
huerta f 1. плантЯція (городніх культур, плодових дерев)-, сади; 2. зрЯшувані землі (у Валенсії та Мур сії); meter a uno en la
- обманути, ошукЯти
huertano /77 жйтель зрЯшуваного району (у Валенсії та Мурсії) huertero тдіал. див. hortelano 2,1 huerto /771. горЯд; 2. плодЯвий сад huesa /'могйла
huesear viЛ. Ам. жебракувЯти huesillo /771. dim. de hueso; 2. Л. Ам. су- шЯний пЯрсик (абрикЯс) huesista сот. Л. Ам. держЯвний службЯ- вець
hueso /771. анат. кістка; ~ de la alacena діал. ключйця; 2. кісточка (плоду)-, 3. при- тйчина, утруднення; 4. непотрібна річ;
5. невйгідна (невдЯчна) робЯта; 6. Л. Ам. служба, робЯта; 7. р/остЯнки,прах; 8. ру- кЯ, п'ятірнЯ; - colorado Л. Ам. сйльний північний вітер; la sin ~ язикЯтий; soltar lasin - балЯкати, розпускЯти язйка; а ~ ioc. adv. без зазЯрів, впритул (про мурування); dar a uno un - queroer спанте- лйчувати; estar en los~s бути дуже ху- дйм; шкіра та кісткй; mondar los ~s жЯ- дібно їсти; накйнутися на їжу; no dejar а uno ~ sano, roerlea uno los ~s переми- вЯти кісточкй; no estar bien con sus ~s не дбЯти про здорЯв’я, не береггй себЯ; пі poder con sus ~s, tener los ~s molidos пЯдати з ніг від утЯми; romperle a uno un ~ (los ~s) побйти, перерахувЯти кісточкй; a otro perro con ese ~ менЯ не обдариш huesoso adj 1. кістянйй; кісткЯвий; 2. кос- тйстий
huésped /771. гість; 2. постоялець; casa de ~es пансіЯн, мебльЯвані кімнЯти; 3. хазяїн (заїжджого двору)’, ser ~ en su casa бути (нечЯстим) гЯстем у влЯсному дЯмі huéspeda /гЯстя huespede тдив. huésped hueste ЛІ. (рі) військо, рать (упоході)-, 2. рі прихйльники, прибічники huesudo яс/кощЯвий, кістлЯвий hueva 7ікрЯ (риб'яча) huevada ЇЛ.діал. Яйця; 2. діал. нісенітниця, дурнйця
huevar vi починЯти нестйся, відкладЯти Яйця (про птаха) huevear vtpian. крЯсти huevera 71. торгЯвка Яйцями; 2. підстЯвка для яЯць
huevería /крамнйця, де продають Яйця huevero /771. торгЯвець Яйцями; 2. див. huevera 2
huevo /77яйцЯ; - duro крутб яйцб; ~s estrellados окЯта яЯчня; ~ pasado por agua рідко звЯрене яйцб; ~s moles ґЯґоль- мЯґоль; ~ de Colón (de Juanelo) простЯ рішення важкбї задЯчі, колумбове яйц0; а
- ioc. adv. дбшево, за ббзцінь; 6. діал. силоміць, сйлою; andar pisando ~s ітй дуже повільно та оберЯжно; cacarear у по poner - наобіцЯти сім мішків гречЯної вовни; dar con los ~s en la ceniza прова-
345
huevón
лйти спрбву; parecer que está empollando -s бути домувбльником; limpíate que estás de - і не сподівбйся!, цей нб- мер не прбйде!
huevón adj 1. дурний, обмбжений; 2. боягузливий
hugonote /77 іст. гугенбт huida ЛІ. утбча; 2. стриббк коня убік huidizo adj\. що біжить, ицо тікбє; 2. готб- вий (що збирається) бігти; 3. швидкоплинний, скороминущий huido adj 1. швидкйй; 2. відлюдкуватий, нетоварйський
huiliento adjrfajт. обірваний, у лахміттях huilón adjf!. Ам. боягузливий huilla (діал. прббка huillín тдіал. нутрія (різновид) huinche /77 діал. підйбмник, піднімальна машйна, лебідка
huincha (\. діал. стрічка, смуга (вовняна, бавовняна); 2. діал. pynéTKa (для вимірювання)’, 3. діал. головн0 пов'язка (ужіноії)\
І 4. діал. старт (на перегона,л) huípil тЛ. Ам. жінбча сорбчка (індіанок) huir vi 1. бігти, тікати; ~ a la desbandada бігти у пбніці; 2. швйдко минбти (про час)’,
3. ( Vt) уНИКбТИ; 4. ПврехбвуваТИСЯ, 3HHKáTH huirica (діа. обрбза
huiro /771. бог. діал. морськб вбдорість; 2. діал. стеблб молодбї кукурудзи huisachar, huisachear viH. Ам. судйтися,
ТЯГбТИСЯ по СудбХ
huisquil тЛ. Ам. бот. чайбт huistora (діал. черепаха huitín, huitrín тдіал. зв'Язка кукурудзяних качанів
hujier /77 швейцбр hulado тЛ. Ам. див. hule 2, З hule /771. каучук; 2. клейбнка; 3. прогумб- вана тканйна; 4. (~ blanco) бот. гевбя;
5. ріЛ. Ам. г^мка, підв’Язки hulear vtЛ. Ам. добувбти каучук hulero тЛАм. робітнйк, що добувбє каучук hulmán /77 зоол. гульман huloso adjЛ. Ам. липкйй hulla Лом'янб вугілля; - blanca біле вугілля hullera ^кам'яновугільна шбхта hullero adj вугільний; кам'яновугільний; cuenca ~а кам'яновугільний басбйн; industria -а вугільна промислбвість hulloso adj мін. вугленбсний humacera (діал. див. humareda humada ^димовйй сигнбл humanal adj див. humano 1 humanamente adv 1. гумбнно; 2. по-люд- ськи; - imposible непосйльно, неможливо, неймовірно
humanar vt(v/) робйти(ся) людйною (гу- мбнним); -se Л. Ам. ставитися поблажливо; погбджуватися
humanidad ЛІ. прирбда (натура) людйни; 2. диз. humanitarismo; 3. людство; люд- ськйй рід; 4. лбгідність, делікбтність; добродушність; 5. повнотб, огрядність; 6. рі гуманітбрні науки
humanismo т 1. гумбнність; 2. гуманізм humanista сот. 1. гуманіст; 2. гуманітбрій humanístico adj 1. гуманістйчний; 2. гума- нітбрний
humanitario adj гумбнний, людяний; людинолюбний
humanitarismo т гумбнність, людяність; людинолюбство humanización Луманізбція humanizar vt див. humanar, -se робйтися гумбнним; лагідніти
humano 1. афіюдськйй, властйвий людині; género - рід людськйй; ser - людйна, людськб істбта; 2. див. humanitario; 3. т людинб, людськб істбта humar vt\.діал. закбпчувати (окіст, риб^)\ 2. курйти
humarada (, humarasca f Л. Ам. див. humareda
humarazo m див. humazo humareda (xMápa (стовп) дйму humatán тдіал. п’янйця humaza (див. humazo humazga (іст. подбток з “дйму” humazo/77густийдим;dar-auno вйжити humear 1. viдимйтися, ку^йтися; 2. випа- рбвувати; 3. тліти; 4. бути ще свіжим (у пам'яті); 5. величбтися, пишáтиcя; 6. vtft. Ам. обкурювати
humectación Лзмбчування; зволбження humectador 1. ас^зволбжуючий; 2. /77 3во- лбжувач
humectar ігідив. humedecer humectativo ас/зволбжуючий humedad /волбгість, сйрість; волбга humedal m волбгий ґрунт humedecer vt( vi) змбчувати(ся), зволбжу- вати(ся); -se los labios облйзуватися húmedo зс/сирйй, волбгий humera /'сп'яніння, п'яний чад humeral adj анат. плечовйй húmero /77 анат. плечовб кістка humero1 m димбр humero2 /77 вільха húmico adj перегнійний, гумусовий húmido adj див. húmedo humildad ЛІ. покбра; 2. приналбжність до нйжчого CTáHy; - de garabato лицемірство, удавана скрбмність humildanza ííct. див. humildad 1 humilde adj\. простйй; скрбмний, невиббг- ливий; 2. покірливий, смирбнний; 3. простого походження, простонародний; gente -, gente de - condición поспільство humillación Ліринйження, обрбза humilladero m хрест, розп'яття (білядорогії) humillador, humillante яс/принйзливий humillar vt\. опускбти, схилЯти (гблову);
2. принйжувати; 3. сорбмити, вичйтувати; -se принйжуватися; упокбрюватися humillo /77 (рі) nnxá, зарозумілість humo /771. дим; 2. nápa, випарбвування;
3. діал. сп'яніння, хміль; 4. ріосблі; 5. пи- xá, зарозумілість; а de pajas іос. adv. необбчно, необербжно, поверхбво; al - іос. adv. діал. наздогбд, навманнЯ; bajarle a uno los -s спинйти, збйти пиху; dar - a naricesa uno сбрдити, дратувбти; hacer - осісти, осел йтися; куховбрити, готу- вбти їжу; чадйти, диміти (про вогнище); tener (muchos) -s замйлювати бчі; vender -s величбтися,чвбнитися, хизувбти- ся; la del - шукбй вітра в пблі
humor /771. волбга, рідинб (в організмі); 2. склад, натура, харбктер; 3. душбвний стан, настрій; estar de buen (mal) - бути у rápHOMy (погбному) нбстрої; 4. гумор; sentido del - почуттЯ гумору; - vitreo анат. склйсте тіло
humorada (А. вйтівка, штука; 2. весблий жарт
humorado adj. bien (mal) - у гбрному (погбному) нбстрої humoral adj фізіол. гуморбльний humorismo m гумористика, гумористичний жанр
humorista com. гуморйст humorístico adj 1. гумористйчний; 2. комічний
humoso я^дймний, чбдний humus /77 с.-г. гумус, перегній hunco /771. Л. Ам. очербт, комйш; 2. діал. вбвнЯне пбнчо (без бахромії) hundible adj що мбжна потопйти hundimiento m 1. занурення, потбплення; 2. продбвлювання, втйскування; 3. руйну- вбння; 4. обвбл; 5. заглйблення, провблля hundir vtA. топйти; 2. занурювати; 3. про- дбвлювати, втйскувати; 4. руйнувбти,
знйщувати; 5. крушйти вагомими дбказа- ми; -se 1. тонути, ітй на дно; 2. обвблю- ватися; провблюватися; 3. зникбти, провблюватися
hungarino ádjflne. húngaro 1 húngaro -а 1. ао/угбрський; 2. m, fyrópe- ць, -ка; 3. /лугбрська мбва huno /77 іст. гунн
hura1 (мед. карбункул (на голові) hura2 ^невелйка норб, нірка huracán /771. урагбн, буревій; 2. сйльний вітер; 3. Л. Ам. циклбн huracanado adjурагбнний huracanarse знімбтися (про бурю)\ роз- починбтися (про ураган) huraco тдив. horado 1 hurañería, hurañía fвідлюдність, нетова- рйськість
huraco а^відлюдькуватий, нетоварйський hurgador тдив. hurgón 1 hurgamandera (сл. повія hurgar и/1. перевертбти; 2. смйкати; 3. рити; колупбти; 4. збуджувати, підбурювати; 5. не давбти спбкою, турбувбти hurgón /771. коцюбб, кочергб; 2. дбвга шпбга hurgonada М. перевертбння (вугілля у вогнищі); 2. удбр шпбгою hurgonazo т 1. удбр кочергбю; 2. удбр шпбгою
hurgonear vt 1. мішбти кочергбю; 2. уда- рЯти шпбгою
hurgonero тдив. hurgón 1 hurguete тдіал.див. hurón 2 hurguetear и/вистбжувати, шпигувати hurguillas сот. галаслйва (набрйдлива) людйна
hurí ЛІ. міф. гурія; 2. красуня hurlar и/кричбти (про сову) hurón /771. зоол. тхір; 2. спостерігбч, шпигун; 3. відлюдник
huronear vi 1. полювбти з прирученим тхорбм; 2. вистбжувати, шпиі^вбти huronera ЛІ. нірка тхорб; 2. лігво ihurra! interj у р&\ hurraca (зоол. сорбка hurtadillas: а - іос. adv. пбтай, крадькомб, тйшком-нйшком
hurtadineros тдіал. див. hucha 2 hurtador /77злбдій, крадій hurtar vt 1. крбсти; 2. обвбжувати (про продавця); 3. розмивбти (водою)’, 4. привласнювати; 4. відстороняти, відсувбти (вбіії)’, -se перехбвуватися, ховбтися hurtas: а - іос. adv. пбтай, табмно hurto /77 1. дрібнб крадіжка; 2. крадене;
3. гірн. боковб галербя; а - іос. adv. пбтай, крадькомб; coger á uno con el - en las manos спіймбти на місці злочину husada (текст, почйнок húsar /77 гусбр
husillo1 /77 1. гвинт (преса)’, 2. вісь (гвинтових сходів)’, escalera de - гвинтові сходи husillo2 /77 стік (для нечистот) husma (див. husmeo; andar a la - вистб- жувати; розвідувати; винюхувати husmear 1. вистбжувати, ітй по слідах; 2. розвідувати; винюхувати; 3. vi тхнути (псувбтися) (про м'ясо) husmeo /771. вистежування; 2. розвідування; винюхування
husmo /77 смбрід, збпах гнйлі; andarse (venirse) al - розвідувати, винюхувати; estar al - чекбти слушної нагбди huso /77веретенб; - horario годйнний пбяс; ser más derecho que un - бути стрункйм huta /мислйвський курінь hutía (зоол. хутія
¡huy! interj (вжив, для вираж. болю, подиву ой!
huyuyo adj діал. відлюдкуватий, нетоварйський
jhuyuyuy! interj див. huy
346
idealizador
I, i Z710-а літера іспанського алфавіту і; poner los puntos sobre las ies ставити крапки на “і”
ib її) Ам. дрібнб квасоля ibeiscuma fil. Ам. мильне дбрево ibérico, iberio adj 1. іберійський, що стосується іббрії (давньої Іспанії)] 2. іберійський, що стосується дбвньої Грузії iberismo т іберйзм (врізн. знач.) iberista соп7. іберйст, спеціаліст з культури і мов Піренбйського півострова íbero, ibero 1. adj див. ibérico; 2. її) іберієць, житель Піренбйського півбстрова; р/іббри (плем'я у давній Іспанії); р! іббри (жителі давньої Грузії) iberoamericano 1. adj ібероамерикбнсь- кий; 2. m ібероамерикбнець íbice m зоол. гірський (кам’яний) козбл ¡bis їзоол. ібіс
ibón m Л. Ам. невелике гірськб бзеро icáreo, icario adj міф. Ікарійський,и що стосується kápa
icástico adjnpbcim, прирбдний, нехитрий jceberg /77бйсберг
icio m діал. 1. нещастя, бідб; 2. числбн- ність
icneumyn m зоол. іхневмбн, мангуста icnografía ^крбслення, план (будівлі) ico її) Ам. солбма (для розпалювання печей)
col mдіал. невеликий кит icón /77 ДИВ. icono iconismo /77 0браз, зобрбження iconístico adj ббразний; який стосується ікони (ббразу) icono її) ікбна, ббраз iconoclasia /7сг..іконоббрство iconoclasta 1. adjіст. іконоббрчий; 2. com. /сг. іконоббрець, іконоклбст; повблювач
ІДОЛІВ
iconoclasticismo її)див. iconoclasi; iconoclástico adj див. iconoclasta 1 iconófono m відеотелефбн iconógeno її) фото проявнйк iconografía М. іконогрбфія; 2. koj ікон; колбкція картйн (портрбтів) conográfico adj іконографічний
777 спеціаліст з іконогрбф idólatra 1. adj той, хто поклоня СОїї). ІКОНОПОКЛбННИК
°nolatría /"поклоніння ікбнам
iconología Z1. символізм, втілення (чеснот, порбків); 2. іконолбгія, наука про сйм- воли
iconómaco adj, m див. iconoclasta iconomanía Лірйстрасть до збирбння ікон (картйн)
iconómetro її) фото іконбметр iconoscopio її) фіз. іконоскоп iconostasio її) церк. іконостбс iconoteca ^колбкція ікон (образів) icosaedro її) мат. ікосбедр, двадцятигрбн- ник
ictericia f мед. жовтуха
ictericiado, ictérico adj мед. жовтушний
íctico ясУ'рйбний, рйб’ячий
ictíneo її) ПІДВ0ДНИЙ чбвен
ictiocola ^рйб’ячий клей
ictiografía Лхтіогрбфія
ictiol m іхтібл
ictiología Яхтіолбгія
ictiológico adj іхтіологічний
ictiólogo m іхтіолог
ictiosauro m палеонт. іхтіозбвр
ictiosis Гмед. іхтібз
ictiótico adj мед. іхтібзний
ictiotoxina їхім. рйб’яча отрута
ictiotoxismo, ictismo m отруєння рйбою
ichuna їдіал. серп
ida Z1. ходьбб, ходіння; 2. мисл. слід; 3. випад (у фехтуванні)] 4. напір, нбтиск; 5. по- рйв, душбвний підйбм; billete de - у vuelta квитбк тудй і назбд; ~s у venidas метушня, клбпоти; мйшача метушнЯ, інтрйги; Іа ~ del enervo (del humo) скбтертю дорбга!; поминбй як 3Bánn; la ~ por la venida швйд- ко, однб Horá тут, друга там; en dos ~s у venidas швйдко, оігбм; миттю, в одйн момбнт
idea f 1. думка, ідбя; - acertada вдбла думка; ~ fija нав’язлива ідбя (думка); іде- фікс; apartar a uno de una ~ змусити вй- кинути з головй думку; cruzarle una ~ por la mente осЯяти, спасти на думку; darle una ~ (de): me dio la ~ de pasar por tu casa мені cnáno на думку зайтй до Té6e; descartar una ~ відкйнути думку; hacerse a la - de una cosa примирйтися з думкою; lanzar una ~ подбти ідбю (думку); perseguir a uno una ~ переслідувати (про думку)] tener una buena (mala) tuve una buena ~ у мбне вйникла вдбла дум¬
ка; 2. рі ідеї, понЯття, переконбння (у політиці, релігії); aferrarse a sus ~s міцно тримбтися своїх переконбнь; inculcarle ~,s a uno забивбти ідбї в гблову; profesar ~s сповідувати ідбї; 3. ідбя, понЯття; Іа ~ de justicia ідбя (понЯття) справедлйвості;
4. уЯвлення, понЯття; - errónea помилкб- ве уЯвлення; una ligera - приблйзне уЯвлення; dar (una) ~ давбти загбльне уявлення, понЯття; formarse (hacerse) una ~ розуміти, уявлЯти собі, ствбрювати уЯвлення; ya me he formado una ~ del asunto я ужб трбхи розібрбвся у цій справі; tener (una) ~ de una cosa мбти уЯвлення, понЯття; no tengo - de lo que pasy поняття не маю, іцо стблося; tener la - de que... уявйти собі, що...; tiene la ~ de que todo el mundo le engaca він уявйв, що всі йогб обмбнюють; tener una remota ~ de una cosa мбти тумбнне уЯвлення; 5. думка, судження; tener una excelente ~ de uno мбти чудбву думку, бути чудбвої думки; ~ preconcebida упербдженість; 6. понЯття, розуміння; hacer una cosa sin ninguna ~ робйти без жбдного понЯття; 7. здібність, дар, талбнт; 8. ідбя, план, збдум, думка; la ~ de la expedición fue suya збдум екс- педйції налбжав йому; abandonar (renunciar) la ~, desistir de la ~ відмбвитися від збдуму; llevar Па) - de hacer una cosa мбти нбмір (збиратися) зробйти; 9. ідбя, основнб думка, збдум (творУ) ideación /здбтність до формувбння ідбй ideal 1. зс/уЯвлюваний, уявний; абстрбкт- ний; una línea ~ уЯвна лінія; 2. неребль- ний, нездійснбнний; ілюзбрний; planes ~ es неребльні плбни; 3. ідебльний, доско- нблий; чудбвий, прекрбсний; condiciones ~ es ідебльні умбви; un paisaje ~ прекрбсний пейзбж; 2. /77ідебл, досконблість; ідебл, найвйща метб; un hombre de ~ es людйна з ідеблами; realizar ~ es втілювати в життЯ ідебли
idealidad f 1. ідебльність, досконблість; 2. красб, чудо
idealismo її) 1. філос. ідеалізм; 2. ідеалізбція idealista 1. adj ідеалістйчний; 2. соїї). філос. ідеаліст; мрійник idealización ^ідеалізбція idealizador 1. ас/ідеалізуючий; 2. m ідеаліст, мрійник
347
idealizar
idealizar vt ідеалізувбти 4 idealmente adv 1. уявно, в уйві; 2. ідеб- льно, npeKpácHO, чудбво idear иМ. фopмyвáти (поняття)] винбшу- вати (ідею)] ~ una teoría розробляти теб- рію; - un plan складбти план; 2. вигбду- вати, винахбдити, вимудрбвувати ideario /77 сукупність ідбй, ідеолбгія ideático adj 1. Л. Ам. вередливий, химбр- ний, екстравагбнтний; 2. діал. хитромудрий, винахідливий
ídem ргопте ж (cáMe); так сбмо; той же, та ж; - de - те ж сбме
idemista com. людина без влбсної думки (якб збвждй дотримується думки інших) idéntico 1. ідентичний, тотбжний; рівнозначний; схбжий; 2. /77 кбпія, двійник identidad ЛІ. ідентичність, тотбжність; 2. мат тотбжність; 3. юр. особа identificación f 1. ідентифікбція, ототбж- нення; устанбвлення cпpáвжнocтi (доку- мента)] 2. юр. впізнбння, устанбвлення осбби
identificar иМ. ідентифікувбти, ототожнювати; визнавбти; 2. юр. впізнавбти; уста-
■ нбвлювати особу; - se філос. бути ідентичним (тотбжним); солідаризувбтися; виступати заоднб; прибднуватися; - se con la opinión de la mayoría поділяти дУмку більшості, прибднуватися до точки збру більшості ideografía fлiнгв. ідеогрбфія ideográfico adjлінгв. ідеографічний ideograma m лінгв. ідеогрбма ideología Лдеолбгія ideológico adj ідеологічний ideólogo /771. ідеблог, теорбтик; 2. мрійник; утопіст
ideoso adj. діал. хитромудрий, винахідливий
idílico adj ідилічний
idilio тЛ.літ. ідилія; 2. воркувбння закбха- них; 3. ромбн, ам^ри idiocia fMefl. ідіотія
idiohipnotismo m мед. самонавіювання idiólatra 1. adj себелюбний; 2. com. себелюбець
idioma m мбва; ~ nacional націонбльна мбва; - cancilleresco канцелярська мбва idiosincrasia /1. мед. ідіосинкразія; 2. своєрідність, самобутність; специфіка; харак- тбрна риса
idiosincrásico adj\. мед. ідіосинкратичний; 2. своєрідний, самобутній; специфічний idioso adj Ам. екстравагбнтний, химбр- ний,ексцентричний
idiota 1. ас#'дурний, ідібтський; неосвіче- ний, неотбсаний; 2. com. мед. ідібт, розу- мбво відстблий
idiotez f 1. мед. ідіотія, розумбва відстб- лість; 2. дурість, ідіотйзм idiotismo /771. див. idiotez 1; 2. лінгв. і^іб- ма, ідіоматизм; 3. невігластво, неосвіченість
idiotizar vt робити дУрнем; - se одуріти, ошаліти
ido^ /77 ідо (штучна мова) ido2 adj\, минулий; los acos ~s минулі pó- кй; 2. Ам. п’яний; estar - збожевбліти, здуріти; бути неувбжним idolatra 1. adj ідолопоклбнницький, язичницький; 2. com. ідолопоклбнник; язйч- ник; оббжнювач; прихйльник idolatradamente adv з оббжнюванням, з благоговінням
idolatrar 1. vt поклонятися ідолам, бути ідолопоклонником; оббжнювати, боготво- рйти; схилйтися; 2. и/(еп) світо шанувбти, схилятися
idolatría f ідолопоклбнництво, ідолопок- лбнство; язйчництво; оббжнювання, вша- нувбння, поклоніння
idolátrico adj ідолопоклбнницький, язйч- ницький
idolatrismo m див. idolatría 1 idolejo /77 божбк
idolicida com. повблювач, -чка Ідолів ¡dolo /771. ідол, язйчницький божбк; 2. ідол, кумйр
idoneidad /лридбтність idóneo 1. adj підходящий, придбтний, зручний; ~ para el cargo відповідний посбді; 2. /77 Л. Ам. спеціаліст (посадбва осбба) без диплбма
idos, idus mpiicT. іди (удавньоримському календарі)
iglesia ЛІ. цбрква; la ~ ortodoxa (católica)
правослбвна (католицька) цбрква; ~ latina рймська католйцька цбрква; ~ protestante протестантйзм; 2. цбрква, храм; ~ catedral кафедральний соббр; ~ conventual монастйрська цбрква; ~ metropolitana архієпйскопський престбл; - parroquial парафіяльна цбрква; 3. духовбнство; acogerse a (entrar en) la ~ прийняти ду- хбвний сан; cumplir con Іа ~ причащбти- ся на llácxy; llevar а la ~ повестй під вінб- ць (наречені)] Iglesia me llamo менб гб- лими рукбми не візьмеш igloo, iglú /77 іглу [зимовежитло ескімосів) ignaro зс/неосвічений; неотбсаний ignavia /лінощі, лінь; недбблість; бездіяльність, пасйвність
ignavo adjлінйвий; недбайлйвий; бездіяльний
ígneo adj 1. вогненний, розпбчений, роз- плбвлений; 2. вогнйстого кбльору ignescencia Ліалбння, горіння ignescente adj якйй палбє, горйть; якйй спалбхує
ignición ЛІ. спалбхування, займбння; 2. горіння; 3. тех. запблювання ignícola adjвогнепоклбнницький ignífero adj поет, вогнбнний, вогнедйшний ignifugación fзбхист від займбння; на- дбння вогнестійкості
ignifugar vt робйти вогнестійкйм (про речовинУ)
ignífugo adj вогнестійкйй ígnito ^'розпбчений, запблений ignitrón /77 рад. ігнітрбн ignívomo adj поет, вогнедйшний, якйй вивергбє пблум’я ignobilidad ^нйцість ignografía ґдив. icnografía ignominia /Ч. ганьбб, безчбстя, сбром; caer en la (cubrirse de) ~ зганьбити себб; 2. нйцість, безчбсний вчйнок, свйнство ignominioso зс/ганббний; безчбсний, нй- ций
ignorable adj незначнйй, неважливий, не вбртий увбги
ignorado adj невідбмий, неббчений; незвіданий
ignorancia f 1. незнання, невідання; ~ de derecho юр. незнання закбнів; estar en ~ бути в невіданні; 2. невігластво; ~ crasa (supina) пбвне невігластво; mantener en - тримбти в темноті (невігластві) ignorante 1. adj незнаючий; необізнаний; неосвічений; 2. com. невіглас ignorantemente adv неосвічено; чбрез необізнаність, через незнанні ignorantismo m вражбюче невігластво, обскурантйзм; незнання ignorantista com. свідбмий невіглас, об- скурантйст
ignorantón m невіглас, профбн, нбук ignorar 1. не знбти, бути в невіданні; 2. іг- норувбти, не зважбти ignoto з<#невідбмий, неббчений, незвіданий
igra fдіал. велйкий заплічний мішбк (плетений)
igual 1. adj (а) рівний, однбковий; такйй же; подібний, дуже схбжий; el hijo es ~ que el padre син дуже схбжий на ббтька- sin ~ незрівнянний; ¿ habrá desvergüenza - ? ви ббчили таку безсорбмність?* рівний, відповідний, пропорційний; рів’, ний, гладбнький; terreno ~ рівна місцб- вість; рівний, постійний, незмінний; carácter ~ рівний (спокійний) харбктер; tiempo ~ стійкб погбда; байдужий; todo me es - мені ббйдуже; da - все однб, якб різниця; es ~ все однб, не мбє значення;
2. /77 рівний; рівня; 3. advтбкбж; - le puedes regalar otra cosa тбкбж (з таким же успіхом\ мбжеш йому подарувати що- нббудь інше; ледь не; ~ me podía haber roto la cabeza я ледь не розпанбхав собі гблову; - а мат. дорівнює; dos por dos - а cuatro двічі по два дорівнює чотири; ~ que іос. conj. нбче, ніби; так сбмо, як; як і; так сбмо, як і; бдже, все однб; al - que іос. conj. так сбмо, як; тібю ж мірою; de - а ~ loe. adv. (розмовляти, стбвитися) на рівних; en - de... іос. ргер. збмість...; por (un) - так сбмо, таким же чином; dejar a todos ~es нікому не шддбти перевбги
iguala f 1. вирівнювання; 2. зрівнювання;
3. дбговір. на абонембнтне обслугову¬
вання (з лікарем)] 4. абонементна плата;
5. рівень (інструмент), ватерпас; а Іа ~ іос. adv. на рівних; див. igualmente igualación f 1. див. iguala 1—4; 2. мат. рівняння '
igualado adj А. однбковий, схбжий; такйй же; estar (ir) ~ бути в однбковому становищі; 2. опбрений (про пташеня)] 3. Л. Ам. грубий, нахббний; А. діал. хитрий, пронозливий
igualador 1. adj який зрівнює; якйй вирівнює; 2. /77 тех. урівнювач, компенсатор igualamiento m 1. вирівнювання; 2. зрівнювання
igualar 1. vt вирівнювати, підрівнювати; розглбджувати, робйти рівним; робйти рівним (однаковим), зрівнювати; прирівнювати, ототбжнювати, стбвити знак рівності, не робйти різнйці; укладбти угбду (дбговір); 2. i//(~se) бути однбковим, бути схбжим; бути рівним
igualdad ЛІ. рівність, глбдкість; 2. однбко- вість, подібність; рівність (в соціальному відношенні); - ante la ley рівність пбред закбном; - de derechos рівноправність;
3. мат. рівність; 4. мат. тотбжність igualitario 1. adj зрівнювальний; ега- літбрний; doctrina ~а егалітарйзм; 2. m зрівнювач, прибічник егалітарйзму igualitarismo m зрівнювальність, егалітарйзм
igualmente adv 1. так сбмо, такйм же чйном; 2. тбкбж, крім того iguana ЛІ. зоол. ігубна; 2. Л. Ам. рід гітари iguanodonte m палеон. ігуанодбн iguaria Лсмачнб стрбва, делікатбс igüedo /77 зоол. козбл, цап ijada ЛІ. анат. здухвинна впбдина; 2. біль у здухвинній впбдині (під лбжечкою); tener su - бути небездоганним, мбти чер- вотбчинку ikebana m ікебана
ilacata m діал. сільськйй стброста, старший (кількох сімей) ilacerable я<#неврбзлйвий ilacerado ¿¿#непошкбджений, цілий ilación ЛІ. підсумок, вйсновок; нбслідок; 2. зв’язбк, зв’язаність; зв’язність (мови) ilapso /77 екстбз, самозабутті ilativo 1. наступний, якйй випливбє; лінгв. ілатйвний; 2. m лінгв. ілатйв (відмінок)
ilécebra Лл0стощі; спокушбння, улбщу- вання
348
imparcial
¡legal adj'1. незакбнний, протизаконний;
2 НЄЛЄГбЛЬНИЙ, ПІДПІЛЬНИЙ
ilegalidad М. незакбнність, протизакбн- ність; 2. нелегбльність ilegibilidad f нeчитáбeльн¡cть> нерозбір-
іlegible я<#нечитббельний, нерозбірливий ¡legitimar ^позбавляти закбнності, оголб- шувати незакбнним
ilegitimidad f незакбнність, протизакбн-
iíegitimo adj А. незакбнний, протизаконний;
2. незаконнонарбджений, позашлюбний;
3. незакбнний, позашлюбний {прозв'язок) ileíble adjдіал. див. ilegible
Пео /77 мед. ілеус, непрохідність кишбч-
ника
íleon т див. ilion ileso з^'цілий, неушкбджений iletrado adj 1. негрбмотний; 2. некультурний, неосвічений
iliaco, iliaco adj міф. якйй стосується Трбї (Ілібну); троянський
ilibato adj чистий, непорбчний, незапля- мбваний
iliberal з<#нелібербльний, консервативний ilición ^втирання, розтирбння ilicitano adj 1. незакбнний, протизакбн- ний; 2. заборонений, недозвблений ilicitud ЛІ. незакбнність, протизаконність; 2. забороненість, недозвбленість iliense 1. adj див. iliaco; 2. сот. троянець ilimitado adj 1. необмбжений; 2. безмбж- ний, безкрбйній ilinación fflHB. ilición ilion /77 анат. клубова кістка ilíquido adj непогбшений (про бор/)] неоплбчений (прорахунок iliterario adj нелітературний iliterato adj див. ¡letrado 2 ilógico ^'нелогічний, непослідбвний ilota com. 1. іст. ілбт (спартанськийраб)] 2. відщепбнець, ізгбй, пбрія ilotismo /77 1. рббство; 2. знедбленість, обездбленість
iludir і'/висміювати.жартувбти iluminación ЛІ. освітлення; 2. р/ілюмінб- ція; 3. розфарббвування; 4. малюнок тбм- перою; 5. фіз. освітленість iluminado adj 1. освітлений; 2. ілюмінб- ваний; 3. розфарббваний; 4. m ясновидець; 5. підпилий
iluminador 1. ^'освітлюючий; ілюмінуючий; 2. /77 освітлювач; худбжник, якйй роз- фарббвує ілюстрбції
iluminar vtA. освітлювати; 2. ілюмінувбти; влаштбвувати ілюмінбцію; 3. розфарббву- вати, ілюмінувбти; 4. просвіщбти; 5. осЯ- ювати (продумкУ)] 6. прояснЯти, проливб- ти світло (про лице, погляд)] -se просвітліти, просіяти iluminarias /р/ілюмінбція iluminativo ^'освітлювальний, ілюмінаційний
ilusamente adv в ілюзіях, у мбрних Дівбннях
ilusión f 1. ілюзія; омбна; - óptica ог нии обмбн; 2. мірбж, примбра; 3. ілі нездійснбнна мрія; abrigar (acari alimentar, entretener, tener) ilusit плекбти марні надГі,тішити себб ілюзі • очікування; передчуття "Roñado adj 1. якйй помиляється, оомбнює себб; якйй тішить себб ілі ми; 2. захбплений; está - con su tra він захбплений свобю роббтою мЛт°п5г спокушбти, звбблювати uav’ 2‘ ^ав,ЮВЗТИ ілюзії (мбрні епод ііпіі ~8? ІІШИТИ себб ілюзіями, розмрія iliiftфбкусник, ІЛЮЗІОНІСТ USIVO adj ІЛЮ30РНИЙ, омбнливий,
°прбвжній
iluso 1. adj див. ilusionado 1; мрійлйвий; 2. /77 МрІЙНИК
ilusorio adj 1. ілюзорний, нереальний, омбнливий; 2. юр. недійсний ilustración f 1. просвіта, просвітництво;
2. освіта; освіченість; 3. іст. Просвітництво; 4. ілюстрбція
ilustrado adj А. освічений; 2. ілюстрбваний ilustrador 1. adj просвітницький; 2. m просвітйтель; ілюстратор ilustrar vtA.(vi) просвіщбти(ся), навчбти- (ся); 2. (sobre) роз’яснювати, пояснювати;
3. ілюструвбти; 4. прославляти; приносити слбву (популярність); -se прослбви- тися
ilustrativo adj 1. (de) показбвий, якйй даб уЯвлення; 2. ілюстратйвний ilustre 1. adj видатнйй, знаменйтий, про- слбвлений; знбтний, родовйтий, іменитий; ясновельмбжний (у титулуванні)] 2. f рісл. туфлі, черевйки ilustreza взнать, аристокрбтія ilustrísim*o ас/світліший, ясновельмбжний (у титулуванні)] - secor Вбше сіятб- льство; su -а ваше преосвящбнство (титулування єпископа) ilutación Лрязелікувбння ilutar лікувбти грЯзями illa f 1. діал. кбмінь-таліембн; 2. діал. мо- нбта-таліембн; 3. діал. монбта, що знахб- диться в неофіційному ббігу illanco тдіал. 1. сель; 2. струмбк imada f мор. спусковйй пблоз (стапеля) imagen ЛІ. зобрбження, ббраз (у мистецтві)] 2. зобрбження, відобрбження, від- дзеркблення; - especular дзеркбльне зобрбження; 3. ббраз, уЯвлення, понЯття;
4. ббразний вйелів, ббраз; 5. кіно, фото кадр; a su (tu, etc.) - (у semejanza) на свій ббраз і подббу; quedar para vestir imágenes залйшйтися старбю дівою imaginable adj уЯвний, уЯвлюваний; мислимий; todo lo - все, що мбжна уявйти imaginación f 1. уЯва, (твбрча) фантбзія; 2. вйгадка, фантбзія; ni por - якб там!, це неможлйво!; ponérsele a uno en la - засісти в голові; спбсти на думку imaginamiento /77ідбя, нбмір, збдум, думка imaginar vt 1. (-se) уявляти; 2. винахб- дити, вигбдувати; 3. уявлЯти, вважбти;
4. прикрашбти ббразами; ¡ni - (Іо)! і думати не вбрто!
imaginaria ЛІ. заступник, заміна; 2. військ. нічнйй чергбвий; 3. мат. уЯвна величинб imaginario 1. adj уЯвний, мйелений; уЯвний, примбрний, ілюзбрний; мат. уЯвний; 2. m див. imaginero
imaginativa f 1. уЯва; дар уЯви; 2. розумність, здор0вий глузд imaginativo зс/який мбє багбту уЯву imaginería ЛІ. образй, ікбни; стбтуї; 2. ху- дбжня вйшивка
imaginero /77іконопйсець, богомбз; різьбЯр, скульптор (який створює образи святив) imaginismo m літ. імажинізм imaginista com. літ. імажиніст, -ка imaginístico adj літ. імажиністський imam /77імбм (духовна особа у магометан) imán1 m див. imam
imán2 /771. магніт; - natural магнітний за- лізнЯк; 2. магнітна рудб, магнетйт; 3. при- вббливість
imanación ^намагнічування imanar vt (vi) намагнічувати(ся) imantación їдив. imanación imantada adjt намагнічений, магнітний; aguja -а магнітна стрілка imbaque тдіал. плбшка imbebible я<#непридбтний для питтЯ imbécil 1. дурний; мед. розумбво відсталий, імбецйльний; 2. т дурень; мед. розумбво відстблий
imbecilidad f 1. дурість, слабоумство; 2. мед. розумбва відстблість, імбецйль- ність
imbele adj поет, слабкйй, безейлий; беззахисний
imberbe аі#безборбдий imbibición fA. вбирбння, вембктування; 2. просбчування; змбчування imbíbito adjfi. Ам. див. implícito imbombera ідіал. анемія, малокрів’я imbombo adj діал. анемічний, малокрбв- ний
imbornal m 1. стік для дощовбї води; 2. мор. шпигбт; echar (ir, irse) por los -es діал. роз- тікбтися мйелію по дрбву; зарапортувбтися; молбти нісенітницю; верзти дурнйці imborrable adj незгладймий; recuerdo - вічна пбм’ять
imbricación f 1. накладання нахльбетом; 2. архіт. орнбмент у вйгляді лускй imbricado, imbricante adj буд. наклбде- ний нахльбетом
imbricar vt клбети нахльбетом, перекри- вбти
imbrífero adj поет, дощовйй imbuimiento m навіювання Imbuir* vt навіювати; - a uno (de) ideas absurdas навіювати абсурдні ідбї; -se (de) вбирбти в сббе, проникбтися imbunchar іїдіал. 1. зачарбвувати, заво- рбжувати; 2. обмбнювати, ввбдити в омб- ну; 3. вкрбсти, потягтй imbunche m діал. 1. імбунче (злий ду$; 2. некраейва товста дитйна; 3. чаклунство; лихе бко; 4. плутанйна imhursar vtfl. Ам. див. insacular imbuscable adj пропблий, загублений, знйклий
imilla ЛІ. Ам. служнйця, прислуга; 2. Л. Ам. церк. дівчина-індібнка, якб допомагбє свящбнику
imitable adj 1. якйй піддабться відтвбрен- ню; 2. вбртий наслідування imitación f 1. наслідування, копіювбння; імітбція; 2. імітбція; підрббка; de - штучний, підрббний
imitadlo adj штучний, підробний; flores -as штучні квіти
imitador 1. ^'імітуючий, наслідувальний; 2. /77 імітбтор, наслідувач imitante adj див. imitador 1 imitar vtA. імітувбти, підробляти; 2. копію- вбти, наслідувати
imitativo, imitatorio adj імітаційний, наслідувальний impacción ідив. impacto impace /77 тюрмб, в’язниця, місце довічного ув’язнення
impaciencia f нетерпіння, нетерплячість; le devora la - він згорбє від нетерпіння impacientar vt вив0дити з терпіння; дра- тувбти, доіучбти; - se чекбти з нетерпінням, сидіти як на голкбх; дратувбтися, втрачбти терпіння
impacienté* adj нетерплячий; estar - з нетерпінням чекбти; бути у тривбзі (хви- лювбнні); тривбжитися impacto /771. влучбння; урбження (цілі)] - directo прямб влучбння; 2. слід від влучбння снаряда; проббіна; 3. фіз. зіткнення (елементарних часто/і)] 4. вплив, ефбкг; causar un gran - en una cosa дуже вплйнути impagable adf 1. неоплбтний; 2. безцінний, неоцінбнний
impago adjAM. який не отрймав платні impalpable adj А. невідчутний; 2. невловимий, ледь відчутний impar 1. adj непбрний; незрівнянний, пре- чудбвий; 2. /77 непбрне числб imparcial adj 1. безпристрасний, безсто- рбнній; 2. незалбжний, нейтрбльний, ЯКЙЙ не приєднбвся ДО Ж0ДНОЇ пбртії
349
imparcialidad
imparcialidad /"неупербфкеність, безсто- рбнність
imparidad ЛІ. непбрність; 2. нерівність imparisílabo adj лінгв., літ. нерівноскла- дбвий (вірш, слово) imparmente adv без пари, єдиний impartibilidad /неділймість impartible ар/неділймий, нероздільний imparticipable ^'неговіркий, некомунікб- бельний
impartir vt A. давати, надавати, уділяти; наділяти; - auxilio надавати допомбгу; ~ clases давбти урбки; 2. повідомляти, передавбти; віддавбти; ~ nuevas повідб- мити новйни; r instrucciones давбти розпорядження; 3. юр. просйти; - la protección de la autoridad judicial шукбти зб- хисту у судбвих властбй Impasibilidad f неупербдженість, незворушність
impasible adj незворушний impasse m глухйй кут, безвйхідь impastación ЛІ. фарм. пбста; 2. перетворення в тістовйдну суміш impastar 14фарм. готувбти у вйгляді пбсти
■impavidez f 1. безстрбшність, відвбга; 2. незворушність, холоднокрбвність; 3. діал. зухвблість, нахббство, нахбб- ність
impávido adj 1. безстрбшний, відвбжний; 2. безпристрасний, незворушний; З.діал. зарозумілий, зухвблий, нахббний impecabilidad f 1. бездогбнність; 2. безгрішність, прбведність impecable adj А, бездогбнний; 2. безгрішний, прбведний
impedido 1. adj покалічений; паралізб- ваний; ~ de un brazo якйй не володіє ру- кбю; якйй не володіє ногбми, обезнбже- ний; 2. /77 інвалід, каліка; паралітик impedimenta f військ, оббз impedimento m А. перешкбда; poner ~s чинйти перешкбди; 2. юр. перешкбда для шлюбу
impedir* vt А. перешкоджбти, заважбти, утруднювати; ~ los movimientos утруднювати рухи; me impidió hablar він не дав мені говорйти; 2. поет, забороняти impeditivo adj якйй перешкбджає, утруднює
impeler, impelir діал. vt А. штовхбти, підганяти; el viento impele la barca вітер під- ганЯє суднб; 2. (a) штовхбти, спонукати; ~ a un delito штовхнути на злбчин impender vt витрачати (гроші) impenetrabilidad /і. непроникність; 2. незрозумілість, таємнйчість, незбагнбнність impenetrable adj А. непронйкний; непрохідний; una espesura ~ непрохідна гущбвина; coraza ~ непробивна бронЯ; 2. незбагнбнний, незрозумілий; un misterio ~ незбагнбнна таємниця; la actitud ~ незрозуміла поведінка impenetencia f нерозкбяність, закос- нілість (у гріху)
impenitente adj А. нерозкбяний, закос- нілий (у гріху?); 2. закоренілий, завзЯтий, невипрбвний
impensable adjнемйслимий, Незбагнбнний impensado adj А. необдуманий, непродуманий; 2. неочікуваний, непередббчува- ний
impepinable ^безсумнівний imperador 1. adjm№ владарює; 2. /77імпе- рбтор
imperante adj А. якйй владаріЬє; la dinastía ~ цбрська динбстія; 2. якйй пере- важбє, домінує; la tendencia ~ перевбжна тендбнція
imperar vi А. владарювбти, царювбти; 2. повелівбти, розпоряджбтисй; 3. пану- вбти, переважбти
imperativo 1. наказбвий, влбдний; en tono - влбдним тоном; лінгв. наказовий;
2. /77 лінгв. наказбвий спбсіб, імператйв; філос. імператйв; ~ categórico катего- рйчний імператйв
imperatorio adj А. імпербторський; 2. наказбвий, влбдний
imperceptibilidad f непомітність, непримітність; невловймість, невідчутність imperceptible adj непомітний, непримітний; невідчутний; un sabor - ледь відчутний прйсмак; una ironía - ледь помітна ірбнія
impercuso ас^'погбно вйкарбуваний (про монету?)
imperdible /771. англійська шпйлька; 2. за- кблка у вйгляді брбшки imperdonabilidad /’непростймість imperdonable я^'непростймий imperecedero adj вічний, неминущий, нетлінний
imperfección ЛІ. недосконблість; 2. вбда, дефбкт
imperfeccionar vt діал. погіршувати, псу- вбти
imperfectibilidad fpne. imperfección imperfectible adj якйй не піддабться вдосконбленню
imperfectivo adj лінгв. недокбнаний, ім- перфектйвний; aspecto ~ недокбнаний вид
imperfecto 1. зо/недосконблий, з вбдою; незавбршений, незакінчений; бот. незап- ліднений; муз. непбвний (акорд); лінгв. недокбнаний, імперфбктний; futuro ~ недокбнаний майбутній час; 2. m лінгв. ім- перфбкт, минулий недокбнаний час imperfeto adj див. imperfecto 1 imperial 1. adj імпербторський; імпбрсь- кий; 2. /їмперібл (верхнімісця в автобусі, кареті); імперібл (вид картярської гри);
3. /77 діал. імперібл (сорт гаванської сигари); пивнйй кухоль (близько 0,5л) imperialismo m імперіалізм imperialista 1. а^'імперіалістйчний; guerra - імперіалістйчна війнб; абсолютистський, самодержбвний; 2. m імперіаліст imperialmente adv наказбво, влбдно impericia ^недосвідченість
imperio /771. імпбрія; 2. влбда, владарю- вбння; 3. строк (час) царювбння імперб- тора; 4. імпербторський сан; 5. влбдність, наказбвість; 6. зарозумілість, пихбтість;
7. вплив, авторитбт, престйж; estilo ~ (стиль) ампір; valer un - дуже дброго кбштувати; не мбти цінй imperiosidad f А. влбдність; 2. нагбль- ність, термінбвість
imperios*o ^1. влбдний, наказбвий; 2. зарозумілий, пихбтий; 3. нагбльний, пйльний, термінбвий, невідклбдний; necesidad ~а нагбльна (пйльна) необхідність
imperito ^'недосвідчений, невмілий imperjudicado adjнеушкбджений impermanencia /'непостійність, мінлйвість impermanente зс/непостійний, мінлйвий impermeabilidad ^водонепронйкність impermeabilizar vt робйти непромокбль- ним (водонепроникнйм) impermeable 1. adj непромокбльний; водонепроникний; 2. /77 непромокбльний плащ
impermutabilidad ЛІ. незамінність; 2. незмінність
impermutable adj А. незамінний; 2. незмінний
impertuidad /'недовговічність, тлінність, минущість
imperpetuo adj невічний, минущий, тлінний, дочбсний
imperplejo ¿¿^'рішучий, упбвнений
imperscrutable adj А. непроникний; 2. не- пізнбваний, незбагнбнний imperseverancia f відсутність наполбг- ливості; нерішучість
imperseverante adj ненаполбгливий; нерішучий
impersonal adj А. безособовий; hablar de manera ~ говорйти, ні до кбго не звер- тбючись; 2. неупербджений, безсторбн- ній; juzgar de manera - судити безсто- рбнньо (неупербджено); 3. лінгв. безосо- ббвий, неособбвий impersonalidad /"безособбвість impersonalismo mдіал. безкорисливість, незацікбвленість
impersonalizar vt лінгв. вжити дієслбво у безособбвій конструкції impersuasible adj якйй не піддабться перебуванню
impertérrito я# безстрбшний, відвбжний impertinencia ЛІ. недорбчно сказане слб- во; зухвблий вйслів; Нескрбмний вчйнок, зухвбла вйхватка; 2. безцеремонність, зухвблість, нахббність; 3. збйва педан- тйчність; 4. дріб’язкбвість, причіпливість;
5. неприбмне (обтЯжливе) доручення (пропозйція); тягбр
impertinente 1. adj недорбчний, непідходящий; скбзаний (зрбблений) недорбчно; безцерембнний, зухвблий, нахббний; una curiosidad ~ нескрбмна цікбвість; 2. занадто педантйчний; дріб’язкбвий, при- дйрливий; нав’язливий, набридливий;
3. /77 нахбба; педбнт, формаліст; зануда;
4. рі лорнбт
impertir \гідив. impartir impertransible ^‘непрохідний imperturbabilidad ^незворушність; спокій imperturbable adj незворушний; спокійний; serenidad ~ незворушний спокій impervio adj А. недоступний; 2. непрохідний; 3. непроникний impetra Лцбзвіл, згбда impetración fA. вимблювання, випрбшуван- ня; 2. отрймання, добувбння (проханнями) impetrador 1. adj вимблюючий, випрошуючий; 2. /77 прохбч impetrar vtA. принйжено просйти, молити; 2. випрбшувати
impetratorio ¿¿^‘благбльний, прохальний ímpetu /771. порйв, натхнбння, захоплення; trabajar con mucho - лрауювбти дуже натхнбнно; 2. нбтиск, напір; 3. пбш- товх, імпульс
impetuosidad f А. порйвчастість, стрімкість, енергійність; 2. прйстрасність; запб- льність, гарячкбвість impetuoso яоуі.порйвчастий, бурхливий, стрімкйй; енергійний; 2. прйстрасний; за- пальнйй,, гарЯчий, темпербментний impiadoso adj див. impío impiedad fA. жорстбкість, лютість; 2. безбожність, нечестйвість, невір’я impiedoso adj див. impío impígero adjживйй, меткйй; енергійний impingar и/змбщувати, натирати жйром impío adj А. безжбльний, жорстокий, немилосердний; 2. невіруючий, безбожний, нечестйвий
impla /вубль; мантйлья implacabilidad fA. невблагбнність, непо- хйтність, сувбрість; 2. жорстбкість, не- щбдність
implacable adi А. невблагбнний, непохйт- ний; 2. жорстокий, нещадний, безжбльний implantación fA. насбдження, впровбд- ження, ввбдення; 2. мед. імплантбція implantar vt А. насбджувати, впровбджу- вати; прищбплювати; - el nuevo horario ввбдити новйй рбзклад; - buen gusto прищепйти хорбший смак; 2. вставлЯти, приробляти
350
impresionista
¡mplarse надувЯтися, роздувЯтися (від задоволення, гордості); - de orgullo надувЯтися пихбю
implaticable а^необговбрюваний; tema - заборбнена тЯма
implemento m (pi) Ам. інструмЯнти; знаряддя; облЯднання
implexo adj літ. заплутаний, складний (про фабулі
implicación /1. залучення, втягування; 2. юр. співучасть (у злочині); 3. суперЯч- ливість; протиріччя; розхбдження implicancia / 1. див. implicación; 2. Ам. юр. некомпетЯнтність судді (через особисту незацікавленість) implicante adj 1. який залучЯє, вплутує; 2. який мбє нЯслідком implicar 1. залучати, вплутувати; містити в собі; припускЯти; мЯти нЯслідком; 2. и/заважЯти, перешкоджЯти; суперЯчи- ти; ~se (con, еп) вплутуватися, ув’язуватися; зв’язуватися
implicatorio adj\. якйй допускЯє; якйй мЯє нЯслідком; 2. суперЯчливий implícito adj 1. якйй припускЯється; неявний, прихбваний, імпліцйтний; 2. без- умбвний,беззаперЯчний imploración Смоління, благЯння implorante яо(г'благЯльний, жЯлібний, про- хЯльний, підлЯсливий; es tono - жЯліб- ним TÓHOM
implorar vt молйти, благЯти; - el apoyo благЯти про допомбгу; - perdón випрб- шувати пробачення implosión їлінгв. імплбзія implosivo adjniHre. імплозйвний impluvio m іст. імплювій, басЯйн (удворі дому в давньому Римі) impoético яс/непоетйчний Impolítica /невйхованість, неввічливість; 6e3TáKTHÍCTb
impolítico ^'неввічливий; невйхований; бeзтáктний
impoluto я^'чйстий, незабруднений; не- заплямбваний
imponderabilidad /невагбмість imponderable 1. adj невагбмий; незначний, невідчутний, невловймий; безцінний, неоцінЯнний; 2. m вЯжко врахбвува- нийфЯктор
imponencia їдіал. вЯлич, пйшність Imponente 1. adj вpaжáючий, велйчний, грандібзний; імпозЯнтний; надзвичЯйний, карколбмний; колосЯльний; hace un frío ~ жахлйвий хблод; 2. твклЯдник imponer* 1. vi імпонувЯти, викликЯти довіру; справлЯти врЯження; викликЯти за- хбплення; вселЯти страх; 2. vt вселЯти, викликЯти (почуття)', - respetó викликЯти повЯгу; - miedo вселЯти страх; 3. ввбди- ти, устанбвлювати; - una moda ввбдити в Mó^y; - disciplina устанбвлювати дисципліну; - medidas extraordinarias вжи- вЯти надзвичЯйних зЯходів; 4. нав’язувати, змушувати; накЯзувати; - su voluntad нав’язувати свою вблю; - silencio примусити мовчЯти; - una condición по- стЯвити умову; 5. накладЯти (зобов'язання)'* обкладЯти (податком), присуджувати; - una multa наклЯсти штраф; 6. нагороджувати; - la orden нагородйти брде- ном; 7. давЯти, присвбювати (ім'я), - el nombre de Luis назвЯти Луїсом; 8. вкладати, перерахбвувати (гроші)', - una su- en la cuenta corriente поклЯсти суму на потбчний рахунок; 9. (en, de) навчЯти, наставляти; - en sus obligaciones ввб- дити в курс спрЯви; 10. небґрунтбвано T?Byjn в провйну;припйсувати (прови- J2' .ЦеРк'• покладЯти руки (під часце-
12. полігр. обкладЯти (формУ)\ пускати (шпальт^)', -se 1. викликЯти
повЯгу; sabe - se a los alumnos він користується авторитЯтом сЯред учнів; 2. (а) нав’язувати свою вблю; 3. висунутися; пробйтися, зайнЯти тривкЯ станбвище; se ha impuesto a los demás por su talento він піднЯвся сЯред Інших завдяки свобму талЯнту; 4. (а) перевЯршувати; брЯти гбру; 5. виявлятися необхідним; se impone darle una satisfacción довбдить- ся задовольнйти йогб вимбги; 6. укорінюватися, устанбвлюватися; se.ha impuesto la costumbre уст&птся(устійнився) звйчай; 7. брЯти на сббе; -se una obligación взЯти на сЯбе зобов’язання; 8. (de, en) вникЯти (вхбдити) в курс спрЯви; -se del asunto ознайбмитися зі спрЯвою;
9. (еп) навчЯтися, набивЯти руку imponible adj mm підлягЯє обклЯденню подЯтком
impopular непопулярний impopularidad /непопулярність impopularizar vt робйти непопулярним; -se ставЯти непопулярним importable adj 1. імпортбваний; якйй ввб- зиться; якйй підлягЯє ввЯзенню; 2. не- стЯрпний
importación /Імпорт, ввіз importado імпортбваний, Імпортний importador 1. adj імпортуючий; який пе- реймЯє, запозйчує; 2. m імпортЯр importancia /важлйвість, знЯчення, зна- чймість; - capital першочергбве знЯчення; persona de - важлйва осбба; tener - бути важлйвим; revestir - набувЯти важливості; es de mucha - дуже важлйво; darse - величЯтися, занбситися importante adj важлйвий, значнйй; persona - впливбва осбба; hacerse muy - величЯтися
importantizarse діал. величЯтися, пиндючитися
importar 1. vt. імпортувЯти, ввбзити; кбш- тувати, становйти (суму)', дохбдити до...; обхбдитися в...; 3. нестй з соббю, привнб- сити; 4. завдавЯти, викликЯти; 5. и/'мЯти знЯчення,.бути важлйвим; no imperta не- важлйво, не має знЯчення, все однб;
6. стосувЯтися, мЯти віднбшення; esto по me importa це менЯ не стосується importe /77загЯльна вЯртісгь, підсумок, сума importunación /настйрли вість importuna(da)mente adv 1. недорЯчно; 2. настйрливо, нав’язливо importunar иґнабридЯти, надокучЯти, тур- бувЯти; - con peticiones приставЯти з прохЯннями
importunidad /1. недорЯчність; 2. настирливість, надокучливість importuno adj 1. несвоєчЯсний, недорЯч- ний, непідходящий; 2. настйрливий, нав’язливий, надокучливий imposibilidad /неможлйвість, нездійснЯн- ність; imposible de toda - абсолютно нереЯльно, неможлйво imposibilitado adj паралізбваний; калічний; нЯмічний
imposibilitar vt робйти неможлйвим, пе- решкоджЯти; позбавляти можлйвості imposible 1. неможливий, нездійснЯн- ний; ambiciones -s нездійснЯнні бажЯн- ня; 2. нестЯрпний, жахлйвий; carácter (genio) - нестЯрпний харЯктер; 3. Ам. хвбрий; покалічений; 4. Ам. бруднйй, не- чупЯрний; 5. /77 неможпйвий (про справу pedir -s просйти неможлйвого; hacerlos -s зробйти все можлйве і неможлйве imposición /1. ввЯдення, устанбвлення; 2. нав’язування, змушування; 3. наклЯ- дення (штрафу, покарання); 4. нагорбд- ження; 5. подЯток, обклЯдення; 6. хйбне звинувЯчення; 7. полігр. спуск (шпальти); 8. (- de manos) церк. поклЯдення рук
impositicio аю/удЯваний, напускнйй impositivo adjfl. Ам. податкбвий imposta fapxim. 1. імпбст; 2. карнйз, бордюр
impostación їмуз. постанбвка гблосу impostar vt муз. стЯвити гблос impostergable adj діал. цінний, необхідний, незамінний
impostor 1. adj брехлйвий, наклЯпниць- кий; 2. /77 наклЯпник; обмЯнщик impostura /1. нЯклеп; хйбне звинувЯчення; 2. обмЯн, підрббка impotable ас(г'непридЯтний для питтЯ impotencia /1. слЯбкість, безсйлля, нЯміч;
2. нездЯтність; 3. мед. імпотЯнція impotente 1. афїлабкйй, безсйлий, нЯмічний; 2. нездЯтний; - para el bien нездЯт- ний на дббрі спрЯви; 3. мед. імпотЯнтний;
4. /77 мед. імпотЯнт
impracticabilidad / 1. нездійснЯнність, невикбнуваність; 2. непрохідність (місцевості)
impracticable adj 1. нездійснЯнний 2. непрохідний, непроїжджий (про дорогі)]
3. якйй вЯжко відкривЯється (про вікно, двері)
imprecación /проклЯття imprecar иґпроклинЯти imprecativo, imprecatorio adj лайлйвий; проклинЯльний
imprecaución /недалекоглядність, необе- рЯжність
imprecisión /нетбчність, неЯсність impreciso яс/нетбчний, нечіткйй, неЯсний impregnación /1. просбчування; 2. фізіол. імпрйнтинг; 3. біол. запліднення (яйцеклітини)
impregnar vt (vi) (con, de, en) просбчу- вати(ся), насйчувати(ся) impremeditación /1. необдуманість; 2. юр. незумйсність, ненавмисність impremeditado adj 1. необдумЯний, не- обЯчний; 2. юр. незумйсний, ненавмйс- ний
imprenta /1. друк; libertad de - своббда друку; 2. друкЯрня; 3. шрифт; 4. друкбва- не видЯння; - política політйчна література; 5. діал. прасувЯння (брюк, комірців, лацканів), 6. р!діал. афЯра imprentar vt діал. 1. друкувЯти; 2. пра- сувЯти (брюки, комірці, лацкани) imprentario m діал. друкЯр (хазяїн, робітник
impresciencia /незавбЯчливість, недалекоглядність
imprescindible adj необхідний; обов’язкб- вий; lo (más) - найнеобхідніше imprescriptible я^'невід’Ямний (про права) impresentable adj непрезентЯбельний impresión /1. відтиск, відбйток; impresiones digitales відбйтки пЯльців; 2. тиснення; 3. друкувЯння, друк; 4. друкбване видЯння; 5. друкЯрня; 6. врЯження; causar (hacer, producir) buena (mala) - справлЯти хорбше (погЯне) врЯження; cambiar impresiones обмінюватися врЯженнями; dar la - справлЯти врЯження, здавЯтися; estarbajo (experimentar, sentir) la - бути під врЯженням; de primera - з пЯршого пбгляду, спочЯтку; de la primera - початківець, новачбк impresionabilidad /вразлйвість, чутливість impresionable aq/вразлйвий, чутливий impresionante з^’вражЯючий impresionar vt 1. справлЯти врЯження, вражЯти; хвилювЯти; 2. запйсувати (на магнітофонну стрічку, грамплатівку); 3. ек- спонувЯти (фотоплівку); -se закарбувЯ- тися (у пам'яті)
impresionismo m імпресіонізм impresionista 1. adj імпресіоністський; 2. /77 імпресіоніст
351
impreso
impreso 1. adj друкбвайий; 2. m друкб- ваний матеріЯл; бланк, формуляр impresor m 1. друкЯр; 2. влЯсник ApyKápHi; ~ Morse anapáT Мбрзе impresora ЛІ. дружйна влЯсника друкЯрні;
2. влácниця друкЯрні; 3. друкЯрська машина
imprevisible adj нeпepeдбáчyвaний; нео- чі'куваний
imprevisión f непередбЯчливість, недалекоглядність
imprevisor з^'непередбЯчливий, недалекоглядний
imprevisto 1. а^'непередбЯчений, неочіку- ваний; 2. тріфін. непередбЯчені витрати imprimación f мист. 1. фунтбвка, фунту- вЯння; 2. фунт
imprimador m мист. фунтувЯльник imprimar vt мист. фунтувЯти imprimible adj придатний для друку imprimir иМ. залишЯти {слід, відбито^ стЯвити (печатку, тавро)\ 2. друкувЯти;
3. закарббвувати, закріпляти (в пам'яті); утовкмачувати; 4. надавЯти; - velocidad надавЯти швидкості; 5. забивЯти,заштбв- хувати improbabilidad f неймовірність, неправдоподібність
Improbable з# неймовірний, неправдоподібний, малоймовірний improbación ЛюсхвЯлення, бсуд improbar vtHe схвЯлювати, осуджувати improbidad /нечЯсність, безчесність, непорядність
ímprobo adj\. нечЯсний, безчЯсний; 2. злодійський; 3. важкий (про працю) improcedencia ЛІ. необфунтбваність; про- тизакбнність; 2. недорЯчність, несвоєчЯс- ність
improcedente adj\. необфунтбваний, про- тизакбнний; 2. недорЯчний, несвоєчЯсний improductividad ^непродуктивність improductivo adj непродуктивність; un esfuerzo ~ м0рне зусилля impromptu m муз. імпровізЯція impronta /рельЯфний відтиск impronto /77експр6мт impronunciable adj 1. невимбвний; 2. не- вислбвлюваний impropenso я^’несхйльний improperar и/ображЯти, гЯнити; прокли- нЯти, обсипЯти прокльбнами improperio /77обрЯза, лЯйка, прокльбн impropiar vt неточно вживати (слово) impropiedad f 1. невластйвість; 2. недорЯчність; 3. нетбчність, непрЯвильність (про вживання слова) impropio adj А. невластйвий, непритаманний; ~ a (de, en, para) su edad не прита- мЯнний йогб віку; 2. непідходящий, недорЯчний; 3. біол. неспрЯвжній; 4. нетбч- ний, неправильний (про вживання слова) improporcionado adj непропорційний improprio adj див. impropio improrrogable adj 1. невідклЯдний, нагЯ- льний; 2. непродбвжуваний, якйй не під- лягЯє продбвженню (ві^термінувЯнню) impróspero adj А. неуспішний; невдЯтний; 2. несприятливий
improsulto adj 1. нахЯбний, безсорбмний; 2. діал. погЯний, непридбтний improvidencia /непередбЯчливість, недалекоглядність
impróvido adj непередбЯчливий, недалекоглядний
improvisación ЛІ. імпровізЯція; експрбмт; 2. карколбмна кар’єра; процвітЯння improvisadamente adv А. див. improvisamente; 2. експрбмтом improvisado ^імпровізований improvisador 1. adj імпровізЯторський; don ~ імпровізЯторський талЯнт; 2. m імпровізЯтор
improvisamente advрЯптом, несподівано improvisar и/імпровізувЯти improviso adj несподіваний; непередбЯ- чений; al (de) ~ loe. adv. несподівано, рЯптом; en un - loe. adv. вмить, миттЯво; coger de - заекбчити зненЯцька improvisólo adj див. improviso; a la ~a loe. adv. рЯптом, несподівано imprudencia f 1. необерЯжність, необЯч- ність; - temeraria злочйнна необерЯжність; cometer (hacer) una - вчйнити не- обЯчно; 2. безтЯктність imprudente 1. необерЯжний, adj необЯч- ний; 2. безтЯктний, неделікЯтний; 3. сот. необерЯжна людйна; es un ~ він діє (чйнить) необЯчно
impúber(o) adj якйй не досЯг статЯвої зрілості
impublicable я^’непридЯтний для публікЯції impudencia їдив. impudor impudente adj див. impúdico impudi(cí)cia їдив. impudor impúdico adj безсорбмний; нахЯбний impudor /77 безсорбмність; нахЯбність impudrible adj див. imputrefactible impuesto 1. adj нав’язаний, вимушений; 2. вклЯдений (про капітал)’, 3. (de, en) нЯв- чений; 4. /77 подЯток, пбдать; мйто f impugnable adj А. спірний, дискусійний; 2. неприступний
impugnación /спростбвування, заперЯчу- вання; спростувЯння
impugnador 1. деякий спростбвує; запе- рЯчує; 2. /77 протйвник impugnar vt спростбвувати; заперЯчува- ти, протйвитися
impugnativo adj див. impugnador 1 impugne adj діал. див. impune impulsar vtA. штовхЯти, рухати вперЯд; підштбвхувати, підганЯти; 2. змушувати, штовхЯти; 3. давЯти (пбштовх); інтенси- фікувЯти
impulsión fдив. impulso impulsividad f імпульсивність, поривчастість
impulsivo adj 1. спонукЯльний, підштбв- хуючий; 2. імпульейвний, порйвчастий impulso /771. пбштовх, удЯр; le - del pie удЯр ногбю; 2. імпульс, пбштовх; стймул, спонука; 3. фіз. імпульс; 4. енЯргія, зарЯд;
5. натхнЯння; 6. порйв; a ~s de підштбв- хуваний; al primer - однйм зусйллям (зробити)
impulsor 1. acjr стимулюючий, спонукЯльний; 2. /77 стимулятор, двигун; 3. заводій impune adj 1. безкЯрний; 2. непокЯраний impunidad /’безкЯрність; quedar en la ~ залишитися безкЯрним impuntual я<#непунктуЯльний, нетбчний impuntualidad /'непунктуЯльність, нетбчність
impureza fA. нечистотЯ, бруд; 2. рі забруднення, домішки; 3. розпусність, аморальність; - de sangre inadvertido іст. «нечистотЯ крбві» (термін іспанської інквізиції)
impurificación f А. забруднення; 2. оск- вЯрнення; опорбчення impurificar vtA. забруднювати, бруднйти; 2. оскверняти; плямувЯти, ганьбйти impuro adj 1. брудний, забруднений; не- чйстий; 2. з домішками; 3. порбчний, амо- рЯльний
imputable а^кЯраний, підсудний imputación /’звинувЯчення, притягнення до відповідЯльності
imputar vt 1. стЯвити в провйну; звинувЯ- чувати; 2. припйсувати; 3. ком. зарахбву- вати, внбсити на рахунок imputativo adj див. imputable imputrefactible, imputrescible, imputrible adj якйй не псуЯться, якйй не піддаЯться
розкладЯнню (рбзпаду, гниттю), нетлінний
inabarcable зс/неозбрий inabastecido adjнезабезпЯчений inabolido dq/чйнний, нескасбваний inabordable adj неприступний inabrogable ао/нескасбвуваний inabrogado adj див. inabolido inabstinencia f неутрймання, нестриманість
inacabable ао/безкінЯчний, нескінчЯнний inacabado adj незакінчений, незавЯрше- ний
inacaecedero, inacaecible adj неможливий, нездійснЯнний
inaccesibilidad /'недоступність; неприступність
inaccesible, inacceso adj недоступний; неприступний
inacción /'бездіяльність, пасйвність inacentuado adjлінгв. ненаголбшений inaceptable adj 1. неприйнятний; 2. неймовірний
inacordado з^'неузгбджений inactivación їбіол. інактивЯція (сироватки) inactividad їдив. inacción inactivo adj А. бездіяльний, пасйвний; 2. хім., фіз. неакгйвний, інЯртний inacuoso adjсухйй, безводний inadaptado adj непристосбваний; не- практйчний
inadecuable adj невідповідний, нерозмірний
inadecuación f 1. невідповідність, не- адеквЯтність; 2. нерозмірність, непропорційність
inadecuado adj 1. невідповідний, неадек- вЯтний; 2. нерозмірний, непропорційний inadicto adj не схйльний inadivinable зс/непередбЯчуваний inadmisible adj 1. недопустимий, неприйнятний; 2. неймовірний inadmisión /"недопущення, неприйняття inadmitido adj недопущений, непрййня- тий
inadoptable adj неприпустимий, неприйнятний
inadvertencia f А. неувЯжність, необЯч- ність; 2. пбмйлка, бгріх inadvertido adj 1. неувЯжний, розгублений; 2. непомічений; pasar (quedar) ~ за- лйшйтися непоміченим; coger (pillar) ~ захопйти зненЯцька
inafabilidad /непривітність, нелюб’язність inafable ^'непривітний, нелюб’язний inafectado adj незачЯплений, непоруше- ний
inagitable adjmm не піддаЯться агітації inagotable аа^невичЯрпний, безкінЯчний; una fuente ~ невичЯрпне джерело; una paciencia ~ безкінЯчне терпіння inagotado adj невйчерпаний, невйснаже- ний
inaguantable adj нестЯрпний inajenable adj див. inalienable inalado яс/безкрйлий inalámbrico яа/безпровідний; telégrafo ~ безпрбвідний телегрЯф inalcanzable adjнедосЯжний inalienable adj невідчужуваний; невід’Ям- ний; derecho ~ невід’ємне прЯво inalimenticio adiнехарчовйй inalterabilidad n. незмінність, незмінюваність; 2. незворушність^ inalterable adj 1. незмінний, незмінюваний; 2. незмінний, постійний; 3. незворушний; serenidad (calma) - незворушний спокій
inalterado adj 1. незмінний; 2. невйкрив- лений
inameno дс(гнеприЯмний inamisible а^'незагублюваний
incierto
inamistoso зо/недружній, неприязний inamovible adj платний, постійний (про
посадУ) .. .
inanalizable adj який не пщдабться анб-
inane adj А. пустйй, беззмістовний, несер- йбзний; 2. мбрний, дарбмний inania ЛІ. nycTOTá, беззмістбвність, несер- йбзність; 2. MápHicTb, дарбмність inanición їмед. виснаження inanidad f 1. nycTOTá, беззмістбвність, несерйбзність; 2. мбрність, дарбмність inanimación /'млЯвість, байдужість, апб- тія
inanimado adj 1. /77неіст0та (лінгв.)\ 2. бездиханний, безжиттбвий; 3. млЯвий, байдужий, апатичний inánime adj див. inanimado 1, 2 inapagable ¿¿^'невгасимий inapasionable ¿¿^безпристрасний, нечулий inapeable adj\. якйй не піддабться перебуванню, впбртий; 2. незрозумілий; нeпiзнáвaний
inapelable adj 1. остатбчний, якйй не під- лягбє ocкápжeнню (апеляції) (про вироії\\ 2. неминучий, невідворбтний; 3. непо- прбвний
inapelación ЛЗезвйхідь inapercibido adj 1. непомічений; 2. неуважний
inapetencia /"відсутність апетйту inapetente ¿¿з/якйй втратив апетйт inapetitoso ¿¿У'неапетйтний inaplacable adj див. implacable inaplazable ¿¿У'невіклбдний, термінбвий inaplicable adjнезастосбвний inaplicación /'відсутність старбнності inaplicado ¿¿^нестарбнний, неретбльний inapreciable adj А. Непомітний, незначнйй; diferencia ~ незначнб різниця; 2. безцінний, неоцінбнний; un servicio ~ неоцінбн- на послуга
inaprensible adj 1. невловймий; 2. незрозумілий, недоступний для розуміння inaprensivo ¿¿У'неделікатний, безтбктний inapropiable ¿¿з/непристосбвуваний inaprovechable ¿¿У'непридбтний inaprovechado ¿¿У'непрактйчний, неприс- тосбваний; безпутний inaptitud /"нездЯтність, невміння inapto adjpian. нездбтний inarmónico adj негармонійний; немилозвучний
inarmonizable adj несумісний inarraigable adj неприщбплюваний, не- вкорінюваний
inarrancable adj вкорінений; якйй в’ївся inarruinable adj міцнйй, непорушний, не- злбмний
inarticulable adj А. непобднуваний, незв’Я- зуваний; 2. важкйй для вимбви inarticulado adj А. нез’б^наний, незчленб- ваний; 2. нечленороздільний (про звуки, мову)
inartificio т прирбдність, натурбльність inartificioso ¿¿У'прирбдний, натурбльний; непідрббний
inartístico ¿¿У'антихудбжній inasequible ¿¿^'недосяжний, недоступний inasible adj 1. невловймий; 2. незрозумілий, неосйжний
inasimilable ¿¿У'неасимільбвуваний; неза- свбюваний
inasimilación /'відсутність асиміляції (за- свбєння)
inasimilado adj неасимільбваний; неза- свбений
"asimilativo ¿¿#'неасимілЮючий „asistencia ЛІ. відсутність; 2. відсутність допомбги (підтрймки)
"asistente adj 1. відсутній; якйй не відвідує; 2. якйй не допомагбє
inasistido adj А. не відвідуваний; 2. якйй не отрймує допомбги г inasociable adj несумісний, непобднува- ний
inastillable adj А. небиткйй, якйй не б’бть- ся; непробивнйй; 2. безскблковий (про скло)
inatacable adj 1. неприступний; 2. безза- пербчний, очевйдний; 3. хім. якйй не вступбє в реакцію
inatención ЛІ. неувбга; 2. неуважність inatendible ¿¿У'якйй не заслуговує уваги inatento ¿¿#'1. неуважний, нелюб’язний; 2. неуважний, недбблий inaudible adj 1. нечутний; 2. обрбзливий для слуху
inaudito adj 1. нечуваний, неймовірний, небувалий, неббчений; 2. жахлйвий inaugurable ¿¿У'непередббчуваний inauguración /урочйсте відкриття; цере- мбнія відкриття (з'їзду, пам’ятника, виставку
inaugural ¿¿У'вступнйй, стосбвний урочйс- того відкриття; discurso - промбва на церембнії відкриття
inaugurar vtA. урочйсто відкривбти (з'їзд, пам’ятник, виставку)] 2. починбти, запо- чаткбвувати; відкривати; ~ la temporada відкрйти сезбн; 3. іст. ворожйти (по співу і польоту птахів); ~se відкривбтися, почи- нбтися; починбти роббту (проз'їзд, курси) inavenible ¿¿У'непоклбдистий, незговірливий
inaveriguable adj якйй не піддабться перевірці (вивченню) inaveriguado adj неперевірений, невста- нбвлений
inca іст. 1. сот. інка (индіанець, індіанка у давньому Пер}) ] 2. /77верхбвний інка; пред- ставнйк панівнбго прбшарку інків; 3. інка (золота перуанська монета XIX сг) incachable adjfl. Ам. непотрібний, непри- дбтний
incaico ¿¿^'інкський, стосбвний до інків incalculable adj незчислбнний, числбн- ний, незлічймий; un numero ~ ббзліч incaler у/'стосувбтися, мбти знбчення incalificable adj А. неймовірний; 2. обурливий, недозволбнний; conducta - огйд- на поведінка
incalmable adj неспокійний; невгамбвний incalumniable adj невйнний; незаплямб- ваний
incambiable adj нерозмінний; якйй не підлягбє ббміну
incanato тдіал. епбха імпбрії інків incandescencia ЛІ. розжбрення, жар; 2. роз- жбрювання; lampará de ~ лбмпочка розжб- рювання; 3. білий жар (метал}) incandescente adj розпбчений, розжбре- ний до білого
incansable ¿¿У'невтбмний, невпйнний; un luchador - невтбмний борбць incantable adjнепридбтний для співу incapacidad ЛІ. (para) нездбтність, непри- дбтність; 2. тупість, нетямущість; 3. юр. неправоздбтність, недієздбтність incapacitado ¿¿У'неправоздбтний, недієз- дбтний
incapacitar vt 1. визнавбти (робити) нездбт- ним, непридбтним; 2. юр. оголбшувати не- правоздбтним, позбавляти прбва; 3. визнавбти невідповідним посбді; 4. військ, виводити з лбду
incapaz adj A. (de, paraj не здбтний; - de hacer daco не здбтнии скрйвдити; 2. нездібний; нетямущий; ~ para las matemáticas нездібний до матембтики; 3. юр. неправоздатний, недієздбтний; 4. (para) не відповідний (посаді); 5. набридливий, нестерпний
incapturable ¿¿У'невловймий
incarcerado adj А. зачйнений; 2. вймуше- ний, постбвлений пбред необхідністю incasable adj 1. якйй не бажбє одружуватися, якб не бажбє вихбдити збміж; 2. не- привбблива, незавйдна (про наречену
3. юр. якйй не підлягбє касбції incásico adj див. incaico incasto ¿¿У'нецнотлйвий, нечйстий incautación fA. конфіскбція; наклбдення арбшту на майнб; 2. захбплення, при- свбєння
incautar tf(~se) (de) 1. конфіскувбти; 2. за- хбплювати, присвбювати incauto adj 1. необербжний, необбчний; 2. простодушний, довірливий incendaja f(pt) розтбпка (матеріал) incendiar и/підпблювати; ~se загорбтися, спалбхувати
incendiario 1. adj запблювальний; bomba ~а запблювальна ббмба; 2. якйй стосується підпблу; 3. підбурювальний; підривний; 3. m підпблювач, палій; ~s de guerra палії війнй; 4. підбурювач incendio /771. пожбжа; declararse (estallar) un ~ спалахнути (про пожежу apagar (extinguir, sofocar) el ~ загасити по- жбжу; 2. прйстрасть, горіння; hablar ~s діал. метбти громй і блйскавки incendioso ¿¿У'палбючий incensación ñ. куріння фімібму; 2. вихваляння, лбстощі
incensada ЛІ. змах кадйлом; 2. вихваляння, лбстощі
incensadamente ¿¿/иулбсливо, підлесливо incensador 1. ¿¿У'улбсливий; 2 /77підлбс- ник
incensar vtA. кадйти; курйти фімібм; 2. ле- стйти, вихвалЯти
incensario /77 кадйло; manejar el ~ співбти дифірбмби
incensio mfi. Ам. див. incienso 1 incensivo ¿¿^'займистий incensor adj, т див. incendiario incensurable ¿¿У'бездогбнний, досконблий incentivar v/стимулювбти, спонукбти incentivo 1. ¿¿У'стимулюючий, спонукбль- ний; 2. /77 стймул, спонука incepción Ліочбток inceptor /77 ініцібтор, зачинбтель incerteza f, incertidumbre f, incertitud f
1. невизначеність, неЯсність; 2. невпбв- неність, вагбння; сумнів; provocar la ~ викликбти сумнів
incesable, incesante ¿^'постійний, безпе- рбрвний, непербрвнии, безкінбчний; -s peticiones безкінбчні прохбння incestar k/'чинйти кровозмішування incesto 1. adj кровозмісний; 2. т кровозмішування, інцбст
incestuoso 1. adj кровозмішувальний;
2. /77дитйна від кровозмісного зв’язку incicatrizable adj якйй не зарубцьбвуєть- ся (про ран})
incidencia f 1. див. incidente 2,1; 2. мат. пербтин; 3. фіз. падіння (променя)] ángulo de ~ кут падіння; por - випадкбво incidental, incidentario adj випадковий incidente 1. adj див. incidental; 2. фіз. пб- даючий (про промінь)] 3. m вйпадок; при- гбда, інцидбнт; свбрка; 4. юр. побічне пи- тбння
incidir11. vi (en) впливбти; мбти знбчення; ~ en el curso de los acontecimientos
впливбти на хід подій; 2. (en) впадбти (в крайнощі)] 3. (en) повертбтися, понбвлю- вати; 4. фіз. пбдати (про промінь)] 5. мед. робйти надріз; 6. Ам. тяжіти, гнітйти incidir2 і//'врізбтися, встромлятися incienso /771. лбдан, фімібм; 2. лбстощі, вихваляння
incierto ¿¿У'1. непрбвильний; 2. невпбвне- ний, нерішучий; 3. неЯснйй, сумнівний,
353
incinerable
невйзначений; 4. непостійний, мінливий; нестійкий; 5. незнайбмий, невідбмий, не- знáний
incinerable ad/щ о підляг&ь cnáneHHio (про банкноти)
incineración / А. спблювання, спблення; спопеляння; 2. крембція incinerador 1. adj спопеляючий; 2. m піч для спблювання сміттЯ incinerar vt А. спблювати; спопеляти; 2. здійснювати крембцію incipiente adj А. початкбвий; 2. m початківець
incircunciso adjрел. необрізаний, не підданий обряду обрізбння incircunscribible adj необмбжуваний incircunscripto Я#НЄОбмбЖЄНИЙ, бвЗМбЖНИЙ incisión /1. різання, надрізбння; 2. рбзріз, надріз; 3. літ. цезура
incisivo 1. різальний; instrumento ~
різальний інструмбнт; 2. гострий, їдкий, уїдливий; 2. /77 різбць (зуб) inciso 1. adj рубаний, уривчастий (про стиль мови)\ 2. тлінгв. вступHé рбчення; 2. кбма; 3. відступ, встбвка (умові) incisorio adj див. incisivo 1 incitabilidad /збудливість (incitable збудливий incitación /підбурювання, намовляння incitador 1. я^'спонукбльний; 2. підбурю- вальний; 2. т підбурювач; заводій incitamiento т А. підбурювання; 2. спо- нукбння
incitar vt(a, para) 1. спонукбти; 2. підбурювати
incitativo 1. ядУспонукбльний; 2. підбурюючий; 3. /77 спонукбльна причйна incívico adj негромадський, непатріо- тйчний
incivil adj А. див. incívico; 2. невйхований; неввічливий, непоштйвий incivilidad / А. відсутність патріотйзму; 2. невйхованість, неввічливість incivilizado adj А. нецивілізбваний; дйкий; 2. невйхований; некультурний incivilizarse и/трубіти, дичавіти incivismo тдив. incivilidad 1 inclasificable adj якйй не піддабться кла- сифікбції
inclaustración ^вступ у чернбчого брдену inclemencia /1. немилосбрдність, жорстб- кість; 2. сувбрість (кліматУ)\ las ~s del tiempo негбда; холоднбча; спбка; a la - /ос. adv. під відкрйтим нббом inclemente adj А. немилосбрдний, жорстб- кий; 2. сувбрий (про клімат)', непогбжий inclín /77 діал. А. схйльність; 2. харбктер, темпербмент; 3. поклбн inclinación fA. нахйлення, нбхил; 2. нбхил, ухил; скат; крен; 3. поклбн; кивбк; 4. схйльність, пбтяг; - por los nicos люббв до дітбй; 5. рі нбхили; 6. астр. схйлення; - magnética магнітне схйлення; 7. мед. зміщення
inclinado adj А. нахйлений; похйлий; 2. схильний
inclinar 1. vi нахиляти, нагинбти; 2. (а, hacia) схиляти; 2. vi бути схбжим, уподібнюватися; -se 1. нахилитися, згинбтися; 2. клбнятися; 3. (а, рог) схилЯтися; -se а creer que... схилятися до думки, що...;
4. бути схбжим
inclinativo adj А. нахиляючий; 2. похйлий ínclito яс/знаменйтий, слЯвний, прослбв- лений
incluimiento тдив. inclusión incluir* viA. вкладбти; 2. включбти, ввбди- ти (до складу, до списку, 3. включбти, містйти, охбплювати, мбти в собі inclusa /дитЯчий притулок, виховнйй дім inclusero 1. а^'притулковий; 2. /77виховб- нець притулку
inclusión / 1. вклбдення; 2. включення, ввбдення (до складу, до списку, 3. геол. включення сторбнніх тіл, інклюзія; 4. дружній зв’язбк
inclusivamente, inclusive adv, inclusives
adv включно; включбючи inclusivo adj якйй включбє в сббе; якйй містить у собі
incluso 1. ас/включений; приклбдений; 2. adv див. inclusivamente; 3. нбвіть incluyente adj див. inclusivo incoación fiop. порушення (справи) Incoagulable adj незгбртуваний, некоагу- люючий
incoar vtiop. порушувати, no4HHáTH (справу, процес)
incoativo adj А. починбльний; 2. лінгв. інхоатйвний, починальний (продієслово) incobrable adj А. безповоротний (про по- зик^)\ 2. невідшкодбвний, втрбчений (про гроші)
incoercibilidad /нестримність incoercible adj нестрймний, неприббрку- ваний; hemorragia - сйльна кровотбча incógnita /1. мат. невідбма величинб, невідбме; despejar la - знайтй невідбме; 2. невідбмість; es una - абсолютно невідомо; 3. табмна причйна incógnito 1. adj невідбмий; 2. m інкбгніто; viajar de - мандрувбти інкбгніто incognoscible арУнепізнбваний incoherencia fA. невідповідність, протиріччя; 2. незв’язність; непослідбвність incoherente adj А. (соп) невідповідний, непідходящий; 2. незв’язний, урйвчастий; непослідбвний
incohesión /відсутність зв’язку íncola /77 жйтель, мбшканець incoloración / відсутність заббрвлення, безббрвність
incoloro adj А. безббрвний, незафарббва- ний; 2. блідий, безббрвний incólume зрУцілий, неушкбджений incolumidad /цілісність; відсутність уш- кбджень (збитків) incombinable adj несумісний incombustibilidad /вогнетрйвкість incombustible adj А. вогнетривкйй; 2. без- прйстрасний, нездбтний запалйтися incomerciable ¿юунетовбрний; непридбт- ний для прбдажу incom(est)ible неїстівний incomodado арУпотривбжений, стурббва- ний; розсбрджений
incomodar vt А. турбувбти, надокучбти, заважбти, бути тягарбм; 2. сбрдити, дра- тувбти; -se 1. турбувбтися, тривожитися; 2. сбрдитися, досбдувати incomodidad /1. незручність; 2. хвилю- вбння, ніяковість; 3. роздратувбння, до- сбда
íncymod*o 1. ар^'незручний; незбтйшний; postura -а незручна поза; 2. турботний, обтяжливий; 3. Ам. роздосбдуваний, сер- дйтий; 2. /77 див. incomodidad 1 incomparable adj А. непорівнюваний; несумірний; 2. незрівнянний incompartible ар/неподільний, нероздільний
incompasible, incompasivo ар/безжбль- ний, немилосбрдний
incompatibilidad /1. несумісність; невідповідність; 2. юр. неможлйвість суміщбти дбкілька посбд
incompatible adj А. несумісний; conceptos -s несумісні понЯття; - con la razón якйй супербчить здорбвому глузду; 2. якйй не даб прбва складбти наступний екзбмен; Іа biología es - con la química екзбмен з біолбгії необхідно склбсти після екзбмену з хімії
incompensable adjmm не компенсується
incompetencia / 1. некомпетбнтність- необізнаність; 2. юр. неправоздбтність ’ incompetente adj А. некомпетбнтний необізнаний; 2. юр. неправоздбтний incomplejo adj див. incomplexo incompleto adj А. непбвний; некомплбкт- ний; 2. незакінчений, незавбршений incomplexo adj розрізнений, незв’Язаний, незв’язний
incomponible арУнез’бднуваний, несумісний
incomportable ac¡f нестбрпний incomposible adj несумісний, нез’єднува- ний
incomposición / 1. відсутність єдності (гармбнії); безлбдність; 2. неохайність, нечупбрність
incomprehensibilidad /див. incomprensibilidad
incomprehensible adj див. incomprensible incomprensibilidad /незрозумілість, незбагненність
incomprensible adj незрозумілий, незбаг- нбнний
incomprensión /нерозуміння incompresible adj фіз. нестйскуваний, якйй не стискбється
incompuestamente adv А. неохайно, нечупбрно; 2. безлбдно, безглуздо incompuesto adj А. прбстйй, нескладний; 2. непрйбраний, неохбйний, нечупарний incomunicabilidad /відлюдність, некому- нікббельність
incomunicable adj відлюдькуватий, неко- мунікббельний
incomunicación /1. відсутність спілкування, усамітненість; 2. юр. ізолЯція incomunicado adj А. відрізаний від збвнішнього світу (про місцевість)', 2. юр. ізольбваний
incomunicar vt А. ізолювбти, позбавляти спілкувбння; 2. юр. ізолювбти; -se усамітнюватися, уникбти спілкувбння inconcebible adj А. незрозумілий, непоЯс- нюваний; 2. неймовірний, неможлйвий inconciliabilidad /1. непримирбнність; 2. несумісність
inconciliable adj А. непримирбнний; 2. несумісний
inconcino адУрозлбднаний; привбдений у ббзлад
inconcluso aqjr незакінчений, незавбршений
inconcreto я^'неконкрбтний inconcurrente adj діал. юр. додатковий, сторбнній, привхіднйй inconcuso adj безсумнівний, очевйдний, беззапербчний; hechos -s беззапербчні фбкти
incondicional 1. adj безумбвний, безза- стербжний; capitulación - беззастербж- на капітуляція; 2. пбвний, абсолютний; безмбжний; obediencia - пбвне підпо- рядкувбння; 2. сот. абсолютний (сліпий) прибічник
incondicionalismo т Ам. сліпб прихильність
inconducencia /недоцільність inconducente adj недоцільний inconducta íAm. погбна поведінка inconexión fA. незв’язність; 2. відсутність зв’язку
inconexo adj А. незв’язний; 2. не зв’Язаний inconfesable adj ганббний inconfeso adj А. юр. якйй не визнаб себб вйнним; 2. нерозкбяний inconfidencia /недовіра inconfidente adj ненадійний, не вбртий довіри
inconfor «ablr а^'н^ /згбджуваний inconfi .dible а^’оригінбльний, характбр- •іИИ, своєрідний
354
inculto
Incongelable adj незамерзбючий; неза- стигбючий
incongruencia fA. невідповідність, недоцільність; несумісність; 2. незв’язність incongruente adj А. невідповідний, недоцільний; несумісний; 2. незв’язний incongruo adj див. incongruente 1 inconjugable a dj лінгв. недієвідмінюваний inconjurable adj неминучий, невідворбт- ний
inconmensurabilidad fA. несумірність; 2. безмірність, незмірність inconmensurable adj А. несумірний; 2. безмірний, незмірний; 3. величбзний inconmovible adj 1. незмінний; непохитний, незламний; cimientos ~s непохитні основи; 2. невблаганний, сувбрий inconmutabilidad fA. див. inmutabilidad; 2. незамінність
inconmutable adj А. див. inmutable; 2. незамінний
inconocible adj 1. див. incognoscible;
2. діал. який змінився до невпізнанності (Про ЛЮДИНУ)
inconoso adj діал. див. inconocible 2 inconquistable adj А. неприступний, непереможний, нездоланний; 2. непідкупний, невблагбнний
inconquistado ¿¿з/незавойбваний inconsciencia ЛІ. непритбмний стан; 2. не- усвідбмленість
inconsciente 1. adj непритбмний, зомлілий; estar - бути непритбмним; 2. несвідомий; 3. мимовільний; 4. т псих, під- свідбмість
inconscientemente adv 1. несвідбмо, машинбльно; 2. несвідбмо; необдумано inconsecuencia ^непослідовність inconsecuente adj непослідовний, нелогічний; супербчливий inconsideración f 1. необдуманість, нерозважливість; 2. неувбжність, непоштивість
inconsiderado adj А. необдуманий, нероз- вбжливий; 2. неувбжний, непоштивий inconsiguiente adj див. inconsecuente inconsistencia ЛІ. неміцність, нестійкість; непостійність; 2. неґрунтовність, необґрунтованість; 3. невідповідність, недоцільність
inconsistente adj 1. неміцний, нестійкйй, непостійний; 2. неґрунтбвний, необґрун- тбваний; 3. невідповідний, недоцільний inconsolable adj невтішний; pena ~ невтішне гбре
inconsolidable adj неміцний, крихкий inconstancia f непостійність; мінливість; нестабільність
inconstante adj непостійний; мінливий; нестабільний
inconstitucional adj неконституційний, який супербчить конституції inconsulto adj діал. див. inconsiderado 1 inconsumible, inconsuntible adj не при- дбтний для споживбння inconsútil adj рел. безшбвний (про одіж Триста)
incontable adj А. числбнний, незлічбнний; ~ número ббзліч; 2. непередбваний; не- вимбвний
incontaminación /"чистотб, незабрудне- .ність, незарбженість
incontaminado adj незабруднений, неза- .ражений
incontenible ¿¿#'нестримний; un ímpetu ~
нестримний порйв
incontestabilidad f незапербчність, не- .спростбвнний; безпербчний incontestable асунезапербчний, неспростовність; безпербчність incontinencia f 1. нестрйманість; 2. мед. нетримбння; - de orina нетримбння сбчі
incontinente 1. adj нестрйманий; 2. мед. якйй страждає на нетримбння сбчі; 2. adv див. incontinenti
incontinenti adv збраз же, не гбючись, негайно
incontinuo ¿¿^'безпербрвний, постійний incontrarrestable adj нестрймний, неса- мовйтий, нездолбнний incontrastable adj 1. беззапербчний, не- спростбвний; 2. неперембжний, нездоланний; 3. непохйтний; непоступливий, незговірливий
incontratable adj А. див. intratable; 2. якйй не може бути предмбтом угбди incontrito ¿¿^'нерозкбяний incontrolable adj якйй не піддабться контрблю, некербваний incontrolado adj 1. неконтрольбваний;
2. свавільний
incontrovertible adj беззапербчний, неспростовний; безсумнівний inconvencible adj якйй не піддається переконуванню;, непоклбдливий, незговірливий
inconvenible adj незручнйй, непідходящий; неналежний
inconveniencia ЛІ. незручність; перешкода; 2. непристойність; 3. недоцільність; недоречність; непридатність; 4. безглуздя, дурість
inconveniente 1. adj незручнйй, непідходящий; недоречний; tiempo - незручнйй час; 2. непристбйний; 3. m незручність; вада; todo tiene sus ventajas y sus ~s у всьбму є свої позитйвні і негатйвні аспекти; 4. перешкбда, завбда; утруднення; el ~ es que... річ у тім, що...; no tener ~ не мати нічого прбти, не запербчувати;
3. шкбда, збйток
inconvenientemente adv А. недорбчно, не до рбчі; недолбдно; 2. непристбйно inconversable adj див. insociable inconvertible adj А. фін. неконвертбваний (про валюту)', 2. незворбтній incoordinación /'відсутність координації incordiar і^набридбти, надокучати, доку- чбти
incordio m 1. мед. буббн; 2. досбда; не- прибмність; 3. набрйдлива, настйрлива людйна; зануда; 4. тягбр incorporación f А. включення; прибднан- ня; 2. лінгв. інкорпорувбння incorporado ¿¿^включений, приєднаний incorporal adj А. безтілбсний, безплбтний; 2. невідчутний
incorporamiento m див. incorporación incorporante adj А. якйй включбє; 2. лінгв. інкорпоруючий
incorporar vtA. (а, еп) включбти, прибдну- вати; 2. (соп) змішувати; 3. припіднімбти (того, хто лежить)', 4. військ, направляти до місцЯ служби; ~se 1. (а) прибднувати- ся; вхбдити; - al movimiento revolucionario прибднуватися до революційного руху; 2. припіднімбтися (про того, хто лежить)', 3. військ, з’являтися на місце служби
incorporeidad /безтілбсність, безплбтність incorpóreo adj безтілбсний, безплбтний incorporo тдив. incorporación incorrección f А. неправильність, помил- кбвість; неточність; 2. неввічливість, не- корбктність
incorrecto adj А. непрбвильний, помилкб- вий; нетбчний; 2. непрбвильний, непропорційний (про риси обличчя)', 3. неввічливий, некорбктний
incorregible ¿¿^невипрбвний; непопрбв- ний
incorrespondencia /'невідповідність incorrupción f А. нетлінність; 2. непідкупність, чбсність; 3. непорбчність, чистотб
incorruptible adj 1. якйй не псубться; нетлінний; 2. непідкупний, чесний; 3. морально чйстий
incorrupto adj 1. незіпсбваний, незогнй- лий; нетлінний; 2. непошкбджений, неторканий; 3. непідкупний; 4. морально чйстий; 5. незайманий, непорбчний increado ¿¿# нерукотворний incredibilidad /"неймовірність incredulidad ЛІ. недовіра, недовірливість;
3. невір’я, безбожність incrédulo 1. ¿¿# недовірливий; 2. невіруючий; 3. т невіруючий, безбожник increíble adj А. неймовірний, немйслимий, неможлйвий; 2. неправдоподібний incrementación f діал. див. incremento incrementar vt збільшувати, розшйрюва- ти, підвйщувати, нарбщувати; - los cambios culturales розшйрювати культурні зв’язкй; ~se збільшуватися, розшйрюва- тися, підвищуватися, посйлюватися incremento /771. збільшення, розшйрення, зростання, нарбщування, посйлення; ~ de los beneficios збільшення (зростання) доходів; 2. мат., лінгв. прйріст increpación fA. сувбра догана, нбтруска; 2. обрбза
increpar vtA. лаяти, сварйти, висвбрюва- ти; 2. ображати
increpatorio adj А. лайлйвий; 2. ображений, скрйвджений incriminable adj підсудний incriminación fзвинувбчення, обвинувачення
incriminar vtA. звинувачувати; обвинувачувати; 2. перебільшувати провйну incriticable ¿¿^'бездогбнний incruento ¿¿з/безкрбвний incrustación fA. інкрустувбння 2. інкру- стбція; 3. дбмішок, вкраплення; 4. нбкип; наліт
incrustado adj А. інкрустбваний; 2. облицьований; 3.вкрбплений incrustador m інкрустбтор incrustar vt А. інкрустувати; 2. нанбсити покриттЯ; 3. покривбти накипом; 4. заби- вбти, вдбвбувати в гблову (ідею, думку); ~se.1. встромлятися, впивбтися, врізбти- ся; 2. забивати собі в гблову (ідею, дум- кУ)\ 3. пробрбтися, втбртися, пролізти incubación fA. висиджування курчбт; 2. мед. інкубаційний період
incubador ¿¿^'інкубаційний; інкуббторський incubadora Лнкуббтор incubar 1. і//висиджувати (яйця)', 2. виводити курчбт в інкуббторі; 3. затівати, замишляти; 2. vi сидіти на Яйцях; ~se готу- вбтися, затівбтися; se está incubando una tormenta збирбється грозб íncubo m А. дбмон, злий дух; 2. кошмбр, жахіття страшнйй сон incuestionable adj беззапербчний, безсумнівний
inculcación /намбва; забивбння в гблову inculcar vtA. (vi) притискбти(ся); 2. навіювати; викликбти (думки); закарббвувати (у пам’яті)', -se впирбтися, стоЯти на свобму
inculpabilidad /невинність, невинувбтість inculpable ¿¿^'невинний, невинувбтий inculpación /'звинувачення inculpado adj А. звинувбчений, обвинувб- чуваний; 2. невйнний, невинувбтий inculpador ¿¿з/обвинувбльний inculpar vt(de) обвинувбчувати, звинувачувати
incultivable adj непридатний для збрю- вання (обрббки)
inculto adj 1. необрбблений, незбраний (про ґрунт)', 2. некультурний, неосвіче- ний; 3. легковбжний, неохбйний (про стиль)
355
incultura
incultura fA. нез0раність>необр0бленість;
2. некультурність, безкультур’я incumbencia f 1. оббв’язок, компетбнція, відання; ser de ~ de uno бути оббв’язком, вхбдити в компетбнцію; 2. доручення;
3. діал. Haxá6cTBO, Haxá6HiCTb incumbir vi (а) бути оббв’язком; лягбти, пбдати
incumplimiento т невиконбння incumplir не викбнувати (наказ, обіцянку
incunable 1. adj першодрукбрський; 2. т інкунббула
incurabilidad fA. невилікбвність; 2. невиправність; 3. непопрбвність incurable 1. adj невилікбвний; 2. невип- рбвний; 3. непопрбвний; 2. сот. неви- лікбвно хвбрий; хрбнік incuria fA. нехлюйство, халбтність; 2. не- охбйність
incurioso adj А. недбблий, халбтний; 2. не- охбйний
incurrir и/‘(еп) 1. помилйтися; провинитися; ~ en contradicción супербчити; ~ en un delito чинити злбчин; 2. накликбти на сббе, наривбтися; ~ en el odio de uno накликати гнів; ~ en el castigo зазнбти пока- рбнню; 3. юр. підпадбти; X ha incurrido en el artHeulo... del cydigo penal дії X підпадбють під статтіЬ... кримінбльного кодексу
incursión f вторгнення, наліт; - aérea повітряний наліт
incuso adj карбований тйсненням (про монету, медаль)
inchúrbido adj діал. дурнйй, безглуздий indagación f 1. розслідування; обстбжен- ня; 2. рбзшук; 3. дослідження, вйвчення indagador 1. adj пронйкливий; 2. m розсліду вач; 3. дослідник indagar vt 1. розслідувати, обстежувати;
2. розшукувати; 3. досліджувати, вивчб- ти; 4. Ам. допйтувати
indagatoria /дбпит
indagatorio adj юр. слідчий; declaración ~а свідчення на дбпиті indar m збступ
indebido adj А. необов’язкбвий; непотрібний; непідходящий; 2. несправедливий, незаслужений; un castigo ~ незаслужене покарбння; 3. необфунтбваний, недозво- лбнний
indecencia fA. непристбйність; 2. непристойний вчйнок, непристбйна поведінка;
3. неохбйність, нечистоплбтність indecente adj А. непристбйний; 2. негбр- ний, неналбжний
indecible яс/невимбвний, несказбнний indecisión /нерішучість; сумнів вагбння indecisivo adj див. indeciso 1 indeciso adj А. нерішучий; якйй вагбється; 2. невйзначений
indeclarable adj якйй не мбже фігурувбти у свідченнях
indeclinabilidad f лінгв. невідмінюваність indeclinable adj А, лінгв. невідмінюваний; 2. неминучий, невідворбтний; 3. невід’ємний; un derecho ~ невід’ємне прбво indecoro 1. /77 непристбйність; 2. adj див. indecoroso
indecoroso негожий, непристбйний indefectible adj 1. неминучий, незворбт- ній; 2. неодмінний
indefendible, indefensable, indefensibie adj
якйй не заслулбвує на підтрймку (збхист) indefenso adj А. незахйщений; 2. беззб- хисний, слаокйй; беззбрбйний indeficiente я^'обов’язкбвий, неодмінний indefinible adj невизнбчуваний; невйзначений, тумбнний
indefinidamente adv 1. невйзначено; 2. на невйзначений строк
indefinido adj А. невйзначений, неяснйй; un color ~ невйзначений кблір; 2. невйзначений, необмбжений (про строку, por tiempo ~ на невйзначений час; 3. лінгв. неознбчений; artículo - неознбчений ар- тйкдь; pretérito - неознбчений минулий час
indefinito adj мат. невйзначений indeformable adj якйй не деформується indeleble adj 1. якйй не стирбється, якйй не вивбдиться (про плямУ\ 2. незгладй- мий (про враження); 3- рел. вічний indelegable adj діал. якйй не мбже бути делегованим (уповновбженим) indeliberación f необдуманість, нероз- вбжливість
indeliberado adj А. необдуманий, нероз- вбжливий; 2. незумйсний, неумйсний indelicadeza f неделікбтність; нетактовність, безтбктність
indelicado я^'неделікбтний; нетактбвний, безтбктний
indemne adj неушкбджений, непостраж- дблий
indemnidad fA. неушкодженість; 2. беззбитковість; гарбнтія безпеки indemnización f відшкодувбння збйтків(вйтрат); компенсбція indemnizar vt відшкодбвувати збйтки; компенсувбти; ~se отрймувати відшкодувбння зойтків (компенсацію) indemorable зс/невідклбдний, термінбвий indemostrable ^'бездоказовий indemostrado ядУнедовбдений independencia /незалежність, самостійність; lucha por la ~ боротьбб за незалбжність; facilitar la - надати незалбжність
independerse Ам. стбти незалбжним, здобути незалбжність independiar ^звільняти; ~se звільнятися, ставбти незалбжним
independiente 1. adj незалбжний, самостійний; - de todos незалбжний від^усіх; ~ en sus juicios незалбжний у своїх судженнях; 2. окрбмий; ізольований; habitación ~ окрбма кімнбта; 3. adv див. independientemente
independientemente adv незалежно, самостійно; ~ de lo que él diga незалбжно від тбго, що він скбже independizar vt робйти незалбжним, звільняти від залежності; ~se ставбти незалбжним, звільнятися від залбжності indescifrable adj А. якйй не піддабться роз- шифрбвці; 2. непізнбваний, неосяжний indescomponible adjхім. нерозклбдний indescribible, indescriptible adj невимбв- ний; una alegría ~ невимбвна рбдість indeseable ас/неббжаний indesignable яс{гважковизнбчуваний indesmallable adj з неспускнйми пбтлями (про трикотажні вироби) indesquiciable adjmuym, тривкйй, непорушний
indestituible adj якбго не можна змістйти (з посаду
indestructibilidad /"непорушність indestructible adj непорушний; una par ~ непорушний мир
indeterminable adj А. невизнбчуваний, невйзначений; 2. див. indeterminado З indeterminación fA. невйзначеність, неясність; 2. нерішучість indeterminado adj А. невйзначений; неяснйй; 2. невйзначений, якййсь; 3. нерішучий
indeterminativo adj невизначбльний, не- головнйй
indeterminismo m філос. індетермінізм indeterminista філос. A. adj. індетермініст- ський; 2. /77 індетермініст
indevoción fA. неблагочестйвість, відсутність побожності; 2. невірність indevoto adj 1. неблагочестйвий, непо- ббжний; 2. невірний, не відданий índex 1. adj вказівнйй (про палець); 2. m індекс, покбзник; 3. годйнникова стрілка-
4. іст., рел. спйсок заборбнених книг indi /77хінді (мова\
India: Las - s країна благодбнствування, край достатку
indiada fA. Ам. індібнці; 2. Ам. звйчай, притамбнний індібнцям; 3. діал. спблах гніву
indiana /сйтець
indianero /77 робітнйк сйтцевої фббрики indianés adj індіанський indianismo m А. лінгв. індіанізм, запозичення з індібнських мов; 2. див. indigenismo З
indiano 1. adj індібнський; 2. індійський;
3. /77 індібнець; 4. m іспбнський емігрбнт (який розбагатів у Америці)', ~ de hilo negro скнбра, скупій, скупердяй indianología /наука про звйчаї індіанців indicación fA. вказівка, порбда; por ~ de uno за вказівкою; 2. знак, жест; 3. помітка (на поля)і)\ 4. ознбка, покбзник; 5. за- увбження; крйтика; 6. діал. консультація;
7. мед. симптбм, ознбка indicado adj А. вкбзаний, покбзаний; 2. підходящий, відповідний; 3. мед. рекомендований, покбзаний (про ліки) indicador 1. adj вказівнйй; 2. m вказівник; 3. тех. індикбтор, покбзник; 4. вказівнйй пблець
indicar vtA. вкбзувати, покбзувати; ~el camino показбти дорбгу; 2. служйти ознб- кою, свідчити, означбти; ~ pobreza свідчити про бідність; 3. вкбзувати, радити, наставляти; 4. мед. пропйсувати; приписувати, призначбти (лікування, ліки)\
5. давбти зрозуміти, натякати indicativo 1. aojr'вказівнйй; 2. показовий; 3. лінгв. дійсний; 2. m лінгв. дійсний спосіб, індикатйв
indicción fnepx склйкання (собору, синоду índice /771. знак, ознбка, прикмбта; покбзник; 2. покбзник, індекс; бглав; 3. алфавітний покбжчик; індекс; каталбг; 4. мат покбзник (степеня, кореня); 5. вказівнйй пблець; 6. стрілка (приладу, 7. іст., церк. спйсок заборбнених книг indiciado з^'підбзрюваний у злочині indiciar vtA. вкбзувати, покбзувати, свідчити; 2. підбзрювати, вважбти indicio /771. знак, ознбка, прикмбта; ~s vehementes красномбвні ознбки; 2. симптбм; нбтяк; вказівка; 3. (рі) хім. слідй (речовини) indicioso adj підозрілий indico 1. ^'індійський; 2. mдив. índigo indiestro ас{г'незгрббний, невмілий indiferencia f байдужість, байдужність; індифербнтність
indiferente adj А. байдужість; es - байдуже, все однб, не важлйво; 2. посередній, пересічний, ні те ні се; 3. байдужий, байдужний; індифербнтний; 4. невіруючий indiferentismo m А. байдужість, байдужність; індиферентйзм; 2. релігійний інди- ферентйзм
indjferentista 1. adj тш стосується релігійного індиферентйзму; 2. сот. прибічник релігійного індиферентйзму indígena 1. adj аборигбнний; тубільний; місцбвий; 2. сот. аборигбн; тубілець indigencia /нуждб, бідність indigenismo тА. лінгв. індіхенізм; запозй- чення із індібнських мов; 2. індіанські звйчаї; 3. індіхенізм (ідейний напрям) indigenista 1. adjt індіхеністський, який стосується індіхенізму; 2. сот. спеціаліст з культури індібнців
356
indulto
indígeno adj, com. діал. див. indígena indigente до/бідний, уббгий, нуждбнний,
ЗЛИДбННИЙ
indigerible adj див. indigestible indigestamente adv 1. нетерпляче; у гніві, із роздратувбнням; 2. хаотично, безлбдно indigestar vt BHKnMKáTM рбзлад шлунку; ~se 1. не перетрбвлюватися, не засвбю- ватися (про їжУ)\ 2. розладнбти собі шлунок; 3. не подббатися, викликбти не- прйязнь
indigestible до/нестрбвний
indigestión /нетр0влення шлунку, розлад
трбвлення
indigesto1 adj 1. нестрбвний, важкйй (про їжУ)\ 2. неперетрбвлений (лро їжУ}\ 3. хвб- рий на рбзлад трбвлення; está ~ у нього нетрбвлення шлунку; 4. огйдний, відрбз- ливий; 5. сувбрий, похмурий; 6. безлбд- ний, сумбурний; заплутаний indigesto2 т Л. Ам. індібнець; тубілець indignación f обурення; provocar una oleada de - викликати спблах обурення indignado до/обурений indignante до/обурливий indignar vt обурювати; ~se (con, contra, de, por) обурюватися
indignidad fA. ницість, підлість; ганббний вчйнок; 2. див. indignación indigno adj 1. (de) недостбйний, негбжий;
2. підлий, ниций, огйдний; 3. принйзли- вий, ганббний
índigo т індиго (фарба)
indiligencia f недббльство; недбалість,
халбтність
indinarse див. indignarse indino 1. adj див. indigno; 2. клятий, бісів (продитинУ}\ 2. m клята дитйна; 3. діал. шахрбй
indico1, -а 1. adj індібнський, якйй стосується америкбнських індібнців; 2. індійський, якйй стосується Індії; 3. m, Яндіб- нець, -ібнка; 4. тдіал. бійцівський півень; - sangley китáйcький (японський) торгб- вець (на ФіліппінаМ hacer el ~ бути нелу- кбвим (простодушним); дуріти, клбїти дурня; no hagas el - не будь дурнем; ¿somos ~s? так я і повірив!; що тут незрозумілого? indio2 до/сйній
indirecta /"нбтяк; ~ del padre Cobos недо- рбчна (груба) прямолінійність, безтбкг- ність, безтбктний вчйнок indirecto adj А. непрямйй, обхіднйй; 2. не- прямйй, побічний; 3. юр. не по прямій лінії (про спорідненість); 4. лінгв. непрямйй; complemento ~ непрямйй додбток; estilo ~ непряма мова indirigible до/некербваний indiscernible до/нечіткйй, тумбнний; не- вйдимий
indisciplina /недисциплінбваність, відсутність дисципліни; розхлябаність indisciplinable, indisciplinado до/недис- циплінбваний, незібраний; неслухняний indisciplinarse 1. порушувати дисципліну .(порядок); 2. вййти з покбри indiscreción /і. нескрбмність, неделікбт- ність; 2. 6e3TáKTHÍCTb, безцеремонність;
3. необербжність, необбчність; cometer una - здійснйти нерозумний вчйнок indiscreto adj А. нескромний, неделікбт- ний; una pregunta ~а нескрбмне питбння;
2. бeзтáкгний, безцерембнний; visita ~а безцерембнний (нав’язливий) відвідувач;
3. нерозсудливий; необбчний indiscriminado adj діал. байдужий indisculpable adj непростймий, недозволенний
indiscursivo adj нерозсудливий indiscutibilidad f беззапербчність, неза- пербчність
indiscutible adj беззапербчний, незапе- рбчний
indisolubilidad f 1. нерозчйнність; 2. не- розрйвність
indisoluble adj 1. нерозчйнний; 2. нерозривний
indisolvente adj якйй не розчиняє indispensabilidad f 1. необхідність, насущність; 2. обов’язкбвість # indispensable adj А. необхідний, насущний; lo (más) - найнеобхідніше; 2. обо- в’язкбвий
indisponer* vtA. розлбджувати, привбди- ти в ббзлад; 2. (con, contra) розсвбрю- вати; налаштбвувати прбти; 3. викликбти нездужання; ~se 1. (соп) сварйтися, пересварюватися; 2. нездужати, захвбрю- вати
indisponible adjякбго нембє в наявності indisposición f 1. непорядок; 2. неприхильність; небажбння; 3. нездужання indispuesto adj 1. безлбдний; 2. неприхильний; 3. розсвбрений; 4. заслбблий, хвб- рий
indisputabilidad /"беззапербчність, неза- пербчність
indisputable adj беззапербчний, незапе- рбчний
indistinción f А. однбковість; 2. неясність, розплйвчастість
indistinguible adj 1. нерозрізненний; не- розрізнймий; 2. неяснйй, розплйвчастий indistinto adj А. якйй ніччм не відрізняється, такйй же; 2. байдужий; es ~ ббйдуже, все одно; 3. нейснйй, розплйвчастий indita fЛ. Ам. 1. ромбнс, балбда; 2. швид- кйй танець
individuación ^індивідуалізація individual adj А. індивідубльний, особистий, персонбльний; 2. діал. однбковий individualidad Яндивідубльність individualismo m індивідуалізм individualista 1. ^'індивідуалістичний; 2. com. індивідуаліст individualización Яндивідуалізбція individualizar vtA. індивідуалізувбти, виділяти; 2. характеризувбти, визначбти individualmente adv індивідубльно, пер- сонбльно, окрбмо
individuamente adv нероздільно, рбзом individuar іПдив. individualizar individuo 1. до/неподільний, нероздільний; 2. індивідубльний; 3. m індивід, індивідуум; осббина; 4. член (організації);
5. суб’єкт, тип; 6. осбба, особйстість, cuidar bien de su - занбдто дббти про влбс- ну особу
indivisibilidad /"неподільність, нероздільність
indivisible до/1. неподільний, нероздільний; 2. мат. неподільний; юр. якйй не підлягає пбділу (про майно) indivisión f А. неподільність, нероздільність; 2. юр. нероздільність (майна) indiviso adj див. indivisible indivulgable adj не призначений для розголбшення
ind*o, -а 1. adj індійський; 2. m індієць, -ійка
indoblegable adj 1. якйй не згинбється, пружнйй; 2. непохйтний, стійкий indócil adj неслухняний, непокірний indocilidad Лнепбслух, непокірність indocto до/ неосвічений, неотбсаний, непросвіщбнний
indoctrinado до/неосвічений, ненбвчений indocumentado adj А. якйй не має посвідчення осбби, безпаспортний; 2. незнач- нйй, мізерний (про людині 3. неосвічений; необізнаний indochino до/індокитбйський indoeuropeo adj лінгв. індоєвропейський
indogermánico adj лінгв. індогермбн- ський, індоєвропбйський índole fA. харбктер, нбров; прирбда; 2. характер, властйвість, особлйвість; 3. рід, вид; un asunto de otra ~ спрбва збвсім іншого рбду
indolencia fA. безбблісність; 2. млявість, байдужість, апатія; 3. лінощі, безтурббт- ність
indolente adj А. безбблісний; 2. млявий, байдужий, апатйчний; 3. лінйвий, безтур- ббтний
indoiogía Лндолбгія indólogo /77 індблог indoloro adj див. indolente 1 indomabilidad fA. неприручуваність (тварин)', 2. неперембжність, нездолбнність; 3. невгамбвність, неприббрканість; 4. непокірність, норовлйвість indomable adj А. неприручуваний (про тварин); 2. непереможний, нездолбнний; 3. неслухняний, некербваний, норовлй- вий; 4. неприборканий, шалбний (про почуття)
indomado adj А. неприручений, дйкий (про тварин); 2. нескбрений indomesticable adj А. неприручуваний, якйй не піддабться прирученню; 2. жорст- кйй, деспотйчний
indomesticado, indoméstico до/неприру- чений, дйкий
indomia fA. діал. див. indormia; 2. діал. новизнб
indómito adj А. див. indomesticado; 2. див. indomesticable 1; 3. свавільний, норовйс- тий; 4. нестрймний, шалбний indonésico adj див. indonesio 1 indonesio 1. до/індонезійський; 2. m індонезієць
indormia /д/до. впрбвність, спрйтність indotado adj не наділений, позббвлений indrómina fЛ. Ам. чаклунство; знахарство; прйстріт
indubitable adj див. indudable indubitado до/безсумнівний, безпербчний inducción fA. спонукбння, поштовх; 2. лог. індукція; 3. вйсновок, підсумок; 4. фіз. індукція
inducido 1. adj фіз. індукбваний; 2. m якір inducidor 1. adj фіз. індукуючий; 2. m ініцібтор; призвідник, заводій inducimiento m див. inducción inducir* vtA. змушувати, спонукати, штов- хбти; 2. призвбдити, викликбти; - a sospecha викликбти підбзри; 3. вводити (в оману, спокус^ 4. лог. робйти вйсновок (від конкретного до загального), вивбди- ти на основі індукції; 5. робйти вйсновок;
6. фіз. індукувбти; 7. завдавбти indúctil adj А. нерозтяжнйй; 2. нековкйй; 3. непіддбтливий inductivo adj лог. ін^уктйвний inductor /771. призвідник, заводій; 2. ел. індуктор
indudable до/безсумнівний, безпербчний indulgencia fA. поблбжливість; 2. церк. індульгбнція, відпущення гріхів; - ріепа- гіа пбвне відпущення гріхів indulgenciar ііїцерк. давбти індульгбнцію, відпускати гріхй indulgente до/поблбжливий indulgir і/ґпрощбти
indultar vtA. прощбти; мйлувати, звільняти (від покарання); 2. звільняти (від зобов'язання); вилучати (чинногозаконі ~se А. діал. втручатися в чужіспрбви, пхатися кудй не просять; 2. діал. вихбдити із скрутнбго станбвища indulto /77 1. прощення; помйлування, звільнення від покарбння; 2. церк. відпущення гріхів; 3. привілбй, мйлість; 4. вй- лучення з дії закону
357
indumentaria
indumentaria f 1. одяг, цостюм; 2. історія костюму
indumentario adjmwÁ стосується бдягу indumento т (рі) одяг, бдіж, вбрання induración f мед. затвердіння, ущільнення
indurar vi (~se) мед. тверднути, затвер-
ДІВбТИ
industria ЛІ. промисловість, індустрія; ~ ligera легка промислбвість; - pesada важ- Ká промислбвість; 2. галузь промисловості; 3. ремесло, прбмисел; 4. виробництво, підприбмство; 5. майстбрність, вміння, впрбвність; de - /ос. adv. спеціб- льно, зумйсно; caballero de (la) ~ шахрай, авантюрист
industrial 1. adj промислбвий, індустріа льний; 2. /77 промислбвець, фабрикант; підприбмець
industrialismo т 1. ек. опора на промисловість; 2. меркантилізм; 3. філос. індуст- ріалізм
industrialista т, ек. прибічник опори на промислбвість
industrialización Лндустріалізбція І industrializar vt індустріал ізувбти industriar vt наставляти, навчати; - se |(para) навчитися, наловчитися, набити руку; примудритися
industrioso adj 1. роботящий, працелюбний; 2. підприємливий, активний; 3. майстровий, майстбрний, впрбвний industriosamente adv 1. вправно, май- стбрно, зі знанням спрбви; 2. зумйсно inebriante adj\. п’янкйй; 2. мед. токсйчний inebriar и/п’янйти inebriedad /пибцтво ineclipsable adjнембркнучий ineconomía /'неекономічність ineconómico adj неекономічний inecuación fMar. нерівність inedia /толодувбння (тривале) inédito adj\. невйданий, ненадрукбваний, неопублікбваний; 2. невідбмий, незнайб- мий; новйй, незвичбйний, небувблий ineducable adjважкйй у вихованні ineducación f невйхованість, невміння повбдитись; неввічливість ineducado adjневйхований, неввічливий inefabilidad f невислбвлюваність, неска- збнність; непередбваність inefable adj невислбвлюваний, невимбв- ний
inefectivo з^'неефектйвний, недібвий ineficacia /’неефектйвність; безрезультб тність
ineficaz, ineficiente adj неефектйвний, недібвий; безрезультбтний inejecución fflian. невиконбння inejecutable яо/невикбнуваний inelegancia f відсутність елегантності (витонченості)
inelegante adj неелегбнтний; невйтонче- ний
inelegible adj 1. якйй ускладнює вйбір; 2. якйй не мбже бути ббраним ineluctable, ineludible adj неминучий, не- відворбтний
inembargable adj якйй не підлягбє нак- лбденню емббрго
inemendable adj див. inenmendable inenarrable adj невимбвний, незбагнбн- ний
inenmendable adj непопрбвний, невип- рбвний
inepcia f 1. нісенітниця, маячня; 2. діал. див. ineptitud
ineptitud f 1. нездбрність, бездарність; 2. непридбтність
inepto 1. яс/нездбрний, бездбрний; 2. не- придбтний; 3. дурнйй, безглуздий; 4. m нездбра
inequiangular adj мат. нерівнокутний inequilátero adj мат. нерівносторбнній inequitativo ас^'несправедлйвий inequívoco adj недвознбчний, яснйй; безсумнівний
inercia ЛІ. фіз. інбрція; 2. інбртність, бездіяльність, неактйвність; 3. відстблість, зашкарублість
inerme adj 1. беззбрбйний, неозброєний; 2. беззахисний
inerrable adj 1. безпомилкбвий; 2. непомильний
inerrancia f 1. безпомилковість; 2. непомильність
inerte adj\* фіз., хім. інертний; 2. інбртний, бездіяльний; неакгйвний; 3. мбртвий, бездихбнний; 4. біол. безжиттєвий, несприятливий для рбзвйтку життя; 5. від- стблий, зашкарублий inerudición /'невігластво, неосвіченість inerudito а^неотбсаний, неосвічений inervación їфізіол. іннервбція inervar гіфізіол. іннервувбти inescrupuloso ао/нескрупульбзний inescrutable, inescudriñable adj нетзна- ваний, неосяжний, незвіданий inesperable аа{гнеочікуваний, непередбб- чуваний
inesperado ас/неочікуваний, раптбвий inestabilidad /'нестійкість, нестабільність inestable ас/нестійкйй, нестабільний inestancable зо/нестрймний, якйй інтен- сйвно розвивбється
inestimable adj\. безцінний, неоціненний; 2. якйй не піддається оцінці inestimado adj\. не оцінений, не підданий оцінці; 2. якйй не піддабться оцінці; не- оцінбнний
inevidente ас/неочевйдний, неявний inevitable adj 1. неминучий, невідворбт- ний; 2. неодмінний, обов’язкбвий inexactitud /'нетбчність inexacto яо/нетбчний inexcitable ^'незбудливий inexcusable adj 1. непростймий; 2. неодмінний, обов’язкбвий; una visita - обов’язкбвий візйт
inexhausto adj невичбрпний; безкінечний, нескінчбнний; ~а verborrea нескін- чбнний потік слів
inexigible adj якйй не підлягає стягненню inexistencia /небуття inexistente adj\. неіснуючий; 2. мізбрний, незначнйй
inexorabilidad /невблагбнність, непохйтність inexorable ярУневблагбнний, непохйтний inexperiencia /'недосвідченість inexperto недосвідчений inexpiable adjнеспокутуваний inexplicabilidad /непояснюваність inexplicable adj непояснюваний inexplorado adj недосліджений, нероз- віданий
inexplotable adj непридбтний для експлуатації (розрббки) inexportable adj непридбтний для бкспорту inexpresable ^невислбвлюваний, невимбвний
inexpresivo adj 1. невирбзний; 2. холбд- ний, безпрйстрасний
inexpugnable adj 1. неприступний (про фортецю); 2. впбртий, непохйтний; неприступний
inexterminable adj незнищбнний inextinguible adj 1. невгасймий, невтолй- мий (про почуття); 2. нескінчбнний inextinto а^’незгаслий, непогбслий inextirpable яо/невикорінюваний inextricable adj \. складнйй, заплутаний; 2. нерозв’язний, безвйхідний infaceto adj невйтончений, позббвлений смаку
infacundo adjнекрасномбвний infalibilidad f 1. надійність; 2. непомйль- ність, безпомилковість infalible adj\. надійний, вірний; remedio ~ надійний засіб; 2. непомйльний, безпомилкбвий
infalsificabie adj якйй не піддається фальсифікбції
infamable adj див. infamativo infamación /зганьблення, інфамбція infamadamente adv ганебно infamador 1. adj якйй ганьбйть, безчбс- тить; 2. /77 крйвдник
infamar и/ганьбйти, безчестити; ~se гань- бйтися
infamativo зс/ганббний infamatorio adj 1. див. infamativo 2. пасквільний
infame adj 1. ганббний, безчесний; 2. підлий, мерзбнний; 3. паскудниий, огйдний;
4. маловідомий; неавторитетний infamia f 1. ганьбб, безчбстя; 2. нйцість, підлість, мерзбнність infancia М. рбннє дитйнство; primera ~ дитячі літб; segunda - бтроцтвб, юність; 2. діти; 3. початок, рання стбдія розвитку infancino /77 олія незрілих маслйн infanta ЛІ. інфбнта, принцеса; 2. дружйна інфбнта; 3. інфбнта (титулдами королівського роду); 4. дівчинка (до семи років) infantado m, infantazgo m 1. тйтул інфбнта (інфбнти); 2. володіння інфбнта (ін- фбнти)
infante 1. /77 інфбнт, принц; 2. інфбнт (титул члена королівського роду); 3. хлопчик (до семи років); 4. поет, дитя; 5. військ. піхотйнець; 2. ґдив. infanta 1 infantejo /77 церк. хлопчик у церковному хбрі
infantería f військ, піхота; - de Marina морськб піхбта; ~ motorizada мотопіхота; ir (quedar) de ~ спішитися infantesa fflHB. infanta 1 infanticida 1. adj дітовбйвчий; 2. com. дітовбйвця
infanticidio /77 дітовбйвство infantico /77 церк. хлбпчик у церковному хбрі
infantil adj\. дитйчий; 2. дитячий, дитйня- чий, інфантйльний; 3. наївний, простодушний
infantilismo m 1. мед. інфантилізм; 2. дитячість, інфантйльність; 3. наївність, простодушність infantina Лона інфбнта infantino adj див. infantil infanzón1 тіст. інфансбн (ідальго з обмеженими привілеями) infanzón2 тдіал. вихваляння, хвбстощі infanzonazgo т, infanzonía ficr. 1. тйтул інфансбна; 2. володіння інфансбна infartar vt викликбти інфбркт; ~se пере- нестй інфбркт infarto /77 мед. інфбркт infatigable яо(г'невт0мний infatuación Лмарнослбвність, самовдоволеність; зарозумілість infatuado adj марнослбвний, самовдовб- лений
infatuar и/робйти марнославним; -se за- пишбтися, зазнбтися, стбти про сббе зависбкої думки
infausto adj нещбсний, нещаслйвий, фатбльний; de -a memoria сумнбі (недбброї) пбм’яті
infebril adj без жбру, без температури infección f 1. мед. зарбження, інфікувбн- ня; 2. інфбкція, інфекційне захвбрюван- ня,зарбза
infeccionar гідив. inficionar infeccioso adj мед. інфекційний, зарбзний infectado adj мед. зарбжений
358
infortunado
infectante adj мед. інфекційний, зарбзний infectar vt(v¡) див. inficionar 1 infectivo adj див. infeccioso infecto adj1. зарбжений, інфікбваний; 2. за- рЮжений, урбжений; 3. смердючий, смердючий; 4. жарг. огидний, мерзбнний, бруд- нйй; un asunto - брурнб cnpáBa infecundidad ^безпліддя infecundo ¿^'безплідний infelicidad /неицбстя
infeliz adj\. нещасливий, нещбсний; 2. фатальний, зловісний; 3. невдблий; una expresión - невдблий вислів; 4. нещасливий, безталбнний, нещбсний; 5. простодушний, нелукбвий, дббрий, покірний (про людині
infelizmente adv на жаль infelizote 1. я# нещбсний; 2. /77бідолбха; 2. дббра душб; 3. прост0к, бевзь inferencia /'висновок, умовивід inferior 1. adj нйжній; los pisos -es нижні поверхи; 2. нижчий, гірший; 3. м0нший; número - м0нше числб; 4. розташбваний
НЙЖЧЄ (про МІСЦЄВІСТЬ)\ 5. НИЖЧИЙ, ПІДЛ0Г- ЛИЙ, М0Л0ДШИЙ ПО чину; 6. /77ПІДЛ0ГЛИЙ inferioridad f\. низькб станбвище; 2. гірша (низькб) якість; 3. недостбтність; неповноцінність
inferir vt\. робити висновок, підсумбвува- ти; 2. тяпгй за соббю, призвбдити; 3. завдавбти (збитків, образ, ран)', -se ви- nnnBáTH, слідувати infernáculo m клбси (дитяча гра) infernal adj 1. пекбльний; 2. гидкий, огидний, диявольський; un ruido ~ пекбльний шум; 3. шкідливий; небезпбчний, згубний infernar иМ. засуджувати на вічні муки; 2. (vt) мучити(ся), терзбти(ся); 3. дратувб- ти; докучбти; -se дратувбтися; досбду- вати
infernillo m див. infiernillo
inferno adj\. поет, пекбльний; 2. m діал.
пбкло
infertilidad /'безпліддя, стерильність infertilizable adj нездбтний до запліднення, незапліднюваний
infestación f 1. зарбження; 2. розбрення, спустбшення; 3. запбвнення, заполбнення infestado adj 1. зарбжений; 2. розбрений, спустбшений; 3. запбвнений, заполбне- ний
infestar иМ. (vi) заражбти(ся); 2. розоряти, спустбшувати; 3. напбвнювати, запбв- нювати; -se напбвнюватся, запбвнюва-
тися
infesto adj поет, шкідливий, згубний inficiente ао/зарбзний inficionar vt(vt) 1. заражбти(ся); 2. розбб- щувати(ся); 3. отруювати(ся) infidel adj див. infiel 1 infidelidad /і. невірність, віролбмство; 2. невір’я, безббжність; 3. невіруючі, безббжники infidencia /нечбсність, непорядність, зло- вживбння довірою; віролбмство; зрбда infidente ао/нечбсний, непорядний, який зловживбє довірою; віролбмний infido adj віролбмний, зрадливий infiel 1. adj невірний, віролбмний; 2. не- прбвильний, нетбчний; несхбжий; 3. рел. невіруючий; 4. m рі невіруючі, безббжники
Infiernillo /77 спиртівка infiernito /77 Ам. 1. бенгбльський вогбнь; ,2. вид картярської гри infierno /771. (pf) пбкло; 2. підзбмне 4áp- ство, місце перебувбння душ помбрлих (у язичницьких релігія)?)', 3. (спрбвжнє) пбкло, пекбльний шум; 4. церк. трбпезна, де Щять скорбмне (у монастирі}, 5. клбси Дитяча гра), 6. потайнб відділення (га- мзиця, портфеля) 7. діал. вид картяр- ської гри; en ios quintos -s у чбрта на
poráx; mandar a uno a los quintos ~s no-
слбти до біса
infigurable з^'нематерібльний, безтілбс- ний
infigurado ^‘безформний infijo тлінгв. інфікс
infitración f 1. мед. інфільтрбція; 2. проникнення, всмбктування, вбирбння infiltrado 1. adj мед. Інфільтр0ваний; 2. увібраний; 2. т мед. інфільтрбт infiltrar иМ. (vi) насйчувати(ся); 2. навіювати (почуття, думки)', запровбджувати (ідеі); -se 1. вбирбтися, просбчуватися; 2. проникбти, запроваджуватися ínfimo adj 1. найнйжчий, нйжчий; незнач- нйй; un precio ~ сміхотвбрна цінб; 2. найгірший, мізбрний, остбнній infinidad ñ. безкінечність; 2. мбса, ббзліч infinido adj 1. незакінчений; 2. безкінбчний infinitar и/робйти безкінбчним infinitesimal adj мат. безкінечно малйй infinitésimo 1. adj див. infinitesimal; 2. m мат. безкінбчно Maná величинб infinitivo лінгв. 1. ад/неознбчений; modo - неознбчений спбсіб; 2. m інфінітив, неознбчена фбрма дієслбва infinido 1. adj безкінбчний, безмбжний, безкрайній; 2. числбнний; 3. m безкінбч- ність, нескінченність; 4. мат. знак безкінбч- ності; 5. adv безкінбчно, надзвичбйно infinitud ^безкінбчність, безмбжність, не- скінчбнність infinta /прикидбння infintoso adjypfaBamv\ infirmación f юр. відміна; огол0шення недійсним
infirmar vt 1. псу в ¿ти, знецінювати; 2. юр. анулювбти, відмінЯти; оголбшувати недійсним; позбавляти сйли infirme ^слабкйй, немічний inflación г1. надувбння, напбвнення повітрям (гбзом); 2. здуттЯ; надутість; 3. зарозумілість, марнослбвство; самовдовб- лення; 4. фін. інфляція; 5. див. insuflación
inflacionario ^'інфляційний inflador а^'якйй надувбє, роздувбє inflamabilidad /займйстість, горючість inflamable а^'легкозаймйстий, горючий inflamación f\. займбння, спалбхування; 2. мед. запблення; 3. тех., авт. запблю- вання
inflamamiento m див. inflamación 1 inflamar vt 1. підпблювати; запблювати; 2. збуджувати, розпблювати; - a uno de (en) ira вйвести з рівновбги, роздрату- вбти; 3. мед. викликбти запблення; -se
1. загорбтися, спалбхувати; 2. загорбти- ся, надихбтися; 3. мед. запблюватися;
4. розпблюватися, гніватися inflamativo, inflamatorio adj 1. легкозай- мйстий; 2. мед. запальнйй inflamiento гидив, inflación 1, 2 inflante aqjr надутий, пихбтий, марнослбв- ний
inflar vt 1. надувбти, наповнЯти повітрям (гбзом); накбчувати; - los carrillos надути щоки; 2. роздувбти, перебільшувати; 3. робйти зарозумілим (марнослбв- ним); -se 1. надувбтися; роздувбтися;
2. надувбтися пихбю
inflativo adjякйй надувбє, роздувбє inflectivo adj 1. якйй згинбється, переги- нбється; 2. муз. модулюючий (про голос) inflexible adj 1. негнучкйй, якйй не гнбть- ся, якйй не згинбється; 2. стійкйй, непо- хйтний, незлбмний; gun carácter - твер- дйй харбктер; - a los rueos незговірливий
inflexión /і. згинбння, перегинбння; 2. фіз. згин, перегйн; прогйн; 3. муз. модулЯція (голосну, 4. лінгв. флбксія
inflexionarse vr вигинбтися, перегинб- тися, прогинбтися
inflicción /1. завдавбння (поразки)', при- нбсення (зла, страждання); 2. наклбден- ня (стягнення, покарання) inflictivo adj 1. якйй завдбє (зло, страждання, поразку); 2. якйй накладбє (стягнення, покарання)
infligir vt, inflingir і/М. завдавбти; - una derrota завдавбти порбзки; - torturas завдавбти мук; 2. накладбти (стягнення, покарання)
inflorescencia f6or. суцвіття influencia ñ. вплив, дія; ejercer la - sobre uno впливбти; estar sometido a la - de
uno відчувбти вплив; 2. вплив, авторитет, вагб; hombre de - впливбва людйна; 3. рі зв’язкй; mover las ~s пустйти в хід зв’язкй; скористбтися впливбвими зна- йбмствами; 4. рел. божбственне натхбн- ня; 5. фіз. індукція influenciar vtflHB. influir influente adj див. influyente influenza f мед. грип; інфлюбнца; нбжить Influenzado ас/хвбрий на грип influir vt (en, con, para, sobre) впливбти, діяти; - en la calidad впливбти на Якість; - para el resultado вплйнути на резуль- тбт; dejarse - por uno відчувбти вплив influjo /77 1. див. influencia; 2. приплйв (морський)
influyente adj 1. який впливбє; 2. впли- вбвий
infolio /77 ін-фбліо, кнйга формбтом ін- фбліо
información f 1. повідомляння, інформу- вбння; 2. повідбмлення, інформбція, дбні; facilitar (suministrar) - надавбти інфор- мбцію; 3. юр. розслідування; - parlamentaria парлбментське розслідування;
4. рбзвідка; 5. виховбння, освіта informado adj 1. інформбваний; 2. реко- мендбваний; bien - з хорбшими рекомен- дбціями, з хорбшим послужнйм спйском informador 1. adj повідомляючий, інформуючий; 2. /77 інформбтор informal adj 1. неофіційний, неформб- льний; 2. несвітський; 3. вільний, безцеремонний, фамільярний; 4. несерйбзний, безвідповідбльний, нестарбнний informalidad f 1. недотримання встанбв- лених формбльностей; 2. вільність, без- церембнність, фамільярність; 3. несер- йбзність, безвідповідбльність, нестарбн- ність
informamiento тдив. información 1 informante 1. ^ інформуючий, повідомляючий; 2. /77 інформбтор; 3. лінгв. інфор- мбнт
informar vt 1. (de, sobre) повідомляти, ін- формувбти, довбдити до відома; 2. докла- дбти; 3. (de, sobre) наставляти; 4. філос. робйти ребльністю, втілювати; 5. явлЯти соббю оснбву, визначбти сутність; 6. вихб- вувати, давбти освіту; -se добувбти дбні, дізнавбтися
informativo adj\. інформаційний; 2. філос. якйй формує, втілює
informe1 adj 1. безфбрмний; 2. неЯснйй, невйзначений; розплйвчастий informe2 /77 1. дбповідь, повідбмлення; 2. інформбція, дбні; dar (suministrar) -s надавбти інформбцію; 3. юр. промбва на суді
informidad /Ч. безфбрмність; 2. неясність, невйзначеність; розплйвчастість infortificado adj неукріплений infortuna /'несприятливий вплив зірбк (в астрології)', невезіння, невдбча infortunadamente adv на жаль infortunado adj 1. нещбсний; злощбсний; 2. безталбнний, нещаслйвий
359
infortunio
infortunio m 1. непуста бідЯ, нeщácний випадок; 2. нещЯстя, злигодні; 3. невдЯча infortuno ао/нещаслйвий, бeзтaлáнний infracción 7 1. порушення (правила, закону ~ al código de circulación порушення прЯвил дорбжнього руху; 2. мед. Н6П0ВНИЙ перелбм infracto adjmuym, стійкий infractor 1. adj який порушує (правила, закони); 2. т порушник infraestructura 71. інфраструктура; 2. архіт. підзбмна частина споруди infrahumano adj тваринний, нйций, не- достбйний людйни; instintos ~s нйці інстйнкти
infrangibie adjmwA не биться, міцнйй infranqueable adj 1. непрохідний; 2. не- здолЯнний; diferencias ~ нездоланні су- пер0чності
infrarrojo adj фіз. інфрачервбний infrascrí(p)to adj 1. якйй нйжче підпи- сЯвся; 2. нижчезгЯданий infrasónico, infrasonoro adj фіз. інфра- звукбвий
infravalorar недооцінювати infrecuencia /'рідкісність infrecuentado ас/рідко відвідуваний; безлюдний
infrecuente adjнечЯстий, рідкісний infriar \гідіал. охолбджувати, остуджувати infrigidación 7охолбдження, остигання infringir у/порушувати, переступЯти (закон, припис)] не вйконати (обіцянку, не дотрйматися (слова) infróndigo adj діал. п’Яний.напідпйтку infructífero adj 1. безплідний; 2. безплідний, безрезультЯтний, непродуктйв- ний
infructuosidad /'безплідність, безрезуль- т0тність, непродуктйвність infructuoso adj див. infructífero 2 infrugífero adj див. infructífero infrutescencia їбот. супліддя ínfula 7 1. церк. єпйскопська мйтра; 2. p¡ стрічкй єпйскопської мйтри; 3. р! мар-
HOcnáBHicTb
infumable adj паскудний, повний (про тютюн, цигарку)
infundada adj необфунтбваний; una queja ~а необгрунтбвана CKápra infundible adj див. infusible infundio /77неправдйва чутка, плітка, брехнЯ infundioso 1. злоязйкий, зловорбжий;
2. /77 ПЛІТКЯр
infundir vt 1. навіювати (почуття)] ~ confianza викликЯти довіру; ~ inquietud викликЯти занепокбєння; - terror (miedo) вселити страх; 2. настбювати, робйти настій; 3. наливЯти infurtir і//валЯти (сукно) infusar гідіал. навіювати (почуття) infuscar 1. и/темніти; 2. ^затемняти infusibilidad 7неплЯвкість, тугоплЯвкість infusible adjнеплавкйй, тугоплавкий infusión ЛІ. настій, напій (з трав, плодів); 2. церк. окрбплення (прихрещенні)] 3. навіювання (почуття)] 4. мед. ВЛИВЯННЯ (внутрішньовенне)] estar en - бути готб- вим, дозріти
infusco 1. р. ігг. de infundir; 2. adj від Ббга, мйлістю Божою; ¡tiene la ciencia ~a! він прирбджений наукбвець! infusorio /77 ЗООЛ. ІНфузбрІЯ inga /771. див. inca; 2. діал. інга (танець) inganable adj недосяжний ingarantido adj негарантбваний ingeniador 1. зр/винахідливий; 2. /77ВигЯ- дько, винахідник
ingeniar vt вигЯдувати, винахбдити; ’-se (ingeniárselas) 1. викручуватися, виплутуватися; вихбдити зі станбвища; 2. про- явлЯти винахіливість, умудрятися, при-
ловчйтися; - separa obtener una cosa
примудрйтися зробйти ingeniatura 7 підприбмливість, мбткість, промітність, спрйтність ingeniería 7 1. інженбрна спрЯва; 2. Téx- ніка, технолбгія
ingeniero /771. інжен0р; - agrónomo агро- hóm; - de minas гірськйй інженбр; - de montes лісівнйк; ~ mecánico інженбр- мехЯнік; 2. pi інженбрні військЯ; 3. вигЯ- дько
ingenio /771. винахідливість, кмітлйвість; 2. впрбвність, спрйтність* 3. майстбрніс- ть, уміння; 4. талЯнт, здібності, обдару- вЯння; 5. рбзум, інтелЯкт; 6. дотепність; ~ ático аттйчна сіль, тонкйй дбтеп; 7. тала- новйта людина, г0ній; 8. письмбнник, Яв- тор; 9. механізм, машйна; anapáT; 10. ра- кбта; - espacial космічний літЯльний anapáT; 11. військ. rapMáTa; 12. (~ de azúcar) Ам. цукровий завбд; цукрбва плантЯція із цукрбвим завбдом; afilar (agudizar) el ~ ворушйти мізками
ingeniosidad 7 1. винахідливість, кмітлйвість; 2. недорбчна дотепність; недорбч- ний дбтеп
ingenioso adj 1. винахідливий, кмітлйвий, хитромудрий; 2. обдарбваний, талановитий; 3. майстбрний, умілий ingénito adj 1. незачЯтий; 2. врбджений, прирбджений, прирбдний ingente aq/величбзний ingenua 7 1. наївна дівчина (жінка), про- стЯчка; 2. театр, інженю ingenuidad /'простодушність, нелукЯвість ingenuo 1. aqjrнаївний, простодушний, не- лyкáвий; 2. чйстий, доброчбсний, цнотлй- вий; 3. /77 npocTáK, бевзь ingerencia ffiine. injerencia ingerido adj діал. понурий, занепЯлий духом
ingérido adj діал. хвбрий ingerir vi див. injerir
ingesta f мед. 1. гігібна харчувЯння; 2. pa- цібн
ingestivo adj мед. травнйй ingestión f мед., фізіол. 1. прийбм їжі; 2.трЯвлення ingina 7щЯлепа ingle faHar пах
inglés, inglesa 1. a# англійський; 2. m, f англієць, -йка; 3. m англійська мбва; 4. кре- дитбр; 3. діал. тбчна (пунктуЯльна) лю^й- на; a la inglesa по-англійськи, на англійський лад; в склЯдчину inglesada 7 типбво англійський ейслів (поведінка)
inglesado а^англізбваний, якйй наслідує ycé англійське; англомЯнський inglesar vt(vr) англізувЯти(ся) inglesismo тлінгв. англіцйзм inglomanía 7англомЯнія inglorioso adjбезслЯвний inglosable adj якйй не піддабться тлумЯ- ченню
ingluvies /77 зоб (у птахів) ingobernable aq/некербваний; неслухняний
ingratitud /'невдячність ingrato adj 1. невдЯчний; 2. неприємний; обтяжливий; una comisión ~а обтяжливе доручення; 3. невдЯчний, невйгідний;
4. Ам. неувЯжний, черствий ingravescente adjwm погіршується, якйй загбстрюється
ingravidez 7невагбмість, лЯгкість ingrávido adjлегкйй, невагбмий ingrediente m складовЯ частйна, інгре- дібнт, компонбнт
ingresar 1. vi вступЯти (в організацію)]
2. вступЯти (до навчального заклад,У)]
3. бути поміщеним; потрЯпити; - en el
hospital лягтй в лікЯрню; ~ en la cárcel потрЯпити в ув’язнення, сісти в тюрму; 4 надхбдити (про гроші} 2. і^/здавЯти, по- міщЯти (гроші в банк}, ~ dinero en su cuenta corriente клЯсти грбші на свій по- тбчний рахунок; 2. отрймувати грбші (ре- гулярно} ingresa diez mil pesetas al mes він отрймує дбсять тйсяч necéT на місяць; 3. поміщЯти; ~ en elhospital поклЯсти в лікЯрню; - en la cárcel посадйти в тюрму; ~se діал. вступЯти на військбву службу ingresivo adj лінгв. починЯльний, інгре- сйвний
ingreso /771. вхід; 2. вступ (в організацію); 3. вступ (до навчального закладу)] 4’ вступні Іспити; 5. надхбдження (грошей)]
6. р/дохбди; 7. церк. підніжжя вівтаря ingrimo adjAM. самбтній, на самоті inguandia f, inguandio m діал. вйгадка, хйтрість
inguinal, inguinario adj анат., мед. náxo- вий; hernia - пЯхова грйжа ingurgitación Лювтбння ingurgitar і^ковтбти, прокбвтувати ingustable яр{гнесмачнйй, непри0мний на смак
inhábil adj 1. незгрббний, невмілий; 2. не- здбтний, непридатний; - para el empleo невідповідний посбді; 3. юр. неправоз- дбтний, позббвлений прав; 4.: día - неро- ббчий (неприймбльний) день (в установаа)
inhabilidad 71. невміння, неспрйтність; 2. не- здбтність, непридбтність; 3. юр. неправоздатність
inhabilitación f, inhabilitamiento /77визнбн- ня невідповідним посбді; дискваліфі^ція inhabilitar vt\. (para) визнавбти невідповідним посбді; дискваліфікувбти; 2. робйти непридбтним, невідповідним; ~se стб- ти непридбтним
inhabitable adjнежитловйй, непридбтний inhabitado ^безлюдний inhabituado, inhabitual а^незвйчний inhacedero а^'нездійсн0нний inhalación 71. вдихбння; 2. мед. інгалЯція inhalador 1. adj вдихбльний; 2. m мед. інгалЯтор
inhalante мед. 1. ^'інгаляційний; 2. m речовинб для інгалЯції inhalar vt мед. BflnxáTH (лікарські речовини)
inhalatorio m мед. інгалятбрій inhallable ар^'пропблий, безнадійно втрб- чений
inhartable aq/ненасйтний inhereditable а^гненаслідувальний inherencia 7невід’бмність, притамЯнність inherente adj (внутрішньо) притамЯнний, невід’бмний
inhibición 71. юр. призупйнення (процесу, слідства)] 2. фізіол., хім. інгібувЯння, га- льмувбння
inhibidor 1. ар^'призупинЯльний, затрйму- вальний; 2. мед., хім. інгібуючий; 2. m мед., хім. інгібітор
inhibir vt 1. юр. призупиняти (слідство, процес7); 2. мед. затрймувати, гальмувбти; 3. перешкоджЯти, заважЯти; ~se 1. призупинятися, затрймуватися; 2. усувЯтися, ухилятися; ~ en cuestión усунутися від вйрішення питЯння
inhibitoria 7 юр. постанбва про призупйнення слідства (процбсу) inhibitorio adj 1. призупиняючий, затрй- муючий; 2. юр. призупиняючий (слідство, процес)
inhomogéneo adj негомогбнний, неоднорідний
inhonesto adj 1. безчбсний, нечбсний; 2. не- пристбйний, негбжий inhonorable ^непохвЯльний
360
inmunidad
inhospedable, inhospitable, inhospital adj пив. inhospitalario
inhospitalario adj 1. негостинний, непри- в[тний; 2. сувбрий, непривітний; un clima - суворий клімат; 3. пустбльний, дикий, нeзáтйшний
inhospitalidad /'негостинність, непривітність
inhóspito adj див. inhospitalario inhostil з^неворбжий, дружній inhumación /тюховбння inhumanidad /'нелюдськість, жорстбкість inhumanitario adj див. inhumano 1 inhumano adj\. нелюдський, жорстбкий; негуманний; 2. нестбрпний, нелюдський (про біль, страждання); 3. діал. вимащений, весь брудний inhumar vtxовбти, віддавбти землі iniciación f 1. початок, починбння; 2. посвячення, прилучення iniciado ^'утаємничений; прилучений iniciador 1. яо/починбючий; 2. /77ініцібтор inicial 1. adj початкбвий; 2. лінгв. почи- нбльний, інгресйвний; 2. Яніцібл iniciar v/1. починбти, брбтися; - las negociaciones починбти (відкривбти) переговори; - los contactos вступбти в контбкт; устанбвлювати контбкти; - las acciones діяти; 2. навчбти ochób (азів); наставляти; ~ en las matemáticas викласти оснбви MaTeMáTHKn; 3. посвячувати, npnny4áTn; ~se 1. починбтися; 2. вивчбти оснбви (ази); 3. прилучбтися; 4. прихбдити (про пору року
iniciativa ЛІ. ініціатйва, почйн, починбння; tomar la - брбти ініціатйву у свої руки; lanzar una ~ висувбти ініціатйву; 2. ініціативність; de mucha ~ ініціативний, під- прибмливий, діловйй; 3. npáeo внбсити пропозйцію (на збора))', 4. внбсення про- позйції
inicio /77 nonáTOK; al - de loe. prep. на no- HáTKy
inicuo adj 1. несправедлйвий; 2. жорстбкий, злий
inigualable, inigualado adj незрівнянний, пречудовий
inimaginable aqjr неймовірний inimitable adj\. виняткбвий; неповтбрний; 2. досконблий, закінчений ininflamable негорючий, незаймйстий ininteligencia /'дурість, нерозумність ininteligente ^'нерозумний, дурнйй ininteligibilidad /'незрозумілість, неясність Ininteligible ^'незрозумілий, неяснйй ininteresante з# недієвий inintermitente adj безпербрвний, безпе- рестбнний
ininterpretable ^'непоясненний, якйй не піддабться розтлумбченню ininterrumpido adj непербрвний, безперервний; безупйнний
ininvestigable adj непізнбваний, якйй не .піддабться дослідженню iniquidad f 1. несправедлйвість; 2. жорстокість, звірство
injerencia /втручання; la - en los asuntos de otros países втручбн^я у справи інших країн
injeridor /77 ніж для прищбплювання (рос- лин)
injerir* к/1. вкладати, поміщбти всербди- ну, вводити; 2. вводити, включбти; 3. прищеплювати (рослин])', -se втручатися, .пхатися
injerta fpne. injertación injertación /лрищбплення (рослини) injertador 1. adj щбплювальний; 2. прищеплювальний; 2. /77 сад. ніж для щбп- Дення (рослин)
•njertamiento m 1. сад. щбплення (росли- 2. ввбдення, включення
injertar иМ. сад. прищбплювати (рослину)', 2. мед. робйти пересбдку (тканини)',
3. прищбплювати, ввбдити, насбджувати injertera fc.-r. розебдник
injerto /77 1. сад. лрищбплення (рослини)', 2. сад. живець; 3. сад. підщбпа; 4. мед. пересбдка (тканини)', 5. мед. тканйна для пересбдки
injonear \гідіал. придирбтися, намагатися зачепйти
injuramentado зр/якйй не присягнув, не привбдений до присяги injuria f 1. лбйка; cubrir a uno de - обси- пбти лайкою; 2. обрбза; 3. необ’єктйвніс- ть, несправедлйвість; 4. д/неприбмності, незгбди; 5. мед. пошкбдження (тканин) injuriable яс/вразлйвий injuriado діал. низькосортний (про тютюн) injuriador 1. aqjr обрбзливий, крйвдний; 2. /77 крйвдник injuriante зо/обрбзливий injuriar vt 1. сварйти, лбяти; 2. ображбти, крйвдити; 3. завдавбти шкоди, шкбдити;
4. вдбрити; порбнити
injurioso adj 1. лайлйвий; 2. обрбзливий крйвдний
injusticia /'несправедлйвість; cometer -s чинйти несправедлйво injustificable adj непростймий, якбму нембє вйправдання injustificación /невйправданість injustificado яо/невйправданий injusto adj несправедлйвий inllevable adj 1. нестерпний (про страждання)', 2. непридатний для носіння (про одяг)', 3. неслухняний, нестбрпний inmaculado adj 1. чйстий; 2. чйстий, незаплямбваний inmadurez /'незрілість inmancable ^’обов’язкбвий, неодмінний inmanejable adj 1. незручнйй для корис- тувбння; 2. неслухняний, некербваний inmanencia f філос. іманбнтність inmanente adj філос. іманентний; притаманний, властйвий
inmarcesible, inmarchitable adj нев’янучий
inmarchito а^'незів’Ялий inmaterial adj 1. нематерібльний; 2. без- тілбений, безплотний inmaterialidad ЛІ. нематеріальність; 2. безтілесність, безплбтність inmaterialismo m філос. імматеріалізм inmaterialista 1. adj нематеріалістйчний; 2. /77 імматеріаліст inmaterialización /"одухотворення inmaterializar vt одухотворяти inmaturo ^'незрілий inmediación ЛІ. блйзькість; 2. д/окблиці inmediatamente adv негбйно, тут же, зб- раз же
inmediatez /"блйзькість, сусідство inmediaho adj 1. найблйжчий, сусідній; 2. безпосередній; 3. негбйний, невідклбд- ний; Іа ~а безпосербдній наслідок; de ~ іос. adv. зразу, одразу, тут же; Л. Ам. негбйно; darle a uno por las ~as притиснути, приперти до стінки; llegar (venir) а las -as розлютйтися, розпалйтися inmedible ао{гневимірюваний inmedicable зо/невиліковний inmejorable а^'найкрбщої Якості, найкращий
inmemorable, inmemorial adj давній, древній; desde tiempo - з незапбм’ятних часів
inmensamente adv дуже, надзвичбйно, безмірно
inmensidad /*1. безмірність, безмбжність, неозбрість; 2. маса, численність, ббзліч inmenso adj величбзний, широкий; безмірний
inmensurable adj незмірний inmerecido ^'незаслужений, несправедлйвий
inmergir vt занурювати inmérito adj див. inmerecido inmeritorio aó/недостбйний inmersión /'занурення inmerso ^'занурений inmigración Яммігрбція; - golondrina Ам. сезбнна іммігрбція роббчої ейли inmigrado, inmigrante 1. adj якйй іммігрував; 2. /77 іммігрбнт inmigrar тммігрувбти inmigratorio adj імміграційний inminable adj невичбрпний inminencia /"неминучість, невідворбтність inminente adj 1. неминучий, невідворотний; 2. близькйй, загрбзливий, навйелий (про небезпеку)
inmirable adj діал. потвбрний, огйдний, гидкйй
inmiscible adj якйй не змішується inmiscuir* і^змішувати; примішувати; -se лізти (в чужі справи)
inmisericordia /немилосбрдя, безсердбч- ність
inmisión ЛІ. вклбдення, включення; вкла- дбння; 2. вказівки, інструкції (підлеглому) inmisivo, inmisorio зо/інформуючий inmixtión ^змішування, домішування inmobiliaria /’будівбльна фірма inmobiliario adjнерухбмий (про майно) inmoble adj 1. нерухбмий; 2. стійкйй; 3. твердйй, непорушний inmoderación /'непомірність, надмірність inmoderado ^'непомірний, надмірний inmoderancia fflne. inmoderación inmodestia f 1. нескрбмність; 2. неприс- тбйність
inmodesto adj 1. нескрбмний; 2. неприс- тбйний
inmódico adj див. inmoderado inmolación ЛІ. жертвопринбсення; 2. жбр- тва; самопожбртва
inmolador 1. adj якйй здійснює жетво- принбсення; жбртвуючий; 2. /77жбртвувач inmolar vt\. рел. приносити в жертву богам; 2. жертвувати, приносити жбртву; ~se жертвувати собою, принбсити себб в жбртву
inmoral ^'аморальний inmoralidad f 1. аморальність; 2. аморальний вчйнок
inmoralizable зфневипрбвний; пропащий inmorigerado adj непомірний inmortal ^'безсмертний, вічний; los -es богй (язичницькі) inmortalidad /"безембртя inmortalizar vt обезембртити; увічнити; -se обезембртити своб ІМ’Я inmotivado adj необґрунтбваний, невмо- тивбваний; безпричйнний inmoto, inmovible ^'нерухомий inmóvil adj 1. нерухбмий; 2. твердйй, постійний, незмінний inmovilidad /нерухбмість inmovilización Н. привбдення в нерухбмий стан; 2. мед. іммобілізбція, фіксація inmovilizar vt\. закріпляти, фіксувбти; 2. сковувати, паралізувати, зупинЯти (в розвитку', -se застйгнути, закам’яніти inmudable adj див. inmutable inmueble 1. нерухбмий (про майно)', 2. /77 дім, будівля; р/нерухбме майнб inmundicia f 1. бруд, нечистота; 2. рі не- чистбти, пбкидьки; 3. порбк, розпуста inmundo adj\, бруднйй, нечистоплбтний; 2. огйдний, гидкйй; 3. рел. нечйстий inmune adj А. вільний (від податків)', 2. мед. імунний, якйй мбє імунітбт; 3. невразлйвий inmunidad ЛІ. імунітбт; - congénita врбд- жений імунітбт; - parlamentaria парлб-
361
inmunifacción
ментська недоторкЯннісиь; 2. пільга, звільнення (від податків) inmunifacción fflHB. inmunización inmunifaciente ad/ятіл даЯ імунітЯт inmunización ґмед. імунізЯція, запобіжне щЯпЛЄННЯ
inmunizado adj А. мед. імунізбваний, який Máe імунітЯт; 2. невразливий inmunizar vtA. мед. імунізувЯти; робити щЯплення; 2. убезпЯчити; робити невразливим
inmunología ЯмунолЯгія inmutabilidad f 1. незмінність, непорушність; 2. спбкій, незворушність inmutable adj 1. незмінний, непорушний; 2. спокійний, незворушний inmutación fA. зміна; 2. тривбга, зане-
ПОК0ЄННЯ
inmutar vtA. змінювати; 2. тривбжити, тур- бувЯти; -se 1. змінитися на лиці (від тривоги, хвилювання); 2. хвилювЯтися, тур- бувЯтися, засмучуватися innarrable я^'невимЯвний innato я# врЯджений innatural adj неприрбдний, ненатуральний
innaturalidad /неприрЯдність innavegable adj А. несудноплЯвний; 2. не- придЯтний для плЯвання (про судно) innecesariamente advбез потрЯби innecesario ^'непотрібний innegable adj беззаперЯчний, безсумнівний
innegociable я# необговЯрюваний inneidad ^врЯдженість Innoble adj 1. неблагорбдний; 2. ниций, недостбйний
innocencia fpne. inocencia
innocente adj див. inocente
innocivo яс/нешкідлйвий
innocuidad /"нешкідливість
innocuo ас/нешкідлйвий
innombrable, innominable adj не говЯре-
НИЙ ВГ0ЛОС
innominado aq/безімЯнний, без нЯзви innovación Я-ЮВЯтОрСТВО, нововвЯдення innovador m hobótóp innovamiento тдив. innovación innovar и/ввЯдити щось новЯ innóxico aq/невйнний, безгрішний innoxio adj див. innocuo innumerabilidad ЛшслЯнність, бЯзліч innumerable яо/числЯнний, незчислймий innúmero adj див. innumerable innutrición /нестЯча харчувЯння inobediencia ^непЯслух inobediente adj неслухняний, непокірний inobjetable М’який не допускЯє заперЯчень inobligativo adjнеобов’язкЯвий inobservancia /недотрймання (законів) inobservante adj якйй не дотрймується (законів), якйй порушує (закони) inobservar vtne дотрймуватися (законів), порушувати (закони)
inocencia f 1. невйнність, безгрішність; 2. невинувЯтість; 3. наївність, простодушність
inocentada f 1. наївність; наївний вчйнок, вислбвлювання; 2. жарт, рбзіграш inocente 1. яс^'невинувЯтий, неповйнний; - del crimen не вйнний у злбчині; 2. невинний, безневйнний; una broma - невинний жарт; 3. наївний, простодушний;
4. доброякісний; нешкідлйвий (про їжу, пиття)', 5. сот. простЯк, бевзь; 3. /77невйн- не дитя
inocentemente adv А. наївно, простодушно; 2. без злбї думки
inocentón aq/наївний, довірливий, легковірний; простакувЯтий inocuidad f 1. нешкідлйвість; 2. прісність, безбЯрвність; невиразність
inoculación їмед. щЯплення inocular vt 1. мед. прищ0плювати; 2. навіювати, приицЯплювати; 3. мед. інфіку- вЯти (рану); -se 1. робйти собі щЯплення; 2. засвбювати, вбирЯти, переймЯти inoculista сот. мед. спеціаліст зі щЯплень inocultable жУ'неприхЯвуваний; очевидний inoculto aqjr від крйтий, Явний inocuo adj А. нешкідлйвий; 2. посерЯдній, серЯдній; 3. прісний, безбЯрвний; неви- рЯзний
inocupación АюзЯйнятість inocupado а^’незЯйнятий inodoro 1. adjmwA не пЯхне, без зЯпаху; 2. гдезодор.Ятор
inofensiva adj А. безпЯчний, нешкідлйвий; 2. безневйнний, невйнний; una persona -а незлостйва людйна inofenso adj див. ileso inoficioso adj А. неретЯльний, несгарЯнний; 2. нелюб’язний, непослужливий; 3. Ам. непотрібний
inolvidable adj незабутній inoneco adj ріал, простаку вЯтий; недалЯкий inope adjt\p\\m, злидЯнний inoperable adj якйй не мбже бути оперЯ- ваним,неоперЯбельний inoperante я^'недіЯвий, неефективний inopia ^бідність, нуждЯ, злйдні; estar en la - бути неувЯжним, літЯти у хмЯрах inopinable adj А. безсумнівний, беззапе- рЯчний; 2. немислимий, неможлйвий inopinado adjнеочікуваний, раптбвий inoportunamente advne до речі, невчЯсно inoportunidad /недорЯчність, несвоєчЯс- ність
inoportuno adj недорЯчний, несвоєчЯс- ний; estar - бути не до рЯчі inopulencia ЛиізЯрність, недостЯтність inopulento зс/мізЯрний, недостЯтній inorancia їдив. ignorancia inorar уідіал. див. ignorar inordenado, inordinado adj безлЯдний, невпорядкЯваний
inorgánico ас/1. неорганічний; química -а неорганічна хімія; 2. неорганізЯваний невпорядкЯваний, несистематизЯваний inorganizado ^'неорганізЯваний inoxidable adj якйй не окйснюється; нержавіючий
inquebrantable adj А. якйй не розбивЯєть- ся; 2. непорушний, незлЯмний, непохйт- ний; resolución - твердЯ рішення inquietador aq/неспокійний, невгамЯвний inquietante adj якйй викликЯє тривЯгу, занепокЯєння
inquietar vtA. непокЯїти, тривЯжити; 2. юр. претендувЯти на чиЯсь майнЯ; -se (de, por) непокЯїтися
inquieto adj 1. неспокійний, тривЯжний; estar - непокЯїтися, тривЯжитися; 2. жва- вйй, непосидючий, невгамЯвний; 3. діал. схйльний
inquietud fA. занепокЯєння, тривЯга, хви- лювЯння; 2. р/стремління, бажЯння inquilinaje тдіал. 1. жйтелі; 2. див. inquilinato
inquilinato тА. винаймЯння житлЯ; 2. зда- вЯти в орЯнду житлЯ; 3. квартйрна плЯта inquilino т А. квартирЯнт; пожилЯць; 2. діал. орендЯтор (на фермі) inquina /ненЯвисть, антипЯтія; відрЯза inquinado з^'шкідлйвий Для здорЯв’я, Не- здорЯвий
inquinamento /77зарЯження
inquinar vt(vf) 1. заражЯти(ся); 2. бруднй-
ти(ся)
inquirir* vtA. розслідувати, досліджувати, з’ясЯвувати; 2. дізнавЯтися, розпйтувати inquisición fA, розслідування, з’ясувЯння; 2. (І.) іст. Інквізйція; hacer - викидЯти непотрібні папЯри
inquisicional adj див. inquisitorial inquisidor 1. пильний, вивчЯючий, до. пйтливий; 2. m іст. інквізйтор; 2. слідчий* 3. Л. Ам. судЯвий чинЯвник inquisitivo adj див. inquisidor 1 inquisitorial adj А. іст. інквізйторський* 2. жорстЯкий, безжЯльний inquisitorio adj див. inquisidor 1 inri mзлий жарт, насмішка, знущЯння; poner a uno el - вйставити на пЯсміх insabible ас^'неяснйй, незрозумілий, неосяжний
insaciable aq/ненасйтний, невгасймий insaculación /’опускЯння в урну (бюлетеня)
insacular vtA. опускЯти в урну (бюлетень)\ 2. кйдати жЯреб
insalivación /змЯчування слйною (їжі) insalivar и/змЯчувати слйною (їжУ) insalubre, adj нездорЯвий, шкідливий для здорЯв’я (про клімат) insalubridad /нездорові умЯви (клімату insalvable adj безнадійний; пропЯщий insanable aq/невилікЯвний insania, insanidad /'божевілля insano adj А. божевільний; 2. див. insalubre
insanoide adj божевільний, причйнний insápido зс/позбЯвлений смаку insatisfacción ЛнезадовЯленість insatisfecho я^'незадовЯлений, невдовЯ- лений
insciente adj див. inconsciente 1 inscribible ad/ятіл підлягЯє реєстрЯції inscribir rf1. запйсувати, впйсувати; реєстру вЯти; - en la lista внЯсити в спйсок; 2. надпйсувати, робйти нЯпис; 3. мат. впйсувати (фігурУ)', 4. запйсувати (звук, зображення)', -se 1. запйсуватися; 2. вписуватися (в рамки)
inscripción fA. зЯпис; реєстрЯція; 2. нЯпис; 3. мат. впйсана фігура; 4. мед. про- пйсування (ліків) inscripcionario m епіграфіст inscri(p)to 1. р. /77. de inscribir; 2. adj мат. впйсаний; 3. m: - de (en) Marina добро- вЯлець військЯво-морськЯго флЯту insculpidor /77 скульптор insecable1 зс/несЯхнучий insecable2 зс/нероздільний insección ^надріз, рЯзріз insectario, insectarium /77інсектЯрій insecticida 1. aq/дезінсекційний; 2. ^інсектицид
insectil adjяmл стосується комЯх insectívoro 1. adj комахоїдний; 2. m рі комахоїдні insecto /77 комЯха insectología ^ентомолЯгія insectológico adj ентомологічний insectólogo /77 ентомЯлог inseguir* и/слідувати inseguridad fA. невпЯвненість; 2. відсутність безпЯки; 3. ненадійність; 4. нетЯч- ність, недостовірність inseguro adj А . невпЯвнений; 2. небезпЯч- ний; 3. ненадійний; 4. нетЯчний, недостовірний
insembrado aq¡r незасіяний^ inseminación fA. біол. запліднення; 2. с:-г. запліднення
insenescente aqjr нестаріючий, вічно мо- лодйй
insenescer vi не старіти; залишЯтися молодйм
insensatez /'дурість, безглуздя, нісенітниця
insensato adj нерозумний, дурнйй, безглуздий
insensibilidad fA. нечутлйвість; 2. байдужість, бездушність
insensibilización ґмед. знебЯлювання
instituir
insensibilizar vt позбавляти чутливості, робити нечутливим, знебблювати; ~se втратити чутливість
insensible adj А. нечутливий; 2. байдужий, бездушний; 3. непомітний, невідчутний insensitivo adjнесприйнятливий, позббв- яений чутлйвості
insensivos т рідіал. примбчки від голов- нбго бблю
inseparabilidad f 1. невіддільність; 2. нероздільність; 3. нерозлучність inseparable adj 1. невіддільний; 2. нероздільний; 3. нерозлучний insepulto adj 1. непохбваний; 2. застарілий, віджйлий; викопний, допотбпний inserción /і. вставлення, вкладення; ввЄ- дення; 2, включення; 3. поміщення, опуб- лікувЄння (в газеті)\ 4. бот., анат. місце прикріплення (з’єднання); 5. вставка (в тексті)
inserenidad Лзанепокбєння, тривбга insereno зо(гзанепок0єний, стривбжений inserir* vtA.див. insertar 1,2; 2. див. injerir З
insertar vt 1. (vi) вставлйти(ся), вкладетеся); 2. ввбдити, включЄти; 3. розміщувати, публікувЄти (в газеті); -se бот., анат. прикріплятися
inserto adj 1. встЄвлений, вкладений;
2. введений; включений; 3. розміщений, опублікбваний (в газеті)\ 4. бот., анат. прикріплений; 5. прищеплений (про рослину
inservible adj непридетний; estar (quedar) - стЄти непридетним insexual зо/безстатевий insidia f(pi) 1. nácTKa; 2. підступи, зЄміри;
3. нЄтяки, інсинуЄці'і insidiador m інтриган
insidiar і//інтриіувЄти; замишляти зле insidioso adj 1. підступний; кЄверзний; 2. омЄнливо легкий; прихбваний, підступний (про хворобу
insigne adj А. видатний, помітний, услЄв- лений; 2. кричущий, обурливий; un disparate - неймовірна дурість insignia f 1. відзнЄка, брден; 2. npánop, штандерт; 3. р!військ. знЄки розрізнення;
4. значбк
insignificancia f 1. незначймість, неважливість; мізерність; 2. дрібнйця insignificante adj 1. незначнйй, неважлй- вий, дріб’язкбвий; мізерний; 2. неважлй- вий, дрібнйй
insimular vt 1. звинувЄчувати у злбчині; 2. донбсити
Insinceridad /нещйрість insincero adjнещйрий insinuación ЛнЄтяк
insinuador adj А. натякЄючий; 2. якйй вти- рЄється в довіру; 3. якйй навбдить на думку
insinuante adj 1. натякЄючий; gestos -s красномбвні (вирЄзні) жЄсти; 2. скрЄдли- вий,улесливий
insinuar vtA. натякети; 2. навіювати; - una •dea навіювати думку; 3. непомітно (посту- пбвр) починЄти; -se 1. (соп) втиретися в довіру; 2. (еп) закрадЄтися (про почуття) insinuativamente ¿с/инЄтяками Insinuativo афжйй натякеє, якйй свідчить insipidez fA. відсутність смаку; 2. нбсмак, .прісність; банЄльність msípid*o adj А. якйй не мЄє смаку; 2. якйй не мЄє смаку, прісний, нєцікЄвий, сірий; una persona -а сіра особйстість ■nsipiencia f А. невігластво; 2. нерозум- .ність, нерозсудливість, дурість •nsipiente adj А. неосвічений; 2. нерозумний, нерозсудливий; 2. m, f А. невіглас, HéyK; 2. нетяма
insistencia /"наполегливість; впертість
insistente adj наполегливий; впертий insistir vi (en, sobre) 1. наполягти; упирЄ- тися; 2. спиретися, покоїтися ínsito ас/врбджеиий insobornable a#непідкупний insobriedad f А. нестрйманість, непомірність; 2. пияцтво
insobrio adj А. нестрйманий, непомірний; 2. п’яний
insociabilidad /нелюдймість, некомунікЄ- бельність; нєлЄгідність insociable, insocial adj некомунікЄбель- ний, нелюдимий; нєлЄгідний insolación f А. сбнячний удер; coger (pillar) una - перегрітися на сбнці; 2. тепло- вйй удер; 3. інсоляція, опромінення сб- нячною радіецією
insolar vt виставляти на сбнце; -se 1. пе- регріветися на сбнці; 2. приймЄти сбняч- ну венну
insolencia f А. нахЄбство, зухвЄльство; 2. нахЄбний (грубий) вйбрик ^ insolentar vt вивбдити з терпіння, прово- кувети; -se (соп) чинйти грубо insolente adj А. зухвалий, нахЄбний; 2. зне- вЄжливий, зарозумілий; 3. незвичЄйний insolentón /77 нахЄба; хам insolidez /"нетвердість, неміцність insólido абідіал. самбтній insólito adj незвичЄйний, небувЄлий; над- звичЄйний
insolubilidad fA. нерозчйнність; 2. нерозв’язність
insoluble adj А. нерозчйнний; 2. нерозв’язний
insoluto dq/неоплЄчений insolvencia /незамбжність, неплатоспро- мбжність
insolvente 1. adj незамбжний, неплато- спромбжний; 2. непридетний (для роботи); 3. /77 неплатоспромбжний боржнйк; банкрут
insomne adjmv\v\ страждЄє на безсбння insomnio /77 безсбння insondable adj А. бездбнний; un abismo - бездбнна прірва; 2. неосяжний; un - arcano нерозгЄдана таємниця insonoro зс/беззвучний insoportable aq/нестЄрпний insoria fpian. дрібнйця, дурнйця, абищиця insoslayable ¿¿У'незворбтній, неминучий insospechable, insospechado яс/несподіваний, непередбЄчуваний insostenible adj А. нестерпний; 2. бездо- казбвий
inspección fA. бгляд, обстеження; 2. нЄг- ляд, інспекція; 3. посЄда інспектора; 4. інспекція (установа)
inspeccionar vtA. оглядЄти, обстежувати; 2. контролювЄти, інспектувЄти; наглядЄти inspector 1. ^‘контролюючий, інспектуючий; 2. /77 наглйдЄч; інспектор; ревізбр; контролер
inspectoría f діал. 1. посЄда інспектора;
2. інспекція (установа)’, 3. загін жандЄрмів у розпорядженнмнспЄктора inspersión ^розсіювання
inspiración fA. вдихЄння; вдих; 2. навіювання; 3. натхнення; 4. вплив; 5. лінгв. інспірЄція
inspirado adj натхненний inspirador A. adj якйй надихЄє; 2. m натхненник
inspirar vtA. надихЄти; 2. навіювати (думки, почуття)’, - una idea навіювати думку;
3. надихЄти; 4. дути (про вітер), -se (en) надихЄтися
inspirativo adjnкйй надихЄє instabilidad fflne. inestabilidad instable adj див. inestable instadamente adv наполегливо instador adj якйй наполягЄє
instalación fA. устанбвка, монтЄж; 2. yc- танбвка, устаткувЄння, апаратура; 3. заселення, вселення, розміщення instalador 1. adjmm устанбвлює; монтує; 2. /77 монтер, монтЄжник instalar vtA. устанбвлювати, монтувЄти; - un teléfono установйти телефбн; 2. устат- кувЄти; 3. поселяти; розміщувати; 4. вла- штбвувати (на посаду; - en el poder при- вбдити до влЄди; -se 1. поселятися; 2. розміщуватися, розташбвуватися; 3. ус- тановйтися, запанувЄти instancia fA. наполегливість, домагЄння; 2. прохЄння, заява; клопотЄння; а - de uno за прохЄнням; 3. інстЄнція; 4. юр. судбва інстЄнція; en última - у крайньому рЄзі
instantánea f А. моментЄльний фотознімок; 2. літ. експромт instantaneidad /"миттєвість, негЄйність instantáneo adj А. моментЄльний, негЄй- ний; 2. миттЄвий, скороминущий, хвилйн- ний
instante /771. секунда; 2. мить, миттєвість, момЄнт; al -, en este (mismo) - іос. adv. негЄйно, зЄраз же; (a) cada - іос. adv. що- хвилйни, раз у раз; en un - іос. adv. в одну мить; por -s іос. adv. щохвилйни, раз у раз; швйдко, з кбжною миттю instantemente adv А. миттЄво, моментЄ- льно; 2. наполегливо, впбрто instar 1. и/наполягЄти, наполегливо про- сйти, вимагЄти; 2. vi (por, sobre)’ наполягти; (a, para) закликЄти instauración /"устанбвлення, заснувЄння, введення
instaurar vt А. устанбвлювати, засновувати, ввбдити; - una disciplina férrea установйти залізну дисципліну; - nuevas costumbres ввестй нові звйчаї; 2. Л. Ам. . починЄти, порушувати (процес, справу; -se устанбвлюватися, вкорінюватися instaurativo 1. adj тш устанбвлює, за- снбвує, ввбдить 2. /77організЄтор, заснбв- ник
instigación /"спонукЄння, підбурювання instigador 1. adj спонукЄльний, підбурю- вальний; 2. m підбурювач instigar и/спонукЄти, підбурювач instilación f А. вливЄння по краплйні;
2. навіювання; 3. дистиляція
instilar vtA. повільно вливЄти, ввбдити по крЄплі; 2. закЄпувати, накЄпувати (лікиУ
3. непомітно навіювати (думки, почуття); повблі впливЄти
instimular и/стимулювЄти, заохбчувати instímulo /77 стимулювЄння, заохбчення instintivo д^'ІНСТИНКТЙВНИЙ instinto /771. інстйнкт; - de conservación інстйнкт самозбереження; por - інстинк- тйвно; 2. нЄхил, схйльність; -s criminales злочйнні нЄхили; 3. чуттй; 4. навіювання institor /77Торгбвий агент institución fA. заснувЄння, устанбвлення; 2. організЄція, устанбва, інститут; 3. інститут, громЄдська устанбва; instituciones democráticas демократйчні інститути; instituciones políticas політйчні інститути, держЄвні бргани; 4. політйчна організЄція, будбва, структура; la - monárquica монЄрхія; 5. рі оснбви, елементи, прйнципи (науки, мистецтва); 6. викладення, навчЄння, виховЄння; - de heredero юр. признЄчення спадкоємця institucional афнституційний, устанбвчий institucionalizar vt стЄвити (брЄти) під контрбль (організації, установи) instituidor 1. ^‘установчий; 2. /77заснбв- ник
instituir* vtA. устанбвлювати, заснбвува- ти, започаткбвувати; - una beca започат- кувЄти стипендію; - un horario ввестй
363
instituto
розклад; 2. навчбти, виковувати, наставляти; 3. постановляти; ~ (por) heredero юр. призначбти спадкобмця instituto /77 1. устанбва, інститут, товариство (наукового чи культурного характері ~ de investigación científica нау- кбво-дбслідний інститут; 2. шкбла, учйли- ще; - de segunda ensecanza (de ense- canza media) шкбла другого ступеня; сербдня шкбла (в Іспанії ~ general у técnico, ~ laboral, ~ de ensecanza media у profesional сербднє професійно-технічне училище; 3. брден, співтовариство, корпорбція; ~s armados армія; 4. статут, устбв (корпорації); 5. метб; нбмір institutor 1. adj устанбвчий; 2. m засновник; 3. діал. учитель, викладбч institutriz Здомбшня учителька, виховб- телька, ббнна
instridente adj\. пронизливий, різкий {про звуіїу, 2. поет, шумний, гуркітливий instrucción З 1. викладбння, навчбння; 2. освіта; ~ pública народна освіта; ~ primaria початкбва освіта; 3. підготбвка; ~ militar військбва підготбвка; ~ de campa-
■ са бойовб підготбвка; 4. освіта, освіченість, культура; nombre de vasta - різнобічно освічена людина; 5. інструкція, вказівка, настанбва; 6. юр. розлідування, слідство
instructivo adj 1. повчбльний, напутливий; 2. інструктивний
instructor 1. деякий повчбє, наставляє; 2. /77 інструктор; настбвник instruido adj 1. нбвчений; 2. освічений; культурний
instruir vt 1. (en) навчбти, наставляти; 2. (de) повідомляти; інформувбти; 3. юр. розбирбти (справі вестй (слідство); ~se 1. навчбтися; 2. (de) дізнавбтися, отрйму- вати дбні
instrumentación З муз. інструментбвка, оркестрбвка
instrumental 1. adj інструментбльний; 2. лінгв. інструментбльний, орудний (про відмінок); 3. юр. документбльний, доку- ментбваний; 3. m набір інструмбнтів, ін- струментбрій, устаткувбння; 5. музйчні інструмбнти; 6; лінгв. інструментбльний (орудний) відмінок
instrumentar vt муз. інструментувбти, оркеструвбти
instrumentista com. 1. інструментбльник, спеціаліст з вйготовлення музйчних (хірургічних) інструмбнтів; 2. музикбнт, інструменталіст; 3. оркеструвбльник instrumento /77 1. інструмбнт, знарбддя; ~s de producción знарЯддя виробнйцт- ва; 2. музйчний інструмбнт; ~ de cuerda струнний інструмбнт; - de percusión удбрний інструмбнт; 3. прйлад; - de medida вимірювальний прйлад; 4. докумбнт, юридйчний акт; ~s notariales нотарібльні бкти; 3. знарЯддя, збсіб, спбсіб insuave adj 1. нем’якйй, жорсткйй; 2. різ- кйй, неприбмний, дратівлйвий insubordinación Знепокбра, непбслух insubordinado 1. ^'непокірний; 2. /77порушник дисципліни
insubordinar vt підбурювати до непокбри; баламутити; ~se не підкорятися, вихб- дити з покбри; бунтувбти insubsanable adjневипрбвний insubsistente adj 1. неґрунтбвний; необ- фунтбваний; 2. неіснуючий insubstancial adj 1. позббвлений смбку; 2. беззмістбвний; нецікбвий insubstancialidad З 1. нбсмак; 2. беззміс- тбвність, сірість insubstituible незамінний insubyugado adj нескбрений insuculento я<#несоковйтий
insudadamente dtfi/наполбгливо, старбнно insudar vi наполегливо працювбти insuficiencia З 1. нестбча, недостбтність; 2. мед. недостбтність; ~ cardiaca (renal) серцбва (нирковб) недостбтність insuficiente яс/недостбтній; мізбрний insuflación fMep. вдувбння, піддувбння insuflar іїмед. вдувбти, робйти вдувбння insufrible ас/нестбрпний ínsula ЛІ. див. isla; 2. іст. дім, якйй стоїть окрбмо (удавньому Римі)\ 3. збкуток, глу- шинб
insulano, insular adj m див. isleco insularidad Зострівнб розташувбння insulina Зл/ед інсулін insulsez 3 1. відсутність смаку, прісність (їжі)', 2. банбльність, збЯлбжбність, плоскість; прісність
insulso adj\. без смаку, прісний (про їж^)\ 2. банбльний, заяложений, плбский; прісний
insultación Зобрбза insultada fAM. лайки, обрбзи insultador 1. а^’крйвдний, обрбзливий; 2. /77 крйвдник
insultante adi\. обрбзливий; 2. зухвблий insultar vt(v/) ображбти(ся); ~se зомлівбти insulto /77 1. обрбза, крйвда; 2. вйпад; наскбки, напбдки; 3. мед. нбпад, прйступ;
4. мед. інсульт
insumable adj 1. якйй не піддабться до- давбнню; 2. непомірний, надмірний insume adjдорогйй, витрбтний insumergibilidad Знепотбплюваність insumergible я<#непотбплюваний insumir víAm. 1. витрачбти (гроші)', 2. по- міщбти, вкладбти (гроші) insumisión Знепокбра, непбслух insumiso adj\. нескбрений; 2. непокірний, неслухняний
insuperable adj 1. неперевбршений; 2. не- здолбнний
insurgente 1. adj повстблий; 2. повстбн- ський; 3. /77 повстбнець, інсургбнт insurgir vi див. insurreccionarse insurrección 3повстбння; збколот; - armada збрбйне повстбння insurreccional adj\. повстбнський; 2. бунтівний
insurreccionar vt бунтувбти, піднімбти на бунт; ~se повставбти, піднімбти повстбння insurrecto 1. повстблий; бунтівнйй; 2. /77 повстбнець; 3. заколбтник insustancial adj див. Insubstancial insustituible adj див. insubstituible intacto adj\. нетбрканий, непочбтий; 2. не- ушкбджений, цілий, непошкбджений; 3. не- зачбплений, необговбрюваний; 4. чйстий, вільний від дбмішок
intachable яо/бездогбнний, досконблий intangible adjнедрторкбнний intasado aq/неоцінений inte adv діал. поза тйм, тим чбсом; en el ~ Л. Ам. пбки, поза тйм; тут же, одрбзу integrable adj мат. інтегрбваний integración ЛІ. інтегрувбння, інтегрбція; 2. мат. інтегрувбння
integral 1. adj цілісний, цільний, єдйний; 2. пбвний, всебічний; 3. мат. інтегрбль- ний; cálculo ~ інтегрбльне чйслення; 2. З мат. інтегрбл
integralmente adv пбвною мірою; цілкбм íntegramente adv 1. цілкбм, пбвністю; 2. зберігбючи цілісність, цілкбм integrante adj якйй вхбдить до склбду, складовий; невід’бмний; parte ~ складовб частйна
integrar vt 1. складбти, утвбрювати; вхб- дити до склбду;, 2. з’бднувати, об’бднува- ти; складбти ціле; 3. (en) прибднувати, об’бднувати; 4. мат. інтегрувбти; 5. діал. платйти, виплбчувати; ~se 1. (en) з’бдну-
ватися, об’бднуватися, інтегруватися- 2. прибднуватися
integridad ЛІ. цілісність, цільність; цілість- 2. незбйманість; 3. чбсність, непідкупність’ íntegro adj\. цілий, цільний; пбвний; 2. чбс- ний, безкорйсний, непідкупний integumentario adj анат. покривнйй integumento m 1. оболонка, захиснйй покрив; 2. мбска, личина; оболбнка; ширма intelección Зрозуміння intelectiva З розумбві здібності, рбзум; розуміння
intelectivo сприйнятливий, розуміючий; 2. розумбвий, інтелектуальний; facultades ~as розумбві здібності intelecto /77 рбзум, Інтелбкг intelectual 1. adj розумбвий, інтелектуальний; духбвний; trabajo ~ розумбва прбця; 2. /77 інтелігбнт; інтелектубл; 3. р! інте- лігбнція
intelectualidad 31. інтелеюгубльність; 2. ін- телігбнція
inteligencia 31. рбзум, інтелбкт; 2. розуміння; тямущість, кмітлйвість; 3. взаєморозуміння, однодумство; згбда; litigar а una ~ прийти до згбди; 4. табмний зв’язбк, змбва; estar en ~ con uno бути у змбві;
5. дбсвід, нбвик; en la ~ de que... іос. conj. беручй до увбги; що..., вихбдячи з тбго, що...
inteligenciado adj повідбмлений, інфор- мбваний
inteligente adj\. розумний; тямущий, кміт- лйвий; 2. розумний, наділений рбзумом; seres ~s розумні істбти inteligibilidad Ззрозумілість, Ясність; розбірливість
inteligible adj зрозумілий, Яснйй; вирбз- ний; розбірливий
intemerado adjнепорбчний, цнотлйвий intemerata 3 Ам. смілйвість; зухвалість; нахббність
intemperancia 3 непомірність, нестрйма- ність
intemperante adj непомірний, нестрйма- ний
intemperie Знепогбда, негбда; а Іа ~ під відкрйтим нббом
intempesta adj поет.: noche ~ глиббка ніч intempestivo adj несвоєчбсний, недорбч- ний
intemporal ¿¿#позачасовйй intención 31. нбмір; llevar (tener) la ~ de hacer una cosa замірЯтися зробити; 2. зб- дум; 3. нбров (у тварий)', toro de - норо- вйстий бик; primera - щйрість; безпосе- рбдність; segunda ~ табмний нбмір; de buena ~ добродумний; de mala ~ зловмисний; a la - de uno loe. ргер. на честь (про урочистості)', dar - давбти надію intencionado adj 1. умисний,, зумйсний; 2. з нбтяком, з прихбваним змістом, з під- тбкетом; 3. хитрий, шахраювбтий; bien ~ добродумний; mal - зловмисний, злісний intencional adj 1. умисний, навмисний, зумйсний; 2. душбвний, духбвний intencionar и/замишлЯти intendencia 31. керувбння, завідування; 2. устанбва, контбра; 3. військ, інтендбнт- ство; 4. військ, посбда інтендбнта intendenta Здружйна інтендбнта intendente /77 1. управйтель, адмініст- рбтор; 2. військ, інтендбнт; 3. Ам. алькб- льд, главб муніципалітету intendible adj діал. незрозумілий intensar(se) див. intensificar(se) intensidad 31. ейла, інтенсйвність; 2. ел. напруженість; 3. ел. ейла струму intensificación Зпосйлення, інтенсифікб- ція
intensificar vt (vi) посилювати(ся), інтен- сифікувбти(ся)
364
interpenetración
intensión їдив. intensidad intensivo adjпосилений, інтенсивний intenso adj\„ сильний, напружений, інтенсивний; un trabajo ~ напружена роббта; 2. яскрЯвий (про колір) intentar иМ. намагЯтися, прЯбувати; 2. намірятися, м0ти HáMip
intento т 1. спрЯба; hacer un - tímido
здійснити несміливу спрббу; desistir de su ~ відмбвитися від спрбби; 2. HáMip; de - умисно, навмисно; a(l) - de діал. з нЯ- міром (з метбю) зробити intentona / 1. смілива спрбба; 2. злочинний HáMip; 3. ризикЯвана спрЯва, авантюра
ínter 1. adv див. ínterin 2; 2. т Л. Ам. церк. вітрій, помічник парафіяльного свящЯ- ника
interacción /'взаємодія interaliado adj міжсоюзний interandino adj Ам. міжЯндський interastral ясу міжзЯряний intercadente adj 1. переривчастий, нерегулярний; 2. непостійний, мінливий (про поведінку, почуття); 3. мед. переривчастий, з перебЯями (про пульс)] 4. діал. не- вдовЯлений, похмурий intercalación /'включення, встЯвка intercaladura їдив. intercalación intercalar1 fadj\. встЯвлений, включений; 2. додаткЯвий (про день 29 лютого) intercalar і^вставлЯти, включЯти intercambiable adj 1. взаємозамінний; 2. придЯтний для Ябміну intercambiar и/обмінюватися; - impresiones обмінюватися врЯженнями intercambio m Ябмін, взаЯмний ббмін; - de mercancías товароЯбмін interceder v/бути посерЯдником; заступЯ- тися; клопотЯтися intercelular adj бот. міжклітинний intercepción, interceptación /1. перехоплення (військ.)\ перлюстрЯція (кореспонденції)] 2. перЯрва, переривЯння (зв'язку)] 3. перегорЯджування (шляху) interceptar иМ. перехЯплювати, затримувати; ~ la correspondencia перехоплювати (перлюструвЯти) кореспондЯнцію; 2. переривЯти, припиняти (зв'язок)] 3. пе- регорЯджувати (шлях) interceptivo adj я кий переривЯє (зв'язок) interceptor m 1. військ. винйщувач-пере- хЯплювач; 2. діал. автоматичний вимикЯч intercesión /'заступництво; посерЯдницт- во; клопотЯння
intercesor /77 заступник; посерЯдник; кло- потЯльник
intercilio /77 міжбрів’я intercluir включЯти, вставлЯти intercolumnio тархіт. відстань між двомЯ колбнами, інтерколумній intercomunicación /1. взаємозв’язЯк; 2. тех. ДвосторЯнній зв’язЯк
intercomunicarse vr підтримувати стосунки, спілкувЯтися (один з одним) nterconexión /взаємозв’язЯк intercontinental adjміжконтинентЯльний intercostal adjанат. міжребЯрний nterdecir * забороняти interdental adjniHTB. міжзубний, інтерден- .тЯльний
interdependencia /'взаємозалЯжність interdicción / 1. заборЯна; 2. скасувЯння [посади)] 3. юр. позбЯвлення прав; - civil .позбавлення громадянських прав interdictar vtli. Ам. забороняти nterdicto /771. заборЯна; 2. церк. інтердикт interés /771. знЯчення, важливість, цінність; інтерЯс; ser de tener - явлЯти інтерес; 2. інтерЯс, зацікЯвленість; sentir (tener) - por uno, una cosa проявлЯти інтерес; despertar ( citar) - викликЯти
інтерЯс; 3. захЯплення; інтерЯс; poner (tener) mucho ~ en (por) una cosa займЯтися із захЯпленням; 4. інтерЯси; блЯго; dacar (lesionar, menoscabar, perjudicar) los Intereses de uno зачіпЯти інтерЯси; intereses creados загЯльні (взаЯмні) інтерЯси; ~ público суспільне блЯго; 5. вигода, кЯристь; 6. (рі) відсЯтки, процЯнти; - simple (compuesto) прості (складні) відсЯтки; dar а ~ надавЯти пЯзику під відсЯтки
interesable adj корисливий, пожЯдливий interesado 1. adj зацікЯвлений; 2. корисливий; 2. тдіал. співмЯшканець interesal adj див. interesable interesalidad /корисливість interesante adj цікЯвий, захЯпливий; hacerse el ~ ламЯтися, маніритися interesar vt\, цікЯвити, викликЯти інтерЯс; привертЯти увЯгу; 2. зацікЯвлювати, утягувати, залучЯти до учЯсті; 3. вкладЯти, поміщЯти (грошіу справу); 4. зацікЯвити, привернути увЯгу, спрЯвити врЯження; ~se 1. (por) цікЯвитися, проявлЯти інтерЯс; 2. поцікЯвитися, розпитЯти interesencia /особиста присутність interesente ясу присутній interespacio /77 прЯміжок interestelar adjміжзЯряний interfecto adj юр. убитий, загйблий насй льницькою смЯртю
interferencia /1. втручЯння; 2. фіз. інтер- ферЯнція; 3. рад. перешкЯда interferir* vi 1. (en) втручЯтися; 2. фіз. ін- терферувЯти; 3. рад. ствЯрювати пере- шкЯди
interfoliar і^додавЯти у кнйгу чйсті Яркуші (для заміток)
ínterin 1. /77 інтервЯл, прЯміжок чЯсу; en el - тим чЯсом; 2. див. interinidad; 3. adv пЯки, пЯза тим
interinar vt тимчасЯво викЯнувати обЯ- в’язки
interinato /771. Л. Ам. див. interinidad; 2. діал. тимчасЯва посЯда
interinidad /1. тимчасЯве виконЯння обЯ- в’язків, заступництво; 2. період тимчасЯ- вого виконЯння обЯв’язків interino adj 1. тимчасЯвий; 2. тимчасЯво викЯнуючий обЯв’язки interinsular ясуміжострівнйй interior 1. зо/внутрішній; vida - внутрішнє (духЯвне) життЯ; гора ~ нйжня білйзна; habitación ~ кімнЯта з вікнами у двір* 2. m
1. внутрішній бік; 2. внутрішнє приміщення (з вікнами у двір)] 3. інтер’Яр, внутрішнє убрЯнство; 4. внутрішні райЯни країни;
5. внутрішній світ, душЯ; en su - в глибині душі; 6. р/нутрощі; 7. діал. жінЯча білйзна interiorano adj діал. внутрішній (про райони кра їни)
interiorarse втирЯтися в довіру interioridad /1. розташувЯння всерЯдині;
2. (рі) внутрішній світ, душЯ; 3. р/привЯт- не життя, сімЯйні спрЯви; meterse en ~es лізти в чужі спрЯви
interiorizado adj 1. повідомлений, інфор- мЯваний; 2. діал. знаючий, обізнаний interiorizar vt повідомляти, інформувЯти; ~se дізнавЯтися
interiormente adv 1. всерЯдині; 2. внутрішньо, в душі, в глибині душі interjección їлінгв. вйгук interjectivo adj 1. лінгв. вигукЯвий; 2. який вислЯвлюється лишЯ з допомогЯю вйгуків interlínea /1. прЯстір між рядкЯми; 2. по- лігр. інтерліньяж interlineado тдив. interlínea interlineal adj напйсаний між рядків; traducción ~ підрядкЯвий перЯклад, підрядник
interlinear і^писЯти між рядків
interlocución /розмЯва, бЯсіда, діалог interlocutor /77 співрозмЯвник intérlope adj 1. шахрЯйський; 2. іст. неле- гЯльний, контрабЯндний (про торгівлю в іспанських коло ніяк) interludio /77 муз. інтерлюдія intermediación /посерЯдництво intermediar vt 1. знахЯдитися сЯред; 2. діал. бути посерЯдником; 3. діал. заступЯтися; мирити розсвЯрених
intermediario 1. ясу посерЯдницький; 2. m посерЯдник; 3. m комісіонЯр; перекупник intermedio 1. ас/проміжний; 2. серЯдній, посерЯдній; 3. m прЯміжок чЯсу; пЯуза, перЯрва; 4. театр. інтермЯдія; 5. театр. антрЯкт
intermezzo /77 муз. інтермЯцо interminable adj нескінчЯнний, безкінЯч- ний
interminación /загроза interministerial adjміжміністЯрський intermisión /перЯрва intermitencia /перерйвчастість intermitente асу перерйвчастість; fiebre ~ переміжнЯ пропЯсниця intermitir vt переривЯти, тимчасЯво припиняти
internación /інтернувЯння internacional 1. асуміжнарЯдний, інтерна- ціонЯльний; situación ~ міжнародне становище; derecho ~ міжнародне прЯво; 2. /інтернаціонЯл (організація)] Internacional Comunista Комуністйчний ІнтернаціонЯл; (І.) ІнтернаціонЯл (гімн)] 3. m учЯсник міжнарЯдних спортйвних змагань
internacionalidad /інтернаціонЯльний ха- рЯктер
internacionalismo m інтернаціоналізм; ~ proletario пролетЯрський інтернаціоналізм
intemacionalista 1. adj інтернаціоналіс- тйчний; 2. сот. інтернаціоналіст internacionalizar vtінтернаціоналізувЯти internado 1. adjзЯмкнений, інтернЯваний;
2. /77 інтернЯт; 3. див. interno 2 internamente advine, interiormente internar 1. vt вестй вглиб, завЯдити; 2. ін- тернувЯти, замикЯти; 3. поміщЯти, влаш- тЯвувати (хворого в лікарню)] 4. и/прони- кЯти, пробирЯтися всередину; проникЯти вглиб; ~se 1. заглйблюватися, далЯко захЯдити; ~se en un bosque заглйбитися в ліс; 2. віддавЯтися, поринЯти, заглйблюватися; 3. вторгЯтися, втручЯтися interneción /забій хурЯби
internista 1. adj клінічний; 2. сот. лікар- клініцйст; 3. терапЯвт interno 1. adj внутрішній; régimen ~ внутрішній розпорядок; 2. внутрішній, /}ухЯв- ний; 3. мат. внутрішній (кут)] 4. клінічний; medicina ~а клінічна медицйна; 5. якйй працює в клініці, штЯтний (про лікаря)]
6. якйй навчЯється в закрйтому навчальному зЯкладі; 7. /77ІнтЯрн, учень закрйтого навчЯльного зЯкладу internuncio /771. церк. інтернунцій; 2. пред- ставнйк; 3. співрозмЯвник interoceánico adj міжокеЯнський; canal ~ канЯл, якйй з’Яднує два океЯни interóseo adj анат. міжкісткЯвий interpaginar іПдив. interfoliar interparlamentario adj міжпарлЯментсь- кий
interpelación /1. інтерпеляція, зЯпит у парлЯменті; 2. зЯпит
interpelante 1. зсу інтерпелюючий, якйй рЯбить зЯпит Урядові; 2. m інтерпелЯнт interpelar vt\. інтерпелювЯти, робйти зЯпит у парлЯменті; 2. вимагЯти пояснень;
3. просйти допомЯги, покровйтельства interpenetración /взаємопронйкнення
365
interplanetario
interplanetario ао/міжпл®нбтний; espacio - міжпланбтний прбстір interpolación /Ч. інтерполяція, встЯвка (у текст!); 2. мат. інтерполяція; 3. пербрва, тимчасбве припинення interpolador 1. adj інтерполюючий; 2. m інтерполятор
interpolar1 adj фіз. міжпблюсний interpolar2 vt\, інтерполювЯти, вставляти (у текст); 2. вставляти, включЯти, поміщЯ- ти; 3. мат. інтерполювЯти; 4. nepepnBáTH, тимчасбво припиняти interponer* vt 1. вставляти, включЯти, поміщЯти; 2. виставляти посербдником; 3. застосовувати (владу, вплив); 4. пода- вЯти (скаргу); звертатися (із проханням, скаргою); - un recurso подЯти апеляцію; ~se 1. виступЯти посербдником; 2. ставЯ- ти на шляху, перешкоджЯти, перепиняти interposición ñ. вст0вка, включення; 2. посередництво; 3. застосувЯння свого впливу (влЯди); 4. перешкбда interprender vt військ, захбплювати зне- нЯцька
interpretable adjmm піддабться пояснен- I ню (тлумЯченню)
interpretación /Ч. тлумЯчення, пояснення,
І інтерпретЯція; 2. виконЯння (ролі, музичного твору); 3. пербклад (на іншу мову) interpretador 1. ао/тлумЯчний; 2. /лвико- нЯвець (ролі, музичного твору); 3. m тлу- мЯч; комент0тор; виконЯвець (рол); 4. пе- рекладЯч
interpretar vt\. тлумЯчити, пояснювати; інтерпретувЯти; 2. викбнувати (роль, музичний твір); - un papel викбнувати роль; 3. перекладЯти (на іншу мову) interpretativo афпумЯчний, пояснювальний intérprete com. 1. перекладЯч, -чка (при усному переклад); 2. тлумач, інтерпретЯ- тор; 3. актбр, актриса; виконЯвець, -виця (ролі)
interpuesto р. ігг. de interponer interráneo adj який знахбдиться в нЯдрах землі
interregno /771. міжцЯрство; 2. Л. Ам. пербрва, призупинення; 3.: ~ parlamentario період між рбзпуском старбго парлЯмен- ту і вйборами новбго
interrogación f 1. питЯння; 2. лінгв. знак питЯння; 3. дбпит, опитування; 4. неясність, невизначеність interrogante 1. питЯльний; запитЯль- ний; 2. лінгв. питЯльний; signo ~ знак питЯння; 2. m неЯснйй пункт, неясність; 3. сумнів; 4. fлінгв. знак питЯння interrogar иМ. питЯти, стЯвити питЯння; розпйтувати; 2. допйтувати interrogativo а^'питЯльний; запитЯльний interrogatorio m 1. дбпит, опйтування; someter a un - піддЯти дбпиту; 2. прото- кбл дбпиту; 3. анкбта; 4. зЯпит; 5. опйтування хвброго, анЯмнез interrumpido adj 1. пербрваний; 2. переривчастий
interrumpir vt 1. (vi) переривЯти; 2. перепиняти, перешкоджЯти, заважЯти; - еі paso закривЯти прохід; -se зупинятися, переривЯти свою мбву interrupción f 1. переривЯння, пербрва; 2. тех. вймкнення, відключення interruptor 1. переривЯючий; 2. m ви- микЯч, перемикЯч intersecarse vrмат. перетинЯтися intersección f мат. 1. пербтин; 2. тбчка пербтину
interserir* vt див. intercalar2 intersideral adj міжзбряний intersticial ар/проміжний intersticio /771. щілйна, ущблина, розщб- лина; 2. прбміжок, зазбр; 3. інтервЯл, проміжок чЯсу
intertanto advAM. тим чЯсом, поза тйм intertrigo fMefl. опрілість intertropical ар/міжтропічний, розташбва- ний між двомЯ трбпіками interurbano ар{гміжміськйй intervalo /771. прбміжок, відстань, інтервЯл; 2. прбміжок чЯсу, пербрва, інтервЯл intervención /Ч. втручЯння; по - невтру- чЯння; - quirúrgica хірургічне втручЯння; 2. інтервбнція; - armada озброєна інтер- вбнція; 3. виступ, промбва; 4. посЯда ре- візбра (інспбктора); 5. інспбкція (устано- ва)
intervencionismo m інтервенціонізм intervencionista 1. adj інтервенціоністський; 2. /77 прибічник інтервбнції; 3. діал. див. interventor 2 intervenidor adj, m див. interventor intervenir* 1. itf(en) брЯти участь; 2. втручЯ- тися, застосбвувати вплив (влЯду); 3. ви- ступЯти посербдником, заступЯтися; 4. пе- решкбдити, завЯдити (про поді); 5. ви- ступЯти (зпромовою), 6. \іїмед. оперувЯти;
7. контролювЯти, ревізувЯти; 8. конфіску- вЯти, наклЯсти арешт; 9. брЯти на сббе сплЯту по вбкселю
interventor 1. adj якйй втручЯється; 2. m ревізор; фінЯнсовий інспектор interversión f 1. ббзлад, плутанйна; 2. лінгв. метатбза
intervertir * внбсити ббзлад (плутанйну) interview, interviú Лнтерв’к) interviuvar y/брЯти інтерв’ю, інтерв’ювЯти intervocálico adj лінгв. інтервокЯльний interyacente я^'проміжнйй intestado adj 1. померлий без заповіту; якйй не залйшйв заповіту; 2. якйй успад- кбвує за закбном (без заповіту) intestinal яо/кишковйй intestina1 adj\. внутрішній; 2. внутрішній, привЯтний, домашній, сімейний; guerras -as міжусббні війни; querellas -as сімбй- ні чвЯри
intestino2 /77 (р) кйшка; кишковйк; - ciego сліпЯ кйшка; - delgado тонкйй кишковйк; - grueso товстйй кишковйк íntico adjH. Ам. ідентйчний intima, intimación /наполбгливе прохЯн- ня, вимбга
íntimamente adv 1. інтймно, дружньо; 2. внутрішньо, в душі intimar 1. vt (а) вимагЯти; лрипйсувати; накЯзувати; 2. повідомляти, довбдити до відома; 3. и/(соп) подружитися, блйзько зійтйся; -se 1. всмбктуватися, проникЯти; 2. завоювЯти довіру, люббв; 3. подружитися, блйзько зійтйся intimatoria д^'вимбгливий intimidación /'залякування intimidad f 1. тіснЯ дружба; блйзькість, інтймність; 2. р/сокровенні думкй (почут- тЯ); 3. тіснб кбло; свої; en la - de la familia в кблі сім’ї; de la - de uno із близькбго отбчення; en la - сбред своїх, сбред бли- зькйх друзів (рбдичів); 4. р/статбві бргани (зовнішні)
intimidar vt залякувати íntirmo 1. ^‘внутрішній: en lo - de su alma в глибині душі; 2. зЯтйшний, усамітнений; 3. близькйй; інтймний; задушбв- ний; amigo - близькйй друг; relaciones -as інтймні стосунки; 4. тіснйй, міцнйй, нерозрйвний; amistad -а міцнЯ дружба; unión -а непорушна бдність; 5. m близькйй друг
intitulación f 1. заголбвок, титул; 2. присвята в кнйзі
intitular vt\. давЯти ім’Я (нЯзву), називЯти; 2. давЯти заголбвок, називЯти; 3. призна- чЯти на посЯду; 4. присвячувати кнйгу; -se 1. називЯтися; 2. діал. звЯтися; іменувЯ- тися; me intitulo Diego менб звуть Дібго
intocable 1. adj недоторкЯнний; 2. corrí недоторкЯнний (каста в інді) intolerabilidad ^нестбрпність intolerable яс/нестбрпний intolerancia /нестбрпність intolerante adj нетерпймий; непримирбн- ний
intolerantismo m нетерпймість intomable adj діал. див. impotable intonso adj 1. нбстрйжбнйй; 2. нерозрізаний (про книгу); 3. неосвічений, неотбса- ний
intoxicación /'отруєння, інтоксикЯція intoxicar и/отруювати; -se отруїтися; -se con setas отруїтися грибЯми intraatómico яс/внутріЯтомний intracorpóreo зо/внутрішній, органічний intracraneal, intracraneano adj анат. внутрішньочерепнйй intradós /7? архіт. внутрішня поверхня склепіння
intraducibie а^неперекладнйй intramitable з^'нездійснбнний intramolecular внутрішньомолекулЯрний intramuros adv всербдині міста, у мбжах міста
intramuscular adjf внутрішньом’Язовий intráneo adj див. interno intranquilidad /занепокбєння, тривога intranquilizar vt(v/) непокбїти(ся), тривб- жити(ся)
intranquilo ао/занепокбєний, стривожений intranscendencia ffjne. intrascendencia intranscendente adj див. intrascendente intransferible adj без прЯва передЯння intransible adj див. intransitable intransigencia f\. непоступливість; прин- ципбвість; 2. нетерпймість intransigente adj\. непоступливий; прин- ципбвий; 2. нетерпймий intransitable adj непроїжджий, непрохідний (про дорогу)
intransitado я#безладний, усамітнений, рідко відвідуваний
intransitivo adj лінгв. неперехідний (про дієслово)
intransmisible я# непередЯваний intransmutable незмінюваний intransparencia /непрозбрість intransparente а^'непрозбрий intransportable adj нетранспортЯбель- ний; непридЯтний для транспортувЯння; якйй не підлягЯє перевбзенню intranucjear ^‘внутрішньоядерний infraocular ас/внутрішньоочнйй intrapulmonar яс/внутрішньолегенбвий intrascendencia /неважлйвість, незначй- мість
intrascendente зфіеважлйвий, незначнйй intrasmisible adj див. intransmisible intratable adj 1. непрохідний, важкопро- хідний; 2. некомунікЯбельний, нелюдимий; 3. незговірливий, непоклЯдистий intratar \гідіал. обрЯжати intrauterino adj мед. внутрішньомЯтковий intravenoso зс/внутрівбнний intraversión fflHB. introversión intravertido adj див. introvertido intravital зс/прижиттбвий intrepidez /оезстрЯшність, відвЯга intrépido д^'безстрЯшний, відвЯжний intriga f\. інтрйга, підступи, зЯміри; armar (fraguar, maquinar, tramar, urdir) 7S плестй інтрйги, умишлЯти зле; 2. живий інтербс, цікЯвість intrigado яс^заінтригбваний intrigador ^‘інтригуючий, цікЯвий intrigante 1. adj. див. intrigador; 2. com. інтригЯн, -ка
intrigar 1. vi інтригувЯти, умишлЯти зле; 2. vt заінтригувати, дуже зацікЯвити; ~se жвЯво цікавитися
366
inveteración
intrincación / заплутаність, плутанина; неясність w ,
intrincado adj 1. заплутаний, неясний; 2 звивистий (продорогу); 3. заплутаний {про вузол); складнйй (про лабіринт) intrincamiento m див. intrincación intrincar vt заплутувати, затемняти; ускладнювати
intríngulis m 1. таЯмний зЯдум; 2. осудність, усклЯднення
intringulizado adj діал. який винбшує raéMHi зЯдуми
intrínseco adj сутнісний, внутрішньо при- тaмáнний
intrinsiqueza /'внутрішня сутність introducción ЛІ. ввЯдення, ввід; 2. вступ, передмбва; 3. муз. інтродукція, вступ; 4. знайбмство, представлення, рекомен-
дЯ ція
introducido ¿¿^'прийнятий в дбмі, свій (у
Д0МІ)
introducidor 1. adj див. introductivo; 2. m
контрабандист
introducir* vt\. ввбдити, вставлЯти, вкла- дЯти, встромляти; 2. втягувати, протягувати; 3. ввбзити, імпортувЯти (товари); 4. ввбдити, насЯджувати, прищЯплювати (звичаї); 5. знайбмити, представляти, рекомендувЯти; ввбдити; 6. внбсити (протиріччя); ~se 1. потрапляти, проникЯти;
2. втручЯтися, пхЯтися (в чужі справи);
3. (соп) зав’язувати (впливбвЬ знайбмст- ва; 4. виникЯти, спалЯхувати (про чвари) introductivo adj вступнйй
introducto ¿¿з/'повідбмлений, поінформб- ваний
introductor adj, introductorio adj див. introductivo
introflexión /згинЯння, прогинЯння всерЯ-
дину
introito /п 1. вступ, пролбг; 2. іст. пролбг (в античному театрі); 3. церк. молйтва перед почЯтком мЯси intromisión /втручЯння introrsión ЇДИВ. introflexión introspección f псих. інтроспЯкція, само- спостербження, самоаналіз introspectivo adjпсихол. інтроспектйвний introversión f психол. зосерЯдженість на свобму внутрішньому світі introverso, introvertido психол. 1. adj зо- сербджений на свобму внутрішньому світі; 2. /77 інтровЯрт introvisión їдив. introspección intrucho adj/J. Ам. набрйдливий, надокучливий
intrusarse, intrusear vi діал. 1. вторгЯ- тися, вривЯтися; 2. незакбнно (самочйн- но) зайнЯти посЯду, присвбїти тйтул intrusidad fдiaл. набрйдливе втручЯння в чужі спрЯви
intrusión / 1. втбргнення, незакбнне (самовільне) пронйкнення; 2.незакбнне (са- мочйнне) займЯння (посади) mtrusismo m наявність неспеціалістів, не- .професіонЯлів (у певній сфері діяльності) intrusivo adj 1. якйй незакбнно втбргся (втЯрся, пронйк); чужйй; 2. лінгв. встЯв- ковий, епентетйчний (про звуки, букви) intruso 1. adjmm втЯрся, незакбнно зайняв посЯду; 2. якйй втбргся; 3. діал. надокучливий; 4. /77 прбйда, пройдйсвіт, про- нбза, пролЯза; 5. самозвЯнець; вйско- чень
intubación / intubamiento m мед. інту- бЯція
intuición /інтуїція
intuir vt інтуїтйвно відчувЯти
ntuitivo яс/інтуїтйвний
intuito /77 побіжний ПОГЛЯД
intumescencia /1. опухЯння; 2. пухлйна
intumescente ¿¿з/'опухлий, розпухлий
intuspección /рефлЯксія; самоанЯліз intutible adj 1. бруднйй, неохЯйний; 2. не- привЯбливий, огйдний, гидкйй; 3. непри- дЯтний
ínula í6ot. омЯн
inulto adj поет, за якбго не помстйлися inunción /втирЯння (лікарського засобу) inundable £<#заливнйй, затбплюваний inundación /1. пбвінь; затбплення; 2. бЯз- ліч, мЯса, мбре inundadizo adj див. inundable inundar vñ. затбплювати, заливЯти; 2. за- пбвнювати, заполоняти; ~se 1. затбплю- ватися; 2. наповнятися inurbano ¿¿з/неввічливий, невйхований inusable ¿¿# непридЯтний inusado, inusitado, inusual adj 1. невжй- ваний; 2. незвичЯйний, рідкісний inútil adj 1. непідходящий, непридЯтний;
2. мЯрний, дарЯмний; 3. непридЯтний, якйй став непридЯтним; вйзнаний непри- дЯтним (для військової служби) inutilidad /1. непотрібність, непридатність; 2. непридЯтність; ~ física інвалідність inutilización /1. невикористЯння; 2. виведення з лЯду
inutilizar vt\. робйти непридЯтним, псувЯ- ти; 2. робйти непридЯтним; перекрЯслю- вати, звбдити нінЯщо; 3. задавЯти ни- щівнбї порЯзки (в боротьбі, дикусії); ~se ставЯти непридЯтним, вихбдити з лЯду invadeable adj якйй не мбжна перейтй вбрід, глиббкий
invadir иМ. вторгЯтися; наступЯти; 2. за- хбплювати, окупувЯти; ~ el territorio зайнЯти теритбрію; 3. посягЯти (на права); 4. охбплювати (про почуття); 5. наповняти, заповнЯти invaginación їмед. інвагінЯція invalidación f 1. анулювЯння, визнЯння недійсним; 2. непридЯтність invalidar itf1. робйти непридЯтним; пере- крЯслювати, звбдити нінЯщо; 2. анулю- вЯти, оголбшувати недійсним invalidez /1. недійсність (документа); 2. інвалідність, непрацездЯтність; 3. непридЯтність
inválido adj 1. нечйнний, якйй не мЯє закбнної сйли; 2. непрацездЯтний, калічний; 3. необ/рунтбваний, неперекбнли- вий; 2./77 інвалід
invalorable ¿ú/'неоцінЯнний, безцінний invariable ¿¿з/'незмінний, незмінюваний invariante m мат. інваріЯнт invasión /1. втбргнення, нашЯстя; 2. мед. інвазія
invasivo ¿¿#'загЯрбницький, агресйвний invasor /77загЯрбник, агрЯсор invección, invectiva /вйпад, напЯдки, інвектива
invectivar vt нападЯти, піддавЯти напЯд- кам
invehir vt нападЯти; накйнутися з нападками invencibilidad /неперембжність invencible adj\. неперембжний; 2. нездо- лЯнний; un obstáculo - нездолЯнна перешкода
invención /1. винахідливість; 2. вйнахід;
3. вйгадка, вймисел
invencionero 1. зя/винахідливий; кмітливий; 2. /77вигЯдько; брехун, обмЯнщик invendible adj 1. непродЯжний; 2. нето- вЯрний
invenir* vtвиявлЯти, відкривЯти inventación їдив. invención inventado adj вйгаданий, неправдоподібний
inventador adj m див. inventor inventar vt\, винахбдити; 2. (~se) вигЯду- вати; 3. вигЯдувати, ствбрювати (твір) inventariar vt інвентаризувЯти; роойти бблік, складЯти бпис
inventario /77 інвентЯр inventiva /1. винахідливість; кмітлйвість; 2. див. invención '
inventivo ¿¿^винахідливий; кмітлйвий invento /771. вйнахід; 2. новйнка inventor 1. зо/' винахідливий; 2. m винахідник; 2. вигЯдько, фантазЯр inverecundia /нахЯбство, безсоромність inverecundo ¿¿з/'нахЯбний, безсорбмний inverisímil adj див. inverosímil inverisimilitud їдив. inverosimilitud inverminación їмед. глистнЯ інвазія inverna їдіал. зимбве пасовище invernación /1. зимівка; 2. зимова сплЯчка invernáculo /77оранжерЯя, теплйця invernada /1. зимЯ, зимбва порЯ, зимбвий час; 2. зимбвище; 3. Ам. зимбве пасо- вйще; 4. Л. Ам. період відгодівлі худбби;
5. діал. злйва
invernadero /771. зимбвище, місце зимівлі худбби; 2. зимбве пасовйще; 3. оран- жерЯя, зимбвий сад
invernador 1. adj зимуючий; 2. m Ам. хазЯїн зимуючої худбби invernal 1. adj зимбвий; 2. m зимбве приміщення для худбби; 3. діал. зимбва порЯ
invernar* 1. и/провбдити зйму, зимувЯти; 2. Ам. зимувЯти (про худобу); 2. v: impers: invierna стоїть зимЯ invernazo тАм. сезбн дощів invernizo, invernoso adj див. invernal 1 inverosímil ¿¿//неймовірний, неможливий, неправдоподібний
inverosimilitud f неймовірність, неправдоподібність
inversamente adjназЯд, навпакй inversión f 1. перестанбвка, зміщення;
2. лінгв. інвЯрсія, зворбтній порядок (слів); 3. вклЯдення (капіталу); 4. мед. зміщення (органів)
inversionista com. вклЯдник (капіталу, інвЯстор
inversivo adj інверсійний invers«o adj\. зворбтній, протилЯжний; en sentido ~ у зворбтньому нЯпрямі; а Іа ~а навпакй, у зворбтньому порЯдку; 2. мат. зворбтньо пропорційний inversor 1. adj інвертуючий; 2. m ел. перемикЯч
invertebrado 1. adjзooл. безхребЯтний; 2. безхарЯктерний, безхребЯтний; 3. m рі безхребЯтні тварйни
invertido 1. adj перевЯрнутий; перекйну- тий; 2. перестЯвлений; 3. зворбтній; sentido ~ зворбтній нЯпрям; 4. зббчений;
5. /77 зббченець; гомосексуаліст invertidor adj m див. inversor invertir* иМ. розташбвувати у зворбтньому порЯдку, мінЯти місцями; 2. перевертати, перекидЯти, стЯвити догорй дном;
3. вкладЯти (капітал); 4. витрачЯти, використовувати (час)
investidura /1. надЯння, наділення, при- свбєння (сану, посади); 2. церк. інвеститура; 3. посЯда, пост
investigación /1. дослідження; ~ científica наукбве дослідження; 2. розслідування; 3. мед. бгляд (хворого) investigador 1. adj дослідницький; 2. /77 дослідник, вчЯний; 2. науковий співробітник
investigar иМ. досліджувати; 2. розслідувати
investigiativa /дослідницька інтуїція investimiento /77 церк. інвестиція (церковних грошей)
investir* vt присвбювати, присуджувати (почесне звання, посаді); ~ con el gradó dé doctor присвбїти дбкторський ступінь; ~ de poderes наділйти влЯдою inveteración /старіння
367
inveterado
inveterada adj\. застарілий, укорінений; ~a costumbre укорінена звичка; 2. мед. хронічний
inveterarse CTápÍTH, Грітися invicto adj 1. непереможний; 2. непере- мбжений
invidencia /cninoTá invidente^ adjcrímm, незрячий invidente2 я/#збздрісний invierno m 1. 3HMá; 2. сезбн дощів (у тропіка^', 3. діал. злйва invigilar и/берегтй, дбати inviolabilidad f 1. недоторкбнність; ~ personal недоторкбнність осбби; ~ diplomática (parlamentaria) дипломатична (пар- náMeHTCbKa) недоторкбнність; 2. непорушність
inviolable adj 1. недоторкбнний; 2. непорушний; un juramento ~ непорушна клятва
inviolado adj неушкбджений, непошкбд- жений, цілий; нетбрканий invisible 1. ^ невидимий; 2. крихітний, непримітний; 3. ffi. Ам. сітка для волбсся; en un - в одну мить
invisidad f проникливість; передббчли- вість
invitación f 1. запрбшення; 2. пропозйція (щось зробити)
invitado 1. ас/запрбшений; 2. m гість invitar vt 1. запрбшувати, клйкати, про- сйти; 2. пропонувбти; - a abandonar el local попросйти покйнути приміщення invocación /збклик, звернення invocar иМ. закликбти; клйкати; ~ el auxilio клйкати на допомбгу; 2. посилбтися; ~ su derecho посилбтися на ceoé npáeo invocatorio ас/заклйчний; благбльний involución f6ion. інволюція involucrar vtí. ввбдити сторбнні (не сто- сбвні до cnpáBn) тбми; 2. змішувати, сплутувати; 3. Ам. охбплювати, містйти в сой involucro /77 бот. оболбнка involuntario adj\. невільний, мимовільний; 2. здійснюваний прбти вблі (з примусу invulnerable adj невразлйвий inyección ЯІ. вприскування, ін’бкція; 2. вміст ¿мпули для ін’бкцій; 3. гіперемія; крововилив inyectable /77 ліки для ін’бкцій inyectación fjpnB. inyección 1 inyectado adj: los ojos ~s de sangre 0чі, налиті крбв’ю
inyectador тґinyectadora ffíian. шприц
inyectar и/робйти ін’бкцію (вливбння)
inyector /77 тех., авт. інжбктор
inyunctivo adjniHTB. ін’юнктйвний
inyungir і^припйсувати
inzuir * гідіал. спонукбти, підбурювати
iñiguista 1. ^єзуїтський; 2. m єзуїт
iñude fflisu7. годувбльниця
iñudo m діал. чоловік годувбльниці
iodo тхім. йод
ІОП /77 фіз., ХІМ. ЙОН, ÍÓH
iónico adj фіз., хім. йбнний, ібнний ionio тхім. йбній ionización fфiз., хім. йонізбція ionizador, ionizante adj фіз., хім. йонізую- чий
ionizar vt(vi) фіз., хім. йонізувбти(ся) ionosfera f йоносфбра ionosférico aú/йоносфбрний ionoterapia fMeA. йонотерапія iota f йбта (буква грецького алфавіту) ipeca, ipecacuana ґбот. іпекакубна ipegüe m діал. лйшок, невелйкий нбдли- шок (при продаж,У) iperita fxiM. іпрйт
iperitado adj А. просбчений іпрйтом; 2. підданий дії іпрйту Ірії /77 ІПЙЛ (дерево) ipomea í6ot. іпомбя
ípsilon /Іпсилон (буква грецького алфавіту
iquilla fflian. мантйлья (у індіанок) ir* vi А. ходйти; пересувбтися; бути в русі; ir a pie ітй пішки; ¿quién va? хто ідб? (оклик вартового)', 2. (a, hacia) ітй, їхати, про- стувбти; ir a casa de uno пітй до; ir hacia el río ітй до рікй; ir donde uno зайтй до; 3. (hasta) дохбдити, досягти; добирбти- ся до...; ir hasta el final de la cale дійтй до кінця вулиці; 4. прохбдити (певний маршрут), здійснювати (рейс), курсувбти; 5. переходити, блукбти; su mirada iba de un personaje a otro він перевбдив пбгляд з однбго на Іншого; 6. їхати, подорожувбти, мандрувати; ir en coche (en tren) їхати в автомобілі (пбїздом); ir en avfón летіти в літаку (літаком); ir a caballo їхати вбрхи (на коні); ir por mar пливтй, мандрувбти мбрем; 7. (por, a por) ітй, вирушбти; ir (а) por agua пітй по воду; 8. (а) регулярно ходйти, відвідувати; ir a la escuela ходйти до шкбли; 9, ітй, прохбдити; вестй (про дорогу) тривбти (про період часу), la carretera va desde la ciudad hasta la costa uuocé ідб від міста до узбербжжя; 10. жй- ти, пожив ¿ти, почувбтися; el nico va muy bien en la escuela дитйні дббре у шкблі; Ir bien, mal (de salud) почуватися дббре (noráHo); ¿cymo te va? як твої спрбви?;
11. діяти, чинйти; 12. підхбдити, відповзти, пасувбти; esa corbata no va con esa camisa ця KpaeáTKa не пасує до цібї сорбчки; 13. лйчити, бути до лицй; te va mal el color azul тобі не лйчить блакитний колір; 14. бути, існувбти (про різницю, відмінність) 15. ходйти, робйти хід (в картярській грі) 16. стбвити, пропонувбти в заклбд (у суперечці, на парі), va diez pesetas стбвлю дбсять песбт; 17. (а) ро- бйтися, ставбти; el tiempo va a mejor погбда покрбщується; 18. ітй (про вік) voy para los treinta мені ужб скбро тридцять; 19. (para) протікбти, прохбдити, ми- нбти (про час) va ya para seis meses... минуло ужб мбйже півроку, як...; 20. (соп, en, por) стбвитися; стосуватися; nada te va en eso це тебб збвсім не стосується; 21. (de, соп, еп) бути одйгненим, носйти; ir de (en) uniforme носйти фбрму; ir de gala бути у святкбвому бдязі; 22. (de) вва- жбтися; бути прййнятим; él va de persona de respeto він вважбється повбжною лю- дйною; 23. (detrás de, tras) ходйти, бігати, обхбдити; 24. (detrás de, tras) домастися, ганятися; 25. (en) залбжати; eso va en gustos це cnpáea смаку; va mucho en eso від цьбго багбто залежить; 26. (por) влаштбвуватися, ітй служйти; ir por la milicia пітй на військбву службу; 27. грам. (por) дієвідмінюватися, відмінюватися за пбвним зразкбм; este verbo va por amar це дієслбво дієвідмінюється як "amar”;
28. (por) пйти (за) здорбв’я; ¡va por su saludl (за) eáiue здорбв’я!; 29. (sobre) переслідувати; 30. (sobre) старбнно зай- мбтися; 31. (улоєдн. зприкм. ідієприкм.) бути, знахбдитися (у певному стані) va rabioso він розлючений; el reloj va atrasado годйнник відстаб; ir engacado бути o6MáHyTHM; 32. (у конструкції^ + а + inf вжив, для познач, дії у найближчому майбутньому): voy a comer я збирбюся обідати; te voy a echar de menos я буду cyMyeáTH за тоббю; 33. (у поєднай, з герундієм познач. поступовий розвиток дії): va anocheciendo сутеніє; voy mejorando я одужую; a gran ir, al más ir ioc. adv. щодуху; estar ido бути неувбжним, витб- ти y xMápax; бути не при собі, з’їхати з глузду; ir a parar впадати (про рікУ)\ потрапити, опинитися, ir a parar a la cárcel noTpánnTH (сісти) до в’язнйці; запропас- тйтися, подітися; ¿dónde habrán ido а
parar mis tijeras? кудй поділись мої ножиці?; дійтй, докотйтися, скінчйти; ¡adonde vamos a parar! кудй ми кбтимося! ir а una діяти різбм, б^ти заодно; ir descaminado збйтися зі шлйху; зійтй з пут] Істинної; ir pasando (viviendo) жйти по- малбньку, перебивбтися абияк; ir per- dido програвбти; no irle ni venirle a uno nada збвсім не цікбвити, бути без різниці* ir у...: va у dice... а він візьмй та й скажи. .* a eso voy я про те й каж^, я до тбго і вед£ ¡allá irás! та йди ти!, та н^ тебе!; no vaya а + inf, по vaya a ser que + subj не дай Бог..., хоч би не..., а то ще; quitaremos de aquí ese estante, no vaya a tropezar alguien приберімо звідси цю полйцю, а то ще наштовхнбться хто-нббудь; ¡qué va! ara!, щб чого!, дуже трбба!; si a eso fuésemos (vamos) якщб вжб на те пішлб...; ¡vamos! ходімо!; давбй!, скоріше!; ¡vamos, anda! а то!, скбжеш таке!; ще чбго!, дуже трбба!; ¡vaya! щб чого!; оце тбк!, нічбго сббі!; ну й...!; що й казбти!, і не кажіть!; ¡vaya соп...! чорт забирбй...!, що за...!, ну й...! ira /гнів, обурення, лють iraca fpian. 1. пбльма (різновид)', 2. капелюх із пбльмових волбкон iracundia /1. запбльність, гнівлйвість; 2. гнів, лють
iracundo adj 1. запальнйй, гнівливий; 2. гнівний, лютий irado aq¡r збіглий (nf)0 злочинця) iraké adj див. iraquí
iráni 1. яс/ірбнський; 2. com. ірбн|ець, -ка iraniano яо/ірбнський iranio 1. афрбнський; 2. /77ірбнець; 3. пбр- ська мбва
iraquense, iraquí, iraquiniano 1. іракський; 2. /77ЖЙТЄЛЬ IpáKy irascencia f див. iracundia irascibilidad ^дратівлйвість, запбльність irascible ^дратівлйвий, запальнйй irasco /77 Л. Ам. зоол. козбл iribú /77 Ам. зоол. ірйбу, америкбнський гриф
iridación fдив. irisación iridescencia ffjHB. iridiscencia iridescente adj див. iridiscente iridio тхім. ірйдій iridiscencia ^рбйд^окне сяйво iridiscente adj райдужний, весблковий, якйй переливається кольорбми райдуги iriditis ґдив. iritis
irire т діал. ¡pipe (посудина із гарбуза) iris /771. рбйдужна оболбнка бка; 2. рбйду- га, весблка; 3. бот. Ірис; 4. мін. благородний опбл; ~ de paz миротвбрець; подія, якб кладб край чвбрам irisación /іризбція, відливбння кольорбми рбйдуги
irisado adjpáñpymnm, весблковий, пере- лйвчастий
irisar 1. vi (~ se) переливбтися, сяяти всімб кольорбми рбйдуги; 2. и/викликбти рбйдужне сяяння
iritis f мед. ірйт, запблення рбйдужної оболбнки бка irlanda /’сорт полотнб irlandés 1. adj ірлбндський; 2. m ірлбн- дець; 3. ірлбндська мбва irlandesco adj див. irlandés 1 ironía Яронія; соп ~ з ірбнією, іронічно irónico ^‘іронічний, іронічний ironizar тронізувбти iroso ^‘гнівний
irracionabilidad fflHB. irracionalidad irracional 1. яр/нерозумний, не наділений рбзумом; 2. нерозумний, нераціонбль- ний; 3. філос., мат. ірраціонбльний; 4. m нерозумна істбта; тварйна; 5. мат. ірра- ціонбльне числб
isocrónico
Irracionalidad f А. нерозумність, нераціо- náявність; 2. л/аг. ірраціонбльність Irradiación f фіз. 1. випромінювання, pa- л^ція; la ~ solar сбнячне випромінюваная; 2. опромінення
Irradiar vtA. випромінювати; - felicidad світитися щбстям; 2. фіз. опромінювати; 3. пошйрювати (вплив, дію) irrazonable adj 1. нерозумний, нерозсудливий; 2. див. irracional 1 irreal adj А. неребльний, ірребльний; 2. неребльний, нездійснбнний; неможливий
irrealidad /ідеальність
irrealizable аа/нездіснбнний
irrebatible adj незапербчний, неспрос-
Т0ВНИЙ
irreconciliable adj А. непримирбнний; enemigos ~s непримирбнні ворогй; 2. несумісний
irrecordable adjmm не запам’ятбвується Irrectificable adj невипрбвний, непопрбв-
нии
irrecuperable яо/безповорбтний irrecusable adj А. неспростбвний; 2. неминучий
irredargüible adj неспростбвний irredentismo т політ, ірредентйзм irredentista 1. афрредентйстський; 2. сот. ірредентйст
irredimible adj 1. не викупбвуваний, якйй не підлягбє викупові (проакціі)\ 2. якйй не віддабться на відкуп; 3. невипрбвний, непопрбвний
Irredituable зс/невйгідний irreducible adj 1. якйй не підляже зміні (скорбченню); 2. мат. нескорбчуваний, непривідний; 3. мед. якйй не вправлЯєть- ся; 4. непокірний; неперембжний irreductible adj А. див. irreducible 1; 2. несумісний
irreemplazable adj незамінний irreflexión /'необдуманість irreflexivo adj А. необдуманий; нерозумний; 2. нерозумний, нерозсудливий, якйй чинить нерозумно irreformable ad/невипрбвний irrefragable aaj А. неспростбвний; 2. не- стрймний, невгамбвний irrefrenable афюстрймний, невгамбвний irrefutable а#* незапербчний, неспростбвний irregular adj 1. нерегулярний, нерівномірний; нестандбртний; la marcha - de un motor нерівномірна роббта двигуна; 2. непрбвильний; нерівний; una superficie - нерівна повбрхня; 3. безладний, розпущений; una vida - безлбдний спб- сіб життя; 4. аморбльний; de una manera * нечбсним шляхбм; 5. непридбтний (для посади); 6. лінгв. непрбвильний, нерегулярний; verbo - непрбвильне дієслбво;
7. військ, нерегулярний (про війська);
8. церк. неканонічний
irregularidad f 1. нерегулярність; нерівномірність; відхйлення; 2. нерівність; не- прбвильність; 3. (посадбвий) проступок, неправомірна дія; 4. мед. аритмія; - del pulso нерівний пульс irreligión /'невіра, безбожність irreligiosidad /нерелігійність irreligioso 1.^ adj невіруючий, нерелігій- нии; 2. m атеїст, безбожник irremediable adj А. непопрбвний; una pérdida - непопрбвна втрбта; 2. незворбт- нии, неминучий irremisible ас/непростймий -emunerado adj mm не отрймав вина-
Іггеї М
пгча - а$ А. непопрбвний; 2. непо- ,"Рівний, безповорбтний IrrfSet/ule ^У'неповтбрний
^блийЄ^П8ІЬ*Є adj бездог0нний> дос“
irreprimible нестримний, невгамбвний irreprochable adj бездогбнний, досконб- лий
irrequieto adj 1. неспокійний; 2. безпе- рбрвний
irresarcible adj непопрбвний, невідшко- дбвний
irrescatable ао/безповорбтно загублений irresistible adj 1. нестримний, невгамбвний; el ímpetu ~ нестрймний порйв; 2. над- звичбйний; un atractivo ~ надзвичбйна привббливість; 3. нестбрпний; un dolor ~ нестбрпний біль; 4. нестбрпний; un пісо ~ нестбрпна дитйна
irresoluble adj 1. нерозв’язний; 2. нерішучий
irresolución /'нерішучість irresoluto adj нерішучий; estar ~ перебу- вбти в нерішучості, вагбтися irrespetar ііїдіал. стбвитися нешаноблйво irrespeto m діал. неповбга, нешаноблй- вість
irrespetuoso adj А. нешаноблйвий; 2. неввічливий, нелюб’язний irrespirable adj 1. непридбтний для дйхан- ня; 2. душний; задушливий; la atmósfera - задушлива атмосфбра irresponsabilidad f 1. безвідповідбль- ність; 2. непричбтність; невинувбтість irresponsable adj А. безвідповідбльний; 2. непричбтний; невинувбтий irresuelto adj нерішучий irretratable adj невимбвний, непередб- ваний
irreverencia f непоштйвість, нешаноблй- вість
irreverenciar vtстбвитися нешаноблйво irreverente adj непоштйвий, нешаноблйвий
irreversible яс/незворбтний irrevocable adj 1. невідмінюваний, оста- тбчний; una sentencia - остатбчний вй- рок; 2. непорушний irrigable з# придбтний для зрбшення irrigación f А. зрбшення, іригбція; 2. мед. промивбння; спринцювбння; ~ gástrica промивання шлунку
irrigador 1. adj зрбшувальний, іригаційний; 2. /77 іригатор
irrigar vtA. зрбшувати; 2. мед. промивбти; спринцювбти irrisible смішнйй
irrisín /77 вйгук; вйклик (в кінці куплету, в баскських пісняр
irrisión fA. обрбзливий жарт, насмішка; знущбння; 2. предмбт насмішок, посміхб- висько
irrisorio adj А. смішнйй; 2. мізбрний, сміховинний; por un precio ~ за сміховйнною цінбю
irritabilidad f А. дратівлйвий; 2. фізіол. подрбзливість, збудливість irritable1 adj дратівлйвий; un genio ~ дратівлйвий харбктер irritable2 adj якйй анулюється irritación1 f роздратувбння; causar (producir) - дратувбти irritaciyn2 fюp. анулювбння irritamiento тдив. irritación 1 irritante 1. зо/дратуючий, неприбмний; 2. /77 фізіол. подрбзник irritar1 vtA. подрбзнювати (фізіол.); 2. навіювати, викликбти, збуджувати; - los celos збуджувати рбвнощі; ~ se 1. драту- вбтися; 2. (соп) сбрдитися, досадувати irritar2 vt юр. анулювбти, оголбшувати недійсним
írrito adjюp. анульбваний, недійсний irrogar и/завдавбти (шкоди, збитків) irruimiento /77 поет. див. irrupción irruir* vtnoeT; вторгбтися, вриватися irrumpir ^/вторгбтися, вривбтися
irrupción fA. втбргнення, набіг, нашбстя;
2. пошйрення, розповсюдження (ідей)\
3. прорйв, вйкид (газів)
irruptor, irruyente adj якйй втбргся, увірвався
irse A. (a, de, desde) вирушбти, пітй, поїхати; - al extranjero поїхати за кордбн; - de casa пітй з дбму; 2. (a, hacia, hasta) ітй, прямувбти; 3. текти, витікбти; el agua se va por una grieta водб витікбє чбрез тріщину; 4. підтікбти, протікбти, тектй (про посудину); 5. збігти, вйтекти (про закипілу рідину 6. зникбти, прохбдити, минбти; - de la memoria забувбтися, стирбтися з пбм’яті; se le fue el enfadoeró гнів минув; 7. не стрйматися, зробйти мимовільний (необербжний) рух; se le fue la lengua у ньбго зірвблося з язикб (вйхопилось); se le fue un suspiro de alivio у ньбго вйхопилося полбгшене зіт- хбння; se me fueron los pies я послизнувся; 8. помирбти, відхбдити; 9. зникбти, пропадбти (про пляму); 10. витрачбтися, закінчуватися; el aceite se haido мбсло скінчйлось; 11. знбшуватися, рвбтися, шбрпатися, розлбзитися по швах (про одяг); 12. випускбти кишкбві гбзи; 13. ски- дбти (карти в грі)
¡is! interjдіал. фі!; фу! isa1 f lea (народний наспів на Канадських о-ваК)
isa2 ґдіал. погбйдування стбгнами
isagoge /’ввбдення, вступ
isagógico adjвступнйй
isangas fp/A. діал. вбрші (кбшики) для
ловіння кревбток; 2. Л. Ам. кбшики для
перевбзення вантажу на в’ючних тварй-
нах
isatis /77 зоол. песбць, полЯрна лисйця isba /їзбб
iscariote 1. а^'зрбдницький; 2. /77зрбдник iscle тЛ. Ам. 1. неочйщені волбкна агбви;
2. страх
isidro /77 простак, бевзь; селюк (про селянина, що приїхав у Мадрид) isidrada fA. селЯни, мужики; 2. мужикуватість; 3. мужйцька вйхватка isla fA. бстрів; 2. острівбць (для пішоходів); 3. гайбк (посеред поля); 4. діал. заливні збмлі; 5. міськйй квартбл; en - іос. adv. окрбмо, ізольбвано islam /77 іслам
islámico зс{мслбмський, мусульмбнський islamismo т ісламізм, магометбнетво islamita 1. adj іслбмський, мусульмбнський; 2. сот. мусульмбнин, -ка islamizar vt ісламізувбти, навертбти в мусульмбнську віру; ~se навертатися в мусульмбнську віру islán /77 мербживна накйдка, мантйлья islandés 1. adj іслбндський; 2. т іслбн- дець; 2. іслбндська мбва islándico adj іслбндський islario /77 кбрта (бпис) групи островів isleño 1. adj острівнйй; 2. т острів’Янин;
3. діал. жйтель (урбдженець) Канбрських островів
isleo /77 1. острівбць; 2. урбчище isleta. islilla1 /острівбць islilla2 fA. пбхва; 2. ключиця islote /77 А. безлюдний острівбць; 2. екбля (в морі)
ismaelita 1. adj мусульмбнський; 2. т арбб, сарацйн, мавр; 2. мусульмбнин, ма- гометбнин
isóbara їметео, фіз. ізоббра isobárito, isóbaro adj метео, фіз. ізоба- рйчний
isobata freorp. ізоббта isóbato adj геогр. ізоббтний isocromático adj фіз. ізохроматйчний isocrónico adj див. isócrono
369
isocronismo
isocronismo m фіз. ізохронізм isócrono adj фіз. ізохрбнний isoeléctrico adj фіз. ізоелектрйчний isoglosa їлінгв. ізоглбса isogloso adjniHre. ізоглбсний isomería fxiM. ізомерія isomérico adj див. isómero 1 isómero хім. 1. афзомбрний; 2. /77¡30Mép isósceles adj мат. рівноббдрений isoterma їметео, фіз. ізотбрма isotermal adj див. isotérmico isotermía їфиз., хім. ізотермія isotérmico adj фіз., хім. ізотермічний isotopía fxiM. ізотбпія isotópico adj див. isótopo 1 isótopo хім. 1. ^'ізотопний; 2. /яізотбп isótropo adj фіз. ізотрбпний ispear vtpian. стбжити, вистбжувати, шпи- ryBáTH
isquemia f мед. ішемія . isquémico adj мед. ішемічний isquias f мед. ішіас
israelí, israeliano 1. adjізрбїльський (який стосується сучасного Ізраїлю); 2. m ізраїльтянин, житель сучбсного Ізрбїлю israelita 1. adj ізрбїльський (який стосується давнього Ізраїлю); 2. єврбйський; 3. сот ізраїльтйн|ин, -ка (про жителів давнього Ізраїлю); 4. єврбй, -ка israelítico adj/jHB. israelita 1 istia їдіал. горілка з юки
istmeco /77 житель (урбдженець) перешийка
istmiano, ístmico, istmio adj який стосується перешийка istmo /77 перешййок
itabo. /77 діал. низинб, яка заливбється дощйми; болбто
itacate mfi. Ам. провізія, їстівні npnnácn itacayo т діал. міф. річковйй KápnnK italianización Лталізбція italianizar vt(vt) італізувбти(ся) italten«o, -а 1. adj італійський; 2. /77, f італієць, -ка; 3. т італійська мбва; а Іа - а loe. adv. по-італійськи, на італійський лад itálic«o 1. adj італійський; 2. курсивний (про шрифт)\ 3. /77 італієць ítalo adj, m, поет. див. italiano ítem 1. adv(~ más) такйм чйном; a Táwíw (вжив, на початку абзацу в документах); 2. /77 парбграф, статтй (документа); 3. до- давбння; ~ más так, до péni... iteración ґповтбрення iterar иґповтбрювати iterativo adj 1. повтбрюваний; повтбрний;
2. лінгв. ітератйвний iterbio /77 ХІМ. ІТ0рбІЙ
itinerante а^'блукбючий; бродячий itinerario 1. adjpорбжній; 2. m маршрут;
3. /77 путівнйк itrio /77 ХІМ. Ітрій iva f бот. горлйнка
ivierno m див. invierno
ivirá f бот. івіре (дерево у Південній Америці}
ixuxu /77 вйгук, вйклик (в кінці куплету астурійських пісень) у
iza f сл. проститутка, повія, шльбндра izada /їіідйбм (прапора, вітрила) izado /771. див. izada; 2. сл. полюбовник 6áxyp, джиґун
izaga /прості комишу (очербту) izapí тЛ. Ам. бот. icáni (дерево) izar vt піднімбння (прапор, вітрила)\ -se піднімбтися, вставати izcuincle /77 Л. Ам. паршйвий co6áKa izote ЇМ. бот. юка (різновид) izquierda ЇЛ. ліва pyKá; 2. ліва CTopoHá; а Іа - зліва; наліво, лівбруч; а - s проти годинникбвої стрілки; echar por Іа ~ взяти вліво (лівбруч); 3. політ, ліві (сйли), ліві пбртії; de ~(s) лівий; la ~ (parlamentaria) ліві фрбкції (у парламенті) izquierdear vi повбдитися нерозумно, робйти дурнйці
izquierdista політ. 1. adj лівий; 2. сот. лівий, nieáK
izquierdo 1. adjn\Bm\ el lado ~ ліва сторо- Há; 2. політ, лівий; 3. звйвистий, кривйй, непрямйй; 2. /77. лівшб, шульга
370
jacobinista
J,j / 1-а лЦера іспанського алфавіту хбта ¡jal ¡nterj: |ja, ja, ja! xa-xa-xá! jaba1 fA. Ам. мішбк; кбшик (сплетені з пальмових волокон); 2. Ам. Ґpaтчácтий йщик; 3. діал. тбрба злидарЯ; 4. діал. порожній гарбуз; 5. діал. уббгість, бідність, Hy>Kflá; - de defensa Ам. Ящик з камінням для укріплення 6épera рікй; largar (soltar) la - діал. набути лбску, обтесбтися, об- тбртися в товаристві; llevar (tener) en ~ una cosa діал.: lo llevo en ~ ycé гарбзд; salir con la ~; tomar la - діал. піти з торббми, піти старцювбти jaba2 f6or. китáйcькa троЯнда jabado adj 1. cтpoкáтий (про оперення); 2. рябий (про бика)\ 3. діал. чбрно-білий, біло-сірии (про домашню птицю)\ 4. діал. який вагбється, нерішучий jabalcón m 1. підпбрка, розкіс; 2. діал. урвище, прірва
jabalconar иґстбвити підпбрки, підпирбти; кріпити розкбсами jabalí, jabalín тдіал. зоол. каббн jabalina1 /сбмйця кабан0 jabalina f іст., спорт, спис; lanzamiento de la - метбння спйса jabalinero adj діал.: perro - соббка для полюв0ння на кабанів jabalío тдіал. крик, виття; гбвкання jabalón тдив. jabalcón jabalonar vtдив. jabalconar jabaluno adjкабанЯчий jabardear vi роїтися (про бджіл) jabardillo m 1. рій, пблчище (кома$\ 2. xm¿- Ра» згрбя (птахів)\ 3. гбмірний нбтовп, ватб- га; згрбя
jabardo m 1. невелйкий рій (бджі/і)\ 2. див. jabardillo З v '
jabato m 1. дитинчб кабанб, каббнчик;
2- сміливець
abato adj діал. грубий, неотбсаний
„ . , , клбпка,
¿мтаирсп,
сУД//о) f xabéra (невелике риболовне
iÍ¡h!F°‘e:Íabe9uero mрибблка іаЬ«п.Г У$ЖаРг- тЯмити, торбпати
m шеб0ка (парусне судно у Середземному морі)
jabeque2 m ножовб páHa на облйччі; pintarle un buen ~ a uno розпанбхати пику jabera Асаббра (андалузька пісня) jabetada £ jabetazo тдіал. удбр ножбм jabí т 1. дйка яблуня; 2. Яблуко дйкої яблуні; 3. xá6i (сортдрібного винограді 4. Ам. xá6i (дерево)
, abichuelino m малюк, карапуз , abielgo тдіал. побілка стін вапнбм ‘ abín /77 Л. Ам. див. jabí 4 ' abino /77 бот. ЯЛІВ0ЦЬ (різновид)
, abirú /77 зоол. бразйльський лелбка , abón /771. мйло; ^ de olor туалбтне мйло; 2. Л. Ам. страх, перелік; - de sastre кра- вбцька крбйда; - de Patencia 1. вальбк, скблка (для білизни)\ 2. н0труска, прочу- xáHKa; dar (gastar) - лестйти, підсичуватися; darle ~ a uno підмазуватися; darle un - a uno д0ти прочухбна, нагріти чуба
jabonada f 1. намйлювання; 2. Л. Ам. н0труска, прочухбнка jabonado /771. намйлювання; 2. замбчена (намйлена) білйзна
jabonadura fA. намйлювання; 2. д?/мйльна BOflá; 3. мйльна піна; darle a uno una ~ дбти прочух0на, нагріти чуба jabonamiento m намйлювання jabonar vtA. намйлювати (лице, білизну 2. д0ти прочухбна; ~se намйлити лицб (для гоління)
jaboncillo /77 1. туалбтне мйло; 2. діал. мйльний порошбк; 3. рідкб мйло для гоління; 4. бот. мйльне д0рево; 5. діал. глй- ниста кірка на пов0рхні фунту; - de sastre кравецька кр0йда
jabonear vi діал. виробляти (варйти) мйло jabonera f 1. продавщйця мйла; 2. мильниця; 3. бот. соббче мйло, мильнйця, мильнЯнка
jabonería f 1. миловбрний завбд; 2. Ятка, де торгують мйлом
jabonero adj 1. мйльний; 2. брудно-білий (про масть бика)\ 3. діал. слабконбгий (про тваринУ)\ 4. m миловбр; продавбць мйла
, aboneta £ jabonete /77туал0тне мйло ‘ abonoso adj А. мйльний; 2. слизькйй | abotí /77 зоол. жабуті (різновид бразильської черепахи) jabuco тдіал. круглий кбшик
jabudo adj діал. велйкий, крупний jaca ^невелйкий кінь jacal тЛ. Ам. хйжка, халупа jacalear и/77. Ам. тинйтися, швбндяти jacalón /77 Л. Ам. навіс; сарбй jácara fA. жартівлйва пісня, весблий ро- móhc; 2. xáKapa (народний танець)\ 3. галаслива компбнія, збігбвисько нічнйх гу- льтяїв; 4. роздратувбння, досбда; 5. бре- хнЯ, обмбн; небилйця; 6. рбзповідь, оповідь, істбрія; 7. палкб промбва; echar su ~ вйсловитися, вйговоритися jacarandaina f жарг. 1. див. jacarandana 2; 2. див. jácara 2
jacarandana f жарг. 1. збірн. блатні; світ злбдіїв, сутенбрів; 2. блатнйй жаргбн, блатнб музика
jacarandina їжарг. А. див. jacarandana 2;
2. див. jácara 2
, acarandino adj жарг. блатнйй , acarando /77задйра, забіяка; фанфарбн acarandoso adj жвбвий, невймушений, мбткий
jacaré тАм. зоол. каймбн, крокодйл jacarear vi А. виспівувати eecéni пісні (ро- мбнси); 2. галаслйво веселйтися; гуляти;
3. докучбти; приставбти, прив’язуватися; зачіпбти
jacarero тА. вуличний співбк, виконбвець весблих nicéHb (ромбнсів); 2. гультЯй, гульвіса; 3. жартівнйк, жартун, веселун jacarista т 1. див. jacarero; 2. бвтор весблих ромбнсів
jácaro 1. adj невймушений, меткйй; заде- рикувбтий; 2. тдив. jacarando; а Іо - іос. adv. розв’язно; хвальковйто , acerina ficr. кольчуга | acilla Аїлід, відбйток (на землі)
, acintino adj поет. фіолбтовий, фіблковий acinto /771. бот. гіацйнт; 2. мін. гіацйнт; ~ de Ceilán циркбн; ~ occidental топбз; ~ oriental рубін
jacio m мор. мбртвий штиль (після шторму jaco1 /771. конячйна, шкбпа; 2. Ам. малб- нька nepenáxa
jaco2 /77 іст. А. кольчуга до пбяса з корбт- кими рукавами; 2. солдбтський жилбт jacobinismo m іст. якобінство jacobinista, jacobino 1. adj іст. якобінський; 2. екстремістський; 2. m іст. якобінець; екстреміст *
371
jacote
(acote тАм. див. jobo %
' actabundo adj див. jactancioso 1 ‘ actancia ^вихваляння, хвОстощі jactancioso 1. adjхвастлйвий; 2. m хва- лькб
jactarse схвалитися, вихвалятися; - de erudito виставляти наповз свою ерудицію
jacú т діал. хліб, 6aHáH, юка (які подаються до столу)
jacular vticT. MeTáTH, кйдати jaculatoria f рел. cnoHTáHHa молитва; корбтка péBHa молитва jaculatorio короткий, енергійний (про мову)
jaculífero adi колючий, з шипОми jáculo /77 дротик, короткий спис jachacaldo m діал. овочОвий (вегетаріОн- ський)суп
jachado adj діал. зі LupáMOM на обличчі jachalí /77 хачалі (плодове дерево, що росте у тропічній зоні Америки)
, achar vtmapr. підпОлювати; спалювати j ache, jachi тдіал. висівки jachipén т жарг. 1. їжа, їдлО; 2. гульня, пиЯтика
jachudo adj діал. 1. сильний, міцний; 2. вартий
■ada ffl. Ам. мотйка
adeante ас^'захбканий; estar - захбкатися adear vi задйхатися; захОкатися; - de indignación задйхатися від обурення adeo /77задйшка j adiar vt/J. Ам. мотйжити зОмлю jaecero /77 1. мОйстер, якйй виготовляє npHKpácn для збр^ї; 2. торговець прикрО- сами для збр^ї
jaén adj: uva - сорт білого виногрОду jaez /771. р! упряжні npnKpácn; 2. стрічкй, вплОтені у грйву конЯ; 3. властйвість, особливість; характер; штиб; la gente del mismo - ліЬди однбго штйбу; 4. жарг. бдяг, лОхи, шмОття , aezar ііїдив. enjaezar j ago тАм. пОльма (різновид) j aguaní тдіал. кбшик j aguape тдіал. пОльмове винО j aguar m зоол. nryáp aguareté m зоол. пapaгвáйcький яг-yáp j aguarondi m, jaguarundi m Л. Ам. зоол. пума
jaguay m 1. діал. xaryáft (дерево)', 2. діал. ставок, водбйма
jagüel /77 1. Ам. див. jagüey3; 2. Л. Ам. колОдязь, кринйця (для худоби) jagüey1 /771. Ам. бот. фікус (різновид)', 2. діад. ліОна (різновид) jagüey2 тдіал. 1. зоол. москіт (різновид)', 2. зрадник
. адьеу3 тАм. ставбк, водбйма j aharral тдіал. кам’янйста місцбвість jaharrar vt затирОти будівОльним рОзчи- ном
, ahivé /77 сл. світОнок , ahuay тдіал. сумнйй спів індіОнців ahuel /77 Л. Ам. велйкий став, водбйма j ai alai т 1. пелбта, бОскський м’яч; 2. стінка для гри в пелбту
jaiba f 1. діал. морськйй рак; 2. діал. річковйй рак; 3. Л. Ам. хитрун, прбйда aíbería їдіал. хйтрість, лукОвство j aibero тдіал. кОіііик для ловіння рОків j aique /77арОбський плащ з капюшОном j аіга /1. швОцький ніж; 2. точйло jaita f діал. насмішка; підсміювання; рОзіграш; hacerle la - a uno розігрОти jaiva íAm. див. jaiba
jajá 1. /77 Ам. naxá (болотний птаУ)\ 2. adj діал. підлий, нйций, мерзОнний; 3. скупйй jal /771. жарг. прйв’язь; 2. Л. Ам. пОмза jala їдіал. пиятика
jalabay тдіал. сіть для ловіння рОків
jalado adj діал. п’Яний jalao тдіал. солОдка стрОва із фруктів jalapa f бот., фарм. ялОпа (проносний корінь)
jalar 1. i/f тягнути до cé6e (на cé6e); 2. тягнути; 3. жарг. їсти, наминОти; 4. діал. на- минОти, молотйти; 5. діал. провалйти на eK3áMeHi; 6. vil. Л. Ам. фліртувОти; 8. діал. худнути; 9. Ам. (-se) напивОтися, пиячити;
10. Ам. (-se) ітй геть, забирОтися jalares mpi жарг кальсбни jalbegador m мОляр; білйльник jalbegar vt 1. білйти вапнОм; 2. білйти, фарбувОти (обличчгі)', -se набілйтися, нафарбувОтися, намастйтися jalbegue /771. побілка; 2. вапняний рОзчин (для побілки стін)', білйло; 3. білйло (для обличчя); космбтика , alda їдіал. схил горй j aldado, jalde яо/яскрОво-жОвтий aldía /1. мед. жовтуха; 2. мед. аменорОя j aldo adj див. jaldado j ale /77 Л. Ам. див. jal 2 , alea ЛІ. фруктОве желб; - del agro лимОн- не желб; 2. фарм. желО; - real мОточне молочкб (бджітіу, hacerse una - розчулитися, розтОнути, розімліти jalear vt 1. підбадьорювати вйгуками, жбстами (танцюристів, співаків)', 2. заохочувати; 3. мисл. напускОти, нацьковувати (собаф, 4. діал. цькувОти (дичину)\ 5. діал. набридОти, докучОти; приставОти; -se 1. граційно погойдуватися (в танці)', 2. діал. HacMixáTHCfl, кепкувОти jaleco тіст. камзОл з короткими рукавОми jalecho /77 nánopoTb
jaleo /771. бОзлад, плутанйна, xaóc; armar (meter, promover) un -; andar (meterse) en - перевернути все догорй дрйгом, влаштувати бОзлад; tiene un - de nombres y fechas en la cabeza у ньОго в голові мішанйна з імОн і дат; 2. шум, свОрка, суперОчка; armarle un - a uno влаштувОти скандОл; tener un - con uno посварйтися з кймось; 3. інтриги; 4. галас- лйве святкувОння; 5. халОо (андалузька пісня і танець); 6. граційність рухів, rpá- ція; 7. діал. гін (дичини); 8. Л. Ам. залицяння
jalera їдіал. пиятика
jaletina ЛІ. холодОць; желатйн; 2. прозОре желб
alifa /77 халіф , alifato /77 халіфат j aliflano халіфський jalisco Л. Ам. 1. adjn'bmw, 2. /77солОм’я- ний капелюх jalma /в’їбчне сідлО jalmería /вйготовлення в’ючних сідел jalocote /77 MeKCHKáHCbKa соснО jalón1 /771. Ам. ривОк; 2. Л. Ам. ковтОк; 3. Ам. відстань 4. Л. Ам. женйх, залицяльник; de un - foc. adv. Л. Ам. однйм мОхом jalón2 /77 1. віха, вішка; 2. значно подія; віха; 3. Ам. етбп
jalona Л. Ам. 1. adj непостійна, кокОтлива; 2. /жокОтка
jalonamiento m розстановка віх jalonar иМ.стОвити віхи, провішувати; 2. служйти віхою, BiflMÍ4áTn; 3. Ам. просу- вОтися вперОд
jalonear иМ. див. jalonar 1, 2; 2. Л. Ам.
тягнути, натягувати jaloque/77 сироко jaludre тдіал. клей jaluza /гОлод jallares т ріжарг гроші jallo adjЛ. Ам. 1. хвастлйвий; 2. дріб’язковий jama ffliajг зоол. невелйка ігуОна jamaca fЛ. Ам. гамОк jamaica ЛІ. ціннаflepeBHHá з о-ва ЯмОйки; 2. Л. Ам. благодійний 6a3áp
jamaicano, jamaiquense, jamaiqués 1. acj¡
ямОйський; 2. m жйтель (уродженець) о-ва ЯмОйки '
jamaiquino adj, т діал. див. jamaicano jamán /77 Л. Ам. біла груба бавовняна тканйна
jamancio т обірванець, босяк jamao т діал. зоол. америкОнська чере- náxa
jamaquear ііїдіал. годувОти (присипляти) обіцянками #
jamaqueo тдіал. пусті (брехлйві) обіцянки
jamar їсти, наминОти jamás adv А. нікОли; nunca -; en - de los jamases та нікОли в житті, та нізОщо; 2. іст. зОвждй; para (por) siempre - назОв- ждй
jamba ЛІ. одвірок, лутка; 2. діал. сіть для ловіння páKie
jambado adj Л. Ам. 1. ненажОрливий; 2. якйй об’ївся
jambaje m корОбка (дверей, вікна) jambar vt\. Гонд., Л. Ам. див. jamar; 2. Л. Ам. набридОти, докучОти jambazyn m Л. Ам. сйтість; пересйчення jambe тдіал. хОмбе (народний танець) jámbico adj літ. ямбічний jambo 1. adj діал. хйтрий, лукОвий; 2. m жарг госпОдар дОму
jambón adj Л. Ам. набрйдливий, нав’язливий
jamborlier m Л. Ам. слугО jambruna fдiaл. сйльний гОлод jamela /шамОла (вид риболовного судна у Гзлісіі)
jamelgo m шкОпа, конячйна jamerdana /Яма для відходів (на бійні чи ринку?)
jamerdar vt 1. потрошйти (забитих тварин)', 2. прОти абиЯк; нашвидку вйпрати amete /77 napná ametería /лОстощі
ámila f сік, якйй виділяється олйвками при зберігбнні
jamo /771. діал. сачОк (рибний)', 2. діал. риболОвна сіть
jamón /77 1. Окорок, Окіст; 2. іст. Horá, стегнО; 3. рі товсті CTéma; товсті плбчі;
4. діал. складність, ускладнення; es (está) jamón прОсто ч^до; Kpacá; sí... un - con chorreras сл. так, аЯкже; тримЯй кишОню шйрше
jamona /1. пОвна жінка (не першої молодості)', кубушка, діжка, тумба; 2. подарунок, винагорода (у вигляді окорока) jamoncillo m Л. Ам. молОчне желО jampa їдіал. поріг
jámparo тдіал. чОвен, чОвник, канОе jampirunco тдіал. мандрівнйй знОхар jampón adj 1. діал. ненажОрливий; 2. здо- рОвий, сйльний; 2. діал. самовдовОлений, надутий; 4. діал. люб’Язний, привітний ^
, ampudo adjAM. міцнйй; товстйй, пОвний ' amúas, jamugas /р/дОмське сідлО amurar vt 1. вичОрпувати, відкочувати (воду)', 2. діал. вйпрати (білизну) jan^/77xaH
jan2 тдіал. кілОчок; ensartarse en los - es діал. влЯпатися у паскудну історію janane, janano adj діал. 1. щербОтий; 2. з розсіченою губОю , anato /77 хОнство andalesco adj див. jándalo 1 ‘ ándaUo, -a adj\. андалузький; 2. якйй по- бувОв (пожйв) у Андалузії (і засвоїв її звичаї, діалект); 2. т, /андалуз|ець, -ка jandinga їдіал. галаслйве свЯто, гулянка jane adj діал. див. janiche janear діал. і^втикОти кілочки (при посіві, посадці); -se зупинйтися, завмОрти; стоЯти як укОпаний
372
jauría
¡angá fflian. HáTOBn, згрйя jangada ЛІ. вйхватка, витівка; 2. безглуздя нісенітниця; 3. мор. пліт; 4. Ам. бразильський пліт (вітрильний чи весловий) jangar /пантер angua /джбнка
janiche adj Л. Ам. 1. щербйтий; 2. з розсіченою губбю jansenismo m іст. янсенізм jansenista іст. adj\. янсеністський; 2. ригористичний; 3. сот. янсеніст; 4. сот. ригорист
jansenístico adj див. jansenista 1 japón, japonense adj, m, їдив. japonés 1,2 japonés, japonesa 1. а^'япбнський; 2. m, f япон|ець, -ка; 3. /77яп6нська мбва japónico adj див. japonés 1 japonismo m япбнські звйчаї; япбнське мистецтво; япбнський стиль japonista 1. adj тШ ліЬбить мбву (мис- тйцтво, звйчаї) Япбнії; 2. сот. японіст, -ка japonizar иґяпонізувйти japorcar, japurcar vt діал. вйлити брудну вбду
jaque т 1. шах. шах; ~ mate шах і мат; dar ~ зробйти шах; 2. хвалько, фанфарбн; забіяка; ¡~! геть!; tener en - a uno три- м0ти V CTpáxy, погрбжувати jaque2^ т старовйнна гладбнька жінбча зйчіска
jaque3 тЛ. Ам. перемітнй торбйна jaqué /77 Л. Ам. див. chaqué jaquear rf1. шах. робйти шах; 2. не давйти спокбю; виснйжувати (ворога) jaqueca f 1. мігрбнь; 2. роздратбваний стан; пригніченість; darle (una) - a uno набридйти, приставйти з розмбвами; морбчити гблову
jaquecoso adj утбмливий, набридливий, надокучливий
jaquel /77 геральд. клітйнка; квадрйт jaquelado adj 1. геральд. розбйтий на KBaflpáTn; 2. з квадрйтними фасбтками (про дорогоцінні камені) jaquelina /гребінь
jaquemar т фігурка на старовйнному годйннику
jaquemate т шах. шах і мат jaquero т іст. гребінбць jaquetón /771. хвалькб, фанфарбн; забій- ка; 2. акула (різновид) jáquima ЛІ. недбуздок; 2.діал. пийтика;
3. діал. шахрййство, обмйн jaquimazo m 1. yqáp недбуздком; 2. грубий жарт, знущбння
jaquimón m 1. Ам. недбуздок; 2. діал. пбвід (коня)
jar vi жарг. помочйтися, відлйти jara ЛІ. чист (куш)) 2. іст. дерев’яний спис із обпйленим вістрям; 3. Л. Ам. стрілй; 4. Бол. npnBán; 5. Л. Ам. жарг. поліція jarabe /771. сирбп (негустий)) 2. мікстура (від кашлю)\ 3. фруктбвий напій з цукром;
4. прйторне питтй; 5. xapá6e (назва деяких народних іспанських і латиноамериканських танців)) ~ de palo бербзова каша; - de pico пусті (брехлйві) обіцйнки; пустослів’я, перелив0ння з пустбго в порбжнє
jarabear 1. vt пропйсувати мікстуру (си- Рбп); напиши ліками; 2. vi танцювбти /арабе; ~se приймйти проноснб jaracalla f жáйвopoнoк, жбйвір ¡arafatal тЛіал. достйток, числбнність
іяг і т преС| Давильня Jn f / aápocTi чйсту; 2. густі збрості, WáBH^; з. плутанйна 6ín^fnder°» jaramendado adj діал. з ¡ягапт».и Плвмами (про масть тварини) iaranLUm маль0к» молодь (риби) ПМО.Л/1* °6MáH, шахрййство; 2. галас- е святкУВ0ння, гулйнка; andar (estar,
ir, irse) de - гуляти; З.свйрка, ceápa, CKaHflán; armar una ~ затіяти бузу; 4. Ам. жарт, насмішка; 5. Л. Ам. борг; 6. діал. харйна (народний танець) jarandina їжарг. див. jacarandina jaranear vi\. галаслйво веселйтися, гуля- ти; 2. шуміти, бузйти; 3. діал. залйзити в боргй; 4. діал. танцювйти, витанцьбву- вати; 5. vt діал. жартув0ти, насміхйтися; набрид йти, дратувати; обмбнювати jaranero adj 1. галаслйвий, шумливий, скан^льний; 2. якйй любить погулйти, розгульний; 3. Л. Ам. шахрбйський jaranista adj діал. див. jaranero 1 jaranita fЛ. Ам. малбнька гітйра jarano /77 широкополий білий капелюх зі стрічкйми
jarapote /77 Анд., Л. Ам. 1. пійло, 6ypflá, отрута; 2. див. jaropeo , arapotear уіАнд., Л. Ам. див. jaropear , arapoteo m Анд., Л. Ам. див. jaropeo | aratar vt діал. огорбджувати, обнбсити паркйном (огорожею) jarbaca їдіал. товчбна кукурудза jarcería f 1. оснйстка, такелйж (судна)) 2. б0злад, рбйвах
jarcia f 1. купа, ropá; 2. рі такелйж, ос- нйстка (судна)) 3. рі риболбвні снйсті;
4. діал. товстйй канйт; 5. Л. Ам. мотузка jarciar vtосн0щувати (судно) jarcio adjЛ. Ам. п’йний jardear vt діал. 1. гнйти (худобу) ) 2. гнйти (дичину)
jardín /77 1. сад, парк; - botánico ботанічний сад; ~ zoológico зоологічний сад, зоопйрк; 2. мор. галібн; 3. жарг. магазйн, йтка; 4. жарг. йрмарок; ~ de infancia дитйчий садбк; - de párvulos Л. Ам. початкбва шкбла jardinaje тдіал. див. jardinería jardinera ЛІ. садівниця; 2. дружина садів- никй; 3. жардиньбрка; 4. вазон; 5. відкрй- тий екіпбж; 6. відкритий вагбн трамвбя;
7. діал. куртка; 8. діал. навіс, маркіза jardinería /‘садівнйцтво (декоративне) jardinero /771. садівнйк; 2. садовбд; 3. ком- бінезбн
jardinista сот. садівнйк jardo adj тавр, плямйстий (про бика) járea fЛ. Ам. гблод jarea їдіал. сушбна рйба jarear vi діал. робйти зупйнку (привйл); ~se Л. Ам. 1. помирйти з гблоду; 2. má™, дрйпати; 3. качйтися jareta ЛІ. руб0ць (для гумки, шнура)) 2. про- стрбчена склйдка; 3. трос, канйт (риболовноїсіт)) 4. діал. неприбмність jarete тдіал. рульовб веслб jaretera їдив. jarretera jaretita f(p) див. jareta 2 jaretón /77 шир0кий руббць (на одяз) jarico тдіал. черепбха (різновид) jarichi тдіал. бант (укос) jariego adj діал. сільськйй jarifo adjпйшно вбрйний jaripear vi Л. Ам. брйти участь у корйді (про биків)
jaripeo /771. діал. злючка (бика і корови)) 2. Д. Ам. корида на кбнях jaro11. асі/руцт (про свиню, кабана)) 2. т пбмісь домбшньої свині з дйкою jaro2 /771. 3ápocTi кущів, гущйвина; 2. ду- 6ÓK
jarochar vi діал. пустув0ти, забавлйтися, дуріти
jarocho adj 1. грубий, хамовйтий; 2. діал. молодбцький; 2. тЛ. Ам. селянйн з узбе- рбжжя Веракрус jaromazo т рбна, подрйпина jarona їдіал. лінощі, недб0льство jaropar vt 1. див. jaropear; 2. готувбти мікстуру
jarope ті. див. jarabe 1; 2. пійло, 6ypflá; 3. неприбмність
jaropear vt напих0ти ліками (мікстурами) jaropeo /77 зловживйння ліками (мікстурами)
jaroso adjзарбслий чйстом jarqui adj іст. 1. східносередземномбр- ський; 2. левантійський jarquía їіст. східне передмістя jarra f 1. глйняний глек з двомй ручками;
2. Херес жерстянйй ківш (міра рідини — 12,5л для переливання вина)) 3. іст. арабський рйцарський брден; 4. іст. мор. мідний йщик для зберігйння nópoxy; de ~s, en ~(s) ióc. adv. (ynépuin) руки в ббки
jarrar гідив. jaharrar jarrear1 vi 1. черпйти в0ду глбком; 2. діал. лйти як з відрй (продощ)) 2. иґобливйти (з глека)’ 3. бйти глбком jarrear2 див. jaharrar jarrero /771. гончбр; 2. продав0ць глеків;
3. рознбшувач méKiB с напбями; 4. місце зберігбння гл0ків з водбю
jarreta fmé4HK
jarretar vt іст. 1. підсіктй ноги в колінах; 2. знесйлювати, розслаблйти, збентбжу- вати; підсікйти; ~se знесйліти, ослйбнути, занепйсти духом
jarrete /771. підколінок, підколінна впбди- на; 2. діал. п’йтка jarretera Ліідв’йзка (для панчохі) jarrino adj діал. 6e3CTpáLUHH^ хорббрий jarrita f глбчик; hacer la ~ полізти в кишбню за гаманцбм (в знак готовності заплатити за всі,л)
jarro /771. глек з однібю ручкою; 2. Л. Ам. глек (міра вина = 1,24г)) 3. Л. Ам. балакуха, торохтійка, сорбка (про жінку)) 4. діал. служнйця; 5. діал. npocrrá дівчина; a ~s іос. adv. сйльно; потбком; echarle a uno un ~ de agua (fría) охолодйти збпал, вйлити відрб холбдної водй на кбгось jarrón /771. вазбн; 2. декоратйвна вйза jarropa ad¡ каштбнова (про масть кози) jasa /прорйв гнійникй jasar і^розрізбти, розкривбти (гнійнш) jasco adj діал. без смаку; несоковйтий jasmona Лкасмйнова есбнція jaspe /771. мін. йшма; 2. мйрмур з прбжил- ками
jaspeado adj сх0жий на йшму; з прбжил- ками, з химерним візерунком , aspón /77 світлий крупнозернйстий мйрмур ' astial тдив. hastial
, atear vt діал. сповивйти (дитину)) ~se 1. діал. поспішйти; 2. діал. наполягйти, стойти на свобму
jateo adj, m: (perro) - мисл. нбрний co6á- ка, соббка для полювбння на лисйць jático тдіал. прйдане для новонар0дже- ного
jato1 т див. hato
jato2 тдіал. дитйчі пелюшкй
jato3 тдіал. телй (дороку)
¡jaul interj h-ho!, гей!, пішбв! (поганяння волів та інших тварин) jauja Україна благодбнствування, дост0т- ку; блажбнні краї; vivir en Jauja як сир в мбслі куп ¿ти ся; ¿estamos aquí, o en Jauja? нечувано!; ти де знахбдишся? jaula ft. клітка (для звірів, птахів)) 2. шйхт- на кліть; 3. йщик, клітка; 4. діал. поліцбй- ський фургбн; 5. загін для биків (на площі для кориди)) aporrearse uno en la ~ стар0тися MápHO (дарбмно), бйтися головою об стіну
jaulero /771. виробнйк кліток; 2. діал. мис- лйвець на куріпок (з підсадним птахом) jaulilla їіст. сітка (для волосся) jaulón /771. велйка кліть; 2. кібск; 3. тавр. загін для биків jauría fзгрбя (собаї)
13 Іспансько-український словник
373
jauto
jauto adj Л. Ам. 1. безсмаку, прісний; 2. недієвий, прісний javanés, -а 1. adj явбнський; 2. m, f яв0н|ець, -ка; 2. /77 яBáHCbKa мбва javarí /77 aмepикáнcький дикий Ka6áH (різновид) avera їдив. jabera av*o, -a adj, m, їдив. javanés ayán /771. здоровйло, здоровбнь; 2. rpy- біЯн, хамлб; 3. жарг. хазяїн (сутенер) áyaro adj діал. грубий, неотесаний ayón тдіал. підкидьок, знáйдa aiarán т див. jacerina azmín /77 жасмин
azmináceljo, jazmHnejlo 1. adj бот. жасминовий; 2.: ~as fp/жасмйнові jazminero тдіал. див. jazmín jazz /771. джаз; 2. джаз-оркбстр ¡je! interj діал. xa! (вжив, для вираження різних почуттів)
¡je! interj: ¡je, je, je! xa-xa-xa! (насмішка, недовіра)
jebe /771. хім. квасці; 2. Л. Ам. каучук; 3. діал. пблиця
ebero тдіал. хазяїн каучукової плантбції ecoral adj печінкбвий écur /77 печінка
jecuto adj діал. cтapáнний, ретбльний, aкypáтний еер /77 ДЖИП aera fcyxé р'услб efa Аючбльниця
efatura f 1. керівництво, завідування; 2. начбльство, керівнйцтво, дирбкція; 3. nocáfla начбльника; 4. кабінбт начбль- ника; дирбкція; 5. поліцбйський відділок jefe /771. maeá, нaчáльник, шеф, завідувач; ~ de estación начбльник станції; - de familia rnaeá. сім’ї; ~ del gobierno rnaeá уряду; ~ superior de administración re- нербльний дирбктор; 2. військ. стбрший офіцбр; - de día чергбвий офіцбр; 3. військ. начбльник, командйр, командувач; ~ supremo верховний головнокомбндувач;
4. вождь, лідер; 5. Л. Ам. сеньйбр, каба- ль0ро; 6. геральд. вбрхня частйна rep6á; mandar en - військ. комбндувати; бути командйром; quedar ~діал. все nporpáTH, прогрбтися, продутися jegüite /77 Л. Ам. бур’ян jegüitera /77. Ам. пбле, зарбсле бур’янбм jehuite тАм. див. jegüite jehuitera тАм. див. jegüitera jeito /77 шбйто (мілка СІТЬ для ловіння анчоусів і сардин в Галісії) jeja їдіал. пшенйця (високосортна) jején /771. америкбнський москіт; 2. діал. таргбн (різновид)] 3. діал. моліЬск (різновид)', 4. Л. Ам. ббзліч, Máca jejo тдіал. кбмінь
jelenco adjЛ. Ам. дурнйй, придуркувбтий jelengue тдіал. свірка, свіра; бійка jelfe /77 темношкірий раб jema /сучбк (вдошці) jemal а^'довжинбю в п’ядь jeme /771. п’ядь (міра довжини)', 2. жінбче лицб, лйчко; buen - гарнбньке лйчко jemeque /77скйгління, квиління jemiquear vi діал. див. jeremiquear jemiqueo т див. jeremiqueada jenab(l)e /77 бот. гірчйця jenchiero тдіал. колбдязь, кринйця, дже- релб (питноїводи)
jenechení т діал. тліюча головбшка (для підтримання вогню) jengibre /77 бот. імбир jeniche adj діал. щерббтий jenHguano adj діал. малбнький, хирлявий, рахітйчний
jeniquén тдіал. див. henequén jenízaro1 /771. іст. яничбр; 2. Л. Ам. жан- дбрм
jenízaro2 /771. іст. дитй батьків різних на- ціонбльностей; 2. Л. Ам. метйс (на три чверті китайської крові і одну чверть індіанської) eque1 /77 шейх
' eque2 тЛ. Ам. перемітнб сумб | era1 f\. смачнб іжб, смакоті, йство; 2. за- довблення, при0мність, солбдкість; 3 .діал. ввічливість, поштйвість jera2 /Ч. діал. дбнний урбк, роббта на день (про оранкУ)', 2. діал. заняття, діло; 3. діал. піра волів (в запрягУ) jerapellina ^лахміття, лбхи jerarca т 1. церк. iepápx; 2. високопостбв- лений чинбвник, санбвник jerarquía f 1. ієрбрхія; 2. ступінь iepápxi’i, ранг, чин; 3. високопостбвлена осбба , erárquico ^ієрархічний jerarquizar и/установйти ієрбрхію jerbedero тдіал. відрйжка , erbo /77 зоол. мохнонбгий тушкбнчик jeremía /77зернятко пбрцю, перчйнка jeremiada fcKápra, нарікбння, волбння; ієремібда (іст.)
jeremías сот. скиглій, плбкса jeremiqueada їдіал. скйгління, нарікбння jeremiquear vi Ам. скйглити, стогнбти, корчити лбзаря
jeremiqueo т Ам. див. jeremiqueada
тканйна; 2. див. j^iywn і, osiai vil ■■ «iіЗ cosa залишитися незакінченим; dejar (poner) una cosa en - залйшйти незакінченим, кйнути недорббленим, не довестй до кінця jerga2 ЇЛ. жаргбн, apró; 2. тараббрщина, абракадббра; meter - діал. торохтіти безперестбнку
jergal а^жаргбнний, арготйчний jergón1 /771. матрбц, перйна; ~ de muelles пружйнний матрбц; 2. погбно скрбєна сукня, балахбн, мішбк; 3. товстун; 4. діал. простйй (грубий) килимбк; para jergones недорбчно, невчбсно; llenar el ~ нажбртися, напхбти пузо jergón2 ід діал. отруйна змія (різновид) jergueta ЛІ. груба тканйна; 2. матрбц jerguil /77, jerguilla Лгонкб шерстяна (шов- кбва) тканйна з діагонбльним переплб- тенням
jeribeques т, рі кривляння jericoplear гідіал. набридбти, дратувбти, втбмлювати
jerigoncés зсУжаргбнний jerigonza f 1. жаргбн; 2. тараббрщина., абракадббра; 3. вйхватка, вйтівка; andar en ~s темнйти, мутйти вбду jerigonzar vt іст. вислбвлюватися не ясно (нбтяками), темнйти jerimiquear vi діал. див. jeremiquear jeringa ЛІ. шприц; 2. спринцівка; 3. клізма, ¡qué Ч ну й нудьгб!, н&цно! jeringación f 1. вприскування; 2. проми- вбння, спринцювбння; 3. клізма (проце- ДУРа) „ .
jeringador adj набридливий, нав’язливий; нуднйй
jeringar vt\. вприскувати; 2. спринцювб- ти; 3. стбвити клізму; 4. сл. приставбти, чіплйтися, лйпнути
jeringatorio /771. див. jeringación; 2. діал. див. jeringazo
jeringazo m 1. вприскування; 2. пбрція рідини для впрйскування jeringón adjAM. див. jeringador jeringuear \іїдив. jeringar З jeringuilla Ллприц jeripliega їдив. jirapliega jerjén тдіал. 1. див. jején 1; 2. обірванець jeroglífica f іст. девіз (рицарський) jeroglíficamente adv з допомбгою ієрбг- ліфів, сймволів
jerez /77 херес (ВИНО) jerga1 /Ч. груба шерстяні
: _ _ _ х — 1
eroglificar vt писбти ієрбгліфами ‘ eroglifi(ci)sta сот. укла^бч рббусів jeroglífico 1. ^ієрогліфічний; 2. /77ієрбг- ліф; рббус; 3. збгадка, таємнйця jerpa f безплідний пбросток виногрбдної лозй
jerricote /77 курячий бульйбн (з мигдалем шавлією, імбирем і цукром) jerronia їдіал. огйда, антипбтія jersey1 /77 светр
jersey2 ао/джбрсі (порода великої рогатої худоби)
jertas fpiжарг. вуха
jeruza ЇЛ. Ам. тюрмб, в’язниця, буцегбрня jervi(gui)llas fpiкдпці, легкб взуття jesnato adj іст. присвячений Христу (про дитину, яку батьки призначали для духовного звання\
jesuíta 1. ^'єзуїтський; 2. m єзуїт jesuítico adjдив.л\еьи\іа 1 jesuitismo /77 єзуїтство jesús тЛ.(А.)рел. Ісус; 2. церк. глбчикдля винб і водй (при богослужінні); 3. Л. Ам. бзбука; en un (decir) Jesús ioc. adv. в одну мить; sin decir Jesús ioc. adv (померти) Hámo, раптбво, в одну мить; ¡(ay) Jesús!, ¡Jesús, Dios mío!; ¡Jesús, Maria y José!; ¡Jesús mil veces! Боже мій!; Ббже мйлий!; cnása тобі, Гбсподи! jesusear 1. і//*бхати, бхати, постійно згбду- вати Ббга; 2. \гідіал. винуватити jeta ЛІ. товсті губи; 2. рйло (свині)', 3. рйло, пйка, пйсок; romper la - натовктй пйку;
4. невдовблена пйка, надута фізіономія;
5. Л. Ам. кран; 6. діал. гриб; 7. діал. гніт; estar de ~, tener - дутися; надути губи; estar con mucha (tonta) ~ змбрщитися, невдовблено скривйтися; estirar la ~ діал. помбрти, простягнути ноги; 6. діал. надатися, надути губи
jetar и/У7. Ам. розбавляти, розріджувати jetazo /77 Л. Ам. удбр кулакбм в облйччя, CTycáH; зуботйчина
jetear vt, Л. Ам. горув0тися за чужий рахунок, бути дармоїдом jeto /77 Л. Ам. пустйй вулик (підготований для приваблення рою) jetón adj\. надутий, невдовблений; 2. гу- ббтий; 2. тдіал. простак, бевзь jetudo adj див. jetón 1 jji! interj: ¡ji, ji, ji! ги-ги-гй! jibán тдіал. див. jilván jíbara їдіал. вулична жінка, проститутка, повія
jibarear vi діал. кокетувбти, загравбти jibareo, jibareo 1. adjAM. сільськйй; fiesta ~а сільськб свято; 2. Ам. дйкий, здичавілий; 3. діал. збіглий; 4. Л. Ам. нелюдимий; 5. тАм. селюк; 2. xé6apo (деякіплемена індіанців у Перу і Еквадорі); 3. діал. силбч, здоровбнь jibe тдіал. 1. сйто; 2. губка jibero /77 діал. снасть для ловіння кара- кбтиць
jibia ЛІ. зоол. каракбтиця; 2. див. jibión 1 jibión /77 1. мушля каракатиці; 2. діал. зоол. кальмбр jicama ЇАм. клубень jicamo тдіал. мотузка jicaque adj[ діал. невйхований, грубий, неотбсаний
jicara f 1. чбшечка для шоколбду; 2. Ам. малбнька посудина з гарбузб; 3. Л. Ам. розписнб мйска; 4. Л. Ам. хлібниця; 5. Л. Ам. ящик для зберігбння фруктів; 6. діал. плід гуіро; 7. діал. лицб, пйка; 8. Л. Ам. лйса головб
jicarazo т 1. удбр чбшкою; 2. отруєння jícaro /771. діал. бот. гуіро; 2. Л. Ам. мйска, плбшка
jicarón 1. /77 велйка чбшка; 2. adj діал. великоголбвий, головбтий
374
jopo1
jico m Л- Ам- мотузка для підвішування
jffml - Ам-ocá (різновид); 2. діал. оси-
JHe гніздб r .
jicotera fAM. осине гніздб
ichi m діал. рбвлик, мушля
¡ifa /відхбди на бійні
jiferada f yfláp ножбм (при забиванні худоби) f
¡¡feria /забій худбби; білувбння jifero adj 1. різнйцький; 2. брудний, не- пристбйний; 2. m ніж для забивбння і білувбння; 3. забійник худбби; 4. білувб-
льниктуш jifia /риба-мбч
jigo m діал. подарунок на день нарбд- ження (на іменини) jigote /77 див. gigote
jigra /1. Ам. див. jiquera; 2. діал. рюкзбк, торбина
jiguana їдіал. зоол. ¡губна jigüe /77 діал. міф. водянйк jiguilete тдіал. 1. гілка; 2. купа, горб jigüite /77 Л. Ам. див. jegüite jija1 fдіал див. jijas jija2 їдіал. сільськб свйто jijar vi діал. див. jijear jijas fp/діал. відвбга, смілйвість jijear vt діал. викрйкувати, гйкати (в кінці пісні)
jijeo тдіал. вйкрики, гйкання (в кінці пісні)
jijira fAM. бот. кбкгус (різновид)
jijón adj тавр, вогнбнно-рудйй
jijona1 /пблба (один з сортів)
jijona2 /нугб (один з сортів)
jila тдіал. чаклун, відун
jilear vtfl. Ам. обробляти посіви рядбми
jileco /77 див. jaleco
juguera /самйчка щйгля
jilguero /77 щйголь
jilibioso adj діал. 1. плаксйвий; 2. вередливий; 3. неспокійний, нервбвий (про тварину
jilo /77 Ам. див. hilo; de т іос. adv. Ам. прймо, рішуче
jilote m Ам. незрілий качбн кукурудзи jilotear víAm. починбти дозрівбти, наливб- тися (про кукурудз^) jilván тдіал. удбр тесакбм jimagua сот. діал. близніЬк jimba їдіал. косб, косйчка jimbrito /77 діал. 1. бджолб (різновид)] 2. бджолйні сбти
, imenzar vtfl. Ам. тріпбти (льон, коноплю)
. ігоіа /мбвпа (самиця)
. ¡mio /77 мбвпа (самець) inchera їдіал. 1. пухлйна, ґуля; 2. блідість ncho adj діал. 1. опухлий; 2. блідйй inda fжарг. див. jindama 1 Jindama ЛІ. жарг. страх; 2. діал. сп’яніння, хміль
jindamoso adj жарг. боягузливий jinebro /77 ІСТ. ЯЛІВбіДЬ
jinestada /сбус (з молока, рисової муки фініків, спецій) jineta2 f зоол. генбта
Jineta ЛІ. верховб їздб з короткими стре- менбми; 2. іст. військ, напівпіка; 3. іст сержантський еполбт; 4. Л. Ам. гал^н jinetada ЛІ. демонстрація мистбцтва вер- ховбі їздй; 2. гр^па вбршників; 3. нахва- ііп '1НЯ> хв^ст°Щі» фанфарбнство ник20 m ^М‘ СПР^ТНИ^ (вправний) наїз-
m V на*зник. вбршник; 2. іст. кава- знАи СТ; - ЧИСТ0КРбвний кінь; 4. кінь, при- гтп^ЄНИІ1 Для верховбї їздй з корбткими
ТИ Ф0ШЄІГИ; ^ Д,аЛ‘ любйтель стрільну.
jj"^a (Л. Ам. свйто гаучо (зі скачками) коні-аї 17 гаРЦЮ0£ти, красувбтися на • Діал. військ, комбндувати, не
отрймавши признбчення на посбду; 3. Л. Ам. розпоряджбтися чужйми грошйма;
4. \ДАм. об’їжджбти (коней)] ~se діал. пи- шбтися, задирбти нбса jinglar и/колихбтися, гойдбтися (про щось підвішене)
jingo /77урб-патрібт (в Англії, США) jingoísmo m джингоїзм, урб-патріотйзм jingoísta 1. adj урб-патріотйчний, джин- гоютський; 2. сот; урб-патрібт jingreta ficT. насмішка jinocal т Ам. грубе плбтене сидіння jinquetazo, jinquete тдіал. удбр кулакбм jinquetear vi, ~se діал. бйтися jiña їдіал. дрібнйця, абйщиця jiote тЛ. Ам. мед. лишбй jipa тдіал. капелах з рослйнного волокнб jipar1 víAm. див. hipar jipar2 гідіал. 1. мучити, знущбтися; 2. ка- рбти
jipatearse діал. злякбтися, збліднути від стрбху
jipatera їдіал. блідість jipato adj\. Ам. блідйй, землйстого кбльо- ру (про лице)] 2. Ам. сйтий; 3. діал. лежб- лий, без смаку (про фрукти)] 4. діал. якйй страждбє на хворббу печінки jipi1 m, /хіппі
jipi2 m 1. див. jipijapa; 2. діал. див. jipa jipijapa 1. /рослйнне волокнб (у тропічній Америці - для виготовлення капелюхів)] 2. /77 капелах із рослйнного волокнб jipío /77 скрйкування, стбгін (в андалузь- кому стилі співу фламенко) jipucho adj діал. блідйй jiquera ЇАм., jiquero тдіал. мішбк з волб- кон піти
jiquima f діал. див. jicama jira1 /клбпоть, обрізок; hacer ~s у capirotee діяти самостійно, ні з ким не раху- вбтися
jira2 /1. пікнік; 2. весбле застілля; 3. поїздка, екскурсія (по кількох місцяй)] 4. турнб, гастрблі
jirafa /1. жирбф(а); 2. стрілб (крана) jirapliega /проноснйй збсіб (із столітника з медом)
jirel /77багбто розшйта попбна jiricaya f Л. Ам. флан (десерт з молока, яєць, цукру і кориці) jiricua /77. Ам. мед. корбста jirimico adjЛ. Ам. плаксйвий jirimiqueada fЛ. Ам. див. jeremiqueada jirimiquear і/іЛ. Ам. див. jeremiquear jiro adj діал. чбрно-жбвтий (про півня) jirofina f юшка з барбнячої селезінки і підсмбженого хліба jiroflé /77 гвоздйчне дбрево jirón /771. оббрка; каймб; 2. клбпоть; 3. вимпел; 4. геральд. трикутник (з вершиною в центрі і основою біля краю герба) jironado adj 1. обідраний, розірваний на шматкй; 2. прикрбшений клбптями; 3. якйй складбється з трикутників (про герб) jirpear vt обкбпувати виногрбдну лозу (роблячи канавку для збору води) jisca f6or осокб
jitomate /77 Л. Ам. помідбр (один із сортів яскраво-червоного кольору jiu-jitsu /77 спорт. ДЖІу-ДЖЙТСу jívaro adj, m див. jíbaro ¡jo!1 /л/іаутпру!
jo2 тЛ. Ам. хо (монета вартістю у три сентаво)
joajana їдіал. страх joba їдив. jobo 2 jobear vi діал. прогулювати урбки jobeo /77 діал. розтирбння (спосіб лікування у знахарів)
jobillo т діал. див. jobito; comer ~s діал. сачкувбти, прогулювати урбки jobito т Ам. америкбнська слйва (різновид)
jobo /77 1. америкбнська слйва; 2. плід америкбнської слйви; 3. діал. горілка (один із сортів)] comer ~s діал. прогулювати заняття, сачкувбти jockey /77 спорт, жокбй joco 1. adjЛ. Ам. кйслий, прокйслий (про фрукти)] 2. тдіал. гарбуз (різновид) ocó /77орангутбнг
ocoatole тЛ. Ам. напій із квбшеного атбле ocolote тдіал. хйжа, хатйна ocoque /77 Л. Ам. сметбна ocosamente adv 1. жартівлйво, жартомб; 2. насмішкувбто, в насмішку jocoserio adj напівжартівлйвий-напівсер: йбзний і
жартомб і всерйбз; almanaque ~ всбка всйчина (про збірний) jocosidad f 1. жартівлйвість, весблість, жартівлйвий (веселий) нбстрій; 2. жарт, дбтеп
jocoso ^'жартівлйвий, весблий jocote /77 Л. Ам. див. jobo 2 jocundo adj іст. 1. весблий; 2. рбдісний, прибмний
jochar vt діал. див. joche(a)r jochatero тдіал. політйчний лідер joche(a)r vt діал. дражнйти, зачіпбти jofaina /умивбльний таз, цббер, нбчви jogaldón adj діал. лінйвий joglería ficT. розвбга jojana fдiaл. знущбння, кпин jojoto adj 1. діал. без смаку, який втрбтив смак (про фрукгй)] 2. діал. незрілий; 3. діал. малокрбвний, анемічний; 4. тдіал. незріла кукурудза ola fЛ. Ам. грбші oles тріЛ. Ам. грбші, монбти olgorio т див. holgorio olino adjЛ. Ам. безхвбстий; куцохвбстий olito /77 спбкій; dejar - надути, провестй; dejarse (quedarse, volverse) ~ залишитися ні з чим
olón тдіал. 1. прогйн; 2. перемітнб сумб olongo тдіал. торбйна olote тАм. індйк
ollín /771. шум, гблас; 2. галаслйве свбто, гулбнка
orna f діал. горб
ornado adjЛ. Ам. горббтий
ornar \іїЛ. Ам. згинбти, гнути
omete тдіал. кукурудзяна кбша
ondear vt Л. Ам. кйдати, викидбти; ~se
1. Л. Ам. розкидбтися, кйдатися; 2. Л. Ам. лякбтися, бойтися; 3. Л. Ам. признавбти- ся, зізнавбтися; 4. діал. кйдатися вниз;
5. діал. тонути, ітй на дно
jone тдіал. засбхлий бруд jónico 1. adj іонічний, іонійський; 2. т іонієць; іонійський діалбкт (грецької мови)] 3. іонійська стопб, іонічний вірш jonja f діал. піддрбжнювання, передрбж- нювання
jonjaba /лбстощі, підлбщування, запо- бігбння
jonjabador 1. лестивий, улбсливий;
2. /77 підлбсник
jonjabar vt\. лестйти, запобігбти; 2. жарг. турбувбти, тривбжити onjabero adj, тдив. jonjabador onja(i)na їжарг. обмбн, шахрбйство onjear vt діал. дражнйти; жартувбти onjera їдіал. дурнйця, нісенітниця oníero adj діал. 1. насмішкувбтий; 2. дурний onjista adj діал. насмішкувбтий onjolear vt діал. бблувати; потурбти onuco /77 Л. Ам. комірчйна під схбдами осо adj діал. гугнйвий opar vi, ~se Л. Ам. утікбти, тікбти opear гіЛ. Ам. поганяти оро1 /77 1. діал. віник очербту; 2. діал. лйсячий хвіст; 3. Л. Ам. чуббк, чубчик;
4. діал. велйка закблка для волбсся
375
¡jopo!2
¡jopo!2 interjv&Th\, забирайся! joquena їдіал. перемітнб cyMá, невелика тбрба
joquey m див. jockey jora /1. Ам. кукурудза {різновиді 2. Л. Ам. кукурудза (приготована для виробництва чічі)\ 3. діал. тбвчена (дрбблена) кукурудза
jorcar vtдіал. віяти (зерно) jorco m діал. гулянка, танцюльки Jordán /77 джерелб очйщення (омолодження, відрядження); ir al ~ повернутися до життй, відродитися; одужати; помолодіти
jorfe /771. cyxá кам’яна клбдка (для укріплення схил$\ 2. прямовисна скбля; круча jorga f діал. зграя, банда jorge /77 джміль
jorgolín, jorgolino m жарг. приятель (прислужник) cyreHépa orguín /77 чаклун ‘ orguina /відьма, чаклунка ] orguinería /чаклунство, відунство oriaco m діал. див. juriaco orja Л/7. Ам. солбм’яний капелюх ornada / 1. день; la ~ de ayer вчорашній день; a lo largo de la ~ прбтягом дня; 2. po- ббчий день; - intensiva ущільнений роббчий графік; 3. важливий день, пам’ятна подія; 4. театр, акт (в іспанськійдрамі)\
5. людськб життя; вік (строк), відпущений людині; 6. дбнний перехід; 7. перехід (відстань, пройдена за один раз)', 8. військ. експедйція, похід; 9. рел. перехід в інший світ; 10. діал. подбнна платнй; - rompida військ. reHepánbHa бйтва; a grandes (а largas) ~s іос. adv. (працювати) напружено, в TéMni, інтенсйвно; caminar por sus ~s діяти o6á4HO (не поспііі^ючи) jornal /771. подбнна роббта; 2. подбнна nnáTa; trabajar a - пpaцювáти подбнни- ком; 3. хорнбль (міра площі, варіюється по провінціял)
jornalar 1. наймати подбнником (за поденну платну, 2. vi іст. працювати подбн- ником
ornalero /77 подбнник ornalmente аб/і/тбчно, пунктуально ornia їдіал. збльник печі oro тдіал. кбшичок
oroba /1. горб; 2. вйпуклість, горб; 3. нас- тйрливість, набрйдливість; 4. роздратування
jorobado 1. a# горбатий; 2. /77 горбань jorobador ад/настйрливий, набридливий jorobadura / настйрливість, набрйдливість
jorobar vtдратувати; оборювати jorobeta сот. горбань joronche adj Л. Ам. горбатий jorongo /77 Л. Ам. 1. пбнчо, плащ; 2. шерстяна кбвдра,покривало joropa /77америкбнська пальма (різновид) joropear1 vt діал. див. jorobar joropear гідіал. танцювати хорбпо joropo тдіал. хорбпо (народний танець) jorramache тдіал. Mácxa jorrar vt іст. буксйрувати jorrear vt діал. трястй (плодове дерево) jorriano adj діал. роботйщий, працьовитий
jorro1 /77 мор. тралення; red de - трал (риболовний)', а - іос. adv. іст. на буксйрі jorro2 adj 1. діал. вйцвілий (про тканинft, 2. діал. низькосбртний (про тютюн)
joruchear ііїдіал. пхбти нбса в чужі справи orucho adj діал. цікавий jorungo 1. adj діал. настйрливий, набридливий; 2. тдіал. інозбмець josa /‘виногрбдник, фрукгбвий сад (в маєтку) jostra /1. іст. підмбтка; 2. діал. шкіряна набійка; 3. діал. брудна пляма
jostrado adj іст. тупйй, призначений для турніру (про спис, дротик) jota1 /1. хбта (назва букви ¡у, 2. найдріб- ніша частйнка; мізбрна кількість; sin faltar (una) - тбчно, точнісінько; no entender (una) - геть нічбго не розуміти; по saber ni (una) - збвсім нічбго не знати, не знати ні аза
jota2 /хбта (арагонський, наваррський, ва- сандблія (селянське
взуття)
jota4 /овочбве рагу зі спбціями jote /771. Л. Ам. американський гриф; 2. діал. неадячна людйна; 3. діал. піп jotero /77 виконавець Х0ТИ joto1 тдіал. валіза; вузол joto2 adjЛ. Ам. жінбчний, жінкоподібний jotrar гідіал. рубати, колбти jouba /анчоус joule /77 фіз. джбуль
joven adj 1. молодйй; 2. діал. нежонатий, неодружений (після двадцятй п’ятй рбків); 2. сот. молода людйна, юнак; дівчина jovenado т рел. 1. послушництво; 2. жит- лб послушників, калія , ovenalla fЛ. Ам. мблодь | ovenete /77 МЄТКЙЙ ЮНбК | ovenzano adj, сот. Л. Ам. див. joven ovenzuelo /77юнбць,шмаркбч ' ovial adj\. весблий, життєрадісний; 2. міф. якйй стосується Юпітера jovialidad /весблість, життєрадісність joviano adj див. jovial 2 joya /1. коштбвність, ювелірний вйріб;
2. дорогоцінна брбшка; 3. нагорбда, вина- горбда; прамія; 4. скарб, перлйна, слава, красб і гбрдість; 5. ріпрйдане; llevarse la - взйти гору, вййти перембжцем
, oyante adj: seda - атласний шовк
. oyel /77 НЄВЄЛЙКИЙ ЮВбЛІрНИЙ ВЙрІб оуеіего /77 іст. хранйтель королівської скарбнйці
joyera /1. продавщйця в ювелірному мага- зйні; 2. іст. вишивальниця, золотошвайка joyería /1. ювелірна маистбрня; 2. ювелірний магазйн; 3. торгівля ювелірними вйробами; 4. ювелірне мистецтво joyero /771. ювелір; 2. футлйр (скринька) для коштбвностей оуо /77 бот. кукіль | oyolina їдіал. тюрма, в’язнйця | oyón /77 велйка коштбвність | oyosa їжарг. шпбга ' oyuela (див. joyel ju! interjfi. Ам. yx!, хух!
, uagar \іїЛ. Ам. полоскати (білизні)
Juan /77 (від власн.) Л. Ам. іст. солдат уря- дбвих військ (у часи мексиканської революції)', Don - донжуан, ловелас; - Віт- bas діал.', ~ Lanas, buen ~, - de buen alma; ~ Vainas Л. Ам. простак, бевзь; боягуз; ~ Díaz жарг. замбк; ~ Dorado жарг. золота монбта; - de Garona жарг. вбша; ~ Español типбвий іспанець; ~ Machir жарг. тесак; ~ Palomo (yo me lo guiso, yo me lo como) - самі з вусами; ~ Perejil діал. обірванець; ~ Pirulero діал. гра у фанти; - Platero жарг. срібна монбта; - Tarafe жарг. гральна кістка; hacer San - ітй геть до закінчення стрбку (про наймитів)', otra al dicho de ~ de Coca і знов те саме! і знов за рйбу грбші! juana /1 .діал. шльбндра; 2. діал. поліція;
3. Л. Ам. марихуана
, uanas fpi розтйжка для рукавйчок ‘ uanchear гідіал. залицятися до жінбк | uanear vtЛ. Ам. обманювати, дурйти ‘ uanero /77 жарг. церкбвний злбдій uanesca /діал. 1. рйбна страва (з додаванням яєць, молока, овочів і зелені)', 2. мішанйна, плутанина
ленсійський танець) jota3 f Л. Ам. хбта,
juanetazo тдіал. ковток juanete /771. подагрйчна ґуля на велйкому пальці ногй; 2. вйлиця; 3. діал. стегнб У juanetudo adj 1. з подагрйчними ґулями-
2. вилицюватий
juanillo т 1. діал. підкуп, хабар; 2. діал могорйч
uaniquillo тдіал. ббба (про чоловіка) иарао тдіал. удбр палицею (батогом) иау /77 Л. Ам. вєлйкий ніж uba /грйва ubete /77 іст. кольчуга ubilaclón /1. вйхід на пбнсію; вйхід у відставку; 2. пбнсія; 3. іст. радість jubilado adj 1. якйй вййшов на пбнсію; якйй знахбдиться на пенсії; 2. досвідчений, знбючий; 3. діал. бідний, нещасний;
4. діал. дурнйй, дурнбнький; 5. діал. безумний, божевільний; 6. m пенсіонер jubilar1^* ювілбйний jubilar2 vtA. перевбдити на пбнсію; давати відставку; 2. спйсувати (відкидати) чбрез непотрібність; 3. vi радіти; -se 1. ітй на пбнсію, вихбдити у відставку; 2. радіти;
3. діал. розоритися, занепадати; 4. Л. Ам. ухилятися від роббти; прогулювати заняття; сачкувбти; 5. Л. Ам. наловчйтися, набйти рУку; 6. діал. божевбліти
jubileo /77 1. рел. загальна індульгбнція;
2. сум’яття, штовханйна; 3. золотб весілля; por - іос. adv. дуже рідко; ganar el - de la pestaca вййти подивйтся на святкб- вий натовп, ходу (про жіноІЇ)
júbilo /77 радість jubiloso зо/радісний jubillo /77 Л. Ам. нічне нарбдне гуляння з корйдою
jubito тдіал. хирлйк, здйхля; мйршавець jubo тЛ. Ам. ярмб
jubón /771. іст. камзбл; 2. куртка; - de azotes іст. покарання батогами; buen - me tengo en Francia знайшбв чим хвалй- тися!
juco1 adj діал. прокйслий, забрбджений juco2 /77 Л. Ам. вєлйкий барабан; бубон juchar vt діал. провокувати, викликати juche /діал. 1. звідня; 2. шльбндра judaico ^юдбйський, єврбйський judaismo т юдаїзм, юдбйство judaizante 1. adj ют. юдбйствуючий; 2. m послідбвник юдаїзму judaizar vi сповідувати юдейську віру judas /77 1. юда, зрадник; 2. солбм’яне опудало, якб спблюють в кінці Велйкого пбсту; 3. діал. інспбктор, ревізбр judeoespañol 1. adj сефбрдський; 2. m мбва сефардів; єврбйсько-іспбнська мова judería /1. єврбйський квартал, гбтто; 2. іст. юдаїзм; юдбйство; 3. іст. худерія (податок, який платили євреї)', 4. вйтівка, інтрйги judezno /77 іст. син ЄВрЬя judía /1. квасбля (рослина і плід)', 2. корб- ль, валбт (в картярській грі монте) udiada /єврбї, єврбйство udíar1 /77 поле, засіяне квасблею udiar2 іdдіал. набридати, надокучати udicatura /1. здійснення правосуддя, су- дочйнство; 2. суддівська посада, суддівські оббв’язки; 3. строк повноважень судді; 4. суддівська корпорація judicial adj 1. судбвий; sentencia - пос- танбва суду; 2. суддівський; carrera ~ кар’бра судді
judicialmente adv в судбвому порядку judiego adj іст. єврбйський judihuelo тдив. judezno judí«o, -a adj 1. іст., бібл. юдбйський, який стосується дбвньої Юдбї; 2. єврбйський;
3. т, /єврбй, -ка; скнбра; лихвбр; 4. див. judión
judión /77 квасбля (різновид) judo /77 спорт, дзюдб
376
jumenta
¡udogiii m спорт, фбрма дзюдоїста udoka m спорт дзюдоїст juego /771. гра; - de billar більярд; - de damas шашки; - de ingenio гра на кмітливість (загадки, шаради)] - del oráculo гра в рими; - de pelota гра в м’яч; - de prendas гра у фбнти; 2. (~ de azar, - de interés, - de suerte) a3ápTHa гра; 3. (~ de baraja, - de cartas, ~ de naipes) картярська гра, гра в KápTn; - carteado гра в KápTH без ct¿bok; - de envite картярська гра зі ставками; 4. ігровий майданчик; - público гpáльний дім;5. р/ігри, змагання; ~s olímpicos олімпійські (гри; ~s florales квіткові (гри (поетичне змагання); 6. трюк, фбкус; ~ de manos (de pasa pasa) спритність рук, фбкус; ~s malabares жонглювання; ~ de palabras (de voces, de vocablos) гра слів; 7. тавр, орудування знаряддями кориди; 8. змагання, супбрницт- во, боротьбб; 9. гра (світла і тіні), переливи (струменів фонтану); 10. гра, підступи, інтриги; 11. набір, комплбкг; сервіз; - de café Швовий сервіз; - de cama комплбкт постільної білизни; ~ de muebles мббле- вий гарнітур; 12. тех. зазбр; ~ de compadres змова; - de cubiletes обмбн, шахрбй- ство; - de nicos дрібнйці, дитйча забава; de - незначнйй, несерйбзний, дріб’язкб- вий; por - іос. adv. жартомб, несерйбзно; acudirle el - щастйти у грі; conocerle (descubrirle, verle) el ~ розкрйти, розгадати таємні наміри; dar - мбти серйбзні наслідки; викликати пересуди; darle bien (mal) el ~a uno щастйти (не щастйти) в грі; echar (tomar) а ~ не сприймати всерйбз, звбдити на жарт; entrar en ~ починати діяти, вступати в гру; estar en ~ una cosa: está en ~ su reputación йдбться про репутацію, під загрбзою йогб репутація; hacer - робйти хід у грі, оголбшувати ставку; hacer - dos cosas підхбдити, гармоніювати, відповідати; hacerle el - a uno підігравбти; підтбкува- ти (підспівувати); meter en - a uno підбурювати (підбивати); mostrar el - розкривати свої нбміри, розкривбти кбрти; по dejar entrar en ~ не давати слова вставити; poner en ~ лускати в хід, привбдити в дію; desgraciado en el ~, afortunado en amores не щастйть в картах, пощастйть в коханні
ijuepuchal ínter] діал. та ну!, оцб так! (здивування) juera fpian. сйто
juerano /77 Л. Ам. чужйнець, прййшлий juerga М. відпочйнок, розвага, заббва; 2. гучна святкування, гулйнка; estar (irse) de - гуляти; 3. діал. бучна святкування з музикою і тбнцями
juerguearse гучно веселйтися, гуляти juerguista com. гульвіса, гультяй jueyes /77четвар; Jueves Santo рел. Велй- кий (Страснйй) четвар; no ser cosa del otro - бути не д^же важлйвим (цікавим) Juey /771. діал. зоол. рак; 2. діал. скнбра Juez /77 суддя; - de instrucción, ~ de pri- mera instancia (y de Instrucción) судб- вии слідчий; суддй népuioí інстанції; - de paz мировйй суддй; - pedáneo іст. сільськйй суддй; - de raya Л. Ам. суддй на верхогбнах; ~ de palo суддй-невіглас h?ada/'l‘ хід у грі, гра; 2. справа, діло; °uena (mala) - вйгідна (невйгідна) справа;
/ ¿ ег SxU~ П0ГР™ руки, отрймати кбристь о,£Г0ду'; 3- «вчасний вчйнок; 4. злий жарт, .вихватка
l^adem f текст, човник Іиаягі dAjJ1' ^м* Досвідчений, бувблий V mi-o ‘ adJ™m якйй бера Участь iniAos^*'/77 гРав^Ць; - de manos фбкусник, Ілюзюніст; - de ventaja шулер; el mejor
sin cartas крбщйй гравбць залишйвся осторонь
jugar* 1. и/грати; - a la pelota грати в м’яч; - a la baraja грбти в карти; ~ a la lotería
грбти в лотераю, брбти участь у лотербї;
2. розважатися, забавлятися, пустувати;
3. жартувати; несерйбзно ставитися; по juegues con tu salud не жартуй зі здорб- в’ям; 4. функціонувати, працювати (про механізм, прилад); 5. (en) брбти участь; бути замішаним у справу; 6. вступати в дію (про військову силу, гармати); jugy la caballería в бій вступйла кавалірія; jugaron los cacones заговорйли гармати; 7. підхбдити, відповідати; гармоніювати; 8. vt грбти (в rptf)\ ~ una partida de ajedrez зігрбти в шахи; 9. грбти, ходйти, робйти хід; - un alfil зробйти хід слонбм; ~ un rey зігрбти королбм; 10. ставити (суму грошей у грі)\ ~ mil pesetas поставити тйсячу песбт; 11. програвати; ~ toda su fortuna прогрбти в кбрти все своб майно; 12. привбдити в рух (в дію); орудувати; - el freno натиснути на гальма; ~ Іа espada спрйтно орудувати шпагою; по puede ~el brazo derecho він не мбже рухати (не володіє) правою рукою; - sus relaciones використовувати свої зв’язки; ~se 1. ризикувати, ставити на кбрту; ~se la vida ризикувати життям; ~se el todo por el todo ризикувати усім, все поставити на кбрту; 2. програвати гроші (статки); por - жартома, несерйбзно; без злого наміру; jugarla (jugársela) a uno зігрбти злий жарт; - fuerte (grueso) вестй велйку гру; - limpio грбти чбсно, вестй чбсну гру; діяти чбсно, часно вестй справи; - sucio грбти нечбсно, вестй нечасну гру; чинйти непорядно, шахрувати; ~ con uno розпоряджатися (вертіти, крутйти) кймось; ¡bien juega quien mira! дббре давбти поради збоку! ¿qué te juegas a que...? а раптом..?, а якщб..?; ¿que te juegas а que pierdes el tren? а раптом ти спізнишся на поїзд, що тоді?
jugarreta /'І. неправильний хід у грі; прорахунок; неправильний крок; 2. злий жарт juglar 1. ^'жартівлйвий, грайлйвий; пус- тотлйвий; 2. m іст. xymáp (скоморох, виконавець поетичних творів); 2. жонг- лбр; 3. трубадур juglarería fflne. juglaría juglaresco adj 1. хуглбрський; 2. труба- дурський; poesía ~а побзія трубадурів juglaría, juglería f 1. мистбцтво (побзія) хуглбрів (середньовічних скоморохів і поетів)] 2. світ хуглбрів; звйчаї (звйчки, манбри) хуглбрів
jugo /771. сік; ~ de frutas фруктбвий сік; 2. фізіол. секрбт, сік; ~ gástrico шлункб- вий сік; 3. змістбвність, насйченість; este articulo tiene mucho ~ у цій статті багато цікбвих ід0й; sacar ~ a una cosa отрйму- вати вйгоду; sacar el - a uno висмбктува- ти всі сбки
jugosidad /"соковйтість jugoso adj 1. соковйтий; 2. жив. соковйтий, яскравий, свіжий; 3. змістовний, насйчений jugue /"бруд, слиз
juguera /траилйвість, пустотлйвість juguete /771. іграшка; ~ de la fortuna іграшка в рукбх дблі; 2. жарт, насмішка; 3. муз., театр, мініатюра; - cómico комічна n’éc- ка; рог~ іос. adv. задля забави (розваги); жартомб
juguetear vi 1. грбти, пустувати; 2. (соп) крутйти в рукбх, грбти; - con el lápiz крутйти в рукбх олівбць
juguetería f 1. виробнйцтво іграшок; торгівля іграшками; 2. магазйн іграшок juguetero 1. adj див. juguetón 1; 2. m етажбрка для дрібнйчок
juguetón 1. adj грайлйвий, пустотлйвий, жвавий; 2. /77 пустун
juicio /771. рбзум; persona de buen ~ розумна людйна; claridad de - ясність рбзу- му; falto de ~ нерозумний; sin - нерозсудливий; 2. здорбвий глузд, розсудливість; hombre de - розсудлива людйна; 3. думка, судження; а ті ~ на мою думку; ~ temerario упербджена думка; emitir (expresar) su ~ вйсловити свою думку; formar - склбсти думку; 4. суд; слухання спрбви в суді; ~ civil (contencioso) цивільний пбзов; - criminal кримінальна спрбва; - ejecutivo стягнення боргів чбрез суд; ~ posesorio майновйй пбзов; contender en ~ затіяти тяжбу; convenir а ~, pedir en ~ звернутися до суду; llevar а
- притягтй до суду; parecer en ~ постати пбред судом; pedir en - звернутися в суд; suspender el ~ призупинйти судовий рбз- гляд; 5. юр. вйрок (суду); estar а - дотримуватися рішення суду; - final (universal) рел. Судний день; Страшнйй суд; amontonársele el - a uno потьмаритися (про розум)] asentar el ~ взйтися за рбзум; beberle (hacerle perder, quitarle, sorberle, trastornarle, volverle) el - a uno звестй з рбзуму, закрутйти голову; beberse (sorberse) el perder el privarse de ~ збожевбліти; з’їхати з глузду; echar (un) - a montón поспішно судйти; entrar en - con uno спитати, вимагати звіту; estar (muy) en su estar en su entero (sano) ~ бути при пбвному (при здо- рбвому) розумі; estar fuera de su - збожевбліти, здуріти; вййти з терпіння, розізлитися; sacar de - вйвести з терпіння, розізлйти; звестй з рбзуму; salir de ~ розгніватися, розізлитися; ser un es un
- здуріти мбжна! (здивування, захоплення); susender el ~ вагатися; не знбти, на що зважитися (на чий бікстатй)} tener el ~ en los calcacares (talones) діяти нерозумно
juicioso adj 1. розумний, розсудливий; 2.обдуманий, продуманий juico adj діал. глухйй juila /77. Ам. кблесо juilipío /77 діал. гороббць juina fдiaл. кунйця
jujear іДдіал. улюлюкати, тюкати, атукати jujeo /77 діал. 1. див. jijeo; 2. понукбння, пбсвист (пастухів) jujure тдіал. бавбвна julepe /771. мікстура, зілля; 2. покарання, Kápa; dar - покарати; 3. хулбпе (гра в карти)] 4. Ам. страх, перелік; 5. Ам. тяжка прбця, мука; dar - залйшйти без взятки (в картярській грі)] llevar - втратити взятку (в картярській грі)
julepear vt\. сварйти, відчйтувати; 2. бйти, лупйти; 3. Л. Ам. мучити, втбмлювати; ~se діал. відчути небезпбку julepeo /771. догбна, нбтруска; 2. прочухан, натруска
julian*o adj А. юліанський; calendario ~
юліанський календбр; 2.: sopa ~а суп із сушбних бвочів і трав julio1 /77 ЛЙПеНЬ julio2 /77 фіз. джбуль
julo /77 тварйна, якб іде попбреду стбда (каравбну)
julón тдіал. посудина з вузькйм горлом
¡juni! interjАм. див. ¡ju!
juma fflHB. jumera
jumaca /77. Ам. дерев’яна лбжка
jumarse напйтися, нализатися
jumasera /^jumasero тдіал. клуби дйму
jumatán тдіал. гіркйй п’янйця, пияк
jumazo тдіал. сигара
jumeado adj діал. п’яний
jumenta /ослйця
377
jumental
, umental, jumentil adjoonmm ‘ umentillas: a - loe. adv. вбрхи на ослі ' umentizar vt діал. довбдити до тваринного CTáHy; -se огрубіти, дійти до тваринного стбну; оскотйніти jumento т 1. осбл, віслюк; 2. діал. див. jumasera
jumera /"хміль, сп’яніння jumetrear гідіал. набридбти, докучбти jumiadora fдiaл. чадний світильник jumo 1. adjAM. п’яний, підпилий; 2. тдіал. сп’яніння, хміль
jumping т спорт, біг (верхогбни) з пере- шкбдами
junar vtmapr. відкривбти, виявляти juncáce«o 1. ас/очеретяний; 2.: -as fр! очеретині
juncada 71. хмиз (печиво)] 2. див. juncar juncal adj 1. очеретяний; 2. стрункий, граційний; Ь.діал. підтягнутий, молодбцький juncalera fflHB. juncada juncar m зарості очербту júnceo adj див. juncáceo 1 juncia1 í6ot. ocoKá; ситник; vender - хва- лйтися, вихвалитися juncia2 ґдіал. їжа
junciana 7хвбстощі, самовдоволеність junciera 7глйняна посудина (для ароматичних трав)
junciforme adj у фбрмі очербту juncino очеретяний junción 7/7. Ам. з’бднання, побднання, об’бднання
junco1 /771. очербт; 2. тростйнка; 3. тонкб тростйна; 4. див. junquillo 1; 5. Ам. нарцис
junco /77дж6нка (китайський човен) juncoso adj 1. очеретяний; 2. зарбслий очербтом
, ungar vt діал. втбмлювати, замучувати ‘ ungía 71. джунглі; 2. діал. збрості кущів | unglada 7стрбва із зайчбтини , unglar гидив, jungla 1 , unió /77 ЧбрВЄНЬ
únior adj 1. молбдший (вжив, з ім’ям)] Luis - Лую-молбдший; 2. молбдший (у навчальних закладав)] grupo - молодша гр^па; 3. спорт, юнбцький; 4. m молодйй
MOHáx
junípero1 /77 ЯЛІВбЦЬ junípero2 тдіал. ббвдур, пень, дуб junquera fflHB. junco1 5 junqueral тдив. juncar junquilla fЛ. Ам. тонкйй очербт junquillar тдіал. рив. juncar junquillo /771. жонкіль (вид нарциса)] 2. діал. золотйй ланцюжбк (на шиї) junta 7 1. зббри, нарбда, засідання; Іа - general загбльні зббри; la - de facultad зббри викладачів факультбту; convocar la - скликбти нараду; celebrar la - провб- дити засідання; 2. керівнйцтво, керівнйй брган, хунта; la - directiva директйвний орган; la - militar військбва хунта; la - de gobierno прбвляча хунта; la - administrativa (municipal) адміністратйвна (муніци- пбльна) рбда; 3. з’бдання; об’єднання, сукупність; 4. тех. з’бднання, шов, стик; - universal кардбн; 5. тех. проклбдка juntada ííct. нарбдні зббри ^ juntamente adv 1. рбзом, спільно; 2. одно- чбсно; 3. іст. одноголбено juntamiento m іст. 1. з’бднання; 2. зббри, хунта
juntar vtA. з’бднувати, зв’язувати; 2. збирб- ти, об’бднувати, зосербджувати; 3. збирб- ти, накопйчувати; - una fortuna збйти стбток; 4. прикривати, закривбти нещільно (вікно, двері)] -se 1. з’бднуватися, зв’язуватися; 2. зоирбтися; 3. прибднуватися; - a la expedición приєднбтися до експедй- ції; 4. наближбтися; 5. схбдитися; волочй-
тися; 6. злучбтися; 7. зливбтися; 8. (соп) залицятися
juntera 7фальцгббель, пригбночний рубб- нок
juntica fflian. міцнб дружба junt«o adj А. з’бднаний, зв’язаний; 2. бли- зькйй, сусідній; nuestras casas están -as Hájui будйнки стоять пбряд; 2. advрбзом, спільно; todo - все разом; 3. пбряд, коло, біля; en - іос. adv. всього, в цілбму, зага- лбм; tenemos en - cien pesetas у нас всьогб сто песбт; (de) por - іос. adv. (про- давбти, купувбти) оптом, у велйких кількостях; -а іос. ргер. 1. (знахбдитися) пбряд з, кбло, біля; - a la pared біля стінй; 2. (рухатися) до; llegó - al muro він підійшов до стінй; 3. пбряд з, pá30M з; - соп іос. ргер. з, pá30M з; llegó - con su amigo він прийшбв рбзом з другом juntura f 1. з’бднання, зчленування, стик, шов; 2. іст. збирання, об’бднання; 3. іст. суміш, сполука; 4. анат. суглбб; 4. тех. прокладка juc! interjflian. тьху!
, ucar vt діал. змбщувати ' upa fЛ. Ам. 1. круглий гарбуз; 2. ronoeá jupiar vt. діал. 1. нацькбвувати (собак);
2. підбадьбрювати, підбадьорити; -se Л. Ам. напиватися
Júpiter /77 астр. Юпітер jupón adjЛ. Ам. головбтий, великоголбвий juque /77 Л. Ам. бараббн; бубон jura1 71. клятва, присяга; 2. іст. божбб jura2 тдіал. поліцбйський jurado adj 1. якйй прийняв присягу, якйй присягнув; присяжний; 2. заклятий (про ворога)] 3. /77 суд присяжних; присяжний засідбтель; журі, суддівська колбгія;
4. член журі
jurador /771. лихослбв; 2. свідок, якйй свідчить під присягою; 3. іст. якйй складбє присягу, якйй дає клятву juradoria іст., juraduría 7посбда присяжного засідбтеля
juramentación /складбння присяги juramentado adj якйй прийнйв приейгу, якйй присягнув
juramentar и/брбти клбтву; привбдити до приейги; -se заприсягтйся одйн бдному juramento m 1. клятва, присяга; - falso брехлйва клятва; - inviolable непорушна клятва; - promisorio урочйста обіцянка; prestar - склбсти присягу; 2. лбйка, прокляття, блюзнірство; proferir - s лихо- слбвити
jurar vt 1. присягбтися, клястися; - (de) hacer una cosa заприсягнутися зробйти; - fidelidad a uno присягбтися у вірності; - en falso давбти брехлйву клятву; 2. при- сягбти; - la bandera присягбти прапору;
3. viлбятися, блюзнйти; jurárselas uno а otro заприсягтйся помстйтися
jurasiano, jurásico adj геол. юрський jurdía /риболовна сіть jurel m діал. 1. страх; coger - злякбтися; tener - боятися, лякбтися; 2. хміль, сп’яніння; coger (tomar) - захмеліти, сп’яніти jurero тдіал. 1. клятвопорушник; 2. лжесвідок
jurga fflian. хурга (танець) juriacar гідіал. продірявлювати juriaco тдіал. бтвір, дірб jurídicamente adv 1. у судбвому порядку; 2. закбнно, відповідно до закбну; 3. юри- дйчно, юридйчною мбвою juridicidad /закбнність jurídico adj А. юридйчний, правовйй; 2. су- дбвий
jurisconsulto /771. юрйст, правознбвець; 2. юрискбнсульт
jurisdicción 71. судбва влбда, юрисдйк- ція; prorrogar la - (sobre) пошйрити
юрирдйкцію; 2. судбвий бкруг; 3. правб влбда, повновбження jurisdiccional adj судбвий jurispericia ідив. jurisprudencia jurisperito /77 юрйст, законознбвець, пра- вознбвець
jurisprudencia 71. юриспрудбнція, право- знбвство; 2. законодбвство з пбвного питбння; 3. прецедбнт (юридичний) jurisprudencial adj шт ствбрює прецедбнт (юридичний) jurisprudente тдив. jurisperito jurista сот. 1. юрйст, закбнник; 2. право- здбтна осбба; людйна, якб мбє юридйчне прбво
juro /771. прбво влбсності; 2. іст. держбвна пбнсія (рбнта); а - діал., de - іос. adv. обов’язково, напбвно; de (por) - de heredad loe. adv. по праву спадкування jurón тдіал. 1. кбшик; 2. курнйк jurtacuerpo тдіал. обрбзливий жест jurungar \іїдіал. набридбти, докучбти jurutungu тдіал. край світу; глушинб jury /77 журі
jusello /77 м’яснйй бульйон (заправлений сиром, яйцями і петрушкою) jusilla 7ніж, кинджбл
justa1 fA, іст. рйцарський турнір (поєдинок); 2. р/змагбння; -s poéticas поетичний кбнкурс
justa2 іжарг. правосуддя justador /77 іст. А. учбсник рйцарського турніру; 2. див. jubón 1 justamente adv 1. справедлйво; 2. якраз, ебме; eso es - lo que necesito це саме те, що мені трбба; 3. тбчно, якраз justar vi іст. брбти участь у рйцарському турнірі
justedad ficT. 1. справедливість; 2. точність justicia 71. справедлйвість, правосуддя; hacer -, obrar (proceder) con (en) - чинити по справедлйвості; hacer - a uno від- давбти налбжне по заслугам; pedir - ви- магбти справедлйвості; es de - це справедлйво; 2. правосуддя, юстйція, суд; administrar (nacer) - здійснювати правосуддя; hacer - con los culpables засудй- ти вйнних; ir por - звертбтися до суду; oír en - слухати спрбву в суді; pedir en - по- дбти в суд; poner por - притягувати до суду; 3. публічне покарання; 4. ембртний вйрок; 5. тіст. верхбвний суддя; - mayor de Aragón (de Castilla) іст. верхбвний суддя Арагбну (Кастйлії); 6. іст. альгва- зйл; la - de enero новб мітлб чйсто метб; -s у ladrones козакй-розбійники (дитяча гра)] j- de Dios! Ббже праведний! (здивування, обурення)] Бог покарав!; Бог все бачить!
justiciable adj іст. підсудний justiciador /77 іст. справедлйва людйна justicial m діал. 1. рбдник аюнтамьєнто; 2. сільськйй стброста, алькальд; 3. сіль- ськйй суддя
justiciar vt іст. 1. стратити; 2. засудйти, вйзнати вйнним
justiciazgo тіст. посада верховного судді justiciero adj А. справедлйвий, якйй дотримується закбнів; 2. суворий, осудливий justificable д^дозволбнний justificación 71. юр. вйправдання; 2. виправдання, проббчення; su comportamiento no tiene - йогб поведінку не мбж- на вйправдати; 3. справедлйвість, закбнність; 4. полігр. вйключка (рядка) justificadamente adv А. вйправдано; 2. справедлйво; 3. тбчно
juetificacUo adj 1. юр. вйправданий; 2. обґрунтований; una sospecha -а обґрунтб- вана підбзра; 3. справедлйвий; правильний, розумний
justificador з^'випрбвдувальний
378
juzgar
justificante /771. випрбвдувальна обставина- 2. посвідчувальний докумбнт, довідка justificar vt\. юр. виправдбвувати; 2. доводити, підтвбрджувати докумбнтами; 3. виправдбвувати, пробачбти; - su ausencia con algo виправдбвувати чимось свою відсутність; 4. виправляти, поправляти; 5. полігр. виключбти (рядо^}] -se 1. виправдовуватися; -se de una acusación зняти з сббе звинувбчення; 2. виправдовуватися, вибачбтися; 3. ухилятися, відбиватися; -se por si mismo бути очевидним, не потребувбти виправдань justificativo adjtop. випрбвдувальний; documento - випрбвдувальний докумбнт justillo /77 1. ліф; 2. бюстгбльтер justipreciación /"оцінка justipreciador 1. adj оцінюючий; 2. т оцінювач
justipreciar vt 1. оцінювати, призначбти ціну; 2. оцінювати, давбти (справедливу)
оцінку
justiprecio /771. оцінювання, оцінка; 2. вартість, цінб
just*o adj 1. справедливий; una sentencia -а справедливий вирок; 2. законний, обґрунтований, виправданий; 3. іст.: праведний, благочестивий; 4. точний, влучний; una expresión -а точний вислів;
5. прбвильний; тбчний; el peso - тбчна вага; estar (venir) - тбчно підхбдити; 6.: muy - мізбрний, недостбтній; 7. вузький, тісний (про одя/)\ той сбмий; este es el lugar - це сбме місце; 2. adv якрбз; тбчно; ¡justo! спрбвді!, точно!, сбме так!; en -s у en verenjustos loe. adv. всімб прбвдами і непрбвдами; en - у creyente loe. adv. швйдко, тут же
juta ffíian. домашня кбчка (різновид) juvenil я#юнацький, молодий juventud /І. мблодість, юність; 2. молодь, юнбцтво
juyaca f Ам. пбличка (для добування вогню тертям!)
juyuyo adjдіал. нелюдимий, похмурий juzgado m 1. суд; - municipal муніципальний суд; 2. судбва палата, приміщення суду; 3. посада судді
juzgador 1„ adj яшм виносить судження; 2, /77 ІСТ. суддя
juzgaduría f іст. посада судді juzgamiento m 1. іст. суд, осудження; 2. оцінка, оцінювання juzgamundos com. буркотун juzgar vt\, судити, винбсити вирок (про суддю)] 2. судити, робити вйейовок; - las cosas con parcialidad судйти упербдже- но; 3. вважбти, оцінювати; - a uno como su mejor amigo вважбти найкрбщим другом; - infundados los rumores вважбти чуткй необґрунтбваними; - la situación оцінювати ситуацію; а - por судячи з..; а - por sil aspecto судячи з його вйгляду; а - como судячи з тбго, як..; 4. іст. відсудити;
5. діал. стбжити, шпигувбти; 6. vi (de) судйти; оцінювати
379
к
іК, k f 12-а літера іспанського алфавіту, вжив. тк. у словах іншомовного походженням
'ка /’ка (назва букви Y іспанського алфа- віту)
kafir m невірний, іновірець (у мусульман) kaftén mfi. Ам. 1. звідня; 2. донощик kaiser т кайзер
kaki11. adjxакі, захисний (про колір); 2. т xáKi (тканина); 3. xáxi (формений одяї) kaki2 /77 xypMá (дерево, плід) kalium тхім. пбташ kan /77 хан kanato т xáHCTBo kancha fЛ. Ам. загін для худбби kanguro тзоол.. кенгуру kantiano філос. 1. adj кантівський; 2. т кантібнець
kantismo т філос. KaHTiáHCTBo kantista сот. філос. кантібнець kaolín /77 каолін karakul т Kapá^b (хутро) karata m aHaHác (різновид) karst /77 геол. карст, KápcTOBi явища kart /77 спорт, карт kartismo m спорт. KápTHHr kartista m спорт, картингіст katiuska f(pl) гумові чобіткй kazaj*o, -а 1. ас/казбхський; 2. m, /жаз0х, -шка; 3. /77 Ka3áxcbKa мбва kéfir /77 кефір
kefírico adj кефірний, якйй стосується кефіру kepis /77 Kéni
kerdómetro m ел. шумомір
kermes /771. зоол. дуббвий черв0ць; 2. кер- Mée (пурпурна фарба) kermesse fбазар, лотер0я (у благодійних
ЦІЛЯ)І)
kerosén, kerosene /77керосйн, гас khan m див. kan khanato m див. kanato kiliárea /"дбеять геїсгарів kilo /771. кілб, кілогрбм; 2. ceHTáeo (дрібна монета)
kiloamperio m фіз. кілоамггер kilociclo /77 фіз. кілогерц kilográmetro m кілограмом0тр kilogramo m кілограм kilometraje m кілометр0ж kilométrico adj 1. кілометровий; billete ~ залізничний квиток на проїзд néBHoi кількості кілом0трів; 2. безкін0чний, нескінчбн- ний, дбвгий, тривблий (продень, ШЛЯ2) kilómetro /77 кілом0тр; - cuadrado квад-
р0ТНИЙ КІЛОМ0Тр
kilotipo /77 еталон кілогрбма kilovatio /77 фіз. кіловбт; - - hora кіловбт- годйна
kimona f^an., kimono m кімоно kindergarten m дитячий садок kinedoscopio, kinescopio m фіз. кінескоп kingston /77 мор. кінгстон kiosco /77 kíóck
kirghis, -a, kirguis, -a 1. adj киргйзький; 2. /77, Л<иргйз, -ка; 3. m киргйзька мова kirie /771. “Гбсподи" (звертання до Бога); 2. (рі) моління, мoльбá, благбння; мо- лйтва; llorar los - s лйти сльбзи, ридбти
kirieleisón /771. див. kirie 2; 2. відспівування (покійника); cantar el ~ проейти про милос0рдя
kirsch /77 KipujBácep, вишн0ва горілка
kirsvaser m див. kirsch
kiste, kisto /77 мед. KicTá
klaxon /77 клаксон
knock-down /77 спорт. HOKfláyH
knock-out /77 СПОрТ. HOKáyT
koala /77 ко0ла, сумчастий ведмідь
kobo тзоол. коба, сенегбльська антилопа
koljós /77 колгосп
koljosiana, -а 1. з# колгоспний; propiedad ~а, bienes ~s колгбспна BnácHicTb; 2. /77, /"колгоспник, -ця komsomol 1. т іст. (К) комсомол; de(l) ~ комсомбльський; carnet de - комсомольський квиток; organización del ~ комсомольська організбція; 2. m, f іст. комсо- мблець, -ка
kopec, kopek /77 копійка Koran /77 KopáH kremlin /77 кр0мль
krik /77 Ам. зоол. зел0ний амазонський папуга
kulak /77 кулбк, куркуль; de ~, de los ~s кулбцький, куркульський kurdho, -а 1. ^‘курдський; 2. m, fкурд, -янка; 3. т курдська мова kvas /77 квас
380
labrar
L, I f 13-а літера іспанського алфавіта бл е Іа11. artdetfsg: la casa дім; 2. pronpers(a ella) (ненагол ф.знахід. в. З ос. ж. р. одн. її; tómala візьмй м; (a Ud) ненагол. ф. зна- хід. в. 2 ос. ж. р. одн. ввічл. ф.) yo la veo я Вас ббчу; a la que іос. conj. у той час, як; la del amanecer світбнок la2 m муз. ля
lab m біохім. сичужний фермбнт, хімозйн labal тдіал. лаобль (грубе полотно) lábaro /771. іст. ¡мпер0торська хоругва (у римляні)', 2. штандбрт, знаменб, стяг lábdano тдив. láudano labe /пляма labelo /77 бот. ry6á
labeobarbo m зоол. eycá4 (різновид) laberintero adi діал. див. laberintoso laberíntico adj 1. лабіринтоподібний, cxó- жий на лабірйнт; 2. складнйй, заплутаний, хитромудрий; 3. анат. слуховйй (про нерв')
laberíntidos mpi зоол. лабірйнтові laberintiforme adj біол. лабіринтоподіб- ний, звйвистий
laberintitis f мед. лабіринтйт, запблення внутрішнього в^ха
laberinto /771. лабірйнт; 2. паліндрбм; 3. Ам. скандбл; шум, гблас; 4. анат. лабірйнт, внутрішнє вухо
laberintoso adj/i. Ам., діал. якйй заплутує,
усклбднює (про людину
labia /77 красномбвність, красномбвство;
de mucha - красномбвний; tiene mucha
~ язйк дббре підвішений
labiad«o бот. 1. aq/губовйдний; 2.:~as fpi
губоцвітні
labial 1. adjлінгв. лабібльний, губнйй (про зяул); 2. m лінгв. губнйй звук
fлінгв. лабіалізбція
labihendido adj з роздвбєною вбрхньою
і2кн Ю’-3 3áfl40K) губбю
lábil adj\. ковзнйй; 2. ламкйй, крихкйй (про
пелюстки); 3. фіз., хім. лабільний, нестійкий
labiiida(j 71. кбвзання; 2. лбмкість, крйх- кість; з. фі31 X¡M лабільність, нестійкість аоіо /771. ryóá; - superior (inferior) вбрх- ~я (нижня) губб; - leporino збяча губб:
DáuPao’ KPÓMKa: *os ~s de *a herida краї пани; 3. рот, BycTá; tener un - elocuente
r™ кРасномбвним; 4. буд. вйступ; край;
estar colgado (pendiente) de los ~s de
uno ловйти кбжне слбво, жбдібно слухати; morderse los ~s замбвкнути, прику- сйти язикб; KycáTH губи (від гніву, досади, придушуючи сміх), no descoser (по despegar) los (sus) ~е не розкрйти рбта, не зронйти ні слбва; sellar el ~ (los ~s) de uno змусити мовч0ти, затулйти рбта labiosear vtfi. Ам. див. lagotear labiosidad fíi. Ам., діал. див. lagotería labioso adj Ам. lagotero 1 labor 71. роббта, прбця; - de cuidado pe- тбльна роббта;~ hecha a mano ручнбj>o- ббта; 2. вйробка (на тканині); виробка, прикрбса (на тканині, металі)', 3. рукоділля; - de punto плетіння; 4.: la - шкбла рукоділля; 5. обрббка землі; ~es agrícolas (del campo) польові роббти; 6. бранка;
7. пбртія у тйсячу цеглйн; 8. пбртія (тютюнових виробів), 9. с.-г. грбна (шовковична}, 10. діал. невелйка садйба; 11. (рі) гірн. розрббка, вйробка; ~es a cielo abierto відкрита розрббка; ~es profundas гли- бйнні роббти; ~ benedictina диявольська прбця; hacer ~ від повід ¿ти, підхбдити; hacer ~es Л. Ам. вжйти необхідних збхо- Дів
laborable adj 1. придбтний для обрббки, орний; 2. роббчий, навчбльний (про день тижня)
laborante com. 1. працівнйк, -ця, трудів- нйк, -ця; 2. політики; 3. реміснйк; abeja ~ роббча бджолб
laborar иг’1. працювбти, трудйтися; - por (en favor de, en beneficio de) una cosa
працювбти зарбди (в ім’я, на блбго); 2. ін- тригувбти, займатися інтрйгами; 3. і/ідив. laborear 1
laboratorio m лабораторія; ~ de investigación (de ensayos) наукбво-дослідна лабораторія
laboreado adj вйшитий, прикрбшений вйшивкою, розшйтий laborear vt\. обробляти, виробляти; 2. обробляти (збмлю); 3. vi мор. травйти; 2. гірн. розробляти, прохбдити laboreo /771. обрббка землі; 2. мор. таке- лбжна роббта; 3. розрббка (надр); - de minas прохбдка шахт laborera f: ~ artificiosa майстбрна рукодільниця (вишивбльниця)
laborero тАм. 1. штбйгер, гірськйй мбйс- тер; 2. дубйльник laborío тдив. labor 1 laboriosamente adv 1. старбнно, ретбль- но; працелюбно; 2. залбдве laboriosidad ^працелюбність, старбнність laborioso adj\, працелюбний, старбнний;
2. важкйй, складнйй
laborismo т 1. лейбористська пбртія; 2. лей- борйсти; 3. лейборйзм laborista 1. ^'лейбористський; 2. /77лей- борйст, член лейборйстської партії labra /1. обрббка (каменю, дерева)', 2. діал. насічка, зазубрина (на дереві) labrada ЛІ. пар (поле)', 2. рісл. прЯжки labradero adj брний, придбтний для обрббки
labradío adj див. labrantío labrado 1. adj візерунчастий (про тканині, 2. /77 див. labra; 2. (рі) збране пбле;
3. сл. думські черевйки (на шнурка^) labrador1 adj 1. землерббський, селянський; 2. роббчий, працюючий (про тварині)', 3. /77 плугатбр, брач; землербб, рільнйк, селянин;^ de capa negra poco medra no свобму ліжку простягбй ніжки labrador2 m мін. лабрадбр
labradora fcn. рукб
labradoresco, labradoril adj землерббський, селянський
labradorita f мін. 1. лабрадорйт, лабрадб- ровий гранбт; 2. див. labrador labrandera ^рукодільниця labrante m 1. різьбЯр по кбменю; 2. каме- нотбс; 3. лісоруб labrantín m селянйн-біднЯк labrantío adj 6pmv\ (прополе) labranza 71. землерббство; 2. оранка; 3. зе- мбльна ділянка, садйба; 4. роббта; прбця (ручна)
labrar vtl. оброблЯти, виробляти; - un tronco (una piedra) обтбсувати колбду (KáMiHb); ~ plata карбувбти срібло; 2. орб- ти, оброблЯти (збмлю); 3. орбти; 4. орен- дувбти (збмлю); 5. будувбти, звбдити (будинки) 6. займбтися рукоділлям; 7. ствб- рювати, формувбти; викликбти; порбджу- вати; ~ su felicidad кувбти своб щбстя; ~ su porvenir будувбти (своб) майбутнє; está labrando su perdición (ruina) він сам рйє собі могйлу; 8. редагувбти; 9. vi
381
labrero
дуже хвилювбти, запбдбти в душу (в сбрце); ~se татуювбтися labrero тдіал. див. laborero 1 labriego /нземлербб, селянин, орбч labro /771. іст. див. labio; 2. вбрхня ry6á (комай)] 3. іхт. ry6áH (риба) labrusca /дйкцй виноград laburno /77 бот. золотйй дощ laca ЛІ. кбмідь, гумілбк; 2. лак, політура; ~ de esmalte eмáлeвий лак; ~ de caucho гумілбк, каучуковий лак; 3. лакбваний худбжній виріб; 4. червбна смолб; фápбa (лак) з червбної смолй; китáйcький лак; ~ carmín (de Venecia) яскрбво-червбна фбрба; ~ dalia корйчнева фápбa; ~ de Bismark тбмно-жбвта фбрба; 5. діал. болЯчка
lacado adjлакбваний, укрйтий лбком lacador adj, m див. laqueador lacatán m, lacatana їдіал. 6aHáH lacayesco adj див. lacayuno lacayo 1. adj див. lacayuno; 2. m лакбй; іст. бант; 3. іст. стреміннйй lacayote тдіал. гарбуз lacayuno adj лаоський laceada їдіал. кидбк ласо laceador т Ам. гбучо, якйй накидбє ласб на тварйн
laceadura їдив. laceada lacear vt\. прикрашбти стрічами; 2. перев’язувати, обв’язувати; 3. полювбти на дрібнбго звіра (за допомогою силка)\ 4. діал. див. lazar; 5. діал. бйти (хльбсгати) ласб (аркбном) lacena /стіннб шбфа laceración / 1. забій; каліцтво; ушкбд- ження; 2. рвбна рбна; 3. ганьбб, безчбстя lacerado1 adj 1. нещбсний, жалюгідний;
ШШшш 2. див. lazarino; 3. іст. жбдний, скупйй lacerado2 adj бот. пбрваний, розірваний lacerador m іст. стрбдник, мученик lacerante adjvbcxpm (про оіль) lacerar vt 1. рбнити; ушкбджувати; калічити; 2. терзбти, мочити; 3. іст. плямувбти, чорнйти {репутацію)] 4. іст. шкбдити; сва- рйти, забивбти клин; 5 vi іст. страждбти, мочитися, терпіти; 2. відбувбти покарбння laceria / 1. нуждб, злидбнність, бідність; 2. страждбння, мука; 3. іст. див. lepra lacería / 1. збірн. стрічкй; 2. прикрбса, орнбмент (на ключах, замках) laceriado adj 1. уббгий; 2. підлий, нйций lacerioso adi 1. бідний, уббгий, злидбн- ний; 2. нещасний
lacero /77 1. людйна, якб дббре володіє ласб; 2. мислйвець на дрібного звіра (з ласо)
lacerta /'Ящірка
lacertiano adjсхбжий на Ящірку lacértidos трізоол. Ящірки lacerto /77 іст. див. lagarto 1 lacertoideo adj схбжий на Ящірку lacertoso adj мускулйстий, мускулястий, сйльний
lacillo /77 (рі) діал. кручене ласб, кручений аркбн
lacinia /1. бот. дбля (листка, пелюсткй)]
2. буд. карнйз, ліпнб прикрбса (у формі листків); 3. іст тбга (у давніх римлян) laciniado adi бот. дбльчастий, розрізнйй (про листок}
laciniforme adj бот. дольновйдний, у вйг-
ляді дблей
lacínula í6ot. дблька
lacio adi 1. зів’Ялий; 2. слабкйй, млЯвий;
3. гладенький, прямйй (про волосся) lacomancia, lacomancía /гадбння, ворожіння (на кістках)
lacón /77 кбпчена лопбтка {свинини) lacónico adj 1. лаконічний, корбткий; lenguaje (estilo) ~ лаконічна мбва (стиль); 2. небагатослівний; hombre ~ небагатослівна людйна
laconismo m лаконізм, лаконічність lacra /1. нбслідок; слідй (хвороби)] 2. по- рбк, зло; вйразка; 3. Ам. мед. вйразка; 4. Л. Ам. струп
lacrado тАм. хвбрий на виразкбву хворббу lacrador т діал. печбтка, штбмпель (на сургучі)
lacrar vt 1. шкбдити здорбв’ю; заражбти (хворобою)', 2. завдавбти шкбди, шкбдити; ~se заражбтися lacrar2 запечбтувати (сургучем) lacre 1. adj(AM.) червбний, кбльору сургу- чб; 2. /77 сургуч; червбний кблір; 3. діал. лбкре (Дерево)] 4. діал. віск (бджолиний) lacrear \іїдив. lacrar2 lacrimal 1. adj. якйй стосується сльозй; 2. тдив. lagrimal 2 lacrimar vííct. плбкати, лйти сльбзи lacrimatorio т слізнйця (посудина) lacrimiforme adjгеол. краплеподібний (про лавУ)
lacrimógeno adj якйй викликбє сльбзи, сльозопнний; gases ~s сльозогінні гбзи lacrimosidad /1. сльозлйвість; 2. сльозо- точйвість
lacrimoso adj 1. заплбканий; 2. сльозлй- вий, плаксйвий; 3. слізний, жблібний lacro /77 сл. раб
lacroi fcn. кохбнка, полюббвниця lacroso зс/укрйтий вйразками (струпами) lactación /1. годувбння груддю; 2. фізіол. лакгбція
lactámpula /гриббк (кефірний) lactancia / 1. див. lactación 1; ~ materna
вигодбвування дитйни матерйнським мо- локбм; - mercenaria вигодбвування дитйни годувбльницею; ~ artificial штучне вигодбвування; ~ mixta змішане вигодбвування; 2. період годувбння груддю lactante І. adj якйй жйвиться молокбм, груднйй (про дитину 2. сот. груднб ди- тйна
lactar 1. і^годувбти грурдю(дитину)] 2. vi живйтися матерйнським молокбм, смок- тбти грудь
lactario 1. adj якйй виділЯє молбчний сік (про рослинй)] 2. /77 дбнорський пункт (при дитячій консультації)] 2. дитЯча консул ьтб- ція (благодійного характері lactatorio adj див. lácteo lactead«o adj молбчний, приготбваний на молоці (з молоком); harina ~а дитЯча пожйвна мукб
lactecíneo adj див. lácteo 1,2
lácte«o adj 1. молбчний, якйй мбє вигляд молокб, схбжий на молокб; 2. молбчний, якйй містить молокб; 3. анат. молбчний (про залоз})] 4. якйй виділЯє молбчний сік (пророслинй)] dieta -a, régimen - молбч- на дібта; fiebre ~а мед. молбчна лихо- мбнка; Vía Láctea астр. Молбчний (Чумб- цький) Шлях
lactescente adj\. схбжий на молокб; 2. якйй виділЯє молбчний сік (про рослинй) lacticíneo adj див. lácteo 1,2 lacticinio /77 молокб; молбчне, молбчна їжа; молбчні продукти lacticinoso adj див. lechoso 1 láctico яс/молбчний; ácido ~ хім. молбчна кислотб
lactífero adj 1. анат. молоконбсний; 2. молбчний, якйй містить молокб lactífico /молокогінний, якйй спрйЯє утвб- ренню молокб lactígero adj див. lactífero lactigo тдив. lactumen lactina їдив. lactosa . lactívoro adjmvv жйвиться виняткбво молокбм
lactodensímetro тдив. lactómetro lactofermento /77сичужина, сичужний фер- мбнт
lactolina /згущене молокб; вйпарене молокб
lactómetro /77лактбметр lactosa їхім. лактбза, молбчний цукор lactuca їбот. латук, молокбн lactucario m фарм. латукбвий сік lactumen m молбчна кірка на голові (у грудних дітей) lacunario тдив. lagunar lacúnula /невелйка лагуна lacustre adjozépwm lacha1 fixr. анчбус
lacha2 /1. Л. Ам. сбром; роса - нахббність, нахббство, безсорбмність; tengo (me da) - мені незручно (сбромно); 2. Ал. непри- вббливий вйгляд; 3. спрйтність, уміння lach(e)ar vi діал. залицЯтися; увивбтися lacho т діал. 1. кохбнець, ббхур; поью- ббвник; 2. франт, мбдник; піжбн; llevar el sombrero a lo - носйти капелюх набакйр ladanífero яс/ладанонбсний ládano /77лбдан ladeada їдіал. див. ladeo ladeadlo adj\. кривий, вйкривлений; 2. бот. одноббкий, напрбвлений в одйн бік (про листя, квіти); 3. нахйлений (про судно)]
4. діал. потвбрна, некрасйва, негарна (про жінку)] 5. діал. пропбща (про жінку) ladeadura ЇАм. нбхил (тіла) ladeamiento тдив. ladeo
ladear 1. ^ нахилити, нагинбти; 2. и/оги- нбти (гору)] ітй по схйлу; 2. збивбтися зі шлЯху; 3. уникбти, сторонйтися, обхбдити сторонбю; ~se 1. нахилйтися, нагинатися; 2. сторонйтися; давбти дорбгу; 3. ухилятися (від зустріч)] 4. мбти схйльність;
5. (соп) сварйтися, дивйтися кбсо (на)]
6. бути на чибмусь ббці; ставбти на чийсь бік; 7. (соп) рівнятися, прирівнювати се- бб; 8. діал. закбхуватися; 9. мор. відхилятися, переміщбтися (про магнітну стріл-
ladeo /77 1. нбхил, схйлення, похйле полб- ження; 2. перекіс
ladera /1. схил, відкбс, косогір; 2. діал. 6éper (ріки)
ladero adj і. див. lateral; 2. Л. Ам. запряжений спрбва (про припряжного коня)] 2. /77 Л. Ам. товбриш, друг-прйятель ladilla / зоол. площйця (вид кліща)] pegarse como ~ набридбти; вчепйтися як кліщ
ladillo /771. бокорб стінка екіпбжа; 2. полігр. маргінблія, бокорйк
ladino adj 1. здібний до мов; 2. хйтрий, промітнйй; 3. Ам. якйй прбвильно (rpá- мотно) говбрить іспбнською (про індіанця, неіра)] 4. Ам. якйй перейнЯв звичаї іспбнців (про індіанця, негра)] 5. діал. балакучий, говіркйй; 6. /77 іст. ромбнська мбва (староіспанська мова на противагу латині і арабській);] 2. іст. мавр, якйй говбрить іспбнською; 3. сефбрдська (єврбйсь- ко-іспбнська) мбва, ладіно; 4. реторомбн- ська мбва
lado /771. бік (тулуба)] - izquierdo (derecho) лівий (прбвий) бік; acostarse de ~ лягтй на бік; dormir de - спбти на ббці;
2. бік, сторонб; por el ~ del rio зі сторони рікй; por todos los ~s з усіх сторін (боків);
3. сторонб, повбрхня (предмета, реч)] ~ derecho de una tela лицьовйй бік матбрії; ~ reverso de una moneda (medalla) зво- рбтній бік монбти (медблі); 4. сторонб, місцбвість, місце; 5. родовід, генеалбгія; son parientes por el ~ de la madre (del padre), son parientes del ~ materno (paterno) вонй рбдичі з ббку мбтері (ббтька); 6. бік, аспбкг (питання, справі)]
7. спбсіб, збсіб, прийбм; 8. збхист, покро- вйтельство; 9. мат. сторонб; бік; грань;
10. рі покровйтелі, благодійники; 11. р!
382
lambetada
рЯдники; de (medio) ~ кривий, перекбше- ний; al ~ de loe. prep. пбряд (з); comerle un - a uno присмоктЯтися до, сидіти на шйї у; dar de - a uno уникЯти (сторонй- тися, обхбдити сторонбю); усунути (вйда- лити); dar de - a una cosa сякатися, позбутися (непотрібної речі)\ відхилйти лпропозицію); відігнЯти (думки, страй)] dar (de) - мор. терпіти бортову хитавйцю; dejar a un - відклЯсти вбік, відкйнути; проморчЯти, обійтй мовчЯнням; echar а un - завЯршйти (справу скйнути з плеч; echársela de - Л. Ам. хвЯстатися, хвалй- тися; hacerse a un - відійти вбік, відсунутися; ir - а ~ ітй пліч-6-пліч; ітй (крокувЯ- ти) Horá в нбгу; mirar de (medio) - дивй- тися скбса (крадькомЯ); дивйтися неприязно (kóco); дивйтися зневЯжливо; de ~ todo es más claro зббку видніше ladra /гЯвкіт, гЯвкання ladrador 1. ас/гЯвкаючий; 2. micr. co6áKa; perro poco mordedor; perro ~f nunca (buen) mordedor не бійся co6áKH гавкітлйвого — бійся мовчазнбго ladral m (pt) діал. борт (воза, вантажівку ladrar vi А. гавкати (про собаку, 2. погрбжу- вати, грозйтися (на словаа); 3. вйсварити, обгЯвкати; накйнутися з лайкою (на)] 4. KpnnáTH (попереджаючи про небезпеку) ladrear vi 6pexáTH (про собаку) ladrería f 1. див. leprosería; 2. мед. еле- фaнтiáз(иc), слонбвість, слонбва хворб- ба; 3. вет. цистицеркбз (у свиней) ladrido /771. ráBKiT; dar ~s furiosos гблос- но гЯвкати; 2. сварка, лЯйка; лихослів’я, пересуди
ladrillado m 1. цеглянЯ підлбга; цеглянЯ бруківка; 2. плитка шоколЯду ladrillador m муляр ladrillal, ladrillar /77цегЯльний завбд ladrillar vtA. клЯсти цЯглу, робйти цегляну клЯдку; 2. викладЯти цЯглу ladrillazo /77удЯр цеглйною ladrillera, ladrillería f (діал.) фбрма для виготовлення ЦЯГЛИ
ladrillero 1. ас/цеглянйй; 2. /77робітнйк на цегЯльному завбді; продавЯць цЯгли ladrillete m, ladrillito m діал. «цеглйнки»
(дитяча гра)
ladrillo1 /771. цЯгла; клінкер; ~ azulejo кЯ- хель; ~ flotante туфова цЯгла; ~ hueco пустотіла цЯгла; r refractario вогнетрив- Ká цЯгла; casa de ~ цеглянйй будйнок; 2. малюнок, вйробка на тканйні (у вигляді цеглино/і)] ~ de corpposición діал. плйтка (каміна, глиняна), ~ de chocolate плйтка шоколЯду; no dejar - sobre - зруйнувЯти, не залйшйти кЯменя на KáMeHi; по quedar ~ sobre - рухнути ladrillo2 /77 сл. див. ladrón 2,1 ladrilloso adj 1. цеглянйй, зрбблений з Цбгли; 2. схбжий на цЯглу ladrón 1. злодійський; 2. /77зл6дій; ~ cuatrero конокрЯд; cueva de ladrones злодійське кйшло; 2. шлюз (для відводу води з млина)\ 3. шлюз (в ріці) 4. Haráp (на свічці) ~ de honras любйтель обмовляти інших; hacer del fiel довіритися першому стрічному; втирЯтися в довіру; la ocasión hace al ~ не кладй погано, не вводь у гріх злбдія; piensa el - que todos son de su condición кбжен міряє на свій аршйн
¡pronamente atfi/злодійкувЯто; крадькомЯ ’aaronear vt Kpácrn, бути злбдієм; займЯ- тися розббєм
popera /А. злодійське кйшло; 2. див.
¡aarón 2; 2; 3. див. latronicio; 4. калйтка;
{І\ВІИСЬК- бійнйця
Caronería їдив. latrocinio
зпл°5вг^° m Д Ам ladronesca /ватЯга
ladronesco ^злодійський ladronicio /771. іст. див. latrocinio; 2. діал. злодійське кйшло ladronzuelo m злодійчук lagaca (див. lógaca lagacoso adj див. legacoso lagar /771. давйльня (приміщення, прес)] 2. невелйкий олйвковий гай (з млином) lagarero /77давйльник (винограду, маслий) lagareta /калюжа, калюжка lagarta /1. Ящірка (самкиця); 2. нічнйй метелик (різновид)] 3. хйтра (підступна) жінка lagartado зс/картЯтий lagartera /норЯ (ящірки) lagartero 1. adjmSm полює на Ящірок (про птаха, тваринуt); 2. m діал. будйнок розпусти
lagartezna їіст., lagartija /дрібнЯ Ящірка lagartijero ас^'якйй харчується Ящірками lagartijo тАм. 1. дрібнЯ Ящірка; 2. франт, джбнджик; 3. настйрлива (нав’язлива) людйна; 4. інтригЯн; склбчник; comer ~ схуднути; estar hecho (ser) un - бути xy- дйм як скелЯт; бути спрйтним як Ящірка lagarto т 1. Ящірка (самець)] ~ de Indias каймЯн; 2. біцепс; 3. хитрун, шЯльма; лис; 4. сл. шахрЯй; 5. діал. торгбвець (який продає все за високими цінами); 6. діал. пбяс для грбшей; 7. ао/хйтрий; шельму- вЯтий; пронбзливий; підступний; а Іо ~ іос. adv. недовірливо, підозріло; ¡~! обе- рбжно, зміЯ! lagenaria /горлЯнка
lago /77бзеро; - artificial штучне бзеро; ~s volcánicos вулканічні озЯра; - de embalse водосхбвище; región de ~s озЯрний край; ser de ~s бути дУрнем lagópodo m див. lagópodo lagopo /77 бот. зЯяча капуста lagópodo m біла куріпка (різновиді) lagoqueilia їмед. зЯяча іубЯ lagoteador ао/улЯсливии, лестйвий lagotear vi(vf) лестйти; підмЯзуватися lagotería /лЯстощі
lagotero 1. a# лестйвий; 2. m підлЯсник, улЯсник
lágrima /1. сльозЯ; 2. крЯпля (соку рослин)) 3. крЯпля (напою/, 4. діал. склянЯ підвіска (люстри); 5. діал. сл. кишенькб- вий злбдій; 6. д/злигодні, печЯлі; ~s de cocodrilo крокодйлячі спьбзи; -s de Salomón конвЯлія; ane garse en ~s заливЯ- тися сльозЯми; arrasársele (rasársele) los ojos de (en) -8 напбвнитися сльозЯми (про очі); asomar las -8 a los ojos de uno набігти на бчі (про сльози); deshacerse en ~s, llorar a - viva гірко, безутішно ридЯти, заливЯтися сльозЯми; llorar con ~s de sanare гірко кЯятися; llorar ~s de sangre страждЯти, плЯкати кривЯвими сльозЯми; saltarle (saltársele) las ~s: (se) le saltaron las -8 він просльозйвся, розчулився; ~s quebrantan pecas водЯ кЯмінь тбчить; lo queno va en ~s va en suspiros як не кинь, всіЬди клин lagrimable ¿¿^оплЯкуваний lagrimacer* vi див. lagrimar lagrimal 1. adj анат. слізний; conducto ~ слізна протбка; glándula ~ слізна зЯлоза; 2. /77 кутик бка; 3. вйразка, рЯна (на дереві)
lagrimar vi плЯкати, проливЯти сльбзи lagrimear vi 1. сльозйтися, наповнятися сльозЯми (про очі)] 2. плЯкати, лйти сльбзи; скйглити
lagrimeo m 1. сльозлйвість; 2. сльозото- чивість, сльозотбча lagrimiento adj див. lacrimoso lagrimilla їдіал. свіжин виногрЯдний сік lagrimón m велйка сльозЯ lagrimoso adj А. якйй сльозйться (про очі)] 2. сльозлйвий, плакейвий
laguán тдив. lahuán
laguer т діал. легкЯ пиво
laguna /1. лагуна, малЯньке бзеро; став;
2. лакуна; пробіл, прбпуск (в тексті)]
3. пробіл, недблік, недбгляд; 4. анат. лакуна; заглйблення; 5. бот. Ямка; salir de ~s у entrar en mojadas потрЯпити з вогню та в. пблум’я
lagunajo m калюжа
lagunar11. ас/лагунний; якйй мЯє заглйблення; 2, /77 іст. див. lagunajo lagunar m архіт. заглйблення, кесбн lagunato тдіал. калюжа, болбто lagunazo тдив. lagunajo lagunero adj 1. лагунний; ставовйй; 2. розміщений поблизу бзера (стЯвка) lagunoso adj 1. багатий на озЯра; 2. з прбпусками, з пробілами; з прбміжками lahuán тдіал. чилійський кипарйс lahuañe тціал. велйка Ящірка laical adj світський; цивільний; мирськйй laicalización їдіал. див: laicización laicalizar ігідіал. дивщ laicizar laicato т діал. збірн. громадяни; мирЯни (іст.)] світська влЯда
laicidad ї(Ам.), laicismo т антиклерикЯ- лізм, обстбювання світського харЯкгеру (школи, освітй)
laicista 1. adj антиклерикЯльний; 2. com. прибічник, -ця секуляризЯци; 2. антийле- рикЯл
laicización f секуляризЯція (школи, освітй), звільнення від вплйву цЯркви laicizar секуляризувЯти (школу, освітУ), ЗВІЛЬНЯТИ від вплйву цЯркви Іаіс*о 1. adj світський, цивільний, мирськйй; escuela ~а світська шкбла; 2. m мирЯнин (іст.)
laicocefalismo тдив. laicismo laido adj іст. 1. ганЯбний; 2. печЯльний, пригнічений; 3. потвбрний, гидкйй# lailán /77 іст. аукцібн, прбдаж з торгів laísmo тлінгв. лаїзмо (неправильне вживання форми особов. займ. la, las” в знач, дав. в.)
laja /1 .див. lancha 1; 2. кам’янисте рівне дно мбря; 3. діал. дрібнйй пісбк (для чистки посуду, підлоги) laja2 ЇАм. мотузка
lajear гідіал. поганЯти худббу батогбм lajero adj діал. витривЯлий (про собакУ) la ación їдив. lambdacismo lama1 f 1. мул, намул, грязь, рЯска; 2. вб- дорость (різновид)] 3. діал. дрібнйй пісбк (використовуванийу будівництві); 4. тех. пульпа; 5. діал. іржа; 6. гірн. шлам lama2 /1. парчЯ; 2. плівка, тонкйй шар (який затягує воду під час бурі)] 3. діал. рЯска, зЯлень (в стоячих водах)] 4. діал. мох; 5. діал. шерстянЯ попбна (у індіанців) lama3 m л Яма (буційський монай) lamaísmo m ламаїзм lámar /77>4/и..мім0за (різновид) lamaral m Ам. зЯрості мімбзи lambarear vi діал. бродЯжити lambarero adj діал. 1. бродЯчий; 2. голь- тіпЯка, гультіпЯка, швЯндя lambdacismo m гаркЯвість lambedor діал. ас/улЯсливий, підлЯсливий lambedura їдіал. див. lamedura lambeojismo m діал. лЯстощі, підлЯщу- вання
lambeojos діал. 1. афіестйвий, улЯсли- вий; 2. /77 підпЯсник, улЯсник lambeplatos com. 1. Ам. див. lameplatos 2; 2. Ам. жебрЯк, прохЯч lamber vt іст. діал. див. lamer lamberear vi діал. див. lambarear lambeta діал. 1. adjynécnmm, лестйвий; 2. /77 підлЯсник, улЯсник lambetada f Ам., lambetazo m Ам. див. lengüetada
383
lambetear
lambetear vtAM. див. laher lambiachi com, Л. Am., lambiche m Л. Am. див. lameplatos lambida frfan. див. lamedura lambido adj Am. 1. чепурний; франтівський; фасбнистий; 2. безсорбмний, нахбб- ний
lambidura f діал., lambimiento m діал. див. lamedura
lambío adj Am. 1. див. lambistynl; 2. на-
хббний, безсорбмний lambiscón Am. adj\. який любить солбд- ке; 2. лестйвий; улбсливий; скрбдливий; 3. /77 ласун, ласій; 4. улбсник, підлбсник lambisconear \гіЛ. Ам. лестйти, догоджбти lambisquear vi 1. діал. лбсувати крадько- Má (про дітей); 2. Л. Ам. лестйти, підлащуватися; догоджбти
lambisquero adj діал. див. lambistón 1 lambistón, lambitivo (діал.) 1. афжйй любить солбдке; 2. /77 ласун, ласій lambón діал. 1. ^'лестивий, улбсливий; 2. /77 підлбсник, улбсник; 2. донбщик lambraña діал. 1. adj скупйй, жбдний, скнбрний; 2. /77 скупбць, cKHápa lambrija Л1. див. lombriz; 2. худб людйна; глиста, шкіра й кбсті lambrijo adjxypm
lambrión adj діал. зголоднілий; ненасйт- ний, ненажерливий lambroto adjЛ. Ам. див. laminero21 lambrucio adj 1. якйй любить солбдке; 2. ненажбрливий, ненасйтний lambrusca fAHB. labrusca lambrusco Ті. Ам., діал. 1. adj ненажбрливий, ненасйтний; 2. /77 ласун; солодій lambucear 1. vtдіал. вилйзувати (таріл/ц); 2. vi діал. див. lamiscar lambucia f діал. 1. гблод; 2. ненажбрли- вість
lambusquear іїЛ. Ам. див. lamiscar lambuzo Ам. adj\. гостронбсий (про тва- ринп; 2. див. lambrusco 1; 2. тдив. lambrusco 2
lame тдіал. тюлбнь lameculos сот. підлабузник, -ця lamedal тдраговинб; трясовинб lamedones сот. лизобліЬд, -ка lamedor 1. a# облйзуючий, вилизуючий; 2. /77 лизун (про тварину); 3. сирбп; 4. лбс- тощі; dar ~ удавбти, що підіграбш (у грі) lamedura Ализбиня, облйзування; - de агаса діал. вйсип, болбчки на губбх, ли- хомбнка
lamelar adj мін. пластйнчастий, шарувб- тий, ламінбрний
lamelibranquios трізоол. пластинчасто- збброві, двостулкові молюски lamentable adj 1. жалюгідний, вбртий співчуттй; aspecto - жалюпдний вйгляд; 2. сумнйй, лечбльний, понурий; 3. жалюгідний
lamentación ЛІ. плач, голосіння; 2. скбрга, нарікбння; las lamentaciones de Jeremías гіркі нарікбння, скбрги; скигління lamentador 1. а^'якйй нарікбє; горюючий; 2. /77 плбкальник
lamentar 1. rf шкодувбти; - la desgracia
вислбвлювати співчуттй з прйводу не- щбстя; lamento que no esté aquí tu hermano я шкодою, що тут нембе твогб брб- та; es de ~ це вбрте співчуттй; 2. і//горю- вбти, засмучуватися; побивбтися; ~se (de, por) нарікбти; плбкатися; -se de la incomprensión нарікбти на нерозуміння; mós vale prever que - іскру гасй до по- жбжі
lamento тдив. lamentación lamentos«o adj 1. якйй нарікбє; en tono - жблібним тбном; 2. див. lamentable 2; situación -а скрутнб станбвище lameojos сот. діал. див. lambeojos 2
lameplatos сот. 1. ласун, ласій, солодій; 2. блюдолйз, лизобліЬд lamer иМ. лизбти, облизувати; 2. злбгка торкбтися; омивбти; las olas lamen las costas хвйлі омивбють берегй; dejar а uno qué - нашкбдити, насипбти сблі на хвіст; llevar (tener) qué -зазнбти гбря; mejor lamiendo que mordiendo лбгідне телйтко двох мбмок ссе lamerón adj, тдив. laminero2 lametazo тЛ. Ам., lametón т вилйзуван- ня; облйзування (жадібне) lamia ЛІ. міф. лбмія (чудовисько); 2. акула (різновид); 3. зоол. скрипун, вусбч (жуї) lamiéceas fplpne. labiadas lamida fpian. див. lamedura lamido adj 1. худйй; 2. дуже блідйй; 3. аку- рбтно одйгнений; 4. вйлощений, прилйза- ний; 5. потріпаний, обтріпаний; 6. жив. ста- рбнно вйписаний; позббвлений жйвості lamilla Лд/а/7. ламілья (морська водорость, застосов. як добриво) lamín тЛ. Ам. смакотб Ібтіпа ЛІ. пластйнка (металічна); лист (заліза); ~ de palastro лист жбрсті; 2. полігр. клішб; una ~ al agua fuerte офбрт; abridor de ~s rpaeép; 3. естбмп; гравюра; літогрб- фія; 4. живбпис на міді; 5. тонкб пластйнка, тонкйй шар (матеріал]); 6. бот. пластйнка листкб; 7. зоол. пербтинка; 8. діал. шах- рбй, хитрун; buena (mala) ~ хорбший (по- гбний) вйгляд; estar пі - діал. бути без копійки
laminación Л1. прокбтка, вальцювбння, вальцбвка; плющення (металі); 2. наша- рувбння, шарувбтість laminado 1. adj прокбтний, прокбтаний; вальцьбваний; hierro - прокбтне залізо; placa de hierro - залізний лист; tren de ~ прокбтний стан; - en caliente гарячекбта- ний; - en frío холоднокбтаний; 2. тдив. laminación 1
laminador т 1. прокбтник; вальцювбль- ник; плющйльник; 2. (tren ~) прокбтний стан; бліЬмінг
laminar1 adj 1. пластйнчастий; 2. шарувб- тий; mineral de estructura - пластйнчастий мінербл
laminar2 vt 1. прокбтувати, вальцювбти; плющити; - el cobre пліЬщити мідь; 2. по- кривбти тонкйми металічними пластйн- ками
laminar У7. Ам. див. lamer 1 laminaria /гламінбрія (морська водорість) laminero1 1. adj прокбтний, вальцювбль- ний; плющйльний; 2. m прокбтник, валь- цювбльник; плющйльник; 3. облицювбль- ник (по металу
laminero21. adjmm любить солбдке; 2. m ласун, солодій
laminiforme з^'пластиноподібний laminilla f тонкб металбва пластинка; - ósea кісткбва тканйна léminos трізоол. вусачі (жукй) laminoso adj 1. шарувбтий, пластйнчастий (про скло і мета/); 2. анат. з’єднувальний (про тканину)
lamiscar иґжбдібно і кваплйво вилйзувати lamoso adj мулистий lampa fAM. кйрка, кбйло (у шахтарів) lampacear vtMop. дрбїти lampacillo тдіал. бот. жовтозілля (різновид) lómpada ficr. див. lémpara 1 lampadario /77І. фбкельник, смолоскйпник; 2. металбва підстбвка для лбмпи; 3. вид лібстри
lampalagua діал. adj 1. ненажбрливий; ненасйтний; 2. жбдіоний; 3. m боб, удбв; 4. міф. казкбве чудбвисько (яке висушує ріки); 5. ненажбра; 4. скнбра; жадюга lampallo adj діал. 1. ненасйтний, ненажбрливий; 2. жбдний
lampante: aceite - очйщена олйвкова олія lampar vi 1. жадбти; зазіхбти; 2. діал. бай- дикувбти, ледарювбти; estar lampando діал. бути без копійки lémpara ЛІ. лбмпа; світйльник; - de aceite світйльник (з олією); - de incandescencia лбмпочка розжбрювання; - de luminiscencia люмінесцбнтна лбмпа; - para luz diurna (de luz fría) лбмпа дбнного світла; - de carburo карбідна лбмпа; - para soldar пальнб лбмпа; - de ios mineros (de seguridad, de Davy) рудни- кбва лбмпа; - de pie торшбр; 2. елект- рбнна лбмпа; 3. маснб пляма (на одязіj
4. лбмпара (гілка, яка прикріпляється до дверей будинку на знак кохання до дівчини); 5. сот. діал. причіплива людйна; причбпа; 6. тдіал. шахрбй; atizar la - підлйти винб, знбву напбвнити бокбли; quebrar la - діал. занапастйти спрбву lamparazo т Ам. ковтбк; tomar un ~ зробйти ковтбк
lamparería f\. лбмповий завбд; майстбр- ня з вйготовлення ламп; 2. магазйн, який торгує лбмпами; 3. лбмпова (приміщення для зберігання ламг і) lamparero /77лампівнйк (іст.) lampariento adj діал. забруднений, бруд- нйй (про одяг)
lamparilla Л1. нічнйк, нічнб лбмпа; 2. лам- пбдка; 3. каганбць (для освітленні); 4. бот. осйка; - de señales сигнбльна лбмпа lamparín m 1. металбва підстбвка (для лам- падкй); 2. діал. світйльник; 3. діал. каганбць lamparista com. див. lamparero lómparo діал. 1. adj бідний, злидбнний,
НуЖДбННИЙ; 2. /77 6ІДНЙК, злидбр
lamparón m 1. aum. de lémpara; 2. маснб плйма (на одязі); 3. мед. золотуха (на шиї); 4. вет. сап; 5. діал. молбчниця (хвороба грудних дітей) lamparonoso adj мед. золотушний lamparoso adj 1. див. lamparonoso; 2. діал. див. lampariento
lampazo m 1. бот. реп’йх, лопух; 2. мор. швабра; 3. діал. див. lampreazo lampear 1. vi діал. рихлйти збмлю мотикою; 2. vtflian. тесбти; оброблйти lampeón тдив. lampión lampero /77 діал. селянйн (який працює мотикою)
lampino adj діал., lampico adj 1. безборб- дий, безвусий (про юнака); rostro - безвусе лице; 2. безволбсий; 3. гблий (про зерно, стебло)
lampión тліхтбр; велйка лбмпа lampírido m зоол. 1. світлйк, світлячбк; 2. рі світні жукй lampista тдив. lamparero lampistería Лд/де. lamparería lampo /77 поет, спблохи, спблахи блйскав- ки, зірниці
lampón1 тдіал. див. lampa lampón2 adj діал. голбдний, голодуючий lampote /771. діал. бавбвняна тканйна; 2. Л. Ам. бот. сонцецвіт, сонйнка lamprea1 f30on. мінбга; - de mar морськб мінбга
lamprea2 fflian. вйразка lampreada f діал. град удбрів батогбм; нбтруска
lampreado тдіал. стрбва з валеного м’яса зі спбціями
lamprear vñ. тушкувбти м’ясо зі спбціями; 2. Л. Ам. бйти, хльбстати lampreazo /77удбр батогбм lamprehuela, lampreílla ^в’юн (риба) lémpsana f6or. бородбвник, прбзелень ^ lampuso adj Ам. нахббний, безсорбмний, зухвблий
lana ЛІ. шерсть, вбвна; руно; artículos de - шерстяні, вбвняні вйроби; varear la -
384
lanzar
збивбти вбвну (для матраца); 2. шерстяні ткбнйна; шерстянйй Одяг; 3. сл. срібло; 4'Діал. шахрбй; 5. тЛ. Ам. босЯк, бродй- га; обірванець; - de los bosques (vegetal) деревнб шерсть; - de vidrio скловб- та; - en barro чесана шерсть; ~ para limpiar клбччя; - sintética синтетйчна шерсть; batir la ~ діал. стригти овбць; cardarle la - вйлаяти, нагріти чуба; o6irpáTH, обдбрти як лйпку; lavar la - з’ясбвувати, вивідувати, старбтися вивести на чйсту в6ду; aunque vestido de no soy borrego ми теж не лйком шиті; cual más, cual menos, toda la ~ es pelos хрін за рбдьку не солбдший; ir (venir) por - y salir trasquilado ітй по шерсть, а повернутись стрйженим; повернутися ухопйвши шйлом náTOKH lanada f військ, ббнник lanado aq/шерстйстий, пухнбстий lanar ас/якйй даб вбвну; ganado ~ вівці lance т 1. кидбння; метбння (списа, диска); закидбння (с/г/); 2. улбв (риби)] 3. скру- тнб (критйчне) станбвище; 4. драматйч- ний момбнт, цікбвий епізбд (в книзі, виставі); 5. зіткнення; - de honor jqyénb; 6. не- вдбча, невезіння (у грі)] 7. піка, спис; 8. лбнсе (один із прийомів тореро)] 9. діал. спритність, вбрткість; sacar el - ухилйтися від удбру; 10. діал. безкінбчний ряд бу- дйнків; ~ de fortuna випадкбвість; спрбва вйпадку, ірбнія дблі; a pocos ~s іос. adv. швйдко, мйттю; збпросто; de - іос. adv. випадкбво (купитй)] de - en - іос. adv. Іноді; echar buen - зробйти вдблий хід; досягтй ббжаного; echar mal - зробйти невдблий хід, промахнутися; зазнати не- вдбчі; jugar el - спрйтно орудувати; діяти з рбзумом; tener pocos ~s не становйти інтербсу, бути без родзйнки; tirarse un ~ діал. випроббвувати дблю, ризикувбти lanceado adj див. lanceolado lancear vt рбнити, простромлЯти пікою (спйсом)
lanceola í6ot. подорбжник lanceolada adj списоподібний; hoja -а бот. списоподібний листбк; arco - стріль- nácTa висбка ápKa
lancería їзбірн. 1. спйси; 2. списонбсці
lancero1 m 1. списонбсець; 2. мбйстер,
якйй виготовляє спйси
lancero2 adj діал. спрйтний, меткйй, про-
мітнйй
lanceta fA. хір. ланцбт; 2. архіт. стрілка (аркй)\ 3. Ам. вістря, накінбчник (на палиці)] ~ de oxígeno киснбвий спис (у газовому зварюванні)] ~ de vacuna тавр, рбги lancetada / 1. рбзріз (надріз), зрбблений ланцбтом; 2. діал. укол вістрям (накінбч- ником)
lancetazo m див. lancetada 1 lanceteada ЇАм. надріз (насічка) на шкірі ланцбтом
lancetear Ам. 1. зробйти надріз (насічку) на шкірі ланцбтом; 2. vi колбти, покблю- вати (про рану, пухлинУ) lancetero /771. ланцбтнии футляр; 2. діал. москіт, комбр
anclada їдіал. смертбльне порбнення lancifoliado adj бот. з лйстям списоподібної фбрми
lanciforme adj див. lanceolado ■ancinante adjA. колючий, гбстрий; 2. гбст- Рии, нестбрпний (про біль)] dolores ~s Різь, ріжучий біль
•апсіпаг 1. и/колбти; встромлЯти, всбджу- вати (вістря списа)] 2. vi колбти, покблю-
ІапТкМ^°ПУХЛИН^І\ смйкати (пронарив) ancha /1. плитнякбвий кбмінь, плитнЯк;
ч6вен (парусний)] шлюпка; баркбс, ^аржа; кбтер; - antisubmarina кбтер- мисливець за підвбдними човнбми; - au¬
tomóvil мотбрний чбвен; - bombardera (caconera, obusera) канонбрський чбвен, канонбрка; - portacenizas сміттбва шалбнда, ббржа; - rápida швидкохідний кбтер; ~ torpeda торпбдний кбтер; - de atoaje буксйрний кбтер; ~ de auxilio ряту- вбльний чбвен (шлюпка);~ de servicio de patrulla сторожовйй кбтер; patrón de ~ лбцман; рульовйй; 3. пбстка (для ку- ріпогіуЛш мйшеня
lancha2 їдіал.1. тумбн; 2. морбз; Іній lancha3 їдіал. зоол. тапір lanchada /фрахт, вантбж lanchaje m 1. фрахт (перевезення вантажів)] 2. фрахт (плата за перевезення вантажів, пасажирів)
lanchar1 m каменярня, каменолбмня lanchar2 vi діал. 1. укривбтися хмбрами (про небо)] 2. замерзбти, підмерзбти; 3. vt діал. див. lincear lanchazo /77удбр кбменем lanchero /771. влбсник човнб; 2. човнЯр lando /77 ландб (коляска) landre ЛІ. жбвно; 2. іст. потайнб кишбня; 3. жблудь; 4. буббнна чумб landrecilla їанат. зблоза landrero adj 1. якйй зберігбє грбші у потайній кишбні; 2. сл. шахрувбтий; 3. m сл. кишенькбвий злбдій, шахрбй lanería /магазйн шерстяних тканйн Іапег«о 1. adj шерстянйй, вівнЯний; industria ~а шерстянб промислбвість; 2. m продавбць вбвни; 3. склад шерстянйх, вовняних тканйн (вйробів); - de Cuba бот. охрбма lange ^в’Ялена тріскб langanazo m діал. 1. удбр дзвбна; 2. гар- мбтний залп; 3. грім; 4. вибух lángara adjЛ. Ам. див. listo lángaro adjA. діал. див. larguirucho; 2. Л. Ам. ненасйтний, ненажбрливий; 3. m Л. Ам. гультЯй, нербба, швбндя langarote adi А. діал. див. laigulrucho; 2. Л. Ам. див. lángaro 2; 3. діал. повільний, флегматйчний; 4. Л. Ам. див. lángaro З langarucho adj Л. Ам. langaruto adj див. larguirucho
langaruzo adjЛ. Ам. вйгідний langosta fA. ент. саранб; - emigrante перелітна (азібтська) саранб; ~ peregrina пустбльна саранб; 2. ент. бббка; коник; 3. лангуст, лангуста; омбр; 4. бідб, на- пбсть; como una nube de ~ як саранб (на- летітй)] ser la - бути спрбвжньою бідбю (напбстю)
langostero adjA. якйй займбється вилбв- люванням рбків (лангустів); 2. якйй служить для вйлову рбків (лангустів) (про судно, сіті)] 2. m діал. нбймит (який винищує сарану)
langostín, langostino m велйка кревбтка langostón m ентом. кбник, цвіркун languceta adj діал. лля/languciento langucia f діал,. жбдібність; ненасйтність, ненажбрливість languciar іїдіал. лбсувати languciento adj діал. 1. ненасйтний, зголоднілий, ненажбрливий; 2. худйй, хир- лЯвий
langucino adj діал. змарнілий, з худйм об- лйччям
langüetada f, langüetazo тдіал. див. lengüetada
languidecer* vi 1. хйріти, слббнути; 2. за- непадбти духом
languidez(a) fA. слббкість, млЯвість; знесиленість; obrar соп ~ працювбти млЯво; 2. мед. астенія, загбльна млЯвість; 3. без- вбльність, пригніченість lánguido adj слабкйй, млЯвий; безвбль- ний, пригнічений languor т див. languidez
languso adj Л. Ам. 1. хйтрий, лукбвий; 2. див. larguirucho
lanicio adj шерстянйй, вовнЯний зрбблений з шбрсті (вбвни) lanífero adj поет, пухнбстий lanificación f, lanificio rrñ. обрббка шбрсті, вбвни; 2. шерстянб виробнйцтво; 3. шерстянб тканйна; вовняні вироби lanígero aq/шерстйстий, ворсистий lanilla fA. ворс; 2. тонкб шерстянб (вовнЯ- на) тканйна; traje de ~ костюм з тонкбї шерстянб! (вовнЯної) тканйни; 3. іст. мазь (косметична)] 4. пушбк (на рослинак); 5. тбпла білизна (у матросів) lanío adj див. lanar lanoleína, lanolina /ланолін lanolinado 1. adj якйй містить ланолін, з ланоліном (про мазі, креми); 2. m ланоліновий крем
lanosidad /пушбк (на фруктах, листі) lanoso adj див. lanudo lansquenete m іст. ландскнбхт lanteja їдив. lenteja lantejuela fflne. lentejuela lantén /77/7. Ам. подорбжник (різновид) lanudo adj 1. укритий шбрстю, шерстистий; 2. Ам. грубий, неотбсаний, невйхова- ний
lanza /1. спис, піка; ~ jineta іст. корбткий спис (розпізнавальний знак піхотного капітана)] deshacer la ~ відхилити (непрб- вильно напрбвити) спис; 2. іст. списонбсець; 3. дйшло; 4. іст. кастйльський вбїн;
5. брандспбйт (на пожежному рукаві)]
6. діал. колбда (необроблена)] 7. р/ іст. дань короліЬ (від сеньйора, який не пос- тачав солдатів на війну)] 8. тАм. лихвбр; торгбвець, торгбш; correr ~е іст. бйтися на спйсах (нарицарському турнірі);echar ~s en la mar трудйтися мбрно, дармб ст- арбтися; працювбти вхолосту; la - en ristre бути у всеозбрбєнні, бути у стбні го- тбвності; hincar (meter)la - hasta el regatón завдбти важкбго удбру; доконбти; llevar a uno a punta de ~ бути сувбрим з; no haber (по quedar) ~ enhiesta розбйти нагблову (ворога); по romper ~s con nadie ні в що не встрявбти; ні з ким не сва- рйтися; quebrar ~s сварйтися, ворогувб- ти; ламбти списй; romper ~s усувбти пе- решкбди; прибирбти зі шляху всі пере- шкбди; виступбти на збхист; заступбтися за; ser una - Ам. бути спрйтним (меткйм) lanzabombas m бомбоскидбч, бомбомбт; - eléctrico ав. електроскидбч lanzacabos adj: cañón ~ мор. прйлад для кйдання рятувбльного ліня lanzacohetes m 1. реактивний міномбт; 2. реактивна метбльна устанбвка lanzada /1. удбр спйсом; 2. рбна, заподіяна спйсом; 3. лансбда (партія у 220 цег- лий)
lanzadera /1. чбвник (ткацької, швейної машинй)] 2. метушлива людйна; ir у venir como una ~; parecer una ~ не сидіти бні хвилйни спокійно, снувбти тудй-сюдй lanzador 1. adj метбльний; 2. m метбль- ник; - de disco дискоббл; - de tablado метбльник списа (на турнірі) lanzallama(s) m військ, вогнембт lanzamiento m 1. кйдання, метбння, випуск (торпеди)] скидбння (бомб)] збпуск, пуск (ракети)] ~ es pacial пуск космічного літбльного апарбта; ~ orbital збпуск на орбіту; ~ de un satélite збпуск супутника; 2. спорт, метбння (диска, молота)] штов- хбння (ядра)] 3. юр. позббвлення майнб; 4. спуск (судна на водУ) lanzaminas m\. мінонбсець; 2. міномбт lanzamisiles /77пусковб ракбтна устанбвка lanzar vtA. кйдати; метбти (спорт.)] випус- кбти (торпеди)] скидбти (бомби)] пускбти,
385
lanzarse
запускати {ракети)\ 2. видавати {звуії)\ ~ un grito крикнути; ~ una exclamación вигукнути; ~ un suspiro зітхнути; 3. виготовляти, виробляти, випускати; - artículos al mercado викинути товбри на рйнок; 4. видавати (декрет висувати (обвинувачення)', 5. випускати (відпускати) на вблю {птаха}, 6. знадити; 7. іст. нав’язувати (роботу, доручення)', накладати (штраф)',
8. пускати коріння (пророслини)', 9. відбирати майнб, позбавляти майна; ~ rayos у truenos метати громй і блйскавки lanzarse кйдатися; ~ contra uno накйнути- ся на; ~ sobre la presa кйнутися на здб- бич; ~ al ataque íal asalto) ітй в атаку (на штурм); - a la lucha вступати в боротьбу lanzatorpedos m 1. торпадний апарат; 2. торпадний катер; avión - торпедонб- сець
lanzazo m див. lanzada 1 laña1 ЛІ. скріпа; скобб; 2. гак; 3. іст. шма- тбк свинЯчого сбла; tener - бути щаслй- вим (везучим^ у грі Іапа2/зелбнии кокбсовий горіх lañar1 vt скріплЯти (з’аднувати) скббами (скріпами)
lañar \гідіал. потрошйти рйбу (при засолюванні)
. lañoso adj якйй мбє фбр'му скобй (скріпи) laografía /фольклбр laográfico а^'фольклбрний Іаоеіап«о, -а 1. adj лабський; 2. m, f лабсець, -ка
lapa1 /'пліснява, зблень (на поверхні води) lapa2 /1. морська бліЬдце (молюої)', 2. діал. грот (у скелі)', 3. діал. коханка солдата;
4. діал. пЯка (гризуй)\ 5. діал. папуга (різновид)
lapa П.дий. lampazo 1; 2. кбрінь реп’яха lapaco т фарбуюча деревина текоми lapachal тАм. зарості текбми lapachar, lapachero т болбто, твань lapacho /77 Ам. текбма, індіанський жас- мйн (дерево ¡деревина) lapada гдіал. вйплеск (водй)\ me echaron una ~ de agua менб облили водбю lápade їдив. lapa21 lapalapa /77. Ам. дрібнйй дощ laparotomía (мед. лапаротонія, черево- січення
lape1 adj діал. сплутаний (про шерсть, нит- кй)
lape adjвесблий, жвавий (про свято) lapicera ffl. Ам., діал. див. lapicero lapicero /771. вставка для олівцЯ; 2. див. lápiz 2; 3. Л. Ам., діал. ручка (для пера) lapicida adjякйй pocré в уицблинах скель lapicidaria /'шліфування, обрббка (коштовних каменів)
lápida /і. могйльна плита; ~ sepulcral над- грббний кЯмінь; 2. меморіальна дбшка lapidación /побиттЯ камінням (до смерті), каменування
lapidar vi 1. забивати камінням (до смерті), каменувбти; 2. Ам. шліфувати, обробляти, виробляти (коштовне камінні) lapidario adj 1. коштбвний (про камінь)',
2. якйй стосується надгрббних плит;
3. лапідарний (про стиль, мовр)\ 4. m гранувальник коштбвних каменів; ювелір;
5. станбк для гранування коштбвних каменів
lapídeo adj 1. кам’яний, з каменя; 2. ка- м’янйй, кам’янйстий
lapidificación /'скам’яніння, перетвбрення на камінь
lapidificar vt перетвбрювати на камінь; ~se кам’яніти lapidoso adj див. lapídeo lapislázuli /77 мін. лЯпіс-лазУр, лазурит lápiz /771. графіт; 2. грифель, оліваць; ~ estilográfico (de mina) автоматйчний
оліваць; - de color кольорбвий оліваць; пастбль; ~ tinta хімічний олівбць; - de los labios губна помада; ~ encarnado (rojo) червбна бхра; - (de) plomo графіт; а ~ іос. adv. олівцбм; escribir соп (а) - писати олівцбм; dibujo а - малюнок олівцбм; afilar un ~ застругати олівбць; 3. малюнок, зрбблений олівцбм; 4. ліки у фбрмі палички (олівцЯ); 5. тех. вугільний стбр- жень для дуговйх ламп lapizar1 /77 шахта (кар’бр), де видобувають графіт
lapizar2 и/крбслити (малювати) олівцбм lapo /771. удар (палицею, ременем)', 2. Л. Ам., діал. лЯпас; 3. Ам. ковтбк (вина)', echar un - зробйти одйн ковтбк; 4. діал. простак, бевзь
lapso /771. adj іст. якйй допустйв лЯпсус (прбмах); 2. m прбміжок чЯсу; en el - de 15 días прбтягом 15 днів; 2. лЯпсус, прбмах, пбмйлка; 3. мед. опущення, випадіння (органа)
lapsus /771. лЯпсус, пбмйлка, бгріх; 2. див. lapso 2, З
laque1 тЛ. Ам., діал. (рі) лбке (вид ласо) laque2 тдіал. лбке (страва з маїсу, сиру і м’яса)
laqueado adjлакбваний, покритий лбком; полірбваний
laqueador 1. лакуючий (про майстра)',
2. /77 лакувбльник (майстер)
laquear1 vt покривати лаком, лакувати, полірувати
laquear2 vt діал. полювати (з допомогою лаке)
lar /771. рі міф. лбри; 2. вбгнище, піч; 3. рі рідний дім; volver a sus ~es повернутися в рідний дім (у свої пенати) larca їдіал. зрбшувальний канбл lardáceo я^'жйрний
lardar, lardear vt 1. змбщувати сблом (лЯрдом); 2. шпигувати, начинЯти облом;
3. обливати киплЯчим жйром (вид тортур) lardero adj 1.: jueves - Страснйй четвбр; 2. іст. жйрний; масИйй
lardo /771. свинЯче сбло, лярд, шпиг; 2. тваринний жир
lardón тполігр. правка (у гранка/) lardoso афкйрний, маснйй; у жйрі (у салі) larga /1. насадка на колбдку (шевськр)', 2. більярдний кий; 3. рі затрймка; dar ~s затягувати, зволікати, не поспішати з largada ЇАм. старт (у бігу, перегонам largamente adv\¿ детально, шйроко; 2. широко, на ширбку нбгу; 3. щбдро, великодушно; dar - щбдро заплатйти; 4. надбвго largar vt*\. відпускати, випускати; 2. ослабляти, відпускати; - un cabo ослабити кінбць (каната)', 3. мор. відпускати, звільняти; травйти (канат), ~ velas піднЯти віт- рйла; - remos сушйти вбсла; - las amarras знЯтися з Якоря; ~ en banda віддати кінці; 4. розкидбти (гроші) 5. вдарити; вліпйти (ляпас) 2. vi Ам. починати (біг, перегони) ~se 1. ітй непомітно; вшиватися; 2. Ам. зважуватися на; 3. Ам. (в кон- стр. за + inñпочати робйти; 4. зніматися з Якоря, виходити в мбре (про судно) На діал. віддбти Ббгу душу, померти; - el trapo (la pandorga) відмовлятися (від- ступбтися) від; ~ la escandalosa влаштувати скандбл, вйсварити, вйлаяти; Не una andanada нагрубйти largaria Пст. див. largo 2 larg*o adj 1. дбвгий; de cabello ~ довго- волбсий; de nariz ~a довгонбсий; film de ~ metraje повнометражний фільм; a todo lo - на всю довжину; caer a la - а розтягнутися на: весь зріст; 2. щбдрий, великодушний; 3. щбдрий, багатий; 4. ширбкий, обшйрний; 5. швидкйй, меткйй; este hombre es ~ en trabajar ця людйна швидко
праціЬє; 6. рі тривалий, дбвгий; ~s acos дбвгі рбкй; 7. дбвгий (про склад, звуії
8. мор. ослаблений, відпущений, вйпуще- ний; 9. відкрйтий (про море) 10. військ. дбвгий, маршевий (про крок) 11. /77 довжина, протяжність; 12. муз. лбрго (темпі твір) 13. advдбвго; a la ~а іос. adv. на всю довжину; вздовж; з часом; повільно, по- тихбньку; дбвго, детально; а - de costa іос. adv. вздовж ббрега; а Іо - іос. adv. на всю довжину; вздовж; вдалині; дбвго детально; a lo más - іос. adv. найбільше’ de ~ іос. adv:. vestir de largo одягати в дбвгу сукню; вивбзити в товарйство; здавна; eso viene de ~ це мбє свою істб- рію; de ~ а - іос. adv. з кінцЯ в кінбць; por - іос. adv. докладно, детально; dar cinco de - перетнути лінію (в грі в кеглі) - у tendido занбдто детально; hablaron ~ у tendido вонй дбвго і нудно говорйли; ¡ ~|,
¡ - de ahi (de aquí)! геть, геть звідси! largomira m 1. бінбкль; 2. талант, здібності
largona f діал. відстрбчка; зволікання; darse una ~ діал. зробйти паузу, перепо- чйти
largor m див. longitud largucho adj Ам. див. larguirucho largueado adj див. listado larguero adj 1. діал. дбвгий, детальний (про промову); 2. Л. Ам., діал. втбмливий, набрйдливий, балакучий; 3. m поздбвж- ній брус (швблер); los ~s de una escalera перйло схбдів; 4. вузька дбвга подушка;
5. ав. лонжербн
largueza f 1. див. longitud; 2. щбдрість, великодушність larguirucho acjr цибатий largura їдив. longitud lárice /77 модрйна laricino а^модрйновий laricio /77 див. lárice láridas їрізоол. чайкові laringal adjniHre. ларингальний (прозвуїі) laringe вгортань laríngeo adj гортанний laringitis їмед. ларингіт laringología ґмед. ларинголбгія laringólogo m мед. ларингблог laringoscopio m мед. ларингоскбп larra М/7. луг
larraguzar и/неЯсно говорйти (писати) larrea їбот. креозбтовий кущ larri adjAл. слабкйй, малосйльний, безсй- лий
larva /1. мбска; личйна; 2. личйнка; 3. пуголовок; 4. іст. прйвид, примара, марб;
5. рімиф. злі дУхи
larvado m мед. прихбваний, без симптбмів larval зс/личйнковий larvario adjmm стосується личйнки, якйй мбє фбрму личйнки
larvíparo adj я кйй відкладає личйнки (про комахУ)
las 1. art det fpi: las manos руки; 2. pron pers (a ellas) (ненагол. ф. знах. в. З ос. ж. р. мн.) їх; (a Üds) (ненагол. ф. знах. в. ж. р. мн. діал. ввічл. ф.) Вас lasamiento m втбма, втбмленість lasaña /сорт пбчива lasarse іст. втбмлюватися lasca ЇЛ. щббінь; уламок; 2. іст. див. lancha1 1; 3. Анд. див. lonja1 1; 4. мор. подвійний вузол
lascadura Л/7. Ам. забій, синбць lascar1 /77 матрбс-індіанець lascar2 vt мор. травйти; послабляти, відпускати (канат)
lascar и/У7- Ам. 1. див. lastimar 1; 2. розбивати (фарфор, фаянс) lascivia г1. чуттбвість, любострбсність; хіть, хтйвість; 2. іст. непомірний апетйт
386
launa
lascivo adj А. чуттбвий, любострбсний; хтйвий; 2. розпусний, розпутний; 3. весб- лИй, грайлйвий, пустотлйвий; 4. густйй (про ліс, сад)] 2. т розпусник; сластоліЬ-
láser /77 ná3ep; de - лáзepний lasitud /втбма, втбмленість, знембга laso adj А. втбмлений, змочений; 2. слабий, безсилий, нбмічний; 3. некручений
listima>/і^жаль, співчутті; dar (causar, hacer, poner) - викликати жаль (співчутті); sentir - відчувбти жаль;.me da mucha ~ de que... (мені дуже) шкбда, що...; ¡qué ~ ! як жаль!; por (de) - з жблості, із співчуттЯ; 2. скбрга, нарікбння; llorar -s перебільшувати свої біди, нарікбти на свою дблю; 3. досада lastimada ffJ. Ам. забій lastimado яо/порбнений, травмбваний lastimadura f A. порбнення, ушкбдження; 2. співчутті, жаль; 3. кривда; o6pá3a;
4. удбр, забій
lastimar vt A. рбнити; завдавати ушкбдження; завдавбти бблю; 2. жаліти, співчу- вбти; 3. кривдити, ображбти; -se 1. рб- нити себб; порбнитися; забйтися; - соп (contra, en) algo удбритися (забйтися) об; 2. співчувбти, співпереживбти; убо- лівбти за; розділити гбре; 3. скбржитися lastimero adjA. жблібний; якйй викликбє співчуттЯ; gemidos -s жблібні стбгони; 2. який завдаб бблю lastimón тАм. див. lastimadura 4 lastimos«o ^'жалюгідний, сумнйй; жбліс- ний; aspecto - жалюгідний вйгляд; estado - сумнб станбвище; hallarse en situación -а бути у сумнбму станбвищі lastra f А. плйточний кбмінь, плитняк; 2. дерев’яний ніж (ювеліра) lastraje /77 мор. завантбження балбсту lastrar vtA. навантбжувати балбстом (судно)] 2. наповнбти (заповнити) (для остійності j 3. (категорйчно) ствбрджувати lastre1 /77 щббінь
lastre2 /771. балбст; hacer - мор. навантбжувати балбстом; ir (navegar) en - мор. ітй з балбстом, ітй без вантаж^; 2. перешкода, перепбна; 3. самовладбння, хо- лоднокрбвність; le falta - todavía йому ще не вистачбє холоднокрбвності; 4. живлення, їжа; 5. діал. балбст (вантахі) lastrero1 m діал. каменолбмня lastrero2 adj діал. балбстний lastro m діал. див. lancha11 lastrón /77 крупний щббінь lata f А. корбтка колбда, круглЯк; 2. діал. дуббвий прут; 3. діал. мім0за (різновид); dar - Л. Ам. бйти батогбм, хльбстати lata2 fA. жерсть; 2. жерстЯнка, бляшбнка; - de conservas консбрвна ббнка; 3. крбква черепйчного дбху; 4. діал. шббля; 5. сл. .песбта;
estar en la - Л. Ам., діал. бідувбти; жйти в злйднях (нужді); estar como sardinas en - набйтися, як оселбдці в ббчці lata fA. втбмлива (нуднб) розмбва; 2. наб- рйдливість, надокучливість; dar la - наб- ридбти, докучбти, досаждбти; (qué -! якб нудьгб, от нудбта!; 3. Л. Ам. несолідна людина
latamente adv 1. детбльно; hablar - говорити дбвго (детбльно); 2. у загбльному сбнсі слова
atas тдіал. людйна з пустбю кишбнею atastro /77 буд. плінтус вйрвт6млива (КУДИ*) розмбва (дбпо-
•atear vi Ам. набридбти (докучбти, втбм- лювати) розмбвою
'atebra f 1. потайнб місце; укриттЯ; 2. ліг- в°» норб
latebroso adjmm ховбється, маскується latente adjA. прихбваний, табмний; 2. ниючий, тупйй (про біль)] 3. Л. Ам. якйй б’бться, пульсує; 4.: calor - фіз. прихбва- на теплотб; 5. мед. прихбваний, латбнт- ний (про хворобу), malestar - прихбване захвбрювання
lateral adj 1. боковйй; puerta - бокові двбрі; bolsillo - боковб кишбня; 2. непря- мйй (про спорідненість)] 3. лінгв. латерб- льний, боковйй (про зву/і) lateralmente adv А. зі сторонй, зббку; 2. з оббх сторін
latería f діал. 1. майстбрня жерстЯнника; 2. магазйн залізних вйробів latericio adjA. цеглянйй, зрбблений з цбг- ли; 2. цегбльний; 3. цеглянйй (про пил) laterita fA. геол. латерйт; 2. червонозем; жовтозбм
latero adj див. latoso lótex /771. лбтекс, молбчний сік; 2. каучуковий лбтекс
latexífero, laticífero adj каучукон0сний (про рослини)
latido /77 1. урйвчастий гбвкіт (собаки); 2. биттЯ, пульсбція (серця); 3. різкий біль; колоттЯ, коління
latifundio /771. латифундія; 2. діал. плута- нйна
latifundista com. латифундист latigazo m А. удбр батогбм; 2. хльбскання батогб; 3. несподівана cyeópa догбна;
4. діал. латигбсо (фігура в танці)
látigo /771. батіг; azotar con el - бйти батогбм; 2. мотузка, шнур; cordel de - товстб мотузка; 3. мотузка, ремінь; 4. плюмбж;
5. кінбць пбяса (у пряжки)] 6. діал. фініш (на бігах, верхогоназї)] 7. Ам. див. latigazo 1; Ь.діал. шкірянйй ремінбць; 9. діал. вбр- шник; salir al - діал. закінчйти (завбр- шити) спрбву
latigueada íAm. побиття батог0м latiguear vi А. лЯскати батогбм; 2. Ам. хльбстати, стьоббти, сіктй (батогом) latigueo /77 1. лЯскання батогбм; 2. Ам. побиттЯ батогбм
latiguera fA. див. látigo 3; 2. діал. див. latigueada
latiguero m А. мбйстер, якйй виготовляє батогй; 2. торгбвець батогбми latiguillo /771. вусик (рослини)] los ~s de la fresa вусики сунйці; 2. фрбза, крбсне слівцб
latín /771. латйна; латйнська мбва; - clásico класйчна латйна; - rústico (vulgar) нарбдна (вульгбрна) латйна, латйнське просторіччя; bajo - пізня (середньовічна) латйна; 2. (¡зі) латйнське слбво, латйнська фрбза (у промові, листі) coger en mal - помітити чийсь прбмах, упіймбти на пб- мйлці; decirle (echarle) los -es оженйти на собі, обкрутйти; 6. благословйти; saber (mucho) - бути хйтрим, бути собі на умі
latinajo /77 калічена латйна; decir ~s а cada paso чбсто і недорбчно вживбти латйнські словб і вйслови latinar vi говорйти (писбти) латйнською мбвою (латйною)
latinear vi А. див. latinar; 2. зловживбти латйною
latinidad f А. див. latín 1; baja - пізня (середньовічна) латйна; 2. латйнський світ; латйнська культура; 3. латйнський (ромбнський) харбктер latiniparla 1. ^'педантичний; 2. Яспбн- ська мбва, засмічена латинізмами latinismo m 1. латинізм, латйнський зво- рбт мбви; 2. вживбння латинізмів у іншій мбві
latinista com. латиніст latinización /латинізбція
latinizar 1. vt латинізувбти; 2. vi див. latinear 2
lati*no adjA. латйнський; ромбнський (про мовУ)] lengua -а латйнська мбва; naciones -as ромбнські (романомбвні) країни;
2. якйй знбє латйну; 3. збхідний (процерк- ви)] 4. мор. кліверний (про парус) ;ve\a -а латйнський (трикутний) пбрус latinoamericano 1. adj латиноамерикбн- ський; países -s латиноамерикбнські країни; 2. /77латиноамерикбнець latinoso adj вульгбрний, позббвлений смаку
latir viA. гбвкати (про собакУ)] 2. бйтися (про серце, пульс)] 2. гідіал. набридбти, докучбти; -le a uno Л. Ам. здавбтися, думатися
látiro /77 бот. горбшок (дикий) latirrostro adjзоол. плоскодзьббий latitud fA. ширинб; 2. геогр. широтб; - boreal (austral) північна (півдбнна) широтб; - celeste астрономічна широта; 3. де- тбльність, доклбдність (урозповіді, міркуванні)] 4. широтб, рбзмах; своббда; correr de - мор. пливтй по меридібну latitudinal adj геогр. ширбтний lato adjmmbmvi, обшйрний; en el sentido - de la palabra у ширбкому сбнсі слбва latón /771. латунь, жбвта мідь; - rojo чер- вбна латунь, томпбк; 2. діал. шббля, ко- рбткий кривйй ніж; 3. діал. відрб (з жерсті) latonado /77латунювбння, покриття латунню
latonería fA. виробнйцтво латуні; литтЯ латуні; 2. латунноливбрний цех; 3. мбйстер з вйготовлення латунних вйробів latonero /771. скобівнйк; жерстЯник; 2. про- давбць вйробів з латуні latoso aq/набрйдливий, надокучливий latréutico зо/культовий latría /поклоніння (богУ)] культ latrocinar vi займатися крадіжками latrocinio /77 крадіжки latvUo, -а 1. ^'латвійський; 2. m, fлатвієць, -ка
lauca fpian. плішина, лйсина laucadura f діал. випадіння волбсся, облисіння
laucar гідіал. 1. лисіти; 2. стрйгги волбсся (шерсть)
lauco adj діал. лйсий, плішйвий laucón тдіал. пліш (кругла) laucha fA. Л. Ам., діал. миша (польова, домашня)] 2. діал. копбльнева вагонбтка;
3. діал. трійка (гральна карта)] 4. діал. сталбвий тонкйй дріт; 5. m (1) діал. розумна людйна; 6. діал. умілець; мбйстер;
7. діал. худб людйна; 8. Л. Ам. чуттбвий (хтивий) стбрець; старий ловелбс; aguaitar la - діал. терпляче чекбти слушної нагбди (в картярській грі)
laúd /771. муз. ліЬтня; 2. невелйке суднб; фелюга; 3. морськб черепбха (різновид) lauda fflHB. laude1
laudable adjúpym (по)хвалй, похвбльний laudanizado adj бпіумний, якйй містить бпіум
léudano /771. фарм. лаудбнум; 2. екстрбкт бпіуму; 3. іст. бпіум, бпій laudar vtA. іст. вихвалЯти; 2. юр. ухвблю- вати арбітрбжне рішення laudativo adj іст. див. laudatorio laudatoria /вихвалЯння, аполбгія laudatorio ао/хвалббний, апологетичний laude1 /могйльна плитб laude2 fA. іст. хвалб; 2. р/хвалббний пісне- спів (частина меси)
laudista com. А. музикбнт, якйй грбє на лютні; 2. мбйстер, який виготовляє ліЬтні laudo m юр. постанбва (рішення) арбітрбжу launa fA. металбва пластинка; 2. сорт глйни
387
laura
laura frláepa; монастир^
lauráce«o 1. ^лаврОвий; 2.: ~as fpi бот.
лаврбві
láurea /лаврОвий bíhók
laureado adj А. увінчаний náBpaMn; 2. удос-
тбєний прОмії; 2. /77 лауреОт (,конкурсУ); ~
con el premio Lenin лауреОт /іонійської
прОмії
laureando m диплОмник, дипломОнт (університету, інститут^ laurear vt 1. вінчОти лОврами; 2. давОти звання лауреОта; 3. нагороджувати, пре- міювОти
lauredal m лаврОвий гай laurel /771. лаврОве дОрево, лавр; hoja de ~ лаврОвий лист; 2. лаврОвий bíhók; - cerero (real) лавровйшня; - rosa олеОндр; dormir uno sobre sus ~es спочйти на лОврах láureo adjлаврОвий
laureola, lauréola1 / 1. лаврОвий вінок; 2. дйкий лавр lauréola2 /ореОл laurífero adj поет. лаврОвий laurine«o 1. adj див. lauráceo 1; 2.: ~as fp! див. lauráceas laurino лаврОвий lauro /771. лавр; 2. лОври, слОва lauroceraso m лавровйшня lause тдіал. вОша lauto adjnvwmm, чудОвий lava1 freon. лОва lava2 frípH. промивка рудй lavable adjnmñ миється, перОться; якйй змивОється
Иlavabo /77 1. умивОльник; 2. yмивáльнa кімнОта, туалОт
lavacara тдіал. таз (дляумивання) lavacaras сот. підлОсник, облОсник, підлабузник
lavación /миттй; прання; промйвка (тех.) lavacro m іст. вйнна
lavada /1. акварбльна фйрба; 2. Ам. вОн- на для очйщення повОрхні метОлу lavadero /771. прОльня; 2. тех. мййка, про- мивОльний прйстрій; - de lanas шерсте- мййка; 3. Ам. мййний цех, місце промйвки (золота)\ 4. збагйчувальна фйбрика lavadiento(s) /77стак0н для полоскОння lavado m 1. миттй; відмивйння, змивОння (бруду, плям)\ умивОння (обличчяX праний (білизни), промивОння (рани), мййка (предметів) hacerse un ~ ligero злОгка вмйтися; 2. тех. промйвка, миттй; 3. гірн. збагОчення (руди, вугілля) 4. жив. роз- мйвка акварОллю (гуйшшю); 5. мед. про- мивОння (шлунку}
lavador 1. adj миючий; якйй nepé, якйй відпирйє; 2. /77 промивнйй anapáT; мййна машйна; мййка; ~ de arena машйна для промйвки піску; 3. військ. шОмпол; 4. діал. див. lavabo; 5. Л. Ам. зоол. мурахоїд lavadora / 1. прйльна машйна; 2. мййна машйна; 3. діал. див. lavandera 1 lavadura / 1. див. lavamiento 1; 2. див. lavazas 2
lavafrutas m посудина для миттй фруктів lavagallo(s) m(pi)діал. ром (поганоїякості) lavaje /77 промйвка (шерсті) lavajo /77 невиа^юча калюжа lavajoso adj мулистий lavamanos m 1. рукомййник; 2. таз; глек (для миття рут)
lavamiento m 1. миттй; праний; 2. іст. клізма lavanco /77дйка Ká4Ka, чирОк lavandera /1. прйля; 2. зоол. трясогузка lavandería ЛІ. прОльня (механічна); 2. Ам. місце промйвки (збагОчення) зОлота lavándula /лавОнда
lavaojos /7704Há вОнночка (у формі чарки) lavaplatos 1. сот. мййни|к, -ця (посуді, 2. /77 посудомййна машйна; рОковина (кухонна), мййка
lavar vtA. (у) мйти(ся); умивОти(ся); про- мивОти(ся); ~(se) la сага умйтися; ~(se) las manos вймити руки; 2. прйти; polvos de ~ прйльний порошОк; máquina de ~ прОльна машйна; 3. чйстити до блйску;
4. жив. розмивйти малюнок; 5. змивйти (образі)', спокутувати (провину); 6. гірн. збагОчувати (руду, вугілля) lavativa ЛІ. клізма; poner una ~ постйвити клізму; 2. незручність, утруднення lavatorio т 1. миттй; праний; 2. церк. омовіння ніг (іст.)\ 3. церк. омовіння рук;
4. фарм. рідинО (для промивання)', 5. див. lavamanos; 6. Ам. див. lavabo lavaza f А. діал. мйльна піна; 2. р/ помиї;
3. діал. бурдО, помиї (про їжу) lave т див. lava2 lávico adjn&BQBm
lavotear vt мйти (прОти) поспіхом; -se мйтися пОспіхом
lavoteo /77 миттй (праний) пОспіхом; dar un - вйпрати
laxación f, laxamiento m 1. ослОблення (мотузки, канату)', 2. очйщення (шлунку) laxante /77 мед. проноснО laxar vtA. ослаблювати; змОншувати (ступінь, силу)', 2. зглйджувати, заглОджувати (різкість, протиріччя); притуплйти (гостроту почуття)', заглушОти, полОгшувати (важке відчуття); пом’йкшувати (удар)',
3. очищОти (шлуно і)
laxativo adj 1. ослаолйючий; полбгшува- льний; 2. очищОючий (шлуної) laxidad їдив. laxitud
laxismo /77доктрйна, що проповідує вільні звйчаї
laxista сот. прибічник, -ця доктрйни вільних звйчаїв
laxitud ЛІ. слабкйй нОтяг; - de una cuerda
слабкйй нОтяг мотузки; 2. розббщеність, аморОльність
lax*o adj 1. cná6o натягнутий; cuerda -а слОбо натйгнута мотузка; 2. розббщений, аморйльний laya* /лопйта
laya2 /сорт, штиб; persona de mala - нйца (безчОсна) людйна
layador т робітнйк, якйй скОпує зОмлю layar скОпувати, перекопувати, noná- тити
lazada /бант
lazar ловйти за допомогою ласО lazareto т 1. карантйнний 6apáK; 2. лепрозорій
lazarillo /77 поводйр (сліпого) lazarino /77прокаж0ний, хвОрйй на npoKá3y lázaro іст. /771. обірванець; 2. див. lazarino; hecho un Lázaro укрйтий вйразками lazarozo т див. lazarino lazo /771. бант; 2. металОва прикрйса у вйг- ляді бйнта; 3. узОр, орнОмент арабОски;
4. орнОмент з квітів (на клумб)', 5. па (у танц)\ 6. петлй; 7. ласО, аркОн; 8. мотузка для ув’йзування багажу (вантажу); 9. nác- тка; 10. зв’язок, союз; пута; dulces .~s солОдкі пута, шлюб; fortalecer los ~s de amistad зміцнювати дружні зв’язкй; - ciego мОртва петлй; - gotero діал. ласО, аркйн; con el - a la garganta у важкому (скрутному) станОвищі; armar tender el ~, meter el - al pie розстОвити сіті, пОстку; caer en el - потрОпити в пОстку; roer el ~ знайтй вйхід із myxóro кутО; врятувОтись; es inútil poner el ~ al ama діал. тут нічйм не зарОдиш, все вже мйрно
lazulita їмін. лазулйт, моліт lazurita їмін. лйпіс-лазур, лазурйт le pron pers 1. (ненагол. ф. дав. в. З ос. ч. і ж. р. одн., 2 ос. одн. діал. ввічл. ф.) йому, їй; Вам; le di el libro a él (a ella, a lid) я дав кнйгу йому (їй, Вам); 2. (ненагол. ф. знах. в. З ос. ч. р. одн., 2 ос. одн. діал. ввічл. ф.)
йогО, Вас; le vi anteayer позавчОоа а бОчив йогО (Вас) lea /проститутка leader /77 див. líder
leal adj А. вірний, відданний (про тварину/)• лойльний; 2. вірний, надійний, вйпробу- ваний
lealtad /1. вірність, відданість (тварин)' лойльність; 2. вірність, надійність leba їдіал. бамбук (різновид) lebeche /77 півдйнно-східний вітер (на узбережжі Середземного моря) lebrada /стрйва із зайчйтини lebrastón, lebrato, lebratón m зайченя lebrejear vi діал. байдикувОти; лайдаку- BáTH
lebrel 1. acjr борзйй; 2. m хорт; 3. (L.) p¡ Гончакй (сузір’я)
lebrero adj А. якйй зaймáєтьcя полюванням на зайців; 2. нОвчений полювйнню на зайців (про собаку)', 3. m любйтель полю- вйння на зайців
lebrillo /77 мйска; тОзик (з глини) lebrón 1. /77 боягуз, зОяча душй; 2. adj Л. Ам. хвастлйвий, фанфаронський; 3. на- хйбний, зухвОлий; 3. спрйтний lebroncillo /771. іст. кістка (гральна)] 2. див. lebrastón
lebruno ¿¿У'зОячий
leca / 1. стручОк квасОлі; 2. стручковй квасОля
lección /1. урОк; д/заняття; dar lecciones давОти урОки; tomar lecciones брйти урОки; dar la - відповзти (зáдaний) урОк; asistir a las lecciones бути присутнім на урОках (на занйттях); 2. урОк, зав- дйння (додому)', echar (poner) - задавйти урОк; давОти завдОння (учням)] 3. 3áxncT, вйступ (при проходженні за конкурсом)]
4. урОк, рОзділ (підручника); 5. урОк, настанова; прйклад; dar a uno una lección провчйти, дОти хорОший урОк; servir de - стОти урОком; 6. читйння (дія); 7. прочи- тйння, тлумОчення, інтерпретйція (тексту); 8. урйвок зі СвятОго ПисьмО (який читається під час меси); tomar la - пе- ревірйти, питйти урОк; отрймати хорОший урОк
leccionista сот. дoмáшнiй учитель lectivo &У‘навч0льний, академічний; días ~s дні занйть
lector 1. а^'читОючий; 2. /77читОч; читОць; 3. лОктор; 4. викладйч університОту (який веде практичні заняття з іноземної мови і літератури)
lectoría / nocáfla університбтського BHKnaflaná lectorio /77 ЛЄКТ0рІЙ
lectura /1. читйння, прочитОння; вичйту- вання; - en voz alta читйння вголос; sala de - читйльний зал; 2. кнйги, література; читОння; - instructiva повчОльне читйн- ня; -s fáciles легкО читОння, адаптовані тОксти; 3. начйтаність; ерудйція; 4. див. lección 3; 5. полігр. цйцеро (шрифт)]
6. полігр. вичйтування грОнок lecha /молочкО (риби) lechada /1. білйльний рОзчин; 2. рідкйй будівОльний рОзчин, вапнйне (цемОнтне) молокО
lechal adj А. молОчний, вйгодуваний моло- кОм (про тварину)] ternero - молОчне телй; 2. молОчний (про сік рослин)] 2. m смоктун, смоктунйць; 3. m молОчний сік lechar adj А. див. lechal 1; 2. молОчний, якйй даО молокО; vaca ~ дійна корОва lechar 1. vtAM. доїти; 2.17'дав0ти молокО (про корові)
lechar vtfl. Ам., діал. білйти lechaza їдив. lecha
lechazo /771. див. lechal 2; 2. молодняк (дрібної рогатої худоби)
388
lejano
leche fA. молокб; - pura цільне молокб; ~ esterilizada (pasterizada) стерилізбване (пастеризбване) молокб; - condensada згущене молоко; - de almendras мигдб- льне молокб; de ~ молбчний, якйй даб молокб; молбчний, якйй жйвиться моло- kóm; crema de - сметбна; papilla de ~ «¿ша на молоці; ama (madre) de ~ годувб- льниця; hermano (hijo) de ~ молбчний брат (син); 2. бот. молбчний сік; 3. виховання (у ранньому віці), початкбва освіта; 4. діал. каучук; ~ de gallina (de pajaro) бот. зцнтйчна рйстка; - de tierra магнбзія; - de los viejos винб; como una ~ м’якйй, легкйй (про десерт) dar а ~ віддавбти худббу на тимчасбве користувбння й утримання; catar en ~ бути зелбним (незрілим) (проплоди, злаки) mamaren la ~ всмбктувати з молокбм мбтері, засвбю- вати з дитячих літ; pedir ~ a las cabrillas просйти неможлйвого; tener ~ бути щасливим (везучим); tener mala - мбти погб- ний харбктер; está (tiene, trae) la ~ en los labios молокб на ry6áx не обсбхло; він новачбк
lechear 1. гідіал. доїти; 2. vi діал. давбти молокб (про корові
lechecillas /р/потрухй, нутрощі, тбльбухи lechera1 f 1. молбчниця; 2. бідбн, жбан (для молока); молбчник (посудина); 3. Л. Ам. дійна корбва; 4. Ам. бот. молочбй
(різновид)
lechera ficT. А.див. litera; 2. див. lechiga 1 lecherear vi діал. торгувбтися lechería fA. молочбрня, молбчний магазин; 2. діал. тварйнницька фбрма; 3. діал. кафб-молочбрня
lechereo adjt 1. молбчний, якйй містить молокб; 2. дійний; vaca ~а дійна корбва; 3. /ллихвбр; 4. жбдний, скупйй; 5. щаслйвий, везучий; 6. діал. меткйй, спрйтний; 7. m молбчник, продавбць молокб; Ь.діал. дбяр lecherón m Л. Ам. 1. дійнйця; 2. фланбле- ва кбвдра (для новонароджений) lechiga ficT. 1. трунб, домовйна; 2. лбже, пбстіль
lechigada f 1. вйводок (тварин); 2. згрбя, ббнда
lechín m А. маслйна, олйва (різновид);
2. див. lechino 2
lechino m 1. мед. тампбн; 2. вет. нарйв, фурункул, чирйк (у коней) lecho m 1. пбстіль, ліжко; лбже; - nupcial шлюбне лбже; 2. солбм’яна підстйлка (дляхудоби); 3. дно (воза); 4. лбже, руслб (ріки); 5. дно (моря, озера); 6. шар, пласт (геол.); 7. іст. див. lechiga 1; en el - de la muerte прй смбрті, на смбртному одрІ; estar como en un ~ de rosas жйти як у Христб за пбзухою
lechón /771. поросй (молочне); 2. каббн;
3. свиня, нечупбра (про чоловіка) lechona ЛІ. свиня; 2. свинй, нечупбра (про жінкії
lechonada fA. діал. приплід (у свині); 2. паскудний вчйнок; свйнство lechonata fflian. див. lechona 1 lechosa fA. папбйя (плід); 2. діал. молочбй (різновид)
lechoso adj А. молбчний, схбжий на молокб; 2. якйй мбє молбчний сік (про росли- НІЇ\ 3. /77 папбйя, дйнне дбрево lechucear vi діал. працювати вночі (жаргон таксистів)
«chuceo /77 діал. роббта в нічнйй час '^chucero тдіал. 1. автомашйна (яка працює вночі); 2. водій, шофбр (який працює вночі)
lechuciar \гіЛ. Ам. принбсити нещбстя ftkdo *9ДЬл-див' lec^ero 1 echuga fA. латук посівний, салбт-латук; ~ silvestre дйкий салбт; - de mar морськб
капуста; 2. див. lechuguilla 3; 3. склбдки (тканини); 4. діал. папірбць (грошовий знак); como una ~ свіжий, здорбвий, квітучий; es más fresco que una ~ от на- хбба!
lechugado adjnmA мбє фбрму салбтного листкб
lechuguero /77торгбвець салбтом lechuguilla f 1. дйкий салбт; 2. іст. брйжі; 3. іст. жабб
lechuguina /мбдниця, чепуруха lechuguino ac/j 1. якйй наслідує дорбс- лого; 2. мбдний, чепурнйй; 3. m салбтна розсбда; 4. молокосбс; 5. мбдник, піжбн lechuza fA. совб; 2. жінка, схбжа на сову;
3. сл. нічнйй злбдій; 4. Л. Ам. проститутка;
5. діал. розбйтий віз, тарадбйка; 6. діал. колбдязь шбхти; 2. сот. діал. альбінбс, -ка
lechuzo1 1. adj схбжий на сову (про лю- динії\ 2. /77збирбч подбтків; 3. /77людйна, схбжа на сову
lechuzo2 ар/смоктунбць (про мула) lechuzón /77 Ам. крупна совб ledo1 /77 бот. багнб ledo2 adj поет, весблий, рбдісний ledro adjen. 1. нйций, підлий, мерзбнний; 2. лівий; bracio ~ ліва рукб leedor adj, тдив. lector 1; 2 leer* vtA. читбти, прочйтувати; - en voz alta читбти вгблос; ~ para si читбти про сббе; 2. читбти (лекції), викладбти; 3. читбти, розуміти, тлумбчити (текст, ноти);
4. публічно виступбти з промбвою (при проходженні за конкурсом); 5. читбти, розпізнавбти, вгбдувати; - entre líneas читбти між рядків; ~ el pensamiento читбти думкй; ~ en los ojos (en la cara) читбти по очбх (по облйччю)
lefio adjЛ. Ам. дурнйй; неотбсаний legacía f*І. місія (оббв’язки) легбта (папського посланця); 2. строк повновбжень легбта
legación f 1. див. legacía; 2. місія, доручення (покладене на посла); 3. дипломатична місія; дипломатйчне представнйц- тво (приміщення)
legado m 1. завіт, накбз; 2. заповіт; 3. юр. легбт, доручення (спадкоємцеві); 4. пбп- ський посланбць, легбт legadura /'мотузка, шнурбк legajar 14 Ам. зв’язувати в рулбн (папери, документи)
legajo /77зв’йзка докумбнтів (папбрів) legal adj 1. легбльний, закбнний; 2. тбч- ний, ретбльний; 3. діал. прекрбсний, пре- чудбвий
legalidad fA. легбльність, закбнність; 2. тбч- ність, ретбльність; Z. іст. див. legalización legalista adj якйй чітко дотрймується законів
legalización /1. легалізбція, узакбнення; 2. посвідчення, засвідчення (акта, підписії legalizar vt 1. легалізувбти, узакбнювати;
2. засвідчувати, завіряти, свідчити (підпис, документ)
legamente adv без знання спрбви légamo m1. мул; грязь; 2. глйнистий фунт;
3. жйрна землй; - antediluvial дольодо- викбві відклбдення
legamoso adjA. мулистий; 2. глйнистий
leganal m твань, трясовинб
légano тдив. légamo 1
légaca /’очнйй гній
legacoso adj якйй гноїться (про очі)
legar vtA. заповідбти, передавбти у спб-
док; 2. заповідбти, передавбти (ідеї)
legatario т юр. спадкобмець за закбном
legato /77 муз. легбто
legenda /житіб святбго
legendario adj 1. легендарний; héroe ~
легендбрний гербй; 2. казкбвий, фантас-
тйчний; 3. /77 збірник легбнд; 4. збірник житій святйх
legibilidad /читббельність legible adj розбірливий, чіткйй, читббель- ний (про почерк); de una manera - розбірливо, чітко legífero яс/законодбвчий legión fA. легібн (іст.); ~ extranjera іно- збмний легібн; 2. легібн, ббзліч; somos una ~ нас багбто, нас цілий легібн legionario 1. adj якйй стосується легібну; 2. /77 легіонбр
legislación f 1. законодбвство; кбдекс (звбдення) закбнів; - de trabajo законодбвство про прбцю; 2. юриспрудбнція legislador 1. яс/законодбвчий; 2. /77зако- нодбвець
legislar отвидавбти (устанбвлювати) закбни legislativ*o adj 1. законодбвчий; asamblea ~а законодбвчі зббри; poder ~ зако- нодбвча влбда; órganos ~s законодбвчі бргани; 2. дозвблений закбном; crédito ~ кредйт, якйй допускбється закбном legislatura /і. строк повновбжень законо- дбвчого бргану; 2. час засідань законо- дбвчих зббрів; sesión de la segunda ~ сбсія другого склйкання legisperito /77 юрйст, законознбвець legista /771. правознбвець; законознбвець; 2. студбнт-юрйст legítima їюр. закбнна частйна спбдку legitimación /^легітимбція legitimador adj 1. якйй узакбнює; 2. якйй усинбвлює; 2. т усинбвлювач legitimar vt 1. узакбнювати, надавбти юридйчної ейли; 2. засвідчувати (особу, документ); 3. узакбнити (позашлюбну дитинуj 4. вйзнати відповідним посбді legitimario юр. adj А. якйй стосується законної частйни спбдку; 2. якйй мбє прбво на спбдок за закбном; 2. m спадкобмець за закбном
legitimidad /'закбнність, закбнне прбво legitimo adj А. закбнний; gobierno ~ закбнний уряд; heredero ~ закбнний спадкобмець; hijo ~ закбнний син; matrimonio ~ закбнний шлюб; 2. спрбвжній, Істинний lepo adj 1. світський, мирськйй; 2. неос- вічений, неотбсаний; 3. m мирянин; 4. m церк. послушник; 5. /77профбн, невіглас legón /77 мотйка, сбпка legra /хірургічний шкреббк legración їмед. вишкріббння legrar vt мед. вишкріббти legua /льє, ліга (мірадовжини- 5572,7 м); ~ marina (marítima, de veinte al grado) морськб ліга; a (la) a ~s, de cien (de mil, de muchas) ~s, desde una media ~ ioc. adv. здаля, здблеку, за версту leguario adj якйй стосується ліги (міри довжини); poste - верстовйй стовп leguleyo /77 доморбщений адвокбтик legumbre /1. бвоч, зблень; 2. стручковйй плід; 3. овочбва стрбва (з бобовий; 4. рі (-s secas) бобй, квасбля, горбх legumbrera їдіал. салбтник, салбтниця leguminoso бот. А. ао/боббвий; 2.: ~as fpi боббві
leíble adj див. legible leída їдив. lectura 1
leído adj начйтаний; освічений; ~ y escribido клбдезь премудрості leifemia їмед. лейкемія leísmo тлінгв. леїзмо (вживання займ. Іе узнах. в. замість Іо чи Іа) leitmotiv /77 муз. лейтмотйв leja /старб руслб (ріки), старйця lejanía /велйка відстань; даль, далинб lejano adj дальній, далбкий; віддблений; pariente ~ дбльній рбдич; países ~s да- лбкі (дбльні) країни; tin - parecido віддалена схожість
389
lejas
lejas adjpl: de ~ tierra^ з далЄких країн lejía ЛІ. луг; ~ alcalina їдкий луг; hacer ~ вилугбвувати; 2. HáTpycKa; дошкульна догана
lejío /77 рбЗЧИН Лугу
lejos 1. adv. далЄко; a lo ~ /ос. adv. здалЯ; здЄлеку; de ~ /ос. adv. вдалині, далЄко; іг demasiado - зайтй нЄдто далЄко; - de /ос. ргер. далЄко від; no ~ de aquí недалЄ- ко звідси; estoy ~ de pensar... я далЄкий від думки...; 2. /77 вйгляд здЄлеку; 3. збв- нішність, вйгляд; 4. жив. зЄдній план lele adj, тАм. див. lelo lelilí /771. бойовйй клич (у маврів)', 2. вйгук рЄдості (у маврів)
lelo 1. ^дурний, обмЄжений; 2. т дурень lema1 /771. девіз; 2. корбткий зміст літературного твбру; 3. тЄма; 4. мат. лЄма, до- поміжнЄ теорЄма; 5. лінгв. лЄма, заго- лбвне слбво (у словникУ) lema2 fpne. lógaca lemán /77 іст. мор. лбцман lemanita ímíh. яшма lembé m діал. велйкий ніж leming /77 зоол. лЄмінг lemnáceas fp/бот. рискові lemnisco /771. іст. почЄсна стрічка (на вінку переможця); 2. мед. лемніск, вйріст гіподерми
lempira /77 лемпіра (грошова одиниця Гондурасу- 50 сентаво) lempo adj 1. діал. велйкий, непропорційний; 2. діал. чорнувЄтий, темно-коричневий, тЄмної мЄсті (про птахів); 2. m діал. шматбк, оскблок lémur /77 зоол. лемур
lémures m рі міф. лемури, прйвиди, душі померлих
lemúridos трізоол. лемури, напівмЄвпи lena1 ЛІ. сила; 2. бадьбрість lena2 ficT. звідниця
lencera ЛІ. продавщйця (у магазині білизни)', 2. дружйна торгбвця (у магазині білизни)
lencería f\. полотнб; вйроби з полотнЄ; білйзна (спідня, постільна); 2. магазйн білйзни; секція білйзни (в магазині) lencero /77 ТОрГ0ВЄЦЬ бІЛЙЗНОЮ lenco діал. 1. adj якйй заїкЄється; 2. m заїка
lendrera /'чЄстий гребінь lendrero /77 скупчення гнид lene adj 1. м якйй, ніжний; 2. приємний; ласкбвий; ніжний; 3. легкйй lengón adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1,2 lengua ЛІ. анат. язйк; - sucia (saburrosa) обклЄдений язйк; morderse la ~ прикусити язикЄ; sacar la ~ вйсолопитй язикЄ; 2. мбва; - materna (natural) рідна мбва; ~ extranjera іноземна мбва; ~ madre (matriz) мбва-оснбва; ~s hermanas споріднені мбви; - viva (muerta) живе (мертва) мбва; * literaria літературна мбва; - hablada розмбвна мбва; ~s modernas сучЄс- ні мбви; ~ romances (neolatinas) ромЄн- ські мбви; ~s clásicas класйчні мбви; ~ sabia класйчна мбва; saber (conocer) una ~ знЄти мбву; dominar una ~ володіти мбвою; 3. новинЄ, повідбмлення;
4. язйк (дзвона} 5. стрілка (ваг); 6. пблу- м’я; ~s de fuego язикй пблум’я; 7. іст. говірка; 8. іст. шпигун; донбщик; 9. т, /пере- кладЄч, -ка; ~ cerval (cervina, de ciervo) бот: пЄпороть (різновид); ~ serpentina (viperina, de escorpión, de sierpe, de hacha, de víbora) злйй (ущйпливий) язйк; nniTKáp, наклепник; ~ de estropajo (de trapo); media ~ недорікуватість; гаркава (недорікувата) людйна; - del agua рівень водй; Kocá; мілинЄ; вузькйй мис; ~ de mar (de tierra) Kocá, мілинЄ; largo de ~ балакун, базікало; malas ~s пліткарі, наклеп¬
ники; кумбсі (про жінок); con la - de un palmo ioc. adv. язйк на плечі (відутоми); 2 вйсолопленим язикбм, засЄпавшись; de ~ en ~ /ос. adv. з уст в verá; andar en ~s бути предметом плітбк (пересудів); atarle la - a uno заткнути рбта; buscar la ~ а uno вйкликати на суперечку (на сварку},
6. вйкликати на розмбву; calentársele а uno la ~ спалахнути, наговорйти зЄйвого; destrabar (desatar) la ~ розв’язЄти язикЄ; echar la ~ (al aire) проговорйтися; echar la ~ (de un palmo) por una cosa прЄгнути, пристрасно бажЄти; escapársele a uno la ~ зірвЄтися з язикЄ, вйхопитися; hablar con ~ de plata намагЄтйся підкупйти; hacerse ~ розхвЄлювати; захбплювати- ся; irse (írsele) a uno la ~ проговорйтися; вйбовкати секрет (таємнйцю); poner ~(s)en uno пліткувЄти, чесЄти язйки; tener la ~ quieta тримЄти язикЄ за зубЄми; tener mucha ~ молбти (тріпЄти) язикбм; tirar de la ~ a uno тягнути за язйк; tomar ~(s) дізнавЄтися, збирЄти інформЄцію; trabarse (trastrabarse) la se le traba (trastraba) la ~ у ньбго язйк заплітЄється; traer en ~s a uno перемивЄти кісточки, гЄнити; venírsele a uno a la - прийти на пЄм’ять; es ligero (suelto) de ~ язйк y ньбго дббре підвішений; no tiene pelos en la ~ у ньбго язйк без кістбк; se le ha pegado la ~ al paladar у ньбго язйк заплітЄється (про п’яного) lenguachuta 1. adj діал. якйй заїкЄється; 2. /77 заїка
lenguado1 m іхт. кЄмбала lenguado2 adj: bien (mal) ~ красномбвний (некрасномбвний)
lenguaje m мбва, манбра вислбвлюва- тися; - culto культурна мбва; ~ grosero груба мбва; ~ sencillo простЄ мбва; ~ técnico мбва тбхніки; - forense мбва юрйс- тів; ~ escrito писЄмна мбва; ~ hablado розмбвна мбва; ~ vulgar просторіччя; ~ de las manos мбва жЄстів; - de los ojos мбва пбглядів
lenguarada Ідив. lengüetada lenguaraz adj 1. якйй володіє кількомЄ мбвами; 2. балакучий; зухвЄлий, нестрй- маний на язйк; 3. m поліглбт lenguarico adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1 lenguaz adj балакучий; зухвЄлий на язйк lenguazo m діал. плітка, лихослів’я; нЄклеп
lengüeta ЛІ. анат. надгортЄнник; 2. стрілка^/); 3. ніж, різЄк (палітурника)', 4. язи- чбк (у духовому інструменті); 5. вістря (у формі гачка)', 6. затвбр силкЄ (для ловін- ня птахів); 7. ліпнЄ прикрЄса; 8. тех. шип; ~ falsa (postiza) шпбнка; 9. мед. компрЄс;
10. архіт. цеглянЄ перегорбдка; - de chimenea зЄслінка пічнбї трубй; 11. діал. ніж (для папері, 12. Л. Ам. оббрка, бахромЄ (на нижній спідниці); 13. Ам. базіка, базікало
lengüetada Лзлйзування, облйзування lengüetear v/1. висбвувати язикЄ; 2. лизЄ- ти, облйзувати; 3. гойдЄтися, коливЄтися;
4. діал. базікати, вестй пусту розмбву lengüeterías fрідіал. пліткй lengüetero adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1 lengüicorto ¿q/стрйманий; тйхий, мовчазний
lengüilargo adj балакучий, нестрйманий на язйк
lengüino adj діал. сварлйвий (про людині lenguón adj Ам. див. lenguaraz 1, 2 lenidad /'м’якість, поблЄжливість lenificación /'пом’якшення, полбгшення, послЄблення
lenificar vt пом’якшувати, полЄгшувати, послЄблювати
lenificativo adj див. lenitivo 1
leninismo /77 ленінізм leninista 1. adj лЄнінський; doctrina лбнінське вчЄння; 2. /77лЄнінець lenitivo 1. adj пом’якшуючий, полЄгшую- чий, послЄблюючий; 2. m болезаспокійливий зЄсіб; 3. пом’якшуючий (седатйв- ний) зЄсіб
lenizar \гідив. lenificar
lenocinio /77 звідництво; casa de - дім
терпимості
lente11. fфіз. лінза; ~ biconvexa (bicynca- va) двовйпукла (двоввігнута) лінза; 2. лінза; 3. /77р/окулЯри; пенснЄ lente2 т Л. Ам. голоснйй плач, ридЄння lentecer v/(~se) пом’якшуватися, ставЄти м’якйм
lenteja ЛІ. чечевйця (рослина, насіння)', ~ acuática (de agua) водянЄ чечевйця; 2. диск годинникового мЄятника lentejilla fpian. водянЄ чечевйця lentejuela ЛІ. блйскітка; adornar (bordar) con ~s прикрашЄти блискітками; 2. слід від віспи, віспина
lenticular adj\. якйй мЄє фбрму чечевиці, чечевицеподібний; 2. лінзоподібний lentífero adj[чечевйчний (про посів) Ientiforme ао/чечевицеподібний lentigo /77 веснЯнка lentiscal, lentiscar т мастйковий гай lentisco /77 мастйкове дЄрево; - del Perú терпентйнове дЄрево (різновид) lentitud /'повільність, неспішність lento adj\. повільний, неспішний; a paso- неспішним крбком; 2. повільний; млЯвий; persona ~а повільна людйна; 3. гнучкий (про дерево)', 4. діал. м’якйй, ніжний;
5. діал. див. liento; 6. мед. клейкйй, в’яжучий
lenzuelo /77 шмат грубого полотнЄ leña /і. дрбва; - muerta (rodada) хмиз; ~ viva зрубані зелбні гілки; partir ~ колбти дровЄ; 2. покарЄння, нЄтруска; cargar de - дбти нЄтруски; dar ~ побйти; añadir (echar, poner) ~ al fuego підливЄти олії у вогбнь
leñador /77 1. дроворуб, лісоруб; 2. див. locero 1
leñame т 1. деревинЄ; 2. запЄс дров leñar vt Л. Ам., lecatear vt діал. колбти дрбва
leñateo /77 Л. Ам. дров’янйй склад leñatero /771. див. locador; 2. Ам. дЯтел leñazo /77 удЄр (поліном, колодою) leñera f 1. дфов’янйй сарЄй; дров’янйй склад; 2. полінниця, дровітня leñero /77 1. торгбвець дровЄми; 2. закупник дров; Z. рив. Іесега leño /771. поліно, колбда; 2. деревинЄ; 3. іст. суднб (різновид галерй)', 4. поет. корабЄль, суднб; ладцЯ; 5. ббвдур, дурень, пень; ~ santo бот. бакЄут, гваЯкове дЄрево leños«o adj дерев’янйстий; деревнйй; planta ~а деревнЄ рослина león /771. (~ real) зоол. лев; - marino мор- ськйй лев; - pardo іст. леопЄрд; 2. (hormiga ~) зоол. мурахоїд; 3. (~ de América, americano) зоол. пума; 4. зоол. боЄ, удЄв; 5. богатйр, смілйвець; 6. жарг. суте- нЄр; 7. (L.) астр. Лев (сузір’я)', desquijarar leones прйндитися, курЄжитися; погрбжу- вати; pelear como un ~ бйтися як лев; по es tan bravo (fiero) el ** como lo pintan не такйй страшний чорт, як йогб малюють leona ЛІ. зоол. левйця; 2. кбзир-жінка; 3. сл. воротЄрка; 4. рі сл. панчбхи leonado adj світло-корйчневий; кольору лЄв’ячої шЄрсті
leonera f\. клітка (длялевів)', 2. грЄльний дім; 3. захарЄщена кімнЄта, свинЄрник, конюшня; 4. діал. нЄбрід; 5. діал. галас- лйве зібрЄння; 6. Л. Ам., діал. арештЄнт- ська
390
levantar
leonería /"сміливість, відвбга leonero1 /771. служник, якйй спостерігбє за я0вами; 2. завсідник грбльного дбму leonero2 adj діал. галаслйвий (про людину leonés, leonesa 1. adj який' стосується провінції (міста) Лебн; 2. т, /’жйтель, -ка провінції (міста) Лебн leonina їмед. лепроматбзна прокбза leonín*o adj лбв’ячий; parte ~а більша частйна; contrato - каббльний дбговір leontina /корбткий ланцюжбк (для годинника)
leontodón /77 бот. кульббба leontopodio /77 бот. едельвбйс leonuro /77 бот. соббча кропивб leopardina /кролйче хутро, вйроблене під леопбрда
leopardo /77 леопбрд
leopoldina Лсбпі, кашкбт, картуз (військовий) lepar vtcn. обікрбсти, обчйстити Lepe (власн. н): saber más que -; saber más que % Lepijo y su hijo бути собі на умі; ir donde las ~s діал. заблукбти у трьох сбснах
lepe m діал. 1. щйголь, удбр (у вухо)\ dar un - вдбрити по вуху; 2. ковтбк leperada ffi. Ам. нйцість; ганббний вчйнок leperaje /77 Л. Ам. босякй, обірванці lépero 1. adjЛ. Ам. нйций, підлий; 2. діал. здогбдливий, проникливий; 3. діал. хйт- рий, шахраювбтий; 4. діал. розбрений, збіднілий; 5. /77Л. Ам.,діал. босйк, обірванець; 6. діал. хитрун, шахрбй leperuza ЇЛ. Ам. проститутка lepidio /77 бот. хрінниця lepidoideo ¿¿У'лускоподібний lepidópteros /77 рі зоол. лускокрйлі метб- лики
lepóridos /77 р/ зоол. зайці leporino ¿ю/збячий; labio ~ збяча губб lepra їмед. лбпра, прокбза; ~ blanca біла прок0за
leprosario m, leprosería їмед. лепрозбрій
leproso ас/прокажбний
leptismo /77 безсйлля, слббкість
lera1 /левелйка пухлйна (у птахів)
lera2 f діал. 1. зрбшувана земля; 2. сад,
горбд
lerda їдив. lerdón
lerdear vi Л. Ам., діал. вбжко ступбти; повільно ітй
lerdera f Л. Ам. повільність, нембткість; неповорбткість
lerdez ficr. незгрббність, неповорбткість lerdo adj 1. важкйй, незгрббний, непово- роткйй (про тварийу, 2. сл. боягузливий; 3. тупйй, тугодУмнии
lerdón /77 вет. екзостбз, кістянйй нбріст (у коня)
lerendo абіЛ. Ам. дурнйй, неотбсаний leridano 1. adj який стосується м. Лбріда; 2. /77жйтель м. Лбріда lerna їдіал. див. lezna' les pron pers 1. (ненагол. ф. дав. в. З ос. мн. ч. і ж. р., 1 ос. ввічл. ф.) їм, Вам; уо tengo que decirles la verdad я повйнен сказбти їм (Вам) прбвду; 2. (ненагол. ф. знах. в. З ос. ч. р. мн.\ ввічл. ф.) їх, Вас; les vi ayer вчбра я ббчив їх (Вас) esbía, lesbiana Ліесбійнка esear vi діал. робйти дурнйці ©sera fдіал. дурнйця, дурість lesión /і. урбження, ушкодження (органа, тканини); рбна; трбвма; - del corazón ©ада (порбк) сбрця; - del pulraón ушкбд- Ження легбні; 2. шкбда, збйток; 3. юр. збй- ток (в результаті продажу за заниженими Шнами)
lesionar vt 1. уражбти; ушкбджувати; <• завдбє збйтків
•esivo adj 1. якйй ушкбджує; якйй шкбдить; якйй нанбсить збйтки
lesna їдив. lezna
leso1 adj 1. ушкбджений, пошкбджений урбжений; órgano - ушкбджений брган;
2. якйй зазнбв збйтків; обрбжений; - derecho natural обмбжене прбво; crimen de -a humanidad (~а sociedad) злбчин прбти людяності (проти суспільства) leso2 Ам. 1. adj дурнйй, дурнувбтий; 2. m дУрень; hacer - a uno діал. одурйти, утнути злий жарт; no está para ~ діал. йогб не проведбш
leste /77 мор. СХІД lesura їдіал. див. lesera letal adj 1. летбльний; смертбльний; 2. поет. смертонбсний
letalidad Ліетбльність; смертбльність letame /77 гній, дббриво letanía ЛІ. церк. літбнія; 2. нуднйй перблік; дбвга (нуднб) рбзповідь letargía ficr. див. letargo letárgico adj мед. летарпчний; sueco ~ летаргічний сон; estado ~ стан летаргії, летаргія letargo /77 1. мед. летаргія; caer en ~ впбсти в летаргійний стан; 2. відчуження;
3. заціпеніння; sacar a uno del ~ вйвести із заціпеніння; 4. глиббкий сон; сплйчка letargoso зо/нуднйй, заколйсливий leticia ficr рбдість
letífero ¿ojr смертбльний, смертонбсний letificar vtA. веселйти, рбдувати; 2. ожи- вйти, вдихнути життй letífico adj якйй веселйть, якйй рбдує letón, letona 1. adj латйський; 2. m, /"латиш, -ка; 3. /77 латиська мбва letra ЛІ. літера, буква; - vocal (consonante) голоснб (прйголосна) буква; - de mano прбпис; 2. пбчерк, рукб; él tiene buena (mala) ~ у ньбго хорбший (погбний) пбчерк; ésta es su - це йогб рукб (пбчерк); 3. полігр. літера; шрифт; - mayúscula (versal, capital, de caja alta) заголбвна (велика) буква; ~ minúscula (de caja baja) мала буква; ~ inicial початкбва буква; ініцібл; - gótica (griega) готйчний (грбць- кий) шрифт; ~ bastarda (bastardilla, cursiva) курсйв, курсйвний шрифт; ~ egipcia (negrilla, negrita) жйрний шрифт; ~ menuda дрібнйй шрифт; 4. корбткий ро- мбнс; 5. словб, текст (пісні}, 6. див. lema 1; 7. вбксель; protestar una - опротестувати вбксель; 8. (- menuda) хйтрість, пронбзливість; спрйтність; 9. іст. лист; 10. іст. див. letrero 2; 11. д/науки; ser persona de ~s бути освіченою людйною;
12. рі гуманітбрні науки; 13. накбз, припис; bellas (buenas) ~s худбжня література, белетрйстика; - cerrada тайнбпис; кнйга за сімомб печбтями; - corrida (tirada) скорбпис; - muerta пусті словб, пус- тйй звук; - de molde друк, друкбване слб- во; de pocas ~s неосвічений, неотбса- ний; en cuatro -s кбротко, кількомб сло- вбми; atarse а Іа - розуміти нбдто буквб- льно, притрймуватися букви, чіплйтися за букву; levantar - полігр. складбти; librar una ~ de cambio видавбти вбксель; meter - шуміти, галасувбти, скандблити;
6. мудрувати, внбсити плутанйну; seguir las -s вчйтися, присвячувати себб^ науці; tener -s gordas бути неосвіченим (сірим); la - con sangre entra без муки немб науки
letrada т 1. дружина адвокбта (вчбного); 2. жінка-юрйст
letrado 1. освічений; вчбний; 2. якйй вихвалюється свобю вчбністю; 2. m адвокбт; а Іо - іос. adv. юридйчно letrero 1. adj іст. див. letrado 1; 2. /77нбпис; вйвіска; оголбшення letrilla /'вірші (до музики) letrina f 1. вбирбльня, відхбже місце; 2. бруд, гидбта, гидь
letuario /77 сорт мармелбду leu /77 лей, лбя (грошова одиниця Румунії) leucasmo m див. leucismo leucemia їмед. лейкемія, білокрів’я leucémico adj мед. 1. лейкемічний; 2. хвб- рий на білокрів’я leucismo /77 мед. альбінізм leucocito /77 фізіол. ЛЄЙКОЦЙТ leucocitosis ЇМЄД. лейкоцитбз leucoma їмед. лейкбма, більмб leucorrea fмeд. білі leucoyo /77 бот. ЛЄВК0НІЯ, ЛЄВК0Й leudar vt заквбшувати (тісто), викликбти бродіння (тіста)\ -se підніматися, підхб- дити (про тісто)
leudo adj якйй піднбвся, якйй підійшбв (про тісто)
lev, lew (p/leva) /77 лев (грошова одиниця Болгарії)
leva1 /77 1. мор. вйхід суднб з гбвані; 2. військ, прйзов; рбкрутський набір (іст.); вербувбння; 3. вбжіль; - de escape ручка насбса; колбдязний журавбль; 4. гех. кулачбк; 5. Ам. брехнб, брбхні; bajarle а uno la - діал. завдавбти збйтків (шкбди); caer uno de - Ам. потрбпити в пбстку; echar la - діал. вкрбсти, потягти; echar -s діал. хвастлйво погрбжувати, курбжити- ся; encenderle la - a uno дбти н¿труски, нагріти чуба, надавбти стусанів; entenderle a uno la - розуміти нбміри; irse а - у a monte втектй, накивбти п’ятами; ponerse la ~ діал. прогулювати, пропускбти заняття; тікбти, втікбти; ховбтися; salir de - діал. розсмішйти
leva2 ЛІ. Л. Амдив. levita; 2. діал. піджбк levada f 1. див. leva1 1; 2. танцювбльна група
levadizo ас/підйбмний (про міст) levador /771. матрбс, якйй піднімбє Якір; 2. робітнйк на папербвій фббриці; 3. сл. шахрбй, злбдій; 4. див. leva1 4 levadura /і. заквбска, дріжджі; - seca сухі дріжджі; poner - заквбшувати (тісто);
2. дбшка (з цілої колоди) levantada /вставбння з ліжка levantadizo adjЛ. Ам. обл. див. levadizo levantado adj А. висбкий; ánimo - гбрний нбстрій; estilo - висбкий стиль; 2. зарозумілий, гбрдий
levantador 1. ао/підйбмний; 2. бунтівнйй;
3. /77 піднімбльний механізм; 4. бунтівнйк, підбурювач
levantamiento m 1. піднімбння, підняттЯ; 2. повстбння; бунт; - popular нарбдне повстбння; 3. благорбдство; 4. ti. Ам. звбдення рахунків; 5. геод. зйбмка; - de un plano, - topográfico топографічна зйбмка; - del cadáver юр. упізнбння трупа; - de pesos у halteras спорт, піднімбння вагй; важкб атлбтика levantan vtA.(v/) поднімбти (-ся); припід- німбти(ся); - la mano (la cabeza, los ojos) піднЯти руку (гблову, очі); - del suelo una cosa піднЯти з підлбги (з землі); 2. звб- дити, будувбти; 3. усувбти, прибирбти; знбсити; - el campamento (el campo) знЯтися тббором; 4. підвищувати (голос);
5. піднімбти (дух, настрій); 6. збільшувати, піднімбти (цінУ); 7. викликбти, по- рбджувати; давбти почбток, започаткбву- вати; - roncha викликбти досбду; засмучувати; - una tempestad de aplausos викликбти бурю аплодисмбнтів; - una falsa acusación звестй нбклеп, обмбвити; 8. припинити, відмінЯти; - el embargo знЯти емббрго; 9. піднімбти на повстбння;
10. заснбвувати, започаткбвувати; 11. знімбти (картй); 12. призивбти в брмію, провбдити набір; 13. мисл. піднімбти, лякбти (дичинці); 14. діал. орбти, готувбти збмлю для посіву; -se 1. підніматися;
391
levante
вивйщуватися; 2. одужувати, вставбти (післяхвороби), 3. піднімйтися, повставб- ти; ~ contra el gobierno повстати прбти Уряду; 4. (соп) присвбювати (захбплюва- ти), заволодівбти
levante1 /771. схід; 2. східний вітер; 3. країни східного узбербжжя Середзбмного MÓ- ря, neeáHT; 4. райбни узбербжжя Серед- 3éMHoro мбря (в Іспанії) levante2 /771. Ам. нбклеп, пбговір; hacer (armar) un ~ звести Háicnen; 2. діал. npáeo руббння лісу (за платну, 3. діал. повеління, бунт; 4. діал. перегін худбби; de ~ іос. adv. в очікуванні відчзду, на валізах; estar de ~ сидіти на валізах levantino 1. adj східний; левантійський;
2. /77 жйтель узберіжжя Середзбмного мбря (в Іспанії)
levantisco1 adj, m див. levantino levantisco2 adj неспокійний, бунтівнйй (про характер)
levar vtA. (vi) мор. підніміти Якір; - anclas знімбтися з Якоря; 2. іст. див. levantar;
3. транспортувати, перевбзити; 4. іст. крісти; забиріти; 5. іст. набиріти військо (для участі у війні)\ 6. и/схбдити, піднімі- тися над горизбнтом (про небесні світила); -se 1. сл. змивітися, вшивітися; 2. мор. підніміти вітрйла, вихбдити у відкрите мбре (про вітрильне судно)
leve adj 1. див. ligero 1; 2. незначнйй, слабкйй; - toque легкйй дбтик; enfermedad - легкб захвбрювання levedad f 1. лбгкість (ваги)] 2. неважливість, несерйбзність
levente adj А. діал. якйй байдикує; дозвільний; 2. діал. чужйй, сторбнній; 3. діал. якйй лежйть пластбм (про людину 4. m чужйнець, чужйй; прибулець levita /сюртук, іст. сурдУт levitón /77 іст. вкорбчене пальтб levo /771. див. leva 2; 2. nopá, час levogiración їфіз., хім. ліве обертіння levógiro adj фіз., хім. лівообертальний levurasa /пивні дріжджі lexical ао/лекейчний
léxico adj 1. лекейчний; 2. лексикографічний; словникбвий; 3. m лексикбн, слов- нйк; 2. словнйк, лбксика (письменника) lexicografía /лексикогрбфія lexicográfico ^лексикографічний; словникбвий
lexicógrafo /77лексикбграф, укладбч словників
lexicología /лексиколбгія lexicológico adj лексикологічний lexicólogo /77 лексикблог lexicón m див. léxico 2 ley /1. закбн, закономірність; -es naturales закбни прирбди; -es generales 3ará- льні закономірності; - de atracción universal закбн всесвітнього тяжіння; -es gramaticales граматйчні прбвила; -es del mercado закбни рйнку; 2. юр. закбн; - adjetiva (procesal) процесубльний закбн; -es civiles цивільні закбни; - fundamental (constitucional) конституція, основ- нйй закбн; - de bases основнйй закбн; contra la - всупереч закбну, протизакбн- но; несправедливо; fuera de (la) - неза- кбнно, протизакбнно; en nombre de la - іменем закбну; a toda - з yciéio сувбрістю закбну; по всій фбрмі; tener la - мбти силу закбну; respetar la - дотрймуватися закбну; defraudar (burlar) la - обійтй закбн; infringir la - порушувати закбн; someterse a la - підкорйтися закбну; promulgar una - обнарбдувати (вйдати) закбн; 3. закбн, звйчай, загальнообов’яз- кбві прбвила; -es del juego прбвила гри; -es del honor закбни чбсті; 4. законодбв- ство, звбдення закбнів; 5. релігія, віра; la
392
- de los mahometanos магометбнська релігія; 6. вірність, відданість; 7. npáeo; la
- del más fuerte npáeo ейльного; 8. прбба (металів)] oro de (buena) - чистопрббне зблото; plata de baja - низькопрббне срібло; 9. діал. нбнависть, злбба; tenerre a uno - ненбвидіти; la - antigua (vieja), - de Moisés Старйй заповіт, Закбн Моїсеїв; la - evangélica (nueva), - de gracia Новйй заповіт, Євбнгеліе; - es marciales закбни вобнного чбсу; вобнний стан; - seca сухйй закбн; - de emergencia над- звичбйний стан; - de la trampa обмбн, шахрбйство; - del embudo беззакбння, свавілля; - del encaje незакбнні дії, свавілля; de buena - чбсний, кришталбвої чбсності; морбльний, етйчнии; а Іа - іос. adv. ретельно, старбнно, на сбвість; а - de caballero присягбюся чбстю; dar la - бути зразкбм; диктувбти, накбзувати; dictar la - розпоряджбтися, комбндувати; диктувбти свою вблю; echar (toda) la - засудйти з усібю сувбрістю закбну; tenerle - любйти, бути прив’язаним до; tomar la - діал. перехопйти, підживйтися; venir contra una - порушити закбн, пітй прбти закбну; allá van las -s, donde quieren reyes закбн як дйшло: куди повернбш, тудй й вййшло; dura es la -, pero ea - закбн e закбн
leyenda /1. читбння; 2. житіб святбго; 3. сказбння; 4. балбда; 5. нбпис на монбті (медалі)] - Áurea Золотб Легбнда (житія святих, збірникХШ ст.) leyendario adj див. legendario 1 lezna /шйло lía1 /мотузка (з дроку) lía2 / (рі) бсад, гуща; estar hecho una - на- пйтися, нализбтися, нажлуктитися liana /лібна
lianza /1. іст. союз; 2. діал. потбчний рахунок (в магазині, конторі) liar vt\. зв’язувати, зав’язувати; 2. запакб- вувати, загортбти; - los bártulos пов’я- збти (спакувбти) рбчі; 3. (vi) усклбднюва- тиїся), заплутуватися); 4. (vi) вплутуватися); 5. іст. вступати в соїЬз; -se спів- мбшкати; -las, liárselas втектй, ушйтися; врізати дуба, помбрти liara /посудина з рогу liatón /77плбтена стрічка (з дроку) liaza /пакувбльний матерібл (мотузки) libación /1. смоктбння, поембктування (нектару—про бджолу); 2. іст. жертбвне возливання; 3. пиЯтика; hacer libaciones excesivas напйтися, нажлуктитися; пере- брбти
libamen /77жертвоприн0сення
libán /77 мотузка (з дроку)
libar vtA. смоктбти, поембктувати (нектар
- про бджолУ)] 2. іст. здійснювати узли- вбння; 3. принбсити жбртву; 4. куштувб- ти (напій)
libatorio /77 іст. посудина для узливбнь libelar vtiop. подавати прохбння libelista com. бвтор пасквілів; памфлетйст libelo /77 1. пасквіль; памфлбт; 2. юр. петйція, прохбння; - de repudio іст. заЯва про розірвбння шлюбу; dar - de repudio відмбвитися libélula їент. бббка libelúlidos тріент. бббки líber /77 Луб, ЛЙКО
liberación /1. вйзволення; guerra de - вйзвольна війнб; movimiento de - nacional націонбльно-вйзвольний рух; 2. кви- тбнція; розпйска (про сплату борпі)] 3. по- лбги; А. діал. звільнення від ввізного мйта liberador adj, m див. libertador liberal adj 1. поблбжливий; лібербльний; 2. щбдрий, великодушний; 3. меткйй, спрйтний; 4. лібербльний; вільномйеля-
чий; ideas -es лібербльні ідбї; 5. вільний (про професію)] 6. /77ЛІбербл liberalesco adjлібербльний liberalidad /1. поолбжливість; лібербль- ність; 2. щбдрість, великодушність; 3. вільнодумство
liberalismo m лібералізм liberalizar vt(vi) лібералізуватися) liberar иґ(иг)звільнЯти(ся), позбувбтися liberatorio ас/вйзвольний liberna /дрібнб монбта, гріш; no le quedy una - у ньбго не лишйлось ні копійки libertad /1. своббда; вбля; -es civiles (democráticas) громадянські (демокра- тйчні) своббди; -es políticas політйчні свободи; - de conciencia (de cultos) своббда сбвісті (віросповідбння); - de palabra (de imprenta, de reunión) своббда слб- ва (друку, зібрбнь); - de comercio своббда торгівлі; amante de la - свободолюбний; борець за своббду; - de pensamiento вільнодумство; poner en - випустити на своббду; privar de - позбавляти своббди; 2. вйзволення; незалбж- ність; - provisional юр. звільнення під застбву (на поруки); 3. вільність; невйму- шеність; 4. розпущеність; - de costumbres своббда звичаїв; tomarse demasiadas -es забагбто собі дозволяти; 5. при- вілбй; 6. смілйвість, рішучість; tomarse la - (de) взЯти на cé6e смілйвість libertadamente а^зухвбло, нахббно libertado adj А. зухвблий, смілйвий; 2. вільний, незалежний; 3. іст. бездіяльний libertador 1. ^'визвольний; 2. m визво- лйтель
libertar vt(vi) 1. звільняти (-ся); 2. (vi) поз- бувбтися, звільнЯти(ся) libertario яс/анархістський liberticida adj згубний для своббди; якйй знйщуе своббду; leyes -s закбни, які об- мбжують своббду
libertinaje /77 1. розпущеність; розпуста, розпусність; entregarse (darse) al - від- давбтися розпусті; 2. невір’я, безббжність libertino 1. adj розпущений; розпусний;
2. /77 розпусник; 3. іст. вільновідпущений liberto /77 ют. вільновідпущеник libertoso adj діал. розпбщений, бблуваний libes /77 р/діал. рогбтка
líbico adj лівійський libídine їдив. lujuria 1 libidinoso adjflHB. lujurioso libio 1. ^‘лівійський; 2. m лівієць libón /77 Л. Am. 1. джерелб (яке б’є з великою силою)] 2. водосхбвище libra /1. фунт (міра ваги)] 2. фунт (грошова одиниця)] - esterlina фунт стбрлінгів;
3. листбк тютюну (найвищого сортуі;
4. (L.) астр. Терезй (сузір’я і знак зодіаку)]
5. діал. лібра (грошова одиниця = 10 солям)] 6. діал. велйкий бокбл виноградної горілки; entrar en - бути непересічним, екзотйчним
libración /1. коливбння, гойдбння, коли- вбльний рух; 2. астр. коливбння (Місяця), лібрбція
librador 1. вйзвольний; 2. m визволитель; 3. совбк для сипкйх TOBápie (у крамниці)
libramiento m 1. порятунок (від небез- пеки); 2. розпорядження про вйплату грб- шей; 3. /С7-. грубий жарт librancista com. пред’явнйкчбку (вбкселя) libranza ЇА.див. libramiento 2; 2. чек, вбк- сель; накладнб
librar vtA. (vi) звільняти (-ся); позбувбти- ся; 2. (en) покладбти (надію на)] удостбю- вати (довірою); 3. видавбти, випускбти;м un decreto вйдати декрбт; - una sentencia вйнести вйрок; 4. вестй (війну, боротьбуj, - una batalla дбти бій; 5. пускбти в
ligero
¿6¡r; видавбти (ve/r, вексель) 6. к/сповідайся; 7. нарбджувати; 8. мбти вихіднйй день, не працювбти; a bien (a buen) ~ /ос. g(jv. в найкрбщому випадку; ~ bien щас- яйво відбутися; - mal постраждбти від, 3a3HáTH невдбчі libratorio m див. locutorio libre adj 1. ^вільний; незал0жний; país ~ вільна країна^ ciudad ~ вільне місто; traducción ~ вільний пербклад, nepécnie; tener manos ~ s мбти своббду; 2. вільний, зухвблий; розпущений; costumbres -s вільні звйчаї; trato - вільне повбд- ження; palabras ~s непристбйні вислови, непристбйності; 3. ізольбваний,, якйй стбїть бсторонь (про будівлю)\ 4. вільний (від зобов'язань), estar ~ de sospechas бути пбза підбзрами; 5. вільний, незбйня- тий; espacio ~ вільний прбстір; puesto ~ eaKáHTHe місце; dar vía ~ дбти ^орбгу;
6. вільний, безплбтний; entrada ~ вільний вхід; 7. неодружений, нежонбтий; 8. невинний, невинувбтий; - у sin costas без турббт і без клбпотів; por la ~ діал. як Бог Há душу покладб; estudiar por - навчб- тися самостійно, навчбтися за індивідуб- льним nnáHOM
librea /1. ліврбя; 2. прислуга, двірня
librear1 vt розвбжувати на фунти; прода-
b¿th фунтбми
librear vt прикрашати
librecambio т вільний обмін, вільна
торгівля
librecambista 1. adj якйй вільно обмінює, якйй вільно торгує; 2. т прибічник вільної торгівлі
libremente ¿¿^вільно; відкрйто; щйро librepensador 1. я*# вільнодумний; 2. т вільнодумна людйна librepensamiento т вільнодумство librería /1. книжкбва шбфа, книжкбва полиця; бібліотбка; 2. книгбрня; - de viejo букіністйчна книгбрня; 3. книжкбва торгівля
libreril adj книжкбвий; якйй стосується торгівлі кнйгами; mercado ~ книжкбвий ринок
librero т 1. продавбць книг; ~ ambulante
книгонбша; - de viejo (de lance) букініст;
2. Л. Ам. книжкбва полиця, книжкова шбфа
libresco adj книжкбвий; абстрбкгний;
conocimientos ~s кнйжні знаний
libreta1 /хліббць (вагою в один фунт)
libreta /збшит; записнйк; ~ de trabajo
трудовб книжка; ~ de notas запікбва
кнйжка, залікбвка
libretista com. лібретйст, -ка
libreto /77 муз. лібрбто
librillo1 /77 див. lebrillo
librillo2 /771. кнйжечка (цигаркового пале-
РУ}\ 2. див. libro 5
libro /771. кнйга; том; ~ de asiento (de memoria) записнйк; - de mano рукбпис, манускрипт; - de texto підручник; - maestro (mayor) фін. гросбух; ~ de inventarios •нвентбрна кнйга; ~ diario фін. прибут- ково-видаткбва кнйга; depósito de ~s книгосховйще; ~ de caballerías рйцарсь- кий ромбн; 2. кнйга (розділ твору) 3. див. ibreto; 4. внбсок, подбток; pagar (cobrar) los -s платйти (збирбти) подбтки; 5. зоол. книжка (третій відділ шлунку жуйних тварин) а - abierto з папірцй (читати, перекладати) ahorcar (colgar) los ~s закйну- ти навчбння; hablar como un - говорйти ?к по пйсаному; meterse en ~s de cabal- erías втручбтися не в свою спрбву 8ta 777 -Ліцеїст, учень Ліцбю «cencía /1. дбзвіл; dar ~ дозвблити; 2. ліцбн- ¿2; "aTéHT¡ ~ de exportación (de importa- ¿_0n) Експортна (імпортна) ліцбнзія, ліцбнзія Н9 прбво вйвезення (ведення); 3. ступінь
ліценцібта; 4. університбтська рбда; 5. відпустка; звільнення; ~ absoluta військ, білий квитбк, пбвне звільнення від військбвої служби; estar соп ~ бути у відпустці; 6. безцере- мбнність, вільність; вільне поводження; tomarse uno la ~ брати на себе сміливість; ~ poética поетична вільність; ~ de manejará, ведійські права
licenciado adj А. звільнений; ~ de presidio
вйпущений з тюрмй; 2. всезнбючий; 3. m ліценцібт (вчене званні)', ~ en letras (en derecho) ліценцібт філолбгії (прбва);
4. всезнайко; 5. звільнений від військбвої служби; el - Vidriera вразлйва людйна, недотбрка
licénciamiento тА.див. licenciatura; 2. звільнення з брмії
licenciar vt 1. дозволити; 2. надавбти ліцбнзію; 3. звільнити від військбвої служби; 4. присвбювати вчбний ступінь ліценцібта; ~se 1. отрймувати вчбний ступінь ліценцібта; 2. розпускбтися, розпоЯсува- тися
licenciatura / 1. ступінь ліценцібта; 2. отримання ступеня ліценцібта licenciosidad /розпещеність, розгнузданість
licencioso adj розпущений, розв’язний; розгнузданий; vida -а розпусне життй liceo /77 1. ліцбй, сербдній навчбльний збклад; 2. літературне товарйство; 3. Л. Ам. початкбва шкбла lición ficT., Л. Ам. див. lección licitación /участь в аукцібні lícitamente adv закбнно, на закбнній оснбві; справедлйво licitar k/пропонувбти ціну на аукцібні lícito зс/справедлйвий, закбнний, дозвб- лений закбном
licitud /справедлйвість; закбнність licnobio /77 ОПІВНІЧНИК licopodio, licópodo /77 бот. плаун licor /771. рідинб, волбга; 2. лікбр; 3. мед. рідинб; - sanguíneo лі'квор, спинномозко- вб рідинб; 4. діал. виногрбдна горілка licorera /лікбрний сервіз licorista com., licorero m 1. виробнйк лікбрів; 2. продавбць лікбрів licoroso adj 1. лікбрний, солбдкий, аро- мбтний (про вино)\ 2. якйй містить велйку кількість рідинй licuable adj див. liquidable licuación /1. плбвлення; 2. тбнення; 3. зрідження
licuar vtA. перетвбрення на рідину; 2. плб- вити, розплавляти licuefacción їдив. licuación licuefacer гідив. licuar licuefactible adj див. liquidable licuescencia /здбтність до розрідження; плбвкість
licuescente adj плавкйй, здбтний плбви- тися
licuor тдив. licor
licurgo 1. adj розумний, хйтрий; спрйтний; 2. тдив. legislador 2 lichera /поіфивбло на ліжко líchigo т діал. провібнт, продовбльство lid /1. бій, бйтва; 2. іст. тйжба; 3. дйспут, супербчка; en buena ~ loe. adv. без хйтро- щів; у чбсному (відкрйтому) бою líder /77 лідер
lidia /1. боротьбб; бйтва; 2. бій биків, корйда
lidiadera /діал. супербчка, дйспут; евбрка; andar en ~s сварйтися; сперечбтися lidiador /771. борбць; вбїн; 2. торбро lidiar viA. (con, contra) борбтися, бйтися; 2. іст. див. litigar 2; 3. протистойти, опи- рбтися; 4. керувбти, управлйти; 5. vtraep. дражнйти бикб; брбти Участь у бою биків (про тореро)
lidioso adj діал. див. lipidioso liebrastón, liebrático, liebratón m див. lebrato
liebre /1. збєць; cazar ~s полювбти на зайців; 2. боягуз, збяча душб; - corrida Л. Ам. розпусна жінка; - de mar (marina) мо- ліЬск (різновид) coger una - розтягнутися, гбпнутися, впбсти; comer ~ бути боягузливим як збєць; correr como una ~ швйдко бігти, мчбти; levantar la - привертбти увбгу; seguir la ~ вистбжувати, ітй по сліду liego adj, тдив. lleco liencillo т Ам. груба бавбвняна тканйна liendra / Ам., liendre / гнйда; cascarle (machacarle) las ~s віддуббсити; дбти добрЯчої нбтруски liento яс/вбгкий, волбгий lienza /вузький шматбк тканйни lienzo /771. льнянб тканйна; полотнб; - crudo грубе полотнб; 2. носовичбк; 3. фасбд будівлі; лицьовб сторонб стіни; 4. військ. частйна стіни (яка служила укріпленням);
5. Ам. прйело (паркана) liga / 1. підв’йзка, гумка (для панчойу, 2. мед. пбяс, бандбж; 3. бот. біла омбла;
4. клей з білої омбли (для ловіння птахів)',
5. суміш, з’бднання; 6. тех. сплав, лігатура; суміш; 7. ліга, согЬз, товарйство; torneo de - спорт, рбзіграш пбршості країни
Із футболу, баскетболу)', 8. сл. дружба; і. Ам. див. ligación 1; 10. діал. нерозлучний друг; 11. діал. удбча (в грі)', 12. діал. обвбжування, обмбн; nacer buena (mala) - con otro (не) підхбдити одйн бдному; (не) схбдитися харбктерами ligación /1. зв’язування, зав’язування; зтбднання; 2. див. liga 5 ligada fMop. див. ligadura 1 ligado m 1. лінгв. лігатура; 2. муз. ліга ligadura /1. зав’язування, перев’язування; зв’язування; скріплення (бинтом, поясом)', 2. зв’язбк, взаємозалбжність, зу- мбвленість; 3. чаклунство; 4. хір., муз. лігатура; 5. хім. зв’язбк ligamaza /клейкб речовинб (на насінні) ligamento m 1. див. ligación 1; 2. анат. зв’Язка, сухожйлля
ligamentoso adj 1. зв’язуючий, з’бднува- льний; 2. мед. лігаментбзний, зв’язковий, забезпечбний зв’язками ligamiento m 1. зв’язування, з’бднання; 2. союз, дружба; 3. іст. див. ligamento ligar vtA. звгЯзувати, зав’язувати; перев’язувати; з’бднувати; ~ un paquete зав’язб- ти пакбт; 2. плбвити (металй)', 3. примішувати (метали); 4. з’єднувати, об’бднува- ти; 5. змушувати, зобов’язувати; 6. іст. пе- реплітбти (книггі); 7. діал. укладбти дб- говір про закупку за твердбю цінбю (урожаю цукрової тростини, кави); 8. діал. обвбжувати, обмбнювати; 9. перев’язувати кровонбену судину (для припинення кровотечі); 10. vi Ам. підходйти однб бдному (про людей)', 11. Я Ам. цікбвитися, проявлЯти цікбвість; 12. Ам. здійснюватися (про бажання); 13. діал. щастйти (у грі); -se 1. об’бднуватися, з’бднуватися; 2. бути пов’Язаним дружбою ligativo, ligatorio acjr зв’язувальний ligatura їіст. див. ligadura ligazón /1. з’бднання, зв’язбк; 2. кріплення ligeramente adv А. лбгко, злбгка, слббко; 2. мимохідь, поверхбво; 3. легковбжно, необдумано; несерйбзно; 4. іст. лбгко, прбсто ligerear vi діал. швйдко ходйти; прискбрювати крок
ligereza /1. лбгкість, спрйтність, мбткість; 2. див. levedad; 3. лбгкість, легковбжніс- ть, несерйбзність; 4. необдуманість, не- розвбжливість
ligereo adj А. легкйй; una maleta ~а легкб валіза; enfermedad ~а несерйбзне захвб-
393
ligio
рювання; 2. легкйй, мбткйй, спрйтний; - de pies скбрий на нбгу; 3. легкий, чіткйй, неглиббкий (іпро сон); 4. див. leve 2; 5. легкйй (про іжУ); 6. легковбжний, непостійний, несерйбзний; - de cascos легковбжний; 7. т сл. мантб; 8. ас^швйдко, тут же, цієТ ж мйті; a la -a loa adv. швидко, пбспіхом; 9. поверхбво, побіжно, неґрун- tóbho; de - loe. adv. необдумбно, легко- вбжно, не розміркбвуючи; juzgar de ~ необґрунтбвано судйти ligio adjicr. якйй знахбдиться у васальній залбжності; feudo - васбльна залбжність. lignario дерев'яний, деревовйдний lignificación /бот. перетвбрення в деревину
lignina fixiM. лігнін lignítico adjreon. лігнітовий lignito m гірн. лігніт, буре вугілля lignoso adj див. lecoso ligón m кйрка, мотика ligrimo adjдіал. І. чйстий, Істинний; чис- токрбвний; 2. ейльний, здорбвий, потужний
ligua /томагбвк (на Філіппіна.х)
lígula / 1. бот. язичбк; 2. анат. надгор-
tóhhhk
ligustro /77 лігу струм (декоративний кущ) lija 1. adjЛ. Ам. хитрий,г шахраювбтий; 2. / акула (різновид); 2. шкіра акули; 3. (papel de -) наждбчнии папір; frotar соп - тбрти наждакбм; darse ~ діал. пишбтися, зазна- вбтися
lijado /77 шліфувбння шкуркою, шкурення Іі adura1 /шліфувбння наждбчним nanépoM li adura2 f діал. див. lesión lijar vt тбрти (чйстити) наждакбм; шліфу- вбти шкуркою
lijo іст. 1. adj див. lijoso 1; 2. m грязь, не- чистбти
lijoso adj 1. іст. бруднйй; 2. діал. марно- слбвнии, чвбнний
Illa 1. adj дурнйй, дурнувбтий; 2. / кущ бузкУ; 3. бот. бузбк; 4. бузкбвий цвіт; 5. m дУрень, бевзь; ser un ~ бути дурнем lilac (див. lila 2,3 Ш[\а]Гдив. lelilí
lilaila2 / 1. легкб шерстянб тканйна; 2. (pi) хйтрість, улбвка lilallas /р/У7. Ам. див. lilaila2 2 lilao /77 вихваляння, фанфарбнетво lile, lili adj діал. 1. слабкйй, вйснажений; 2. сором’язливий, боязкйй; 3. тремтЯчий lilequear vi діал. 1. тремтіти, завмирбти (від crpaxfi; 2. знобйти, лихомбнити (при хворобі)
ІіІібсе«о бот. 1. adj лілійний; 2. -as fpi лілійні
lililí тдив. lelilí
liliputiense 1. афііліпУтський; 2. т ліліпут
liliquear vi діал. див. lilequear
liliquiento adj діал. див. lile
lilla /чилійська пбльма
lima1 / 1. плід лбйма (різновид лимона);
2. див. limero 2
lima2 /1. напйлок, терпуг; рбшпіль; - cuadrada чотиригрбнний (брускбвий) напйлок; - de tres filos (triangular) тригрбнний напйлок; - cuchillo ножівка; 2. шліфу- вбння, удосконблення, покрбщення; - sorda ббрхатний напйлок; comer mós que una¡ - їсти за десятьбх lima3 f6y/.11. крбква; 2. ребрб, кутовб крб- квяна ногб; кутовб крбквяна бблка; - hoya ендовб; - tesa реорб (гребінь) дбху lima4 fcn. 1. сорбчка; 2. дбмська торбинка limación f мед. підпйлювання (зубів) limador 1. ас/шліфувбльний; 2. /77шліфу- вбльник; 3. пилувбльник; 4. іст. див. limatón*^
limadura /1. обрббка напйлком; 2.р/мета- лбві ошурки, дрібнб стружка
limalla /металічна стружка limanoterapia ґмед. грязелікувбння limar vtA. оброблЯти напйлком; 2. шліфу- вбти, удосконблювати, покрбщувати; 3. підтбчувати, підривбти limatón1 /77 рбшпіль; драчбвий напйлок limatón2 тАм. див. lima3 limaza1 /велйкий рбвлик, слимбк limaza2 /діал. велйкий напйлок limazo /77 густйй слиз limbo /771. край (сукні); 2. астр. лімб; диск, круг; - azimutal азимутбльний круг; - de la Luna диск Місяця; - del Sol диск Сбнця; 3. бот. пелюстка; 4. геод. лімб (круг з поділками); estar en el - витбти у хмбрах
limen /77 поет, поріг, переддбнь Іітесо 1. adj шш стосується Ліми; 2. m жйтель ЛІМИ
limero /77 1. продавбць лимбнів; прода- вбць плодів лбйма; 2. бот. лайм спрбвж- ній
limeta /1. плЯшка (з високою шийкою); 2. діал. половйна плЯшки горілки; 3. діал. лоб; лйса головб; no es soplar у hacer ~е діал. це вам не фунт ізіЬму limitación /1. обмбження; sin - без обмб- ження; 2. провінція; райбн; край (адміністративна одиниця)
limitacorrientes тфіз. обмбжувач струму limitado adj 1. оомбжений, невелйкии, незначнйй; un - número de personas обмбжене числб людбй; 2. обмбжений, недалбкий; вузьколббий limitador 1. adj обмбжувальний, лімітуючий; 2. /77 обмбжувач; 3. т тех. стбпор, прйлад для зупйнки руху; - de carrera обмбжувач хбду, упбр; - de ruidos обмбжувач шумів
iimitóneo а^прикордбнний limitar vt 1. (-se) обмбжувати(ся); ліміту- вбти(ся); 2. змбншувати; урізбти (витраті); 3. межувбти; служйти кордбном (ме- жбю); 4. обмежувбти (права,повноваження) limitativ«ó ^обмбжувальний, лімітуючий; enmienda -а юр. обмбжувальна поправка
límite /771. кордбн, межб; рубіж; - admisible допустйма межб; -s naturales при- рбдні кордбни; - de edad віковб межб; - de elasticidad межб пружності; dentro de los ~s de la ciudad в межі міста; transponer el - перехбдити всі мбжі, не знбти міри; 2. мат. гранйця limítrofe adj суміжний ; прикордбнний limnología /лімнолбгія, вчбння про внутрішні води (озера)
limo1/771. шлам; 2. мулиста глйна; суглинок
limo2 m діал. див. limero 2 limón1 /771. лимбн (дерево і плід); - ceuti (sutil) лимбн (духмяний); 2. Л: Ам. скйбка лимбна; 3. діал. погбний танцюрйст limón2 /771. див. limonera; 2. діал. перйло (сходів)
limonada /1. лимонбд; - de vino лимбн- ний сік з винбм; 2. кислий напій; - purgante фарм. магнбзія, розвбдена у солбдкій воді
limonado adjлимбнний, лимбнного кбльо-
limonar /771. лимбнний гай; 2. іст.; діал. див. limonero1 2 limonera/голббля
limonero1 /771. продавбць лимбнів; 2. ли- мбнне дбрево; 3. сл. портмонб, гаманбць limonero2 до/упряжнйй (про коня) limonita frípH. лимоніт limonza /товстошкірий (кйелий) лимбн limosidad /1. мулистість; 2. зубнйй кбмінь limosna /подаЯння, милостиня; pedir - проейти мйлостиню
limosnear vi А. проейти мйлостиню; біду, вбти; 2. подавбти мйлостиню ’ у~ limosnero 1. adj мйлостивий; якйй охбче подаб мйлостиню; 2. /77людйна, якб розподіляє (збирбє) подаЯння; 3. Ам. злидбр limoso яс# мулистий; бруднйй limpia 1. fpne. limpieza 2; la - del grano очйстка зернб; la - de los pozos чйстка колбдязів; 2. мор. грошовйй збір (за чистку корабля); З, Л. Ам. покарбння; 4. /77чис- тйльник чобіт
limpiabarros m шкреббк у дебрях для чйщення взуттЯ
limpiabotas com. чистйльни|к, -ця чобіт limpiachimeneas m сажотрус limpiada íAm. див. limpieza limpiadera /1. руббнок; 2. стрекбло (у погонича волів)
limpiadientes /77зубочйстка limpiador 1. adjочиснйй; 2. /77 чистильник чобіт; 2. тех. очиснйк limpiadora frex. очищувальна машйна; - de algodón бавовноочиснб машйна limpiadura /1. див. limpieza 2; 2. p/nó- кидьки
limpiamanos тдіал. рушнйк; сервбтка limpiamente adv А. чйсто, акурбтно; 2. спритно, майстбрно; 3. щиро; 4. безкорисливо limpiamiento тдив. limpieza 2 limpianieve т снігоочисник limpiaplumas, т перочйстка limpiar vt 1. (v/) чйстити(ся), відчиицбти- (ся), вичищбти(ся); - los dientes чйстити зуби; dar а - віддбти в чйстку; -se con el pacuelo витертися хустйнкою; - en seco піддбти хімічній (сухій) чйстці; 2. (и/) очи- щбти(ся); звільняти(ся), позбувбтися; -se de calentura вйдужати, одужати; - a uno de una acusación відвестй обвинувбчен- ня від; -se de culpas знЯти з сббе провину; 3. підрізбти (дерева); 4. крбсти; о(б)чищбти; me limpiaron el pacuelo у мбне вкрбли хустинку; 5. обігрувати; вигравбти; обдувбти; 6. діал. полбти; 7. Л. Ам. бйти; 8. діал. убивбти; ¡limpíate que estós de buevol дармб старбєшся! limpiatubos m ббнник, йорш, щітка для очйщення труб limpiaucas т ніггечйстка limpidez fnoeT. прозбрість, Ясність límpido adj поет, світлий, прозбрий, Ясний limpieza /1. чистотб, акурбтність; 2. чйстка, очйстка; прибирбння; - química хімічна чйстка; hacer la - de la habitación при- брбти кімнбту; 3. чистотб, непорбчність, цнотлйвість; 4. чбсність, безкорйсливість (у справах); 5. (- de manos) вміння, майстерність, акуратність; 6. тех. прочйстка; чйстка, очйстка; - en seco хімічна (cyxá) чйстка; гірн. сухб збагбчення; - de bolsa безгрошів’я; - de corazón щиросбрдість, щйрість
limpi«o adj 1. чйстий, незабруднений; escribir - написбти чйсто (без помарок; 2. чйстий, охбйний, чистоплбтний; 3. чйстий, без дбмішок (про зерно); 4. чисто- крбвний, спрбвжніи; 5. чйстий, незапля- мбваний; 6. чбсний, безкорйеливий; tener manos -as діяти чбсно (безкорисливо);
7. вільний; - de toda sospecha пбза всякою підбзрою; 8. (Ам.) з пустбю кишбнею; en - /ос. adv. в чйстому вйгляді (без додаткових витрат і втрат); Ясно, чітко (без помароії); estar - не знбти урбку; hablar - говорйти добірною літературною мбвою; poner en - перепйсувати нбчисто; з’ясб- вувати, утбчнювати; quedar - залишйти- ся без грошб; irse en - діал. залйшйтися ні з чим, залйшйтися з нбсом; sacar en ~ вйвести на чйсту вбду limpión /771. чйстка (легка); dar un - a los zapatos почйстити туфлі; 2. чистйльник
394
líquido
(взуття)'* 3. діал. ганчірка для чйстки; \,діал. сварка, лайка; догана; idate un ~! триі^й кишаню ширше!
¡¡na f(pñ Діал-1- товста (груба) шерсть; 2. волбсся
¡¡naje m 1. похбдження; рід, покоління; ~ humano рід людськйй; 2. клас, тип, рід; mercancías de todo ~ товари різного рб- пу; 3. р/місцбва знать (аристократія) linajudo 1. ^знатний, благорбдний; 2. m аристократ lináloe /л бот. албе linar /77 льняна пбле
linaria / бот. льонбк; - vulgar звичайний льонбк
linaza / 1. льняна насіння; aceite de ~ льняна олія; 2. діал. див. lino 1 lince 1. adj жйтрий, пронбзливий; 2. проникливий; 3. /77 рись; 4. (L.) астр. Рись (сузір’я)] 3. хитрун, пронбза lincear rfвивідувати, винюхувати linceo adj 1. рисячий; 2. поет, пронйкли- вий, зіркйй (про погляд); ojos ~s зіркі бчі linchamiento m лінчування, самосуд linchar ^лінчувати lindar1 /77 іст. поріг
lindar2 vi межувати; su casa linda con la mía йогб дім (знахбдиться) пбряд з моїм; eso linda con el ridículo це на межі
СМІШН0ГО
lindazo тдив. límite 1 linde amb. 1. див. límite 1; 2. кордбн, межа (між маєтками) lindel тдив. lintel lindera, lindería fflne. límite 1 lindero 1. adj суміжний; 2. тдив. límite 1; 2. межовий знак; con ~s y arrabales loe. adv. з усіма подрббицями, деталями (розповідати)
lindeza /1. краса, вйтонченість; 2. дбтеп; гбстре (красне) слівц§; 3. р!образи lindo 1. красивий, миловйдний, гарнб- нький; 2. пречудбвий, вйшуканий; 3. діал. прекрасний, першосбртний; 4./77 красунь (про розпещеного, самовдоволеного чоловіка]); de lo ~ /ос. adv. відмінно, пречу- дбво, чудбво; багбто, на славу; ¡qué~I як гарно!; як прекрасно! lindura їдив. lindeza
línea /1. лінія; рйска, штрих; ~ recta (curva) пряма (крива) лінія; ~ vertical (horizontal) вертикальна (горизонтальна) лінія; ~s isobáricas ізобари; ~s isotérmicas ізотбрми; ~ avanzada військ, передова лінія, аванпбст; - de agua (de flotación) мор. ватерлінія; trazar una - про- вестй лінію; 2. рядбк; entre ~s між рядків; le escribí cuatro ~s я йому' написав кілька рядків; 3. шлях, лінія; - ferroviaria (férrea) залізнйчна лінія, лінія залізнйці; ~ de tranvías трамвайна лінія; avión de ~ транспортний літак; servicio de ~ регулярне (повітряне) сполучення; 4. лінія {зв'язку, електропередачі) ~ eléctrica de alta ténsión високовбльтна лінія; ~ telegráfica {telefónica) телеграфна (те- лефбннаї лінія; - interurbana міжміська лінія; - de la luz електропровбдка; - de transmisión лінія зв’язку; meter en ~ з’єднати (/7o телефону% 5. кордбн, прикор- Дбнна лінія, рубіж; межб; ~ fronteriza к?РДбн; - de demarcación демаркаційна лінія; - de nieves perpetuas межа вічних снігів; la - ecuatorial (equinoccial) екваторіальна лінія, екватор; 6. військ, лінія, ланціог, розгбрнутий стрій; crucero de ~ крейсер; navio de ~ лінкбр; en - de ba- ?|,а у бойовбму порядку; estar en la ~ del •yogo бути на передовйх позйціях, бути на лінії вогніЬ; 7. лінія (міра довжини) jj- напрям; ~ del viento мор. напрям вітру; л,н,я. напрямок; ~ de conducta лінія
поведінки; por la ~ de menor resistencia
по лінії наймбншого спрбтиву; atenersea una ~ determinada притрймуватися пбв- ної лінії (іповедінки^ 10. родовідна лінія; ~ colateral бічна лінія (спорідненості}, descendiente en ~ recta (colateral) нащадок по прямій (побічній) лінії; 11. ряд; ir en ~ ітй в ряд; estar en primera ~ бути в пбрших рядах; 12. тех. шов; ~ de soldadura зварнйй шов; 13. пропбрція; лінія (тіла), conservar (guardar) la ~ зберігати стрункість; - de un vestido крій костіЬму; perder la - розповніти, розтовстіти, погладшати; 14. спорт, лінія; ~ abscisa геом. абсциса; ~ aérea повітряна лінія електропередач; повітряна траса, авіалінія; ~ de circunvalación кільцева дорб- га (трамвайна) військ, лінія укріплення; ~ de matrices полігр. матричний рядбк; ~s de comu nicación шляхй сполучення; комунікаційні шляхй; лінії зв’язку,* а ~ tirada полігр. на всій сторінці (шпальті), без полів; en ~s generales в загальних рйсах; en toda la ~ (з дієсл. derrotar, ganar, triunfar, vencer) (цілкбм і) пбвністю; echar (tirar) ~s вживати заходів для досягнення néBHo'i метй; morir en su ~ діал. помбрти на посту; ser de - діал. бути досвідченим (спрйтним); бути рішучим lineal adj лінійний; escala ~ лінійний масштаб; dibujo ~ крбслення; hoja ~ бот. дбвгий (тонкйй) листбк lineam(i)ento m ббриси, кбнтури linear vi А. провбдити лінії, лініювати; 2. ро- бйти нарис, накидати (малюнок linfa / 1. фізіол. лімфа; 2. вакцйна прбти віспи; 3. поет, вбди
linfadenitis їмед. лімфаденіт, запалення лімфатйчних вузлів
linfático adj А. лімфатйчний; vases ~s лімфатичні судйни; 2. анемічний, флегма- тйчний; 3. слабкйй, млЯвий; 4. m лімфа- тйчна судйна; 5. /77 флегматик linfoso adj див. linfático 1 lingera /77 діал. мішбк (для зберігання білизни)
lingo /77 діал. чехарда, дбвга лоза (гра) lingote /77 тех. злйвок, бруебк (металу, заготбвка; un ~ de ого золотйй злйвок lingotera /те*, виливнйця lingual adj анат. якйй стосується язика, язикбвий; язикбвий (лінгв.у, músculo ~ язикбвий м’яз
linguete /77 защіпка, собачка; засув, запобіжник; ~ de seguridad запобіжна собачка lingüista com. лінгвіст, -ка, мовознавець lingüística /'лінгвістика, мовознавство; ~ estructural структурна лінгвістика lingüístico е^/лінгвістйчний, мовознавчий llnim(i)ento /77 фарм. лінімбнт, рідка мазь linio m див. Іісо linlicha /діал. пустунка lino /771. льон; ~ agramado м’Ятий льон; agramar (espadar, espadillar) el ~ тріпати льон; 2. льнянб полотнб; 3. поет, nápyc, вітрйло; 4. Л. Ам. див. linaza; - fósil геол. гірськйй льон, азбОст linó /77 Л. Ам. див. linón linógrafo m діал. лінотипіст linóleo /77 ЛІН0ЛЄуМ
linón /77 лінбн (тонка льняна білена тканина)
linotipia / полігр. 1. лінотйп; 2. лінотйпія linotípico adi полігр. лінотйпний linotipista com. полігр. лінотипіст, -ка linotipo /77 полігр. див. linotipia 1 lint /77 мед. кбпія
lintel, linter /77 перемйчка (вікна, дверей) linterna /і. ліхтар; ~ eléctrica електрйчний ліхтар; ~ de bolsillo кишенькбвйй ліхтар; 2. буд. вбрхній світловий ліхтар; 3. мор. маЯк; - maglca чарівнйй ліхтар
х\УД0р ліхтарбм; 2. удЯр лаистер. яким піхт
linternero /77 майстер, якйй рббить ліхтарі linternón /77 мор. кормовйй ВОГ0НЬ linuezo тдив. linaza linyera Л. Ам. 1. /мішбк (для білизни)] 2. т подбнник (який шукає роботі)] 3. бродяга, волоціЬга
liña /1. іст.див. linea; 2. іст. нйтка; 3.діал. мотузка; 4. Л. Ам. нйтка (мотузка) з гач- кбм; 5. риболбвні снасті (для ловіння невеликоїриби) liño /77 ряд, лінія (дерев) liñudo adj діал. див. lanoso 1 liñuelo /77 кінбць мотузки (тасьмй)
1101 /771. зв’Язка, вузол; пакбт; - de гора вузол з білйзною; 2. плутанйна, ббзлад; 3. люббвний зв’язбк; armar un ~ заплутувати, збивЯти з пантелйку; затівати інтрй- гу; hacerse un ~ заплутатися, опинйтися у скрутнбму станбвищі; ¡menudo ~! лбгко сказати!
1102 /77діал. картопляний крохмаль liona їдіал. див. liorna
lionero adj діал. шумний, криклйвий, горластий
liorna /крик, шум; ббзлад
lioso adj 1. плутаний; 2. оманливий, брех-
лйвий
liótrico adjv прямим волбссям lipa їдіал. живіт; чбрево, пузо lipemanía / меланхблія, меланхолічний синдрбм
lipendi /77 шахрай, прбйда lipes /мідний купорбс lipidia /1. Л. Ам. наполагливість, ynép- тість; 2. Ам. бідність, нужда; 3. Л. Ам. зухвалість, нахабність; набрйдливість; 4. Л. Ам. набрйдлива людйна lipidiar \ЛЛ. Ам. набридати, докучати lipidioso adj Л. Ам. набрйдливий, нав’язливий; нахЯбний
lipiria ґмед. переміжна пропасниця lipis їдив. lipes lipoma /77 мед. ліпбма, жировйк lipón adj діал. пузатий, товстйй lipotimia їмед. непритбмність liquefacción їдив. licuación liquefacer* vt. іст. див. licuar liquelique m діал. блуза з кишбнями liquen /771. бот. Ягель, лишайник; 2. мед. лишай
liquichiri/^- adj А. скупий, жадний; 2. див. liquiriche; 3. /77скуп0ць, скнара liquidable adj 1. здатний до розрідження (зрідження); 2. ком. ліквідний, лбгко реалізовуваний
liquidación /1. зрідження; розрідження; перехід у рідкйй стан; 2. ліквідація; ~ del analfabetismo ліквідація неписьмбннос- ті; 3. фін. остатбчний звіт, заключний баланс; 4. розпрбдаж (товарів за низькими цінами)] venta por - пбвний розпрбдаж; vender por ~ розпродавати liquidador adj А. розріджуючий; 2. ліквідаторський; 3. /77 розріджувач; 4. m ліквідатор
liquidante adj ком. ліквідний, лбгко реа- лізбвуваний
liquidar vt A. (vi) розріджувати(ся); зріджувати (ся); розправлЯти(ся); 2. уточнйти (розрахунки, рахунки); 3. ліквідувати; усувати; ~ una empresa ліквідувати під- прибметво; 4. платйти (борг, порахунку)]
5. розпродавати; ~ las mercancías розпродати товари; 6. Л. Ам. руйнувати, ро- бйти непридатним
liquidez /1. рідкйй стан; 2. ліквідні кбшти
líquid«o adj 1. рідкйй; текучий, розріджений; oxígeno ~ рідкйй кйсень; estado ~ рідкйй стан; cuerpos ~os рідкі тіла; 2. фін. ліквідний, наявний; вільний від боргів;
395
liquidómetro
dinero ~ вільні rpóuji;%capital (caudal) ~
ліквідний капітбл, чистий капітал; beneficios ~os чистий прибуток; deuda ~а наявний борг; 3. Ам. тбчний, пpáвильний;
4. Ам. одйн, єдйний, без дбмішок; 5. лінгв. плбвний; 6. т рідинб; рідкб тіло; - viscoso в’язкб рідинб
liquidómetro т вимірювач рівня рідинй, рівнемір
liquiriche adj діал. слабкйй, нбмічний; рахітйчний
lira1 /1. муз. ліра; 2. ліра, поетйчна твбр- чість, натхнбння; 3. зібрбння віршів; ~ de Espronceda вірші Еспронсбди; 4. (L.) асш Ліра (сузір’я)\ 5. діал. uiKána (кінь) lira* /ліра (грошова одиниця Італії) lirado adj бот. ліровйдний liria (див. liga 4 lírica /лірика, лірична побзія líric«o adj А. лірйчний; poesía ~а лірйчна побзія; 2. музичний; arte ~а музика; drama ~ музйчна дрбма; teatro ~ музичний тебтр; cantante ~ бперний співбк; 3. діал. неребльний; 4. m лірик, лірйчний побт;
5. діал. фантазбр, утопіст
lirio /77 (~ cárdeno) ірйс; - blanco біла лілія; ~ de agua водянб лілія; ~ de los valles конвблія
lirioideo adj бот. схбжий на ірйс lirismo /77 1. лірйзм, лірйчність; пбфос; 2. Ам. фантбзія, мрії; лірика lirón /771. зоол. баббк; 2. лбдар; сонькб; dormir como un ~ спбти мбртвим сном lirondo adj: mondo у - тільки й тогб, більш
Инічбго
lis (див. lirio; flor de - квітка лілії (на гербі) lisamente adv 1. глбдко; 2. прямо, щйро; 3. юр. дослівно, буквбльно; lisa у llanamente loe. adv. начистоту lisboeta, lisbonense, lisbonés 1. adj лісаббнський; 2. m лісаббнець, жйтель (урбдженець) м. Лісаббна lisera f військ, ббрма, уступ (біля окопУ) lisiado adj 1. якйй мбє каліцтва; 2. ненор- мбльний, божевільний; 3. m каліка, інвалід; - de guerra інвалід війнй; 4. /77манійк lisiar rf калічити, спотвбрювати lisio m діал. дефбкт, вбда lis«o adj 1. гладбнький, рівний; cabello ~ гладбньке волбсся; 2. простий, без прикрбс; vestido ~ гладкб (однокблірна) с^кня; tela ~а однокблірна тканйна; гладкб тканйна, тканйна без вйробки; 3. не- хйтрий, простйй; 4. сл. нахббний, безеб- вісний; ~ у llano збвсім простий, неваж-
кии
lisonja1 /1. лбетощі, лестйві словб; 2. діал. насмішка, знущбння; ~s en boca de embajador tienen mal sabor улбеник під словбми, як змій під квіткбми lisonja2 /див. losange lisonjeador adj, тдив. lisonjero 1; 2 lisonjear vt\. лестйти; 2. пбстити, тішити (слух, око)\ ~se тішити себб (надією) lisonjero adj 1. лестйвий; 2. якйй пбстить, який тішить (слух, ОКО)\ 3. /77 улбеник, підлесник
lista /1. смуга, смужка (тканини, папері 2. смуга, рйска, лінія; tela a ~s azules тканйна в ейню смужку; 3. спйсок, перблік; каталбг (книг, картий)', ~ de objetos бпис предмбтів; - de precios прейскурбнт; por ~ за спйском, по порядку; acer Іа ~ склбсти відомість; insertar en ~ включити до спйску; 4. перекличка; ~ de diana (de retreta) військ, ранкова (вечірня) перевірка; - grande тиражна таблйця, таблй- ця вйграшів; - negra чорний спйсок; - de correos поштбве віконечко, де видабться пбшта до запитбння
listadlo adj смугбстий; tela ~ а тканйна у смужку
listar иґзанбсити в спйсок listeado adj див. listado # listel /771. буд. поясбк, лістель; 2. плбнка, рбйка, переклбдина
listero /77людйна, яка рббить перекличку listeza / рбзум, кмітлйвість, винахідливість
listín /771. невелйкий спйсок; 2. діал. газбта listo adj 1. розумний, кмітлйвий; 2. спритний, меткйй; 3. готбвий, підготбваний; estamos ~s ми готбві; ¡siempre ~! збвждй готбвий!; ¡ ~! interj(AM.) дббре!; прбвиль- но!; 6. достбтньо, дбсить!; pasarse dé ~ перехитрувбти, перемудрувбти listón /771. тонкб шовкбва стрічка; 2. див. listel 1; 3. вузькб дбшка, дерев’яна рбйка; бруебк; дрбнка; - de refuerzo кріпйльна плбнка; 4. діал. шерстянб стрічка (для вплітання в коси)
listonado /77 буд. 1. дрбнка; 2. обшйвка дрбнкою
listonar vt буд. обшивбти дрбнкою lisura /1. глбдкіспгь, рівність (,поверхні); 2. щирість, сердбчність, душбвність; 3. Ам. зухвб- лісггь; нахббність, безсорбмність lisurero adj діал. зухвблий lita1 /жбвно; запблення зблоз (усоба/ї) lita2 /діал: кбшик з очербту litación /жертвопринбшеннй litar иґпринбсити жбртву (богУ) lite f див. litigio
litera /1. паланкін, крйті нбші; 2. кбйка (на судні)', 3. Л. Ам. екіпбж literal adj буквбльний, дослівний; traducción ~ дослівний пербклад; en el sentido ~ de la palabra у буквбльному ебнеі слбва literalidad /буквбльність, дослівність literalmente adv 1. буквбльно, дослівно, слбво в слбво; 2. у буквбльному ебнеі слбва
literario adj літературний, письмбнниць- кий; periódico - літературна газбта literatear vi 1. займбтися літературою; 2. пи- ебти про літературу
literato 1. adj літербторський; властйвий літербтору; 2. /77 літербтор, письмбнник; 3. літербтор, літературознбвець literatura /1. література (спеціальна); сло- вбсність; - española (rusa, soviética) іс- пбнська (російська, радянська) література; 2. літературознбвство; 3. літературна освіта; ~ de cordel нарбдні ромбнси, куп- лбти (якідрукувалися окремими аркушами)
literomanía /графомбнія litiasis (мед. літібз, кам’янб хворбба litigación /пбзов litigante /77 юр. позивбч litigar 1. vt юр. вестй тяжбу; подавбти пбзов; оекбржувати; 2. и/сперечбтися, сва- рйтися
litigio /771. суд; пбзов; 2. супербчка, евбрка litigioso adjnrnv є предмбтом пбзов; спірний, супербчливий litio /77 ХІМ. ЛИТЙЙ
litis (див. litigio 1
litisexpensas (pj юр. судбві вйтрати litocromatografía, litocromía (полігр. хро- молітогрбфія
litocrómico adj полігр. хромолітографічний
litocromografía (див. litocromatografía litofotografía (полігр. фотолітогрбфія litóglifo /77 гравер (коштовних каменів) litografía (полігр. літогрбфія litografiar vt полігр. літографувбти litógrafo /77 полігр. літбграф, літогрбфник litoide, litoideo adj каменевйдний, каме- неподібний
litoral 1. ^береговйй, прибербжний, при- мбрський; літорбльний; 2. m ббрег, узбе- рбжжя; узмбр’я, літорбль
litoralense, litoraleco adi діал. див. litoral 1 litosfera (геол. літосфера, земна корб litote (лінгв. літбта, літбтес litro1 /77 літр
litro2 m діал. грубошбрста тканйна lituan«o, -а 1. adjлитбвський; 2. m /литб- вець, -ка; 3. /77 литбвська мова liturgia (церк. літургія litúrgico adj церк. літургійний liudez (діал. див. laxitud liúdo adj 1. іст.\ діал/, Ам. див. leudo-
2. діал. див. laxo
livianamente adv 1. безчбсно, нечбсно, неблаговйдно; 2. легковбжно, несерйозно; 3. поверхбво, побіжно, неглйбоко liviandad /1. лбгкість, невагбмість; 2. лег- ковбжність; obrar соп ~ чинйти легковбжно; 3. хтйвість, любострбсність liviano adj 1. легкйй, невагбмий; 2. легко- вбжний; 3. незначнйй; якйй не мбє (ве- лйкого) знбчення; 4. див. lascivo; 5. m (pl) легбні (тварин)] 3. осбл-вожбй lividecer vi бліднути, ставбти блідйм lividez /(мертвбтна) блідість; ейнява lívido adj 1. посинілий, ейній (про колір шкіри)', 2. (мертвбтно) блідйй; землйстий livor /771. фіолбтовий кблір; свинцбвий KÓ- лір; 2. синбць; 3. злбба, ненбвисть; збзд- рість; fe de ~es юр. свідбцтво (про смерть, про каліцтво)
lixiviación / хім. вилугбвування, перко- ляція
lixiviadora /прбльна машйна lixiviar vt хім. вилугбвувати, лугувбти lixivio /77 ХІМ. луг liza1 /кефбль (риба)
liza2 /1. арбна (для боротьби); 2. бій, бйтва
Іо 1. art det sg (вжив, для субстантивації прикм.)'. lo bueno хорбше; lo malo погб- не; 2. ргоп pers (ненагол. ф. знах. в. З ос.
ч. р. одн.) йогб; її; cogí el lápiz у lo puse sobre la mesa я взяв олівбць і поклав йогб на стіл; 3. ргоп dem (ненагол. ф.)це\ те; ya lo sabemos ми це вже знбємо; по quiero hacerlo я не хбчу цьогб робйти loa /1. хвалб, прослбвлення; rendir ~ віддбти хвал^; 2. театр, іст. лба, пролбг;
3. драматйчна побма (яка прославляє героя, подви/)', echar la ~ Ам. сварйти, гбнити
loable яс/похвбльний, достбйний похвалй loar vt 1. хвалйти, вихваляти; слбвити; 2. іст. схвблювати, вважбти хорошим loba1 /вовчйця; llave (cerradura) de м замбк
loba2 /сутбна, рбса; мбнтія lobado1 /77пухлйна, нарйв (у копитний lobado2 adj див. lobulado lobagante m іхт. морськйй рак lobanillo /771. пухлина, ґуля; 2. наплйв, нбріст (на коренях, гілкаії) lobato /77 вовченя
lobera /1. вбвче лігво; 2. лазівка, лаз lobería (діал. лігвище (морських вовків і тюленів)
lober«o 1. adj вбвчий; postas ~as вбвчі згрбї; 2. /77 мислйвець на вовків; вовчбт- ник; 2. шахрбй lobezno тдив. lobato lobina (іхт. морськйй судбк, койкбн lobinsón , /77 77. Ам., lobinzón т діал: казкбва істбта
lobo1 /771. вовк; 2. іхт. голбць (риба)', 3. іст. залізний гак (зброя захисників фортеці)\
4. текст, тріпальна машйна; 5% сп’яніння, хміль; coger (pillar) un - сп’яніти, захмеліти; 6. сл. злбдій, шахрбй 7. діал. лис;
8. Ам. койбт; ~ cebado вовк, якйй несб здббич (фігура на гербі)', ~ cerval (cervario) рись; - marino тюлбнь; - de mar зоол. смугбста зубатка; іст. пірат; бувб-
396
lometa
лий моряк, морськйй вовк; - tigre гепбрд; comer como un - б^ти ненажброю; esperar del - carne зимбю снігу не вйпро- сити; tener el - por las orejas проявляти кр0йню нерішучість; ver las orejas al ~ бути (знахбдитися) у велйкій небезпбці; Js de una carnada одногб пбля ягоди; está (oscuro) como boca de - s tómho, як B могилі; del un pelo, y ése, de la frente з паршйвої вівці хоч mépcTi жмут; muda el ~ los dientes, mas no las mientes вовк щороку линбє, та звйчай (нбров) уе міняє; quien con ~s anda, a aullar se enseca (aprende) з BOBKáMH жйти — по-вбвчому вити; un - a otro no se muerden вброн ворону ока не вйклює; vestir al ~ con piel de oveja вйрядити ворбну у павйне пір’я lobo2 т див. lóbulo
lobo3 adi А. діал. нелюдймий, некомунікб- бельний; 2. Л. Ам. хйтрий, обербжний loboso adjbavénm на вовків lóbrego adj 1. похмурий, тбмний; 2. печб- льний, сумнйй, понурий lobreguear vi див. lobreguecer 2 lobreguecer* 1. vtзатьмарювати 2. viieu- ніти, вечоріти
lobreguez /темнотб, пітьма; мброк lobregura / 1. див. lobreguez; 2. печбль, зажура
lobrihosco adjiéunm, похмурий lobulado adj оот. 1. лбпатний; 2. дбльчас- тий, з долями
lobular adj бот. дбльчастий; дбльковий, лобулярний
lóbulo /771. бот. лопать, доля; 2. вушна мочка; 3. анат. частйна дблі, дблька lobuno adjbómm
loca /1.діал. прймха; капрйз; 2.діал. поганий нбстрій
locación fiop. арбнда, здавбння в орбнду; ~ у conducción орендний дбговір locadio adj А. діал. придуркувбтий, дурну- вбтий; 2. Л. Ам. див. loco2 1 locador adjЛ. Ам. якйй здає в орбнду local 1. аоУ'місцбвий; локбльний; autoridades ~es місцбва влбда; color ~ місцбвий колорйт; comité ~ (del sindicato) місцб- вий komítét (профспілки); hora ~ місцб- вий час; tren ~ приміськйй пбїзд; 2. ^приміщення
localidad f*І. місцевість, місце; 2. насбле- ний пункт; 3. приміщення; 4. квитбк, місце (в кіно, театрі)
localismo m 1. регіоналізм, місцбві інте- pécn; 2. вузькість інтербсів; 3. локалізм, обласнб слбво (вйслів), діалектйзм localista adj локальний; регіональний localización /1. локалізбція; 2. тех. вйзна- чення місцезнахбдження; локбція localizador m локбтор; ~ radioeléctrico радіолокбтор; - de defectos дефектоскбп localizar vt А. локалізувбти, обмбжувати Дбним місцем; ~ el incendio (una epidemia) локалізувбти пожбжу (епідбмію); 2. визначбти (встанбвлювати) місцезнахбдження (людини, предмета) ocar vtAM. див. logar 1 ocarias тАм. див. loco2 2 locatario m орендбр
locativo A. adj якйй стосується орбнди (найму); terreno ~ ділянка, яка здабться в оренду; 2. тлінгв. локатйв (відмінок) locería fA. Ам. гончбрна спрбва; 2. діал. гончарна майстбрня; 2. діал. магазйн гон- чарних вйробів
locero т 1. гончбр; 2. торгбвець гончбрни- МИ виробами
лп див'lavamíento 1; 2. шампунь; лосьибн; 3. мед. промивбння (шкіри)] РіДинб для промивбння ocista сот. гончбр •ock-out /77 локбут
loco1 т діал. шерстянйй капелюх (у шахтарів)
loc*o adj А. божевільний, причйнний; volver ~ звестй з рбзуму; volverse - збоже- вбліти; 2. безрозсудний, нepoзвáжливий, навіжбний; шалбний; palabras ~as безумні словб; ideas ~as божевільні ідбї; 3. нестійкйй, що коливбється (про магнітну стрілкУ)\ 4. надзвичбйний, незвичбй- ний; величезний; cosecha ~а небувблий урожбй; suerte ~а незвичбйна дбля;
5. буйний (про рослинність)] 6. діал. скажений; 7. фіз. вільний, неприкріплений; вільно висячий (на вал^)\ polea ~а блок;
8. мед. вітрянйй (про eicn\j)\ 9. m божевільна, причйнна людйна; casa de ~s божевільня; 10. шалбнець, чудйло; - perenne ncnxonáT, божевільний; 11. блбзе- нь; - de atar божевільний, ненормбльний; безумна (безрозсудна) людйна; - de verano діал. шалбнець; vena de ~ непостійний (мінлйвий) харбктер; a ~as іос. adv. безлбдно; необдумано, хйбно; estar (volverse) ~ de contento переживбти ша- лбне відчуття рбдості (задовблення); cada ~ con su tema кбжен по-свбєму дуріє locoloco /77 бот. базилік, васйльок locomoción fA. здатність пересувбтися; 2. (пере)сувбння; medios de ~ збсоби пересувбння, трбнспорт locomotividad fA. рухлйвість; мобільність; 2. локомоція (тварин) locomotivo, locomotor adj якйй приводить в рух, рушійний
locomotora /паровоз, локомотйв; - eléctrica електровоз; - diesel тепловоз; ~ grúa залізнйчний кран locomotriz 1. adj див. locomotor; 2. їдив. locomotora
locomovible, locomóvil 1. ^'пересувний, рухбмий, на колбсах; 2. /локомобіль locomovilidad /'рухлйвість, мобільність locriento adj діал. див. legacoso locuacidad /балакучість, говірлйвість locuaz а^'балакучий, говірлйвий, говіркйй locución fA. вйслів, зворбт мови; 2. стійкб словосполучення; - adverbial, прислів- никбве (адвербібльне) словосполучення (рбчення); - conjuntiva сполучникбве рбчення
locuelo adj А. вpáжeний, приголомшений; 2. легковбжний lóculo /77 біол. порожнйна locura fA. божевілля, причйнність; - depresiva меланхблія; - vanidosa мбнія вб- личі; 2. нерозсудливість, безумство, ша- лбнство; хим0рність; 3. божевілля, ша- лбнство, несамовйтість (у прояві почуттів); соп - шалбно (бажати, любити) locusta їзоол. capaHá; ~ migratoria сара- Há перелітна locutor /77ДЙКТОР
locutorio /771. кабіна (на телефонній станції)] 2. радіо студія; 3. приймбльня для відвідувачів(а монастирі, в тюрмі) locha fA. іхт. голбць (риба)] 2. діал. лбча (монета вартістю 12,5 сентаво) loche m див. locha 1 locho adj діал. яскрбво-рудйй lodacero, lodachar m діал., lodazal, lodazar /77 грязь; трясовинб, драговинб lodiento adjіст. А. див. lodoso; 2. маснйй, жйрний; брудний; 3. брудний, неохайний lodo /771. бруд, сльотб; мул; 2. бруд, га- ньбб, безчестя; poner a uno de(l) ~ змішбти з болбтом, втоптбти в бруд; ponerse de ~ hasta las rodillas бути по вуха в болоті
lodoso adjбруднйй, мулистий loga fA. Ам. див. loa 1; 2. діал. ромбнс, не- велйкий твір у віршах; echarle la ~ a uno Ам. робйти догбну
logar vt А. віддавбти в орбнду; 2. Л. Ам. підряджбти, контрактувбти, наймбти logarismo m див. logaritmo logarítmico adj мат. логарифмічний logaritmo m мат. логарйфм logia f А. масонська лбжа; 2. лбджія;
3. фрбска
lógica /лбгіка; - natural здоровий глузд; ~ parda вйверткість
lógico adj А. логічний; 2. логічний; npá- вильний, послідбвний; 3. /77ЛбГІК logística fA. во0нна стратбгія; 2. мат. логістика (символічна логіка)] 3. бухгблтер- ський бблік
logizar vtA. логічно мйслити; 2. розміркб- вувати; розводитися logografHa /скорбпис logogrífico adj незрозумілий, тбмний; ту- мбнний
logomaquia /пуста супербчка logómetro m фіз. логбметр logopatía /л/ад логопбтія, розлад мови logorrea /логорбя, нестрймний мовний потік
logotipo /77 полігр. логотйп logramiento m див. logro 1 lograr vtA. досягати, домагатися; - éxitos досягтй успіхів; 2. користувбтися; вико- ристбвувати; 3. вдавбтися (щось зробити)] logré terminar el trabajo a tiempo мені вдалбся закінчйти роботу вчбсно; ~se досягбти досконблості logrear и/займатися лихвбрством logrería / logrerismo m діал. А. лихвбр- ство; 2. спекуляція
logrero^ /771. лихвбр; 2. спекулянт; 3. Ам. дармоїд, захреббтник logro /771. досягнення; los ~s de la ciencia досягнення науки; 2. див. lucro; 3. лих- вбрство; dar а ~ давбти під відсотки;
4. діал. картопляний суп
logrón adj діал. схйльний до нажйви (збагачення)
loguero /771. іст. дбнна оплата (сільськогосподарського робітника)] 2. Л. Ам. закон- трактбваний робітнйк; 3. Л. Ам. орбндна плбта
loica /1. діал. шпак (різновид)] 2. брехня, обмбн; 3. вйразка, рбна loísmo тлінгв. лоїзмо (неправ. вжив. ф. іо у функції дав. в. замість Іе) loma /косогір, схил; пбгорб; restar por la ~ del diablo діал. (бути) у чбрта на рбгах; quedar como el que chifly en la ~ Л. Ам. пошйтися в дурні lomada f іст.] діал. див. loma lomaje m діал. горбйста місцбвість lomar vt сл. давбти lomba fдiaл. див. loma lombagia fA. біль у нйрках; 2. див. lumbago
lombardo m ломббрд, позикова кбса (під заклад речей)
lombardo2 adj корйчневий, каштбновий (про масть бика)
lombriciento adjAM. зарбжений глистбми (про людину
lombricinos трізоол. земляні хробакй lombriguera / ямка (прорита земляним хробаком)
lombriz /дощовйй хроббк (черв’як); ~ de tierra землянйй хроббк; ~ intestinal глист; - solitaria солітбр lomear vi А. вигинбти хреббт при ходьбі (про коней)] 2. діал. прикидбтися нерозуміючим
lomera /1. черезсідблок, попруга; 2. ко- рінбць (книжного блокУ)] 3. кбник (даху) lomerío /77 Л. Ам. горбйста місцевість, горбй, пбгорби
lometa f, lometón тдіал. висбке і відкрйте місце, пбгорб
397
lomienhiesto
lomienhiesto adj 1. з биступбючим хребтом; 2. спесйвий, чвбнний; andar ~ бай- дикувбти
lomillería f Л. Ам. 1. шорна майстерня; 2. упряж
lomillo /771. вишивка (хрестиком); 2. в’їбч- не сідло (верхня частина); 3. Л. Ам. філб, філбйна частина; 4. Ам. р/ломі'льйо (вид попони); 5. рі збруя lominhiesto adj див. lomienhiesto lomo /77 1. (рі) пбперек; крижі; cnnHá; 2. xpe6éT (у чотириногий 3. частина свинячої туші; 4. корінбць (книги)] 5. крбмка (тканини)] 6. грббінь (борозни)] звбльна борознб; 7. ббух, тупий бік; 8. діал. сорбч- ка (у карт)] 9. р/рббра; tracción а ~ в’ючний трбнспорт; а - /ос. adv. Bépxn; jugar de - розважатися, Béceno провбдити час; rajar los ~s с.-г. рівняти збмлю; cuando no hay ~ de todo como на безриб’ї і рак рйбб
lomudo adj\.z ширбкою спиною; 2. з великим хребтбм
lona / 1. парусина, брезбнт; ~ cauhutada прогумбване полотнб; 2. парусиновий мішбк; 3. Л. Ам. мішковина; пакувбльна тканйна
lonco /77 діал. шйя; estar соп ~ діал. сбрдитися, злйтися loncotear viЛ. Ам. тягбти за волбсся loncha ЛІ. див. lancha11; 2. див. lonja lonchar vtдіал. трбхи поїсти, перехопйти lonche тЛ. Ам. див. lunch loncho тдіал. шматбк, скйбка
В lóndiga /рйнок (із закупки, продажу зерна) londinense, londonense (діал.) 1. ^лондонський; 2. /77 лбндонець. loneta / Т. Л. Ам. тонкб парусйна; 2. діал. полотнб (матерія)
longanimidad Лгвбрдість (вблич) духу longánimo ао/твердйй духом longaniza / 1. свинЯча ковбасб; 2. нйзка, ряд
longares m сл. збяча душб longevidad /довголіття longevo яо/старйй
longicaule, longicaulo adj бот. довгостеб- лястий
longifoliado adj бот. довгостеблЯстий longilíneo adj з вйдовженими лініями (про скульптурі
longimetro m 1. сантимбтр (стрічка з поділкам^)] 2. рулбтка; вимірювальна лінійка longincuo adjдалбкий, віддблений longipedo adjдовгонбгий longirrostro adj з дбвгим дзьббом longitud /1. довжинб, протяжність; ~ de onda рад/я? довжинб хвйлі; medidas de ~ міри довжинй; en toda su ~ на всю довжин^; 2. геогр. довготб; ~ celeste астрономічна довготб; - oriental (occidental) східна (збхідна) довготб longitudinal aq/поздбвжній longitudinalmente adv у довжину longividente adj 1. далекозбрий; 2. проникливий
longo тдіал. молодйй індібнець longorón /77 діал. лонгорбн (молюск); ¡longorones! //7/е//ніз0що! longuera /вузькб смуга землі lonicera f6or. жймолость, деревнйк lonja1 /1. скйбка; шматбк; ~ de tocino шматбк свинЯчого сбла; - de jamón шматбк шйнки; - de queso скйбка сйру; 2. пута; пербв’язь (якою зв'язували лапи сокола під час полювання)] 3. Л. Ам. смуга шкіри; 4. діал. накінбчник батогб lonja2 /1. торгбва біржа; 2. склад вбвни (у приміщенні, де проводиться стрижка овець)] 3. бакалійна лбвка; 4. місце пбред вхбдом у будівлю lonjazo тдіал. удбр батогбм
lonjear vt\. Л. Ам. різати шкіру (хутро) на смуги; 2. діал. хльости (бйти) батогбм; ~se діал. тріскатися смугами (про шкірі lonjeta /садбва альтбнка lonjista сот. бакалійни|к, -ця lontananza Ужив. дальній план; en ~ іос. adv. вдалині
loop, looping /77 ав. мбртва петлЯ (фігура вищого пілотажі loor /77хвалб, похвалб López (власну-ésos son otros - схоже, та не однб і те ж
lopigia /випадіння волбсся, алопбція loquear vi 1. говорйти (робйти) дурнйці; дуріти, шаленіти; 2. галаслйво веселй- тися
loqueo тдіал. гблас, крик
loquera /1. наглЯдбчка (у божевільні)] 2. Ам.
див. locura 2
loquería /д/ал. божевільня loquero /771. наглЯдбч (у божевільні)] 2. Л. Ам. божевільня; 3. діал. гблас, крик loquesc«o adj\. божевільний, безумний; а Іа ~а іос. adv. безрозсудно, безглуздо; безтолкбво; 2. жартівлйвий, насмішкувб- тий
lora1 /1. діал. папуга (самка)] 2. Ам. папуга; 3. діал. балакуха, говоруха; 4. діал. тортура; dar ~; salir con una - діал. зро- бйти дурнйцю; cada ~ a (en) su guanacaste знай, кобйло, де брикбти lora2 fAM. болЯчка; вйразка (рана) lorcha1 /джбнка lorcha2 fixT. анчбус (риба) lord /77 лорд lorenzo тдіал. сбнце loriar гідіал. сл. перевіряти loriga ficT. 1. лускбтий обладунок; 2. кінська бронЯ
loriguero adj кольчужний, якйй відноситься до кольчуги (броні) loro1 /771. папуга; ~ del Brasil парагвбйсь- кий папуга; 2. опудало (про стару, яскраво нафарбовану жінкі] 3. діал. вивідач;
4. суднб (для лежачиххвориі] Ь.діал. тортура; 6. діал. злбдій на сторбжі; 7. діал. нбтміть; 8. діал. кинджбл loro2 ^'тбмно-корйчневий lorza /1. склбдка (на сукні)] 2. шрам, руббць los 1. art det(4. р. мн): los libros кнйги; 2. pron pers (ненагол. ф. знах. в. З ос. ч. р. мн., 2 ос. мн. ввічл. ф.) їх; Вас; fui a buscar a mis amigos у - encontró en la calle я пішбв за своїми товаришбми і зустрів їх на вулиці; ~ acompacaré hasta el instituto я проведу Вас до інституту losa /1. кам’янб плитб; плитнЯк; - de azotea тех. плитб покриттЯ; ~ de cimentación фундбментна плитб; - sepulcral* над- грббна плитб; 2. пбстка (для птахів)] ми- шолбвка; 3. гробнйця, могйла; 4. Л. Ам. морг; echar (poner) una ~ encima: echa (pone) una ~ encima він німйй як могйла; echar a uno una ~ sobre el corazón дуже засмутйти
losado /77 підлбга, вйстелена кам’янйми плйтами
losange frepanbfl. ромб (фігура на щиті) losar вистилбти кам’янйми плйтами loseta /див. losa 2; coger a uno en la ~ спрйтно обдурйти, упіймбти на гачбк losilla /1. див. losa 2; 2. обмбн; coger (tomar) a uno en la ~ спіймбти на гачбк lote /771. дбля, частйна; - de tierra зембль- на ділЯнка; ~ s de tierra селЯнські наділи; dividir en ~s розділйти на частйни; 2. взЯт- ка (у карта)?)] 3. вйграш (улотереї)] 4. діал. зблишки товбрів (які продаються за низькою ценою)
lotear vt 1. ділйти на ділЯнки (землю)] 2. діал. ділйти на частйни майнб (рухоме чи не рухоме)
lotería /1. лотербя; 2. лото; caerle (tocarle) a uno la ~.пощастйти (а лотерей 3. прбдаж лотербйних квитків (місце) ' lotérico ао/лотербйний lotero /771. організбтор лотербї; 2. прода- вбць лотербйних квитків lotificar \гідіал. див. lotear 1 lotizar іПдіал. див. lotear 1 loto /77 Л0ТОС loxoftalmo m кособкість loxótico ао/похйлий, косйй loza /1. кербміка; фаянс; 2. фаянсовий пбсуд; ~ vidriada емальбваний пбсуд lozanear vi, lozanecer * vi іст. 1. пйшно (буйно) розростбтися (про рослини)] 2. проявлЯти пиху (зарозумілість); 3. чвб- нитися, пиндіЬчитися lozanía /1. густб зблень (рослин); 2. квітучий вйгляд; стрункість, вйтонченість; 3. зарозумілість, чвбнство lozano adj 1. соковйтий, буйний, пйшний (про рослини)] 2. життєрбдісний; весб- лий; 3. зарозумілий, пихбтий lúa /1. сукбнна рукавйця (для чищення тварин)] 2. мор. підвітряний бік вітрйла; tomar por la ~ втрбтити керувбння luán adj діал. 1. жбвтий, жовтувбтий;
2. світло-сірий
lubina fixr. морськйй судбк, койкбн lubricación /змбзування, змбщування lubricante тех. 1. ^'змащувальний; 2. m змбщувальна речовинб, мастйло; ~ grafi- tado графітне мастйло lubricar и/змбщувати (механізми) lubricativo ао/змбщувальний lubricidad /1. слйзькість; 2. любострбстя, хтйвість
lubrico adj 1. слизькйй; 2. порочний; чут- тбвий, любострбсний, хтйвий lubrificación їдив. lubricación lubrificador m тех. мастйльник, пристрій для змбщування lubrificante adj, див. lubricante lubrificar \Лдив. lubricar lucarna /невелйке вікнб (бтвір), якб про- пускбє світло
lucas трісл. кбрти (гральні)] tirar a uno а ~ Л. Ам. не сприймбти всерйбз lucera /слуховб вікнб lucerna /1. люстра; 2. див. lumbrera 1,2;
3. ліхтбр; 4. летуча рйба; 5. іст. див. linterna; 6. див. luciérnaga; 7. сл. свічкб lucerno /77 СЛ. ПІДСВІЧНИК
lucero /771. зорЯ; - del alba (de la macana), - molendero діал. врбнішня зорЯ; - de la tarde вечірня зорЯ; 2. яскрбва зірка; Ве- нбра (планета)] 3. стулка вікнб; 4. зірочка (на лобі тваринкі); 5. сЯяння, блиск; 6. р! поет, бчі
lucidamente adv з блйском, блискуче lúcidamente advkсно, чітко lucidez /1. поет, блиск, лоск; 2. Ясність (розумну, твербзість (міркувань, доводів)] momentos de ~ хвилйни просвітлення (у душевнохворий] 3. діал. див. lucimiento lúcido adj\. поет. див. luciente; 2. світлий, Яснйй (про розумі)] Яснйй, чіткйй (про стиль)
lucido adj А. граційний, вйтончений; 2. об- мбнутий, обдурений
lucidor adjсЯючий; мерехтлйвий; блискучий
lucidura /побілка стін luciente до/сЯяючий, мерехтлйвий luciérnaga /світлЯк, світлячбк lucifer /771. люцифбр, сатанб, грішний бн- гел; 2. див. lucífero 2 lucífero 1. adj поет, яскрбвий, сЯючий; мерехтлйвий; 2. /77 врбнішня зорЯ, планбта Венбра, деннйця; 3. діал. сірнйк lucífugo adj поет, якйй уникбє світла, якйи боїться світла
398
lunado
lucilina fx¡M. очищена нбфта lucilo, lucillo m кам’янб поховбльна урна lucímetro /77 фіз. фотбметр lucimiento /77СЙЯННЯ, блиск; quedar con ~ вййти перембжцем lucio1 /77 ІХТ. щука
lucio2 1. adj гладенький, чистий, блиску» чий; 2. /77 калюжа (яка залишилася після відплив?) . . „ _
lucir v/Л. блищбти, сяяти, світити; 2. бли- щйти, виділятися; 3. принбсити кбристь (вигоду) (про роботу, справу 4. vt освітлювати; 5. покбзувати, виставляти напоказ (багатство); 6. білити (стіни)] ~se 1. ви- ряджбтис я; старанно вдягбтися; 2. блищбти, вирізнятися; 3. залишитися з нбсом (ні з чим); ¡lucidos estamos! отакбї! оцб так! luco /77 іст. гущавина, густий ліс lucoterapia їмед. фототерапія lucrar vt див. lograr 1; ~se отрймувати користь (вйгоду)
lucrativamente advз кбристю, з вйгодою
lucrativo adj 1. дохбдний, прибутковий;
2. корйсний, вигідний
lucro /771. дохід, прибуток; нажйва; ~s у
dacos ком. прибуток і витрата; 2. кбристь,
вйгода
lucroso прибуткбвий, вйгідний, дохідний
luctuoso adj Л, сумнйй, печбльний; пла- чбвний; скорббтний; 2. мед. перерйв- частий (продихання) lucubración f 1. напружена розумбва робота; 2. безсбнні нбчі (проведені за роботою); 3. плід рбздумів lucubrar просйджувати нбчі за роббтою lúcuma f діал. лукума (дерево і плід) lúcumo m діал. лукумо (дерево) lucha /1. боротьбі; - americana (libre) спорт, вільна боротьбб; - folklórica спорт, націонбльна боротьбб; ~ grecorromana спорт, класйчна боротьбі; ~ japonesa спорт, япбнська боротьбб, джіу- джйтсу; ~ electoral передвйборна боротьба; ~ a muerte боротьбб не на життя, а на смбрть; - de clases клбсова боротьбб; ~ por la paz боротьбб за мир; ~s internas міжусббиці; 2. боротьбб, бйтва; - de calles вуличні бої; 3. супербчка; дискусія; - literaria літературна супербчка, літературна боротьбб luchador /77 борбць
luchar vi 1. борбтися; - hasta la última gota de sangre борбтися до останньої крбплі крбві; 2. (con, contra) борбтися, воювбти; 3. сперечбтися, вестй дискусію luche1 m діал. морськб капуста luche m діал. клбси (дитяча гра) lucho adjAM. досвідчений, вмілий luda f сл. жінка
ludada f пов’язка (прикраса на лобі у жінки)
ludibrio /77 насмішка, знущбння; глум udjcro афгровйй ludimiento /77 тертЯ ludio adj діал. див. leudo udir втерти; потирбти, розтирбти udria fJl. Ам. нутрія, вйдра lúe /" 1. зарбзна хвороба; мор. епідемія; ~ venérea сйфіліс; 2, згуба, лйхо luego adv 1. швйдко, моментбльно; мйт- т*9' тУт же, негайно; con tres ~s іос. adv. Дуже швйдко, поспішно, мйттю; (de) - а ~ Юс. adv. швйдко, без затрймки, негбйно; ~ ~~ adv. тут же, одрбзу (ж); - по más іос.
aov- діал. негайно, одрбзу ж; 2. після тбго, потім; 3. Ам. ÍHo/ji, час від чбсу; 4. Ам. ?лизько, пбряд, біля; 5. со/7/тббто, отже; ufSi? ~ до поббчення; desde - іос. adv. негайно, збраз же; звичайно; звісно, безсумнівно; ~ que (como) іос. conj. як тільки. Щбйно
lueguito adv Ам. див. luego 1,1; ¡~! діал. ніколи, нізбщо!
luengo adj 1. див. largo 1; (hombre) de ~as barbas довгоборбдий; hace ~os acos у дбвні часй; 2. див. lejano; hombre de ~as tierras чужозбмець; 3. сл. головнйй, верхбвний; пбрший lufa í6ot. люфа lufre m діал. удбр lugano /7? орн. щйголь lugar /771. місце, місце розташувбння; ~ seguró безпбчне (надійне) місце; ~ disponible вільний прбстір; ~ de estacionamiento місце стоЯнки (іавтомобілів); по dejar ~ a dudas не залйшйти місця сумнівам; 2. місцбвість; насблений пункт; ~ de nacimiento місце нарбдження; - de residencia місце перебувбння; en nuestros -es у нбших місцях; 3. місце, урйвок (у тексті); 4. час, можлйвість; no hay - р- ara hacer tantas cosas нема чбсу (мож- лйвості) стільки зробйти; 5. місце, посб- да; 6. прйвід, підґрунтя; dar - (а) дати прйвід; 7. місце (у списк^)\ 8. діал. хутір, ферма (які здаються в оренді ~ acaserado зембльні угіддя; 9. діал. вбирбльня;
- común відхбже місце, вбирбльня; J-es comunes) загальні місця; банбльні істини; заялбжені банбльні фрбзи; - religioso місце поховання; en - de іос. ргер. зб- мість; збмість тбго щоб; en primer (segundo, etc.) - іос. adv. по-пбрше (по- друге); en último - іос. adv. у крбйньому рбзі; estar (muy) en su ~; estar (muy) puesto en su - бути своєчбсним; бути до рбчі; hacer - поступйтися (звільнйти) місце; hacerse - влаштувбтися, отрймати місце; знайтй своб місце в житті; quedar en buen (mal) - опинйтися у сприятливій (несприятливій) ситубції; tener - вміщб- тися, уміщбтися; мбти час; мбти місце, траплятися; ¡en su ~, descanso! військ. вільно!
lugareco 1. ^'сільський, селянський; місцевий; селищний; vestir un traje - носйти селЯнський бдяг; 2. m сільськйй жйтель, селянйн
lugarteniente m заступник (кого-небудь) lugo adj діал. безрбгий (про барана) lugre /77люгер (невелике вітрильне судно) lúgubre adj печбльний, похмурий; похоронний; canto - тужлйвий спів luición f мор. тертЯ
luir vt 1. мор. див. ludir; 2. діал. м’Яти, зминбти; мбрщити; 3. діал. навбдити глянець, глазурувати (гончарні вироби); -se зношуватися, ставбти непридатним, псу- вбтися
luis /77 іст. луїдор (монета)
luisa ґбот. ліпія, вербена лимбнна
luisón /77 діал. див. lobinzón
lujación їдив. luxación
lujar vt діал. див. lustrar 2
lujo /77рбзкіш, пйшність, вблич; objetos de
- предмбти рбзкоші
lujoso adj розкішний, пйшний; mueble ~ багбті мбблі
lujuria ñ. любострбстя, хіть; хтйвість; 2. пйшність, буйність (про рослинність) lujuriante adj пйшний, буйний (про рослинність)
lujuriar і//1. вкидбтися в розпусту; 2. злу- чбтися (про тварин)
lujurioso а^любострбсний, хтйвий; сластолюбний, розпусний lula їдіал. кальмбр lulero m діал. скблка (для тіста) lulipa f діал. нйжня спіднйця lulo1 тдіал. 1. згбрток, пакет; рулбн; 2. валик (з волосся)
lulo2 adj діал. 1. див. lelo; 2. худйй lumadero т сл. зуб (людини, тварини)
lumbago /77люмббго, простріл lumbar adj анат. поперековий; en la región - в ббласті пбпереку lumbeta Гдіал. ніж (длярозрізання папері lumbrada f 1. пблум’я, яскрбвий вогонь; 2. вбгнище lumbral /7? поріг lumbrarada' їдив. lumbrada lumbre1 f 1. вогбнь, пблум’я; apagar (encender) la - погасйти (запалйти) вогбнь; atizar la - роздмухати вогбнь; а - mansa іос. adv. на повільному вогні; 2. військ, запал; 3. пербдня частйна підкови; 4. просвіт (вікна, дверей); 5. світло; пблум’я;
6. рі крбмінь, кресбло і трут; piedra de ~ кремінь; 7. іскри, блиск; 8. іст. зір; 9. іст. світло рбзуму, свідбмість; 10. діал. поріг (дверей)] ~ del agua поверхня водй; дзбркало водй; а - de pajas іос. adv. в одну мить, миттєво; ni por - іос. adv. в жодному рбзі, нізбщо; dar - дбти вогню, дбти прикурити; досягтй свого; echar por los ojos, estar que echa - рвати і метати; ser la - de los ojos бути предмбтом обожнювання; світло в очбх; tocar a uno en la - de los ojos торкнутися хвброго місця
lumbre2 тдіал. див. lumbral lumbrera f 1. світнб тіло; 2. отвір у стблі (для освітлення і вентиляції); слуховб вікно на стблі; світловйй люк; 3. архіт. дахове вікнб; 4. іст. лбмпа, світйльник; 5. світйло, знаменйтість; 6. Л. Ам. лбжа; 7. мор. палубний ілюмінбтор; люк; 2. m д/бчі lumbrerada їдив. lumbrada lumen /771. іст. брган збру; 2. фіз. люмен (одиниця світлового потоку)] 3. мед. просвіт протоки (вени, артерії) lumia /проститутка luminar /77 світйло
luminaria /1. (рі) ілюмінбція; 2. церк. лам- пбда; 3. сл. вікнб lumínico adj світловим luminífero ^освітлювальний luminiscencia f 1. фіз. люмінесцбнція, світіння; 2. ел. світність luminiscente adj люмінесцбнтний, світнйй luminosidad /1. яскрбвість, освітленість; 2. фіз. світлосйла; 3. фіз. свічення luminoa«o adj 1. світлий, світнйй; cuerpo
- світнб тіло; rayo - прбмінь світла; 2. яскрбвий, світлий, блискучий; idea -а блискуча думка; mente -а світлий рбзум luminotecnia /світлотбхніка lumpenproletariado m політ, люмпен-про- летарібт f
luna /1. місяць; - nueva молодйй місяць, молодйк; - llena (en lleno) пбвня,? пбвний місяць; - menguante старйй місяць; - creciente молодйй місяць, серп місяця, молодйк; fases de la - фбзи місяця; el lado escondido (oculto) de la - зворотній бік місяця; 2. місячне світло; 3. див. lunación; 4. супутник (планетиj 5. товсте скло; дзбркало; armario de - ^зеркбльна шбфа; 6. див. luneta 1; 7. іхт. місяць-рйба;
8. лунатйзм; 9. зміна, переміна; 10. Л. Ам. відкрйтий двір; 11. іст. срібло; 12. сл. сорочка; - de miel медбвий місяць; media ~ півмісяць; кулбн, прикрбса (у вигляді півмісяця j іслам, магометбнство; piedra de la ~ лабрадорйт; a la ~ (de Valencia); a la
- de Paita діал. (здієсл. dejar, quedarse) з нбсом, ні з чим; при піковому інтербсі; de buena (mala) ~ у хорбшому (погбному) нбстрої; estar en la - витбти у хмбрах; levantar а Іа - підносити до неббс; pedir la - просйти неможлйвого; вимагбти зірку з нбба
lunación facrp. місячний місяць lunado а^'місяцеподібний, серпоподібний, у вйгляді півмісяця
399
lunar
lunar1 m 1. рбдимка; 2\ плйма (на шкурі тварини); 3. горбшок; цятка (на тканині, папері); 4, пляма, raHb6á; 5. невеликий дефбкт (Báfla)
lunar adj 1. місяць; acó (mes) - місячний рік (місяць); ciclo - кругоббіг місяця; 2. ют. срібний
lunarejo adj Ам. 1. плямистий (про тварин)?)] 2. який Máe родимки на тілі (про людині)
lunaria f бот. лунбрія, місячна травб, місячна рута
lunario 1. adj місячний (про місяць); 2. m календбр
lunático 1. adj божевільний; хвбрий на лунатизм; 2. /ялунбтик, снобрбда lunatismo m лунатизм, сомнамбулізм lunch /77 закуска, легкий снідбнок lunecilla f кулон, npnKpáca (у вигляді півмісяця)
lunero adj Ам. який прогулює по понеділках
lunes /77 понеділок; hacer San Lunes Ам. не працювбти в понеділок luneta f 1. скбльце окулЯрів; 2. іст. крісло (у театрі)\ 3. архіт. люкбт, тимпбн lunfa тдіал. сл. див. ladrón 2 lunfard*o 1. adjfl. Ам. злодійський; expresión ~а, término ~ злодійський жаргбн; macas ~as злодійські повбдки; 2. тдіал. див. ladrón 2,1; шахрбй; сутенбр; 3. лун- фбрдо (злодійське арго) lunik /77 бот. лунбрія, місячник lunilla їдив. lunecilla
Иlúnula ñ. лунка (на нігті)] 2. спец, луночка lupa /Тіупа, збільшувальне скло lupanar /77 публічний дім lupia f\. див. lobanillo 1; 2. діал. дріб'язок, невелика кількість грошей; 2. сот. діал. знбхар
lupino* 1. aq/вбвчий; uva ~а вбвча ягода; 2. /77 бот. люпин lúpulo /77 бот. ХМІЛЬ lupus /77 мед. BOB4¿K
luquete /771. сірник; 2. долька (лимона, апельсина); 3. діал. пбле під nápoM, пар: 4. діал. пліш; 5. діал. дірка (в одязі)] 6. діал. пасовйще, загублене сбред посівів lurte mil. Ам. лавйна
lusco adj іст. 1. косйй, кривйй; 2. корот- козбрий
lusismo, lusitanismo т слово (зворот) порту гбльської мбви в Інших мбвах lusitan»o, -a, lus*o, -а 1. adj португальський; 2. т, /португблець, -ка lustrabotas тдіал. див. limpiabotas lustrada fдіал. див. lustrado 2 lustrado 1. adj діал. див. lustroso; 2. т чйщення взуття
lustrador 1. adjmm навбдить блиск (глянець), поліруючий; 2. т текст, лощйльна машйна; 3. діал. див. limpiabotas lustrar vt\. наводити блиск (глянець); по- лірувбти; начищати; - las botas чйстити черевйки; 2. мандрувбти (країною) lustre /771. блиск, глянець, лоск; 2. блиск, слбва
lustreada їдіал. див. lustrada lustrín /771. діал. будка чистйльника взуття; 2. діал. див. lustrina 2 lustrina ЛІ. шовкова тканйна, шйтий збло- том і сріблом ]2. люстрйн (тканина)] 3. діал. крем для чобіт
lustro /77 1. п’ятиліття, прбміжок 4ácy в п’ять рбків; 2. люстра lustroso adj блискучий, глянцевий, по- лірбваний
lutado adj іст. трбурний (про одяґ) lútea їорн. Іволга, вйвільга lúteo ас^'бруднйй, мулистий luteranismo /7/лютербнство luterano1 1. ^‘лютербнський; 2. /77люте- рбнин
luterano2 adj діал. одягнений в Tpáyp , трбурний, жалобний
luto /771. Tpáyp, жалоба; 2. трбурна (жалобна) сукня, трбурний (жалббний) бдяг; llevar - бути в трб^рі (в жалббі); vestir de - носйти Tpáyp (жалббу); 3. гбре, скорбб- та; 4. р/TpáypHe убрбння; tener las ucas de tiene las ucas de - у нього бруд (Tpáyp) під нігтями
lutocar /77 діал. ручнйй візбк (для прибирання сміття) lutoso adj див. luctuoso lutria їзоол. нутрія
lux /77 фіз. люкс (одиниця освітленості) luxación їмед. вйвих
luz /1. світло (енергія)] ~ solar (del soh сбнячне світло; ~ del día, ~ diurna дбнне світло; - estelar світло зірбк; ~ natural дбнне світло; 2. світло, освітлення* - eléctrica електрйчне світло; електричне освітлення; - difusa розсіяне світло- intensidad de la ~ фіз. світлосила; línea de la - електропровб^ка; apagar la - По- гасйти (вймкнути) світло; dar - освітлювати; encender la ~запалйти світло; а Іа ~ de la luna при світлі місяця; hay го- рйть світло; 3. джерелб світла (освітлення); dame ~ посвітй мені; tráeme la ~ принесй мені лбмпу (свічку); trabajar соп Іа ~ працювбти при світлі; - de tráfico світлофор; 4. світло, знання; ~ de la verdad світло Істини (прбвди); la ~ de la razón світло рбзуму; arrojar ~ sobre una cosa пролйти світло на; 5. зразбк, приклад; 6. день, дбнне світло; a primera - іос. adv. зрбння, на світбнку; con las primeras luces іос. adv. на світбнку; 7. грбші; 8. рі знання, культура; hombre de escá sas luces обмбжена людйна; de pocas luces недалбкий, обмбжений; малогрб- мотний, неосвічений; 9. (рі) архіт. вікно, віконний просвіт; edificio de muchas luces^ будівля з багатьмб вікнами; світла будівля; 10. архіт. просвіт; - del puente просвіт (проліт) мбсту; a buena ~ loe. adv. толкбво, з розумом; a dos luces іос. adv. плутано; двознбчно; a toda a todas luces іос. adv. з усіх боків (ясно, очевидно)] entre dos luces ioc.adv. на світбнку; ні світ ні зоря; в сутінках; під грбдусом, напідпйтку; dará - випускати у світ, опуб- лікбвувати; привбдити на світ: народжувати; echar - набирбтися сил, одужувати; проливбти світло; rayar Іа ~ світбти, розсвітбти; sacar а - випускбти у світ, опублікбвувати; витягбти на світ (божий); salir а - з’являтися, брати почбток, вини- кбти; виходити у світ, бути опублікованим; виявлЯтйсЯ,рбзкрйвбтися, проявлятися; ver Іа ~ поббчити світ, народитися; а Іа - de la candela toda rústica parece bella вночі всі котй dpi luzbel m див. lucifer 1
400
llave
Ll, II / /4-а літера іспанського алфавітуЯльє llábana їдіал. кам’янЯ плитЯ (полірована) llaga f 1. виразка, páHa; 2. душбвна рана; печаль; 3. шов (цегляноїкладки)\ abrir la echar sal (meter el dedo) en la - роз’ятрювати (Ятрити) páHy, сипати сіль на рЯ- ни; dar en la ~ вгадЯти; роз’ятрити рЯну; indignarse la - Л. Ам. сердитися, драту- вЯтися; renovar la(s) ~(s) Ятрйти; зачепити за живб; ворушити минуле; la mala ~ sana; la mala fama mata дббра слЯва за піччю спить, а погЯна по світу біжйть llagar vt 1. спричиняти вйразки; 2. завда- вЯти неприбмностей (бблю); рЯнити llagoso ао/укрйтий вйразками llalla їдіал. невелйка вйразка (рЯна) llalli, llalli тдіал. смЯжена кукурудза; hacer ~ діал. розбйти на друзки llama1 ї\. пблум’я; вогбнь; en ~s палЯю- чий; estar en ~s палЯти; echar ~s віддЯти вогню; 2. зЯпал, прйстрасть; salir de las ~s y caer en las brasas потрЯпити з вогню та в пблум’я
Пата2 /оолбтйстий фунт llama3 їзоол. лЯма
llamada f 1. пбклик, зЯклик; вйклик; стукіт (Удвері)\ ~ de auxilio клйкання на допо- мбгу; - a filas прйзов до Ярмії; ~ telefónica телефбнний дзвінбк; вйклик по телефону; 2. знбски, примітки; 3. вйклик, за- прбшення (в інше місто}, billete de ~ без- коштбвний квитбк для іммігрЯнта; 4. Л. Ам. боягузливість; 5. військ. сигнЯл збб- РУ; batir ~ трубйти збір; 6. радіо вйклик; сигнЯл; - de socorro сигнЯл бідй llamadera /стрекЯло (у погонича биків) llamado тАм. див. llamamiento; así - так звЯний
llamador т 1. вісник; 2. глашЯтай; 3. дверний молотбк; 4. кнбпка дзвінкЯ llamamiento т пбклик, зЯклик; un ~ а Іа serenidad зЯклик до спбкою; lanzar (hacer) un - звернутися із зЯкликом !?т?г ^^ клйкати, закликЯти, прикликЯти; ' a la pizarra викликЯти до дбшки; ~ a uno зрагіе відкликЯти вбік; - un taxi викликЯти таксі; - al médico викликЯти лікаря; 2. клй- ^ти; благЯти; 3. клйкати, запрбшувати (в (?С77)> 4. скликЯти; ~ a Cortes скликЯти ап т5и’ 5‘ назив^ти, давЯти ім’Я; - por el apellido називЯти на прізвище; - las cosas
por sus nombres називЯти рбчі своїми іменЯми; 6. клйкати, вЯбити,. притягувати; ~ la atenciór привертЯти увЯіу робйти за- увЯження; 7. призивЯти, мобілізувЯти; ~ а filas призивЯти в Ярмію; - al orden закликЯти до порЯдку; 8. юр. устанбвлювати прЯво спадкувЯння; 9. vi викликЯти спрЯгу (про їжу), 10. (a, por) дзвонйти, стикати; ~ a la puerta стукати у двбрі; - por teléfono зателефонувати; no vayas donde по te llamen прййдеш незвЯний, підеш дрЯний llamarada f 1. спЯлах пблум’я; arder соп gran ~ яскрЯво горіти, палЯти; 2. іст. димовйй сигнЯл; 3. крЯска (сорому, гнів\ї)\
4. порйв, прйстрасть llamaron тдіал. див. llamarada 1 llamarse звЯтися, іменувЯтися, називЯти- ся; ¿cómo te llamas? як Te6é звуть? llamativo adj 1. гбстрий, якйй викликЯє спрЯгу (проїжії, 2. криклйвий, якйй впадЯє в око; colores (adornos, trajes) ~s яскрЯві (крикливі) кольорй (прикрЯси, костюми) llamazar т болбтйстий ґрунт llame тдіал. сильцб, сільцб, пЯстка llamear vi полум’яніти, палЯти llamingo тдіал., llamo тдіал. див. llama3 llamón adjЛ Ам. боягузливий, боязлйвий llampo т 1. діал. тбнко розмблена рудЯ; 2. Ам. купа каміння
llana1 /'штукатурна лопЯтка, кбльма; dar de * штукатурити, тинькувЯти llana2 ЛІ. лицьовий бік Яркуша nanépy; 2. див. llanura 2
llanada їдив. llanura 2 llanamente adv 1. щйро; 2. прбсто, зЯпро- сто, без церембній llanca їдіал. мін. азурйт llanda ї\. діал. жерсть; 2. жерстянЯ патб- льня (для пирогів)', 3. набрйдливість, нас- тйрливість
ІІапег«о 1. adj рівнйнний; región ~а рівнинна місцбвість; 2. /77 житель рівнйни llaneza ЛІ.див. llanura; 2. простотЯ, невимушеність (у поводженні)', alabo la ~ свя- тЯ простотЯ!; 3. простотЯ, лбгкість (стилю), 4. іст. щйрість, сердбчність llan*o adj 1. плбский, рівний, гладкйй; superficie ~а гладкЯ повбрхня; 2. покірний, дббрий; 3. простйй, невибЯгливий, скрбм- ний; 4. відкрйтий, щйрий; 5. прбстйй, не- хйтрий; 6. прбстйй, зрозумілий, яснйй,
очевйдний; 7. прбстйй, звичЯйний; 8. прбстйй, плебЯйський; 9.: palabra -а слбво із нЯголосом на передостЯнньому склЯді;
10. m рівнйна; a la ~а іос. adv. щйро; 11. прбсто, зЯпросто, без церембній; відкрй- то, публічно (про торги, аукціоні)', de ~, de ~ еп - іос. adv. прямо, відкрйто; en canto ~ іос. adv. прбсто, Ясно; звичЯйно llanoso adj рівнйнний llanque, llanqui тдіал. сандЯлія llanta1 fc.-r. капуста (сорт) llanta2 ЛІ. ббід (шйна) кблеса;~ de goma гумова шйна; 2. смуговб залізо; 3. діал. навіс, палЯтка (наринку)', 4. діал. каблучка, пбрстень (грубої роботи) llantén1 m бот. подорбжник llantén2 тдіал. див. llanto 1 llantera їдив. llorera llantema Ам., llanterío тдіал. див. llorera llantina їдив. llorera
llanto m 1. плач; сльбзи; provocar el ~ викликЯти сльбзи; anegarse (deshacerse) en ~ заливЯтися сльозЯми (слізьми); irrumpir en - розридЯтися; 2. діал. печЯ- льна нарбдна пісня; 3 .діал. сік (рослини) llanura ЛІ. площинЯ, рівна повбрхня; 2. рівнйна; - del río заплЯва, заплЯвна долйна llanuroso adj див. llanoso llapango adj, тАм. ббсий, босонбгий llapingacho тдіал. омлбт з сйром llar 1. тдіал. вбгнище, кухбнна плитЯ; 2. fpi ланцюг з гаком (для підвішування казанка) llardo таргопярц
llareta f діал. пбслід лЯми (використовується як паливо) llaucana їдіал. гірнйцький лом llauque тдіал. 1. оплЯта (м’ясом)', 2. чЯст- ка (при розподіленні подарунків) llave ЛІ. ключ; ~ maestra відмйчка; cerrar la puerta con ~ замкнути двбрі на ключ; doblar (torcer) la ~ повернути ключ (у замковій шпарині)’, falsear la ~ підробити ключ; 2. ключ, знарЯддя, пристрій; - de maniobra вЯжіль, рукоЯтка; ~ de tuerca гайковйй ключ; 3. мед. зуболікарські щипці; 4. тех. кран, клЯпан, запбрний вбнтиль; ~ de paso перепускнйй клЯпан; 5. радіо ключ, вимикЯч; 6. спуск (урушниці), 7. за- вбд, механізм (годинника), 8. муз. клЯпан (духового інструмента), 9. фігурні дужкй;
10. ключ (до розуміння, до шифру, вправ),
LI
401
llavera
11. архіт. ключ, замбк (Ьклепіння/, 12. муз. скрипковий ключ; 13. р/Л. Ам. рбги (у бика), ama de ~s еконбмка; debajo de (tras) debajo de (tras) siete ~s під замкбм; за ciMOMá 3aMKáMn; andar a media ~діал. бути під мухою; echar la - закрйти на ключ; виробити, відшліфувбти, надбти завбрше- ності; estar a toda - діал. бути п’Яним як чіп; perder las ~s діал. страждбти пронб- сом; recoger las ~s піти остбннім; ahí te quedan las ~s бери кермб влбди у свої руки; abril у mayo son las ~s de todo el año май холбдний — рік хліборбдний llavera /діал. еконбмка llavero /771. ключник; ключбр (іст.)] 2. кіль- цб, брелбк (для ключів)
Песо 1. ^'цілинний (про землю)\ 2. /77ЦІПИНб llegada п. прибуття, приїзд; надхбдження (вантаж}/)] 2. прихід, наближення (весни) llegar vi 1. прибувбти; приїжджати, прихб- дити; - a Moscú приїжджбти в Москву; - basta la casa дійтй до дбму; ~ a tiempo прийтй вчбсно; - por la tarde прийтй ввб- чері; - en tren (en avión) прибувбти пбїз- дом (літакбм); - inesperadamente нагрянути; ~ tarde приїхати (прийтй) пізно; запізнйтися; 2. доживбти; досягбти; дотягувати; 3. прихбдити, надхбдити; le llegó la vez тепбр чбрга за ним; 4. досягбти, добивбтися (мети), ~ a ser profesor стбти викладачбм; 5. (a, hasta, por) діставбти, дотягуватися; досягбти, дохбдити; по ~ а la manivela de la puerta не діставбти до ручки двербй; ~ a (hasta, por) la rodilla І бути до колін (про одяг) 6. надхбдити, наближбтися; llegó la primavera прийш- лб веснб; 7. вистачбти, бути достбтнім;
І 8. збирбти, з’єднувати; 9. наближбти; ~ a las aceitunas прийтй на шапкобраннЯ; ~ apuerto de salvación сховбтися від не- безпбки; - lejos: éste llegará lejos цей далбко піде; ~у besar (el santo) прийтй на готовбньке; eíque primero llega, ése la calza чиЯ відвбга, тогб й перембга llegarse 1. наближбтися, підхбдити; 2. ітй, пітй; ходйти, сходйти; - ala tienda пітй (сходйти) в магазйн; 3. з'єднуватися, приєднуватися
llena /'підняття водй (в ріці)] пбвінь; пбводок llenador adj діал. ситний, поживний llenamente advбагбто, в достбтку llenante /діал. приплйв (на морі) llenar vt\. (con, de; vr) наповнЯти(ся), заповнятися), переповнЯти(ся); ~ el vaso de agua напбвнити склянку водбю; ~ el bolsillo de caramelos набйти кишбню цукбрками; ~ el vacío запбвнити пробіл; ~ un formulario запбвнити бланк; ~ el corazón de alegría напбвнити сбрце рбдістю; 2. займбти вакбнтне місце; 3. подббати- ся, бути до смаку (до душі); запліднювати; 4. осипбти (мйлостями); 2. vi досягбти пбвні (про фазу Місяця)] ~se 1. наїдбтися; напивбтися; 2. сбрдитися, гніватися; роз- пблюватися, розхбджуватися llenero ^'закінчений, вйконаний; пбвний llen*o adj\. напбвнений, пбвний; перепбв- нений; 2. знбючий, компетбнтний; 3. пбвний (ПрО фазу МІСЯЦЯ)] 4. /77П0ВНЯ, пбвний місяць; 5. перепбвнений зал (у театрі, на концерті) 6. достбток, багбтство; 7. доско- нблість, завершеність; de - (en ~) іос. adv. пбвністю, цілкбм; panza ~а se ríe del hambre ajena сйтий голбдному не товбриш llenura ^достбток, повнотб llera /’кам’янйсте місце, скелЯста місцбвість lleta /'ростбк, пбросток lleudar и/стбвити тісто на дріжджах lleulle діал. 1. ас{гнепридбтний; непотрібний; 2. /77 новобрбнець, призовнйк lleva, llevada /’перенбсення, перевбзен- ня; носіння
llevadero а^’терпймий llevadizo adj 1. див. llevadero; 2. пере- носнйй; пересувнйй
llevador 1. adj шш нбсить; якйй перенб- сить, перевбзить; 2. m носій llevanza /"орбнда (маєтку) llevar vt 1. носйти, нестй; віднбсити; - en los brazos нестй на рукбх; - los libros а la biblioteca віднестй кнйги в бібліотбку; 2. возйти, везтй; відвозити; перевбзити; ~ el equipaje a la estación відвезтй рбчі на вокзбл; 3. водйти, супровбджувати; від- вбдити; la madre lleva al nico de la mano мбти ведб дитйну за руку; la madre lleva al nico á casa мбти відвбдить дитйну до- дбму; 4. принбсити; внбсити; ~ la intranquilidad a aquella casa принестй (внестй) в дім тривбгу; 5. віднбсити, відсувбти, переміщати; 6. вестй, привбдити; este camino lleva a la ciudad ця дорбга ведб в місто; 7. вестй, тягтй за соббю; бути при- чйною; ~ a la desesperación довестй до відчаю, привестй у відчай; - a efecto ви- кбнувати; - al crimen призвестй до злб- чину; 8. носйти (сукню)] ~ bigotes (barba) носйти вуса (бороду); - un peinado corto носйти корбтку збчіску; 9. мбти при собі; мбти в наявності; - consigo носйти з соббю, мбти при собі; 10. стЯгувати, брбти (гроші) 11. принбсити плодй (про землю, дерева) 12. відірвбти, відділ йти (силоміць) знестй (голову) 13. переносити, витрймуватйї терпіти; ~ un chasco en un negocio зазнбти невдбчі у якійсь спрбві; - mal lasoltería погбно перенбсити са- мбтність; 14. перекбнувати, схилЯти, за- лучбти на свій бік; 15. зав’язувати (дружбу; знайомство) 16. досягбти, домагбти- ся; - a cabo здійснювати, завбршувати;
17. прбвити (конем) 18. орендувбти (землю, маєток) 19. (із ім. на познач, часу) llevamos seis acos de carrera ми нав- чбємося ужб шість рбків; (él) lleva cinco días ausente він відсутній уже п’ять днів;
20. (здієприкм. на познач, заверш. дії): el discípulo lleva aprendido (sabido)todo el programa Учень засвбїв усю прогрбму; llevo leídas veinte páginasdel libro (я ужб прочитбв) двбдцять сторінбк кнйги;
21. (por): ~ por tema (por cortesía) чинй- ти із упбртості (із люб’язності); 22. (з ім. на познач, часу, відстані, розміру, ваги, вираження різниці у часі, відстані, розмірі, вазі)', el hermano mayorlleva al menor doce años різнйця у віці між молбдшим і стбршим брбтом дванбдцять рбків; te llevo dos anosnada más я стбрший за тббе лишб на два рбки; 23. займбтися; брбти на сббе; - la cuenta вестй рахунок; ~ las cuentas (los libros,la contabilidad) ком. вестй бухгалтерські кнйги; 24. мат. трймати в голові (цифри)] ~ adelante (una cosa) вестй спрбву; продбвжувати почб- ту спрбву; втілювати в життЯ (ідбю, про- бкт); ~ las bien (mal) (не) лбдити, (не) уживбтися; ~ lasde perder бути у збйтках (у прбграші); бути у невйгідному станбви- щі; ~ lo mejor перемагбти, брбти гбру; ~ lo peor програвбти, зазнавбти порбзки; ~ pordelante una cosa брбти до увбги; дббре пам’ятбти; - у traer пліткувбти, лихослбвити; no ~las todas consigo від- чувбти непбвність (страх); бути насторбжі llevarse 1. віднбсити; вивбдити; відвбзи- ти; 2. використбвуватися, застосбвувати- ся; 3. мбти різнйцю (у віці)] nos llevamos dos años різнйця між нбми два рбки;
4. відчувбти (гнів, роздратування, досаду) ~ bien (mal) (не) лбдити, (не) уживбтися; - por delante руйнувбти; - a uno por delante Ам. ображбти (крйвдити); ~ lo Cablea діал. не вдбтися (про справу)
llipihue /7? діал. вії
lliu-lliu adj діал. очйщений (про картоплю в мундирі)
lloclla /діал. 1. пбвінь; 2. руслб (утворене потоком води)] ~ sin agua хвалькб- criarse en la - ростй бездбглядним lloco m діал. 1. шматбчок сухбго гарбузб- 2. шкбпа, конячйна; 3. шкварки Нога /діал. нічнб неспаний біля покійника- guardar risa para la - передббчити невдбчу ’ lloradera /Л. плач чбрез дрібницю; пхй- кання; 2. іст. див. llorona 1 llorado тдіал. ппач, печбльна пісня (жителів саван)
llorador 1. ¿¿У'плбчливий; 2. m плакса lloranduelos, lloramicos com. плбкеа н»Ьня; рбмеа
llorar и/1. (vt) плбкати, лйти (проливбти) сльбзи; ~ a moco tendido (a moco у baba, a cántaros) заливбтися сльозами (слізь- мй); - (con) lágrimas de sangre плбкати кривбвими сльозбми; - con un ojo прики- дбтися плбчучим; hacer - змусити плбкати; довестй до сліз; - a lágrima viva плбкати гіркйми сльозбми; 2. сльозйтися; 3. (vt) кбпати, покривбтися крбплями волбги;
4. vt оплбкувати; шкодувбти; - sus pecados кбятися у своїх гріхбх; 5. скбржитися, нарікбти, стогнбти; 6. діал. лйчити, бути до лицй; 7. Ам. не лйчити, сидіти погбно (про одяг) el que no llora по mama під лежб- чий кбмінь водб не течб
lloredo /77лаврбвий гай llorera /’голоснйй і тривблий плач llorido /77 Л. Ам. див. lloriqueo llorín aq/плаксйвий (про дитин}) lloriquear и/пхйнькати, схлипувати lloriqueo /77пхйнькання, схлйпування llorisquear vi діал. lloriquear lloro /771. ллаксйвість; 2. див. llanto 1 llorón adj\. плбчучий; плакейвий; плакучий (продерева)] sauce - плакуча вербб;
2. висЯчий; 3. m плбкеа; 4. плакуча вербб;
5. плюмбж (з пір'я)
llorona /Л. плакбльниця; 2. сп’яніння, хміль;
3. діал. совб; 4. рі Л. Ам. великі шпбри (у гаучо)
llorosamente adv з плачбм; плаксиво, сльозлйво
lloroso adj 1. заплбканий; ojos ~s заплб- кані бчі; 2. плачбвний, сумнйй llosa /діал. присадйбна ділянка llovedera /діал. злйвові дощі llovedizo adj 1. якйй протікбє (про дах)] 2. дощовйй (про водУ) llovedor ¿¿Удощовйй, якйй принбсить дощ llover* 1. impere тектй, ітй, лйтися (про дощ)] llueve дощ ідб; llueve a cántaros дощ ллє як з відрб; llueve a cielo roto ллє як з відрб; 2. vi звблюватися (про неприємності, нещастя) a secas у sin seco у sin ~ іос. adv. без попербдження; як сніг на гблову; como llovido (del cielo) іос. adv. несподівано, непередббчено; * sobre mojado бідб однб не хбдить; бідб біду рбдить, бідб бідУ вбдить lloverse протікбти (про да)) llovido /77 безквитковий пасажйр; збєць llovioso adj див. lluvioso llovizna /мжйчка lloviznar и/мороейти lloviznoso aq/промбклий, вогкий llueca / квбчка; echar una - посадити квбчку на Яйця lluego adv арго пбтім lluro adj діал. рябйй (про лице) lluvia /Л. дощ; - artificial штучний дощ; ~ elotera Л. Ам. дрібнйй тривблий дощ, мжйчка; 2. дощорб водб; nube de ~ дощо- вб хмбра; 3. потік; 4. діал. душ lluvial adj іст. дощовйй (проводі) lluvioso ^‘дощовйй (про сезон, місцевість)
402
macolla
M m
M, m f 15-а літера іспанського алфавіту éMe
mabinga ffl. Ам. 1. гній; 2. паскудний тютіЬн
mabita діал. 1. /пристріт, лихб óko; 2. com.
невдбха; бідолбха
maboya m Ам. злйй дух
mabuja f діал. HiHHá ящірка
mabujo m мор. KOHonáTKa (інструмент)
mabuya /діал. 1 .див. mabuja; 2. диб вол,
чорт
maca / 1. слід від yqápy, пляма (на фрукта*); 2. дефект (на сукні, тканині}, 3. при- кидбння, актбрство, хизувбння maca2 /гамбк
macabí m 1. діал. спритник, пронбза; 2. діал. розбійник
macabisa /діал. eecéna дівчина macábrico adj див. macabro macabro adj 1. похорбнний, погреббль- ний; 2. похмурий, жахлйвий, зловісний; espectáculo ~ жахливе видбвище macaca /1. макбка (самиця)', 2. діал. сп’яніння, хміль
macacino діал. 1. ас/злодійкуватий; 2. m злбдій
macaco adj 1. діал. страшнйй, некрасй- вий; потвбрний; 2. Л. Ам. дурнйй, нерозумний; безглуздий; 3. m макбка (самець)] 4. Ам. китбйський поселбнець; 5. Л. Ам. бука, опудало; - viejo no sube a palo podrido Л. Ам. полохлйвий збєць і пенькб боїться
macacoa /діал. печбль, журбб macadam, macadán m грбвієве дорбжнє покриття, макадбм
macagua /1 .Ам. орн. макбгуа (денний хи- х<ниптаУ)\ 2. діал. зоол. макбгуа (отруйна
roacal m діал. збрості кущів macana /1. макбна (старовинна індіанська зброя)\ 2. лежблий товбр; 3. Л. Ам. 2jPT» насмішка; знущбння; 4. Ам. пблиця; Зя?а к 5‘ Ам‘T0BCTá пблиця; 6. діал. ру- батогб; 7. діал. макбна (пальма з WHOK)деревиною} 8. Л. Ам. кйрка, мотй- Kálía flia/7' шаль> пелерйна; 10. діал. ма- тм ■вовняна тканина} 11. діал. див. небмп' * Ам‘ Згадка, вймисел;
дурнйця, нісенітниця; de -
піап 'Д1ал'без сУмнівУіа raja - іос. adv. мол. сувбро; круто, без поблажок; de raja
- іос. adv. діал. неодмінно; ser muy ~ діал. бути сйльним (витривалим) macanazo /771. удбр пблицею; 2. Ам. груба вйхватка; 3. вйгадка, вймисел; 4. Ам. набрйдливість, настйрливість macanche adj діал. хвороблйвий, слабого здорбв’я
macandá m діал. чаклунство; чбри macaneador adj Л. Ам. 1. див. macanero 1; 2. незгрббний
macanear vt\, діал. бйти пблицею; 2. Л. Ам. обробляти збмлю кйркою (мотйкою);
3. діал. полоти; корчувбти; 4. vi Л. Ам. молбти нісенітницю; 5. Л. Ам. робйти по- гбно (незгрббно); -se старбнно працю- вбти
macanero Л. Ам. 1. aqjr винахідливий, схильний до вйгадки; 2. m іст. людйна, оз- брбєна пблицею
macano діал. 1. adj тбмний (про колір)', 2. m тбмний кблір
macanudo adj 1. дивовйжний, вражаючий; надзвичбйний; 2. Л. Ам:,ріал, пречудбвий, чудбсний; 3. діал. нісенітний, безглуздий;
4. діал. складнйй, важкйй; 5. діал. сйль- ний, могутній
macaón /77махабн (метелик macaquear 1. viЛ. Ам. мавпувбти; 2. \ЛЛ. Ам. крбсти
macaquito m діал. див. macaco 2 macar vt іст. див. magullar; ~se загнивбти (про фрукти)
macarela fдіал: макрбль, скумбрія macarelo /77задирбка, забіяка macareno 1. афсвастлйвий; 2. /77хвалькб, самохвбл, фанфарбн macarro1 m хліббць, булочка; батбн macarro2 adj діал. підгнйлий, зіпсбваний (про фрукти)
macarrón1 m\,(pt) макарбш', 2. див. mostachón
macarrón2 m альфбнс macarronea /літ: вірш у макаронічному стйлі
macarrónico adj літ. макаронічний; poesía ~а макаронічна побзія macear vt 1. завдавбти удбрів пблицею;
2. Л. Ам. тримбти парі; бйтися об заклбд;
3. vi див. machacar 2
macedón, macedónico лс/македбнський macelo m див. matadero 1
maceo m 1. удар пблицею; 2. набрйдливість, настйрливість
maceración /1. тех. мацербція; вимочування; ~ del cáñamo вимбчування коно- пбль; 2. настоювання; отрймання нас- тбю; 3. рел. умертвіння плбті maceramiento m див. maceración macerar vt 1. тех. мацерувбти; вимбчу- вати; - el cáñamo мочйти коноплі; 2. рел. умертвляти плоть; 3. настбювати, робйти настій; -se умертвляти (своіЬ) плоть macerina /див. mancerina maceta1 /1. рукоятка, ручка (інструмента)', 2. каменедробйльний молотбк; 3. Ам. дерев’яний молотбк; киЯнка; ручнб баба;
4. діал. див. macana 1; ó ponerse - Л. Ам. постбрітися, постбріти; ser duro de - Л. Ам. бути дурнйм (тупоголбвим) maceta2 /1. квіткбвий гбрщик; 2. підстбвка (вбза) для штучних квітів; 3. діал. склянка (для вина)', 4. діал. букбт квітів; 5. Л. Ам. пйшне волбсся, шевеліЬра maceta3 adj 1. Л. Ам. неповороткйй, повільний; 2. діал. дріб’язкбвий, грошбвий macetear vt\. м’яти шкіри (киянкою); 2. Л. Ам. бйти дерев’яним молотком macetero m підстбвка для квіткбвого гбр- щика
macetudo adjЛ. Ам. с товстйми корбткими ногбми
macicez f густотб, компбктність; напбвне- ність
macilento яс/вйснажений, змарнілий macis /шкаралупа мускбтного горіха macizar 1. иґзаповнити, наповняти; наби- вбти; 2. и/кйдати примбнку (уводу) macizo adj], пбвний, напбвнений; 2. гус- тйй, компбктний; 3. обґрунтбваний, аргу- ментбваний; 4. m масйв (гірський, житловий)', 5. діал. кбшик квітів; 6. архіт. простінок; - de cimentación фундбментна плитб, фундбмент; 7. клумба macla /1. льоном’ялка, тріпбло; 2. мін. кристбл з двійникбми maco 1. adj арго паскудний, підлий; 2. m діал. бко; 3. діал. жбба; coger aunó como - saltando діал. затрймати, схопйти macoca /1. інжйр (різновид)', 2. Л. Ам. щй- голь по голові
macocoa f діал. див. macacoa macolla íAm. пбростки (від одного стебла)
403
macollado
macollado adj діал. певний, наповнений (до країв)
macollar 1. vi(~sé) пускбти nápocTKn; 2. vt діал. відкладбти, збирбти (гроші) macollo тдіал. див. macolla macomitas m pi макоміти (індіанці в Аргентині
macón1 /771. бджолині ебти (без меду);
2. діад, пропбліс, бджолиний клей macón2 adj діал. величбзний macona /"великий кбшик (без ручої) macos m pi mókoc (індіанціу Венесуелі) macota їдіал. міські жителі, городяни macote adj діал. велйкий macroanálisis m хім. макроанбліз, вивчення макроструктури macrobiano adj див. macrobio 1 macrobio adj 1. живучий, життєздáтний;
2. діал. старйй
macrobiosis, macrobiotia fдовголіття macrobiótica /геронтолбгія macrocefalia /макроцефблія macrocéfalo 1. adj великоголбвий; 2. m макроцефбл
macroclima m макроклімат macrocosmo m макрокбсм(ос), світ, Bcécen* macroscópico ао/макроскопічний macuá m 1. діал. чаклунство, вopoжбá; nápn; 2. діал. nácTKa
macuache m Л. Ам. неписьмбнний індіб- нець
macuachi тЛ.див. macuache; 2. грубіян, хам
macuba, macubá f макуба (ароматний тютюн)
macuco adj 1. діал. хйтрий, потайлйвий;
2. Л. Ам. див. morrocotudo; 3. діал. ста- , рйй; непотрібний; непридбтний; 4. mхитрун; прбйда; 5. Л. Ам. здоровйло (про підлітка)', 6. діал. куріпка (різновид)
І macuenco adj 1. діал. худйй (про тва- ринУ\ 2. діал. непридбтний; 3. діал. див. macón2
macuico adj діал. див. macuenco 1 macujeár vi діал. див. mascullar mácula /і. див. mancha 1; 2. raHb6á, без- чбстя; (ганббна) плЯма; 3. обмбн, nácTKa;
4. астр. плЯма; ~s del sol ебнячні плЯми;
5. мед. пігмбнтна плЯма
maculado adj А. плямйстий, у плямах; 2. бот. плямйстий (пролисггі) macular гідив. manchar 1, 2; ~se полігр. мастйтися (про відтиск) macularlo adj плямйстий (про тваринУ)\ рябйй (про масть тварини) maculatura /макулатура, друкбрський брак maculca їАм. див. macurca macumbé adj діал. велйкий macún їдив. macuñ
macundales m pi діал., macundos m pi
діал. 1. дом0шнє начйння; мбтлох; 2. вй- года, прибуток
macuñ тдіал., macuñi тАм. пбнчо macuquero т 1. людйна, як0 займбється незакбнним вйдобутком метблу на закй- нутих máxTax; 2. діал. спрйтник, пронбза;
3. adj діал. спритний, пронбзливий macuquino adj діал. див. macón2 macurca /77. Ам. homotó, біль (у м’яза)) macurque тдіал. судбма (в кінцівка*) macutene т Ам., macuteno т Л. Ам. кишенькбвий ЗЛ0ДІЙ
macuto /77 1. речовий мішбк, речмішбк (солдата)', 2. діал. торбйна; no faltarle а uno sino el ~ діал. злидарюв0ти, бідувбти; по querer que otro tenga ~ діал. бути . збздрісним
macha1 /77. Ам. сп’яніння macha2 ЇАм. див. marimacho machaca 1. frex. м’ялка, тіпблка; 2. com. набридлива людйна, зануда; ¡dale ~! ну й упбртюх!
machacadera їдив. machaca 1 machacador ¿¿У'дробйльний machacadora /"дробйльний млин, дро- 6ápKa; ~ de piedra каменедроббрка machacante m 1. солдбт, якйй прислужує сержбнту; 2. діал. дуро (монета, що дорівнює б песетам); 3. діал. помічнйк шо- ф0ра
machacar vt 1. товктй; м’яти; дрібнйти; 2. довббти, зубрйти; 3. розбирбти, перемасти; 4. viнаполягбти, упирбтися machacón 1. ^'набридливий; 2. m зануда
machaconería /набрйдливість, настирливість, нав’язливість; занудливість machada ЇЛ. стбдо кіз; 2. дурість, безглуздість
machadera їдіал. льоном’ялка machado1 /77Сокйра machado2 adjЛ. Ам. п’яний machamartillo: а - loe. adv. грубо, недбб- ло; міцно, надійно; creerlo а - сліпо вірити machambrar гідив. machihembrar machanga їдіал. див. machaquería machangada їдіал. див. mamarrachada machango1 г1. діал. див. mono; 2. діал. див. mamarracho; 3. Ам. див. macaco 2;
4. діал. конячйна
machango2 adj діал. див. machacón 1 machanquería їдіал., machaque m діал. див. machaquería
machaquería /'набрйдливість, настирливість, нав’язливість; занудність machaquear \4Ам. див. machacar 1 machaqueo m дрбблення, товчіння; подрібнення
machaquero adj див. machacón 1 machar \4див. machacar 1 macharse Л. Ам., machascarse діал. напивбтися; сп’яніти
machazo adj 1. діал. величбзний; 2. Л. Ам. хорббрий; зyxвáлий
machembé: ¡quó~! діал. якйй молодбць! machera їдіал. розсадник кбркового дуба macheta їдіал. малбнька сокйра machetazo /77удбр мачбте machete т 1. мачбте, велйкий ніж (для різання очерету, ~ de zapador сапбрний ніж; 2. nanám, тесбк; 3.6améT; 4. португб- льська гітбра; 5. Л. Ам. склбдка (на нижній спідниці) 6. діал. див. macho2 4; amarrar ~ діал. досягати повноліття (про юнака) machetear vt\. руббти мачбте (тесаком); 2. мор. укріплювати náni; 3. діал. розпро*- дувати товбри (за низькою ціною)', 4. vi мор. зазнавбти кільовбї хитавйці (про судно), 5. діал. наполягбти, упирбтися;
6. Л. Ам. трудйтися; dejarse (hacerse) ~ Л. Ам. зароойти по шйї machetero m 1. мачетбро, руббльник цукрбвої тростйни; 2. діал. солдафбн, воЯка; 3. Л. Ам. робітнйк; подбнник; 4. Л. Ам. тупйй учень; зубрйло; 5. Л. Ам. полігр. складбльник
machetona їдіал. велйкий дорбжній ніж machi com. Л. Ам. знбхар, -ка machí тЛ. Ам. знбхар machia їдіал. мужність, стійкість máchica ЇЛ. діал. бброшно (зі смаженої кукурудзи, приправленої цукром і корицею); 2. діал. бброшно (зі смаженого ячменю)
machiega adj: abeja ~ бджолйна мбтка machiembrarse діал. див. machihembrarse
machigay т діал. 1. народець, нббрід, наволоч, дрібнбта; 2. дрібнб худбба machihemhradora /"шпунтувальний вер- ctót
machihembrar vt шпунтувати (дерев’яні вироби)', ~se діал. співмбшкати (поза шлюбом)
machín т 1. (М.) міф. купідон; 2. іст. не віглас, грубіЯн, селюк; 3. діал. співжиттй (поза шлюбом)
machina ЇЛ. підйомний кран; 2. див. martinete2 4; 3. діал. каруебль machinarse Л. Ам. див. machihembrarse machincuepa ЇЛ. Ам. 1. перекидбння; 2. перехід в іншу пбртію; dar la - перейти в іншу політйчну пбртію, переметнутися machinete тдіал. див. machete machio adj діал. неплодючий (про дерево)’, дикорбслий
machitún т діал. знбхарський (шамбн- ський)обрЯд
macho1 т 1. самбць; ~ (de) cabrío козбл цап; 2. (~ romo) мул; 3. рослйна чоловічої CTáTi; 4. гаплйк; 5. гвйнт; болт; - del timón мор. рульовйй штир; 6. дурень; 7. буд. стовп, стійка, опбра; 8. діал. неочйщене зернб рйсу; 9. діал. палянйця з кукурудзи і ейру; 10. діап. білий інозбмець; 11. adj дурнйй; 2. міцнйй, ейльний; vino ~ міцнб винб; pelo - жорсткб волосся; montar el ~ діал. розгніватися, розійтйся; pararle el - а uno Ам., pararle los ~sa uno діал. осадити, постбвити на місце; ¡eso es ~І діал. не вййде!’ не піде!
macho2 т 1. ковбльський молот; 2. ковбд- ло; 3. діал. див. modorra; 4. проведення 4ácy; pasar el ~; amarrar el - діал. вбсело провбдити час, розважбтися, забавлятися machón1 т див. macho11, 7 machón2 adj діал. велйкий, здоровбнний (про людину
machona adj 1. мужеподібна (про жінку)\ 2. із хлопчбчими повбдками (про дівчинку) 3. їдив. marimacho machorra ЇЛ. безплідна ебмиця; 2. Л. Ам. див. marimacho; 3. діал. зоол. лама machorro adj безплідний machorrucio т діал.: jugarle a uno ~ провести, обдурйти, надути machota1 їдив. 1. молодчйна (про дівчину)', 2. див. marimacho; a la ~ іос. adv. діал. недббло; Л. Ам. грубо, різко machota2 ї Л. Ам. див. marimacho machote1 т велйкий дерев’яний молот; а ~ іос. adv. міцно, надійно;ріал, грубо, різко machote2 /771. Л. Ам. віха, стовп (у шахтар, 2. Ам. чорновйк, чернбтка machote3 m молодбць, молодчйна machucadura ї, machucamiento m 1. удар, забій; 2. контузія
machucar і/М. бйти; м’Яти; зминбти; 2. Л. Ам. див. machacar 1; 3. діал. вйпрати (білизну
machucazo тдіал. див. machucadura machucona їдіал. погбна прбля machucho1 тдіал. диЯвол, чорт machucho2 adj 1. розсудливий; 2. зрілий (про віїї)
machuelo т 1. серцевйна (часнику)', 2.3á- родок
machuno чоловічий; 2.6áTbK¡BCt>^ madama ЇЛ. nám, мадбм; 2. Л. Ам. повитуха, повивбльна ббба; 3. діал. декора- тйвна рослйна; 4. Л. Ам. хазЯйка будинку розпести
madamisela ЇЛ. пбнночка; 2. придворна дбма
madapolán т текст. MaAanonáM; MiTKánb madeja ЇЛ. мотбк (шерсті)’, 2. розпущене волбсся; 3. слабкб (нбмічна) людинб; - sin cuenta плутанйна, безглуздя; плутаник; enredar(se) la - запл^гувати(ся), усклбднювати (ся) (про справу; hacer ~ довестй до стбну тягучості (лікер) saber vender sus ~s вміти влаштовувати свої спрбви
madejo тдіал. зомління madera1 ЇЛ. деревинб; дбрево; ліс; ^ brava тверда деревинб; - contra-chapada
404
magisterio
(contrapeada) фанбра; - en pie ліс на кбрені; de - дерев’яний; деревний; aguar la ~ сплавляти ліс; 2. спрйтність, меткість, вправність; 3. гравера (на дереві)', descubrir la ~ виявити своТ вади; no holgar la
- трудйтися не покладЯючи рук; pesar la
- бути лінивим (неповоротким); saber а Іа
- ye¡6páTH з молокбм MáTepi (погані звички), sangrar la ~ зробйти надріз на сосні (для отримання смоли), ser de mala ~ tener mala - бути лінйвим (неповоротким); бути лбжнем; toquemos habrá que tocar - не зурбчити б
madera2 /"мадЯра (сортвина) maderable яо/будівбльний (про ліс) maderada /оплавнйй ліс maderaje, maderamen m дерев’яний KapKác, дерев’яний octób maderería f 1. лісозаготівля; 2. склад
лісопромислбвець, торгб- вець лісом; z. cnnáBHHK; 3. тбсля maderero2 adj деревообрббний (про промисловість)
maderista m Л. Ам. див. maderero11 madero m 1. колбда; балка; 2. дерев’яний брус; 3. суднб, кораббль; 4. ббвдур, пень madescente adjтрбхи волбгий mador m мед. волбгість (шкіри) madoroso adj волбгий (про шкір}) madras m Мадрас (бавовняна тканина) madrasta íAm., madrastra ЛІ. мачуха; 2. незручність, завада; 3. TiopMá, в’язнйця;
4. арго ланцюг (в’язня, каторжанина) madraza f жаліслива MáTiHKa madre f 1. мати; - de familia(s) мати сімбйства; - de numerosa prole багатодітна m¿th; - de pila хрещбна мати; 2. Má- тінка (звернення до монахині)', 3. еконбм- ка (у лікарні, притулку) 4. старійшина (про жінку) 5. анат. матка; 6. батьківщй- на; la ~ patria MáTH батьківщйна; 7. руслб (ріки) salirse ае ~ вййти з берегів (про ріку) 8. головнйй зрбшувальний канал;
9. цeнтpáльний водостік; 10. бсад, гуща (у вині, оцті) 11. головна балка (onópa); ~ política свекруха; тбща; - de leche годувальниця; ~ de niños падуча (у діт0й), родймчик; dura - анат. збвнішня тверда оболонка мбзку; buscar la ~ gallega, Irse con su ~ gallega шукати щастя (удачі); заробляти на життЯ; irse con su ~ de Dios пітй сердйтим; пітй, гріЬкнувши дверйма; забратися геть; no tener uno ~ діал. мати недббрі наміри; saber а Іа ~ засвбїти погані звйчки; sacar de ~ a uno розізлйти, розгнівати; salir de ~ вййти зі звйчного русла
madrearse псуватися, мутніти (про вино,
лісоматеріалів maderero m 1.
madrecilla /яйцевід (у птахів) madreña /дерев’Янии черевйк madreperla /лерлівнйця (молюо) madreporáceos m рі зоол. коралові п< ліпи, корали
madrepórico adj кораловий; isla - кораловий риф
™*drero adj прив’язаний до матері (nf.
madreselva f бот. жймолость, деревнйк асЧ* m Див- madrileño madrigado adj 1. у другому шлюбі (nf 2. бувалий
таї: тЛ,Т- Мадригал
madrigalesco adj 1. літ. мадригал ьниі
тапЕР^й» вйтончений, вйшуканий “Jnflaliete соті. літ. автор мадригалії та#і56,;ггель мадригалів таЖега H°Pá' 2* кйшло
телі? efte°*"а^мадрйдський; 2. /77 жі мяпп,/^ (уродженець, -ка) м. Мадрйд мадридець, -ка
madrina f 1. хрещбна мати; 2. посаджена мати; 3. покровйтелька; 4. onópa, підпірка; 5. вудйла; 6. іст. звідня; 7. діал. неве- лйке стадо; 8. кобйла, яка веда табун; ~ de guerra жінка, яка листується із сол- датом-фронтовикбм
madrona /1. див. madre 10; 2. іст. див. matrona; 3. див. madraza madroncillo m сунйця (ягода) madroñal m гай сунйчних дербв madroñera f 1. див. madroñal; 2. див. madroño 1
madroño m 1. сунйчне дбрево, сунйчник;
2. плід сунйчного дбрева; 3. прикраса (схожа на плід дерева)
madrota f Гі. Ам. господйня будйнку розпусти
madrugada f 1. ранній ранок, світанок, зорЯ; de ~, a la - іос. adv. рано вранці, на світанку; a las cinco de la ~ o п’ятій годйні ранку; 2. раннє вставання madrugado adjnvrn ecraé рано (на світанку) madrugador adj якйй мЯє звичку páHo вставати
madrugar vi 1. вставати рано (на світанку); 2. обганЯти, вигравати час (у справі);
3. випереджати
madrugón 1. adj див. madrugador; 2. m ранній підйбм, раннє вставання madruguero adj діал. іст. див. madrugador
maduración ЛІ. дозрівання, визрівання; 2. дозрівання (наривну, 3. обдумування, винбшування (ідеї, задуму) madurador ас/сприятливий для дозрівання madurar vt 1. дЯти дозріти; довбдити до зрілості; 2. обдумувати, винбшувати (ідею, задум)-, 3. мед. сприЯти дозріванню (нариву) А. и/зріти, дозрівати, визрівати;
5. дозрівати, дорбслішати; 6. мед. дозрівати (про нарив)
madurativo adj 1. що дозріває, визрівЯб; 2. мед. якйй сприЯє дозріванню (нариві)', 3. гпбштовх, спонукання madurez fi. зрілість, спілість; 2. зрілість, зрілий вік
maduro adj 1. зрілий, спілий, /дозрілий;
2. зрілий, дорбслий; 3. літній, зрілого віку;
4. діал. придуркувЯтий, дурнбнький; 5. мед. дозрілий (про нарив)\ 6. діал. хво- роблйвий, нездорбвий; 2. m діал. зрілий банЯн
maesa fi. іст. див. maestra 1; 2. б/рколйна матка; 3. діал. запрбшення на обід maestra f 1. вчйтелька, викладачка; ~ de escuela шкільна вчйтелька; ~ de primera enseñanza (de primeras letras) вчйтелька початкбвої шкбли; 2. дружйна вчйтеля;
3. (з артиклем "іа*) жінбча шкбла, шкбла для дівчат; 4. бджолйна матка; 5. наставниця; 6. буд. головна балка; 7. мор. пря- мйй nápyc
maestral adj 1. якйй стосується магістра, магістерський; 2. іст. див. magistral 1 maestranza ЛІ. товарйство верховбїїздй;
2. рембнтно-механічна майстерня maestrazgo mi. сан магістра (рицарського орденУ)-, 2. теритбрія (підвладна магістру)
maestre m і. магістр, глава (рицарського ордену); 2. іст. учйтель, викладач; 3. іст. мор. ббцман; 4. капітан (корабля) ~ Coral фбкус, трюк
maestrear vt і. викбнувати оббв’язки старшого; 2. підрізати виноградну лозу;
3. буд. вирівнювати, підганЯти по рбйці;
4. vi розігрувати з cé6e майстра (старшо- го)
maestreescuela m див. maestrescuela maestresa ficr. хазЯйка, пані maestresala m і. іст. дворбцький (який прислужував за столом)', 2. метрдотбль
maestrescuela m іст. і. викладач бого- слбв’я (у соборі)', 2. представнйк ПЯпи, якйй присуджував звання випускникам університату
maestría fi. майстбрність; con - іос. adv. майстбрно; 2. звання вчйтеля; звання майстра; 3. іст. посада ббцмана; 4. іст. обман, хйтрість; 5. іст. засіб, ліки; - de Іа cámara камергбр; ббцман maest*ro adj і. майстерний, умілий; зраз- кбвий (про твір)', obra ~а шедбвр; 2. руч- нйй, приручений (про тварину) 3. універсальний (про ключ) 4. фундаментальний, капітальний (про стіну) 5. m вчйте- ль, викладач; ~ de primera enseñanza вчйтель початкбвої шкбли; ~ de armas учйтель фехтування; 6. наставник; 7. майстер; умілець; спеціаліст; ~ de forja коваль; ~ de obra prima швець; ~ de obras тбхнік-будівальник; 8. прорЯб; 9. муз. мабстро; композйтор, диригбнт; ~ de capilla капельмбйстер; - concertador кон- цертмбйстер; 10. мор. грот-щбгла; el ~ Ciruela (que no sabe leer y pone escuela) неосвічена людйна, якЯ намагається повчати; ~ de cámara камергбр; ~ de ceremonias церемоніймбйстер; al ~, cuchillada nopá б знЯти, nopá бути в курсі справи
mafia fi. мафія; 2. Л. Ам. зграя, банда; 3. діал. обман; хйтрість; підступність mafrito adjЛ. Ам. боягузливий, боязливий magadaca ficr. привид, мара magancear vi діал. байдикувати, ледарювати
magancería /шахрайство magancés adj і. зрадницький, невірний; 2. шахрайський magano тдіап. кальмар magante adj діал., maganto adj і. печальний; 2. вйснажений
maganza fflian. лінь, лінощі; недбалість; hacer ~ байдикувати, ледарювати maganzón тАм. лбдар, лайдак, лбжень maganzonear vi діал. байдикувати, ледарювати
maganzonería fflian. лінощі, байдикування magaña1 fl. хйтрість; підступність; обман; 2. дефакт литтЯ (в каналі ствола арти-
гній
magañoso adj діал. гнійнйй, укрйтий гнбєм magarza ffl,іал. лінь, лінощі, байдикування magdalena fi. невелйкий кекс; 2. грішниця, яка розкаялася; 3. (рі) монахиня брде- ну Мари Магдалйни; estar hecha una Magdalena бути невтішною, побиватися, горювати (про жінку) no está la Magdalena para tafetanes він (вона) не в гуморі magenta 1. adj тамно-червбний (про колір)', 2. гтамно-червбний кблір magia fi. магія, чари; ~ blanca (natural) біла магія, чудеса;. ~ negra чбрна магія; 2. чарівність, чарівлйвість, чари magiar 1. adj мадЯрский, угбрський; 2. m мадЯр, угбрець; 2. мадярська (угбрська) мбва
mágica fi. див. magia 1; 2. чарівнйця, чародійка
mágicflo 1. до/магічний, чарівний, чудодійний; la varita ~а чарівна паличка;
2. незвичайний, винятковий, чудбвий;
3. : /77 маг, чарівнйк magín /77уЯва, фантазія
magírico adj і. кулінарний, кухарський;
2. мед. дієтйчний
magismo m і. вчбння про магію; 2. чародійство, чаклунство, чари magisterial ас/вчйтельський magisterio m 1. вчйтельство, профбсія вчителя; 2. звання (посада) вчйтеля;
3. вчйтельство; 4. пишномбвність
пермської гармати) magaña2 fpian. очнйй
14 ,спанськ°-український словник
405
magistrado
magistrado m 1. магістрі, вища посадб- ва осбба; 2. магістрбт, суддя, судбвий чинбвник; 3. член верхбвного суду magistral adj\. вчйтельський; 2. магістер- ський; 3. майстбрний, умілий; de un modo ~ майстбрно; 4. повчбльний, мбнтор- ський; hablar en tono ~ говорйти повчб- льним тбном; 5. головнйй, магістрбльний; línea - військ, головнб оборбнна лінія;
6. т магістр (іцерковна посада}; 7. ліки, приготбвані згідно з прйписом лікаря magistratura /'магістратура magma т 1. вйчавки; 2. гуща; кбша; 3. геол. мбгма
magnanimidad /'великодушність, благо- рбдство
magnánimo aqjr великодушний, благорбд- ний
magnate т магнбт
magnesia fx¡M., фарм. магнбзія, бкис мбг- нію; - alba (blanca) біла магнбзія; ~ calcinada (inglesa) пблена магнбзія magnésico adjxiM. мбгнієвий magnesio тхім. мбгній magnesita ї мін. магнезйт, вуглекйслий мбгній
magnético adj А. фіз. магнітний; hierro ~ магнітне залізо; campo - магнітне пбле; 2. магнетичний, притягбльний; mirada ~а магнетйчний пбгляд; 3. якйй стосується магнетйзму
magnetismo т фіз. магнетйзм; - terrestre
земнйй магнетйзм
magnetita ї Мін. магнетйт, магнітний залізнЯк
magnetizable adj 1. якйй намагнічується; 2. якйй піддабться магнетйзму (гіпнбзу) .magnetización / 1. фіз. намагнічування; 2. магнетизбція (іст.)\ гіпнотизбція magnetizador m магнетизбр (іст.); гіпно- I тизбр
magnetizante admirada - гіпнотизуючий пбгляд
magnetizar vt\. фіз. намагнічувати; 2. гіп- нотизувбти; 3. справляти незгладиме врбження
magneto 1. тфіз. магніт; 2. їтех. магнбто magnetofón, magnetófono т магнітофбн magnetoscopio т фіз. магнітоскбп magnificación /звелйчення, звелйчування magnificar vt звелйчувати magníficat т церк. величбння Богорбдиці (гімй)\ venir como ~ a maitines трбпитися (стбтися) не до рбчі (невчбсно) magnificencia /1. красб, пйшність, блиск;
2. щбдрість; широтб, розмбх; 3. дерзбння; відвбжність
magnifico adj\. чудбвий, розкішний, пйш- нии; 2. блискучий, пречудбвий; 3. щбд- рий; 4. (форма звертанні) шанбвний, добрбдію
magnitud /і. величинб, рбзмір; 2. важливість, знбчення, значущість (справи, подію)|; 3. мат. мбдуль; 4. астр. ступінь яск- рбвості зірбк; estrella de primera ~ зірка пбршбї величинй
magno adj 1. велйкий; 2. урочистий, па- рбдний; capa ~а парбдна мбнтія; aula -а бктовийзал
magnolia f6or. магнблія magnoliáceas fpi бот. магнблієві mago 1. adjчарівний, чаклунський, магічний; 2. /77 маг, чарівнйк, чародій; 2¿ бібл. волхв
magollo: la que se le perdió a - діал. оцб так! отакбї!, неймовірно! magostar- vi підсмбжувати каштбни (на вогнищі)
magosto m 1. вбґнище для підсмбжування каштбнів; 2. підсмбжування каштбнів;
3. підсмбжені каштбни
magote com. діал. невіглас; селкж
magra /шматбк піснбї шйнки magrear vt\.діал. прикрашбти квітами; 2. діал. полбсувати, з’Тсти лбсий шматбк magrez, magreza ficr. худорлявість, сухорлявість
magro 1. adjxypm, сухорлявий, худорлявий; 2. гпіснб свинйна magrura їдив. magrez magua їдіал. розчарувбння maguarse діал. розчарувбтися, обманутися magüento adj діал. 1. потвбрний, без- фбрмний; одутлий (про лице)] 2. тупйй, дурний, нерозумний
maguer(a) conjіст. 1. хочб; 2. незважбючи на те, що
magüeto m бичбк (неприручений) maguey m 1. бот. магубй, піта, америкбн- ська агбва; 2. Л. Ам. сп’яніння; doblar el ~ діал. помбрти, врізати дуба maguillo /77дйка Яблуня magüito adj діал. 1. покірний, сумйрний; 2. лицемірний, нещйрий, дволикий magulladura f, magullamiento m забій; синбць
magullar vt 1. забйти; посадити синбць; 2. діал. ганьбйти, безчбстити magullón m див. magulladura maguncia f діал. пронйкливість, далекоглядність
maharrana їд/'ajг свіжий шпиг mahometano і. ¿¿У’магометбнський; 2. m магометбнин
mahomético adj див. mahometanol mahometismo m магометбнство mahometizar (//сповідувати іслбм mahonesa /майонбз
maicena /кукурудзяне бброшно (дрібного помелу)
maicerada їдіал. перебільшення maicero 1. adj Ам. кукурудзяний; 2. тАм. влбсник крамнйці, що торгує кукурудзою; 2. торгбвець кукурудзою maicillo /771. Л. Ам. маїсільйо (різновид проса)] 2. діал. гранбт; 3. діал. крупний пісбк, грбвій (для вимощування вулиць) maído m див. maullido maílla /'плід дйкої Яблуні maíllechort m мельхібр (сплав) maillera їдив. maguillo maíllo /77див. maguillo maimón 1. adj: bollo ~ бісквіт; марципбн (з фруктовою начинкою); 2. m див. mico 1;
2. діал. р/маймбн.(су/7//д оливковій олії) mainel /77 перйло схбдів
maistate m діал. плбвки maitinada /1. світбнок; 2. ранкбва сере- нбда; 3. вймушене рбннє вставбння maitines тлріцерк. заутреня maíz /77 маїс, кукурудза (рослина, зерно)] coger a uno asando ~ діал. заскбчити на місці злбчину; comer ~ діал. брбти хабарі; darle a uno su ~ tostado діал. віддбти по заслугах; провчйти; echarle - a la pava Л. Ам. хвалйтися; вихвалятися; estar sin un - que asar діал. не мбти ні копійки, сидіти на мілині; no estar el ~ para esquite Л. Av/. бути не в гуморі (не в нбстрої); el que sembry su que se coma su. pinole Л. Ам. що посієш, те й пожнбш maizal т кукурудзяне (маїсове) пбле maizudo adj діал. багбтий, замбжний maja1 /мбха (типова представниця мадридських кварталів, населених ремісниками у XVIII—ХіХст.) maja2 f 1. діал. товкбч (для товчіння чи розтирання); 2. діал. див. majadura 1 majá тдіал. 1. мбха (крупна змій); 2. лай- дбк, лбжень; hacerse el ~ muerto прики- дбтися нетЯмою
majada /1. загін; скотбрня, оббра; 2. гній;
3. іст. див. mesón 1; 4. Ам. стбдо овбць (кіз)
majadal т 1. пасовйще для дрібної худб- би; 2. див. majada 1
majadear vi 1. провбдити ніч в загбні (про худобії] 2. ховбтися; 3. удббрювати збм- лю гнбєм, угнбювати збмлю majaderear vt, vi Ам. турбувбти, обтяжувати; набридбти
majadería f 1. нісенітниця, дурість; decir ~s говорйти дурнйці; 2. зухвальство, грубість, непоштйвість
majaderico т 1. старовйнна прикрбса (на сукні)] 2. див. majaderillo majaderillo т коклюшка (для плетіння мережив)
majadero adj 1. дурнйй, нісенітний; 2. зух- вблий, грубий, непоштйвий; 2. m дурень; 2. грубіян; 3. див. maja2 1; 4. товкучка;
5. див. majaderillo
majado тдіал. махбдо (страва з зерна чи кукурудзи)
majadura /і. товчіння, дрбблення; 2. на- брйдливість, настйрливість, нав’язливість; 3. іст. покарбння majagranzas /77ббвдур, несосвітбнний дурень, дурнб головб
majagua1 їдіал. махбгуа (дерево)] cortar ~ діал. почервоніти, засорбмитися majagua2 їдіал. піджбк majagual /77збрості махбгуа majal m косЯк рйби majamama їдіал. обмбн, шахрбйство majamiento m див. majadura majanillo m жест, рух majano m 1. купа каміння; 2. Л. Ам. дйкий каобн
majapola: a la ~ іос. adv. діал. напбвно majar vt 1. див. machacar 1; 2. туркотіти, набридбти
majareta до/ненормбльний, божевільний, навіжбний; причйнний majarete m 1. діал. залицяльник; 2. діал. плутанйна, ббзлад
majaretear ііїдіал. викручувати, хитрувбти majarracho тдіал. див. moharracho majaseador 1. adj діал. лінйвий; 2. mnéppp majasear vi діал. ббйдикувбти, ледарювбти maje /77 Л. Ам. дУрень, ббвдур majencar vt діал. обкбпувати виногрбдні лбзи
majencia їдив. majeza majestad /1. вблич; 2. велйчність (титул)] estar con la - empolvada діал. бути в погбному нбстрої majestoso adj див. majestuoso majestuosidad /велйчність, величбвість majestuoso до/велйчний, величбвий majeza /1. франтувбтість, дженджурйстіс- ть; 2. вихвалЯння, хвбстощі maj*o adj 1. смілйвий, зухвблий, задьористий; 2. чепурнйй, пйшно вбрбний, вй- франчений; ¡qué - estás! як ти (сьогбдні) гбрно вбрбний!; 3. красйвий, гарнбнький, миловйдний; 4. (як пестл. звертанні) ¡oye (tú), majol послухай, хлбпче!; 5. w махо (типовий представник мадридських кварталів, населених ремісниками у XVIII— ХІХст.)\ 2. франт, джбнджик majolar /771. збрості глбду; 2. іст. молодий виногрбдник majoleta їдив. majuela 1 majoleto m див. majuelo 1 majoma adj Ам. набрйдливий, настирливий, нав’язливий majomía їдіал. див. majadería majorca їдив. mazorca majorero adj діал. пихбтий, зарозумілий majuana їдіал. прйстрій для перенбсення зрізаної цукрбвої тростйни; hacer (amarrar) ~ діал. ббйдики бйти majuela1 /плід глбду majuela2 /шкірянйй шнурбк (для взуття) majuelo1 /77 бот. глід (різновид)
406
maletear
majuelo2 m молодб виногрбдна лoзá; conocer las uvas de su - бути знавцбм cBoéí спрбви
majunfia f діал. шахрбйство; шельмувбн-
w*[yrp¡)
malr1* adj ар/c. de malo (вжив, перед їм. ч. п) повний; - día погбний день; * humor поганий нбстрій; - tiempo noráHa погбда; 2. т зло; pagar el bien con el ~ платити злом за добрб; 3. шкбда, збйток; hacer - завдавбти шкбди; 4. бідб, нещбстя, rópe; del- el menor із двох бід мбнша; 5. хворб- ба, біль; - caduco (de corazón) епілбпсія; ~ de madre істерія; - de San Antón Антб- иів вогбнь, ганірбна; - de San Lázaro npo- кбза; 6. Ам. епілбпсія; істерія; - bicho негідник, пбкидьок, паскуда; паршйвець; - engendro погбна дитйна; -nombre прізвисько; - recado негідний вчйнок; ббшкет, витівка; - de ojo, - impuesto діал. врік, зурбчення; (de) - а - loe. adv. сйлою, силоміць; хбчеш не хбчеш; por - ¡oc. adv. ми- мовблі; por - (malos, males) de mis pecados з мобї винй; echar a - не цінувбти, не поважбти; hacérsele a uno de - (und cosa): se le hace de - este trabajo йому (їй) неприбмна ця роббта; llevar (tomar) а - обрбзитися, розсбрдитися; вйтлумачити в погбний бік; parar en - погбно скінчйти; poner(en) - a uno нашкбдити, зробйти KánocTb, підклбсти свиню; tomarse el - por su mano губйти (нйщити) себб; no hace - a un pato він мУхи не скрйвдить; ¡ - haya! хай буде йому (ій) гірше!; el - tiene (los -es tienen) alas бідб скбро хбдить; - de muchos consuelo de tontos чужб бідб не даб умб; no hay - que cien acos dure зло не вічне; no hay - que por bien no venga немб лиха без добрб; no hay - que venga solo бідб не жйве (не хбдить) однб maradvA. погано, паскудно, недббре; portarse (conducirse) - погбно повбдитися; no esta - непогбно; me siento - я почу- вбюся погбно; 2. залбдве, лбдве-лбдве; - puedo saberlo наврЯд чи я мбжу знбти про це; 3. мбло, недостбтньо; la habitación está -. iluminada кімнбта недостбтньо освітлена; cenó - він погбно повечб- ряв; de - en peor /ос. adv. гірше нікуди; - que bien ¡oc. adv. як би там не булб, погбно чи дббре...; ponerse uno - con otro діал. посварйтися (поскандблити) mala fflne. mejilla
malabar тАм. 1. фбкус; 2. шахрбйство malabarista сот. 1. фбкусник; жонглбр; 2. діал. спрйтний злбдій malaca íAm. очербт, комйш malacariento adj Л. Ам. некомунікббель- ний, нелюдймий, збмкнутий malacate т А. піднімбльна машйна, підйомник; коловорбт, кбрба; лебідка; 2. Л. Ам. веретенб
malacitano adj, т див. malagueño
malaconsejado adj, т якйи слухаєті поганих порбд
malacostumbrado adj А. розпусний; 2. р пещений, пбщений
malacostumbrar vt 1. розпускбти; р оещувати, псувбти; 2. бблувати, ніжи розпускбтися; розббщуватися malacrianza f Ам. невйхованість, пог мандри, невміння повбдитися malacuenda ЛІ. мішковйна; 2. клбччя та ада Амблага (сорт вина)
ІїпЙ®8118 ^ зомління; 2. сот, Ді
т*ііЛЬН£! люДйна; марУда, колун « agradecido adjAM. невдячний ^®U8fta ^малаг^нья (народна мело,
»uefi.o, adj*кйй стосується
'ка (ур6джене
malagüeño adj діал. зловісний malaltoso adj діал. обтяжливий, важкйй, набридливий
malamacoso adj діал. з погбними нбхи- лами
malambo т діал. малбмбо (індіанський танець)
malamente adv див. mal21 malamistado adj діал. А. ворбжий; 2. якйй співмбшкає (поза шлюбом) malandante adj див. malaventurado, malandanza /нещбстя, незгбдй, злйгодні malandrín 1. ас/злббний, недббрий; 2. m лиходій; недблюдок, нблюд malanga adj А. діал. боягузливий, боязлй- вий; 2. діал. незгрббний; pelar a uno а Іа- діал. обстрйгти нбголо malango adj діал. див. malanga 2 malangón adj діал. лінйвий, ледбчий # malaquita f мін. (- verde) малахіт, мідна зблень; - azul азурйт malar m анат. вилиця malaria /'малярія malárico ао/малярійний malario adjЛ. Ам. хвбрий на малярію malasio adj, m див. malayo malavenido adj непідходящий, неналбж- ний
malaventura f нещбстя, бідб; незгбдй, удбр дблі
malaventurado adj нещбсний; бідолбш- ний; горопбшний; злощбсний (іст.) malaventuranza fflne. malaventura malaxación f А. розминбння; розтирбння; 2. змішування, перемішування malaxadora f змішувач, мішблка; - de manteca маслобійка
malaxar vt А. розминбти; розм’якшувати; 2. змішувати
malaya /діал. друга завіса (в театрі) malayo 1. зс/малбйський; 2. /77малбєць malbaratador 1. adj марнотрбтний; 2. m марнотрбтник
malbaratar vtA. розпрбдувати дбшево, спус- кбтй за ббзцінь; 2. проциндрити (статор malbaratillo /77 крамниця, Ятка malbarato m А. розпрбдаж (за ббзцінь, дбшево); 2. мартнотрбтність malcarado adj некрасйвий, потвбрний; плюгбвий
malcasada ^невірна (продружин/) malcasar vt невдбло одружити; невдбло вйдати збміж; -se невдбло одружйтися; невдбло вййти.збміж malcaso m зрбда
malcocinado m А. нутрощі, тбльбухи (тварин)] 2. Ятка, де торгують тбльбухами malcocinar vt погбно готувбти; бути погб- ним кухарем
malcomedor m погбний їдбць malcomer vt погбно харчувбтися malcomido adj*кйй погбно харчується malconsiderado adjmbvo не поважбють malcontento adj А. незадовблений, невдо- вблений; 2. бунтівний, непокірний; 2. m бунтбр, бунтівнйк
malcorazón adjЛ. Ам. жорстбкий, лютий malcriadez, malcriadeza fAM. див. malacrianza
malcriado adj невйхований, якйй не вміє повбдитися
malcriar и/бблувати, розпускбти (цітей) maldad f 1. злбба, злість; 2.. підлість, нйцість
maldadoso adj 1. злббний, недббрий; 2. підлий, нйций; 3. ціал. пустотливий; бЄШК0ТНИЙ; 4. /77 лиходій, нблюд maldecido 1. adj злий, злббний (про людин/)\ 2. m лиходій, нблюд; - de cocer впбртии (як осбл); на козі не підідеш maldecidor 1. я^злоязйкий; 2. /пзлоязйч- ник, пліткбр
maldecir! m див. maldición maldecir vt А. проклинбти; - la suerte
проклЯсти дблю; 2.проклинбти, сварйти, лбяти; 3. и/лихоаібвити, пліткувбти maldiciente 1. яс/схйльний до лихослів’я, лихослівний; наклбпницький; 2. m пліткбр, наклбпник
maldiciento adjЛ. Ам. див. maldiciente 1 maldición 1. проклЯття; лбйка; caer la - а
uno бути прбклятим; 2. іст. лихослів’я, нбклеп, пересуди
maldijada Ідіал. див. menstruación maldispuesto adj А. нездорбвий, хвбрий;
2. не схйльний
maldita fA. язик; 2. діал. чирЯк, нарйв; 3. діал. вйразка (відукусу комахй)\ soltar la - розпускбти язикб, давбти вблю язику malditamente advpfrKe погбно, жахлйво maldita) adj А. підлий, мерзбнний; паскудний; 2. прбклятий; \ - seas! будь ти прб- клятий!; 3. погбної Якості; 4. жбдний, ніякий; no sabe -a la cosa він нічбго не знбє;
5. Л. Ам. грубий, неотбсаний; - de cocer упбртий (как осбл); на козі не під'їдеш maldoso adjЛ. Ам. див. maldadoso 1, З maleabilidad f тех. кбвкість, тягучість; здбтність метблів деформувбтися maleable adi тех. ковкйй, тягучий; здбтний деформуватися (про метали) maleador, maleante 1. adj гулЯщий; зло- чйнний, зловмйсний; gente maleante шпанб; 2. m гультЯй, лайдбк; зловмйсник malear vtA. псувбти, робйти непридбтним; губйти; 2. спокушбти, розббщувати; 3. vi діал. захворіти; -se 1. псувбтися, ставбти непридбтним; 2. впадбти у спокусу, спо- кушбтися
malecón /771. нббережна; 2. дбмба, грббля maledicencia fA. злослів’я, пліткй; 2. хулб, лбйка
malediciente adj, m див. maldiciente malefactor m іст. див. maleficiador maleficencia /зловмйсність maleficiador m зловмйсник maleficiar vt 1. робйти зло; завдавбти шкбди, чинйти погбно; 2. зачарбвувати, заворбжувати
maleficiente adj див. maléfico І maleficio /771. чаклунство; 2. урбки, врбки зурбчення; desligar el - розвіювати чбри (здатні завадити продовженню роду)]
3. іст. шкбда, зло
maléfico adj А. чаклунський; 2. зловмйсний, згубний; influjo - згубний вплив; 3. m чаклун, чарівнйк
malembo adj діал., malenco adj діал. нездорбвий
malentendido 1. adj непрбвильно (хйбно) вйтлумачений; 2. m непорозуміння maleolar, maleolario adj А. кісточкбвий, щйколотковий; 2. якйй має фбрму мблота maléolo m анат. щйколотка, кісточка malero діал. 1. чаклунський, чарівний; 2. /77 чаклун, чарівнийк malestar/771. нездорбв’я, нездужання, по- гбне самопочуття; sentir - хворіти, сла- бувбти; 2. хвилювбння, неприбмне відчуття
maleta fA. валіза; 2.див. manga12; 2.діал. вузол з білизною; 4. діал. тбрба, торбйна;
5. діал. горб; 6. діал. шахрбй, хитрун;
7. діал. хтось; 8. діал. неумійко; недотбпа;
9. арго проститутка; 10. /77незугбрний (невмілий) торбро; 11. арго злбдій, шахрбй; hacer la - пакувбти валізи, збирбти рбчі; готувбтися до від’їзду; ya tiene hecha la - він вже.сі^цйть на валізах; largar (soltar) la ~ діал. врізати дуба, відкйнути копйта maleta2 adj Ам. порбчнии, зіпсбваний, розббщений
hnaletear vt діал. крбсти (гаманці, сумки)] запускбти руки в чужу кишбню
407
maletera
maletera ffíian. малбньїА валіза, валізка maletería f Ам. 1. майстерня з виготовлення (рембнту) валіз; 2. магазйн з прб- дажу валіз
maletero т 1. мбйстер, який виготовляє валізи; 2.продавбць валіз; 3. носйльник;
4. мор. місце зберігбння матрбських речових мішків; 5. діал. кишенькбвий злбдій; 6. діал. сідбльна сумка maletín /п валізка; ~ de grupa сідбльна сумка
maletón /771. aum. de maleta 1; 2. діал. чо- хбл для похідного ліжка; 3. діал. горбб- тий, горббнь
maletudo adj 1. Ам. горббтий; 2. діал. згбрблений, сутулий
malevo 1. adjЛ. Ам. див. malóvolo; 2. тЛ. Ам. див. malhechor 2 malevolencia /'неприязнь, антипбтія malevolente діал., malóvoUo ^'недоброзичливий, зловмйсний, злостивий; persona ~а злостйвець, недоброзичливець maleza /*1. бур’Ян; 2. збрості кущів; 3. іст. див. maldad; 4. Л. Ам., діал. гній malformación f погбна (непрбвильна) бу- дбва тіла
malgache, malgacho adj 1. малагасійський; 2. якйй стосується Мадагаскбру; 2. m жйтель (урбдженець) Мадагаскбру, малагасієць; 3. /77 малагасійська мбва malgastador 1. adj марнотрбтний; 2. m марнотрбтник
malgastar и/розтрйнькувати (гроші)', тран- жйрити; марнувбти; - la salud марнувбти здорбв’я; - él tiempo втрачбти час malgasto m марнотрбтство malgeniado adj діал. запальнйй, нестрй- . маний
malgenio, malgenioso adj Ам. запальнйй, нестрйманий
І malgüe m діал. див. malhue malhablado ¿¿^'зухвблий, непоштйвий malhadado ¿¿У'нещбсний, безталбнний ¡ malhaya І Ам. interjüypb він нелбдний!, а нехбй йому абйщо!; будь він прбклятий! malhayar vi діал. 1. лбдве дихати; 2. жадбти malhecho 1. adj погбно склбдений, не- склбдний (про людину 2. /77погбний вчй- нок
malhechor 1. ¿¿У'злочйнний; зловмйсний; 2. /77 3лочйнець; зловмйсник malherir* и/вбжко порбнити malhojo /77опбле лйстя, сухб лйстя malhue тАм. дерев'яний пбсуд для пиття (у індіанців)
malhumor т погбний нбстрій malhumorado adj 1. похмурий, непривітний; 2. сердйтий, гнівний, лібтий malhumorar vt псувбти нбстрій; -se впа- дбти в погбний нбстрій malí adj 1. малійський; 2. якйй стосується Республіки Малі; 3. т жйтель (урбдженець) Малі, малієць maliasmo т див. muermo malicia f 1. див. maldad 1; 2. порбчність, розббщеність; 3. хйтрість, лукбвство, підступність; 4. спрйтність, вйверткість; 5. вй- верт, хйтрість, викрутбс; 6. підозрілість, недовіра; 7. іст. підступи, кбверза; 8. діал. горілка, коньЯк (якідодаються у напій) maliciar vt (~se) 1. підбзрювати; мбти підбзру (прбти); 2. див. malear 1 malicioso adj 1. злий, злббний; злостивий; зловмйсний; risa -а злостйвий сміх; 2. зіпсбваний, розббщений, порбчний; niño - зіпсбвана дитйна; 3. хйтрий, виверткий
malicorio m кірка гранбта
maligna fflian. лихомбнка
malignar vt 1. див. malear 1; 2. злослбви-
ти; 3. псувбти, погіршувати; -se розкла-
дбтися
malignidad ЛІ. недоброзйчливість, злостй- вість; зловмйсність; підступність; 2. зіпсб- ваність, розббщеність; 3. злоякісність (пух- линй)
malign o adj 1. недоброзйчливий, злостйвий; зловмйсний; підступний; intención ~а лихйй умисел; 2. шкідлйвий, небез- пбчний; 3. див. malicioso 3; 4. злоякісний (про пухлинУ) malilla fxapT. кбзир malino adj див. maligno malintencionado ¿¿У зловмйсний, з лихйм умислом
malmandado 1. ¿¿у* непокірний, неслухняний, упбртий; 2. /77упбртюх; неслух malmaridada 1. ¿¿^невірна (про дружин}))', 2. f невірна дружина
malmeter vt 1. див. malbaratar 2; 2. під- бивбти на погбні вчинки; 3. див. malquistar malmirado adj 1. див. malquisto; 2. грубий, неввічливий, непоштйвий malmodado adj діал. погбно вйхований, з погбними манбрами malmodiar \ЛЛ. Ам. погбно стбвитися maUo adj 1. погбний, нехорбший; 2. шкідлйвий (дляздоров'я)', 3. нерозумний, без- змістбвний; 4. незакбнний, протизакбн- ний; 5. погбний; негбжий; 6. хвбрий, нездорбвий; esté muy - він дуже хвбрий;
7. погбний, складнйй, важкйй; 8. неприбм- ний, важкйй, обтЯжливий; 9. пустотлйвий (про дитину), ЛО.див. malicioso 3; 11. повний, непридбтний; понбшений; este vestido esté muy ~ ця сукня вже нікуди не годиться; 12. т(р!)диЯвол, дбмон; 13. іп- terj(вжив, для вираж. осуду, невдоволення, сумнівУ) погбно!; todavía no me haes- crito. — ¡Malo! він мені ще не написбв. — Погбно!; a -as toe. adv. (з дієсл. andar, ponerse) ворбже, недружньо; в штикй; andar a -as conuno не ладнбти; а Іа -а )ос. adv. діал. (a las -as) силоміць, прбти вблі; діал. злісно, зі злістю; de -as loe. adv. невдбло, неблагополучно; несклбдно; hoy estoy de -as en el juego мені сьогбд- ні не щастйть у грі; у погбному нбетрої; esté de -as він не в гуморі; з недббрими нбмірами; por la -a, por -as loe. adv. de a -as loe. adv. Л. Ам. силоміць, прбти вблі; por -as o por buenas loe. adv. хбчеш не хбчеш; lo - es que... бідб в тбму, що...; mós vale - conocido que bueno por conocer крбще синиця в рукбх, ніж жура- вбль у нббі
maloca /77. Ам. 1. втбргнення (в індіанські володіння}', набіг; 2. торгівля (торгбві віднбсини) з індібнцями malogramiento m див. malogro malograr vt не вйкористати, згбяти, проглядіти, проґбвити; - una ocasión прогавити нагбду; -se зірвбтися, не вдбтися (про плани)
malogro m зрив, провбл, невдбча; крах (планів)
malojal m діал. посіви кукурудзи maloliente ¿¿У'якйй погбно пбхне; смердючий
malón /77 Л. Ам. 1. несподіваний нбпад (набіг) індібнців; dar - вчинити набіг, несподівано напбсти на вброга; 2. віролбмствО, зрбда maloquear viЛ. Ам. 1. вчинЯти набіги; несподівано нападбти (про індіанців)', 2. ве- стй контраббндну торгівлю (з індіанцями), ~ведіал. завдавбти шкбди; розорЯти maloquero adj Ам. 1. злодійкуватий, шах- раювбтий (про індіанця); 2. якйй займб; ється контраббндною торгівлею з індібнцями; 3. /77 злодійкувбтий (шахраюватий) індібнець
malote adj 1. див. malucho; 2. Л. Ам.
смілйвий, відвбжний; 3. m Л. Ам. смілй- вець; 4. лихомбнка
malparado ¿¿У'якйй зазнбв невдбчі malparir vt народйти раніше стрбку; викинути
malparto m вйкидень, передчбсні полбги- аббрт
malpasar и/'жйти нуждбнно (в нужді), біду- вбти, злидарювбти ’ у
malpechoso adj діал. див. malintencionado
malpensado ¿¿^'підозрілий, недовірливий malquerencia т непрйязнь, антипбтія, недружність
malquerer и/бути налаштбваним прбти, відчувбти непрйязнь, недолюблювати malquistar vt(vr) сварйти(ся) malquisto ¿¿У'ворбжий; ворбже налаштб- ваний
malrotar vt витрачбти; розтринькувати; трйнькати
malsano adj 1. нездорбвий, шкідлйвий; протипокбзаний; 2. нездорбвий, хвороб- лйвий,слабкйй malsín /77 пліткбр, наклбпник malsindad, malsinema ficr. нбклеп, поговір
malsonante adj непристбйний; обрбзли- вий, крйвдний (про слова) malsonar* vi іст. погбно звучбти malsufrido ¿¿У'невитривблий, нестійкйй malta1 1. m еблод; 2. f Ам. високоякісне пйво
malta2 f6yq. мбльта, будівбльний рбзчин; - de cemento цембнтний рбзчин malte /77 див. malta2 maltón adJAM. підростбючий maltosa /мальтбза, солодбвий цукор maltrabaja com. лбдар, лайдбк maltraer* vt\, погбно стбвитися; ображб- ти; 2. іст. гбнити, винбсити сувбру догбну maltraído adj діал. недбало (неохбйно) вдЯгнений
maltrapillo m обідранець maltratamiento m погбне стбвлення maltratar rf1. погбно стбвитися; крйвдити; 2. псувбти
maltrato тдив. maltratamiento maltrecho adi 1. якбго крйвдять; 2. якйй зазнбв невдачі
maltusianismo т мальтузібнетво maltusiano 1. adj мальтузібнський; 2. т мальтузібнець
maluco adj А. див. malucho; 2. діал. поз- ббвлений смаку, банбльний; 3. Ам. пустотлйвий, МЄТКЙЙ (про ДИТИН})) malucón adj діал., malucho adj нездорбвий; хвбрий
malulo тдіал. диЯвол, дбмон malumacas f рі діал. лбетощі, підлабузництво
malango adj діал. велйкий, крупний (про свійську птицю)
maluquera ЛІ. діал. див. malestar; 2. діал.
потвбрність
maluqueza ідіал. 1. див. malestar; 2. діал. див. maluquera 2; 3. діал. див. maldad 2 maluquio тдіал. сунйця malura )діал. хвбрість, хвороблйвий стан malva f бот. мбльва; - limón (de olor) рожбва гербнь, пеларгбнія; estar cómo una - стбти шовкбвим (сумйрним, слух- нЯним); haber nacido con las -s бути ни- зькбго (скрбмного) похбдження; вййти з низів; ser (como) una - бути поклбдистим (зговірливим, м’якйм) malvado ¿¿#1. порбчний; злббний; 2. лиходійський; 2. /77 лиходій malva1 m збрості мбльви malvar2 и/розббщувати malvarrosa í6ot. мбльва, рожа malvavisca f, malvavisco m бот. лікарський алтбй
malvender vt продавати за ббзцінь
408
mancillar
malversación fрозтрйта; acusado de -
звинувОчений у розтр0ті malversador /77 po3TpáTHMK malversar ЗрозтрОчувати казенні грбші malvezar 3 (vi) схбдити, збивОти(ся) з прйвильного шлйху malvíe тзоол. співочий щйголь malvivir Зжйти сутужно malviz тдив. malvis malvón тЛ. Ам. бот. repáHb rtialla1 f 1. текст, петлй; переплетення; 2. клітка мережива; кільце кольчуги; cota de - кольчуга; 3. трикб (театральне, спор- тивнф] 4. ел. виток; кбнтур malla; fpne. meaja1
malla ідіал. бот. капуцйн, настурція (різновид)
mallín тдіал. заплОва mallo т\.див. mazo 1; 2. крокбт (гра)] 3. крокетний майдОнчик
mallorquín 1. adjnmu стосується Острова МальОрка; 2. /лжйтель (урОдженець) Острова МальОрка; 3. каталонський діалОкт Острова МальОрки mallugón тдіал. див. magulladura mama ЛІ. мОма; 2. жінОчі груди; 3. вйм’я mamá ґдив. mama 1; - grande діал.г se- сога Л. Ам. бабуся mamacallos т дУрень, бОвдур mamacona, mamacuna fAM. жриця (у інків) mamada f 1. годувОння груддю; 2. період годувОння груддю; 3. кількість молокО (виссаного дитиною за один прийом)] 4. Ам. вйгідна угОда; 5. Л. Ам. пийтика mamadera f 1. прилад для зціджування MonoKá; 2. Ам. сОска, ріжОк mamado adj 1. діал. див. mentecato 1;
2. підпйлий, нетверОзий; estar - бути п’й- ним
mamador 1. aq/якйй ссе; 2. /нсмоктунОць;
3. пияк, п’янйця
mamajuana ffi. Ам. обплОтений бутиль mamalón діал. 1. adj якйй живО за чгужйй рахунок; 2. т паразит, дармоїд, похлібець mamama f діал., mamamama f діал. бабуся
mamancona fдiaл. crrapá, товстй жінка mamandurria f 1. Ам. легкйй зОробіток; 2. діал. удОча; везіння, щОстя mamantear 14 Л. Ам. годувОти грУддю mamantón adjnmv\ смОкче (про тваринУ) mamar 31%сс0ти грудь; dar de - годувОти груддю; 2. їсти, ковтйти, пожирОти; 3. вби- páTn (всмоктувати) з молокОм (MáTepi);
4. (-se) присвоювати, накладОти руку (nány); mamarla (вжив. тж. у формі mamola, mamáronla) попестися на вудочку, дОти себО обдурйти; - у grucir вічно плекатися (скОржитися); querer - у beber leche Л. Ам. наминОти
mamario ^q/якйй стосується груднОЇ зело3*1; груднйй; glándulas -as грудні зЄ- лози
mamarón /лнепрОшений (нєзвЄний) гість mamarrachada f], партОцтво; базгранй- иа; 2. нісенітниця, дУрють, кáзнa-щo mamarrachista com. погЄний художник, лзртОч, базгрОч
mamarracho m 1. смішне людйна, опудало; 2. потвОрство; мазнй, партЄцтво, базгранина (про картинУ)\ 3. nycrá людйна, лустушка, вітрогОн
mamarse Л. Ам. 1. напивОтися; набрЄ- гися, нализЄтися; 2. діал. відступОтися, щмовлйтися (від свого слова)] 3. діал.
Гвяб1ЛЮ5атися; ~ а uno ЗДобУти перемОгу Г6РУ) над; перебороти; обманути тятРити5; Я/ал- Убити таткі1 тДіал- бука, бабЄй, страхОвисько висп! т’ mar"bfe /77мамбІ (бунтар, який
^ТнаКуб™ СТ' ПР°ТИ панування
mambla ЛІ. кургйн; 2. Ам. могйла, могйль- ний кургОн; 3. Ам. надгробна споруда mame тдіал. див. mamada 1 mamelón т 1. анат. сосОк; 2. nárop6; горб, сОпка; 3. округла вершйна горй; 4. мед. рубОць (рани)
mameluca ^/7/ал. проститутка mameluco m 1. мамлюк, мамелюк; 2. ту- náK, бОвдур; 3. Ам. дитйча піжОма; 4. діал. шаровЄри
mamerria f діал. макітра, ronoBá mamerro adj діал. 1. вражЄючий, дивовижний, колосальний; 2. пОвний, наповнений до країв
mamerto тдіал. бОвдур, дур6нь mameso тдіал. передчуття, тривОга mamey т 1. Ам. бот. мамОй (дерево і плід)]
2. діал. синекура, вйгідна посОда; vivir del - діал: мйти вигідну посЄду, дохідне місце;
3. діал. див. mamerto; puro - діал. твер- дйй горішок; a la hora de los -es loe. adv. діал. в потрібний момЄнт; estar en el - (mame) діал. бути в зеніті (в рОзквіті); saber lo que es - діал. знЄти почім фунт лй- ха; ser un ~ діал.:esto es un - це простіше простого; al finalizar el acó, pina, - у zapote діал. 6aráTo ránacy з нічОго; con la boca, ee un - діал. скОро кЄзка мОвиться, та не скОро діло робиться mameyazo m діал. yfláp (рукою, предметом)
mamífero зоол. 1. adj ссавець; 2. m рі ссавці
mamila f 1. жінОча грудь; 2. сосОк; соскй; вйм’я; 3. Л. Ам. ріжбк (для годування грудних дітей)
mamilar adj округлий, якйй Máe фОрму груді, горбистий
mamita f 1. Ам. метуся; 2. m діал. див. marica 2
mamitis fpne. mastitis mammón m церк. мамОна mamola f: hacer a uno la - лЄгідно no- плОскати по щоці (дитину поплескати по щоці (жартома, знущально); насміхОтися (жартувОти] над; дурйти mamón adji. якйй смОкче; груднйй; 2. якйй смОкче oaráTO (жЄдібно) (про дитинії] 3. Ам. п’Яний, підпйлий; 4. m грудне дитина; 5. смоктунОць; 6. пОросток, ростОк (на стовбурі дерева) 7. Л. Ам. бісквіт; 8. діал. патйк, товстО пЄлиця; 9. діал. тютіЬн (другого урожаю)
mamona п.див. mamola; 2. діал. пийтика mamoncito m 1. смоктунОць; 2. діал. поросй
mamonear vt 1. діал. завдавЄти удйрів пЄлицєю; 2. діал. тягнути; марудити mamoso adj див. mamón 1 mamotreto m 1. записнйк; товстйй зОшит; купа папОрів; діал. громіздке річ mampara f 1. шйрма, легкі дебрі; 2. діал. скляні дебрі; 3. Л. Ам. двОрі mamparo m 1. іст. покровйтельство, під- трймка; зОхист; 2. мор. перебірка, перегородка; - -estanco водонепронйкна перебірка
mampato adj діал. коротконогий, низькорослий (про коня)
mamporra m діал. нікч0ма, нікчОмна людйна
mamporro m удОр; crrycáH mamposta m, fflian. бОвдур, дурень mampostear vt буд. робйти кам’яну (цегляну) клОдку
manipostería f 1. кам’янО (цеглянО) клОд- ка; цегляні робОти; - en seco cyxá клОдка; 2. ремесло муляра
mampostero m 1. муляр; 2. збирОльник подйтків
mampresar vt приборкувати, приручОти; дресирувОти
mampucho 1. adj діал. крем0зний (про людину, тваринУ)\ 2. /77 діал. жінкоподібний чоловік; 2. діал. nycrá (нікчймна) людйна mampuesta f ряд цегляної (кам’янОЇ)
КЛ0ДКИ
mampuesto 1. ас^'уклОдений рядОми (про цеглу, каміння в кладці)\ 2. гнеобтОсаний (необрОблений) кОмінь; 3. Ам. бруствОр; фортечна стінО; 4. прикритті, зОхист; de - іос. adv. про всяк вйпадок, про 3anác; під прикриттям, в укритті mamúa тЛ. Ам. пиятика; сп’яніння mamujar vt лінйво смою^ти грудь (про дитинії
mamulón adj діал. див. mamalón 1 mamullar vt 1. чмОкати, причмОкувати; 2. див. mascullar mamuncia f діал. прожиттй mamusear гідіал. підбирОти зОлишки mamut m mómoht
man f, a - salva ioc. adv. див. mansalva mana fЛ. Ам. див. manantial 2 maná m 1. рел. мОнна; alimentarse de - divino живйтися мйнною небОсною; 2. фарм. сік Ясена (вжив, як проносне)] 3. іст. бот. мйр-
тапасагасо тдіал. див. martineta manada1 /і. стОдо; отОра; 2. ст0до, згрОя; - de lobos згрОя вовків; 3. іст. група, жмО- нька (людей)] a -s loe. adv. гуртОм, юрбОю manada2 ЛІ. пучОк (сіна, соломи); 2. жмО- ня, прйгорща
manadero1 т пастух; чаб0н manadero2 1. aq¡r текучий; 2. m див. manantial 2
managuaco діал. 1. ^'сільський; грубий, неотОсаний; 2. /77 селюк, невіглас manantial 1. до/джерОльний; agua - джерело; 2. /77струмОк; джерелО; - cristalino прозОрий струмОк; - termal тйпле (термО- льне) джерелО; - de discordias джерелО суперечностей manantío ао/текучий manantivo тдіал. див. manantial 2 manar vi 1. сочйтися; тектй, витікОти (про рідин^)] бйти (про джерело) - violentamente забйти фонтОном; 2. рясніти, бйти джерелом; - en riquezas потопОти в роз- кОшах
manatí т 1. зоол. ламантйн, морськО корОва; 2. Ам. батіг (із шкіри ламантина) manato тдив. manatí 1 manazo тдіал. див. manotazo manca /"Я Ам. велйка каструля mancamiento т 1. ушкодження, порОнен- ня (руки)] 2. нестача; нужд&, злйдні mancaperro т бот. 1. піщОнка (різновид); 2. діал. чортополОх, лопух mancar 1. vt покалічити, ушкОдити, nopá- нити (рукУ)] 2. позбОвити рукй, залйшйти без рукй; 3. ослабляти, зменшувати; 4. vi Ам. бракувОти, бути відсутнім; 5. арго бракувйти, не вистачйти; 6. стихОти, вти- хОти (про вітер) заспокоїтися, стйти спокійним (про море) - se 1. покалічитися, ушкОдити собі (руку) 2. Л. Ам. рішйтися, навОжуватися
mancarrón 1. adj aum. de manco; 2. діал. спотворений; скалічений; 3. тдив. matalón; 4. діал. каліка, інвалід; 5. діал. запру- да
manceba /кохОнка, налОжниця mancebía ЛІ. публічний дім; 2. хлоп’йцтво; вйхватка, вйтівка
mancebo т 1. холостйк; 2. помічнйк; під- мЯйстер
mancerina /піднОс, тОця (для чашки з шоколадові)
mancilla /і. безчестя, ганьбЄ; reputación sin - бездогОнна репутОція; 2. іст. вйраз- ка, рОна; 3. іст. жаль, співчуття mancillar Збезчестити, ганьбйти, чорнйти
409
mancilloso
mancilloso adj іст. бідний, жалюгідний, наносний
mancipación f 1. акт передЯчі (відчуження) BnácHocTi; 2. купівля-прбдаж mancipar і//поневблювати, уярмлювати manclenco adj 1. діал. неміцнйй, нестій- кйй {про колону, опорУ)', 2. діал. хирлявий, слабкйй, хвороблйвий manco 1. £<# однорукий, безрукий; 2. неповноцінний, недосконалий, дефектний; 3. /77 однорука (безрука) людйна; 4. діал. LUKána; no ser - бути пронбзою (спритником); бути шахраювЯтим (злодіикувЯтим, нечйстим на рУку); бути забіякувЯтим, розпускЯти руки
mancomún: de - loe. adv. рЯзом, за загЯ- льною згбдою
mancomunar vt 1. об’Яднувати, згуртбву- вати {сили, людей)\ 2. юр. змушувати, сй- лувати; -se об’Яднуватися, згуртбвува- тися
Mancomunidad f Єдність (у справа^)', товариство; співдружність mancorna f 1. Ам. зЯпонки; 2. Л. Ам. шпйлька, брбшка
mancornar* vt 1. пригинЯти до землі рогЯми {тварин)', 2. прив’язувати (зв’язувати) тварйн за рбги; 3. з’Яднувати, зв’язувати, об’Яднувати
mancornear гідіал. див. mancornar; ~se
діал. 1. сварйтися, бйтися; 2. домовлятися, укладЯти уґбду
mancuerda f\. різнбвид тортур {шляхом скручування мотузки)', 2. туга, тривбга mancuerna f 1. nápa зв'Язаних за рбги тварйн; 2. мотузка {для звязування худо- би); 3. р!Л. Ам. зЯпонки .mancuernillas їріЛ. Ам. див. mancuerna З mancha f\. пляма; ~ de grasa маснЯ плЯ- ма; - de tinta чорнйльна плЯма; -s sola- I res астр. сбнячні плЯми; sacar (quitar) las -s вивбдити плЯми; salir la - схбдити {про плямУ)', знбву з’являтися, проступЯ- ти {про пляму}, 2. плЯма, безчЯстя, гань- 6Я; 3. Л. Ам. карбункул {ухудоби} 4. жив. замальбвка, чорновик; cundir como - de aceite розхбдитися, швйдко пошйрюва- тися {про новини}
manchadizo adj маркйй, якйй лЯгко бруднйться
manchado adj 1. плямйстий; 2. Л. Ам. рябйй, плямйстий (про коня) manchal m діал. група каучукових дерЯв manchar vt 1. (vt) забрУднювати(ся), бруднйти(ся); мастйти(ся); 2. плямувЯти, ганьбйти, безчЯстити; 3. жив. робйти замальбвку (чорновик); -se зганьбитися, осорбмитися; скомпрометувЯти себЯ mancheta /яркрЯвий заголбвок (в газеті) manchón1 г1. aum. de mancha; 2. ділЯнка землі з густими схбдами manchón2 m діал. див. manguito 1 manchoso adj 1. Л. Ам. маркйй; 2. діал. з плЯмами, у плЯмах
manda f 1. обіцянка, обітниця; 2. спЯдок, дар (за заповітом); 3. іст. заповіт; 4. діал. церк. обітниця, клЯтва mandadera /прихбжа хЯтня робітниця mandadero 1. adj покірний, слухнЯний; 2. m посильний, розсйльний; 2. посередник mandado /771. розпорядження, накЯз; 2. доручення; 3. іст. сповіщення, оповіщення; estar a su estoy as u - У7. Ам. я до вЯших пбслуг; no dejarse comer el ~ Л. Ам. не сплохувЯти, не дЯти себЯ обійти; ser bien (mal) ~ бути слухнЯним (неслухняним) . mandador /771. командйр, любитель накЯ- зувати; 2. іст. кур’бр, посйльний, посланець; 3. Ам. батіг
mandamiento m 1. розпорядження, прй- пис; 2. рел. зЯповідь; 3. юр. судбве рішення; 4. р/п’ятірнЯ; comer con los cinco ~s
410
їсти п’ятірнЯю, їсти рукЯми; poner en la cara los cinco ~s дЯти щиглЯ (запотйлич- ника)
mandanga /'повільність, неповорбткість mandante com. юр. довірйтель, -ка mandar 1. і^накЯзувати, розпоряджЯтися, повелівЯти, комЯндувати; 2. заповідЯти;
3. обіцЯти; 4. посилЯти, відправляти;
5. прЯвити (конем)', 6. доручЯти; 7. іст. вирішувати; 8. Ам. завдавЯти удЯру; 9. діал. запрбшувати; спонукЯти; 10. діал. давЯти сигнЯл (про початок гри, змагання} 2. vi владарювЯти, панувЯти; eso estó mandado recoger це порЯ здЯти в архів; - а paseo прогнЯти, спровЯдити, виштовхати; ~ cambiar a uno діал. звільнйти; - enhoramala (noramala) вйставити, змусити завернути голбблі
mandarín m 1. мандарин (чиновнику давньому Китаї)', 2. начЯльник, якйй не викликЯє повЯги; 3. adjЛ. Ам., діал. див. mandón 1 mandarina /1. мандарйн (плід)', 2. китЯй- ська мбва (книжна} 3. Л. Ам., діал. влЯд- на жінка
mandarinero, mandarino m мандарйнове дЯрево
mandarra ЇАл. див. mandil 1 mandarria їмор. ковЯдло; мблот mandarse 1. обхбдитися без допомбги; 2. сполучЯтися, бути суміжним (про приміщення)', 3. користувЯтися {дверима, сходами} 4. діал. дозволяти собі забагЯ- то; 5. діал. непомітно ітй (зникЯти);
6. діалх кйнутися бігти; 7. діал. пропонувати свої пбслуги; 8. Ам. пропонувЯти вийти (сісти); ~ cambiar (mudar) Ам. змйтися, ушйтися, втектй
mandaruno 1. тдіал. наглЯдЯч; 2. повЯж- на (впливбва) людйна; цабЯ; 3. adj діал. див. mandón 1
mandatario т 1. мандатЯрій, повірений, уповновЯжений; 2. Ам. правйтель; primer
- Ам. президент (республіки) mandato т 1. накЯз; розпорядження (юр.)\ 2. мандЯт, повновЯження; накЯз; ~ de los electores накЯз вйборців; 3. мандЯт (документ} - electoral вйборчий мандЯт;
4. рел. церембнія омовіння ніг (у Страсний четвер)
manderecha /і. прЯва рукЯ; деснйця (іст., поет.)', а - іос. adv. іст. з прЯвого обку, правбруч; 2. щЯстя, фортуна; buena - щЯстя, кблесо фортуни (щастя) mandible adj діал. 1. послужливий; 2. слухнЯний
mandíbula /щЯлепа (у людини)', reírse а ~ batiente реготЯти від душі; зубоскЯлити mandibular adj анат. щелепний mandil /771. фартух; 2. сукбнка для чйстки кбней; 3. густЯ риболбвна сіть; 4. Л. Ам., діал. попбна; 5. Л. Ам. нагрудник mandilar і^чйстити (коня) mandilón m боягуз
mandinga 1. m діал. безвбльна людйна; 2. Ам. диЯвол, чорт; 3. Л. Ам., діал. пустун, непосіда; 4. Л. Ам. домовйк; 5. їдіал. невелйка риболбвна сіть; 6. Л. Ам. чаклунство
mandioca ft. бот. манібк (різновид)-, 2. бб- рошно з манібк
mando /771. влЯда; tener el - у el palo мЯти абсолютну влЯду; 2. військ. комЯндуван- ня; alto ~у - supremo верхбвне комЯнду- вання; voz de ~ словЯсний (усний) накЯз, комЯнда; 3. тех. управління, керувЯння, регулювання; - de ajuste налаштувЯння;
- a mano ручнЯ керувЯння; - a distancia дистанційне керувЯння; ~ de programa прогрЯмне керувЯння; - por radio радіоке- рувЯння; 4. ют. див. mandato 1; 5. арго вигнЯння, засланнЯ; 6. рі військ. комЯнд- ний склад
mandoble m 1. удЯр холбдною збрбєю* 2. велйка шпЯга; 3. догЯна mandola /мандбла (муз. інструмент) mandolín m діал., mandolina f Л. Ам mandolino тдіал. муз. мандоліна mandón 1. adj влЯдний, владолюбний* 2. /77 владолюбна людйна, владолюбець; 3. іст. начЯльник нерегулярного війська; 4. Ам. наглЯдЯч (на шахті) mandrachero m влЯсник фЯльного дбму mandracho m грЯльний дім mandragora f бот. мандрагбра, адЯмова головЯ
mandria 1. adj малодушний, боягузливий; 2. Л. Ам. лінйвий; 3. m боягуз; 4. Л. Ам лЯдар
mandril 'm зоол. мандрйл (мавпа) mandril2 m тех. 1. стЯржень; шпйндель; 2. (затискнйй) патрбн; 3. станбчна бЯб- ка; 4. затискнЯ муфта mandubí тАм. див. maní 1 manducable ¿фстівнйй manducación f 1. прийбм їжі, їжа, харчу- вЯння; 2. див. masticación manducar 1. і//їсти, з’їдЯти; 2. игхарчувЯ- тися, приймЯти їжу
manducativo яс/їстівнйй, придЯтний для їжі
manducatoria /їжа; харчі, їдло manduvi тАм. див. maní 1 manea їдив. maniota manear vt 1. спутувати (коня)', 2. див. manejar; -se 1. Л. Ам. заплітЯтися (про ноги/, 2. діал. зв’язувати собі руки; 3. діал. заплутуватися, опинЯтися у скрутнбму станбвищі
manecilla f вказівнйк (у вигляді руки з витягнутим вказівним пальцем)', 2. стрілка (годинника} 3. рукоЯтка; 4. пЯросток виткбї рослйни
manejabilidad frex. 1. кербваність; зручність у користувЯнні; 2. манЯвреність (літака, автомашини) manejable adj\. кербваний; рухомий; 2. під- дЯтливий, поклЯдистий, зговірливий manejado adj жив.: retrato bien (mal) ~ дббре (погЯно) написЯний портрЯт manejadora їдіал. нЯня manejar vt\. маніпулювЯти, робйти рукЯми; 2. прЯвити (кіньми)', 3. прЯвити, керу- вЯти (машиною), вестй (машину) володіти; - la espada володіти шпЯгою; - Іа pluma володіти пербм; saber ~ una herramienta уміти працювЯти з інструмЯн- том; 4. управляти, керувЯти, розпоряджЯтися; ~ los negocios вестй спрЯви; - el dineral крутйти великйми сумами; 5. маніпулювЯти, здійснювати махінЯції; ~ а una persona тримЯти в рукЯх, керувЯти; -se 1. вільно рухатися, пересувЯтися; 2. вибратися
manejo /77 1. управління, користувЯння, повбдження; conocer el - de las armas володіти збрбєю; 2. вміння прЯвити (кінь- мй); об’їжджЯння (коней) 3. лЯгкість, про- стотЯ (у поводженні) впрЯвність; 4. (рі) махінЯції, вйхватки; andar con -s росо limpios займЯтися бруднйми спрЯвами (інтрйгами)
maneota їдив. maniota manera /1. спбсіб; манЯра, спбсіб дн; - de hablar манЯра розмовляти; - de plantear un problema постанбвка питЯння; pensar a su - думати по-свбєму (на свій лад); de esa - бтже, такйм чйном; de mala - грубо; de ninguna - жбдним чйном; нізЯщо; de cualquier - яким завгбдно спбсобом; а ~ de іос. ргер. подібно до; de - que іос. conj., por - que іос. conj., en - que іос. conj. іст. так що; a la - (de) подібно до, на манЯр; 2. (рі) манЯри, поведінка; tener -s groseras бути грубим у повбдженні; 3. рбзріз кишЯні
manija
(спідниці); 4. ширінька; 5. мор4пьні якості [людингі)\ 6. іст. кишбня; 7. іст. спрйтність; хйтрість; 8. жив. манбра, мбтод; en gran ~ \ос adv. вбльми, значнбю мірою; sobre ~ /ос. adv. занбдто, надміру; mal у de mala ~ /ос. adv. безлбдно; 9. неохбче; He3rpá6Ho; а - de telonio loe. adv. безлбдно, хаотично, пбспіхом
manerismo mA. манірність, манірний стиль (у мистецтві, літературі); 2. мист. ма- иьєрйзм
manes mpi міф. мани, душі помбрлих maneto adjA. (рі) Ам. з покаліченою nánoio (про тваринУ); 2. діаїї. клишонбгий (про тварину}, 3. діал. однорукий; 4. діал. клишонбгий (про людину} 5. діал. незгрббний manfla f 1. кохбнка, налбжниця; 2. старб свинЯ; 3. арго дім розпести manflórico adj діал. жінкоподібний (про чоловіка)
manflota fapro публічний дім manga* fA. рукбв; ~ ajustada прилягбючий рукбв; en ~s de camisa loe. adv. в самій сорбчці, без піджакб; 2. дорбжній мішбк, дорожня (спортйвна) сумка; 3. шланг, рукбв, кйшка; - de aire вентиляційна трубб; - de goma гумовий шланг; 4. риболовна сіть Іконусна); 5. цідйлко (з матерії}
6. смерч (на морі} ~ de agua водянйй смерч; ~ de viento шквал, вйхор; 7. кожух повітряного охолбдження (на шахті, судні} 8. озбрбєний загін; 9. діал. тюк; 10. Л. Ам. плащ; 11./7. Ам. накйдка (з грубої тканини} 12. Ам. обгорбджений прогін для худбои; 13. Ам. мбса, ббзліч; нбтовп; 14 .діал. загін для худбби; 15. мор. шири- Há суднб; 16. рі винагорода, чайові; debajo de ~ іос. adv. іст. пбтайки, непомітно; por ~s o por faldas іос. adv. Л. Ам. всімб прбвдами і непрбвдами; andar ~ por hombro бути у велйкому ббзладі, (ітй) до- горй дном (проділу, echar de - a uno ви- користбвувати у своїх цілях; estar (hacerse, ir) de ~ б^ти у змбві, домбвитися; знюхатися; estar como la ~ de un chaleco; estar más arrancado que ~ de chaleco діал. бути без копійки в кишбні; hacer ~ діал. втрачбти; тинЯтися без діла; hacer ~s у capirotes забагбто собі дозволити, свавблити; pegar ~s втручбтися, сунутися, пхбтися; ser de (tener) - ancha бути поблбжливим до чужйх вад (поми- лбк); tirar la ~ діал. вимагбти (грбші); traer en la ~ мбти під рукбю; entra por la - у sale por el cabezón пблець в рот не кладй
wanga2 f мбнга (дерево, плід, різновид манго)
mangada їдіал. смужка обрббленої землі mangado m діал. обербмок (дров, соло-
mangajarro m дбвгий бруднйй рукбв mangajo m 1. Ам. тіЬтя, мамула; 2. діал. здоровйло
mangana friacó, аркбн manganear vt 1. накидбти ласб (аркбн); *-Д/ал. грабувбти, обчищбти; 3. діал. при- ставбти, набридбти
manganera /манганбра (сак для вилову ч>еветок, раків, дрібної риби) manganésico adj хім., manganesífero adj м/н. мбрганцевий, якйй містить мбрганець manganeso m хім. мбрганець manganeta fA.fi. Ам. сіть (для вилову 2’Ам- Лив. manganilla n¿l4an9á щ А. діал. джміль; 2. діал. юдина з важкйм харбктером; буркотун; mannA* ?л6дій, шахрбй; А. діал. арго грбші та«2ап ílos тРІ мін. мбрганцеві рудй man2aní а Ярість, обмбн; пбстка вимагбч; 2. аргоб'щнАк manganzón adj тАм. див. maganzón
manganzonear vi Ам. див. maganzonear manganzonería ЇАм. див. maganzonería mangar 1. v(діал. жартувбти; 2. vi(^sé) діал. вимагбти грбші; жйти за чужий рахунок mangarito тАм. боягуз mangazo т діал. удбр (рукою, кулаком) manglar т 1. мбнгрові лісй, збрості мбнг- рів; 2. ділянка землі (затоплювана під час припливУ)
mangle m бот. мангрбва mango1 m ручка, держбк; держблно; - de cuchillo моліЬск (різновид); tener la sartén por el ~ бути госпбдарем станбвища mango2 m мбнго (дерево, плід) mango3 т 1. діал. слимбк, розмазнЯ, телЯ; 2. Л. Ам., діал. арго пбсо (монета) mangón1 m перекупник mangón2 Л. Ам. загін для худбби mangón3 adj 1. дуже велйкий, величбзний; 2. лінйвий, недбблий, ледбчий; байдикуючий
mangonada ^удбр рукбю (рукавбм) mangonear vi 1. тинятися, волочйтися, швбндяти; 2. втручбтися, пхбтися (в чужі справи); 3. діал. крутйти; шахрувбти (в політиці} 4. Ам. крбсти mangoneo m 1. втручбння (в чужі справи)',
2. Л. Ам. крадіжка
mangonero adj 1. іст.: mes - місяць з великою кількістю нероббчих днів; 2. якйй ліЬбить втручбтися у чужі спрбви mangorrero adj A. тупйй, погбно нагбст- рений (про ніхї)\ 2. старйй, затЯганий, обтріпаний; 3. непотрібний, нікчбмний; en la casa del herrero, cuchillo ~ Л. Ам. на те він і кравбць, щоб подбртий жупбн ноейти mangorrillo m чепіга плуга mangosta їзоол. мангуста mangote mA. ширбкий дбвгий рукбв; 2. на- рукбвник
mangrino adj діал. рахітйчний, хирлявий mangrullar \гіЛ. Ам. нестй вбрту (з вишки, з каланчі)
mangrullero m діал. вартовйй (на вишці, на каланчі)
mangrullo mдіал. А. сторожовб вйшка.(//а дереві); 2. вартовйй (на вишці, на каланчі) manguala їдіал. 1. обмбн, підрббка; 2. та- бмні переговбри; змбва manguardia fA. іст. авангбрд; 2. буд. конт- рфбрс опбри мбету
manguarear vi діал. прикидбтися працюючим
mangudo adj2 дбвгою ручкою (про інструмент)
mangue pron pers арго я manguear A. vt Л. Ам., діал. заганяти стб- до; 2. Л. Ам., діал. лякбти дичину (під час полювання); 3. діал. замбнювати, звбб- лювати; спокушбти; 4. vi діал. див. manguarear; діал. див. mangonear 1; діал. робйти знак рукбю; вітбти здблеку рукбю manquera fA. мор. шпигбтна трубб; водо- протік; 2. шланг, рукбв; ~ de incendio по- жбжний рукбв; 3. водянйй смерч (на морі)’, загін для худбби; 4. повітропрохід, вентиляційний канбл manguero1 m пожбжник manguero2 m див. mango2 mangueta fA. клізма ; 2. двернб петля;
3. важіль
manguilla fA. (рі) dim. de manga; 2. діал. нарукбвник
manguindó, manguindoi adj діал. лінйвий, недбблий manguita /покрйшка; чохбл manguitería fA. кушнірна спрбва; 2. хутра; 3. хутряний магазйн manguitero /лхутровйк; кушнір manguito m А. муфта (хутряна)', 2. нарукбвник; 3. тех. муфта; втулка; трубка; - de conexión (de unión) з’бднувальна муфта
manguitos m рі бот. первоцвіт maní /771. арбхіс, землянйй горіх (рослина і плід)\ 2. діал. грбші; apestar а - діал. бути відбмим смілйвцем; ¿a mí?... ¡maní! Л. Ам. менб не проведбш! manía1 fA. мбнія, маніакбльний стан; ~ persecutoria мбнія переслідування; ~ de grandezas мбнія в0личі; 2. мбнія, химбр- ність, дивакувбтість; заскок; 3. мбнія, прй- страсть, схильність; tener ~ por las modas захоплюватися мбдними речбми, мбти прйстрасть до мбдних речбй; 4. не- прйязнь, антипбтія, ворбжість manía2 fдiaл. див. maní 1 maniabierto adj А. із розкрйтою рукбю; 2. щбдрий
maniaco, maníaco 1. яф/іаніакбльний; 2. m маніЯк
maniatar vt зв’язувати руки maniate m діал. див. maniota maniático adj, тдив. maniaco manicato adj діал. смілйвий, відвбжний manicero m діал. торгбвець арбхісом manicio т діал. живбць (рослини) manicomio /77психіатрйчна лікбрня, божевільня
manicorto adjскупйй, жбдний, жбдібний
manicura /'манікюрша
manida fA. притулок; прйхисток; 2. арго
Дім
manido adj 1. несвіжий, лежблий; 2. діал. сгарйй; потріпаний; 3. діал. збтхлий; 4. діал. хворий; 5. Л. Ам. несвіжий, тухлий (про м’ясо, рибїї
manido adjA. затЯганий, затбртий, банб- льний; 2. діал. якйй кишйть (комбхами) manido3 яс/схбваний, прихбваний manierismo тдив. manerismo manifacero adj настйрливий, якйй лізе (пхбє нбса) не в свою спрбву manifactura fA.flne. manufactura; 2. крій, фасбн; структура, фбрма manifecero adjЛ. Ам. див. manifacero manifestación f А. прбяв, вйраження, вйявлення; ~ de alegría вйяв рбдості; ~ de sentimientos прбяв почуттів; 2. ма- ніфестбція, демонстрбція; - naval дип. візйт ввічливості (кораблів) manifestador 1. adj якйй виявлЯє, якйй розкривбє; викривбльний; 2. т викривб- льник
manifestante сот. учбсник, -ця демонст- рбції, маніфестбнт, -ка, демонстрбнт, -ка manifestar* 1. vt виявлЯти, виражбти, проявляти; демонструвбти; - su opinión hacia una cosa висловити евбб стбвлен- ня; 2. маніфестувбти; 3. viбрбти участь у демонстрбції (у маніфестбції); -se проявлятися, виявлятися manifestativamente adv відкрйто manifestativo adj відкрйтий, явний, оче- вйдний
manifiesto 1. adj явний, очевйдний; error
- Явна пбмйлка; 2. т мбніфбст; 3. де- кларбція; 3. юр. свідбцтво, посвідчення; ó poner de - виявлЯти; робйти очевйдним (Явним), виявлЯти; юр. ознайбмити зі спрбвою (сторони)
manigero m А. наглЯдбч; 2. фіал, вербувб- льник робітників на польові роббти manigua fА. діал. пбле, зарбсле бур’янбм; 2. діал. азбртна гра (у приватному будинку, coger ~діал. сорбмитися; irse а Іа
- діал. повставбти, піднімбти повстбння manigual m діал. див. manigua 1 manigueta їдив. manija21 manigüita fdim. de manigua 2 manihot m бот. манібк
manija1 f А. див. maniota; 2. вбжіль, держбк
manija2 fA. ручка, держак; 2. р/шкіряні py- кавйчки (для сільськогосподарських ро-
411
manijar
біт)] 3. полігр. CKo6á;%4. Ам. петля на рукояті батогЯ
manijar \гідіал. див. manejar manijero тдіал. див. manigero 2 manilargo adj 1. довгорукий, з дбвгими pyKáMn; 2. зaбiякyвáтий, задйристий; 3. щЯдрий; 4. діал. злодійкувЯтий manilense,, manileño т урбдженець (жй- тель) Маніли
maniligero adj діал. див. manilargo 2 manilo adj діал. 1. великий (про півня, курк^у, 2. боягузливий, малодушний maniluvio т (рі) лікувЯльна BáHHa (для РУІЇ *
manilla' ЛІ. браслЯт; 2. наручник manilla2 f 1. діал. ná4Ka nanépy в 5 Ярку- шів; 2. діал. див. maniquete 1; 3. діал. сбкіл (для штукатурних робіт)-, 4. діал.
ручка, дepжáк (інструмента/, 5. (рі) діал.
1 (гімнастичні/, 6. діал. кріплення (у
гамака/, 7. діал. товкЯч (для товчіння чи
розтирання зерен у ступі)] 8. діал. ná4Ka листя тютюну
manillar m руль велосипЯда maniobra f\, управління, керувЯння; ма- нiпyлювáння; привЯдення в дію; ~ a distancia дистанційне керувЯння; - a mano py4Hé керувЯння; - por palanca вáжiльнe керувЯння; 2. ман0вр, хитрість; 3. мор. керувЯння суднбм; 4. мор. chéctí, таке- лáж; 5. військ. маневрувЯння, манЯвр; рі манЯври, тактичні заняття; - envolvente обхідний ман0вр; 6. зал. складЯння поїздів; маневрбва роббта; манЯври, маневрувЯння (локомотива)] - evasiva ав. відволікЯючий (oбмáнний) манЯвр; de - військ, манЯврений; guerra de -s манЯв- . рена вiйнá; маневрбвий; locomotora de -s маневрбвий паровбз (локомотив) maniobrable adj 1. лЯгко кербваний; 2. ма- I невроздбтний, манЯврений maniobrar vi 1. маніпулювЯти; робйти ро- ббту вручну; 2. маневрувЯти, хитрувЯти; 3. викбнувати манЯври maniobrero adj 1. манЯврений, маневро- здЯтний; 2. манЯврений, рухливий manioc m, manioca fpne. mandioca manjota /'пута (для тварин) manipodio m 1. звідництво; 2. прикривЯн- ня, прихбвування; 3. маніпуляція, махінЯ- ція
manipulación ^маніпуляція, маніпулювЯння manipulador 1. adj маніпулюючий; якйй рббить маніпуляції; 2. m тех. маніпулятор; телегрЯфний ключ; ~ Morse ключ Мбрзе; 3. спрйтник, пролЯза manipular vt 1. маніпулювЯти, керувЯти; спрйтно (уміло) орудувати; 2. маніпулювЯти, передавЯти ключЯм, працювЯти на телегрЯфному апарЯті; 3. маніпулювЯти, займЯтися махінЯціями (тЯмними спрЯ- вами)
manipuleo m маніпуляція, махінЯція manípulo /771. церк маніпула, нарукЯвна пов’язка (у католицького священика)] 2. ісг. маніпул, загін солдЯтів maniquete /77/7/1. мерЯживні мітЯнки; 2. див. manija12
maniquí /771. манекЯн (у магазині, ательє, у художника)] 2. манекЯнниця; 3. слинькб, слимЯк; ir hecho un - бути вйчепуреним як на весілля
manir иґдЯти полЯжати до вживЯння в їжу (про м’ясо, рибУ)] -se діал. псувЯтися (про м’ясо, рибу)
manirrotol. adj марнотрЯтний; 2. /77мар- нотрЯтник
manirrotura f ісг. марнотрЯтництво, роз- трйнькування
manís /77 Л. Ам. див. mano2 manisero тАм. торгбвець смЯженим арЯ- хісом
manisuelto adj діал. див. manirroto 1 manivacío adj:ir (venir) ~ іти (прихбдити) з пустйми рукЯми manivela /див. manubrio manizuela /діал.1- dim. ¿/emano; 2. Ятвір (у бурдюк^
manjaferro /лсамохвЯл, фанфарбн manjar m 1. їжа, харчувЯння; їстівнЯ; Яст- во; - delicado вйшуканий стіл; 2. карт. масть; 3. відпочйнок, розвЯга manjorrada гїдло, харч manjúa f1. діал. див. majal; 2. Ам. манхуа (різновид сардини)
mano1 /771. рукЯ, кисть (рукйУ, palma de la ~ долбня; - derecha (diestra) прЯва рукЯ; - izquierda (siniestra, zoca, zurda) ліва py- кЯ; 2. перЯдня кінцівка, ногЯ, лЯпа (тварини)] 3. іст. лЯпа (хижого птаха/, 4. ніжка (частина туші/, 5. хббот слонЯ; 6. (зприкм. derecho, izquierdo) сторонЯ, нЯпрям; ~ derecha de la calle прЯвий бік вулиці; а ~ derecha справа, напрЯво, правЯруч; а - izquierda зліва, наліво, лівбруч; 7. стрілка годйнника; 8. товкЯч (для подрібнення кукурудзяних зерен, какао)] 9. шар фЯрби (лаку); 10. чесЯлка; 11. десть папЯру (25 аркушів/, 12. кін, пЯртія (в карти, шахи/,
13. якйй грЯє пЯршим (в картярській грі/, yo soy - я ходжу пЯршим; 14. раз (черговий, останній/, 15. (vi) роббчі руки; - de obra роббча сйла; escasez de ~s нестЯча роббчих рук; 16. влЯда, покровйтельство, вплив, рукЯ; tener mucha ~ мЯти свою руку; tener - con uno мЯти покровйтеля в осЯбі...; darle ~ para hacer una cosa на- дЯти повновЯження (у справі/, 17. уміння, майстЯрність, впрЯвність; -s hábiles умілі руки; se ve la ~ del maestro вйдно руку мЯйстра; tener ~ para llevar los asuntos уміло вестй спрЯви; 18. допомбга, під- трймка; tender una ~ de ayuda a uno подЯти руку допомбги, допомогтй, підтрй- мати; 19. догЯна; нЯтруска; 20. діал. пригб- да, авантюра; 21. Ам. п’ять однорідних предмЯтів; п’ятЯк; 22. діал. підходящий момЯнт, слушна нагбда; ahora es - hacerlo зЯраз сЯме час це зробйти; 23. муз. гЯма; buena ~ удЯча, успіх; 24. (buenas -s) спрйтність, впрЯвність, уміння; mala - невдЯча, невезіння; 25. незгрЯбність; -s largas; largo (suelto) de ~s забіякувЯтий; злодійкувЯтий, шахраювЯтий; -e libres своббда (дій, учинків)] ~s limpias чЯсність, непідкупність; закбнна винагорбда (на службі/, - oculta таЯмна рукЯ (про людину, яка таємно втручається у щось)] ~s puercas незакбнний прибуток; ~ de azotes (coces, etc.) нЯтруска; ~ de cazo лівшЯ, шульгЯ; - depilón Ам. невдЯча; - de santo чудодійний зЯсіб; а - іос. adv. ручнйм спб- собом, вручну; від рукй; flores hechas а ~ штучні квіти; (а Іа ~) під рукбю, під ббком, рукбю подЯти; а Іа - іос. adv. особйсто, власноруч; a una - іос. adv. в одйн бік, в однбму нЯпрямі; злЯгоджено; a (de) ~ airada іос. adv. насйльницьки, насильницькою смЯртю; а ~ armada іос. adv. зі збрбєю в рукЯх; a -salva, a salva - іос. adv. без рйзику, не ризикуючи; a -(s) abie- rta(s) іос. adv. щЯдро, по-цЯрськи, щЯдрою рукбю; a dos ~s іос. adv. з усіЯю готбв- ністю; a ~s llenas іос. adv. щЯдрою рукбю, щЯдро; bajo ~, (por) debajo de la ~ іос. adv. скрйтно, нйшком, тйшком-нйшком; como con(por) la - іос. adv. з лЯгкістю, лЯгко, без зусйль; con franca (larga) - іос. adv. щЯдрою рукбю, щЯдро; соп - escasa іос. adv. мізЯрно; скупо; скнЯрно; соп ~ pesada іос. adv. твердбю рукбю; стрбго, сувбро; conlas -sen la masa іос. adv. на місці злбчину, на гарЯчому (захопити, застати/, con las -s en la cabeza іос. adv (з
дієсл. salir) з ганьббю, безслЯвно; con las -s vacias іое. adv. з пустйми рукЯми ні з чим; corto de -s невпрЯвний (нетямущий погЯний) робітнйк; de la - у pluma de uno власноручний, якйй налЯжить руці (певної особи/, de - ручнйй, портатйвний; діал штучний; de - а (en) - іос. adv. з рук в руки без посерЯдників; de una - a otra іос. adv. в одну мить, миттЯво; de -s a boca іос adv. pámroM, раптбво, несподівано; впритул; de primera - (з дієсл. adquirir, saber etc.) з пЯрших рук; з першоджерел Я; dé segunda - з других рук; ужйваний; entre las -s іос. adv рЯптом, раптбво; - а - іос. adv. пліч-б-пліч, рЯзом; удвбх, одйн на одйн; - sobre -, con las -s cruzadas, con las -s en la cinta іос. adv склЯвши руки, без діла; secalado de la - de Dios каліка! уббгий; por segunda (tercera) - чЯрез другі руки, чЯрез посерЯдника; por su (propia) - власноруч; своЯю влЯдою; sin levantar la - іос. adv. не покладЯючи рук; abrir la - приймЯти подарунки; розщЯдри- тися, роздббритися; пом’якшати, пітй на пбступки; abrir - відвернутися (від); відмб- витися, відступитися; alargar (dar) la - подЯти руку (для вітання)] простягнути руку (по щось/, допомогтй; простянуги (подЯти) руку допомбги; alzar (levantar) la - a uno піднЯти руку (замахнутися) на; alzar (levantar) (la) - de uno покйнути, залйшйти на прймху дблі; alzar las ~s al cielo (a Dios) здійняти руки до нЯба; andar en -s de todos бути посерЯднім (затЯртим); apretar la - тйснути руку; підганЯти; натис- кЯти на; підвйщувати вимогливість; закручувати гЯйки; asentar (meter, sentar) la - а uno побйти; піднЯти руку на; сувбро обій- тйся; atar las -s a uno зв’Язувати по рукЯх і ногЯх; atarse las -s зв’Язувати себе (слб- вом, обіцянкою); bajar Іа - знижувати ціну; besar la -: beso a usted Іа - цілую руку, Ваш покірний слугЯ; caer (dar) en -s de uno потрапляти в руки (в лЯпи); caerse de las manos (un libro) бути нудною (про книг)/)] cantar en la - бути дуже хйтрим (пронбзливим); cargar la - наполягати; тйснути (на); 6. дЯрти утридброга; бути сувбрим; cargar da - (en) перестарЯтися, переборщйти; cerrar la - бути жЯдібним (скнЯрним); comerse las -s tras una cosa з насолбдою їсти; пЯльчики облйзувати від задовблення; conceder Іа - давЯти згбду на шлюб; conocer como a sus ~s знЯти як свої п’ять пЯльців; correr por - de uno бути у віданні; б^ти оббв’язком; cruzar las -s, cruzarse de -s, quedarse con las -s cruzadas сидіти нерухбмо; байди- кувЯти, сидіти склЯвши руки; dar de ~ відступйтися, відвернутися (від); припиняти (закйнути) роббту; dar de -s упЯсти ниць; помилйтися; зробйти прбмах; dar en -s de uno потрЯпити в руки; dar la última - завЯршувати (допрацьбвувати); darse а -s здавЯтися, поступЯтися; darse buena -(en) діяти швйдко (спрйтно, впрЯвно); darse las -s взЯтися дружно (за справі помирйтися, подЯти однЯ бдному руки; по dejar de la - безперЯрвно займЯтися, estar dejado de la - de Dios бути невдЯхою (бідолЯхою); dejar (poner) en -s de uno надавЯти в розпорядження; доручЯти; descargar la - (sobre) давЯти вблю рукЯм, пускЯти руки в хід; desenclavijar Іа ~ випускбти з рук; deshacerse entre las ~s б^ти нестійкйм, розвЯлюватися (руйнувЯ- тися); швйдко витрачЯтися, витікЯти крізь пЯльці; echar (la) - a) (a uno) арештувЯти, забрЯти, схбпити; (a una cosa) схопйтися (за); echar - a la bolsa розщЯдритися; echar (poner) - a le espada схопйтися за шпЯгу; echar - de uno (una cosa)
412
mantelete
скористатися; BfláTHCH Но допомбгу, звернутися по допомбгу; echar una - а una cosa допомогти, взЯти участь; ensuciarse) las -s красти; піддатися на підкуп, не встбяти пбред хабарбм; estar a -(а) Ам. жйти дружно; ладнати, жити у злагоді; estar con una ~ atrás у otra delante Ам. злидарювати, жйти в злйднях; estar соп las ~s en el seno байдикувати, сидіти склавши руки; estar en buenas ~s бути (знахбдитися) в хорбших pyKáx; estar en las ~s de uno залбжати від; estrechar la ~ простягнути (потйснути) рУку; ganar por la - випереджати (y справі)', haber a las -s una cosa знаходити (виявляти); hablar con (por) la - розмовляти жбстами (про глухонімих), hablar de ~s говорйти, жестикулюючи; довбдити на кулаках; пускати в хід кулакй; hacer a dos (a todas) ~s бути хапкйм (оборбтистим); нагріти руки; ir а Іа ~ a uno стрймувати; не давати вблі; irse de la írsele de entre las ~s вйслизнути з рук; провалйтися, луснути (про справу) írsele la - зробйти мимовільний рух ру- кбю; дбти вблю рукам; irse a las -s Ам. побйтися, пустити в хід кулакй; lavarse las ~s відійтй, умйти руки; llegar (venir) a las ~s зчепйтися, побйтися; llevar la - blanda (ligera) бути м’якйм (у поводженні) menearlas ~s бйтися з; працювати швидко спритно); meter (poner) la ~ en el pecho (en el seno) обдумувати, зважувати; meter las ~s en una cosa втрутитися; взятися за; meter la(s) - (s) hasta el codo (los codos) en una cosa захопйтися, віддб- тися cnpáei; прибрати до рук; накласти руки на; mirar a uno a las ~s спостерігати, не звбдити очбй (з людини, яка має справу з матеріальними цінностямй)\ mirarse a las -s ретбльно викбнувати складну справу; morderse las -s досадувати, KycáTH (собі) лікті; mudar de -s перейтй з рук в руки; no caérsele de entre las ~s una cosa не випускати з рук; постійно носйти при собі; no dejar una cosa de la ~ безпе- рбрвно дбати про спрбву; не випускати з рук; no saber cuál es (dónde tiene) su ~ derecha бути невігласом (профаном); pasar (traer) la ~ por el cerro a uno лес- тйтй, умаслювати; pedir la % aspirar a la - de uno просйти рукй; poner ~(s) a la obra взятися до роббти, взЯтися до справи; poner a uno la - en la horcajadura повб- дитися фамільярно (вільно) з; poner Іаа ~s en el fuego ручатися, давбти руку відсікти; poner las -s en la masa братися за cnpáey; говорйти (розміркбвувати) на якусь тбму; poner - (en) починати cnpáey; ponerse ea -s de uno довіритися; ponerse hasta la - de almirez Л. Ам. вйрядитися як на весілля; quedar la- sabrosa бути задовбленим самйм сіоббю; quedarse soplando las -s пітй піймавши бблизня, залишитися ні з чим; quitárselo de las -s а uno з руками відірвати; saber lo que (se) trae entre -а бути тямущим; дббре розбиратися (у справах, людя*)', sacar de entre as -s a uno вйрвати з рук; sentar la - a uno сувбро повестйся з; побйти; ser la - nsrecha de uno бути правою рукбю; soltar а«Г натРенУв^тися, набити руку; soplarse .*? -s прорахуватися, сплохувбти; залй- шитися на бобах; tender la (una) - npo- РУку (для рукостискання) подбти ипм ягн^ти) Р^* допомогтй; tener а - (а dw! TpMMá™ в Рукбх; (una cosa) мати під nn*!°;*tePer atadas las -s бути зв’Язаним Pg*1 Horáx; tener a uno de su - бути tenerльним до> прихйльно ставитися до;
TL13 uno en su(s) -(s) тримати в рукбх займТ0^’ tener (traer) entre (sus) ~s матися справою; знбти толк у cnpáei;
tener la ~ стрймуватися, тримати ce6é в руках, володіти соббю; tener la ~ manca бути скупуватим (скнарним); tener - (en) брати участь у, прикласти руку до справи; tener ~ con uno мати вплив на; мати владу над; tener ~ izquierda бути спр- йтником (прбйдою); tener muchas ~s бути спрйтним (провбрним); бути хорббрим (смілйвим); tocar con la ~ una cosa помацати рукбми, переконатися в; бути мбйже біля метй; Ясно бачити (уявлЯти); tomar la ~ пустйтися в міркування; trocarle) las ~s зрадити (про долю, щастя) untar la(s) ~(s) a (de) uno підмазувати, давбти хабар; venir a la(s) -(s) діставатися лбгко, гіливтй в руки; зчепйтися, побйтися; venir con las~s en el seno байдикувати, сидіти склавши руки; venir(se) соп sus ~s lavadas прийтй на готбве; vivir de (por)sus -s жйти CBoéio прбцею; si а -viene; si viene a - не вйключено, що...; а на ділі...; ¡fuera las -І руки геть!; ¡-s a la labor (a la obra)! до роббти!, до справи!; ¡qué -! Л. Ам., діап. оцб так!, яка удача!; фе!, якб гидбта! mano2 тЛ. Ам. друг, товариш manobrar vi діал. див. maniobrar manobre т діап. підсббний робітнйк, по- мічнйк муляра
manobrero т робітййк, якйй займається очйщенням зрбшувальних каналів manobriar vi діал. див. maniobrar manojear vt діал. укладати в пучки лйстя тютюну
manojo т 1. пучбк (трави)', жмбня, пригорща; 2. ббзліч, мбса, числбнність; a -s іос. adv. у велйкій кількості; 3. діал. зв’Язка тютюну
manómetro m фіз. манбметр manopla /1. різахисні рукавйці; 2. кучерський батіг; 3; діал. ручйсько; 4. діал. захисна рукавйця (у шевця)', 5. діал. кастбт;
6. мед. шйна
manoscopio, manóscopo m фіз. мано- скбп
manosear vt\. м’Яти, зминати; 2. мацати, обмацувати; 3. зносйти, затріпати; затягати (про ре чі) ', 4. заялбжувати (про тему) manoseo m 1. зминання; 2. мацання; 3. знос
manota /ручйсько
manotada f, manotazo m 1. удар рукбю; dar -s en el hombro поплескувати no плеч# 2.-діал. жмбня, прйгорща (двома руками)
manotear 1. иґпоплбскувати рукбю; 2. діал. красти; 3. vi розмахувати руками, жестикулювати
manotón m див. manotada manque’ соп), діал. xoná manque2 діал. кбндор manquear vi 1. проявлЯти незграбність; 2. прикидатися незграбним manquedad, manquera /1. однорукість; 2. слабкість рук; 3. вада, дефбкт manqui m діал. див. manque2 mansalino adj 1. значнйй, величбзний; 2. діал. чудбвий, розкішний; прекрасний mansalva: а - іос. adv. напбвне; упбвнено, з гарантією; упритул (стріляти) mansamente advi. сумйрно, покірно; 2. повільно, неспішно; 3. тйхо, нечутно, безшумно, безшелбсно
mansar m Л. Ам., mansarda f діал. ман- сбрда
mansedad ííct., mansedumbre /1. сумирність; м!Якість (.характер,у); 3. спбкій (водної гладі)
mansejón яфіокірний, слухнЯний, ручнйй (про тваринУ)
mansera f діал. чан для зливання сбку цукрбвої тростйни (на цукрових заводах)
mansión f 1. зупйнка, тимчасбве проживання; hacer - зробйти зупйнку (привал); 2. постоялий двір; корчма; 3. мабток mansito adv див. mansamente З manso1 m 1. див. masada; 2. іст. землЯ, яка налбжала монастирям (церквам) і не обкладалася податком manso2 1. adj сумйрний, м’який, благодушний; - de genio сумйрного нброву; 2. слухнЯний, сумйрний, ручнйй (про тварину); 3. спокійний, тйхий (про ріку) 4. діал. велйкий, величбзний; 2. m вожак (у стаді)
mansuefacto adj іст. приручений, приббр- каний (про тварину)
mansueto adj іст. 1. див. manso21,3; 2. спокійний. сумйрний, ручнйй (про тварин})) manta1 /1. кбвдра; - acolchada стьббана кбвдра; - frisa байкова кбвдра; - de pared кйлим (настінний); 2. плед; 3. шаль, накйдка; 4. попбна; 5. мбнта (картярська гра)', 6. поббї, нбтрускд; 7. пиЯтика; 8. Л. Ам. пбнчо, плащ; 9. (- real) див. mantelete 2; 10. мор. велйкий nápyc; 11. Л. Ам. груба бавбвняна тканйна; 12. Ам. тонкйй пласт рудй; - mojada діал. млЯва (нерішуча) людйна; вайлб; мамула; а - іос. adv. рЯсно (зрошувати землю) в достатку; а - de Dios іос. adv. в достатку; dar una - гойдати, підкидати на кбвдрі; echar -s іст. проклинати; liarse la - a la cabeza ітй напролбм; parar la ~ діал. ушиватися, тікати; poner а - с.-г. безладно посадйти виноградні лбзи; tirar de la - проговоритися, вйбовкати
manta2 їдіал. мбнта (народний танець) manteca f діал. шаль, накйдка (з грубої бавовняної тканини) mantaterilla /товста груба тканйна manteada //7. Ам., діал. див. manteamiento manteado m 1. діал. навіс; 2. Л. Ам. намбт (табірний)', 3. Л. Ам. цирковйй навіс manteamiento /77 гойдання, підкидання на кбвдрі
mantear vt 1. гойдати (підкидати) на кбвдрі; 2. Л. Ам. побйти, відлупцювати mantear2 vt тинЯтися вулицями; часто вихбдити з дбму (прожінкУ) manteca /1. жир, смалець; 2. масло, олія; - de vaca(s) вершкбве масло; 3. мазь; помада; 4. діал. вершкй, цвіт (суспільства)', como - піддатливий; м’якйй як віск; juntársele a uno las -s запливтй жйром, розтовстіти; sacar - діал. мати вйгоду mantecada /1. скйбка хліба з маслом і цукром; 2. здббна булочка mantecado 1. adj іст. див. mantecoso; 2. m здббна булка (на свинячому салі)', 3. вершкбве морбзиво
mantecón 1. adj балуваний, розпбщений;
2. /77 пестун, мазій, мазунчик mantecosidad /маспянйстість; жирність mantéeoslo adj А. маслянистий; жйрний; leche -а жйрне молокб; 2. м’якйй, ніжний;
3. діал. огйдний, обтяжливий manteista /771. іст. учень, якйй ноейв сутану і мантію; 2. учень духбвної семінарії mantel /77 1. скатертйна; - maravilloso скатерть-самобранка; 2. діал. ryerá хмб- ра (яка вкриває вершину гір)', comer а (sobre) -es бенкетувати; estar de - largo діал. бути запрбшеним, запрбшувати (на бенкет, обід) levantar los -es прибирати зі стблу; levantarse de los -es іст. встати
з-за стблу
mantelería /столбвий гарнітур (скатерть і серветкй)
manteleta /плбтена накйдка mantelete m 1. накйдка (яка надягається поверх ризи єпископа)', 2. військ, манте- néi (рухомий щит для прикриття облогових робіт)', 3. укриттЯ для спостерігача
413
mantelillo
mantelillo /лвйшита сервбтка (для столА mantelo m 1. фápтyx (у селянок північної Іспанії); 2. моліЬск (різновид) mantellera /сіть для вйлову вугрів mantellina їдив. mantilla 1 mantención /л^*- manutención mantenedor т 1. іст. годувбльник; 2. орга- ніз0тор (турніру, конкурсА; 3. іст. захис- нйк
mantener * vtA. утрймувати, годувбти; - а la familia утрймувати сім’ю; 2. підтримувати, зберігати; оберігбти; ~ el orden (la disciplina) підтрймувати порядок (дисципліну); 3. тримбти, підтрймувати; - el equilibrio зберігбти рівновбгу; - a raya тримбти в páMKax, не давбти вблі; 4. підтрймувати, вестй; - la conversación підтрймувати (вестй) розмбву; ~ conversaciones вестй переговбри; 5. відстбювати; наполягбти; дотрймуватися, тримбтися;
- su opinión відстбювати свою думку; - en sus trece упирбтися, наполягбти на свобму; 6. брбти участь (в турнірі); 7. юр. захищбти; -se 1. харчувбтися, годувбти- ся; -se del aire (como loscamaleones) живйтися повітрям; 2. зберігбтися, утрй- муватися (у тому ж стані), -se en el aire (en el agua) тримбтися у повітрі (на воді); -se Juntos тримбтися рбзом; -se de (en)pie тримбтися на ногбх; -se firme тримбтися стійко, не здавбтися mantenida /утрйманка
mantenido mJI. Ам. чоловік, якйй живб на утрйманні дружйни; похлібець manteniente ^¿/имоментбльно, вмить; а - іос. adv. з усіх сил; обомб рукбми mantenimiento m 1. утримання (сім'ї);
, 2. харчувбння, їжа; 3. тех. дбгляд, ре- мбнт; reparaciones de - потбчний ре- мбнт; 4. харчові продукти І manteo’ m див. manteamiento manteo2 /771. мбнтія (у духовенства, студентів); 2. спіднйуя (із заходом спереду) mantequera ЛІ. жінка, якб займбється ви- робнйцтвом мбсла; жінка, якб торгує мбс- лом; 2. маслобійка; 3. маслЯнка mantequería /і. маслозавбд; 2. магазйн, де торгують мбслом
mantequero 1. adj якйй стосується мбсла;
2. /77 маслорбб; 2. торгбвець мбслом;
3. див. mantequera 3; 4. америкбнська пбльма (різновид); 5. діал. хазЯїн продук- тбвого магазину
mantequilla ЛІ. dim. ote manteca; 2. крем (масляний); 3. вершкбве мбсло; pan соп
- хліб з мбслом; batir la - збивбти мбсло; ser un - діал. бути слабкйм (безпбміч- ним); dar - de Soria Л. Ам. давбти нбт- руску (нбгінку)
mantequillera ЇАм. див. mantequera mantequillería їдіал. див. mantequería 1 mantequillero m 1. див. mantequero 2; 2. Ам. див. mantequera З mantequilloso adj Ам. 1. дріб’язкбвий; педантйчний; 2. плаксйвий mantera /продавщйця (майстриня) накй- док (пледів, шалей)
mantés 1. хитрий; шахраювбтий; 2. m шахрбй
mantilla 1. /мантйлья; мербживна накидка; пелерйна; 2. (рі) мантйлья, накйдка (яка надівається поверх пелюшок) 3. по- пбна; 4. діал. кбнусова риболбвна сіть;
5. /77 діал. боягуз; estar en -s бути в за- родкбвому стбні (про справу) 6. бути недосвідченим (новачком) haber salido de -s вййти з пелюшбк, стати дорбслим mantillo /771. перегній; 2. гній; дббриво mantillón 1. adj неохбйний, нечупбрний, бруднйй; 2. Л. Ам. безсбвісний; 3. /77нечу- пбра, бруднуля mantisa їмат. мантйса
manto /771. мбнтія; накйдка; - de humo іст. трбурна (жалббна) вубль; 2. плащ; 3. іст. опанчб, кирбя; 4. пбкрив; - de nieve сніжний пбкрив; 5. прикритті, прйвід, мбска; bajo el -під прикриттям, під мбскою; servir de - служйти (бути) шйрмою; 6. пласт, шар (породи); 7. мбнтія (землі) 8. зоол. мбнтія, туніка
mantón1 /77 1. шаль; 2. іст. плащ; 3. іст. молодйй
mantón2 adj див. mantudo1 mantoncita їдіал. дівчина mantornar vt Л. Ам. вдруге перебрювати збмлю
mantudo 1. adjз опущеними крйлами (про птаха); 2. Л. Ам. прихбваний, замаскований; 3. /77 мбска, карнавбльна фігура manuabilidad їдив. manejabilidad manuable adjзручнйй, практйчний manual 1. яо/ручнйй, зрбблений рукбми; trabajo - ручнб роббта; 2. див. manuable; 3. викбнуваний, здійснбнний; 4. чбстий, нерідкісний; звичбйний; 5. іст. легкйй, швидкий; 6. легкйй, нескладнйй, простйй;
7. м’якйй, поклбдистий (пролюдині; 8. m інструкція, підручник; - autodidéctico са- мовчйтель; 9. m контбрська кнйга; чор- новб кнйга, чорновйк; 10. /77записнйк manualmente adv ручнйм спбсобом, вручну
manubrio m держбк, ручка (для обертання); маховичбк; - de maniobra рукоЯтка управління
manufactura f 1. вйріб; 2. виробнйцтво; фббрика; - en serie серійне виробнйцтво; 3. іст. мануфактура manufacturar vt виготовляти, виробляти manufacturero adj фабрйчний; якйй стосується мануфактури manumisión /'звільнення (від рабства) manumiso adj відпущений на своббду (про раба)
manumitir vt відпускбти на своббду, звільняти (раба) manuscribir vt писбти від рукй manuscrito 1. adj рукопйсний; 2. /77ману- скрйпт; рукбпис
manutención /і. утримання (сім'ї); 2. збе- рігбння, підтрймання
manutener vtA. утрймувати (сім'ю); 2. збе- рігбти, підтрймувати manvacio adj див. manivacío manyar vtAM. їсти, харчувбтися manzana f 1. Яблуко; 2. блок будйнків; 3. ефбс (шпаги); 4. див. manzanilla 4; 5. Л, Ам: квартбл; 6. (- de Adán) кадйк; 7. Л. Ам. мансбна (міра площі=69,8та) - de la discordia Яблуко рбзбрату; sano como una - здорбвий, спбвнений сил manzanal m 1. див. manzanar; 2. див. manzano
manzanar /77яблунбвий сад manzanazo тдіал. подарунок, зрбблений з корисливою метбю
manzanear vtA. Л. Ам. ділйти збмлю на більш дрібні ділЯнки; 2. діал. задббрюва- ти (подарунками); умбслювати manzanero тдіал. див. manzano manzaneta f діал. толокнянка, ведмбжа Ягода
manzanil adj як Яблуко, схбжий на Яблуко manzanilla /1. ромашка (рослина, квітка); 2. настій (зромашки) 3. мансанілья (сорт маслини) 4. прикрбса у фбрмі Яблука (на балконах) 5. ґудзик (обтягнутий матерією) 6. підборіддя; 7. мансанілья (сорт білого вина)
manzanillo m мансанілья (дерево) manzano m 1. Яблуня; 2. Л. Ам. банбнове дбрево
maña fA. спрйтність, впрбвність; darse - бути спрйтним; спрйтно вибратися; 2. хйт-
рість; 3. (рі) погбні звйчки; 4. пучбк, обе рбмок (льону, конопель) 5. іст. див. manera 1; 6. (рі) діал. плаксйвість, сльозлй- вість; el que malas -s ha, tarde o nunca las perderá горббтого могила вйправить mañana 1. f ранок; de - loe. adv. (рбно) врбнці; muy de (gran) - loe. adv. дуже рбно, зрбння; desde por la - loe. adv. з самбго рбнку; por la - іос. adv. врбнці; на рбнок; 2. /77 збвтра, найблйжче майбутнє- 3. збвтра; para - на збвтра; - por la - іос. adv. збвтра врбнці; pasado - іос. adv. післязбвтра; ¡-I дзуськи!; dar -s (macal nitas) Л. Ам. співбти ранкбві серенбди; tomar la - рбно вставбти; 6. (hacer la - Ам.) пйти горілку натщесбрце; por la - empiezan las buenas obras рбнок мудріший за вбчір
mañana«r vi:siempre dices que macana y nunca -mos ти збвждй говбриш збвтра, але це збвтра нікбли не настаб mañanear 1. и/рбно вставбти; 2. vt давбти пусті обіцянки mañanero ас/ранкбвий mañanica /ранкбвий час, почбток рбнку mañanita Ліенюбр
mañanitas їріЛ. Ам. маньЯнітас (пісеньки, вйокнувані вранці)
mañear 1. vt спрйтно вестй спрбву; 2. vi діяти спрйтно (вміло) mañerear vi діал. див. macear 2 mañero1 adj 1. хйтрий, спритний, про- нбзливий; 2. ручний, приручений; піддбт- ливий, який лбгко піддається; 3. Ам. дй- кий, необ’Тжджений (про коня); 4. Л. Ам. меткйй. промітнйй mañero2 а^неродіЬчий mañizo adj Л. діал. див. manicio; 2. діал. див. manojo
maño /771. арагбнець; 2. діал. брат; 3. діал. мбньйо (лагідне звертання) mañoca їдіал. див. mandioca mañoco m 1. Л. Ам. саго; 2. діал. див. mandioca 2
mañosear t//1. діяти спрйтно (впрбвно); 2. діал. проявлЯти погбні звйчки mañosería їдіал. див. maca З mañoso adj А. майстбрний, впрбвний; ser - бути вправним, спрйтним; 2. лбгко викбнуваний; 3. з погбними звйчками; 4. діал. похмурий, нелюдймий; 5. Л. Ам. шахраювбтий
mañuela 1. /хйтрість, крутійство; 2. сот. рі прбйда, пролбза
тара 1. /77кбрта; - geográfico географічна кбрта; - físico фізйчна кбрта; - mudo німб кбрта; кбнтурна кбрта; - mundi кбрта півкуль; - topográfico топографічна кбрта; 2. полігр. вклбдиш (в книзі); 3. / місце переважбння (пошйрення); Andalucía es la - de las frutas Андалузія ба- гбта на фрукти; 2. діал. знавбць; 3. діал. доклбдне повідбмлення; no estar en el - не вживбтися, бути невжйваним; бути не в ходу; llevarse la - перевбршувати, брбти гбру
mapamundi /771. кбрта півкуль; 2. зад mapanare їдіал. мапанбре (отруйна змій) mapeango, mapiango 1. adjЛ. Ам. нездбт- ний; некомпетбнтний; 2. m Л. Ам. непотрібна людйна
mapire /77 діал. велйкий кбшик з пбльмо- вих гілбк
mapolear гідіал. завдавбти удбри mapoteca /'збірник геоірафічних карт mapoyes /77д/мапбєси (індіанціу Венесуелі) mapuche 1. adj арауканський; 2. /77/7/ма- пучі (індіанціу Чилі)
mapurite /77 зоол. центральноамерикбнсь- кий скунс
maque m 1. лак, політура; 2. Л. Ам. лакована шкіра
414
marea
maquear 1. полірувбти, лакувбти; 2. Л. AM. лаку^ти шкіру maquero тдіал. колйска maqueta f 1. макбт; 2. рисунок, малюнок, замальбвка; 3. модбль maquiavélico adj А. макіавбллівський; 2. хитрий, дволикий
maquiavelismo т А. макіавеллізм; 2. дво- лйкість, двоєдушність, лицемірність maquila /'чбстка бброшна (мбсла, зернб), якб йде мбльникові за помбл maquilar vt, maquilear іїдіал. брбти плбту бброшном (за пометі) maquillaje m накладбння гриму; підфар- ббвування облйччя
maquillar vt А. підфарббвувати облйччя; 2. театр, іримувбти, накладбти грим máquina /1. машйна; верстбт; двигун; ~ afiladora точйльний (затбчний) верстбт; - automática BepcráT-автомбт; - combinada агрегбт; комббйн; - electrónica електрбнна машйна; - fotográfica фото- апарбт; - registradora кбса; - de alzar піднімбльна машйна; - de calcular (calculadora) рахівнб машйна; ~ de coser швбйна машйна; ~ de escribir друкбрська машинка; ~ de imprimir друкбрська машйна, друкбрський верстбт; - de soldar звбрювальний апарбт; de ~s машйнний; elaborado а - машинної вйробки; escribir а - друкувбти на машйнці; 2. діал. (авто- )машйна, автомобіль; велосипбд; 3. механізм, машйна; ~ infernal військ, пекб- льна машйна; - de guerra вобнна машйна; 4. план, пробкт; 5. літ. елембнт чудбС- ного; 6. домйсько, громбда, махйня (про споруді 7. ббзліч, числбнність, тьма, купа; tengo una ~ de libros у мбне ббзліч книжбк
maquinación Лнтрйги, підступи, кбверзи maquinal adj 1. машйнний* 2. машинбль- ний, автоматйчний, механічний maquinamienio тдив. maquinación maquinar vt інтригувбти, пщкбпуватися, каверзувбти
maquinaria fA. машинобудувбння; fábrica de construcción de ~ машинобудівний завбд;2. машйнне облбднання, машйни; механізми; - eléctrica електрооблбд- нання
maqumismo т 1. машинізбція; 2. див. mecanismo
maquinista сот. 1. мехбнік; 2. машиніст maquiritares т рі макірітбрі (індіанці у Венесуелі)
maquis т 1. макі; napTH3áH (у Франції—у період фашистської окупації 1940—1944 рр)\ 2. учбсник ónopy mar amb. 1. мбре; - ancha (larga), alta - вщкрйте мбре; - cerrada закрите море; - interior внутрішє мбре; en alta - у відкрй- тому мбрі; - alta розбурхане мбре; - de fondo (de leva) бурхлйве мбре; - (en) bonanza (en leche, en calma) спокійне мб- pe, штиль; - jurisdiccional (territorial) те- риторібльні вбди; por - мбрем; dominar el - панувбти на мбрі; hacerse a la - вйй- ти в мбре; surcar el - борознйти мбре; el Л,а ~) se pica мбре хвилюється; 2. ббзліч, числбнність, мбре, мбса; la - de дуже оагато, ббзліч; es la - de tonto від дуже Дурний, він непроторбнний дурень; azul ян ~,К0ЛЬ°РУ морськбї водй; a -es іос. nov. (з дієсл. llorar, llover, sudar) рЯсно;
віл Iе а ~в8 'ДУ11* рясн' Д0Щ|,; лле як 3 ~ а ~ /оа adv- шйр°ко, на весь
el п?шно»3 пйшністю; arar (cavar) en DáTMPo6l?rm ДаР^мну роббту; дармб ста- Іа 1-і Р^шетом вбду носйти; arrojarse а НаЬіПт1іНа рйзик- постбвити все на кбрту; плАг Г ае ,а * бУДУвбти повітряні збмки;
СКати язикбм, пустослбвитй; hacer
una raya en el ~ виражбти рбдість, світитися рбдістю; meter la ~ en un pozo ~ скіпкою мбря не вйорати; echemos pelillos a la - хто старб поминбє, той щбстя не мбє
mará ffi. Ам. зоол. патагбнський збєць marabú m зоол. марабу', зоббтий лелбка maraca fA. Ам. марбка (муз. інструмент); 2. діал. гра в кбсті; 3. діал. noTináxa, шльбндра; 4. діал. ббвдур (про людину%
5. діал. безмбзка людйна; 6. рідіал. дурниці; pasarse de - діал. переступбти мбжі дозволеного, вихбдити за рбмки; зловжи- вбти дббрим стбвленням; діал. подурнішати, здуріти; volverse fruta de ~ діал. розвіятися, відволіктйся, розвбжитися maracá m 1. див. maraca 1; 2. перубн- ський бальзбм
maracaná тЛ. Ам. папуга (різновид) maracayá тАм. зоол. 1. оцелбт; 2. онцйла maraco1 тдив. maraca 1 maraco2 тдіал. молбдший син maracure т бот. венесубльська лібна maramaral тдіал. збрості кущів maranguango тдіал. чаклунство; приво- рбтне зілля
maraña f 1. див. maleza 2; 2. сплутані волбкна шовковйчного кбкона; 3. тканйна з шовкбвих нитбк (низькоїЯКОСТІ)] 4. бот. кам’янйй дуб, пбдуб; 5. сплутаний клуббк;
6. сплутане волбсся; 7. інтрйги, підступи, кбверзи; 8. скрутнб станбвище; 9. діал. невелйка винагорбда; 10. арго проститутка
marañal m гай (кам’яного дуба) marañar vt заплутувати, збивбти з пан- телйку
marañento діал., marañero 1. adj схйль- ний до інтрйг; 2. m плутаник, інтригбн marañoso adj див. marañero 1 marapa їдіал. марбпа (освіжаючий напій) maraquear іїдіал. рухати, пересувбти maraquero т Ам. якйй грбє на марбці maraquita їдіал. дитЯча іграшка marasmo т 1. марбзм; занбпад, розкла- дбння; - senil старбчий марбзм; 2. апбтія, байдужість; безсилля marathón, maratón т спорт, марафбн- ський біг
marave«dí /77(/?/-dís, -dises, - díes) мара- веді (старовинна іспанська монета) maravilla fA. чудо, дивинб; las siete -s del mundo сім чудбс світу; el país de las ~s країна чудбс; a a (las mil) ~s ioc. adv. чудбсно, чудбво; пречудбво, прекрбсно; por - іос. adv. чудом, випадкбво; hacer -s робйти чудесб; decir -s розповідбти чу- десб; 2. здивувбння, захоплення; 3. бот. чудоцвіт; 4. діал. ббзліч maravillar 1. vt(vr, соп, de) дивувбти(ся), вражбти(ся); 2. viicr. викликбти здивувбння
maravilloso adj 1. дивовйжний, вражбю- чий; чудбсний, вражбючий, дивовйжний; 2. незвичбйний
marbete m 1. етикбтка, ярлйк, бирка; 2. борт, край
marca fA. прикордбнна ббласть, прикор- дбнний райбн; мбрка, границя, рубіж; 2. зростомір; 3. мбрка, тип виробу, категбрія, сорт, гатунок; de - мброчнии; сортовйй; висбкої якості; якйй відповідбє стандбр- там; vinos de - мброчні вйна; 4. клейму- вбння; 5. мбрка, знак, клеймб; таврб, мітка; - de fábrica, - registrada фабрйчна мбрка, фабрйчне клеймб; 6. шрам, рубб- ць; 7. арго проститутка; 8. мор. орієнтйр; de - якйй виділюється; de - mayor, de más de - видатнйй, чудбвий marcación fA. маркувбння, клеймувбння, розмітка; 2. мор. пбленг; бзимут; 3. Л. Ам. таврувбння, клеймувбння (тварий)
marcado adj Явний, відкрйтий, відвбртий; con - interés з особливим інтербсом marcador /п 1. розмітник, клеймувбльник; маркувбльник; 2. спорт, таблб; 3. полігр. наклад бльник (аркушів паперу marcajita ЇАм. див. marcasita marcar 1. Смітити, клеймувбти; маркувб- ти; таврувбти; 2. вишивбти монограму; мітити білйзну; 3. помічбти, піДмічбти (певні якості)] 4. діал. вкбзувати, покбзу- вати; 5. мор. 6pá™ пбленг; визначбти бзимут; 6. спорт, забивбти (гол), 7. и/про- ставлЯти ціну (на товарах) -se визначбти місцезнаходження суднб marcasita f мін. марказйт, променистий колчедбн
marcear 1. vt стрйгти худббу (в березні)]
2. vi бути схбжою на березнбву (про погоду)
márcena fА. діал. край; іфбмка; 2. борознб marcenar провбдити бброзни marceño яс/березнбвий, як у ббрезні marcial adj 1. вобнний; войовнйчий; aspecto - войовнйчий вйгляд; 2. мужній, благорбдний; 3. хім. залізистий marcialidad /войовнйчість marciano 1. adj марсібнський; 2. m мар- сібнин
marco /77 1. мбрка (одиниця ваги для золота і срібла =230г)] 2. мбрка (монета)
3. рбма, рбмка; двернйй оклбд; - de ventana вікбнна рбма; - de puerta двернб рбма; 4. каймб; 5. рбмки, обмбження; en el - de в рбмках
marcha fA. рух, переміщення; хід (тех.)] - atrás збдній хід; - en vacío холостйй хід; poner en - привбдити в дію (в рух), nycxá- ти в хід; 2. ходб; 3. курс, нбпрям; 4. швйд- кість; a largas -s іос. adv. швйдко, поспішно; на велйкій швидкості; sobre la - іос. adv. схбду, зрбзу; по хбду (спрбви); 5. ба- гбття, вбгнище; 6. військ, марш, похіднйй рух, пересувбння; de - мбршевий, похіднйй; a -s forzadas іос. adv. форсбваним мбршем; batir (la) - подавбти сигнбл до виступдння; 7. муз. марш; - triunfal (fúnebre) перембжний (похорбнний) марш marchamar ^накладбти мйтні плбмби marchamero m мйтник marchamo m мйтна печбтка (плбмба) marchantaje тдіал. клібнти, клієнтура marchante 1. adj див. mercantil; 2. т торгбвець, купбць; 2. діал. постійний по- купбць, клібнт; діал. грббінь (для прикра- си)] 4. діал. пройдйсвіт, волоцюга; 5. діал. неповбга, зневбга; 6 .діал. лукбвець, шах- рбй; 7. Ам. кохбнець
marchanterío тдіал., marchantía ЇА.див. mercancía; 2. Ам. клібнти, клієнтура marchar vi 1. ітй, крокувбти; 2. ітй геть; 3. ітй (про годинник); діяти, функціонувб- ти (про механізм) 4. ітй, протікбти, вер- шйтися (про справи) 5. діал. ітй інохіддю (про коня) 6. діал. поспішбти; робйти швйдко; 7. військ, марширувбти; - a compás ітй (кроіувдти) (ногб) в нбгу; ¡de frente, marchen! крбком руш! (команда) -se 1. ітй, від’їжджбти, вирушбти; 2. працювб- ти (про машину) рухатися, функціонувб- ти (про механізму, ітй (про годинник) 3. ітй, вершйтися, відбувбтися (про справи)
marchitable яс/в’Юнучий marchitamiento т вгЮнення marchitar vtA. сушйти, засушувати; 2. ослабляти, робйти млйвим; -se в’йнути, сбхнути
marchito яс/зів’Юлий, в’Юлий, блбклий marchoso adj А. сгбтний, сгрункйй; 2. діал. розв’язний (про людину marea fA. приплйв і відплйв (на морі)] - ascendiente приплйв; - descendiente
415
mareador
відплив; ~ viva пбвна BOAá (найвищий рівень під час припливу), - muerta Maná BOflá (найнижчий рівень води під час від-■ плив^)', 6. мбртва хвйля; 2. морськйй бриз; 3. мжйчка
mareador т арго фальшивомонетник mareaje т 1. мореплбвання, навігація; 2. румб, курс (корабля) marcamiento т 1. плавання, навігбція; 2. MopcbKá хворбба; запбморочення mareante 1. adj морськйй; матрбський; 2. /77 морЯк; матрбс; 2. іст. купбць marear 1. и/вестй кораббль; керувбти кораблбм; aguja de - кбмпас; 2. прода- BáTH, реалізбвувати; 3. (vi) набридбти, надок^бти; злйти, сбрдити; А. діал. ту- шйти, томйти; 5. Л. Ам. обмбнювати, ду- рйти; 2. vi іст. плбвати (про корабель) -se 1. відчувбти запбморочення; страж- дбти на морську хворббу; 2. псувбтися в мбрі (про вантаж) 3. Л. Ам. знеббрвлю- ватися (про тканини) marejada f 1. сйльне хвилювбння (на моріг, 2. хвилювбння, myxé невдовблення; ремствування
maremoto m підвбдний землетрус mareo /771. запбморочення; морськб хворбба; 2. невдовблення, досбда; хвилю- вбння
mareógrafo, mareómetro m фіз. маребг- раф „.
mareoso adj набридливии, утбмливий; нестбрпний
marepu /77 діап. зоол. кревбтка marero a# морськйй (про бриз, вітерець) mareta f 1. прибій, хвилювання (на морг)', 2. гбмін, гудіння (натовпу) 3. хвилювбн- . ня, сум’яття maretazo m шторм
márfaga П.див. marga2; 2. покривбло (на І ліжкуі)
márfega fЛ. Ам. А. див. marga1; 2. сіннйк marfil /771. слонбва кістка; 2. вйріб із сло- нбвої кбсті; 3. іст. слон; 4. дентйн marfilado adj, marfíleco adj поет., marfíleo adj А. із слонбвої кістки; 2. схбжий на сло- нбву кістку
marfuz adj 1. огйдний; 2. омбнливий, неправдивий
marga1 freon. мбргель, рухлЯк marga2 /"груба тканйна, рядюга (для матраців)
margajita їдив. marcasita margal m ґрунт, якйй містить мбргель margar vtc.-r. мергелювбти ґрунт margarina /маргарйн margarita f А. перлйна; 2. перлівниця (морська мушля)', 3. бот. маргарйтка; 4. (~ de los prados) ромбшка; 5. мор. кблишка (морський вузол) 6. діал. бот. гіацйнт; arrojar (echar) -s a (los) puercos метбти бісер пбред свйнями margaritona /'лицемірка, ханжб margen amb. 1. край, крбмка; - del río ббрег рікй; 2. р/ полЯ (книгй)\ a media - з полЯми в половйну сторінки; 3. примітки (на полях) 4. підстава, прйвід; слушна нагбда; 5. ком. прибуток; andarse por las márgenes відхилитися від суті cnpáen; estar (quedarse) al ~ de... залишбтися (тримбтисяся) бсторонь margenar гідив. marginar margesí тдіал. перблік, бпис, інвентбр marginal adi А. маргінбльний, написаний на полЯх (книги, рукописУ)\ notas -es замітки на полЯх; 2. другорядний marginar vtA. робйти помітки на полях; 2. робйти (залйшйти) полЯ; 3. прикра- шбти. гірляндами
margoso за/якйй містить мбргель (проірунт) mariache, mariachi m Л. Ам. мар’Ячі (група музикантів)
marica fA. сорбка; 2. жінкоподібний чоловік
Maricastaña (власн.): en tiempo(s) de -
давнб, колйсь давно, за сйвої давнинй maricela fpian. марісбла (народний танець; народна пісня) marico тдіал. див. marica 1 maricón тА.див. marica 2; 2. педербст maridable adj подружній maridablemente advу подружжі maridada f А. заміжня жінка; 2. зразкбва дружина
maridaje т 1. шлюб; 2. узгбдженість, злб- годженість, гармбнія
maridar vi А. одружуватися, женйтися; ви- хбдити збміж; 2. жйти подружнім життЯм; 3. и/з’бднувати, зв'язувати maridazo т підкаблучник maridillo т пічка, жарбвня marido т чоловік (у подружжі) mariguana /"марихубна mariguanza f(pі) діал. А. таємнйчі жбсти (знахаря)', 2. кривлЯння; 3. пірубт marihuana íAm. див. mariguana marijuana1 f діал. іграшка marijuana2 fflne. mariguana marimacho m чоловікоподібна жінка marimandona ffliал. влбдна жінка marimanta /"бука, опудало marimarica т див. marica 2. marimba 1. /африкбнський бараббн; 2. Ам. ксилофбн; 3. Я. Ам. інструмбнт, якйй погб- но звучйть; А. діал. нбтруска, нбгінка; 5. adj діал. боягузливий, малодушний marimbero adj Л. Ам. невпрбвний, невмілий
marimonda fA. Л. Ам. зоол. світлолбба ко- 0та (мавпа)\ 2. діал. кудлбта жінка, куйбв- да; 3. діал. вйпивка, пиЯтика marimona í6ot. А. садбвий жовтбць; 2. Я. Ам., діал. червбна камблія marimocos /мбдниця, чепуруха marimorena Збійка
marina fA. морськйй ббрег; узбербжжя;
2. морськйй флот; - de guerra військбво- -морські сйли; - mercante торгбвий флот;
3. мистбцтво мореплбвання; кораблеводіння; 4. військбві морякй; 5. жив. марйна, морськйй пейзбж; 6. міністбрство морсь- кбго флбту; 7. діал. морехідне учйлище marinada /маринбд
marinado маринбваний marinaje т А. морськб cnpáea; 2. морякй marinante 1. adjji. Ам. звйклий до сувбрих умбв мбря; 2. /77 морЯк, матрбс marinar vt А. маринувбти (рибу); 2. наби- рбти екіпбж суднб
marinear vi плавбти на судні; бути моря- кбм
marihera f А. матрбська блуза; кітель;
2. діал. маринбра (народний танець)',
3. див. marinero 2, З
marinerazo m досвідчений морЯк; морськйй вовк
marinería fA. морськб служба; 2. морськб cnpáea; 3. збірні морякй marinero adj А. пpидáтний для морськбго плбвання (про судно)', 2. морськйй, флбт- ський; матрбський; 3. m морЯк; матрбс; - de agua dulce недосвідчений морЯк, са- nára; - hecho досвідчений морЯк; 2. член екіпбжу (комбнди) суднб; 3. іхт. аргонбвт, корбблик (молюск) 4. діал. див. maricón 2 marinesco adj морськйй; матроський; hábitos -s матрбські замбшки marinismo m літ. маринізм marinista m мариніст marineo 1. adj морськйй, морехбдний; флбтський; corrientes -as морські тбчії; infantería -а морськб піхбта; 2. m морЯк; матрбс
marión /77 зоол. осбтр
marioneta /маріонбтка mariparda /"хйтра (пронбзлива) жінка mariposa fA. ент. метблик; - de la col капустянка; - de la sqda шовкопряд; ~ de la muerte брбжник, “мбртва головб”; 2. ґніт* 3. нічнйк, нічнб лбмпочка; лампбда; 5. діал хлбпавка (іграшка)', 6. діал. піжмурки1
7. тех. дрбсельна збслінка, дрбсель mariposear vi А. чбсто змінювати смакй і звйчки; бути непостійним; 2. бігати vbm- вбтися У
mariposero m А. непостійна (легковбжна) людйна; 2. сачбк (для ловіння метеликів) mariposón m А. зальбтник; 6áxyp; 2. вер- топрбх; 3. Ам. див. maricón 2 mariquita1 fA. ент. сбнечко; 2. ент. листоїд; 3; зелбний папуга (різновид)', А. діал. марикіта (мед чи сироп зі свіжим сиром)
5. /77л#£-піагіса 2
mariquita2 f Л. Ам. марикіта (народний танець, музика і наспів) marisabida, marisabidilla ^всезнбйка (про жінку); сйня панчбха mariscador m ловбць молюсків mariscal1 m мбршал mariscal2 adj мед. гемороїдбльний mariscalato m, mariscalía f звання Máp- шала
mariscante m арго злбдій, шахрбй mariscar vtA. збирбти їстівних молюсків; 2. арго крбсти
marisco m 1. морськб мушля (їстівна)', los -s дарй мбря (креветки) 2. арго вкрбдена річ; крбдене
marisma f низькйй ббрег (який заливається припливом)
marisquero m ловбць (продавбць) морських мушель
marital adj А. подружній; 2. якйй налбжить чоловікові
maritata fA. Ам. водбйма; 2. р/діал. мбт- лох, лбхи, манбття maritates mp/Л. Ам. див. maritata 2 maritim*o adj А. морськйй; vías -as морські шляхй; clima - морськйй клімат; 2. при- мбрський; ciudad -а примбрське місто maritornes /"чоловікоподібна (груба) служ- нйця
marjal1 т низькб (заболбчене) місце marjal2 т мархбль (земельна міра = 5,25 ара)
marmita /"каструля; казанбк, судбк marmitón т кухарчук (на кораблі) mármol т А. мбрмур; - estatuario скульптурний мбрмур; 2. мармурова плитЯ (дбшка); 3. вйріб із мбрмуру; мармурбва скульптура; 4. полігр. тйлер; ser (parecer) un - бути (здавбтися) безпрйстрасним, холбдним як мбрмур; 6. бути твердйм як кбмінь
marmolear vt виробляти під мбрмур, мармурувбти
marmoleño adj див. marmóreo marmolería fA. збірн. мбрмур; 2. вйріб із мбрмуру, мармурбва скульптура; 3. май- стбрня мармурбвих вйробів marmolero т Л. Ам. див. marmolista marmolillo adjтупйй, безглуздий marmolina їдіал. див. marmoración marmollata т мбрмурник marmoración /"штукатурка під мбрмур marmóreo, marmoroso adj А. мармурб- вий, із мбрмуру; 2. білий (гладбнький) як мбрмур; 3. холбдний, безпрйстрасний marmota fA. зоол. баббк; 2. шерстяна шбпка; 3. сонькб
marmotear viЛ. Ам. мурмотіти, шбмкати, нерозбірливо говорйти marmoto adj діал. дурнйй, безглуздий marmullar гідіал. див. murmurar maro /77 бот. котЯчий майорбн marocha їдіал. дивбчка
416
mascarón
marojo m бот. OMériá (різновид) marola їдив. marejada 1 maroma Л1. KaHáT; 2. (pt) Ам. вйступ кана- тохбдця .
maromear vi 1. Ам. виступати на канЯті (в циркУ)\ 2. д/а/7. гоїтися в гамаку; 3. діал. устанбвлювати рівновагу; 4. Ам. сумнівався, вагатися; 5. Ам. вагатися, змінювати свої рішення (про політичного діяча)\ діал. принорбвлюватися, пристосбвуватися maromero 1. тАм. канатохбдець, еквілібрист; 2. до/дволйкий, лицемірний; 3. непостійний, нестійкйй (про ПОЛІТИЧНОГО
діяча).
marón, т див. marión marón2 т див. morueco marqués т маркіз г
marquesa /і. маркіза; 2. див. marquesina marquesado т 1. тйтул маркіза; 2. воло-, діння маркіза
marquesina f маркіза (навіс над вікном, дверима)
marquesita їдив. marcasita marquesita2 f 1. маленьке крісло; 2. див. maravilla
marquesota f Л. жабб; 2. діал. гребля, загата (для вилову риби) marqueta1 f 1. вощйна, неочйщений віск; 2. діал. шоколадна лЯста; 3. діал. купа тютюнбвого лйстя marqueta2 т 77. Ам. див. mercado marquetería ЛІ. теслярська справа; 2. столярна майстбрня; 3. інкрустація, маркетрі marquiartife т арго хліб marquida, marquisa fapro кокбтка marra1 /прогалина (в ряду дерев) marra2 /кувалда marra3 їдив. mará marracó m Л. Ам. бодбтна водЯ márraga їдив. marga2 marrajo 1. підступний (про бика); 2. хйт- рий, підступний, віроломний; 3. Л. Ам. скнЯрний, скупйй; 4. т іхг. акула (різновид)
marrana ЛІ. свинЯ (самка); 2. свинЯ, бруд- нуля; 3. свинЯ, паскуда, паскудниця marranada /свйнство, мерзбта marranalla /сволбта, наволоч marrancho m діал. див. marrano1 marranear гідіал. обманювати, дурйти marranería /див. marranada marrano1 m 1. кабан, свинЯ; 2. свинЯ, нечу- nápa; 3. свинЯ, паскУда, пбкидьок; 4. іст. хрещбний єврей, який табмно сповідував юдЄйсьіог релігію marrano m балка, колбда marraqueta їдіал: 1. хліб (довгастої фор- мгі); 2. блок (сайок% 3. щипбк marrar vi 1. не влyчáти, бйти мймо цілі; 2. хйбити, помилятися
marras аУиколйсь; раніше; de ~ колйшній, той же; раніше згаданий; el suceso de ~ Давній вйпадок; hace ~ діал. давнб marrasquino m лік0р (з черешні) marrazo m 1. сокйра (двогостра); 2. Л. Ам. короткий мачЄте; 3. Л. Ам. штик marrillo 7-палиця
marro m 1. Mápo (гра в бабки, городки);
прбмах, Огріх; hacer un - допустйти промах, дЯти Máxy; 3. Л. Ам. кувЯлда 'яатгбп 1. до/корйчневий, каштановий; 2. m ^Цукрований каштан; 3. бігуді, папільбтки marronazo m тавр, прбмах (тореро) ^”fro4uí 1. ДО/марокканський; 2. m маро- кінець; 2. сап'йн marrubia їдіал. бот. сунйця
^оягузл° а($^в ДИВ' marrociu* 2- Діал.
marrullería /хйтрість, лукавство v2!ru,llero 1- adj хйтрий, лукавий; 2. m ГРУП, плуг, лукавець аг»ора, marsopla їзоол. морська свинЯ
marsupiales трізоол. сумчасті marsupiálidos т різоол. дельфіни, дельфінові
marta ЛІ. зоол. кунйця; ~ cebellina сОбо- ль; 2. куняче хутро martagón1 т бот. лілія (різновид) martagón2 m хитрун, прОйда, пролаза marte /771. (М.) астр. Марс; 2. війна martelo /77 іст. 1. ревнощі; 2. біль; 3. закоханість
martellina /ваЯльний молотОк martes /77 вівтброк; dar s uno con la del ~ убйти, прикінчйти; нашкодити; накапостити, насолйти; одурйти; обібрати martillada /'удар молотом martillado m арго шлях, дорОга; coger (tomar) las del ~ змйтися, накивати п’Ятами martillador m 1. молотобоєць; 2. Ам. аукціоніст
martillar 1. k/бйти мОлотом; кувати; 2. мучити, терзати; 3. vi арго ітй, ходйти martillazo m сйльний удар мОлотом martillear \4див. martillar 1 martilleo /77 стук (удари) молоткОм martiliero гпЛ. Ам. див. martillador 2 martillo /771. мблот; молотОк; молотОчок (мед.); ~ neumático пневматйчний молотОк; ~ de forja ковальський мблот; mango del ~ молотовйще, рукоЯтка мОлота (молотка); labrar а - оброблЯти мОлотом; 2. ключ для настройки (смичкових інструментів), 3. аукціон (приміщенняj 4. див. martillado; 5. анат. молотОчок (в середньому вусі), 6. діал. крилб будівлі; 7. спорт. мблот; lanzamiento de ~ метання мОлота;
8. ел. молотОчок переривача; 9. військ, ку- рОк; ударник; a macha - іос. adv. міцно, алб грубо; упОрто, наполегливо; неухй- льно
martina їіхт. морський вугОр martineta /77. Ам. орн. американська (пампасна) куріпка
martinete1 m орн. кваква (пта$ martinete2 m 1. мблот; 2. копбр; - a vapor паровйй копбр; паровйй мблот; 3. ковальський (штампувальний) цех; 4. мартінбте (народна пісня андалузьких циган); picar de ~ пришпорювати конЯ martingala /*1. вдалий хід, комбінація (у азартних irpatf; 2. хйтрість, лукавство martinico /77домовйк mártir /77 com. мученик, страдник; antes ~ que confesor помру, але не скажу martirial до/мученицький martirio m 1. мучеництво; 2. страждання, мучення, мука
martirizar vt мучити, знущатися^ терзати martirologio m мартйрОлог, збірник Оповідей про християнських мучеників maruga f діал. 1. див. maraca 1; 2. дур- нйця, нісенітниця; 3. дитЯче брЯзкальце marunga їдіал. нарОдний танець marusiñ«o, -а 1. adjгалісійський; 2. т, /'галісієць, -йка marxismo т марксйзм marxiste 1. до/марксйстський; 2. /77марк- сйст
marzal adj\. березнавий; 2. с.-г. Ярий marzo /77 березень mas1 т див. masada mas2 conj алО, а
más 1. adv більше, більш; (і)щб; mucho ~ значно більше; un poko - трОхи більше; todavía ~ (і)ще більше; тим більше; ~ de veinte більше двадцятй; dame ~ дай мені ще; son ~ de las diez зараз ужа за десйту годйну; 2. (утворює вищ. ступінь прикм.) більш; ~ inteligente розумніший; 3. (з визнач. арт. утворює найвищ. ступінь прикм) найбільш; el ~ apreciable найбільш поважаний, найповЯжаніший; 4. (утворює вищ. ступінь прися.) більш; ~ tarde пізніше; ~
temprano раніше; ~ lejos далі; 5. (з арт. с. р. утворює найвищ. ступінь присл): Іо ~ pronto posible якнайшвйдше; 6. m мат. плюс; los las ~ більша частина, більшість; a lo lo~, cuando ~ іос. adv. щонайбільше, не більше; а ~ іос. adv. крім тОго, пОнад те; а - mejor іос. adv. рЯсно, потоком, рікОю; а ~ correr іос. adv. чимдуж, з усіх сил; de ~ іос. adv. занадто, зайве; en ~ іос. adv. більше, у більшій мірі (оцінювати); ~ у - іос. adv. все більше і більше; пі ~ пі menos іос. adv. ні більше, ні мбнше, саме стільки; ~ que іос. conj. (вжив, у реч. із запереч.)т\пьшл лиш; 6. хоча, хоча б; por ~ que іос. conj. скільки б не, як би не; sin ~ acá; ni ~ allá іос. adv. напряму, без вйвер- тів; раптом, ні з тОго, ні с сьОго; sin - пі ~ іос. adv. не задумуючись, бездумно; (haber, tener) sus ~ у sus menos (мати) свої труднощі (складності) masa1 /і. мОса; 2. тісто; 3. Máca, бОзліч; 4. Máca (людська); de ~s масовий; organización de ~s масова організація; 5. фіз. Máca; ~ atómica Máca атома; - específica пи- тОма Máca; 6. (gran ~) іст. невелйка сума грОшей, котра стягувалась із солдата за обмундирування; 7. м’якйй характер; 8. 77. Ам. тістечко; 9. діал. листкова тісто; en la ~ de la sangre (з дієсл. estar, tener, llevar, etc.)loe. adv. у крові, в характері, від народження; en ~ іос. adv.: producción en ~ Má- сове виробництво; hacer a uno la ~ aguada Ам. залйшйти ні з чим; pegársele a uno algo de la se le pegó algo de la ~ він ce6é не обійшОв, йому теж дещо перепало masa2 /77. Ам. див. masada masacrar k/винйщувати; здійснювати масове вйнищення (різанину) masacre m різанйна, бійня; масове вйнищення
masada П. ферма; 2. заміськйй дім, дача masadero m фОрмер, орендатор masaje m масаж; dar ~ робйти масаж masajear vt масувати, робйти масаж masajista com. масажйст, -ка masamorra ЇАм. див. mazamorra masar vtміейти
mascada f 1. іст. див. mascadura; 2. відкушений шматОк; 3. пОрція жувального тютюну (взята в рот); 4. Л. Ам. чоловіча нашййна хустйна; 5.77. Ам. кОристь, вйго- да; 6. 77. Ам., діал. заощадження; прибуток, дохід; 7. діал. грОші; dar una - 77. Ам. вйнести догану зробйти сувбре зауваження; aflojar (soltar, largar) la ~ 77. Ам. вйрвати, знудити (безос.) mascadeo m діал. мбдник, джЄнджик mascadón тЛ. Ам. див. mascada 4 mascadura f 1. жування; 2. діал. булочка до кави
mascapaja com. ббвдур, осЄл mascar vt\. жувати; tabaco de ~ жувальний тютіЬн; goma de ~ жувальна гумка; 2. див. mascullar 1; ~ las palabras цідйти слова крізь зуби
máscara 1. /'маска (захисна); ~ de carnaval карнавальна маска; ~ antigás протигаз; 2. маскарадний костіЬм; 3. сітка для облйччя (у бджоляраj 4. маска, личйна; quitar a uno la ~ зірвати маску, вйкрити; quitarse la ~ скинути маску (личйну); 5.77. Ам. кіптява, сажа; 6. рі маски; маскарад; baile de ~s бал-маскарЯд, костюмбваний бал; 7. див. mojiganga 1; 8. com. мЯска, людйна в маскарадному костіЬмі mascarada /'1. маскарад, бал-маскарЯд; 2. маскарЯдна група
mascarilla /лівмаска; quitarse la ~ скинути маску
mascarón т 1. aum. de máscara; 2. архгг. прикраса у вйгляді гротескної маски; 3. по- твбра, страхбвисько; 4. плЯма сЯжі на лиці
417
mascatrapos
mascatrapos тдіал. ббздбглядник mascavidrios com. діал. п’яниця, пийк mascón1 тдіал. мочблка mascón2 adj 1. Л. Ам. користолюбний; 2. діал. хвастлйвий mascota /амулбт, TanicMáH mascujar vt 1. залбдве >KyBáTn; 2. див. mascullar
masculillo /77стусбн, yfláp masculino 1. зо/чоловічий, властивий чоловікові; sexo - чоловіча стать; 2. лінгв. чоловічий; 3. мужній, рішучий; 4. т лінгв. чоловічий рід
mascullar vt 1. шбмкати, говорйти нейсно (крізь зуби); ~ una escusa пробурмотіти вибачення; ~ las palabras цідйти словб; 2. пбспіхом жувбти maselucas трі арго кбрти (гральні) masera, masería /діжб; onápa mases у menos /77/?/спбри, супербчки masía їдив. masada masilla /замбзка masillar замбзувати (вікна) masito абудіал. мбйже, ледь не masón /77 масбн, франкмасбн masonería /масбнство masónico яс/масбнський masoquismo т мазохізм mastelero т мор. стбньга mástic т див. mástique masticación /жувбння, пережбвування masticar vt\. жувбти, прожбвувати, пере- жбвувати; 2. обдумувати, розміркбвувати masticatorio а<#жувбльний, признбчений для жувбння; músculos ~s жувбльні м’йзи
mástico т див. mástique .mástil /771. щбгла; - de antena радіо ан- тбна, щбгла; 2. див. mastelero; 3. стбр- жень nepá; 4. гриф (гітари, скрипки) Imastín /771. шукбч (собака); 2. арго шпик, нйшпорка
mástique m 1. мастйка; 2. мастйкова смолй; 3. Л. Ам. замбзка mastitis їмед. мастйт, груднйця mastodonte /771. палеонт. мастодбнт; 2. мао тсдбнт, здоровйло, здоровбнь mastranto, mastranzo m бот. дйка м’йта mastuerzo /771. бот. хріннйця; 2. нездбра, тупбк
masturbación /мастурббція masut /77 мазут
mata1 /1. кущ; ~ parda низькйй дуббвий гай; 2. пбросток, ростбк (травй); 3. ділйнка; una ~ de olivos олйвкові посбдки; 4. бот. мас- тйкове дбрево; 5. діал. дбрево; кущ; una ~ de coco кокбсове дбрево; ~ de agua діал. злйва; - de pelo копйця волбсся; saltar de la ~ несподівано з’явйтися, вйявитися, випливти; seguir a uno hasta la ~ гнбтися за, переслідувати; ser todo ~s у por rozar бути складнйм (заплутаним, головоломним). сам чорт ногу злбмить mata2 їмін. штейн
mata3 f\. іст. див. matanza 1; 2. діал. див. matadura 1 mataburro тАм. ром matacabras т північний вітер велйкої сйли
matacán т 1. отрута для соббк; 2. блювбт- ний горішок; 3. кбмінь; 4. бійнйця; 5. молодий дуб
matacandelas т гасйльник (свічки, світильника)
matacía fЛ. Ам. забій худбби mataco m 1. зоол. броненбсець; 2. Л. Ам. вередун; упбртюх
matachín1 m 1. блбзень, пайц; 2. тбнець блбзнів; dejar a uno hecho un ~ при- сорбмити, засорбмити; увігнбти в крбску matachín2 /771. м'яснйк; 2. задйра, забійка matada f діал. падіння
matadero m 1. бійня, скотобійня; 2. тяга- нйна; морбка; 3. Ам. холостйцька кімнбта; ir (venir) al ~ ітй на пбвну смерть; llevar а uno al ~ посилбти на пбвну смерть matador 1. adjубйвчий; 2. /77матадбр (тореро)
matadura / 1. рбна (потбртість) від упряжі (у коня, бика); 2. діал. борг; dar a uno en las ~s зачепйти хвбре місце, зачепйти за живб
matafuego /771. вогнегбсник; 2. пожбжний, пожбжник
mataguayos /77р/матагубї, матбкі (індіанці в Аргентині, Болівії і Парагваї) matahierba: а ~ іос. adv. поверхбво, не- глйбоко, побіжно
matahormigas com. нікчбма, хроббк; пішка matalahúga, matalahúva їбот. аніс matalascallando com. тишкб; в тйхому болбті чортй вбдяться^ matalobos m бот. аконіт, борбць matalón /77шкбпа, конячйна matalotaje /771.3anác провізії на судні; 2. купа, горб, стіс (речей); 3. Ам. рбчі; лбхи matalote1 m див. matalón matalote2 m мор. мателбт; - de proa (de popa) пербдній (збдній) мателбт matamata ЇАм. черепбха (різновид) matamba /південноамериканський очербт matambo m матбмбо (аргентинський народний танець) matamoros m див. matasiete matamoscas m 1. мухолбвка; 2. мухомор (гриб)
matancero тАм. м яснйк matanueces тдіал. щйпці (длярозколювання горіхів)
matanza /1. убйвство (масове); різанйна, бійня; 2. забій свинбй; 3. час заббю сви- нбй; 4. ковббсні вйроби зі свинйни; 5. свині, признбчені для заббю; 6. наполбгли- вість, упбртість; 7. Ам. м’яснб йтка, м’яс- нйй магазйн
matapalo т Ам. каучукове дбрево (різновид)
mataperros т вуличний хлопчбк, шйбеник matapiojos тдіал. ент. бббка matapobres com. Л. Ам. лихвбр matapolvo /77 дрібнйй дощ matapu m парагвбйський бараббн matar 1. vt убивбти, умертвлйти; 2. гасйти (вогонь); 3. натирбти (про збрую) 4. гасйти (вапно) 5. побйти (карту) 6. крбпати (карти) 7. матувбти, знімбти блиск (з металу) 8. скруглйти, скбшувати (кути) 9. vi терзбти, мочити; 2. сйлувати, змушувати; 3. знйщувати, винйщувати; 4. жив. пом’йк- шувати (тон) un mátalas callando тишкб; в тйхому болбті чортй вбдяться; estar а ~ con uno ворогувбти, бути на ножбх matarife m див. matachín21 matarratas m 1. щурйча отрута; 2. горілка погбної йкості, сивуха matarse 1. вбивбти себб, накладбти на сб- бе руки; 2. горювбти, побивбтися; убивб- тися; 3. бйтися, старбтися, надривбтися; - con uno сварйтися, лбятися; - por una cosa зі шкури пнутися matasanos m погбний лікар; коновбл matasellos m штамп для погбшення мб- рок, поштбвий штбмпель matasiete /77хвалькб, фанфарбн matasuegras m“ тбщин язик” (іграшка) matasuelo тАм. удбр {припадінні) matate т Л. Ам. 1. гніздб (птаха); 2. сітка (для фруктів)
matatías m лихвбр; процбнтник matatudo adj 1. діал. довгомбрдий (про тварину); 2. діал. смілйвий, хорббрий, спрйтний
matavivos m 1. див. matasanos; 2. нак- лбпник, клйузник
matazón тЛ.Ам.див. matanza 1,2; 2. діал м’яснб йтка, м'яснйй магазйн matazonero т діал. м’яснйк, продавбць м йса
match /77 спорт, матч, турнір, зустріч змагбння 1
mate11. ас/мбтовий; ого - мбтове зблото- 2. /77 шахм. мат; jaque ~ шах і мат; dar ~ á uno посмійтися над, вйсміяти; dar - ahogado шахм. зробйти мат королю; бажбти отрймати щось негбйно; хоч з нігтя вйколупай, та дай
mate2 /771. Ам, гбрщик, посудина (із вису- шеного гарбуза, кокосового горіха); 2. Ам вміст гбрщика (посудини); 3. Л. Ам. мбте парагвбйський чай; ~ amargo (cimarrón) матб без цукру; cebar el ~ завбрювати чай; 4. Л. Ам. посудина для питтй мбте;
5. Ам. настій із трав; 6. діал. головб, макітра; 7. Л. Ам. рбзум; здорбвий глузд; по necesitar ~s para nadar діал. не потребу- вбти нічибї допомбги, бути самостійним; pegar ~ Л. Ам. збожевбліти; tener mucho ~ Л. Ам., no tener cruz en el - діал. бути д^же хйтрим (підступним); (es) como el ~ de los Morales Л. Ам. казбв пан кожух дам, та й слбво йогб тбпле matear1 гідіал. шахм. оголбшувати мат matear2 1. vi Л. Ам. пйти мбте; 2. vt діал. змішувати (рідини)
matear3 1. vt висбджувати насіння (сбд- жанці) кущів; 2. и/галузитися (про паростки, пагони зерновий); 3. шукбти дичину в кущбх (про мисливського собаку) -se діал. рідіти (про посіви) matemática f(pt) матембтика; -s aplicadas (mixtas) прикладнб матембтика; -s puras чйста матембтика matemático 1. ^математичний; ciencias ~as математйчні науки; 2. точний, йснйй; 3. /77 матембтик materia /1. філос. матбрія; 2. матбрія, ре- човинб (фіз.); - albuminosa білкбва речо- винб; - plástica плбстик, пластмбса; -s primas сировинб; 3. тбма, питбння; пред- мбт розмбви; матбрія; en - de... у питбнні про..., стосбвно...; entrar en - перейтй до темй; 4. дисципліна, навчбльний пред- мбт; 5. зміст, суть (літературного, наукового твору) 6. підґрунтя, прйвід, причйна;
7. іст. прбпис, зразбк літерне, гній; со- cer(se) las ~s нарвбти, нагноїтися material 1. ас/матерібльний, речовйй, фізичний; mundo - матерібльний світ; prueba - речовйй дбказ; fuerza - фізйчна сила; 2. матерібльний, майновйй, грошовий; valores ~ós матерібльні цінності; 3. грубий, незгрббний, неоковйрний; 4. діал. етбльний.скрупульбзний; 5. m складовб частйна; 6. (р[) матерібл; сировинб; - aislante ізоляційний матерібл; ~ original вихіднйй (початкбвий) продукт; ~es de construcción будівбльні матерібли; -es de reemplazo замінники; 3. матерібльна частйна; технічне облбднання; майнб, інвентбр; - móvil зал. рухбмий склад; - de transportes перевізні (трбнспортні) збсо- би; - de guerra бойовб тбхніка; 4. мате- рібл(и), дбні; - didáctico навчбльні посібники; - gráfico набчні посібники; 5. Л. Ам. див. manipostería; es (de) - ббйдуже, неважливо, все однб materialidad /матерібльність * materialismo m матеріалізм; - histórico історйчний матеріалізм; ~ dialéctico діа- лектйчний матеріалізм materialista 1. матеріалістичний; concepción - de la historia матеріалістйчне розуміння істбрії; 2. m матеріаліст materialización /матеріалізація materializar vt (vi) матеріалізувбти(ся); втілювати(ся) у конкрбтні фбрми
418
mazar
materialmente advi. матерібльно, фізйч- Ho; 2. буквбльно, y буквбльному céHci слбва
maternal adj див. materno maternidad f 1. материнство; 2. (casa de -) пологбвий будйнок materno adj 1. матерйнський; amor - матерйнська люббв; 2. рідний (про мов$ matero тЛ. Ам. любйтель MáTe matieg*o adj грубий, неотбсаний; a la -а /ос. adv. грубо, різко, зyxвáлo matinal 1. adj див. matutino; 2. f театр. ранкбвий (дбнний) спектбкль matine 1. /п neHioáp; 2. діал. селянська блуза; 2. див. matinal 2 mati«z m 1. відтінок; відлйв; 2. відтінок, нюбнс; ~ces de la acepción відтінки (нюбнси) знбчення; 3. муз. нюбнс matizar vti. відтінЯти, виділЯти; - con (de) rojo відтінйти червбним; 2. нюансувати, відтіняти, надавбти нюбнс mato m див. matorral matoco m діал. чорт, диЯвол matojal m діал. див. matorral matón /77 забіЯка, задйра, забіЯка matonear 1. vi куражитися, вихвалитися; 2. vtЛ. Ам. убивбти
matonismo m примушування, тиск; насильство
matorral m збрості кущів; місце, зарбсле кущбми
matorro m діал. див. matorral matoso ¿¿У'пбкритий збростями matraca f 1. тріскбчка, торбхкало; 2. насмішка; дбтеп, шпйлька; dar - насміхб- тися, жартувати, іронізувбти; 3. набридливість, настйрливість matracalada /галаслйвий нбтовп matraco m Л. Ам. селкж; мужлбн matraquear vi 1. тріщбти, вдавбти без- прбрвний тріск; 1. насміхбтися, піджартб- вувати, знущбтися; 3. набридбти; -se діал. випивбти
matraquista com. 1. жартун; 2. набрйдли- ва людйна matraz m кблба matreraje m Л. Ам. бандитйзм matrerear vi Л. Ам. займбтися бандитйз- мом
matrería ЛІ. пронйкливісгь; хйтрість; 2. діал. див. marrullería; 3. Л. Ам. бродяжництво matrero adj і. хйтрий, спрйтний; бувблий; 2. Ам. підозрілий, недовірливий; 3. Л. Ам. бандйтський, розбійницький; 4. Ам. похмурий
matriarcado m матріархбт matriarcal ас/матріархбльний matricida com. матереубйвця matricula ЛІ. спйсок, ребстр, докумбнт; ~ de alumnos спйсок учнів; 2. матрйкул(а); спйсок тих, хто подбв заЯви про прийбм (до школи, інститут})-, solicitud de - зайва про прийбм; 3. номернйй знак {автомобіля)
matriculado acjr внбсений до спйску matricular vt внбсити до спйсків; зарахб- вувати; -se запйсуватися; вступбти (до школи, інститут})
matrimonesco adj, matrimonial adjuinfoü- нии, подружній; матримонібльний; vida - подружнє життй
твЬітопіаг w одружуватися; взйти в шлюб matrimonio m 1. шлюб; подружжя; - civil (canónico) громадйнський (церкбвний) шлюб; contraer - брбти в шлюб; 2. одруження; 3. подружжя, nápa; А. діал. ширбке простйнне полотнб; 5. діал. квасбля з Рисом (страва) matritense adj мадрйдський matriz 1. fанат. мбтка; 2. мат., полігр. мбт- Р^Ця; 3. тех. штамп; 4. тех. гбйка; 5. adj головнйй, основнйй
matrona ЛІ. матрбна, мбти сімбйства; по- вбжна дбма; 2. акушбрка, ббба-повитуха;
3. жінка-мйтник
matronal adj властйвий матрбні; повбж- ний
matroz 1. adj діал. чудбвий, пречудбвий; 2. m діал. див. matasiete matucho діал. 1. acjr спрйтний, меткйй; 2. пустотлйвий; 3. іст. іспбнський; 4. m дийвол, чорт
matufia /д/а/7.1. обмбн, шахрбйство; пбст- ка; 2. погбно вйконана роббта, халтура matufiar гідіал. 1. обмбнювати, ввбдити в омбну; дурити; 2. халтурити matul(o) тдіал. 1. купа тютюну; 2. коротун matungo Ам. 1. adj худйй; 2. т шкбпа, шкапйна
maturación f див. maduración maturo adj див. maduro 1 maturraca f діал., maturranga f 1. (pi) хйтрість; 2. арго шльбндра, потіпбха maturrango т 1. Ам. чужйнець, прййшла людйна; 2. Ам. погбний наїзник; 3. Л. Ам. незгрббна людйна; 4. Л. Ам. шкбпа, шкапйна
maturranguear vi діал. їздити вбрхи matusalén /77дрбвній стбрець matute /771. контраббнда (збірн.); 2. кйшло matutear и/провбзити контраббндою, про- вбзити контраббнду matutero т контрабандист matutinal adj див. matutino matutino ранкбвий, рбнній; sesión -а ранкбве засідання
maula ЛІ. дрібнйця, абищиця; 2. зблишки (матері)-, 3. обмбн, шахрбйство; 4. об- мбнщик, шахрбй; 5. лбжень, лбдар maular vi див. maullar; sin - ni paular мбвчки, не кбжучи й слбва maulero m 1. продавбць зблишків (текстилю); 2. обмбнщик, шахрбй; 3. діал. фбкус- ник
maullar і//нЯвкати maullido, maullo m нйвкання mauretano, mauritano яс/мавритбнський mauseolo, mausoleo m мавзолбй mavorcio adj поет, рбтний, батбльний Mavorte /77 поет. Марс maxilar 1. а<У'щблепний; 2. /77щблепа máxima /і. принцип, npáenno; 2. сентбнція, вйслів (повчального характер^)-, 3. муз. мбксима (нота)
máximamente, máxime adj особлйво, головнйм чйном, перш за все máximo 1. ао/максимбльний, граничний; найбільший; temperatura -а максимбль- на температура; grado - найвйщий ступінь; 2. /77 мбксимум, межб; programa - прогрбма-мбксимум máximum m див. máximo 2 maya1 f 1. бот. польовб маргарйтка; 2. служнйця, прислуга; 3. клбун, блбзень;
4. р/святб травня
maya21. adj які стосуються плбмені мбйя; 2. /77 рі мбйя (індіанці у Мексиці і в Центральній Америці)', 3. /77мбва мбйя mayagua fдiaл. недбпалок цигбрки mayar vi див. maullar mayo1 /77 1. трбвень; Primero de Mayo Пбрше трбвня, Першотрбвень; 2. прикрб- са з гілбк, яку залишбє юнбк на дебрях дбму наречбної; 3. свйто веснй (в сел)\
4. травнбве дбрево (палиця чи дерево, прибрані стрічками і квітами до весняного свята)-, 5. рі серенбда (в останню ніч квітня), para - діал. (відкладбти) в дбвгий Ящик; agua de por -, pan para todo el año май холбдний — рік хліборбдний mayo2 діал. 1. adj висбкого зрбсту; 2. m висбка людйна mayólica /майбліка mayonesa f майонбз
mayor 1. adj(corp. de grande) більший; la - parte більша частйна; більшість; en su - parte перевбжно; 2. стбрший; дорбслий; hermano - стбрший брат; hombre - літня людйна; - de edad повнолітній; ya es - він ужб дорбслий (повнолітній); 3. стбрший (за посбдою); вйщий, головнйй; Estado Mayor штаб; oficial - стбрший офіцбр;
4. муз. мажбрний; tono - мажбрний тон;
5. /77 стбрший, начбльник; 6. стбрший син (брат); el - у el menor стбрший і молбд- ший; 7. р/прбдки, батькй, дідй, попербдні покоління; 8. військ, майбр; 9. муз. мажбр; Osa Mayor астр. Велика Ведмбдиця, Ве- лйкий Віз (сузір’я)-, palo - мор. грот-щбгла; vela - мор. грот; (al) por - бптом; оптбвий; у великій кількості, рЯсно, густо; alzarse (levantarse, subirse) a -es загордйтися, зазнбтися
mayoral m 1. стбрший пастух; 2. наглЯдбч;
3. збирбльник пбдатей; 4. адміністратор (у лікарні)-, 5. іст. див. mayor 2,1; 6. арго поліцбйський; арго алькбльд, міськйй го- ловб; діал. управляючий (у маєтк})-, 9. Л. Ам. водій трамвбя
mayoralía ЛІ. стбдо; 2. збробіток пастухб mayorana (див. mejorana 1 mayorazgo m 1. майорбт; 2. влбсник майорбту; 3. стбрший син, спадкобмець;
4. правб спадкобмця
mayordomear vt 1. бути мажордбмом;
2. діал. бути наглЯдачбм mayordomo m 1. мажордбм; дворбцький; - mayor іст. міністр двбру; 2. діал. слугб;
3. діал. мбйстер
mayoría f 1. більшість; - absoluta (relativa) абсолютна (віднбсна) більшість; en la - de los casos у більшості вйпадків; 2. повноліття; 3. військбва канцелярія mayoridad fflne. mayoría 2 mayorista 1. оптбвий; 2. com. оптбвий торгбвець
mayormente adv головнйм чйном, особлйво, перевбжно mayueta í6ot. лісовб сунйця mayúscula /’велйка буква (літера) mayúsculo adj А. величбзний; 2. велйкий; letra -а велйка буква (літера) maza1 f 1. пблиця; 2. булавб; 3. кувблда;
4. дерев’Яний мблот, киЯнка; 5. церемоніб- льний жезл; 6. потбвщений край більярдного кйя; 7. набридлива (прив’Язлива) людйна; 8. авторитбтна людйна, впливб- ва фігура; 9. текст, тріпбло (для пеньки);
10. діал. дробйлка (у цукровому виробництвіj, - de Fraga копбр для забивбння паль; незапербч-авторитбт; прбвда; прбв- да-мбтка; la - у la mona нерозлучна пбра; водбю не розіллбш
maza2 f 1. пиріг з ячмінного бброшна; 2. анат. дитЯче місце, послід mazaco тдіал. див. mazacote 2 mazacote /771. золб, якб містить сбду; 2. бе- тбн; 3. груба, неоковйрна роббта; 4. в’язкб (жорсткб)їжа; 5. набридлива (прив’Язлива) людйна, зануда; 6. Ам. пбтока; 7. Ам. місиво, мішанйна
mazacotudo adjAM. важкйй, масйвний mazada /удбр кувблдою (мблотом); dar - a uno завдбти важкбго удбру; завдбти шкбди, нашкбдити
Mazagatos (власн.): anda (hay) la de ~
дим коромйслом!, заварйлася кбша! mazamorra f\. масамбра (кукурудзяна каша з цукром і медом)\ 2. крихти бісквіта (пбчива); 3. черепкй, мбтлох, скалки; 4. Ам. рідкйй бруд, місиво; 5. діал. шпаклівка, шпатлівка; 6. діал. гугнЯва вимова; 7. діал. подрбзнення (на пальцях ніг}, menear la - діал. плестй інтрйги, інтригувбти mazapán /77марципбн mazar vft. збивбти мбспо; 2. ісг. machacar 1
419
mazarí
mazarí /иплйтка (для бруківки) mazatecos т р! мазатбки (індіанці в Мексиці)
mazazo т див. mazada mazmorra Лпідзбмна TiopMá; застінок maznar vi 1. замішувати, місйти (тісто, вапно)', 2. KyBáTH (залізо) mazo /771. дерев’бна кувблда; 2. кaлaтáлo; 3. пбчка, в’язанка; un - de cintas в'йзанка стрічбк; 4. набридлива (нуднб) людина, зануда; 5. Л.Ам. язйк дзвбна; а - у escoplo іос. adv. міцно, твбрдо, надійно; на вікй mazonería /і. кам’янб клбдка; 2. рельбф; 3. іст. вйшивка глбддю mazonero m Л. Ам. муляр mazorca ЛІ. мотбк прйжі; 2. кукурудзяний качбн; 3. плід дбрева какбо; 4. діал. тиранія, деспотйчний уряд; 5. кліка; 6. діал. жорстбкі тортури; 7. діал. ріг (тварини) mazorral 1. ас/незгрббний; грубий, неоко- вйрний; 2. тполігр. безквадрбтний набір mazurca /'мазурка (танець, музика) me ргоп. pers (ненагол. ф. 1 ос. одн. діал. знах. і дав. в.) мені; менб meada ЛІ. сечовипускбння; 2. калюжа (сечі) meadero m nicyáp meados тріс&ча
meaja1 Лстаровйнна монбта (в Кастилії) meaja2 Л1. див. migaja; 2. збродок (яйця) meandro m 1. мебндр, збкрут ріки; 2. архіт. мебндр (орнамент)
mear vi(vt,-se)мочйтися, випускбти сбчу meato /771. рі бот. пбри; 2. анат. канбл, протбка; прохід; - urinario сечовипускб- льний канбл
meca Л 1. діал. гній; 2. діал. шльбндра, потіпбха
.Меса (власн.у. ir de (la) Ceca a (la) ~
ТИНЙТИСЯ
¡mecachel interj, imecachisl interj чорт І забирбй!
mecada fЛ. Ам. дурість, нісенітниця mecánica ЛІ. фіз. мехбніка; - aplicada (teórica) прикладнб (теоретйчна) мехбніка; 2. механізм; 3. махінбція; 4. військ, внутрішня поліція
mecanicismo m філос. механіцизм mecánic«o 1. adj механічний, якйй стосується мехбніки; 2. механічний (про цех, майстерний); машйнний; elaboración ~а машйнна обрббка; fábrica de construcciones ~as машинобудівний завбд; 3. ру- чнйй, зрбблений вручнУ; 4. механічний, машинбльний; 5. нйций, непристбйний;
6. /77 мехбнік, автомехбнік; тбхнік; - ajustador сліЬсар-налбгоджувальник, мехб- нік; - conductor мехбнік-водій; - de а bordo бортмехбнік
mecanismo m 1. механізм; прйлад; пристрій; - de(l) reloj годинникбвий механізм; - de transmisión передавбльний механізм; - del cuerpo humano будбва люрськбго тіла; 2. апарбт, прйлад; 3. механізм, механіка (процесУ) mecanización Лмеханізбція mecanizar vt механізувбти; -se робйти механічно (машинбльно) mecano m конструктор (гра) mecanógrafa Лмашиністка mecanografía Лмашинбпис mecanografiar и/друкувбти на машйнці mecanógrafo /77друкбрська машйнка mecatazo m 1. Ам. удбр мотузкою з піти; 2. Л. Ам. ковтбк
mecate /771. Ам. мотузка з піти; 2. Ам. гру- бібн; 3. мор. мотузка, шнур; caerse del - Л. Ам. втрбтити роббту, залйшйтися без роббти; jalar (tirar) del - діал. лестйти, запобігбти; olerle a uno el pescuezo а - Ам. шйбениця плбче за кймось mecateada f діал. шмагбння, биття, хльбста
mecatear vtA .Л. Ам. зв’йзувати мотузкою з піти; 2. Л. Ам. хльбстати мотузкою з піти;
3. діал. кадйти, лестйти; mecateárselas Л. Ам. рбнити
mecedero, mecedor m 1. мішблка, ко- пйетка (для перемішуваннярідин)', 2. гбй- далка; 3. Ам. дерев’йна лопбтка; 4. діал. див. mecedora mecedora Лкрісло-гбйдалка mecedura ЛІ. струшування, зббвтування, змішування, перемішування (рідинй)', 2. гойдбння, розгбйдування mecenas m меценбт mecenazgo m меценбтство mecer vt 1. струшувати, зббвтувати, змішувати, перемішувати (рідину 2. (vt) гойдбти(ся); колихбти(ся); - la cuna по- гбйдувати колйску; 3. діал. доїти; 4. діал. змішувати, перемішувати meco 1. adj Л. Ам. рудйй з чбрним (про масть тварини)', 2. грубий, неотбсаний; дйкий; 3. тдіал. удбр; 4. Л. Ам. індібнець meconismo т мед. хронічне отруєння бпіумом
mecha Л 1. ґніт; 2. запбльний (бікфбрдів) шнур; - lenta запбльний шнур повільного горіння; 3. трут, ґніт; 4. мед. тампбн;
5. шматбчки сбла, шпигівка; 6. жмут, пучбк, пбсмо (волосся, нитоіїу, 7. арго крадіжка; 8. Л. Ам. розпущене волбсся, грйва; кудли; 9. Ам. насмішка, знущбння;
10. діал. неприбмності; незгбди, злйгодні;
11. Л. Ам. страх; a toda - іос. adv. швй/^ко, стрімко, з усіх ніг; aguantar (la) - терпіти, покірно знбсити (насмішки, образу), alargar la - підвйщувати (о)плбту; зволікбти, не давбти ходу (справі) маринувбти; hablar de - діал. жартувбти, говорйти жартомб; irse a las -s діал. давбти вблю рукбм; не жаліти кулаків; tener - діал. бути дотбпним (гострим на язик) volver а uno - діал. пожартувбти над, надурйти mechar vt 1. шпигувбти [свинячим салом)', 2. арго спрйтно (непомітно) крбсти mechazo m 1. гірн. відмбва шнурб; dar - відмбвити, не вйбухнути (про запальний шнур)-, 2. діал. сйльний удбр (рукою, предметом)
mechera 1. adj: aguja ~ шпигувбльна гбл- ка; 2. /злбдійка (в магазині); 3. діал. насмішниця; 4. текст, рівнйчна машйна mechero /771. лбмповий пальнйк; 2. (- para gas) газовйй пальнйк; 3. запальнйчка;
4. злбдій; 5. Л. Ам. нечбсана головб, грйва; 6. діал. жартівнйк, жартун, насмішник mechificar vt Ам. насміхбтися, висміювати, піднімбти нб сміх
mechinal m 1. буд. гиізцб (для установки риштовання); 2. комірка, халабуда, зака- пблок
mechón /77 1. aum. de mecha; 2. жмут, пучбк, пбсмо (волоссгі) mechonear vtA. діал. тріпбти за волбсся; 2. Л. Ам. рвбти, виривбти волбсся mechoso adj Ам. обірваний, у подбртому бдязі
mechusa fapro головб; макітра medalla /і. медбль;- de oro (de plata, de bronce) золотб (срібна, брбнзова) медб- ль; - de honor почбсна медбль; el reverso de la - зворбтна сторонб медблі; 2. ба- рельбф; 3. старовйнна золотб монбта; 4. діал. золотб Унція (монета) medallado adj діал. нагорбджений ме- дбллю
medallón m 1. aum. de medalla; 2. див. medalla 2; 3. медальйбн médano m 1. дюна; 2. піщбна мілинб; 3. діал. бЬлбто, твань, трясовйна medanoso adj діал. болотйстий, тванйс- тий
medaco m див. médano
media1 ЛІ. панчбха; 2. діал. (- corta) шкар- пбтка
media2 fMar сербднє, сербдня величинб mediacaña ЛІ. жблоб; вйїмка; прбріз*
2. півкругле долотб; 3. півкруглий напилок; 4. щйпці для завйвки волбсся; 5 більйрдний кий (з півкруглим наконечником)
mediacinta fдiaл. див. machete mediación Лпосербдництво; adquirir los billetes por - de la agencia придббти квиткй ч0рез агбнтство mediado adj половйнний, напбвнений до половйни; а -е del mes (del año, etc.) y сербдині місяця (рбку) mediador m посербдник mediagua fдiaл. 1. схйлий дах; 2. будівля з односхйлим дбхом medial ас/медібльний, середйнний medialuna Лріжбк (булочка) mediana Л1. більярдний кий (великихрозмірів)', 2. геом. медібна; 3. міцнйй рбмінь;
4. діал. тонкб частйна вудочки; 5. діал. бухбнка хліба (вагою в 4 фунти) medianamente adv 1. посербдині, nó- серед, у сербдині; 2. сербдньо, посербд- ньо, пересічно; 3. звичайно, нормбльно, прирбдно
medianería Л1. суміжна стінб; 2. загбльний паркбн
medianero 1. adjnmih лежйть між; 2. суміжний, загбльний (про стінУ); 3. посербд- ницький; 4. іст. див. medio 1; 5. Л. Ам. прикордбнний, суміжний; 6. m посербд- ник; 7. сусід; 8. співорендбр; 9. Л. Ам. орендбр
medianía Л1. сербдина, центр, сербдня частйна; 2. посербдність, бездбрність;
3. діал. див. medianería 1 medianidad їдив. medianía medianil m див. medianería 1 mediano adj 1. середйнний; центрбль- ний; 2. сербдній; сербднього рбзміру; estatura -а сербдній зріст; 3. сербдній, посербдній, пересічний; другосбртний, другорозрядний; - de talento сербдніх здібностей; 4. лінгв. сербдній (про звук за місцем артикуляції)', 5. діал. малбнький; молодший
medianoche Л1. північ (часдоби)', а (Іа) ~ опівночі; 2. булочка з м’ясом (шинкою) mediante ргер за допомбгою mediar vi 1. досягбти сербдини (цбнтру);
2. (en, entre) бути посербдником (арбітром) (у справі)', 3. (con, por) просйти, кло- потбтися (про); - por un amigo просйти за друга; 4. втручбтися, примішуватися (про обставини, події) 5. прохбдити, ми- нбти (про час) 6. знахбдитися (між) mediastino m анат. середостіння mediatinta їжив. світлотінь; півтбн mediatizar vt\. устанбвлювати протекто- рбт (наддержавою)', 2. чинйти вплив (на дії підлеглої особи)
mediato яс/опосередкбваний, непрямий médica Л1. жінка-лікар; 2. дружйна лікаря;
3. знбхарка
medicable ас/вилікбвний medicación /лікувбння; признбчення ліків medicado adj якйй містить лікувбльний препарбт
medical adj А. див. médico 1; 2. див. medicinal
medicamento m 1. ліки, медикамбнт; 2. р! лікувбльні препарбти г medicamentos«o ^лікарський, лікувбльний; virtudes -as лікувбльні властйвості medicar \гідив. medicinar medicastro m 1. погбний лікар, коновбл; 2.знбхар
medicina Л1. медицйна; - legal (forense)
судбва медицйна; - mental психіатрія; ~
420
melarguía
preventiva ríriéHa; facultad de ~ медйч- иий факультбт; ejercer la - займбтися медициною; 2. ліки; tomar la - прийнЯти ліки; recetar -s прописбти ліки medicinable adj див. medicable medicinal adjперський, медичний, ліку- вáльний; cultura física ~ лiкyвáльнa фізкультура; plantas -es лікбрські рослйни medicinamiento тдив. medicación medicinante m 1. 3Háxap; 2. студбнт- MéflHK, якйй займбється прбктикою medicinar vt 1. давбти ліки; 2. лікувбти, зцілювати
medición /вимірювання, обмір, вимірювання; відмірювання; - de control конт- рбльне вимірювання
medico 1. а^'медйчний, лікарський; asistencia ~а лікарська (медйчна) допомбга; visita -а лікарський обхід, відвідини лікаря (вдома)] servicio - de urgencia не- відклбдна медйчна допомбга; 2. т лікар; дбктор; - cirújano хірург; - de cabecera лікуючий лікар; ~ de guardia черговйй лікар; - forense судбвий лікар; - espiritual духівнйк; como manda el - діал. бездогбнно, за всімб прбвилами medida /1. вимірювання; 2. рбзмір, величина; мірка; las -s de la habitación рбз- міри кімнбти; a (la) - по мірці, на замбв- лення; un traje hecho a la - костюм, пошитий на замбвлення; tomar las ~s зняти мірку; 3. міра; одинйця вимірювання; -s de longitud міри довжинй; 4. (pi) збхід; -s urgentes термінові збходи; tomar (acordar) -s вжйти (узгбдити) збходи; 5. рбзмір (вірша), 6. відповідність, доцільність, співрозмірність; а - de /ос. ргер. відповідно до, пропорційно; а - que /ос. conj. по мірі тбго, як; en cierta - до пбвної міри; en gran ~ значнбю мірою; sin - занбдто, пбнад міру; ajustádme (ajústeme usted) esas -s нічбго не зрозуміти, тут щось не так; а ~ de su paladar /ос. adv. як йому забажбється; як йогб ліва ногб захбче; colmarse (llenarse) la - урвбтися (про терпіння); чбша терпіння перепбвнилася; desconcertársele a uno las ~s вйявитися неслушними (про вжиті заходи) henchir (Henar) las -s говорйти прбвду в бчі; лестити, запобігбти; курйти фімібм; tomarle a uno las -s складбти пбвне уявлення про; tomarle a uno ~s de las espaldas перелічйти кбсті (рббра) кому medidamente adv помірно, в міру medidor 1. adj вимірювальний; 2. m вимірювальний прйлад; вимірювач; 3. діал. лічйльник
medieval aojr середньовічний medievo /77 сербдні вікй, середньовіччя medi*o 1. ас/половйнний; -a docena півдюжини; -a hora півгодйни; -a luna півмісяць; а - camino (de) на півдорбзі (від); а ~а voz півгблосом; 2. сербдній; центрб- льний; середйнний; Edad Media сербдні віки; edad -а сербдній вік; de edad -а се- рбдніх літ; velocidad -а сербдня швйдкіс- ть; 3. /77сербдина, центр, половйна; en el - посеобдині, в сербдині, в цбнтрі; 4. спбсіб, засіб; шлях, збхід; -s de producción засоби виробнйцтва; -s de comunicación засоби зв’язку (сполучення); -s de transporte трбнспортні збсоби; por - de /ос. Р^Р- за допомбгою чбго; por -s indirectos °охіднйм шляхбм; tomar el - (los -s) вжйти збходів; poner en juego todos los -os лустйти в хід всі збсоби; 3. середбвище, оостанбвка; сфбра; - ambiente довкілля;
ciertos —s у пбвних кблах; 4. біол., фіз., ^•середбвище; 5. помірність; 6. спорт. rL аИСТ; півзахиснйк; 7. старовйнна мек- иканська монбта; 8. мбдіум; 9. близнібк; и* ^наполовйну, не пбвністю; мбйже; -
muerto напівмбртвий; - vestido напів- одягнений; а - (+іп1) (зробити) не пбвністю, не до кінцЯ; -s económicos, -s de vida збсоби існувбння; atrasado de -s збіднілий, обіднілий; a -as toe. adv. пополбм; у чбстці; pagar el piso a -as платйти за квартйру пополбм; наполовйну, не пбвністю; dormido a -as напівебнний; estar satisfecho a -as бути не пбвністю задовб- леним; hacer (dejar) algo a -as зробйти абиЯк, недоробйти; de - а - /ос. adv. в цбнтрі, в сербдині; в ебму сербдину; acertar de - а - потрбпити в ебму сербдину; пбвністю, цілкбм, від почбтку до кінцЯ; engañarse de - а - обманутися у всьбму, пбвністю прорахувбтися; de por - /ос. adv. наполовйну; pagar una deuda de por - заплатйти половйну ббргу; сбред, посередині, між; vivir pared de por - жйти по сусідству, жйти чбрез стінку; en - loe. adv. в сербдині, в цбнтрі; (en este -) однбк, тим не мбнше; en - de eso незважбючи на це; між тим; en - de /ос. ргер. сбред, пбсеред; echar (partir) por (en) - вжйти надзви- чбйних збходів; entrar de por -, meterse de por - (en -) втручбтися, вплутуватися; estar de por - бути причбтним; бути (виступбти) посербдником; quitar de en - a uno прибрбти з дорбги; убйти; quitarse de en - забрбтися, пітй з дорбги; покінчйти з соббю, наклбети на сббе руки mediocre adj 1. обмбжений, недалбкий, вузьколббий; 2. посербдній, сірий, неви- рбзний
mediocridad /1. посербдність, безталбнність, бездбрність; 2. посербдність; нездбра mediodía m 1. (- verdadero) пблудень; al - опівдні;^, південь (сторона світУ)] 3. пів- дбнний вітер; hacer - відпочйти, зробйти привбл
medioeval adj див. medieval medioevo тдив. medievo mediopalatal adj лінгв. середньопіднебінний
mediopaño m напівсукнб mediopelo adjАм. мулбт mediquillo тдив. medicastro mediquín тЛ.див. médico 2; 2. лікар-по- чатківець
medir* иМ. міряти, вимірювати; відмірювати; - la habitación con sus pasos міряти крбками кімнбту; - con (por) su rasero міряти на свій аршйн; 2. звбжувати, роз- рахбвувати; 3. прохбдити, перетинбти; - las palabras звбжувати свої словб; -se стрймуватися; бути стрйманим meditabundo adj задумливий, якйй порй- нув у рбздуми
meditación / розміркбвування, обдумування; рбздуми
meditar 1. vt обдумувати, продумувати, звбжувати; 2. задумувати, замйелювати; 3. vi (sobre) роздумувати, міркувбти meditativo adj 1. споглядальний; 2. Л. Ам. див. meditabundo
mediterráneo 1. яс/середземномбрський; 2. континентбльний, внутрішній, отбче- ний землбю; 3. (М.) тСередзбмне мбре médium тдив. medio 2, 8 medra /1. ріст, прйріст; 2. покрбщення, рбзвиток
medrado adj 1. якйй вйріс, якйй збільшився; 2. покрбщений medrana fflne. miedo medrar vi 1. ростй, підростбти (про тварин, рослин^)] 2. (en) бути успішним, про- цвітбти; ¡medrados estamos! пощастйло ж нам!, немб чбго сказбти, пощастйло! medro m див. medra
medroso adj А. боязлйвий, бозкйй, боягузливий; 2. наляканий; 3. якйй викликбє страх
médula, medula /1. анат. мбзок (кісткб- вий); - espinal спиннйй мбзок; 2. бот. сер- цевйна; 3. суть, сутність, серцевйна; hasta la - до кінчиків нігтів medular adj медулярний, мозковйй, кіст- ковомозковйй; substancia - речовинб кісткбвого мбзку
medulispinal ¿¿У'спинномозковйй meduloso adj мозковйй medusa fixr. медуза
mefítico adj смердіЬчий, отруйний (про випари)
mefitis /77 зоол. скунс megaciclo m ел. мегацйкл, мегагбрц megáfono /77 мегафбн, рупор megalomanía /мбнія вбличі megalómano adj якйй страждбє на мбнію вбличі
Megera міф. Мегбра; parecer una - бути злим (сварлйвим)
mego ¿¿У'м’якйй, сумирний; поштйвий mejana /річковйй острівбць mejencia, mejenga ftfaiі. пиятика mejengue m 1. діал. утруднення; 2. діал. грбші; 3. діал. талбнт, дар mejicanilo, -а 1. яс/мексикбнський; 2. m, / мексикбн|ець, -ка; 3. /77мбва ацтбків mejilla /щокб mejillón /77 ІХТ. мідія
mejor 1. adjeorp. efe bueno найкрбщий; el - найкрбщий; el - alumno найкрбщий учень; 2. advcoTp. de bien крбще; mucho -, - que - набагбто крбще; de - en - краще нікуди; aun -, tanto (que) - ще крбще, тим крбще; lo - posible якнайкрбще; 3. (es ~) крбще; скоріше, точніше, правильніше; - morir que rendirse крбще помбрти, ніж здбтися; а Іо - іос. adv. рбптом, несподівано; мож-1 лйво; lo - es enemigo de lo bueno най- крбще — вброг хорбшого mejora /1. покрбщення, удосконблення; І
2. надббвка (в ціні)] 3. юр. додаткбва спбдщина; діал. пбртія (у грі) mejoramiento m покрбщення; - de tierras с.-г. меліорбція
mejorana1 f6or. майорбн mejorana2 ffliajі. мехорбна (національний танець)
mejoranza fЛ. Ам. див. mejoramiento mejorar 1. vt покрбщувати, удосконблю- вати; поправлйти; 2. надбавляти (цінУ)]
3. збільшувати чбстку спбдщини; 4. пере- вбршувати, бути крбщим; 5. w(-se) покращуватися, поправлятися (про здоров’я) ¡que te mejores! одУжуй!
mejoría /1. див. mejoramiento; 2. покрбщення, попрбвка (здоров’я)] 3. перевбга mejunje /771. мікстура, суміш (лікарська)] 2. бурдб; 3. Ам. плутанйна, мішанйна melada /1. підембжена скйбка хліба з мбдом; 2. шматбчки мармелбду melado 1. adj кбльору мбду, золотйстий (про масть коня)] 2. тАм. див. meladura; пиріг з мбдом
meladura /згущений сік цукрбвої тростйни (для приготування цукрр) melancolía /меланхблія, печбль, хандрб; dispersar la - розганЯти печбль melancólico 1. яс/меланхолічний, меланхолійний, смутнйй; estar - тужйти, суму- вбти; 2. /77 мбланхблік melancolizar дратувбти, печблити, засмучувати
melar adj 1. медбвий, медвЯний; 2. дуже солбдкий, медбвий (про цукрову тростину
melar vi 1. варйти пбтоку; 2. (vt) виробляти мед (про бджіл) melarchía /У7. Ам. див. melancolía melárchico adj Л. Ам. блідйй, хвороблй- вий
melarguía fflne. melancolía
421
melaza
melaza Л1. náTOKa, меляса; 2. діал. загуслий мед
melca f6or. cópro
melcocha ЛІ. вабний мед; 2. медбва Máca melena1 f 1. грива, шевеліЬра; нечбсане волбсся; 2. грйва (левина)] andar а Іа ~ посварйтися, зчепйтися; hacer venir (traer) a uno а la ~ змусити (присйлувати) підкоритися; взЯти за зЯбра; venir а Іа ~ підкорйтися, змирйтися melena2 (мед. кишкбва кровотбча meleno /77 H63rpa6Há людйна; селюк melenudo aq/довговолбсий, кoшлáтий melera ЛІ. продавщйця мбду; 2. діал. схб- вище для Яблук і груш; 3. бот. мухолбвка melero /771. продавбць мбду; 2. комбра для мбду
melga ffl. Ам. борознб melgar1 m пбле, засіяне люцбрною melgar2 vtдіал. с.-г. борознйти melgarejo m мельгарбхо (монета в Болівії - ±0,15 золотого песо) mélico adj 1. мелодійний, музикбльний; 2. лірйчний
melicrisa f, melicriso m мін. топбз melífero adj поет, медонбсний melificación ^утвбрення мбду melificado ad/див. melifluo melificar vt( vi) виробляти мед (про бджіл) melifluencia, melifluidad f 1. медонбс- ність; 2. медоточйвість, солодкбвість melifluo adj 1. медонбсний; 2. медоточивий, солодкбвий meliloto1 /77 бот. конюшйна meliloto21. ас/дурнувбтий, недалбкий; 2. m дурень
melindre/771. коврйжка; 2. крбндель; 3. ву- , зькб стрічка; 4. (рі) манірність; манірність; hacer ~s маніритися, кривлятися melindrear и/маніритися, кривлятися І melindrería /див. melindre 4 melindrero, melindrífero adj див. melindroso
melindrillo /77 діал. див. melindre 3 melindrizar vi див. melindrear melindro m див. melindre melindroso adj манірний melisa їбот. меліса
melocotón /771. див. melocotonero 1; 2. nép-
СИК
melocotonar m плантбція пбрсйкбвйх дербв
melocotonero m 1. пбрсикове дбрево; 2. продавбць пбрсиків melodía ЛІ. мелбдія; 2. мелбдика; 3. мелодійність
melódico ас/я кий стосується мелбдії melodioso adj мелодійний, співучий melodrama m 1. мелодрбма; 2. лібрбто бпери
melodramático adj мелодраматйчний melodreña ас/точйльний (про камінь) melomanía /меломбнія melómano m меломбн melón /771. дйня; - de agua (Ам.) кав^н; 2. ббвдур; catar el - придивлятися (до); decentar el ~ займбтися ризикбваною спрбвою
melonada ^дурнйця, нісенітниця melonar m баштбн
melopea ЛІ. монотбнний спів; 2. пиЯцтво, пиЯтика
melosidad f 1. солбдкість; смак мбду; 2. стрбва, приготбвана з мбду (з медом, на медУ)\ 3. м’якість, ніжність melos*o adj 1. солбдкий, якйй мбє смак цукру (мбду); нудбтно-солбдкий; 2. м’я- кйй, ніжний; voz ~а ніжний гблос; 3. медоточивий, лестйвий
melote /771. бсад, якйй утвбюється у процесі приготувбння гуарбпо; 2. діал. кон- сервбвані фрукти з мбдом
mella f 1. зазубрина, щербйна; 2. шкбда, збйток, втрбти; hacer ~ справлЯти врб- ження; завдавбти шкбди (збйтків) mellado adj щерббтий melladura (див. mella mellar vt\. робйти зазубрини; - el cuchillo зазубрйти ніж; 2. утискбти, обмбжувати;
3. завдавбти шкоди (збйтків); псувбти (репутбцію); ~se зазубрюватися mellizo /77 близніЬк
mello m діал. див. mellizo mellón /77 жмут запбленої солбми membrana ЛІ. анат., бот. пербтинка, плівб; оболбнка; - mucosa слизовб оболбнка; ~ palmeada плбвальна пербтинка (уптахів)] ~ timpánica бараббнна пербтинка; 2. тех., фіз. мембрбна; 3. діал. мед. дифтерія membranáceo, membranoso adj плівковий, перетйнчастий
membrete m 1. пбм’ятка; 2. запйска, по- відбмлення; запрбшення; 3. прохбння;
4. заголбвок (документа); 5. гриф (на бланку) 6. штамп (установи)
membrillada їдіал. див. membrillate membrillar m плантбція айвбвих дербв membrillate m м’Якоть айвй membrillero /77айвб (дерево) membrillo /77айвб (дерево і плід)] carne de ~ мармелбд з айвй
membrudo adj сйльний, міцнйй, атле- тйчної статери
memeches: а - іос. adv. діал. вбрхи, на горгбшах
memela f/і. Ам. маїсова палянйця memento m мембнто, нагбдування про смерть; hacer sus ~s поринбти в рбзду- ми, замйслюватися memez ЛІ. дурість; 2. нісенітниця memo 1. ас/дурнйй, дурнувбтий; 2. /77 дурень
memorable adj пбм’ятний; знамбнний; fechas ~s пбм’ятні дбти memorando 1. adj див. memorable; 2. m див. memorándum
memorándum m 1. записнйк; 2. дип. ме- морбндум; 3. діал. розпйска в отрйманні грбшей (в банкУ)] 4. діал. відділ оголбше- нь (у газеті)
memorar і^запам’ятбти; згбдувати, пам’я- тбти
memoratísimo ас/достопбм’ятний; гідний вічної пбм’яті
memorativo adj\. якйй нагбдуе; 2. пам’ят- лйвий; 3. здійснюваний в пбм’ять, пбм’ятний
memoria f 1. пбм’ять; de ~ іос. adv. на пбм’ять, по пбм’яті; borrar de la - вйкреслити з пбм’яті; borrarse de Іа ~ стбртися з пбм’яті; hacer ~, reducir (traer) а Іа - згбдувати, пригбдувати; refrescar Іа ~ освіжйти в пбм’яті, пригадбти; venir а Іа - прийтй на пбм’ять, згадбтися; 2. пбм’ять, спбгад; en ~ de... в пбм’ять про...; honrar la ~ de uno (в)шанувбти пбм’ять; 3. пбм’ятка; 4. річ, збербжена на пбм’ять; 5. рефербт; 6. до- повіднб запйска; 7. записнйк; 8. рі ме- мубри, спбгади, запйски; 9.' вчбні запйски; Ю.р/привіт, поклін; 11. ел. запам’ятбвува- льний прйстрій; buena ~ хорбша пбм’ять; прибмний спбгад; mala ~ погбна пбм’ять; неприбмний спбгад; ~ de gallo (de grillo) людйна, якб мбє погбну пбм’ять; корбтка пбм’ять, куряча пбм’ять memorial 1. m записнйк; 2. прохбння; 3. збірник докумбнтів; 4. меморібл; 5. adj пбм’ятний; perder los ~es забути нбчисто memorialesco adj канцелярський (про
МОВ^)
memorialista com. укладбч докумбнтів (актів) memorión \,maum. ote memoria; 2. людйна з хорбшою пбм’яттю; 3. adj див. memorioso
memorioso adj з хорбшою пбм’яттю пб м’ятливий mena /рудб
ménade ЛІ. міф. менбда, вакхбнка; 2. ша- лбна (навіжбна) жінка menaje /771. домбшнє начйння, обстанбв- ка; 2. набчні посібники, навчбльний мате- рібл
mención /’згбдування (в розмові, тексті)• hacer ~ згадбти (в розмові, тексті) '
mencionar vt 1. згбдувати (про що), за- чіпбти (питання, тему) 2. згбдувати; з! згбдувати, перебирбти в пбм’яті, розповідбти menchevique політ. 1. adj меншовйстсь- кий; 2. /77 меншовйк
mendacidad ЛІ. брехливість; 2. брехня mendaz adj, m див. mentiroso mendicación (див. mendicidad mendicante 1. зо/ну>кдбнний; 2. /77злидбр mendicidad /'злидні; уббгість mendigante adj, тдив. mendicante mendigar vt\. просйти мйлостиню, злида- рювбти; 2. випрбшувати, вимблювати mendigo т, méndigo тдіал. злидбр mendiguear у/старцювбти; випрбшувати mendigueo т старцювбння mendiguez (див. mendicidad mendos/77 рі діал. дитЯча білйзна mendoso adj див. mentiroso mendrugo т 1. шматбк черствбго хліба; 2. ббвдур, пень
meneado adj діал. сп’янілий, п’Яний menear vt\. (vi) рухатися, ворушйти(ся);~ la cabeza хитбти головбю; 2. прбвити, вершйти (справи) 3. провертбти (справу) ~se ворушйтися, не барйтися, пос- пішбти; peor es meneallo крбще не згбдувати про це, крбще цьогб не торкбтися menegilda /служнйця, прислуга meneo /771. рух, пересувбння, переміщення; 2. керівнйцтво, управління (справами); 3. хльбста, нбтруска menester /771. необхідність, потрбба; es ~ необхідно; 2. роббта, посбда, служба; іга sus -es ітй у спрбвах; 3. принал0жності, спорядження, атрибути menesteroso adj 1. злиденний, бідний; 2. діал. необхідний, корйсний menestra /1. тушкбвані бвочі з шйнкою; 2. (рі) сушбні бвочі menestral т реміснйк, майстровйй menestralía (збірн. ремісникй menestrón тдіал. див. menestra Menga (власн.) ¿si encontrará - cosa que le venga? хібб йому догодйш? mengajo /77лбтка, жмут mengano т хтось, такйй-то mengrana ffl. Ам. бот. гранбт (плід) mengua f 1. змбншення, знйження; 2. вб- да; 3. нестбча; 4. безчбстя, ганьбб menguado 1. adj боягузливий, малодушний; 2. дурнйй, дурнувбтий; 3. бідний, не- щбсний, жалюгідний; 4. m боягуз; 5. дурень; 6. страждблець, бідолбха; 7. спус- кбння (петель)
menguante 1. aq/якйй змбншується; щерббтий (про місяць)] 2. /спад водй; aguas de - відплйв; 3. час відплйву; 4. ущбрб (фаза місяця) 5. занбпад, падіння menguar 1. и/змбншуватися; спадбти (про спеку, вод^)] 2. спускбти пбтлі (при плетінні) 3. ітй на ущбрб (про місяць) 4. бра- кувбти, не вистачати; 5. vt зменшувати, скорбчувати, урізбти mengue m диЯвол, чорт menina /фрбйліна meninge (анат. мозковб оболбнка meníngeo adj анат. якйй стосується моз- ковбї оболбнки meningitis (мед. менінгіт menino /77 паж
menique adj, тдив. meñique
422
mercurial
menisco m анат. меніск menjunje, menjurje тдив. mejunje menopausia f фізіол. клімакс, клімактерій menor 1. ad¿ мбнший; el ~ наймбнший; 2. молбдший; el hermano - молбдший брат; 3. m (- de edad) неповнолітній; por ~ ¡oc. adv. (здієсл. referir, informar) ґрунтовно, скрупульбзно, детбльно; (al por -) врбздріб
menorete adj: al -, por el ~ loe. adv. пpинáймнi
menoría ñ. підлбглість, залбжність; 2. мо- лбдший вік; 3. неповноліття menorista 1. т іст. учень молбдших клб- сів; 2. див. minorista 2; 3. com. Л. Ам. торгбвець (який продає товари вроздріб);
4. adjЛ. Ам. рбздрібний menos 1. advuenui; мбнше; mucho ~ знбч- но MéHiiie; más о ~ більше чи мбнше; cada vez -, de - en - все MéHrne і мбнше; - de, - que мбнше ніж (у порівняннял); cuanto ~ mejor чим MéHLiie, тим кpáщe; 2. (утворює вищ. ступінь прикм.) менш; - difícil менш важкий; 3. (звизнач, арт. утворюєнайвищ. ступінь прикм) найменш; el - apreciable наймбнш поважаний; 4. (утворює вищ. ступінь присл): - саго подешбвше; 5. (з арт. с. р. утворює найвищ. ступінь присл): Іо~ posible якнаймбнше; 6. /77 мбнше, наи- мбнше; 7. мат. мінус; 8. ргер. без, крім, за вйнятком; la una ~ veinte за двадцять népLua; todosvinieron - Juan прийшли всі, крім XyáHa; al -, a lo % por lo - іос. adv. пpинáймнi; а - que xi6á що, якщб лишб (не]...; de te han dado una peseta de ~ tooí недодали одну necéTy; en - de мбн- ше, ніж за; en ~ de un mes мбнше, ніж за місяць; en ~ que мбнше, ніж, менш, ніж; Іо - щонаймбнше; менш за все; venir а ~ занепадбти
menoscabar vt 1. (vi) обмбжувати(ся); утискбти(ся); змбншувати(ся); 2. псувбти, губити; 3. плямувбти, ганьбйти, безчбс- тити
menoscabo m 1. обмбження, утискбння;
2. шкода, збйток
menoscuenta /часткбве погбшення ббргу menospreciable асуганббний, якйй заслуговує на зневбгу
menospreciar vt 1. не цінувбти; недооцінювати; 2. зневажбти, нбхтувати menospreciativo ас(гзневбжливий menosprecio /771. недооцінка; 2. зневбга, нбхтування
mensaje m 1. послбння; 2. повідбмлення;
3. звбрнення
mensajería ЛІ. іст. див. mensaje; 2. пош- тбва карбта; 3. перевбзення (товарів, пошти); 4. рі судна (для перевозення товарів, пошти), 5. бюрб (агбнтство) з дос- тбвки пбшти
mensajero 1. ас/поштбвий (про голуба); 2. m вісник; посланбць menso adjfi. Ам. дурнйй, безглуздий menstruación f фізіол: менструбція, рбгу- ЛИ, місячні
menstrual adj фізіол. менструбльний menstruo 1. adj див. menstrual; 2. іст. див. mensual 1; 3. m ел. menstruación; 4. хім. Розчйнник
mensual 1. аф/іісячний, щомісячний; 2. місячний, тривблістю в одйн місяць; 3. див. menstrual; 4. тЛ.Ам. подбнник, пебн mensualidad ЛІ. місячний оклбд, місячна зарплбта; 2. Ам. див. mesada ^nsula fapxiT; конебль; кронштбйн; вйс-
jjjensura íAm. міра; вймір mensurabilidad /еимірюваність censurable adj вимірюваний mensurador 1. ^'вимірюючий, вимірювальний; 2. т вимірювач
mensural adj вимірювальний mensurar иМ. див. medir; 2. іст. судйти, вважбти
mensurero adjfliajі. див. mensurador 1 menta^ í6ot. м’Ята menta2 fЛ. Ам. популярність, слбва mentación пбм’ять, спбгади mentado adj знаменйтий, відбмий, популярний
mental adj мйеленний, розумбвий; мис- лйтельний, психічний; cálculo ~ усна ліч- 6á; enajenación ~ психічний рбзлад, безумство, божевілля; debilidad ~ слабоумство; facultades ~es розумбві здібності; restricción ~ мйеленна обмбвка mentalidad f\. рбзум, розумбві здібності; 2. інтелбкт, рбзум; склад рбзуму; 3. спбсіб мйелення
mentalmente advsym, пбдумки, вдумкбх mentar* згбдувати, називбти mentastro тдив. mastranto mente 1. рбзум, глузд, інтелбкт; 2. думка, ідбя, нбмір, бажбння; cambiar de ~ змінити нбмір; 3. міркувбння, судження; de buena ~ іос. adv. іст. охбче, із задовблен- ням: írsele de la ~ вйлетіти з гблбвй (про думкії; tener en la - тримбти в голові, пам’ятбти; venir a las ~s спбсти на думку mentecatada, mentecatería, mentecatez f дурнйця, нісенітниця
mentecato 1. adj дурнйй; дурнувбтий; 2. m дурень
mentido adj див. mentiroso 1 mentir * 1. viбрехбти, обмбнювати; ~ con desfachatez нахббно брехбти; 2. ввбдити в омбну; 3. викривлбти, спотвбрювати;
4. не відповідбти, не гармоніювбти; 5. vt обмбнювати; порушувати дбговір; не до- трймуватися слбва; miente más тне habla 6péLue як дйше mentira f 1. брехнЯ, непрбвда; вйгадка; брбхні; - descarada нахббна брехнЯ; - oficiosa лестйва брехнЯ; підлабузництво; coger a uno en ~ викривбти брехню; 2. друкарська пбмилка; 3. біла плЯмка на нігті; parece ~ дивовижно!, неймовірно!; la - no tiene pies у брехні корбткі нбги mentirijillas: de - іос. adv. жартомб; не по-спрбвжньому
mentirilla fdim. de mentira; de -s іос. adv. жартомб; не наспрбвді mentiroso 1. брехлйвий, нещирий; 2. не- спрбвжній, удаваний; 3. омбнливий; 4. m брехун, обмбнщик
mentís /771. викривбння брехні; 2. спросту- вбння; dar un - спростувбти, дбти спрос- тувбння
mentolado яс/ментбловий mentón /77 підборіддя mentor /77 мбнтор
méntula f 1. чоловічий статбвий брган; 2. п’Явка menú /77 меню
menuceles тріЛ. Ам. див. minucia 2 menucio т діал. заболбчене (болотйсте) місце
menudamente adv 1. малйми дбзами; 2. ґрунтбвно, детбльно menudear 1. и/робити чбсто; повтбрюва- ти; - sus visitas a esta casa учащбти в цей дім; 2. и/відбувбтися (ставбтися) чбсто; повтбрюватися; esta primavera menudean las lluvias цібї веснй чбсто йдуть дощі; 2. детбльно і ґрунтбвно розповідб- ти; 3. молбти нісенітницю; 4. діал. прода- вбти врбздріб
menudencia /і. мініатюрність; 2. ретбль- ність; скрупульбзність; 3. дрібнйця; 4. рі свинЯча ковбасб; 5. рі свинЯчі тельбухй;
6. ріЛ. Ам. пташйні потрухй menudeo /771. чбсте повтбрення; 2. прб- даж урбздріб
menudillo /77 рі потрухй (птахів) menudo 1. adj малбнький, дрібнйй, некрупний; 2. мізбрний, неважливий; 3. ву- льгбрний; 4. скрупульбзний, ретбльний; 5. іст. див. mezquino 1; 6. m рі потрухй;
7. дріб’язок (гроші); 3. adv іст. див. menudamente; a la -a, por ~ іос. adv. скрупульбзно, ретбльно, акурбтно; врбздріб; а - іос. adv. чбсто, нерідко meñique 1. adj малбнький (про палець); 2. малбнький, малбсенький; 3. m (dedo -) мізйнець
meollo /771. мбзок; 2. див. médula; 3. м’якуш (хліба); 4. суть, сутність, головнб;
5. рбзум, глузд; notener - бути несо- світбнним дурнем; бути несуттбвим meque тдіал. щиголь, запотйличник mequeirefe т діал., mequetrefe т не- серйбзна людйна, шалапут meramente advimbm, лишб, виняткбво merca /'покупка
mercachifle /771. рознбщик; 2. торгбш, кра- мбр
mercadear у/торгувбти mercadela f Л. Ам. бот. калбндула mercader m 1. торгбвець; купбць; - de grueso оптбвий торгбвець; 2. див. mercachifle 2; 3. арго злбдій, шахрбй (який промишляє серед торговців) mercadería f 1. див. mercancía; 2. арго крбдена річ
mercaderil adj 1. торгбвий, купбцький; 2. гендлярський
mercado /771. рйнок, базбр; - exterior (interior) збвнішній (внутрішній) рйнок; ~ mundial світовйй рйнок; ~ estraperlista (negro) чбрний рйнок; ~ de valores фбн- дова біржа; 2. скупчення людбй (на базарі); 3. торгбва угбда; buen - вйпдна угб- да; poder vender en un buen ~ бути вйвертким; стріляний гороббць mercaduría fpne. mercadería mercar тдив. metical mercal2 /77 Ам. див. mezcal mercancía f 1. торгівля; 2. товбр; movimiento de -s вантажоббіг; producción de -s товбрне виробнйцтво; surtido de -s асортимбнт товбрів
mercante 1. афюргбвий; 2. тдив. mercader
mercantil adj 1. торгбвий; комерційний; 2. товбрний; 3. корйеливий; меркантй- льний
mercantilismo т 1. меркантилізм; 2. меркантильність, дріб’язкбва корйсливість; меркантилізм
mercantivo adj див. mercantil mercar і^купувбти
merced f 1. винагорбда, нагорбда; /дар; 2. благодіяння; 3. вбля, бажбння; хотіння;
4. мйлість (у шанобливому звертанні);
5. мйлість, пощбда; - de agua розподілення водй (в сел); a -(es) de uno на рбз- суд, залбжно від чибї вблі; entre - у señoría іос. adv. посербдньо, сербдньо; - а іос. ргер. завдяки.., внбелідок... з причини..; entregarse а - здбтися на мйлість пере- мбжця; estar para hacer -es бути в xopó- шому (благодушному) нбетрої; ¡-I, ¡muchas -es! спасйбі!, дякую! mercenario 1. adj нбйманий; tropas -as нбймані військб; 2. продбжний; жбвтий (про пресії; 3. /77 нбйманий солдбт; нбй- манець, наймит; 4. нбйманий робітнйк, подбнник
mercería /1. галантербя; 2. торгівля га- лантербйними товбрами; 3. галантербй- ний магазйн
mercero /77 торгбвець галантербйним то- вбром
mercurial adj 1. якйй стосується середй; 2. ртутний; ungüento - ртутна мазь
423
mercúrico
mercúrico adjmm містить ртуть, ртутний mercurio /п 1. ÍM.) астр. Меркурій; 2. ртуть; fulminato de - гримуча ртуть merchante 1. adj див. mercante 1; 2. m рознбщйк
merdoso adj вймащений, пepeмáщeний) залЯпаний (брудолі) mere adv див. meramente merecedor adj заслужений, достбйний merecer * 1. vt заслугбвувати, бути дос- тбйним; 2. досягти, добивЯтися; 3. vi заслугбвувати, завойбвувати, удостбюва- тися; - bien de uno заслужйти вдЯчність; no ~ descalzar a uno у підмЯтки не годй- тися
merecida (діал. див. merecido merecidamente adv заслужено, по заслугах, по справедлйвості merecido /77 заслужене покарЯння; llevar su - отрймати по заслузі merecimiento m див. mérito merejo adjwajі. безмбзкий, дурнйй meremere тдіал. HáTpycKa, нагінка merendar* vi\. (vt) полуднувати; 2. обідати; 3. піддивлятися, підглядЯти; -se 1. до- сягЯти, добивЯтися; 2. вигравЯти, обігру- вати; 3. клЯсти на обйдві лопЯтки {у суперечці)
merendero т закусочна, ресторЯнчик (за містом)
merendola п.див. merendona 2; 2. пікнік merendona /1. aum. ote merienda; 2. ситна їжа (на полуденок merengar і//збивЯти вершкй merengón тдіал. пудинг merengue т 1. мерЯнга (тістечко); 2. Ам. мер0нге (танець) 3. діал. пестунчик .merequetén 1. тдіал. заслуга; 2. важлй- вість, знЯчення; 3. труднощі; утруднення, усклЯднення; 4. adv прекрЯсно, пречу- I дбво, чудЯсно
meretriz /проститутка, публічна жінка mergo /77 орн. велйкий баклЯн, корморЯн meridiana /1. кушЯтка; 2. пообідній сон;
3. астр. полудЯнна лінія meridian«o 1. а^'полудЯнний; а Іа * а іос. adv. опівдні; 2. меридіонЯльний (про лінію); 3. яскрЯвий, сліпучий (про світло)
4. /77 астр., теогр. меридіЯн; - celeste не- бЯсний меридіан; - magnético магнітний меридіЯн; primer - нульовйй меридіЯн meridional 1. adj півдбнний; latitud - Пів- дбнна широтЯ; 2. полудЯнний, меридіонЯльний; 3. /77 південець
merienda / 1. полуденок, підвечірок (між обідом і вечерею); 2. обід; 3. горо; - campestre пікнік; ~ de negros плутанйна; juntar -s об’Яднувати зусйлля, кооперувЯ- тися
merino 1. яо/меринбсовий; 2. /77меринбс (вівцгі); 3. тканйна з тонкбї вбвни; 3. іст. окружнйй суддЯ
mérito /77 1. заслуга; de - заслужений, достбйний, гідний; hombre de - достбйна людйна; 2. достбїнство, nepeeára; hacer - згЯдувати; hacer -s старЯтися meritoriamente adv див. merecidamente meritorio 1. догідний похвалй (нагороди), похвЯльний; 2. /77служб0вець, що праціЬє без винагорбди; стажЯр merláchico adjíi. Ам. хвороблйвий, слаб- кйй
merlán, merlango m іхт. мерлЯн merleta (геральд. птах (фігура на щиті) merlino adj діал. смішлйвий merlo /77 губЯн (риба) merluza / 1. мерлЯн (риба); 2. сп'яніння, хміль
merma /1. змЯншення, скорбчення; 2. усЯ- дка; 3. вйтік
mermar 1. i//(-se) змЯншуватися, скорб чуватися; 2. vt змЯншувати, скорбчувати
mermelada /мармелЯд; brava - вйхватка, фортЯль
mer*o 1. adj проект, виняткбвий, чйстий; por -a casualidad суто випадкбво; por ~а curiosidad прбсто з цікЯвості; 2. діал. едйний, одйн; 3. advfi. Ам. дійсно, спрЯв- ді; 4. Л. Ам. моментЯльно, мйттю, вмить merodeador m мародЯр, грабіжник merodear vi 1. мародЯрствувати, грабу- вЯти; 2. тинЯтися, швЯндяти merodeo /77 мародЯрство, грабунок merodista com. див. merodeador mes /77 1. місяць; ~ corriente потбчний місяць; ~ último (pasado) минулий місяць; 2. місячний заробіток; 3. фізіол. мен- струЯція; -es mayores остЯнні місяці вагітності; місяці, які передують зббру уро- жЯю; caer en el ~ ordinario (del obispo) прихбдити вчЯсно
mesa /1. стіл; - perezosa відкиднйй стіл; - redonda круглий стіл (перен.); загЯльний стіл (в готелях) - de escribir письмбвий стіл; ~ para (de) comer обідній стіл; cubrir (poner) la - накрйти на стіл; dar (la) - за- просйти (посадйти) за стіл (поряд з собою) levantar (alzar) la ~ прибрЯти зі стб- лу; levantarse de la ~ встЯти (вййти) з-за стблу; sentarse а Іа - сісти за стіл; 2. їжа, харчувЯння, стіл; - abundante багЯтий стіл; ~ gallega (de gallegos) злидЯнний стіл; - de milarios бідний (уббгий) стіл; 3. презйдія; 4. служба, nocájqa; сл^Ькббві оббв’язки; 5. платб, плоскогір’я; 6. схб- довий майдЯнчик; 7. грань (коштовного каменя) 8. пЯртія у більЯрд; 9. вйграш (за партію в більярд) 10. політр. набірний стіл; кЯса-реЯл; - revuelta мішанйна, суміш, всЯка всЯчина; - de batalla стіл для сортувЯння кореспондЯнції (на пошті) - de cambios комерційний банк; ~ de noche (de luz) Ам. нічнйй стблик; а ~ puesta іос. adv. на всьбму готбвому; (de) sobre - іос. adv. зрЯзу після їжі, не вихбдячи з-за стблу; estar а - у mantel de otro харчу- вЯтися за чужйй рахунок; hacer ~ gallega забрЯти весь вйграш (у грі) tener a uno а - у mantel горувЯти утримувати) mesada /1. місячна зарплЯта; 2. помісячна оплЯта
mesar vt рвЯти (виривЯти) волбсся (ббро- ду); -se рвЯти на собі волбсся mescolanza (див. mezcolanza meseguería /1. охорбна посівів; 2. чЯстка (устанбвлення чЯстки) оплЯти за охорбну посівів
meseguero 1. adjmm стосується посівів; 2. /77 польовйй стброж mesero 1. adj діал. однорічний (про тварину); 2. /77 робітнйк з помісячною оплЯтою; 2. діал. молоднЯк (молоді тварини) meseta /1. схбдовий майдЯнчик; 2. платб, плоскогір’я; месЯта mesial adj див. mediano Mesías m рел. месія (перен.) mesilla / 1. нічнйй стблик; 2. жартівлйва догЯна; 3. див. meseta 1 mesingo adj діал. 1. слабкйй, хвороблйвий; 2. манірний
mesmedad fіст.: рот su misma ~ без втру- чЯння ззбвні; своїми сйлами mesnada /1. іст. військо (на службі у короля чи сеньйора); 2. прибічники; 3. група людЯй
mesón’ /77 постоЯлий двір, корчмЯ
mesón;* тдіал. див. mostrador 2
mesón3 /77 фіз. мезбн
mesonaje т квартЯл (вулиця) постоЯлих
дворів
mesonero 1. яс/постоЯлий (про двір); 2. т хазЯїн постоЯлого двбру mesozoico adj геол. мезозбйський mesticia /печЯль, туга
mestización f, mestizaje т біол. cxpétiiv вання, метизЯція
mestizar vt порушувати чистоту порбди (шляхом схрещування) mestizo 1. ас/схрЯщений, гібрйдний (про тварин, рослини); 2. m метйс mestura f 1. іст. див. mezcla; 2. Л. Ам жйто, змішане з пшенйцею mesura / 1. серйбзність, вдумливість; зо- сербдженість; 2. ввічливість, поштйвість люб’язність; 3. стрйманість, вйтриманіс- ть, вйтримка; 4. іст. див. medida mesurable adj див. mensurable mesurado adj 1. вдумливий, зосерЯдже- ний; 2. стрйманий, вйтриманий mesurar vt\. викликЯти повЯгу (серйбзне стЯвлення); 2. іст. діал. див. medir; -se стрймуватися
metá / 1. межЯ, рубіж; 2. спорт, фініш; 3. спорт, ворбта (у футболі); завдЯння, мЯта metabolismo m оіол. метаболізм, ббмін речовйн
metacarpo m анат. п’ясть metacentro m фіз. метацЯнтр metafísica /метафізика (перен.) metafísico 1. метафізичний; 2. тумЯн- ний, малозрозумілий; 3. m метафізик metáfora /л/У. метЯфора metal /771. метЯл; -es ferrosos чбрні метЯ- ли; -es no férrosos кольорбві метЯли; -es preciosos благорбдні метЯли; 2. латунь, жбвта мідь; 3. метЯл (в голосі);
4. Якість, властйвість; el vil - грбші, мер- зЯнний метЯл
metalado adj 1. іст. див. metálico; 2. змішаний, нечйстий, з дбмішками metalar кувЯти metalario тдив. metalista metalero 1. adj діал. див. metalífero; 2. діал. металоподібний; 3. тдив. metalista metálico 1. ^'металічний; 2. тдив. metalista; 3. металЯві грбші, монЯти; 4. готівка metalífero ао/металонбсний metalista т металіст metalización frex. металізЯція, нанЯсення металЯвого покриття metalizar vt\. металізувЯти; 2. покривЯти металЯвою обшйвкою; 3. Л. Ам. реалізу- вЯти (товар); -se 1. металізувЯтися; 2. бути жЯдібним до грбшей; бути сріблоліЬб- ним (іст.)
metalografía /металогрЯфія metaloide m тех. металбїд, неметЯл metalurgia /металургія; - no ferrosa ко- льорбва металургія
metalúrgico 1. ^‘металургійний; 2. ^металург
metalurgista com. див. metalúrgico 2 metamorfismo m геол. метаморфізм metamorfosi, metamorfosis /зміна, мета- морфбза
metano m хім. метЯн, болбтний газ metástasis /мед. метастЯз metate /77 ступа (для подрібнення кукуруДт зяних зерен); estar pegado al - Л. Ам. трудйтися, не покладЯючи рук metátesis їлінгв. метатЯза metedor /771. контрабандйст; 2. підгузник meteduría /контрабЯнда metejón /771. Л. Ам. крупний прбграш; 2. Л. Ам. закбханість, прйстрасть; 3. діал. плутанйна; бЯзлад
metelón adjfí. Ам. настйрливий, нав’язливий
metemuertos т 1. робітнйк сцЯни; 2. нас- тйрлива (нав’язлива) людйна metencéfalo танат. зЯдній мбзок, мбзочок meteorismo m мед. здуттЯ животЯ, мете- орйзм
meteorito /77 метеорйт
meteorizar 14мед. пучити, здувЯти (живіт)'*
-se страждЯти на метеорйзм
424
míente(s)
meteoro, meteoro m атмосфбрне Явище (СНІГ, дощ, град) meteorología /метеоролбгія meteorológico adj метеорологічний; ат- мосф0рний
meteorologista сот., meteorólogo т метеоролог
meter vt 1. клЯсти, вкладЯти; поміщати, розміщати; - el libro en la cartera покласти книгу в портфОль; - la mano en el bolsillo запхати руку в кипеню; - el coche en el garaje поставити машину в гараж; - en la cárcel посадйти в тюрму; 2. запевнити; довбдити; навіювати (ідею, думкУ)\ 3. направляти, влаштовувати (на роботу) 4. (з ім. miedo, ruido, jaleo, chismesu) викликЯ- Ти, породжувати; - miedo налягти; нагнати CTpáxy; 5. вплутувати; - en un lío вплутати в істОрію; 6. угвйнчувати, увірчувати, забивати; 7. вкладЯти, поміщати (грОші); 8. стискати, зсувати; 9. перекласти, покласти забагато; 10. підс^н^и, підкласти несподівано (непомітно); 11. (з ім. bofetada, puñetazo, torta, etc.) завдавЯти (ударУ)] - una bofetada дати лЯпаса;
12. (з ім. solicitud, memorial, etc.) представляти (докладну залискУ)\ подавати (заяву}, 13. ставити, робйти ставку (у грі), ~se 1. вхОдити, проникати; -se en una casa ввійтй в дім; ~se en la cama лягтй в ліжко; ~se en si mismo порйнути в свої думкй; 2. вміщатися, уміщатися; 3. вплутуватися, втручатися, ув’язуватися; ~se en una conversación втручатися в роз- мОву; 4. влаштовуватися на роботу; -se de aprendiz влаштуватися учнем; 5. губй- тися, щезати, пропадати (про людину, речі) 6. кйдатися на вОрога (зі зброєю в руках) 7. впадати (про ріку) 8. Ам. закохатися, втратити рОзум; -se con uno сва- рйтися; зв’язатися, знюхатися; -se uno donde по le llaman, -se uno donde no le va ai le viene лізти не в CBoé діло metesillas y sacamuertos m див. metemuertos 1
metete com. діал. див. metemuertos 2 metical m метикаль (старовинна іспанська монета)
meticón m див. metomentodo meticulosidad /1. боязлйвість, ббязкість, несмілйвість; 2. педантйчність, скрупу- льбзність
meticuloso adj А. боязлйвий, боязкйй; не- смілйвий; 2. педантйчний, скрупульбзний metiche m Л. Ам. див. metemuertos 2 metidillo m див. metedor 2 metido 1. багатий на (що); - en años літній, немолодйй, у літах; - en carnes пбвний, огрЯдний, опасистий; 2. діал. настирливий; 3. закбханий; 4. m удар по спйні; стусан; 2. див. metedor 2; 3. натруска, нагінка; 4. полігр. вкладнйй аркуш, вкладиш
metílico adj хім. метйловий; alcohol - деревнйй (метйловий) спирт metilo /77 хім. метйл
metimiento m 1. вкладання; поміщення, розміщення; 2. bhócok, вклад (грошей)', 3. внЯсення, представлення (на розсуд) metódica /метбдика
metódic«o adj 1. метоДйчний, якйй стосується метбдики; material - методйчні посібники; espíritu - методйчність; 2. си- стематйчний; clasificación -а систематична класифікація metodista com. методйст metodizar vt систематизувати, надавати "ослідбвності
Ти -°7771* м6тод, спбсіб; засіб; - díaléc- Дівлєктйчний м0тод; - marxiste мар- ^^ький мбтод; 2. систама; порядок modología /методолбгія
metodológico aq¡r методологічний metomentodo m настйрлива (нав’Язлива) людина; той, хто всіЬ^и nxáe нбса metonimia fлiт. метонімія metra faHar. матка
metraje /77 метраж; film de largo - повнометражний фільм
metralla / 1. картеч, шрапнЯль; 2. відхбди ливарного виробнйцтва metrallar vt обстрілювати metralleta /ручнйй кулембт métrica /мбтрика, віршоскладання métric*o adj мат., літ. метрйчний; sistema
- decimal десяткбва систама мір і ваг; verso - метрйчний вірш; arte -а мистецтво віршоскладання
metrificación /'віршоскладання metrificar vi, (//складати вірші metritis їмед. метрйт, запалення матки metro1 /771. стопа, рбзмір (вірша)', 2. метр;
- cuadrado квадратний метр; - cúbico кубічний метр, кубом0тр
metro2 /77 метрб metrología /метролбгія metrómetro, metrónomo m метронбм metrópoli /і. столйця, головна місто; 2. ме- тродблія
metropolita m церк. митрополйт metropolitano 1. adj столйчний; 2, якйй стосується метропблії, метропбльний;
3. церк. архієпйскопський; 4. m метропо- літан; 5. церк. архієпйскоп; 6. церк. митрополйт
mexicano adj, m див. mejicano meya їзоол. краб (різновид) meyolote /77 Л. Ам. серцевина кукурудзяного качана
mezcal /771. бот. літа (різновид)', 2. горілка з піти
mezcla / 1. змішування, змішання; перемішування; 2. суміш; - combustible пальна суміш; 3. текст, меланж; 4. іст. плітка, злослів’я; 5. буд. вапнЯний рбзчин mezclador /771. плутаник; 2. пліткЯр; лихо- слбв (іст.)\ 3. фіз. змішувач, перетвбрю- вач (частоти)
mezcladora /мішалка, змішувальний апарат; змішувач mezcladura їдив. mezcla mezclar vt 1. мішати, розмішувати, перемішувати; - dos líquidos змішувати /jb¡ рідинй; 2. схрбщувати (породи)', 3. іст. сіяти рбзбрат; -se 1. змішуватися, з’бднува- тися, утвбрювати суміш; 2. втручатися, вплутуватися, пхатися; 3. змішатися (з натовпом), загубйтися (в натовпі) mezcolanza /'суміш, мішанйна mezquinar Ам. 1. vi див. miserear 1; 2. vt відмінЯти покарання
mezquindad fA. бідність, уббгість; 2. жадібність, скупість; 3. дріб’язкбвість; ницість; 4. мізбриість
mezquino 1. adj бідний, нуждбнний; 2. жадібний, скупйй; 3. дріб’язкбвий; нйций;
4. мізбрний; малбсенький; 5. іст. нещасний, Жалюпдний; 6. m іст. кріпак (іспанського походження)', 7. Л. Ам. борбдавка mezquita fA. мечбть; 2. арготавбрна mezquite m 1. Ам. бот. мескіте (вид акації)', 2. мескіте (мексиканський народний танець)
ті1 /77 муз. мі (кота)
ті2 ргоп pos мій; - libro моЯ кнйга; - cartera мій портфбль; - ventana Moé вікнб mí pron pers (вжив, в непрям. в. після прийм.) мена, мені; para - для мбне; а - me das este libró ти мені віддасй цю кнй- гу; sobre - на^і мнбю; delante de - nepejji мнбю; в моїй присутності, при мені; hablan de mí вонй говбрять про мбне miagar vi діал. див. maullar miaja1 fflne. meaja1
miaja2 /д/де. migaja
mialmas: como unas ~ з велйким задо- вбленням
miañar, miar vi див. maullar miasma m (pi) міазм miasmático ас^'міазматйчний; заразний miau звуконасл. няв mica1 f мін. слюдЯ^
mica2 fA. зоол. уїстіті (самка)', 2. Л. Ам. див. mona1 3; 3. діал. кокбтка micáceo adj мін. слюдянйй micacita fгeoл. слюдянйй сланець micción /'сечовипускання micelio /77 бот. міцелій, грибниця mico /771. зоол. уїстіті (самець)-, - capuchino діал. капуцйн (мавпа) 2. некрасйва людйна, Máena; 3. сластолюбець; розпусник; 4. арго злодійчук; dar - не прийтй .на поббчення; dar el - обманути сподівання; dejar a uno hecho un - присорбмити; quedarse hechoun - засорбмитися micosis fMep. мікоз
micro /77 1. див. micrófono; 2. Ам. див. microbús
microbiano, micróbico adj мікробний microbio /77 мікрбб microbiología /мікробіолбгія microbiólogo m мікробіблог microbus /77 Л. Ам. мікроавтббус microcósmico ас/мікрокосмічний microcosmo(s) m мікрокбсм(ос) microfilm /77 мікрофільм microfónico ас/мікрофбнний micrófono /77 мікрофбн microorganismo m мікроорганізм microscópico adj мікроскопічний microscopio /77 мікроскбп microsurco /77 1. звукова доріжка (на довгогральній платівці); 2. довгогральна платівка micha /'кішка michino, micho m кіт mida /77 тля mieditis їдив. miedo miedo /77 страх, боЯзнь; - cerval смерта- льний страх; por - зі стрЯху; lleno de - охбплений стрЯхом, у стрЯсі; coger - злякатися; dar - страшйти, лякати; meter - викликати страх; morirse de - вмирати зі стрЯху (від стрЯху); temblar de - тремтіти зі стрЯху; tener - боЯтися miedoso 1. adj боязлйвий, несмілйвий; боягузливий; 2. m боягуз; 3. діал. див. marimonda
miel /мед; - decaña(s), - deprima, - negra пЯтока; - silvestre, - de palo діал. дй- кий мед; dejar a uno con la - en los labios
обманути сподівання, залйшйти ні з чим, hacerse de - стЯти поклЯдистим, пом’якшати; quedarse a media - тільки почати отрймувати задовблення, тільки розохб- титися; не до кінцЯ зрозуміти; недочути; ser de -es una cosa бути м’якйм (приємним, ласкавим)', suave como la - м’якйй як віск; vender - al colmenero вчйти
ВЧ0НОГО
mielga1 fixr. морськйй кіт mielga2 fc.-r. борозна mielga3 /граблі, вйла mielgo adj див. mellizo 1 miélico adj див. medular mielitis fMBfl. мієліт
miembro m 1. член (частина тіла), кінцівка; -s superiores (inferiores) BépXHi (нйжні) кінцівки; 2. член (сім’ї, суспільства, організації) - del partido comunista член комуністйчної партії; 3. складова частйна; лЯнка; 4. лінгв. член рачення;
5. мат. член (рівняння) míente(s) f(pt) іст. А. думка; 2. бажання, вбля; caer en (las) -s уявйти; meter -s іст., parar (poner) -s en una cosa замйс-
425
mientra
%
литися над; traer a las ~s 3rafláTH (про), venírsele a uno a las ~s спадЯти на думку mientra adv див. mientras mientras adv пбки, тимчЯсом (як); ~ que loe. conj. пбки, тимчЯсом як; - tanto тим hécom; ~ mas loe. adv. чим більше; ~ mas ano tiene, mas desea апетйт з їдбю прибувЯє
miera / терпентин, соснбва (ялівцбва) смолЯ
miércoles /77 середЯ; Miércoles de ceniza (corvlllo) церк. ПЯпільна середЯ (перший день Великого посту mierda /1. лайнб; 2. оруд, нечистої; 3. грязь, гидбта, паскудства; 4. паскуда, пЯгань (про людину
mies /1. зрілі злáки; 2. час жнив; 3. /7/нйва, хліби; 4. навЯрнення у християнську віру miga1 п.див. migaja 2; hacer-s (розкришити; 2. хлібний мгякуш; 3. суть, сутність, головнЯ; de mucha ~ значнйй, важливий;
4. р/підсмЯжені в мácлi шматбчки хліба; hacer buenas ~s жйти в дружбі; hacer malas ~s ворогувЯти; hacerle ~s втомйти, вйснажити (про хворобу); взйти гбру (у суперечці, боротьбі) noicnácTH на обйдві лопЯтки; helársele a uno las ~s entre la boca y la mano зірвЯтися, не вдатися (про справу; no estar (no ser) para dar ~s a un gato бути безпбмічним (нікудишнім); ні на що не годйтися miga2 fAnp. жінбча шкбла migaja / 1. (р!) крйхта (хлібна)-, 2. крЯпля, чЯстка, крйхта; 3. міз0рність, неважливість; 4. зЯлишки, обідки, недбїдки; reparar en ~s займЯтися дрібнйцями migajada Удив. migaja 2 .migar vM. кришйти, подрібнювати (хлібу,
2. КРИШЙТИ ХЛІб (В Суп, МОЛОКО) BM04áTH хліб (в молоко, воду)
Imigración /мігрЯція, переміщення, пере- сЯлення, пересувЯння (населення, тварин)-, переліт (птахів) las grandes migraciones de los pueblos велйке пересЯлен- ня нарЯдів
migraña fMep. мігрЯнь migratorio adj міграційний; якйй переселяється, мандрівнйй; aves ~as перелітні птахй
miguelear vi Л. Лм. залицЯтися; привЯб- лювати
migueleño adjдіал. неввічливий, непош- тйвий
miguelero m Л. Ам. влюбливий
mijar /77 просянЯ пбле
mije тЛ. Ам. погбний тютіЬн
mijito (= mi hijlto) тАм. синку (звертаний)
mijo /77 npóco; пшонб
mi 1. adj num тйсяча (про число, кількість)-, ~ millones мільярд; 2. див. milésimo 1; 3. /77 тйсяча (в літочисленні) ~es de hombres (de personas) тйсячі людЯй;
4. (рі)див. millar 2; a las ~ maravillas пре- крЯсно, пречудбво; las ~ у quinientas сочевйця; a las - у quinientas дуже пізно milagrear viробйти (творити) чудЯса milagrería /чудесЯ, небилйці milagrero adj\. якйй вірить в чудесЯ; 2. див. milagroso 2
milagro /77*1. чудо, фенбмен, дйво; de (por) ~ /ос. adv. чудом, дйвом; salvarse de (por) ~ чудом врятувЯтися; hacer ~s творити чудесЯ; 2. жЯртвенний дар, приношення; colgar a uno el ~ паплюжити; вішати собЯк на; vivir de ~ бути уббгим, залЯдве перебивЯтися; чудом залйшй- тися живйм
milagrosamente adv 1. дивовйжним чином; 2. чудЯсно, дивовйжно milagroso adj 1. надприрбдний; 2. чудо- твбрний, чудодійний; 3. чудбений, дивовижний
milano /771. кбршун; 2. іхт. летіЬча рйба mllañero adj діал. жЯдібний, скупий milco /77 діал. мілько (страва з капусти і картоплі)
milenario 1. ¿¿У'тйсячний; 2. тисячолітній; якйй проіснувЯв тйсячу рбків; 3. m див. milenio
milenio /77 тисячоліття
milenrama í6ot. деревій
milenta 1. adjicT.flHB. mil 1; 2. тдив. millar
milésimo 1. adj num. тйсячний (про част-
a-, 2. /77тйсячна частйна grana ficT. гранЯт (плід) milgranar m ділЯнка землі, зЯйнята гранЯ- товими дерЯвами
milhombres m 1. пігмЯй, нікчЯма; 2. непосида, жйвчик
mili fapoc. de milicia; estar en la ~ служити в Ярмії, прохбдити службу в Ярмії miliar 1. ¿¿У'просовйдний (мед)-, 2. /лихо- мЯнка, якЯ супровбджується вйсипом miliario ¿¿у*якйй стосується мйлі milicia f 1. військбва служба; виконЯння військбвих оббв’язків; 2. ополчЯння; військо; 3. міліція; Milicias Universitarias початкова військбва підготбвка (серед уч- 4 ній)
miliciano 1. ¿¿У'ополчЯнський; 2. міліцЯй- ський; 3. /77військЯвий; солдЯт; ополчЯне- ць; 4. міліціонЯр
milico /77 Л. Ам. 1. солдЯт; військбвий; 2. охо- рбнець; стброж miligramo /77мілігрЯм mililitro /77 мілілітр milimétrico ¿¿у'міліметрбвий milímetro /77 мілімЯтр militante 1. adj шш перебувЯє на службі в Ярмії (в ополченні); 2. войовнйчий; 3. m солдЯт; боЯць, ополчЯнець; 4. член (організації!
militar 1. ¿¿У'військЯвий, вЯїнський; arte~ військЯве мистЯцтво; servicio ~ військбва служба; 2. m військовий, військовослуж- бЯвеиь
militar vi\. служити в Ярмії, прохЯдити службу; 2. б^ти члЯном (організації)-, 3. свідчити (на користь)
militara /дружйна (вдовЯ, дочкЯ) військб- вого; солдЯтка militarada /військбвий бунт militarismo m мілітарйзм militarista 1. ^'мілітаристський, мілітаристичний; 2. /77 мілітарйст militarización /мілітаризЯція militarizar мілітаризувбти militarmente ¿¿/ипо-віиськЯвому; за воЯн- ними закбнами
militarón 1. adj9ікйй дбвго прослужив в Ярмії; 2. /77 1. старий служЯка; 2. затйтий прибічник мілітарйзму militarote /77солдафЯн milocha /папербвий змій milonga f 1. діал. мілЯнга (пісня, танець, музика); 2. діал. тЯнці; 3. діал. (рі) плітка;
4. діал. евйто з тЯнцями milonguear v/Л. Ам. чЯсто ходйти на тЯнці milonguero тЛ. Ам. 1. виконЯвець мілбн- ги; 2. любйтель мілбнги (танців) milpa /У7. Ам. кукурудзяне пбле milpear улЛ. Ам. 1. оброблйти зЯмлю; 2. зіб- рЯтиурожЯй
milpiés /77 зоол. сороконіжка milla /мйля; - marina (marítima) морськЯ мйля
millaca í6ot. осокЯ, швар millar /771. тйсяча; 2. (рі) бЯзліч, тисячі; 3. мільйр (міра ваги какао = 3,5 фунти)-, 4. пасовйще (на 1000 овець) millarada /тйсяча; a ~s іос. adv. бЯзліч разів; echar ~s розкидЯтися грошйма millo /771. див. mijo; 2. діал. кукурудза millón /771. мільйбн; 2. бЯзліч
millonada f багЯто, видимо-невидимо- gastar umr ~ витрачЯти купу грЯшей millonario m мільйонЯр millonear vi Л. Ам. 1. жйти (купЯтися) в розкбшах; 2. хвалйтися багЯтством ' millonésimo 1. adj num. мільйЯнний (про частину; 2. /77мільйЯнна частйна (чЯстка) mimar vt\. бЯлувати, ніжити, пЯстувати- 2. голубити, обсипЯти лЯсками mimbral тдив. mimbreral mimbrar vt надокучЯти, набридЯти; тирЯ- нити
mimbre /771. див. mimbrera; 2. вербЯвий прут; de ~ плЯтений (про меблі) mimbrera /1. бот. вербЯ кЯшикова; 2.див mimbreral
mimbreral /77зЯрості вербй, верболіз mimbrón тдив. mimbrera 1 mimería Удіал. ^итйнність, хлоп’йцтво mimesis /наслідування, мімЯзис mimetismo т біол. міметйзм; мімікрія mímica /міміка
mímico adj 1. мімічний, якйй стосується міміки; lenguaje ~ мбва жЯстів; 2. наслідувальний
mimo /771. іст. мім; 2. лЯска, бЯлування, ніжності; 3. оберЯжність mimosa í6ot. мімбза mimosear гідіал. див. mimar mimoso ¿¿У'розпЯщений, пЯщений mina /1. пбклад, родЯвище рудй; 2. шЯх- та; ~ de carbón кам’яновугільна шЯхта; ~s de ого золоті копЯльні; 3. руднйк, копЯ- льня; - a cielo abierto відкрйті гірські роз- рббки; 4. пЦзЯмний хід; підкбп під зем- лЯю; 5. графіт (олівцйу, 6. вйгідна спрЯва; золотЯ дно; encontrar una ~ знайтй вигідну спрЯву (легкий заробіток)-, 7. невичЯрп- не джерелЯ; 8. міна; підривнйй зарйд; ~ flotante (a la deriva) дрейфуюча міна; ~ ludia арго свинЯуь; ~ mayor арго зблото; - menor арго срібло; volar la ~ вйявити- ся, розкрйтися, вйпливти; відкрйтися; заговорити
minador m 1. шахтЯр; гірськйй інженЯр; 2. мінЯр, підривнйк; 3. мінний загорбджу- вач
minar иМ. рити, копЯти, викбпувати (підземну галерею, шахту-, 2. докладЯти зусй- ль (для досягнення чогось) 3. руйнувЯти, підривЯти (здоров’я) 4. мінувЯти; 5. під- ривЯти міною minarete m мінарЯт minchar vtAm. див. matar 1 mindango ¿¿У'безтурбЯтний, легоквЯжний mindanguear vi баидикувЯти, ледарювЯ- ти, тинятися (безділа) minear vi діал. видббувати зблото (в шахті) mineraje m гірнича спрЯва mineral 1. adj мінерЯльний; aguas ~es мінерЯльні вбди; 2. викопнйй; 3. m міне- рЯл; рудЯ; - de hierro залізна рудЯ; 4. джерелЯ; 5. почЯток, першопричйна; 6. Л. Ам. посЯлення
mineralizar vt при. 1. наейчувати мінерЯ- льними еблями; 2. мінералізувЯти; ~se
1. перетвбрюватися на рудУ; 3. наейчува- тися мінерЯльними речовйнами (про під- земні водй)
mineralogía /мінералбгія mineralógico ¿¿^мінералогічний mineralogista com., minerálogo m мінералбг minería /1. гірнйча спрЯва; 2. гірнича про- мислЯвість; 3. розрббка корйсних копЯ- лин; 4. збірн. гірникй
minero 1. adj рудникбвий, гірничорудний;
2. /77 шахтЯр, гірнйк; 2. див. mina 1; 3. m почЯток, вйтік; 4. тдіал. мйша mineromedicinal ¿¿У'мінерЯльний, лікувЯ- льний (про воду
minerva /1.: de propia - влЯсного вйтвору; 2. полігр. тйгельна друкЯрська машйна
426
mirla
minestrón тЛ. Ам. овоч0вий суп minga /1. діал. див. mingaco; 2. діал. робити, викбнувані поденними робітникбми У святкбві дні (,за горілку, 3. діал. поденники, нбймані для виконбння дрібнйх робіт у святкбві дні
mingaco т діал. роббта усіЄю громбдою на допомбгу комусь
mingar \Л\. Л. Ам. просити, благбти; 2. діал. запрбшувати подбнників для роббти у святкбві дні . в
mingo /л діал. цап-відбувбило; cogerá uno de ~ діал. обманути (обдурйти); poner el ~ виділитися, вирізнитися; tomar а uno por ~ насміхбтися (знущбтися) над miniar \гіжив. писбти мініатюри miniatura /мініатЮра miniaturista сот. мініатюрист minificar зменшувати, скорбчувати minifundio /77невелйка садиба mínima /мінімбльна частйна minimalismo т політ. 1. мінімалізм; 2. меншовизм
minimalista m політ. 1. мінімаліст, прибічник nporpáMH мінімум; 2. меншовйк mínimamente ас/и найменше; принбймні minimizar irf применшувати (значенні) mínimo 1. adj найменший, мінімбльний, щонаймбнший; Іо ~ мінімум; 2. див. minucioso; 3. діал. боязкйй, боязлйвий; малодушний; 4. /77 мінімум, мінімбльна кількість; llevar hasta el ~ звестй до мінімуму;
5. мат. мінімальне знбчення mínimum m мінімум, мінімбльна кількість; ~ vital прожиткбвий мінімум minina /'кішка minino /77 кіт
minio тхім. свинцбвий сурик ministerial 1. adj міністерський; урядбвий; crisis ~ урядбва крйза; 2. /77 прибічник уряду ministerio /77 1. уряд, кабінбт міністрів;
2. міністерство: Ministerio de Agricultura Міністерство сільськбго господбрства; Ministerio de Asuntos Exteriores, Ministerio de Negocios Extranjeros, Ministerio de Estado (в Іспанії та країнах Латинської Америки) Міністерство закордбнних справ; Ministerio de Comunicaciones Міністерство зв’язку Ministerio del Interior, Ministerio de la Gobernación Мініс- тбрство внутрішніх справ; Ministerio de instrucción Pública Міністерство освіти;
3. міністерство (будівлгіу, 4. посбда (служба) міністра; 5. признбчення, метб; признбчення
ministra /1. завідувачка; 2. дружйна міністра; 3. настоЯтелька (монастирі 4. міністр (жінка)
ministrador 1. adj керуючий, розпорядник; 2. якйй постачбє; 3: /77завідувач, керівнйк;
4. постачбльник; 5. іст. адміністрбтор ministrante /л1. фбльдшер; 2. практикбнт
(У лікарні)
ministrar иМ. керувбти, завідувати; 2. по- стачбти
ministril /771. молбдший чинбвник (в суді); 2. іст. труббч; 3. іст. музикбнт ministro /771. міністр; primer ~ прем’Єр- міністр; ~ sin cartera міністр без портфеля; 2. посланець, представнйк; посбл; Г Plenipotenciario повновбжний посбл; j5- Церковнослужйтель; ~ de Dios (de la iglesia, del Señor) свящбник; 4. посербд-
5. чинбвник (в суді)', альгвазйл, судб- ^ии ^иконбвець £ no interj киць-киць т по /7? Л. Ам. кохбнець в!гП0?с^п зменшення, скорбчення; «корбчування; 2. очйщення (кишковика) вяг°/аг у* (vi) змЄншувати(ся), скорбчу- ^ти(ся); вкорбчувати(ся), робйти(ся) ко-
minorativo 1. adj зменшувальний; 2. m мед. легке проносне
minoría /1. меншість, меншйна; ~ nacional націонбльна меншйна; 2. (~ de edad) неповноліття minoridad їдив. menoría minorista 1. ас/рбздрібний (про торгівлю)', 2. тАм. роздрібний торгбвець minoritario adj якйй перебувбє у меншості; якйй представляє меншість minucia /1. дрібнйця, абищиця; 2. рі іст. церк. десятйнні зббри minuciosidad /ретельність minucioso adj ретельний, скрупульбзний; акурЯтний; ~ debate детбльне обговбрен- ня; trabajo ~ кропітка роббта minué /77 менует minuendo /77 мат. зменшуване minuete m див. minué minúscula /маленька буква minúsculo adjррібнт, найдрібніший minuta /1. замітка, поміта, помітка; 2. чор- новйк; 3. кбпія (документа); 4. перелік, спйсок (службовців), 5. меніЬ; 6. послуж- нйй спйсок; 7. діал. магазйн скупбвування речбй
minutar vt 1. помічЄти, робйти відмітку; 2. писбти чорновйк; 3. робйти кбпію;
4. складбти спйсок (меню)
minutario m іст. збшит і чорновйк (писця, нотаріуса, реєстратора) minutero /771. хвилйнна стрілка; 2. фотб- граф, якйй рббить миттбві знімки minuto 1. adj див. menudo 2. cambio ~ ббмін іноземної валюти; 2. m однЄ шістдесята частйна круга; 3. хвилйна; sin perder un ~ мйттю, збраз же miñambre adj діал. слабкйй, безсйлий, нЄмічний
miñardí m діал. тасьмб (декоративна) miñarse арлоушивбтися, забирбтися miñón1 /771. іст. солдбт загбну з боротьбй з контрабандйстами і охорбни королівських лісів; 2. Баск, солдбт загбну лісовбї охорбни miñón2 /77 шлак
miñona / полігр. міньйбн (друкарський шрифт)
miñoquear vi діал. жестикулювбти miñosa їдіал. дощовйй черв mío1 ргоп pos мій, свій; a mía sobre tuya іос. adv. сйлою; пбспіхом; наввйпередки, навзбводи; наперебій; ésta es la mía нарешті пощастйло. настбв мій час! mío2 interj див. mino1 miocardio m анат. міокбрд miocarditis їмед. міокардйт mioceno /77 геол. міоцЄн mioja / Л. Ам. 1. див. miga1 2; 2. див. meollo 4
mioma m мед. мібма
miope adj 1. короткозбрий; 2. недалекоглядний
miopía /1. міопія, короткозбрість; 2. недалекоглядність
miosota f, miosotis m бот. незабудка miquilo /77 Л. Ам. зоол. нутрія miquillo тдіал. малйй, пацбн miquis: соп ~ зі мнбю mira /1. (punto de ~) приціл, мушка; 2. (~ taquimétrica) далекомірна рейка; 3. ціль, нбмір; con ~s а... з нбміром...; llevar una ~ interesada бути зацікбвленим у; 4. найвища тбчка фортеці; спостережний пункт;
5. геод. нівелірна рейка; a la ~ у la maravilla іос. adv. чудбво, прекрбсно, дивовижно; audar (estar, quedar) a la ~ увбж- но стбжити, дивйтися, спостерігбти; poner la ~ en una cosa прбгнути до, націлитися на
mirabel /771. сад. мірабель (слива)', 2. сб- няшник
miracanto /77чортополбх miracielos тдіал. гбстрий пбрець miración їдіал. повбга mirada /1. пбгляд; ~ perdida (vaga) невидющий пбгляд; echar una - глЯнути, кйну- ти пбгляд; fijar la ~ звернути пбгляд; levantar la ~ піднЯти бчі; medir con Іа ~ зміряти пбглядом; 2. вйраз очЄй mirader* /1. бажбння дивйтися (розглядати); 2. пйльне (увбжне) розглядбння; 3. нб- товп роззЯв
miradero m 1. див. mirador 2, 3; 2. предмет увбги (про ЛЮДИНЦІ) miradlo 1. adj: bien (mal) ~ якйй мбє xopó- шу (погбну) репутбцію; es una persona mal ~a до цієї людйни погбно стбвляться; 2. делікбтний, тактбвний; 3. обережний, оббчний; 4. /7? іст. див. mirada mirador 1. ас/якйй дйвиться, якйй спосте- рігбє; 2. /77 глядбч; спостерігбч; 3. тербса, збсклений балкбн; 3. спостережний пункт; 4. див. miranda; 5. бельведер miradura їдив. mirada miraje1 /77 спостереження, вйвчення miraje2 /77 мірбж, мбрево miramelindos m бот. бальзамін (різновид) miramiento m 1. розглядбння; 2. обережність, оббчність; 3. запобігливість, ввічливість; 4. несмілйвість, боязлйвість, ляклй- вість
miranda /висбке місце (зручне для спостереження)', de ~ іос. adv. склбвши руки mirar vt 1. (a, hacia) дивйтися, розглядати; спостерігбти; ~ a la сага дивйтися прЯмо в бчі (в лйце); ~ con el rabo (rabillo) del ojo дивйтися скбса; - a hurtadillas (de reojo) дивйтися нйшком (тайкомб); - de h to en hito дивйтися пйльно; ~ de refilón (~ de soslayo) дивйтися скбса; (~ de pasada) подивйтися мимохідь; ~ de medio lado дивйтися згорй (зі зневбгою); дивйтися скбса; ~ por encuna (deihombro) дивйтися зневбжливо; 2. мбти на увбзі, брбти до увбги; 3. оцінювати, розцінювати, звбжувати; sin ~ nada не замйслю- ючись; {míralo bien! подумай як слід;
4. вихбдити, б^ти зверненим (в бііі)', Іа casamira al sur дім вихбдить (звернений) на південь; 5. думати, вважбти; 6. дббти про; ~ por uno наглядбти за, дббти про; ~ por susintereses подббти про свої інтереси; ~ igual a todos однбково стбвитися до всіх; 7. дізнавбтися, з’ясбвувати; mírame у no me toques недотбрка; - bien (con buenos ojos) a uno стбвитися при- хйльно (дружньо); ~ nial (con malos ojos) a uno ненбвидіти, погбно стбвитися; ~ para lo que ha nacido знбти своЄ місце; знай, цвірконе, свій прйпічок mirarse 1. розглядбти себЄ; - al espejo дивйтися в дзеркало; 2. милувбтися (за- хбплюватися) соббю; 3. розміркбвувати; ~ en uno глядеть не надивйтися на, за- хбплюватися кймось
mirasol /77 1. сбняшник, сбнях; 2. діал. чбпля (різновид)
miríada /мірібди, безліч; ~s de estrellas мірібди зірбк mírica їбот. тамарйск mirificar rf1. захбплювати, вражбти, ди- вувбти; 2. звелйчувати, вихвалЯти mirífico adj поет, вражбючий, дивовйж- ний,чудбсний
mirilla /1. спостережний бтвір; спостережна щілйна; 2. вічко (удверя>і) miriñaque1 m дешева дрібнйчка, брЯз- кальце
miriñaque2 /771. іст. кринолін; 2. діал. кан- вб, рідкб тканйна ($ля вишивання)', 3. Л. Ам. запобіжна решітка (на паровозі) mirística їдив. moscadero 2 mirla /1 .див. mirlo 1; 2. арго вухо
427
mirlamiento
mirlamiento m пишбніїя, бундючення
mirlar vticr. бальзамувбти
^mirlarse пишбтися, пиндючитися; величб-
ТИСЯ
mirlo m 1. чбрний дрізд; 2. бундючність, пиндючність; ser un ~ blanco бути над- звичбйно рідкісним, незвичбйним; soltar el ~ розговоритися, заговорйти mirmidón m коротун; к0рлик, пігмбй mirón 1. adjmm витріщбється; 2. /77роз- зЯва, ґ0ва; 2. спостерігбч (за грою) miroteca /'шкатулка для парфумів mirra^ /'мирра (духмяна смола) mirra2 (діал. див. migaja mirranga (діал., mirria /77. Ам., mirringa f, mirruña (діал., mirrusca (діал. малбнь- кий шматбчок, крихта, дещйця mirtáceas (рі бот. мйртові mirtídano m винб з плодів мйрту mirtilo, mirtillo /77чорнйця (кущ і ягода) mirtino adjмйртовий; схбжий на мирт mirto /77 бот. мирт miruello тдіал. див. mirlo 1 misa f церк. Méca; ~ cantada Méca з піс- неспівом; ~ de difuntos (de réquiem) заупокійна служба, панахида; ~ del alba (de los cazadores) утреня; ~ del gallo різдвяна служба; decir ~ служйти обідню; no saber de la ~ la media ні бельмбса не 3Há- ти (не розуміти); allá (ya) te lo dirán de ~ віділлються тобі Háuji сльбзи; ¿en qué pararán estas ~s? чим все це скінчйться?; son ~s de salud пси вйють, а місяць світить, co6áKa 6péme, а вітер Hecé; como en - в абсоліЬтній тйші misal /77 церк. трббник misantropía /мізантрбпія .misantrópico я# мізантропічний misántropo /77 мізантрбп misar vi служйти (слухати) обідню І misario /77 служка (хлопчиії miscelánea /1. суміш; 2. суміш, мішанйна misceláneo adj змішаний; склбдений, різнорідний
miscibilidad /зміщуваність, здбтність до змішування
miseá /(mi sea) Ам. náHi, сеньйбра (звертання)
miseñorear vt повтбрювати «сеньйбр», «сеньйбра»; вйкати (узвертанні) miserable 1. adj нещбсний, жалюгідний, уббгий; 2. мізбрний, нікчбмний; 3. жбдіб- ний, скупий, прижймистий; mostrarse ~ бути жадібним; 4. підлий, нйций; 5. m не- щбсний; бідолбха; 6. негідник, паскуда miseración (див. misericordia miserando adj гідний жалю (співчуттЯ), жалюгідний
miserear 1. и/скупйтися; 2. торгу вбтися miserere /771. мізербре (початок одного з псалмів у католицькому, богослужінні); 2. (cólico ~) мед. з0ворот кишбк miseria /1. нещастя, бідб; 2. бідність, нуж- дб; злйгодні; - espiritual духбвна уббгіс- ть; vivir en la - жйти в нужді; 3. жбдібніс- ть, скупість, скнбрність; 4. дрібнйця; comerse de ~ бідувбти
misericordia / 1. милосбрдя, співчуття, жбль; 2. мйлостиня, подаяння misericordioso adj милосбрдний, милостивий; співчутлйвий miserioso adjдіал. див. miserable 1 misero adj див. miserable 1 misero якйй любить ходйти на Mécy misil m військ, ракбта; реактйвний снаряд misino /77 кіт, муркіт
misión /1. місія; доручення, завдбння; за- дбча; - de buena voluntad місія доброї вблі; 2. признбчення; метб; місія; la ~ del poeta місія побта; соп ~ científica з нау- кбвою метбю; 3. дип. місія (представництво, делегація); 4. прбповідь; 5. місія;
місіонбрство, діяльність місіонбрів; 6. іст. вйтрата
misional adj 1. якйй стосується місії; 2. місіонбрський
misionar vi займбтися місіонбрською діяльністю; проповідувати misionario m 1. див. misionero 2; 2. пос- ланбць
misionero 1. ас/місіонбрський; 2. /77місіо- Hép
misiva /послбння
mismamente advi. такйм (же) чйном, подібним чйном; 2. так cáMO, сбме так; 3. див. mismo 5
mismedad / 1. спільність, однбковість; 2. iндив¡дyáльнicть, особлйвість (харак- тер.її
mismísimo adjsup. ote mismo mismito adjdim. ¿fe mismo mismo adj 1. той же (сбмий), той cáмий; lo ~ те ж cáMe; aquel ~ día в той же день; аі ~ tiempo в той же час, одночбсно; 2. такйй же, однбковий; del - color такбго ж кбльо- ру; del ~ modo такйм же чйном; 3. сам; уо - я сам; el director - сам дирбктор; 4. cá- мий; en este ~ sitio в цьбму ж місці; 5. (вжив, після деяк, присл.)'. hoy - сьогбдні ж; ahora ~ lo verás ти збраз йогб no6á- чиш; así ~ іос. adv. такйм же (подібним) чйном; так cómo; por lo ~ іос. adv. сбме тому, з цібї причйни miso adj діал. див. mismo misógamo /77протйвник шлюбу misoginia /відрбза (ненбвисть) до жінбк, жінконенавйсництво
misógino 1. ¿¿У'жінконенавйсницький; 2. m жінконенавйсник
misoneísmo m ненбвисть до новбго mistar vt (вжив, частіше із запер.) див. murmurar З
mistela /містбла (горілка, розведена водою, з додаванням цукру і кориці) misterio /771. таємнйця, збгадка; таємнй- чість; 2. церк. тбїнство; 3. містбрія (драма на біблійний сюжеі)\ 4. містбрії (язичницькі обрядй)\ hablar de ~, hacer - говорй- ти збгадками; no ser sin - мбти прихб- ваний зміст
misterioso зс/таємнйчий, загадкбвий; carácter ~ таємнйчість mística /містика misticismo m містицизм místico* /77 містик (парусне судно) místico21. ^'містичний; 2. див. misterioso; 3. діал. манірний; 4. m містик mistificación (див. mixtificación mistificador тдив. mixtificador mistificar 14див. mixtificar mistión (див. mixtura 1 mistiquería /діал., mistiquez /діал. див. melindre
misto adj, тдив. mixto
mistral /77 містрбль, півні'чно-збхідний xo-
лбдний вітер
mistura /1. див. mixtura; 2. діал. букбтик квітів
misturar гідив. mixturar misturero adj див. mixturero 1 mita /1. Ам. іст. жеребкувбння (при призначенні індіанців на іромадськіроботи); 2. іст. податок (у індіанців); 3. діал. збір лйстя кбки; 4. діал. чбрга; le tocó la ~ підійшлб йогб népra mitaca /діал. урожбй mitad /1. половина; a la ~ del camino на півдорбзі; dividir por la ~ розділити нбв- піл; 2. сербдина, центр; cara ~ найкрбща половйна; la - y otro tanto стільки і ще півстільки; - у - іос. adv. половйна на по- ловйну; engañarse en la ~ del justo precio бути жорстбко обмбнутим; mentir por la ~ de la barba нахббно (безсовісно)
брехбти; plantar (poner) a uno en ~ del
arroyo вйгнати, викинути на вулицю mitán /77 голлбндське полотнб mitayera /діал: канбе (для перевезення продуктів)
mitayo т Ам. іст. індібнець, якбго направляють за жбребом на громбдські роббти mitescente adj див. mitigador mítico ^'міфічний
mitigación /пом’якшення, послбблення заспокбєння
mitigador, mitigante adj якйй пом’якшує ослбблює, заспокбює mitigar vt заспокбювати, пом’якшувати ослабляти, тамувбти; - un dolor пом’якшити (втамувбти) біль; ~ la cólera втаму- вбти гнів; ~ la sed втамувбти cnpáry mitigativo, mitigatorio adj пом’якшувальний, полбгшувальний mitimaes трідіал. іст. колонії індібнців на збмлях, завойбваних іспбнцями mitin /77 мітинг; dar el (un) ~ влаштбвувати мітинг, мітингувбти
mitinear vi, mitinguear vi діал. мітингувбти mitiquería /1 .діал. манірність; кривляння; 2. Л. Ам. нещйрість, лицемірність mitiquero adj 1. діал. неприрб^ній, манірний; 2. Л. Ам. нещйрий, лицемірний mitísimo adj покл0дистий, підцбтливий, м’якйй mito /77 міф mitología /міфолбгія mitológico 1. adj міфологічний; 2. тдив. mitologista
mitologista сот., mitólogo т міфблог mitón /77 мітбнка (жіноча напіврукавичка без пальців)
mitote /771. мітбте (старовиний індіанський танець); 2. Ам. домбшнє свято; 3. Ам. манірність, кривляння; 4. шум, гбмір, rá- лас; ббшкет; 5. Л. Ам. плітка mitotear viЛ. Ам. маніритися, кривлятися mitotero /771. Ам. кривлЯка; 2. Ам. беш- кбтник, буЯн; 3. Л. Ам. пліткбр mitra /мйтра
mitrado /77архієпйскоп; єпйскоп mitrar и/отрймувати мйтру (єпископство) mixtear гідіал. жартувбти, насміхбтися mixtela (див. mistela mixtificación /містифікбція, обмбн mixtificador m містифікбтор, обмбнщик mixtificar vt містифікувбти, ввбдити в омбну
mixtión /1. див. mixtura 1; 2. геральд. пурпур
mixto 1. adj змішаний; склбдении, різнорідний; bosque ~ змішаний ліс; número ~ мат. змішане чйсло; tren ~ товбрно- пасажйрський пбїзд; 2. m сірнйк; 3. діал. дурень; 4. рідіал. початкбві витрати mixtura /1. суміш, змішбння; мішанйна; 2. фарм. мікстура; 3. хліб, спбчений із різ* них сортів бброшна
mixturar vt змішувати, примішувати, підмішувати
mixturero 1. adj яшм змішує, якйй складбє суміш; 2. тіст. інтригбн; 3.діал. продавб- ць квітів
miz 1. тдив. mizo2; 2. interjдив. mino miza (див. micha mizcalo /77 рижбк, рйжик (гриб) mizo^ тдив. michino mizo2 /77 арго 1. однорукий; 2. лівшб, шульга mizque /77 Л. Ам. горілка (з вівса) miztli тдіал. зоол. пума mnemónica (, mnemotecnia /мнембніка, мнемотбхніка moa (арго монбта moaré тдив. muaré
mobiliario т 1. див. mueble 2; 2. див- moblaje
moblaje /77мбблі, обстанбва, умеблювЯння
428
mogataz
moblar* vticr. умеблювіти moble ad¡див. movible 1 moca m див. moka
mocadero m іст., mocador m див. mo- cuero
clocar vt витирбти нбса (дитині)', ~se
сякбтися
mocarra com. шмаркач, молокосбс mocarro m шмбрклі
mocasín m 1. мокасйн (змія); 2. мокасйн і взуття індіанця) mocasina íAm. див. mocasín 2 mocear vi 1. дурїти, дитйнітися; 2. бблу- ватися, пустув0ти
mocedad / 1. юність, іЬні (к^цькі) рбкй; мблодість; 2. хлоп’яцтво; 3. легковбжніс- ть; 4. юнбцтво, юнь, юнакй moceril adj див. mocil mocerío /77 молоді люди, мблодь; холостякй mocero 1. розпусний; 2. m розпусник mocil adjYQHm, юнáцький, молодйй moción /1. рух, моцібн; 2. рух, nópyx; 3. пропозйція (назбораїї)', прбект резол іб- ції; 4. nópyx душі
mocito 1. adj молод0нький; 2. m юнбк, хлопчбк, парубійко
moco /771. слиз (з носа)', шмбрклі; 2. клу- 6ÓK, згусток (в рідині}, 3. (~ de herrero) шлак; окблина; 4. Haráp (на свічці} 5. пиятика; 6. діал. пйшне цвітіння дербв; ~ de pavo Л. Ам. бот. амарбнт; дрібнйця; а ~ de candil іос. adv. при світлі свічки (світй- льника); тоскно, печбльно; buscar (escoger) а ~ de candil вибирбти дуже ретбль- но і обер0жно; caérsele a uno el ~ бути простуватим (недалбким); haber quitado a uno los ~s вйховати (вйростити) (вжив, як докір на адресу невдячного)', llorar а ~ tendido рйдма ридбти; quitar a uno los ~s надавати ляпасів; no saber quitarse los ~s: no sabe quitarse los - s у ньбго ніс не доріс; по es ~ de pavo це не дрібнйця, це довбдиться брбти до увбги mocoso 1. а^'соплйвий; 2. нікчбмний, жалюгідний, нйций; 3. /77 шмаркбч, молокосбс
mocha / 1. поклін, кивбк; 2. діал. головб, макітра;
3. діал. мбча (різновид мачете) mochada /удбр головбю (рогбми) mochales adj (частіше з дієсл. estar) божевільний, причйнний
mochar vt 1. бйтися головбю; 2. відрубувати гблову; 3. діал. різати (відрізбти) нерівно (крйво); 4. Л. Ам. скорбчувати, змбншувати, урізбти; 5. Л. Ам. обвбжу- вати, недоважувати mochazo m удбр приклбдом mocheta / 1. тйльна частйна (різального інструментУ)\ ббух (сокири)', 2. відкбс вікбнного (двернбго) прбрізу mochete /77 1. зоол. пустільгб; 2. діал. головб; en ~ з непокрйтою головбю mochjcuán adjЛ. Ам. егоїстйчний mochil /771. хлбпчик-посйльний (на польових робота.х); 2. діал. підручний (на тютюновій фабриці)
mochila /1. речовйй мішбк, рюкзбк; рбне- ць; торбйна; 2. попбна; 3. іст. пайбк (у солдатів); hacer - запастйся їжею на дорбгу
mochilero, mochillero m мандрівнйк з
торбйною
JJj°chín /77 кат
moch*o 1. adjтупйй, негбстрий; 2. безрб- 4и7 .к°мблий; 3. безбстий (про пшеницю)', •^підстрижений; 5. Л. Ам. політ, консервний; 6. /77 приклбд (рушниці} 7. ту- п "«нбць (інструмента} 8. Л. Ам. церк. ШкйіУШник; 9*див' mochuel° 3;М. Діал. без д ’6vayase ~а Рог cornuda немб лйха
mochongada fЛ. Ам. блазнювбння mochoroco m діал. мбска, ряджений mochuelo /771. орн. сич; 2. полігр. прбпуск (в наборі); 3. важкб роббта; cargar con el ~ взйти на cé6e складну спрбву; echarle а uno еі~ підкйнути комусь складну спрбву; cada ~ a su olivo знай, цвіркуне, свій зб- пічок; знбй, кобйло, де брикбти moda /мбда; а Іа - за мбдою; casa de ~s магазйн дбмського бдягу; de ~(s) мбдний; de última ~ за останньою мбдою; pasado de ~ застарілий, якйй вййшов з мбди; estar de ~, ser (de) ~ бути мбдним, бути в мбді; entrar en las ~s слідкувбти за мбдою; дотрймуватися місцбвих звйчаїв; pasar de ~ вййти з мбди; закінчйтися, вйкористатися
modado adj: bien (mal) ~ діал. з хорбшими (поганими) манбрами modal 1. adj лінгв. модбльний; 2. m рі манбри; tener buenos (malos) ~es мбти хорбші (погбні) манбри modalidad / 1. варібнт, різнбвид; 2. можливість, спбсіб; las ~es de una máquina можлйвості машини; 3. лингв. модбль- ність; 4. муз. тонбльність modelado /771. ліпка; 2. моделювбння, виготовлення модблей (форм); 3. тех. фор- мбвка
modelador m див. modelista modelar vt\. ліпйти; 2. моделювати, виготовляти модбль; 3. тех. формувбти за зразкбм (шаблоном); надавбти фбрми; ~se (por) брбти за зразок, слідувати; брб- ти прйклад
modélico ас/модбльний, якйй стосується модблі
modelismo m тех. виробнйцтво модблей modelista com. 1. моделіст; 2. модбльник; 3. модельбр
modelo /771. модбль, зразбк, макбт, шаб- лбн; por un - за однйм зразкбм; 2. мане- кбнник, -ця; 3. (~ vivo) натурник; 4. зразбк, прйклад для наслідування; un niño ~ зразкбва дитйна, цяця-хлбпчик; tomar como (por) ~ брбти за зразбк; servir de ~ служйти зразкбм (прикладом) moderación / 1. помірність; 2. стрйманіс- ть; спбкій, витримка
moderadlo adj стрйманий; поміркбваний (політ.)', ideas ~as поміркбвані погляди moderador 1. adj якйй пом’бкшує, якйй послбблює; стрймуючий; 2. /77модербтор (муз.)', 3. фіз. сповільнювач moderar vt стрймувати, ослабляти; не давбти вблі; ~ el apetito стрймати апетйт; ~ las pasiones стрймувати прйстрасті; ~se стрймуватися moderativo adj див. moderador 1 modernamente аУинедбвно, щбйно, на днях modernidad /1. сучбсність, нбші дні, нбша епбха; 2. новизнб
modernismo m 1. модернізм; 2. модбрн modernista 1. ^модерністський; 2. com. модерніст
modernizar vt(vi) модернізувбти(ся) modern«o 1. ¿¿У'сучбсний; a la ~ a, a lo ~ іос. adv. на сучбсний лад; 2. новйй (про час, enoxft, historia ~а новб істбрія; 3. не- дбвній; 4. новйй, недосвідчений (про працівника} 5. діал. незгрббний, неповорот- кйй; 6. /77 новачбк; 7. р/сучбсники modestar \гідив. moderar modestia / 1. скрбмність, простотб; неви- ббгливість; 2. скрбмність, породність modesto adj 1. скрбмний, простйй, невибагливий; 2. скрбмна, порйдна (про жін- /гу); 3. помірний, незначнйй; precios ~s доступні ціни
modicidad /'помірність, доступність (цін) módico adj помірний, незначнйй, доступний (про ціну)
modificación /зміна, модифікбція modificador 1. adj якйй змінює, видозмінює; 2. /77 тех. модифікбтор modificar vt (vi) 1. видозмінювати(ся), змінювати(ся), модифікувбти(ся); 2. пе- ретвбрювати(ся)
modificativo, modificatorio adj тШ змінює, модифікує
modillón тархіт. модильйбн (вид консолі) modín: а - іос. adv. діал. повільно, неспішно; обербжно
modismo m лінгв. модйзм, ідіома modista /1. дбмська кравчйня; 2. влбсни- ця магазйну бдягу; 3. іст. законодбвиця мод
modistería /1. кравбцьке ремеслб; 2. Ам. магазйн мбдного бдягу modistilla /і. погбна кравчйня; 2. ученйця (кравчині)
modisto /77 дбмський кравбць; модельбр modistura fpian. див. modistería 1 modo /771. спбсіб дії, спбсіб, манбра; - de gobierno спбсіб правління; ~ de producción спбсіб виробнйцтва; ~ de vida спбсіб життя; ~ de vestir манбра одягбтися; - de hablar манбра говорйти; de este ~ такйм чйном; de ningún ~ жодним чйном; en cierto ~ пбвною мірою; del mismo ~ подібним чйном, такйм же чйном, так сбмо; de todos ~s в будь-якбму рбзі; de (tal) ~ (que) так що; такйм чйном, що; de un - o de otro будь-якйм способом; a mi (tu, etc.) ~ ioc. adv. по-мбєму (по-твбєму); а su ~ на свій лад; a(l) - de подібно, схбже; sobre ~ іос. adv. нбдто, вбльми, вкрай; 2. (pt) (вжив, з прикм. buenos, malos) манбри; contestar con malos (buenos) ~s відповідбти (не)ввічливо; 3. помірність, стрйманість (у поведінці, словах} 4. обе- рбжність; tratar los libros con ~(s) обе- рбжне повбдження з кнйгами; 5. муз. тонбльність; 6. лінгв. спбсіб (дієслова), ~ adverbial прислівникбвий вйслів; por ~ de juego іос. adv. жартомб; cada uno tiene su ~ de matar pulgas всяк по-свбєму ДУРІЄ
modorra f 1. важкйй сон; 2. вет. вертячка, ценурбз мбзку (хвороба овець) modorrar vt викликбти важкйй сон; ~se ставбти м’якйм, змінювати кблір, псувб- тися (про фрукти)
modorro adj 1. сонлйвий; 2. отруєний па- рбми ртуті (про гірника); 3. м’якйй, зіпсб- ваний (про фрукти} 3. неосвічений, тбм- ний; 4. вет. урбжений вертбчкою (про вів- цю)
modoso adj ввічливий, вйхований; стрйманий
modrego m вайлб, ведмідь modulación f муз., тех. модулбція; ~ de frecuencia частбтна модуляція modulador m тех. модулятор; ~ de frecuencia частбтний модулбтор modular vi муз., тех. модулювбти módulo /771. архіт. мбдуль; 2. мат., тех. мбдуль, коефіцієнт; 3. див. modulación;
4. дібметр (монети, медалі) moer /77 див. muaré mofa /насмішка, знущбння mofador m насмішник mofadura ffíne. mofa mofar vi (-se) насміхбтися, знущбтися mofear гідіал. висміювати mofeta /1. смердючі вйпари (з рудника)', 2. рудникбвий газ; 3. зоол. смугбстий скунс
mofético яс/смердіЬчий; задушливий moflear гідіал. див. mofear moflete /77 пухкб (товстб) щокб mofletudo яс/товстощбкий moflir vt іст. жувбти
mogataz m іст. мавр на службі у іспбнців
429
mogate
mogate m полива, гяазур (гончарна); а (de) medio ~ loe. adv. недббло, неаку- páTHO, абияк
mogato adj, m див. mojigato mogo1 /77 іст., діал. див. moho mogo2 adj діал. 1. дурний; 2. зелбний, неспілий (про фрукти); 3. див. mogón mogol adj див. mongol 1 mogólico adj див. mongólico mogolla f 1. діал. див. moyuelo; 2. діал. удбча, везіння, талбн mogollar гідіал. обмбнювати, дурйти mogollón 1. adjлінйвий; якйй живб за чу- жйй рахунок; 2. діал. дурнйй, дурнувбтий;
3. /77 настйрлива цікбвість; 4. діал. дурень; hacerse el ~ діал. прикйнутися дурнем; de - loe. adv. за чужйй рахунок; без- плбтно, безкоштбвно, на дурнйчку, на дурнЯк
mogón ас/однорбгий mogote /771. горб, гбрбик; 2. копйця, скйр- та (пірамидальної форми); 3. молодйй ріг (оленя), 4. діал. купа; кіпа, тюк mogrollo m 1. нахлібник, похлібець; 2. гру- біЯн, хам
mohada їдив. mojada2 mohán m діал. чаклун moharra /'вістря (списа) moharrache, moharracho m 1. блбзень; комічна мйска; 2. див. mamarracho mohatra /і. спекуляція, шахрбйство; 2. об- móh, шахрбйство; плутні, вйкрутні mohatrar и/шахрувбти mohatrero, mohatrón m 1. барйшник, перекупник; 2. обмбнщик, шахрбй, дурисвіт mohecer* vt (vi) укривбти(ся) пліснявою (ірж0ю)
.moheda f, mohedal m кущі, збрості mohiento adj див. mohoso mohín /77 невдовблена міна, надуті губи mohína, mohindad Г1. невдовблення, до- ейда, роздратувбння; 2. сум, печйль, ме- ланхблія
mohíno 1. до/невдовблений, роздосбдува- ний; 2. сумнйй, печЯльний; 3. чбрний, чор- номбрдий (про худобу 4. /77 мул; 5. голубб сорбка; 6. учбсник гри, прбти якбго рбби- ться хід; tras al (contra el) ~ всі на одногб; всі прбти одногб
moho /771. пліснява, гриббк; 2. іржб; збле- нь (на міді)', 3. лінь, лінощі; no criar ~ бути в постійному вжйтку (користувбнні); по dejar criar ~ a una cosa постійно вживб- ти; постійно користувбтися; не давбти залбжуватися
mohoso adj\. пліснявий; 2. іржбвий; позеленілий (про мідь)
moisés /77 люлька (колйска) для новона- рбдженого
moja m 1. свящбник індібнського плбмені чібча; 2. діал. покровйтель гір (лісів) mojábana /1. сирна палянйця; 2. булочка mojada1 f\. мочіння, змочування; зволоження; 2. кблота рйна; 3. рі скйбки хліба (змочені в каві, бульоні) mojada2 f Кат. мохбда (міра площі = 49 арам)
mojado adjпринйжений- зневбжаний mojadura їдив. mojada11 mojama /"в’ялений (копчений) тунбць moján m див. moja mojanazo m діал. див. maleficio mojar 1. и/мочйти, змбчувати; зволбжува- ти; 2. мочбти, обмбкувати; 3. завдавбти удбру кинджблом; штрикнути ножбм;
4. діал. акомпанувбти; 5. діал. підкупбву- вати, давбти хабаря; підмбзувати; 6. vi втручбтися, вплутуватися (в справі ~se 1. намбкнути, змбкнути; 2. діал. діставбти вйгоду, кбристь (зі справи)
mojarra Л. невелйкий чбвен (для вилову тунця)\ 2. Ам. корбткий і ширбкий ніж
mojarrilla com. веселун, балагур
je, mojete /77 діал. сбус, підлйвка (до
moj
печені)
mojí1 adj: cazuela ~ бісквіт, вйпечений у формі
mojí2 /77 див. mojicón 2 mojicón /77 1. бісквіт; здббна булочка з марципбном (до шоколаді, 2. удбр кула- кбм влицб
mojiganga f 1. бал-маскарбд, карнавбл;
2. гумористична п’бска, весбла вистбва, буфонбда; 3. потіха, сміхотб; 4. діал. пусті обіцянка; несерйбзна погрбза mojiganguero adj діал. хвастлйвий mojigatería, mojigatez /’нещйрість, лицемірність
mojigato 1. афющйрий, лицемірний; 2. m лицемір, святбнник; hacer el ~ лицемірити; удавбти святбнника mojil adj див. mojí1
mojinete1 /771. буд. кбник (дахуі)', 2. Л. Ам. архіт. фронтбн
mojinete2 /77 легкйй ляпанбць по облйччю mojo /771. див. moje; 2. діал. іст. замбчу- вання, мочіння; 3. діал. сбус (до вареної риби)’, 4. діал. карбонбд; 5. діал. мбхо (алкогольний напій) mojojón /77 діал. див. mejillón mojón1 /771. прикордбнний стовп (камінь)', межовйй знак; дороговкбз; 2. купа, вброх mojón2 /77 дегустбтор (вин) mojona, mojonación Гмежувбння, розме- жувбння
mojonar vt розмежбвувати, стйвити межові ЗН0КИ mojonera /межові знбки mojosearse діал. пліснйвіти mojoso /77 Л. Ам. ніж гбучо moka /77м0кко (сорткавй) mol /77 фіз., хім. моль, грам-молбкула mola їмед. псевдоплід mola /77 муллб
molar 1. aq/коріннйй (про зубу, 2. /77корін- нйй зуб
molcajete m кам’янб ступка molcajetear и/молбти в кам’яній ступці moldar vt 1. робйти зліпок; надавбти фбр- ми; 2. див. moldurar moldávico ао/молдбвський moldavo, -а 1. а^'молдбвський, молдбв- ський; 2. т, Гмолдавбнин, -ка; молдовб- н|ин, -ка; los ~s молдавбни, молдовбни;
3. /77 молдбвська мбва
molde /771. фбрма; прес-фбрма; 2. приклад, зразбк (про людинку, 3. полігр. мбт- риця (стереотипу), 4. Ам. вйкрійка; de ~ друкбваний, надрукбваний; como de ~ дорбчно, до рбчі
moldeador /77ливбрник; формувбльник moldear vt 1. див. moldurar; 2. ліпйти; 3. відливбти у фбрмі; формувбти moldura1 ЛІ. карниз; ліпнб прикрбса; 2. діал. рбма (для картинй)\ 3. діал. живопліт moldura2 їдіал. див. moltura 2 moldurar vt робйти ліпні прикрбси mole1 adj див. muelle1 1; huevos ~s гб- голь-мбголь
mole2 Л. громбда; махйня; 2. опбсистість, огрядність
molécula їфіз. молбкула molecular adj молекулярний moledera f 1. жбрна; 2. набрйдливість, настйрливість
moledor 1. ао/перемблюючий; 2. набрйд- ливий, надокучливий; 3. m дробйлка; жбрна; млин; 4. іст. див. molendero moledura f 1. див. molienda 1; 2. див. molienda 5
molejón /77 1. див. mollejón 1; 2. діал. екбля, якб виступбє з мбря molendería їдіал. млин для кукурудзи molendero /771. мбльник; 2. помблець
moleña /халцедоновйдний кварц, халие Дбн
moler* vt\. молбти, розмблювати, дроби ти; дрібнйти; 2. втбмлювати, виснбжува ти; 3. чіплЯти, набридбти; 4. бйти; погано стбвитися; le molió a palos він його побйв, він йому нам’Яв ббки; 5. псувбти робйти непридбтним; 6.діал. вичбвлюва- ти сік із цукрбвої тростйни (за допомогою преса)', a todo ~ іос. adv. з усіх сил- захбплено, самовіддано molestador adj надокучливий, набридливий (про людині)
molestar vt 1. набрид ¿ти, надокучбти* 2. тривбжити, турбувбти; 3. заважбти, бути незручнйм; 4. ображбти, дратувати* корббити; ~se 1. докладбти зусйль, ста- рбтися зробйти, труд йтися; no ~se en hacer una cosa не вважбти за потрібне зробйти; 2. ображбтися; ¡no se molestel не турбуйтеся!, не трудіться...! molestia f 1. набрйдливість, настйрливість; 2. турббти, клбпоти; si no es una ~ para Ud... якщб це не завдбеть Вам збйвого клбпоту...
molesto adj 1. якйй завдаб клбпоту; vecinos ~s неспокійні сусіди; si no es para Ud... якщб вам не завдбеть клбпоту...
2. невдовблений; засмучений, роздосадуваний; está ~ con ellos porque по le han felicitado він обрбжений на них, тому що вбни йогб не привітбли; el enfermo está ~ por la reacción de la inyección хвброму noráHO після ін’бкції molestoso adj іст:, Ам. див. molesto 1 moleta f 1. жбрна; 2. рблик (для накочу- вання скла)', 3. товкбчик (для подрібнення кристалів чорнила)’, 4. бігун (для розтирання фарби)
molge /77 зоол. тритбн
molicie f 1. м'Якість; 2. розпбщеність, 6á-
луваність
molida їдіал. див. molienda molido adj\. дрбблений, подрібнений; мб- лотий; 2. втбмлений, вйснажений; розбй- тий; estoy ~ de la caminata дорбга виснажила менб; 3.: ~ a palos побйтий^ molienda f 1. дрібнення, подрібнення, розмблювання; помбл; 2. рбзовий помбл;
3. подрібнений (дрібнений) продукт; 4. набрйдливість; 5. втбма, втбмленість molificación /пом’якшення, розм’якшення molificar vt(vt) пом’Якшувати(ся), розм’якшуватися), робйти(ся) м’якйм molimiento m див. molienda 1, 3, 5 molinada /зернб, змблене за одйн прийбм molinaje /77 плбта за помбл
molinera /мельничйха molinería f\. млинбве облбднання; 2. му- комбльна промислбвість; борошномбль- не виробнйцтво; борошномбльна спрбва molinero 1. яф/ібльничний; 2. /77мбльник molinete /771. dim. ¿fe molino; 2. вентилятор; 3. вертушка (іграшка, прилад)', 4. роз- мбхування над головбю (шбблею, шпб- гою); 5. турнікбт; 6. мор. брбшпиль molinillo /771. ручнйй млинок; ~ de café кавомблка; 2. збивблка (для шоколаді 3. див. molinete 3; 4. molino 4; traer picado el ~ ЗГОЛОДНІТИ, ХОТІТИ юти molino /771. млин; ~ de agua (de viento) водянйй (вітрянйй) млин; ~ de sangre млин, якйй привбдиться в рух тварйною; rueda de ~ млинові жбрна; 2. дробйлка; 3. набрйдлива людйна; зануда; 4. непо- ейда, вертун, дзйґа; 5. рот; пбща; 6. арго тортура; empatársele a uno el - усклбд- нитися, заплутатися, застопорйтися (пр° справУ)\ luchar contra los ~s de viento воювбти з вітрякбми; tener picado el ~ зголодніти, нагулЯти чудбвий апетит; ¡está picado el ~! ебме час!
430
monismo
molitivo adj пом’якшуючий
molo тдіал. див. malecón
móloc тдіал. картоплйне mopé
moloc m Mónox {ящірка)
mololoa ffían. гучна розмбва
molón adj Л. Ам. набрйдливий, настйр-
ливий
molondra /1. діал. велйка roлoвá; 2. діал. обзум, кмітливість
molondro /77лaйдáкI лЄжєнь; облбм molondrón т 1. див. molondro; діал. удбр по голові, удбр головбю; діал. товстун, черевЄнь; 4. діал. багЄтий спЄдок, великі
грбші
molote /л 1. Л. Ам. бунт, повстйння; 2. Л.
Ам. жмут (волосся)] 3. Л. Ам. пиріг (з
картоплею, мозком) 4. Л. Ам. ком, комбк;
клуббк; 5. Л. Ам. плутанйна
molotera див. molote 1
moltura п.див. molienda; 2. Л. Ам. плЄта
за помЄл (зерном, маслом)
molturar і//молбти (зерно)
moluche adj діал. араукЄнський
molUSCO /77 зоол. молюск
molla /1. м’Якоть (м'яса, плоджу, 2. див.
molledo 2
mollar adj 1. м’якйй, ніжний (про плодй)] 2. без кістбк (про м’ясо), 3. м’якйй, ПІДДЄт- ливий, поступливий; довірливий mollear і//1. бути м’якйм (піддЄтливим);
2. гнутися, ЗГИНЄТИСЯ
molledo /771. м’якЄ частйна (тіла)] 2. м’якуш
molleja / зоб (у птахів)] criar ~ байдику- вбти, бЄйдики бйти molleja2 ґАл. жовтбк (яйця) mollejón^ /77ТОЧЙЛО, точйльний К0МІНЬ mollejón2 /771. товстун, туша; 2. добрЯк mollera f 1. тім’я, мЄківка; 2. рбзум, розу- мбві здібності; 3. анат. велике тім’ячко; cerrado(duro) de ~ тупйй, туполббий; cerrar (cerrarse, tener cerrada) la ~ закостеніти, закрйтися (про тім’ячко у новонародженого)] 6. порозумнішати, взЯтися за рбзум; secar la ~ звестй з рбзуму; ser duro de ~ бути упбртюхом; бути тупакбм; tener ya dura la ~ бути неспромбжним навчЄтися; головЄ уже не та mollero /77 див. molledo 1 mollerón /77 арго сталева кбска molletas fp/див. mondaderas mollete /77 1. здббна бУлочка; 2. м’якЄ частйна рукй (від запястя до плеча)]
3. діал,.хліб (який видається як пайок) mollete /77 див. moflete
molletudo adj див. mofletudo mollificar гідив. molificar mollinear vi діал. див. molliznear mollino я#дрібнйй дощ, мжйчка mollina, mollizna /дрібнйй дощ, мжйчка molliznar, molliznear vi мороейти (про дощ)
moma /77. Ам. піжмурки (дитяча гра) momear vi Л. гримасування; 2. блазнювати, ламЄтися, кривлятися momentáneamente adv 1. момєнтЄльно, миттбво, вмить; 2. в дЄний момЄнт, пбки; ненадбвго, на пЄвний час momentáneo adj\. миттбвий, моментЄль-
нии.и2, нeтpивáлий, корбткий, коротко-
momento m 1. момЄнт, мить, миттєвість, хвилинЄ; аі - /ос. adv. зЄраз же, цібї ж мй- п, в одну мить; (a) cada ~ іос. adv. постій- ¿3 на кбжному крбці; de ~, por el - іос. го / На момЄнт, пбки; de un - a ot- J* ,ос‘ 3dv. з хвилйни на хвилйну; en este * presente (actual) іос. adv. в цю теп2Ин^ в цв|й M0M®HT¡ 3ápa3, в цей час, M6w ’ en в| ~ РðвС*° У відповідний мо- онт; ni por un ~ ні на мить; por ~s швйд- • 3 кбжною хвилйною; безперервно;
2. час, момЄнт; la moda del ~ сучбсна мбда; escoger el ~ favorable вйбрати підходящий час; pasar ~s difíciles пережи- вбти важкі часй; 3. (в знач, присуд.) час, nopá; no es ~ ahora para discutir зЄраз не час вестй дискусії; 4. знЄчення, важлй- вість; de росо ~ неважливий, якйй не має знбчення; 5. фіз. момЄнт; ~ de fuerza момЄнт ейли; - magnético магнітний момЄнт
momería /див. momo momia /мумія
momificación f муміфікЄція; бальзаму- вЄння
momificar и/муміфікувЄти, бальзамувЄти momio 1. adj худт, кістлЯвий; сухйй як мумія; 2. /77доп0внбння, додЄток; 3. вигідна спрЄва, знЄхідка; de - іос. adv. без- плЄтно, на дурнйчку momita /У7. Ам. див. moma momo /77 гримЄса, кумЄдна пйка momórdiga í6ot. бальзамін mona1 /1. мЄвпа (самка)] 2. гримЄсник, кри- влЯка, мЄвпа; 3. сп’яніння, хміль; 4. п’Яний;
5. діал. шовкопрЯд; 6. діал. манекЄн (для жіночого одягу) 7. Л. Ам. боягуз, заяча душЄ; 8. діал. паскуда, пбгань, негідник; andar (estar, salir) como la ~ Л. Ам. не лЄдитися; вййти боком; dormir la ~ відси- пЄтися після пиЯтики; mandar a freír ~е послЄти до біса; pillar una ~ напйтися; на- лизЄтися; pintar la ~ пиндючитися, зада- вЄтися; corrido como una ~, hecho una ~ осміяний, присорбмлений, згЄньблений; aunque la ~ se vista de seda, ~ se queda чбрного кббеля не відмйєш до білого mona2 /пиріг з Яйцями; ~ de Pascua пас- хЄльний пиріг; пасхЄльна стрЄва monacal a# монЄший monacato т 1. монЄшество, монЄший сан; 2. монЄшество, монЄхи monacillo т церк. хлбпчик, служка monada /1. мавпувЄння, наслідування; 2. сердйтий жест; 3. майстЄрно зрбблена (вйтончена) річ; кривлЯння, ламЄння; манірення; лЄстощі; 6.див. monería 2 mónada fcfrmoc. монЄда monago т, monaguillo т див. monacillo monaquisino тдив. monacato monarca m монЄрх
monarquía /монЄрхія; - absoluta (constitucional) абсолкзтна (конституційна) монЄрхія
monárquico 1. adj монархічний; 2. ^монархіст
monarquismo m монархізм monarquista adj, тдив. monárquico monasterial ас/монастйрський monasterio m монастир monástico ас/монастйрський; монЄший moncho adjfi. Ам. див. mucho 1 monda /1. чищення, очйщення; 2. чищення (фруктів, овочів)] лущення; 3. час стрйжки дерЄв; 4. (рі) див. mondadura 2;
5. ексгумЄція; 6. діал. шкаралупа; 7. діал. поббї; стусанй, нЄтруска mondaderas fpiнагЄрні щйпці mondadientes /77зубочйстка mondadura /1. чйщення, очйщення; 2. (рі) шкірка, лушпйння
mondar иМ. чйстити, очищЄти; 2. провб- дити чйстку (русла, каналу, канави); 3. ст- рйгти, підрізЄти (дерева); 4. стрйгти (волосся) 5. чйстити, очищати (фрукти, овочі від шкірки) 6. обікрЄсти, пограбувчти; обчйстити; 7. діал. побйти, завдЄти нЄтруски; 8. діал. взЯти гбру mondarajas fp/див. mondadura 2 mondaria /проститутка mondejo adjЛ. Ам. дурнйй mond«o adj1. чйстий, очйщений (відшкір- кй)\ 2. прочйщений (про канал, канаву)
3. підстрижений; ~ у lirondo чйстий, без дбмішок; decir la verdad ~а у lironda
сказЄти чйсту прЄвду mondón /77 гблий стбвбур (без кори) mondonga /груба (неохЄйна) служнйця mondongo m 1. тельбухи, потрухй, нутрощі; hacer el ~ набивЄти ковбЄси; 2. нутрощі, кишкй (людини)] 3. діал. печЄня з потрухів; 4. діал. груба прикрЄса; 5. діал. пійло (з висівок)
mondongudo ¿¿¡гпузЄтий, товстопузий mondonguera /1. діал. див. mondonga; 2. діал. товстуха, тумба mondonguería /Ятка, де торгують тельбухами
monear vi 1. мавпувЄти, наслідувати;
2. кривлЯтися, ламЄтися; маніритися;
3. л/<а/7*хвЄстати; вихвалятися, курЄжити- ся; ~&е діал. 1. трудйтися; ішЄчити; 2. бй- тися
moneda /монЄта; грбші; Casa de Moneda монЄтний двір; cureo de ~ грошовйй ббіг; - de cambio розмінна монЄта; - amonedada (metálica, contante у sonante) го- тівкбві грбші; - corriente ходЯча монЄта; ~ fiduciaria (papel ~) папербві грбші; ~ suelta (menuda) дрібні грбші, дріб’язок; buena ~ зблото, срібло; acuñar (batir, labrar) ~ карбувЄти монЄту; correr la ~ бути в ббігу (про гроші), бути в нЄдлишку у населення (про гроші) pagar en buena ~ пбвністю розрахувЄтися; pagar en la misma ~ відплатйти тіЄю ж монЄтою; ser ~ corriente бути звйчним (затЄртим); по hacemos ~ falsa у нас немЄє таємнйць monedar, monedear vt карбувЄти монЄту; перетвбрювати в монЄту monedería /карбувЄння монЄти monedero /77 1. монЄтник, карбувЄльник (монет)] ~ falso фальшивомонетник; 2. портмонЄ, гаманЄць monería /1. мавпувЄння, наслідування, копіювЄння; 2. кумЄдна вйтівка, пустощі (дитини)] вйхватка monesco ¿¿У'мЄвпячий monetario 1. adj монЄтний, грошовйй; валютний; sistema ~ грошове система; Fondo Monetario internacional Міжна- рбдний валютний фонд; 2. m нумізма- тйчна колекція; 3. нумізматйчний кабінет monetización /1. вйпуск грбшей в ббіг; 2.карбувЄння монЄт
monetizar vt 1. пускЄти в ббіг (паперові гроші)] 2. див. monedar monga f діал. грип mongo1 /77 бот. квасбля (різновид) mongo2 тдіал. див. mojicón 2 mongó тдіал. барабЄн mongol, -а 1. adj монгбльський; 2. т, / монгбл, -ка; 3. гмонгбльська мбва mongólico adj монгбльський monguear гідіал. бйти, завдавЄти удЄрів (кулаком)
moni /77 Ам. див. monís 2 monicaco т 1. розмазнЯ, ганчірка; нік- чЄма; 2. діал. лицемір, святЄнник monición / попередження, заувЄження; бсуд, догЄна
monicongo тдив. monigote З monifato /771. діал. див. monigote 3; 2. діал. молоде людйна з претензіями; зазнЄйка; задавЄка
monigote т 1. церк. послушник; 2. див. monicaco; 3. смішне ганчір'яна лЯлька; опудало; 4. мазнЯ (про картину, малюнок)] 5. діал. семінарйст monillo /77 ліф (який щільно облягає жіночу фі гурії
monipodio /77змбва; табмне зібрЄння monis тдив. monís monís 1. /брЯзкальце; 2. т(рі) грбші monismo т філос. монізм
431
monista
monista філос. 1. adj моністйчний; 2. m
MOHÍCT
mónita /’спрйтність, вйверткість; пронбз- ливість
monitor /771. настбвник, рбдник; керівнйк; 2. тех. монітбр; 3. кіно звукоопербтор;
4. діал. помічнйк учйтеля, виховбтель;
5. спорт, інструктор, трбнер monitoria їдив. monitorio 2 monitorio 1. ¿о/попербджувальний, напу- чувальний; 2. трел. письмбве нагбдува- ння (напучування)
monja f 1. монбхиня; 2. Л. Ам. солбдкий хліобць; 3. р!іскорки (від спаленого папері hacerse de ias ~s діал. прикйнутися нічбго не ЗНбЮЧИМ
monje /771. пустбльник, самітник; 2. mohóx monjía f 1. npaeá MOHáxa (в монастирі); дохбди MOHáxa; 2. іст. див. monacato 1 monjil 1. ¿¿з{г'монбший; 2. /77 0дяг (облачбн- ня) MOHáxHHi; 3. іст. жінбчий тpáypний бдяг monjillón /77 бдяг (облачбння) MOHáxa, рЯса
monjío /771. пострйження в мон0хині; 2. мо- нбшество
mono 1. adj симпатйчний, прибмний, мйлий (продітей, дівчат); 2. Ам. золотйс- то-рудйй (про масть тварини) 3. Ам. білЯ- вий, світловолбсий; 4. діал. яскрбво-чер- вбний; 5. діал. чвбнний; 6. m Máena (самець}, 7. див. mona 2; 8. манірна молодб людйна; 9. комбінезбн, спецівка, роббчий бдяг; 10. діал. ropá фруктів (на базарі, у крамниці), 11. діал. скйбка (раннього кавуна), 12. діал. китбєць; 13. діал. нічнйй гбрщик; 14. рі діал. барахлб, мбтлох; ~ sabio дресирбвана Máena; estar de ~s , бути y свбрці, дутися; meterlelos ~s a uno діал. налягти; quedarse hecho un ~ oc- кандблитися, зганьбйтися, опростоволб- I ситися
monoatómico adj 1. див. monovalente;
2. однобтомний
monobásico adjxiM. однооснбвний monocarril m зал. монорбйка monocelular adj біол. одноклітинний monociclo /77 одноколісний велосипбд monocromático, monocromo adj однокб- лірний, монохроматйчний monocular adj монокулярний (про зір) monóculo /77 монбкль monocultivo m, monocultura fc.-г. монокультура
monodáctilo ¿¿У'однопблий monodia їмуз. одноголбсий спів monódico pdj муз. одноголбсий monofásico adj фіз. однофбзний monogamia А/юногбмія, одношлюбність monógamo ¿¿У'моногбмний, одношлюбний monografía А/юногрбфія monográfico adj монографічний monograma m монограма monoico adj бот. однодбмний monolítico ¿¿^'монолітний monolito /77 моноліт
monologar vi 1. читбти монолбг; 2. розмовляти с самйм соббю monólogo m 1. монолбг; 2. розмбва з самйм сообю
monomanía їмед. мономбнія, нав'язлива ¡Д0я
monomaniaco m мед. мономбн monomaquía f(pi) діал. гримбса, кривлЯння monometalismo m фін. монометалізм monomio m мат. монбм, одночлбн monona ¿¿#‘гарнбнька (про дівчину monopatín /77самокбт monoplano m моноплбн monoplaza ¿újr одномісний (пролітав тОПОрОІІО /77 монопблія monopolista 1. ¿q/монополістичний; 2. m монополіст
monopolización /монополізбція monopolizar і^монополізувбти monosilábico adjniHm. односклбдний monosílabo лінгв. 1. adj див. monosilábico; 2. /77 0ДН0СКЛадбВЄ слбво monospermo adj бот. однонасінний monote /77 1. ґбва, розтелбпа; 2. діал. свбрка, скандбл
monoteísmo трел. монотеїзм, єдиноббжжя monoteísta 1. adj монотеїстйчний; 2. т монотеїст
monotipia fпoлiгp. монотйпія monotipista сот. полигр. монотипіст monotipo /77 полігр. монотйп monotonía f 1. монотбнність, однозвуч- ність; 2. одноманітність monótono ¿¿#'1. монотбнний; canturreo ~ монотбнний спів; 2. одноманітний; trabajo ~ одноманітна роббта monovalente adjxiM. о/щовалбнтний monseñor /77 ваша світлість, вбша висб- кість, вбше преосвящбнство; монсеньйбр (звертання в Італії і Франції) monserga f 1. незрозуміла (заплутана) мбва, нісенітниця; дурнйця; 2. претбнзія, надокучливе прохбння monstruo 1. /77чудбвисько; монстр; 2. стра- шйло, потвбра; 3. лиходій, нблюд; 3. adj прекрбсний, пречудбвий; un plan ~ чудб- вий план
monstruosidad ЛІ. жахлйвість; 2. потвбр- ність (фізична і моральна) monstruoso ¿¿у*1. жахлйвий, величбзний, велетбнський; 2. жахливий; страшнйй; огйдний
monta /1. верховб їздб; 2. місце злучки ко- бйл; 3. загальна сума; 4. військ, сигнбл “по кбнях"; 5. кінний завбд; 6. цінність, вбртість; достбїнство; de роса ~ невбр- тісний, дріб’язкбвий
montacargas m тех. підйбмник, вантбж- ний ліфт
montada ЛІ. діал. див. montadura; 2. Ам.
кінна поліція
montadero m див. montador 2 montado 1. асі/верховнії, кінний; 2. змон- тбваний, встанбвлений; 2. /77кінник montador m 1. вбршник, наїзник, кіннотник; 2. підстбвка, лбвка (для посадки на конгі); 3. монтбжник, збиральник; монтбр;
4. діал. амазбнка (сукня) montadura ЇЛ. див. monta 1; 2. див. montura 2; 3. опрбва (металева) montaje /771. збирбння; монтбж (кіно); taller de ~ збирбльний цех; ~ fotográfico фотомонтбж; 2. рі військ, лафбт; гармбт- ний станбк
montanera f 1. пастьбб, вйгін (свиней); 2. час пастьбй (свиней) estar en ~ дббре харчувбтися, відгодбвуватися montanero /77ліснйчий montano ¿¿з/гірськйй montantada f 1. вихвалЯння; фанфарбн- ство; хвбстощі; 2. мбса, ббзліч montante 1. m шпбга (великих розмірів); 2. стійка, підпірка; 3. вікно над дверйма;
4. фрамуга; 5. діал. свбрка, свбра; плута- нйна; 6. діал. вбртість; сума; 7. f мор. приплйв, прибій; meter el - втрутитися, щоб зупйнити свбрку, розійнЯти montantear vi 1. говорйти звбрхньо, пиндючитися, занбситися; 2. діал. тікбти; ітй геть
montaña f 1. горб; 2. гбри, гірськб місцб- вість; 3. іст:, діал. див. monte 2; 4. купа; ~ rusa америкбнські гірки (атракціон) montañero m 1. альпініст; 2. діал. див. montañés 2, З
montañés 1. ¿¿# гірський; 2. /77гбрець} го- рЯнин; 2. урбдженець (жйтель) провінції Сантандбр; 3. діал. торгбвець винбм; шинкбр
montañismo m альпінізм montañista сот. альпініст, -ка montañoso ¿¿^гірськйй; горйстий; clima - гірськйй клімат; terreno ~ горйста місця- вість 4
montar 1. vi (en, sobre; -se) залізбти ви лізбти; сідбти ївбрхи); - a caballo сісти на конЯ; - en la bicicleta сісти на велосипбд* 2. (en, sobre;уїздити вбрхи; - un caballo їхати на коні; 3. прихбдити в пбвний стан дохб^ити до ...; - en cólera розізлйтися’ розгніватися; ростй, дохбдити до... (np¿ суму грошей); la cuenta montó а 100 pesetas рахунок склав 100 песбт; 5. бути важлйвим, мбти знбчення; eso monta mucho para mí це дуже важлйво для мбне; 6. иґ(еп, sobre) садйти; 7. стягувати штраф, штрафувбти (за незаконне користування пасовищем); 8. покривбти (самку), 9. тех. монтувбти, устанбвлювати, зоирбти; устанбвлювати, налбгоджувати;
10. вставлЯти в onpáey (коштовні камені)
11. звбдити (курок) 12. Л. Ам. принйжува- ти, ображбти; 13. мор. обходйти, огинбти;
- un cabo обігнути мис; - la guardia нес- тй вбрту, стоЯти на чбтах; tanto monta все однб, ббйдуже; jmonta(s)! ну-ж бо!, давбйі; впербд!
montaracía f 1. ліснйцтво; 2. посбда ліс- нйчого
montaraz 1. ¿¿У’лісовйй, дикйй; 2. грубий, дйкий; 3. /77 лісник; ліснйй стброж; А. діал. наглЯдбч (у сільському господарстві) montarral m діал. див. matorral montazgar vtстЯгувати подбток (за прогін худоби)
montazgo m 1. подбток (за прогін худоби); 2. пастуша стбжка
monte /771. горб; 2. ліс, лісові збрості; - alto будівбльний ліс; - bajo дрібнйй ліс; дрібнолісся; збрості, хбща; - blanco вйрубка;
- cerrado хбща, хбщі; - hueco ліс без підліска; щбгловий ліс; - pardo дубнЯк, дубб- вий ліс; 3. іст. див. montería; 4. банк (поставлені на кін гроші); 5. утруднення, ус- клбднення; 6. купа, горб (речей); 7. густб недоглянута шевелюра; скйрта, грива;
8. діал. пбле, пустйр; 9. Л. Ам. вйгін, пасо- вйще; 10. арго див. mancebía 1; - pío кбса взаемодопомбги; ломббрд; Monte de piedad ломббрд; andar а - ховбтися від правосуддя (в лісі, в горах) щбзнути, пе- рестбти появлятися; пітй погбною стбж- кою; correr ~s ходйти на полювбння; по- лювбти на велйкого звіра; creer que to- doel - es orégano розрахбвувати на легку удбчу (у справі) prometer ~s de oro, prometer -s y maravillas обіцЯти золоті гбри; serde - y ribera бути мбйстром на всі руки montea f 1. цькувбння (на полюванні);
2. крбслення в натурбльну величину;
3. різьбб по дбреву (кбменю); 4. архіт. стрілб брки (склепіння)
montear vt цькувбти (звіра); полювбти з соббками
montear vt архіт. 1. робйти крбслення в натурбльну величину; 2. звбдити склепіння (брку)
montenegro m діал. сад montepío /771. страховйй фонд (із внесків робітників, призначений для пенсій і ДО- помот); 2. кбса взаемодопомбги; 3. ломббрд; 4. діал. щорічна допомбга вдбвам (грошима чи продуктами) montera /і. головнйй убір із сукнб, берет; 2. збсклений дах (галереї, дворУ); 3. дівл- капеліЬх індібнця; 4. діал. пиЯтика monterería /і. майстбрня з вйготовлення головнйх уббрів (бербтів); 2. магазйн, Де торгують головнйми уббрами montería ñ. полювбння на крупного звіре; 2. мистбцтво полювбння; 3. діал. монте-
432
moriego
оія (страва з дичини)-, 4. діад. річков0 суд- н0 (для проходження по бурхливихріках) montero 1. adj іст. див. montes; 2. /лмис- пйвець; érep; лбвчий
montes adj гірськйи; лісовий; дикий; cabra - гірськб K03á; gato ~ дика кішка montesino adj 1. див. montes; 2. іст. дйкий, нелюдимий
montevideano m житель (урбдженець) м.
М0НТЄВІД0О
montícola aq¡r гірський, який живб в rópax montículo m гірка; nárop6 monto тдив. monta З montón 1. m купа (речей)] 2. мбса,гб0зліч; купа; a montones loe. adv. у великій кількості; купа, ббзліч; 3. нікчбмна лкщйна; охламбн; 4. adv діал. у велиш кількості; ~ de tierra немічний старий, руїна; а - loe. adv. на бко, приблизно; діал. у великій кількості, рясно; купа, ббзліч; a (de, en) ~ loe. adv. рбзом, екб- пом, гуртом; ser del ~ бути переачним montonera /1. Ам. загін кінних повстанців; 2. Ам. партизбнська війнб; 3. діал. див. montón 1.1
montonero т 1. іст. осбба, якб займблася ббліком зібраного урожбю; 2. Ам. бобць загбну кінних повртбнців; 3. Ам. повстанець; партизбн
montonero2 adjЛ. Ам. задерикувбтий montoso adj див. montuoso montubio 1. adj діал. неосвічений, неотб- саний; 2. Ам. нелюдймий, некомунікббе- льний; дйкий; 3. тдіал. невіглас, профбн;
4. Ам. нелюдйм, вовкун; 5. діал. селянйн, який жив0 у прибербжних райбнах montuca frfan. кукурудзяний пиріг montuno adj 1. гірський; 2. діал. неотб- саний, грубий, дйкий montuosidad /горйстість montuoso adj 1. гірськйй; гористий; 2. лісистий
montura / 1. тварйна для верховбї їзди; 2. упряж, збруя; 3. див. montaje 1; 4. оп- páea (для окулярів)
monumental adj 1. якйй стосується пб- м’ятника; 2. монументбльний, величбз- ний; 3. видатнйй
monumento т 1. монум0нт, пбм’ятник; 2. пбм’ятка (мистецтва, літератури) monzón amb. мусбн moña’ fpHB. muñeca 2, З moña /1. бант, прикрбса зі стрічбк і квітів (на голові жінки); чбрний бант (на косичці торероj 2. прикрбса зі стрічбк, пір’я, квітів (у бикаj 3. діал. дитячий капбр, при- кр0шений стрічкбми; А. діал. пучбк, вузол (зачіпкаІ 5. діал. гбрдість, зарозумілість moña / 1. іст. невдовблення, досбда, Роздратувбння; 2. сп’яніння, хміль moñaco mil. Ам. див. muñeco moñista ас/хвастлйвий moño /771. пучбк, вузол (зачіска); 2. бант; З- чубчик (у птахів/, 4. діал. чубчик, вйхор [на маківці у чоловіка), 5. Л. Ам. кравбт- ка-бант; 6. діал. капрйз, прймха; 7. ріпоз- °авлені смаку прикрбси; agarrarse del ~ побитися, вчепйтися однб бдному в во- лосея; ponerse ~s напустйти на сббе пиху, надутися, задбрти нбса; ponérsele а п\лаП е| ~ сп^сти на Думку, забагнутися moñón adj А. див. moñudo; 2. діал. примх- ™£ИИ, вередлйвий moñudo adjчуббтий (про птаха) moquear viсякбтися
m«2Ue° ВСИЛЬНИЙ Н0ЖИТЬ
тп2иЄГ0/77НОСОВИЧ0к mft2Ueta /килимбва тканйна /лудбр кулакбм в ніс тп2^Є!ЄаГо viчбсто сякбтися топиш081* ^бйти кулакбм в ніс 2 Жг 0 m 1- нбжить (у котів і собаії] ** Пипоть (у курей)
moquilloso adj діал. шмаркбтий, з нбжиттю moquita /'слиз з нбса moquitear vi А. скйглити; 2. див. moquetear 1
mor: por - de ioc. prep. зарбди; беручй до увбги; з причйни
mora1 /1. йгода тутового дербва; 2. ожйна (кущ і ягода)] 3. Л. Ам. див. morera; 4. діал. бот. малйна; 5. діал. куля mora2 fflian. 1. див. morcilla 1; 2. сосйска morabito m 1. самітник-магометбнин; 2. хй- жа самітника-магометбнина moracho ас/блідо-бузкбвий morada т 1. житлб; 2. місцезнахбдження, місце перебувбння, місце проживбння morado adj 1. фіолбтовий, тбмно-бузкб- вий; 2. Л. Ам. несмілйвий, боязливий; малодушний
morador 1. adj якйй проживає, живб, MéuuKae; 2. m мбшканець, жйтель moradura /синбць
moraga /1. жмут колосків; 2. діал. сушіння на повітрі (фруктів)] в’йлення (риби)] 3. забій (свиней), 4. див. mondejo morago /771. див. moraga 1; 2. шмат свинячої вйрізки
moral11. аф/юрбльний; estado - морбль- ний стан; 2. розумбвий; духбвний, душбв- ний; fuerza ~ ейла духу; 3. /морбль; principios de ~ морбльні устбї; 4. морбльний стан, дух, нбетрій; 5. морбль, напучування; predicar ~ читбти морбль moral2 /77 бот. тутове дбрево moraleja /повчбння; морбль (байки, казки) moralidad /1. морбль; 2. морбльні якості; 3. див. moraleja moralista com. мораліст; -ка moralización / напучування, повчбння; моралізувбння
moralizar 1. vt проповідувати (читбти) морбль; повчбти; 2. vi моралізувбти, міркувати про морбль
morante adj сидячий (про роботу, спосіб життя)
moranza Удив. morada morapio /771. винб погбної ¿кості; 2. діал. червбне винб
morar иг'жйти, проживбти, мбшкати moratoria / 1. моратбрій; ~ unilateral (bilateral) односторбнній (двосторбнній) моратбрій; la ~ sobre los ensayos nucleares моратбрій на ¿дерні випрббування; declarar (decretar, suspender) la ~ оголосити (призупинйти) моратбрій; establecer la ~ запровбдити моратбрій; 2. юр. моратбрій, відстрбчка платежів moray тдіал. бот. дуб morbero /77 іст. санітар, фбльдшер morbidad fpne. morbididad morbidez /м^кість, ніжність; пбщеність morbididad /1. хвороблйвий стан; 2. схильність до захвбрювання; 3. числб захвбрю- вань (у певний лерірф, захвбрюваність mórbido adj А. хвороблйвий, нездорбвий; 2. хвороботвбрний; 3. м’якйй, ніжний; пбщений
morbífero, morbífico яфвороботвбрний, патогбнний
morbilidad ґдив. morbididad З morbo /77хворбба; - comicial падуча хво- рбба, епілбпсія; - gálico сйфіліс; ~ regio жовтуха
morbosidad / 1. хвороблйвість; 2. захвбрюваність, числб захвбрювань morboso adj А. хвороблйвий, нездорбвий; un clima ~ нездорбвий клімат; 2. хвороботвбрний; 3. патологічний morcar у/буцати, колбти (про бика) morciguillo тдий. murciélago morcilla /1. морсілья (вид кров’янкй)] 2. від- себ0ньки (в репліках актораj, 3. діал. брехнб; брехні
morcillero /771. ковббеник; 2. актбр, що вер- 3é відсеб0ньки (під час вистави)', 3. діал. брехун
morcillo1 /77рулька (частина туши) morcillo2 adj воронйй з рудувбтим відливом (про масть коня)
morcón /771. товстб кров’янка; 2. коротун; 3. бруднуля, нечупбра mordacidad ЛІ. їдкість; 2. пікбнтність, гос- тротб; 3. уїдливість, шпйлька, ірбнія mordaz adj А, роз’їдбючий,,їдкйй; 2. пікбнт- ний, гбстрий (на смаії)', 3. їдкйй, уїдливий; crítica - гбстра крйтика; persona ~ уїдлива людйна
mordaza fA. кляп; poner una - заткнути рбта; 2. рі тех. л0щата, кліщі mordedura /укус
morder vtA. кусбти, відкушувати; 2. див. mordicar; 3. впиватися, присмбктувати- ся; 4. підпйлювати, підтбчувати (напилком)] 5. жблити, колбти; 6. тех. протруювати; 7. діал. обмбнювати; шахрувати;
8. арго дізнавбтися; винюхувати; вивідувати
mordible adj вразлйвий mordicación /покусування; покблювання mordicante adj А. якйй покусує; якйй по- кблює; 2. їдкйй, роз’їдбючий; 3. уїдливий (про людину
mordicar vt колбти; покблювати mordida fА. діал. обмбн, шахрбйство; 2. Л. Ам. хаббр; 3. ріЛ. Ам. дрібнб крадіжка mordido adj А. почбтий; непбвний; 2. слабкий, незначнйй
mordidura /77. Ам., діал. див. mordedura mordiente 1. adj див. mordicante 2; 2. m
протрбва; 2. арго нбжиці mordihuí /77 зоол. довгонбсик mordimiento тдив. mordedura mordiscar vt кусбти, покусувати mordisco /77 1. покусування; 2. легкйй укус; 3. шматбк, шматочок mordisquear ігідив. mordiscar moreda /І. див. moral2; 2. див. moreral morena1 fixr. мур0на (риба) morena2 /хліб з бброшна грубого пом0лу morena3 /1. копйця; 2. геол. мор0на moreno 1. ^'смаглявий; 2. тбмний, тбм- но-корйчневий; 3. чбрний, темношкірий (про людину)] 4. т0мний (про хліб, зерно, цукор), 5. /77 брюн0т; 6. негр; 7. погбно очйщений цукор; 8. діал. мулбт morera /тутове дбрево, шовкбвиця moreral т плантбція (гай) тутових дербв morería ficr. мавритбнськии квартбл morete тдіал. див. moretón moreteado adj 1. якйй мбє синці; 2. Ам. фіолбтовий, тбмно-бузкбвий moretear k/бйти до синців; постбвити си-
Н0ЦЬ
moretón/77 синбць morfema тлінгв. морфбма morfina /мбрфій morfinismo т морфінізм morfinización /отруєння мбрфієм morfinizar vt(v¡) отруюватися) мбрфієм morfinómano т морфініст morfogénesis f6ion. морфогенбз morfología /морфолбгія morfológico ас{г*морфологічний morgaño тЛ. Ам. див. musgaño morgón тЛ. Ам. див. mugrón 1 morgue /морг
moriángano тдіал. сунйця (кущ, ягода) moribundez /1. вмирбння; 2. повільність; неповорбткість
moribundo adj, /77Помирбючий, вмирущий morichal тдіал. 1. джерелб; 2. заміськйй будйнок
moridera /діал. 1. печбль, сум; 2. зомління
moriego adj див. moruno
433
morigeración
morigeración fnoMÍpi-ІІсть; стриманість morigerado adjдббре вйхований; з xopó- шими манбрами
morigerar vt стрймувати; -se стримуватися
morilla /змбршок (гриб) morillero т див. mochil 1 morillo /771. залізна підставка для дров (в каміні)] 2.діал. колбда (черезрів, канаву}, 3. діал. катбк (для переміщення вантажів) moringa fдiaл. опудало; бука, вбва, xóxa morir* vi\. вмирбти; гйнути; - vestido по- мбрти насйльницькою смбртю; - sin decir Jesús передчбсно помбрти; 2. (de; -se) стравдбти, noMHpáTn; -se de sed мочитися від спрбги, вмирбти від cnpárn; -se de amor помирбти від кохбння; -se de risa помирбти зо сміху; 3. (-se) гаснути, згас0ти (просвітло, вогонь)] 4. губйти- СЯ, КІНЧбТИСЯ, ЗНИКбтИ (про стежку, ріку} -se 1. вмирйти, бути прй смерті; 2. німіти, дерев’яніти (про ногу, руку} -se por uno прйстрасно KoxáTH (оббжнювати), сбхну- ти за кймось; -se por una cosa мріяти, прбгнути
morisco 1. adj див. moruno; 2. діал. худйй (про людину про КОНЯ)] 3. /77 іст. хрещб- ний мавр, морйск; 4. Л. Ам. морйск (нащадок мулатки і європейця і навпаки) morisma f*І. магометбнство; 2. мбврй; а Іа - іос. adv. по-мавритбнськи morisqueta fA. хйтрість, спритність, вй- верткість; 2. хйтрість, вйтівка; знущбння;
3. варбний несолбний рис; 4. Л. Ам. гри- Máca
morlaco A. adjmm прикидбється дурнем (дурником); 2. /77 бик (на кориді); 3. Л. Ам.
, срібна монбта (достоїнством в 1 песо} 3. діал. старйй кінь, шкбпа; 4. рідіал. гроші, капітбл
(morlón adj див. morlaco 1 mormullar vi див. murmurar mormullo тдив. murmullo mormurar vi іст. Л. Ам. див. murmurar moro 1. adj мавритбнський; арббський; 2. магометбнський; 3. воронйй з білими відмітинами (про конгі)] 4. нехрещбний;
5. натурбльний, не розббвлений (про вино} 6. /77 мавр, apá6; 7. магометбнин; - de paz іст. мавр-лосер0дник (на службі у іспанського короля} мйрна (незлоблива) людйна; добряк, добра душб; {hay -s en la costal не ловй ґав! moroco тдіал. 1. ручка (млина)] 2. лйтка (ноги)
morocho A., adj діал. сйльний, потужний; міцнбї статери; 2. діал. сухйй, висохлий
Ínpo древинУ)] 3. діал. якйй стосується ілизнюків; 4. діал. підстрйжений нбголо;
5. діал. з роздвбєною (збячою) губбю;
6. Ам. моложбвий (про старого} 7. Л. Ам. темноволбсий; 8. тдіал. солбдка стрбва з кукурудзи з цукром
morojo тдив. madroño 2 morolo adj діал. дурн0нький, дурнувбтий; простувбтий
morón; /77 невелйкий пбгорб morón2 тдіал. сбжка (хвороба злаків) morona їдіал. хлібна крйхта moroncho adj див. morondo morondanga f див. тоггаПа 5; de - діал. невбртісний; дріб’язкбвий morondo adj А. підстрйжений (про людину 2. підстрйжений, обрізаний (про дерево)
moronga ЇЛ. Ам. див. morcilla 1 morosidad fA. повільність, нетямущість; 2. неакуратність; недбблість; 3. повільність; затрймка (платежу morosis f мед. меланхблія moroso adj 1. повільний, нетямущий; 2. неакурбтний; недбблий; 3. якйй прост-
рбчив платіж; deudor - невипрбвний боржнйк
morra /мбківка, тім’я; andar a la - бйтися morrada fA. удбр головбю; 2. лЯпас morral /771. тбрба (з кормом)] 2. рюкзбк, речовйй мішбк; 3. мисливська сумка; ягд- тбш; 4. ббвдур, пень, колбда (про людину)
morralla fA. морблья (невеликариболовна сіть)\ 2. дрібнб рйбка (виловлена мо- ральєю} 3. нбволоч; 4. мбтлох; 5. Л. Ам. дрібні грбші, дріб’язок morreado adj діал. п’Яний morrear vi діал. пйти, випивбти; прикла- дбтися
morrena fpne. morena3 2 morreras fp,!Л. Ам. лихомбнка на губбх morrilla /дйкий артишбк morrillo /771. загрйвок (у тварин); 2. товстб потйлиця; 3. голЯк (камінь) morriña fA. вет. водЯнка (у тварин)] 2. сум, туга, печбль
morriñoso adj А. вет. хвбрий на водЯнку (про тваринУ}] 2. печбльний; 3. хвороб- лйвий, хирлявий
morrión /771. шолбм (частина обладункУ)] 2. ківер
morrisqueta їдіал. див. mueca morro /771. горб, пбгорб, узвйшшя; 2. голЯк (камінь)] 3. іибрда (тварини} 4. випнуті (пухкі, товсті) губи; 5. діал. головб; 6. Л. Ам. насмішка, знущбння; andar al - бйтися; andar (estar) de -(s) дутися, ображб- тися; jugar al - con ano обманути (надути); підвестй; poner -, torcer el - зробйти невдовблене облйччя, скбрчити невдо- вблену фізіонбмію; ponerse de -s погиркатися, розбити глбка morrocotudo adj А. величбзний, здоро- вбнний; 2. складний, заплутаний; 3. діал. важкйй (про стиль)] грубий, неоковйрний, незгрббний (про витвір)] 4. Л. Ам. величбзний, страшбнний; 5. діал. багбтий, замбжний
morrocoy /771. див. morrocoyo 1; 2. діал. повільна людйна; вайлб morrocoyo /771. діал. черепбха (різновид)]
2. д/а/7. незгрббна (товстб) людина; тумба morrón1 adj: pimiento - солбдкий стручковйй пбрець (різновид) morrón2 /77удбр
morroncho adj рив. manso21 morronga fA. кішка; 2. Л. Ам. див. moza 2 morrongo mA. кіт; 2. Л. Ам.див. mozo 2,4;
3. діал. згбрнутий тютюнбвий листбк morronguero adj діал. 1. боязкйй, боягузливий; 2. скупий, скнбрний
morroña /діде, morronga 1 morroño тдив. morrongo 1 morroñoso adj А. Ам. слабкйй, хирлЯвий; 2. діал. шершбвий; 3. Л. Ам. скупйй, скнбрний
morrotroco adj діал. набрйдливий, зануд- ливий
morrudo adj А. товстогубий, губбтий; 2. мор- дбтий; 3. якйй любить лбсощі; 4. Л. Ам. сйльний, могутній (про людину morsa1 /морж , morsa2 fAM. кліщі mortadela /варбна ковбасб mortaja1 fA. сбван; 2. Ам. цигаркбвий папір ,
mortaja fpne. muesca 1 mortajar vtA. довббти, видбвбувати; робити гніздб (паз); 2. на/увбти сбван на покійника, обряджбти покійника mortal 1. adj смбртний; 2. смертбльний; згубний, смертонбсний; herida - смертб- льна рбна; 3. якйй мбє ознбки смерті; palidez - смертбльна блідість; quedarse - del susto заціпеніти від стрбху; 4. поми- рбючий; estar - помирбти, бути на грбні
смбрті; б.смертбльний, крбйній, гранйч ний; odio - смертбльна ненбвисть* ene migo - смертбльний (непримиренні вброг; pecado - смбртний гріх; 6. перед смбртний; 7. /77 смбртний; un simple ^ простйй смбртний mortalidad /смбртність mortandad f мбсова загибель, висбка смбртність (в результаті епідемії, війнй] mortecina fflian. пбдло, дохлятина
mortecino adj А. дбхлий (про худобу•
2. слабкйй, згбслий; luz -а слабкб світло*
3. див. moribundo; hacer la -а прикинутися мбртвим у
morterete /771. dim. ote mortero; 2. гармбта (з якої робиться салют)] 3. каганбць (для освітлення)
mortero /771. ступа, ступка; 2. військ, іст. мбртйрб; 3. гранатомбт, міномбт; 4. бу- дівбльний рбзчин morticinio /77 пбдло, дохлЯтина mortífero adj смертонбсний, смертбльний; arma -а смертонбсна зброя mortificación f 1. умертвіння; 2. придушення; 3. мед. омертвіння (тканини]};
4. засмучення, прйкрість
mortificar vt А. умертвляти, позбавляти життЯ; 2. умертвляти плоть; 3. (vi) засмучуватися), печблити(ся); мучити (себе) mortiguar vt іст. див. mortificar mortinatalidad f дитяча смбртність (новонароджений mortinato яо/мертвонарбджений mortual ffliajт. спбдок mortuorio 1. adj похорбнний, погреббль- ний; esquela -а сповіщення про смерть (надруковане у траурній рамці)] cámara -а приміщення, де знахбдиться покійник до пбхорону; 2. пі пбхорони (церемонія, обряд)
morueco /77 племіннйй барбн, барбн-плід- нйк
mórula f іст. затрймка, зволікбння; відст- рбчка
morulla f6. Ам. див. morcilla moruno acjr мавритбнський moruro тдіал. акбція (різновид) morusa fA. стбток, грбші; 2. діал. сплутане волбсся
mosaicista сот. мозаїст mosaico 1. drf мозаїчний; 2. т мозбїка; мозаїчна робота; 3. Ам. плйтка (для настилання підлогй)] 4. Ам. пустотіла цбгла mosaiquista сот. див. mosaicista mosaísta сот. див. mosaicista mosca fA. муха; - de España шпбнська мушка; 2. волбсся під нйжньою губбю; 3. грбші, готівка; 4. причбпа, зануда, на- брйдлива муха; 5. досбда.невдовблення, внутрішнє хвилювбння; estar (andar) con - бути невдовбленим (роздосбдуваним); бути не в гаморі; 6. рідіал. плЯмки, цЯтки на дзбркалі; 7. Л. Ам. безквиткбвий паса- жйр; збєць; 8. рі іскри; -s blancas сніг, сніжйнки, білі мухи; - borriquera, - de burro (de muía) зоол. ґерзь; - muerta тихбня; смирбнник; лицемір; -s volantes мед. чбрні цЯтки пбред очйма, мушки; 7 en leche смаглЯва жінка у світлому бдязі; por si las -s про всяк вйпадок; aflojar (soltar) la - витрачбти грбші, розщбдрн> ватися; cazar -s займбтися пустбю справою; estar (andar) con la - en la oreja бути напоготбві (на сторбжі); papar -s ґав ловйти; роззявлЯти рбта; no es capaz de matar una - він і мухи не скрйвдить; ponerse - розсбрдитися; sacudir las -s віД- воліктйся (відмахнутися) від (усіх) не- лрибмностей (переживбнь); розвіятися, ser una - blanca бути білою ворбною; como -s у велйкій кількості, тьма, купа, aramos, dijo la - al buey (і) ми орбли •
434
motorización
i aué ~ te (le) ha picado? яка муха Te6é (йогб) вкусила?
moscada adj: nuez ~ мускатний горіх moscadero /77*1 - заст. див. mosqueador 1. 2. бот. мускатне дбрево moscado тдіал. див. moscadero 2 moscarda feHT. муха cipa падальна moscardear vi відкладати я0чка (про
бджолину маткії
moscardón m 1. ент. бвід; 2. м’ясна муха; З ент. джміль; 4. див. mosca 4 moscareta /’мухолбвка (птаУ) moscarrón m див. moscardón moscatel1 1. adj мускатний; 2. m муска- rénb {coom винограду і вина) moscatel2 т 1. настирлива (набрйдлива) людина; 2. здоровань, здоровйло; 3. бев¬
зь; тблепень
mosco /771. див. mosquito 1; 2. діал. див. mosca; 3. діал. див. moscón moscón /77 1. м’ясна муха; гнійна муха; 2. див. mosca 4; 3. спрйтник, пролаза moscona /"нахаба, безсорбмниця mosconear 1. v/набридати, докучати; зу- діти; 2. vi наполягти, упиратися, стойти на сво0му
moscorra fдiaл. сп’яніння, хміль moscovita 1. ¿¿У'москбвський; 2. російський; 3. /77, /’москвйч, -ка; російнин, -нка moscovítico ¿¿з/москбвський mosolina fflian. горілка mosqueado adj\. крапчастий; плямйстого забарвлення, у цйточку (про тварин)\ 2. у цйточку; в гор0шок (/7до тканинуt 3. діал. засиджений мухами
mosqueador /771. опахало, віяло (від муУ)\
2. хвіст (коня, корови)
mosquear 1. tf(~se) відганйти мух, відмб- хуватися від мух; 2. жваво відреагувйти (на словесну шпильку)-, 3. бйти, хльбста- ти; 4. діал. засйджувати (про мух), 5. vi діал. заповнйтися (забруднюватися) мухами; 6. діал. ускладнюватися, заплутуватися (про справу) 7. Л. Ам. їхати без квитка, їхати зайцем; -se 1. сп0катися, позбутися; відмахнутися; 2. ображатися, дутися (на); почуватися ображеним;
3. діал. ітй геть mosquera f див,, mosquero 1 mosquerío m рій мух
mosquero m 1. мухолбвка (приспособа)\ 2. див. mosqueador 1; 3. діал. див. mosquerío
mosquetazo m 1. пбстріл з мушкбта; 2. вогнепальна рана mosquete m іст. мушк0т mosquetear vi діал. проявлйти цікавість; всюди пхати нбса
mosquetería ñ: мушкетбри; 2. мушкбтний вогбнь; 3. іст. глядачі в останніх рядах партбру; 4. Л. Ам. цікаві, роззйви mosquetero1 m 1. іст, мушкетйр; 2. іст. глядач останніх рядів партбру mosquetero21. adi діал. оездійльний; дозвільний; 2. тЛ. Ам. роззйва, лайдйк mosquil adj мушачий mosquillón т іст. див. mosca 4 mosquino adj див. mosquil
а foPH- вівчарик; - muerta тишкб, смирйнник; лицемір
u !®га í mosquitero m москітна сітка de? лі m моск>т> мбшка; 2. комар; - Ра|todismo малярійний KOMáp; 3. ли- 4’ завс‘дник тавбрни (/z//f//-
тоЙгт8 mostacero /Т7гірчйчниця дрібний /1- ДР|бнйй ДР'б; 2. намйсто (з rpóuleü н?мистин)\ 3. діал. потрібна сума порослого/1' Ам‘ І9н6ць ^який насліДУє 1 * в^са; 2* тійма від їжі (коло
mostachón m булочка (з мигдалем і цукром)
mostachoso ¿ojr вусатий mostagán m виноградне винб mostaza f\. (- negra) бот. гірчйця; 2. гір- чйчне зернб; 3. гірчйця (приправа)', А. див. mostacilla 1; hacer la ~ розбйти до крбві (розквасити) нбса (у бійці) subírsele а uno la - a las narices розсбрдитися, ро- зізлйтися; розлютйтися mostazal /77п6ле, засіяне гірчйцею; прості гірчйці
mostazo m 1. густйй виноградний сік, суслб; 2. див. mostaza 1 jmoste! interjдив. moxte mostear v¡\. виділйти сік (про виноград);
2. розливати виноградний сік в бочки;
3. (vt) розбавлйти суслбм вйтримане винб
mostela /сніп
mostillo /77 1. зварений виноградний сік (з додаванням борошна, прянощів, фруктів); 2. гбстрий cóyc із виноградного сбку і гірчйці
mosto /771. виноградний сік, суслб; 2. діал. бсад в сбці цукрбвої тростйни; бсад в меду
mostoso adjЛ. Ам. клейкйй, липкйй; в’яз- кйй
mostrado ¿¿У'звйклий mostrador 1. ¿¿#‘якйй вказує, показує; вка- зівнйй; dedo ~ вказівнйй палець; 2. /77 вказівний палець; 3. прилавок (в магазині)]
4. циферблат
mostrar vt\. показувати, виставлйти (напоказ); пред’явлйти; 2. показувати, вказувати; ~ el camino показати (вказати) до- póry; 3. показувати, виявлйти, проявлйти; ~ serenidad проявйти спбкій; 4. показувати, довбдити, підтвбрджувати; -se 1. показуватися, поставати пбред очйма; з’яв- лйтися; 2. показувати (проявлйти) ce6é; -se digno de la confianza вйправдати довіру
mostrear і^забрйзкувати mostrenco 1. ^'нічийний, нічйй; безгосподарний; bienes ~ s рухбме майнб, якб перехбдить у власність держави; 2. іст. бездбмний; 3. тупйй, безмбзкий; 4. товс- тйй, огрйдний, опасистий; 5. /77TynáK, ббв- дур; 6. товстун, туша, тумба; 7. діал. дй- кий кінь
mota /1. вузлик (на тканині)\ 2. цйточка (на тканині) a ~s в цйточку; 3. смітйнка, поро- шйнка, піщйнка; 4. невелйкий дефбкт (вбда); 5. грудка землі, яка перекриває вбду в зрбшувальному каналі; 6. горб, пагорб; 7. ніщб; дрібнйця; ni (una) - нічбго, анічогісінько; 8.діал. мідна монета; мідйк;
9. Ам. плйма; 10. Л. Ам. див. mariguana;
11. Л. Ам: пушбк (для пудри)\ 12. Л. Ам. корбтке кучерйве волбсся (негра) motacila fsoon. трясогузка motar vtapro красти, цупити mote1 1. /77 вйслів, афорйзм; сент0нція; 2. іст. сймвбл, емблбма; девіз (на рицарських турнірам 3. прізвисько; 4. діал. мбвна пбмйлка; 5. діал. заголовок; епіграф; 2. adj діал. якйй заїкається, якйй затинається
mote2 /771. Ам. варбна кукурудза; 2. діал. дрібна рйба; pelar - діал. обдбрти як лйпку; здбрти три шкури moteado adj 1. в цйточку, крапчастий (про тканину, масть тварини); 2. діал. з помйл- кбми
motear viнанбсити малюнок на тканйну (у вигляді цяточок)
motejar vt називати, обзивати; давати прізвисько; ~ de ignorante обізвати невігласом
motel /77 мотбль
motera ffliajі. пудрениця motero11. adj діал. якйй говбрить (пйше) з помилками; 2. діал. якйй погано говбрить іспанською (про індіанця); 3. тдіал. лю- дйна, яка допускає помйлкй (в мові, на -письмі) 4. діал. індіанець, якйй погано говбрить іспанською
motero2 тдіал. 1. продавбць варбної кукурудзи; 2. обірванець, босйк; 3. невіглас, мужлбй
moteta ffliaiг голова
motete /771. клйчка, прізвисько; 2. Ам. кор- зйна; 3. діал. вузбл, згбрток, пакбт mótil тдіал. хлбпець, юнак (якийрозмовляє баскською) motil тдив. mochil motilar v/стрйгти наголо motilón 1. adj тст\ бритоголовий; 2. т послушник; 3. альгвазйл motilona /'послушниця motilones /77 рі мотилбни (індіанці у Венесуелі і Колумбії) motín /77 бунт, заколот motinista сот. діал. бунтівнй|к, -ця, зако- лбтни|к, -ця
motivación f 1. мотивування, обґрунтування; мотивація; 2. Л. Ам. див. motivo 2 motivar vt 1. давати прйвід; 2. (con, еп) мотивувати, обґрунтбвувати motivo 1. ¿¿^'спонукальний; causa ~а спонукальна причйна; 2. т мотйв, причйна, прйвід; .con - de una cosa у зв’язку з, з прйводу; з нагбди..; no sin ~ не без причй- ни; dar ~ para una cosa дати прйвід; 3. рі обґрунтування, дбкази; exponer los ~s викласти дбкази, вмотивувати; aducir los ~s привестй дбкази; 4. муз. лейтмотйв, основна тбма; 5. рідіал. жіночі прймхи moto1 adj діал. осиротілий; одинбкий, са- мбтній
moto2 тдив. mojón11 moto3 amb. мотоцйкл; - con sidecar мото- цйкл з колйскою motoarado т автоплуг motocarro т автокар, автовізбк motocicleta /'мотоцйкл motociclismo т мбтбцйклбтнйй спорт motociclista сот. мотоцикліст, -ка motociclo тдив. motocicleta moto-cros /77 спорт, мотокрбс motocultivo /77механізбвана обрббка землі motodromo m мотодрбм motogrúa /*автокран
motolancha /мотбрний катер; мотбрний чбвен
motolita fpHB. motacila motolito 1. ¿q/дурнйй, безглуздий; 2. m дУрень, ббвдур; vivir de - жйти за чужйй рахунок, їсти чужйй хліб motón /77 мор. блок; шків motonave ^теплохід motonería fMop. систбма блбків motor 1. ¿¿^'рушійний; руховйй; músculos -es рухові (мотбрні) мускули; coche - мотбрний вагбн; 2. m двигун, мотбр; - de arranque пусковйй двигун; стартер; - (de reacción) реактйвний двигун; - de carburación (de combustión interna, de éxp- losión) двигун внутрішнього згорання; - de vapor парова машйна; echar a andar el - запустйти мотбр; parar el - вймкнути мотбр; silenciar el - глушйти мотбр; 3. рушійна сйла; спонукальна причйна; 4. нат- хнбнник, організатор motora /'мотбрний кбтер motorismo m мотоспбрт motorista com. 1. автомеханік, шофбр, водій; 2. автомобіліст; мотогбнщик; 3. трб- нер (мотогонщиків); 4. діал. водій трамвая
motorización /1. військ, моторизація; 2. механізація
435
motorizado
motorizadlo adj моторизбваний; tropas ~as моторизбвані військй motorizar vt\. військ, моторизувйти; 2. ме- ханізувйти
motril /771. хлбпчик-підручний (в магазині)’, 2. див. mochil
motriz adj 1. рушійний; руховйй; fuerza - рушійна сйла; rueda ~ ведуче кблесо; eje - ведуча вісь; 2. мотбрний movedizo adj 1. рухбмий; рухлйвий; 2. сипучий (про пісок)\ 3. нестійкйй, хисткйй;
4. нестійкйй, непостійний, мінлйвий movedura f 1. див. movimiento 1; 2. вй- кидень; аббрт
mover* vt 1. fvr) рухати(ся), пересувйти- (ся), переміщати(ся); el agua mueve la turbina водй привбдить в рух турбіну; 2. рухати, ворушйти; - los labios ворушйти ry6áMn; 3. прискбрювати (справУ)’, 4. (а) спонукати, схилйти, штовхйти; 5. (а) вик- nnKáTH, порбджувати; - a compasión (risa, lágrimas, etc.) викликйти співчуттй (сміх, сльози), 6. давйти почйток (чомусь небажаному) npoBOKyeáTn; - guerra вйкликати війну, призвести до війнй; ~ un jaleo спро- вокув0ти скандйл; - pleito почйти тйжбу;
7. (и/^передчйсно народйти; 8. i//(-se) рухатися, рушйти (з місця) іти геть; 9. с.-г. проростйти; 10. виступ0ти (про арку, склепіння)
movible adj 1. рухбмий, пересувнйй; 2. мінлйвий, непостійний
movición f 1. див. movimiento 1; 2. див. movedura 2
movido adj 1. нечіткйй, розмйтий (про знімоіі); 2. рухлйвий (пролюдин/)', 3. діал. рахітйчний, мйршавий, хирлявий (про . Дитину)
móvil 1. adj див. movible 1; polea ~ рухбмий блок; escala ~ рухбма шкалй; acento І - лінгв. рухбмий нйголос; 2. нестабільний, мінлйвий; 3. /77 двигун; Імпульс, пбш- товх; мотйв, спонукйльна причйна movilidad /1. рухливість; мобільність; 2. непостійність, мінлйвість
movilización f мобілізйція; - general (parcial) загйльна (часткбва) мобілізйція movilizar і^мобілізувйти movimiento m 1. рух, пересувйння, переміщення; ~ de traslación поступйльний рух; ~ continuo (perpetuo) вічний рух; poner en ~ привести в рух; ponerse en ~ прийти в рух; 2. громйдський рух; - huelguístico стрййковий рух; - revolucionario революційний рух; ~ de liberación nacional націонйльно-вйзвольний рух; 3. рух, жест; -s torpes незграбні рухи; 4. порйв, сйльний прбяв почуттів; en un ~ de pasión (celos, etc.) в порйві прйстрасті (рбвно- щів); 5. внутрішня спонука (пбрух); 6. рух, течій, шкбла; los ~s literarios літературні тбчії; 7. зміна склйду насблення; - de población рух насблення; 8. військ, пересувйння, перекидбння; манбвр; 9. муз. рбз- мір, темп; 10. жив. гра барв; експресія, ви- рйзність
¡moxte! intetjгеть!, забирййся! moya1 m діал. хтось moya2 їдіал. низькосбртний хліб moyana1 /і. старовйнна гармйта; 2. брех- нй 2
moyana /хліб із вйсівок
moyo /77 мбйо (міра рідини =258ті)
moyuelo /77 дрібні висівки
moza /1. дівчина; buena ~ висбка (стетна)
дівчина; - casadera дівчина на виданні;
2. служнйця; - de cámara покоївка; 3. ко-
хйнка, утрйманка; 4. вальбк (для прання)',
5. чаплій; 6. діал. осіння пісня; останній тйнець (на святі) - de fortuna (del partido) проститутка; ~ en cabello іст. незйй- мана
mozada /1. мблодь, юнакй й дівчйта; 2. діал. невелйкий наділ землі mozalbete, mozalbillo m 1. dim. de mozo; 2. хлопчйк, хлопчинй, парубійко mozallón /77 здоровйло, здоровйнь mozárabe іст. 1. /77мосарйб (християнин, який проживав на території мусульманських держав у Іспанії)', 2. adj міжарйб- ський
mozcorra /хвбйда, шльбндра mozo 1. ad/моподт’, 2. неодружений, не- жонйтий; 3. розпусний; 4. т юнйк, моло- дйк; пйрубок; 5. т холостйк, нежонйтий, неодружений; 6. т розпусник; 7. /77слугй; ~ de caballos кбнюх; - de cordel (de cuerda, de esquina) носій; ~ de estoques cnyrá торбро, якйй дбác про шпйги; 8. m призовнйк; 9. m шйфа (для верхнього одягу); 10. /77 кіт; 11. /77onópa, підпбрка; стійка; 12. т чаплій
mozón діал. 1. яфкартівлйвий; насмішли- вий; 2. /77 жартівник; насмішник mozonada f 1. діал. хлоп’йцтво, дитинність; 2. діал. жарт; насмішка mozonear vi діал. жартувйти, сйпати жйр- тами
mozuco adj діал. кучерйвий mozuelo /771. dim. de mozo; 2. див. muchacho 2; - de la primera tijera підліток тич. звуконасл. му; 2. тдив. mugido ти2 їдиг. спйтоньки, бай-бйй; vamos а Іа
- пішлй спйтоньки muaré m Myáp (тканина) mucama ЇАм. служнйця, прислуга mucamo тАм. слугá
mucamusa їдіал. бот. лавр (різновид) mucepo m ціал. туга muco1 /77 пліснява (на хлібі, м’ясі) muco2 тдіал. мблена кукурудза (для приготування чічі)
mucosa їанат. слизовй оболбнка mucos«o зс/слизовйй; membrana -а сли- 3oeá оболбнка
mucre adj діал. кйслий; терпкйй, в'йжучий mucronado, mucronato ^‘гострокінбчний mucura m 1. діал. глйняний глбчик (для води); 2. діал. дурень, при/^урок muchacha /1. дівчинка; 2. дівчина; 3. служнйця
muchachada /1. хлоп’йцтво, дитйча поведінка; hacer -s дитйнитися, дуріти; 2. Л. Ам. парубкй, мблодь muchachear и/дитйніти, дуріти, пустувйти muchachería /1. див. muchachada; 2. га- ласлйва юрбй дітбй (підлітків) muchachez /дитйнність, хлоп йцтво muchachil зс/хлопчйчий, дитйнний muchacho 1. adjfomiÁ, молодйй; зелбний, безвусий; 2. /77 хлбпчик; 3. підліток, юнйк;
4. слугй; 5. діал. зажйм; скобб; 6. діал. шахтарська лймпа; 7. діал. підстйвка для світйльника
muchedumbre /нйтовп, юрбб; збігбвисько mucheta /77. Ам. див. mocheta muchitanga їдіал. нйтовп, юрбб; галаслй- ва ватйга парубків
much«o 1. асучислбний; -a gente багйто нарбду; -as veces чйсто, неодноразбво; 2. велйкий, сйльний; ряснйй; - ruido сйльний шум; - deseo велйке бaжáння; 3. adv багйто, у велйкій кількості; рйсно; hablar - говорйти багйто; 4. (5 присл. чи прикм. у вищ. ступені) знйчно; - más (menos) знйч- но більше (мбнше); - mejor знйчно крйще;
- antes значно раніше; 5. дбвго, не скбро;
tardará - envenir він не скбро прййде; 6. m багйто; tener - que hacer мйти багйто справ; 7. /?/ш/?/багйто хто; -s no han venido багйто хто не прийшбв; hace ~ давнб; ¡-І, ¡-, -І, quesil (інодіірон.) ну, звісно!;
так, так; ще б пак!; пі соп - збвсім не, далбко не; пі - menos нічбго подібного; в
жбдному рйзі; por -que іос. conj. як би нр скільки б не; - es (será) que..: ~ es que no haya venido ya por aquí дйвно, щ0 йогб ще тут немйе
muchote adv ріал. див. mucho 2 muda f 1. зміна, переміна; переміщення-
2. комплбкт, зміна (білйзни); 3. лйнька (і тварин, птахів)’, 4. гніздб лбвчих птахів^
5. лбмка гблосу (у хлопчиків) estar en - мовчйти, не проронйти й слбва mudable adj мінлйвий; змінний mudada /1. діал. ббмін квартйри, переїзд (на іншу квартир)))', 2. Ам. див. muda 2 w mudadizo adj непостійний, мінлйвий, нестійкйй
mudamiento тдив. mudanza mudanza^/1. див. muda 1; 2. пересйлен- ня, переїзд (на іншу квартир)))’, 3. перехід (в танці) 4. мінлйвість, непостійність- змінність; hacer -, hacer -s поводитися нерівно (непослідовно); бути непостійним у кохйнні
mudar vt, vi 1. (de, vi) мінйти(ся), змінюватися); - de carácter (de opinión, de intento) змінйти харйктер (думку, намір); - el (de) oficio змінйти професію; - de tono змінйти тон; - de conversación змінйти т§му рбзмбви; 2. (de; -se) переселятися, переїжджйти (на іншу квартиру) - de casa змінйти квартйру, переїхати (на іншу квартиру) 3. (de) скидйти (листя) линйти (про птахів, тварин) 4. ламйтися (про голос) 5. (en) перетвбрювати, трансформувати; -se переодягйтися; -se de ropa змінйти білйзну; перевдягтися mudejar m іст. мудехйр (мавр, який залишився васалом у християнських королів)
mudenco Л. Ам. 1. adj якйй заїкйється, якйй затинйється; 2. дурнйй, дурнувйтий;
3. /77 заїка; 4. /77придурок
mudez /1. німотй; 2. мовчйння; замбвчу- вання
mud«o 1. а<^німйй; - de nacimiento німий від нарбдження; 2. тйхий, мовчазнйй; 3. діал. див. mudenco 1,2; 4. лінгв. німйй (про звук); 5. /77 німйй; 6. діал. див. mudenco 2; а Іа -а іос. adv. мовчйзно, у мов- чйнні; hacer hablar a los -s розворушйти; змусити говорйти і мбртвого; quedar - de asombro заніміти від пбдиву mué тдив. muaré mueblaje тдив. moblaje mueblar і^меблювйти, обставляти mueble 1. adj рухбмий (про майно)', 2. т рухбмість, рухбме майнб; 3. мбблі; умеб- лювйння, оостанбва; 3. діал. непотрібна річ
mueblería /1. мбблева фйбрика (майстбр- ня); 2. мбблевий магазйн mueblero т, mueblista сот. 1. меблйр; 2. продавбць мбблів mueca /гримйса; hacer -s гримасувйти и muela f 1. млинбве жбрно; 2. точйльнии круг, точйло; 3. коріннйй зуб, молйр; * cordal (del juicio) зуб мудрості; 4. підви- щеність, пйгорб; 5. бот. горбх (різновид))
6. діал. шахрйй; шулер; 7. діал. скнйра, скупбць; -s de gallo беззуба людйна; лю- дйна з погйними зубйми; echar las - прорізатися, з’явйтися (про зуби) echar las -s (por la boca) розлютйтися, метйти гро- мй і блйскавки; haberle salido a uno la м del juicio бути обйчним (обербжним); hacer Іа ~ діал. прикидйтися, робйти вйгляд; romperle a uno las ~s надавйти щиглів muelero тдіал. зубнйй лікар (бездиплома), дантйст
muelo /771. див. muela 4; 2. купа зернй muellaje /77 портбвий збір ..
muelle11. ас/м’якйй, ніжний; гладбнькии, sillón - м’якб крісло; 2. любострйснии,
436
mundo
З /77 пружина; pecópa; colchón de ~s пружинний матрац; 4. pi велйкі щипці, кліщі muelle2 т А. мол, грббля; прйстань; нббе- режна; 2. зал. платфбрма (товарна) muenga їдіал. див. molestia muer тдив. muaré muera /сіль
muérdago m бот. омблб біла muerdisorbe: а - loe. adv. відкушуючи і присьбрбуючи
muerdo m А. укус; 2. шматбк, шматбчок; відкушений шматбк
muérgano m А. діал. старб (непотрібна) річ; 2. діал. погбно одйгнена людйна muermo m вет. сап
muerte fA. смерть, кончйна; загйбель; ~ civil юр. громадянська смерть; ~ natural природна смерть; morir de ~ natural по- м0рти прирбдньою (свобю) ембртю; - violenta, ~ a mano airada наейльницька смерть; ~ súbita раптбва (нбгла) смерть; pena de ~ стрбта; sentencia de ~ ембрт- ний вйрок; herido de ~ смертбльно порб- нений; dar ~ a uno вбйти; 2. убйветво; 3. знйщення; загйбель; ~ chiquita конвульсія, судбма; ~ pelada стрйжена нбголо (лиса) людйна; de mala ~ дріб’язкбвий; дрібнйй, мізбрний; а - loe. adv. не на життя, а на смерть; без пощбди; de ~ Іос. adv. нещбдно, жорстбко; estar а Іа ~ б^ти на краю загйбелі, бути прй смерті; odiar de - смертбльно ненбвидіти; sentir de ~ глибоко переживбти, страждбти; tomarse la ~ por su mano шкбдити собі; губйти себб; лізти в петлю; volver de la ~ а la vida вйрватися з лаббт см0рті muertería їдіал. похорбнне бюрб muerto 1. р. ігг. de morir; 2. adj мбртвий, помбрлий; nacido - мертвонарбджений; 3. безжиттбвий, мбртвий; пасйвний, неру- хбмий; agua -*а стойча водб; capital ~ мбртвий капітбл; marea ~а мор. мбртва хвйля; 4. тьмйний, невирбзний (про колір)\ 5. гбшений (про вапно), 6. убйтий;
7. m мбртвий, мрець, покійник; 8. р! іст. діал. удбри, стусанй; más ~ que vivo наляканий до ембрті; ні живйй ні мбртвий зі стрбху; contara uno con los ~s викреслити з пбм’яті, вйкинути з головй (з серця) не рахуватися, ні в що не стбвити; dar a uno un - арго вйграти обмбнним шляхбм; desenterrar los ~s злослбвити, пліткувбти (про мертвих) echarle a uno el - звблювати провйну, спихбти на; estar ** de cansancio б^ти смертбльно втбмле- ним; estar ~ (por) оббжнювати, прйстрас- но любйти; дуже хотіти; hacerse el ~ при- кйнутися мбртвим; прикйнутися дернем; el alhoyo, у el vivo, al bollo як з очбй, так і з думки
muesca fA. збрубка, збсічка; 2. тех. гніздб; паз; 3. виріз, відмітина (на вусі тварини) muestra fA. вйвіска (на дверях магазин/)', Розпізнавбльний знак; 2. зразбк; ~s de nuevas mercancías зразкй новйх TOBápie; "■е de vino прбба винб (у пробірці)', 3. модель, шаблбн; - de ensayo дбелідний зразбк; - tipo еталбн, стандбрт; 4. фабрична мбрка, клеймб (на тканині) 5. вйп- Равка, постбва, манбра тримбтися; 6. ци- ферблбт (годинника) 7. прбяв, знак; оз- нака; дбказ; hacer~(de) проявйти, вйяви- (tomИразити; військбгляд; pasar ~ пбт ^ в^ськ- провбдити бгляд; огля- Ьоїл’ ПІДДав^ти бглядові; para ~ basta un 3nn?ni Р?Г ,а ~ se conoce el І mués* пізна*>ть і сукнб miiA?. г?г*° ^зразкй; колбкція зразків muflí?*!? ^вйкидень
mjñiyаргодив- mofllr
muaa^/77^' mus*¡nón mu9a f див. mojón11
15 ^пансь
paño за
muga2 f А. нбрест; 2. запліднення ікри (у риб)
mugar viметбти ікру, нерестйтися mugido m мукання (корови) mugir vi А. мукати (про корову)\ 2. ревтй (від гніву) 3. ревіти (про море) вйти, за- вивбти (про вітер)
mugre /"масні плями, бруд (на одязі) mugriento adj маснйй, в жйрних плймах; бруднйй
mugrón m А. пбросток, ростбк; 2. сад. відебдок, відгілок (виноградноїлози) mugroso adj див. mugriento muguete m бот. конвблія muharra їдив. moharra muir * vtfi. Ам. доїти
mujer f 1. жінка; ~ casada заміжня жінка; 2. дружйна; tomar ~ взйти за дружйну, одружитися; ~ pública (mundana, perdida, del arte, del partido, de la vida airada, de mala vida, de mal vivir, de punto) проститутка, публічна (продбжна) жінка; ~ de digo у hago рішуча жінка; (muy) ~ de su casa хорбша господйня; ~ de gobierno еконбмка
mujerear vi діал. залицятися до жінбк, волочйтися за жінкбми mujerengo adj А. діал. жінбчний, жінкопо- дібний; 2. Л. Ам. див. mujeriego 1,2 mujerero adj Ам. див. mujeriego 1, 2 mujeriego 1. adj див. mujeril; 2. жінколюбний; 2. /77 жінколіЬб, ловелбе; бабій, баболюб; 3. жінкй, жінбцтво; жінбче това- рйство; a la -a, a ~as Joc. adv. по-жінб- чому, в дбмському сідлі (сидіти на коні) mujeril adj А. жінбчий, властйвий жінці; 2. жінбчний, жінкоподібний mujerío тдив. mujeriego 2 mujerona f A. aum. de mujer; 2. здорбва висбка жінка; бабйще, баббра muía fA. ебмка мула, мулйця; 2. Л. Ам. див. mulata; 3. Л. Ам. подушечка, підклбдка;
4. Л. Ам. пустб (несерйбзна) людйна; 5. Л. Ам. неходовйй товар; 6. Л. Ам. обмбн, шахрбйство; 7. діап. сором’язлйвість; сб- ром; 8. діал. курйльна люлька (залізна, з дерев’яним мундштуком)', 9. діал. пийтика; echar la ~ Л. Ам. сварйтися, лбятися; розпустити язикб; hacer la ~ байдикувбти, ббйдики бити; ir en la ~ de San Francisco ітй пішки, їхати одинбдцятим нбмером; írsele a uno la ~ виббвкувати; прогово- рйтися
mulada їдив. muletada muladar m купа гнбю, гнойрка; сміттбва йма; смітнйк
mulante тдив. mulatero 2 mular adinкйй стосується мула mulata /мулбтка
mulatería /квартбл, засблений мулбтами mulatero т 1. якйй даб внайм мулів; 2. по- гбнич мулів
mulato 1. ^'властивий мулбту; 2. смаглявий; 3. /77 мулбт
mulé: dar ~ арго прикінчйти, прибйти muleles трідіал. мбтлох mulengo adj, тдіал. див. mulato mulero 1. adjЛ. Ам.див. mular; 2. брехливий, нещйрий; 3. хвастлйвий; 4. т погб- нич мулів; 5. діал. батіг muleta /і. мйлиця; 2. тавр, мулбта; 3. під- трймка, опбра; 4. легкб закуска; tener ~s б^ти загальновідбмим (банбльним) muletada /"табун мулів muletero тдив. mulatero muletilla ЇА.див. muleta 2; 2. ґудзик; 3. тро- стйна, пбличка; 4. словб, які засмічують чиюсь мбву; словб-паразйти; прйказки, примбвки
muletillero /77 людйна, якб чбсто вживбє в мбві словб-паразйти muliebridad Лкінбчність
mulita f Ам. зоол. броненбсець ірізновид) mulo /77 мул
multa /"штраф; imponer una - наклбети штраф, оштрафувбти multar у/штрафувбти multicelular adj біол. багатоклітйнний multicolor яс/багатокблірний; різнокольо- рбвий, різноббрвний
multicopista т мнбжильний апарбт, ко- піювбльно-мнбжильна машина multiforme adj різноманітний multilateral ас/багатосторбнній (про договір)
multilátero adj мат. багатосторбнній multimillonario m мультимільйонбр multinacional ас/багатонаціонбльний multípara ^'багатодітна (про матір) múltiple adj 1. багатогрбнний, багатоликий; складнйй; 2. різний, різноманітний, вейкий; 3. мат. крбтний; número ~ de dos числб, крбтне двом multiplicable adj помнбжений multiplicación fA. мнбження, примноження; збільшення; розмнбження; 2. мат. мнбження (дігі)', tabla de ~ таблйця мнбження multiplicador /771. помнбжувач, мнбжильний прйстрій; 2. мат. мнбжник multiplicando m мат. мнбжене multiplicar 1. vt (vi) помнбжувати(ся), збільшувати(ся); розмнбжувати(ся); ~ un documento розмнбжити документ; ~ las fuerzas примнбжити ейли; 2. мат. мнбжи- ти; tabla de ~ таблйця мнбження; ~ 2 por З помнбжити 2 на 3; 3. vi ростй, збільшуватися; ~se домагбтися, прбгнути multiplicativo adj А. примнбжуючий; 2. див. múltiplo 1
multíplice adj див. múltiple multiplicidad f 1. числбнність, множинність; 2. див. multitud 1 múltiplo мат. 1. adj крбтний; 2. m крбтне числб; mínimo común ~ наймбнше загб- льне крбтне
multitud fA. ббзліч, мбса; 2. нбтовп, юрбб multitudinario adjмбсовий mullicar vt діал. див. mullir1 З mullida /лідстйлка (ухліві) mullido /77 матерібл для набивбння мат- рбців (крісел)
mullir*1 vtA. робйти м’якйм, пом’йкшувати; збивбти (подушку); 2. створювати умбви, готувбти ґрунт; 3. рихлйти, розрихлйти, розпушувати (ґрунт); обкбпувати (рослй- ни); mullírselas a uno побйти, нам’йти ббки
mullir*2 гідив. muñir mullo тАм. А. скгтянб намйсго; 2. намистйна mundanal adj див. mundano mundanesca fA. світські люди, світ; 2. світські звйчаї
mundanidad fA. світськість; 2. світське життй
mundanismo /771. світськість; 2 .див. mundialismo
mundano adj А. земнйй; мирськйй (ісг.); amor ~ земнб люббв; 2. суєтний; 3. світський; великосвітський (іст.) un hombre - світська людйна; 4.: ~а публічна, продбжна (про жінку)
mundial adj А. світовйй; всесвітній; guerra ~ світовб війнб; 2. іст. див. mundano; Ь.діал. дивовйжний, пбнад всяку похвалу mundialismo m космополітйзм mundicia /"чистотб, охбйність mundificación /"очйщення, чйстка; санб- ція (рани)
mundificar і^чйстити, очищбти; санувбти (рану) mundillo m А. сушйлка; грілка (для ліжкау, 2. болванка (для плетіння мережив) 3. бот. бузина
mundo /771. світ, всбсвіт, кбсмос; ~ mayor макрокбсм; - menor мікрокбсм; 2. земнб
‘Ко-український словник
437
mundología
куля, ЗемлЯ; partes del ~ частини світу, материкй; - antiguo Старйй світ; Nuevo Mundo Новий світ; viaje alrededor del ~ навколосвітня пбдорож; dar la vuelta al ~ об’їхати весь світ; 3. людство, ліЬди, рід людськйй; medio - ббзліч людбй (нарсуду), юрбй; todo el - весь світ; все; contar a todo el ~ розказбти всім (всьбму світові); 4. суспільство, середбвище, отбчен- ня; - capitalista капіталістйчний світ; ~ científico наукбвий світ; ~ socialista світ соціалізму; 5. світське життЯ; dejar el ~, retirarse del ~ покинути світ; entrar en el - поч0ти з’являтися в товарйстві; 6. велй- ка скриня; 7. арго лицб, мбрда, пйка; 8. див. mundillo 3; el otro ~ той світ; este ~ у el otro все на світі; все, що хбчеш; desde que el ~ es ~ зі ствбрення світу; por nada del ~ ні за що; echar al - народйти, привестй на світ; вйробити, вйготовити; echar del ~ a uno вйгнати, ізолювбти від суспільства; echarse al - марнувбти життЯ; 9. пітй по рукбх (прожінк^у, morir al ~ відмбвитися від мирськйх благ; збживо поховбти ce6é; no ser de este ~ бути не від світу сьогб; pasar a mejor ~ пітй в інший світ; ponerse el ~ por montera ігно- рувбти дУмку інших; плювбти на всіх і вся; rodar rodar por el ~ мандрувбти, ходй- ти по білому світу; salir de este ~ помбр- ти, пітй в інший світ; tener (mucho) - бу- вбти в бувбльцях, пройтй вогбнь і вбду; venir al - з’явйтися на світ, народйтися; anda (está) el ~ al revés світ перевернувся, все пішлб догори ^ном; dio el ~ un estallido Hacráe кінбць світу; hay ~ nuevo є новйни; ¿qué ~ corre? що новбго?, які . новйни?
mundología /"знання світу (людбй) mundonón тдіал. ббзліч, тьма Imunición f 1. (municiones de guerra) військ, боєприпбси; 2. мислйвський дріб (шріт); 3. рушнйчний зарЯд; municiones de boca військ, провібнт, продовбльство (для війська); фураж; de ~ солдбтський; казбнний (про пайок, обмундирування), 6. зрбблении пбспіхом (нашвидкуруч) municionamiento т військ, забезпбчення (постаЧбння) брмії (боєприпасами, про- довольством, фуражем) municionar vt військ, забезпбчувати (постачбти) брмію (боєприпасами, продовольством, фуражем) municionera їдіал. сумка для дрббу municionero /77 інтендбнт municipal 1. adj міськйй, муніципбльний;
2. /77 солдбт муніципбльної гвбрдії; 3. діал. муніципбльнии радник municipalidad тдив. municipio 2 municipalización /муніципалізбція municipio /771. іст. муніцйпій; 2. муніципа- літбт, міськб (сільськб) самоуправління;
3. муніципбльна рбда; 4. теритбрія, керб- вана муніципбльною рбдою
munido adj Ам. укріплений, захйщений; безпбчний (про місце) munificencia f 1. великодушність, щбд- рість; 2. лібербльність, терпймість munífico adj 1. великодушний, щбдрий; 2. лібербльний, терпймий munitoria f військ, фортифікбція munúsculo /77 іст. невелйкий (скрбмний) подарунок
muñeca ЛІ. зап’Ястя; 2. лЯлька; 3. жінбчий манекбн; 4. мішбчок, торбйнка (з якимось зілляту, 5. тампбн; 6. див. mojón11; 7. вертуха, вітрогбнка, шелйхвістка; лйлька; menear las ~s енергійно (спрйтно) пра- цювбти
muñeco /771. лЯлька (хлопчика)', 2. вітро- гбн, шелихвіст; tener ~s en la cabeza бути занбдто висбкої думки про cé6e
muñequera f 1. іст. див. manilla1 1; 2. ре-
мінбць (для ручного годинника) muñequería f 1. надмірність у прикрбсах (на сукніу, мішурб; 2. Л. Ам. магазйн ля- льбк; 3. /7. Ам. ббзліч ляльбк muñidor /77 1. монастйрський служка;
2. ділбк; спрйтник; 3. інтригбн
muñir* vt 1. скликати; 2. влаштбвувати, залбгоджувати
muñón /771. кукса; 2. анат. дельтовйдний м’яз; 3. тех. цбпфа muquir vt арго юти, шбмати murajes mpi бот. куряча сліпотб mural adj стіннйй, настінний; periódico ~ стінгазбта; pintura ~ стіннйй рбзпис muralista com. худбжни|к, -ця по настінному живбпису (по фресках) muralla ЛІ. фортбчна стінб; ~ del Kremlin Кремлівська стінб; 2. діал. стінб (кімнати)',
3. Л. Ам. дім без вікон на вулицю murar1 обнбсити стінами (місто, фортецю, територію)
murar і//полювбти на мишбй, ловйти ми- шбй (про кішку?)
murceguillo тдив. murciélago murceo /77 арго cáno, жир (свинячий) murciano 1. adj якйй стосується Мурсії; 2. /77 жйтель (урбдженець) мурсії murciar vtap/OKpácjn murciélago т зоол. кажбн murecillo тдив. músculo murena Удив. morena1 murga1 /вйжимка з олйвок murga2 /'мандрівні музикбнти; dar ~ на- бридбти, надокучбти muriato тхім. солянокисла сіль múrice /771. іхт. багрйнка (молюсіУу, 2. поет. пурпур, пурпурний (пурпурбвий)кблір múridos mpi зоол. мишйні murmujear уі(\гі)див. murmurar murmullar vi див. murmurar murmullo m 1. дзюрчбння; 2. шблест; 3. шб- піт; бурмотіння; 4. нашіптування, шушукання murmuración /'злослів’я, пересуди murmurador 1. adj дзюркітлйвий; 2. ше- лестлйвий, шелесткйй; 3. якйй бурмбче;
4. нашіптувальний; 5. /77 буркун, буркотун;
6. /77 наклбпник, пліткбр
murmurar и/1. дзюрчбти (проводку, 2. ше- лестіти[пролистя, вітер), 3. (vt)шепотіти; бурмотіти, цідйти крізь зуби; 4. (^нашіптувати; злослбвити murmurio тдив. murmullo muro /771. огорбжа, паркбн; 2. стінб; - exterior збвнішня стінб; ~ intermedio внутрішня стінб; 3. арго щит; por el ~ se saca la villa по нйтці po клубкб дійдбш murria f 1.пригніченість; 2. погбний нбст- рій.туга. нудьгб murriña1 У діал. див. morriña murriña2 fJi. Ам. 1. нечиспготб, бруд; 2. бруднб білизна
murrio(so) а^'похмурий; пригнічений murro тдіал. невдовблена міна murrungo тдіал. див. morrongo murruñoso adj діал. малбнький, дрібнйй, манюній
murta /і. бот. мирт; 2 .див. murtón; 3. арго маслйна
murtal m, murtela, murtera f плантбція мйртових дербв murtón /77 плід мйрта murucuca, murucuyá f бот. пасифлбра, мучениця
murueco тдив. morueco
mus /77 мус (картярська гра)', no hay ~ щб
чого!, ні зб що!
musa ñ. міф. муза; 2. муза, натхнбння; 3. поетична твбрчіспгь, муза; 4. побзія; la ~ española іспанська побзія; entender la ~ de uno знбти чиТсь нбміри; le sopló la ~ йогб навідала муза; йому пощастйло (у грі)
musaraña М. див. musgaño; 2. комбха комбшка; тварйнка; 3. опудало (про лкз дину?)', 4. тумбн пбред очйма; mirar a las ~s, pensar en las ~s відволікбтися, витб ти в хмбрах
muscaria, muscícapa У див. moscareta muscívoro adj зоол. якйй харчується мухами
musco1 тдив. musgo1 musco21. ас/тбмно-корйчневий; 2. т іст. мускус
muscovita ímíh. мусковіт musculación f 1. робота м’Язів; 2. діал див. musculatura
musculado adj діал. див. musculoso 2 muscular adj мускульний, м’Язовий musculatura /'мускулатура músculo m анат. мускул, м’яз musculoso adj\. м’язовйй; 2. мускулястий muselina /'муслін (тканина) museo /77 музбй
museta Умуз. волйнка (різновид) musgaño m зоол. землерййка musgo1 /77 бот. мох; - marino морськйй (корбловий) мох musgo2 adj див. musco21 musgoso ¿¿¡гпорбслий мбхом música /1. музика; ~ de cámara кбмерна музика; ~ instrumental інструментбльна (оркестрбва) музика; caja de ~ музйчна скрйнька; poner (en) ~ переклбсти на музику; 2. музикбнти; оркбстр; 3. (libro de ~) нбти; 4. неприбмний шум; ~ celestial рбйська (божбственна) музика; красйві словб; пусті обіцянки; ~ papayera (ratonera) діал. погбна музика, какофбнія; dar ~ a un sordo мбрно намагбтися переко- нбти; витрачбти пброх намбрно; ir la ~ por dentro прихбвувати свої почуттЯ (пе- реживбння); no entender la ~ прикинутися глухйм; ¡con buena ~ se viene! щб чого захотів!, тримбй кишбню ширше!; соп Іа~ a otra parte ідй; скбтертю дорога! musicable adj якйй мбжна поклбсти на музику
musical adj музйчний musicalidad /'музикбльність musicante тдіал. див. músico 2 music-hall т мюзік-хол músico 1. зс/музикбльний; 2. /77музикбнт; 3. діал. любйтель вйпити; пиЯк; 4. діал. святбнник, лицемір; 5. Л. Ам. погбний наїзник
musicógrafo т музйчний крйтик musicología /‘музикознбвство musicologista com., musicólogo т музи- кознбвець
musicómano тдив. melómano musido adjAji. див. mohoso musiquero 1. adj діал. набрйдливий, нас- тйрливий; 2. /77 полйця для нот; 2. діал. музикбнт
musirse діал. укривбтися пліснявою, пліснявіти
musitación /'бурмотіння; шбпіт musitar vi див. murmurar З muslime adj, тдив. musulmán ( muslímico до/мусульмбнський muslo /77 стегнб musmón /77 зоол. муфлбн musolina Л/Z Ам. див. muselina mustang(o) тАм. зоол. мустбнг ¡mustel />7tei7 геть!, пішбв!; тпрусь! mustela f зоол. 1. лбска; 2. акула (різновид)
mustiarse див. marchitarse mustio adj 1. меланхолійний, печбльнии, сумнйй; 2. зів’Ялий, в’Ялий (про квіти, ли& тя)\ 3. Л. Ам. лицемірний, святбнницькии musulmán, musulmana 1. ас/мусульмбн- ський; 2. т, /мусульмбнин, -ка muta /згрбя мислйвських соббк
438
muzo
mutabilidad /мінлйвість, непостійність
mutable ad/див. mudable
mutación n. див. muda 1; 2. театр, зміна
декор0цій; 3. мінлйвість погбди; 4. біол.
мутйція
mutilación f 1. призвбдення до каліцтва; каліцтво; 2. викривлення, зббчення mutilado 1. adj скалічений; 2. m каліка; ~ de guerra інвалід війнй mutilamiento тдив. mutilación mutilar rf1. калічити, спотвбрювати; 2. викривляти, перекручувати; ~ la lengua калічити мбву
mutis /77 театр, відхід (зі сценгі)\ hacer ~ мовчбти
mutismo /77 мовчбння mutual adj див. mutuo 1 mutualidad /і. взабмність; 2. спілка (група) взаємодопомбги mutuante com. позикодбвець mutuario, mutuatario /77якйй 6epé rpórni в борг
mutu«o 1. а^'взабмний, обопільний; ayuda ~а взабмна допомбга, взаемодопо- мбга; comprensión ~а взаєморозуміння; 2. /77п0зика, борг
muy adv {вжив, перед прикм., присп. і ад активованими іменниками) дуже, eé- льми, вкрай; ~ alto дуже висбкий; ~ tarde д^же пізно; ~ mujer de su casa дУже xo- póuia господиня; ~ coqueta велйка ко- кбтка
muza fpian. кішка muzárabe adj, тдив. mozárabe muzo тдіал. кіт
439
N
N, n f 16-а літера іспанського алфавіту éne na1 pron indetpHB. nada 1 ¡nar inten Л. Ам. (вираз здивування і досадні) тьху!, ах!, ах так!
haba /1. бруква; 2. турнбпс, KopMoeá ріпа nabab, nababo m 1. іст. наббб; 2. наббб (англієць, який розбагатів в Індії)', 3. ба- rá4, наббб
nabal, nabar 1. adj ріповий, ріпний; 2. m ріпове пбле, грудки з ріпою і nabato m арго хреббт nabería /і. збірн. ріпа; 2. тушкбвана ріпа, ріпове пюрб
'nabicol /77 польовб капуста, бруква nabiforme adj див. napiforme nabina /насіння ріпи
nabiza /1. (рі) молодб зблень ріпи; 2. мо- лодб бруква(/гор/>/ь)
nabo /771. ріпа; 2. коренеплід; 3. ріпиця (хвоста)] 4. буд. стбржень, стрйжень; стбв- бур; 5. мор. щбгла; 6. Л. Ам. бот. опунція; arráncate, nabo «ріпка» (дитяча гра) nabocol тдіал. див. naba naborí сот. іст. наборі (індіанець-слуга) naboría /1. іст. призначення індібнців в особисті слуги до іспбнських завойбвни- ків; 2. див. naborí
nácar /77, nácara f іст.; діал. перламутр nacarado adj 1. прикрбшений (інкрустований) перламутром; 2. перламутровий (про колір), якйи переливбється (міниться) перламутром nacáreo adj див. nacarino ¡nacarilei interjдіал. нічбго подібного! nacarino adj 1. перламутровий; 2. див. nacarado 2
nacarón m низькосбртний перламутр nacascalote, nacascol(o) m Ам. діві-діві
nacatamal m Л. Ам. пиріг з кукурудзяного бброшна з гбстрою м’яснбю начинкою nacatete, nacatón тЛ. Ам. неопбрене курчб nacedera /Л\ Ам% живопліт nacedero /771. місце нарбдження, колиска; 2. кбрінь, першопричйна, витоки nacencia /1. іст.див. nacimiento 1,2; 2. пухлина, затвердіння; 3. діал. молоднЯк nacer* vi 1. нарбджуватися, з’являтися на світ; 2. похбдити, вести свій рід (своб по- хбдження); 3. (a, para) бути нарбдженим (для), мбти прирбдні здібності (нбхили);
nació para pintor він прирбджений ху- дбжник; 4. проростбти (про насіннії)] схб- дити (про посіви); з’являтися (про листії)',
5. BnpocráTH (про шерсть, пір’я}, 6. ви- тікбти, брбти почбток (проріки), починбти- ся (про дороги) з’являтися, виникбти, за- рбджуватися (про думку, почуттії) 7. схб- дити; похбдити; 8. випливбти; 9. схбдити, з’являтися на горизбнті (про світило)', ~se 1. проростбти, пускбти пбростки; 2. розпб- рюватися, розхбдитися, розповзбтися (про шов)
nacida fpne. nacencia nacido 1. яо/нарбджений; recién ~ ново- нарбджений; 2. якйй випливбє; порбдже- ний; 3. існуючий, живйй; todo ser ~ всЯка живб істбта; 4. прирбджений; нарбдже- ний (для); 5. т(рі) людство, ліЬди; 6. див. nacencia 2; 7. розрив по шву; розпбротий шов; bien(mal) - благорбдного (низькбго, тбмного) похбдження; з хорбшоі (погбної) сім’ї; (не)вйхований; venir como ~ сбме підійти, якрбз підійти
naciente 1. adj*кйй зарбджується, якйй з'являється; el sol ~ сбнце на сх0ді; 2. т схід (частина світу/)', 3. (рі) Л. Ам. вйтік, верхів'я (рікії)
nacimiento m 1. нарбждення, поЯва на світ; de ~ врбджений, від нарбдження (про дефект, вад/)\ ciego de ~ сліпйй від нарбдження; madrileño de ~ урбдженець Мадрйда; 2. похбдження; 3. похбдження, почбток; dar ~ a una cosa створйти (по- родйти); 4. проростбння (насіннії)', поЯва (паростків, листя); 5. верхів’я, вйтік (рікії)',
6. оснбва (стовбура) 7. рел. нарбдження Христб; 8. джерелб
nación 1. /нбція; націонбльність; 2. дер- жбва, країна; 3. нарбд, плбм’я; 4. див. nacimiento 1; 5. Ам. індібнці, які говбрять однібю мбвою; індібнське плбм’я; 6. m іст.; діал. інозбмець, інорбдець nacional 1. adj націонбльний; нарбдний; educación ~ нарбдна освіта; fiesta ~ на- ціонбльне свЯто; 2. держбвний; вітчизняний; bienes ~es держбвне майнб; colores ~es кольори держбвного прбпора; de fabricación ~ вітчизняного виробнйцтва; 3. /77 співвітчйзник; 4. іст. член нарбдної міліції (в ІспаніїХ/Х ст.)\ 5. солдбт фран- кістської брмГі; фашйст (в Іспанії)
nacionalidad /1. націонбльність; español de ~, de ~ española іспбнець за націонб- льністю; 2. громадянство, підданство nacionalismo m націоналізм nacionalista 1. adj нацюналісгйчний; 2. com. націоналіст,-ка
nacionalización /1. націоналізбція; ~ de la tierra націоналізбція землі; 2. див. naturalización
nacionalizar vt\. (vi) див. naturalizar(se); 2. націоналізувбтися
nacional-liberador adj націонбльно- визвольний
nacionalmente adv за націонбльним звичаєм, за нарбдною традйцією nacionalsindicalismo m політ, націонбл- синдикалізм (доктрина іспанських фалангістів)
nacionalsocialismo m політ, націонбл-со- ціалізм, нацйзм (доктрина німецьких фашистіії)
nacionalsocialista 1. adj націонбл-соціа- лістський, нацистський; 2. сот. націо- нбл-соціаліст, -ка, нацйст, -ка naco 1. adj Л. Ам. боягузливий; 2. тАм. згбрнутий тютюнбвий листбк; 3. Л. Ам. перелЯк; страх
nacuma fAM. накума (пальма, з листя якої роблять сомбреро) nacundá íAm. накунда (нічний птаії) nach*o 1. adj діал. кирпбтий; 2.: ~as f P¡ аргоукхс
nada 1. pron indetH\u\ó, нічбго; - de particular нічбго особлйвого; - de eso нічбго подібного; él no tiene - que perder йому немб чогб втрачбти; esto no vale (no sirve) para - це нікуди не годйться; 2. (у питанні без заперечений) щось, що-нббудь; ¿has visto ~ igual? ти ббчив щось подібне?; 3. adv (у запереч, конструкціях) збвсім; él no es ~ vago він збвсім не лбдар; по me gusta ~ esta poesía мені збвсім не подбоається цей вірш; 4. /ніщо, небуттЯ; reducir a la - звестй ні нб що; sacar de la - вйвести в ліЬди; 5. дрібнйця; a cada - Ам. щохвилйни; на кбжному крбці; antes de ~ перш за все; casi - ДУ*6 мбло; ледь-лбдь; como si ~ лбгко і просто; як і не бувбло; con (casi) - ще трОхи,
і..., ось-ось; contra ~ діал. мбрно, даремно; de - немб зб що; не вбрто дЯкувати,
440
narigudo
0 незначний, дріб’язкбвий, нічбго не вартий; en - loe. adv. ледь не, мбйже не; ~ de... (виражає заборонУ): \~ de excusas! ніяких відмбвок!; ¡~ de marcharte ahora! i не думай 3ápa3 піти!; - más я закінчив, я все CKa3áB (заключні слова)\ тільки, всьо- г6 лишб; tengo - más siete pesetas у MéHe лишбг сім necéi; лбдве, щбйно, як тільки; не більше, не більш; - menos que не що інше (не хто інший), як; para ~ napéMHO, MápHo; por - ні 3á що; por - del inundo ні за що на світі; чбрез дрібнйці, Ч0рез кбжну дрібницю; задармб, безплбт- но, безкоштовно; за ббзцінь, на дурнйчку; Л. Ам. HeMá 3á що (відповідь на подяк/)] dejar sin ~ розорйти, залишити без копійки;іа№ es ~!, ¡ahí que no es ~¡ нічбго собі дрібнйця!, хорбша дрібнйця!; no es ~ дрібнйці, нічбго страшнбго (серйбзного); не турбуйтеся; нічбго (відповідь на вибаченні)
nadada fAM. 1. плбвання; заплйв; 2. дис- тбнція заплйву; відстань, подблана уплбв nadadera f(pt) пузйр, кбрковий пбяс (для плавання)
nadadero т 1. плбвальний басбйн; 2. місце, зручнб для плбвання nadador 1. а^’плбваючий; 2. /77плавбць; 3. діал. поплавбк, буй (на сітях) nadadora /плавчйха nadadura ficr. плбвання Nadal m іст. рел. Різдвб nadante adj плавучий nadar 1. viплбвати, пливтй; - de espaldas плбвати на спині; 2. тримбтися на повбрх- ні, не тонути; 3. (en) купбтися, потопбти (в розкошах); 4. тонути, потопбти (в широкому одязі)\ en estos zapatos voynadan- do ці ту^флі на мбне завелйкі; 5. vt діал. KynáTH
nadería /дрібнйця
nadie 1. pron />7flfe/HixTÓ; жбдна людйна; 2. /л (don ~) нікчбма, ніхтб; пішбк, нуль nadilla 1. pron indat анічогісінько; 2. m нікчбма; дрібнбта (про людину nadir /77 астр. надйр
nadita f діал., naditica f Ам. ледь-лбдь, трішки, трішечки nado1 іст. р. ігг. de nacer nado m: а - loe. adv. ynnáe nafa f діал.: agua de - туалбтна водб (з квітів помаранчевого дерева) nafrar vtfi. Ам. натирбти (про ярмо, хомут) nafta /1. нбфта; 2. Ам. бензйн naftalina /нафталін naftamina fcpapM. уротропін naga f див. narra nagua f(pt) нижня спіднйця nagual 1. míi. Ам. чаклун, чародій; 2. діал. улюбленець, нерозлучний супутник (про тварин^); 3. ffi. Ам. непрбвда; брехня nagualear viЛ. Ам. 1. розкбзувати небилй- Щ; орехбти; 2. тинЯтися (гулйти) ночбми nagualizar и/77. Ам. займбтися крадіжками náguatl тдив. náhuatl naguat(l) ato adj, тЛ. Ам.див. nahuatlato nfflÜaí,e rtJWB. nahuatle 1 nagüela /іст. хйжа, халупа
na2r?.!? fАм‘ K0PÓTKa СПІДНЙЦЯ
nfSí; n Д,ал‘ ^‘жінкоподібний; якйй оаоився; 2. /77жінкоподібний чоловік; 6á-
пі№хЧоловіка)
nvufí* ™ наУатль (мова індіанців у доко-
náhliaíl *,с,пиугч0
Havá ato adj стосується мбв МАвіТЛЬ’ m індібнець, якйй говбрит
naSiHayáTílb
VáTnf-o ' «У ЯКЙЙ стосується М0ВИ Н£ Іплеиіи У ДИВ' náhuatl; 3. р/ наубтз аЦттЩИИ 001039 ЯДР° якого складал
naiboa fp¡an. сік іЬки
naide pron ілРеідив. nadie 1
naife /771. алмбз чистої водй; 2. Ам. ніж
nailon /77 нейлбн
naipada /діал. партія, кін (в картярській грі)
naipe /771. кбрта (гральна)] florear el - на- нбсити крап на кбрти; acudir el ~ ітй (про хорошу карту] cortar el - побйти (покрй-
ор<
ти) кбрту; peinar los ~s тасувбти колбду, з’єднуючи вбрхню і нйжню кбрти; підтасб- вувати кбрти; 2. колбда карт; dar bien (mal) el - щастйти (не щастйти) у грі; щас- тйти (не щастйти) в житті; dar el - a uno para una cosa мбти здібності (талбнт) до; estar como el - бути худйм як тйчка; бути затЯганим (зім'ятим, жований) naipesco adj картярський naitica fflian. див. nadita naja1 /кббра, очковб змій naja2 / salir de ~ змивбтися, ушивбтися najarse змивбтися, ушивбтися ¡najencia! //7&/7дрл9забирбйся!, геть! nal тЛ. Ам. (рі) пбсо nalga f(pi) сіднйці
nalgada /1. бкорок, окіст; 2. удбр збдом;
3. шльопанбць; копнЯк під зад nalgar яс/сіднйчний nalgatorio /77задбк, пбпка
nalgón adj Ам., nalgudo adj задбетий, товстозбдий
nalgueada íAm. пошльбпування по збду nalguear vi 1. вихлЯти збдом (при ходьбі)] 2. Ам. шльбпати; давбти копняків nalgueo тАм.див. nalgueada nalguiento adj діал. див. nalgudo nalguiseco adjÁM. сухорлявий nambí adj діал. з опущеними вухами (про коня)
nambimba / Л. Ам. намбімба (пінистий напій з кукурудзи, меду, какао і перцю) nambira f, nambiro m Л. Ам. посудина з гарбузб
nampe m діал. метблик папа1 /1. іст. заміжня жінка; матрбна; 2. бабуся, бабуня; 3. колискбва пісня; 4. кон- вбрт (для грудних дітей)] 5. Л. Ам. нЯня; го- дувбльниця; 6. Ам. мама; tras la ~ va la hya y el poncho que las cobija Л. Ам. йол nana'
біль (удітей) nanacate míi. Ам. гриб nanacho adj діал. однбковий, пбрний nananche, nance m діал. бот. нбнче; а pepena nance Л. Ам. на чотирьбх nancear 1. vi діал. брбти; взйти; 2. \гіЛ. Ам. збирбти, підбирбти (з землі) зрілі йгоди нбнче; eso es como ir а - Л. Ам. це не роббта, а самб задовблення nancer m діал. див. nance nandú торн. нанду, америкбнський стрбус nanear vi ходйти перевбльцем (по-качи- йому
nango 1. adjЛ. Ам. приїхщжий, прййшлий; 2. дурнйй, безглуздий; 3. т прибулець;
4. нездбра
nanismo т анат., мед. кбрликовий зріст, нанізм
nanita fдіал. бабуся, бабуня
nano adj іст.; діал. кбрлик
nanósomo ¿¿з/низькорбслий (про людину
nanoya fflian. бабуся
nanquín /77нбнка (бавовняна тканина)
nansa /1. див. nasa; 2. садбк, ставбк (для
розведення риби)
nansú /77, nanzú тдіал. нансук (білизняна тканина)
nao /1. див. nave; 2. іст. нбо (чотирищо- глове судно)
naonato adj нарбджений на кораблі пара /1. арго див. nalga; 2. Ам. підзбмні вбди
¡луко від йблуні недалбко пбдає
па2 Л. Ам. 1. interj бо-бб; 2. /хворбба;
napalm m напблм napango гпАм. метйс nape тдіал. рачбк (для наживки) napea /лісовб німфа napelo /77 бот. аконіт, вбвчий кбрінь napias /р/ніс (людини) napiforme adj ріпоподібний, якйй мбє фбрму ріпи
napoleón /77наполебн (старовинна срібна монета)
napoleónico яс/наполебнівський napolitano яс/неаполітбнський, якйй стосується м. Небполя
naque /77 іст. пбра бродйчих комедібнтів (клоунів)
naqueracuza /нарбдна пісня naquerar и/аргодопйтувати, випйтувати naranja /1. апельейн; ~ agria грейпфрут; ~ dulce (sangrina), - de sangre апельейн- корольбк; - mandarina (tangerina) ман- дарйн; de color ~ орбнжевого кбльору; 2. Л. Ам. грейпфрут; media ~ (найкрбща) половйна (про дружинУ] “друге я ’ (про дружину чи близьку людину ] архіт. купол; ¡~-s!, i~s chinas!, ¡~s de la China! оцб так!, отакбї!, невжб?, чорт забирбй!; як би не так!, нічбго подібного!, дзуськи!, отб ще!; no se ha de exprimir tanto la ~ que amargue el zumo знай міру! naranjada / 1. оранжбд, апельейновий напій; 2. грубість, груба вйхватка, неприс- тбйність
naranjado adj орбнжевий, апельейновий (про колір)
naranjal m 1. апельейновий гай; 2. діал. апельейнове дбрево
naranjera / мушкетбн (крупнокаліберна рушниця)
naranjero 1. adj апельейновий, апельейн- ний; 2. крупнокаліберний (про рушницю, кулю)] середньокаліберний (про гармату, гарматне ядро)] 3. дібметром у вісімдесят сантимбтрів (про труби)] 4. m торгбвець апельейнами, продавбць апельейнів;
5. апельейнове дбрево; 6. військ, автомбт naranjilla /дрібнйи зеленкувбтий апельейн (який іде на консерви) naranjillada /дол. напій з дрібнйх апельейнів, оранжбд
naranjo m1. апельейнове дбрево; 2. невіглас, ббвдур, пень
narcisismo m 1. самозакбханість, само- милувбння; 2. мед. нарцисйзм narciso1 /77 бот. 1. нарцйс; 2. Л. Ам. оле- ^ндр
narciso /77 нарцйс, самозакбхана людйна narcomanía /наркомбнія narcosis /наркбз
narcótico 1. ао/наркотичний; 2. /77наркб- тик
narcotismo /771. наркотйчний стан; забут- тЯ, одуріння; 2. мед. дія наркбзу; - de los negros ебнна хворбба narcotizar мед. наркотизувбти, підда- вбти наркбзу; 2. одурмбнювати nardo /77 бот. 1. нард, тубербза; 2. біловус (златї)
nares fpi арго ніс
nariceado тдіал. див. narigón 2,4 naricear vt\. діал. див. narigonear 1; 2. діал. обнюхувати; 3 .діал. вивідувати, винюхувати naricilla /нбсик
narigada f Л. Ам. 1. понюшка тютюну (та- ббки); 2. діал. дрібка, пучка, щіпка narigón 1. adj див. narigudo 1; 2. т див. narigudo 2; 3. ноейще; бтвір в нбсі (для кільця)] діал. кільцб (для носа) narigonear гідіал. 1. робйти бтвір (в носі тварини; в колоді)] 2. вестй (тварйну) за кільцб в нбсі
narigudo 1. ¿¿У'довгонбсий, носбтий; 2. но- СОВЙДНИЙ; 2. /77НОСбЧ
441
nariguera
nariguera f носова йрикрЯса, серажка, кільц0 (для носа)
narigueta 1. /'носик; 2. сот. діал. див. narigudo 2 naris /’носовйй Отвір
narUz f (рі) ніс (людини, тварині); - aguileña орлйний ніс; ~ chata припліЬс- нутий ніс; ~ perfilada правильний ніс; - respingada (respingona) кирпатий ніс; hablar por las ~ces говорйти в ніс, гун- дбсити; 2. носовйй Отвір; нюх; нюх, чуттЯ; аромОт тонкйх вин; jerez de buena ~ xépec тонкОго аромату; 5. гОстрий вйступ;
6. скобО (дверної, віконної ручки, засувУ)]
7. ніс (судна); хвилеріз; darle a uno en la ~ бйти в ніс (про запах) викликати підОзру, здаватися підозрілим; dejar con tantas -ces провестй, обставити, залйшйти з hócom; hacerle a uno las ~ces побйти; розбйти нОса; hacerse las ~ces отрймати в ніс; зарнЯти невдачі, залйшйтися з hócom; hinchársele las ~ces (llenársele а uno las ~ces de mostaza) злйтися; кипіти; підніматися (про ріку), розбурхатися (про море), meter las -ces en una cosa пхОти нОса; лізти не в своО діло; no ver más allá de sus ~ces не бачити дОлі свогО нОса; tener a uno aparrado (cogido) por las ~ces тримати під каблуком; командувати; tener largas ~ces, tener -ccs de perro perdiguero мати хорОше чуттЯ, мати гОстрий нюх; tener a uno montado en las ~ces, tener hasta las -ces втратити терпіння, бути по гОрло сйтим (витівками, по- ведінкою); torcer las -ces вернути нОса (від), і ч<пуі не бажати (про); |-cesl, ¡qué -ces! чорта лйсого!; якОго біса!; щО чого! narizón 1. adj див. narigudo 1; 2. тдіал. див. narizota
narizota /носйще, носЯра
narizotas 1. fpi носйще, носЯра; 2. сот.
HOCÓ4
narizudo adjAM. див. narigudo І narota їдив. narizota narra їбот. сандалове дЯрево (різновид) narración ЛрОзповідь, Оповідь, перЯказ narrador 1. adj*кйй оповідає; 2. m оповідач
narrar vt розповити, оповідати narrar діал. 1. k/волочйти, тягтй, тягнути по землі; 2. vi ітй юзом narrativa f 1. див. narración; 2. дар оповідача
narrativo, narratorio adi оповіднйй (про стиль, жанр); якйй стосується Оповіді narria1 ЛІ. прйчеп (для перевезення вантажів); 2. товстуха, неповоротко жінка, тумба
narria2 їдіал. див. narizota narro adj Л. Ам. 1. безволосий; 2. без щетйни (про свиню) narvaja f ixr. тріска narval /77 зоол. нарвал narvaso тдіал. кукурудзяна солОма, кормова кукурудза без качанів nasa f 1. вОрша; 2. рибальський кОшик; 3. кОшик (глОчик) для провізії nasal 1. adj носовйй; cavidad ~у fosas ~es носовО порожнйна; 2. лінгв. носовйй, назальний; 3. /77 іст. ніс, козирОк (шолома) nasalidad f лінгв. назОльність, носовйй характер звуку
nasalización fлінгв. назалізація naso /77 носйще, носЯра nasofaríngeo adj мед. носоглотковий nasosinusitis їмед. гайморйт nasudo adj див. narigudo 1 nata f 1. вершки; ~ batida збйті вершкй; 2. пінка; плівка (на рідині); 3. цвіт, вершкй (суспільства); 4. Ам. гірн. шлак; 5. р/збйті вершкй з цукром; 6. рідив. natillas natación /плавання
natal 1. зс/рідний; suelo ~ рідний край, ба- тьківщйна; 2. якйй стосується народження; 3. /77 див. nacimiento; 4. день народження
natalicio 1. adj якйй стосується дня народження; 2. /77 день народження natalidad /народжуваність; рівень народжуваності
natas f рі діал. низькоякісна кОва (в зерна.*)
natátil зс/плавучий, плаваючий natatorio ас/плавальний; vejiga ~а плЯ- вальний міхур (уриб) naterón /77 сир (з відходів при виробництві твердого СИРУ) natillas fpi заварнйй крем natío 1. adj див. nativo 1, 5; 2. m народження, походження; 3. прирОда, властивість; de su - іос. adv. за (своОю) природою
Natividad fpen. РіздвО; різдвЯні свЯта nativo 1. adj природний, натуральний; 2. рідний (про край, землю); 3. зароджений;
4. врОджений, природний; природжений;
5. самородний, природний; ого ~ саморобне зОлото; 6. /77 місцОвий жйтель, тубілець, аборигОн
nato 1. іст. р. ігг. ote nacer; 2. ас/врОджений, природний, природжений; 3. супутній, одночасний (про посаду, званні); el ministro es presidente ~ de Та junta міністр одночасно є і ГОЛОВОЮ хунти natrita f, natrón тхім. сОда, карбонат нЯт- рію
natura ЇЛ.див. naturaleza; 2. діторОдні Органи; 3. іст. вид, різнОвид; 4. муз. мажОрна ráMa; a (de) - іос. adv. прирОдно natural 1. зс/прирОдний, натуральний; gas
- прирОдний газ; flores -es живі квіти; 2. якйй похОдить (з міста); ~ de Málaga уродженець Малаги; 3. натуральний, справжній; seda ~ натуральний шовк; fruta - свіжі фрукти; 4. прирОдний, не- штучний, справжній; risa ~ невймушений сміх; 5. вільний; невймушений, розкутий (про поведінку; 6. природний, природжений; 7. прирОдний, закономірний; нормальний, звичайний; muerte ~ прирОдна смерть; 8. дОбре підроблений, зОвсім як справжній; 9. муз. чйстий, натуральний (про нотУ); 10. /77 натура, характер (люди- ніі); tiene un ~ bondadoso він добрий по натурі; 11. прирОда, інстинкт (тварини)
12. уродженець, коріннйй жйтель; 13. іст. рірна земля (сторона); 14. іст. натураліст; фізик; астрОлог; 15. жив. натура; аі - іос. adv. в натуральному вйгляді, без прикрас; без косматики; у власному соку (про фруктові консерви) quebrarle a uno el ~ переломити, переробити характер; ¡es ~І звичайно!, звісно!, самО собОю! naturaleza Л1. прирОда; 2. натура, характер, нОров; 3. прирОда; сутність; натура; організм; de ~ robusta міцнОЇ статури; de ~ enfermiza хвороблйвий, хирлЯвий; por
- від прирОди; 4. сутність, основна влас- тйвість; 5. походження (за місцем народженні); 6. громадянство; carta de ~ право громадянства (надане іноземцю); 7. рід; характер; 8. жив. натура; ~ muerta натюрморт; 9. іст. влада феодала; ~ humana ліЬдство, людськйй рід
naturalidad f 1. природність, натуральність; 2. свобОда, невймушеність, щирість (поведінкі); 3. звичайність; закономірність; 4. походження (за місцем народженні); 5. громадянство, права громадянства '
naturalismo m 1. літ., мист. натуралізм; реалізм; 2. див. naturismo naturalista 1. adj літ., мист. натуралістйч- ний; реалістичний; 2. якйй стосується
приро/щйчих наук; 2. сот. літ., мист. на туралют, реаліст; 3. природнйчник; нату раліст 1
naturalístico adj мист. натуралістичний1 реалістйчний
naturalización f натуралізація, надання (отрймання) прав громадянства naturalizar vt\. натуралізувати, надавати права громадянства (іноземцю); 2. вводити, прищаплювати (запозичені слова звичаї); 3. акліматизувати (рослини, тва- рий); -se 1. натуралізуватися, приймати підданство, отримувати права громадянства (про іноземця) -se francés прийняти французьке підданство; 2. акліматизуватися (перен.) 3. укорінюватися, прицілюватися, вхОдити в жйттЯ (про запозичені слова, звичаї) naturalmente adv А. прирОдно, натурально; 2. невймушено, прОсто, без сором’яз- лйвості; 3. звичайно, звісно, само собОю naturio adj див. nativo 1у З naturismo m мед. систама лікування природними (натуральними) факторами naufragante adj якйй зазнав кораблет- рОщі
naufragar vi 1. зазнати кораблетрОщі; 2. зазнати невдачі, Kpáxy naufragio m 1. кораблетрОща, корабаль- на аварія; 2. мор. затонулий корабОль (який заважає судноплавству); 3. невдача, крах
náufrago 1. adj потерпілий (у кораблет- рощі); 2. постраткдалий; 3. m потерпілий, постраждОлий; 4. іхт. акула náusea f(jpi) 1. нудОта; 2. огида, гидлйвість nauseabundo adj 1. нудОтний, якйй викликає нудОту; блювОтний; 2. якйй відчуває нудОту; 3. огйдний, мерзОнний nausear vi відчувати нудОту nauseativo, nauseoso adj див. nauseabundo nauta /77 морЯк, морехід náutica /мистецтво мореплавання, навігація
náutico ас/морехідний, навігаційний nautilo /77 іхт. кораблик, бОтик; аргонавт (молюої)
nava /'заболочена долйна, низина navaja /1. навОха (іспанський складений німі); 2. ікло (кабана); 3. жОло (деяких комах); 4. злий язйк; 5. діал. складОний ніж; - cabritera ніж для білування туш; - de afeitar небезпачна брйтва navajada f, navajazo m 1. удар навахою; 2. ножова рана; поріз брйтвою navajear vi 1. бйти навахою; пускати в хід наваху; 2. злословити navajeo m 1. бійка на ножах, різанйна; 2. злослів’я, пересуди navajero m 1. футляр для брйтви; 2. руш- нйк для витирання брйтви; 3. Ам. головоріз, бандйт
navajo /771. калюжа; 2. див. nava nayajón /77 велйкий складЯний ніж, велйка наваха
navajudo абіЛ. Ам. хйтрий, підступний ^ naval adj морськйй, віиськОво-морськйй; флотський; escuela - морська учйлище; fuerzas -es військОво-морські сйли navarro, -а 1. а^навОррський; 2. т, /на- варр|ець, -ка, жйтель, -лька (уродженець, -ка) Наварри
navazo т 1. див. nava; 2. горОд (сад) на приберажних пісках (в Андалузії) nave ЛІ. корабЯль, суднО; вітрйльник; - de carga вантажне суднО; - cósmica (espacial) космічний корабЯль; - de guerra військовий корабЯль; 2. буд. неф; 3. буд- проліт; 4. складська приміщення; 5. маис- тарня; 6. діал. стулка (дверей, вік/щ, quemar las -а спалйти (свої) кораблі, відрізати собі шлях до відступу
442
negocio
navecilla f див, naveta 2 navegable ас/судноплбвний navegación ЛІ. судноплбвство, плбвання; навігбція; - fluvial річковб судноплбвст- b0¡ - marítima мореплбвство; - de altura плавання у відкритому мбрі; ~ de cabotaje каботбжне плбвання; 2. плбвання, мандрівка (по воді): 3. див. náutica; ~ aérea повітроплбвання, аеронавігбція;
aepoHáBTHKa
navegador 1. adj плавучий, гніваючий; 2. який перебувбє у плбванні; 3. т на- airáTop, морехщ
navegar vi 1. плбвати, мандрувбти (на кораблі)', 2. пливтй, ітй (про судно): 3. ЛІТбТИ (на літаку): 4. переїжджбти з місця на місце (у торгових справах), колесйти naveta fA. корбблик, судбнце; 2. церк. кадило; 3. висувнйй Ящик (письмового сто- лУ)
navícula f 1. див. naveta 1; 2. навікула (водорость)
navicular adj у фбрмі кораблЯ navichuela f, navichuelo m див. naveta 1 navidad fA. (N.)рел. Різдвб; 2. (pi) різдвЯні святб (канікули); 3. (pi) рік; tener muchas ~es бути літнім (в літбх); no pasará muchas ~es це ненадбвго, скбро це скінчй- ться
navideño ¿¿¡фіздвйний (про свіжі фрукти,
які зберігаються до Різдва)
naviero 1. adj кораббльний; 2. /лсуднов-
nácHHK, кораббльник; 3. постачальник
npoBiáHTy (на судно)
naviforme adj див. navicular
navio m 1. кораббль, суднб; - de carga
вaнтáжнe (ToeápHe) суднб; ~ de guerra
військбвий кораббль; - de línea лінійний
кораббль, лінкбр; - mercante (mercantil)
торгбве суднб; montar un - комбндувати
кораблбм; 2. арго тіло; - firme ЗемлЯ,
звмнб куля
naya1 їдив. naja1
naya2 ЛІ. антресблі; 2. горйще; 3. гальбр- ка, загальні місцЯ (на кориді) naya3 їдіал. водяна лілія náyade їміф., бот. найда nazarear vi 1. церк. принбсити покаяння (під час процесії в страсний тиждень); 2. постйтися, пбстувати nazarenas fpiíi. Ам. велйкі шпбри (у гау- чо)
nazareno бібл. 1. adj назарбтський; 2. m назарйнин; 2. розкбяний грішник (учасник процесій у страсний тиждень); el Nazareno Ісус Назарйнин; cuando vengan los - колй рак свйсне; estar hecho un ~ жалюгідним (обірваним) nazi com. нацйст, -ка nazismo m нацйзм
nazista 1. а^нацйстський; 2. com. нацйст, -ка
nebí тдив. neblí
nebladura fA. шкбда, збвдана урожбю туманом; 2. вет. вертйчка (хвороба овець) neblí m зоол. сапсбн neb¡!na ^легкйй тумбн, дймка neblinear v. impers. діал. моросйти, накрапбти •
neblinoso я^'тумбнний, похмурий поК 1 0 а$Див- nebuloso ník? m’ nebreda прості ялівцю ергіпа /ялівцбва йгода nebro т бот. ялів0ць еоиіа f 1. див nebulosa; 2. більмб, Пв°ЇЇн'ння (на рогівці ока) nwn ZaC^n f розпйлення (рідини), пвь.Глриз0ція
nebuи?Лхитр#н. лицемір, прбйда nébulas facTP- тумбнність ¿¡Twiaad /і. тумбннісгь; хмбрність; 2. тінь, юність; 3. тумбннісгь, нейсність
nebuloso adj 1. тумбнний; хмбрний, похмурий; 2. похмурий, понурий, смутнйй; 3. тумбнний, тбмний, незрозумілий necear vi 1. говорйти дурнйці, молбти нісенітниці; 2. упирбтися, наполягбти; 3. придурюватися
necedad ЛІ. дурість, нерозумність; 2. дур- нйця, нісенітниця; 3. Ам. чутлйвість, враз- лйвість
necesaria fA. вбирбльня, нужник; 2. Ам. нічнйй гбрщик
necesariamente adv 1. необхідно; 2. неодмінно; 3. неминуче
necesario adj 1. необхідний, потрібний; 2. неодмінний, непорушний, обов’язкбвий; hacer- seel ~ змушувати себб просити (вмовлйти) neceser /77 несесбр
necesidad ЛІ. необхідність, потрбба; ~extrema крбйня необхідність; ~ imperiosa нагбльна потрбба; artículos de primera ~ предмбти пбршої необхідності; de (por) ~ іос. adv. за потрббою; 2. неминучість; 3. нуждб, бідність; pasar (sufrir) ~es за- знавбти нужди (злйгоднів); утруднення, скрутнб станбвище; прирбдна потрбба; нухщб; - mayor (menor) велйка (Maná) нуждб; hacer sus ~es, evacuar una ~ cxo- дйти до вбирбльні; cumplir (llenar, satisfacer) las ~es задовольнйти потрбби; hacer de la ~ virtud видавбти вимушену дію за добровільний вчйнок; робити хорб- шу міну при поганій грі; мирйтися з необхідністю; obedecer а Іа ~ чинйти за обстб- винами, підкорйтися потрббі; la ~ carece de ley нуждб закбну не знбє; нуждб свій закбн пйше; la ~ hace a la vieja trotar; la ~ hace maestro бідб навчйть коржі з мбком їсти
necesitado adj А. бідний, нухщбнний; 2. обділений
necesitar 1. и/змушувати, стбвити пбред необхідністю; 2. vi (de; vt) потребувбти, відчувбти потрббу; -o dinero мені потрібні грбші; ~ó hablar contigo мені трбба поговорйти з тоббю
neciamente adv 1. безглуздо; 2. впбрто neciflo 1. adj неосвічений, нерозумний; 2. дурнйй, недалбкий; 3. упбртий; 4. Л. Ам. чутлйвий, вразлйвий; 5. m нбук, невіглас; 6. дурень; 7. упбртюх; осбл; a ~as іос. adv. по-дурнбму, безглуздо; a cada ~ agrada su porrada похвали дурня, а він і рбдий; похвалб всйкому прибмна; cuando el ~ es acordado, el mercado ya es pasado дурень 4ácy не знбє; дурню, що не час, то і nopá
necrófago adj зоол. якйй харчується пбдлом necrología f 1. некролбг; сповіщення про смерть; 2. список помбрлих (в газеті) necrológico adj некрологічний necrólogo /77 ¿втор некролбга necrópolis /’некрбполь necropsia f, necroscopia f мед. рбзтин (трупа)
necrosis їмед. некрбз, омертвіння néctar /77 нектбр nectareo adjнектбрний nectarínidos тріорн. нектбрниці (птахи) nectarino adj див. nectareo nectario /77 бот. нектбрник, медовйк neerlandés, neerlandesa 1. ас/нідерлбнд- ський, голлбндський; 2. т, /голлбнд|ець, -ка; 3. /77 нідерлбндська (голлбндська) мбва
nefalismo т утрймання від спиртнйх на- пбїв, твербзий спбсіб життй nefandario ^розпусний; зббчений nefando adj А. содбмський (прогріб): 2. гид- кйй, мерзбнний
nefario adj мерзбнний, нйций, підлий nefas: por fas o por ~ всімб прбвдами і непрбвдами
nefasto ас(гзлощбсний, фатбльний, горезвісний
nefato adj діал. дурнувбтий, недалбкий nefelina їмін. нефелін nefelio, nefelión /77 більмб (на рогівці ока) nefelometría /'нефелометрія nefrítico adj мед. ниркбвий nefritis їмед. нефрит nefrosis їмед. нефрбз negable adj запербчуваний, спростовуваний
negación f 1. запербчення (лінгв.)\ 2. нестача, відсутність
negado adj обійдений, обрбжений (долею): нездбрний; безталбнний; - de еп- tenaimiento обмбжений, недалбкий; ~ para las matemáticas не здібний до мате- мбтики
negamiento тдив. negación 1 negar* vt 1. запербчувати, відмовлятися; не визнавбти; 2. відповідбти відмбвою, відмовляти; - la mano не подавбти рукй; - el saludo не вітбтися, не відповідбти на привітбння; 3. зрікбтися; не визнавбти;
4. забороняти, не дозволяти; 5. не прий- мбти, відмовляти у прийбмі; le llamó, pero me lo negaron я дзвонйв йому, алб мені відповілй, що йогб нембє вдбма; quien todo lo niega, todo lo confiesa підозрілий той, хто все запербчує; пбвне запербчення рівноцінне зізнбнню negarse 1. (а) відмовлятися; ~ rotundamente (en redondo, en plano) рішуче (навідріз) відмбвитися; él se negó a hablar він відмбвився говорйти; 2. не сприймбти, відмовляти у прийбмі; - a sí mismo жйти для інших, бути самозрбченим negativa f 1. запербчення; 2. запербчна відповідь, відмбва; - rotunda категорйч- на відмбва
negativ*o 1. запербчний; негатйвний; prueba -а фото негатйв; 2. m фото не- гатйв
negligencia ЛІ. недбгляд, упущення; 2. не- дбблість, халбтність
negligente adj недбблий; неувбжний, ха- лбтний
negociabilidad їком. 1. продбжність, обо- рбтність, котйруваність; 2. прбво індосу- вбти вбксель (чек)
negociable adj А. продбжний, якйй є пред- мбтом угбди; якйй котйрується на біржі; оборбтний; 2. ком. індосбваний (про вексель, че/і)
negociación /і. вбдення торгівлі (справ); 2. укладбння угбди; 3. д/переговбри negociado m 1. сбкція, відділ (установи): 2. див. negocio; 3. Л. Ам. незакбнна торгівля; 4. діал. торгбвий збклад, магазйн, Ятка
negociador 1. adj 9ікйй торгує; 2. якйй ведб спрбви (переговбри); 2. тдип. повновбж- ний представник
negociante 1. adj якйй торгує; 2. /77тор- гбвець, негоцібнт; - en tejidos торгбвець тканйнами
negociar 1. vi (соп, егі) торгувбти; вестй торгівлю; - en granos торгувбти зернбм; 2. вестй спрбви; укладбти угбди; 3. víkom. індосувбти (чеки, векселі): 4. вестй переговбри, домовлятися; 5. домагбтися, кло- потбтися
negocio /771. заняття, спрбва; hombre de ~s діловб людйна; evacuar un ~ закінчити спрбву; encargado de ~здил. повірений у спрбвах; 2. комбрція, торгівля, дохідна спрбва; ~ redondo вйгідна (дохідна) спрбва; 3. див. negociación; 4. прибуток, дохід, барйш; нажйва; 5. Л. Ам. торгбвий збклад, магазйн; hacer su ~ поробйти своТ спрбви; нажйтися, нагріти руки; ¡vaya un ~!, ¡bonito -І отакбї!
443
negocioso
negocioso adj старанний, ретЯльний; aкypáтний (у справа)?)', діловйй negra їі. негритянка; 2. діал. KoxáHKa; 3. Ам. (звертання до дочки, сестри) малЯ- нька, крихітка; 4. муз. четвертнб (нота)',
5. арго котЯл; 6. злoщácтяl лиха (щербата) дбля; знегбди; le vino la - йому дове- лбся нелЯгко; él tiene la ~ йому страшЯн- ho не щастйть
negrada / 1. діал. іст. Hérpn-рабй (приписані до одної садибй) \ 2. негри; нЯтовп Hérpie; 3. вйтівка; 4. непристбйний вчйнок negral 1.а^чорнувЯтий; тЯмний; 2. тдіал. син0ць; 3. олйвкове дЯрево (різновид) negralla їдіал. див. negrada 2 negrear vi і. чорніти(ся); 2. ставЯти чбр- ним, (по)чорніти negrecer* vi, ~se див. negrear 2 negregueado adj 1. нещаслйвий, нещЯс- ний; 2. сумнйй, похмурий negreguear 1. vi див. negrear; 2. одягти в чбрне; 3. робйти нещасним; завда- BáTH гбря; затьмЯрювати (існування) negregura їдив. negrura negrería f, negrerío m діал. 1. див. negrada 2; 2. діал. див. negrada 1 negrero 1. adj* кйй торгує нЯграми; 2. жбр- стбкий, лютий (про хозяїна, начальника); 3. діал. якйй лббить негритянок, якйй залицяється до негритянок (про білого чоловіка); 4. /77 работоргбвець, торгбвець нЯграми; 2. нЯлюд, звір (про хазяїна, начальника) negreta /чбрна кЯчка negrilla їі. іхт. морськйй вугбр (різновид)',
2. бот, гриббк (на листі олив і цитрусовий, 3. див. negrita
negrillera /візовий гай negrillo 1. adj чорнЯнький; 2. полігр. пів- жйрний (про шрифт)', 3. /77 негренЯ; 4. бот. в’яз, ільм; 3. Л. Ам. орн. щйголь (різновид) negrita f(pi) полігр. півжйрний шрифт negritas їріЛ. Ам. чбрна квасбля negrito 1. adj див. negrillo 1; 2. m негренЯ;
3. діал. орн. чбрна канЯрка negrizal /77чорнбзем negrizco adj див. negruzco
neg«ro 1. ac¡r чбрний; 2. тЯмний, чбрний; pan ~ чбрний хліб; nubes ~as чбрні хмЯри; 3. негритянський; якйй налЯжить до чбрної рЯси, чбрний; чорношкірий; bailes ~s негритянські тЯнці; 4. похмурий, понурий; estar (ponerse) - спохмурніти;
5. нещЯсний, злощЯсний; suerte ~а гіркЯ дбля; 6. арго хйтрий, підступний; 7. m негр; 8. чбрний кблір, чбрна фЯрба; 9. Ам. гблуб, мйлий (звертання до близької людини)', ~ de humo сЯжа; ~ de la una бруд під нігтями; трбшки, дещйця; en ~ чбрно-білий (про фотографії, фільми); poner ~ дратувЯти, злйти; допікЯти; verse ~ para hacer una cosa робйти щось з великими зусйллями; me vi ~ oara salir de allí я залЯдве втік звідти; ésa es más ~а, ésa sí que es -а погЯна спрЯва negroide 1. ¿¿¡гнегрбїдний; 2. /лнегрбїд negror m див. negrura negrota f арго див. negra 5 negruno ас/чорнувЯтий negrura /1. чорнотЯ; темнотЯ; 2. мброк negruzco ас/чорнувЯтий neguijón /77 мед. кЯрієс neguitoso adjfi. Ам. див. niquitoso negus /77 нЯгус, ефібпський імперЯтор neis /77 МІН. гнейс
neja1 їі. Л. Ам. кукурудзяна палянйця; 2. діал. клин neja2 їдіал. див. nesga nejar \гіЛ. Ам. вставлЯти клинй (в сукню) nejo 1. абіЛ. Ам. неохЯйний, бруднйй; 2. m Л. Ам. пиріг з кукурудзяного бброшна nelaván їмед. сбнна хворбба
neldo /77 бот. кріп
nema 1. /печЯтка (на конверті)', 2. m Ам. нЯпис; адрЯса (на конверті); 3. діал. лб- зунг
neme тдіал. асфЯльт, бітум nemónica /мнембніка, мнемотЯхніка nemoral adjлісовйй, якйй живЯ в лісЯх nemoroso adj поет, лісовйй; лісйстий, порбслий лісом nemotécnica /мнемотЯхніка nena /1. дівчинка, дівчбтко; 2. дитйнко (звертання до жінки)
nene /771. хлопчбк, хлопчйсько; 2. дитйнко (звертання)', 3. небезпЯчна осбба nenegue /77 діал. безпбмічна (хвбра) людйна; руїна
nengún, nenguno adj ргоп іст. див. ninguno 1
nenia /нЯнія, погребЯльна пісня neniar колихЯти, присипляти (дитину nenúfar /77водянЯ лілія; ~ amarillo латЯття neo /77 неокатблик; людйна, якЯ сувбро дотрймується католйцьких обрЯдів neocatolicismo m неокатолицйзм neocatólico ас/неокатолйцький neocelandés 1. яс/новозелЯндський; 2. m новозелЯндець
neoclasicismo mліт., мист. неокласицйзм neoclásico adj літ., мист. в стйлі неокла- сицйзму
neodimio тхім. неодйм neofascismo т неофашизм neofascista 1. яс/неофашйстський; 2. сот. неофашйст, -ка
neófito /77 неофіт, новонавЯрнений neofobia / консерватйзм, боЯзнь нововвЯдень
neofrón /77 орн. стерв’ятник neogriego adj новогрЯцький (про мову, літературу)
neolatino ¿¿У'неолатйнський, ромЯнський; idiomas ~s ромЯнські мови neolítico adj геол. неолітйчний neologismo тлінгв. неологізм neólogo /77 Явтор неологізмів neomenia їдив. novilunio neón /77 ХІМ. небн
neonatal, neonato ас/новонарбджений neoplasma т мед. неоплЯзма, новоутвб- рення
neoplastia їмед. пластйчна хірургія neoplástico adj мед. пластйчний (про операцію)
neorama т жив. панорбма neorrealismo т мист. неореалізм neoyorquino 1. яс/ньюйбркський; 2. /77ЖЙ- тель (урбдженець) Нью-Йбрка neozelandés adj, m див. neocelandés nepalés 1. яс/непЯльський; 2. /77непЯле- ць, житель (урбдженець) НепЯлу nepote /77 рбдич (наблйжений) ПЯпи Римського
nepotismo /77 непотйзм, кумівство neptúneo adj поет, якйй стосується Нептуна; морськйй
neptuniano, neptúnico adj геол. осадбвий (про породи) neptunio тхім. нептуній nequáquam advжбдним чйном; в жбдно- му рЯзі
nequicia /1. злбба, зловмйсність; 2. по- рбчність, зіпсутість
nereida їміф. нереїда, морськЯ німфа nereidos /77 рі зоол. нереїди, морські чЯрви
nerita fixr. неріта (їстівний молюск neroli /77 есЯнція з квітів апельсйнового дЯрева
nerón /77Жорстбка людйна, дЯспот, нЯлюд neroniano зс/жорстбкий, нелюдський nerum тдіал. блохЯ nervado adj бот. жилкувЯтий
nervadura /1. архіт. нервюри; 2. бот. жйл ки, прбжилки, судйни (листка), нервація nerval, nérveo adj анат. нервовий nervino adjmwÁ зміцнює нЯрви, тонізуючий (про ліки)
nervio mi. анат. нерв; ~ ciático сіднйчний нерв; ~ motor руховйй нерв; - óptico оч- нйй нерв; ~ trigémino трійнйчний нерв- - vago блукЯючий нерв; 2. сухожйлля; жйл- ка; 3. бот. жйлка, прбжилка, судйна; 4. муз струнЯ; 5. архіт. нервіЬра; ребрб (склепінні 6. мор. лЯєр; 7. сйла, енЯргія, напо- лЯгливість; 8. душЯ товарйства; людйна на якій все тримЯється; - de buey батіг alterar (atacar, crispar) los ~s, poner los ~s de punta діяти на нЯрви; виводити з сЯбе, дратувЯти
nerviosidad /1. див. nervosidad; 2. нер- вбзність, накр^ченість, дратівлйвість nerviosismo m див. nerviosidad 2 nervioso adj і. анат. нервбвий, якйй стосується нЯрвів; centro - нервбвий центр; 2. нервбвий, дратівлйвий; 3. роздратбва- ний; ponerse ~ рознервувЯтися; 4. див. nervudo; 5. з прбжилками (про листок nervología їдив. neurología nervosamente а</і/актйвно, енергійно, на- пбристо
nervosidad f і. нервбва діяльність; гнучкість, еластйчність (металів)', ефектйвніс- ть, перекбнливість (аргументів, доказів) nervosismo /77 мед. нервбвий рбзлад nervoso adj 1. див. nervioso; 2. жйлавий (про м’ясо)
nervudo adj і. з міцнйми нЯрвами; енергійний, напбристий; 2. жйлавий (про лю- дину)
nesciencia /невігластво, неосвіченість nesciente adj 1. необізнаний; 2. неосвіче- ний, неотЯсаний
nescientemente advi. неосвічено, негрЯ- мотно; 2. чЯрез незнання nesga /клин, трикутна встбвка (для сукні) nesgado яс/розшйрений (про сукню) nesgar врізати, кроїти (тканйну) по косій лінії (по діагонЯлі) néspera їдив. níspero 1 néspilo /77 іст. див. níspola netamente advi. Ясно, чітко; 2. в чйстому вйгляді, без дбмішок; 3. Явно, безсумнівно netezuelo /77 ОНУЧОК
neto і. aq¡r чйстий, без дбмішок (проречовин)?)', 2. чіткйй, Яснйй; 3. чйстий, нЯтто (про масу); 4. чйстий (про дохід), 5. m архіт. простЯ бЯза колбни neumático 1. adj фіз. пневматйчний, повітряний; bomba ~а повітряний насбс; 2. /77 автошйна
neumococo /77 мед. пневмокбк neumogástrico m анат. блукЯючий нерв neumonía / мед. пневмонія, запЯлення легбнів
neumónico 1. adj мед. легенЯвий; 2. m легенЯвий хворий
neumotorax m мед. пневмоторЯкс; - artificial штучний пневмоторЯкс, піддувЯння neuralgia f мед. невралгія; ~ cardíaca грудня жЯба
neurálgico adj мед. невралгійний neurastenia їмед. неврастенія neurasténico мед. і. ^'неврастенічний; 2. /77 неврастЯнік neurisma їмед. аневрйзма neurita їанат. нейрйт, неврйт, аксон neurítico adj і. якйй страждЯє на неврйт; 2. якйй стосується неврйту neuritis їмед. неврйт, запЯлення нЯрва neurología їмед. невролбгія neurólogo /77 мед. неврблог, невропатолбг neurona їанат. нейрбн, неврбн neurópata сот. і. нервбвий хвбрий; хворий на неврбз; 2. невропатблог
444
niño
neuropatía /мед. див. neurosis neurópteros тріент. сітчастокрилі (кома-
neurosis /мед. неврбз neuroso adjдив. nervioso 1 neurótico мед. i. adj невротйчний; 2. m хвбрий на неврбз neutle mfl. Ам. пульке, горілка neutral adj 1. нейтрбльний; 2. безпристрасний; 3. політ, нейтральний, який зберігбє нейтралітбт (продержав,у) neutralidad fi. нейтрбльність; 2. безпрйс- трасність; 3. поліг, нейтралітбт, невтру- чбння
neutralismo m політика нейтралітбту neutralista com. прибічник, -ця політики нейтралітбту
neutralización /нейтралізбція neutralizar vt нейтралізувбти, робйти нейтрбльним
neutro adj і. нейтрбльний; 2. аполітйчний, інбртний, пасйвний; 3. лингв. сербдній [про рід, стан); 4. зоол. безстатбвий neutrón m фіз. нейтрбн nevada / і. снігопбд; 2. сніг; 3. діал. див. nevadilla; 4. діал. невбда (особливий стан атмосфери, який діє на психікУ) nevadilla f бот. загнітник (різновид) nevado 1. adj засніжений; укрйтий снігом; 2. білосніжний; 3. укрйтий сивинбю; 4. Л. Ам. рудйй з білими плямами (про масть тварини); 5. тАм. гірськб вершйна, укрй- та вічними снігбми, сніжна вершйна (гори)
nevadoso adj діал. сніжний, хуртовйнний (про погоду, сезон)
nevar * 1. impere, ітй, пбдати (про сні/)\ 2. і'/білйти, робйти білим; se діал. укри- вбтися снігом
nevareta fзooл. трясогузка
nevasca п.див. nevada 1; 2. сніговб буря,
хуртовйна, завірюха
nevatilla /див. nevareta
nevazo тдив. nevada 1, 2
nevazón т діал. див. nevasca 2
nevera fi. торгбвка снігом (льбдом); 2. льбд-
ник, пбгріб; 3. холрдйльник; 4. холфдна
кімнбта, пбгріб; 5. діал. тюрмб, буцегбрня,
каталбжка
nevereta /див. nevareta nevería f і. кібск (магазйн), де торгують прохолбджувальними напбями; 2. іст. тор- пвля льбдом
nevero mi. вічні снігй (вгораЯу, 2. продавець прохолоднйх напбїв; 3. іст торгб- вець льбдом
nevisca /дрібнйй сніг, невелйкий снігопбд neviscar v. impere, порошйти (продрібний сні/)
nevo /77 мед. родйма плЯма
nevón тдіал. акордебн
nevoso adj і. сніжний, сніговйй; 2. якйй
в,щу^ снігопбд (про ПОГОДІЇ
П®Х02 /77 зв’язбк, віднбшення (лінгв.)
П??° advаРго н'> ДЩька лйсого ПИ. conj\ не, ні; no ha venido ni ha llama- ao por teléfono ВІН не прийшов І не ПОДЗВОНИВ по телефбну; пі... пі ні... ні; пі со- ппе ni bebe ні їсть, ні п’є; 2. (у питальних Речення*) чи; ¿te mentí ni te engañé U2a vez? HeB>Ké я коли-нббудь брехав „ обмбнював тебб?; 3. adv (в запереч. Речення^) нбвіть; él по te lo dirá ni a tí він чогл-8 цьог0 нбвіть тобі; 4. (+ inf) нема Den И,,,; п* ^аЬІаг немб чого й казбти; пі a<rt/8ar,° 'HeMá 40ró й ДУматиІ п* bien !°с- bien Н8 30всім» не пбвністю; ni bien... пі níaЛІГ п* Чиє- ні, нбвіть якбй...
обербмок зжбтої пшенйці (чи йТхмриових)
копйця?/а/7‘/ П*ага ^ n*azo тД,ал- скйрта,
nica adj, т, //7. Ам. див. nicaragüense nícalo т див. níscalo nicaragua f(pt) бот. бальзамін; ~ infernal гладіблус
nicaragüense, nicaragüeño, ~а і. adj
нікарагубнський; 2. m, /нікарагубнець, -ка, жйтель, -ка (урбдженець, -ка) Нікарбгуа nickel тдив. níquel 1 nicle т 1. мін. смугбстий халцедбн; 2. діал. див. níquel
nicociana í6ot. тютюн nicótico dq/нікотйновий nicotina íxím. нікотйн nicotinismo, nicotismo m мед. отруєння нікотйном
nictálope adjmm дббре ббчить у тбмряві nictóbato 1. adj лунатйчний, сомнамбулічний; 2. /77 сновида, сомнбмбула nicho /771. ніша; заглйблення; 2. алькбв nidada f збірн. 1. клбдка (яєць в гнізд/); 2. вйводок (пташенят)
nidal 1. adj гніздовйй; 2. m місце клбдки ябць; гніздб квбчки; 3.див. nido 5; 3. притулок, обйтель; збтйшне місце; 4. збро- док, першопричйна, вйтік nidificar viвйти гнізда nidio adj і. діал. слизький; ослизлий; 2. діал. чйстий, сяючий
nido /771. гніздб (птахів, комаії)\ 2. див. nidal 2; 3. гніздб, притулок, домбшнє вбгни- ще; 4. кйшло, вертбп; 5. сховбк; запбсник;
6. розсбдник, гніздб, вбгнище; - de urraca військ, гніздб, укриття (при облозі фортеці); no hallar ~s donde se piensa hallar pájaros обманутися в сподівбннях, про- рахувбтися; patearle a uno el ~ Л. Ам. розладнбти чиїсь плбни; en los ~s de antaño no hay pájaros ha gaño що булб, те спливлб; минулого не вернбш; parece que se ha caído de un ~ він нбче з місяця впав (про наївну, довірливу людину nidrio adj діал. сйзий (про синці) niebla fi. тумбн; - meona мжйчка; 2. див. nube 4; 3. бот. ріжкй; 4. тумбнність, неясність; 5. дрібнйй шріт (для полювання);
6. ярлосвітбнок, рбнок niel /77 чернь (/70 сріблу, ЗОЛОТІ nielado /77 чорніння, нанбсення чбрні (на срібло, золото)
nielar vt чорнйти, нанбсити чернь (на срібло, золото) niervo /77 ІСТ. ДИВ. ПЄП/ІО niéspera, niéspola /77. Ам. див. níspola nieta /онука, внучка
nietastro /77 нерідний онук, син пбсербиці (пбсинка); пбсинок дочкй (сина) nietecito, nietezuelo /77 онучок nieto mi. онук; segundo ~ прбвнук; tercer ~ прапрбвнук; 2. нащбдок nieve fi. сніг; 2. /7/порб снігопбдів; 3. іст. снігопбд; 4. (поет.) сніжна (сліпуча) білиз- нб; 5. кокаїн; 6. Ам. морбзиво; 1. Ам. щер- ббт
nigerino, nigerio 1. adj нігерійський, якйй стосується Нігбрії; 2. m нігерієць, жйтель (урбдженець) Нігбрії nigrescente асУ'чорнувбтий nigromancia, nigromancía fi. чорнокнйж- жя; 2. чбрна мбгія
nigromante /77чорнокнйжник, хіромбнт nigromántico 1. adj чорнокнйжний; чаклунський; 2. тдив. nigromante nigua 1. /нігуа (американська блошка, яка відкладає яйця під шкірою людини і тва - рин)\ 2. adj діал. плаксйвий; 3. боягузливий; comer como - діал. бути ненажбрли- вим, їсти за чотирьох; pegarse como ~ Ам. прйстати як ббнний лист; ser más entrador que ~ salamineña діал. бути пройдою niguatejo adj Ам., niguatero adj Ам., niguatoso adj діал., nigüento adj Ам. бло- хбстий, якйй страждбє від нігуа
nihilismo /77 нігілізм
nihilista 1. ао/нігілістйчний; 2. com. нігіліст, -ка
nilgüe, nilhue тдіал. збрості nilón /77 нейлбн
nimbar і^отбчувати ореблом (німбом) nimbo /771. німб, оребл, сбяння; 2. метео суцільна хмбрність nimboso adj див. nubloso 1 nimiamente advi. дріб’язкбво, педантйч- но, чбрез дрібнйці; 2. надмірно, занбдто nimiedad f і. нбдлишок, надмірність; 2. дріб’язкбвість, скнбрість; 3. дрібнйця, дріб’язок
nimio adj і. надмірний, надлишкбвий;
2. дріб’язкбвий; 3. неістбтний, дрібнйй, дріб’язкбвий; 4. Ам. дуже малбнький, ма- лбсенький
nina f див. nana1 З
ninfa fi. міф. німфа; 2. красуня, крблечка;
3. жрйця кохбння, гетбра; 4. зоол. німфа; Ninfa Egeria натхнбнник, табмний рбдник ninfea тдив. nenúfar
ninfeáceas fpi бот. лілійні ninfo тдив. narciso2 ninfomanía /мед. німфомбнія ningún adjргоп (вжив, перед ім. ч. р. одн.) див. ninguno 1; de ~ modo жбдним чйном ninguno 1. adj ргоп ніякий, ні одйн, жбдний; de ~а manera жбдним чйном; в жбдному рбзі; en ~а parte нідб; 2. ніякий інший; ніхтб інший; 3. ніЯкий не, збвсім не; no es ningúntonto він збвсім не дурнйй; 4. якйй-нббудь; es lo peor que ningún hombrepuede hacer це найгірше, на що здбтна людйна; 5. ргоп indet ніхтб; ~ de ellos ніхтб з них niña1 fi. дівчинка, малб; 2. Л. Ам. незаміжня жінка, старб діва; незбймана; 3. Ам. дівчина; 4. Ам. пбні, хазЯйка (звертання негра до білої жінки)\ 5. діал. біла дівчинка
niña2 /зінйця; ~s de los ojos зінйця бка; кохбна (дорогб) людйна; poner sobre las ~s de los ojos цінувбти, високо стбвити; saltársele^ a uno las ~s de los ojos прбгнути; їсти очйма, витріщбтися; tocar a uno en las~s de loe ojos: le tocó en las - s de los ojos він глйбоко врбжений, він ббляче переживбє втрбту niñada /дитйнність, дитЯча вйтівка; прймха niñamente adj і. по-дитЯчому; 2. необдумано, необбчно, нерозвбжливо niñatera їдіал. див. niñera niñato /77 1. ненарбджене телЯ; 2. фат, пронбза, хлющ
niñear vi повбдитися як дитйна; вереду- вбти
niñera /нЯня
niñería fi. дитЯча заббва (гра); 2. див. niñada; 3. дрібнйця
niñero adj і. якйй лк)бить дітбй; 2. дитйн- ний
niñeta /зінйця
niñez /1. дитйнство; 2. початкбвий період, пбрші крбки; 3. (рі) див. niñada niño 1. adj дитячий; 2. юний, молодйй;
3. недосвідчений, незрілий, неопбрений;
4. /77 хлбпчик; дитйна, дитЯ, немовлЯ; de (cuando) - в дитйнстві; desde - з дитЯчих літ; 5. юнбць, молокосбс; 6. Л. Ам. хо- лостЯк, неодружений чоловік; 7. Ам. молодйй хазЯїн; 8. Ам. пан (звертання негра до білого); - bitongo (zangolotino) здоровань, перербсток; - gótico франт, мбд- ник (про юнака)\ - de la bola улюбленець дблі; ~ de la doctrina дитйна з притулку; ~ de la piedra підкйдьок; - déla rollona ди- тЯ, велйка дитйна (про дорослу людинуt ~ de teta (de pañales, de pecho) груднб дитйна; молокосбс; a anda, - (пересувати предмет) «крбками», перевбльцем; со-
445
niñón
%
mo ~ con zapatos nuevos на сьбмому Hé6i; los ~s y los locos dicen la verdad
устбми дитйни і безумця говбрить істина; ¿qué ~ envuelto (muerto)? а це ще що такб (вираз невдоволення, роздратування)] ¡anda, ~! брешй побільше!, не розкб- зуй байкй!; ¡H припинй!, перестбнь!, стоп!, дбсить! niñón тдіал. лимбн niobio тхім. ніббій
nipón, nipona 1. а#яп0нський; 2. /77япб- нець, -ка
nipos т рі аргохрЬт nípula fflian. див. níspola níquel /п 1. хім. нікель; 2. Ам. дрібнб монбта; 3. рідіал. грбші niquelado 1. adj нікельбваний; 2. тнш- лювбння
niquelador т нікелювальник niqueladura ffíne. niquelado 2 niquelar нікелювбти, укривбти нікелем niquélico ¿ю/нікелевий niquelina, niquelita f мін. нікелін, червб- НИЙ нікелевий КОЛЧбДбН niquelización íahb. niquelado 2 niquindó тЛ. Ам. корячий пбслід (добриво) niquiscocio /77 невелйка справа; дрібна cnpáea
niquitoso adjЛ. Ам. манірний nirvana трел. нірвбна níscalo /77 гриб боровйк níspero /77 бот. 1. звичбйна мушмулб; - del Japón япбнська мушмулб; лбква; 2. див. níspola; no mondar ~s не ловйти ґав; не сидіти склбвши руки níspola /мушмулб (плід) nispolero тдіал. див. níspero 1 nitela /вбдорость (різновид) nitidez /і. чистотб, Ясність; 2. чіткість, ви- рбзність, Ясність; 3. лоск, блиск; 4. чисто- Tá, досконблість
nítido adj 1. (поет.) чйстий, Яснйй, про- збрий; 2. чіткйй, вирбзний, ясний; прозб- I рий; 3. блискучий; 4. чйстий, досконблий nitor /77 див. nitidez nitrado adi хім. нітрбваний nitral /77 поклади селітри nitratación f 1. хім. нітрувбння, нітрація; 2. хім. отрймання нітрбту; 3. с.-г. внбсен- ня в ґрунт азбтних дббрив; 4. фарбувбння лЯпісом (нітратом срібла) nitrato m хім. нітрбт, сіль азбтної кислотй; ~ de plata HiTpáT срібла, лЯпіс nitrera див. nitral nitrería f пбклади селітри; селітрові роз- рббки
nítrico adj хім. 1. азбтний; ácido ~ азбтна кислотб; 2. азотнокйслий nitrito тхім. нітрйт, сіль азбтистої кислотй nitro тхім. калійна селітра nitrogenado adj хім. нітрбваний, якйй містить азбт nitrógeno тхім. азбт nitroglicerina íxím. нітрогліцерйн nitroso adj 1. селітровий, якйй містить селітру; 2. хім. азбтистий nivel /771. висото, рівень; la altura sobre el ~ del mar висотб над рівнем мбря; 2. го- ризонтбльна площинб; 3. рівень, ступінь; - de vida (de la cultura) життбвий (культурний) рівень; 4. нівелір, рівень (інструмент)] ~ de agua ватерпбс; а - горизон- тбльно; рівно, по прямій лінії; врівень; аі ~ de іос. ргер. на рівні, врівень; estar a un ~ бути на однбму рівні; бути рівними nivelación fA. вирівнювання (по ватерпасі нівелювбння, нівелірбвка; 2. привб дення в горизонтбльне полбження; 3. зрівнювання; 4. нівелювбння, стирбння відмінностей
nivelador 1. ^'нівелюючий; зрівнюючий; 2. /77 нівелювбльник; 3. грбйдер
nivelar vt 1. вирівнювати, розрівнювати; 2. розміщувати горизонтбльно; 3. стбвити на одйн рівень (предмети)] 4. прирівнювати, стбвити на одну дбшку; 5. нівелю- вбти, урівнювати; збалансувати; 6. вирівнювати (по ватерпас^ 7. геод. нівелю- вбти; ~se (соп) стбти рівним, зрівнЯтися niveleta /'нівелірна рбйка niveo adj поет. 1. сніжний; 2. сніжно-білий, білосніжний nivoso adj див. nevoso nixtamal m Л. Ам. BápeHa кукурудза (для паляниць)
nixte adjдіал. блідйй, землйстий по 1. adv (e загальній відповіді) ні; 2. (при дієслові) не; eso по puede ser цього не мбже бути; 3. (змінює значення ім. на протилежне/*Іа по existencia de pruebas відсутність дбказів; habló по sin dificultad йому булб вбжко говорйти; 4. (при порівнянні не має запереч, знач.): él Іо hará mejor que по yo він зрббить це крб- ще за мбне; 5. (після temer, tener miedo втрачає запереч, знач.) щоб; él temía (que) по se marchasen він боЯвся, щоб вонй не пішлй; 6. (у деяких питаннях виражає здивування) xi6á не; ¿n? vienes? xi6á ти не йдеш?; 7. чи не так?, хіба ні?, аджб так?, прбвда ж?; te quedarás a comer con nosotros ¿no? ти ж залйшишся пообідати з нбми, чи не так?; 8. m відмб- ва, запербчення; este “no” tuyo me aflige мене засмучує твоЯ відмбвб; а по діал. щбйно, як тільки; en la de по діал. в протилбжному випадку; в такбму рбзі; по tal аніскільки, збвсім не; по уа не тільки, не лишб; o si по якщб ж ні; чи краще; ven a las seis’ o, si ni, un poco más tarde прихбдь o шбстій чи, крбще, трбхи пізніше; que по та ні ж; кажу ж, що ні; у que по... а як же...; Іу que по es guapa la niña! а якб ж гбрна ця дівчина!; estar de que по все запербчувати; на все відповідати ні; ¡a que no! ará!, не мбже бути!; от побб- чиш!, так і знай!; закладбємось; ¿a que по? ах, ні? ах, ти не згбден?, ах, так?; ¿cómo пі? (Ам.) звичбйно, звісно; ну, звісно; так; як же інбкше; ¿pues ni? a хібб ні?, чому ж ні?г ¿ó si по? Ам. ну і що ж?, а дблі?
nobiliario 1. adj дворянський; благорбд- ний (про походження); 2. якйй стосується родовбду, генеалогічний (про книгу)] 3. m родовідна кнйга
noble 1. ^'благородний, знатний, родовитий, дворянський; 2. благорбдний, по- рЯдний, великодушний; 3. благорбдний (про метали, деревині 4. m дворянйн nobleza fA. знбтність; родовйтість; 2. знать, дворЯнство; 3. благорбдство, порядність; 4. дамбст, атлбс noblote ас/чбсний, щйрий; порЯдний noca /'нбка (вид краба) nocaut /77 спорт, нокбут noceda f, nocedal m див. nogueral nocente adj 1. див. nocivo; 2. винний, винувбтий
nocible adj див. nocivo noción fA. понЯття, уЯвлення; no tener la menor ~ de (sobre) una cosa не мбти бні наймбншого понЯття (уЯвлення); 2. (рі) оснбви (знань), елементбрні поняття (про предмет)
nocional adj філос. понятійний, якйй стосується понЯття
nocir* vticT. шкбдити, завдавбти шкбди nocividad /шкідлйвість nocivo ^'шкідлйвий nocla f див. noca
noctambulación /дяе. noctambulismo noctambular vi 1. ходити уві сні (про сновиді 2. бродйти ночбми
noctambulismo m 1. ноктамбулізм, луна тйзм; 2. ходіння ночбми ’ у
noctámbulo 1. зфіунатйчний; 2. якйй лю бить ходйти ночбми; 3. m лунбтик; 4. опів нічник, нічнйй гультйй noctífero adj поет, вечірній (про зірку) noctífloro adj бот. нічнйй (про квіти) noctiluca f 1. ент. світлЯк; 2. р/світні мол- ські інфузбрії н
noctilucente, noctiluco adj якйй світиться у тбмряві (про речовину) noctivago 1. adj поет. див. noctámbulo 1 2; 2. нічнйй (про тварин}); Z. тдив nocí támbulo 2, 2 noctli /77 Л. Ам. кбктус noctuélidos трізоол. нічнйці nocturnal adj див. nocturno 1 nocturnamente adv вночі nocturnancia f icr. вбчір (з 21 год. д0 півночі)
nocturnidad fюp. факт вчйнення злбчину вночі
nocturno 1. ^'нічнйй (про квіти і тварин)]
2. вечірній; espectáculo ~ вечірний спек- тбкль; 3. одинбкий, меланхолійний (про людині 4. /77 муз. ноктіЬрн; 5. лірйчна серенада
noche /1. ніч, нічнб nopá; ~ cerrada тбмна ніч; ~ intempesta поет, глиббка ніч; alta-, media ~ поет, північ (час доби)] por la de ~ вночі; cerrar la ~ наступбти (про hN); hacer - переночувати, зупинйтися нб ніч (на нічліг); pasar en claro (de claro en claro) la ~ провбдити ніч без сну; не спбти ніч; 2. вбчір; esta ~ сьогбдні ввбчері; а Іа - ввбчері; ayer (por la) ~ вчбра ввбчері;
3. темнота, тбмінь, мброк; 4. мброк, похмурість; 5. арго смбртний вйрок, вйшка; - blanca безсбнна ніч; (рі) біла ніч (на півночі), Noche Buena ніч пбред Різдвом; primera (prima) - сутінки, вбчір; - toledana безсбнна ніч; ~ vieja новорічна ніч; ~ de verbena святкувбння, гулЯння (в ніч перед деякими святами) ~ ó día день і ніч, вдень і вночі, безперервно; de la ~а la mañana зрбзу, рбптом; недбвго думбвши (вирішити) de noche ввбчері, вночі; в тбмряві, збтемна; hacer - una cosa ук- рбсти; hacer (tomar) la ~ Л. Ам. хильнути чброчку на ніч; hacerse ~ una cosa знйк- нути, вйпаруватися; hacerse de - сутеніти, темніти; a la ~, chichirimoche, у a la mañana, chichirinada сім п’ятниць на тйждень; ¡buenas ~s! дббрий вбчір!; доб- рбніч!; de ~ todos los gatos son pardos вночі всі котй сірі; temprano es ~ ще не настбв час, ще рбно; поспішйш — людбй насмішйш
nochebuena f\, (N.) Святвбчір, ніч пбред Різдвбм; 2. бот. молочбй (різновид) nochebueno /771. різдвЯний торт; 2. різдвяне поліно
nochecero 1. ^'нічнйй; 2. тдіал. вечбря, пізня трбпеза; 3. Ам. робітнйк нічнбі зміни; нічнйй чергбвий nochecita fA. нічка, ніченька; 2. Ам. сутінки, вечірня зорЯ
nocherniego adj якйй любить тинятися ночбми
nochero 1. adj діал. див. nocherniego;
2. /77 діал. робітнйк нічнбї зміни; 3. діал- нічнйй стброж, вахтбр; 3. Ам. шахрби;
4. діал. нічнйй стблик, тумбочка; 5. Л. Ам. водій нічнбї зміни
nochielo adjicT. тбмний, чорнувбтий nochizo /77ліщйна
nodación fMefl. відклбдення сблей у суг- лббах
nodal adj А. вуалувбтий, шишкувбтий; 2. д№ nodular
nodo /771. вузол, тбчка пербтину; 2. меД- подагрйчна шйшка
446
nosocrisis
no-do (= noticiario documental) m кіножурнал, кінохрбніка
nodriza f 1. годувбльниця; 2. мор. плавба; 3. ав. літбк-запрбвник nodular ск#вузлув0тий nodulo m мед. вузлик, потбвщення; - linfático лімфатйчна зáлoзa noel тдіал. див. navidad nogada ЛІ. горіховий cóyc (до риби)] 2. Л. АМ. wyrá , , „
nogal /771. горіхове д0рево; горіх; 2. горіх (деревина)] 3. діал. чбрний горіх; 4. Л. Ам. ¡¡¡'який горіх; 5. діал. лівд0нний горіх nogalada f, nogalar тдіал. див. nogueral nogalina f коричнева фбрба (яку отри- мують з горіха) noguera їдив. nogal 1 noguerado adjкбльору горіхового flépeea nogueral m горіховий гай, посбдки горіхових flepée
noguerón m див. nogal 1
noli тдіал. 1. трут (який отримують зли-
шайника); 2. олійна п&пьма
nolición, noluntad f філос. небажбння,
відсутність бажбння
nómada, nómade 1. adj кочовйй; 2. com. кочівник
nomadismo m кочовйй спбсіб життя nombrada їдіал. клйчка, прізвисько nombradamente adv\. на ім’я, поім0нно; 2. Ясно, експліцйтно
nomrbado adj 1. (вище)н0званий, (вищеподаний; 2. знаменйтий, відбмий nombramiento m 1. називбння; номінбція; 2. згадування; 3. признбчення (на по- садУ)] накбз (розпорядження) про призначення (на посаду)
nombrar і/М. називбти, іменувбти, озна- чбти; нарікбти; 2. згбдувати; 3. (para) призначбти (на посаді nombre /771. (пбвне) ім’Я, ім’Я і прізвище; - de pila ім’Я (на відміну від прізвища)] а - de на чибсь ім’Я; por - на ім’я, по Імені; dar su ~ назвбти ce6é, сказбти ceoé ім’Я; poner por - називбти, давбти ім’Я; 2. нбзва; ім’Я; -comercial нбзва фірми; 3. слбва; репутб- ція, реномб; un abogado de -відбмий адвокбт; conservar su buen - зберегтй своб дббре ім’Я; 4. прозвбння, прізвисько, клйчка; mal -, - postizo клйчка; - de guerra прізвисько, псевдонім; 5. лінгв. ім’Я; імбнник; - adjetivo прикмбтник; - apelativo (común, genérico) загбльне ім’Я; - numeral числівник; - propio влбсне ім’Я; парбль; dar el - сказбти (назвбти) парбль; romper еі - анулювбти (відмінйти) парбль; de - по Імені, на ім’Я; тільки за нбзвою (а не за ситністю); en (el) - de /ос. ргер. в ім’я, зарбди; від імені; decirse uno a otro los -s de las fiestas (de las pascuas) лбятися, оозивбтися, честйти однб бдного; poner - призначбти (устанбвлювати) ціну nomenclador m 1. див. nomenclátor; 2. спй- соктбрмінів (ічаукй)
nomenclátor /77 покбжчик географічних назв, спйсок насблених пунктів nomenclatura ЛІ .див. nómina; 2. номенк- латУра, термінолбгія (галузі науки, промисловості)
nomeolvides f6or. незабудка nomina ЛІ. іменнйй покбжчик; 2. відомість отримання зарплатні) jjom nación /див. nombramiento ominal adj 1. іменнйй (лингв.), називнйй; в0и°ІМбнний; votaci6n ~ поімбнне голосу- міі?ГЯ; ком- номінбльний; valor - но- ниійЬна BáPT¡CTb: ком- іменнйй, вйда-
По"?а пи!сь |м’й (про документ)] 5. див. поті Па sta 1
пот na!ísmo m філос. номіналізм minalista філос. 1. «зерноміналістський;
• 00/77. номіналіст
nominar 14див. nombrar nominativo 1. adj див. nominal 4; 2. лінгв. називнйй; 2. m лінгв. називнйй відмінок, номінатйв; 3. рі начбла, оенбви (науки, мистецтва)
nominilla п. брдер на отрймання грбшей;
2. реєстраційний лист, графб реєстрбції присутніх (на засіданні)
nomino /77 осбба, якб мбє npáeo займбти почбсну посбду nomo /77 гном, кбрлйк nomografía ЛІ. трактбт про закбни; 7. мат. номогрбфія
nomógrafo m дослідник закбнів, законознбвець
nomograma m мат. 1. рахунки; 2. номо- грбма
nomología /'законознбвство nomónica /"наука про ебнячні годйнники nomparell m полігр. нонпарбль non 1. афюпбрний; un número - непбрне числб; 2. непарний; estar de - не мбти nápn, б^ти єдйним, непбрним (про предмет)] quedar de ~ залйшйтися без nápn;
3. adv іст. див. по 1, 4. m непбрне числб; la acera de los ~es непбрна сторонб вулиці; 5. р/запер0чення, відмбва; decir (que) -es запербчувати, відмовлятися, говорйти “ні”; andar de -es бйти ббйдики, байдикувбти; бути незвичбйним (непов- тбрним)
nonada /дрібнйця
nonagenario adj num дев’яностолітній nonagésimo adj num див. noventavo nonagonal adj дев’ятикутний nonágono /77 мат. дев’ятикутник nonato adj 1. нарбджений за допомбгою кбсаревого рбзтину (продитин)?)] 2. в про- бкті; в зародкбвому стбні; очікуваний noncuranza íAm. легковбжність noneca íAm. орн. чбрний гриф, галінбцо noneco Л. Ам. 1. adj простувбтий, неда- лбкий, дурнйй; 2. тдив. noneca nongentésimo, noningentésimo adj num дев’ятисбтий
nonio тгеод., астр. нбніус, верньбр nono adj num див. noveno 1 nonti adjЛ. Ам. дурнйй, дурнувбтий nopal /77 бот. нопбль (вид кактуса, який дає їстівні плоди)] ir al - sólo cuando tinene tunas Л. Ам. екбтерть зі столб — і дружба спливлб
nopaleda, nopalera f 1. збрості нопбля; 2. Л. Ам. див. nopal
nopalito /77 Л. Ам. молод0 стеблб (листбк) Honánfl (їстівний)
noque /771. йма для видублювання шкір; дубйльний чан; 2. Л. Ам. бурдкж, шкіря- нйй мішок (для води, жиру, вина)] 3. Л. Ам. ненажбра; echarle al - Л. Ам. ж0дібно їсти
noquero /771. дубйльник; 2. Л. Ам. чинббр, якйй виготовляє (продаб) шкіряні мішкй (бурдюкй)
norabuena 1. /'поздорбвлення, побажбн- ня; 2. adv в дббрий час; enviar (mandar) - a uno вйгнати (виставити за двбрі) noramala adv не на добрб; в недббрий час; enviar (mandar) - a uno вйгнати (вйставити за двбрі) norato adjЛ. Ам. дурнйй noray /77 мор. причальна тумба nordestada їдив. nordestazo nordestal adj північно-східний nordestazo m мор. штормовйй норд-бст nordeste /771. північний схід; 2. норд-бст, ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ вітер nordestear vi мор. відхилятися на схід (про стрілку компаса) nórdico adj\. нордйчний, скандинбвський (про народи, мови)] 2. див. nórtico nordoccidental яс/північно-збхідний
nordoriental adj північно-східний nordovestear vi див. noroestear noreste тдив. nordeste noria ЛІ. нбрія, водок0чка (длязрошення)] 2. колбдязь, свердловйна (звідки відкачується вода)] 3. нбрія, черпакбвий транс- портбр; 4. мбрна прбця, волйнка norial adj водокбчечний norma f 1. нбрма, прбвило, зразбк (поведінки); 2. нбрма, міра; - alimenticia продо- вбльча нбрма, пайбк; 3. кутник, накутник normal 1. adj норм0льний, звичайний; 2. нормбльний, при здорбвому рбзумі (про людин^)] 3. норматйвний, стандбрт- ний, правильний; 4. мат. перпендикулярний; 5. їмат. нормбль; 6. (escuela -) нор- мбльна шкбла, педагогічне учйлище normalidad f 1. нормбльність, звичбй- ність; 2. норматйвність, прбвильність normalista 1. adjnKm стосується нормбль- ної шкбли (педагогічного учйлиица); 2. com студ0нт, -ка педагогічного учйлища; 3. вик- ладбч, -ка педагогічного учйлища normalización Аюрмалізбція, привбдення в нбрму, урегулювбння normalizar і^нормалізувбти, привбдити в нбрму, регулювбти
normando, normano 1. adj нормбнський; 2. нормбндський (який стосується Нормандії)] 3. /77 нормбн; нормандець, жй- тель (урбдженець) Нормбндії normar 1. vt діал. див. normalizar; 2. на- давбти фбрми; 3. vi Ам. устанбвлювати нбрми
normativo adj див. normal 1, З noroeste /77 1. північний збхід; 2. норд- вест, північно-збхідний вітер noroestear vi мор. 1. відхилятися на збхід (про стрілку компаса)] 2. подути, піднімб- тися (про норд-вест) norrada їдіал. ул0ртість norrio adj діал. мбртвий nortada /'північні вітрй, період північних вітрів
nortazo /77СЙЛЬНИЙ північний вітер norte /771. північний пблюс; 2. північ (частина світу); al - de на північ від (певного пункту)] 3. північний вітер, норд; 4. Полйр- на зірка; 5. метб, шлях, нбпрям norteada f Ам. період ейльних північних вітрів з дощбм (в тропічній зоні) norteamericano, -а 1. ас/північноамери- кбнський; 2. америкбнський, якйй стосується США; 3. m, f північноамерикбне- ць, -ка; 4. америкбнець, -ка, жйтель, -ка (урбджен|ець, -ка) СІІІА nortear 1. и/зберігбти північний нбпрям, орієнтувбтися на північ; 2. vi подути з півночі (про вітер)] 3. Ам. дути, налітбти (про північний вітер з дощем)] 4. Л. Ам. заблукбти, втратити орієнтбцію norteño 1. ^'північний; 2. /77жйтель (урбдженець) північних провінцій (в Іспанії) nórtico adj північний nortino adj, тдіал. див. norteño noruego, -а 1. аб/норв0зький; 2. т, Лнор- вбжець, -ка; 3. /77Норвбзька мбва norueste тдив. noroeste nos 1. pron pers (ненагол. ф. знах. і дав. в. 1 ос. мн. від nosotros) нас; нам; él nos ve він ббчить нас; él nos lo dijo він нам це сказбв; 2. іст.див. nosotros; 3. (N.) (умові високопосадовців вжив, замість уо) ми;
4. pron refi( 1 ос. мн.) ce6é; собі; nos miramos en el espejo ми дйвимося (на cé6e) в дзбркало
nosema /'хворбба, недуга, захвбрювання nosocomial adj лікарняний nosocomio /77 лікбрня, лазарбт nosocomo /771. лікарнйний лікар; 2. брат милос0рдя, санітбр nosocrisis /крйза (хвороби)
447
nosoemia
%
nosoemia fMep. захворювання крОві nosogenia fMep. патогенОз nosogénico, nosógeno adj мед. хвороботворний, патогЄнний nosografía fMep. нозогрЄфія, Опис хворбб nosología f мед. нозолбгія, вчбння про хворОби
nosomántica f знЄхарство, замовлення хворбб
nosopoótico adj див. nosogénico nosotoxicosis fMefl. аутоінтоксикЄція nosotrofia f мед. А. лікувЄльне харчувЄн- ня; 2. дбгляд за хвбрими nosotros, -as pron pers (наголошена ф. 1 ос. мн. ч. р. і ж. р.) ми; ~ nos vamos, ó tú te quedas ми йдемб, а ти заливаєшся nostalgia /'ностальгія, туга за батьківщй- ною (за близькимй)
nostálgico adj А. ностальгійний; тбскний; 2. сумнйй, печЄльний nosticismo т філос. гностицизм nóstico філос. А. ¿¿з/якйй стосується гно- стицйзму, гностйчний; 2. т гностик nostramo т А. див. nuestramo; 2. мор. ббцман (звертанні)
nota /і. відмітка, знак; 2. замітка (наполяж книгйу, 3. примітка, коментЄр, знОска (в книзі)\ 4. заувЄження, догЄна; 5. слЄва; de ~ відомий, популярний; de mala ~ сумнозвісний; 6. оцінка, бал (на екзамені} 7. замітка, корбткий 3ánnc; tomar -s робйти замітки, запйсувати; 8,дип. нОта; - verbal усна (вербЄльна) нбта; 9. Ам. газбтна статтй; 10. муз. нота; - oficiosa офіційне повідбмлення (в пресі} digno de - Báp- тий увЄги; caer en - викликЄти пліткй notabilidad f 1. помітність, примітність; 2. знЄчимість, услОвленість; 3. знаменй- тість, світйло
notable 1. adj помітний, вЄртий увЄги; 2. значнйй, видатнйй; 3. m добре (оцінка на екзамені); 4. р/іменйті громадяни; по- чбсні осбби (міста)
Inotablemente adv 1. помітно, знЄчимо; 2. яскрЄво, незвичЄйно, оригінЄльно notación f 1. зЄпис, замітки, анотувЄння;
2. муз. нотЄція, нОтне письмО; 3. нотЄція, зЄпис за допомогою сймволів, умОвні познЄчення
notaje т Ам. жйтель рівнйни notar vtA. відзнач ¿ти, відмічЄти; 2. помічЄ- ти, звертЄти yeáry; hacerse - привертЄти до céoe увЄгу; звертЄти на cé6e yeáry;
3. робйти замітки, анотувЄти; 4. робйти примітки (до текст)?)] 5. диктувЄти; 6. писати нбти; 7. гЄнити, вичйтувати; -se бути помітним
notaría fA. нотаріОт, нотаріЄльна контбра; 2. див. notariado 2
notariado 1. adj завірений нотЄріусом; 2. m профОсія (посЄда) нотЄріуса; 3. колОгія HOTápiycie
notarial adj 1. нотаріЄльний; 2. див. notariado 1
notariato m див. notariado 2 notario m 1. HOTápiyc; 2. іст. секретер, пй- cap; - mayor de los reinos іст. міністр юс- тйції
noticia fA. повідомлення, звістка, новинЄ; -s de última hora остЄнні новйни; - bomba вражЄюча новинЄ, неймовірна звістка, сенсЄція; 2. р/поняття, уйвлення noticiar повідомляти noticiario /л 1. новйни; 2. кінохроніка, кіно- журнЄл
noticiero 1. ¿¿У'хронікЄльний, хронікерський, репортерський; periódico - хронікЄ- льна газета; інформаційний бюлетень; 2. /77 репортер, хронікер; 3. пошйрювач чутОк (новйн); пліткЄр notición /77 важлйва (вражЄюча) новинЄ, сенсЄція
noticioso adj А. обізнаний, знЄючий; 2. еру- дОваний, освічений; 3. Ам. інформаційний notificación f 1. повідомлення, сповіщення; 2. повідомлення, оголошення; З.дил., юр.. нотифікЄція; 4. юр. повістка notificado юр. 1. adj повідомлений, сповіщений; 2. /77 повідомлення, сповіщення notificar vt 1. повідомляти, сповіщЄти; 2. офіційно ПОВІДОМЛЯТИ, ДОВОДИТИ до відома, інформувЄти
noto1 /771. південь (частина світу)', 2. південний вітер, зюйд noto2 adj загальновідомий noto3 adj позашлюбний, незаконнонарОд- жений
notoriedad fA. загальновідОмість; 2. популярність, слЄва; 3. Явність,очевйдність notorio 1. ¿¿^загальновідомий, публічний; 2. відомий, популярний; 3. Явний, очевйд- ний; 4. тдіал. новинЄ noúmeno /77 філос. нОумен novación f юр. новЄція, заміна старОго зобов’язання (угОди) новйм novacha /вражЄюча новинЄ novachero adjохОчий до сенсЄцій novador /77нов0тор, революціонер (в науці) noval adj с.-г. А. піднятий (про цілинну землю)', tierra - розОрана цілинЄ, новинЄ; 2. цілйнний (про урожай) novar vt юр. замінЯти старе зобов’язання новйм, проводити новЄцію novatada fA. насмішка над новачкОм (у школі)', 2. прОмах чЄрез недосвідченість novato 1. ¿¿У'новЄнький (у школі)', недосвідчений; 2. /77 новачОк; 3. Л. Ам. дурень novator т див. novador novecientos 1. adj num дев’ятсот; 2. дев’ятисотий; 2. /77 (числб) дев’ятсот novedad fA. новйзнЄ, новЄ; 2. нововведення, новЄція, новйнка; 3. новинЄ, звістка, новЄ інформЄція; 4. переміна, зміна (у стані здоров'я)', 5. р/новйнки сезОну, нові моделі, нові мОди; sin - без змін, все так сОмо, по-старОму, як раніше; hacer - вра- жЄти новизнбю (несподіваністю); запро- вЄджувати новЄції
novedoso adj А. новйй, онОвлений, мОд- ний; 2. Ам. див. novelesco; 3. Л. Ам. охОчий до сєнсЄцій; 4. Л. Ам. дйвний, незви- чЄйний
novel 1. adj новоЯвлений, новоспЄчєний; 2. /77 новачОк, дебютЄнт novela fA. ромЄн, пОвість; - corta новЄла; оповідЄння; - de aventuras пригодницький ромЄн; - cíclica, --ciclo цикл ромЄнів; - epistolar ромЄн у листЄх; - policíaca детектйвний ромЄн, детектйв; 2. вимисел, вйгадка; 3. іст. новинЄ, звістка novelado adj у фОрмі ромЄну novelador /77 див. novelista novelar 1. ^оповідЄти, розповідЄти, вик- ладЄти (у формі романсу, 2. и/'писЄти ромЄн (пОвість); 3. розповідЄти казкй (байки, небилйці), фантазувЄти novelear v/пошйрювати (рознОсити) новйни, пліткувОти
novelería fA. любОв до новизнй; цікЄвість; 2. захоплення ромЄнами; 3. ромЄни, пО- вісті; 4. пусті чуткй, вйгадки; базікання, нісенітниці
novelero 1. adjякйй любйть новйни, цікЄ- вий; 2. непостійний, мінлйвий; 3. /77любй- тель новйн; 4. пошйрювач чутОк, пліткЄр novéleselo adj А. якйй стосується ромЄну (повісті)', новелістйчний, оповіднйй, романічний; género - жанр ромЄну; literatura -а оповідне література; 2. вйгада- ний; уЯвний, фантастичний; historia -а вйгадана істОрія; 3. захоплюючий, цікЄ- вий, неймовірний; suceso неймовірний вйпадок, романтйчна подія; 4. мрійлйвий, сєнтимєнтЄльний
novelista com. романіст, -ка novelística fA. дослідження про ромЄн- 2. ромЄни, белетрйстика novelístico adj див. novelesco 1 novelizar гідив. novelar 1 novelón /771. непомірно розтЯгнутий ромЄн; 2. дешевий (погЄний) ромЄн; жЄліс- ливий ромЄн
novena f, novenario m церк. дев’ять днів (після смерті)
noveno 1. adj num дев’ятий; 2. m дев’ята частйна урожЄю, дев’ятйна (податок орендна плата)
noventa 1. adj num дев’яносто; 2. дев’яностий; año - дев’яностий рік; 3. m числб дев’яносто
noventavo, noventeno adj num дев’яностий (про частину, частку) noventón adj див. nonagenario novia fA. пОдруга, кохЄна дівчина; 2. наре- чЄна; 3. наречОна, молодЄ; traje de - весільна сукня; А.діал. нічнйй гОрщик; pedir la - свЄтатися, проейти рукй; soplarle la ~ a uno відбйти наречЄну у кОгось noviazgo m А. заручини; 2. женихЄння, залицяння
novicio /771. послушник; 2. новачОк, початківець; 3. скрОмник, тишкО noviembre /77 листопЄд noviera f Ам. непостійна жінка (дівчина), шелйхвістка
noviciado /771. послушництво; 2. дім, де живуть послушники; послушницький кОр- пус; 3. збірн. послушники, послушниці;
4. учнівство, рОкй навчЄння noviero Л. Ам. А. легковЄжний, влюбливий; 2. /77 бабій, ловелЄс novilunio /77 молодйк, молодйй місяць novilla /'телиця, телйчка novillada fA. молоднЯк, телЯта, бички;
2. корйда молодйх биків novillaje тдіал. див. novillada 1 novillejo /77ТЄЛЯ, бичОк
novillero /77 1. скотЄр, якйй доглядЄє за молоднякОм; телЯтник; 2. торОро, якйй 6epé участь в корйді молодйх биків; 3. телЯтник, хлів для телЯт; вйпас, відвОдений для молоднякЄ; прогульник (в школі) novillo /77 1. телЯ, телЯтко, бичОк; - terzón Л. Ам. трирічний бичОк, триліток; 2. діал. молодйй віл; 3. рідив. novillada 2; 4. об- мЄнутий чоловік, рогонОсець; 5. діал. див. novio 2; hacer -s прогулювати (уроки); como un - запальнйй, дратівлйвий novio /771. молорйй, недЄвно одружений; viaje de -s весільна пОдорож; 2. жених;
3. кохЄний; прихйльник; залицяльник;
4. новачОк, новЄнький; quedarse aderezada (compuesta) у sin - залишйтися на 6o6áx (з нОсом)
novísimo adj А. найновіший; 2. остЄнній, недЄвній (про події) novocaína /'новокаїн noy /77 Л. Ам. каталонець noyó /77 мигдЄльний лікЄр, мигдЄльна нас- тійка
nú /77 зоол. антилОпа гну nubada, nubarrada fA. злйва; 2. мЄса, бОзліч
nubarrón /77 велйка чОрна хмЄра nube fA. хмЄра; - de lluvia дощовЄ хмЄра; 2. хмЄра, рій, згрЄя; 3. плЯма, помутніння (на коштовному камені)', 4. більмО; 5. іст. гЄзова хусточка; легке накйдка на гОлову;
6. арго плащ; - de verano літня злйва; невелйка неприОмність, тимчасове утруднення; -s de Magallanes астр. Магел- лЄнові хмери; descargar la - розродитися злйвою (про хмар,у); вйлити гнів, вйла- ятися; estar (andar) por las ~s подорожчати; підскочити, вйрости (про ціну}, ро* зігрЄтися (про стихію в морі} ЛІЗТИ В
448
nunciatura
плашку; лбпатися зі злбсті, метЯти громй і блискавки; levantar (subir) a (hasta) las -s, poner en (sobre) las ~s піднімЯти до He6éc; levantarse a las ~s занестйся, загордитися; ponerse por las ~s розлютй- тися; remontarse a las ~s б^ти бундючним (високопЯрним); subir a las ~s подо- рбжчати; підскбчити, піднятися (про ціну}, vivir en las ~s витати y XMápax; como caído de las ~s як з Hé6a впав, як сніг на гблову, як грім з Яснбго Hé6a nubécula їдив. nube 4 nubífero adj поет, якйй наганяє XMápn (про вітер)
nubiforme adj у фбрмі XMápn nubil «^'змужнілий, якйй вййшов з дитячих літ, якйй досяг статЯвої зрілості; на виданні, на порі (про дівчину nubilidad /змужнілість, статЯва зрілість nubiloso adj поет. див. nubloso nublado 1. adj ш&рнт,' похмурий; 2. т rpo30Bá xMápa; 2. суцільна хмЯрність; 3. грізна прикмЯта; 4. похмурий вйгляд;
5. бЯзліч, Máca, скупчення; 6. арго плащ; ó descargar el ~ розродйтися дощЯм (грЯдом, снігом); вйлаятися nublar vti. затягувати XMápaMn; застилЯ- ти XMápaMn; 2. 3acTnnáTH погляд; 3. за- тbмápювaти (радість)', 4. затьмарювати, потьмЯрювати (розум)] ~se 1. укривЯтися (затягуватися) XMápaMn; 2. мутніти (про погляд)
nublazón тАм. див. nublado 2 nublo 1. adj див. nubloso; 2. т див. nublado 2
nubloso adj\. хмЯрний, укритий XMápaMn; 2. несприятливий, якйй віщує нещЯстя nubosidad /хмЯрність; похмурість nuboso adj див. nubloso 1 nuca /потйлиця; загрйвок nuciente adjшкідлйвий, зловмйсний nucífero adj бот. горіхоплідний nucir* гііст.див. nocir nuclear adjфіз. Ядерний, armas ~es ядерна зброя; energía ~ Ядерна енЯргія nucleario adj біол. Ядерний nucleico adjхім., біол. нуклеїновий nucleiforme adj ядровйдний, схбжий на ядрб
nucleína fxiM. нуклеїнова кислотЯ nucleínico adj див. nucleico núcleo /771. ядрб (горіха)] 2. кісточка (лло- ДУ)\ 3. ядрб, сутність; 4. серцевйна, центр; 5. анат. сіра речовинЯ (мозку} 6. астр. ядрб (комети} 7. біол. ядрб, каріоплЯзма;
8. фіз., хім. ядрб; - atómico ядрб Ятома, Ятомне ядрб; - de población житловйй масив
nucleobranquiados, nucleobranquios m
рі зоол. слимакй
nucleoide, nucleoideo ао{гядроподібний nucléolo /77 біол. ядерцЯ, нуклебль nucleón /77 фіз. НуКПбН nuco1 тдіал. совЯ (різновид); cantarle а uno el - довго засйджуватися в гостЯх nuco adjдіал. 1. безрбгий, короткорбгий; комблий; 2. короткопЯлий (про людину 3. корбткий (про пальці) nuche /771. діал. бвід, ґедзь; 2. діал. нуче [личинка, яка проникає під шкіру тварин) nudamente adv 1. огблено; 2. Явно, відкрйто ти»? ^нагота» огбленість тпа /° Í771, сутбб (пальцгі)] кісточка; 2. пе- (вязаннУ\ 3. дерев’Яна прббка (для завивання цвяхів в стіну)
ПигіІоГ10 m НУДЙЗМ
nurf Ite com- НУДЙСТ- -ка ua° m Ву30Л> петлЯ; - ciego мбртвий
rula’ Я/ал-' подвійний вузол; ~ de сі- тяж П'°- п°Дв'йний вУ3ол; - corredizo за- 3а*гИи ВУ30Л> ~ pampa діал. вузол, якйй копУЮть в зЯмлю (на прив'язі худоби)]
hacer el ~ de la corbata зав’язЯти кра- вЯтку; 2. сучбк (в деревині)] 3. бот. вузол кущіння; 4. потбвщення, шйшка, нЯріст (на кістці} 5. з’Яднання, зв’язбк; 6. літ. зав’язка; 7. основнЯ склЯдність, кЯмінь спо- тикЯння; 8. узи; el - delmatrimonio шлюбні узи; 9. Л. Ам. див. nudillo 1; 10. мор. вузол (одиниця швидкості = 1,852 км на годинУ)] 11. мед. див. nudosidad; ~ gordiano гбрдіїв вузол; ~ de comunicaciones трЯнспортний (залізнйчний) вузол; ~ demontaña діал. ярмб; ~ de tripas гбстрі кишкбві кбліки, кишкбвий спазм; ~ en la garganta клуббк в горлі; dar (echar) otro - a la bolsa не бажЯти викладЯти грбши- ки; hacer un ~ en elpañuelo зав’язЯти вузлик на пЯм’ять
nudo2 adjrónm, нЯгий, огблений nudosidad їмед. вузлик, вузол, затвердіння nudoso вузлу вЯтий
nudrimento m іст. див. nutrimento nuececilla /горішок nuecero /77 торговець горіхами nuégado m\.(pi) нугЯ; 2. горіховий торт (рулЯт); 3. ретбн nuera /невістка, дружйна сйна nuestramo (= nuestro amo) m 1. хазяїн, господар, пан (звертання)] 2. арго судб- вий пйсар; 3. Ам. церк. Євхарйстія nuestro adjргоп наш; свій; ~а casa наш дім; cogimos ~as cosas ми взялй свої рбчі; Іо ~ нЯше; нЯша спрЯва; los ~s нЯші, свої (про родичів, товаришів)] ¡ya es ~! спрЯву зрбблено!
nueva /новинЯ, звістка, вість; buena (mala) - дббра (погЯна) звістка; cogerle a uno de ~s ошелЯшити, приголбмшити (про несподівану звістку)] hacerse de ~s при- кидЯтися, що впЯрше чуєш; прикидЯтися здивбваним
nuevamente adv 1. знбву, зЯново, спо- чЯтку; 2. недЯвно
nueve 1. adj num дЯв’ять; 2. дев’ятий; número - дев’ятий нбмер; нбмер дЯв’ять; 3. /77 числб дЯв’ять, дев’ятка; 4. дев’ятка (гральна карта)
nuevo adj А, новйй; 2. початківець, недосвідчений; 3. Ам. молодйй (про тварин, рослини)] de ~ іос. adv. знбву nue«z /1. грЯцький горіх (плід)] 2. бот. горіх (плід)] ~ de ciprés кипарйсова шйшка; ~ de coco кокбсовий горіх; - de especie (moscada) мускЯтний горіх; ~ de tierra землянйй горіх; - vómica блювбтний горіх, чилйбуха; 3. (~ de Adán) анат. кадйк, адЯмове Яблуко; apretar a uno la ~ задушити, задавйти; cascarlei aunó las ~ces нагріти чуба, задЯти нЯтруску, вйсварити; salirle a uno la ~ cocona не вдЯтися, зірвЯтися (про задуми)] volver las - ees al cántaro починЯти все спочЯтку; повертЯ- тися до колйшнього, віднбвлювати ко- лйшні стосунки
nueza í6ot. брібнія, перЯступень nugación /1. дурість; 2. легковЯжність, фривбльність; 3. обмЯн nugatorio adj 1. омЯнливий, невірний, якйй ввбдить в омЯну; 2. дурний; 3. легковЯжний nuil тдіал. бот. орхідЯя nulidad /1. недійсність (документа); 2.ану- льбваність; 3. нездЯтність, непридЯтніс- ть; 4. нікчЯма, нуль, порбжнє місце (про людину
nulificación /1. знйщення; 2. визнЯння недійсним (документа); 3. анулЯція, анулю- вЯння
nulificar vt 1. анулювЯти; 2. підривЯти авторитЯт, дискредитувЯти nulípara adj бездітна (про жінку nulo adj А. недійсний (про документ)] 2. ану- льбваний; 3. нездЯрний, нікчЯмний, не- придЯтний (про людинУ)] 4. ніякий, жодний
numen /77 1. Ідол, божествб (язичників)'^ 2. натхнЯння
numerable adj 1. зчйслений; 2. лінгв. злічЯнний
numeración /1. нумерЯція; 2. лічбЯ; 3. цифри; ~ arábiga арЯбські цйфри; - romana рймські цйфри; ~ decimal десяткбва сис- тЯма обчйслення
numerador m 1. мат. чисЯльник; 2. нуме- рЯтор
numeradora / полігр. пагінуюча машйна, пагінЯтор
numeral 1. adj числовйй, цифровйй;
2. лінгв. числівникбвий; adjetivo ~ числівник (у функції прикметника)] nombre ~ числівник (у функції іменника)] 3. m лінгв. числівник; ~ cardinal (ordinal) числівник кількісний (порядковий)
numerar vtA. рахувЯти, лічйти; 2. вира- жЯти в цйфрах; 3. нумерувЯти numerario 1. а^'цифровйй; 2. числЯнний;
3. штЯтний, постійний (про співробітника)] catedrático ~ ординЯрний профЯсор;
4. /77 готівка (гроші)
numerata adj:~ pecunia юр. готівка numerativo adj якйй стосується лічбй; якйй служить для лічбй, лічйльний numéricamente adv 1. в числовбму віднб- шенні (вйраженні); в цйфрах; 2. індивіду- Яльно
numérico adj 1. числовйй, цифровйй; expresión ~а цифровЯ вйраження; 2. кількісний
número /77 1. числб; - compuesto мат. склЯдене числб; - dígito мат. однознЯчне числб; - entero мат. ціле числб; ~ fraccionario (quebrado) мат. дроббве числб, дріб; ~ impar мат. непЯрне числб; ~ par мат. пЯрне числб; ~ primero (primo, simple) мат. простЯ числб; 2. цйфра; - arábigo арЯбська цйфра; ~ llano (romano) рймська цйфра; 3. числб, чисЯльність, кількість; 4. розрЯд, категбрія, числб;
5. нбмер; 6. нбмер (програми, вистави)]
7. метр, рбзмір (вірша)] 8. лінгв. числб; ~ dual двоїнЯ; - plural множинЯ; - singular однинЯ; ~ atómico хім. Ятомний нбмер; ~ cardinal лінгв. кількісний числівник; ~ cien туалЯт, вбирЯльня; ~ fatídico нещас- лйве числб; - uno найважливіша, пЯрша людйна; 9. військ. пЯрший нбмер; de ~ дійсний (про члена комісії з фіксованим числом Гасників)] académico de ~ дійсний член акадЯмії; звичЯйний, ординЯрний; sin - незчислЯнний, числЯнний, без ліку; en ~ de в кількості; entre (en) el ~ de в числі, сЯред; hacer ~ бути присутнім (знахбдитися) лишЯ зЯдля годйться; примнбжувати (збільшувати) числб; б^ти в числі; llenar el ~ запбвнювати, допбв- нювати
numerosidad /1. числЯнність; 2. бЯзліч, юрбЯ (людей)] 3. ритмічність, благозвучність
numeroso adj 1. числЯнний, велйкий (за числом)] familia ~а велйка сім’Я; 2. багатолюдний; concurrencia ~а багатолюдне зібрЯння; 3. ритмічний, розмірений (про мовУ)
numisma /монЯта (колекційна) numismática /нумізмЯтика numismático 1. adj нумізматйчний; 2. m нумізмЯт
nunca adv 1. нікбли; - jamás, ~ por siempre діал., ~ por - діал. нікбли, нікбли в житті; ~ más нікбли більше; 2. (в прямому і непрямому питанні) колйсь, коли-нЯбу- дь; ¿has visto ~ cosa igual? ти бЯчив колйсь щось подібне?; no sé si he estado ~ aquí не знЯю, чи бувЯв я тут коли-нЯбудь nunciatura /1. посЯда (звання) нунція; 2. дім (резидЯнція) нунція
449
nuncio
%
nuncio /771. посланець; 2. (~ apostólico)
нунцій, ганський посбл; 3. вісник, провісник
nuncupatorio adjзаповітний, д0рчий nupcial adj весільний; cortejo ~ весільний корт0ж
nupcialidad /статйстика шлюбів nupcias f р! весілля; шлюб; segundas ~ повтбрний (другий) шлюб (вдівця, вдови) nuqueada ffl. Ам. запотйличник, yfláp по шйї
nutación facrp. нутбція nutra, nutria /нутрія, видра nutricio adj 1. див. nutritivo; 2. т году- в0льник
nutrición ñ. харчувбння, годувбння; 2. на- сйчення
nutrido adj 1. числбнний; 2. багбтий, насй- чений; estudio ~ de datos дослідження, насйчене фактичними дбними; bien (mal) ~ вгодбваний (вйснажений) nutriente, nutrimental adj див. nutritivo
nutrimento, nutrimiento m 1. див nutri ción; 2. їжа; 3. стймул, підтрймка (мооа льна)
nutrir vt 1. (v/) харчув0ти(ся), roflyBáTH- (ся); 2. живйти, підтрймувати; 3. (de) наповняти, насйчувати nutritividad /ложйвність nutritivo adj пожйвний, якйй містить по- жйвні речовйни nutriz ґдив. nodriza
450
ñinga
Ñ, ñ f 17-а літера іспанського алфавіту ¿нье
ña1 íAm. náHi, дбнья, сеньйбра (при звертанні до немолодо ї жінки) ña2 їдіал. дівчина ñaca їдив. ñaco
ñacaniná ffl. Ам. ньяканіна (велика отруйна змія)
ñácara /77. Ам. див. ñángara ñaco тдіал. солбдка кбша (з пшеничного чи кукурудзяного борошна) ñacundá тдіал. ньякунда (нічний птаК) ñacurutú тдіал. coeá (різновид) ñachi /77 діал., ñachí т Ам. ньячі (соус із овечої крові і спецій)] sacar ~ a uno роз- квбсити комусь нбса ñadí тдіал. болітце, твань ñafas fp/діал. насмішки ñafiar гідіал., ñafitear гідіал. KpáCTH ñafrar vt apronpbciu ñagaza fA. мисл. манбк; 2. npnMáHKa ñaiqui тдіал. домбшня кішка ñamar и/дол. кликати, прикликбти ñamcú m діал. картопля (місцевий різно- вид)
ñame /771. бот. ямс, іньям; 2. Ам. махйна, громбдина; 3. Ам. ножйсько, лáпa; 4. діал. вайлб
ñamiñami тдіал. їжа
ñanacas fp/діал. пожйтки, мбтлох, манбтки
ñandú /77 орн. нанду (американський стра-
ñandubay m Ам. ньяндуббй (дерево Родини мімозових з твердою деревиною) ñanga 1. adv діал. мбрно, дарбмно; 2. f Діал. дрібниця; 2. Л. Ам. заболбчена ни- зинб; 3. діал. гнилб болбто; a la - іос. adv. Діал. недббло, абийк; echar (la) - діал. KycáTn; lo mismo es - que nange діал. °AHé і те ж; однб дбка, що за рйбу, що за PáKa
fangada ЇЛ. Ам. А. укус; 2. дурнйй (гидкйй) ВЧИНОК
ñangado adj діал. 1. слабкйй; нбмічний; хирлявий; 2. кривонбгий; 3. у якбго нбги заплюються
ñangañanga: a la - іос. adv. діал. безалб- пбеРно, абияк
angara їдіал. вйразка; сбдно 2ango adj А. Ам. незгрббний, вайлувбтий; Діал. дурнйй, тупйй; 3. діал. дріб’язкб-
вий, придйрливий; 4. Л. Ам. худйй, анемічний; 5. діал. коротконбгий (про птаха)]
6. діал. див. ñangado 2 ñangotado adj діал. 1. раболіпний, лестй- вий; 2. лінйвий
ñangotarse 1. діал. присідбти навпочіпки; 2. діал. пбдати духом, лякбтися ñangue тдіал. бот. дурмбн ñanguería їдіал. 1. дурість, щіотйзм; 2. жарт, насмішка
ñaña fА. діал. нйня; годувбльниця; 2. діал. стбрша сестрб; улюблениця дітбй; 3. Л. Ам. вйпорожнення, кал ñañacas fp/діал. рбчі, скарб, манбтки ñañara fдiaл. 1. шрам, слід (укусу)] 2. ко- Máxa, комбшка
ñañaro adj діал. А. занімілий; 2. див. ñoño 1 ñañería fдiaл. блйзькість, дружба, прйяте- льство
ñañigo іст. 1. adi діал. якйй налбжить до та- бмного негритянського товарйства; 2. трі ньянігі (таємна негритянська організація на Кубі)
ñaño 1. adj діал. розпбщений, зманіжений; 2. Л. Ам. близькйй, нерозлучний (продруга)] 3. діал. безглуздий; 4. m діал. стбр- ший брат; 5. Л. Ам. дУрень, придурок ñapa fA. Ам. прибавка, лйшок (товару); 2. Ам. надббвка, чайові; 3. Л. Ам. крадіжка; de ~ діал. на додбчу, крім тбго; ni de ~ діал. ні зб що
ñapango тдіал. мулбт, метйс
ñapar víAm. 1. відпускбти TOBáp з лишком;
2. давбти чайові
ñapear vi А, діал. просйти доббвки; 2. Л. Ам. крбсти
ñapindá т діал. ньяпиндб (жовта колюча акація)
ñapo /77 діал. комйш (який використовується для плетення кошиків) ñapunta fpian. низькорбслий бамбук ñaque /771. купа мбтлоху, барахлб; 2. nápa бродячих комедібнтів (клбунів) ñarra adj діал. манюсінький (про людину, тваринУ)
ñarras fp/Ам. хабарі, незакбнні доходи; а
~ іос. adv. діал. вбжко, насйлу
ñarros трі діал. хйтрощі
ñaruso adj, тдіал. рябйй
ñata fA. (рі) Ам. ніс; 2. діал. смерть, безнбса
ñatear vi діал. гундбсити
ñato adj А. Ам. кирпбтий (часто як ласкаве звертання); 2. Ам. кривонбсий, з потвбр- ним нбсом; 3. Л. Ам. потвбрний; 4. діал. гундбсий; 5. Л. Ам. незначнйй, неістбтний ñatoco, ñatucho adj діал. див. ñato 1 ñau звуконасл. Ам. няв ñauar vi діал. нйвкати ñaucas: en tiempo de ~ діал. колйсь, давнйм-давнб ñauído тдіал. нйвкання ñauñau т діал. чудбвисько, людожбр, хбха (яким лякають дітей) ñaupa com. Л. Ам. А. стар|игбнь, -а; 2. ста- ромбдна людйна
ñaupas: en tiempo de ~ іос. adv. Ам. колйсь, давнйм-давнб ñausa adj діал. сліпйй ñeca fдiaл. тумбн, тупбк ñecla діал. 1. /’папербвий змій; 2. interj нічбго!, навпакй!
ñecle adjÜ. Ам. А. кособкий; 2. присліпуватий; 3. кривйй ñeco тдіал. удбр кулакбм ñemeo т діал. 1. незакбнний збробіток, спекуляція; 2. прйробіток ñenday тдіал. орн. зелбний папуга ñengo, ñengue adj А. Л. Ам. слабкйй, млявий, рахітйчний; 2. діал. дурнйй, ідібт- ський
ñengtiere тдіал. орн. бугай ñeñe 1. adj діал. див. ñengue; 2. діал. вйпорожнення
ñeque1 Ам. 1. ¿¿У'сйльний, міцний; напб- ристий; 2. /77 сила; енбргія; смілйвість ñeque2 /771. діал. щйголь (по голові)] 2. Л. Ам. лящ, ляпасу 3. рі діал. кулакй ñequiza fдіал. бійка, халазія ñero діал. 1. adj дружній; 2. т дружбк; друзйка
ñervado adj А. жйлавий; 2. міцнйй ñervo /771. нерв; 2. сухожйлля ñervoso adj А. нервовий; 2. жйлавий ñica fдiaл. дещйця, крбпля ñifla ^дрібнйця
¡ñifie! interj діал. ні!, нічбго подібного!; ні зб що!
ñilbo тдіал. А. ганчірка, клбпоть; 2. лахміття; 3. шмат солонйни (ковбасй), вйвіше- ний на сбнце
ñinga fА. діал. вйпорожнення, кал; 2. діал. паскудство, кбпость; 3. діал. трбхи, крбп-
451
ñiño
ля, дещйця; ¡vete a la ~ ! ідй до біса!, тримбй кишбню шйрше! ñiño т діал. пан, хазйїн, госпбдар (звертання негра до білого) ñipa fдіал. вбирбльня; нужник ñipar vi діал. випорожнитися ñique тЛ. Ам. удбр кулакбм ñiquiñaque т 1. мбтлох; 2. пбкидьок ñire тдіал. бот. бук (різновид) ñisca íAm. див. ñizca ñisñil тдіал. бот. рогіз широколйстий ñivo /77 діал. шкірка (Kopá) перських рослйн
ñizca /і. Ам. шматбчок, улбмок, обрйвок; 2. Л. Ам. екскрембнти ño m Ам. пан, рои, сеньйбр (звертання) ñoca fflian. тріщина (в підлозі, плиті) ñoclo /77дрібнб анісове печиво ñoco 1. adj Ам. однорукий; 2. безпблий, без пбльця; 2. тдіал. удбр кулакбм ñocoi, ñocoy тдіал. дрібнйй комйш ñocha fflian. ньйбча (волокниста рослина родини бромелієвим ñola f\. діал. див. ñizca 2; 2. діал. див. ñángara
ñon тдіал. хвалькб
ñonchi adj діал. 1. незмінний; 2. млявий; перезрілий (про плоди) ñongareto adj див. ñongo 4
ñongarse діал. 1. підвернути нбгу; 2. сідб- ти навпбчіпки, присідбти ñongo adj\, діал. паскудний, паршйвий; 2. діал. дурнйй; лінйвий; млйвий; 3. діал. якйй втратив рбзум; старйй; А. діал. зіпсб- ваний, пошкбджений ñongotarse діал. див. ñongarse 1 ñonguera fдiaл. лінь; млявість ñonqui тдіал. овбча шкура, овчйна (для постелі)
ñoña f діал. вйпорожнення; sacarle a uno la ~ побйти, відлупцювбти ñoñería /і. дурість; простодушність; 2. малодушний вчйнок; 3. діал. nác«a, бблу- вання
ñoñez f\. малодушність; 2. недалбкість, обмбженість; 3. невйтонченість ñoñi тдіал. дрібнйця ñoño adj\. малодушний, боязкйй, боязлй- вий; 2. недалбкий, обмбжений; 3. іст.; Л. Ам. слабкйй рбзумом, здитйнілий; 4. поз- ббвлений смаку, невйтончений (про предмет)', 5. діал. примхлйвий, бблува- ний
ñopo adj 1. діал. приплюснутий (про ніс), кирпбтий; 2. діал. світловолбсий, білий ñoqui /77 Л. Ам. хліббць (зі смаженого борошна і картоплі)
ñor /77 Ам. сеньйбр, пан, дон (звертання)
ñora1 f Ам. сеньйбра, пбні, дбнья (звеп тання)
ñora* їдіал. нбрія, водокбчка ñora3 fдiaл. гіркйй пбрець ñoringo тдіал. папільйбтка, бігуді ñu /77 бот. антилбпа гну ñuco adj діал. 1. безрбгий, комблий; 2. ко- роткопілий, безпблий; 3. не прикрашений, без прикрбс ñucurutu /77 Ам. орн. coeá, пугач ñudillo /771. суглбб (пальця)\ 2. петля (в’язання)
ñudo /77 вузол; al - іос. adv. Л. Ам. дарбм- но, мбрно
ñudoso adjвузлувбтий ñufla com. діал. дрібнйця ñuño fдiaл. годувбльниця ñuridito adj діал. слабкйй, хирлявий ñurumí тдіал. мурахоїд ñuscar vt діал. мбрщити, збирбти в складки
ñusnar 14Л. Ам. 1. крбсти; 2. залицятися (до жінки)', спокушбти ñutir \гідіал. вичйтувати, сварйти, бурчбти ñuto adj діал. мблений, розмблений
452
obligación
0. o f 18-а лі ера іспанського алфавіту o o1 conj чи; абб (перед словами, які починаються з о чи ho набуває форми u)\ tarde o temprano рбно чи пізно; о... о чи... чи; абб... абб; ir o solo o acompañado піти абб однбму, абб в супроводі; uno u otro абб те, абб інше; між цифрами пишеться з наголосом: 20 ó ЗО personas двбд- цять чи тридцять чоловік ¡o!2 interjіст. див. oh
oasis m 1. обзис; 2. спокійне місце, ост- рівбць благодбнства; спочйнок, заспокб- єння; 3. відпочйнок, перепочйнок; 4. притулок, прйхисток obaudición Азбмбвка obcecación f\, осліплення; 2. засліплення, потьмбрення
obcecadamente adv покірно, рббськи, сліпо
obcecado ^'осліплений, в засліпленні, в потьмбренні рбзуму obcecamiento m див. obcecación obcecar, obcegar vt іст. 1. осліплЯти, позбавляти збру; 2. осліплЯти, сліпйти бчі; 3. засліплювати, потьмбрювати рбзум; "•se 1. осліпнути, втрбтити зір; 2. бути в засліпленні, втрбтити рбзум obducción ЛІ. укриття, покривбнння; 2. мед. аутопсія
obauración ñ. наполбгливість; 2. упбртість obedecedor adjслухнЯний, покірний obedecer 1. vt слухатися, підкоритися; ~ •as leyes підкоритися закбнам; - las instrucciones викбнувати вказівки; ~ al timón мор. слухатися кермб (про корабель)', 2- vi(а) відгукуватися, реагувбти; 3. мбти причйною; бути результбтом obedecimiento m пбслух, покбра obediencia ЛІ. пбслух, покбра; покірність;
ciega сліпб покбра; dar (prestar) la ~ а uno підкоритися (бути покірним); faltar а *а - не слухатися, не підкорятися; 2. рел. припис; дбзвіл; настанбва; ó а Іа ~ до п6слУП слухаюсь °®ediencial adj послушницький ^®aier»te adj\. слухнЯний, покірний; 2. піддатливий
Oh !fr ^Р°бЙТИ ПОМІТКИ (на ПОЛЯНІ
oh 8са* а#якйй стосується обеліска /„elíseo, obelo m 1. обеліск; 2. іст. замітка шомітка) на полЯх (книгй)
obencadura fMop. вбнти, бакштбги obenque /лі.л/ор.вантйна, бакиитбг; 2. діал. роззява, глядбч (пригрі) obenquiar гідіал. дивйтися, глядіти obertura fMy3. увертюра obesidad /Ьпбсистість, ожиріння obesífugo adjmm сприЯє схудненню obesígeno adjmm сприЯє ожирінню obeso adj опбсистий, товстйй; дорідний, огрЯдний
obfuscación fflHB. ofuscamiento óbice mдив. obstáculo 1 obispado /77 1. єпископбт, єпйскопство (cari)', 2. єпбрхія
obispal aq/єпйскопський; єпископбльний obispalía ЛІ. єпбрхія; 2. резидбнція єпископа
obispar vi отрймати сан єпйскопа, стбти єпйскопом
obispillo /771. хлопчик, одягнений в єпископську бдіж (на церковному святі)', 2. кров’янка; 3. гузка (у птаха) obispo /77 1. єпископ; архієрбй; 2. див. obispillo 2; 3. арго півень; trabajar para el ~ працювбти на чужбго дядька óbito /77 смерть, кончйна Obitorio /77 МОрГ
obituario /771. кнйга в парафіяльній цбркві (для реєстрації смерті і похованні, 2. діал. смерть, кончйна; 3. діал. відділ повідбмлень (оголбшень) про смерть (в газел) objeción f 1. запербчення; заувбження; 2. догбна, бсуд
objetable adjmm викликбє запербчення, спірний, супербчливий objetar запербчувати; no tener ñadí que ~ не мбти жбдних запербчень objetivación Лзб’єктивбція objetivar vt філос. об’єктивувбти objetividad /об’єктйвність objetivismo /77 об’єктивізм objetivo 1. об'єктивний, неупербдже- ний; 2. філос. об'єктивний, ребльний; realidad ~а об’єктйвна ребльність; 3. лінгв. об’бктний, об’єктйвний; 4. /77 метб, нбмір; tener por ~ мбти за мету; cubrir (cumplir) los ~s вйконати постбвлені завдбння;
5. військ ціль, об’бкт; 6. фіз., фото об’єк- тйв
objeto /77 1. предмбт, річ; р/рбчі, прилбд- дя; ~s de uso personal особйсті рбчі; ~s
de escritorio канцелярське прилбдця; 2. об’бкт, предмбт, ціль; el - de su preocupación предмбт йогб турббт; ser el ~ de burlas (de ataques) бути мішбнню для насмішок (напбдок); 3. тбма, предмбт; еі ~ del discurso тбма дбповіді; 4. метб, нбмір; al (con el) ~ de verle бажбючи побачитися з ним; perseguir el ~ мбти на меті; tener por ~ мбти за мету; proponerse un ~ постбвити собі мету; 5. філос. об’бкт;
6. лінгв. додбток, об’бкт; sin ~ без метй; без кбристі, мбрно oblación fpen. жертвопринбсення oblada f церк. пожбртвування цбркві в пбм’ять про помбрлого oblaminoso зо/нетлінний oblar vtfl. Ам. платйти, розплбчуватися oblata f церк. 1. причбстя (вино і облатка)',
2. грбші на богослужббві потрбби oblativo adj церк. жертбвний
oblato церк. 1. adj якйй відмбвився від майнб на кбристь цбркви (при вступі в монастир)', 2. /77МОН0Х, чернбць; 3. служка (в церкві, монастирі}, 3. солдбт-інвалід при монастирі; 4. член релігійного брдену oblea f 1. церк. облбтка; просфбра, про- свіра, проскура; 2. худб людйна, худб тварйна; quedarse como una ~ схуднути, вйснажитися; 3. фарм. облбтка; 4. вбфля; 5. Л. Ам. мбрка (поштова)', 6. тонкб скйбка (сиру, хліба)
obleado adjy вйгляді облбтки obleera fцepк. дарохранйтельниця obleero /77 продавбць вбфель oblicuamente adv\. kóco, крйво; 2. під ко- ейм кутбм; похйло; навскосй; 3. побічно;
4. ухйльно
oblicuangular, oblicuángulo adj мат. косокутний
oblicuar 1. стбвити (розміщувати) кбсо (похйло); 2. vi військ, рухатися по діаго- нблі
oblicuidad f 1. косйй нбпрям; 2. похйле полбження
oblicuo adj 1. косйй, похйлий; 2. обхіднйй;
3. мат. косйй; косокутний; 4. лінгв. непря- мйй (про відмінок); 5. військ, похйлий; косоприцільний (про вогонь) obligación f 1. зобов’язання, оббв’язок; atender sus obligaciones викбнувати cboÍ оббв’язки; estar en la ~ de hacer una
453
obligacionista
cosa бути зобов’язаним зробити; correr obligaciones a uno бути в боргу перед; бути зобов’язаним комусь; 2. зобов’язання; cumplir sus obligaciones викбнувати свої зобов’язання; imponer obligaciones накладЯти зобов'язання; 3. контракт; 4. рі сімЯйні оббв’язки; 5. р/утрйманці; 6. бор- говб зобов’язання; 7. облігація obligacionista сот. держатель облігацій obligadamente adv 1. за зобов’язанням; 2. обов’язково, в обов’язковому порЯдку obligado 1. a# необхідний; 2. тпостачальник; 3. муз. облігЯто obligar 1. змушувати, заставлЯти, силувати; зобов’язувати; ~ a firmar una cosa змусити підписати; 2. зобов’язувати (про закон)\ 3. зобов’язувати (пбслугою); 4. за- лЯдве запихати, насйлу втискати; puedo meterme estos zapatos, pero obligándolos я мбжу надіти ці туфлі, алЯ насйлу;
5. Л. Ам. пйти винб з однбго бокЯла; ~se зобов’язуватися, брЯти на cé6e зобов’язання
obligativo adj див. obligatorio; 2. лінгв. каузатйвний
obligatoriamente adv обов’язково; в обов'язковому порЯдку obligatoriedad Лобов’язкбвість obligatorio adj обов’язкбвий, примусбвий; servicio - військбва повйнність obliteración f мед. закупбрення (судину зарбщення, облітерація (каналів) obliterador adj мед. облітеруючий obliterar vt\. гасйти (поштовімаркй); 2. (vr) мед. закупбрювати(ся) (про судини) oblongo adj 1. довгастий, вйтягнутий;
2. еліптйчний
obmutescencia їме/j. втрЯта голосу obnoxio adj іст. підданий небезпакам (злйгодням)
obnubilación fдив. ofuscamiento obnubilar гідив. obscurecer 1 oboe m муз. 1. гоббй; 2. гобоїст oboísta сот. гобоїст, -ка {óbolo /771. оббл (міра ваги ¡дрібна монета у давній Греці)); 2. вклад, лЯпта; aportar | su - внестй свій вклад (лЯпту) obra /1. праця, роббта, справа; діяльність; ~ pública громадські роббти; 2. вчинок, дія, діЯння; buena - de caridad (de misericordia), ~ piadosa благодіяння;
3. твір, праця, творіння, вйтвір; - de manos ручна роббта; - maestra шедЯвр; - literaria літературний твір; ~s completas пбвне зібрання твбрів; - teatral (de teatro) театральна n’éca; - dramática драма- тйчний твір; - de magia п’Яса-кЯзка; 4. бу- дівнйцтво, будівЯльні роббти; en -s який будується; ~s de restauración реставраційні роббти; 5. рембнт (будівлі, квартири); hacer -s робйти рембнт (у домі)
6. будівля, споруда; ~ alta adicional мор. палубні надбудбви; - hidráulica (hidrotécnica) гідротехнічна споруда; 7. завдання (робітникові, ремісникові) 8. організація (культурна, благодійна) - social благодійний фонд (заснованийкимось) - benéfica благодійність; благодійна організація; ~ muerta мор. надвбдна частйна кбрпусу суднЯ; облицювальні роббти, внутрішнє облицювання будівлі; - pía благодійний фонд (заснований кимось); благодійність; - prima взуттЯ, зрбблене на замбвлення; чудбвий, видатнйй твір; - viva мор. підвбдна частйна кбрпусу суднб; дббрий вчйнок, дббра справа; - de El Escorial нескінчЯнна роббта; ~ de romanos величЯзна праця; класйчний зра- збк; por - de іос. ргер. шляхбм чогб, зав- дякй чому; - de... приблйзно; - de dos horas приблйзно дві годйни; alzar de ~ припиняти роббту; hacer mala - завда¬
вати шкоди, завдавати збйтків; maltratar de - образити дією, побйти; meter (ро- ner)por - una cosa здійснйти, зробйти, вчинйти; завершити; tomar una ~ брЯти на cé6e труд; ¡esto es - tuyal це твоЯ роббта!; ni - buena, ni palabra mala лишЯ (красйві) словЯ; багЯто слів і мЯло діла; тблку як з козла молока; - del común, - de ningún у семй нЯньок дитЯ без бка; - empezada, medio acabada дббрий початок - половйна діла; ¡(ya) es -І ну й роббта!
obrada ЛІ. дЯнна норма (орача); 2. обрбда (міра орної землі у деяких провінціях Іспанії)
obradera їдіал. пронбс obradero adjроботЯщий, працьовитий obrador 1. acjr діючий, працюючий; 2. m робітнйк, працівнйк; 3. m майстбрня, ательЯ
obraje /771. виробнйцтво, вйготовлення, вйроблення; 2. майстбрня, фабрика (ткацька); 3. Л. Ам. лісозаготівЯльне підпри- Ямство; 4. іст. трудова повйнність (для індіанців) 5. Л. Ам. м’ясна крамнйця obrajería їдіал. склад лісоматеріалів obrajero /771. десЯтник, бригадйр (на будівельних робота.х); 2. Л. Ам. власник лісозаготівельного підприЯмства; 3. діал. реміснйк
obrar 1. vttробйти, виробляти, виготовляти; 2. vi діяти, чинйти; - con arreglo а Іа conciencia чинйти по сбвісті; 3. діяти; давати результат; la medicina ya ha obrado ліки уже подіяли; 3. будувати, здійснювати будівЯльні роббти; pensamos - este verano ми задумали будуватися цьбго літа; 4. діяти (про шлуноії); випорожнятися; 5. бути, знахбдитися; su carta del día 12 obra en mi poder офіц. я отрймав вашого листЯ від 12-го числа obreja Лдрібнйця obrejuela Лдрібнйчка obrepción їюр. вйкривлення фактів obrepticiamente обманним шляхбм obrepticio adj юр. якйй досягається обманним шляхбм
obrerada Лробітникй, робітнйчий колектив obrería ЛІ. посЯда робітника; 2. рЯнта (на будівництво церкви)
obrerismo /77 1. робітникй, робітнйчий клас; 2. робітнйчий рух obrerista 1. ао/робітнйчий, якйй виражає інтерЯси робітнйчого клЯсу (прорук); 2. m захиснйк прав робітників; діЯч робітнйчого руху
obrer«o 1. ас/робітнйчий; clase -а робітнйчий клас; movimiento - робітнйчий рух; 2. роббчий (про бджолі; 3. m робітнйк, працівнйк; ~ industrial промислбвий робітнйк; ~ agrícola сільськогоспбдар- ський робітнйк; ~ de choque ударник (в СРСР); - de villa муляр; 4. ек. виробнйк;
5. староста (церкви, общини) obrizo ао/червлЯний (про золото) obscenidad ЛІ. непристбйність; порнографія; 2. лихослів’я; decir -es лихослбвити obsceno adj 1. непристбйний; порнографічний; 2. нецензурний, лайлйвий obscuración їдив. obscuridad obscuramente adv\. посерЯдньо, не блискуче; 2. усамітнено; в невідбмості; vivir - жйти в невідбмості (далеко від суспільства)
obscurantismo m обскурантизм; мракобісся
obscurantista 1. adj обскурантський, об- скурантйстський; 2. сот. обскурант; мракобіс
obscurecer* 1. vt затемнЯти; позбавляти світла; 2. перевЯршувати; 3. потьмарювати рбзум; 4. неЯсно вислбвлювати
(думкй); затемнЯти (смисл); 5. жив. клас ти тіні, відтіняти; розтушбвувати; 6. vi сутеніти, темніти; вечоріти; -se 1. затягуватися хмарами, темніти; el cielo seha obscurecido нббо затяглб хмарами; 2. темніти (а очах) 3. щезЯти, пропадати, зникати
obscurecimiento т 1. затЯмнення; 2. потемніння
obscuridad Л1. темнота, мброк, тЯмрява- 2. темнота, невігластво; 3. безвйхідь, безпросвітність; 4. скрбмне станбвище в суспільстві; 5. неЯсність, нечіткість, туманність; 6. невідомість, відсутність даних obscur«o 1. adjiéiAHm; la noche ~a тЯмна ніч; está (hace) - тЯмно; 2. тЯмний (про колір); gris - тЯмно-сірий; 3. хмарний, похмурий (продень, небо) 4. тЯмний, неЯс- нйй, незрозумілий; 5. тЯмний, підозрілий; небезпбчний; un asunto - тЯмна справа;
6. неЯсний, невйзначений; 7. скрбмний; незнЯтний, низькбго похбдження; безвісний; 8. /77 жив. тінь; - mayor густа тінь; а -as іос. adv. пбтемки, в тЯмряві; в невіданні; всліпу, навпбмацки obsecración ЛпрохЯння, мольба obsecrar vt мол йти, прохати obsecuencia Л1. люб’язність; 2. поблажливість; 3. покірність, пбслух obsecuente adj 1. люб’язний; 2. поблажливий; 3. покірний, слухнЯний obseder vt невідступно переслідувати (про думкУ)
obsediar vt іст. військ, облягати obsequiador, obsequiante /77дарйтель obsequiar vt\. (соп) дарувати, обдарбву- вати; 2. пригощати, частувати; 3. залицятися
obsequias їрііст. 1. пбхорон; поховання; 2. церк. відспівування obsequio /771. подарунок; дар; 2. пригощання; частування; 3. залицЯння obsequiosidad f 1. щЯдрість, широтЯ; 2. люб’язність, послужливість obsequioso adj 1. щбдрий; 2. люб’язний; галантний
observable adj вйдимий, помітний; якйй спостерігається
observación Л1. спостерЯження; tener а uno bajo - тримати під спостерЯженням; 2. бгляд, обстеження; - médica медйчний огляд; 3. дотрймання, виконання; 4. зауваження; заперЯчення observador 1. adj спостербжний; 2. т спостерігач; 3. оглЯдЯч (газет, радіо) observancia Л1. дотрймання, виконання; la - de las leyes дотрймання закбнів; 2. noeára; poner en - стЯжити за виконанням
observante adj ретЯльний, відповідальний
observar vt 1. спостерігати, вестй спостерЯження; - el curso de los acontecimientos стЯжити за хбдом подій; 2. помічати, примічати; 3. робйти зауваження; винбсити догану; 4. дотрймувати(ся), викбнувати; - la disciplina дотрймувати(ся) дисципліни; - las leyes дотрймувати(ся) закбнів; -se спотерігЯтися observatorio m 1. обсерватбрія; 2. військ. спостербжний пункт
obsesión Л1. одержймість; 2. нав’язлива ідЯя, мбнія
obsesionar vt заволодівати, переслідувати (про думку, ідею, бажання); -se (соп) забйти собі в гблову
obsesivo 1. aojr невідступний, нав’язливий (про думку, ідею, бажання); 2. m маніяк, одержймий
obseso adj одержймий obsidiana їмін. обсидіан obsidional adj військ, облбговий
454
ocularmente
obsolescencia / 1. мед. застарівання;
зтрофія; 2. ек. знецінення
obsoleto adj застарілий, якйй вййшов з
ужитку
obstaculización / перешкоджання, ствб- рення перешкбд (ускладнень) obstaculizar vt утруднювати, ускладню- вати, гальмувати; перешкоджати, ствб- рювати перешкбди
obstáculo т перешкбда, завада; - invencible нездоланна перешкбда; apartar (eliminar) ~s усунути перешкбди; superar (vencer) ~s подолати перешкбди obstancia ficr. див. objeción obstante: no ~ тим не мбнше; пбпри це, незважаючи на це
obstar vi А. заважати, перешкоджати; 2. су- пербчити
obstetrical adj див. obstétrico obstetricia /акушбрство obstétrico да/акушбрський obstinación /упертість; наполбгливість obstinado adj наполегливий; упбртий; estar ~ упирбтися; наполягати obstinarse (en) упиратися; наполягати, стоЯти на своєму; ~ en negar una cosa ynépTO запербчувати
obstrucción / 1. перешкбда; 2. обструкція; 3. мед- закупбрення, непрохідність; ~ intestinal непрохідність кишковикЯ; 4. військ. перешкбда, загорбда
obstruccionar vt\.див. obstruir; 2. провб- дити політику обструкції obstruccionismo m обструкціонізм obstruccionista 1. до/обструкційний, обструкціоністський; 2. com. обструкціоніст, -ка
obstructivo adj який перешкоджає, якйй ствбрює перешкбди
obstructor 1. adj якйй заважає, якйй утруднює; 2. /77 протйвник obstruir* vtA. загорбджувати, перегорбд- жувати; загромаджувати; 2. перешкоджати, заважати; 3. мед. викликати закупбр- ку; засмічувати; -se мед. закупбрюва- тися; засмічуватися obstruyente adj див. obstructivo obtemperar vt 1. погбджуватися, поступатися; 2. корйтися, слухатися obtención /отрймання, досягнення obtener* vtA. домагатися, отрймувати; досягати; - resultados досяпгй результатів; ~ la mayoría de los votos отрймати більшість голосів; 2. отрймувати, видобувати (речовину) obtenible adjдосЯжний obtentor 1. adj якйй отрймує; якйй володіє; 2. /77 власник
obtestación / ритор, клЯтвенне перекб- нування
obturación /1. закупбрювання; 2. тех. обтюрація
obturador /771. фогозатвбр; 2. тех. обтюратор; 3. військ замбк; затвбр obturar vt 1. закривати, закупбрювати; 2. тех. обтюрувати
obtusangular, obtusangulo adj мат. тупокутний
obtusería, obtusidad, obtusión /тупість, тупоумство
obtuso adj А. тупйй, затуплений, якйй за- тупйвся; 2. тупйй, тупоголбвий; 3. мат. тупий; ángulo * тупйй кут obué m див. oboe
obús /77 1. військ гаубиця; ~ automóvil (autopropulsado) самохідна гаубиця; г військ снарЯд (крупнокаліберний)\ * тех. ніпель
jjovención f(pi) прйробіток, побічні дохбди пк?Пс*опаІ ¿¿/побічний (про доходи)
°уа аг перешкоджати, заважати; 2. обходити (перешкоді), уникати (чогось)
obvio яс{гочевйдний, Явний, Яснйй obyecto іст. 1. adj9ікйй перешкоджає, якйй заважає; 2. m запербчення, рбпліка оса /1. гусак; гуска; 2. бка (гра) ocal 1. ¿с/смачнйй, соковйтий (профрук- ти)\ І.діал. крупний^ велйкий (про горіхи)
3. /77 бот. Ам. евкаліпт
ocarín /77 Ам., ocarina /окарйна (муз. інструмент)
ocasión /1. випадок; збіг обставин; випад- кбвість; en algunas ocasiones іноді; buena ~ нагбда, сприятливий momóht; mala ~ незручнйй час, невдалий momóht; aprovechar la ~ скористатися нагбдою; dejar (escapar, desperdiciar, perder) la ~ проґавити нагбду; mostrársele (ofrecérsele, presentársele, salirle) a uno una ~ нагодитися; darle (brindarle) la - a uno надати можлйвість; 2. прйвід; dar ~ para quejas дати прйвід для скарг; tomar la ~ скористатися прйводом; 3. небезпбка, рйзик;
4. іст. фізйчна вада; con ~ de з нагбди; під час; de ~ з нагбди (прйдбаний); asir (coger) la ~ por los pelos не пропустйти нагбду; la ~ la pintan calva ловй нагбду, не пропускай momóht; la ~ hace al ladrón не вводь злбдія у гріх
ocasionable adj 1. якйй даб прйвід (нагбду); 2. можлйвий, імовірний ocasionadamente advz нагбди ocasionado adj А. неспокійний; нестрйма- ний; сварлйвий; 2. ризикбваний; 3. іст. з дефбктом
ocasionador 1. adj якйй викликає, якйй спричиняє; 2. m винуватець ocasional adj 1. який є причйною (прйводом); 2. випадкбвий, непередбачений; un encuentro ~ випадкбва зустріч; 3. випадкбвий, нерегулярний; ingresos ~es нерегулярні дохбди; 4. лінгв. оказіональний ocasionalismo m лінгв. оказіоналізм ocasionalmente adv\. випадкбво; 2. з нагбди ocasionar vt 1. викликати, спричиняти, бути причйною; ~ la risa викликати сміх; ~ una desgracia принестй нещастя; 2. піддавати небезп0ці (рйзику), ризикувати; 3. спонукати, штовхати (на що); провокувати ocaso /771. захід сбнця; 2. захід (сторона світлу, 3. занбпад; marchar a su ~ бути в занбпаді
occidental ¿^'західний occidentalidad / західноєвропбйський спбсіб життЯ (мйслення) occidente /771. захід (сторона світлу, а - на захід, із західного ббку; 2. (О.) Захід, західні країни
occiduo де/західний (який стосується заходу сонця)
occipital ¿¿употйличний occipucio /77 ПОТЙЛИЦЯ occisión /убйвство, насйльницька смерть occiso ¿¿У'убйтий
oceánico ¿^'океанський, океанічний océano /771. океан; 2. ббзліч, мбре; 3. не- велйка прогулянкбва Яхта oceanografía /океанографія oceanógrafico adj океанографічний oceanógrafo /770кеанбграф oceanología fpne. oceanografía ocelario adj плямйстий, в Яблука (про шкуру тварий)
ocelo /77 зоол. 1. оцблій, прост0 бко (комах)] 2. бчко, кружбк, Яблуко (на крилах комах, птахів, на шкурі тварин) ocelote /77 ЗООЛ. ОЦЄЛ0Т ocenoso a# смердючий ociar 1. vt відволікати від роббти; розважати; 2. иг'(-ве) байдикувати, ледарювати ocio /771. бездшля, бездіяльність; vivir en el - жйти в безділлі; 2. дозвілля, вільний час; en los ratos de ~ в години дозвілля; 3. р/уліЬблене занЯття
¡ocio! interjfl. Ам. див. ох ociosamente advA. бездіяльно, без діла; 2. мЯрно, дарбмно; 3. марно, без потрбби ociosear vi Ам. байдикувати ociosidad /1. безділля, бездіяльність; 2. р/байдикування, бездіяльність ocioseo adj 1. без/^іЯльний, дозвільний; 2. непотрібний, недіючий; 3. пустий, безплідний; palabras ~as пусті слова oclosón а^'діал. лінйвий, бездіяльний ocla, ocle /д/а/7. вбдорость ocluir* vt мед. блокувати oclusión /1. мед. блокування; змикання; 2. лінгв. змйчка; 3. фіз. абсбрбція (газу) oclusivo adj А. мед. блокуючий; 2. лінгв. змйчний, оклюзйвний ocoles /77 ріокблеси (індіанці в Аргентині) oconal тдіал. болбто ocopetate тЛ. Ам. папороть (різновид) ocosial тдіал. болотйсте місце, трясовина ocotal тЛ. Ам. соснбвий ліс ocote тЛ. Ам. окбте (мексиканська сосна) ocotera fЛ. Ам. див. ocotal ocotero adjЛ. Ам. сварлйвий ocotito /77 Л. Ам. скандаліст ocozoal /77 Л. Ам. окозоал (гримуча змія) ocráceo ¿¿¡г'блідо-жбвтий ocre /77 óxpa; color ~ кблір бхри, жбвто- червбний кблір ocrea ficr. пбножі
ocreáceo adj А. охрйстий; 2. жбвто-червб- ний, кбльору бхри; 2. див. ocráceo ocrocloro ¿с/жбвто-зелбний ocroso ¿#охрйстий octacorde adj муз. восьмиструнний octaédrico adj мат. восьмигранний, у фбрмі восьмигранника octaedro /77 мат. восьмигранник, октаедр octagonal adi див. octogonal octágono асутдив. octógono octangular adj див. octógono 1 octano тхім. октан
octanol тхім. октан0л; акрйлові спиртй octava /1. літ. восьмивірш, октава; 2. муз. октава
octavar vi муз. брати октаву octavario т вісім днів, восьмид0нка octavear vi див. octavar octaviar vi див. octavar octavilla /1. полігр. вбсьма частйна аркуша; 2. літ. восьмивірш; 3. листівка; прокламація; 4. гітара з шістьма сталбвими струнами
octavín /77 мал0нька фл0йта octavo 1. adj num в0сьмий; 2. т вбсьма частйна; 3. полігр. вбсьма дбля аркуша; en - у вбсьму дблю аркуша, ін-октаво (про формат книгй) octeto /77 муз. OKTÓT
octogenario 1. ¿¿^'вісімдесятилітній, вісімдесятирічний (про людинУ)\ 2. /77 вісімдесятилітній (вісімдесятирічний) старйй octogésimo 1. adj num вісімдесятий; 2. m вісімдесята частйна octogonal adj мат. восьмикутний octógono мат. А. ¿^'восьмикутний; 2. m восьмикутник
octonario adj літ. восьмистбпний, восьми- складбвий
octópodo /77 іхт. восьминіг octosilábico adj лінгв. восьмискладбвий octosílabo 1. adj див. octosilábico; 2. m літ. восьмискладник octóstilo adj архіт. восьмиколбнний octubre /77 Ж0ВТЄНЬ óctuple ¿¿#восьмикратний octuplicar vt збільшувати у вісім раз óctuplo adj див. óctuple ocular 1. adj очнш, окулЯрний; зоровйй; nervio ~ зоровйй нерв; 2. іст. очевйдний; testigo ~ очевйдець; 2. m окулЯр ocularmente ¿¿Л/зброво
455
oculista
oculista 1. adj очнт; 1. com. окуліст; оч- нйй хірург
oculística їдив. oftalmología ocultación . ховбння, прихбвування, no- кривбльництво; 2. астр. затбмнення {зірки, планети); 3. юр. прихбвування майнб (з метою несплати податків) ocultador adj прихбвувальний ocultamente adv 1. прихбвано, табмно;
2. непомітно, тйшком-нйшком
ocultar иМ. ховбти, прихбвувати, прикри- вбти; - miedo прихбвувати страх; 2. прихбвувати, замбвчувати; ~ la verdad прихбвувати (замбвчувати) прбвду; -se хо- вбтися, перехитуватися ocultis: de - loe. adv. тайкомб, тйшком- нйшком; непомітно ocultismo /нокультйзм ocultista 1. ^'окультний; 2. m маг; чародій; 3. окультйст
oculto adj 1. прихбваний, схбваний; 2. при- хбваний, табмний, сокровбнний; de - ¡ос. adv. інкбгніто; табмно, секрбтно; en - /ос. adv. табмно, прихбвано, секрбтно ocupación /і. заняття (дія); 2. військ, оку- пбція; 3. заняття, роббта; посбда; 4. ритор. антиципбція; dar - дбти роббту (заняття); дбти їжу, роббту (розуму, уяві) ocupacionista ^'окупаційний ocupada adj вагітна
ocupador 1. adj mm загбрбує, якйй окупує; 2. /лзагбрбник, окупбнт ocupante m загбрбник, окупбнт ocupar vt 1. займбти {місце); 2. займбти, захбплювати, загбрбувати; окупувбти;
3. займбти (пост, посаду), 4. займбти; да- вбти (доручбти) роббту (завдбння); 5. займбти, забирбти (час); - toda la mañana зайнЯти весь рбнок; 6. займбти, привер- тбти увбгу; -se (de, en) займбтися, пра- цювбти; - de política займбтися політикою; - en el dibujo (en dibujar) займбтися малювбнням
ocurrencia f 1. вйпадок, подія, ситубція;
І 2. раптбва (несподівана) думка; 3. вдбле (влучне) слбво (вйелів); дбтеп; iquó -І що | за безглузда ідея!, що за безглуздя! ocurrente ао/дотбпний, кмітлйвий; винахідливий
ocurrir уіЛ. траплятися, ставбтися, відбу- вбтися, мбти місце; ¿qué ocurre aquí? що тут відбувбється?; ¿qué le ha ocurrido? що з ним трбпилося?; por lo que pueda - про всяк вйпадок; 2. іст. вихб- дити назустріч; 3. випереджбти, передба- чбти; 4. з'являтися, прихбдити; 5. звер- тбтися (до суду); 6. збігбтися (про церковні свята) -se спадбти на думку ocurso /771. іст. збігбвисько нарбду; 2. Гі. Ам. пбм’ять
ochar 1. viЛ. Ам. гбвкати; 2. vtn. Ам. вис- тбжувати; 2. Л. Ам. провокувбти, викликб- ти на; штовхбти на ochava /вбсьма частйна ochavado яс/восьмигрбнний ochavar vt 1. надавбти фбрми восьмигранника; 2. зрізбти кут, екбшувати ochavo 1. adj num іст. див. octavo 1; 2. m очбво (старовинна мідна монета в Іспанії); 3. мідна монбта, дріб’язок; no vale un - грошб лбманого не вбрте ochavón тдіап. метйс (нащадок білого і квартеронки чи квартерона і білої) ochenta 1. adj num вісімдесят; 2. вісімдесятий; 3. m(число) вісімдесят ochental, ochentanario, ochentañal adj, m іст. див. octogenario ochentavo adj, тдив. octogésimo ochenteno adj num див. octogésimo ochentón adj, тдив. octogenario ¡ochil interj діал. геть!, пішлй! (відлякування свиней)
ochido тЛ. Ам. гбвкіт ocho 1. adj num вісім; 2. вбсьмий; el - de agosto вбсьме сбрпня; 3. (число) вісім; 4. вісімка (карт.), 3. діал. фігура тбнцю; dar(echar) a uno con los -s у los nueves пробрбти когбсь, сказбти кілька тбплих слів комусь
ochocentismo m дев’ятнбдцяте століття (у мистецтві)
ochocentista 1. adj якйй стосується де- в’ятнбдцятого століття; 2. m художник (письмбнник) дев’ятнбдцятого століття ochocientos 1. adj num вісімсбт; 2. вось- мисбтий; 3. /77 (число) вісімсбт; 4. дев’ятнбдцяте століття (у мистецтві, моді) ochote тЛ.ріАл. мідні грбші; 2. ббскський чоловічий хор oda fлiт. бда odalisca /одаліска odiable adj див. odioso odiador 1. adj якйй ненбвидить; 2. m ненавйсник
odiar* vt 1. ненбвидіти; - mortalmente смертбльно ненбвидіти; 2. Л. Ам. див. odiosear; -se ненбвидіти однб бдного odible adj див. odioso odio /771. ненбвисть; - mortal смертбльна ненбвисть; tener - a (contra, hacia, por) uno, una cosa ненбвидіти; sentir - відчу- вбти ненбвисть; 2. Л. Ам. набрйдливість, настйрливість
odiosamente adv\. огйдно, мерзбнно; 2. з ненбвистю
odiosear vt Л. Ам. набридбти, докучбти; втбмлювати
odiosidad /1. ненбвисть, відрбза; 2. огй- да; одібзність; 3. Ам. роздратувбння odioso adj 1. ненавйсний, огидний; одібз- ний; un tiempo - жахлйва (паскудна) погбда; 2. Ам. набрйдливий, утбмливий; 3. юр. протизакбнний odisea /одісбя, митбрства; метбння odómetro /771. крокомір; 2. такебметр odontalgia їмед. зубнйй біль, одонталгія odóntico adj мед. зубнйй odontología їмед. одонтолбгія odontológico adj мед. одонтологічний odontólogo /77 одонтблог, зубнйй лікар odor/77збпах odoración їдив. olfacción odorante ^пахучий, духмяний, аромбт- ний
odorífero, odorífico adi див. odorante
odotaquímetro m спідометр
odre /771. бурдюк, міх (для вина, олії); 2. гу-
льтЯй, пиЯк, вйнна ббчка; 3. муз. іст.
волйнка
odrería /1. бурдючна майстбрня; 2. Ятка, де продають бурдюкй; торгівля бурдю- кбми
odrero 1. /77 бурдючний мбйстер; 2. торгб- вець бурдюкбми; 2. adj діал. бруднйй, неохбйний
odrina f 1. міх, бурдюк (з бичої шкіри); 2. пиЯк, гольтіпбка; está hecho una - у ньбго купа болячбк, він суцільна болЯчка oersted, oerstedio m фіз. брстед oes m рібхи, бхи; бхання, бхання oeste /77 1. збхід; вест; аі - на збхід; із збхідного ббку; 2. збхідний вітер ofendedor adj, тдив. ofensor ofendente adj див. ofensor ofender vt\. пошкбджувати; рбнити, (vr) ображбти(ся), крйвдитися; дратувбти; ко- рббити
ofendido adj обрбжений, скривджений; darse por -, mostrarse - викбзувати свою обрбзу
ofensa /обрбза, крйвда; hacer (inferir, infligir) - обрбзити, скрйвдити ofensión f 1. шкбда, збиток; 2. обрбза, крйвда
ofensiva /нбетуп, атбка; desatar (desen cadenar) una - почбти нбетуп; pasar a la
- перейтй в нбетуп; tomar la - перейти в нбетуп, атакувбти; взЯти ініціатйву в свої руки
ofensivo 1. adj обрбзливий, крйвдний- 2. військ, наступбльний; 3. /77наступбльна збрбя
ofensor 1. ^'обрбзливий, крйвдний; 2. т крйвдник
oferente adjmm пропонує, якйй надаб oferta /1. дар, піднбшення, принбшення- 2. обіцянка; cumplir su - вйконати обіцянку; 3. пропозйція; hacer una - зро- бйти пропозйцію; 4. діал. пропозйція офбрт(а); la demanda у la - пбпит і пропозйція
ofertar \гідив. ofrecer ofertorio /77 церк. піднбшення дарів, анбфора
office /77 буфбтна, комбра (при кухні) offset /77 полігр. офебт oficial 1. ^‘офіційний; службовий; disposición - офіційне розпорядження; nombramiento - офіційне признбчення; visita
- офіційний візйт; de un modo - офіційно;
2. /77 офіцбр; - general генербл; адмірбл;
- subalterno молбдший офіцбр; - superior стбрший офіцбр; - de derrota мор. штурман; - en activo кбдровий офіцбр; ~ de reserva офіцбр запбсу; 3. службовець, чинбвник; - de aduanas мйтний чиновник; - mayor начбльник (канцелярії, контори); 4. рбдник аюнтам^бнто (на посаді рехідора чи алькальда); 5. церк. провізор;
6. реміснйк, майстровий; 7. учень мбйст- ра, підмбйстер; 8. кат; 9. м’ясник; ser buen - бути мбйстром свобї спрбви oficiala /1. служббвець (жінка); 2. робітнй- ця; майстрйня; 3. секретбрка oficialada fЛ. Ам. див. oficialidad oficialía /1. чинбвництво, службовці; 2. посбда чинбвника; 3. іст. звання мбйстра oficialidad / 1. офіційність, офіційний ха- рбктер; 2. офіцбрський склад, офіцбри, офіцбрство; комбндний склад oficialismo m Л. Ам. уряд, члбни уряду; керівнйцтво прбвлячої пбртії oficialista com. Л. Ам. член уряду (керівництва правлячої партії) oficialización /надбння офіційного харбк- теру
oficializar 1. и/надавбти офіційного характеру; 2. направлЯти/ю офіційному руслу;
3. viвикбнувати свої оббв’язки (про службовця)
oficialmente adv 1. офіційно; 2. з офіційного дбзволу
oficiante /77 свящбник, якйй служить мбсу oficiar 1. rf офіційно повідомляти; 2. відправляти богослужіння; 3. и/діяти в якості когбсь; - de mediador виступбти посе- рбдником
oficina f 1. контбра, канцелярія; бюрб, ус- танбва; - pública держбвна устанбва; 2. майстбрня, ательб; 3. фармацевтйчна лаборатбрія; 4. рі служби, господбрські приміщення; 5. вбгнище, розебдник (брех-
oflcinal adj \. лікбрський (про рослини); 2. приготбваний в аптбці (про ліки) oficinesco adj бюрократйчний, чиновницький
oficinismo /77 бюрократйзм oficinista com. контбрський служббвець; чинбвник
oficio /771. профбсія, ремеслб; заняття; ~ servil низькйй рід занЯть, ремеслб; 2. посбда; служба; - de república вйборна посбда (в муніципальному чи провінційному органі); 3. функція, роль; рі оббв’язки;
4. діловйй лист; служббве листувбння;
456
ojo
5. /7/Дії» крбки, клбпоти; buenos -s дббрі пбслуги; 6. див. oficina 1; 7. (церкбвна) служба, богослужіння; - de difuntos заупокійна служба, панахйда; Santo Oficio )ст. Інквізйція; de * loe. adv. офіційно; por -) за служббвим оббв’язком; correr bien el - мЯти вйгоду зі служббвого ста- нбвища; estar sin -; no tener - ni beneficio не мЯти вйзначених занЯть; тинятися без діла; tomar por - взЯти за звйчку /За прЯвило); hacer (bien) su ~ добросовісно вйконати своіЬ роббту, бути на свобму місці
oficionario m церк. служЯбник oficiosidad f\. старЯнність, ретбльність; 2. послужливість, люб’язність; 3. запобігання, підлЯщування; 4. офіцібзність oficioso adj 1. ретЯльний, старЯнний;
2. послужливий, люб’Язний; 3. корйсний, ефектйвний; 4. запобігливий, підлЯсли- вий: 5. офіцібзний, напівофіційний; неофіційний; órgano - офіцібзний брган, офіцібз
ofídico adjzmssvpmv
ofidio /771. змій; 2. різоол. змії
ofiolatría f рел. обожествлЯння змій,
змієпоклбнництво
ofrecer* vt 1. пропонувЯти; ~ su ayuda
пропонувЯти своіЬ допомбгу; 2. обіцЯти;
3. вручЯти; піднбсити; 4. пропонувЯти (ціну), давЯти (певну суму на аукціоні)
5. церк. присвячувати; жЯртвувати; 6. давЯти мйлостиню (в церкві), 7. давЯти обітницю; 8. явлЯти соббю; -se пропонувЯти свої пбслуги; ~ a (para)conducir el coche зголосйтися вестй машйну; 2. (у пит. ¡запер. конструкціях) бажЯти; ¿qué se le ofrece a Ud? чогб бажЯєте?; 3. спадЯти на думку; 4. відкривЯтися, поставЯти пЯ- ред очйма; 5. просйтися, напрбшуватися; se ofrece una conclusión напрбшується висновок; 6. траплятися, відбувЯтися, ставЯтися; se ofrecieron ocasionesen que... були вйпадки, колй... ofrecimiento m 1. пропозйція; 2. обіцянка; 3. дар, піднбшення
ofrenda ЛІ. дар, піднбшення; 2. церк. при- нбшення, пожЯртвування ofrendar vt 1. приносити в дар Ббгу, жЯртвувати; 2. здійснювати жертвопринбшення ofrendista 1. adj mm принбсить в дар Ббгу, жЯртвуючий; 2. сот. дарйтель, жЯр- твуватель
ofrezco тдіал. рел. день принбшень (цер-
ófrico adj діал. тЯмний, похмурий oftalmía fмед. офтальмія oftálmico adj мед. офтальмічний, очнйй oftalmología їме,д. офтальмолбгія oftalmológico adj мед. офтальмологічний oftalmólogo /77офтальмблог, окуліст ofuscación fдив. ofuscamiento ofuscador adj 1. осліпляючий, засліплюючий; 2. якйй потьмЯрює (розум) ofuscamiento т 1. засліплення; 2. ослЯб- лення збру; 3. затЯмнення, затьмЯрення, потьмЯрення (розумі) ofuscar vt\. сліпйти, засліплювати; 2. затемняти, робйти тЯмним; 3. затьмЯрюва- ти, потьмЯрювати (розум)] -se 1. сліпнути; 2. затемнятися, потьмЯрюватися (пре Р°3УМ) плутатися (про думки) опЛЧие тДіал- Див. ofuscamiento зЯраз adV цьог6 рбку; 2- в цей чаС| ogiva fдив. ojiva
2nn,/W казкбвий вЯлетень-людожЯр; люлй ДаЛ0, стРах0висько; потвбра; 3. не- чУ^ви’ськВК^Н; * жорст0ка люДина, звір,
оіііі/іп1ег/(виРазрадості, болю) ой!, ох! onmímetro m фіз. оммЯтр
ohmio /77 фіз. ом ohmiómetro m див. ohmímetro oibilidad Лнутність oíble adj^jinm
oída вслухання; de (por) -s ioc. adv. з чутбк
oído m 1. слух (музикальний); duro (tardo) de-туговухий; позбЯвлений музикЯльно- го слуху; de - на слух, по слуху; tener (buen) - мЯти хорбший слух; 2. вухо; 3. військ. запЯл, запЯльний бтвір; 4. діал. вушко (голки) al - ioc. adv. на слух, зі слуху; на вухо, пбшепки; по секрЯту; abrir los -s прислухатися, нашорбшити вуха, пере- творйтися на слух; abrir tanto (el) -; aguzar (alargar) el - (los -s) перетворитися на слух, слухати на всі вуха; aplicar el - слухати увЯжно (з інтерЯсом); cerrarle а uno los -е відвбдити від тЯми розмбви, заговбрювати зуби; cerrar (tapar) Jos -s не слухати; заткнути вуха; dar-s, prestar -s прислухатися, вйелухати, постЯвитися увЯжно; entrarle por un - у salirle por el otro: le entró por un - y salió por el otro в однЯ вухо влетіло, в Інше вйлетіло; hacer (tener) -s de mercader прикидЯтися my- хйм, не хотіти слухати; ladrarle al - протуркотіти (всі) вуха; llegar a -s de uno дохбдити до чиїхось вух; negar los -s, no dar-s відмбвитися вйелухати; pegarse al - лЯгко запам’ятбвуватися (про пісню, музик^)\ regalar el - (los -s) тішити слух; лестйти; говорйти приЯмне; ser todo -s перетворйтися на слух; taparse los -s заткнути вуха; ¡- a la caja!; ¡-al parche! увЯга!; ¡-s que tal oyen! якЯ дурня!, які дурнйці!; ах, так!; що я чую! oidor 1. а#слухаючий; 2. /77слухЯч oimiento /77 іст. 1. вислухбвування; 2. юр. слухання (справи)
oír* vt\. чути; 2. слУхати, вислухбвувати; - bien прихйльно вислухати; 3. юр. слухати (справу 4. слухати, відвідувати (лекції) -, ver у callar мовчЯти; ¡ahora lo oigo! впЯрше чую!; como quien oye llover i вухом не ведЯ, нуль увЯги; ¡oye!; ¡oiga- (п)! послухай(те)!; подумЯти тільки!, ви тільки послухайте!
oírse чутися; почутися; no se oye nada нічбго не чути
oíslo сот. 1. кохЯн|ий, -а; 2. (найдорбжча) половйна (про дружин^ ojal т 1. петлЯ; 2. петлйця; бутоньЯрка; 3. тех. петлЯ, хомут
ojala 1. interjxoH би...!; дай Бог!; ¡- venga pronto! хоч би він скоріше прийшбв!; 2. conjAM. хочЯ. нЯвіть якщб; - llueva, saldré нЯвіть якщб піде дощ, я все ж вййду ojalado adj з тбмними кблами навколо очЯй (про корову
ojalador m 1. петЯльник; 2. петЯльна ма- шйна
ojaladura їзбірн. пЯтлі (на одязі) ojalar і^обмЯтувати пЯтлі ojalatera їдіал. див. ojera 1 ojalera /летЯльниця ojanco m міф. циклбп ojaranzo m бот. 1. граб; 2. олеЯндр; 3. діал. рододЯндрон
ojeada /’швидкйй пбгляд; dar (echar, lanzar) una - a (hacia) поглЯнути, кйнути погляд
ojear 1/71. поглЯнути, подивйтися; 2. зурб- чити
ojear2 vtA. мисл. гнЯти, цькувЯти (дичин^)\ 2. лякЯти, злЯкувати; проганЯти ojón /77охЯн (анісова горілка) ojeo /77 мисл. облЯва; echar un - влашту- вЯти облЯву; irse а - упЯрто шукЯти, розшукувати
ojera ЛІ. (рі) тЯмні кбла (синці) під очйма; 2. очнЯ вЯнночка; 3. рібчі, зір; 4. діал. шбри
ojeriza /злбба, Злість
3 т6мними кблами під очйма
ojerudo adj з тбмними кблами під очйма
(постійно)
ojete /77 1. петЯлька; дірочка, бтвір (для шнурка); 2. вічко (у вишивці); з. зЯдній прохід; 4. тех. вушко, провушина; ir al ~ бЯчити однйм бком
ojetear vt 1. робйти петЯльки (дірочки); 2. дивйтися однйм бком ojetera /"дірочка для шнурків (в одязі) ojialegre adj зі жвЯвими (весЯлими, лукЯвими) очйма ojiar vt/i. Ам. зурбчити ojibajo adj з опущеними очйма ojiblanco adj з яскрЯвими білкЯми очЯй ojienjuto adj: es - сльозйнки не зрбнить ojigallo /77 Ам. суміш горілки з дешЯвим винбм
ojlgarzo adj див. ojizarco ojigrande aó/великобкий ojillos /77 p!жвЯві (весЯлі, лукЯві) бчі ojim(i)el m зілля з мЯду і бцту ojimoreno ая/каробкий ojinegro, ojiprieto ас/чорнобкий ojito /77 вічко; de - Л. Ам. задЯрма, без- плЯтно, за краейві очі; дарЯмно, мЯрно ojituerto adj кособкий, зизобкий, зизувЯ- тий
ojiva 1. архіт. стрільчЯста Ярка; 2. військ. боєголбвка
ojival adj архіт. стрільчЯстий; estilo - го- тйчний стиль
ojizaino adjz коейм (недббрим) поглядом ojizarco ас/голубобкий ojo /771. бко; - compuesto зоол. складнЯ (фасЯтчасте) бко (у кома$\ -s abombados (reventones, saltados, saltones) вй- пуклі бчі, витрішкувЯті бчі; -s apagados згЯслі бчі; ~s blandos {tiernos) вологі бчі; -s gatos діал. голубі бчі; -s llorosos за- плЯкані бчі; -s overos білЯсті бчі; - s rasgados довгЯсті (мигдалевйдні) бчі; -s zarzos голубі бчі; - a la funerala підбйте бко; синЯць під бком; -s de besugo (de carnero) млбені бчі; -s de bitoque косі | бчі; -s que hablan (parleros) вирЯзні бчі; arrasárselos -s de (en) agua (lágrimas) зволбжитися, напбвнитися сльозЯми (про очі)\ cucar un - (los -s) підморгнути; empañarse (humedecerse, nublarse) los -s затумЯнюватися (про погляд) encandilarse los -s засЯяти (про очі) (enclavar los -s en una cosa втупити пбгляд у, вйтріщитися на; ensortijar los -s коейти очйма (про коня) guiñar un - (los -s) підмбргувати; levantar los -s підняти бчі; llenarse los -s de lágrimas напбвнитися сльозЯми (про очі) torcer los -s подивйтися скбса; volver los -s скосйти бчі (зазвичай про дітей) 2. вушко (голки) 3. наскрізний бтвір; дірЯ; 4. замкбва щілина;
5. бтвір (для ручки в інструменті) 6. голівка (ключа) 7. кільцЯ (ножиць) 8. овЯл, петлЯ (літери) 9. джерелб, струмбк;
10. петлЯ (сіті) 11. просвіт, проліт (мосту) 12. дірка, вічко (вхлібі, сирі) 13. блйс- кітка (жиру в бульйоні) 14. вічко (на пір’ї птахів) 15. нотабЯна, нотабЯне; 16. на- мйлювання (одягу) dar dos -s de jabón намйлити двічі; 17. полігр. очкб; buen - прозорливість^ пронйкливість; - clínico (médico) досвідчене бко лікаря; прозор- лйвість; пронйкливість; -s vidriosos за- стйглий пбгляд, скляні бчі; невирЯзні бчі;
- de agua Ам. рівнйнне джерелб; - de buey мор. ілюмінЯтор; мор. передгрозовЯ хмЯра; дублбн (старовинна іспанська золота монета) ромЯшка; - de la escalera проліт сходів; - de gallo (pollo) мозбль (на пальці ноги)\ - de gato мін. агЯт; тех.
457
ojón
блбнкер; ~ de la tempestad просвіт y XMápax; a cierra ~s, a ~(s) cerrado(s) ioc. adv. в напівсні, в напівдрімбті; із заплющеними очима, всліпу; не дйвлячись, не замйслюючись, напропалу; а % а ~ de buen cubero loe. adv. на óko, приблизно; a ~scegarritas loe. adv. примружившись; a ~s vistas loe. adv. Явно, очевйдно; від- крйто, (у всіх) на onáx; con el - tan largo loe. adv. увбжно; обербжно; conlos ~s fuera de las órbitas вйтріщивши бчі (від жаху, гніву), de medio - loe. adv. прикрй- то, завуальбвано; en un abrir (y cerrar) de ~s, en unvolver de ~s в одну мить; delante de los ~s, en los ~s loe. adv. на onáx, пбред очима; hasta los ~s loe. adv. по вуха, no rópno; por sus ~s bellidos loe. adv. за так, за краейві (прекрбсні) бчі; abrir el - б^ти насторбжі, не доімбти; abrir los ~s прокйнутися; прозріти, дізнбти- ся прбвду; abrir los ~s a uno відкрйти бчі кому на що; abrir tanto abrió tanto ~ у ньбго бчі розгорілися; alegrársele los ~s загорітися, засвітйтися радістю (про очі}, alzar (levantar) los ~s alcielo возвестй бчі вгбру, підняти бчі до нбба; andar(se) (estar) con ~ (concien ~е), avivar los ~s дивйтися обомб, бути насторбжі; bailarle los ~s бути в хорбшому (весблому) HÓCT- рої; bajar los ~e засорбмитися; опустйти бчі; підкорйтися; покірно схил йти гблову; blanquearle los ojos a uno діал. загра- вбти з; cerrar el ~ помбрти; cerrar los ~s заснути; помбрти; закривбти бчі, дивйтися крізь пбльці; сліпо підкорйтися; кйда- тися без пбм’яті; cerrarle a unolos ~е закрити комусь очі, бути з кймось до останнього пбдиху; comer con los ~s любйти апетйтну, добре сервірбвану їжу; comer más con los ~s que con la boca клбети на тарілку більше, ніж мбжеш з’їсти; comerse (devorar, tragarse) con los ~s a uno, unacosa юти (пожирбти) очйма; costar un ~ (los ~s) déla cara кбштувати дУже дброго, кбштувати шалбних грб- шей; dar de ~s упбсти ниць; зіткнутися лицбм до лицЯ; дбти мбху; dar enlos ~s una cosa бути очевйдним, впадбти в бко; dar en los ~s con uno, dar en ~s a uno зробйти щось в піку комусь; dar un ~ de la cara por unacosa дброго дбти; dar (hacerjdel ~ зробйти знак очйма, підморгнути; darse (hacerse) del ~ перембргу- ватися; розуміти однб бдного без слів; desencapotar los ~s перестбти супитися, подобріти; despabilar(se) los ~s дивйтися обомб, не ловйти ґав; dormir con los ~s abiertos (con un ^abierto y el otro cerrado) бути насторбжі, не дрімбти; dormir los ~s кокбтливо мружити бчі; echar el (tanto) ~ a uno, a una cosa облюбу- вбти; поклбети бко на; estartan en los ~s бути (вертітися) весь час пбред очйма, лізти в бчі, мозблити бчі; estimar (poner) encima de(sobre) los ~s бути вбльми вдЯчним (висловлення подяки); hablar con los ~s кйдати промбвисті пбгляди; hacer los ~s telarañas затумбнитися (про погляд} hacer ~ опустйтися (про чашу терезів} hacerse ~s вдивлЯтися; henchirle (llenarle) el ~ рбдувати бко (пбг- ляд); викликбти збхват; írsele los ~s por (tras) una cosa очбй не звбдити з, задивлятися на; llevar(se) los ~s прикбвувати до сббе пбгляди, привертбти до сббе увбгу; llevar (tener) los ~s clavados en el suelo не відривбти очбй від землі, не піднімбти очбй (від сором’язливості} llorar con ambos ~s гірко плбкати; рйдма ридбти; llorar con un ~ робйти скорббт- ний вйгляд, плбкати на публіку (про людське око} mentir el - обманутися,
піддбтися неправдйвому врбженню; meterle por los ~s una cosa розхвблювати, нав’язувати, усукувати (товар} mirar con buenos ~s дивйтися прихйльно; сим- патизувбти; схвблювати; mirar con malos ~s непрйязно стбвитися, несхвб- льно дивйтися; mirar con otros ~s змінй- ти думку; поглйнути іншими очйма; mirar de mal ~ несхвбльно стбвитися; no cerrar los ~s не змикбти очбй, не спбти; бути насторбжі; no decir a uno «buenos ~s tienes» не звертбти увбги на; не мбти спрбви з; no levantar los ~s опустйти бчі (від сором’язливості} no pegar (el, un) ~ (los ~s) не зімкнути очбй (всю ніч} по quitar ~ (los ~s) не звбдити (не спускбти) очбй; no saber dónde tiene los ~s бути пбвним невігласом, ні азá не знбти; по tener a dónde (a quién) volver los ~s бути безпбмічним, самбтнім; no tener ~s más que para... не звбдити очбй, тільки й обчити...; pasar los ~s por (un escrito) побіжно переглянути (текст} pasar por ~ мор. протарбнити і потопйти (судно} розорйти; pasarse por ~ мор. пітй на дно; poner encima de (sobre) los ~s звелйчу- вати, розхвблювати; poner delante de los ~s перекбнливо продемонструвбти, на- вестй вагбмий дбказ; poner el ~ (los ~s) en uno, una cosa; tener los ~s puestos en uno, una cosa задивлйтися на; poner (tornar) los ~s en albo (blanco) закбчу- вати бчі (від задоволення)', quebrar el - al diablo зробйти те, що трбба; вчинйти прбвильно; quebrarse los ~s псувбти зір, втбмлювати бчі; quebrársele los ~s a uno мутніти (про очі помираючого} revolver los ~s повбдити очйма (від гніву} неспокійно озирбтися; sacar los ~s приставбти, брбти за гбрло; змусити розщбдритися, вйдурити купу грбшей; sacarse los ~s погиркатися, зчепйтися; salirle a los ~s дброго обійтйся (про сказане, зроблене} saltar un ~ вйбити бко; підбйти бко, по- стбвити синбць під бком; saltar (venirse) a los ~s бути помітним, впадбти в бко; бути очевйдним, Яснйм, як день; saltarle uno a los ~s (a otro) злйтися, мбти зуб на; накидбтися; saltársele los ~s пожирбти очйма, жбдібно дивйтися; ser el ~ derecho de uno бути улюбленцем; ser todo ~s увбжно дивйтися; tener el ~ tan largo втупити пбгляд; tener los ~s en una cosa пйльно дивйтися; не відривбти очбй; дббти про що; tener malos ~s мбти лихб бко; tener (traer) entre ~s (sobre ~) a uno не терпіти когбсь, мбти зуб на кбгось; traer al - постійно приділЯти увбгу чомусь; не випускбти з вйду; valer un ~ de la сага кбштувати шалбних грбшей; vendarse los ~s закривбти бчі; vidriarse los ~s помутніти, оскляніти (про очі помираючого), volver los ~s a uno звертбти увбгу на кбгось; abre el ~, que asan carne куй залізо, пбки гарЯче; погбна спрбва, пбхне ембленим; ¡dichosos los ~s que te (le) venl рбдий тебб (вас) ббчити!; скільки літ, скільки зим!; el - del amo engorda al caballo від хазяйського бка і кінь добріє; los ~s se abalanzan, los pies se cansan, las manos no descansan ббчить бко, та зуб не йме; más valen (ven) cuatro ~s que dos однб головб дббре, а дві крбще; ¡mucho ~І обербжно!, увбга!; ¡mucho ~, que la vista engañal не вір очбм своїм!; no hay más que abrir los ~ y mirar нічбго не екбжеш!; що за чудо!; ¡~! увбга!, обербжно!; глядй ж мені! (погроза)', діал. фі!, подумаєш!, отб ще!; ¡~ a la margen! глядй обомб, будь насторбжі!; ¡~ al Cristo, que es de platal глядй обомб!, не зводь очбй!; ¡~ alerta!, ¡~ avizor! не дрімбти!, глядіти
обомб!; - por - бко за бко, зуб за зуб* - s que no ven, corazón que no llora’(no quiebra, no siente) як з очбй, так і з дум ки; ~s que te vieron ir тільки йогб і ббчи- ли, поминбй як звбли; un - a la sartén v otro á la gata (робйти) два діла зрбзу- como (a) los ~s de la cara (цінувбти, берег- тй) як зінйцю бка ojón adjAM. великобкий, окбтий ojoso зфііздрювбтий, з діркбми (про хліб сир)
ojota ffi. Ам. 1. охбта (різновид сандалій у селян)', 2. дублбна шкіра (лами) у ojotarse гідіал. укривбтися плЯмами (про плоди)
ojotazo mfi. Ам. удбр сандблією ojotero т Л. Ам. 1. швець, якйй виготовляє охбти; 2. торгбвець охбтами ojotes тріЛ. Ам. вйрячені бчі ojoto adjдіал. зіпсбваний, в плЯмах (про плоди)
ojudo adj 1. див. ojoso; 2. діал. див. ojón ojuelos /77/7/1. бчка; 2. окулЯри okigrafía fдив. oquigrafía ola f 1. (велйка) хвйля; quebrar (romper) las ~s розбивбтися з шумом (про хвилі)\ 2. нбтовп, лавйна; una ~ de gente люд- ськйй потік, лавйна людбй; 3. хвйля, смуга; ~ de calor теплб, тбпла погбда; - de frío хвйля хблоду; ~ preñada вал; ~ de cólera нбпад (спблах) гніву; ~s de escalón мор. кільвбтер; cortar (partir) las ~s мор. ітй прбти хвиль
¡ola! interjwan. прекрбсно!, чудбво!, брбво! olaje т див. oleaje
olambre, olambrilla /декоратйвний кбхель ole A.interjAHB. ole; 2. m бле (андалузький танець)
¡olól interj(для висловлення захвату, под- бадьорення танцюристів, тореро) брбво! oleáce«o бот. 1. aq¡r олійний; 2.: ~as f р! олійні
oleada1 /1. велйка хвйля, вал; 2. удбр хвилі, прибій; 3. потік, наплйв, лавйна (машин, народну, 4. приплйв, хвйля (почуття) oleada2 /багбтий урожбй маслйн oleado adj церк. соббруваний oleaginosidad /маслянйстість oleaginoso adj\. маслянйстий; 2. олійний oleaje /771. прибій; 2. хвилювбння (на морі) oleandro /77 олебндр, рожбвий лавр olear1 и/хвилювбтися (про море) olear2 vt\. церк. соббрувати; 2. іст. змбщу- вати олією
oleario adj маслянйстий oleastro /77дйке маслйнове дбрево oledero adj пахучий
oledor 1. пахучий; 2. якйй нюхає; якйй відчувбє збпах; 3. тЛ. Ам. підлабузник oleícola adjmm стосується вирбщування маслйн (розведення оливок, олійний; industria ~ олійна промислбвість oleicultor /77 спеціаліст з розвбдення і об- рббки олйвок
oleicultura f 1. розвбдення олйвкових дербв, вирбщування маслйн; 2. вироб- нйцтво оливкової олії oleífero adj олійний; якйй містить (даб) олію
oleífico /77 1. виробнйцтво огійвкової олії; 2. олійне підприбметво; 3. див. oleotecnia oleína íxím. олеїн
óleo /77 1. олія; 2. олйвкова олія; 3. (рп церк. єлбй; santos ~s мйро, єлбй; 4. церк соббрування; al ~ іос. adv. жив. олією; pintura al ~ живбпис олібю; andar (estar) al ~ бути багбто прйбраним (прикрбше- ним); ¡bueno va el ~! оцб сюрпрйз!; цього ще бракувбло! oleoducto /77 нафтопрбвід oleografía /олеогрбфія oleosidad /маслянйстість
458
ondeado
oleoso adj маслянистий, мбсляний, жйр-
Jeotecnia /"олійна промислбвість oler* A. vt нюхати; 2. відчувбти 3ánax; 3. рознюхувати, винюхувати; відчувбти; ¿ vi náxHyTn; ~ bien (mal) npnéMHo (неприємно) náxHyTn; ~ a perfumes náxHyTn парфумами; 5. здавбтися, уявлятися; ~ donde guisan відчувбти наживу; no ~ bien гахнути неприємностями, не виклики довіри
oleráceo adj бот. овочбвии, горбдніи oletear іїдіал. винюхувати, рознюхувати olfacción /771. нюхання; 2. нюх olfateada /"обнюхування olfatear vtA. нюхати, обнюхувати; 2. дізна- вЯтися, винюхувати
olfateo /771. обнюхування; 2. рознюхування, винюхування olfativo adj див. olfatorio olfato /771. нюх; 2. нюх, чуття olfatorio adj нюховйй olíbano /77 церк. лбдан, мйро oliera f церк. миронбсиця olilán, olifante гпіст. ріг (мисливський, військовий)
oligarca m onirápx oligarquía /"олігбрхія oligárquico ¿¿у* олігархічний oligofrenia f мед,. олігофренія olimpiada, olimpíada/олімпібда olímpic*o adj олімпійський; juegos -s олімпійські ігри; tranquilidad ~a олімпійський СП0КІЙ Olimpo /77 міф. Олімп olio m див. óleo
oliscar 1. vt обнюхувати; 2. дізнавбтися, винюхувати; 3. vi припбхувати, бути з душкбм, починбти псувбтися olisco^ adj AM. з душкбм (про м’яро) olisco2 adjЛ. Ам. педантйчно-тбчний (про людину
oliscón adj діал., oliscoso adj з душкбм
(про м’ясо)
olisquear vt див. oliscar 1
oliva fA. олйвка, маслйна; 2. олйва, олйв-
кове дбрево; 3. coeá; 4. мир, спбкій
oliváceo adjолйвковий (про колір)
olivado ¿¿У'пухйрчастий (про хлібну кірку
olivar /77 олйвковий гай
olivar і//обрізбти нйжні гілкй (дерев)
olivarda fopH. крбчет
olivarera ffl'^. nopá зббру олйвок
olivarero 1. adj маслйновий; олйвковий;
2. якйй займбється вирбщуванням мас-
лйн; 3. /77 спеціаліст з вирбщування і пе-
рерббки маслйн
olivarse здувбтися (пухирйтися) при випікбнні (про хлібну КІркУ) olivastro m: ~ de Rodas бот. албе olivera fflHB. olivo oliverio /77 Л. Ам. олйвковий гай olivero /77 місце зберігбння олйвок olivicultor /77 людйна, якб займбється вирбщуванням олйвкових дербв olivicultura /"вирбщування олйвкових дербв
olivífero adj поет, засуджений олйвкови- ми дербвами
olivo /77 олйвкове дбрево, олйва; - silves- tr® дйка маслйна; ó tomar el - тавр, сховатися за бар’бром; ушйтися, накивбти п ятами
olivoso adj поет. див. olivífero о та f бот. велйкий в’яз o mecía í olmedo m в’Язовий гай ® піо /77 бот. в’яз
0'rPraf° 1. adj власноручний (про запо- :/7)[ 2. автографічний; 3. m власноруч складений заповіт
^°г/771. збпах; аромбт; дух; despedir un мати збпах; пбхнути; 2. іст. нюх; 3. пе¬
редчуття; надія; 4. підбзра; sentir (tomar) mal - відчути (запідбзрити) нелбдне;
5. слбва; estar al ~ (de) вичікувати нагбду, бути напоготбві olorizar vi пбхнути olorosar \гідіал. див. oler 1 oloroso adj духмяний, аромбтний olote /77 Ам. вйлущений кукурудзяний качан; quedarse como el ~ desgranado Л. Ам. збідніти; залйшйтися самбтнім, бути всімб покинутим olotón adjЛ. Ам. безфбрмний olvidable ас/якйй лбгко забувбється, якйй не запам’ятбвується olvidadero adj іст. див. olvidadizo 1 olvidadizo adj 1. забудькувбтий; безпб- м’ятний; hacerse el ~ прикйнутися, що забув; 2. невдячний
olvidado adj А. забутий; 2 .див. olvidadizo olvidar vtA. (-se; de) забувбти; 2. покидб- ти, залишбти; estar olvidada una cosa
бути спрбвою далбкого минулого olvidarse забувбтися, зглбджуватися з пбм’яті
olvido /771. забудькуватість; 2. забуттЯ; ~ de sí mismo самозрбчення; альтруїзм; caer en el - бути забутим, кбнути в Лбту; dar (echar) al (en) - забути; enterrar (hundir, sepultar) en el - викинути з пбм’яті, поховбти; no tener en - пам’ятбти, берегтй в пбм’яті; sacar del - згадбти, пригадбти
olla ЛІ. казанбк, гбрщик, чавунбць (зручками і кришкою); - exprés, - á (de) presión скоровбрка; - carnicera велйкий ко- тбл (для м’яса), ~ de campaña похіднйй казбн; 2. блья (гаряча страва з м’яса з овочами) ~ podrida блья з різних сортів м’Яса і птйці; 3. водовбрть, вир; 4. котбл; тйгель; - ciega калйтка; - de cohetes велйкий рйзик, серйбзна небезпбка; - de fuego іст. запблювальна ббмба; - de grillos суєтб, круговбрть; las ~s de Egipto крбщі часй, золотий час; estar a la - de otro жйти похлібцем (на утриманні); hacer la - gorda лйти воду на чийсь млин; грбти на руку комусь; acá, que hay - ідй сюдй — не пошкодуєш; no hay - sin tocino без водй супу не звбриш; залбдив однб і те ж; - de muchos, mal medida у peor cocida у семи нЯньок дитЯ без бка ollar /77 ніздря (коня, осла) ollería /"1. гончбрна майстбрня; 2. гончбр- на Ятка; 3. глйняний пбсуд; гончбрні вй- роби
ollero /77 1. гончбр; 2. торгбвець гбрщи- ками; cada - alaba su puchero кбжна жбба своб болбто хвблить olleta 1. /"гбрщик, казанбк; 2. діал. шоко- лбдниця, гбрщик для приготування шоко- лбду; 3. діал. переноснб пічка; 4. діал. ольбта (страва з кукурудзй)\ 5. adj діал. дурнйй, безглуздий
omaguacas m рі омагубки (індіанці в Аргентині)
omaguas /77р/омагубси (індіанців ПерУ) omaso /77 вет. кнйжка (третій відділ шлунка жуйний)
ombligar іїдіал. перев’язувати пупбк но- вонарбдженому
ombligo /77 1. пуп, пупбк; 2. пуповйна; 3. сербдина, центр; el - del mundo пуп землі; 4. геральд. центр гербб; encogérsele el - a uno злякбтися; haberle cortado el - a uno пбвністю підкорйти собі ombligón adj діал. пузбтий, товстопузий, черевбтий
ombliguero m 1. пупкбвий бандбж, пов’Яз- ка (для новонароджених); 2. діал. внутрішня загорбда, паркбн ombría /"тінйсте місце, тінь ombrífero ¿¿У'дощовйй (про хмари)
ombrifugio m укриття від дощу ombrífugo adj якйй розсіює дощові хмбри ombrógrafo, ombrómetro m дощомір, плювібметр
omento /77 анат. сбльник omero /77 бот. вільха ominar у/передбачбти, провіщбти ominos*o adj А. фатбльний, згубний; 2. огидний, потвбрний; una manera -а паскудна манбра (звичка)
omisión fA. прбпуск, опускбння (слова)] замбвчування; 2. недбблість, недбгляд omisivamente ¿¿/і/халбтно; чбрез недбб- льство
omisivo, omiso adj недбблий, халбтний, неувбжний
omitir vt А. опускбти, пропускбти; - detalles опускбти подрббиці (детблі); 2. замбв- чувати, обхбдити мовчбнням ómnibus /77 бмнібус, автббус; tren - пасажирський пбїзд omniforme ¿¿^'різноманітний omnígeno adj різнорідний, різний omnímodo ¿¿з/всеохбпний omnipatente adj абсолютно очевйдний, Явний
omnipotencia /всемогутність omnipotente adj всемогутній, всесйльний omnipráctico /77лікар-терапбвт omnipresente зо/всюдисущий omnisapiente adj див. omnisciente omnisciencia /всевідання omnisciente, omniscio adj всезнбючий, всевідаючий
omnísono ¿¿з/якйй звучйть на всі голосй omnívago adj поет, блукбючий, мандрів- нйй
omnividente adj всевидющий omnívoro adj зоол. всеїдний omoplato, omóplato m анат. лопбтка omotocia f мед. 1. передчбсні полб ги; 2. аббрт
onagra í6ot. зніт
onagre, onagro m А. зоол. онбгр, дйкий осбл; 2. іст. баліста, каменеметбльна ма- шйна
onanismo m онанізм
once 1. adj num одинбдцять; одинбдця- тий; 2./77числбодинбдцять; 3. футббль- на комбнда; другий снідбнок; 4. діал. полуденок; estar a las - сидіти крйво (про одя/)\ hacer (tomar) las - перехопйти (між сніданком і обідом) oncear і//відмірювати (продавбти) унціями oncejera /"силбк (для птахів) oncejo /77 орн. стриж
onceno 1. ¿¿3{г/7///770ДИНбДЦЯТИЙ; 2. /770ДИ- нбдцята частйна (чбстка); el ~, no estorbar одинбдцята збповідь — не заважбй!, займйсь свобю спрбвою! oncijera f див. oncejera oncoino тЛ. Ам. зоб (у птахів) oncología /"онколбгія oncológico ¿¿^онкологічний onda fA. хвйля; 2. хвилювбння, брйжі (на воді); 3. бдіки, спблохи (полум’я) 4. фіз. хвйля; - acústica (sonora) звуковб хвйля; - corta (larga, media) корбтка (дбвга, сербдня) хвиля; - explosiva вибухбва хвйля; - luminosa (de luz) світловб хвйля; - sísmica сейсмічна хвйля; - ultracorta ультракорбтка хвйля; ~s ultrasonoras ультразвук; 5. р/хвйлі, завиткй (волосся) 6. волбн (сукні) 7. Л. Ам. шбхтна кліть (у вигляді кошика) 8. кривб (графіка) cortar las ~s ітй напереріз хвйлям ondametro m радіо хвилемір ondatra f3oon. он/^бтра onde іст. A. conjзвідки; тим сбмим, от чому; 2. advде; звідки; - quiera /ос. adv. де завгбдно, повсЮди
ondeado 1. adj див. ondulado; 2. /77 завивка
459
ondear
ondear vi А. хвилювбтиЬі, укривбтися хвилями; 2. віднбсити (хвилею)', 3. хвилювб- тися, колихбтися, коливбтися; 4. майоріти, розвівбтися; 5. бути хвилйстим, ле- жбти хвйлями; 6. пересбджуватися (з одного судна на інше), -se крутитися, витб- ти (в повітрі)
ondeo /77 ХВИЛЮВбННЯ, КОЛИХбННЯ
ondina f міф. ундйна, русблка, найда ondisonante ¿¿^'шумний, гуркітливий (про хвилі)
ondisonar vi шуміти, гуркотіти (про хвилі) ondoso adj А. якйй хвилюється, якйй ко- лйшеться; 2. хвилястий, хвилеподібний ondú тдіал. онду (старовинний танець) ondulación (А.див. ondeo; 2. хвилястість; 3. гофрувбння; рйфлення; 4. завивка; - permanente перманбнт; 5. фіз. коливбння ondulado adj А. хвилястий, хвилеподібний; 2. завйтий; 3. рифлбний*,гофрбваний ondulador m А. фіз. ондулйтор; 2. прий- мбльний телегрбфний апарйт ondulante adj А. хвилйстий, хвилеподібний; 2. горбйстий
ondular 1. vt завивбти (волосся)', 2. гоф- рувбти; 3. vi (-se) хвилювбтися, колихб- тися, коливбтися; 4. майоріти, розвівб- тися; 5. вйтися; звивбтися (про змію) ondulatorio adj А. див. ondulante; 2. хвилевий, хвилеподібний; mecánica -а хвилева MexáHÍKa
onecer* гідіал. використовувати oneomanía f онеомбнія, прйстрасть до купувбння
oneroso adj А. важкйй, обтяжливий; 2. не- зручнйй; 3. обтйжливий onfacino adj: aceite - олія з незрілих олйвок
onfacio /77 олія з незрілих олйвок onfálico ¿¿^'пупкбвий Ónice /77 МІН. ОНІКС onicoideo ¿¿з/нігтеподібний oniquia (мед. запблення нігтьовбго лбжа, нігтьоїда
¡oniquino adj: piedra -а мін. óhíkc onírico adj мед. якйй стосується сновидінь ¡oniromancia, oniromancía /тлумбчення снів
ónix /771. мін. óhíkc; 2. ніготь onocrótalo /77 орн. білий пелікбн onomasiología fлiнгв. ономасіолбгія onomástica f лінгв. ономбстика onomástico adj 1. іменнйй; 2. лінгв. ономастйчний; día - іменйни ontófago /77 зоол. жук-гнойовйк ontogénesis (див, ontogenia ontogenético adj див. ontogénico ontogenia (біол. онтогенбз ontogénico adj біол. онтогенетйчний ontrón тдіал. заболбчене бзеро в rópax onusto adj icr. важкйй, обтйжливий onza1 fA. унція; - de ого золотб унція (іспанська монета XVII— першої третини Х/Х ст. - 80 песет)', por -s іос. adv. по крбплі, потрбху; más vale - que libra крбще м0нше, алб крбще; малбньке, та важбньке; más vale - de sanare que libra de amistad своя сорбчка блйжче до тіла onza2 /гепбрд, мислйвський леопард
OnzaVO 1. ¿¿#'/7///77 0ДИНбдЦЯТИЙ; 2. /77 0ДИ-
нбдцята частйна (чбстка) oogénesis, oogenia f біол. оогенбз, ово-
ГЄН03
oosfera їбот. оосфбра, яйцеклітина oospora їбот. ооспбра opa1 /паз, гніздб в стіні (для балки) opa2 adj А. Ам. німйй; 2. Л. Ам. дурнйй, безглуздий
¡opa!3 interjAM. привіт! opacar vt робйти непрозорим (мбтовим); -se А. Л. Ам. темніти, затумбнюватися; 2. діал. тьмяніти
opacidad /непрозбрість, мутність; мбто- вість
opaco adj А. непрозбрий, мутний; мбтовий
2. тбмний, похмурий; 3. сумнйй, печб- льний
opado adj А. надутий, бундючний; 2. діал. блідйй, з тбмними кблами під очйма opal /77 бавбвняна тканйна (для чоловічих сорочоії)
opalescencia fA. фіз. опалесцбнція; 2. опб- ловий відлйв
opalescente adj з опбловим відливом opalino adj А. опбловий; 2. див. opalescente
ópalo /77 мін. опбл
opaparado adj діал. приголбмшений, ошалілий
oparrón adj Л. Ам. безмозкий, пустоголб- вий
ópatas /77рібпатас (індіанців Мексиці) opción fA. вйбір, npáeo вйбору; hacer una
- зробйти вйбір; 2. npáeo (на); 3. ком. оп- цібн
opcional adj якйй надаб npáeo вйбору opear и/77. Ам. молбти дурнйці ópera fóпера; teatro de la - бперний тебтр operable adj А. здійснбнний; 2. дібвий;
3. мед. оперббельний
operación fA. дія, опербція (ком.); - bancada ббнківська опербція; - mercantil торгбва опербція; 2. мат. обчйслення, дія;
- aritmética арифметйчна дія; 3. військ. опербція; - bélica військбва опербція;
4. мед. опербція; - quirúrgica хірургічна опербція; - cesárea Kécapie рбзтин operador 1. adj діючий, здійснюючий; 2. мед. оперуючий; 3. m опербтор (мат.);
4. оперуючий хірург; 5. кіноопербтор; - (de Cabina) кіномехбнік; 6. телефоніст;
7. телеграфіст
operar 1. vt мед. оперувбти, робйти опе- рбцію; 2. V/діяти, впливбти (мед.); 3. (соп) ком. діяти, оперувбти (чим) operario /771. робітнйк; 2. церк. духівнйк (який сповідає хворих і помираючил) operativo adj А. дієвий, актйвний; 2. див. operatorio 1
operatorio adj А. діючий; 2. мед. операційний
opereta /опербта
opería fA. діал. дУрість, нісенітниця; 2. Л. Ам. крйки, шум, гблас operista com. бперний співбк, бперна співбчка
operístico ¿¿#'бперний operoso adj А. працелюбний, старбнний; 2. складнйй, важкйй
opiáceo 1. ¿¿^'бпійний, бпіумний; 2. заспокійливий; 2. m див. opiata opiado adj див. opiáceo 1 opiata їмед. препарбт бпію opiático adj див. opiáceo 1 opiato 1. adj див. opiáceo 1; 2. m див. opiata
opilación f мед. 1. засмічення (кишкови- ка); 2. аменорбя; 3. водянка opilado ¿¿з/блідйй, жовтувбтий opilativo adj мед. закупбрюючий, блокуючий
opilar vt іст. див. obstruir; -se 1. мед. закупбрюватися; 2. мед. страждбти на аменорбю; 3. Л. Ам. напйтися водй opimo ¿¿з/багбтий, ряснйй opinable adj дискусійний, спірний opinar viA. (acerca de, en, sobre) думати, вважбти; no saber que - не знбти, що й думати; 2. висловлювати думку (судження); висловлюватися; -se заслужйти пбв- ну репутбцію
opinión fA. погляд; думка; переконбння; - pública суспільна думка; en mi - на моЮ думку; en - general за загальним пере-
конбнням; 2. р/політйчні пбгляди; 3. penv тбція, слбва; andar en opiniones бути прйтчею во язйцех; anda en opiniones йогб репутбція підмбчена; casarse con su - наполягбти, стояти на свобму opio /771. бпій, бпіум; 2. Л. Ам. нуднб зіб- рбння; dar el - полонйти, причарувйти' ser un - Л. Ам. набридбти, не давбти спо- кбю; морбчити гблову opiomanía /опіомбнія, наркомбнія opiómano /77 0піомбн, наркомбн opíparo adj багбтий, розкішний (про їжу банкеі)
opiumismo m прйстрасть до бпіуму oploteca /колбкція збрбї opón adj Л. Ам. дурнйй, ідібтський, безглуздий
oponente 1. adj протиставний; 2. com опонбнт
oponer* vtA. протиставляти; - resistencia чинйти бпір; 2. запербчувати, супербчи- ти; заважбти; 3. іст. припйсувати, стбвити в провйну; -se 1. (а) протистояти, протидіяти; протйвитися; 2. супербчити; 3. зна- хбдитися навпрбти; 4. брбти участь у кбнкурсі (на заміщення посади) oportunamente adv дорбчно; своєчбсно, вчбсно
oportunidad fA. своєчбсність, дорбчність; доцільність; 2. нагбда, зручнйй момбнт; aprovechar una - використовувати нагб- ду; perder la - згбяти момбнт oportunismo /77 опортунізм oportunista 1. ¿¿#*опортуністйчний; 2. com. опортуніст
oportuno adj А. дорбчний, своєчбсний; доцільний; medidas -as своєчбсні зб- ходи; 2. зручнйй, підходящий; momento- підходящий момбнт; 3. кмітлйвий, дотбп- ний
oposición fA. протиставлення; 2. спротив, протидія; 3. запербчення; estar en - а una cosa запербчувати прбти чбгось;
4. політ, опозйція; 5. астр. протистояння;
6. кбнкурс (на заміщення посади); anunciar (convocar) oposiciones оголосйти кбнкурс на заміщення вакбнтної посбди; poder leer de oposiciones бути гідним посбди, бути досвідченим спеціалістом oposicionista 1. ¿¿jjr опозиційний; 2. com. опозиціонбр
opositar vi (а) брбти Участь у кбнкурсі (на заміщення посади) opósito /77 іст. перешкбда, протидія opositor 1. /77 супротивник; супбрник; 2. пре- тендбнт (в конкурсі на заміщення посдцй); 3. ¿¿^опозиційний; un órgano - опозиційний брган; candidato - кандидбт опозиції opoterapia /мед. органотерапія opresión fA. гніт, пригнічення, Утиски; - nacional націонбльний гніт; 2. тиск, стискбн- ня, натискбння; 3. здбвлювання (фізичне); - de pecho важкб дйхання, задуха; 4. відчуття неспбкою (тривбги) opresivo adj А. якйй тйсне, якйй гнітить; 2. якйй утискбє, якйй обмбжує opresor 1. ¿¿#якйй пригнічує, якйй утискбє; 2. /77 гнобйтель, пригноблювач oprimir vtA. натискбти; - el botón del timbre натйснути кнбпку дзвінкб; 2. тйснути, притискбти; 3. гнобйти, утискбти; 4. силувати, змушувати
oprobiar vt ганьбйти, безчестити, обра- жбти
oprobio /77 ганьбб, безчбстя, обрбза; caer en el - нйзько упбсти, укрйти себе гань- ббю
oprobioso adjганббний optación fA. ритор, вйсловлення бажбн- ня, оптбція; 2. юр. оптбція optar vtA. (por, entre) вибирбти, віддавати перевбгу; 2. (а) претендувбти; - a una
460
oreja
olaza претендувбти на місце; 3. (а) вступи (на посаду, в права)
Áotativo 1. adj бáжaний, перевбжний;
2. лінгв. ббжаний, оптатйвний; 3. тлінгв. бажаний спбсіб, оптатив
óptica /Ч. фіз• бптика; 2. бптика, оптйчні прйлади; 3. магазйн бптики óptico 1. adjo^Hm, зоровйй; ángulo - кут зору; nervio - зоровйй нерв; 2. оптйчний;
3. Я70ПТИК
optimate т магнбт, вельмбжа optimismo т оптимізм optimista 1. adj оптимістйчний; 2. сот. оптиміст, -ка
óptimo 1. яоУнайкрбщий, пречудбвий; оп- тимбльний; 2. /77бптимум opuesto adj\. протилбжний, супербчли- вИй; dos versiones ~as дві протилбжні Bépci'í; 2. протилбжний (у просторії, en direcciones ~as у протилбжних напрямах; 3. ворожий; 4. бот. супротйвний opugnación ñ. протидія, спрбтив; 2. спро- стувбння
opugnador m, opugnante m діал. активний (затятий) супротйвник opugnar vt 1. опирбтися, протйвитися; 2. cnpocTyBáTn; 3. штурмувбти, атакувб- ти, облягбти (фортецю) opulencia f 1. баг0тство, рбзкіш; 2. дос- TáTOK, надлишок
opulento adj 1. багбтий, заможний; 2. рясний, багбтий; пйшний; una ~а cabellera пйшна шевелюра opuncia í6ot. опунція opuscular adj у вйгляді брошури, неве- лйкий (про твір)
opúsculo /77невелйкий твір, брошура, бук-
Л0Т
oque: de - loe. adv. безплбтно, безкоштбв- но, задармб
oquedad 71. порожнйна, пустотб, вйїмка; дуплб; 2. nycTOTá, беззмістбвність oquedal m ліс без підліска; щбгловий ліс oqueruela /летблька, вузлик (на нитці) oquigrafía /стеногрбфія oquígrafo m стенографіст, стенбграф oquis: de ~ loe. adv. Л. Ам. безплбтно, без- коштбвно, задармб
ora conj(apoc. de ahora) ~...~ то... то; - Нога, ~ ríe ТО ПЛбчв, то смібться oración 71. промбва, вйступ; - fúnebre надгробне слбво; - inaugural вступнб слбво; ~ sagrada прбповідь; 2. моління, молйтва; estar en ~ молйтися; 3. час мо- лйтви; 4. звуки дзвбна (які кличуть до молитви)\ 5. лінгв. рбчення; partes de la ~ члбни рбчення; ~ de ciego пісня сліпців; монотбнна промбва; romper las oraciones грубо перервбти промбву (ббсіду); обірвбти на півслбві; la ~ breve sube al cielo коротку молйтву нббо швйдше почує
oracional 1. adj лінгв. якйй стосується рбчення; 2. m церк. молитбвник, молитво- слбв
oracionero adjAM. якйй любить молйтися, якйй мблиться дорбчно й недорбчно oracular adj 1. якйй стосується орбкула, оракульський; 2. таємнйчий oráculo m 1. орбкул; 2. передббчення, провіщення; - del campo бот. ромбшка orache тЛ. Ам. див. oraje or?dor /771. орбтор; 2. молільник; 3. проповідник
Jjra№ /Г7негбда, непогбда, нбпогодь ярусний, словбсний Ротові?'1, аНаТ Р0108^’ °Р^льний; 2. лінгв.
а тд[ал. свіжий (прохолбдний) вітер 1^п^д,ал-пбклади зблота; 2. кількість
0ralmente adv усно, в усній фбрмі
orangután т зоол. орангутбнг orante 1. adjmm мблиться; 2. /77фігура на колінах (в живописі, скульптурі) orar 1. и/виголбшувати промбву, виступб- ти з промбвою; 2. молйтися; 3. v/просйти, благбти, мол йти
orate сот. 1. божевільний, -а, причйнний, -a; casa de ~s божевільня; 2. безумець, причйнний, божевільний, шалбнець orático adjÜ. Ам. безумний, божевільний, причйнний
oratoria 7орбторське мистбцтво, красно- мбвність; ритбрика
oratoriamente adv бундючно, велембвно oratorio1 /771. капбла, каплиця, молільня; 2. муз. оратбрія
oratorio2 ас/орбторський; риторйчний orbayar vi діал. 1. випадбти (про росу)\ 2. мороейти, сіятися (про дощ) orbayo т діал. 1. росб; 2. дрібнйй дощ, мжйчка
orbe /77 1. округлість, кбло, круг; 2. земнб куля; 3. неббена сфбра; 4. світ, всбсвіт orbícola афюшйрений по всій збмній кулі orbicular adj 1. колоподібний, округлий; 2. сфероїдбльний, кулястий órbita 71. орбіта; entraren ~ вййти на орбіту; poner en ~ вйвести на орбіту; 2. анат. очнб впбдина, очнйця; орбіта; 3. сфбра, облбеть, пбле (діяльності) orbital adj 1. орбітбльний; 2. анат. очнйй orbitario орбітбльний orea (зоол. косбтка orcaneta í6ot. алкбнна краейльна orcinas fpiдрібні тріскй orco1 /77 ел. orea
orco2 /77 поет, пбкло, підзбмне цбрство orco3 mдіал. пучбк цибулі ordago /770стбння стбвка (у грі в мус) ', de ~ пречудбвий, прекрбсний, що трбба ordalías 7 рі іст. ордалія, “Ббжий суд” (випробування вогнем, водою) orden 1. /77 порядок, лад; ~ severo стрбгий порядок; poner en ~ прибрбти, дбти лад; alterar (mantener) el ~ público порушувати (підтрймувати) громбдський порядок; llamar al - закликати до порядку; restablecer el ~ відновйти порядок; 2. порядок, послідбвність; розміщення; el - de las palabras порядок слів; en ~ alfabético в алфавітному порЯдку; por (su) ~ по порядку; sin ~ ni concierto в без порядку, абиЯк; 3. устбв; реглбмент, розпорядок, режйм; 4. біол. розряд; 5. архіт. брдер, брден, стиль; ~ dórico (corintio, iónico) дорйчний (коринфський, іонічний) брдер;
6. церк. сан; 7. мат. розряд; 8. муз. лад;
9. військ, стрій, шикувбння, порядок; - de batalla (de combate) бойовйй порядок;
10. 7накбз, комбнда, розпорядження; ~ de operaciones бойовйй накбз; dar (dictar) la ~ віддбти накбз; obedecer la ~ підкоритися накбзу; 11. юр. брдер; ~ de detención брдер на арбшт; 12. ком. брдер, розпорядження; ~ de pago платіжне розпорядження; 13. брден; співтоварйство; ~ religiosa релігійний брден; ~ de caballería, ~ militar рйцарський брден; el - del día порядок дбнний; en ~ а /ос. ргер. сто- сбвно...; estar a la - del día стоЯти на порядку дбнному; бути в мбді (в ходу); бути звичайним
ordenación 7 1. розпорядження,^ накбз; 2. порядок, розпорядок; 3. розміщення;
4. церк. посвЯчення в сан; рукопоклбден- ня; 5. контбра, відділ; ~ de pagos бухгал- тбрія
ordenada fMar ординбта ordenadamente adv упорядкувбння, по порЯдку
ordenado adj 1. акурбтний, якйй любить порЯдок; 2. упорядкбваний
ordenador 1. adj регулюючий, упорядкб- вувальний; 2. m розпорядник; 3. головнйй бухгблтер; 4. обчйелювальна машйна; ЕОМ
ordenamiento m 1. розпорядження, вказівка; 2. постанбва; закбн; 3. порЯдок, розпорядок
ordenancista^, adj військ, дисциплінбва- ний, якйй чітко дотрймується статуту;
2. сувбрий, вимбгливий (про начальника)',
3. сот. дисциплінбваний працівнйк; 4. сувбрий (вимбгливий) начбльник ordenando т кандидбт на звбдення в духбвний сан
ordenanza 1. /’р/прбвила, устанбвлений порЯдок, реглбмент; 2. військ, статут; 3. розпорядження; накбз; 4. жив. розміщення фіг^р; 5. /77 кур’бр, поейльний;
6. військ, вістовйй, ординбрець ordenar иМ. привбдити в порЯдок, при- бирбти, давбти лад; упорядкбвувати; ~ Іа casa навестй порЯдок в дбмі; 2. накб- зувати, віддавбти накбз; розпоряджбти- ся; 3. звбдити в духбвний сан; 4. (а, раіа) направлЯти, орієнтувбти; ~se бути руко- полоклбденим (в духовний сан) ordenata fЛ. Ам. юр. пбділ майнб ordenativo adj 1. якйй упорядкбвує; 2. на- казнйй
ordeñadero т 1. дійнйця; 2. діал. загін для доїння
ordeñador 1. adj доїльний; máquina ~а
доїльний апарбт; 2. /77дбяр ordeñadora 71. доїльний апарбт; 2. доярка
ordeñar vt\. доїти; 2. зривбти плодй (лйс- тя), провбдячи рукбю по гілці ordeñero /77 загін для доїння ordeño /77 1. дійка; de ~ діал. дійний; 2. зняття прйгорщами з гілки (маслйн) órdiga: l(anda) la -І interj(виражає подив, несподіванка) оцб так!; чорт забирбй!, отакбї!
ordinal 1. adj порядковий; número - порядковий числівник; порядковий нбмер; 2. /77 порядковий числівник; 3. порядковий нбмер
ordinarez /77. Ам. див. ordinariez ordinariamente adv 1. зазвичбй, звичбй- но; 2. грубо, неввічливо; 3. юр. в судовому порЯдку
ordinariez /'неввічливість; неотбсаність ordinario 1. adj звичбйний, звйчний; un traje ~ будбнна сукня; sesión ~а чергбва сбсія; de ~ іос. adv. звичбйно, зазвичбй; 2. ординбрний, пересічний; 3. грубий, не- отбсаний; 4. низькйй, вульгбрний; 5. т суддя пбршої інстбнції; 6. кур’бр; поейльний; 7. іст. регулярна пбшта; 8. поштбр, листонбша; 9. перевізник (пасажирів і вантажів); 10. щодбнні витрати ordinativo adj див. ordenativo ordo /77 молитбвник
orear vt 1. обдувбти, овівбти; освіжбти; 2. провітрювати, просушувати (на повітрі)', ~se 1. провітрюватися; 3. вихбдити подйхати свіжим повітрям oreganal тАм. збрості майорбну orégano т бот. душйця, майорбн; - sea як би чогб не вййшло
oreja 7 1. вухо; pabellón de la ~ вушнб рбковина; 2. вушко (взуття)', 3. Ам. ручка (посуду), 4. тех. полйця (плуга) 5. боковб частйна спйнки крісла; 6. пліткбр, донб- щик; 7. діал. цікбва новинб; 8. мор. лбпа (якоря) 9. (рі) тех. провушина, вушко; а cuenta de ~ діал. зарбди прекрбсних очбй; con las ~s caídas (gachas) ioc. adv. понуро, повісивши нбса; смирбнно; con las ~s tan largas ioc. adv. нашорбшивши вуха; de cuatro ~s рогбтий (про бика) de ~ а ~ від вуха до вуха (про великий рот)
461
orejado
aguzar las ~s прЯстЧі вухами (про тварину,t нашорбшити в^ха; amusgar las ~s іст. розвісити вуха; apearse por las ~s упбсти з конЯ; липнути дурницю; asomar (descubrir, enseñar) la ~ noKa3áTH ceoé істинне лицб; виказати ceñé (з головбю); bajar las ~s змиритися, схилйти гблову; calentar a uno las ~s нам’Яти вуха; задбти HáTpycKH, нагріти чуба; comer ~ діал. тривбжитися, xвилювáтиcя; потрб- пити в nácTKy; dar ~s іст. розвісити вуха; desencapotar las ~s нашорбшити вуха (про тварину,) estar a la ~ крутйтися дов- кбла кбгось; стоЯти над душбю; наполя- гбти на свобму; estar de ~ діал. підслухб- вувати; підбзрювати; hacer ~s de mercader прикйнутися глухйм; ladrar a tino ala ~ протуркотіти всі вуха; mojar a uno la ~ зачіпбти (задирбти) когбсь, шукбти свбрки; no valer sus ~sllenas de agua бути пбвним нікчбмою (пустйм місцем); ponera uno las ~s coloradas засорбмити, змусити зашарітися; repartir ~s відвбди- ти лжесвідків; reteñir las ~s: me retiñen las ~s слухати огй^но; taparse las ~s заткнути вуха, не хотіти слухати; tener de la ~ a otro тримбти когбсь в тіснйх рукбх; tirar la(s) ~(s) грбти в кбрти; tirarde la - а Jorge грбти на грбші; tirarse de una ~ у no alcanzarse a la otra кусбти лікті з досбди; ver las ~sal lobo бути у велйкій небезпеці, висіти на волосйні orejado adjз вушками (про туфлі) orejano adj 1. нетаврбваний (про худобу 2. діал. ооербжний, оббчний; 3. Ам. нелю- дймий
orejar vi діал. нашіптувати, обмовляти; ~se прислухатися, почути благбння orejeado я/у'попербджений orejear 1. игстрйгти вухами (про тварин^)]
2. робити щось неохбче (з огидою) 3. Ам. остерігбтися; 4. vt Ам. підслухбвувати;
5. Л. Ам. відкривбти кбрти; 6. Л. Ам. тягбти за вуха; 7. тавр, нагорбджувати торбро
І вухом закблотого бикб
orejera f 1. вухо (шапки, шолома)] 2. тех.
І полйця (плуга), 3. сербжка (у індіанців) orejero 1. adj діал. підозріливий, недовірливий; 2. Ам. з піднятими вухами (про тваринУ)\ 3. Л. Ам. якйй пліткує; 4. /77СвоЯ людйна, донбщик (у хазяїна маєтку) orejeta f 1. вушко; 2. тех. вушко, прову- шина; 3. зажйм, хомутик; 4. тех. вйступ, язичбк
orejisano adj діал. див. orejano 1 orejivivo adj\. якйй постійно стрижб вухами (про тварин/)] 2. меткйй, спрйтний orejón 1. adjAM. див. orejudo 1; 2. Л. Ам. див. orejano; 3. діал. дурнбнький, просту- вбтий; 4. Л. Ам: безвбльний, безхарбктер- ний (про чоловіка); 5. /ясмйкання за вуха;
6. рі скйбки сушених пбрсиків (динь);
7. діал. іст. знбтна осбба (в імперії інків)
8. рі іст. “довговухі” (назва інків в епоху Конкісти) 9. діал. жйтель савбни, якйй пе- реселйвся в столйцю; 10. грубіЯн; 11. Л. Ам. зоб (хвороба)
orejudo 1. ¿¿¡гвухбтий, довговухий; 2. m зоол. вухбнь (різновид кажана) orejuela f 1. вушко; 2. ручка (посудну
3. діал. олбдка
oreo /п пбдув вітерцю, слабкйй вітербць orexia /апетйт
orexígeno adj якйй викликбє (збуджує) апетйт
orfanario, orfanato mсирітський притулок orfandad /і. сирітство; 2. допомбга сйро- там; 3. безпбмічність, беззбхисність orfanecer* vi іст. осиротіти orfanocomio, orfanotrofio m див. orfanato
orfebre /77 ювелір, золотйх справ мбйстер
orfebrería /'ювелірне мистбцтво orfelinato m див. orfanato orfeón /771. співбчий гуртбк, співбче това- рйство; 2. капбла (хор)] 3. орфебн (муз. інструмент) orfeónico яс/хоровйй orfeonista com. член співбчого гурткб (товарйства); хорйст, -ка organdí /77серпбнок; тюль organero /77оргбнний мбйстер orgánico adj 1. органічний; ser ~ живб істбта; materia ~а живб матбрія; química ~а органічна хімія; 2. органічний, цільний; un todo ~ органічне ціле; 3. структурний, штбтний; reglamento ~ внутрішній розпо- рйдок; 4. узгбджений, організбваний;
5. лінгв. синтетйчний, флектйвний organigrama m схбма організбції фірми (підприбмства) organillero m шармбнщик organillo m шармбнка organismo m 1. організм; 2. організбція; устанбва, апарбт; ~s de gobierno дер- жбвні устанбви; - internacional міжна- рбдна організбція; 3. внутрішня організбція, устрій
organista com. органіст, -ка organización f 1. організм; 2. організбція, формувбння; 3. організбція, структура; ~ política політйчна організбція; 4. організбція, устанбва; ~ obrera робітнйча організбція; ~ del Partido партійна організбція; ~ sindical профспілкбва організбція; ~ de base низовб організбція;~ comercial торгове об’бднання; Organización de las Naciones Uní das (O. N. U.) Організбція Об’бднаних Нбцій (OOH); 5. настрбйка (органа)] 6. військ, укріплення organizado adj 1. організбваний; 2. див. orgánico 1
organizador 1. ^організуючий, організб- торський* 2. /77організбтор organizar1 vt 1. організбвувати, об’бдну- вати; ~ a los obreros організувбти робітників; 2. організбвувати, влаштбвувати; ~ una excursión організувбти екскурсію;
3. організбвувати, започаткбвувати; ~ una cooperativa створйти (заснувбти) ко- оператйв; 4. муз. настрбювати (орган)] ~se 1. організбвуватися, утвбрюватися, виникбти; 2. (en) організбвуватися, об’бд- нуватися; 3. організбвувати себб, підтягуватися* 4. діал. швйдко розбагатіти organizar m організбція, формувбння; Устрій
organizativo adj організбторський, організаційний
órgano /771. брган, організбція, устанбва; los ~s del gobierno урядбві бргани; óp- гани влбди; 2. друкбваний брган; 3. анат., біол. брган; ~s del sentido бргани чуттів;
4. фізіол. центр; ~ del lenguaje центр мб- ви; 5. тех. роббчий брган, лбнка, детбль; елембнт (конструкції)] ~ del almacenamiento блок пбм’яті; 6. муз. оргбн; - de manubrio механічне фортепібно; 7. Л. Ам. кбктус (різновид) 8. брган; збсіб, ін- струмбнт (про людину) organogénesis, organogenia f біол.,
фізіол. органогенбз
organoléptico adj фізіол. органолептйч- ний
organometálico adjхім. металорганічний organoplastia їбіол. органоплбстика organoterapia їмед. органотерапія orgasmo m фізіол. оргбзм orgia, orgía ЛЬргія, вакханблія orgullecer* vi іст. загордйтися orgullo /77 1. гбрдість; 2. зарозумілість, бундючність, пихб
orgulloso /771. гбрдий, гордовитий; 2. зарозумілий, пихбтий, спесйвий; es ~ (para)
con todos він з усімб повбдиться запп зуміло м
orí 1. /77 хбванки (гра)] 2. interj nopal шукбй! (при грі в хованки) 2. аргозпоп^ був!, привіт! к °
oriámbar /77 янтбр, бурштйн oribe m див. orfebre
orientación f 1. орієнтбція, орієнтувбння*
2. орієнтбція, устанбвка, нбпрям; dar orientaciones prácticas дбти практйчні порбди
orientador 1. adj якйй орієнтує, якйй направляє; 2. орієнтувбльний; 3. /77орієнтйр oriental 1. adjcxipnm] 2. Ам. уругвбйський*
3. /77жйтель країн Схбду; 4. Ам. уругвбєць ’ orientalismo /771. сходознбвство, орієнталістика; 2. орієнталізм; 3. люббв до культури Схбду
orientalista 1. adj сходознбвчий; 2. com. сходознбвець, орієнталіст orientalmente аш'по-східному, на східний манбр
orientar 1. орієнтувбти, визначбти полб- "ження (стосовно частин світу); 2. (a, hacia) орієнтувбти, направлбти, націлювати; ~se 1. (por) орієнтувбтися (на місцевості) визначати своб місцезнахбджен- ня; - por las estrellas орієнтувбтися за зіркбми; 3. вихбдити, дивйтися на; la fachada se orienta hacia el sur фасбд вихб- дить на південь; 4. (a, hacia, por) орієнтувбтися на що (вроботі)] 5. орієнтувбтися, розбирбтися (в обстановці) oriente /77 1. схід; 2. (О.) Схід, країни Схбду; 3. східна сторонб; 4. східний вітер;
5. мблодість, світбнок життя; 6. походження, почбток; 7. перлйнний блиск; 8. провінційна лбжа (масонська)] gran ~ сто- лйчна лбжа (масонська) orificación /’постанбвка золотбї плбмби на зуб
orificar и/стбвити золоту плбмбу на зуб orífice m див. orfebre orificia їіст. ювелірне мистбцтво orificio /771. бтвір, дірб; 2. анат. вихіднйй бтвір; 3. тех. зів, жерлб oriflama f 1. іст. оріфлбма, штандбрт (французьких королів)] 2. хоругва; 3. npá- пор, знаменб (яке майорить на вітрі) orifrés /77 галун (золотий, срібний) origen /771. почбток, першопричйна, дже- релб; de - desconocido невідомого по- хбдження; - de las coordenadas мат. почбток координбт; dar - a una cosa порбд- жувати, зумбвлювати; 2. похбдження, рід; de ~ modesto скрбмного похбдження; país de ~ вітчизна; el idioma da ~ мбва оригінблу
original 1. ао/першопочаткбвий, пбрший, вихіднйй; variante ~ пбрший варібнт; 2. оригінбльний, спрбвжній; cuadro ~ оригінбл; 3. (de) рбдом з...; якйй похбдить з...; esta planta es ~ del sur de África ця poc- лйна рбдом із Півдбнної Африки; 4. оригінбльний, своєрідний; unescritor - самобутній письмбнник; 5. оригінбльний, не- звичбйний, дйвний; un sombrero ~ оригінбльний капблюх; 6. m оригінбл (про рукопис, картин/] 7. дивбк, оригінбл originalmente adv 1. спочбтку; 2. в ори- гінблі; 3. оригінбльно, своєрідно; самобутньо; 4. дйвно, дивакувбто originalidad М. спрбвжність, оригінбль- ність; 2. своєрідність, оригінбльність; самобутність; 3. дйвність, дивакувбтість originar k/давбти почбток, порбджувати; бути причйною, викликбти; - pánico вик- ликбти пбніку; ~ una enfermedad бути причйною хворбби; ~se виникбти, почи- нбтися; відбувбтися
originariamente adj\. спочбтку, попервах; 2. за похбдженням
462
osambre
reinando adj 1. початкбвий; fuente ~a першоджерелб; 2. якйй похбдить (6epé nonáTOK, рбдом) з...
orilla1 fA- ббрег, край; a (en la) ~ del río на ¿épe3i ріки; 2. край, крбмка, закрбїна; а /en la)~ de ,a mesa на край стблу; 3. тро- rváp. узбіччя; 4. край, крбмка, каймб; 5 межб, кінбць, край; 6. ріЛ. Ам. передмістя; а Іа - /ос. adv. блйзько, недалбко; salir а Іа - вйбратися зі скрутнбго ста-
0Нгн?а^/г1- свіжий вітербдь; 2. діал. погбда orillada Пст. див. orilla11 orillar m край, узбіччя {дороги) orillar2 1. vt закінчувати, влаштбвувати (справі 2. підрублювати (тканину), 3. vi Use) ходйти скрбю (по крбю) orillear vi плбвати поблизу' мілинй orilleo /л Л. Ам. 1. галйвина; 2. підніжжя (гори)', 3. ббрег (ріки, озера) orillero A. adj Л. Ам. береговйй, прибе- р0жний; 2. Ам. приміськйй (про жителгі)', 3. /77 мислйвець, якйй промишлйє в околицях привбтних володінь; 4. Ам. жйтель передмістя; 5. діал. підозрілий тип, шах- рбй
orillo /77крбмка, каймб (тканини)
ОХш /77 Іржб
orín /77 (рі) див. orina
orina /обча
orinal /77нічнйй гбрщик; - del cielo дощовб місцбвість
orinar у/мочйтися; обмочйтися (івліжку) orinecer* Vt'ÍCT. іржбвіти oriniento adj 1. іржбвий, заіржбвілий; 2. залбжаний, лежблий orinque /77 мор. буйреп oriol m див. oropéndola Orion /77 Орібн (сузірЦ orismología /термінолбгія (певноїнаукгі) orismológico ^‘термінологічний oriundez /лохбдження, рід oriundo adjm\m похбдить з..., рбдом з...; es ~ de Galicia він рбдом з Галісії orive m див. orfebre oriza /77 рис
orizocultor /77 рисівнйк orizocultura /рисівнйцтво orla f\. край, каймб, крбмка (тканини, одя- гу)\ 2. обрбмлення; віньбтка; 3. геральд. каймб гербб; 4. фотогрбфія учнів ви- пускнбго клбсу рбзом з викладачбми orlador /771. кантувбльник; 2. худбжник, якйй малює віньбтки orladura ЇА.див. orla 1, 2; 2. бордіЬр orlar v/окаймлйти, обрамлйти orlo /77 архіт. плінтус ormesí /77nap4á
ormino /77 бот. півнячий гребінбць ornamentación fA. npnKpáca; 2. орнамен- тбція
ornamental adj декоратйвний, орнаментальний
ornamentar vt 1. прикрашбти; 2. орнамен- тувбти
ornamentaria f архіт. декоратйвне оздбб- лення
ornamentista /77скУльптор-декорбтор ornamento m 1. npnKpáca; оздбба, оздбб- лення; 2. достбїнства; 3. архіт. opHáMeHT; ZL Р/ Церк. облачбння свящбника; убрбн- отво вівтарй
ornar vt 1. (vr) прикрашбти(ся); 2. орна- мен^™, декорувати ornato /771. прикраса, y6páHCTBo; 2. ошбт- ність, пйшність
orüuaüiviA,aj1- кричбти, рбвтй (про осла) nrüu e№o adj зоол. яйцеклбдний omi!°!°9ía ^орнітолбгія Orüu5. ®ісо ^орнітологічний от * °®° "^Рнітблог m|torrlnco /77 зоол. качконіс, качкодзьбб
ornitosis їмед. орнітбз ого /771. зблото; * bajo (guañín) зблото ни- зькбї прбби; ~ batido (chapeado) листовб (cycánbHe) зблото; ~ coronario (obrizo), ~ de tíbar чистопрббне (червлбне) зблото; ~ capote Л. Ам. чистопрббне зблото; ~ nativo саморбдне зблото; ~ de ley зблото висбкої прбби; ~ en polvo золотйй пісбк; 2. золотб монбта, зблото; 3. багбтство, капітбл; 4. золоті npnKpácn, коштбвності;
5. геральд. золотйй (жбвтий) кблір; 6. рі карт, чбрви; 7. рі карт, брос (масть іспанської колоди, яка зображує золоті моне- тй)\ ~ molido золотйй порошбк; відмінний, що трбба; - de compadres самовбр- не зблото; de - золотйй; золотйй, кош- тбвний, безцінний; de ~ у azul вйчепуре- ний, вйряджений, як на весілля; el - у el moro незлічбнні багбтства; prometer el ~ у el moro обіцйти золоті гбри; hacerse de ~ розбагатіти; pasar a uno а ~ відплатйти сторйцею; poner a uno de - у azul вйчи- тати, дбти нбгінки; es como un ~, patitas у todo йому пбльця в рот не кладй; es otro tanto vale tanto ~ como pesa прбсто скарб, (чйсте) зблото; no es - todo lo que reluce не все те зблото, що блищйть; - es lo que ~ vale не в грбшах щбстя; ~, majado luce старйй кінь борознй не зіпсуб; -s son triunfos зблото не говбрить, та 6aráTO твбрить; como mil ~е, como un ~ як картйнка; como ~ en paño безцінний, на вагу зблота
orogénesis, orogenia їгеол. орогенбз orografía їгеол. орогрбфія orográfico adj геол. орографічний orógrafo m геол. 1. спеціаліст з орогрбфії; 2. орбграф
orometría їгеол. оромбтрія orón /771. велйкий круглий кбшик; 2. діал. кбшик для зберігання зернб; 3. діал. комбра, гамазбй
orondear vi Л. Ам. бундючитися, задавб- тися
orondo adj А. круглий, пузбтий (про посудин/)', 2. роздутий; 3. самовдовблений, надутий; quedarse ~ напустити на cé6e повбжність, надутися oropel /771. самоварне зблото, сусбль, су- сйльне зблото; 2. блискуча дрібнйчка, де- шбва прикрбса; 3. фальшивий блиск, мішурб; gastar mucho ~ пускбти пил в бчі oropelar vt 1. прикрашбти сусбллю (само- вбрним зблотом); 2. пускбти пил в бчі oropelero /77 1. мбйстер З ВЙГ0Т0ВЛ6ННЯ дешбвих прикрбс; 2. продавбць дешбвих прикрбс
oropelesco adjпоказнйй, мішурний oropéndola їорн. іволга oroya ЇАм. кбшик (кліть) канбтної дорбги (над рікою)
orozuz /77 бот. ЛОКрЙЧНИК orquesta /і. оркбстр; 2. оркестрбва йма orquestación f муз. оркестрбвка, інстру- ментбвка
orquestador 1. адУоркеструючий; 2. тор- кеструвбльник orquestal адУоркестрбвий orquestar vi муз. оркеструвбти, інструмен- тувбти
orquestina /невелйкий оркбстр orquestra їдив. orquesta orquidáceas fpi бот. орхідні orquídea f бот. орхідбя orquídeas fpi див. orquidáceas orqui(dí)tis їмед. орхіт orraca тАм. кокбсова горілка orre: en - /ос. adv. купою, навблом orresqui /77 Л. Ам. нелюдйм, вовкун ortega їорн. ряббк
ortiga /кропивб; ser como unas ~s бути уїдливим
ortigal /77 збрості кропивй ortigar vtA. стьообти (хльбстати) кропи- вбю; 2. Л. Ам. пектй (про кропив^', 3. Л. Ам. кусбти (про комах) ortigoso adjЛ. Ам. колЮчий, з колючкбми ortivo adj астр. якйй стосується схбду світйл
orto /77 схід (світила)
ortodoxia fA. ортодоксія, правовірність; 2. правослбв’я
ortodoxo 1. адУортодоксбльний, правовірний; 2. правослбвний; 3. /77ортодбкс ortoepía їлінгв. орфобпія ortoépico adjлінгв. орфоепічний ortofonía fA. ортофонія; 2. логопбдія ortofónico ад(г'ортофонічний ortofrenia f 1. здорбвий глузд; 2. мед. ортосЬренія
ortogénesis їбіол. ортогенбз ortogonal adj мат. ортогонбльний, прямокутний
ortogonio adj мат.: triángulo ~ прямокутний трикутник
ortografía f 1. орфогрбфія, правбпис; 2. крбслення, план
ortografiar vt писбти за прбвилами
ortogrífico adj орфографічний ortógrafo m спеціаліст з орфогрбфії ortología fA. лінгв. ортолбгія, орфобпія; 2. мистбцтво красномбвства ortológico adj лінгв. онтологічний, орфоепічний
ortólogo /77 спеціаліст з ортолбгії (ор- фобпи)
ortopedia /ортопбдія ortopédico 1. ^'ортопедичний; 2. тор- топбд
ortopedista сот. ортопбд ortóptero ент. 1. адУ'прямокрйлий; 2. m рі прямокрйлі
ortotonía /’прбвильна розстанбвка Háro- лосів у словах
oruga fA. ент. гусінь; 2. тех. гусениця; гусенична стрічка; tractor de ~s гусеничний трбктор; 3. бот. дйка гірчйця; 4. сбус з дйкою гірчйцею; ~ le dio як крізь збмлю провалйвся
orujo /77 вйчавки (винограду, маслин) orvallar vi діал. моросйти (про дощ) orvalle /77 бот. целбзія гребінчаста orvallo /77 діал. 1. дрібнйй дощ; 2. pocá orza1 /висбкий глйняний глек (безручоїі) orza2 fA. мор. лавірувбння; бейдевінд; а (de) ~ прбти вітру; 2. діал. візбк; traer а uno de ~ помикбти, вертіти кймось ¡orza!3 interj (вжив, для понукання) діал. вйо!, гей!, пішбв! orzaga ^лободб (різновид) orzar vi мор. лавірувати, ітй в бейдевінд orzaya Лчбня
orzoyo /77 шовкбва нитка (для вишивання на оксамиті)
orzuelo1 /77 ячмінь (на оці) orzuelo2 /771. силбк (для ловіння куріпоіі)’, 2. капкбн (мисливський) orzura /'сурик
os1 ргоп pers (ненагол. форма 2 ос. мн. vosotros, vosotras) вам, вас; os veo я вас ббчу; os doy я вам даЮ; з формами імперативу, інфінитиву і герундія пишеться разом: deteneos зупиніться; amaros любйти вас; invitándoos запрбшуючи вас ¡os!2 interj див. ох
osa /ведмбдиця; Osa Mayor (Menor) астр. Велйка (Maná) Ведмбдиця osadamente aovA. сміливо, зухвбло; 2. необдумано, згбрячу
osadía Лгмілйвість, відвбга; зухвблість osad«o адУ'смілйвий, відвбжний; a -as /ос. adv. смілйво, зухвбло; дійсно, спрбвді osambre m, osamenta Лжелбт, кісгйк
463
osar ,
osar1 vi насмілюватися, навЯжуватися, звЯжуватися
osar m, osario m осуЯрій osatura /скелЯт, кістЯк oscedo m мед. позіхЯння oscilación / 1. коливЯння, гойдЯння, віб- рЯція; 2. коливЯння, зміна (цін, температури)] 3. фіз. осцилЯція oscilador 1. adjякйй викликЯє коливЯння, коливЯльний; 2. m фіз., мед. осцилятор oscilante adj 1. якйй коливЯється, коливЯ- льний; 2. якйй коливЯється, якйй змінюється (про ціни, температурУ)\ 3. якйй вагЯється, нерішучий; 4. фіз. осцилу'ючий oscilar vi 1. гойдЯтися, коливЯтися, вібру- вЯти; 2. коливЯтися, змінюватися (про ціни, температурі 3. вагЯтися, бути в нерішучості; 4. фіз. осцилувЯти oscilatorio adj коливЯльний; movimiento ~ КОЛИВЯЛЬНИЙ рух
oscilógrafo m тех. осцилбграф oscilograma m тех. осцилогрЯма oscilómetro /77 мед. осцилбметр oscitación їмед. позіхЯння oscitancia /недбЯлість, халЯтність osculación /'поцілунок ósculo /771. поет, поцілунок; 2. малЯнький бтвір, дірочка
oscuramente adv див. obscuramente oscurana /1. Ам. тЯмінь, темнотЯ, мброк; 2. Ам. суцільна хмЯрність; 3. діал. вулканічний пбпіл
oscurantismo m див. obscurantismo oscurantista adj, com. див. obscurantista oscureceose)* див. obscurecer(se) oscurecimiento m див. obscurecimiento oscuridad їдив. obscuridad oscuro adj 1. див. obscuro 1; 2. Л. Ам. воронйй
osear 14 див. oxear
osear vi діал. задирЯтися, кокбшитися; лізти, чіплЯтися
osecico, osecillo, osecito /77 кісточка óseo adj А. кісткбвий; tejido ~ кісткбва тка- нйна; 2. кістлЯвий, костйстий osera /ведмЯжий барліг osería ЛІ. іст. ведмЯже полювЯння; 2. діал. ~ приставЯння osero /77 див. osario
oseta f арго сутенЯрство; echar de la ~ арго розпустйти язикЯ osezno /77 В6ДМЄЖЯ, ВЄДМЄЖЯтКО osículo /77 анат. кісточка osífero adi 1. кісткбвий; кістяний; 2. якйй містить кості (про склеп, лечерУ) osificación /закостеніння osificar vi, ~se закостеніти osífraga f, osifrago m орн. орЯл-ягнЯтник osito /77 В6ДМЄЖЯ, ВЄДМЄЖЯТКО oslador /77 Л. Ам. качЯлка (для тіста) oslar vtü. Ам. розучувати (тісто) osmazoma f, osmazomo m м’ясний екст- рЯкт
osmidrosis їмед. підвищена пітлйвість osmio m хім. бсмій osmosis, osmosis fфiз. ócmoc osmótico adj фіз. осмотйчний oso /771. ведмідь; - blanco (marítimo, polar) білий ведмідь; ~ pardo (común, europeo) б^рий ведмідь; ~ negro чбрний ведмідь; 2. нелюдйм, вовкун; 3. діал. забіЯка; - hormiguero мурахоїд; - lavador єнбт; ~ marino морськйй кбтик; hacer el ~ блаз- нювЯти, кривлЯтися, бути посміхбвись- ком; чіплЯтися із залицяннями ososo adj див. óseo osota fíi. Ам. див. ojota ostaga fMop. канЯт, трос jostel inter/див. oxte; sin decir ~ ni moste М0ВЧКИ, не кЯжучи й слбва osteal, osteico adj див. óseoosteítis fмeд. остит, запЯлення кісткбвої тканйни
ostensible adj А. якйй є в наявності, якйй мбже бути пред’явленим; 2. очевйдний, Явний; ~ antipatía неприхбвана антипЯтія ostensiblemente adv явно, відкрйто ostensión /прбяв, вйраження ostensivamente advine, ostensiblemente ostensivo adj 1. якйй виражЯє, якйй засвідчує; un gesto ~ de desprecio презйр- ливий жест; 2. лог. остенсйвний ostensorio /77 церк. потйр, чЯша ostentación /1. прбяв, вйраження, викЯ- зування; 2. виставлення напокЯз, хвЯс- тощі; 3. пбмпа, показнЯ пйшність ostentador 1. зфсвастлйвий; 2. /77хвалькб ostentar vt 1. проявлЯти, виражЯти, викЯ- зувати; 2. виставлйти напокЯз, хвЯстати, вихвалятися; 3. володіти, мЯти; ~ el título de doctor мЯти ступінь дбктора; ~ méritos м0ти чеснбти
ostentativo adj А. якйй свідчить про щось; 2.хвастливий
ostento /771. чудо; 2. жахливість ostentosamente adv А. хвастлйво; 2. пйш-
но, з П0МПОЮ
ostentosidad /1. хвастливість; 2. пбмпа, показнЯ пйшність
ostentoso /1. пйшний, розкішний; 2. Явний, очевйдний osteología /остеолбгія osteológico adj остеологічний osteomalacia f мед. остеомаляція, розм’якшення кісткбвої тканйни osteomielitis /мед. остеомієліт osteoplástica їмед. остеоплЯстика osteotomía f мед. остеотомія, оперЯція рбзтину кбсті ostia їдив. ostra 1
ostial /771. гйрло, вхід (в порт, в канап);
2. перлівнйця; перлйнна мушля; 3. місце вйлову пбрлів
ostiario /77 церк. брЯмник (нижчий сан) ostión m див. ostrón
ostra /1. устриця; 2. нелюдйм, вовкун; aburrirse (estar) como una ~ смертЯльно нудьгувЯти, помирЯти з нудьгй ostracismo m іст. остракізм ostral /77 Устричний садбк ostreidos трізоол. устриці ostrera f діал. устричний садбк ostrero 1. adj Устричний; 2. т устричний садбк; 2. садбк для перлйнних мушель;
3. торгбвець устрицями
ostrícola до/якйй стосується розвЯдення устриць
ostricultor /77спеціаліст з розвЯдення устриць ostricultura /розвЯдення устриць ostrífero adjбагЯтий на устриці ostro1 /771. півдЯнний вітер; 2. південь ostro2 /771. див. ostrón; 2. мушля-багрЯн- ка; 3. пурпур (фарба)
ostrogodo іст. 1. до/остгбтський; 2. т рі остгбти
ostrón /77 крупна Устриця ostugo /771. кут; 2. крЯпля, крихта, дещйця osudo adjкістлЯвий, костйстий osuno ¿¿у'ведмЯжий otaca f діал. бот. улекс otacusta m іст. 1. шептун, підглЯдЯч; 2. пліткЯр; інтригЯн otacústico до/слуховий (про апарат) otalgia їмед. отальгія, біль у вухах otar vt іст. див. otear
otario adjЛ. Ам. 1. дурнйй, безглуздий; 2. довірливий
otarra / плЯтений кбшик (для вилову омарів)
otate /77 Л. Ам. А. очерЯт для плетіння кбшиків; 2. тростина, пЯличка otaya їдіап. кукурудзяна кЯша (з медом чи цукром)
oteador 1. до/якйй спостерігЯє; 2. /77спо- стерігЯч
otear vtA. спостерігЯти, оглядЯти (з висси ті)\ 2. шукЯти пбглядом, видивлятися
otero /77 пЯгорб, УЗВЙШШЯ oteruelo /77 пригірок otiatría їмед. отиатрія ótico adj анат. вушнйй otilar viЛ. Ам. вити (про вовка) otitis їмед. отйт oto /77 зоол. сіра совЯ otolaringología їмед. отоларинголбгія otolaringológico adj мед. отоларингологічний
otolaringólogo m мед. отоларингблог otología їмед. отолбгія otológico adj мед. отологічний otólogo /77 мед. отблог, вушнйй лікар otomana /отомЯнка otománico adj іст. див. otomano 1 otoman«o, -а 1. adj іст. оттомЯнський; 2. ту. рЯцький; 2. /77, /турок, туркЯня; 3. тЛ. Ам. бавбвняна тканина
otomía /1. Л. Ам. жорстбкість, звірство; 2. діал. обрЯза
otoñada /1. бсінь, осіння порЯ; 2. багЯті кормй (восенй)\ 3. хорбший стан ріллі (осінню)
otoñal до/осінний; trigo ~ озйма пшенйця otoñar vi А. провбдити бсінь (десь)\ 2. ви- ростЯти, відростЯти (про траву восени) ~se просякЯти осінньою волбгою (про землю)
otoñizo adj див. otoñal otoño /77 1. бсінь; ~ avanzado глиббка бсінь; 2. отЯва
otorgamiento /771. дбзвіл, згбда; 2. вручення; 3. складЯння (документа); 4. юр. клЯ- узула, завірення докумЯнта нотЯріусом otorgante 1. adj якйй даЯ дбзвіл, якйй дозволяє; 2. якйй вручЯє; 3. якйй скла- дЯє; 4. com. укладЯч докумЯнта otorgar vtA. погбджуватися на щось; дозволяти; 2. видавЯти (закон, розпорядження); 3. складЯти (документ в присутності нотаріуса) 4. брЯти на сЯбе (зобов’язання за договором) 5. надавЯти (займ, послуги) удостбювати (премії, нагороди) otorrinolaringología їмед. оториноларин- голбгія
otorrinolaringólogo m мед. оторинола- рингблог
otosclerosis f мед. отосклербз otoscopía їмед. отоскопія otoscopio /77 мед. ОТОСК0П ¡otra! interj Л. Ам. (вжив, для вираження здивуванні) та ну?, оцЯ так!, отакбї! ¡otra! interj діал. (вжив, для вираження осудУ) тьху ти!, тьху! otramente до/ИнЯкше, по-іншому otr«o 1. adjргоп інший; esa es ~а cuestión це інше питЯння; 2. інший, ще одйн; surgió ~а nueva dificultad вйникло ще однЯ усклЯднення (утруднення); 3. ргоп інший; que lo haga ~ нехЯй інший рббить;[оЬа! біс!; знбву!, скільки мбжна!; Л. Ам. отакбї!, нічбго собі! (здивування); діал. тьху!, гидбта!; ¡~а і~) que tal! і цей тудй ж!, щЯ один знайшовся!; і знов за рйбу грбші!; ¡ésa es ма! ще цьогб бракувЯло!; ¡Má (que) te pego! дивйсь, отрймаєш у мЯне!; скільки мбжна!, набрйдло!; como dice (dijo) el ~ як кЯжуть, як відбмо otrora adv колйсь, у дЯвні часй otrosí 1. adv такбж (на початку параграфа)] 2. /77'юр. парЯграф (крім першого) ova f(pi) вбдорость (деякі різновиди) ovación /овЯція, аплодисменти; dar una ~ влаштувЯти овЯцію ovacionable до/гідний овЯції ovacionar и/влаштбвувати овЯцію ovachón до/лінйвий
ovado adj А. запліднений (про птаха)] 2. овЯльний; яйцевйдний
464
ozoquerita
val ovalado adjoBénbmv ovalar у/надавбти овбльної фбрми oválico ***« oval Avalo /770вбл, овбльна фігура ovante adj перембжний, тріумфбльний; eallr * вййти переможцем 0var viклбсти бйця, нбстися ovarlo /771. óbr. збв’язь; 2. arar. ябчник ovaritis імед. запблення ябчників oveja fA ■ вівцй; 2. Л. Ам. лбма; 3. Л. Ам. вулична жінка; ~ negra біла ворбна; encomendar las -s al lobo пустйти козлб в капусту; caba - con su pareja не в свої сбни не сідбй
ovejería f Л. Ам. 1. отбра овбць; 2. вів- qápHH; 3. вівчбрство
ovejero 1. adjicr. див. ovejuno 1; 2. т пастух, чаббн ovejo /77барбн
ovejón тдіал. крислбтий фбтровий капелюх
ovejuno adj 1. овбчий; 2. діал. довгово- лбсий
overear гіЛ. Ам. підсмбжувати (на вогні) overo adj 1. солбвий (про масть конку, 2. білйстий (про очі}, 3. Ам. з жбвтими і білими плймами (про тварину) overol m комбінезбн
ovetense 1. adjmm стосується м. Ов’бдо; 2. сот. жйтель, -ка (урбдженець, -ка) м. Ов’бдо
ovídeos, óvidos трізоол. баранй
oviducto т анат. яйцевід
oviforme ао^'яйцевйдний
ovil mA. загін для овбць, вівчбрня; 2. арго
Hápn
ovillar 1. и/змбтувати в клуббк; намбтува- ти; 2. vt підсумбвувати, підбивбти підсумок; резюмувбти; -se згортбтися клубкбм ovillejo /77 клуб0чок; decir de - імпровізу- b¿th куплбти (підхоплюючи останній вірш суперника)
ovillo /77 1. клуббк (ниток); моток (дроту} 2. komók; 3. купа, горб; 4. арго вузол білйзни; 5. клуббк подій; заплутане станб- вище; hacerse un - скрутитися, скбрчи- тися; затнутися, збйтися ovino 1. яфзвбчий; ganado - дрібнб рогб- та худбба; 2. трізоол. баранй ovio adj див. obvio
ovíparo adj зоол. яйценбсний, яйцеклбд- ний
oviposición f30on. яйцеклбдка oviscapto /77 зоол. яйцеклбд (комах) ovívoro adj зоол. яйцещний ovni /77 невпізнаний літбльний об’бкт ovo /77 архіт. прикрбса (орнамент) у фбрмі яйцй
ovocito тдив. óvulo
ovogénesis Ібіол. овогенбз, оогенбз
ovoide(o) ас/яйцевйдний
ovoso га/зарбслий вбдоростями, мулйс-
тий
ovulación f фізіол. овулбція ovuliforme ¿^'яйцевидний óvulo /77 біол. яйцеклітина ¡ox! intetjкиш!, тпрусь! oxálico adj хім. щавелбвий; ácido - щаве- лбва кислотб ¡oxe! Ínter, див. ох oxear и/проганбти, ганбти (курей) oxhídrico adj киснбво-воднбвий oxhidrilo /77 хім. гідроксйл, гідроксйльна група
¡oxi! interj ДИВ. ох
oxidable adj А. окйслюваний; 2. якйй окйс- люється, якйй іржбвіє oxidación f 1. окйслення, оксидувбння; 2. іржбвлення, корбзія oxidante т хім. бкислювбч, оксидбнт oxidar окислйти; -se 1. окислитися; 2. іржбвіти
óxido /771. хім. оксйд, бкис; 2. іржб oxidrilo тдив. oxhidrilo
oxigenación fA. окйслення; 2. насйчення кйснем
oxigenadla adj 1. окйслений; 2. насйчений кйснем; 3. знеббрвлений (про волоссгіу, una rubia -а штучна (фарббвана) блондинка
oxigenar vtA. окислйти; 2. насичувати кйснем; -se 1. окислитися; 2. провітрюватися, дйхати свіжим повітрям oxígeno /77 кйсень
oxigonio adj: triángulo - гострокутний трикутник
oxim(i)el тдив. ojim(i)el oxímoro adjлінгв. оксиморбн oxítono adj лінгв. окситбнний, з нбголосом на останньому склбді oxiuro /77 зоол. аскарйда ¡oxte! interjтеть\, тпрусь!, киш!; sin decir- ni moxte без жбдного слбва, не кажй ні слбва
¡oyál interjдіал. чудбво!, прекрбсно! oyente сот. 1. слухбч; 2. вільний слухбч; 3. радіослухбч
oyetón діал. 1. ясУ'дурнйй; 2. /77 дурень ¡oyooi interj діал. гей! агов! (оклик здалеку)
ozenoso ас#'смердючий ozocerita ímíh. озокерйт ozona íahb. ozono ozonador adj, тдив. ozonizador ozónico, ozonífero ас/озбновий ozonificación fjjHB. ozonización ozonificado adj див. ozonizado ozonificar гідне, ozonizar ozonización /озонізбція, озонувбння ozonizado adj А. озонбваний; 2. якйй містить озбн
ozonizador 1. ^'озонуючий; 2. /77 0зонб- тор
ozonizar і//озонувбти ozono /77030Н ozoquerita fpne. ozocerita
o
465
р
р,| v
pabellón m 1. павільйбн; намет, шатрб; 2. балдахін, пблог; 3. націонЄльний прб- пор; знаменб; штандбрт; гюйс (на судні)]
4. рбзтруб (у духових інструментів): 5. іст. гвинтівки в кбзлах; в. кбрпус; флігель, прибудбва; споруда; 7. павільйбн, альтбнка; 8. кімнбта (в гуртожитку): палбта (в госпіталі): 9. прикритті; заслін;
10. рі діал. освітлювальні ракбти; ó ~ del oído (déla oreja) анат. (збвнішнє) вухо, вушна рбковина pabla foian. ширбкий ніс pabilo, pábilo т 1. ґніт (свічки): 2. палбю- чий (згорілий) кінчик ґнбта pabiloso adj нагбрний, з нагбром (про свічку) pablar vi (вжив. тк. з дієсл. hablar) гово- рйти, базікати; pasar la vida hablando у pablando провбдити життй в базіканні Pablo (<еласн.): ¡guarda, ~! от тббі й мбєш!, отакб'ї!; тйхше, тйхше!; обербжно!, стере- жйсь!, лбгше!
pabular adj харчовйй, їстівнйй pábulo т їжа, корм; пожйва; dar ~ підли- вбти олії в вогбнь; давбти привід (пожйву) рас т пак, пбковий лід раса1 fзooл. 1. вігбнь; 2. пбка (гризун) раса2 f кіпа, тюк (шерсті, бавовни) pacaje т мор. парусйна, брезбнт pacán т, pacana f, pacanero т, pacano т Я Ам. пекбн (дерево і плід) pacatería, pacatez f покірність, пбслух, смирбнність
pacato adi покірний, слухнйний, смирбнний pacay т 1. діал. губмо, ryá6o (фруктове дерево і плід): 2. Я Ам. пакбй (бобове дерево) pacaya f\. Л. Ам. пакбя (різновид пальми): 2. діал. сйльне роздратувбння; 3. діал. велйке гбре
pacedero 1. adi пасовйщний, придбтний для пасовйща (про місцевість): 2. т діал. пасовй ще
pacedura f вйпас, пастьбб pacense 1. adj якйй стосується м. Бада- хбс; 2. т, f житель, -ка (урбдженець, -ка) м. Бадахбс
pacentador т пастух (невеликого стада) pacentar* vt діал. пбсти pacerlo, -а 1. adj якйй стосується м. Ла- Пбс; 2. т, f жйтель, -ка (урбдженець, -ка) м. Ла-Пбс
pacer* 1. vi пбстися; 2. vt nácrn; 3. їсти, по- жирбти
pacérnica f точйльний кбмінь, брусбк paciario т 1. пбпський посланбць (при князі церкви): 2. князь цбркви (який виконує миротворчу місію) paciencia f 1. терпіння, терплячість; 2. спб- кій, незворушність; врівновбженість; 3. повільність, загбйність, млЯвість, нероз- торбпність; 4. терпймість, поблбжливість;
5. мигдбльне тістечко; acabar (consumir, gastar) a uno la - вивбдити з терпіння;
6. завдавбти страхщбнь; probar la~a uno випроббвувати чибсь терпіння; tentar de (la) ~ a uno вивбдити з терпіння; ~ у barajar на всЯке хотіння є терпіння paciencioso adj Л. Ам. див. pacienzudo paciente 1. adj терплЯчий; витривблий; 2. поблбжливий, поступливий; 3. сот. па- цібнт, -ка; хвбр|ий, -а; 4. страждбл|ець, -иця
pacienzudo adj терплЯчий; довготерпелй- вий (іст.)
pacífero adj якйй умиротвбрює; якйй при- мирЯе
pacificable adi якйй піддабться умиротвб- ренню (примиренню) pacificación f 1. умиротвбрення, заспо- кбєння; 2. мир, спбкій pacificador 1. adj якйй умиротвбрює, якйй заспокбює; якйй примиряє; 2. т примиритель; миротвбрець
pacíficamente adv 1. заспокійливо; 2. мирно; спокійно, тйхо; 3. мйрним шляхбм pacificar 1. і^умиротвбрювати, заспокбю- вати; примирЯти; 2. vi вестй мйрні пере- говбри; ~se заспокбюватися, стихбти (про вітер, бурю)
pacífic*o adj 1. мйрний, миролюбний; coexistencia ~а мирне співіснувбння; 2. спокійний, тйхий pacifismo т пацифізм pacifista 1. adj пацифістський; 2. сот. пацифіст, -ка pación f діал. отбва
расо11. adj Л. Ам. бурий, рудувбтий (про вовну овець): 2. діал. з опущеними вухами (про худобу): 3. т (~ llama) діал. зоол. альпакб; Я Ам. зоол. лбма; 4. Я Ам. срібна рудб з дбмішками заліза; 5. діал. мед. цингб; 6. Я Ам. наглЯдбч; жандбрм; 7. Я
Ам. нічнйй стброж; 8. діал. кладовйще, цвйнтар
расо2 т снбйпер pacolla f діал. купа грбшей pacón т діал. 1. пакбн (мильне дерево): 2. плід пак0на pacopaco т див. pollo 5 pacora f діал. риббльський ніж pacorra f діал. старб діва pacota f Я Ам. супровбджуючі, провод- жбючі; пбчет
pacotilla f 1. рундук; 2. мор. вільний від фрбхту вантбж; 3. Я Ам. нббрід, нбволоч;
4. Я Ам. згрбя, ббнда; de ~ погбний, низь- косбртний; hacer su ~ нажйти багбтство; нажитися; hacer la ~ Я Ам. мбти вйгоду; ir en ~ діал. ходйти компбніями (ватбга- ми); ser de ~ низькосбртний, низькбго ґатунку (про товар)
pacotillero 1. adj якйй торгує дрібнйм то- вбром; 2. грубий, неотбсаний; 3. т торгб- вець дрібним товбром; 4. діал. груоіЯн;
5. Ам. торгбвець, якйй рознбсить товбри pacayuyo т Ам., pacoyuyu т Я Ам. бот. ромен, рум’Янок (різновид)
pactar vt 1. укладбти пакт (договір, угоду): 2. ітй на поступки (компроміс): 3. домовлятися (про), дохбдити згбди pacto т пакт, дбговір, угбда; - de по agresión пакт про ненбпад; ~ sucesorio юр. угбда про спадкувбння pacuachí т 1. Я Ам. негрбмотний індібне- ць; 2. Ам. грубіЯн, хам; 3. Ам. потвбра, некрасйва людйна pacuna f діал. духовб рушниця pacuno adj Я Ам. грубий, неотбсаний pacha1 íAm. бот. бородбч (різновид) pacha2 Н. діал. влучбння (при грі в біль- ярд): 2. діал. дбвга сорбчка індібнських жінбк
pachaco adj Я Ам. слабкйй, нбмічнии; хирлЯвий
pachacho adj Л. Ам. 1. коротконбгий (про людину, тварину): 2. слабкйй, млЯвий pachamama т діал. міф. землЯ-мбти pachamanca f діал. 1. м’Ясо, засмбжене з припрбвою на розпбченому камінні; 2. па- чамбнка (сільське свято) pachamanga fdian. зомління, непритбмність pachamanguear Wd/ал. експлуатувбти; їздити вбрхи
466
paisajista
nachán m див. pancho1 oachanga f діал. nanáHra (танець) пасhango adj Ам. мал0нький, низькорослий (про людину, тварину) óachano т діал. nasáHo (золота монета = 25 песо) . .
oacharaca f діал. зоол. дика курочка (американський різновид) oacheco т діал. хблод pachequil т Л. Ам. див. pachiquil pachiche adj Л. Ам. передчЯсно зів’Ялий
Іпро плоди)
pachigua adj діал. ситии pachiquil т Л. Ам. вáлик (для перенесення вантажів на голові) pacho adj 1. Я Ам. призЯмкуватий; 2. Я Ам. сплющений, приплЮснутий pachocha1 fЛ. Ам. взЯтка карт однієї Mácnri pachocha2 f Ам. див. pachorra pachochento adj діал. див. pachorrudo pachol тЛ. Ам. пЯтли, кудли, пЯлехи, кбсми pacholí т Я Ам. підсмЯжений кукурудзяний кбржик
pachón 1. adj.: perro - TáKca (собака); 2. m тЯкса (собака); 2. вайлб, тюхтій pachón2 Ам. 1. adj див. peludo 1; 2. т індійський плащ (з листя пальми) pachorra f повільність, забЯрність, млявість; флегматйчність pachorrada f діал. див. patochada pachorrear vi Л. Ам. бути повільним (млявим)
pachorrento adj, pachorro adj діал., pachorrudo ady повільний, млЯвий; флегма¬
тичний
pachotada f діал. див. patochada pachte m діал. див. paste pachucho adj 1. перезрілий, переспілий (іпро плоди), зів’Ялий (про квіти); 2. сумний, печЯльний; 3. слабосйлий, нЯмічний;
4. діал. товстий і незгрЯбний (про людину) pachurrar іїдіал. сплющувати, розчЯвлю- вати
pachurrón adj Я Ам. див. pachorrudo padecer* vt 1. відчувЯти (біль); перенбси- ти (хворобу); страждЯти, хворіти (на що); мучитися (чим); 2. переживЯти (горе, злигодні); перенбсити (нещастя); 3. упа- дЯти, удавЯтися, поринЯти (у певний стан); 4. бути охбпленим, пронйкнутися;
5. зазнавЯти збйтків (шкбди) padecimiento т 1. страждЯння; 2. збйток, шкбда; 3. недуг, хворбба
padilla f 1. невелйка сковорідка; 2. хлібо- пекЯрська піч
padrada f вчйнок, притамЯнний люблячому бЯтькові
padrastro т 1. вітчим; 2. жорстокосЯрдий (погЯний) бЯтько; 3. перешкбда, завЯда, Утруднення, усклЯднення; 4. зЯдирка; 5. панівнЯ висотЯ; 6. сл. прокурбр; 7. сл. обвинувЯч
pÜ?ra2° т поблЯжливий бЯтько; дббрий батечко
PjJdre т бЯтько; - adoptivo назвЯний батько; - de familia(s) бЯтько сімЯйства; главЯ сім’ї; - de pila хрещЯний бЯтько; ~ Político свЯкор; тесть; вітчим; 2. рі бать- 3. рі прЯдки; 4. пліднйк (про тварину); першопричйна, джерелб; 6. ініціЯтор, заводій; 7. основополбжник; родоначЯль- Тк* бЯтько; 8. церк. отЯць, пЯдре; - de !¿ma8 прелЯт, свящЯник; 9. сл. піджЯк, WTKa; Ю. adj величЯзний, колосЯльний; tl*vouna¡
ник,
/ — nuestro fjtíji. паш
молитва); велйке зернб вЯрвиці; Padre зня ? рвЛт П^па Римський; - de concilio deb/Яь теол<Ьгії; базікало, пустомЯля; ~ nSu su) Patria отЯць вітчйзни; благо- ^нник; член парлЯменту; - del yermo
пустЯльник, анахорЯт; ~ de mancebía хазяїн будйнку розпусти; ~ depobres мило- сЯрдний до бідняків; de ~ó muy señor mío дуже сйльний; una sorpresa de ~ y muy señor mío крЯйній пбдив, здивувЯн- ня; dormir(con sus) ~s лежЯти в могйлі; hallar ~у madre знайтй покровйтеля (за- хисникЯ); no ahorrarse con nadie, пі соп- su ~ не рахувЯтися ні з ким; tenerel ~ alcalde мЯти покровйтеля, мЯти десь рУку; sin ~ ni madre, ni perro que le ladre одйн-однісінький
padrear vi 1. бути дуже схбжим на бЯтька; 2. покривЯти сЯмку (про тварину); 3. іст. упадЯти в розпусту (про молодика) padrejón т Л. Ам. див. padrillo padrenuestro трел. 0тче Наш (молитва) padrillo т Ам. жеребЯць-пліднйк padrina Н. хрещЯна мЯти; 2. посЯджена мЯти; 3. покровйтелька, захиснйця; заступниця
padrinazgo т 1. оббв’язки хрещЯного бЯтька (посадженого батька, секунданта); 2. кумівство, взаЯмини між кумЯми; 3. по- кровйтельство, протЯкція; 4. шЯфство padrinear vt іст. 1. викбнувати оббв’язки хрещЯного бЯтька (посадженого батька, секунданта); 2. покровйтельствувати; 3. шефствувати
padrino т 1. хрещЯний бЯтько; 2. посЯд- жений бЯтько; 3. секундЯнт; 4. покровйте- ль, курЯтор; заступник; 5. рі хрещЯні (батько і мати)
padrón т 1. спйсок жйтелів (міста); ~ electoral спйсок вйборців; 2. зразбк, мо- дЯль, еталбн; меморіЯльна колбна, пЯ- м’ятник; (~ de ignominia) ганьбЯ, без- чЯстя; 5. див. padrazo; 6. Ам. племіннйй жеребЯць; 7. діал. племіннйй бик; 8. діал. мор. гідрографічна кЯрта padrote 1. adj племіннйй (про тварину); 2. т див. padrazo; 2. пліднйк (про тварину); 3. Я Ам. хазйїн будйнку розпусти; су- тенЯр
padrotear vi 1. Я Ам. див. padrear 2; 2. Я
Ам. упадЯти в розпусту paella f паЯлья Істрава з рису з овочами, м’ясом і рибою)
¡paf! звуконасл. баці; геп! paflón т архіт. софіт paga М. платіж, вйплата, сплЯта; 2. вина- горбда, відплЯта, відшкодувЯння; 3. заробітна плЯта (місячна); полУчка; 4. діал. грошовЯ утрймання; - de tocas (pl) місячна рЯнта
pagable adj див. pagadero 1 pagadero 1. adj налЯжний до сплЯти (оп- лЯти); 2. виплачуваний, сплЯчуваний, по- гЯшуваний; 3. т строк платежу pagado adj 1. плЯтний; agente ~ плЯтний агЯнт; 2. (~ de sí mismo) самовдовбле- ний, самовпЯвнений
pagador 1. adj якйй внбсить плЯту; якйй сплЯчує; 2. якйй винагороджує; 3. якйй спокутує; 4. т платнйк; 5. т касйр pagaduría f кЯса (тж приміщення) pagamento, pagamiento т див. рада 1 paganero adj діал. хйтрий; лицемірний paganini т Ам. див. pagano2 paganismo т язйчництво paganizar vi ставЯти язйчником pagano1 1. ady язичницький; нехристиЯн- ський; нехрещЯний; 2. Я Ам. необізнаний; непосвЯчений; 3. т язйчник, ідоло- поклбнник; 4. іновірець pagano2 т цап-відбувЯйло pagar vM. платйти, оплЯчувати, виплЯчу- вати (зарпалатню); ~ al contado платйти готівкою; 2. платйти, відплЯчувати, вина- горбджувати; estamos pagados ми роз- рахувЯлися, ми квйти; - con (en) la misma moneda платйти (відплЯчувати) тіЯю
ж монЯтою; 3. спокутувати (провину); ~ laís) розплатйтися, г поплатйтися; |те la(s) pagarás! ти мені за це заплЯтиш!, ти за це поплЯтишсяі; - las todas juntas більш копй лйха не буде pagaré т ком. кредйтний докумЯнт; борговЯ зобов’язання, борговЯ розписка, вЯксель pagarse 1. пристрастйтися, приохбтитися; 2. гордйтися, хвЯстатися; 3. (соп) задовольнятися (чим) pagel т іхт. морськйй лящ рЯдіпа f сторінка paginación fnonizp. пагінЯція paginar vt нумерувЯти сторінкй радо1 т 1. оплЯта, плЯта, платіж; ~ anticipado оплЯта наперЯд; - a cuenta завдЯ- ток, плЯта в рахунок (чого); ~ a la entrega, ~ al entregar, ~ contra entrega сплЯта при достЯвці; накладнйй платіж, після- плЯта; - al contado платіж готівкою; ~ а plazos сплЯта частйнами; de ~ плЯтний; 2. плЯта, винагорбда; buen (mal) ~ вдЯч- ність (невдячність); en ~ de /ос. ргер. в на- горбду; dar el - поплатйтися; від платйти невдячністю; hacer ~ відплатйти, розра- хувЯтися
радо2 т 1. ділЯнка землі (зайнята під виноградник, оливковий гай); 2. селб; 3. Ам. рідні місцЯ; рідне селб pag«o3 adj оплЯчуваний, плЯтний; оплЯче- ний (про рахунок); vacaciones ~as Ам. оплЯчувана відпустка pagoda f пЯгода
pagote т 1. див. pagano2; 2. сл. учень су- тенЯра
pagua fAM. див. pahua paguacha íAm. див. pahuacha paguro m зоол. рак
pahua f 1. Я Ам. бот. авокЯдо (різновид); 2. Я Ам. грйжа (мошонки); 3. Я Ам. велй- ка пухлйна; 4. Я Ам. дзйґа pahuacha f Я Ам. 1. гарбуз (посудина);
2. горб; 3. див. pahua; 4. дзйґа; 5. велйка головЯ
paichachú т діал. дзвінбчки (які прив'язують до ніг)
paidología f див. pedología 1 paila М. велйкий металЯвий таз; казанбк; мйска; 2. діал. чорторйй (в ріці, струмку);
3. Ам. мачЯте
pailebot, pailebote т мор. лбцманське суднб, лбцманський бот pailetas adj Я Ам. з шйроко розстЯвле- ними рогЯми
pailita f діал. місце, де влаштбвується вечірка
pailón т 1. aum. de paila; 2. діал. мета- лЯва посУдина з ручкою; котЯл, казЯн; жа- рбвня; 3. діал. улогбвина, низинЯ, кітло- вйна; 3. діал. вир, водокрут painel т 1. див. panel 1; 2. діал. полбтнище; - de identificación розпізнавЯльне полбтнище; - de jalonamiento (de señales, de situación) сигнЯльне полбтнище paipai m оіал. пЯльмове віяло pairar, pairear vi мор. лягЯти в дрейф pairo т: estar al ~ мор. лежЯти в дрЯйфі; (quedarse al ~) вичікувати, ждЯти від мб- ря погбди
pala т 1. країна, край, землЯ; 2. країна, держЯва; ~es socialistas соціалістйчні країни; ~es en desarrollo країни, що роз- вивЯються; 3. жив. пейзЯж; 4. вЯрхня частина віяла; vivir sobre el ~ діал. утрйму- вати військЯ за рахунок завойбваної країни; жйти за чужйй рахунок; залЯзити в чужу кишЯню
paisa т Ам. див. paisano 2, 3,4 paisaje т 1. пейзЯж (жив.), краєвйд; 2. див. país 4
paisajista 1. adj пейзажйстський, пейзЯж- ний; 2. сот. пейзажйст, -ка
467
paisajístico
paisajístico adj пейзбжний, якйй стосується пeйзáжy
paisana f1. співвітчизниця, землячка; 2. селянка; 3. пайсбна (танець) paisanaje т 1. співвітчизники, землякй; співгромадяни; 2. селянство; 3. цивільне насблення
paisano 1. adj якйй похбдить із Tié'í ж міс- цбвості; 2. Я Ам. icпáнcький; 3. діал. гірський (про жителя); 4. діал. інозбмний, чужозбмний; 5. т співвітчизник; земляк; односблець; 6. селянйн; сільськйй жйте- ль; 7. плотський; de - в цивільному (шт0- тському); 8. т іспбнець; 9. діал. горЯнин;
10. діал. інозбмець, чужезбмець paisista adi, сот. див. paisajista paitar vt діал. залишати в 3acTáey (не заплативши комісійних) palto т Ал. врік, зурбчення, лихе бко paja f 1. солбма; - cebadaza ячмінна солб- ма; - centenaza жйтня солбма; ~ trigaza пшенйчна солбма; 2. соломинка; 3. збйві (непотрібні) словб; водб; 4. теж. штифт, болт, кріпйльний елембнт; 5. теж. рбкови- на (в металі); тріщина (в коштовному камені); 6. мор. попербчина кнбхта; 7. Я Ам. солома (для дахів); 8. Ам. водопровідний кран; 9. Я Ам. тйша; мовчбння; - larga ви- сбка сухорлява людина, каланчб; en alza alláesas -s, en daca las -s, en quitameallá esas -s мйттю, в одну мить; porun quítame allá esas ~s чбрез дрібницю, чбрез дурнйцю; alzar las ~s con la cabeza, tomar las ~s con el cogote упбсти ниць; buscar la ~ en eloído придирбтися (до кого); echar ~s кйдати жбреб (використовуючи соломинки різної довжини); nacer buenas ~s con uno бути в хорбших стосунках; дббре розуміти однб бдного; no dormirse en las ~s дивйтися обомб, бути напоготбві, не ловйти ґав; no haberte echado - ni cebada не знбтися, не водйтися; quitar (sacar) lá ~ пбршому відпйти винб (з бочки); quitar (sacar) -s de una albarda виконувати нескладну роббту; no importa (no monta) una - не мбти ані наймбншого знбчення; не вбртувати дірки від бублика pajado adj див. pajizo 2 pajal т Ам. див. pajonal pajar т сарбй для солбми; сіннйк, клуня pájara 1. т див. pájaro 1; 2. діал. куріпка (самка); 3. папербвий змій; 4. папербвий гблуб; 5. шбльма, пронбза, продувнб ббс- тія (про жінку); 6. adj виверткб, пронбзли- ва, хйтра (про жінку); - pinta гра у сЬбнти; dar - a uno діал. оодурйти (надути) pajarada f див. pajarota pajaral т діал. місце скупчення птахів pajarar vi діал. див. piar 1 pajarear 1. W ловйти птахів, полювбти на птахів; 2. Ам. відганЯти (відлакувати) птахів; 3. діал. підстерігбти; 4. діал. убивбти;
5. vi ледарювбти, байдикувбти; бйти ббй- дики; 6. Я Ам. ловйти ґав; 7. Я Ам. при- слухбтися, звертбти увбгу; 4. Ам. лякбти- ся (про коня)
pajarel т див. pardillo 2, 5 pajareque т Л. Ам.рліт pajarera f велйка клітка для птахів, вольбр pajarería f 1. скупчення птахів, велйка зграя, птахів; 2. магазйн, де торгують птахбми;* зоомагазин
pajarero 1. adj пташйний, якйй стосується птахів; 2. весблий, жартівлйвий; 3. строкб- тий, рябйй (про тканини, прикраси); 4. Ам. ляклйвии, боязкйй; 5. Я Ам. меткйй, жвбвий; 6. діал. настйрливий, нав’язливий; 7. т людйна, нбйнята для відлякування птахів (з посівів); 8. птахолбв; 9. птахівнйк; 10. продавбць птахів pajarete т пахарбте (сорт вина) pajarica fdue. pájara 1, З
pajarilla М. бот. брлики; 2. див. pájara 1, 3; 3. селезінка (свиняча); abrasarse (caerse, asarse) las~s: se están abrasando (cayendo, asando)las ~s стоїть пекбльна спбка; alegrárselea uno la(s) -(s) радіти; hacer temblar la - a uno наганЯти страх; traerle a uno las ~s volando дістбти пташйного молокб (місяць з нбба) для кбгось
pajarita f див. pájara І, 4; ~ de las nieves
орн. трясогузка біла
pajarito т 1. dim. de pájaro; 2. діал. ко- мбха; комбшка; 3. діал. жінкоподібний чоловік; 4. Я Ам. здббний хліб; 5. діал. бот. живбкість, шпбрник
pájaro 1. т орн. птах, птбха; - arañero пищуха; ~ bobo гагбра чорнозбба; діал. чбй- ка (різновид); - comunero гороббць;- mosca (resucitado) колібрі; - niño пінгвін; ~ polilla зимородок; - tonto просЯнка; вівсянка; ~ toro бугбй америкбнський; - de canto співбчий птах; - del Sol рбйський птах; - diablo лисуха; 2. куріпка (підсадний самець); 3. хитрун, шахрбй; 4. знавбць, дбка; 5. діал. пахаро (жанр народного танцю); 6. рі зоол. птахй (ряд); 7. adj Л. Ам. шахраювбтий; 8. Я Ам. врбжений, приголбмшений; ~ bitango папербвий змій; ~ gordo велйке цабб, шйшка; - de agua діал. потвбра; обірванець; ~ de cuenta, ~ de altura діал. шахрбй, аферйст; a vista de - іос. adv. з пташйного польбту; cazar el - полювбти на куріпок (з підсадкою); matar dos ~s deun tiro (de una pedrada) однйм пбстрілом двох зайців убйти; meterle a uno ~ burbullo Я Ам. об- дурйти; saltar el - del nido втектй; cuando haya -a nuevos діал. колй рак на горі свисне; chico - para tan gran jaula це не про ньбго (це йому не під сйлу); кудй йбму!; - viejo no entra en jaula стріляного горобцЯ на полбві не проведбш; más vale ~ en manoque buitre volando крбще синйцю в руки, ніж журбвля в нббі pajarolear vi Я Ам. див. pajarear 2 pajarota f, pajarotada f брехнЯ, брбхні pajarraco m 1. велйкий потвбрний птах; 2. хитрун, спрйтник, пронбза pajaza f зблишки солбми (з'їденоїконями) pajazo т плЯма, шрам (на рогівці ока коня)
paje т 1. паж; ~ de armas (de lanza) збро- єнбсець; - de jineta іст. зброєнбсець; 2. (~ de escoba) мор. ібнга; 3. рбдич єпископа; 4. туалет, туалбтний стблик; - de bolsa іст. помічнйк секретаря королівської канцелярії
pajear vi 1. переїдбти багбто солбми (про коней); 2. повбдитися pajecillo т див. palanganero pajel т див. pagel
pajera 1. adj: la horca ~ валй для солбми; 2. f сіннйк (в конюшні) pajeril adj див. pajil
pajero 1. m торгбвець солбмою; перевізник солбми; 2. Я Ам. велйкий кбшик (для перенесення соломи); 3. діал. рбшето (з горіхових прутів); 4. діал. сйто; 5. діал. солбм’яний капелюх; 6. діал. сіннйк (набитий листям кукурудзи); 7. діал. робіт- нйк, збйнятий уклбдкою солбми на сіннику; 8. adj Я Ам. якйй дббре їсть солбму (про тварину); 9. діал. норовйстий, з нбровом (про бика)
pajil adj пбжеський, якйй стосується пбжа pajilla f 1. цигбрка, загбрнута в кукурудзяний листок; 2. Ам. солбм’яний капелюх pajino adj див. pajil
pajito т пахіто (народна назва деяких рослин сімейства складноцвітих) pajizo adj 1. солбм’яний; 2. покрйтий солбмою; 3. кбльору солбми; пблевий
pajolero adj проклЯтий pajomarioba f Л. Ам. бот. кбсія pajón т І.висбка стернЯ; 2. діал. бот кп вилб (різновид); 3. сухб трава; 4. Ам діт pajonal 1
pajón2 adj Л. Ам. прямйй і жорсткйй (Ппп волосся) н
pajonal ті.жнйво (поле); 2. діал. розгУль не життЯ (жінки); tirarse al - пітй на па нбль
pajoso adj 1. якйй містить багбто солбми* 2. солбм’яний, схожий на солбму pajote т солбм’яний мат (для укриття рослин)
pajuate Я Ам., pajuato Ам. 1. зсУ/дурний-
2. т дурень
pajuela f1. dim. de paja; 2. сірчбний сірник*
3. гірн. ґніт, вогнепровідний шнур; 4. Ам зубочйстка; 5. діал. сірнйк; 6. діал. гнучкб частйна батогб; 7. діал. муз. плектр* медібтор
pajuil т бот. 1. діал. анакбрдія; 2. діал. міроксилбн, перубнське бальзбмове дб- рево
pajuncio т див. paje 1 pajuno adj див. pajil
pajurria f діал. 1. низькосбртний тютюн; 2. дрібнйця, дурнйця pajuz(o) т Ар. напівзогнйла солбма pakistano, -a adj, т, fdue. paquistaní pal т див. palo 1,2
pala f 1. лопбта; 2. лопбтка, лопбточка (для перемішування); 3. спорт, ракбт- ка; дерев’Яна лопбтка; бйта (в бейсболі);
4. мор. лбпать (колеса, гвинта, турбіни, весла); - del timón (de cuchara) nepó кермб; 5. теж. скрбпер; ~ mecánica ек- скавбтор; ~ de cuchara (de buey) земле- черпблка, ковшбвий екскавбтор; 6. буд. шкреббк; 7. ніж чинбарЯ; 8. союзка (чобота, черевика); 9. корбнка зуба; 10. хйтріс- ть; вйверткість; 11. пластйнка двернбї (вікбнної) петлі; 12. еполбт; 13. спритність, впрбвність Су грі в баскський м'яч); corita - недалека (обмбжена) людйна; hacer - відбивбти м’яч; сл. відволікбти yeáry (про злодія); hacer la ~ діал. при- кйнутися працюючим; сачкувбти; meterla - спрйтно провестй, обвестй круг пбльця; meter (su) media ~ внбсити свій вклад palabra f 1. слбво; ~з accesorias лінгв. служббві словб; 2. слбво, мбва, розмбва; -s, ~s huecas пусті словб; -s duras різкі словб; -s mayores грубі (лайлйві, обрбз- ливі) словб; juego de ~s гра слів; medias -s нбтяки; - por - loe. adv. слбво в слбво, дослівно; a media - loe. adv. з півслбва; de -^сно, на словбх; de pocas -s небагатослівний, лаконічний; en breves -s кіль- комб словбми, кбротко; en dos (en pocas) -s, en una - однйм слбвом, корбтше кбжучи; sin decir (sin hablar) - не зро- нйвши ні слбва; ahorrar -s не витрачбти збйвих слів; comerse las -s пропускбти (ковтбти) словб; писбти пбспіхом, пропус- кбючи словб; cruzar la - con uno перекинутися слбвом; dejarle a uno con la - en la boca обірвбти на півслбві; escapársele (írsele) a uno una - зірвбтися з язика; estar colgado (pendiente) de las -s de uno. beber las -s a uno жадібно слухати, ловйти кбжне слбво; gastar -s мбрно (да- рбмно) витрачбти словб; medir las звбжувати (обдумувати) словб; mudar (torcer, trocar) las -s перекручувати cno- вб; no decir (no hablar) - не зронйти ані слбва; tener (trabarse de) -s серйбзно поговорйти, обмінятися “люб’язностями, volverle a uno las -s al cuerpo змусити відмбвитися від своїх слів; 3. слбво (вис~ туп); conceder la - a uno давбти слбво, dar la - надавбти слбво; tener la - мати
468
paleta
cnóBo; tomar (coger) la ~ взЯти слбво, виступити; 4. (~ de honor) (чбсне) слбво, обіц^нка; bajo - loe. adv. під чбсне слбво; cumplir la -, estar a su - дотрйматися слова; dar su ~ давбти слбво; dar - y mano дати обіцянку вступити в шлюб; заручитися; empeñar la - давбти слбво (обіцянку); faltar a la (a su)~, no tener ~ порушити (своб) слбво, не дотрйматися (свогб) слбва; mantener (su) ~ дотрйматися (свогб) слбва; no tener más que una - бути хазяїном свогб слбва; soltar (alzar) la - звільнйти від дбного слбва; дбти слово; traer en -s a uno давбти надію пустими обіцянками; водйти за ніс; 5. дар слбва; 6. діал. парбль; cerrar la - признб- чити парбль; decir a medias ~s недоговорювати, замбвчувати; no ser más que ~s: eso no son más que ~s це всьогб лишб словб; по tener mas que ~s бути щбдрим на обіцянки; бути хорббрим на словбх; по tener -s (hechas) не знахбди- ти слів; pedir la - проейти слбва; вима- ráTM виконбння обіцяного; quitarle a uno las ~s de la boca перебйти; remojar la ~ промочйти гбрло; ser -s mayores бути суттбвим, заслугбвувати увбги; vender-s заговбрювати зуби; вводити в омбну, об- мбнювати; venir contra su - супербчити самбму собі; ~ у piedra suelta no tienen vuelta слбво не гороббць, вйлетить — не впіймбєш
palabrada f 1. див. palabrota; 2. багатослівність
palabrear 1. vi базікати, розмовляти; 2. vt Я Ам. призначбти ділову зустріч; 3. обра-
жбти
palabreja f 1. мбвна пбмйлка; 2. дйвне (рідкісне) слбво; 3. непрбвильно утвбре- не слбво
palabreo т див. palabrería palabrera f балакуха, тріскотуха palabrería f, palabrerío m Л. Ам. багатослів’я; пустослів’я, балаканйна palabrero 1. adj балакучий, говіркйй; 2. т балакун, базіка, базікало palabrimujer 1. adj з жінбчим гблосом (про чоловіка); 2. т чоловік з жінбчим гблосом palabrista adj див. palabrero 1 palabrita f уїдливе (обрбзливе) слбво; -s mansas лис; м’яко стблить, та твбрдо спбти palabrón adj див. palabrero 1 palabrota f грубість, різкість; непристойність, сбльність
palabruda adj Л. Ам.: persona -а лихо- слбв, лайлйвець
palacete т 1. dim. de palacio; 2. особнЯк, вілла
palacial adj палбцовий, якйй стосується палбцу
palacianía f іст. ввічливість, поштйвість, люб’язність
Palaciano 1. adj див. palaciego 1; 2. т
о/ал. хазяїн палбцу
Palaciego 1. adj палбцовий; 2. придвбр- нии; 3. ввічливий; поштйвий; 4. т при- Двбрний; 5. ввічлива (поштйва) людйна Palacieguil adj якйй стосується придвбрних paiaej0 т і палбц; збмок; - real королівський палбцу 2. мабток; 3. сбдйбб; - encantado чарівний збмок; покйнутий (запу- ^е*ий) д'м; ~ rnunicipal будівля муніци- (CfVR - с*аг ~ спеи>- простягбти золотйй ¡дрібний) дріт чбрез отвір волока; echar а " звертбти увбги; estar embargado ра- ТИгГ позбувбтися, спбкуватися, здйхува- сег/ П0^ переконливим приводом); ha- pau Mantener, tener) - пустослбвити pabSraVpa,acrana f ФУПЙнка зблота rDPRA п0вна лопбта; 2. змах (удбр, гпакї' В0слбм; 3. мор. оббрт турбіни ГРЄ6Н0Г0 TBHHTá
Іспансько-український словник
paladar т 1. анат. піднебіння; 2. смак (їжі); 3. смак (до чогось); buen ~ гурмбн; тонкйй (хорбший) смак; 4. рі нбрости (в роті коней); hablar al - підтбкувати; підспівувати
paladear 1. vt прббувати, куштувбти; 2. (~se) їсти із задоволенням; смакувбти; вхбдити в смак, добирбти смаку; 3. очищбти рот тва- рйнам (для збудження апетиту); 4. збуджувати апетйт; 5. пробуджувати (викликбти) бажбння; 6. привчбти до груді (дитину); 7. vi прицмбкувати (про грудну дитину) paladeo т 1. прбба (їжі); 2. смакувбння; 3. збудження апетйту paladial 1. adj анат. піднебінний; 2. див. palatal 1; 2. fdue. palatal 2 paladín m 1. іст. паладйн; дбблесний лй- цар; 2. борбць, поббрник, захиснйк paladinamente adv відкрйто, глбено, публічно
paladinar vt іст. публічно (глбено) заявляти
paladinesco adj рйцарський, лйцарський, благорбдний
paladino 1. adj Явний, очевйдний, відкритий; a -as loe. adv. відкрйто, глбено, публічно; 2. т див. paladín paladión т збхист; опбра, оплот palafito т археол. будівля на пблях palafrén т 1. іст. верховйй кінь; 2. кінь грума palafrenero т 1. стреміннйй, грум; 2. іст. конгбший
palamallo т гра в кулі palamenta f 1. вбсла; 2. діал. див. palizada 1 palana f діал. див. pala 1 palanca f 1. вбжіль; рукоЯтка, ручка (керу- вбння); - de mando (de dirección) вбжіль ке- рувбння; - de mano рукоЯтка (керувбння); 2. лом (інструмент); 3. жердйна (для перенесення вантажів, для гріеблі); 4. вплив, тиск; 5. діал. землянб укріплення; 6. мор. тблі; 7. Я Ам. помічнйк м’ясникб palancada f удбр лбмом (палицею) palancana fdue. palangana 1 palancón 1. adj діал. довгон0гий; 2. m діал. товстб пблиця; 2. діал. кйрка palancra fdue. Л. Ам. palangre palangana f 1. умивбльний таз; 2. діал. тб- ця, велйка тарілка; 3. Л. Ам. приспосбба для очйщення насіння пшенйці palanganear vi Ам. хвбстати; вихвалЯти- . ся, курбжитися
palanganero т шбфка (підстбвка) для умивального тбза palangre т глибоковбдний трал palangrero т 1. трбльник (рибалка); 2. трб- льник, трбулер
palanquear vt 1. злбмувати за допомбгою лбма; 2. Ам. рухати за допомбгою лбма (вбжеля); 3. Я Ам. підтрймувати; сприяти; справлЯти тиск (на користь третьої особи); 4. Я Ам. натискбти на всі вбжелі (для досягнення мети); 5. діал. заважбти palanquearse діал. утвердитися, укріпйти- ся (в думці); переконбтися palanquera М. дерев’Яний пліт (огорбжа), дерев’Яний паркбн; 2. Я Ам. бар’бр palanquero т 1. людйна, якб працює лбмом ївбжелем); 2. горновйй (в кузні); 3. Ам. гребець, якйй працібє жердйною; 4. Я Ам. злбдій-злбмувач; 5. Я Ам. зал. гальмівнйй кондуктор
palanqueta f1. лбмик, фбмка; 2. діал. сідало (для бійцівських півнів); 3. Я Ам. солодка стрбва (із підсмаженої кукурудзи з медом); 4. рІЛ. Ам. гантблі palanquetazo т сл. крадіжка зі зломом palanquilla f dim. de palanca; hierro - плоска заготовка, сляб palanquín m 1. носій, вантбжник; 2. но- ейлки, паланкін; портшбз; 3. сл. злбдій;
4. мор. тблі; 5. мор. хвбт-тблі; 6. мор. гітов нйжнього вітрйла
palaquio т бот. гутапбрчеве дбрево palastro т 1. металбва пластйн(к)а замкб (збсува); 2. тех. листовб сталь palatal лінгв. 1. ас/упалатбльний, піднебінний (про звук); 2. т палатбльний (піднебінний) звук
palatalización f лінгв. палаталізбція palatina f палантйн
palatino1 1. adj піднебінний, якйй # стосується піднебіння; 2. анат. піднебінний (про кості); 2. т анат. піднебінна кістка palatino2 adj див. palaciego 1 palay т діал. неочйщений рис palazo т 1. удбр лопбтою; 2. удбр пбли- цею; 3. діал. удбр пблицею palazón f 1. дерев’Яні частйни (будівлі, корабля); 2. мор. рангбут; 3. див. palamenta 1; 4. мор. шпангбут; 5. діал. див. palizada 1; 6. діал. вйпивка; meterse una - напитися, нализбтися
palca f діал. 1. перехрбстя, роздоріжжя; 2. місце злиттЯ річбк; 3. розплина (дерева) palco т 1. театр, лбжа; - de platea лбжа бенубра; 2. поміст; підмостки; - escénico театрбльні підмбетки, ецбна; 3. трибуна (тимчасова); 4. Я Ам. молбчниця (у грудних дітей); 5. сл. балкбн palé т діал. див. petimetre paleador 1. adj якйй працібє лопбтою; 2. т людйна, якб працює лопбтою paleadora f Л. Ам. механічна лопбта; одноківшевий екскавбтор paleaje т розвантбження корабля (лопатами)
palear vt вибивбти пблицею (килими, одяг); -se діал. вйпити чбрку (вина), хильнути palear vt 1. діал. рйти (копбти) лопбтою, перелопбчувати (землю); 2. Ам. працю- вбти лопбтою
palemón т іхт. кревбтка (різновид) palendra f діал. 1. лопбта; 2. мотйка palenque т 1. частокіл, огорбжа, пліт; 2. див. palestra 1,3; 3. Ам. стовп (для прив’язування коня); 4. Я Ам. огорбджене місце для доїння корів; 5. Ам. бедлбм, божевільня palenquear vt Ам. прив’язувати тварйн (до стовпа)
palentln«o, -а 1. adj якйй стосується ПалбнсГї; 2. т, Гжйтель, -ка (ур6джен|ець, -ка) Палбнсії
paleoceno геол. 1. adj палеоцбновий; 2. т палеоцбн
paleogeografía f палеогеогрбфія paleografía f палеогрбфія paleógrafo т палебграф paleolítico геол. 1. adj палеолітйчний; 2. т палеоліт
paleología f палеолбгія
paleólogo т палеблог
paleomanía f, paleomanismo т пристрасть
до всьогб древнього (старовинного)
paleontografía f палеонтогрбфія
paleontología f палеонтолбгія
paleontólogo т палеонтблог
paleozoico adj геол. палеозбйський
palería f дренбж, осушення
palero т 1. мбйстер, якйй виготовляє
лопбти; 2. продавбць лопбт; 3. спеціаліст
з дренбжу (з осушування); 4. діал. canép;
5. гірн. навбльник; 6. Ам. гірн. кріпйльник palescencia fdue. palidez
palestesia f чутлйвість (сприйнятливість) до вібрбції
palestino 1. adj палестйнський; 2. т па- лестйнець
palestra f1. арбна (боротьби); поле (битви); ристблище (іст.); 2. поет, бйтва, бо- ротьбб; 3. місце дйспуту (супербчки) paleta f 1. dim. de pala; 2. палітра; 3. ло- пбтка (столова); копйстка; 4. мед. шйна;
469
paletada
5. кочергб; совок; 6. Ьуд. кбльма; тбрка; шпáтeль; 7. див. paletilla 1; 8. тех. лопбт- ка, лбпать (турбіни, гвинта); крилб (вентилятора); 9. Я Ам. див. paletón; 10. Я Ам. вальбк (для білизни); діал. пербдня Horá свині; спорт, дерев’яна лопбтка (ра- кбтка) (для пелоти); media - помічник маляра; de - loe. adv. вчбсно; дуже до- рбчно; en dos ~s loe. adv. в одну мить, блискавично
paletada М. вміст лопбтки; пбвна лопбтка; 2. удбр лоп0ткою; змах (рух) кбльмою; 3. Я Ам. паркбн; en dos ~s loe. adv. в одну мить, блискавично
paletazo т удбр рогбми зббку (про бика) paletear 1. vt погбно гребтй (не просуваючись вперед); 2. буксувбти (про пароплав); 3. vi Я Ам. залишбтися без роббти (про поденника); 4. зазнбти невдбчі, залишитися ні з чим
paletero1 т 1. сл. злбдій; 2. мисл. дворічна лань
paletero2 т мед. 1. пбличка Кбха; 2. тубер- кульбз
paletilla М. анат. лопбтка; 2. див. palmatoria 2; 3. Я Ам. відмі'тина, виріз (на вусі тварини); levantarle a uno la ~ засмутити; ponerle a uno la ~ en su lugar стб- вити когбсь на (своб) місце; винбсити догбну
paletina f 1. dim. de paleto; 2. жив. плбе- кий пбнзлик paletina2 f див. palatina paleto m 1. зоол. лань (самець); 2. муж- лбй; селюк paleto т пальтб paletón т борідка (ключа) paletoque т плащ (без рукавів) paletuvio т Я Ам. бот. древокбрінь, мбнгрове дбрево
paliabierto adj діал. з широко розставленими рогбми
paliación f 1. прихбвування; 2. полбгшен- ня, заспокбення, пом’якшення (болю) paliar vt 1. прихбвувати, затбювати, при- кривбти; 2. полбгшувати, заспокбювати, тамувбти (біль)
З paliativo 1. adj паліатйвний; полбгшую- чий, заспокійливий; 2. див. paliatorio; 3. т болезаспокійливий збсіб; 4. паліатйв paliatorio adj якйй прикривбє, якйй прихб- вує; якйй трбхи прикрашбє palidecer* w'1. бліднути; 2. вицвітбти, блякнути
palidez f 1. блідість; 2. блЯклість; безббрв- ність
pálido adj 1. блідйй; 2. бляклий, безббрв- ний; 3. безббрвний, блЯклий, невирбзний (про стиль)
palillero т 1. мбйстер, якйй виготовляє зу- бочйстки; 2. продавбць зубочйсток; 3. під- стбвка (футлЯр) для зубочйсток palillo т 1. пбличка; ~s de tambor бара- ббнні пблички; 2. зубочйстка (дерев’яна);
3. спйця (в корсеті; в’язальна); 4. коклюшка; 5. TOBCTá жйлка (листка тютюну); 6. див. palique; 7. рібільЯрдні кулі; 8. лопбтка (скульптора); 9. азй (науки; мистецтва);
10. (рі) дрібнйця, пустб; 11. діал. каста- ньбти; como ~ de barquillero (de suplicaciones) як білка в кблесі; tocar todos los ~s спрббувати все (всі засоби і заходи) palimpsesto т іст. палімпсбст palinoromía f мед. рецидив palíndromo т лінгв. паліндрбм, пербвер- тень
palingenesia f 1. відрбдження; перербд- ження; 2. біол. палінгенез palinodia fлim. палінбдія; cantar la ~ публічно зректйся від колйшніх слів; вйзнати свою пбмйлку palinuro т зоол. лангуст
palio т 1. плащ (давніх греків); 2. мбнтія, плащ; 3. церк. пбліум, пблія (накидка у католицьких священиків); 4. балдахін, пб- лог (у процесіях, святкуваннях); 5. приз, нагорода (на перегонах, змаганнях з бігу); correr el - брати участь в перегб- нах (змагбннях з бігу); recibir con (bajo) ~ урочйсто зустрічбти; влаштувбти пйшну зустріч
palique т пустб балаканйна
paliquear vi базікати
paliquero т Л. Ам. базікало, балакун
palisandro т паліебндрове дбрево (дре-
ревина)
palista т 1. людйна, якб працює лопбтою (пблицею); 2. гравбць в пелбту palito т діал. ковтбк винб; pegarse un ~ перехилйти чброчку; estar (verse) a ~s Я Ам. бути в скрртнбму станбвищі; estar en los ~s діал. бути в курсі спрбви; pisar el ~ Я Ам. потрапляти в пбстку; помилятися; tener el ~ para una cosa діал. мбти здібності до чбгось; бути впрбвним palitoque, palitroque т 1. невелйка погано обстругана пблиця; 2. Я Ам. кбглі; 3. діал. майдбнчик (для гри в кеглі); 4. тавр, бандерйлья, прикрбшена стріч- кбми
paliza f 1. поббї; побиттЯ; 2. нбгінка, нбт- руска
palizada f 1. паркбн, огорожа, палісбдник; 2. запруда, грббля; 3. діал. збсіка; 4. діал. дербва, сучкй, пблиці (які пливуть за течією); 5. діал. весбла компбнія palma f 1. бот. пбльма; - indiana кокбсова пбльма; - real королівська пбльма; ~ de azúcar цукрбва пбльма; 2. пбльмовий лис- тбк; 3. (~ dátilífera, - datilera) бот. фінікова пбльма; 4. див. palmito1 1; 5. долбня; batir ~s плбекати в долбні; аплодувбти; 6. рукб; 7. слбва, тріумф; 8. лбпать (весла);
9. підбшва копйта (коня, мула); 10. сл. поліція; 11 .рідив. palmada 2; 12. див. palmáceas; andar en ~s бути улюбленцем;
Íjanar (llevarse, alcanzar) la ~ завоювбти отрймати) пбльму пбршості, взЯти гбру; llevar (traer) en ~е a uno ноейти на руках когбсь, носйтися з кймось palmáceas fpl бот. пбльми palmacristi f 1. бот. рицйна; 2. Я Ам. набрйдлива людйна
palmada f 1. ляпанбць (рукою); 2. (рі) бп- лески; вйляски; аплодисмбнти; dar-s по- плбекувати рукбю; darse una ~ en la frente стукнути себб по лббі (згадавши щось) palmadilla f пальмадйлья (танець, де танцюючий запрошує наступного поплескуванням по руці) palmado adj див. palmeado palmar1 1. adj пбльмовий; 2. анат. долб- невий; 3. якйй стосується підбшви копйта; 4. якйй стосується п’Яді; якйй скла- дбється з однібї п’яді; 5. Яснйй, Явний; очевйдний; 6. т пбльмовий гай; ser más viejo queun - бути дуже старйм palmar2 1. vi помирбти; 2. діал. розорятися; 3. vt сл. віддавбти з примусу palmariamente adv Ясно, Явно, очевйдно palmario adj див. palmar11,4 palmarote т діал. 1. жйтель льЯносів; 2. сільськйй жйтель, селянйн palmatoria Н. див. palmeta 1; 2. підсвічник, шандбл; ganar la ~ прихбдити раніше за всіх до шкбли; обігнбти, вйпере- дити; перемогтй (в конкурсі) palmeado adj 1. пальмоподібний, схбжий на пбльму; 2. бот. долонеподібний; па- льчбстий, лапчбстий; 3. орн. із плбваль- ною перепбнкою (про ногу птаха) palmear 1. vi аплодувбти; 2. vt сл. бйти; 3. полігр. вирівнювати (форму); 4. від- штбвхуватися рукбми (в човні); ~se (vi)
мор. просувбтися, тримаючись за кббелк (канбт)
palmense 1. adj якйй налбжить до (сто сується) м. Лас Пбльмас; 2. т, f житель" -ка (урбджен|ець, -ка) м. Лас Пбльмас ’ palmenta fcn. послбння palmentero т сл. 1. поштар; 2. пошта palmeo т вимірювання п’Ядями palmer т тех. мікромбтр palmera f 1. пбльма; ~ de sombrilla віялова пбльма (різновид); 2. (~ de Canarias) фінікова пбльма '
palmeral т пбльмовий гай palmero т 1. палбмник; 2. людйна, »k¿ доглядбє пбльми; 3. Я Ам. див. palmera palmesan«o, -а 1. adj якйй стосується м Пбльма де Мальбрка; 2. т, f жйтель, -ка (урбджен|ець, -ка) м. Пбльма де Мальбрка palmeta М. фбрула; лінійка (для покарання школярів); 2. див. palmetazo 1; 3. арх- іт. пальмбта; ganar la ~ прихбдити до шкбли раніше за всіх; 6. обігнбти, випередити; перемогтй (в конкурсі) palmetazo т 1. удбр лінійкою; 2. нбтруска, нбгінка
palmetear vt плбекати (поплбекувати) рукбю palmicha М. діал. див. palmiche11; 2. діал. див. palmiche1 2
palmiche1 т 1. королівська пбльма; 2. плід королівської пбльми
palmiche2 т діал. легкб тканина (для літніх чоловічих костюмів) palmífero adj поет, багбтий на пбльми palmilla f Устілка; llevar en ~s a uno ноейти на рукбх, носйтися palmillo т діал. їстівнйй пбросток королівської пбльми
palmípedas fpl зоол. водоплбвні (птахи) palmita f dim. de palma; llevar (recibir, traer) en ~s a uno ноейти на рукбх, носйтися
palmito1 т 1. пбльма хамербпе низький; 2. їстівнйй пбросток пбльми хамербпе; como un ~ вйчепурений, пйшно вбрбний palmito2 т (buen ~) миловйдне жінбче лйчко; lo ha conseguido con su ~ вонб отримала це за краейві бчі palmo1 т 1. п’ядь (міра довжини = 21 см); 2. прйстінок (гра); ~ de tierra шматбк землі; ~ а - loe. adv. п’ядь за п’Яддю, крок за крбком; crecer a ~s ростй не по днях, а по годйнах; dejar a uno con un ~ de narices залишбти когбсь з нбсом, залишбти когбсь ні з чим; quedarse con un ~ de narices зблйшйтйсЯ з нбсом, залйшитися ні з чим; tener medido a ~s знбти як свої п’ять пбльців (місцевість) palmo2 т див. palmus palmoteamiento т див. palmoteo palmetear vi див. palmear 1 palmoteo m 1. аплодисмбнти; 2. покарбн- ня лінійкою
palmus т мед. серцбвий пбштовх palo ті. пблиця; тростйна; пбсох; 2. дбрево, деревинб; - brasil (del Brasil, de Fer- nambuco, de Pernambuco) деревинб це- зальпінії (застос. як барвник); ~ campeche (de Campeche) деревинб кбмпешево- го дбрева (вжив, як барвник); 3. колбда, брус; 4. мор. щбгла; рангбут; - de popa, ~ mesana бізбнь-щбгла; - mayor грот-щбг- ла; - trinquete фок-щбгла; 5. удбр пблицею; dar de ~s бйти; derrengar (doblar) а uno a ~s перелічйти рббра комусь; moler a ~s побйти, віддухопблити; 6. іст. стрбта чбрез повішення; саджбння на пблю; ро- ner a uno en un - посадйти на пблю; повісити когбсь; 7. карт, масть; ~ de favor козйрна масть; seguir el - ходйти в масть;
8. бот. ніжка (плодів); квітконіжка; 9. паличка (у деяких букв); 10. (вжив, частіше з дієсл. dar, llevar, recibir) шкбда, збйток,
470
pampino
•н. злягбння; 12. миол. жердинка, бантйна (для мисливських соколів); 13. іст. ферм. х(иа; 14. муз. дрбвко (смичка)-, 15. діал. перетягування жердйни (аналогічне перетягуванню каната); 16. діал. хйтрість; Я Ш- нбгінка, нбтруска; 17. діал. ковтбк ви- HÓ; 18.рідив. раїїііо 8; 19. одйн з прийбмів фИ у більЯрд; - amargo бот. квбсія гіркб; Speñón, ~ de Bañen жбстір (вічнозелений кущ)', ~ dulce бот. солбдка, локрйчник; ~ rosa америкбнський лавр; деревинб баль- зЯмника;~ santo, - de las Indias Ам. бакб- угове дбрево, гваЯкове дбрево; ~ de hierro залізне дбрево; дальббргія (різновид)', (~ de jabón) мйльне дбрево (декілька різновидів); ~ de San Gregorio чербм- ха;~ ensebado (enjabonado) Ам. намйле- ний (змащений салом) стовп з призбми (на святах); ~ floreado діал. шйшка, туз; ~ a pique Я Ам. стовп (для прив’язування худоби); 20. Я Ам. палюбд; частокіл; ~ de agua діал. злйва; - de ciego удбр набсліп; обрбза; крйвда; ~ de esteva чепіга плуга; ~ de planchar прасувбльна дбшка; а - seco loe. adv. мор. з прйбраними вітрйлами; без прикрбс; a medio ~ Ам. напівп’яний; andar a ~s жйти як кішка з соббкою, грйзтися; бй- тися; caérsele a uno los ~s del sombrajo похнюпити нбса; cada ~ aguanta su vela знай, кобйло, де брикбти; ello dirá si es * o pedrada там подйвимося; поживемб — поббчимо; no se dan ~s de balde прбсто так і чиряк не сЯде paloapique т діал. див. palenque 1 paloduz т бот. солбдка, локрйчник paloma f 1. орн. гблуб; - brava (zorita); (~ bravia, - montes, - roquiza,- zurra) ró- луб-синЯк; клйнтух; ~ buchona зоббетий голуб; - calzada мохнонбгий гблуб; - co- lipava віялохвбстий гблуб; ~ deportista (mensajera) поштбвий гблуб; ~ doméstica (duenda) домбшній гблуб; ~ torcaz прйпутень; 2. (~ sin hiél) дббра (добродушна) людйна; 3. палбма (напій з води і анісової горілки); 4. сл. простирбдло;
5. мор. пербтин (сербдина) рбї; 6. рі баранці (на хвилях); 7. Ам. метблик; 8. Я Ам. папербвий змій; 9. діал. простачбк (у грі); 10. Я Ам. палбма (старовинний народний парний танець з хусточками);
11. Я Ам. палбма (жанр народної пісні) ; ~ del castillo діал. велйка хмбра та малйй
дощ
palomar1 т голубнйк; alborotar el - піднЯ ти шум. переполошйти курнйк palomar adj дуже скручений (лр< шпагат, мотузку)
palomear 1. w полювбти на голубів; 2. роз водити голубів; 3. vtdian. підступно стрілЯ ти; підступно вбивбти; 4. діал. відбивбті нбетуп ворбжої брмії; 5. діал. переслщу ^ти і розстрілювати ворогів по однбм> о. о/ал. обмбнювати, дурйти palomeo т діал. 1. переслідування; роз стрілювання; 2. підступне убйветво; 3. від Бивбння нбпаду (ворожої армії)
Palomera М. малбнький голуонйк; 2. пус тище; 3. бот. вощбнка; 4. діал. збдня по ловинка штанів; salir por la - діал. наки
г^тип’йтами, втекТи
Wwnería f полювання на перелітних голубів т°%!2?Г0 т людйна, яка купує (npo^aé голубів; 2. голубнйк, любйтель голубів *?!Smeta f 1. див. paloma 7; 2. див. palo
tolüam:3 p/atíe- рзіотав *2™ІІІа f1. ент. нічнйй метблик; 2. малб jpwn метблик; 3. круп (коня); 4. білий кінь 7 пі Ст^»п (в’ючн°го сідла); 6. кронштбйь ^ТВДиипник; 8. кріпйльна скобб; 9. діаг край м’яснбї туші; 10. діал. ком дій!*' V- Ам- нббрід, нбволоч; 12. р ^ Paloma 6
palomillada f діал. 1. хлоп’яцтво, зухвбла вйхватка; 2. див. palomilla 10 palomina f 1. голубйний пбслід; 2. бот. рутка
palomino т плЯма на сорбчці (від пташиного посліду)
palomita М. dim. de paloma; 2. (рі) легкб кукурудза; 3. діал. тур (в танцях); 4. рІЛ. Ам. лбдоньки, тбсіньки (дитяча гра) palomo т 1. орн. гблуб (самець); 2. орн. прйпутень; 3. інтригбн; спрйтний політи- кбн; 4. Я Ам. див. palomilla 4; 5. діал. людйна в білій одбжі; 6. сл. простбк, бевзь; ~ ladrón гблуб-злбдій (який заманює чужих голубок своїм воркуванням) palón т діал. підгортбння palonear vt діал. підгортбти palor т див. palidez
palosanto т бот. бакбутове дбрево, гваЯ- кове дбрево
palotada f удбр пблицею (шбмполом); по dar ~ говорйти невлбд (не до рбчі); ро- бйти не те; сидіти склбвши руки palote т 1. невелйка пблиця; 2. пбличка (при навчанні краснопису); 3. діал. див. palillo 5; 4. Я Ам. хомут; 5. діал. качблка (для тіста); 6. Я Ам. каланчб, жердйна, верстб
paloteado т 1. палотебдо (старовинний танець з паличками); 2. евбрка, перепбл- ка; бійка
palotear vi 1. стукати (постукувати, бйти) пблицею об пблицю; 2. галасувбти; спе- речбтися; ~se діал. 1. одерев’яніти (про стовбур куща); 2. вйпити чбрку (вина) paloteo т див. paloteado palpable adj 1. відчутний на дбтик; 2. відчутний; якйй прощупується, якйй промб- цується; 3. очевйднии, Яснйй palpación М. див. palpamiento; 2. мед. пальпбція
palpadura fdué. palpamiento palpamiento m обмбцування, прощупування; дбтик
palpar vt 1. мбцати, торкбтися рукбю; 2. пробирбтися (просувбтися) навпбмацки; 3. дуже дббре знбти; 4. мед. пальпувбти palpario adj див. palpable pálpebra foue. parpado palpebración f1. мигбння; 2. мед. тик повіки palpicornios т рі ент. водяні жукй palpitación f 1. трепетбння, биттЯ; тремтіння, дрож, трбпет; 2. мед. пульсбція, пальпітбція; 3. мед. сердцебиття palpitante adj захбплюючий, хвилюючий, палкйй; cuestión ~животрбпетне питбння palpitar 1. vi трепетбти, тремтіти; бйтися, пульсувбти (про серце); виражбти (почуття); горіти (чимось); 2. vt (~se) Я Ам. передчувбти
palpitear vi діал. див. palpitar 1 palpito т Я Ам. див. presentimiento palpo т зоол. сяжбк, щупальце palpotear vt мбцати; м’Яти, зминбти palquista сот. сл. злбдій-домушник palta f авокбдо (плід) paltana: de ~ діал. пбнад, над, додаткбво palto т Ам. бот. авокбдо, алігбторова груша (дерево) paltó т Ам. ел. paleto paluchear vi діал. рисувбтися, красувбти- ся; пускбти пил в бчі
paludario, paludarium ттербрій, тербріум palúdico 1. adj див. palustre21; 2. малярійний (про хворого); fiebre ~а болбтна лихомбнка, малярія; 3. т хвбрий на малярію
paludismo т мед. малярія, болбтна лихомбнка
paludo adj 1. діал. врбжений, захбплений; 2. Я Ам. худйй, худорлЯвий; 3. діал. во- локнйстий (про рослини, плоди і бульби)
paludoso adj див. pantanoso 1 palumbario adj: halcón ~ Яструб palurdo 1. adj грубий, неотбсаний (про сільського жителя); 2. т мужлбй, селюк palustre1 т кбльма (штукатура) palustre2 adj 1. болотйстий; 2. болбтний palustrillo т буд. розшйвка palla1 íAm. відділяння рудй від порбди palla2 М. Я Ам. див. paya; 2. Я Ам. дотбп- ний анекдбт; 3. діал. група танцюрйстів- індібнців (які обходять села на Різдво) pallaquear vH. діал. див. pallar1; 2. Я Ам. підбирбти колоскй (після жнив) pallar1 т діал. 1. біла квасбля (рослина і плід)-. 2. мбчка вуха
pallar vt видобувбти метбл з рудй, відділяти руду від порбди pallar vt Л. Ам. див. payar pallasa f діал. сіннйк, матрбс pallaso т 1. див. payaso; 2. діал. солбм’я- ний матрбц, сіннйк pallete т мор. мат, мбта, цинбвка palluca fíl. Ам. непрбвда, брехнЯ; брехні pama т зоол. пбма (отруйна змія) pamba діал. 1. adjнизькйй, плбекий;.plato ~ мілкб тарілка; 2. f неглиббка річка; лагуна
pambiche т 1. Ам. див. palmiche ; 2. діал. арештбнтський халбт; бдяг в’Язня pamela f жінбчий солбм’яний капелюх з велйкими полЯми
pamema f 1. дурість; 2. нісенітниця, дріб- нйця; 3. сюсюкання; 4. манірення, крив- лЯння
pames т рі пбмеси (індіанці в Мексиці) pampa 1. f пбмпа, пампбси; 2. Я Ам. луг (між пагорбами); 3. діал. плац; 4. adj Я Ам. якйй стосується пампбських індібн- ців, якйй належить пампбським індібн- цям; 5. діал. білоголбвий (про коня, мула); 6. Я Ам. підозрілий, який не викликбє довіри, нечбсний (про комерційну справу); 4.діал. слабкйй, нбмічний;3.mil. Ам. пампбський індібнець; а Іо - за звйчаями пбмпи; en ~Я Ам. (а Іа ~Ам.) під вікрйтим нббом; голякб; на боббх, при піковому інтербсі; estar en sus ~s діал. почувбтися як рйба в воді; quedar en ~ діал. залй- шйтися ні з чим; залйшйтися в чбму мбти народйла
pampacona f головнб пов’Язка індібнців кбчуа
pámpana f виногрбдний листбк; tocar (zurrar) la ~ a uno віддухопблити, побйти pampanada f сік з виногрбдного лйстя і пбростків
pampanaje т 1. виногрб/ще лйстя; 2. пусті обіцянки (словб), нісенітниця pampanilla f 1. наббдрена пов’Язка; 2. плбвки
pámpano т 1. виногрбдний вусик; 2. див. pámpana; 3. Я Ам. грбно виногрбду pampanoso adj бот. з багатьмб вусиками pampásico adj пампбсний, якйй стосується пбмпи; la región ~а райбн пам- пбсів (пбмпи)
pampeano adj Я Ам. див. pampero 1 pampear 1. vi Л. Ам. мандрувбти пбмпою, об’їжджбти (обхбдити) пампу; 2. vt діал. поплбекувати по спйні; 3. Я Ам. обганЯти, випереджбти (в бігу)
pampeño adj діал. якйй стосується пбмпи pampero 1. adj Я Ам. пампбсний; якйй стосується пбмпи; 2. якйй мбшкає (живб) в пбмпі; 3. т Я Ам. мбшканець пбмпи;
4. (viento ~) Я Ам. пампбро (сильний вітер, який дме з пампи до Атлантичного океану)
pampilonense adj, т див. pamplonés pampinación ^чйстка виногрбдних лоз pampino 1. adj якйй працює на вйдобутку селітри (в пампі); 2. Я Ам. див. pampero
471
pampirolada
1; 3. див. pampero 1,í; 4.тЯ Ам. Méui- канець пбмпи {на півночі країни) pampirolada М. пампіролбда (соус із товченого часника і хліба): 2. дурість, божевілля
pamplina f 1. (- de canarios) бот. мо- крбць; 2. див. pamema 1, 2 pamplinada /; pamplinería fdian. див. pamema 1, 2
pamplinero, pamplinoso 1. adj манірний; 2. m кривляка pamplona f діал. товстуха pamplonada fíl. Ам. див. pamema 1, 2 pamplonés, pamplonesa, pamplónica 1. ad/якйй стосується м. Памплбни; 2. якйй жив0 в м. Памплбні; 2. т, f житель, -ка (ур6джен|ець, -ка) м. Памплбни pampo adj ГІ. Ам. оив. plano 1 pampón т діал. велйкий двір pamporcino т бот. європбйський цикла- мбн, альпійська фіблка pamposado ady млЯвий, повільний, нероз- торбпний
pampringada f 1. шматбк хліба з підливою; 2. нісенітниця
pampurria f діал. 1. раптбва хворбба; 2. спблах гніву; 3. несподіване рішення; 4. химбра, дивбцтво; hacer ~s гримасувбти (від удаваного болю, від перебільшеної огиди)
pan т 1. хліб; ~ ázimo (cenceño) прісний (незаквбшений) хліб; - bazo хліб з непро- сіяного бброшна; - blanco білий хліб; - candeal пшенйчний хліб вйщого ґатунку; ~ de almendras (de gluten) хліб для діа- ббтиків; - de flor (aflorado, floreado) хліб із питлівки; - de tierra Ам. палянйця з ма- нібки; хліб з юки; - fermentado звичбйний (заквашений) хліб; - integral жйтній хліб;
- mollete булка; - negro чбрний хліб; - pintado прикрбшений хліб (на весіллі); - regañado потрісканий хліб (при випіканні); - seco самйй хліб, сухйй хліб (без іншої їжі); - sentado в’язкйй хліб; - tierno м’якйй (свіжий) хліб; engañar el - їсти хліб із чймось смачнйм; escalfar el ~ сильно запектй хліб (бо чорноти); 2. здббне тісто; 3. коровбй, бухбнка хліба; 4. дрібнішій предмбт округлої фбрми; - de jabón круглий шматбк мйла; - de hierro залізна болвбнка, чушка; 5. хліб, їжа, харчувбння;
- de munición солдбтський пайбк; ganarse el - заробляти на хліб {на життя);
6. хліб, пшенйця; 7. церк. (- eucarístico, - supersubstancial) облбтка, прбскура;
8. фольгб, станібль; - de ого золотб фольгб; 9. діал. хліб в зерні (крім пшениці); діал. круглий nárop6, округла ropá; рі хлібб (в полі); - agradecido вдячна людй- на, людйна, якб пам’ятбє добрб; - bendito церк. освЯчений хліб; благодбть; - de ja boda рбдощі медбвого місяця (подарунки, розваги); - de perro чбрний хліб з непросіяного бброшна; шкбда, покарбн- ня; - mal conocido чбрна невдячність; - perdido пропбща людйна; гольтіпбка; - porcino європбйський цикламбн (рослина і плід); - por mitad (mediado) іст. по- ловйнщина, орбнда споловйни; - у quesillo бот. грйцики; - у toros збчіска помічнйка торбро; а - у agua на хлібі і воді; а - у cuchillo; а - у manteles loe. adv. на пбвному пансібні (утрйманні); buscar - de trastrigo проейти пташйного молокб; 6. лізти на рожбн; coger a uno el ~ bajo el sobaco зігнати когось в барб- нячий ріг; comer el ~ de los niños бути тягарбм (про стару людину); comer el - de uno їсти чийсь хліб, бути на утрйманні; comer - con corteza подорбслішати; вийти з пелюшбк; опбритися; оддати (про хворого); echar -es Я Ам. вихвалятися;
курбжитися; ganar - збйти стбток (капітбл); hacer un - como unas hostias сісти в калюжу, зазнбти невдбчі; llamar al -, - у al vino, vino називбти рбчі своїми іменбми; no conocérsele a uno el ~ сидіти як на голкбх; по comer el ~ de balde трудйтися, не дармб їсти свій хліб; по comer ~ una cosa: по come ~ хай лежйть — їстй не прбсить (про речі); no haber - partido б^ти вірними друзями; водбю не розіллбш; repartir como - bendito скупо наділЯти, давбти крйхтами; ser el - nuestro de cada día бути звичбйним (звйчним); ser ~ у miel бути прибмним, рбдувати; venderse como - bendito розхбдитися (розкупбвуватися) в одну мить; con su - se lo coma хай сам розплутує цю спрбву; no le comerán el - fas gallinas він запізниться (прййде на шапкобраннЯ); ¡el ~ de cada dial І знов за рйбу грбші!; contigo, ~ у cebolla з мйлим рай і в курені; por mucho ~ nunca es mal acó кбші мбслом не зіпсубш pana1 M. вельвбт, напівоксамйт; бавбвня- на тканйна під оксамйт; 2. поплавбць (риболовний); 3. буй; 4. авбрія; полбмка дви- гунб
pana2 ЇЛ. Ам. 1. печінка (тварин); 2. хо- лоднокрбвність, мужність; tener - бути хололнокрбвним
pana3 f діал. плід хлібного дбрева panacea f панацбя; - universal панацбя від всіх бід
panadear vt випікбти хліб (для продажу) panadería f 1. пекбрська спрбва; заняття пбкаря; 2. пекбрня; 3. булочна panadero 1. adj Л. Ам. лестйвий; 2. т пб- кар; 3. булочних; 4. Я Ам. квітка чортопо- лбха (реп’яхб); 5. рі панадброс (іспанський танець, схожий на чечітку) panadizo т 1. мед. нігтьбїда; 2. худб (хир- лЯва) людйна
panado adj хлібний (про воду, в якій настоювався підсмажений хліб) panal т 1. ебти (бджіл і ос); 2. різнбвид бе- 3é (для підсолоджування води) panamá т панбма, легкйй солбм’яний капелах; - chico діал. сл. тюрмб, в’язниця; cantarle a uno el - діал. різати прбвду в бчі
panameñismo т. лінгв. панаменізм (слово чи вислів, властиві іспанській мові Панами)
panameñ«o, -а 1. adj панбмський, якйй стосується Панбми; 2. т, f жйтель, -ка (урбджен|ець, -ка) Панбми panamericanismo т панамериканізм panamericanista 1. adj панамериканський; 2. сот. панамериканіст, -ка panamericano 1. adj панамерикбнський, всеамерикбнський; 2. панамериканський, якйй стосується панамериканізму; 3. т панамериканіст
panamito, panamo т діал. квасбля (насіння)
panana f Л. Ам. див. panarra 1
panano adj діал. крйхітний, малбсенький
panárabe, panarábico adj всеарббський
panarizo т див. panadizo
panarra т 1. дурень, бевзь; 2. людйна, якб
їсть багбто хліба
panasiático adj паназійський, всеазійсь- кий, загальноазійський panatela f бісквіт panática f запбс хліба на судні pancada М. оптбва угбда; 2. діал. різкйй удбр; 3. діал. удбр при падінні на бік (на спину)
pancardia, pancarpia f вінбк (із різних квітів)
pancarta f 1. оголбшення, об’ява, афіша; 2. плакбт; транспарбнт pancellar т, pancera f іст. Kipáca
panceta f Л. Ам. свинйна в особлйвій vna кбвці (для експорту) у
pancihueco adj із запблим животбм pancista 1. adj пристосувбнський, обивб тельський; 2. егоїстйчний, себелюбний-
3. сот. пристосувбнець, обивбтель -Ка;
4. егоїст, -ка, себелюбець; 5. т діал пе- дербст
pancoso adj діал. обірваний, одягнений в лахміття
pancrático adj див. pancreático páncreas т анат. підшлункбва зблоза pancreático adj анат. панкреатйчний якйй стосується підшлункбвої зблози pancreatitis f мед. панкреатйт, запблення підшлункбвої зблози pancresto т див. panacea pancho1 т 1. див. panza 1; 2. бенкбт ейтна їжа, багбта гостйна; 3. людйна, якб рббить стбвки (у баскській грі в м'яч) pancho2 adj Л. Ам. бурий panchón т діал. чбрний хліб (із погано
pandilla
panda2 їзоол. пбнда, котЯчий лемур pandar vt сл. шахрувбти (про шулера) pandear W (-se) 1. гнутися, прогинбтися, провйсбти (про балку); 2. здувбтися, ко- рббитися д(про стіну); -se Я. Ам. брбти назбд свої словб
pandectas f рі 1. іст. пандбкти, дигбсти (зведення законів Юстиніана); 2. ком. алфавітний покбжчик імбн pandemia f мед. пандемія pandémico adj мед. пандемічний pandemonio, pandemónium т 1. міф. пандембніум (царство сатани); 2. вертбп, кйшло; 3. бедлам, содбм і гомбра pandeo т 1. прогйн; вигинбння; провис; 2. випучування, жолбблення pandera f див. pandero 1 panderada М. муз. бубни; 2. дурнйця, дурість, нісенітниця
pandereta f 1. dim. de pandera; 2. див. pandero 1
panaeretada M. звуки бубна; 2. удбр бубном panderete1 т 1. dim. de pandero; 2. невеликий бараббн
panderete2 m сл. зустріч двох карт (шулерський прийом)
panderetear vi 1. бйти в бубон; 2. танцю- вбти під бубон
pandereteo т 1. гра в бубон; звуки бубна; 2. тбнці (розвбги) під бубон panderetero т 1. людйна, якб грбє в бубн; 2. людйна, якб рббить (продаб) бубни pandero т 1. муз. бубон; 2. пустомбля; 3. па- пербвий змій; esta el - en manos que lo sabrán bien tañer j[tocar) спрбва в хорбших (надійних) рукбх; діло мбйстра хвблить pandiculación f потягування pandilla f 1. ліга, соЮз, спілка; 2. зграя, ббнда; 3. компбнія
pandillaje т 1. утвбрення згрбї (ббнди); 2. згрбї, ббнди; 3. поведінка (вйхватка) члбна згрбї (ббнди) pandillero т див. pandillista pandillista сот. 1. член згрбї (ббнди); 2. член компбнії
pando 1. adj якйй гнбться, якйй прогинб- ється, якйй провисбє; 2. якйй здувбється; якйй спучується, якйй жолббиться;г 3. плбвний, спокійний (про ріку); 4. повільний, млЯвий, флегматйчний; 5. діал. про- стувбтий, придуркувбтий; 6. діал. негли- ббкий, мілкйй; 7. Я. Ам. горббтий, згбро- лений; 8. Я. Ам. п’Яний; 9. діал. ейтий; 10. т долйна (між гір)
Pandora міф. Пандбра; ó la caja de ~
скрйнька Пандбри pandorada f іст. табмна надія
просіяного борошна) panda1 f 1. галербя е
в монастирі; 2. див.
472
panuco
«andorga f 1. повітряний змій; 2. туша, тумба; корова; 3. діал. самббмба (народний му3- інструмент, різновид барабана)] 4. Я Ам. жарт, насмішка; груба вйхватка; 5. діал. клбпіт, незручність «andorgo 1. adj діал. товстйй, незгрббний; повільний;, 2. Я Ам. придуркувбтий; 3. т діал. ведмідь, вайлб; 4. діал. див. pandor-
Dane f діал. див. pana14 panecillo т 1. хліббць, булка; 2. предмбт округлої фбрми; 3. діал. плйтка спресованого какбо (без цукру) panegírico 1. adj хвалббний, панегірйч- ний; 2. т панегірик panegirista сот. панегірйст, -ка panegirizar vt вихвалити, звелйчувати,
ПІДН0СИТИ
panel т 1. панбль; 2. буд. фільбнка; 3. ел. щит, щитбк; 4. мор. фальшборт panela f 1. бісквіт у фбрмі призми; 2. Ам. цукрбва головб; 3. діал. улбсник, підлбс- ник; 4. Ам. нахбба; набрйдлива (настйр- лива) людйна; 5. Я Ам. див. pajilla 2 panelear vi діал. говорйти ніжності (одне одному)
panelero adj діал. лестйвий
panera f 1. жйтниця, хлібна комбра; 2.
великий кбшик для хліба; 3. кбшик для
бброшна
panero т 1. кбшик булочника; 2. кругла підстилка, круглий килимбк paneslavismo т панславізм paneslavista 1. adj панславістський; 2. сот. панславіст, -ка
paneta f 1, схбдня, майданчик трбпа; 2. див. pana1 2
panetela f 1. панетбла (юшка, приготована на міцному бульйоні з хлібом, яйцями, курячим м’ясом); 2. дбвга тонкб сигбра; 3. діал. див. panatela
panetería f іст. служба стблу (при королівському дворі)
panetero т іст. стбльник, роздавбльник хліба, хранйтель столбвої білйзни (при королівському дворі)
paneuropeista 1. adj пан’європеїстський; 2. всеєвропбйський, загальноєвропбйсь- кий; 3. сот. пан’європеїст, -ка panfilismo т добросбрдість; велйка доб- ротб
panfilo 1. adj див. pachorrudo; 2. діал. блідий, безкрбвний; 3. т флегмбтик panflet т ел. panfleto panfletista сот. Ам. памфлетйст, -ка panfleto т памфлбт panga fЯ Ам. чбвен
pangar vt діал. 1. видобувбти кісткбвий мбзок; 2. дробйти, дрібнйти pangaré 1. adj Я Ам. тбмно-сірий (про коня)] 2. діал. з білою мбрдою (про коня)] 3. т Я Ам. кінь тбмно-сірої мбсті pangarear vi Я Ам. світліти, світбти Pangelín т Я Ам. андйра (дерево)
Pango^ т діал. канбе (різновид)
Pan^o m 1, я Ам. пбнго (трава для куріння)] 2. Я Ам. плутанйна, метушнЯ, шарпанйна; 3. Я Ам. див. panga Pangonia feHm. сліпень, ґедзь (різновид) Panguear vt діал. прбти Panguero m il. Ам. човнЯр paniaguado1 т 1. похлібець, нахлібник; 2. фаворйт, протежб
Paniaguado adj діал. якйй перебувбє у
табмній 3mób¡
p^Ja9uarse діал. табмно змовлятися, “ступбти в табмну згбду, вести табмні переговбри
Dani^nf*smo т паніберйзм н пісіііо т Qom і щетйнник (різновиду, 2.
о/«іИЗа' миш,'й
п|со 1. adj панічний; 2. т пбніка
panícula f див. panoja 4 paniculado adj бот. волотеподібний panículo т мед. підшкірний тканйнний шар
paniego 1. adj якйй любить хліб, якйй по- їдбє багбто хліба (про людину)] 2. хлібо- рбдний, хлібний (про поле)] 3. т діал. мішбк для вугілля
panificación f 1. хлібопекбрство, вйпічка хліба; 2. обрббка землі під хліб panificar і/М. див. panadear; 2. обробляти землю під хліб
paniguado adj див. paniaguado2 panilla f 1. панілья (міра олії -0,25 фунта)] 2. діал. бакалійна крамнйця panino1 т Я Ам. 1. мін. родбвище, поклади (руди)] conocer el - визначбти цінність родбвища; 2. Я Ам. придбтна ділянка panino2 т Я Ам. 1. рій ос; 2. маса, купа, ббзліч (предметів)] 3. скупчення, мбса (тварин)
panipez т плід в’яза paniquete т діал. див. panqueque panizal т 1. пбле могбру; 2. поле кукурудзи
panizar т див. panizal 1 panizo т 1. бот. могбр, угбрське прбсо (рослина і плід)] 2. (- de las Indias) кукурудза; 3. Я Ам. родбвище (пбклади) ко- рйсних копблин; 4. Я Ам. багатство, ббзліч; 5. діал. вйгідна (прибуткбва) спрбва;
6. діал. людйна, з якбї мбжна мбти вй- году, «дійна корбва»
panno т мед. пбннус (помутніння рогівки)
panocha f 1. див. panoja; 2. діал. кукурудзяний кбржик; 3. Я Ам. неочйщений цукор
panocho діал. 1. adj якйй стосується мурсібнської убрти, якйй налбжить до мурсібнської убрти; 2. т жйтель мурсібнської убрти; 3. говірка мурсібнської убрти panoja f 1. качбн (кукурудзи)] вблоть (проса)] 2. підвішені для висушування (збе- рігбння) фрукти; 3. пбрція смбженої дріб- нбї рйби; 4. бот. вблоть (тип суцвіття) panojar vi діал. вгбдувати, влучбти в Яблучко
panol т див. pañol
panoli 1. adj дурнйй, безглуздий; 2. сот. дурень, нетЯма
panoplia f 1. лйцарські обладунки; 2. колбкція збрбї; 3. гблузь археолбгії, якб вивчбє старовйнну збрбю; 4. щит з розвішеною на ньбму збрбєю panóptico 1. adj архіт. циркульний (про будівлю)] 2. мед. паноптйчний (про речовину; про окуляри)] 3. т кругла (цйркуль- на) будівля
panorama т 1. панорбма, перспектйва; 2. бгляд (в газеті, журналі)] - internacional міжнарбдний бгляд; 3. тех. панорбмна штатйвна голбвка; панорамний прйстрій panorámica f 1. артилерійська панорбма (місцевості)] 2. див. panoramización panorámico adj панорбмний, панораміч- ний
panoramización f панорамувбння (при кіно- чи телезйомці) panorpa ґзоол. скорпібнниця panos т рі пбни (індіанці в Перу і в Вразили)
panoso adj борошнйстий (про сорт кормових бобів)
panqué т діал. див. panqueque panquear vi діал. бйти ногбми, ббрсатися (уводі)] -se 1. помбрти; 2. тікбти, перехб- вуватися
panqueque т Ам. олбдка; пбнчик; - de manzana пиріг з Яблуками pansa f Я Ам. див. pasa11 pansido adj діал. див. pasadol
panslavista adj, сот. див. paneslavista pantagruélico adj надмірний (про їжу) pantalón т (pl) 1. штанй; - abotinado галіфб; - bombacho шаровбри; 2. панта- лбни (жіночі)] ponerse los pantalones верховбдити (комбндувати) в домі (про жінку)
pantalonada f буфонбда, фарс pantaloncillo т діал. кальсбни pantalonera М. кравчйня, якб шйє штанй; 2. Я Ам. штанй, прикрбшені рядбми ґудзиків (частина народного костюму) pantalonero т кравбць, якйй шйє штанй pantalla f 1. абажур; 2. щит; збслінка (в печі)] 3. кіно екрбн; - panorámica (grande) ширбкий екрбн; 4. кінб, кіномистбцт- во; екрбн; 5. шйрма, прикриття; - de humo димовб завіса; - de radar діал. радіолокаційний індикбтор; 6. Ам. віяло;
7. Ам. особйстий охорбнець; 8. діал. ве- лйке старовйнне дзбркало; - pequeña голубйй екрбн (про телебачення)] servir de - служйти шйрмою, прикривбти (когось)
pantana1 f див. pantalla 5 pantana2 f6om. 1. діал. кабачбк (різновид)] 2. Я Ам. гарбуз крупноплідний pantanal т болотйста місцбвість pantanero т діал. див. pantano pantano т 1. болбто, твань; 2. водо- схбвище; 3. перешкбда, усклбднення pantanoso adj 1. болотйстий, багнйстий, грузькйй (про ґрунт)] 2. важкйй, склад- нйй, незручний pantasana ґнбвід panteísmo т філос. пантеїзм panteístico adj філос. пантеїстйчний panteón т 1. пантебн; 2. Ам. кладовйще, цвйнтар
pantconero т 1. діал. див. pantano; 2. Я
Ам. могйльник, гроббр pantera1 їзоол. пантбра, леопбрд; - de las nieves сніжний барс; - negra чбрна пантбра
pantera2 adj 1. діал. шахраювбтий; 2. Я Ам. відчайдушний, смілйвий (про ділка) panterismo т діал. зіпсутість, аморбль- ність
panto т Я Ам. ґбва, роззЯва pantófago adj всеїдний pantogamia ґбіол. пантогбмія pantógrafo т 1. пантбграф (креслярський прилад)] 2. ел. пантбграф, пантбграфний струмоприймбч
pantómetra f геод. пантбметр (кутомірний інструмент)
pantómetro т 1. геод. бкер; 2. див. pantómetra
pantomima М. пантоміма; 2. Я Ам. крик- лйва (навіжбна) жінка; 3. Я Ам. ходуля pantomímico adj пантомімний, пантомімічний
pantomimo т мім, мімічний актбр pantoque т мор. днйще; скулб, скулбва частйна кбрпусу pantorra f(bl) див. pantorilla 1 pantorilla f 1. анат. лйтка; 2. діал. гбнор, форс; acariciar la - діал. лестйти самолюбству; tener - вихвалятися, фанфарбнити, пиндючитися pantorrillera М. товстб панчбха, панчбха з підклбдкою; 2. Я Ам. підклбдка штанйни pantorrilludo adj 1. з товстйми литкбми; 2. діал. хвастлйвий, бундючний pantufa f діал., pantufla f див. pantuflo pantuflero m людйна, яка виготовляє (продбє) шльбпанці
pantuflo т домбшній кбпець (без задника), шльбпанець
panucar vi Я Ам. їсти підсмбжене бброшно panuco т Я Ам. жменя підсмбженого бброшна
473
panucho
panucho m 1. Я. Ам. панучо (кукурудзяний коржик з начинкою із квасолі і м’яса акули)\ 2. діал. панучо (солодка страва з юки, молока кокосового горіха і цукру) panudo adj діал. м'ясистий (про плід авокадо) panuira f діал. орн. фламінго panul т Л. Ам. бот. селбра panuro т орн. eycáia синиця panza f 1. 4épeeof пузо; 2. округла стінка (посудини, казана)\ 3. руббць (перший відділ шлунку жуйних); - al trote нахлібник, похлібець; - de burra сіре (затягнуте хм0рами) Hé6o; (~ de oveja) іст. пер- ráMeHT (грамота про закінчення університету)] - en gloria товстошкіра людйна; флeгмáтик
panzada М.удбр животом; 2. ситість; darse una ~ наїстися від пуза panzudo adj товстопузий, пузбтий, чере- вбтий
paña fdian. збір бавовни pañadora fdian. дерев’яна ложка pañal т 1. пелюшка; 2. поділ сорбчки (чоловічої)] 3. колиска; похбдження; criarse en buenos -es бути з хорбшої сім'ї; 4. дитйнство; початковий період; desde los -es з дитйнства, з пелюшбк, з колйски; dejar a uno en -es o6imáTH (обскакбти); estar en - бути наївним (необізнаним); haber salido de -es вййти з пелюшок (з дитячого віку)] sacar de -es a uno вй- вести в люди; вйтягти з бідності pañalón т людина, у якої вйбилася сорочка із штанів
pañera f 1. торговка сукнбм; 2. дружйна торгівця сукнбм
pañería М. магазйн сукнб; 2. збірн. сукна pañer«o 1. adj сукбнний, якйй стосується сукнб; industria -а сукнорббство, вироб- нйцтво сукнб; 2. т торгбвець сукнбм, сукбнник
pañete т 1. dim. de paño; 2. грубе сукнб; 3. нещільнб сукнб; 4. діал. побілка; штукатурка; 5. Я Ам. пітнйк; 6. рі роббчі штанй;
7. рі церк. Пов’язка на стбгнах (на зображенні розп’ятого Христа) pañi т Я Ам. солйрій (при домі)] al - Іос.
3adv. під прикриттям, під збхистом pañí fcn. водб
paño m 1. сукнб; - buriel нефарббване грубе сукнб; - catorceno грубе сукнб; 2. тканйна; - pardillo мішковйна; 3. полбт- нище, полотнб, шматбк тканйни; - de altar церк. пбкрив (покривбло) вівтаря; - de manos рушнйк; - de mesa скатертйна; - de tienda діал. плащ-намбт; - de tumba пбкрив (покривало для домовини, для покійника)] 4. кйлим (настінний); - de lampazo кйлим з рослйнним орнбмен- том; 5. пігмбнтна пляма (на обличчі)] 6. сором’язлйвість.сором’язлйвий рум’янець; 7. мед. більмб; 8. пляма, наліт (на склі, дзеркалі)] 9. шар штукатурки; 10. панбль;
11. грубість; неотбсаність; дурість; 12. мор. nápyc, вітрйло; полбтнище, шматбк парусйни; 13. діал. пбньйо (народна пісня)] 14. див. panno; 15. р/бдяг; -s menores спідня білйзна; 16. жив. драпіровка, склбдки (на одязі)] -s calientes, -s tibios Ам. напівзбходи, половйнчасті зб- ходи; паліатйви; - de lágrimas утішник, розрбдник, помічнйк, захиснйк; - de sabana діал. ділянка савбни (міжріками, горами, лісами)] al - loe. adv. театр, за кулісами; conocer el - знбти суть спрбви; cortar ancho del - ajeno бути щбдрим за чужйй рахунок; dar un - театр, говорйти вбік; poner el - al palpito, tender el - del pulpito розвбдитися, просторікувати; hay - de que cortar є про що поп- літкувбти; son del mismo - вонй одногб пбля йгоди
pañol т мор. 1. приміщення; відділення, каюта; 2. кбмера; комбра; пбгріб; - de pólvora пороховйй пбгріб; - para cohetes ракбтний відсік
pañolera f 1. торгбвка хусткбми; 2. дружйна торгбвця хусткбми pañolería М. магазйн, якйй торгує хусткбми; 2. торгівля хусткбми;# 3. збірн. хусткй pañolero1 т мор. 1. комірник; 2. утрйму- вач майнб
pañolero2 т торгбвець хусткбми pañoleta f 1. хусточка, шййна жіноча хустйна; 2. кравбтка торбро pañolón т шаль, хустка pañosa f сукбнна накйдка panoso adj обірваний, одягнений в лахміття
pañuelera f Л. Ам. корббка для зберігбння хустбк
pañuelero т див. pañolero2 pañuelo т 1. хустйнка; - de bolsillo (de la mano) носовичбк; - de hierbas чоловічий носовичбк (кольоровий); 2. (- de cuello) хустка
papa1 m 1. Пбпа (Рймський); 2. ббтько, тбто papa2 М. Ам. див. patata; 2. Я. Ам. клу- бень
papa3 1. adj Л. Ам. пречудбвий, прекрбс- ний; 2. Я. Ам. пйшна, апетйтна (про жінку)] 3. fdue. paparrucha; 2. р/кбша; 3. їжа;
4. суп-пюрб; протбртий суп; 5. Я Ам. об- мбн, шахрбйство, рбзіграш; 6. Я. Ам. удбр дзйґою (по монеті в деяких іграх)] 7. Я. Ам. пбльці, які вилбзять із подбртого взуттй; 8. Я. Ам.' сйльний удбр при падінні; 9. діал. везіння, щбстя (при покупці)] 10. Я. Ам. брехня; 11. Я. Ам. синекура;
12. діал. саморбдне срібло; пі - нічогісінько, дуля з мбком; по saber пі - ні азб не знбти; atracarle a uno las -s діал. бйти ногбми; pedir - Я Ам. зсувбтися з глузду (про старого)] es como las -s y tes yucas, que sólo dan echándoles la tierra encima діал. у нього зимбю снігу не вйп- росиш; las -s queman Я. Ам. пбхне смбленим, погбна спрбва; me importa una - діал. мені все однб; мені начхбти papá т тбто, ббтько; - grande Я. Ам. дідусь; Papá Noel Дід Морбз papable adj 1. якйй мбже бути ббраним Пбпою Рймським (про кардинала)] 2. якйй мбже зайнйти пбвну посбду papacara fdian. сніг
papacote т 1. паперовий змій; 2. діал. впливбва людйна
papacha f Л. Ам. банбновий листок papachar vt Л. Ам. 1. розтирбти, масувбти; робйти масбж; 2. ніжно глбдити, пестити papacbo 1. adj Ам. зім’ятий; 2. т рі роз- тирбння, масбж; 2. ніжне поглбджування, лбска
papada1 f 1. подвійне підборіддя; 2. зоб (у тварин)
papada2 fdian. дурнйця. нісенітниця papadilla fdue. papada12 papadineros m шахрбй papado m 1. пбпське звання; 2. пбпство papafigo m 1. орн. іволга; 2. орн. слбвка садбва; 3. див. papamoscas 1; 4. див. papahígo З
papagaya fopH. папуга (самка) papagayo т 1. орн. папуга; 2. іхт. скарус середземноморський (риба)] 3. діал. зе- лбна отруйна змія; 4. бот. щирйця (різновид)] 5. бот. калбдіум (різновид)] 6. сл. донбщик; стукбч; 7. Я. Ам. див. pandorga 1; 8. діал. підкладнб суднб, сечоприймбч; hablar como el (un) - повторити як папуга; просторікувати, пустослбвити papahígo т 1. сукбнна шбпка з вухами; шолбм; 2. див. papafigo 1,2; 3. мор. нйж- ній прямйй пбрус
papahuevos т див. papanatas papal1 adj пбпський, якйй стосується Пбгіи Рймського
papal2 т Ам. див. patatal papalear vi Л. Ам. лопотіти крйлами (пп0 півня)
papalina1 М. шбпка-вушбнка; 2. жіночий капбр
papalina2 f сп’яніння
papalino 1. adj пбпський, якйй налбжить Пбпі Рймському (про солдатів, піддан- них)] 2. т пбпський воїн (підданний, підлеглий)
papalmente adv по-пбпськи, як властиво fláni
papalón adjЛ. Ам. розпущений, нахббний papalota f Л. Ам. метелик papalote т 1. Я. Ам. папербвий змій; 2 діал. метблик
papalotear vi Л. Ам. пурхати papamoscas т 1. мухоловка (птах)] 2. див. papanatas papanatas т роззява, ґáвa papanduja f дрібнйця, дещиця papandujo adj м’якйй, перезрілий papapa fdian. див. papada2 papar vt 1. їсти (рідку їжу)] 2. їсти; 3. ло- вйти ґав; -se a uno діал. убйти; перемог- тй в бійці; ¡pápate esa! от тобі!, що, з’їя? páparo т селюк, простбк paparote т див. papanatas paparrabias сот. буркотун paparrasolla f бука, хбха, страховисько paparrear vi діал. забріхуватися; плести paparrucha f, paparruchada f 1. брбхні; пліткй; 2. дешбвка, чтйво, макулатура (про літературний твір) paparruta сот. Л. Ам. дурнб і самовдово- лена людйна
papasal т 1. папасбль (дитяча гра)] 2. дрібнйця, нісенітниця, пустб; 3. діал. кучеряве сплутане волбсся; 4. Я. Ам. див. paparrucha 2; 5. Я. Ам. купа (різних паперів)
papatoste т див. papanatas papau т діал. бука, хбха, страхбвисько papaúpa: de - діал. чудбвий, прекрбсний, хоч кудй; смачнйй, пбльчики облйжеш papaveráceas fpl бот. Máxoei papaverina fxiM., фарм. папаверйн papavientos 1. т орн. дрімлюга, сплюшка, сплюха; 2. сот. людйна, яка прйстрасно бажбє (npáme) чогбсь papaya f 1. бот. плід папбї; 2. діал. мед. свйнка; 3. Ам. див. papo1 2,4 papayaceas fpl бот. папбєві papayal т 1. гай дйнних дербв; 2. Ам. див. papayo , 3. діал. благополуччя; заможність
papayero т Ам. див. papayal 1 papayo1 т бот. папбя, дйнне дерево papayo2 adj діал. дурнбнький, придуркув0- тий
papayotero т див. papayo1 papazgo т див. papado papazo т діал. ляпас papel т 1. папір; - (en) blanco бркуш паперу; чйстий бланк; - (de) carbón, ~ carbónico копіювбльний папір; - continuo рулбн папбру; - cuadriculado папір в клітйнку; - cuché крейдбваний папір; ~ de añafea (de estraza, de embalaje, de envase, de envolver) обгбртковий папір;
- de barba(s) папір з необрізаними крайми; - de calco, - para calcar кблька;
- de diario (de periódico) газбтний папір;
- de dibujo креслярський папір; ~ de empapelar, -es pintados шпалбри; ~ de escribir папір для нотбток; - de estracilla»
- secante промокбльний папір; - de filtro,
- de José фільтрувбльний папір; fotográfico (sensibilizado) фотопапір; ~
474
para
de fumar цигбрковий naníp; - de lija, - esmeril наждбчний naníp; - de música нбтний naníp; - de seda шовківка; тонкий пакув^льни^ naníp; - de tornasol хім. лбк- мусовий (реактйвний) naníp; - florete naníp вищої Якості; - encerado вощ0ний naníp; ~ higiénico туалбтний naníp; - moneda, ~ moneda nanepóei грбші; - pautado лінійбваний naníp (дляучнів); нбтний naníp; - pergaminado пергбментний naníp; ~ postal поштбвий папір; - rayado лінійбваний naníp; - satinado сатинбва- ний naníp; - sellado гербовйй naníp; - ver- gé (vergueteado, verjurado) naníp вержб; - vitela велбневий naníp; 2. naníp, бркуш (клбпоть) nanépy; 3. pl nanépn, докумбн- ти; 4. бланк; 5. (pl) газбта; 6. pl мор. суднові' докумбнти; 7. статтЯ; рукбпис; 8. театр, роль; desempeñar (hacer, representar) un ~ грбти роль; 9. доку- мбнт, грошовий докумбнт; 10. pl com. цінні nanépn (облігбції); - de pagos al Estado діал. герббвий збір; ~ alquitranado толь; - mojado папір0ць, фїльчина грб- мота; ~ de estaño фольгб; станібль; embadurnar (embarrar, emborronar, manchar) ~ пописувати; псувбти naníp, займб- тися базгранйною; hacer - бути велйкою цяцею (велйким цабб); наоивбти собі ціну; кбрчити з cé6e когось; hacer su - вй- конати своіЬ роль (в якійсь спрбві), посприяти; tener buenos ~es мбти хорбші докумбнти; мбти рбцію, мбти вйправдан- ня; traer los ~es moja dos плестй небилиці, брехбти, забріхуватися papelada M. спйсані nanépn; 2. Ам. фарс; шaxpáйcтвo
papelear vi 1. продивлятися (перебирбти)
nanépn; рйтися в nanépax; 2. пиндіЬ-
читися, кбрчити з cé6e велйку цяцю; 3. Я
Ам. прикидбтися, удавбти
papeleo т пербгляд (переривбння) nané-
рів
papelera f 1. бюрб (меблі); 2. купа (стіс) списаного nanépy; 3. корзйна для nané- рів; 4. діал. бот. лібна (різновид) papelería М. купа паперів; 2. канцелярський магазйн
papelerío т Я Ам. див. papelería 1 papelerío 1. adj хвастлйвий; марнослбв- ний; пустйй; 2. папербвий, якйй стосується nanépy; industria -а папербва промислбвість; 3. т див. papelón 2; 3. паперопромислбвець; торгбвець канцелярськими товбрами; 4. газетяр, прода- в§ць газ0т
papeleta f 1. запйска; 2. кбртка (з цитатою, прикладом); 3. пак0тик, згбрток; 4. непри0мна (обтяжлива) спрбва; 5. діал. візйтна кбртка; 6. діал. бркуш з оголбшен- ням; -electoral вйборчий бюлет0нь; - de empeño (del monte) закладнб, квитанція з ломббрду
Papeletear vt робйти вйписки (замітки), випйсувати
Papeletización f 1. випйсування цитбт (з тексту); 2. вйписки, замітки; вйписані Цитбти
P^eletizar vt випйсувати цитбти (з тек-
Papelillo т 1. dim. de papel; 2. цигбрка; 3. пакетик з порошкбм (ліками); 4. діал. див. Papillote; 5. діал. рум’яна Papelista 1. adj Л. Ам. хвастлйвий; 2. т йпаВ,дчєний канцелярський працівнйк; 3. ласник папербвої фббрики (папербвого J^^Ay); 3. шпал0рник, шпалбрний мбй- л;,еР; бвтор рукбпису (статті); 5. діал. Рз® P|capleitos
nvr!'- 1‘ас^ хвастлйвий; марнослбвний; naíVA1’ 2* т хвальк<^ї задавбка; фат; 3.
ПІР®Ць (про непотрібний документ); 4.
пбпка (картон); 5. Я Ам. грудка неочй- щеного цукру; 6. (частіше з дієсл. hacer) Я Ам. прбмах; дурість; estar como - en petaca діал. бути перепбвненим (набитим по саму зав'язку); no parar - поліну- вбтися зробйти
papelonear vi пиндючитися, задавбтися, задирбти нбса
papelorio т купа (стіс) nanépy, папербвий мбтлох, макулатура
papelote1 т 1. див. papelucho 1; 2.
макулатура (папір) papelote2 т Ам. див. papalote papeluchero т діал. сутяга, сутяжник papelucho т 1. писанина, базгранйна; 2. Я Ам. див. papalote 1 papera f 1. зоб; 2. мед. запблення привушної зблози; 3. підщелепна пухлйна (у коней); 4. р/свйнка (хвороба) paperiento adj Я Ам. хвбрий на свйнку papero 1. adj Я Ам. картопляний; 2. т Я Ам. пліткбр; брехлб; 3. каструлька (для каші); 3. див. papilla 1; 4. діал. продавбць картбплі
papiamento т 1. пап’ямбнто (креольська мова о-ва Кюрасао); 2. діал. діалбкт; 3. діал. жаргбн; 4. діал. тараббрщина papila f6om., анат. сосбк; сосбчок; горббк papilar adj бот., анат. папілярний, сосбч- ковий, сосочкоподібний; покрйтий сосбч- ками
papiloma т мед. папілбма papiloso adj бот., анат. з багатьмб со- сбчками (горбкбми)
papilla f1. кбша, кбшка (дитяча); 2. лбсто- щі; скрбдливість; хйтрість; dar - обхитрувати, обплестй (за допомогою лестощів); 3. діал. папілья (солодка страва з батату і збитих яєць); 4. Я Ам. бот. іпом0я, ялбпа; echar la primera ~, echar (arrojar) hasta la ~ сильно рвбти, вивер- тбти навйворіт; hacer ~ зіпсувбти, зламб- ти; побйти, відлупцювбти; нам’Яти ббки; hecho - (вжив, з дієсл. dejar, estar) змучений; як вйчавлений лимбн; розплющений, розчбвлений
papillote т папільйбтка; a la ~ loe. adv. в пергбменті (про запечене м’ясо, рибу) papión т зоол. збмбо (широкоголова мавпа)
рарігбсео adj тонкйй (сухйй) як папір papiriforme adj схбжий на папір papiro т папірус
papirola f фігур(к)а зі склбденого nanépy papirolada fdue. pampirolada papirotada f, papirotazo m 1. див. papirote 1; 2. діал. дурість, нісенітниця papirote m 1. щйголь (в ніс); 2. дурень, ббвдур
papirusa íAm. метблик papisa f nanéca (про легендарну Іоанну, яка нібито займала папський престол в середині ЇХ ст.) papismo т папізм
papista І. асУу папістський, католйцький; 2. сот. папіст, -ка, катблик, католичка; ser más ~ que el papa бути ревнішим катбли- ком, ніж Пбпа Рймський papo11. adj Я Ам. дурнйй, дурнувбтий; 2. т підгрудок (у тварин); 2. зоб (у птахів; хвороба); 3. склбдка, якб виступбє з прорізу (на старовинному одязі); 4. жінбчі статбві бргани; - deviento мор. нбпнутий пбрус; estar en ~ de buitre потрбпити в чиїсь лбпи; hablar de ~ говорйти пихбто; hablar (ponerse) - а - con uno говорйти (розмовляти) з кймось без таємнйць (відкрито,t прямо) papo2 т квітка реп’яха papón т бука, хбха, страхбвисько paporeta f Л. Ам. див. paparrucha paporrear vt сіктй, бйти
paporreta fdue. paparrucha; actor de ~ Я
Ам. актбр (зневажливо); hablar de ~ діал. молбти нісенітниці paprika т пбприка (перець) papú, papua 1. adj папубський; 2. т, f па- пубс, -ка
papudo adj зоббстий (про птахів) papujado adj 1. зоббстий (про птахів); 2. надутий, здутий, роздутий papujarse діал. надимати зоб (про птаха) papujo adj Л. Ам. див. papujado pápu a f мед. пбпула, вузлик papular, papuloso adj мед. 1. папульбз- ний, вузликовий; який стосується пбпули; 2. якйй характеризується пбпулами papurreta f діал. нісенітниця paquear vt діал. вести снбйперську стрільбу paquebot, paquebote т поштбво-паса- жйрське суднб; пакетббт paqueo т снбйперська стрільбб paquetazo т діал. 1. крадіжка; 2. шах- рбйство
paquete т 1. пакбт, згбрток; в’Язанка; 2. (~ postal) поштбве відпрбвлення; 3. див. paquebote; 4. мбдник, франт, джбнджик; Ам. чепуруха; 5. спорт. колЯсочник; 6. полігр. частйна складбння (в 1000 слів); - chileno діал. обмбн, шахрбйство; darse ~ діал. напускбти на cé6e пйху; doblar el - Я Ам. перевалйти за п’ятдесят (про вік) paquetear vi діал. вйрядитися; вифрантитися
paquetería f 1. дрібнйй товбр (в упаковці); 2. дрібнб торгівля; 3. діал. вйфранченість; дженджурйстість; 4. діал. прикрбси; se echó encinratoda su ~ вона начепйла на cé6e всі свої прикрбси; 5. Я Ам. галан- Tepén
paquetero 1. adj якйй виготовляє пакбти; 2. т рознбщик пактів (посйлок); 3. Я Ам. дрібнйй контрабандйст; 4. діал. шахрбй;
5. полігр. складбльник; 6. полігр. ребл, складбльний стіл
paquetilla f пбчка мблотого тютюну paquetudo adj Л. Ам. 1. мбдно вдЯгнений; 2. пихбтий, зарозумілий paquidermo 1. adj зоол., бот. товстошкірий; 2. т рі зоол. товстошкірі paquistaní, paquistan-o, -а 1. adj пакистанський; 2. т, f пакистанець, -ка par 1. adj рівний, однбковии; 2. пбрний; 3. т пбра; un ~ de calcetines пбра шкарпб- ток; 4. пбра, подружжя; 5. пбра, запрЯг; 6. пер (титул); 7. буд. крбква, кроквянб ногб; 8. тех. спец, пбра; момбнт; еле- móht; - de fuerzas парасйл; - termoeléctrico термопбра, термелембнт; 9. ек. (валютний) парит0т; 10. ек. номінбльна вбртість; 11. рі див. placenta; a la - Іос. adv. (al -ї однбково; 12. (аі -) одночбсно, рбзом; діал. альпарі, на паритбтних начблах; а - loe. adv. схбже; приблйзно; одночбсно, рбзом; однбково; a ~es Іос. adv. попбрно, пбрами; de - en - loe. adv. нбстіж (про вікна, двері); без перешкод, безперешкбдно; sin ~ незрівнянний, виняткбвий, безподббний; echar a -es onones залйшйти на вблю вйпадку; echar (jugar) а - es у nones загбдувати чіт чи лйшка; а Іа - ділйти пбрівну (бариші, збитки); sentir a -de muerte страждб- ти, побивбтися
para ргер 1. (призначення предмета) для; рбди, зарбди, збдля; lo he comprado - ti я це купйв для тббе; - esto he quedado en casa зарбди цьбго я залйшйвся вдб- ма; esto es útil - oír це корйсно послухати; ¿- qué? нбщо?, для (збдля) чбго?; 2. (з inf означ, мету) щоб(и); he venido - hablarte я прийшбв, щоб поговорйти з тоббю; 3. (інапрям руху¡ до, в, на; partir - Madrid вирушити (поїхати) в Мадрйд;
475
parabala
salir ~ la estación поїсти на вокзЯл; fue ~ su casa він вирушив додбму; 4. (строк) на; prestar el libro ~ una semana дЯти книгу на тйждень; ~ siempre назЯвждй; 5. (закінчення строку) до; me lo hará ~ fin de mes він мені це зрббить до кінця місяця; 6. (при вказівці на час, який залишився до якогось моменту) до; faltaban diez días ~ los exámenes до екзЯменів залицялось дбсять днів; 7. (при порівнянні, протиставленні): es muy ágil ~ lo gordo que está він д^жб рухливий, незва>^ючи на свою огрядність; ha pasado poco ~ lo que podía haber pasado те, ЩО СТЯЛОСЯ, дрібниці порівняно з тим, що моглб тр0питись; 8. (з дієсл. estar + inf познач, готовність, намір): estamos ~ marchar ми 3ápa3 підемо; estuve ~ responderle una fresca я вже був готбвий fláTH йому зухвЯлу відповідь; 9. (з дієсл. estar + inf познач, дію, яку ще не виконано): la casa está aún ~ pintar будйнок ще не пофарббваний; 10. (з дієсл. мови, мислення і особ. займ.) про; pensó ~ sí він подумав про cé6e; lee ~ ti читЯй про cé6e; - con Іос. ргер. до, стосбвно до; es muy bueno ~ con los alumnos він дуже добрий до учнів; порівняно з; ¿quién soy yo - con él? хто я порівняно з ним?; - que loe. conj (для того) щоб(и); - que lo sepas щоб ти знав
parabala f, parabalas т діал. протикуле- вий щит, кулевідбивЯч parabién т привітЯння, побажЯння щЯстя; dar el ~ вітбти, бажЯти щЯстя parábola f 1. парЯбола, іносказЯння, притча; 2. мат. парЯбола parabolano т 1. оповідЯч притч; любй- тель іносказЯння (алегбрій); 2. вигЯдько, брехунбць; 3. рі іст. гладіЯтори parabólico adj 1. якйй стосується прйтчі; 2. інакомбвний; 3. мат. параболічний parabolizar vt говорйти алегорйчно (прй- тчами)
parábolo т див. parabolano paraboloide т мат. параболбїд parabrisa(s) т авто вітровб скло
З paraca f діал. napáKa (пасатний вітер з Тихого океану)
paracaídas т парашут; arrojarse en (saltar con) ~ стригти з парашутом paracaidismo т парашутний спорт paracaidista сот. 1. парашутйст, -ка; 2. діал. десЯнтник
paracentesis fxip. прокбл, пункція paracleto, paráclito т церк. Параклбт, Утішйтель, Святйй Дух paracronismo т парахронізм, хронологічна пбмйлка
parachoques т авто буфер; 6áMnep (автомобіля)
parada f 1. зупйнка; припйнення руху; hacer una ~ перепочйти; зупинйтися, зро- бйти зупйніу; 2. зупйнка, стоянка; - de coches стоянка машйн; 3. фініш, кінбць;
4. пербрва; перебій; простій; 5. пЯуза (в музиці); 6. місце злучки худоби; 7. перекидні (коні і мули); підстЯва; 8. іст. театр, урйвок з комбдії, якйй представлявся на плбщах; 9. відвідну грббля; 10. стбвка (в грі)\ 11. тех. простій, перебій (в роботі); 12. діал. бгляд, парЯд; ~ aérea авіаційний парЯд; 13. діал. розвбдення (караулів); 14. спорт, парйрування, від- бивЯння удбру; зЯхист (у фехтуванніі, футболі); 15. (т) Ам. заклЯд, парі; 16. Л. Ам. вихвалЯння; фанфарбнство; correr con Іа ~ діал. залякувати хвастлйвими погрбзами; курЯжитися; meter - Я Ам. хвЯстатися, вихвалятися; виставляти напокЯз; ser pura ~ Я Ам. фанфарбнити;
17. Я Ам. збвнішність, збвнішній вйгляд;
18. Я Ам. nnxá, пиндючність; гордість; 19. Я Ам. зарЯд (набоїв); 20. діал. пост по- ліцбйського; 21. діал. постовйй поліцбй- ський; 22. Я Ам. кафб, це зустрічЯються у пбвний час; 23. діал. див. pillería; de mucha - діал. строкЯтий, рябйй, криклйвий; aguantar la ~ Я Ам. бути витривЯлим; doblar la ~ подвбювати стЯвку (у грі); estar а Іа - діал. бути напоготбві; hacer la ~ Я Ам. кйдати виклик; наривЯтися; hacer una mala ~ Ам., tirarse una ~ діал. під- клЯсти свиню; hacérsele a uno viva la ~ Я Ам. сподівЯтися на; irle a ano en Іа ~ Я Ам. б^ти зацікЯвленим (у справі); salirle а uno а Іа - вйпередити когбсь (у чомусь); tener mucha - Я Ам. одягатися мбдно; мЯти хорбшу постЯву; tirar Іа - діал. розставляти пасткй
paradera f 1. затвбрний щит (шлюза), зат- вбр; 2. нбвід
paradero т 1. місце зупйнки (стоЯнки); 2. діал. райбн привЯлу; 3. кінбць, межЯ; 4. Ам. полустЯнок; 5. археол. скупчення ра- кушнякЯ
paradigma т 1. лінгв. парадйгма; 2. приклад, зразбк
paradina f частйна пасовйща із загонами для худоби
paradíseo т зоол. рЯйський птах paradisíaco, paradisiaco adj рЯйський paradislero т 1. мислйвець, якйй вичікує звіра; 2. любйтель новин (чутбк); 3. по- шйрювач чутбк, пліткЯр parado 1. ad/слабкий, ^млявий; пасйвний;
2. незЯйнятий, безробітний; бездіяльний;
3. Ам. (якйй стоїть) на ногах; ^estar ~ стоЯти на ногах; 4. Ам. якйй стоїть стор- чм0, якйй стирчйть (про волосся); 5. Ам. прямйй, постЯвлений вертикЯльно (про предмет); 6. діал. гбрдий; гордовйтий, пихЯтий; 7. т безробітний; 8. Я Ам. схбжість (в рисах обличчя); lo mejor ~ крЯще; цвіт, вершкй; bien - чудбво, пер- шоклЯсно; estar (quedar) bien ~ успішно вибратися; вдЯло провернути спрЯву; sair bien ~ з чбстю вййти зі скрутнбго становища; вціліти, лбгко відбутися; mal - не дуже, паскудно; caer como los gatos, ~ Ам. бути везучим, в сорбчці наро- дйтися; saber dónde está ~ Ам. знЯти своб слабкб місце
paradoja f парадбкс paradójico adj парадоксЯльний parador 1. adj якйй зупинЯє(ться); 2. слухняний (про коня); 3.: jugador - велйкий гравбць; 4. т придорбжній готбль; мо- тбль; ~ de turismo готбль для турйстів; 5. велйкий гравбць; 6. спорт, хорбший гравЯць (воротар, фехтувальник) paraestatal adj напівдержЯвний parafango т авто 1. бризковйк, щит (колеса); 2. Ам. крило (автомобіля) parafernales абіріюр.: bienes ~ парафер- нЯльне майнб (майно дружини, яке не входить до складу приданого) parafrasear vt 1. перефразувЯти; інтерпретувати, тлумЯчити; 2. переспівЯти; ро- бйти вільний пербклад (у віршованій формі); 3. муз. перефразувЯти paráfrasis М. парафрЯза, перифрЯз(а); 2. перефразувЯння, інтерпретЯція, тлу- мЯчення; 3. пербспів, вільний пербклад (у віршованій формі); 4. муз. парафрЯза parafraste т, parafrastes т іст. тлумЯч parafrástico adj парафрастйчний, периф- растйчний
paragoge f 1. лінгв. naparóra; 2. мед. іст. впрЯвлення вйвиху paragolpes т див. parachoques parágrafo т див. párrafo paragranizo т с.-г. укриття від грЯду, градозахиснйй навіс
paragranizos т див. pararrayo(s) jparaguán! interjdian. шЯбаш!, бЯста! paraguas т 1. парасбля, парасблька (до щова); 2. (~ de tierra, - de palo) діал гриб; ~ de sapo діал. шампіньйон пече рйця; abrir el - Я Ам. кйдати камінці в чийсь горбд; tener el - Я Ам. підтрйму вати друга (в біді); trabársele á uno el - діал. втрЯтити нйтку, збйтися paraguatán т 1. Я Ам. бот. парагуатЯн (дерево); 2. Я Ам. ціп (для молотьби юки); 3. діал. бійка; різанйна paraguay т парагвЯйський папуга; hacer un ~ Я Ам. крЯсти худобу для тимчасового користувЯння
paraguaya f Ам. персик (один із сортів) paraguayano adj, т див. paraguayo 1; 2 paraguayismo т лінгв. парагваїзм paraguaya, -а 1. adj парагвЯйський; 2. т f парагвЯ|єць, -йка; 3. т діал. батіг пас- тухЯ (наглЯдачЯ); 2. діал. мачете (з бов- гим прямим лезом); 3. діал. завйванець (з цукру і крохмалю); А. рі Я Ам. чаїнки, які плЯвають на поверхні завЯреного мате paragüera f Ам. див. paragüero З paragüería f магазйн (Ятка) з продажу парасоль
paragüero т 1. продавбць парасоль; 2. мЯйстер з вйготовлення парасоль; 3. під- стЯвка для парасбль paragüey т діал. запрЯг волів paragüita т див. paragüitas 1 paragüitas тЛ.діал. гриб; 2. бот. папірус parahusar vt свердлйти, бурЯвити parahúso т ручне свердло paraíso т 1. рай; ~ terrenal земний рай; 2. театр, райбк, гальорка; ~ de los bobos самообмЯн
paraje т 1. місце, пункт, точка; місцбвість; 2. стан (чогось)
parajismero 1. ad/який кривляється, який рббить гримЯси; 2. т гримЯсник parajismo т гримЯса paral т 1. буд. стійка наскрізної фбрми; 2. мор. спусковйй фундЯмент, спускові по- лозй
paraláctico adj астр. паралактичний paralaje f астр. паралЯкс, зміщення paralar vt буд. укладЯти бЯлки для бу- дівбльних риштувЯнь paralasis fdue. paralaje paralax m, paralaxi fdue. paralaje paralción m зоол. зиморбдок paralela f 1. паралбль, паралельна лінія; 2. діал. паралбль, траншбя (рів) вздовж фортбці; 3. рі спорт, паралельні (гімнас- тйчні) бруси
paralelar vt 1. порівнювати, провбдити паралбль; 2. стЯвити паралельно (до чогось) paralelepípedo т мат. паралелепіпед paralelismo т паралелізм, паралбльність paralelo 1. adj паралбльний; 2. аналогічний, подібний, схбжий; 3. т паралбль; 4. паралбль, співстЯвлення; порівняння; 3. геогр. паралбль, широтЯ; en ~ loe. adv. паралбльно
paralipse fdue. preterición З parálisis f мед. парЯліч; - agitante тремтючий парЯліч, хворбба Паркінсбна paraliticación f 1. паралізЯція, врЯження парЯлічем; 2. паралізованість, застій, бездіяльність
paraliticado adj паралізований, розбйтии парЯлічем, парЯлічний paraliticarse 1. ставЯти паралітиком; 2- паралізбвуватися, припинятися, зупинятися
paralitico 1. ad/паралітйчний, парЯлічнии;
2. якйй стосується парЯлічу, парЯлічнии;
3. т хвбрий на парЯліч; паралітик paralización f 1. паралізЯція; 2. параліза* ція, припйнення ДІЯЛЬНОСТІ
476
parecer2
aralizador 1. adj який викличе пapáлiч іпро речовину); 2. т паралізуюча речови- U- 3. хім. інгібітор paralizar W napani3yBáTH paralogismo т 1. паралогізм, непрбвиль- ний умовивід; 2. /ие& паралогізм, незв’язна мова душевнохвбрих paralogizar vt намастися nepeKOHáTH за допомогою паралогізмів parallamas т 1. вогнегбсник; 2. про- типожбжна CTiHá, брандмбуер paralluvia т навіс від дощу paramada fdian. див. páramo З paramal т див. pésame paramar vi 1. діал. сіятися, моросйти (про дощ); 2. діал. хурдблити, мести (на плоскогір’ях)
paramentar vt 1. прикрашбти, y6npáTn; 2. облицьовувати (фасад) paramento т 1. npnKpáca, убрбнство; убір; 2. чепрбк, попона; 3. архіт. торбць;
4. облицювання; 5. буд. грань, фбска (обтесаного каменя); ~s sacerdotales церк. свящбницьке облачбння; 6. напрестбль- на пелена
parameño adj діал. 1. властивий парбмо; 2. який мбшкає (живб) в парбмо paramera f 1. холбдна гбла місцбвість (зазвичай високогірна); 2. діал. гірськб хворбба (в області парамо) paramero 1. adj діал. який похбдить (рб- дом) з парбмо; якйй мбшкає (живб) в парбмо; 2. діал. властйвий парбмо; якйй стосується парбмо; 3. т кінь райбну парбмо
parámetro т мат., теж. парбметр paramiento т Я Ам. див. parada 2 paramnesia f мед. парамнезія, рбзлад пб-
м'яті
páramo т 1. парбмо (холодне високогір’я Південної Америки); 2. холбдна (гбла) місцбвість; 3. діал. мжйчка; 4. діал. сніго- вйй бурбн; 5. діал. вершйни гірськбго хребтб
paramuno adj діал. див. parameño parancero т мислйвець (який використовує ласо, сильця)
parangón т порівняння, співстбвлення; fio tener - не мбти собі рівних; trazar un ~ співставляти, провбдити паралбль parangona їполігр. шрифт «парбнго» parangonar vt 1. порівнювати, співстав- лбти; 2. полігр. юстувбти, підрівнювати рядкй
paranieves т снігозатрймувальний щит, сніговйй щит
paraninfo т 1. посбджений ббтько; 2. дбб- рий вісник; 3. бктовий зал (в університеті)
Paranoia f мед. паранбя
paranoico мед. 1. adj параноїдбльний; 2.
т паранбїк
Parapara f 1. Ам. плід мйльного дбрева; 2. о/ал. плодй кбви (залишені для просушування)
Paraparo т діал. бот. мйльне д0рево parapetar vt рйти окопи; ~se 1. діал. оокбпуватися; 2. забарикадувбтися parapeto т 1. napanéT, перйло, огорбжа [мосту, сходів); 2. діал. napanéT, бру- CTBép; з. діал. шйрма; екрбн Paraplasma т помітка (в книзі)
Parapoco сот. 1. слаббк; 2. вайлб, мамула, рбхля, розтелбпа
Parapsicología f парапсихолбгія, метап- сихолбгія
оаГа^2т naP3P (картярська гра) еі • w 3Упинятися; припинятися; paró •viento вітер втих; paró de llorar він ®рестбв плакати; paró de llover дощ ®рестбв; 2. досягбти метй (кінцевого Ункту); з. потрапляти до кбгось (в чиїсь
руки), опинйтися в руках (у когось); 4. ставбти гірше очікуваного; 5. зупинятися на певний час (в готелі, місті); 6. vf зупиняти, переривбти, припиняти (дію); засто- порйти, вймкнути (машину); 7. запобігб- ти, попереджати; усувати; 8. робйти стбв- ку (в картярській грі); 9. мисл. робйти стійку (про собаку); 10. стбвити, переставляти; 11. іст. прикрашбти, убирбти; оздбблювати (одяг, предмет); 12. іст. накбзувати, розпоряджбтися; 13. Ам. стбвити стійма (вертикбльно); 14. спорт, па- рйрувати, відбивати (удар, випад); sin ~ loe. adv. негбйно, невідклбдно; безперестанку, безупйну; ir а - (а) потрапляти; ir а - (en) привбдити (хилйтися); по - не мбти ні хвилйни спокою; працювбти не пок- ладбючи рук; (безпрестбну) приставбти, набридбти; venir а ~ потрапляти; дохбди- ти вйсновку; venir а - (en) звбдитися до pararrayo(s) т громовідвід, блискавковідвід; розрЯдник
pararse 1.зупинятися, припинятися, пере- ривбтися; ~ en seco затнутися; 2. бути готбвим до небезпбки, ризикувбти; 3. (а + inf) затрймуватися, призупинятися {у певній дії); ~ a reflexionar замйслитися; 4. Ам. розпрямлятися, випрямлятися, вста- вбти на пбвний зріст; 5. діал. збагбчу- ватися, багатіти; 6. Я Ам. упбсти на нбги (про вершника, скинутого конем); 7. Я Ам. прокидбтися і вставбти (вранці); sin ~ en barras /ос. adv. всімб прбвдами і непрбвдами; parársele uno a otro Ам. зустрітися лицбм до лицЯ, зійтйся в бйтві; parársele a uno el pelo Ам. вставбти дйбки (про волосся) parasíntesis f лінгв. парасйнтез parasintético adj лінгв. парасинтетйчний, складнопохіднйй parasismo т див. paroxismo parasitario adj 1. паразитйчний; паразйт- ний (ел., радіо); 2. паразитбрний, нетру- довйй
parasiticida 1. adj якйй убивбє паразйтів, паразитоцйдний (про засіб); 2. т збсіб від паразйтів, паразитоцйдний збсіб parasítico adj див. parasitario parasitismo т 1. біол., мед. паразитйзм; паразитувбння; 2. паразитйзм, дармоїдство
parásito 1. adjM6ion. паразитйчний, пара- зйтний, чужоїдний; 2. лінгв. паразитйчний; 3. тех. паразйтний (про перешкоди)j 4. т біол. паразйт; 5. паразйт, дармоїд, похлібець, нахлібник; 6. рі фіз. ат- мосфбрні збурення (перешкбди); пара- зйтні коливбння parasitología f паразитолбгія parasitológico adj паразитологічний parasitólogo т паразитблог parasol т 1. парасбля, парасблька (від сонця); 2. ав. парасбль; 3. фото світлофільтр; 4. Ам. авто протисбнячний кози- рбк (щитбк); 5. бот. збнтик parata f тербса, уступ parataxis f лінгв. паратбксис paratifus т мед. паратйф parausar vt див. parahusar parauso т див. parahúso parca f 1. міф. пбрка; 2. поет, смерть parce т 1. іст. нагородний лист; 2. церк. заупокійна молйтва
parcela f 1. малбнька зембльна ділЯнка, наділ; парцбла; ~s forestales лісові угіддя; 2. чбстка, невелйка частйна parcelación f парцелЯуія. дрбблення (роз- бйвка) землі на дрібні ділЯнки parcelar vt 1. розмірЯти зембльну ділЯнку- 2. парцелювати, розбивбти на дрібні ділЯнки
parcelario adj парцелярний, надільний
parcial 1. adj парцібльний, часткбвий; 2. див. partícipe 1; 3. упербджений; juicio ~ упереджений суq; 4. якйй стоїть на ббці когось; 2. т прибічник, учбсник parcialidad f 1. співтоварйство (співдружність) однодумців; 2. (відокрбмлена) група, гуртбк (людбй); 3. довірливість, конфіденційність; 4. упередженість; 5. іст. люб’язність, комунікабельність, привітність
parcializar vt іст. діяти (судйти) упербд- жено
parcialmente adv 1. частково; 2. упербд- жено; 3. іст. довірливо, комунікббельно, привітно
parciario т орендбр parcidad f див. parquedad 1 parco1 т див. parce
parco2 adj 1. помірний, стрйманий; - en palabras скупий на словб, небагатослівний; 2. помірний (в їжі, питті) parcha f Ам. бот. пасифлбра parchada fdian. достбток, велйка кількість parchar vt Л. Ам. 1. лбгодити, латбти, клбсти лбтку; робйти дрібнйй ремонт; 2. мор. підвбдити плбстир parchazo т 1. мор. удбр вітрйла об щбглу;
2. шахрбйство, обмбн; pegar un ~ виманити грбші
parche т 1. мед., мор. плбстир; 2. лбтка, наклбдка; клбпоть (іншого матеріалу, кольору); 3. папербва наклбйка зі стріч- кбми на лббі бикб (в кориді); 4. бараббнна шкіра; 5. бараббн; 6. недорбчне (непотрібне) додавбння (в живописі); ~ pegado Я Ам. незвбний гість (на обіді); pegar un ~ a uno дурйти когбсь; вимбнювати (гроші); ponerseel ~ antes de que salga el grano перестрахувбтися parcheesi, parchís, parchisi m парчйсі (настільна гра) parchista m шахрбй, шулер pardal 1. adj сільськйй (про манеру вдягатися); 2. т леопбрд; 3. жирбф; 4. горо- ббць; 5. див. pardillo 2, 5; 5. бот. аконіт, борбць; 6. пронбза, спрйтник pardear vi виділЯтися бурим кбльором (на світлому фоні) pardejón adj бурувбтий ¡pardicas! interj, ¡par-diez! interj їй-ббгу!, їй-бб!
pardillo 1. adj див. pardal 1; 2. необрббле- ний, грубий (про сукно бурого кольору);
3. (ámbar ~) сіра бмбра; 3. т сільськйй жйтель; 4. необрбблене (грубе) сукнб бурого кбльору; 5. дешбве напівсолбдке винб; 6. орн. куріпка (різновид); 5. орн. коноплЯнка; гірськб чечітка
pardisco adj див. pardusco pardo 1. adj бурий; 2. тбмний, похмурий (про хмари); пбсмурний (про небо); 3. хрипкйй (про голос); 4. т леопбрд; 5. Я Ам. мулбт
pardusco adj світло-бурий pareado adj пбрний, суміжний (про риму) parear vt 1. з’бднувати пбрами, поєднувати; 2. з’бднувати попбрно; 3. дражнйти бикб бандерйльями (в кориді) parecas трі парбки (індіанціу Венесуелі) parecencia f 1. див. parecido 2; 2. діал. пбгляд; 3. діал. вйгляд, збвнішність parecer1 т 1. думка, судження, пбгляд; dar su ~ вислбвлювати свою думку; 2. (частіше з bien, mal) збвнішній вйгляд parecer2 1. vi покбзуватися, з’являтися; hace un año que no has parecido por mi casa уж0 цілий рік ти не з’являєшся у мбне; 2. виявлятися, зходйтися; 3. здаватися (бути) схбжим; 4. здавбтися, уявлятися, думатися; видавбтися; me parece prudente tu consejo мені видабться дорбчною твоЯ порада; ¿qué te (le, etc.)
477
parecerse
parece? як тобі' (Вам, йому) здаЯться?; а lo que parece, al - /ос. adv. очевйдно, (як) видно, як здаЯться; por el bien ~ loe. adv. (за)для годиться; quien no parece, perece céMepo однбго не ждуть parecerse бути схожим; ~ como dos gotas de agua бути схожим як дві крЯплі води parecido 1. adj схожий; 2. (з adv bien, mal): bien (mal) ~ краейвий (некрасивий) (про фігуру, зовнішність); 3. т схбжість; подібність; Juan tienemucho ~ con su hermano XyáH дуже схбжий на свого 6páTa; ser bien (mal) ~ зустріти хорЯший (norá- ний)прийЯм
parecimiento т 1. Ам. див. parecido 2; 2.
Л. Ам. явка (в суд)
pared f 1. CTiHá; - maestra капітЯльна CTiHá; ~ mediana (medianera) загЯльна CTiHá двох суміжних будівель; 2. перего- рбдка; внутрішня ctíh¿; 3. живопліт; 4. фіз. 6okob¿ повЯрхня; 5. мед. стінка; ~ supersynica надзвуковий бар’Яр; de ~ настінний; entrecuatro ~es loe. adv. в чотирьбх стінах; hasta la ~ de enfrente рішуче, без вагЯнь; ~ en (por) medio loe. adv. ч0рез стінку, за стінкою; зЯвсім блй- зько, пбряд, по сусідству; pegado а Іа ~ (вжив, тж з дієсл. dejar, quedarse) при- тйснутий (припЯртий) до стінй (стінки); las ~es oyen стіни MáiOTb вуха; andar а tienta ~es ітй (ходйти) навпомацки; бути на роздоріжжі; arrimarse a las ~es xaná- тися за стіни, на Horáx не стояти (про п’яного); coserse conla ~ притиснися до стіни (при ходьбі)] darse contra una ~ лізти на стіну; darse contra (por) las ~es бйтися головЯю об стіну, бйтися як рйба об лід
paredaño adj суміжний, сусідній, прилбг- лий
paredón т 1. aum. de pared; 2. уціліла CTiHá зруйнЯваної будівлі; llevar a uno al - поставити когбсь до стінки, розстріляти pareja f 1. nápa; una ~ de muías nápa мулів; en ~s loe. adv. nonápHo; nápaMn; 2. подружжя, nápa; 3. napTHép (у танці); 4. (~ de guardia civil) патруль цивільної
ЗгвЯрдії; 5. спорт, nápa вЯршників; 6. plдві однЯкові пальні kóctí (KápTn); 7. Ам. дйш- ловий запрЯг; correr ~s, correr a las ~s складЯти nápy; бути рівним (з ким, чим) parejear vi діал. див. pedantear parejería М. діал. див. pedantería; 2. діал. зЯйва довірливість
parejero 1. adj пЯрний; 2. діал. рівний, од- нЯковий; 3. Я Ам. біговйй, скаковйй (про коня); 4. діал. нав’язливий, настирливий;
5. Ам. самовпЯвнений, марнослЯвний; 6. т Я Ам. біговйй (скаковйй) кінь; 7. діал. друг, товЯриш; 3. діал. нав’язлива (настирлива) лю^йна
parejo 1. adj рівний, подібний, схбжий; 2. рівний, плбекий (про місцевість); 3. т Я Ам. партнЯр (у танцях); 4. adv Ам. одно- чЯсно, рЯзом; 5. діал. чЯсто; duro у - Я Ам. з сйлою.упЯрто, енергійно; por (un) ~ loe. adv. однаково, однЯковою мірою parejura f рівність; схбжість paremia f вйелів, сентЯнція paremiografía f зібрЯння прислів'їв parencófalo т анат. мбзочок parénesis f напучування, повчЯння; заувЯ- ження
parentación f заупокійна служба parentela f 1. ріднЯ; 2. іст. див. parentesco 1
parentesco т 1. спорідненість; contraer ~
поріднйтися; 2. спільність, блйзькість, зв’язбк; - espiritual духбвна спорідненість
paréntesis т 1. кругла дужка; abrir (cerrar) el ~ (los ~) відкрйти (закрйти) дужкй;
entre (por) ~ в дужкЯх; 2. призупйнення, припйнення; 3. лінгв. вставнЯ слбво (речення)
pareo ó 1. підбір пЯри; 2. парувЯння parergon, parergón т іст. прикрашЯння; зЯйві прикрЯси
paresia f мед. парЯз, непбвний парЯліч
paresía f звання népa
paresis f див. paresia
parestesia f мед. парестезія
parhilera fapxim. кбниковий брус (даху)
paria ñím. пЯрія
parias fpl 1. анат. плацЯнта; 2. іст. дани- нЯ, пбдать (символ покори одного феодала іншому)
parición f1. час окбту; 2. іст. див. parto 1 parida 1. adj якЯ (недЯвно) народйла (про самку); 2. f породілля paridad М. порівняння, співстЯвлення; 2. рівність; 3. ек., юр. паритЯт; 4. діал. пере- вЯга, вйгода, кбристь paridera 1. adj плодіЬча (про самку); 2. f с.-г. мЯточник (приміщення); 3. окгг, отЯ- лення, опорбс; перібд окбту (отЯлення) paridigitado, pandígito adj зоол. парнопЯ- лий
paridora adj плодюча (про жінку, самку) pariente 1. adj рідний, споріднений; 2. т; f рбдич; -s рідні, рбдичі; 2. чоловік; дружйна; más cerca están mis dientes que mis ~s своЯ сорбчка блйжча до тіла parietal 1. adj стіннйй, якйй стосується стінй; 2. анат. тім’янйй; 2. т анат. тім’я- нЯ кістка
parificar vt 1. підтвЯрджувати (підкріпляти) прйкладом; 2. діал. порівнювати parigual adj рівний; схбжий, подібний parihuela f(pl) І. нбші; 2. санітЯрні нбші paripé т сл. фікція, обмЯн; hacer el ~ задирЯти нбса, пиндючитися; гримасувЯ- ти; залицЯтися, женихЯтися; лицемірити; прикидЯтися; dar el - a uno водйти за ніс parir 1. vi (vt) нарбджувати; привбдити на світ; порбджувати; 2. нестй (відкладЯти) Яйця (про птахів, комах); 3. виявлятися, випливЯти; 4. vt порбджувати; 2. дббре пояснювати, розтлумЯчувати; - a medias прихбдити на вйручку parisiana fnoniap. див. parisiena parisién adj, m див. parisiense parisiena fnoniap. перль (шрифт) parisiense 1. adj парйзький, якйй стосується м. Парйжа; 2. т, f парижЯн|ин, -ка parisilábico, parisílabo adj лінгв., поет. рівноскладовий, парасилабічний (про слово, вірш)
parisin«o, -a adj, т, f див. parisiense paritario adj юр. паритбтний paritorio т діал. див. parto parla Н. балаканйна; 2. балакучість, го- вірлйвість; 3. пустослів’я parkinsonismo т мед. хворбба Паркінсбна parlador 1. adj балакучий, говіркйй; 2. т базікало, базіка, пустомбля parladuría Н. балаканйна; 2. пліткй parlaembalde сот. пустомбля, базікало; тріплб
parlamentar vi вестй переговЯри про капітуляцію (про умови капітуляції) parlamentario 1. adj парлЯментський; 2. парламентЯрний; 3. т парламентбр; 4. парламентЯрій
parlamentarismo т парламентарйзм parlamento т 1. парлЯмент; 2. законодЯв- чі зббри; 3. дбвга промбва, вйступ (на зборах, засіданні); 4. театр, дбвгий мо- нолбг; 5. вЯдення переговбрів (про умови капітуляції)
parlanchín 1. adj балакучий, говіркйй; 2. т базікало, пустомбля, торохтій parlanchinería f 1. балакучість, пусто- звбнетво; 2. пліткй
parlante т 1. фонбграф; 2. Ам. гучномо вець, репродуктор parlantín adj, т див. parlanchín parlar vi 1. (vt) балЯкати, бесідувати* 2 базікати, пустослбвити; 3. співЯти (hn¿ співочих птахів); A. (vt) прохоплюватися проговбрюватися; ~sе діал. втрЯтити мб- ву, заніміти (тимчасово) parlatorio т 1. балаканйна, базікання* 2 приміщення для побЯчень (в монастирі чи тюрмі)
parlería f 1. багатослівність; 2. пліткй чуткй, пересуди
parlero adj 1. балакучий, говіркйй; 2. балакучий, якйй не вміє берегтй таємнйць; З якйй рознЯсить пліткй; 4. співбчий (про птахів); 5. вирЯзний, промбвистий (про очі); 6. дзвінкйй (про струмок) parleta f базікання, пустЯ бЯсіда, пустЯ ба- лЯчка
parlón 1. adj багатослівний, якйй любить поговорйти (побазікати); 2. т любйтель поговорйти (побазікати) parlotear vi балЯкати, базікати parloteo т базікання, пустослів’я parnasiano adj літ. парнЯський parnaso т 1. ПарнЯс; поЯзія; поЯти; 2. по- етйчний збірник
parné т сл. 1. грбшики, грбші (про металеві гроші); 2. манЯтки, мбтлох paro1 т орн. синйця; - carbonero моекбв-
ка 5
paro т 1. припйнення роббти; 2. (~ forzoso, - obrero) безробіття; ~ encubierto (disfrazado, oculto) прихбване безробіття; ~ estacional сезбнне безробіття; - friccional фрикційне безробіття; - a largo plazo застійне безробіття; en - loe. adv. діал. зрЯзу, однйм рЯзом parodia f парбдія
parodiador 1. adj пародіюючий; 2. т па- родйст
parodiar vt пародіювЯти, писЯти парбдію (на кого, що); висміювати paródico adj пародійний; пародйчний parodista сот. пародйст, Явтор пародій parodístico adj див. paródico parola 1. f велембвність, красномбвність; 2. пустЯ базікання; 3. т Л. Ам. хвалькб, самохвЯл, фанфарЯн parolar vt діал. див. parlar 1 parolero adj, т див. parlanchín pároli т карт, паролі, паролЯ parolina fdue. parola 1 paronimia f лінгв. паронімія parónimo m лінгв. парбнім paroniquia fdue. panadizo paronomasia f лінгв. парономЯзІя parótida f мед. 1. привушна зЯлоза; 2. (pl) евйнка, завушниця (хвороба) paroti(di)tis f мед. паротйт, завушниця, евйнка
paroxismo т мед. парокейзм, прйступ, нЯ- пад
paroxista 1. adj якйй дотрймується крайніх зЯходів (рішень); 2. сот. прибічник, -ця крЯйніх зЯходів paroxítono т лінгв. парокситЯн parpadear vi кліпати, мигЯти, моргЯти parpadeo т кліпання, мигЯння, моргЯння párpado т повіка parpar vt крйкати (про качку) parpayuela fopH. перепілка parque1 ó 1. парк; лісопЯрк; ~ nacional націонЯльний парк; ~ zoológico зоопЯрк; 2. парк (військ.); депЯ; - de bomberos (de incendios) пожЯжне депЯ; - de aviación авіаційний парк; ~ de artillería артилерійський парк; - de municiones склад боєприпЯсів; 3. манЯж (для дітей) parque2 т стойнка автомобілів; місце пар- кЯвки
478
partidismo
parque m паркбт parqueadero m Ам. див. parque parquear vt славити на стоянку (автомобіль) , . e
parquedad f 1. помірність, бережливість; К2. див. parsimonia 2 parquet т див. parqué parquímetro т паркбметр, покбжчик чбсу стойнки автомобілів
parra1 f 1. виногрбдна лoзá; - de Corinto
коринка (сорт винограду)} 2. Ам. лiáнa (різновид); subirse а Іа ~ лізти в плйшку parra2 f глйняний пбсуд для мбду parrado adj розлбжистий (про дерево) parrafada, parrafeada f 1. (з дієсл. echar, soltar) тирбда; 2. розмбва віч-нб-віч, конфіденційна розмбва
parrafear vi 1. попйсувати (у прозі); 2. дружньо бесідувати; перекидатися словбми; 3. вести конфіденційну розмбву parrafeo т конфіденційна розмбва párrafo т 1. парбграф; рбзділ; абзбц; 2. муз. знак повтбрення; ~ aparte (поговорімо) Tenép про інше; перейдімо до іншого; echar ~s розвбдитися, просторікувати; echar un - побалбкати parragón т злйвок чистопрббного срібла (ідля пробування дорогоцінних металів) parral1 т 1. BHHorpáflHa альтбнка, навіс із виногрбдних лоз; 2. збрості виногрбдних лоз; 3. занбдбаний виногрбдник parral2 т глйняна посудина для мбду parrancas: а - loe. adv. діал. вбрхи parranda f 1. розвбга; гуляння; andar de ~ галаслйво веселйтися; гулйти; 2. компб- нія музикбнтів (яка гуляє ввечері з піснями і музикою); 3. Я. Ам. купа (мбтлоху) parrandear vi галаслйво веселйтися; гуляти
parrandeo т гулйння, гульбб parrandero 1. ad/якйй весел йться (гулйє); 2. т гульвіса, гольтіпбка parrandista 1. adj якйй ліЬбить погулйти (повеселйтися); 2. сот. гольтіпбка, гульвіса; 3. учбсник, -ця компбнії музикантів parraneto adj діал. крембзний, призбмку- ватий
parrar vi дуже розгалужуватися (про рослини)
parricida сот. 1. батьковбйвця; матерев- бйвця; 2. убйвця рбдича (чоловіка, дружини)
parricidio т 1. батьковбйвство; матеревбивство; 2. убйвство рбдича (чоловіка, дружини)
parrilla1 f ширбкий глек (посудина) з вузьким гбрлом
parrilla2 f 1. (pl) páuinep, решітка (для смаження); 2. гриль-бар; 3. теж. колосникй, колосникбва решітка; 4. теж. решітка; сітка; каркбс; лбти; 5. колосники (в те- атрі); 6. теж. гаркіт, колосникбвий гуркіт; 7. ел. мербжа; 8. Я Ам. тринбга, тагбн; 9. я Ам. сморбдина (кущ, різновид); 10. рі сл. кобйла (знаряддя тортур)
Parrillada f Я Ам. парильйда (смажені на рашпері потрухи)
Parriza f6om. дйкий виногрбд Párroco 1. adj парафійльний (про священика); 2. т (сига ~) парафійльний свящб-
Parrocha fixm. дрібнб сардйна
Parrón т 1. див. parriza; 2. Я Ам. див.
Parral1
Parroquia f 1. церкбвна парбфія; 2. парафіни; 3. парафійльна цбрква; 4. церк. причет; 5. клієнтура, клібнти Parroquial adj парафійльний Parroquialidad М. приналбжність до пбв- ноі парбфії; 2. локбльні інтербси parroquiano 1. adj церк. парафійльний, якии налбжить до пбвної парбфії; 2. т
церк. парафійнин; 3. постійний покупбць, клібнт
parsimonia f 1. бережлйвість, ощбдли- вість; 2. оббчність, обербжність parsimónico adj див. parsimonioso parsimonioso adj 1. бережливий, ощбд- ливий; 2. оббчний, обербжний parte 1. f частина; ~ esencial значнб частина; ~ integrante (integral) складовб частйна; - de la oración лінгв. частйна мбви; a (en) ~s loe. adv. частйнами; formar ~ de una cosa бути частйною чогбсь; hacer las ~s розділйти на частйни; 2. частйна, чбстка, пай; la ~ del león лбвова чбстка; entrar (ir) а la - вхбдити в чбстку (в пай); llamarse а Іа ~ вимагбти участі (у справі); 3. сторонб, місце, місцбвість, край; ~ del mundo частйна світу; en todas ~s повсюди, скрізь; 4. частйна; рбзділ (у книзі); 5. сторонб, учбсник; бік; ~ actora юр. позивбч; відповідбч; las ~s contratantes стброни, що домовлйються; ~ contraria протилбжна сторонб (в судовому процесі); ~ litigante юр. сторонб, якб позивбється; estar de ~ de uno бути на чибмусь ббці; ponerse de ~ de uno стбти на бік когб; 6. (de + ім. з часовим знач. + а esta ~ означ, час, що минув): de un mes а esta ~ з місяць як..., ужб цілий місяць як...;
7. кбжне із слів, які складбють рядбк; 8. роль (театральна); 9. актбр, співбк (театральної трупи); 10. анат. брган, частйна тіла; 11. pl (~s genitales, pudendas, naturales, vergonzosas) статбві óp- гани; 12. pl (зазвичай з прикм. bueno) при- рбдні дбні, здібності; 13. рі ббнда, згрбя;
14. т іст. пбшта (королівська); 15. тер- ZMÍHÓBe повідбмлення; 16. повідбмлення, оповіщення, звбдення; - meteorológico метеорологічний бюлетбнь; метеозвб- дення; dar - повідомлйти, сповіщбти; 17. військ, звбдення, донбсення, рбпорт, повідбмлення; ~ de combate бойовб донбсення; - inferior тіло (на противагу душі); ~ superior душб (на противагу тілу); de - а ~ loe. adv. нбекрізь, навйліт; від однбго до іншого; de ~ de loe. ргер. від імені; en ~ loe. adv. часткбво, пбчасти; por mi (tu, etc.) ~ з могб (твогб) ббку; por una (otra) - з одногб (з іншого) ббку; ~ por ~ loe. adv. по порйдку; по пунктах; por ~s loe. adv. послідбвно; потрбху; поступбво; por todas ~s повсюди, скрізь, з усіх боків; з усіх тбчок збру, у всіх віднбшеннях; dar ~ (en) допустйти до участі (в чбму); echar (tomar) a buena (mala) ~ вйтлумачити щось у хорбшому (погбному) ебнеі; echarse a la - defuera відійтй вбік, пітй в кущі; llevar la mejor (peor) ~ бути у вигідному (невйгідному) станбвищі; llevársela mejor ~ залйшйтися у вйграші; llevarse la peor ~ залйшйтися у збйтку, залйшйтися у невйгідному станбвищі; по parar en ninguna ~ нідб дбвго не затрй- муватися; не знахбдити собі місця; ser ~ a (para) que... сприйти; tener (tomar) ~ (en) брбти участь; ¡vamos por ~sl не поспішбйте!; розберімося спокійно! partear vt приймбти дитйну (при пологах)
parteluz т буд. середнйк partencia f відпрбвлення (поїзда); вйхід в мбре, відплиттй (судна); відпрбвлення, вйліт (літака)
partenueces т 1. щипці для горіхів; 2. орн. кедрівка
partera f акушбрка
partería f акушбрство (професія)
partero т акушбр
parterre т партбр (в саду); квітнйк
partesana f сокйра
partióle adj подільний
partición f 1. розділення, пбділ (майна, спадку); 2. мат. ділення particionero adj див. partícipe 1 participación f 1. участь, співучасть; причбтність; 2. повідбмлення; сповіщення; una ~ de boda повідбмлення про весілля
participante 1. adj причбтний (до чого); 2. сот. учбсни|к, -ця; 2. співучбсник, -ця participar 1. vi (de, en) брати участь; бути причбтним; 2. (de) поділйти (думку); 3. (de) мбти одночбсно (різні якості); 4. vt повідомлйти; сповіщбти, стбвити до відома; 5. (вжив, в 1 ос. тепер, ч.) попереджб- ти; застерігбти
participe 1. adj (de) якйй берб участь; причбтний; замішаний; 2. учбсник; 3. співучбсник
participial adj лінгв. дієприкметникбвий, якйй стосується дієприкмбтника participio т 1. лінгв. дієприкмбтник; 2. іст. див. participación partícula f 1. чбсточка, чбстка (чого); 2. фіз. частйнка; ~ alfa бльфа-частйнка; ~ beta ббта-частйнка; 3. лінгв. чбстка particulado adj якйй складбється з частинок particular 1. adj особлйвий; спецібльний, специфічний; nada de ~ нічбго особлй- вого; 2. свій, особйстий, влбений; 3. при- вбтний, неофіційний (про особу); при- вбтний; vida ~ привбтне життй; 4. дйвний, незвичбйний; 5. окрбмий, конкрбтний, пбвний; 6. т привбтна осбба; 7. тбма, предмбт, питбння; sobre el ~ з дбного питбння; en ~ loe. adv. зокремб; особлйво particularidad f 1. особлйвість, своєрідність; спецйфіка; властйвість; 2. упербд- женість; 3. подрббиця.^етбль particularismo т 1. егоїзм; індивідуалізм; 2. лінгв. жаргбнне слбво; діалектйзм; 3. політ, партикулярйзм particularista 1. асУу індивідуалістичний; 2. т індивідуаліст; 3. політ, прибічник пар- тикулярйзму
particularizar vt 1. тбчно опйсувати (виз- начбти), характеризувбти; 2. індивідуа- лізувбти; 3. виділйти, вирізнйти (серед інших); 4. конкретизувати, утбчнювати под- рббиці; -se вирізнйтися (серед інших), відрізнйтися (від інших) particularmente adv 1. особлйво; 2. зокремб
partida f 1. від’їзд, відпрбвлення; старт; ~ de campo заміськб прогулянка; пікнік; 2. метрйчний збпис (про народження, шлюб, смерть); 3. вйписка з метрйчного збпису;~ de nacimiento свідбцтво про на- рбдження; 4. ком. частйна, статтй (витрат, рахунка); 5. пбртія (товару); 6. діал. комбнда, група, загін; 7. група; компбнія (людей); 8. кін, пбртія (у грі); 9. сторонб (у грі); 10. карт, тблія (коло гри); 11. вйх- ватка, вйтівка, жарт; mala ~, - serrana злий жарт; 12. іст. юр. позивбч; 13. відхід з життй, смерть; 14. Я Ам. йн (місце, куди кладеться ставка); - doble подвійна бухгалтбрія; lassiete Partidas іст. «Сім частйн» (зведення законів іспанського короля Альфонса X Мудрого); andar las siete ~s сходйти все вздовж і впбперек; comerse (tragarse) Іа ~ здогбдуватися про чийсь нбмір (але не подавати виду); confesar Іа - Я. Ам. сказбти прбвду; зіз- нбтися
partidamente adv окрбмо partidario 1. adj відданий; вірний; 2. партійний; 3. дільнйчний (про niKapnJ; 4. т прибічник, поббрник; 5. райбннии (дільнйчний) лікар; 3. партизбн partidarista adj діал. див. partidista 1 partidismo т 1. упербдженість; 2. партійність, відданість пбвній пбртії
479
partidista
partidista 1. adj упербд&ений, небезсто- рбнній; 2. див. partidario 1, 2; 2. т див. partidario 2
partidizo adj якйй лбгко розділяється (розламується, розбивається) partido 1. adj фбдрий, безкорйсливий; 2. геральд. розсічений (про щит, фігуру); 3. т політ, пйртія; Partido Comunista de Cuba Комуністйчна пбртія Куби; de(l) ~ партійний; comité del ~ партійний ко- mítót; sin ~ безпартійний; formar ~ ство- рйти пбртію, зібрбти прибічників; 2. пок- ровйтельство, підтрймка; 3. пбртія (про жениха, наречену); 4. пбртія, гра; зустріч, змагбння; un ~ internacional de fútbol міжнарбдна зустріч з футбблу; - amistoso товарйська зустріч (гра); 5. комбнда;
6. спорт, фбра, гандикбп (супротивникові); 7. дбговір, пакт, угбда; 8. рішення; 9. бкруг; ~ judicial судовйй бкруг; 10. дільнй- ця (лікаря); 11. гульбб, гульня, моло- дбцьке життЯ; 12. Я Ам. прбділ (у волоссі); 13. діал. орендбрство; 14. Я. Ам. чбстка врожбю орендаря; 15. Я. Ам. ділЯнка (землі); 16. Я. Ам. кін, пбртія (у грі); а - /ос. adv. Я Ам., al ~ loe. adv. діал. рівними частйнами; darse а venir(se)a - дбти ce6é вмбвити, поступйтися; sacar ~ мбти вйгоду (кбристь); tener - мбти прибічників; мбти Успіх; tomar ~ перехбдити (перебігбти) на бік супротйвника; всту- пбти в ббнду (згрбю); приймбти рішення, звбжуватися
partidor т 1. розподілювач (чого); 2. лю- дйна, якб розкблює (розбиває, розлбмує) щось; - de leña дроворуб; 3. тех. діль- нйк, ділйльний прйстрій, ділйльна машй- на; 4. розподілювач водй (у зрошувальній системі); 5. мат. дільнйк partidora f 1.: ~ de hormigón бетонолбм; 2. лом для розлбмування бруківки partidura f прбділ
partimento, partimiento т 1. див, partición; 2. іст. див. partida 1 partiquino т бперний співбк, якйй викбнує невелику вокбльну пбртію partir 1. vi ділйти, розділити; 2. розбивбти,
І розлбмувати; колбти, розкблювати (горіхи); 3. розділяти, розподіляти; 4. виділяти; розділяти (майно, спадщину); 5. розділяти на клбси; 6. нападбти (в бою); 7. ділйти рій бджіл (на дві частини); 8. вик- ликбти замішбння; дратувбти; розлбдн- увати (плани); 9. мат. ділйти; 10. іст. відділяти, відкблювати; 11. іст. закінчувати, завбршувати; 12. vi виходити (з чого), ґрунтуватися; ~ de un supuesto falso вихбдити з непрбвильного припущення;
13. звбжуватися, відвбжуватися; 14. ви- рушбти в дорбгу; прямувбти; ~ a (para) París вйрушити в Парйж; а - de почи- нбючи з, рахуючи з, від; а - de hoy (почи- нбючи) від сьогбдні; la quinta casa а - de la esquina п’Ятий дім від рбгу; вихбдячи з, на оснбві
partirse 1. розбивбтися, розлбмуватися, розкблюватися; 2. розбивбтися на пбртії (на групи); 3. розхбдитися в судженнях; 4. вирушбти в дорбгу partisano т партизбн partitivo adj 1. подільний; 2. лінгв. роз- ділювальний, партитйвний partitura f муз. партитура parto т 1. полбги; - artificial штучні полб- ги; ~ doble народження двох близнюків; ~ prematuro передчбсні полбги; ~ revesado важкі полбги; dolores de ~ пербйми; mal ~ аббрт; estar de - нарбджувати; 2. новонарбджений; 3. плід, вйтвір; el ~ de los montes горб мйшу породйла; venir el ~ derecho вдавбтися, вихбдити (про справу)
partología f акушбрство parturición f див. parto 1, 2 parturienta, parturiente 1. adj якб нарбд- жує; якб (щбйно) народйла; 2. f породілля p6rulis т мед. флюс
parva М. див. parvedad 2; 2. хліб на току; 3. ббзліч, купа; 4. снідбнок (під час роботи); 5. Ам. скйрта; копйця (невимолоче- ного хліба); Л. Ам. згрбйка дітлахів; salir- sede la ~ відхилЯтися (від теми) parvada f1. купи, стбси; 2. хлібй на току; 3. див. pollada; 4. діал. згрбя птахів parvear vi діал. трбхи попоїсти, перехопйти parvedad f 1. див. pequenez; 2. снідбнок (під час посту)
parvenú т вйскочень; парвеню parvero т скйрта parvidad f див. parvedad parvificar vt 1. змбншувати, збавлЯти; примбншувати; 2. шкодувбти, скупйтися; ~se 1. змбншуватися, скорбну вати ся; 2. не вистачбти, бракувбти parvificencia f скупість, дріб’язкбвість parvífico adj скупйй, жбдібний; скнбрний parvifoliado adj бот. дрібнолйстий parvo adj 1. див. pequeño 1; 2. церк.: oficio - служба на честь Богомбтері parvulario т дошкільний збклад parvulez f 1. див. pequenez; 2. простотб, простодушність, наївність; 3. хлоп’Яцтво, дитЯча заббва
parvulista сот. виховбтель, -лька (дошкільного закладу)
рбпяііо 1. adj малбнький, незначнйй, не- велйкий; 2. дитЯчий; дошкільний (про вік); 3. простодушний, наївний, довірливий; 4. простйй, скрбмний, нехйтрий; 5. т малб- нька дитина; дошкільник; escuela de ~s дошкільний навчбльний збклад; 6. мед. невелйка пілюля
pasa1 f 1. родзйнка; 2. завитбк волбсся (у негрів); ~s monas діал. рудйй, рудово- лбсий; estar hecho una ~, quedarse como una ~ схуднути, вйсохнрти, перетво- рйтися на скелбт
pasa2 М. мор. вузькйй прохід (між мілинами); фарвбтер; 2. іст. переліт птахів; 3. іст. багбтство, достбток; 4. пбшесть pasable adj діал. див. pasadero 1, 2 pasacabo т 1. див. pasador 2, 6; 2. мор. драйбк, шлагтбв, свбйка pasacalle т 1. муз. пасакблья (маршепо- дібна музика); 2. діал. карнавбльна ходб, карнавбльний марш
pasacantando т діал. босЯк, голодрбнець pasacordones т 1. засйлювач для шнурків; 2. ниткозасйлювач pasada f 1. х\р, прохід, прохбдження; 2. однокрбтна дія, одйн прийбм; dar dos ~s de jabón a la ropa два рбзи намйлити білизну; 3. збсоби існувбння; 4. пбртія (у грі); 5. див. paso1 5; 6. підступ, кбверза; jugarle una ~ a uno пірклбсти свиню; 7. діал. захід на ціль, захід на бомбометбн- ня; 8. діал. див. pasativa; 9. Я Ам. сувбра догбна; нбтруска; нбгінка; 10. діал. пока- рбння, кбра; de ~ loe. adv. мимохідь, по дорбзі; між іншим; dar ~ дозволяти робй- ти; не заважбти; 6. бути терплЯчим (поб- лбжливим)
pasadera f 1. кбмінь, дбшка (для переправи); містбк, східні; місткй; 2. поміст, майданчик; 3. прохід; шляхопровід; 4. поплавкбвий міст; 5. Я Ам. перехід, перебіжка (з однієї партії в іншу); 6. діал. ходьбб, ходіння (через одне і те ж місце) pasadero 1. adj прохіднйй; торбваний, битий (про шлях); 2. терпймий, прийнятний; 3. іст. тимчасовий, дочбсний; 4. т див. pasadera 1; 5. Я Ам. місце, по якбму чбсто прохбдять (проїжджбють); бйтий шлях; 6. Я Ам. див. pasadera 6
pasadía М. див. pasada 3; 2. діал. поїздка за місто, пікнік
pasadillo т вйшивка (з обох сторін тканини)
pasadizo т 1. прохід, перехід; проїзд; прохіднйй двір; 2. коридбр; 3. місткй, східці; 4 поміст; 5. гірн. прохід; хід сполучення ’ pasado 1. adj несвіжий, лежблий, зіпсований (про продукти харчування); прілий перезрілий (про плоди); прогірклий, 3¿t- хлий (прожир, масло); сухйй (прохліб); 2. вбтхий (про тканину); 3. діал. худйй (про худобу); 4. діал.' непривабливий (про речі); 5. діал. чарівний, гбрний (частіше про жінку); 6. т минуле; 7. лінгв. минулий час; 8. діал. перебіжчик; дезертйр; 9. р/ прбдки
pasador 1. adj минущий; 2. якйй перевб- зить (контрабанду); 3. т перехожий; 4. перевізник; порбмник; 3. контрабандист;
4. стріл б (для арбалета, самостріла); 5І збсув; 6. тех. штифт; пблець; штир; 7. дбвга головнб шпйлька (декоративна); 8. шпйлька для кравбтки; брошка; 9. бр- денська колбдка; 10. сйто, рбшето; дру- шлЯк; цідйлко; 11. ґудзики-збпонки; 12. діал. посйльний, розсйльний (в тюрмі) pasadura/1. перехід, прохід (дія); 2. схлй- пування (дитини) pasagonzalo т легкйй ляпанець pasahilo т текст, нитководій pasahombre т 1. горловйна; лаз, люк; 2. оглядбвий бтвір (вікно); оглядбвий колб- дязь
pasaje т 1. прохбдження, прохід; переїзд, переліт, перепрбва (дія); 2. мйто (за проїзд, прохід); 3. перехід, прохід, проїзд; переїзд (місце); 4. плбта за проїзд; квитбк (налітак); 5. пасажйри (судна, літака); 6. пасбж, крйта галербя (між двома вулицями); 7. місце, урйвок (в книзі); 8. прийбм, зустріч; 9. діал. пригбда, подія, епізбд; 10. діал. житловйй будйнок; 11. анат. прохід, канбл; 12. муз. пасбж pasajero 1. adj (багато)людний (про місце); 2. тимчасовий, дочбсний; 3. мандрів- нйй; 4. перелітний (про птаха); 5. т мандрівнйк; пасажйр; 6. Я Ам. перевізник (на ріці); 7. діал. шматок сйру (який видається на сніданок працівникам ферми)
pasajuego т спорт, відбивбння м'ячб pasalazos т див. pasacordones pasamacho т діал. див. pasatiempo pasamón т див. pasamano 1 pasamanar vt 1. виробляти тасьму (бахрому); 2. прикрашбти тасьмбю (бахромою, галунами, позументом) pasamanería f 1. позумбнтна (басбнна) роббта; 2. ремеслб позумбнтника (басбн- ника); 3. галунна іпозумбнтна) майстбр- ня; 4. позумбнтна (басбнна) торгівля, ма- газйн з прбдажу басону (тасьмй, бах- ромй, галунів)
pasamanero т позумбнтник, басбнник pasamano т 1. позумент, галун, басбн; бахромб; 2. оббйвка (на перилах); 3. мор. вхіднйй порт, вхід із трапу (на верхню палубу); 4. мор. поздбвжній містбк; 5. мор. пбручень; 6. Я Ам. висЯчий рбмінь (у трамваях, автобусах); 7. Я Ам. чайові pasamento т іст., pasamiento т 1. див. paso1 5; 2. іст. смерть pasante 1. adj наскрізний; 2. т іст. аси- стбнт, помічнйк профбсора; ~ de notario діловбд у контбрі нотбріуса; - de pluma писбць (при адвокаті); 2. репетйтор; 3. практикбнт, стажйст
pasantía f роббта практикбнта (стажйста, репетйтора)
pasapón т глбтка, горлЯнка, гбрло pasapasa т фбкус, маніпуляція
480
pasiv*o
pasaportar vt видавбти nácnopT pasaporte m 1. nácnopT (в Іспанії — закордонний); 2. іст. проїзне свідбцтво; 3. діал. дбзвіл на поспи; 4. дбзвіл; dar а uno el ~ відпрбвити когбсь на той світ; 6. вказати на дебрі; darle el - a uno від- мбвити жениху
pasaportodo 1. т діал. маленька ручнб nnná; 2. сот. пoблáжливa людинá; поту- pán
pasar 1. vt перемінити; перенбсити; пере- вбзити; 2. neperopTáTH (сторінки книги); 3. (vi; por) перехбдити, nepeTHHáTH (вулицю); - el río a nado nepennneáTH річку; 4. (hacer ~) вводити (когось кудись); 5. про- сувбти, підвищувати (по службі); 6. проїжджати, залинути no3áfly; 7. провбдити, відзначбти (подію, свято); 8. передавбти, пepecилáти (через когось); 10. перевб- зити (ввозити) контраббндою; 11. передавати (щось комусь); ~ la cuenta a uno пред’явити рахунок; 12. передавбти (хворобу); зapaжáти; 13. провбдити (рукбю), глбдити; - la mano por la cabeza глбдити по голові; 14. просбвувати; засиляти (нитку в голку); 15. проціджувати (рідину); 16. просіювати (борошно); 17. ков- тбти (насилу); 18. перевершувати, випереджати; 19. прохбдити (наскрізь, через); перетинати; el túnel pasa la mrataña тунбль прохбдить крізь гбру; 20. просб- чувати (наскрізь); 21. провбдити (час); 22. пропити, попускбти; - la burla a uno стерпіти насмішку; 23. опускбти, про- пускбти; 24. бути асистбнтом, прохбдити прбктику (у лікаря); 25. повторювати (урок); 26. вивчбти, прохбдити (предмет); 27. прогбртувати, проглядбти (не вникаючи); 28. складати (екзамен); 29. сушити, висушувати (на повітрі, на сонці); - uvas сушйти виногрбд; ЗО. іст. порушувати, переступбти (закони); 31. покбзувати, демонструвбти (фільм); 32. (з деякими, ім.) здійснювати, провбдити; ~ revista a una cosa провестй бгляд; оглЯнути (проінспектувбти); ~ la visita робйти обхід (про лікаря); 33. (з деякими ім.) зазнавбти, наражатися; терпіти, перенбсити, переживбти; ~ apuros зазна- вбти труднощів; ~ miseria зазнавбти нуждй; 34. (із запереч.) Ам. не терпіти, не перевбрювати (когось); 35. vi (de, а) перехбдити, переправлятися, переїжд- жбти; 36. (а) прохбдити (кудись); 37. (por) прохбдити (по чомусь, крізь, через щось); ~ por la calle прохбдити вулицею; 38. спорт, пасувбти; 39. (por) захбдити, заїжджбти (на короткий час); 40. минбти (про час); 41. прохбдити, закінчуватися; 42. відбувбтися, траплятися; pase lo que pase хоч би що; que pase lo que pase будь що будь; 43. робйтися, ставбти (кимось); 44. передавбтися (про хворобу, настрій); 45. (а) перехбдити (до чогось іншого); 46. (- а + inf) (вказує на початок Щ: pasó a referir lo sucedido він почбв розповідбти про те, що стблося; 47. прохбдити, б^ти прййнятим (схвбленим); 48. (рог) вважбтися (ким, яким); 49. коштувати дорбжче (про товар); este його pasa de cincuenta pesetas ця кнйга кбштує більше п’ятдесятй песбт; 50. задовольнятися (чимось); пристосбвува- тися (до чогось); está acostumbrado а ~ соп росо він звик задовольнятися ма- лим; 51. (sin) обхбдитися (без чогось); jendrá que - sin coche йому доведбться оохбдитися без машйни; 52. служйти уР° старі речі); 53. т (частіше з прикм. oueno, mediano) збсоби, матерібльний Достбток; buen ~ достбток; mal ~ злйдні, нУ)кдб; pasarla Ам. жйти помалбньку,
животіти; діал. почервоніти від сброму; ~ la vida a tragos вбжко жйти; ~ las negras скуштувбти горя; pasarlo bien (en grande) жйти в своб задовблення, насолбд- жуватися життЯм; ir pasando жйти помалбньку; ¿cómo lo pasa Ud.? як ви по- живбєте?
pasarela f 1. пішохідний^ дерев’яний міс- тбк; 2. перепрбва, перехід; 3. мор. місткй, схбдні
pasarrato т діал. див. pasatiempo pasarrodrigo т див. pasagonzalo pasarse 1. перейтй, переметнутися; - аі enemigo перейтй на бік супротйвника; el dolor se ha pasado a la otra pierna біль перейшбв (перекйнувся) на іншу нбгу; 2. прохбдити, закінчуватися; 3. забувбти; випускбти (з пам’яті); se me pasó advertirle que no tardara я забув попербдити йогб, щоб він не запізнювався; 4. гнйти, псувбтися (про плоди); пропустйти, згб- яти, проглядіти; se me pasó el turno я пропустйв свою чбргу; 6. (de) перестарб- тися; переборщйти, пересолйти; - de la raya вихбдити з рбмок; передбти куті меду; - de listo con uno перехитрйти когбсь; 7. протікбти, тектй (про посудини);
8. складбти екзбмен (на заміщення посади викладача університету); 9. набрбти більше потрібної кількості очбк (у грі); 10. спрацьбвуватися, ламбтися (про частини механізму); 11. в’Янути, згасбти, блЯк- нути; 12. сіктися, сйпатися (про тканини);
13. прохбдити, протікбти (про час); 14. провбдити (час); 15. захлинутися, зай- тйся плачбм (про дитину); 16. задовольнятися (чимось); 17. обхбдитися (без когось, чогось); 18. прихбдити, захбдити; pasársela a uno Я Ам. обдурйти pasatarde т полуденок, підвечірок pasatiempo т (прибмне) провбдення чбсу, розвбга; por - знічбв’я, для розвбги pasativa fdian. сбром pasaturo т іст. учень (який брав приватні уроки)
pasavante т 1. мор. охорбнне свідбцтво (яке видається нейтральному судну); 2. мор. мйтне пропускне свідбцтво; 3. мор. шкафут; 4. діал. іст. парламентер pasavolante 1. adj недовговічний, непостійний, нестійкйй; 2. т нерозвбжливість, необдуманість (вчинку); 3. діал. іст. ку- леврйна (старовинна гармата) pasavoleo т спорт, відбивбння м’ячб (за межі лінії подачі)
pascana М. Я Ам. постоЯлий (заїжджий) двір, корчмб (увідлюдному місці); 2. діал. перехід, перегін; 3. діал. одноденний перехід
pascar vi діал. розташбвуватися тббором pascua М. (Р.) (~ de flores, - florida, - de Resurrección) рел. Великдень; ~ de Navidad Різдвб; - de Pentecostés, ~ del Espíritu Santo Трійця; П’ятдесЯтниця (у православній церкві); dar las ~s вітбти зі свЯтом Великбдня (Різдвб); 2. рі рел. свЯтки (у католиків); 3. рі різдвЯні пісні (на Канарських островах); de Pascuas а Ramos loe. adv. час вір чбсу; santas ~s дбсить; hacer ~ розговітися; діал. святку- вбти Великдень, веселйтися на Велйк- день; estar como una(s) ~(s) сЯяти від рбдості (від задовблення) pascual adj пасхбльний, якйй стосується Великбдня
pascuala fdian. смерть pascueta f ромбшка
pascuilla f перша неділя після Великбдня pase т 1. перепустка; 2. пбспорт (у деяких латиноамериканських країнах); 3. дбзвіл; ебнкція; 4. дип. екзекватура; 5. театр, контрамбрка, перепустка; посвід¬
чення; 6. спорт, пасбвка; подбча, пере- дбча; 7. рі пасй (гіпнотизера); 8. фінт (у фехтуванні); 9. карт, пас; 10. (- de muleta) тавр, змах мулЄтою paseadero т див. paseo 2 paseador 1. adj якйй багбто гулЯє; 2. т див. paseo 2
paseana f 1. Я Ам. привбл, відпочйнок (в дорозі); 2. діал. постоЯлий (заїжджий) двір, корчмб
paseandero Я Ам. 1. adj якйй любить гулЯти (прогулюватися); 2. т любйтель прогулянок
paseante т 1. бездіяльна людйна; 2. претендент (на руку жінки); залицяльник; - en corte лайдбк; гольтіпбка, лобурЯка pasear 1. vt вивбдити гулЯти, вигулювати;
2. виставлЯти напокбз; носйтися; 3. Я Ам. губйти, псувбти; 3. vi (-se) гулЯти, прогулюватися; 4. катбтися, їздити на прогулянку (верхи, на авто); 3. ітй ступ- бю (про коня)
pasearse 1. байдикувбти, бйти ббйдики; 2. поверхбво вивчбти; поверхбво судйти; 3. блукбти (про думки) paseata f див. paseo 1 paseíllo т 1. dim. de paseo; 2. тавр, ходб квадрйльї (перед початком кориди) paseo т 1. прогулянка; гулЯння; dar un ~ прогулятися; 2. бульвбр, сквер, албя; проспект; місце для прогулянок; 3. ходб;
4. корбтка відстань; 5. див. paseíllo 2; 6. Я Ам. маскарбдна ходб; ¡anda (vete) а ~І ідй геть!; забирбйся!; echar (enviar, mandar) а - a uno послбти подблі, вйгнати, вйставити; ігнорувбти; уникбти pasera1 f 1. місце для просушування фруктів; 2. сушка фруктів pasera2 f див. pasarela paserina f орн. пасерйна, америкбнський в’юрбк
pasero1 1. adj прйвчений ходйти ступбю (про коня); 2. перевізницький; 3. т діал. перевізник
pasero2 т продавець ізіЬму pasible adj 1. чутлйвий, сприйнятливий; 2. якйй підлягбє штрбфу (арешту); 3. Ам. якйй заслугбвує на покарбння pasicorto adj якйй хбдить корбткими крб- ками
pasiega f годувбльниця pasiflora f6om. пасифлбра, мучениця pasiflorácea, pasiflóreo бот. 1. adj пасифлбровий; 2.: -as fpl пасифлброві pasilargo adj якйй шйроко крокує pasillo т 1. прохід, перехід; коридбр; 2. дбвгий стіббк (для петель); 3. див. paso1 25; 4. килимбва доріжка; 5. пасйльйо (колумбійська народна пісня) pasión М. страждбння, муки, біль; - de ánimo туга, печбль; 2. рел. стрбсті (страждбння) Христбві; 3. пристрасть, прй- страсне почуттЯ; збпал; 4. прйстрасть (до когось, до чогось), захбплення (кимось, чимось); 5. прйстрасть, прйстрасність pasional adj 1. пристрасно захбплений; 2. люббвний, навіяний прйстрастю; un crimen - убйветво чбрез рбвнощі; 3. прй- страсний, палкйй
pasionaria f бот. пасифлбра, мучениця pasioncilla f 1. минуща прйстрасть; 2. недббре почуттЯ, злоба; непрйязнь pasionero 1. adj Гі. Ам. мінлйвий, непостійний; 2. т духівнйк (в лікарні) pasitamente adv див. pasito 2 pasito 1. т dim. de paso; 2. adv обережно;
3. тйхо, безшумно
pasitrote m дрібнб рись (ненавченого коня)
pasividad f пасйвність, байдужість pasiv«o 1. adj пасйвний, бездіяльний; 2.: pensión -а пенсія (за інвалідністю,
481
pasma
старістю); 3. лінгв.% пасйвний (про стан); 4. т ком. пасйв; 5. лінгв. пасйвний стан, пасйв
pasma т сл. постовйй; вартовйй pasmadlo 1. adj врбжений; 2.: madera ~a деревинб з тріщиною; 3. Ам. зaпáлeнийl спухлий (про рану); 4. Ам. опухлий, одутлий (про хворого)] 5. Я Ам. незгрбб- ний, неповороткйй; 6. Я Ам. передчбсно зів’Ялий (про фрукти); 7. діал. лінйвий, млЯвий; 8. діал. нeвдáлий, який не вдбвся; 9. т див. pasmón 2 pasmar vt 1. заморбжувати, скбвувати хб- лодом; 2. (vr) застуджуватися); 3. поби- вбти морбзом (рослини)] 4. паралізувбти; привестй в заціпеніння; 5. вражбти, приголбмшувати; дивувбти; 6. Я Ам. набути (натбрти) хблку (про сідло)] ~se 1. замерзбти, ціпеніти (від холоду)] 2. по- мбрзнути (про рослини); 3. вражатися; 4. захвбрювати правцбм; 5. зомліти; 6. Ам. худнути, хйріти (про людину)] 7. Ам. запблюватися (проЬану)] 8.жив. мутніти, тьмяніти (про фарби) pasmarota, pasmarotada М. симульбва- на судбма (конвульсія, спазм); 2. удбва- ний жест, удбваний пбдив pasmarote т ґбва, роззява pasmazón f1. Я Ам. див. pasmo 5; 2. діал. бездіяльність; 3. діал. передчбсне опа- дбння плодів какбо
pasmo т 1. застуда; 2. (~ de espinazo) Я
Ам. мед. правбць; 3. зомління; 4. заціпеніння; 5. Ам. мед. nácMO (тропічна хвороба)] 6. Ам. запблення (органів)] de ~ Іос. adv. врбжено; ser un - Я Ам. бути не- згрббним (млЯвим)
pasmón 1. adj придуркувбтий; 2. т дурень, придурок
pasmoso adj 1. дивовйжний, вражбючий; 2. мед. іст. спазматйчний, судбмний pasmuno adj діал. хронічний (про хворо- бу)
paso т 1. крок; ~ atrás крок назбд; - ordinario (redoblado) звичайний крок; ~ de maniobra похідний крок; а - largo, a grandes ~s loe. adv. велйкими кроками; а ~ lento loe. adv. повільно; а - ligero loe. adv. швйдко; ~ por ~ loe. adv. крок за крбком; alargar (apretar, avivar) el ~ прискбрити крок; 2. сходинка; 3. алюр (коня)] 4. про- хбдження, прохід (дія)] перехід, прохід; перевбл (в горах); фарвбтер (мор.); ~ subterráneo підзбмний перехід; ~ cebra, ~ para (de) peatones пішохідна доріжка; перехід; переліт птахів; 7. (рі) клопо- тбння; клбпоти; 8. слід (ноги)] 9. перб- пустка, дбзвіл; 10. передбння (титулу, посади); 11. ел% pase 3; 12. дип. екзекватура; 13. перехід (в наступний клас)] 14. повтбрення, прохбдження (теми урока);
15. подія, вйпадок; 16. успіх, досягнення; 17. ходб; пбступ; 18. ембртний час; 19. критйчний момбнт; 20. (~ de armas) іст. лйцарський турнір; 21. па (в танці)] 22. місце, урйвок (в книзі)] 23. дбвгий стіббк; намітка; 24. епізбд, вйпадок; 25. іст. театр, однобктна n’éca; інтермбдія; 26. Ам. (~ real діал.) брід; 27. астр. прохбдження, кульмінація; 28. геогр. протбка;
29. роздоріжжя, пербтин доріг; ~ (a) nivel зал. переїзд; ЗО. мисл. місце перехбду дичинй в гбрах; 31. тех. крок (гвинта)] хід (поршня)] ~ de rosca крок різьбй; ~ difícil критйчний момбнт; ~ doble муз. па- содббль (танець)] ~ inferior шляхопрб- від тунбльного тйпу; підзбмний перехід; ~ superior перехід (переїзд) над дорбгою; шляхопрбвід, естакбда; - de estudio Я Ам. зал для занЯть, навчбльний зал; - de garganta модулЯція гблосу; трель; ~ del Ecuador свЯто Нептунб [на кораблях)]
студбнтське свЯто, яке відзначбється в сербдині курсу; buen ~ привільне життЯ; mal - скрутне станбвище; проступок; а buen ~ loe. adv. швйдко, жвбво; a cada ~ loe. adv. на кбжному крбці, чбсто, повсяк- чбс; a dos ~s loe. adv. блйзько, пбряд; а ese ~ loe. adv. такйм шляхбм; такйм чй- ном; al ~ loe. adv. без зупйнки; мимохідь; по дорбзі; al - que loe. conj. у той час як; а
- de buey (de carreta, de tortuga) loe. adv. дуже повільно, черепбшою ходбю; а
- de carga loe. adv. дуже швйдко, стрімго- лбв; а - llano loe. adv. лбгко, без переш- кбд; a pocos ~s, a unos ~s loe. adv. дуже блйзько, пбряд; повільно; лбдве-лбдве; de ~ loe. adv. мимохідь, проїздом, попутно; заоднб; швйдко, лбгко; de ~ en ~, ~ а ~ loe. adv. крок за крбком; más que а ~ Іос. adv. дуже швйдко, мйттю; необбчно; ~ ante (entre) - loe. adv. крок за крбком, неспішно; por sus contados ~s loe. adv. звичбйним шляхбм; abrir(se) - прокла- дбти, пробивбти (собі) дорбгу; acortar los ~s не давбти хбду, перешкоджбти; andar en malos ~s погбно повбдитися; asentar el ~ стбти розсудливим, взЯтися за рбзум; ceder el - дбти дорбгу; cerrar еі ~ закривбти шлях, перегороджувати дорбгу; coger al - шах. взЯти пішакб; coger (tomar) los ~s відрізати шлях; contar los ~s a uno переслідувати; стбжити; cortar los ~s a uno стоЯти на дорбзі у кбгось; dar ~s робйти крбки, брбтися, починбти; hacer el ~ зробйти прбмах; llevar el~ ітй в нбгу; marcar el ~ діал. карбувбти крок на місці; Я Ам. покірно ітй за кймось; підкорятися; no dar - нічбго не робйти; по poder dar (un) ~ не мбти можливості щось зробйти; sacar de su ~ a uno збивбти з пантелйку; sacar de(l) - a uno діал. допомогтй вййти зі скрутнбго станб- вища; salir al de uno вййти назустріч; передббчити вчйнок (дію); вйпередити; salir del ~ вййти зі скрутного станбвища; вйкрутитися; salir de su ~ вйбитися (вййти) з кблії; seguir los ~s a uno переслідувати; seguir los ~s de uno наслідувати когбсь; volver sobre sus ~s відмовлятися від своїх слів, відступбтися; cada ~ es un gazapo (un tropiezo) весь час даб мбху; ¡~! дорбгу!
paso2 adj сушбний (про фрукти} pasoso adj 1. Ам. пбристий, який пропус- кбє волбгу (про папір)] 2. Я Ам. пітлйвий (про руки, ноги)] 3. діал. зарбзний paspa ffl. Ам. див. paspadura paspado adj обвітрений, потрісканий (про шкіру, губи)
paspadura f Я Ам. подрЯпина, тріщина (на губах)
pasparse Ам. тріскатися (про губи) paspartú т паспарту, рбмка (для фотографії}
pasquín т пбсквіль (листівка) pasquinada f пбсквіль (твір, промова) pasquinar vt висміювати у пасквілях pasquinero т пасквілянт, бвтор пбсквілів pasta f 1. мбса; пбста; 2. тісто; ~ de hojaldrada листковб тісто; 3. рі пісбчне пбчиво; 4. тех. відлйвка; 5. папербва мбса; 6. палітурка, обклбдинка (книги)] пбпка; - española шкірянб палітурка; ~ italiana пергбментна палітурка; media ~ напівшкірянб палітурка; 7. грбші; багбт- ство; 8. іст. лист метблу; 9. мед. пульпа;
10. тех. пбста, замбзка; мастйка; густо- тбрта фбрба; 11. жив. досконблий підбір фарб; 12. Ам. кондйтерські вйроби (з тіста)] 13. Ам. флегматйчність, млявість; buena ~ дббра душб, поклбдиста людйна
pastadero т пасовище
pastaflora f пісбчне пбчиво; ser de - бути добродушним (поблбжливим) у pastaje т Л. Ам. див. pasturaje pastal т 1. Ам. див. pastizal; 2. діал. див pasto11
pastalón т діал. див. pastizal pastar 1. vt пбсти; 2. vi пбстися paste т бот. 1. Я Ам. люфа, рослинна губка; 2. діал. мох, який паразитує на де- рбвах
pastear vt 1. див. pastar 1; 2. діал
шпигувбти
pastecun т 1. Ам. запотйличник; 2. нб- гінка, нбтруска
pastel т 1. пиріг; пиріжбк; 2. тістечко; 3. бот. вбйда, синйльник; 4. жив. пастбль;
5. пастбльний живбпис; 6. шахрбйство (у картярській грі)] 7. табмна змбва; 8. плутанйна; 9. (~ en bote) коротун; ю! діал. укріплення; 11. полігр. чорнйш; 12. полігр. розейпаний набір; descubrirse еі ~ розкрйтися (про підступи, махінації) pastelear vi 1. плестй інтрйги; 2. присто- сбвуватися
pasteleo т 1. пристосбвування; 2. шахрбйство, обмбн
pastelería М. кондитерська; 2. кондитерська спрбва (виробнйцтво); 3. кондйтерські вйроби
pastelero 1. adj Я Ам. сварлйвий; 2. т кондйтер; 3. пристосувбнець pastelillo т пиріжбк
pastelón т 1. пиріг з начйнкою (із м’яса, риби)] 2. Я Ам. цембнтна плитб (для мостіння)
pastenco т телЯ, перевбдене на піднбж- ний корм
pasterización f пастеризбція pasterizador 1. adj пастеризуючий; 2. т пастеризбтор (апарат) pasterizar vt пастеризувбти pastero т Ам. продавбць кбрму (фуражу) pasteurización т див. pasterización pastiche m діал. парбдія, наслідування pastilla f 1. плйтка; - de chocolate плйтка шоколбду; ~ de jabón шматбк мйла; 2. таблбтка; кбржик; пастйлка; ~ de menta м’Ятна пастйлка; ~s para la tos таблбтки від кбшлю; gastar ~s de boca багбто обіцЯти і мбло робйти pastinaca f 1. бот. пастернбк; 2. іхт. хвостокіл
pastizal т пасовйще, вйгін pasto т 1. пастьбб; 2. піднбжний корм; 3. корм, фурбж; - seco сухйй корм; - verde зелбний корм; 4. (рі) пасовйще, вйгін, пасовйщні угіддя; 5. їжа, пожйва; ~ espiritual духбвна пожйва; ~ de la murmuración пожйва для пересудів; 6. Я Ам. дерн, газбн; а - loe. adv. дбсита, донб- схочу; a todo ~ loe. adv. досхочу; de - повсякденний, щодбнний (про їжу, пиття) pastor т 1. пастух; 2. церк. пбстир; пб- стор; - protestante протестбнтський свя- щбник, пбстор; 3. орн. рожбвий щйголь; 4. рІЛ. Ам. див. pastora; ~ alemán німбцька вівчбрка; el - sumo (universal) Пбпа Рймський pastora f пастушка pastoraje т див. pastoría pastoral 1. adj див. pastoril; 2. пбстирсь- кий; 3. пасторбльний; 4. f літ., муз. па- сторбль; 5. церк. пбстирське послбння pastorear 1. vt пбсти; 2. діал. вистбжувати, підглядбти; 3. Я Ам. леліяти, ніжити, пбстити; 4. діал. залицЯтися; 2. víAm. пбстися
pastorela їліт. пасторбль pastoreo т пастьбб, вйпас pastoría f 1. пастушество; 2. див. pastoreo; 3. збірн. пастухй pastoricio, pastoril adj пастуший
482
patilla
«astorío m див. pastoría Pastorizar vt див. pasterizar oJistosidad f пастоподі'бність; тістоподіб- ч5сть; в’язкість
nastoso adj 1. пастоподібний; тістоподібний; в’язкий; 2. oбклáдeний (про язик); 3. м’який, нерізкий (про голос)] 4. Я А/и. рйпасний; 5. б/ал. млявий, повільний; 6. жив. пастбзний
nastoso2 adj багбтий на піднбжний корм [про поле, пасовище) pastueño adj тавр, гарячий, смілйвий %ро бика)
pastura М. див. pasto 2; 2. пбрція кбрму для волів
pasturaje т 1. громбдський вйгін; 2. податок на npáeo вйпасу pasturar vt іст. пбсти (худобу) pasudo adj Я Ам. із дрібнйми кучерями (про волосся)
pata1 f 1. лбпа, Horá (тварини)] 2. ніжка Шеблів), підстбвка; опбра; стовп; стійка;
3. орн. кбчка; 4. клбпан (на одязі)] 5. див. pierna; 6. тех. оснбва; п’ятб, підбшва (рейки)] 7. тех. шпбра, башмбк (гусениці)] 8. діал. лбстощі; 9. ріАм. див. patilla 13; 10. Ам. б^ка, xóxa, страхбвисько; 11. р/ мор. лбпи якоря; - chula (galana) кульгбва Horá; кульгбвий; - de catre діал. кривонбгий (про людину)] - de gallo гусячі лбпки (зморшки в куточках очей)]
б. дурнйця, нісенітниця; ~ de león бот. приворотень; 6. едельвбйс; - de palo дерев’яна Horá; - de perro Я Ам. гультяй, волоцюга; - de pollo Ам. нагорбда, вина- горбда; buena - везіння, щбстя, талбн, удбча; 6. підходяща (зручнб) нагбда; mala - невдача, невезіння, безталбння; незручність; неприбмність; -s arriba іос. adv. догори ног0ми, догорй дрйґом; a -(s) loe. adv. пішки; піхтурбю; a cuatro -s loe. adv. на чотирьбх, рбчки; a la - coja, а - renca Ам. скакбння (стрибкй) на одній ніжці (дитяча гра)] а ~ llana, a la - (Іа) llana loe. adv. прбсто, збпросто, без церемоній; por debajo de la ~ недббло, халтурно, абиЯк; andar en -s Я Ам. хо/}й- ти босбніж; bailar en una ~ Ам. ошаліти від рб^ості; buscarle las ~s a la perica діал. лізти на рожбн; caer -s arriba ynác- ти на спйну (горілйць); dejar a uno en las ~s de la burra Я Ам. залйшйти ні з чим; echar la ~ вйпередити; echar las ~s por alto дбти собі вблю, розійтйся не на жарт; enseñar (sacar) la (su) ~ показбти своб нутрб; estirar la - помбрти, простягнути нбги, врізати дуба; hacer la - діал. лес- тйти; курйти фімібм; hacer (la) ~ ancha Я Ам. зустрічбтися віч-нб-віч з небезпбкою; протистояти небезпбці (труднощам)] meter la - дбти мбху, опростоволбситися; по tener -s para gallo Ам. бути не- ЗДбтним; parar las ~s a uno діал. забрбти
в, руки когбсь; poner de -s en la calle вйгнати на вулицю, вйперти; salir con una - de gallo ляпнути, ббвкнути; tener mala ~ бути безталбнним (невезучим); verle las -s al caballo діал., verle las -s a una sota Я Ам., verle las -s a la perica оіалі підбзрювати кбверзу (підступ)
Pata f спорт, нічия; quedar (salir, ser) -s 3,грбти внічию
Pataca f землянб груша, топінбмбур (Poслина і бульба)
Pataco adj, т див. patán
patacón т 1. патакбн (старовинна срібна
Монета; мідна монета = 10 сентимо)] 2.
скйбка ембженого банбна; 3. Я Ам. синбць; а - por cuadra loe. adv. Я Ам. на cao,х двох
n 9*10 тЛ.мор. обслугбвуюче суднб; 2. ПОсУДина,корйто
patache2 т діал. 1. повсякдбнна їжа; 2. м’яснйй суп
patacho т 1. Я Ам. див. patache11; 2. Я
Ам. табун (мулів)
patada М. стусбн (yfláp) ногою (лбпою); 2. див. paso 7; dar ~s (para cierta cosa) po- бйти крбки (для досягнення чогось); кло- потбтися (про щось)] 3. слід, відбйток; 4. нйцість, підлість; 5. Ам. невдячність; 6. Ам. віддбча (зброї)] 7. Ам. запбморочення (від випитого вина); a ~s loe. adv. ббзліч, як піску морськбго; 8. грубо, нешаноб- лйво; a las -s діал. loe. adv. недббло, грубо, незгрббно; en dos -s loe. adv. в одну мить, миттбво; dar la - вйгнати (вйкинути) когбсь; дбти відкошб (жениху, нареченій) patagón 1. adj патагбнський; 2. т патагб- нець
patagónico adj див. patagón 1 patagorrilla f, patagorrillo m печбня з
ЛЄГ0НІ
pataje m див. patache1 patajú m Ам. бот. дбрево мандрівників patalear vi 1. бйти (стукати, дрйґати) ногбми; махбти (сучйти) лбпами; 2. тупати ногбми (від роздратування, гніву) pataleo т 1. дриґання (ногами)] махбння, сучіння (лапами)] 2. тупіт, тупання pataleta f удбвана істбрика pataletear vt Я Ам. див. patalear patán т 1. селянйн; 2. селюк, мужлбй patanal adj 1. селянський, сільськйй; 2. грубий, мужикувбтий patanería f грубість, невігластво patangas adj див. patuleco patango adj діал. призбмкуватий ipataplún! interjn. Ам. геп!, гуп! pataporsuelo сот. діал. див. patiporsuelo patarata f, pataratada f Л. Ам. 1. див. pamema 1, 2; 2. нісенітниця, дурня pataratero 1. adj якйй бурхлйво проявляє свої почуття, якйй маніриться; 2. якйй мбле нісенітниці; 3. т ломбка, кривляка;
4. брехун, брехлб patarra f діал. див. patosería patarroso adj діал. див. patoso pataruco adj діал. 1. мохнонбгий (про півня)] 2. боягузливий, малодушний; 3. грубий, незгрббний
patas т 1. див. patilla 13; 2. діал. шахрбй patasca М. Я Ам. патбека (страва із кукурудзи зі свининою); 2. діал. тісто (із кукурудзяного борошна); 3. діал. евбрка, бійка; armar - затіяти евбрку (бійку) patasola 1. f діал. скакбння на одній ніжці (дитяча гра)] 2. т привид, примбра patata М. картбпля (рослина і бульба)] 2. батбт (бульба)] - de caña землянб груша patatal, patatar т картопляне пбле patatero 1. adj картопляний; 2. іст. якйй вйслужився з рядовйх (про офіцера)] 3. т картопляр; 4. продавбць картбплі; 5. лю- бйтель картбплі
patatín-patatán звуконасл. хухрй-мухрй, Tápn-6ápn, балаканйна, базікання; que (si) patatín, que (si) patatán те та ce, п’Яте і десяте
patato, patatuco adj діал. призбмкуватий patatús m зомління
patay m Л. Ам. бброшно з плодів ріжкб- вого дбрева
pateada f1. Я Ам. дбвга утбмлива дорбга; 2. Ам. див. pateo pateador adj Л. Ам. бриклйвий pateadura f, pateamiento т 1. тупіт, тупання; 2. нбгінка, нбтруска patear 1. vt бйти ногбми; 2. топтбти, при- нйжувати, зневажбти; 3. Я Ам. бйти в голову (про вино)] 4. Я Ам. викликбти розлад шлунка (про їжу, пиття)] 5. діал. викликбти огйду (про їжу, пиття)] 6. vi тупати ногбми (від гніву, обурення; на
знак несхвалення)] 7. клопотбтися, обби- вбти пороги; 8. Ам. брикбтися, хвицбтися (про тварину)] 9. Ам. від^авбти (про зброю); 10. Ам. прохбдити пішки велйку відстань.
pateco adj Л. Ам. коротконбгий patela М. анат. надколінник, надколінна (колінна) чбшечка; 2. іхт. блюдечко (молюск)
patena f 1. велйкий медальйон, медбль (прикраса селянок); 2. церк. дйскос (таця для причастя)] limpio como una ~, más limpio que una ~ чйстий, охбйний, чистоплбтний
patencia ґочевйдність, Ясність patentado adj (за)патентбваний patentar vt naTeHTyeáTn; видавбти патбнт patente 1. adj очевйдний, Явний, Яснйй; hacer - покбзувати, робйти очевйдним; 2. f патбнт; свідбцтво; диплбм; rpáMOTa; ~ de invención патбнт на вйнахід; - de sanidad мор. карантйнне (санітбрне) свідбцтво; 3. виняткбвий привілбй; 4. пригощбння новачкб; 5. Я Ам. металбва пластйнка на автомобілі (як доказ сплати податку)] de ~ loe. adv. Я Ам. npexpácHo, чудбво; dar ~ de una cosa давбти прбво на щось; tener - слбвитися; мбти слбву (репутбцію) patentemente adv очевйдно, Явно, Ясно patentizar vt робйти очевйдним, виявляти, прояснЯти pateo т тупіт, тупання pátera f 1. церк. 4áiua; 2. архіт. круглий орнбмент; розбтка paternal adj ббтьківський; бтчий paternalmente adv б0тьківський paternidad f батьківство, ббтьківське почуття
paterno adj 1. ббтьківський; по лінії 6áTbKa (про спорідненість)] abuelo - дідусь зі сторонй ббтька; 2. отчий (про дім) paternóster т 1. див. padrenuestro; 2. міцно затягнутий вузол patero 1. adj Л. Ам. лестйвий, улбеливий; 2. діал. брехлйвий, неправдйвий; 3. т мислйвець на качбк; 4. Я Ам. підлбеник;
5. діал. брехун
paterraro т діал. див. patetarro pateta т 1. диЯвол, чорт; 2. людйна з кривйми ногбми patetarro т діал. чудбвисько patético adj 1. патетйчний; 2. зворушливий
patetismo т 1. патетйчність; 2. зворушливість
patiabierto adj кривонбгий patialbo, patiblanco adj білонбгий (про тварину) patibuey т сатйр
patibulario adj 1. шйбеничний, ешафбт- ний; 2. розбійницький, бандйтський (про зовнішність)] fisonomía -а фізіонбмія розбійника
patíbulo т 1. ешафбт; 2. шйбениця pático1 adj див. patológico pático2 т Л. Ам. мед. молбчниця (хвороба грудних дітей) pático3 т діал. див. pistero paticojo adj, т кульгбвий patichueco adj Л. Ам. див. patituerto patidifuso adj див. patitieso patiestevado 1. adj кривонбгий; 2. m людйна з кривйми ногбми patifrío adj Я Ам. див. patitieso patihendido adj парнокопйтний patilla f 1. однб з аплікатур лівої рукй при грі на гітбрі; 2. рі бакенббрди; 3. лбпка прЯжки; 4. див. pata1 4; 5. (рі) діал. стру- чбк зелбної квасблі; 6. Я Ам. див. poyo 1;
7. діал. балюстрбда балкбна; 8. Я Ам. сад. відебдок, відгілок; 9. Я Ам.
483
patillaje
нісенітниця, дурня; 1 (К Я Ам. настирливе прохбння, непри0мне доручення; 11. Ам. кавун; 12. тех. ніжка; язичбк; лбпка; 13. р/ дйявол, чорт; jalar ~ Я >Ам. лестити; levantar a uno de - вивбдити з терпіння; ~ у cruzado, у vuelta a empezar нбша пісня гбрна й нбва, починбймо її знбву; і знбв за рйбу rpóiiii
patillaje т Я Ам. кам’яні східці, сходи (на гірських дорогах, в скелях) patilludo adj з дбвгими бакенббрдами; estar - Я Ам. нудитися, нудьгувати (в очікуванні)
patimocho adj, т діал. див. paticojo patín1 т 1. див. petrel; 2. Я Ам. кохбнець, полюбовник, хбхаль
patín2 т 1. ковзбн; рблик (для катанняі); 2. тех. накінбчник, башмбк, колбдка, щітка;
3. тех. пблоз; лйжа; напрямнб рбйка; 3. ав. костйль (літака) pátina f пбтйна
patinación f 1. катбння на KOB3aHáx (на роликах); 2. буксувбння; ковзання patinada f див. patinazo patinadero т кбвзанка (майданчик) patinado adj укрйтий пбтйною patinador 1. adj якйй катбється на ков- занбх; 2. т ковзаняр
patinaje т 1. катбння (біг) на KOB3aHáx; ковзанярський спорт; ~ artístico фігурне катбння; 2. буксувбння; кбвзання; 3. за- нбс (літака, автомобіля на повороті); 4. діал. неприбмний збпах (від ніг) patinar11. vi катбтися (бігати) на ковзанбх; 2. буксувбти; кбвзати; 3. Я Ам. неприбм- но пбхнути (про ноги); 4. vtЯ Ам. зазнбти порбзки (невдбчі); 2. провалйтися на екзбмені
patinar2 vt укривбти пбтйною patinazo т 1. буксувбння, кбвзання; 2. авто боковб кбвзання, занбс; 3. ав. збвніш- нє кбвзання, занбс (літака); 4. прбмах, пбмйлка; dar (pegar) un - допустйти прбмах, схйбити
patineta f, patinete т самокбт (іграшка) patinillo т 1. dim. de patín21; 2. невелйкий двір
patio т 1. náTio, внутрішній двір; 2. під’їзд (будинку); 3. (~ de butacas) театр, пар- тбр; 4. вільний прбстір між KpácM пбля і дербвами; 5. діал. скотбрня, оббра; 6. діал. (~ de gallos) двір для бійцівських півнів; 7. Я Ам. житловйй будйнок, в якому квартйри виходять в загбльний двір; 8. Я Ам. сортувбльна стбнція; станційні кб- лії; 9. лісовйй склад, лісобіржа; ~ de Monipodio злодійське кйшло; estar en su ~ діал. б^ти у своїй стихії; pasarse al - de uno Я Ам. забагбто собі дозвблити (стосовно когось); quedarse con el - діал. заволодіти, прибрбти до рук patío т Я Ам. плбвки patiporsuelo сот. діал. бося|к, -чка patiquebrar vt зламбти (перебити) нбгу (лбпуї (тварині); ~se зламбти (собі) нбгу (лбпу) (про тварину) patiseco adj якйй передчбсно в’яне, якйй засихбє (про плоди)
patita f 1. dim. de pata; 2. радіо ніжка, лбп- ка; а - у andando /ос. adv. пішки; піхту- рбю; poner de ~s en la calle вйгнати на вулицю, вйставити; ponerle ~s y man і tas a lo que se dice Я Ам. перебільшувати
patitieso adj 1. застйглий, заціпенілий (від холоду, переляку); 2. здивбваний, врб- жений; 3. марнослбвний, пихбтий, звбр- хній
patito 1. adj Я Ам. світло-жовтий (про одяг); канбрковий (про колір); 2. т dim. de pato; 2. рі діал. квіти і плодй корблового дбрева
patituerto adj 1. кривоногий, клишоногий; 2. перекбшений, зроблений абияк patizambo 1. adj кривонбгий, клишонбгий; 2. т каракбтиця (про людину) pato1 т орн. 1. кбчка; сблезень; - mandarín мандарйнка; ~ negro CHHbrá; 2. Ам. суднб для лежбчих хвбрих; 3. діал. пбто (національний наспів); 4. діал. безквит- кбвий пасажйр, збєць; 5. діал. шматбк в’яленого волокнйстого м’яса; correr ~ діал. бути обкрбденим; знйкнути, десь подітися (про речі); estar hecho un ~ deagua змбкнути до нйтки; hacerse ~ Я Ам. відкарбскатися, спбкатися; прикйну- тися дурником; pagar el - відбувбти (за когось), поплатйтися (за когось); розплутувати (ситуацію); pasarse de ~ a ganso Я Ам. перехбдити мбжі, вихбдити за рбмки; ser el ~ de la boda (de la fiesta) Ам. бути цбпом-відбувбйлом; volársele a uno los ~s діал. втрачбти терпбць; salga ~ o gallareta будь що будь, що б не було patcradj 1. див. patoso; 2. діал. нерішучий; якйй вагбється; якйй не мбє влбсної думки; 3. Я Ам. якйй витріщбється, якйй спо- глядбє (у гральному домі); 4. Я Ам. якйй не мбє й копійки за душбю; 5. діал. не- обербжний, необбчний, нерозвбжливий patoanatomía f патологічна анатбмія patochada f дурнйця, нісенітниця patochear vi верзтй нісенітниці (дурнйці) patogenesia f, patogénesis f, patogenia f патогенбз
patogénico adj 1. патогенетичний, якйй стосується патогенбзу; 2. див. patógeno patógeno adj патогбнний patografía f бпис хворбб patojada fíl. Ам. див. patojería patojear v/ходйти перевбльцем (як качка) patojera f качйна ходб patojería fíl. Ам. дітворб, дітлахй patojo 1. adj клишонбгий, якйй хбдить перевбльцем; 2. діал. кульгбвий; 3. т Я Ам. вуличний хлопчйсько patología f патологія
patológico adj патологічний; хвороблйвий patólogo т патблог patomachera f діал. ґвалт, гблас, шум patomacho: de - діал. на слбву patomanía f мбнія хворбб patón 1. adj див. patudo; 2. діал. іспбнсь- кий; 3. т діал. іспбнець; 4. діал. урбдже- нець Канбрських о-вів patosería f 1. незгрббність, несклбдність; 2. дурнйця, безглуздя patoso adj 1. якйй намагбється бути до- тбпним; 2. незгрббний; 3. безглуздий, не- долбдний
patota fíl. Ам. вулична компбнія patotero т Я Ам. хулігбн patraña f небилйця, брехня; ббєчка patrañero 1. adj якйй розповідбє небилйці; 2. т брехун
patraquear vtJl. Ам. 1. спрйтно вкрасти; 2. грабувбти перехбжих patraquero т Я Ам. 1. злбдій, шахрбй; 2. грабіжник (на дорогах) patria f батьківщйна, вітчизна; la madre ~ мбти батьківщйна; ó ~ celestial церк. нббо, рай; merecer bien de la ~ мбти заслуги пбред батьківщйною patriada f 1. смілйвий (самовідданий) вчйнок, пбдвиг; 2. іст. збрбйне повстбння проти узурпбторів
patriar vt Я Ам. обрізбти кінчик вуха (худобі — в знак приналежності державі) patriarca т 1. патрібрх, праотбць, родо- начбльник; 2. старійшина; 3. церк. патрібрх; como un - як в раю; vive como un - він живб. як у Христб за пбзухою patriarcado т 1. сан патрібрха; 2. пат- грібрхія; 3. патріархат; 4. патрібршество
patriarcal 1. adj церк. патрібрший; 2. пат ріархбльний; 3. шанбвний, вельмишанбв* ний; 4. f патрібрша цбрква; 5. патрібрхігі резидбнція патрібрха *
patricial adj див. patricio 1 patricio 1. adj іст. патрицібнський; 2 т іст. патрйцій; 3. патрібрх; видатнйй гро- мбдський дійч к 5
patrimonial adj 1. вотчинний, родовий- 2 юр. патримонібльний, спадкбвий, якйй переходить у спбдок patrimonio т 1. юр. патримбній, патри^ монізм, спадкове (родовб) майнб; 2. май- нб, надбання; 3. особйсте майнб, леї* редається цбркві особою, яка готується прийняти монбшество; 4. надбанні спбдок 15
patri*o adj 1. вітчизняний, якйй стосується^ батьківщини (вітчйзни); la Gran Guerra ~а Велйка Вітчизняна війнб; amor - лк** ббв до батьківщйни (до вітчйзни); 2. ббтьь: ківський; ~а potestad ббтьківська влбда patriota сот. 1. патрібт, -ка; 2. співвії- чйзник, -ця к..
patriotería f урб-патріотйзм patriotero т урб-патрібт patriótico adj патріотйчний patriotismo т патріотйзм patrística f^pK. патрйстика, вчбння отців цбркви
patrocinado adj підшбфний patrocinador 1. adj якйй покровйтельст- вує; якйй шбфствує; comité ~ підготбвчий комітбт; 2. т покровйтель; шеф patrocinar vt покровйтельствувати; шбф- ствувати
patrocinio т покровйтельство, протбкція; шбфство
patrología f 1. див. patrística; 2. патролбгія patrón т 1. патрон, захиснйк, покровйтель; 2. церк. святйй-покровйтель; 3. хазяїн пансібну (готблю); 4. хазяїн, госпб- дар, пан; 5. влбсник невелйкого суднб; в. еталон; зразбк; 7. калібр, трафаріт, шаб- лбн; - ого фін. золотйй стандарт; прбба зблота; 8. вйкрійка, модбль; 9. фіз. кон- трбльний калібр; еталбн (для вимірювання ваги, довжини); 10. сад. підщбпа; 11. полігр. макбт видання; 12. полігр. при- прбвочний аркуш; ~ de bote (de lancha) мор. старшинб шлюпки; стерновйй; cortados por el mismo ~ скроєні на одйн лад; зрбблені з одногб тіста; одногб пбля бгода; donde hay ~. no manda marinero яйця курку не вчать
patronado 1. adj якйй перебувбє під по- кровйтельством святбго (про церкву, громаду); 2. т Я Ам. див. patronato patronal adj 1. хазяйський; підприбмниць- кий; 2. опікунський; шбфський; патронбж- ний
patronato т, patronazgo т 1. покровйтельство; опікунство; шбфство; 2. об’бд- нання підприбмців; 3. заснувбння благодійного товарйства; 4. опікунська рбда (дитячого притулку) patronear vt комбндувати суднбм в якості хазяїна
patronímico 1. adj патронімічний; 2. т патрбнім (ім’я за предками батьківської ліни)
patrono т 1. покровйтель, захиснйк, заступник; 2. див. patrón 2, 3, 4; 3. icrrfi феодбльний сеньйор; 4. патрбн, підприємець ^ ;
patrulla f 1. діал. вбрта, роз’їзд; патруль (мор.); 2. ав. лбнка; 3. патрулювбння; 4. група, комбнда
patnilladora f тех. грбйдер для потбчного рембнту; дорбжній струг ремонтного тйпу patrullamiento т діал. патрулювбння patrullar vi (vt) діал. патрулювбти
484
pebrada
patrullero діал. 1. adj сторожовий, патрульний, вартовий; 2. т патрульний ¡<opa6énb (KáTep); малйй протичовновий Кораб0ль; 3. патрульний літбк patuco 1. adj діал. див. patuleco; 2. т діал. див. pastel 7
patucho adj діал. 1. коротконбгий; 2. куций patudo adj з велйкими лáпaми patueco adj Л. Ам. див. patuleco patulea f 1. солдатня; дезорганізбване військо; 2. розгнузданий нбтовп; 3. ватбга хлбпців
patuleco adj Ам., patulejo adj Л. Ам., patulenco adj діал., patuleque adj діал. кривоногий
patulequear vi діал. шкутильгбти, кульгбти patuletas т діал. див. papanatas patuleto adj діал. див. patuleco patullar vil. див. pisotear; 2. клоп слатися, оббивбти порбги; 3. бесідувати, балбкати paturrano, paturro adj діал. призбмку- ватий, крембзний paúl т заболочений луг paular1 т болбто, твань, трясовинб, драговина
paular vi {вжив. тк. з дієсл. maular) говорйти; ni paula, ni maula не мичйть, не тблиться
paulatino adj повільний; поступбвий paulina М. церк. пбпське послбння про відлучення від цбркви; 2. HáriHKa, догбна; 3. анонімний обрбзливий лист, анонімка paulino т діал. див. pavo 1 pauperismo т пауперйзм pauperización f пауперизбція, зубожіння pausa f 1. пбуза, пербрва; a ~s loe. adv. з пербрвами; 2. млявість, нерозторопність;
3. муз. пбуза
pausado 1. adj розмірений; спокійний; неспішний; 2. adv з náy3aMn; розмірено; спокійно
pausar vi робйти пбузу, зупинятися pauta f 1. лінійка; 2. транспарбнт (для письма); 3. прбвило, прйклад, зразбк; dar ~ покбзувати прйклад; 4. полігр. грбфік, таблйця; 5. полігр. контрбльний відтиск;
6. полігр. макбт видбння pautada fdue. pentagrama 1 pautado adj лінійбваний (про папір)] papel - нотний папір
pautar vt 1. лініювбти (папір; тж для нот); 2. направляти (роботу); спрямбвувати pava1 f 1. орн. індйчка; 2. гергбпа (про жінку); 3. Ам. іст. крислбтий солбм’яний капелюх; 4. Я Ам. чубчик (пасмо волосся); 5. діал. хитрун; hacerse la - діал. прогулювати (уроки)
pava f 1. міх (ковальський); 2. Л. Ам. казанок; кбвник; чбйник (для мате); 3. Я Ам. нічнйй гбрщик; 4. діал. недбпалок сигари
pavada М. згрбя індйчок; 2. нісенітниця, дурня; 3. Я Ам. дрібнйця pavana М. павбна (старовинний іспанський танець і мелодія); 2. іст. пелерйнка (дамська); 3. Ам. нбтруска, нбгінка; zurrarle a uno la - віддухопелити; дбти нбгінки paveador adj діал. повільний, непово- роткйй (про людину)
Pavear 1. vi діал. кричбти (про індика); 2. Я Ам. робйти дурнйці; 3. Я Ам. женихбтися;
4. діал. байдикувбти; ледарювбти; 5. діал. прогулювати урбки; 6. діал. знущбтися, насміхбтися; 7. vi діал. убивбти
Pavera f гусятниця (посуд)
Pavería М. самохвальство; вихвалення; 2.
Л- Ам. дурнйця, нісенітниця
Pavero 1. adj хвастлйвий, фанфарбнсь-
^й; 2. т пастах, якйй стережб стбдо
'ндйків; 3. т торгбвець індйками; 4. т
хвалькб; самохвбл; 5. т Ам. жартун, на-
смішник
pavés т іст. щит; alzar (levantar) a uno sobre el ~ возвеличувати, піднімбти на щит
pavesa М. Іскра; 2. Я Ам. старйй холостяк; es una ~ мухи не обрбзить; estar hecho una - бути худйм як тйчка; ходйти як тінь
pavesero т іст. солдбт, озброєний щитом; щитоносець pavezno т див. pavipollo pavía f пбрсик (різновид)
Pavía (власн.): echar por las de ~ зірвбтися, говорйти на підвйщених тонбх pavidez fdue. pavor 1 póvido adj (поет.) охбплений жбхом pavimentación f, pavimentado m вимб- щування, мостіння (дороги); настилбння (підлоги)
pavimentar vt 1. мостйти; укладбти дорбж- нє покриття; 2. настилбти (підлогу) pavimento т 1. бруківка; дорбжнє покриття; 2. настилбння (підлоги) paviola т діал. прогульник (про учня) paviota f чбйка pavipollo т індиченя, індича pavisoso adj дурнйй, безглуздий pavita М. dim. de pava; 2. Я Ам. котелбк (капелюх)
pavitonto adj дурнйй, тупйй, придурку- вбтий
pavo 1. т орн. індйк; ~ real (rúan) павйч; 2. мамула, вайлб; 3. гра у фбнти (серед танцюючих); 4. діал. нбтруска, догбна; 5. діал. див. polizón; 6. adj млявий, нероз- торбпний; 7. діал. худйй (про коня); de ~ loe. adv. Ам. задбрма; за чужйй рахунок; nacerse el ~ Я Ам. прикидбтися дернем; írsele a uno los лбпнути, ббвкнути; наробйти дурнйць; ponerse más colorado que un ~ почервоніти до самйх вух; ser el - de la boda Я Ам. бути цбпом- відбувбйлом; subírsele a uno el ~ почервоніти як рак
pavón 1. т орн. павйч; 2. окейдна плівка (на вороненій сталі); 3. діал. див. pavo 1, 2; 4. діал. мазь; 5. adj діал. рудйй (про масть коня); 6. діал. див. pavo 2 pavonada f 1. корбтка прогулянка; корот- кочбсна розвбга; darse una - пітй розвб- житися; 2. показнб пйшність, збвнішній блиск
pavonado 1. adj воронбний (про колір); 2. т воронувбння
pavonar vt тех. воронувбти, чорнйти (сталь)
pavonear vi (~se) пиндючитися, ходйти гб- голем
pavoneo т вихваляння, курбж; манірення pavor т 1. страх, жах; 2. ббрва сорому (гніву)
pavorde т церк. настоятель pavordear vt роїтися (про бджіл) pavordía f церк. 1. тйтул настобтеля; 2. правб настобтеля pavorido adj переляканий pavoroso adj жахлйвий, страшнйй pavoso adj Ам. 1. невезучий, безталбн- ний; 2. якйй принбсить нещбстя pavura fdue. pavor 1
paya f Л. Ам. пбя (музично-поетична імпровізація, яка виконується під гітару) payacate т діал. велйкий носовичок payada f Я Ам. див. paya; ~ de contrapunto музйчно-поетйчне змагбння двох паядбрів
payador т Я Ам. паядбр (виконавець імпровізованих куплетів під гітару) payama т Я Ам. піжбма payanar vt Я Ам. дробйти, товктй (куку- рудзу)
payar vf1. Л. Ам. співбти пбї; 2. розповідб- ти небилйці
payas m рі пбяс (індіанці в Гондурасі) payasada f блазнювбння, блазбнська вй- тівка
payasear vi 1. Ам. блазнювбти; 2. діал. задирбти носа, чванйтися payasería fЛ. Ам. див. payasada payaso т клбун, блбзень; фігляр (іст.) payé т діал. 1. чаклунство; 2. чаклун; 3. амулбт
payés т Кат. селянйн payo 1. adj сільськйй; 2. Я Ам. криклйвий, позббвлений смаку (про тканини, прикраси); 3. діал. білявий, дуже світлий (про волосся); 4. діал. старйй (про людину); 5. т сільськйй жйтель; 6. простбк, бевзь; 7. селюк, мужлбй; 8. сл. пбстор payucano т Я Ам. селянйн; провінцібл payuelas fpl мед. вітрянб віспа paz f 1. мир, спокій; Consejo Mundial de la Paz Всесвітня Рбда Мйру; 2. мир, мйрний договір; condiciones de ~ мйрні умови; 3. мир, злбгода; 4. церк. цілувбння вівтаря (під час літургії); 5. поцілунок (при зустрічі); dar ~ a uno поцілувбти когбсь в щоку (на знак дружби); ~ у pan мир і бла- годбнетво; andar - por el coro жйти як кішка з соббкою; грйзтися; dejar en - а uno дбти спбкій комусь; descansar (reposar) en yacer en ~ (про покійника) спо- чйти з мйром, спочивбти; meter (poner en) ~ мирити; no dar - a la lengua базікати не змовкбючи; quedar en - розкви- тбтися, заплатйти сповнб; sacar а ~ у а salvo виручбти, рятувбти; venir de ~ приходити з мйрними нбмірами; a la ~ de Dios з Богом (при прощанні); ~ sea en esta casa мир дбму цьому; ¡haya ~! заспокбйтесь!, не сваріться!; ¡~! тйхо!, спокійно!; (ó) aquí ~ ó después gloria скінчено, і спрбві кінбць; і крбпка pazco adj діал. без смаку (про фрукти); позббвлений ебку (про тростину) pazcón т діал. ейто, рбшето pazguatería f простодушність, наївність pazguato 1. adj простодушний, наївний; 2. т простбк, бевзь
pazo т родовйй збмок; фамільний дім (в Галіси)
pazpuerca 1. adj бруднб, неохбйна (про жінку); 2. груба (про жінку); 3. f бруд нуля; нечепура, задрйпанка; 4. грубібнка jpehe!, ipehs! interj (вжив, для вираження байдужості) гм!, хм!, отб ще! pe f (назва букви р іспанського алфавіту) пе; de - а ра (вжив, з дієсл. saber, decir, contar) loe. adv. від почбтку до кінцб pea f хміль, сп’яніння peaje т мостовйй збір; дорбжнє мйто peajero т збирбч дорбжнього мйта peal т 1. нйжня частйна панчохи; 2. гбтри; пбголінки; 3. обмбтки, онучі; 4. пішбк, дрібнбта, нікчбма; 5. Я Ам. див. pial; 6. тістечко; 7. Я Ам. штрйпки (на брюках, гетрах)
pealar vt Я Ам. див. pialar pean т літ. військбва пісня; 2. заупокійний піснеспів; 3. пебн, хвалббний гімн божеству (на честь Аполона) peana, peaña f 1. п’єдестбл, підніжжя; станйна (тех.); 2. церк. підвйщення né- ред вівтарбм; 3. підвікбння; por la ~ se adora (se besa) al santo підлбщуватися, догоджбти комусь (щоб обхідним шляхом здобути прихильність його прибічника, впливового родича)
peatón т 1. пішохід; 2. сільськйй поштбр; 3. діал. поейльний; зв’язківець pebete /771. фімібм; 2. затрбвочний пброх; 3. смердіЬчка; 4. Я Ам. малюк, карапуз; 5. Я Ам. коротун
pebetero т курйльниця (посудина) pebrada fdue. pebre 1
485
pebre 1. ame. né6pe (cqyc із перцю, часнику, петрушки і оцту)\ 2. див. pimienta 1; 2. т Я Ам. картопляне пюрб peca f веснянка (на обличчі) pecable adj 1. здбтний згрішити; 2. гріхбв- ний
pecado т 1. гріх; согрішення; ~ actual умисний гріх; ~ mortal (capital, grave) смбртний гріх; ~ original перворбдний гріх; ~ venial дрібний гріх; conocer su ~ сповідбтися; estar en ~ грішйти; 2. órpix, пбмйлка; 3. диявол; este chico es el ~ цей хлбпчик — справжнє чортенЯ; en el ~ llevas la penitencia не згрішйш — не по- кбєшся; más feoque el ~ страшніше rpixá; exagerarel - de la lenteja роздувбти дрібнйй гріх; pagar su ~ розплбчуватися за свої гріхй; ser (estar) de ~ бути страшнйм (жахлйвим); ¡el fríoestá de ~l хблод жахливий!
pecador 1. adj грішний; 2. грішний, гріхбв- ний; 3. т грішник; ~ de mil ох, я грішник! pecadora f проститутка pecadorizo adj гріхбвний, грішний, схйль- ний скбювати гріхг pecaminoso adj грішний; гріхбвний pecana ffl. Ам. кам’янб стулка для зернб pecante 1. adj якйй впадбє в крбйнощі; 2. мед. якйй викликбє хворббу, нездорбвий, шкідливий; 2. сот. грішник, -ця pecar w 1. грішйти, согрішйти; згрішйти; 2. помилятися; 3. порушувати (правила)’, 4. (~ de + adj) грішйти (чимось), впадбти в крбйнощі; 5. (~ por + sust; вжив, у стійких виразах): ~ por falta (por sobra, por exceso) грішйти (чимось) pécari m Ам. néKapi (тварина з родини свиней)
peceño adj 1. смолянйй, чбрний як смолб; воронйй (про масть коней)', 2. смолянйй, якйй віддаб смолбю pecera f аквбріум peces т астр. Рйби (сузір’я) peciento adj смолянйй (про колір) pecina1 fdue. piscina 1 pecina2 f мул, намул pecinal m мулиста калюжа
3pecinoso adj мулистий
pecio m мор. вйкинутий і плбваючий на повбрхні вантбж; плбваючі улбмки pecíolo, peciolo т бот. черенбк (листка) pécora f вівца; mala ~ паршйва вівцЯ (про жінку)
pecorea f 1. мародбрство, грабіж; 2. ти- нЯння, ходіння (по розважальних місцях) pecorear 1. vt крбсти худббу; 2. літбти за нектбром (про бджіл)', 3. vi мародбрству- вати
pecorero т мародбр (солдат) pecorino adjтварйнний, властйвий худббі pecoso adj веснянкувбтий pectasa f хім., біол. пектбза (фермент) pectén т 1. див. pubis; 2. бот. гребінка, грббінь, гребінбць
pectinado adj гребінчастий, схожий на грббінь; гребінцевий
pectoral 1. adj груднйй, пекторбльний; músculo - груднйй м’яз; 2. груднйй (про зілля)] pastilla ~ таблбтка від кбшлю; 3. т таблбтка від кбшлю; 4. церк. напбрсний хрест (вищого духовенства)', 5. нагрудна прикрбса (частина культового облачен- ня)
pecuario adj якйй стосується худбби, скотарський
peculado т юр. казнокрбдство peculiar adj властйвий, притаманний, ти- пбвий
peculiaridad f своєрідність, специфічність, особлйвість
peculio 1. іст. пекулій; 2. особйсті грбші, особйсте майнб
pecunia f грбші; монбта; neumeraria ~ юр. розмінна монбта
pecuniariamente adv 1. готівка; 2. в гро- шовбму віднбшенні
pecuniario adj А. грошовйй, якйй стосується готівки; 2. грошовйй (про штраф) pecunioso adj грошовйтий, замбжний, ба- гбтий
pecha fJl. Ам. див. pechada pechada М. удар грудьмй; 2. Я Ам. yfláp, пбштовх; 3. Я Ам. вимагбння, вимінювання грбшей
pechador т Ам. див. petardista 1 pechar 1. vt платйти подбток (пбдать); 2. іст. платйти штраф; 3. Я Ам. зіштбвху- ватися грудьмй; 4. Я Ам. бйти; штовхати; збивбти з ніг; 5. діал. вимбнювати грбші;
6. Я Ам. добивбтися, домагбтися; проби- вбти; 7. vi (соп) брбти на сббе pechazo т Ам. див. pechada peche1 т див. pechina peche21. adj Л. Ам. сирітський; 2. Я Ам. крйхітний, малюсінький; 3. діал. слабкйй, хирлЯвий; 4. Я Ам. хорбший; 5. т Я Ам. сиротб; 6. Я Ам. крйхітка, карапуз pechera f 1. нагрудник; 2. жабб; 3. пла- стрбн (чоловічої сорочки)’, 4. нагрудник (частина кінскої збруї)', 5. пйшні жінбчі груди
pechero т дитЯчий нагрудник, слинЯвчик pechero21. adj іст. якйй гостить подбтки, податнйй, залбжний, каббльний; 2. див. plebeyo 1; 3. т іст. васбл; 3. див. plebeyo 2; 4. Я Ам. збрУя, упряж pechiabierto adj 1. з розкрйтими грудьмй; 2. якйй луснув (про плоди); 3. щйрий, відвбртий
pechiblanco adj білогрудий, з білими грудьмй (про тварину) pechicatería f скупість, скнбрність pechicato adj скупйй, скнбрний pechicolorado т див. pardillo 2,4 pechiche т діал. бот. лознЯк гігбнтський pechiches т діал. 1. рі бблування, пбщення; 2. мазунчик, мамусин синбк pechichón adj діал. бблуваний, пбщений pechichoso adj діал. манірний pechina f 1. рбковина; 2. архіт. nápyc склепіння (купола) pechirrojo т див. pardillo 2,4 pechisacado adj пихбтий, надутий pecho1 т 1. грудь, груди; 2. жінбчі груди; dar el ~ a un niño дбти грудь дитйні; tomar el - взЯти грудь (про дитину)', 3. душб; сбрце; 4. мужність, стійкість, твбр- дість; hombre de ~ стійкб (мужня) лю- дйна; tener ~ бути мужнім; 5. тембр гблосу; 6. відкбс, косогір, схил; а - descubierto loe. adv. відкрйто, без збхисту, без прикриття; 6. щйро, відвбрто; a todo ~ Іос. adv. діал. на все гбрло; en ~s de camisa loe. adv. діал. без піджакб; ~ por el suelo (por tierra) loe. adv. опустйвши бчі; abrir su ~ a (con) otro, descubrir su ~ a otro, fiar el - відкрйтися (довіритися); beber a
- Я Ам. пйти, закйнувши гблову; criara uno a los ~s вйгодувати груддю; вйростити, вйпестувати; dar al ~ діал. бути в достбтку; dar (poner) el - a una cosa протистояти, грудьмй зустрічбти, зустрічбти лицбм до лицЯ (небезпеку)', echar el ~ al agua кйдатися назустріч небезпбкам; echarse a ~s вйпити зблпом, перекйнути в сббе (склянку води)', echarse entre ~ у espalda una cosa з’їсти (вйпити) щось; no caber(le) a uno una cosa en el ~ крутйтися на кінчику язикб, просйтися на язйк; no pudrirse en el ~ проговорйтися, вйбовкати; (no) quedarse ton nada en el ~ висловити (вйкласти, розказбти) все без таємнйць; picarse del
- діал. захворіти туберкульбзом; quedar¬
se con una cosa en el ~ затаїти в собі щось; tomar a ~(s) брбти блйзько до сбрця; ¡buen -! вище голову!; ¡ ~ al agua! будь що будь!, була не булб!; a lo hecho (buen) - і чуб дармб, як головй немб * pecho2 т 1. іст. подбток, пбдать; 2. плбта pecho3 /77 діал. збсув pechón1 т діал. див. pechada 1 pechón2 adj Л. Ам. якйй живб за чужйй рахунок
pechoñería f Я Ам. святбнництво pechoño 1. adj діал. святбнницький, лицемірний; 2. т святбнник pechuga М. грудка, підгрУдок (птаха)] 2 груди (людини)] 3. схил, спуск; 4. Я Ам' холоднокрбвність; 5. діал. зловживбння довірою
pechugón 1. adj діал. безсорбмний, на- хббний; 2. діал. нав’язливий, набрйдли- вий; 3. т ейльний удбр в груди; 4. падіння долілйць (грудьмй), зіткнення грудьмй; 5. зусйлля, порйв; 6. діал. нахбба; 7. діал. причбпа, сльотб
pechugonada f діал. безсорбмність, на- хббетво
pechuguera f ейльний груднйй кбшель pedagogía Гпедагбгіка pedagógico adj педагогічний pedagogo т 1. виховбтель; 2. шкільний учйтель; педагбг; 3. настбвник pedaje т див. peaje
pedal 1. adj ножнйй, якйй стосується ногй (до ступні)] 2. т педбль, ножнйй вбжіль pedalear vi натискати на педблі (на велосипеді)
pedalero 1. adj муз. педбльний (про клавіатуру органа, фортепіано); 2. т муз. клавіатура оргбна (фортепібно), з’єднана з педблями
pedaliáceas fpl бот. кунжутні pedáneo adj іст.: alcalde ~ сільськйй стброста; сільськйй старшинб pedante 1. adj якйй вихваляється ceoéio вчбністю; якйй резонбрствує; самовдовб- лений; 2. педантйчний; 3. т педбнт; резонбр; 4. домбшній учйтель, репетйтор pedantear vi 1. вихвалятися своєю вчбністю; 2. чинйти педантйчно pedantería f педантйчність, педантйзм pedantesco adj педантйчний pedantismo т див. pedantería pedazo т 1. шматбк, частйна; жмут, обрйвок; a (en) ~s loe. adv. потрбху, по частйнах; на частйни, на шматкй; 2. діал. купа, ббзліч; ~ de alcornoque (de animal, de bruto) мідний лоб, порбжня макітра; ~ del alma (de las entrañas, del corazón) (при звертанні матері до дитини) сбр- денько моб, рідний, любий; ~ de pan дбб- ра душб; шматбк хліба, хліб насущний; ganarse un - de pan заробляти свій хліб; caerse a ~s (una cosa) стбріти, розсипб- тися; (uno) (estar hecho ~s) пбдати (ва- лйтися) з ніг (від утоми)] бути невйнним (простодушним); мухи не єкрйвдить; estar muerto por los ~s de üno, morirse por los ~s de uno бути по вуха закоханим, сбхнути за кймось; hacerse ~s роз- бйтися на друзки; розірвбтися на клбччя; зі шкури пнутися; saltar en ~s злетіти в повітря, розірвбтися (при вибуху) peder vi див. peer pederasta т педербст pederastía f1. педербстія; 2. мужолбжетво pedernal т 1. крбмінь; кременева гблька; 2. жбвно (в пласті)] включення (породи в пласті); 3. стійкість, непохйтність pedernalino adj 1. кременбвий; 2. стійкий, незлбмний, міцнйй як крбмінь pedestal m 1. п’єдестал; підстбвка; підніжжя; цбколь; 2. тех. оенбва; станйна; 3. оенбва, ббза, фундбмент
486
pegotería
2. анат.
edestre adj 1. піший (спорт.); carrera ~ гпортйвна ходьбб; 2. пбшлий, вульгбр- ^Ий грубий (про мову, стиль) oedéstrismo т спортивна ходьбб Pediatra, pedíatra сот. мед. педібтр oediatría f мед. педіатрія oediátrico adj мед. педіатрйчний oedíatrista сот. див. pediatra pedicelo т 1. бот. ніжка (гриба); 2. див. pedúnculo
pedición f див. petición 1 f pedicoj m стриббк на одній нозі pedicularia f6om. шолудивник, митник pediculicida 1. adj якйй убивбє вбшей; 2. ¥(П 3áci6 прбти (від) вбшей pedicúlidos т рі ент. вбші pedículo т 1. ел. pedúnculo; ніжка (пухлини); 3. вбша pediculosis f мед. педикульбз, вошивість pediculoso adj вошивий pedicuro /77 мозбльний опербтор pedida f 1. прбсьба (дія); 2. пропозиція (рукй і сбрця), освідчення, свбтання pedidera f діал., див. petición 1 pedido /77 1. іст. данинб, подбток; 2. за- мбвлення (продуктів, товарів); вимбга, наряд (документ); 3. прохбння pedidor 1. adj якйй (наполбгливо) прб- сить; вимбгливий; 2. тпрохбч pediforme adj стопоподібний pedigón adj, т 1. див. pedidor; 2. див. pedigüeño
pedigüeñar vi старцювбти pedigüeño 1. adj якйй старцює; 2. m прохбч, стбрець, жебрбк pedilón adj діал. див. pedigüeño 1 pediluvio т (рі) мед. ножна вбнна pedimento т 1. див. petición 1; 2. юр. зайва в суд; 3. юр. клопотбння; прохбння, прбсьба; a ~(de) на прохбння; на клопотбння pedio adj анат. ножнйй, якйй стосується нот pedir* 1. vt просйти; молйти; * prestado просйти в борг; 2. просйти мйлостиню; 3. загітувати ціну (за товар); 4. просйти рукй, свбтатися; 5. потребувбти; вимагб- ти; 6. замовлЯти; 7. бажбти, хотіти; 8. питбти, запйтувати; 9. терпіти; 10. vi карт, просйти ще кбрти; 11. карт, ходйти з пбвної мбсті (про гравця); 12. : - en Justicia юр. подавбти скбргу (пбзов); 13. питбти думку глядачів (уболівбльників) (при грі в м’яч); que no hay (había, etc.) más que - чудбвий, відмінний; хоч кудй; como se pide скільки завгбдно, досхочу pedo /77 1. кишкбві гбзи; вітри; 2. Ам. сп’яніння, хміль; 3. діал. див. pendencia 1;~de lobo дощовйк (гриб); al - /ос. adv. Ам. на вітер, безглуздо, мбрно; echar ~s Я Ам. грозйтися, курбжитися pedobarómetro т дитЯчі вбги pedología’ f педолбгія pedología2 f ґрунтознбвство pedológico1 adj педологічний pedológico2 adj ґрунтознбвчий Pedólogo1 /7? педблог Pedólogo2 /7? ґрунтознбвець Pedómetro /7? педбметр, крокомір forrera ґчбсге випускбння кишкбвих гбзів Pedorrero, pedorro adj, т якйй чбсто випускбє гбзи (вітрй)
Pedrada М. кйдання кбменя; 2. удбр кбме- ием; 3. удбр; слід, вм’Ятина (від удару капнем); 4. іст. бант на голові (у жінок); 5. УЩливість, шпйлька; 6. щось неприбмне; como - en ojo de boticario дуже дорбчно; tentarle a uno como ~ en ojo de boticario ПАН м* пог^но сидіти (про одяг) waral /77 (pl) мор. грузйло (для сіті) ydrea f 1. побиттЯ (закидбння) камінням; Í* гРадобій; град; 3. збірн. дрібні вйграші ¿гнаціональній лотереї Іспанії) bregada ffi. Ам. див. pedrisco
pedregal т кам’янйсте урбчище; скбльний ґрунт
pedregón /77 1. діал. див. pedregal; 2. Я. Ам. див. pedrejón
pedregoso adj 1. кам’янистий (про місцевість); 2. (т) якйй страждбє на нирковокам’яну хворббу pedregullo /77 щббінь, грбвій pedreguyal т діал. див. pedregal pedreguyo /77 Я Ам. див. pedregullo pedrejón /7? валун; кругляк pedreñal /77 крбменева рушнйця pedrera f 1. кам’янйй кар’бр, каменолбм- ня, каменярня; 2. див. pedral pedreral /77 подвійне сідлб (для перевезення каменів)
pedrería fзбірн. коштбвні кбмені; самоцвіти pedrero /7? 1. каменотбс; 2. діал. іст. ка- менембт; 3. іст. ювелір; 4. діал. підкидьок; 5. Я. Ам. див. pedregal pedrés adj кам’янйй (про сіль) pedreta М. dim. de piedra; 2. камінбць (для гри)
pedrisca f див. pedrisco 1 pedriscal /77 див. pedregal pedrisco m 1. великий сйльний град; 2. купа каміння
pedrisquero т див. pedrisco 1 pedriza f 1. див. pedregal; 2. кам’янб ого- рбжа (стінб) (сухої кладки) pedrizal /77 к^па каміння pedrizo adj див. pedregoso 1 pedromón /77 діал. пблиця pedúnculo /7? 1. бот. ніжка; стеблб; квітконіжка; 2. зоол. корбтке стеблб, корбтка ніжка (у молюсків, комах) peer у/ випускбти (кишкбві) гбзи (вітрй) pega1 f 1. приклбювання; склбювання; наклбювання; 2. вар, чбрна смолб; пек; 3. іхт. сіра прилипбла (риба); 4. обмбн, жарт, вйтівка; 5. труднощі, перешкбди; 6. складнб (кбверзне) питбння (на екзбме- ні); 7. нбгінка, нбтруска; 8. тех. в’Яжучий (цементуючий) матерібл; 9. гірн. підри- вбння, підривні роббти; 10. діал. зарбзний період (хвороби); 11. діал. рбзквіт, крбща порб (життя людини); 12. Я. Ам. роббта, посбда; encontrar (perder) la ~ знайтй (втрбтити) роббту; 13. Я. Ам. див. pegote 3; 14. сильцЯ (для вилову птахів); de ~ підрббний; удбваний; фальшйвий; sabio de ~ псевдовчбнии; saber a la ~ ітй погб- ною (кривбю) доріжкою; ser de la ~ бути хуліганом (шпаною)
pega2 f орн. сорбка; - reborda сорокопут (птах)
pegada f Я. Ам. брехнЯ, непрбвда; echar una - грбти в бббки
pegadero т діал. трясовинб, драговинб, твань
pegadillo т 1. dim. de pegado; 2. діал. див. pasamano 1; ~ de mal de madre настйр- лива людйна; причбпа, сльотб pegadizo 1. adj див. pegajoso 2; 2. якйй ліобить погулЯти (пригостйтися) за чужйй рахунок; 3. якйй лбгко запам’ятбвується, причбпливий; 4. див. postizo 1; 5. т лю- бйтель поживйтися (пригостйтися) за чужйй рахунок
pegado т 1. див. parche 1; 2. діал. п’янйця pegador т гірн. підривнйк (робітник) pegadura f 1. приклбювання, склбювання, наклбювання; розклбювання; 2. місце склбювання; 3. діал. див. pegata pegajosidad Н. липкість; клбйкість; при- лйпливість; в’Язкість; 2. медоточйвість, скрбдливість
pegajoso adj 1. липкйй; клейкий; 2. причбпливий, зарбзний (про хворобу, порок);
3. медоточйвий, скрбдливии; солодкбво- люб’Язний; 4. настйрливий, нав’язливий, причбпливий
pegamento т діал. клей, клбйстер pegamiento т приклбювання, склбювання, наклбювання pegamoscas f бот. хлбпавка pegar 1. vt клбїти, приклбювати, склбю- вати, наклбювати; 2. прикріпляти; наши- вбти, пришивбти; - un botón пришивбти ґудзика; 3. впритул підганЯти (підсувбти);
4. передавбти; заражбти (хворобою); 5. бйти; 6. (з деякими ім. грає роль напівдо- поміжного дієсл.): ~ una bofetada дбти лЯпаса; ~ una paliza задбти нбгінки (нбт- руски); - un tiro вйстрелити; - fuego під- палйти; * voces кричбти, репетувбти; ~ saltos стриббти; 7. гірн. підривбти (шпури); 8. діал. ловйти сильцЯми (птахів); 9.
Я. Ам. схопйти, зв’язбти; 10. Я. Ам. зап- рягбти, надівбти ярмб; 11. діал. починбти; ya p3£jó el trabajo він ужб взЯвся до роббти; 12. vi загорбтися, спалбхувати (про вогонь); 13. закарббвуватися в пб- м’яті; западбти в душу; 14. підхбдити, влаштбвувати, задовольняти; подбба- тися, бути до душі; 15. торкбтися; доти- кбтися; 16. наштбвхуватися, бйтися, стукатися; 17. зростбтися, з’бднуватися; 18. пбдати (про промені, світло); 19. прий- мбтися, пускбти коріння (про рослину);
20. гармоніювбти, побднуватися, підхбдити; 21. діал. (de uno), (con uno) звблю- вати провйну, валйти (на когось); 22. Я.
Ам. змагбтися, бути супбрниками; 23. Я.
Ам. продбвжувати з ентузібзмом (почате); 24. діал. починбти; - la a uno про- вестй, обдурйти; Ам. мбти щбстя /удбчу);
- (На) con uno сперечбтися; - Іб de puño взЯти на пушку; обдбрти як лйпку; el que pega primero, pega dos veces Я. Ам. той, хто б’є пбршим, ає двічі pegarse 1. приклбюватися, склбюва- тися, наклбюватися; 2. прикріплятися, прилипбти, приставбти; 3. (по)бйтися;
4. пригорбти, приставбти (до каструлі);
5. пристбти, прибйтися; прив’язбтися, нав’язбтися; 6. прихбдити (являтися) без запрбшення, втирбтися; 7. пристбти (про хворобу); 8. подббатися; 9. прив’язбтися (до когось); полюбйти (когось); ~ РЧННН а (+ inf) Я. Ам. старбтися; negársela а І
ипо зігрбти жарт; обдурйти (надути, ЦЩ|| нагріти); зрбдити (дружину, чоловіка, настбвити рбги (чоловікові); pegársele а uno una cosa нажйтися (нагріти руки); понестй збйтки, погоріти при вбденні чужйх справ
pegaseo adj 1. пегбсів, якйй стосується Пегбса; 2. якйй стосується муз pegásides fpi музи pegásido adj див. pegaseo pegaso /77 зоол. пегбс, морськйй дракбн pegata f обмбн, шахрбйство pego /77 карт, шулерський прийбм; dar (tirar) el ~ карт, видавбти дві кбрти за одну; зрбдити, настбвити рбги; echar el * діал. накидбти мотузку (канбт) pegón 1. adj діал. нав’язливий, набрйд- ливий (про людину); 2. т діал. велйка чбрна осб; 3. діал. вйтівка, штука; 4. діал. хитрун, обмбнщик, шахрбй pegostear vi 1. Я. Ам. налйпнути, при- лйпнути; 2. діал. забрйзкати водбю (брудом); ~se забрйзкатися водбю (брудом) pegote /7? 1. липкйй пластир; 2. густб в’яз- кб вбриво; бурдб; 3. нав'Язлива (набридлива) людйна; 4. похлібець, дармоїд; 5. див. parche 2; 6. недорбчний (збйвий) додбток, довбжок
pegotear 1. vi бути похлібцем; бути дармоїдом; 2. vt склбювати; приклбювати; наклбювати
pegotería f 1. не^ббле (халтурне) склбювання; 2. дармоїдство
487
pegual
pegual /77 Я. Ам. підпруга; llevar a uno al ~
діал. тримбти на припбні peguera f 1. смолокурня, cмoлoвápня; 2. місце, де таврують худббу peguero т смолокур
pegujal т 1. див. peculio 2; 2. невелйка осоойста ділЯнка (землі)] невелйке стб- до; 3. діал. неродючий клаптик землі pegujalero т дрібнйй землевлбсник (влб- сник худбби)
pegujón т клуббк (сплутаної шерсті)] жмут (сплутаного волосся) pegullo т Я. Ам. стбдо, чередб (худоби) pegunta ґтаврб, клеймб (смоляне) peguntar vt випалювати таврб, таврувбти худббу (смолою) peina f діал. див. peineta peinada f зачісування, розчісування peinado 1. adj якйй надміру дббє про свою збвнішність (про чоловіка)] 2. прилйза- ний, приглбджений, вйлощений (про стиль)] 3. т збчіска; 4. Я Ам. недоступна частйна горй (вершини)] 5. текст, гребе- нечесбння; чесбння; 6. діал. прочісування peinador 1. adj якйй зачісує; 2. т перукбр; 3. рушнйк, пенюбр (перукаря)] 3. пенюбр (жіночий)] 4. Ам. туалбт (меблі)] 5. Ам. туалбт, туалбтна кімнбта; 6. тех. грббінь; снувбльна гребінка
peinadora f 1. перукбрка; 2. діал. туалбт (меблі)] 3. діал. вільна (ширбка) блуза peinadura f 1. зачісування, розчісування; 2. пбчбси волбсся
peinar 1. vf зачісувати, розчісувати, чесб- ти (волосся)] 2. чесбти, зачісувати, розчісувати (шерсть)] 3. торкбтися, доти- кбтися (про речі)] 4. розчищбти кам’я- нйсту ділЯнку (в горах)] знімбти ґрунт (з гірської ділянки)] 5. vi Л. Ам. лестйти, підлбщуватися; -se зачісуватися; no -se para uno нбхтувати залицяннями; відмб- вити женйху
peinazo т горизонтбльний брусбк обв’язки (дверей)
peine т 1. грббінь; гребінка; 2. щітка, гребінка (для шерсті)] 3. іст. дбшка з ши- пбми (інструмент для тортур)] 4. під- йбм (ноги)] 5. див. púa 8; 6. текст, ббр- до; рядбк;г гребінка (чесальної машини)]
7. ел. гребінка електростатйчної машйни;
8. діал. патрбнна оббйма; 9. іхт. гре- бінбць (молюск)] (a) sobre - /ос. adv. трбхи; лбгко; недббло, абиЯк; pisar el - діал. потрбпити в пбстку
peinera 7 футлЯр (сумка) для грббенів peinería f 1. майстбрня з вйготовлення грббенів; 2. магазйн з прбдажу грббенів peinero т 1. мбйстер, якйй виготовляє грббені; 2. торгбвець [рббенями peineta 7 грббінь, гребінка peinetero т див. peinero peinilla 71. густйй грббінь; 2. діал. мачбте peje т 1. див. pez1 1; 2. хитрун, пронбза, спрйтник; 3. Я. Ам. дурень pejebuey т Ам., pejejudío т Ам., pejemuller т іхт. морськб корбва, манаті pejepalo т копчбна тріскб pejerrey т атерйнка (риба) pejesapo т рйба-вудйльник pejiguera 7тяганйна, морбка pela 7 1. див. peladura 1; 2. діал. нбтруска,» нбгінка
pelada f 1. необрбблена барбняча шкура (без шерсті)] 2. плід крупноцвітного кбктуса; 3. обмбн, шахрбйство; 4. Я. Ам. перегбни; 5. діал. смерть; безнбса; 6. див. peladera 1; 7. діал. стрйжка (волосся)] іг de - Я. Ам. тікбти; llevarse una - de frente Я. Ам. обманутися, розчарувбтися; погано вихбдити, захбдити в глухйй кут (про справу)
peladar т Л. Ам. пустище, пустйр
peladera f 1. мед. алопбція, випадіння волбсся; 2. діал. пересуди, злослів’я; 3. діал. див. peladar
peladero 1. adj якйй лбгко обчищбється (обдирбється); 2. т місце, де общйпують птахів; місце, де скоблять шкіру свинбй; 3. обирблівка (в картярській грі)] 4. Ам. див. peladar
peladez 71. діал. бідність, уббгість; 2. Я. Ам. грубість, хбмство peladilla 71. зацукрбваний мигдбль; 2. голяк (камінь)] 3. куля (набій) peladillo т 1. пбрсикове дбрево (різновид)] 2. пбрсик; 3. р/ зістрйжена шерсть pelado 1. adj лйсий, плішйвий; 2. гблий, позббвлений рослйнності (про місцевість)] 3. позббвлений шбрсті (пір’я) (про тварину, птаха)] 4. неприкрбшений, не- прикрйтий; 5. круглий (про число)] el treinta - тридцятка; 6. Ам. бідний, нужденний; 7. Я. Ам. жалюгідний, неосвіче- ний, тбмний (про людину)] 8. Я. Ам. грубий, невйхований; 9. діал. безсорбмний, нахббний; Ю.тплішинб; проплішина; 11. нуждбнна (незамбжна) людйна; 12. діал. очйщена кукурудза; 13. Я. Ам. простб- людин; 14. Я. Ам. сп’яніння, хміль; 15. діал. хлопчйсько, хлопчбк; bailar el - не мбти ні копійки
pelador т людйна, яка знімбє шкуру (шкірку, кору)
peladura f 1. зняття (обдирбння) шкури (шкірки, кори)] 2. корб, шкірка; лушпйння pelafustán т лайдбк, шалапут pelagallos, pelagatos т бродЯга, волоцюга; обірванець, босЯк pelágico adj морськйй pelagismo т морськб хворбба pelagra f мед. пелбгра pelaire т чесбльник (шерсті)] шерстебйт pelaje т 1. масть (тварин)] 2. див. pelambre 1; 3. збвнішність, вйгляд; подбба pelambrar vt занурювати шкуру у вап- нЯний рбзчин
pelambre т 1. збірн. волбсся, грйва; 2. шерсть, знЯта зі шкур тварйн; 3. тех. обезволбшування шкіри; 4. лйсина, пліш;
5. Я. Ам. поговір, пересуди; 6. діал. догб- на, заувбження
pelambrera 71. шкірянйй завбд; 2. дбвге густб волбсся; 3. лйсина, пліш; 4. діал. див. peladar; 5. діал. бідність, уббгість pelambrero ó 1. шкірянйк, чинббр; 2. Я. Ам. пліткбр
pelambrón adj Л. Ам. уббгий, злидбнний pelamen т див. pelambre 1, 2 pelamesa 71. бійка, тягбння однб бдного за волбсся (за вйхори); 2. жмут волбсся pelanas т див. pelagallos pelandrún adj 1. Я. Ам. якйй байдикує; 2. діал. хйтрий
pelandusca ґхвбйда, шльбндра pelantrín т 1. дрібнйй землевлбсник; 2. Я. Ам. голодрбнець
pelar vt 1. знімбти (здирбти) волбсся, знімбти (здирбти) волосянйй пбкрив; від- різбти волбсся (у людини)] 2. общйпу- вати, скубтй (птахів)] 3. знімбти, здирбти кору (шкірку); 4. чйстити, обчищбти (від шкірки, шкаралупи)] знімбти шкірку (лушпйння); лущити (горох)] 5. обібрбти; об- чйстити (силою чи хитрістю)] 6. обігру- вати, обставлЯти; вйграти; 7. злослбвити, перемивбти кісточкй, ганьбйти позбочі; estar que pela una cosa бути дуже гарЯчим, обпікбти; - la діал. простягнути нбги; врізати дуба; по - Іа діал. бути нездбтним, не годйтися pelarela 7 лйсина, пліш pelargonio т бот. пеларгбнія, гербнь pelarrocas т орн. стінолбз pelarruecas 7 прЯля
pelarse 1. втратити волбсся; облисіти* ли. нЯти (про тварину)] 2. підстригбтися* а Ам. розчарбвуватися, бути обмбнутим Ú сподівбннях; 4. Ам. діяти нахббно d церембнитися; 5. діал. тікбти, рятувбтис» втбчею; 6. Ам. помилятися; 7. Я. Ам поо! ґбвити; 8. Я. Ам. послизнутися; 9. діал напиватися; 10. діал. помилятися плй татися; pelárselas; estar que se las pela Ам. прбгнути досягтй; бути дуже злим * pelazga 7 свбрка; бійка pelcha f Л. Ам. 1. купа мотлоху; 2. купа картбплі (бвочів); 3. копйця сіна; 4. кУгів (цбгли); штббель; 5. компбнія; шбтія* орбтія
peldaño т сходинка; переклбдина (драбини); пруток (шахтної драбини) pelea f 1. бій, бйтва; 2. свбрка, бійка; З гризнЯ, бійка, бій (між тваринами)] 4.сга- рбння, стремління, прагнення, зусйлля;
5. наполегливість, порйв; - de gallos півнячий бій
peleador adj 1. якйй ббреться, якйй б’бться; 2. задерикувбтий pelear vi 1. борбтися, бйтися (зі зброєю в руках; тк. перен.)] 2. сперечбтися, сварй- тися; 3. бйтися; 4. докладбти зусйль; старбтися; вибивбтися з сил; -se 1 бйтися (про дітей)] 2. посварйтися; 3.Ам. вестй тяжбу, судйтися pelechar vi 1. укривбтися шбрстю (про тварин)] оперЯтися (про птахів)] 2, поправлятися (про справи, здоров’я)] 3. Я. Ам. процвітбти, бути успішним pelecho т опбрення (дія), обростбння шбрстю
pelegrina f діал. клбси (дитяча гра) pelel т світле пйво
pelele т 1. солбм’яне опудало; солбм’яна лЯлька; маріонбтка; 2. дитЯчий трикотбж- ний комбінезбн; 3. бевзь, простбк, дурник pelendengue т див. perendengue 1,2 pelengación f діал. пеленгувбння peleón1 adj: vino - погбне винб peleón2 adj Л. Ам. див. peleador peleona f свбрка, свбра; рбзбрат pelerina 7пелерйна (накидка) pelero т Л. Ам. пітнйк; dejar el - діал. втектй, накивбти п’Ятами pelete т 1. карт, понтбр (який грає сто- ячи)] 2. біднЯк, обірванець; en - /ос. adv. голякб
peletería 7 1. кушнірство, кушнірське ремеслб; 2. торгівля пушнйною (хутром); 3. хутрянйй магазйн; 4. пушнйна, хутра; 5. діал. взуттбвий магазйн peletero т 1. кушнір, хутрівнйк; 2. торгбвець хутрами
peliagudo adj 1. з дбвгою і м’якбю шбрстю, з дбвгим і м’якйм хутром (про тварин)] 2. складнйй, важковирішуваний; делікбтний (про питання, справу)] 3. пронбзливий, продувнйй
peliblanco adj з білою шбрстю, з білим хутром
peliblando adj 1. м’якошерстий, з м’яким хутром; 2. з м’якйм волбссям pelibruno adj 1. з тбмним хутром; 2. з темним волбссям
pelícano т 1. орн. пелікбн; 2. зуболікарські щипці; 3. р/ бот. водозбір pelicano1 т див. pelícano 1 pelicano2 adj сйвий, з сйвим волбссям pelicorto adj 1. з корбтким хутром, короткошбрстий; 2. з корбтким волбссям película 71. тонкб шкіра, шкірка; 2. мед., бот. плівб; 3. шар піни (на рідині)] 4. тех. плівка; 5. фотоплівка; кіноплівка; ~ *** versible оборбтна плівка; 6. кінострічка, кінофільм; - documental документальний фільм; hacer una - знімбти фільм (про режисера чи продюсера)] 6. зніма-
488
pellejería
який стосується шкірки 2. кіноплівочний; 3. плів-
тися У фільмі (про актора)\ 7. діал. див. olancha 6; 8. свбра, свбрка; ser de * бути [¡¡«¿вим (визначним); діал. бути вйклич-
pelicular adj Г (плівки, пліви);
Частий; плівкоподібний neliculario adj плівкоподібний peliculero 1. adj якйй стосується кінб, харакгбрнт ^ля к'н<^; кінбшний; gesto ~ жест кіногербя; 2. т кіноактбр peliculoso adj плівчастий peliforra fxвбйда, шльбндра peligrar vi нapaжáтиcя на небезпбку; бути В небезпбці
peligro т 1. небезпбка, рйзик; correr ~ нараж0тися на небезпбку; en - de muerte у смертбльній небезпбці; 2. сл. тортура;
3. мор. мілинб, мілковбддя peligrosidad f небезпбка, рйзик peligroso adj 1. небезпечний, ризикбва- ний; 2. небезпбчний, зловмйсний pelilargo adj довговолбсий pelillo /77 1. (рі) дрібнйця, нісенітниця, дріб’язкбва причйна непорозуміння (нев- довблення); 2. Я Ам. смйкавець (кормова трава)] echar ~s a la mar помирйтися; пітй на мирову; no tener ~s en la lengua не лізти за слбвом в кишбню; pararse reparar) en ~s чіплбтися до дрібнйць; (частіше із запереч.) закривати бчі (на щось), стояти (бути) вйще (чогось)] ¡~s а la mar! облйшмо (замнбмо, забудьмо) це! pelilloso adj 1. делікбтний, педантйчний; 2. причбпливий, дріб’язкбвий pelinegro adj чорноволбсий pelirrojo adj рудоволбсий pelirrubio adj русоволбсий, русбвий; білб- вий
pelitieso adj з жорсткйм волбссями pelitre т бот. 1. пірбтрум; 2. слиногін (рослина і корінь)
pelitrique т 1. дрібнйця; 2. брязкальце pelma* т див. pelmazo З pelma2 faHam. ступнб, підбшва pelmacería f повільність, неповорбткість, незгрббність
pelmazo т 1. ущільнена спресбвана мб- са; 2. важкб (важкостравнб) їжа; 3. копу- ха, сбнна муха; 4. зануда pelmez f 1. незгрббність, неповорбткість; 2. надокучливість, набрйдливість pelo т 1. волосйна; 2. збірн. волбсся; 3. пух; волосбк; ворсйнка; 4. пушбк (на плодах)] 5. тонкб волокнб, волокбнце (шерсті, шовку)] 6. волосбк (на кінчику пера)]
7. пружйна (курка)] 8. ворс, ость хутра; 9. масть (тварин)] 10. шовк-сирбць; 11. прожйлка (дефект у коштовних каменях)] 12. волоснб тріщина, волосовйна (в каменях, склі, металах)] 13. мед. груднй- f] 14. торкбння (кулі об кулю — в більяр-
15. крапелька, дбщиця; 16. вет. тріщина в копйті (у коня)] ~ de aire пбдув вітру; - de camello ворсйста тканйна з верблюжої шбрсті; * de cofre (de Judas) РУДб волбсся; рудоволбсий; * de la dehesa сільські замбшки; а * з непокрйтою головбю, без капелюха; al - loe. adv. по шерсті; вчбсно, в строк; до рбчі; тбчно; чУДбво, якнайкрбще; a medios ~s loe.
напідпйтку; como el - de la mata гладко; як по мбелу; con ~s y señales з yciMá подрббицями; contra ~, ~ arriba loe. hov. прбти шбрсті; de medio - діал. ме- *!c* напівкрбвка; вйскочень, ворбна в парному пір’ї; de ~ en pecho не полохлй- 6áR° десйткаі mujer de - en pecho кбзир- зоа; en - loe. adv. без сідлб (про коня)] прикрбс; як є; agarrarse (asirse) а !/?{Un ~ хапбтися за соломйнку; andar al °итися; buscar el ~ al huevo чіплятися;
cortar un * en el aire розтинбти волоейну в повітрі; бути гбстрим як брйтва; на ходу підмітки рвбти (про пронозливу, хитру людину)] dar a uno para el darle a uno hasta dentro del ~ діал. віддухопблити, віддуббсити; estar en un - бути (висіти) на волоейні (від чогось)] estar hasta los ~s остогйднути, осточортіти; hacer el ~ приглбджувати волбсся; зачісуватися; no cubrirle ~ a uno не щастйти комусь; no tener - de tonto бути кмітлйвим; no tener ~s en la Іепдиа^говорйти начистоту; на- зивбти рбчі своїми іменбми; no tocar а uno al ~ (de la гора) пбльцем не зачепй- ти; ponórsele a uno los ~s de punta зля- кбтися, жахнутися; волбсся стаб дйбки; rascarse ~ arriba розкошблюватися, роз- щбдрюватися; relucirle el - бути опбсис- тим, бути огрядним; лоснйтися (про шерсть тварини)] salir de - зробйти на свій рбзсуд; ser de buen - бути злим (недбб- рим); soltarse el ~ розпускбтися, давбти собі вблю; tener ~s б^ти заплутаним (кб- верзним) (про справу)] міцнйй горішок; tener ~s en el corazón бути неполох- лйвого десбтка; бути нечулим, мбти кам’янб сбрце; tirarse de los ~s рвбти на собі волбсся (з відчаю)] tomar el - a uno жартувбти^ підсміюватися; піднімбти нб сміх, висміювати; розігрувати pelón 1. adj лйсий, плішйвий; 2. недалб- кий, обмбжений; 3. злидбнний, бідний; 4. безбетий (про сорт пшениці)] 5. Л. Ам. бритоголбвий (про солдата урядових військ)] 6. т лйсий, плішйвий; 7. недалбка (обмбжена) людйна; 8. бідняк, боейк; 9. діал. хибний пбгляд, пбмйлка; echar un ~ спбти після обіду
pelona М. діал. пліш, лйсина; 2. діал. ве- лйкий паперовий змій; 3. Ам. смерть; безнбса
pelonería f бідність, нуждб, злйдні pelongo adj діал. неопбрений (про пташеня) pelonía fdue. pelona 1 pelopatía fdue. peloterapia pelosa f сл. плащ, накйдка peloso adj волохбтий, укрйтий волбссям (шерстю, пухом)
pelota1 1. f м’яч; ~ de viento надувнйй м’яч; 2. гра в м’яч (з м’ячбм); 3. (~ vasca) пелбта, ббскський м’яч (гра)] 4. грудка (землі)] 5. кам’янйй (свинцбвий, залізний) снаряд (у старовинних гарматах)] 6. хвбйра, шльбндра; 7. мбса (купа) дрібнйх боргів (неприбмностей); 8. Ам. прйстрас- не бажбння; 9. Ам. кохбнка, крбля; 10. діал. самозакбхана людйна; 11 .трідіал. нерозсудлива (дурнб) людйна; ~ base спорт, бейсббл; andar (ir) como una ~ клопотбтися, оббивбти порбги; dar a la ~ діал. влучити в ціль; devolver (rechazar, volver) la - a uno відплатйти тією ж мо- нбтою; не залйшйтися в боргу; echarse (tirarse) la ~ звблювати відповідбльність на іншого; відфутбблювати (когось до когось)] estar la ~ en el tejado нбдвоє ббба ворожйла (про невирішену справу)] hacerse una * з’їжитися; зігнутися в три погйбелі; jugar a la ~ con uno водйти за нбса; по darle ~ a uno Я Ам. не допус- кбти когбсь (кудись)] не підпускбти когбсь (бо чогось)] no tocar - не знбти; бути не в курсі; не потрбпити в точку; sacar ~s de una alcuza на ходу підмітки різати (рвбти) pelota2: en - loe. adv. голякб, наголбса; dejar a uno en ~ знбти з кбгось вбрхній бдяг; обчйстити (обібрбти) когбсь pelotari сот. пелотбрі, гравбць у ббскський м'яч
pelotarismo т спорт. 1. гра в м’яч; 2. захбплення грбю в м’яч; 3. прбвила гри в м’яч
pelotazo т удбр м'ячбм
pelote т 1. козяча шерсть (для набивки)]
2. іст. див. pelliza 1
pelotear vt 1. кйдати, перекидбти з місця на місце (як м’яч)] 2. порівнювати рахунки; 3. сварйтися; 4. Я Ам. упіймбти, вловйти, схопйти (щось із чужої розмови)] 5. Я Ам. переслідувати; 6. Я Ам. третйрувати pelotera /хвбрка, лбйка (серед жінок) peloterapia f мед. грязелікувбння pelotería1 f збірн. м’ячі pelotería2 f збірн. шерсть, волбсся (для набивки)
pelotero 1. adj: escarabajo ~ жук-гнойо- вйк; 2. т виготівник; 2. див. pelotera; 3. Ам. гравбць в м’яч (у футболі і бейсболі) pelotilla f 1. кулька; 2. лбетощі; darse соп Іа - займбтися самобичувбнням; пибчи- ти; hacer la - a uno, gastar ~ a uno підлйзуватися до когось, лизбти п’яти pelotillero 1. adj якйй підлйзується, якйй підлбщується; 2. т підлабуза, підлбеник, підлабузник; підлйза, підспівувач pelotístico adj якйй стосується пелбти (гри в м’яч)
pelotón т 1. велйкий м’яч (дитячий)] 2. клуббк (сплутаних ниток)] жмут (волосся)] 3. нбтовп, юрбб; 4. діал. відділення; 5. діал. взвод; 6. Баск, футббльний м’яч; 7. Баск, футббл
pelotudo Я Ам. 1. adj безалбберний; розхлябаний; 2. т ґбва, роззява; 3. нехлюй peltraba f сл. тбрба, мішбк peltre т 1. сплав цйнку, свинцю й блова; 2. технічний цинк (в чушках, плитках)] 3. металбвий пбсуд
peluca М. перука, наклбдка (з волосся)] 2. людйна в перуці; 3. нбгінка, нбтруска pelúcido adj прозбрий, незамутнений peluco т сл. кишенькбвий годйнник peludear vi 1. діал. застрягнути, зав’язнути (про машину)] 2. діал. запинбтися, спотикбтися (в мові)] 3. Я Ам. полювбти на броненбеців
peludo 1. adj довговолбсий, волохбтий; коембтий; 2. діал. сільськйй; неотбсаний, грубий; 3. т волохбтий килимбк; 4. Я Ам. зоол. броненбсець (різновид)] 5. Я Ам. пиятика
peluquearse Ам. стрйгтися (в перукарні) peluquera f 1. перукбрка; 2. хазяйка перу- кбрні; 3. дружина перукаря peluquería f перукбрня peluquero т 1. перукбр; 2. влбеник перукбрні
peluquín ó 1. наклбдка (з волосся)] ши- ньйбн; 2. іст. перука (з буклями і кісками) pelusa f 1. пух, пушбк (на плодах і рослинах)] 2. пух; 3. дитячі збздрощі (рбвнощі) pelviano, pélvico adj анат. 1. тбзовий; 2. якйй стосується ниркової мйски pelvis їанат. 1. таз; 2. нирковб мйска pella1 f 1. грудка, комбк; 2. качбн (цвітної капусти)] 3. іст. куля із запблювальної суміші; 4. рбзплав (металу)] 5. тваринний жир; 6. прикрбса з білого крбму (безб) (на тістечках)] 7. велйкі грбші, велйка сума (неповернена чи виманена)] 8. Я Ам. жир; емблець pella2 f сіра чбпля
pellada М. пбрція вапнбного рбзчину (гіпсу) (на кельмі)] 2. див. pella2; no dar - en una cosa призупинятися (про будівництво) pelleja М. знбта (зідрана) шкура (тварини)] 2. овчйна; 3. хвбйда; шльбндра; 4. сл. нйжня спідниця; dar (dejar, perder, soltar) la - врізати дуба; віддбти Ббгу душу; calvar la ~ врятувбти свою шкуру pellejería М./дубйльня; 2. хутрянйй мага- зйн; 3. кушнірство, кушнірське ремесло;
4. торгівля хутром; 5. збірн. хутро, пуш- нйна; 6. (інодірі) Я Ам. незгбди, злйгодні
489
pellejero
pellejero m кушнір 4 pellejito m діал. вичинена тонкб шкіра (для виготовлення взуття) pellejo 1. т шкура (тварини);, 2. шкіра (людини); 3. міх, бурдюк; 4. шкірка; 5. п’яниця; 6. хвбйда, шльбндра; 7. сл. спідниця; 8. adj Л. Ам. придуркувбтий; dar (dejar, perder, soltar) el ~ відати Bóry душу, піти на той світ; estar (hallarse) en el - de otro опинитися в чиємусь станб- вищі, побувбти у чиїйсь шкурі; mudar el ~ змінитися; змінити шкіру; no caber епеї ~ розтовстіти, запливтй жиром; ошаліти (в/д радості); no tener más que el ~ бути худйм; шкіра й kóctí; pagarcon el ~ поплатйтися життЯм; заплатйти влбсною шкурою; quitara uno el ~ вбйти, відправити на той світ; перемивбти кісточкй комусь; здбрти шкуру з кбгось; обібрбти когбсь; salvar el - рятувбти свою шкуру pellejudo adj з обвйслою шкірою pelleta f див. pelleja pelletería fdue. pellejería pelletero m див. pellejero pellica f 1. хутрянб кбвдра; 2. дублянка; 3. дублбна шкура
pellico т 1. овчйнна шуба (пастуха)] 2. дублЯнка
pellijero т див. pellejero pellín ш 1.Я Ам. бот. нотофбгус (різновид дуба)] 2. Л. Ам. дуб, крбмінь; міцнйй горішок
pelliquero т 1. кушнір, мбйстер, якйй шйє дублЯнки; 2. торгбвець дублянками pelliza f 1. напівпальтб, кожушбк; хутрянб куртка; 2. військ, мбнтик pellizcar vH. щипбти; вщипнути; 2. відщипувати (хліб)] ~se прбгнути, жадбти; вмирбти (від бажання) pellizco т 1. щипбння; 2. щипбк; 3. щйпка, пучка (чогось)] ~ de monja болючий щипбк з вйвертом; шматбчок солбдкого тіста pello т хутряний жакбт pellón ó 1. іст. хутрянб шуба; 2. велйка грудка снігу; 3. Ам. хутрянб попбна (з овчини)] 4. Ам. овбча шкура pellote т див. pellón
pelluzgón т пучбк волбсся (шерсті, клоччя)
pena1 f 1. юр. покарбння, Kápa; стягнення (військ.)] стр0та; - aflictiva тілбсне покарбння; - capital, de la vida смбртна Kápa; ~ pecuniaria грошовйй штраф; неустойка, пеня; -s de cámara судові вйтрати; 2. прйкрість, смуток; клбпіт, турббта; ahogar las ~s відганЯти похмурі думкй; відво- лікбтися від турббт; 3. біль, болючість; 4. страждбння, мука, терзбння; avivar la ~ посйлити муку (страждбння); роз’ятрйти páHy; pasar ~ por uno (una cosa) терзб- тися (мочитися) чбрез кбгось, щось; pasar la - negra дуже страждбти (мучитися); 5. жаль, співчуттЯ; dar - викликбти жаль; es una ~ que... жаль, що...; |qué ~l якйй жаль!, як шкбда!; 6. тягбр, злйгодні;
7. Ам. сором’язлйвість, несмілйвість; 8. рі сл. галбри (заслання)] ~ del tallón (de talión) іст. талібн; відшита, пбмста; а penas, a duras (graves, malas) ~s /ос. adv. залбдве, ледь-ледь, насйлу; bajo la - de... під crrpáxoM.., під загрбзою..; sin ~ ni gloría посербдньо; тбк собі; посербд- ній, пересічний; (no) merecer la ~, (по) valer la - (не) вартувбти, бути (не) вбртим увбги; пі - ni gloria все по цимбблах; pasar las ~s del purgatorio рел. терзб- тися (мучитися) в чистилйщі; терпіти пекбльні муки
pena2 f 1. маховб перб; 2. іст. перб (для письма)] 3. мор. вбрхня (кінцбва) частйна рбї
penable adj якйй мбже бути покбраним
penachera f, penacho т 1. чубчик (у птахів)] 2. плюмбж; 3. пихбтість, чванлйвість, зарозумілість
penachudo adj чуббтий, з чубчиком; з плюмажбм
penado 1. ас/у обтяжливий, нестбрпний; 2. складнйй, нелегкйй; 3. іст. з вузькйм гбр- лечком (про посудину); 2. т засуджений penal 1. adj юр. кримінбльний; código ~ кримінбльний кбдекс; derecho ~ кри- мінбльне прбво; 2. тюрбмний; 3. т тюр- мб, в’язнйця (для небезпечних злочинців)] 4. спорт, порушення прбвил (у футболі)] 5. спорт, штрафнйй удбр, пенбльті (у футболі)
penalidad Н. муки, злйгодні, знегбди; 2. юр. кдрність; 3. юр. запобіжні збходи penalista сот. спеціаліст з кримінбльного прбва (з кримінбльних справ) penalizar vt Ам. 1. карбти, призначбти покарбння; 2. спорт, призначбти штрафнйй удбр (пенбльті) (у футболі) penalmente adv у кримінбльному порядку penalti, penalty т спорт, штрбфнйй удбр, пенбльті (у футболі) póname т Л. Ам. див. pásame penar 1. vt піддавбти покарбнню; накла- дбти стЯгнення; карбти; штрафувати; 2. vi страждбти, мучитися, терзбтися; 3. рел. спокутувати провйну в чистйлищі; 4. дбв- го агонізувбти; 5. юр. визначбти покарбння; - uno por una cosa прйстрасно бажб- ти, жадбти, прбгнути penarse сумувбти, печблитися, тужйти penates т рі 1. міф. пенбти; 2. домбшній скарб, пожйтки, манбтки penca f 1. м’ясйстий соковйтий листбк; 2. м’ясйста частйна листкб; 3. іст. батіг (ката)] 4. діал. складнйй пальчбстий листбк (у пальми)] 5. Л. Ам. хвіст (у чотириногих)] 6. діал. грбно (винограду)] 7. діал. кінне змагбння (угаучо)] 8. діал. пиятика; a la pura - /ос. adv. Л. Ам. голякб, в чбму мбти народйла; погбно вдЯгнений; hacerse de ~s Л. Ам. огинбтися, ухилятися; прикидбтися глухйм, робйти вйгляд, що не чуєш
pencar vt сл. бйти батогбм (про ката) penco 1. adj Л. Ам. неосвічений, неотбса- ний, грубий; 2. т конячйна, шкбпа; 3. тЛ. Ам. кінь; 4. т Ам. листбк агбви; 5. т діал. грубіЯн, мужлбй, селіЬк; 6. т діал. шма- тбк, улбмок
pencudo adj 1. із м’ясйстим соковйтим листям; 2. діал. незвичбйний, надзвичбй- ний; величбзний
pendejada íAm. дурнб вйтівка; дурість pendejo т 1. волбсся (на лобку, в паху)] 2. боягуз, малодушна людйна; 3. Ам. дурень, недбумок; 4. діал. шйбеник, ши- ббйголова
pendencia f 1. свбрка; бійка; 2. іст. невй- рішеність, незавершеність (справи, питання)] 3. юр. перебувбння спрбви в процбсі рбзгляду; 4. сл. сутенбр pendenciador 1. adj задьбристий; задери- кувбтий; 2. т задйра pendenciar vi сварйтися; бйтися pendenciero adj задьбристий, задерику- вбтий
pender vi 1. висіти; звішуватися; нависбти; 2. юр. перебувбти в процбсі рбзгляду (про справу, питання)] 3. залбжати pendiente 1. adj невйрішений; незакін- чений; 2. юр. якйй перебувбє в процбсі рбзгляду (про справу, питання)] 3. похй- лий (про ділянку, поверхню)] 4. т сербж- ка; 5. див. pinjante 2; 6. геральд. нйжня частйна (штандарту)] 7. буд. відкбс, нбхил (даху)] 5. мор. снбсті; 6. гірн. вбр- хній пласт (породи)] 3. f крутизнб; скат, спуск, схил (гори)
pendil т 1. жінбчий плащ, накйдка; 2. діал висЯчий світйльник; tomar el - пітй змй тися; tomar el - у la media manta’ діал пітй спбти, пітй на боковбньку pendingue: tomar el ~ пітй, ушйтися péndola1 f1. перб (пташине)] 2. перб (для письма)
péndola2 f 1. мбятник; 2. годйнник з мб- ятником; хбдики; 3. опбра, бик (мостаУ 4 мор. підвіска ’ *
pendolada f 1. гойдбння мбятника; 2 вйслів; афорйзм pendolario т див. pendolista pendolear vt 1. Ам. багбто писбти; 2. л Ам. писбти каліграфічно; 3. Л. Ам. вміти залбгоджувати спрбви pendolero т годинникбр; мбйстер, якйй ВИГОТОВЛЯЄ годйнники з мбятником pendolista сот. 1. людйна з каліграфічним пбчерком; 2. письмбнник pendolita f сталбвий волосбк (годинникового маятника)
pendolón т 1. великйй годйнник з мбятником; 2. буд. підвіска, підвіснб затяжка pendón т 1. іст. знаменб, штандбрт; - de Castilla (morado) іспбнський королівський штандбрт; 2. іст. діал. вймпел, пра- порбць (на списі)] 3. церк. хоругва; 4. боковйй пбросток (від головного стовбура дерева)] 5. тйчка, жердйна (про жінку)]
6. чупербдло, гергбпа; нечупбра, задрй- панка; 7. шльбндра, гулЯща; 8. діал. струмінь; 9. рі віжки, поводй (упряжки мулів)] а ~ herido /ос. adv. з усіх сил; seguir el ~ de uno пітй за кймось; бйтися під чиїмись знамбнами pendonero adj діал. якйй любить влаш- тбвувати святкувбння (вечірки), компанійський, товарйський pendoneta f невелйке знаменб, невелй- кий штандбрт
pendonista сот. церк. хоругвоносець pendrar vt іст. конфіскувати péndula f 1. див. péndola; 2. див. pendura pendular adj 1. мбятниковий, якйй стосується мбятника; 2. підвіснйй, висЯчий pendulino т орн. рбмез péndulo 1. adj див. pendiente 1; 2. діал. нерішучий; 3. т тех. підвіс, підвіска; 4. тех. мбятник; 3. Ам. мбятник годйнника pendura: a la ~ /ос. adv. мор. на кбті (про якір)
pene т анат. пбніс
peneca 1. сот. Л. Ам. малюк, крйхітка; 2. першоклбсник; учень підготбвчого клбсу;
3. підготбвчий клас
peneque1 adj 1. п’Яний; 2. діал.: estar ~ перевблюватися, гойдбтися (при ходьбі) peneque2 т Л. Ам. пиріг з сйром penetrable adj пізнбваний, осЯжний penetración f 1. проникбння; проникнення, втбргнення; 2. пронйкливість, прозірливість; 3. фіз. різкість фбкуса; 4. діал. прорив
penetrado adj охбплений, проникнутии, спбвнений
penetrador adj пронйкливий, прозірливий penetral т (рі) 1. віддблена кімнбта; 2. віддблена частйна
penetrante adj 1. проникбючий; 2. пронйкливий, прозірлйвий; 3. пронйзливий (про голос, звук)] різкий, їдкйй (про запах)] 4. мед. наскрізний (про поранення) penetrar vi (en, por) 1. проникбти; просбчу- ватися; 2. вхбдити, пробирбтися; пролазити; 3. (тж vt) просбчувати; насйчувати;
4. (vt) охбплювати, пронйзувати (про почуття; про холод, вогкість)] 5. (W охбплювати, захбплювати (про почуття, думку); 6. (vt) пізнавбти, уловлювати; ро3' гбдувати; ~se проникбтися, усвідбмлю- вати
490
pepenar
oenetrativo adj див. penetrante 1
оепда ЇЛ- Ам. в’язанка 6aHáHie
oeni m діал. зоол. ¡губна
penicilina f пеніцилін
penígero adj поет. крилбтий; пернбтий
penillanura f геогр., геол. пенеплбн,
залишкова (Me>KOBá) рівнина
península f півбстрів
peninsular 1. adj нарбджений на півбстро- 0І, родом з півбстрова; 2. півострівний, якйй стосується півбстрова; 3. іберійський, піренбйський; 2. сот. житель, -ка півбстрова
peniplanicie fdue. penillanura penique /77 пенс, пбнні (монета) penisla fdue. península penitencia f 1. церк. спбвідь; покаяння; oír de ~ сповідбти; 2. розкбяння; 3. церк. епітймія, покаяння; imponer (poner) ~ наклбсти епітймію; 4. іст. покарбння, якб накладблося Інквізицією; hacer ~ кб- ятися, принбсити покаЯння; скрбмно по- обідбти; hagan - пригощбйтесь, чим Бог послбв
penitenciado adj, т 1. іст. покбраний (засуджений) Інквізицією; 2. Ам. засуджений до тюрбмного ув’язнення penitencial 1. adj покаЯнний; 2. церк. епітимійний; 2. т церк. ритубл покаЯння penitenciar vt церк. наклбсти епітймію penitenciaria f Ам., penitenciaría f 1. церкбвний суд; 2. церк. сан духівникб (сповідника); 3. виправнб тюрмб penitenciario 1. adj церк. сповідбльний; 2. юр. пенітенцібрний, виправнйй; тюрбм- ний (про режим)\ 3. т церк. кардинбл церкбвного суду (в Римі); 4. церк. духів- нйк, сповідник
penitenta f розкбяна грішниця г penitente 1. adj церк. епітимійний, якйй стосується покаЯння; 2. покаянний, якйй кбється; 3. діал. дурнйй, дурнувбтий; 4. сот. розкбяний грішник, розкаяна грішниця; 5. сповідник, -ця; в. т діал. дурень, ббвдур
penos*o adj 1. обтяжливий, нестбрпний, важкйй; situación -а складнб станб- вище; 2. якйй страждбє, мучиться, тер- збється; 3. фатувбтий, жевжикувбтий, хлюстувбтий; 4. Л. Ам. сором’язлйвий; боязкйй
pensado adj обдуманий, продуманий; tener ~а una cosa мбти нбмір зробйти; bien (mal) - якйй дббре (погано) думає про інших; una persona mal ~а недоб- розйчлива людйна; de ~ /ос. adv. умйсно, спецібльно; menos ~ найнесподіваніший; en el momento menos ~ у найнесподіваніший момбнт; одногб прекрбсного дня pensador1 1. adj думаючий, мйслячий; 2. т мислйтель
pensador2 т діал. скотбр (який задає корм худобі)
pensamiento т 1. мйслення, рбзум; 2. Аумкй, рбздуми; 3. нбмір, збдум; ідбя; пробкт; tener de - una cosa мати нбмір зробйти щось; 4. підбзра, поббювання; 5. хив. ескіз; 6. бот. брбтки; 7. сл. харчбвня, забігбйлівка; como el en un - іос. adv. в °Дну мить; acudir (venir) al - спадбти jna Думку; beberle a uno los ~s читбти чиїсь Думкй; derramar el - відволікбтися, роз- віюватися; encontrarse con (en) los ~s однбково думати, мбти однбкову думку (з кимось)] no pasarle a uno por el - не Спадбти на думку; tener en el - una cosa задумувати (замишлЯти); пам’ятбти про; пі por нбвіть і на думці не булб Pensar 1. vi думати, розміркбвувати; мйс- Лити; 2. (en) думати, міркувати; 3. (en, sobre) обдумувати, продумувати; 4. (en) п°ДУмати; no pensé en decirte que
vinieras con nosotros мені не спбло на думку поклйкати тебб з нбми; 5. vt думати, вважбти; 6. думати, розрахбвувати, мбти нбмір; збирбтися; 7. задумувати, замишлЯти, придумувати, вигбдувати; ~ un plan розробляти план; 8. діал. згб- дувати, пам’ятбти; cuando menos se piensa (lo pienses, lo pensemos, etc.) несподівано; у найнесподіваніший момбнт; sin ~ необдумано, не подумавши; мимовблі, незумйсно; sin - (lo) несподівано, раптбво; ~ bien (mal) de uno, una cosa бути хорбшої (погбної) думки про кбгось; ni pensar(lo) і не думай, і думати не смій
pensar*2 vt задавбти корм (худобі) pensativo adj задумливий; заглйблений у свої думкй
pense т див. pensamiento 6 penseque т пбмйлка, прбмах pensil 1. adj підвішений, висЯчий; 2. т квітучий сад; квітнйк
pensión1 f1. пбнсія; ~ de (por) vejez пбнсія за віком; ~ de invalidez пбнсія за інвалідністю; jubilarse con una ~ пітй на пбнсію; percibir - отрймувати пбнсію; 2. стипбндія; 3. див. pupilaje; 4. пансібн; ~ completa пбвний пансібн; media ~ непевний пансібн; 5. незручність, неприбмність pensión2 f Я Ам. 1. нестбрпна тривбга; 2. туга, страждбння
pensionado 1. adj якйй отрймує пбнсію (стипбндію); 2. т пенсіонбр; 3. стипен- дібт; 4. пансібн (закритий навчальний заклад)
pensionar vt 1. обклбсти подбтком (садибу)\ 2. надавбти пбнсію (стипбндію); 3. Я Ам. змушувати тривбжитися pensionario т 1. пансіонбр, жйтель пан- сібну (який оплачує повний пансіон)] 2. рбдник, правознбвець pensionista сот. 1. пенсіонбр, -ка; 2. пансіонбр, -ка (учень)] 3. пожилбць, якйй харчується у госпбдарів; 4. пансіонбр, пожилбць пансібну pentáculo т пентагрбма pentaedro т мат. пентбедр, п’ятигрбнник pentagonal adj мат. п’ятикутний pentágono 1. adj мат. п’ятикутний; 2. т пентагбн, правйльний п’ятикутник pentagrama т 1. муз. нбтний стан; 2. див. pentáculo
pentámetro літ. 1. adj п’ятистбпний; 2. т пентбметр, п’ятистбпний вірш pentasílabo літ. 1. adj п’ятискладбвий; 2. т п’ятискладбвий вірш pentateuco т рел. П ятикнйжжя pentatlón т спорт, п’ятиббрство pentatlonista сот. спорт, п’ятиббрець pentatoma f ент. трав’янйй клоп Pentecostés т рел. Трійця pentodo т радіо пентбд penúltimo adj передостбнній penumbra f напівмброк; напівтінь; півсу- тінки
penumbroso adj напівзатінений penuria f 1. нестбча (найнеобхіднішого); нуждб; 2. діал. див. pena1 2 peña1 f 1. скбля; - viva валун; 2. скелЯста горб; durar por ~s тривбти цілу вічність; ser (una) - бути безсердбчним (кам’я- нйм); мбти кам’янб сбрце; sordo como una ~ Ам. глухйй як пень peña2 f: j~s!, ¡~s y buen tiempol, ¡~s y lugares! сл. вшивбйся!, тікбй! peña3 /‘дружна (тбпла) компбнія; гуртбк (друзів)
peña fЛ. Ам. ломббрд
peñaranda f ломббрд; estar en ~ una cosa
бути заклбденим peñarse сл. вшивбтися, тікбти peñascal т скелЯста місцбвість
peñascaró т сл. горілка peñascazo т діал.; Я Ам. див. pedrada peñasco т скбля peñascoso adj скелЯстий peñasquear vt діал. кйдати каміння, закидати камінням
peñasqueño adj 1. якйй стосується скблі;
2. нечулий, черствйй, безсердбчний peñasquería fЛ. Ам. див. peñascal peñasquino adj див. peñasqueño pecazo m Л. Ам. див. pedrada peñera f діал. дрібнб сйто f peñerar vt діал. сіяти, просіювати peño m 1. діал. підкйдьок; 2. іст. див. prenda
peñol т див. peñón péñola /‘гусяче перб (для писання) peñolada fdue. plumada; echar ~s багато і погано писбти, ббзграти, псувбти папір peñón тЛ.аит. de peña1; 2. скелЯста горб péñora f іст. див. prenda peón т 1. пішохід; 2. різнорбб; подбнник; ~ caminero дорбжній робітнйк; ~ de mano (de albañil) підручний муляра; 3. піхотй- нець; 4. дзйґа (іграшка)] 5. шбшка; Пішбк (в іграх)] 6. вулик; 7. Ам. пебн, нбймит; 8.
Я Ам. підмбйстер, учень; 9. Я Ам. голо- дрбнець; 10. Я Ам. вбша; 11. тех. шпйндель; вал, стбржень; вісь; 12. тех. підпірка, стійка; а - loe. adv. пішки; a torna - /ос. adv. взабмно
peonada f 1. подбнна роббта; 2. діал. пе- онбда (земельна міра = 0,38 га)] 3. збірн. див. peonaje
peonaje т збірн. 1. пебни, нбймити; 2. подбнники; чорнорбби; 3. піхотйнці peona*r vi Л. Ам.: estar (andar) ~ndo пра- цювбти нбймитом (пебном), наймитувбти peonería f 1. ділЯнка землі, вибрювана за одйн день; 2. іст. див. peonaje peonía1 f бот. (~ arbórea, ~ del Japón Я Ам.) півбнія; ~ hembra садбва півбнія peonía2 f іст. солдбтський зембльний наділ (у американських колоніях) peonza f 1. дзйґа; 2. дзйґа, непосйда; а ~ loe. adv. пішки, піхтурбю peor 1. adj (сотр. de malo) гірший; 2. adv (сотр. de mal) гірше; de - en ~ діал., ~ ■■■■H que ~, tanto ~ loe. adv. знбчно гірше, ще І гірше; 3. т Я Ам. дешбвий ейтець; ~ es ЦЩ nada моглб бути гірше peoría f погіршення
Pepa власн.: ¡ó viva la ~! ббйдуже!, все однб!, начхбти!; бт добре! pepa f 1. Ам. насіння, насінйна, кісточка (плоду)] 2. вет. Ам. пйпоть (хвороба курей)] 3. діал. непрбвда, брехнЯ; 4. Я Ам. стамбска, долотб; dar ~ діал. кйдатися камінням (про хлопчаків)] перестрілюватися; палйти (з вогнепальної зброї)] dar ~ у palmo діал. убйти однйм пбстрілом двох збйців; soltar la - Я Ам. заговорйти, розколбтися
pepe1 т 1. погбна (несмачнб) дйня; 2. діал. салбтна розебда; 3. діал. м’якуш хліба; 4. діал. див. petimetre; al - Я Ам. мбрно; estar en - Я Ам. бути під мухою (під градусом)] estar muy ~ con uno Я Ам. бути нерозлучними друзями pepe21. adj діал. сирітський; 2. діал. див. pedigüeño 1; 3. т діал. сиротб; 4. діал. дитЯчий ріжбк (для молока) pepear vt діал. 1. стрілЯти (в людей)] 2. кйдатися камінням
pepenado 1. adj діал. облагодіяний; 2. т Я Ам. сиротб (усиновлений в чужій сімгі) pepenar vi 1. Я Ам. збирбти, підбирбти (з землі); 2. Я Ам. усинбвлювати (сироту)] 3. Я Ам. накидбтися (на когось)] бйти (когось); 4. Я Ам. крбсти; ~se Я Ам. 1. накидбтися (на когось)] бйти; 2. вкрбсти
491
pepenche
pepenche m Л Ам. 1>альф0нс; 2. nox- лібець, дармоїд
pepepán m діал. плід хлібного дбрева pepiciego adj діал. підсліпуватий pepillito adj діал. див. petimetre pepinar m огіркбве пбле pepinillo m, pepinito m Ам. огірбчок, кор- НІШ0Н (в розсолі)
pepino т огірбк (рослина і плід)] ~ cimarrón діал. антйльський огірбк; - zocato перезрілий огірбк; ni dársele a uno un ~ de una cosa бути байдужим до чбгось; не надавбти знбчення
pepita1 feem. пйпоть (хвороба курей)] по tener ~ en la lengua говорйти прбмо (не таячись); не вибирбти висловів pepita2 М. сім’я, насінйна, кісточка (плоду)] 2. крупйнка (золота) pepita3 f орн. трясогузка біла pepito т діал. франт, мбдник, джбнджик pepitoria f 1. печбня з птйці; 2. мішанйна, кбша, всяка всбчина
pepitoso adj 1. з багатьмб кісточкбми (про плоди)] 2. з пйптем (про курку) pepo т 1. гарбуз; 2. діал., див. paraparo pepón т кавун
pepona f велйка картбнна лялька pepsina f6ioxiM. пепсйн péptico adj пептйчний, травнйй pequen тЛ. Ам. 1. орн. невелйка coeá; 2. пиріг з м’ясом; hacer ~ a uno обдурйти (провестй); ser como el - бути несмілй- вим (боязкйм)
pequenada f Л. Ам. 1. кивбк; 2. понурість; понуро опущена ronoBá; hacer ~s недовірливо похйтувати головбю, стинбти плечйма pequenez f 1. мблість, мализнб; неважливість; мізбрність; 2. дитйнство; 3. дріб- нйця, дрібнйчка; 4. підлість, нйцість pequeño 1. adj малйй, малбнький, невеликий; 2. малолітний; малбнький; 3. незначний; дрібнйй, мізбрний; 4. низькйй, невисбкий, низькорбслий; 5. т рі діти; en ~ loe. adv. в мініатюрі; дрібнйй, незначнйй pequero т Л. Ам. шулер pequinés 1. adj пекінський, якйй стосується Пекіна; рбдом з Пекіна; 2. т урбд-
Зженець (жйтель) Пекіна; 3. т китбйський мопс, ПЄКІН0С
pera f1. груша (плід)] ~ de agua дюшбс; 2. груша (гумова); 3. фіз. груша, кнбпочний вимикбч; 4. електрична лбмпочка; 5. ес- паньйблка (борода)] 6. тбпле місце; синекура; 7. діал. бот. авокбдо; como ~(s) en tabaque ббрежно, турббтливо; обербж- но; dar para ~s a uno задбти пбрцю; ha- cerlea uno la ~ Л. Ам. пожартувбти з кбгось (не прийшовши на побачення); partir ~s con uno (частіше із запереч.) бути запанібрбта, водйти компбнію з; pedir ~s al olmo бажбти (вимасти) неможливого; ponerle a uno las ~s a cuatro (а ocho) притйснути (припбрти) до стінй, загнбти в кут
perada f1. варбння з груш; 2. налйвка (на- стбянка) з груш
peragrar vi іст. переїждж0ти з одногб місця в інше
peral т 1. груша (дерево)] 2. деревинб груші; ser firme como el - Я Ам. бути постійним (вірним) peraleda /трушбвий сад peralejo т Ам. бот. бирсоніма (дерево, кора якого використовується як дубильна речовина)
peraltar vf1. буд. підвйщувати ¿рку (склепіння); 2. робйти вйпуклим попербчний прбфіль дорбги (ШОС0) peralte т 1. буд. стріла брки; 2. зал. підвй- щення (зовнішньої рейки)] 3. вйпуклість поздбвжнього прбфіля (дорбги, шосб); 4. буд. висотб (балки)
peralto т висотб (від основи до вершини) perantón т 1. бот. кбхія, лозняк (різновид)] 2. див. pericón 2; 3. здоровйло, здо- ровбнь
perca fixm. бкунь
percador т сл. злбдій (який діє за допомогою відмички)
percal т, percala f Ам. текст, перкбль percance т 1. (рі) приробіток; 2. нещбстя, злигодні; напбсть; ~s del oficio неприємності по службі
percanzar vt іст. осягбти, розуміти, доби- рбтися до суті
percatar vi (~se) 1. обдумувати, розміркб- вувати; 2. здогадуватися, помічати percebe т 1. (рі) іхт. поліцйпес (їстівне ракоподібне)] 2. нбук, тупбк, ббвдур percentaje т ком. процбнт, процбнтна стбвка
percepción М. психол. сприйняття; пер- цбпція; 2. усвідбмлення, розуміння; 3. поняття, уявлення, ІД0Я perceptibilidad f 1. відчутність; 2. пізнбва- ність; 3. стягуваність (податку) perceptible adj 1. відчутний; diferencia ~ помітна різнйця; apenas ~ ледь помітний; 2. пізнбваний; 3. стягуваний, якйй мбже бути отрйманим (про податок) perceptividad f фізіол. сприйнятливість (нервових клітин)
perceptivo adj 1. якйй сприймбє, якйй від- чув0є; 2. психол. перцептйвний, якйй стосується перцбпції
perceptor 1. adj якйй сприймбє; якйй від- чувбє; 2. т збирбч подбтків percibir vt 1. сприймбти, відчувбти; 2. по- міч0ти, ббчити; розрізнити (предмети)] 3. розуміти, усвідбмлювати; 4. отрймувати (гроші)
percibo т отрймання (грошей) pércidos т рі іхт. бкуневі percocería f карбув0ння по сріблу percocha f діал. бруд, нечистбти percoideo іхт. 1. adj окунеподібний; 2. рі див. pércidos
percolación f1. просбчування; 2. фільтру- вбння, проціджування percolador т 1. велйкий кбвник (з фільтром)] 2. сйтечко (для кави) percollar * vt 1. хапбти за гбрло; 2. Я Ам. захбплювати, привлбснювати, заволо- дів0ти (незаконним шляхом)] 3. сл. BKpá- сти, свиснути
perconteo т Я Ам. підпірка percuciente adj якйй ранить percuchante т діал. дурень, придурок percudir vt 1. звбдити глйнець (з чогось)] 2. забруднювати, замбщувати percusa f діал. див. pertuza percusio adj діал. бруднйй, нечйстий percusión f 1. зіткнення; пбштовх, удбр; 2. мед. перкусія, вистукування; instrumentos de ~ муз. удбрні (інструменти) percusionista сот. Ам. удбрник (музикант) percusor т 1. крйвдник (духовної особи)] 2. див. percutor 2; 3. удбрний перфорбтор; ручнйй перфор0тор; 4. див. percutor З percutir vt 1. бйти, вдбрити; 2. мед. перку- тувбти, вистукувати
percutor т 1. тех. удбрник (підривника)] 2. діал. удбрник, бойбк уд0рника; 3. мед. перкусійний молотбк
percha1 f 1. вішалка; плічка; 2. ворсувбння (тканини)] 3. сильцб (для вилову птахів)]
4. ягдтбш; 5. жердь, жердйнка; 6. блок, шків (для піднімання вантажів)] 7. діал. збвнішній блиск, рбзкіш; 8. діал. піджбк; 9. Я Ам. купа; 10. збірн. Л. Ам. компбнія; 11. діал. костюм; 12. мор. рангбутне дбрево; (запаснйй) рангоут; 13. сл. хавіра, xáTa;
14. рі мор. рбстри; de - готбвий (про чоловічий костюм)] estar en - досяггй
percha2 f див. perca
perchar vt 1. ворсувбти; начісувати (тка нину)] 2. устанбвлювати риболовні сіті perchel т 1. вішало (жердь для сушіння сітей)] 2. місце установки риболовних сітей; 3. робітнйчий квартбл perchero т 1. вішалка, гардероб; 2. діал вішалка (меблі)
perchón1 т с.-г. плодова стрілка (частина обрізаної виноградної лози) perchón2 adj Л. Ам. якйй любить торгувб- тися
perchonar vi 1. с.-г. проводити довгу обрізку (виноградної лози)] 2. розставляти сильця
perchudo adj діал. ошатний, вичепурений perdedizo adj якйй лбгко губиться (про- падбє)
perdedor 1. adj якйй губить; 2. якйй витра- 4áe; якйй розтрйнькує; 3. якйй nporpaé; 4. згубний; якйй псуб, якйй розббщує; 5. т розтрбтник, марнотрбтник; 6. розпусник; розббщувач
perder* 1. vt губйти, втрачбти; 2. витрачб- ти; перевбдити; розтрбчувати; 3. втрачб- ти, пропускбти; perdí el tren я спізнйвся на пбїзд; 4. втрач0ти, програвати; - una batalla прогрбти бйтву; 5. губйти, псувб- ти; 6. vi линбти (про тканини); 7. програ- вбти; ~ al ajedrez програвбти в шбхи; echar а ~ una cosa зіпсувати; echarse а ~ псувбтися, погіршуватися; no tiene nada que - йому HeMá чогб втрачбти perderse* 1. губйтися; запропастйтися, подітися; 2. заблук0ти; 3. втрачбти нйтку розмбви; переставбти розуміти; 4. заплутатися в помйлк0х; 5. зникбти, ховбтися; загубйтися; 6. пропадбти, втрачбтися; 7. ітй на дно, тонути (про корабель)] 8. загинути, погубйти себе; no se perderá цей не пропадб; він свогб не пропустить! perdícidas fpi орн. фазбнові perdición f1. втрбта; 2. загйбель, падіння; занбпад; 3. нестрймна прйстрасть; 4. вічне проклбття, вічні муки; 5. розгнузданість, розпущеність; 6. кбрінь зла pérdida f^. втрбта; 2. шкбда, збйтки; втрб- ти (військ.); 3. вйтік; 4. чйстий карамббль (в більярді); 5. діал. див. perdición; 6. (~ sanguínea) кровотбча; крововтрбти; а pura ~ loe. adv. Л. Ам. без надії на успіх; ir (estar) a ~s у ganancias 6páTH участь у прибутках і збйтках; no tener ~ бути помітним; esta casa no tiene ~ цей дім лбгко знайтй
perdidamente adv 1. шалбно; 2. стрімголбв perdidizo adi 1. умйсно (нбче) загублений (про речі)] 2. якйй перехбвується (про людину)] hacer ~а una cosa приховбти, зробйвши вйгляд, що загубйв; hacerse el - втектй, ушйтися; hacerse - підігравбти партнброві (у грі)
perdido 1. adj втрбчений; зниклий; 2. загублений; віддблений, глухйй (про місцевість)] 3. заблукблий; якйй збйвся зі шляху] bala ~а cnmá куля; 4. пропбщий, безпутний; 5. т бродяга, волоцюга; 6. полігр. кількість друкбваних ¿ркушів nó- над тир0ж (на випадок браку)] ~ por (uno) прйстрасно закбханий; (una cosa) упе- рбджений; a las ~as Ам. loe. adv. дуже рідко, зрідка; ser un - бути марнотрбтни- ком; бути шалапутом; (estar) más ~ que Carracuca бути у складнбму становищі; хоч помирбй
perdidoso adj 1. див. perdedor 1; 2. який лбгко губиться
perdigana f Л. Ам. див. perdigón11 perdigar vt 1. злбгка обембжувати (м’ясо, дичину — для зберігання)] 2. тушкувати м’ясо в жйрі; 3. готувбти щось (з певною метою)
492
pergamino
pedigón1 m 1. пташеня куріпки; 2. молодб куріпка; 3. мисл. підсаднб куріпка; 4. дро- ¿йн(к)а; cazar con perdigones de plata KynyeáTM мисливські трофеї perdigón2 m 1. невезучий гравбць; 2. мар-
нотр0тник
perdigonada f пбстріл (порбнення) дрб- бом
perdigonera r сумка для дрббу perdiguero 1. adj який стосується полювання на куріпок; 2. лягбвий; 3. перекупник дичини
perdilón adj діал. див. perdedor 1
perdimiento /77 див. perdición
perdis т nponámia (непутяща) людина,
шиббйголова
perdiz f 1. орн. куріпка; - blanca (ni val) куріпка тундрова; ~ blancal (patiblanca) куріпка біла; ~ cenicienta (gris, pardilla)
куріпка cipa; ~ chocha вальдшнбп; 2. діал. лісовий голуб; emborrachar la * споку- шбти, зачарбвувати; hacerse - діал. змивбтися, ушивбтися; oler a perdices не обіцяти нічбго хорошого; (о) -, о по comerla пан або пропбв perdón т 1. прощбння, вибачення; 2. рел. прощбння, відпущення гріхів; 3. крбпля палбючої олії (вбску); 4. рі подарунки, гостинці (які приносять зі свята)] con ~ (de usted) loe. adv. з (Вбшого) дозволу; con ~ sea dicho дозвбльте сказати; ¡~! вибачне)!
perdonable adj прощбнний perdonadero adj пoблáжливий, милостивий perdonar vt 1. прощбти, вибачати; відпусти (гріх)] - hecho у por hacer пропити все напербд; 2. позбавляти; звільняти; 3H¡MáTH (провину, відповідальність); 3. відмовлятися (від права)] по - не жаліти, не шкодувбти (грошей, зусиль для досягнення мети); не втрачати (нагоди); не пропуск0ти (подробиць) perdonavidas т фанфарбн; хвалькб perdulario 1. adj недбблий, неакурбтний, нечупбрний; 2. розпущений, розпусний, порбчний; 3. Я Ам. див. perdido 1,4; 4. т шалапут; нечупбра; 5. розпусник, розпутник
perdurabilidad f 1. тривблість; 2. міцність, добрбтність
perdurable 1. adj див. perpetuo 1; 2. дов- готривблий, тривблий; 3. міцний, довговічний; 4. f старовинна шерстянб тканина perduración f тривблість perdurar vi 1. дбвго тривати; 2. зали- шáтиcя (утримуватися) в тбму ж стбні perecear vf лінувбтися, байдикувати perecedero 1. adj недовговічний; минущий; тлінний, дочасний; 2. т бідність, нуждб perecer vi 1. гинути, помирбти; 2. гйнути, pyйнyвáтиcя; 3. опуститися, здеграду- вйти; 4. бідувбти, терпіти нужду; -se (de) помирбти (3ó сміху); 2. (por) бажбти, мріяти; жадбти
pereciendo: don Pereciendo дон H¡-
копІйки-за-душ0ю
perecimiento т загибель, смерть; вмирбння Pereda f див. peraleda Peregrinación f, peregrinaje m 1. мбндри; 2. богомілля; палбмництво Peregrinamente adv 1. дивно, незвичбйно, РЩкісно; 2. витончено; уміло, майстбрно Peregrinante т мандрівник (священик) Peregrinar vi 1. мандрувбти; 2. палбмничати Peregrino 1. adj мандрівний; палбмниць- к^и; 2. перелітний (про птаха)] 3. чужоземний, замбрський (про тварину, пред- *«п)\ 4. рідкісний, неббчений; 5. досконалий, прекрбсний, чудбвий; 6. т мандрівник; палбмник, пілігрим; 7. священнослужитель, який мандрує чужою enáp- х,еЮ; 3. кондуктор автббуса
perejil т 1. бот. петрушка; 2. (рі) брязкальця, зайві прикрбси; 3. додаткбві титули (які прикрашають основний)] 4. вимпели і прапорй (на кораблі)] - mal sembrado рідбнька борідка perejilera ґгбрщик для петрушки perejilero т продавець петрушки perenal adj див. perennal perendeca f шльбндра, хвбйда perendengue т 1. сербжка; 2. (рі) брязкальце, прикрбса; 3. іст. перендбнге (старовинна іспанська монета)] 4. труднощі; переш кбди
perene adj див. perenne perengánez, perengano m (вжив, після слів fulano, mengano, zutano) такйй-то perennal, perenne adj 1. безпербрвний, безперестбнний, постійний, вічний; 2. бот. багаторічний
perennidad f безпербрвність, безпере- стбнність, постійність perennizar vt увічнювати perentoriedad f 1. категорйчність, безапеляційність; 2. поспішність, невідклбд- ність
perentorio adj 1. категорйчний; безапеляційний; 2. поспішний, термінбвий, невідкладний
pereque /771. діал. безпардбнність, без- церембнність, настйрливість; poner - діал. нав’язуватися, прив’язуватися, надокучати; 2. діал. ґвалт, гамір; метушня; 3. діал. нестерпний (настйрливий) суб’єкт
pereza f 1. лінь, лінощі, недбблість; 2. небажання, неохбта; 3. повільність, млявість, нерозторопність; sacudir la ~ від- кйнути лінь, підбадьбритися; натхнбнно взятися
perezosa f шезлонг
perezoso 1: ady лінивий, недбблий; 2. повільний, нерозторопний; 3. сонлйвий, якйй любить nocnáTn; 4. т лбдар, лб- жень; б.сонькб; 6. зоол. лінйвець; 7. Я Ам. англійська шпйлька; 8. Я Ам. подушка (для банківських чеків) perfección М. удосконблення; 2. доско- нблість, Kpacá; a la - loe. adv. досконбло, пречудбво; 3. святість, благочбсність; прбведність; 4. юр. формальне завбр- шення; остатбчне офбрмлення perfeccionamiento т див. perfección perfeccionar vt 1. удосконблювати(ся), покрбщувати(ся), оздбблювати(ся), за- вбршувати(ся); 2. юр. остатбчно оформляти (завбршувати, закінчувати) perfeccionismo m доктрина (морального) yдocкoнáлeння
perfeccionista 1. adj вимбгливий, якйй в усьому домажеться досконблості (про людину)] 2. сот. перфекціоніст, прибічник, -ця (морбльного) уДОСКОНбЛЄННЯ perfectamente adv 1. тбчно, досконбло; ¡-I спрбвді!, чудбво! прекрбсно!; 2. діал. пбвністю, ЦІЛК0М
perfectibilidad f 1. здатність до вдоско- нблення; 2. див. perfeccionismo perfectible adj здбтний до вдосконблення; якйй мбже бути удосконбленим (покращеним)
perfectivación f лінгв. перфекгивбція, утворення фбрми докбнаного вйду perfectivo adj 1. якйй удосконблює, якйй покрбщує; 2. лінгв. перфекгйвний; aspecto - докбнаний (перфекгйвний) вид perfecto 1. adj досконблий, пречудбвий, відмінний; закінчений; 2. мат. ідеальний; 3. юр. якйй Máe юридйчну ейлу; 4. лінгв. перфекгйвний; 5. т лінгв. перфбкт, докбнаний час
perficiente adj якйй удосконблює, якйй покрбщує
perfidia f віроломність, підступність pérfido 1. adj віролбмний, підступний; 2. т зрбдник
perfil т 1. вйтончена прикрбса (краю, кромки)] оздбблення; 2. тонкб лінія (букви)]
3. прбфіль; ббриси, лінії, кбнтур; de - у прбфіль; 4. січення, рбзріз; 5. рі віньбтка;
6. рі педантйчність; делікбтність; 7. рі ос- тбннє (остатбчне) оздбблення; 8. рі тех. сортова сталь; прбфільна сталь; 9. рі мор. обвід (корабля)] 10. архіт. облбм; tomar -es звбдити малюнок (через каль- «У)
perfilado adj 1. загбстрений (про риси обличчя)] 2. тонко окрбслений (про ніс) perfilador adj 1. якйй окрбслює; 2. якйй оздбблює; якйй завбршує perfiladora f тех. 1. копіювбльно-фрбзер- ний станбк; 2. профільний калбндр perequero діал. 1. adj метушлйвий; 2. ве- еблий; насмішливий; 3. т бунтбр; 4. жартун, веселун, балагур perfiladura f 1. окрбслювання; 2. контурний рисунок; 3. завбршення, оздбблення
perfilar vt 1. окрбслювати; 2. завбршувати, закінчувати, оздбблювати; -se 1. повзуватися, проступбти, виділятися (про контури, обриси); 2. вимальбвуватися, поз- начбтися; 3. виряджбтися, одягатися; 4. діал. мінятися на виду, бліднути perforación М. продірявлювання, про- евбрдлювання; перфорбція; 2. бтвір; 3. мед. перфорбція, прорйв; - intestinal прорйв кишковий; 4. тех. буріння, пер- форувбння
perforacheques т перфорбтор perforado adj перфорбваний perforador 1. adj якйй продірявлює, про- евбрдлює; перфорує; 2. т тех. 6ypáB, свердлб
perforadora f тех. 1. бур; бурбв; свердлб; дриль; 2. перфорбтор, діропробивнб ма- шйна; 3. свердлйльний станбк perforante adj 1. мед. перфоруючий, про- ривнйй; 2. тех. діропробивнйй perforar vt 1. продірявлювати, против- ти; проколювати, перфорувбти; 2. свер- длйти, проевбрдлювати; 3. тех. бурйти; І
4. мед. перфорувбти, викликбти прорйв ЩЦ perforativo adj якйй мбже проевбрдлю-
вати (перфорувбти, бурйти, пробивбти) performance f спорт, вйступ (гравця, команди)
performancia f 1. характерйстика, експлуатаційні якості (машини)] 2. льбтно-тех- нічні дбні; 3. продуктйвність, коефіці0нт корйсної дії; 4. прийбмистість (автомобіля)] 5. інтенсйвність прбці perfumadero т див. perfumador 2 perfumado adj 1. духмбний, аромбтний; 2. надушений
perfumador т 1. ствбрювач парфумів; 2. курйльниця; 3. розпйлювач, пульверизб- тор (для парфумів)
perfumar 1. vt ароматизувбти; 2. душйти (парфумами)] 2. vi пбхнути perfume т 1. лбдан, фімібм; 2. аромбт; 3. парфуми
perfumear vt див. perfumar 1 perfumería М. парфумбрне виробнйцтво;
2. парфумбрія, парфумбрний магазйн; 3. парфумбрія, парфумбрні товбри perfumero т, perfumista сот. 1. парфу- мбр; 2. торгбвець парфумбрією, прода- вбць парфумбрних товбрів perfusión ґобливбння, оббризкування pergal т шматбк шкіри (для виготовлення взуття, ременів) pergamíneo adj пергбментний pergamino т 1. пергбмент (документ, рукопис)] - de paño іст. папір; en - у пер-
493
pergeniar
гбментній палітурці i^ipo книгу); 2. р/ пергбменти (дворянські родовідні грамоти)
pergeniar ^ОСЯГНУТИ, ЗНбтИ досконало pergenio т 1. див. pergeño; 2. Ам. потвб- ра^ каракбтиця; 3. Ам. хлопчйсько; 4. Ам. обірванець; 5. Л. Ам. кмітливий жвбвий
ХЛ0ПЧИК
pergeñamiento т див. pergeño pergeñar vt 1. влаштбвувати, roTyeáTn; 2. підтасбвувати (факти), фабрикувбти (звинувачення); 3. досконбло ni3HaBáTH, осмислювати
pergeño т збвнішність (людини) pérgola, pérgula f 1. альтбнка (повита плющем, виноградом); 2. крйта албя; крйта галербя (для прогулянок); 3. сад на даху
periantio, perianto т бот. оцвітина períbolo т архіт. теритбрія навкбло будівлі (до стіни, огорожі) perica f 1. діал. сп’яніння, хміль; 2. діал. велйка навбха
pericardio т мед. перикбрд, навколосер- цбва сумка, серцбва сорбчка pericarditis f мед. пбрйкбрдйт, запблення перикбрда
pericarpio т бот. перикбрпій, бплодень pericentral, pericéntrico adj перицентрб- льний, навколоцентрбльний pericia f дбсвід, досвідченість; майстбр- ність
pericial 1. adj якйй стосується експбрта; tasación ~ оцінка експбрта, експертйза; 2. т мйтний чинбвник pericialmente adv досвідчено, майстбрно, кваліфікбвано
periclitado adj 1. вйпробуваний; 2. якйй наражбвся (наражбється) на небезпбку periclitar 1. vt прббувати, випроббвувати; 2. наражбти на небезпбку (ризик); 3. vi ри- зикувбти; бути в небезпбці, наражбтися на небезпбку
perico 1. adj діал. балакучий; говіркйй; 2. діал. п’Яний; 3. т діал. базікало, базіка; 4. діал. п’янйця; 5. іст. шиньйбн; 6. орн. довгохвбстий папуга; 7. велйке віяло; 8.
Ш крупна спбржа; 9. нічнйй гбридик; 10. Я Ам. див. piropo 2; 11. діал. ябчня з цибулею; - ligero зоол. лінйвець; Perico (el) de los palotes хто завгбрно, будь-хто; - entre ellas дбмський догідник; huevos ~s діал. збйті яйця; como Perico por su casa як y cé6e вдома, вільно; echar ~ Я Ам. бесідувати, вестй розмбву; echar ~s Я Ам. ганйти; poner a uno como Dios pintó a(l) - діал. віддухопблити; ser un ~ б^ти балакучим (говіркйм); ¿de cuándo acá Perico con guantes? відкбли це?; en tiempos del rey Perico Я Ам. за царя Горбха; cada ~ a su estaca Я Ам. знай, цвіркуне, свій прйпічок pericón 1. adj придбтний на всі вйпадки життЯ, придбтний для будь-якої роббти (про коня чи мула); 2. т кінь (мул) для будь-якої роббти; 3. карт, кінь “ббстос”; 4. велйке віяло; 5. простбк; 6. діал. пери- кбн (народний танець) pericote т 1. див. pericón 2,3; 2. Ам. мйша pericotera f діал. мишолбвка perídromo т крйта галербя навкбло будівлі
periferia f 1. окружність; 2. мат. периферія, межб фігури; 3. периферія; окрбїна; en la ~ de la población на окблиці насбле- ного пункту; в окблицях periférico adj 1. периферійний; якйй стосується окружності; 2. периферійний, ок- pá'1'нний, відселений (від центру) perifollar vt прикрашбти, виряджбти; вирядити, вйчепурити perifollo т рі брязкальця, дрібнйчки
494
perifonear vt передавбти по рбдіо, тран- слювбти
perifonía f 1. передбча по рбдіо, трансляція; 2. модуляція гблосу perífono т радіотелефбн periforme adj грушоподібний, грушовйд- ний (про прикрасу) perifrasear vt лінгв. парафразувбти perifraseo т лінгв. парафразувбння perífrasis f лінгв. парафрбза, перифрбза perifrástico adj лінгв. перифрастйчний perigallo т 1. склбдки шкіри на шйї; подвійне підборіддя; 2. іст. яскрбва стрічка, якá прикрашбла гблову (жіноча прикраса); 3. різнбвид прбщі; 4. тйчка, здоро- BáHb; 5. діал. лбвка на трьох ніжках; 6. мор. топенбнт (снасть) perilustre adj прослбвлений, знаменйтий perilla f 1. прикрбса у фбрмі груші; 2. пе- рбдня лука (сідла); 3. див. pera 4; 4. мор. клот, клбтик; 5. тех. кнбпка (пуску, зупинки); шаровб ручка; ручка-кнбпка; 6. Л. Ам. гумова груша; - de la oreja мбчка вуха; de ~(s) loe. adv. дорбчно perillán m шалапут, шиббйголова (про дитину)
perillo т солбдкий пиріжбк; здббна булка perímetro т мат. перйметр perínclito adj знаменйтий, прослбвлений periné, perineo т анат. перинбй, проміж- ність
perineumonía, perineumonitis f мед. плевропневмонія
perinola f 1. дзйґа; 2. див. perilla 1; 3.
дзйґа, непоейда (про жінку); de - loe. adv. діал. абсолютно, пбвністю, цілкбм perinquina f відраза, непрйязнь, антипбтія perinquinosidad f 1. відрбза, непрйязнь; 2. настйрливість, нав’язливість perinquinoso adj 1. якйй відчувбє відрбзу (непрйязнь, антипатію); 2. настйрливий, нав'язливий
períoca f корбткий зміст, резюмб periodicidad f 1. періодйчність; циклічність; 2. частотб (фіз.) periódico 1. adj періодйчний; циклічний; 2. т періодйчне видбння, газбта periodiquear vi писбти (співпрацювбти) в газбті (журнблі)
periodismo т журналістика; профбсія журналіста
periodista сот. 1. журналіст, -ка; газетяр; 2. видавбць газбти (журнблу) periodístico adj 1. журнбльний, газбтний; 2. журналістський
período, periodo т 1. період; стбдія; час; - de la revolución епбха революції; 2. пе- ріод; прбміжок чбсу, тривблість; 3. період, кбло; цикл (астр.); 4. мед. менструбція, місячні; 5. геол. епбха, період; - silúrico силурійська систбма periostio т анат. перибст periostitis f мед. периостйт peripatéticoadjl^inoc. перипатетйчний; 2. екстравагбнтний, ексцентрйчний; 3. мед. переміжнйй (про лихоманку) peripecia f перипетія, мінлйвість дблі peripolar adj навколопблюсний períptero архіт. 1. adj отбчений колбнами (про будівлю); 2. т перйптер peripuesto adj вйрЯджбнйй, вичепурений periquear vi 1. (частіше andar periqueando) тягбтися (про жінку); 2. Л. Ам. залицятися, женихбтися; 3. Л. Ам. гбнити; 4. діал. базікати, просторікувати periquera f 1. Я Ам. високе місце; 2. діал. ґвблт, гбмір
periquería f діал. балаканйна, базікання periquero т Л. Ам. залицяльник, зальбт- ник
periquete т мить, миттєвість; en un * loe. adv. збраз же, вже, миттбво, в ту ж мить
periquillo т 1. сорт мигдбльного пбчива- 2. базікало
periquito т папуга (різновид); ~ entre ellas дбмський догідник; echar ~s Л Аи проклинбти т-
periscópico adj перископічний, якйй сто- сується перискбпа periscopio т перискбп perisodáctilo adj зоол. непарнопблий perispermo т бот. периспбрм perista сот. сл. барйга, перекупник, -ця крбденого 1
peristáltico adj фізіол. перистальтичний якйй стосується перистбльтики peristilo т архіт. перистйль perístole f фізіол. перистбльтика, пери- стальтйчний рух
peritación, peritaje т 1. експертйза; 2. підгбтбвкб експбртів (тбхніків) perito 1. adj знбючий, досвідчений, компе- тбнтний; 2. т експбрт; тбхнік; - agrónomo агротбхнік; - industrial тбхнік; - electricista електротбхнік; ~ mecánico ме- хбнік; ~ mercantil товарознбвець; escuela de ~s сербдній технічний навчбль- ний збклад; 3. юр. експбрт peritoneo т анат. перитбнеум, очербви- на
peritonitis f мед. перитоніт, запблення очербвини
perjudicable adj див. perjudicial perjudicado adj якйй зазнбв збйтків perjudicar vt завдавбти шкбди (збйтків), шкбдити
perjudicial adj шкідлйвий, якйй завдаб шкбди (збйтків); збиткбвий perjuicio т шкбда, збйток; sin ~ de (que) loe. conj. незалбжно від тбго, що; нбвіть якщб; але рбзом з тим perjurador adj, т див. perjuro perjurar 1. vt (~se) давбти (принбсити) не- правдйву клятву; 2. розсипбтися у клЯт- вених обіцянках; 3. vi порушувати клЯтву perjurio т 1. неправдйва клятва, неправ- дйва присЯга; 2. клятвопорушення, порушення клЯтви
perjuro 1. adj якйй даб неправдйву клятву; 2. якйй порушує клЯтву; 3. т лжесвідок; 4. клятвопорушник; 5. див. perjurio perla f1. пбрли; 2. перламутр; 3. зернйнка, зернЯтко; грбнула; 4. перлина, скарб; 5. архіт. орнбмент; 6. полігр. перл; 7. мед. біла плЯма на роговій оболбнці; 8. зоол. веснЯнка; te * квіткбвий чай; de ~s loe. adv. чудбво, якнайкрбще; дорбчно perlad*o adj 1. перлйнний, перламутровий; 2. перлбвий; cebada ~а перлова крупб; 3. тех. гранульбваний perlático 1. adj паралітйчний, якйй стосується парблічу; 2. т хвбрий на парбліч; паралітик
perlería f збірн. пбрли perier«o adj перлйнний, якйй стосується пбрлів; ostra ~а мушля-перлівнйця perleifa f мед. парбліч perlificar vt укривбти (прикрашати) nép- лами (перламутром) perlino adj перлйнний; перламутровий perloide, perloideo adj перлоподібний perlón т перлбн (синтетичне волокно, тканина) permafé т клятва
permaná т діал. чіча (кукурудзяна горілка вищого гатунку) ^ „
permanecedero adj незмінний, постійний, стійкйй
permanecer* v/залишбтися (десь, в якійсь якості); продбвжувати робйти permaneciente adj див. permanente 1 permanencia f 1. постійність, незмінність, стійкість, стабільність; 2. безпербрвність, перманбнтність; 3. перебувбння
perro
oermanente 1 %adj постійний, незмінний, стійкий, стабільний; 2. безпербрвний, перманбнтний; 3. міцнйй (про фарбу, колір); 4. тех. залишкбвий (про деформацію); 5. f перман0нт (зачіска) permansión f див. permanencia permeabilidad f проникність; ~ al aire повітропроникність permeable adj проникний, прохідний pérmico геол. 1. adj пбрмський; 2. m Арійський період, népMCbKa систбма,
permisible adj дозволбнний, допустймий permisión fpóзвіл
permisivo adj і. який допускЯє, дозволяє; 2. рекомендаційний (про розпорядження, вказівки)
permiso т 1. дбзвіл; - de residencia вид
на проживЯння; ~ de conducción водійсь-
кі npaeá; 2. відпустка; 3. діал. звільнення;
запйска про звільнення
permistión f суміш (рідин)
permitir vt 1. дозволити; 2. допускЯти; ~se
дозволити собі, насмілюватися, навЯжу-
ватися
permuta f заміна, підміна; ббмін (посадами)
permutabilidad f взаємозамінність, за- міщуваність; змінність permutable adj 1. взаємозамінний, заміщуваний; змінний; 2. мат. перестанб- вочний, комутуючий
permutación f 1. див. permuta; 2. мат. перестанбвка; підстанбвка permutador 1. adj змінний, обмінний; 2. який переставляє; 2. т обмінник; 3. фіз. перемикЯч; комутатор permutar vt 1. мінЯти, обмінювати; 2. (vi) обмінюватися (мінЯтися) посбдами; 3. переставляти, мінЯти місцЯми (мат.); 4. фіз. перемикЯти
pernada f 1. удЯр ногбю, копнЯк; 2. (derecho de ~) іст. прЯво пбршої нбчі pernal т діал. 1. (рі) жердйна (для нарощування бортів возів); 2. штанйна pernancón adj діал. див. pernilargo perneador adj витривЯлий (в ходьбі); з міцнйми (сйльними) ногЯми pernear 1. vi дрйґати (ногами); 2. обби- вЯти порбги; 3. див. patalear 2; 2. vt діал. продавЯти поштучно (свиней на ринку, ярмарку)
pernera f див. pemil З perneta М. dim. de pierna; 2. діал. злий жарт; en ~s loe. adv. з голйми ногЯми; hacer - діал. засмучувати, викликЯти досЯ- АУ
pernetero т зоол. стерв’ятник perniabierto adj з шйроко розстЯвленими ногЯми
perniabrir vt (vi, ~se) шйроко розставляти нбги
pernjeiosidad f шкідлйвість, згубність pernicioso adj 1. шкідлйвий, згубний; 2.
злоякісний (про хворобу) pernicorto adj коротконбгий Pemil т 1. стегнб, зЯ/}ня ніжка (тварини, свині); 2. свинЯчий окіст; 3. штанйна Pernilargo adj довгонбгий Pernio’ т навіска, петлЯ (віконна, дверна) Pernio т мед. обморбження Perniquebrar* vt зламЯти нбгу (нбги)
Perno т 1. болт; 2. штифт; 3. стбржень; 4. /лех. пЯлець; 5. діал. зЯсув (дверний) Pernoctación f ночівля, нічліг Pernoctador 1. adj якйй ночує (не вдома); m нічліжник
Pernoctamiento т див. pernoctación й/посіаг vi, pernochar vi іст. (пере)ночу- ¿®Ти. провестй ніч (не вдома) pernotar і* увЯжно відмічЯти (запйсувати) ero: - Botero диЯвол, чорт
pero1 т 1. Яблуня (різновид); 2. Яблуко (сорт); 3. Я Ам. грушбве дбрево; ese - по está maduro ще не пора, час ще не настЯв pero2 1. conj алб, однЯк, a; quería haber ido a verte esta tarde, - he tenido visitas я хотів пітй до тббе сьогбдні, алб до мбне прийшлй гбсті; la casa es pequeña, ~ cómoda дім невелйкий, алб (однЯк) зручний; te lo daré, ~ no se lo digas a nadie я тобі дам це, однЯк ти нікбму не кажй; 2. partícula (має емфатичне значення): ¡~ qué chiquillo más hermoso! якйй красй- вий хлбпчик!; ¿ - qué demoniote importa a tí? ну а тобі на чбрта це трбба?; 3. (~ que + adj, ~ que+ +adv; вжив, для вираження якоїсь якості у найвищ. ст.): еs indispensable tener ~ que muchísima pupila трбба бути насторбжі!; es listo el chaval, ~ quemuy listo хлопчйна розумний, дуже розумний; 3. т вЯда, недблік; este proyectono tiene - у цьбго пробкту немЯє жбдного недбліку; poner ~s a todo при- дирбтися, знахбдити у всьбму вЯди (не- дбліки); 2. запербчення; siemprehas de poner algún ~ ти завждй повйнен щось запербчити; no hay ~que valga без жбд- них алб, ніЯких запербчень; sin un ~ без жбдної вЯди; бездогЯнно perognato т зоол. кенгурбвий пацюк perogrullada f прописнЯ (затбрта) істина; трюїзм
perogrullear vt говорйти дурнйці perogrullesco adj в дусі прописнйх (затбр- тих) істин; шаблбнний; трюїстйчний perol т 1. напівкруглий котбл (для приготування їжі, варення); 2. діал. каструля з орнібю ручкою; 3. Я Ам. котбл на трьох ніжках; 4. діал. каструля; ir de * діал. ви- їжджЯти за місто (на прогулянку) perón т Я Ам. 1. яблуня (сорт); 2. грушбве дбрево
peroné т анат. малЯ гомілкбва кістка peroneal, peroneo adj анат. малогомілкб- вий (про кості)
peronismo т політ, перонізм (доктрина Перона)
peronista 1. adj пероністський; 2. сот. пероніст, -ка, прибічник, -ця перонізму peroración f 1. вйголошення промбви, виступ; 2. орЯторствування; просторікування; 3. ритор, заключна частйна промбви peronador т 1. орЯтор; 2. красномбвець; витіЯ; 3. прохЯч
perorar vi 1. виголбшувати промбву; орЯ- торствувати; 2. просторікувати; 3. вип- рбшувати, благЯти
perorata f просторікування; echar ~s просторікувати perotó т діал. лйко, луб peróxido т хім. пбрекис perpalo /77 див. palanca 1 perpendicular 1. adj перпендикулярний (про пряму лінію); 2. f перпендикуляр perpendicularidad f мат. перпендикулярність
perpendículo m 1. див. plomada 2; 2. мат. висотЯ трикутника; 3. див. péndulo 2 perpetración f вчйнення (проступку, злочину)
perpetrador 1. adj якйй вчинЯє (проступок, злочин); 2. т винувбтець; злочйнець perpetrar vt вчинЯти (проступок, злочин) perpetua f (~ encarnada) бот. гомфрбна; ~ amarilla безембртник, цмин; котЯча лЯпка (різновид) perpetuación f увіковічнення perpetual adj іст. див. perpetuo perpetuar* vt 1. продбвжувати; 2. увіковіч- нити, обезембртити perpetuidad f вічність perpetuo adj 1. вічний; 2. постійний, довічний (про посаду, ренту)
perplejidad f розгубленість; отетеріння perplejo adj розгублений; отетерілий perpunte т захисний жилбт, шкірянЯ куртка (при фехтуванні) perqué /7? 1. перкб (старовинна поетична форма у вигляді питань-відповідей); 2. пЯсквіль (написаний у тій же формі) perquirir* vt розшукувати, розслідувати, дізнавЯтися
perquisición f ретбльне розслідування, рбзшук; дізнЯння
perquisidor adj якйй розшукує; якйй розслідує
perquisitivo adj розслі^увальний perra f 1. сука; 2. сп’яніння, хміль; 3. плач (дитячий); 4. ейльне бажЯння, прймха, капрйз; 5. лінь; 6. грбші; estar sin (no tener) una - сидіти без (не мЯти Яні) копійки; * chica дрібнЯ монбта (= 5 сентимо); гріш; ~ gorda (grande) дрібнЯ монбта (= 10 сентимо); soltar la - розхвЯстатися передчЯсно; no vale una - не вЯрте лбманого грошЯ; ¡ia gran -і Я Ам. оцб так!, от тобі (й) мЯєш!, отакбї!; ¡para ti la ~ gordal хай буде no-твбєму!; та відчепйся ти!; ¡por la -І Л. Ам. (вжив, для вираження гніву, невдоволення) чорт забирЯй! perrada fdue. perrería 1,4 perraje /771. діал. згрЯя собЯк; 2. діал. бар- вйста накйдка
perramente adv погЯно, паскудно perranga fдіал. дитЯчий плач, пхйнькання perrencazo /77 діал. удЯр батогбм perrengue /77 запальнЯ (нестримана) людйна
perrenque /77 діал. батіг perrera f1. собЯча будка (буда); собЯчник; псЯрня; 2. відділення для собЯк (у вагоні);
3. собЯча роббта; 4. погЯний платнйк; 5. шкЯпа, конячйна; 6. див. perra 3; 7. віз для зббру бродЯчих собЯк; 8. шахрЯй; 9. діал. бійка; 10. діал. див. periquera 2; 11.
Я Ам. нЯпад гніву (злбби); 12. діал. див. pulguera 2
perrería f 1. згрЯя собЯк; 2. збірн. нЯволоч, нЯбрЦ; пбкидьки; 3. роз^ратувЯння, ená- лах гніву; 4. злий жарт, підлість perrero /771. служитель цбркви (зобов’яза- ■■■■■■ ний не допускати собак в храм); 2. псар; І 3. любйтель собЯк, собЯчник; 4. діал. ба- |ЛЦІ тіг
perrilla f Л. Ам. ячмінь (на оці); salir la ~ діал. обертЯтися несподіванкою perrillo /77 1. собЯчка, собачЯ; ~ de falda кімнЯтний собЯчка, болбнка; 2. зЯщіпка, собЯчка; 3. спусковйй гачбк; 4. діал. дбв- гий мачбте; ~ de toda(s) boda(s) любйтель свят (розвЯг)
perrina fdian. дрібнЯ монета (= 5 сентимо) perrito /77 Я Ам. 1. зоол. (~ Chihuahua) лу- говйй собЯчка (гризун); 2. бот. pl ropó- шок духмЯний
perro 1. /77 собЯка; пес; ~ albarraniego (ganadero, mastín, ovejero, pastor, pastoral) вівчЯрка (яка стереже худобу); ~ alforjero мислйвсько-сторожовий собЯка;
- bóxer боксбр; ~ braco (de ajeo, de engarro, perdiguero) мисливський собЯка, намуштрбваний на куріпок; - bucero (rastrero, sabueso) собЯка-шукЯч; ~ chino пекінбе; ~ (gran) danés дЯтський дог; ~ faldero (Mánchete іст.) кімнЯтний собЯчка, болбнка; ~ dogo (de presa) дог;
~ esquimal (siberiano) північний їздовйй собЯка; ескімбський собЯка; ~ galgo бор- зйй; ~ lebrel (lebrero) мислйвський собЯка, намуштрбваний на зайців; ~ lobo вовкодЯв; - podenco лягбва; ~ raposero (jateo, zorrero) тЯкса; ~ zarcero спанібль;
~ de Alaska, ~ malamute їздовйй собЯка;
~ de Australia дінго; - de ayuda собЯка- помічнйк (який захищає хазяїна); - de
495
perroquete
casta порбдистий co6áKa; - de caza мисливський co6áKa; - de policía поліцб- йський co6áKa; - de San Bernardo сен- 6epHáp; - de Terranova ньюфаундленд;
- estafeta військбво-служббвий соббка, co6áKa зв’язку; - foxterrier фокстер’бр; - setter céuep; 2. жарг. пес, co6áKa; 3. наполбглива (упбрта) людина; 4. шахрбй- ство, o6MáH; dar ~ muerto a uno надути (обшахру^ти); 5. шкбда, збйтки (у договорі); 6. вірний помічник (слуга)\ 7. діал. млявість, сонливість; 8. тех. збщіпка, со- 6á4Ka; 9. adj паскудний, паршивий; несо- лбдкий, coбáчий; 10. наполбгливий, ynép- тий; - culpero Ам. лисйця (різновид); - chico дрібнб MOHéTa (= 5 сентимо); - grifón зоол. грифбн; - guión вожбк згрбї;
- mudo діал. єнбт америкбнський; - muerto діал. нуднб базікання, тріскотня;
- viejo стріляний гороббць, тбртий калбч;
- de agua Я Ам. нутрія; Perros de Caza астр. Гбнчі Пси (сузір’я); - de hortelano соббка на сіні; ~ de mar (marino) іхт. акула (різновид); - de las praderas зоол. лу- говйй соббчка; a espeta -s loe. adv. неж- дбнно-негбдано; a nado de ~ loe. adv. діал. спрйтно, вміло; como - con cencerro (con cuerno, con maza, con vejiga) loe. adv. як ошпбрений (вискочити, вибігти); como ~s y gatos loe. adv. як кішка з соббкою; atar los -s con longaniza купатися в розкбшах; загріббти грбші лопб- тою; = грбшей кури не клюють; dar - а uno водити за ніс; darse a -s біситися, рвбти і метбти; darse la del ~ діал. найтися донбехочу; decirle a uno hasta ~ muerto діал. висварити; echar a ~s роз- базбрювати, перевбдити; кидати; estar como - en cancha de bochas, estar como - en barrio ajeno Л. Ам. бути (почувб- тися) не в своїй тарілці; estar como - con tramojo Я Ам. привертати загбльну увб- гу; hacer - muerto діал. не заплатйти, безплбтно покористувбтися; morir como un ~ пом0рти як соббка; tratar a uno como a un - повбдитися з кймось як з соббкою; a otro - con ese hueso розкажіть це
І моїй бббці!; змініть тбму; по quiero - соп cencerro дбсить з мбне неприбмностей; todo junto, como al - los palos бідб однб не хбдить; скільки вірьбвку не плестй, а кінбць їй буде; ~ ladrador (poco morde- dor) брехлйвий соб0ка не Kycáe; - que lame manteca mete la lengua en taparo- das; el ~ que come huevo, si no lo come, lo huele діал. горб0того могила вйправи- ть; а ~ flaco todo son pulgas на бідного MaKápa всі шйшки пбдають perroquete т мор. стеньга perruno adj псЯчий, соббчий pernizo т негідник
persa 1. adj пбрський; 2. т, f перс, пер- сіЯн|ин, -ка; 3. т пбрська мбва perscrutar vt рет0льно розслідувати (досліджувати) persea f бот. авокбдо persecución М. переслідування, погбня; гоніння, цькувбння; 2. приставбння, наб- ридбння
persecutor adj, т див. perseguidor persecutorio adj 1. переслідувальний; manía -а мед. мбнія переслідування; 2. набрйдливий, надокучливий; 3. вимагб- льницький
perseguidor 1. adj якйй переслідує; 2. набрйдливий, надокучливий; 3. якйй домажеться; 4. т переслідувач, гонйтель; 5. причбпа, сльотб; 6. вимагбч perseguidora f діал. похмілля perseguimiento т див. persecución perseguir* vt 1. переслідувати, гнбтися, цькувбти; 2. приставбти, лізти, чіплятися;
3. набридбти, надокучбти; 4. домагбтися, прйгнути, гнбтися, ганятися perseverancia f 1. наполбгливість, ynép- тість; 2. постійність, незмінність perseverar vi 1. наполягбти; бути наполбг- ливим; 2. дбвго тривбти persiana М. шовкбва жаккбрдова тканйна; 2. жалюзі; 3. діал. сигнбльне полбтнище persicaria f6om. спорйш, гірчбк pérsico 1. adj див. persa 1; 2. т пбрсик (дерево і плід)
persignar vi 1. (-se) підписбти(ся) і перехрестився); 2. починбти торгівлю; -se ПерехреСТЙТИСЯ, ОСІНЙТИ СЄб0 ЗНбКОМ xpecTá (від подиву) pérsigo т див. pérsico 2 persistencia f 1. наполбгливість, ynép- тість; 2. тривблість; 3. тех. післясвітіння (екрану); інерційність persistente adj 1. упбртий, наполйгливий, стійкйй; 2. тривблий; 3. бот. неопадбю- чий (про листя); 4. зоол. якйй залицяється (про роги)
persistir vi 1. (en) упирбтися, наполягбти; 2. довго тривбти, затягнутися persoga fíi. Ам. мотузка, канбт persogo т 1. Я Ам. див. persoga; 2. діал. в’язанка, нйтка
persona М. людйна, особистість, осбба; 2. осбба, перебна; - de calidad (de categoría, principal) важлйва осбба; 3. пер- сонбж (літературного твору); 4. якийсь; хтось; 5. лінгв. осбба; - paciente пбцієнс; primera (segunda) - népuua (друга) осбба; - agente áreHc; 6. лінгв. cy6’éKr; 7. рел. inocTácb (святої Трійці); - de cuidado пройдйсвіт; - desplazada переміщена осбба; - física юр. фізйчна осбба; - grata дипл. перебна ґрбта; - jurídica (social) юр. юридйчна осбба; - no grata дипл. перебна нон ґрбта; tercera - (лінгв.) трб- тя осбба; посербдник; de - а - loe. adv. віч-н0-віч, тет-а-т0т; en (por su) - loe. adv. сам, особйсто, персонбльно; aceptar -s бути прихйльним; потурати; hacer de -, hacerse - кбрчити з cé6e перебну (повбж- ну осббу); hacer de su - вйпорожнити кишковйк; nacer con la - бути врбдженим (про властивість, якість) personación f 1. зустріч (у справі); 2. явка (за викликом в суд)
personaje т 1. видатнб особистість, діЯч;
2. персонбж (літературного твору) personal 1. adj особйстий, індивідубль- ний, персонбльний; 2. суб’єктйвний; 3. т іст. подушний подбток; 4. особбвий склад, штат, персонбл; - administrativo аміністратйвно-управлінський апарбт; 5. стаття витрбт на утрймання штбту (пер- сонблу); 4. діал. збвнішність, вйгляд (людини)
personalidad f 1. особйстість; індивіду- бльність; - doble (múltiple) мед. роз- двбєння особйстості; 2. упербдженість, суб’єктйвна тбчка зору; упербджена думка; 3. особйсті випади (нбтяки), перехід на особйсте; 4. видатнйй діЯч personalismo т 1. персоналізм, суб’єктивізм, суб’єктйвне стбвлення; 2. егоїзм, себелюбство; 3. (рі) див. personalidad 3; 4. Я Ам. схйльність до суб’єктйвних оцінок personalista adj 1. суб’єктйвний, суб’єктивістський; 2. егоїстйчний, себелюбний;
3. упербджений (про ставлення); 4. якйй не визнаб чужбї думки; якйй нав’Язує свою думку; 5. персоналістський, якйй підкоряється вблі главй партії (про політичну партію)
personalización f, personalizamiento т 1.
поімбнне перерахувбння; 2. особйстий втац; 3. лінгв. вживбння безособбвих дієслів як особбвих
personalizar vt 1. називбти поімбнно- 2 (-se) перехбдити на особйсте; 3. лінгв вживбти безособбві дієсловб як особбві ‘ personalmente adv 1. особйсто; neooL нбльно; 2. поімбнно
personarse 1. зустрічбтися (у справі) мй ти ділову зустріч; 2. з’являтися особйсто- 3. юр. з’являтися за вйкликом до сУду- виступбти (брбти участь) в Якості однЩі сторін на суді '
personería f юр. посбда повіреного (правозаступника); tener-Я Ам. мбти вагу (в суспільстві) J v
personificación М. персоніфікбція, втілення, уосбблення; 2. ритор, див. prosopol реуа 1
personificar vM. втілювати, уосбблювати персоніфікувбти; бути втіленням; 2. (vr) втілювати(ся), персоніфікувбти(ся); 3.
натякбти (на когось)
personilla f людйнка, чоловічок (про дитину)
perspéctico adj 1. якйй стосується перспективи; 2. допитлйвий, проникливий (про погляд)
perspectiva f1. перспектйва; - lineal мат. лінійна перспектйва; 2. омбнлива зовнішність. (речей); 3. перспектйва, май^ буттЯ, майбутнє; en - loe. adv. з урахувбн- ням перспектйви (про малюнок); (частіше з дієсл. tener, ver) у перспекгйві, у майбутньому
perspicacia, perspicacidad Н. зіркість; 2. зіркість, пронйкливість, прозірлйвість perspicaz adj 1. зіркйй; 2. зіркйй, проникливий, прозірлйвий
perspicuidad f 1. прозбрість; 2. Ясність, зрозумілість, дохідливість perspicuo adj 1. чистий, прозбрий; 2. Ясний, зрозумілий, дохідливий (про стиль, манеру висловлюватися) persuadido 1. перекбнаний; 2. самовпбв- нений
persuadir vM. перекбнувати; 2. умовлЯти; урезбнювати; -se упбвнюватися, перекб- нувати себб
persuasible adj перекбнливий, очевйдний persuasión f 1. перекбнування; 2. пере- конбння, упбвненість; 3. мед. навіювання, гіпнбз
persuasiva f хист (дар, мистбцтво) пере- кбнувати
persuasivo, persuasor ad¡ 1. перекбнливий (про докази); 2. якйй майстбрно пере- кбнує, здбтний перекбнувати (про людину) pertenecer* vi 1. налбжати; бути влбе- ністю; 2. налбжати до числб (розрЯду); 3. бути оббв’язком; 4. стосувбтися pertenencia f 1. налбжність, стосунок, від- нбшення; 2. влбсність; 3. право влбе- ності; 4. служби, господарські будівлі pértiga f, pertigal т 1. тичка, жердйна; 2. дно вбза; 3. штбнга; 4. віха, рбйка; 5. спорт, перш
pértigo т дйшло; голббля pertiguear vt збивбти пблицею (тйчкою) плодй з дбрева
pertiguero 1. adj дйшловий (про тварину); 2. т церк. служка; 3. Ам. рбмінь, якйм прив’язують запрЯг до дйшла; 3. дйшловий кінь
pertinacia М. упбртість, наполбгливість; 2. тривблість
pertinaz adj 1. упбртий, наполбгливии; упбртий; 2. дбвгий, тривблий, наполбгли- вий
pertinencia /’налбжність; віднбшення, стосунок
pertinente adj 1. дорбчний, відповідний; 2. якйй стосується, дотйчний (юр.) pertinentemente adv налбжним чйном, дорбчно
496
pésol
oertrechamlento m 1. облУднання, оснащення, спорудження; 2. постачУння, забезпечення; 3. діал. озбрбєння, оснУщен- ня
oertrechar vt 1. облУднувати, оснУиду- яати, споряджУти; 2. постачУти, забезпУ- чувати; 3. діал. озбрУювати, оснУщувати pertrechos т рі 1. діал. бойовУ техніка; озброєння; боєприпУси; спорудження; майнб; 2. облУднання, спорудження, ос-
perturbación f 1. порушення, потрясіння; бУзлад; 2. астр. пертурбУція; 3. мед. пертурбУція, рбзлад; 4. рі радіо перешкбди; perturbaciones atmosféricas атмосфУр- яі перешкбди; атмосфУрні збурення perturbador 1. adj якйй порушує порУдок (тйшу); якйй внбсить бУзлад; 2. радіо якйй заглушУє, якйй ствбрює перешкУди; 3. т підбурювач; бунтУр perturbar vt 1. порушувати порУдок (тйшу); 2. переривУти, перебивУти; заважУ- ти (говорйти); 3. радіо заглушУти, глу- шйти, ствУрювати перешкУди pertuza f діал. нУволоч, нУбрід perú (від власн.) бот. анУна, перуУнський бальзУм; ó valer un Perú вартувУти (цінитися) на вагу зУлота peruanismo т перуанізм (слово чи зворот, властиві іспанській мові Перу) решап«о, -а 1. adj перуУнський; 2. т, f пе- руУнець -ка
peruboliviano adj перуУно-болівійський perucho adj діал. 1. ненажУрливий; 2. не- вйхований; неотУсаний peruecuatoriano adj перуУно-еквадУрсь-
кий
peruétano1 т 1. дйка груша (різновид; дерево і плід); 2. гУстра виступУюча частй- на; стирчУк
peruétano2 Я Ам. 1. addition настйрливий, набрйдливий; 2. дурний, безмУзкий; 3. т причУпа. сльотУ; 2. недУумок, йУлоп perulero1 т глйняний глек (з вузьким горлом і дном)
perulero, -а21. adj див. peruano 1; 2. т, f
перуУнець, -ка; 3. розбагатілий перуанець (який приїхав до іспанїі) peruviano adj, т див. peruano perversidad f збУченість, розбУщеність perversión f 1. збУчення, розбУщення; 2. розпуста; 3. мед. збУчення, збУченість perverso 1. adj розпусний, розбУщений; 2. зіпсУваний, порУчний; 3. т розпусник pervertido 1. adj ел. perverso 1; 2. збУ- чений, порУчний; 2. т збУченець pervertidor 1. adj якйй розбУщує; 2. т роз- бУщувач
pervertimiento т див. perversión 1 pervertir* vt 1. див. perturbar 1; 2. (vr) роз- бУщувати(ся)
pervivir vi вйжити, вціліти, залйшйтися в живих
pervulgar vt 1. пошйрювати, рознУсити, сіяти; 2. див. promulgar 1 Pesa f 1. гйря; 2. вантУж, противУга; 3. див. Ргоа; 4. Ам. м’яснУ крамнйця; 5. діал. торгівля м’ясом; ~s у medidas систУма М|Р і ваг; levantamiento de ~s спорт. важкУ атлУтика; como (conforme, según) caigan (cayeren) las ~s loe. adv. залУжно ВІД обстУвин; там побУчимо Pesabebés т вУги для звУжування грудних дт§й
Pesada f 1. звУжування (одноразова дія); ?* пбрція для разового звУжування; 3. па див- Pesadilla 1; 4. діал. песУда (со- /7°ока страва з кукурудзи)
Pesadez f 1. вУжкість, ваговйтість; 2. див. Pesantez; 3. опУсистість, огрядність; 4. настирливість; 5. надмірність, надлиш- к°вість; 6. крУйня втУма, вУжкість (у тілі)
pesadilla f 1. нічний кошмУр; 2. кошмУр, жах; 3. пригніченість
pesado adj 1. важкйй; 2. огрЯдний, опУ- систий; 3. важкйй, спУртий (про повітря)',
4. млЯвий, неповороткйй; незгрУбний; 5. настйрливий, набрйдливий, невідв’язний; 6. обрУзливий, крйвдний; грубий; 7. тяжкйй, нестУрпний
pesador 1. adj якйй звУжує; 2. т вагівнйк;
3. Л. Ам. м’яснйк, торгУвець м’Ясом pesadumbre f 1. див. pesadez 1; 2. див. pesantez; 3. обрУза, крйвда; 4. досУда, невдовУлення, турбУта; 5. вУжкість, склУ- дність; 6. свУрка
pesaje т звУжування pesaleches т лактУметр pésame т співчуття; вйраження співчуття; dar el * вислУвлювати співчуття pesamentero т Л. Ам. любйтель поїсти надурнЯк (на поминках) pesaniños т див. pesabebés pesante 1. adj вагУмий, знУчущий; 2. див. pesaroso; 2. т гйрька вагУю в половйну адУрме; - de ого кастельЯно (старовинна золота монета) pesantez f ейла тяжіння, земнУ тяжіння pesar1 т 1. печУль, тривУга, тута; еі ~ universal світовУ скорбУта; 2. неприУм- ність; незгУди, злйгодні; 3. жаль, роз- кУяння; а - de loe. ргер. всупереч, не- зважУючи на; а * de que loe. conj. незважУючи на те, що... pesar2 1. vt вішати; 2. звУжувати, обмір- кУвувати; 3. мор. піднімУти Якір; 4. діал. продавУти (м'ясо); & vi вУжити, мУти вагу; бути важкйм; 6. знУчити, мУти знУчен- ня (вагу); 7. (вжив, в 3 ос. з те, te, se, le, etc.) обтяжувати, дратувУти; терзУтися, розкУюватися; шкодувУти; 4. тиснути, на- тискУти; 5. натискУти, тйснути, чинйти тиск; 6. лежУти на чиїхось плечУх; ó mal que me (te, etc.) pese прУти волі, хоч не хоч; pese a loe. ргер. всупереч, незважУючи на; pese a quien pese незважУючи ні на що
pesaroso adj 1. засмучений; 2. роздо- сУдуваний, невдовУлений, стурбУваний pesca f 1. рйбна лУвля; риболУвство; рибний прУмисел; barco de ~ риболУвне суд- нУ; - de arrastre лУвля трУловою сіттю; ~ de bajura приберУжне риболУвство; 2. улУв; ¡brava (buena, linda) ~! ну й прУ- йда!, от спрйтник!
pescada f 1. (~ en rollo, ~ en fresca) мерлуза (морська риба)', 2. сл. гачУк (відмйч- ка, фУмка)
pescadería f рйбний магазйн pescadero т торгУвець рйбою, продавУ- ць рйби
pescado 1. adj сл. вкрУдений за допомУ- гою гачкУ (відмички); 2. т рйба (їжа)', рйбна стрУва; 2. солУна тріскУ; ~ de abril діал. першоквітнУвий жарт; ahumársele а uno el - втрУтити терпУць, розпалйтися; діал. зірвУтися, провалйтися (про чиїсь плани, наміри)
pescador 1. adj якйй лУвить рйбу; 2. т рибУлка; риболУв; 2. див. pejesapo; 3. див. pescadero; 4. діал. див. picotijera; 5.
тех. ловйльний інструмУнт pescadora Елітній костюм (блуза і брюки) pescante т 1. гак (в стіні); 2. кУзли, об- лучУк (екіпажу); 3. сидіння, кабіна (водія);
4. театр, люк; 5. тех. стрілУ, укУсина (крана); 6. мор. шлюпбУлка pescantina f діал. продавщйця рйби, тор- гУвка рйбою
pescar vt 1. ловйти, вудйти (рибу); ~ соп anzuelo (con caña) вудйти вудочкою (на вудочку); 2. схопйти, підчепйти (хворобу); 3. підчепйти (жениха); 4. ловйти, вик- ривУти; - al vuelo схопйти на льот^; - en
río revuelto ловйти рйб(к)у в мутній воді; ~ una mona нализУтися pescatorio adj див. piscatorio pescocear vt Ам. надавУти по шйї, нада- вУти запотйличників
pescocera їдіал. 1. зуд; 2. обрУза, досУда pescozada f, pescozón т запотйличник pescozudo adj товстошйїй, з жйрною по- тйлицею
pescuecero adj Л. Ам. норовйстий (про тварину)
pescuezo т 1. потилиця; загрйвок; шйя; 2. пихУтість, спесйвість; andar al - сварй- тися, бйтися; apretar (estirar) a uno el ~ повісити когУсь; (re)tórcer a uno el ~ скрутити комусь в’язи pescuezón adj Ам. див. pescozudo pesebre т 1. Ясла, годівнйця; 2. стійло (з годівницею); conocer el - знУти свою го- дівнйцю (про любителя поїсти в чужому домі)
pesebrera f 1. рядй годівнйць (в конюшні); 2. Я Ам. див. pesebre 1 pesebrón т 1. Ящик (в днищі карети); 2. днйще шарабУна pesero т діал. м’яснйк peseta 1. f песУта (іспанська грошова одиниця); 2. сот. діал. причУпа, сльотУ; cambiar la ~ рвУти, нудити (від сп’яніння, запаморочення)
pesetada f Л. Ам. вйтівка, хйтрість pésete т проклЯття
pesetear vi діал. вимУнювати (видурювати) грУші
pesetero 1. adj якйй кУштує одну песУту; 2. корйеливий, користолюбний; 3. невеликий (про ставку в азартній грі); 4. Ам. якйй вимУнює грУші, якйй живУ за чужйй рахунок; 5. діал. скупйй, скнУрний; 6. Я Ам. дрібнйй (про торговця); 7. т користолюбець; 8. невелйка стУвка (в азартній грі); 9. Ам. паразйт, любйтель випрУ- шувати (вимУнювати) грУші ¡pesia!, ¡~ tal І interj (вжив, для вираження досади, образи) тьху!, паскудство! pesiar vi сварйтися
pésimamente adv дуже погУно, паскудно, гірше нікуди pesimismo т песимізм pesimista 1. adj песимістйчний; 2. сот. песиміст, -ка
pésimo adj (sup. de malo) найгірший peso m 1. вагУ, вУжкість; ~ atómico Утомна вагУ; - bruto вагУ брутто, пУвна вагУ; ~ específico питУма вагУ; ~ molecular молекулярна вагУ; ~ neto вагУ нУтто, чйста вагУ; de su - loe. adv. під дією влУсної вагй; 2. вантУж, гйря, противУга; 3. звУжування; 4. (duro, - fuerte) п’ять песУт, дуро (монета); 5. пУсо (монета в деяких країнах латинської Америки); 6. (~ real) оптУвий рйнок; 7. вагй; бУзмін; 8. вагУ, значймість; впливУвість; 9. вУжкість, тягУр; 10. спорт. вагУ, ваговУ категУрія; ~ gallo найлУгша вагУ (у боксера, борця); ~ pluma напівлегку вагУ (у боксера); ~ ligero легковаговйк; ~ semimediano бок- сУр (борУць) напівсерУдньої вагй; ~ mediano (medio) боксУр (борУць) серУдньої вагй; ~ semipesado боксУр (борУць) на- півважкУЇ вагй; ~ pesado важковаговйк;
11. сл. арУшт майнУ; - de artifara сл. хліб; lanzamiento de ~ спорт. штовхУння яд- рУ; а - loe. adv. (продавати товари) на вагу; а - de oro (de dinero, de plata) loe. adv. на вагу зУлота, дуже дУрого; de ~ вагУмий, з вагУю; una razón de ~ вагУмий дУказ; una persona de ~ людйна з вагУю; de su ~ /ос. adv. на вагу; без підтрймки, самостійно; tomar а - звУжувати (на руці); звУжувати, обміркУвувати pésol т горУх
497
pesor
pesor m Л. Ам. див. pesantez pespitear vi діал. 1. кокетувбти, маніри- тися; 2. бісйтися; 3. тинятися вулицями pespito діал. 1. adj кокетливий; 2. т позбр pespuntar vt CTbo6áTn; строчйти pespunte т стібкй; стрбчка pespunteada adj Ам. див. pelandusca pespuntear vt див. pespuntar pesquera f мор. тбня (ділянка) pesquería f 1. риболбвство; 2. рйбна лбв- ля; 3. див. pesquera
pesquero adj 1. риболбвний, риболовецький (про судно); 2. рйбний (про промисел, завод)
pesquirir* vt іст. дослідждувати, розслідувати, з’ясбвувати pesquis т спрйтність, розторбпність; вйверткість; tener - не пропуски свогб, 3HáTH свою вйгоду
pesquisa 1. f юр. рбзшук; розслідування, слідство; 2. т іст. свідок; 3. Я Ам. агент таємної поліції
pesquisar vt 1. з’ясбвувати, провбдити розслідування; 2. розслідувати, розшукувати, дізнавбтися pesquisición f див. pesquisa 1 pesquisidor 1. adj якйй розслідує, якйй розшукує; 2. т іст. судовйй слідчий pestaña f 1. вія; 2. кант; крбмка; 3. бах- ромб; 4. діал. виступбюча частйна скблі (яка служить для прикриття); 5. біол. війка; джгутик; 6. теж. гребінь; реббрда; закрбїна; 7. теж. флбнець (труби); 8. мор. лбпа (якоря); 9. ббід (колеса); по mover - не кліпати; no pegar - не стуляти очбй
pestañar vi Л. Ам. див. pestañear pestañeada f кліпання; мигбння, миготіння pestacear vi 1. кліпати; мигбти, миготіти; 2. бути живим і здоровим, жйти; sin ~ /ос. adv. не змигнувши бком, не мигбючи pestañeo т кліпання; мигбння, миготіння pestañoso adj 1. з дбвгими віями; 2. біол. з війками, війчастий
peste f1. чумб; чумка (у птажів і жудоби); ~ bubónica (levantina) буббнна чумб; 2. зарбза, зарбзна хворбба; 3. (вжив, частіше з вигуком) смбрід; 4. бідб; 5. жарг. чумб, зарбза, холбра; 6. тьма, прірва; сйла-силбнна; 7. діал. застуда; 8. діал. віспа; 9. сл. грбльна кістка; 10. рі прокляття; echar ~s вивергбти проклЯття; decir (hablar) ~s de uno обсипбти лбйками pestífero adj 1. чумнйй, зарбзний; 2. смердючий
pestilencia f див. peste pestilencial adj див. pestífero pestilencioso adj 1. чумнйй, зарбзний; 2. смердючий
pestilente adj див. pestífero pestillo m 1. збсувка, збсув; язичбк (замка); 2. збщіпка; соббчка (храповика); 3. діал. залицяльник, зальбтник pestiño т олбдка з мбдом pestorejazo /л див. pestorejón pestorejo т потилиця; загрйвок pestorejón /7? запотйличник pesuña f див. pezuña 1 petaca 1. adj Ам. лінйвий; неповороткйй; 2. f шкірянб скрйня(валіза); 2. портсигбр; кисбт; табакбрка; 3. Я Ам. горб; 4. Я Ам. перемітнйй шкірянйй мішбк; 5. діал. живіт (вагітної жінки); 6. діал. корйто (сплетіння з волокон пальми ягуа); 7. Я Ам. пбнтюх; вайлб; 8. діал. грубіЯн, хам; 9. діал. велйкий зад; 10. діал. велйкі груди (у жінки); 11. сот. Ам. лобур, лайдбк, ледар; 12. коротун; echarse con las ~s Ам. слабнути; зомлівбти; валйтися з ніг (про втомлену тварину); працювбти спустйв- ши рукавй; ir baúíó volver ~ Я Ам. поїхати пбнтюхом, а повернутися ослбм;
поїхав за мбре телЯм, а повернувся бич- кбм; írselea uno las ~s діал. втрбтити терпіння; pegar las ~s діал. накивбти п’Ят- ами; venirle a uno con ~s діал. морбчити гблову
petacón adj 1. Ам. приземкуватий, мало- рбслий; 2. Я Ам. горббтий; 3. діал. млЯ- вий, повільний, незгрббний; 4. Я Ам. з ве- лйким збдом; з крутйми стегнами (про жінку)
petacudo adj 1. діал. об’ємний; важкйй; 2. діал. незгрббний, млЯвий; 3. Я Ам. горббтий; 4. Я Ам. див. petacón 4 petalado adj бот. з пелюсткбми petaliforme adj бот. пелюсткоподібний pétalo /77 пелюстка
petanque т мін. саморбдне срібло; срібна РУД0
petaquear 1. vi діал. втрачбти сйлу, слбб- шати; 2. vt діал. затЯгувати, заплутувати (справу); 3. Я Ам. клбсти в шкірянйй мішбк (у валізу)
petaquilla f 1. dim. de petaca; 2. діал. галантерея; 3. діал. дрібнб крамнйця; 4. Я Ам. невелйкий дерев’яний баул; 5. Я Ам. кбшик для фруктів (з пальмового листя) petar vt (вжив, частіше в запереч, фразах) бажбти, мЄти охбту (робити щось) petardear vt 1. підривбти шбшкою (петардою); 2. надувбти; обставляти petardero /77 іст. солдЄт, якйй закладбв петбрди
petardista 1. сот. шахрбй, -ка, аферйст, -ка; пройдйсвіт; 2. т Я Ам. політикбн petardo /77 1. діал. детонбтор, підривне шбшка; петбрда; 2. шахрбйство; шельмівство; pegar un - a uno вйманити грбші у кбгось; надути, обдурйти petate 1. adj Ам. простувбтий; 2. Я Ам. ту- пйй, дурнйй; 2. /77 цинбвка; мат; плбтений килимбк; 3. вузол з пбстіллю і білйзною (моряка, солдата, в’язня); 3. мор. багбж пасажйра; 4. нікчбма, пішбк; dea - loe. adv. діал. пречудбво, прекрбсно; asustar con el - del muerto Я Ам. наганЯти страх (на когось); dejar a uno en el (en un) ~ Я Ам. розорйти, пустйти по з торбами; об- брехбти (ослбвити) когбсь; haber dormido en el ~ del muerto Я Ам. бути непо- лохлйвого десЯтка; liar el - збирбтися в дорбгу, збирбти манбтки; врізати дуба, віддбти Ббгу дУшу
petateada f 1. діал. обрбза, крйвда; 2. Я Ам. кончйна, смерть
petatearse Я Ам. врізати дуба, віддбти Ббгу душу
petatería f Ам. майстерня (магазйн) ци- нбвок (плетениж килимків) petatillo /77 1. dim. de petate; 2. діал. плйтка (для настилання підлоги); 3. діал. плЄтєнє сидіння (стільця) peteco /77 Я Ам. див. petizo 2 petenera f петенбра (народний андалузь- кий наспів); salir(se) por ~s молбти нісенітниці; давбти мбху
petequial adj мед. петехібльний; fiebre ~ сипнйй тиф
petera f 1. див. pelotera; 2. капрйз, прймха (у дітей); спблах гніву; 3. діал. пиЯтика peteretes /77 рі лбсощі; лбсі шматбчки petición М. прбсьба (дія); 2. прохбння, пе- тйція, клопотбння; 3. юр. позовнб заЯва, заЯва до суду; а ~ de за прохбнням peticionar vt діал. подавбти прохбння (петйцію), клопотбтися (про що) peticionario 1. adj якйй прбсить; якйй клопбчеться; 2. mt прохбч petigrís /77 білка, біляче хутро petimetre /77 мбдник, франт; петйметр (іст.)
petirrojo /77 орн. вільшбнка, малйнівка petitoria f див. petición 1,2
petitorio 1. adj прохбльний, якйй сто сується прохбння; 2. юр. петйторний- з т наполегливе їнахббне) прохбння ’ ’ п petizo 1. adj Ам. низькйй, низькорбслий приземкуватий; 2. т Л. Ам. низькорбсла конячйна; 3. Я Ам. коротун, мйршавець- 3. сот. Л. Ам. малюк; el - de los mandados Я Ам. роз’їзнйй кінь; хлбпчик на побігеньках
peto /771. нагрудник (частина військових обладунків); 2. нагрудник (частина одягу); 3. тйльна сторонб (лопати); 4. мор ахтерштбвень; набір кормй; 5. мед. по- в’Язка
petrel /77 орн. буревісник, тайфунник, ка- чУрка
petrencarse Я Ам. екбчити (на коня) pétreo adj 1. кам’янйй; 2. див. pedregoso petrificación f 1. геол. скам’яніння- скам’янілість; 2. заціпеніння petrificado adj скам’янілий petrificar vt 1. геол. перетворювати на скам’янілості, фосилізувбти; 2. вражбти, привбдити в заціпеніння; -se 1. скам’яніти; 2. заціпеніти
petrífico adj якйй викликбє заціпеніння, якйй призвбдить до скам’яніння petrografía f петрогрбфія petrográfico adj петрографічний petroleína їжім. вазелін petróleo /77 нбфта; нафтопродукт; - crudo (virgen) сирб нбфта; ~ combustible нбф- тове пбливо
petroleoquímica f див. petroquímica petrolera f діал. нбфтова свердловйна petrolero 1. adj нбфтовий, отрйманий з нбфти; 2. підпалювальницький; підбурю- вальницький; 3. т нафтовйк; 4. тбнкер, нафтоналивне суднб; 5. підпблювач, палій; підбурювач petrolífero adj нафтонбений petrolizar vt оброблЯти (просбчувати) нбфтою (водойму) petrología f петролбгія petromizón /77 іжт. морськб мінога petroquímica f нафтохімія petroselino /77 гірськб петрушка (різновид) petrosidad /жам’янйстість petroso adj кам’янйстий petulancia f 1- безсорбмність, нахббність; 2. пихб; бундючність
petulante 1. adj безсорбмний, нахббний; 2. самовдовблений; пихбтий; 3. сот. нахбба, безсорбмни|к, -ця; 2. зазнбйка petunia f бот. петунія peucédano т бот. горйчник аптечний peumo /77 Я Ам. 1. бот. криптокбрія (різновид); 2. плід криптокбрії; cocer ~(s) en la boca уміти берегтй таємнйцю peyón adj Ам. див. pedorrero peyorativo adj 1. зневбжливий; 2. лінгв. пейоратйвний, зневбжливий, несхвбль- ний
peyote /77 бот. Я Ам. пейбте (кактус)t pez1 /771. іжт. рйба; - ballesta спиноріг; - buey діал., ~ cofre морськб корбва; - caballo Я Ам., ~ mujer манеті; - caimán пбнцирна щука; - doncella губбн; - dorado карбсь; - emperador (espada) меч- рйба; - erizo рйба-їжбк; - gato химера; - guitarra діал. рйба-гітбра, рбхля; - luna місяць-рйба; - martillo мблот-рйба; - obispo скат-хвостокіл, морськйй кіт; ~ pluma морськйй лящ (різновид); - reV®.r' so прилипбла; - rey атерйнка; ~ sable шббля-рйба, волосохвіст; - sierra пила- рйба; - trepador лабірйнтова рйба; - volador (volante) летюча рйба; - zorro акула; - de colores срібний карбсь; 2. річко: вб рйба (промислова); 3. вброх пшениці (на гумні); 4. вброх, купа (за обрисами ежожа на рибу); 5. улбв, здобич, пожива,
498
picar
б (P ) РІ acmP• риби (сузір’я); - gordo велике цабб; шишка; туз; buen - шахрбй, продувні ббстія; estar uno como el - en el agua почувбтися як рйба у воді; estar ~ nnáeaTH (на екзамені); picar el - поїстися на вудочку, клюнути; вйграти (в грі)\ Por ,а boca muere el ~ язйк мій — ворог мій; salga ~ o salga rana або пан, збо пропбв
pez2 7 1. cMoná; вар; дьбготь; пек; гудрбн; ~ griega деревнб CMoná, каніфбль; 2. мекбній, екскрембнти новонарбдженого; - соп - збвсім пустйй, порбжній; dar la ~ дійти до кінця (бо межі) pezcollón т Я Ам. див. pellizco pezolada 7 6axpoMá (з країв тканини) pezolaga 1. adj Я Ам. безпутний, без- шаббшний, розгульний; 2. діал. меткйй, пустотлйвий; 3. сот. Л. Ам. гультіпбка pezón т 1. бот. черенбк (листка), плодоніжка; 2. cocók; 3. тех. п’ятб, кінбць (осі);
4. тех. (Luapoeá) цбпфа; 5. тех. чекб, шплінт; 6. мис, вйступ; 7. сл. ручка сумочки, 3ácTi6Ka гаманцй
pezonera 71. тех. чекб, шплінт; 2. нак- ладнйй cocók (матері-годувальниці); 3. Я Ам. сбска
pezonoso adj сосковйдний
pezpalo т див. pejepalo
pezpita f, pezpitalo m орн. трясогузка біла
pezuña 71. копйто; 2. Ам. копйто, лбпа; 3.
діал. лйшка, лйшок (при зважуванні)
¡pfffl interj (вжив, для вираження неприємних відчуттів, при неприємному запаху) фу!, фе!
jpi! interj Л. Ам. ціп-ціп!
piacular adj рел. спокутувальний
piache, tarde ~ пізно спохопйвся, де ти
був раніше?
piache2 /77 діал. 3Háxap
piada 71. писк, пискотнй; виск; 2. чужий
(запозйчений) вйраз, не свої словб
piador 1. adj якйй пищйть, якйй верещйть;
2. т сл. п’янйця
piadoso adj 1. милосбрдний; жаліслйвий; 2. жáлicний, жалюгідний, якйй викликбє співчуттй; 3. благочестйвий, поббжний; 4. довірливий
piafar vi бйти копйтом збмлю, притан- цьбвувати (про коня)
pial т Ам. ласб, аркбн (що накидають на ноги коня); пута
pialar vt Ам. аркбнити, накидбти ласб (на ноги коня); спутувати (ноги коня) piale т Л. Ам. 1. накидання ласб (на ноги коня); 2. кидбк ласб
pian, pian; pian, piano loe. adv. поступбво,
потрбху, потихбньку
pianista сот. піаніст, -ка
Pianístico adj піаністйчний
Pianito m 1. dim. de piano; 2. діал. прбльна
Дбшка; tocar - діал. крбсти
piano, pianoforte m ройль; фортепібно; ~
ee cola концбртний ройль; * vertical
піаніно; - de manubrio оргбнчик; tocar el
"al revés, tocar el - Ам., tocar - italiano
діал. крбсти
P anola 7піанбла
Piante: - ni mamante (вжив, частіше з оієсл. quedar, dejar, etc.) ні душі, нікбго Р aña f діал. песбта Piapía 7 Я Ам. орн. сорбка (різновид)
Р apoco т діал. зоол. тукбн
PWW1. пищбти, щебетбти, цвірінькати; 2.
/ЗДбти; 3. (vt) сл. пйти
р'ага 71. отара (свиней), табун (коней,
*Улів); 2. іст. стбдо овбць
P arada 71. див. piara; 2. нбтовп; стбдо
р a¡*cón т сл. п’янйця, пийк
7ar|eg° adj якйй володіє стбдом свинбй
dIиа?УН°М коней, мулів)
M,a*tra 7 пібстр (монета)
piba fЛ. Ам. дівчинка, дівчб pibe /7? Я Ам. хлбпчик, хлопчбк piberío т Л. Ам. дітвора pica1 7 1. спис, піка (у пікадора); 2. іст. списонбсець; 3. кйрка, кбйло; 4. піка (міра глибини = 3,89 м); 5. діал. бтвір рбшета (ейта); 6. діал. булочка, крбндель (прикрашені шипами); 7. діал. булочка (якою наречена пригощає сусідів в день весілля); 8. Ам. див. picada 3; 9. діал. насічка каучуконбених дербв; 10. діал. див. pique 2; 11. Я Ам. нудьгб; 12. Я Ам. півнячий бій; 13. Я Ам. очйстка плантбції цукрбвої тростйни; 14. діал. гра в рулбтку; 15. Ам. вузькб стбжка; 16. полігр. цйцеро (шрифт); а Іа - діал. loe. adv. бігбм, поспішно; а - seca loe. adv. багбто пбту, та мбло тблку; pasar por las ~s набрбтися (сьорбнути) гбря, взнбти, почім фунт лйха; poder pasar por las ~s de Flandes бути пбнад вейку похвалу, бути пбза конкурбн- цією; комбр нбса не підтбчить; sacarle - а uno Я Ам. дражнйти (довбдити до екбзу); saltar por las ~ de Flandes змітбти все на свобму шляху, ні пбред чим не зупи- нйтися; (poner una (buena) ~ en Flandes зробйти чудо; дістбти місяць з нбба pica2 71. (~ rustica) орн. сорбка; 2. мед. порушення апетйту picabuey т орн. шпак picabueyes т орн. 1. єгйпетська чбпля; 2. р/личинкощи, буйволові птахй picacera 71. діал. див. picazón; 2. діал. див. pique
picacero adj якйй полює на сорбк (сбйок) (про сокола)
picacismo т див. pica2 2
picacho т вершйна, грббінь (горй), пік
picada 71. due. picotada; 2. див. picadura;
3. Ам. стбжка, доріжка (в лісі); 4. Я Ам. вузькйй брід; 5. діал. стук в двбрі; 6. діал. див. petardo 2; 7. Я Ам. сибірська вйраз- ка (хвороба худоби); 8. Я Ам. погбний нбетрій, роздратувбння; en - loe. adv. ав. в пікб; пікіруючи
picadero т 1. манбж, шкбла верховбїїздй; 2. стійка, підпірка (столярна); 3. ймка в землі (вибита ланню); 4. кімнбта холос- тякб; 5. діал. бійня; 6. мор. кільблбк, стб- пель-блок
picadillo т 1. подрібнена мбса; (м’яснйй) фарш; ~ de cebolla посічена цибуля; 2. пікадільйо (тушковане м’ясо зі свинячим салом, подрібненим часником, яйцями і спеціями); 3. свинйчий фарш (для ковбас); hacer - діал. поруббти, посіктй (когось); влаштувбти різанйну; estar (venir) de - шаленіти; рвбти і метбти picado 1. adj укрйтий вйразками; потбче- ний; - de viruela рябйй; 2. з (накблотими) дірочкбми (про патронку); 3. обрбжений;
4. Ам. напідпйтку, підпйлий; 5. т руббння, різання; подрібнення; 6. прокблювання; накблювання дірочбк; 7. див. picadillo 2;
8. зіткнення, удбр (більярдної кулі); 5. діал. див. pica115; 9. діал. див. palmo 2;
10. Я Ам. насічка каучуконосного дбрева;
11. муз. стакбто; 12. ав. пікірування; vuelo en - пікб, пікірування; 13. тех. точкова корбзія; утвбрення рбковин (в металі);
14. тех. детонбція, стук; - del pecho діал. хвбрий на туберкульбз; pasarse de ~ діал. втрачбти терпбць
picador 1. adj якйй кбле; якйй руббє; який кусбє; 2. т кбнюх; 3. жокбй; 4. пікадбр (кінний тореро, озброєний пікою); 5. дбшка (кухонна); 6. гірн. забійник; бурйль- ник, машиніст врубової машйни; 7. сл. злбдій, якйй діє за допомбгою відмйчки picadora 71. с.-г. плодорізальна (шинку- вбльна) машина; 2. тех. руббльна машина, дереворубка; 3. зубйло, долотб
picadura 71. укус, укбл (дія і результат);
2. прокбл, пробій; 3. дірочки, ряд дірочок (на одязі і взутті); 4. подрібнений тютюн;
5. мед. кбрієс (початкова стадія); 6. риб. жор; 7. див. picado 2,10; 8. тех. надбння шершавості (поверхні бетону); 9. насічка напйлка; ~ de viruela віспина
picaflor т 1. орн. колібрі; 2. Ам. кавалбр, зальотник
picagrega 7 орн. сорокопут червоноголб- вий
picajón, picajoso adj (т) якйй легко обра- жбється
pical т перехрбстя (доріг) picamaderos т орн. дйтел picamiento т див. pique 2 picamulo т сл. погбнич мулів picana 7 1. Я Ам. стрекбло (яким поганяють волів); 2. Я Ам. огузок (телячої туші); 3. Я Ам. грудка тушки (страуса нанду); 4. діал. заембжене цілим телй (різдвяна страва)
picanada ЇАм. стьоббння, хльбетання picanear vt Л. Ам. 1. поганйти волів стре- кблом; 2. підганйти, підхльбетувати; 3. підбурювати
picanero т Ам. погбнич волів picante 1. adj гострий, прйний (про перець); 2. уїдливий (про слово); 3. солб- ний, пікбнтний (про анекдот, жарт); 4. т гостротб, прйний смак; 5. шпилька, укбл; уїдливість; 6. пікбнтність (анекдота, жарту); 7. Ам. пікбнте (страва з перцем);
8. діал. маринбваний пбрець; 9. Я Ам. гбстрий сбус; 7. сл. пбрець picantería 7 діал. корчмб (де готують печеню зі стручковим перцем) picantero т діал. власник корчмй picanzo т орн. сорокопут сірий picaño1 т лбтка на взутті picaño2 т 1. обірванець; волоцюга; 2. пройдисвіт, шахрбй picap т див. pick-up 1 picapedrero т каменотбе picapica ЇАм. ббрхатні бобй; ser peor qee la ~ діал. бути гіркішим за гірку рбдьку picapinos т див. picamaderos picapleitos /771. див. pleitista 2; 2. безробітний адвокбт; 3. адвокбт-сутйга; 4. іст. склбчник
picaporte /771. двернйй гак (збсув); 2. ключ (для засува); 3. молотбк (дверний) picaposte т див. picamaderos picapuerco /77 орн. дйтел строкбтий малйй, дйтел строкбтий сербдній picar 1. vt колбти, укблювати, протикбти (голкою); 2. рбнити пікою (бика в кориді);
3. клювбти, дзьббати (про птаха); кусбти, жалйти (про комаху, плазуна); 4. дрібно сікти (м’ясо на фарш); товктй (часник); дробйти, кришйти (камінь); 5. клювбти (корм); 6. клюнути, попбстися на вудочку;
7. (vi) пектй, зудіти; щипбти, пектй (про перець); 8. (vi) відщйпувати, щипбти, пощйпувати (гроно винограду; взагалі їжу); 9. пришпбрювати (коня); 10. трену- вбти (коня — про пікадора); 11. пробивб- ти діркй (на папері, тканині); прокблюва- ти; 12. віднбвлювати шершбвість (поверхні млинового жорна); робйти шершбвою (поверхню бетону); 13. (vi) під'юджувати, підбурювати; - la curiosidad пробуджувати цікбвість; 14. злйти, дратувбти;
15. діал. переслідувати (ворога); 16. тех. кородувбти; 17. гірн. довббти; руббти; виймбти рудУ; - carbón підруббти (відби- вбти) вугілля; 18. мор. працювбти на- сбсом; 19. жив. нанбсити остбнні мбзки; 20. муз. взйти нбту пічикбто; 21. vi пектй, палйти (про сонце); 22. відчувбтися, да- вбтиг про сббе знбти; 23. нахапбти(ся) верхів; 24. (en) межувбти; бути (знахб-
499
picaral
дитися) на межі, доходити; 25. KntoBáTH (про рибу)] 26. пекти, щипбти; 27. діал. xoBáTHcn, BTiKáTn; 28. Ам. напивбтися; 29. діал. CTyKáTH в двбрі; ЗО. діал. rpá™ в рулбтку; 31. діал. починбти гру; 32. діал. (вжив, частіше із запереч.) втручбтися; 33. діал. воркувбти (про закоханих)\ 34. ав. пікірувати; ~ de soleta кинутися тікбти; - el bagre Я Ам. мбти апетйт; ~ más (muy) alto мітити високо; no - con otra persona діал. не терпіти (когось) picaral adj шахр0йський; a lo ~ loe. adv. нйцо, підло
picaramente adv 1. нйцо, підло, гйдко; 2. пустотлйво
picaramona f 1. див. picardía; 2. згрбя шахраїв (пікаро) picaraza f див. picaza 1 picarazado adj діал. див. picoso picardear 1. vt учйти шахрувбти; 2. роз- ббщувати; 3. vi LuaxpyeáTH, хитрувати; 4. nycTyBáTn; -se стбти LuaxpaéM picardía f 1. нйцість, підлість; 2. шахр0й- ство, лук0вство, хйтрість; 3. вйтівка; 4. непристбйність; 5. pl лáйки, o6pá3H picaresca f1. icm. niKápeexa, спбсіб життя i світ шахраїв (пікаро); 2. згрбя шахраїв (пікаро)
picaresco adj 1. хйтрий; шахрбйський (літ.)] la novela ~a шaxpáйcький poMáH; 2. фривбльний; грайлйвий, піритний picaril adj див. picaresco 1 picarizar vt див. picardear 1, 2 picaro 1. adj нйций, підлий, мерзбнний; 2. хйтрий, лукбвий, шахрув0тий; 3. недо- брозйчливий, неприхйльний, ворбжий, зловорбжий; 4. розпусний; |este ~ mun- do! цей розпусний світ!; 5. т іст. пікаро (головний персонаж шахрайського роману); 6. хитрун, лу^вець, шахрай; 7. пустун, шйбеник (про дитину)] ~ de cocina кухарчук
picarón 1. adj aum. de picaro; 2. m Л. Ам.
пбнчик, пиріжбк
picarrelincho m див. picamaderos ^ picarse 1. бути зіпсбваним; бути поїденим міллю (про одяг); 2. псувбтися, розкла-
Здбтися, гнйти; прокис0ти (про молоко, вино)] 3. вхбдити в смак; 4. розпалйтися (про самця)] 5. хвилюватися (про море);
6. (con, por) ображбтися; почувбтися скрйвдженим, обр0женим; 7. (соп) втра- ч0ти рбзум від бажбння m¿th (зробйти); 8. (picárselas Я Ам.) (de) чв0нитися, вихвалятися; 9. Ам. бути напідпйтку picata fdian. 1. ббсіда, розмбва; 2. урбк (відповідь учня) picatosto т грінка
picaza1 fopH. сорбка; ~ chillona (manchada) сорокоп^т червоноголбвий; ~ marina фламінго
picaza2 fdian. мотйка,сбпка picazo1 т 1. удбр пікою (спйсом, кйр- кою); 2. слід від удбру пікою (списом, киркою)
picazo2 т 1. див. picotazo; 2. пташеня сорбки
picazo3 т Л. Ам.: montar (ensillar) el ~
скаженіти
picazo4 adj рябйй (про масть коня) picazón т 1. зуд; подрбзнення; 2. досада, невдовблення picea f бот. ялйна, смербка píceo adj смолйстий, схбжий на смолу pícidas грі, pícidos т рі орн. дятлові Picio (власн.): más feo que ~ страшнйй як ембртний гріх
pick-up т 1. звукознімбч; 2. Ам. автомо- біль-фургбн, niKán picnic т пікнік
pícnico adj пікнічний, огрядний (про ста- туру)
pico1 т 1. дзьоб; 2. вістря, зубчик, загб- стрений кінчик; 3. кйрка; кбйло; 4. мундштук, накінбчник; 5. нбсик (глека)] 6. вершйна (гори)] пік; 7. гак, лйшок; tiene veinte у ~ alumnos у ньбго двбдцять з лишком учнів; 8. рот; 9. говірлйвість, балакучість, речйстість; 10. див. punta;
11. Я Ам. поцілунок; 12. мор. ніс кораблй;
13. мор. гбфель; веретбно якоря; 14. тех. ріг (ковадла)] 15. рісл. цивільна гвбрдія (в Іспанії)] ~ de ого златоуст; красномбвець; а * de jarro loe. adv. (пйти) як бочка; de ~ /ос. adv. на словбх; до мислйвця (про птаха, що летить)] andar (irse) a ~s pardos бйти ббйдики, байдикувбти; andar (irse) de ~s pardos гуляти напро- náne; callar(se) (cerrar) el (su) ~ прику- ейти (притримати) язикб, заткнутися; не запербчувати; doblar el * помбрти, врізати дуба; hacer el - a uno годувбти (утрй- мувати); hincar el ~ врізати д^ба, віддати Ббгу душу; поступйтися, здбтися; no buscarle - al jarro Л. Ам. не бойтися ні Ббга, ні чбрта; по perder uno por su pico: no perderá por su ~ він не нбдто скромний; цей не пропадб; poner en - вйбовкати; perder (-se) por el ~ нашкбдити собі збй- вим базіканням; salir por un ~ влетіти в копієчку; tener en el ~ de la lengua: lo tengo en el ~ de la lengua у мбне це крутиться на язику (про щось, чого не можеш згадати); tener mucho - базікати з0йве pico2 т орн. дйтел; ~ barreno (real, verde) дйтел зелбний; ~ alazán (mayor, picapinos) дйтел строк0тий велйкий; - negro чбрний дятел; ~ cruzado шишкбр, кпест picoa fcn. гбрщик, каструля picofeo т діал. зоол. тук0н picol adv сл. див. росо З picola f невелйка кйрка picolargo Я Ам. 1. adj якйй любить перб- чити (запербчувати); 2. склбчний; якйй ліЬбить злослбвити (пліткув0ти); 3. т лю- бйтель пербчити (запербчувати); 4. склбчник, пліткбр; інтригбн picoleta f 1. Я Ам. див. pistero; 2. Я Ам. молотбк каменйра picolete т затискач (в замку) picón1 1. adj діал. якйй ліЬбить пербчити (запербчувати); 2. діал. схйльний обра- жбтися; 3. діал. жартівлйвий; насмішкувй- тий; 4. т рбзіграш, жарт; 5. дрібнб дерев- Hé вугілля; 6. подріблений рис; 7. сл. див. piojo 1; dar picones Я Ам. викликбти рбвнощі, змушувати ревнувбти picón2 т іхт. скат (різновид) piconero /л 1. торгбвець дрібнйм дерев- нйм вугіллям; 2. тавр, пікадбр picor /7? 1. жар, пощйпування в рбті (від гострої їжі); 2. див. picazón 1 picoreto adj Ам. див. picotero 1 picosa fcn. див. paja picoso adj порйтий віспою picota f1. icm. ганббний стовп; poner en la - вйставити на ганьбу, прибйти до ганббного CToená; 2. чйжик (дитяча гра)] 3. вершйна (гори)] верх (башти)] 4. діал. жук-гнойовйк, скараббй; 5. діал. сукбнка (для чистки коней)] 6. мор. щокб, 6okob¿ стінка; станйна; коейк picotada f, picotazo т удбр дзьббом, клювбк picote /ті 1. груба тканйна (з козячої шерсті)] 2. старовйнна блискуча шовкбва тканйна; 3. грубий шерстянйй плащ; 4. діал. фйртух
picoteado adj 1. зазубрений; 2. Я Ам. див. picoso
picoteadura f Л. Ам. віспина picotear 1. vt клювбти, дзьббати (про птахів); 2. Я Ам. порйти облйччя (про віспу)]
3. Я Ам. дрібно руббти; 4. vi мотбти голо- вбю (про коня)] 5. плбекати язикбм, молб-
ти нісенітниці; ~se лáятиcя, гиркатига (про жінок)
picoteo /771. клювбння, дзьббання; 2 мо тбння головбю (про коня)] 3. базікання тріскотня
picotería f балакучість picotero 1. adj балакучий, нестрйманий на язйк; 2. /77 орн. омелюх; 3. базікало picotijera ЇАм. орн. ножедзьоб picotón /77 див. picotazo pictografía f піктогрбфія pictográfico adj піктографічний pictórico adj 1. живописний; 2. якйй стосується живбпису
picúa М. Ам. див. picuda 2; 2. діал. неве- лйкий папербвий змій; 3. діал. слинькб хлюст; 4. діал. шушваль, потолоч; 5. діал проститутка; 6. діал. спрйтний ділбк matar - діал. обдурйти, провестй (скориставшись слабкістю) picucho adj Л. Ам. підпйлий picuda f 1. орн. 6eKác звичбйний; 2. іхт. Ам. баракуда, морськб щука picado 1. adj гострокінбчний, гостровбр- хий; 2. довгонбсий, носбтий; губбтий (про людину)] морд0тий (про тварину)] 3.: olivo - маслйна пікудйлья (іспанський сорт)] 4. див. picotero 1; 5. Я Ам. пронб- зливий, вйверткий; 6. діал. вульгбрний; 7. т дбвга залізна загбстрена пблиця; ро- жбн; 8. кочергй
picure ті. діал. див. prófugo 2; 2. діал. гб- стра npnnpáBa до м’йса; 3. діал. зоол. агуті
picurearse діал. втікбти, переховуватися picuyi т Я Ам. бруд picha f 1. див. pija 1; 2. Я Ам. кохбнка; 3. Я Ам. TOBCTá кбвдра pichado adj Л. Ам. 1. сором’язлйвий, якйй лбгко червоніє; 2. боягузливий (про бійцівського півня)
pichagua fdian. плід калабйсового дбрева pichagüero т діал. бот. калаббсове дб- рево
pichana f 1. Я Ам. мітлб; 2. діал. бот. ка- нйтник, кйсія (застос. для виготовлення мітел)
pichanga fdian. див. pichana 1 pichaque т діал. 1. непролбзна грязюка, твань; 2. nináKe (напій) picharse 1. Я Ам. засоромитися, зніяковіти, сконфузитися; 2. діал. застудйти легбні; 3. діал. помбрти piche 1. adj діал. прогнйлий, розклйдений; 2. т (trigo - ) піче (сорт пшениці)] 3. Я Ам. скупбць, CKHápa; 4. діал. страх; 5. діал. пбштовх; yfláp; 6. діал. червбний кб- лір; 7. діал. хліо насущний; 8. діал. банбн;
9. Ам. зоол. броненбсець (різновид); echar - діал. проштбвхуватися; прокла- д0ти собі дорбгу ліктями; ganar el - діал. заробляти собі на хліб (на життя)] hacer - Я Ам. стояти на одній нозі (як чапля) pichel т висбкий кухоль (з кришкою) pichella f Я Ам. мірний кухоль для винб (об’ємом 0,5 л) pichero т діал. вершкй pichete т діал. ящірка pichica f 1. Я Ам. див. pichico; 2. діал. Kocá (зачіска)
pichicate, pichicato Я Ам. 1. adj скупйи, скн0рний; 2. т скупбць^ скнбра pichico т 1. Я Ам. кісточка (фалбнга) п0льців (у тварин)] 2. Я Ам. камінбць, екбльце (які збирають діти) pichicote adj діал. див. pichicate pichicho1 т діал. дрібнйчка; брязкальце pichicho2 т Ам. малбнький соббчка pichihuén т Я Ам. іхт. горбйль pichilines т Я Ам. маргарйтка pichilingo т Л. Ам. крйхітка, маліЬк pichincha f Я Ам. вйгода; вйгідна спрбва
500
pie
«¡chinchar, pichinchear vi Л. Ам. викручуватися, хитру Báin; шукбти вигідну cnpáey «¡chinchero діал. i.adjmm шукбє вигідну справу; 2. m спрйтник, ділбк pichinga f 1. діал. невеликий глиняний глек; 2. діал. сп’яніння, хміль; estar а - найтися
pichingo т Л. Ам. 1. глек, глбчик; 2. р/ маєтки, скарб
pichiñique Я Ам. 1. adj скупйй, сю^рний; \ т cKHápa; 3. хитрун, шиббйголова; 3. коротун, недорбсток (про чоловіка) pichiriuche т діал. див. pichiruche pichiró adj діал. 1. кйслий; 2. гіркйй pichirre adj діал. скупйй, скн0рний pichiruche Я Ам. т бідолбха, сірбма picholear vi 1. Я Ам. розважбтися, весе- лйтися, гуляти; 2. Я Ам. бути розпусним; 3. діал. вигравбти (шахрайством)\ 4. Я Ам. робйти дрібну ст0вку (в грі) picholeo т 1. Я Ам- гульбб, гульнй; гбмір, ránac; 2. Я Ам. дрібнб cnpáea; невелйка робота; 3. Я Ам. дрібн0 торгівля pichón1 1. adj діал. несмілйвий, боязкйй; малодушний; 2. Я Ам. недосвідчений, початківець; 3. т Я Ам. новачбк pichón2 т 1. пташеня гблуба; 2. гблубе (ласкаве звертання до чоловіка)', 3. Ам. пташеня; 4. діал. дитйна, дитя; 5. Я Дм. недосвідчений гравбць, новачбк; 6. діал. допомбга, підтрймка; 7. рі діал. брудні плями (на спідній білизні) pichona f голубонько, голубко (ласкаве звертання до жінки)
pichonear vt 1. Я Лм. див. pinchar 2; 2.
діал. вбивбти; 3. діал. захбплювати зне- нбцька; 4. Я Ам. вигравбти (у недосвідченого гравця); 5. діал. скористатися (чимось тимчасово)', 6. діал. просйти допомбги (підтримки) pichoniento adj діал. бруднйй, забруднений (про білизну) pichorro т Я Ам. див. pitón1 2 pichoso adj 1. діал. якйй сльозйться; якйй гноїться (про оч/); 2. діал. волбгий (про очі)', 3. діал. бруднйй; 4. діал. гнилйй, зіп- сбваний (про фрукти) pichulear vi 1. Ам. див. picholear 4; 2. Я Ам. витрачбти дуже мбло pichuleo т1.Л. Ам. скупість, скн0рність; 2. діал. гра по малбнькій; 3. діал. дрібнб торгівля; 4. Лм. незначнб cnpáea; дрібнб комбрція
pichuncha f діал. 1. повія; 2. кохбнка pido т прохбння
pídola т чехард0, дбвга лоз0 (дитяча гра)
pidón adj, т див. pedigüeño piduyes т рі діал. глистй; estar соп tener ~s сбватися; сидіти як на голкбх pie т 1. Horá, croná, ступнй; - fungoso (plano) плбска croná; плоскостбпість; 2. Horá, nána, лбпка (тварини)', 3. оснбва, підбшва, onópa; 4. стеблб, стбвбур; під- Щбпа; 5. штука, кбрінь (про кількість рослин)] 6. бсад, гуща (вина, олії)', 7. вичавки виногрбду (для отриамння олії)', 8. шер- стянб нйтка оснбви; 9. ґрунтбва фбрба; Ю. підбшва (взуття, панчохи, шкарпетки)] 11. cToná (вірша)] 12. рбзмір (традиційної іспанської поезії)] 13. карт, друга Рука; 14. театр, кінбць (репліки, діалогу)] 15. фут (міра довжини)¿ ~ cúbico кубічний фут; 16. спбсіб дії; манбра поведінки; 17. кінбць (низ) сторінки; 18. ^тамп із зазнбченням особйстого імені (назви організації) (під документом)] 19. Дата; підпис; 20. підпис під картйнкою, т?кстівка; 21. оснбва, ядро; 22. (р/) під- Н|жжя, низ; al ~ del monte біля підніжжя ^°рй; a los ~s de la cama в Horáx постблі; 23. прйвід; 24. ніжка (меблів)] 25. діал.
вйступ стінй; - bot (contrahecho, zambo) ме&клишонбгість; - derecho гірн. стійка, підпірка, onópa; буд. бик, стійка; архіт. колбна, пілЯстр (без бази і капітелі)'} тех. прогін, вертик0льна стійка; мор. пілерс, стійка, підпірка; ~ de altar додатк0ва винагорбда свящбнику; - de amigo мор. підпірка, підстбвка; гірн. кріплення; ~ de ánade (de ganso) бот. лободб; - de banco грубість, зухв0лість, різкість; - de becerro бот. ар0нник, ¿рум; ~ de burro іхт. морськйй жблудь; - de cabalgar (de montar) ліва Horá вершника; ~ de gallo півняча лбпка (в шашках)] радібльна тріщина (в деревині); бот. кбрвель; грубість, зухв0лість, різкість; діал. пере- HocHá драбйна; ~ de gato кур0к; бот. котЯча лбпка дводбмна; - de imprenta полігр. вихідні дбні; ~ de león бот. ман- ж0тка; едельвбйс; * de liebre бот. конюшйна (різновид)] подорбжник (різновид)] ~ depaliza нбтруска, HáriHKa; ~s de pato спорт, лбсти; ~ de pollo морськйй вузол; ~ dé que cojea uno слабкб (вразливе) місце; saber de qué ~cojea uno знбти слабкб місце; ~ de tierra п’ядь (шмат0к) землі; siete ~s de tierra три аршйни землі, могйла; а - /ос. adv. пішки, піхтурбю; a cojo - loe. adv. діал. на одній ніжці (стрибати)] a cuatro ~s loe. adv. на чотирь0х, рбчки; а ~ enjuto loe. adv. пбсуху; безпбчно; лбгко, без зусйль; а ~ firme loe. adv. стійко, твбрдо, непорушно; нерух0мо; а ~ juntillas (juntillo), a ~s juntillas loe. adv. твбрдо; сліпо, беззасте- рбжно (вірити); а ~ llano без сх0динок; безперешкбдно, без зусйль; а ~ pisado loe. adv. діал. до останнього, до остбнньої крбплі крбві; а ~ quedo loe. adv. не рухатися з місця; без зусйль; не поворухнувши пбльцем; al ~ de loe. ргер. біля підніжжя, під 6ókom у; недалбко, поблизу від; блйзько, мбйже; al - de la cuesta loe. adv. на сам0му початку; al ~ de la letra loe. adv. буквбльно, дослівно; con buen ~, con ~ derecho loe. adv. вдбло, щаслйво; con mal ~ невдбпо, нещаслйво; con ~(s) de plomo loe. adv. обербжно, увбжно; con ~ ligero швйдко, бігбм; con un ~ en el aire loe. adv. нестійко; невпбвнено; con un ~ en el hoyo (en el sepulcro, en la sepultura) loe. adv. однібю ногбю в могйлі; con los ~s loe. adv. нерозсудливо; нед- ббло, спустйвши рукавй; халбтно; de а ~ піший; del ~ a la mano loe. adv. з хвилйни на хвилйну; de ~(s), en - loe. adv. стбячи; (вжив, з дієсл. andar, estar) на Horáx; pasé la gripe de ~(s) (en ~) я переніс грип на Horáx; постійно; estar empleado de ~ móth постійну службу; в ейлі; mi promesa sigue en ~ моЯ обіцянка залицяється в ейлі; de ~s a cabeza loe. adv. з ніг до головй; me mojé de ~s a cabeza я змок до нйтки; en buen ~ loe. adv. як годйться, налбжним чйном; вдбло, щасливо; en ~ de guerra loe. adv. в CTám війнй; в бойовій готовності; por su ~ loe. adv. пішки, на своїх двох; самостійно; andar de ~ quebrado розорйтися, вйлетіти в трубу; andar (estar) en un andar (estar) en un ~ como (las) grulla(s) бути обербжним /об0чним); arrastrar los ~s волочйти нбги (від старості)] arrastrarse a los ~s de uno валятися в Horáx у кбгось; плазувбти перед кймось; asentar el ~ (los ~s) твбрдо ступбти; діяти o6á4HO (обербжно); atar de ~s y manos a uno зв’язбти no pyKáx i Horáx; besar los ~s de uno, estar a los ~s de uno припадбти до чиїхось ніг; buscar tres (cinco) ~s al gato лізти на рожбн; caer de ~(s) щаслйво (лбгко) відбийся; caerse a los ~s a uno упбсти в чиїхось
04áx; cojear del mismo ~ que otro мати таку саму ваду, не терпиться, що й інший; кульг0ти на ту ж нбгу; comerle a uno los ~s: le comen los ~s йому неймбться; йбму на місці не сидйться; comer por los ~s a uno коштувати велйких грбшей; влетіти в копієчку; cortarle a uno el ~ de la navaja Я Ам. позббвити можлйвості діяти, зв’язбти по рукбх і ногбх; dar con el - a uno зневажбти, дивйтися звбрху вниз на кбгось; dar el - a uno підсадйти, допомогти вйлізти; dar a uno el - у tomarse la mano посадй свиню за стіл, bohó й нбги на стіл; dar ~ a (para) una cosa давбти прйвід; dar por el * a una cosa зруйнувбти до оенбв, знйщити; dejar а uno а ~ позббвити заробітку, звільнйти; поставити в скрутнб станбвище, вйбити збмлю з-під ніг; echar el ~ adelante a uno вйпередити; echar el - atrás відступй- тися, поступйтися; echar * a tierra спішитися (про вершника)] вййти (з машини)] зійтй на ббрег; echar а - розігрувати (щось)] echar los ~s por alto розпалй- тися, осатаніти, дійтй до білого жбру; echarse a los ~s de uno благбти, кйну- тися в нбги; entrar con buen ~, entrar соп (el) ~ derecho вдбло розпочбти (справу); estar al ~ del cañón бути насторбжі; estar con el ~ en el estribo бути напоготбві; faltarle a uno los ~s оступйтися, втр0тити рівновбгу; hacer una cosa con los ~s робйти щось погбно (абияк, спустивши рукави); халтурити; hacer a uno levantar los ~s del suelo розворушйти; hacer ~ тримбтися на Horáx, торкбтися дна ногбми (у воді); твбрдо стбти на нбги, утвердйтися, облаштув0тися; підготувб- ти пбртію виногрбду (маслйн) (в чавиль- ні)] \r por su - ходйти пішки; стояти на своїх Horáx; írsele los ~s a uno посковзнутися; не встбяти на Horáx; спіткнутися, оступйтися; сплохувбти; írsele los ~s a uno tras de una cosa добивбтися; mantenerse de (en) ~ триматися на но- ráx; nacer de ~(s) народйтися в сорбчці; no caber de ~ en un sitio ступйти ніде, бблуку ніде впбсти; no dar ~ con bola пошйтися в дурні; вчинйти по-дурнбму; no poder tenerse de (en) ~s не тримбтися на Horáx (від утоми)] по poner los ~s en (por) algún sitio не переступбти порбга чийогось дбму, не бувбти у кбгось (десь); no poner los ~s en el suelo летіти, гнбти, поспішбти; no tener ~s ni cabeza, no tenerse de - бути безглуздим (абсурдним); pararle los ~s a uno утрймати когбсь (від чбгось); perder ~ втратити дно під ногбми (у воді)] зніяковіти, розгубй- тися; poner a uno el ~ encima (sobre el cuello) взйти в шбри когбсь; наступйти на гбрло комусь; poner a uno a los ~s de los caballos зневажбти, ні в що не стбвити; poner los ~s en el suelo встбти з ліжка; poner ~s en pared упирбтися, упбртися; poner ~s en polvorosa втектй, дбти дьбру; ponerse de (en) ~ вставбти (зі стільця, з ліжка)] починбти ходйти, вставбти (після хвороби); стбти на збдні náпи (про тварин)’, quedarse а - не сісти, не втрбпити (на поїзд)] залишйтися за ббртом; ser el mismo ~ de Judas діал. бути пустотлйвим; бути спрбвжнім чортеням (про дитину)] ser ~s у manos de uno бути прбвою рукбю когось; sostenerse (tenerse) de - трим0тися на Horáx; sostenerse en - трим0тися на Horáx; про- дбвжувати існувбти (про організацію)] tener buenos (muchos, ligeros) ~s бути легкйм на нбгу; tener(le) a uno el ~ sobre el cuello (al cuello), tenerle a uno el ~ encima тримбти під каблукбм; tomar ~ de
17
Іспансько-український словник
501
piedad
una cosa скористбтисй нагбдою (приводом); vestirse por los ~s носити штани, бути чоловіком; volver * atrás відсту- пйтися; дбти зддній хід; ~s ¿para qué os quiero? дáй Ббже нбги!; ¡qué tres ~s para un banco! от три шбльми!; ¡un ~ tras otro! швйдше!, однб Horá тут, друга — там!; cerrado como ~ de muleto упбртий як осбл
piedad 7 1. поббжність; благочбстя; 2. лю- ббв, відданність, пошанувбння; 3. жаль, співчуттй; милосбрдя; inspirar * викли- KáTH жаль; sentir ~ cn¡B4yBáTH piedra 7 1. кбмінь; ~ afiladera (aguzadera, amoladera, de afilar, de amolar) точйль- ний KáMÍHt>; ~ azufre сірка; ~ berroqueña граніт; - ciega непрозбрий коштбвний кбмінь; - de cal вапнйк, вапнякбвий шпат; ~ de (las) amazonas мін. амазоніт; (~ del Labrador) лабрадорйт; - (de) luna, - lunar мін. місячний кбмінь; ~fina (preciosa) коштбвний кбмінь; ~ franca виробнйй кбмінь; ~ imán мін. магнітний залізнйк, магнітна рудб, магнетйт; - jaspe мін. йшма; ~ meteórica метеорйт; - molerá жбрновий кбмінь; - nefrítica мін. нефрйт; - oniquina мін. бнікс; ~ pómez пбмза; ~ rodada гблька, валун; 2. надгрббний кбмінь, надгрббок, пбм’ятник; 3. мед. кбмінь, конкрембнт; 4. крупний град; 5. млинбве жбрно; 6. сиротйнець; 7. карт, вйграш гравцй, якйй мбє пбрший хід; 8. див. pedral; 9. мед. трихонодбзис, вузлу- вбтість волбсся; 10. (~ de chispa, - de lumbre, ~ de escopeta, ~ de fusil) крб- мінь; 11. діал. див. plomo; 12. діал. ковтбк (вина); 13. сл. курка; - angular буд. фун- дбментний кбмінь; наріжний кбмінь; ~ azul (~ oftálmica) мідний купорбс; Я Ам. скнбра; - divina мед. очні крбплі; - filosofal філосбфський кбмінь; ~ infernal мед. лйпіс; - de cautiverio мед. припблю- вальний 3áci6; - de moler діал. ручнйй млин; ~ de tropiezo кбмінь спотикбння; а - у lodo нбглухо закрйтий (про вікна, двері); hasta las ~s всі, від малбго до старого; por la pura - Я Ам. мбрно,
І безглуздо; ablandar (las) ~s розчулити, вйкликати співчуття; colocar (echar, poner) la primera ~ поклбсти пбрший кбмінь; започаткувбти; dejar a uno de ~ врбзити (ошелбшити); levantarse las ~s contra uno: se levantan las ~s contra él на бідного Макбра всі шйшки пбдають; каміння волбє (про чиюсь порочність); no dejar ~ por mover,no quedarle a uno ~ por mover зі шкури пнутися; пустйти в хід всі збсоби; no dejar - sobre - не залйшйти кбменя на кбмені; quedarse de ~ скам’яніти, завмбрти (від подиву); tirar ~s злйтися, метбти громй й блйскавки; tirar la - у esconder la mano шкбдити (пбкостити) тйшком-нйшком; échese una ~ en la manga інших не судй, на cé6e подивись!; menos da una ~ кіт наплбкав; ~ movediza, nunca moho la cobija ~ під лежбчий кбмінь водб не течб piedrín т діал. грбвій, щббінь piejo т див. piojo
piel 7 1. шкіра; шкурка; ~ de zapa шагрбнь; 2. бурдюк; 3. хутро; 4. (~ adobada) вй- чинена шкіра; шкірка (на плодах); ~ roja червоношкірий (північноамериканський індіанець); ~ de ángel (de seda) шовкбва тканйна (схожа на атлас); ~ de gallina гусяча шкіра; ~ de rata сіра масть (коней і мулів); dar (soltar) la ~ помбрти, врізати дуба; dejar(se) la ~ (en) лягтй кістьмй (за щось); pagar con la ~, perder la ~ заплатити свобю шкурою; quitar la quitar (sacar) la ~ a tiras вйчитати, висварити; живбго місця не залйшити; ser (de) la ~
del diablo, de la ~ de Barrabás бути спрбвжнім чортеням (про дитину) piélago т 1. мбре; 2. прбстір, простбр; 3. ббзліч, незлічбнна кількість, мбре pielero т хутрівнйк
pielitis 7 мед. пієліт, запблення нирковбї мйски
pienso1 т сухйй корм для худбби; фурбж pienso2 т іст. див. pensamiento; ni por ~ loe. adv. жбдним чйном Piérides fpi поет, музи pierio adj поет, якйй стосується муз pierna 7 1. ногб (вище стопи); 2. збдня частйна (збрня ногб) туші тварйни; огузок, окіст; ніжка (тушки птаха); 3. ніжка цйркуля; 4. частина, додбток; 5. перекбс тканйни; 6. висбкий вузькйй глек; 7. вер- тикбльна пбличка (на заголовній букві);
8. Я Ам. партнбр (у грі); en ~s loe. adv. з гблими ногбми; andar a la - ітй ббком (про коня); cortarle a uñólas ~s зв’язбти по рукбх і ногбх; dormir а ~ suelta (tendida) спбти як убйтий; estirar la ~ помбрти, врізати дуба; estirar (extender) las ~s пройтйся; розім’ятися, розім’йти нбги; hacer ~s перебирбти ногбми, при- танцьбвувати (про коня); красувбтися, маніритися; наполягбти, не відступбтися; стояти на свобму; ponerle la ~ encima а uno Я Ам. наступйти на гбрло; ser ~, ser una buena - діал. бути дббрим хлбпцем; допомагбти, виручбти pierniabierto adj див. perniabierto piernitendido adj вйтягнувши нбги, з вйтягнутими ногбми piernituerto adj кривонбгий piernón adj діал. див. piernitendido pieza f 1. частйна, шматбк; детбль; - bruta заготбвка; ~s de repuesto (de recambio) запасні частйни, запчастйни; 2. лбтка; poner (echar) una ~ постбвити лбтку; 3. монбта; quince pesetas en tres ~s три монбти на суму п’ятнбдцять песбт; 4. штука; річ, предмбт; - de bronce брбнзо- ва річ; 5. шматбк; штука (матерїі); рулбн (паперу); кімнбта; приміщення; * de recibo приймбльня; - redonda Я Ам. кімнбта, якб здабться в найми (з окрбмим виходом); 7. прбміжок чбсу; 8. мислйвський трофбй; 9. фігура (в шахах та інших іграх); ~s mayores (menores) важкі (легкі) фігури; 10. п’бса (музична; театральна, одноактна); 11. іст. шматбк; - de pan шматбк хліба; 12. діал. необрбблювана зембльна ділйнка; 13. діал. утрйманка;
14. фіз. п’бза (одиниця тиску); 15. військ. гармбта; артилерійська устанбвка; ~ antiaérea зенітна гармбта; ~ de artillería артилерійська гармбта; ~ lanzacohetes ракбтна устанбвка; buena (gentil, linda) ~ пройда; хйтрик, хитродум; ~ de autos юр. матерібли спрбви; ~ de convicción юр. речовйй дбказ; de una ~ Ам. чбсний, прямйй; Я Ам. життєрбдісний; - por - loe. adv. ретбльно, досконбльно; детбльно; haceras розбйти; роздробйти, розірвбти; hacerse ~s розбйтися, розколбтися; jugar una ~ зробйти хід; quedarse uno en una ~, quedarse hechouna ~ бути врбже- ним, здивувбтися; зупинйтися як укбпа- ний (від подиву, несподіванки); tocar una - зачепйти питбння, торкнутися тбми piezgo т 1. ніжка бурдюкб (відповідно до кінцівки тварини); 2. бурдіок piezoelectricidad 7фіз. п’єзоелбктрика piezoquímica fфiз. п’єзохімія pífano т муз. 1. флбйта-піколо (у військових оркестрах); 2. музикбнт, якйй грбє на флбйті-піколо
pifar vt сл. пришпбрювати (коня) pifia 7 1. кікс (на більярді); 2. прбмах, про- мбшка, прорахунок; 3. діал. освйстуван-
ня; 4. Я Ам. насмішка, знущбння; hacer - (de) знущбтися, насміхбтися; hacer діал. прогулйти урбк; втектй з урбків pifiador т діал. насмішник pifiar 1. vt зробйти кікс (на більярді)- 2 п Ам. освистбти; 3. vi діал. зазнбти невдачі-
4. діал. зробйти невдблий хід (обмбнний крок); 5. діал. пошйтися в дурні
pifión т Я Ам. насмішник pifo т сл. корбткий плащ pigal adj мед. сіднйчний pigargo т орн. 1. орлбн-білохвіст; 2 орлбн-довгохвіст
pigmentación 7 1. пігментбція, утворення пігмбнта; 2. заббрвлення пігмбнтом pigmentado adj якйй містить пігмбнт пігментбваний pigmentario adj пігмбнтний pigmento т пігмбнт, фарбуюча речовинй pigmentoso adj див. pigmentario pigmeo 1. adj якйй стосується пігмбїв; кбр- ликовий; 2. кбрликовий, дрібнйй; 3. т пігмбй, кбрлик
pignoración 7 застбва, заклбд pignorar vt закладбти, віддавбти в за- стбву
pignoraticio adj якйй стосується заклбду (застбви), заставнйй pigre adj повільний; млйвий; лінйвий pigricia 7 1. повільність; млявість; лінощі; 2. Я Ам. дрібнйця; 3. діал. див. pizca pigro adj див. pigre
pihua f аббрка, плбтене взуття (із сиром'ятної шкіри)
pihuela f 1. ремінбць (яким зв'язують ноги ловчим птахам); 2. перешкбда, завб- да; пута; 3. рі ножні кайдбни pihuelo т Л. Ам. 1. вісь коліщбтка шпбри; 2. рбмінь шпбри piído т див. piada
pija 1. f Ам. чоловічий член; 2. adj Я Ам. сл. насмішливий; якйй любить побазікати pijada f діал. нісенітниця; дрібнйці pijadilla fdian. нічнйй гбрщик pijama т піжбма
pije т 1. діал. джбнджик, франт, піжбн; 2. Я Ам. ент. осб (різновид) pijería f Я Ам. сл. жарт; рбзіграш pijirigua f діал. дрібнйця; ser de ~ una cosa бути непотрібним (непридбтним) pijirruña fJl. Ам. дрібнйця pijotada 71. діал. див. pizca; 2. Я Ам. див. pijotería
pijotazo т діал. див. pizca pijotear vi Я Ам. скупйтися, бути дріб’язковим (скнбрним)
pijotería 71. настйрливе прохбння; 2. абищиця; venir con ~s набридбти, лізти (чіплятися) з дрібнйцями; 3. Ам. скупість, скнбрність
pijotero adj 1. надокучливий, втомливий, набрйдливий; 2. Ам. скупйй, скнбрний pila1 71. стіс [тарілок); 2. копйця (сіна); 3. штббель; клітка (лісу); 4. горб, купа, ббзліч; 5. с.-г. нбетриг вовни; 6. бик (моста); устій; рбмна опбра; 7. (~ atómica) фіз- Ядерний ребктор, бтомний котбл; 8. фіз. електрйчний елембнт, гальванічний еле- мбнт, батарбя
pila2 71. басбйн, резервубр; котловбн; 2. водопровідна рбковина; 3. (~ bautismal) церк. купіль; sacar de ~, tener en la - а uno хрестйти, бути хрещбним ббтьком; nombre de - ім’я, дбне при хрещенні; 4. парафійльна цбрква; церкбвна парбфія;
5. Ам. водопровідний кран; 6. тех. nneáp- на фбрма; 7. геол. виббїна, мульда, кот- ловйна
pilada171. пбрція шерсті (для валяння сукна в один прийом); 2. див. pila1 2 pilada2 7 1. буд. заміс; навіска; 2. див. pilada11; 3. див. pila1 2
502
pincel
ojiado adj діал. вірний, надійний; гарантований
oilanca f діал. купа стіс pilar1 m 1. ел. dilón 1; 2. дорбжній стовп; дороговказ; 3. діал. надовб; 4. арх. стовп; стійка; колбна; пілерс; 5. тех. onópa, устій, бик; 6. оснбви, устбї pilar^ vt лущити зернб (в ступці) pilastra fapxim. пілястр pilatero т валяльник, cyкнoвáл pilatuna f Ам. див. pillada pilatuno adj 1. Я Ам. несправедливий (про вирок); 2. діал. лихвбрський pilca fíi. Ам. див. pirca pilcar vt Л. Ам. див. pircar pilco1 т Л. Ам. 1. бтвір для голови (в пончо)' 2. тріщина (на нозі, підошві)', 3. бот. лавр (різновид) pilco т Л. Ам. див. pirco pilcha М. Я Ам. предмбт (націонбльного) одягу; 2. Я Ам. мітка (на худобі) pilche /77 діал. дерев’яна миска píldora М. пілюля; 2. іст. мед. тампбн; dorar la ~ позолотити пілюлю; tragar(se) la - проковтнути пілюлю píleo т 1. кардинбльська папочка; 2. шбп- ка (гриба)
pileómice бот. 1. adj шбпковий, який Máe шбпку (про гриб)\ 2. т шбпковий гриб
pilero т глиновбл
pileta f 1. dim. de pila; 2. церк. посудина для святбї водй; 3. гірн. резервубр, бак, цистбрна; 4. діал. с.-г. лунка (навколо дерева); 5. Я Ам. басбйн; 6. Я Ам. водопровідна р0ковина
pilgaje m діал. див. pilguaje З
pilgua f діал. сумка, кбшик (для овочів,
фруктів)
pilguaje т 1. діал. cnyrá; 2. Я Ам. пішбк, дрібнії сбшка; 3. діал. напіввідірваний клапоть шкіри; 4. рі діал. лахміття pilguarse Я Ам. 1. витягуватися (про рослини і тварин); 2. ослабнути, схуднути (після хвороби); 3. див. pasmarse piligüe m 1. діал. миршаве деревцб какбо; 2. Л. Ам. nimáK, дрібнб сбшка pililo /77 Л. Ам. 1. обірванець; 2. волоцюга pilinque adj Л. Ам. змбрщений; висохлий; ponerse - наїдбтися донбсхочу pilma1 f Л. Ам. 1. плбстир; 2. борг pilma2 f діал. 1. індійська гра в м’яч; 2. ганчір’йний м’яч
pilmama fЯ Ам. годувбльниця; няня pilme /77 Я Ам. скелбт, мбщі pilo т діал. див. pila1 2 pilón т 1. грудка цукру; 2. гиря (на безміні); 3. к0мінь-против0га (на млині, в ча- вильнях); 4. вапнякбвий рбзчин; 5. Ам. кб- мінь, який підптрає двбрі дбму; 6. Я Ам. Konép, пбдаючий мблот pilón т 1. aum. de pila; 2. басбйн; невелика водбйма, вйкладена кбменем (біля джерел, фонтанів); 3. ступка; 4. Я А/и. товкач (великої ступки); 5. діал. склад сільськогоспод0рських продуктів; 6. Я поїлка (для тварин); водопровідний кран з кружкою; 7. діал. півсентбво (моне- т.а)\ 8. Я Ам. чайові; 9. Я Ам. шкірянйй міщбк (бля зерна, винограду); ~ con chupa діал. товстун, товстуха; de ~ loe. adv. Л- Ам. задбрма; beber del - рознбсити плітки
pilón3 т 1. архіт. пілбн; 2. páMHa onópa
оііла50ди (М0СТУ)
ниоп adj Л. Ам. 1. одновухий, безвухий vnpo людину, тварину); 2. з однбю руч- кою (про каструлю, глек); 3. кирпбтий °паг \ПЛ. Ам. відрізбти вухо U °псіііо тЯ Ам. грудка пбточного цукру Р onero adj злоязйкий м ,0nga f засбхлий каштбн
pilongo adj 1. худйй; 2. засбхлий (про каштан)
pilosis f мед. волохбтість, гіпертрихбз piloso adj 1. див. peludo 1; 2. волосовйд- ний; волосянйй; 3.: bulbo ~ анат. ци- булйна волосйни
pilotaje1 т 1. лбцманство, лоцманська служба, лбцманська спрбва; профбсія (служба) льбтчика; 2. лбцманський збір; 3. провбдення суден; 4. навігбція; 5. ав. пілотбж, пілотування, управління літбль- ним апарбтом; - alto вйщий пілотбж pilotaje2 т пблі; фундбмент на пблях pilotar vt 1.проводити (судна); 2. ав. піло- тувбти, керувбти літбльним апарбтом; 3. керувбти (автомобілем) pilote т 1. пблі; hincar ~s забивбти пблі; 2. діал. нбдовб
pilotear vt 1. див. pilotar; 2. Ам. керувбти; допомагбти; 3. Ам. див. patrocinar; 4. Я Ам. змушувати розщбдритися pilotín т 1. dim. de piloto; 2. помічнйк лоцмана; курсбнт (торгового флоту) piloto т 1. (~ práctico) лбцман; 2. помічнйк капітбна (торгового судна); 3. льбт- чик, пілбт; - automático автопілот; - cosmonauta ль0тчик-космон0вт; ~ de guerra, ~ militar військовий льбтчик; - probador льбтчик-випрббувач; 4. водій (автомобіля); 5. дбслідний зразок; 6. керівнйк, главб, вождь; 7. іхт. рйба-лбцман; 8. сл. ватбг злодійської згрбї piloy т діал. квасоля; ablandarse como los ~ es дбти збдній хід; дати відбій pilpinto 1. adj Л. Ам. червйвий; 2. т діал. малбнький метблик pilputra ЇЛ. Ам. див. piltrafa piltra f 1. сл. ліжко, пбстіль; 2. діал. ковток винб; 3. діал. весблощі, розвбги piltraca, piltrafa f 1. Я Ам. вйгода, удбча; 2. рі обрізки, зблишки (м’яса); 3. рі Л. Ам. обноски, ганчір’я
piltrafear \АЛ. Ам. мбти вйгоду (прибуток) piltrafiento adj 1. Я Ам. обірваний, в лахмітті; 2. Я Ам. млйвий, слабкйй piltrafoso adj обірваний, в лахмітті piltrafudo adj діал. слабкйй, хирлбвий piltre adj 1. Я Ам. перезрілий; 2. Я Ам. зів’ялий, змбрщений; 3. діал. див. pitre piltro т сл. 1. кімнбта, приміщення; 2. помічнйк сутенбра pilucho adj Я Ам. гблий, нагйй pillada f1. шахрайство, крутійство; 2. вйтівка, (жартівлйва) вйхватка; 3. Я Ам. неприбмний сюрпрйз, пілюля; 4. діал. упіймбння pillador 1. adjmm грабує, якйй викрадбє; 2. т грабіжник, викрадбч; 3. сл. фавбць pillaje т 1. грабунок, розбій; 2. діал. маро- дбрство
pillan т Л. Ам. 1. диявол, чорт; 2. грім; 3. блйскавка
pillar vt 1. грабувбти; 2. хапбти, схбплювати; 3. упіймбти (зненбцька); 4. сл. rpá™ (в азартні ігри) pillastre т див. pillo1 2 pillear vi 1. крутйти, шахрувбти; 2. хулігб- нити; пустувбти
pillería М. збірн. шахраї; хулігбни; 2. див. pillada
pillo1 1. adj хулігбнський; 2. вйверткий; продувнйй, пронбзливий; 3. т хулігбн, витівнйк; 4. крутій, шахрбй; 5. пустун (про дитину); 5. спрйтник, пронбза pillo2 т Л. Ам. здоровйло, здоровбнь pilludo adj Л. Ам. довгонбгий pillullo т Я Ам. шахрбйство, обмбн; hacer un - не дотрймати слбва pimentada f стрбва з перцю pimental т ділянка, засіяна пбрцем pimentero т 1. пбрець (рослина); ~ de América, ~ falso перуанське перцбве дбрево; 2. пбречниця (посудина)
pimentilla f гірчбк почечуйний, травб почечуйна
pimentón т 1. aum. de pimiento; 2. чер- вбний пбрець (мблотий); 3. див. pimiento 1 pimentonero т продавбць пбрцю pimienta f 1. пбрець (плід); ~ falsa плід nepyáHCbKoro перцбвого дбрева; - negra чбрний пбрець; ~ silvestre (loca) авра- бмове дбрево; плід аврабмового дбрева; ~ de Cayena пбрець кабнський, пбрець стручкбвйй; - de Chiapa (de Tabasco); ~ gorda Я Ам., ~ olorosa діал. плід мйрто- вого дбрева, мирт прбний (використовується як спеція); 2. урожбй пбрцю; comer ~ розпалйтися, ошаліти, сказйтися; hacer ~ Я Ам. пропускбти урбки; не з’являтися (кудись); ser (como) una - бути кмітлйвим; tener mucha - дброго кбш- тувати, кусбтися
pimiento т бот. 1. пбрець стручкбвйй (іс- пбнський) (рослина і плід); ~ loco (montano, silvestre) аврабмове дбрево; ~ de bonete, ~ de hocico de buey, ~ morrón co- лбдкий стручкбвйй пбрець; - de cornetilla гіркий стручкбвйй пбрець; 2. див. pimentero 1; 3. іржбстий гриб; 4. див. pimentón 2; 5. діал. (~ de Bolivia, - de California Ам.) перубнське пбрцеве дбрево pimío adj Л. Ам. жбдібний, скупйй pimpante adj 1. хлищувбтий, фатувбтий; 2. ошбтний, виряджений pimpido т іхт. морськб лисйця (різновид акули)
pimpina f діал. глек для водй (з вузьким горлечком)
pimpinela f бот. бедринбць pimplar vt напивбтися pimpleas, pimpleides fpi музи pimplo m ент. наїзник, їздбць pimpo adj діал. перепбвнений, напбвне- ний
pimpollada f, pimpollar т молодйй соснб- вий гай
pimpolleadura f, pimpolleamiento т див. pimpollecimiento
pimpollear, pimpollecer* vi 1. пускбти пб- гони (nápocTKn); проростбти; 2. відрбджу- ватися в дітях (нащбдках) pimpollecimiento т проростбння, вики- дбння пбгонів (пбростків) pimpollo т 1. молодб сбсенка; 2. молодб деревцб; 3. брунька; пбгін, пбросток; 4. бутбн тройнди; 5. (~ de oro, ~ de canela) розбн, розбнчик (про дівчину, жінку); крб- сень, купідбн, херувйм (про хлопчика, юнака)
pin: estar del ~ el роп діал. ваг0тися pina f 1. придорбжній стовп; 2. частйна дерев’яного ббода кблеса; 3. іст. зуббць стінй; 4. діал. м’яч; гра в м’яч pinabete т ялйця
pinacate т Л. Ам. 1. ент. жук-скараббй; 2. шушваль, пбтолоч pináceas fpi бот. соснбві pinacoteca f пінакотбка, картйнна галербя pináculo т 1. архіт. пінбкль; бельведбр; 2. вершйна, апогбй, зеніт; en el ~ de la gloria в зеніті cnáen; 3. карт. niHáioib pinado adj перйстий (бот.) pinar m сосняк pinariego adj соснбвий pinastro m соснб примбрська pinatar m див. pinar pinatero m діал. орн. ворона (різновид) pinato т діал. малбнька сбсенка pinaza М. риббльська шлюпка; 2. діал. ббрка; 3. діал. див. ріпа 2; 4. див. pinocha 1
pincarrasca f, pincarrasco m соснб албп- ська
pincel т 1. пбнзель; пбнзлик; 2. щітка; 3. маховб перб стрижб; 4. картйна, полотнб;
503
pincelación
P
5. пбнзель (манера пЬсьма живописця
6. Я Ам. бот. волбшка синя садбва; 7. Я Ам. малЯрний пбнзель
pincelación f 1. нан0сення мазків; писання олійними фарбами; 2. мед. змащування (горла)
pincelada f мазбк; штрих; dar la última ~
поклЯсти ocTáHHi мазкй; закінчйти картину pincelar vt 1. писати олійними фарбами;
2. фарбувати; 3. писати портрбт pincelazo т Я Ам. див. pincelada pincelero т 1. майстер, якйй виготовляє п0нзлі; 2. продавбць пбнзлів; 3. щіточник;
4. Ящик для зберігання пбнзлів pincerna сот. іст. виночбрпій
pincha f див. pincho11 pinchadura f прокблювання; укбл, прокбл pinchar vt 1. див. picar 1; 2. вколбти, кольнути; 3. діал. цікавитися; 4. убивати би- Ká uinároio (в кориді); ni ~ ni cortar нічбго не значити, не мати вплйву (у справі); п’Яте колесо до воза pincharse вколбтися
pinchaúvas т 1. дрібнйй рйнковий злодійчук; 2. шушваль, пбтолоч pinchazo т 1. укбл; прокбл; darse un ~ вколбтися; 2. шпилька, заковйка; 3. підбурювання, під’їЬджування pinche т 1. кухарчук; 2. діал. декоратйвна шпйлька (на капелюсі); 3. Я Ам. дрібнйй служббвець; 4. Ам. див. pincho2 2; 5. діал. пройдйсвіт; 6. діал. шкбпа pincho1 т 1. шип, гострЯк; 2. мйтний щуп;
3. орн. зЯблик; 4. Я Ам. коліЬчка, шип (рослини, тварини); 5. див. pinche З pincho21. adj (частіше з дієсл. ser) фасб- нистий, форсистий; 2. (частіше з дієсл. іг) самовдовблений; самозакбханий; 3. задерикуватий; 4. т фат, хлюст; 5. забіЯка pinchón1 т див. pinzón 1
pinchón2 adj 1. загбстрений; якйй мбе колючки (шипй); 2. колючий pinchonazo т Я Ам. див. pinchazo pinchoso, pinchado adj коліЬчий, всіяний колючками (шипбми)
pinchuleado adj Я Ам. вйфранчений, виряджений
¡pinchulear vt Я Ам. вйрядити, вичепурити, прикрасити
pindén т діал. 1. негритянське свЯто; 2. негритянський танець pindó т Я Ам. бот. кокбсова пбльма (різновид)
pindonga f 1. вулична жінка; 2. Я Ам. див. Pija 1
pindonguear vi тинЯтися (швбндяти) ву лицями
pineal adj 1. шишкоподібний; 2. анат. пінеЯльний, шишковидний pineda1 f див. pinar pineda2 f кругла резйнка, підв’язка pinedo т див. pinar
piner«o, -а 1. adj якйй стосується о-ва Пінос; 2. т, f жйтель, -ка (урбдженець, -ка) о-ва Пінос
pingajo т клапоть, клаптик (на одязі) pingajoso adj обірваний, обтріпаний pinganello т крижана бурулька pinganillaт 1 .Ам. голодранецьіззамЯш- ками франта; 2. Я Ам. пройдйсвіт; а Іа ~ діал. зсунутий набік (про капелюх); en ~s loe. adv. діал. навшпйньки; Ам. навпбчіп- ки; Я Ам. у нестійкбму станбвищі pinganillada f діал. вйтонченість, вишуканість pinganillo adj 1. діал. дженджурйстий, франтуватий; 2. діал. призбмкуватий (про людину)
pinganitos: estar en ~ досягнути висбкого станбвища; розбагатіти; збйти статки pingar 1. vi див. pender; 2. капати, стікати; 3. скаути, стрибати; 4. Я Ам. піднімати бурдіЬк (для пиття); 5. vt нахилЯти
pingo т 1. див. pingajo; 2. рі ганчір’я (про жіночий одяг); 3. Я Ам. скакун, верховйй кінь; 4. діал. конячйна, шкапина; 5. Я Ам. диЯвол; 6. Я Ам. дияволЯ, чортенЯ, пустун; andar (estar, ir) de - швбндяти (тинЯтися) по гбстях (магазйнах) (про жінку) pingorota f вершйна, верхівка pingorote т див. peruétano12 pingorotear vi Я Ам. стрибати, скакати (про дітей)
pingorotudo adj 1. крутйй, обривистий; 2. якйй піднЯвся вйсоко (в соціальній ієрархи)
pingoso adj обірваний, в лахмітті pingotear vi Я Ам. виробляти кульбіти (про коня)
ping-pong т пінг-пбнг pingucha fíi. Ам. вуличне дівчйсько, обірванка
pinguchita fíi. Ам. худЯ жінка pingucho Я Ам. 1. adj жалюгідний, нік- чбмний, нещасний; 2. т вуличний обірванець; 3. легкий обід pingüe adj 1. жйрний; 2. багбтий pingüedinoso adj огрЯдний, опасистий, вгодбваний
pinguetear vi мороейти, накрапати (про дощ)
pingüino т орн. 1. (~ gigante) rarápKa безкрила; 2. гагарка; кЯйра; чистун; 3. пінгвін pingullo т діал. індіанська флбйта pinguosidad f 1. огрядність, жйрність; 2. маслянйстість
aurucho т Я Ам. див. pingucho 2
:о т (рі) див. pinito
pinícola 1. adj якйй pocTé (живб) на сосні; 2. т орн. щур, смеречніЬк pinífero adj поет, багатий на ебени piniforme adj конусоподібний, конусовйд- ний
pinina f соснбва смолб pinino т (рі) див. pinito pinito т: hacer ~s робйти népiiii крбки pinjante 1. adj висЯчий, підвіснйй (про прикрасу); 2. т архіт. висЯчий орнамент; 3. підвісна прикраса, кулбн, підвіска pinjar vi іст. висіти, звисЯти pinna f1. бот. листбчок перйстого листка; 2. див. pluma 1; 3. вушна раковина; 4. іхт. пінна (двостулковий молюск) pinnipedos т рі зоол. ластонбгі pínnula f див. pínula
ріпо1 т бот. cocHá; - alerce модрйна; ~ araucano араукарія чилійська, домббя; ser (como) un - de oro бути стрункйм, поставним (про чоловіка) ріпо2 1. adj обрйвистий, крутйй; 2. т рі: hacer ~s робйти népiui крбки (про дітей; про тих, хто одужує) ріпо3 т Я Ам. (м’ясна) начйнка для пиро-
rá і
pinocha f хвбя
pinocha2 fíi. Ам. качбн кукурудзи, мітблка Morápa
pinochera f Я Ам. обгбртка, покривнйй листбк (качана кукурудзи); покривнйй листбк мітблки (султана) могбра pinocho т діал. 1. див. pimpollo 1; 2. шйшка соснй примбрської pinolate, pínol(e), pinol(e) т Я Ам. пінбль (напій із підсмаженого кукурудзяного борошна з цукром, корицею і ваніллю) pinolillo т Я Ам. пінбль (з додаванням какао і шоколаду)
pinoso adj соснбвий (про ліс, місцевість) pinrel т сл. ногб, ступня pinsapar т ялицбвий ліс pinsapo т бот. ялйця pintaV 1. плЯма, плЯмка, цятка (на оперенні птахів, крилах метеликів, шерсті тварин); вкраплення (в руді); 2. крапля; 3. очкб (на гральній карті); 4. вйгляд,
зовнішність; 5. пройдйсвіт; 6. Ам піл порбда; 7. Я Ам. масть тварйн; В.'діал' гра в кбсті; 9. Я Ам. високосбртна руда-
10. рі тиф; 11. мед. лишай (захворювання шкіри); 12ь рі Я Ам. погбда (в перші 12 днів січня); a ~s в горбшок, в крапинку hacer la ~, irse de - Я Ам. втектй з урбків- no dejarse ver la - діал. не виявляти своїх нбмірів; ja la ~! Ам. здброво!- ¡van» ~! ну й вйгляд! * у
pinta2 f пінта (одиниця вимірювання рідин і сипучих тіл)
pintacilgo т орн. щйголь pintacopas т діал. див. pisaverde pintada f орн. цесарка pintadera f кондйтерський мішок pintadillo т орн. щиголь pintado 1. adj плямйстий, крапчастий; 2. Ам. схбжий, подібний; salió - a su padre він вйкапаний батько; 3. т фарбування (дія); 4. плямисте забарвлення; el más **: eso le puede pasaral más - це з кбжним мбже статися; estar (venir) que ni ~ вйявитися дуже дорбчним; no poder ver aunó ni - на дух не перенбсити; не терпіти
pintamonas сот. мазій, базгрбч (про живописця)
pintar 1. vt писати (фарбами); ~ al oleo писати олією; 2. фарбувати; забарвлювати (в якийсь колір); 3. прикрашати (торт, пиріг); 4. писати, випйсувати (букви); 5. малювати, опйсувати, змальбвувати; живописати; 6. перебільшувати, утрйрува- ти; роздувати; 7. vi червоніти, починати дозрівати (про плоди); 8. укриватися легкйми брижами (про море); 9. виявлятися, проявлЯтися (про якість); 10. (звичайно із запереч.) значити; мати вагу (значення); - bien Я Ам. обіцЯти; еі negocio pinta bien справа обіцЯє вигоду; pintarla бути висбкої думки про сббе; ~ como querer видавати бажане за дійсне pintarrajar, pintarrajear vt див. pintorrear pintarrajo m мазанина, базгранйна pintarroja f іхт. акула (різновид) pintarse 1. фарбуватися; мазатися; 2. забруднйтися у фарбі; 3. див. pintar 2; ~ solo para una cosa бути нарбдженим (ствбреним) для чбгось platear vi, pintiguar vi діал. мрячити, сіятися (про дощ)
pintiparado adj 1. дуже схбжий, вйкапаний; 2. (частіше з дієсл. ser, venir etc.) підходящий, зручнйй; 3. Ам. франтуватий, дженджурйстий; 4. діал. див. parado 1,4 pintiparar vt 1. уподібнювати (одне іншому); 2. порівнювати, зіставляти pintipuesto adj див. pintiparado Pinto (власн.): estar entre - y Valdemoro злбгка сп’яніти, бути напідпитку; перебувати в нерішучості
pinto1 т сл. шпйлька (для краватки) pinto21. adj іст. див. pintado 1; 2. укритий плЯмами лишаю (про шкіру людини); 3. Ам. біло-чбрний (про тварину); 4. Ам. див. pintado 1, 2; 5. Ам. золотйсто- червбний з білими плЯмами (про півня);
6. діал. пронбзливий, продувнйй; 7. діал. п’Яний, нетвербзий; 8. Я Ам. боязлйвий, боягузливий; 9. т див. pinta111; 10. хвб- рий на лишЯй; 12. Ам. півень із золо- тйсто-червбним опербнням і з білими плЯмами; 13. діал. пронбза, прбйда; 14. Я Ам. квасбля із червонуватими і чбр- ними плЯмами; ser rabón у mocho діал. бути прбйдою pintojo adj плямйстий pintón 1. adj якйй наливається, якйй доз- pieác (про виноград); 2. погано обпалений (про цеглу); 3. Я Ам. підгулЯлий, під- пйлий; 4. т гусінь кукурудзяного мете-
504
pipo
пика (шкідник); 5. шмаркач (який втру- чається у справи дорослих); 6. діал.
недозрілий 6aHáH
ointonear vi наливбтися (про плоди) Entonara f діал. сп’яніння, хміль ointor т 1. худбжник, живописець; 2. мб- лЯР; 3-Ам- див’ P^averde; 4. Я Ам. див. pinturero 2; - de brochagorda мбляр; мазій, 6a3rpá4
pintora f 1. худбжниця; 2. дружина худбж-
ника , . .
pintoresco adj 1. живописнии, яскрдвии, барвистий; 2. виpáзний (промову, стиль) pintoresquismo т 1. живопйсність, барвистість; 2. тендбнція до живописності (барвистості)
pintoretear vt діал, pintorrear vt, pintorretear vt діал. noráHO ManiOBáTH pintura f 1. живбпис; - rupestre наскбль- ний живбпис; 2. полотнб, картина; - a la acuarela акварбль; - a la aguada акварбль; губш; - al encausto, - cerífica енкаустика; - al óleo картина олією; - аі pastel пастбль; - al temple тбмпера; - de aguazo губш; ~ de miniatura мініатюра; ~ de mosaico мозбїка; ~ tejida гобелбн; 3. фápбa; малбрна фбрба; тбрта фбрба; ~ al aceite олійна фбрба; ~ al agua водянб фбрба; - (al) esmalte емблева фбрба, ембль; ~ altemple клбєва фбрба; 4. фар- бувбння, пофарбувбння; 5. живописбння; барвистий (ефбктний) бпис; 6. тех., жив. органічне покритті; лакофбрбове покритті; - de porcelana, ~ vitrea глазур; 7. тех. обмбзка; ґрунтбвка; hacer ~s виробляти вбльти (про коня); no poder ver a uno ni en ~ ненбвидіти, не знбсити, не терпіти pinturear vi діал. красувбтися; козиряти pinturería ffl. Ам. худлжній салон pinturero 1. adj (частіше з дієсл. ir, ser) якйй любить шикувбти (форсйти, франтити); 2. т піжбн; форсун pinturriento adj Я Ам. див. pinto21, 8 pínula М.тех. дібптр, візйр; 2. діал. ковб- льські кліщі
pinza f 1. клешня (рака, краба); 2. діал. закблка (для волосся); 3. див. pinzas pinzas fpl 1. щипці, пінцбт; зажйм, захвбт; 2. лещбта; 3. прищбпки; no se lo sacarón ni con - у ньбго це кліщами не вйтягнеш pinzolética f діал. орн. вівчбрик pinzón т орн. 1. (~ vulgar) збблик; - común європбйський збблик; 2. юрбк; - real юрбк; снігур; дубоніс, довгоніс, костогрйз pinzoteтї.мор. вісь; шпйндель; 2. голов- нйй болт, шкворень; 4. Я Ам. підсвічник pina f 1. бот. шйшка 2. (~ de América, ~ americana) ананбс; 3. тіснб група, гуртбк ілро людей); купка (про предмети); 4. оив. puñetazo; 5. діал. грббінь індйка; 6. Л. Ам. вісь кблеса; 7. Я Ам. магазйн піс- толбта; 8. мор. кінцбвий вузол (на кана- ті); coger la - діал. сорбмитися, червоніти; estar en la - діал. б^ти у скрутнбму станбвищі; darse ~8Я Ам. бйтися; meterse en la - діал. злякбтися, сховбтися в кущі
Piñal т 1. діал. див. ріпо1; 2. Ам. плантб- Щя ананбсів
Piñata М. гбрщик (кухонний); 2. гбрщик, напбвнений сблодощами (підвішується 00 стелі в першу неділю посту, під час маскараду; присутні намагаються розвити його палицею); 3. пбрша неділя посту; 4. я Ам. багбтство, капітбл; цін- 5'Л’ Ам’ б'йка
Piñatería f Л. Ам. збрбйне пограбувбння,
Piñén т Л. Ам. бруд (на тілі)
Mena Мив. ріпа 2
пій: 80 т д,ал- філб, філбйна частйна м’яса Р mzcar \ПЛ. Ам. див. pellizcar
piñizco т Л. Ам. див. pellizco piño т 1. (рі) сл. зуб; 2. Я Ам. невелйке стбдо
piñón т 1. насінйна соснй; 2. їстівнйй горішок (насіння) пінії; 3. віслюк, якйй ідб остбннім в каравбні; 4. діал.; Л. Ам. бот. еритрйна (різновид); 5. соббчка, гашбтка;
- de puñal діал. бот. юкб (різновид); como un ~ дрібнйй, невелйкий; comer los piñones en alguna parte святкувбти Різдвб не вдбма; estar a partir un ~ con otro дружйти, бути на корбткій нозі з кимось; жйти душб в душу
piñón2 т тех. зубчбсте кблесо, зірочка piñonata f мигдаль в цу^крі piñonate т 1. пбчиво з горішків (насіння) пінії з цукром; 2. гірка пбчива, змбщеного мбдом (сирбпом); 3. діал. піньйонбте (солодка страва з протертої м'якоті кокосового горіха, цукру й іноді батату) piñonear vi 1. клбцати (про гачок); 2. оперитися, дорбслішати; 3. ловелбсити (про старих)
piñoneo т 1. клбцання (при зведенні гачка); 2. змужніння, дорбслішання; 3. лове- лбсництво
piñonero 1. adj: pino - пінія, соснб італійська; 2. т продавбць горішків пінії; 2. орн. дубоніс, довгоніс, костогрйз; юрбк piñonguear \лЛ. Ам. одружуватися, женйтися piñuela f 1. шовкбвий штоф; 2. діал. бот. орхідбя (різновид); 3. збяча капуста piñufla adj Л. Ам. нікчбмний pío1 т 1. писк (пташенят); 2. бажбння, жа- дбння; 3. сл. виногрбдне винб; no decir (пі)
- набрбти водй в рот, не видавбти ні звуку pío2 adj 1. див. piadoso 3; 2. жаліслйвий; милосбрдний
pío3 adi чуббрий (про масть коня) piocha1 f 1. жінбча головнб прикрбса; 2. прикрбса з пташйного пір’я (у вигляді букетика); 3. Я Ам. еспаньйблка (борода);
4. Ам. кйрка, мотйка piocha2 f молотбк каменярб piojento adj вошйвий; завшйвілий piojera f 1. Ам. див. piojería; 2. Я Ам. борідка; 3. Я Ам. обнбски, ганчір’я piojería f 1. скупчення вбшей; 2. нуждб, уббгість
piojero т діал. due. piojería piojillo т ент. пухоїд piojo т 1. ент. вбша; 2. див. piojillo; 3. діал. грбльний дім; кублб, кйшло; 4. діал. паршб, стригучий лишбй (у коней); ~ pegadizo липучка, причбпа; - resucitado вйскочень; з грйзі та в кнбзі; зануда, причбпа; como ~(s) en costura ioc. adv. повнісінько, нбпхом нбпхано; як оселбдці в ббчці; caer - діал. сховбтися (пітй) в кущі; розвблюватися; занепадбти; dar el ~ діал. помбрти, врізати д^ба; розоритися, прогорбти; опустйтися, здбти (фізично); Л. Ам. заснути; Я Ам. грбти неблаговйд- ну роль, vender caros los ~s Я Ам. змушувати себб просйти, ламбтися, маніритися; не піддавбтися (на залицяння) piojoso adj 1. вошйвий; 2. жалюгідний, нещбсний
piola f мотузка, шнур, шпагбт; dar - Я Ам. допомагбти; дббти piolar vi пищбти (про пташенят) piolet т спорт, льодоруб piolín т Ам. шпагбт, мотузка piolita: ja mí con la ~l Я Ам. розкажй це комусь іншому!; брешй побільше!; менб не проведбш!
pión 1. adj писклйвий (про пташенят); 2. т тбмно-сйній довгокрйлий папуга pioncarse Я Ам. спускбти штанй pionco adj 1. діал. гблий, без штанів; 2. Я Ам. якйй сидйть навпбчіпки; 3. Я Ам. короткохвбстий (про коня)
pioneer т див. pionero pionero піонбр, першопрохбдець piopollo т діал. біримббо (музичний інструмент)
pioquinto т Я Ам. піокінто (солодка страва з борошна і цукру) piornal т, piorneda f місце, порбсле дрбком (рокйтником)
piorno1 т бот. 1. (~ blanco) безлйстий дрік; 2. (~ serrano) рокйтник, зіновбть piorno2 adj сл. п’бний, сп’янілий piorragia, piorrea f мед. піорбя, гноєтбча, вйділення гнбю
pipa1 f 1. ббчечка; 2. курильна ліЬлька; 3. тех. плавкйй запобіжник; 4. тех. детонб- тор, підривнйк; 5. язичбк (духових інструментів); 6. див. pipiritaña; 7. Ам. живіт, чбрево; 8. діал. незрілий кокбсовий горіх;
9. nina (земноводне); 10. сл. револьвбр; andar en ~ Я Ам., estar hecho una ~ діал. бути п’бним, не в’язбти лйка; tomar ~ вшивбтися, тікбти pipa2 f див. pepita21 pipar vi курйти люльку pipe т Я Ам. товбриш, прйятель piperáceas fpi бот. перцбві pipería f збірн. ббчки (частіше на кораблях)
piperismo т отруєння пбрцем piperita f діал. див. pimienta piperito adj: menta ~a м’ята перцбва pipermín m див. pipermint pipermina f діал. м’бтна (ефірна) олія pipermint т 1. м’бта перцбва; 2. м’ятний лікбр
pipero т 1. ббндар, бочбр; 2. торгбвець ббчками pipeta f піпбтка
pipet(e)ar vt піпетувбти, брбти за допо- мбгою піпбтки (рідину) pipi т сл. роззбва, бевзь; acer el ~ сл. попбстися на вудочку, пошйтися в дурні pipí т 1. див. pitpit; 2. дит. піпі; hacer ~ робйти піпі, мочйтися pipián т 1. Ам. піпібн (страва з підсмажених земляних горіхів, бсюошна і м'яса); 2. діал. піпібн (страва з баранини, дичини, кукурудзи, перцю); 3. діал. niniáH (страва з печінки); 4. діал. гарбуз (різновид); de ~ діал. пречудбвий, відмінний pipiana f діал. піпідна (страва з папаї, молока кокосового горіха і спецій) pipiar vi 1. пищбти (про пташенят); 2. діал. відривбти (відщйпувати) по бгідці (від грона винограду) pipiciego adj діал. підсліпуватий pipil я? Я Ам. піпіль (насмішкувате прізвисько мексиканців) pipila ЇЛ. Ам. 1. індичка; 2. проститутка pipiliciego adj діал. див. pipiciego pipilo /77 Я Ам. див. pavipollo pipilo /771. новачбк; 2. Ам. хлбпчик, хлопчак; 3. Я Ам. простбк, бевзь; 4. Я Ам. іст. лібербл; 5. діал. коротун; 6. рі Я Ам. грбші; монбта
pipiolera f Я Ам. збірн. дітворб pipiriciego adj Л. Ам. див. pipiciego pipirigallo т бот. еспарцбт кормовйй (різновид)
pipirigua adj Л. Ам. див. pizpireta pipirijaina f мандрівна трупа комедіднтів pipiripao /77 святкувдння, бенкетування (в різних будинках по черзі); de ~ Ам. нікудйшній, невбртісний pipiritaña ґочеретбна сопілка pipiritos /77 рі діал. цукбрки pipirrana f діал. піпірбна (овочевий салат з шинкою, тріскою і вареними яйцями) pipirripi т діал., pipirrita f мак pipitaña fdue. pipiritaña pipo 1. adj діал. пузбтий; 2. m дбтел стро- кбтий малйй; 3. діал. малюк, карапуз; 4.
505
pipón
діал. чинбвник-хабарник; 4. діал. удар; 5. діал. контрабандна горілка; estar - діал. б^ти сйтим
pipón 1. adj Ам. пуз ¿ти й; 2. діал. ситий, неголбдний; 3. т діал. малюк, карапуз; 4. діал. uuTáTHa одинйця служббвця; 5. Я Ам. вйнна ббчка
piponcho adj діал. див. pipón 1у 2 piporro т 1. контрафагот; 2. контрафаго- тйст
pipote т ббчечка pipudo adj див. pistonudo pique 1. adj діал. див. picado 1; 2. т flocá- да; o6p¿3a; estar de ~ дутися одн0 на бдного; 3. супбрництво; прагнення вй- сунутися; 4. самолюбство; 5. замітка, помітка (на полях книги); 6.6noxá піщана; 7. Ам. відскакування (м’яча); 8. діал. ey3bKá стбжка; 9. Я Ам. ривбк (коня, автомобіля); 10. Я Ам. стбвбур, ствол (шахти); свердловйна; 11. діал. див. pimiento 1;
12. Я Ам. пирогй з кукурудзяного бброш- на (з м’ясом і перцем); а - de loe. ргер. на межі; echar а - пустити на дно, потопйти (судно); згубйти, без ножа зарізати; irse а - тонути, ітй на дно (про судно); гйнути, пропадати; занепадати; розоритися piqué т пік0 (тканина) piquear vi діал. 1. базікати, пліткувати; 2. цілувати
piquera f 1. льотбк (у вулику); 2. бтвір (в бочці); 3. тех. випускний бтвір; літка (доменної печі); 4. пальнйк (газовий); 5. Я Ам. тавбрна, шинок; estar а Іа - діал. бути насторбжі; вислужувати, вартувати, підстерігати; estar - діал. бути біля метй, блйзько до чбгось; ir ala- діал. ітй слідом piquería fiem. загін списонбсців piquero1 т 1. іст. списонбсець; 2. тавр. пікадбр; 3. Я Ам. рудокбп; 4. діал. дрібний торгбвець сільськогосподарськими продуктами; 5. діал. зоол. олуша (різновид) piquero2 adj мор.: viento - легкйй віте- рбць, якйй дме від нбса piqueta1 f 1. кйрка, мотйка; 2. молотбк для відбивання накипу (іржі); 3. молотбк каменяра
{piqueta2 f Я Ам. 1. погане винб (з виноградних вичавок); 2. молода винб piquetazo т 1. Ам. див. picotazo; 2. діал. рбзріз (зроблений ножицями) piquete т 1. подрЯпина; 2. дірка (в одязі); 3. геод. віха, пікбт; 4. стбржень, стрйже- нь; 5. вістря; 6. діал. пікбт; 7. Я Ам. неве- лйкий загін; 8. діал. пікнік; 9. діал. малбнь- кий оркастр; 10. діал. поганий оркастр; dar (regar, segar) un - діал. розважатися, гулЯти; шикувати, форейти; ir de - діал. бути вйрядженим як на весілля piquetero1 adj діал. розкішний, фасбнис- тий
piquetero2 т підручний шахтарЯ piquichón adj діал. 1. блошлйвий, пбвний піщаних бліх; 2. якйй накульгує piquichonear vi діал. накульгувати piquillí т Я Ам. горілка (з плодів ріжкового дерева)
piquín т 1. Я Ам. див. pizca; 2. Я Ам. гір- кйй парець; 3. Я Ам. злЮчка; пбрець; 4. діал. залицяльник, зальбтник piquinear vt діал. залицятися, увиватися piquineo т діал. залицЯння piquinina f Я Ам. дівчинка, дівча piquinini т 1. діал. малЮк, карапуз; 2. діал. мйршавець, коротун (про негра); 3. діал. дитйна-мулат
piquinino Я Ам. 1. adi низькорбслий, малорбслий; 2. т хлопчак, хлопчйсько piquiña f 1. Ам. див. picazón; 2. діал. непрйязнь; 3. діал. заздрість piquiñoso adj діал. 1. заздрісний; 2. недо- брозйчливии, ворбжий
piquito т dim. de pico; volverse ~(s) діал. турбуватися, тривбжитися piquituerto т орн. клест pira М. багаття (погребальне); 2. сл. втб- ча; 3. див. punta 22; ir de - студ. сл. не пітй на занЯття; сачконути; страйкувати piragua f 1. пірбга; 2. Я Ам. невелйке корйто; 3. діал. корйто (для прання); 4. діал. тбвчений лід з сирбпом piragüero т човнЯр, якйй править пірбгою piral т ент. листовбртка, трав’яниця, вогнівка
pirálidos т рі ент. вогнівки (метелики) piramidal adj 1. пірамідальний; 2. гран- дібзний, виняткбвий; 3. анат. пірамідний pirámide f 1. піраміда; 2. сл. нога piramidión т архіт. постамбнт у фбрмі піраміди
piramidón т пірамідбн pirana fdue. piraña
pirandón, pirantón m сл. лбдар, лайдак; сачбк
piraña f Ам. іхт. пірбнья, nipán pirarse змиватися, вшиватися pirata 1. adj див. pirático; 2. т пірЯт, морський розбійник; 3. злбдій, розбійник; 4. ліхтарик (у водія)
piratear vi бути піратом, бути розбійником piratería f1. морськйй розбій, піратство; 2. здббич пірата; 3. розбій, грабунок piratesco, pirático adj піратський, розбійницький, грабіжницький piratona f діал. 1. див. pillada; 2. безза- кбння
piraya fdue. piraña pirca ffl. Ам. стіна сухбї кладки pircar vtíi. Ам. звбдити стіну сухбї кладки pirco т Я Ам. пірко (страва із квасолі, ку- і і гарбуза)
pircún тГІ. Ам. 1. бот. анізомбрія (різновид); 2. горілка, розвбдена водою pire т діал. неправдйва обіцянка pirenaico adj, pirene adj поет, піренбйсь- кий
píreo adj^ вогнавий piresia fdue. pirexia pirético adj див. piréxico pirexia f мед. пірексія, лихоманка piréxico adj мед. лихоманковий; феорйль- ний
pirgua f Я Ам. госпбдарська прибудбва (для зберігання урожаю) pirico adj вогнбвий, феер
piriforme adj грушоподібний pirigallo т діал. див. penacho pirígeno adi вогнбнний, пірогбнний piriguala f діал. гримаса pirigüín т Я Ам. див. pibe pirincho т діал. орн. сорбка pirineo adj див. pirenaico piringundín т Я Ам. 1. пірингундйн (народний танець); 2. зал, де танцЮють пірингундйн; 3. комірка, комірчйна pirinola fdue. perinola 1 pirita f 1. мін. пірйт, сірчйстий (залізний) колчедан; 2. р/сірчйсті метали piritoso adj мін. пірйтовий, колчедЯнистий pirlán т діал. кам’яна сходйнка (ганку) pirlitero т бот. глід (різновид) pirobolelogía fdue. pirotecnia pirobolista m діал. піротбхник, мінбр (інженер)
pirofórico adj хім. пірофбрний, самозапб- лювальний
piróforo т ент. ковалик pirogenar vt хім. піддавати сухій перегбн- ці, пірогенізувбти pirogénesis f теплоутвбрення pirogénico, pirógeno adj 1. геол. niporéH- ний, пірогенетйчний; 2. якйй вйник з вогню; 3. мед. якйй підвйщує температуру pirograbado т, pirografía f пірогравюра
piroja т Л. Ам. пиЯк
pirólatra 1. adj якйй поклоняється вогню* 2. т вогнепоклбнник '
pirolatría f вогнепоклбнництво pirolátrico adj вогнепоклбнницький pirólisis f хім. пірбліз, деструктйвна пере- гбнка
pirón т Я Ам. пірбн (соус із маніоковим борошном)
piropear vt говорйти комплімбнти piropo т 1. мін. nipón, богбмський гранат* 2. комплімбнт; echar ~s говорйти ком-
ПЛІМ0НТИ
piroquímica f пірохімія piros т рі піроси (індіанці в Перу) piróscafo т пароплав pirosis f мед. пірбзис, печіЯ pirotecnia f піротбхніка pirotécnico 1. adj піротехнічний; 2. т піро- тбхнік
pirquén т Я Ам.: andar а - займатися домашнім господарством; займатися не- кваліфікбваною роббтою; dar а - давати на відкуп ділЯнку в шахті pirquín т діал. підрядник дорбжніх (гірнй- чих) робіт
pirquinería f скупість, скндрність pirquinero adj Л. Ам. 1. зайнятий неква- ліфікбваною роббтою; 2. якйй переспівує (пережбвує) (сказане чи зроблене іншими); 3. скупйй, скнарний pirrarse (por) жадати; знемагати від бажання; спЯти й бачити pirringo adj діал. манЮній, манЮсінький pirroniano, pirrónico adj скептйчний pirronismo т скептицизм pirronizar vi ставити під сумнів, ставитися скептйчно
pirueta f пірубт (в танці і верховій їзді) piruétano т див. peruétano11 piruetear vi 1. робйти пірубти; 2. діал. кру- тйтися, обертатися piruja f молода розв’Язна осбба pirujo adji.Jl. Ам. недовірливий, скептйчний; 2. Я Ам. якйй лЮбить позалицятися (поволочйтися)
pirula f грушоподібний равлик, пірула Pirulero: Antón (Juan Я Ам.) ~ гра у фанти
pirulí т льодЯник на паличці pirulo1 т діал. худбнький (про дитину); andar - вйрядитися як на весілля pirulo2 т Я Ам. 1. (невелйка) дзйґа; 2. ве- лйкий гл йняний глек (з ручкою і носиком) pisa f 1. вичавлювання (винограду, маслин); 2. кількість маслйн (винограду), вичавлюваних в одйн прийбм; 3. стусани, натруска; 4. сл. будйнок розпусти pisada f 1. див. pisa 1; 2. вичавки, жбм; 3. крок; 4. слід від ногй; 5. див. patada; ó seguir las ~s de uno наслідувати когбсь pisadera f 1. давйльня, давильний чан; 2. діал. кйлим (для підлоги) pisadero т 1. Я Ам. глинувальня; глино- м’Ятна Яма; 2. Я Ам. будйнок розпусти pisador 1. adj якйй cjynáe, якйй крокує; 2. якйй витискає; якйй вичавлює (виноград); 3. якйй вйсоко піднімає нбги (про коня); 4. Я Ам. хтйвий; 5. т давйльник; 6. діал. пбвід, недбуздок pisadora f1. давйльниця; 2. див. pisadera 1 pisadura f див. pisa 1 pisante m сл. 1. Horá, nána; 2. nána (тварини); 3.черевик pisapapeles m npec-nan’é pisar 1. vt (на)ступати; 2. топтати, залишати слідй; 3. чавйти (ногами); витискати, чавйти, вичавлювати (виноград); 3. покривати самку (про голубів); 4. прикривати, часткбво закривати; 5. вдарити (по струнах чи клавішах); 6. зневажати, топтати, принйжувати; 7. віднЯти, відбйти,
506
pítima
лерехопйти; - le a uno la novia відбити наР®ч6нУ; в служити перекриттям (про настил)] 9. сл. népiiiHM опублікувЯти сенсаційну новину; обстЯвити (обійтй) інші газети; no ~ cierto sitio не з’являтися, нбса не покЯзувати
pisarse Я Ам. помилятися, прорахЯвува-
тися . . _
pisaúvas т див. pisador 2 pisaverde т франт, піжЯн pisazo т діал. див. pisotón pisca f 1. діал. див. pelandusca; 2. Я Ам. урожЯй кукурудзи; 3. діал. гарЯчий бу- яьйбн з крутйм яйцЯм; 4. діал. легкЯ сп’яніння, хміль
piscacha ffl. Ам. див. pizca piscamocha, piscapocha f Я Ам. див. pelandusca
piscar vtn. Ам. збирати урожЯй кукурудзи piscatorio adj 1. риболбвний; 2. рибЯль- ський
piscatriz археол. adj, f якЯ рибЯлить (про гстатую)
pisciceptología f інструкція з рибної лбвлі piscícola 1. adj рибнйцький, який стосується рибнйцтва; 2. f хоботнЯ п’Явка (паразит риб) piscicultor т рибнйк
piscicultura f рибнйцтво, риборозвЯдення piscifactoría f рйбне господЯрство piscífago adj див. piscívoro pisciforme adj рибоподібний piscina f 1. сажалка; 2. басЯйн (для купання)
piscinal adj якйй живЯ в ставкЯх (садкЯх), ставовйй
piscívoro adj зоол. рибоїдний piscle т Я Ам. шкЯпа pisco 1. adj Ам. марнослЯвний; 2. діал. п’Яний; 3. т Ам. виногрЯдна горілка; 4. Ам. глек, посудина (для перевезення виноградної горілки); 5. Я Ам. гусЯк; 6. діал. свійська птйця; 7. діал. суб’Якт, тип piscoira f діал. проститутка piscoiro 1. adj Л. Ам. закбханий; 2. кмітливий (про дитину)', 3. т Я Ам. кмітлйва дитина; 4. Я Ам. кохЯнець piscolabis т 1. бутербрбд, легкЯ закуска; tomar un * перехопйти, трбхи поїсти; 2. kobtók горілки ¡[як аперитив) piscota f діал. висбка дівчина piscote діал. т нікчЯма, пішЯк, пустЯ місце pise т 1. ступЯння; топтЯння; 2. вичЯвлю- вання, витискЯння pisgote т діал. див. piscote pisingallo т Л. Ам. кукурудза (сорт) pisiútico adj Л. Ам. позбЯвлений смаку, вульгарний, погЯного тбну piso т 1. наступЯння; топтЯння; витЯпту- вання; 2. вичЯвлювання, витискЯння; 3. підлЯга (кімнати)', міжповерхбве перекриття; 4. нЯстил, покриття (на землі)', 5. пбверх; 6. підмітка (взуття; частіше не- шіряна)', 7. кЯлія в монастирі (для гос- мей)’, 8. частувЯння (як плата чужинця за право залицятися до дівчини з певного села); 9. Я Ам. розмальбвана (вйши- та) сервЯтка; 10. діал. килимбва доріжка; 1 Я Ам. низькйй табурЯт; 12. Я Ам. де- Рвв’Яна підстЯвка (під тарілки); 13. гірн. рівень, пбверх; 14. полігр. ніжка літери; підстЯвка клішЯ; 15. діал. ступінь ракЯти Р eodo т ент. смолюк, смолюх Pisón т 1. трамбівка, тблок; 2. товкЯч; 3. Ам. див. pisotón; 4. діал. рукоЯтка ступки P sonear vt трамбувЯти, утрамбЯвувати Pisoteadura f див. pisoteo P^otear vt 1. топтЯти; витбптувати; чавй- ™ ногбю; 2. принйжувати, зневажЯти IJjsoteo т 1. втЯптування; витЯптування; ¿принйження, зневажЯння Pwotón т наступЯння на нбгу
pispa f діал. 1. ел. pizpita; 2. непосида, стрибуха (про дівчинку) pispajo т 1. шмЯття, лахміття; 2. дрібниця, дешЯвка; 3. хирлЯк, коротун pispar 1. vi діал. крЯсти; 2. vi Я Ам. винюхувати, вистЯжувати; ~se Я Ам. давЯти тріщини
pispicia f Л. Ам. див. perspicacia pispiciento adj Л. Ам. скрупульбзний, дріб’язкбвий pispo adj діал. манірний pisporra ffl. Ам. велйка борбдавка pista f 1. слід; 2. спорт. майдЯнчик; пбле (стадіону)', трек; біговЯ доріжка; - de hielo кбвзанка; - de tenis корт; 3. арЯна цйрку; 4. дорЯга, шлях; тракт, автострЯ- да; 5. звуковЯ доріжка, фоногрЯма; ~ de baile танцмайдЯнчик; ~ de despegue у aterrizaje злітно-посЯдкова смуга; seguir la - a uno вистЯжувати, переслідувати pistacia f6om. фістЯшка pistache т фістЯшкові сЯлодощі; морЯ- зиво з фістЯшковими горіхами pistachero т фістЯшкове дЯрево pistacho т 1. фістЯшка (плід); 2. діал. скипідЯрне (кЯвове) дЯрево pistadero т товкЯч, товкЯчик pistadura f 1. подрібнення, товчіння; 2. подрібнена (розтЯвчена) мЯса pistar vt 1. подрібнювати, товкгй, дробйти;
2. діал. відрубувати гЯлову, вбивЯти pistero т поїльник (для хворих) pistilo т бот., фарм. мЯточка
pisto т 1. пожйвний м’яснйй сік (вичавлюється з тушок птахів); 2. пісто (страва з тушкованих овочів, змішаних з яйцями);
3. мішанйна, кЯша (в мові, письмі)', 4. Я Ам. грЯші, стЯтки; 5. діал. ствол (вогнепальної зброї); 6. Я Ам. напій; a ~s loe. adv. бідно, убЯго; de - en - діал. потрЯху, по- тихЯньку; darse - пиндіЬчитися, занЯ- ситися, задавЯтися
pistola 1. f пістолЯт; ~ ametralladora піс- толЯт-кулемЯт, автомЯт; ~ automática ав- томатйчний пістолЯт; 2. діал. підсмЯже- ний хлібЯць (для приготування супу)', 3. т діал. придурок, бЯвдур; 4. рі Л. Ам. дурнйці, маячнЯ; 5. тех. пульверизЯтор, розпйлювач; 6. гірн. шпур; 7. adj діал. придуркувЯтий, тупоголЯвий; ¡la Н Я Ам. отакої!; діал. отЯ ще!, нічЯго подібного! pistolada f діал. нісенітниця, маячня pistolear vi стрілЯти з пістолЯта pistolera f кобурЯ; salir de ~s діал. позбавлятися перешкЯд (усклЯднень) pistolerismo т 1. бандитйзм, розбій; 2. бЯнда, згрЯя
pistolero т 1. грабіжник (озброєний)', 2. нЯйманий убивця; терорйст pistoleta f Л. Ам. див. pistolete pistoletazo т 1. пістолЯтний пЯстріл; 2. вогнепЯльна рЯна
pistolete т 1, малЯнький пістолЯт; 2. ки- шенькЯвий пістолЯт; 3. тех. насЯдка, соплЯ
pistón1 т 1. пЯршень; 2. пістЯн, кЯпсуль; 3. пістЯн; клЯпан (духових інструментів)', 4. Ам. муз. корнЯт-а-пістЯн; 5. Ам. музикЯнт, якйй грЯє на корнЯт-а-пістЯні pistón2 т діал. кукурудзяний кЯржик pistonada fxft пЯршня pistonera f сумка (коробка) для зберігЯння пістЯнів
pistonudo adj розкішний, чудЯвий pistraje, pistraque т пійло, бурдЯ (про несмачну їжу) pistura f ел. pistadura pita1 f 1. бот. америкЯнська агЯва; 2. волокно, мотузка (із американської агави та ін. рослин); 3. панЯма (тканина)', 4. рі діал. непрЯвда, брЯхні; como ~, de - діал. чудЯвий, прекрЯсний, першоклЯсний;
echar - діал. сварйти, вичйтувати; enredar la - Ам. заплутувати (справу)', enredarse la - JJ. Ам. заплутуватися, усклЯд- нювати собі життй; fregarle a uno la ~ Я Ам. набридЯти (не давати спЯкою); hacer sudar la ~ діал. змусити працювЯти до сьЯмого пЯту, вйтиснути всі сЯки; pedir ~ діал. проейти пощЯди pita2 f свист
pita3 f(pl) курка; ¡~s, ~s! ціп-ціп! pita4 f 1. див. pitón1 6; 2. діал. коштЯвний кЯ- мінь; 3. діал. прозЯрий камінЯць; 4. діал. кісточка черЯшні (абрикЯса); 5. рі гра в камінці pita5 їорн. літа pitá т діал. бот. калйна pitaco т стЯвбур америкЯнської агЯви pitada f 1. свист; 2. Я Ам. пЯрція тютюну на одну ліЬльку; 3. грубість; dar una - грубйти pitadera fdian. дудочка (із стебла ячменю) pitaflo т сл. глек з одніЯю ручкою pitagórico adj якйй стосується ПіфагЯра, піфагЯрів
pitajaña f 1. Я Ам. див. pitajaya 1; 2. діал. див. pizca
pitajaya f 1. кЯктус крупноцвітний; 2. діал. дрібнйця
pitancería М. місце роздЯчі (їжі); 2. роз- дЯча пайків (пЯрцій); 3. пайЯк, пЯрція; 4. роздавЯч паикЯ
pitancero т 1. роздавЯч пайкЯ; 2. церк. якйй служить при xópi (в соборах)', 3. церк. мажордЯм (у монастирях) pitancista Я Ам. 1. adj спрйтний, пронЯз- ливий, 2. сот. спрйтник, прЯйда pitandero Я Ам. 1. adj якйй «Урить (пЯ- лить); 2. т курЯць
pitanza f1. щодЯнна видача (роздЯча) (їжі, грошей); 2. пЯрція Ц'жі), пайЯк (для щоденної роздачі); 3. їжа; харчі; 4. плЯта, винагорЯда; 5. Я Ам. вйгідна спрЯва; 6. Я Ам. вйгода, кЯристь pitaña f див. pitarra pitañoso adj див. pitarroso pitar11. vi свистіти (в свисток)\ 2. жйти в достЯтку; 3. Ам. курйти; 4. vt платйти (оплЯчувати) борг; 2. освйстувати; - se а uno Я Ам. обдурйти; salir pitando кй- нутися навтьокй, накивЯти п’Ятами pitar2 vt розподіляти, роздавЯти (їжу, гроші) pitarque т діал. зрЯшувальний рів, канЯва pitarra f очнйй гній pitarroso adj з очйма; що гноЯться pitayó т діал. бот. хінне дЯрево pitazo т Ам. 1. свист; 2. гудЯк (паровоза, машини)
pite т 1. діал. див. pizca; 2. діал. контра- бЯндна торгівля сіллю pitear vi Ам. див; pitar1 1; piteárselas Я Ам. помЯрти, врізати дуба; дЯти дьЯру pitecántropo т пітекЯнтроп pitecia f широконЯса мЯвпа pitera1 fdian. див. pita11 pitera2 fdian. 1. віддушина, Ятвір для дЯс- тупу повітря (в печі); 2. Ятвір в залізному бЯку (резервуЯрі) pitia fdue. pitonisa pitido m свист, посвйстування pítidos m pl 1. орн. піти (птахи)-, 2. короїди (жуки)
pitihue, pitihué т Я Ам. 1. дЯтел (різновид)\ 2. худячЯк (про дитину) pitihuína f діал. шерстянйй шнурЯк (для волосся)
pitilla fЛ. Ам. тонкЯ міцнЯ нйтка pitillera f папірЯсниця (робітниця; портсигар)
pitillo т цигЯрка; папірЯса pítima f 1. компрЯс на Ябласть сЯрця; 2. пиЯтика; 3. діал. освіжЯючий напій (з ароматичних трав)
507
pitiminí
pitiminí: de - діал. нік^бмний, невбртіс- ний; дірки з бублика не вбртий; діал. дженджуристий, вйлощений; Я Ам. пе- дантйчний; схильний oбpaжáтиcя pitipié т масштббна шкалб, масштбб pitiquín m Л. Ам. див. pititín pitirrear vi діал. 1. пиидбти (про пташенят); 2. випрбшувати, канючити pitirrojo т див. petirrojo pitisco т діал. сигбра pititín т діал. стійка (комір жіночої сукні) pitiyanqui т діал. який в усьбму наслідує америкбнців
pito1 т 1. дудка; 2. людина, якб грбє на дудці; 3. глиняна свистулька, глйняний свистбк; 4. гудбк (паровоза); 5.6á6Ka (для гри); 6. див. pitillo; 7. див. pene; 8. діал. курчб; 9. Я Ам. ент. кліщ (різновид); 10. Я Ам. курйльна люлька; 11. діал. літо (освіжаючий напій з ячменю і спецій); 12. Я Ам. набубнявіла брунька KáeoBoro pé- рева; 13. діал. низькосбртний тютюн; 14. діал. бамбук; -s flautos пусті (легковбжні) розвбги, марнувбння життя; por -s o flautas під будь-яким прйводом; так чи інбкше; no dársele (по importarle) a uno un ~ de una cosa не цікбвити когбсь, нічб- го не знбчити для когось; по importar un * нічбго не вартувбти (не знбчити), не вартувбти лбманого грошб; по tocar ~ не мбти нічбго спільного; по valer un - нікуди не годйтися, rpoLLiá náMaHoro не вартувбти; мбти слабкб здорбв’ям; tocar el ~ inglés діал. піти непомітно, знйкнути pito2 т археол. піфос pito3 т орн. дЯтел
pito4 adjJl. Ам. прямйй, вйпрямлений (про людину)
pitobarrenos т орн. дЯтел зелбний pitoche т: no importar un ~ грошб лбма- ного не вартувбти; по valer un * не при- нбсити кбристі
pitoflero т 1. музикбнтик; 2. пліткбр; 3. пройдйствіт
pitón1 т 1. молодйй ріг; 2. кінчик рбга би- Ká; 3. нбсик (глека); 4. вйступ (гостро- кінечний); 4. náriH, відрбсток (дерева); 5. див. pitaco; 6. Я Ам. камінбць (для гри);
7. Я Ам. металбвий накінбчник (на шлангу, рукаві); 8. Я Ам. лошб; de - діал. чудбвий, відмінний pitón2 т зоол. пітбн
pitón3 т Я Ам. важкб гбстра пблиця (для с.-г. робіт)
pitongo adj Л. Ам. п’яний pitónico adj прорбчий pitónidos т рі зоол. пітбни pitonisa ficm. піфія pitorra fopH. вальдшнбп pitorrearse знуидбтися, насміхбтися pitorrelincho т орн. дЯтел зелбний pitorreo т знущбння; насмішка pitorro 1. adj: carnero - барбн з дбвгими міцнйми рогбми; 2. т див. pitón1 2 pitpit т коньбк (птах) pitra ffl. Ам. 1. сверблЯчка; 2. див. pelitre pitraque т діал. кбвовий напій з кукурудзи
pitre adj діал. див. petimetre
pitrel т Я Ам. невелйкий кам’янйй басбйн
для рйбок
pitrén т Я Ам. тютюн pitreo т див. pitaco
pitroca fdian. жвбва (меткб, кмітлйва) дівчинка
pitruca ffl. Ам. очнйй гній pitruntún т Я Ам. чирЯк, нарйв pituco 1. adj Л. Ам. хирлявий, мйршавий; 2. діал. франтувбтий, фасбнистий; 3. тЛ. Ам. франт, піжбн
pituita f слиз, слизові вйділення (з носа) pituitaria fanam. слизовб (оболонка)
508
pituitario adj 1. слизовйй, якйй містить слиз; 2. слизовйй (про оболонку) pituitoso adj 1. багбтий на слиз; 2. див. pituitario
pituquería f Я Ам. піжбнство pituso 1. adj гарнбнький, мйлий (про дитину); 2. т карапуз, маліок piuco adj Я Ам. 1. малодушний; 2. нелюдимий
piuchén т Я Ам. 1. вампір (у казках); 2. харчбвня piular vi див. piar piulido т 1. писк; 2. мольбб piuría f мед. піурія, наявність гнбю в сбчі piusa ЇЛ. Ам. кохбнка pivilca ЇЛ. Ам. індібнська флбйта pivilcudo adj Л. Ам. з дбвгими худйми но- гбми
pivote т тех. 1. вісь; 2. шарнір, шарнірний болт; 3. цбпфа; п’ятб
pivotear vi діал. тех. 1. обертбтися, вертітися; 2. гойдбтися
píxide f церк. дарохранйтельниця; даро- нбсиця
piyama т див. pijama piyoica fdian. непрбвда, брехня pizarra f 1. (аслидний, покрівельний) слб- нець, шйфер; 2. клбсна дбшка pizarral т пбклади слбнцю pizarreño adj див. pizarroso pizarrería Н. слбнцева шбхта; 2. завбд з обрббки слбнців; шйферний завбд pizarrero т 1. покрівбльник; 2. діал. див. pizarrín
pizarrín т грйфель pizarrón т Ам. див. pizarra 2 pizarroso adj 1. спбнцевий, сланцювбтий; 2. шарувбтий, пластйнчасгий; 3. шйферний pizca т 1. крбпелька, дбщиця; 2. Я Ам. збір урожбю; урожбй pizcachita ffl. Ам. див. pizca 1 pizcar vt 1. див. pellizcar; 2. Я Ам. збирбти урожай кукурудзи pizco1 т див. pellizco pizco2 т діал. мальбк pizmiento adj смаглявий pizote Я Ам. 1. т зоол. єнбт-носуха; 2. вайлб, мамула; 3. adj неповороткйй, ду- бувбтий
pizpereta adj див. pizpireta pizpierno т діал. лопбтка свині pizpireta adj жвбва, меткб, гбстра на язйк (про жінку)
pizpita f, pizpitilla f, pizpitillo m орн. трясогузка біла
pizque 1. adj діал. яскрбво-червбний; 2. білявий; 3. т діал. пиріг з кукурудзяного бброшна (з м’ясом і спеціями) pizzicato т муз. піцикбто placa f 1. пластйна; плитб; дбшка; лист (металу); 2. брденська плбнка (деяких іспанських орденів); брден; 3. значбк, відзнбка; бляха; особйстий знак, жетбн (агентів поліци)\ 4. іст. грамплатівка; 5. дбщечка (на дверях будинку із зазначенням професії хазяїна); 6. плівка, кірка;
7. тех. наклбдка, прокладка; 8. тех. анбд (електронної лампи); 9. фотопластйнка;
10. тех. обклбдка (конденсатора); ~ giratoria зал. поворбтний круг; поворбт- ний диск
placable adj лбгко заспокбюваний placación f іст. 1. заспокбєння, пом’якшення; 2. умиротвбрення, примйрення placaminero т Я Ам. бот. хурмб вір- гінська (америкбнська) placar vt іст. 1. заспокбювати, пом’якшувати; 2. умиротвбрювати, примиряти placativo adj заспокійливий placear vt 1. пускбти в рбздрібний прбдаж (на ринку); 2. публікувбти, оголбшувати, довбдити до відома
placebo т мед. плбцебо, нешкідлйві Гш дифербнтні) ліки ' н‘
placel т див. placer1 2 pláceme т поздорбвлення placemiento т іст. задовблення placenta їбіол. плацбнта placentería ficm. див. placer21 placentero adj прибмний, втішний; мйлий привббливий ’
placer1 т 1. риф; 2. піїїщна Kocá, мілинб* З золотонбсний пісбк, рбзсип; 4. розрбйки рбзсипів, кбпбльні; 5. ловіння пбрлів; в. діал. розчйщена ділянка землі (для посіву); 7. діал. пустище placer т 1. задовблення, páflicrb; 2. бла- жбнство, насолбда; а - loe. adv. у своб задовблення; Я Ам. повільно, неспішно потрб)<у *
placer** vt (вжив, частіше в 3 ос. одн.) по? дббатися, бути прибмним; тішити, втішб?! ти; que me place домбвились!; прекрбс- но!, чудбво!
placeramente adv іст. публічно, всена- рбдно, відкрйто
placero 1. adj рйнковий; 2. якйй тинЯється рйнками, гультЯй; 3. якйй любить пори- сувбтися, показбти себб; 4. т рйнковий торгбвець; 5. лайдбк, пустомбвець placeta f 1. dim. de plaza; 2. Я Ам. рівний майданчик (на горі) *
placibilidad f привббливість placible adj прибмний, втішний, привбб*’ ливий
placidez fcnóKi^ незворушність plácido adj спокійний, мйрний, незворушний
placimiento т іст. задовблення plácito т думка, пбгляд, судження placoideo adj у фбрмі пластйнки plafón т арх. 1. плафбн; 2. софіт; 3. розбтка (в центрі стелі) plaga f 1. загбльне неидбстя, кбра; 2. див. peste; 3. хворбба; напбсті, злйгодні; 4. вйразка (рана); 5. с.-г. шкідникй; хворбби; las ~s de Egipto кбра Госпбдня plaga2 f 1. клімат; 2. нбпрям, курс, румб plagado adj 1. урбжений; зарбжений; 2. порбнений; 3. покбраний; 4.якйй кишйть, заполбнений; всйпаний, всіяний plagar vt 1. (vr) заполонЯти(ся), заповнятися) (паразитами); -se de granos ук- ривбтися прищбми; 2. іст. уражбти; заражбти
plagiar vt 1. здійснювати плагібт; 2. Ам. викрадбти когбсь (з метою викупу) plagiario т плагібтор plagio т 1. плагібт; 2. Ам. вйкрадення (з метою викупу)
plagoso adj 1. іст. якйй викликбє вйразки; 2. діал. урбжений вйразками; 3. діал. нахббний
plaguicida 1. adj якйй убивбє сільського- сподбрських шкідників; 2. т OTpyTOxiMÍKáT plajear vt сл. курити
plan т 1. висотб, рівень; 2. план; пробкт; ~ quinquenal п’ятирічний план; 3. прогрб- ма; - de estudios навчбльна програма; 4. план, нбмір; 5. спйсок, перблік; 6. див. plantilla 5; 7. крбслення, cxéMa; 8. режйм (хворого); а - дотрймуючись прйписів лікаря; 9. Ам. рівнйна, низовинб; 10. Л. Ам. плбска ділЯнка (біля підніжжя пагорба); 11 .Ам. клинбк, лбзо(холодноїзброї);
12. мор. днйще; флор, флортймберс; пб- луба плавучого дбка; - de machete діал. покарбння, розпрбва; a todo - пйшно, розкішно; en - de готбвий зробйти; venir en - de juerga бути у весблому нбстрої; venir en - deturismo приїхати як турйст; darle a uno de - у (de) filo діал. задбти пбрцю; estar enbuen (mal) - бути (не) в гуморі, бути в хорошому (погбному)
plañidero
устрої; hacer - a uno підхбдити комусь, 6УТИ CBOCHáCHHM (підходящим) для когось, влаштбвувати когось Diana1 f 1. штукатурна лопатка; кбльма; 2. ковальська гладйлка
Diana2 71. сторона, бік (аркуша паперу); 2. (спйсана) сторінка; 3. рівнина; 4. полігр. [ипйльта; ~ mayor діал. штаб (підрозділу; частини); група управління; а - (у) renglón /ос. adv. за зразкбм; буквально, тбчно; cerrar la ~ завершити cnpáey; під- вестй підсумок, cTáBHTH KpánKy; corregir (enmendar) la - a uno виправляти чиїсь помйлкй; перевбршувати когбсь (в якійсь справі)
planada 7 рівнина
planador т 1. помічник срібних справ майстра; 2. помічник rpaeépa planazo т 1. Ам. удар шаблею плазом; 2. оіал. сйльний удар при падінні; 3. діал. ковтбк (вина)
plancton т біол. планктон planctónico adj біол. планктонний plancha 7 1. лист, плита, пластйна; 2. дбшка, планка; 3. праска; 4. прасування;
5. стіс вйпрасуваної білйзни; 6. пбмйлка, прбмах, прорахунок; 7. листова сталь; 8. чбрна жерсть; 9. полігр. друкарська форма, пластйна; 10. мор. схбдні, трап; hacer la - спорт, підтягуватися на pyKáx; лежати на спині (у воді); pasar la ~ діал. лестйти, підлащуватися planchada 7 причал, прйстань; hacer (llevarse) una ~ Ам. пошйтися в дурні planchado 1. т прасування; 2. стіс вйпрасуваної (підготбваної до прасування) білйзни; 3. adj Л. Ам. див. peripuesto; 4. діал. збіднілий; без грбшей; 5. Я Ам. знаючий; 6. Я Ам. відважний, хорббрий planchador т гладильник planchadora 7 1. гладйльниця; 2. гладильний прес planchadura 7 прасування planchar 1. vt прасувати; 2. діал. лестйти, підлащуватися; 3. víAm. пошйтися в дУрні plancheado т 1. див. planchado 1; 2. теж. листова обшивка; 3. листй, плйти planchear vt обшивати (металевим листом)
plancheta 7 планшбт, мбнзула; echarla de la - задаватися; вихвалятися planchete т іст. білий собачка plancho adj діал. 1. див. plano 1; 2. екстравагантний planchón adj діал. лестйвий planchuela 7 1. dim. de plancha; 2. теж. пластйнка, тонка прокладка, стйкова накладка; 3. буд. кбльма штукатура planeado adj запланбваний planeador т 1. ав. планер; 2. плановйк; 3. глісер
planeamiento т 1. проектування, планування; 2. планування, складання плану; 3. пробкт
planear 1. vt планувати, складати план; 2. проеісгув0ти; 3. діал. нанбсити удари шаблею плазом; 4. vi ав. планувати; ~se wa/7. падати (валйтися) на бік (про в’ючну Тварину)
Р aneo т ав. планування
Planeta 1. f рйза (облачення священика);
планбта; - secundario супутник планети; 3. сл. свічка
nanetario 1. adj планатний; планетарний;
j т планетарій
Pgnetoide т астр. астероїд
оій г е Р'вні^на» 2* площина ^JJmcación 7 1. планування, складання Jr^Hy; 2. проектування; 3. планування dIaÜmICar ^ планУв^ти» складати план
mlíll- f план (кален^аРний)\ таблйця, Рафік, режйм, рбзклад; 2. аркуш (роз¬
рахункові/^; бпис, відомість (інвентаризаційна); ~ de pago розрахунковий аркуш, платіжна відомість; 3. Я Ам. бетонбваний тік (для сушіння зерна); 4. Ам. рахунок, розрахунок, підвадення розрахунків; 5. Ам. вйборчий бюлетбнь planimetría 7 планіматрія planimótrico adj планіметрйчний planirrostro adj зоол. плоскодзьббий planisferio т планісфбра, карта півкуль planista сот. любйтель, -ка складати плани
planiza fdіал. град ударів шаблею плазом ріа«по 1. adj плаский, рівний; 2. мат. ПЛ0СКИЙ, площйнний, якйй стосується площинй; geometría ~а планіматрія; superficie ~а площина; 3. т площина; - horizontal (vertical) горизонтальна (вертикальна) площина; ~ inclinado похйла площина; 4. топ. план, проакт, крбслен- ня; 5. горизонтальне січення; 6. ав. крилб; площина; несуча повархня; de * loe. adv. плазом; прямо, перпендикулярно; ясно, прямо
planocóncavo adj плбско-ввігнутий planoconvexo adj плоско-вйпуклий planografía 7 полігр. плаский друк planometría fdue. planimetría planta1 7 1. підбшва, ступня; 2. рослйна; ~ acuática вбдяна рослйна; ~ adventicia бур’ян; - anual однорічна рослйна, однорічних; ~ bienal дворічна рослйна, дворічник; ~ cultivada культурна рослйна; ~ forrajera кормова рослйна; ~ herbácea трав’янйста рослйна; - industrial технічна культура; ~ medicinal (oficinal) лікарська рослйна; ~ perenne (vivaz) багаторічна рослйна; ~ silvestre дйка рослйна; ~ voluble витка рослйна; - de adorno де- коратйвна рослйна; ~ de jardín (hortense, jardinera) садбва рослйна; ~ de perfume ефіроолійна рослйна; 3. саджанець; 4. див. plantío 2; 5. план, задум; 6. позйція (в танцяж, при фежтуванні); 7. спйсбк, пералік (службовців чи служб); 8. пбверх; брус; ~ baja нйжній пбверх; 9. аржіт. фундамент, оенбва; 10. аржіт. краслення, план; 11. гірн. нйжній гори- збнт; підбшва (виробки); 12. мат. оенбва перпендикуляра; buena ~ хорбший вйг- ляд; de (nueva) ~ заново, спочатку; asentar sus ~s en un sitio укріпйтися, укоре- нйтися; звйти собі гніздб; echar ~s кокб- шитися; грозйтися; fijar las ~ утвердйтися в якійсь думці; hacer ~s діал. робйти вигляд, що збираєшся щось зробйти; напускати на сббе діловйтість; діал. кривлЯтися, блазнювати planta2 7 1. завбд, фабрика; ~ industrial завбд, промислбве підприбметво; проми- слбва устанбвка; ~ metalúrgica металур- пиний завбд; 2. силова станція; 3. обладнання; апаратура; устанбвка plantación 7 1. посадка (рослин); 2. посадки, плантація, насадження plantado 1. adj (вжив, частіше з присл. bien) ладний, статний; 2. т Л. Ам. мо- лодйй виноградник; dejar ~ a uno зали- шйти в дурнях когбсь; estar bien - Я Ам. мати міцнб становище; Я Ам. мати гарний вйгляд
plantador 1. adj який саджає; 2. плантаторський; 3. т особа, яка проводить посадку; 4. т ручна саджалка; 5. т плантатор; 4. сл. гробар
plantadora 71. саджальна (посадкова) ма- шйна, саджалка; 2. робітнйця, яка саджає plantagináceas, plantagíneas 7 рі бот. подорбжникові
plantaina 7 бот. подорожник велйкий plantaje1 т 1. посадки, насадження; 2. діал. подоба, зовнішність
plantaje2 т діал. див. plantaina plantanal т див. platanal plantar1 adj анат. підбшвовий plantar2 vt 1. саджати, садйти (рослину); 2. засадйти, озеленйти; 3. втикати, вкбпу- вати; 4. устанбвлювати, ставити, поміщати; 5. насаджувати, впроваджувати, ввб- дити; 6. заснбвувати; 7. вдарити, огріти, дати лЯпаса; 8. виставлЯти, виганЯти; заганЯти; 9. обірвати, обрізати, поставити на місце; 10. нагрубйти, нахамйти; 11. сл. ховати, поховати; 12. збирати, монтувати; ~se 1. стоЯти як укбпаний; стоЯти як пень; 2. гайнути; опинйтися; 3. упиратися (про тварину); 4. упиратися, опинатися, комизйтися; 5. карт, залишатися при своїх картах; 6. Я Ам. виряджатися, че- пурйтися
plantario т розсадник, розплідник plante т 1. виставляння; 2. змбва, бунт (в тюрмі)
planteador adj див. plañidero planteamiento т 1. планування; 2. постанбвка (питання); складання plantear1 vt 1. див. planear 1; 2. ставити, висувати (питання); 3. див. plantar2 4 plantear2 vi іст. див. plañir plantel т 1. розсадник, розплідник; 2. Я Ам. племіннб стадо; 3. діал. колектйв, група (викладачів, лікарів); 4. Я Ам. див. plantío 2; 5. Я Ам. навчальний заклад planteo т див. planteamiento plantífero adj родючий (про ґрунт) plantificación f 1. устанбва; ввадення, заснування; 2. мордобій; 3. вигнання plantificar vt 1. заснбвувати, ввбдити; 2. див. plantar2 7,8; ~se 1. див. plantarse 2;
2, Л.Ам. виряджатися, причепурюватися plantilla 1. f колбдка (шевська); 2. устілка;
3. нова ступня (панчожи, шкарпетки); 4. шаблбн, калібр; модбль, лекало, трафа- рбт; 5. частйна краслення; 6. краслення в натуральну величину (в столярній справі); 7. штати, особбвий склад; de ~ штатний (про службовця); 8. вихвалЯння; echar - діал. вихвалятися; 9. буд. оенбва дорбжнього покриття, фунтова оенбва;
10. буд. маЯк (штукатурки); 11. Ам. тонкйй бісквіт; 12. діал. цукрбва тростйна (яка відросла після першої рубки); 13. оіал. квітуча кбвова плантація; 14. т діал. див. plantista 2
plantillada ґдіал. вихвалЯння, нахвалЯння plantillar 1. vt вкладЯти Устілку; пришивати нов^ ступніЬ (до панчож); 2. vi діал. хвастатися, вихвалятися plantillero т див. plantista 2 plantío 1. adj придатний для посадок (про ділянку землі); засаджений; 2. т посадка (дія), саджання, висаджування; 2. посадки, насадження plantista т 1. садівнйк (який займається посадками); 2. хвалькб, фанфарбн plantívoro adj травоїдний planto т іст. див. plañido plantón т 1. саджанець; 2. в^ідрбсток, че- ренбк; 3. солдат, якйй стоїть на чатах (відбуваючи покарання); 4. швейцар; вахтбр; 5. податкбвий інспбктор; 6. Ам. довге (утбмливе) очікування; 7. діал. покарання у вйгляді стоЯння (в школі); 8. діал. збвнішність; вйгляд; подбба; dar un - маніжити, змушувати дбвго (на сббе) чекати; estar de (en) - стоЯти в очікуванні plantonar т 1. розсадник, розплідник; 2. діал. молодйй олйвковий гай plantosa 7сл. чашка, склЯнка plantufa ґдіал. див. pantuflo plántula f бот. паросток, пагін planudo adj мор. плоскодонний plañidera f плакальниця plañidero adj 1. плакейвий; 2. плачбвний
509
plañido
plañido, plañimiento тУїлач, скигління plañir* vi (vt) плЯкати, CTomáTH, нарікЯти plaqué m позолбта; накладний метЯл (золото, срібло)
plaquear vt 1. плакувЯти, накладЯти тонкий шар мeтáлy; 2. Я Ам. обшивЯти фа- Hépoio
plaqueta 7 мед. тромбоцйт plaquín т кольчуга plasma т rmá3Ma plasmador т рел. творбць plasmar 1. vt мoдeлювáтиl надавЯти фбр- ми; 2. втілювати; 3. vi (-se) виражЯтися, проявлятися; виливЯтися plasmático, plásmico adj біол. плазматичний
plasmo т модбль, шаблбн; фбрма plasta 71. тісто; Kánia (про щось безформне і м’яке); 2. кбржик; грудка; 3. халтура plaste т 1. шпаклівка; замЯзка; 2. Ам. цемЯнтне (вапнйне) тісто; 3. проклбйка; шліхтбвка
plastear, plastecer* vt 1. шпаклювЯти; 2. намЯщувати (заповнити, укривЯти) рбз- чином (цементним чи вапняковим)] 3. проклбювати; шліхтувЯти plastecido т шпаклювЯння, замЯзування plástic т вибухівка plástica 7 плЯстика, ліпка plasticidad 7пластйчність plástico 1. adj пластичний; 2. гнучкйй, м’я- кйй, неламкйй; 3. формуючий, утвбрю- ючий; 4. т плЯстик, пластмаса, пла- стйчний матеріЯл
plastrón т 1. зоол. пластрбн; 2. див. pechera 3; 3. діал. ширбка кравЯтка; вузол ширбкої краватки
plata 7 1. срібло; - baja низькопрббне срібло; - fina очйщене срібло; - labrada вйроби зі срібла; - nativa саморбдне срібло; - platino сплав срібла і плЯтини; 2. срібло (монети)] 3. грбші; 4. скарб, коштбвність; багЯтство; 5. геральд. білий кблір; como una - начйщений до блйску; як скбльце; en - loe. adv. кбротко і Ясно; бтже, такйм чйном; hablando en - прЯвду кЯжучи, щйро кЯжучи
З platabanda 71. бордюр (із зелені)] 2. вікбн- на (двернЯ) перемйчка; 3. буд. вЯрхня обв’язка
plataforma 7 1. платфбрма, майдЯнчик, поміст; 2. (- transportadora) вагбн-плат- фбрма; 3. автомобіль-платфбрма; 4. дорбжнє (землянб) полотнб; оенбва до- рбги; 5. т0мбур (трамвая, залізничного вагона)] 6. посЯд (млиновий)] 7. прйвід, зЯчіпка; 8. хйтрість, пустЯ відмбвка, лазівка; 9. (- lanzadora) діал. nycKOBá устанбв- ка; пусковйй (стартовий) стіл; стЯртовий майдЯнчик; 10. Я Ам. платфбрма, пербн;
11. Ам. платфбрма, програма (політичної парти)
platal т шалЯні грбші platanáceas fpl бот. платЯнові platanal, platanar т платЯновий гай platanazo т 1. Я Ам. ейльний удЯр (при падінні набік); 2. діал. повЯлення (уряду, політичного діяча) platáneas fpl див. platanáceas platanera f 1. діал. див. plátano 2; 2. діал. див. platanal
platanero 1. adj: caballo - діал. кінь з плЯв- ним алюром; 2.: viento - діал. ейльний вітер (здатний пошкодити бананові плантації)] 3. діал. характЯрний, типбвий (для країни)] 4. т Я Ам. робітнйк банЯно- вої плантЯції; продавЯць банЯнів; 5. див. plátano 2
plátano т бот. 1. чинЯр, платЯн східний; платЯн;г 2. банЯн (дерево і плід)] - falso клен білий; caerse de - діал. упЯсти долілйць
platea f театр, лбжа бенуЯра plateado 1. adj посріблений; 2. срібний, кб- льору срібла; 3. Я Ам. грошовйй; багЯ- тий, замбжний; 4. т діал. іст. дезертйр кубйнської Ярмії (під час війни за незалежність)
plateadura f 1. сріблення; 2. срібло (накладне)
platear vt 1. сріблйти; 2. Я Ам. продавЯти; 3. Я Ам. перетвбрювати в дзвінку монЯту (в готівку); -se діал. іст. дезертйрувати з Ярмії (під час війни за незалежність) platel т таріль, тЯця
plateñismo т Ам. зворбт мбви (слбво, вислів), які побутують в райбні Pío де ла ПлЯти
plateresco adj: estilo - декоратйвний стиль іспЯнських срібних справ майстрів і архітЯкторів XVI ст.
platería f 1. ремеслб ювеліра; 2. май- стЯрня ювеліра; 3. ювелірний магазйн; 4. срібний пбсуд
platero 1. т ювелір; золотйх (срібних) справ мЯйстер; 2. Я Ам. багЯч; товстосум; 3. сріблЯсто-сірий осЯл; 4. діал. орн. жовтодзьбба зозуля; 5. adj сріблйсто- сірий (про віслюка)] Juan Platero сл. срібна монЯта; Platero de ого золотйх справ мЯйстер
plática 1. бЯсіда, розмбва; 2. прбповідь, повчЯння, напучування; a libre - loe. adv. мор. звільнений від карантйну (про судно); de - en - loe. adv. слбво зЯ слово platicar vt, vi бесідувати, розмовляти platija 71. іхт. кЯмбала (різновид)] 2. ент. сбвка, нічнйця
platilla f 1. тасьмЯ, кант; 2. діал. гладко- фарббваний ейтець
platillo т 1. тарілочка, блюдце; 2. тарілка, чЯшка ваг; 3. карт, кін; 4. м’яснЯ стрЯва з бвочами; 5. святкбва стрЯва (в монастирях)] 6. див. plato 5; 7. діал. платільйо (страва з м’яса і птиці з вермішеллю)] 8. тех. флЯнець; 9. тех. лімб, градуйований диск; 10. тех. шЯйба, проклЯдка; 11. рі муз. тарілкй platina1 f див. platino platina2 71. предмЯтний стблик (мікроскопа)] 2. полігр. тЯлер
platinado 1. adj плЯтиновий (про колір); 2. т платинувЯння, покриття плЯтиною platinaje т див. platinado 2 platinar vt платинувЯти, покривЯти плЯтиною
platínico adj плЯтиновий platinífero adj якйй містить плЯтину platino т плЯтина platinoide т платинбїд (сплав) platipo т зоол. качкодзьбб platípodo adj мед. плоскостбпий platirrinco adj зоол. широконбсий platirrino зоол. 1. adj широконбсий; 2. т рі широконбсі мЯвпи
platirrostro adj зоол. широконбсий, широ- кодзьббий
plato т 1. тарілка; - hondo (sopero) гли- ббка тарілка; - llano (pando) мілкЯ тарілка; - playo діал. (- tendido Я Ам.) тарілка; - trinchero таріль;лмілкЯ тарілка; 2. шалька (ваг)] 3. стрЯва, їжа; 4. щодЯн- ний прожиткбвий мінімум; 5. предмЯт злослів’я (пліток)] 6. тарілка, диск, шЯйба; 7. патрбн (токарного верстата)] - fuerte др^га (основнЯ) стрЯва (обіду)] родзйнка прогрЯми; entre dos -s з реверЯнсами, помпЯзно, церембнно (про манеру робити подарунок); nada entre dos -s нічбго особлйвого; hacer el - а uno утрймувати, годувЯти; hacer - пода- вЯти стрЯви (до столу)] hacer - de todo не перебирЯти, їсти все; no haber quebrado (roto) nunca un - бути тишкбм; (по)
ser - del gusto de uno (не) бути до смаку- pagar los -s rotos бути цЯпом-відбувЯй лом; poner el - a uno змусити говорити розв’язЯти язикЯ; ser - de segunda mesa бути (почувЯтися) обділеним (обійде ним); ser un - Я Ам. бути незвичЯйною (помітною) людйною; ¡qué -! Я Ам oué так!,отакбї!
platón т 1. таріль, тЯця; 2. Ам. див. palangana 1; 3. діал. велйка каструля; 4. діал дерев’Яне корйто platoniano adj див. platónico 1 platónicamente adv платонічно; безкорйс- ливо
platónico 1. adj філос. платбнівський; 2 платонічний; amor - платонічне кохЯння' 3. т платбнік, послідбвник вчЯння Пла- тбна
platonismo т філос. платонізм platonizar vi проповідувати платонізм platudo adj Ам. багЯтий, грошовйтий, замбжний
plausible adj 1. похвЯльний; гідний пох- валй (схвЯлення); 2. обґрунтбваний; до- пустймий, прийнятний plausivo adj 1. який аплодує; 2. схвальний plauso т 1. аплодисменти; 2. схвалення plaustro т поет, віз, колісниця playa f 1. широкий піщаний берег; пляж; 2. мор. вільна частйна пЯлуби; 3. зал. сортувЯльна стЯнція, сортувЯльна гірка, парк; 4. Я Ам. велйкий майдЯнчик; - de estacionamiento місце стоЯнки (автомобілів)] - de faenamiento майдЯнчик для забивЯння худбби (нам’ясохолодо- бійнях)] 5. Я Ам. нічнйй загін для худбби;
6. діал. вйразка (рана)] - infantil Я Ам. пісбчниця (для дітей)] de - діал. дббре оплЯчуваний (про посаду) playazo т ширбкий піщЯний ббрег (пляж) playear vt діал. розкладЯти на ббрезі ріки (білизну)
playera f 1. торгбвка рйбою; 2. Я Ам. нЯймичка (на стрижці овець) playeras fpl плабрас (народна андалузька мелодія)
playero 1. adj плЯжний, якйй стосується плЯжу; vestido - плЯжний косткзм; 2. діал. якйй живб біля мбря; 3. діал. злиденний, нуждбнний; 4. т (рі) торгбвець рйбою; 5. Л. Ам. нЯймит (на стрижці овець)] 6. Я Ам. жебрЯк (який збирає покидьки на пляжах)] 7. діал. носій (який переносить вантажі з корабля на митницю); 8. діал. орн. ейвка (різновид)] 9. Я Ам. бик з шйроко постЯвленими рогЯми playo adj Ам. неглиббкий; plato - мілкЯ тарілка
playón ті.аит. de playa; 2. діал. долйна, отбчена лісЯми
plaza 71. плбща, майдЯн; 2. рйнкова (яр- маркбва) плбща; - de abastos оптбвий рйнок; 3. фортбця; гарнізбн; - de armas (fuerte) плац; плацдЯрм; фортбця; ~ militar гарнізбн; місце дислокЯції частйни (підрбзділу); 4. місце (у приміщенні); 5. прбстір, місце; 6. посЯда, місце; 7. зЯпис добровбльця в солдЯти; asentar (sentar) - пітй в солдЯти; 8. торгове місто; 9. іст. торгбвий стан; 10. під пбчі; 11. діал. плЯса (одиниця площі = 2500 кв. м.)] - de toros apéHa для корйди; en - loe. adv. іст., en pública - loe. adv. публічно, на людях; abrir - розчищЯти (прокладЯти) шлях в нЯтовпі; atacar bien la - ейтно поїсти, наїстися; echaren (la) -, sacara (la) ~ обнарбдувати, опублікувЯти; estar sobre una - обложйти (осадити) місто; hacer ~ (con) торгувЯти на рйнку (вроздріб)] очи- щЯти місце, прокладЯти дорбгу (в натовпі)] обнарбдувати, опублікувЯти; ра- sar - (de) мЯти слЯву (когось), слЯвитися;
510
plumero
MnaBá™ ce6é (за когось); romper - мбти nepeeáry (про бика в кориді); socorrer la „ прихбдити на допомбгу; ¡4 дорбгу!,
розійдйсь! .
¿lazo т 1- строк; - de prescripción юр.
строк дбвності; a corto (largo) - корот- кострокбвий (довгострокбвий); 2. частйна суми (виплачувана на виплат); 3. іст. місце поєдйнку
plazoleta f 1. майдбнчик (в парку); 2. Я мілинб, б0нка, огблене дно (ріки) pleamar fnóBHa водб
plébano, plebano т парафіяльний свя-
щбНИК
plebe f плебс, чернь
plebeyez f 1. налбжність до плебсів; 2. плеббйство, грубість, вульгбрність plebeyo 1. adj іст. плеббйський; 2. плеббйський, грубий, вульгбрний; 3. т іст. плеббй; простблюдин plebiscitar vt вдавбтися до плебісциту; схвблювати шляхбм плебісциту plebiscitario adj 1. який стосується плебісциту; 2. прйнятий по плебісцйту plebiscito т 1. одноголбсне голосувбння; 2. плебісцйт
pleca f полігр. роз’бднувальна лінійка;
лінійка, шпон
plectro т муз. плектр
plegable adj 1. складний; 2. див. plegadizo
plegadamente adv 1. неясно, нечітко,
невйзначено; 2. узагбльнено, в загбльних
рисах
plegadera f 1. розрізнйй ніж (для паперу); 2. полігр. фальцювбльна машйна plegadizo adj гнучкйй, якйй лбгко гнбться (складбється)
plegado т 1. складбння, згинбння; 2. тех. фальцювбння; 3. текст, намбтка, навйв-
ка і
plegador11. adj якйй згинбє, якйй складбє;
2. т фальцювбльник; 3. текст, навій plegador т Я Ам. осбба, якб збирбє по- жбртви (для монастиря)
plegadora f 1. загинбльний станбк, заги- нбльна машйна; 2. полігр. фальцювбль- на машйна; 3. текст. мотбльна машйна plegadura f 1. складбння, згинбння; 2. полігр. фальцювбння; 3. згин plegar* vt 1. (vr) гнути(ся), згинбти(ся); 2. складбти, збирбти склоками; 3. тех. фальцювбти; 4. гофрувбти; плісирувбти; ~se посту пбтися, здавбтися plegaria f 1. мольбб, палкб прохбння; hacer -s благбти, просйти; 2. церк. полуденний блбговіст; 3. плегбрія (музичний твір релігійного характеру) plegatura f див. plegadura pleguería fMucm. склбдки (одягу) pleguete т вусики (витких рослин) pleiteador 1. adj якйй позивбється; 2. т див. pleitista 2
pleitear vt 1. судйтися; 2. іст. див. pactar;
3. Ам. сперечбтися; 4. Ам. див. pelear Р eiteo т пбзов, тЯжба
pleitesía f поштйвість, ввічливість pleitista 1. adj сутЯжний, клЯузний; 2. сот. сУтйга, кляузни|к, -ця
Pleito т 1. іст. див. pacto; 2. тЯжба, спір (в сУді); 3. бйтва, бій; 4. сварка, рбзбрат; 5. ЮР- процбс, спрбва; - civil цивільна cnpáBa; - criminal кримінбльна cnpáea; conocer de un - вестй cnpáey (в суді); poner ~ a uno розпочбти cnpáey прбти ксгось, подбти в суд на кбгось; salir con el ^ виграти cnpáey; ver el - слухати cnpáey;
rdinar*° спР^ва» як^ не м^є КІНЦЙ- Фаю; CBápKa; poner а - лізти в плЯшку; * ¡ner mal ~ домагбтися несправедлйвого Рішення; не MáTH надГі на успіх; ver el ~ таї parado nepefl6a4áTH пpoвáл Pienamar fdue. pleamar
plenamente adv цілкбм, пбвністю plenariamente adv 1. див. plenamente; 2. юр. при nÓBHOMV СКЛбДІ суду plenarillo adj повний; пленарний; asamblea (reunión) ~a пленбрне засідання; indulgencia ~a церк. пбвне відпущення гріхів
plenilunio m пбвня, пбвний місяць plenipotencia f пoвнoвáжeння plenipotenciario 1. adj пoвнoвáжний; 2. m пoвнoвáжний представнйк plenitud f 1. noBHOTá, цілісність; 2. нбд- лишок рідини в організмі; 3. див. plétora;
4. див. pesadez
pleno 1. adj пбвний, напбвнений; 2. пбвний, абсолютний; en ~ veranó в рбзпал літа; en - día cépe/j білого дня; 3. т плб- нум, пленбрне засідання; en - при пбв- ному склбді; всім колектйвом pleonasmo т лінгв. плеонбзм plepa f потвбра, опудало, страхбвисько (про людину, тварину); страхіття, гидбта (про річ)
pletina f смуговб сталь; металбва стрічка plétora f мед. плбтора, повнокрбвність pleura faHam. плбвра pleural adj мед. плеврбльний pleuresía f мед. 1. плеврйт, запблення плбври; 2. біль в ббці pleuritis f плеврйт, запблення плбври pleuronecto т іхт. кбмбала pleuroto т опбньок (гриб) plexiglás т плексиглбс, органічне скло plexo т мед. сплетіння; ~ sacro крижовб сплетіння; - solar сбнячне сплетіння pléyade f 1. плеяда; 2. сонм, сбнмище plica f 1. запечбтаний пакбт (конвбрт); 2. мед. кбвтун
plicátil adj 1. складбний, якйй складб- ється; 2. бот. здáтний складбтися, склбд- частий (про віночок)
pliego т 1. іст. див. plegadura 3; 2. бркуш nanépy (складений удвоє); 3. полігр. друкбваний бркуш; - de prensa прббний (коректурний) відтиск, коректура; - de principios збірний бркуш; 4. пбм’ятна запйска (з пропозиціями, умовами); 5. зaпeчáтaний пакбт (з документом, листом, паперами); - de cargos перблік по- милбк, прорахунків (який пред'являється службовцю); ~ decondiciones технічні умбви, специфікбція; ~s de cordel іст. ápKyiui з тбкстом популярних nicéHb, комбдій (які вивішувалися на мотузках для продажу)
pliegue т 1. cioiáflKa, згин, вйгин; 2. склбд- ка (на одязі); HánycK; 3. геол. сю^дка, флексура; 4. тех. фальц; 5. анат. склбд- ка, вйгин, звйвина; - cerebral M03K0Bá звйвина
plinto т архіт., спорт, плінт plisado т плісйровка plisar vt rniicnpvBáTH ploceo m ткач (птах) plomada f 1. (свинцбвий) висбк; 2. rpy- зйло; 3. лот; 4. іст. куля; 5. сл. criHá plomadura f 1. освинцювбння, укривбння свинцбм; 2. пломбувбння plomar vt 1. освинцьбвувати, заливбти свинцбм; 2. провішувати, замірЯти вис- кбм; 3. пломбувбти
plomazo т 1. порбнення дрббом; 2. Я Ам. кульовб порбнення
plomear vi дббре лягбти в ціль (про заряд дробу)
plomería f 1. свинцбве покриття, свинцбвий дах (будівель); 2. склад свинціЬ; 3. лудильна^ майстбрня; 4. Ам. майстбрня водопровідника; 5. Ам. магазйн сантбх- ніки
plomero т 1. лудйльник; 2. Ам. водопровідник
plomífero adj 1. якйй містить свинбць; 2. див. pesado 1
plomizo adj 1. свинцбвий; 2. свинцбвого кбльору; 3. схбжий на свинбць plomo 1. т свинбць; ~ dulce очйціений свинбць; * plata свинбць, якйй містить срібло; 2. див. plomada 1; 3. грузйло, свинцбва гйря; 4. куля; 5. зануда (про людину); 6. щось нуднб; 7. свинцбва плбмба; 8. ел. плавкйй запобіжник; 9. Я Ам. стрілянйна; 10. adj Ам. див. plomizo 2; а - loe. adv. прямовйсно, вертикально; як раз, в сбмий раз, тбчно, дорбчно; caer а ~ впбсти як підкбшений plomoso adj 1. див. plomizo; 2. Л. Ам. див. pesado 1
plorar vi іст. плбкати plosión, plosiva f лінгв. плбзія r pluma f 1. nepó; 2. прикрбса з пір’я; 3. ручка (для письма), ручка з пербм; - fuente (estilográfica) авторучка; а - (вйконаний) пербм (про рисунок); al correr de la а vuela - без зусйль, лбгко, вільно (писати); 4. калігрбфія; 5. письмбнник, автор;
6. стиль; 7. профбсія письмбнника, літературна діяльність; ganarse la vida con la vivir de su - жйти літературною npá- цею; 8. стружка; 9. див. pedo 1 j 10. Я Ам. див. patraña; 11. Ам. водопровідний кран;
12. діал. симпатЯга; 13. Я Ам. шльбндра;
14. Я Ам. плектр (бандоліни); 15. діал. морськйй карбсь; спброва рйба (різновид); 16. діал. бот. люпйн; 17. стрілб, вйліт (крана, екскаватора); 18. веслб;
19. мор. підйбмна (вантбжна) стрілб; 20. р/ вітрйла; echar buena ~ розбагатіти, набйти кишбню; hacer а - у a pelo робйти щось завиграшки; раз пліЬнути; llevar la ~ a uno nncáTH під диктбвку; poner la ~ bien (mal) ^ббре (погбно) викладбти думкй; володіти (не володіти) пербм; pura - Я Ам. багбто гбласу, та мбло тблку plumada f 1. рбзчерк; de una ~ однйм рбзчерком перб; 2. завитбк, завитушка (у букви)
plumado adj nepHá^ plumaje m 1. опбрення; 2. плюмбж, султбн; 3. діал. стрілб з опбренням plumajear 1. vt іст. махбти, помбхувати; 2. vi красувбтися в плюмажі, виставлЯти напокбз плюмбж; 2. форсйти plumajería f 1. плюмажі; 2. мистбцтво складбти плюмажі
plumaria adj: arte - мистбцтво зобрб- ження птахів на вйшивках plumario т 1. вишивбльник (птахів); 2. іст. див. plumista; 3. Ам. писбка, борзо- пйсець
plumazo т 1. перйна; велйка подушка; 2. див. plumada; 3. рбзчерк, якйй закрбслює напйсане; de un ~ loe. adv. однйм рбзчерком nepá; діал. без зусйль, лбгко, вільно (писати); діал. в одну мить, миттбво plumazón т 1. див. plumajería 1; 2. див. plumaje 1
plumbado adj опломббваний plumbago т бот. свинч0тник plúmbeo adj свинцбвий plúmbico adj свинцбвий plumbífero adj див. plomífero 1 plumeado m мист. штрихбвка plumear 1. vt мист. заштрихбвувати; 2. писбти; 3. Я Ам. вкидатися в розпусту; 4. vi (vt) писбти пербм (ручкою); -se Я Ам. (plumeárselas) тікбти, давбти дьбру plúmeo adj див. plumado plumería f пір’я, перб (збірн.) plumerilla f діал. мімбза з червбними квітагми
plumerío т див. plumería plumero т 1. щітка з пір’я; 2. пенбл; 3. див. plumaje 2; 4. див. portaplumas; 5. діал.
511
plumífero
див. plomero 2; 6. Л. Ам. пушбк (для пудри)
plumífero 1. adj поет, опбрений, пернЯ- тий; 2. т чорнйльна душЯ, канцелярський щур; 3. писака, 6a3rpá4 plumilla f1. dim. de pluma; 2. nepó (для письма)
plumión m див. plumón 1 plumípedo adj мохнонбгий (про птахів) plumista com. писбць; писар plumo adj діал. спокійний, заспокбєний plumón 1. т пух; 2. перйна; 3. adj діал. див. plumoso
plumoso adj 1. укрйтий пір’ям; 2. перйстий plural 1. adj множйнний; 2. т лінгв. мно- ЖИНЯ
pluralidad f 1. ббзліч, числбнність; 2. більшість; а ~ de votos більшістю голосів pluralismo т 1. філос. плюралізм; 2. сумісництво
pluralista 1. adj філос. плюралістйчний, якйй стосується плюралізму; 2. сот. філос. прибічник плюралізму, плюраліст; 3. сумісник
pluralizar vi 1. лінгв. стбвити у множині; 2. припйсувати багатьбм ліЬдям (властивість, рису), узагЯльнювати pluricelular adj Л.біол. багатоклітйнний; 2. тех. багатокбмерний plurífloro adj бот. багатоквіткбвий plurilingüe adj 1. багатомбвний (про країну); 2. якйй розмовляє багатьмЯ мбвами; 3. багатомбвний, напйсаний багатьмЯ (кількомб) мбвами
plurinucleado, plurinuclear adj багатоядерний
plurivalente adj див. polivalente plus m 1. надбЯвка (do платні військових); 2. приббвка, надбЯвка; 3. ек. націнка; 4. діал. див. pluscafé pluscafé т Ам. ковтбк рідинй (щоб запити каву)
pluscuamperfecto т лінгв. плюсквампер- фбкт
plusmarca f спорт, рекбрд plusvalía їек. додаткбва вЯртість plutarco т зібрбння біогрЯфій plúteo т книжкбва полйця plutocracia /"плутокрЯтія plutócrata сот. плутокрЯт plutocrático adj плутократйчний plutonio т хім. плутбній pluvia ficm., поет, дощ pluvial 1. adj дощовйй, плювіЯльний; 2.: capa - церкбвне облачбння; 3. т зоол. гЯлстучник; сйвка (птах) pluviátil adj див. pluvial 1 pluvimetría f див. pluviometría pluvímetro m див. pluviómetro pluviógrafo m див. pluviómetro pluviometría їметео плювіомбтрія pluviómetro m метео дощомір, плювібметр pluvioso adj дощовйй pneumática f фіз. пневмЯтика, пневматичні прйстрої
pneumático 1. adj фіз. пневматйчний, повітряний; 2. т (пневматйчна) шйна pneumonía /"пневмонія, запЯлення легбнів ¡pol interj див. ри pobeda f гай топблі білої población f 1. засблення; 2. насЯдження; посЯдка; 3. насЯдження, посадки; 4. насблення, жйтелі; 5. насблений пункт; 6. Л. Ам. хутір; 7. Л. Ам. головнЯ будівля з прибудбвами (садиби) poblacho т 1. сільцб; 2. іст. чернь, плебс poblada íAm. 1. бунт, збколот; 2. нЯтовп poblado т насблений пункт, селб poblador 1. adj якйй населяє, якйй заселЯє; 2. т поселбнець, колоніст; 3. т жйтель poblano Ам. 1. adj сільськйй, характбрний для селб; 2. т сільськйй жйтель
poblar* vt 1. (vi) заснбвувати сбла (nocé- лення); селйтися; 2. населЯти, заселЯти; 3. садйти, розвбдити; засбджувати;г 4. розмнбжувати, розвбдити у велйкій кількості; ~se 1. укривбтися (густйм) лйстям, розростЯтися; 2. розростЯтися, мнбжи- тися, розширятися; 3. заселЯтися, населятися; наповнятися людьмй poblativo adj якйй населЯє, якйй заселЯє pobo т бот. топбля біла pobre 1. adj бідний, нуждбнний, злидбн- ний; 2. бідний, уббгий; 3. жалюгідний, зачуханий; низькосбртний (про речі); 4. неидЯсний, нещаслйвий, жалюгідний, бідний; 5. спокійний, мйрний; добродушний;
6. т біднЯк, злидЯр; 7. бідолЯха, стрЯд- ник; 8. сот. (~ limosnero) злидЯр, жеб- páK, стЯрець; - vergonzante біднЯк (який соромиться просити милостиню); ~ de solemnidad злидЯр; гблий як б^бон; ~ у soberbio бідний, ané гбрдий; hacer el ~ розігрувати з cé6e біднякЯ, прибіднятися; ¡~! бідолЯха!; ¡~ de mi! нещЯсний я!, гбре мені!; |~de ti sí te pillo! попадись тільки мені!, noráHo тобі б^де! pobrería f, pobrerío m Ам. див. pobretería
pobrero m церк. служйтель, якйй роздаб мйлостиню жебракЯм pobreta f шльбндра
pobrete 1. adj dim. de pobre; 2. нещЯсний, жалюгідний, бідний; 3. жалюгідний, уббгий; 4. т бідолЯха, бідЯка; сірбма; 5. роз- зЯва,тблепень
pobretear vi 1. бідувЯти; старцювЯти, жеб- ракувЯти; 2. прибіднятися, прикидЯтися бідним
pobretería f 1. голбта, біднбта; 2. бідність, нуждЯ
pobreto т див. pobrete 2 pobreza f 1. бідність, нуждЯ; 2. уббгість; 3. церк. обітниця бідності; 4. скарб, пожйтки (бідняків), скрбмні достЯтки; 5. мізбр- ність, нікчбмність pobrismo т див. pobretería pocerón т Ам. калюжа pocilga f свинЯрник
pocilio т 1. велйкий глйняний глек (вритий в землю); 2. фарфброва чЯшечка; 3. Ам. 4áujKa; 4. Я Ам. кухоль (олов'яний, жерстяний)
pócima f 1. відвЯр лікЯрських трав; 2. лікЯрське питтЯ; 3. бурдЯ, отрута poción f 1. питтЯ, напій; 2. див. pócima 2 росо 1. adj нечислбнний, малочисельний, невелйкий; 2. т невелйка кількість; 3. adv мЯло, небагЯто; ~ después трбхи згбдом; dentro de - скбро; hace - недЯвно, нещо- дЯвно; - más трбхи більше; de ~ más o menos другосбртний, третьорозрЯдний (про речі); сербдньої рукй (про людей); un abogado de ~ más o menos посередній адвокЯт; para - нбмічний; слабосй- лий; малодушний; ~ а ~ loe. adv. посту- пбво, потрбху, мЯло-помЯлу; (sobre) ~ más o menos loe. adv. приблйзно; а - de loe. ргер. скбро, незабЯром (після чого); а ~ que X04á б, хоч; por a pocas (по) /ос. adv. ледь не; estar en ~ que... ледь не трЯпитися...; tener en ~ ні в що не стЯ- вити; ¡~ а ~! лбгше!, лбгше на поворбтах!; ¡qué ~! наврЯд чи!
pocote т Л. Ам. значн0 чЯстка (частйна) pocotón т Ам. велйка кількість (числб) póculo т 1. склЯнка; 2. іст. напій; питтЯ pocha1 f Ар. ná3yxa (в одязі) pocha2 f Л. Ам. непр0вда, вйгадка pocha3 f Л. Ам. пбча (жителька СІЛА мексиканського походження, яка повернулася в Мексику)
pochismo т Л. Ам. 1. почйзм (характерні риси почо); 2. почйзм (іспанізовані ан¬
глійські слова чи звороти, на які багата мова почо) а
pocho1 adj 1. безбЯрвний, блідйй, блЯк лий; 2. підгнйлий, гнилйй (про фрукти, •
3. хвороблйвий, хирлЯвий; 4. сумнйй смурнйй; 5. пречудбвий, прекрЯсний відмінний; 6. Я Ам. крембзний, призя’ мкуватий; 7. Я Ам. обрубаний, облЯ- маний; 8. Я Ам. тупоголбвий, безмбз- кий
pocho2 т Я Ам. 1. пбчо (житель США мексиканського походження, який повар- нувся в Мексику); 2. іспЯнська мбва з дбмішками англійських слів і висловів (якою говорять почо) pochocho 1. adj Л. Ам. див. pocho1 5; 2. т діал. кінчик грбна банЯнів pochonga f діал. див. pocha2 pochote т 1. Я Ам. бот. шерстянб дбре- во (різновид); 2. Я Ам. прищ (на обличчі) - estar como el lleno de piquitos Я Ам. бути по вуха в 6opráx poda f 1. обрізка (стрйжка) дербв; 2. період (час) обрізки podadera f садбві нбжиці, секЯтор podar vt 1. обрізЯти, стрйгти, підстригЯти (дерева); 2. скорбчувати, урізЯти podazón f див. poda 2 podenco 1. adj лягЯвий (про собаку); 2. т лягЯва; ¡guarda, que es~l гей, обербжно!, стережйсь!
podenquear vi винюхувати, рознюхувати, визнавЯти (новини)
poder1 т 1. ейла, могутність; 2. влЯда (державна); ~ legislativo законодЯвча влЯ- да; * constituyente устанбвча влЯда; ~ ejecutivo виконЯвча влЯда; ~ judicial су- довЯ влЯда; 3. військбва могутність; 4. (рі) повновбження; довіреність (документ);
5. спромбжність, здЯтність; - adquisitivo купівбльна спромбжність; 6. ейла, вплив, вагЯ; ~ moderador королівська влЯда; влЯда президбнта; cuarto - «четвбрта влЯда»; npéca; а ~ de /ос. ргер. за допо- мбгою, завдякй; a todo (su) ~ /ос. adv. всімЯ ейлами; з усіх сил; caer bajo el (debajo del) ~ de uno потрапляти під влЯ- ду; потрапляти в залбжність; caer en - de las lenguas іст. попЯстися на язик комусь; hacer un ~ робйти зусйлля; llegar а - de uno потрапляти до кбгось (про документ); ¡~ de Dios! оце тЯк!, ейла! poder*21. vt могтй, бути спромбжним зро- бйти; 2. Я Ам. бути спромбжним упоратися (з кимось), бути сильнішим (за когось); 3. діал. сбрдити, вивбдити з cé6e;
4. impers: puede мбже (бути); a más (hasta) по ~ /ос. adv. до крЯю; - соп зуміти подолЯти (побороти, перемогти); справлятися; no * con uno не перенбсити, не терпіти когбсь; no - consigo mismo не володіти соббю; мЯти жахлйвий харЯк- тер; не тримЯтися на ногЯх від утбми; по - más знесйлитися, пЯдати з ніг від утбми; no - (por) menos de + inf: no puede (por) menos de + inf не мбже (стрйма- тися), щоб не...
poderdante сот. юр. довірйтель poderhabiente сот. юр. повірений, довірена осбба
poderío т 1. могутність, міць; 2. добрб, майнб, стЯток; 3. влЯда, могутність, пану- вЯння; 4. див. potestad 1; 5. ейла, міць; перевЯга; hacer - Я Ам. зробйти все можлйве
poderosamente adv 1. ейльно, влЯдно; 2. дуже, надзвичЯйно
poderoso 1. adj могутній, ейльний; все- ейльний; 2. багЯтий, замбжний; 3. чудовий, прекрЯсний; 4. актйвний, дібвий; 5* іст. якйй володіє, якйй розпоряджЯється;
6. т багЯч, товстосум;
512
polipodio
„odio m 1. apxim. п’єдестбл, загбльна oc- HOBá під колбнами; 2. пбдіум, пбдій; 3. спорт. п’єдестбл «odómetro т крокомір oodón т 1. велйкий садбвий ніж; 2. іст. двогбстра холбдна збрбя; 3. діал. обрізане дбрево
oodóscafo т вбдний велосипбд podozoarios т рі зоол. членистонбгі oodren див. pus1
podrecer* vt (vi, -se) див. pudrir(se) podrecimiento m див. putrefacción podredumbre f 1. гниття, загнивбння, роз- кладбння; 2. due. pus1; 3. зат0єна туга, скорббта; 4. ме& нагнивбння; 5. вет. копйтна гниль (овець) podredura fdue. putrefacción podricajo m діал. див. podredumbre podrición fdue. putrefacción podridero m див. pudridero podrido adj 1. див. pútrido; 2. Ам. рясний, багбтий; - de dinero (en plata) який ку- пбється в rpómax; miembro - вигн0нець,
ІЗГ0Й
podrigorio m руїна (про людину) podrimiento /77 див. putrefacción podrir(se) див. pudrir(se) podsolización fc.-г. опідзблювання poema /77 побма
poemático adj побмний, який стосується noéMH
poesía M. побзія; 2. див. poetización 1; 3.
вірш, віршбваний твір
poeta /77 поет, віршотвбрець
poetar vi іст. див. poetizar 1
poetastro /77 віршомбз, rópe-noéT
poética f 1. див. poetización 1; 2. побтика;
TpaicráT про побзію
poético adj 1. поетичний, віршбваний; 2.
поетичний
poetisa f noeTéca
poetización f 1. віршувбння; 2. поетизбція, (о)поетизувбння
poetizar 1. vi писати вірші; 2. vt (о)поетизу- вбти
poeturria fdue. poesía
pogrom, pogromo m 1. іст. погрбм; 2.
cnánax антисемітйзму
poicar vi Л. Ам. дозрівбти (про бобові і
зернові культури)
poico adjíl. Ам. перезрілий; зрілий (про вік) poíno m рбзпірка (для бочок) poi-poi m Я Ам. сйтий; estar - бути сйтим poja fдiaл. 1. бот. nlána (різновид); 2. вит- рішкувбти бчі
pojado /77 діал. слід, якйй залишбє худбба pojar гідіал. 1. навбдити блиск, начищбти (за допомогою ліани); 2. приминбти траву (про худобу) poker /77 див. póquer
Pola f діал. бот. білокрйльник, образкй, фіблковий кбрінь
polaca f 1. іст. кітель (в деяких військових Училищах); 2. підклбдка, вбрха взуття; 3. пблька (танець, мелодія); 4. Я Ам. дбв- гий жакбт; дбвга куртка (блуза) polacada f свавбля; деспотйзм; фаворитизм
Роіас*о, -а 1. adj пбльський; 2. т, f поляк, п6лька; 3. т пбльська мбва; 4. іст. «пбльська nápTifl» (в Іспанії в 1850-1854 W; 5. діал. поліцбйський Polaina f 1. крбги, гамбші; 2. Я Ам. пере- ш|<0да, завбда
Р° aquismo т див. polacada P° ar ecjf 1. полярний; 2. пблюсний Polaridad fcf)i3. полярність Р° arización f<pi3. поляризбція Polarizar* vt 1. (vr) фіз. поляризувбти(ся);
концентрувбти (зосербджувати) yeáry Poica f 1. див. polaca 3; 2. діал. блуза; 3. Я набір пбсуду (графин, склянка і та¬
рілка); 4. Я Ам. батіг (для коня); а Іа - /ос. adv. діал. сйдячи на крупі (коня); сйдячи ббком (на коні) polcar у/танцюв0ти пбльку polea f 1. тех. шків, блок; рблик; 2. мор. полісп0ст, складнйй блок poleadas f vi див. puches polémica f 1. полбміка; 2. догматйчна теолбгія; 3. мистбцтво облоги і оборбни фортбць
polémico adj 1. полемічний; 2. вільний (про простір навколо фортеці) polemista сот. полеміст, -ка polemizar vi полемізувбти, вестй полбміку polen /77 бот. пилбк
polenta f полбнта (каша з кукурудзяного борошна)
poleo /771. вихвалЯння; фанфаронство; 2. сйльний холбдний вітер; 3. сл. див. polinche
poli /77, fapóc. de policía poliandria f полібндрія (біол.); багатомужжя
poliantea f зібрбння різнорідних відбмос- тей
poliarquía f полібрхія, багатовлбддя poliartritis f поліартрйт, множйнний ар- трйт
poliatómico adj хім. багатобтомний poliáxono adj багатобсний polibásico adj хім. багатооснбвний policardia f мед. тахікардія policarpiano, policárpico adj бот. полікарпічний, якйй неодноразбво плодонб- сить
pólice /77 велйкий П0ЛЄЦЬ policéfalo adj багатоголбвий policelular adj багатоклітйнний policía 1. f громадський порядок; 2. (~ gubernativa) поліція; - judicial кримінальна поліція; кримінбльний рбзшук; - secreta табмна поліція; - de tráfico дорбжня поліція; 3. ввічливість, вйхованість; 4. охбйність, чистотб; 5. діал. оселбдець; 6. /77 поліцбйський, поліцбйський агбнт policiaco, policíaco 1. adj поліцбйський; 2. /77 Ам. див. policía 2
policial 1. adj поліцбйський; 2. т Ам. див. policía 2
policiano /77 Я Ам. див. polizonte policio /77 агбнт табмної поліції policitación f пропозйція уклбсти дбговір policlínica f поліклініка policopia f 1. знімбння кбпій; 2. мнбжиль- ний апарбт
policracia fdue. poliarquía policromar vt розфарббвувати policromático adj див. policromo policromatismo m поліхроматйзм, багато- * кблірність, багатоббрвність policromía f поліхромія, багатокблірність, барвйстість
policromismo т див. policromatismo policromo, polícromo adj поліхроматйч- ний, багатокблірний, багатоббрвний poliche /77 сл. грбльний дім polichinela /77 див. pulchinela poliédrico adj мат. багатогрбнний poliedro мат. 1. adj багатогрбнний; 2. т багатогрбнник, полібдр polifacético adj багатогрбнний, багато- сторбнній, різносторбнній polifagia fMed. поліфбгія, «вбвчий гблод» polífago adj 1. мед. якйй страждбє поліфб- гією; хвороблйво ненажбрливий; 2. всеїдний
polifáseo, polifásico adj фіз. багатофбз- ний
polifilar adj ел. багатожйльний, багато- прбвідний
polifilo adj бот. багатолйстий polifonía f муз. поліфонія, багатоголбсся
polifónico adj муз. поліфонічний, багато- голбсий
polífono adj 1. див. polifónico; 2. багатозвучний
polígala f бот. китЯтки poligamia f 1. полігбмія, багатошлюбність; 2. бот. полігбмія, багатодбмність polígamo adj 1. якйй Máe (мав) кілька дру- жйн, якб Máe (мблб) кількбх чоловіків; 2. біол. поліг0мний; 3. бот. багатодбмний poliglota f Біблія, вйдана кількомб мбвами poligloto, polígloto 1. adj багатомбвний (про книгу); 2. якйй говбрить багатьмб мбвами; 3. т поліглбт poligonáceas fpl6om. грбчкові poligonal adj мат. багатокутний poligonato т бот. купинб polígono11. adj див. poligonal; 2. т мат. багатокутник, полігбн; 3. тир (для стрільби); ~ de tiro полігбн, стрільбище; - industrial заводськйй райбн, індустрібльна збна (на околиці міста) polígono2 /77 бот. спориш, гірчбк; - sarraceno грбчка
poligrafía f 1. тайнопис; 2. дешифрувбння тайнбпису; 3. мистбцтво nncá™ на різноманітні тбми
polígrafo /77 1. спецібліст з тайнбпису; 2. дешифрувбльник тайнбпису; 3. бвтор, якйй пишб на різноманітні тбми poligriyo /77 Я Ам. безробітний polilla міль; 2. іржб; 3. зануда; comerse de - змарніти від турббт (прйстрасті); по tener - en la lengua не лізти за слбвом до кишбні
polillo /77 діал. мед. цингб, скбрбут (різновид)
polimatía f вчбність, ерудйція polimerización f 1. хім. полімеризбція; 2. зоол. метамбрія, сегментбція polímero хім. 1. adj полімбрний; 2. т по- лімбр
polímita adj: ropa - бдяг із пістрявоткбної (мелбнжевої) тканйни polimorfía f, polimorfismo т поліморфізм, багатоманітність polimorfo adj полімбрфний, багатоманітний
polín /77 1. (підкладний) катбк; 2. оснбва, опбрна повбрхня,фунд0мент; 3. Я Ам. шпбла
polinche /77 сл. укривбч злбдіїв polinesiano, polinesio 1. adj полінезійський, якйй стосується Полінбзії; 2. т полінезієць
polineurítico /77 мед. хвбрий, якйй стра- ждбє на поліневрйт polineuritis f мед. поліневрйт polínico adj бот. пилковйй polinización f6om. опйлення polinizar vt бот. опилЯти polinomio /77 мат. багаточлбн, полінбм polinucleado, polinuclear adj спец, багатоядерний polio /77 бот. самосйл poliomielitis f мед. поліомієліт poliparesia, poliparesis f мед. прогресйв- ний парбліч
polipario /77 див. polipero
polipasto /771. див. polispasto; 2. Я Ам.
консервбваний тунбць в маринбді polipero /77 іхт. колбнія морськйх поліпів polipétalo adj бот. багатопелюсткбвий poliplano 1. ad/багатоп лощйнний; 2. тав. мультиплбн
poliplástico adj 1. багатоманітний, якйй складбється з багатьбх елембнтів; 2. якйй чбсто змінює фбрму poliplectro /77 орн. павичбвий фазбн pólipo /771. зоол., мед. поліп; 2. див. pulpo polipodio /77 бот. багатоніжка, солбдкий кбрінь
513
polipoideo
polipoideo adj поліпЯЇДний, поліпоподібний
poliporo m бот. трутовик poliposo adj поліпоподібний poliptote f, poliptoton f ритор, поліптЯт (іповторення одного слова в різних відмінках)
polirrizo adj бот. багатокорінцЯвий polisarcia f мед. ожиріння, огрядність polisemia f лінгв. полісемія, багатознЯч- ність
polisemo adj лінгв. полісемантичний, ба- гатознЯчний
polisilábico adj див. polisílabo 1 polisilabismo т лінгв. пол¡силабізм, багатоскладЯвість
polisílabo лінгв. 1. adj полісилабічний, багатоскладЯвий; 2. т полісилЯб, бага- тоскладЯве слбво
polisíndeton т лінгв. полісиндетЯн, бага- тосполучникЯвість polisíntesis f див. polisintetismo polisintético adj лінгв. полісинтетйчний polisintetismo т лінгв. полісинтетйзм polisón т підкладнЯ подушечка, турніЬр polispasto т твх. поліспЯст, тЯлі polista сот. гравЯць в пбло polisurco т багатокбрпусний плуг politecnia f навчЯння багатьбх нЯук (ми- стЯцтв)
politécnica f політехнічна шкбла, політЯх- нікум
politécnico adj 1. політехнічний; 2. бага- тогалузЯвий, якйй охбплює багЯто наук (мистбцтв)
politeísmo т політеїзм, багатоббжжя politeísta 1. adj політеїстйчний; 2. т політеїст, осЯба, якЯ сповідує багатоббжжя política f 1. політика; 2. політйчна діяльність; 3. поштйвість, ввічливість; 4. Ам. зЯлишки їжі на тарілці; недопйте винЯ в чЯрці
políticamente adv 1. політйчно; 2. ввічливо, поштйво; політйчно politicastro т політикЯн politicismo т дволйкість, нещйрість político 1. adj політйчний; 2. ввічливий,
апоштйвий; 3. стрйманий, холбдний; 4. (вжив, на познач, відносин свояцтва): padre - свЯкор; тесть; madre -а свекруха; тЯща; hermano ~ шурин; дівер; hijo ~ зять; hi|a -а невістка; 5. т політик, по- літйчнии ДІЯЧ
politicoeconómico adj політекономічний politicón adi 1. перебільшено ввічливий, церемЯннии; 2. надміру відданний по-
ЛІТЙЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
politiquear vi 1. політикЯнствувати; 2. повЯрхово розміркЯвувати про політику politiqueo т, politiquería f 1. політиканство; 2. поверхбве судження про політику politiquero 1. adj політикЯнський; 2. якйй ліЬбить політиканствувати; 3. діал. див. politicón 1; 2. т політикЯн politiquilla f дрібнЯ політика politiquillo т дрібнйй політик, «політик із кав’Ярні»
politización f політизЯція, надЯння по- літйчного харЯктеру
politizar vt політизувЯти, надавЯти по- літйчного харЯктеру politlón т спорт. багатобЯрство politrico т бот. зозулин льон poliuria f мед. поліурія, ряснЯ виділення сЯчі
polivalencia f полівалЯнтність, багатова- лбнтність
polivalente adj полівалентний; багатова- лЯнтний; багатоЯтомний (про спирт) polivalvo adj зоол. багатостулковий póliza f 1. розпйска в отрйманні; чек, Яр- дер; 2. дЯзвільне свідоцтво, квитЯнція
(про сплату мита)] 3. квитЯк (вхіднйй), контрамЯрка; 4. див. pasquín; 5. пЯліс; 6. гербовЯ мЯрка; 7. полігр. комплЯкт шрифту; 8. полігр. гарнітура polizón т 1. гольтіпЯка; 2. зЯєць (на кораблі, в літаку); 3. діал. золотЯ шпйлька (для волосся)] 4. діал. нйтка пЯрлів (в сережках)
polizonte т поліцЯй; шпик, нйшпорка polka f див. polca
polo1 т пЯлюс; - ártico (boreal) північний пблюс; - antartico (austral) півдбнний пЯлюс; - de frío пЯлюс хЯлоду; - negativo негатйвний пЯлюс; Polo Norte Північний пЯлюс; Polo Sur ПівдЯнний пЯлюс; ~s celestes небЯсні полюсй; ~s terrestres земні полюсй; de - а * /ос. adv. від пЯлюса до пЯлюса; від крЯю і до крЯю polo2 т пЯло (пісенно-танцювальний жанр Андалузії) polo3 т гра в пЯло
polola / Я Ам. 1. кокЯтлива дівчина, кокЯтка; 2. нетерпляча жінка pololear 1. vtfl. Ам. залицйтися (до жінки)]
2. Я Ам. набридЯти, докучЯти, діставЯти;
3. vi Я Ам. лЯгко заробйти грЯші pololo т Я Ам. 1. рослиноїдний жук; 2. настйрлива (нав’язлива) людйна; 3. зав- зЯтий залицяльник; ловелЯс; 4. альфЯнс;
5. халтура, побічний заробіток polonés adj див. polaco 1
polonesa f 1. жінЯче напівпальтЯ (оздоблене хутром)] 2. муз. полонЯз poloste т діал. кулька, грудка (тіста, глини)
polquín т діал. див. polca З polquista сот. танцюючий, -а пЯльку poltra ffi. Ам. постільна білизна poltrón ас/улінйвий, бездіяльний poltrona f крісло poltronear vi байдикувЯти poltronería f байдикувЯння, бездіяльність poltronizarse зледащіти, стЯти лЯдарем polución f1. мед. полюція; 2. забруднення (довкілля)
poluto adj бруднйй, забруднений polvacera f діал. див. polvareda 1 polvareda f 1. хмЯра пилу; 2. (частіше з дієсл. armar, levantar, mover) вйбух обурення
polvazón т діал. див. polvareda 1 polvera f 1. пудрениця; 2. Я Ам. див. polvareda 1
polverío т діал. див. polvareda 1 polvero т 1. Ам. див. polvareda 1; 2. Я
Ам. носовичЯк polveta f діал. див. polvera 1 polvificar vt див. pulverizar polvillo m 1. dim. de polvo; 2. Я Ам. гниль цукрової тростйни; 3. діал. іржЯ пшенйці;
4. діал. хворЯба зерновйх культур; 5. Я Ам. тютюнЯвий пил; 6. діал. рйсові висівки (корм)] 7. Я Ам. штукатурка особлй- вого склЯду; 8. діал. дублЯна шкіра (для виготовлення взуття)
polvo т 1. пил; - cósmico космічний пил; ~ meteórico метеорйтний пил; 2. поро- шЯк; ~ de esmeril наждЯчний порошЯк; 3. пучка, щіпка (порошку)] 4. (~s de tocador) пудра; - de arroz рйсова пудра; - de tata солЯдка стрЯва з батЯту, сирЯпу, корйці, лимЯна і ваніліну; ~ de capuchino порошЯк з насіння ячмбню; - de Coconuco ванільний порошЯк; - de tierra бот. хвощ польовйй; ~s de gas жавЯль; ~s de la madre Celestina чудодійний зЯсіб, баль- зЯм, панацЯя від усіх бід; limpio de - у paja отрйманий без зусйль; чистий (про дохід)] echar un - Ам. вкидатися у розпусту; escribir en el - писЯти на піску; estar hecho un ~ бути замученим; hacer ~ знйщити, розвіяти, перетворйти в прах;
hacer - a uno замучити, змучити; стЯт-и на пЯрох; hacer morder el ~ ’ а щіп поклЯсти на лопЯтки; levantar (sacar) сів! - a uno; levantar del ~ de la tierra a uno ВЙТЯГТИ з грйзі, зробйти людйною* matar el - прибивЯти пил; збрйзкувати зЯмлю morder el - бути повЯргнутим в прах* по verse de по se ve de - йогЯ обізвали остЯнніми словЯми; по vérsele a uno ni el ~ Я Ам. вшивЯтися, змивЯтися; sacar - debajo del agua з-під стойчого підЯшву вйпороти, з піску мотузки сукати; sacudir el - a uno дЯти нЯтруски; повалйти ко- гЯсь; кЯменя на кЯмені не залйшйти; sacudir el ~ de los pies (de los zapatos) зректйся
pólvora f 1. пЯрох; 2. феєрвЯрк; з запЯльність; 4. швйдкість; спрйтність; ser una - бути легкйм (скЯрим) на нЯгу; бути легкйм на підйЯм; 5. іст. див. polvo 2; - de algodón хім. піроксилін; gastar la ~en salvas з гармЯт по горобцйх стрілйти; mojar la - a uno утихомйрити; no haber inventado la - бути недалЯким (обмЯ- женим); пЯроху не вйгадає; tirar соп ~ ajena витрачЯти чужі грЯші; грЯти на чужі грЯші; volar con te vuelo соп ~ я тебЯ зігну в барЯнячий ріг (в дугу); від тЯбе мЯкре місце залйшиться polvorear vt посипЯти порошкЯм polvorera f 1. Я Ам. порохівнйця; 2. діал. див. polvera 1
polvorero т див. polvorista polvoriento adj 1. укрйтий пйлом; 2. пило- подібний; 3. перетвЯрений на пил (на порошок)
polvorilla f 1. dim. de pólvora; 2. пЯрох (про запальну, гарячу людину) polvorín т 1. дрібнйй пЯрох; 2. порохівниця; 3. пороховйй пЯгріб; 4. Я Ам. див. polvorilla 2; 5. діал. див. polvareda 1; 6. Я Ам. ент. москіт (різновид) polvorista сот. піротЯхнік; підривнйк polvorización f див. pulverización polvorizador т див. pulverizador polvorizadura f, polvorizamiento m див. pulverización
polvorizar* vt 1. див. polvorear; 2. див. pulverizar
polvorón m 1. польворЯн (пісочне розсип- часте печиво)] 2. Ам. бісквіт polvoroso adj, polvoso adj Ам. див. polvoriento 1
polla f 1. курчЯ, молодЯ курочка; 2. див. puesta 2; 3. ціпочка, молодЯнька дівчина; 4. Я Ам. див. ponche1; 5. Ам. загЯльна сума всіх стЯвок (розподілена порівну)] 6. діал. змагЯння між трьомЯ і більше вбршниками (на іподромі); 7. див. pene pollada f вйводок пташенйт pollancón т 1. див. pollastro 1; 2. висЯкий і сйльний підліток pollastre т див. pollastro 2 pollastro т 1. молодйй півник; 2. юнЯк, якйй наслідує дорЯслих pollazón f 1. клЯдка яЯць; 2. див. pollada pollera f 1. курчЯтниця (жінка, яка вирощує і продає курчат)] 2. курчЯтник (приміщення)] 3. плЯтений стілЯць (в якому дітей вчать ходити)] 4. іст. нйжня спід- нйця; 5. Ам. вбрхня спіднйця; 6. Я Ам. сутЯна; 7. Я Ам. ширЯка низькЯ корзйна;
8. діал. святкЯвий жінЯчий націонЯльнии Ядяг
pollería f 1. магазйн, якйй торгує птицею, місце, де продасть птйцю (вулиця, дім)] 2. діал. дитйнство; 3. діал. група дітЯй pollerín т Я Ам. корЯтка спіднйця pollero т 1. пташнйк, птахівнйк (людина, яка доглядає домашню птицю), прода- вЯць курчЯт (качЯт); 2. пташнйк; 3. діал- злЯдій, якйй крадй курчЯт
514
poner
nerón 1. adj діал. боягузливий; 2. m Л. спідниця амазбнки; 3. дитйче плбт- тячко (з довгою спідницею); 4. молодик,
парубійко
'iierona adj діал.: mujer - жінка в дуже ширбкій спіднйці
eollerudo 1. adjЛ. Ам. див. pollerona; 2. т
^7 Ам. довгоспіднйчник, довгогривий (про священика)
pollinarmente adv eépxn на ослі pollino 1. adj грубий, неосвічений, неотб- саний; 2. т неприручений молодйй осбл; 3. віслюк, осбл; 4. іст. пташенб; дитинчб; 4* бевзь, невіглас, осбл pollita /"малбнька дівчинка; дівчб pollitas: echar ~s Я Ам. брехбти pollito т 1. пташенб, курчбтко; 2. малбнь-
кий ХЛ0ПЧИК, ХЛОПЧбК
pollo1 т 1. пташенй; курчб; 2. молодйй півень; 3. молодб бджолб; 4. іст. дитинці; 5. молодйк, жовторбте пташенб; шмаркач; 6. мозбль (на пальці ноги); 7. курчб під часникбвим сбусом; 8. пройда;
9. Л. Ам. землянйй вблик, грббінь (в поливному винограднику); 10. мисл. невй- линялий птах; - de agua орн. лйска, лисуха; курочка-крйхітка; малб курочка; ~ de primeras botas діал. новачбк; ~ rebajado, ~ de traba діал. півень з підрізаними шпбрами (щоб здавався курчам); пройда; cabeza de ~ Я Ам. забудькувбта людйна, забудько; estar hecho un ~ de agua обливатися пбтом, бути мбкрим як мйша; hacerse el - Я Ам. прикидбтися, придурюватися; sacar ~s сидіти на яйцях, висиджувати курчбт; ser el ~ pelón de una familia діал. бути найбільшим невдбхою в сім’ї* voló el * втеклб з-під нбса pollo2 т плювбк polloico adj діал. підрбслий pollón /77 Я Ам. 1. велйке курчб; 2. див. pollancón 2
pollona f 1. Ам. молодб курочка; 2. діал. дівчина-товстушка; 3. діал. дівчина-ін- дібнка
pollonclón діал. 1. adj холостяк, неодружений; 2. т холостбк, пбрубок poma f 1. плід (плодового дерева); 2. яблуко; 3. невелйке бблуко зеленувбтого кбльору (один з сортів); 4. див. perfumador; 5. флакон для парфумів; 6. Я Ам. невелйкий флакбн; 7. діал. графйн, карб- фа; 8. Я Ам. пбмза; * rosa плід гвоз- дйчного дбрева pomáceas fpl бот. яблунбві pomada f помбда, крем; мазь; ir de mucha "*Я Ам. бути вйрядженим (вйчепуреним) pomar т плодбвий сад (яблуневий) pomarada f яблунбвий сад pomarroso т діал. гвоздйчне дбрево pomelo т бот. пампбльмус (дерево і плід) pómez fnémá pomicultura f плодівнйцтво pomífero adj поет, яблуконбсний; пло- Донбсний
pomo т 1. бот. бблуко (як тип плоду); 2. Флакбн для парфумів; 3. набалдбшник; 4. d/ал. букбтик квітів; 5. діал. див. pomarroso; 6. діал. клуббк шбрсті; 7. кнбпка (дзвінка); 8. Я Ам. двернб ручка-кнбпка Pomol т Л. Ам. кукурудзяний кбржик Pomología fc.-г. помолбгія Pomológico adj помологічний, якйй стосується помолбгії
pompa f 1. красб, пйшність; пбмпа, пйш- н£ть; 2. помпбзність; 3. урочйста премія; 4. пузйр, пухирбць (на воді); ~ de Jabón мйльний пузйр; 5. надуті від вітру скдбдки сукні; 6. розпущений хвіст пави-
7. пбмпа, насбс; hacer - утвбрювати ^ишну крбну (про дерево); пускбти пил в
°41» ПИНДЮЧИТИСЯ
pompar vt качбти pompático adj див. pomposo pompear vi пиндібчитися, задирбти нбса; ~se 1. повбдитися звбрхньо, пиндючитися, задавбтися; 2. див. pavonearse pompo adj діал. тупйй, негбстрий pompón т 1. іст. помпбн, плюмбж (прикраса на головному уборі військових в іспанській армії в XIX ст.); 2. діал. рйба- буркун; 3. архіт. рослйнний орнбмент pomponearse див. pavonearse pomposidad f парбдність, пйшність, помпбзність
pomposo adj 1. парбдний, пйшний, пом- пбзний; 2. надутий, роздутий; 3. пишно- мбвний, пйшний (про мову; стиль) pómulo т вилицювбтість; вйлиця pomuloso adj вилицювбтий роп т діал. 1. пудинг із кукурудзяного бброшна і пбтоки; 2. безплбтна поїздка в чужбму автомобілі
ponasí т діал. бот. гамблія (отруйний кущ) poncela, poncella f іст. незбймана дівчина
poncha f діал. пбнча (зимовий плащ з теплої тканини)
ponchada f 1. Ам. все, що мбже по- містйтися в пбнчо; 2. Ам. тьма, ббзліч, купа; 3. Я Ам. прокбл (квитка; шини) ponchadura f Л. Ам. див. ponchada З ponchar vt 1. Я Ам. пробивбти (квиток); 2. Я Ам. прокблювати автомобільну кбмеру; 3. діал. обмбнювати; дурити; ~se
1. Я Ам. лбпнути (про автомобільну камеру); 2. діал. бути обманутим (обдуреним)
ponche1 т пунш
ponche2 т діал. див. ponchada З ponchear vt Я Ам. поплбскувати пбнчо по бокбх кбня
ponchera f 1. велйка мйска (для приготування пуншу); 2. Ам. див. palangana; 3. діал. вбнна
poncho1 т 1. Я Ам. пбнчо; - calamaco Я
Ам. пбнчо з грубої тонкбї тканйни (сірого кольору без прикрас); ~ capa Я Ам. пбнчо круглої фбрми; - cari, - pampa Я Ам. пбнчо з овбчої шбрсті тбмно-сірбго кбльору; - patrio Я Ам., ~ patria діал. пбнчо з товстбї тканйни голуббго кбльору (частина обмундирування кавалеристів); ~ puyo Я Ам. пбнчо зі звичбйної шбрсті; 2. вбрхній плащ (накйдка) із грубої тканйни (сукнб); 3. вбрхній бдяг з пелерйною, рукавбми і пбясом (частина одягу військових); alzar el - Я Ам. зни- кбти, втікбти; повставбти, піднімбти бунт; andar con el ~ a la rastra діал. шукбти прйвід для свбрки, чіплятися чбрез дріб- нйці; arrastrar el - Я Ам. провокувбти (викликбти) свбрку (бійку); estar а - діал. нічбго не знбти (про певну справу); сл. не знбти ні азб; ir а - a una cosa Я Ам. бути непідготбваним; no dejarse pisar el ~ Я Ам. не потерпіти обрбз; no haber ~ que le baga fieco діал. не мбти собі рівних (про людину); по pisarle el - a uno діал. в підмітки не годйтися комусь; perder el ~ Я Ам. старбтися; зі шкури пнутися; perder el ~ (por una mujer) Я Ам. шалбно закохбтися, втрбтити рбзум; perder hasta el ~ Я Ам. втрбтити все, залйшйтися без копійки; pisar el ~ Я Ам. наривбтися на свбрку (бійку); pisarse el ~ діал. зазнбти невдбчі, збанкрутувати; sacudir su ~ el diablo діал. розкрйтися, вйпливти (про певні справи, махінації); soltarse sobre el - діал. не втрачбти нагбди; tirar del - а uno Я Ам. непомітно підклйкати; викликбти на свбрку (бійку); como lista de ~ діал. одноманітний, однаковий; швйдко, без затрймок; donde el diablo perdiy el ~
Я Ам. кудй вбрбн кістбк не занесб; у чбрта на рогбх
poncho2 adj 1. млбвий; повільний, непово- роткйй; 2. діал. крембзний; 3. діал. корбт- кий (про одяг); 4. діал. куций; безхвбстий (про курку)
ponchonamente adv мляво; повільно; лінйво ponderación f1. звбжування; 2. рівновбга, рівність вагй; 3. звбжування, обміркбву- вання, продумування; 4. врівновбже- ність, обдуманість, продуманість; 5. зве- лйчування, вихваляння; 6. зрівновбжу- вання; 7. Я Ам. пиріжбк; пбнчик ponderado adj врівновбжений, розсудливий; твербзий
ponderal adj 1. ваговйй, якйй стосується вагй; 2. спец, гравіметрйчний ponderar vt 1. звбжувати; 2. звбжувати, обдумувати, продумувати, обміркбвува- ти; 3. піднбсити, звеличувати, вихвалбти;
4. зрівновбжувати; 5. діал. злослбвити, перемивбти кісточкй
ponderativo adj 1. оцінюючий, звбжуючий;
2. хвалббний, звелйчувальний; 3. захоплений, схйльний захоплюватися (підносити, вихваляти) ponderosidad f розсудливість ponderoso adj 1. див. pesado 1; 2. розсудливий
pondo діал. 1. adj крембзний; 2. т глйняна посудина (для води, зерна); estar hecho un - бути товстйм як ббчка ponedero 1. adj якйй мбже бути поміщений (поклбдений, постбвлений, надітий);
2. яйценосний (про домашню птицю); 3. т гніздб несушки; 4. підклбд (яйце) ponedor 1. adj якйй стбвить, якйй розміщує; 2. нбвчений ставбти дйбки (про коня); 3. див. ponedero 1, 2; 4. т див. ponedero 2; 5. див. postor
ponencia f 1. дбповідь, повідбмлення; пробкт резолюції; 2. доручення зробйти дбповідь (підготувбти пробкт резолюції);
3. доповідбч, рефербнт; 4. консультатйв- на комісія, комісія спеціалістів ponendero adj Л. Ам. див. ponedero 1, 2 ponente т доповідбч; рефербнт ponentino, ponentisco 1. adj збхідний; 2. т збхід; 2. жйтель збходу ponepesares т неприбмність
poner* vt 1. поміщбти, клбсти, стбвити; 2. надівбти (на когось); 3. нарахбвувати, складбти; 4. припускбти; pongamos que... припустімо, що...; 5. стбвити якусь суму, закладатися, бйтися об заклбд; 6. змушувати, сйлувати; 7. покладбти (на когось рішення, справу); 8. писбти; посилбти; - dos letras a uno написбти кілька слів; ~ un telegrama послбти те- легрбму; ~ una carta a máquina перепи- сбти (написбти) листб на машйнці; 9. (vi) нестй(сяї (про птахів); 10. (de) стбвити, призначати (на роботу, посаду); 11. влаштбвувати, облбднувати; 12. давбти (спектакль); покбзувати (кінофільм); 13. вмикбти, пускбти в хід; ~ la radio увімкнути рбдіо; 14. карт, стбвити (на якусь суму); 15. докладбти (зусйль); 16. (de, por) давбти ім'б (прізвисько); le pusieron de (por) nombre Miguel йогб назвбли Мігблем; 17. наражбти (на небезпеку); 18. покладбти (обов’язки); 19. накладбти (штраф); обкладбти (податком); 20. платйти (внбсити) свою частку; 21. сприяти; 22. (~ de su cosecha) додавбти від сббе (бо розповіді); 23. карт, визначбти стбвку; 24. (а) грбти (в лотерею); 25. (a+inf іншого дієсл. утворює перифразу з починальним знач.): ~ a freír постбвити смбжити; 26. (еп + деякі ім., що означ, дію відповідних їм дієслів): ~ en duda стбвити під сумнів; 27. (por + деякі, ім.) вико-
515
ponera
ристбвувати; - por testigo покликати у свідки; 28. (вжив, з деякими ім.) викинути; - miedo викликбти страх; 29. устанбв- лювати, ввбдити (закони); ЗО. (de, por, cual, como) повбдитися з кимось (певним чином); ~ a uno por embustero o6¡3BáTH брехунбм; 31. (vi) привбдити (у певний стан); ~ a uno demal humor привестй в погбний Устрій; - a uno triste нагнбти печбль; - в uno a parir притискбти до стінй (заганЯти в кут); - por encima віддавбти nepeeáry, ставити вйще; карт. робйти CTáBKy (про гравців, які до певного моменту не брали участі у грі) ponera feHm. жалонбсна Mypáxa ponerse* 1. поміщбтися, розміщуватися;
2. надівбти на cé6e; 3. (з прикм.) ставбти (якимось); ~ rojo de ira почервоніти від гніву; - pálido збліднути; - enfermo захворіти; 4. влаштбвуватися (на роботу); 5. наражбтися (на небезпбку); 6. (de) заб- руднйтися; - de tinta вймаститися чор- нйлами; ~ de lodo вймаститися бродом;
7. протистояти; 8. (соп) зв’язуватися, знюхуватися; 9. захбдити, ховбтися за горизонтом (про зірки); сідбти; 10. опинй- тися десь (за короткий час); 11. (соп) змагбтися; 12. (а + inf іншого дієсл. утворює перифразу з починальним знач.): se puso a peinarse BOHá взялбся зачісуватися; ponérsela Я Ам. напивбтися poney т див. ропу
ponfo т пухйр ponga f діал. глйняний глек pongaje т діал. безплбтна роббта (виконувана індіанцем-орендарем в домі господаря садиби) pongo1 т орангутбнг pongo2 т Я Ам. 1. індібнець-слугб; 2. індібнець-орендбр (який відпрацьовує в домі госпдаря садиби); 3. тіснйна pongueaje т діал. див. pongaje ponientada /хйльний, тривблий збхідний вітер
ponientazo т сйльний збхідний вітер poniente т 1. збхід; 2. збхідний вітер; 3. сл. капеліЬх; 4. Я Ам. помічнйк пекаря ponimiento т 1. розміщення (дія); 2. на- дівбння, надягбння; 3. іст. подбток, пбдать; 4. іст. брдер на вйплату ponina f діал. 1. чбстка, пай (учасників вечірки); 2. свято, вечірка ponqué т діал. пбнке (різновид кекса) pontaje т див. pontazgo pontana f плитб (яка вистилає ложе струмка чи зрошувального каналу) pontazgo т мостовйй збір pontazguear vt стягувати мостовйй збір pontazguero т збирбч мостовбго зббру pontear vt будувбти (навбдити) міст ponteduro т Л. Ам. кукурудза, обсмбжена в меду
pontificado т 1. пЯпство, понтифікат; 2. період правління єпйскопа (архієпйскопа) pontifical 1. adj пбпський; 2. первосвящб- ничий; єпйскопський; архієпйскопський;
3. т (рі) облачбння єпйскопа; 4% збірник служб Пбпи (єпйскопів); 5. дохід з де- сятйнного зббру церкбвної парбфії; estar (ponerse) de ~ надіти парбдний костюм pontificar vi 1. бути (стбти) ílánoio Рйм- ським; 2. церк. служйти літургію (про Папу, єпископа); 3. вознестйся, піднятися на Олімп; 4. ректй, прорікбти, говорйти безапеляційним тбном
pontífice т 1. іст. понтйфік, верхбвний жрець (в дравньому Римі); 2. єпйскоп; ар- хієпйскоп; 3. (sumo - romano) ílána Рймський
pontificio adj 1. іст. якйй стосується вер- хбвного жрецЯ; 2. єпйскопський, архієпйскопський; 3. пбпський
ponto т поет, мбре
pontocón т 1. див. puntapié; 2. діал. пб- штовх, удбр
pontón т понтбн; puente de pontones
ПОНТ0ННИЙ міст pontonero т діал. понтонбр ропу т пбні ponzoña f отрута
ponzoñar vticm. 1. отруювати; 2. шкбдити, завдавбти шкбди (збйтків) ponzoñoso adj 1. отруйний; 2. шкідливий popa f 1. мор. KopMá; 2. ав. хвіст; 3. іст. сидіння (розміщене по ходу руху — в ка- РвтіУ
popal т сл. 1. див. popa; 2. довга блуза (куртка)
popal т Л. Ам. низькйй 6éper, болбто, трясовинб (зарослі водними рослинаим) popamiento т 1. презйрство, зневбга; 2. лбска; 3. турббта, дбгляд popar vt 1. зневажати, нбхтувати; 2. пбс- тити; 3. пбстити, ніжити, леліяти pope т православний свящбник; піп popel adj мор. кормовйй, задній popelín т, popelina f текст, поплін (тканина)
popero т 1. див. popel; 2. діал. рульовйй, стерновий (на річкових суднах) popí 1. adj діал. плямйстий, укрйтий плЯ- мами; 2. т діал. вйсушена манібка poples faHam. підколінна ямка poplíteo adj анат. підколінний popoche, popocho adj діал. сйтий, пере- сйчений
popolocos т рі пополбки (індіанці в Мексиці)
poporo т 1. діал. дерев'Яна пблиця; 2. діал. пухлйна; здуттЯ popote т Л. Ам. соломйнка (для напоїв) populación f див. población populachería f дешбва популярність populachero adj 1. простонарбдний; 2. вульгбрний; 3. якйй потурбє простолюду, якйй прбгне дешбвої популярності populacho т простолюд, чернь popular1 adj 1. нарбдний; 2. популярний, шйроко відбмий popular2 vt іст. див. poblar popularidad f популярність popularización f популяризбція popularizar vt популяризувбти popularmente adv 1. популярно; 2. галасливою ватбгою populazo m див. populacho populeón m заспокійлива мазь populismo m іст. нарбдництво (в Росії) populista adj нарбдний; partido ~ нарбдна пбртія
pópulo: hacer una de ~ bárbaro діяти напролбм
populoso adj густонасблений; багатолюдний
popurrí m 1. див. puchero1 2; 2. мішанйна; 3. муз. попурі
popusa f діал. див. pupusa 1 poquedad f, poquedumbre ficm. 1. нестб- ча; 2. незначнб кількість; 3. малодушність, несмілйвість; 4. дрібнйця, нісеніт- нигця
póquer т карт, пбкер poqueza ficm. див. poquedad poquitero т діал. 1. дрібнйй торгбвець; 2. гравбць, якйй rpáe по малбнькій poquito 1. adj dim. de poco 1; 2. Я Ам. малодушний, несмілйвий; 3. діал. скрбм- ний (про людину); 2. adv трбшки; а - Іос. adv. потрбху; поступбво; a ~s іос. adv. помблу, потрбху, по краплйні; de ~ несмілйвий; незгрббний, невмілий por ргер 1. (вжив, при вказівці на шлях, по якому здійснюється рух) по; чбрез; pasear - el bosque гулЯти лісом; ir - la
carretera їхати (ітй) по шосб; 2. (вжив ппи вказівці на невизначене місце чи невиз начення положення предмета у просто рі): ese pueblo está - el norte de España це селб знахбдиться десь на півночі Icná нії; 3. (вжив, при вказівці на час здій снення дії): suele venir aquí - la noche він зазвичбй прихбдить сюдй ввбчері; 4 (вжив, при вказівці на строк) на; se quedará aquí ~ cinco días він залйшиться тут на п’ять днів; 5. (вжив, при вказівці на невизначений період часу): debe de ir а España - el verano він, мабуть, поїде до Іспанії влітку; 6. (вжив, при вказівці на суб’єкт в пасивних конструкціях): el libro fue entregado ~ María кнйга булб пербдана Марібю; 7. (вжив, при вказівці на причину) чбрез, з причйни; no vine - el mal tiempo я не прийшбв чбрез погбну погбду; le regañaron ~ llegar tarde йогб вйчитали за те, що він запізнйвся; 8. (вжив, при вказівці на предмет, обставину, які є приводом, підгрунтям для певної дії): lo hace ~ vanidad він робить це чбрез марнослбвство; le han despedido ~ una falta leve йогб звільнйли чбрез невелйку пбмйлку; 9. (вжив, при вказівці на мету дії в констр. з невизн.) для, щоб; se levantó a las seis ~ no llegar tarde він встав o шбстій годйні, щоб не запіз- нйтися; 10. (вжив, при вказівці на мету руху) по, для, зарбди; me mandó - el médico він послбв менб по лікаря; el chico fue - pan хлбпчик пішбв по хліб; 11. (вжив, при вказівці на предмет, в обмін на який виготовляється, купується щось, а також при вказівуванні вартості, за якою щось купується чи продається) за, збмість, в обмін на; ha vendido su casa ~ una miseria він продбв свій дім за копійкй; 12. (вжив, при вказівці на заміщувану особу чи предмет) за, збмість; ha venido ~ su hermano він прийшбв збмість свогб брбта; 13. (вжив, при вказівці на особу, предмет, які виступають чи сприймаються в якості когось чи чогось): pasa ~ docto він слб- виться як ерудйт; 14. (в розподільному значенні) на; les pagan tres duros ~ cabeza їм плбтять по три дуро на брбта;
15. (вжив, при вказівці на послідовність дій, предметів) за; examinar caso - caso розглядбти вйпадок за вйпадком; 16. (вжив, при вказівці на спосіб виконання дії, на посередника) чбрез; lo recibí - correo я отрймав це пбштою; lo consiguió ~ su tío він домігся цьогб чбрез СВ0Г0 дЯдька; 17. (вжив, при вказівці на спосіб, порядок) по, за; colocar - orden розміщувати (стбвити) по порядку; 18. (вжив, в іменних констр., вказує на множення): tres * dos son seis трйчі по два — шість;
19. (входить до складу констр. estar por + inf, яка означає, що дію ще не завершено): el tratado está - ratificar договір ще не ратифікбваний; 20. (входить до складу констр. estar por+inf, яка означає намір здійснити дію): estoy - salir я мбю нбмір вййти; 21. (бере участь в утворенні допустових констр.): no te lo diré - más que insistas я тобі цьогб не скажу, хоч як би наполягав; ¿~? чому?; - que соп/тому що; для тбго, щоб; ~ si Іос. соп] на вйпадок, якщо рога fЛ. Ам. прйвид, примбра porania fixm. морськб зірка (різновид) porcada f діал. стбдо свинбй porcaya f діал. див. porquería porcelana f 1. фарфбр, порцеляна;,*, вйріб із фарфбру (порцеляни); 3. біла ембль; 4. голубувбто-білий кблір; 5. діал. блюдце (до кавової чашки); 6. Я АМ-
portazgo
нічнйй гбридик; 7. зоол. фарфбровий рбв- лик, ципрбя
porcelano adjAM.: caballo ~ кінь білої мбс- ті з голубувбтим заббрвленням porcentaje т 1. відсоток, процбнт, процентний склад; 2. Ам. див. percentaje; 3. д Ам. збір подбтків
porcentual adj процбнтний, відсоткбвий porcia fdian. 1. див. pizca; 2. ббзліч, Máca porcino 1. adj свинячий; 2. m порося; 3. їуля (на голові)
porción f 1. частина, чбстка; 2. пбрція їжі; 3. церк. преббнда (соборної церкви)’, 4. Máca, тьма, купа; 5. чбстка, пай porcionero adj, т див. partícipe porcioniste сот. 1. який Máe прбво на час- тйну (частку); 2. пансіонбр (на повному пансіоні)
porcipelo т щетина
porcuno adj 1. свинячий; 2. паскудний, паршйвий (про фрукти) porche т 1. крита колонбда; 2. пбртик pordiosear vi 1. жебракувбти, старцю- BáTn; 2. канючити
pordioseo т, pordiosería М. жебракувбн- ня, старцювбння; 2. випрбшування, виканючування
pordiosero т жебрбк, стбрець porfía f 1. сперечбння, супербчка; 2. домагбння; 3. наполбгливість, напбр; а ~ /ос. adv. наперебій, наввйпередки porfiado 1. adj упертий; наполбгливий; 2. т наполбглива людина; 3. діал. шкіряне опудало (на арені для кориди) porfiar vi 1. сперечбтися; 2.,упбрто домастися; 3. упиратися, наполягбти porfídico adj порфйрний, порфйровий pórfido т геол. порфйр porfidoideo adj порфировйдний porfirizar vt розтирбти на порошбк (ліки) porfolio т альббм фотогрбфій porgadero т Я Ам. рбшето, сйто porgar vt Л. Ам. просіювати (зерно) pormenor т 1. (рі) детбль, подрббиця; 2. дрібнйця, другорядна деталь (у справі)
pormenorizar* vt детбльно опйсувати (перелічувати)
pornografía f порногрбфія pornográfico adj порнографічний poro1 т 1. nópa; 2. сквбжина, nycTOTá (у мінералі); рбковина; пузйр (у металі) poro2 т Л. Ам. гарбузбва посудина (для мате)
poronga f 1. діал. глек для водй; 2. Я Ам. грубий жарт; ¡la -І Я Ам. 6á4 який!; тримбй кипеню шйрше!; як би не так! porongo т 1. Ам. бот. горлянка; 2. Ам. гарбузбва (глйняна) посудина; 3. Я Ам. хирляк, коротун, малйвка poronguero т Я Ам. любйтель солбних жбртів
pororó т Я Ам. легка кукурудза pororoca т діал. висбкий приплйв (в гирлі ріки)
porosidad f пбристість; ніздрювбтість poroso adj пбристий; ніздрювбтий Porotada f Я Ам. 1. поротбда (страва з квасолі); 2. повсякдбнна (будбнна) їжа Porotal тЛ. Ам. пбле, засіяне квасолею porotera f Я Ам. 1. орн. бекбс; 2. рот; 3. чехардб, дбвга лозб (дитяча гра) Porotillo т Я Ам. бот. квасбля сланкб Poroto т 1. Ам. квасбля; 2. р/Я Ам. повсякденна (будбнна) їжа; З .Я Ам. нікчбма, пішбк, дрібнб сбшка
Porque conj 1. оскільки, тому що, чбрез те Що; 2. для (зарбди) тбго, щоб(и)
Porque т 1. причйна, прйвід; 2. дохід, прибуток; винагорбда Porquera 1. adj: lanza - корбткий спис; 2. f кабаняча норб; 3. свинбрка
porquería f 1. (рі) бруд, мбтлох; 2. бсад, пбкидьки; 3. паскудство, гидбта; 4. свинство; 5. дрібнйця; 6. сйтна (жйрна, солбд- ка) їжа (шкідлива для здоров'я) porqueriza f 1. свинбрник; 2. свинбрка porquerizo, porquero т свинбр porqueta їент. мокрйця porra 1. f (гумова) пблиця; 2. кувблда; 3. (з дієсл. gastar, tener) пихбтість, спесйвість;
4. настйрлива людйна; зануда; 5. сл. лицб; 6. Я Ам. жмут волбсся, вйхор; 7. діал. ст0вка (в азартній грі); 8. діал. пбрра (назва різних азартних ігор); 9. діал. пбрра (посудина з ручкою для пиття мате); 10. Я Ам. клбка (в театрі і політиці); 11. т осінній в чбрзі (в дитячих іграх); hacer - наткнутися на перешкбди; застрягнути; mandar a uno а Іа - послбти до біса; ¡~(s)l чорт забирай!; от зарбза!; ¡vete а la ~І ідй до біса (до бісової мбтері)!
porracear vtJl. Ам. бйти пблицею, дуббси- ти
porrada f 1. див. porrazo 1; 2. удбр (при зіткненні, падінні); 3. CTycáH, запотйлич- ник; 4. нісенітниця; 5. (с невизн. артиклем) ббзліч, тьма, мбре, купа; decir una ~ de tonterías наговорйти ббзліч дурнйць; una ~ de dinero купа грбшей; una ~ de chiquillos iop6á хлопчаків porral т ділянка, засбджена порбем porrazo т 1. удбр пблицею; 2. удбр (при падінні, зіткненні); 3. діал. див. porrada 5; de un ~ Ам. одрбзу, за одйн раз porrear vi пилйти, довббти, зудіти porrería f 1. тупість, дурнувбтість; 2. повільність, неповорбткість porrero т діал. MácKa (людина в маскарадному костюмі)
porreta f 1. зелбне пір’я порбю (часнику); 2. схбди зерновйх; en - іос. adv. голякб porretada f див. porrada 5 porretas: en - loe. adv. Л. Ам. голякб pórrigo m мед. паршб (різновид) porrillo m: a * loe. adv. в достбтку, в нбд- лишку
porrina 1. adj: seda - діал. низькосортний шовк; 2. f сходи (зернових); 3. див. porreta 1
porrino т 1. насіння порбю; 2. порбй (сіянець)
porro1 т див. puerro
porro2 1. adj тупувбтий, дубувбтий, без- мбзкий; 2. т тблепень, ббвдур porro3 т діал. бараббн конічної фбрми porrón т 1. велйкий глйняний глек; 2. скляний глек для винб porrongo т діал. див. porongo porrudo1 т діал. герлйга porrudo2 adj 1. м’ясистий, шишкувбтий (про ніс); 2. діал. упбртий, твердолббий porrudo3 adj діал. 1. з густйм і сплутаним волбссям; 2. великоголбвий porsiacaso т Я Ам. сумка, торбйнка; авбська
porta М. іст. див. puerta; 2. анат. ворбта бргана; 3. діал., мор. гарм0тний порт; 4. ворбта (у футболі)
portaácidos т мед. крбпельниця для кислотй
portaaguijones т рі зоол. перетинча- стокрйлі
portaalmizcle т зоол. кабаргб portaaviones т діал. авіанбсець portabandera /щрбвко знамбна portable adj 1. портатйвний, переноснйй; 2. пересувнйй, транспортббельний portabotellas т залізний кбшик (для молочних пляшок)
portacartas т 1. сумка поштарй; 2. іст.
noujTáp
portación f Ам.: ~ de armas носіння збрбї
portacomida їдіал., portaco т діал. судбк portachuelo т вузькйй прохід (між горами)
portada f 1. архіт. портбл; 2. (página ~) тй- тульний ¿ркуш, заголбвний бркуш; пбрша шпбльта (газети); 3. фасбд, лицб; 4. гірн. ápxa (кріплення); 5. полігр. фрон- тйспіс
portadera f ящик, кброб (для перевезення вантажів на в’ючних тваринах) portadilla f полігр. шмуцтйтул portado adj: bien (mal) - пристбйно (по- ráHo) одягнений; якйй пристбйно (погбно) повбдиться
portador 1. adj несучий; 2. т тбця (з ручкою); 3. пред’явнйк (чека); 3. мед. пере- нбеник інфбкції; 4. тех. держбтель, дер- ж0лно; опрбвка; 5. тех. транспортбр portadora f тех. 1. несучий струм; 2. несуча частот0, несуча portaequipaje(s) т багбжник portaestandarte т діал. прапоронбсець portafolio т діал. портфбль portafusil т діал. рушнйчний рбмінь portaguión т діал. іст. прапоронбсець драгунського пблку
portaherramientas т тех. держблно для інструмбнта; різцетримач portaje т 1. ел. portazgo; 2. іст. див. puerto portal1 т 1. вестибюль; передпбкій; 2. портбл, колонбда (біля входу в будівлю); 3. крита галербя (з колонами); 4. в’їзні міські ворбта; 5. Я Ам. картйна, якб зоб- ражбє нарбждення Христб portal2 adj мед.: vena - ворітна вбна portalada f 1. в’їзні ворбта (в садибу); 2. див. pórtico
portalámparas т патрбн (ламповий) portalápiz т цбнговий олівбць portaleña f 1. полігр. шмуцтйтул; 2. див. portañola
portafero т мйтник portalibros т ремінбць для книг portaligas т пбяс (жіночий) portalón т 1. див. portalada 1; 2. мор. вхіднйй порт
portamantas т багбжний рбмінь portamanteo т дорбжній мішок portamonedas т портмонб, гаманбць portante 1. adj: paso ~ інохідь; 2. т інохідь; tomar el ~ змивбтися, вшивбтися portanuevas сот. пошйрювач, -чка новйн (чутбк)
portañola f мор. 1. гармбтний порт; 2. бортовйй ілюмінбтор portañuela f1. Я Ам. дверцята екіпбжу; 2. Я Ам. багбжник
portaobjeto(s) т фіз. предмбтне скло (мікроекбпа); об’єктотримбч portapliegos т іст. портфбль (з ременем через плече)
portaplumas т ручка (перова) portar 1. vt іст. ноейти; принбсити; 2. vi надиматися вітром (про вітрила); ~se 1.: ~ bien (mal) дббре (погбно) повбдитися; 2. вирізнитися
portarretrato т рбмка (для портрета) portátil adj портатйвний, переноснйй portavaso т підстакбнник portaventanero т стбляр, якйй виготовляє дверні рбми і вікбнні хрестовйни portaviandas т судкй portavoz т 1. мегафбн; рупор; 2. рупор, вирбзник пбглядів (політичноїпартії, наукових кіл); 3. офіційний представнйк (уряду) _
portazgar vt 1. стягувати подорбжніи по- дбток; 2. мор. стягувати мйто (за прохід через канал)
portazgo т 1. подорбжній подбток (збір), подорбжнє мйто; 2. мор. мйто (за прохід через канал); 3. будівля мйтниці
517
portazguero
portazguero m збирЯ^подорЯжнього no- AáTKy
portazo m удЯр дверима; marcharse dando un ~ пітй, грюкнувши дверима porte m 1. перенЯска, доставка, перевЯ- зення (за плату); 2. плЯта за перенЯсен- ня (перевбзення, достЯвку); фрахт; 3. поведінка; 4. постЯва, ходЯ, MaHépa тримЯ- тися; збвнішній вйгляд (предметів); un ~ distinguido благорЯдна nocTáBa; 5. рЯзмір, місткість; 6. вантажопідйЯмність; тoнáж (судна); 7. 3HáTHicTb; 8. Я Ам. подарунок (іменинний)
porteador т постачЯльник, перенЯсник, перевізник
portear1 1. vt перевЯзити, перенЯсити, доставляти (за плату); 2. vi Л. Ам. вихЯ- дити; ~se 1. переїжджЯти; 2. перелітЯти (про птахів)
portear vi 1. грюкати (про двері і вікна); 2. грюкати дверйма
portegado т 1. іст. див. pórtico; 2. діал. навіс
portel т див. portillo З
portento т чудо, дйво; esta chica es un ~
ця дівчина — справжній скарб portentoso adj чудЯвий, чудЯсний, вра- жЯючий
porteñismo т 1. звйчаї, харЯктер портб- ньйо; 2. збірн. портЯньйос, жйтелі м. БуЯнос-Айреса
porteño 1. т якйй стосується м. БуЯнос- Айреса, буеносЯйреський; 2. т портбнь- йо, жйтель м. БуЯнос-Айреса porteo ті. носіння, перенЯсення, перевЯ- зення; 2. достЯвка; провЯзення portera f 1. воротЯрка; 2. діал. ворота (для прогону худоби)
portería f 1. швейцЯрська; 2. посЯда (заняття) воротаря (портьЯ); 3. кімнЯта воротаря (швейцЯра); 4. ворота (у футболі); ~ de damas вхід в жінбчі покЯЇ (у палацах) porteril adj воротЯрський; швейцЯрський portero 1. adj: ladrillo ~ погЯно обпЯлена цЯгла; 2. т воротЯр; швейцЯр, портьЯ; 2. спорт. воротЯр; ~ de casa grande дріб- нйй чинбвник, якйй зневажЯє залЯжних від ньбго людЯй; - de estrados службЯ- вець, якйй стЯжить за порядком (в суді та інших громадських місцях); ~ de vara дрібнйй судовйй службЯвець portezuela f 1. dim. de puerta; 2. дверцята екіпЯжу; 3. клЯпан кишЯні portezuelo т і. dim. de puerto; 2. Я Ам. прохід між гЯрами (пЯгорбами) portfolio т див. porfolio pórtico т 1. архіт. пбртик, колонЯда; 2. галерЯя з колбнами (всередині двору) portichuelo т 1. dim. de puerto; 2. прохід (у відрогах гір) portier т діал. портьЯра portilla f 1. прохід, ворЯта (в паркані садиби); 2. мор. бортовйй ілюмінЯтор portillar vt пробивЯти діру (в стіні) portillera f див. portilla 1 portillo т 1. пролЯм, дірЯ, пробЯїна; 2. (малЯнькі) дверцЯта; хвіртка; лаз; 3. прохід (в горах); 4. щербина, (на тарілці); 5. лазівка; 6. див. portilla 2 portillón т див. portañuela portón т 1. aum. de puerta; 2. внутрішні двЯрі (які ведуть з вестибюлю чи передпокою в кімнати); 3. Ам. двЯрі в конюшню (обору); 4. Я Ам. зЯдні дверцЯта portorriqueño adj, т див. puertorriqueño portrecho т іст. відстань portuario adj портовйй portugalés adj іст. див. portugués 1 portugués, portuguesa 1. adj португЯль- ський; 2. m, f португЯлець, -ка; 3. m португЯльська мЯва
portuguesada f перебільшення, утрйру- вання
portuguesismo т слЯво (зворЯт) порту- гЯльської мЯви
portulano т іст. морськйй довідник (який містить карти, описи маршрутів, портів)
poruña f 1. Я Ам. ківш, совЯк (з рога тварин; використовується при аналізі руди); 2. Я Ам. совЯк, черпЯк (в магазині) poruñazo т Я Ам. шахрЯйство, махінЯції поруньЯро
poruñear vt Я Ам. 1. шахрувЯти (обдурювати) на руді; 2. обмЯнювати, шахрувЯти poruñero т діал. 1. поруньЯро (шахрай, який виманює гроші шляхом різноманітних махінацій з рудою); 2. шахрЯй, ду- рйсвіт, аферйст
porvenir т 1. майбутнє; 2. майбуття, дЯля ¡porvida! interj (вжив, для вираж. гніву, роздратування) життЯм присягЯюся!; БЯгом присягЯюся!, їй-бЯгу! pos 1en ~ de loe. ргер. за; вслід за; ir en ~ de la bandera ітй за знаменЯм; en ~ de la felicidad в погЯні за щЯстям; 2. т див. postre 2
posa f 1. похорЯнний дзвін; 2. церк. зупйн- ка похорЯнної процЯсії для молйтви за помЯрлим; 3. іст. відпочйнок, спочйнок;
4. іст. див. pausa; 5. рі див. posaderas posada М. дім, житлЯ; 2. постоЯлий двір, корчмЯ; 3. готЯль; 4. постій (військової частини); 5. дорЯжній столЯвий прибЯр;
6. нічліг, пристЯнище; 7. плЯта за постій;
8. іст. кімнЯта для жінЯчої прислуги; 9,- (рі) Л. Ам. пЯсЯдЯ (народне свято,яке триває з 16 по 24 грудня); 10. діал. сере- нЯда, музйчна п’Яса (виконувана на честь друга, частіше під час Різдва); ~ de colmenas пЯсіка дйких бджіл (в лісі); hacer haga Ud. ~ ласкЯво прЯшу до нЯшого куреня; més асЯ hay ~ брешй, та знай міру posaderas fpl зад posadería f іст. див. posada З posadero 1. adj: pendón ~ діал. іст. штан- дЯрт, якйй покЯзує місце постЯю (бівуа- кЯ); 2. т хазяїн постоялого двЯру (кор- чмй); 3. плЯтене сидіння; 4. сідало (в курнику); 5. анат. нйжня частйна прямЯЇ кишкй
posado іст. 1. adj покійний; 2. т покійник posador т іст. квартирмбйстер posar 1. vi зупинятися на постоялому дворі (в сільському готелі); ставЯти на квартйру (на постій); квартирувЯти; 2. влаштЯвуватися; 3. сідЯти (про птахів);
4. іст. проживЯти, мбшкати; 5. позувЯти (художнику); 6. vt скидЯти, опускЯти, клЯс- ти (вантажі); 7. клЯсти (руку); стЯвити (ногу); ~ la mirada (los ojos, lavista) звернути пЯгляд, поглЯнути posarse 1. опускЯтися, сідЯти (про птахів); 2. осідЯти, випадЯти в Ясад posbélico adj післявоЯнний poscafé т лікЯр, якйй подаЯться з кЯвою poscenio т зЯдня частйна сцЯни poscomunión f церк. молйтва після при- чЯстя
posdata f припйска (в кінці листа), пос- тскрйптум
posdatar vt робйти припйску (в кінці листа), стЯвити постскрйптум pose1 т риболЯвний гачЯк pose2 f 1. діал. позувЯння; 2. пЯза, рисЯв- ка; 3. фото експозйція poseedor 1. adj якйй володіє; 2. т влЯс- ник; ~ de buena fe юр. фактичний влЯсник за відсутності правопідстЯви; закЯнний (правомірний) держЯтель poseer vt (vi) мЯти, володіти; ~se володіти собЯю
poseído adj 1. див. poseso; 2. охЯплений, одержймий; 3. якйй пишЯється (чвЯ-
ниться); está muy - de sí mismo aiu
висЯкої думки про свою персЯну posentador т іст. 1. хазяїн готЯлю (квап тйри); 2. квартирмЯйстер posesión f 1. володіння (юр.); - de buena fe юр. правомірне володіння, володіння в порядку закЯнного правонаслідування- 2 одержймість; 3. влЯсність, майнЯ, воло* діння (частіше про заміські садиби)' 4 (рі) володіння, теритЯрії, землі; posesiones de ultramar замЯрські володіння* 5 діал. маЯток, садйба; dar - (de) юр. вв’ес- тй у володіння; ввестй в посЯду; пере- дЯти спрЯви; tomar ~ (de) юр. вступйти у володіння; прийнЯти спрЯви (по посаді)1 posesional adj юр. якйй стосується володіння; acto * акт про володіння posesionar vt (de) юр. ввЯдити у володіння; ~se 1. заволодівЯти, присвЯювати; 2. юр. вступЯти у володіння posesionero т скотЯр, якйй отрймав у володіння орендЯвані пасовйща posesivo adj 1. якйй стосується володіння, якйй f налЯжить до володіння; 2. лінгв. присвійний
poseso adj, т одержймий, біснувЯтий posesor adj, т див. poseedor posesorio adj якйй стосується володіння, якйй налЯжить до володіння; посЯсорний (юр.); juicio - судовйй процЯс, на якЯму оспорюється володіння чймось posfecha f дЯта, простЯвлена зЯднім числбм posfijo т див. postfijo posguerra /'післявоЯнний період posibilidad f1. можливість; вірогідність; 2. (рі) можлйвості, зЯсоби; hacer su - іст. зробйти все можлйве posibilismo т іст. 1. посибілізм (політична доктрина в Іспанії, в кінце XIX ст.); 2. політйчна пЯртія, якЯ керувЯлася док- трйною посибілізму (в останній чверті XIX ст. в Іспанії)
posibilitar vt робйти можлйвим, полЯгшу- вати, сприяти
posible 1. adj можлйвий, імовірний, вірогідний; es - можлйво; no es - неможлйво, неймовірно; ¿es ~ ? чи можлйво (такЯ)?; hacer todo lo ~ зробйти все можлйве; 2. т рі (матеріЯльні) можлйвості (кбшти) posiblemente adv можлйво, імовірно; мЯ- жебути
posición f 1. полЯження, пЯза; 2. розміщення, устанЯвлення; 3. (соціЯльне, економічне) полЯження; una persona de - забезпЯчена (замЯжна) людйна; 4. стЯвлення, позйція; 5. полЯження, розміщення, місце розташувЯння; 6. мат. припущення; 7. Ам. посЯда; 8. діал. позйція; розташувЯння; місце розташувЯння; рубіж; смуга оборЯни; - de alerta ав. стан бойовЯЇ готЯвності; * militar полЯження «струнко»; стройовЯ стійка; ¡an ~l до бЯю! (команда); 9. юр. юридйчний спір; 10. рі юр. дЯпит, опитування сторін (свідків); свідчення сторін; absolver posiciones давЯти свідчення, давЯти письмбві пояснення у спрЯві
positivamente adv 1. безсумнівно, безу- мЯвно; 2. дійсно positividad f позитйвність positivismo т 1. позитйвність; 2. схйль- ність до життЯвих благ і задовЯлень; 3. практйчність, тверЯзий пЯгляд на життя;
4. філос. позитивізм
positivista 1. adj позитивістський; 2. т позитивіст, прибічник позитивізму; 2. реаліст, практйчна людйна positivo 1. adj позитйвний; 2. безсумнівний, чіткйй, яснйй; de - loe. adv. ясно, безсумнівно; 3. лог. ствЯрдний; 4. див. positivista 1; 5. див. práctico 1; 2. т фото позитйв
518
potenciómetro
¿sito /771. громбдський насіннбвий фонд іпРи муніципалітеті)\ 2. комбра (для громадського зерна); 3. жйтниця; 4. коопера- Т^В; товариство взаємодопомбги positrón т фіз. позитрбн positura f 1. див. postura; 2. полбження, розташувбння [речей) posma 1. f повільність; незгрббність, не- поворбткість; 2. д/ал. тухла водб; 3. сот. тугодум; 4. adj повільний; незгрббний, неповороткйй
poso /771. бсад, відстій; гуща; 2. відпочй- нок, спбкій; 3. іст. місце для відпочйнку; привбл
posón /77 див. posadero 2 pospalatal adj див. postpalatal pospelo: a ~ loe. adv. прбти uuépcTi; силоміць, прбти В0ЛІ
posponer* vt 1. розташбвувати, стбвити; 2. стбвити (цінувбти) нйжче; недооцінювати; 3. відкладбти, відстрбчувати, відтягувати
posposición f 1. розташувбння; 2. недооцінка; 3. мед. затрймка (нападу лихоманки)
pospositivo adj лінгв. постпозитйвний pospuesto 1. р. ілг. de posponer; 2. adj див. pospositivo
posta 1. f іст. перекладні, поштбві; під- стбва; correr la - їхати на перекладнйх; 2. іст. підстбва (місце); поштбва станція; 3. іст. перегін, відстань (від підстави до підстави); 4. шматбк (іїстівного); 5. дрібнокаліберна куля; 6. карт, стбвка; 7. архіт. орнбмент; 8. діал. іст. сторожові; вартовйй; 9. діал. іст. пост, сторожовйй пункт; 10. т якйй подорожує на перекладнйх; 11. сл. альгвазйл; 12. див. pescadero; por la ~ іст. на перекладнйх; дуже швйдко, поспішно postal 1. adj поштбвий; giro ~ поштбвий пербказ; tarjeta - поштбва листівка; casilla apartado ~ Ам. абонбнтська скрйнька; 2. /'поштбва листівка postar* vt 1. тримбти парі, бйтися об зак- лбд, стбвити; 2. виставляти (стбвити) постй
postbélico adj див. posbélico postdata f див. posdata poste m 1. стовп; щбгла; колбна; - de alumbrado ліхтбрний стовп; 2. стоЯння стовпбм (шкільне покарання); 3. іст. див. puntal 1; asistir (quedarse) al ~ залишб- тися після лбкції в очікуванні запитбнь студбнтів; dar - змусити ce6é чекбти; llevar - очікувати (того, хто запізнюється на побачення); oler el - відчути небезпбку; ser un - бути дурнйм як пень; бути глухйм як пень postear vi іст. їхати на перекладнйх postear vt 1. укріплювати стовпбми (колонами, опорами); 2. діал. забивбти стовпй (в землю); 3. діал. вистбжувати, переслідувати
postelero т див. puntal 3,4
postema f 1. нарйв, гнійнйк; 2. зануда; 3.
Ам. гній
Postemilla íAm. нарйв (гнійнйк) в Яснах postemoso adj нагнбєний Pósteramente adv іст. врешті-решт, зрб- штою
postergación f 1. див. posposición 1,2; 2.
відтягування, відкладбння, відстрбчка Postergar vt 1. див. posponer; 2. обхбдити по службі
Posteridad f 1. нащбдки, потбметво; 2. поембртна слбва
Posterior adj 1. наступний, пізніший; 2. задній; якйй залишбється позбду; 3. частупний; 4. лінгв. збдній (про голосний звук)
Posterioridad f наступне, подальше
posteriormente adv 1. пізніше, пбтім; надблі, в майбутньому; 2. ззбду póstero adj див. posterior postfijo т грам, суфікс postguerra f див. posguerra postigo т 1. збдні (потайні) двбрі; 2. одностулкові двбрі; 3. віконниця; 4. стулка (дверей, вікна); 5. кватйрка; 6. в’їзні во- рбта; 7. див. portillo postila f коментбр, пояснення, глбса postilación f тлумбчення, пояснення, коментувбння (тексту) postilar vt тлумачити, пояснювати, комен- тувбти (текст) postilla^ f струп postilla2 f див. postila postillón m іст. проводйр, провіднйк (поштовоїкарети чи екіпажу); форбйтор postilloso adj укрйтий струпами postimpresionismo т мист. постімпресіонізм
postín т 1. шик, рбзкіш; de (mucho) ~ шикбрний, розкішний; 2. пихб, чвбнетво, пишбння; darse ~ задавбтися, пишбтися postinear vi див. presumir 2 postinero adj 1. див. presumido; 2. фор- сйстий; 3. розкішний (частіше про чоловічий одяг)
postiza f(pl) кастаньбта postizo 1. adj накладнйй, фальшйвий, вставний; знімнйй;г 2. рбблений, фальшйвий; 3. негармонійний; 4. т наклбдка (з волосся); перука; nombre ~ прізвисько postmeridiano adj пюляполуденний, пополуденний; передвечірній postnominal adj лінгв. постномінбльний, відіменникбвий
postónico adj лінгв. посттонічний postoperatorio adj мед. післяопераційний postor т аукціоніст
postpalatal adj лінгв. постпалатбльний, задньопіднебінний postposición f лінгв. постпозйція postración f 1. колінопреклоніння; 2. про- стрбція, стан прострбції postrar vt 1. збивбти, валйти (на землю); 2. принижувати, зневажбти; 3. ослабляти, позбавляти сил; ~se 1. слббшат*и, втра- чбти ейли; 2. (a, ante) ставбти на коліна postre 1. adj див. postrero; 2. т десбрт; аі (a la) - loe. adv. врбшті-решт, зрбштою, кінбць кінцбм; para ~ на довершення всьогб, до всіх бід
postremas: а - loe. adv. іст. зрбштою, врбшті-решт, кінбць кінцбм postremero adj див. postrero postremo adj 1. див. postrero; 2. іст. якйй успадкбвує; якйй продбвжує postrer adj див. postrero postrera f 1. Ам. молокб остбннього на- дбю; 2. Ам. пбрція молокб (для однієї людини); 3. діал. глек теплого молокб postreramente adv див. postrimeramente postrero, postrimer adj остбнній, завер- шбльний, заключний
postrimeramente adv на довбршення всьогб, врешті-решт, нарбшті postrimería f(pl) 1. остбнні рбкй життЯ; 2. остбнні рбкй, кінбць (віку); 3. рел. по- ембртне воздбння postrimero adj див. postrero postscenio т див. poscenio póstula, postulación M. постулювбння; 2. прохбння, клопотбння (з благодійною метою)
postulado т постулбт, аксібма postulante т церк. якйй готується до вступу в релігійний брден postular vt 1. проейти (на благодійні цілі); 2. клопотбтися, проейти публічно; 3. церк. проейти призначення на церкбвну посбду (про особу, яка не має на неї права)
postumo adj 1. нарбджений після ембрті ббтька; 2. поембртний (про літературний твір, працю)
postura f 1. розташувбння, полбження, пбза; 2. муз. позйція; 3. муз. іст. акбрд; 4. позйція, стбвлення; 5. посбдка (саджанців, розсади); plantar de ~ висбджувати сбджанці (дерев); 6. твердб цінб; 7. пропонбвана ціна (на аукціоні); 8. стбвка (у грі, парі); 9. угбда, дбговір; 10. клбдка ябць (птахами); 11. знбсене яйцб; 12. сбджанець; 13. іст. прикрбса; 14. діал. постура (одиниця вимірювання площі = 34 кв. м.); 15. діал. сбджанець тютюну; 16. діал. трійка (костюм); ~ del Sol збхід ебнця; hacer ~ взЯти участь в аукцібні postverbal adj лінгв. віддієслівний pota fixm. кальмбр (молюск) potabilidad f придбтність водй для питтЯ potabilizador т, potabilizadora f апарбт (устанбвка, прйлад) для очйщення водй, опріснювач
potabilizar vt очйщувати, робйти придбт- ною для питтЯ, опріснювати (воду) potable^ adj питнйй (про воду) potable2 adj Л. Ам. туалбтний (про папір) potación f 1. питтЯ; відпивбння; розпивбн- ня; 2. питтЯ, напій
potado 1. adj (т) сл. п’Яний; 2. т любйтель вйпити, п’янйця, пиЯк potador^ adj якйй п’є potador2 т контролбр мір і вагй potaje т 1. бульйбн; 2. тушковані бвочі (іїжа під час посту); 3. сушені бвочі; 4. мішанина, всЯка всЯчина potajería f 1. запбс сушених бвочів; 2. комбра для сУшених бвочів potómide flpl) міф. річковб німфа, наЯда potamogetón т бот. рдбеник potar vt перевіряти (ваги, гирі) potar2 vt пйти
potasa f пбташ, вуглекислий кблій potósico adj калійний, кблієвий potasio т кблій
pote т 1. глек; гбрщик; 2. квіткбвий гбр- идик; 3. котбл, казанбк (для варіння їжі); 4. гйря-еталбн; 5. діал. кул. пбте (вид ольї);
6. діал. плЯшка; флакбн; 7. Л. Ам. посу- дина (для зберігання їжі); а ~ loe. adv. рЯс-1 но, грбдом; darse ~ бундючитися, зади- рбти нбса; hacer ~s мурмбситися (перед плачем)
potencia f 1. здбтність; ~ auditiva здбт- ність чути; слух; 2. ейла, влбда, могутність; 3. потбнція, потенцібльна можливість; 4. могутня держбва; gran ~ велйка держбва; 5. діал. ейла, міць; потужність; ~ de fuejjo потужність вогніЬ; - defensiva оборбнні можлйвості; 6. тех. потужність, продуктйвність; 7. мат. стбпінь, покбзник стбпеня; segunda - другий стбпінь, квадрбт; tercera ~ трбтій стбпінь, куб; elevar а - підносити до степеня; 8. мед. потбнція, потбнтність, статбва спромбж- ність; de - а * loe. adv. на рівних; en - loe. adv. потенційно, в потбнції potenciación f мат. піднесення до степеня; потенціювбння
potencial 1. adj потенційний, можлйвий; прихбваний; 2. могутній, потужний, ейль- ний; 3. т потенцібл; - industrial промис- лбвий потенцібл; ~ de guerra військбвий потенцібл; 4. тех., мат. потенцібл, сило- вб функція; 5. ел. потенцібл, напруга; modo - лінгв. умбвний спбсіб potencialidad f 1. потенційність, можлй- вість; 2. міць, ейла
potencialización f приготувбння ліків (у гомеопати)
potenciar vt поейлювати міць; надавбти сили
potenciómetro т ел. потенцібметр
519
potentado
potentado m 1. MOHáp\ правитель; 2. во- лЯдар, владика
potente adj 1. здЯтний, спромбжний; 2. див. poderoso 1; 3. мед. потЯнтний, який Máe статЯву спромЯжність; 4. значний, потужний
potentila f бот. перстЯч potenza їгеральд. фігура у вйгляді літери Т (<на щиті)
potería f діал. збірн. пляшки; флакбни; склянки
poterna f невеликі дверцята (у фортечному мурі)
potestad г 1. юр. влЯда; прЯво на влЯду; npáeo; 2. авторитЯт; 3. мат. стЯпінь; patria - 6áTbKÍBCbKa влЯда; - tuitiva юр. протекціоністська влЯда potestativo adj необов’язкЯвий, факуль- татйвний
potete т діал. кукурудзяна Kánia, мамалига
potetería f діал. настйрливі лЯстощі potetero діал. 1. adj настйрливо лестйвий; 2. т настирливий ynécHHK potincar vi (~se) Я Ам. присідЯти, сідЯти навпЯчіпки
potingue т зілля, пиття potísimo adj наймог^тніший, найсиль- ніший
potista сот. гіркйй п’яниця potito т Л. Ам. задбк, зад poto т 1 .Ам. зад, д^па; 2. Ам. зЯдня (нижня) частйна; 3. діал. велйкий глйняний глек; 4. зоол. лем^р-пЯто; 5. діал. горлянка
potoco adj Л. Ам. призЯмкуватий, кремЯз- ний
potomanía fMed. 1. алкоголізм; 2. біла га- рЯчка
potomaníaco, potómano т мед. алкогблік potoncón т діал. глиббкий слід (на дорозі)
potorro т діал. солбнка potosí т 1. казкбве багЯтство; 2. діал. зад, д^па; valer un Potosí кбштувати купу грбшей, не МЯТИ цінй potoyunco т діал. див. potosí 2
З pot-pourri т див. popurrí potra1 f молодЯ кобйла potra2 М. грйжа; 2. грйжа мошбнки; cantarle a uno la ~ боліти (нйти) на зміну погбди (про грижу); tener - бути везучим potrada f 1. табун лошЯт-однолітків; 2. та- бун лошЯт однбго хазяїна potranca f молодЯ кобйла до трьох рбків potranco т діал. див. potro11 potrear 1. vi пустувЯти, стрибЯти (про дітей); 2. vt набридЯти, надокучЯти; мучити (проханнями); 3. діал. бйти; 4. діал. об’їжджЯти (коня)
potrera 1. adj: cabezada ~ конопляна вуздЯчка; 2. f діал. пута (кінські) potreraje т \.Ам. орЯндна плЯта за вйпас худбби: 2. Я Ам. див. potrero12 potrero1 т 1. табунник (при лошатах); 2. пасовйще (для коней); 3. Ам. тварйн- ницька фЯрма; кінний завбд; 4. Я Ам. велйка ділЯнка між будйнками (для дитячих ігор); 5. діал. див. prado; 6. діал. обора (для таврування худоби) potrero2 т лікар, якйй вправлЯє грижу potril adj лошЯчий; dehesa ~ луг для випа- сЯння лошЯт
potrilla т мйшачий жерЯбчик (про старого, який молодиться) potrillada т Ам. 1. табун лошЯт; 2. гала- слйва ватЯга (юрбЯ) школярів potrillo т 1. dim. de potro; 2. молодйй же- ребЯць (до трьох років) ; 3. Я Ам. фужЯр potro1 т 1. лошЯ; 2. іст. кобйла (знаряддя тортур); 3. кінь, кобйла (гімнастичний снаряд); 4. станбк (для кування коней); 5.
крісло (для породіль); 6. іст. глйняний нічнйй гбрицик; 7. (~ de tormento) тор- тура, мука; 8. Ам. дйкий (необ’їжджений) кінь; manda ~s у da pocos щЯдрий на обіцянки
potro2 т діал. див. potra21 potrón т 1. діал. див. potro11; 2. діал. мЯ- рин
potroso adj 1. якйй страждЯє на грйжу; 2. удЯчливий, везучий; щаслйвий povisa f діал. пшенйчний пил poya f плЯта за користувЯння громЯдсь- кою пекЯрнею; horno de - громЯдська пекЯрня
poyal1 т 1. шматбк тканйни (який укриває лаву)' 2. див. poyo 1 poyal2 т діал. мЯнгрові зЯрості г poyar vi оплЯчувати випічку хліба (в громадській пекарні)
poyata М. посудна полйця; 2. архіт. кон- сбль; 3. діал. піщЯна мілинЯ (біля берега ріки)
poyato т с.-г. терЯса на схйлі пЯгорба poyo т 1. лЯва, лЯвка; 2. іст. винагорбда судді (за здійснення правосуддя) poza f 1. калюжа; 2. мочйльня (для льону і коноплі); 3. діал. лагуна (серед заболоченої ділянки); 4. діал. шЯвська колбдка;
5. Ам. чорторйй; lamer la ~ вимЯнювати грбші, витЯгувати грбші pozal т 1. цебЯр, баддя, відрЯ (біля колодязя); 2. закрЯїна колЯдязя; 3. див. pocilio pozanco т калюжка (після повені) pozar vt брЯти вЯду (з колодязя) pozo т 1. колЯдязь; - artesiano артезіЯн- ський колЯдязь; 2. шЯхта, рудня, копЯль- ня; 3. буровЯ свердловйна; 4. ствол шЯх- ти; шурф; 5. чорторйй (в ріці); 6. кілька стЯвок (в деяких картярських іграх); 7. (з de + ім. вказ. на володіння поєною мірою певними якостями, властивостями): ~ de embustes брехун, якйх мЯло; ~ deciencia клЯдезь премудрості; 8. Л. Ам. вибЯїна; 9. Ам. калюжа; 10. діал. вйтік (ріки, струмка); ~ airón глиббкий колЯдязь; безЯдня, прірва; ~ negro вигрібнЯ Яма; ~ de lobo діал. вбвча Яма; ~ de nieve льЯдник, пЯгріб, льох; - sin fondo марнотрат, бездбнна бЯчка; caer enel ~ airón пропЯсти, як крізь зЯмлю провалйтися (про речі); caeren un - бути забутим, вйк- ресленим з пЯм’яті; залйшйтися в таємниці
pozol т 1. Я Ам. посЯль (напій з кукурудзяного борошна, какао, цукру і води); 2. діал. подрібнена кукурудза (корм для домашньої птиці); 3. діал. див. poso 1 pozole т 1. Я Ам. див. pozol 1; 2. Я Ам. посЯле (страва з кукурудзи, свинини, перцю)
pozolera f діал. легковЯжна жінка pozuelo т 1. dim. de pozo; 2. див. pocilio 1; З .Я Ам. перемітнЯ корзйна (для в’юка); 4. діал. корйтце для сЯку цукрЯвої тростйни
prácrito, pracrito т лінгв. пракрйт práctica f 1. прЯктика, заняття; виконЯння; 2. застосувЯння; 3. дЯсвід; нЯвик; 4. звичай, звйчка; 5. (рі) прЯктика, прЯктикум; una ~ de química прЯктикум з хімії; en la ~ loe. adv. практично, реЯльно, дійсно; llevar a la ~, poner en * втілювати в життЯ practicable adj 1. викЯнуваний, здійснЯн- ний; 2. доступний; прохіднйй; судноплЯв- ний (про ріку); 3. якйй відчиняється (про вікно, двері); 4. театр. небутафЯрський, спрЯвжній (про двері) practicaje т 1. прЯктика; 2. див. pilotaje12 prácticamente adv 1. практично, на прЯк- тиці; 2. фактйчно, наспрЯвді practicanta f 1. фЯль^шерка; 2. медсест- рЯ; 3. помічнйця провізора
practicante т 1. фЯльдшер; 2. пікап пракгикЯнт, лікар-стажист; 3. медйчний брат; 4. помічнйк провізора practicar vt 1. практикувЯти, постійно займЯтися; - el deporte займЯтися спЯо том; - el inglés вправлЯтися в англійській мбві; 2. практикувЯтися, прохЯдити прЯк тику; 3. проробляти, пробивЯти, прокпа- дЯти; - un agujero пробйвати діру práctico 1. adj практйчний; 2. вмілий, д0. свідчений, майстЯрний, кваліфікЯваний- 3. т лікар; 4. мор. лЯцман practicón т прЯктик (у певній галузі) pradal т див. prado pradejón т луговйна, лужок pradeño adj луговйй pradera Н. луги; 2. велйкий луг pradería fnугй
praderoso adj багЯтий на лугй prado т луг; - de guadaña щорічно екб шуваний луг
pragmática f 1. іст. монЯрший укЯз; прагмЯтика; 2. лінгв., філос. прагмЯтика ’ pragmático1 т законознЯвець pragmático2 adj 1. філос. прагматйчний, якйй стосується прагматйзму; 2. практйчний
pragmatismo т філос. прагматйзм pragmatista філос. 1. adj прагматйчний; 2. т прагмЯтик
prángana: estar en la ~ Ам. сидіти без грбшей
pratense adj луговйй (про рослини) praticultor т лугознЯвець praticultura f лугознЯвство pratíncola т орн. киргйк, дерйхвіст pravedad f розпусність, зіпсутість praviana f правіЯна (астурійська народна пісня)
pravo adj розписний, зіпсутий praxis f іст. див. práctica preámbulo т 1. преЯмбула, передмова, ввЯдення; 2. нЯтяки, недомЯвки prebenda f 1. церк. пребЯнда; 2. допомЯга по бідності (студенту, бідній нареченій); 3. синекура
prebendado т свящЯник, якйй отрймує пребЯнду
prebendar церк. 1. vt давЯти пребЯнду; 2. vi (~se) отрймувати пребЯнду prebostazgo т посЯда (обов’язки) глави громади (об’Ядання) preboste т главЯ громади (Яб’єднання) precación f іст. прохЯння, мольбЯ precandidato т Ам. поперЯдній кандидЯт precario adj 1. ненадійний, нестійкий, неміцнйй; de - loe. adv. ненадійно, неміцно; 2. юр. відклйчний (про володіння) precarista сот. юр. влЯсник, -иця відкличного володіння
precaución f 1. оберЯжність, осторЯга, передбЯчливість; 2. рі запобіжні зЯходи precaucionarse див. precaverse precautelar vt див. precaver precautorio adj запобіжний, превентивний; medidas ~as запобіжні зЯходи precaver vt запобігЯти небезпЯці; ~se остерігЯтися, бути оберЯжним, вживЯти запобіжних зЯходів
precavido adj передбЯчливий, оберЯжний precedencia f 1. передувЯння; 2. пере- вЯга; пЯршість
precedente 1. adj поперЯдній; 2. т преце- дЯнт; sentar un * створйти прецедЯнт preceder vt 1. (vi) (а) передувЯти, ітй (бути розміщеним) раніше; відбувЯтися раніше; 2. мЯти перевЯгу (стосовно когось) preceptista 1. adj напучувальний, настЯв- ницький; припйсувальний; 2. сот. нас- тЯвник, -ця, викладЯч, -ка (частіше риторики і віршування); 3. якйй пунктуЯль- но (педантйчно) дотрймується прЯвил
520
prefijar
/прйписів збповідей); 3. ¿втор тратту про ритбрику і віршувбння oreceptiva /евблення прбвил (приписів); ~ literaria трактбт з ритбрики і віршувбння oreceptivo adj повчбльний, напучуваль- ний; припйсувальний
orecepto т 1. розпорядження, прйпис; прбвило; 2. напучування, повчбння; 3. церк- збповідь; cumplir con еі ~ церк. пpичaщáтиcя на ílácxy preceptor т 1. викладбч; настбвник; 2. ісгті. гувернбр; 3. іст. вчйтель латйнської
грзмбтики
preceptoril adj учйтельський, гувернбрсь- кий
preceptuar vt приписувати, устанбвлюва- ти; передбачбти
preces fpl 1. церк. вірші з Біблії (які промовляються як молитва); 2. мольбб, моління; 3. церк. молйтва; 4. церк. прохбн- ня, клопотбння (направлені в Рим) precesión f 1. ритор, замбвчування, фігура замбвчування; 2. астр. прецбсія; - de los equinoccios переддбнь рівнодбння preciado adj 1. див. precioso; 2. див. presumido
preciar vt 1. оцінювати; розцінювати; 2. цінувбти; ~se (de) 1. вихвалитися (чимось); 2. вважбти себб, видавбти себе precinta f мйтна наклбйка precintar vt 1. скріплювати; 2. пломбувб- ти, опечбтувати (на митниці) precinto т мйтна плбмба precio /771. цінб; вбртість; - de coste (de costo) собівбртість; - prohibitivo фан- тастйчна цінб; 2. іст. приз (на турнірах); 3. цінність, значущість; tener en (mucho) - вйсоко цінувбти (стбвити); 4. юр. компенсбція; винагорода; al ~ de loe. ргер. за рахунок, цінбю; a cualquier ~ Іос. adv. за будь-яку ціну; no tener - не мбти цінй; poner - оцінйти, признбчити ціну; poner - a la cabeza de uno признбчити ціну за чиюсь гблову; poner а - признбчити вйкуп
preciosidad f 1. цінність; 2. красб, чудо (про річ)
preciosismo т літ. прецібзність, прецібз- ний стиль
preciosista літ. 1. adj прецібзний; 2. сот. прибічник (прихйльник) прецібзного стйлю precioso adj 1. цінний; коштбвний (про камінь); 2. пречудбвий, чудбений; 3. дотепний; жартівлйвий; 4. прекрбсний, пречудбвий, чарівний; 5. манірний; прецібзний (про літературу, стиль) preciosura f Ам. див. preciosidad 2 precipicio т 1. безбдня, прірва; 2. стрімкб падіння (з висоти)
precipitación М. устремління (дія); 2. поспішність, стрімкість; con ~ loe. adv. поспішно, стрімко; сквбпно; 3. метео випадіння опадів; 4. рі бпади; 5. хім. осідбння, випадіння в бсад Precipitadero т див. precipicio 1 precipitado 1. adj поспішний, сквбпний; 2. необбчний, нерозвбжливий,
нерозвбжний; 2. т хім. бсад Precipitar 1. vt кйдати, скидбти (з висоти); 2- прискбрювати, наближбти; 3. штовхбти в прірву; 4. хім. осбджувати; ~se 1. кйда- тися, пбдати (з висоти); 2. діяти (чинйти) необдумано (необбчно); 3. хім. осідбти, 0ипадбти в бсад
precípite adj якйй наражбється на небезпеку впбсти (бути скйнутим) precipitoso adj 1. крутйи, урвйстий; 2. див. precipitado 1
Precipuo adj головнйй, основнйй Pasamente adv 1. ебме, якрбз; 2. тбчно, 0 ебмий раз; 3. незворбтно, необхідно, вимушено
precisar 1. vt уточнЯти; 2. змушувати, сй- лувати; 3. потребувбти; 4. vi (тільки в З ос. одн.) бути необхідним; precisa que vengas потрібно (необхідно), щоб ти при- йшбв
precisión f 1. необхідність, потрбба; 2. тбчність, прбвильність, пунктубльність, ретбльність; 3. надмірна ретбльність, скрупульбзність, філіфбнність (мови, стилю); 4. Я Ам. пбспіх; de - тех. прецизійний, високотбчний preciso 1. adj необхідний, потрібний; es ~ que venga cuanto antes потрібно, щоб він прийшбв якомбга раніше; 2. тбчний, Яснйй, вйзначений; 3. скрупульбзний, надміру ретбльний (про мову, стиль); 4. відокремлений, окрбмий; 5. діал. зарозумілий; 6. т діал. підгузник; 7. діал. дбмська сумочка; дорбжня валізка; don Preciso Я Ам. незамінна людйна precitado adj раніше цитбваний, вищезгб- даний
precito 1. adj засуджений на пекбльні муки; 2. т грішник
preclaramente adv надзвичбйно Ясно (чітко)
preclaro adj знаменйтий, прослбвлений, славетний
preclásico adj докласйчний precocidad f 1. передчбсність; 2. скороспілість
precognición f попербднє знання precolombino adj доколумбів, (епбхи) до відкриття Амбрики Колумбом preconcebido adj 1. заздалегідь обдуманий (задуманий); 2. упербджений preconcebir* vt задумувати (замишлЯти) заздалегідь
precondiciones fpl попербдні умбви preconización f (публічне) вихвбляння, звелйчення
preconizar vt 1. звелйчувати, вихвалЯти (публічно); 2. пропонувати, відстбювати; * una reforma виступбти за рефбрму preconocer* vt передбачбти, допускбти; здогбдуватися
precordial adj анат. прекардібльний, передсерцбвий
precostal adj анат. передреббрний precoz adj 1. скороспілий, рбнній; 2. перед- чбсний; передчбсно розвйнений (про дітей) precristiano adj дохристиянський precursor 1. adj якйй передує, якйй ідб попбреду; 2. якйй передвіщбє; 3. т провісник, предтбча preda f див. presa predación fdue. pillaje predatorio adj хйжий predecesor m 1. попербдник; 2. прбдок predecir* vt провіщбти, передрікбти predefinición fpen. призначення, дбля predefinir vt 1. рел. визначбти, зумбв- лювати; 2. див. prefinir predela f церк., мист. предбла predestinación f 1. признбчення, дбля, прйсуд дблі; 2. рел. признбчення згорй predestinado 1. adj обраний Ббгом; 2. обмбнутий (про чоловіка); 3. т Ббжий обрбнець; 4. рогонбсець predestinar vt 1. призначбти, визначбти; 2. рел. обирбти (про Бога) predeterminación /'признбчення, дбля predeterminar vt призначбти, обирбти predial adj юр. якйй стосується нерухб- мості (зембльної влбсності); servidumbre - зембльний сервітут prédica f 1. прбповідь; 2. Ам. ббсіда, лбк- ція-ббсіда; 3. див. perorata predicable adj 1. лінгв., лог. предикбва- ний; 2. проповідуваний г predicación f 1. проповідування; 2. прбповідь
predicadera f 1. Я Ам. церк. амвбн; 2. рі дар (талбнт) проповідника predicado т лінгв., лог. предикбт, прй- судок; ~ nominal (verbal) іменнйй (дієслівний) прйсудок predicador 1. adj проповідницький; 2. т проповідник; 3. діал. зоол. тбті; 4. діал. зоол. тукбн
predicamento т 1. лог. предикамбнт, категбрія; 2. престйж; 3. Я Ам. скрутнб станбвище, скрута
predicar vt 1. обнарбдувати, публікувбти; 2. проповідувати, виголбшувати прбповідь; 3. (надміру) вихвалЯти, піднбсити; 4. гбнити; паплюжити; 5. читбти морбль, напучувати; 6. лінгв., лог. предикувбти predicativo adj лінгв. предикатйвний predicatorio т церк. іст. амвбн predicción f 1. прорбцтво, провіщення; 2. прогнбз
predilección f схйльність; прйстрасть predilecto adj улюблений predio т зембльна влбсність, нерухбме майнб, нерухбмість predisponente adj мед. сприятливий predisponer* vt 1. сприЯти; 2. схилЯти (на свій бік), схилЯти до сббе predisposición f схйльність (мед.) predispositivo adj сприятливий predispuesto 1. р. irr. de predisponer; 2. adj схйльний
predominación, predominancia f nepe- важбння, панувбння predominante adj домінуючий, панівний predominantemente adv перевбжно predominar vt 1. (vi) переважбти, панувб- ти, домінувбти; 2. виступбти, вивйщува- тися
predominio т переважбння, панувбння; домінувбння
predorsal лінгв. 1. adj передньоязикбвий; 2. f передньоязикбвий прйголосний preelección f попербдній вйбір preelegir* vt попербдньо вибирати preeminencia f перевбга, переважбння preeminente adj пречудбвий, видатнйй; виняткбвий
preestablecer* v/устанбвлювати заздалегідь (попербдньо) preexcelente adj пречудбвий preexcelso adj у вйщій мірі знаменйтий (видатнйй, благорбдний) preexistencia fcpinoc. передіснувбння preexistente adj якйй існувбв раніше, якйй передує
prefabricado adjóyd. збірнйй, заводського вйготовлення (про будинки) prefacio т, prefación f передмбва, вступ prefecto т 1. іст. префбкт, начбльник, главб; намісник провінції; полковбдець, головнокомбндувач (в давньому Римі); 2. префбкт (глава департаменту у Франції); 3. главб релігійної громади (церковного суду); 4. інспбктор prefectoral adj якйй стосується префбкта prefectura f префектура preferencia f 1. перевбга; de ~ loe. adv. перевбжно; 2. прйстрасть, схйльність, сим- пбтія
preferente adj 1. якйй віддаб перевбгу; 2. крбщий, найкрбщий; 3. вйщий, найкрб- щий
preferible adj найкрбщий preferir* vt 1. віддавбти перевбгу; 2. переважбти, мбти перевбгу; ~se чвбнитися, пиндючитися
prefiguración М. передббчення, попербд- ження; 2. проббраз
prefigurar vt передбачбти, попереджбти prefijación f лінгв. префікебція
521
prefijo
prefijo 1. adj визначений, заздалегідь установлений; 2.тлінгв. прбфікс, npncTáBKa prefinición f устанбвлення стрбку prefinir vt устанбвлювати (призначЯти, визначЯти)строк
preformación f 1. поперЯднє утвбрення (іформування); 2. філос. преформізм, преформЯція
prefulgente adj блискучий, сяючий pregar vt іст. укріплювати, закріплювати pregón т 1. публічне оголбшення; 2. іст. публічне вихвЯлення; 3. усна реклЯма Toeápy; вйіукй тбргівця, якйй рекламує Toeáp; 4. діал. оголбшення майбутнього шл»Ьбу (в церкві); 5. (~ literario) публічна промбва (з нагоди свята); tras cada ~, azote після кбжного шматкЯ — kobtók вин0
pregonar vt 1. публічно оголбшувати, спо- віщЯти; 2. рекламувЯти свій Toeáp (про торгівця); 3. свідчити (на користь чогось); 4. розголбшувати; дзвонйти, тру- бйти; 5. оголбшувати прізвище злочйнця (для упізнання і упіймання) pregonería f 1. посЯда (заняття) глашЯтая; 2. іст. подЯток, повйнність pregonero 1. adj якйй пошйрює, оголбшує, сповіщЯє; 2. т глашЯтай, оповісник; 3. пошйрювач новйн preguerra f довобнний період pregunta f питЯння; ~ capciosa кЯверзне питЯння; estrechar a ~s a uno закйдати питЯннями; andar (estar, quedar) a la cuarta ~ сидіти без копійки preguntar vf 1. питЯти, розпитЯти; 2. допй- тувати, провбдити опйтування (про суддю); 3. діал. розшукувати; питЯти (про когось)
pregunteo т 1. розпйтування; 2. опйтування, Д0ПИТ
preguntón adj якйй чіпляється з питЯн- нями
pregustación f іст. попербднє куштувЯн- ня, прбба їжі (королів) pregustar vt іст. поперЯдньо куштувЯти їжу (королів)
prehelénico adj іст. добллінський prehensil adj див. prensil prehensión f див. prensión prehensor adj див. prensor prehistoria f доісторична enóxa, доісторичні часй
prehistórico adj доісторйчний preincaico, preincásico adj якйй стосується доінкської епбхи preinserto adj попербдньо (раніше) опуб- лікбваний
prejudicial adj юр. 1. якйй потребує попе- рбднього рішення до рбзгляду cnpáen (в суді); 2. якйй стосується окрбмого вйзна- чення
prejudicio т див. prejuicio prejuiciado adj Ам. уперЯджено налаштб- ваний, упербджений prejuicio т упербдження, забоббн prejuzgar vt 1. BH3Ha4áTH, вирішувати на- перЯд; 2. складЯти уперб^фкену думку; 3. (vi) поверхбво судйти (вирішувати) prelacia f церк. прелЯтство (сан, посада) prelada f церк. настоЯтелька (абатйса) жінбчого монастиря
prelado т церк. 1. прелЯт; 2. настоЯтель монастирЯ; главЯ общини prelaticio adj церк. якйй стосується пре- лáтa, прелЯтський prelatura f див. prelacia preliminar 1. adj поперЯдній, прелімінЯр- ний; 2. т ввЯдення, преЯмбула; 3. (рі) дип. прелімінЯрії, прелімінЯрні умбви миру; поперЯдні переговбри preludiar 1. vi (vt) муз. настрбювати ін- струмбнт; прббувати гблос, розспівува¬
522
тися (перед виконанням); 2. vt виперед- жЯти, бути ввбденням preludio т 1. ввЯдення, вступ; 2. муз. прбба; настрбйка інструмЯнта; прбба гблосу, розспівування; 3. муз. прелюдія prelusión f див. preludio 1 premaquinista adj домашйнний (про епоху)
prematrimonial adj див. prenupcial prematuro 1. adj недозрілий; 2. перед- чЯсний; 3. юр.: ~а (ж. р.) якЯ не досяглЯ статЯвої зрілості (про дівчину); 4. т мед. недонбшена дитйна
premaxilar анат. 1. adj передщелепнйй; 2. т міжщелепнЯ кістка premeditación f умйсність premeditado adj умйсний premeditar vt 1. обдумувати заздалегідь; 2. юр. замишлЯти
premenstrual adj мед. передменструЯль- ний
premiación f діал. розпбділ прЯмій premiar vt преміювЯти, нагорбджувати; давЯти приз
premier т 1. прем’Яр-міністр; 2. Ам. визначний політйчний ДІЯЧ premio т 1. нагорбда, прЯмія; приз; 2. надбЯвка; 3. фін. ревальвЯція; 4. вйграш (в лотереї); ~ gordo найбільший вйграш; ~ de consolación незначнйй вйграш, наймЯнший приз (в спорті); а * loe. adv. з процЯнтами
premiosidad М. обтяжливість; 2. жбрст- кість, сувбрість; 3. повільність; непово- рбткість, нерозторбпність; 4. загальмб- ваність; 5. незгрЯбність, неоковирність premioso adj 1. стиснутий, затйснутий, позбЯвлений своббди руху; 2. обтяжливий; 3. якйй тйсне, стискЯє; 4. жорсткйй, сувбрий; стрбгий; 5. повільний, непово- роткйй, нерозторбпний; 6. загальмбва- ний, зі сповільненою мбвою; якбму вЯжко писЯти; 7. незгрЯбний, неоковйрний (про стиль, мову)
premisa f 1. лог. посйлка, зЯсновок; 2. (рі) передумбва; 3. поперЯдня умбва, вихід- нйй пункт
premiso adj 1. гЯданий; 2. пбсланий заздалегідь; 3. підготбваний заздалегідь premoción f див. predisposición premolar т малйй коріннйй зуб premonición М. мед. продрбм, передвісник (хвороби); 2. передчуттЯ; 3. Ам. застерЯження, поперЯдження premonitorio adj 1. якйй пророкує, про- віщЯє; 2. мед. продромЯльний, поперЯд- жувальний (про симптом) premortal adj передсмЯртний premunirse Ам. див. precaverse premura f 1. потрЯба, необхідність; тер- мінбвість; 2. нестЯча (часу, місця) premuroso adj якйй змушує (примушує, сйлує)
prenatal adj мед. пренатЯльний, передро- довйй
prenda f 1. застЯва, заклЯд; 2. предмЯт бдягу (білйзни); взуттЯ; -s de vestir бдяг; ~s de cama постільна білйзна; -s interiores нйжня (спідня) білйзна; 3. гарЯнтія, застЯва (юр.); 4. скарб (про дорогу, любиму людину); 5. рі (buenas ~s) дос- тбїнства; hombre de (buenas) ~s достбй- на (гідна) людйна; 6. фант (у грі); en ~(s) de loe. prep. в запоруку, на знак; en - de amistad на знак (як запоруку) дружби; hacer - брЯти в застЯву; упіймЯти на слб- ві, змусити вйконати обіцяне; meter ~а увійтй (в справу); no dolerle ~s a uno три- мЯти своЯ слбво, твЯрдо викбнувати обіцяне; не шкодувЯти зусйль (кбштів); ітй на все (у певній справі); soltar - (частіше із запереч.) попЯстися на слбві
prendador т юр. застЯвник prendamiento т застЯва, заклЯд prendar vt 1. закладЯти, заставляти* 2 брЯти в застЯву; 3. зачарбвувати, захбгь лювати; ~se 1. захопйтися, бути захбпле- ним; 2. закохЯтися
prendario adj 1. заставний, якйй сто. сується застЯви; 2. якйй стосується пред. мбтів бдягу (білйзни); 3. Я Ам. гарантійний
prendedera f 1. діал. офіціЯнтка; 2. діал бот. паслін (різновид) prendedero т 1. гачбк, гак; зЯстібка; за- кблка; 2. шпйлька (для подолу спідниціу 3. стрічка, пов’Язка (для волосся) prendedor т тримЯч для папбрів prendedura f зЯродок (в яйці) prender* 1. vt схбплювати, хапЯти; 2. за- трймувати, арештбвувати; 3. прикріпляти, прилЯжджувати; 4. покривЯти (самку); 5. (vr) прикрашЯти(ся), наряджЯ- ти(ся); 6. іст. приймЯти, брЯти; 7. розвб- дити, розпЯлювати (вогонь); 8. Ам. запЯ- лювати (лампу, свічку); 9. Ам. освітлювати (кімнату); 10. Л. Ам. забезпЯчувати себб; 11. діал. мЯти вйгоду (прибуток), ро- бйти бізнес; 12. vi приймЯтися (про рослину, щепу); 13. пошйрюватися, укорінюватися; 14. займЯтися, загорЯтися, спа- лЯхувати (про полум’я); 15. завагітніти (про самку); - las діал. давЯти дрЯла, тікЯти
prendería f крамнйця лахмітника (тандйт- ника)
prendero т торгбвець ужйваними речЯ- ми, лахмітник, тандйтник prenderse 1. одягЯтися, чепурйтися (про жінку); 2. загорЯтися; 3. діал. напивЯтися; пиЯчити
prendido 1. т прикрЯса жінбчого вбраннЯ; 2. зразбк (в мереживній справі); 3. мерЯ- живо, прикріплене до зразкЯ; 4. adj діал. п’Яний, підпйлий; 5. Л. Ам. якйй страищЯє на запбр; 5. Я Ам. вйряджений, вичепурений
prendimiento т 1. затрймання, арЯшт; упіймЯння, захбплення; 2. діал. тйснучий біль; 3. Я Ам. запбр, зЯкріп; 4. діал. збудження, розпЯленість; 5. діал. підвйщена температура, лихомЯнка prenoción f філос. попербднє уЯвлення про предмбт
prenombrado adj Ам. (вище)згЯданий prenotar vf заздалегідь відмічЯти (помічЯ- ти)
prensa М. прес; 2. друкЯрський верстЯт, друкЯрська машйна; 3. тех. затискач, лещЯта; 4. друкЯрня; 5. npéca (щоденна);
6. журналістика; en - іос. adv. в npéci; dar а Іа - опублікувЯти; entrar (meter) en ~ почЯти друкувЯти нЯклад; meter en - а uno тйснути, напосідЯтися (на когось); sudar la - багЯто (безпербрвно) друку*; вЯти; tener buena (mala) - мЯти схвЯльні (несхвЯльні) відгуки в npéci prensador 1. adj якйй пресує, якйй тйсне; 2. тпресувЯльник
prensadura f пресувЯння, видЯвлювання, штампувЯння
prensar vt пресувЯти, видЯвлювати, штампувЯти
prensero т діал. пресувЯльник (на цукровому заводі)
prensil adj хапЯльний; órganos хапЯльні бргани
prensión f 1. хапЯння, захбплювання; 2. захвЯт
prensista сот. полігр. друкЯр, -ка; оператор npéca
prensor adj хапЯльний (про орган) prenunciar vt провіщЯти, пророкувЯти prenuncio т див. presagio
presidente
urenupcial adj дошлюбний nreñad o 1. adj: ~a вагітна; тільна (про корову)', порбсна (про свиню)', кітна, суйгна (про вівцю, кішку); жерббна (про кобилу, ослицю, верблюдицю); щінна (про соба- вовчицю, лисицю); 2. чревбтий; 3. який виступбє в сербдній частині і готб- вий упбсти (про стіну); 4. т вагітність; 5. плід, ненарбджене дитинчб preñar vt 1. запліднювати, робити вагітною; 2. заповнити, наповнити preñez f 1. вагітність; 2. чревбтість; 3. невйрішеність (справи); 4. заплутаність, неясність
preocupación f 1. стурббваність, хвилювання; поббювання, тривбга; 2. упербд- жена думка, упербдження; забоббн preocupado adj 1. цілкбм поглинутий, збйнятий, заклопбтаний; 2. упербджений, упербджено налаштбваний preocupar vt 1. попербдньо (заздалегідь) займбти; 2. налаштбвувати, схилйти (до чогось); 3. турбувбти, непокбїти, тривб- жити, поглинбти; хвилювбти; -se 1. (por) тривбжитися, турбувбтися; 2. схилитися (на чийсь бік); 3. клопотбтися (про щось) preoperatorio adj передопераційний preopinante т попербдній опонбнт (орб- тор)
preordinar vt рел. вйзначити, признбчити preorganizar vt організбвувати (влаш- тбвувати) заздалегідь prepalatal adj лінгв. препалатбльний, передньопіднебінний (про приголосний звук)
preparación f 1. підготбвка, приготувбння; 2. мед. препарбт; 3. гірн. збагбчення, сортувбння
preparado 1. adj приготбваний, підготб- ваний, готбвий; 2. т препарбт preparador 1. adj якйй готує; 2. т спорт. трбнер
preparamiento т див. preparación preparar vt 1. готувбти, підготбвлювати; 2. навчбти, готувбти (спеціалістів); 3. хім., мед. препарувбти; -se 1. готувбтися (бо вступу); 2. готувбтися, мбти нбмір; збирбтися
preparativo 1. adj див. preparatorio; 2. т
(рі) підготбвка, приготувбння preparatorio adj підготбвчий preponderancia f 1. перевбга; 2. пере- важбння
preponderar vi 1. перевбжувати, вбжити більше; 2. переважбти preponer* vt 1. стбвити попбреду; 2. від- давбти перевбгу
preposición fлінгв. приймбнник; - inseparable прбфікс, пристбвка preposicional лінгв. 1. adj прийменни- кбвий; 2. т місцбвий відмінок prepositiv«o adj лінгв. 1. препозитйвний, якйй стоїть пбред слбвом; 2. прийменни- кбвий; locución -а прийменникбвий зворбт
Prepósito т церк. настойтель, прібр prepositura М. сан настойтеля (прібра); 2. ó/ал. див. pavordía
Preposteración f порушення порбдку, перестанбвка
Preposterar vt порушувати порядок, переставляти, міняти місцбми Prepostero adj 1. сумбурний, безлбдний, хаотйчний; 2. несвоєчбсний Prepotencia f 1. всемогутність, всесйль- пість, всевлбдність; 2. перевбга, перева- жбння
Prepotente adj 1. всемогутній, всесйль- ний; всевлбдний; 2. могутніший (сильніший)
Prepucial adj анат. якйй стосується крайньої плбті
prepucio т анат. препуціум, крбйня плоть prepuesto р. іпг. de preponer prerrafaelismo т мист. прерафаелізм prerrogativa f 1. привілбй, виключне прб- во; 2. прерогатива prerromano adj доричний prerromántico adj літ. якйй передує романтизму, доромантйчний presa f 1. здббич; 2. канбл; рів; 3. грббля, дбмба; 4. шматбк, скибка (їстівного); 5. ікло; 6. кіготь (хижого птаха); 7. захбп- лення, упіймбння (у грі, боротьбі); 8. Я Ам. дієтйчний відвбр (для хворих); 9. Ам. шматбк м’йса; 10. Ам. пбрція курятини;
11. діал. перембжений півень (під час півнячого бою); 12. мисл. птах, добутий сбколом; caer а Іа - накидбтися на здббич (про мисливського сокола); 13. мор. приз; de * хйжий (про птаха); nacer - en una cosa хапбти; скористбтися чимось (у своїх інтересах); погріти руки на чбмусь
presada f запбс водй (у б'єфі) presado 1. adj світло-зелбний; 2. т діал. сорт кислого сйру
presagiar vt пророкувбти, провіщбти; обіцбти
presagio т 1. прикмбта, передвістя; провісник; 2. передчуття
presagioso adj якйй пророкує (перед- рікбє), віщий
présago, presago adj якйй передчувбє; якйй передвіщбє (пророкує) presar vticm. 1. схбплювати (кігтями, зуб- ами); 2. захбплювати (судно); 3. ув’бзню- вати; 4. брбти в полбн presbicia f мед. (старбча) далекозбрість présbita, présbite adj якйй страждбє на (старбчу) далекозбрість presbiterado т церк. свящбнство (сан і служба священнослужителя) presbiteral adj церк. свящбничий presbiterato т див. presbiterado presbiteriano 1. adj пресвітерібнський; 2. т пресвітерібнець
presbiterio т церк. 1. крйлос; 2. зібрбння пресвітерів і єпйскопа presbítero т пресвітер presciencia f передббчення prescindibilidad f незнбчущість, неважливість
prescindible adj не вбртий увбги, незначний, неважлйвий
prescindir vi 1. обхбдитися, відмовлбтися; 2. ігнорувбти, обхбдити мовчбнням, не звертбти увбги; 3. не рахувбтися, не брбти до увбги
prescito adj, т див. precito prescribir* 1. уґприпйсувати, устанбвлю- вати; 2. пропйсувати (ліки); 3. vi (vt, ~se) юр. набувбти прбво (на щось) за дбвністю володіння; 4. юр. втрачбти сйлу за дбвністю (про право і кримінальну відповідальність); 3. псувбтися, ставбти непридбтним; 4. припинбтися, кінчбтися prescripción f 1. припйсування; прйпис, устанбвлення; 2. признбчення (ліків); 3. юр. набуття прбва за дбвністю; 4. юр. прбво давності, дбвність; 5. юр. погбшен- ня прбва (кримінальної відповідбльності) за дбвністю; 6. мед. рецбпт prescriptible adj припйсуваний, устанбв- люваний
prescri(p)to р. irr. de prescribir presea f 1. коштбвність, коштбвна річ; 2. іст. домбшнє начиння presencia М. присутність; перебувбння; 2. набвність; 3. збвнішність, постбва; 4. пйшність, пбмпа; 5. уявлення; понбття; ~ de ánimo холоднокрбвність presencial adj якйй стосується присутності (перебувбння, наявності)
presencialmente adv 1. у присутності; 2. особйсто
presenciar vt бути присутнім presenil adj мед. пресенйльний, перед- старбчий
presenilidad f мед. передчбсна стбрість presentable adj пристбйний; презентббе- льний
presentación f1. пред’явлення, предстбв- лення; 2. поява, явка; hacer su ~ з’явитися (кудись); 3. (збвнішній) вйгляд, збвнішність; 4. театр, постанбвочна частй- на, бутафбрія; 5. мед. передлежбння; 6. мед. передлежбча частйна плбду; 7. Ам. клопотбння
presentado 1. adj церк. якйй очікує при- свбєння званий магістра (про теологаj; 2. діал. настйрливий, якйй лізе не в свої спрбви; 3. т церк. кандидбт на посбду (звання)
presentador т диктор, коментбтор (радіо, телебачення)
presentalla f церк. дарй, принбшення за обітницею
presentaneamente adv збраз же, негбйно presentaneo adj якйй діє миттбво (негбйно)
presentar vt 1. представляти, виставлйти;
2. пропонувбти; 3. пред'являти; 4. нада- вбти; дарувбти; 5. представляти' (когось комусь); знайбмити; 6. мбти, виявлйти (якусь властивість); 7. церк. висувбти кандидбтом (на посаду; для отримання сану); ~se 1. з’являтися, виявлятися, по- кбзуватися; 2. являтися (кудись, до когось); 3. представлятися (комусь); 4. зголошуватися (на щось); 5. юр. з’являтися в суд; 6. юр. являтися з повйнною presente 1. adj присутній; наявний; 2. сучбсний, тепбрішній, нйнішній (про час);
3. лінгв. тепбрішній (про час); 4. т подарунок; 5. лінгв. тепбрішній час; al ~, de ~ loe. adv. збраз, в дбний момбнт; Tenép; por el (la, lo) ~ loe. adv. Tenép, збраз presentemente adv тепбр, збраз presentero m церк. якйй висувбє кандидатуру на пбвну посбду (для отримання сану)
presentimiento т передчуття presentir* vt 1. передчувбти; 2. передба- чбти, здогбдуватися
presepio т 1. див. pesebre; 2. стайня, конюшня; 3. хлів presera f реп’Ях
presero т стброж (каналу, греблі) preservación М. збхист; охорбна; 2. мед. див. profilaxis
preservar vt захищбти; оберігбти, берегти; -se захищбтися; берегтйся г preservativo 1. adv запобіжний; 2. т захиснйй збсіб; 2. мед. презерватйв, протизаплідний збсіб presidario т див. presidiario préside т іст. див. presidente presidencia f 1. президбнтство; 2. голову- вбння; 3. канцелярія президбнта; 4. рези- дбнція президбнта; 5. строк перебувбння на посту президбнта (головй); 6. презйдія (зібрання)
presidenciable adj Ам. здбтний (гідний) стбти президбнтом
presidencial adj 1. президбнтський; 2. головй (род. в.)
presidencialismo т політйчна систбма, при якій президбнт республіки є одночбс- но главбю уряду
presidenta М. жі'нка-президбнт; 2. дружина президбнта
presidente т 1. головб; - del Cobierno (del Consejo de Ministros) головб Рбди Міністрів; 2. президбнт; 3. церк. заступник прелбта
523
presidiable
presidiable adj якйй зацругбвує на «¿торгу presidiar vt діал. ввбдити гарнізбн presidiario т ув’язнений, в’язень; кбторж- ник
presidio т 1. гарнізбн; 2. фортбця, форт;
3. в’язниця, тюрмб; кбторга; 4. збірн. в’язні; кбторжники; 5. юр. покарбння; - perpetuo довічне тюрбмне ув’язнення; 6. допо- мбга, збхист
presidir vt 1. головувбти (на зборах^; вести (збори)] 2. переважбти, панувбти presidium т президія; Presidium del Soviet Supremo іст. Президія Верхбвної Р£ди
presilla f 1. петля з шнуркб (на одязі)] 2. полотнб (сорт)] 3. обмбтка петлі (крбю) тканйни; 4. Ам. нашивка (на рукаві мундира)] 5. Ам. еполбт
presión М. тиск (фіз.)] ~ arterial мед. арте- рібльний тиск; - atmosférica атмосфбр- ний тиск; - osmótica осмотичний тиск; а ~ під тиском; 2. іст. див. prisión 5; 3. тиск, прйтиск, сйлування
presionar vt 1. тиснути, натискбти; здійснювати тиск; * al enemigo діал. тіснити супротйвника; 2. (vi) змушувати, силувати
preso 1. р. irr. de prender; 2. adj', т ув’язнений, в’бзень; ~ por mil у quinientos більш копи лиха не буде; пан або пропбв; де нбше не пропадбло; aconsejar ~s a la cárcel діал. давбти недібві поріди prest т дбнна платні (солдатів) presta f діал. бот. м’ята prestación f 1. надбння допомбги (пбс- луги); 2. юр. укладбння дбговбру про надання допомбги (пбслуги); 3. повйнність;
4. подбток; пбдать; - personal відпрацю- вбння (на громадських роботах) prestadizo adj якйй мбже бути н¿даним (позйченим)
prestado т іст. див. préstamo; de ~ loe. adv. в борг; неміцно, ненадійно prestador adj 1. якйй no3H4¿e, якйй надаб; 2. якйй сприбє; 3. якйй надаб prestamista сот. 1. лихвбр, -ка; 2. креди- тбр; позикодбвець
З préstamo т 1. пбзика; 2. зал. резбрв; - а Іа gruesa ком. бодмербя, пбзика під застб- ву суднб (вантажу)
prestancia f1. перевбга; 2. презентббель- ність, велйчна постбва prestante adj пречудбвйй, відмінний prestar 1. vt надавбти, позичбти, давбти в борг; 2. сприйти; 3. надавбти; ~ alegría заражбти весблощами; ~ encanto надавбти чарівності; 4. приділбти; - atención приділбти увбгу; - apoyo (auxilio, ayuda) надавбти підтрймку (допомбгу); 5. юр. надавбти позику; ~ fianza внестй застбву, поручйтися; 6. Ам. проейти в борг; 7. vi підхбдити, годйтися, б^ти корйсним; 8. зголошуватися, витягуватися, тягнутися^ ~se 1. викликбтися, пропонувбти свої пбслуги; 2. мирйтися (з чимось), ітй (на щось)] 3. надавбти можлйвість; 4. бути небезпбчним
prestatario adj якйй берб пбзику preste т 1. церк. свящбник, якйй служить урочйсту Mécy; 2. церк. іст. див. presbítero
préster т смерч
presteza f спрйтність, моторність, жвб- вість
prestidigitador т фокусник, ілюзіоніст, престидижитбтор prestidigitar vt показувати фбкуси prestigiador т 1. шахрай, шарлатан; 2. див. prestidigitador
prestigiar1 vt іст. 1. вправно працювати рукбми; 2. обводити круг пбльця, обдурювати
prestigiar2 vt піднбсити, звелйчувати; на- давбти більшої вагй (престижу) prestigio т 1. чаклунство, чари; 2. обмбн, містифікбція; 3. престйж, авторитбт prestigioso adj 1. див. prestigiador 1; 2. авторитбтний, якйй користується автори- тбТом; престйжний prestimonio т див. préstamo 1 prestiño т див. pestiño prestir vt сл. див. prestar 1 prestito adv швйдко, спрйтно presto 1. adj готбвий (на що, до чого)] 2. швидкйй; 2. adv швйдко, негбйно, мит- тбво; de ~ /ос. adv. поспішно, швйдко, спрйтно
presumible adj див. probable presumido adj надутий, пихбтий; бундючний
presumir 1. vt вважати; підозрювати; 2. форейти; 3. Я Ам. залицятися; 4. кокету- вбти, загравбти; 5. vi зазнаватися, занб- ситися; 6. (de) чванитися, хизувбтися presunción f 1. припущення; підбзра; 2. юр. презумпція; ~ legal (de solo derecho) правова презумпція; 3. самовдовблення;
4. пихб
presuntamente, presuntivamente adv
приблйзно, здогбдно
presuntivo adj 1. див. probable; 2. див. presunto
presunto приблйзний, здогбдний, гіпо- тетйчний
presuntuosidad f 1. претензійність; 2. чванлйвість
presuntuoso 1. adj претензійний; 2. чванлйвий, спесйвий; 3. т позбр presuponer* 1. допускбти, припускбти; 2. див. presupuestar
presuposición f 1. припущення, здбгад; 2. див. presupuesto
presupuestar vt складбти бюджбт (кош- тбрис); підрахбвувати вбртість presupuestario adj коштбрисний, бюджбт- ний
presupuestívoro 1. adj якйй живб за дер- жбвний рахунок (за рахунок державного бюджету)] 2. т Ам. держбвний служ- ббвець
presupuesto 1. р. irr. de presuponer; 2. т
мотйв, причйна; прйвід; 3. припущення, здбгад; 3. бюджбт; коштбрис; ~ corriente бюджбт потбчних вйтрат; 4. іст. нбмір; ~ que loe. conj. припускбючи, що; оскільки presura f 1. тривбга, неспбкій; 2. туга; 3. гбре, печбль; 4. див. prisa 1; 5. див. porfía 3; 6. мед. нігтьбїда presuroso adj поспішний; швидкйй pretal тЛ.діал. збетібка; прбжка (на штанях)] 2. Я Ам. рбмінь (для перевезення багажу на конях)] 3. Л. Ам. мотузка (яка оперізує норовистого коня при обї'жджу- ванні)
pretencioso 1. adj хвастлйвий; 2. претензійний; 3. т самохвбл pretender vt 1. прбгнути; 2. зазіхбти; 3. домагбтися; претендувбти; 4. залицятися, домагбтися рукй (жінки)] 5. ствбрд- жувати
pretendido adj вдбваний, так звбний pretendiente 1. adj якйй прбгне; 2. якйй претендує, якйй домагається; 3. т пре- тендбнт (на трон)] 4. залицяльник pretensión f 1. прагнення; 2. зазіхбння, претбнзія; tener pocas pretensiones бути невимогливим; 3. Ам. див. presunción 3; barajarle a uno una ~ розладнати плани, завадити зазіхбнням; barajársele a uno una - розладнатися, провалйтися (про плани)
pretensioso adj див. pretencioso 1 pretenso іст. 1. р. irr. de pretender; 2. adj удбваний; 3. m див. pretensión
preterición f 1. вйключення; 2. юр незгб дування заповідачем однбго із закбнни* спадкобмців; 3. ритор, замбвчування preterir* vt 1. обхбдити, виключати (ко гось)] 2. юр. не згбдування однбго h законних спадкобмців (про заповідача) pretérito 1. adj минулий; 2. лінгв. минулий (про час)] 3. т лінгв. минулий час, пре- терйт
pretermisión f1. недбалість; 2. див. preterición З
pretermitir vt опускбти, не згадувати обхбдити мовчбнням preternatural adj надприрбдний; проти- прирбдний
preternaturalizar vt порушувати прирбдний хід (прирбдний стан) pretextar vt посилбтися (на щось як привід, відмовку)
pretexto т прйвід, відмбвка; а - de під прйводом
pretil т 1. парапбт; перйло; 2. місце для прогулянок; 3. Л. Ам. пбртик (перед храмом чи будівлею)] 4. Я Ам. кам’янб лбвка;
5. Я Ам. бордюрний кбмінь, край тро- тубра
pretina f1. рбмінь, пбяс; 2. тблія (частина сукні)] 3, Ам. дисципліна pretinazo т удбр рбменем pretinilla f старовйнний жінбчий пбяс pretónico adj див. protónico 2 pretor т іст. прбтор pretorial adj прбторський pretorianismo т заейлля вояччини в дер- жбві
pretorio 1. adj див. pretorial; 2. т іст. па- лбц (резидбнція) прбтора; 3. діал. збвніш- ні кам’яні схбди
preuniversitario 1. adj доуніверситбтсь- кий, підготбвчий (про курс навчання)] 2. т додаткбвий (підготбвчий) курс (для есту- пу в університет)
prevalecer* vi 1. переважбти, превалю- вбти; 2. приймбтися, приживбтися (про рослини)] 3. розвивбтися, ростй prevaler* vi іст. див. prevalecer; ~se вйкористати, скористбтися prevaricación f 1. служббве зловживбння; 2. юр. посадбвий злбчин prevaricador 1. adj якйй зловживбє служ- ббвим станбвищем; якйй порушує служ- ббвий оббв’язок; 2. якйй чйнить посадбвий злбчин; 3. т порушник закбну (служ- ббвого оббв’язку)
prevaricar 1. vi зловживбти служббвим станбвищем, порушувати служббвий оббв’язок 2. юр. чинйти посадбвий злбчин; 3. припускбтися пбмйлки (на службі)]
4. мбрити, говорйти (верзтй) нісенітниці;
5. vt іст. штовхбти на посадбвий злбчин prevaricato т див. prevaricación prevención f 1. приготувбння, підготбвка; зббри; 2. постачбння, забезпбчення; 3. попербждення, запобігбння; 4. упербд- ження, упербдженість; 5. передбачення;
6. юр. запобігбння; запобіжний захід; 7. «¿мера попербднього ув’язнення; 8. діал. вбрта, караул (охорона і приміщення)] а ~ loe. adv. (de ~) про всяк вйпадок; юр. пре- вентйвно
prevenidamente adv заздалегідь, завчасно
prevenido adj 1. завбачливий; 2. заздалегідь повідбмлений; 3. готбвий, підготований; 4. запбвнений (про посудину) prevenir* vt 1. готувати, збирати; 2. постачати, забезпечувати; 3. запобігати, від- вертбти; 4. попереджати, застерігати; 5. налаштбвувати; схиляти (до чогось)] 6. налаштовуватися; готуватися; 7. передбачати; 8. юр. вестй попереднє розслідування (спрбви); ~se 1. (de) запасбтися; 2.
524
prior
вживати запобіжних збходів; ocrepirá- тися; убезпечуватися; 3. налаштбвува- тися (проти когось, чогось) oreventivo adj 1. превентивний, запобіжний; 2. мед. профілактичний; 3. юр. попе- «¿дній (про ув’язнення) oreventorio т 1. карантин; санпропускник; Р2 профілактбрій; З- дав. prevención 7 o re ver* vt передбачбти preverbio, preverbo т лінгв. превбрб previdencia f 1. завббчливість, далекоглядність; 2. передббчення previo 1. adj попербдній; завчбсний; 2. т КІНО попербдній 30ПИС звуку previsión f 1. передббчення; 2. завббчли- вість, обербжність; 3. попербдній розрахунок; прогнбз; - del tiempo прогнбз погбди; en ~ de на той випадок, якщб... previsivo adj Л. Ам. див. previsor 1 previsor 1. adj завббчливий, далекоглядний; 2. /77 ясновидець, провидець previsorio adjЛ. Ам. попербдній, завчбсний previsto р. irr. de prever prez amb. 1. шбна, пошбна, честь; 2. іст. слбва; хорбша репутбція, дббре ім’я priado adv див. pronto З priego т іст. цвях, гвіздбк priesa f див. prisa; a (de) - loe. adv. поспішно
prieta f Я Ам. кров’янб ковбасб, кров’янка prieto adj 1. чорнувбтий, дуже тбмний; 2. важкий небезпбчний; 3. скупий, жбдібний prietuzco adj Л. Ам. чорнувбтий prima f 1. церк. заутреня; 2. муз. прима (струна); 3. іст. див. primacía; 4. двоюрідна cecTpá, кузйна; 5. сл. сорбчка (нижня); 6. ебкіл (самка); 7. прбмія; наго- рбда; 8. ком. надббвка; процбнт за роз- стрбчку; 9. діал. пбрша частина нбчі (від 20 до 23 год.); aguantarse en la ~ діал. терпляче перенбсити покарбння (злигодні); bajar la - діал. прикусити язикб; поступитися, здбтися (в суперечці); subirla - Л. Ам. підвйщувати гблос, говорити ВИЗИВНИМ TÓHOM
primacía f 1. примбт, першість; nepeeára; 2. церк. сан примбса primacial adj який стосується npnMáca primada f дурість, безглузда вихватка, дурний вчйнок
primado т 1. див. primacía 1, 2; 2. церк. примбе
primal 1. adj однорічний (про ягня, козеня); 2. т однорічне ягнб (козеня); 2. ШОВК0ВИЙ шнурбк primar vi головувбти; переважбти primariamente adv головнйм чйном primario 1. adj первйнний, початкбвий, основнйй; instrucción ~а початкбва освіта; 2. лінгв. первйнний, непохіднйй; 3. е/7. первйнний (про контур); 4. т ел. первинна обмбтка
Primate 1. adj зоол. якйй стосується примбтів; 2. т (рі) важлйва перебна; туз; З-рі зоол. примбти
Primavera1 f1. eecHá; 2. бот. первоцвіт; 3. розквіт, крбида nopá; en la * de la juventud у рбзквіті мблодості; 4. дбщо яскраве (барвйсте); 5. зоол. зозуля американська; 6. Я Ам. сезбн дощів Primavera2 adj, сот. див. panoli Primaveral adj веснбнйй Primai т іст. див. primado 2 Primazgo т 1. спорідненість (між двоюрідними братами і сестрами); 2. див. Primacía 2
Primearse називбти одне бдного кузбна- (про королів і грандів)
Pnmer apóc. de primero; ~ ministro
прем’єр-міністр
Primera М. гра в кбрти (різновид); 2. рі НаРт. взятка (достатня для виграшу)
primeramente adv перш за все, по-пбрше primerear \гіЛ. Ам., primeriar vi діал. бути пбршим
primeriz*o 1. adj початківець; 2.: ~а (тільки ж. р.) первородяща, первістка; 3. т новачбк, дебютбнт primereo 1. adj пбрший; 2. головнйй, основнйй, найперший; 3. прекрбсний, відмінний, прекрбсний; 4. початкбвий, первйнний; 5. adv спочбтку, раніше (перш) за все; 6. скоріше, перевбжно; a las ~ as loe. adv. з népujoro пбгляду, одрбзу; a ~s de в пбрших чйелах, на почбтку (місяця); de ~а першоклбений, чудовий, відмінний; de * loe. adv. спочбтку, на почбтку primevo adj 1. іст. первісний, первоздбн- ний; 2. первонарбджений primicerio 1. adj пбрший, головуючий; 2. т церк. рбгент, KáHTop; 3. іст. прорбктор (в університеті Саламанки) primicia f 1. пбрший (рбнній) плід; 2. рі пбрші плодй (результбти); 3. іст. нату- рбльна повйнність на кбристь цбркви primicial adj 1. якйй стосується пбрших плодів; 2. іст. якйй стосується натурбль- ної повйнності на кбристь цбркви primiclerio т див. primicerio 2 primigenio adj початкбвий, вихіднйй primigrávida adj вагітна впбрше primilla f 1. прбщення пбршої пбмйлки (провйни); 2. діал. орн. пустільгб primípara f мед. первородйща; якб нарбджує упбрше primita fopH. боривітер степовий primitividad f 1. початкбвість; 2. примітивність, простотб
primitivismo т мист., літ. примітивізм primitivista 1. adj примітивістський; 2. сот. примітивіст, прибічник примітивізму primitivo adj 1. первісний; 2. початкбвий; 3. примітйвний, простйй; 4. лінгв. непохіднйй коріннйй (про слово) primeo 1. adj див. primero 1; 2. див. primoroso 1; 3. мат. простйй (про число); 3. т (~ carnal, ~ hermano) двоюрідний брат, кузбн; 4. іст. «брат» (звертання у приватних листах і документах короля Іспанії до грандів); 5. негр; 6. npocTáK, бевзь; 7. сл. жилбт; 8. adv по-пбрше, в пбршу чбргу; caer (coger) de ~ залйшйти з нбсом, обдурйти; hacer el - пошйтися в дурні
primogánito 1. adj перворбдний, первонарбджений (про сина); 2. т пбрвісток, пбрша дитйна
primogenitor т іст. див. progenitor 1 primógeno adj початкбвий, вихіднйй primor m 1. майстбрність; 2. досконблість, бездомність; 3. іст. див. primacía primordial adj 1. початкбвий, первйнний;
2. найважливіший, першочергбвий, основнйй
primordio /7? почбток, вйникнення primorear vi 1. майстбрно (впрбвно, вміло) працювбти (робйти); 2. майстбрно грбти (на муз. інструменті), бути віртубзом primoroso adj 1. пречудбвий, прекрбсний, досконблий; 2. майстбрний, умілий; 3. діал. люб’йзний, привітний prímula f6om. первоцвіт, прймула primuláceas fpl бот. первоцвітні princeps adj див. príncipe 1; edición ~ пбрше видбння
princesa М. принцбса (титул); княгйня, княжнб; 2. дружина прйнца principada faicr свавілля (беззакбння) principado /77 1. сан прйнца (князя), кнб- жий (князівський) тйтул; кнбже (князівське) достбїнство; 2. князівство; припципбт;
3. див. primacía 1
principal 1. adj головнйй, панівнйй; основнйй; 2. пбрший (серед інших); 3. знбтний,
благорбдний; 4. пбрший (про друковане видання); 5. т військ, вбрта, караул (охорона в центрі фортеці); 6. основнйй капітбл; 7. принципбл, шеф, патрбн, на- чбльник, керівнйк; 8. пбрший пбверх (над бельетажем); 9. юр. довірйтель; 10. Я Ам. капітбл
principalidad f 1. пбршість, nepeeára; 2. істбтність, важлйвість principalmente adv головнйм чйном, перевбжно, в основнбму principar vi іст. повелівбти; цбрювати, прбвити
príncipe 1. adj пбрший (про друковане видання); edición ~ пбрше друкбване видбння; 2. /77 видатнб особйстість, ви- датнйй дібч; 3. принц; князь; - heredero спадкбвий принц; ~ de Asturias принц Астурійський (спадковий принц в Іспанії);
~ de la sangre принц королівської крбві;
5. монбрх, прйнцепс; 6. с.-г. личйнка бджолйної мбтки; ~ encantado казкбвий принц, ідебльний кохбний; - de los Apóstoles святйй Петрб; portarse como un - повбдитися повбжно, цбрственно тримбтися
principela f старовинна тонкб шерстянб тканйна
principesa f іст. див. princesa principesco adj 1. князівський, княжий, благорбдний; 2. розкішний, багбтий, Орський
principianta f ученйця (яка навчається ремесла, професії)
principiante 1. adj початківець; 2. т новачбк
principiar 1. vt гючиндти; 2. vi починбтися principio /771. почбток; 2. рі начбла, оенб- ви; 3. нбрма, основнб прбвило, прйнцип; persona de (sin) ~s принципбва (без- принцйпна) людйна; 4. прйнцип, закбн; 5. почбток, джерелб; першопричйна; 6. хім. складовб частйна, елембнт; 7. рі полігр. збірний бркуш; 8. друге (страва); - de derecho юр. нбрма прбва; a ~(s) de loe. ргер. на почбтку (тйжня); al ~, a los ~s loe. adv. спочбтку; del - al fin, desde el ~ hasta el fin loe. adv. від почбтку до кінцб; en ~ loe. adv. в принципі; en un ~ спочбтк- І у; dar ~ (а) започаткувбти; tener (tomar) ~ брбти почбток; traer ~ de una cosa похбдити від чогось; ~ quieren las cosas дббрий почбток - половйна справи pringada /хкйбка хліба, намдщена еблом pringamoza f ботЛ. діал. жгучка (кущ); 2. Ам. кропивб дводбмна pringar 1. vt (vr) засмальцьовуватися), мастйти(ся) жйрним; 2. умочати хліб (в жир); 3. іст. брйзкати киплбчим жйром (як покарання); 4. рбнити (до крові); 5. очорнйти, зганьбйти; 6. втягувати, вплутувати (в якісь справи); 7. Я Ам. ітй, мчи- жити (про дрібний дощ); 8. Я Ам. обляпувати (брудною водою); 9. Я Ам. заражбти (хворобою, частіше венеричною); 10. Я Ам. робйти вагітною; 11 .vi (~se) бруднй- тися; заплямувбти себб (беручи участь у якійсь справі); ~se 1. нажйтися, нагріти руки; 2. Ам. бути співучбсником (злочину) pringo /77 діал. 1. крбпля води; 2. див. pizca 1 pringón 1. adj бруднйй, маснйй; 2. т забруднення; 2. (маснб) плбма pringoso adj жйрний, засмальцьований, маснйй
pringote /77 прінгбте (мішанина з м’яса, свинячого сала в тарілці) pringue 1. amb. жир; ебло; 2. бруд; жйрна мбенб плйма 3. іст. оббрйзкування киплячим жйром (покарання); 4. f діал. бруд- нб крбпля; 5. діал. бпік; 6. Я Ам. брйзки prior /77 церк. прібр, настобтель монастиря
525
priora
priora А церк. настобтелька монастиря priorato1 m церк. npíbpáT, сан (посбда) npiópa
priorato2 m пріорйто (сорт вина) prioridad A 1. передувйння; 2. пріоритбт, пбршість
prioste m 1. церк. управляючий (фінансовими справами релігійного ордену); 2. діал. людина, якй оплбчує релігійне свято prisa А 1. nócnix, поспішність; а % a toda % de ~ /ос. adv. швидко, поспішно; darse ~ не баритися, поспішйти; estar de tener - не баритися, поспішйти; meter - підганяти, прискбрювати; 2. свбрка; свбра; 3. наплив (публіки), скупчення (народу); 4. купа (завбл) роботи; 5. іст. скрутнб ста- нбвииде; 6. іст. нбтовп; correr ~ бути тер- мінбвим (невідклбдним); dar ~ підганяти (когось); змусити тікбти (супротивника); vísteme despacio, queestoy de ~ поволі їдеш — далбко бу^еш priscal т місце ночівлі худбби (в полі) prisco т абрикбс (дерево і плід) prisión А 1. заст. взяття; схбплювання, хапбння; 2. в’язнйця, тюрмб; ~ de Estado тюрмй для держйвних злочйнців; 3. ув’язнення; - mayor ув’язнення стрбком від шестй до дванбдцяти рбків; - menor ув’язнення стрбком від шестй місяців до шестй років; - preventiva попербднє ув’язнення; reducir a uno а - засудйти когось до тюрбмного ув’язнення; 4. рі окбви, кайдбни; 5. здббич сбкола; 6. пута (у мисливських птахів); 7. пута, узи prisionero adj, т полонбний; - de guerra військовополонбний prisma т прйзма
prismático 1. adj призматйчний; 2. т рі призматйчний бінокль priste т іхт. пилб-рйба, скат-пилоніс prístino adj 1. первоздбнний; 2. перворбд- ний
privación А 1. BTpáTa; 2. відсутність, нестб- ча; pasar privaciones терпіти нужду (злй- годні); 3. заборона; 4. усунення (з посади); зміщення (з поста); позббвлення (сану, звання)
privada А 1. вбирбльня; відхоже місце; 2. купа нечистот (бруду) privadlo11. adj сімейний, домбшній; 2. келійний, якйй відбувбється у тіснбму кблі; reunión ~а del tribunal закрйте засідання суду; 3. привбтний, особйстий; 4. діал. зомлілий, непритбмний; 5. т улюбленець, фаворйт; 6. Л. Ам. учень привбт- ного навчйльного зйкладу privado2 adv іст. див. presto 2 privanza А 1. особйсте життя; 2. станб- вище улюбленця (фаворйта) privar 1. vt позбавляти, відбирбти; обділяти; 2. усувйти (з посади); зміщувати (з поста); позбавляти (сану, звання); 3. забороняти, перешкодабти; 4. зачарбву- вати, полонйти; 5. vi бути в ласці; 6. бути в мйлості; бути фаворйтом; ~se 1. позбавляти себб; 2. зомлівбти, непритомніти privativo adj 1. якйй позбавляє, якйй від- HiMáe; 2. характбрний винятково для когось (чогось), притамбнний виняткбво комусь (чомусь); 3. лінгв. приватйвний; запербчний (про префікси і частки) privilegiado adj 1. привілейований; 2. виняткбвий, видатнйй privilegiar vt надавбти привілеї privilegiativo adj якйй містить привілбй (пільгу)
privilegio т 1. привілбй; пільга; перевбга; 2. докумбнт, якйй надає привілбй (пільгу) privón adj діал. якйй користується загбль- ною люббв’ю
pro1 amb. кбристь; en - de іос. ргер. за, для, на кбристь; el - у el contra (los ~s у
526
los contras) за і прбти; про і контра; ¡buena Ч іст. смачнбго! pro2 ргер. за, на збхист, на кбристь proa А ніс; носовй частйна (корабля, літака); poner la ~ добивбтися, домагбтися; націлитися, поклйсти бко; 6. намітити собі жбртвою, вйбрати об’бкт для переслідування
proal adj носовйй, якйй стосується носо- вбї частйни (корабля, літака) probabilidad А 1. імовірність, вірогідність (мат.), можлйвість; 2. правдоподібність probable adj 1. імовірний, вірогідний, можлйвий; 2. правдоподібний; 3. якйй мбжна довестй
probablemente adv імовірно; можлйво probación А1. див. prueba; 2. церк. випрб- бування; послушництво (в деяких орденах)
probada f див. probadura probado adj 1. вйпробуваний; 2. довбде- ний; перевірений; 3. багбто вйстражда- лий (про людину)
probador 1. adj якйй випроббвує, перевіряє, прббує; 2. т примірочна; 3. іст. адвокбт, захиснйк; 4. тех. прйлад для випрббування, тбстер; 5. Ам. манекен probadora f тех. див. probador 2, З probadura Апробування, випрббування probana Аб/’ал. прбба товбру пбред покупкою
probanza Аюр. доказ
probar* 1. vt випроббвувати, перевіряти; 2. довбдити, покбзувати; 3. куштувбти (іїжу; напій); 4. приміряти (одяг), робйти примірку; 5. іст. схвблювати; 6. vi (а + inf) намагбтися робйти; 7.: - bien (mal) (не) ітй на кбристь
probatoria f див. probatorio 2 probatorio adj 1. випробувальний, перевірний; 2. доказовий, якйй служить для довбдення
probatura f(pl) спроби, потуги, намагання probeta А1 .фіз. ртутний манометр; 2. пробірка; ~ graduada мензурка; 3. кювбта, вбнночка (для фоторобіт); 4. зразбк (для випробування) probidad Ачбсність, порядність problema т 1. проблбма, питбння; 2. мат. задбча
problemática Апроблембтика problemático adj проблематйчний, невйз- начений, сумнівний probo adj порбдний, чесний probóscide Ахоботбк (комах); хобот (слона) procacidad А 1. зухвблість, нахббство; розпущеність; 2. непристбйність (вчинку, слів)
procaz adj 1. зухвблий, нахббний; розпущений; 2. непристойний (про вчинок, слово)
procedencia А1. джерелб, походження; 2. пункт відпрбвлення (пароплава); 3. відповідність; 4. юр. правові обґрунтбваність, правомірність
procedente adj 1. якйй відбувбється; 2. відповідний, налбжний; 3. відповідний закону, правомірний proceder т поведінка; спосіб дій proceder2 vi 1. ітй одйн за бдним; 2. (de) відбувбтися; випливбти; 3. чинйти, діяти, поводитися (певним чином); 4. (a) брб- тися, переходити (до чогось); 5. продбв- жувати; 6. належати; бути налбжним; ~ contra uno притягтй до суду; розпочбти спрбву проти кбгось
procedimiento т 1. продовження; 2. метод, спосіб, прийбм; 3. юр. процедура (ве- денння справ); 4. судочйнство; - civil цивільне судочйнство; - penal кримінбльне судочйнство; - ejecutivo (judicial) стягнення боргів через суд
procela А поет, б^ря, урагбн procelaria А див. procelario procelario т орн. буревісник proceloso adj поет, бурхлйвий procer 1. adj видатнйй, визначнйй (nDo діяча); 2. величбвий, велйчний, монумен тбльний; 3. т визначнйй діяч, видатна особйстість
proceridad А 1. величбвість, величність монументальність; 2. пйшність, буйний рбзквіт, свіжість; 3. передчбсний рбзви- ток
prócero, procero adj див. procer 1 proceroso adj презентббельний, постбвний procesado юр. adj, m підсудний; звину- вбчуваний
procesal adj юр. су^овйй, пpoцecyáльний• costas ~es судові вйтрати; derecho ~ процесубльне прбво procesamiento т 1. юр. ведення спрбви- 2. юр. порушення спрбви (проти когось); пред’явлення звинувбчення; 3. обрббка (виробу)
procesar vt 1. юр. вестй спрбву; 2. юр. притягувати до суду, порушувати справу; пред’являти звинувбчення; 3. обробляти (виріб)
procesión А 1. похбдження; 2. послідбв- ність; 3. процбсія; ходб; 4. рел. xpécHa ходб; andar (ir) la ~ por dentro стримуватися, не покбзувати вйду; no hay ~ sin tarasca де їдять і п’ють, він тут як тут procesional adj 1. витягнутий у вигляді ланцюжкб; 2. якйй стосується ходй (процеси)
procesionaria Аент. похідний шовкопряд procesionario adj: libro - церк. молитбв- ник, якйй використбвують під час хрбсної ходй
proceso т 1. просувбння, рух впербд; 2. плин (часу); 3. процбс; рбзвиток; 4. (~ jurídico) судовйй процбс, судовб спрбва; судове переслідування; ~ criminal кримінбльне переслідування; 5. юр. спрбва, пбпка зі спрбвою; 6. судочйнство; fulminar el - юр. оголосйти вйрок procidencia А мед. пролбпс, випадіння (внутрішніх органів) prociónidos т рі зоол. єнотові proclama А1. обнарбдування, оголбшен- ня, оповіщення; 2. оголбшення шлюбу; 3. оголбшення про посвячення в сан; 4. публічна промбва (політичного чи військового характеру) proclamación А1. проголошення, урочйс- те оголбшення, оонарбдування; 2. уро- чйстості, святкувбння (з приводу проголошення республіки, коронації); 3. публічне звеличення
proclamar vt 1. проголбшувати, урочисто оголошувати, обнарбдувати; 2. сповіщб- ти; 3. вітбти вигуками (аплодисментами);
4. проголбшувати, вибирбти публічно (на посаду); 5. наочно свідчити; -se оголбшу- вати (проголбшувати) себб proclisis А лінгв. прокліза proclive adj схйльний (бо поганого) proclividad Асхйльність (до поганого) proco т 1. залицяльник; зальотник; 2. же- нйх, претендбнт (на руку жінки); 3. попе- чйтель, покровйтель (дівчини, яка постригається в монахині) procomún, procomunal т громбдське (загбльне) блбго, суспільна (загальна) користь
procónsul т іст. проконсул procreación А біол. відтворення, розмноження
procreador 1. adj відтвбрювальний, ро3" мнбжувальний; 2. т родйтель procrear vt біол. відтворювати, нарбджу- вати (потбмство)
prohijación
roctitis (мед. проктит, запалення прямбї
КЙШКИ
orocura М. див. procuración 1, 2; 2. див. orocuraduría; 3. Ам. видобувЯння, отрясання; andar en ~ de una cosa Ам. докладати ВСІХ СИЛ (зусиль), не ШКОДУВ0ТИ зусиль (для досягнення) orocuración М. старЯння, порив (у справах)', 2. довіреність, повноваження (для ведення справ); доручення; 3. посада (професія) юрйста (адвокЯта); 4. кабінет ¡орйста (адвокЯта)
procurador 1. adi старЯнний, ретЯльний; 2. турббтливий; 3. якйй дістаЯ, якйй видо- був0є; 4. якйй спричинює, якйй викликає;
5. т довірена особа; 6. юр. адвокЯт; повірений; юрйст; - fiscal обвинувЯч; - general головнйй прокурбр; - publico адвокат; обвинувЯч; 7. церк. управляючий спрЯвами (общини); 8. церк. кЯлар; ~ de pobres якйй nxáe нбса до чужбго npóca, якйй лізе не в CBoé діло; - en (af de іст.) Cortes іст. представнйк міста в кортЯ- сах; член кортЯсів
procuradora f церк. монЯхиня-еконбмка procuraduría f 1. профЯсія юрйста (адвоката); 2. контбра юрйста (адвокЯта) procurar vt 1. старЯтися, докладЯти зусйль; 2. дбЯти (про когось), докладЯти зусйль (на користь когось); 3. діставати, добувЯти; 4. спричиняти, викликЯти; 5. займЯтися адвокатською прЯктикою; 6. Я Ам. шукЯти; ~se ствбрювати для cé6e; діставЯти (добувЯти) собі procusto т ент. турУн, жужелиця prodición ficm. підступність, віролбмство; зрЯда
prodigalidad f 1. марнотрЯтність; 2. достЯ- ток, багЯтство
prodigar vt 1. розтрЯчувати; витрачЯти;
спускЯти; 2. щедро (від)давЯти; 3. розси-
пЯти (похвалй); осипЯти (мйлостями); ~
promesas розкидЯтися обіцянками; ~se
старЯтися догодйти, зі шкури пнутися
prodigiador т іст. npopóK
prodigio т дйво, чудо
prodigiosidad f незвичЯйнісгь, виняткбвість
prodigioso adj 1. чудЯсний, незвичЯйний,
виняткбвий; 2. чудбвий, чудЯсний, пре-
крЯсний
pródigo 1. adj марнотрЯтний; 2. щЯдрий (на щось); 3. т марнотрЯтник proditor т іст. зрЯдник proditorio adj іст. зрЯдницький pródromo т 1. передмбва; вступ; 2. мед. продрЯм, продромЯльний період producción f 1. виробнйцтво, вйготов- лення; 2. продукція; твір, вйтвір; 3. продукція, вйріб; 4. продуктйвність; 5. вйдо- буток, розрббка
producidor adj, т див. productor producir* vt 1. (vr) ствбрювати(ся), (по)рбджувати(ся); 2. (vr) виготовлявся), вироблЯти(ся), випускЯти(ся); 3. ТО викликЯти(ся), спричиняти(ся); 4. юр. надавЯти (пред’являти) дбкази; ~se 1. вислбвлюватися; відгукуватися; 2. відбуватися, траплятися, ставЯтися productible adj 1. спромбжний (здЯтний) принестй (дЯти, створйти); 2. Ам. якйй виготовляється
productividad f 1. продуктйвність; 3. дохідність, прибутковість Productivo adj 1. продуктйвний; 2. дохід- нии. прибуткбвий; 3. плодовйтий (про письменника)
producto т 1. продукт; вйріб; фабрикЯт; 2. РвзультЯт; 3. дохід, прибуток; 4. мат. Добуток
^ductor 1. adj якйй порбджує, якйй даЯ;
якйй викликає, якйй спричиняє; 3. т ви- Р°онйк; 4. кіно продіЬсер
proejar vi гребтй прбти тЯчії (прбти вітру) proel мор. 1. ady носовий, якйй стосується носовбї частйни; 2. т бЯковий весляр (найближчий до носа) proemial adj вступнйй proemio т вступ, передмбва, пролбг proeza f 1. пбдвиг, героїчний вчйнок; 2. Ам. вихвалЯння, хизувЯння profanación f осквЯрнення, опбшлення, профанЯція
profanador 1. adj якйй осквернЯє, якйй паплюжить, блюзнірський; 2. тосквернй- тель; нечестйвець profanamiento т див. profanación profanar vt осквернЯти, опошлЯти, профанувЯти; блюзнйти profanidad f 1. світськість, світський (мир- ськйй) харЯктер; 2. блюзнірство; 3. надмірна рбзкіш (пйшність); 4. нескрбмність; непристбйність
profano 1. adj світський, мирськйй; 2. оскверняючий; блюзнірський; 3. необізнаний, невтаємничений, неосвічений; 4. розбещений якйй шукЯє насолбди (задо- вблення); 5. нескрбмний, непристбйний;
6. т жуїр, розкішник, бонвівЯн; 7. профЯн, невіглас
profascista adj профашйстський profazador іст. 1. adj якйй пліткує, якйй злослбвить; 2. т пліткЯр, злоязйчник profazamiento т іст. пересуди, злослів’я, злоязйкість
profazar vt злослбвити, займЯтися пересудами
profazo т іст. погЯна слЯва, погЯна репутЯція
profecía f 1. прорбцтво; 2. провіщення, передбЯчения
proferir* vt 1. промовлЯти, видавЯти (звуки, крики); 2. іст. пропонувЯти, обіцЯти proferta ficm. пропозйція profesar 1. vt сповідувати; ~ una religión сповідувати релігію; ~ una doctrina слідувати вчЯнню; 2. відчувЯти, переживЯти (почуття); ~ cariño любйти; - odio ненЯ- видіти; 3. викладЯти; 4. займЯтися; бути (кимось); ~ la abogacía бути адвокЯтом, займЯтися адвокатурою; 5. vi (~se) давЯ- ти обітницю (вступу в релігійний орден) profesión М. обітниця (при вступі в релігійний орден); церембнія вступу в брден; 2. просрЯсія, постійне занЯття; спеціЯльність; ремеслб; - liberal вільна профЯсія; ejercer una ~ працювЯти за пЯвною спеціЯльністю; hacer ~ (de) хизувЯтися; hacer ~ de fe проголбшувати себЯ послідбвником пЯвного вчЯння (ідЯЇ) profesional 1. adj професійний; 2. сот. професіонЯл, спеціаліст profesionalismo т професіоналізм profesionalizar vt професіоналізувЯти; надавЯти професійного харЯктеру profesionista сот. Ам. див. profesional 2 profeso 1. adj якйй дав обітницю (при вступі в релігійний орден); 2. т монЯх profesor т 1. викладЯч; 2. музикЯнт- виконЯвець (оркестру чи ансамблю) profesora f викладЯчка profesorado т 1. посЯда викладачЯ; професія викладачЯ; 2. викладЯцький склад profesoral adj викладЯцький profeta т прорбк, провидець profetal, profetice adj прорбчий profetisa f провйдиця; прорбчиця profetizar vt провіщЯти; передрікЯти, прорбчити
proficiente adj успішний proficuo adj див. provechoso profiláctica f гігіЯна; профілЯктика захвб- рювань
profiláctico adj профілакгйчний, запобіжний
profilaxia, profilaxis f мед. профілЯктика, запобігЯння хворббі
profligar vt іст. 1. перемагЯти; 2. руйну- вЯти, порушувати
prófugo 1. adj збіглий; бурлЯцький; 2. т утікЯч; вигнЯнець, бурлака; 3. дезертйр (який ухиляється від військової повинності)
profundar vt див. profundizar profundidad f 1. глибинЯ, глиб; 2.р/глибй- ни; 3. товщинЯ; 4. глибинЯ, сйла; фунтбв- ність, поглйбленість
profundizar vt 1. поглйблювати, робйти більш глиббким; 2. (vi) поглйблюватися, занурюватися (у вивчення) profundo 1. adj глиббкий; 2. витягнутий в довжину; об’Ямний; 3. вЯжкозрозумілий;
4. глибокодумний; видатнбго рбзуму (про людей); 5. т див. profundidad; 6. поет. мбре, океЯн; 7. поет. пЯкло profusión f 1. бЯзліч, достЯток, багЯтство; 2. див. prodigalidad 1 profuso adj ряснйй, багЯтий progenie f 1. рід, родовЯ лінія; 2. потбм- ство, нащЯдки (людей) progenitor m 1. прародйтель, прЯдок; 2. рі батькй, прЯдки progenitura f див. progenie progimnasma f ритор, репетйція публічного вйступу
prognatismo т антроп. прогнатизм prognato т осЯбина (індивід) із нйжньою щЯлепою, що дуже виступЯє progne f поет. лЯстівка prognosis f прогнбз
programa т прогрЯма; ~ radiofónico про- грЯма радіомбвлення, радіопрогрЯма; - continuo безперЯрвний кіносеЯнс programación f складЯння прогрЯми; про- грамувЯння
programar vt складЯти прогрЯму; програ- мувЯти
programático adj прогрЯмний, якйй стосується прогрЯми
progresar vi прогресувЯти; робйти успіхи, успішно розвивЯтися progresión f 1. прогресувЯння; успішний рбзвиток, просувЯння; 2. мат. прогрЯсія; ~ aritmética (geométrica) арифметйчна (геометрйчна) прогрЯсія progresismo т 1. прогресйвні ідЯЇ, прогресивна позиція; 2. іст. прогресйстська політйчна пЯртія (в Іспанії) progresista 1. adj іст. прогресйстський (про політичну партію в Іспанії); 2. про- гресйвний; передовйй, якйй дотрйму- ється передовйх пбглядів; 3. т іст. про- гресйст (член політичної партії в Іспанії);
4. прибічник прогрЯсу; людйна передовйх пбглядів
progresivamente adv поступбво, помЯлу, потрбху
progresivo adj 1. якйй розвивЯється (по- сйлюється, поступбво зростЯє); 2. про- гресйвний, передовйй; 3. мед. прогресуючий; 4. лінгв. прогресйвний, тривЯлий (про аспект)
progreso т 1. просувЯння, рух вперЯд; 2. успіх, досягнення; 3. рбзвиток, прогрес; ~ científico-técnico наукбво-технічний прогрЯс
prohibición f заборбна; levantar la ~ знЯти заборбну
prohibicionismo т ек. заборбнна систЯма prohibicionista т ек. прибічник заборбн- ної систЯми
prohibidlo adj заборбнений; fruta ~а заборбнений плід prohibir vt забороняти prohibitivo, prohibitorio adj заборбнний prohijación f, prohijamiento m усинбв- лення
527
prohijar
prohijar vt 1. усинбвлювати; 2. приймбти
(чужі ідеї)
prohombre т 1. видатний діЮч; 2. іст. цеховйй старшинб proís т прикбл (для суден, човнів) prójima f жінка сумнівної поведінки projimidad f Л. Ам. співчутті, люббв до ближнього
prójimo т 1. блйжній; 2. тип, суб’бкт; по tener - бути безсердбчним (черствйм); аі contra una esquina ~ йому на всіх начхати
prolapso т мед. nponánc, випадіння, опущення (органа)
prole f потбмство, наидбдки; madre de ~ numerosa багатодітна мбти prolegómeno m (pl) пролегомбни, попе- рбдні міркувбння; вступ до вйвчення proletariado т пролетаріат proletario 1. adj пролетбрський; 2. т про- neTáp
proletarizar vt пролетаризувбти proliferación f 1. біол. проліфербція; 2. примнбження, збільшення; розмноження, зростання
prolificativo adj плодовйтий, плодючий prolijidad f 1. багатослівність; вбжкість; нудбтність; 2. ретбльність, скрупульбз- ність, філігрбнність
prolijo adj 1. багатослівний; важкйй; нудний; 2. ретбльний, скрупульбзний, філіг- рбнний
prologar vt nncáTH передмбву prólogo т пролбг; передмбва prologuista сот. ¿втор вступу (перед-
М0ВИ)
prologuizar vt див. prolongar prolongable adj 1. подбвжуваний; продбв- жуваний; 2. лінгв. тривблий prolongación f 1. подбвження; продбв- ження; відтермінувбння, відстрбчка; 2. юр., фін. пролонгбція; 3. додаток, продбв- ження
prolongado adj подбвжений, продовгу- вбтий, вйтягнутий
prolongamiento т див. prolongación prolongar vt (vr) 1. подбвжувати(ся), про- дбвжувати(ся); 2. фін., юр. пролонгувб- ти(ся)
proloquio т див. proposición 6 prolusión f див. preludio 1 promanar vi див. provenir promediar 1. vt розділити на дві рівні частйни; 2. знахбдити сербдню величину; 3. vi досягбти середини (про місяць, рік); promediaba el mes de agosto б^ла cepé- дина сбрпня; 4. виступбти посербдником promedio т 1. сербдина; 2. сербдня вели- 4HHá, сербднє числб; en - в середньому promesa f 1. обіцянка; 2. рел. обітниця; 3. п0вна ознбка, передвістя; прикмбта; 4. юр. клЮтва, присЮга promesante adj Л. Ам. див. peregrino 1 promesero т Л. Ам. див. peregrino 2 prometer 1. vt обіцЮти; 2. рел. (~se) давбти обітницю; 3. перекбнувати; 4. vi обіцЮти; подавбти велйкі надії; -se 1. сподівбтися, мбти надію; prometérselas (muy) felices m¿th іліЬзії; 2.заручбтися prometida f наречена, молодб prometidp m 1. жених; наречбний, молодий; 2. див. promesa 1 prometimiento m див. promesa 1 prominencia f підвйщення; виступ ч prominente adj 1. який BncTynác, який виділюється; 2. видатнйй, визначнйй, відб- мий (про людей)
promiscuación f 1. рел. оскорбмлення, порушення пбсту; 2. нерозбірливість, невибагливість
promiscuar vi 1. рел. оскорбмитися; 2. бу'- ти нерозбірливим (невибагливим)
528
promiscuidad f 1. суміш; мішанйна; 2. присутність осіб оббх статей promiscuo adj 1. змішаний, різнорідний; 2.
ДВОЗНбчНИЙ
promisión f обіцянка promisorio adj обнадійливий promitente adj діал. обіцяючий promoción f 1. ствбрення, порбдження; 2. спонукбння, підштбвхування; 3. просу- вЮння, підвйщення (по службі); 4. заклик (в партію); 5. військ, присвбєння (черго- в0го) звання; 6. вйпуск (у навчальному закладі); 7. покрбидення умбв, підвйщення життєвого рівня
promontorio т 1. підвйщення, nárop6; висбкий мис; 2. ropá, к^па promotor, promovedor 1. adj якйй вик- ликбє, якйй порбджує; 2. якйй спонукЮє, якйй підштбвхує; 3. т 3a4HHáTenb, ініціЮ- тор; організЮтор; зачйнщик; - de disturbios зачйнщик заворушень; ~ fiscal юр. обвинувбч
promover* vt 1. викликбти, порбджувати; започаткбвувати; 2. спонукбти, підштбв- хувати; 3. просувбти, підвйщувати (по службі); 4. діал. присвбювати (черговб) звання, підвйщувати в чйні promulgación М. обнарбдування, оголб- шення, опублікувбння (закону, розпорядження); 2. розголбшення, пошйрення promulgar vt 1. обнарбдувати, оголбшу- вати, публікувбти (закон, розпорядження); 2. розголбшувати, пошйрювати prono adj 1. схйльний; 2. якйй лбжйть до- лілйць
pronombre т лінгв. займбнник; - demostrativo вказівнйй займбнник; - indeterminado неознбчений займбнник; - personal особбвий займбнник; - posesivo присвійний займбнник; - relativo від- нбсний займбнник
pronominado, pronominal adj лінгв. займенникбвий, прономінбльний pronosticación f прогнозувбння pronosticar vt передбачбти, передрікбти, npomo3yBáTH
pronóstico т прорбцтво; прогнбз prontitud f 1. швйдкість, спритність; 2. жвбвість (уяви, розуму); 3. поспішність pronto 1. adj (з дієсл. estar) готбвий, під- готбвлений; 2. швидкйй, негбйний; 3. швидкйй, жвбвий, меткйй (про людей); 4. т порйв; дур, шал; 5. удбр, нбпад, прй- ступ; 6. adv скбро, швидко, негбйно; 7. páHo; al - loe. adv. спочатку; з пбршого пбгляду; de -, de un - loe. adv. Л. Ам. рбптом, раптбво; por de % por el ~, por lo - loe. adv. п0ки що, тимчасбво; tan - como щбйно, тільки-но; ¡~! швйдко!, хутко! prontuario m 1. записник; довідник, ко- рбтка інструкція; 2. Ам. кбртка (в поліції) prónuba f поет, посбджена мбти pronuncia ЇЛ. Ам. рішення судді pronunciable adj легковимбвний, легкйй для вимбви
pronunciación 71. вимбва; пронбне; 2. рбз- діл ритбрики, про жбети і міміку орбтора pronunciado adj 1. виступбючий (про вилиці), дбвгий (про ніс); 2. Ювний, визначений, різко вйражений pronunciamiento т 1. пронунсіамбнто, держбвний військбвий переворбт (в Іспанії і країнах f Латинської Америки); 2. рішення судді
pronunciar vt 1. вимовлЮти; 2. визначбти, вирішувати; 3. виділяти; підкрбслювати;
4. юр. оголбшу вати (вирок); 5. підбурювати до бунту; -se 1. (por) вислбвлюватися (за щось), вирішувати (на користь чогось); 2. повставбти, оголбшувати бунт (про групу військових); 3. ставбти більш відчутним (помітним)
pronuncio1 т церк. якйй тимчасбвп викбнує оббв’язки нунція и
pronuncio2 т діал. див. pronunciamiento propagación f 1. пошйрення, передбча (фіз.); 2. розмнбження; розвбдення propagador 1. adj якйй пошйрює; 2. якйй розмнбжує; якйй розвбдить; 3. т пошй- рювач
propaganda f 1. пропагбнда; 2. рекламу- вбння; реклбма; hacer - (de) рекламу- вбти у
propagandista 1. adj пропагандйстський'
2. сот. пропагандйст, -ка ’
propagandístico adj 1. пропагандйстський; 2. реклбмний
propagar vt 1. (vr) розмнбжувати(ся), роз- вбдити(ся); 2. (vr) пошйрювати(ся); 3. пропагувбти; 4. фіз. передавбти, провб^ дити
propagativo adj зд0тний розмнбжуватися (пошйрюватися)
propalar vt 1. розголбшувати; виббвку- вати; 2. радіо мбвити proparoxítono adj лінгв. з нбголосом на лередлередост0нньому (на трбтьому з кінцб) склбді (про слово) а propartida їчас пбред від’їздом propasación їдіал. зухвблість propasado adj 1. непристбйний, неподбб- ний, неналбжний; 2. зухвблий, нахббний propasar vt вихбдити за мбжі; -se виходити з рбмок пристбйності, розпускбтися, розперезатися
propedéutica f пропедбвтика, вступний курс
propender vi (а) схилЮтися, бути схйльним propensión f схйльність, нбхил propenso adj схйльний propergol т ракбтне пбливо propiamente adv вл0сне, по суті спрбви; - dicho зрбштою, прбвду кбжучи propiciación їрел. уласкавленя (богів) propiciar vt 1. умиротворЮти, заспокбю- вати; 2. здобувати прощбння (ласку, при- хйльність); 3. сприЮти propiciatorio 1. adj якйй викличе прихй- льність; спокутувальний; 2. т лбвочка для колінопреклонбнних молитбв; 3. церк. предмбти культу; храм; зобрбження святйх
propicio adj 1. ласкавий, прихйльний; 2. підходящий, зручнйй, сприятливий propiedad f 1. прбво влбсності; 2. влб- сність, майнб, здобутки (юр.); володіння; - industrial промислбва влбсність; - intelectual ¿вторське прбво; - particular (privada) привбтна влбсність; 3. особ- лйвість, властйвість, характерйстика; 4. тбчність, Юсність, правильність (мови); 5. тбчність, акурбтність (у роботі); 6. дорбч- ність, придбтність
propietario 1. adj якйй володіє; 2. якйй займбє штбтну посбду; 3. т влбеник propileo т архіт. пропілбї propina 71. іст. частувбння, пригощбння; приплбта (членам зібрання); 2. винаго- рбда; чайові; dar (una) - дбти на чай; de ~ loe. adv. на чай; на дод0чу propinación f 1. запрбшення випити; 2. пропйсування ліків; 3. ввбдення ліків; 4. винагорбда (у вигляді чайових) propinar vt 1. запрбшувати вйпити; 2. пропйсувати (давбти) ліки; 3. давбти на чай; 4. вейпати, прописбти propincuidad f див. proximidad propincuo adj див. próximo propio 1. ac# влбений; особйстий; 2. харак- тбрний, типбвий; влбений, притамбннии;
3. підходЮщий, зручнйй; 4. (перед ім.) (той) ебмий, сам; el - presidente сам президент; 5. прямйй (про значення, вживання слів); 6. прирбдний, натурбльнии;
protocolario
7 m посланець; 8. (pl) BnácHicTb муніци- nániTéTy; de - визначено, чітко; спеціально, умйсно
ei—- т пропблю, бджолиним клей
proponer* vtl, nponoHyeáTM; внбсити про- позйцію; 2. (para) BMcyeáTM (на посаду); 3. ставити завдання; 4. BMcyeáTM дбкази (за і проти); ~se MáTM HáMip, MáTM на меті, ставити собі завдання oroporción f 1. співвіднбшення, пропбр- шя; 2. співрозмірність, відповідність; 3. р/ рбзміри» габарйти; 4. р/ рбзміри, масштаб, рбзмах; 5. 3py4Há нагбда, оказія;
б. Я. Ам. рі кбшти, капітал; 7. /наш. пропорція; а - /ос. adv. пропорційно; de proporciones Ам. велйких рбзмірів; значний, важливий
proporcionado adj 1. пропорційний, спів- розмірний; 2. відповідний; bien ~ з rápHOio (пропорційною) статурою proporcional adj пропорційний, слівроз- мірний
proporcionalidad f пропорційність, співрозмірність
proporcionar vt 1. робйти пропорційним (співрозмірним), дотримуватися пропбр- ції; 2. roTyBáTM; 3. діставати, добувати; 4. давати, надавати; 5. надавати; -se 1. ставати пропорційним (співрозмірним); 2. діставати (добувати) для cé6e; 3. давати собі відпочйнок
proposición f 1. пропозиція (дія і результат); barajar una - відхиляти пропозй- цію; recoger una - знімати свою пропозй- цію; 2. висування кандидатури; 3. поста- нбвка завдання; 4. висування (навбден- ня) дбказів (у суперачці); 5. лінгв. рЄчен- ня; - principal головна рачення; ~ subordinada (dependiente) підрЯдне рачення; 6. судження, вислбвлювання; 7. мат. твардження; теорама propositar vi Л. Ам. мати намір propósito т 1. намір, задум; 2. р/ плани, наміри; 3. мета, завдання; а(І) - loe. adv. дорачно, вчасно; умйсно, з метбю; а - de /ос. ргер. у зв’язку (з чим); de - loe. adv. умйсно, спеціально; fuera de - loe. adv. недорачно, невчасно
propuesta f 1. див. proposición 1; 2. про- акт, план (який надається керівним органам); 3. висування кандидатури; 4. консультація
propuesto р. irr. de proponer propugnación f захист, підтрймка propugnáculo т 1. діал. укріплення, бас- тібн, фортеця; 2. твердйня propugnar vt захищати, підтрймувати, відстбювати
propulsa М. відмбва; відхйлення, відхилення; 2. осудження; догана propulsante т ракатне паливо Propulsar vt 1. відхилЯти; 2. сприЯти; 3. Рухати, привбдити в рух Propulsión f 1. рух вперад, штовхання; тЄга; - a chorro, - a (de, por) reacción реактивний рух; 2. рушійна ейла; 3. прйвід;
4- двигун, силова устанбвка; 5. відхйлення; відмбва; 6. сприяння, просування Propulsor 1. adj якйй відхилЯє; 2. рушій- иий, який привбдить в рух; 3. сприятливий, якйй сприЯє; 4. т тех. двигун, рушійний механізм; - a chorro (a reacción) Реактйвний двигун; 5. тех. гребнйй гвинт; лропалер, повітряний гвинт; 6. ініціатор, зачинатель
Prora f поет. див. groa V?rrata f пропорційна частка (частйна); а /ос. adv. пропорційно, відповідно Piratear vt пропорційно розпоцілЯти Pforrateo т пропорційне розподілення Prorroga, prorrogación f 1. продбвження істрбку); 2. відстрбчка, відстрбчування
prorrogar vt 1. продбвжувати; 2. відстрб- чити, відкласти; 3. іст. виганЯти, засилати
prorrogativo adj якйй продбвжуе, якйй від- стрбчує
prorrumpir vi 1. прориватися; 2. (en) захб- дитися (від реготу, плачу); ~ en llanto за- лйтися сльозами; - en suspiros застогнати; забхкати
prosa Н. прбза; 2. прозаїзм; 3. прбза, прозаїчність, будбнність; 4. базікання, пустослів’я; 5. Л. Ам. пиха, зарозумілість; 6. Ам. див. prosopopeya
prosado adj прозбвий, написаний прбзою prosador т 1. див. prosista; 2. базікало, пустослів
prosaico adj 1. прозбвий, напйсаний прбзою; 2. прозаїчний, бу^бнний, звичайний prosaísmo т прозаїчність, прозаїзм, будбнність
prosaizar 1. vi писати прбзою; 2. vt робйти прозаїчним (будбнним), приземляти prosapia f рід, похбдження (аристократичне)
proscenio т проецбніум proscribir* vt 1. іст. піддавали про- скрйпції; 2. засилати, виганЯти (з країни); 3. забороняти (книгу) proscripción f 1. іст. проскрйпція; 2. заслання, вигнання (з країни); 3. заборбна (книги)
proscripto, proscrito 1. р. irr. de proscribir; 2. adj засланий, вйгнаний (з країни); 3. т вигнанець, засланець prosear vi діал. див. parlar prosecretaría f Ам. 1. посада помічника секретаря; 2. кабінбт помічника секретаря
prosecretario т Ам. помічнйк секретаря prosecución f, proseguimiento т 1. продбвження; 2.понбвлення proseguir* 1. vt(vi; con, en) продбвжувати; 2. понбвлювати; 3. vi продбвжуватися, залишатися, зберігатися; 4. (con, еп) залишатися (у певному стані); ~ en su mutismo далі мовчати prosélito т прозеліт proseo т діал. розмбва, ббсіда prosiguiente adj якйй продбвжуєть(ся) prosista сот. прозаїк prosístico adj прозаїчний; якйй стосується прбзи
prosita f 1. корбтка промбва; 2. урйвок прбзи
prosodia f лінгв. просбдія prosódico adj лінгв. просодйчний prosopopeya М. ритор, просопопбя, уо- сбблення; 2. пихатість, бундіЬчність, пйшність
prospección f пбшуку, рбзвідка, пбшуки (корисних копалин)
prospectar vt вестй пбшуки (рбзвідку), провбдити пбшуки (корисних копалин) prospectivo adj Ам. 1. можливий; 2. майбутній, очікуваний
prospecto т 1. проспбкт (рекламне видання); 2. інструкція, правила користування
prospector т розвідник, шукач (корисних копалин)
prosperado adj могутній, всесйльний; багатий
prosperar 1. vt сприЯти процвітанню; 2. vi процвітати, бути успішним prosperidad f 1. процвітання, успіх; рбз- квіт; 2. (рі) успіх, удача, талан próspero adj 1. процвітаючий, успішний; 2. сприятливий
próstata faHam. простата, передміхурбва залоза
prosternarse ставати на коліна, падати ниць
prostético adj лінгв. протетйчний próstetis f див. prótesis 2 prostíbulo m дім розпусти próstilo m apxim. простйль prostitución f 1. проституція; 2. проституювання
prostituir* vt проституювати prostituta f проститутка prosudo adj діал. поважний, зверхній, чвбнний
prosulta f верх, межа (певноїякості) protagonista сот. головнйй гербй, головна дійова осбба (літературного твору) protagonístico adj якйй стосується головнбго гербя (головної дійової особи) protagonizar vt 1. викбнувати роль головного гербя (в кінофільмі, спектаклі); 2. Ам. бути головнбю дійовбю осббою protección f 1. захист, запобігання; 2. захист, покровйтельство, протекція proteccionismo т протекціонізм proteccionista 1. adj протекціоністський; 2. т протекціоніст, прибічник протекціонізму
protector 1. adj якйй захищає, якйй стереже; захиснйй, запобіжний; 2. покровй- тельський; 3. тзахиснйк; заступник, пок- ровйтель; 4. тех. захиснйй прйстрій (при- спосбба); запобіжник; 5. протектор (шини)
protectorado т 1. див. protección 2; 2.
політ, протекторат; 3. державна інспЄк- ція приватних благодійних устанбв protectoral adj 1. якйй стосується захисника (покровйтеля); 2. політ, якйй стосується протекторату protectoría f див. protección 2 protecterio adj захиснйй, запобіжний protectriz 1. adj f захисна, запобіжна; 2. покровйтельська; 3. f захиснйця, покро- вйтелька, заступниця proteger vt 1. захищати, запобігати; 2. захищати, протегувати protegido т підопічний; протеже proteico adj 1. мінлйвий; 2. хім. протеїновий
proteidos тріхім. протеїди, складні білкй proteínas fpl хім. протеїни, прості білкй proteo т флюгер, хамелебн; перевертень protervia, protervidad f злбба, озлббле- ність
protervo adj злий, злббний, недббрий protésico 1. adj протбзний; 2. т зубнйй лікар-протезйст
prótesis f 1. протезування; 2. протЄз, штучний брган; 3. лінгв. протеза protesta f 1. перекбнування; hacer ~s de una cosa переконати в чбмусь; 2. заперЄ- чення; протест (top.J
protestable adj якйй мбже бути оскарженим
protestación f див. protesta; - de la fe
публічна заЯва про свої переконання protestante церк. 1. adj протестантський; 2. сот. протестант, -ка protestantismo т протестантство protestar vt 1. vi (de) перекбнувати; 2. (contra, de) протестувати, заперечувати; виражати невдовблення; 3. vt публічно заявлЯти про свої переконання (наміри); 4. ком. протестувати (за векселем); опро- тестбвувати (вексель) protestativo adjt 1. якйй вислбвлює протест; 2. якйй свідчить protesto т 1. див. protesta; 2. ком. протест за вбкселем, оскарження векселя protoalbéitar т 1. головнйй ветеринар; 2. іст. член колегії ветеринарів protocolar1 vt див. protocolizar protocolar2 adj протокбльний protocolario adj 1. передбачений прото- кблом; 2. формальний, офіційний
529
protocolización
protocolización f протоколювбння, занесення в протокбл
protocolizar vf протоколювбти, занбсити в протокбл
protocolo т 1. збірн. докумбнти, які збе- рігбються у нотаріуса; 2. оип. протокбл; 3. прбвила поведінки у суспільстві; 4. прото- кбльний відділ (міністерства закордон- них справ)) jefe del - начбльник прото- кбльного відділу; 5. канцелярія (судова) protolengua f прамбва protón т фіз. протбн protónico adj 1. фіз. протбнний; 2. лінгв. протонічний
protopatria f прабатьківщйна prototipo т 1. прототйп; 2. дбслідний зразбк
prototipógrafo т першодрукбр prototónico adj лінгв. з нбголосом на пбр- шому склбді (про слово) protozoide т біол. 1. зооспбра; 2. спер- матозбїд
protozoos т рі зоол. протозба, найпростіші
protuberancia f1. випуклість, горб, вйступ (анат.); 2. астр. протубербнець protuberante adj виступбючий, випуклий provecer* vt іст. збільшувати provecto adj 1. якйй досягбє успіхів (про учня); 2. похйлий (про вік) provecho т 1. кбристь, вигода; толк; en ~ de uno на кбристь кбгось; в інтербсах кбгось; sacar ~ мбти кбристь (вйгоду); ser de - бути корйсним (вйгідним); 2. дохід, прибуток; 3. успіх, просувбння (в науці); 4. рі побічні дохбди; ¡buen - і на здорбв’я!, смачнбго!
provechoso adj корйсний, вйгідний; дохідний
proveedor т 1. постачбльник; 2. пода- вбльник (сировини); 3. діал. піднбшувач (боєприпасів, набоїв) proveeduría f 1. посбда постачбльника; 2. склад продовбльства proveer* vt 1. див. prevenir 1; 2. вирішувати, постановляти; ухвалювати рішення (постанбву, розпорядження); 3. оплбчу-
Звати, покривбти (вйтрати); 4. задовольняти (потрбби, прймхи); 5. (de, соп) пос- тачбти, забезпбчувати; 6. запбвнювати (вакансію); призначбти (на посаду); 7. клопотбтися (про справу); 8. юр. ухвалювати рішення; ~se 1. (de) запастйся; 2. вйпорожнити кишковйк proveído т юр. судовб рішення, рішення суду; рішення арбітрбжу proveimiento т 1. приготувбння, підготбв- ка; 2. рішення, постанбва, розпорядження; 3. оплбта, покриття (витрат); 4. задо- вблення (потреб, примх); 5. постачбння, забезпбчення; 6. представлення, признб- чення (на посаду); запбвнення (вакансії); 7. клбпоти (про справу); 8. юр. ухвалення рішення
provena fc.-г. відсбдок виногрбдної лозй proveniencia f Л. Ам. див. procedencia 1 provenir* vi випливбти, похбдити provento т див. producto 2 proverbiador т іст. збірка афорйзмів (прйказок)
proverbial adj 1. лінгв. приказкбвий; 2. якйй став прислів’ям, загальновідбмий proverbiar vi сйпати прйказками proverbio т 1. афорйзм, прйказка, прислів’я; 2. театр, драматизбване прислів’я
proverbista сот. 1. любйтель, -ка прислів’їв; 2. збирбч, -ка прислів'їв provicero т провйдець, прорбк providencia f 1. передббчливість, оббч- ність; 2. (рі) запобіжні збходи; 3. рел. провидіння, прбмисел; 4. рішення сУду; а Іа ~
на вблю Ббжу; tomar (una) ~ приймбти рішення
providencial adj 1. вйзначений (напербд); провіденційний; 2. рятівнйй, якйй трапився дуже дорбчно
providencialmente adv 1. див. provisionalmente; 2. завббчливо; 3. дуже дорбчно
providenciar vt 1. передбачбти; 2. постановляти; 3. ухвалювати рішення (юр.) providente adj 1. завббчливий, розсудливий, розвбжливий; 2. див. próvido próvido adj 1. завббчливий, оббчний; тур- ббтливий; 2. прихйльний, дружній provincia f1. провінція; ббласть; 2. ('-religiosa) церкбвний бкруг; 3. іст. придвбр- ний суд (який займався цивільними справами); ~ eclesiástica архієпйскопство provincial 1. adj провінційний, обласнйй; 2. т церк. духбвна осбба, якб очблює монастирі церкбвного бкругу provincialismo т 1. провінціалізм, міс- цбвий (провінційний) патріотйзм; 2. лінгв. провінціалізм, діалектйзм provincianismo т 1. провінційність, провінціалізм; 2. вузькість світбгляду, обмб- женість інтербсів
provinciano 1. adj провінційний; 2. якйй стосується ббскських провінцій; 3. т провінцібл, жйтель провінції; 4. жйтель (урбдженець) ббскських провінцій provisión f 1. рішення, постанбва, розпорядження; 2. задовблення потрбб; 3. постачбння, забезпбчення; постбвка; 4. заміщення (посбди); признбчення (на посаду); 5. клбпоти (про справу); 6. (рі) запбси, припбси, провібнт, провізія; 7. попербд- жувальний збхід
provisional adj тимчасбвий, дочбсний; gobierno ~ тимчасбвий Уряд; libertad ~
юр. звільнення під застбву, поручйтель- ство
provisionalmente adv тимчасбво proviso: al ~ loe. adv. негбйно, збраз provisor т 1. див. proveedor 1; 2. суддЯ (церковного суду) provisorio adj див. provisional provista f діал. їстівні припбси, провізія provisto adj (de) якйй мбє (щось) provocación f провокбція; провокувбння, під’юджування, підбурювання provocado adj спровокбваний provocador 1. adj провокаційний; 2. якйй викпикбє; якйй принбсить, якйй спричиняє, якйй призвбдить; 3. т провокбтор; підбурювач
provocar vt 1. провокувбти; підбурювати. під’їЬджувати; 2. викликбти, принбсити, спричиняти; призвбдити; 3. блювбти provocativo adj 1. провокаційний; підбу- рювальний; 2. якйй викликбє, якйй спричиняє; 3. зухвблий
proxeneta 1. сот. звідня, звідник, -ця; 2. т Л. Ам. сутенбр proxenetismo т звідницво próximamente adv 1. екбро, найблйжчим чбсом; 2. блйзько, недалбко; 3. приб- лйзно, більше чи мбнше, більш-мбнш proximidad f 1. блйзькість (у часі і просторі); 2. (рі) окблиці
próximo adj 1. майбутній, прийдбшній; близькйй (у часі і просторі); 2. найблйж- чий, наступний; de - loe. adv. екбро, найблйжчим чбсом; блйзько, недалбко proyección f 1. кйдання, метбння; 2. вис- тупбюча частйна (предмета); 3. демон- стрбція (пбказ) фільму, проектувбння (діапозитивів); 4. мат. пробкція; 5. проектувбння, складбння пробкту; - de un cohete збпуск ракбти proyectar vt 1. кйдати, метбти; запускбти; 2. відкидбти (тінь); 3. проектувбти (діа¬
позитиви), демонструвбти, покбзувать. (фільм); 4. викрбслювати пробкцію сЬіпу ри (на площині); 5. складбти пробкт nok. ектувбти; 6. намічбти плбни, планувати proyectil т діал. снбрЯд; ~ cohete реак тйвний снаряд, ракбта; - dirigido кербва на ракбта
proyectista сот. 1. прожектбр; 2. про ектувбльник; 3. конструктор н *
proyecto 1. adj мат. спроектбваний; 2 т план; пробкт; схбма; 3. план, збдум, HáMin proyector т 1. прожбктор; 2. пробктоп проекційний апарбт; 3. випромінювач джерелб випромінювання; 4. діал. уста- нбвка для метбння; пусковб устанбвка proyectura fapxim. уступ proyocia ^ередчбсне статбве дозрівбння prual т сильнодіюча отрута prudencia f1. рбзум; здорбвий глузд, роз- вбжливість; 2. поміркованість prudencial adj 1. продиктбваний розвбж- ливістю, розвбжливий; 2. достбтній (про кількість)
prudenciarse Ам. 1. бути розвбжливим; 2. стрймуватися, вміти володіти соббю prudente adj поміркбваний; стрйманий prueba f 1. дбказ, довбдення (мат.); свідчення; 2. випрббування, перевірка; npó- ба; 3. зразбк; 4. юр. дбказ; 5. (~ de imprenta) полігр. коректурний відбйток, коректура; 6. фото прббний відбйток; - negativa (positiva) негатйв (позитйв); 7. бгляд (хворого); 8. (рі) Ам. акробатйчні тріЬки; 9. (рі) Ам. фбкуси (в цирку); 10. діал. циркова вистбва; вйступ канатохбд- ців; ~s combinadas спорт, багатоббр- ство; а - апроббваний, високоякісний (про товар); пропонбваний на прббу (про товар); а - de стійкйй (до чогось); а ~ de agua водостійкйй; de ~ перевірений, випробуваний, апроббваний; en ~ de на дбказ; poner а ~ випроббвувати, під- давбти випрббуванням pruebista т 1. Ам. канатохбдець, цирко- вйй гімнбет; 2. Я Ам. корбктор pruína f 1. іст. іній, пбморозь; 2. наліт на плодбх (листі) pruna f слйва
prunela f 1. дйка слйва (дерево); 2. Л. Ам. міцнб полотнЯна тканйна pruno т слйва (дерево) prurigo т мед. прурйго, сверббць; свербіж
prurito т (шкірний) свербіж prusiano 1. adj пруський; 2. т пруебк prúsico adj хім.: ácido ~ ціанистоводнбва (синйльна)кислотб ¡psch!, ¡psel interj див. pene pseudónimo 1. adj псевдонімічний; 2. m псевдонім
psicoanálisis f психоанбліз psicogénesis f рбзвиток інтелбкту (пейхіки) psicología f психолбгія psicológico adj психологічний psicólogo m психблог psicópata 1. сот. психопбт, -ка; 2. ady пси- хопатйчний
psicopatía f мед. психопбтія psicopático adj мед. психопатйчний psicosis f мед. психбз psicoterapia f 1. див. psiquiatría; 2. психотерапія
psicrómetro m фіз. психрбметр psilosis f мед. псилбз, облисіння, плішивість
psique f душб, пейхіка psiquíatra, psiquiatra сот. психібтр psiquiatría f психіатрія psiquiátrico adj психіатрйчний psíquico adj психічний psitácidas fpl, psitácidos m рі орн. папу- гові
530
puerta
itaco m жакб, сірий папуга soriasis f мед. ncopiá3, лycкáтий лишбй Pterodáctilo m палеонт. птеродбктиль Ptomaína f птомаїн, трупна отрута •ou! inter] див. puf2
вістря, шип; жáлo; 2. сад. прищепа, uiéna; 3. зуббць (гребінки); 4. муз. Mefliá- гор; 5. гблка (їжака, дикобраза); 6. заліз- ний’накін0чник (дзиги); 7. причина (смутку); 8. негідник; 9. Ам. шпбра (півня); sa- cuantas ~s tiene un peine бути досвідченим; знбти що до чбго; sacar la ~ ai trompo докопбтися до суті cnpáen puado m зубці (гребінки)
¡puah! interj див. gur
puazo m Л. Ам. уїдливість, шпилька; зну- и^ння
púber(o) adj який досягнув стат0вої зрілості (про підлітка)
pubertad f мед. пуберт0ція, період стат0- вого дозрівбння pubes т див. pubis pubescencia f див. pubertad pubescer* vi досягти статбвої зрілості pubis т анат. лобковб ббласть, лоббк publicación М. опублікувбння, публікбція; 2. опублікбваний твір, публікбція públicamente adv публічно, відкрито, все- нарбдно
publicar vt 1. оголбшувати, проголбшу- вати; 2. розголбшувати (таємницю); 3. публікувбти; видавбти, випускбти в світ;
4. робити оголбшєння про майбутній
шлюб
publicidad f 1. публічність, mácHicTb; en ~ loe. adv. публічно, відкрито, всенарбдно;
2. публікбція, опублікувбння; 3. реклбма, рекламувбння
publicista сот. 1. публіцист; 2. спеціаліст із міжнарбдного публічного npáea; спеціаліст із держ0вного npáea; 3. Ам. аг0нт з peicnáMH
publicitario 1. adj реклбмний; 2. т Л. Ам. дие. publicista З
púbiiee 1. adj публічний; відкритий, пісний; 2. нарбдний, загальнонарбдний;
3. гpoмáдcький, комунбльний, зaгáльнoгo користувбння; 4. т публіка; відвідувачі; читачі; глядачі; en ~, de - іос. adv. публічно, відкрйто; dar (sacar) al - опуб- niKyeáTH, обнарбдувати publidifusión f повсюдне пошйрення (новин)
pucará т Л. Ам. іст. укріплення, редут (індіанців чи іспанців) рисо т Л Ам. дерев’яна мйска pucucho1 adj діал. пустйй, порбжній Pucucho2 adj діал. довгий і худйй, циббтий pucha1 f 1. діал. пуча (міра сипучих тіл = 0,25 квартильйо); 2. діал. букет квітів; 3. Oiap. кр0пелька, дбщиця; 4. Л. Ам. круглий ХЛІббЦЬ
¡Pucha!2 interj Ам. (вжив, для вираж. відрази, здивування) фу!, та ну!
Puchada f1. npnnápKa (з борошна); 2. бов- танка (пійло) з бброшна (для відгодівлі свиней)
Puchar vi Л. Ам. 6aráTO працюв0ти, гарувати; ~se діал. принйжуватйся Puchera f 0лья, коейдо (страва)
Pucherazo т 1. aum. de puchero; 2. ypáp ^РЩиком (казанкбм); 3. Я. Ам. смачнйй надристий пучбро; 4. діал. обмбн, шахрайство; dar - підтасбвувати результбти виборів
^¡¿^егеаг vi 1. Я Ам. 6aráTO працювбти і ^ало заробляти, ^трудйтися на (чужбго) Дчдька; 2. Я. Ам. юти пучбро; 3. діал. на- Du h У^и (збираючись заплакати) ко'ГО ш Г<^РЩИК» казанбк; 2. пучбро, ^сидо, 0лья (традиційна страва з ту- ^Чького гороху, м’яса і овочів); 3. харч,
їжа; 4. (рі) rpnMáca (перед плачем); hacer ~s надути губи (збираючись заплакати); ~ de enfermo пожйвний бульйбн; нісенітниця; сон ряббї кобйли; empinar el ~ жйти в дост0тку (але без розкоші); sal írsele a uno el ~ провалйтися, зазнбти Kpáxy (про плани, наміри); volcár el ~ підтасбвувати результбти вйборів puchero2 т діал. збирбч недбпалків (на вулиці)
puches amb. рі рідкб Káuia; розмазнй puchicanga f діал. веретбно puchiche т діал. 1. болбто, трясовинб, драговинб, твань; 2. фурункул; 3. причб- па,сльот0
puchito т 1. dim. de pucho; 2. Я. Ам. мізй- нець, молодший син (в багатодітній сі мі); 3. Ам. дрібнйця, дбщиця; нісенітниця
pucho т 1. бкорок, ókíct; 2. Ам. див. pizca;
3. Ам. з0лишок грбшей, дріб’язок; a ~s іос. adv. Л. Ам. потрбху, краплями, по Kpánni; sobre el - іос. adv. діал. негбйно, 3ápa3 же, зрбзу; no valer un - Я. Ам. не варту- в0ти лбманого rpoiuá (дірки з бублика) puchuela f діал. див. pizca puchungo т 1. діал. мйлий, любий (ласкаве звертання); 2. діал. педербст puchusco т Л. Ам. молбдший (улюблений) син
pudding т див. pudín pudend«o adj 1. нескрбмний, безсорбм- ний; 2.: partes ~as збвнішні статбві ópra- ни (жіночі)
pudente adj смердючий pudibundez f удбвана (надмірна) соро- м’язлйвість
pudibundo adj див. pudoroso pudicicia ґсором’язлйвість púdico adj див. pudoroso pudiente adj замбжний, багбтий pudín m пудинг
pudor m 1. сором’язлйвість, скрбмність; 2. цнотлйвість, цнбта
pudoroso adj 1. сором’язливий, скрбмний, несмілйвий; 2. цнотливий pudredumbre f іст. див. podredumbre pudridero т 1. помййна яма; компбстна купа; 2. морг
pudrigorio т див. podrigorio pudrimiento т див. putrefacción pudrir* 1. vt гноїти, розкпад0ти; 2. звбди- ти, грббити, заганбти в труну; 3. vi бути похбваним, леж0ти в могйлі; ~se 1. гнйти, розкладбтися; 2. грббити ce6é; ¡que se pudra! пропадй він прбпадом! pudú т Я. Ам. зоол. пуду (гірський козел) puebla f 1. іст. див. población; 2. посів, посбдка (овочів)
pueblada f 1. Ам. див. poblada 1; 2. Ам.
нарбдні заворушення; 3. Я. Ам. н0товп; нббрід
pueblano adj діал. див. poblano 1 pueble т робітникй, з0йняті на копальні (niáxTi)
pueblerino adj сільськйй pueblero т 1. Ам. городянин, міськйй житель; 2. діал. див. petimetre pueblo т 1. насблений пункт; 2. посблен- ня, селб; 3. насблення (країни, міста); 4. нарбд
puelche т 1. рі публьчі (індіанщ в Аргентині і Чилі); 2. Я. Ам. східний вітер (який дме з Кордильєр)
puente 1. amb. міст; - cerril вузькйй míctók (для худоби); ~ colgante висйчий міст; ~ levadizo підйбмний міст; ~ transbordador залізнйчний (порбм); трансббрдер; - de arco брковий міст; ~ de barcas понтбнний міст; 2. míctók; місткй; 3. муз. кобйлка, підстбвка (у смичкових інструментів); 4. муз. кілбчок (у струнних інструментів);
5. переклбдина, 6éma; 6. мед. міст (зубний протез); 7. мор. nány6a; míctók; - de mando капітбнський míctók; 8. перемйч- ка; 9. ел. шунт, паралбльне з’0днання; 10. т анат. ключйця; ~ de los asnos KáMlHb спотикбння; hacer la ~ de plata a uno усунути перешкбди з чийбгось шляху, вйстелити (вймостити) комусь шлях; hacer * прогулйти роббчий день (між двома святковими); por la que está seco пом0лу ідеш — далбко будеш; tender un
- робйти крок до примйрення
puerca f 1. зоол. свинй (самка); 2. ент. мокриця; 3. мед. скрофульбз, золотуха; 4. гр0бінь збраної борознй; 5. Henynápa (про жінку); 6. грубійнка; 7. Я. Ам. прищ (на обличчі); 8. Я. Ам. орн. кормор0н puercada f Ам. див. porquería puercamente adv по-свйнськи puerc«o 1. m зоол. свинй (самець), кабан; ~ espin (espino) гребінчастий дикобрбз;
- jabalí (montes, salvaje) каббн; ~ de mar морськб свинй (різновид дельфіна); 2. нечупбра, свинй; 3. скотйна, грубіян, хам;
4. пройдисвіт, негідник; 5. adj бруднйй, неохайний; 6. грубий, неотбсаний; хамо- вйтий; 7.: manos ~as руки загребущі; declarar serel - Я. Ам. визнав0ти ce6é перембженим; no es ~ que da manteca діал. за копійку удавйтися; a cada ~ lellega (le viene) su San Martín не все коту маснйця; cada ~ sabeen el palo en que se rasca, ~ nose rasca en jabilla діал. молодбць прбти овбць, а прбти молодця сам вівцй; ~ pollero no pierdeel vicio діал. rop6áToro могйла вйправить puericia f дитйнство (період від семи до чотирнадцяти років)
puericultor т вихователь дітбй молбд- шого віку
puericultura f вихов0ння дітбй молбдшого віку
pueril adj 1. дитячий; 2. дитйнний, наївний puerilidad f 1. дитячість, ^дитинність; 2. хлоп’яцтво; дитйнність, наївність; 3. дрібнйця
puérpera f роділля
puerperal adj мед. пуерпербльний, після-
ПОЛ0ГОВИЙ
puerperio т мед. післяполбговий період puerqueza f Л. Ам. 1. бруд; 2. див. porquería
puerro т (ajo ~) бот. пор0й puerta f1. двбрі; ~ accesoria збдні (бокові) двбрі; ~ cochera ворбта; ~ excusada (falsa, secreta) потайні двбрі; ~ giratoria
двбрі, що обертбються; - principal головні двбрі; парбдний під’їзд; ~ vidriera збеклені двбрі; - de servicio чбрний хід; 2. в’їзні ворбта, в’їзд (в місто); 3. (рі) міськб мйто; 4. іст. див. puerto 2; 5. шлях, збсіб, прийбм; 6. спорт. вор0та; - abierta режйм безмйтного ввбзення і вйвезення тоЕзбрів; ~ franca вільний вхід і вйхід; звільнення від міськбго мйта; - trasera збдні двбрі; чбрний хід; збдній прохід; ~ triunfal тріумфальна ¿рка; a la - loe. adv. біля двербй; пбряд, блйзько; a las ~s (de) на порбзі, напередбдні; a las ~s de la muerte прй смерті; а - cerrada loe. adv. та0мно, келійно, за зачйненими дверима; a (por) ~s loe. adv. на мілині, без копійки в кишбні; detrás de la ~ збвсім пбряд, блйзько; en - loe. adv. пбрший на чбрзі; fuera de ~s loe. adv. за містом; за місь- кйми стінами; за околицею; abrir la(s) ~s відчинйти дв0рі, д0ти дбетуп; cerrar la ~ закрйти шлях; стбти на шляху; cerrarse las ~s відрізати собі шляхй; cerrarse todas ~s закрйти всі шляхй (для вирішення питання); coger entre ~s a uno захопйти зненбцька; coger (tomar) la ~ піти,
531
puertaventana
грюкнувши дверима)! dar a uno con la ~ en las narices (en la cara, en los hocicos, en los ojos) зачинити (затріснути) двбрі пбред чиїмось hócom; echar las ~s abajo 6apa6áHHTH (грюкати) в двбрі; enseñarle a uno la ~ de la calle BKa3áTH комусь на двбрі; entrarse por las ~s de uno прийти без запрбшення; entrársele a uno por las -s несподівано статися; нагрйнути; estar (llamar) a las ~s стукати у двбрі, бути на порбзі; franquear las -s a uno відчинити двбрі пбред кимось; ir de * en * оббивіти nopórn; жебракувіти; llamar a las -s de uno постукати в чиїсь двбрі; poner a uno en la ~ de la calle вигнати (виставити) на вулицю; salir por la ~ de los carros (de os perros) вшитися, діти дьбру; вилетіти, бути вигнаним
puertaventana f вікбнниця (зовнішня) puertear, puerterear vifl. Ам. див. portear2 puerto m 1. порт; гівань; прйстань; ~ comercial торгбвий порт; - fluvial річковий порт; * franco відкрйтий порт, пбрто-фрінко; - de arribada йкірна стоянка; - de entrada ком. пункт ввбзу, вхід- нйй пункт; - de escala порт захбду; - de guerra, ~ militar військбвий порт; ~ de mar морськйй порт; ~ de matrícula порт припйски; - de salida ком. пункт вйвозу, вихіднйй пункт; 2. перевіл (в горах); 3. 3aráTa, грббля (на річці); 4. притулок, прй- хисток, обйтель; 5. сл. див. posada 2; 6. рі іст. літні пасовйща; ~ de arrebatacapas місце, відкрйте всім bítp¿m; небезпбчне* місце; кублб шахраїв; de -s allende там, за гбрами; de ~s aquende тут, по цей бік гір; agarrar el - насйлу дістатися до пбрту (про судно); arribar а - de claridad (de salvación, de salvamento) вййти зі скрутнбго станбвища; naufragar en el - несподівано зазніти невдічі; tomar - прибувіти в порт (про судно); знахбдити тйху г0вань (прйстань) puertoiriqueñismo т слбво (зворбт) мбви, властйві іспінській мбві пубрто- Ріко
puertorriqueña, -а 1. adj пубрто-рікінсь- кий; 2. т, f пуерторікінець, -ка pues 1. partícula (виражає наслідок; вжив.
\ для підсилвнння експресивності висловлювання) адже, ж, ну, то, так що; No tengo ganas de comer. — Pues no comas У MéHe HeMáe апетйту. — То не їж; pues te diao que no lo sé. кажу ж я тобі, що я цього не знію; pues te has equivocado ти ж помилйвся; ¿Como sigue el enfermo?—Pues está algo mejor. Як самопочутті хвброго? — Йому crráno не- багіто кріще; 2. (в окличних реченнях виражає обурення; протест, осуд, згоду, підтвердження); ¡- no faltaba más! тільки цьогб бракувало!; ¡pues qué tarde es! алб ж як пізно!; ¡pues bien! ну добре!; ¡pues sí! так, звичайно!; 3. (у пит. функції) як?, чому?; No cuentes conmigo.— ¿Pues? Не розрахбвуй на мбне. — Чому?; 4. (вжив, у репліках-відповідях для підтвердження сказаного раніше): ¿Oué? ¿Vas a venir? — ¡Puesl То ти прййдеш? — Звич0йно! (TaKé пит0єш!); 5. conj (- que) оскільки, тому що; te lo diré, ~ (que) de todos los modos has de saberlo я скажу це тобі, оскільки так чи інікше ти дізніешся; 3. adv іст. потім; ¿у -? ну то й що?, як це так?; чому це?; ¿ * у qué? ну то й що ж?
puesta f 1. зіхід (світила); a ~(s) del Sol на захбді сбнця; 2. ставка, кін (в азартних іграх); 3. див. posta 1, 4; 4. див. postura 10; 5. див. puja2; 6. Л. Ам. нічия (в перегонах та іграх); - de largo пбрший вйїзд у товарйство (молодої дівчини); - en
escena театр, постанбвка; ~ en marcha
зіпуск, пуск; відпр0влення; primera - діал. комплект білизни, якйй видаться новобрінцеві
puestear vi 1. діал. вистбжувати, стежити; 2. Я Ам. трим0ти лотбк (на ринку); тор- гувбти (з лотка)
puestera f 1. Ам. торгбвка, крамірка, пербкупка (на ринку); 2. Я Ам. скот0рка puestero т 1. діал. мислйвець, якйй використовує птіха-примінку; 2. Ам. торгб- вець (на ринку); 3. Я Ам. скотірник, скотбрня; 4. CKOTáp
puesto 1. р. іґґ. de poner; 2. adj (з присл. bien, mal) (рббре, noráHo) вдягнений; 3. m місце; 4. місце (на ринку); ятка, ларьбк; 5. посада; служба; місце роббти; 6. збсідка (мисливця); 7. місце, признбчене для злучки кбней; 8. стан (чогось); 9. Я Ам. хйжа, рбнчо (скотаря); 10. діал. пост; пункт; - que conj оскільки; у зв’язку з тим, що...; внбслідок тбго, що...; estar en (guardar, mantener) su ~ не заривбтися, зніти cBoé місце uf
puf m пуф, банкбтка ¡puf!2 interj (вжив, для вираж. зневаги, огиди) фу!, тьху!
pufino т орн.' буревісник; - de los ingleses буревісник звичійний pufo т обм0н, шахр0йство; dar el - обду- рйти, обшахрувіти púgil т див. pugilista pugilato, pugilismo т 1. бокс; 2. битва; бійка pugilista сот. боксбр pugna f 1. бйтва; 2. зіткнення, боротьбі (ідей, інтересів)
pugnacidad f войовнйчість, агресйвність pugnar vi 1. борбтися, бйтися; воювіти; 2. борбтися, докладі™ зусйль; npámy™ pugnaz adj войовнйчий, агресйвний puja1 1. штовхіння, проштбвхування (в натовпі); 2. утрудненість мбви; sacar de la - a uno переплюнути, заткнути за пбяс, втбрти нбса; прийтй на вйручку puja2 / 1. надбавка (на торгах, аукціоні); 2. пропозиція новбї цінй
f Ді'п 1-І І ІАтім/Ш/П uAr¡LI
puj
РЧ
РЧ
Puj
a f діал. нітруска, нбгінка a4 f діал. гра на бараббні ador1 т надд0тчик (на аукціоні) ador2 т діал. пухадбр (барабан з низьким звуком)
pujante adj 1. пробивнйй, напбристий; 2. потужний, якйй швйдко розвивіється (про підприємство) pujanza f нітиск
pujar1 1. vt штовхіти; напиріти; натискі- ти, налягіти; 2. vi погіно говорйти; 3. вагітися, сумнівітися, розміркбвувати; 4. надувіти губи (збираючись заплакати); - para adentro Ам. мбвчки терпіти, знбсити все
pujar21. vt набавлйти цін^ (на аукціоні); 2. (vi) іст. перевбршувати; випереджіти; 3. vi заст. зростіти, піднімітися puje т діал. див. puja3 pujés т іст. дуля, фіга pujido т Ам., pujío т діал. 1. жілібний стбгін, скірга; 2. посйлення, нітиск pujo т 1. мед. тенбзм; 2. позйв (до сміху, плачу); 3. стремління, пбтяг; 4. претбнзія;
5. (рі) крив0вий слиз; a ~s /ос. adv.
потрбху, поступбво, м0ло-помілу pujón adj діал. буркотлйвий pul1 т діал. протбкція, зв’язкй pul2 т діал. ставка (на перегонах) pulciana f діал. див. pelandusca pulcritud f 1. чистот0, охійність; акуріт- ність (у роботі); 2. ретбльність, скрупу- льбзність (у роботі)
pulcro adj 1. гарний, красйвий; 2. чйстий, ох0йний, акур0тний; 3. ретбльний, скру- пульбзний
pulchinela т пульчинбла, полішинбль pulenta fíi. Ам. див. polenta pulga f 1. блохі; - acuática, - de aaua діфнія; 2. дзйґа (іграшка); 3. діал. шльбн дра; buscar -s a uno лізти до кбгось- викликіти на ceápxy; echar a uno detrás de la oreja підпустйти шпйльюГ вколоти; hacer de una - un camello (un elefante) робйти з мухи слоні- no aguantar (no sufrir) -s не ковтіти обрізи, не спускіти; sacudirse las ~s зуміти постбяти за себе, не діти себб скрйвдити; ser de pocas ~s Ам., tener malas -s лбгко завбдитися, бути запаль- нйм; tener -s бути непосидючим (невга- мбвним)
pulgada f 1. пульгіда (міра довжини= 23 мм); 2. дюйм (англійська міра довжини = 25,4 мм)
pulgar т 1. велйкий пблець; 2. обрубок виногрідної лозй (з кількома брунькамиУ por sus -es loe. adv. (своїми) влбеними рук0ми; власноруч; самостійно; menear los -es повільно здавіти колоду карт (з нечистими намірами); спрйтно переби- ріти пільцями
pulgarada f 1. кліцання велйким пбльцем; 2. див., polvo 3; 3. див. pulgada Pulgarcito т хлбпчик-мізйнчик (персонаж казки П’єрро)
pulgaretas fpIJl. Ам. кастаньбти pulgón1 т ент. рослйнна вбша, тля pulgón2 adj діал. якйй живб за чужйй рахунок
pulgonear vt, vi діал. жйти паразйтом (похлібцем)
pulgoso adj блошйстий pulguera 1. adj: hierba - бот. подорбжник блошнйй; 2. / місце, якб кишйть блбхами pulguerío т пблчище бліх pulgueroт 1 .Ам. див. pulguera2; 2.діал. тюрмі, в’язнйця pulguiento adj Ам. див. pulgoso pulguillas т запальні людйна pulicaria f1. вйсип (схожий на укус блохи); 2. бот. блошнйця pulícidos т рі ент. блохи pulidamente adv 1. чйсто, охійно; 2. поштйво, ввічливо pulidero т див. pulidor 2 pulidez, pulideza f іст. 1. привібливість; 2. чистоті, охійність, акурітність pulido 1. adj див. pulcro 2; 2. т полірувін- ня; шліфувіння; 3. глянцувіння, лощіння pulidor 1. adj поліруючий; шліфуючий; 2. т тех. полірувільний {нажд0чний) бру- ебк; 3. шматбчок ганчірки (шкіри) (для намотки, шліфування) pulidora тех. полірувальний станбк; по- лірувільна машйна; шліфувільний станбк
pulimentación f див. pulimento pulimentar vt див. pulir 1 pulimento m 1. полірув0ння; LLm^yBáHHfl; 2. навбдення глінцю pulique m діал. пуліке (страва з перцю, м'яса, рису, помидорів) pulir vt 1. полірувіти, шлiфyвáти; 2. нада- віти лбеку, лощйти; 3. прикрашіти, навбдити красу; 4. обтісувати (когось); 5. сл. спускіти, заганіти; 6. сл. обчйстити, обібріти; -se 1. прикраш0ти себб, виряд- жітися, чепурйтися; 2. o6TecáTnca; 3. витрачати, марнотр0тити pulmometría / мед. спіромбтрія pulmómetro т мед. спірбметр pulmón т анат. легбня; - de acero, ~ mecánico мед. anapáT «штучна легбня». - marino іхт. медуза pulmonar adj легенбвий; tubérculosis " туберкульбз легбнів pulmonaria / бот. медунка
532
puntar
pulmonía f мед. пневмонія, запілення
PneréH¡B
pulmoniaco, pulmoníaco мед. 1. adj пневмонічний, який стосується запілення легенів; 2. який хворіє на пневмонію; 3. т легенівий хвбрий
pulpa f 1. м’якоть м’яса; 2. м’якоть плодів, пульпа; 3. Me3rá; 4. тех. волокнйста маса; целюлоза, папербва Máca; 5. жом; - de remolacha бурякбвий жом; - dentaria анат. 3y6Há м’якоть, пульпа; estar ~ (una mujer) діал. бути спокусливою (при- в0бливою, апетитною) (про жінку) pulpal adj який стосується пульпи (м’якоті) pulpar vt фарм., ХІМ. p03MHHáTH, перетвб- рювати в кішу
pulpejo т м’ясиста частйна, м’ікоть; - del dedo подушечка пільця; - de la oreja мбчка вуха
pulpería íAm. продуктбва крамнйця pulpero1 m Ам. хазяїн продуктбвої крам- нйці; cada ~ alaba su queso діал. усяк кулйк до свогб болбта звик pulpero2 т ловіць восьминбгів pulpeta f шматок м’яснбї м’ікоті (фарширований)
pulpito т 1. церк. Ефедра, амвбн; 2. іст. поміст, підмбстки (в античному театрі)]
3. церк. посіда проповідника (в релігійному ордені)
pulpo т іхт. восьминіг, спрут; poner а uno como un ~ видрати як Сйдорову козу; o6naMáTH ббки
pulposo adj м’ясйстий; якйй містить пульпу, пульпбзний
pulque т Ам. пульке (алкогольний напій із соку молодої агави)
pulquear vt Я Ам. 1. пйти пульке; 2. TopryeáTH пульке; ~se напивітися пульке pulquería f Л. Ам. TaeépHa, вйнний погрібець (де торгують пульке) pulsación т 1. удір по струнах (клавішах)] 2. проміцування пульсу; 3. зонду- віння ґрунту; прощупування; 4. тбчність удіру по клавішах; 5. пульсовий удір, серціве скорбчення; 6. пульсіція, биття pulsada f пульсіція, биття артірії pulsador 1. ady якйй б’є по струнах (клавішах)] 2. якйй проміцує пульс; 3. якйй зондує ґрунт; який прощупує; 4. пульсуючий; 5. т кнбпка (управління)] 6. текст. щупло
pulsar 1. vf ударяти по струнах (клівішах); 2. міцати пульс; 3. зондувіти ґрунт; прощупувати; 4. vi бйтися, пульсувіти (про серце, артерії) pulsátil adj див. pulsativo pulsatila f6om. сон-траві, сон, вбвчий сон pulsativo adj пульсуючий pulseada ґ Я Ам. стрільбі по мішінях pulsear vi 1. помірятися сйлами, вйпробу- вати сйлу рук; 2. Я Ам. стріляти в мішінь pulsera f 1. напульсник, пов’ізка (на зап’ясті)] 2. пісмо, завитбк (на скроні)] 3. брасліт; - de pedida обручільний браслет (при заручинах)] reloj de ~ годйнник з браслітом; 4. рі наручники Pulso т 1. пульс; tomar el ~ міцати пульс; зондувіти ґрунт, прощупувати; 2. за- нястя; 3. твірдість рукй; 4. твірдість, Упевненість; 5. брасліт; de - розсудливий, тверізий; а - /ос. adv. на вагу; самостійно, без сторонньої допомоги; e?har un - con uno помірятися сйлами, випробувати сйлу рук; quedarse sin ~(s) Розгубйтися, втрітити ґрунт під ногіми; $асаг а - вйпити чітку шоколіду, розмочивши в ньому хліб; успішно завершйти вкладну спріву; добйтися успіху; tomar а * ^¿жувати рукбю
Pultáceo adj 1. розм’яклий; 2. мед. ган- Фенбзний, флегмонбзний
pulular vi 1. пускіти брунькй (пігони, піростки); 2. виникіти, зарбджуватися; 3. розмнбжуватися у великих кількостях (про комах)] 4. кишіти pululo adj діал. призімкуватий, кремізний pulverilla їорн. слівка чорноголбва pulverización f 1. пульверизіція, розпилення; 2. подрібнення в порошбк, порош- кувіння
pulverizador т 1. розпйлювач, пульверизатор; розбрйзкувач; 2. форсунка; 3. под- рібнювач; млинбк (для тонкого помелу)]
4. с.-г. запйлювач
pulverizar vt 1. подрібнювати (перетвбрю- вати) на порошбк; 2. розпйлювати (рідину)] 3. знйщувати; стиріти на порох pulverulento adj 1. див. polvoriento; 2. порошкоподібний
pulla1 f 1. непристбйність; 2. уїдливість, насмішка; шпйлька; 3. нітяк pulla2 f діал. мачіте з вузькім лізом pullman т пульман, пульманівський вагбн pullo т Л. Ам. (індіінська) кбвдра з товстії тканйни pullóver т пуловер
pullucata f діал. індіінська накйдка (для перенесення вантажів на спині)
¡puml звуконасл. геп!, бах! puma f Ам. зоол. пума pumarada f див. pomarada pumente т сл. нйжня спіднйця pumita f мін. пімза pumo т Л. Ам. пільма (різновид) pumpá т діал. капелах з тульєю pumpo adj Л. Ам. щокістий, з товстйми щбками
puna /Я Ам. 1. пуна, високогір’я (в Андах)] 2. див. páramo; 3. гірські хворбба punción f 1. діал. див. punzada 2; 2. мед. пункція
punco adj діал. з розпухлими ногіми (про людину)
punch т спорт. 1. сйла удіру (в боксі)] 2. нітиск
puncha f див. púa
punchar vt див. picar 1; ~se діал. тріскатися, розтріскуватися (від спеки) punche т 1. діал. краб (різновид)] 2. рі діал. повітряна кукурудза puncher т Ам. боксір punching-ball f пенчінгббл, підвісні груша (для тренування боксера) pundonor т 1. спріва (питіння) чісті; 2. почутті влісної гідності pundonoroso adj 1. якйй зачіпіє (честь)] 2. спбвнений почутті влісної гідності punga 1. f Л. Ам. злодійський прбмисел, крадіжки (як засіб заробити на життя)] 2. сот. Л. Ам. кишенькбвий злбдій, злодійчук
pungencia f гостроті, їдкість (смаку, запаху)
pungente adj мед. гбстрий, їдкий (смак, запах)
pungimiento т 1. укбл; 2. (душівні) стра- ждіння
pungir vt 1. колбти (чимось гострим)] 2. рінити, уражіти, жілити (ображати, кривдити)
pungitivo adj колібчий (про біль); колючий
punguear vt Л. Ам. крісти
punguista т Л. Ам. злбдій
punible adj юр. кіраний
punicáceas fpl бот. гранітові
punición f покаріння
púnico adj іст. пунічний, карфагінський
punir vt каріти
punitivo adj карільний (юр.)] destacamento - карільний загін punoso adjfl. Ам. 1. високогірний; páramo ~ високогірна рівнйна (в Андах)] 2. якйй страждіє на гірську хворббу
punta f 1. вістря; гбстрий кініць; 2. кінчик, кініць, край; 3. зубіць, зубчик (у мережива)] 4. недопалок; 5. відстіла частйна отіри; 6. ніріст, шйшка (на рогах оленя)]
7. ріг (бика)] 8. невелйкий цвях; шип; 9. мис, косі; 10. тонкйй кініць колбди; 11. зіпах (прокислого вина)] 12. мисл. стійка;
13. (рі) діщиця, кріпелька; tener su(s)
~(s) de бути трбхи (яким, ким)] tiene sus ~s de poeta він трбхи поіт; 14. рі притбка (ріки)] 15. басійн рікй j[з притоками)] 16.
Ам. значні (помітна) кількість; цілий ряд;
17. Ам. піртія, Сірія (товарів, виробів)]
18. діал. листбк тютюну вйщого ґатунку;
19. діал. велйкий шарф, шаль, плед; 20. діал. уїдливість, насмішка; шпйлька; 21. тех. центр (токарного верстата)] 22. геральд. нйжня третйна пбля (щита)] 23. герагіьд. серідина нйжньої частйни пбля (щита)] 24. геральд. трикутна фігура (на нижній частині поля щита)] 25. див. punzón 5; 26. зігнутий кутик сторінки; ~ seca гравірна гблка (для офортів)] ~ de diamante бурові алмізна корбнка; архітектурна прикріса у вйгляді піраміди;
~ de la vanguardia діал. головні вірта; ~ de París декоратйвна шпйлька; agudo como ~ de colchón неотісаний і дурнйй як пень; а - de loe. ргер. Ам. цінбю, за допомбгою; а - de lanza loe. adv. сувбро, неухйльно; пунктуільно, тбчно; a torna ~
/ос. adv. взаємно; de - /ос. adv. навшпйн- ьки; de - a cabo, de ~а - /ос. adv. з кінці в кініць; de ~ en blanco loe. adv. (з дієсл. armar) при пбвній амуніції; (частіше з дієсл. estar, ir, ponerse) при пбвному па- ріді; як на весілля; упритул (про стрільбу)] прімо, навпростіць, без нітяків; en - Я Ам., por ~ діал. loe. adv. в цілбму; abrir (hacer) - Я Ам. бути зачинітелем, пір- шим починіти, започаткбвувати; acabar en - раптбво обірвітися (припинйтися), несподівано закінчйтися; Я Ам. обернутися неприімністю; andar en ~s сварй- тися; estar de ~ бути знервбваним (напруженим); estar de ~ con otro бути на ножіх з кймось; estar hasta la - de los
pelos бути ейтим по гбрло; hacer ~ ■■■■■ піршим вйрушити; випереджіти; виділі-1 тися, вирізнятися; sacar ~ (а) затбчувати, гострити (олівець)] припйсувати; перекручувати сенс (сказаного)] ser de - ви- ділітися, вирізнітися; tener en la ~ de la lengua: lo tengo en la ~ de la lengua так i крутйтися на язиці, на язйк просйтися; tocar a uno en la ~ de un cabello за- чепйти (штрикнути)
puntada f 1. прокбл (голкою)] 2. стіббк; dar unas ~s (en una prenda de ropa) nó- спіхом (нашвидкуруч) зашйти (залатіти)
(одяг)] 3. нітяк; слбво, кйнуте мимохідь;
4. Ам. див. punzada 2; 5. Я Ам. дбтеп, гбстре (крісне) слівці; 6. рі Я Ам. нісенітниця, маячні; hasta darle a.uno - Я Ам. донісхочу, до межі; no dar - en una cosa не вдірити пільцем об пілець, сидіти склівши руки; бути профіном; по dar - sin nudo Я Ам. чинйти (діяти) обіч- но; pegar (soltar) una ~ пройтися на чиюсь адрісу
puntaje т Ам. див. puntuación З puntal т 1. підпірний брус; 2. стійка; 3. мор. пілерс; 4. висоті (борту)] 5. Ам. закуска; 6. Ам. полуденок; 7. Я Ам. бик з гбстрими рогіми
puntalear vt діал. стівити підпірки, підпиріти
puntapié т стусін; tratar a uno a ~s
крутйти кймось
puntar vt 1. церк. запйсувати помилкй хо- рйстів; 2. стівити додаткбві зніки (в арабському письмі)
18 Іспансько-український словник
533
puntarracada
puntarracada f великий (неоковитий)
CTÍ6ÓK
puntazo m 1. удбр рбгом (в кориді); 2. Ам. пбстріл упритул; 3. Ам. páHa від пбстрілу упритул; 4. діал. див. puntada punteada fdue. punteado 2 punteado 1. adj: grabado ~ мист. гравюра, виконана в пунктирній MaHépi; 2. Я Ам. п’яний, підпйлий; 3. відмітка, помітка (якимось знаком); пунктирування; 4. рисунок, гравюра, виконані пунктиром; 5. шиттй; 6. муз. перебирбння струн; 7. полігр. гравіювбння в пунктирній манбрі; тбчкове пунктирування puntear 1. vt CTáBHTH крапки; відмети (помічбти) 3HáKaMH (написане); 2. рису- BáTH (гравіювбти) пунктиром; 3. шйти, робйти стібкй; 4. nepe6npáTH струни (на гітарі); 5. Я Ам. KonáTH (землю); 6. діал. пристрастйтися (до вина); 7. Я Ам. ітй на чолі (групи, стада); 8. нападбти часто і стрімко (про бика); 9. vi мор. лавірувати (максимально використовуючи слабкий вітер); 10. діал. прибувбти (про воду в річці)
punteo т 1. експрбсія, Bnpá3HiCTb (в усній розповіді); 2. перебирбння струн (гітари); 3. ком. ревізія, контрбль, перевірка puntera f 1. носбк (взуття); 2. лбтка на носку (взуття, панчохи); 3. див. puntapié; 4. ковпачбк для олівця puntería f 1. діал. прицілювання, навб- дення, візйрування; 2. влучність (стрільби); tener buena - бути влучним стріль- цбм; afinar la - ретбльно прицілюватися; ретельно готувбти; dirigir (poner) la ~ націлюватися, брбти на приціл punter«o1. adj влучний (про стрільця); 2. непересічний, визначнйй, видатнйй (про людину); 3. т укбзка (паличка); 4. різбць (гравера); 5. долотб з гбстрим кінцбм; шпунт; 6. шйло; 7. стрілка (приладу); 8. діал. вожбк стбда; 9. Л. Ам. коріннйк (упряжки); 10. діал. спорт, лідйруючий гра- вбць, провіднйй гравбць; 11. Я Ам., спорт, лідйруюча комбнда (у змаганнях); 12. діал. лідер (групи, що форму-
Зється); 13. діал. лбцман річковбго флбту;
14. Я Ам. стрілка годйнників; 15. діал. бот. польовйця, мітлйця; hierba -а бот. молодйло; viento ~ мор. слабкйй вітер punterola faipH. кйрка, долотчбстий бур puntiagudo adj гбстрий, загбстрений puntido т 1. діал. схбдовий майдбнчик; 2. діал. навіс (біля току) puntilla f 1. вузькб мербживо; 2. шпалбр- ний цвях; 3. кинджбл (у тореро); дбвгий ніж (для забивання худоби); 4. Я Ам. носбк взуттй; 5. діал. складбний ніж; 6. діал. дротяний цвях; 7. гірн. кілбк забивнбго кріплення; оббпіл, оббполок; de ~s loe. adv. навшпйньки; dar la ~ добй- ти тварйну (бика на кориді); добйти (доко- нбти); ponerse de ~s стбти навшпйньки; стойти на свобму, наполягбти на своїй думці
puntillada fdue. puntapié puntillado m геральд. фігура, укрйта цятками (для позначення золотого кольору) puntillar vt див. puntillear puntillazo т див. puntapié puntillear vt цяткувати puntillería f Л. Ам. 1. галантербя; 2. торгівля галантербйними товбрами puntillero т Topépo, якйй добивбє 6má кинджблом
puntillismo т жив. пуантилізм puntillo т 1. делікбтність (у питаннях честі); 2. муз. крапка puntillón т див. puntapié puntilloso adj занбдто делікбтний; якйй одрбзу ображбється
puntismo т див. puntillismo puntizones т рі водяні 3HáKH (на папері) punto т 1. крапка; - final, - redondo крбп- ка в кінці рбчення; ~ interrogante знак питбння; ~s suspensivos три крбпки; - у aparte крбпка і новйй абзбц; - у сота крбпка з комою; dos ~s дві крбпки; 2. очкб (в іграх); 3. діал. приціл; - base pénep; 4. див. piñón1 5; 5. стіббк; ~ de cruz хрбстик (у вишивці); а ~ de cruz хрбстиком; 6. петля (в’язальна); ~ de medida панчішне плетіння; de - трикотбжний, плбтений, в’язаний; género de - трикотбжний вйріб; labor de ~ в’язбння, плетіння; tejido de ~ трикотажне полотнб; hacer ~ плестй, в’язбти; 7. спущена петля (на панчосі); 8. узбр, візерунок (в’язання, мережив); 9. полігр. пункт; 10. дірочка (в ремені); 11. пункт, тбчка, місце; 12. стоянка (екіпажів, таксі); 13. тбчка (на фішках доміно, гральних костях); 14. карт, туз кожної MácTi; 15. ббл (на екзаменах, у спорті);
16. гравбць, якйй стбвить прбти банків- HHKá; 17. крбпля, крбпелька, крйхта, дбщиця; 18. дрібнйця; 19. митт0вість, мить, момбнт; 20. відпустка; канікули; 21. запйнка (при відповіді напам’ять); 22. пункт, розділ (промови, лекції, статті); 23. питання (на екзамені); 24. ступінь, міра, рівень; 25. див. pundonor; 26. суть, сіль; квінтесбнція; 27. Я Ам. пунто (народний танець); 28. пронбза, пройдйсвіт; 29. фіз., мат. тбчка; ~ deebullición тбчка {температура) кипіння; - de fusión тбчка (температура) плбвлення (тбнення); - de tangencia мат. тбчка дбтику; ЗО. мор. румб; 31. колоттй (больовб тбчка) біля сбрця; ~ de costado колоття (колючий біль) в ббці; 32. тон (при настрюванні муз. інструментів); 33. радіо пляма, світ- Há пляма; 34. (~ tipográfico) полігр. пункт; ~ álgido вершйна, кульмінбція; ~ cardinal сторонб світу; мор. головнйй румб; - céntrico мат. центрбльна тбчка; ціль; місце скупчення нарбду; ~ crítico фіз. критйчна тбчка; критйчний момбнт; ~ crudo (той) ебмий momóht; ~ culminante кульмінбційний пункт; ~ débil(flaco) слбб- кість, прйстрасть; слабкб місце; ахіл- лбсова п’ятб; - equinoccial астр. тбчка рівнодбння; - fijo мор. тбчка довготй; ~ medio(de) сербдина; ~ muerto мбртва тбчка, безвйхідне станбвище; авто нейтрбльне полбження; радіо мбртва збна, збна мовчбння, провбл чутлйвості (приймача); нульовб пбзначка; ~ musical муз. нбта; - radiante астр. радібнт; - vulnerable вразлйве місце; ~ de apoyo тбчка опбри; опбрний пункт; ~ de arranque (de partida) вихідна (початкбва) тбчка; вихідний пункт; збеновок; - de referencia тбчка відліку; - de vista тбчка збру, пбг- ляд; medio arco demedio - напівкругла ápKa; mujerdel - проститутка; a (buen) - готбвий; (з діесл. estar, llegar) вчбсно; а este ~ тоді; (a, en) ~ decaramelo спец, на остбнній стадії загустіння (про карамельний сироп); в хорбшому (готбвому) вйгля- ді; в ебмий раз; а - fijo з тбчністю, з упбвненістю; а - largo недббло, халбтно; недобросбвісно; a tal ~ /ос. adv. до такбї міри; al llegar a este ~ тоді; аі ~ збраз же, негбйно; con ~ у comas loe. adv. дуже де- тбльно, з усімб подрббицями (про розповідь); de todo - loe. adv. абсолютно; eso es de todo ~ inadmisible це абсолютно неприйнятно; de ~ en blanco loe. adv. упритул; desde cualquier - (todos los ~s) devista з усіх тбчок збру; en buen ~ дорбчно, своєчбсно; в найкрбщому вйг- ляді (стбні); en mal ~ недорбчно, нев- чбсно; en a lastres (cinco, etc.) en ~
рівно o трбтій (п’ятій); в найкрбщому вйг ляді (стбні); en - а стосовно; en su - ñ найкрбщому вйгляді (стбні); hasta cierto - loe. adv. до пбвної міри; hasta tal - /0с adv. скільки; muy puesto en su - ДуЖе своєчбсний, вйправданий; - menos (que) мбйже; - por - loe. adv. дуже детально* пункт за пунктом (про розповідь); р0г - general loe. adv. як правило, зазвичай por ~s loe. adv. іноді, час від часу; sin faltar ~ пі сота не опускбючи жодних подрббиць; andar en - сварйтися; bajar de (el) - слабнути, притуплятися (про почуття, враження); муз. переходити в більш низькі тональність; bajar el - a una cosa змбншувати, послаблювати; calzar muchos ~s бути здатним; собаку з’їсти- calzar pocos ~s бути недалеким; не вирізнятися талантами; calzar tantos ~s ноейти взуття певного рбзміру; dar en el ~ вгадбти, поцілити в яблучко; dar - перервбти якусь роботу; покінчйти; darse un ~ en la boca набрати в рот води, повісити на рот замбк; estar a (en) ~ de + inf (вказує на близькість чи неминучість якоїсь дії): están а - de llegar вонй ось- ось прййдуть; estaba а - de perder la vida він був за крок від смерті; estar en ~ de solfa бути зрббленим як слід; hacer - (de) вважбти спрбвою честі, не відступбти; levantar de - звелйчувати, піднбсити; meter en ~s мист. обтісувати (брилу мармуру); no calzar muchos ~s не хапбти зірбк з Hé6a; no perder - діяти (чинйти) оббчно (обербжно); по poder pasar por otro ~ не оминути; не мбти іншого вйходу; poner en ~ de solfa робйти все як слід (за всіма правилами); виставляти в смішнбму вйгляді; poner en su ~ довбдити до кондиції; прбвильно (налбжним чйном) оцінювати; poner los ~s a uno (a una cosa) розрахбвувати на кбгось; poner los ~s звернути увбгу, звернутися; poner los ~s muy altos мітити вйсоко; poner los ~s (sobre) las íes закінчйти (завбршйти); по- стбвити крбпку; внбсити ясність, стбвити крбпку (крапкй) над “і”; poner un ~ final а una cosa постбвити крбпку, покінчйти з чймось; sacar de ~s мист. перевбдити модбль в натурбльну величину; ser un ~ Я Ам. виділйтися, вирізнятися; ser de ~ діал. бути надміру делікбтним; subir de ~ наростбти, посйлюватися, дохбдити до крбю; загострюватися; tener - діал. не опустйтися до чбгось; venir a los ~s de la pluma дорбчно спбсти на думку; aquí finca el ~ бт в чому спрбва, в цьбму вся склбдність; і~ en bocal анічичйрк! puntoso1 adj колючий, всіяний колючкбми puntoso2 adj 1. надміру делікбтний; 2. якйй ревнйво стбвиться до свобі чбсті puntuación f 1. пунктубція, розстанбвка розділбвих знбків; 2. розділбві знбки; 3. підрахунок очок (у грі) puntual adj 1. тбчковий; 2. пунктубльний, тбчний (про людину); 3. тбчний, детбль- ний; 4. підходящий, відповідний puntualidad f 1. пунктубльність, тбчність, акурбтність; 2. тбчність, детбльність; 3. доцільність, відповідність puntualizar vt 1. тбчно запам’ятбвувати; 2. детбльно (з усімб детблями) розповідбти; 3. конкретизувбти, утбчнювати (юр.); завбршувати, закінчувати puntuar 1. vt розставляти розділбві знбки; 2. завойбвувати очкй (у грі); 3. vi спорт- вхбдити в остатбчний підрахунок (про результат змагання) puntudo adj Ам. див. puntiagudo puntuoso adj див. puntoso21 puntura f 1. укбл; прокбл; 2. див. punción 2; 3. полігр. упбр, боковйй упбр
534
puya
punzada f 1. укбл; 2. кблючий біль; 3. мука» муки, страждЯння; 4. діал. дурнй- ця, хлоп’яцтво; edad de la - діал.
дИТЙНСТВО
punzadura fdue. punzada 1 punzar 1. vt див. pinchar 1; 2. vi колбти, посилюватися час від 4ácy (про біль); 3. точити, грйзти (про переживання) punzó т червоногарячий кблір punzón т 1. тех. пробійник, бородбк; 2. полігр. пу(а)нс6н; 3. чекЯн; 4. текст. дбкер; 5. полігр. штйхель; 6. штЯмпель punzonadora f тех. діропробивнйй прес puñada f див. puñetazo; venir uno con otro a las ~s іст. пускЯти в хід кулакй puñado т 1. прйгорща; 2. жмЯнька; a ~s loe. adv. дуже багЯто, прйгорщами; по крЯплі, жмЯньками; igran ~!, iqué Ч, ¡buen (gran, valiente) ~ son tres moscas! негусто!, кіт наплЯкав! puñal т кинджЯл; poner el ~ al pecho а uno пристЯвити ніж до rópna puñalada f 1. удЯр кинджЯлом; 2. кблота páHa; 3. раптбвий нЯпад туги; ~ de misericordia остЯнній удЯр (яким добивають пораненого, щоб припинити страждання); coser a-sa uno штрикнути ножЯм; no es ~ de picaro не горйть, не спішно puñalear vt завдавати удЯрів (закблю- вати) кинджЯлом
puñalero m 1. зброяр (який виготовляє кинджали); 2. торгбвець холбдною збрбєю puñalón т діал. див. puñalada 1 puñera f 1. прйгорща; 2. nyHbépa (міра сипучих тіл = 1,54 л) ipuñetal interj чорт забирЯй! puñetazo т удЯр кулакбм; стусЯн puñete т 1. див. puñetazo; 2. ел. pulsera З puño т 1. кулЯк; 2. див. puñado 1; 3. ман- жЯта (на сукні); 4. рукоятка (холодної зброї, палички); 5. ручка (посуду, дверей);
6. кінЯць (вітрила); 7. див. puñetazo; 8. рі фізйчна ейла; 9. д0що малЯсеньке (мініатюрне, мікроскопічне); tienen un ~ de casa у них малЯсенький будйнок (крихітна квартйрка); - en rostro cKHápa, скупердяй; а - cerrado loe. adv. кулакЯми, навкулЯчки; упЯвнено, не вагЯючись; como el (un) - loe. adv. колосЯльний, вели- чЯзний; mentiras como ~s нахЯбна брехня; невелйкий, крйхітний, малЯсенький; тіснйй (про приміщення); de propio ~ loe. adv. влЯсними рукЯми; власноруч; por mis (tus, sus, etc.) ~s loe. adv. своїм влЯс- ним горб0м;лрог ~s loe. adv. влЯсними силами, своїми рукЯми; apretar los ~s старЯтися, зі шкури пнутися; comerse los ~s голодувЯти; клЯсти зуби на полйцю; creer а - cerrado сліпо вірити; jugarla (pegarla) de - a uno обстЯвити когбсь; meter en un ~ a uno затйснути в кулЯк; partir al - мор. повернути суднб hócom прбти вітру; poner en un * скрутйти в ба- рбнячий ріг; tener en un ~ a uno тримЯти в кулаці
puñusco т 1. діал. нЯтовп; 2. діал. див. puñado
puoso acjf 1. коліЬчий, всіяний колючкЯми; 2. непривітий, колючий Pupa f 1. лихомЯнка на ry6áx, обкйдані губи; 2. дит. вЯва; 3. струп (від прища); 4. лялечка (метеликів); hacer - a uno набридЯти комусь
Pupear vt діал.лпростьббувати матрЯц Pupén т діал. їжа, харч Pupila f 1. опікувана (сирота, яка перебуває під опікою); 2. проститутка;. 3. анат. зіниця; 4. див. perspicacia; dar ~ діал. 0йтріщитися
Pupilaje т 1. опіка; 2. утрйманство; 3. пан- С|бн (готель і проживання)
Pupilero т хазЯїн пансібну
pupilo т 1. опікуваний (сирота, який перебуває під опікою); 2. пансіонЯр; пожи- лЯць (пансіону); 3. діал. пансіонЯр (учень); medio - пансіонбр, у якбго є прЯво на ооїд; учень кбледжу на продбвженому дні; а - loe. adv. на пансібні pupitre т 1. пюпітр; 2. пЯрта pupívoro adj зоол. комахоїдний pupo т Л. Ам. пуп(бк) pupón adjЛ. Ам. 1. ейтий, задовблений; 2. пузЯтий, черевЯтий puposa f діал. див. pupusa puposo adj укрйтий болячкЯми (струпами) pupusa f 1. Я Ам. кукурудзяний коржик з ейром; 2. діал. товстушка pupuse діал. 1. adj товстйй, огрЯдний; 2. розпухлий; 3. пихЯтий; надутий; 4. дуже багЯтий, грошовйтий; 5. т призЯмкуватий товстун; коротун
puquial 1. adj Л. Ам. джерЯльний; 3. т діал. див. puquio puquio т Л. Ам. джерелб puramente adv 1. чйсто, без дбмішок; 2. виняткбво, лишЯ, тільки; 3. юр. без обмЯжень, без умбв; безстрокбво puraque т Л. Ам. зоол. електрйчний вугбр puré т, purea f 1. пюрЯ; 2. суп-пюрЯ purear vi курйти сигЯру purera f сигЯрниця
pureza f 1. чистотЯ; 2. непорбчність, цнот- лйвість; 3. прбба (дорогоцінних металів); ~ de sangre іст. чистотЯ крбві (відсутність в роду євреїв, маврів) purga f 1. мед. проноснЯ; 2. відхбди (виробництва); 3. тех. продувЯння, про- дувка; 4. тех. очйстка, прочйстка; 5. тех. дренЯж; 6. політ, чйстка (державного апарату, партії); 7. діал. мед; la - de Benito (de Fernando), que desde la botica estaba obrando і отямитися не встйгнеш, як...
purgación f 1. очищення, очйстка; 2. мед. очйщення кишковикЯ; 3. мед. рЯгули; 4. (рі) мед. бленорЯя; 5. рел. очйщення гріхів (в чистилищі) purgamiento т див. purgación 1 purgante 1. ady проносний, очищувальний (про ліки); 2. т проноснйй зЯсіб purgar vt 1. (vr) очищЯти(ся), прочищЯ- ти(ся); 2. спокутувати (провину), заглЯд- жувати (проступок); 3. мед. давЯти проноснЯ; 4. рел. очищЯти від гріхів (у чистилищі); 5. див. purificar 1; 6. стрйму- вати (пристрасті); 7. юр. заглЯджувати злбчин; ~se 1. мед. приймЯти проноснЯ; 2. позбувЯтися, спЯкуватися; 3. рел. очи- щЯтися від гріхів
purgativo adj очйщувальний, очиснйй purgatorio 1. adj див. purgativo; 2. т рел. чистйлище; 3. торт^ра, м^ка; кЯторга puridad f 1. див. pureza; 2. таємнйця, секрЯт; 3. таємнйчість; en * loe. adv. без нЯтяків, недвознЯчно; таЯмно, секрЯтно purificación f 1. очйщення, очйстка; 2. тех. ректифікЯція; 3. церк. Стрітення purificadero adj очйщувальний purificar vt і. (vr) очищЯти(ся); 2. (vr) удо- сконЯлювати(ся), покрЯщувати(ся); 3. рел. очищЯти д^ші (в чистилищі); 4. ре- абілітувЯти, знімЯти звинувЯчення purificativo, purificatorio adj очиснйй, очйщувальний
puriforme adj мед. гноєподібний puriscar vi діал. зацвітЯти (про квасолю) purísima f діал. бот. барвінок purismo т пуризм
purista 1. adj якйй пйше (говбрить) чйсто (прЯвильно); 2. пурйстський; 3. сот. пу- рйст, -ка
puritanismo т іст. пуритЯнство puritano іст. 1. adj пуритЯнський; 2. т пуритЯнин
puro 1. adj чйстий; 2. чйстий, без дбмішок; 3. чйстий, чЯсний; 4. безумбвний; 5. (перед ім.) чйстий, спрЯвжній, оригінЯльний; esta es la ~а verdad це чистісінька прЯвда; 6. чйстий, Яснйй, прЯвильний (про мову, стиль); якйй пйше хорбшим стйлем (про письменника); 7. Л. Ам. вйка- паний, дуокЯ схбжий; 8. т гавЯнська си- гЯра; а - de loe. ргер. виняткбво за допомогою; darle a uno para sus ~s діал. віддавЯти налЯжне
purpura f 1. зоол. пурпурний рЯвлик; 2. пурпур (барвник); 3. пурпур (одяг, тканина); 4. пурпур, багрянець; 5. порфйра;
6. сан імперЯтора (короля, кардинала); 7. поет, кров; 8. геральд. фіолЯтовий кблір;
9. мед. пурпура, рожЯвий вйсип purpurado т кардинЯл purpurar vt 1. фарбувЯти (забЯрвлювати) в пурпур, обагряти; 2. одягЯти в пурпур purpurear vi відливЯти пурпуром (багрянцем) purpureo, purpurino adj пурпурний, багряний, порфйрний
purrela f низькосбртне винб з виногрЯдних вйчЯвбк
purretada f Л. Ам. згрЯйка (ватЯга) хлопчаків
purrete т Л. Ам. хлопчЯк purria, purriela f 1. зЯлишки, пбкидьки; 2. нЯволоч, нЯбрід purulencia f мед. нагнбєння purulento adj мед. гнійнйй, якйй гноїться, нагнбєний pus1 m гній
¡pus!2 interjЛ. Ам. див. puf2 puscallo т діал. квітка кЯктуса pusilánime adj малодушний, несмілйвий, боязлйвий
pusilanimidad f малодушність, несмілй- вість, боязлйвість
puspo adj діал. опухлий, спухлий; здутий pústula f мед. 1. див. postilla 1; 2. пустула, гнійнйй пухирЯць, гнійничбк; ~ maligna злоякісний карбункул, сибірська вйразка pustuloso adj мед. пустульбзний (гній- ничкбвий)
pusuca ЇЛ. Ам. дармоїдство pusuquear vi Л. Ам. бути дармоїдом puta f 1. шльбндра; 2. Ам. карт. валЯт putaísmo, putanismo т 1. проституція; 2. дім розпусти; 3. збірн. шльбндри, хвбйди putaña f іст. шльбндра putañear vi вкидатися в розпусту, тягЯ- тися по проститутках putañero adj' блудлйвий, охбчий до проституток putar т Л. Ам. вбша
putativo adj уйвний, гЯданий (про батька, брата); hijo - Л. Ам. незаконнонарбдже- ний син; сучий син puteada f Ам. лЯйка, лихослів’я putear vi 1. див. putañear; 2. діал. лихос- л б вити; 3. Я Ам. називЯти (обзивЯти) шльбндрою
putería f 1. див. putaísmo; 2. удЯвані лЯски, лЯстощі (зі сторони жінки) putero adj див. putañero putesco adj притамЯнний проституткам putey, putei m діал. тютюн (рослина) puto т педерЯст; а - el postre давЯй, не відставЯй; ioxte, ~! забирЯйся! putrefacción f гниття, розкладЯння putrefactivo adj якйй викликЯє гниття, гнй- лісний
putrefacto adj зогнйлий, розклЯдений putrescible adj якйй лЯгко загнивЯє, схильний до гниттй putridez /‘гниль, гнйлість pútrido adj гнилйй, гнйлісний putsch т путч
puya М. вістря (списа, піки); 2. діал. ма- чЯте; 3. діал. чбрна кЯва без цукру
535
puyador
puyador m діал. тавр. Ьікадбр puyar 1. vt Ам. (vr) (в)колбти(ся); 2. діал. набрид0ти, зaвaжáти; 3. vi доклад0ти зусиль, стар0тися; трудитися не покла- д0ючи рук; 4. діал. схбдити, іти в ріст (про рослини)
poyan m 1. укбл (результат)', páHa (ісписом, пікою); 2. Ам. див. puyonazo
puyo1 adjJl. Ам.: poncho - корбтке пбнчо з грубошерстої тканйни puyo2 adj діал. бідний, неімущий puyón т 1. Я Ам. шпбра бійцівського півня (металева)', 2. Ам. вістря дзиґи; 3. Ам. пуп’янок, бутбн, брунька; 4. Я Ам. колюча рослина з жорстким листям; 5. Я Ам.
коліЬчка, шип (рослин)\ 6. діал. великий KOMáp; 7. діал. невелика сума грбшей puyonazo т 1. Ам. уд0р вістрям списа- páHa від yflápy вістрям; 2. діал. páHa віл укблу ШИП0М (колючкою) 4
puzzle т англ. головолбмка
536
quebradura
Q, q f20-ma літера іспанського алфавіту ку quantum т 1. частка, пай; 2. квбта; 3. див. quorum; 4. фіз. квант; teoría del ~ kb¿h- това тебрія
que1 pron геі 1. (у функції підмета і прямого додатка; який, котрий; el amigo - vino ayer товбриш, який прихбдив учбра; el libro - lees кнйга, яку ти читбєш; 2. (з артиклем у функції підмета за відсутності антецедента чи зв’язки ser) хто, що, який, котрий; el ~ no esté contento puede marcharse (той) хто не задо- вблений, м6жб піти; esta cuestión es la ~ dio lugar a discusiones це те питбння, якб викликало супербчки; 3. (з визнач, артиклем і приим. а у функції прямого додатка за наявності антецедента- особи) який, котрйй; la muchacha а Іа ~ invito a bailar дівчина, яку я запрошую до тбнцю; 4. (з визнач, артиклем чи без нього у функції непрямого додатка) який, котрйй; la mesa a (la) ~ diste barniz стіл, якйй ти покрйв лбком; el señor al ~ escribí сеньйбр, якбму я Hanncáe; 5. (у функції обставини часу після слів día, año, mes) колй, якйй, що; el día - te vi той день, колй я тебб поббчив; 6. (в обставинній функції з різними прийм., крім sin) якйй; la casa en ~ vivo дім, в якбму я живу; el chico de que me hablaste хлб- пець, про якбго ти мені говорйв Чиє conj 1. (вводить підрядні підмети) Щоб(и); es necesario - venga необхідно, Щоб він прийшбв; no hace falta - vengas тобі не трбба прихбдити; 2. (вводить підрядні з’ясувальні речення) щоб; quiero ~ hagas я хбчу, щоб ти зробйв це; 3. (вводить підрядні обставинні речення при збереженні прийменника, залежного від керуючого дієслова): me alegro de - ven- 9а я рбдий (тому), що він прййде; 4. (утворює сполучникові звороти з присл., звйм. і прийм.): antes (de) * до тбго як, пеРШ ніж; con tal - за умбви, що; a menos якщб тільки; 5. (вводить підрядні Речення причини) аджб, же; тому що, ^кільки; lo hará sin duda, ~ ha prome- ud° hacerlo він, звичайно, зрббить, аджб ~\н обіцяв; 6. (вводить підрядня речення ?*е{ли) щоб(и); ven - te digo una cosa нОДйдй, я тобі щось скажу; 7. (вводить
підрядні наслідкові речення) що; hacia tan frío ~ nos volvimos a casa булб так хблодно, що ми повернулися додбму; habla ~ nadie entiende він так говбрить, що йогб ніхтб не розуміє; 8. (вводить підрядні умовні речення) якщб; у вйпадку, якщб; ~ no puedes venir, me avisas якщб не змбжеш прийтй, попербдь менб; 9. (входить до складу допустових констр. з прикм. і присл.): por muy tonto ~ sea якйм би дурнйм він не був; por mucho ~ pides як би (скільки б) ти не просйв; 10. (у складі порівняльних констр.) ніж; за; що; está más alto ~ yo він вйщий за мбне (ніж я); te pasa lo mismo ~ a mí з тоббю відбувбєть- ся те cáMe, що і зі мнбю; 11. (у розділовій функції) чи, абб; queramos о - по хбчемо ми чи ні; quieras ~ по quieras хбчеш не хбчеш; ~... - чи ... чи (абб...абб); чи, абб; (~) le guste - по le guste подббається йому чи ні; bien ~ mal дббре чи погбно; 12. (вжив, в емфатичних констр. з повторенням дієслова при позначенні інтенсивної дїі): baila ~ baila а вонб все танцює; dale ~ dale, dale ~ le das а він все своб; 13. (вводить незалежні за формою речення, утворені з підрядних з’ясувальних в результаті еліпса головного) що, щоб(и), бтже, то, колй б, якбй; no estaba en casa? то йогб не булб вдбма?; |~ todo fuera tan fácill якбй все булб так лбгко!; і - si! ну так!, так-так!; * поі та ні ж!, ні-ні!; 14. (у складі емфатичних висловлювань) алб ж, же; як, ну; ¡~ me estoy cansado! як я втомйвся!; ¡si, ~ lo haré! ну так, я ж зроблю!; 15. (входить до складу дієслівних перифраз зі значенням повинності): tengo ~ hacerlo я повйнен (мушу) зробйти це; hay * avisarle трбба попередити йогб; es - річ у тім, що; es - no lo sabía річ у тім, що я не знав про це qué 1. pron interr що; ¿~pasa? що відбу- вбється?; no sé - hacer я не знбю, що робйти; а * до чбго, нбщо; de - про що, з чбго; соп ~ (з) чим; por * чому; ¿a - vienes? нбщо ти прийшбв?; 2. якйй, котрйй, що за; ¿ ~ libro es éste? що це за кнйга?; dime - traje vas a ponerte скажй, якйй костюм ти втягнеш; 3. скільки; - dinero me diste? скільки грбшей ти мені дав?;
4. pron ехіат (з ім.) якйй, що за; ¡~ homb¬
re! що за людйна!; alegría! якб рбдість;
5. (з ім. і прикм.) якйй; ¡~ casa tan alta! якйй висбкий будинок!; ¡~ magnífica vista! якйй чудбсний краєвйд!; 6. (з присл.) як; mal lo hiciste! як погбно ти це зробйв; 7. (з прийм. de і ім.) скільки; ¡~ de gente! скільки нарбду!; 8. partícula ну що, ну як; ¿~ estás decidido? ну що, навб- жився?; 9. та де там!, якб!; no se * якййсь, дбякий; sin - ni para (рог^ - ні з тбго ні з сьбго; que para ~ жахливий, шалбний, дблі нікуди; ¡~ quiere* (que le haga)! що ж вдієш!, нічбго не вдієш!; ¡~ se yo! звідки я знбю!, хто йогб знбє, хтбзна; ¡~ va! та дб там!; (pues) ¿y ~? ну то й щб (з цьбго) quebrable adj крихкйй, ламкий quebracho т Ам. 1. бот. квебрбхо, квеб- рбчо, хабі (дерево); 2. корб квебрбхо quebrada1 f 1. ущелина, тіснйна; 2. див. quebradura 2; 3. Ам. струмбк, річка; 4. Я Ам. жест, рух
quebrada2 f риболовбцька флотйлія quebradero т див. quebrador; ~ de cabeza турббта, хвилювбння; предмбт кохання, кохбний; любий quebradillo т 1. нбхил (у танці)', 2. іст. висбкий дерев’яний каблук quebradizo adj 1. крихкйй, ламкйй; 2. слаб- кйй, хвороблйвий, тендітний; 3. слабкйй; безхреббтний; 4. чутлйвий, сентиментб- льний; 5. гнучкйй (про голос) quebrado 1. adj злбманий, розбйтий;
2. злбмлений, ослбблений, знесйлений;
3. лбманий (про лінію)', звйвистий (про дорогу)', 4. нерівний, пересічений (про місцевість)', 5. якйй страждбє на грйжу; 6. якйй збанкрутувбв; 7. блідйй (про колір обличчя)', 8. мат. дроббвий; 9. жбвтий (про цукор)', 10. т банкрут; 11. мед. грй- жа; 12. мат. дріб; ~ decimal десяткбвий дріб; - propio прбвильний дріб; - impropio непрбвильний дріб; 13. діал. вузь- кйй прохід між підвбдними скблями; 14. pl: papel de ~s лицьбвані бркуші папбру (для навчання письму)
quebrador 1. adj руйнівнйй; ламаючий; 2. якйй порушує, nepecTynáe (закон)', 3. т порушник (закону)
quebradura М. тріщина; розщблина, ущб- лина; 2. яр, бблка; 3. ущблина, тіснйна; 4. мед. грйжа
537
quebraja
quebraja f щілина, трЦріна quebrajar vf розкблювати, розціплювати; -se тр скатися, давЯти тріщину quebrajoso ady',1. крихкий, ламкий; 2. потрісканий, в тріщинах queoramiento т див. quebrantamiento quebrantable adj хиткий, нестійкйй quebrantado adj ослЯблений, знесилений; злбмлений, надлбмлений quebrantadura f див. quebrantamiento quebrantahueíoa т 1. орн. бородЯтий ягнятник; 2. орн. річковЯ cKoná; 3. чехардЯ, дбвга no3á (дитяча гра); 4. Haxá6a quebrantamiento т 1. розлЯмування, ла- мЯння, злам; 2. перелбм (кістки); 3. порушення (закону); - de quilla мор. прогйн (корпусу судна)
quebrantamuros т іст. стінобйтна rapMáTa . quebrantanueces т орн. горішанка quebrantaolas т мор. 1. хвилеріз, хвиле- náM; 2. буйбк
quebrantar vt 1. (vr) ламЯти(ся); розбивЯ- ти(ся); 2. роздрбблювати, подрібнювати; розкблювати; 3. порушувати (закон); 4. ослабляти, пом’якшувати; тамувЯти; 5. ослабляти; niApnBáTn; - los cimientos потрясЯти оснбви; - el prestigio підри- BáTH авторитЯт; - la salud niAipBáTH здо- рбв’я; 6. ламЯти, долЯти; 7. BHKnnKáTH жаль (співчуттЯ); 8. докучЯти, надокучЯ- ти, набридЯти; 9. 3náMyBaTn; - la cerradura 3naMáTH замбк; 10.: ~ la prisión вйрватися з тюрмй; 11. юр. анулювЯти (заповіт); 12. Я Ам. об'ґжджЯти (коня); -se мор. давЯти прогин, прогинЯтися (про корпус судна)
quebrantaterrones т селянйн, ратЯй, землербб
quebranto т 1. ламЯння, руйнувЯння; 2. збиток, шкбда; 3. слЯбкість; 4. жаль, співчутті; 5. rópe, нещЯстя; 6.: - de moneda відшкодувЯння збйтків (касиру) quebrar 1. vt (vr) ламЯти(ся); розбивЯ- ти(ся); 2. (vr) нахилЯти/ся), згинЯти(ся); 3. порушувати, переривати (мовчЯння); 4. порушувати (закон); 5. ослабляти, пом’якшувати, змЯншувати (силу прояву); 6. долЯти (перешкоду); 7. псувЯти, робйти блідйм (колір обличчя); 8. Я Ам. об’їжд- жЯти (коня); 9. vi порушуватися, розлЯд- і нуватися, переривЯтися; 10. зазнЯти крЯху; збанкрутувЯти; 11. поступЯтися, піддавЯтися; 12. (соп) поривЯти; -se 1.
1 переривЯтися, обривЯтися; 2. на^ірвЯ- тися, злягтй; 3. надірвЯтися, захворіти на грйжу; 4. збліднути, зів’Янути (про обличчя); 5. Я Ам. похйтуватися (при ходьбі) quebraza f іст. 1. тріщина (на шкірі); 2. рі тріщини (на клинку)
quebrazar vt іст. надлЯмувати, робйти тріщину; -se тріскатися quebrazón f 1. Ам. биття пбсуду; 2. Я Ам. тріщина, щілйна; 3. діал. суперЯчки, нез- гбди, свірка
quebriñal т діал. штир для відбивЯння косй
queco т Л. Ам. публічний дім queche1 т 1. смек (невелике однощоглове судно); 2. кеч (невелике двощоглове судно)
queche2 т діал. картбпля (печена в піску) quechemarín т люгер (двощоглове судно) quechera fдiaл. пронбс quechi т діал. гірськйй обвЯл quechol(e) т Л. Ам. фламінго (різновид) quechua 1. adj якйй стосується кЯчуа; 2. сот. кЯчуа, кічуа (представник індіанського племені діал.); З.т мбва кЯчуа (кічуа) quechuismo т кечуїзм (запозичення з мови кечуа)
quechuista сот. знавЯць мбви кЯчуа quechuizar vi розмовляти мбвою кЯчуа
quechuógrafo, quechuólogo т спеціаліст з мбви і культури індіЯнців кЯчуа queda f 1. почЯток комендЯнтської годйни; 2. звук дзвбна (який сповіщає про початок комендантської години); 3. дзвін (який сповіщає про початок комендантської години)
quedada f 1. перебувЯння; 2. мор. сти- хЯння вітру, штиль; 3. несйльний удЯр по м’ячу; 4. Я Ам. старЯ діва quedado adj 1. тавр, повільний, лінйвий (про бика); 2. діал. бездіяльний, пасйвний quedamente adv 1. тйхо, тйхим гблосом; 2. тйхо, непомітно, оберЯжно quedar 1. vi (-se) залишЯтися; - fuera за- лйшйтися на вулиці; - en casa залйшй- тися вдбма; 2. знахбдитися, бути, перебу- вЯти; 3. залишЯтися (у певному положенні, стані); el cuadro quedó, sin acabar картйна залйшйлася незакінченою; 4. залишЯтися (про час); quedan dos semanas para la fiesta до світа залишйлось два тйжні; 5. опинйтися (в якомусь становищі); - en ridículo опинйтися у сміш- нбму станбвищі; no me queda otro remedio que... у мЯне немЯє Іншого вйходу, як..; 6. ставЯти (якимось); - cojo стЯти кульгЯвим; el trabajo ha quedado perfecto роббта зрбблена прекрЯсно; 7. проявліти себЯ; здобувЯти репутЯцію; - bien (mal) проявйти себЯ з хорбшого (погЯного) ббку; 8. у поєдн. з дієприкм. утворює перифразу з результативним значенням: - sorprendido здивувЯтися; quedó decidido que... булб вйрішено, що..; 9. (en) звбдитися (до); 10. (en + inf) домовлятися (про); quedamos en vernos mañana ми домбвились зустрітися зЯв- тра; 11. (de, en + inf) обіціти (зробити щось); quedó de (en) avisarme він обіців поперЯдити менЯ; 12. (por) ставЯти (кимось); 13. (por) залишЯтися (за кимось); бути присудженим (комусь) (про премію, приз); 14. (por + inf) бути (залишЯтися) ще не зрббленим; todavía queda por convencer al padre ще трЯба переконЯти бЯтька; 15. vt залишЯти, не чіпЯти; -se 1. слЯбнути, стихЯти (про вітер); заспокбю- ватися (про море); 2. (соп) залишЯти при собі, зберігЯти за соббю; 3. (соп) при- дбавЯти, купувЯти; брЯти; 4. (соп) виби- рЯти, віддавати перевЯгу; 5. (соп) обманути; провестй, обдурйти; 6. (en) домовлятися; 7. (sin) залишЯтися; -se sin nada залйшйтися ні з чим; 8. (рог) ставЯти (кимось); 9. у поєдн. з прикм. і дієприкм. означає початок стану: - se ciego осліпнути; -se asombrado здивувЯтися;
10. у поєдн. з герундієм означає початок інтенсивної дії: se quedó mirando al muchacho він вйтріщився на хлЯпчика; -se en nada зійтй ні нЯ що; no -se соп nada (algo) dentro проговорйтися, вибовкати все
qued*o 1. adj тйхий, спокійний; con voz -а тйхо, тйхим гблосом; con pasos -s тйхи- ми крбками; 2. adv тйхо, спокійно; 3. тйхо, пбшепки; de - потихЯньку, потрбху, по- мЯлу; - а - повільно, тйхо; - que - ну ніік, хоч кіл на голові тешй quefir, quéfir т кесЬІр quehacer т 1. роббта, заніття, оббв’язки; hoy tengo mucho - сьогбдні у мЯне багЯто справ; dar - задЯти роббти; 2. рі клбпоти, спрЯви,турббти queipa f діал. кбшик (для зберігання кукурудзяного насіння) queipero т діал. пов’Язка на стЯгнах queiranto т бот. левкбй, левкбнія queja f1. скЯрга, нарікЯння, стбгін; exhalar -s скаржйтися, стогнЯти; плЯкатися; 2. обрЯза, досЯда; 3. юр. скЯрга, пбзов
quejadera f, quejambre т діал. див аи ejumbre ' Чщ-;¡
quejambroso adj діал. див. quejumbroso quejar vt засмучувати; дратувати; -se 1 скЯржитися, нарікЯти, стогнЯти; -se oór el dolor стогнЯти від бблю; 2. (a, de) спожитися; 3. юр. подавЯти скЯргу, пое£ д’явліти пбзов ’ н ;
quejicoso adj якйй скйглить (пхйнькає) ' quejido т жЯлібний стбгін, бхкання, во- лЯння; dar (lanzar) un - застогнЯти quejigal, quejigar m дуббвий гай quejigo m 1. дуб (різновид); 2. дуббк, мо- лодйй дуб
quejilloso adj див. quejicoso quejitas сот. діал. скЯржники, -ці; скиглм* quejón т скЯржник, скиглій quejoso ady 1. жЯлібний; 2. невдовблений; estar - скЯржитися; 3. чутл йвий, якйй лЯг- ко ображЯється
quejumbre f постійні скЯрги, скйгління quejumbroso adj 1. жЯлібний; con tono *« жЯлібним тбном; 2. якйй скЯржиться quelite т 1. Я Ам. бот. перЯстріч гребінчастий, півнячий грЯбінь; 2. Я Ам. кохЯнець, зальбтник; poner a uno como« Я Ам. вйсварити, розпектй quelitera f Л. Ам. зеленЯрка quema М. спЯлювання; кремЯція; 2. по- жЯжа, вогбнь; 3. Я Ам. місце спЯлювання і сміттЯ; 4. діал. пиЯтика; hacer - діал. влучити в ціль (про стрільця); huir de la ^ унйкнути небезпЯки
quemada f 1. горілий ліс; 2. Я Ам. пожЯжа| 3. діал. обмЯн, рбзіграш quemadero 1. adj якйй підлягЯє спЯлюван-" ню; 2. т іст. вбгнище (для спалювання/ засуджених); 3. місце спЯлювання quemado 1. adj спЯлений; пЯлений; 2. підгорілий, пЯлений; oler а - пЯхнути горілим (пЯленим); 3. перегорілий (про електроприлад); 4. (соп) сердйтий, злиЙ£ роз^ратбваний; 5. сл. негритянський; 6. пі горілий ліс; 7. пропЯлене місце (на одяз$
8. Ам. вйпалена ділЯнка землі (для пере? орювання); 9. діал. горілка з водбю І пЯленим цукром; 10. діал. гарЯчий напій з коньяку; 11. сл. негр 1 ‘
quemador 1. adj паліЬчий, обпЯлюючий; спЯлюючий; 2. підпЯлювальний; 3. т ПІД-' пЯлювач; 4. пальнйк; 5. тбпка; 6. Ам. запальнйчка
quemadura f1. бпік; 2. пропЯлене місце; 3. в’Янення (рослин від спеки чи морозу); 4. бот. спорйнья
quemajoso adj якйй викликЯє печіння (свербіж), паліочий
quemante 1. ady обпЯлюючий, палючий; 2. т сл. бчі, бЯньки ;
quemar 1. vt палйти, спЯлювати; 2. обпа| лювати; опалЯти; 3. пересмЯжити (їжу); 4^ пектй, палйти (про солнце); 5. пектй, об-*, пЯлювати (про гостру їжу); 6. роз’їдЯтИ (про кислоту); 7. проживЯти, спускЯти (гроші, майно); 8. допікЯти, діставЯти; 9. Я Ам. порЯнити кулею; 10. діал. обдурйти, провестй; 11. діал. засуджувати; 12. Л. Ам. донбсити, Ябедничати; 13. тавр. встромляти в бикЯ запЯлені бандерйльїг 14. vi палйти, обпЯлювати, бути дуже га- рЯчим; -se 1. згорЯти; 2. підгорЯти (про їжу); 3. обпікЯтися; опалЯтися; 4. розпЯ- люватися, кипіти; 5. бути біля метй, влу^ чЯти в ціль; 6. горіти, палЯти (пристрас- ятю, нетерпінням); 7. діал. бути обмЯну- тим; 8. діал. п’яніти, напивЯтися quemarropa: а - /ос. adv. впритул (про по* стріл); прЯмо, в лоб (сказати, cnumamuh quemazón f 1. спЯлювання; горіння; 2; спбка; 3. печіння, зуд; 4. уїдливість, шпилька; 5. діал. дешЯвий розпрбдаж; 6. АІЇ пожЯжа; 7. Я Ам. мірЯж у пампі
538
quilate
quemón m 1. діал. бпік; 2. Я Дм. кульовЯ
Juena m Ам. індіЯнська флбйта Leñado adj діал. закбханий ¿uenco m діал. квіткбвий гбрщик Quenchachear vtdian. принбсити нeщácтя Quenepa f діал. плід мамбна auenepo т діал. мамбн (дерево) quenista сот. діал. музикЯнт, який грЯє на індіанській флбйті
quepa f 1. діал. глиняна окарйна; 2. див. quena
quepis т кашкбт, картуз
queque т 1. діал. булка; 2. Я Ам. солбд-
кий пиріг; 3. діал. пбчиво; 4. діал. кетцЯль
(монета)
quera діал. f 1. червотбчина; 2. зануда queratitis f мед. кератит querco т дуб (рід)
querella f 1. CKápra; 2. свЯрка; чвЯра; 3. юр. скЯрга, пбзов; presentar una - contra uno подЯти в суд на кбгось querellador, querellante т юр. позивЯч querellar vi 1. сваритися, лЯятися; затівЯ- ти чвЯри; 2. (-se) юр. подавЯти скбргу до суду; -se (de) скЯржитися querelloso 1. adj див. quejumbroso; 2. т див. querellador
querencia f 1. любов, прив’язаність; 2. прив’язаність (до рідних місць); 3. улюблене (звичне) місце; прйхисток; 4. пбтяг, схйльність
querencioso adj 1. прив’язаний до дбму (про тварину); 2. улюблений (про місце)
querendón Я Ам. 1. adj занЯдто ласкЯвий, мйлий; 2. улюблений; пбидений, бЯлу- ваний; 3. т кохЯнець, полюббвник querepe т діал. 1. лук (для стрільби опереними стрілами); 2. мед. сйфіліс querer1 т люббв; прив’язаність querer*21. vt хотіти, бажЯти; - más (mejor) віддавЯти перевЯгу; 2. (у формулах ввічливості) бажЯти, звблити; ¿quiere pasarme el salero? передЯйте мені сіль, будь лЯска; ¿para qué quieres molestarte? навіщо тобі хвилювЯтися?; cuando quiera колй (буде) завгб/jHo; 3. хотіти, добивЯтися; 4. (por) хотіти отрймати, просйти, запрбшувати (за товар); 5. (а) любйти; - bien (mucho) дуже любйти; 6. потребувЯти; esta tierraquiere abono ця земля потребує дббрив; 7. вимагати, накЯзувати; la ley quiere... закбн вима- ráe...; 8. приймЯти стЯвку (в картярській грі); 9. impere збирЯтися, насувЯтися; quiere llover збирЯється на дощ; quería amanecer починало світЯти; queriendo спеуіЯльно; sin - loe. adv. мимовблі, мимохіть; no (así) comoquiera loe. adv. пересічно, посербдньо; como (cuanto) quiera que loe. conj. оскільки; icm. xoná; como quiera que sea як би там не булб; ¡para qué quieres (quiere Ud., etc) másl мбжеш (можете) собі уявйти!; por la que más quieras (quiera Ud.. etc.) заради bóra!, благЯю!, npomy!;¿que quiere decir esto? що це означ0є?; ¿qué quiere ser esto? це ще що такб?; ¡qué quieres (que ,e haga, hagamos)! що (тут) поробиш!; iquési quieresl та pé там!; все дарбмно!; скільки можна!, дбсить!; бач чогб захотів!; quiera(s) que no; quiera(s) o no quiere); que qufera(s), que no quiera(s) хочеш не хбчеш, хоч-не-хбч quererse любйти ОДН0 бдного queresa f 1. личйнка; 2. яйця мух (відкла- денів м'ясі)
m0r'd° ací любий, кохЯний; 2. (у звер- танні) дорогйй, любий; - amigo дорогйй АРУЖе; 3. т кохЯний; кохЯнець queridura f діал. кохЯння, закбханість
quermes т 1. ент. кошеніль; кермес; 2. фарм. npenapáT сурми quermese f 1. благодійна лотерЯя; 2. вечірка
quero т Я Ам. Képo (розписна посудина з обпаленої глини у інків) querochar vi відкладЯти яйця (про комах) querosén, querosene, queroseno, querosín mЯ Ам.; querosina frac querquera f ознбб querub(e) m поет, херувйм querúbico adj поет, херувймський, áH- гельський, Янгольський querubín т 1. рел. херувйм; 2. красунчик, херувйм, áHren, Янгол querva f бот. рицйна quesadilla f 1. ейрник (шр/жок з борошна і сиру, який печуть під час карнавалу); 2. пиріжбк з солбдкою начйнкою; 3. Я Ам. пиріг із кукурудзяного бброшна з ейром (м’Ясом)
quesear vi робйти сир quesera f 1. продавщйця ейру, торгбвка ейром; 2. сировЯрня; сирорббня; 3. сирниця, пбсуд для зберігЯння ейру quesería f 1. сировЯрня; сирорббня; 2. ейрна крамнйця; 3. порЯ (час) сироваріння
quesero 1. adj ейрний; 2. т сировар; 3. продавбць ейру, торгбвець ейром quesillo т сирбк
quesilludo adj діал. зубЯстий, зубЯтий quesiqués т див. quisicosa queso т сир; - de bola (holandés, de Holanda) голлЯндський сир; - de Brie м’який сир брі; - de Burgos овбчий сир; - cab- rales (de Cabrales) сир типу рокфбр; - de Camembert сир камамббр; - chéster сир чбстер; - gallego галісійський сир (з коров'ячого і овечого молока); - gruyere (de Gruyere) швейцЯрський сир; - de hierba сир, заквЯшений на рослйнній заквЯсці; - manchego овбчий сир; - parmesano (de Parma) пармезЯнський сир; - roquefort (de Roquefort) сир рокфбр; - frito діал. шахрЯйство; - helado брикбт морбзива; - de cerdo зельц; medio - болвЯнка, фбрма для прасувЯн- ня (у кравців); de dos de - дріб’язкбвий, нічбго не вЯртий; darla соп - провестй, обдурйти, обвестй круг пЯльця quesquémil т Я Ам. жінбча накйдка quetzal т 1. Ам. кетцЯль (птах); 2. кетцЯль, кетсЯль (грошова одиниця Гзатемали) quevedesco adj харакгбрний для Кевбдо; схбжий з манброю Кевбдо quevedos т рі пененб quezal т. див. quetzal ¡quiál ínterj 1. (заперечення) та дб там!, що ти!, що ви!, та дб!; 2. (недовіра) так!, не мбже бути!
quiapí т діал. індіЯнський плащ, накйдка quiasma т лінгв. хіЯзм quicial т 1. корббка (дверей, вікна); 2. одвірок, лутка
quicialera f див. quicial 1 quicio т 1. косЯк; 2. діал. ґЯнок, рундук; fuera de - loe. adv. не при собі; sacar de - una cosa викривлЯти (перекручувати); sacar de - a uno вивбдити з терпіння (дратувЯти); salir de su(s) ~(s) порушуватися, розлЯднуватися quiche m діал. шкірка банЯна quichés т рі кічеси (індіанці в Гватемалі) quichua adj, сот. див. quechua 1,2 quichuista сот. див. quechuista quichuizar vi див. quechuizar quichuografo, quichuólogo m див. quechuógrafo
quid m суть, сутність; el - de la cuestión
суть питЯння; dar en el - влучити в Яблучко
quídam m 1. хтось; 2. ніхтб; пішЯк, нуль quididad f філос. сутність, сутнісна вла- стйвість
quiebra f 1. щілйна, тріщина; розрйв; 2. ущблина; 3. яр; 4. крах, банкрутство; Іа - de los valores espirituales крах духбвних цінностей; 5. юр. спрЯва про банкрутство;
6. слабкб місце, вЯда quiebrahacha т Я Ам. див. quebracho quiebres т рІЛ. Ам. quiebro 1 quiebro т 1. рух, фінт (з метою уникнути удару в боротьбі, боксі); 2. трель, рулЯда quién 1. pron interr (у прямих і непрямих питаннях) хто; ¿- ha venido? хто прийшов?; dime - ha venido скажй мені, хто прийшбв; 2. ргоп ехсіат хто; ¡- pudiera ayudarme! хто б міг допомогтй мені!; 3. pron indet: - .., - хто ..., хто; - rie, - Нога хто смібться, хто плЯче quien pron геі\.у функції підмета без антецедента хто; той, хто; que lo diga - lo sepa нехЯй скЯже (той), хто знЯє; - quiere que se marche хто хбче, хай ідб; no es - podría ayudarnos він не той, хто міг би нам допомогтй; 2. у функції підмета з антецедентом якйй, котрйй; tu hermano, - estaba presente, dijo... твій брат, якйй був там, сказЯв...; 3. у функції' прямого і непрям. додатка з прийм. якйй (при антецеденті-іменнику); хто (при ан- тецеденте-займеннику); mipadre, а - respeto мій бЯтько, якбго я поважЯю...; vosotros, a -es me dirijo... ви, до кбго я звертЯюсь...; como - loe. conj. нЯче quienquier, quienquiera pron indet хтось, хто-нббудь; - que хто б не; всЯкий, будь-хто; - que haya sido хто б не був quiescencia f спбкій quieta f діал. див. quiete quietación f 1. приббркання; 2. заспо- кбєння, умиротвбрення quietador adj заспокійливий quietamente adv спокійно, тйхо, мйрно quietar vt 1. приббркувати; 2. (vr) заспо- кбювати(ся)
quiete f післяобідній (пообідній) відпочйнок quietismo т рел. квієтйзм quieto adj 1. нерухбмий, спокійний; el mar está - мбре спокійне; ¡estáte -І сидй спокійно!, не крутйсь!; 2. тйхий, спокійний; сумйрний; un carácter - спокійний харЯктер; 3. незіпсбваний, непорбчний quietud f 1. нерухбмість; 2. спбкій, мир quijada f 1. щблепа (тварини); 2. лещЯта quijal т 1. див. quijada 1; 2. коріннйй зуб quijar т див. quijal 2 quijarudo adj з велйкою щблепою quijero т схил зрбшувального канЯлу quijo т Я Ам. мін. кварц (який містить срібну чи золоту руду) quijongo т діал. кіхбнго (індіанський струнний муз. інструмент) quijotada f донкіхбтетво quijote1 т 1. круп конЯ; 2. попбна quijote2 т 1. невипрЯвний ідеаліст, правдолюб, донкіхбт; don - непрбханий суддя; 2. гордій, спесйвець; 3. людйна, чутлйва у питЯннях чбсті quijotería f донкіхбтетво quijotesco, quijotil adj донкіхотствуючий quijotismo m 1. див. quijotería; 2. гординя, чванлйвість
quila f Я Ам. бот. бамбук (різновид) quilamole т Я Ам. бот. мйльне дбрево quilatación f оцінка зблота (коштовних каменів)
quilatador т оцінник зблота (коштовних каменів)
quilate т 1. карЯт (міра ваги для коштовностей = 205 мг); 2. карЯт (проба золота); 3. карЯт (старовинна іспанська монета); de muchos -s дорогоцінний,
539
quilbo
неоцінюнний; por ~s loq. adv. по крихті, no Kpánni
quilbo m діал. 1. поздбвжній брус тк0ць- кого BepcTáTa; 2. фламінго {різновид); 3. р/дбвгі нбги, тички quilcacama т діал. адвок0тик, крутій quilco т діал. великий кошик quildón т діал. мотузка, nácó quilfe т діал. орн. дйка KáMKa {різновид) quilico т діал. орн. боривітер quiligua ffl. Ам. кбшик для бвочів quilín т діал. кінський вблос quilina f діал. грива {коня) quilinudo adj діал. довгогривий {про коня) quilma ^мішбк для зернб quilo1 т 1. сік; 2. фізіол. хілус, молочний сік; 3. туга, пeчáль; sudar el ~ працювбти до сьбмого пбту quilo2 т кілб
quilociclo т фіз. кілоцйкл quilogramo т кілогрбм quilombera f діал. шльбндра quilombero т Я Ам. завсідник публічних будинків
quilombo т 1. діал. селянська хйжа; 2. Я Ам. публічний дім; 3. рі діал. 3áKyTOK, глу-
LUHHá
quilómetro т кіломбтр quilovatio т кіловбт
quilpe т діал. сновйда; hacer ~ діал. 6á- чити кошмбрний сон
quilquil т діал. бот. деревовйдна náno- роть {різновид)
quiltrear vi діал. 1. набридбти, надокучб- ти; 2. тинятися по чужйх xaTáx (по сусідах); 3. фліртувбти
quiltro т діал. 1. соббчка, co6a4á; 2. при- 4éna, сльот0
quilla1 f 1. ав., мор. кіль; 2. кіль, груднб кістка (птаха)', de ~ a perilla, de tope а ~ мор. 3Bépxy донйзу; по всьбму судну; estar en - будув0тися {про судно); amarrarse (fondear) con la ~ мор. сісти на мілину; enseñar (poner) la ~ al sol 3a3HáTH ko- раблетрбщі; poner una - заклбсти суднб quilla2 m діал. друг, прйятель {звертання) quillango т Я Ам. кільянго {індіанський плащ, покривало з шкір) quillay т Л. Ам. бот. мйльне дбрево quilla(ya)zo т діал. 1. рідкб мйло (отри- I мане з мильного дерева); 2. миття, уми- вбння (з милом, отриманим з мильного дерева)
'quillón т діал. велйка кількість, сила-си- ленна
quillotra fKoxáHKa quillotranza f неприбмність quillotrar vt 1. зачарбвувати, полонйти, закбхувати в cé6e; 2. cnoHyKáTn; 3. спокушати; 4. обдумувати, вивчбти; 5. (vr) виряджбти(ся), прикрашбти(ся); ~se 1. закбхуватися; 2. скбржитися, плбкатися quillotro т 1. штука, штучка, те cáMe; 2. кохбння, люббвний зв’язбк; 3. залицяння;
4. турббта, хвилюв0ння, клбпоти; 5. спо- нукбння, поштовх, стймул; 6. 03HáKa, знак, симптбм; 7. підглядбння; 8. прикрб- са; 9. npHBá6nnBÍcTb, Kpacá; 10. кохбний quillpa f діал. nopá (період) таврувбння худбби
quima fdian. гілка {дерева) quimachi т діал. nácMO quimba f 1. Я Ам. сандалія; 2. діал. граційний рух, nipyéT; 3. діал. погойдування (в ходьбі, танці)’, 4. Я Ам. вйтонченість, гр0ція; 5. рі діал. труднощі, утруднення; безгрошів’я, боргй; 6. діал. кімба {селянське шкіряне взуття) quimbámbaras fpldian., quimbambas fpl діал. з0куток, глушинб; край світу quimbámbulas f рі діал. глушині, непрохідні місця
quimbancharo т діал. громбдина, махйня quimbear vi діал. вйтися, звив0тися quimbo т діал. 1. мачбте; 2. див. quimba З quimbolito т діал. пиріг з кукурудзяного бброшна без начйнки quimera f 1. міф. химбра; 2. химбра; nycTá (нездійснбнна) мрія, ілюзія; 3. підбзра, поббювання; 4. супербчка, свбрка quimerear vi сваритися quimérico, quimerino adj неребльний, хи- мерйчний
quimerista 1. adj мрійлйвий, схйльний до іліозій; 2. сварлйвий; 3. т мрійник, фан- тазбр; 4. склбчник
quimerizar vi фантазувбти, поринбти у нездійснбнні мрії
química f хімія; ~ analítica аналітйчна хімія; ~ biológica біохімія; ~ física фізйч- на хімія; ~ (in)orgánica (не)органічна хімія; ~ industrial (técnica) хімічна технологія
quimicales т рі хімічнії químico 1. adj хімічний; 2. т хімік; andar (caminar) como - діал. кокбтливо дріботіти
quimil1 т Л. Ам. 1. вузол білйзни; 2. валіза; 3. купа, ropá, стіс quimil2 т діал. бот. кбктус {різновид) quimioterapéutica, quimioterapia f хіміотерапія
quimista т алхімік
quimón т 1. дорога япбнська бавовняна тканйна; 2. див. quimono 1; 3. діал. полотно
quimono т 1. кімонб; 2. жіночий халат
хінного дбрева; 2. хіна, хін- звчки терпіти; проковтнути
і. quinterno 2; 2. рі порту- г0льський герб; 3. сл. грбші 4. діал. сл. банкнбта у п’ять néco, п’ятірка quinado adj хінний, якйй містить хіну {про ліки)
quinal т діал. 1. хінне дбрево; 2. 3ápocT¡ хінного дбрева
quinao т заключний аргумент в дискусії quinaquina f 1. хіна, Kopá хінного дбрева; 2. Я Ам. бот. кінакіна {дерево) quinar vt діал. перемогтй в супербчці quinario adj п’ятерйчний quincalla f залізні вйроби quincallería М. крамнйця залізних вйро- бів; 2. майстбрня залізних вйробів; 3. торгівля залізними вйробами quincallero т 1. залізних справ м0йстер; 2. торговець залізними вйробами quince1 і. adj пит п’ятнбдцять; 2. п’ятнбд- цятий; 3. т (числб) п’ятн0дцять; 4. картярська гра; 5. кбжне з двох пбрших вйграних очків (у грі в пелоту) quince2 т діал. орн. колібрі quinceabrileño adj п’ятнадцятирічна, п’ятнадцятилітня {про дівчину) quinceavo 1. adj пит п’ятн0дцятий; 2. т п’ятнбдцята частйна (чбстка) quincena М. п’ятн0дцять днів, два тйжні, півмісяця; 2. зарплата за два тйжні; 3. муз. квінтдбцима
quincenal adj 1. двотижнбвий, п’ятнад- цятиденний; 2. якйй вихбдить раз на два тйжні {про періодичне видання) quincenalmente adv кбжні два тйжні; раз на два тйжні
quincenario 1. adj див. quincenal; 2. т
засуджений (ув’язнений) на 15 діб quinceno 1. adj пит п’ятн0дцятий; 2. т п’ятнадцятимісячний мул quincineta fopH. чбйка звичбйна quincuagena f півсбтні, п’ятдесят quincuagenario 1. adj п’ятдесятерйчний, якйй складбється з п’ятдесятй одинйць;
{типу кімоно) quina1 fi. Kopá ін; tragar ~ м( обрбзу quina2 f 1
див
2. п’ятдесятилітній {про людину)- з m людйна п’ятдесятй років ’ ' т
quincuagésima f рел. остання неділя né ред Велйким постом quincuagésimo adj num п’ятдесятий quinchar f 1. Я Ам. стіна (з плетеного очерету і глини)', 2. Я Ам. очеретяний мат {для укріплення стін і стелі)\ 3. діал пліт; 4. плбтений борт вбза; de pata en - діал. шумний, галаслйвий {про розвагу спів)’, saltar la - відступити, не чекбючи
nopá3KH
quincha2 fdian. орн. колібрі quinchal т мотузка для прив’язування волів
quinchar Я Ам. 1. vt noKpnBáTn очеретяними MáTaMn; 2. обгороджувати стінами з плбтеного очербту; 3. vi робйти мбти стіни (з плетеного очерету) quinche т діал. пліт з очербту quinchinela f діал. індібнська протяжна пісня
quinde т Л. Ам. орн. колібрі {різновид) quindécimo adj пит, т див. quinzavo quindenial adj 1. п’ятнадцятилітній (про період)’, 2. якйй відбувбється раз на п’ят- нбдцять років
quindenio /л п’ятнадцятиліття, п’ятнадцятилітній період
quinero m діал. py6á4 хінного дбрева quinete m icm. шерстянб матбрія quineto m діал. тринога quinfa fdian. сандблія quingentésimo 1. adj num п’ятисотий; 2. m п’ятисота частйна (частка) quingos m рІАм. 3nr3árn, зиґзбґи quinguear vi діал. петляти, вйтися (про ріку) quiniela fi.plспортйвна лотербя (у футбольних та ін. матчах)’, 2. біл§т спортивної лотер§ї (зі списком матчів)’, 3. список команд (в білеті спортивної лотереї) ’, 4. pe3ynbTáTH MáT4ÍB (команд, вказаних в білеті спортивної лотереї)’, 5. гра в пе- лбту з п’ятьм0 ynácHHKaMn; 6. Я Ам. гро- LLiOBá лотербя
quinielista сот. ynácHHK, -ця спортивної лотер0ї
quinientos 1. adj пит п’ятсот; 2. п’ятисотий; 3. т (числб) п’ятсбт; esos son otros - і знов за рйбу грбші quinina f хінін
quino т 1. хінне дбрево; 2. хіна, кора хінного дбрева; 3. мед. закріпний засіб quinóla f 1. кінбла (картярська гра)’, 2. хи- мбрність; estar de (en) ~s бути строкбтим (різнорідним); одягтйся строкато, бути схбжим на папугу
quinqué т 1. гасова лбмпа; 2. зіркість, пронйкливість; tener ~ бути проникливим quinquefolio т 1. бот. перстач повзучий; 2. архіт. п’ятилйсник quinquenal adj 1. п’ятилітній, п’ятирічний; plan - п’ятирічний план; 2. якйй відбувбється кбжні п’ять років quinquenervia f6om. подорожник quinquenio т п’ятиріччя, п’ятиліття; п’ятилітній період; п’ятирічка quinquillería fdue. quincallería quinquillero m див. quincallero quinquina f Kopá хінного дбрева quinta1 f вілла, садйба, мабток; ~ de salud дбча, заміськйй будйнок (для відпочинку) quinta2 f 1. рбкр^ський набір; 2. вербу- вання’, прйзов; 3. жеребкувбння (пру наборі рекрутів)’, 4. рі набір новобранців в ¿рмію; entrar en ~s тягнути жбреб (про рекрута)', досягбти призовного віку; poner en ~s пост0вити під удбр (під загрозу) quinta3 f 1. муз. квінта; 2. п’ять карт однієї мбсті; 3. тяжкйй нбпад кбшлю quinta4 f діал. тютюн-сирбць вйщого ґатунку
540
quorum
quintacolumnista 1. adj який налбжить до п’ятої колони; зрбдницький; 2. сот. зрб-
ríuintada /жазбрмений жарт quintaesencia /жвінтесбнція, сутність quintaesenciar vt 1. Ao6yBáTH квінтесенцію (сутність); 2. ретбльно oчищáти; 3. рафінувати
quintal m кінтал (міра ваги = 100 фунтам, чи 46 кг); ~ métrico центнбр quintaleño adj 1. вагою в одйн кінтбл; 2. якйй вміщує одйн кінтбл quintalera fen. quintal quintalero adj вагбю в один кінтбл quintana f 1. див. quinta1; 2. мед. переміжна пропбсниця
quintañón 1. adj столітній (про людину)] 2. дуже старйй, дрбвній; 3. т столітній старий
quintar 1. vt тягнути ж§реб (з п’яти); 2. військ. набирбти рбкрутів; 3. іст. платйти п’ятйну (королю); 4. збрювати вп’яте; 5. надбавляти п’яту частйну суми (на аукціоні); 6. vi досягбти п’ятого дня (про місяць)
quintería f 1. вілла, заміськйй будйнок; 2. фбрма, хутір
quinterna f див. quinterno 2 quinterno т 1. збшит з п’ятй бркушів; 2. вгбдування п’ятй номерів (у лотереї) quintero m 1. орендбр, фбрмер; 2. нбймит quinterón т Я Ам. кінтербн (народжений від квартерона і білої жінки чи від білого чоловіка і квартеронки) quinteto т 1. муз. квінтбт; 2. див. quintilla quinti/ т діал. ріжбк, плід ріжкбвого дбрева quintilla f літ. кінтйлья, п’ятивірш; andar (ponerse) en ~s con uno у всьбму cyne- pé4HTHf стоЯти на свобму quintín: armarse (haber} la de San ~ спалахнути (про сварку, бійку) quinto 1. adj пит п’Ятий; 2. m п’Ята частй- на; 3. іст. п’ятйна (податок); 4. ділЯнка землі; 5. рбкрут; новобрбнець; 5. мор., іст. п’ята частйна годйни; 6. Я Ам. кінто (монета в п’ять сентаво); 7. діал. кінто (золота монета в два соля); en los ~s infiernos, enlos ~s apurados Я Ам. у чбрта на poráx
quintuplicación f збільшення у п’ять разів quintuplicar vt (vr) збільшувати(ся) у п’ять разів
quíntuplo 1. adj у п’ять разів більший, п’я- тикрбтний; 2. ту п’ять разів більша величний
quinzavo 1. adj пит п’ятнбдцятий (про частину, частку); 2. т п’ятнадцята частйна (чбстка)
quiñado adj діал. 1. пробйтий, подряпаний; 2. щерббтий, рябйй, веснянкувбтий quiñar vi 1. діал. робйти збрубки; 2. Я Ам. штовхбти; пхбти; 3. Я Ам. наштбвхувати- ся; стикатися; ~se діал. розчарбвуватися quiñazo т 1. Я Ам. зіткнення; 2. діал. сй- льний удбр
quiñi т діал. сумка, сітка (для продуктів) quiño т 1. діал. збрубка (на дереві); 2. Я Ам. вм’ятина; 3. Я Ам. удбр кулакбм; 4. мал. гра в дзйґи; 5. діал. чбрка винб (горілки); 6. діал. сітка для зббру молюсків Чи ñón т зембльний наділ qu ñonero т влйсник зембльного наділу ^iosco т 1. альтбнка; павільйбн; 2. кібск; " pe necesidad громбдський туалбт quiosquero /77 кіоскбр quiote m Я Ам. стеблб aráen
Л71. діал. нбша (на спині); 2. діал. т°Рбинка; pioioáK
quipos, quipus т рі кіпу (вузликове письмо південноамериканських індіанців) quiquiriquí 1. звуконасл. кукуріку; 2. т за- давбка; 3. чуб, чубчик quiquirito т діал. 1. жвавий півник; 2. за- дирбка, півень quiragra f подагра рук quirguiz, -а 1. adj киргйзький; 2. т, f кир- гйз, -ка; 3. т киргйзька мова quirico т діал. 1. посильний; 2. злодійчук quirófano т операційний зал, операційна (в клініці)
quirografario adj див. quirógrafo 1 quirografía f азбука глухонімйх quirógrafo 1. ady рукописний, не завірений у HOTápiyca (про документ); 2. т руко- пйсний документ, не завірений у HOTápiyca; 3. рукбпис
quirología f мбва жйстів, бзбука німйх quiromancia, quiromancia f хіромбнтія, ворожіння по руці quiromanía f мастурббція quirópteros т рі зоол. рукокрйлі quiroteca /фукавйчка quirquincho т 1. Л. Ам. зоол. броненосець (різновид); 2. діал. пбкидьок, негідник; estar como un ~, ser (volverse) un ~ діал. не давбтися в руки; не піддавбтися, не здавбтися quirúrgico adj хірургічний quirurgo т хірург
quisa г 1. Я Ам. пбрець; 2. діал. сушений банйн
quisca f діал. 1. шип, колючка (кактуса); 2. колючий предмйт
quiscudo adj діал. 1. колючий, з шипбми; 2. з волбссям, що стирчйть навсібіч (про людину)
quisicosa f збгадка, pé6yc quisling т колабораціоніст, зрбдник quisque: cada ~ кбжний, всЯкий, будь- який
quisquémil т Я Ам. жінбча накйдка quisquete т діал. збсув quisquido adj Л. Ам. дріб’язкбвий, скупий quisquilla f 1. дрібнйця; 2. невелйке утруднення; 3. кревбтка quisquillar vi діал. досбдувати quisquilloso adj 1. придйрливий, дріб’яз- кбвий; 2. чутлйвий; 3. недовірливий; якйй лбгко ображбється; 4. злоязйкий, якйй любить nxáTH Hóca у чужі спрбви quisquirse Я Ам. б^ги скнбрним quistarse 1. завоювбти люббв, сподбба- тися; 2. ладнбти, уживбтися quiste т мед. кісті; - sebáceo жировйк quisto adj: bien (mal) ~ (не)любий quita1 f прбщення ббргу кредитбром quita2 f діал. іст. курйльна люлька (у індіанців)
quitación f 1. див. quita1; 2. зарплбта; ок- лбд
quitaguas т парасбля
quitagusto т діал. нуднб, настйрлива лю-
дйна
quitahucho т діал. мінський пбрець quitalpón т 1. дві зміни білйзни; 2. див. quitapón
quitamanchas т 1. збсіб для вйведення плям; 2. хімчйстка; 3. мбйстер хімчйстки quitamiedos т бар’бр; поручень quitamiento т див. quita1 quitamotas сот. лестйвець, улбсник quitanda f діал. пересувнб продовбльча крамнйця
quitanieves т снігоочиснйк quitanza f квитбнція, розпйска
quitapelillos, quitapelos сот. див. quitamotas
quitapesares т утіха, потіха, розрбда quitapesos сот. спрйтний вимагбч грошей
quitapiedras т машйна для вйлучення кбменів з дорбги
quitapón т прикрбса з кольорбвих кйтиць (на вуздечці); de - знімнйй; розбірний; складбний
quitar 1. vf знімбти, прибирбти; ~ los libros de la mesa прибрбти кнйги зі столу; 2. виривати, вихбплювати; ~ de (entre) las manos виривбти з рук; 3. красти, викрадбти;
4. позбавляти, відбирбти; - la vida заби- рбти життЯ; 5. відмінЯти, анулювбти (закон, вирок); ліквідувбти, скасовувати (посаду); 6. прибирбти, усувбти; 7. вивбдити (пляму); 8. (de, para) заважбти, переш- коджбти; esome quitó de venir це завбди- ло мені прийтй; 9. забороняти; 10. викуповувати (заклад); 11. парйрувати удбр (у фехтуванні); 12. тавр, відволікбти бикб;
13. vi діал. припинятися, переставбти ітй (про дощ); quitay роп дві зміни білйзни; quitando за вйнятком; аі ~ /ос. adv. ко- роткочбсно; недовговічно; de quita у роп знімнйй; розбірний; складбний; sin ~ пі poner loe. adv. тбчно, буквбльно, ні більше ні мбнше; - de delante (de en medio) прибрбти з дорбги (зі шляху); убйти; прибрбти; ¡quita (de ahHI геть, пішбв звідси!; забирбйся!; ну тебе!, відчепйся!; ¡quita (quite) allá! перестбнь!, припинй! quitarse 1. ітй геть, забирбтися; ¡quítate de ahíl ідй звідси!; 2. відсторбнюватися, відхбдити; кйдати; - del negocio відійтй від справ; 3. відмовлятися, позбуватися (від шкідливої звички); 4. прохбдити (про почуття); 5. знімбти (одяг); - de delante (de encima) позбутися, спікатися; - de en medio забрбтися від rpixá подблі; наклбети на cé6e руки; ~ la vida покінчйти з життЯм
quitasol m парасбля (від сонця) quitasolillo т діал. пиріг із тапібки quitasueño(s) т предмбт турббти (зане- покбєння)
quite т 1. перешкбда, завбда; 2. парйру- вання удбру (в фехтуванні); 3. тавр. відволікбння бикб плащбм (в небезпечній ситуації); 4. діал. вйверт, викрутбе; estar al - ía los ~s) бути готбвим прийтй на допомогу; ir al - прийтй на допомбгу; no tener - бути незворбтним (неминучим); бути складнйм, не піддавбтися вйрішенню quiteñ*o, -а 1. аб/ якйй стосується м. Кіто; 2. т, f жйтель, -ка (урбдженець, -ка) м. Кіто
quitina їбіохім. хітйн
quito 1. ady вільний (від боргу, зобов’язання); 2. т іст. див. quita 1 quitolis т 1. крадіжка; 2. діал. прбщення, вйбачення
quitrín т Я Ам. двоколісна колЯска, дво- кблка
quitupán т Я Ам. винб з агбви quizá adv, quizabes adv іст. можлйво, мбже бути; мабуть; quizá у sin quizá напбвне, тбчно, ніяких “мбже бути” quizar vi трбпитися випадкбво quizás adv див. quizá quorum т квбрум
541
R
R, r f 21-а літера іспанського алфавіту éppe, épe
raba 1. f примбнка для риб (із тріскової ікри); 2. т щупальце (восьминога) rabada f 1. збдня частина туші; 2. Я метляння XBOCTÓM ,
rabadán т 1. старший пастух; 2. пастух, niAnácHH
rabadilla f 1. куприк; 2. гузка (у птахів) rabal т передмістя rabana f індіанський тамбурин rabanal т пбле, засіяне редискою (редькою) rabanera f 1. торгбвка редйскою (рбдь- кою); 2. груба жінка, Haxá6a, xáMKa; 3. тб- ця, миска (для редьки) rabanero 1. adj грубий, нахббний, безсо- рбмний (про мову, манери); 2. іст. корбт- кий, куций (про жіночий одяг); 3. т торгб- вець редйскою (рбдькою) rabaneta fdian. редйска rabanillo т 1. дйка рбдька; 2. смак закйс- лого винб, кислЯтина; 3. зарозумілість, гбнор, пихб; 4. сйльне бажбння, охбта (зробити щось)
rabaniza f 1. насіння горбдньої рбдьки; 2.
І бот. суріпиця; 3. див. rabanillo 1 rábano т 1. бот. горбдня рбдька; редйс; ~ silvestre дйка рбдька; ~ rusticano хрін (різновид)] 2. див. rabanillo 2; 3. див. rabanillo 3; cuando pasan ~s, comprarlos куй залізо пбки гаряче; tomar (coger) el ~ por las hojas непрбвильно розуміти; перекручувати; брбтися не з тбго кінця rabárbaro т див. ruibarbo rabazuz т екстрбкт локриці (солбдки) rabdoideo adj тростеподібний; циліндричний
rabeada fMop. 1. сйльна хитавйця; 2. див. rabeo 2
rabear vi 1. метлЯти (помбхувати) хвостбм' 2. мор. вилЯти кормбю rabel1 т раббль (старовинний пастуша- чий смичковий інструмент) rabel2 т 1. зад; дупа; 2. діал. дбвга тонкб шйя (у людини)
rabeo т 1. метляння (помбхування) хво- стбм; 2. мор. вихлЯння кормбю rabera f 1. збдня частйна; 2. задбк (візка)', 3. полбва, вйсівки (зерна)', 4. кільцб, ручка (домашнього начиння); 5. діал. неве- лйкий борг; 6. діал. край, кінбць
rabero т діал. 1. див. ronzal1; 2. зав’язки, стрічкй (в одязі)
raberón т вершйна (зрубаного дерева) rabí т див. rabino
rabia f 1. мед. сказ, водобоязнь; 2. іржб (хвороба нута); 3. гнів; лють; de - loe. adv. зі зла, по злббі; dar * бісйти, довбди- ти до екбзу; con - loe. adv. діал. рЯсно, в достбтку; llueve соп - дощ ллє як з відрб; tener - діал. бути чудбвим, прекрбсним (про речі); tener * a uno ненбвидіти; ставитися до кбгось з огйдою; tomar - захворіти на сказ; лютувбти, казйтися rabiada fdian. спблах гніву (люті); dar una - відвернутися; показбти спйну rabiar vi 1. хворіти на сказ; 2. (de) жорстб- ко страждбти, мучитися; 3. (por) прй- страсно (шалбно) бажбти; 4. бісйтися, казйтися; ~ con (contra) uno, estar а ~ соп uno злйтися на кбгось; 5. бути надмірним; quema que rabia печб так, що неможлйво терпіти; а * loe. adv. шалбно, страшбнно, дуже; gustar а - шалбно (страшбнно) подббатися; - de verse juntos абсолютно не підхбдити однб бдному, не ВІДПОВІДбтИ rabiasca ЇАм. див. rabieta 2, З rabiascoso adj Ам. дратівлйвий rabiata f Ам. див. rabieta 2, З rabiatar vt прив’язувати за хвіст rabiazorras т східний вітер rabiblanco adj білохвбстий rabicaliente adj гарЯчий, палкйй, пристрасний
rabicán, rabicano adj з білим волбссям у хвості (про коня)
rábico adj 1. якйй стосується ск0зу; 2. ска- жбний, хвбрий на сказ rabicorto adj 1. короткохвбстий, куций; 2. іст. якйй нбсить корбткий бдяг rábida f монастйр; скит (в Марокко) rábido adj див. rabioso rabieta f 1. dim.t de rabia; 2. скоромину- щий enánax гніву; 3. плач, ревіння (дитини)
rabietas сот. рі запальнб (нестрймана) людйна, пброх
rabihorcado т фрегбт (птах) rabil т діал. 1. рукоЯтка, ручка (для обертання); 2. ручнйй млин (для обдирання дрібної пшениці)
rabilar vtdian. обдирбти (дрібну пшеницю)
rabilargo 1. adj довгохвбстий; 2. іст. одЯгнений в занбдто дбвгий бдяг; 3. т орн. голубб сорбка
rabillo т 1. dim. de rabo; 2. черенбк, чере- шбк (листка, квітки, плоду); квітконіжка, плодоніжка; 3. бот. пбжитниця, дурійка;
4. 30Há, сбжка (хвороба злаків); 5. хлястик; mirar con el ~ del ojo, mirar de ~ de ojo дивйтися скбса (крадькомб) rabimocho adj діал. див. rabón 1 rabincho adj Л. Am% 1. без колодки (про ніж); 2. куций, підрізаний (про хвіст); 3. безхвбстий; з підрізаним хвостбм (про тварину) rabino т рббин
rabiojo: mirar de ~ діал. дивйтися скбса (крадькомб) rabión т бистринб
rabioso adj 1. скажбний, хвбрий на сказ; 2. розгніваний, розлючений; 3. шалбний, нестрймний, надмірний; 4. діал. гарЯчий (про коня)
rabisalsera 1. adj меткб, жвбва, мотбрна (прожінку); 2. безсорбмна, розв’Язна (про жінку); 3. t козир-жінка rabisca f див. rabieta 2 rabiscoso adj Ам. див. rabiascoso rabiseco adj 1. гостровбрхий, гострокінбч- ний (про щоглу); 2. з тонкйм і дбвгим хвостбм
rabiza М. вершйнка (вудлища); 2. кінбць (троса); край (прапора, хмари); хвіст (комети); 3. мор. чал, чблка; boya de - при- чбльний буй; 4. мор. рбдька (на кінці троса); 5. сл. шльбндра, хвбйда rabizo т діал. с.-г. клин землі (при через смужжі)
rabizorra т півдбнний вітер rabo т 1. хвіст; 2. див. rabillo 2; 3. комбта;
4. кінбць, хвіст; 5. полбва, вйсівки; - verde Я Ам. старйй ловелбе, мйшачий жербб- чик; - de alacrán бот. геліотрбп (південноамериканський різновид); - decordero бот. канбркова травб (різновид); -s de gallo перйсті хмбри; - de junco фаетбн Ітропічний птах); - del ojo крабчок (кутик) бка; - de rata мор. рбдька (на кінці троса); - a viento loe. adv. мисл. по вітру (про політ птахів); agarrar (asir, coaer] del (por el) jagárrale del rabo! шукай вітра в пблі!; estar (faltar, quedar) el - por
542
radiogramola
desollar está el ~ por desollar найскладніше ще попбреду; це тільки квіточкй, йгідки будуть потім; ir al - (de) ходити невідступно; увивбтися; irse (salir)con el ^ entre las piernas піти підібгбвши хво- crá; mirar a uno con el ~ del ojo (de ~ deojo) скбса (крадькомб) поглядбти; volver de - обернутися несподіванкою, вийти ббком (про справу); |aún le ha de sudar el ~l йому ще дістанеться!, йому ще доведбться попотіти!
rabón 1. adj куций, безхвбстий, з обрізаним xboctóm; 2. Л. Ам. без колодки (про ніж)] 3. Я Ам. корбткий, куций (про одяг)] 4. діал. голий, роздягнений; 5. т діал. корбткий тесбк, мачбте rabona f Ам. маркітбнтка;, hacer - прогулювати заняття в шкблі, сачкувбти rabonada f див. rabotada 2 rabonear vi 1. говорити грубощі; 2. прогулювати заняття; сачкувбти; 3. діал. від- вертбтися з презйрством, покбзувати спину
rabonero т прогульник rabopelado т зоол. опбсум raboseada f жмбкання; псувбння raboseado adj полігр. змбзаний, брудний (про відбиток)
rabosear vt м’яти, жмбкати; псувбти raboso adj обтріпаний (про краї одягу) rabotada f 1. удбр хвостбм; 2. грубість, зухвблість (в розмові); dar una .- нагрубити
rabotar vi діал. махбти (метляти) хвостбм rabotear vt обрубувати хвіст (у овець, баранів)
rabudo adj довгохвбстий, хвостбтий rábula /77 адвокбт-шарлатбн racamenta f, racamento т мор. ракс- бугель; бейфут (рея) racemifloro adj бот. китицеквіткбвий racemiforme, racemoso adj гроноподібний racial adj рбсовий
racialismo m 1. сукупність рбсових ознбк; 2. див. racismo
racima f виногрбд (який залишився на лозі після збору)
racimado adj китицеподібний, гроноподібний
racimal adj 1. якйй стосується грбна (кй- тиці); 2. гіллястий (про оливкове дерево) racimar vt, vi знімбти зблишки виногрбду (після основного збору)] -se з’бднувати- ся в грбна (в китиці) racimeo т збір зблишків виногрбду racimiforme adj див. racemiforme racimo т 1. грбно, кйтиця (винограду)] 2. пучбк (дрібних предметів)] 3. архіт. кйти- Цева прикрбса; 4. бот. суцвіття; супліддя; - ramoso китицеподібне суцвіття; ~ de perlas нйтка пбрлів racimoso adj 1. китиценбсний; 2. увішаний (унйзаний) грбнами racimudo adj з крупними грбнами raciocinación f рбздум, міркувбння raciocinar vi роздумувати, розміркбвува- ти* поринбти в рбздуми raciocinativa f 1. здбтність до рбздумів, здатність думати; 2. розсудливість raciocinio т 1. рбзум; здорбвий глузд; розсудливість; 2. див. raciocinación; 3. ra íf3, аРгУм^нт; 4. міркувбння, умовйвід мл п п0Р^ія; рацібн, пайбк; 2. добовб лорма прдовбльства, пайбк (в армії)] - de ®гара польовйй пайбк; - de hambre голодний пайбк; - de previsión недоторканний запбс; 3. преббнда, рбнта (духов- u? 0С(?биУ’ а ~ loe. adv. пбрціями, порцій- RP¡ скупо; a media - loe. adv. нбдголодь;
ra5H0’ y^óro« MÍ3éPH0
Bir!í>nabilidad f філос. рбзум; розсудли-
racional 1. adj розумний, наділений рбзу- мом; 2. розсудливий; 3. раціонбльний; обґрунтбваний, доцільний; 4. мйелений, уйвний; 5. мат. раціонбльний; 6. т розумна істбта; 7. іст. королівський казна- чбй (в Арагоні)
racionalidad f 1. розумність, розсудли- вість; 2. раціонбльність, обґрунтбваність, доцільність
racionalismo т філос. раціоналізм racionalista філос. 1. adj раціоналістичний; 2. сот. раціоналіст, -ка racionalización f 1. мат. звільнення від ірраціонбльності; 2. ек. раціоналізбція; - del trabajo раціоналізбція прбці racionalizar vt мат., ек. раціоналізувбти racionamiento т 1. нормувбння; нормб- ване розподілення; 2. нормбване поста- чбння (армії)
racionar vt 1. розподіляти по нбрмі; норму- вбти; 2. забезпбчувати нбрмою продовольства (в армй)
racionario, racionero т 1. духбвна осбба, якб мбє преббнду; 2. еконбм (в релігійній общині)
racionista сот. 1. отрймувач (пайка, платні)] 2. актбр, актрйса на вихіднйх рблях, статйст, -ка racismo т раейзм
racista 1. adj расйстський; 2. сот. ра- сйст, -ка
racoma f подрбпина, тріщина, рбнка ráculo adj Л. Ам. див. reculo racha1 f 1. див. ráfaga 1; 2. смуга везіння (удбч) (у грі)
racha М. див. raja 1; 2. гірн. дерев’яне кріплення rada f мор. рейд
radar т фіз. pafláp, радіолокбтор f radiación їфіз. 1. радібція; випромінювання; - cósmica космічне випромінювання; - luminosa світловб випромінювання; - térmica тепловб випромінювання; - solar ебнячна радібція; 2. опромінення radiactividad f фіз. радіоактйвність radiactivo adj радіоактйвний radiado 1. adj променеподібний, якйй роз- хбдиться прбменями; зіркоподібний; 2. зоол. тонкошкірий; 3.трізоол. голкошкірі radiador 1. adj променйстий, якйй ви- пускбє прбмені; 2. т радібтор (опалення, охолодження автомобіля)] 3. випромінювач, радібтор
radial adj 1. див. radiado 1; 2. астр., мат. радібльний, променбвий; 3. анат. про- менбвий
radián т див. radiante 2, З radiancia їфіз. світність, раріосвітність radiante 1. adj фіз. випромінюючий, променйстий; energía - промениста енбргія; 2. променйстий, блискучий, сйючий; 3. сбючий, рбдісний; 4. т астр. радібнт; 5. мат. радібн
radiar 1. vi випускбти прбмені; 2. vt фіз. випромінювати; 3. фіз. опромінювати (рентгенівськими променями)] 4. пере- давбти (транслювбти) по рбдіо radiar2 vH. діал. закрбслювати, викидбти; 2. Ам. викрбслювати (зі списку) radicación М. укорінення, устанбвлення, закріплення (звичаю, звички)] 2. мат. добувбння кбреня
radical 1. adj коренбвий; 2. докорінний; ра- « дикбльний, ґрунтбвний, фундаментальний; 3. політ, радикбльний; 4. мат. ради- кбльний, якйй стосується кбреня числб;
5. т політ, радикбл; 6. лінгв. кбрінь, ос- нбва; 7. мат. радикбл, кбрінь; 4. хім. радикбл, зблишок
radicalismo т 1. політ, радикалізм; 2. ра- дикбльність, радикалізм (поглядів, дій) radicalizar vt радикалізувбти
radicalmente adv радикбльно, докорінно; cambiar - докорінно змінйти radicando т мат. підкорінне числб radicar vi 1. (-se) коренйтися, сягбти корінням; 2. знахбдитися; розташовуватися; 3. полягбти (в чомусь)] -se іст. облаштбвуватися, поселятися radicela f бот. коренбвий волосбк radíceo adj 1. коренбвий; 2. бот. з дбвгим корінням
radicoso adj коренеподібний radícula f див. rejo1 З radicular, radiculario adj бот. корінцбвий radiculitis f мед. радикуліт radicha f-Я Ам. бот. цикбрій radífero adj радієвмісний radigrafía f див. radiografía radigrafiar vt див. radiografiar radigráfico adj див. radiográfico radio1 m 1. мат. рбдіус; - vector рбдіус- вбктор; 2. див. rayo 5; 3. анат. проме- нбва кістка; 4. іхт. плавцбвий прбмінь (у риб)' - de acción рбдіус дії radio2 т хім. рбдій
radio3 1. f рбдіо; радіозв’язбк; 2. див. radiodifusión; 3. див. radioemisora; 4. див. radiorreceptor; 5. див. radiotecnia; 6. т див. radiograma 2; 7. військ, радйст radío adj 1. мандрівнйй; 2. іст. віддбле- ний; розділений
radioacción, radioactividad f див. radiactividad
radioactivo adj див. radiactivo radioaficionado m радіолюбитель radioalineación f 1. радіонавбдення; 2. радіонавігбція
radioastronomía f радіоастронбмія radiobaliza fmex. радіомабк radiobiología f радіобіолбгія radiocentral f радіотрансляційний вузол, радіовузол
radiocomando f керувбння по рбдіо radiocomunicación f 1. радіозв’язбк; 2. по- відбмлення по рбдіо, радіопередбча radioconducción f керування (навбдення) по рбдіо; радіонавігаційне орієнтувбння radiodifundir vt передавбти (транслю- вбти) по рбдіо
radiodifusión f радіомбвлення radiodifusor 1. adj радіомбвний; 2. т радіостанція
radioelemento т хім. радіоактйвний елембнт, радіоелембнт radioemisora f радіостбнція; радіопереда- вбч
radioescucha сот. див. radioyente radiofaro т радіомаяк radiofísica f радіофізика radiofonía f див. radiotelefonía radiofónic-o adj 1. радіотелефбнний; 2. радіофонічний; радіомбвний; programa - радіопрогрбма; emisión -а радіопередбча
radiofonista сот. див. radiotelefonista radiófono т радіотелефбн radiofonovisión f відеотелефбн radiofrecuencia f фіз. радіочастотб radiogoniometría f фіз. радіопеленгбція radiogoniómetro т фіз. радіопеленгбтор radiografía М. мед., фіз. радіогрбфія; рен- тгеногрбфія, рентгбн; 2. мед. рентгено- грбма, рентгбнівський знімок; 3. радіо- телегрбф
radiografiar vt 1. мед. робйти рентгбнівський знімок; 2. передавбти (транслю- вбти) по рбдіо, радіювбти radiográfico adj 1. радіографічний; рентгенографічний; 2. радіотелеграфічний radiograma т 1. рентгеногрбма, рентгбнівський знімок; 2. радіогрбма; радіоте- легрбма
radiogramola f радібла
543
radioguía
radioguía f див. radioconducción radioindicador m хім. радіоактивний інди- KáTop, мічений 0том radioisótopo m фіз., хім. радіоізотбп radiola fdue. radiogramola radiolocalización fфiз. радіологія radiolocalizador 1. adj радіолокаційний; 2. m радіолокбтор; радіолокаційна стбнція radiología f 1. фіз. радіолбгія; рентгено- лбгія; 2. мед. радіологія, радіол і кувбння radiológico adj радіологічний, рентгенологічний
radiólogo т радіблог; рентгенблог radiometría fфiз. радіомбтрія radiómetro т 1. астр. секстбнт (кутомір);
2. фіз. радібметр radionavegación f радіонавігбція radioonda f фіз. радіохвиля radioperador т радіоопербтор, радіотелеграфіст
radioprograma т радіопрогрбма radioquímica f радіохімія radiorrecepción /'радіоприйбм, радіопри- ймбння
radiorreceptor т радіоприймбч; при- ймбльна радіоустановка radioscopia f фіз., мед. радіоскопія, рентгеноскопія, рентгбнівське дослідження radioscopio т фіз. радіоскбп radioseñal f радіосигнбл radioservicio т радіослужба radioso adj 1. променистий, який випромінює світло; 2. сяючий radiosonda fфiз. радіозбнд radiospectroscopia f радіоспектроскопія, рентгеноспектроскопія radioteatro т 1. радіотебтр; 2. радіо- постанбвка, радіоспектбкль radiotecnia, radiotécnica f ра^іотбхніка radiotécnico 1. adj радіотехнічний; 2. m радіотбхнік
radiotelefonía fфiз. радіотелефонія radiotelefónico adj радіотелефбнний radiotelefonista com. радіотелефоніст, -ка
radioteléfono m радіотелефбн radiotelegrafía f радіотелеграфія, радіо- телегрбфний зв’язок radiotelegrafista сот. радист, -ка radiotelégrafo т радіотелегрбф radiotelegrama т див. radiograma 2 radiotelescopio т радіотелескбп radiotelevisión /телеббчення І radioterapia f радіотерапія; рентгенотерапія
radiotiempo т радіогодйни 'radiotransmisión f радіозв’язбк; радіо- передбча
radiotransmisor 1. adj радіопередавбль- ний; 2. т радіопередавбч radiovisión f телеббчення radiovisor т телевізор radioyente сот. радіослухбч radium т див. radio2 radon, radón т хім. радбн raedera f 1. шкреббк, шкреблб; шббер; 2. с.-г. передплужник raedizo adj лбгко зіскбблюваний raedor 1. adj який шкребб; 2. т див. raedera 1; 2. грбблб (для вирівнювання міри зерна)] 3. іст. міряльник (зерна) raedura f 1. зішкріббння, зіскбблювання, скобління; 2. (рі) вишкребки raer* vt 1. зіскбблювати, зішкріббти; зачи- щбти; 2. вирівнювати (міру зерна)] 3. викорінювати (погану звичку) rafa f 1. рбзщіп (кінського копита)] 2. прб- різ, бтвір (в стіні зрошувального каналу)]
3. зашпаровування тріщини (в стіні) rófaga f 1. шквал, порив (дощу, вітру)] 2. спблах (світла)] блискавка; 3. шквал вогню; ~ de ametralladora автомбтна чбрга;
4. хмбрка, хмарйнка (які передвіщають непогоду)] 5. діал. частйна; estar de (en) - діал. бути в складнбму станбвищі rafal т, rafalla f діал. дбча, вілла; фбрма rafañoso adj Л. Ам. вульгарний; грубий rafe т 1. діал. навіс (даху), карнйз; 2. діал. кінбць, край
rafear vt стбвити підпбри, укріплювати (стіну, будівлю)
rafia f 1. бот. рбфія (пальма)] 2. волокнб рбфії
raga fЛ. Ам. жарт; насмішка ragadía М. іст. тріщина, щілйна; 2. (рі) мед. подрбпина, тріщина (на шкірі) raglán т реглбн (крій одягу) ■ ragú т 1. рагу; 2. Я Ам. сл. вбвчий апетйт; 3. діал. печбня з барбнини ragua f верхівка цукрбвої тростйни rahez adj 1. нйций, підлий, мерзбнний; 2. іст. дешбвий, недорогйй; 3. іст. легкйй rahezar vi (~se) іст. 1. втрачбти цінність; дешбвшати; 2. втрачбти знбчення; 3. опускбтися (морально) raíble adj зіскбблюваний гаїса fрбйка (різновид волинки) raicear vi Л. Ам. укорінюватися, пускбти кбрені
raicero т Л. Ам. див. raigambre 1 raicilla f 1. корінбць; 2. коренбве волокбн- це, коренбвий волосбк; 3. пбросток, первинний корінбць raicita fdue. raicilla З raid т 1. рейд, наліт; - aéreo повітряний нбпад; наліт; повітряний рейд; 2. ав. переліт
raido1 adj 1. дуже знбшений, потбртий (про одяг)] ir ~ ходйти в понбшеному бдя- зі; 2. нахббний; 3. діал. скупйй, жбдібний raido2 тЛ. Ам. селянйн, сільськйй жйтель raigal 1. adj коренбвий; 2. т кбмель (колоди)
raigambre f 1. збірн. кбрені, коренбва сис- тбма; 2. закоренілі звйчки, традйції, устбї; 3. міцнб станбвище (в суспільстві) raigón т 1. кбрінь (зуба)] 2. діал. бот. іспбнський дрік raigrás т дерен
raijo т діал. відрбсток, пбросток, пбгін rali, raíl т рбйка
raimar vt діал. очищбти від лйстя raimiento т 1. див. raedura 1; 2. нахбб- ство, безсорбмність
rain т діал. обгорбджене пбле (поряд з житлом)
rainal т волосінь, ліска raíz f1. бот. кбрінь, кореневйще; 2. кбрінь, оснбва; джерелб; 3. рі нерухбма влбс- ність, майнб; мабток; 4. лінгв. кбрінь, оснбва; 5. мат. кбрінь; ~ cuadrada (cúbica) квадрбтний (кубічний) кбрінь; 6. кбрінь (зуба); ~ del Brasil бот. іпекакубна; - del moro бот. елбніум; - nerviosa анат. нервбвий корінбць; а ~ de іос. ргер. пб- ряд, біля; одрбзу (зрбзу) після; під кбрінь; de ~ іос. adv. пбвністю, цілкбм; докорінно; arrancar (cortar) de ~ виривбти з кбре- нем, викорінювати; echar raíces облаш- тбвуватися, поселитися; пускбти коріння, укорінюватися (про звичку)]' tener raíces пускбти глиббке коріння, міцно укорінюватися (про звичай)] мбти свої інтербси raizal adj діал. коріннйй raizalismo т діал. прив’язаність до рідних місць
raizar vi діал. див. raicear raja1 f 1. тріска, скіпка, оскблок, скблка; 2. щілйна, тріщина; шпбра, шпарйна; рбзріз; 3. шматбк, скйбка; а - tabla loe. adv. сувб- ро, неухйльно; за будь-яку ціну; a toda ~ Я Ам. швйдко, миттю, бігом; estar en la ~ діал. бути на мілині, не мбти копійки за душбю; hacer ~s ділйтй на часткй (на
частйни); hacerse ~s старбтися, зі шкУпі, пнутися; sacar ~ урвбти шматбк* tener діал. мбти дбмішки негритянської kdórí (про білу людину) н
raja2 f грубе сукнб raja т (рі rajaes) раджб rajable adj крихкйй, розщбплюваний лбгко розкблюваний rajabroqueles т хвалькб, фанфарбн ra ada f Л. Ам. боягузтво, малодушність* в дмбва від влбсних слів rajadera f різбк, велйкий ніж rajadillo т кблотий мигдбль в цукрі rajadizo adj див. rajable rajado adj діал. п’яний rajador т руббч дров, дроворуб rajadura f 1. розкблювання, розщбплю- вання; 2. щілйна, тріщина rajamacana 1. т діал. важкб (утомлива) роббта; 2. складнб спрбва; 3. сот. зна- вбць, знбюча людйна; 4. обербжна (оббч- на) людйна; 5. норовйста (свавільна) людйна; а - loe. adv. сувбро, без поблбжок rajante Я Ам. термінбвий, невідклбдний rajar 1. vt надлбмувати; 2. колбти, розкб- лювати, розщбплювати; 3. Я Ам. гбнити, ганьбйти, паплюжити (в очі)] 4. діал. втбмлювати, набридбти; 5. Я Ам. тікбти, давбти дьбру; 6. vi хвбстатися, вихвалитися; 7. базікати не змовкбючи; 8. діал. (de) злослбвити; ~se 1. тріскатися, розклюватися, розщеплятися; 2. відступ0- тися, задкувбти; 3. Я Ам. помилятися, давбти мбху; 4. Я Ам. циндрити гроші; 5. Я Ам. пбдати духом, лякбтися; 6. діал. напивбтися; de а - хоч кудй, як треба rajatabla: а - loe. adv. сувбро, неухйльно; за будь-яку ціну'; рішуче, без вагбнь rajatablas т діал. догана, нбтруска; а - loe. adv. діал. за будь-яку ціну; бігом, щодуху
raje т Я Ам. втеча; tomar el ~ кйнутися навтьокй
rajetear vt (~se) Л. Ам. див. resquebrajarse)
rajo т Я Ам. тріщина; розрйв rajón 1. adj Л. Ам. прекрбсний, пйшний; 2. діал. боягузливий; 3. Я Ам. щбдрий; 4. т Ам. див. rajo; 5. Я Ам. задйрака, забіяка; хвалькб; 6. Я Ам. марнотрбтник rajonada fЯ Ам. вихваляння, фанфаронство ra uela f необрбблений камінь; голяк rajuñadora f діал. граблі rajuñar vt Ам. див. rasguñar 1 ra т діал. див. rale rala f діал. пташйний пбслід ralada f1. діал. див. rala; 2. діал. гній; бруд ralbar vt діал. збрювати (цілину) rale т діал. 1. дерев’яне корйто; 2. дерев’яна тбця, дерев’яна мйска ralea f 1. рід, тип, сорт, гатунок; de mala ~ низькосбртний; 2. порбда, сорт, штиб (про людей)] de buena ~ чбсний, повбж- ний; de mala - нйций, підлий, безчесний ralear 1. vi рідіти; 2. погано наливбтися (про виноградні грона)] 3. проявляти (виявляти) свою нйцу натуру; 4. (~ se) ро- зхбдитися, розсіюватися (про натовп); 5- vt розріджувати, робйти рідкйм; 6. Ам. рідко саджбти; розріджувати (посіви) raleón adj мисл. спрйтний (про хижого птаха)
ralez ficm., raleza f рідизнб rali m діал. див. rale
ralo adj 1. рідкйй; нещільний; негустий; рідкйй (про волосся, бороду)] 2. слабкий (про освітлення)] 3. іст. рідкісний, незви- чбйний
rallado adj діал. нахббний, безсоромний rallador 1. adj іст. балакучий, говіркйй; 2. т іст. базікало, говорун; 3. тбртка (кухонна)
544
ranfuñar
.Madura f 1. тертя, скобління; 2. слід, борозбнка (від тертки); 3. нат0рта Máca,
«1. TépTH (npoTnpáTH) на тбртці; 2. набридати, чіплйтися, надок>^ти; 3. л/a/j зiшкpiбáти (залишки їжі); 4. діал. го- ворйти жвáвo (Haxá6H0) rallentando adv муз. сповільнюючи, по- вільно ,
rallo /771. див. rallador 2; 2. кінський шкре- ббк; 3. пбриста глиняна посудина (для
rabión adj діал. набридливий, надокучливий (про людину\
rama1 М. сучбк, гілка; plantar de - розвб- дити черенями; 2. гілка, лінія (спорідненості)', 3. гблузь (науки)] 4. гілка (залізнична)] 5. філібл (фірми)] de - en - loe. adv. мінливо, непостійно; andarse (irse) por las -s відхилятися від головнбго; від-
Х0ДИТИ ВІД суті enpáBH; рОЗТІКбтИСЯ
мйелію по flpéey; asirse a las ~s незгрбб-
но виправдбвуватися
rama2 fnoniap., текст. páMa
rama3 f: en * сирий, необрбблений; непе-
регшбтений (про книгу)
ramada f 1. див. ramaje; 2. Ам. навіс (з
гілок)
ramaje т 1. гілкй дбрева; крбна; листя; 2. оберемок гілбк
ramajear vt діал. o6p¡3áTH (гілки, сучки) ramajeo т діал. шблест лйстя rama т 1. nácMO, нйтка (мотузки, каната); 2. недбуздок, пбвід; 3. марш (сходів)]
4. гілка (залізнична)] 5. відгалуження, відвід, рукав; 6. відгалуження, гілка; 7. рі Л. Ам. кінцбві кулі (у ласо)] у а - у media manta loe. adv. бідно, в нужді ramalazo т 1. удбр мотузкою (вуздечкою, поводом)] 2. руббць, шрам, слід (від удару)] 3. нбпад, спблах (хвороби, божевілля)] 4. раптбве гбре; неприбмність; 5. шквал, порйв вітру; 6. діал. злйва ramaleado adj діал. посмугбваний; сму- гбстий
ramalear vi ітй на пбводі (про коня) ramalillo т див. rienda ramazón f36ipH. зрізані гілкй дбрева rambla М. канбва, яр; русло, лбже (дощового потоку)] 2. дерев’бна рбма (для розтягування тканин)] 3. ал0я, бульвбр (у Каталонії)
ramblar т місце злиття, стік (дощових вод)
ramblazo, ramblizo т див. rambla 1 rambulera т Л. Ам. затбтий сперечбль- ник; задйрака
rameado adj розмальбваний букбтами,
квітчбстий (про тканини, шпалери)
rameal adj див. rámeo
ramear vt діал. укладбти шпбли.
rámeo adj бот. гілкбвий
ramera М. проститутка; 2. хтйва жінка
ramería f 1. публічний дім; 2. проституція
rameril adj продбжний, легкбї поведінки
(про жінку)
ramífero adj бот. гілконбений ramificable adj якйй розгалужується, гіллястий
ramificación f 1. розгалуження; розділенні 2. відгалуження, відгілок, гілка; 3. нб- слідки; 4. бот. галуження, гілкувбння ramificarse 1. галузитися; розгалужувався, відгалужуватися; 2. пошйрюватися (про наслідки)
ramilla f 1. гілка, гілочка; 2. хйтрість; вй- °еРт; відмовка
amillete т 1. букбт(ик); 2. купка фруктів ісолодощів); 3. іст. підстбвка (для фру- W7/Q на званих обідах)] 4. зібрбння, колбк- га ’-і бот' сУЦ8'1™
billetera f квіткбрка, продавщйця квітів
ramilletero т 1. продавбць квітів; 2. вбза для квітів; 3. квіткбвий гбрщик ramillón т діал. ківш, черпбк ramio т бот. páMi, китбйська кропивб ramiza f збірн. 1. зрізані гілкй; 2. плбтені вйроби
ramnáceas fp!6om. крушйнові (кущі) rámneo f6om. жбетір, крушйна ramo ті. гілка; 2. букбт, пучбк; 3. в’язанка часнику (цибулі); 4. церк. Вбрбна неділя;
5. текст, шовкбва оенбва; 6. гблузь (науки); сфбра (діяльності); 7. відділ, відділення (установи)] 8. захвбрювання; ознбки хворбби; vender al - продавбти винб на розлйв (про винороба) ramojo т див. ramazón ramón т 1. гілковйй корм; 2. зрізані гілкй (оливкового дерева)] 3. Ам. каркбс, кам’я- нб дбрево
ramonear vi 1. підрізбти (обрізбти) дербва; 2. харчувбтися гілковйм кбрмом (про тварин)
ramoneo т 1. підрізка (обрізка) дербв; 2. період підрізки дербв ramoso adj гіллястий, розлбгий, розлб- жистий
rampa1 f мед. судбма (литок) rampa2 f скат, відкбс; пбндус rampa3 f діал. нбші; паланкін rampagoli т багбр rampinete т військ, іст. ббнник ramplón 1. adj іст. грубий, на товстій підбшві (про взуття)] 2. грубий, вульгбр- ний; 3. т підкбвний шип; 4. набійка (на підковах)
ramplonería f грубість; неоковйрність; вульгарність, нбемак
ramplús т прббка (для забивання цвяха в стіну)
rampojo т див. raspajo rampollo т живбць (для посадки), сбджа- нець
ramudo adj діал. див. ramoso ramuja f діал. див. ramazón ramujos т рі хмиз, сухі гілки ramulla f 1. хмиз; 2. див. ramazón rana f1. жбба; ~ de San Antonio квбкша; 2. Я. Ам. прбля; 3. рі див. ránula; 4. див. ranúnculo; cuando la ~ críe (tenga) pelo коли рак свйсне; no ser (ningún) ~ не бути дурнем; salirle a uno ~ не вйправдати сподівбння, розчарувбти ranaco adj діал. див. rechoncho ranacuajo т див. renacuajo ranada f Л. Ам. спрйтність, хйтрість, про- нбзливість
ranal т діал. див. ranero rancaca fopH. ебкіл (південноамериканський різновид)
rancajada f висмикування (виривбння) з кбренем (рослин)
rancajado adj із екблкою (скіпкою, екббкою) rancajo т екблка, скіпка, екббка rancantán adj діал. низькорбслий (про людину)
ranciarse 1. вйстоятися, настоятися (про вино)] 2. прокйснути, прогіркнути, протухнути
rancidez f 1. прогірклість, збтхлість; 2. витриманість (про вино) ranciedad f 1. див. rancidez; 2. (старйй)
М0ТЛОХ
rancio 1. adj прогірклий, збтхлий, лежб- лий; 2. старйй, вйтриманий (про вино)] 3. старовйнний, дрбвній; de - linaje древнього рбду, родовйтий; 4. застарілий, старомбдний, якйй вййшов з ужйтку; 5. т див. rancidez; 6. ебло, шпик . rancioso adj див. rancio 1 rancla fdian. 1. втбча; 2. відмбвка, вйверт ranciarse діал. 1. втікбти; 2. ухилитися, огинбтися, опинбтися
ranclón adj діал. збіглий rancontán adv Ам. за готівкбвий розрахунок
rancuroso іст. adj 1. див. rencoroso; 2.
обрбжений, скрйвджений; 3. т оекбржу- вач; позивбч
ranchada f Л. Ам. чбвен з навісом з гілбк ranchar vi діал. розташовуватися тббо- ром, розбивбти намбти (для нічлігу)] -se 1. Ам. облаштбвуватися, поселитися; 2. діал. упирбтися (про коня) rancheadero т 1. посблення, хутір; 2. їдбльня (в армії)
ranchear 1. vi (-se) поселятися, облаштбвуватися; 2. перебувбти наказановому продовбльстві; 3. víAm. грабувбти, маро- дбрствувати
rancheo т Ам. грабіж, грабунок, мародерство
ranchera f і. Ам. ранчбра (народний танець, пісня)] 2. діал. старб рбнчо; халупа ranchería f 1. хутір, еблище; 2. польовйй стан; 3. діал. халепа, барбк (для наймитів)] 4. діал. грабіж, грабунок, розбій; 5. діал. харчбвня, тавбрна, корчмб rancherío т Ам. див. ranchería ranchero 1. adj Л. Ам. якйй знбється на сільськбму господбрстві; 2. грубий, не- отбсаний; 3. смішнйй, безглуздий; 4. т кухар (в казармі, громадській їдальні)] 5. влбеник páH40, фбрмер; 6. Я. Ам. селя- нйн, хуторйнин; 7. діал. простбк, бевзь, неотбсана людйна
ranchita f Л. Ам. кімнбтка, збкуток (на ранчо)
rancho т 1. загбльний казан (в армії, тюрмі)] 2. артіль (група осіб), якб живб загбльним казаном; 3. несмачнб їжа, помйї; 4. еблище, слободб; - de gitanos цигбнський тббір; - de mendigos нбтрі, нбтрища (про частину міста)] - de pastores пастуший стан; 5. самбтня хйж- ка; халупа на задвірках; 6. діал. невелйка садйба (фбрма); 7. Ам. рбнчо, тварйн- ницька фбрма; 8. діал. навіс, комбра (для зберігання фруктів)] 9. діал. дбча, вілла;
10. Я. Ам. бриль; 11. діал. рахунок, фактура; 12. мор. кубрик; 13. мор. вбхта; 14. мор. продовбльство; alborotar el - внбси- ти ббзлад (сум’яттб); баламутити, здіймб- ти переполбх; armar (hacer, preparar) а uno un - діал. влаштбвувати засідку (пбстку); asentar el - робйти привбл, роз- ташбвуватися тббором; 6. поселитися, осідбти; comerel - діал. зігрбти жарт; hacer - розступйтися, дбти місце; hacer- aparte відділитися, відкблюватися; Ам. відділятися від батьків, завбдити влбене господбрство; lloverse el - Я. Ам.: se llovió el - бідб однб не хбдить ranchón т діал. житловйй будйнок randa 1. f мербживна прикрбса; 2. плбтене мербживо; 3. т див. ratero 2 randado adj мербживний, прикрбшений мербживами
randaje т петлб (при плетінні) randera ґмербживниця ranear 1. vi лбгко (вільно) пересувбтися; 2. кривлятися, ламбтися; 3. волбти, кричати; 4. Я. Ам. читбти вгблос хбром; 5. брехбти, забріхуватися; 6. говорйти наздогад; 7. vtdian. збивбти з пантелйку; -se діал. покбзувати (виявлйти) своб невігластво (свою безгрбмотність) ranerillo т бот. шбвлія (різновид) ranero т місце, де багбто жаб raneta fcad. ранбт (сорт яблук) ranfaña f Ам. обірвбнець, босяк ranfañoso adj діал. 1. паршйвий, шолудивий; 2. бруднйй, обірваний ranfla ЇАм. схил, укіс ranfuñar vt діал. сл. грабувбти
545
ranga
ranga fdian. 1. шкбпа, *онячйна; 2. малб- нька черепбха
rangálido adj діал. 1. брудний, засмальцьований; 2. худйй, замбрений (про коня) rangífero т див. reno ranglán т див. raglán rango1 т 1. ранг, чин, звання; сан; 2. висб- ке суспільне станбвище; de - високопос- тбвлений; 3. ранг, клас, категбрія; 4. Ам. рбзкіш, пйшність; 5. Я Ам. чехардб, дбвга лозб (гра)
rango2 т діал. див. ranga 1 rangosidad f діал. щбдрість, великодушність
rangoso adj 1. діал. розкішний, чудбвий, пйшний; 2. Я Ам. щбдрий, великодушний rangua f теж. п’ятб, підп’ятник; упбрний підшйпник
ránidos т р/ зоол. жбби ranilla feem. копйтна стрілка ranina adi анат. під’язикбвий (про вену, артерію)
ranino adj жбб’ячий
rano т 1. жбба-самбць; 2. Я Ам. див. renacuajo
ránula f мед. рбнула, жбб’яча пухлина ranún т діал. спрйтник, пронбза ranunculáceas fpl бот. жовтецбві ranúnculo т бот. жовтбць ranura f паз, канбвка, прбріз ranzón т див. rescate 2 raña1 f багбр, гак (для вилову восьминогів) raña2 f іусті збрості, гущбвина rano т 1. іхт. морськйй йорж, скорпбна; 2. гак, багбр (для збору молюсків) rapa1 f квітка олйвкового дбрева rapa2 f рбвлик (різновид черевоногих молюсків)
rapabarbas т перукбр rapacería1 f і. див. rapacidad; 2. див. robo rapacería2 f див. rapazada rapacidad f злодійські нбхили rapador 1. adj якйй гблить (небезпечною бритвою)’, 2. якйй стрижб; 3. т див. rapabarbas
rapadura f 1. бриттЯ, гоління; 2. стрйжка наголо; бриттЯ головй; 3. діал. десбрт, сб- лодощі (з нерафінованого тростинного цукру); 4. діал. десбрт з молокб з пбто- кою; 5. Ам. див. raspadura 5 rapagón т (безвусий) юнбк, підліток rapamiento т див. rapadura 1, 2 rapapiés т вертушка (феєрверк) ¡rapapolvo т нбтруска, нбгінка; echar un ~ дбти н0труски, нагріти ч^ба rapar vt 1. (vr) брйти(ся), голйти(ся); 2. (vr)
І стрйгти(ся) нбголо; 3. відбирбти сйлою; виривбти; 4. укрбсти, стягнути; 5. Я Ам. насолбджуватися, користувбтися
(радощами життя) rapariga fdian. див. ramera rapaterrón т 1. сільськйй жйтель; 2. діал. обрізка дербв
rapavelas т 1. служка; 2. паламбр, дячбк rapaz1 adj 1. злодійкувбтий, нечйстий на руку; 2. хижий (про птаха) rapaz2 т хлопчак, хлопчйсько rapaza f дівчинка, дівчб rapazada f хлоп’Яцтво, дитйнність гаре1 т швидкб (недббле) гоління; dar un - побрйти (поголйти) швидко (абиЯк); аі ~ loe. adv. нбголо; під нуль; під кбрінь, д^же кбротко; pelar al - обчикрйжити (волосся,
rapé т нюхальний тютіЬн rapeta f сіть для ловіння сардин rapidez f 1. швйдкість, стрімкість; 2. фото чутлйвість (плівки)
rápido 1. adj швидкйй, стрімкий; бурхлй- вий (про ріку); 2. діал. обстрйжений нбголо; 3. діал. скбшений (про луг); 4. діал.
бороду)
гаре2 т іхт. морськйй чорт
одноманітний, понурий (про місцевість);
5. діал. Яснйй, безхмбрний; 6. фото висо- кочутлйвий (про плівку); 7. т швидкйй пбїзд; 8. див. rabión rapiego1 adj хйжий (про птаха) rapiego2 adj діал. низькйй; якйй знахбди- ться на рівні землі
rapincacho, rapingacho т Ам. картопляна запікбнка з сйром rapiña f грабіж, грабунок, розкрадбння rapiñador 1. adj грабіжницький; 2. т грабіжник
rapiñar vt викрадбти, крбсти rapio т діал. 1. див. rasura 1; 2. стрйжка (овець)
rapista т див. rapabarbas rápita f див. rábida rapizar vt діал. рвбти (траву) rapo т бруква (коренеплід) rapónchigo т бот. дзвбник-рапунцель raposa f 1. лисйця, лис; - de mar іхт. мор- ськб лисйця (риба); 2. хитрун; лестйвець; лис; 3. діал. кбшик (для овочів); у cada ~ guarde su cola своЯ сорбчка блйжче до тіла
raposear vi хитрувбти, пускбтися на хитрощі raposera f лйсяча норб raposero adj: perro - гбнчак raposino adj див. raposuno raposo m 1. лисйця (самець); лис; - terrero голубйй песбць; 2. хитрун; лестйвець; лис; а ~ durmiente no le amanece la gallina en el vientre щоб рйбу їсти, трбба в вбду лізти raposuno adj лйсий
rapsoda т 1. рапсбд (у давній Греції); 2. див. recitador 2
rapsodia f 1. літ., муз. рапсбдія; 2. зіб- рбння афорйзмів; збірник, антолбгія rapsodista 1. т див. rapsoda 1; 2. сот. укладбч, компілятор raptada adj викрбдена (про жінку) raptar vt викрадбти (з метою викупу) rapto т 1. спблах, порйв, нбпад (гніву, ревнощів); 2. вйкрадення; 3. збхват, ек- стбз, самозабуття; 4. див. robo 1; 5. мед. зомління, непритбмність raptor т викрадбч
rapuzar vt 1. діал. жбти хліб; 2. проріджувати, обрізбти (листя) raque1 т 1. збирбння викинутих мбрем предмбтів; 2. діал. вйгідна покупка; 3. діал. хирлЯва (слабкб) людйна; 4. діал. шкбпа
raque2 т рйсова горілка, арбк raquear vt 1. збирбти (шукбти) вкинуті мбрем предмбти; 2. крбсти raqueo т див. raque11 raquero 1. adj пірбтський (про судно); 2. т збирбч викинутих мбрем предмбтів; 3. портбвий злбдій
raqueta f 1. ракбтка (для гри в теніс, бадмінтон); бйта; 2. ббскська гра в м’яч (з битою); 3. лопбточка Kpyn’é; 4. снігоступ raquetero т 1. мбйстер з вйготовлення ракбток; 2. продавбць ракбток raqui т діал. кораблетрбща, кораббльна авбрія
raquial adj див. raquídeo raquídeo, raquidiano adj анат. спинно- хребтбвий, хребтбвий raquis т 1. анат. хреббт; 2. див. raspa11; 3. стбржень перб (у птахів) raquíticamente adv бідно, уббго raquítico 1. adj мед. рахітйчний; 2. миршавий, слабкйй, хирлЯвий; 3. бідний, убб- гий, мізбрний; 4. т мед. рахітик raquitis f, raquitismo т 1. мед. рахіт; ра- хітйзм; 2. недорбзвиток (у рослин, тва- рин)
rarefacción f 1. розрідження (газу); 2. розрідження
rarefacer* vt (vr) 1. розріджувати(ся) no бйти(ся) рідким; 2. розрщжувати(ся) rarefacto 1. р. irr. de rarefacer; 2. adi поз ріджений н
rareza, raridad f 1. розрідженість, нещіль ність; 2. рідкість, рідкісне Явище; 3. диво вижа, рідкісний предмбт; раритбт; 4. хи- мбрність, дивбцтво rarificar vt див. rarefacer rarificativo adj розріджуючий rarífico adj див. raro rarifloro adj бот. рідкоквіткбвий raro adj 1. рідкйй, нещільний; розріджений (про повітря, газ); 2. рідкйй, рідкісний, одинйчний; -a vez, - as veces рідко в рідкісних вйпадках; 3. рідкісний, видат- нйй; 4. незвичбйний, дйвний, химбрний (про людину, характер); 5. фіз., хім рідкозембльний, рідкйй (про метали, елементи); es ~ que... дйвно, що... ras1 т рівень; - con apenas діал. кіт на- плбкав; - con bola (con cantidad) тбчно, достеменно; а * de loe. ргер. на рівні; біля самбго..., мбйже торкбю- чись...; volar а - de tierra летіти біля самбі збмлі; - con (en) - loe. adv. рівно, як по лінійці; впритул, мбйже торкбючись однб бдного
ras2 т мед. вйсип, висипбння rasa f 1. рідинб, рідизнб (в тканині); 2. плбека гірськб рівнйна; 3. див. raso 2 rasador т див. rasero rasadura f вирівнювання, зрівнювання rasamala f бот. гамамбліс (дерево) rasamente adv відвбрто, щйро rasante 1. adj якйй злбгка торкбється; fuego (tiro) ~ військ, поприземний вогбнь; vuelo - ав. поприземний політ; 2. f нбхил; кут нбхилу (дороги)
rasar vt 1. вирівнювати (міру зерна гре- блом); 2. ледь торкбтися, трбхи зачіпбти; 3. зрівнювати з землбю, знбсити; 4. на- пбвнювати до країв (рідиною) rasarse світліти, прояснЯтися (про небо) rasca f Ам. пиЯтика
rascaboñigas т діал. землербб, селянйн rascabuchar vtíi. Ам. підглядбти, піддивлятися
rascabuche т 1. Я Ам. лестйвець, ynéc- ник; 2. діал. див. rascabuchero rascabuchear vtfl. Ам. див. rascabuchar rascabucheo т діал. нескрбмна цікбвість, підглядбння
rascabuchero т діал. безсорбмник; без- сорбмні бчі
rascacielos т 1. хмарочбс; 2. стовп (телеграфний, електромереж) rascacueros т див. rastracueros rascadera f 1. див. rascador 1; 2. скреб- нйця, шкреблб (для коней) rascadillar vtdian. полбти, випблювати rascado adj 1. Я Ам. дратівлйвий, запаль- нйй; 2. Я Ам.' смілйвий, відвбжний; 3. Ам. п’Яний, сп’янілий
rascador т 1. скреббк, скреблб; екббель, цйкля; 2. іст. закблка для волбсся, шпй- лька; 3. лущйлка (для кукурудзи) rascadulce fdian. мед. дерматбз rascadura М. скобління, зіскбблювання; 2. дрЯпання; чухання; 3. подрЯпина rascalino т бот. повитйця, бербзка, повій, повійка
rascamiento т див. rascadura 1,2 rascamoño т 1. іст. див. rascador 2; 2.
бот. цйнія
rascar 1. vt свербіти, чухати; 2. дрЯпати; З- скоблйти, шкребтй, зішкріббти; 4. пройти не зачепйвши (про корабель); 5. бренькати (на щипковому інструменті); 6. vi діал> свербіти, зудіти; 7. діал. перемагбти в півнячому бою; 3. Я Ам. копбти картбплю; llevar (tener) qué ~ ускбчити в халбпу
546
rasura2
rascarrabias сот. Ам. запальні (дратівна) людина
rascarse 1. чухатися; 2. Ам. напйтися %тати п’яним); 3. (соп) діал. водити дру- ісбу, водитися; - Juntos Я Ам. об’єднб- тися в 3rpá>o (ббнду); ráscate по más Я Ам. терпи, змирйсь
rascatripas сот. гбре-музикбнт; пoгáний
CKpnnánb
rascazón f 1. зуд; 2. діал. бргія rasceta f долоня
rascle т сіть, сітка (для добування кора-
rascolnista сот. див. raskolnik rascón 1. adj пряний, гбстрий, піритний; 2. т орн. дерк0ч
rascoso adj діал. безпробудний (про п’яницю)
rascuache, rascuacho adj 1. банбльний;
2. діал. без rpoLuá в кишбні
rascucho adj діал. п’яний
rascuñar vt див. rasguñar 1
rascuño т див. rasguño 1
rasera f 1. див. rasero; 2. лопбточка
(кухонна)-, 3. фугбнок
rasero m rpé6nó (для вирівнювання міри зерна)-, llevar (medir) con (por) el mismo - не робйти різнйці; чинйти з yciMá ОДНбКОВО, стрйпги (всіх) під одну гребінку rasgadamente adv нахббно, без сброму rasgad o 1. adj якйй шйроко розкри- вбється; ventana -а ширбке вікнб; boca ~а велйкий рот; 2. т див. rasgón 1; 2. див. rasgueo 1
rasgador adj який рве (роздирбє, розри-
Báe)
rasgadura f 1. розривбння, роздирбння; 2. див. rasgón 1
rasgal т сіть (для вилову лососів) rasgar1 vt 1. рвбти; роздирбти, розривбти (тканину, папір)-, 2. діал. пускбти коня галбпом
rasgar vt див. rasguear 1
rasgo т 1. рбзчерк, завитушка; 2. лінія, рйска, штрих; 3. (рі) рйси облйччя; 4. рй- са, особлйвість; 5. вчйнок, крок; ~ heroico пбдвиг, героїчний вчйнок; 6. невимушеність, вишуканість (мови, манер)-, 7. Ам. зрбшувальний канбл; a grandes ~s loe. adv. в загбльних рйсах, не вдаючйсь в де- Táni; a todo - loe. adv. з усібї ейли, щодуху rasgón /77 1. розрйв, дірб (на сукні, тканині)-, 2. діал. удбр шпбрами rasgueado т див. rasgueo 1 rasguear 1. vt торити (перебирбти) струни, rpáTH (на струнному інструменті)-, 2. vi робйти рбзчерк (в листі)-, 3. дрбпати, ббзграти, вивбдити карлючки rasgueo, rasguido т 1. перебирбння струн, прббні акбрди (на струнному інструменті)-, 2. рбзчерк rasguñar vt 1. дрйпати; 2. жив. робйти ескіз
rasguño т 1. подрбпина; 2. жив. ескіз rasguñón т див. rasguño 1 rasilla f 1. пустотіла цбгла; 2. іст. тонкб шерстянб тканйна
rasión f 1. див. rasura21; 2. див. raedura 1 raskolnik, raskolnista сот. іст. роз- кбльник; старообрядець, старовір rasmia f діал. твбрдість, рішучість, непохитність (у певній справі) rasmillado т див. rasguño 1 rasmillar vt діал. 1. дряпати, чухати (Шкіру); 2. подрбпати; обдбрти rasmillón т див. rasguño 1 гаа*о 1. adj гладбнький, рівний, плбекий; ®апгіро - відкрйте пбле, рівнйна; 2. низький, якйй мбйже торкається землі; vu- sio ^ поприземний політ; pelota -а низовин м’яч; 3. прбстйй, пересічний; soldado рядовйй; 4. безхмбрний, без жбдної
хмбрки; cielo * чйсте (безхмбрне) нббо; está * ясно, безхмбрно; 5. діал. повний по вінця; 6. іст. вйтертий, знбшений; 7. без спйнки (про сидіння); 8. мор. з невисб- кими бортбми; 9. т рівнйна, відкрйте місце; 10. атлбе (тканина)-, - de algodón сатйн; 11. сл. свящбник; al - loe. adv. під відкрйтим нббом
raspa1 f 1. бот. ость (колоса)’, 2. бот. вісь (колоса, суцвіття, китиці); 3. бот. навколоплідний корббочка; 4. невелйка ви- ногрбдна кйтиця; 5. рйб’яча кістка, хре- ббт; 6. волосбк, смітйнка (на кінчику пера)-, 7. злюка, єхйдна; 8. сл. шахрбйство (в картах)-, 9. рідіал. див. rebañadura 2; ir а la - зайнятися крадіжками (мародбрст- вом); tender la - вилягтися; гірилягтй від- почйти
raspa21. adjЛ. Ам. грубий, нахббний, безсоромний; 2. т Ам. нбтруска, нбгінка; 3. Ам. нббрід, нбволоч; 4. діал. див. raspadura 5; 5. Я Ам. дрібнйй (кишенькбвий) злбдій; 6. Я Ам. жарт, насмішка; echar ~ грубо (непристойно) жартувбти; 7. діал. npnráp (у каструлі)-, 8. діал. спонукання, пбзов; пі - діал. (а)ні (наймбншого) сліду; ni de - діал. нізбщо, в жбдному рбзі; salir de - діал. вйлетіти кулею, вйскочити про- жбгом
raspabuche т Я Ам. пшенйчний хліб raspada f 1. Я Ам. шкбда, збйток; 2. діал. див. raspa2 2, 7
raspad o 1. adj: hilas ~as кбрпія, волокнб (з ганчір’я)-, 2. діал. нахббний; 3. т мед. вискбблювання, вишкріббння; salir ~ Я Ам. зазнбти збйтків
raspador т скреббк (для зішкрібання написаного), шббер г raspadura f 1. скобління, зішкріббння; 2. (рі) вйшкребки, тйреа; 3. подряпина; садиб; 4. Ам. npnráp; 5. діал. цукрбва грудка raspajo т общйпана виногрбдна кйтиця raspamiento т 1. див. raspadura 1; 2. тбрпкість (вина)
raspante adj: vino ~ терпкб винб raspapolvo т діал. див. rapapolvo raspar 1. vt шкребтй, скоблйти; вишкрібб- ти, зіскбблювати (написане)-, 2. обпйлю- вати, зачищбти; 3. дрбпати, колбти, обди- páTn; 4. див. rasar 2; 5. вкрбсти, поцупити;
6. Ам. розпікбти; 7. діал. звільняти, знімб- ти з роббти; 8. vi бути колючим (шершб- вим); 9. мбти терпкйй смак (про вино)’, -se діал. 1. ітй геть, забир0тися; 2. по- мирбти; raspando Ам. залбдве raspear 1. vi дрйпати, брудно писбти (про перо)-, 2. vt докоряти, г0нити; винбсити догбну
raspetón: de - loe. adv. Ам. кбсо, навскіс, навскосй
raspilla f бот. незабудка raspón т 1. див. rasponazo; 2. діал. солб- м’яний капелюх, бриль; 3. діал. нбтруска, нбгінка
rasponazo т саднб, подряпина rasponear vt діал. дбти нбгінки; задбти нбтруски
rasposo 1. adj нерівний, шорсткйй, шер- шбвий; 2. Я Ам. жартівлйвий, весблий (про людину); 3. Я Ам. гидкйй, підлий; 4. т Я Ам. жартун, веселун raspudo adj остйсгий, з бстю (про пшеницю) rasquera f діал. див. rasquiña 1 rasqueta f 1. скреббк (для очистки корпусу судна)-, 2. Ам. скребнйця (для коней) rasquetear vt Ам. чйстити скребнйцею (коней)
rasquido т діал. див. rascadura 1,2 rasquiña fдiaл. 1. свербіж; 2. мед. короста rasquiñoso adj 1. діал. корбстяний; 2. зб- здрісний; злббний; 3. діал. незначнйй; 4. дрібнйй, погбний (про плоди)
сухйх фруктів (часнику,
rastacuero т див. rastracueros rastel /7? перйло; балюстрбда ráster т ел. растр
rastillado adj сл. обікрбдений (про люди-
ну)
rastillar vt див. rastrillar 1 rastillero т сл. злбдій rastillo т 1. див. rastrillo; 2. сл. рукб; п’ятірня; 3. див. rastra110 rastra1 f 1. див. rastro 1, 3; 2. сани; 3. с.-г. волокуша; 4. культивбтор; 5. див. recogedor 2; 6. шлейф; 7. див. ristra 2; 8. тінь, хвіст (про людину)-, 9. покарбння, розплб- та, кбра; 10. смоктунбць (про тварину);
11. мор. трал; a (la) -, а - (s), en - loe. adv. вблоком; лбдве пересувбючи нбги; чбвгати ногбми; нехотячй, прбти вблі; andar (ir) a la - (a -s) перебивбтися; ітй абияк (про справи) rastra2 f в’язанка су: цибулі)
rastracueros т авантюрйст, пройдйсвіт rastrallar vi див. restallar rastrar vt див. rastrear 1 rastreado m 1. див. rastra2; 2. чбвгання (ногами)-, 3. растребдо (старовинний іспанський танець)
rastreador 1. adj якйй вистбжує, якйй ідб по сліду; 2. т слідопйт; 3. земснарбд (на річках і каналах)-, 4. трбльник rastrear 1. vt вистбжувати, ітй по сліду; розшукувати; 2. розслідувати; розвідувати; 3. мор. трблити; 4. продавбти м’ясо бптом; 5. vi гребтй (згріббти) граблями; 6. нйзько літбти, літбти біля самбї землі rastrel т див. ristrel rastreo т мор. трблення rastrero 1. adj якйй волбчиться по землі; 2. якйй вистбжує дичину (про собаку)-, 3. якйй мбйже торкбється землі; попризем- ний (про політ)’, 4. нйций, підлий; 5. сланкйй (про рослини)-, 6. т робітнйк на бійні; 7. іст. погбнич забійної худбби rastrilla f граблі
rastrillada f 1. купа, обербмок; 2. Ам. слід (людини, тварини)
rastrillado т 1. згріббння граблями; 2. бо- ронувбння; 3. чесбння (льону, конопель) rastrilladora f с.-г. підбирбч rastrillaje т див. rastrillado rastrillar 1. vt чесбти (льон, коноплі)’, 2. згріббти, збирбти (граблями)’, 3. борону- вбти; 4. пропблювати сбпкою; 5. діал. стріляти; 6. Я Ам. чйркати сірникбм; 7. і діал. чбвгати (ногами)’, 8. vi бурчбти в животі; 9. діал. давати осічку (про зброю) rastrillazo т 1. удбр граблбми; 2. діал. 1 закуска; 3. діал. неглиббкий сон rastrillear vt 1. діал. див. rastrillar 1,2,3; 2. діал. крбсти (товари в магазині) rastrilleo т див. rastrillado rastrillo т 1. чесблка, грббінь (для льону, конопель); 2. підйомні ґрбти (у фортеці); 3. ґратчбсті двбрі, ґрбти (в тюрмі); 4. див. rastro 1; 5. боронб; 6. борідка (ключа); 7. заскочка (в замку); 8. діал. вйгідна спрбва rastro m 1. граблі; 2. боронб; 3. слід; пі - (а)ні сліду; жбдного нбтяку; 4. відебдок (виноградної лози); 5. бійня (худоби); 6. товкучка, тандита
rastrojal т 1. див. rastrojera; 2. діал. зарості бур’яну, закйнуте пбле rastrojar vt лущити стерню rastrojera 1. стерня; 2. пастьбб по стерні rastrojo т 1. стерня; en - укрйтий стернбю (про поле); 2. діал. кущ; sacar а uno de los -s вйтягти з грязі когбсь; вйвести в люди rastroso adj нйций, підлий rasura1 f глбдкість, рівність rasura2 М. гоління; 2. див. raedura; 3. рі вйнний кбмінь
547
rasuración
rasuración f 1. див. ranura21; 2. див. raedura
rasuradura f, rasuramiento m див. rasura2 rasurar vt (vr) брйти(ся), голйти(ся) rata1 1. f зоол. пацюк, щур; - almizclada ондбтра; ~ noruega (parda, trajinera, de alcantarilla) сірий (рудий, комбрний) щур, пацюк; - saltadora пустбльний тушкбн- чик; - de agua водянйй щур, полівка; ~ de dos pies тушканчик; - de Faraón фараонова мйша, іхневмбн; ~ de mar морськ0 корбва; - de montaña 6a6áK; 2. зоол. мйша (самка); 3. косйчка, хвбстик; 4. клу- 6ók пйлу; 5. сбнячний збйчик; hacer la - nycKáTH сбнячних збйчиків; 6. сл. кишбня;
7. т вуличний (кишенькбвийї злбдій; - de sacristía xaH>Ká, лицемір; mas pobre que las ~s (que una -) бідний як церкбвна мйша; hacer(se) la - прогулювати заняття; matar la - діал. похмелятися; no moverse (ni) una -: no se mueve (ni) una - híxtó й не nícHé, Hé вбрухнеться (про послух)
rata f 1. пропорційна частйна; - por cantidad loe. adv. пропорційно; 2. Л. Ам. процбнт, процбнтне ВІДН0ШЄННЯ ratafia f наливка (вишнева, черешнева) ratania f бот. ратбнія (кущ) rataplán звуконасл. тра-та-Tá (барабанний дріб)
ratear1 vt 1. пропорційно змбншувати (знижувати); 2. пропорційно ділйти (розподіляти)
ratear* 1. vt крбсти, тягати; 2. vi повзтй на животі
ratear3 vi заглухнути (про мотор) rateo т пропорційний розпбділ, пропорційне розділення ratera f див. ratonera rateramente adv нйцо, підло ratería1 f1. дрібна крадіжка; 2. шахрбйство ratería2 f нйцість, підлість raterial adj злодійкувбтий ratero 1. adj дрібнйй (про злодія); 2. див. rastrero 1, 3, 4; 3. якйй нйзько niTác (про птаха); 4. т кишенькбвий злбдій raticida т щуряча отрута ratificación М. ратифікбція; 2. підтвбрд- ження, засвідчення
ratificar vt 1. ратифікувбти; 2. підтвбрджу- вати, засвідчувати; ~se (en) підтвбрд- жувати (раніше сказане, обіцяне) ratificatorio adj 1. ратифікаційний; 2. якйй І підвбрджує (засвідчує) ratihabición fiop. підтвбрдження, визнання закбнної ейли
ratimago т діал. хйтрість, вйверт ratina f текст, ратйн ratita f сбнячний збйчик rato1 adj законний (про шлюб) rato2 т 1. мить, миттбвість, момбнт; 2. час, прбміжок 4ácy; largo - дбвго; a ~s іноді, час від 4ácy; de ~ en; pasar un buen (mal)
- дббре (погбно) провестй час; aquí hay para - це надбвго; buen - ббзліч, купа; а
- sperdidos loe. adv. у вільний час, на дозвіллі; un - (largo) loe. adv. дуже, сй- льно; darse (llevarse, tomarse) (un) mal ~ (malos ~s) хвилюватися, нервувбтися; pasar el ~ марнувбти час; розважбтися, вбсело провбдити час; pasar mal - то- мйтися, терзбтися, мучитися; hasta otro ~, hasta cada - діал. до поббчення, бувбй rato3 т 1. див. ratón 1; 2. зоол. щур, пацюк (самець)
ratón т 1. зоол. мйша (самець); 2. сл. боягузливий злодійчук; 3. мор. підвбдний кбмінь; 4. діал. м’яз рукй, біцепс; 5. діал. вертушка (ракета); 6. діал. похмілля; - de biblioteca (de archivo) кнйжник, книгоїд; estar - бути бідним як церкбвна мйша; ходйти в лахмітті
ratona f мйша (самка) ratonar vt грйзти, обгризбти (про мишей); -se об’їдбтися мйшами (про кота) ratoncito т діал. піжмурки (гра) ratonera f 1. мишолбвка; 2. мйшача норб; 3. кімн0тка, комірчйна; 4. діал. корчмб, харчбвня; caer en la - потрбпити в пб- стку, попастися на гачок ratonero adj 1. див. ratonesco 1; 2. повний (про музику)
ratonesco, ratonil adj 1. мйшачий; 2. ниций, підлий
raucedo т див. ronquera rauco adj поет. див. ronco rauda fiem. див. raudal 1 raudal m 1. бурхлйвий потік; 2. потік, лавй- на; 3. Л. Ам. бистрінь raudaloso adj Л. Ам. багатовбдний, повновбдний
raudo adj стрімкйй, бурхлйвий rauta f: coger (tomar) la - вирушбти в до- рбгу
ravioles т pl 1. равіблі (італійська страва); 2. ебндвічі із січеним м’ясом і тбртим сиром
raya1 f 1. рйса, лінія, штрих; 2. смуга, смужка; corbata a -s краватка в смужку; 3. кордбн, рубіж; 4. рйса, ознбка; особливість; 5. с.-г. протипожбжна смуга (прб- сіка); 6. очкб (у грі); 7. проділ (у волоссі);
8. p¡3b6á, нарізка (ствола гармати, гвинта); 9. тирб; 10. мін. смута; 11. Я Ам. заробіток, зарплбта; dar quince у - a uno вйпередити, дбти сто очок впербд; echar - супбрничати, тягбтися; hacer - вирізнятися, виділятися; morir en la - Я Ам. помбрти на (своєму) посту; pasar(se) de (la) - вихбдити за рамки пристбйності, забувбтися; poner а - закликбти до порядку; tener а - стрймувати, тримбти в рбмках
raya2 т іхт. скат, морськ0 лисйця rayada f Л. Ам. зупйнка коня (на скаку) rayadillo т смугбстий тик rayado 1. adj смугбстий, в смужку (про тканину); 2. лінійбваний (про папір); 3. нарізнйй, з нарізкою (про зброю); 4. т збірн. смуги (на тканині, папері); 5. лініювання, грбфлення; 6. нарізка, різьбб (гвинтова)
rayador т 1. Я Ам. платнйк; 2. Я Ам. влб- сник казинб; 3. Я Ам. водоріз (птах) rayano adj 1. прикордонний; суміжний; 2. (en) якйй знаходиться на грбні, близькйй, якйй дохбдить
rayar 1. vt провбдити лінії, лініювати; 2. викрбслювати, закрбслювати, перекрбс- лювати; 3. підкрбслювати; виділяти; 4. Ам. виплбчувати зарплбту (робітникам);
5. діал. пришпбрювати; 6. Я Ам. зупиняти на скаку (коня); 7. vi (соп) межувати, бути суміжним, дотикбтися; 8. (з ім. alba, día, luz, sol) CBiTáTn; займбтися (про зорю, день, ранок); схбдити (про сонце); 9. (соп, еп) бути (знахбдитися) на межі, бути бли- зькйм, дохбдити; 10. виділятися, вирізнятися; 11. діал. проейти в борг; -se діал. розбагатіти
rayero т Я Ам. суддя на перегонах rayo т 1. прбмінь; - reflejado (reflejo) опт. відбйтий прбмінь; - refractado (refracto) опт. залбмлений прбмінь; -s caloríficos теплові промені, тепловб випромінювання; -s cósmicos фіз., хім. космічні прбмені, космічне випромінювання; -s gamma гбмма-прбмені, гамма-випромінювання -s equis (х, Roentgen) ікс- промені, рентгбнові промені, рентгбнівсь- ке випромінювання; -s infrarrojos (ultrarrojos) інфрачервбні прбмені; -s luminosos світлові прбмені, світлове випромінювання; -s ultravioletas ультрафіолб-
тове випромінювання; 2. блйскавка* з блиск, блискучість, непересічність* 4 ’пІ' діус; 5. спйця (колеса); 6. спрйтник пЬо нбза; 7. вітрогбн, жбвжик, шалапут- я удбр долі; 9. гострий біль; 10. сл. очі W нькй; 11. жив. сяяння, ореол; - de leche цівка груднбго молока; - de luz фіз. світ- ловйй прбмінь; проблиск, раптбве просвітлення (розуму); - textorio човник (у ткацтві); - visual опт. візйрна лінія- echar -s, estarque echa -s метати громй і блйскавки, рвбти і метати; ¡mal ~ te parta! хай тобі трясця! rayón т штучний шовк, віскоза rayoso adj див. rayado 1 rayuelo т орн. бекас raza1 f 1. páca, рід, плбм’я; - humana люд- ськйй рід; 2. кров, порбда; de - породистий, племіннйй (про тварину); 3. вид, категорія
raza2 М. щілйна, тріщина, розщблина; 2. вузькйй прбмінь (смуга) світла; 3. вет. рбзщіп копйта; 4. нещільна (рідка) смуга на тканйні; 5. дефбкт, вада; 6. діал. мжйч- ка, дрібнйй дощ
razado adj нещільний, рідкйй (про тканину) rázago т мішковйна
razano adj діал. породйстий, племіннйй (про жеребця)
razar vt іст. 1. шкребтй, скоблйти, зіскоблювати; 2. прбти, викреслювати raziar vt здійснювати набіг (наліт) razón f 1. рбзум; entrar en - взятися за рбзум; hacer entrar (meter) a uno en - навестй на рбзум; hacer perder la - звестй з розуму; perder la - зійтй з розуму, втрбтити рбзум; 2. розмірковування, роздуми; estar a -(es) розмірковувати; 3. умовйвід, вйсновок; 4. доказ, ар- гумбнт; - de cartapacio, - de pie de banco безглуздий дбказ, відмовка; aducir razones наводити дбкази; atender а razones прислухбтися до доказів, прислухбтися до гблосу рбзуму; 5. розумне підґрунтя, причйна, мотйв; puesto en - обґрунтований, розумний; fuera de - необґрунтбвано, безпідставно; tener - (para) мбти підошви; 6. метод, спосіб дій, манбра; 7. справедлйвість, правильність; правота; conceder (dar) la - a uno визна- вбти чиюсь правбту; tener - мбти рбцію;
8. обчйелення, розрахунок; а - de loe. ргер. з розрахунку..., з проценту...; 9. мат. співвіднбшення, пропорція; - trigonométrica тригонометрйчна функція; estar en - directa (inversa) бути прямо (оббрнено) пропорційним; 10. доручення, прохання; - de Estado державні інтерб- си; дотрймання норм поведінки; - social ком. торгбва фірма; en - a (de) loe. prep. стосовно...; залбжно від...; alcanzar de razones перемогтй в супербчці; atravesar razones вступбти в супербчку (в евбрку); cargarse (llenarse) de - не поспішбти, проявляти вйтримку; dar - (de) сповіщати, інформувбти; dar - de sí (de su persona) пбвністю вйправдати довіру; entrar (ponerse) en (la) - прихбдити до розумної згбди; ітй на пбступки; сходитися в ціні; envolver en razones убйти доказами; hacer la - виголбшувати тост-відповідь; poner en - умовляти, урезонювати; карати; ponerse a razones сперечатися; privarse de - втрбтити гблову, очманіти (про п'яного); tomar (la) - (de) вносити, впй- сувати, занбсити (до відповідної графи), реєструвати; ¡con -І ясна річ!; звісно! razonable adj 1. розумний, розсудливий, поміркбваний; 2. обґрунтований, вйправ- даний, резбнний; 3. помірний (про ц/ну) razonadamente adv за допомогою умовиводів (міркувбнь)
548
rebajamiento
razonado 1. adj обґрунтбваний, аргументований; правомірний; 2. m див. razonamiento
razonador adj розсудливим razonamiento m 1. міркування, рбздум; 2. айсновок, умовйвід; 3. філос. логічне судження . . ,
razonar 1. vi розмірковувати, роздумува- тИ; 2. розмовляти, бесідувати; 3. vt обгрунтовувати, apryMeHTyeáTM, мотивувб- тн; 4. іст. ¡MeHyeáTM; 5. іст. внбсити (включати) в рахунок; записувати, реєструвати; 6. іст. paxyeáTM, розрахбву- вати, підраховувати; 7. іст. peryniOBáTM, впорядкбвувати # razzia f набіг, наліт ге т муз. ре (нота) rea1 f злочинниця, засуджена rea2 /"нанду, америкбнський cTpáyc reabrir* vt 1. відкривбти знбву; 2. розтягувати шкуру при фарбувбнні reabsorber vt див. resorber reabsorción f див. resorción reacción f 1. peáKuiin; 2. політ. ребкція; 3. mex. оббрнена дія, протидія; реактивна дія; motor de - реактйвний двигун; propulsión a (de, por) - реактйвний рух; реактйвний двигун; 4. біол., t физ., хім. реакція; ~ de fisión ребкція ділення; - en cadena фіз., хім. ланцюгбва ребкція; - nuclear фіз., хім. йдерна ребкція; 5. радіо зворотній зв’язок
reaccionar vi 1. реагувбти; 2. хім. (соп) вступбти в ребкцію
reaccionario 1. adj реакційний; ретрогрбд- ний; 2. т реакціонбр; ретрогрбд reacio adj непокірний, неслухняний; норовистий; упбртий
reactancia f фіз. реактйвний ónip, реактивність; - de capacidad бмнісний ónip reactivación íxím. реактивбція; відновлення реакційної здбтності reactivar vt хім. віднбвлювати актйвність reactividad f хім. реактйвність, реакційна здатність
reactivo хім. 1. adj реакційноздбтний; якйй вступбє в ребкцію, реагуючий; 2. реактйвний; 3. т реактйв; pearéHT reactor 1. adj див. reactivo 1, 2; 2. т (- nuclear) реактор, бтомний кот0л; 3. реактйвний двигун; 3. реактйвний літбк reacuñación f перекарбувбння (монети) reacuñar vt перекарбовувати, карбувбти 3áH0B0 (монету)
readaptar vt реадаптувбти, повертбти в попербдній стан
readmisión f повторне допущення (прийняття)
readmitir vt знбву допускати (приймбти)
reafirmar vt 1. знову підтвбрджувати; 2.
підкріплювати
reagina fóioxiM. антитіло
reagravación f hobó погіршення (поглйб-
лення, загбстрення)
reagravar vt (vr) 1. ще більше обтяжувався); 2. знбву погіршувати(ся), поглиблюватися), загбстрювати(ся) ^agudizarse знбву загострюватися (посилюватися)
reagudo adj 1. дуже гострий; 2. занбдто різкйй (сйльний)
reajustar vt 1. переробляти, перелаштбву- ®ати, переінбкшувати; реорганізбвувати;
заново прилаштбвувати (приганяти, приладжувати)
reajuste т 1. вйправлення, переробленні 2. прилаштовування, прилбджування;
йе°рганізбція; перегрупувбння ®а! adj 1. дійсний, спрбвжній, реальний; Го Ррчовйй, матерібльний ?а| 1. adj королівський; 2. див. realista21; Цбрствений, пйшний; 4. прекрбсний,
чудбвий; - moza прекрасна дівчина; 5. т (рі) тббір, стоянка; alzar (levantar) el ~ (los -es) знімбтися з тббору (про війська); asentar los ~es розташовуватися тббо- ром (про війська); 6. (- de laferia) яр- маркбва плбща; 7. реал (= 0,25 песети);
8. (- de vellón) ребл (старовинна іспан- ська монета = 34 мараведи); 9. діал. ребл (= 10 сентаво); 10. діал. ребл (= 0,10 песо); - de minas Ам. сблище пбряд зі срібними копальнями; sin un ~ без копійки, на мілині; sentar el sentar los(sus) ~es розташовуватися, розміщуватися, облаштбвуватися; un - sobre otro loe. adv. за готівкбвий розрахунок, дзвінкою монбтою reala f див. rehala
realce m 1. рельєф (прикраса)', 2. блиск, пйшність; 3. жив. блік, світла пляма; bordar de - вишивбти гладдю; прикрашати; прибріхувати; dar - підкрбслювати, виділяти
realdad fdue. realeza21 realegrarse радіти, торжествувати realejo т 1. оргбнчик, шарманка; 2. Ам. карнавальний акордебн realengo 1. adj королівський (про володіння)', 2. держбвний (про землі)', 3. діал. безгосподарний, нічййний (про тварину)',
4.тЛ. Ам. тягар; 5. діал. державна земля realeo т діал. тижнбвий заробіток робітників
realera f 1. маточник (у вулику)', 2. діал. прямйй мачбте
realero т 1. див. rehalero; 2. діал. стбток, багатство
realeza1 f іст. див. realidad realeza2 f 1. королівське достоїнство, королівський сан; 2. крбса, пйшність, вблич realidad М. дійсність; ребльність; 2. (реальна) дійсність, ребльний світ; en - loe. adv. насправді; 3. правдивість, щйрість; en - de verdad loe. adv. дійсно, спрбвді; 4. філос. ребльність, істотність; la - es que... наспрбвді... realismo1 т реалізм
realismo2 т 1. роялізм, монархізм; 2. роялістська (монархістська) партія realista1 1. adj реалістйчний; 2. сот. реаліст
realista21. adj роялістський, монархічний; 2. сот. рояліст, -ка, монархіст, -ка realístico adj реалістйчний realizable adj здійснбнний, можливий realización f 1. реалізбція, здійснення, втілення в життя; 2. ком. реалізбція, перетворення в гроші; 3. муз. гармонізбція realizador 1. adj здійснюючий, реалізую- чий; 2. т творбць, бвтор; продюсер realizar vM. (vr) реалізувбти(ся), здійснюватися), втілювати(ся) в життя; 2. ком. реалізовувати, обартати на грбші; роз- продувбти (за низькою ціною) realmente adv дійсно, спрбвді, наспрбвді realquilado т пожилбць, квартирбнт realquilar vt здавати в піднбйм (суборбн- ДУ)
realzar vt 1. піднімбти, возвелйчувати; 2. виділяти, підкреслювати; 3. вишивбти глбддю; 4. (vr) піднбсити(ся), вихваля- ти(ся), величатися; 5. жив. освітлювати, робйти світлим, клбети світло reamar vt іст. 1. дуже любйти; 2. відпо- відбти на люббв взабмністю reanimación f реанімація, ожйвлення reanimador 1. adj реанімаційний; 2. т ре- анімбтор
reanimar vt 1. віднбвлювати (ейли), давб- ти бадьбрість (ейли); 2. піднімбти дух (нб- стрій), надихати; 3. оживляти, реанімувб- ти; 4. приводити до притбмності; 5. від- рбджувати, воскрешбти; -se 1. віднбв¬
лювати ейли; 2. збирбтися з духом, нади- хбтися; 3. оживбти; 4. прихбдити до тями;
5. відрбджуватися, воскресати reanudación f, reanudamiento т відновлення, повбрнення; віднбвлення (стосунків)
reanudar vi віднбвлювати (дії, заняття), повертбтися, віднбвлювати (стосунки) reañejo adj діал. минулорічний (про зерно) reaparecer* vi знбву з’являтися (покбзу- ватися)
reaparición f новб (повтбрна) поява reapertura f новб (повтбрне) відкриття (сесії)
reapretar* vi 1. знбву натискати (підтискати); підтягувати; 2. дуже тйснути (натис- кбти), стягувати (затягувати) rearar vt 1. переорювати, орбти знбву; 2. переорювати багбто разів, зорювати не- одноразбво
reargüir* 1. vt знбву аргументувати, заново обґрунтовувати (довбдити); 2. див. redargüir 1; 3. vi запербчувати, сперечатися
rearmar vM. переозбрбювати; 2. доозброювати
rearme т 1. переоозбрбювання; 2. доозброєння
reasegurar vt знбву запевняти; давати нові гарбнтії
reaseguro т перестрахувбння, переданий страхової відповідальності Іншій осббі reasignar vt асигнувати знбву, переасиг- нбвувати
reasumir vt 1. приймбти знбву (посаду, повноваження), знбву братися (до роботи)', 2. забирбти чужі повновбження (про верховну владу)', брбти на сббе всю повноту влбди
reasunción f 1. прийняття назбд (влади, повноважень); віднбвлення (роботи)', 2. присвоєння чужйх повноважень (про верховну владу) reasunto р. irr. de reasumir reata f 1. рбмінь (для зв’язування коней); 2. цуг, цуговий запряг; 3. діал. бавбвняна стрічка; 4. мор. ряд витків (троса); de - loe. adv. цугом; слідкбм; слухняно, сліпо reatadura f 1. вторйнне зв'язування; 2. міцне затягування (стягування); 3. запряг цугом
reatar vM. зв’язувати знбву; 2. міцно зв’язувати (затягувати); 3. запрягбти цугом (коней)
reato т частйна стрбку тюремного ув’язнення, що залйшйлася (після дострокового звільнення злочинця) reaventar* vt провіювати збново (ще раз), перевіювати
reavivar vt оживляти, відроджувати, обновляти, воскрешбти; - el fuego роздувб- ти вогбнь; -se 1. пожвбвлюватися, оживбти; відрбджуватися; 2. загбстрюватися, знбву виникбти (про біль) rebaba f 1. збдирка; 2. патьбк (розчину); 3. рвбні краї, бахромб, торочкй rebabarse 1. виступбти (про кромку); 2. робйти кромку (закрбїну) rebaja f 1. змбншення, послбблення; 2. знйження, понйження; - de precios знй- ження цін; сезбнний розпродаж; 3. знйж- ка, поступка; пільга
rebajado adj 1. військ, добровблець; 2. архіт. полбгий (про арку, склепіння) rebajador 1. adj знйжувальний; послбблкувальний; 2. т ослббник (фотовідбитків) rebajamiento mi. знйження (рівня); змбншення (розмірів); 2. знйження (цін); 3. принйження; недооцінка; 4. ослбблення, пом’якшення (кольорів, тону); б. фото ослбблення; 6. відсторбнення; звільнення, викрбслювання зі спйсків
549
rebajar
rebajar vf1. знйжувати^понйжувати; зменшувати (рівень, розміри)-, 2. знижувати, збавляти (ціну); робити знижку; 3. принижувати; 4. примбншувати (значення), недооцінювати; 5. жив. ослабляти, пом’якшувати (кольори, тон)-, 6. фото ослабляти (негатив, відбитки); 7. давбти відстбвку, звільняти, відсторбнювати (від служби)-, -se 1. (а) принижуватися, принижувати свою гідність; 2. подавбти у відстбвку,' ЗВІЛЬНИТИСЯ rebajo т виїмка, жолоббк, поглиблення, паз, канбвка
rebalaje т 1. течія (ріки)-, 2. водокрут rebalgar vi діал. ходити перевбльцем rebalsa 7 1. стояча водб, загбта; грббля; 2. мед. застій (крові), нббряк rebalsar 1. vt загбчувати; затбплювати; 2. vi діал. перепбвнюватися, переливбтися чбрез край; -se застбюватися; затбплю- ватися
rebalse т 1. заснування; затбплювання; перекриття (течи)-, 2. загбта, гать rebambaramba 7діал. шум, Спас rebanada 71. скибка (хліба, кавуна)-, 2. Я Ам. збсув
rebanar, rebanear vt 1. відрізбти, відсікб- ти; 2. розрубувати, розкблювати rebañadera(s) fpl кішка, багбр rebañadura 7 1. під’їдбння; ретбльне підбирбння зблишків (їжі, зерна)-, 2. рі залишки їжі, крйхти rebañal adj див. rebañego 1 rebañar vt 1. ретбльно підбирбти зблишки (їжі, зерна)-, 2. очищбти, вичищбти, під- чищбти; 3. забирбти пбвністю (без залишку); прибирбти до рук rebañego adj 1. стбдний; 2. несамостійний, який не мбє влбсної думки rebaño т 1. стбдо, отбра, гурт; 2. церк. пбства
rebaquear vi діал. лютувбти, шаленіти (про вола)
rebarba f див. rebaja rebarbo adj біломбрдий (про худобу) rebasar 1. vt вихбдити за мбжі, перехб- дити мбжі; 2. залишбти позбду (в стороні), минбти; прохбдити; 3. діал. проїжджб- ти; 4. мор. проскбчити, минути, залйшйти позбду (риф, мис)-, 5. vi діал. уникбти небезпбки (біди), оберігбтися rebascada f діал. досбда, роздратувбння rebate т 1. бійка; 2. свбрка rebatible adj оскбржуваний, спростбвний rebatinga fdian., rebatiña/ бійка; andar а la rebatiña орудувати ліктями; брбти з І ббю; виривбти сйлою; сперечбтися; echar la rebatiña una cosa кйдати пригорщами в нбтовп (монети) rebatir vt 1. відбивбти (атаку, удар)-, 2. бйти (вдбрити) знбву; 3. дуже бйти; 4. посйлювати, збільшувати, поглйблюва- ти; 5. вирахбвувати (суму)-, 6. спростбву- вати, оскбржувати; 7. протйвитися, опи- рбтися, протистояти (спокусі)-, 8. парйру- вати (удар)-, 9. мор. вдруге проконопбтити rebato т 1. сполох, тривбга; 2. переполбх; раптбва тривбга; 3. військ, раптбвий нбпад; de - loe. adv. несподівано, раптб- во; tocar а - бйти на сполох, бйти тривбгу rebatoso adj іст. поспішний, необдуманий, нерозвбжливий rebautizar vt знбву хрестйти rebeber vt 1. багбто вйпити, перепйти; 2. вембктувати, вбирбти, поглинбти; 3. мбр- щити (про шиття)-, -se приєднбтися, змішбтися
rebebido adj жив. блЯклий rebeca f діал. куртка з антилбпової шкури rebeco1 т зоол. сбрна rebeco2 adj некомунікббельний, нелюдимий
rebelación f 1. див. rebelión; 2. див. rebeldía
rebelarse 1. повставати, піднімбтися, бун- тувбти; 2. рвбти, поривбти (дружбу, стосунки)-, 3. протидіяти, опирбтися, не підкорятися
rebelde 1. adj бунтівний; бунтбрський; 2. непокірний; норовйстий; 3. непоступлй- вий, непоклбдистий; 4. складний (про проблему); якйй не піддабться лікувбнню (про хворобу); нездолбнний (про почуття); 5. юр. якйй ухиляється (від явки в суд); якйй не з’явйвея (в суд); 6. т бунтбр; повстбнець
rebeldía f 1. повстбння, бунт; 2. непокірність, непбслух, норовйстість; 3. юр. ухилЯння (від явки в суд); неЯвка (в суд); juzgar es - юр. судйти забчно rebelión 71. повстбння, бунт; 2. протест, спрбтив, опір; 3. обурення rebelón adj неслухняний, норовйстий (про коня)
rebellada 7манірення; гримасувбння rebellín т Л. Ам. ент. цикбда rebellina f діал. див. revellín rebellón adj діал. бунтбрський rebencazo т 1. удбр батогбм; 2. лЯскання батогб; 3. сувбре покарбння rebencudo adj діал. упбртий, наполбгли- вий
rebenque т 1. батіг; 2. хлист, батіг (у верховій їзді); 3. діал. погбний нбетрій; 4. мор. трос, кінбць; tener - Я Ам. мбти погбний харбктер; бути стійкйм (непохйтним) rebenquear vt Я Ам. сіктй, шмагбти (нагайкою, батогом)
rebina 7трбтє обкбпування (виноградника) rebinar vt 1. обкбпувати втрбтє (виноградник); 2. діал. переглядбти, переоцінювати; продумувати збново rebisabuelo т прапрбдід rebisnieto т прапрбвнук reblandecer* vt (vr) пом’Якшувати(ся), розм’якбти
reblandecimiento т 1. пом’якшення, роз- м’якбння; 2. мед. розм’якшення (тканин); - cerebral розм’якшення мбзку; - óseo розм’якшення кістбк reblanquido adj білбетий reblar vi (із запереч.) вагбтися, бути в нерішучості; відступбти reble т сл. зад, дупа
rebocar vt прилбджувати (вставлЯти) в бтвір
rebocería 7Я Ам. галантербйна крамнйця rebocillo, rebociño т корбтка мантйлья, накйдка
rebojo т див. regojo rebol т діал. 1. крбна (дерева); 2. збгрбва reboldano adj діал. див. regoldano rebolsa f, rebolso m мор. раптбва зміна вітру
rebollar, rebolledo т дубнЯк, дуббвий гай, діброва
rebollo т 1. дуб (різновид); 2. коренбвий пбросток дуба; 3. діал. стбвбур дбрева; 4. діал. камфорбсма (рослина); 5. діал. покрівля (з дубового листя) rebollón т діал. бот. рйжик, рижбк (гриб) rebolludo adj міцнйй, крембзний rebombar vi гриміти, гримотіти, гуркотіти reboñar vi діал. зупинятися (про млинове колесо)
reboño т намул, мул, бруд (під млиновим колесом)
rebordar vt. див. rebordear reborde т тех. 1. ббртик, флбнець, за- крбїна; 2. реббрда
rebordeador т тех. кромкозагинбльний прйстрій
rebordear vt загинбти крбмку, робйти ббртик
reborujar vt див. reburujar rebosadero т 1. водозлйв, зливнб tdv6¿ злив; 2. діал. пбклади мінералу у ’ rebosadura f, rebosamiento т 1. перепбв нення, напбвнення (понад міру), перели' вбння (через край); витікбння (надлиш ку); 2. достбток
rebosar vi 1. (de) переливатися (через край); 2. переповнятися, бути перепбвне- ним; 3. (de, en) бути багатим (на щось) бути повним; 4. (de) бути перепбвненим (почуттями); 5. вйблювати, знудити rebotación 71. відекбкування; 2. відекбк віддбча, рикошбт; 3. згинбння (цвяха); 4 ворсувбння, навбдення вбрсу; 5. зміна (кольору); погіршення (якості); 6. обрбза крйвда; 7. знічення, хвилювання; 8. діал розлиття жбвчіг
rebotadera 7 щітка для ворсувбння, вор- ейнка
rebotado adj сердйтий, розебрджений, розгніваний
rebotar 1. vi відекбкувати, рикошбтити; 2. vt загинбти, згинбти (цвях); 3. ворсувбти! робйти ворсйстим; 4. див. rechazar 1; б! змінювати, спотвбрювати (колір); погіршувати (якість); 6. рратувбти, нервувб- ти; вивбдити з терпіння; 7. діал. мутйти вбду; -se 1. змінюватися, спотвбрюва- тися (про колір); погіршуватися (про якість); 2. дратуватися, нервувбтися; втрачбти терпбць
rebote т віддбча, відекбк; рикошбт; de ~ /ос. adv. рикошбтом; побічно, непрямим чйном
rebotica, rebotiga 7 підеббне приміщення (аптеки, крамниці) rebotín т друге лйстя (шовковиці) rebozadamente adv сором’язлйво, боязливо
rebozado adj лицемірний rebozar vt 1. закривати облйччя (плащем, накидкою); 2. кул. панірувбти; -se закри- вбтися плащбм (накйдкою) rebozo т 1. край плащб, накйдка (для прикривання нижньої частини обличчя); 2. прикривбння облйччя (плащем, накидкою); 3. див. rebociño; 4. симулЯція, уда- вбння, прикидбння; 5. прйвід, відмовка; 6. діал. шаль, хустка; de - loe. adv. табмно, тйшком-нйшком; sin -(s) loe. adv. відвбр- то, щйро, начистоту rebozuelo т бот. лисйчка (гриб) rebramar vi 1. знбву мукати (ревтй); 2. голосно (безпербрвно) мукати (ревтй), 3. мисл. відгукуватися, ревтй (мукати) на відповідь
rebramo т ревіння /мукання) на відповідь, відгук {ітварини) rebrillar vi дуже блищбти (сЯяти) rebrincar vi безпербрвно підстрйбувати (підекбкувати); скакбти (від радості) rebronco: а - /ос. adv. діал. неохоче, без бажбння; з відразою rebrotar vi 1. див. retoñar 1; 2. див. revivir 1,3 rebrote т 1. див. брунька, пбросток, пбгін; 2. див. retoño 2
rebruñir* vt дббре відполірувати (відшліфувати)
rebudiar vi хропіти, форкати (про дикого кабана)
rebudio т хропіт, форкання (дикого кабана)
rebufar vi безпербрвно (голосно) хропіти (форкати) (про тварину) rebufe m1. хропіт (бика); 2. гнів, лють, шалбнетво
rebufo т 1. військ, дульна хвйля, заду- льний кбнус; 2. див. rebufe 1 rebujado adj 1. заплутаний, сплутаний; безлбдний; 2. зім’Ятий, зіжмбканий rebujal т клбптик неродючої землі
550
receptáculo
rebujar vt 1. м'яти, жи/^кати; 2. (vt) укри- BátM(cfl), закатуватися} rebujido adj діал. чахлии (про тютюн) rebujina, rebujiña f шум, гЯлас, крик (натовпу)
rebujo m 1. icm. вуЯль; 2. клуббк, жмут {паперу, ниток, волосся); неакурЯтний згбрток (вузол); 3. іст. грошовЯ чЯстка від лесятйнного подЯтку; 4. плутанйна, б0злад (У словах, думках)’, 5. див. regojo rebultado adj товстйй, об’Ямний rebullicio т 1. крик, шум, ґвалт; галасливі po3Bárn; 2. гЯлас, aж¡oтáж rebullir* 1. vi (-se) засбватися, заворушй- тися; 2. vt діал. мішЯти, перемішувати rebumbar vi свистіти, пронбситися зі свистом (про снаряди) rebumbio т ránac, ґвалт reburujar vt закатувати, обмбтувати rebusca f 1. пбшуки, відшукування, рбз- шук; 2. збір (грибів, ягід)’, 3.зЯлишки уро- жáю (на полі, винограднику); 4. відхбди;
5. діал. побічний дохід; 6. діал. афЯра, TéMHa cnpáBa; 7. діал. другий збір KaKáo (в грудні)
rebuscado adj 1. знятий, підібраний; 2. вйшуканий, вйтончений; вигЯдливий, примхлйвий (про стиль, мову) rebuscador adj зайнятий пошуком rebuscallas рі зáлишки, пбкидьки rebuscamiento т 1. див. rebusca 1; 2. вишуканість, вйтонченість (манер, стилю) rebuscar vf1. LuyKáTH, розшукувати; вишукувати; 2. 36npáTH (гриби, ягоди)’, 3. під- бирЯти зáлишки (урожаю); 4. (vi) ритися, пбрпатися, колупітися rebusco т 1. див. rebusca; 2. діал. ча- сткбвий збір KaKáo rebuscón adj діал. див. rebuscador rebutir vi напбвнювати; начинЯти, напихЯти rebuznador adj якйй ревЯ (про віслюка) rebuznar vi кричЯти, ревти (про віслюка) rebuzno т крик, ревіння (віслюка) recabar vt 1. (de) клопотЯтися, просйти; 2. (de, соп) просйти, каніЬчити; 3. (de) ви- магЯти; 4. іст. див. recaudar 1 recadar vt діал. див. recaudar recadero т, recadista сот. посйльний, Kyp’ép
recado т 1. послЯння, оповіщення; 2. привіт, поклін (через третю особу)’, 3. подарунок, дар; 4. провізія, продукти; 5. комплЯкт, набір; - de escribir письмбве прилЯддя 6. докумЯнт, що додаЯться; 7. оберЯжність, осторбга, обЯчність, зав- бЯчливість; 8. Л. Ам. збруя; 9. полігр. шрифт, комплЯкт літер; mal * негарний вчйнок, проступок; а -, a buen (a mucho) ~ /ос. adv. в надійному місці, в безпЯці; dar - (para) надЯти все необхідне; llevar ~ отрймати HáriHKy (нЯтруску) recaer* vi 1. (en) повертЯтися (бо колишнього), знбву брЯтися за; 2. знбву захворіти (про того, хто одужує)’, 3. (sobre) упбсти на кбгось (про вибір, підозру)', 4. (sobre) вйпасти, дістЯтися; перейтй до кбгось; 5. (sobre) зачіпЯти, торкЯтися; 6. (en, sobre) пЯдати (про наголос); - en la ultima sílaba пЯдати на осінній склад; 7. (а) вихбдити (про вікно, балкон) recalada fMop. підхід (наблйження) до 6Я- рега
recalar 1. vt просбчувати, змбчувати; 2. vi просбчуватися, проникЯти (про рідину); 3. МоР- наближЯтися до 6épera; з’являтися на рбйді; 4. мор. досягЯти, дохбдити (do певного місця — про воду, вітер) recalcación f діал. див. recalcadura recalcada f мор. крен (судна) recalcadura f, recalcamiento т 1. нЯтиск, 2. набивЯння, напбвнення; 3. підкреслювання; вйділення, акцентувЯння
recalcar 1. vt тйснути, натискЯти; 2. за- штбвхувати, втйскувати; наповняти, на- бивЯти; 3. втовкмЯчувати; 4. підкрЯслю- вати, виділЯти; 5. Я Ам. вивйхувати; 6. vi дуже накренйтися (про судно); -se 1. повтбрювати однЯ і те ж; 2. зручно вла- штувЯтися; всістися, розвалйтися recalce т 1. підгортЯння (рослин); 2. буд. підвЯдення (укріплення) фундамЯнту; 3. розфарббвування, розмальбвування (рисунка)
recalcitrante adj 1. упЯртий; норовйстий; 2. діал. перебільшуючий recalcitrar vi 1. від ступ ¿ти, задкувЯти; 2. протйвитися, опирЯтися, не підкорятися recalentar* vt 1. розігрівЯти; відігрівЯти, знбву підігрівЯти; 2. перегрівЯти, пережЯ- рювати, перегартбвувати; 3. збуджувати, розпаляти (почуття); ~se 1. перегрівЯ- тися, пережЯрюватися, перегартбвува- тися; 2. збуджуватися, розпалятися; 3. висих0ти, засихЯти (про рослини, плоди);
4. корббитися, жолббитися (про деревину)
recalmón т штиль recalvastro adj лйсий, безволбсий recalzar vt 1. підгортЯти (рослини); 2. буд. укріплювати фундЯмент; 3. розфарббву- вати (рисунок)
recalzom 1. див. recalzón; 2. див. recalce 2 recalzón т додаткбвий ¿бід, шйна (колеса)
recamado т вйшивка глЯддю recamadora f вишивЯльниця recamadura f 1. вишивЯння глЯддю; 2. вйшивка
recamar vt 1. вишивЯти глЯддю; 2. шйти (розшивЯти) зблотом (сріблом, шбвком), гаптувЯти
recámara f1. підсббне приміщення; 2. гар- дерббна; 3. військ, мінна KáMepa; 4. військ, nopoxoeá KáMepa; 5. військ, камб- ра, патрбнник; 6. Ам. алькбв; 7. діал. вітЯльня; 8. оберЯжність, обЯчність; tener macha - хитруBáTH, бути собі на умі recamarera f Я Ам. покоївка recambiar* vf 1. повтбрно мінЯти (обмінювати); 2. замінЯти частйни, провбдити заміну частйн; 3. ком. видавЯти зворбтній вЯксель
recambio т 1. зміна, заміна; piezas de -
запасні частйни; 2. іст. ббмін; 3. сл. трак- тйр, шинбк; volver el * платйти тіЯю ж МОНЯТОЮ
recamo т 1. див. recamado; 2. зЯстібка з тЯсьми
recancamusa f плутні, шахрЯйство, об- мЯн; махінЯція
recancanilla f 1. підскЯкування, накульгування (в іграх дітей); 2. (рі) бундючність; підкрЯсленість (в розмові); 3. рі нЯтяки,
НЄДОМ0ВКИ
recaní т сл. кЯмера (тюремна) recantación f відмова від скЯзаного recantón т тумба (біля дороги) recapacitar vi (vt) обдумувати, продумувати, звЯжувати
recapitulación f узагЯльнення, резюмЯ recapitular vf узагЯльнювати, резюмувЯти recarga f див. recargo 1,2 recargado adj 1. знбву завантЯжений; 2. перевантЯжений; 3. важкйй (про стиль); усклЯднений, обтЯжений (надмірностями)
recargar vt 1. знбву навантЯжувати; 2. довантЯжувати; 3. (vr) перепбвнюва- ти(ся), перевантЯжувати(ся); 4. переван- тЯжувати, перенасйчувати (деталями, прикрасами); 5. пред’являти новЯ звину- вЯчення; 6. юр. збільшувати вЯжкість покарЯння; 7. нарахбвувати пеню; 8. (de) перевантЯжувати, обтЯжувати; -se посй-
люватися (про спеку, лихоманку); підвй- щуватися (про температуру) recargo т 1. довантЯження; 2. повтбрне завантЯження; 3. перевантЯження; 4. новЯ звинувЯчення; 5. нарахувЯння пені;
6. посйлення (жару, лихоманки); підвй- щення (температури); 7. військ, продбв- ження стрбку служби recata f перЯгляд, повтбрна перевірка recatado adj 1. оберЯжний; обЯчний; 2. скрбмний, скрбмної поведінки (прожлінку) recatar1 vt ховЯти; -se ховЯтися, таїтися; sin - відкрйто, неприхбвано recatar vt переглядЯти, розглядЯти повтбрно; -se барйтися (з рішенням), вагЯтися, не навЯжуватися recatear vt див. regatear11, 2, З recatería fdue. regatonería recato m 1. оберЯжність; обЯчність; 2. скрбмність, стрйманість; sin - loe. adv. відвЯрто, щйро, не сорбмлячись recatón1 т див. regatón1 recatón2 adj див. regatón21 recatonazo m укбл (удЯр) спйсом recatonear vt див. regatonear recaudación f 1. стягування подЯтків (платежів); збір (пожертв); 2. збір; зібрана сума, стЯгнені грбші; 3. казначЯйство, по- даткбве управління
recaudador т збирЯч подЯтків, податкб- вий агЯнт
recaudamiento т 1. див. recaudación 1,2;
2. посЯда (пост) збирачЯ подЯтків; 3. податнЯ теритбрія
recaudar vt 1. отрймувати, стЯгувати, збирЯти (податки, платежі); 2. зберігЯти в надійному місці recaudatorio adj податкбвий recaudería fíl. Ам. 1. бакалійна крамнйця; 2. овочЯва крамнйця
recaudo т 1. див. recaudación 1; 2. осторбга, оберЯжність; 3. юр. застЯва, гарЯн- тія; 4. іст. див. recado 6; 5. Я Ам. прЯ- ність, спЯція; 6. Ам. зЯлень, бвочі; a (buen) - /ос. adv. в безпЯці, в надійному місці recavar vf перекбпувати, екбпувати зЯново recazo т 1. гЯрда (ефеса шпаги, рапіри);
2. тупЯ сторонЯ ножЯ
recebar vt 1. засипЯти піскбм (грЯвієм); 2. доливЯти винб (в бочки) recebo т 1. крупний пісбк; грЯвій; 2. кількість винЯ, якЯ доливЯється в ббчки;
3. оберЯмок дров
recechar vt мисл. вистЯжувати (дичину) recejar vi відступЯти recejo т діал. спад, відплйв (води) rece amiento т див. recelo recelar vt боЯтися, остерігЯтися; підбзрювати recelo т боЯзнь, поббювання; підбзра, недовіра
receloso adj підозріливий, недовірливий; estar - поббюватися, боЯтися, остерігЯтися
recensión f 1. рецЯнзія; 2. звірка, вйчитка (тексту)
recensor т рецензЯнт recentadura f дріжджі, заквбска recental 1. adj молбчний (про теля, ягня);
2. т молбчне телЯ (ягнЯ)
recentar* \//заквЯшувати, клЯсти заквЯску; -se див. renovarse 1у 2 recentín adj див. recental 1 receñir* vt зЯново отбчувати recepción f 1. отрймання; приймЯння; 2. прийняття, зарахувЯння (на службу); - académica прийняття в члЯни академії;
3. прийбм, зустріч (офіційні); 4. прийбм (гостей); 5. юр. дбпит свідків receptación ґзберігЯння (краденого) receptáculo т 1. посудина; резервубр, схбвище; 2. схбвище, укриттЯ; прихйсток, притулок; 3. бот. лбже суцвіття
551
receptador
receptador m юр. укрийЯч receptar vt 1. юр. укривЯти; 2. приймЯти; 3. давЯти притулок; -se знахбдити притулок (прихисток)
receptividad f 1. сприйнятливість; 2. чутливість; 3. мед. сприйнятливість (до інфекції)
receptivo adj 1. сприймЯльний; 2. чутливий; 3. мед. сприйнятливий (do інфекції) recepto т схбвище, укриття receptor 1. adj якйй приймЯє; 2. т при- ймЯч; приймЯльний апарЯт; приймЯль- ний пристрій; 3. (радіо)приймЯч; 4. теле- фбнна трубка (слухавка); 5. юр. збирЯч, казначЯй
receptoría f 1. посЯда збирачЯ (казначЯя);
2. контбра збирачЯ, казначЯйство recercador т чекЯн (інструмент) recercar vt 1. отбчувати зЯново; 2. обнб- сити огорбжею
recesar 1. vi Л. Ам. тимчасбво припиняти своіЬ діяльність; 2. vt діал. розпускЯти (законодавчі збори)
recesivo adjGion. рецесивний (про ознаку) receso т 1. ухилення, відхйлення, віддЯ- лення; 2. рбзпуск (парламенту); парлЯ- ментські канікули; 3. Ам. призупйнення (діяльності); канікули, вакЯції receta f 1. рецЯпт; 2. зЯсіб, спбсіб, рецЯпт;
3. спйсок, перЯлік (необхідного) recetar vt 1. пропйсувати (призначЯти) ліки; випйсувати рецЯпт; 2. просити, ви- магЯти
recetario т 1. прйписи лікаря; рецептурний лист; 2. фармакопЯя; 3. збірник ре- цЯптів, довідник; ~ de cocina куховЯрська кнйга
recetor т див. receptor 2 recetoría f казначЯйство recial т стромовйна, бистринЯ reciamente adv сйльно, щосйли; енергійно
reciario т іст. ретіЯрій (гладіатор) recibí /л квитЯнція, розпйска recibidero adj прийнятний, допустймий recibidor 1. adj якйй отрймує; 2. т отрймувач, одЯржувач; 2. контролЯр (в театрі); 3. див. recibimiento 4, 5 recibidora f діал. повитуха recibimiento т 1. див. recepción 1, 2, 3; dispensar (hacer) un caluroso ~ тЯпло прийнЯти; 2. прийбм, аудіЯнція; 3. вітЯ- льня; 4. передпбкій; вестибюль; 5. зал І очікування
recibir vt 1. отрймувати, одЯржувати; - un regalo отрймати подарунок; 2. отрймува- I ти, стЯгувати (гроші); 3. відчути; * un susto злякЯтися; ~ una gran alegría дуже зрадіти; - un disgusto засмутйтися; 4. вміщувати, приймЯти (в сЯбе); 5. вбирЯти (про притоку ріки); 6. приймЯти, спри- ймЯти; стЯвитися; 7. приймЯти (в компанію, товариство); 8. приймЯти (гостей, відвідувачів); sala de ~ вітЯльня; 9. зустріч Яти, вітЯти (гостя); - con los brazos abiertos зустріти з розкритими обіймами;
10. зустрічЯти, очікувати (ворога); 11. тавр. чекЯти нЯпаду бикЯ (про тореро);
12. підтрймувати, підпирЯти; 13. буд. укріплювати, закріплювати (гіпсом, розчином); -se (de) отрймувати звання (ступінь, тйтул)
recibo т 1. див. recepción 1, 2, 3; 2. див. recibimiento 2, 3, 4; 3. розпйска, квитЯнція (в отриманні) recidiva f мед. рецидйв recidivar vi 1. див. recaer 3; 2. віднбв- люватися (про хворобу) recidumbre, reciedumbre f сйла, енергійність
гесіЯп adv 1. (вжив, перед дієприкм.) не- дЯвно, тільки-но, щбйно; - nacido но-
вонарбджений; 2. Ам. (вжив, перед особовою формою дієсл.) зЯраз, недЯвно, тільки-но, щбйно; 3. Л. Ам. тільки, всьогб лишЯ, лишЯ; 4. Я Ам. щбйно, тільки-но reciente adj 1. неявній, якйй трЯпився нещодЯвно; 2. свіжий, м’якйй (про хліб, сир)
recientemente adv нещодЯвно, тільки-но recinchar vt обгортЯти; оперізувати recincho т діал. пбяс (з іспанського дроку)
recinto т обгорбджене місце; - cerrado закрйте приміщення; ~ amurallado (fortificado) укріплення, фортЯчна споруда recio adj 1. сйльний, міцнйй, здорбвий; 2. кремЯзний, міцнйй, кряжйстий; 3. тов- стйй; об’Ямний; 4. жорсткйй, сувбрий (про характер) 5. важкйй, тяжкйй; нестерпний; 6. родючий, жйрний (про ґрунт); 7. сувбрий (про клімат); 8. швидкйй, стрімкйй; de - loe. adv. швйдко, стрімко; з ейлою, потужно
recipe т 1. рецбпт (лікаря); 2. неприЯм- ність; кЯпость; 3. іст. дар; піднбшення recipiendario т новйй член (корпорації) recipiente 1. adj приймЯльний; 2. т див. receptáculo 1; 2. фіз. дзвін повітряного насбса
reciprocación f див. reciprocidad reciprocamente adv взаЯмно reciprocar vt 1. встанбвлювати відповідність; 2. Ам. відповідЯти тим же (на послугу); -se 1. бути зв’язаними, взабмними почуттЯми; 2. надавЯти взабмні пбслуги reciprocidad f 1. взабмність; 2. двосторбн- ність (угоди)
reciproco adj 1. взабмний; 2. двосторбн- ній (про угоду); 3. лінгв. взабмний (про дію); 4. мат. обЯрнений (про теорему); а Іа -а взабмно; estar а Іа -а бути готбвим відповістй тим же (на послугу) recitación f 1. худбжнє читЯння, декламЯ- ція; 2. вйголошення, проголбшення (промови, доповіді) recitado т муз. речитатйв recitador 1. adj якйй викбнує, декламує; 2. m читЯць, декламЯтор recital т 1. ебльний концЯрт; 2. літературний концЯрт
recitante сот. іст. актбр, -рйса recitar vt 1 - читЯти напЯм’ять, декламувЯ- ти; 2. виголбілувати, проголбілувати (промову, доповідь)
recitativo муз. 1. adj речитатйвний; 2. т речитатйв
reciura f1. сйла, міцність; здорбв’я; 2. кре- мЯзність, міцність, кряжйстість; 3. тов- щинЯ; об’бмність; 4. жбрсткість, сувбрість (характеру); 5. нестЯрпність; 6. родючість, жйрність (ґрунту); 7. сувбрість (клімату); 8. швйдкість, стрімкість reclamación М. вимбга, ходатЯйство; 2. скЯрга, заперЯчення, претЯнзія; 3. юр. пбзов, протЯст; 4. ком. рекламЯція reclamar 1. vt наполЯгливо кликати, при- кликЯти; 2. мисл. примЯнювати (птаха); вЯбити; 3. клйкати, підкликЯти (про птаха); 4. вимагЯти; претендувЯти, пред’являти претЯнзії; 5. юр. затрЯбувати (справу); 6. юр. викликЯти в суд; розшукувати;
7. vi (contra) заперЯчувати, пред’являти претЯнзії; 8. юр. оскЯржити; - contra una sentencia оскЯржити вйрок; 3. поет, гб- лосно звучЯти; -se перегукуватися (про птахів)
reclamista adj рекламуючий, пропагуючий reclamo т 1. мисл. підсаднйй птах; при- мЯнка; 2. пбклик (птахів); 3. мисл. манбк, пйщик, вЯбик; 4. мисл. звук, свист (манка, пищика); 5. клич, пбклик, гблос; 6. полігр. знак знбеки, астериск; 7. примЯнка, спокуса; 8. реклЯма; 9. юр. протЯст, опро-
тестувЯння; 10. юр. пбзов; 11. ком рЄк ламЯція; acudir al - бути тут як тут; тут ] вродився ’ у
recle /77 ВІДПОЧЙНОК, ПврЯрва (в церковній службі)
reclinación f, reclinamiento m 1. нахиляння, нагинЯння; 2.нЯхил;крен; 3. опбра reclinar vt (yr) 1. (sobre) нахилЯти(ся) нагинЯти(ся); 2. (en, contra, sobre) при- тулЯти(ся), спирЯти(ся) reclinatorio /77 1. опбра, підстЯвка; 2 стілЯць, лЯвка (для молитви на колінах) recluir* vt (en) ув’язнювати; -se закриватися, усамітнюватися reclusión f 1. ув’язнення; 2. затвбрництво*
3. місце ув’язнення, тюрмЯ reclusionario adj ув’язнення
recluso /77 1. арештЯнт; ув’язнений; в’язень; 2. відлюдник, пустЯльник reclusorio /77 див. reclusión З recluta 1. fdue. reclutamiento 1; 2. т рЯк- рут, новобрЯнець; - disponible призов- нйк, якйй отрймав відстрбчку; 3. ненЯвче- ний солдЯт; 4. діал. збирЯння худбби (в стадо)
reclutador /77 вербувЯльник (рекрутів) reclutamiento т 1. рЯкрутський набір; прйзов (новобранців); 2. збірн. рЯкрути; призовникй (одного року) reclutar vt 1. набирЯти (рЯкрутів); призи- вЯти (в армію); 2. вербувЯти; 3. діал. зга- нЯти худббу (в стадо) recobrar vt 1. отрймувати назЯд; 2. поправляти, віднбвлювати (здоров’я); 3. військ, відвойбвувати (втрачену позицію); -se 1. відшкодбвувати збйтки, по- вертЯти втрЯчене; поправляти свої cnpá- ви; 2. прихбдити до тЯми; 3. одужувати; 4. заспокбюватися
recobro /771. отрймання назЯд; 2. віднбв- лення (здоров’я); 3. відшкодувЯння збитків
recocción fdue. recocido 2 recocer* vt 1. зЯново варйти; перевЯрю- вати; 2. вивЯрювати; 3. тех. відпускЯти, прогартбвувати (метал); -se 1. перевЯ- рюватися, перестбяти на вогні (про їжу);
2. мучитися, терзЯтися recocida fdue. recocido 2
recocido 1. adj досвідчений; бувЯлий, тЯр- тий; 2. /77 тех. відпал; відпуск, прогартб- вування
recocimiento т див. recocido 2 recocina /"підсббна кімнЯта (при кухні) recochineo /77 насмішка, знущЯння recocho 1. adj перевЯрений; 2. обпЯле- ний, перегартбваний; 3. перекип’ячений;
4. /77 обпЯлена цЯгла, клінкер recodadero т локітник, подлокітник recodar1 vi (-se) опирЯтися ліктем recodar2 vi повертЯти, звивЯтися, виги- нЯтися (про дорогу, ріку)
recodo /77 згин, звйвина; вйгин (ріки); пово- рбт (дороги); коліно (труби) recogeabuelos т шпйлька, закблка (для волосся)
recogedero т 1. приймЯч, збірник, піддбн; колЯктор; 2. совбк, лопЯта recogedor 1. adj якйй даб притулок; 2. т див. recogedero; 3. підбирЯч (снопів, плодів); 4. Л. Ам. знімЯч (для збору плодів) recogemigas т віничок (для змітання крихт)
recoger vt 1. підбирЯти, піднімЯти (те, що впало); 2. збирЯти (рЯзом) (розрізнене);
3. збирЯти, набирЯти; - firmas (dinero) збирЯти підписи (гроші); 4. збирЯти, ко- лекціонувЯти; - sellos збирЯти мЯрки; 5. накопйчувати (гроші); 6. збирЯти, знімЯти (плоди); збирЯти (урожай); - patatas ко- пЯти картбплю; 7. пожинЯти; - el fruto de su trabajo пожинЯти плодй своїх трудів
552
record
g прибирати, ховати; класти на місце; 9. згорт£ти; укладати; - el cable згорнути к£бель; - las velas спустйти вітрйла; 10. збирати, вбирати в cé6e; - el polvo зби- páTH пил; 11. підгортати, підбирати (краї одягу)] ~ las mangas закотйти рукавй; 12. підбирати, підтикати (поділ); 13. зважувати, завужувати (сукню); 14. давати притулок; прихистйти; 15. посадйти, запротб- рити (в божевільню); 16. брати на замітку, примічати, запам’ятбвувати; 17. конфіскувати (тираж); 18. призупиняти, не давати хбду; -se 1. знахбдити притулок; 2. усамітнюватися; -se en sí mismo замкнутися в собі, пітй в cé6e; 3. ітй (вирушати) додбму (до cé6e) (ввечері); вирушати в стійло (про худобу); 4. еконбмити, затягувати пбяс
recogida М. збір, збирання; 2. надання притулку; 3. призупйнення, відміна; 4. іст. прийбм, зустріч; 5. іст. див. retirada;
б. іст. відлюдниця, пустбльниця (про жінку, яка живе в монастирі) recogido 1. adj якйй жива в усамітненні (відлюдником); 2. з корбтким тулубом (про тварину); 3. т грудка, жмут, клуббк recogimiento т 1. див. recogida 1, 2; 2. збір урожаю; 3. звужування (сукні); 4. на- копйчення грбшей; 5. притулок; 6. ув’язнення; 7. зосербдженість recognición f<pinoc. спбгад; впізнання recognoscible adj див. reconocible recolar* vt повтбрно проціджувати (фільтрувати)
recolección f 1. збирання; жнива; - de aceituna збирання маслйн; 2. див. recopilación 2; 3. отрймання прибутку (до- хбду); збирання податків; 4. усамітнення, затворництво; 5. відлюдництво, аскетизм; 6. суворе дотрймання монастйрсь- кого уставу; 7. монастйр із сувбрим уставом; 8. монастйр (про дім, де панують суворі порядки)
recolecta fdian. див. recolección 1 recolectar vt див. recoger 6 recolector m див. recaudador recolegir* vt див. recoger 2 recoleto 1. adj якйй сувбро дотрймується монастйрського уставу (про монаха); 2. з сувбрим уставом (режймом) (про монастир)і; 3. якйй усамітнився, якйй ведб відлюдний спбсіб життя; 4. віддалений, усамітнений; 5. т церк. аскет; відлюдник; 2. див. recolección 6; 3. відлюдник, пус- тальник
recolta fdian. див. recolección 1 recomendable adj рекомендований, до- стбйний; вартісний, вартий recomendación f 1. рекомендація, nopá- да, настанова; 2. рекомендація, позитйв- ний відгук, атестація; 3. доручення, прохання; 4. важлйвість, цінність, значущість recomendado т рекомендбвана осбба; протежб
recomendante adj рекомендаційний recomendar* vf1. радити, рекомендувати; 2. рекомендувати, давати схвальний від- W 3. доручати, довіряти (чиїйсь турбо-
recomendaticio, recomendatorio adj рекомендаційний
recomenzar* vt знову починати recomerse 1. стенати плечйма; 2. див. reconcomerse
^compartir vt діал. ділйти; розділяти, розподіляти
recompensa f 1. компенсація, відшкодування (збитків); 2. плата, вдячність, винагорода (за послуги) ecompensable adj 1. якйй мбже бути компенсбваним; 2. гідний нагорбди ecompensación f див. recompensa
recompensar vt 1. компенсувати, відшко- дбвувати (збитки); 2. платйти, віддячувати, винагорбджувати (за послуги) recomponer* vt 1. віднбвлювати, поновлювати; 2. заново виправляти, переробляти; 3. ствбрювати заново; переробляти; 4. знбву складати, компонувати по- новому; 5. полігр. перескладати, складати заново; 6. реорганізбвувати, перебу- дбвувати, переформбвувати; 7. намастй- ти, нафарбувати (обличчя); 8. розмалювати; - se намастйтися, нафарбуватися (косметикою)
recomposición f 1. віднбвлення, понбв- лення; 2. перерббка, перербблення; перекомпонування; 3. полігр. перескладання, нова складання; 4. реорганізація, перебудбва
recompostura f 1. повтбрна поправка, вйправлення; 2. нова лагодження, перерббка
recompuesto 1. р. irr. de recomponer; 2.
adj нафарббваний, розмальбваний (про обличчя)
reconcentración f, reconcentramiento т
1. зосербдження, концентрація (уваги, інтересу); 2. збір, зосербдження (в одному місці); 3. згущення, концентрація reconcentrado adj стрйманий, якйй володіє соббю; неговіркйй reconcentrar vt 1. (en) зосербджувати, концентрувати (увагу, інтерес); 2. збирати, зосербджувати (в одному місці); 3. згущувати, робйти більш концентрбваним;
4. прихбвувати, ховати, таїти (почуття); -se 1. проникати, вселЯтися (про почуття); 2. (en) зосербджуватися (на чомусь)
reconciliable adj примирймий reconciliación f 1. примйрення, мир, згб- да, злЯгода; 2. церк. покаЯння, спбвідь reconciliador 1. ady примйрювальний; 2. т примирйтель, примйрювач reconciliar vt 1. (соп) примирЯти, мирйти;
2. повертати в лбно цбркви; 3. церк. сповідати, слухати; -se 1. (соп) мирйтися, віднбвлювати дружні стосунки; 2. повертатися в лбно цбркви; 3. каятися (в дрібних гріхах); сповідатися reconcomerse не знахбдити собі місця, терзатися, томйтися, нудитися reconcomio т 1. нетерпіння, сйльне бажання; 2. переживання, страждання, терзання; 3. нестарпні сумніви, підбзра, недовіра; 4. діал. невймушеність, легкість, жвавість
recondenado adj проклЯтий, чбртів, бісів recondenar vt дратувати, виводити з терпіння, діяти на нарви; -se дратуватися, втрачати терпаць
reconditez f 1. таємнйця, секрат; 2. глуха місце
recóndito adj 1. прихований, табмний; затаєний; 2. віддалений, глухйй reconducción f юр. продбвження строку оранди
reconocer* vt 1. впізнавати, розпізнавати; 2. оглядати, розглядати, досліджувати; - a un enfermo оглядати хвброго; 3. оглядати (багаж); провбдити бгляд (на митниці); обшукувати; 4. військ, розвідувати, провбдити рекогносцирбвку; 5. визнавати, допускати; - el mérito de la obra визнавати достбїнства твору; 6. визнавати; зізнаватися; - sufalta визнавати свою пб- мйлку; 7. дип., юр. визнавати (уряд); 8. приймати із вдЯчністю, бути вдячним; 9. (рог) визнавати, вважати; - por hijo вйз- нати свобю дитйною; - por inteligente вважати розумним; 10. провбдити бгляд (судна); -se 1. (por) вгадуватися, впізнаватися (за якимись ознаками); 2.
визнавати ce6é; - culpable визнавати ce6é вйнним
reconocible adj впізнаваний reconocidamente adv 1. із вдЯчністю; 2. за загальним визнанням, на загальну думку reconocido adj 1. вйзнаний; gobierno - por todos вйзнаний всіма уряд; 2. вдЯчний; 3. вйзнаний, авторитбтний; jefe - вйзнаний вождь
reconocimiento т 1. впізнавання, розпізнавання; 2. бгляд, перевірка; 3. бгляд, ббшук; 4. визнання (права, факту, заслуг); 5. військ, рбзвідка, рекогносци- рбвка; 6. засвідчення, визнання (боргу, розписки, підпису); 7. визнання (провини, помилки); 8. вдЯчність reconquista М. відвойбвування; 2. повернення (майна), віднбвлення (репутації); 3. (R.) іст. реконкіста (звільнення Іспанії від маврів)
reconquistar vt 1. знбву завойбвувати; відвойбвувати; 2. повертати (майно); 3. віднбвлювати (репутацію) reconsejo т повтбрна порбда reconsideración f переосмйслення; nepé- гляд
reconsiderar vt обдумувати заново, пере- осмйслювати; переглядати reconstitución f віднбвлення, реконструкція reconstituir* vt 1. віднбвлювати, віртвб- рювати, реконструювати; 2. мед. зміцнювати, віднбвлювати (сили, організм) reconstitutivo adj див. reconstituyente 1 reconstituyente 1. adj зміцнюючий (про засіб); 2. т мед. зміцнюючий засіб reconstrucción f 1. перерббка, перебудбва; 2. віднбвлення, реконструкція reconstructivo adj віднбвлювальний, реконструктйвний
reconstruir* 1. переробляти, перебудбву- вати (будівлю); 2. віднбвлювати, реконструювати
reconsulta f повтбрна порада; повтбрна консультація
recontamiento т 1. перерахунок, перера- хбвування; 2. переказування, розказування
recontar* vt 1. перерахбвувати; провбдити перерахунок; 2. рахувати, підрахбвувати; 3. переказувати, розказувати recontento 1. adj дуже вдовблений; задо- вблений; 2. т вдовблення, пбвна задоволеність
reconvalecencia f одужання (після загострення хвороби)
reconvalecer* vi одужувати (після загострення хвороби)
reconvencer vt викривбти; -se остатбчно перекбнуватися
reconvencimiento ті. див. reconvención
1; 2. пбвна перекбнаність reconvención f 1. викривання; 2. дбкір; догана; 3. юр. зустрічний пбзов reconvenir* 1. звинувачувати, викривати; 2. (рог) дорікати, ^окорЯти; ганити; 3. юр. пред'являти зустрічний пбзов reconversión fex. реконварсія reconvertir vt ек. провбдити реконвбрсію recopilación f 1. узагальнення, корбткий виклад, резюмб; 2. звбдення, зібрання, збірник (законів, документів) recopilador т укладач (збірника) recopilar vt підбирати, добирати (матеріали), укладати (збірник) recoquearse ховатися, перехбвуватися recoquín т коротун, товстунчик ¡recórcholis! interj 1. чорт забирай!, ота- кбї! (подив); 2. чортзна-щб!; а це ще що такб! (обурення); 3. от, чорті (переляк) record, récord т рекбрд; batir el - побйти рекбрд; alcanzar (establecer) un - вста- новйти рекбрд
553
recordable
recordable adj пбм’ятний, незабутній recordación f 1. пбм’ять (про когось, щось); de feliz - достоп0м’ятний, незабутній; de infeliz (triste) ~ печ0льний; сумнозвісний; 2. спбгад, спбмин; 3. на- гбдування
recordar 1. у/запам’ятбвувати, пам’ятбти; ¡recuérdalo bien! запам’ят0й йогб гар- HéHbKo!; si mal no recuerdo якщб пбм’ять мене не зрбджує; 2. згбдувати; 3. нагбду- вати; recuérdale qué mé traiga el libró нагадбй йому, щоб він не забув принести мені книгу; 4. нагадувати; бути схбжим; 5. Ам. будити; 6. vi поринбти у спбгади; 7. (-se) іст. прокид0тися, пробуджуватися;
8. прихбдити до тями recordativo 1. adj якйй нагбдує; 2. т див. recordatorio 2
recordatorio 1. adj див. recordativo 1; 2. m
нагбдування (письмове); 3. сповіщення, оголбшення (про річницю смерті) recordman т рекордсмен recorporativo adj, т див. reconstituyente recorrer 1. vt прохбдити, пробігти, покри- вбти (відстань); об’їжджбти (міста, країни); об’їздити; 2. увбжно оглядбти; досліджувати; 3. пробіг0ти очима, прогля- д0ти (написане); 4. виправляти, ремонту- в0ти, перебир0ти (механізм); 5. полігр. перетягувати (рядки, букви); 6. vi див. recurrir 1, 2
recorrida f 1. рембнт (корпусу судна); 2. діал. рембнт, перебирання, виправлення recorrido т 1. дистанція, пробіг, прбйдена відстань; 2. шлях, маршрут; 3. рембнт, перебирання, виправлення (механізму);
4. див. repasata; 5. полігр. перетягування (рядків, букв); 6. підганЯння (дверей, вікон)
recortable т картинки для вирізбння recortado 1. adj бот. зубч0стий (про листя); 2. жив. різкий (про тіні); 3. порізаний (про берег); 4. діал. призбмку- ватий, низькорбслий (про людину); 5. т вирізка (з паперу)
recortadura fdue. 1. recorte 1—3; 2. виріз (сукні)
recortar vt 1. обрізбти, зрізбти; - el pelo підрівняти ^волбсся; 2. вирізбти (візерунки); 3. кроїти, перекрбювати (сукню); 4. обмальбвувати; 5. уріз0ти, скорбчувати; -se вимальбвуватися, чітко виступбти (на фоні)
irecorte т 1. обрізка, зрізбння; 2. вирізбн- ня, вйрізка; 3. кроіння, викрбювання; 4. вирізка (з газети, журналу); 5. рі обрізки,
І зблишки, клбпті recorvado adj див. recorvo recorvar vt (vr) викривлЯти(ся), 3rmá- ти(ся); -se схилЯтися (до чогось) recorvo adj кривйй; вйгнутий recoser vt 1. перешивати; 2. л0годити, зашивбти; латбти
recosido 1. adj полбгоджений, залбтаний; 2. т перешивбння; перерббка (сукні); 3. лбгодження (білизни); зашивбння; латбн- ня
recostadero т підлокітник, дивбнна подушка
recostar* vt (vr) притулЯти(ся), onnpá- ти(ся); -se 1. відкидбтися, розвблюва- тися (в кріслі); 2. прилягтй recotín, recotiniento adj діал. непосидючий (про дитину)
recova г 1. скупбвування жйвності (ябць) (для перепродажу); 2. рйнкові ряди (для продажу птиці, яєць); 3. Ам. тимчасбвий рйнок; 4. діал. навіс, укриттЯ; 5. Л. Ам. м’ясні крамнйця; 6. Я Ам. крйта галербя; fánoK з навісом; 7. мисл. згрбя (собак) recovar vi скупбвувати (перекупбвувати) жйвність (Яйця)
recoveco т 1. поворбт, вйгин (вулиці, дороги, ріки); 2. кутбчок, завулок; 3. рі хйтрощі; н0тяки
recovero т скупник (перекупник) жйвності (ябць)
recreable adj 1. розважбльний, якйй при- нбсить задовблення; кумбдний; 2. зміцнюючий (віднбвлюючий) сйли recreación1 /"відтвбрення recreación2 f 1. розвбга, заббва; 2. пербр- ва, відпочинок
recrear vt ствбрювати збново, відтвбрювати recrear2 vt розваж0ти, принбсити задовблення, забавлЯти; -se (en, соп) розва- жбтися, отрймувати задовблення, забавлятися
recreativo adj розважбльний recrecer* 1. vtf нарбщувати, збільшувати;
2. vi ростй, збільшуватися; 3. відростбти, нарбщувати; 4. повтбрюватися, траплятися знбву; -se набирбтися сил, міцніти recrecimiento т 1. збільшення, додавбн- ня, ріст, зростбння; 2. додавбння сил (здорбв’я)
recreo т 1. див. recreación ; 2. nepépea (у школі); 3. місце розвбг (відпочинку) recría f 1. вирбщування, відгодівля (худоби); 2. вихбджування, аклімбтизація (тварин)
recriador т скотбр, тварйнник recriar vt 1. вирбщувати, відгодбвувати (худобу); 2. вихбджувати, акліматизбву- вати (тварин) 3. додавбти сйли, зміцнювати здорбв’я
recriminación f 1. взабмні звинувбчення, сперечбння^ супербчки; 2. догана, бсуд;
3. юр. зустрічне звинувбчення recriminar vt 1. юр. висувбти зустрічне звинувбчення; 2. гбнити, осуджувати; -se взабмно звинувачувати одні бдного, осипбти дбкорами, сперечбтися recriminatorio adj звинувбчувальний, якйй містить звинувбчення recrudecer* 1. vt загбстрювати, погіршувати; 2. vi (-se) загбстрюватися, погіршуватися (про хворобу); посйлюватися (про холод)
recrudecimiento т, recrudescencia f за-
гбстрення (хвороби), погіршення (стану) recrujir vi дуже тріщбти (рипіти) recruzar vt перетинати знбву (двічі, у зво- рбтньому нбпрямі) recta f мат. прямб (лінія) rectal adj анат. прямокишкбвий, ректбль- ний
rectangular adj прямокутний rectángulo 1. adj прямокутний; 2. т прямокутник
rectificable adj випрбвний; попрбвний rectificación f 1. вйправлення, попрбвка; 2. вйвірка, перевірка; 3. фіз. вйпрямлення (струму); 4. хім. очйстка, ректифікбція; 5. тех. шліфувбння, шліфбвка rectificador т 1. фіз. випрямлЯч (струму); 2. хім. ректифікбтор, ректифікаційний anapáT; 3. тех. шліфувбльний верстат; 4. шліфувбльник
rectificadora fdue. rectificador З rectificar 1. vt випрямлЯти, спрямлЯти; 2. виправлЯти, поправляти; 3. вивірЯти, перевіряти; 4. фіз. випрямлЯти (струм);
5. мат. випрямлЯти; 6. хім. очиидбти, рек- тифікувбти; 7. тех. шліфувбти; 8. регу- лювбти (прилад); 9. vi (-se) виправлятися (про характер, поведінку) rectificativo adj 1. якйй виправлЯе; 2. хім. очйщувальний, ректифікувбльнйй rectilíneamente adv по прямій лінії rectilíneo adj 1. мат. прямолінійний; 2. прямйй, прямолінійний (про характер) rectitud f 1. відстань по прямій; 2. пря- мизнб, прямолінійність; 3. щйрість, від-
вбртість; 4. прбвильність, справедлй вість; 5. прбвильність, тбчність (дій) recto 1. adj прямйй; línea -a прямб лінія- nariz -а прямйй ніс; 2. щйрий, відвбртий: 3. прбвильний, справедлйвий; 4. буквб’ льний, прямйй (про сенс); 5. правильний' тбчний; 6. прбвий, лицьовйй (про аркуш сторінку); 7. мат. прямйй (про лінію кут); 8. т анат. прямб кишка rector 1. adj керуючий, керівнйй; 2. т ке- рівнйк, правйтель; 3. рбктор (університету); 4. парафіЯльний свящбник rectorado т 1. ректорбт; 2. рбкторство; З посбда (званнЯ) рбктора rectoral 1. adj рбкторський; 2. f дім Свя- щбника
rectorar vi приймбти рбкторство rectoría f 1. див. rectorado 1, 3; 2. див. rectoral 2
rectriz feoon. рульові népa recua f*\. каравбн в’ючних тварйн; 2. низка, ряд (речей); 3. діал. безліч, Máca, нб- товп
recuadrar vt жив. ділйти на квадрбти, гра- фйти
recuadro т 1. архіт. кесбн; 2. рамка; 3. газбтна стаття (в рамці) recuaje т 1. іст. подбток (за проведення каравану); 2. іст. див. recua recuarta fчетвбрта струнб (гітари) recubrimiento т тех. 1. нанесення покриття; 2. покриття, шар; 3. наклбдка, нбпуск
recubrir vt 1. знбву закривбти (прикривб- ти); 2. покривбти, нанбсити покриття; 3. див. retejar 1
recucante adj діал. весблий, життєрбдіс- ний
recudida f іст. див. rebote; de - loe. adv. рикошбтом
recudimiento m прбво стягування подбт- ків (платежів)
recudir 1. vt розточуватися, розрахбву- ватися; 2. іст. звертатися (по допомогу); 3. іст. відповідбти, запербчувати (комусь); 4. vi відекбкувати, повертбтися у початкбвий стан; 5. іст. схбдитися, з’бднуватися (про дороги, вулицях); 6. іст. прихбдити, прибувбти recuelo т 1. луг; 2. погбна кбва, бурдб; 3. діал. неміцнб горілка (з піти) recuenco т улогбвина, лощйна recuento т перерахунок, повтбрний підрахунок, перевірка recuentro т див. reencuentro recuerdo1 т 1. спбгад, пбм’ять; 2. нагб- дування; 3. подарунок (на пам’ять), сувенір; 4. рі привіт, поклін, уклін; dar ~s de parte de uno передбти привіт від кбгось
recuerdo2 adj діал. живйй, меткйй, жвбвий recuero т погбнич в’їочних тварйн recuesta f 1. вимбга; 2. іст. пошук, рбз- шук; 3. іст. дубль, поєдйнок; вйклик на дубль; a toda - /ос. adv. іст. не зважбючи ні на що, за будь-яку ціну recuestar vt 1. проейти, клопотатися; 2. іст. доглядбти; 3. іст. викликбти на дубль
recuesto т схил, укіс
reculación f, reculada f, reculamiento m
відступ, відхід
recular vi 1. відстугОти^ задкувбти; 2. па- сув0ти, здавбти свої позйції, відсту- п0тися; -se задкув0ти reculativo adj Л. Ам. якйй відстаб (в розвитку)
reculillo т 1. діал. швидкйй відступ; 2. діал. страх
reculo adj безхвбстий (про курча, курку) reculón т див. reculación; a reculones loe. adv. задкуючи
554
redondez
recuperable adj віднбвлюваний recuperación f 1. отримання назбд, noeép- иення; 2. віднбвлення (здоров’я, сил)] 3. тех. відновлення, рекупербція recuperador 1. adj віднбвлювальний; 2. т мах. peKynepáTop, регенербтор recuperar vt 1. отримувати назбд, повергти втрачене; - la salud віднбвлювати здорбв’я; 2. тех. віднбвлювати, регене- рувбти; -se прихбдити до тями, одужати (від хвороби) recuperativo adj віднбвлювальний recurrente 1. adj мат. зворотній, реку- р0нтний; 2. мед. рецидйвний, повтбрний /про лихоманку)] 3. сот. юр. скбржнйк recurrible adj юр. якйй підлягбє оскбржен-
recurrido adj юр. оскбржений, опротес- тбваний
recurrir vi 1. (а) звертбтися, удавбтися; 2. юр. подавбти (звертбтися) до суду; 3. по- вертбтися; 4. (de, contra) юр. оскаржити, опротестувбти
recurso т 1. збсіб, спбсіб, прийбм; último ~ крбйній збсіб; tener muchos ~sy ser persona de -s бути винахідливим (досвідченим); 2. pl ресурси; запбси; ~s naturales прирбдні ресурси; ~s económicos економічні ресурси; ~s humanos людські резбрви; 3. pl збсоби існувбння; estar sin ~s залйшйтися без збсобів існувбння; 4. звбрнення; 5. звбрнення, петйція; 6. повбрнення на попербднє місце; 7. (- de apelación) юр. оскбржен- ня, апеляція; ~ de casación (de revisión) касаційна скбрга
recurvar 1. vt загинбти назбд (вгбру); 2. vi діал. відступбти, задкувбти recusable adj і. неприйнятний; 2. юр. якйй підлягбє відвбду
recusación f 1. відхйлення; 2. юр. відвід recusar vt 1. відхилЯти; 2. юр. відвбдити (свідка, прокурора)
rechazable adj 1. якйй відхиляється; 2. спростбвний
rechazamiento т 1. відштбвхування, усунення; відпихбння; 2. відбивбння (атаки, удару)] 3. спростувбння, запербчення; 4. відмбва, відхйлення
rechazar vt 1. відштбвхувати, відхилити; відпихбти; 2. відбивбти (атаку, удар)] 3. спростовувати, запербчувати; 4. відки- дбти, не приймбти, відхиляти rechazo т віддбча, відштбвхування; від- кидбння; рух назбд; de - loe. adv. рико- шбтом; непрямйм чйном rechenchén т діал. горілка rechichivar vi (-se) діал. переембжу- ватися, підгорбти
rechifla f 1. свист; 2. освйстування; 3. осміювання, насмішка
rechiflar vt 1. насвйстувати, гблосно свистіти; 2. освйстувати; ~se знущбтися, осміювати, насміхбтися r?chín т діал. переембжена (підгоріла) їжа
rechinamiento т рип, скрбгіт^ rechinar vi 1. рипіти, скреготіти (зубами)] 2- робйти з неохбтою (скрегбчучи зуба- />yj ~se ^м' П'ДГ0Р^ТИ» пригорбти (про
rechinido, rechino т див. rechinamiento pinoso adj 1. рипучий, скреготлйвий; 2. наорйдливий, неприбмний ¡^ispear vi цуже блиі^бти, сяяти echistar vi: sin * не пікнувши, без запе- гвоь?нь, беззапербчно jecnizar vt діал. пекгй, припікбти (про сонце) re K°lata ¡діал. гулЯнка, галаслйві розвбги poncho adj товстйй, пухкйй (про лю- (®и); пузбтий, призбмкуватий, черевбтий
rechonchón adj діал. кокбтливий rechupar vt 1. знбву смоктбти; 2. знбву поглинбти; -se жив. вбирбти фбрбу (про полотно)
rechupete, rechupetín діал.: de ~ пре- крбсно, слбвно, чудбво; дуже ембчно; пбльчики облйжеш
red f 1. сіть (для вилову риб, птахів, звірів)] - barredera, - de jorrar (de jorro) брбдень, вблок; calar la ~ закидбти сіті; 2. сітка, сітчбста тканйна; - de pójaros нещільна тканйна; 3. сітка для волбсся; 4. багбжна сітка (у вагбні); 5. ґрбти, огорбжа;
6. іст. продуктбва крамнйця; 7. мербжа вулиць; 8. мербжа (залізнична, водопровідна); 9. мербжа (установ, агентурна)] 10. сіті, підступи, пасткй; caer en la ~ попбстися в пбстку; 11. збіг обстбвин; 12. анат. сплбтення (нервів, судин)] 13. сл. плащ; - de abordaje абордбжна сітка; ~ de araña павутйна; - de difracción фіз. дифракційна решітка; а ~ barredera loe. adv. нбчисто, підчисту; змітбючи все на (свобму) шляху; echar (tender) la ~ (las -es) закидбти сіті; бути у всеозбрбєнні redacción f 1. написбння, письмбвий виклад; 2. редагувбння, редбкція, обрббка (вйправлення) тбкету; 3. варібнт, редбкція (рукопису)] 4. редбкція (установа)] 5. редакційна колбгія, редколбгія redactar vt 1. писбти; викладбти пись- мбво; 2. редагувбти, оброблЯти redactor т 1. редбктор; 2. співробітник редбкції; 3. укладбч
redada f 1. закидбння сіті; 2. улбв; 3. об- лбва; поліцбйський наскок; 4. ббнда, група (затриманих осіб) redaje т діал. сіті, пасткй, підступи redamación f взабмна люббв (прив’язаність)
redamar vt вщповщбти взабмністю (люббв’ю) redaño т 1. анат. мезентбрій, брижбйка; 2. рі ейла, рішучість, відвбга redar vt закидбти сіть (нбвід) redargución М. повбрнення дбводів суп- ротйвника прбти ньбго самбго; 2. кон- трдбказ, спростувбння; 3. юр. спростувбння {аргументу); 4. аргумбнт (дбвід) супротивника, повбрнений прбти ньбго самбго
redargüir* vt 1. парйрувати, спростовувати, повертбти дбводи супротйвника прбти ньбго самбго; 2. юр. спростовувати (аргумент)
redaya ^риболбвна сіть (для річок) redecilla f 1. сітка; сіточка; 2. сітчбста тканйна; 3. сітка для волбсся; 4. анат. сітка (другий відділ шлунка жуйних тварин) redecir* vt наполегливо повтбрювати; te lo digo у te lo redigo я тобі ще і ще раз кажу
rededor т окблиця, округа; al (en) - loe. adv. навкбло; біля redejón т див. redecilla 1, З redención f 1. вйкуп (полоненого, раба)] 2. звільнення; 3. вйкуп майнб із застбви; 4. допомбга, звільнення; 5. рел. спокутування
redendija f див. rendija redentor 1. adj якйй рятує, визволяє, звільняє; 2. т спасйтель, визвблитель; 3. рел. спасйтель redeña fcaK, сачбк (для риби) redepente adv Л. Ам. рбптом redero 1. adj сітчбстий, сіточний; 2. т сіточник, в’язбльник сітей; 3. птахолбв; звіролбв (із сіткою)
redescubrir vt 1. повтбрно відкривбти (розкривбти); 2. знбву робйти відкриття redescuento т ком. новб знйжка redhibición f юр. анулЯція, скасування (договору про купівлю-продаж)
redhibir vt юр. анулювбти, визнавати нечинним (договір про купівлю-продаж) redición /Оовтбрення екбзаного rediente т буд. уступ, майдбнчик rediezmo т іст. другий десятйнний збір, друга десятйна redil т загін (для овець) redimible adj якйй підлягбє вйкупу redimir vt 1. викупбвувати (полоненого, раба)] 2. звільняти (від обов’язку)] визволяти, рятувбти; 3. викупбвувати (майно із застави)] звільняти (від податі)] 4. викупбвувати назбд; -se 1. купйти собі своббду; 2. звільнятися, визволятися redingote т редингбт, дбвгий сюртук redistribución /Оерерозпбділ redistribuir* vt перерозподіляти rediticio adj рентабельний, дохідний, прибутковий
rédito т рбнта (процбнти) з капітблу redituable, reditual adj рентббельний, дохідний, прибуткбвий redituar vt принбсити дохід redivivo adj 1. воскрбслий, повбрнений до життЯ; 2. схбжий, вйкапаний (про подібність з померлим)
redoblado adj 1. крембзний; 2. зміцнений, поейлений (про деталі машин)] paso - військ, звичбйний крок redobladura f, redoblamiento т 1. под- вбєння; 2. поейлення; підвйщення; поглиблення; 3. лінгв. див. reduplicación 4 redoblante т 1. бараббн; 2. бараббнщик redoblar 1. vt подвбювати; 2. поейлювати, підвйщувати, поглйблювати; 3. загинбти (цвях, край тканини)] 4. повтбрювати; робйти (говорйти) знбву; 5. vi бйти в бараббн
redoble т 1. див. redobladura 1, 2; 2. ба-
раббнний дріб
redoblegar vt 1. згинбти, складбти; 2. див. redoblar 1
redoblón т 1. цвях (болт), що заги- нбється; 2. черепйця
redoblona f діал. подвбєння стбвок (у грі) redolada f округа
redolente adj якйй завдаб тупбго бблю redoler* 1. vi погбно пбхнути; 2. vt розуміти, сприймбти, осягбти redoliente adj іст. дуже хвороблйвий redolor т тупйй (глухйй) біль redoma f1. кблба; 2. діал. аквбріум; 3. діал. велйкий ліхтбр; 4. брка (в кінці вулиці) redomado adj 1. виверткйй, спрйтний; 2. неприторбнний, несосвітбнний redomón adj Л. Ам. недостатньо об’їжджений (про коня)
redonda f 1. окблиця, округа; a la - Іос. adv. навкбло, кругбм; 2. пасбвище, вйгін; 3. сл. чбрна спіднйця; 4. мор. прямйй пб- рус; 5. муз. ціла нбта; 6. діал. крамнйця, магазйн
redondamente adv 1. кругбм, навкбло; 2. категорйчно, рішуче, остатбчно redondeado adj 1. округлий; закруглений; 2. лінгв. ог^блений, лабіалізбваний redondeamiento т 1. округлення; 2. лінгв. лабіалізбція
redondear vt 1. округлЯти, робйти круглим; 2. округлЯти, довбдити до круглої цйфри; - por defecto округлйти в бік зменшення; - por exceso округлЯти в бік збільшення; 3. звільняти від боргів (капітал, майно)] 4. закруглЯти, округлЯти;
5. підрівнювати (краї одягу)] -se 1. округлятися, ставбти круглим (округлим); 2. звільнятися від ббргів; 3. наживбтися, багатіти, досягбти благополуччя redondel т 1. круг, кружбк; 2. арбна (для кориди)
redondez f 1. округлість, округла фбрма; 2. окружність; збмкнута кривб; 3. куляста
555
redondilla
(сферична) повбрхня;%еп toda la ~ de la Tierra в цілому (у всьому) світі redondilla fnim. редондйлья redondillo 1. adj: trigo ~ англійська пшениця; 2. округлий (про букву); 3. т діал. див. redondel 1
redondo 1. adj круглий, округлий; закруглений; 2. обгорбджений, який nepe6yBác у npnBáTHOMy володінні (про пасовище); 3. чистокрбвний (про знатну особу); 4. ідебльний, крбще не Tpé6a; un negocio ~ чиста (вйгідна) справа; salir - дббре вййти (вдатися); 5. круглий (про цифру);
6. рішучий, категорйчний; un “по” ~ рішуче “ні”; 7. діал. ізольбваний від житла про крамницю, магазин); 8. т кругла npyTKoeá) сталь; 9. монбта; 10. кругле числб; еп ~ /ос. adv. див. redondamente redondón т велйкий круг redopelo т 1. понижування прбти шбр- сті (прбти вбрсу); 2. свбрка, бійка (серед дітей); а(І) - loe. adv. прбти шбрсті; traer al ~ погбно стбвитися; помикати redor М. кругла цинбвка; 2. див. rededor redorar vt повтбрно золотйти, збново покривбти позолбтою redoso т мор.: estar al ~ de ... ховбтися (від вітру, шторму)
redro 1. adv ззбду, позбду; назбд; 2. т віковб кільцб (на рогах овець і кіз) redrojo т 1. китичка виногрбду (залишена на лозі); 2. пізній плід (квітка); 3. недо- рбсток (про дитину)
redropelo т див. redopelo 1; а(І) - Іос. adv. прбти шбрсті
redrosaca f іст. хйтрість, обмбн, шах- рбйство
redroviento т мисл. вітер зі сторонй мислйвця
redruejo т див. redrojo reducción f1. змбншення, скорбчення; редукція; 2. корбткий виклад, резюмб; 3. перетвбрення; 4. пригнічення, скбрення;
5. дбкази, аргумбнти; 6. мат. привбден- ня; 7. іст. резервбція, сблище (навернених в християнство індіанців); 8. мед. впрбвлення; 9. хім. віднбвлення; 10. хім. розкйслення; 11. змбншене зобрбження; ~ al absurdo довбдення від протилбж- ного
reducido adj обмбжений, редукбваний; sueldo ~ невелйка зарплбта; precio ~ знйжена цінб
reducidor т Ам. перекупник крбденого reducimiento т див. reducción 1 reducir* vf 1. повертбти в попербдній стан; і 2. відвбдити назбд, повертбти на попе- рбднє місце; 3. (vr) змбншуватися, ско- рбчуватися, обмбжуватися; редукувб- тися; 4. розмінювати, обмінювати (гроші); 5. кбротко викладбти, резюмувбти; 6. дрібнйти, подрібнювати; 7. перетвбрю- вати; - el agua a vapor перетвбрювати вбду на пбру; ~ a cenizas перетвбрювати на пбпіл; 8. містйти, включбти, мбти в собі; 9. підкорйти, скорбти, пригнічувати; ~ al silencio змусити мовчбти; 10. перекбнувати, схилбти на свій бік; 11. мед. вправлбти (кістку, грижу); 12. лог. привбдити до пбршої фігури (силогізму);
13. мат. перевбдити, виражати в інших одинйцях; ~ quebrados a un común denominador привбдити дрбби до спільного знамбнника; 14. муз. транскри- бувбти; 15. змбншувати, робйти змбн- шену кбпію (картини, фотографи); 16. хім. розкладбти; 17. хім. віднбвлювати; розкйслювати; ~se 1. (en) обмбжувати себб; ~ se en los gastos скоротйти вйтрати; 2. (а) змирятися, примирбтися (з необхідністю зробити); звбжуватися; ітй; 3. (а) звбдитися (бо чогось)
reducto т військ, редут reductor т 1. хім. розкйслювач; віднбвник; 2. тех. редуктор
redundancia f 1. нбдлишок, надмір; 2. спец, надлишкбвість; редундбнтність; 3. лінгв. плеоназм
redundante adj 1. зайвий, надлишкбвий, надмірний; 2. спец, надлишкбвий, ре- дундбнтний
redundar vi 1. переливатися через край; бути в нбдлишку; рясніти, бути багатим; 2. (еп) відображбтися; ~ en beneficio ітй на користь; - en perjuicio бути шкід- лйвим, бути на шкоду redundir vi діал. просувбтися, прогресу- вбти
reduplicación f 1. подвбєння, подвбюван- ня; 2. посйлення, збільшення; 3. повторення, дублювбння; повтор; 4. лінгв. редуплікація; повтор reduplicar vt див. redoblar 1у 4 reedición f перевидбння; нове видбння reedificación f реконструкція, перебудова; віднбвлення
reedificar vf 1. реконструювбти; віднбвлювати, відбудбвувати збново; 2. віднбвлювати
reeditar vf перевидавбти, видавбти збново reeducación f перенавчбння reeducar vt перевчбти, навчбти збново reelección f перевибирбння, перевйбори reelecto р. irr. de reelegir reelegir* vf перевибирбти, вибирбти знбву reembarcar vt вантбжити знбву, завантажувати (після вивантаження) reembarco т новб (повтбрна) посбдка пасажйрів (на судно)
reembarque т новб (повтбрне) заван- тбження (на судно)
reembolsar vt 1. відшкодбвувати (вйтрати); погашбти (борг); 2. (~se) отрймувати назбд свої грбші (борг) reembolso т 1. відшкодувбння, покриття (транспортних, поштових витрат); погбшення ббргу; 2. отрймування (боргу); a (contra) - loe. adv. післяплбтою, наклбденим платежбм reemplazable adj замінний, замінюваний; взаємозамінний
reemplazar vt 1. (con, por) заміняти; підміняти; 2. (а) змінювати, прихбдити на зміну; заміщбти
reemplazo т 1. заміна, заміщення, підміна; 2. військ, попбвнення; ~ anual річ- нйй контингбнт новобрбнців, призовнйй контингбнт; de - військ.: oficial de ~ офіцбр запбсу
reemprender vt віднбвлювати, знбву здійснювати
reencarnación f перевтілення reencarnar vi, ~se перевтілювати(ся) reencuadernación f 1. оправляти (переп- літбти) збново; 2. новб палітурка (опрбва) reencuadernar vf оправлйти (переплітбти) збново (книгу)
reencuentro т 1. зіткнення, удбр (двох тіл); 2. зіткнення; корбтка стрілянйна reenganchamiento т див. reenganche reenganchar vt залишбти на надстрокбву службу; ~se 1. залишбтися на надстрокбву службу; 2. приохбтитися reenganche т 1. військ, надстрокбва служба; 2. військ, грошовб утримання, оклбд (надстрокових службовців) reengendrar vt 1. збново порбджувати; 2. перербджувати, перетвбрювати reensayar vt повтбрно випроббвувати (прббувати)
reensaye т прбба метблу reensayo т 1. повтбрна репетйція (п'єси); 2. повтбрне випробування, повтбрне вип- роббвування (машини, апарату)
reentrar vi входити знбву reenviar vf 1. відправляти назбд; 2. переп равляти, пересилати н
reenvidar vf 1. карт, повторювати ct6bkv 2. знбву закликати (провокувати) у’ reenvío т 1. відпраляння назбд (відсилання); 2. пересйлка reenvite т карт, повтбрна ставка reestreno m театр, віднбвлення вистави reestructuración f перебудова, реорга- нізбція, перетвбрення reestructurar vt перебудовувати, реорга- нізбвувати, перетвбрювати reexaminación М. пербгляд, новйй рбз- гляд; 2. новб випробування, повторне апробувбння; 3. переекзаменувбння reexaminar vf 1. переглядбти, розглядбти знбву; 2. знбву (повтбрно) випроббвувати; 3. переекзаменовувати, екзамену- вбти повтбрно reexpedición fdue. reenvío reexpedir* vf див. reenviar reexportación feK. ребкспорт reexportar vf ек. реекспортувати refacción f 1. легкб закуска, підкріплення;
2. лйшок, доббвка, додбча (при купівлі); ЗІ рембнт, лбгодження; 4. перебудбва, перерббка; 5. діал. вйтрати з утрймання (маєтку)
refaccionar vf 1. ремонтувбти (будівлю); 2. діал. підтрймувати (утрймувати) володін- ня
refaccionario adj якйй підкріплює сйли, якйй втамбвує гблод (про їжу) refacer* vf іст. 1. відшкодбвувати (збитки), компенсувбти; 2. відтвбрювати refajo т 1. ширбка корбтка спіднйця (в селі); 2. нйжня тбпла спіднйця (в місті); 3. мулбта
refajona f діал. селянка refala f діал. свбрка, бійка refalada f діал. кбвзання refalar^ vi діал. див. resbalar refalar 1. víAm. блукбти, бродйти; 2. непомітно втектй, потихбньку пітй; знйкнути;
3. V/ Ам. крбсти; 4. тйцьнути, передбти потихбньку; 5. швйдко дістбти; 6. швйдко сховбти
refaloso adj Л. Ам. слизькйй refalsado adj фальшйвий, брехливий, омбнливий
refección f 1. див. refacción 1; 2. див. refacción З
refeccionar vf іст. живйти, годувбти refectolero т див. refitolero 2 refectorio т 1. їдбльня (для учнів); 2. трб- пезна
refecho р. irr de refacer referee m спорт, рбфері, суддя referencia f 1. рбзповідь, повідбмлення, інформбція; 2. посилбння, відсилбння (в тексті); 3. віднбшення, причбтність; соп - а стосбвно...; 4. (рі) рекомендбція, відгук; 5. нбтяк
referendario т див. refrendario referéndum т 1. рефербндум, всенарбд- не опйтування; 2. дип. збпит дипломбта до свогб уряду (для отримання вказівок) referente ас/устосбвний, відносний; еп Іо~ а... стосбвно...
referible adj якйй мбже бути віднбсеним до чбгось, якйй стосується чогось referir vf 1. розповідбти, викладбти, повідомляти; 2. відсилбти (до іншого місця книги); 3. (а) направляти, орієнтувбти, націлювати (6/7), вкбзувати (давбти) напрям; 4. (а) зв’язувати, відносити; 5. (а) ви- ражбти (у певних одиницях); 6. іст. при- пйсувати; пояснювати; 7. іст. порівнювати з еталбном (міру, вагу); 8. Я Ам- дорікбти, докоряти; 9. Я Ам. ображати, крйвдити; ~se 1. (а) стосувбтися, мбти
556
refrigerante
відношення; en (por) o que se refiere a...
стосовно...; 2. посилбтися, вкбзувати (на щось)', 3. орієнтуватися (на щось); 4. натягти (на щось) refertero acfy сварливий refiado adj занадто довірливий refigurar vt іст. знбву уявляти, малювбти в думкбх
refilón: de - /ос. adv. косо, навскоси, скб-
са; поспіхом, мимохідь
refinación f 1. очищення, рафінувбння;
очйстка; 2. удосконблення, покращення;
остаточне прикрашання; 3. витонченість,
вишуканість
refinado 1. adj витончений, тонкйй, вй- шуканий (про манери, смак); 2. хйтрий; 3. рафінований (про цукор); 4. т рафінувбння, очйщення refinador т 1. мбйстер з очйстки; крйчний майстер (в металургії); 2. грбйдер refinadura fdue. refinación 1, 2 refinamiento m 1. вйтонченість, вйшука- ність; 2. ретбльність (оброблення); доско- HánicTb, бездогбнність; 3. хйтрість, затія retinar vt 1. очищати, рафінувати; 2. обробляти, оздоблювати, викінчувати refinería f1. очйснйй збвбд (спирту, олій); нафтоочиснйй завод; 2. цукрбвий (ра- фiнáдний) завод
refino 1. adj тонкйй, вйтончений; 2. очй- щений, без домішок; 3. вйщого ґатунку (сорту) (про цукор); 4. т див. refinación 1;
5. бакалійна крамнйця; 6. Л. Ам. горілка refirmar vt 1. спирати, притуляти, підпи- páTn; 2. підтвбрджувати, утвбрджувати; 3. іст. забезпбчувати, гарантувати refistolear vi діал. бундючитися, задавб- тися
refistolería f діал. зверхність refistolero Я Ам. 1. adj чвбнний, зверхній; 2. т гордій, спесйвець refitelear vt, vi цікбвитися, пхати носа refitolero 1. аб/трбпезний; 2. цікбвий, якйй всюди пхає свого носа; 3. вйряджений, вйчепурений; 4. діал. улесливий, лестй- вий; 5. т завідувач їдбльні (у школі, лікарні); 6. церк. трбпезник (в монастирі); 7. причепа, сльот0; 8. діал. улбс- ник, лестйвець reflectar vt див. reflejar 1 reflector 1. adj відбивбючий; 2. реф- лбкторний; 3. т фіз. рефлбктор;'4. астр. дзеркбльний телескбп, рефлектор; 5. прожектор
refleja f див. reflexión З reflejar vt 1 .'(vt) відображатися) (в різн. знач.); 2. див. reflexionar reflejo 1. adj відбйтий; rayo - відбйтий промінь; 2. обдуманий, продуманий, звб- жений; 3. фізіол. рефлектйвний, рефлексивний, рефлекторний; 4. т відобрбжен- ня; 5. (рі) відблиск, бліки; 6. відлйв, відтінок; 7. відображення, ббраз; 8. фізіол. рефлбкс; - condicionado умбвний реф- néKc
reflexión f 1. фіз. відбивання; відблиск; ~ ф*аі повне внутрішнє відбивання; 2. Зображення, ббраз; 3. обдумування, Розмірковування; 4. порбда, застербжен- ня; 5. філос. рефлексія; 6. лінгв. зворбт- НІСТЬ дії
reflexionar vi (vt) (еа, sobre) розміркб- вУвати, роздумувати; обдумувати, продумувати; зважувати
®flexivo 1. adj відбивбючий, відбивбль- ^ии; 2. вдумливий, розсудливий; 3. обдуманий, продуманий, зважений; 4. лінгв. зворотний (про дієслово); 5. т лінгв.
refi°PÓTHe ДІЄСЛ0В0
florecer* vi 1. знбву зацвітбти, цвістй Друге (Про рослини); 2. знбву розцвітб- и: набувати колйшньої красй
reflorecimiento т 1. повтбрне цвітіння (рослин); 2. новйй розквіт, відродження refluir* vi 1. тектй назбд, відхлйнути; убувати, знйжуватися (про рівень води); 2. див. redundar 2
reflujo т 1. відплйв (моря); 2. мед. відтік refocilación f, refocilamiento т 1. під- бадьбрювання, додбння сйли (бадьорості); 2. заббва, втіха; 3. злорадство refocilar1 vt додавбти сйли (бадьорості); веселйти; зігрівати, гріти refocilar2 vi діал. блйскати, виблйскувати (про блискавку)
refocilarse 1. підбадьорюватися; зігріватися; 2. поринбти у весблощі; 3. зловтішатися
refocilo1 т див. refocilación refocilo2 т діал. див. relámpago reforjar vt перековувати reforma f 1. реформа, перетворення; ~ agraria аграрна реформа; hacer (implantar, instaurar) una ~ проводити реформу; 2. іст. Реформбція
reformable adj 1. придатний перетвб- рення; 2. якйй підлягає перетворенню reformación fdue. reforma 1 reformado adj 1. військ, іст. звільнений в запас; 2. протестантський reformador 1. acfy перетворюючий, рефор- муючий; 2. т перетебрювач, реформатор
reformar vt 1. перетвбрювати, реформу- вбти; 2. переробляти,# перебудовувати, переобладнувати, змінювати; перелицьовувати (сукню); 3. покращувати, виправляти, оновлювати; привбдити в порядок;‘4. розформбвувати; відміняти; 5. зміщувати, звільняти з роботи; 6. змбн- шувати, знйжувати, скорочувати; ~se 1. виправлятися, покрбщуватися; 2. виправлятися, ставати стрйманішим reformativo adj див. reformatorio 1 reformatorio 1. adj перетворювальний, реформбторський; 2. т виправнйй дім (для неповнолітніх)
reformista 1. adj реформістський; 2. сот. реформіст, -ка
reforzada М. ширбка міцнб тасьма; 2. муз. подвійна струна
reforzado 1. adj зміцнений, посйлений; 2. тех. армований; 2. т іст. тасьма reforzador 1. adj посйлюючий, посйлю- вальний; 2. т фото посйлювач; 3. див. relé
reforzar* vt 1. зміцнювати, посйлювати, підкріплювати; надавбти міцності (стійкості); 2. фото обробляти посйлюва- чем; 3. підбадьорювати, додавати бадьорості (сил); ~se підбадьбрюватися refracción f фіз. заломлення, рефрбкція; doble ~ подвійне променезалбмлення refractar vt (vr) фіз. заломлюватися refractario adj 1. необов’язкбвий; якйй відмовляється виконувати обіцянку (зобов’язання); 2. упбртий, непокірний; 3. якйй погано засвбює; 4. несприйнятливий (бо хвороби); 5. фіз., хім. вогнетривкйй, вогнестійкйй, жаростійкйй; тугоплавкйй refractivo adj фіз. залбмлюючий (про промінь)
refracto adj фіз. заломлений (про промінь) refractor 1. adj див. refractivo; 2. т астр. рефрбктор
refractura f мед. рефрактура, хірургічний перелом
refrán т прислів’я; прйказка; tener muchos refranes, tener refranes para todo
не лізти за словом в кишбню refranero т 1. балагур; 2. збірник прислів’їв (прйказок)
refranesco adj приказковий, у формі приказки
refrangible adj заломлюваний refranista сот. 1. якйй чбсто вживбє в розмбві прислів’я (прйказки), любйтель використбвувати прислів’я (прйказки); 2. збирбч прислів’їв (прйказок) refregadura f 1. див. refregamiento; 2. по- тбртість, стбрте (натбрте) місце; саднб, подряпина
refregamiento т натирбння, тертя refregar* vi 1. (vr) тбрти(ся), натирбти(ся); 2. тбрти, начищбти, дрбїти; 3. ображбти, крйвдити, кйдати в лицб обрбзи refregón\т 1. бив. refregadura 2; 2. шквал, порйв вітру
refreír* vt 1. ще раз смбжити, розжбрюва- ти; підігрівати на сковороді; 2. досмбжу- вати; 3. довго (добре) смбжити, підсмбжу- вати; 4. пересмажувати, занадто довго смбжити; 5. надокучати, набридати, діставати
refrenada f різка зупйнка коня refrenamiento т 1. укбськування, приборкування, угамовування; 2. стрйманість, покірність, смирбння
refrenar vt 1. загнуздувати, надівати вуз- дбчку (на коня); приббркувати (коня); 2. (vr) стрймувати(ся), змиряти(ся) refrenda f діал., refrendación f засвідчення (підтвердження) справжності; скріплення підписом, надання законної сйли (документу)
refrendador т Л. Ам. див. refrendario refrendar vt 1. засвідчувати, свідчити (чийсь підпис); скріплювати підписом; надавбти законної сйли (документу); 2. перевіряти паспорт; 3. знбву (повторно) починати, братися
refrendario т секретар, референт (який засвідчує підпис)
refrendata f підпис секретаря (рефербн- та), засвідчення підпису refrendo т 1. див. refrendación; 2. засвідчення підпису; 3. підпис міністра (нижче підпису глави держави) refrescador adj освіжнйй, охолоднйй refrescadura f 1. освіження, охолодження;
2. відновлення, повторення (6/7, заняття); 3. відновлення (дружби, звичаю); 4. пригадування, освіження в пам’яті refrescamiento т див. refresco refrescante adj освіжний
refrescar 1. vt освіжати, охолоджувати; 2. віднбвлювати, повторювати (дію, заняття); 3. віднбвлювати, поновлювати (дружбу, звичай); 4. освіжати в пбм’яті, во- скрешбти, оживляти; 5. vi набирбтися сил (мужності); 6. свіжіти, ставбти холоднішим (прохолбднішим); 3. (-se) освіжатися (на повітрі), прогулюватися; 4. (~se) пйти прохолбджувальні напої; 5. мор. посйлюватися (про вітер); 6. мор. захб- дити в порт, кйдати якір refresco т 1. див. refrigerio; 2. прохолбд- жувальний (освіжнйй) напій; 3. легке пригощання (напої, фрукти, солодощі); de - loe. adv. знбву refriamiento т іст. охолбдження refriante т див. refrigerante 2 refriar vt іст. охолбджувати refriega f 1. військ, зіткнення; 2. сварка; скандал; 3. див. ráfaga refrigeración f 1. охолбдження; заморб- жування; 2. див. refrigerio 3; ~ terapéutica мед. водолікувбння refrigerador 1. adj холодйльний, охолбд- ний; рефрижербторний; 2. т холодйль- ник, рефрижератор refrigeradora fdue. refrigerador 2 refrigerante 1. adj охолбдний, холодйльний; 2. m хім. охолбджувач, холодагбнт;
3. холодйльник, охолбджувач, конденсб- тор; 4. мед. жарознйжуючий збсіб
557
refrigerar
refrigerar 1. vt (vr) охелбджувати(ся); 2. заморбжувати(ся); 3. vi (-se) підкріплювати (віднбвлювати) сили refrigerativo adj охолбдний refrigerio m 1. прохолбда, свіжість; 2. полегшення, втіха; 3. підкріплення, лбгка закуска
refringencia f фіз. залбмлюваність; ángulo de - кут залбмлення refringimiento т див. refracción refringir vt (-se) див. refractar(se) refrito 1. p. irr. de refreír; 2. m смЯжена цибуля (часник); 3. перерббка; Hoeá ре- дЯкція (художнього твору)', 4. компіляція refucilar vi діал. див. relampaguear 2 refuerzo т 1. зміцнення, укріплення, посилення; 2. підпбра, підпірка; 3. допо- мбга; підтримка; підкріплення; 4. фото посилення (знімка)] 5. Ам. легкйй снідЯ- нок; бутербрбд
refugiado 1. adj емігрЯнтський; 2. т біженець; 3. емігрЯнт
refugiar уґховЯти, давЯти притулок; -se 1. ховЯтися, перехбвуватися, знахбдити притулок; 2. емігрувати refugio т 1. притулок, укриття; - antiaéreo бомбосхбвище; 2. притулок; притулок для бідних; 3. 6apáK, хижа, хйжка; - alpino, - de montaña 6á3a в rópax (для альпіністів і туристів); 4. npáeo притулку, покровйтельство, зЯхист {які надаються церквою)] 5. onópa, потіха (про людину)] 6. острівбць безпбки (на проїжджій частині вулиці) refulgencia Зблиск, сЯяння refulgente adj сЯючий, блискучий refulgir vi див. resplandecer refundición f 1. переплЯвка; повтбрна плЯвка; 2. перерббка, новйй варіЯнт (літературного твору)] 3. з’Яднання; об’Яднання, злиттЯ
refundir 1. vt переплавляти; повтбрно плЯвити; 2. (vr) з'Яднувати(ся); об’Ядну- вати(ся); зливЯти(ся); 3. переробляти (літературний твір)] 4. охбплювати, включЯти в сЯбе; 5. vi див. redundar 2; -se діал. губйтися, пропадЯти refunfuñador 1. adj буркотлйвий; 2. т буркотун, буркун
refunfuñadura ґбурчЯння, буркотіння refunfuñar vi бурчЯти, буркотіти під ніс refunfuño т див. refunfuñadura refunfuñón adj див. refunfuñador 1 refusilar vi діал. блйскати (про блискавку) refusilo т Л. Ам. див. relámpago 1 refutable adj спростбвний refutación М. спростувЯння, оскЯржуван- ня; 2. аргумбнт, довід, дбказ; запербчен- ня; 3. іст. відмбва, зрЯчення refutar vt 1. спростбвувати, оскЯржувати; 2. іст. відхилЯти, відкидЯти refutatorio adj спростовуючий regable adj зрбшуваний, поливнйй regacear vt див. regazar regacha f діал., regacho m див. regata11 regadera f 1. лійка; 2. див. reguera1; 3. pl mex. зрбшувач
regadero m канЯвка (для зрошування) regadío 1. adj зрбшуваний, поливнйй; 2. m (campo de -) зрбшувана (поливнЯ) ділянка
regadizo adj див. regadío 1 regador 1. adj зрбшуваний, поливнйй; 2. m поливЯльник; 3. діал. див. regante 1; 4. діал. див. regadera 1
regadura f полйв, поливЯння, зрбшування regaifa f 1. каравЯй; 2. маслобійний прес regajal, regajo т 1. струмбк; 2. калюжа, болітце (від струмка) regala f мор. планшйр regalada f іст. 1. королівська стайня; 2. кбні з королівської стайні
regaladamente adv зручно, комфортЯбе- льно
regalado adj 1. ніжний; вйтончений, вйшу- каний; 2. приЯмний, якйй даЯ задоволення (насолбду); 3. дармовйй, дешбвий regalador 1. adj даруючий; 2. щбдрий, дббрий; 3. т дарувЯльник; 4. щбдра лю- дйна; 5. вальбк (для вирівнювання бурдюків)
regalamiento т 1. піднбшення в дар, дарування; 2. розвЯга, весблощі, забЯва regalar1 vt 1. дарувЯти; піднбсити; 2. пбстити, ніжити; - el oído тішити слух; 3. (соп) тішити; розважЯти; забавлЯти; -se
1. (соп, еп) розважЯтися, забавлятися, знахбдити задовблення; 2. жйти у своЯ задовблення
regalar2 vt розтбплювати; розплавляти; -se 1. плЯвитися; розтоплюватися; 2. т0нути
regalero т іст. постачЯльник фруктів (квітів) для королівського двбру regalía /1. королівська прерогатйва, ре- гЯлія, привілбй; 2. nepeeára, привілбй, виняткбве прЯво; 3. рі преміЯльні, вина- горбда; надбЯвка до зарплЯти; 4. діал. див. regalo 1 regalicia f див. regaliz regalillo m хутрянЯ муфта regaliz m, regaliza f бот. локрйця, co- лбдка
regalo m 1. подарунок, дарунок, дар, піднбшення; ofrecer (obsequiar con) un -
піднестй дарунок; 2. задовблення, насо- лбда; 3. лЯсощі, делікатбс, Яство; 4. достаток, рбзкіш
regalón 1. adj бЯлуваний, розпЯщений; 2. т бонвівЯн, жуїр
regalonería f Л. Ам. 1. бЯлування, поту- рЯння; 2. зманіженість, розпЯщеність regante т 1. якйй мЯє прЯво користувЯння водбю (для зрошення)] 2. поливЯльник, робітнйк на поливнйх ділЯнках regantío adj див. regadío 1 regañadientes: а - loe. adv. з неохбтою, прбти бажЯння (вблі) regañad o adj 1.: boca -а розтулений рот;
2. : pan - хліб з надрізом; хліб з тріснутою скорйнкою; 3. (соп) якйй посварйвся (з кимось)
regañamiento т 1. гарчЯння (собаки)] 2. лють, шалбнетво; 3. свЯрка, незгоди; рбзбрат; 4. ганьбЯ, осуд; несхвЯлення regañar 1. vi гарчЯти, оскЯлювати зуби (про собаку)] 2. злйтися, бурчЯти; 3. сва- рйтися, лЯятися; 4. лбпатися, тріскатися (про зрілі плоди)] 5. vt докорЯти, гЯнити, винбсити догЯну regañido т виття, завивЯння regañina f 1. свЯрка; echar una - висварити, вйлаяти; 2. перепЯлка, гризнЯ regañir* vt вйти, завивЯти regaño т 1. лЯйка; 2. шалбнетво, лють; 3. дбкір; догЯна; 4. тріщина, тріснуте місце в хлібі (при випіканні)] 5. Я Ам. лахміття, ганчір’я
regañón 1. adj сварлйвий, буркотлйвий; 2. т буркотун, буркун; 2. норд-вест (вітер) regar* vt 1. поливЯти, зрбшувати; 2. (соп, de) брйзкати, оббрйзкувати; кропйти; - con (de) llanto зроейти сльозЯми; 3. пе- ретинЯти; протікЯти (про ріку, струмок)]
4. розкидЯти, розсіювати, розсипЯти; 5. діал. бйти, завдавати ударів; 6. діал. про- ливЯти; просипЯти; -se діал. поширюватися, рознбситися
regata1 f 1. поливнЯ борознЯ; 2. жблоб (у лиж)
regata2 f спорт. регЯта regata3 f 1. діал. бавбвняна тканйна; 2. діал. див. regateo 1 regatar vi див. regatear21
regate m 1. відекбк; обмЯнний рух cb¡HT спорті)' 2. хйтрість, вйверт, маневр Хіл regatear1 1. vt виторгбвувати; 2. nepénoó дувати; продавЯти врбздріб; 3. скупй тися; шкодувЯти; берегтй; no - dinero не шкодувЯти грбшей; по - esfuerzo не шкодувЯти сил; 4. примЯншувати (засли ги, значення)] 5. vi торгувЯтися; 6. хитрГ вЯти, вивертЯтися; огинЯтися ну
regatear2 vi 1. брЯти участь в регЯті* 2 діал. брЯти участь у перегонах (верхогонах) (про коней)] 3. діал. брЯти участь v заїзді (про наїзників)] 4. спорт, вестй м’яч; роойти обмЯнні рухи (у футболі) regateo т 1. торг; 2. перепрбдаж; прбдаж урбздріб; 3. примбншення (заслуг, значення)] 4. хйтрощі, вйверти, викрутЯси regatería f див. regatonería 2 regatero т див. regatón2 2 regato т див. regajal regatón1 т 1. накінЯчник, насЯдка; 2. на- саднйй гак, накінбчник (на багрі) regatón2 1. adj рбздрібний, якйй торгує урбздріб; 2. т любйтель поторгувЯтися; 3. іст. рбздрібний торгбвець; перекупник
regatonear vt перепрбдувати, торгувЯти урбздріб
regatonería f 1. перепрбдаж; 2. роздрібнЯ торгівля; 3. торг, суперЯчка за ціну regazar vt підбирЯти (загортЯти, припід- німЯти) поділ
regazo т 1. підібраний (загбрнутий) поділ;
2. поділ, коліна; estar sentado en el ~ сидіти на колінах; 3. лбно; притулок, прй- хисток
regencia f 1. управління, керівнйцтво; 2. керівнЯ посЯда; 3. іст. рЯгентство, період рбгентства
regeneración М. відродження, віднбв- лення; 2. перербдження, перетвбрення; онбвлення; 3. біол., тех. регенерЯція regenerador 1. adj віднбвлювальний; ре- генератйвний; 2. т ел. регенерЯтор; від- нбвлювач
regenerar vt 1. (vr) відрбджувати(ся), відновлюватися); 2. (vt) перербджувати(ся), онбвлювати(ся); 3. тех., хім. регене- рувЯти; віднбвлювати regenta f 1. дружйна рбгента; 2. рбгентша;
3. викладЯчка; настЯвниця
regentar vt 1. тимчасбво виконувати обов’язки, тимчасбво заміщувати; 2. розпо- ряджЯтися, комЯндувати; 3. займЯти почбсну посЯду
regente 1. сот. іст. рЯгент, правйтель; 2. т завідувач; управляючий; 2. рбгент (в духовних семінаріях) regentear vt 1. див. regentar 2; 2. Я Ам. див. regir 1, 2
regiamente adv 1. велйчно, величЯво; 2. пишно, розкішно regicida т царевбйвця regicidio т царевбйветво regidor 1. adj керівнйй; прЯвлячий; 2. т рехідбр (член муніципальної ради)] 2. театр, суфлбр
regidoría, regiduría f посЯда рехідбра regiego adjAM. дйкий, необ’їжджений (про коня)
régimen т (pl regímenes) 1. режйм, уклЯд, розпорядок; 2. устрій, режйм, фбрм3 правління; - político політйчний устрій; 3. спец, режйм; - de lluvias дощовйй pe- жйм; - hidráulico гідравлічний (вбднии) режйм; 4. лінгв. управління; 5. мед. Р®; жйм; - alimenticio режйм харчування; дібта; - lácteo молочна дібта regimentar* vt формувЯти полк, зводити в полк
regimiento т 1. див. regencia 1, 2; *•
збірн. рехідбри, члбни муніципаліт0ту; з*
558
regusto
див regidoría; 4. військ, полк; 5. іст. див.
réq¡men 1 Л ,
2¡o adj 1. королівським; 2. пречудовим, Гпйшний, розкішний
eaión М. область; край; регібн; - polar полярна ббласть; 2. зона, пояс, райбн; ~ militar військовий округ; 3. історична область (в Іспанії); 4. сфбра, царина, гблузь (знань)', 5. анат. область, ділянка (поверхні тіла)
regional adj обласний, peг¡oнáльний;
місцевий
regionalismo т політ, репоналізм regir* 1. vt KepyeáTM, npáBMTM, владарювб- ти; 2. KepyeáTM, управляти, завідувати; 3. устанбвлювати порядок, приписувати (про закон); 4. вестй, направляти; 5. пінгв. управляти; 6. \//діяти/ бути дійсним, m¿tm силу (про закон); 7. діяти, працювб- ти, функціонувбти (про організм, механізм); 8. мор. дббре слухатися KepMá; 9. (~se): - de vientre регулярно випорожнити кишковйк; регулярно випорожнятися; 10. бути при сво0му розумі, мйслити твербзо; 11. (por) керувбтися, діяти відповідно до
registrador 1. adj реєструючий; 2. вимірювальний, автоматйчно реєструючий, самогасний (про прилад); 3. т peecTpáTop;
4. apxieápiyc; 5. Komponép, інспбктор; 6. тех. peecTpáTop; самопйсний прйлад; лічильник; 7. мйтник
registrar vt 1. оглядбти, вивчбти; 2. пред’являти (для огляду); заявляти, оголб- шувати (про товари); 3. peecTpyeáTM, запйсувати, впйсувати; 4. вкладбти зак- náAKy (в книгу); 5. запйсувати (на платівку, магнітофонну стрічку); 6. огляд ¿ти, обшукувати; 7. вихбдити (бути звбрне- ним) до сусіднього двбру (дбму) (про будівлю); 8. діал. настрбювати (муз. інструмент); ~se 1. реєструвбтися, внб- сити своб ім'я; 2. реєструвбтися, спосте- piráTMCfl (про явища, події) registrero т Л. Ам. 1. імпортбр мануфактури; 2. влбсник магазйну registro т 1. реєстрбція, збпис; 2. збпис, замітка (в журналі); 3. кнйга збписів, журнбл реєстрбції; - civil збпис бктів громадянського стбну; ~ de entrada журнбл вхіднбї кореспондбнції; 4. реєстр, список, бпис; перблік; 5. нотарібльний акт; 6. реєстратура; експедйція (в установі); 7. заклбдка (для книги); 8. спостережний пункт; 9. муз. регістр (труб, звуків); 10. муз. педбль (фортепіано); 11. юех. регулятор; 12. тех. вбнтиль, зб- слінка; 13. оглядовий люк; лаз; 14. полігр. привбдення 15. мор. регістр; 16. сл. трактйр, шинбк; 17. Л. Ам. оптбва торгівля тканйнами; echar (tocar) todos ios ~s вйкластися, зробйти все можлйве, натиснути на всі педблі; salir porcierto ~ Різко змінйти тбктику, зробйти несподіваний поворбт
registrón т діал. шпигун, нйшпорка re.gla f1. лінійка; - de cálculo (logarítmica) нічильна (логарифмічна) лінійка; echar la "вивіряти по лінійці; 2. прбвило, закбн, норма; ~s de circulación прбвила руху; 3. нрйнцип; збповідь (науки, мистецтва); 4-,Р©л. устбв (монастиря, ордену); 5. позірність; міра; соп - помірно; 6. прйклад; 3Разбк; прйпис; 7. порядок, систбма; 8. J?arrj., ф/з. прбвило; - de la mano derecha J'3- прбвило прбвої рукй; - de oro (de Proporción, de tres simple) мат. ^трійне прбвило; 9. фізіол. менструбція, ре^ли; а - /ос. adv. по лінійці; за (всімб) правилами, як годйться; en - loe. adv. в повному порйдку, за всімб прбвилами; Р0Г ~ general зазвичбй, як прбвило;
poner en - приводити в порядок, регу- лювбти; salir de ~ втрачбти міру, вихбдити за рбмки; no hay ~ sin excepción немб прбвила без вйнятку regladamente adv помірно, в міру reglado adj 1. помірний, стрйманий (у їжі); 2. упорядкбваний, регульований законом (про адміністративну діяльність) reglaje т 1. лініювбння (паперу); 2. тех. регулювбння, налаштувбння; 3. військ. корегувбння (вогню)
reglamentación т 1. регламентувбння; упорядкувбння, урегулювбння; 2. статут, звбдення прбвил
reglamentar vt регламентувбти, упоряд- кбвувати
reglamentario adj реглбментний; статутний, припйсаний статутом reglamentista сот. акуратйст reglamento т 1. реглбмент, розпорядок; 2. статут
reglar adj монбший, духбвний reglar vt 1. лініювбти, крбслити; 2. регу- лювбти, упорядкбвувати; 3. узгбджувати; ~se 1. (а) пристосбвуватися, застосбву- ватися; 2. (рог) керувбтися; 3. стрймува- тися, обмбжуватися reglero т транспарбнт regleta f 1. рбйка; 2. движбк, повзун (логарифмічної лінійки); 3. полігр. реглбт, шпбна reglón т правйло (муляра) reglara f лініювбння (паперу) regina f див. rompimiento 1 regnícola т 1. підданний, жйтель країни; 2. краєзнбвець, побутопйсець regocijado adj 1. весблий, рбдісний; 2. весблий, смішнйй, кумб^ний regocijador 1. adj потішний, втішний, кумбдний; 2. т веселун regocijante adj 1. див. regocijador 1; 2. смішнйй, безглуздий, абсурдний regocijar vt веселйти; рбдувати; забавляти; ~se 1. веселйтися, радіти; 2. див. regodearse
regocijo /771. весблощі; радощі; збхват; 2. зловтіха; 3. р/ (~s públicos) нарбдне свято, гуляння, урочйстість regodear vt діал. див. regatear11 regodearse 1. (con, en) насолбджуватися, отрймувати задовблення; 2. зловтішатися; 3. Ам. вередувбти, перебирбти regodeo т 1. задовблення; насолбда, блажбнетво; 2. розвбга, заббва regodeón, regodiento adj діал. веред- лйвий, розпбщений
regojo /7? 1. зблишок, кірка (хліба); 2. хирляк, нбдоросток
regola f 1. мор. шпигбт; 2. діал. зрбшу- вальний канбл
regoldan o adj: castaño ~ дйкий каштбн (дерево); castaña ~а дйкий каштбн (плід) regoldar* vi 1. відрйгувати; ригбти; 2. (а) смердіти, відгбнити
regoldo /77 бот. дйкий каштбн (дерево) regolfar vi 1. (~se) утвбрювати збводь (затбку); 2. змінювати нбпрям, завихритися (про струмінь повітря) regolfo т 1. невелйка бухта, затбка; 2. зво- рбтна тбчія, завйхрення (води, повітря) regomello, regomeyo т діал. 1. хворбба, хвбрість; 2. див. reconcomio З regona f велйкий зрбшувальний канбл regordete adj товстбнький; пухкйй regordido adj товстйй; крупний; об’бмний regostarse приохотитися, увійтй в смак regosto /77 прйстрасть, схйльність regraciar vt, regradecer* vt іст. дякувати, вислбвлювати вдбчність regradecimiento т іст. вдячність regresar vi 1. повертбтися; 2. юр. знбву вступбти у володіння; ~se діал. налаш- тбвуватися прбти (когось)
regresión f 1. perpéc, занбпад; рух назбд; 2. біол. регреейвний метаморфбз, спрощення організму; 3. лінгв. регрбсія, зво- рбтне словоутвбрення; regresiones marinas геол. відступ мбря, регрбсія regresivo adj регреейвний regreso т 1. повбрнення; зворбтний рух; 2. регрбс; занбпад; 3. юр. поступка вимбзі regrosar* vt збільшувати regruñir* vi гблосно (дбвго) гарчбти (бур- чбти)
reguarda f іст. 1. див. retaguardia; 2.
пйльний погляд
reguardar vt іст. пйльно охороняти; не звбдити очбй; ~se остерігбтися, стерегтйся
reguardo т іст. 1. див. reguarda 2; 2.
повага
regüejo /7? козеня (другого окоту) regüeldo т 1. гарчбння; 2. вихваляння, нахваляння; 3. шум; булькання; шипіння reguera1 /"зрбшувальна канбвка reguera2 їмор. 1. кормовйй швартбв; 2. якір reguerete /77 діал. розкйдані рбчі regueretear vt діал. розкидбти (речі) reguero /77 1. струмбк, потік, струмінь; 2. патьбк, слід; 3. див. reguera 1; correr como un - de pólvora миттбво рознб- ситися, блискавйчно пошйрюватися reguío /77 діал. полйв, зрошення regulable adj регульбваний regulación f 1. регулювбння, упорядкування, привбдення до ладу; 2. тех. регулювбння, налбгоджування; приганяння, підганяння (механізмів, деталей) regulado adj регулярний, прбвильний regulador 1. adj регулювбльний; 2. т регулятор; регулювбльний прйлад (апа- рбт); регулювбльний прйстрій; - de corriente фіз. регулятор (стабілізбтор) струму; 2. годйнник-еталбн, стандбртний годйнник
regular1 1. adj упорядкбваний; прбвильний; 2. регулярний; рівномірний; pulso ~ рівний пульс; 3. помірний, скрбмний, поміркбваний (про спосіб життя); 4. сербдній; de tamaño ~ сербднього розміру; 5. сербдній, посербдній, тбк собі;
6. духбвний, монбший; clero ~ чернецтво;
7. військ, регулярний (про військо, армію); 8. бот. прбвильний; 9. мат. прбвильний, рівнобічний; 10. лінгв. правильний (про дієслово); 11. діал. імовірний; por lo ~ /ос. adv. зазвичбй, як прбвило regular2 vf1. регулювбти, налаштовувати, иалбгоджувати; 2. регулювбти, упорядкбвувати; 3. міряти, співвіднбсити; порівнювати
regularidad М. прбвильність, утюрядкбва- ність; 2. регулярність; рівномірність, рівність; 3. тбчне дотрймання (правил, ста- туту)
regularizar vt див. regular 2 regularmente adv 1. регулярно; 2. рівномірно; 3. зазвичбй, як прбвило; 4. посе- рбдньо
regulativo adj регулювбльний régulo т 1. царьбк, князьбк; 2. василіск (казкове чудовисько); 3. див. reyezuelo;
4. хім., мін. корольбк (металу) regumbio т Л. Ам. див. rebumbio regurgitación f 1. зригування, відрйгуван- ня; 2. мед. розлиття (жовчі); ~ pulmonar легенбва недостбтність regurgitar vi 1. зрйгувати, відрйгувати; 2. мед. розливбтися, витікбти (про кров, жовч)
regustado adj Ам.: estar ~ насолбджуватися, блажбнетвувати; quedar - ввійтй у смак, приохотитися
regusto т 1. прйсмак; 2. неприбмний бсад; 3. див. regodeo
559
rehabilitación
rehabilitación f1. реа^ілітбція, віднбвлен- ня в npaBáx; 2. реконструкція, віднбвлен- ня
rehabilitar vt 1. реабілітувбти; віднбвлю- вати в правбх (в посаді); віднбвлювати (репутацію); 2. Ам. переоблбднувати, ремонтувбти
rehacer vt 1. робйти знбву; 2. (vr) переробляти(ся); перебудбвувати(ся); 3. віднбвлювати, виправляти, поправляти; -se 1. одужувати, набирбтися сил; 2. зас- покбюватися; д заспокбюватися;
поправляти свої cnpáen rehacimiento т 1. перерббка; перебудб- ва; 2. відтвбрення, віднбвленння; 3. одужання; 4. рембнт
rehala f 1. звбдена OTápa, загбльне стбдо (овець)', 2. згрбя (гончаків) rehalero т пастух (отара овець) rehallar vt знахбдити знбву rehartar vt (vr) пересйчувати(ся), надміру насйчувати(ся)
rehecho 1. р. irr. de rehacer; 2. adj кре- мбзний; міцнйй; 3.тполігр. перевидбння rehelear 1. vf мбти прйсмак гіркотй (жбвчі); 2. vt засмучувати, печблити reheleo т прйсмак гіркотй (жбвчі) rehén т(рі) 1. заручник; 2. застбва, гарбн- тія
rehenchido т начйнка; набйвка rehenchimiento т 1. напбвнення, начйнка; 2. набйвка (меблів) rehenchir* vt 1. знбву напбвнювати (начинити); 2. набивбти (меблі); 3. напбвнювати ущбрть
rehendija f див. rendija reherimiento т 1. відбивбння (удару, нападу); 2. новб порбнення reherir* vt 1. відбивбти (напад, удар); 2. знбву рбнити
reherrar* vt перекбвувати (коня) rehervir* 1. vt знбву прокип’ятйти; 2. vi (-se) закипбти знбву; 3. спалахнути, закипіти; -se бродйти, псувбтися (про консерви)
rehiladillo т вузькб тасьмб (стрічка) rehilandera f папербвий млинбкЮ кру- тілка (дитяча іграшка) rehilar vt 1. перекручувати, дуже закручувати (нитку); 2. лінгв. вимовлЯти з вібрбцією (звуки s, z, у) rehilar vi 1. тремтіти, вібрувбти; 2. дзиж- чбти; летіти зі свйстом (про стрілу)
І rehilero, rehilete т 1. опбрена стрілб (для гри); 2. бандерйлья (для кориди); 3. во- лбн; гра у волбн; 4. ущйпливість, на- I смішка
rehiletero т бандерильбро rehilo т легкб тремтіння, вібрувбння, коливбння
rehogar vt тушкувбти (їжу)
rehollar* vt 1. топтбти; знбву наступбти; 2.
топтбти, розтбптувати
rehoya f див. rehoyo
rehoyar vi оновлювати посадкбві ями (для дерев)
rehoyo т яма; глиббкий яр rehuída f 1. прихбвування, укриття, за- тбєння; 2. ухилення, огинбння; 3. мисл. поворбт (повбрнення) по старбму сліду (про звіра)
rehuir* 1. vt прибирбти, ховбти, захбвува- ти; 2. не переносити, не терпіти, не спри- ймбти; 3. уникбти, сторонйтися, ухилятися; - el peligro уникбти небезпбки; 4. vi (-se) бігти, рятувбтися втбчею; 5. мисл. повертбтися по старбму сліду, втікбти по свобму сліду (про звіра) rehumectar, rehumedecer* vt (vr) добре, змбчувати(ся), зволбжувати(ся) rehundir* vt 1. занурювати, топйти; 2. поглйблювати; 3. див. refundir 1; 4.
розтрбчувати, марнувбти; -se занурюватися, тонути
rehurtarse мисл. ховбтися, ітй в інший бік (про звіра, дичину) rehurto т ухиляння від удбру rehusar vt 1. відхилЯти, відкидбти; відмовлятися; 2. відмовляти; - el derecho a una cosa відмовляти у прбві на щось reideras fpl сміхотливість reidero adj смішнйй, кумбдний reidor adj 1. сміхотлйвий; рбдісний; 2. якйй смібться (про очі, лице) reimpatriación fJl. Ам. див. repatriación reimpatriar vt Ам. див. repatriar 1 reimplantación f мед. реімплантбція reimportación f реімпорт reimportar vt реімпорту вбти reimpresión г1. пербдрук; 2. перевидбн- ня; 3. тирбж, нбклад (перевидання) reimpreso р. irr. de reimprimir reimprimir* vt 1. передрукбвувати; 2. пе- ревидавбти
reina М. королбва, царйця; повелйтелька, волбдарка; 2. шах. ферзь, королбва; 3. (abeja -) бджолина мбтка; 4. царйця (чогось); - délos prados бот. спірбя; - del cielo Богорбдиця, Царйця Неббсна; - mora клбси (дитяча гра) reinado т 1. цбрствування, час правління;
2. цбрство, панувбння, головувбння; 3. іст. королівська влбда; королівське до- стбїнство
reinador т правйтель, повелйтель, волб- дар
reinal т конопляна мотузка reinamiento т іст. reinado 1 reinar vi 1. царювбти, прбвити; 2. (sobre) панувбти; голову вбти, переважбти; 3. панувбти скрізь; 4. діал. розміркбвувати reincidencia f1. повбрнення до минулого, повтбрення пбмйлки; 2. рецидйв (юр.) reincidir vi (en) знбву ПОМИЛЯТИСЯ, повтб- рювати пбмилку (злбчин) reincorporación г повторне (новб) включення (до складу), повтбрне (новб) при- бднання
reincorporar vt (а) знбву приймбти до сво- гб склбду, знбву прибднувати, включбти збново
reineta fcad. ранбт (сорт яблук) reinfección f повтбрне зараження reingresar vi знбву вступбти, знбву ставбти члбном (чогось) reingreso т новйй (повтбрний) вступ reinita fJl. Ам. бот. калбндула reino т 1. цбрство, королівство; 2. верхбв- на влбда, владарювбння; 3. сфбра, світ, галузь; - de la física гблузь фізики; - animal (vegetal) тварйнний (рослйнний) світ; - mineral неживб прирбда; 4. арбна, тербни, пбле (діяльності) reinocular vt ревакцинувбти, робйти повтбрне щбплення
reinscribir* vt збново впйсувати; повтбрно (знбву)запйсувати
reinscripción f 1. новб (повтбрне) запй- сування (впйсування); 2. новйй збпис reinstalación f 1. новб (повтбрне) влаш- тувбння; 2. переоблбднання, новб уста- нбвка
reinstalar vt 1. знбву влаштбвувати; 2. переоблбднувати, перемонтбвувати; 3. збново поміщбти (поселЯти) reinstaurar vt знбву установлювати, віднбвлювати
reintegrable adj відшкодбвний reintegración f 1. відшкодування, компен- сбція; 2. віднбвлення в правбх (в посаді);
3. повбрнення, установлення (на попереднє місце)
reintegrar vt 1. відшкодбвувати, компенсу- вбти; 2. (а) віднбвлювати в правбх (в
посаді)-, 3. накл0ювати MápKn держйвного мита; 4. (а) повертати, устанбвлюватм (на попереднє місце); ~se (de) отойми вати назад {гроші) ' отримУ*
reintegro т 1. див. reintegración; 2 вйп лата (боргу); 2. вйграш (рівний Шні лотерейного білета) reír* 1. vi (-se) сміятися; echarse а - поз сміЯтися, засміятися; 2. бути ущйпливим (уїдливим); 3. (-se) посміхбтися (поо сони,е, зорю); вбсело жебоніти (про водуу радіти, торжествувбти (про природу); 4 уі сміЯтися, жартувбти (над кимось); ~зв 1 (de) насміхбтися, потішбтися; 2. рвбтися лбпатися (про одяг); estos zapatos sé ríen черевйки кбші прбсять; 3. (de) зневажбти; не звертбти увбги reiteración f 1. повтбрення, віднбвлення повбрнення до скбзаного (зрббленого); ¿ юр. рецидйв
reiteradamente adv 1. повтбрно, вдруге; 2. неодноразбвий
reiterar і^повтбрювати; говорйти (робйти) знбву; - sus esfuerzos подвбїти зусилля; -se повтбрюватися, повертбтися до скбзаного (зрббленого) reiterativo adj 1. повтбрний; 2. неодноразово; 3. лінгв. ітератйвний, багаторазовий
reivindicable adj якйй підлягбє стягненню, стЯгуваний
reivindicación f 1. юр. пред'явлення (своїх) прав; претбнзія; 2. вимбга reivindicar vt 1. юр. пред’являти (сво?) правб (на спадщину); претендувбти; 2. юр. стЯгувати; 3. вимагати; 4. віднбвлювати (репутацію)
reivindicatori-o adj юр.: acción -а акт
стЯгнення
reja1 f 1. леміш; 2. перебрювання; dar una - переорбти
reja2 М. залізні (дерев’Яні) ґрбти (вікна, двері, стіни); 2. діал. тюрмб, в’язнйця; estar entre -s сидіти за ґрбтами (в тюрмі) reja3 fJl. Ам. лбтка
acar vt боронувбти, розрихлЯти (землю) ada f жердйна для очйстки лбмеша ado т решітка rejal т уклбдена цбгла
eada fдiaл. нбгінка, нбтруска ego 1. adj Л. Ам. непокірний, упбртий, норовйстий; 2. т діал. племінний бик rejera f1. мор. канбт, кббельтбв; 2. Якір; 3. діал. дійна корбва; 4. Л. Ам. шмагбння, хлбста, сіканка
rejería М. мистбцтво вйготовлення фат; 2. збірн. ґрати
rejero т мбйстер з вйготовлення ґрат rejileto adj діал. постбвний, стбтний rejilla f 1. дротянб сітка; дрібнб решітка; 2. заґратбване вікбнце; 3. плетінка; плбтена спйнка, плбтене сидіння (стільця, крісла); silla de - плбтений стірбць; 4. див. rejuela; 5. колоснйк, решітка для жбру; 6. багбжна сітка (у вагоні) rejiñol т глйняний свистбк (у вигляді глечика з водою)
rejo1 т 1. вістря, жбло; 2. жбло бджолй; 3. коліЬчка, шип; 4. сйла, потужність, міць;
5. шкірянйй клбпоть; 6. мотузка, канбт rejo2 т 1. Ам. батіг; 2. діал. мотузка (для худоби); 3. діал. щупальце; 4. діал. сирЗ (необрбблена} шкура; 5. діал. доїння; о. діал. стбдо дійних корів; - tieso діал. упбртюх . Ґ
rejón т 1. лом; 2. дерев’яний спис (в кіннШ кориді); 3. кинджбл; 4. вістря дзйґи rejoncillo т див. rejón 2 rejoneador т рехонеадбр (тореро з дерев'яним списом на коні) rejonear vt колбти бикб дерев’яним списом (в кінній кориді)
ге
ге
ге
560
relindo
rejudo adj діал. тягучий uego m 1. діал. náCTKa; прим0нка; 2. Я ГЛ шум, гблас, стовпотворіння rejuela f жарбвня (для зігрівання ніг) rejugado adj діал. підступний, хитрий; лyкáвий
rejundir vt діал. xoBáTH, прихбвувати; ~se губитися
rejuntar vt 1. буд. зашпарбвувати (шви); 2. д 36npáTH, підбирбти rejuvenecer* 1. vt омолбджувати; 2. обновляти, освіжбти; відрбджувати; 3. vi /-se) молодіти, омолбджуватися rejuvenecimiento т 1. омолбдження; 2. онбвлення; відрбдження; 3. віднбвлення (функцій організму) rejuvenescencia f біол. омолбдження relabra f повтбрна обрббка, повтбрне об- т0сування (каменя, дерева) relabrar vf збново обтбсувати (обробляти) (камінь, дерево)
relación f 1. зв’язбк (співвідношення, взаємозв’язок’); - entre la causa у el efecto
причйнно-наслідкбвий зв’язбк; 2. (pl) зв’язок, стосунки, взабмини (між людьми)] ~ consanguínea крбвна спорідненість; relaciones deparentesco родйнні зв’язки; 3. дбповідь, звіт, повідбмлення;
4. донбсення, рбпорт; 5. рбзповідь, ¿повідь; 6. монолбг, рбзповідь (героя п'єси); 7. список, бпис; 8. лінгв., філос. зв’язбк; 9. мат. коефіцібнт; 10. юр. вйсно- вок (судового експерта); 11. Я Ам. скарб; 12. Я Ам. куплбти (якими обмінюються танцюючі)] - de ciego літ. ромбнс (виконуваний сліпим)] монотбнне читбння; нескрбмна рбзповідь, анекдбт; con ~а, en - соп Іос. ргер. у зв’язку (з чимось), віднбсно (чогось)] decir (hacer) ~ aúna cosa мбти віднбшення до чбгось; юр. доповідбти суду (у справі) relacionar 1. vt доповідбти, повідомляти, розповідбти; 2. пов’язувати, устанбвлю- вати зв’язбк (м/ж чимось)] 3. складбти спйсок; 4. vi діал. (соп) підтрймувати стосунки; дружйти; -se 1. (соп) мбти віднбшення, стосувбтися; бУти пов’язаним; 2. бути в родйнних зв’язках reláfica f діал. дбвга рбзповідь relajación f 1. ослбблення (змбншення) напруги; 2. перепочйнок, відпочйнок (від роботи)] відолікбння; 3. ослбблення, пом’якшення; 4. тех. релаксбція; 5. мед. розтягнення; 6. мед. грйжа; 7. розпущеність, розббвтаність relajado adj розпусний; безпутний relajamiento т див. relajación relajante мед. 1. adj пом’якшувальний, розслабляючий; 2. т релаксбнт relajar vt 1. ослабляти (змбншувати) напруження, розслабляти; 2. розважбти, від- волікбти, знімбти втбму; 3. пом’якшувати, ослабляти, робйти менш сувбрим (ре- жим); 4. юр. звільняти (від присяги, обо- в'язку); 5. юр. пом’якшувати (покарання);
діал. проявлЯти неповбгу, не дотрйму- ватись пристбйності; 7. діал. жартувбти, висміювати; -se 1. розслаблятися; ослаблятися; 2. пом’якшуватися, робйти менш сувбрим; 3. мед. розтягнутися (про зв'язку, сухожилля); 4. розпускбтися, Розббвтуватися; - en laconducta погбно оовбдитися; 5. нажйти грйжу re ajear vtJl. Ам. див. relajar 6 г®!аІо 1. adj Л. Ам. сувбрий, крутйй; 2. т о/ал. недозволбнна рбзкіш, трата; 3. Ам. з'псбваність, розпусність; 4. Ам. насмішив, знущбння, уїдливість; 5. Ам. безпо- РЛДок, ббзлад, кавардбк; 6. діал. рбзлад клунка
®laJón Ам. 1. adj розпусний, зіпсбваний; 2. т Розпусник; 2. жартівнйк
relamer vt вилйзувати, облйзувати; -se 1. облйзувбтися; 2. (соп) насолбджуватися; смакувбти; 3. фарбувбтися, зловживбти космбтикою; 4. хвалйтися, хвбстатися relamido adj 1. пеіі*бний, доглянутий (про обличчя); 2. надміру вйлизаний (вйлоще- ний); 3. діал. нахббний, зухвблий relámpago т 1. блйскавка; - difuso зірнйця; 2. спблах; 3. дбтеп, гбстре слів- цб; 4. (вжив, в знач, прикм.) блискавйч- ний; раптбвий; швидкоплйнний; guerra - блискавйчна війнб; 5. сл. день; 6. сл. удбр; 7. вет. більмб (у коня) relampaguear 1. v. impere.: relampaguea спалбхує блйскавка; 2. vi сЯяти (про очі) relampagueo т сЯяння, блискотіння; спблах (блискавки)
relampagusear vi діал. див. relampaguear 2 relampuso adj діал. нахббний, безсорбм- ний
relance т 1. повтбрний улбв; 2. випадкб- вість, вйпадок; 3. новб удбча, повтбрне везіння (у грі); 4. повтбрне голосування; de - loe. adv. випадково, несподівано; діал. готівкою
relancina f діал. випадкбвість; de - Іос. adv. Л. Ам. випадкбво, несподівано relancino adj діал. спрйтний, пронбзливий relanzar vt 1. відбивбти (удар, атаку)] змушувати відступйти (ворога); 2. пов- тбрно голосувати
relapso 1. adj якйй знбву впав (у гріх, єресь); 2. т закоренілий грішник (еретйк);
2. мео. рецидйв
relatador, relatante 1. абуякйй розповідбє, оповідбє; 2. якйй повідомляє, доповідбє;
3. т оповідбч; 4. доповідбч
relatar vt 1. розповідбти, оповідбти; 2. сповіщбти, доповідбти; 3. діал. говорйти без зупйнки
relatero adj див. relator 1 relativamente adv віднбсно, порівняно, більш-мбнш; - а віднбсно..., стосбвно... relatividad f віднбсність (фіз.); teoría de la - тебрія віднбсності
relativismo т 1. філос. релятивізм; 2. див. relatividad
relativista 1. adj релятивістський; 2. сот. філос. релятивіст
relativo 1. adj якйй стосується; стосбвний; en lo - а віднбсно..., стосбвно...; 2. віднбсний, порівняний, неабсолютний; 3. обмбжений, помірний, невелйкий; 4. лінгв. віднбсний; pronombre - віднбсний займбнник; 5. муз. віднбсний (про висоту звука); 6. т лінгв. віднбсний займбнник relato т 1. бповідь, розповідбння; 2. рбзповідь
relator 1. adj розповідбючий, оповідаючий; 2.роповідбючий, повідомляючий; 3. т оповідбч; 4. доповідбч (в суді) relauce т діал. комплімбнт relauchar, relauchear vi діал. влаштбву- вати перекур; перепочйти relavar vt 1. збново мйти, перемивати; 2. очйщувати, промивбти, обмивбти; 3. про- мивбти повтбрно (глину, золото) relave т 1. перемивбння; 2. промивбння, очищбння, прополіскування; 3. мін. повтбрна промйвка; 4. рі мін. мййні відхбди РУД
relaxante т мед. релаксбнт relaxar vt див. relajar relay т див. relé
relazar vt перев'язувати, зв’Язувати relé т фіз. релб releer vt перечйтувати relegación f 1. вигнбння; 2. юр. заслбння relegar vt 1. виганЯти; 2. засилбти; 3. відкид бти, не приймбти; 4. відсувбти, відкла- дбти; 5. закидбти, запихбти подблі relej т див. releje
relejar vi відхилятися від вертикблі, косйти (про стіну)
releje т 1. кблія, слід від кблеса; 2. наліт (на губах, в роті); 3. слід від затбчування (на ножі, сокирі); 4. архіт. відхйлення від вертикблі, скіс (стіни) relente т 1. нічнб вбгкість; 2. розв’язність relentecer* vi (-se) пом’якшуватися releso adj діал. тупйй, слабкйй на рбзум relevación f 1. вйділення, підкрбслюван- ня; надбння вйпуклості (рельбфності); 2. звільнення (від зобов’язання, покарання); вйзволення; 3. усунення (від посади); 4. юр. звільнення (від податку, повинності) relevador т див. relé relevadura f див. relieve relevancia f знбчущість, важлйвість relevante adj 1. видатнйй, помітний; 2. знбчущий; важлйвий
relevar 1. vt робйти вйпуклим (рельбф- ним); 2. (de) звільняти (від зобов’язання, покарання); 3. усувбти (з посади); 4. до- помагбти, сприЯти; 5. вибачбти, прощбти;
6. піднбсити, висхвалЯти; 7. військ, змінювати (вартового); 8. замінЯти, заміщувати; 9. жив. надавбти вйпуклість (рельбф- ність); 10. v/видавбтися, виступбти relevo т 1. військ, зміна (вартового); 2. військ, зміна, заміна (про солдата, корпус); 3. див. telé; 4. рі спорт, естафбта reliar vt знбву (міцно) перев’язувати; -se загортбтися
relicario т 1. церк. реліквбрій, ковчбг (для мощей); 2. медальйбн relicto adj юр. якйй залйшйвся після смбрті (про майно, капітал) relieve т 1. мист. рельбф; рельбфна різьбб; alto (todo) - горельбф; bajo - барельєф; 2. геогр. рельбф; 3. вйпуклість, рельбфність, об’бмність; cine en - сте- реокінб; sonido en - стереофонія; 4. важлйвість, знбчення, знбчуидість; hombre de - важлйва осбба; dar -а надавбти знб- чення; poner de - ви^ілЯти, підкрбс- лювати; 5. р/ зблишки їжі, недбїдки; 6. діал. процбнти religa f тех. лігатура
religación f 1. перев’язування, зв’язування, обв’язування; 2. тех. повтбрне легування
religar vt 1. знбву зв’Язувати (зав’язувати); 2. міцно обв’язувати (зв’Язувати); 3. тех. повтбрно легувбти
religión М. релігія, віра; 2. релігійність, пообжність, благочбстя; 3. ообв’язок; вірність (слову, клятві); la - del honor оббв’язок чбсті; 4. чернецький брден; entrar en - пострйгтися в ченці religionario т протестбнт religiosidad f 1. релігійність, поббжність, благочбстя; 2. тбчність, ретбльність, аку- рбтність
religios o 1. adj релігійний; 2. віруючий, поббжний; 3. чернецький; 4. тбчний, ре- тбльний, акурбтний; 5. благоговійний (про тишу, мовчання); 6. помірний, стрй- маний; 7. церкбвний; arquitectura -а церкбвна архітектура; 8. т цернець relimar vt 1. повтбрно обпйлювати (підпилювати) (напилком); 2. дуже (надміру) обпйлювати, стбчувати (напилком) relimpiar vt 1. знбву чйстити (очйщувати, прочищбти); 2. дуже (надміру) начищбти (прочищбти, чйстити) relimpio adj сЯючий, дуже чйстий relinchador adj якйй (чбсто) іржб (про коня)
relinchar vi іржбти (про коня) relinchido, relincho т 1. іржання (коня); 2. гучний рбгіт; іржбння relinchón т Л. Ам. блень-вожбк relindo adj дуже красйвий
561
relinga
relinga f мор. ліктрбс * reliquia M. (pl) остінки; 2. церк. мбиді; 3. реліквія, святиня; 4. залишкбві явища, слідй хворбби relivario adj рельбфний reliz т Л. Ам. схил, спуск reloj т годинник; ~ de agua (de arena) водяний (пісбчний) годинник; - astronómico астрономічний годйнник; ~ atómico ітомний годйнник; ~ despertador будй- льник; - magistral еталбнний годйнник; - de bolsillo кишенькбвий годйнник; - de сатрапа (de campanada, de torre) біштовий годйнник; ~ de cristal (de cuarzo) квірцевий годйнник; - de pared настінний годйнник; ~ (de) pulsera ручнйй годйнник, годйнник-браслбт; - de sobremesa настільний годйнник; ~ de sol, ~ solar сбнячний годйнник; - desconcertado метушлйва людина; estar como un ~ бути здорбвим
relojera f 1. підст0вка (під годинник)', фут- лЯр для кишенькбвого годйнника; 2. дружина годинникарі relojería f 1. ремеслб годинникарі; 2. годинникбва майстбрня; 3. годинникбвий магазйн
relojero т годинникір reluciente adj 1. блискучий, сіючий, осяйній; 2. квітучий, здорбвий relucir* vi 1. блищіти, сіяти; 2. випромінювати світло, світйтися; 3. блищіти; вирізнітися
reluctancia f 1. спрбтив, ónip, опозйція; 2. фіз. магнітний ónip reluctante adj упбртий, непокірний reluchar vi протидіяти, опирітися, протй- витися
relujado adjЛ. Ам. вйчепурений, вйрядже- ний
relujar vt Л. Ам. чйстити, начищіти (взуття)
relumbrar vi яскріво світити, сіяти, блищіти
relumbre т 1. яскріве світло, сіяння, блиск; 2. металічний прйсмак (/ж/*) relumbro, relumbrón т 1. спілах, сіяння; 2. мішурі, показній блиск; de ~ loe. adv. показній, мішурний
relumbroso adj блискучий, сіючий, осяйній
reluxación f мед. повтбрний вйвих rellanar vt знбву вирівнювати (розрівню- I вати); -se розвалйтися, розсістися (в кріслі)
rellano т 1. схбдовий майдінчик; 2.
І плбский уступ, теріса (в горах) rellena f 1. діал. кров’яні свиніча ковбасі (з рисом); 2. діал. кукурудзяний кбржик (з меленим сиром)
rellenar vt 1. знбву напбвнювати; 2. напбв- нити, запбвнювати; 3. доливіти; заливі- ти; 4. довантіжувати, завантіжувати; 5. переповніти, перепбвнювати; 6. начи- ніти, набивіти; фарширувіти; 7. зароб- літи (щтйни), шпаклювіти; 8. загодбву- вати; пічкати; 9. запбвнювати (форму- ляр); -se об’їдітися, наїдітися донбсхо- чу
relleno 1. adj напбвнений, запбвнений; 2. перепбвнений; 3. т напбвнення, запбв- нення; 4. доливіння; заливіння, заливка;
5. довантіження; завантіження; 6. фар- ширувіння; набивіння; 7. заробління, шпаклювіння; 8. начйнка, фарш; 9. буд. запбвнювач; 10. тех. напбвнювач; 11. довгбти (в тексті); пустопорбжні мірку- віння; воді; de - скізаний заріди кріс- ного слівці
remachado 1. adj сплющений; 2. клб- паний; 3. діал. мовчазній, потайливий; 4. т клбпка
remachador 1. adj клепільний; 2. т кле- пільний молотбк; 2. клепільник remachadora f клепільна машйна remachar vt 1- клепіти, заклбпувати; з’бд- нувати закліпками; 2. розкліпувати; 3. вбивіти глйбше (цвях); 4. загиніти голбвку (цвяха); 5. підкрбслювати, акцен- тувіти; підкріплювати (сказане, зроблене); 6. мор. піддавітися кілевій хитавйці; -se діал. упбрто мовчіти, не розкривіти рбта
remache т 1. кліпка, закліпка; 2. кле- піння, заклбпування; 3. заклбпка, болт;
4. забивіння (більярдної кулі); 5. діал. упбртість; de - loe. adv. остатбчно, безпо- ворбтно
remador т див. remero remadura f грббля, веслування remaduro adj діал. переспілий, перезрілий remallar vt 1. латіти, лігодити (сіть); 2. закріпліти пітлі (на панчохах) remamiento т див. remadura remanal т діал. місцівість, багіта на дже- ріла
remandar vt посиліти неодноразбво remandingo т діал. безлідний відступ, втбча
remanecer* 1. знбву з’явлітися (виникі- ти); 2. діал. прокидітися remanencia f 1. залишкбвість; 2. фіз. за- лишкбвий магнетйзм, залишкбва магнітна індукція
remanente 1. adj залишкбвий; 2. т зілишок remanga f сіть для вйлову кревбток remangad o adj засуканий, зідраний; nariz -а кирпітий ніс remangar vt (-se) засукувати, закбчувати, загортіти (рукави, брюки); підоиріти (поділ); -se прийніти рішення; спбвни- тися рішучістю
remango т 1. засукування, закбчування, загортіння (рукавів, брюк); підбиріння (подолу); 2. підібраний поділ; 3. рішучість, готбвність
remanir vi іст. усамітнюватися remanoso adj діал. багітий на джербла remansarse застбюватися (про воду), зупинитися (про течію) remanso т 1. зіводь, затбн; 2. спбкій, незворушність remante т греббць
remar vi 1. гребти; 2. напружено працю- віти;гарувати
remarcable adj діал. 1. видатний, відбмий; 2. ціківий, примітний remarcar vt 1. знбву відмічіти (помічіти, мітити); 2. знбву відмічіти (фіксувіти, реєструвіти)
rematadamente adv пбвністю, цілкім, абсолютно
rematado adj 1. безнадійний, невипрів- ний; невилікбвний; 2. пустотливий (про дитину); 3. юр. засуджений (без права апеляції)
rematador т Л. Ам. 1. аукціоніст, аук- ціонбр; 2. див. rematante rematamiento т див. remate rematante сот. осбба, які запропонувіла найвйщу суму (на аукціоні) rematar 1. vf закінчувати, завбршувати; 2. прикінчувати, добивіти; 3. мисл. убивіти наповіл (з одного пострілу); 4. закріплювати (шов); 5. оголбшувати річ прбда- ною (на аукціоні); 6. розпрбдувати (залишки товару); 7. vi (en) кінчітися, закінчуватися (чимось); -se кінчітися нічим, розліднуватися^
remate т 1. закінчення, завбршення; 2. кінбць, фініл; фініш; 3. край, кінбць; 4. верхівка, верх (споруди); 5. остатічна ціні (на аукціоні); 6. присудження (на торгах); 7. Я Ам. магазйн вжйваних мбб-
лів; 8. Я Ам. край (крбмка, каймі) хУстю»* 9. мор. вбрхня частйна шпангбута* de-i loe. adv. юр. пбвністю, остатбчно; цілкім* абсолютно; tonto de - круглий дУрень! para - loe. adv. на довбршення (всьогб?’ на додічу; por - loe. adv. нарбшті на завбршення, зрбштою, кінбць-кінцбм’ rematista т діал. аукціонбр rembolsar vt див. reembolsar rembolso т див. reembolso
remecedor т 1. збиріч маслйн; 2. мішіл- ка (для перемішування вина в бочках) remecer vt 1. (vr) розхйтувати(ся), хиті- ти(ся); 2. Ам. рухати, ворушйти remedador 1. adj якйй наслідує, імітує; 2 т наслідувач, імітітор remedar vt 1. наслідувати, імітувіти копіювіти; 2. передріжнювати remediable adj випрівний, попрівний remediador т рятівник, визволйтель remediar vt 1. визволяти, рятувати; захи- щіти (від біди); 2. поправляти, виправляти; допомагіти, підтрймувати; виру- чіти; 4. усувіти (перешкоди) remediavagos т 1. легкйй спбсіб, зручнйй зісіб; 2. корбтка інструкція remedición fnoBTÓpHe вимірювання remedio т 1. спбсіб, зісіб, міра; мбтод; 2. попрівка, вйправлення; esto tiene - fácil це випрівно; 3. підтрймка; втіха; 4. ліки, зісіб, лікірський препаріт; - casero домішній зісіб (лікарський); - heroico сильнодіючі ліки (зісіб); крійня міра; остінній зісіб; (ni) para un - нічбго; ніскільки; по haber (по tener) para un ~ не міти ні колі ні дворі; sin - незво- рбтно, неминуче, напбвне; безнадійно, непопрівно; no haber -: по hay - нічбго не порббиш; no haber (по tener) mis (otro) -: по hay más -, rio tenemos otro - іншого вйходу неміє; нічбго не порббиш; no tener - una cosa бути неминучим; по tener - uno бути невипрівним; no tiene - з ним нічого не вдієш; poner - a una cosa поклісти кінбць; el - es peor que la enfermedad хрін за рбдьку не солбдший remedión т театр, заміна спектіклю remedir* vt перемірювати, міряти зіново remedo т 1. жалюгідне наслідування; недосконіла кбпія; 2. передріжнювання, мавпувіння
remellado adj 1. щербітий, зазубрений, вйщерблений; 2. розщбплений; 3. із зі- ячою губбю
remellar vt скоблйти, очищіти шкуру (від шерсті)
remellón adj див. remellado З remembranza /хпбгад, пім’ять remembrar vt див. rememorar rememoración f згідування, пригадування в пім’яті
rememorar vt згідувати, пригадувати ^ rememorativo adj якйй нагідує; пім’ят- ний; незабутній
remendado adj 1. залітаний; 2. плямйстии (про тварину)
remendar* vt 1. латіти; 2. виправлйти; 3. прироблйти, приліджувати remendón 1. adj якйй займіється рембн- том (латінням) бдягу (взуттЯ); zapatero;* швець; 2. т кравбць, швець (який займається ремонтом, латанням) remeneada f діал. кокбтка remenearse діал. знбву рухатися remeneo т 1. розгбйдування; 2. швидкий рух (в танці)
remeneón т діал. ейльний пбштовх remera Змахові перб remero т греббць
remesa f 1. переейлка, відпрівка; 2. шовйй пербказ; 3. піртія (товару); 4. ют. карбтний сарій
562
rempujar
pmesar1 vf посилЯти, відправляти {товари) перевзувати (гроші)
¿mesar vt рвЯти, видирЯти, BnpneáTn (волосся бороду)
remesón m 1. видирання (волосся, бороди)', 2. жмут волосся
remesón2 т 1. зупйнка коня на повному скаку; 2. реміз (у фехтуванні) remeter vf 1. знову клЯсти (ставити), повертати на місце; 2. заштбвхувати, записи, засовувати; 3. заправляти (сорочку в брюки); підтикЯти (ковдру); 4. міняти підгузник (грудній дитині); 5. текст. змінювати оснбву
remezón т Л. Ам. підзЯмний пбштовх, слабкий землетрус; a remezones loe. adv. д Ам. час від 4ácy
remiche т 1. місце кЯторжників (на галері 2. гребЯць-каторжанйн (на галерах) remichero adj діал. буйний, бунтівнйй remiel f вторйнна п0тока remiendo т 1. лЯтка; 2. латЯння; 3. поправка, вйправлення; 4. попрЯвка, пок- рЯщення самопочуття; 5. пляма (на шкурі тварин); 6. додавЯння, допбвнення; 7. нашйвка (орденська); a -s loe. adv. урйв- ками, колй-не-колй; echar un - a la vida підкріпйтися, перехопйти, трбхи поїсти; ser - del mismo paño бути з тбго ж тіста, бути під одну масть; ser - del otro paño збвсім не підхбдити; бути з Іншої бпери remilgado adj манірний remilgarse маніритися remilgo т манірення, манірність; кривляння
remineralizar vt 1. внбсити мінерЯльні дббрива (у виснажений ґрунт); 2. ввб- дити мікроелемЯнти (в організм людини) reminiscencia f 1. спбгад, ремінісцЯнція;
2. пЯм’ять; 3. ремінісцЯнція (чужого тво-
ру)
remirado adj 1. оберЯжний, обЯчний; 2. ретЯльний
remirar vt 1. знбву дивйтись; 2. розгля- дЯти, роздивлятися, увЯжно дивйтися (вдивлятися); -se 1. бути оберЯжним (обЯчним); діяти обербжно; 2. старЯтися;
3. милувЯтися, задивлятися remisamente adv неохбче; лінйво, знЯ- хочу
remisible adj пробЯчний remisión f 1. відпрЯвка, відпрЯвлення; 2. пробЯчення, прбщення; 3. звільнення (від зобов’язання, провини); пощЯда; 4. посилЯння (в тексті); 5. відстрбчка, відкладЯння; 6. ослЯблення, змЯншення, спад; 7. мед. ремісія remisivamente adv з посилЯнням remisivo adj 1. прощЯючий, виправдбву- вальний; звільняючий; 2. ослЯблюючий, зменшуючий
remiso adj 1. повільний, нерозторбпний; неповороткйй; 2. лінйвий, недбЯлий; 3. слабкйй, слабовйражений (про властивість)
remjsor adj, т див. remitente remisoria f (рі) юр. переданнЯ спрЯви в Іншу інстЯнцію
Дзогіо adj прощЯючий, випрЯвдуваль-
remitencia ^тимчасбве послЯблення хво- Рбби
remitente 1. adj мед. переміжнйй; fiebre - переміжнЯ пропЯсниця; 2. т відправнйк; Ге ,п.еРеміжнЯ пропЯсниця re j ¡d° rn плЯтна публікЯція в газЯті emitif 1. vt відправляти, посилЯти; нап- РавпЯтн; 2. прощЯти, вибачЯти; милувЯ- ги; відпускЯти (провину, гріх); 3. звіль- ^ти (від зобов’язання, покарання); 4. від- ^едЯти, відстрбчувати, відсувЯти; 5. позвати на рбзсуд; 6. відсилЯти (чита-
тача); 7. змЯншувати, ослабляти (силу);
8. vi слЯбнути, слЯбшати; змЯншувати, пЯдати (про силу, темп); -se 1. слЯбнути; змЯншуватися, пЯдати (про силу); 2. довірятися; покладЯтися; 3. притрймува- тися, тримЯтися; 4. посилЯтися (на щось) remo т 1. весло; 2. (рі) кінцівка; 3. (рі) крилб (птахів); 4. тяжкЯ (кЯторжна) прЯця; 5. іст. галЯри; condenar al - засу- дйти до гал Яр; 6. спорт. грЯбля; аі - /ос. adv. (а -) вЯслами; залЯдве, лЯдве, на- ейлу; а - у sin sueldo loe. adv. мЯрно, дарЯмно; а - у vela loe. adv. швйдко, спрйтно; під усімЯ вітрйлами; meter el ~ сплохувЯти, потрЯпити в хЯлЯпу remoción f 1. пересувЯння, переміщення, перестановка; 2. усунення перешкод; 3. перемішування, ворошіння; 4. звільнення, зміщення (з роботи); 5. мед. вйда- лення пухлйни
remocho т діал. пЯросток (на стовбурі дерева)
remojadero т чан для вимочування remojar vt 1. мочйти; вимбчувати, роз- мбчувати, відмочувати; замбчувати; 2. обмивЯти, спрйскувати (удачу, покупку); 3. діал. давЯти чайові; -se вймокнути, промбкнути
remojete т діал. див. remojón 2 remojo т 1. вимбчування, розмбчування, відмочування, відмбчка; poner а - замочйти; tener а - вимбчувати; 2. Л. Ам. обнбвка, подарунок; 3. Ам. чайові; echar en - відклЯсти, не дЯти хбду remojón т 1. див. remojo 1; 2. промо- кЯння; recibir un - промбкнути, змбкнути (під дощем); 3. скйбка хліба (змочена вином, олією)
remolacha f буряк (рослина, коренеплід); - azucarera цукрбвий буряк; - forrajera кормовйй буряк
remolar т 1. веслЯр; стбляр, якйй рббить вЯсла; 2. веслова майстЯрня remolcador 1. adj букейрний; 2. т букейр, букейрне судно
remolcar vt 1. букейрувати (судно, автомобіль); 2. змушувати, ейлувати remolda f діал. підрізка (дерев) remoldar vt діал. підрізЯти, підстригЯти (дерева)
remoledor т діал. веселун, гультЯй remoler* 1. vt перемЯлювати, ретЯльно молбти, розмЯлювати; 2. діал. набридЯ- ти, надокучЯти; 3. vi діал. веселйтися, гуляти
remolido 1. adj ретЯльно розмЯлений; 2. т мін. радний дріб’язок remolienda f діал. галаслйві розвЯги, евйто, гулянка
remolimiento т перемЯлювання, розмЯ- лювання, подрібнення remolinar vi (-se) 1. крутйтися вйхором, вертітися; 2. юрбйтися, тіснйтися remolinear 1. vt крутйти, обертЯти, вертіти; 2. vi (-se) див. remolinar 1 remolino т 1. вйхор, завйхрення, круго- вЯрть, водокрут; 2. вйхор, чубчик (волосся); 3. товчія; 4. метушнй remolón11. вЯрхне Ікло (кабана); 2. бугбр коріннбго зуба (у коня, мула) remolón2 1. adj лінйвий, недбЯлий; 2. т лЯдар, лайдЯк, нербба; hacerse el - ухилятися від роббти, ледарювЯти remolonear vi (~se) лінувЯтися, ухилятися від роббти
remolque т 1. букейрування, буксирбвка; dar - букейрувати; 2. букейр, букейрний трос (канЯт); 3. буксироване суднб; 4. прйчіп (вагон, візок); а - loe. adv. на бук- ейрі; силоміць, прбти вблі remollar vt сл. оснЯщувати remoller, remollero т іст. див. remolar11
remollerón т сл. шолом remondar vt 1. повторно підстригЯти, підрізЯти (дерева); 2. знбву (ретЯльно) чйс- тити, очйщувати
remonta f і. рембнт взуття; 2. набйвка сідел; 3. шкірянЯ нашйвка на штанях (для верхової їзди); 4. діал. запаснЯ сідло; 5. військ, рембнт (кінного складу); 6. військ. ремонтне депо
remontamiento т див. remonta 5 remontar vt 1. піднімЯти (полохати) дичину; 2. запускЯти (змія); 3. військ, поповнювати кінним склЯдом; 4. набивЯти (сідла);
5. ремонтувЯти (взуття); 6. піднімЯти (петлі панчох); 7. піднбсити, вивищувати; 8. мор. ітй прбти тЯчії; - el río ітй вгору по річці; 9. долЯти (перешкоди); -se
1. ітй в гбри (про рабів, індіанців Америки, Філіппін); 2. вйсоко злітЯти (про птахів); 3. походити; відноситися (до певної епохи); 4. (а) досягЯти, рівнятися (про величину, суму); 5. (sobre) вивйщуватися, виділятися; 6. діал. загордйтися remonte т 1. злет, підйбм, вивйшення; 2. лЯгодження, рембнт; 3. пелбта, бЯсксь- кий м’яч (різновид)
remontista1 т військ. ремонтЯр (іст.) remontista2 сот. гравЯць в пелбту remoque т вільний жарт remoquete т 1. удЯр кулакбм; 2. див. remoque; 3. прізвисько, клйчка; 4. дог- лядЯння; dar - досаждЯти, робйти назлб remora f 1. прилипЯла, присбс (риба); 2. перешкода, гальмб remorar vt іст. див. retardar remordedor adj болючий, бблісний; якйй турбує, гризЯ
remorder* vt 1. знбву (дуже) кусЯти; 2. пов- тбрно протрЯвлювати, обробляти кисло- тбю (гравюри); 3. грйзти, мочити, терзЯти (про совість); -se мучитися, терзЯтися, страждЯти
remordimiento т 1. мука, терзЯння; 2. рі дбкори сумління
remosquearse 1. насторожйтися, нашорошити вуха; 2. полігр. змЯзатися (про відтиск)
remosqueta f діал. 1. роздратувЯння, злість; 2. зміни (планів) remostar vi (vt) розбавляти винб суслом; -se 1. підгнйти, пустйти сік (про фрукти, ягоди); 2. віддавЯти суслом (про вино) remostecerse* див. remostarse remosto т 1. додавЯння сусла у винб; 2. вйділення ебку (фруктами, ягодами) remotamente adv 1. далЯко, у віддЯленні;
2. неч!тко; невйзначено, неЯсно; acordarse - нечітко пам’ятЯти; пі - аніскільки, анітрбхи, ані наймЯншою мірою remotidad fJl. Ам. глушинЯ
remoto adj 1. далЯкий, віддЯлений; 2. дЯвній, давнб минулий; 3. сумнівний, малоймовірний; estar - мЯйже забути remover* vt 1. (vr) пересувЯти(ся), перемінитися); переставлЯтиїся); 2. приби- рЯти, усувЯти (перешкоди); 3. (vr) мішЯ- ти(ся), перемішувати(ся); 4. (de) зміщЯти, знімЯти (з роботи); 5. знбву привбдити в рух, зЯново активізувЯти (збуджувати); - el asunto знбву дЯти хід спрЯві; 6. мед. видалЯти (пухлину)
removida f, removimiento т див. remoción
remozar vt (vr) 1. омолбджувати(ся), від- рбджувати(ся); 2. онбвлювати(ся), під- нбвлювати(ся) (про фасад будинку), освіжЯти(ся)
remplazar vt див. reemplazar remplazo т див. reemplazo rempujar vM. штовхЯти; пхЯти; відштбвху- вати; 3. діал. прилЯджувати; 4. мисл. гнЯ- ти(дичину)
563
rempujo
rempujo m 1. штовханая, відштовхування; 2. nÓLUTOBx, удбр
rempujón m сильний пбштовх (yAáp) remucho 1. adj цуже велйкий, числбнний; 2. adv дуже багбто, велйка кількість, ббз- ліч
remuda f 1. зміна, заміна, підміна, заміщення; 2. зміна (білизни, одягу) remudamiento т див. remuda 1 remudar vt 1. (vr) зміняти(ся), замінЯ- ти(ся), підміняти(ся), зaмiщáти(cя); 2. с.-г. пересаджувати; -se діал. переодягтися, змінювати (міняти) білйзну remugar vt див. rumiar remullir* vt 1. дуже пом’якшувати; 2. рихлйти, розрйхлювати (землю) remuneración /жомпенсбція, винагорбда remunerar vt 1. винагорбджувати, оплбчу- вати; 2. виправдовувати зусйлля, бути вйгідним (про роботу) remunerativo adj вйгідний, прибуткбвий, дохідний
remuneratorio adj якйй є нагорбдою (ви- нагорбдою)
remusgar vi передчувбти, підбзрювати, здобуватися
remusgo т 1. передчуття, підбзра, здб- гад; 2. свіжий вітербць; 3. див. rumor renacentista 1. adj ренесбнсний, якйй стосується епбхи Відрбдження (PeHecáHcy);
2. якйй займбється Ренес0нсом, якйй вивчбє enóxy Відрбдження; 2. сот. ¿втор (письмбнник) епбхи Ренесбнсу renacer* vi 1. відрбджуватися, воскресбти, оживбти, онбвлюватися; 2. хрестйтися, приймбти християнську віру renacimiento т 1. відрбдження, пожвбв- лення, онбвлення; 2. (R.) іст. Відрбдження, Ренесбнс
renacuajo т 1. пуголовок; 2. личйнка амфібії; 3. карапуз, крйхітка; 4. мйршавець, хирлЯк
renadío т отбва (сіяних трав) renal adj нирковйй; cólico - мед. нирковб кбліка
renard т лйсяче хутро rencilla f рбзбрат, незгбди rencilloso adj сварлйвий renco adj кульгбвий
rencor т злбба, злість, злопбм’ятство; abrigar (albergar, guardar) - затаїти злість rencoroso adj злббний, злий, злопб- м’ятний; estar - злйтися І rencuentro т див. reencuentro renculillo т діал. cnánax гніву rencura f 1. іст. див. rencor; 2. свбрка renda f 1. повтбрне обкбпування виногрбдника; 2. повтбрне збрювання; 3. іст. див. renta
rendaje т збруя, кінська упряж rendajo т орн. кукша (птах) rendar vt 1. повтбрно підгортбти (виноград); 2. повтбрно збрювати rendible adj піддбтливий, слухняний; гнуч- кйй
rendibú т лбстощі; hacer el - підгущуватися
rendición f 1. військ, здбча, капітуляція; 2. покірність, підкбрення, смирбння; 3. від- дбча, повбрнення; 4. втбма, вйснаження;
5. див. rendimiento 4; 6. іст. вйкуп (за полоненого)
rendidamente adv покірно, смирбнно rendido adj 1. покірний, смирбнний; 2. ввічливий; поштйвий rendija f щілйна, тріщина, розщблина rendimiento т 1. втбма, вйснаження, роз- бйтість; 2. підкбрення, покбра, смирбння;
3. послужливість; поштйвість; 4. продук- тйвність, ефектйвність; 5. тех. ко- ефіцібнт корйсної дії; 6. дохідність, при- буткбвість, рентббельність, вйгідність
rendir* 1. vt здавбти (фортецю, зброю); поступбтися (позиціями); 2. скорЯти, під- корЯти; розгромйти (ворога); 3. віддавати, повертбти; 4. принбсити (прибуток, користь); 5. втомлювати, виснбжувати;
6.. відрйгувати; 7. схилЯти, опускбти (прапор, зброю); - armas склбсти збрбю;
8. (з деякими ім. утоврює стійкісполуч.):
- consejos давбти порбди; - favores робйти пбслуги; - cuentos надавбти звіт;
- homenaje a uno складати шану; 9. давбти (надавбти) звіт; 10. мор. завбршу- вати, закінчувати (мандрівку, рейс); 11. військ, здавбти (вахту, чергування); 12. vi (para) вистачати, бути достбтнім; 13. Ам. безкінбчно тягнутися; 14. Ам. збільшуватися, розростбтися, розбухбти; 15. діал. витягуватися, розтягуватися (про матерію); -se 1. здавбтися, капіту- лювбти; 2. скорЯтися, підкорятися; -se а la fuerza підкорятися сйлі; -sea la razón підкорятися дбказам рбзуму; 3. втбм- люватися, знемагбти; -se de fatiga пб- дати від утбми; 4. мор. ламбтися, тріснути (про щоглу); 5. мор. кренйтися, накренЯ- тися; 6. діал. висихбти, в’Янути (про плоди)
rene f див. riñon
renegado 1. ad/ якйй зрікся (вери, ідеалів); 2. сварлйвий, злоязйкий; буркотлйвий; 3. т ренегбт, відступник; зрбдник; 4. злюка, злйдень; злоязйчник; 5. лбмбер (картярська гра)
renegador т богохульник; блюзнір; лихослов
renegar* 1. vt рішуче запербчувати, відки- дбти, не визнавбти; 2. ненбвидіти, відчу- вбти ненбвисть (огйду); 3. проклинбти, клЯсти; 4. vi (de) стбти відступником, пе- рейтй в Іншу віру; 5. зрбджувати ідебли; зрікбтися, відрікбтися; 6. сварйтися, ли- хослбвити, лбятися; 7. (de) кйдати (когось), відмовлятися (від когось) renegón т буркун, буркотун renegrear vi бути (здавбтися) дуже чбрним renegrido 1. adj почорнілий; 2. сйньо- чбрний (про синці); 3. т Л. Ам. волбвий птах (різновид дрозда) renga f 1. круп (коня); 2. горб rengadero т діал. стегнб rengar vt діал. вивйхувати rengífero т див. reno rengle т, renglera f див. ringlera renglón m 1. рядбк; 2. стаття (витрат, доходу); 3. рі писулька, папірбць (з написаним); а - seguido збраз же, негбйно, одрбзу; adivinar (leer) entre renglones читбти між рядків; dejar entre renglones забути, не згадбти (про щось); quedarse entre renglones залишйтися між рядків renglonadura f лінійки, розлініювбння (на папері)
rengo adj кульгбвий; dar a uno con la de -
обдурйти, залйшйти з нбсом; hacer la de
- прикйнутися хвбрим, симулювбти хво- рббу
rengue т діал. легкб бавбвняна тканйна renguear vi 1. діал. див. renquear; 2. Я Ам. ув’язбтися за жінкою renguera f Ам. див. renquera reniego т 1. блюзнірство; 2. лбйка, лихослів’я; 3. бурчбння, буркотіння; 4. діал. див. reprensión
reniforme adj бот. брунькоподібний reniñarse повбдитися по-дитЯчому, впа- дбти в дитйнство
renitencia1 f 1. спрбтив, опір, протидія; не- бажбння ообйти; 2. огйда renitencia2^ пружність, еласгйчність (шкіри) renitente adj 1. якйй опирбється, якйй протидіє; 2. якйй відчувбє огйду renitis f мед. нефрйт
reno т північний олень; musgo de - бот Ягель т-
renombrado adj знаменйтий, відомий ve лбвлений ’у "
renombrar vt іст. 1. (vr) називбти(ся) іМе нувбти(ся); 2. прозвбти, дбти прізвисько (клйчку)
renombre т 1. прізвисько, клйчка; 2. сла ва, ім’Я; un científico de - вчений з Іменем, відбмий учбний renovable adj 1. оновлюваний; 2. відновлюваний
renovación f 1. онбвлення, підновлення- 2. віднбвлення; 3. зміна (заміна) новим- 4 новб публікбція, повтбрне видбння;’5 мед. віднбвлення
renovador 1. adj онбвлювальний; 2. від- нбвлювальний; 3. т онбвлювач; новбтор renoval т пбросль, молодйй ліс renovar* vf1. (vr) онбвлювати(ся), піднбв- лювати(ся); 2. (vt) віднбвлювати(ся) знбву починбти(ся); 3. змінювати, замінй- ти новйм; 4. знбву публікувбти, переви- давбти, віднбвлювати видбння renovero т 1. лихвбр; 2. скупник, перекупник, лахмітник, тандйтник renque т діал. 1. нйзка, ряд; 2. чбрга renquear vi 1. кульгбти, шкутильгбти; 2. рипіти (про хвору людину) renquera f Ам. кульгбвість renta f 1. рбнта; - de la tierra ек. зембльна рбнта; - estancada держбвна монопблія (на тютюн); - vitalicia юр. довічна рбнта; 2. дохід, прибуток; - per cápita дохід на душу насблення; - nacional націонб- льний дохід; 3. орбндна плбта; 4. подб- ток, мйто, пбдать; - de sacas іст. мйто за провбзення (товару); 5. держбвна позика; meterse en la - del excusado лізти (пхатися) не в свою спрбву rentabilidad f рентббельність, дохідність rentable adj рентббельний, дохідний, прибуткбвий
rentad'O 1. adj якйй отрймує рбнту; якйй живб на рбнту; 2. рентний; renta -а постійна рбнта, постійний дохід; 3. т висо- кооплбчуваний служббвець rentar vt принбсити дохід (прибуток) rentería f орендбвана земля rentero 1. adj податкбвий; 2. т орендбр; фбрмер; 2. рантьб
rentista сот. 1. рантьб; 2. досвідчений фінансйст
rentístico adj якйй стосується держбвних процбнтних папбрів
rento т річнб орбндна плбта (фбрмера) rehtoso adj дохідний, рентббельний, прибуткбвий
rentoy т картярська гра; echar (tirar) un - утнути штуку; підпустйти шпйльку renuencia f непрйязнь, неприхйльність, відрбза
renuente adj 1. непокірний, неслухняний, норовйстий, упбртий; 2. непіддбтливий, неслухняний (про матеріал); незручнйи (про інструмент)
renuevo т 1. пбросток, пбгін; 2. див. renovación; 3. іст. лихвбрство renuncia f, renunciación f, renunciamiento m 1. зрбчення, відмбва; 2. зречення від прав (документ) renunciar vt 1. (а) відступбтися, відмовлятися, зрікбтися; 2. відкидбти, не приймати, відхилЯти; 3. зневажбти; 4. покидати, залишбти, кйдати; 5. карт, робйти ре- нбне
renunciatario т осбба, на чию користь ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ
renuncio т 1. карт, ренбне; 2. брехня, обмбн; coger en - вйкрити брехню renvalsar vt буд. робйти притул (о//7Я вікна, дверей)
564
reperpero
renvalso m буд. двернйй (вікбнний) при-
тул
reñidamente adv 1. наполбгливо, упбрто; disputar - запекло сперечбтися; 2. скандально, задерикувато reñidero т apéHa (для півнячих боїв) reñido adj 1. розсвбрений; 2. упбртий, зaпéклий (про суперечку, бій, гру, змагання)', 3. (соп) протилбжний reñidor adj 1. задерикувбтий, скандальний; 2. сварливий reñidura f HáriHKa, HáTpycKa reñir* 1. vi сперечбтися; 2. битися; 3. сва- рйтися, лáятиcя; 4. vt сварити, відчитувати; 5. вести (суперечку, бій)\ дебату- BáTH (питання)] - de bueno a bueno вести чбсний бій, битися на рівних reo1 т іхт. кумжа, лосбсева форбль reo2 т népra; а(І) - loe. adv. тут же, не-
ráííHO
reo 1. adj винний; засуджений; 2. сот. злочинець; ~ de Estado (de alta traición) держбвний злочинець; - de muerte см0ртник; 3. Я Ам. бродяга, волоцюга reojo: mirar de - дивитися крадькомб (скбса); дивитися ворбже (неприязно) reorganización f 1. реорганізбція, перебу- дбва, переоблаштувбння; 2. мед. регене- рбція
reorganizador т реорганізбтор, перетворювач, реформбтор
reorganizar vt реорганізбвувати, перебу- дбвувати, перетвбрювати repacer* vt вйтравити, вйщипати траву (про худобу)
repagar vt дброго платйти, переплачувати repágulo т збсув
repajo т місце, отбчене живоплбтом repajolero adj проклЯтий, клятий, чбртів, бісів
repanchigarse, repantigarse розсістися, розвал йтися
repápalo т діал. булочка (на сніданок) repapilarse наїстися дбсита (донесхочу) repapo: de - loe. adv. діал. тихо, спокійно reparable adj 1. випрбвний, попрбвний; 2. помітний, гідний увбги reparación М. вйправлення (помилки)] 2. лбгодження, рембнт; 3. сатисфбкція, задовблення (за образу)] 4. компенебція, відшкодувбння (збитків)] репарбція reparada f ривбк, скік (коня) reparado adj 1. поейлений, зміцнений; 2. кособкий, зизувбтий
reparador 1. adj виправляючий; 2. віднбв- люючий, зміцнюючий (сили)] 3. якйй даб задовблення (сатисфбкцію); 4. т рембнт- ник, налбгоджувач; 5. критикбн, причбпа reparamiento т 1. див. reparo; 2. див. reparación
reparar 1. vt виправляти, поправлЯти; ремонтувбти, лбгодити; 2. віднбвлювати (сили, енергію)] 3. компенсувбти, відшко- Дбвувати (збитки)] заглбджувати (провину)] 4. парйрувати, відбивбти, попередити (удар)] 5. відшліфбвувати (виріб)] 6. о/ал. наслідувати, копіювбти; 7. vt залишатися, затрймуватися; 8. (en) (частіше 8 запереч, формі) обдумувати, звбжу- вати, 6páTH до увбги; 9. (еп) помічбти, примічати, звертбти yeáry; 10. Ам. ста- В^ТИ дйбки (про коня)] - en pelillos Чіплятися чбрез дрібнйці Apararse 1. (en) зупинятися (перед чимось)] 2. відшкодбвувати (збитки)] 3. Гримуватися, охолбджувати свій збпал reParativo adj віднбвлювальний, зміцнювальний
reParista т діал., reparisto т Л. Ам. див. Aparador 2, З
гвРаго т 1. див. reparación 1,2; 1. рембнт °УДівлі; 3. зауваження, запербчення; крй-
тика; hacer (poner, oponer) ~s робйти заувбження; висувати запербчення; 4. склбдність, перешкбда; 5. зміцнювальний збсіб, ліки; 6. збхист, заслін, прикриття; 7. сумнів, вагбння; 8. пляма на ¿ці; 9. парирування удбру
reparón т див. reparador 2, З repartible adj 1. ділймий, розділюваний на частйни; 2. розподілюваний repartición М. ділення, розділення, роз- членбвування; 2. розподілення, роз- вбрстка, розкладка (податку)] 3. розподілення, признбчення, розміщення; 4. Я Ам. відділ, відомство (державної установи)
repartida ЇЛ. Ам. див. repartición repartidero adj признбчений для розподілення
repartidor 1. adj розподільний; 2. т розподільник водй (в зрошувальній системі); 3. рознбшувач; 4. тех. розподільний механізм, розподільник repartija f 1. Л. Ам. див. repartición 4; 2. Я Ам. дільбб, ділення (здобичі)] 3. здббич, награббване
repartimiento т 1. див. repartición 1, 2, 3;
2. подбток, повйнність repartir vt 1. ділйти (на частини, порції)] розділити, розчленбвувати; 2. розподіляти, розкладбти (податки)] 3. розподіляти, розміщувати (за призначенням), при- значбти
reparto т 1. див. repartición 1—3; 2. роз- нбсення, достбвка (газет, продуктів)] 3. розпбділ рблей (у п’єсі)] 4. діал. ділЯнка (для забудови)] 5. Я Ам. клієнтура торгівця (обслуговувана вдома) repasadera f тех. фугбнок repasador т кухбнний рушнйк repasadora f чесбльниця, тріпбльниця (шерсті)
repasar vt 1. (vi; por) знбву прохбдити (проїжджбти); 2. знбву (кілька разів) про- вбдити чймось; 3. перевіряти, проглядб- ти, продивлятися; 4. пробігати очйма, проглядбти, продивлятися; 5. знбву пояснювати (урок)] 6. повтбрювати, заучувати (урок)] 7. репетйрувати, займатися вдбма (з учнями)] 8. перерахбву- вати, перевіряти (рахунок); 9. опоряджувати, оброблЯти, відшліфбвувати; 10. витирбти (посуд)] обтирбти (меблі)] 11. чесбти шерсть; 12. Я Ам. водйти під сідлбм (коня при об7жджанні) repasata f дбкір, нарікбння repaso т 1. побіжний пербгляд, прогля- дбння; 2. пербгляд, перевірка; 3. повтб- рення (уроку)] 4. лбгодження (одягу)] 5. див. repasata; 6. Я Ам. об’їжджбння конЯ (під сідлом)
repastar1 vt перемішувати, знбву міейти (тісто)] замішувати знбву (засохлий розчин)
repastar 1. vi знбву пбстися; 2. vt знбву пбсти; 3. знбву задбти корм (худобі)] ~se наїдбтися, насйчуватися repasto т додаткбвий корм (фурбж) repatriación f репатрібція, повбрнення на батьківщйну repatriado т репатрібнт repatriar 1. vt повертати на батьківщйну, репатріювбти; 2. vi (~se) повертбтися на батьківщйну, репатріювбтися repechar vi піднімбтися схйлом; -se 1. діал. див. retreparse; 2. Я Ам. опирбтися грудьмй (на щось)
repeche adj Л. Ам. прекрбсний, дуже хорбший
repecho т 1. укіс, косогір; а - loe. adv. в гбру; 2. діал. перйло
repegoso adj набрйдливий, настйрливий, надокучливий
repeinado adj 1. ретбльно зачесаний; 2. нафарббваний, напомбджений repeinar vt поправляти збчіску, зачісувати ще раз; -se ретбльно зачісуватися repeladura f 1. повторне вйдалення во- лбсся; 2. повторне очйщення (від шкірки, лушпиння)
repelar 1. vt виривбти, вищипувати (волосся)] 2. щипбти (траву)] 3. урізати, скорочувати, обмбжувати; 4. общипати повністю; 5. змусити конЯ зробйти корбтку пробіжку; 6. діал. пбсти (худобу)] 7. Я Ам. сварйти, лбяти; 8. vi полігр. змбзуватися, вихбдити змбзаним (про відтиск)] 2. діал. розкбюватися, кбятися repelencia f діал. зухвбльство, зухвблість, нахббетво, нахббність repelente adj 1. неприбмний, антипатичний; 2. див. repercusivo; 3. Я Ам. похмурий, понурий; 4. діал. зухвалий, на- хббний
repeler vt 1. відштбвхувати, відкидбти; 2. відбивбти (удар, атаку)] 3. відкидбти, не приймбти, відхилЯти; -se взабмно відш- тбвхуватися; бути несумісними repelo т 1. поглбджування прбти шбрсті; 2. збдирка; 3. переплбтення волбкон в дбреві; 4. евбрка; 5. небажбння, неохбта;
6. діал. старйй одЯг, лахміття repelón1 т 1. смйкання за волбсся; 2. затЯжка петбль (на панчохах)] 3. жмут, шматбк, обрйвок; 4. ривбк, стрімкйй біг (коня)] 5. Я Ам. догбна, нбгінка; a repelones loe. adv. неохбче; урйвками; залбдве; de - /ос. adv. побіжно, мимохідь, між іншим, мигцбм; ser más viejo que el - uno, una cosa бути збвсім старйм repelón2 adj Л. Ам. див. respondón repeloso adj 1. сучкувбтий, коструббтий (про деревину)] 2. дратівлйвий, сварлй- вий
repeluco т діал., repeluzno т 1. тремтіння, дрижакй, дрож, ознбб; 2. страх, жах repelús т жах; дрож, тремтіння, дрижакй, ознбб; dar - наганЯти страх; кйдати в дрож
repellar vt накидбти вапнб на стіну (при штукатуренні)
repello т діал. штукатурка, облицювбння, тиньк
repensar vt обдумувати як слід, продумувати
repente т кидбк, стриббк; de - рбптом, раптбво; hablar de - говорйти (читбти) напбм’ять
repentino adj несподіваний, раптбвий, непередббчуваний repentista сот. імпровізбтор repentizar vi 1. імпровізувбти; 2. грбти (співбти) з бркуша repentón т див. repente repercudida f див. repercusión repercudir vi (vt) див. repercutir repercusión f 1. відекбкування; 2. відбиття (звуку, світла)] 3. відголбсок, лунб; 4. відгук, резонбне; tener amplia - отрймати ширбкий відгук
repercusivo т мед. відволікбючий збсіб repercutir 1. vi відекбкувати рикошбтом; 2. відбивбтися (про звук, світло)] 3. звучбти; 4. долинбти (про звуки, луну)] 5. (еп) впливбти, відображбтися (на чомусь)] 6. Я Ам. погбно пбхнути, смердіти, відгбнити; 7. діал. супербчити; 8. vt діал. заперечувати, перечити; -se див. reverberar
reperiquete т 1. позббвлена смаку (сміш- нб) прикрбса; 2. Я Ам. погрбза, вйклик reperiquetear vt Л. Ам. виряджбти, вичепурювати
reperpero т діал. розгардіяш, гармйдер, шбрварок
Іспансько-украТнський словник
565
repertorio
%
repertorio m 1. nepéniK, спйсок, бпис, каталог; 2. збірник; 3. театр, penepiyáp repesar vt пepeвáжyвaти, повтбрно звбжу- вати
repeso m 1. пepeвáжyвaнняl повтбрне звбжування; 2. ваговб; 3. діал. чайові; de
- loe. adv Bciéio вагбю, eciéio Mácoio; вагб- mo, перекбнливо
repetición f1. повтбрення; 2. мист. бвтор- ська кбпія; 3. літ. повтор; 4. репетйція, механізм для ббю (в годиннику) repetidamente adv неодноразбво, кілька разів
repetidor 1. adj якйй повтбрює; 2. якйй повтбрно прохбдить курс (про студента, який не склав іспит); 3. т репетйтор repetir* 1. vt повтбрювати; 2. повтбрюва- ти, відтвбрювати; 3. (de) брбти доббвку; - de la sopa налйти собі ще супу; 4. іст. проейти, упрбхувати; 5. юр. вимагбти назбд; 6. vi викликбти відрйжку; -se 1. повтбрювати ся, відбувбтися знбву; 2. повторюватися, говорйти про однб і те ж; використбвувати старі прийбми (про художників)
repicado adj марнослбвний, чвбнливий repicapunto: de - loe. adv. відмінно, чу- дбво, прекрбсно
repicar vt 1. розрубувати, розкблювати на дрібні частйни, роздрбблювати; 2. (vi) дзвонйти, видзвбнювати (в дзвони); 3. знбву колбти, вкблювати; 4. діал. карбти;
- gordo святкувбти на ширбку нбгу, влаштбвувати пйшні урочйстості repicarse хвалйтися, вихвалятися, нахвалитися
repicoteado adj зубчбстий, хвилястий repicotear 1. vt прикрашбти зубчиками, р- обйти хвйлями (край); 2. vi говорйти з насмішкою (глузливо) repinarse вивйщуватися, виступбти, під- німбтися
repintar vt 1. перепйсувати (картину)] клбети новйй шар фбрби; 2. перефар- ббвувати; 3. розписувати, розмальбвува- ти; -se фароувбтися, підмальбвуватися repinte т перепйсування (картини), нанесення новбго шбру фбрби repipi adj речйстий, говіркйй, не по рокбх розумний (про дитину) repique т 1. рубка, розкблювання, подрібнення; 2. дзвін, передзвін; 3. евбрка; 4. Я Ам. обрбза, погрбза repiquete т 1. передзвін, блбговіст (дзвонів)] 2. бій, бйтва; 3. діал. досбда, невдо- вблення; 4. діал. рулбда, трель І repiquetear vt 1. видзвбнювати, дзвонйти (в дзвони)] 2. бараббнити, вистукувати дріб; -se сварйтися, пересвбрюватися, пікіруватися
repisa f 1. архіт. конебль; вйступ; 2. по- лйця, полйчка
repisar vt 1. знбву (дуже) тйснути (натис- кбти); 2. утрамббвувати; 3. старбтися запам’ятбти (закарбувати в пам’яті) repiso’ т винб нйжчої Якості (з макухи) repiso2 adj іст. розкбяний repizcar vt щипбти repizco т щипбк replaceta f діал. невелйка плбща replana fdian. жаргбн, аргб replanar vi діал. говорйти на жаргбні (аргб) replantar vt 1. засбджувати (ділянку) Іншою культурою; 2. пересбджувати (рос- лйни)
replantear vt робйти план (будівлі); розбивбти ділянку
replanteo т планувбння, розбйвка, розмітка
replantigarse Ам. див. repanchigarse repleción f 1. перепбвнення, напбвнення; переейчення; 2. мед. повнокрбвність
replegar* vt 1. кілька разів згинбти (пере- гинбти, складати); 2. відвбдити військб; 3. діал. шкребтй, вишкріббти (залишки їжі)] -se військ, відхбдити, відступбти repletar vt перепбвнювати, набивбти; -se об’їдбтися, пресйчуватися repletó adj 1. пбвний, перепбвнений; 2. ейтий, наїдений; преейчений; 3. товстйй, огрядний; 4. мед. повнокровний réplica f 1. рбпліка, відповідь, запербчен- ня; 2. спрбстувбння; 3. юр. спростування свідчень відповідачб; 4. кбпія, повтбрення (в мистецтві)] 5. діал. екзаменбтор replicador adj див. replicón 1 replicar 1. vi запербчувати, сперечатися;
2. (vt) спростбвувати, оекбржувати; 3. юр. спростбвувати свідчення відповідачб; 4. vt іст. повтбрювати (сказане) replicato т див. réplica 1, 2, З replicón 1. adj запербчний; 2. т сперечб- льник, полеміст
repliegue т 1. нерівність, складка (земної поверхні)] 2. відвбденняя, відхід (військ)]
3. Ам. вйгин (ріки)] 4. Я Ам. склбдка repoblación 71. новб засблення; 2. лісона- сбдження, лісорозвбдення; 3. насбджен- ня, посбдки
repoblar* vt 1. знбву заселяти; 2. розвб- дити ліс, робйти посбдки repodar vt повтбрно підрізбти (дерева) repodrir(se) див. repudrie(se) repollar vi (-se) завивбтися в качбн (про капусту, салат)
repollo т 1. качбнна капуста; 2. качбн; вйлбк repolludo adj 1. качбнний; 2. міцнйй, кре- мбзний
repompolludo adj діал. 1. див. repolludo 1; 2. розкйдистий, розлбгий reponer vt 1. знбву клбети (стбвити) на місце; 2. підкладбти, додавбти; 3. віднбвлювати на посбді; 4. попбвнювати;
5. заміняти, змінити; - el cristal встбвити новб скло; 6. знбву стбвити на ецбні; віднбвлювати (виставу); знбву демонс- трувбти (фільму, 7. запербчувати; 8. юр. відкладбти (справу)] 9. юр. змінювати (рішення)] -se (de) 1. одужувати, віднбвлювати ейли (здорбв’я); 2. заспокбюва- тися, прихбдити до тбми reportación f врівновбженість, спбкій, вйтримка
reportador adj, т. див. reportero reportaje т 1. репортбж; 2. документбль- ний фільм, кіножурнбл reportar vt 1. стрймувати; 2. досягбти; привбдити; тягтй за соббю; 3. Я Ам. донбсити (на когось)] -se стрймуватися, тримбти ce6é в рукбх reporte т 1. новйна, вість; 2. чутки, пліткй;
3. репортбж; 4. кіножурнбл; 5. остбнні новйни (по радіо, телебаченню) repórter т див. reportero 2
reporteril adj репортбрський reporterismo т 1. репортбрство; 2. збірн. репортбри, журналісти reportero 1. adj репортбрський; 2. т peno- prép
reposadera f діал. водостік reposadero т 1. місце відпочйнку; 2. тех. відстійник; 3. мет. виливниця reposado adj 1. спокійний, незворушний; 2. тйхий, спокійний; elmar está - мбре спокійне; 3. розмірений, неспішний; соп paso - розміреним крбком reposar vi 1. відпочивбти, перепочивбти; 2. (-se) дрімбти, спбти; 3. (-se) знахб- дитися в стбні спбкою; нічбго не робйти;
4. (-se) покбїтися в могйлі; -se (vi) осідб- ти; відстбюватися
reposición f 1. віднбвлення (на посаді)] 2. заміна, заміщення; 3. віднбвлення теат- рбльної вистави
repositorio т склад, схбвище, комбра reposo т 1. відпочйнок; - absoluto пбв ний спбкій (режим хворого)] hacer - віл почивбти; 2. спбкій, бездіяльність; з віл стбювання (рідин)] 4. літ. цезура.’пбуза reposorio т діал. див. reposadero repostada f Я Ам. груба (зухвала) відпо відь
repostar vt попбвнювати запас (продуктів, боєприпасів, пального)] -se заправлятися (пальним)] попбвнювати запбси reposte т діал. див. repostería З repostería М. кондйтерська, кафб; 2. бу- фбтна; 3. комбра; 4. кондйтерські вйроби еблодощі
repostero т 1. кондйтер; 2. іст. стбльник- 3. придвбрний лакбй; 4. гербовб попона’
5. діал. сперечбльник, любйтель cynepé- чити; 6. діал. бакалійна крамнйця repoyar vt відкидбти, відмовлятися repoyo т 1. відмбва, ^відкидання, відхилення; 2. зблишки, об’їдки repreguntar vt юр. допйтувати (свідка) reprehender vt див. reprender reprehensible adj див. reprensible reprehensión f див. reprensión reprender vt докоряти, відчйтувати reprensible adj вбртий осуду reprensión f дбкір, догана reprensor adj якйй докоряє, якйй ганить, якйй вичйтує
represa f 1. стрймування, придушення (почуттів)] 2. загбта, грббля; 3. мор. від- німбння ейлою суднб (у супротивника) represalia f1. пбмета, відплбта; 2. (рі) реп- pécií, придушення; 3. (рі) дип. репресблії represar vt 1. загбчувати (затрймувати) вбду; 2. стрймувати, придушувати, заглушувати; 3. мор. відбивбти (відбирбти ейлою) суднб (у супротивника)] -se 1. застбюватися (про воду)] 2. стрймуватися, кріпйтися
representación 1. театр, вистава, постановка; 2. престйж, авторитбт, вплив; hombre de - впливбва людйна; 3. зоб- рбження, ббраз, відобрбження; 4. заява, предстбвлення; 5. представнйцтво; en - de... в б кості представник...; 6. збірн. представнйцтво, представникй representador т див. representante 2 representante сот. 1. представнйк, -нйця; делегбт, -ка; - diplomático диплома- тйчний представнйк; 2. актбр, актрйса; артйст, -ка; 3. депутбт, член парлбменту representar vt 1. являти соббю, становити, означбти; - un gran peligro становити велйку небезпбку; 2. представляти^ зображбти, відтвбрювати (про художній твір)] 3. представляти (п’єсу)] - el papel грбти (викбнувати) роль; 4. виявлйти, проявлбти, покбзувати (почуттЯ); 5. мати вйгляд; representa unos cincuentaaños на вйгляд йому рбків п’ятдесят; 6. за- міщбти, представляти; 7. представляти (організацію, країну)] -se 1. уявлЯти се- 6é; 2. поставбти в уяві, уявлЯтися; se me representa que... мені уявляється, що...^ representativo adj 1. типбвий, показбвии, характбрний; 2. якйй представляє, який зображбє; 3. представнйцький, конституційний; gobierno - представнйцька фбр- ма правління; 4. представнйцький, по- чбсний (про посаду)
represión 71. стрймування, придушення (почуттів)] 2. репресія, розправа, пока- рбння; придушення (повстання) represivo adj 1. стримуючий; придушу10' чий; 2. репреейвний, каральний; medidas -as репреейвні збходи represor 1. adj пригнбблювальний, приду- шувальний; 2. т гнобйтель; 3. карбтель, приббркувач
566
resaltar
reprimenda f дoráHa, гостре заувбження reprimir vt 1. стрймувати; 2. придушувати, карати; - upa sublevación придушйти
повстбння
reprobable adj вбртий догбни, ганббний
reprobación /таньбб; бсуд, несхвблення
reprobado adj 1. див. reprobo; 2. який
провалйвся на екзбмені
reprobar vt осуджувати, гбнити, не cxeá
лювати
reprobatorio adj осудливий, несхвбльний reprobo adj знедблений; приречений на Вічні муки
reprobón т буркотун, буркун reprochable adj вбртий дбкору (догбни) reprochar vt (por) 1. докорйти, ганити; 2. осуджувати, засаджувати reproche т 1. дбкір, нарікбння; 2. бсуд, до- ráHa
reproducción f 1. відтвбрення, репродукування, копіювбння; 2. кбпія, репродукція; - fotográfica фоторепродукція; 3. біол. розмнбження; 4. ек. відтвбрення reproducir* vt 1. відтвбрювати; повтбрю- вати; 2. репродукувбти, відтвбрювати (зображення, звук); 3. розмнбжувати, ко- піювбти; 4. розмнбжувати, розвбдити (тварин)] 5. мед. віднбвлювати (орган)] «se 1. знбву відбувбтися, повтбрюватися; 2. розмножуватися
reproductivo adj 1. продуктйвний; прибутний; 2. плодіЬчий
reproductor 1. adj відтвбрювальний; aparato - фізіол. бргани розмнбження; 2. т пліднйк (про тварину) repromisión f повтбрна обіцянка repropiarse упирбтися (про коня) repropio adj норовйстий, норовливий (про коня)
reprueba f новйй дбказ reptar vi пбвзати, плазувбти reptil т зоол. плазун, рептйлія república f 1. республіка; 2. держбва, країна; 3. муніципбльний бкруг; 4. Ам. плутанйна; стовпотворіння; * de las letras (literaria) учбний світ republicanismo т 1. республікбнство, республікбнський спбсіб думання; 2. рес- публікбнська фбрма правління republicano 1. adj республікбнський; 2. т республікбнець; 2. громадянйн республіки; 3. див. repúblico 2 repúblico т 1. держбвний (громбдський) Діяч; 2. гідний громадянйн repudiación f 1. відмбва, зрбчення; 2. відхилення, запербчення repudiar vt 1. розлучбтися з дружйною; 2. див. renunciar 1; 3. відкидбти, не визна- BáTM, бути супротйвником repudio т розлучення (з дружиною) repudrición f 1. гниттй, розкладбння; 2. паскудство, мерзбта
repudrir vt 1. збвсім згноїти; 2. не давбти спбкою, морбчити; -se 1. зогнйти, зітліти; 2. терзбтися, мучитися repuesto 1. р: ігг. de reponer; 2. adj прихований, відклбдений; 3. т резбрв, запас; de - запаснйй, резбрвний; 4. запасна AeTánb; запчастйна; 5. буфбт, шбфа Для пбсуду; 6. їдбльня, закусочна; 7. °ДУЖання
repugnancia f 1. філос. протиріччя, несумісність, взаємовйключення; 2. відраза, антипбтія, непрйязнь; 3. гидлйвість, °гиДа, відрбза
^Pugnante adj 1. огйдний, мерзбнний; 2. Woc. суперечливий, несумісний, вза- мовйключний; 3. діал. неапетйтний Pugnar vM. супербчити, розхбдитися (з сь); не відповісти (чомусь)] 2. З авитися (робйти) з відрбзою; відкидбти; • 0икликбти відразу, бути огйдним; -se
бути несумісним, супербчити однб бдно- му
repujado 1. adj карббваний, тйснений; 2. т карбувбння; тйснення; 3. карббваний вйріб; тйснена шкіра
repujar vt карбувбти; оброблйти тйснен- ням (шкіру)
repulgado adj неприрбдний, рбблений, напускнйй
repulgar vt 1. обшивбти край, робйти опушення; 2. підрубувати, підшивбтй край (тканини)
repulgo т 1. руббць, крбмка, каймб (тканини); 2. примбтування (рубця); 3. при- крбса на краю nnporá, загбрнутий край nnporá; 4. бот. наплйв (на дереві)] -s de empanada дрібнйці, нісенітниця; надмірна ретельність
repulido adj 1. вйлощений, вйчепурений, виряджений; 2. відшліфбваний, ретбльно вйроблений
repulir vt 1. виряджбти, вичепурювати; 2. відшліфовувати, опоряджувати repulsa f 1. відмбва, неприйняття; 2. рішучий бсуд; 3. HáriHKa, нбтруска repulsar vM. відкидбти, відштбвхувати, не приймбти; 2. відмовляти (в проханні)] 3. рішуче засуджувати, таврувбти ганьббю repulsión f 1. див. repulsa 1; 2. непрйязнь, антипбтія, відрбза; 3. фіз. відштбвху- вання
repulsivo adj 1. відштбвхуючий; 2. огйдний, мерзбнний, гидкйй repullo т 1. стрілб з опбренням (іграшкова)] 2. ривбк, різкйй рух; здригбння (від страху, здивування)] 3. подив (на облич- чі)
repunta f 1. мис, вйступ; 2. ознбка, нбтяк; 3. досбда, невдовблення; 4. свбрка; 5. діал. пбводок
repuntar vi 1. мор. починбтися (про приплив, відплив)] 2. Ам. з’являтися, виникб- ти (про симптоми, ознаки)] 3. Ам. знбву піднімбтися, прибувбти (про воду)] 4. діал. відступ ¿ти, спадбти (про воду)] 5. Я Ам. збирбти стбдо; 6. діал. перерахбвува- ти худббу (в стаді)] -se 1. кйснути, заки- cáTH (про вино)] 2. сварйтися; 3. діал. зах- вбрювати
repunte т 1. мор. почбток приплйву (відпливу)] 2. діал. підвйидення цін; 3. Я Ам. пбводок; 4. Я Ам. пойва reputación f репутбція reputado adj якйй користується хорбшою репутбцією
reputar vt 1. вважбти, визнавбти; 2. ціну- вбти, оцінювати; - en mucho вйсоко ціну- вбти
requebrajo т лбстощі requebrar* vt 1. розкблювати, розбивбти на дрібні шматкй; 2. залицйтися; 3. лестйти, підлбидуватися requechete adj діал. див. rechoncho requemado adj 1. почорнілий, підгорілий; 2. смаглйвий, загорілий requemar vt 1. повтбрно палйти; 2. пере- смбжувати; 3. висушувати, засушувати (рослини—про сонце)] 4. обпікбти (рот)]
5. підігрівбти (кров)] розпалЯти; -se 1. підгорбти; 2. висихбти, в’Янути (про рослини)] 3. розпалятися, гарячкувбти requemazón f див. resquemo requemo т діал. муки, терзбння requerimiento т 1. вимбга; 2. юр. збпит; вимбга, прйпис
requerir vM. вимагбти, припйсувати, про- понувбти; 2. перевіряти, досліджувати; 3. потребувбти, мбти потрббу; вимагбти; eso requiere tiempo це вимагбє часу; 4. умовлЯти, упрбхувати; -se бути потрібним (необхідним) requesón т сир (коров'ячий)
requetebión adv прекрбсно, чудбво, крб- ще не трбба
requiebro т 1. залицЯння до жінки; 2. люб’язність, комплімбнт réquiem т 1. заупокійне богослужіння; 2. муз. рбквієм
requilorio т рі 1. збйві умбвності (фор- мбльності); 2. вйверти, викрутбси, хйт- рощі; нбтяки
requintado adj 1. діал. загбрнутий (про поля капелюха)] 2. Я Ам. тіснйй, обтягуючий (про одяг)
requintar vt 1. знбву набавлЯти ціну (на аукціоні)] 2. перевйщувати, перевбршу- вати; 3. муз. підвйщувати (понйжувати) тон на квінту; 4. нав’їочувати, навантб- жувати (тварину)] 5. діал. брбтися (за певну справу)] 6. діал. гбнити, ганьбйти;
7. Я Ам. туго затягувати (натЯгувати); 8. vi діал. (а) бути схбжим (на когось), пітй, вдбтися (в когось)
requinto т 1. повтбрна наббвка цінй (на торгах)] 2. малбнький кларнбт; 3. малб- нька гітбра; 4. Я Ам. скупбць requisa f 1. інспбкція; інспектувбння; 2. див. requisición 1 requisar vt військ, реквізувбти requisición f 1. військ, реквізйція; 2. про- хбння, клопотбння; 3. діал. див. requisa 1 requisicionar vt див. requisar requisito m 1. обов’язкбва умбва, необхідність; 2. умбвність, формбльність; cumplir (llenar) -s вйконати формбльності requisitoria f, requisitorio m юр. доручення, збпит (одного судового органа іншо-
МУ). ,я .
requives т рі див. ringorrangos
res f1. головб худбби; - lanar дрібнб рогб- та худбба; - vacuna велйка рогбта худбба; 2. велйка дичинб resaber 1. vt досконбло знбти; 2. vi бути всезнбйком, дратувбти свобю вчбністю resabiado adj 1. норовйстий, свавільний, вередлйвий (про тварин)] 2. Я Ам. неслухняний (про коня) resabiar vt прищбплювати погбну звйчку; -se 1. засвбювати погбні звйчки, розпус- кбтися; 2. сбрдитися, дратувбтися; засмучуватися; 3. насолбджуватися, отрймувати задовблення; смакувбти resabido adj 1. дббре відбмий; sabido у - відбмий досконбло; 2. якйй хизується своїми знаннями; 3. Ам. порбчний, з погбними звйчками
resabio т 1. неприбмний прйсмак; 2. погбна звйчка, порбк; 3. слід, ознбка; 4. іст. досбда, невдовблення resabioso adj 1. діал. хйтрий, лукбвий; 2. діал. з прйсмаком
resaca f 1. бурун, прибій; 2. похмілля; 3. зворбтній вбксель; 4. Я Ам. нанбс від приббю; 5. діал. повтбрний обмолбт зернб; 6. діал. поббї; 7. діал. очйщена горілка; 8. Я Ам. мул, намул, мулйста землЯ (як добриво)] 9. Я Ам. пбкидьки, нбволоч, пбтолоч
resacado 1. adj Я Ам. скупйй, скнбрний; 3. т діал. див. resaca 7 resacar vt 1. мор. тягнути канбт; 2. діал. очйщувати (рідину)
resalado adj дотбпний, привббливий, з вйтонченими манбрами resalar vt солйти, досблювати resalga f розсіл (для риби) resalgarse забруднюватися відхбдами resalir* vii.apxim. виступбти, видавбтися; 2. чутися, долинбти resalsero т прибій, бурун resaltar vt 1. відскбкувати, відстрйбувати; 2. відділйтися, відривбтися, відвблюва- тися (від чогось)] 3. див. resalir; 4. вирізнятися, ВИДІЛЯТИСЯ
567
resalte
%
resalte m див. resalto 2 resalto m 1. відскбкування, відстрибування; 2. виступ, виступбюча частина resaludar vt відповзти на привітбння (на знаки уваги)
resalutación f привітбння у відповідь resalveo т відбір пбростків (при рубанні лісу) resalvo т nápocTOK, залишений при вирубуванні
resallar vt перепалювати resanar vt 1. покривбти позолбтою стбрті місця; 2. реставрувбти, віднбвлювати; 3. Ам. зам0щувати (щілини) resaque т діал. див. resaca 7 resaquero adj Л. Ам. див. remolón21 resarcible adj відшкодбвний, замінний resarcimiento т відшкодувбння, компен-
С0ЦІЯ
resarcir vti. (de) відшкодбвувати, компен- сувбти; - de los gastos відшкодувбти витрати; 2. лбгодити, латбти, зашивбти resaye т (рі) бажбння, жадбння; hacer -е виправдбвуватися resayo т схил, укіс resbalada f діал. кбвзання resbaladero 1. adj див. resbaladizo 1,3; 2. т слизькб місце
resbaladiza adj 1. слизькйй; 2. кбвзкий; 3. слизькйй, ДВОЗН0ЧНИЙ resbaladura f слід від кбвзання resbalamiento т див. resbalón resbalar vi (~se) 1. кбвзати; поскбвзува- тися; - con (en, sobre) el hielo послизнутися на льоду; 2. зісковзувати, сповзбти, вислизбти; ~se entre las manos вйслиз- нути з рук; 3. помилятися; робити хйбний крок
resbalera f див. resbaladero 2
resbalo т діал. крутйй схил
resbalón т 1. кбвзання; dar (pegar) un ~
послизнутися; 2. вислизбння, зіскбвзу- вання; 3. пбмйлка, прбмах; хйбний крок resbalosería f діал. фамільярність, па- нібрбтство.
resbaloso adj див. resbaladizo rescacio т іхт. морськб мйша-ліра (риба) rescaldar vt 1. ошпбрювати, обвбрювати; 2. охбплювати вогнбм rescaño т зблишок, частина, шматбк rescatante т діал. торгбвець, купбць rescatar vt 1. відвойовувати (назад), від- бивбти (полонбних); 2. викупбвувати, звільнйти; 2. обмінювати на товбри (цін- I ності); 3. визволЯти, звільняти; 4. відшкодбвувати, компенсувбти (втрбчене);
5. перепрбдувати; 6. Ам. обмінювати,
І мінЯти; 7. діал. торгувбти, їздячи по міс- тбх; 8. Л. Ам. перепрбдувати; -se звільнятися, ВИЗВОЛЯТИСЯ
rescate т 1. вйкуп, звільнення; 2. викуп, плбта, грбші; 3. ббмін, міна rescaza f іхт. скорпбна, морськйй йорж (риба)
rescindir vt розривбти (договір, контракт)
rescisión f розірвбння (договору, контракту)
rescoldada f діал. нбтовп rescoldearse діал. розпалятися, кипіти, дохбдити до білого жбру rescoldera f мед. печіЯ rescoldo f 1. жар, гарЯчий пбпіл; тліючий жар; 2. дбкори сумління; сумніви; avivar el - розпблювати стйхлі прйстрасті, під- ливбти олії у вогбнь
rescontrar vt ком. звбдити рахунки, скла- дбти балбнс rescripto т рескрйпт rescuentro т ком. складбння балбнсу resecación f висушування, сушка resecamente adv безплідно, без жбдної кбристі (вйгоди)
resecar1 vt висушувати, осушувати, просушувати; -se сбхнути resecar2 vt мед. видалЯти, провбдити ре- збкцію
resección f мед. резбкція reseco 1. adj засушений, пересушений, вйсохлий; 2. худйй; 3. пустйй, мбрний; 4. т сухб гілка, сухйй сучбк; 5. суш, пусті сбти; 3. перегбр, спиртнйй збпах (з рота) reseda f, resedá amb. бот. резедб resedáceas fpi бот. резедбві resegar vt 1. косйти сіно повтбрно; 2. підрубувати пенькй (врівень із землею) reseguir* vt випрямлЯти, відбивбти (лезо шпаги)
resellar vf перекарббвувати; -se переметнутися, перекйнутися, перейтй в інший тібір
resembrar vt засіювати знбву, пересіювати
resentido adj обрбжений; роздосбдува- ний, невдовблений
resentimiento т обрбза; досбда, нев- довблення
resentirse* 1. (de) відчувбти біль; відчувб- ти нбслідки хворбби; 2. розхйтуватися; втрачбти сйлу, слббнути; 3. (con, por) досбдувати, сбрдитися, засмучуватися reseña f 1. бгляд (військ)', 2. бпис прикмбт (характбрних ознбк); 3. сигнбл, знак; 4. корбткий вйклад, резюмб; 5. бпис, бгляд;
6. рецбнзія
reseñar vt 1. давбти прикмбти, опйсувати;
2. резюмувбти, робйти корбткий вйклад;
3. рецензувбти resequido adj див. reseco 1 resero т Ам. торгбвець худббою reserva f 1. запбс, резбрв; de - запаснйй, резбрвний; 2. застереження, умбва; - mental мйсленна умбва; sin -s без жбд- них застербжень; 3. резервувбння, бро- нювбння; 4. стрйманість; скрйтність, по- тбйність; 5. оббчність, обербжність; 6. замбвчування; 7. військ, резбрв, резбрвні частйни; 8. резервбція (для індіанців у СІЛА); а - de loe. ргер. за вйнятком; а - de (que) loe. conj. з тим застербженням, що.., за умбви, що..; mandar (pasar)a la - військ, звільнйти в запбс; вйлучити з ужйтку
reservación f 1. резервбція, зберігбння про запбс (в резбрві); 2. Ам. бронювбння, резервувбння
reservadamente adv по секрбту (сказати) reservad-o 1. adj залйшений про запбс; 2. стрйманий, скрйтний, потайнйй; 3. сек- рбтний, табмний; conversación -а конфіденційна розмбва; 4. т окрбме приміщення; кабінбт (в ресторані); купб; 5. діал. відгорбджене пасовйще; 6. Л. Ам. жереббць, якйй не піддабться об’їжджбн- ню
reservar vt 1. приберігбти, залишбти; 2. резервувбти, бронювбти; 3. відкладбти, відстрбчувати, відсувбти; 4. звільняти (від дотримання закону); 5. утрймувати, зберігбти за соббю; залиш0ти для сббе;
6. замбвчувати, обхбдити мовчбнням, не згбдувати; - su opinión не вислбвлювати свобї думки; - los nombres опускбти (не називбти) іменб; 7. приурймати (карту); -se 1. зберігбтися; 2. таїтися, крйтися, не довірЯти
reservativo adj резбрвний, запаснйй reservista т військ, резервіст, запаснйй reservón adj надміру скрйтний resfalar vi діал. див. resbalar resfriadera f 1. діал. холодйльник (для тростинного соку); 2. Ам. холодйльник, льбдник
resfriado 1. adjЛ. Ам. балакучий; 2. т мед. нбжить, застуда; cocer el - позбутися
застуди (н0житю); 3. полив, зрбшенно (перед оранкою) н
resfriadura feem. застуда resfriamiento т охолбдження
resfriar 1. vt охолбджувати; 2. освіжбти- 3. стрймувати, стйшувати (запал при страсть); 4. vi остигбти; 5. холодЯти1 -se 1. застуджуватися; 2. остигбти охо’ лбджуватися (про стосунки); 3. (соп) ставбти холбдним (по відношенню до когось)
resfrio т 1. див. resfriado 2; 2. див resfriamiento
resgoso adj Л. Ам. див. riesgoso resguardar vt захищ0ти, охороняти; ~ los derechos охороняти правб; - del frió
захищати від хблоду; -se берегтися остеріг0тися, бути оббчним resguardo т 1. безпбка, безпбчне місце- 2. збхист, охорбна; 3. гарантійне зобов’язання; 4. охорбнний докумбнт, квитбнція;
5. прикордбнна заст0ва (для боротьби з контрабандистами); 6. збірн. служббвці прикордбнної заст0ви; 7. мор. безпбчна відстань
residencia f 1. перебувбння, проживЯння; 2. місце проживбння; 3. палбц, розкішний дім; 4. гуртбжиток; пансібн; 5. резидбнція; будівля (установи); 6. посбда резидбнта (дипломатичного представника); рези- дбнтство; 7. інспбкція, перевірка (діяльності офіційної особи); 8. юр. процбе у спрбві про посадбві злбчини residencial adj 1. якйй потребує постійної присутності (про посаду); 2. житловий (про квартал); 3. фешенебельний (про квартал)
residenciar vt інспектувбти, перевіряти (діяльність офіційної особи) residente 1. adj якйй викбнує роботуу за місцем проживбння; módico - лікар, якйй приймбє вдбма; 2. т резидбнт; ministro ~ міністр-резидбнт
residir vi 1. знахбдитися, перебувбти; 2. мбшкати, проживати; 3. (еп) бути властивим (притамбнним); 4. (еп) містйтися (в чомусь)
residual adj залишкбвий residuo т 1. остбча (мат.); 2. бсад; 3. рі пбкидьки, зблишки; 4. рі відхбди resiembra т 1. пересіювання; 2. другий посів (після збору урожаю) resigna f відмбва (від посади); передача влади (повноважень, обов'язків) resignación f 1. покірність, покора, сми- рбння; 2. див. resigna resignar vt (en) передавбти владу (повно- вбження); -se (а, соп, еп) скорЯтися, змирятися, примирятися; -se con su suerte примирятися зі своєю долею resignatorio т приймбч resitencia їфіз. пружність, еластичність resiliente adj пружнйй, еластичний resillar vt діал. анулювбти, розривбти (контракт)
resina fcMoná; кбмедь; - blanca каніфоль resinar vt видобувбти смолу (з дерев) resinero 1. adj смоляний, смолйстий; 2. т збирбч смолй resínico adj див. resinero 1 resinífero adj смолоносний, камедонбе- ний
resinificación f смолоутвбрення resinoso adj 1. смолйстий; смоляний; 2. див. resinífero
resistencia f 1. спрбтив, опір, протидія; hacer (ofrecer, oponer) - чинйти бпір; 2. витрив0лість, стійкість, загартованість; опірність (організму); 3. ел. бпір; 4. див. resistor; 5. тех. бпір; - de materiales ómp матеріблів; 6. міцність; de - тривкии, міцнйй; 7. (К.) іст. Ónip
568
responsabilidad
resistente adj 1. стійкий; ~ a Sos ácidos
кислотостійкий; 2. тривкий, міцний; 3. несприйнятливий (до хвороби) resistero т 1. ciécTa, полудбнний відпоєною 2. полудбнна cnéKa; cnéKa, пбкло; 3. осбння, підсбння; 4. сувбрість (кліма-
resistible adj терпимий; задовблений resistidero т див. resistero resistir 1. vt, vi (а) опирбтися, протидіяти, чинити ónip; 2. витримувати; no - al golpe не витримбти удбру; 3. vi (а) захищатися, відбив0тися; не піддавбтися; - al invasor чинити ónip заг0рбнику; 4. тримбтися, не піддавбтися (хворобі, утомі)\ залиш0- тися бадьбрим (діяльним); 5. трим0тися; зберігбтися; бути ще придбтним; 6. vt терпіти, перенбсити; 7. стрймувати, придушувати (пристрасть, бажання); -se 1. борбтися, опир0тися, чинйти ónip (спротив); 2. (а) бути не спромбжним зробити; 3. (а) важко давбтися; se le resisten las matemáticas йому sá>KKO дабться математика
resistividad f фіз., mex. опірність, питбмий
ónip
resistivo adj здбтний опирбтися resistor m en. ónip, резистор resma f стіс nanépy (= 500 аркушів) resmilla f пакбт поштбвого nanépy (= 100
аркушів)
resobado adj затбртий, заїжджений (про тему)
resobrar vi бути в нбдлишку resobrino т троюрідний племінник resoca f цукрбва тростйна четвбртої (п’ятої) рубки
resol т 1. відбйті сбнячні прбмені; 2. п0кло, спбка
resolana f 1. тйхе сбнячне місце, осбння, підсбння; 2. Ам. див. resol; 3. діал. див. regaño
resolano adj с0нячний, захйщений від вітру (про місце)
resoltarse діал. розпустися, розперізуватися
resoluble adj вирішуваний resolución f 1. рішення, вйрішення (проблеми); 2. рішення, резолюція, поста- нбва; вйсновок; 3. нбмір, рішення; tomar una - прийнЯти рішення; 4. рішучість; соп ~ /ос. adv. рішуче, без вагбнь; 5. актйв- ність, енбргія; 6. розкладбння (на частини)] 7. мед. розсмбктування; en - іос. adv. загалом, зрбштою
resolutivo 1. adj вирішбльний; якйй допо- магбє вйрішенню (проблеми); 2. філос. аналітйчний (про метод); 3. т мед. розсмбктувальний збсіб resoluto adj 1. рішучий, спбвнений рішучості; 2. скорбчений, корбткий; 3. досвідчений, ЗнбЮЧИЙ
resolutorio adj див. resolutivo 1 resolvente adj фіз.: poder - роздільна здб- тність (лінзи)
resolver vt 1. приймбти (ухваляти) рішен- ня, вирішувати; 2. резюмувбти, підбити підсумок; 3. розвіювати (сумнів)] 4. усувати (складність)] 5. знахбдити рішення, Розв’язувати (проблему)] 6. (en) перетворювати; - el agua en vapor перетвбрю- вати вбду на пару; 7. розкладбти (на частини)] 8. аналізув0ти, провбдити анбліз; ^ (®п) ЗВ0ДИТИ (до чогось)] 10. мед. розсмоктувати; 11. хім. розчинЯти; -se 1. (а) зважуватися (на щось)] 2. розчинятися; 3. \вп) перетворюватися на (про речовину)] мед. розсмбктуватися; 5. (еп> зводи- (чим^° Ч080СЬ^ заюнчУватися» кінчбтися
г£°Наг* vi 1. див. respirar 1,5,6; 2. вільно тхнути; 3. вбжко дйхати, сопіти; 4. дбти
про cé6e знбти, об’явитися; 5. заговорити, розкрйти р0та; escuchar sin - вйслухати, не зронйвши ¿ні слбва resollido т діал. див. resuello resonación /фезонувбння resonador т резонбтор resonancia f 1. резонбнс; 2. відголбсок; лунб; 3. перен. резонбнс, відгук resonante adj 1. резонуючий; 2. якйй отрймав рбзголос (резонбнс) resonar* vi 1. резонувбти, відбивбти звук; 2. чутися; звучати
resondrar vt діал. обзивбти, гбнити, сва- рйти
resongón adj Л. Ам. пустотлйвий, зби-
Т0ЧНИЙ
resoplar vi 1. віддувбтися, вбжко дйхати, сопіти; 2. хропіти, фбркати (про тварин) resoplido т 1. сопіння; ф0ркання; dar un - фбркнути; dar -s сопіти, хропіти; 2. різкб (сердита) відповідь resoplo т див. resoplido 1 resorber vt ресорбувбти, всмбктувати (вбирбти)повтбрно (назбд) resorción f ресбрбція, повтбрна (зворбт- ня) сбрбція
resorte т 1. пружйна; pecópa; 2. еластйч- ність, пружність; 3. збсіб, спбсіб (для досягнення мети); tocar todos los -s пускбти в хід всі 3áco6n respail ar vi: ir -ando снув0ти, метушй- тися, шмигбти; llegar (venir) -ando при- йтй nócnixoM, примчбти; salir -ando вйскочити, поспішно ПОМЧАТИ respaldar1 m 1. див. respaldo 1; 2. вили- вбння деревнбго CÓKy respaldar vt 1. підтрймувати, захищбти, брбти під збхист; 2. писбти на звор0ті; -se 1. (en, contra) притулятися, cnnpá- тися, відкид0тися; 2. перен. (en, соп) спи- рбтися (на щось), ґрунтувбтися (на чомусь); 3. вет. вдбритися спйною respaldo т 1. спйнка (стільця)] 2. збхист, заслін, прикриття (для рослин)] 3. зво- рбтній бік (аркуша)] 4. нбпис (замітка) на зворбті; 5. ек. забезпечення respaldón т 1. aum. de respaldo; 2. дбмба, грббля, мол respe т див. résped
respectar*: en (por) lo que respecta...
Щ0ДО..., CTOCÓBHO...
respectivamente adv відповідно respective adv: - а щбдо..., ctocóbho... respectivo adj відповідний respecto m: al - loe. adv. з цьбго прйводу, ctocóbho цьбго; con - а, - a (de) щбдо..., ctocóbho...
résped m 1. жбло змії; 2. máno бджолй; 3. уїдливість
réspede m див. résped 1 respeluzar vt налякати, кйнути в дрож; -se злякбтися, здригнутися від жбху respetabilidad f повбжність, респектббе- льність
respetable adj 1. шанбвний, гідний повбги, респектббельний; el - шанбвна публіка;
2. повбжний (про докази)] 3. велйкий, значнйй (про розмір, величину)] а - distancia на значній відстані
respetar 1. vt поважбти, шанувбти; hacerse - змусити ce6é поважбти; 2. берегтй, щадйти; 3. vi див. respectar respetivo adj див. respetuoso respeto m 1. noBára, шанувбння; - humano дотрймання прбвил ввічливості; guardar - a (por) uno з noeároio ставитися до кбгось; 2. рі пбчет, честь, почесті;
3. ірон. страх, поббювання; 4. сл. залицяльник, зальбтник; de - запаснйй, ре- збрвний; campar por su(s) -(s) сва- вблити, самовблити; presentar sus -s а uno зробити візйт, засвідчувати своЮ
noeáry комусь; передавбти глиббкий (ни- зькйй) поклін
respetoso adj див. respetuoso respetuosidad fnoeárá, пбштйвість respetuoso adj 1. павожливий; 2. якйй викликбє noBáry
réspice m 1. зухвблість, грубість, p¡3Ká відповідь; 2. натруска, нбгінка; echar - вйсварити, дбти н0труски (нбгінки) respigar vt підбирбти колбсся після жнив respigo т діал. капустЯне насіння respigón т збдирка
respingado adj 1. див. respingona; 2. діал. корбткий, куций (про одяг) respingar vi 1. смйкатися, здригатися (про тварин)] 2. (-se) задбртися, піднЯтися (про одяг)] 3. опирбтися, упирбтися respingo т 1. здриг0ння; dar un - здри- гбтися; 2. невдовблена міна; 3. корбткий (задбртий) край бдягу; 4. див. réspice; 5. діал. лбкон, завитбк respingona adj: nariz - кирпбтий ніс respiración f 1. дйхання; 2. повітря, якб вдихбється (ви^ихбється); 3. вентилЯція, циркулЯція повітря; sin - якйй пбдає від утбми; dejar sin - a uno врбзити; quedarse sin - остовпіти respiradero т 1. віддушина, вентилЯтор;
2. вікбнце; 3. повітряний клбпан; 4. пере- почйнок, відпочйнок; 5. дйхало, гбрло respirador 1. adj анат. дйхальний; 2. т pecnipáTop
respirar vi 1. дйхати; 2. пбхнути; 3. пе- ревестй дух, передихнути, зітхнути; 4. вентилювбтися, провітрюватися; 5.3aná- люватися, надихатися; збирбтися з духом; 6. (із запереч.) не пікнути, не пйсну- ти, не зронйти ні слбва; 7. проникбтися, перепбвнюватися (почуттями)] sin - loe. adv. не перевбдячи дйхання, без пе- редйху; затамувбвши подих, увбжно; по dejar - a uno не давбти дихнути; по poder - пбдати від утбми; бути заван- тбженим роббтою, розриватися на частйни; дихнути ніколи respiratorio adj дйхальний respiro т 1. див. respiración 1; 2. перепо- чйнок, відпочйнок; 3. полбгшення; 4. відстрбчка платежу respis т див. réspice resplandecer* vi 1. блищбти, сЯяти; 2. (de) світйтися (радістю)] 3. (de, en) вирізнятися, ВИДІЛЯТИСЯ
resplandeciente adj блискучий, сЯючий resplandecimiento т див. resplandor resplandina f догбна, нбтруска, нбгінка resplandor т 1. блиск, сЯяння; 2. спблах;
3. блиск, пйшність, вблич; 4. Ам. діадбма respondedor т відповідбч responder 1. vt (а) відповідбти (на щось)] 2. запербчувати; 3. vi відгукуватися, від- кликбтися; 4. подавбти рбпліку; 5. запе- р0чувати (проти чогось), опирбтися (чомусь)] 6. запер0чувати, огризбтися; 7. відповідбти (в суді)] 8. (соп) відповідбти (чимось)] 9. відлунювати (про луну)] 10. бути вдЯчним; 11. принбсити дохід (користь), бути ефектйвним, мбти відд0чу;
12. бути піддбтливим (про матеріал)] 13. (а) бути відповідним, відповзти (чомусь)] - a las necesidades відповідбти потр4бам; 14. (de, por) відповідати (за когось)] нестй відповідбльність (за щось)]
15. (de, por) ручбтися (за когось, щосьу, гарантувбти (щось)] 16. (а) вихбдити, бути звбрненим кудйсь (про будівлю)] - aun nombre називбтися (зватися, прози- вбтися) кймбсь
respondón adj зухвблий responsabilidad f відповідбльність; de - відповідбльний; atribuir la - a uno пок- ладбти відповідбльність на кбгось; tener
569
responsabilizar
la ~ de una cosa нести відповідбльність, відповзти
responsabilizar vt Л. Ам. noiaiaAáTn відповідбльність; ~se 6páTH на cé6e відповідбльність
responsable adj 1. (de) відповідбльний, який Hecé відповідбльність; 2. відповідбльний, важливий responsiva ffl. Am. 3acTáBa, гарбнтія responsivo adj 1. якйй служить відповіддю; 2. відповідний responso т церк. заупокійна молйтва respuesta f 1. відповідь; 2. рбпліка; 3. за- пербчення; 4. спростувбння resquebradura f тріщина, щілйна
resquebra
resquebra
resquebra
resquebra
adizo adj див. resquebrajoso
adura fdue. resquebradura amiento m див. resquebradura
ar vt робйти тріщину (в чомусь); ~s¿ тріскатися resquebrajo т див. resquebradura resquebrajoso adj крихкйй, ламкйй resquebrar* vi (~se) тріскатися resquemar vt 1. пектй, o6niKáTn; щипбти язикб (про їжу); 2. див. requemar 2; 3. ApaTyeáTH, корббити
resquemazón f, resquemo m 1. відчуття печіння (пощйпування) (від їжі); 2. смак (3ánax) горілого
resquemor т 1. засмучення, AocáAa, дратувбння; 2. діал. див. resquemo 1 resquicio т 1. щілйна; 2. перен. лазівка, вйхід; 3. діал. дбщиця, крйхітка; 4. Ам. слід, відбйток
resta f мат. 1. бідніння; 2.3ánnujOK restablecer* vt віднбвлювати; ~se одужувати
restablecimiento т 1. віднбвлення; 2. одужання
restado adj смілйвий, рішучий restallar vi 1. клбцати, лЯскати (батогом, язиком, пальцями); 2. тріпати, тріскотіти restallido т клбцання; тріск restante 1. adj якйй залицяється; 2. т зблишок
restañadero т понйззя, низбв’я, низ, гирло ,
restañar vt повтбрно лудйти restañar vt, vi зупинити кров; ~ las heridas загоювати páHH restañar vi див. restallar restañasangre f aráT restaño^ m napná
.restaño2 m 1. зупинка крбві; 2. запруда,
3áBOAb
restar 1. vt змбншувати, BiAHiMáTn; ~ ener- I gías BiAHiMáTn сили; ~ autoridad під- pneáTH авторитбт; 2. мат. BiAHiMáTn; 3. vi залицятися
restauración f 1. віднбвлення, реставрб- ція; 2. політ. реставрбція restaurador m реставрбтор restaurante m pecropáH restaurar vt 1. віднбвлювати, реставрувб- ти; 2. політ, реставрувбти; 3. ел. recuperar; 4. віднбвлювати, поправляти (здоров’я)
restaurativo 1. adj відновлювальний, реставруючий; 2. т мед. зміцнювальний збсю
restinga f 1. мілинб; 2. риф restingar т збна мілйн restingar vt 1. досліджувати (дно); 2. обиЯрювати, обшукувати restirarse Л. Ам. помбрти, врізати дуба restitución f 1. повбрнення; 2. віднбвлення
restituible adj 1. якйй підлягбє повбрнен- ню; 2. віднбвлюваний restituidor т віднбвник restituir* vt (а) 1. повертбти, віддавбти назбд; 2. повертбти (в попередній стан);
570
віднбвлювати; ~se повертбтися (кудись, до чогось)
resto т 1. див. residuo 1; 2. мат. різнйця, остбча; 3. рі зблишки їжі, недбїдки; 4. р/ слідй (чогось); 5. pl (~s mortales) тлінні ост0нки, прах; 6. стбвка (в грі); а ~ abierto loe. adv. без обмбжень, необмбжено; echar (envidar) el * робйти остбнню стбв- ку (в грі); 6. зі шкури пнутися restorán т див. restaurante restregadura f 1. тертЯ, розтирбння; натирбння; 2. див. refregadura 2 restregamieuto т див. restregadura 1 restregar vt 1. тбрти, дрЯпати, обдирбти; 2. (соп)тбрти, розтирбти; натирбти restregón т 1. ейльне тертЯ (натир0ння);
2. стбрте місце, потбртість; подрЯпина restribar vi спйратися, притулятися restricción f обмбження, скорбчення, зву- женння; poner restricciones накладбти обмбження; ~ mental мйеленна обмбвка restrictivo adj 1. обмбжувальний; 2. обмб- жуюючий
restricto adj обмбжений, скорбчений restrillar 1. vtdian. лЯскати (батогбм); 2. vi діал. тріщбти, рипіти restringa fdue. restinga restringir, restriñir vM. обмбжувати, скорб- чувати, звужувати; 2. стисіЯти, стЯгувати restrojo т див. rastrojo resucitación f 1. воскрешбння; 2. відрбд- ження, віднбвлення; 3. мед. реанімбція resucitado 1. adj воскрбслий; 2. відрбд- жений, віднбвлений; 3. т прйвид; 3. (ЕІ R.) рел. Ісус Христбс resucitar 1. vt воскрешбти, повертбти до життЯ; 2. відрбджувати, віднбвлювати; ~ recuerdos викликбти спбгади; 3. vi вос- кресбти, ОЖИВ0ТИ
resudación М. потіння; 2. просбчування;
3. просу'шка (деревини)', 4. див. resudor resudar vi 1. трбхи спітніти; 2. (~se) просб- чуватися, протік0ти; 3. просушуватися (про деревину)
resudor т слабкйй піт resuelto 1. р. ігг. de resolver; 2. adj рішучий, смілйвий; 3. швидкйй, спрйтний resuello т 1. сопіння, утруднене дйхання, задйшка; 2. сл. грбші; cortar el ~ Я. Ам. прикінчйти однйм мбхом; meter a uno el ~ en el cuerpo налягти (когось), при- грозйти (комусь)
resulta f1. нбелідок; 2. остатбчне рішення; результбт,г підсумок (дискусії); 3. рі вакбнсії, вільні місцЯ; de (por) ~s de loe. prep. в результбті
resultado m, resultancia f результбт, нбелідок, підсумок resultando m юр. довбдений факт resultante fmex. рівнодійна ейла; результуючий вбктор, результбнт resultar vi 1. (de) виплив0ти; бути Hácnifl- ком; 2. виявлятися, вихбдити; resulta que... виявляється, що..; вихбдить, що..;
3. виявлятися, вихбдити; ~ caro (efectivo) виявлятися, дорогйм (ефективним);
4. виявлятися; aquel hombre resultó su pariente ця людйна вйявилася її рбди- чем; 5. (а, en) кбштувати, обхбдитися (у що); el traje me resultó en dos rail pesetas костіЬм мені обійшбвся у дві тйсячі песбт; 6. мбти гбрний вйгляд, гармонію- вбти; 7. (частіше із запереч.) бути зруч- нйм (вйгідним); 8. відекбкувати, відстрй- бувати
resumen т 1. резюмувбння, узагбльнен- ня; 2. резюмб, корбткий вйсновок; 3. ре- фербт; en - /ос. adv. див. resumidamente resumidamente adv 1. загалбм, зрбштою; 2. кбротко, стйсло
resumidero т Ам. стічнб трубб; водозлйв; стік
resumido adj корбткий, стйслий, лаконіч ний
resumir vt резюмувбти, узагбльнювати* -se 1. (en) звбдитися (до чогось); виливб’ тися (у щось); 2. Я. Ам. просбчуватися resunción, resunta f діал. див. resumen resurgimiento т відрбдження, віднбвлення
resurgir* vi 1. знбву виникбти (з’явлЯтигчЛ- 2. див. resucitar 2
resurrección f 1. воскресіння, повбрнення до ЖИТТЯ; 2. (R.) рел. Пбсха; 3. мед реанімбція
resurtida ^відекбкування, рикошбт resurtir vi відекбкувати, рикошбтити retabillo т граблі для солбми retablo т 1. церк. запрестбльний образ вівтбрна прикрбса; 2. вертеп (пересувний ляльковий театр); ~ de dolores (duelos) невдбха, сірбма; трйдцять три нещбстя retacar 1. vt двічі ударЯти кулю (в більярді); 2. ущільнювати, уминбти; -se
1. діал. шйроко розставляти нбги; 2. діал. байдикувбти, лайдакувбти; 3. діал. упи- рбтися, не схбдити з місця; 4. діал. відмовлятися від обіцяного
retacear vf Я. Ам. 1. див. retacar 1; 2. тор- гув0тися
retacería їзбірн. icnánTi retaco т 1. штуцер (гвинтівки); 2. корбткий кий; 3. товстун, коротун retacón т діал. див. retaco З retador 1. adj загрбзливий; 2. т дуеліст, дуелЯнт
retaguarda, retaguardia f 1. ар'єргард; 2. тил; de - тиловий; а - /ос. adv. в тилу; в ар’єргбрді; позбду всіх, у хвості; picar la - переслідувати вброга retahila fнйзка, ряд, ланцюжбк; чередб retajadura f 1. див. retajo 1; 2. обрізбння (обряд)
retajar vt 1. обріз0ти кругбм, підрізбти; 2. чинйти (гусяче перо); 3. здійснювати об- рЯд обрізбння
retajo т 1. підрізбння, обрізбння, обрізка;
2. обрізок, відрізок
retal т зблишок, обрізок, лбтка (тканини, хутра)
retaliación f діал. 1. пбмета; 2. репрбсія retaliar vt іст. репресувбти, карбти retallar vt 1. повтбрно прохбдити різцбм (при гравіюванні); 2. архіт. робйти уступ retallecer* vi пускбти пбростки retallo^ т архіт. уступ (стіни, фасаду) retallo2 т пбросток, відрбсток retallones т рі діал. об’їдки, недбїдки retama f6om. дрок retamal, retamar т збрості дрбку retamilla f Я. Ам. бот. барбарйс retamo т діал.; Ам. див. retama retaquear vt діал. напбвнювати, набивбти retar vt 1. викликбти на дубль, кйдати вйк- лик; 2. докорЯти; - de traidor звинувб- чувати у зрбді; 3. Я. Ам. ображбти, гб- нити
retardación f 1. уповільнення, затрймка, запізнення; 2. відстрбчка, відкладбння retardado adjmex. сповільнений, сповільненої дії
retardar vt 1. сповільнювати, затрймувати, гальмувбти; 2. відклад0ти, відтягувати, відсувбти
retardatario 1. adj затрймуючий, гальмуючий; 2. т реакціонбр, ретрогрбд retardalriz adj: fuerza - тех. сповільнююча ейла
retardo т див. retardación retartalillas fpl базікання; пустослів’я retasa, retasación f переоцінка (товарів) retasar vt 1. переоцінювати, призначати нову ціну; 2. знйжувати н0звану ціну (не аукціоні)
retraimiento
retazar vt 1. рвбти на шматки, po3pnBáTn; 2 ділити на частини (стадо); 3. діал. рубати (хмиз)
retazo т 1. латка, залишок тканини; 2. уривок, фрагмбнт, шматбк (тексту); 3. а/ал. шматок, обривок; a ~s /ос. adv. абияк, як пoпáлo; уривчасто, фрагмен- rápHo; ponerse en los ~s діал. уловити суть cnpáBH, розібрбтися retecho m звіс (виступбюча частина) дбху
(покрівлі)
retejar vt 1. peMOHTyBáTH (черепичний дах); 2. peMOHTyBáTH (одяг, взуття)
retejer Vt ЩІЛЬНО В’ЯЗбТИ
retejo m 1. рембнт дбху; 2. лбгодження (одягу, взуття) retel m сіть (для вилову раків) retemblar* vi тремтіти, трястися, здригб-
тися
retemblido, retemblor m сильне тремтіння, здригбння
retemplar vt діал. доддти сил, надихнути retén m 1.3anác, резбрв; 2. військ, резбрв, резбрвні сйли
retención f 1. затрймування; затрймка; 2. утримання (грошей); 3. затрймка, арбшт;
4. мед. затрймання (сечі) retener* vt 1. затрймувати, утрймувати; ~ el calor зберіг0ти теплб; 2. утрймувати в пам’яті, запам’ятбти; 3. вирахбвувати із зарплбти; 4. затрймувати, арештбвувати; -se 1. затрймуватися; 2. стрймуватися retenida f 1. відтяжка, розтЯжка; 2. мор. бакштбг
retenimiento т див. retención 1
retentado adj діал. запальнйй
retentar vt знбву турбувбти (про хворобу,
біль)
retentiva fnáM’flTb, здбтність запам’ятбву- вати
reteñir* 1. vt перефбрбовувати; 2. vi див. retiñir
retesamiento т натягування (вітрила, канату, лука)
retesar vt натягувати (вітрило, канат, лук)
reteso т 1. див. retesamiento; 2. пригірок, гірка
retestinar vt діал. забруднйти, вймастити, вйваляти
reticencia М. недомбвка, замбвчування; 2. ритор, замбвчування reticente adj 1. якйй замбвчує, якйй недоговорює; 2. ухйльний, з недомбвками retícula fdue. retículo 2 reticular adj анат. сітчбстий, ретикулярний
retículo т 1. сітчбста тканйна, сітка; 2. візйрні ниткй (у приладах); 3. анат. сітка (другий відділ шлунка жуйних); 4. бот. сіточка
retiforme adj сітчбстий
retín т див. retintín
retjna f анат. ретйна, сітківка (ока)
retinencia fdue. retentiva
retinitis f мед. ретиніт, запблення ретйни
retinte’ т перефарббвування
retinte2 т див. retintín
retintín т 1. дзвін, шум (у вухах); 2. ірбнія,
насмішка, знущбння
retintinear vi Ам. говорйти з насмішкою (глузливо)
retinto adj тбмно-корйчневий; бурий retiñir vi дзвеніти, звучбти, лунбти (про
ЗвуК)
retía f діал. двоюрідна тітка retío т діал. двоюрідний дядько retiración fnoniap. 1. друк звороту; 2. відбиток на зворбті
retirada f 1. відхід; 2. схбвище, укриття, притулок; 3. старб руслб (ріки, струмка); в,йськ. відбій; 5. військ, відхід, відступ;
cortar la ~ відрізбти шлях до відступу; cubrirse la - забезпбчити тилй, підготу- вбти шляхй до відступу retiradamente adv 1. табмно, потайки, потбйно, секрбтно; 2. усамітнено; vivir ~ жйти самітником
retirado 1. adj усамітнений, відлюдний, пустельницький; 2. усамітнений, відлюдний, відселений; 3. військ, відставнйй; 4. т офіцбр у відставці; 5. пенсіонбр retiramiento т див. retiro 1, 2, З retirar 1. vt відсувбти, відвбдити; ~ la silla de la mesa відсунути стілбць від стблу; 2. прибирбти, хов0ти; 3. викидбти; вилучати (з ужитку); 4. забирбти; - la correspondencia забирбти пбшту; ~ una suma de la cuenta знімбти суму з потбчного рахунку;
5. проганяти; 6. відправляти на пбнсію; звільняти у відстбвку; 7. брбти назбд; ~ sus palabras брбти назбд свої словб; 8. полігр. друк на зворбті; 9. vi бути схбжим; ~se 1. відхбдити, відсувбтися; 2. усамітнитися, віддалйтися (від товариства); 3. ітй на пбнсію; вихбдити у відстбвку; 4. відступбти, відхбдити, покидбти пбле ббю; 5. відхбдити до сну retiro т 1. усамітнення, перебувбння на самоті; 2. усунення (від справ); відхід (на спочинок); 3. усамітнене (відліодне) місце; притулок; 4. військ, відставка; 5. вйхід на пбнсію; 6. пбнсія reto т 1. виклик на дубль; 2. загрбза; 3. діал. обрбза; 4. Л. Ам. догбна retobado adj 1. Ам. якйй вічно спере- чбється; 2. Ам. непокірний, норовйстий, упбртий; 3. Л. Ам. потайливий, хйтрий retobar vt 1. Ам. покривбти (підбивбти) шкірою; 2. діал. упакбвувати; ~se Я Ам. ховбтися в сббе, таїтися retobear vi діал. упирбтися, комизйтися retobo т 1. діал. відходи; 2. Я Ам. покриття (підбйвка) шкірою; 3. діал. шкірянб підклбдка; 4. діал. пакувбльна тканйна, гр^бе полотнб; 5. Я Ам. див. resabio; 6. Я Ам. див. refunfuñadura retocado 1. adj ретельно оздбблений, вйлизаний; 2. т див. retoque retocador т ретушбр retocar vt 1. ретушувбти, підправляти; 2. завбршувати, оздбблювати, відшліфб- вувати; 3. реставрувбти (картину); ~se підфарбувбти (губи, вії); фарбувбтися retomar vt знбву взЯти retoñar, retoñecer* vi 1. давбти нові пб- ростки (пбгони); 2. знбву з’являтися (по- нбвлюватися), оживбти retoño т 1. відрбсток, пбгін; 2. нащбдок, потбмок
retoque т 1. рбтуш; 2. завбршення, оз- дбблення, відшліфовування; 3. попрбвка, невелйке вйправлення; 4. симптбм (хвороби, нападу)
retorcedora f текст, крутйльна машйна retorcedura fdue. retorcimiento retorcer* vM. перекручувати; викручувати; вйти; 2. див. redargüir; 3. перекручувати, викривлЯти (сенс); ~se 1. вйтися, завивбтися, закручуватися, перекручуватися; 2. звивбтися, кбрчитися (від болю)
retorcido 1. adj вигбдливий, примхливий, химбрний (про стиль, мову); 2. хитромудрий, шахраювбтий, лукбвий; 3. т солбдке з фруктів retorcijón т Ам. див. retortijón 2 retorcimiento т 1. скручування, крутіння, перекручування; 2. перекручування, вйк- ривлення (слів, сенсу); 3. вигбдливість, примхлйвість, химбрність (стилю, мови);
4. хйтрість, лукбвство retórica f 1. ритбрика; 2. риторйчність, т- сокопбрність; 3. рі базікання, пустослів’я
retoricadamente adv витіювбто, пишномовно
retoricamente adv згідно з прбвилами ритбрики
retoricar vi 1. виголбшувати промову згідно з прбвилами ритбрики; 2. орбторству- вати, говорйти бундючно (пишномовно) retórico 1. adj риторйчний; 2. бундючний, витіювбтий; 2. т ритбр retornamiento т див. retorno 1 retornar 1. vt повертбти (на місце); 2. від- давбти; 3. перекручувати; 4. повертбти щось назбд; 5. vi повертбтися; - en sí іст. опритбмніти
retornelo т муз. ритурнбль retorno т 1. повернення; 2. компенсбція, відшкодувбння, оплбта; 3. ббмін; 4. зворотній екіпбж, трбнспорт, якйй повер- тбється назбд
retorromanche, retorrománico, retorromano 1. adj реторомбнський; 2. m рето- ромбнська мбва
retorsión f 1. див. retorcimiento 1; 2. пбм- ста, відплбта; 3. (~ del argumento) повбр- нення дбказу супротйвника прбти ньбго самбго
retorta f ретбрта
retortero т круговйй рух; оборбт; andar (ir) al - крутитися як білка в кблесі; добивбтися, домагбтися; (por) страждбти (за кимось); бути без пбм’яті (від когось); llevar (traer) a uno al ~ займбти нескін- чбнними клбпотами кбгось, ганЯти тудй- сюдй; морбчити гблову; водйти за ніс; зводити з рбзуму, крутйти гблову; крутйти кймось
retortijar vt (vr) скручувати(ся), закручуватися), перекручувати(ся) retortijón т 1. скручування, закручування, перекручування; 2. завитбк; вйгин; - de tripas мед. збворот кишбк retostado adj загорілий, почорнілий retostar* vt 1. знбву смбжити, пересмбжу- вати; 2. сйльно підсмбжувати retozadura fdue. retozo retozar vi 1. стриббти, скакбти; 2. басу- вбти, грбтися, пустувбти; вовтузитися; 3. клекотіти, кипіти (про пристрасті) retozo т 1. стриббк, скачбк; 2. гра, пусту- вбння; метушнЯ; - de la risa лбдве стрй- муваний сміх
retozón adj 1. пустотлйвий, грайлйвий; сміхотливий; 2. лбдве стрймуваний (про сміх) retracción f 1. повернення; зворбтний хід; 2. відтвбрення; 3. втягування, вбирбння в сббе (щупальців); 4. мед. ретрбкція retractación f відмбва, зрбчення (від слів) retractar vf брбти назбд (слова); ~se 1. відмовлятися, зрікбтися (від слів); 2. визна- вбти свою пбмйлку
retráctil adj 1. зоол. втяжнйй; 2. тех. якйй вбирбється, втЯгується retracto т юр. зворбтна угода retraducir* vt 1. робйти зворбтний пербк- лад; 2. перекладбти ще однібю мбвою (раніше перекладене) retraer* vr1. знбву принбсити (привбзити); 2. відтвбрювати (у думках, на полотні); 3. відговбрювати, стрймувати (від чогось);
4. іст. оповідбти, розповідбти; 5. втЯгу- вати, вбирбти в сббе (щупальця); ~se 1. (а) ховбтися; 2. відхбдити, відступбти; 3. усамітнюватися, віддалятися (від людей);
4. політ, тимчасбво відхбдити від по- літйчної діяльності; 5. втягуватися (всередину); 6. утрймуватися retraído adj збмкнутий, нелюдймий, неко- мунікббельний
retraimiento т 1. усамітнення, самбтність; 2. дбльня кімнбта; 3. притулок, укриттЯ; 4. некомунікббельність, збмкнутість, нелю- дймість
571
retranca
retranca f відкбсний р§мінь до шлеї retranquear vt буд. вирівнювати на óko retranquero m діал. зал. гальмівнйй кондуктор
retransmisión /"ретрансляція retransmisor т, retransmisora f ретранслятор
retransmitir vt 1. передавбти (далі); 2. рет- ранслюв0ти
retrasado adj 1. який відстаб; estar - en las matemáticas відставбти з матем0ти- ки; 2.: estar (ir) - відстав0ти (про годинник)] el reloj está cinco minutos ~ годинник BiflCTaé на п’ять хвилин; 3. застарілий; 4. відсілий, нерозвйнений; 5. старий; un número ~ del periódico старий номер газбти; 6. невикористаний; pan ~ несвіжий хліб; trabajo ~ незрбблена робота; 7. який затримує (платежі)] estar ~ епеї радо затримуватися зі cnnáToio; 8. який заборгувбв; який сидить без грбшей (в 6opráx); - mental розумбво вiдcтáлий retrasar 1. vt затрймувати, затягувати, сповільнювати; 2. відклад0ти, відстрбчу- вати; 3. перевбдити наз0д (стрілку годинника)] 4. vi відставбти (у роботі, навчанні)] 5. (-se) відставбти (про годинник)] -se 1. запізнюватися (з чимось)] 2. затрй- муватися, затягуватися retraso т 1. запізнення, затрймка; llevar un - de dos horas запізнюватися на дві го- дйни; 2. відставбння; відомість; - económico економічна відсталість; 3. від- стрбчка; - mental розумбва відсталість retratación fdue. retractación retratador m див. retratista retratar vt 1. nncá™ портрбт; 2. фотогра- фувбти, знім0ти; 3. опйсувати; 4. 3o6pá- жувати, імітувбти; 5. давбти точний словесний 0пис; 6. (-se) див. retractar retratería f діал. фотогр0фія (ательє) retratista сот. 1. портретйст; 2. фотбграф retrato т 1. портрбт; 2. знімок, фотогрбфія (когось)] 3. опис; 4. подбба (когось, чогось)] ser uno el - vivo de otro бути СХ0ЖИМИ ЯК ДВІ Kpánni води retrechar vi задкувбти, відходити назбд (про коня)
retrechería f 1. прикид0ння, шахрувбння, o6móh; 2. л§стощі, скрбдливість; 3. діал. скупість, скн0рність
retrechero adj 1. виверткйй; 2. хйтрий; шахраювати, пронозливий; 3. чарівний (про І жінок і дітей)] 4. діал. скупйй, скнарий retrepado adj відхйлений назбд retreparse 1. відхилятися назЄд; 2. відки- I д0тися (на стільці)
retreta f 1. військ, вечірня зоря, відбій; 2. військ, сигнбл до відступу; 3. Ам. концбрт під відкрйтим нббом; 4. діал. ряд, нйзка; confundir - con serenata Я Ам. обманутися, прийняти однб за Інше retrete т 1. вбирбльня, туалбт; 2. унітбз; 3. тйха кімн0тка, малбнький кабінбт retribución f винагорода, ormáTa retribuido adj оплбчуваний; un trabajo bien - дббре опл0чувана роббта retribuir* vt 1. винагорбджувати, платйти; 2. Ам. відповзти взабмністю (на добро) retributivo adj вйгідний, дохідний retroacción f 1. зворбтна дія, зворотна сйла; зворбтна ребкція; 2. див. regresión retroactivo adj якйй Máe зворотну дію (зворбтну сйлу) (про закон) retrobar vt діал. див. regañar 2 retrocarga: de - військ, якйй заряджб- ється з казбнної частйни retroceder vi 1. відх0дити, відступбти, зад- кув0ти; 2. поверт0тися назбд retrocesión f 1. див. retroceso 1; 2. юр. переуступання (права, привілею); 3. мед. метаст0з
retroceso т 1. відступ, відхід; 2. рух на- збд, збдній хід; 3. рецидйв, загбстрення хворбби; 4. військ, відкбт; віддбча (гармати)] sin - безвідк0тний retrogradar vi див. retroceder retrógrado 1. adj якйй рухається наз0д; відступбльний; 2. реакційний, відсталий; 3. т ретрогр0д; реакціонбр retrogresión fdue. retroceso 1, 2 retronar* vi 1. гуркотіти, гриміти; 2. лунбти (про розкоти грому) retrónica fdue. retórica З retropropulsión fmex. реактйвний рух retropróximo adj Ам. минулий, останній (про тиждень, місяць) retrospección f погляд наз0д; ретро- спектйва
retrospectivo adj ретроспектйвний retrotraer* vt 1. умйсно віднбсити до більш рбннього 4ácy, датувати збднім числом; 2. звертбтися до подій більш рбннього 4ácy (в розповіді)] -se (а) перенбситися (в певну епоху)
retrovender vt перепродувати колишньому вл0снику
retrovisor т авто дзбркало збднього огляду
retrucar vi 1.3¡rpáTH від борту (у більярді); 2. Я Ам. запербчувати, пербчити; 3. вико- ристбвувати аргумбнти супротйвника прбти нього самбго retruco т див. retruque retruécano т 1. ритор, хібзм; 2. гра слів; каламбур
retruque т 1. відскбкування кулі від борту (в більярді)] 2. Я Ам. різка відповідь, енергійне запербчення; de - de loe. prep. в результбті, внбелідок retuerto 1. p. irr. de retorcer; 2. adj див. retorcido 1
rétulo m 1. див. rótulo; 2. заголбвок retumbante adj 1. пйшний, розкішний, пре- крбсний; 2. велембвний retumbar vi 1. гриміти, гуркотіти; ббхкати; 2. відлунювати
retumbo т 1. гуркіт, гуркотіння; 2. лунб,
ВІДГОЛ0СОК, ВІДГОМІН
retundir vt буд. вирівнювати (кладку) reuma, reúma amb. (т) див. reumatismo reumático 1. adj ревматйчний; 2. m людина, якйй страждбє на ревматйзм; ревмбтик reumatismo т ревматйзм réumico adj див. reumático 1 reunión f 1. з’бднання, об’бднання; 2. зббри; зустріч; celebrar una - провбдити зббри
reunir vt 1. з’0днувати, об^днувати; 2. зби- рбти (людей і речі)] скликбти; 3. збирбти, накопйчувати (гроші)] 4. володіти (сумою властивостей)] -se 1. з’єднуватися, обснуватися; 2. збирбтися (рбзом),
СХ0ДИТИСЯ
revacunación f ревакцинбція, повторне щбплення
revacunar vt (-se) робйти (собі) повторне щбплення
revalenta f пожйвна суміш (з різних видів борошна)
reválida f 1. див. revalidación; 2. екзбмен; la - del bachillerato екз0мен на отрйман- ня ступеня бакал0вра; 3. присвоєння звання; отрймання диплома revalidación f 1. повбрнення закбнної ейли; 2. підтвбрдження закбнної ейли revalidar vt 1. повертбти закбнну сйлу, знбву узаконювати; 2. підтвбрджувати закбнність; 3. провбдити екзбмени (з якогось предмету в кінці курсу) revaloración f ек. ревалоризбція, повбр- нення колишньої вбртості revancha f діал. ревбнш; tomar la - взяти peBáHLJJ
revecero 1. adj змінний, запаснйй (Пп0 плуг, тяглову худобу)] 2. т пастах змінник, підпбсич у
reveedor т див. revisor revejecer vi (-se) nepefl4áCHO постбріти revejido adj 1. páHO nocTápÍTn; 2. діал худйй, худющий revejirse діал. старіти revejudo adj діал. див. revejido revelación f 1. розкриття, викриття; 2. npó- яви, вйявлення; 3. провидіння; 4. фото проявлення
revelado т фото проявлення revelador 1. adj якйй свідчить, якйй noKá- зує; un hecho - показовий факт; 2. т фото проявнйк; 3. бачок для проявлення revelamiento т див. revelación revelandero т рел. провйдець revelar vt 1. розкривбти, викривбти; 2. виявляти, проявляти, повзувати; вида- вбти; 3. фото проявляти revellín т 1. військ., буд. равелін; 2. діал. перешкбда; ускл0днення; 3. діал. привбб- ливість, чарівність (жінки)] echar - діал. метбти громй і блискавки revenar vi пускбти нові пбростки (про зрізані дерева)
revendedor т перекупник, скупник, ба- рйшник
revender vt перепродувати revendón т Ам. див. revendedor revenido т тех. відпуск (сталі) revenimiento т 1. повбрнення до колишнього CTáHy; 2. змбншення в розмірах; 3. гірн. обвбл, провал (в шахті) revenir* vi повертбтися до колйшнього стбну; -se 1. усихбти, стискбтися, стягуватися; 2. скис0ти, прокисбти; 3. відси- рівбти (про стіну)] 4. псувбтися, пліснявіти (про хліб)] 5. відступбтися, зда- вбтися; 6. діал. сохнути (про хліби) reveno т новйй пбросток, відросток reventa f перепродаж reventadero т 1. пересічена місцевість; 2. важкб (кбторжна) прбця; 3. діал. прибій; 4. діал. гаряче джерело reventador т 1. свистун (в театрі)] 2. сл. домушник
reventar 1. vi (-se) лбпатися, розривб- тися; 2. розбивбтися (про хвилі)] 3. (de) переповнятися (почуттям)] - de satisfacción розпливбтися від задоволення;
4. (рог) прйстрасно бажбти; 5. вйбухнути, втрбтити терпбць; 6. (-se) здохнути, ґйґнути; 7. vt розчавйти, розплющити; 8. загнбти (коня)] 9. замучити, завалити роббтою; 10. бути огйдним; 11. нашкодити, насолйти; 12. провалйти, освистбти (спектакль)] -se 1. здбхнути (про коня)] 2. надривбтися, виснбжувати ce6é робб- тою
reventazón f 1. вйбух, розрйв; 2. прибій; 3. діал. вйверження (вулкана)] 4. Я Ам. відріг (гірського хребта)] 5. Я Ам. здуття животб
reventón 1. adj готовий луснути (розірватися); 2. вйрячений (про очі)] 3. т вйбух, розрйв; dar un - луснути, вйбухнути; 4. смерть від рбзладу шлунка; 5. крутий схил, укіс; 6. склбдність, усклбднення, важкйй вйпадок; 7. зусйлля, поейлена роббта; 8. крбйня перевтбма; 9. Я Ам. гірн. огблення; 10. діал. кам’янйсті уступи гбри; 11. діал. enánax (пристрасті)] 12. діал. пбштовх, стусбн; 11. діал. див. reincidencia 1; 13. діал. непристойність, непристойний епізбд (у книзі) rever* vt 1. знбву поб0чити; 2. розглядбти, пйльно розглядбти, вдивлятися; 3. юр- перегляд0ти (справу) reverberación f відбивбння (звуку, світ- ла), ревербер0ція
572
revuelta
reverberar vi 1. відбутися (про світло,
Звук), 2- відбути світло, іскритися,
переливатися
reverbero тЛ.див. reverberación; 2. реф- néKTop; 3. ліхтбр з рефлбктором; 4. Ам. спиртівка; 5. діал. rácoea лбмпа reverdecer* 1. vi (-se) знбву зазеленіти (про поля); 2. онбвлюватися; оживбти; 3. irfпокривбти збленню, робйти зелбним; 4. онбвлювати; оживлЯти reverencia f 1. noeára, nomáHa; благоговіння; 2. поклбн, ревер0нс; 3. препо- дббіє, велббність, превелббність (звернення до духовної особи) reverencial adj повбжний, благоговійний reverenciar vt поважбти, шанувбти; благоговіти
reverendas fpl чесноти (людини) reverendo adj 1. шанбвний, повбжний; 2. серйбзний, повбжний (про людину); 3. якйй розсівся п0ном; 4. занбдто обербж- ний, оббчний; 5. преподббний reverente adj поважний, спбвнений благоговіння
reversa f 1. див. revesa 1; 2. Л. Ам. вигин; стрімнйна
reversar 1. vt іст. див. revesar; 2. vi див. repetir 2
reversibilidad f оборбтність, реверсйв- ність
reversible adj 1. оборбтний; 2. юр. якйй підлягбє повбрненню; 3. тех. реверсйв- ний
reversión f 1. повбрнення до попербд- нього ст0ну; 2. юр. ревбрсія, повбрнення мaйнá поперб/)ньому влбснику; - económica економічний спад reverso 1. adj зворбтний; 2. т зворбтна сторон0; вйворіт; рбверс; el - de la medalla зворбтна crropoHá медблі; пбвна протилбжність
reverter* vi вихбдити за м0жі; перели- вбтися чбрез край
revertir* vi 1. повертбтися до попербд- нього стбну; 2. юр. перехбдити до попе- рбднього влбсника; 3. (en) звбдитися (до чогось); обертбтися (на щось) revés т 1. зворбтна cropoHá, вйворіт; 2. УДбр тйльною сторонбю рукй; 3. невдбча, невезіння, безталбння; reveses de la fortuna злйгодні дблі; 4. переміна, зміна (у стосунках, характері); el - de la medalla зворбтна сторонб медблі; пбвна протилбжність; аі - /ос. adv. навпакй, у зворбтному порЯдіу; у зворбтному нбп- рямі; навпакй; збвсім ні; al - de loe. prep. всупереч, на противбгу тому, що...; de - /ос. adv. навпакй; зліва напрбво; del - догори дном; навйворіт; al - traigo las botas діал. ти на cé6e подивйсь; сам хорбший revesa f 1. сл. обмбн, зрбда; 2. мор. зустрічна течій
revesado adj 1. заплутаний, закручений, мудрбваний; 2. неслухняний, пустот- лйвий; 3. важкйй (про пологи) revesar vt вйрвати, знудити revesero adjAdian. 1. підступний, зрбд- ницький; 2. уїдливий, колючий revesino т карт, рбверси, піддавкй; cortar el ~ стрймувати (когось); стбти на шляху, сплутати всі кбрти revestido, revestimiento т 1. облицювання, обшйвка, обклбдка; 2. покриття revestir* vt 1. (-se) надівбти noeépx; 2. (con, de) покрив0ти; облицьбвувати, обшивати; 3. (con, de) прикрашбти; 4. набули (якоїсь властивості, якості); - una 9fan importancia набувбти велйкого знб- чення; —se 1. (de) покривбтися (чимось)] °Дягбтися (у щось)] -se de verdor по- кРивбтися збленню; 2. захбплюватися, пРоникбтися (чимось)] 3. пиндючитися,
зазнавбтися; 4. напускбти на сббе (якийсь вигляд)] - de mansedumbre зоб- ражбти смирбння; 5, озброюватися (терпінням, рішучістю) reveza f див. revesa 2 revezar vt due. reemplazar 2 revezo m 1. зміна, заміна; 2. запаснб nápa волів (коней, мулів)
reviejo 1. adj вбтхий, дрбвній; старйй; viejo - старйй-престарйй; 2. т cyxá гілка revirar 1. vt повертбти, відхилЯти; - la cabeza повернути гблову; - la vista відвести пбгляд; 2. vi мор. знбву змінювати нбпрям; повертбтися, розвертбтися; -se діал. вййти з покбри, збунтувбтися reviro ті. корбблення (деревини)] 2. мор. поворбт, розворбт
revirón 1. adj діал. неслухняний; неди- сциплінбваний; 2. т бунт revisar vt 1. див. rever 2; 2. проглядбти, перевіряти; 3. переглядбти; 4. тех. оглядати
revisión f1. пербгляд, перевірка; ревізія; 2. пербгляд; 3. тех. бгляд, дрібнйй рембнт revisionismo т політ, ревізіонізм revisionista політ. 1. adj ревізіоністський; 2. сот. ревізіоніст revisita fnoBTópHa перевірка revisor т ревізбр; контролер revisoría /"посбда ревізбра (контролбра) revista f і. пербгляд, перевірка; 2. перевірка, ревізія, інспектувбння; 3. бгляд; - teatral театрбльний бгляд; 4. журнбл; 5. військ, бгляд, парбд; 6. ревю; естрбдний концбрт; 7. юр. пербгляд (справи)] pasar - оглядбти; військ, провбдити бгляд (військам)
revistar vt 1. юр. переглядбти (справу)] 2. військ, провбдити бгляд revisteril adj і. журнбльний; 2. естрбдний revistero т 1. оглЯдбч; 2. сценарйст естрбдних бглядів (ревю) revivar vt, vi див. reavivar revivificación f ожйвлення, воскресіння revivificar vt відрбджувати, оживлЯти, воскрешбти
revivir 1. vi оживбти, воскресбти; 2. прихб- дити до тЯми; 3. понбвлюватися, віднбв- люватися; 4. vt (hacer -) оживлЯти (воскрешбти) у пбм’яті; згбдувати reviviscencia f біол. здбтність оживбти (про тварин)
revocable adj якйй підлягбє відміні revocación f юр. відміна, анулювбння (судової постанови)
revocador 1. ad/якйй відмінЯе, анулює; 2. т штукатур
revocadura f 1. ел. revoque 1; 2. жив. закрбїна полотнб
revocar vt 1. відмінЯти, анулювбти; 2. від- говбрювати; відрбджувати; 3. віднбсити, відганЯти, розвіювати (дим, пил, хмариУ,
4. збново штукатурити; білйти; фарбувати (фасад)] 5. покривбти, замбщувати revocatoria f Ам. див. revocación revocatorio adj відміняючий, анулюючий (про документ)
revoco т 1. розсіювання (диму, пилу, хмар)] 2. див. revoque 1 revolar* vi 1. (-se) перелітбти, знбву злітб- ти (про птахів)] 2. див. revolotear 1; 3. сл. втектй (через вікно, стрибнувши з даху) revolcar vt 1. вал йти, перекидбти, збивбти з ніг; 2. перемагбти, брбти гбру, пересй- лювати; 3. збивбти пиху; 4. провблювати (на екзамені)] -se 1. валйтися, качатися (з боку на бік)] вовтузитися; 2. упирбтися revolcón т див. revuelco; dar un - a uno перемогтй, покласти на лопатки (у суперечці)
revolear 1. vi літбти, пурхати; 2. вйтися, крутйтися у повітрі; 3. іст. див. revolotear
1; 4. vt Л. Ам. крутйти, розкручувати (ласо)] 5. діал. див. revolcar revoleo т діал. див. revuelo 4, 5 revoletear vi діал. див. revolotear 1 revolica f, revolisco m діал. сум’яттЯ, переполбх
revolotear 1. vi крутйти в повітрі, опйсу- вати кбла, вйтися; 2. пурхати, перепурхувати; 3. vt підкидбти revoloteo т див. revuelo 2, 3, 5 revoltear vi крутйтися, вертітися revoltijo т див. revoltillo 1, З revoltillo т 1. купа, горб, стіс; 2. тельбухи, пбтрухй; 3. плутанйна, сум’яттЯ; 4. діал. печбня, піджбрка; - de legumbres емб- жені бвочі; - de pescado печбня з різних сортів рйби
revoltón т архіт. невелйке склепіння revoltoso 1. adj бунтівнйй, бунтбрський; 2. рухлйвий; пустотлйвий (про дитину)] 3. заплутаний, хитромудрий; 4. т бунтбр revoltura fíl. Ам. див. revoltillo 1 revolución f 1. революція; переворбт; La Gran Revolución Socialista de Octubre Велйка Жовтнбва соціалістична революція; 2. потрясіння, хвилювбння; 3. астр. обертбння, пбвний бберт (планети)] 4. тех. бберт; 5. тех. перемішування; 6. мат. обертбння
revolucionar vt 1. революціонізувбти; здійснювати революцію, переворбт; 2. вражбти, хвилювбти; 3. тех. надавбти обертбльного руху
revolucionario 1. adj революційний; 2. бунтівнйй, бунтбрський; 3. т револю- ціонбр; 4. повстбнець, бунтбр revoluti т Л. Ам., revolutis т діал. переполбх, сум’яттЯ
revoluto 1. adj безлбдний, перевбрнутий догорй дном; 2. т діал. пбніка revolvedor 1. adj див. revoltoso 1; 2. т діал. змішувач (в цукровому виробництві) revolvedora fc.-г. сіноворушйлка revólver т револьвбр revolver* 1. vt перевертбти; 2. мішбти, перемішувати, ворушйти; 3. привбдити в ббзлад, змішувати, переплутувати; - toda la casa перевернути все догорй дном в дбмі; 4. (en) загортбти, обгортбти; 5. збовтувати, струшувати; 6. збуджувати, будорбжити, внбсити сум’яттЯ; 7. (соп) сварйти (з кимось)] внбсити рбзбрат; 8. дратувбти; обурювати; 9. розбирбти, розглядбти, розслідувати; 10. обдумувати; 11. (vi, -se) повертбти (коня)] 12. повертбти (голову, тулуб)] 13. (-se) робйти пбвний бберт; 14. (vi, -se) ітй назбд (повертбтися) тібю ж дорогою; 15. втЯгувати, вплутувати (в суперечку)] 16. діал. полбти; підгортбти; 17. vi повертбтися на місце (назбд); 18. вертітися; вовтузитися; -se 1. обертбтися, вертітися, крутйтися; 2. повертбтися; 3. (contra) повставбти, протестувбти; 4. піднімбтися (про осад)] 5. замутитися (про рідину)] 6. змінюватися, псувбтися (про погоду)] по poder -se: aquí по se puede - тут ніде повернутися
revolvimiento т обертбння, повертбння revoque т 1. штукатурка; фарбувбння; побілка; 2. рбзчин (для штукатурення) revotarse змінйти свою думку при голосувбнні
revuelco т перевертбння, перекидбння revuelo т 1. повтбрний зліт (політ) птбха; 2. кружляння в повітрі; 3. пурхання; 4. ббзлад, сум’яттЯ; штовханйна; 5. збудження, ажіотбж; de - /ос. adv. на льоту revuelta f 1. бунт; заворушення; 2. евбрка, рбзбрат, незгбда; 3. різкйй поворбт (дороги)] 4. загйн, вйкривлення; 5. перелбм, зміна (в стані] у думці)] 6. діал. пропблка
573
revueltamente
%
revueltamente adv безлбдно, хаотично revuelto 1. p. irr. de revolver; 2. adj перемішаний, безлбдний; 3. спритний, швидкий (про коня)] 4. див. revoltoso 1, 2; 5. заплутаний, хитромудрий; мудрбваний;
6. мінлйвий, непостійний (про погоду); 7. неспокійний, бурхлйвий; 8. зббвтаний, митний (про рідину)] 9. безлбдний, хао- тйчний; 10. т перекидбння; 11. качбння (по землі), ббрсання, вовтузня revulsar vi діал. вйрвати, знудити revulsión f мед. ВІДВОЛІКбННЯ revulsivo, revulsorio мед. 1. adj відво- лікбючий; 2. т відволікбючий 3áci6 rey т 1. корбль, цар; alzar (por) - прого- лосйти королбм; 2. карт., шах. корбль; 3. розпорядник (свята)] 4. бджолйна мбтка;
5. скбрбе, рбдосте (звертання до дитини, коханого)] 6. свинопбс; 7. перен. корбль, владбр, волбдар; - de la creación вінбць творіння, людйна; 8. сл. півень; Reyes Magos бібл. волхви; ~ de armas іст. гербльд; спеціаліст з гербльдики; - de codornices орн. деркбч; - de gallos іст. корбль карнавблу; - de romanos кандидбт на висбку посбду; la (lo) del ~ вулиця; ni quito, ni pongo ~ моя хбта скрбю; (пі) (а) - ni (a) Roque: по temer (пі) (а) - ni (a) Roque нікбго і нічбго не боятися; по conocer al - por la moneda бідувбти, злидарювбти; tener un ~ en el cuerpo бути влбдним, нікбму не підкоритися; сам собі головб; а - muerto, - puesto святб місце пустйм не бувбє reyerta f свбрка, бійка reyertar vi іст. сперечбтися, сварйтися reyezuelo т 1. царик, вождь (племені)] 2. корольбк (птах)
reyuno adj 1. діал. мічений, з вушнбю міткою (про державну худобу)] 2. Л. Ам. див. ronco
rezado т 1. див. rezo 3; 2. діал. різдвяна процбсія індібнців
rezador 1. adj богомільний; 2. т богомб- лець
rezaga f військ, ар’єргбрд rezagado adj 1. якйй відстаб; якйй залишається позбду; 2. лінйвий, недбблий; 3. діал. незапйтаний (про лист) rezagar vt 1. залишати позбду; 2. відстрб- чувати, відкладбти; 3. діал. вибракбву- вати (худобу)] 4. Ам. сортувбти (листовий тютюн)] -se відставбти, залишб- I тися позбду
rezago т 1. відставбння; 2. зблишок; 3. недорбблена роббта; 4. діал. бракбвана І худбба; 5. діал. відстбла від стбда ху- дбба; 6. діал. фбрма для відгодівлі ху- дбби; 7. Ам. сорт листовбго тютюну' rezandero 1. adj іст.] Ам. див. rezador 1; 2. т див. rezador 2; 2. рі орн. богомбли rezar 1. vf читбти, промовляти (молитву)] 2. служйти (месу)] 3. говорйти, ствбрд- жувати; la orden reza así накбз ствбрджує такб; в накбзі говбриться так; 4. vi молйтися; 5. бурчбти, бурмотіти; 6. (соп) торкбтися, мбти віднбшення rezno т 1. личинка ґбдзя; 2. див. ricino rezo т 1. моління; 2. молитва; 3. церк. літургія, мбса, богослужіння rezón т мор. кішка, невелйкий якір rezondrar vt діал. ображбти, крйвдити rezongador 1. adj буркотлйвий; 2. т буркотун
rezongar w 1. бурчбти, буркотіти; 2. робйти щось з неохбтою; 3. діал. сварйти, лбяти rezonglón adj, т див. rezongador rezongo т 1. бурчбння, буркотіння; 2. Я Ам. догбна, нбгінка, нбтруска rezongón adj, т див. rezongador rezumadero т 1. бтвір; тбча, проббїна; 2. рідинб, якб просочйлася; 3. водостік
rezumar 1. vt пропускбти (вологу)] 2. vi (-se) сочйтися, просбчуватися; просту- пбти (про рідину)] -se 1. тектй, протікбти (про посудину)] 2. розголбшуватися, просбчуватися, ставбти відбмим; 3. вили- вбтися (про почуття) rezumbador т діал. дзйґа (іграшка) rezurcir vt 1. знову залатбти; 2. віднбвлю- вати
ría f ширбке гйрло рікй |гіб! interj понукбння коня для повороту вліво
riacho, riachuelo т річка; струмбк riada f повновбддя, розлйв рікй; підйбм водй
riatillo т див. riacho riba М. див. ribazo; 2. іст. див. ribera 1,2 ribaldería f 1. хйтрість, шахрбйство; 2. сутенбрство
ribaldo 1. ady хитрий, шахраювбтий; 2. т хитрун, шахрбй; 3. сутенбр ribazo т 1. підвйщення; 2. висбкий ббрег ribera f 1. ббрег; 2. заплбва, річковб долйна; 3. див. ribero; 4. сад (горбд) біля рікй; volar la - бродяжити riberano діал., ribereño 1. adj береговйй; 2. т прибербжний жйтель riberiego adj 1. див. ribereño; 2. не відгбн- ний (про худобу)
ribero т за горбд а, вал, укріплення (на березі запруди)
ribesiáceo adj бот. сморбдиновий ribete т 1. крбмка, обшйвка, опушка; 2. додавбння, доббвка; 3. процбнт (із позиченої суми серед гравців)] 4. прикрбси (в розповіді)] 5. рі прикмбти, прбблиски (таланту)
ribeteado adj запблений (про очі) ribetear vt 1. обшивбти, оторбчувати; 2. прикрашбти (розповідь) ribo т діал. ббрег riboflavina їбіохім. рибофлавін ribonucleico adj біохім. рибонуклеїновий ricacho, ricachón т багбч, товстосум ricadueña, ricahembra f іст. дворЯнка, аристокрбтка
ricahombría f іст. вйща аристокрбтія (в Іспанії)
ricial т 1. пбле отбви (зернових)] 2. пбле, засіяне кормовйми трбвами ricino т бот. рицйна rico 1. adj багбтий; 2. багбтий, ряснйй; - en carbón багбтий на вугілля; 3. родючий; 4. прекрбсний, чудбвий; 5. багбтий, пйшний; 6. дуже смачнйй; 7. мйлий, ліЬ- бий (звертання до дитини, коханого)] 8. іст. знбтний, родовйтий, іменйтий; 9. т багбч; nuevo - нувбриш, вйскочень; ¡qué -І хорбший, нічбго не скбжеш! ricohombre т іст. аристокрбт, дворянйн ricota f Ам. сир
rictus т оскбл, гримбса; - de dolor (de amargura) сумнб усмішка ricura f 1. смакотб; 2. багбтство, рбзкіш, шик
ridiculez f1. сміхотвбрність; смішнб, сміш- нб рйса (річ); 2. дрібнйця, пустб ridiculizar vt висміювати, піднімбти нб сміх, виставляти у смішнбму вйгляді ridículo1 т іст. дбмська сумочка, ридикю-
ль *
ridículo 1. ady смішний, сміхотвбрний; 2. мізбрний, незначнйй; 3. безглуздий, дур- нйй; 4. хвороблйво чутлйвий; 5. т смішнб станбвище; caer en el -, correr (hacer) el -, quedar en - потрбпити в смішнб (безглузде) станбвище; dejar (poner) en - піднімати на сміх, виставляти у смішнбму вйгляді; 6. див. ridiculez 2 ridiculoso adj іст. див. ridículo21 riego т 1. зрбшення, ірригбція; 2. поли- вбння; 3. поливнб водб; 4. оббрйзку-
вання, опрйскування; - sanguíneo крово- постачбння
riel т 1. злйвок; 2. рбйка rielar vi поет, мерехтіти, поблйскувати rielera fmex. виливнйця rienda f(pl) віжка, пбвід; а - suelta /ос. adv ускач, галбпом; без стрйму; a toda - /ос adv. галбпом; поспішно, пбспіхом; aflojar las -s дбти поблбжку, відпустйти поводи- дбти собі перепочйнок; dar - sueltea uno (a una cosa) дбти пбвну своббду; soltar la - віддаватися у порбкам; tomar las ~s взЯти кермб влбди у свої руки; tener (llevarlas -s розпоряджбтися, заправляти- tirar la(s) —(s), tirar de la - тримбти в покбрі
riesgo m рйзик, небезпбка; а - de loe. prep. з ризиком, ризикуючи; correr (el) ~ (de) б^ти під загрбзою (провалу, зриву) riesgoso adj Ам. ризикбваний, небезпбч- ний
rifa f 1. лотербя; 2. свбрка, суперечка; бійка; 3. Ам. лотербйний білбт rifar 1. vt розігрувати в лотербї; 2. vi (соп) сварйтися, сперечбтися; зчепйтися; 3. Я Ам. виділитися, вирізнятися; -se 1. бути супбрниками (в коханні)] 2. сварйтися (через когось, щось)] 3. мор. розірвбтися (про вітрило) rifirrafe т бійка
rifle т нарізнб рушнйця, гвинтівка riflero т Л. Ам. стрілбць (із гвинтівки) rigente adj поет. див. rígido rigidez f 1. твбрдість, жбрсткість; 2. сувб- рість, стрбгість; 3. незлбмність, непохитність; 4. заціпеніння, нерухбмість rígido adj 1. твердйй, жорсткйй; 2. сувб- рий, стрбгий; 3. незлбмний, непохйтний;
4. застйглий, скам’янілий (про обличчя)] quedarse - заціпеніти від хблоду rigodón т рігодбн (бальний танець) rigola f діал. див. regola rigor т 1. тбчність, ретбльність; скрупу- льбзність; 2. стрбгість, сувбрість; 3. не- похйтність, незлбмність; 4. вершйна, вищий ступінь, кульмінбція; 5. сувбрість (клімату)] 6. сл. прокурбр; 7. ознбб; еі - de las desdichas бідака; de - необхідний, неодмінний; en - loe. adv. наспрбвді rigorismo m надмірна сувбрість, ригорйзм rigorista 1. adj ригористйчний; 2. com. ригорйст
rigoroso adj див. riguroso riguridad f діал. див. rigor rigurosidad f див. rigor 1, 2,4 riguroso adj 1. стрбгий, сувбрий; 2. жор- стбкий; 3. тбчний, ретбльний; скрупульбз- ний; 4. неухйльний, стрбгий; luto - глибб- ка жалбба; 5. сувбрий (про клімат) rija f гблас, скандбл rijador adj див. rijoso rijo т чуттбвість; хтйвість, любострбстя rijoso adj 1. сварлйвий, скандбльний; 2. чуттбвий; хтйвий, любострбсний rilar у/тремтіти, трястйся; -se здригбтися rima1 f 1. рйма, співзвучність; 2. римувбн- ня; 3. рі вірші rima2 fdue. rimero rima3 f бтвір, щілйна rima4 m діал. хлібне дбрево rimado adj римбваний rimador m віршомбз; версифікбтор rimar 1. vi римувбтися, бути співзвучним; 2. писбти вірші; 3. vt (соп) римувбти, під- бирбти рйми; по - 1. прийтй недоречно; 2. бути ні в тин ні в ворбта rimbombancia f дзвінкість, звучність rimbombante adj 1. гуркітлйвий, шумний; 2. криклйвий; 3. пишномовний, високо- пбрний
rimbombar vi 1. звучбти, лунбти; 2. гриміти, гуркотіти
574
roborar
rimbombe, rimbombo m відголбсок, лунб rimero m купа rímica fmm. мбтрика rimú m діал. бот. кислйця rinanto m бот. дзвінець rincón m 1. кут; 2. завулок, потайний кутб- чок; el último - дбльній кут; 3. комірка, хижка; 4. комірчйна; 5. шматбк, лбтка (землі)] 6. кут, гніздб, житлб; 7. мбтлох; завбл (невикористовуваних речей)] 8. діал. ущелина, вузькб долйна rinconada f ріг (утворений будинками, вулицями, дорогами) rinconera Акутові мбблі rinche adj діал. пбвний, напбвнений по вінця rinde т (рі) Я Ам. результбт; плодй ring т спорт, ринг
ringla, ringle r, ringlera f ряд, нйзка; en ringla loe. adv. діал. чудбво, прекрбсно, дуже Д0бре г
ringlero m лінійка, рйска (у шкільному зошиті)
ringlete m 1. Я Ам. млинбк, вертушка (іграшка)] 2. діал. фланбр, гольтіпбка ringletear vi діал. тинбтися, швбндяти ringorrango т (рі) 1. рбзчерк, гачбк, завитушка (в листі)]' 2. вигбдлива прикрбса rinitis f мед. риніт, нбжить rinoceronte т носоріг rinolófidos трізоол* підковонбси, кажанй riña f евбрка, скандбл; бійка; ~ de gallos півнячий бій
riñon т 1. анат. нйрка; - flotante блу- кбюча нйрка; 2. центр, сербдина; оенбва; 3. рі поперек; 4. мін. включення; costar un ~ кбштувати шалбних грбшей; pegarse al - бути ейтним; tener recubierto (bien cubierto) el ~ бути багбтим (замбжним); tener ríñones бути сміливим, бути неполохлйвого десбтка riñonada f 1. поперекова частйна туші; 2. нирковйй жир; 3. ниркові мискй; 4. печбня із нйрок
riñoso adj 1. іст. сварлйвий; 2. діал. див. rencoroso
río т 1. p¡Ká; 2. потік, лавйна; hasta el ~ діал.' дуже, шалбно; mentir hasta el ~ забріхуватися; bañarse en el ~ Jordán, ir al - Jordán помолбдшати, омолодйтися; pescar a (en) - revuelto ловйти рйбу в мутній воді; cuando el ~ suena, agua ileva немб дйму без вогніо; no crece el ~ con agua limpia трудбм прбведним не наживбш палбт кам’янйх
riolada f 1. HáTOBn; стовпотворіння; 2. мб- ca, ббзліч, тьма
riostra f 1. буд. рбзкіс, підкбс; 2. відтяжка
(антени)
riparia f орн. береговб лбетівка
ripear vi діал. 1. полбти; 2. підбирбти
залишки урожбю
ripia /"необструтана дбшка (сторонб дбшки) ripiado adj 1. діал. обірваний; 2. діал. бідний, зачуханий
ripiar vt 1. запбвнювати идббенем; 2. говорити MápHo; 3. діал. тіпбти (коноплю, льон); 4. діал. різати; дрібно нарізбти; 5. с/ал. циндрити, марнотрбтити r piento adj діал. кам’янйстий г'Ріо т 1. оекблок, улбмок; зблишок; 2. Щббінь, грбвій; 3. вставнб слбво (для Рими)] 4. пусті cnoeá, пустослів’я; dar - а а mano давбти щось щбдро; no perder ~ (по desechar ~) не пропускбти нагбди; слухати увбжно, не пропуск™ ні слбва ripioso adj 1. беззмістбвний, пустопорбж- Н|и (про вірші, мову)] 2. діал. обірваний, в лахмітті; 3. діал. див. ripiento riqueza f 1. баг0тство; стбток, капітбл; 2. саг^тство, достбток; 3. пйшність, вблич n Vе CMÍX> PériTi la ~ de(l) conejo удб- ваний сміх; - sardónica сардонічний сміх;
caerse (desternillarse) de ~ пбдати зб сміху; descalzarse (descoyuntarse, despedazarse, desperecerse, desternillarse)
de - сміятися до упбду, катбтися 3Ó сміху; echar (tomar) а - не сприймбти всерйбз; сміятися (над чимось)] 2. сміхотвбрність; 3. насмішка; tentado a (de) la ~ сміш- лйвий; якйй лбгко закбхується; хтйвий; estallar de ~ лбдве стрймувати сміх; лускати зі сміху, пбдати зб сміху; estar muerto de ~ помирбти зб сміху; Jugarle ~ al peligro діал. смійтися над небезпбкою risa2 fтрипбла чбйка risada f див. risotada riscal т скелйста місцбвість risco т 1. екбля; 2. пбнчики в медУ riscoso adj 1. скелйстий; 2. екбльний risibilidad f 1. смішлйвість, сміхотлйвість; 2. сміхотвбрність
risible adj 1. смішлйвий, сміхотлйвий; 2. смішний; сміхотвбрний risica, risilla, risita f фальшйвий (рббле- ний) сміх; недббрий (єхидний) сміх riso т діал. 1. поет, пбсмішка; усмішка; 2. беззвучний сміх risotada f рбгіт, вйбух сміху risotear vi реготбти risoteo т гучнйй рбгіт rispar vi діал. вйлетіти кулею; кйнутися навтьокй
rispia fdian. крадіжка, вйкрадення rispiar vt діал. крбсти, викрадбти rispidez f сувбрість, стрбгість, жбрсткість rispido adj сувбрий, стрбгий, жорсткйй rispión т діал. див. rastrojo rispo adj 1. див. rispido; 2. нелюдймий, збмкнутий, дикий
risquera f діал. 1. велйка екбля; 2. грядб скель
risquería fdian. див. riscal ristolero adj діал. весблий, життєрбдісний ristra f 1. в’язанка часнику (цибулі); 2. нйзка, ланцюг, ряд ristre т діал. див. ristra ristrel т буд. теейна; шалівка risueño adj 1. якйй смібться, якйй ус- міхбеться; 2. сміхотлйвий; 3. весблий, світлий (про пейзаж)] 4. багатообіцяю- чий, світлий (про майбутнє, надії) ritmar vt підкорйти рйтму rítmica fnim. рйтміка rítmico adj ритмічний, розмірений ritmo т 1. ритм; 2. рбзмір вірша; 3. рівномірність, ритмічність, розміреність rito1 т 1. обряд, церембнія; ритубл; 2. звичай, традйція
rito2 т діал. 1. грубошбрстий плед, пбнчо; 2. пітнйк під сідлб ritornelo т див. retornelo ritual 1. adj ритубльний, обрядбвий; 2. т ритубл, обрйд; 2. церк. трббник; de * ри- тубльний, обрядбвий; звичбйний, традиційний; ser de ~ бути звичбйним (загальноприйнятим)
ritualidad f обрядбвість, дотрймання обрядів
ritualismo т 1. відданість обрйдам, обря- довір’я; 2. формалізм, бюрократйзм ritualista сот. 1. прихйльник обрядів, обрядовір; 2. формаліст, бюрокрбт rival 1. сот. супбрни|к, -ця, конкурбнт, -ка; 2. т діал. див. rivalidad 2 rivalidad f 1. супбрництво, конкурбнція; 2. ворбжість
rivalizar vi супбрничати, конкурувбти rivera f річка, струмбк, ручбй riza1 f 1. ячмінна отбва; 2. зблишок кбрму (в яслах)
riza2 f пошкбфкення, полбмка, зіпсуттй rizado 1. adj кучерйвий; 2. т завйвка; 3. брйжі (на морі)] 3. плісб, гофрувбння rizagra f мед. зубнйй екстрбктор
rizal adj див. ricial
rizar vt 1. завивбти (волосся)] 2. викликбти брйжі (на воді)] 3. плісирувбти, гофрувб- ти; 4. ав. робйти мбртву петлю; ~se 1. крутйтися, вйтися; 2. взйтися брйжами (про воду)
rizo 1. adj кучерйвий; закручений; 2. т лб- кон, завитбк; 3. плюш; 4. риф (на вітрилі)] hacer (rizar, tomar) el ~ ав. робйти мбртву петлю; змінйти тбктику rizocárpeo, rizocárpico adj бот. коренеплідний
rizoide adj бот. коренеподібний rizoma т бот. корневйще, ризбма rizón т діал. йкір rizoso adj кучерйвий, закручений rizotónico adjn¡H8e. з нбголосом на кбрені rizuelo т мислйвське спорядження roa f див. roda
roano adj чблий (про масть коня) robada f діал. 1. крадіжка; 2. подружня невірність (зрбда) robadera fmex. скрбпер-волокуша robadizo 1. adj якйй погбно зберігбється; 2. оголбшений вкрбденим; 3. т шар землі, якйй змивбється; 4. промйвина robado adj 1. пбвний (про виграш)] 2. пустйй, без мбблів (про будинок) robador т 1. злбдій; розбійник; 2. дитйна, якб відбирбе іграшки в інших дітбй róbalo, robalo т іхт. морськйй бкунь (різновид)
robar vt 1. крбсти; 2. обкрадбти; 3. при- евбювати (захбплювати) чужб; 4. викрадбти (жінку, дитину)] 5. відбирбти, уривб- ти; ~ la tranquilidad позбавляти спбкою;
6. змивбти (знбсити) збмлю (течібю); 7. обтбчувати, обтісувати (краї, кути)] 8. виймбти ебти з велика; 9. карт, прику- пбти; 10. підкорйти (серце), заволодіти (душей)] 11. Я Ам. упбвнено вигравбти;
12. Я Ам. стбвити напбвне (у грі)] ~se іст. втектй
robeco т діал. див. robezo robellón т бот. рйжик, рижбк (гриб) robería f іст. див. robo 1 robezo т зоол. сбрна robín т іржб
robinete т кран; вбнтиль, клбпан robinia f бот. біла акбція robiñano т пбвний, якййсь, дбхто robla f 1. частувбння після завбршення роббти; 2. вйпивка після уклбдення угб- ди, могорйч
robladero adj клепбльний roblador т 1. клепбльник; 2. клепбльний молотбк
robladura f див. redobladura roblar vt 1. заклбпувати, склбпувати; 2. загинбти (кінець цвяха) roble т 1. дуб; - albar білий дуб; - carrasqueño кам’янйй дуб; 2. деревинб дуба; 3. здоровйло, здоровбнь robleda f, robledal т велйкий дуббвий ліс, дібрбва
robledo т, roblería fdian. дубняк, дуббвий гай roblizo adj міцнйй, твердйй roblón т 1. заклбпка; 2. кбник черепичного дбху
roblonado т клепбння roblonar vt клепбти, заклепувати robo т 1. крадіжка; 2. крбдена річ, крбде- не; 3. шахрбйство; 4. юр. пограбувбння;
5. карт, прйкуп; 6. діал. мул, намул; ser un ~ діал.: es un ~ цьому цінй немб roborable adj 1. зміцнюваний; 2. комфор- тббельний,зручнйй roboración f зміцнення, підкріплення roborante adj зміцнюючий (про ліки) roborar vt 1. укріплювати, підкріплювати, зміцнювати; 2. підтвбрджувати (фактами)] 3. іст. підпйсувати, затвбрджувати
575
roborativo
roborativo adj зміцнюючий, підкріплюючий
robot m 1. рббот; 2. автопілбт; 3. маріонЯт- ка; люлька; 4. нечутлйва, безпристрасна людйна, aBTOMáT
robotesco adj 1. властивий рбботу; 2. якйй стосується роббта
robra f 1. частувЯння після укладЯння yró- ди; могорйч; 2. іст. гарЯнтія, гарантійний докумЯнт
robrar т див. robledo robre т див. roble robredal т див. robledal robredo т див. robledo robu т діал. див. rovo robustecer* vt посйлювати; укріплювати, зміцнювати; ~se 1. міцніти; 2. здоровішати
robustecimiento т посйлення; укріплення, зміцнення
robustez, robusteza f 1. сйла, міць, могутність; 2. міцність, надійність; 3. твердість, стійкість; 4. здорбв’я, міцнЯ статура robusto adj 1. сильний, міцнйй; могутній; 2. міцнйй; 3. твердйй, стійкйй, непохитний; 4. здорбвий, міцнбї статури robustosidad f див. robustez robustoso adj див. robusto roca f 1. кам’янЯ брйлЯ; - viva гблі KáMeHi; 2. скЯля; 3. твердйня; 4. геол. ripcbKá по- рбда
rocada f пучбк куделю на прЯлці rocadero т 1. гребінь прЯлки; 2. іст. го- строкінЯчний KoenáK (який надівався як покарання)
rocador т 1. див. rocadero 1; 2. діал. оксамйтова мантйлья (у селянок)] 3. діал. конічний селянський капелюх rocalla f 1. идЯбінь; грЯвій; 2. велйка скля- Há намистйна; 3. архіт. рокЯйль rocalloso adj кам’янйстий, усіяний идЯбе- нем
rocambola f бот. причасникбва цибуля rocano adj діал. старйй roce 1. тертЯ; 2. торкЯння; 3. ст0рте місце;
4. постійне спілкувЯння rocela f бот. красйльний лишЯйник rocera adj: leña ~ дрбва, отрймувані при корчувЯнні
rocería f діал. див. roza 1 rocero adj діал. плебЯйський; якйй спілкується з простбліЬдом rociada f 1. випадіння росй; 2. накрапЯння І (про дрібний дощ)] 3. опрйскування, об- орйзкування; 4. див. rocío 1; 5. росйста травЯ (застосовується як лікарський І засіб для коней)] 6. перен. лавйна; град; una - de balas град куль; 7. пліткй, зло- слів’я, пересуди; 8. нЯтруска, нЯгінка rociadera f див. regadera 1 rociado adj і. росистий, укрйтий росбю; 2. росянйй, росистий
rociador т 1. кропйло; 2. опрйскувач; 3. пульверизЯтор, розпйлювач rociadura f, rociamiento т див. rociada З rociar 1. impers випадЯти (про росу)] 2. моросйти, накрапЯти (про дощ)] 3. vt кро- пйти, збризкувати; 4. розкидати, роз- сипЯти; 3. винагорбджувати (того, хто дав у борг гравцю)
rocín т 1. шкЯпа; 2. роббча конЯчка; 3. невіглас, селюк; 4. діал. роббчий віл; (aunque- seaventuren) ~ у manzanas будь-що-будь; ir (venir) de ~а ruin зане- падЯти; ітй все гірше (про справи) rocina f діал. в’ючний мул rocinal adj конЯчий rocinante т шкЯпа, конячйна rocino т див. rocín 1, 2 rocío т 1. pocá; 2. корбткий дрібнйй дб- щик; 3. опрйскування, зволбження; ~ del sol бот. росЯнка круглолйста
roción т 1. брйзки від приббю (сйльних хвиль); 2. діал. див. rociada З roclo т облягЯюча шинЯль rococó т архіт. рококб; estilo ~ стиль рококб
rocoso adj скелЯстий, кам’янйстий rocote т Л. Ам. бот. стручкбвий пЯрець (різновид)
rocotín т діал. непосйда rocoto т діал. 1. див. rocote; 2. індіЯнеуь rocha f 1. див. roza 1; 2. діал. схил, укіс; hacer - діал. прогулювати (пропускЯти) занЯття
rochar vt діал. захбплювати зненЯцька rochela f діал. шум, гЯлас, крйки rochelear vi діал. 1. грЯти, пустувЯти; 2. святкувЯти, весел йтися rochelero adj діал. 1. пустотлйвий, грайливий; 2. превесЯлий, якйй любить погуляти; 3. упЯртий, норовйстий (про коня) rochuno adj діал. фальшйвии (про монету)
roda f мор. форштЯвень rodaballo т 1. іхт. пЯлтус (риба)] 2. шах- рЯй, хитрун
rodachina f діал. 1. кблесо феєрвЯрка; 2. коліщЯтко
rodada f 1. кблія (від коліс)] 2. Л. Ам. падіння конЯ на перЯдні нЯги rodadero 1. adj див. rodadizo; 2. колісний, якйй пересувЯється на колЯсах; 3. т кам’янйстий схил; 4. діал. прірва, безбдня rodadizo adj якйй лЯгко кЯтиться, з легкйм хЯдом
rodado11. adj в Яблуках (про масть коня)] 2. т діал. нйжня спіднйця; 3. Л. Ам. візбк; venir * підвернутися до рЯчі; самб в руки пливЯ
rodado21. adj обкЯтаний, відшліфЯваний (про камінь)] 2. гладкйй, плЯвний (про стиль)] 3. т валун
rodador 1. adj якйй кбтиться, скЯчується; 2. легкйй, швидкохідний (про візок)] 3. т ент. москіт (американський різновид) rodadura f1. обертЯння, обертЯльний рух; 2. тех. котіння
rodaja f 1. коліщЯтко, кружбк, диск, шЯйба; 2. рЯлик; 3. коліщЯтко шпЯри; 4. граб- штйхель, гравіювЯльний різЯць; 5. кру- жЯчок, скйбка (лимона, ковбаси)] 6. прок- лЯдка (водопровідного крана)] 7. жировЯ склЯдка на тілі; округлість; 8. муз. бубон rodaje т 1. колЯса, колісний хід; 2. тех. котіння; 3. обкЯтка (автомобіля)] 4. зйбмка кінофільму; 5. діал. подЯток на трЯнспортні зЯсоби rodajear vt діал. пришпбрювати (коня) rodal т 1. урЯчище; острівЯць рослинності; 2. плЯма, пліш; 3. ділЯнка морсь- кЯго дна; ~ de cascajo кам’янйсте дно; ~ de fango мулисте дно; 4. діал. візЯк з важкйми колЯсами без спиць rodamiento т тех. 1. (~ de bolas) під- шйпник; 2. котіння rodamontada f див. rodomontada rodamundos сот. любйтель, -ка мандр- увЯти
rodancha f діал. див. rodaja 5 rodante adj діал. бродЯчий, без вйзначе- ного місця проживЯння rodapelo т див. redopelo rodapió т 1. підзЯр (ліжка)] переклЯдина (столу)] 2. сЬриз; бордіЬр (на стіні)] 3. дрібна сітка (в нижній частині балконної решітки)
rodaplancha f зів ключЯ rodar* 1. vi котйтися; 2. вертітися, обертЯ- тися; 3. скЯчуватися; 4. валЯтися це по- пЯло (про речі)] 5. тинЯтися; 6. рясніти; 7. бігати, мотЯтися; 8. водйтися, існувЯти; 9. безуспішно добивЯтися; 10. ітй чередбю, слідувати однЯ за Ядним; 11. Л. Ам.
пЯдати на перЯдні нЯги (про коня)] 12 w об’їздити, сходйти; 13. знімЯти (фільм)-
14. демонструвЯти, покЯзувати (фільму
15. обкЯтувати (автомобіль)] 16. спорт вестй (автомобіль у перегонах)] 17. діал затрймувати, арештЯвувати; 18. діал збивЯти з ніг, валйти; - por uno зі шкури пнутися; echarlo todo а - загубити (завалйти) спрЯву
rodeabrazo: а - іос. adv. розмахнувшись з розмЯху
rodear 1. v/ходйти (крутйтися) навкЯло; 2 ітй обхіднйм шляхом; об’їжджЯти; 3. гово- рйти нЯтяками; 4. діал. відпочивЯти опівдні (про худобу)] 5. vt отЯчувати, обступЯ- ти, опоЯсувати; 6. обнбсити, обгорЯджу- вати; обкладЯти; ~ con (de) murallas об- нЯсити (обвЯдити) стінбю; 7. крутйти, вертіти, повертЯти; 8. Ам. зганЯти стЯдо (в одне місце)] ~se 1. вовтузитися, колу- пЯтися; 2. повертЯтися; 3. отЯчувати ceoé rodela М. круглий щит; 2. діал. див. rodaja 5
rodelero т іст. 1. солдЯт, озбрЯєний круглим щитЯм; 2. зброєнЯсець rodenal т гай червЯної ялйни rodeno adj червЯний (про землю, мінерал)] ріпо ~ червЯна ялйна rodeo т 1. коловйй рух, крутіння; 2. об- хіднйй шлях; 3. вислизЯння, вивертЯння (від переслідувача)] 4. загін для худЯби;
5. зганЯння худЯби (в одне місце)] 6. ро- дЯо (свято)] 7. хйтрість, вйверт; 8. р/ нЯтяки, недомЯвки; andar (ir) con ~s го- ворйти нЯтяками; sin ~s Ясно, без недо- мЯвок; 9. сл. збігЯвисько злЯдіїв (сутенЯ- рів)
rodeón т 1. поворбт кругЯм, Яберт; 2. лй- пас
rodera f 1. див. rodada 1; 2. ґрунтовЯ до- рЯга
rodero adj колісний roderón т діал. глиббка кблія rodete т 1. кбси, уклЯдені корбною; 2. вЯлик для перенесення вантажів (на голові)] 3. мор. бухта (троса, дроту)] 4. рбтор; 5. водянЯ кблесо rodezno т 1. млинбве кблесо; 2. зубчЯсте кблесо (у млині)
rodil т діал. луг сЯред брних земЯль rodilla f 1. коліно; a media - loe. adv. стбячи на однбму коліні; hincar las ~s, hincarse de ~s стЯти на коліна; 2. див. rodete 2; 3. ганчірка для підлбги; 4. діал. подушка під сідлб, пітнйк; de ~s loe. adv. на колінах; з мольббю, благЯльним тб- ном; doblar (hincar) la ~ припадЯти на однЯ коліно; підкорйтися; estar uno en tal - con otro бути чиїмось рбдичем по прямій лінії (в такому-то коліні) rodiHada М. див. rodillazo; 2. колінопреклоніння
rodillazo т 1. стусЯн коліном; 2. забиттй коліна
rodillera f1. наколінник; 2. лЯтка на коліні; 3. пузйр (іна штанях біля колін)] 4. рЯна, шрам на коліні (у тварин)] 5. діал. див. rodete 2
rodillero 1. adj колінний; наколінний; 2. т містбк (для прання білизни в ставку, річці)
rodillo т 1. вал, вЯлик, катбк; 2. качЯлка, вЯлик; 3. дбрбжній катбк; 4. тех. вал, валЯць; 5. тех. рЯлик; 6. діал. див. rodil rodillona f діал. товстЯ бЯба rodilludo adj з товстими колінами rodo1 т 1. див. rodillo 1,2; 2. мор. швЯбра rodo2 т 1. діал. жінбча накйдка; 2. діал. низ, фЯлда (сорочки)] а - loe. adv. в дос- тЯтку, пбнад міру
rodocera f дЯнний метЯлик (різновид) rododafne f бот. олеЯндр
576
romper
rododendro m бот. рододбндрон rodomiel m фарм. мікстура з мбдом і тройндовою ВОД0Ю
rodomontada f вихваляння, нахваляння, хвбстощі
rodona f 1. проститутка; 2. діал. метуш- яйва жінка
rodrejo adj діал. незрілий, неспілий
rodriga f див. rodrigón 1
rodrigar vt ставити підпбри (під рослини)
rodrigazón f час устанбвки пщпбр (під
рослини)
rodrigón т 1. стійка, підпірка (під рослини)2. іст. старйй слугб, який супровбд- жує дбму
rodríguez т чоловік, який відпрбвив свою дружину за місто на дбчу roedor 1. adj якйй гризб; 2. бблісний, гнітючий; 3. т рі зоол. гризунй roedura f 1. гризіння, обгризбння; 2. обгрй- зене місце
roela f золотб (срібна) заготбвка (для карбування монет)
roentgen, roentgenio т рентгбн (одиниця випромінювання) roentgenografía /фентгеногрбфія roentgenología f рентгенолбгія roentgenoterapia f рентгенотерапія roer vt 1. грйзти, обгризбти; 2. роз’їдбти, точйти; 3. мучйти, терзбти (про совість) roete т лікувбльне гранбтове винб rogación f 1. прохбння, мольбб; 2. рі мо- лббен (під час релігійних процесій) rogado adj якйй змушує себб упрбхувати, вередливий
rogador 1. adj якйй прбсить (мблить); 2. т прохбч
rogar* vt просйти, благбти, упрбхувати; hacerse * змусити себб упрбхувати rogativa f (рі) молббен, хрбсна ходб rogativo, rogatorio adj прохбльний rogo т поет, багбття rogón adj Л. Ам. 1. якйй прбсить, якйй мблить; 2. кокбтливий rogona f Л. Ам. кокбтка (жінка) roguetear vi діал. щоднЯ їздити в найближче сблище (за покупками) rogueteo т діал. 1. щодбнна поїздка за покупками; 2. провізія, запбс; домбшні закупки
roído 1. adj поїдений, потбчений; 2. убб- гий; мізбрний; 2. т див. roedura rojal 1. adj червонувбтий (про землі, рослини, насіння); 2. т ділЯнка червонозбму rojear vi 1. червоніти; червонітися; 2. бути червонувбтим rojete т рум’Яна rojeto adj іст. див. rojizo rojez f 1. почервоніння; 2. подрбзнення шкіри rojjnegro adj червбно-чбрний rojizo adj червонувбтий rojo 1. adj червбний; ponerse почервоніти (від сорому); 2. білЯвий; золотйстий; 3. рудйй (про колір волосся)', 4. політ. червбний, революційний; 5. т червбний кблір; 6. червбна фбрба; ~ alambrado вогнбнний, вогнбнно-червбний; al * (vivo) /ос. adv. до червбного, до червбного J,áPy; допектй до живбго; al - blanco до білого жбру rojura fdue. rojez 1
r°l /77 1. СПЙСОК, перблік; 2. мор. спйсок особбвого склбду; 3. мор. вбхта; 4. рулбн;
5. Дм. рблик; 6. Ам. вблик; 7. діал. роль (у п’єсі)
го,а f діал. поліцбйський пост
J0 а сот. діал. нечбма
rolar vi 1. мор. дути з різних сторін (про
e,mep); 2. крутйтися, обертбтися; 3. діал.
спілкувбтися; зустрічбтися; 4. діал. бути в
хорбших (погбних) стосунках; 5. діал.
Розмовляти, бесідувати
roldana fmex. 1. шків; 2. блок; 3. рблик; 4. іст. посудина для винб roldar vi, vt див. rondar rolde m 1. кбло (з людей чи предметів); 2. хоровбд; 3. діал. кбло roleta f діал. див. ruleta roliverio т діал. 1. товстб (велйка) пб- лиця; 2. штукбнція
rolo т діал. 1. накбтний вблик; 2. пблиця rollad f хомутйна, хомутний вблик rolla2/ діал. 1. нЯня; 2. орн. гбрлиця rollar т діал. кам’янйста місцбвість rollar2 т 1. скручувати, згортбти; 2. Я Ам. розрівнювати збмлю (валиком) rolletal т діал. 1. купа каміння; 2. кам’я- нйста місцбвість
rollete т діал. 1. мбрда, рйло; 2. див. rodete 2
rollizo 1. adj круглий, циліндрйчний; 2. товстйй, огрЯдний, міцнйй; 3. т колбда; круглЯк
rollo т 1. вблик, катбк; 2. рулбн; 3. мотбк;
4. згбрток; 5. котушка; бобіна; 6. качблка;
7. колбда; 8. див. rolla 1; 9. голЯк (камінь);
10. див. rosca 5; 11. склбдка жйру на тілі;
12. роль (сукупність реплік одного актора); 13. втбмлива (нуднб) промбва; 14. іст. кам’янйй стовп (на кордоні муніципалітету); 15. діал. здбба, булочка; enviar (hacer ir) a unoal ~ спбкатися когбсь; estar hecho un ~ de manteca бути пух- кйм, товстйм (про дитину); largar el - Я Ам. вйголосити промбву, вйступити; діал. вйтратитися; знудити rollón т вйсівки
rollona f нЯня; hacer la - діал. поживйтися, нагріти руки rom т див. гоп
Roma: а - por todo за будь-яку ціну; еп nombrando al ruin de asoma про вбвка промбвка, а вовк і в хбту romadizarse підхопйти нбжить romadizo т мед. нбжить romaguera f Кат. бот. ожйна romaico 1. adj новогрбцький (про мову); 2. т новогрбцька мбва román т іст. див. romance 2 romana f 1. ббзмін; 2. динамбметр, силомір; entrar con todas, como la ~ del diablo бути здбтним на будь-яку підлість; hacer ~ привбдити в рівновбгу romanar vt див. romanear 1 romance 1. adj ромбнський (про мови); 2. т ромбнська мбва (на противагу латині); 3. іспбнська мбва; 3. літ. ромбнс;
4. рицарський ромбн; 5. діал. ромбн; 6. рі пусті розмбви, відмбвки; ~ de ciego пісня сліпців; hablar en buen ~ /ос. adv. гово- рйти Ясно (недвознбчно, без нбтяків) romancear 1. vt перекладбти іспбнською мбвою; 2. діал. залицЯтися; 3. vi діал. мар- нувбти час; вестй пусті розмбви; 4. діал. тягнути в різні ббки (про коня); 5. діал. грбтися з мйшею (про кота чи собаку) romanceresco adj якйй стосується ромб- ну, ромбнний, романічний romancerista сот. бвтор (укладбч) ро- мансбро
romancero т 1. виконбвець ромбнсів; 2. романсбро, збірник ромбнсів; 3. базікало; брехун
romancesco adj див. romanceresco romancillo т корбткий ромбнс romancista сот. див. romancerista romanche 1. adj реторомбнський; 2. т реторомбнська мбва; 3. рі реторомбнці romanear 1. vt звбжувати на ббзміні; 2. мор. урівновбжувати (судно); 3. Я Ам. не давбти піднятися (збитій з ніг тварині);
4. vi перетягувати, перевбжувати romaneo т звбжування, вйзначення вагй (на безміні)
romanero т вагбр (на бійні) romanesco adj 1. рймський; 2. див. romanceresco
romanía: de ~ loe. adv. швйдко; рбзом, од- нйм мбхом; andar de - розорЯтися; втра- чбти здорбв’я
románico 1. adj ромбнський (про архітектурний стиль, мову, літературу); 2. т реторомбнська мбва
romanidad f 1. рймський дух, рймський харбктер (про Давній Рим); 2. ромбнський світ, ромбнські країни; 3. католйцтво romanilla f діал. жалюзі romanillo т рбндо (шрифт) romanista сот. 1. романіст, -ка; 2. зна- вбць рймського прбва romanización f романізбція romanizar vt романізувбти roman o 1. adj рймський; 2. ромбнський; давньорймський; 3. католйцький; 4. ла- тйнський (про мову); 5. т рймлянин; а Іа ~а loe. adv. по-рймськи, як рймляни; 6. латйнська мбва
romanticismo т 1. літ. романтйзм; 2. романтйчність, мрійлйвість romántico 1. adj романтйчний, якйй стосується романтйзму; 2. романтйчно налаштбваний, мрійлйвий; 3. т ромбнтик romanza f муз. ромбнс romanzar vt див. romancear 1 romaza f бот. щавбль rombal, rómbico adj ромбічний rombo m 1. ромб; 2. див. rodaballo 1 romboédrico adj мат. ромбоедрйчний romboedro m мат. ромббедр romboidal adj ромбовйдний romboide m мат. ромббїд romboideo adj див. romboidal romear vt діал. див. rumiar romeo 1. adj грбко-візантійський, ромбй- ський; 2. m візантієць romeraje m див. romería 1 romeral m збрості розмарйну romereante adj діал. див. romero21 romería M. палбмництво; 2. нарбдне гу- лЯння (на лоні природи); 3. нбтовп, скупчення нарбду
romeriego adj якйй ліЬбить гулЯння romerina f6om. чист
romero1 1. т бот. розмарйн аптбчний; ~ silvestre бот. багнб болбтне; 2. adj світло-сірий (про масть коня) romero21. adj палбмницький; 2. т палбм- ник, богомблець; 3. обітниця (дана під час шторму); 4. іхт. лбцман (риба) romo1 т діал. див. гоп romo2 adj 1. тупйй, затуплений; 2. тупонб- сий; кирпбтии; 3. тупйй, нерозумний rompe: al * /ос. adv. діал. раптбво, несподівано
rompebarrigas т бот. кострйця, вівсЯни- ця, типчбк
rompecabeza(s) т 1. кастбт; 2. голово- лбмка; 3. дитЯчі кубики rompecamisa т діал. хрящ rompedera fmex. пробійник rompedero, rompedizo ас/уламкйй, крихкйй rompedor 1. adj який рве; якйй ламбє; 2. якйй швйдко знбшує одяг; 3. див. rompedero; 4. т тех. дробйлка rompedura fdue. rompimiento rompeesquinas m див. rompesquinas rompefilas m діал. пербпустка (в тюрму) rompegalas сот. нечупбра, опудало rompehielos т 1. кригоріз; 2. криголбм rompehuelgas сот. Ам. штрейкбрбхерд rompenecios сот. іст. себеліббець; егоїст rompenueces т Ам. щипці для горіхів rompeolas т мол, хвилеріз rompepoyos сот. іст. лайдбк, лбдар romper 1. vt (vr) рвбти(ся), розривбти(ся); 2. (vr) розбивбти(ся), розкблювати(ся); 3.
577
romperropa
(vr) ламЯти(ся), розлЯмувати(ся); 4. ла- мЯти, псувЯти (іграшку)] 5. (vr) знЯшува- ти(ся) (про одяг, взуття)] 6. проламувати, npo6nBáTH; 7. po36nBáTH (ворога)]
8. npopnBáTH (фронт)] 9. див. roturar; 10. вихбдити за мЯжі; naMáTH (рамки); 11. розтинати (хвилі, повітря)] 12. порушувати (мовчання)] 13. переривЯти (розмову)] o6pnBáTH (мовця)] 14. пробивЯтися, npoHHKáTH (про промені світла, сонця)]
15. пробивЯтися (крізь натовп)] прокла- дЯти собі шлях (через щось)] 16. порушувати (договір)] 17. (con) рвЯти (стосунки)] 18. діал. o6p¡3áTH виногрЯдну лозу; 19. vi розбивЯтися, битися (про хвилі)] 20. починЯтися, BHHHKáTn; rompió el alba розсвілб, розвиднілося; 21. (por, entre) проривЯтися (крізь щось)] врізЯ- тися (у щось)] 22. прорізЯтися (про зуби)] 23. мисл. проривЯти облЯву; 24. переста- вЯти, припинитися (про біль)] 25. проростати; розпускЯтися (про квіти)] 26. (а + inf) звЯжитися зробйти, розпочЯти; ~ a trabajar взятися нарЯшті до роббти; ЗО.
Ía + inf позначає початок бурхливої дії): ~ і llorar (a reír) заплЯкати, засміятися; ~ en llanto (en sollozos) розридЯтися; de rompe y naga рішуче, без вагЯнь; ~ con todo ітй ва-б0нк; звЯжуватися на щось без earáHb; el que rompe, papa за все довбдиться платйти, кожен дістане по заслузі
romperropa fdian. бот. текЯма (різновид) romperse 1. повестй ce6é вільно (невйму- шено); розперезатися; 2. діал. витрачатися; тринькати, циндрити гроші rompesquinas т вуличний задирЯка, забійка
rompible adj ламкйй, крихкйй rompido 1. adj див. roto 2; 2. т рілля, збрана цілинЯ
rompiente т місце прибЯ’ю, мілинЯ, риф rompigual adj діал. див. rompedor 1, 2 rompimiento т 1. розривЯння, розрйв; 2. ламЯння, розлам; 3. розбивЯння; 4. про- ббїна, діра, тріщина; 5. вкорбчена завіса (в театрі)] 6. свЯрка, розрйв rompope т Л. Ам. ромпбпе (напій з молока, горілки, яєць, цукру) гоп т ром
ronca1 f 1. призйвний крик бленя; 2. період тічки (у оленів)] 3. (рі) хвастлйва погрбза, залякування; echar ~s рисувЯтися, хвЯс- I татися, вихвалйтися; 4. діал. нЯгінка, нЯт- Руска
ronca2 т бердйш, сокйра, алебЯрда (roncadera f див. roncadora roncador 1. ady який xponé; 2. рокітлйвий; 3. m хропун; 4. діал. велйка ракЯта roncadora f Л. Ам. велйка шпЯра roncal т див. ruiseñor roncamente advi. хрйпко; 2. грубо, різко roncar vi 1. хропіти; 2. ревіти, прикликЯти сЯмку (про оленя)] 3. рокотЯти (про море)] завивЯти (про вітер)] 4. погрЯжу- вати, залякувати ronce т див. roncería 2 roncear 1. vi гЯятися, барйтися, тягнути; 2. лестйти, підлЯщуватися; 3. ітй тйхим хЯ- дом (про судно)] 4. ледь рухатися, плес- тйся, тягнутися; 5. Л. Ам. крутйти (навколо чогось)] 6. vt Л. Ам. перевЯлювати вантЯж (за допомогою важелів)] 7. Ам. стЯжити, вистЯжувати ronceo т діал. перевЯлювання вантажу (за допомогою важелів) roncería f 1. млйвість, повільність (в роботі)] 2. лЯстощі, підлабузництво; 3. мор. сповільнений хід суднЯ roncero adj 1. млЯвий, нерозторЯпний; 2. буркотливий; 3. лестйвий; 4. якйй ідЯ тйхим хбдом (про судно)
ronco adj хрипкйй, охрйплий roncón т 1. бЯсова трубЯ галісійської волйнки; 2. діал. хвалькб roncha1 f 1. пухйр, ґуля; 2. синЯць; 3. збй- ток, шкЯда; 4. досЯда; hacer (levantar) ~а обшахрЯвувати, вимЯнювати (гроші)] допікЯти, ображЯти roncha2 ґкружЯчок, кругла скйбка ronchadero adj діал. див. resbaladizo ronchar1 1. vt див. ronzar1 1; 2. діал. сл. упіймЯти на гарйчому; 3. vi див. ronzar1 2 ronchar2 vi 1. посадйти синЯць (ґулю); 2. завдавЯти шкЯди (збйтків); 3. натирЯти мозолі; 4. діал. крутйти; 5. діал. див. resbalar
ronchón т діал. сл. злЯдій, спійманий на гарйчому
ronda М. нічнйй обхід, перевірка постів; 2. патруль, вЯрта; 3. рЯнда (нічна ватага молоді)] 4. прЯстір між фортЯчним муром і будйнками; 5. дорЯга вздовж фортЯч- ного муру (вздовж посЯлення); кільцЯва дорЯга; 6. роздЯча винЯ (сигЯр) (гостям)]
7. кЯло; окружність; describir ~s опйсу- вати кЯла (в повітрі)] coger la - a uno захопйти на місці злЯчину, упіймЯти на місці злЯчину
rondacalles т опівнічник, любйтель ніч- нйх прогулянок
rondador 1. adj патрульний, вартовйй; 2. т див. rondacalles
rondalla f 1. вуличний оркЯстр; 2. кЯзка, небилиця, вйгадка; 3. діал. див. ronda З rondamundos сот. любйтель, -ка ман- друвЯти
rondana f 1. шЯйба, кільцевЯ проклЯдка; 2. Ам. див. roldana
rondar 1. vi патрулювЯти, обхЯдити постй;
2. тинйтися вночі вулицями (про молодь)]
3. крутйтися біля дЯму кохЯної; 4. діал. полювЯти вночі; 5. крутйтися, вертітися (про дітей)] 6. vt залицйтися; 7. крутйтися (довкола)] 8. обхЯджувати (когось)] 9. змагЯти, перемагЯти (про сон, хворобу) rondel т поет. рЯндо
rondín т 1. військ, обхід постів; 2. іст. вартовйй, стЯрож (в морских арсеналах)] 3. діал. муніципЯльна гвЯрдія; 4. діал. по- ліцЯйський агЯнт; 5. діал. нічнйй наглйдЯч (за табунами і посівами)]' 6. діал. сл. нічнйй злЯдій; 7. діал. опівнічник rondís, rondiz т центрЯльна грань у коштЯвних кЯменях rondó т муз. рЯндо rondón1 т діал. див. ronrón rondón2: de - іос. adv. на відчЯй душі; рап- тЯво; несподівано, без поперЯдження; entrar (colarse) de ~ ввалитися без дЯзволу roneo т діал. бука, опудало ronfea f іст. дЯвга шпЯга rongatonga f Л. Ам. хоровЯд (гра) rongayo т діал. зЯлишки, пЯкидьки rongigata f див. rehilandera ronquear vi хрипіти
ronquedad, ronquera f, ronquez f хри- потЯ, хрйпкість
ronquido m 1. храп, храпіння; 2. хрип, хрипкйй звук; 3. глухйй шум, рЯкіт ronquillo т діал. див. ronquedad ronrón т діал. 1. зоол. жук-гнойовйк; 2. діал. тріскЯчка (іграшка)] 3. діал.: див. rumor 1, 2
ronronear vi 1. муркати (про кота)] 2. ко- пошйтися, не давЯти спЯкою (про думки) ronroneo т муркання ronsoco т діал. зоол. тапір ronza: a la ~ іос. adv. мор. з підвітряної сторонй
ronzal1 т недЯуздок, пЯвід ronzal2 т мор. тЯлі
ronzar11. vt хрумтіти під час їжі; 2. vi хрумтіти (на зубах)
ronzar2 vt мор. перевЯлювати вантЯж (вручну чи за допомогою важелів) roña 1. ґпаршЯ; 2. прилйплий бруд- Шао бруду; 3. іржЯ (на металі)] 4. соснЯва корЯ; 5. мох (на деревах, скелях)] 6. хитрість, вйверт; шахрЯйство; 7. проникливість, чуттй, нюх; 8. зарЯза; шкідлйва nó- шесть; 9. див. roñería; 10. діал. злЯба ненЯвисть; 11. діал. жЯрсткість, сувб- рість, грубість; 12. діал. шахрЯйство (у грі)] 13. діал. прикидЯння, симулйція; 14 сот. скнЯра, жадюга; jugar a la - Ам. Vpá- ти не на грЯші; 15. Л. Ам. грЯти в хЯванки roñada f мор. петлй, кільцЯ (троса) roñal т діал. склад соснЯвоі корй roñar діал. 1. vt сварйти, лЯяти; 2. vi бур- чЯти, буркотіти roñería f скнЯрність, скупість roñero adj лінйвий roñica f, сот. див. roña 2 roñosería f див. roñería roñoso adj 1. паршивий, шолудйвий; 2. бруднйй; залйпаний; 3. іржЯвий, заіржЯв- лений; 4. скнЯрий, скупйй; 5. діал. шор- сткйй, шершЯвий, без обрЯбки; 6. діал. шахрЯйський
ropa f1. Ядяг; - blanca білйзна (постільна і спідня)] ~ de cama постільна білйзна; ~ de сЯтага (de levantar) домЯшній Ядяг, халЯт; - hecha готЯвий Ядяг; - interior спідня білйзна; ~ de mesa столЯва білйзна; 2. вЯрхній Ядяг; 3. тЯга; мЯнтія (судді, адвоката, професора)] ~ vieja печЯня з варЯного м’Яса; a quema ~ loe. adv. впритул (про пострілУ, раптЯво, несподівано, рЯптом (сказати)] прЯмо в лоб (сказЯти); a toca - loe. adv. руже блйзько; пЯряд; de buena * непересічний (про людину)] доброякісний, добрЯтний; de роса ~ погЯно одЯгнений; бідний; незначнйй, невЯртіс- ний (про людину)] guardar uno la - бути оберЯжним, не ризикувЯти; hay ~ tendida оберЯжно, нас мЯжуть почути; nadar у guardar la - діяти оберЯжно (з наймЯн- шим ризиком); no tener ~ (para una cosa): по tiene ~ para eso це йому не під силу; no tocar a uno la ~ не ображЯти (не зачіпЯти); palpar (tentar) la ~ бути при смерті; бути розгубленим; poner a uno como ~ de pascua розсварйти, рознестй; tentar a uno la ~ прощупувати, промЯцу- вати; провокувЯти, підбурювати; tentarse la - дЯбре все обдумувати (звЯжувати); Іа ~ sucia se lava en casa не винЯсити сміттЯ з хЯти
ropaje т 1. збірн. Ядяг, вбраннЯ; 2. святкЯ- ве вбраннЯ; 3. гардерЯб (чийсь)] 4. занЯд- то тЯплий (багатошарЯвий) Ядяг; 5. мЯва, зворЯти мови, манЯра вислЯвлюватися ropavejería f крамнйця лахмітника (тан- дйтника)
ropavejero т лахмітник, тандйтник ropera f кастелЯнша
ropería f 1. торгівля готЯвим Ядягом; 2. ма- газйн готЯвого Ядягу; 3. гардерЯбна кім- нЯта; 4. будйночок для зберігЯння речЯй сезЯнних пастухів; 5. посЯда кастелЯнші; - de viejo крамнйця лахмітника ropero т 1. продавЯць готЯвого Ядягу; 2. гардерЯбник; 3. сировЯр (при отарі овець)] 4. хлЯпчик на побігЯньках (у пасту- х/в); 5. одежна шЯфа, гардерЯб; 6. благодійне товарйство з розподілення Ядягу
ropilla f 1. dim. de ropa; 2. старовйнний корЯткий притЯлений Ядяг з подвійними рукавЯми; 3. діал. тЯга (посадових осіб)] dar a uno una ~ гЯнити, докорйти горо т діал. мотузка, канЯт ropón т 1. дЯвгий вЯрхній Ядяг; балахЯн; 2. стьЯбане покривЯло; 3. діал. амазЯнка (костюм)
578
rótulo
roque m 1. иіахм. Typá; 2. icm. двоколісний B¡3ÓK, двокблка
roqueda f, roquedal m скеляста місцбвість roquedo m скбля
roqueño adj 1. скелистий; 2. твердий як
KáMiHb
roquero adj 1. сильний; 2. побудбваний на скблях
roqueta f 1. icm. внутріфортбчна вбжа; 2. бот. дика гірчиця
roquete т пелерйна (католицького священика)
roquín т діал. провізія на дорбіу rorrear vi діал. дитйніти, здитиніти rorro т 1. груднб дитина, немовлЯ; 2. Я. Ам. лялечка, малбнька лЯлька roe т ківер, каск0тка
rosa 1. f бот. троЯнда; - de China ки- тáйcькa троЯнда; - de té чбйна троЯнда; 2. червбна (рожбва) плЯма (на тілі); 3. роз0тка, npnKpáca у фбрмі троянди; 4. пампушка; 5. діал. квітка крокуса; 6. Ам. див. rosal 1; 7. архіт. див. rosetón 2,3; 8. розбтка (в гітарі, лютні, мандоліні); 9. р/ смбжена кукурудза; 10. т рожбвий кблір; de color - рожевого кбльору; - albardera, - de rejalgar, - montés бот. півбнія (різновид); - francesa діал. олебндр; ~ de mar бот. жовтбзілля; - de Navidad бот. чбрний чемерйчник; - de ios vientos, ~ náutica рбза вітрів; como las propias ~s loe. adv. дббре, npeKpácHo; como una ~ здорбвий, квітучий; свіжий; no hay ~ sin espinas немб троЯнди без колючок rosácello 1. adj рожевувбтий; 2. бот. тро- яндопо^ібний; 3.: -as fpl бот. розоцвіті rosada f іній, пбморозь rosadelfa f6om. 1. азблія; 2. рододбндрон rosado1 adj 1. рожбвий, блідо-рожбвий; 2. трояндовий, приготбваний з троЯнд; aceite - троЯндова олія; 3. діал. див. rosillo 2;
4. Я Ам. див. rubicán rosado2 adj охолбждений, з льбдом (про напій)
rosal т 1. трояндовий кущ; - perruno (silvestre) шипшйна; 2. діал. див. rosalera rosaleda f 1. див. rosalera; 2. троЯндова албя
rosalera f роздрій, розебдник троЯнд rosamaría f Л. Ам. бот. коноплі rosar impere діал. див. rociar 1 rosariera f 1. бот. корйчне дбрево; 2. футляр для вбрвиці rosariero т продавець вбрвиць rosario т 1. молитвй, звбрнені до Діви Марії; 2. вбрвиця; 3. заупокійна Méca; 4. група молільників; 5. (- hidráulico) ков- шбвий елевбтор, нбрія; 6. хребет; 7. нйзка, ланцюг, ряд; 8. (рі) діал. плітки, байкй; acabar como el - de la aurora закінчуватися протиріччями (про збори); розхбдитися, ні про що не домбвившись rosarse рожевіти, ставбти рожбвим rosbif т рбстбіф
rosca f 1. гвйнт; 2. спірбль; 3. витбк; 4. різьбб, нарізка; 5. крбндель, барбнка; 6. округлість, жировб склбдка (на тілі); м’ясистість (на руках, ногах, шиї); 7. зовнішній ряд клбдки (арки, склепіння); 8. оіал. див. rodete 2; 9. діал. кбло гравців; Ю. діал. супербчка, рбзбрат; hacer la - а uno обхбджувати (когось); залицЯтися, волочйтися; hacer la - (del galgo) засинати де попбло; hacerse (una) - згортб- тися клуббчком (калбчиком); Я. Ам. від- крутйтися, відбйтися (від чогось); pasarse de - стирбтися (про різьбу); вихбдити за мбжі розумного; заривбтися Recadero т діал. велйкий кбшик (для перенесення фруктів, булок)
Aseado adj 1. спірбльний, гвинтовйй; 2. змбтаний, намбтаний, нарізнйй
roscar vt 1. нарізбти, робйти нарізку; 2. намбтувати; 3. загвйнчувати rosco1 т див. roscón 2, З rosco2 adj діал. старйй roscón т 1. aum. de rosca; 2. велйкий крбндель, бублик; 3. нуль (позначка) rosear vi рожевіти rosedal т див. rosaleda rosega f мор. трал
rosegar vt 1. діал. грйзти, обгризбти; 2. мор. трблити róseo adj рожбвий roséola f мед. розебла roseólico adj мед. розебльний (про висипи)
rosero т 1. збирбч рожбвих пелюсток (шафрану); 2. діал. ананбе у сирбпі (десерт)
roseta М. dim. de rosa; 2. рожбва плЯмка (на шкірі); 3. сітка лійки; 4. флбнець, шбйба (на кінці безміну); 5. сербжка (у формі трояндочки); 6. кокбрда, розбтка (зі стрічок); 7. Я. Ам. коліщбтко шпбри; 8. рі смбжена кукурудза rosetón т 1. aum. de roseta; 2. архіт. кругле вікнб з узбрами; 3. архіт. розбтка rosicler т червбна зорЯ rosiente adj див. rojo 1 rosigar 1. vt діал. грйзти, розгризбти; 2. vi діал. бурмотіти, рідйти крізь зуби rosigo т діал. зрізані гілкй; хмиз rosigón т діал. скйбка хліба rosillo adj 1. світло-червбний; 2. гнідо- чблий (про коня); 3. Я. Ам. ейвий rosita1 f 1. dim. de rosa; 2. діал. сербжка; 3. pl (- de maíz) діал. ембжена кукурудза; de -e loe. adv. на дурнйчку, безплатно rosita2 adj діал. зманіжений, жінбчний rosmarino 1. adj світло-червбний; 2. m бот. розмарйн rosmaro т морж rosnar vi діал. див. rebuznar rosnido т діал. див. rebuzno roso1 adj потбртий, понбшений; а - у velloso loe. adv. без вйнятків, пбвністю, ціл- кбм
roso2 adj див. rojo 1
rosoli т росблі (лікер з корицею, анісом) rosón т див. rezno 1
rosqueado adj гвинтоподібний, спірбльний
rosqueadura f, rosqueamiento m звивбн- ня
rosquear vi звивбтися, вйтися, зміїтися rosquero т діал. сперечбльник, задйра rosquete т 1. велйкий крбндель; витб здбба; 2. діал. здббна булка (з кукурудзяного борошна)
rosquilla f 1. крендельбк; 2. гусінь; по saber a -s una cosa бути несолбдким (малоприбмним); saber a -s принбсити задовблення
rosquillero т продавбць крбнделів rosquituerto adj діал. див. rostrituerto rostir vt icm. ембжити rostrado adj 1. дзьобоподібний; 2. архіт. рострбльний (про колону) rostral, rostrata adj див. rostrado 2 rostritorcido, rostrituerto adj похмурий, понурий, зі спотвбреним злббою облйч- чям, з гримбсою відрбзи rostrizo т діал. ембжене поросЯ rostro т 1. дзьоб; 2. облйччя, лицб; 3. іст. мбека; 4. мор. ніс (тарбн) кораблЯ; а - firme loe. adv. смілйво, рішуче; - а - /ос. adv. лицбм до лицЯ; прЯмо в бчі, відкрйто; conocer de - a uno знбти в облйччя когбсь; dar en - a uno con una cosa кй- дати в лицб (дбкори); докорЯти; dar en - бути малоприбмним, дратувбти; echaren - докорЯти, гбнити; encapotar el - насупитися, спохмурніти; hacer - давбти
відсіч вброгові; опирбтися, протйвитися; ітй назустріч труднощам, дивйтися в лицб небезпбці; проявлЯти твбрдість; сприймбти прихйльно, визнавбти; robarse el - мінЯтися на виду; torcer el - кри- вйтися, робйти кйелу міну; volver el - повертбтися лицбм; дивйтися ласкбво (ніжно); відвертбтися з презйретвом rota1 М. розгрбм, порбзка; 2. мор. румб; курс; 3. іст. розрйв, розлбм; 4. муз. канбн; de - (batida) loe. adv. невдбло, з пбвною порбзкою; несподівано, раптбво rota2 f іст. церкбвний трибунбл rota3 f6om. ротбнг (тропічна пальма) rotáceo adj колесовйдний rotación f 1. обертбння, обертбльний рух; - de la Tierra обертбння Землі; 2. чергу- вбння, зміна; 3. бберт; 4. (- de cultivos) с.-г. сівозміна
rotacional adj обертбльний; ротаційний rotacismo т 1. ротацйзм, гаркбвість; 2. лінгв. ротацйзм
rotador mi. анат. обертбльний м’яз; 2. рі див. rotíferos
rotamente adv 1. розв'Язно, безцерембн- но; 2. поспішно, пбспіхом rotang т див. rota3
rotar w 1. див. rodar 1; 2. Я. Ам. див. romper?
rotar vi діал. нудити
rotativa f полігр. ротаційна (друкбрська) машйна
rotativo 1. adj ротаційний, обертбльний; 2. т газбта
rotatorio adj 1. обертбльний; 2. обертбльний; ротаційний; 3. центробіжний (про насос)
rotear vtdian. погбно повбдитися (з кимось) roten т 1. див. rota3; 2. пбльмова тро- стйна; 3. діал. поліцбйський кийок rotería f діал. збірн. біднотб, голбта rotíferos т рі зоол. коловбртки rotiforme adj колесоподібний rotisería f Ам. закусочна, що торгує емб женими стрбвами
rotivestido adj обірваний, у рвбному бдязі roto 1. р. ігґ. de romper; 2. adj злбманий, полбманий; 3. розбйтий (перен.); 4. розірваний, розідраний; 5. обірваний, в лахмітті; 6. розпусний; розгнузданий; 7. т обірванець; 8. діал. біднЯк, голодрбнець;
9. Я. Ам. чилієць; 10. діал. метйс; 11. Я. Ам. мбдник, форсун; ó nunca falta un - para un descosido шукбй утіхи сбред рівних собі; оббє ряббє; es peor lo - que lo descosido з двох бід вибирбють мбншу rotocosido т лбтаний бдяг rotonda f 1. архіт. ротбнда; 2. багбжник
rotor т і. тех. рбтор; 2. ав. гвинт (вертольота); 3. ел. Якір; 4. роббче кблесо турбіни rotórico adj рбторний, обертбльний rotoso adjJl. Ам. рвбний, обірваний, в лахмітті
rótula f 1. фарм. пбрція ліків (в одній пілюлі); 2. шарнір, кардбн; 3. анат. колінна чашка
rotulación f, rotulado т 1. прикріплення ярликів (бйрок), етикетувбння, клейму- вбння; 2. надпйсування; 3. оголбшення, об’Ява; 4. дбшка оголбшень rotulador 1. adj етикетувбльний, наклбю- ючий ярликй, якйй служить для клейму- вбння; 2. т фломбетер rotuladura f, rotulamiento т див. rotulación rotular vt 1. прикріпляти ярлйк (бйрку), етикетувбти; стбвити клеймб; 2. надпйсу- вати, робйти нбпис; 3. приклбювати оголбшення
rótulo т 1. ярлйк, етикбтка, наклбйка, клеймб; 2. нбпис (на ящику, вагоні); 3. вивіска (установи); 4. оголбшення
579
rotuloso
rotuloso adj схбжий на кЬліщбтко rotunda f див. rotonda 1 rotundamente adv категорйчно, навідріз rotundidad f 1. округлість; 2. noBHOTá, огрядність
rotundifoliado adj бот. круглолйстий rotundo adj 1. див. redondo 1; 2. повнозвучний; 3. рішучий, категорйчний rotuno adj діал. простонародний, плеббй- ський
rotura М. див. rompimiento 1—4; 2. вет. плбстир; 3. іст. розпуста; 4. діал. збрана ділянка землі
roturación f 1. підйбм цілинй, бранка; 2. свіжозбране пбле, піднята цілинб roturador 1. adj якйй збрює, піднімбє цілину; 2. т орбч, ратбй roturadora f просапнйй трбктор (для піднімання цілини)
roturar vt розбрювати, піднімбти цілину rouge т діал. губнб помбда rouget т іхт. красноборбдка (риба) round т спорт, рбунд rovo т діал. чбрна глйна (для фарбування шерсті)
roya f іржб (рослин); - negra чбрна іржб royarse покривбтися іржбю (про рослини) royo adj 1. d/ал. червбний; 2. діал. білявий;
3. діал. недозрілий (про (фрукти); 4. діал. недовбрений (про їжу)
roza f1. розчйстка землі під бранку; 2. кор- чувбння; 3. землб, розчйщена під бранку;
4. заглйблення (прбпуск, паз) в кам’яній клбдці; 5. діал. стббла (травб) з роз- чйщеної ділЯнки; 6. діал. ділЯнка, зарбсла кущбми; 7. діал. струмбк; 8. діал. стік, канбвка
rozable adj придбтний для розчйстки (корчувбння)
rozadera f 1. див. rozón; 2. Я. Ам. кінбць ласб
rozado adj понбшений (про одяг) rozador т 1. корчувбльник (якш розчищає землю під оранку); 2. діал. мачбте rozadura f 1. тертЯ; 2. хворбба деревнбї корй; 3. саднб; потбртість rozagante adj 1. дбвгий, до п’ят; 2. ошбт- ний (про одяг); 3. пихбтий, надутий, чвбн- ний
rozamiento т 1. див. roce; 2. супербч- ності, рбзбрат; 3. мех. тертЯ rozar 1. vf розчищбти збмлю під бранку, корчувбти; 2. нарізбти (гілки); зрізбти І (траву); 3. щипбти (траву); 4. скоблйти, дрЯпати; 5. м’Яти, бруднйти (одяг); 6. робйти паз в кам’яній клбдці; 7. vi (en) І злбгка торкбтися, зачіпбти, тбртися; 8. (соп) зачіпбти, мбти віднбшення; ~se 1. (соп) подряпатися; 2. зносйтися, обшбр- патися; 3. тісно спілкувбтися; 4. (соп) мбти віднбшення; 5. (соп) бути схбжими одйн на бдного; бути у зв’язку (віднбшен- ні) (про речі); 6. (еп) плутатися (в словах); залбдве вимовлЯти (слово, звук); 7. зачіпбти ногб за нбгу roznar1 vt див. ronzar11 roznar2 vi див. rebuznar roznido1 m хруст, тріск (при розгризанні) roznido2 т див. rebuzno rozno т віслючбк
rozo т 1. див. roza 1, 2; 2. дрібні дрбва, хмиз; 3. сл. їжа; 4. діал. див. roza 5; ó ser de buen ~ мбти хорбший апетйт rozón m 1. косб для корчувбння; 2. Я. Ам. подрЯпина, слід (від кулі) rúa f 1. вулиця (вжив. тк. в назвах вулиць); 2. проїжджа дорбга; 3. діал. сільсь- кб гулЯння (вночі); hacer la - прогулюватися по вулиці; залицЯтися до жінки; прогулюватися з дівчиною ruaco adj діал. якйй мбє ознбки альбінізму (про людину)
roana f 1. дешбва шерстянб тканйна; 2. понбшена шаль; 3. діал. пбнчо ruanada f діал. грубість, неотбсаність, мужикувбтість
ruanco adj діал. світло-рудйй (про корову) ruano adj 1. іст. вуличний; 2. виїзнйй (про коня); 3. Я. Ам. ігрбневий, каштбновий ruante adj якйй прогулюється шаг 1. vi прохбджуватися, прогулюватися;
2. проїхатися, прокатбтися (в екіпажі, верхи); 3. прогулюватися з жінкою; 4. vt гулЯти; - calles гулЯти вулицею rubedo т, rubefacción f почервоніння (подрбзнення) шкіри
rubela f див. roséola rúbeo adj червонувбтий rubéola f мед. 1. кір; 2. краснуха rubescencia f червонуватість rubescente adj червонувбтий rubeta їзоол. жбба (різновид) rubí т рубін; ~ de Bohemia рожевувбтий гірський криштбль; ~ del Brasil бразйль- ський топбз; * oriental рубін, червбний Яхонт
rubia1 f бот. MapéHa
rubia2 f1. автофургбн; 2. necéTa (монета) rubióceas fpl бот. марбнові rubial1 m пбле марбни rubial2 1. adj рудувбтий (про землі, рослини); 2. т (рі) блондйн rubiana f бот. зінбвать, рокйтник rubicán adj рудо-чблий (про масть коня); світло-рудйй (про вівцю) rubicela f мін. шпінбль вйнного кбльору rubicundez f почервоніння (шкіри, слизової оболонки)
rubicundo ad/1. рудувбтий; 2. рум’Яний; 3. червонощбкий
rubiera їдіал. 1. пустотлйвість; 2. розвбга, заббва
rubificación f пофарбувбння в червбний кблір
rubificar vt робйти червбним, зафарббву- вати в червбний кблір rubiginoso adj іржбвого кбльору rubigo т іржб rubín1 т див. rubí rubín2 т див. robín rubina f фуксйн (барвник) rubio 1. adj білЯвий; русий; 2. діал. п’Яний;
3. т блондйн; 4. морський півень, трйгла (риба); 5. necéTa (монета)
rublo т рубль
rubor т 1. червбний кблір; 2. ббрва, рум’янець (від сорому); 3. сбром, сором’язлй- вість; 4. мед. почервоніння ruborizado adj червбний від сброму ruborizar vt змусити почервоніти, увігнбти в крбску; ~se 1. почервоніти, зашарітися;
2. сорбмитися
ruboroso adj 1. див. ruborizado; 2. соро- м’язлйвий, боязкйй
rúbrica f 1. помітка червбним; 2. рбзчерк;
3. заголбвок; 4. рубрика, рбзділ; 5. рел. правило (прбвила) риіублу; * farbil че- рвбна бхра (для розмітки в столярній справі); ~ sinópica сурик; кіновбр; de - за- гальнопрййнятий, обов’язкбвий; налбж- ний
rubricación f 1. підпйсування; 2. скріплення печбткою
rubricar vt 1. візувбти (документ); 2. під- пйсувати і скріплювати печбткою; 3. робйти помітку червбним; 4. засвідчувати, завірЯти (документ)
rubro 1. adj червбний, багрЯний; 2. т Ам. заголбвок, нбзва; 3. діал. ком. стаття (доходу, витрат)
ruca fíi. Ам. 1. індібнська хйжа; 2. хйжка, курінь; печбра (укриття, притулок); ir а Іа - діал. лягбти спбти, відхбдити до сну rucaneado adj діал. грубий, вульгбрний
rucanear vt діал. вульгаризувбти, опош лЯти
rucanito adj Л. Ам. старбнький, дрЯхлий rúcano т діал. 1. громбдина; об’бмний предмбт; 2. соль (монета) rucar vt, vi діал. див. ronzar rucear vt діал. див. rociar 2 ruciango adj діал. білЯвий, світловолбсий ruciar vi діал. пурхати ruciharto adj 1. загодбваний, перегодб- ваний (про тварину); 2. задарований rucio adj 1. сірий, попелястий, сйвий; - rodado сірий в Яблуках (про масть коня)- 2. з сивинбю; 3. діал. див. ruciango ' ruco Я. Ам. 1. adj старйй, дрЯхлий (про коня); 2. т старб шкбпа rucre т діал. піднята цілинб (на пагорбі на березі ріки)
ruchar vi діал. проростбти; розпускбтися (про рослини) ruche1 т див. rucho 1 ruche2 т діал. грбші; а - /ос. adv. без грбшей, з пустими кишбнями ruche3 f рюш
ruchique т діал. дерев’Яна тбця (для подачі шоколаду)
rucho1 т 1. молодйй осбл; 2. діал. пбрший листбк (рослин)
rucho2 adj діал. 1. нерівний, кострубатий;
2. перезрілий (про плоди)
ruda f6om. рута; ser más conocido que la - бути дббре відбмим (загальновідбмим) rudamente adv 1. грубо, різко; 2. сувбро rudera f будівбльне сміттЯ, щббінь rudez f іст., rudeza f 1. шершбвість, не- обрббленість; 2. нечбмність, грубість; 3. сувбрість; 4. тупість, несприйнятливість;
5. склбдність, вбжкість rudimental, rudimentario adj 1. зародкб- вий; 2. рудиментбрний, недорозвинений, залишкбвий; 3. елементбрний, початковий rudimento т 1. ембрібн; 2. рудимбнт, рудиментбрний брган; 3. рі начбла, першооснбва, елементбрні поняття rudimentoso adj див. rudimental rudo adj 1. грубий, необрбблений, непри- крбшений; 2. якйй нерівномірно обер- тбється, якйй смйкається (про механізм);
3. немайстбрний, примітйвний, грубий; 4. тупйй, нерозумний; 5. грубий, неосвіче- ний; 6. сувбрий, стрбгий, жорстокий; 7. важкйй, складний, втбмливий
rueca f 1. прЯлка; 2. вйгин, вйкривлення rueda f 1. кблесо; - de escape бнкерне кблесо; - de molino жбрно; - dentada зубчасте кблесо; ~ hidráulica водянб кблесо; * libre кблесо вільного ходу; 2. круг, диск; 3. маховйк; 4. штурвбл; 5. коло, гуртбк, товарйство; 6. скйбка, кружбчок (лимона); 7. кбло, тур; 8. діал. нбрія, водо- кбчка; 9. сл. щит; 10. хоровбд; ~ catalina бнкерне кблесо; основнб лбнка, двигун; ~ de la fortuna кблесо фортуни; мінлйвість дблі; clavar la ~ de la Fortuna забезпб- чити своб стійкб благополуччя; comulgar con ~s de molino (частіше в запереч, формі): no comulga con ~s de molino старбго горобцЯ на полбві не зловиш; hacer la - a uno увивбтися навколо когось ruedero т колісний мбйстер ruedo т 1. див. rodadura; 2. оточення, об- рбмлення; 3. опушка сукні; 4. кругла ци- нбвка; 5. килимбк; 6. кбло, окружність; 7. ббриси, кбнтур; 8. apéHa для ббю биків; 9. діал. приміські садйби; 10. Я. Ам. везіння, удбча (у грі); a todo - /ос. adv. в будь- якбму рбзі
ruejgo т прохання, мольбб; а - de uno за чиїмось прохбнням
ruejo т 1. діал. млинбве жбрно; 2. див. ruello; 3. тягбр; злйгодні mello т діал. кам’янйй котбк
580
rústico
rueño m діал. див. rodete 2 ruerno adj див. roncero ruezno m горіхова шкаралупа rufa1 ffl. Ам. зоол. Máena (різновид) rufa2 (діал. дорбжній kotók rufeta f діал. чбрний виногрбд rufián 1. adj діал. дотбпний, жартівливий; 2 діал. весблий, задовблений; 3. т сутенер; 4. негідник, паскуда rufianada М. звідництво; 2. нйцість, підлість; 3. діал. жарт rufiancete т див. rufián 2 rufianear vt, vi звідничати; займбтися
cyreHépcTBOM
rufianería f 1. звідництво, сутенбрство; 2. нйцість, підлість
rufianesca f 1. сутенбри; пбкидьки; 2. звичаї (світ) сутенбрів
rufianesco adj 1. сутенбрський; 2. шахрбй- ський
rufo т сл. див. rufián 2 rufo2 adj 1. червбний; 2. рудий; 3. кучерявий; 4. самсвдовблений; хвастливий; 5. діал. сйльний, міцнйй; 6. діал. пйшний, розкішний
ruga f зморшка, склбдка
rugar vt (vr) мбрщити(ся)
rugby т спорт, рбгбі
rugeo т діал. свято, святкувбння
rugido т 1. гарчбння (лева); 2. рев,
BépecK, крик; 3. рокіт (хвиль); 4. ревіння,
завивбння (вітру); 5. бурчбння в животі
rugidor, rugiente adj 1. рйкаючий (про
лева); 2. якйй кричйть, якйй репетує; 3.
гуркітлйвий
rugimiento т див. rugido ruginoso adj іржбвий
rugir 1. vi рйкати (про лева); 2. волбти, ревіти; 3. рокотати (про хвилі); 4. impers базікати (про таємне) rugosidad f 1. змбршкуватість, нерівність; 2. змбршка, склбдка rugoso adj змбршкуватий, змбрщений ruibarbo т бот. рбвінь ruidajo т діал. легкйй шум ruido т 1. шум, гул; 2. крик, свбрка, супе- р0чка; 3. рбзголос, бум; 4. новинб, сен- сбція; 5. сл. див. rufián 2; ~ de burbujas передсмбртний хрип; - de fondo фб- новий шум; фон; hacer (meter) - шуміти, порбджувати шум; нашуміти, наробйти шуму, викликбти сенсбцію; querer ~ бути затятим сперечбльнком; quitarse de ~s утрймуватися від супербчок (скандблів); не лізти на рожбн; mucho - у pocas nueces багбто галасу даремно ruidoso adj\. шумний; гуркітлйвий; 2. сенсаційний, нашумілий
ruin adj 1. нйций, підлий, мерзбнний; 2. мізбрний, незначнйй; 3. порбчний, зіпсб- ваний, аморбльний; 4. жбдний, скупий; 5. підступний (про тварину); 6. слабкйй, миршавий
r^ina f 1. руйнувбння; amenazar - загрожувати розвалйтися (про будівлю); 2. Розбрення, збіднення; 3. крах, банкрутстві quedarse en la - розорйтися; 4. провал, загйбель; la * del imperio падіння 'Mnépii'i; la ~ de las ilusones крах ілюзій; 5. pl Руїни; hecho una - старйй, дряхлий; ^rapá руїна; якйй став пбвністю н?придбтним
ruinar vt руйнувбти, розоряти, спустбшу- вати; -se розорятися; терпіти крах ruindad f 1. підлість, нйцість; 2. порбч- 2Ість, зіпсбваність; 3. жбдність, скупість; ИИЦИЙ вчйнок
^'nera f діал. втрбта здорбв’я (внаслідок *«ороби)
^(noso adj'і. вбтхий; напіврозвблений; 2. ^4ий, незначнйй; 3. розбрювальний, згУбний, руйнівнйй; 4. див. ruin 6
ruis т діал. остбння дитйна в сім’ї ruiseñor т орн. соловбй rujiada f діал. 1. злйва; 2. див. rociada rujiar vt діал. див. rociar 2 rujiazo т діал. див. rujiada rula1 f діал. 1. рйбний рйнок (оптовий); 2. артіль рибблок rula2 fíl. Ам. мислйвський ніж rular vi див. rodar 1 ruló т зад, дУпа,
rulenco adj Ам., rulengo adj діал. 1. суходільний; 2. мйршавий, худйй (про тварину); 3. кривоббкий (про коня) ruleta f 1. рулбтка (гра); 2. Ам. рулбтка (вимірювальна); 3. мат. рулбта ruleteo т Л. Ам.: de - якйй здабться в npoKáT (про автомобіль) ruletero 1. adj діал. якйй спйвся, безпутний; 2. т Л. Ам. змінний шоф0р rulo т 1. котбк; вблик; качблка; 2. куля; 3. дорбжній котбк; 4. бігуді; 5. діал. завитбк, лбкон; peinarse de ~ недб0ло зачісуватися
rulot(a), rulote f фургбн (ярмаркових фокусників)
ruma íAm. купа, вброх, ббзліч rumajear vi діал. увивбтися (довкола) ruman-o, -а 1. adj румунський; 2. т, f румун, -ка; 3. т румунська мбва rumantela f діал. пйятика, гулянка rumatoide adj ревматйчний rumazo т діал. див. ruma rumazón f мор. хмбри на горизбнті rumba f 1. діал. див. ruma; 2. Ам. румба (танець); 3. іст.; діал. див. rumantela rumbador т діал. тріскбчка (іграшка) rumbancha f діал. пийтика, гулйнка rumbaichear vi діал. гуляти, бенкетувбти rumbantela ЇЛ. Ам. див. rumantela rumbar діал. 1. vi смітйти грішми, викб- зувати щбдрість; 2. гарчбти (про собаку); 3. гудіти, дзижч0ти; 4. гулйти, бенкету- в0ти; 5. vt визначбти н0прям; 6. кйдати, жбурляти
rumbático adj 1. якйй смітить грішми, щбдрий; 2. пйшний, розкішний rumbeador т Л. Ам. провіднйк, проводйр rumbear1 vi 1. мор. проклад0ти курс по кбрті; 2. діал. пробивбтися, прокладбти шлях ч0рез ліс; 3. діал. орієнтув0тися, брбти напрям
rumbear2 vi діал. 1. веселйтися, гуляти; 2. танцювати румбу
rumbero1 adj діал. якйй вміє орієнту- вбтися, якйй дббре знбє стежкй rumbero2 adj діал. непутящий, безпутний, розгульний
rumbo1 т 1. курс, н0прям, румб; соп - а Іос. ргер. в нбпрямі чогбсь; 2. шлях; лінія поведінки; 3. мор. проббїна в кбрпусі суднб* 4. Я Ам. пролбм népena rumbo2 т 1. рбзкіш, пйшність; 2. щбдрість; благорбдство; 3. сл. небезпека; 4. діал. гарчбння соб0ки; 5. діал. гулянка, бенкбт;
6. діал. свято, святкувбння; 7. діал. орн. колібрі
rumbón adj щ0дрий, якйй сйпле грішми rumboso 1. adj розкішний, пйшний; багб- тий; 2. див. rumbón
rumen т руббць (перший відділ шлунка у жуйних)
rumia f, rumiación ті. пережбвування; 2. жуйка
rumiaco т діал. ряска, зблень (на стоячій воді)
rumiadura fdue. rumia rumiante 1. adj жуйний; 2. m жуйна тварй- на
rumiar vt 1. (vi) жувбти, пережбвувати (жуйку); 2. дбвго обдумувати, обмірковувати; 3. бурч0ти
rumión т 1. тугодум; 2. буркотун
rumo т верхній обруч (бочки, чана) rumor т 1. пбговір, чутка; 2. гул голосів, гбмін; 3. нейсний шум, гул rumorarse Ам. бути v всіх на язиці (про чутки, поговір)
rumorearse 1. impers: se rumorea хбдять чутки; 2. Ам. див. rumorarse rumoroso adj шумний, шумлйвий rumpero т діал. підсбоний робітнйк (в шахті)
runas1 f р/ 1. руни, рунічні письменб; 2. руни, пісні (фінів) runa2 adj діал. вульг0рний runa3 т діал. індібнець runamula f діал. кохбнка, налбжниця (духовної особи)
runcha їдіал. див. rumbador runchera f діал. дурість, простувбтість runcho1 т зоол. опбсум runcho2 adj 1. діал. малоосвічений, темний, неосвічений; 2. Я Ам. скупйй, скнбрний rundel т діал. дбвга мантйлья з облямівкою
rundir \ЛЛ. Ам. ховбти, прихбвувати rundún т Л. Ам. і. орн. колібрі; 2. див. rumbador
runfiar vi діал. див. runflar runfla f 1. нйзка, ланцюг, ряд; 2. Я Ам. нбтовп, згрбя runflada fdue. runfla 1 runflante adj 1. якйй гблосно звучить; 2. якйй сопйть, фбркає; 3. див. rumboso 1;
4. діал. самовдорблений, зарозумілий runflar vi 1. сопіти, фбркати; 2. гблосно звуч0ти, лун0ти
rungo 1. adj діал. низькорбслий, малорбс- лий; 2. т діал. поросй rungue т діал. 1. стбртий віник, стбрта мітлб (щітка); 2. качбн (капусти, салату); 3. мішблка (для підсмажуваної кукурудзи) rúnico, runo adj рунічний runrún т 1. див. rumor 1, 2; 2. Я Ам. див. rumbador
runrunear vi і. шуміти, гудіти; гомоніти; 2. дзижч0ти; -se лунати, пошйрюватися (про шум, чутки)
ruñar vt вирізбти кругові пазй (в бочках) rupestra, rupestre adj 1. гірськйй, ске- лйстий; 2. якйй росте на скблях; 3. на- скбльний (про написи, малюнки) rupia f р^пія (грошова одиниця Індії, Пакистану, Індонезії) rupicabra, rupicapra їзоол. сбрна ruptor т фіз. переривбч ruptura f 1. розрйв (відносин); супербч- ності; свбрка; 2. мед. перелбм, розрйв ruqueta М. бот. дйка гірчиця; 2. бот. су- хорббрик; 3. гусінь метелика rural adj 1. сільськйй; 2. грубий, неотесаний, некультурний rurrupata f діал. колискбва пісня rus т бот. cyMáx; ¡voto а -! чорт забир0й! rusel т текст, діагонбль (шерстяна тканина)
rusentar vt розпікбти, розжбрювати rusia f діал. грубе полотнб (для гамаків) rusiente adj розпбчений rusificación f русифікбція rusificar vt (vr) русифікувбти(ся) rus o, -a 1. adj російський; 2. m, f росіянин, -ка; 3. m російська мбва; 2. пальтб з грубого cyKHá
rusticación f життй (відпочйнок) в селі rustical adj див. rural rústicamente adv 1. по-сільськбму; 2. грубо
rusticano adj 1. дйкий (про рослини); 2. іст. див. rural 1
rusticar v/жйти (відпочивбти) в селі rusticidad f грубість, неотбсаність rústic-o 1. adj сільськйй; 2. грубий, неот0- саний; 3. рустйчний (про говірки латин-
581
rustiquez(a)
ської мови); 4. т селянин; a la (en) ~а в папербвій палітурці rustiquez(a) f див. rusticidad rustir vtdian.. 1. cмáжитиl пiдcмáжyвaти; 2. див. ronzar1 1; 3. зносити, терпіти {злигодні)
rustrir vt діал. 1. підсмеіжувати (хліб); 2. розтбплювати (масло, жир); 3. см0жити;
4. nácTH (худобу); 5. ж0дібно юти; 6. плямкати, гблосно жyвáти ruta1 f1. дорбга, шлях; 2. н0прям; 3. Tpáca, лінія; 4. рейс, курс, маршрут; 5. 3áci6, спбсіб, шлях (для досягнення мети) rutar/діал. пиятика, гулйнка, бенкбт rutar1 vi діал. 1. бурчати, буркотіти; 2. гудіти, дзижчáти
rutar2 vi діал. крутитися, оберт0тися rutar3 vi діал. pnráTH
rute m діал. див. rumor; rute rute вoлáння, вигуки
rutear vi діал. веселитися, 6eHKeTyBáTH, гулйти
rutel m діал. мал0ньке ст0до (кіз, овець) ruten-o, -а 1. adj русйнський; 2. icm. руський; 3. m, f русин, -ка; 4. m русинська мбва
rutero 1. adj діал. непутящий, безпутний; 2. m див. rutista
rutilante adj 1. блискучий, сяючий; 2. мед. червбний (про кров) rutilar vi блищáти, сйяти
rútilo 1. adj золотистий, золотий; 2 бли скучий; 2. /п мін. рутил ’ ' ли“
rutina f рутина, шаблбн; BiflCTánicTb rutinario 1. adj рутинний, шаблонний- відсталий; 2. m див. rutinero 2 rutinero 1. adj рутин0рський; 2. m рутинбп rutista com. 1. обхідник кблії, колійний обхідник; 2. велосипедйст-гонщик; 3 во дій (на далекі відстані) rutón adj діал. буркітливий ruzafa f іст. сад, парк (в мусульманській Іспанії)
582
sabotear
S, s f 22-а літера іспанського алфавіту éce sabadeño m, sabadiego m діал. ліверна KOBbacá
sábado m суббта; Sábado de gloria, Santo Sábado CTpacHá суббта; hacer (de) ~ робити щотижнбве прибирбння sabalera M. колосники (в печі); 2. сіть для вилову бишакб (буркунцй) sábalo т іхт. бишйк, буркунбць sábana М. простирбдло; 2. мбнтія (у східних народів); 3. див. sabanilla1 2; 4. діал. сітка (кбшик) для перенбсення бвочів (зелені, трави); pegársele a uno las -s пізно вставбти, залежуватися в ліжку sabana f, sabanal т діал. савбна, тропічний степ; estar en la sabana жйти в дос- тбтку; ponerse en la sabana несподівано розбагатіти
sabanalamar fdian. прибербжна савбна sabanazo m діал. невелйкий луг sabandija f 1. звіря; твар; комашка; ящірка; 2. перен. тварюка, година sabanear vi 1. Ам. об’їжджбти.савбну (про пастухів)', 2. діал. переслідувати однб Одного; 3. Я. Ам. вчйтися, навчбтися; 4. Я Ам. лестйти, підлабузнюватися sabanero 1. adj савбнний; степовий; 2. якйй живб в савбні; 3. m жйтель савбни; 4. пастух в савбнах, об’Тжджчик; 5. Я. Ам. забійка, задирбка sabanetón т діал. див. sabanazo sabanilla1 f 1. хустка; рушнйк; сервбтка; 2. Церк. вівт0рний пбкрив; 3. діал. прикраса Для зачіски (з льняного полотна); 4. °аск. біла хистка sabanilla2 f Ам. невелйка савбна sábano т діал. полотнйне простирбдло 8abañón т 1. обморбжене місце; 2. діал. Другий рій бджіл (який відділяється в мнці літа)', 3. бот. бігнбнія (дикий кущ)', comer uno como un - бути ненажбрли- вим, юти за трьох; ненаситна утрбба sabara f діал. cepnáHOK, пеленб, легкйй
тумбн
sabático adj див. sabatino sabatina f1. рел. суббтне богослужіння; 2. ®ал. нбтруска, сіканка, хльбста; 3. діал. метушнй, сум’яттй, біганйна sabatino adj суббтній
sabatismo т 1. відпочйнок; 2. рел. дотрй- мання суббти
sabaya fdian. горйще sabedor adj знбючий, обізнаний sabelotodo сот. див. sabidillo saber1 т 1. знаний; 2. уміння, майстерність
saber*21. vt знбти, Má™ понйття (уйвлен- ня); - la lección знбти урбк; ya lo sabia yo так я і знав; ¡haberlo sabido! якбй я знав!; 2. знбти, володіти знаннями (пізн0ннями) Су певній галузі); 3. вміти, могтй; 4. vi (частіше із запереч.; de) бути обізнаним;
5. бути здогбдливим, проникливим; 6. (а) мбти смак (3ánax) (чогось), віддавбти, відгбнити (чимось)', - a pez пбхнути рйбою; 7. бути схбжим; 8. бути ефектйв- ним (дібвим); 9. (вжив, з дієсл. andar, іг, venir) знбти дорбгу (н0прям); no sabe todavía andar por Madrid він ще не орієнтується в Мадрйді; 10. Ам. див. soler; а - a cáMe, тббто; hacer - повідбмити; поінформувбти; no ~ dónde meterse сорбмитися; не знбти, куди 0чі подіти; по ~ lo que se pesca бути не в курсі справи; бути в невіданні; no ~ lo que tiene недооцінювати; по ~ por dónde (ее) anda не знбтися на чбмусь; sabérselo todo: se lo sabetodo híxtó йому не укбз; no sé que щось, péwp незрозуміле; el que las sabe, las tañe діло мбйстра хвйлить; ¡a -!, ¡vete a -!, ¡vaya Ud. а ~! хто йогб 3Háe!, якбй ж знаттй!; ¡quiénsabe! як знбти!; ¡y qué sé yo! і багато іншого!
sabiamente adv 1. уміло, зі знанням cnpá- ви, майстбрно; 2. розсудливо, розумно sabichoso т діал. див. sabihondo sabidillo т розумник, всезнбйко, всезнй- вець
sabido 1. adj відбмий; 2. обізнаний, знбю- чий; 3. якйй хизується свобю вчбністю; 4. діал. меткйй, жвбвий, слрйтний; 5. т но- винб, інформ0ція (про когось)', 6. діал. плбта, платнй
sabiduría f 1. вчбність, освіченість, знаний; 2. розсудливість, розумність; 3. знан- нй, обізнаність; 4. мудрість; ~ popular нарбдна мудрість
sabiendas: а - свідбмо, умйсно; а * de que... напербд знйючи, що... sabihondez f всезн0йство sabihondo т всезнбйко, всезнбвець sábila fdian. бот. ande
sabina1 f бот. ялівбць козбцький sabina2 сот. діал. цік0ва (допйтлива) лю- дйна, якй всюди nxáe свогб нбса sabinal т діал., sabinar т зйрості ялівцю sabino adj світло-гнідйй sabio 1. adj мудрий; 2. розумний, розсудливий; 3. досвідчений, знбючий; 4. навчений, вйдресируваний (про тварину)', 5. т мудрбць, мудра людйна; мислйтель; 6. т вчбний
sabiondo т див. sabihondo sabir т сабір, кребльська (змішана) мбва sablacista т див. sableador 1 sablazo т 1. удбр шбблею; 2. páHa від удбру шбблею; 3. вимбнювання грбшей; dar un - позйчити (стрбльнути) грбшей sable1 т 1. шббля; 2. іхт. шббля (риба); 3. вимагбння
sable2 т геральд. чбрний кблір sable31. іст. пісбк; 2. діал. піщбна мілинб sableador т 1. любйтель брбти в борг; любйтель поживйтися за чужйй рахунок; 2. шабліст; py6áKa
sablear vi 1. вимбнювати грбші; 2. поживйтися на дурнйчку sablera fdian. див. sable3 2 sablista т див. sableador 1 sablón т крупний пісбк saboga f див. sábalo sabogal т див. sabalera 2 sabonera f6om. соббче мйло, мйльниця, мильнйнка
saboneta f кишенькбвий годйнник (з кришкою)
sabor т 1. смак, смаковб відчуттй; 2. прй- смак; 3. іст. бажбння, хотіння; 4. врбжен- ня; слід у душі; 5. харбктер, відтінок (чогось); а - /ос. adv. на рбзсуд; за бажбн- ням, за смакбм saborea f бот. ricón
saboreamiento т 1. надбння смаку; 2. прбба на смак; 3. смакувбння saborear vt 1. надавбти смаку, приправ- лйти; 2. (-se) смакувбти; 3. манйти, спокушати; -se насолбджуватися, упивбтися saboreo т див. saboreamiento sabotage, sabotaje т 1. саботбж; 2. шкід- нйцтво, дивбрсія saboteador т саботбжник sabotear vt саботувбти, займбтися сабо- тбжем
583
saboteo
saboteo m саботувбння; ca6oTá>K saboyana f 1. старовинна спіднйця з рбз- різом cnépeqy; 2. icm. мбнтія бакалбвра; 3. бісквітне тістечко з рбмом sabrimiento m icm. 1. див. sabor; 2. дотбп- ність
sabrosamente adv із задовбленням sabrosear vt 1. надавбти смаку, приправляти; 2. очиидбти, рафінувбти; -se насо- лбджуватися, упивбтися (чимось); смаку- вбти
sabrosera f діал. смакотб sabrosero adj діал. 1. якйй принбсить смачні плодй (про дерево); 2. дуже смач- нйй
sabroso adj 1. смачнйй; 2. прибмний; со- лбдкий, втішний; 3. солонувбтий; 4. дотбпний; пікбнтний; 5. Я див. sabrosón; vivir de - діал. жйти за чужйй рахунок
sabrosón adj Я Ам. говіркйй, балакучий, речйстий
sabrosura fЛ. Ам. насолбда, задовблення sabucal т бузйнник, збрості бузинй sabuco т див. saúco sabueso т 1. шукбч (собака); 2. сйщик, шпик, лягбвий, нйшпорка sabugal т див. sabucal sabugo т див. saúco sabulario adj якйй живб в піску sábulo т крупний (крупнозернйстий) пісбк sabuloso adj пЦбний, піщбнистий saburra М. засмічення шлунка; 2. наліт на язику
saburroso adj обклбдений, з нальбтом (про язик)
saca1 f 1. витягання; 2. вйвіз, бкспорт; 3. купівля монопбльних TOBápie (для перепродажу населенню); 4. завірена кбпія HOTapiánbHoro докумбнта; 5. діал. про- цбнт з вйручки; 6. діал. див. saque; de - Я Ам. loe. adv. щодуху, стрімголбв; estar de - призначбтися на прбдаж (про товар); бути на виданні (про дівчину) saca2 f велйкий мішбк sacabasura т діал. совбк (для сміття) sacabera f діал. див. salamandra 1 sacabocado т 1. див. sacabocados; 2. діал. відірваний (відрізаний) шматбчок sacabocados т 1. діропробивні кліщі; пробійник, бородбк; 2. ефективний збсіб sacabolsas т спбсіб вимбнювати грбші sacabotas т прйстрій для знімбння чобіт sacabrocas т шбвські кліщі . sacabuche1 т 1. муз. тромббн (різновид); 2. тромбоніст
.sacabuche2 т 1. мйршавець; 2. мор. руч- нйй насбс, ручнб пбмпа; 3. Я Ам. гостро- кінбчний ніж
Isacacera сот. діал. прогульник, -ця (про учнів)
sacaclavos т тех. обцбньки, nána, лбпка sacacopias т копіювбльний станбк sacacorchos т штбпор sacacuartos т див. sacadineros sacada f 1. частйна, що відокремилася (країни, провінцїі); 2. Ам. див. sacamiento 1
sacadera fdian. 1. велйкий кбшик (для збору винограду); 2. граблі (для згрібання вугілля); 3. вівця, подарбвана пастух^; 4. підпільне виробнйцтво і прбдаж спирт- нбго
sacadilla їмисл. облбва sacadinero(s) 1. т мішурб, показнйй блиск; 2. сот. шахрбй sacadizo т діал. головнйй віл (в запрягу) sacadura /Ч. косйй зріз (сукні); 2. діал. див. sacamiento
sacafaltas сот. критикбн, буркотун sacalagua т діал. метйс (зі світлою шкірою)
sacaliña f1. спис, дрбтик; 2. див. socaliña sacamanchas т плямовивіднйк sacamantas т судовйй виконбвець sacamantecas сот. убйвця, різнйк, головоріз
sacamiento т 1. виймбння, діставбння, витягування; 2. іст. брехнЯ, вйгадка sacamolero т, sacamuélas сот. 1. зубо- дбр; 2. шахрбй, мбйстер заговбрювати зуби; 3. базікало, сорбка sacamuertos т 1. працівнйк сцбни; 2. людйна, якá лізе недорбчно sacaniguas т діал. феєрвбрк, вертушка sacapelotas т 1. діставбч куль (із арке- бузів, мушкетів); 2. нйца людина, нік- чбма
sacapotras т погбний хірург, коновбл sacaprendas т 1. хитрість, підступність; 2. див. socaliña
sacapuntas т машйнка для затбчування олівців; чйнка
sacar vt 1. діставати, виймбти, витягбти, викладбти; 2. вивбдити, вивбзити (когось); 3. виривбти, висмйкувати; приби- páTH (звідкись); 4. (-se) знімбти (взуття, чохол); 5. перевіряти, вивірЯти; досліджу- вати; дізнавбтися, з’ясбвувати; розвідувати; 7. отрймувати, добувбти; добиватися, домагбтися; - dinero a uno вйма- нити (вйтягнути) грбші; 8. придбавбти, купувбти (квитки); 9. витягувати, екстрагувати, витискбти; 10. діставбти, видооу- в0ти (сировину, речовину); 11. вибирбти, обирбти (голосуванням, в результаті жеребкування); 12. вигравбти (в лотереї, у грі); 13. діставбти, отрймувати; - un empleo отрймувати посбду; 14. виполіскувати, полоскбти (білизну); 15. виставлЯти, випинбти; - el pecho al andar випинбти груди при ходьбі; 16. виключбти, вилу- чбти; 17. копіювбти, знімбти кбііію; 18. фотографувбти, знімбти; 19. покбзувати, виявлЯти (певну рису); 20. знйщувати, винйщувати, вивбдити; - una mancha ви- вбдйтй плЯму; 21. цитувбти, посилбтися, згбдувати; 22. ствбрювати, вигбдувати, винахбдити; - una moda ствбрювати мбду; 23. огблювати, виймбти з піхов (зброю); 24. (de) звільняти, визволЯти; рятувати (від злиднів, турбот, труднощів); 25. спорт, відбивбти м’яч від сітки; 26. випйсувати, робйти вйписки; 27. припйсувати (помилки, невдачі); 28. да- вбти прізвиська (клйчки); 29. діал. доко- рЯти, кйдати в лицб дбкір; ЗО. Я Ам. лес- тйти, підлбщуватися; - a bailar запрбшу- вати на тбнець; згбдувати недорбчно (когось, щось); - a danzar запрбшувати на тбнець; змушувати, примушувати, сй- лувати; - adelante ростйти, вихбвувати, вивбдити в люди; брбти на сббе, вестй (спрбву); довбдити до щаслйвого кінцЯ; - a volar a ano допомогтй комусь освбїтися (звйкнути); - desi вйвести з терпіння sacarasa їбіохім. сахарбза, інвертбза sacarífero adj цукрйстий, цукровмісний sacarificación f хім. цукроутвбрення; оцукрбвування
sacarificar vt хім. оцукрбвувати, перетвб- рювати на цукор sacarina f хім. сахарйн sacarino adj хім. цукрбвий, цукрйстий sacaroideo adj цукроподібний sacaromices т цукроміцбти, дріжджові грибкй
sacarorrea f мед. цукрбвий діаббт sacarosa f хім. сахарбза, тростйнний (бурякбвий) цукор sacasillas т див. sacamuertos 1 sacatamal т Л. Ам. пиріг з м’Ясом sacatapón т див. sacacorchos sacate т діал. травб, корм, фурбж
sacatín т діал. перегінний куб sacatrapos т 1. шбмпол; 2. діал. люби тель чужйх таємнйць sacerdocio т 1. жрбцтво; 2. священно служйтельство; 3. збірн. священносл^ жйтелі, клір; 4. посвЯчення (в сан, звання) sacerdotal adj 1. жрбцький; 2. свящбницький sacerdote т 1. жрець; sumo - верхбвний жрець; 2. священнослужйтель, свящбник sacerdotisa f жрйця sácere т бот. клен
saciar vt 1. насйчувати; втамбвувати (голод, спрагу); 2. (vr) задовольнЯти(ся)- -se соп росо задовольнятися малим- -se насйчуватися
saciedad /'насйчення; сйтість; пересичення; hasta la - досхочу, донбсхочу saciña f див. sarga2
saco т 1. мішбк; лантух; - de mano (de noche) саквоЯж; 2. вміст мішкб; 3. бдяг з грубої тканйни; дерюга; 4. ширбке втьне пальтб; 5. вмістйлище (зла, брехні); 6. розграббвування (міста); 7. спорт, по- дбча м’ячб; 8. Я Ам. куртка, жакбт; 9. мор. вузькб бухта; 10. анат. сумка, мішбчок; - lagrimal слізнйй мішбчок; - embrionario бот. плодбва сумочка; entrar (meter, poner) а - грабувбти; розорЯти; no echar en - roto не забувбти, не випускбти з пбм’яті; no ser (по parecer) - de paja бути гідним, заслугбвувати на повбгу sacocha fcn. кишбня sacoime т сл. дворбцький, мажордом sacomano т іст. 1. див. saqueo; entrar (meter) а - грабувбти; 2. розбійник, грабіжник; 3. фуражйр, каптенбрмус sacón adj Л. Ам. 1. лестйвий, скрбдливий;
2. якйй займбється донбсами saconería ЇЛ. Ам. лбстощі, скрбдливість sacramentación їрел. соборувбння sacramentado adj рел. 1. освячений, святйй; 2. соббруваний sacramental 1. adj рел. якйй стосується тбїнства, свящбнний; 2. освЯчений тра- дйцією; традиційний; сакраментбльний;
3. звйчний, знайбмий, звичбйний; 4. т рі церкбвні обрЯди; 5. f поховбльне брбт- ство
sacramentar vt 1. рел. освячувати (хліб); 2. рел. соборувбти, причащбти; 3. ховбти, прихбвувати, таїти
sacramento т 1. рел. тбїнство; últimos -s соборувбння; recibir los -s прийняти причбстя (про хворого); 2. іст. божбб; 3. таємнйця, таїнб; hacer - говорйти збгад- ками, темнйти; 4. найважливіше, суть; 5. звйчна річ; припйсане мбдою (звйчаєм); con todos los -s як слід, за всімб правилами; incapaz de -s тупйй, неотбсаний sacre 1. т орн. крбчет (різновид); 2. злб- дій; 3. сот. діал. дармоїд, -ка, похлібець, -ниця
sacrificadero т місце жертвоприношень, жертбвник
sacrificar vt 1. (а) принбсити в жертву, жбртвувати (заради когось, чогось); 2. здійснювати жертвопринбшення; 3. колб- ти, різати (худобу); -se 1. жбртвувати соббю; 2. посвячувати себб (справі) sacrificatorio, sacrificial adj жертбвний sacrificio т 1. жбртва, жертвування; 2. жертвопринбшення; 3. злйгодні, втрбти;
4. самопожбртва, самозрбчення; 5. вимушена жбртва, пбступка п\р тйском обстб- вин; 6. небезпбчна хірургічна операція sacrilegio т святотбтство, блюзнірство, осквбрнення святйні
sacrilego adj 1. оскверняючий, якйй чинить блюзнірство; 2. святотбтственнии, блюзнірський; 3. нечестйвий sacrismoche, sacrismocho т брудний обірванець, лахмітник
584
salamanca
sacrista m див. sacristán 2 sacristán m 1. nanaMáp, причбтник, дячбк; 2 ризнйчий; 3. іст. фіжми; 4. діал. на- стйрлива людина; - de amén людйна, якб сліпо викбнує чужу вблю; ser bravo (gran) „ б^ТИ хитрунбм (прбйдою) sacristana f 1. дружина паламарЯ (ризнй- чогб); 2. монбхиня, якб викбнує обов’язки пизнйчого; 3. діал. надокучлива жінка sacristanía f 1. посбда паламарЯ (причбт- ника, дячкб); 2. сан ризнйчого; 3. іст. див.
sacristía 1
sacristía f1. ризниця; 2. див. sacristanía 1 sacro 1. adj див. sagrado 1; 2. анат. кри- жовйй; 3. т анат. крйжі, крижовб кістка sacrón т діал. див. sableador 1 sacronería f діал. дармоїдство sacrosantamente adv свЯто, непорушно sacrosanto adj свящбнний, святйй sacuara f діал. пбгін тростйни sacudida f див. sacudimiento; ~ eléctrica електрйчний yfláp
sacudido adj 1. грубий, різкий (про людину); 2. зухвблий, безстрйшний, рішучий (про людину)
sacudidor 1. adj якйй струшує, трясб; 2. т вибивблка (пилу)] 3. струшувач; вібраційний гуркіт
sacudidura fdue. sacudimiento 1,2 sacudimiento m 1. струшування; 2. вибивання, витрушування (пилу); 3. струс, пбштовх; 4. потрясіння, хвилюв0ння sacudión т сйльний струс; енергійне струшування
sacudir vt 1. трястй, струшувати; noTpncá- ти; 2. вибив0ти (пил); 3. бити; 4. вражбти, дуже хвилювбти; ~se 1. струшувати з có6e; обтрушувати(ся); 2. відмбхуватися (від мух); 3. спбкуватися (когось), відка- pácKyBaTHCfl (від когось) sacudón т Ам. див. sacudión sacular adj мішковйдний, мішкоподібний sáculo т 1. мішбчок, самочка; 2. анат. пер0тинка сербднього вуха sacha f пропблювання sachador т полільник, проп0лювач sachadura f поління, проп0лювання, виголювання
sachar vt полбти, пропблювати, випблю- вати
sacho т 1. сбпка, мотйка; 2. діал. тризубець (для вилову мушель); 3. діал. дерев’яний якір
sádico 1. adj садйстський; 2. т садйст sadismo т садйзм
saeta f 1. стрілб; 2. стрілка (годинника, компаса); 3. сабта (андалузька пісня); 4. тонкйй шматбк cáлa (для шпигування); ~ de agua бот. стрілолйст звичййний; echar ~s рв0ти і метбти, мет0ти громй і блйскавки
saetada f, saetazo т 1. пбстріл з лука; метбння стріл; 2. пор0нення стрілбю; 3. Рана від стрілй
saetear vt 1. стрілЯти з лука; 2. рйнити (убивати) стрілбю; 3. докучйти, набрид0ти saetera f 1. бійнйця, амбразура; 2. вузькб ВІК0НЦЄ
saetero 1. adj якйй стосується стріл; 2. т лУчник, стрілбць з лука saetí т див. saetín2
saetía f 1. іст. трищбглове суднб; 2. див. saetera 1
8aetilla f1. dim. de saeta; 2. due. saeta 2,4;
^ oom. стрілолйст, стрілйця saetín m 1. dim. de saeta; 2. шбвський цвях; 3. МЛИН0ВИЙ лотбк; жблоб saetín т текст, атлбс
8afS°Ca МетуШнЯ, ТОВЧІЙ, СУМ’ЯТТЙ
мга 1 • вт^ча;ухилЯння; відмбва 8Tado adj Ам. смілйвий, зухвйлий, без- ^шний
safadura f Ам. див. safada safaduría ffl. Ам. безсорбмність, нахйбство safajina f діал. шум, сум’яттЯ safamiento т діал. див. safada safante ргер діал. за вйнятком, крім safar vt (vr) вивільнЯти(ся), звільнЯти(ся); ~se 1. ухилитися, уникйти; 2. відмовлятися safio т діал. іхт. морський eyróp (різновид) safirina f мін. сйній халцедон safra f діал. сбфра (збір і переробка цукрової тростини) saga; fчаклунка saga2 f cára, легбнда sagacidad f 1. спритність; кмітлйвість, пронбзливість; 2. прозірлйвість, пронйк- ливість; далекоглядність, передббчли- вість; 3. чуттй, нюх (у тварин) sagardúa f діал. див. sidra sagarrera f діал. ceápxa, бійка sagatí т сагаті (шерстяна тканина) sagaz adj 1. спрйтний; кмітлйвий, меткйй; 2. прозірлйвий, проникливий; далекоглядний, передббчливий; 3. з хорбшим чуттйм (про тварину) sagena гтюрмй, в’язниця sagina їбот. моховйнка sagino т діал. див. saíno sagitado adj бот. стрілоподібний sagital adj 1. стрілоподібний; 2. анат. сагітбльний
sagitaria f бот. стрілолйст, стрілйця sagitario т 1. стрілбць з лука, лучник; 2. (S.) астр. Стрілбць (сузір’я і знак зодіаку) ságoma f лекбло, шаблбн; трафарбт sagrado 1. adj святйй, свящбнний; 2. по- вбжний, дост0йний, гідний; 3. проклЯтий, бісівський, диявольський; 4. т притулок, прйхисток; 5. збсіб спасіння; acogerse а ~ сховбтися в святбму місці (про злочинця); ховбтися за чужу спйну sagrar vt іст. присвячувати sagrario т 1. дарохранйтельниця, ковчбг (для зберігання святих дарів); 2. каплйця sagrativo adj іст. таємнйчний, загадкбвий sagú т 1. сбгова пбльма; 2. cáro, cároea Kpyná; 3. бот. сагбвник sagundil т діал. дрібнб Ящірка sahariana f літня гімнастбрка sahína f6om. cópro sahinar m пбле, засіяне cópro sahorno m подрбзнення, потбртість шкіри sahumado adj 1. покрбщений, підкріплений (чимось); 2. Ам. п’Яний sahumador т 1. кадильниця, курйльниця; 2. сушйлка для білйзни sahumadura fdue. sahumerio sahumar vt 1. курити пбхоиді, кадити; обкурювати; 2. діал. золотйти; сріблйти sahume т іст. див. sahumerio sahumerio, sahumo т 1. обкурювання (ароматичними речовинами); 2. дим від пахощів; 3. ароматйчна речовинб, пбхощі sai т діал. зоол. капуцйн (мавпа) saibó, saibor т Ам. буфбт (меблі) saiga f сайгб(к)
saimirí т Ам. зоол. саїмірі (широконоса мавпа)
saimón т діал. переклбдина (у візку) saín т 1. тваринний жир, cáno; 2. жир сар- дйн (для освітлення); 3. бруд (на комірці) saina f високосбртна пшенйця sainar 1. vt відгодбвувати (худобу); 2. vi діал. втрачбти кров
saínete т 1. мисл. примбнка (для сокола); 2. cóyc, npnnpáBa; 3. сайнбте (одноактна комедія); 4. апетйтний шматбчок; 5. при- бмний смак (їжі); 6. красб, чарівність; 7. прикрбса (на одязі)
sainetear 1. vi стбвити сайнбте; 2. vt нада- вбти смаку (вйшуканості); 2. бути прибм- ним на смак, подббатися sainetero т ¿втор сайнбте
sainetesco adj якйй стосується сайнбте, комедійний
sainetista сот. див. sainetero
saino т діал., saíno т зоол. дйкий каббн
(манільського прядива) sajador т 1. кровопускбч; 2. мед. ланцбт sajadura f надріз, розріз (нариву) sajar vt надрізбти, розрізати (нарив) saje т див. sajadura
sajelar vt очиидбти глйну (для гончарних виробів)
sajía fdue. sajadura sajín, sajino m Л. Ам. див. sobaquina sajón 1. adj (англо)саксбнський; 2. m icm. сакс; 3. m саксонець sajornar vt діал. набридбти, втбмлювати sajú m зоол. саху (південноамериканська широконоса мавпа)
sal f 1. сіль; ~ amarga (inglesa, purgante),
~ de la Higuera (de Inglaterra) гіркб (англійська) сіль; - común, - de cocina ку- х0нна (столбва) сіль; ~ de barrillas с0да, вуглекислий нбтрій; - de compás, ~ gema (pedrís, piedra) кам’янб сіль; ~ de tártaro п0таш; ~ de Vichy питнб сбда; 2. сіль, дбтеп, пікбнтність; 3. граційність, вйтон- ченість; 4. Я Ам. нещйстя; ~ática аттйчна сіль, тонкйй д0теп; con su - у pimienta /ос. adv. уїдливо; дорогбю цінбю, залбд- ве; дотбпно, вйтончено; deshacerse como la ~ en el agua, hacerse (volverse)
- y agua розтрйнькувати ctétok; щезбти, розсіюватися; випар0вуватися; echar en * затаїти (сховбти) в остбнній momóht; estar hecho de - б^ти в хорбшому Hácrpoí; no alcanzar (no llegar) a uno la ~ al apua жйти в злйднях; poner ~ a uno еи la mollera провчйти; впрбвити мізки
sala f 1. зал, збла, вітбльня; 2. мбблевий гарнітур, мбблі (для вітальні); 3. приміщення, зал; ~ de aparatos апарбтний зал; ~ de fiestas банкбтний (танцювбль- ний) зал; ~ de hospital лікарнЯна палбта;
- de lectura читальний зал; - de
operaciones операційна; 4. зал судовйх засідань; 5. суд, трибунбл; 6. іст. звбний обід, свЯто; - de apelación іст. апеляційна колбгія; - de batalla сортувбльний зал (на пошті); guardar - притрйму- ватися офіційного порЯдку в судовйх діях; hacer - засідбти; іст. приймбти гостбй, влаштбвувати (давйти) бенкбт salabardo т сачбк (для риби) salacidad f хтйвість, любострбстя salación f діал. див. saladura і
salacot т тропічний шол0м
saladar т 1. солончбк; 2. солянб бзеро saladería f засблювання м’Яса (риби) І saladeril adjíl. Ам. солйльний (про промисловість)
saladerista сот. Л. Ам. влбсник солйльні saladero 1. adj солйльний; 2. т солйльня; 3. солевЯрня; 4. діал. див. salegar 1 saladilla f бот. лободб saladillo 1. adj dim. de salado; 2. свіжопро- с0лбний (про сало); 3. m свіжопросблене cáno; 4. соління
salado 1. adj сол0ний, пересблений; 2. селітряний (про грунт); 3. дотбпний, пікбнт- ний; 4. граційний, тонкйй; вйтончений; 5. Я Ам. нещаслйвий; безталбнний; 6. діал. дорогйй; 7. т соління, засблювання; 8. бот. поташбвий курбй salador т 1. солйльник; 2. див. saladero 2 saladrigas сот. діал. настйрлива людйна saladura f соління, засблювання salagón т діал. вапнЯк salamanca f 1. діал. гірськб печбра; 2. Я Ам. зоол. саламбндра (різновид); 3. діал. чаклунство; 4. діал. фбкус, трюк
585
salamandra
salamandra f1. зоол. саламандра; ~ acuática тритбн; 2. міф. дух вогню; 3. хім. галун; 4. калорйфер
salamándridos т рі зоол. саламандрові salamandrino adj саламандровий salamanquero т діал. фбкусник salamanqués, salamanquesa 1. adj сала- мЯнський; 2. т, f житель, -ка (урбдже- нець, -ка) СаламЯнки salamanquino adj, т див. salmantino salamantiga f діал. зоол. тритбн salame т Л. Ам. салямі salanga, salangana f орн. саланган, голкохвбстий стриж
salar1 vt 1. солити, засблювати; 2. приправляти сіллю, солйти; 3. пересблю- вати; 4. діал. давбти сіль (худобі); 5. діал. ганьбйти, безчбстити; 6. Ам. нйщити, псувати
salar2 т Ам. див. salina salariado т наймана праця salariante т Л. Ам. подбнник salariar vt визначати платні (для когось) salario т 1. платня, ллЯта; заробітна ллЯта; - a jornal по/}бнна оплата; * mínimo прожиткбвий мінімум; 2. нагорбда, винагорбда
salaz adj хтйвий, любострЯсний salazón т 1. соління, засблювання; 2. солонйна; 3. солбна рйба; 4. солйльна промислбвість; 5. торгівля солонйною; 6. Ам. невезіння, нещастя salazonero adj солйльний salce т див. sauce
salceda f, salcedo m, salcinal m, salcinar
m діал. верболіз, вербнЯк, вербнйк salciña f діал. див. sarga2 salcochado m Ам. див. salcocho salcochar vt варйти в солбній воді (продукти)
salcocho т 1. Ам. варіння їжі в солбній воді; 2. діал. харчові відхбди (які йдуть на відгодівлю свиней) salchicha f сосйска salchichería f ковбасна крамниця salchichero т ковбасник salchichón т шйнкова копчбна ковбаса salchucho т діал. ббзлад, погрбм saldar vt 1. погашати рахунок, виплЯчу- вати борг; розрахбвуватися; 2. розпрбду- вати дбшево salderita f діал. Ящірка
; 2. продавфць
рахунок; 2. фін. залишок, сальдо, різнйця; 3. залишок то- , вбрів, уцінений товбр; 4. розпрбдаж (за низькою ціною)
saldorija f бот. чаббр, щебрушка Isalearse кататися на човні по мбрю saledizo 1. абуякйй виступає, якйй звішується; навіснйй; 2. т архіт. вйступ, вйнос salega f див. salegar1 salegar1 т місце, де даіЬть сіль худббі salegar2 vi лизати сіль (про тварину) salera f діал. сільниця, сільничка salero т 1. солбнка; 2. солянйй склад; 3. див. salegar1; 4. дотбпність; пікантність;
5. дотбпник; 6. діал. див. salinero 2; 7. діал. див. salina saleroso adj див. salado 1, 3,4 saleta f 1. dim. de sala; 2. апеляційна колбгія; 3. передпбкій (у палаці) salgada, salgadera f бот. вбдорість salgar1 vt 1. давбти сіль худббі; 2. іст. див. salar1
salgar2 т діал. див. sauce salgue т діал. зелбний корм, фурбж salguera f, salguero т див. sauce salicáceas fpl бот. верббві salicaria f бот. плакун salicíneas fpl див. salicáceas
saldista m і. перекупник уцінених товбрів saldo1 m 1. остатбчний dos
sálic«o adj іст. салічний, франкський; ley ~a салічний закбн
salicor m бот. солонбць трав’янйстий salida f1. вихід; вйїзд; від’їзд; відпрбвлен- ня; 2. вйхід (місце); 3. схід (світила); 4. місце відпочйнку (за межею міста); 5. вйступ; 6. збут, продаж товбрів; 7. вйхід, лазівка, хйтрість; 8. дбказ, аргумбнт, ре- збн; 9. завбршення, кінбць (справи); 10. дотбпна вйтівка; дбтеп; tener buenas ~s сйпати дбтепами; проявлЯти винахідливість; 11. контрамарка; 12. npáeo пбршого хбду (у грі); 13. мор. почбток руху, старт;
14. мор. швйдкість суднЯ; 15. військ. вйлазка; - de baño купальний халат; ~ de pavana нісенітниця; ~ de pie de banco дурість, дйкість, маячнЯ; - de tono безтактність, зухвалість salidero 1. adj якйй ліобить прогулянки (візйти); 2. т див. salida 2 salidizo 1. adj див. salido; 2. т архіт. вйнос
salido adj якйй виступбє, якйй видабться; якйй вихбдить за мбжі salidor adj 1. діал. див. salidero 1; 2. Я Ам. хорббрий, відвбжний
saliente 1. adj якйй виступбє; 2. мат. збв- нішній (про кут); 3. діал. якйй видабться;
4. т схід; 5. див. salida 5 salífero adj див. salino salificación f 1. солеутвбрення; 2. висблювання, проступбння сблі salificar vt хім. перетвбрювати на сіль, висблювати
salimiento т див. salida 1 salín т див. salero 2
salina f 1. солянб копбльня; 2. рі солевбр- ня, градйрня; 3. Ам. солончак, солон- чакбва пустбля salinera f діал. див. salina salinero 1. adj солянйй; 2. солевбрний; 3. біло-рудйй (про бика); 4. m торгбвець сіллю; 5. солевар salinidad f солбність, вміст сблі salino adi 1. солянйй; 2. солбний; 3. в білих плямах, плямйстий (про бика) salinómetro m солемір, аребметр для розсблу
salir* vi 1. (~se) вихбдити; - corriendo ви-
6iráTn; * volando виліт0ти; 2. ітй; від’їжд- жбти; вирушбти, відправлятися; 3. відхб- дити, відправлятися (про поїзд); 4. вири- в0тися, звільнятися; уник0ти (небезпеки); 5. позбувбтися, спбкуватися; - déla incertidumbre відкйнути сумніви; 6. схб- дити, з’являтися (про світило); 7. про- рост0ти, схбдити (про рослини); 8. зни- кбти (про плями); 9. перевбршувати; 10. добувбти (про речовину); 11. похбдити, брбти nonáTOK; 12. ходйти пбршим (у грі);
13. вихбдити (друком); 14. відбуватися, ставбтися; випадбти на дблю; 15. (por) кбштувати, вартувбти; досягбти (про ціну); 16. схбдитися, виявлятися у відповідності (про розрахунки); 17. (а) нестй вйтрати; 18. (~se; соп) домогтйся чогбсь; наполяпгй на свобму; - con su intento домогтйся свогб; 19. вйявитися, вййти; salí triunfante я вййшов перембжцем; 20. вдаватися, вихбдити; ~ bien (mal) дббре (погбно) вййти; 21. закінчуватися, завбр- шуватися (про пору року); 22. вдатися, бути схбжим (на когось); ~ a supadre вдатися в свогб батька; 23. (~se) вихбдити (за межі); ~ déla regla вййти з рбмок; 24. бути ббраним, пройтй (за конкурсом); опинйтися в числі ббраних; 25. вихбдити (кудись), мбти вйхід (кудись); 26. (de) грбти, виступбти в рблі (когось); 27. об- ганЯти (про судно); no ~ de uno una cosa замбвчувати; піддавбтися чужбму вплй- ву; співбти з чужбго гблосу; - por uno
заступатися, підтрймувати (когось)- sal ga lo que saliere будь-що-будь salirse* 1. протікбти, просбчуватися ви тікбти; 2. вйтекти, перелйтися чбрез край (про молоко); 3. протікбти, тектй (про по судину); 4. схбдити (з рейок); 5. зіскб- кувати (про шків); 6. вигравбти, набирати очкй для вйграшу; 7. діал. ітй в стеблб швйдко підніматися (про рослини) salitrado adj селітряний, змішаний із селітрою
salitral 1. adj див. salitroso; 2. т пбклади селітри
salitre т селітра, азотнокйслий кблій; - de Chile чилійська селітра, нітрбт нбтрію salitrera fdue. salitral 2 salitrería f селітроварня salitrero 1. селітряний, якйй стосується селітри; 2. т селітровар salitroso adj селітряний, селітровий, якйй містить селітру
saliva f слйна; gastar ~ (en balde) гово- рйти мбрно; tragar - проковтнути обрбзу; сорбмитися, сором’язлйво мовчати salivación f 1. слиновйділення; 2. слино- тбча, салівбція
salivadera f Л. Ам. плювальниця salivador adj 1. слиновидільний; 2. якйй викликає слинотбчу (надмірне вйділення слйни)
salivajo т див. salivazo salival adj слйнний salivar1 adj див. salival salivar2 vi виділЯти слйну salivatorio adj слиногінний, якйй викликає слиновйділення salivazo т плювбк saliveo т див. salivación 1 salivera f Ам. див. salivadera salivoso adj слйнявий salmanticense, salmantino, -a 1. adj ca- ламанкський; 2. m, f жйтель, -ка (урбдже- нець, -ка) Саламанки salmear vi співати псалмй salmeo т псалмоспіви salmerón т 1. пшенйця (різновид); 2. діал. здоровань, здоровйло salmista т 1. псалмоспівець; 2. творбць псалмів
salmo т псалдм; cantarle a uno el ~
відчйтувати; читати нотацію; saber su ~ знати свою справу
salmodia f 1. спів псалмів; 2. монотбнний спів
salmodiar 1. vi співати псалмй; 2. vt мо- нотбнно співати salmón т зоол. лосбсь salmonado adj 1. лосбсевий; 2. оранжево* рожбвий, кбльору сомбн salmonera f сіть для вйлову лососів salmonete т іхт. султанка, барабулька, бараболя
salmónido зоол. 1. adj лосбсевий; 2. т рі лосбсеві
salmorear vt діал. читати нотації salmorejada f 1. багато сбусу; 2. суміш, всЯка всЯчина; 3. натруска, нбгінка salmorejo т 1. салморбхо (гострий соус); 2. діал. racnáno (рагу з овочів, хліба / яєць); 3. запбс, резбрв; 4. зауваження, по- перадження
salmuera М. розсіл; 2. соляна ванна (для загартовування металів) salobral 1. adj див. salobreño; 2. ^ солончак
salobre adj солбний; agua * солончакбва (непридатна для питтЯ) вода salobreño adj солончакбвий (про ґрунт) salobridad f солбність saloma f розмірений вйгук, прйспів (піо час роботи); команда для дружної Р0' ббти
586
salvajada
-alomar vi супровбджувати роббту розміреним вйгуком calomeo т Гі. Ам. див. saloma salomón т мудрбць
salón1 т 1- зел; - de actos бктовий зал; - de fiestas бенк0тний (танцювбльний) зал; - de sesiones зал засідань; 2. салбн, вітальня; приймбльня; 3. салбн, вйс- гавка; 4. мбблевий гарнітур, мбблі (для вітальні); 5. салбн, їдбльня (на судні) salón2 т 1. солонйна; 2. солбна рйба; 3. діал. підсолений корм (для свиней) salpafuera т діал. безлбдна втбча salpicadero т авто 1. бризковйк; 2. щитбк, пульт керувбння salpicadura f 1. оббрйзкування, забрйз- кування; 2. р/брйзки, плями salpicar vt 1. розбрйзкувати; 2. оббрйзку- вати, забруднювати; 3. розсипбти, розки- дати; посипати; 4. перескбкувати, перестрибувати (з одного на інше); 5. діал. сильно бйти (про хвилю, вітер) salpicón т 1. м’яснйй салбт; 2. див. salpicadura 1 ;t 3. крйшиво, щось подрібнене;
4. діал. горіхова маса; 5. діал. фруктбвий напій
salpimentado adj соковйтий, вирбзний (про стиль)
salpimentar* vt 1. приправляти сіллю і перцем (для зберігання); 2. пересипбти «¿ртами (мову); 3. пожвавлювати salpimienta f суміш сблі і пбрцю salpique т див. salpicadura 1 salpiquear vt діал. див. salpicar salpresamiento т 1. засблювання під npé- сом; 2. маринбд
salpresar vt 1. засблювати під прбсом; 2. надавбти смаку, приправляти salpreso adj солбний, засблений salpuído т діал., salpullido т 1. вйсип; 2. плйми на шкірі (від укусу блохи) salpullir* vt викликбти вйсип; -se укривб- тися вйсипом
salsa f 1. сбус, підлйвка; - blanca білий cóyc; ~ mahonesa (mayonesa) майонбз; 2. припрбва; 3. сіль, гострота; смак; 4. діал. нбтруска, нбгінка; 5. грЯзевий вул- кбн; - de San Bernardo вбвчий апетйт; estar en su propia - бути в своїй стихії; vale más la ~ que los perdigones рбма дорбжча за картйну salsamento т іст. сбус; припрбва salsear vi діал. втручбтися, пхбти нбса salsedumbre f солбність salsera f сбусник
salsero 1. adj сбусний; 2. діал. цікбвий; 3. тдіал. морські брйзки; 4. діал. продавбць сблі
salsifí т бот. козелбць, солбдкий кбрінь salsola f бот. курбй
saltabanco(s) т 1. вуличний лікар, шарла- т^н; 2. фбкусник; 3. вуличний акроббт, ка- натохбдець; 4. шелихвіст (про людину) saltabardales сот. вітряних, вітрогбн, ве- Ртопрбх
saltabarrancos сот. непосйда, дзйґа saltación f 1. підскбкування, скакбння; 2. танець; 3. мед. вітова хворбба, хворбба святбго Віта
saltacharquillos сот. людйна, якб грайливо ступбє (дріботйть) saltadero 1. абуякйй стриббє, якйй скбче;
місце для стрибків; 3. фонтбн; стру- м«нь, якйй б’є вгбру salb Z0 ас? ламкйй, крихкйй !:!®do adj вйрячений, вйбалушений (про очі) sitador 1. adj якйй стриббє, якйй скбче; 2. 8^тРибун; акроббт; 3. т скакблка 8а ♦ ura f виб0їна> щербйна (на камені) 8а ?enibanco(s) т див. saltabanco(s) J^Qatos т діал., saltamontes т ент.
saltana f Л. Ам. кбмінь в струмку (для переправи)
saltanejo т діал. купйна, грудка (на ро- зїждженій дорозі)
saltanejoso adj діал. нерівний (про місцевість)
saltante adj 1. якйй стриббє, якйй скбче; 2. діал. видатнйй, помітний, відбмий saltaojos т бот. півбнія saltapajas т діал. див. saltamontes saltaparedes сот. див. saltabardales saltaperico(s) ті. діал. див. saltamontes; 2. Ам. ент. світлЯк; 3. діал. ракбта, вертушка (феєрверк); 4. діал. шум, гблас saltapiezas т, saltaprados діал. т див. saltamontes
saltapurriche т Л. Ам. погбний наїзник saltar 1. vi стриббти; скакати; 2. зіскбкува- ти; 3. відскбкувати; 4. бйти джерелбм (фонтбном); 5. лбпатися, тріскатися; 6. вибухбти; 7. (-se) відвалюватися, відриватися, зіскбкувати; 8. виділЯтися, вида- вбтися; - a la vista впадбти в бчі; 9. оіа- дбти на думку; 10. втрачбти терпіння, злйтися; 11. говорйти недорбчно (не до ладу); 12. різко змінюватися; робйти стрибкй, скакбти; 13. залишбти посбду; ітй у відстбвку (вимушену); 14. vt пере- стрйбувати, перескбкувати; 15. покривбт- и, запліднювати (про тварин); 16. (-se) опускбти, пропускбти, робйти прбпуски (при читанні, письмі); se ha saltado dos páginas він пропустйв дві сторінки; 17. мор. ослабляти (канат); -se порушувати, переступбти
saltarén т 1. сальтарбн (старовинна танцювальна мелодія для гітари); 2. див. saltamontes
saltarín т 1. танцюрйст; 2. непосйда, вертун; вітрогбн; 3. діал. див. saltamontes saltarregla f мблка; складний косйнець saltaterandate т вйшивка дбвгими стібкб- ми
saltatorio adj 1. танцювбльний; 2. стриб- кбвий; 3. стриббючий saltatrás сот. нащбдок метйсів (який успадковує ознаки однієї раси) saltatriz f 1. стрибуха; 2. танцюрйстка saltatumbas т свящбник, якйй заробляє на пбхоронах
salteador т грабіжник, розбійник salteamiento т 1. грабунок; 2. раптбвий нбпад, атбка
saltear vt 1. грабувбти; 2. раптбво нападб- ти (атакувбти); 3. перескбкувати, не до- трймуватися послідбвності; 4. перехопй- ти; вйхопити з-під нбса; 5. вражбти, справлЯти сйльне врбження; 6. раптбво ставитися, приключбтися; 7. пісмбжувати в олії
salteo т див. salteamiento salteriar vt навчбти псалмбм salterio1 т 1. псалтйр; 2. гуслі, цйтра salterio2 т сл. див. salteador saltero adj 1. гірськйй; 2. дйкий salticar vi 1. танцювбти; 2. скакбти sáltico adj танцювбльний saltigallo т діал. див. saltamontes saltigrado adj якйй пересувбється стриб- кбми, якйй підстрйбує (про тварину) saltillo т уступ (про палубу судна) saltirobanco, saltimbanqui т див. saltabanco
salto т 1. стриббк; - de longitud стриббк в довжину; - con pértiga, - de la garrocha
стриббк з жердйною; - mortal сбльто- мортбле; 2. чехардб, дбвга лозб (гра); 3. спорт. 6ap’ép, перешкбда; 4. прірва, круча; 5. (- de agua) водоспбд; 6. висотб стрибка; 7. сйльне серцебиття; 8. іст. атбка, нбпад; 9. іст. каблук; 10. іст. грабіж, розбій; 11. прбпуск (в тексті); 12.
стриббк, різкб зміна; - atrás рух назбд, perpéc; - de cama ширбкий халбт; - de сатрапа переворбт в повітрі; - de lobo рів; - de mal año везіння, удбча, талбн, щбстя; - de mata втбча від покарбння; - у encaje антрашб, стриббк (в танці); аі - loe. adv. діал. за готівкбвий розрахунок; а
- de mata loe. adv. мйттю, стрімголбв; щодуху; безлбдно, хаотйчно; a -s loe. adv. стрибкбми, стрибкоподібно; з пербрвами, з переббями; de - loe. adv. іст. раптбво, несподівано; de va - loe. adv. Л. Ам. en un
- loe. adv. однйм мбхом; в одну мить, por
- loe. adv. безлбдно, хаотйчно; dar - en vago упіймбти бблизня, опростоволбси- тися
saltoatrás т Ам. див. saltatrás saltón 1. adj якйй скбче, якйй стриббє; 2. вйрячений, вйбалушений (про очі); висту- пбючий впер0д, конЯчий (про зуби); 3. діал. спрйтний, провбрний; 4. діал. недо- вбрений, напівсирйй; 5. т ент. кбник; 6. Яйця комбх (в свинині, шинці) saltona f Л. Ам. ент. саранчб salubre adj див. saludable salubridad f1. цілющість; 2. благодійність, рятівнйчість
salud f 1. здорбв’я; gastar - бути з^орб- вим; 2. благополуччя; блбго; 3. спасіння; 4. сл. цбрква; 5. рі люб’язності; en sana - loe. adv. при дбброму здорбв’ї; curarse en
- вйпередити події, підстрахувбтися; по- спішйти пояснйти, заздалегідь відвестй можливі запербчення; rebosar (vender, verter) - бути дуже здорбвим; rebosa (vende, vierte) - він випромінює здорбв’я;
І—І привіт!
salada т офіційне послбння (в третій особі)
saludable adj 1. цілющий, корйсний для здорбв’я; 2. рятівнйй, благотвбрний; корйсний (про пораду)
saludador 1. adj який вітає; 2. вказівнйй (про палець); 3. т поздорбвник; 4. знбхар saludar vt 1. здорбватися, вітбтися; 2. про- голбшувати, оголбшувати (когось кимось); 3. заговбрювати хворббу, лікувбти замовлянням; 4. передавбти привіт (вітбн- ня); saluda de mi parte a tu madre передбй від мбне привіт своїй мбтері; 5. мор. салютувбти прбпором; 6. військ, са- лютувбти; вітбти; віддавбти честь; -se здорбватися, вітбтися, вітбти ОДН0 одного saludo т 1. вітбння; привіт; поклін; no dirigir el - не вітбтися (з кимось); 2. салют salutación f див. saludo 1 salutífero adj див. saludable salva f 1. іст. дегустбція (проба страв перед подачею їх на королівський стіл); 2. вітбння; 3. гармбтний залп, салют; 4. залп, népra; 5. урочйста клЯтва, присЯга;
- de aplausos бурхлйві аплодисмбнти, овбція; hacer la - проейти слбва salvabarros т крйло (автомобіля) salvación М. спасіння; вйзволення; 2. іст. привіт, вітбння, поклін
salvada f Л. Ам. див. salvación 1 salvadera f 1. іст. пісбчниця (для чорнил); 2. діал. дрібнйй пісбк salvado т вйсівки
salvador 1. adj рятівнйй; 2. т рятівник, визволйтель
salvadoreño, -а 1. adj сальвадбрський; 2. т f сальвадбрець, -ка, жйтель, -ка (урбд- женець, -ка) Сальвадору salvaguarda т див. salvaguardia 1 salvaguardar vt 1. Ам. захищбти, охороняти; 2. рятувбти, визволЯти salvaguardia 1. т охорбна, збхист; 2. f прбпуск; охорбнна грбмота salvajada f 1. грубість, неотбсаність, хбм- ство; 2. дйкість, відстблість
587
salvaje
%
salvaje 1. adj дикий; дикорбслий; непри- ручений; 2. необрбблений; безплідний; З, грубий, неотбсаний; хбмський; 4. т дикун; 5. грубіян, нечбма; хам salvajería f див. salvajada salvajez f 1. дйкість; 2. грубість, неотбса- ність: xáMCTBO
salvajina f1. дйкі звірі; дичи Há; 2. м’ясо дй- ких тварйн (птахів), дичинб; хутро (шкури) дйких тварин; 3. крупний звір salvajino 1. ady дикий 2. звірячий; звіроподібний; 3. т діал. див. salvaje 2, З salvajismo т 1. дйкість, дйкий нбров; 2. due. salvajez
salvamano: а - /ос. adv. в безпбці salvamanteles т підстбвка (під посуд, пляшку)
salvamente adv без рйзику, упбвнено^ salvam(i)ento т 1. рятувбння; 2. спасіння, вйзволення; 3. притулок, прйхисток salvante ргер за вйнятком, крім salvar 1. vt рятувбти; 2. визволяти; збе- piráTn; 3ano6iráTn; 3. yHHKáTH, обхбдити (інебезпеку); 4. ponáis (перешкоди)', 5. BHKniOHáTH, обхбдити; 6. бути вйщим (чогось), вивйщуватися (над чимось); 7. перетинбти (щось), перехбдити (через щось); 8. долбти (відстань); 9, засвідчувати вйправлені місцй (в документі); 10. знімбти обвинувбчення, підтвбрджувати невинувбтість; 11. сл. притрймувати кбр- ту (у грі—про шулера); 12. vt іст. куштувати стрбви пбред подбнням їх на королівський стіл; 13. іст. робйти артилерійський залп (салют); -se 1. рятуватися; -sea nado рятувбтися вплав; -se por pies рятувбтися втбчею; sálvese quien pueda рятуйся хто мбже; 2. визволитися; 3. рел. потрбпити в рай, знайтй вічне блажбнство
salvatierra т сл. шулер (який притримує карти у грі)
salvavida(s) т 1. рятувбльний пбяс; рятівний круг; 2. рятувбльна шлюпка; 3. запобіжна решітка (трамвая)
¡salvel intei] поет, вітбю!, привіт! salvedad f 1. обмбвка, умбва; 2. вйняток, відступ від прбвила; 3. засвідчення вйп- равлення (в документі); 4. іст. гарбнтія;
5. іст. див. salvoconducto salvia f бот. шбвлія; - cimarrona бот. діал. дрік
salvilla f 1. тбця (із заглибленнями для посуду); 2. діал. бцетниця, плйшечка на бцет
salvo 1. adj врятбваний; 2. цілий, неуш- . кбджений; 3. пропущений, вйключений; dejar а - виключбти, пропускбти; 4. ргер вйключно, крім; а - /ос. adv. в безпбці; без І втрат, без збйтків; a su - loe. adv. без перешкбд; нічбго не боячйсь; en - loe. adv. в безпбці, на своббді; salir а - благополучно завбршитися salvoconducto т 1. прбпуск; охорбнне свідбцтво; 2. застбва, гарбнтія, забезпб- чення; 3. своббда дій, безперешкбдність salvohonor т зад sallador т полільник salladura f пропбл ювання sallar vt полбти, пропблювати sallete т сбпка
samadera f, samadero т діал. мбцання, обмбцування
sámago т збболонь (м’який шар деревини)
samán т Я. Ам. америкбнський кедр samanta f діал. в'йзанка дров samar vt діал. мбцати, щупати sámara f бот. крилбтка samarilla f бот. чебрбць звичайний samaruco т діал. мислйвська сумка, ягд-
Táui
samarugo т 1. іст. мальбк; 2. діал. пуголовок; 3. діал. тупбк samaruguera f густб риболбвна сіть samba т Ам. ебмба (бразильський народний танець) sambambé т діал. бійка sambar т зоол. спрбвжній блень, ізюбр, марбл
sambenitar vt 1. іст. надівати покаянну бдіж на засудженого Інквізйцією; 2. без- чбстити, ганьбйти
sambenito т 1. іст. санбеніто (покаянна одіж для засуджених Інквізицією); 2. га- нббна пляма; ганьбб, безчбстя; 3. діал. сл. капелюх
sambeque т діал. шум, ránac, рбдість, святкувбння
sambeta f діал. складбний ніж samblaje т збирбння, монтаж sambrote т діал. плутанйна, сум’яття sambuca fiem. підйбмний міст (для штурму стін)
sambumbe т діал. 1. самбумбе (овочева страва з бананів чи гарбуза); 2. суміш, мішанйна
sambumbia т 1. діал. самбумбія (дріжджовий напій з патоки, води і перцю); 2. Я. Ам. самбумбія (ананасний напій); 3. Ам. пійло, бурдб; 4. діал. черепкй, скалкй, друзки; volver - розбйти на друзки sambumbiera f діал., sambumbiería f Л. Ам. крамнйця, якб торгує освіжбючими напбями
sambumbiero т продавбць прохолбджу- вальних напбїв
sambutir vf Я. Ам. ввбдити; занурювати samotana f діал. крик, шум samovar т самовбр
sampablera f діал. скандбл, галаслйва евбрка
samplegorio т діал. сум’яттй, метушнй, товчій
sampsuco т бот. майорбн samuga f дбмське сідлб samugazo т діал. удбр, щиголь samugo т діал. див. samarugo З samurai, samuray т самурби samuro т діал. 1. орн. яструб; 2. безпо- рбдний півень; 3. курячий пбслід san adj apóc. de santo (вжив. тк. перед власн. назв.) святйй; san seacabó ббета!, дбсить!, гбді! sanable adj вилікбвний sanaco adj діал. дурнйй, придуркувбтий sanador adj зцілюючий, лікувбльний sanalotodo т 1. мазь чбрного кбльору; 2. панацбя, всезцілюючий збсіб sanamente adv 1. цілюще, лікувбльно; 2. відвбрто, щйро sanana adj діал. див. sanaco sananería f діал. дУрість, придуркувбтість sananica f діал. ент. ебнечко sanano adj діал. див. sanaco sanantona f діал. орн. трясогузка sanar 1. vf (de) вилікбвувати, зцілювати; 2. vi одужувати
sanativo adj цілібщий, оздорбвлюючий sanatorio т санатбрій sanca f діал. кізйк
sanción f 1. ебнкція, затвбрдження; 2. схвблення; 3. кбра; ебнкція; збхід вплйву sancionar vt 1. санкціонувбти, затвбрджу- вати; 2. схвблювати, підтрймувати; 3. накладбти ебнкції, карбти sancirole сот. див. sansirolé sanco т 1. діал. кукурудзяна кбша, мамалига; 2. Я. Ам. ебнко (страва з борошна, крові тварин, жиру і цибулі); 3. діал. бруд (на дорозі); hacer - la nariz a uno діал. побйти, розквбсити носа комусь sancochado т 1. діал. санкочбдо (кукурудзяна горілка); 2. діал. див. sancocho 2
sancochar vt 1. недоембжити, недова рйти; 2. Я. Ам. закінчувати, завбршувати (роботу) и
sancocho т 1. недоембжена (недовбпе на) їжа; 2. Ам. санкбчо (рагу з м’яса / овочів); 3. діал. плутанйна, ббзлад sanctasanctórum т і. рел. святбя святих (перен.); 2. таємнйця, таїна, збгадка sancho^ т діал. каббн sancho2 т Л. Ам. 1. баран; 2. ручнб тва- рйна
sanchopancesco adj 1. схбжий на Сбнчо Пбнсу; 2. прозаїчний, будбнний sandalia f 1. сандалія; 2. педбль (органа) sandalino adj сандбловий sándalo1 т бот. сандбл, сандблове дерево
sándalo2 т діал. підклбдкова тканйна sandáraca f сандарбк (смола хвойного дерева)
sandez f 1. дурість, нісенітниця; 2. безтол- кбвість, безмозкість sandía f кавун sandial т див. sandiar sandialero т діал. баштбнник sandiar т баштбн
sandio ,1. adj дурнйй, безмозкий; 2. т дурень
sandullo т діал. свиняча ковбасб sandunga f 1. пікбнтність, чарівність, при- вббливість; 2. діал. святкувбння, галас- лйве гулйння
sandunguear vi діал. веселйтися, гулйти, святкувбти
sandunguero adj 1. чарівний, привббли- вий; 2. діал. якйй любить повеселйтися sandwich т ебндвіч, бутербрбд saneable adj випрбвний, попрбвний saneado adj 1. крбщий, добірний; 2. вільний від подбтків (про майно); 3. дохідний, прибуткбвий
saneamiento т 1. гарбнтія, забезпбчення, порука; 2. вйправлення; 3. оздорбвлення sanear vt 1 ¿ гарантувбти, забезпбчувати, служйти порукою; 2. виправлйти, поправ- лйти; 3. осушувати, меліорувбти, оздо- рбвлювати (місцевість) sanedrín т іст. синедрібн sanfasón т безсорбмність, нахббність; а la - loe. adv. Я. Ам. недббло, неувбжно, абийк
sanfrancia f евбрка, бійка sango т діал. див. sanco 1 sangonera f діал. див. sanguijuela
sangordilla f діал. дрібнб ящірка sangraco т діал. знбхар sangradera f 1. ланцбт; 2. посудина для крбві (при кровопусканні); 3. зрбшуваль- ний (відвіднйй) канбл; 4. водостік; водо- скйд, водозлйв; 5. діал. див. sangría 2 sangradero т Л. Ам. загрйвок, карк (тварини)
sangrador т 1. людйна, якб провбдить кровопускбння; 2. злив, стік sangradura f 1. див. sangría 2; 2. рбзріз bóhh; 3. спуск водй, відвід, стік sangrar 1. vt пускбти (іст.) кров; 2. відводити, спускбти (рідину); 3. підсочувати кору; 4. крбсти потихбньку; тягбти; 5. полігр. робйти відступ; 6. vi кровотбчити; estar sangrando тільки-но стбтися (про щось); бути йсним (очевйдним) sangraza f сукрбвиця sangre f1. кров; - arterial (roja) артеріальна кров; - venosa (negra) венозна кро^ 2. рід, похбдження; - azul голуба кров; ~ fría холоднокрбвність, самовладання, обербжність, стрйманість; - ligera АМ- симпатйчна людйна; mala - мстйівість, зловрбдність; - pesada Ам. неприємна (несимпатйчна) людйна; - de Cris* винб; - de horchata флбгма, флегматик,
588
santulonería
його нічим не проймбш; - en el ojo чесність, порядність; >Kará пбмсти; а rjmera ~ (битися) до пбрииої крбві; а ~ caliente loe. adv. згбрячу, під гарячу руку; á - fría loe. adv. холоднокрбвно, спокійно; а - у fuego loe. adv. вогнбм і мечбм; силоміць, силою; bajársele (írsele) a uno la ~ a los talones (a los zancajos), quedarse sin - злякбтися; beber (querer beber) la ~ a uno глибоко ненбвидіти когбсь, >rafláTH пбмсти; correr (la) - проливбтися (про кров): chupar la - пйти чиюсь кров, витискати всі соки з кбгось; dar la - de sus venas жбртвувати соббю заради кбгось; encenderle (freírle, pudrirle, quemarle) a uno la ~ дратувбти (сбрдити, вивбдити з терпіння) когбсь; escupir (vomitar) ~ хизувбтися своїм похбдженням (знатністю); hacer - рбнити; зачепити, скривдити; завдбти шкбди; діал. виклики симпатію, притягувати до сббе; hervirle a uno la ~ (bullirle a uñóla ~) бути палким (повним юнбцького запалу); збуджуватися, запблюватися, розпалатися; lavar соп - змйти кров’ю (образу, кривду): llevar una cosaen la ~ мбти щось в харбктері (від народження): у нього це в крові; по llegará la - al río все обійдбться; пошумйть і розійдеться; no tener - enlas venas бути незворушним (флегматйч- ним); sacar - зачіпбти, ображбти, крйв- дити; засмучувати; subírsele a uno la - а lacabeza вдарити в гблову (про кров): sudar - надриватися; сім потів зійшло; tener la - caliente бути гарячим (нерозсудливим); tener - de chinches мбти поганий харбктер; verter - горіти, палбти (про лице): (estarchorreando ~) щойно відбутися (статися)
sangregorda adj незворушний, флегматичний
sangrentar* vt іст. обагряти крбв’ю sangría М. кровопускбння; - capital приставляння п’явок; 2. ліктьовйй згин рукй; 3. див. sangradura 3; 4. підебчення де- рбв; 5. крадіжка (невеликими частинами): 6. витрачання; трбта; збйток; 7. сан- грія (освіжаючий напій з вином і лимонадом): 8. полігр. відступ; 9. тех. вйпуск ме- тблу (з печі): ~ suelta неспйнна кровотеча; постійні витрати, збйтки; lo mismo son ~s que ventosas хрін за рбдьку не солодший
sangrientalidad f кровопролиття sangriento adj 1. кривбвий, скривбвлений; 2. який кровоточить; 3. кровожбрний, кровожбрливий; 4. кровопролйтний; 5. жорстокий, нещбдний; 6. поет, криваво- червоний
sangrigordería fdian. грубість, зухвалість, хбметво
sangrigordo adj діал. грубий, зухвалий, різкий
sangriligero, sangriliviano adj діал. симпатичний, приємний (про людину) sangripesado adj діал. неприбмний, несимпатйчний (про людину) sangriza fcpi3ÍOH. менструбція, рбгули sangrón adj діал. див. sangripesado sangrú, sangruno adj діал. див. sangripesado
sanguandilla f діал. зоол. йщірка sanguaraña f 1. діал. сангуарбнья (народний танець): 2. рі діал. вйверти, хйтрощі Sanguaza f 1. ел. sangraza; 2. червону- ватий сік (фруктів, овочів) sangüeño т бот. кизйл sangüesa т малйна (ягода) sangüeso т бот. малйновий кущ anguifaciente adj кровоутвбрювальний, кровотворний
anguífero adj кровонбений
sanguiformación f біол. кровоутвбрення, кровотвбрення
sanguijolero т див. sanguijuelero sanguijuela f п’йвка (про людину) sanguijuelero т людйна, яка стбвить (продаб) п’явки
sanguina М. мін. червбна крбйда, червб- на бхра; 2. жив. сангіна (олівець і малюнок): 3. сл. менструація sanguinario adj кровожбрливий, жорстб- кий, лютий
sanguíneo adj 1. кров’янйй; кровонбений; grupo - група крбві; 2. кров’янистий, з крбв’ю; 3. повнокрбвний, сангвінічний; 4. кривбво-червбний (про колір): 5. крово- точйвий; якйй кровоточить sanguinívoro adj якйй жйвиться крбв’ю, кровосбсний
sanguino 1. adj див. sanguíneo; 2. т бот. крушйна; 3. бот. кизйл sanguinolencia f жорстокість, звірство sanguinolento adj 1. кривавий, кров’я- нйстий, скривбвлений; 2. кровоточйвий, якйй кровотбчить; 3. налйтий крбв’ю (про очі): 4. див. sanguinario sanguinoso adj 1. кров’янйй; схожий на кров; 2. див. sanguinario sanguisorba f6om. родовик лікбрський sanguisuela, sanguisuga, sanguja f див. sanguijuela
sanícula f6om. підлісник sanidad f 1. здорбв’я; 2. цілющість; 3. охорона здорбв’я; - militar військбво-са- нітбрна служба; en - loe. adv. при дбб- рому здоров’ї sanie(s) f сукровиця sanio adj діал. див. sano sanioso adj сукровичний; гнійний sanitario 1. adj санітбрний, гігієнічний; 2. здорбвий; 3. цілющий; 4. т санітар sanjuanada f гуляння в день святбго Хубна sanjuaneada ffi. Ам. побої sanjuanear vtJi. Ам. бйти, лупйти sanmartín1 т діал. батіг sanmartín2 т див. sanmartinada sanmartinada f час заббю свинбй (в листопаді)
sano adj 1. здорбвий; 2. вірний, надійний; 3. корйсний, цілющий; 4. цілий, неушкбд- жений, недобйтий (про плодах): 5. прб- вильний, розсудливий, доцільний; 6. щй- рий, прихйльний; 7. доброякісний, безде- фбктний; - у salvo цілий і неушкбдже- ний; cortar por lo - діяти рішуче sansa f діал. вичавки маслйн sanscrítico adj санскрйтський sanscritista сот. санскритблог sánscrito 1. adj санскрйтський; 2. т сан- скрйт, санскрйтська мбва ¡sanseacabó! interj ббета!, дбсить!, гбді! sansirolé сот. дурень, ббвдур sansón т силбч, богатйр, здоровбнь sant adj іст. див. san santabárbara f мор. іст. пороховйй погріб; quemar (volar) la - поставити все на кбрту santaclara fдiaл. сл. ніж santafecina f Л. Ам. жйла золотонбеного квбрцу
santal т сантбл, сандбл (барвник) santalácea бот. 1. adj сандбловий; 2.: ~as fpl сандблові santamaría f6om. пірбтрум santanica fdian. ент. мурбха (різновид) santelmo т 1. електрйчний розряд (на щоглах і реях): 2. покровйтель, благодійник, рятівник; subírsele á uno el - a la cabeza розсбрдитися, розгніватися santería f1. свйтість; 2. іст. святбнництво, святбнність; 3. Ам. крамнйця, якб торгує церкбвним начйнням
santero т 1. богомблець; 2. хранйтель свя- тйні; 3. Ам. торгбвець церкбвним начйнням
santiago т 1. (S.) іст. Сантьяго (бойовой клич іспанців): 2. нбпад, атбка; dar un - нападбти на вброга з бойовйм клйчем «Сантьяго»; влаштбвувати жартівлйвий нбпад на магазйн; оомбнювати, обшах- рбвувати
santiamén т мить, миттєвість; en un - в одн^ мить
santidad f 1. святість; 2. святість (титул Папи Римського)
santificación f 1. посвячення; 2. звеличення
santificar vM. освячувати, святйти; 2. звеличувати, прославляти, підносити; 3. вибачбти, прощбти
santiguada f 1. благословіння; 2. покарбн- ня, кбра; para (por) mi - чбсне слбво!; чб- стю присягбюсь!; в душі, в думках; про сббе
santiguadera f 1. заговорювання (хвороби), вимовляння магічних слів; читання молитбв (над кимось): 2. знбхарка santiguador т знбхар santiguamiento т див. santiguada santiguar vt 1. хрестйти, осінйти хресним знаменням; 2. читбти молитвй (над хворим): 3. карбти; бйти; давати лйпаси; ~se
1. хрестйтися; творйти хрбсне знамбння;
2. диву давбтися santigüero т діал. знбхар
santiguo т 1. див. santiguada 1; 2. заго- вбрювання (хвороби) santimonía f 1. див. santidad 1; 2. бот. хризантбма вінковйдна santiscario т: de mi - мого винаходу santísimo 1. adj sup. de santo; 2.: Santísima Пресвята (про Діву Марію): 3. святійший (про Папу Римського): 4. т (el S.) святі дарй
santo 1. adj церк. святйй; 2. святйй, ідеальний; 3. праведний, благочестйвий; 4. недоторканний, священний, свято повб- жаний; 5. чудодійний, чуротвбрний; цілющий; простодушний, наївний; 6. т церк. святйй; прбведник; Todos los Santos день всіх святйх; 7. (рі) малюнок, картйн- ка, гравюра (в книзі): 8. іменйни; 9. військ. парбль; ~ у seña парбль і відповідь; rendir el - військ, сказбти парбль; 10. діал. латка (на одязі): ~ de pajares свя- тбнник, лицемір; а - de loe. ргер. з при- чйни, під прйводом; а - tapado loe. adv. табмно, тайкомб; alzarse (cargar) con el - y la limosna (la cera) прихопйти чужб; dar con el ~ en tierra упустйти, зронйти; deberle a caba - una vela (una misa) бути по вуха в боргбх; comerse los ~s бути дуже поббжним (благочестйвим); jugar con uno al ~ mocarro (macarro) насміхатися (знущбтися) над кймось; no ser ~ de la devoción de uno не викликбти довіри (симпбтії) (у когось): pasar el ~ діал. бйти, лупйти, дуббсити; prenderle а cada ~ una vela Я Ам. використбвувати всі можлйвості; натискбти на всі пецблі; anda con mil ~s забирбйся!, ідй до біса!; ¡por todos los ~s (del cielo)! заради всього святбго!; ¡~ y bueno! от і прекрбсно! santolina f бот. 1. глистогін; 2. цитвбрний полйн
santomadero т Л. Ам. ббчечка для пульке santón т 1. мусульмбнин-аскбт; 2. свя- тбнник, лицемір; 3. стбрець, старійшина santopié т діал. ент. сороконіжка santoral т 1. житія святйх; 2. збірник прб- повідей; 3. святці
santuario т 1. святйлище, храм; 2. свя- тйня, святбя святйх; 3. діал. скарб; 4. діал. індібнське божествб santucho adj, т, santulario adj, т діал., santulón adj, т Ам. див. santurrón santulonería f Ам. див. santurronería
589
santurrón
santurrón 1. adjбогомільний; 2. святбн- ницький, лицемірний; 3. т богомблець, богомбл; 4. святенник, лицемір santurronamente adv святбнницьки, лицемірно; удбвано
santurronería f святбнництво, лицемірність
saña М. гнів, лють; 2. озлбблення; 3. жор- стбкість, нещбдність; a ~s loe. adv. іст. жорстбко, по-звірячому; 4. сл. гаманбць sañoso, sañudo adj 1. гнівний; 2. злий, злббний; 3. жорстбкий, нещбдний sao т 1. бот. бирючина, вбвчі йгоди; 2. діал. невелйка савбна sapada f 1. діал. падіння ниць; 2. діал. на- рйв на підбшві
sapajú т зоол. сапажу (чіпкохвоста мавпа)
sapallada Мм. щаслйвий вйпадок, удбча, везіння, janán sapallo т гарбуз
sapance adj діал. дйкий (про худобу) sapaneco adj діал., saparruco adj діал. призбмкуватий, крембзний ¡sape! interj тпрусь! коц! (вигук, яким відганяють кота)
sapear vi діал. займбтися проституцією sapecada т сушіння лйстя матб (парагвайського чаю) sapenco т рбвлик (різновид) saperia f діал. хйтрість, спрйтність sapería f діал. 1. квартбл проституток; 2. публічний дім
sapero adj діал. везучий (про гравця в більярд)
sapidez f смак, смаковб відчуття sápido adj якйй мбє смак sapiencia мудрість; премудрість sapiencial adj мудрий; повч0льний sapiente 1. adj мудрий; 2. т мудрбць; клбдезь премудрості
sapillo т 1. dim. de sapo; 2. вет. рбнула, під’язикбва пухлйна; 3. Я Ам. мед. молбчниця (у грудних дітей) sapino т 1. бот. ялйця; 2. див. sabina1 sapo1 т 1. ж0ба; 2. твар (про земноводних); KOMáuiKa (про комах)', 3. діал. пляма на кошт6вному к0мені; 4. діал. непоказнб людина, чоловічок; 5. діал. випадкбвий вйграш (в більярді); 6. діал. проститутка; echar ~s у culebras проклинбти, накли- KáTH проклйття на чиюсь гблову; говорйти дурнйці, плестй нісенітниці sapo21. adj діал. хйтрий, лукбвий; 2. т Я Ам. донбщик, ябедник; 3. діал. див. sapillo З
.saponáceo adj мйльний, мйлистий saponado 1. adj мйльний, який містить мйло; 2. т цілюще мйло (saponaria f6om. соббче мйло, мйльниця, мильнянка
saponífero adj мйльний, якйй містить мйло
saponificación f хім. омйлення, сапо- ніфік0ція
saponificar vt хім. омйлюватй saponificio т 1. виробнйцтво мйла; 2. миловбрний завбд
saponita f мін. сапоніт, мйльний кбмінь saponoso adj милоподібний saporífero, saporífico adj якйй надаб смак, смаковйй
saporreto adj діал., saporro adj діал. призбмкуватий, крембзний sapotear vtdian. мбцати, обмбцувати saprofítico adj сапрофітний saprofito бот. 1. adj сапрофітний; 2. т сапрофіт
saprógeno adj сапрогбнний, якйй викли- Káe гниттй
sapucaya fЛ. Ам. сапукбя (дерево з цінною деревиною)
saque т 1. спорт, подбча, yfláp; - de castigo штрафнйй удбр (у футболі); 2. спорт, місце (лінія) подбчі м’ячб; 3. спорт, гравбць, якйй подаб м’яч; 4. діал. винокурня
saqué т фрак; сюртук saqueador т грабіжник saqueamiento т див. saqueo saquear vt 1. (vi) мародбрствувати, грабу- вбти (про солдат); 2. обкрадбти, обчищб- ти
saqueo т грабіж, пограбувбння; розгра- ббвування
saquera adj мішковб (про голку) saquería f 1. виробнйцтво мішків; 2. збірн. мішкй, комплбкт мішків saquerío т див. saquería 2 saquero т 1. мбйстер з вйготовлення мішків; 2. продавбць мішків saquete т 1. dim. de saco; 2. військ, іст. заряднйй картуз (гармати) saquilada f вміст мішкб saquín т діал. 1. бблуваний, зманіжений;
2. кохбний
saraguate т, saraguato т Л. Ам. зоол. ревун
saragüete т вечірка sarama fdian. сміття sarampión т мед. кір sarán т діал. кбшик (з каштанового дерева)
sarango т діал. див. sarampión sarao т вбчір, прийом sarape т Л. Ам. capáne (шерстяний плащ) sararí adj діал. див. saraviado sarasa т мазун (про чоловіка) saraso adj діал. оив. sarazo saratano adj діал. див. saraviado saraviado adj діал. стро^тий, плямйстий, крапчбстий (про птаха) sarazo adj 1. Я Ам. якйй почин0є дозрівб- ти (про кукурудзу)', 2. діал. прогірклий, лежблий (про кокос)', 3. Я Ам. напідпйтку sarcasmo т саркбзм sarcástico adj саркастйчний sarcia f вант&к, баг0ж sarcidia /"борбдавка, HápicT sarco m сл. див. sayo sarcófago m саркофбг sarcoma m мед. саркбма sarda f 1. макрбль; 2. діал. pi4KOBá рибка;
3. діал. збрості, хбща; 4. див. sardo1 2, 3 sardana f сардбна (каталанський народний танець)
sarde т діал. вйла
sardesco adj 1. малбнький, кбрликовий (про коня, осла); 2. іст. див. sardo21; 3. сувбрий, жорсткйй (про людину); 4. мед. сардонічний (про сміх) sardina f іхт. сардйна; ~ arenque осе- лбдець; echar otra nos echaron otra ~ недорбчно з’явйвея, принбела йогб лихб година; estar como ~(s) en banasta бути в тісноті; набйтися як оселбдці в ббчку sardinal т сіть для вйлову сардйн sardinel т 1. архіт. цеглян0 клбдка “реб- рбм”; 2. діал. схбдинка (біля входу в дім) sardinero 1. adj сардйнний; 2. т торговець сардйнами, сардйнник sardineta f 1. dim. de sardina; 2. обрізки ейрної головй; 3. галун (на мундирі); 4. клбцання двомб пбльцями (дитяча забавка)
sardio т див. sardónice sardioque т сл. 1. сільниця; 2. сіль sardo1 1. adj рябйй, плямйстий (про корову); 2. діал. крапчбстий; 3. т див. sardónice; 4. діал. рогожа для просушування канонів і лісовйх горіхів; 5. діал. сл. п0рстень
sardo2 1. adj сардйнський; 2. т жйтель Сардинії, сардйнець; 3. сардйнська мбва
Г {кущі
sardón тдіал. 1. п^дуб, гостролист і 2. зйрості, кущі, х0щі т 1
sardonia 1. adj див. sardónico і ? ЖОВТ0ЦЬ отруйний ’ ' 0o»l
sardónica, sardónice f мін cann,w халцедбн, смугастий aráT НН НІКс
sardónico adj 1. мед. сардонічний <n сміх)- 2. Л Ам. іронічний; уїдливий
кастичнии (про сміх) ’
sardonio т, sardónique f див. sardónir sarduno т діал. похмурість се
Sar9A П'Cáp>Ka: 2‘ дек°Ратйвна тканина
sarga2 f бот. вербб (різновид) sargadilla f бот. лобода (різновид) sargado adj сбржевий; схбжий на cáp>Kv sargal т вербняк, верббві збрості У
sargantana f, sargantesa f діал. з00л дрібнб ящірка sargatillo т див. sarga2 sargazo т бот. caprácyM (морська водорість)
sargenta f 1. алеббрда; 2. дружина сер- жбнта; 3. див. sargentona sargentear 1. vt викбнувати оббв’язки сер* жбнта; 2. комбндувати, керувбти; 3. роз- поряджбтися, хазяйнувбти; заправлйти
4. vi діал. вивертбтися; влаштбвуватися (в житті)
sargentería f оббв’язки сержбнта sargentía /"чин сержбнта sargento т cepжáнт sargentona f сувора мужеподібна жінка, солдбт у спіднйці sargia f поріз на облйччі sargo т іхт. сарг (риба) sarguero adj вербовий sarr т діал. сітка для гри в м’яч sari2 т cápi (індійський жіночий одяг) sariama fdian. орн. чуббта серібма sariga fJi. Ам. зоол. саригубя, двоутрббка sarilla f бот. майорбн sarillo т діал. мотовйло sarita fdian. плбекий солом’яний капелюх sarjar vt див. sajar
sarmentador т збирбч обрізаної вино- грбдної лозй
sarmentar* vi збирбти обрізану виногрбд- ну лозу
sarmentazo т 1. aum. de sarmiento; 2. yfláp виногрбдною лозбю sarmentera f 1. сховище виногрбдної лозй; 2. збір обрізаної лозй sarmentoso adj вузлувбтий, вйкривлений (про пальці)
sarmiento т виногрбдна лозб sarna f мед. короста; no faltar a uno sino ~ que rascar з жйру бісйтися, вередувбти від ейтого життя; - con gusto по pica (pero mortifica) охота гірше невблі; más viejo que la - дуже старйй, дрбвній sarnoso adj мед. корбстяний sarpullido т див. salpullido sarpullir* vt див. salpullir sarracenia f6om. сарацбнія sarracénico adj сарацйнський sarraceno, sarracín 1. adj сарацйнський; 2. m сарацйн; 3. магометбнин sarracina f 1. евбрка; базбр; 2. бійня, по- ббїще, різанйна
sarracino adj, т див. sarraceno sarria f 1. сітка для перен0сення соломи; 2. діал. велйкий кбшик; 3. діал. див. serón
sarrieta f 1. dim. de sarria; 2. плбтена годівниця (для худоби) sarrillo1 т передембртний хрип sarrillo2 т бот. áрум, арбнник sarrio т діал. зоол. сбрна, сбрна sarro т 1. Háwn, осад (в котлах); 2. винний к0мінь (на зубах); зубнйй кбмінь; 3. наліт (на язику); 4. бот. 30Há, сбжка
590
seboruco
g(¡j -і укрйтий нйкипом (нальбтом); 2. s82Smm; 3. обкпйідений (про язик)
3 San я» діал. підг^сич ^ s ima f {pl) д'ал- залишки їжі, недбїдки ,a!Taaaneta fdian. мжйчка, дрібнйй дощ ¡Sola fMop. черпбк
s8rta f1 нйтка (перлів, бісеру, намиста)-, sa„nr3Ka в'язанка (цибулі, часнику); 2. нйз- 3Гояд', ланцюжок; 3. сбрія, ряд Sartal гп див. sarta1 lartaneja f(pD діал мурашина купа artén М. сковородЯ; 2. due. sartenada; 3. піал каструля з ручками; saltar de la - у dar en las brasas потрапляти із вогніЬ та в пблум’я; tener la - por el mango розпоряджатися, верховбдити; заправляти sartenada f вміст сковороди, сковородЯ
sartenazo т 1. удЯр сковородбю; 2. сйль- ний уд£р (чимось); 3. діал. див. sartenada; 4. діал. пікнік
sarteneja М. dim. de sartén; 2. діал. тріщина від посухи (в землі) sartenejal т діал. потріскана земля (в
савані)
sartenero т 1. мЯистер, який виготовляє скбвороди; 2. продавбць скбворід sartenil adj сковорідний sartorio т анати кравбцький м’яз sastaca ffi. Ам. їжа із в’Яленого м’Яса sastra М. дружина кравцЯ; 2. кравчиня sastre т кравбць (чоловічий); buen - мЯй- стер; знавбць свобї справи; corto - профЯн; невіглас; como el ~ del campillo (del cantillo), que cosía de balde y ponía el hilo (працювЯти) задЯрма, за так; собі на збиток; entre ~s no se pagan hechuras рукЯ руку мйє; no es mal ~ el que conoce el paño діло мЯйстра хвЯлить; покірної головй й меч не 6epé; será lo que tase un - час покЯже
sastrería f 1. кравЯцьке ремеслб; 2. кра- вЯцька майстЯрня sastresa f діал. див. sastra sata fдiaл. кокЯтка, вітрогбнка satán, satanás т диЯвол, сатанЯ; darse а Satanás оскаженіти, осатаніти satandera fdian. зоол. лЯска satánico adj 1. сатанинський, диявольський; 2.порбчний
satanismo т 1. зіпсбваність, порбчність;
2. злбба, отрута
satasca ffi. Ам. див. sastaca
satélite т 1. астр. супутник, сателіт; - artificial штучний супутник; 2. судовйй ви- конЯвець; 3. поплічник, посіпЯка satelizar vt вивбдити на орбіту (штучний супутник)
satén т текст, атлЯс; - de algodón сатйн satería f діал. скрЯдливість; лестощі satín т див. satén
satinado 1. adj атлЯсний, сатинбваний (про папір); 2. т сатинування, лощіння, глянцувЯння
satinar vt сатинувЯти, лощйти, надавЯти блиску
satiné 1. adj Л. Ам. сатинбваний, лбще- ний; 2. т текст, сатинЯт sátira^ f сатйра sátira2 ґжвЯва (меткЯ) жінка satírico 1. adj сатирйчний; 2. т сатйрик satirio т водянйй щур satirión т бот. зозулинець satirizar 1. vi писЯти сатирйчні твбри; 2. vt висміювати, піднімЯти на сміх sátiro 1. adj уїдливий, єхйдний; 2. т міф. сатйр; 2. фривбльна n’éca; 3. розпусник, любострЯсник; 4. ент. сатйр (денний метелик)
satis т відпочйнок, перепочйнок satisdación f юр. гарЯнтія, поручйтельст- во
satisfacción f 1. задовблення; 2. упЯвне- ність; 3. спокутування провйни; сати- сфЯкція; - de sí mismo самовдоволення, самомилування; а - loe. adv. у своб задовблення; estallar (reventar) de - бла- жЯнствувати; зловтішатися; tomar - de una cosa помстйтися satisfacer* vt 1. задовольняти (потреби, цікавість); 2. втамбвувати (спрагу, голод); 3. (vi; de) розвіювати (сумніви), від- повідЯти, давЯти відповідь (на питання); вирішувати (проблеми); 4. усувЯти (труднощі); 5. відповідЯти (вимогам, умовам);
6. задовольняти (когось), приносити задовблення; подбоатися; - elamor propio тішити самолюбство; 7. виплЯчувати, погашЯти (борг); виплЯчувати (платню); оплЯчувати (послуги); 8. винагорбджу- вати (когось за послуги); 9. спокутувати, заглЯджувати (провину); 10. відшкодб- вувати (збитки); 11. дЯти сатисфЯкцію (ображеному); 12. угамбвувати, стрйму- вати (пристрасті); -se 1. (соп) задовольнятися, бути задовбленим; -se соп росо задовольнятися малйм; 2. мстйтися за обрЯзу
satisfactorio adv 1. задовільний, прийнятний; 2. якйй розвіює сумніви; 3. якйй до- лЯє труднощі; 4. якйй спокутує провйну;
5. сприятливий
satisfecho 1. р. irr. de satisfacer; 2. adj задовблений; - de sí mismo самовдо- вблений; 3. m сплЯта ббргу; 4. винаго- рбда, відшкодувЯння; 5. задовблення sativo adj культурний (про рослину) sato1 т с.-г. засіяна земля sato2 adj діал. 1. низькорбслий, малорбс- лий (про худобу); 2. хтйвий, любострЯс- ний; 3. лестйвий; 4. ворбжий, неприхильний
sátrapa т 1. сатрЯп; 2. дЯспот, самодур; 3. спрйтник, прбйда satrapía ficm. сатрЯпія saturable adj насйчуваний saturación f хім. 1. насйчення, сатурЯція;
2. насйченість
saturadlo adj насйчений; disolución -а
насйчений рбзчин saturador т сатурЯтор saturar vt 1. насйчувати; 2. пересйчувати;
3. просбчувати; -se насйчуватися; погли- нЯти, вбирЯти
saturativo adj насйчувальний satureja f бот. чаббр, щебрушка saturnal 1. ad/якйй стосується Сатурна; 2. f(pl) іст. сатурнЯлії; 2. бргія, вакханЯлія saturnino adj 1. понурий; печЯльний, меланхолійний; 2. хім. свинцбвий; 3. мед. свинцбвий (про отруєння) saturnio adj див. saturnal 1 saturnismo т мед. сатурнізм, отруєння свинцбм
saturno т 1. (S.) астр., міф. Сатурн; 2. хім. свинбць
saturno adj див. saturnino 1 sauce т (- blanco) біла вербЯ; - de Babilonia (de Levante), - llorón плакуча вербЯ
sauceda f, saucedal, saucedo m, saucera
f верболіз, зЯрості вербй saucillo m бот. горбць пташйний, спорйш saúco т бот. бузинЯ saudade f сум, печЯль, туга sauquillo т бот. калйна saurín т діал. чаклун saurios т рі зоол. ящірки sausería ficm. служба стблу (упалаці) sausier т іст. слугЯ, якйй відає столбм (у палаці)
sauvástica f свЯстика sauz т див. sauce sauzal т див. sauceda
sauzgatillo т бот. авраЯмове дбрево savia f 1. сік рослйн; живйця; 2. життбві сбки(сйли)
saxafrax f див. saxífraga saxátil adj якйй живб сбред скель (про тварину); якйй pocTé на кам’янйстому ґрунті (про рослину) sáxeo adj кам’янйй, кам’янистий saxícola fopH. чекЯн saxífraga f6om. каменелбмка saxífrago adj якйй розбивЯє каміння saxofón, saxófono т муз. саксофбн saxoso adj іст. див. sáxeo saya f 1. діал. спіднйця; 2. іст. туніка sayaguesa f дорбжній плед sayal т грубе сукнб; no es todo el - alforjas немЯ прЯвила без вйнятку sayalería ґсукнорббство sayalero т сукбнник sayalesco adj сукбнний, грубошбрстий sayo т 1. іст. блуза, куртка; 2. простбр- ний бдяг; балахбн; 3. діал. плащ; cortar а uno un - злослбвити про кбгось, переми- вЯти кісточкй комусь; decir a (para) su - бурмотіти (говорйти) про cé6e sayón1 т 1. іст. альгвазйл; 2. іст. кат; 3. звір, дЯспот
sayón2 т бот. лободЯ (різновид) sayona fdian. нічнйй прйвид sayuela f 1. бот. фігове дбрево, смокбв- ниця (різновид); 2. монЯша сорбчка (з шерсті)
saz т див. sauce
sazón 1. f готбвність ґрунту до посіву; 2. зрілість, спілість; 3. завбршеність; закінченість; 4. порЯ, час (чогось); 5. смак (їжі);
6. т Л. Ам. прекрЯсні кулінарні здібності;
7. adj Л. Ам. зрілий, дозрілий; a la - Іос. adv. тоді, в той час; en - loe. adv. вчЯсно, дорбчно, до рбчі; fuera de - невчЯсно, не- дорбчно
sazonado adj 1. яскрЯвий, насйчений, ви- рЯзний (про мову, стиль); 2. припрЯв- лений спЯціями (про їжу) sazonar vt 1. приправляти спбціями (їжу); надавЯти смаку; 2. довбдити до досконалості, надавЯти завЯршеності; 3. діал. цукрйти, підсолбджувати; -se 1. зволбжу- ватися, бути готбвим до посіву (про ґрунт); 2. дозрівЯти, поспівЯти; 3. набувЯ- ти завбршеного вйгляду scooter т моторблер se1 pron refl (ненагол. ф. дав. і знах. в. З ос. " одн. і мн. ч. і ж. р.) собі, ce6é se2 pron pers (ненагол. ф. дав. в. З ос. одн. і мн. ч. і ж. р., вжив, замість le, Íes перед lo, la, los, las) йому, їй, їм; Вам seadromo т ав. плавучий аеродрбм sebáce«o adj сЯльний, жировйй; glándulas -as анат. сбльні зЯлози sebastiano т див. sebestén sebasto т іхт. морськйй бкунь sebe f 1. огорбжа, пліт; 2. діал. зЯрості кущів; 3. діал. живопліт sebear vt діал. залицятися (до жінки) seber«o adj якйй стосується сЯла; industria -а салотбпне виробнйцтво sebestén т бот. кбрдія (різновид) sebiento adj діал. див. seboso sebillo т 1. мазь (для рук); 2. мйло (для пом'якшення рук) sebiya fopH. кблпиця sebo т 1. сЯло, тварйнний жир; 2. товщи- нЯ, огрЯдність; жир; 3. жйрний бруд; 4. діал. подарунок хрещЯного бЯтька (на хрестинах); hacer - Ам. байдикувЯти sebón т Л. Ам. лбдар, лайдЯк seboro т діал. рак (річковий) seborragia, seborrea f мед. себорбя seborucal т діал: 6éper, багЯтий на себоруко seboruco т діал. 1. себоруко (пористий камінь); 2. шльбндра, потіпЯха
591
sebosear
sebosear vt діал. бруднити, засблювати seboso adj 1. сбльний, жирний; 2. брудний, зacáлeний; 3. закбханий sebucán m діал. сито для проціджування сбку юки
seca 7 1. див. sequía; 2. мед. пiдcиxáння пустул (вйразок); 3. пухлйна, припухлість (залоз); 4. див. secano 2 secación 7діал. див. sequía secadal т 1. див. sequedal; 2. див. secano; 3. сушарка (на цегляному заводі) secadera f діал. сушарка (для кави) secadero 1. adj придбтний для сушіння (про фрукти)] 2. т сушйльня, сушбркб secadillo т секадйльйо (солодка страва з товченого мигдалю, лимона, цукру і яєчного білка)
secadio ad/який піддабться висушуванню secadizo adj лбгко висушуваний secado т див. secamiento secador 1. adj якйй сушить, якйй висушує; 2. т cyuiápKá; сушильний апарбт; 3. Я Ам. відтискнйй прйстрій (для білизни)] ~ de vapor теж. паросушйтель secadora 7 сушйльна машина, сушарка secadura f діал. див. secamiento secafirmas т npec-nan’é secamiento т сушка, висушування secano т 1. суходіл; незрбшувана земля; 2. піш^на мілинб; 3. засбхла гілка secante11. ady висушуючий; 2. т промокб- льний папір; 3. Я Ам. набрйдлива (надокучлива) людйна, причбпа, сльотб; 3. жив. сикатйв
secante2 мат. 1. adj січнйй; 2. 7січнб; 3. сбканс
secano т діал. 1. сухість в рбті (в гбрлі); 2. cnpára
secar vt 1. сушйти, висушувати, просушувати; 2. витир0ти, обтирбти; 3. зневбдню- вати; 4. втбмлювати, набридбти; 5. Я Ам. діставбти, чіплятися; ~se 1. сбхнути, ви- cnxáTn; 2. пересихбти (про ріку), висихбти (про джерело)] 3. засих0ти, в’Янути (про рослину)] 4. підсихбти, затягуватися (про рану, виразку)] 5. худнути, в’янути, сбхнути (про людину, тварину)] 6. зачерствіти, загрубіти (про людину)] 7. (~se de sed) відчувбти сйльну cnpáry, помирбти від спрбги; 8. втбмлюватися, слббнути secaral т див. sequedal secarón adj діал. див. seco 1, 6 secarral т діал. див. sequedal secarrón adj сувбрий; жорсткйй (про характер)
secatón adj заялбжений, банбльний secatura 7 непристбйність, банбльність, нбсмак
sección 7 1. розсікбння, рбзріз; зріз; 2.
І сбкція, ділянка, частйна; 3. відділення, відділ; 4. переріз; ~ áurea золотйй переріз; 5. військ, взвод; лбнка seccionador т ел. роз’бднувач, секційний вимикбч; ~ seccional adj секційний seccionar vM. розрізбти, розсікбти; ділйти на частйни; 2. мед. розрізбти, різати secesión 71. відокрбмлення (частини території)] 2. відхід від справ secesionista 1. adj сепаратйстський; 2. сот. сепаратйст, -ка seceso т мед. очйщення кишковикб sec«o 1. ad/сухйй, висохлий, вйсушений; 2. пересбхлий (про ріку)] вйсохлий (про джерело)] 3. сухйй, пересушений (про страви)] 4. зів’ялий, засбхлий (про рослину)] 5. сушений (про фрукти)] 6. худйй, сухопбрий; 7. засушливий; 8. скупйй, лаконічний, сухйй; 9. жорсткйй, сувбрий; 10. рішучий; категоричний (про манеру мови)] 11. уббгий, бідний, недостбтній; 12. одйн, самий, без доббвок; a pan ~ на са- мбму хлібі; 13. сухйй, холбдний, стрй-
маний; 14. безплідний, мбрний, пустйй;
15. чйстий, без дбмішок (про горілку)] 16. сухйй (про вино)] 17. різкйй, раптбвий (про удар)] 18. глухйй (про звук)] 19. т оіал. удбр кулакбм; щйголь; 20. Я Ам. трОстйнна горілка; a ~as loe. adv. тільки, всьогб-нбвсього, всьогб лишб; en ~ Іос. adv. на суші; безпричйнно, без жбдного прйводу; у скруті, у скрутнбму станбвищі; на мілині; раптбво, несподівано; буд. без розчину, сухйм спбсобом; dejar a uno ~, quedar ~ убйти наповбл secón т діал. сухі ебти secoya 7 бот. секвбя secreción 71. відокрбмлення, розділення, роз’бднання; 2. біол. вйділення, секрбція; 3. біол. продукт вйділення, секрбт secrestación fiem. див. secuestro secrestar vt іст. 1. див. secuestrar; 2. відокремлювати, розділяти, роз’бднувати secreta1 7 1. іст. екзбмен на ступінь ліцен- цібта (в деяких університетах)] 2. табм- не розслідування; 3. табмна поліція; 4. відхбже місце
secreta2 т рі фізіол. продукт вйділення, секрбт
secretar vt фізіол. виділяти secretaria 7 1. секретбрка; 2. дружина секретаря
secretaría 71. секретарібт, канцелярія; 2. секретбрство, оббв’язки секретаря secretariado т 1. посбда (оббв’язки, ква- ліфікбція) секретаря; 2. секретарібт; 3. див. secretaría 1
secretario 1. adj посвячений в таємнйцю;
2. т секретбр; - judicial секретбр суду; ~ particular особйстий секретбр; 3. писбць; пйсар; 4. іст. нотбріус; 5. міністр (в США)] ~ de Estado держбвний секретбр secretear vi секрбтничати; шепотітися secreteo т шепотіння
secreter т секретбр, бюрб, письмбвий стіл
secretista т 1. письмбнник-натураліст; 2. любйтель секрбтничати; шептун secreto 1. adj секрбтний, табмний; по- табмний; 2. мовчазнйй, стриманий; 3. т секрбт, таємнйця; - de confesión таєм- нйця спбвіді; ~ de Estado держбвна таємнйця; ~ profesional професійна таємнйця; echar un ~ en la calle розголбшувати таємнйцю; 4. секрбтність, таємнйчість; decir en - сказбти по секрету; 5. секрбт, табмний спбсіб (прийбм); 6. потабмне місце, схбвок (в меблях)] 7. секрбт, по- табмний прйстрій (в замку, механізміУ, 8. найпотабмніше, таємнйці душі; 9. оив. secreta11; 10. сл. кинджбл; 11. adv іст. табмно, секрбтно; ~ de Anchóelos, ~ a voces, - con chirimías секрбт полішинбля; de - loe. adv. (en ~) табмно, секрбтно; без церембній, прбсто
secretor, secretorio adj фізіол. секре- тбрний
secta 7сбкта (рел.)
sectador, sectario 1. adj сектбнтський; 2. т сектбнт; 3. шалбний прибічник, фанбтик sectarismo т сектбнтство sectil adj різнйй, розрізнйй sector т 1. мат. ебктор; 2. ебктор, ділЯн- ка, частйна; - esférico кульовйй (сферйч- ний) ебктор; ~ de observación військ. ебктор спостербження; 3. ебктор, гблузь, сфбра діяльності; 4. район, бкруг secuaz т адбпт, прибічник, прихйльник secuela 71. нбелідок; 2. іст. див. séquito;
3. іст. див. secta; 4. Я Ам. юр. рбзгляд спрбви; 5. мед. нбелідок, ускладнення (після хвороби, травми)
secuencia 7 1. нбелідок, результбт; 2. слідування, чергувбння; 3. послідбвність, порядок; ряд; 4. кіно епізбд
secuestración 7 1. див. secuestro 1- о
мед. омертвіння (кістки), секвестрбція secuestrador т викрадбч secuestrar vf\ ,юр. секвеструвбти, накла дбти арбшт (на майно)] 2. викрадбти ви” вбзити ейлою (для отримання викупуу з незакбнно позбавляти своббди ' ' secuestrario adj якйй стосується секвбст РУ
secuestro т 1. юр. секвбстр; 2. іст. арбітр, посербдник; 3. юр. секвестрбване майно; 4. вйкрадення; 5. мед. омертвіла частйна кістки, секвбстр sécula: para (in) ~, para ~ sin fin, para ~ seculórum loe. adv. назавжди, навіки, на віки віків
secular 1. adj віковйй, столітній; 2. якйй відбувається раз в сто рбків; 3. світський мирськйй; 4. білий (про духовенство)] б! т мирЯнин
secularización 7секуляризбція secularizar vt секуляризувбти secularmente adv в миру; в світі secundar vt допомагбти, сприяти secundariamente adv по-друге secundario 1. adj другорядний, допоміжний; 2. вторйнний; 3. сербдній (про освіту)] 4. геол. мезозбйський; 5. т ел. вто- рйнна обмбтка (трансформатора) secundinas fpl анат. послід, плацбнта secundípara adj якб нарбджує вдруге (про жінку)
secuoya 7 див. secoya secura fdue. sequedad securiforme adj у вигляді сокйри secutar vt іст. викбнувати sed 71. спрбга; apagar (matar) la ~ втамб- вувати спрбгу; hacer - викликбти cnpáry; 2. сухість, безвбдність; 3. спрбга, ейльне бажбння; прйстрасть; ana ~ de agua дрібнйця; no dar a uno una ~ de agua не дбти НІЯКОЇ підтрймки seda 71. шовк, шовкбва нйтка; ~ artificial штучний шовк; ~ cruda шовк-сирбць; - de acetato ацетбтний шовк; de toda ~ з чистого шбвку; 2. шовкбва тканйна; 3. виріб із шбвку; 4. щетйна (кабана)] comouna ~ шовковйстий, м’якйй; поклбдистий; слухняний; лбгко, без зусйль, як по мбелу sedación 7заспокбєння sedadera 7чесблка (для коноплі) sedal т 1. ліса, ліска; 2. мед. дренбж; 3. дрбкова сіть (для вилову тунця) sedalina 7мерсеризбвана бавовна sedalino adj 1. шовкбвий; 2. шовковйстий, гладкйй, м’якйй
sedan т 1. седбн (тип закритого кузова)] 2. автомобіль з кузовом седбн; 3. текст. седбн (тонке сукно) t sedante 1. adj заспокійливий; болезаспокійливий; 2. т заспокійливий збсіб sedaño т шовкбвий шнур, шовкбва та- сьмб (стрічка)
sedar vt 1. заспбкоювати, пом’якшувати, тамувбти; 2. діал. розкблювати, розби- вбти
sedativo adj див. sedante 1 sede 71. сидіння; 2. престбл, трон; Sede apostólica, Santa Sede пбпський пре- стбл; 3. діоцбз, єпбрхія; єпископбт; 4. центр, осбрдя; 5. місце перебувбння, місце знахбдження, резидбнція sedear vt чйстити щіткою (коштовності) sedentario adj 1. сидЯчий; 2. осідлий; 3. бездіяльний, пасйвний, інбртний sedente adj жив. сидЯчий (про фігуру) sedeña 71. льнянйй кужіль; 2. льоноволок- нб; 3. діал. див. sedal 1 sedeño adj 1. див. sedoso; 2. щетйнистии sedera 71. щітка; 2. щетйнний пбнзлик sedería 71. шовкбві тканйни, шовкй; 2. ви- робнйцтво шбвку; шовкопрядіння; шов-
592
seísmo
коткбцтво; 3. торгівля шбвком; 4. магазйн з прбдажу виробів з шбвку; 5. галантербй- ний магазин
sedero 1. adj шовкбвий; 2. т ткач-шовко- прядйльник; 3. торгбвець шбвком sedicente, sediciente adj самозвбний,
удбваний
sedición f 1. бунт, заворушення; 2. вйбух (пристрастей)
sedicioso 1. абубунтбрський, бунтівнйй; 2. П7 бунтбр, бунтівнйк
sedientes adjpl: bienes - нерухбме майнб sediento adj 1. спрбглий; 2. сухий, без- вбдний (про землю)-, 3. якйй прйстрасно бажбє (жадбє)
sedimentación f 1. осідбння, відклбдення бсаду; 2. геол. утвбрення осадбвих порід sedimentador т відстійник sedimentar vt 1. давбти бсад; осідбти; 2. (vr) заспокбювати(ся); умиротворяти(ся); -se осідбти, відстбюватися sedimentario adj осадбвий sedimento т відстій; бсад sedimentoso adj 1. осадбвий; 2. зі значним бсадом
sedoso adj 1. шовкбвий; 2. шовковистий, схбжий на шовк
seducción f 1. спокуса, спокушбння; 2. звбдення, спокушбння, розббщуваня seducir* vt 1. спокушбти, розббщувати; 2. спокушбти
seductivo adj див. seductor 1 seductor 1. adj спокусливий, чарівний; 2. тспокусник
sefaradita, sefardí, sefardita 1. adj сефбр-
дський; 2. т сефбрд
sefli adj нйжній
sega т другий гравбць
segable adj спілий, дозрілий для жнив
(про хліби)
segada f див. siega
segadera f 1. серп; 2. іст. див. segadora 2 segadero adj див. segable segador f 1. жнець; косбр; 2. ент. косбр, косбрик (павук)
segadora m 1. косарка, жниварка; 2. жниця
segal adj діал. див. segable segallo m діал. козеня (у віці до року) segar* vt 1. косйти; жбти; 2. зрізбти, зрубувати; 3. руйнувбти, нйщити (надії) segazón f див. siega
seglar 1. adj світський, мирськйй; 2. т мирянин
seglareño adj див. seglar 1 seglaridad f світський харбктер, світськість
segmentación М. дрібнення, розділення на частйни; 2. біол., мат. сегментбція segmentado adj зоол. якйй складбється з сегмбнтів, членйстий
segmentar vt дробйти, ділйти на частйни (сегмбнти)
segmentario adj 1. сегмбнтний; 2. якйй ут- вбрює сегмбнт
segmento т 1. частйна, відрізок; чбстка;
2- мат. сегмбнт; 3. мат. відрізок; 4. зоол. сегмбнт, члбник; 5. ступінь (ракети) SeQote т діал. с.-г. косб segregable adj віддільнйй; видільнйй segregación f відокрбмлення; вйділення, сегрегація; - racial рбсова сегрегбція segregador 1. adj див. segregativo; 2. т Роздільник; прйстрій для сортувбння segregar vt 1. (de) відокрбмити, вйділити; ізолювати; 2. див. secretar segregativo adj віддільнйй, сегрегаційний 5е9п т іст. візерунчастий шовк (для хіночого одягу)
^ogueta f ножівка
eguetear vi пилйти (працювбти) ножів-
seguida f 1. слідування; продбвження; 2. порядок; послідбвність; ряд; 3. звйчний хід (спрбви); звйчка; coger (tomar) la ~ ввійтй в ритм; втягнутися; 4. сегіда (старовинний танець)’, de - loe. adv. без- прбрвно, підрйд; (en ~) негбйно, тут же seguidamente adv 1. безпербрвно, підряд; 2. негбйно, збраз же seguidero 1. adj такйй, який мбжна наслідувати; 2. т лінійка (на папері для письма)
seguidilla f 1. сегідйлья (строфа в чотири чи сім віршів); 2. рі сегідйлья (іспанський народний танець і пісня); 3. пронбе seguidlo 1 . adj безпербрвний; una semana ~а цілий тйждень, весь тйждень підряд; cinco veces ~as п’ять разів підряд; 2. прямйй; прямолінійний; 3. т зак- рйта петля (на носку панчохи); 4. adv безпербрвно, підрйд; 5. діал. (de ~) негбйно, збраз же; 6. прямо, не звертбючи (з дорбги)
seguidor 1. adj якйй слідує (за кимось, чимось); 2. якйй продбвжує; 3. т учень; послідбвник; прибічник; 4. переслідувач;
5. шанувальник, претендбнт (на руку жінки); 6. див. seguidero 2 seguimiento т 1. слідування; 2. продбвження; 3. переслідування, стбження; 4. нбелідок
seguir* 1. vt (а) слідувати, ітй (за кимось, чимось); 2. супровбджувати; 3. слідувати; послідувати, трбпитися (після чогось); 4. переслідувати, гнбтися; 5. переслідувати, піддавбти гонінням; 6. слідувати (за кимось); бути чиїмось послідбвником, ітй по стопбх; 7. прислухатися (до поради), притрймуватися, дотрймуватися (точки зору); 8. залицятися; 9. вивчбти (щось), займатися (наукою, мистецтвом); - Іа carrera demédico вивчбти медицйну (в університеті); - unos cursos відвідувати курси; 10. рухати, просувбти (справу); 11. продбвжувати; - una dirección ітй в пбвному нбпрямі; 12. продбвжувати, віднбвлювати (дію, заняття); 13. vi (por) продбвжувати ітй; ітй далі; 14. (з ге- рундіем) продбвжувати (робити щось); ~ trabajando продбвжувати працювбти; 15. (в поєдн. з прикм.) продбвжувати, зали- шбтися; sigue enfermo він все ще хвб- рии; ~se 1. (de) слідувати, витікбти; 2. слідувати однб за бдним; 3. (de) зумовлюватися, бути нбелідком segullada f бот. глобулярія según 1. ргер згідно з, відповідно до; відповідно; - la ley згідно із закбном; - eso відповідно до цьбго; 2. на думку, за словбми; - ellos на їхню думку; - уо на мою думку; 3. за, залбжно від, зважбючи на; ~ las circunstancias залбжно від обставин; 4. conj як; todo queda ~ estaba все залишбється, як є; - parece як з^а- бться; 5. відповідно до того, як (що); згідно з тим, як (що); залбжно від тбго, як (що); залбжно від тбго, як (що); - haga frió o calor залбжно від тбго, буде хблод- но чи тбпло; - se encuentre el enfermo залбжно від тбго, як буде почувбтися хворий; 6. судячи з тбго, як (що); 7. подібно до тбго, як; 8. по мірі тбго, як; 9. adv (вжив, у репліках-відповідях) залбжно від обстб- вин; подйвимось, там вйдно буде; ¿vendrás mañana? — Según, ти прййдеш збвт- ра? — Як вййде; ~ que loe. conj. залбжно від тбго, як; по мірі тбго, як; ~ que iba anocheciendo по мірі тбго, як смеркбло; ~ (у) como, - у conformé loe. conj. залбжно від тбго, як; ~ у como me encuentre залбжно від тбго, як я буду почувбтися; loe. adv. залбжно від обстбвин; поббчимо, там вйдно буде
segunda М. подвійний поворбт ключб; 2. збдня думка; 3. муз. секунда segundar 1. vt повтбрювати; 2. див. secundar; 3. v/бути другим; 4. слідувати, ітй (за кимось)
segundariamente adv див. secundariamente
segundario adj див. secundario 1 segundear vt діал. обкбпувати вдруге segundero 1. adj другого урожбю; 2. другий; другого зббру (про кору коркового дуба); 3. т секундна стрілка; 4. морськйй хронбметр
segundilla f 1. малбнький монастйрський дзвін; 2. діал. ящірка
segundillo т 1. друга пбрція хліба (в монастирі); 2. друга стрбва (в монастирі);
3. діал. див. segundilla 1
segundino т діал. сегундіно (напій з яєчним жовтком)
segundo 1. adj другий; 2. сприятливий; 3. т (пбрший) заступник, стбрший помічнйк;
4. секунда; batir ~s цбкати (про годинник); sin ~ незрівнянний, пречудбвий segundogénito т друга дитйна segundogenitura f юр. прбво (привілбй) другої дитйни
segundón т другий (трбтій) син segur f, segura f 1. іст. сокйра, колун; 2. іст. сокйра; 3. серп
Segura власн.: а ~ (le) llevan preso
бережбного Бог бережб segurador т поручйтель seguramente adv і. упбвнено, твбрдо; 2. звичбйно, неодмінно; 3. можлйво, імовірно, напбвно
segurancia f діал., seguranza f діал. див. seguridad
segurar vt іст. 1. охороняти, захищбти; 2. забезпбчувати,гарантувбти seguridad f1. безпбка, надійність; 2. пору- чйтельство, гарбнтія; 3. упбвненість, твб- рдість; перекбнаність; 4. безсумнівність; de ~ запобіжний; cerradura de - запобіжний замок; стбпор; охорбнний; agente de - офіцбр контррбзвідки seguro 1. adj безпбчний, надійний; 2. упбвнений, твердйй; перекбнаний; ~de sí mismo упбвнений в собі; 3. безсумнівний; тбчно відбмий; 4. гарантбваний, забезпб- чений; 5. пбвнйй, надійний; вйпробува- ний (про засіб); 6. т упбвненість, твбр- дість; 7. пбвність, надійність; безпечність;
8. безпбчне місце; 9. застбва, гарбнтія;
10. страхувбння, забезпбчення; - sobre la vida (de vida) страхувбння життя; compañía de ~s kom. страховб товарйство; contrato de ~ договір страхувбння; 11. пербпустка, дбзвіл; 12. військ, запобіжник; a buen al de ~ loe. adv. безсумнівно, безумбвно, напбвне; en - loe. adv. в безпбці, на своббді; без втрат, без збйтків; sobre - loe. adv. не ризикуючи, без рйзику; irse del - втрбтити самовла- дбння
seiba f, seibo т Л. Ам. бот. сбйба (дерево)
seis 1. adj пит шість; 2. шбстий; 3. т чис- лб шість, шестірка, шістка; 4. шестірка (карта); 5. шосте числб; 6. див. sena 1 seisavar vf надавбти фбрму шестикутника seisavo 1. adj пит шбстий (про частину, частку); 2. т шбста частйна (чбстка); 3. шестикутник
seiscientos 1. adj пит шістсбт; 2. шести- ебтий; 3. т числб шістсбт seise т церк. хлбпчик-півчий (в соборі) seiseno adj див. sexto 1 seismal adj див. sísmico seismicidad f див. sismicidad seísmico adj див. sísmico seísmo m див. sismo
593
seismógrafo
%
seismógrafo m див. sismógrafo seje m бот. кокбсова гальма {південноамериканський різновид) sel1 т діал. пасовище sel2 т сіть для вилову рбків selagina f див. selago selagináceas fpi6om. плаунбві, п’ядичбві selago т бот. плаун, п’йрич selección f 1. вибір, відбір; 2. селбкція; - natural прирбдний добір; 3. вибране, вй- брані твбри; 4. радіо селектувбння, стро- бувбння
seleccionar vt 1. відбути, вибирбти; 2. селекціонувбти
selectas f pl збірка вйбраних твбрів selectividad f вибіркбвість, селективність selectivo adj 1. вибіркбвий, селективний; 2. вибіркбвий
selecto adj 1. добірний, найкрбщий, най* вйщої якості; 2. вйбраний (про публіку) selector 1. adj якйй вибирбє; 2. т ел. селбктор, ииукбч; 3. відбирбльник; 4. радіо р^чка налаштувбння selenita 1. сот. селеніт, уйвний жйтель Місяця; 2. ímíh. селеніт, волокнйстий гіпс selenografía f селеногрбфія selenosis f білі плйми на нігтях selfservice т самообслугбвування (в магазині, кафе) selva f сбльва, тропічний ліс selvático adj 1. лісовйй; 2. дйкий; 3. грубий, невйхований
selvatiquez f 1. дйкість; 2. грубість, невй- хованість
selvicultor т див. silvicultor selvicultura f див. silvicultura selvoso adj лісйстий; багбтий на лісй sellado 1. ady запечбтаний; опечбтаний; 2. проштемпельбваний; papel - гбрбовий папір; 3. т див. selladura 1 selladura f1. прикладбння печбтки; штем- пелювбння; 2. запечбтування; опечб- тування; 3. печбть, відтиск sellar vt 1. стбвити печбтку; штемпелю- вбти; 2. запечбтувати; опечатувати; 3. залишати відмітину (знаКі слід); 4. закінчувати, завбршувати, скріплювати; 5. заку- пбрювати; закривбти
sellenco adj 1. своєрідний, специфічний, характбрний; 2. шутл. дйвний, незви- чбйний, химбрний
sello т 1. печбтка, штбмпель, клеймб; 2. печбтка, пбрстень з печбткою; 3. відбиток, слід, відтиск;, 4. плбмба; 5. мбрка (держмита); 6. відділ завірення доку- мбнтів; 7. людйна, якб стбвить печбтку,
, хранйтель печбтки; 8. своєрідність; - distintivo характбрна рйса; 9. гбрбовий папір; 10. мед. облбтка; - del estómago І закуска; - de Salomón печбть Соломбна, шестикінбчна зірка; бот. купинб; echar (poner) el - довбдити до досконблості sema т лінгв. сбма
semafórico adj 1. семафбрний; 2. світло- фбрний
semáforo т 1. семафбр; 2. світлофбр semana f 1. тйждень; entre - на тйжні, сбред тйжня; 2. семидбнка; сім місяців; семиліття, семирічка; сім віків; строк у сім днів (місяців, років, віків); 3. тижнбвий збробіток; Semana grande (mayor, santa); Semana de Pasión рел. Страсний тйждень; - Inglesa рообчий тйадень (який закінчується в суботу опівдні); cada ~ tiene su disanto буде і на нбшій вулиці свбто; la - que’no tenga viernes колй рак на горі свйсне semanal adj 1. тижнбвий; 2. щотижнбвий semanario 1. adj див. semanal; 2. т тижневик
semanería f тижнбва роббта; роббта, якб дабться на тйждень
semanero 1. adj якйй працює по тйжнях; 2. т робітнйк на потижнбвій роббті semantema т лінгв. семантбма semántica f лінгв. сембнтика semanticista сот. лінгв. семасіблог semántico adj лінгв. семантйчний semasiología f лінгв. семасіол0гія semasiológico adj лінгв. семасіологічний semblante 1. adj іст. схбжий; 2. т об- лйччя, лицб, вйраз облйччя; 3. вйгляд, збвнішність; 4. вйди (на щось); поворбт (справи); beber el - a uno догідливо слухати; componer el - викбзувати серйбз- ність (скрбмність); заспокбюватися, опа- нбвувати себб; mudar de ~ змінюватися на лиці; змінюватися (про обставини) semblantear vt 1. діал. ривйтися в бчі; 2. Я Ам. розглядбти, досліджувати semblanza f 1. іст. див. semejanza 1; 2. корбтка біогрбфія, характерйстика semblar vi іст. див. semejar sembrada fdue. sembrado 2 sembradera f сіялка sembradero m діал. брна земля sembradío adj посівнйй, придбтний для посіву (про землю)'
sembrado 1. ady’ засіяний; 2. усіяний, усй- паний; 3. т посів, засів; 4. засіяне пбле sembrador 1. adj якйй сіє, якйй засівбє; 2. т сіяч
sembradora fdue. sembradera sembradura f 1. посів, сіяння; 2. іст. див. sembrado 2
sembrar* vt 1. сіяти, засівбти; 2. розкидб- ти, розсипбти; 3. усіювати, посипбти; 4. сіяти, вселбти (невдоволення); 5. розго- лбшувати, рознбсити, пошйрювати; 6. закладбти оснбви, починбти; 7. Я Ам. скидбти, кйдати на збмлю; ~ en la arena говорйти мбрно
sembrío т Ам. див. sembrado 2 semecarpo т бот. анакбрдія semeja f1. див. semejanza; 2. (рі) знак, оз- нбка
semejable adj 1. порівнянний, співстбв- ний; 2. іст. див. semejante 1 semejado adj див. semejante 1 semejante 1. adj (а) схбжий; подібний; ~ a su hermano кбпія свогб брбта; 2. подібний, такбго рбду, такйй; no creo - patraña я не вірю у подібні вйгадки; по haré yo - cosa я не зроблю нічбго подібного; 3. мат. подібний (про фігуру); 4. т схбжість, подібність, аналбгія; 5. т блйж- ній (про людину)
semejantemente adv однбково, подібним (сх0жим) чйном, так сбмо semejanza f 1. схбжість, подібність; а - de loe. ргер. схбже, як; 2. ритор, порівняння
semejar vi (а) бути схбжим; -se (а) уподібнюватися
semejos: darse - діал. бути схбжими однб на бдного
semen т 1. фізіол. сім’я, спбрма; 2. див. semilla
semencera fdue. sementera semencia f діал. сіяння semencina f, semencontra m фарм. цит- вбрне сім’я
semental 1. adj насіннбвий; 2. посівнйй; 3. племіннйй, чистокрбвний; 4. т племіннйй пліднйк
sementar* vt сіяти
sementera f 1. сіяння, посів; 2. посів, засіяне пбле; 3. посів, посіяна культура; 4. час сіяння; 5. розебдник, джерелб sementero т 1. мішбк (сумка) для насіння; 2. див. sementera sementina fdue. semilla sementino adj насіннбвий semestral adj шестимісячний, піврічний
semestre 1. adj див. semestral; 2 m cp мбетр, півріччя; 3. піврічна плбта- 4 підшйвка газбт (журнбли) за піврбку * semeyografía f муз. нотбція semiagreste adj напівдйкий semianillo т півкільцб semianular adj у фбрмі півкільця semiarrodillarse опускбтися на однб коліно
semiaturdirse бути трбхи приголбмшеним semibaño т див. semicupio semibárbaro adj напівдйкий semibreve f муз. ціла нота semicaballo т міф. кентбвр semicabrón т див. semicapro semicadáver т ледь живйй, мбйже труп semicapro т міф. напівкозбл semicélebre adj д0сить популярний дбсить відбмий semiciclo т напівперіод semicircular adj напівкруглий; півколовйй; canales -es анат. півколові канбли (вуха)
semicírculo т півкбло; - graduado тран- спортйр
semicircunferencia f мат. півкбло semicoma т мед. напівпритомний стан, півкбма
semiconductor 1. adj напівпровідник напівпровідникбвий; 2. т напівпровіднйк semiconsonante f лінгв. напівпрйголос- ний звук
semicopado adj див. sincopado semicorchea f муз. шістнбдцята (нота) semicupio т діал. сидяча вбнна semidea, semideidad f поет. див. semidiosa
semideo т поет. див. semidiós semideponente adj лінгв. напіввідклб- дений (про дієслово) semidesierto adj напівпустбльний semidiáfano adj напівпроз0рий semidiámetro т мат. рбдіус semidifunto adj напівмбртвий semidiós т міф. напівббг, герой semidiosa f міф. напівбогйня semidormido adj напівебнний semieje т піввісь
semifallo adj карт.: estar - залишйтися з однібю кбртою на рукбх semifinal f півфінбл semiflósculo т бот. напівквітка semifluido adj напіврідкйй, в’язкйй semiforme adj не пбвністю сфбрмований semifusa f муз. трйдцять друга (нота) semifuso adj діал. збентбжений; приго- лбмшений
semihombre т пігмбй, кбрлик semihumano adj напівдйкий, відстблий semiinfinito adj мбйже безкінбчний semilegendario adj мбйже легендбрний semiluna f тіло, якб мбє фбрму півмісяця semilunar adj у вйгляді півмісяця semilunio т астр. півмісяць semilla f 1. сім’я, зернб (перен.); 2. рі насіння (для посіву)' semillar vi Л. Ам. сіяти semilleno adj запбвнений наполовину;
НЄП0ВНИЙ
semillero т 1. розебдник (перен.); розплідник; 2. зерносхбвище; 3. колбкція насіння semimanufactura f напівфабрикбт semimetálico adj напівметалічний semimuerto adj напівмбртвий, мбйже мбртвий
seminación f штучне запліднення seminal adj 1. насіннбвий, посівнйй; 2. за- родкбвий
seminar т вивергбти сім’я seminario 1. adj іст. див. seminal; 2., м див. semillero 1; 2. семінбрія; - conciliar
духбвна семінбрія; 3. семінбр
594
sentencioso
minarista m семінарйст seminífero adj сім’янбсний; сім’япровід-
иИИ
sem¡n¡ma f 1. муз. чверть (ноша); 2. р/ дрібниці
sémino т діал. лошбк, мул semioclusiva f лінгв. африката, напівпро- пивнйй приголосний semiología f семіолбгія semiótica /хемібтика semiperíodo, semiperiodo т напівперюд semipermeable adj напівпроникний semipesado adj напівважкйй (про вагу боксера)
semipié т літ. половина віршбваної сто-
semiplena adjюр.: prueba - неперекбнли- вий дбказ
semipleno adj 1. запбвнений наполовйну; неповний; 2. юр. неперекбнливий (про докази)
semiprobanza f юр. неперекбнливий дб-
semirrecto adj: ángulo - мат. кут у 45 градусів, половйна прямбго кутб semirrígido adj напівжорсткйй semirrima fnim. асонбнтна рйма, асонбнс semisuma f мат. напівсума semisupino adj якйй відкйнувся назбд, напівлежбчий
semita11. adj семітський; 2. сот. семіт, -ка semita2 f Ам. булочка, хліббць semítico adj семітйчний, семітський semitismo т 1. див. sionismo; 2. семітизм, запозйчення із семітських мов semitista сот. семітблог semitono т муз. напівтбн semitransparente adj напівпрозбрий semivacío adj напівпустйй, мбйже пустйй semivivo adj напівживйй semivocal adj, т лінгв. напівголоснйй sémola М. обдирнб пшенйця; 2. мбнна Kpyná
semoviente adj: bienes ~s худбба (як
майно)
sempiterna f 1. іст. груба ииерстянб тканина; 2. бот. безембртник sempiterno adj вічний, неминущий, без- ембртний sen т кбсія (кущ)
sena f 1. шість очбк, шістка (на гральних костях)] 2. рі здвбєна шістка (в доміно) senada f те, що нбситься за пбзухою (в
подолі)
senado1 т 1. ceHáT; 2. будівля сенбту; 3. páfla; 4. публіка (в театрі) senado2 adj іст. розсудливий senador т ceHáTop
senaduría Узваний (посбда) сенбтора senara f 1. зембльна ділЯнка (для індивідуального користування)] 2. див. sementera 2; 3. громбдська землЯ senario adj 1. шестернйй, якйй складб- ється з шестй; шестерйчний; 2. шестистопний (про вірш)
senatorial, senatorio adj 1. сенбторський;
2- сенбтський
senaturía f див. senaduría
sencido adj діал. некбшений, незбйманий
[про луг, поле)
senciente adj якйй відчувбє
sencillamente adv прбсто, збпросто
8enc¡llero т діал. дрібнйй торгбвець (який
торгує в роздріб)
®ncillez f 1. простотб; лбгкість, несклбд- ^ть; 2. наївність, простодушність; 3. щй- Р'сть, щиросбрдість; 4. діал. дурість, нісе- Н|ТНИЦЯ
Shi!tCÍI10 1. adj простйй, легкйй, несклад- 2. тонкйй (про тканину)] 3. одинбр- *}? подвійний; 4. простйй, безпосередній, скрбмний, без прикрбс; 5.
простйй, не подвбєний (про букву); 6. простодушний, нехйтрий; наївний; 7. щй- рий, чистосердбчний; 8. т дріб’язок, дрібні грбші
senda f 1. стбжка, стежйнка; доріжка (в саду)] 2. перен. шлях, дорбга sendecho т Л. Ам. сендбчо (кукурудзяний напій)
senderar vt див. senderear 1 senderear 1. vt вестй, направляти, візувати дорбгу; 2. прокладбти стбжку; 3. зачастйти; чбсто відвідувати; 4. vi ітй нез- вичбйним шляхбм; вдавбтися до незвйч- них збсобів
sendero 1. adj якйй ідб стбжкою; 2. т див. senda; cada ~ tiene su atolladero у кбжній спрбві є свої труднощі sendo adj величбзний, здоровбнний sendos adj pl 1. (в розподіл, знач.) по од- нбму на кбжного; відповідний; los niños recibieron ~ juguetes кбжна дитйна отрймала іграшку (по іграшці); 2. Л. Ам. багбто хто
sene т іст. старб людйна, старйй séneca т мудрбць, людйна велйкого розуму
senecio т бот. жовтбзілля senectud f стбрість, старбчий вік senescal т іст. 1. сенешбль, королівський дворбцький; 2. предводйтель знбті senescalado т, senescalía f іст. сене- шбльство, посбда сенешбля senescencia f старіння senescente adj старіючий senestrógiro adj див. sinistrógiro senil adj 1. старйй; 2. старбчий; muerte ~ смерть від стбрості senilidad f стбрість senilismo m передчбсна стбрість sénior 1. m іст. див. señor; 2. іст. див. senador; 3. adj спорт.: equipo ~ комбнда майстрів; 4. (вжив, після власної назви) стбрший
seniora f іст. див. señora seno т 1. порожнйна, запбдина, заглйб- лення; 2. груди (жіночі)] 3. пбзуха; 4. лбно; en el ~ de la familia в лбні сім’ї; 5. нбдра, нутрощі, нутрб; 6. бухта, затбка, губб; 7. (~ materno) анат. мбтка; 8. анат. порожнйна; ~ frontal лббна пбзуха; 9. склбдка, кишбня (на тілі тварини)] 10. провйс, слабинб (вітрила, каната)] 11. мат. сйнус
senoidal adj див. sinusoidal sensación М. почуття; відчуття; 2. сприйнятті; 3. врбження, ефбкт; 4. сенсбція sensacional adj 1. сенсаційний; 2. прекрбсний, вражбючий sensatez f поміркованість, розважливість, здрорбвий глузд
sensato adj 1. поміркбваний; розважливий; 2. твербзий, розумний senserenico т діал. франт, джбнджик senserina f6om. діал. 1. чебрбць; 2. майо- рбн
sensibilidad f 1. чутлйвість, сприйнятливість, вразлйвість; 2. фото чутлйвість; 3. тбчність; швйдкість реагувбння (приладу)
sensibilización f сенсибілізбція, надбння чутлйвості
sensibilizador т сенсибілізбтор sensibilizar vt 1. фото сенсибілізувбти, збільшувати світлочутлйвість; 2. хви- лювбти, вражбти; 3. символізувбти, слу- жйти еймволом; 4. фізіол. сенсибілізувбти, підвйщувати чутлйвість (клітин) sensible adj 1. (а) чутлйвий, сприйнятливий; 2. відчутний; зрймий; вйдимий; 3. помітний, яскрбвий; 4. болючий; 5. сенти- ментбльний, чутлйвий; 6. гідний співчуття; 7. тех. чутлйвий (про прилад)
sensiblería f удбвана чутлйвість, перебільшена сентиментбльність sensiblero adj псевдосентиментбльний; перебільшено чутлйвий . sensífero adj якйй передаб відчуття sensitiva f 1. бот. мімбза; 2. недоторка, мімбза (про людину)
sensitividad ^чутлйвість, сприйнятливість sensitivo adj 1. див. sensorio 1; 2. відчутний, якйй сприймбється брганами чуттів; 3. чутлйвий, сенситйвний, сприйнятливий
sensitización f див. sensibilización sensitizar vt див. sensibilizar sensor m тех. дбтчик sensorial adj див. sensorio 1 sensorio 1. adj якйй стосується відчуттів, ебнеорний; órganos ~s бргани чуттів; 2. т (~ común) центр сприйняття, сенсбріум sensual adj 1. див. sensitivo 2; 2. чут- тбвий, тілбений; 3. любострбсний sensualidad f 1. чуттєвість; 2. див. sensualismo 1
sensualismo т 1. любострбстя, хтйвість; 2. філос. сенсуалізм
sensualista філос. 1. adj сенсуалістйчний; 2. т сенсуаліст
sentada f: de una ~ loe. adv. за одйн захід, однйм мбхом
sentadero т сидіння, місце для сидіння sentadillas: а - loe. adv. по-жінбчому (сидіти в сідлі)
sentado adj 1. повбжний, спокійний, розсудливий; 2. черствйй (про хліб)] 3. без черешкб (про листок, квітку)] 4. спокійний, ритмічний (про пульс)] dar por ~ не сумнівбтися (в чомусь)] вважбти вй- рішеною спрбвою
sentador adj діал. якйй дббре сидить, облягбючий (про одяг) sentadura f 1. потбртість, нам’Яте місце (на тілі)] 2. вм’Ятина, плЯма (на плодах) sentamiento т буд. осбдка, осідбння sentar* 1. всадити; 2. укладбти, стбвити; закріплювати; 3. ствбрювати, закладбти; ~ las bases закладбти оенбви; 4. діал. осбджувати (коня)] 5. діал. засорбмлю- вати, знічувати; 6. vi (звич. з присл. bien, mal чи із запереч, по) перетрбвлюватися, засвбюватися (про їжу)] le sentó bien (mal) la cena вечбря (не) пішлб йому^на кбристь; no le sentó bien lacomida їжа йому не посмакувбла; 7. ітй на кбристь; 8. дббре сидіти, бути до лицЯ (про одяг)] 9. рбдувати, подобатися, бути до смаку; estarbien sentado бути забезпбченим; бути успішним, процвітбти; бути у вйг- рашному станбвищі (в картярській грі) sentarse 1. сідбти; 2. осідбти, випадбти в бсад; 3. давбти осбдку (про будівлю)] 4. устанбвлюватися (про погоду); 5. перетрбвлюватися (про їжу); 6. тйснути, різати, натирбти (про одяг, взуття) sentazón т діал. гірн. обвблення sentencia f 1. думка, судження; 2. афоризм, сентбнція; 3. вйрок, рішення (юр.); ~ definitiva остатбчний вйрок; fulminar (pronunciar) la ~ оголбшувати вйрок; 4. лінгв. рбчення, вислбвлювання sentenciador adj якйй винбсить вйрок (рішення)
sentenciar vt 1. прорікбти (виголбшувати) сентбнції; 2. вислбвлювати судження; 3. (а) засуджувати (на щось)] 4. (а) призна- чбти, готувбти (до чогось) sentenciario т збірник сентбнцій (афоризмів)
sentención т сувбрий вйрок; сувбре напучування
sentencioso adj 1. напучувальний, сентенційний, повчбльний; 2. багбтий на сентбнції
595
sentible
sentible adj див. sensh>le senticar m 3ápocT¡ колючих кущів sentidamente adv з почуттям; щиро sentido 1. adj чутлйвий, сентимєнтбль- ний; 2. щирий (про почуття); 3. вразлй- вий, чутлйвий; 4. обрбжений, скрйвдже- ний; 5. Я Ам. крихкйй, ламкйй; 6. т почуття, відчуття; 7. свідбмість, рбзум; 8. усвідбмлення, розуміння, осмйслення; 9. думка, судження, міркування; 10. смисл, сенс, знбчення (лінгв.); ~ figurado (tran- slaticio) перенбсне знбчення; doble ~ двознбчність; torcer el - перекрутйти сенс; 11. почуттЯ, вирбзність, експресія;
12. Я Ам. скрбня; 13. Я Ам. вухо; 14. сто- ронб, нбпрям; buen - común здорбвий глузд; con todos (mis, tus, sus) cinco ~s з увбгою, турббтливо; з пбвною віддбчею, дуже ефектйвно; sin - непритомно; без- толкбвий (про людину); беззмістбвний; abundar en - мбти свою думку; прибд- нуватися до чужбї думки; aguzar el - увбжно дивйтися (стбжити, слухати); пе- ретворйтися на слух; costar un - дброго кбштувати; llevar (pedir) un - por una- cosa прбвити ииалбну ціну; perder el ~ зомліти, знепритбмніти; poner (tener puestos) sus cinco ~s (en) приділяти особлйву увбгу; глйбоко поважбти; valer un - мбти велйке знбчення; дброго кбштувати
sentimental adj чутлйвий, сентиментбпь- ний
sentimentalismo т 1. сентименталізм; 2. сентиментбльність
sentimentalista сот. сентименталіст, представнйк сентименталізму sentimentero adj діал., sentimientero adj Я Ам. див. sensiblero sentimiento т 1. почуттЯ, відчуттЯ; 2. сприйнятті, розуміння; 3. свідбмість; 4. сум, печбль; жаль, жблоиці sentina f 1. діал. льЯло, стік нечистбт; 2. клобка (пврвн.)
sentir т 1. див. sentimiento; 2. думка, судження, пбгляд
sentir*2 vt 1. відчувбти, почувбти; dejarse (hacerse) - відчувбтися, бути відчутним; 2. відчувбти; ~ odio ненбвидіти; 3. слухати, сприймбти; siento pasos я чую крбки; 4. бути чутлйвим (про рослини); ~ las heladas бути чулйвим до хблоду (до збморозків); 5. засмучуватися, шкодувб- ти; переживбти; ~ la muerte de un amigo оплбкувати смерть друга; lo siento mucho мені дуже шкбда (прйкро); 6.
, судйти, мбти думку; digo lo que siento я вислбвлюю свою думку; 7. відчувбти, розуміти; - bien el verso розуміти побзію;
І 8. передчувати, передбачбти; sin ~ Іос. adv. непомітно, невідчутно; лбгко, без зусйль; dar (tener) que ~ засмучувати, принбсити неприбмності sentirse* 1. скбржитися, стогнбти, нарікб- ти; 2. відчувбтися (про біль); 3. почу- вбтися (хворим); 4. (de) відчувбти біль (у певній частині тіла); хворіти (на щось); se siente del pie у ньбго болйть ногб; 6. вважбти себб (зобов’язаним); 7. тріскатися, давбти тріщину, лбпатися; 8. гнйти, псувбтися; esta manzana est6 sentida це Яблуко зіпсбване; 9. діал. сбрдитися, зл йтися
sentón т 1. діал. осаджування (коня); 2. Я Ам. сйльний удбр (при падінні) seña f1. знак, прикмбта, ознбка; ~s mortales безсумнівні (пбвні, промбвисті) ознб- ки; ~s personales особлйві прикмбти; dar las ~s детбльно опйсувати прикмбти; dar ~s de una cosa подавбти ознбки чогбсь; 2. парбль; 3. сигнбл, (умбвний) знак; жест; hablar por ~s спілкувбтися
жестами; hacer ~s подавбти знбки, робй- ти жбсти; 4. знаменб, штандбрт; 5. діал. дзвони; 6. рі адрбса; por las ~s здається, нбче, очевйдно; por (más) ~s точніше кб- жучи; до тбго ж
señal f1. сигнбл, знак; ~es horarias сигнб- ли чбсу; - de alarma попербджувальний сигнбл; сигнбл тривоги; - de socorro сигнбл бідй; - de comunicando корбткі гудкй, сигнбл «збйнято» (по телефону); ~ de llamada дбвгі гудкй, сигнбл вйклику (по телефону); ~ para macear безпербр- вний гудбк (по телефону); ~es de tráfico знбки дорбжнього руху; 2. таврб, клеймб (у тварин); 3. межовйй знак; 4. зал. семафбр; 5. мітка, ознбка; 6. прикмбта, особлйвість; 7. сймвол, ббраз; 8. прикмбта, показнйк; 9. слід, знак, зблишок;
10. шрам; 11. чудо, дйво; 12. завдбток;
13. сигнбл, накбз, комбнда; 14. іст. знаменб; 15. (~ de la cruz) хрбсне знамбння;
16. сл. альгвазйл, поліцбйський; 17. мед. симптбм; ~ deborrica frontina викривбль- ний вчйнок, самовикриття; en - de loe. ргер. на знак (як дбказ) чогбсь; ni ~(es) бні наймбншої ознбки, ані сліду señaladamente adv 1. особлйво, голов- нйм чйном, перевбжно; 2. пбвно, чітко, ясно
señalado adj 1. вйдний, помітний; 2. примітний; 3. признбчений (про день, дату);
4. знаменйтий, відбмий, видатнйй; 5. підбзрюваний
señalamiento т устанбвлення, визначення, признбчення (строку, місця) señalar vt 1. означбти, знбчити, бути ознб- кою; 2. помічбти, робити помітку; 3. під- пйсувати, скріплЯти підписом і печбткою;
4. вкбзувати, покбзувати; 5. устанбвлю- вати, призначбти (строк, місце); 6. зали- шбти шрбми (на обличчі); 7. замбхува- тися, посягбти; 8. сигналізувбти, подавбти сигнбл; 9. підрахбвувати очкй (у грі);
10. Я Ам. мітити (худобу); ~se виділятися, вирізнитися; звертбти на сббе увбгу señalero т 1. іст. офіцбр-прапоронбсець; 2. Я Ам. сигнбльник (на залізниці) señaleza f іст. див. señal señalitaclón f 1. сигналізувбння, сигна- лізбція; 2. систбма сигналізбції señalizar vt 1. сигнал ізувбти, подавбти сигнбли; 2. розставляти знбки (дорожні) señar vi іст. ; діал. робйти знбки señera f іст. див. seña 4 señero1 adj сигнбльний señero2 adj 1. самбтній, усамітнений; 2. одинйчнии; 3. особлйвий, видатнйй señolear vi 1. полювбти на хйжих птахів з примбнкою; 2. полювбти з підсаднйми (з опудалами)
señor 1. adj хазяйський; 2. благорбдний; 3. (перед ім.) велйкий, величбзний; me dio un ~ disgusto він дуже менб засмутйв; 4. прекрбсний, розкішний; 5. т сеньйбр, пан (звертання); 6. хазяїн, госпбдар, влбе- ник; 7. пан; 8. (S.) Бог, Госпбдь (Бог); Nuestro Señor Ісус Христбс; descansar (dormir) en el Señor спочйти в Ббзі; 9. ют. сеньйбр, феодбл; 10. сеньйбр (дворянський титул); евбкор; тесть; - mayor стбрець, людйна похйлих літ; - de horca у cuchillo іст. феодбл із судовйми пов- новбженнями; дбепот, самодур; ~ de si людйна, якб володіє соббю; pues - так от, бтже (зачин, традиційний початок казки); quedar ~ del campo вйграти бйт- ву; взЯти гбру, перемогтй; ninguno puede servir a dos ~es за двомб зайцЯми по- женбшея — жбдного не впіймбєш señora f 1. сеньйбра, пбні (звертання до заміжньої жінки); 2. хазЯйка, влбениця; 3. дружйна, жінка; 4. свекруха; тбща; о -
mayor матрона; - de compañía компа ньйбнка; - de honor іст. придворна дбма; Nuestra Señora рел. Діва Марія señorada f вчйнок пбна (сеньйбраї пбнська вйхватка н }'
señoraje т див. señoreaje señoreador 1. adj панівнйй; 2. т володар владбр
señoreaje т іст. прбво сеньйбра карбу- вбти монету у
señorear vf 1. владарювбти, панувати, по- велівбти; 2. (~ se) підкорйти собі, заволодіти; 3. вивйщуватися, вйситися, під- німбтися, стоЯти (над чимось); 4. приббр- кувати (пристрасті); 5. недорбчно повторювати звертбння “сеньйбр"; -se бундючитися, пишбтися
señoría М. див. señorío 1; 2. іст. синьйб- рія, сенбт; su (vuestra) - вбша мйлість вбше благорбдіє (звертання) señorial adj 1. пбнський, ббрський; 2. іст. васбльний (про повинності); 3. величний, цбрственний señoril adj див. señorial 1 señorío т 1. влбда, панувбння; 2. маєток; 3. дворянський тйтул; 4. іст. прбво (при- вілбй) сеньйбра; 5. пихб; 6. збірн. знать, аристокрбтія
señorita f 1. сеньйорйта (звертання до незаміжньої жінки); дівчина, пбнночка; 2. пбні, хазЯйка señoritingo т панйч señoritismo т панство, панські замбшки (у молодика)
señorito т 1. сеньйорйто (звертання); молодйй хазЯїн, панйч; 2. панйч señorón т повбжний пан señuelero т Я Ам. мисл. тварйна для примбнки
señuelo т 1. примбнка (у полюванні на хижих птахів); 2. підсаднйй птах, опудало; 3. спокуса, примбнка; caer en el - попбстися на видочку seo f діал. кафедрбльний соббр sépalo т бот. чашолистбк sepancuantos т нбгінка, нбтруска separable adj 1. віддільнйй, відокрбмлю- ваний; 2. знімнйй, розумний separación М. відокрбмлення, від’бднан- ня; 2. розділення, роз’бднання; 3. сепа- рбція, відокрбмлення; 4. розрйв (дроту);
5. зазбр, просвіт, інтервбл; 6. юр. окрбме проживбння подружжя; ó - de palabras перенбе слів
separadamente adv 1. окрбмо, ізольбва- но, відокрбмлено; 2. роздільно, окрбмо, відокремлено
separado adj окрбмий, відокрбмлений, се- парбтний; por - loe. adv. окрбмо, роздільно
separador 1. adj відокрбмлюючий; роздільний; 2. т сепарбтор; сортувбльний апарбт; 3. діал. трібр, зерноочиснйк; 4. тех. роздільник; проклбдка separar vt 1. відділяти, відокрбмлювати, ізолювбти, від’бднувати; 2. розділяти, роз’бднувати; 3. усувбти (з посбди), звільняти; ~se 1. відділятися, відокрбмлю- ватися; 2. відхбдити від справ, ітй з посбди; 3. розлучбтися, поривбти; 4. юр- зрікбтися (від прав, слів, дій) separata f окрбмий відтиск (статті) separatismo т 1. сепаратйзм; 2. сепара- тйстська пбртія
separatista 1. adj сепаратйстський; Z. сот. сепаратйст, -ка separativo, separatorio adj відокрбмлю- вальний, розділювальний sepe т діал. ент. терміт sepedón т 1. зоол. сепс трьохпблии (ящірка); 2. мед. гниттЯ sepelio т пбхорон, поховбння
596
serpenteado
sepelir vt іст. див. sepultar sepia f 1. сбпія, каракбтиця; 2. cénifl (фарба) ,
sepiera f сіть для вилову cénin sepsis M. див. sepia; 2. див. septicemia septana f переміжні пропбсниця (яка повторюється на сьомий день) septembrino adj вересневий septena f сімка, сім предмбтів septenario 1. adj семерйчний, якйй складається з семй; 2. т семидбнка; 3. семис- тбпний вірш
septenio т сім рбків, семирічка septeno adj пит див. séptimo 1 septentrión т 1. (S.) астр. Велйка Вед- іЄдиця, Велйкий Віз; 2. північ septentrional adj північний septeto т муз. ceméT septicemia f мед. céncnc, септицемія séptico adj мед. септйчний septiembre т вбресень séptima f муз. сбптима séptimo 1. adj пит сьбмий; 2. т сьбма частйна (чбстка), oflHá сьбма septingentésimo 1. adj пит семисбтий; 2. т семисбта частйна (чбстка) septisílabo adj семискладбвий septo т див. septum
septuagenario 1. adj сімдесятилітній, сімдесятирічний; 2. т сімдесятилітній (сімдесятирічний) старйй septuagésimo 1. adj пит сімдесятий; 2. т сімдесята частйна (чбстка) septum т анат. мембрбна, пербтинка; перегорбдка
septuplicar vt збільшувати в сім разів; мнбжити на сім
séptuplo 1. adj пит семикрбтний; 2. т семикрбтна кількість
sepulcral adj 1. могильний, надгрббний; 2. поховбльний
sepulcro т могила, гробнйця; bajar al - зійтй в могйлу; ser un - вміти берегтй таємнйцю
sepultación fdian. поховбння, пбхорони sepultador 1. ady якйй xoeác (хорбнить); 2. т могильник
sepultar vt 1. ховбти, хоронйти; 2. похо-
вбти, забути; -se заривбтися, поринбти
(у щось)] віддавбтися (чомусь)
sepulto р. irr. de sepultar
sepultura f 1. поховбння, пбхорон; dar -
ховбти, хоронйти; 2. могйла, гробнйця;
склеп
sepulturero т могйльник sequedad f 1. сухість; 2. засушливість; 3. (р/) сухість, холб^ність, стрйманість sequedal т суходіл; сухб землЯ sequera f див. sequía sequeral т див. sequedal sequero т 1. див. secano; 2. див. secadero 2
sequerosidad f сухість, засушливість; сухотб sequeroso adj сухйй; висохлий; пересбхлий sequete т 1. сухбр; сухйй шматбк; 2. різкий удбр; пбштовх; 3. різкість, сухість (у поводженні)
sequía f 1. збсуха; pertinaz - тривбла посуха; 2. діал. спрбга sequilar vi Л. Ам. вдихбти сигбрний дим sequillo т крбндель; галбта sequío т 1. див. secano; 2. Л. Ам. див. sed séquito т 1. свйта, супровід; 2. нбслідки; 3. загбльне схвблення sequizo adj схйльний до висихбння sequoia f див. secoya ser т 1. буття, існувбння; 2. істбта; - humano людськб істбта; людйна; - fantás- t,c° казкбва істбта; - vivo живб істбта, °Рганізм; 3. існуюче, суще; 4. цінність, значимість; 5. фбрма існувбння; en (su) - '°С. adv. в цілості
Іспансько-український словник
ser*2 vi 1. бути, існувбти; 2. (із ім. і прикм. утворює класифікуючий предикат): ті hermano es médico мій брат — лікар; este dinero es mío ці грбші мої; el libro es interesante кнйга цікбва; 3. (з дієприкм. утоврює перифразу пасивного стану): la casa ha sido construida en un mes будйнок був збудбваний за місяць; las puertas son cerradas todas las noches двбрі зачинаються кбжну ніч; 4. (para) годйтися, бути підходящим, підхбдити; 5. іст. бути, перебувбти, знахбдитися; 6. ставбтися, траплятися, відбувбтися; Іа cosa fue así все булб так; ¿como fue que..? як стблося, що ..?; 7. кбштувати (про щось)] ¿cuánto es todo? скільки кбштує все рбзом?; 8. (de) налбжати (комусь)] la casa es de mi padre дім налб- жить мобму ббтькові; 9. налбжати, лйчи- ти, подоббти, випадбти; 10. (de) вхбдити до склбду; бути члбном; 11. (de) бути рб- дом, похбдити; Víctores de Moscú Віктор — москвйч; no - para menos бути цілкбм виправданим; - algo qué знбчити щось, мбти цінність; - de lo que no hay не мбти собі рівних; - de (para) ver представляти інтербс; - muy otro дуже змінйтися; - uno con otro бути (притрймуватися) однібї д^мки з кймось; - uno (muy) de otro поділЯти чиюсь думку; підтрймувати дружбу; érase que se era жив-був; es а saber, esto es саме; lo que fuere, sonará поживемб — поббчимо; будь-що-будь; más eres tú сам дурень; o somos, o no somos не ми будемо, якщб не зрббимо цьогб; sea lo que fuere, sea lo que sea будь-що-будь; sea o no sea принбймні; un es, no es; un sí es, no es трбшки, кілька, трішечки; ¡cómo es esol отакбї! sera f 1. велйкий кбшик (для вугілля)] 2. діал. сітка для перенбсення солбми serado т див. seraje seráfico adj 1. серафічний; бнгельський, неземнйй; 2. смирбнний, дббрий; 3. бла- жбнний, спокійний; hacer la -а кбрчити з cé6e бнгела
serafín1 т 1. серафйм, бнгел; 2. крбсень serafín2 т діал. гачбк, збстібка serafina f квітчбста шерстянб тканйна seraje т комплбкт кбшиків (для вугілля) seranear vi діал. вестй бездіяльне життЯ, розважбтися
serano т 1. вбчір; 2. діал. вечірка (на свіжому повітрі)] estar de - вестй бездіяльне життЯ, байдикувбти serba f горобйна (ягода) serbal т бот. горобйна (дерево) serbio adi див. servio 1 serbo т див. serbal
serebo adj діал. в’язкйй, клейкйй, липкйй serena f 1. літ. серенбда (в поезії трубадурів)] 2. див. sereno11; a la - loe. adv. під відкрйтим нббом
serenar 1. vt заспокбювати, тамувбти; 2. (уг) охолбджувати(ся), вичахбти (про воду)] 3. (vr) очиицбти(ся), рббйтй(ся) прозб- рим (про рідину)] 4. тамувбти, пом’якшувати, ослабляти (гнів, біль)] 5. vi (-se) прояснятися (про погоду)] 6. заспокоюватися, стихбти
serenata f 1. літ., муз. серенбда; 2. діал. серенбта (салат з бананів, батату, цибулі і тріски)
serenatero т виконбвець серенбд serenero т 1. тбка (вечірній жіночий головний убір)] 2. Я. Ам. хустка; 3. Ам. див. sereno1!
serení т 1. іст. ббтик, шлюпка; 2. діал. бот. розбла
serenidad f 1. Ясність, безхмбрність; 2. спбкій, тйша; 3. холоднокрбвність, вйт- римка; 4. іст. світлість (титул)
serenísimo adj іст. світлійший (титул) sereno1 т 1. нічнб росб (вбгкість); 2. ніч- нйй стброж; al - loe. adv. під відкрйтим нббом
sereno2 adj 1. Ясний, безхмбрний; 2. спокійний, тйхий, незворушний; 3. холодно- крбвний, спокійний, вйтриманий; 4. сл. безсорбмний, нахббний serensé т діал. серенсб (страва з кукурудзи з олією) sereña f див. sedeña serete т див. serijo sergas fpl пбдвиги, діяння serím pl cépi (індіанці в Мексиці) seriado, serial 1. adj серійний, якйй вихб- дить вйпусками; 2. послідбвний, розта- шбваний в ряд; 3. серійний, виготбвлю- ваний сбріями; 4. т радіоп’бса (ромбн) в кількбх частйнах; багатосерійний фільм, серібл
seriar vt 1. розташбвувати в ряд; 2. кла- сифікувбти, розподіляти; 3. утвбрювати сбрію
sericícola adj шовківнйцтво sericicultor т шовківнйк sericicultura f шовківнйцтво sérico1 adj шовкбвий
sérico2 adj мед. 1. сукрбвичний; 2. сербз- ний, сирбватковий sericultor т див. sericicultor sericultura f див. sericicultura serie f1. сбрія, ряд; fabricación en - серійне виробнйцтво; fuera de - несерійний, нестандбртний; оригінбльний, своєрідний, особлйвий; 2. ел. послідбвне з’бд- нання; 3. мат. ряд seriedad f серйбзність serijo т 1. кбшик (для сухофруктів)] 2. плетений стілбць
serillo т 1. див. serijo; 2. кбшик для кбрму кбням
seringa f Ам. каучук
serio adj 1. серйбзний, вдумливий, зосе- рбджений; 2. серйбзний, стурббваний; 3. серйбзний, важлйвий, значнйй; росо - несерйбзний; 4. серйбзний, важкйй (про хворобу)] 5. урочйстий, церемонібльний (про танець)] en - loe. adv. серйбзно, по-діловбму; серйбзно, спрбвді, дійсно; tomar en - сприймбти всерйбз sermón т 1. прбповідь; 2. мбва; 3. нотб- ція, повчбння, напучування sermonador т проповідник sermonar vi проповідувати, читбти прбповідь
sermonario т збірник прбповідей sermoneador 1. adj якйй вичйтує, повчбє; 2. т любйтель повчбти sermonear 1. vi див. sermonar; 2. vt повчбти, читбти морбль
sermoneo т повчбння, морбль, напучування
sema f посівнб ділЯнка sernambí т діал. каучук погбної Якості seroja f, serojo т 1. cyxé лйстя; 2. хмиз serón т пбрний кбшик (закріплений на спині коня)
serondo adj пізній (про плоди) seronero т корзйнник serosidad f фізіол. 1. кров’янб сирбватка; 2. сербзна рідинб
seroso adj мед. 1. сирбватковий; 2. сербзний serótino adj див. serondo serpa /"виногрбдний вусик serpeante adj якйй звивбється, змієвйд- ний
serpear vi див. serpentear serpentaria f бот. зміТний кбрінь serpentario т 1. (S.) астр. Змієнбсець (сузір’я)] 2. орн. змієїд; 3. серпентбрій serpenteado adj звйвистий, зміїстий, якйй звивбється
і
s
597
serpentear
serpentear vi зміїтися, ^Ьивбтися serpenteo m звивини, вигини serpentiforme adj змієподібний serpentígero adj поет, змієнбсний serpentín m 1. змієвйк; 2. курбк, гачбк (рушниці)] 3. геол. серпентин, змієвйк serpentina f 1. див. serpentín 2, 3; 2. серпантйн; 3. cnipánb; 4. спис із витйм накінбчником (старовинна зброя) serpentinüo adj 1. зміїний; 2. підступний, єхйдний, злий; lengua ~а злий язйк; 3. поет, звйвистий, хвилястий, зміїстий serpiente f1. змій; ~ de anteojos (de toca) очкбва змій; - de cascabel гримуча змій; 2. рел. змій, спокусник; 3. (S.) астр. Змій (сузір’я)
serpilg, serpol т бот. чебрбць serpollar vi давати паростки (пагони) serpollo т 1. пйгін, паросток від кбреня; 2. відрбсток, пйгін
serradella f6om. серадбла посівна serradizo adj придатний для розпйлюван- ня, розпйлювальний (про лісоматеріал) serrado adj зубчастий, пилоподібний serrador 1. adj розпйлювальний; 2. т пилйр, пильщик serraduras fpl див. serrín serrallo т 1. сербль, гарбм; 2. кйшло, кублб, вертбп serrana f див. serranilla serranada f зрада, віролбмство serranía f1. горйста місцбвість; 2. гірськйй танець
serránidos т рі іхт. кам’яні бкуні serraniego adj див. serrano 1 serranil т кинджал
serranilla f серанілья (поетичний твір на теми сільського життя) serranillo т діал. півдбнно-східний вітер serranista adj гірськйй, властйвий горй- нам
serrano 1. adj гірськйй; 2. т гбрець, горй- нин, жйтель гір
serra* vt пилйти, розпйлювати serrátil adj частий, нерівний (про пульс) serratilla f гірськб nácMO serrato adj анат. зубчастий (про м’яз) serrería f лісопйльний завбд, лісопйльня serreta f 1. dim. de sierra; 2. носовий за- жйм (вуздечки); 3. зубчастий галун (старовинний знак розрізнення у офіцерів)] 4. мор. рбйки в трюмі (для укладання вантажу)] рйбин(с)и
serretazo т 1. ривбк вуздбчкою (для поганяння коня)] 2. сувбра догана, покарання serrijón т корбтке гірськб пйсмо .serrín т тйрса; деревна мука serrino adj 1. якйй стосується пйлки; 2. пилкоподібнийй; 3. див. serrátil Iserrón т 1. велйка пилб; 2. діал. див. serrucho; 3. дворучна пила serroso adj діал. іржавий, проіржавлений serrote т Л. Ам. див. serrucho 1 serruchar vt 1. Ам. пилйти (ножівкою)] 2. діал. ділйти барйш
serrucho т 1. ножівка; 2. діал. пилб-рйба; al - іос. adv. на рівних (засадах), навпіл serrulado adj зубчастий serta fcn. сорочка
serum т мед. сбрум, сирбватка крбві serval т зоол. сервал servar vt іст. 1. охоронйти, захищати; 2. дотрймуватися (законів) servato т бот. смовдь servencia f бот. глобулярія serventía f діал. дорбга чбрез приватну садйбу
servible adj придатний, корйсний; зручнйй servicial 1. adj послужливий, обов’язкб- вий; 2. спрйтний, розторбпний; 3. т клізма; 4. іст.] діал. слугб servicialismo т послужливість
serviciar vt іст. 1. стйгувати податок (на худобу)] 2. платйти податок (на худобу) servicio т 1. служба, роббта, виконання оббв’язків; 2. роббта за нбймом; 3. богослужіння, служба; 4. корйсна діяль- ність; заслуга; 5. (- militar) військбва служба; - activo дійсна служба; строкова служба; 6. чергування; estar de ~ чергувати; 7. використання, експлуатація (чогось)] 8. допомбга, пбслуга; люб’йз- ність, пбслуга; estar al - de uno бути до чиїхось пбслуг; estoy a su - я до ваших пбслуг; prestar ~s надавати пбслуги; 9. кбристь, толк; вйгода (від служби)] 10. нічнйй гбрщик; 11. клізма; 12. столбвий приббр; 13. сервіз; 14. обслугбвування, сбрвіс; - a domicilio обслугбвування вдб- ма; 15. служба (організація)] бюрб, агбн- тство; 16. рі служби, підсббні приміщення; 17. субсйдія, пожбртвування; 18. іст. податок на худббу; 19. Л. Ам. вбиральня, туалбт; hacer un flaco ~ uno зробйти ведмбжу пбслугу
servidero adj придатний, підходйщий servido adj 1. обслужений; забезпечений;
2. вйкористаний; понбшений; 3. про- працьбваний, відпрацьбваний (про час) servidor т 1. слугб; прислуга (військ.)] 2. служббвець; 3. обслугбвуюча осбба; 4. шанувальник; закбханий; 5. див. servicio 10; і~! тут!, єсть! (при перекличці)] su (atento, seguro, humilde) ~ Ваш покірний cnyrá (заключна формула в листі)] un ~ я, ваш покірний cnyrá
servidumbre f 1. праця pa6á; 2. рабство, невбля, кабала; 3. прислуга, чблядь; 4. повйнність, оббв’язок; 5. іст. відхбже місце; 6. юр. сервітут, право користувбн- ня чужим майном
servil 1. adj рабський; лакбйський; 2. мер- збнний, жалюгідний, нйций; 3. раболіп- ний, холбпський; 4. т див. servilón servilismo ги 1. підлабузництво, лакбйст- во; 2. сервілізм, раболіпність servilmente adv 1. рббськи; 2. нйцо, підло;
3. буквально, дослівно
servilón т іст. монархіст, прибічник аб- солютйзму servilla f тйпочка
servilleta f сервбтка; doblar la ~ помбрти; estar de ~ prendida (en ojal) обідати в гостйх
servilletero m кільцб для сервбтки servio 1. adj сбрбський; 2. m серб; 3. сбрбська мбва
serviola т мор. якйй дйвиться впербд servir* 1. vi (а) служйти (комусь), працювб- ти (на когось)] 2. (vt) працювати (на певній посаді)] викбнувати оббв’язки, служйти; 3. служйти; надавати пбслуги; ~ а Іа patria служйти батьківщйні; 4. прислужувати; обслужувати; 5. (para) бути придатним, годйтися (для чогось)] служйти (для чогось)] 6. (de) служйти (чимось), замінйти (щось)] 7. замішати (когось)] викбнувати (чиїсь обов’язки)] 8. при- нбсити кбристь, бути корйсним; 9. служйти в армії; 10. подавати м’яч (в тенісі)] 11. прислужувати (за столом)] 12. карт. ходйти тібю ж мбстю; 13. нагрівати піч (про гончара, пекаря)] 14. vt церк. служйти (службу)] 15. надавати пбслуги; 16. служйти дбмі (про лицаря)] 17. жбртву- вати кбшти (на щось)] 18. подавати, при- нбсити (їжу)] накладати на тарілку; нали- BáTH (вино)] 19. дйкувати за пбслуги; ir servido отримати по заслугах; no ~ para descalzar a otro у підметки не годйтися; para ~le, para ~ a usted до ваших пбслуг; ser servido (de) звблити (зробити щось) servirse* 1. звблити, побажати; sírvase cerrar la puerta будьте ласкаві, зачиніть
двбрі; 2. (de) використовувати (когось щось)] 3. накладати, брати собі ow. наливбти собі (вино) У}'
servitud f іст. див. servidumbre 1,2 servomecanismo т тех. сервомеханізм- систбма стбження
servomotor лі тех. сервомотбр, серводвигун
sesada f 1. мбзок (тварини)] 2. страва ¡з смбженого мбзку
sesáme«o бот. 1. adj сезамовий; 2.: -as f рі сезбмові
s6samo т бот. сезбм, кунжут sesear vi вимовлйти“с” як Ms” sesenta 1. adj пит шістдесйт; 2. шістде- сйтий; año - шістдесйтий рік; 3. т числб шістдесйт
sesentavo 1. adj пит шістдесйтий; 2. т одна шістдесйта частйна (частка) sesentón adj, т див. sexagenario seseo т сесбо, вимбва “с” як “s” seseoso adj якйй вимовлйє “с” як V sesera f 1. чбреп (тварина)] 2. див. seso1 1; 3. мбзок, голова sesga f клин, вставка (в сукні) sesgadamente adv навскосй, кбсо, по діагоналі
sesgado1 adj 1. зрізаний під кутом, скб- шений; 2. косйй, похйлий sesgado2 adj див. sosegado sesgadura f 1. зрізання навскосй; 2. косйй зріз; 3. перекбс, схйлення, ухил sesgamente adv див. sesgadamente sesgar vt 1. зрізати навскосй (під кутом)] 2. кривйтй; скбшувати; нахилйти sesgo1 1. adj косйй, кривйй; 2. суворий, стрбгий (про обличчя)] 3. спотвбрений, перекбшений (про обличчя)] 4. /77 кривизна, ухил; al - loe. adv. кбсо, навскосй, крйво; 5. скіс; 6. перекіс; 7. вйверт, вихід зі станбвища; 8. руслб, кблія, шлях; 9. діал. дорбга, нбпрям sesgo2 adj див. sosegado sesguear vt див. sesgar sósil adj бот. сидйчий, без черешка sesillo /771. dim. de seso; 2. мбзок (дрібних тварин, птахів, риб) sesión f1. сбсія (парламентська, судова); 2. засідання, нарада; - solemne урочйсте засідання; abrir (levantar) la ~ відкрйти (закрйти) засідання; 3. сейнс, пбказ; ~ continua безпербрвний пбказ кінофільмів; 4. іст. сидіння sesionar vi Ам. провбдити нараду sesma f 1. див. sexma; 2. діал. восьма частйна вари (міра довжини) sesmero /77 див. sexmero 2 sesmo adj, т див. sexmo seso1 /771. мбзок; 2. (рі) мізки; tapa de los ~s чбреп; 3. іст. див. sentido 2, 3,4,6; 4. розсудливість, рбзум, поміркбваність; calentarse (devanarse) los ~s думати, ламбти гблову (над чимось)] сидіти над кнйгами; cambiar (perder) el - ошаліти; втратити рбзум; dar ~s de mosquito (de asno) a uno, tener sorbido el - (sorbidos los ~s) a uno забрати в руки, скрутйти в баранячий ріг; tener los ~s en los ca- Icacales бути нерозсудливим (навіжб- нимї
seso2 /77 кбмінь у вбгнищі, підставка для котла
sesquiáltero adj полуторний sesquihora f півторй годйни sesquipedal adj 1. півторафутовий; 2. надміру дбвгийу величезний sesteadero т місце відпочйнку для худоби, укриттй від спбки (в полуденну спеку) sestear vi 1. відпочивати опівдні; 2. ховатися від спбки (про худобу) sesteo /77 1. Ам. полудбнний відпочйнок; 2. діал. див. sesteadero
598
siempre
sestero, sestil m див. sesteadero osudamente advi. розумно, розсудливо;
2. свідомо, осмислено
sesudez f 1. поміркбваність, розсудливість, твербзість; 2. розумність, осмйсле- ність
sesudo adj 1. розумний; тямущий; 2. по-, (фкбваний, розсудливий; 3. учбний, знбючий; 4. розумний, осмйслений; 5. діал. упбртий
seta ті. щетйна; 2. приспосбба для вйло- ву вугрів
seta f 1. гриб; 2. Haráp, наплив (на свічці) setal т грибнб місуе setaria f6om. мишій
setecientos 1. adj пит címcót; 2. семисотий; 3. т числб сімсбт setena f 1. див. septena; 2. рііст. штраф у семикрбтному рбзмірі; pagar con las ~s жорстбко поплатйтися setenado 1. adj якйй жорстбко поплатйв- ся; 2. т семиліття, семирічка setenar vt 1. іст. штрафувбти в семикрбт- ному рбзмірі; 2. жорстоко карбти; 3; ви- бирбти по жбребу з семи людбй (пред- мбтів); 4. рахувбти до семй setenario adj, т див. septenario setenio т див. septenio setenta 1. adj пит сімдесят; 2. сімдесятий;
3. т числб сімдесят
setentavo 1. adj пит сімдесятий (про частину, частку); 2. т однб сімдесята частйна (чбстка)
setentón adj, т див. septuagenario
setiembre т див. septiembre
setífero adj щетйнистий
setiforme adj 1. шовковйсгий; 2. див. setífero
sétimo adj пит, m див. séptimo
seto m 1. паркбн, огорбжа; ~ verde (vivo)
живопліт; 2. діал. стінб, перегорбдка (в
домі)
setter т сбтер (порода собак) seudonimio т оив. seudónimo 2 seudónimo 1. adj вйгаданий (про ім’я)] 2. підпйсаний псевдонімом (про твір); 3. т псевдонім
sendópodo т біол. псевдоніжка, псевдо-
пбдія
severidad f 1. сувбрість; стрбгість; ви- мбгливість; 2. тбчність, пунктубльність; тбчне дотрймання (закону, правил, наказу); 3. серйбзність, важлйвість severo adj 1. сувбрий; стрбгий; вимбгли- вий; 2. стрбгий (про одяг, обстанову); 3. сувбрий (про зиму); 4. тбчний, пун- ктубльний, акурбтнии (у дотриманні законів, правил); 5. серйбзний, важлйвий sevicia f і. нелюдськість, жорстбкість; 2. погбне повбдження
sevillanas f рі севільЯнас (севільський танець і мелодія)
sexagenario 1. adj шістдесятилітний, шіс- Десятирічний; 2. т шістдесятилітня (шістдесятирічна) людйна
sexagesimal adj 1. шістдесятий; 2. шіст- Десяткбвий
sexagésimo 1. adj пит шістдесятий (про частину, частку); 2. т однб шістдесята частйна (чбстка)
sexagonal adj мат. шестикутний sexángulo мат. 1. adj див. sexagonal; 2.
т шестикутник
sexcentésimo 1. adj пит шестисбтий; 2. т
однб шестисбта частйна (чбстка)
sexdigitado adj шестипблий
sexenal adj якйй відбувбється кбжні шість
років
sexenio т шестиліття, шестиріччя sexma f і. однб шбста частйна (чбстка); 2. oue. sexmo 2
exmero 1. adj окружнйй; 2. т відповіданий у спрбвах бкругу
sexmo 1. adj іст. ел. sexto 1; 2. т бкруг (утворений з кількох муніципіїв) sexo л? біол. стать; bello ~, - débil пре- крбсна стать, жінкй, жінбцтво; - feo (fuerte) сйльна стать, чоловікй sexta f муз. сбкста
sextaferia f діал. общйнна п’ятниця; громбдські роббти по П’ЯТНИЦЯХ sextana f шестидбнна пропбсниця sextante т астр. секстант sextavado adj шестикутний sextavar vt надавбти шестикутної фбрми sexteto т муз. секстбт sextilla fnim. строфб з шестй віршів sextina fnim. секстбна, шестивірш sexto 1. adj пит шбстий (про частку, частину); 2. т однб шбста частйна (чбстка) sextuplicación f збільшення в шести- крбтному рбзмірі; мнбження на шість sextuplicar vt (vr) збільшуватися) в шість разів; мнбжити(ся) на шість séxtuplo adj шестикрбтний sexuado adj біол. диференційбваний за стбттю, наділений статбвими ознбками sexualidad f 1. стать; статбві ознбки; 2. сексубльність
sha, shah т шах (перський) shok т мед. шок shorts т рі шбрти shrapnel т шрапнбль shunt т ел. шунт
shuntar vt ел. шунтувбти, включбти паралельно
sí1 pron. refi. (нагол. ф. З ос. одн. і мн., вжив, з прийм.) себб, собі; para sí для сббе; detrás de sí за соббю; de (por) sí, en sí сам по собі; de por sí окрбмо; entre (para) sí про сббе, мйсленно; por sí y ante sí за влбсним розумінням; estar en sí зберігбти спбкій; бути при свобму рбзумі; estar fuera de sí бути не при собі (від злості); estar sobre sí бутй насто- рбжі, діяти обербжно (оббчно); керувбти соббю, тримбти себб в рукбх; чвбнитися, пиндючитися; poner fuera de sí вйвести з терпіння
sí21. ас/утак; pues sil так!; звичбйно!; ¡que sil так-так!; ¡sí tal! так, сбме так; 2. т згбда; dar el sí дбти згбду; відповісти згбдою; por sf o por no про всяк вйпадок; estar de que sí бути готбвим погбдитися; no decir (no responder) un sí ni un no не погбджуватися і не відмовлятися, відмбв- чуватися; no haber entre dos o más personas (no tener) un sí ni un по жйти в мйрі і злбгоді; іа que sil закладбємось!; porque sí донесхочу, шалбно; (ухильна відповідь) тому; тому що тому; sí que (otó вже) спрбвді; eso sí que está bueno це дійсно дббре
si1 conj 1. якщб, колй; у тбму рбзі, якщб; si estás cansado, descansa якщб ти вто- мйвся, відпочйнь; 2. (вводить непрям. запит.) чи; no sé si vendrá esta tarde я не знбю, чи прййде він сьогбдні ввбчері; 3. нбвіть якщб (б), хочб б; 4. (у прямому запитанні) невжб; ¿si será verdad que...? невжб (це) прбвда, що...?; 5. (в окличн. реченнях при вираженні бажання, побоювання) хочб б, дббре б; невжб, а рбптом; ¡si viniese prontol хоч би він прийшбв скоріше!; ¡si no llegara а tiempo! а рбптом він не прййде вчбсно!;
6. (в окличн. реченнях при вираженні здивування, протесту) алб, ж; ¿por qué no me Jo dijiste? — Si no lo sabía чому ти мені не сказбв про це?—Алб я ж не знав; ¡si es tu hermana! але де ж твоЯ сестрб!; como si loe. conj нбче, ніби; si по якщб ні, інакше
si2 m муз. сі (нота) siálico adj див. salival
sialismo f слинотбча
siamés 1. adj сіамський; 2. m сібмець; 3. сібмська мбва
sibanco m діал. збкуток, глушинб, дірб sibarita т сибарйт sibarítico adj сибарйтський sibaritismo т сибаритство siberiano, -а 1. adj сибірський; 2. т f си- бірЯк, -чка
sibil т 1. пбгріб, підвбл, льох; 2. печбра, грот; 3. сйлосна Яма sibila f іст. сивіла, провйдиця sibilante лінгв. 1. adj свистЯчий, шиплячий; 2. f свистЯчий (шиплЯчий) звук, си- білЯнт
sibilino, sibilítico adj 1. прорбчий; 2. загадкбвий, таємнйчий sica f старовйнна корбтка шпбга sicalipsis f сексубльність, еротйчність sicalíptico adj сексубльний, еротйчний sicamor т бот. цикламбр (декоративне дерево)
sicario т нбйманий убйвия sicativo adj див. secante1 і siciliano 1. adj сіцилійський; 2. т сицилієць
sicoanálisis amb. психоанбліз sicofanta, sicofante т донбщик; наклбп- ник
sicofísica f психофізика sicolábil adj пересбхлий; ламкйй; якйй ламбється
sicología f психолбгія sicológico adj психологічний sicólogo т психблог sicoma f борбдавка
sicómoro т бот. 1. сикомбр, єгйпетська ембква; 2. клен псевдоплатбновий, Явір sicópata сот. мед. ncnxonáT sicopatía f психопбтія sicosis1 f мед. психбз sicosis2 f мед. сикбз
sicote т Л. Ам. 1. бруд на тілі, бруднйй піт; 2. ембрід, огидний збпах (від тіла) sicotera fdian. 1. бруд на ногбх; 2. погбний збпах (від ніг) sicoterapia f психотерапія sicotudo adj діал. бруднйй, немйтий (про людину)
sidecar т колЯска мотоцйкла sideración f 1. вплив розташувбння зірбк на людйну (в астрологи); 2. мед. різкйй занбпад сил; 3. мед. лікув0ння елбктри- кою
sideral, sidéreo adj зіркбвий, сидерйчний sidérico adj 1. збряний; 2. залізний siderita f 1. див. siderosa; 2. бот. залізниця, сидерйтіс siderografía f гравіювбння по стблі siderosa f мін. сидерйт, залізний шпат siderotecnia fdue. siderurgia sideroxilón m бот. залізне дбрево siderurgia f чбрна металургія siderúrgica f металургійний завбд siderúrgico adj металургійний, якйй стосується чбрноі металургії sidra f сидр, Яблучне винб sidrería f крамнйця, якб торгує ейдром sidrero 1. adj якйй стосується ейдру; 2. т торгбвець ейдром
siega f 1. жнивб; косьбб; - del heno сінокіс; 2. період жнив; 3. вйжатий хліб siembra f 1. сіяння; посів; 2. посівнйй сезбн; 3. засіяне пбле, посів siembro т діал. посіяне насіння siempre adv 1. збвждй, в будь-якйй час; 2. постійно, вічно; 3. в будь-якбму рбзі; 4. ще, все ще; 5. Ам. обов’язкбво, неодмінно; de ~ (desde ~) збвждй, здбвна, у всі часй; звичбйний; por ~, para ~, para (por) ~ jamás loe. adv. назбвждй, навік, навіки; ~ que, ~ у cuando que loe. conj. якщб
s
599
siempretieso
тільки, лишЯ в тбму p¿3¡, якщб; - sí Л. Ам. звісно, так; - по Л. Ам. звісно, ні siempretieso т ¡BáH-noKHBáH, іванЯць- киванЯць (ііграшка)
siempreviva f (- amarilla) бот. безсмЯрт- ник
sien fскрЯня
siena^ fcn. лицЯ, облйччя siena2 f ciéHa, óxpa (фарба) sierpe f 1. змій; 2. гад, ráAHHa, гадюка, паскуда; 3. предмЯт, якйй звивЯється змійкою; 4. діал. паперЯвий змій; 5. сл. від- мйчка; 6. бот. náriH, відрЯсток sierra f 1. пилЯ, пилка; - circular циркулярна пилЯ; - de mano ножівка; ручнЯ пилЯ; 2. гірськЯ пЯсмо, хребЯт; гЯри; 3. іхт. пилЯ-рйба; 4. діал. пагорб; 5. Я Ам. корЯтке прськЯ пЯсмо, невелйкий хребЯт;
6. діал. грЯбінь, гребінЯць (птахів); 7. р/ сл. скрЯні
sierro т діал. скЯля
siervo т 1. раб; ~ de la gleba кріпЯк; - de la pena кЯторжник; 2. cnyrá sieso m анат. зЯдній прохід siesta f 1. полудЯнна спЯка; 2. ciécrra, полудЯнний відпочйнок; пообідній сон; dormir (echar) la - спЯти після обіду; ~ del carnero дообідній сон siete 1. adj пит сім; 2. сьбмий; año ~ сьбмий рік; 3. т числЯ сім, сімка; 4. сімка (карта); 5. сьбме числб; 6. твх. скбба, зажйм; 7. розрйв з кутЯ (на тканині', сукні); 8. Ам. див. sieso; másque - loe. adv. багЯто, бЯзліч, тьма; comer más que - їсти за сімбх; ¡la gran -І Я Ам. отакбї!, трЯба ж такЯ!
sietecolores т орн. 1. щйголь; 2. рЯйська танЯгра (птах)
sietecueros т Ам. 1. пухир на п'яті; 2. панарицій, гнійне запЯлення пЯльців (рукй) sieteenrama т бот. гбрлянка sietemesino 1. adj недонбшений, семимісячний (про дитину); 2. слабкйй, хирлявий; 3. зарозумілий; пихЯтий (про юнака); 4. т семимісячна дитйна; 5. хирлЯк, недонЯсок; 6. задавЯка sieteñal adj семилітній, семирічний sietesangrías f6om. волЯшка (різновид) sietevenas т бот. подорЯжник sifilicomio т сифилітйчна лікЯрня sífilis f мед. сйфіліс
sifilítico 1. adj сифілітйчний; 2. т сифілітик
sifiloma т мед. сифілЯма, сифілітйчна пухлина
sifón т 1. фіз. сифЯн; 2. сифЯн (посу- . дина); 3. коліно (в стічній трубі); 4. зоол. хоботЯк
sifosis f мед. горб Isifuó т див. sobrecincha siga т діал. переслідування, вистЯжування, стЯження; a la - de loe. ргер. слідом
sigilación f 1. прикладЯння печЯтки, запечатування; 2. затЯювання, замЯвчування; 3. мед. синЯць (від удару) sigilar vt 1. прикладЯти печЯтку, опечЯту- вати, запечЯтувати; 2. затЯювати, замЯв- чувати
sigilo т 1. печЯть; 2. таємниця, секрЯт; ~ profesional професійна таемнйця; - sacramental таемнйця спЯвіді sigilografía f сигілогрЯфія, сфрагістика sigilosidad f секрЯтність, таємничість sigiloso adj якйй зберігЯє таємнйцю (ce-
sigisbeo т шанувЯльник sigla f абревіатура, умЯвне скорЯчення sigleño adj діал. див. secular 1 siglo т 1. століття, сторіччя; 2. вік, час, епЯха; el - de Felipe II епЯха Філіпа II; еі ~ del vapor епЯха пЯри; 3. (цілий) вік,
вічність; hace un ~ que no le veo я не 6á- чився з ним цілу вічність; 4. товарйство, світ; - dorado, - de ого золотйй вік; -s medios серЯдні вікй; - de las luces вік Просвітництва, XVIII століття; en (por) los ~sde los -s loe. adv. зЯвждй, вічно, на віки віків; por el ~ de mi padre (madre) присягЯюся прЯдками! sigmático adj лінгв. сигматичний sigmatismo m лінгв., літ. сигматйзм sigmoideo adj якйй мЯє фЯрму ейгми, вигнутий, s-подібний signa f мед. симптЯм signáculo т знак, помітка signamiento т 1. познЯчення, проставляння знЯків (поміток); 2. підпйсування; 3. прикладЯння печЯтки signar vt І. відмічЯти, позначЯти, стЯвити знЯки (помітки); 2. підписувати; 3. осінйти хрестЯм; -se хрестйтися signatario 1. adj якйй підписЯв (документ); 2. т сторонЯ, якЯ підписЯла (під- пйсує) докумЯнт
signatorio adi якйй стосується печЯтки signatura f 1. знак, відмітка, помітка; 2. полігр. сигнатура; 3. сигнатура; спЯсіб споживЯння ліків; 4. індекс, шифр, реєстраційний знак (на книгах, документах); 5. пЯпський суд; в. еймвол, умЯвний знак
signífero 1. adj поет, якйй знаменує, якйй позначЯє; 2. тпрапоронЯсець significación f 1. позначЯння (дія); 2. знЯ- чення, сенс; 3. важливість, знЯчимість, знЯчення; 4. (- social) станбвище в суспільстві
significado 1. adj якйй виступЯє з пЯвних політйчних позйцій; 2. значнйй, важливий, помітний; відЯмий; 3. т див. significación 2
significancia f див. significación 2 significante 1. adj див. significativo; 2.
лінгв. знамЯннии; повнознЯчний; 3. т лінгв. означЯюче
significar 1. vt знЯчити, позначЯти; 2. показувати, свідчити, бути ознЯкою; 3. повідомляти, стЯвити до відома, давЯти знЯти; 4. вислЯвлювати (думку, співчуття); 5. vi знЯчити, мЯти знЯчення, бути важливим; -se 1. виділитися, вирізнятися; 2. вйзначити своіЬ політйчну позй- цію, заявйти про сЯбе, вйзначитися significativo ааі 1. якйй вкЯзує, якйй свідчить; 2. значний, важлйвий; 3. вирЯзний, багатознЯчний
signo т 1. знак, мітка; еймвол; 2. знак, ознака, покЯзник; 3. знак, сигнЯл; 4. хрЯсне знамЯння; 5. рЯзчерк; 6. фЯтум, дЯля; 7. acmp. (- del Zodíaco) знак зодіЯку; 8. мат. знак; - menos (negativo) знак мінуса; - más (positivo) знак пліЬса; 9. лінгв. знак; - de admiración (interrogación) знак Яклику (питЯння); -s de puntuación розділЯві знЯки; 10. мед. симптЯм; 11. муз. нбта, нЯтний знак sigse т діал. очерЯт
sigua f діал. 1. зоол. рЯвлик (різновид); 2. бот. лавр (різновид); 3. чаклунка, відьма siguana f діал. зоол. ігуЯна siguanea f діал. драговинЯ, трясовинЯ siguapa f орн. сигуЯпа (різновид сови) siguetear vt діал. ходити слідЯм (за кимось)
siguí т діал. сутенЯр siguiente adj наступний siímáxpa
sílaba f склад; - abierta (libre) відкрйтий склад; - cerrada (trabada) закрйтий склад; - aguda наголЯшений склад silabación f 1. читЯння по складЯх; 2. лінгв. силабЯція, ділення на склЯди silabar vi див. silabear
silabarlo т буквЯр silabear vi (vt) читЯти по складЯх silabeo т читЯння по складЯх silábico adj лінгв. складовйй, силабічний silabismo т лінгв. складовЯ письмЯ силабізм
sílabo т каталЯг, покЯжчик silampa ffl. Ам. мжйчка, дрібнйй дощ silba f свист, освйстування silbador т свистун
silbante 1. adj див. silboso; 2. див. sibilante 1; 3. дурнйй; безголЯвий; 4. т дурень, бЯвдур; 5. біднйк silbar 1. vi свистіти; 2. шипіти, свистіти (про тварин, птахів); 3. просвистіти пролетіти зі свйстом; 4. vt освйстувати silbatería f освйстування silbatina ffl. Ам. див. silba silbato т 1. свистЯк; 2. тріщинка silbido т див. silbo; - de oídos шум (дзвін) у вухах
silbo т 1. свист; свистЯк; 2. свист, шипіння (птахів, тварин); 3. діал. свистЯк (з олеандра)
silbón т орн. свищ, свіязь (річкова качка) silboso adj якйй свистйть; якйй вида0 свист
silenciador т 1. тех. глушнйк шуму; 2. ра- діо обмЯжувач перешкЯд silenciar vt 1. замЯвчувати, прихЯвувати, таїти; 2. Ам. змусити мовчЯти silenciario 1. adj мовчазнйй, безмЯвний; 2. т охорЯнець тйші, сіленціЯрій (у церкві); 3. т тех. глушнйк (двигуна) silenciero т див. silenciario 2 silencio т 1. мовчЯння; estar en -у estar - Л. Ам., guardar - мовчЯти, зберігЯти мовчЯння; romper el - порушити мовчЯння; 2. тйша, безмЯвність, німЯтність; 3. замЯвчування; pasar en - замЯвчувати, прихЯвувати, таїти; 4. військ, відбій; 5. муз. пЯуза; en - loe. adv. мЯвчки, у мовчанні; без скарг (заперЯчень); entregar al - віддЯти забуттіЬ; imponer - змусити мовчЯти; придушувати прйстрасті; заглушЯти протЯсти
silenciosamente adv 1. мЯвчки, безмЯвно, без слів; 2. таЯмно, прихЯвано silencioso 1. adj мовчазнйй, неговіркйй; 2. тйхий, безшумний; 3. мйрний, спокійний;
4. т тех. глушнйк (двигуна) silente adj поет. 1. мовчазнйй, безмЯвний; 2. тйхий, спокійний silepsis f1. лінгв. силЯпсис; 2. мед. вагітність silera f хлібний рйнок silería f силососхЯвище silero т див. silo silesia fAM. біле полотнЯ sílex т мін. крЯмінь; опЯлово-халцедЯно- вий крЯмінь
sílfide ЇА.міф. сильфіда; 2. граційна жінка sílfidos т рі ент. сильфіди, мертвоіди silfo т міф. сильф silga f див. sirga
silgado adj діал. худйй, сухорлявий, підтягнутий
silgar 1. vt див. sirgar; 2. vi див. singar silgo adj діал. див. sirgo silguero m орн. щйголь silicatado adj силікЯтний; якйй містить силікЯти
silicato т силікЯт
sílice f кремнезЯм, двоЯкис крЯмнію silíceo adj 1. кремнезЯмний; 2. кременепо- дібний
silícico adj див. silíceo 1 silicificación f кремніювЯння; силіцифікація; окварцувЯння silicio т хім. крЯмній, силіцій silicosis f мед. силікЯз silicua f стручЯк silicuoso adj бот. стручкЯвий
600
sincopado
silo m 1. підзбмне зерносхбвище, бункер для 3epHá; 2. силосна ббшта, силососховище; 3. eлeвáтop; 4. підземблля, печбра; 5. військ. nycKoeá шбхта; 6. діал. пресований корм silogismo т лог. силогізм silogística f лог. силогістика, вчбння про силогізми
silogístico adj силогістичний silogizar vi 1.будувбти силогізми; 2. робити висновок silómetro т мор. лаг
silueta f 1. силубт, кбнтур, ббрис; 2. Я Ам. біографічний Hápnc
siluriano, silúrico геол. 1. adj силурійський; 2. т силурійський період silúridos т рі іхт. сбмові siluro т 1. сом; 2. мор. торпбда silva f 1. н0риси, замітки; 2. сйльва; вірш, який побднує різні рбзміри; 3. збірник віршів, написаних різними рбзмірами; 4. іст. див. selva; 5. діал. див. serba; 6. бот. ожйна (кущ) silvano* т міф. фавн silvano2 adj лісовйй silvático adj див. selvático silvestre adj 1. дикий; лісовйй, польовйй (про рослини); 2. грубий, некультурний, неотесаний
silvícola 1. adj якйй живб в лісі, лісовйй; 2. лісівнйцький; 3. т мбшканець лісів, лісовйй жйтель silvicultor т лісовбд
silvicultura f 1. лісорозвбдення; лісопо- с0дка; лісовб господбрство; 2. лісівництво (наука)
silvoso adj див. selvoso silla f 1. стілбць; - de tijera складбний стілбць; 2. крісло; - coche, - de ruedas крісло на колбсах; - poltrona крісло з низькйми підлокітниками; 3. (~ de montar, - inglesa) сідлб (для верхової їзди)] 4. сан, званий (священнослужителя); 5. престбл, трон; - apostólica пбпський пре- стбл; 6. зад; 7. діал. табурбтка; - eléctrica електрйчний стілбць; - gestatoria náncbKi нбші; ~ hamaca Я Ам. крісло-гбйдалка; ~ volante кабріолбт; ~ de manos крйті нбші, паланкін; (~ de la reina) сидіння зі сплб- тених рук; - de posta поштбва карбта; de ~ а ~ іос. adv. наодйнці, віч-нб-віч; dar ~ запропонувбти сісти; посадйти; no ser para ~ ni para albarda бути недорбчним; бути непридбтним (непідходящим);* pegársele a uno la ~ засйдітися sillada f гірськйй уступ, Tepáca sillar т 1. тбсаний кбмінь; кам’яний блок; ~ de hoja облицювбльний кбмінь, лицьо- sá кам’янб плитб; 2. сідловйна, вйгин (в спині тварини)
sillería f 1. комплбкт стільців; мбблевий гарнітур для вітбльні; 2. ряд скріплених стільців (сидінь); 3. мбблева майстбрня, мбблевии магазйн; 4. ремеслб меблярб (сідляр)
sillería2 f 1. тбсова клбдка; 2. облицювбн- ня тбсаним іменем
sillero т 1. меблйр; 2. сідлйр; 3. діал.
склад сідел і збруй; 4. Я Ам. кінь (мул) під
сщлбм, верховин кінь
silleta М. стільчик; 2. підкладнб суднб; 3.
камінь для розмблювання збрен какбо; 4.
0іал. сидіння зі сплбтених рук; 5. Ам.
стілбць, сидіння; 6. Я Ам. див. sillín 3; 7.
Р/рт. дбмське сідлб
s¡¡jetazo т удбр стільцбм
silletería їдіал. мбблева фббрика, мббле-
вии магазйн
l atero т 1. носій паланкіна; 2. діал. див. sillero 1
п т ^ &ив- silleta 1; 2. діал. стільчик Для ніг
sillico т нічнйй гбрщик sillín т 1. дбмське різнб сідлб; 2. легкб сідлб; 3. сідблко (в упряж); 4. сідлб (велосипеда, мотоцикла) sillo т діал. складбний стілбць sillón1 т 1. крісло; 2. (~ de hamaca) Ам. крісло-гбйдалка; 3. дбмське сідлб sillón2 adj Ам. сідлувбтий (про коня) sillonero adj Ам. якйй хбдить під сідлбм, верховйй (про коня)
sima f 1. прірва, безбдня; 2. карнйз, ліпнб прикрбса
simal т гілка дбрева simancas т знаменитість, світйло simar vt повблювати, звергбти; скидбти в прірву
simba їдіал. 1. стрічка (пов’йзка) на лоб (у жінок)] 2. плбтений канбт; 3. стрічка для кіс
simbionte т біол. симбібнт; одйн з учбс- ників симбібзу simbiosis f біол. симбібз simbiótico adj біол. симбіотйчний simbólico adj символічний simbolismo т 1. символізм (літ.)] 2. сим- вбліка; систбма сймволів simbolista 1. сот. символіст; 2. adj символістський
simbolización f символізбція; умбвне познбчення
simbolizar 1. vt символізувбти; 2. vi іст. уподібнюватися, ставбти схбжим símbolo т 1. сймвол, знак; 2. умбвне познбчення; 3. афорйзм, сентбнція; 4. ем- блбма
simbombo adj діал. дурнйй, тупйй simetría f 1. симбтрія; 2. співрозмірність, пропорційність simétrico adj симетрйчний simia їзоол. мбвпа (самка) simiaco, símico adj мбвпячий simiente f насіння, сім’я; de ~ сім’янйй (про тварину)] dejar para - залйшйти на насіння (рослини); не витрачбти, тримбти під спУдом
simienza f див. sementera simiesco adj мбвпячий; мавпоподібний símil 1. adj схбжий, подібний; 2. т схб- жість, подібність; 3. m ритор, порівнйння similar adj схбжий; подібний, аналогічний similirrate т сл. боягузливий злб^ій similitud f схбжість, аналбгія, подібність similitudinario adj див. similar similor т латунь; жбвта мідь; de ~ фальшивий, удбваний, нещйрий simiñoca їдіал. плутанина, сум’яттй simio т зоол. мбвпа (самець) simón т 1. нбймана карбта; фібкр; 2. візнйк simonía f церк. симонія, торгівля церкбв- ними посбдами
simonizar vi церк. торгувбти церкбвними посбдами
simpa fíl. Ам. 1. плбтена тасьмб; 2. косб (з волосся)
simpar vtfl. Ам. сплітбти, заплітбти (косу) simpatía f 1. симпбтія, прихйльність; співчуттй; 2. привббливість, чарівність; 3. мед. внутрішній зв’язбк, відповідність (між органами)
simpático 1. adj симпатйчний, привббли- вий, прибмний; 2. фізіол. симпатйчний; 3. симпатйчний (про чорнило)] 4. т фізіол. (gran ~) симпатйчна нервбва систбма simpatizador adj якйй симпатизує, прихй- льний
simpatizante adj, т якйй симпатизує (політ.), прибічник
simpatizar vi 1. (соп) симпатизувбти, бути прихйльним; 2. симпатизувбти однб бд- ному
simplada f Я Ам. дурість, безглуздість, тупість
simple 1. adj простйй, нескладний; 2. чйстий, без дбмішок, не змішаний; 3. простйй, одинбрний; 4. простйй, чйстий; es una ~ formalidad це чйста формбльність;
5. не завірений, без підпису і печбтки (про дублікат, копію)] 6. без смаку, прісний; 7. простодушний, наївний, простйй; 8. дур- нбнький, обмбжений; 9. лінгв. простйй, однослівний; 10. т простодушна людйна, простбк; 11. бевзь; дурень, ббвдур; 12. простб речовинб, складовб частина (ліків), інгридібнт; 13. модбль, зразбк simplemente adv 1. прбсто, дуже прбсто; 2. наївно, щйро, простодушно; 3. по- дурнбму, безглуздо
simpleza f 1. дурість, тупість; 2. наївність, простодушність; 3. грубість, некультурність; 4. нісенітниця, дрібнйця; 5. іст. простотб
simplicidad f 1. простотб, несклбдність; 2. простотб, невиббгливість; нехйтрість; 3. див. simpleza 2; 4.нерозклбдність, еле- ментбрність
simplicista adj див. simplista 1 simplificación f спрбщення simplificar vt спрбщувати simplismo m спроицбнство simplista 1. adj спрощбнський; 2. com. спрощбнець
simplón, simplote 1. adj простувбтий, наївний; 2. m простодушна людйна, простбк; 3. т дурень, бевзь simposíaco adj оенкбтний, застільний simposio т 1. симпбзіум; 2. збірник ста- тбй
simpudo adj Я Ам. з дбвгими кбсами simulación f 1. симулйція; симулювбння, удавбння, прикидбння; 2. мед. симулбція хворбби; 3. мед. схбжість однібї хворбби на Іншу; 4. тех. моделювбння simulacro т 1. зобрбження, ббраз; 2. привид, видіння; 3. іст., діал. зразбк, модбль;
4. військ, манбври
simulado 1. adj удбваний, неправдйвий; фальшйвий; 2. т макбт, модбль simulador т симулбнт, удавбльник simular vt симулювбти, прикидбтися, удавбльник
simultanear vt 1. побднувати, з’бднувати; 2. вивчбти одночбсно дві спецібльності (в університеті)
simultaneidad f одночбсність simultáneo adj одночбсний; суміщений simún т самум, жаркйй вітер пустбль sin ргер 1. без; ~ ganas без бажбння, неохоче; se fue ~ comer він пішбв не поївши; no ~ repugnancia не без огйди; 2. без, не беручй до увбги, за вйнятком; ~ que loe. conj. без того, щоб; і не; так, що не
sinagoga f 1. синагбга; 2. еврбйське релігійне брбтство; 3. табмне зібрбння sinalagmático adj юр. двосторбнній (про договір)
sinalefa f лінгв. синалбфа sinántropo т палеонт. синбнтроп sinapismoт 1 .мед. гірчйчник;2. причбпа, сльотб; 3. нуднб спрбва sinapizado adj гірчйчний sinario т ознака, знамбння sincarpio т бот. збірний плід sincerar vt вибачбти; виправдбвувати; -se (ante, con, de) вибачбтися, виправдовуватися
sinceridad f щйрість; відвбртість; правдй- вість
sincero adj 1. щйрий; відвбртий; правдй- вий; 2. іст. чйстий, без дбмішок sincipital adj анат. тім’янйй sincipucio т анат. тім'я sincopa f лінгв., муз. синкбпа sincopado adj лінгв., муз. синкопбваний
601
sincopar
sincopar vt 1. лінгв., м}з. синкопувбти; 2. скорбчувати, змбншувати sincope т. 1. лінгв. див. síncopa; 2. мед. синкбпа, непритбмність sincopizar vt мед. викликати непритбмність; -se непритбмніти, зомлівбти sincrético adj синкретйчний sincretismo т синкретйзм sincrociclotrón т фіз., хім. синхроциклотрбн sincronía f синхронія, о/дночбсність sincrónico adj синхронічний, синхрбнний;
ОДНОЧ0СНИЙ
sincronismo т синхронізм, синхрбнність sincronización f Синхронізація sincronizador т синхронізбтор, синхронізуючий прйстрій
sincronizar 1. vi збігтися в чбсі, бути синхрбнним; 2. vt синхронізувбти, привб- дити до синхронізму; 3. кіно озвучувати síncrono adj див. sincrónico sincrotrón т (різ. синхротрбн sindéresis f розум, здорбвий глузд sindicación f 1. об’бднання у профспілкй; 2. вступ до профспілки sindicado 1. adj якйй належить до профспілки; якйй є члбном профспілки; 2. т іст. колбгія синдикбтів sindical adj 1. профспілкбвий; 2. іст. якйй стосується сйндика
sindicalismo т синдикалізм, профспілкбвий рух
sindicalista 1. adj синдикалістський; 2. сот. синдикаліст
sindicar 1. vt звинувбчувати, винувбтити; 2. донбсити; 3. підбзрювати; 4. ком. об- говбрювати, стбвити умбвою; 5. обснувати у профспілку; б. vi (-se) об’бдну- ватися у профспілку; 7. вступбти до профспілки
sindicato т 1. див. sindicado 2; 2. профспілка, синдикбт
sindicatura f 1. посбда (діяльність) сйндика; 2. контбра сйндика síndico т іст. сйндйк (представник муніципалітету в кортесах) síndrome т мед. синдрбм sinécdoque f лінгв., літ. синбкдоха sinecura f синекура sinedrio т див. sanedrín sinéresis f лінгв. синербзис sinergia f фізіол. синергія, синергізм, спільна дія
sinfín т, sinfinidad f ббзліч, тьма; мбре sínfito т бот. живокіст sinfonía f 1. гармбнія (звуків, барв)] 2. муз. симфбнія; 3. увертюра; 4. діал. акордебн .sinfónico adj симфонічний sinfonista сот. 1. композйтор-симфоніст, ¿втор симфбнії; 2. виконбвець симфбній,
І оркестр0нт
singa f мор. грббля однйм веслбм, закріпленим на кормі singana f небажбння, неохбта singar 1. vi мор. гребтй однйм веслбм, закріпленим на кормі; 2. vt діал. наб- ридбти, надокучбти
singladura f мор. добовб плбвання, день шляху (судна)
singlar vi мор. ітй визначеним курсом single т 1. одномісне «yné; 2. одномісний нбмер (в готелі)
singuisarra, singuizarra fdian. свбрка; бійка singular 1. adj єдиний; 2. незвичбйний, особлйвий; своєрідний; виняткбвий; 3. дйвний, незвичбйний; 4. т лінгв. однинб; en - loe. adv. зокремб, особлйво singularidad f 1. особливість, своєрідність, виняткбвість; 2. дйвність, незвичбй- ність, химбрність
singularizar vt 1. виділЯти, вирізнЯти; 2. лінгв. утвбрювати однину; -se виділятися; вирізнЯтися, бути помітним
singularmente adv особлйво, перш за все singulto т 1. див. solldzo; 2. мед. гйкавка singultuoso adj якйй схлйпує; якйй пере- ривбється ридбннями sinhueso f язйк
sínico adj китбйський (про предмети) siniestra f ліва рукб
siniestrado 1. adj потерпілий, постраж- дблий; 2. геральд. якйй знахбдиться на лівій стороні гербб (про фігуру); 3. т жбртва, потерпілий, постражд^лий siniestro 1. adj лівий; 2. злий; порбчний; 3. нещбсний, злощбсний, фатбльний; 4. т (рі) вбди, недбліки, порбки; погбні звйчки;
5. бідб, нещастя; катастрбфа siniquitate т діал. придурок, недбумок sinistrógiro adj і. з нбхилом вліво (про букви)] 2. фіз. лівообертбльний sinistrómano adj якйй володіє лівою ру- кбю крбщб, ніж прбвою sinistrórsum adv в лівий бік, наліво, вліво, лівбруч (про рух, обертання) sinnúmero т обзліч, мбре, тьма sino1 т 1. дбля, фбтум; 2. іст. див. signo sino2 conj (при протиставленні) 1. але, а; no vino él - su hermano прийшбв не він, а йогб брат; no sólo... - не тільки.... алб і; 2. крім, окрім, за вйнятком; todos lloraban - ella всі плбкали, крім Hé’í; 3. (після запереч.) тільки, лишб, виняткбво; по deseo - verlo я хбчу тільки подивйтися на ньбго; - que loe. conj. (вжив, перед особовою ф. дієсл.) алб, a; no me molesta, - que, al contrario, me agrada hacerlo мені не в0жко зробйти це, а,, навпбки, при- бмно; тільки, лишб; no quiero - que haya paz я хбчу тільки мйру sinocal, sinoco т мед. лихомбнка постійного тйпу •
sinodal adj синодбльний . sinódico adj 1. див. sinodal; 2. астр. синодйчний sínodo т синбд
sinología f синолбгія, китаєзнбвство sinológico adj синологічний, китаєзнбвчий sinólogo т синблог, китаєзнбвець, китаїст sinonimia f лінгв. синонімія, синонімічність
sinonímico adj лінгв. синонімічний, синонімічний
sinónimo лінгв. 1. adj див. sinonímico; 2.
т синбнім
sinopsis f синбпсис, бгляд sinóptico adj синоптйчний, звбдений, ог- лядбвий; cuadro - синоптйчна таблйця sinovia f фізіол. синбвія, суглббна (сино- вібльна) рідинб
sinquehacer т 1. бездіяльність, нербб- ство; 2. діал. безробіття sinrazón f 1. несправедливість, свавілля; а - /ос. adv. іст. несправедлйво; 2. неро- звбжливість
sinsabor т 1. відсутність смаку, прісність; 2. смуток, ПЄЧ0ЛЬ
sinservil adj діал., sinservir adj діал. ве- еблий, несерйбзний (про людину) sinsilico adj Л. Ам. дурний, тупйй sinsonte т 1. орн. багатоголбсий пересмішник; 2. діал. дурень, ббвдур sinsoras fpl діал. глушинб, збкуток sinsorgo т діал. дурень, ббвдур sinsubstancia сот. nycTá людйна, верто- прбх
sintáctico adj лінгв. синтаксйчний, синтак- тйчний
sintagma f лінгв. cnHTáma sintagmático adj лінгв. синтагматйчний síntáxico adj див. sintáctico sintaxis f лінгв. сйнтаксис síntesis f 1. синтез; 2. узагбльнення sintéticamente adv стйсло, лаконічно, узагбльнено
sintético adj 1. синтетйчний, заснбваний на ейнтезі; 2. синтетйчний, штучний sintetizar vM. синтезувбти, узагбльнюва ти, резюмувбти; 2. синтезувбти, отрйіт вати шляхбм ейнтезу у
síntoma т 1. мед. симптбм; 2. симптбм ознбка, знак
sintomático adj симптоматйчний sintonía f див. sintonismo sintónico adj фіз. синтетйчний sintonismo m, sintonización f радіо на- лаштувбння, регулювбння sintonizador т фіз. прйстрій для на- лаштувбння, блок налаштувбння sintonizar vt фіз. налаштбвувати (на хвилю) sinuosidad f 1. хвилястість; звйвистість кривизнб; 2. виїмка, заглйблення; вигин’ звйвина
sinuoso adj 1. хвилЯстий, звивистий, кри- вйй; 2. нещйрий, фальшивий; скрйтний, потайнйй
sinusitis f мед. гайморйт sinusoidal adj мат. синусоїдбльний sinusoide f мат. синусбїда sinvergüencería f безсорбмність, нахбб- ність
sinvergüenza 1. adj безсбвісний, безсо- рбмний, нахббний; 2. хитрий, шахру- вбтий; 3. т соромітник* нахбба; 4. шахрбй ¡siol interj діал. див. so3 sionismo т сіонізм
sionista 1. adj сіоністський; 2. сот. сіоніст sipo adj діал. рябйй, конопбтий sipón т діал. накрохмблена нйжня спідниця
sipotazo т Л. Ам. лЯпас, лящ sipote т Ам. величний хлопчисько siquíatra, siquiatra т психібтр siquiatría f психіатрія síquico adj психічний siquier conj див. siquiera 1 siquiera 1. conj хочб, хочб б; 2.: -... абб... абб, чи... чи; - venga, - no venga або прййде, або не прййде; 3. adv хочб б; déme Ud. - una peseta д0йте мені хочб б песбту; 2. (при запереч.) нбвіть; ni - se despidió de mí він нбвіть не попрощбвся зі мнбю
siquitraque т діал. стук sirca f діал. 1. рудна жйла; 2. золотонб- сний шар
sircar vtdian. 1. розчищбти рудну жйлу; 2. викбпувати з кбренем sirena f 1. міф. сирбна, морськб німфа; 2. сирбна, (сигнбльний) гудбк sirenios т рі зоол. сирбнові sirga f мор. мотузка, канбт; a la - loe. adv. ^ягн^ти суднб) за допомбгою мотузки sirgar vt тягнути за допомбгою мотузки (судно)
sirgo т 1. кручений шовк; 2. шовк (тканина) sirguero т орн. щйголь siriac«o, -a, siríaco, -a adj, т див. sirio sirigote т Л. Ам. сідлб sirimba fdian. див. síncope 2 sirimbo adj діал. дурнйй, дурнувбтий sirimbombo adj оіал. малодушний, боягузливий
sirimiri т dian.t мжйчка, дрібнйй дощ siringa М. сопілка, флбйта; 2. бот. бузбк; 3. діал. каучукове дбрево; 4. Я Ам. каучук siringe f 1. сл. siringa; 2. нйжня гортбнь співочих птахів siringo т діал. див. siringa З siringuera f діал. 1. лбтекс; 2. каучукова плантбція
siringuero т діал. збирбч каучуку sirio, -а 1. adj сирійський; 2. т, f сирієць, -йка; 3. т давньосирійська мбва siripa fdian. див. síncope 2 siripi т діал. кукурудзяне бброшно (для приготування чічі)
602
sobra
sirle m овбчий (козЯчий) пбслід
siró m діал. див. sirope
siroco m сірбко (вітер)
sirope m Ам. сирбп
sirria fdue. sirle
sirte f піщбна мілинб (в морі)
siruposo adj схбжий на сирбп, з консис-
тбнцією сирбпу
sirvienta f служнйця, прислуга sirviente т 1. слугб, лакбй; 2. військ, прислуга
sisa f 1. обмір; обвбжування, недовбжу- вання; 3. вйріз, надріз (при кроїнні тканини); 4. протрбва (при позолоті); 5. /сш. акциз sisa fdue. sisón sisadura fdue. sisa1 2 sisal /7? бот. 1. aráea; 2. сізбль, волокнб агбви
sisar vt 1. обмірювати; обвбжувати, недо- вáжyвaти; 2. робйти вйріз, надрізбти (при розкроюванні тканини); 3. стягувати ак- цйзний збір; 4. протрбвлювати (під позолоту); 5. діал. склбювати (фаянс, кришталь)
sisear vi (vt) шйкати (на знак несхвалення); зашйкати
siseo т (рі) шикання (на знак несхвалення) sisero т іст. акцизний збирбч sisimbrio т бот. сухорббрик sisma fíl. Ам. рбзорат, розкбл, незгбда sismal adj див. sísmico sismar vi діал. розміркбвувати, ламбти гблову
sismatiquerías fpldian. прймхи; кривляння sismicidad f сейсмічність sísmico adj сейсмічний sismo т підзбмний пбштовх; землетрус sismografía f сейсмогрбфія sismográfico adj сейсмографічний sismógrafo т сейсмбграф sismograma т сейсмогрбма sismología f сейсмолбгія sismológico adj сейсмологічний sismologista сот., sismólogo т сейсмб- лог
sismorresistencia f сейсмостійкість sisón т 1. орн. стрбпет; 2. нечбсний (зло- дійкувбтий) продав0ць (слугб) sistema т 1. систбма, доктрйна, вчбння; 2. систбма, м0тод; 3. систбма, порядок, Устрій; 4. систбма, структура, сукупність; - métrico мат. метрйчна систбма; - nervioso фізіол. нервова систбма; - periódico de los elementos хім. періодйчна систбма елембнтів; - planetario астр. планбтна систбма sistemar vt див. sistematizar sjstemática f систембтика, класифікбція sistemático adj 1. систематйчний; 2. сис- тематйчний, послідбвний (є діях, погля- дах)
sistematismo т систематйчність sistematización f систематизбція sistematizador т систематизбтор sistematizar vt систематизувбти isistói interj діал. див. so3 sístole f літ., фізіол. сйстола Sitácidos /77 рі орн. папуги «таг vt діал. прикликбти свйстом . sraado т якйй потрбпив в отбчення (в облогу) sitiador adj, т якйй облягає (фортецю) 8«іаІ т трон; крісло (для урочистих церемоній)
sitiar vt 1. облягати (фортецю); 2. отбчу- вати, влаштбвувати облбву; 3. напосіс- ^я. насісти; запити в кут, притйснути &! bufndo adj поет, якйй npáme (жадбє) о Іег а f> sitierío /77 діал. сільцб а! вї° т діал. фбрмер »шо т ^ місце, пункт, тбчка; 2. місцб- в,сть, край, місце; 3. місце, розташувбн-
ня; 4. вілла, заміськйй будйнок; real ~ за- міськб резидбнція королЯ; 5. Ам. ділЯнка под забудбву; 6. діал. фбрма; садйба; ~ de crianza тварйнницька фбрма; ~ de labor овочівнйцька фбрма; dqjar a uno en el ~ убйти; quedarse en el ~ бути убйтим наповбл; раптбво помбрти sitio2 т облбга; levantar el * знімбти облбгу
sito adj розташ0ваний situación f 1. розміщення, розташувбння; .устрій; 2. місце розташувбння, місце- знахбждення; 3. станбвище, обстанбвка, ситубція; 4. див. situado 2; - apurada скрутнб станбвище, скрута; ~ económica економічна ситубція; матерібльне станбвище; - social соцібльне станбвище; estar en la ~ activa служйти, бути на службі; estar en la ~ pasiva бути на пбнсії (у відставці); estar еа - de hacer una cosa бути спромбжним зробйти situado 1. adj зам0жний; зі станбвищем (про людину); 2. т рбнта, дохід; 3. діал. асигнувбння, грошовб допомбга situar vt 1. клбсти, розташбвувати, по- міщбти; 2. асигнувбти, виділЯти (кошти); ~se 1. розташовуватися, знахбдитися, поміицбтися; 2. домогтися стан0вища в суспільстві; домогтйся матерібльного благополуччя
siútico adj діал. претензійний, вигбдливий siutiquería, siutiquez f діал. претензійність, вигбдливість sketch т театр, скетч ski т лйжа skiador/77 лйжник slalom т спорт, слблом slogan /77 (пропагандйстський) лбзунг; збклик
slump /77 ек. крйза; раптбве (різкб) падіння цін (пбпиту)
smog т смог, густйй тумбн з дймом і кіптявою
smoking т смбкінг
snob 1. т сноб; 2. adj снобістський
snobismo т снобізм
so1 т (вжив, в лайливих висловах): ¡so burro! от (ну й) осбл! so2 ргер (вжив, в деяких поєдн.) під; ~ capa (color) (de) під прйводом; - pena (de) під страхом, під заірбзою ¡so!3 interj 1. тпру!; 2. Ам. тсс!; 3. діал. тпрусь!
soalzar vt припіднімбти soasar vt трбхи підсмбжувати, підрум’янювати
súba f 1. розминбння; розм’якшення; 2. нбтруска, нбгінка, хльбста sobacal adj 1. пахвбвий; 2. бот. пбзушний sobaco т 1. пбхва; 2. бот. пбзуха; 3. архіт. пбзуха склепіння, антрвбльт; 4. іхт. спиноріг
sobada f 1. діал. див. soba 2; 2. рі діал. зд0би
sobadero 1. ad/якйй розминбється; якйй розм’якшується; 2. т м’Ялка, розми- нбльний прйстрій (для шкіри) sobado 1. adj здббний (про тісто); 2. по- тбртий, зн0шбний; 3. затбртий, затяганий, заїжджений; вульгариз0ваний; 4. т здбба (булка); 5. див. soba 1; 3. діал. збйтень, гарЯч sobadura fdue. soba 1 sobajadura f, sobajamiento m 1. див. soba 1; 2. знбшування, псувбння; 3. діал. при- нйження
sobajanero т діал. посйльний sobajar vt 1. див. sobar 4; 2. Я Ам. принй- жувати
sobajear vt Ам. див. sobar 4 sobajeo т див. soba 1 sobanda f збдня стінка б0чки
sobandero т діал. знбхар sobaquera f 1. прбйма, прбріз (для рукава); 2. підпахівник; 3. Ам. див. sobaquina; coger a uno las ~s підкорити (осідлбти) sobaquido т сл, вкрбдена річ (схована під пахвою)
sobaquillo т dim. de sobaco; de ~ loe. adv. (кйдати) з-під рукй
sobaquina f 3ánax пбту (під пахвами) sobar vt 1. м’Яти, розминбти, розм’якшувати; 2. м’Яти (шкіру); 3. міейти (тісто); 4. м’Яти, зминбти, жмбкати; 5. бйти, колотй- ти; 6. мбцати, обмбцувати; 7. набридбти, надокучбти; 8. Ам. тбрти, натирбти; 9. Ам. лестйти, підлбщуватися; 10. діал. здбрти шкіру; 11. діал. загнбти (коня); 12. Ам. вправлЯти (вивих); 13. діал. перемагбти sobarba f 1. вуздбчка; 2. подвійне підборіддя
sobarbada f 1. див. sofrenada; 2. догбна, нбтруска
sobarbo т тех. лбпать (водяного колеса) sobarcar vt 1. ноейти під пахв0ю; 2. за- дирбти (підбирбти) до пбхов (сукню) sobejos т рі див. sobra З sobeo т 1. рбмінь для прикріплення дйшля до ярмб; 2. діал. пута (для коня) soberado т діал.; Ам. див. sobrado 2 soberanear vi владарювбти, панувбти soberanía f 1. верхбвна влбда; 2. суве- ренітбт; ~ nacional націонбльний сувере- нітбт; 3. перевбга; 4. іст. nnxá, звбрхність soberano 1. adj верх0вний, вйщий; 2. сувербнний; 3. пречудбвий, неперевбр- шений, незрівнянний; 4. іст. звбрхній, пихбтий; 5. т сувербн, владбр, монарх; 6. совербн (золота англійська монета — 1 фунт стерлінгів)
soberao /77 діал. 1. цинбвка; 2. підлбга soberbia f 1. звбрхність, nnxá; 2. марно- , слбвство, чванькувбтість; 3. пйшність, парбдність, пбмпа; 4. дратівлйвість soberbiar vt діал. нбхтувати, грббувати soberbio adj 1. звбрхній, пихбтий; 2. мар- нослбвний, чванькувбтий; 3. прекрбсний, пречудбвий, неперевбршений; 4. пйш- ний, урочйстий, помпбзний; 5. норовйс- тий (про коня)
soberbioso adj 1. див. soberbio 1; 2. дра- тівлйвий, запбльний sobermejo adj тбмно-черв0ний soberna f діал., sobernal т діал. див. sobrecarga 2
sobijo т Л. Ам., sobijón т діал. 1. див. soba 1; 2. сбдно, подрЯпина sobina f дерев’яний цвях, шип sobo т див. soba 1
sobón 1. adj набрйдливий, настйрливий, нав’язливий; 2. лінйвий, недбблий; 3. діал. лестйвий, улбеливий; 4. т набрйд- лива людйна; причбпа, сльбта; 5. лбдар, лайдбк; 6. діал. підлбеник; 7. діал. див. soba 1; de un ~ іос. adv. діал. однйм мб- хом, одрбзу
sobordación fMop; посбдка на мілину sobordar v/ мор. сісти на мілину sobordo /77 мор. 1. бгляд вантажу (на судні); 2. вантбжна кнйга; специфікбція вантажу (суднб) sobornación fdue. soborno1 sobornador 1. adj якйй підкуп0вує, якйй даб хабарі; 2. т хаббрник sobornal /77 1. див. sobrecarga 1; 2. не- велйкий вузол (тюк)
sobornar vt підкуп0вувати, давбти хаббр soborno1 /771. підкуп; 2. хаббр; 3. спокуса soborno2 /77 Я Ам. див. sobrecarga 1; de - loe. adv. діал. додаткбво; на додбчу sobra f 1. нбдлишок, нбдмір; 2. обрбза, крйвда; 3. рі нед0їдки; 4. рі зблишки; 5. пбкидьки, відхбди; de ~(s) loe. adv. рЯсно, багбто; в нбдлишку
603
sobradar
sobradar vt будувбти горйице sobradero m стік, злив sobradillo m навіс, козирбк (над дверима, вікном)
sobrado 1. adj надмірний, надлишкбвий; 2. нахббний, розвізний; 3. (de) багбтий, забезпбчений; 4. діал. велич0зний, колосальний, ríгáнтcький; 5. т горище; 6. (рі) діал. недбїдки; 7. Л. Ам. полйця для пб- суду; 8. adv рЯсно, багбто; 9. пбнад міру, більше ніж дбсить sobral т збрості кбркового дуба sobrancero 1. adj бездіяльний; 2. діал. надмірний, збйвий, надлишкбвий; 3. т лбдар, лайдбк, нербба; 4. слугб, робітнйк (в домі)
sobrante 1.ac¡f див. sobrado 2t 3; 2. багбтий, розкішний; 3. т нбдлишок, нбдмір sobraquera fc.-г. заболбчена ділянка sobrar 1. vt перевбршувати, перевищувати; 2. Л. Ам. брбти гбру; 3. vi бути ряснйм; 4. бути надмірним (збйвим, над- лишкбвим); 3. залишатися невйкориста- ним (невйтраченим)
sobrasada fTOBcrá свинЯча ковбасб з пбрцем sobrasar vt отбчувати (обкладбти) жаринами (котел, чавун)
sobre 1. ргер на; ~ la mesa на столі; 2. над, звбрху; - la, cabeza над головбю; - Іа ciudad над містом; 3. на, до, у нбпрямі до; marchar - la ciudad рухатися до міста (про військо); 4. про, щбдо; discutir ~ literatura сперечбтися про літературу; 5. крім, пбнад, окрім, на додбчу до; 6. приблйзно, блйзько; el traje me costó ~ dos mil pesetas коспЬм обійшбвся мені приблйзно у дві тйсячі песбт; 7. в заклбд; під заклбд; préstamo - alhajas пбзика в застбву коштбвностей; 8. на (при позначенні податку, повинності); un Impuesto ~ una casa подбток на будйнок; 9. (при повторенні ім.) на, за; desgracias ~ desgracias бідб за бідбю; 10. т конвбрт; - monedero конвбрт для поштбвого пе- рбказу; 11. адрбса, нбпис на конвбрті; 12. діал. хбванки (гра) sobreabierto adj шйроко розкрйтий sobreabundancia f достбток, нбдлишок sobreabundar vi рясніти, бути багбтим на sobreaguar vi (~se) плбвати, тримбтися на воді
sobreagudo adj дуже різкйй, пронизливий (про звук)
sobrealiento т утруднене дйхання, задишка
sobrealimentación f посйлене харчувбння .sobrealimentar vt (vr) посйлено харчувб- тися
sobrealzar vt піднімбти (високо) Isobreañadir vt 1. додавбти ще (знбву); 2. додавбти занбдто багбто sobreañal adj у віці більше рбку (про тва- рину)
sobrearar vt перебрювати sobrearco т архіт. розвантбжувальна брка
sobreasada f див. sobrasada sobreasar vt підсмбжувати знбву (ще раз) sobrebarato adj дуже дешбвий sobrebarrer vf трбхи підмітбти sobrebeber vt 1. знбву пйти; 2. дуже багбто пйти
sobrebota f Л. Ам. шкірянб гамбша sobrecalentamiento т 1. перегрівбння; 2. перегартбвування
sobrecalentar* vt 1. перегрівбти; 2. пере- гартбвувати
sobrecalza f гбтра, гамбша sobrecalzado т взуттЯ, якб надягбється повбрх іншого взуттЯ
sobrecama f 1. покривбпо (для ліжка); 2. ббід (колеса)
sobrecarga f 1. додаткбвий вантбж, до- даткбве навантбження; 2. мотузка (для закріплення вантажу); 3. перевантб- ження, надмірне навантбження sobrecargar vt 1. перевантбжувати, на- вантбжувати пбнад міру; 2. прошивбти збново, робйти другу прошйвку sobrecargo т мор. суперкбрго (відповідальний за вантаж на судні) sobrecaro adj дуже дорогйй sobrecarta f 1. див. sobre 2; 2. юр. пов- тбрне рішення (суду), дублікбт рішення sobrecódula f підтвердження королівського укбзу, повтбрний укбз sobreceja f1. надбрів’я; 2. див. sobrecejo 1 sobrecejo т 1. склбдка (змбршка) на лббі; 2. архіт. вікбнна (двернб) перемйчка; 3. виступбючий край, вйступ sobrecena f друга вечбря sobrecenar vi вечбряти вдруге sobreceño т грізно насуплені брбви sobrecerrado adjдббре (щільно) закрйтий sobrecielo т 1. балдахін; 2. навіс sobrecincha f, sobrecincho т попруга sobrecoger vt 1. захбплювати зненбцька; 2. (vr) дуже лякбти(ся) sobrecogimiento т сйльний перелЯк sobrecomida f десбрт, солбдке sobreconductividad f<p¡3. надпровідність sobrecopa f крйшка бокбла (кблиха) sobrecoser vt 1. прошивбти звбрху, робйти вбрхній шов; 2. Л. Ам. див. sobrecargar 2 sobrecostilla fЛ. Ам. надрбберна частйна (туші)
sobrecrecer* vi 1. переростбти; 2. зро- стбти; розростбтися
sobrecubierta f 1. друга оболбнка (покришка); 2. суперобкладинка sobrecuello т 1. комірбць; 2. стоЯчий ко- мірбць (в одязі кліриків) sobrecurar vt абиЯк залікувбти sobredar* vt щбдро давбти sobredicho adj вищезгбданий sobrediente т зуб, якйй ростб над іншим sobredintel т архіт. орнбмент на вікбнній (дверній) перемйчці
sobredorar vt 1. золотйти, покривбти по- золбтою; 2. прикрашбти; 3. прикривбти, замбзувати (помилку) sobreedificar vt надбудбвувати sobreelevar vf піднбсити (когось), стбвити (над кимось)
sobreeminente adj видатнйй, визначнйй sobreempeine т нйжня частйна гамбші (яка покриває підйом ноги) sobreenfriamiento т фіз. переохолбд- ження
sobreentender* vt див. sobrentender sobreesdrújulo adj див. sobresdrújulo sobreestar* vi див. sobrestar sobreestimación f переоцінка; завйщення оцінки
sobreestimar vt переоцінювати; завйщу- вати оцінку
sobreexagerar vf дуже перебільшувати sobreexceder vt див. sobrexceder sobreexcitación f перезбУдження sobreexcitar vt (vr) перезбуджувати(ся); дУже дратувбти(ся)
sobrefalda f вбрхня корбтка спідниця (для прикраси)
sobrefaz f збвнішня повбрхня, оболбнка (речей)
sobrefino adj див. superfino sobrefundir vt фіз. переохолбджувати sobreganar vf далбко випереджати sobreguarda т 1. начбльник охорбни; 2. додаткбва охорбна
sobrehaz f 1. див. sobrefaz; 2. збвнішній вигляд, збвнішність sobreherido adj лбгко порбнений sobrehilado шобмбтування (швів, петель)
sobrehilar vt обмбтувати, обшивбти sobrehilo т див. sobrehilado sobrehombro: de ~ loe. adv. звбрхньо пихбто
sobrehora: а - loe. adv. невчбсно, недо рбчно
sobrehueso т 1. надкісткбва пухлина- 2 перешкбда, завбда; 3. тягбр, вантбж ’ sobrehumano adj надлюдськйй sobrehúsa f діал. 1. рйба в часникбвому сбусі (страва); 2. прізвисько, клйчка У sobreintendencia f див. superintendencia sobreintendente сот. див. superintendente
sobreirritación f ейльне роздратувбння sobrelecho т буд. нйжня повбрхня кам'я- нбго блбка
sobrellavar vt стбвити другий замбк sobrellave f 1. другий замбк; 2. ключ від другого замкб
sobrellenar vt перепбвнювати sobrelleno 1. adj перепбвнений; 2. надміру ряснйй; 3. т надмірне багбтетво sobrellevar vt 1. допомагбти нести (вантаж, ношу); 2. допомагбти; полбгшувати; підтрймувати; 3. терпіти, перенбсити (муки, випробування); 4. покривбти, виго- рбджувати
sobremanera adv надзвичбйно, дуже sobremesa f 1. скатертйна; 2. десбрт; 3. час, провбдений за столбм після їжі; 4. adv (de ~) одрбзу після їжі, не вставбючи
з-за стблу; de ~ настільний; reloj de ~ настільний годйнник sobremodo adv див. sobremanera sobremundano adj неземнйй; не від світу цьогб
sobrenadar vi плбвати на повбрхні sobrenatural adj надприрбдний sobrenoche f глиббка (пізня) ніч sobrenombrar vt давбти прізвисько (клйч-
sc^renombre т прізвисько, клйчка sobrentender* vt (vr) мбти(ся) на увбзі sobreñal, sobreño adj діал. див. sobreañal
sobrepaga f доплбта; надббвка до зарплбти
sobrepagar vt доплбчувати; додавбти до зарплбти
sobreparto т післяполбговий період sobrepasar vt, vi (а) 1. переважбти, пере- вйщувати; 2. обганЯти, переганяти; 3. пе- ревикбнувати sobrepaso т Ам. інохідь sobrepeine adv 1. (постригти) трбхи; 2. поверхбво,трбхи
sobrepelo т Л. Ам. пітнйк; de - /ос. adv. поверхбво sobrepelliz f стихбр sobrepeso т див. sobrecarga sobrepintarse фарбувбтися, підфарбовуватися
sobreponer* vt 1. накладбти, клбети (одне на інше); 2. віддавбти перевбгу; -se 1. стрймуватися, опанбвувати себб; 2. переважбти, стоЯти вище (за когось) sobreprecio т націнка sobreprima f додаткбва страховб прбмія sobreproducción f перевиробнйцтво sobrepuente т шляхопрбвід sobrepuerta f 1. карниз для портьбри; 2. портьбра, драпрі, драпірувбння sobrepuesto 1. р. іпг. de sobreponer; 2. adj поклбдений звбрху; 3. аплікаційний (про вишивку); 4. т нашарувбння сот; 5. кбшик для прикриття вулика; 6. аплікбція, при- крбса; 7. прикрбси sobrepujamiento т перевбга sobrepujanza f надмірний рбзвиток sobrepujar vt 1. перевбршувати, мбти перевбгу; 2. перемагати, оейлювати
604
socorrista
sobrero1 1. adj здйвий; 2. запаснйй (про бика)\ 3. т запаснйй бик (для кориди) sobrero2 т виготівник конвбртів sobrero3 т діал. кбрковий дуб sobrerrealismo т див. surrealismo sobrerronda f військ, другий обхід постів sobrerropa f див. sobretodo sobresabido adj діал. заздалегідь відбмий sobresalario т див. sobresueldo sobresaliente 1. adj якйй виступбє, якйй видабться; 2. пречудбвий, прекрбсний; відмінний (про оцінки); 3. т відмінна оцінка; 4. відмінник; 3. дублбр (тавр.) sobresalir* vi 1. виступбти, видавбтися, виділятися; 2. (entre, por) вирізнятися sobresaltar 1. vt кйдатися, накидбтися, раптбво нападбти; 2. налякбти, нагнбти стрбху, нажахбти; 3. vi впадбти в бко; ~se (con, de, por) злякбтися, жахнутися sobresaltear vt див. sobresaltar 1 sobresalto т 1. раптбвий переляк; 2. потрясіння, шок; 3. стриббк (коня); de - loe. adv. раптбво, несподівано, враз sobresanar vi 1. затягуватися (про рану)]
2. прихбвувати, замбвчувати sobresano 1. adv поверхбво, абияк (заліковувати)] 2. скрйтно; удбвано, нещй- ро; 3. adj абияк залікбваний, підлікбваний sobresaturación ґхім. перенасичення sobrescribir* vt 1. надпйсувати, писбти звбрху; 2. писбти ад^бсу (на конверті); ~se перелічйти свої іменб і звання, титулувбти себб (на письмі) sobrescrito 1. р. ігг. de sobrescribir; 2. т адрбса, нбпис (на конвертах, пакетах)]
3. прикмбта, знак
sobresdrújulo adj лінгв. з нбголосом на
четвбртому склбді з кінця
sobreseer vt (vi] en) 1. відмовлятися, від-
ступбтися; 2. юр. відкладбти рбзгляд
спрбви
sobreseguro adv без рйзику, не ризикуючи
sobreseimiento т юр. відклбдення рбз- гляду спрбви
sobresello т друга печбтка (на документі)
sobresembrar* vt засівбти повтбрно sobreseñal f девіз (озброєного лицаря) sobresingular adj незвичбйний, особлй- вий
sobresolar*1 vt стбвити нові підмітки sobresolar vt настилбти др^гу підлбгу sobrestada, sobrestadía f мор. 1. кбжний новйй день простбю суднб пбнад обу- мбвлений строк; 2. неустбйка, дбмередж sobrestante т виконбвець робіт, стбр- ший, десЯтник; - de coches іст. завідувач палбцовими екіпбжами sobrestar* vi наполягбти, упбрто домагб- тися
sobresueldo т доплбта, надббвка до: плбти
sobresuelo т друга підлбга sobretarde f сутінки sobretasa f додаткбве мйто sobretejer vt вишивбти глбддю sobretensión f перенапруга sobretodo т пальтб sobreveedor т стбрший контролбр спбктор)
sobrevela f військ, друге чергувбння sobrevenda М. мед. додаткова пов’Я „ кР^йня обербжність, боязлйвість, довірливість
sP”.revenida f несподівана поява; раї вии приїзд (прихід)
(од Ven*r* w ставбтися, траплЯї з’яп9'3^ після чогось)> 2- несподів (віп2Ятися; несподівано ставбі sohr Вйтися); спалбхувати (про війну oreverterse* рясно виливбтися
sobrevesta, sobreveste f іст. туніка (яка надівається поверх лат) sobrevestir* vt надівбти (поверх іншого одягу)
sobrevida f див. supervivencia sobrevidriera f1. дротянб сітка (на вікнах)] 2. друга рбма
sobrevienta f 1. порйв вітру; 2. лють, шалбнетво; 3. раптбве потрясіння, шок; а - loe. adv. несподівано, раптбво, враз; необдумано
sobreviento т див. sobrevienta 1 sobrevista f іст. 1. заборбло шолбма; 2. див. sobrevesta
sobreviviente т 1. якйй пережйв (когось)] 2. уцілілий, якйй залишйвея в живйх sobrevivir vi (а) 1. переживбти (когось)] 2. вйжити, уціліти, залйшйтися в живйх sobrevolar* vt літбти (над чимось)] здійснювати обліт
sobrexceder vt переважбти, дуже перевйщувати
sobrexcitación f див. sobreexcitación sobrexcitar vt due. sobreexcitar sobriedad f 1. помірність, стрйманість, суворість; 2. скрбмність, простотб (обстановки)
sobrina f племінниця sobrinazgo т 1. двоюрідна спорідненість; 2. кумівство, сімбйність, непотйзм sobrino т племінник sobrio adj 1. (de, en) помірний, стрйманий (в їжі, питті)] 2. скрбмний, простйй, без надмірностей
sobros т рІЛ. Ам. зблишки, недбїдки soca1 f 1. Ам. пбросток цукрбвої тростйни, якйй використовується для пересбдки; 2. діал. пбросток рйсу; 3. діал. тютюн вйщої Якості; 4. Я Ам. пиЯцтво soca2: hacerse el - прикидбтися проста- кбм
socado adj Л. Ам. п’Яний socaire т 1. мор. підвітряна сторонб; підвітряний борт; 2. укриття від вітру; 3. не використовувана частйна трбса; tomar ~ закріплювати трос; al - de з допо- мбгою (когось, чогось); при покровй- тельстві, за протбкції (когось)] estar (ponerse) al ~ байдикувбти, лайдакувбти (про матроса)
socairero adj якйй ухиляється від роббти (про матроса) socala f діал. див. socola socalar vt Л. Ам. див. socolar socaliña f 1. хйтрість, вйверт; 2. вима- гбння
socaliñar vt 1. вимбнювати хйтрістю; 2. ви- магбти
socaliñero т 1. шахрбй, хитрун; 2. ви- магбч
socalzar vt укріплювати фундбмент (нйж- ню частйну) (стіни, будівлі) socapa f прйвід, мотйв; а ~ іос. adv. табмно, прихбвано
socapar vt діал. прихбвувати, прикривбти (чужі промахи) socapiscol т див. sochantre socar vt 1. мор. затЯгувати (вузли)] 2. Я Ам. набридбти; 3. Я Ам. підпбювати, спб- ювати; ~se (соп) Я Ам. посварйтися, по- бйтися (з кимось)
socarra f 1. обембжування; підрум’янювання; 2. обпалювання; 3. прокурювання, коптіння; 4. див. socarronería; 5. діал. суглббовий ревматйзм (рук) socarrar vt 1. трохи обембжувати, підрум’янювати; 2. обпблювати; 3. прокурювати, коптйти
socarrea f, socarrén т навіс (даху) socarrena т 1. пустота, порожнйна; 2. відстань між бблками перекриття socarrina f обпблювання
socarro діал., socarrón 1. adj хйтрий; лукбвий; 2. скрйтний; 3. т хитрун, шахрбй socarronería f хйтрість, шахрбйство socava f 1. підкбп; 2. канбвка навкбло дбрева для зберігбння волбги socavación f див. socava 1 socavar vt 1. робйти підкбп; підкбпувати; 2. розмивбти (про ґрунтові води)] 3. під- ривбти, розхйтувати
socavón т 1. підзбмна галербя, штбльня; 2. провбл, заглйблення (в землі) socavonero т діал. осбба, якб ведб розробку копбльні
socaz т відвіднйй канбл (під млином) sociabilidad f комунікббельність sociable adj комунікббельний social adj 1. громбдський, соцібльний; 2. якйй стосується (налбжить до) акціонбр- ного товарйства socialismo т соціалізм socialista 1. adj соціалістйчний; 2. сот. соціаліст, -ка
socialización f соціалізбція socializar vt соціалізувбти; націоналізу- вбти
sociativo т лінгв. соціатйв (відмінок у ба- скській мові)
sociedad f 1. суспільство; ~ comunista комуністйчне суспільство; - capitalista капіталістйчне суспільство; 2. угрупбван- ня (людей чи тварин)] 3. товарйство, об’бднання, союз, спілка; - anónima (por acciones) акціонерне товарйство; ~ comanditaria, ~ en comandita, ~ de responsabilidad limitada командйтне товарйство; ~ comercial, ~ de comercio торгбве об’бднання; 4. світ, світське товарйство;
5. товарйство, компбнія; buena (mala) ~ хорбше (погбне) товарйство; Sociedad de las Naciones іст. Ліга Нбцій; entrar (presentarse) en ~ впбрше вйїхати в товарйство (про дівчину) societario adj якйй налбжить до товарйства (асоцібції)
socio т 1. учбсник, член (товариства, гуртка)] 2. (~ de negocios) компаньйбн; - capitalista пбйщик, член товарйства на паЯх
sociología f соціолбгія sociológico adj соціологічний sociólogo т соціблог sociometría f соціомбтрія soco 1. adj однорукий; однонбгий; 2. Я Ам. непридбтний; хвбрий (про коня)] 3. Я Ам. п’Яний; 4. т Ам. обрубок, кукса; 5. діал. прямйй удбр (кулаком) socobe т діал. посудина з гарбузб socola f 1. Я Ам. розчиїїібння, розкорчу- вбння; 2. діал. посів, засіяне пбле socolar vt Ам. розчищбти, розкорчбвувати socolor т прйвід; - de Іос. ргер. під прй- водом
socollada ґмор. 1. хльбетання, биттЯ (вітрил)] 2. різкб опускбння нбса кораблЯ (при хвилюванні моря) socollar* vi мор. полоскбтися, тріпотіти (про вітрила)
socollón т 1. Я Ам. різкйй пбштовх; 2. діал. упряжнб тварйна (без пари) socollonear vf Я Ам. ейльно струшувати soconusco т 1. іст. ванільний шоколбд; 2. шоколбд (напій)] 3. діал. шоколбд; 4. діал. тбмні оірбви' socoro т місце під хбрами socorredor т помічник; опбра, підтрймка socorrer vt 1. допомагбти, прихбдити на допомогу, виручбти; 2. видавбти авбне socorrido adj 1. готбвий прийтй на допомбгу; 2. багатий (на щось) socorrismo т надбння пбршої допомбги, рятувбльні роббти socorrista сот. рятувальник
605
socorro
socorro m 1. допомбга;Чіідтрймка; 2. до- помбга (грошова); 3. військ, підкріплення, допомбга; 4. сл. крадіжка; 5. діал. aeáHc; ¡ - І на пбміч!, рятуйте! socoyote т Я Ам. молбдший син socrocio т 1. шафрбнний плбстир; 2. діал. цукрбве пбчиво; 3. діал. людина з рябйм лицбм, рябйй socucha f, socucho т Л. Ам. комірчйна sochantre т церк. рбгент, кбнтор soche т діал. 1. зоол. гірськйй козбл (різновид); 2. вйчинена шкура (ягняти, козла, оленя)
soda f 1. сбда; 2. сбдова водб; газбвана водб
sodado adj сбдовий, якйй містить сбду sódico adj хім. нбтрієвий sodio т хім. нбтрій sodomía f педерастія, гомосексуалізм sodomi(s)ta т педербст, гомосексуаліст soez adj 1. нйций, підлий; 2. непристбй- ний, бруднйй
sofá f софб, дивбн; --cama дивбн-ліжко sofaldar vt 1. підбирбти, припіднімбти (сукню); 2. піднімбти, припіднімбти sofero adj діал. міцнйй, здорбвий sofión т 1. гнівна відповідь; дбкір; 2. муш- кбт; 3. іст. сигнбльна ракбта; 4. гбйзер; dar a uno un ~ змусити зашарітися, засо- рбмити
sofisma т софізм sofismo т див. sufismo sofista 1. adj софістйчний; 2. т софіст sofistería f софістика sofisticado adj 1. перекручений, фальси- фікбваний; підрббний; 2. вйтончений, загбстрений; 3. складнйй, усклбднений sofisticar vt 1. перекручувати, (ізальси- фікувбти; підробляти; 2. позбавляти про- стотй (прирбдності); 3. псувбти, розббщу- вати
sofístico adj удбваний, фальшйвий sofistiquez f удавбння, прикидбння, фальш
sofito m apxim. софіт sofiama f 1. слабкб пблум’я; 2. відблиск вогніЬ, спблох; 3.6ápea (сорому, гніву); 4. полум’Яна промбва; 5. лицемірність, уда- вбння, прикидбння; 6. просторікування, нудні міркувбння
soflamar vt 1. обмбнювати, обдурювати; спокушбти; 2. змушувати зашарітися, засорбмлювати; 3. див. socarrar 2; -se підгорбти; пересмбжуватися soflamería f пустослів’я, фразбрство, просторікування
.soflamero 1. ас//удбваний, лицемірний; 2. Я Ам. педантйчний, скрупульбзний; 3. m обмбнщик, лицемір
Isofocación f, sofocamiento m 1. ядуха; 2. ббрва сброму; 3. придушення, заглушення
sofocante adj задушливий, душний sofocar vt 1. душйти, тйснути, переш- коджбти дйханню; 2. гасйти, заглушбти, придушувати; 3. набридбти, нарокучбти;
4. присорбмити, змусити зашарітися; -se 1. задихбтися; 2. червоніти, сорбмитися; 3. дратувбтися, розпалатися sofoco m 1. див. sofocación 1, 2; 2. див. sofocón
sofocón m сйльне роздратувбння, досб- да; dar a uno un - розізлйти, розлютйти; розпалйти; tomarse un - розізлйтися, збісйтися; розпалйтися sofodo /77 орн. труббч sofoquina f 1. душна спбка; 2. див. sofocón
sófora f бот. соф0ра sofregar* vt легбнько т0рти sofreír* vt трбхи підсмбжувати, підрум’янювати
sofrenada /фивбк поводами sofrenar vt 1. натягувати поводй; 2. гбнити, сварйти; 3. приббркувати (пристрасть) sofrenazo /77 див. sofrenada sofrito 1. р. irr. de sofreír; 2. т смбжена цибуля (для заправки) soga 1. f мотузка, канбт (з дроку); 2. міра довжинй (= 8,5 вари); 3. діал. сиром’ятний (сирйцевий) рбмінь (для прив’язування коня); 4. буд. ложбк (в цегляній кладці); 5. /77 людйна, якб наполбгливо домагбється свогб; упбртюх; 6. діал. див. soguero; соп la - a la garganta (al cuello) у великій небезпбці; у скруті; dar - a uno давбти вблю (потурбти); знущбтися (насміхб- тися) над кймось; echar la - tras el caldero втрбтити надію, махнути рукбю; hacer - відставбти (в дорозі); детбльно пояснювати, розтлумбчувати; llevar (traer) la - arrastrando мбти за соббю гріхй, чекбти розплбти; no dar - діал. не вміти прикидатися; quebrar la - por uno обманути сподівбння; no hay que (no se hade) mentar la - en casa del ahorcado в дбмі повішеного не говбрять про мотузку sogazo т Л. Ам. удбр мотузкою; venirse tras el - ходйти по струнці soguear vt 1. вимірювати мотузкою; 2. с.-г. збивбти мотузкою росу (з колосків); 3. Я Ам. зв’язувати мотузкою; прив’язувати (худобу); 4. діал. знущбтися, на- сміхбтися; 5. діал. приручбти, одомбш- нювати
soguería f 1. канбтне виробнйцтво; 2. торгівля мотузками (канбтами); 3. діал. збірн. канбти, мотуззя
soguero /77 1. канбтник; 2. носій; 3. діал. людйна, якб дббре володіє ласб sogueta, soguilla f 1. тонкб косйчка (з волосся); 2. мотузка з дрбку sola f бот. соя sojuzgador т поневблювач sojuzgar vt 1. поневблювати, закабалЯти; 2. підкорЯти, скорЯти
sol1 /77 1. (S.) Сбнце; 2. сбнце, сбнячне світло; сбнячне теплб; соп - збсвітла, пбки світло; coger (tomar) el - грітися на сбнці, засмагбти; sentársele el - a uno обгоріти на сбнці; 3. лбмпа дбнного світла; 4. сбнячна сторонб; 5. красуня; 6. соль (грошова одиниця Перу); - de las Indias сбняшник; al - naciente (que nace) на світбнку, на зорі; al - puesto loe. adv. на збході ебнця; пізно, невчбсно; de - а - loe. adv. від зорі до зорі; arrimarse al - que más calienta запобігбти пбред ейль- ними людьмй; dejarse caer el - припікбти (про сонце); no dejar а - ni a sombra а uno ходйти слідом за кймось, не відставбти ні на крок від кбгось sol2 /77 муз. соль (нота) sol3 /77 іхт. кбмбала solacear vt див. solazar solacio /77 іст. див. solaz solada f бсад
solado m 1. настилбння; 2. підлбга, нб- стил; 3. діал. місце сушки какбо solador /77 настйльник (плйточних підлбг); облицювбльник
soladura f 1. див. solado 1; 2. матерібл для нбетилу
solajero adj залйтий ебнячним світлом, ебнячний
solamente adv тільки, лишб; - que... тільки от..., прбсто...; con - que..., - conque... loe. conj. лишб б, тільки б, якбй тільки; до- стбтньо, щоб
solana f 1. осбння; 2. солЯрій solanáceas fpl бот. пасльбнові solanera f 1. ебнячний удбр; 2. осбння solano1 m 1. східний вітер; 2. Баск, спе- кбтний вітер
solano2 /77 бот. паслін solapa f 1. лбцкан, вилбга; 2. фікція вйди мість; вйгадка; 3. клбпан (суперобкпадин ки); 4. нбпуск (кишені); de - /ос. adv скрйтно, табмно
solapado adjхйтрий, лукбвий; лицемірний solapar 1. vt робйти вилбги (лбцкани)- 2 клбети нахльбетом; 3. (vr) запбхувати(сяі (про поли одягу); 4. прихбвувати прбвду (нбміри); 5. vi з’бднуватися нахльбетом- перекривбтися, накладбтися solape /77 див. solapa solapo /77 1. див. solapa; 2. закрйта час- тйна детблі (при з’єднанні нахльостом)- 3. див. sopapo 1; а - loe. adv. прихбвано табмно
solar1 /77 1. родовий збмок, родовий ма- бток; 2. рідні місцЯ; пенбти (іст.); 3. рід, фамілія; 4. забудбвана ділЯнка; ділянка під забудбву; 5. фундбмент, основа; 6. діал. житловйй будйнок; 7. Я Ам. задній Двір.
solar adj 1. ебнячний; sistema - сбнячна систбма; manchas -es плЯми на сбнці; 2. благорбдний, великодушний (про людину) ,
solar^ vt 1. настилбти підлбгу; 2. підби- вбти підмітки
solariego adj 1. родовйй, фамільний; 2. старовйнного рбду, знбтний, родовйтий solaz /77 відпочйнок, розвбга; задовблен- ня; а - /ос. adv. із задовбленням solazar vt (vr, соп) тішити(ся), радіти solazo /77 паліЬче сбнце solazoso adj втішний, прибмний, солодкий
soldada f 1. солдбтська платнЯ; 2. платні; оклбд; зарплбта
soldadera fЛ. Ам. жінка, якб супроводить солдбтом на війні
soldadesca f 1. солдбтська служба; сол- дбтчина; 2. збірн. солдбти; солдатня; 3. безлбдний нбтовп
soldadesco adj солдбтський; a la -а іос. adv. по-солдбтськи
soldado /771. військовослужббвець, війсь- кбвий; 2. (- raso) солдбт; рядовйй; - biso- ño новобрбнець; - cumplido демобілізб- ваний; - veterano (viejo) ветербн; - voluntarlo добровблець; - de primera clase солдбт 1 клбсу (в Іспанії); 3. захиснйк, прибічник, прихильник; - de Pavía смбжена тріекб; - de plomo олов’Яний солдбтик soldador т 1. пальщйк; 2. звбрювальник;
3. тех. пальнйк; 4. тех. звбрювальна ма- шйна
soldadote т солдафбн soldadura f 1. паЯння, спбювання; 2. звб- рювання, навбрювання; - autógena авто- гбнне звбрювання; 3. зварнйй шов; 4. припій, сплав для паЯння; 5. вйправлен- ня; попрбвка; налбгоджування soldán /77 див. sultán soldar* vt 1. паЯти, припбювати, спбюва- ти; 2. звбрювати; 3. виправлЯти; поправляти; налбгоджувати soldura f див. soldadura soleá f діал. див. soledad 4 solear vt виставлЯти на сбнце solecismo /77 лінгв. солецйзм soledad f 1. самбтність; 2. (рі) усамітнене місце; 3. печбль, туга; 4. соледбд (анба- лузький наспів і танець) soledoso adj 1. див. solitario 1; 2. тужливий, печбльний solejar т осбння
solemne adj 1. урочйстий, святкбвий; 2- парбдний, пйшний; 3. важлйвий, значнйи;
4. бундючний; 5. жахлйвий, неймовірний; - disparate величбзна дурість solemnidad f 1. урочйстість; 2. свЯто, УР9Г чйстість; 3. церкбвне свЯто; 4. урочйстии
606
somalí
акт, церембнія (релігійна); 5. юр. збірн. формбльності
solemnización f святкувбння solemnizar vt 1. святкувбти, відзначбти (дату, подію)] 2. вихвалйти, прославляти, ПІДН0СИТИ
soler* vi 1. мбти звйчай (звйчку); 2. бути звичним, зазвичбй ставбтися solera f 1. бблка, брус; лбжень; 2. під- стбвка, onópa; 3. оснбва (стіни); 4. нйжнє жбрно, млинбвий к0мінь; 5. під (печі); 6. дно (каналу); 7. основні рйси харбктеру; прирбда, склад; 8. діал. бсад cycná; 9. Я Ам. цбгла; плйтка (для настилу); 10. діал. закрбїна, край (тротуару); entre - у volador діал. у безвйході solercia f хйтрість, спрйтність, оборбтис- тість
solería f 1. див. solado 2; 2. див. soladura 2; 3. збірн. шкіри для підміток solero1 т діал. див. solera 4 solero2 adj Л. Ам. утбмливий, надокучливий
solerte адухйтрий, спрйтний, оборбтистий soleta f 1. новб підбшва, ступня (панчохи, шкарпетки); 2. безсорбмниця; 3. Я Дм. солбдкий пиріжбк; 4. діал. шкірянб сан- дблія; apretar (picar) de -, tomar - дбти дьбру, кйнутися навтьокй; dar - a uno вигнати, вйставити за двбрі; dejar a uno en ~s діал. пустйти по мйру (обібрбти) soletar, soletear vt латбти, нав’язувати (іступню панчохи, шкарпетки) solevación f, solevamiento т повстбння, 3áKonoT
solevantado adj див. soliviantado solevantar vt (vr) 1. піднімбти(ся); 2. див. soliviantar(se)
solevar vt (vr) 1. див. sublevar(se); 2. див. solevantar(se)
solfa М. муз. сольфбдж(і)о; 2. муз. нбти; 3. музика, мелбдія; 4. нбгінка, поббї; tocar la - a uno побйти когбсь; estar en - бути майстбрно зрббленим; бути складнйм (незрозумілим) (для читання, розуміння); poner en - майстбрно (уміло) робйти; виставлйти на пбсміх solfear vt 1. співбти сольфбдж(і)о; 2. бйти; 3. гбнити, пиляти, точйти; quedar solfeando діал. розорйтися; заплутатися, збйтися з пантелику
solfeo т 1. муз. сольфбдж(і)о; 2. муз. спів сольфбдж(і)о; 3. муз. впрбва із сольфбд- ж(і)о; 4. нбгінка, поббї; 5. догбна, нбтруска solferino adj бузкбво-червбний (про колір тканини)
solfista сот. 1. музикбнт; 2. людйна, якб співбє сольфбдж(і)о
solía М. звйчай, звичка; 2. спбсіб, манбра solibio т Ам. див. soliviadura solicitación f 1. прохбння; клопотбння, зайва; 2. спокуса
solicitador т 1. прохбч, ходбтай; 2. пред- ставнйк, агбнт
solicitante т 1. див. solicitador 1; 2. пре-
тендбнт; учбсник кбнкурсу
solicitar vt 1. просйти; клопотбтися; 2. до-
бивбтися, домагбтися; 3. залицятися; до-
магбтися (дружби, уваги); 4. фіз. впт-
вбти; піддавбти вплйву; 5. привбртбти
(Увагу)
solícito adj 1. старбнний, ретбльний; працелюбний; 2. турббтливий, увбжний solicitud f 1. старбнність, ретбльність; працелюбність; 2. турббтливість, увбж- нісгь; 3. прохбння, клопотбння; зайва solidar vt 1. (vr) укріплювати(ся), зміцнюйтеся); 2. підтвбрджувати, ооґрунтбву- вати
solidaridad f 1. солідбрність, одностбй- ”,сть; 2. спільність інтербсів; 3. спільна в'Аповідйльність
solidario adj 1. солідбрний; 2. спільний (про відповідальність) solidarizar vt робйти солідбрним; -se со- лідаризувбтися
solideo т шбпочка (свящбника); ярмулка solidez f 1. твбрдість; 2. міцність; 3. ґрун- тбвність; надійність; 4. мат. об’бм solidificación f затвердівбння, застигбння solidificar vt 1. робйти твердйм, привб- дити у твердйй стан; 2. Я Ам. укріплювати, зміцнювати; -se затвердівбти, пе- рехбдити в твердйй стан sólido 1. adj твердйй; 2. міцнйй; 3. надійний, ґрунтбвний; 4. т фіз. твердб тіло; 5. мат. геометрйчне тіло soliloquiar vi розмовлйти з самйм соббю soliloquio т 1. розмбва з самйм соббю; 2. монолбг (на сцені) solimón т 1. сулем0; 2. отрута solio т королівський (пбпський) трон; - pontificio пбпство solípedos т рі зоол. однокопйтні solista 1. сот. соліст, -ка; 2. adjЛ. Ам. див. solero2
solitaria f 1. поштбвий візбк (для однієї людини); 2. зоол. солітбр solitario 1. adj пустбльний; незасблений; 2. самбтній (про людину); 3. якйй любить усамітнення; 4. одинбчний; 5. т відлюдник, пустбльник; 6. солітбр (діамант); 7. пасьйнс
sólito adj 1. звйчний; 2. звичбйний, прийнятий
solitos т рі діал. пбрші крбки (дитини) solitud ficm. див. soledad 1t 2 soliviadura f припіднімбння; підняття soliviantado adj неспокійний, схвильбва- ний; бунтівнйй
soliviantar vt 1. (vr) збуджувати(ся); драту- вбти(ся), обурюватися); 2. підбурювати soliviar vt 1. піднімбти, припіднімбти; 2. Я Ам. крбсти; -se піднімбтися, вставбти solivio т див. soliviadura solivión т сйльний ривбк (щоб дістати річ з-під чогось)
sol*o 1. adj одйн, єдйний; - en su género
єдйний у свобму рбді; 2. одйн, на самоті; está - en casa він сам(самий) удома; 3. одйн; самбтній, сиротлйвий; покйнутий;
4. т муз. сбло, сбльний нбмер, сбльна пбртія; 5. сбло в т0нці; 6. пасьйнс; 7. Я Ам. утбмлива (нуднб) розмбва; a mis (tus, sus) -as loe. adv. на самоті; усамітнено; сам, самостійно, без сторбнньої допомбги; a -as loe. adv. сам, самостійно, без сторбнньої допомбги; de - а - Іос. adv. віч-нб-віч; dar un - a uno набридбти (втбмлювати) розмбвами sólo adv (tan -) тільки, лишб; con - que..., - con que... loe. conj. лишб б..., тільки б..., якщб тільки; достбтньо, щоб... solomillo, solomo т філб, філбйна частй- на
solón т діал. яскрбве ебнце solsticial adj якйй стосується сонцестойн- ня (сонцеворбту)
solsticio т сонцестойння, сонцеворбт; - hiemal (vernal) зимбве (літнє) сонце- стойння
soltadero т Л. Ам. ласовйще, луг soltadizo adj спрйтно вславлений (про слово, зауваження) soltador т техн. перекидбч soltar* vt 1. відв’язувати; спускбти з прй- в’язі (тварину); 2. (vr) розв’йзувати(ся), розпускбти(ся); - un nudo розв’язбти вузол; 3. відстьббувати (пряжку); 4. звільняти, випускбти ha свообду; - de la cárcel вйпустити з тюрмй; 5. ослабляти, відпусти (канат); 6. випуск0ти (з рук); 7. відмовлятися (від чогось), віддавбти, поступбтися; 8.: - un estornudo чхнути; -
un suspiro зітхнути; - una risotada роз- реготбтися; 9. сказбти, кйнути, зронйти; буркнути; 10. (- sej соп) вйпалити; лйп- нути, сказанути; 11. вйбовкати, розбазіка- ти; рознестй; 12. всадйти (кулю); 13. вей- пати; вліпйти (ляпаса); зад0ти (нагінки);
14. вирішувати (труднощі); 15. відділйти; скидбти; 16. (-se) випорожнятися; оправлятися; 17. ют. прощ0ти борг; 18. іст. звільняти (від зобов’язання); 19. іст. відмінйти, анулювбти; -se 1. виривбтися (з рук); вивільнятися; відв’язуватися (про тварину); 2. звільнятися, отрймувати своббду; 3. розпускбтися, ставбти розв’язним; 4. (en) оевбювати; набивбти руку; 5. (соп) вйкласти (певну суму); розщбдритися; 6. (соп) ейпати погрбза- ми, проклйттями; 7. (соп) ^авбти вйхід (вблю) почуттйм; впадбти у відчай; 8. (а + inf) починбти (впбрше робйти); -se а hablar почбти говорйти, заговорйти (про дитину); 9. (а + inf) кйдатися (робити щось), брбтися (до чогось) solterear viЛ. Ам. залишбтися холостякбм soltería f\. холостяцьке життй; 2. дівбцтво soltereo 1. adj неодружений, нежонбтий; 2.: -а незаміжня; 3. вільний, звільнений;
4. т холостйк
solterón т старйй холостйк solterona f незаміжня жінка; cTapá діва soltura f 1. розв’язування, розпуск0ння; 2. звільнення (в’язня); 3. спрйтність, впрбв- ність; 4. розпусність, безсорбмність; 5. невймушеність (в мові); вйшуканість (мови, рухів); hablar en ruso con - вільно говорйти російською; 6. Ам. пронбе solubilidad f 1. розчинність; 2. вирішува- ність
soluble adj 1. розчйнний; 2. вирішуваний; problema - вирішувана проблбма solución f 1. розчйнення; 2. рбзчин; - acuosa вбдний рбзчин; - saturada насй- чений рбзчин; 3. рбзпад; розрйв; - de continuidad розрйв, порушення безпе- рбрвності; 4. вйрішення, розв’язбння; відповідь (задачі); 5. розв'Язка, кінбць; 6. винагорбда, плбта
solucionar vt вирішувати, розв’язувати, знахбдити рішення (вйхід) solucionista сот. учбсник, -ця кбнкурсу на кмітлйвість
solutivo мед. 1. adj проноснйй; 2. т про- носнб
soluto m 1. рбзчин; 2. розчйнена речовинб solvencia f 1. оплбта (рахунків, боргів); 2. платоспромбжність; 3. вйрішення, розв’язбння (проблеми) solventar vt 1. платйти (по рахунку); сплб- чувати, погашбти (борг); 2. вирішувати, розв’язувати
solvente 1. adj платоспромбжний; 2. вільний від боргів; 3. здбтний, спромбжний (виконати доручення); 4. т хім. розчйн- ник
solver* vt див. solucionar sollado m 1. нйжня пблуба; 2. трюм sollamar vt (vr) обл0лювати(ся) sollastre /771. кухарчук; 2. хитрун, шахрбй sollate m діал. шкура, х^тро; arrancar el - злослбвити (про когось), леремив0ти кіс- точкй (комусь)
sollisparse діал. запідбзрити (щось) sollo /77 іхт. 1. осетбр; 2. щука sollozar vi схлйпувати sollozo /77 1. схлйпування; 2. рі плач, сльбзи
soma1 f 1. бброшно крупного помблу; 2. діал. чбрний хліб (з борошна крупного помелу); 3. сл. курка f soma2 /77 біол. ебма, тіло somalí 1. adj сомалійський; 2. т, f сомалієць, -йка; 3. /77 сомалійська мова
607
somanta
somanta f HáriHKa, нбтр^ска, хлбста somantar vt діал. задбти нбтруски somarrar vt (vr) діал. підсмажувати(ся), підрум’янюватися)
somarro m діал. м’Ясо, засмбжене на вугіллі
somatada fíi. Ам. сильний удбр при падінні somatar vt діал. задбти нбтруски; -se Я Ам. забивбтися (при падінні) somatén т1./ш. соматбн, нарбдне опол- чбння (в Каталонії); 2. Ha6áT, тривбга; 3. шум, галас, метушнЯ somático adj біол. соматйчний, тілбсний somatología f мед. соматолбгія somatón т Я Ам. див. somatada sombra f 1. тінь (жив.)', ~ meridiana полудбнна тінь; dar (hacer) - відкидбти тінь; 2. (рі) темнотб, мброк, пітьмб; las ~s de la noche нічнйй мброк; 3. (pl) мброк, сутінки; неЯсність, тумбнність; 4. тбмна плЯма; 5. туга, смуток; 6. занепокбєння, тривбга; неЯсні передчуттЯ; 7. політ, підпілля; 8. вбда, недблік; плЯма; 9. (частіше із запереч.) тінь, нбтяк, ознбка; sin ~ de duda без tíhí сумніву; 10. тінь, прйвид, примбра; 11. схбжість; 12. (з прикм. bueno, malo) дбля, фортуна; ¡qué mala ~І от безталбння!, от не щастйть!; 13. (buena ~) дотбпність; вйтонченість, привбб- ливість; 14. хвіст, тінь (про людину)', 15. Я Ам. транспарбнт; 16. діал. див. sombrilla;
17. Я Ам. навіс, тент; 18. сл. філбр; 19. TiHboeá crropoHá (на стадіоні\ арені для кориди); ~s chinescas тебтр тіней; mala - недорбчність; непристбйність, вульгбр- ність; а Іа - /ос. adv. в тіні; в тюрмі; а Іа ~ de в тіні (чогось); під з0хистом, за під- трймки; під прикриттям, під вйвіскою (чогось); а - de tejado(s) loe. adv. табмно, тайкома; ni por ~ loe. adv. жбдним чином; без жбдного нбтяку; hacer - затулЯти світло; захищбти, прикривбти (когось); перевбршувати (когось); покровйтельст- вувати; mirarse а Іа - задирбти нбса, чвбнитися; tenerbuena - бути прибмним (милим, симпатйчним); бути вйтонченим (дотбпним); принбсити щбстя (комусь); бути дббрим гбнієм; tener mala - бути непривббливим (несимпатичним); принбсити нещбстя; бути злим гбнієм sombraje т див. sombrajo 1 sombrajo т 1. шатбр, навіс (з листя, гілок); 2. (рі) тінь, затінення (умисне) sombrar vt див. sombrear 1 sombrático, sombrátil adj 1. похмурий, занурений у пітьму; 2. тбмний, загадкбвий .sombreado 1. adj тінйстий; 2. т жив. накладбння тіней
sombrear 1. vt (vi) затінЯти; давбти (від- I кидбти) тінь; 2. жив. клбети тіні, відтінЯти; 3. vi пробивбтися, з’являтися (про вуса, бороду)
sombreo т див. sombreado 2 sombrera f діал. солбм’яний капелюх (у селянок)
sombrerada f 1. вміст капелюха; 2. див. sombrerazo 2, 3; 3. ббзліч капелюхів sombrerazo т 1. aum. de sombrero; 2.
удбр капелюхом; 3. привітбння знімбнням капелюха, уклін зі знімбнням капелібха sombrerera f 1. дружйна капелюшника; 2. модйстка, капелюшниця; 3. картбнка для капелібха; 4. діал. вішалка для капелюхів;
5. бот. кременб, білокопйтник sombrerería f1. ремеслб капелюшника; 2. капелюшна майстбрня; 3. магазйн головних уббрів
sombrerero т 1. капелюшник, капелюшний мбйстер; 2. торгбвець капелюхами; 3. діал. див. sombrerera 4 sombrerete т 1. капелюшок; 2. парасбля, ковпбк (над димарем); 3. шбпка (гриба)
sombrerillo т див. sombrerete З sombrero т 1. капелюх; - flexible м’якйй капелюх; ~ de candil, - de tres candiles (picos) трикутний капелібх; - de copa (alta), ~ de pelo Я Ам. циліндр; ~ castoreño, ~ cordobés крислбтий фбтровий капелібх; ~ de canal, - de canoa, ~ de teja, ~ de clérigo капелюх із збгнутими по- лЯми (у священиків); ~ hongo котелбк; ~ jarano (mexicano) Ам. білий фбтровий капелібх зі стрічкбми; - de paja солбм’яний капелібх; quitarse el ~ знЯти капелюха; 2. церк. балдахін (над амвоном); 3. іст. привілбй іспбнських грбндів залишб- тися в капелібхах у присутності королЯ; 4. шбпка (гриба); 5. мор. бараббн кабестбна sombría fтінйсте місце sombrilla f парасблька (від сонця) sombrillazo т удáp парасблькою sombrío adj 1. затінений, тінйстий; 2. тбмний; малоосвітлений; 3. похмурий, понурий
sombroso adj 1. якйй даб густу тінь; тінйстий; 2. див. sombrío 1, 2 someramente adv поверхбво, побіжно somería f поверхбвість, неґрунтбвність somero adj 1. поверхбвий; якйй знахб- диться на повбрхні; 2. поверхбвий, негли- ббкий, побіжний, неґрунтбвний someter vt 1. підкорЯти, скорЯти; 2. зака- балЯти, поневблювати; 3. (а) стбвити в залбжність, зумбвлювати; 4. (а) представляти (віддавбти) на рбзгляд (плани, міркування); 5. доручбти комусь рішення (справи, суперечки); 6. (а) піддавбти (дії, випробуванню); ~se 1. здавбтися, визна- вбти себб перембженим; 2. (а) підкорятися, скорйтися; 3. (а) піддавбтися; 4. прохбдити (курс лікування); лягтй на опербцію
sometico adj, sometido ady діал. настйр- ливий, цікбвий, допйтливий sometimiento т 1. підкбрення, екбрення;
2. закабблення, поневблення so(m)mier т пружинний матрбц somnambulancia f, somnambulismo т лунатйзм, сомнамбулізм somnámbulo 1. adj сомнамбулічний; 2. т лунбтик, сновйда, сомнбмбула somnífero 1. adj снодійний, присипляючий; 2. т снодійне
somnílocuo adj який розмовляє уві сні somnolencia f 1. сонлйвість, млЯвість, дрімбта; 2. лінь, інбртність somnolente, somnolente adj див. soñoliento
somonte: de ~ грубий, неоковйрний; грубий, неотбсаний (про людину); непереб- рбджений (про сусло) somorgujador т водолбз somorgujar 1. vt (vr) занурювати(ся) (у воду), занурювати(ся); 2. vi пірнбти somorgujo т 1. (~ moñudo) нирбк, нурбць (птах); 2. лицемірність, удавбння; по- табмнють; 3. водолбз; а (Іо) - /ос. adv. під водбю; табмно
somorgujón т див. somorgujo somormujar vt див. somorgujar 1 somormujo m див. somorgujo sompesar vt див. sopesar sompesete m звбжування на руці, прики- дбння ваги
sompopo т діал. 1. великоголбва жбвта мурбха; 2. тушковане м’Ясо son т 1. звук; звучбння; 2. чутка, пбговір;
3. прйвід; 4. спбсіб, манбра; 5. діал. (~ afro-cubano) сон (негритянський танець і мелодія); 6. Я Ам. сон (народна пісня, народний танець); а - de під акомпа- нембнт, у супроводі (певного інструмента); en - de loe. ргер. схбже, на манір; з нбміром; з метбю; en - de guerra
войовнйчо, в бойовбму настрої; sin - іос adv. без причйни; bailar a cualquier - лбг ко мінЯти прив’язаності (захбплення) бУ ти непостійним; bailar al - que le tocan призвичбюватися; тримбти ніс по bítdv bailar sin - бути поглйнутим; захоплено працювбти; робйти (говорйти) щ0Сь недорбчно; no venir el - con la castañeta не в’язбтися, не відповідбти (чомусь); qu- edarse al ~ de (las) buenas noches залйшйтися з носом; ¿á qué ~?, ¿a - de qué? з якбго дива?
sonable adj 1. дзвінкий, звучний; 2. відб- мий, видатнйй, знаменйтий sonada f 1. див. sonata; 2. скандбльна подія
sonadera f шмаркбння sonadero т носовичбк sonadlo adj 1. відбмий, знаменйтий; 2. нашумілий (про подію); hacer una que sea -а наробйти шуму, стбти сенсбцією, нашуміти
sonador 1. adj якйй звучйть, якйй дзве- нйть; 2. т див. sonadero sonaja f 1. дзвінбчок; 2. рі бубон sonajera f діал. 1. див. sonaja; 2. див. sonajero
sonajero m брязкальце sonambulismo m див. somnambulismo sonámbulo m див. somnámbulo 2 sonancia f див. sonoridad sonante 1. adj див. sonoro; 2. дзвінкий (про монету); 3. лінгв. сонбнтний (про приголосний звук); 4. f лінгв. сонбнт; 5. сл. грбцький горіх
sonántico adj лінгв. див. sonante 1, З sonar1 т фіз. гідролокбтор sonar*21. vi звучбти, дзвеніти; 2. бйти (про годинник); 3. згбдуватися, цитувбтися; називбтися (про ім’я); 4. (а) здавбтися, уявлятися, справлЯти врбження; 5. здб- тися знайбмим; me suena esa сага мені знайбме це облйччя; 6. Я Ам. помбрти, загнутися; 7. Я. Ам. лбпнути (про справу);
8. лінгв. читбтися, вимовлятися; 9. vt дзвонйти (у щось); 10. перевірити по дзвбну (монету); 11. грбти (на музичному інструменті); 12.: - la nariz (las narices) сякбтися; ~se 1. пошйрюватися, ставбти відбмим; 2. сякбтися; (así) como suena от тбк, cáMe так (вжив, на підтвердження сказаного); ~ bien (mal) una cosa a uno справлЯти хорбше (погбне) врбженння; lo que me suena, me suena як екбзано, так і чую; ni suena ni truena ні слуху ні дУху; hacer - a uno діал. жорстбко карбти когось
sonata f муз. сонбта sonatina f муз. сонатйна sonco т Я. Ам. печінка (тварини) sonda f 1. див. sondeo; 2. тех. зонд, бур, бурбв; 3. куля-зонд; 4. космічний апарбт;
5. мед. зонд; 6. мор. лот; грузйло; глибиномір; ~ acústica ультразвуковйй зонд; акустйчний локбтор; ir con la ~ еп Іа mano діяти оббчно sondaleza f мор. лотлінь sondar, sondear vt 1. мор. вимірювати глибину; 2. тех. бурйти, шурфувбти; 3. зондувбти
sondeo /771. мор. вимірювання глибинй; 2. тех. розвідувальне буріння; 3. зондувбн- ня
sonecillo т 1. слабкйй звук; 2. весблии мотйв
sonería f 1. блбговіст, передзвін; 2. збірн. дзвбни; 3. механізм ббю годйнника sonetada f сатирйчний сонбт sonetear vi (vt) писбти сонбти sonetico т 1. див. sonecillo 1; 2. dim. de soneto; 3. стук (постукування) пбльцями sonetista сот. бвтор сонбтів
608
soquete
sonetizar vi (vt) див. sonetear soneto m coHéT
songa f^.dian. удбвана погрбза; розіграш; 2, Л. Ам. грубий жарт, знущбння; а Іа -, а Іа ~ - /ос. adv. Ам. потихбньку, непомітно songo діал. 1. adj дурний, неотбсаний; 2. Ai звук, гудіння, дзижчáння songuear vi Л. Ам. знущбтися, насміхб- тися
sónjeo adj звуковйй, акустичний
soniche т сл. мовчання
sonido т 1. звук, тон; звучбння; ~ estereo-
foníco стереозвук; 2. лінгв. звук; 3. прямб
значення (слова); 4. чутка, пбговір
sonífero т слуховб трубка
sonípide 1. adj якйй стукає HoráMn; 2. т
поет, кінь
soniquete т 1. див. sonecillo 1; 2. дав. sonsonete
sonitonto adj діал. одурілий, отупілий sonlocado adj нерозсудливий sonochada f 1. почбток нбчі; 2. неспання sonochar vi не cnáTH (на початку ночі) sonoridad f 1. звичність, дзвінкість; повнозвучність; 2. милозвучність; 3. сйльний резонбнс; 4. лінгв. дзвінкість, сонбрність sonorización f 1. лінгв. одзвінчення; 2. озвучування (фільму)
sonorizar vt 1. лінгв. одзвінчувати; 2. озвучувати (фільм)
sonoro, sonoroso adj 1. дзвінкйй, звучний, повнозвучний; 2. милозвучний; 3. із сйльним резонбнсом; 4. озвучений (про фільм); 5. лінгв. дзвінкйй, сонбрний sonreír* vi (-se) 1. усміхбтися; посміхб- тися; 2. радувати пбгляд, веселйти; 3. сприЯти, усміхбтися (про долю) sonriente adj якйй усміхбється; якйй
ПОСМІХбЄТЬСЯ
sonrisa f, sonriso т пбсмішка; усмішка; - amarga (triste) сумнб пбсмішка sonrisueño adj див. sonriente sonrodarse* в’Язнути, застрягти (про екіпаж)
sonrojamiento т див. sonrojo sonrojar, sonrojear vt змусити заша- рітися; присорбмити; -se почервоніти, зашарітися, залйтися рум’Янцем sonrojo т 1. зніяковіння, замішбння, збен- тбження; 2. сбром, ніяковість; 3. образа, крйвда (які викликають сором, ніяко- вість)
sonrosado adj 1. рожбвий; 2. рум’яний sonrosar vt (vr) заббрвлювати(ся) в рожбвий кблір
sonrosear vt див. sonrosar; -se почервоніти, зашарітися, залйтися рум’Янцем sonroseo т рум’янець sonsaca f, sonsacamiento т 1. крадіжка; 2. вимбнювання; 3. перембнювання, перетягування (на іншу роботу); 4. випй- тування, вивідування sonsacar vt 1. викрадбти, витягувати; 2. вимбнювати, витйгувати; 3. перембнюва- ти, перетягувати (працівника); 4. випй- тувати, вивідувати, дізнавбтися sonsaque т див. sonsaca sonso 1. adj див. soso 1; 2. дурнйй, без- толкбвий; 3. т дурень sonsonete т 1. постукування; поплбску- вання (в такт); 2. монотбнний звук Щм); 3. монотбнність, однозвучність; 4. насмішливий (іронічний) тон; 5. вічні скарги, постійне нарікбння; нудні прохання
sonsonetear vi Я Ам. знущбтися, на- сміхбтися
sonsoniche т діал. див. sonsonete sonto adj діал. вйбракуваний (про коня) vysoión f сон, сновидіння; ni por - іос. zav‘ жбдним чйном, ніяк; нбвіть і не снй- Пось
soñador 1. adj мрійливий; 2. якйй вигбдує (фантазує); 3. т мрійник; 4. т фантазбр; вигбдько
soñar* 1. vt (w; соп) ббчити уві сні; 2. вигб- дувати, фантазувбти, творйти; 3. (вжив, частіше в погрозах) боЯтися (когось); уа haré yo que me sueñes будеш менб пам’ятбти; 4. vi (соп) мбрити (чимось), мріяти (про щось); ~ despierto мбрити наяву; ¡ni -Іоі і думати не смій!, не бути цьому!
soñarra f діал. див. soñera soñarrera f1. тривблий сон; 2. важкйй сон; 3. див. soñera soñera /хонлйвість soñolencia fdue. somnolencia soñoliento adj 1. сонливий; сонний; 2. дрімбтний; 3. дрімбтний; снодійний; 4. лінйвий, млЯвий
sopa f 1. шматбк хліба, умочений у бу- льйбн (молокб, сбус); 2. рі суп, бульйбн зі скйбками хліба; іЬшка; - de hierbas, - juliana овочбвий суп; -s de ajo часникбва юшка; calar la - вмочбти хліб в суп; 3. (- boba) їжа для бідних (в монастирях); andar а Іа - жйти подаЯннями, жеб- ракувбти, старцювбти; 4. рі скйбки хліба (для бульйону); 5. запрбвка для супу; - de arroyo круглЯк, бруковйй кбмінь; а Іа - boba іос. adv. за чужйй рахунок (їсти, жити); como una ~, hecho una - змбклий до нйтки; caerse la - en la miel ставбтися дорбчно (як на замбвлення) sopaipa f слбйка
sopaipilla f діал. медбва пампушка sopalancar vt піднімбти за допомбгою вб- желя
sopalanda ficm. мбнтія; ширбкий плащ (у студентів)
sopanda f 1. опбрна.бблка; 2. рбмінь для закріплення кузова (в старовинному екіпажі); 3. діал. пружйнний матрбц; 4. Я Ам. ресбра sopapa fmex. клбпан sopapear vt 1. вдбрити в облйччя; дбти в зуби; 2. погбно ставитися, ображбти sopapiar vt діал. давбти копнякб sopapié т діал. копнЯк, стусбн sopapina f град удбрів, поббї; стусанй sopapo1 т 1. стусбн; 2. лЯпас sopapo2 т див. sopapa sopar 1. vt розмбчувати хліб (у вині, воді); робйти тіЬрю; мочбти хліб (в соус); 2. діал. вмочбти в чорнйло (перо); 3. Я Ам. мочбти, опускбти (в рідину); 4. vi Ам. втручбтися в розмбву sopear11. vt див. sopar 1; 2. vi Я Ам. жйти подаЯннями, жебракувбти, старцювбти sopear2 vt 1. топтбти, наступбти; 2. підкорЯти (когось); 3. знущбтися sopeña f заглйблення, печера (в скелі) sopera f суповб мйска sopero 1. adj суповйй, глиббкий (про тарілку); 2. діал. цікбвий; пустйй; злоязйкий; 3. т глиббка тарілка
sopesar vt 1. звбжувати (на pyu¡), прикццбти вагу (на руц); 2. звбжувати, ооміркбвувати sopetear1 vt див. sopar 1 sopetear2 vt див. sopapear sopetón1 m грінка, вмбчена в олію sopetón2 т 1. стусбн; 2. Я Ам. сйльний удбр кйєм; 3. Я Ам. влучбння кулею в лузу; de - loe. adv. рбптом, раптбво, несподівано
sopicaldo т міцнйй бульйбн sopiés т 1. кйлйм; 2. підстбвка (опбра) для ніг
sopista іст. 1. сот. злидбр, прохбч; 2. т бідний студбнт sopitipando т зомління soplada f 1. мор. порйв вітру; 2. Я Ам. див. soplo 1
soplado 1. adj начйщений; 2. вйряджений, ошбтний, чепурнйй; 3. надутий, чвбнний;
4. т дуттЯ, продувка; 5. видувбння (виробів зі скла); 6. геол. тріщина, розлбм soplador 1. adj якйй дмЯ, Якйй роздувбє; 2. підбурювальний; 3. т див. soplillo 2; 4. повітродувка; 3. склодув; 4. підбурювач;
5. діал. суфлер
sopladura f 1. див. soplado 2, 3; 3. тех. раковина, пузйр (влитті); 4. діал. нббряк soplagaitas сот. дрібна сошка, дрібнбта, пішбк
soplamocos т щйголь; удбр в ніс soplapitos сот. гультЯй soplar 1. vi дути; подути (на щось); 2. (vt) роздувбти (міхами), нагнітбти повітря; 3. дути (про вітер); 4. vt здувбти (пил); 5. задувбти (свічку); 6. (vr) надувбти(ся), наповнятися) повітрям; 7. видувбти (скляні вироби); 8. тягнути, крбсти; 9. вйвудити, вйтягн^и (у когось щось); 10. надихбти;
11. фукнути (шашку, фігуру); 12. підкбзу- вати; суфлювбти; 13. донбсити (на когось); 14. вліпйти (щигля); -se 1. об’їдб- тися; 2. перепивбтися; 3. надувбтися пи- хбю, пиндючитися; ¡sopla! interj (вжив, для вираж. здивування) чорт забирбй!, що за чортівнЯ!
sopleque т Я Ам. чвбнний, спесйвий soplete т 1. пальнб трубб (лбмпа); 2. звб- рювальний апарбт; 3. діал. підкбзувач (на уроці)
soplido т див. soplo soplillo т 1. dim. de soplo; 2. пбдув, лег- кйй рух повітря; 3. віяло для роздувбння вогню; 4. легкб (невагбма) річ; 5. легкб шовкбва тканйна; 6. легкйй бісквіт; 7. діал. підсмбжена пшениця soplo т 1. дуттЯ; надувбння; роздувбння; 2. пбдув, рух повітря; 3. мить, миттбвість; en un - миттбво, в одну мить; 4. донбс; 5. табмне повідбмлення; 6. див. soplón 1; 7. мед. шумй (в грудній клітці) soplón т 1. донбщик, стукбч; 2. Я Ам. суфлбр; 3. Я Ам. поліцейський агбнт; 4. діал. aréHT табмної поліції soplonear vt донбсити; Ябедничати soplonería f Ябедництво, нашіптування soplonesco adj Ябедницький soplonizar vt викбзувати, донбсити sopón1 т 1. aum. de sopa 1; 2. див. sopista 2
sopón2 adj діал. набрйдливий, настйрли- вий
soponcio т 1. непритбмність, зомління; 2. див. sopa 1
sopor т 1. мед. сбпор, сопорбзний стан; 2. сонлйвість, сплЯчка
soporífero,* soporífico adj снодійний, присипляючий
soporoso adj 1. див. soporífero; 2. сбнний, сонлйвий; 3. мед. сопорбзний soportable adj терпймий, стбрпний, задовільний
soportal т 1. пбртик; 2. рі аркбда, крйта галербя
soportalibros т підстбвка для книг (на столі)
soportar vt 1. підтрймувати, тримбти; підпирбти; 2. витрймувати (натиск); 3. терпіти, знбсити
soporte т 1. опбра (перен.); опбрна стійка; підстбвка; 2. тех. штатйв; 3. тех. су- пбрт
soprano 1. т муз. сопрбно; - dramático
драматйчне сопрбно; 2. т кастрбт; 3. сот. сопрбно (співачка, хлопчик в хорі) sopuntar vt відмічбти пунктиром (слово, фразу)
soquear vi діал. давбти пбгони (про тютюн) soquete т Я Ам. корбтка панчбха, шкар- пбтка
609
soquetear
soquetear vt діал. знущатися sor fcecrpá (звертання до монахині) sorber vt 1. присьбрбувати; 2. (vr) вби- рбти(ся); всмоктуватися); 3. поглинати, KOBTáTn; 4. всмбктувати, B6npáTM (слова, /de/); -se вичбрпуватися, змбншуватися sorbete ш 1. шерббт, прохолбджувальний напій; 2. Л.Ам. циліндр (капелюх)] 3. діал. див. sorbo11—3; 4. діал. соломйнка (для пиття)
sorbetera f 1. пбсуд для приготувбння шерб0ту; 2. морозйльник; 3. Я Дм. див. sorbete 2
sorbetón т aum. de sorbo; a sorbetones
loe. adv. велйкими ковткбми sorbimuerde: a - loe. adv. (yMHHáTn) за обйдві щокй
sorbo1 /77 1. присьбрбування; 2. вембкту- вання; вбирбння; 3. поглинання; 4. ков- tók; beber a -s пйти потрбху; 5. дбщиця, крбпелька(напою) sorbo2 т іст. див. serbal sorche m новобрбнець, новачбк, салбга sorda fopH. бекбс sordamente adi/тйшком-нйшком sordera f myxoTá
sordidez f 1. бруд; 2. паскудність, мерзбн- ність; непристбйність; 3. скупість sórdido adj 1. бруднйй; 2. паскудний, мер- збнний; непристбйний; 3. скупий, скнбр- ний; 4. мед. гнійний (про виразку) sordina f 1. муз. сурдйна; 2. муз. модерб- тор, глушнйк; 3. пружйна (для зупинки дзвінка будильника); a la con - loe. adv. тйшком-нйшком, тайкомб sord«o adj 1і глухйй, туговухий; 2. безшумний; 3. глухйй, приглушений; 4. (а) глухйй (до чогось), нечутлйвий; байдужий; 5. прихбваний, затбєний (про почуття); 6. лінгв. глухйй (про звук)] a la -а, а Іо а -as loe. adv. безшумно, тйхо, непомітно; no decirlo a los -s: по lo dijo a los -seró cnoeá булй почуті (упбли на благодбтний фунт); hacerse el - залицятися глухйм (до благбнь); не брбти до увбги; nos han de oír (nos oirán) los -s ми їм ще покбжемо!
sordomudez f глухонімот0 sordomudo adj, m глухонімий sorel m іхт. ставрида soreque adj Л. Ам. див. sordo sorgo /77 бот. cópro
sorna f 1. повільність, неспішність; 2. уїдливість, єхйдетво; 3. сл. ніч; 4. сл. зблото soroco adj діал. покалічений, калічний sorocharse Ам. 1. страждбти на гірську , хворббу; 2. зашарітися, почервоніти; 3. задихбтися (від хвилювання, спеки) soroche Я71. Я Ам. ripcbKá хворбба; 2. Я І Ам. вйтік (вйділення) смертоносних Язів (з копальні)] 3. діал. галеніт, свинцбвий блиск; 4. Я Ам. приплйв крбві до об- лйччя, 6ápBa (від хвилювання, спеки) sorocho 1. adj діал. недозрілий (про плід)]
2. діал. зжбтий недозрілим (про злак)] 3. /77 Я Ам. див. soroche
sóror f див. sor
sorprendente adj 1. вражбючий, дивовижний; 2. рідкісний, небувблий sorprender vt 1. захопйти (застбти) зне- нбцька; 2. (vr) дивувбти(ся), вражбти(ся);
3. виявлЯти, розкривбти (схованку, секрет)
sorpresa f1. здивувбння; 2. несподіванка, сюрпрйз; 3. військ, раптбва атбка; de (por) - раптбво, несподівано; coger а uno de - захопйти зненбцька sorpresivo adj Ам. несподіваний, раптб- вий
sorqui m діал. 1. шків; блок; 2. вблик для перенбсення вантажів на голові sorquín /77 діал. запотйличник
sorra1 f крупнозернйстий пісбк (для баластування) sorra2 f бік тунця sorrejar vt Я Ам. бйти, рбнити sorregar* vt випадкбво заливбти (сусідню ділянку при зрошуванні) sorriego /77 1. випадкбвий полйв, зрбшу- вання (сусідньої ділянки)] 2. поливнб водб (яка випадково потрапила на сусідню ділянку чи витекла зі зрошувального каналу)
sorrongar vi діал. буркотіти, бурчбти sorrongo adj діал. буркітлйвий sorrostrada f1. лбйка, евбрка; обрбзи; dar - обсипбти обрбзами; 2. нахббність, зух- вблість, безсорбмність sorrostrar vt ображбти, крйвдити sorrostricar vfd/ал. набридбти, надокучбти sortario adj діал. везучий, щаслйвий sorteador /771. якйй кйдає жбреб; 2. спритний торбро
sorteamiento т див. sorteo sortear vt 1. вирішувати (розподіляти) щось за допомбгою жеребкувбння; кидати жбреб; - los quintos набирбти рбкру- тів за жбребом; 2. розігрувати в лотербї;
3. вести бій; вивертбтися від бикб (про тореро)] 4. уникбти (труднощів, ризику)] обхбдити (перешкоди)] виплутуватися (з чогось)
sorteo /77 1. жеребкувбння, метбння жб- реба; 2. рбзіграш (в лотереї)] 3. рбкрут- ський набір (за жеребом) sortero /77 1. провйдець, провісник; 2. учбсник жеребкувбння sortiaria f ворожіння (на картах) sortija f 1. каблучка, пбрстень; 2. поясбк (колони)] 3. металбве кільцб; 4. кучбрик, лбкон
sortijero т шкатулка (тарілочка) для пбр- снів
sortijilla f1. dim. de sortija; 2. див. sortija 4 sortilegio /771. чбри, чаклунство; 2. ворожіння, ворожбб; 3. чарівність, привббли- вість, чбри
sortílego 1. adj якйй провіщбє, якйй перед- рікбє; якйй чаклує; 2. т чаклун; провісник, провйдець
sorullo /77 Я Ам., soruyo /77 діал. прикор- дбнний стбвп; межовйй знак sosa f 1. бот. поташбвий курбй; 2. хім. сбда, вуглекйелий нбтрій; - cáustica, - de jaboneros їдкйй натр, каустйчна сбда sosaina сот. нецікбва людйна, людйна без родзйнки
sosal, sosar т пбклади сбди sosco /77 діал. шматбк sosegado adj спокійний, мйрний, тйхий sosegar* 1. vf заспокбювати, тамувбти; 2. vi (-se) відпочивбти; спбти; 3. заспокб- юватися, утихомирюватися sosera, sosería f1. відсутність смаку, прісність; 2. нбемак, неоригінбльність, банб- льність
sosero adj сбдовий, якйй даб сбду sosia(s) /77 двійнйк, кбпія (когось) sosiega f І. відпочйнок (після роботи)] спбкій; 2. ковтбк винб (після їжі, під час відпочинку, перед сном)] 3. діал. див. siesta 2
sosiego /77 спбкій, тйша soslayar vt 1. стбвити ббком (під гострим кутом, навскоси)] 2. див. sortear 4 soslayo adj косйй, екбшений; de - loe. adv. (al -) крйво, кбсо, навскосй; ббком; сторо- нбю, в обхід, обхіднйм шляхбм soso adj 1. позббвлений смаку; несолб- ний, прісний (про воду)] 2. позббвлений смаку, банбльний; сірий; 3. нецікбвий; без родзйнки (про людину)] 4. діал. несо- лбдкий, напівсолбдкий; quedarse - діал. червоніти, сорбмитися
sospecha f 1. підбзра; vehementes (vivase
-s ейльні підбзри; 2. сл. постоялий лвіп корчмб р’
sospechable, sospechado adj див. sospechoso 1 н *
sospechar 1. vt підбзрювати; 2. vi (de) підбзрювати (когось)] сумнівбтися (в комусь) v
sospechoso 1. adj підозрілий, сумнівний якйй не викликбє довіри; 2. (de) підбзрю- ваний; 3. недовірливий,г підозріливий; 4 /77 підозрілий тип, підозріла осбба sospesar vt див. sopesar sosquín /771. удбр зббку; 2. діал. екбшений кут (будівлі)] ó de (en) - loe. adv. навскосй, кбсо
sostén /771. підтрймування, підпирбння; 2. опбра; підпірка, опбрна стійка; 3. підрйм- ка, допомбга, сприяння; 4. бюстгблтер; 5. військ, підкріплення
sostenedor 1. adj якйй підпирбє, якйй під- трймує; 2. якйй підтрймує, якйй допома- гбє; 3. /77 опбра; 4. т захиснйк sostener* vM. підтрймувати, підпирбти; 2. відстбювати, ствбрджувати, захищбти (ідею, погляд)] 3. терпіти, витрймувати; 4. продбвжувати; витрймувати, дотрймува- тися; - la lucha вестй (продбвжувати) боротьбу; 5. допомагбти, підтрймувати;
6. утрймувати, годувбти; -se 1. тримб- тися, утрймуватися (у певному положенні)] no poder - sede cansado пбдати (не тримбтися на ногбх) від утбми; -se en el poder утрймувати влбду; 2. (соп) жйти (на щось), підтрймувати своб існувбння; 3. (en) упирбтися, упбрто дотрймуватися; 4. зберігбтися, залишатися, тримбтися sostenido 1. adj безпербрвний, невпинний, тривблий; 2. муз. дібзний (про ноту)] 3. /77 муз. дібз; doble - дубль-дібз sostenimiento т 1. підтрймування, підпирбння; 2. утрймання, забезпбчення; 3. харчувбння, їжа
sota 1. f карт, валбт; 2. нахбба, безсорбм- ниця; 3. шльбндра; 4. т заступник; 5. діал. управляючий
sotabanco т 1. горйще; 2. мансбрда; антресбль; 3. архіт. затяжка брки sotabarba f 1. друге підборіддя; 2. оклб- диста бородб (у моряків) sotacola f шлея sotacoro /77 див. socoro sotacura т Л. Ам. помічнйк парафіяльного свящбника
sotalugo т другий обруч (по краях бочки) sotamontero т помічнйк бгеря sotana1 f сутбна, рбса sotana2 f поббї, хлбета sotanear vt 1. бйти, шмагбти; 2. сварйти, висвбрювати sotaní /77 нйжня спіднйця sótano /77 підвбл, підвбльне приміщення sotar vi іст. танцювбти, витанцьовувати sotaventearse мор. кренйтися з підвітряного ббку
sotavento т мор. 1. підвітряна сторонб (судна)] 2. підвітряний борт sotechado т навіс, відкрйтий сарбй soteno adj лісовйй
soterramiento т закбпування (в землю) soterrar* vt 1. заривбти, закбпувати (в землю)] 2. сховбти, заховбти; -se Л. Ам. усамітнюватися, жйти відлюдником soto /771. прибербжний ліс, гай; 2. збрості, кущі; batir el - полювбти на велику Дичину
sotrera f/7. Ам. 1. конячйна, шкбпа; 2. нікчемна людйна; 3. нікчбмна (непотрібна) річ
sotrozo /77 військ. ЧЄКб sotuer /77 геральд. хрестовинб (фігура на щиті)
610
subrayado
soturno adj мовчазнйй
soviet m Рада (орган державної влади);
Soviet Supremo, Верховна Pápa; Soviets
de Diputados del Pueblo Pápú народних
депутбтів
soviético adj радянський; pueblo - радянський нарбд sovjós m радгосп sovoz: a - loe. adv. упівгблоса soya f див. soja
soyacal m діал. дощовий плащ (із пальмового листя)
soyale, soyate т бот. пбльма (різновид) spaniel т спанібль (порода собак) speaker т 1. диктор (на радіо); 2. спікер (голова палати общин в Англії) sport т спорт sportivo adj спортйвний sport(s)man т спортсмбн spot т реклбмний кінорблик sprint т спорт, фінішний ривбк sputnik т штучний супутник (Землі) stand т 1. трибуна (на перегонах); 2. стенд
standar(d) 1. т стандбрт, зразбк; 2. adj стандбртний, типбвий (про продукцію) standardización /хтандартизбція standardizar vt стандартизувбти star /г(кіно)зірка
starter т 1. спорт, стартер; 2. тех. пусковйй прйлад, стбртер stock т ком. 1. наявність, запбс (товарів, продуктів); 2. акціонбрний капітбл; бкції, цінні папбри
stop т 1. крбпка (в телеграмах); 2. стоп (знак дорожнього руху) store т штбра
stress т стрес, стрбсовий стан su, sus adj pron (2 ос. ввічл. ф. і 3 ос. odH.J мн. ч і ж. р., вжив, перед /м.) Ваш, йогб, її, їхній; su padre Ваш (йогб, її, їхній) ббтько suampo т діал. трясовинб, драговинб suarda f жир, cáno, бруд (на тканинах) suasorio adj перекбнливий suato adj Л. Ам. дурнйй, тупйй suave adj і. м’якйй, еластйчний; 2. м’якйй, ніжний, прибмний; 3. м’якйй, тйхий, спокійний; 4. м’якйй, плбвний, розмірений; 5. м’якйй, дббрий, поклбдистий (про характер); 6. легкйй, слабкйй, невелйкий; 7. лінгв. м’якйй (про приголосний звук) suavidad f 1. м’якість, еластйчність; 2. м’якість, ніжність, прибмність; 3. м’якість, плбвність, розміреність; 4. м’якість, добротб, ПОЮібДИСТІСТЬ suavificación, suavificadura f пом’якшення, розм’якшення suavificar vt див. suavizar suavizador 1. adj пом’якшувальний; 2. m рбмінь для прбвки брйтви suavizar vt 1. пом’якшувати, розм’якшувати; 2. зглбджувати, тамувбти, полбгшу- вати
suba f діал. підвйщення (зростання) цін subácido adj слабокислбтний subacuático adj підводний subafluente т притбка, яка впадбє в притоку іншої рікй subalimentación f недоїдання subalpino adj субальпійський subalquilar vt див. subarrendar subalternar vt див. supeditar 2 subalterno 1. adj залбжний; 2. другорядний; 3. m молодший служббвець; 4. молодший офіцбр; 5. помічнйк торбро subálveo adj розташований під лбжем ріки
subarbusto т напівкущ subarrendador т суборендбр subarrendamiento т див. subarriendo subarrendar* vt 1. передавбти в суборбн- ДУІ 2. суборендувбти
subarrendatario т суборенд0р
subarriendo т суборбнда
subártico adj субарктйчний
subasta f 1. аукцібн; sacar a pública ~
продавбти з торгів; 2. кбнкурс на отрй- мання фірмами державних замовлень subastador т аукціоніст subastar vt продавбти з торгів (на аукціоні)
subatómico adj фіз. суббтомний; ядерний; внутрібтомний subcentral f підстанція subclase fniflioiác subclavio adj анат. підключичний subcomisión f підкомісія subconsciencia f підсвідомість subconsciente 1. adj підсвідбмий; 2. m підсвідбмість
subcostal adj анат. підреббрний subcutáneo adj підшкірний subdelegar vt передоручбти, передовіряти (делегатські повноваження) subdirector т заступник дирбктора, віце- дирбктор
subdistinguir vt 1. виявляти більш дрібні відмінності; 2. підрозділяти subdito 1. adj підвлбдний; 2. т підданий subdividir vt (vr) підрозділятися) subdivisión f 1. підрбзділ; 2. підвідділ; підгрупа; 3. перегорбдка, перебірка subdominante f муз. субдомінбнта, нйжня домінбнта
subduplo adj мат. половйнний subejecutor т помічнйк виконбвця subentender* vt (vr) мбти(ся) на увазі subco т див. sobeo
súber т 1. Kopá кбркбвого дуба; 2. дерев- Há Kopá
suberoso adj 1. кбркбвий; 2. коркоподібний
subestación f підстанція subestimación f недооцінювання, недооцінка
subestimar vt недооцінювати subfamilia f біол. підсім’я subfebril adj мед. субфебрйльний subfluvial adj підвбдний, придбнний (про течію)
subfundir vt фіз. переохолбджувати subfusión їфіз. переохолбдження subgénero т біол. підвйд subibaja т 1. гбйдалка; 2. діал. скйбка хліба з мбелом
subida f 1. підйбм, схбдження; 2. підвйщення, зростання (цін); 3. дорбга вгору; підйбм; 4. схил; укіс; ir de - піднімбтися, ростй, збільшуватися subidero 1. adj якйй піднімбється; 2. під- німбльний; 3. т піднімбльний механізм;
4. див. subida З
subido adj 1. чудбвий; пречудбвий, пер- шоклбений; 2. яскрбвий, ейльний, різкйй (про колір, запах, смак); 3. висбкий, підвищений (про ціну) subienda Ідіал. косяк рйби subilla f шйло subimiento т див. subida 1 subíndice т мат. нйжній індекс subinspector т помічнйк інспбктора subintendente т помічнйк інтендбнта^ subintrar vi заміняти, замінити; змінювати
subir 1. vi (vt, -se) піднімбтися, переміщб- тися вгбру, схбдити; вилбзити; -(se) al techo піднятися (вйлізти) на дах; - Іа escalera піднятися (вгбру) по сходах; 2. (-se; a) cifláTH (на коня, в автомобіль); —(se) al tren сісти в поїзд; 3. піднім0тися, підвищуватися (про рівень); el río sube водб в ріці прибувбє; 4. підвйщуватися, зростати, збільшуватися; ha subido la temperatura температура підвйщилася;
5. дорбжчати, підвйщуватися в ціні; 6. (а) досягбти (певної суми — про борг); 7. npocyBáTHCH (по службі); бути успішним; 8. усклбднюватися (про хворобу); 9. по- шйрюватися (про епідемію); 10. vt піднімати, стбвити вйще; 11. (vr) вивй- щувати(ся); 12. зводити (стіну, будівлю);
13. піднімбти, стбвити прямо; 14. niflHiMá- ти, підвйщувати (ціну); 15. підвйщувати (голос, тон); -se 1. зазнавбтися, занб- ситися, задирбти нбса; 2. швйдко ростй, ітй в ріст (про рослини); -se a predicar ударяти в гблову (про вино) súbitamente adv рбптом, раптово, несподівано
subitaneidad f раптбвість, несподіваність subitáneo adj див. súbito 1 súbito 1. adj раптбвий, несподіваний; 2. порйвчастий, імпульейвний; 3. adv (de -) рбптом, раптбво, несподівано subjefe т заступник (помічнйк) начбль- ника
subjetividad /хуб’єктйвність subjetivismo т суб’єктивізм subjetivo adj 1. суб’єктйвний; 2. особйс- тий, індивідубльний
subjuntivo лінгв. 1. adj умбвний, кон’юн- ктйвний; 2. т умбвний спбсіб, кон’юнктив sublevación f, sublevamiento т повстання, бунт
sublevar vt 1. піднімбти на повстбння, підбурювати до повстбння; 2. підбурювати, підбивбти, під’юджувати; 3. обурювати, викликбти обурення; -se повставбти sublimación f 1. звелйчення, вихваляння; 2. одухотвбрення, облагороджування; 3. психол. сублімбція; 4. хім. сублімбція, перегін
sublimado 1. adj психол., хім. сублімб- ваний; 2. т хім. сублімбт, перегін; 3. (- corrosivo) сулемб
sublimar vt 1. звелйчувати, вихваляти; 2. хім. сублімувбти, переганяти; 3. психол. сублімувбти
sublime adj 1. висбкий; 2. піднбсений, висбкий, велйчний; 3. благорбдний, великодушний; 4. прекрбсний, чудбвий sublimidad f 1. піднбсеність, вблич; 2. благорбдетво, великодушність sublimizar vt див. sublimar 1 sublingual adj анат. під’язикбвий sublunar adj підмісячний, земнйй, назбм- ний (про світ)
submarinismo т підводне плбвання submarinista сот. 1. підводник; 2. аква- hóbt
submarino 1. adj підвбдний; 2. т підвбд- ■ ний човен, субмарйна subministrar vt див. suministrar submúltiplo т мат. дільнйк, якйй ділить І ціле числб без остачі subnormal 1. adj нйжче нормбльного; 2. f мат. піднормбль
subnota f зноска до зноски (в книзі, документі)
suboficial т унтер-офіц0р suborden т біол. підряд subordinación f 1. підпорядкувбння, підрядність (лінгв.); субординбція; 2. підлбглість, залбжність subordinadlo 1. adj підпорядкований, підрядний (лінгв.); oración -а підрядне рбчення; 2. т підлбглий subordinar vt (а) 1. підкоряти, ставити в залбжність; 2. ставити (оцінювати) нйжче (чогось)
subpolar adj субполярний subproducto т побічний продукт, субпродукт
subrayado 1. adj вйділений, підкрбслений (про слово); 2. т вйділення, підкрбслення (слів)
611
subrayar
subrayar vt 1. підкрбс>іювати, виділяти (інаписане); 2. підселювати; акценту- BáTH (в мові)
subrepción f1. TaéMHi дії; підстбва, обмбн, фальсифікбція; 2. юр. прихбвування, ввбдення в ом0ну
subrepticio adj 1. підрббний, фальшивий;
2. прихбваний, табмний subrogación f, subrogamiento т юр.
заміна, заміщення subrogar vt юр. замінити, замінити subsanar vt 1. вибачбти, пробачбти, про- щбти; виправдовувати; 2. виправляти (помилку); відшкодбвувати (збитки); компенсувбти; 3. усувбти (труднощі, перешкоди)
subscribir* vt 1. підпйсувати; CTáBHTH підпис; 2. погбджуватися; поділЯти чиїсь пбг- ляди; 3. (-se) передплбчувати) (газети, журнали); -se зобов’язуватися, погбджуватися (на оплату чогось) subscri(p)ción f 1. підписбння; 2. підпис;
3. передплбта; 4. прйпис на рецбпті (до виготовлення ліків)
subscrí(p)to р. іпг. de subscribir subscri(p)tor т 1. якйй підписбв (ідокумент); 2. передплбтник subsecretaría f посбда (канцелярія) заступника міністра
subsecretario т 1. заступник секретарі; 2. заступник міністра subsecuente adj див. subsiguiente subseguir* vt безпосербдньо слідувати (за чимось); -se 1. слідувати (одне за одним); 2. випливбти, бути нбелідком subsidiario adj 1. допоміжнйй, додат- кбвий; 2. якйй видабться в Якості субсидії subsidio т 1. допомбга, підтрймка (у надзвичайних обставинах); 2. субсйдія, гро- шовб допомбга; 3. податок, пбдать subsiguiente adj наступний; пізніший subsistema т підсистбма subsistencia f 1. існувбння; (рі) збсоби іс- нувбння; 2. діал. військ, відсутність (когось)
subsistente adj існуючий, якйй продбвжує існувбти
subsistir vi 1. існувбти; продбвжуватися, зберігбтися; 2. жйти, існувбти; 3. діал. жйти рбзом; 4. діал. військ, бути відсутнім (про когось)
subsolano т східний вітер subsónico adj 1. дозвуковйй; 2. інфразвуковий
substancia f 1. речовинб, матбрія; 2. ек- стрбкт (м’ясний, ягідний); 3. субстбнція,
, сутність, суть; 4. стбток, майнб; 5. важ- лйвість, знбчущість, суттбвість; 6. пожйв- ність, корисність (іїжі); 7. поміркбваність,
І твербзість; реалістйчність; hombre sin - нерозумна (легковбжна) людйна; 8. філос. субстбнція; en - іос. adv. скорбче- но, стйсло, кбротко; в основнбму; convertirlo todo en - з усьбго мбти вйгоду substanciación f 1. резюмувбння, уза- гбльнення; 2. юр. вйклад (суті) спрбви substancial adj 1. субстанцібльний, сут- тбвий, основнйй; 2. див. substancioso; 3. важливий, значнйй
substanciar vt 1. резюмувбти, узагб- льнювати, підбивати підсумок; 2. юр. викладбти суть спрбви substancioso adj 1. поживний; 2. змістбвний substantivar vt (vr) лінгв. субстантиву- вбти(ся)
substantivo 1. adj сутнісний; 2. суттбвий, основнйй; 3. якйй ребльно існує, ребль- ний, об’єктйвний; 4. лінгв. субстантйвний;
5. т імбнник, субстантйв substitución f 1. заміна, заміщення; підміна; 2. юр. субституція; 3. хім. заміщення; 4. мат. підстанбвка
substituible adj замінний; заміщуваний substituir* vt 1. (con, por) замінЯти, за- міщбти, підмінЯти; 2. (а) змінювати, заміняти, прихбдити на зміну; 3. підставляти
substitutivo 1. adj якйй замінЯє; 2. т замінник, сурогбт
substituto т 1. заступник, помічнйк; 2. якйй викбнує оббв’язки; 3. юр. субститут substracción f 1. відокрбмлення, від’єднання; 2. крадіжка; 3. мат. віднімбння substraendo т мат. від’бмник substraer* vt 1. відокрбмлювати, від’бд- нувати; 2. викрадбти; 3. мат. віднімбти; -se (а)уникбти, ухилятися substrato т субстрбт (лінгв.); оенбва substrucción f фундбмент (будівлі) subsuelo т 1. підґрунтя; 2. нбдра; 3. діал. підвбл, підвбльний пбверх subte т Я Ам. див. subterróneo 2, З subtender* vt мат. стЯгувати (про хорду) subtenencia f звання молбдшого лейтенанта
subteniente т молбдший лейтенбнт; підпоручик
subtensa f мат. хбрда subterfugio т виверт, відмбвка, прйвід subterróneo 1. adj підзбмний; 2. т під- земблля; 3. підзбмний хід; 4. Я Ам. пбїзд підзбмної залізнйці subtipo т підтйп
subtitular vt стбвити підзаголбвок subtítulo т підзаголбвок subtropical adj субтропічний subtrópico т субтрбпіки subulado adj шилоподібний, гострокінбч- ний
suburbano 1. adj приміський; 2. т жйтель передмістя; 3. т передмістя; 4. т при- міськйй пбїзд suburbio т передмістя subvalorar vt недооцінювати, занйжувати оцінку
subvención f 1. надбння грошовбї допо- мбги; субсидувбння; 2. допомбга, дотб- ція, субсйдія
subvencionar vt субсидувбти subvenir* vi (а) 1. оплбчувати вйтрати, субсидувбти; 2. допомагбти, підтрйму- вати матерібльно
subversión f 1. повблення; руйнувбння, ламбння; 2. підривнб діяльність subversivo adj 1. руйнівнйй; 2. підривний subvertir* vt 1. повблювати; руйнувбти, ламбти; 2. підривбти, розхйтувати subyacente adj розташбваний нйжче; підстилбючий (шар)
subyugación f підкбрення, поневблення, покбра
subyugador т поневблювач subyugamiento т див. subyugación subyugar vt поневблювати, підкорЯти, скорЯти
succinita f, succino т мін. сукцинпг; бурштйн succión f 1. смоктбння, вембктування; 2. поглинбння, вембктування succionar vt 1. смоктбти, вембктувати; 2. поглинбти, вбирбти
sucedáneo 1. adj якйй замінЯє; 2. т замінник, сурогбт
suceder vi 1. ставбтися, траплятися; 2. (а) слідувати; змінювати; 3. (а) наслідувати (когось); 4. вестй почбток, траплятися sucedido1 т див. suceso sucedido2 adj' діал. 1. бруднйй, забруднений; 2. манірний; 3. (звич. в поєдн. з adv tan) злощбсний, безталбнний sucesión f 1. слідування, зміна однбго іншим; 2. послідбвність; безпербрвний ряд; сбрія; 3. поЯва, похбдження (з чогось); 4. наслідування; 5. спбдок; 6. прямб потбм- ство
sucesivo adj 1. наступний (за чимосьУ по слідбвний; 2. якйй слідує одйн за одним- tres días -s три дні пбспіль; en |0 - надблі, віднйні, в майбутньому suceso т 1. вйпадок, подія; 2. плин чбсу хід подій; 3. успіх, удбча, щаслйве завбс>- шення; 4. діал. тріумф, перембга sucesor т 1. наступник; 2. спадкоємець- 3. послідбвник, продбвжувач sucesorio adj спадковий suciedad f 1. бруд; нечистотб; 2. паскудність, мерзбнність; 3. непристбйність, сб- льність
sucintarse говорйти кбротко (стисло, лаконічно)
sucinto adj 1. перев’язаний знизу, підв'язаний; 2; корбткий, стйслий, лаконічний* 3. коротбнький, якйй ледь прикривбє (про одяг); 4. Я Ам. детбльний sucio 1. adj бруднйй; нечйстий, забруднений; 2. бруднйй, нечистоплбтний, неохбй- ний; 3. маркйй; 4. нечйстий, грішний (про думки, совість); 5. бруднйй, нечйстий (про гру); 6. бруднйй, непристойний; 7. бруднйй (про колір); 8. обклбдений (про язик); 9. недбблий, неохбйний; 10. т діал. див. suciedad; 3. adv не дотрймуючись прбвил (гри); en - писбти нбчорно suco1 т 1. сік; 2. діал. болбто, трясовинб, драговинб
suco2 adj 1. діал. рудоволбсий; 2. діал. орднжевий, помарбнчевий sucoso adj соковйтий sucre т сукре (грошова одиниця Еквадору—100 сентаво) sucrosa f див. sacarosa sucuchazo т діал. див. sopapo1 sucuchear vi діал. прихбвувати, таїти sucucho m 1. кут (між стінами); 2. Я Ам. див. socucho
súcula f коловорбт, кабестбн suculencia f соковйтість suculento adj апетйтний, соковйтий; по- жйвний
sucumbó т діал. гбголь-мбголь sucumbir vi 1. поступбтися, здавбтися, зазнавбти порбзки; 2. помирбти, гйнути; 3. юр. програвбти спрбву sucursal f філібл, відділення sucusumucu: a lo - іос. adv. діал. при- кидбючись дурником, хйтро, шахраювбто suche 1. adj діал. кйелий, недозрілий; 2. т діал. див. súchil; 2. Я Ам. прищ; 3. т діал. дрібнйй служббвець; 4. т діал. посильний; 5. т діал. звідник; 6. т діал. нікчбма súchel т діал. див. súchil súcheles т рі діал. набір спбцій, прЯнощі súchil /77 Я Ам. сучиль (дерево з сімі'кут- рових)
sucho adj діал. калічений, парблічний sudación f вйділення пбту, вйпотина sudadera f 1. див. sudadero; 2. потіння; darse (tomarse) una - пропотіти sudadero m 1. рушнйк (хустйнка) для об- тирбння пбту; 2. пітнйк; 3. парйльня, пар- нб (в лазні); 4. вбгке приміщення (місце) sudador 1. adj якйй лбгко пітніє; 2. т діал. див. sudadera 2
sudafricano adj південноафрикбнський sudamericano, -а 1. adj південноамери- кбнський; 2. m, f південноамерикбнець, -ка
sudanés, sudanesa 1. adj судбнський; 2. /77, f судбн|ець, -ка
sudar 1. vi(vt) потіти, пітніти, виділЯти піт;
2. (vt) виділЯти сік (смолу) (про рослини);
3. запотівбти, укривбтися вологою; 4. потіти, корпіти; трудйтися в поті чолб; 5. vt просочйти пбтом; 6. неохбче віддавбти;
7. домагбтися цінбю велйких зусйль sudario /771. див. sudadero 1; 2. сбван sudatorio adj див. sudorífico
612
sujeción
sudcoreano, -a 1. adj південнокорбйсь- кий; 2. m, f житель, -ка (урбдженець, -ка) Півдбнної Kopé'í
sudestada f 1. Я Ам. сйльний півдбнно- східний вітер; 2. мор. шквал (шторм), який iflé з півдбнного схбду sudeste т 1. півдбнний схід; 2. півдбнно- східний вітер
sudexpreso т півдбнний excnpéc sudoccidental adj півдЯнно-зЯхідний sudoeste m 1. півдбнний 3áx¡A; 2. пів- дéннo-зáxiдний вітер sudón adj Ам. див. sudoroso sudor m 1. піт; випотина; 2. крЯпельки во- лбги, осілий пар; 3. сік (рослин); 3. (рі) важкЯ прЯця, потіння; 4. діал. див. sudorífico; 5. рі мед. потіння, сйльний піт (від ліків); un ~ se le iba y otro se le venía
з НЬОГО СІМ ПОТІВ ЗІЙШЛ0
sudoriento adj див. sudoroso sudorífero, sudorífico 1. adj потогінний; 2. m потогінний 3áci6
sudoríparo adj анат. потовйй, потови- дільнйй
sudoroso adj і. спітнілий; 2. пітлйвий sudoso adj див. sudoroso 1 suec*o, -а 1. adj шв0дський; 2. m, f швед, -ка; 3. m шв0дська мбва; hacerse el ~ при- кидЯтися глухйм (нерозуміючим) suegra f 1. тбща; свекруха; 2. піджЯристий край хліба; lo que ve la - (прибрЯти в домі) абияк, про людськб бко suegro т тесть; св0кор suela f 1. підбшва; media ~ підметка; 2. підбшвенна шкіра; 3. шкірянЯ накл0йка на кінці кйя; 4. іхт. кЯмбала; 5. цбколь (будівлі); de tres (de cuatro, de siete) ~s міцнйй, тривкйй; помітний, значнйй; закінчений, неприторЯнний (негідник); по llegarle a uno a la - del zapato у підметки не годйтися комусь
suelada f діал., suelazo т Я Ам. удЯр об ЗЯМЛЮ
suelda М. бот. живокіст; 2. див. soldadura sueldo т 1. сбльдо (монета); 2. зЯробітна плЯта; оклЯд; стЯвка; а - /ос. adv. на стЯв- ці, на окл0ді
suelear \ПЛ. Ам. кйдати suelo т 1. пов0рхня землі; земля; 2. (~ vegetal) ґрунт; 3. дно, дбнце, днйще (зовнішній бік); 4. бсад (рідини); 5. підлбга, нácтил; 6. пбверх; квартйра; 7. країна, край, земля; - natal (patrio) батьківщйна, вітчйзна, рідний край (земля); 8. земля, світ; 9. кінбць, край; 10. зембльна ділянка;
11. р/ зЯлишки зернЯ на току (в оббрі); sin ~ /ос. adv. надміру, занЯдто; нахЯбно; arrastrarse por el ~ (los ~s) принйжуватися; besar el ~ упасти ниц; dar consigo en el ~ ynácTn; розтягнутися; dar en el ~ con una cosa впустйти (певний предмет); прова- лйти (погубйти) щось; echarse al - упЯсти ниць пбред кймось; faltarle a uno el ~ спіткнутися, впЯсти; medir el - (con su cuerpo) розлягтйся (розтягнутися) на землі (для відпочинку); впЯсти, розтягнутися; no dejar caer (по llegar) en el ~ una cosa не пропустйти (не проґавити) щось; по salir del ~, no vérsele en el ~ бути мал0нького зрбсту; від горшкЯ два вер- ^Ká; poner (tirar) por los ~s (por el ~) a uno ставитися презйрливо; ганьбйти, принйжувати; tirarse en el - діал. pBáTH i метЯти; venir(se) al - розвалйтися; зазнати Kpáxy
suelta fi. звільнення; 2. своббда, вбля; 3. Пута (коня); 4. запасні волй; 5. перешкб- Аа, завЯда; dar - a uno дЯти відпочйнок іперепочйнок) комусь; відпустйти з робб- ™; відмінйти заняття
pitamente adv1. невймушено, вільно; 2. Добровільно; по своїй вблі; 3. розв'язно
sueltista сот. хронікбр, газетяр sueltflo 1. adj відв'язаний, без прйв’язі (про тварину); 2. розв’язаний; 3. розпущений (про волосся); 4. легкйй, швидкйй;
5. пухкйй, нещільний; 6. вільний; про- стбрний (про одяг); 7. розсйпчастий (про рис); 8. спрйтний, меткйй; 9. розв'язний; - de lengua нестрйманий на язйк; 10. нефасбваний; vender ~ продавЯти на вагу; 11. (~ de vientre) якйй страждЯє на пронбс; 12. вільний, легкйй (про стиль); mano ~а своббда, лбгкість, вільність; 13. окрбмий, розрізнений, непЯрний; без пЯри; 14. дрібнйй (про гроші); 15. однібю монбтою (про суму грошей); 16. іст. неодружений, нежонЯтий; 17. т газЯтна замітка; 18. дріб’язок, дрібні грбші sueñera f діал. див. soñera sueño т 1. сон, стан сну; - ligero чутлй- вий сон; - pesado глиббкий (важкйй) сон; en ~s loe. adv% уві сні; entre ~s loe. adv. уві сні; у напівсні, у напівзабутті; coger el ~ спЯти, засинЯти; conciliar el - змогтй заснути; dormirá ~ suelto спЯти спокійно; echar un - трбхи подрімЯти (поспЯти); espantar el ~ розігнЯти сон; guardar el - а upo стерегтй чийсь сон; 2. сон, сновидіння; 3. сонлйвість; caerse de ~ дуже хотіти спЯти; descabezar (quebrantar) el
- задрімЯти (заснути) на ходу; 4. мрія; - dorado золотЯ мрія; en ~s loe. adv. у мріях; dulce ~ кохЯний; ~ eterno вічний сон; смерть; ~ hipnótico (magnético) гіп- нбз; el ~ de la liebre нещйрість, удавЯння; ni en ~s; ni por - жбдним чйном; нічбго подібного; tornarse (volverse) el ~ al revés, tornarse (volverse) el ~ del perro зазнЯти невдЯчі
suero m 1. cépyM, сирбватка крбві; сукрб- виця; 2. сирбватка (молбчна); ~ de mantequilla сколбтини, маслЯнка; 3. сирбватка (лікарський препарат); - fisiológico фізіологічний рбзчин; ~ medicinal лікувЯ- льна сирбватка; ~ profiláctico профілак-
ТЙЧНЄ Щ0ПЛЄННЯ
sueroso adj див. seroso
suerte f 1. дбля, фЯтум; desafiar a la -
кйдати вйклик дблі; 2. (buena ~) удЯча, щЯстя, везіння, талЯн; mala - невдЯча, невезіння, безталЯння; hombre de - везуча людйна; número de - щаслйвий нбмер; correr bien (mal) la - a uno бути щаслйвим (нещЯсним); dar ~ принбсити щЯстя; probar ~ спрббувати щЯстя; tuve (mala) - мені (не) пощастйло; jbuena -І щЯстя тобі (вам)!; 3. вйпадок, випадкб- вість; confiar una cosa a la - віддати щось на вблю випадку; 4. жбреб; echar ~s, echar a ~(s) кйдати ж0реб; entrar en - брЯти участь у жеребкувЯнні; 5. умбви життЯ; стан, станбвище; mejorar de - покрЯщити свої cnpáBn; 6. вид, сорт, ґатунок, штиб; 7. манбра, спбсіб; de otra
- інЯкиие, в протилбжному вйпадку; 8. очкй (у грі); 9. прийбм (тореро); cargar la
- робйти обмЯнний рух (про тореро); 10. епізбд, частйна (кориди); 11. ділЯнка нйви; 12. іст. стбток, капітЯл; 13. діал. лотербйний біл0т; 14. полігр. шрифт; de
- que loe. conj. так що, такйм чйном; por ~ випадкбво; (а Іа ~) навманнЯ; на щбстя suertero 1. adj Ам. везучий, щаслйвий; 2. т діал. продавбць лотербйних білбтів suertudo adj Л. Ам. див. suertero 1 suestada ґейльний півдбнно-східний вітер sueste т 1. див. sudeste; 2. мор. зюйд- в0стка; 3. Ам. сп’яніння
suéter т светр
suevo іст. 1. adj свбвський; 2. т pl cbóbh suficiencia f 1. достбтність; 2. здібність, вміння, компетбнтність; 3. звбрхність, пихЯ; а - /ос. adv. достатньо, дбсить
suficiente adj 1. достбтній; 2. прид0тний, здЯтний; 3. самовпбвнений; самовдовб- лений, звбрхній sufijo т лінгв. суфікс sufismo т рел. суфізм sufocación f див. sofocación sufocar(se) див. sofocar(se) sufoco m 1. див. sofocación 1, 2; 2. див. sofocón
sufra f черезсідбльник sufragáneo adj підлбглий sufragar 1. vt допомагЯти, сприяти, протегувати; 2. оплЯчувати витрЯти; 3. vi Л. Ам. голосувЯти (за когось) sufragio т 1. допомбга, сприяння; протегування; 2. вйборчий гблос; 3. голосу- вЯння; ~ universal загЯльне голосувЯння;
4. рел. заупокійна молйтва; 5. рі рел. канбн
sufragismo т суфражизм sufragista 1. adj голосуючий; 2. ґсуфра- жйстка
sufrible adj терпймий, стЯрпний sufridera f клепЯльна підтрймка sufridero adj див. sufrible sufrido 1. adj терплЯчий, витривЯлий; 2. поблЯжливий, невимбгливий (про чоловіка); 3. немаркйй; носкйй (про одяг); 4. т поблЯжливий чоловік sufridor т 1. стрЯдник, страждЯлець; 2. діал. див. sudadero
sufrimiento т 1. страждЯння, муки; 2. терпіння, терплячість
sufrir 1. vt (~se) терпіти, знбсити (страждання, біль); 2. (vi; de) страждЯти, мучитися; - de estómago мучитися живо- тбм; 3. знбсити, витрймувати; no poder - a uno, una cosa не терпіти когбсь, щось;
4. перенбсити, переживЯти; - una operación перенестй оперЯцію; 5. допускЯти, дозволяти; мирйтися (з чимось); 6. поп- латйтися, постраждЯти (за помилку); 7. тех. підпирЯти, підтрймувати; 8. vi іст. стрймуватися, опанбвувати ce6é sugerencia f див. sugestión 1, 2 sugerir* vf1. навіювати; навбдити на думку; 2. натякЯти, підкЯзувати; 3. нагЯду- вати, викликЯти в пЯм’яті; 4. нагЯдувати, бути схбжим
sugestibilidad f пірвйщена навіюваність sugestión М. навіювання; 2. навіяна думка; нЯтяк, підкЯзка; 3. привЯбливість, чарівність
sugestionable adj якйй піддабться навіюванню
sugestionar vt 1. впливЯти, мЯти вплив; 2. навіювати; 3. скорЯти, причарбвувати, захбплювати; ~se захбплюватися (ідеєю) sugestivo adj 1. якйй підкЯзує, якйй навб- дить на думку; сугестйвний; 2. привЯб- ливий, чарівний ¡suil interj діал. див. sus 1 suicida 1. сот. самовбйвця; 2. adj самов- бйвчий
suicidarse покінчйти життя самогубством, наклЯсти на cé6e руки suicidio т самогубство suiche т діал. ел. вимикЯч suido зоол. 1. adj свинЯчий; 2. т свиня; 3. рі евйні
suiza 1. іст. вобнні ігри; 2. іст. ремісникй, одягнені у фбрму піхотйнців; маскарЯдна гвЯрдія; 3. бйтви, боротьбЯ, бійка; 4. літературний дйспут; 5. Я Ам. стрибЯлки (гра); 6. Я Ам. нЯгінка, нЯтруска suiz«o, -а 1. adj швейцЯрський; 2. т, f швейцЯр|ець, -ка; 3. т іст. піхотйнець; 4. іст. реміснйк, одЯгнений у фбрму піхо- тйнця (на святкуваннях); 5. прибічник, послідбвник; 6. здбба sujeción f 1. підлЯглість, залбжність; 2. кріплення (дія і приспособа); закріплення
613
sujetador
sujetador m 3ácTi6Ka; затискач; скріпка sujetapapeles m затискач для nanépiB sujetar vt\. (vr) підкоряти(ся), скорйти(ся); 2. скріплювати, закріплювати; 3. xanáTH, схбплювати; 4. міцно тримбти sujetivo adj див. subjetivo sujeto 1. adj закріплений, скріплений; 2. підлбглий, залбжний; 3. схильний, з нбхи- лом (до чогось); 4. т сюжбт, темб, пред- мбт; 5. суб’бкт, тип, елембнт; 6. лог., філос. суб’бкт; 7. лінгв. підмет, суб’бкт sujo т діал. sujeto 2 sulacre т діал. смолб, вар, дьбготь sulfatación f, sulfatado т обприскування купорбсом
sulfatador т, sulfatadora f апарбт для обпрйскування купорбсом (рослин) sulfatar vt 1. сульфатувбти; 2. оброблйти купорбсом
sulfhídrico adj хім. сірководнбвий sulfilar vt діал. див. sobrehilar sulfuración f сульфурбція; обробка сіркою; обкурювання сіркою sulfurar vt 1. хім. з’бднувати з сіркою; 2. дратувбти, бісйти, лютйти; -se драту- вбтися, злйтися, лютувбти sulfúreo, sulfúrico adj хім. сірчбний; якйй містить сірку; ácido sulfúrico сірчбна кис- лотб
sulfuroso adj хім. сірчйстий; сірчистокйс- лий
sultán т султбн (титул) sultana f1. султбнша, дружйна султбна; 2. іст. флбгман (турецького флоту): 3. діал. напій зі шкірки кбвових збрен sultanato т, sultanía f султанбт, султбн- ство
sultánico adj султбнський sulla f бот. еспарцбт кормовйй suma f 1. сума; 2. додавбння; 3. сукупність, загбльне числб (даних, знань); 4. суть, сутність; en - loe. adv. загалом, кбротко
sumaca /юумбка (двощоглове каботажне судно в Південній Америці) sumador т сумбтор, сумуючий елембнт sumadora /гарифмбметр sumamente adv дуже, найвйщою мірою, безкінбчно
sumando т мат. доданок sumar vt 1. додавбти; 2. складбти, дорівнювати (про кількість); 3. резюмувати, підвбдити підсумок; -se прибднуватися, примикбти; підключатися sumaria f юр. 1. попербднє слідство (у військово-польовому суді); 2. матерібли , спрбви (попербднього слідства) sumarial adj юр. слідчий, якйй стосується слідства
Isumariar vt юр. вестй слідство sumario 1. adj сумбрний, загбльний; 2. короткий, стйслий, узагбльнений; 3. юр. попербдній (про слідство); 4. т корбткий вйклад (зміст), резюмб; 5. юр. попербднє слідство
sumergible 1. adj занурюваний, потбплю- ваний; 2. підвбдний, здбтний плавати під водбю (про човен); 3. т підвбдний чбвен sumergimiento т див. sumersión sumergir vt 1. занурювати, топйти; 2. спбвнювати (скорботою, відчаєм); -se 1. занурюватися, ітй під вбду; тонути; 2. занурюватися, поринбти sumersión f занурення в вбду, затоплення sumidad f вершйна, верх, верхівка sumidero т 1. стічнб трубб; стічнб канбва; 2. діал. вигрібнб яма; стічнйй колбдязь; 3. діал. болбто, трясовинб, драговинб sumiller т камергбр suministración f див. suministro 1 suministrador т постачальник suministrar vt постачбти, доставляти
suministro т 1. постачбння, постбвка, доставка; 2. (рі) продовбльство, припбси sumir vt 1. див. sumergir; 2. прихбвувати, опускбти (під землю); -se 1. занурюватися, опускбтися; ітй під вбду (під збмлю); 2. див. sumergirse 2; 3. запастй (про щоки); стати запблим; 4. діал. стискбтися, бгбтися, зіщулюватися sumisión f 1. підкорення, екбрення, за- воювбння; 2. покірність, пбслух, покбра sumiso adj 1. слухняний, покірний; 2. екбрений, підкбрений; 3. тйхий, жблібний (про голос)
sumista 1. adj якйй стосується суми; 2. т якйй знбється на лічбі summum т верх, межб (досконалості) sumo adj 1. вйщий, верхбвний; 2. вйщий, найвйщий; 3. велйкий, величбзний; а Іо - loe. adv. найбільше, мбксимум; de - loe. adv. пбвністю, цілкбм sumoscapo т архіт. вбрхня частйна ко- лбни
súmulas fpl оенбви (логіки) sunco adj діал. однорукий suncuán т діал. тупбк, тблепень sunchar vt d/ал.колбти, вколоти suncho /771. скріпка; кільцб, обруч; 2. діал. ббід кблеса
sundín /77 Л. Ам. вечірка з тбнцями sungo adj діал. 1. чорношкірий; 2. загорілий, смаглявий sunsún /77 орн. діал. колібрі sunsuniar vt Л. Ам. бйти suntuario adj 1.: impuesto - подбток на предмети рбзкоші; 2. спрямбваний прбти рбзкоші (про закон) suntuosidad f рбзкіш, пйшність suntuoso adj розкішний, пйшний, пре- крбсний
supe /77 діал. варбне м’ясо пі,р сбусом supedáneo /77 п’єдестбл, підніжжя, оенбва supeditación f 1. екбрення; поневблення; 2.покбра
supeditar vt 1. скоряти, поневблювати; 2. підкоряти, стбвити в залбжність; -se підкорятися, скорятися superable adj здолбнний superabundancia f багбтетво, достбток superabundar vi бути багбтим на щось superacidez f підвйщена кислотність superación М. вйщість; перевбга; 2. по- крбщення, вдосконблення; 3. підвйщення рівня кваліфікації superactividad /"надактйвність superádito adj додаткбвий, дбданий superagudo adj див. sobreagudo superalimentación /лоейлене харчувбння superalimentar vt поейлено годувбти (хворих)
superar vt 1. (а) перевбршувати, перевищувати; 2. перемагати, долбти; -se пере- вбршити себб
superávit /77 ком. нбдлишок, позитйвне ебльдо
superbomba f воднбва ббмба superciliar adjaHam. надбрівний; брівний, надочнйй
supercohete m надпотужна ракбтаг superconductividad f фіз. надпровідність superconductor /77 фіз. надпровіднйк superchería f 1. обмбн, шахрбйство; 2. утискбння, крйвда; 3. вйгадка, вймисел, фантбзія
superchero 1. adj підступний, хйтрий, лукбвий; 2. /77 шахрай, обмбнщик supereminencia f вйщість, перевбга supereminente adj видатнйй, якйй не мбє собі рівних
superentender* vt спостерігбти, інспекту- вбти
supererogación f перевйщення вимог оббв’язку; збйва дія
supererogatorio adj якйй перевйщуе ви мбгу оббв’язку; збйвий, додаткбвий superestructura f див. superstructura superferolítico adj надміру вйтончений вйшуканий
superficial adj 1. поверхневий; зовнішній-
2. поверхбвий, неглиббкий, неґрунтбв- ний; 3. несерйозний, легкйй superficialidad М. поверхбвість, неґрун- тбвність; 2. легковбжність, несерйозність superficie f1. поверхня; 2. геом. площа* З збвнішній вйгляд; вйдимість superfino adj 1. надтонкйй, найтбнший; 2 вйщої бкості
superfluencia f достбток superfluidad f 1. надлишкбвість, непотрібність; 2. нбдлишок, нбдмір superfluidez f(pi3. надтекучість superfluo adj збйвий, непотрібність superheterodino т радіо 1. супергете- родйн; 2. супергетеродйнний приймбч superhombre т надлюдина, супермбн superintendencia f 1. завідування, керу- вбння; нбгля^; 2. суперінтендбнтство, оббв’язок завідувача superintendente сот. завідувач, управляючий, дирбктор, суперінтендбнт superior 1. adj вбрхній; 2. вищий; розташбваний (над чимось); viven en eí piso - al mío вонй живуть на пбверх вище за мбне; 3. *вйщий, крбщий; 4. (а) якйй перевйщує; 5. пречудбвий, прекрбсний;
6. розташбваний у верхів’ї рікй; 7. т начбльник, главб; 8. прібр, настоятель superiorato /77 сан прібра (настоятеля) superioridad f 1. перевбга, вйщість; 2. вйща (верхбвна) влбда; 3. начальство superitar vt діал. див. superar 1 superlación f відмінність, вйщий ступінь (Якості)
superlativamente adv найвйщою мірою superlativo 1. adj найвйщий (лінгв.); 2. вйщий, крбйній; en grado - вйщою мірою;
3. /77 лінгв. найвйщий ступінь supermercado т велйкий магазйн само- обслугбвування, супермаркет superno adj див. supremo supernumerario 1. adj надштбтний; 2. тимчасбво викбнуюючий оббв’язки (про чиновника); 3. т надштбтний працівник supernutrición f надмірне харчувбння superpoblación f перенаселення superponer(se)* див. sobreponer(se) superposición f накладання, накладення; нашарувбння
superproducción /"перевиробнйцтво superpuesto 1. р. irr. de superponer; 2. adj додаткбвий; привхіднйй superrealismo т див. surrealismo superrenal adj див. suprarrenal supersónico 1. adj надзвуковйй; 2. уль- тразвуковйй; 3. т надзвуковйй літак superstición f забобон, упербдження supersticioso 1. adj забобонний; 2. т за- боббнна людйна superstructura f надбудова supervacáneo adj див. superfluo supervajorar vt переоцінювати, завищувати оцінку
supervención, superveniencia f 1. поява (вслід за чимось, в доповнення до когось); 2. раптбва поява supervenir* vi див. sobrevenir supervisar vt спостерігбти (за чимось); наглядбти, інспектувбти supervisión f спостербження, контроль, нбгляд
supervisor /77 інспбктор, контролбр supervivencia М. виживбння; 2. пережиток; 3. прбво на рбнту (пбнсію) за спадком superviviente /77 див. sobreviviente supervivir vi див. sobrevivir
614
suspirón
supinación C 1. полбження на спйні (го- рілйць); 2. повертЯння рукй догорй долб-
supinar vt перекидЯти горілйць, перевертати на спйну
supin*o 1. adj якйй лежйть на спині; 2. дур- нйи; нерозсудливий; 3. т лінгв. супін súpito adj 1. див. súbito 1; 2. Я Ам. нестриманий, запальнйй; 3. діал. дурнйй, безголбвий
suplantación f 1. вйкривлення; перекручення, підрббка (тексту)] 2. вйтіснення suplantar vt 1. викривляти; перекручувати, підробляти (текст); 2. незакбнно заміняти (когось)
suple т діал. 1. встЯвка, наклЯдка, про- клЯдка (з дерева)] 2. добЯвка, надбЯвка (до зарплати)
supleausencias сот. заступник, заміна suplefaltas сот. 1. покривЯч, захиснйк; 2. див. supleausencias
suplemental, suplementario adj 1. додат- кбвий; 2. мат. доповняльний (про кут)]
3. запаснйй
suplementero т діал. вуличний прода- вбць газЯт
suplemento т 1. допбвнення, додавЯння; 2. встЯвка, наклЯдка; 3. надбЯвка, при- плЯта; доплЯта, надбЯвка (до зарплати)]
4. додЯток (до журналу, газети)] 5. мат. додаткбвий кут
suplencia f заміщення,^ заступання suplente 1. adj заміщувальний; 2. т заміснйк, заступник supletivo adj лінгв. суплетйвний supletorio 1. adj заміняючий, заміщувальний; 2. додаткбвий; 3. запаснйй; 4. т допбвнення, додавЯння súplica f1. благЯння, прохЯння; 2. прохЯн- ня, клопотЯння; 3. юр. апеляція; a -(s) de uno за прохЯнням (клопотЯнням) suplicación f 1. див. súplica; 2. іст. вЯ- фельна трубочка; а - de uno на прохЯння (клопотЯння)
suplicacionero т продавЯць вЯфель suplicante т прохЯч
suplicar vt 1. просйти, благЯти; 2. юр. апелювЯти
suplicatoria fюp. зЯпит у вйщу інстЯнцію suplicatorio 1. adj благЯльний, прохЯль- ний; 2. т див. suplicatoria; 3. юр. прохЯння про позбЯвлення парлЯментської не- доторкЯнності
suplicio т 1. тілЯсне покарЯння; último - смЯртна кЯра; 2. ешафбт; 3. тортура, зну- Щбння; 4. тортура, морЯльне терзЯння; - de Tántalo тантЯлові муки suplido m 1. (р/) завдЯток, авЯнс; 2. діал. див. suplemento suplidor adj, т див. suplente suplir vt 1. допбвнювати, додавЯти; 2. заміщати; замінЯти; 3. покривЯти, прихбву- вати (чужі недоліки)] 4. лінгв. мЯти на увЯзі suponer* 1. vt (-se) припускЯти, допускати, вважЯти; es de - вЯрто припустйти; 2. фантазувЯти, вигЯдувати; 3. означЯти, знЯчити, тягтй за соббю; 4. vi мЯти влЯду (вплив)
suportación f див. soporte
Aportar vt див. soportar
Aposición f1. припущення; - gratuita не-
°бфунтбване припущення; 2. вйгадка, вимисел; 3. влЯда, вплив, авторитЯт; 4. °бмЯн, фальсифікація supositicio adj вйгаданий, придуманий supositivo adj здогЯдний, гЯданий, можливий
supositorio т мед. супозитбрій, свічка suprarrealismo т див. surrealismo suprarrenal adj анат. наднирковйй suprasensible adj 1. надчутлйвий; 2. недоступний для брганів чуття
suprema f іст. верхбвна рЯда Інквізиції supremacía f 1. главЯнство, панувЯння; 2. пЯршість, вищість
supremo adj 1. вищий, верхбвний; 2. відмінний, чудбвий; 3. остЯнній, крЯйній; momento ~ вирішЯльний момЯнт supresión f 1. скасувЯння, відміна, при- пйнення; 2. прбпуск, замбвчування suprimir vt 1. усувЯти, скасбвувати, відміняти, знйщувати; 2. опускЯти, пропус- кЯти, замбвчувати suprior т церк. помічнйк прібра supuesto 1. р. ігг. de suponer; 2. adj гЯданий; так звЯний; удЯваний; 3. т припущення, гіпбтеза; 4. здбгад; por - loe. adv. звісно, звичЯйно, безумовно; - que loe. conj. оскільки, беручй до увЯги, що; (у тбму рЯзі) якщб
supuración f нагнивЯння, вйділення гнбю supurar vi гноїтися; -se вичерпуватися supontivo 1. adj якйй сприЯє виділенню гнбю; 2. т зЯсіб, якйй витЯгує гній suputación f розрахунок, підрахунок suputar vt розрахбвувати, підрахбвувати sur т 1. (S.) південь; 2. півдЯнний вітер surada f, surazo т Л. Ам. мор. ейльний півдЯнний вітер sural adj анат. литковйй súrbana f діал. прбсо (різновид) surcaño т діал. кордбн, межЯ surcar vt 1. с.-а. нарізЯти бброзни; 2. крЯ- слити лінії; перетинЯти в різних нЯпрямах; 3. борознйти, перетинЯти (океан, небо) surco т 1. борознЯ; 2. кблія, смуга, межЯ; 3. змбршка (на обличчі)] 4. діал. грЯбінь борознй; а - суміжні, розділені межЯю (про земельні ділянки)] echarse al (en el) - покйнути спрЯву, опустйти руки surdimutismo т див. sordomudez sureño adjл діал. півдЯнний, якйй живЯ на півдні країни
surero 1. adjp. Ам. див. sureño; 2. т діал. півдЯнний вітер
surestada f Л. Ам. див. sudestada sureste т див. sudeste surgidero т Якірна стоЯнка, рейд surgimiento т фонтанувЯння, викидЯння водй
surgir vi 1. бйти струменем, фонтанувЯти; 2. кйдати Якір; 3. з’являтися, виникати; 4. здіймЯтися, виростЯти, піднімЯтися suri т орн. Л. Ам. нЯнду, америкЯнський стрЯус
suriano adj Л. Ам. якйй живЯ на півдні країни
suricacina f 1. діал. яйцЯ стрЯуса; 2. діал. боягуз
surimba fdian. нЯтруска, нЯгінка surimbo adj Л. Ам. дурнйй, тупйй suripanta f1. хорйстка (в театрі)] 2. жінка легкбї поведінки suroeste т див. sudoeste surquearse діал. неприЯмно здивувЯтися surrapa f діал. молбдший син surrealismo т сюрреалізм surrección f 1. див. surgimiento; 2. пов- стЯння
sursuncorda т (озн. вигадану особу в деяких вислов.) сам, главЯ, найголовніший начЯльник
surtida f1. військ, вйлазка; 2. секрЯтний вихід, таЯмний хід; 3. мор. причЯл; 4. мор. Ялінг surtidero т 1. водостік, водозлйв; 2. див. surtidor 2
surtido 1. adj різний, різноманітний; 2. т вйбір, підбір (товарів)] 3. асортимЯнт, набір; 4. постачЯння, постЯвка; de ~ ши- рбкого вжйтку (про товари)] estar bien ~ de una cosa як слід запастйся чймось surtidor т 1. постачЯльник; 2. фонтЯн; струмінь; 3. автозапрЯвна стЯнція; бен- зоколбнка; 4. Ам. насбс (для заправки)
surtimiento див. surtido 2 surtir 1. vt (de) постачЯти, поставляти; 2. давЯти (ефЯкт); 2. vi бйти фонтЯном {про воду)] -se запастйся, заготувЯти собі surto adj 1. спокійний, тйхий; 2. мор. якйй стоїть на Якорі
súrtuba fdian. гігЯнтська пЯпороть г suruca fdian. 1. скандЯл, свЯрка; бійка; 2. сп’яніння, хміль
suruco adj діал. підпйлий, напідпитку surumbo adj діал. одурілий, отупілий ^ surumpe т діал., surupí т діал. сніжна сліпотЯ
¡sus! interj 1. (вжив, для спонукання до дії) ну!, давЯй!, ну ж бо!; 2. (звертання до тварин) геть!, пішбв! suscepción Сприйняття в сЯбе, вміщення susceptibilidad М. сприйнятливість, чут- лйвість; 2. урЯзлйвість, обрЯзливість susceptible, susceptivo adj 1. якбго мбжна покрЯщити; 2. сприйнятливий, чутлйвий; 3. урЯзлйвий, обрЯзливий suscitación Спорбдження suscitar vt 1. викликЯти, порбджувати; 2. піднімЯти (проблему) suscribir* vt див. subscribir suscripción fdue. subscripción susidio m тривбга, занепокбєння suslik m зоол. ховрашбк, ховрЯх suso adv вгорі, нагорі; de - loe. adv. icm. звЯрху
susodicho adj вищезгЯданий, вищевкЯ- заний, вищенЯзваний suspender vt 1. (de) підвішувати, вішати;
2. (vr) призупинЯти(ся), переривЯти(ся);
3. відмінЯти; 4. (vr) вражЯти(ся), дивуватися); 5. тимчасбво усувЯти з посЯди; 6. провЯлювати на екзЯмені; -se ставЯти дйбки (про коня)
suspense т мист., літ. напружене очікування, момЯнт напруженого очікування; una película con mucho - захбпливий фільм
suspensión С 1. підвішування; 2. призупинення, перерва; - de armas перемйр’я; - de garantías (constitucionales) призу- пйнення конституційних гарЯнтій; - de pagos ком. призупйнення платежів; 3. (тимчасбве) усунення з посЯди; 4. зди- вувЯння, пбдив; 5. див. suspense; 6. підвіс, ресбри; 7. хім. суспЯнзія, зЯвись; 8. ритор, затрймка, ретардЯція suspensivo adj призупиняючий, затрй- муючий; puntos -s лінгв. три крЯпки suspenso adj 1. підвішений; висЯчий; завислий; 2. перЯрваний, призупйнений; 3. збйтий з пантелйку, розгублений; 4. якйй провалйвея на екзЯмені; якйй не прой- шбв кбнкурс; 5. захбплений, врЯжений; en - відстрбчений, відклЯдений; у невй- значеному станбвищі suspensor mi.pl підтЯжки; 2. Л. Ам. див. suspensorio 2
suspensorio 1. adj придЯтний для підвішування; 2. т мед. суспензбрій, пов’Яз- ка
suspicacia С підозріливість, недовірливість
suspicaz adj підозріливий, недовірливий suspirado adj бЯжаний; жадЯний suspirar 1. vi зітхЯти; 2. (por) зітхЯти (за кимось)] 3. vt (por) прйстрасно бажЯти, жадЯти
suspiro т 1. зітхЯння; 2. безЯ (тістечко)] 3. склянйй свистбк; 4. шум (вітру), шелест; 5. діал. бот. брЯтки; 6. Я Ам. бот. берізка, повій (різновид)] 7. Я Ам. овЯль- ний тонкйй хлібЯць; 8. муз. корбтка пЯуза;
9. муз. знак пЯузи; último - остЯнній nó- дих; кінЯць, закінчення suspirón 1. adj якйй чЯсто зітхЯє; 2. т бтвір для повітря (в глеку)
615
suspiroso
suspiroso adj із утрудненим диханням susquín m діал. див. sosquín susquinear vt діал. yHHKáTH, обхбдити, ухилитися
sustancia f див. substancia sustancial adj див. substancial sustanciar vt див. substanciar sustancioso adj див. substancioso sustantivar vt див. substantivar sustantivo adj, m див. substantivo sustenido m див. sostenido 2 sustentación f 1. підтримка, допомбга, сприяння; 2. див. sustentáculo; 3. живлення, підтрймка; 4. теж. підйбмна сила sustentáculo т підтрймка, onópa, підпірка sustentador adj підрймувальний, опбрний sustentamiento т див. sustentación sustentante т 1. onópa, фундбмент (будівлі); 2. захиснйк (висновків, принципів у публічному виступі)
sustentar vt 1. підтрймувати, підпир0ти; 2. годув0ти, утрймувати; 3. підтрймувати, зберігбти; 4. витрймувати (вагу); 5. захи- щ0ти, відстбювати (висновки, принципи); -se харчувбтися, годувбтися sustento т 1. харчувбння; 2. підтрймка, onópa
sustitución f див. substitución sustituir vt див. substituir
sustituto m див. substituto 2 susto m 1. страх, переляк; 2. боязнь, по- ббювання, тривбга; 3. діал. нервбве потрясіння; dar un - al miedo бути некра- сйвим
sustracción fdue. substracción sustraer vt див. substraer susubano adj діал. врбжений, остовпілий susuchazo m діал. див. sopapo1 susunga f діал. друшляк susunguear vt діал. просіювати susurración f перешіптування susurrador m шептун, nniTKáp r susurrar vi 1. шептбти, шепотіти; 2. шеп- тбтися, перешіптуватися; 3. жебоніти; шурхотіти, шелестіти; 4. (-se) пошйрю- ватися, повзтй, розповзбтися (про чутки) susurrido т див. susurro 2 susurro т 1. шбпіт; 2. дзюркіт, ииблест, шурхотіння, жебоніння susurrón т шептун, nniTKáp sutách, sutás т сутбж, TacbMá sute 1. adj діал. хирлявий, слабкйй, хво- роблйвий; 2. т діал. молочне порося; 3. бот. діал. авокйдо; 4. діал. див. subterráneo 2, З
sutil adj 1. тонкйй, найтбнший (про запах); 2. пронйкливий, хитромудрий
sutileza, sutilidad f 1. тбнкість; 2 rdo нйкливість, хитромудрість; 3. вйтон'чений Дбтеп; 4. інстйнкт (тварин); - de manos спрйтність рук, хвбтка, впрбвність sutilizar vt 1. потбншувати; 2. відточувати удосконблювати; робйти вйтонченим- з умудрятися, ухитрятися ’ '
sutorio adj: arte ~ шбвська справа sutura f бот., мед., анат. шов sutural adj шбвний saturar vt мед. накладбти шви suvertir vt див. subvertir suyate т діал. фінікова nánbMa suy«o ргопл pos (3 ос. ч. і ж. р. одн. і мн) йогб; її; їхній; свій; своя; своб; Іо - (частіше в поєдн. з дієсл. tener) ceoé своя cnpáea, свої інтербси; ios -s свої,’ домбшні; lo - у lo ajeno своє і чужб; de - loe. adv.; de^or - loe. adv. діал. самб по собі; самостійно; hacer de las -as діяти (чинйти) по-евбєму (на свій лад); salir(se) con Іа -а наполягтй на свобму, зробйти по-евбєму; ver la - а дочекбтися свого 4ácy
svástica, swástica f свбстика
біб
tabla
T, t f 23-я літера іспанського алфавіту те |tal! ínterj 1. див. tate; 2. :¡ta, tal тук-тук!, стук-стук!
taba f 1. анат. TapáHHa кістка; 6á6Ka (y тварин); 2. 6á6Ka (гральна)-, 3. гра в 6á6KM (в náui); 4. діал. apá6; calentársele a uno las ~s Я /їм. розохбтитися, розпа- лйтися; menear la - Я >4м. бесідувати; балбкати, базікати; menear las ~s по- cnimáTH, KBáпитися; tirar la - Я Ам. кй- дати виклик дблі, ітй на рйзик; tomar la ~ вступйти в розмбву, підтрймати розмбву tabacal т тютюнбва плантбція tabacalera f див. tabaquería tabacalero 1. adi тютюнбвий (про промисловість); 2. див. tabaquero 1; 3. т тютюнник; 4. продавбць тютюну tabacazo т діал. отрута (з тютюну) tabaco т 1. бот. тютіЬн; - moruno євро- пбйський тютюн; 2. обрбблений листбк тютюну; (курйльний, нюхальний) тютюн; ~ capero (de hoja) листовйй тютюн; ~ hilado діал. жyвáльний тютіЬн (загорнутий в банановий листок); - mabinga (injuriado, jorro) діал. тютіЬн нйжчої йкості; - macuche Я Ам. махбрка; - rapé нюхальний тютіЬн; - de humo курйльний тютюн; ~ de pipa люльковйй тютіЬн; - de regalía тютіЬн вйщого ґатунку; cala de ~ табакбрка; manufactura (fábrica) de ~ тютюнбва фббрика; color - тютюнбвий к6л]р; tomar - нюхати тютіЬн; 3. cnrápa; ~ colorado слабкб cnrápa (з незрілого тютюну)-, ~ maduro міцнб cnrápa вйщої якості; 4. діал. лйпас, запотйличник; - de montaña бот. брніка; acabársele a uno el Л. Ам. залишйтися без копійки; розорй- тися; darle a uno - діал. добрйче провчй- ти когось; no alcanzar jno dar) el ~ para una cosa Я Ам. не здіиснйти замйслене (через нестачу коштів); пброху не CTá- л°: ponerse de mal - Я Ам. прийтй в повний нбстрій; скйснути; ser tan viejo como el ser más viejo que el - діал. сути дуже старйм; hecho - дуже втбм- лений, розбйтий; розірваний на дрібні ¡лматбчки; a mal dar, tomar - не журйсь, ле вішай нбса
gbacofobla f огйда до тютюну ^расово adj 1. якйй любить нкзхати тю- ^н; 2. забруднений тютюнбм; 3. трух- ЛИи; 4. діал. гнилйй (про гілки)
tabacudo adj Ам. пpoпáxлий тютюнбм tabacuno adj грубий, хрипкйй, прокурений (про голос)
tabahúnda f шум, ґвалт, сум’яттй, метушня tabal т діал. плбска бочечка (для зберігання і перевезення копчених оселедців)
tabalada f1. щйголь, запотйличник; 2. див. tamborilada 1 tabalario f див. tafanario tabalear 1. vt (vt) ворушйти(ся), гойдб- ти(ся); 2. vi стукати (тараббнити) пбль- цями (по столу)
tabaleo т 1. ворушіння, трйска; розгбйду- вання; 2. стук, відбивбння тбкту пбль- цями (по столу)
tabana fd’^., tabanazo т див. tabalada 1 tabanco т 1. торгбва йтка, торгбвий ла- рьбк (лотбк); 2. Я Ам. антресбль tabanesco adj якйй стосуються ґбдзя tabánidos т рі ент. ґбдзі tábano т ґедзь, сліпень tabanque т гончбрний круг; levantar el ~ перервбти зібрбння; розійтйся по домівках; знйтися з місця, зібрбти манбтки tabaola f шум, ránac tabaque1 т кбшик (для рукоділя) tabaque2 т оббивні цвйхи tabaquear v/ діал. курйти тютюн tabaquera f 1. табакбрка; 2. голівка ліЬ- льки; 3. Я Ам. шкірянйй кисбт tabaquería f 1. тютюнбвий магазйн (йтка); 2. діал. тютюнбва (сигбрна) фббрика tabaquero 1. adj тютюнбвий; bolsa ~а кисбт; 2. тютюнбвого кбльору; 3. т тютюнник (робітник)-, 4. продавбць тютюну; 5. діал. носовичбк
tabaquismo т отруєння тютюнбм tabaquista сот. 1. затятий курбць; 2. зна- вбць сортів тютюну
tabardete, tabardillo т 1. іст. див. tifus; tabardillo pintado мед. сипнйй тиф; 2. сбнячний удар; coger - перегрітися на сбнці; 3. шалбнець
tabardo т 1. іст. сірйк; 2. іст. камзбл; кап- тбн, жупбн (одяг герольда); душогрійка, тілогрійка (на хутрі, на ваті) tabarra f утбмлива (нуднб) розмбва tabarrera f 1. див. tabarra; 2. іст. скупість, скнбрість; 3. діал. осйне гніздб tabarro т 1. див. tábano; 2. іст. бруд; 3. діал. ocá
tabea f діал. домбшня свиняча ковбасб tabear vi 1. гріти в бббки (в пбці); 2. Я Ам. дружньо бесідувати, балбкати tabelión т іст. нотбріус tabellar vt 1. розмірювати (матерію)-, 2. маркувбти (тканину) taberna f таверна, трактйр, шинбк tabernacle, tabernáculo т церк. 1. скйнія; 2. дарохранйтельниця tabernario adj 1. трактйрний, шинкбвйй; 2. ниций, грубий; непристбйний tabernera f хазййка тавбрни, шинкбрка tabernería f 1. заняття трактирника (шинкаря); 2. іст. див. taberna tabernero т 1. хазйїн тавбрни, шинкбр; 2. іст. завсідник тавбрни tabernil adj див. tabernario tabernizar vi бути завсідником тавбрни; ~se засвоювати грубі (вульгбрні) звйчки (замбшки)
tabes f (~ dorsal) мед. Tá6ec, сухбтка спиннбго мбзку
tabescencia f вйснаження, занбпад сил; марбзм
tabescente adj виснбжливий tabético 1. adj якйй стосується сухбтки спиннбго мбзку; 2. т хвбрий на сухбтку спиннбго мбзку tabica f плбнка
tabicado m 1. устанбвка перегорбдки; 2. див. tabique
tabicar vt 1. стбвити перегорбдку, пере- горбджувати; 2. закладбти (ніс, вуха)-, 3. закладі™ (двері, вікно) tabicón т 1. несуча перегорбдка; 2. діал. товстб дбшка; 3. діал. цбгла-сирбць tabidez f мед. вйснаженість, худорлявість tábido adj іст. 1. гнилйй; загнивбючий; 2. мед. вйснажений, знесйлений; 3. див. tabético 1
tabique т перегорбдка; простінок; внутрішня стінб; - nasal анат. носовб перегорбдка
tabla f 1. дбшка; тес, шалівка; ~ de chilla дрбнка; - de zócalo плінтус; 2. дбшка; плитб; пластйна; - de mármol мармурбва плитб; ~ de planchar гладйльна дбшка; 3. ширбка сторонб дбшки; 4. максимбльна пбділка (косинця)-, 5. плбский алмбз; 6. (подвійна) склбдка (на сукні)-, 7. (~ dematerias) зміст, бглав (книги)’, 8. таблйця; грбфік; покбжчик; - de multiplicar
617
tablachina
таблиця мнбження; Aperiódica de los elementos періодична систбма елембн- тів, таблйця Менделбєва; 9. перблік, спй- сок; - de precios прейскурбнт; 10. ділянка землі, горбд; ~ de maíz діал. маїсове (кукурудзяне) пбле; 11. грядка, ділянка; смуга (брної) землі; 12. прилбвок (у м’ясній крамниці); 13. м’яснб крамнйця;
14. палітурка (книги); 15. (гладкб) повбрх- ня; 16. р/ нічия (в шахах, шашках); 17. іст. сухопутна мйтниця; 18. незакінчена супербчка, невйрішене питбння; 19. р/ сцбна; підмбстки; pisar bien las ~s почувбтися^ вільно на сцбні (про актора);
20. р/ сценічна майстерність; мистецтво актбра; 21. р/ бар’бр арбни (для кориди);
22. іст. стіл (обідній, письмовий); 23. іст. ббнківська контбра; 24. іст. див. tablilla 3; 25. іст. географічна кбрта; 26. діал. плйтка шоколбду; 27. жив. пербдній план картйни; 28. р/ (~s de la Ley) рвл. скрижблі; - llavera дбшка для ключів (у готелі); - rasa чйста дбшка (для живопису); рбзум, нетбрканий освітою; ~s reales триктрбк (ара); ~ de armonía муз. дбка; ~ de manteles скатертйна; ~ derezo Ам. 'Церк. трббник; - de río (deagua) спокійна течія; ширбке руслб рікй; ~ de salvación остбнній збсіб, якір спасіння; а la - delmundo loe. adv. публічно, на виду у всіх; a raja - loe. adv. що б там не булб, за будь-яку ціну; на відчбй душі, набсліп; напролбм; en las ~s loe. adv. діал. без копійки в кишбні; por - loe. adv. ри- кошбтом; випадкбво; cantarle a uno la ~ діал. сказбти прбвду в бчі; escapar (salvarse) en una ~ чудом врятувбтися, викрутитися; hacer ~ rasa de una cosa не брбти до увбги, відхилЯти; ir en una - діал. ітй в нбгу, діяти узгбджено; no saber por dónde van ~s не знбти суті питбння, бути не в курсі спрбви; quedarse uno tirando ~s Я Ам. залйшйтися з нбсом (ні з чим); salir con las ~s діал. зазнбти крбху (фібско); ser de - бути звйчним (за- гальнопрййнятим); tirar por - діал. кори- стувбтися незаконними збсобами (для досягнення мети) tablachina f дерев’яний щит tablacho т створ шлюза (грбблі); echar (hacer) el - перебивбти, встрягбти (в розмову)
tablada f 1. діал. зрбшувана ділянка пбля; 2. Я Ам. місце для вибракбвування худб- би
tablado т 1. дощбтий нбетил (підлбга); 2. дощбта плбтфбрмб; поміст; 3. сцбна, ес- трбда, підмбстки; 4. дошкй (ліжка); 5. ешафбт; 6. діал. сіннйк (на горищі); 7. сл. обличчя, лицб, фізіонбмія; sacar al - виставляти на загбльний бгляд; обнарб- дувати
tablaje т 1. збірн. дошкй; тес, шалівка; 2. кубло, кишло; грбльний дім tablajería f 1. вйручка; 2. м’яснйй магазйн tablajero т 1. тбеля (на ярмарку); 2. завсідник грбльного дбму; гравбць, картЯр; 3. м’яснйк; 4. іст. збирбч пбдатей;
5. діал. практикбнт (у лікарні) tablantes т рі сл. скатертйни tablar т 1. збірн. грядкй, ділянки (в саду, на городі); 2. спокійна течій; ширбке руслб рікй; 3. борт (воза) tablazo т 1. удбр дбшкою; 2. ширбка мілкб бухта, затбка; 3. діал. плоскогір’я, платб tablazón т 1. див. tablaje 1; 2. нбетил пблуби; 3. обшйвка суднб tableado т склбдки, плісирувбння (на сук- ні)
tablear vt 1. розпйлювати на дошкй; 2. розбивбти на ділЯнки (сад, город); 3. розрівнювати волокушею (землю); 4. про-
кбтувати (сталь); 5. закладбти склбдки (на тканині); 6. діал. розкбчувати (тісто) tablero 1. adj призначений для рбзпилу (про деревину); 2. т збйті дошкй; щит; 3. див. tabla 2; дбшка (для оголошень, шахматна) 4. (~ de dibujo) креслярська дбшка; 5. клбена дбшка; 6. кравбцький стіл; 7. розподільний щит, панбль, таблб;
8. прилбвок (магазину); 9. див. tablaje 2;
10. див. tablar; 11. іст. див. tablado 5; 12. орн. буревісник (різновид); 13. архіт. аббк(а); 14. мор. перебірка; - contador рахівнйця; poner (traer) al - стбвити на кін
tablestaca f 1. буд. шпунтовб пбля; 2. дбшка забивнбго кріплення; оббпіл tablestacado т буд. 1. шпунтовйй ряд, шпунтовб стінб; 2. забивнб кріплення tableta f1. таблбтка, пастйлка; ~ de menta м’ятний кбржик; 2. дбщечка; (паркбтна) плйтка; 3. плйтка шоколбду; 4. Я Ам. тістечко з прбшарком крбму; estar en ~s вйлами по воді пйсано; quedarse tocando ~s залйшйтися ні з чим (з нбсом) tableteado т стук, грюкіт, гуркотіння (дощок)
tabletear vi 1V гуркотіти дошкбми; 2. грюкотіти, гуркотіти; тріщбти tablilla f 1. див. tableta 2, 3; ~s enceradas вбщені таблйчки (для письма); 2. див. tablón 2; 3. борт більярдного стблу; рог - loe. adv. рикошбтом; випадкбво tablizo т діал. див. teguillo tabloide т Ам. ілюстрбвана газбта малбго формбту
tablón т 1. товстб дбшка, брус; 2. (~ de anuncios) дбшка оголбшень; 3. сп’яніння, хміль; 4. ам. див. tabla 11; 5. сл. стіл tablonaje т збірн. дошкй; тес, шалівка tablonazo т діал. обмбн, шахрбйство tabloncillo т 1. дбшка, дбщечка; 2. останній ряд амфітебтру (балкбна) (на кориді); 3. діал.дбшка, теейна (для підлоги) tabloza f жив. палітра taboca f діал. посудина з бамбука tabón т діал. див. terrón 1 tabora f діал. болбто, трясовинб, драго- винб
taborga fdian. кбва з гущею tabre т діал. див. tahúr 2 tabú т табу, заборбна tabuco т 1. комірчйна, комірка; 2. діал. збрості, хбща
tabulación f складбння таблйць; табуля- ція, табулювбння tabuladora f табулЯтор tabular1 adj 1. таблйчний, у вйгляді таблй- ці; 2. пластйнчастий, шарувбтий; 3. плас- товйй
tabular2 vt звбдити в таблйцю, табулю- вбти
taburete т 1. табурбт(ка); 2. лбвочка taburó т див. tiburón 1 tac, tac звуконасл. тік-тік (про слабкі уривчасті звуки); тік-тбк, цок-цбк (про цокання годинника); стук-стук (про рівномірні удари серця, маятника) taca1 fdian. плЯма taca2 f (стіннб) шбфа tacada f удбр кйєм (у більярді) tacalote т болі. Я Ам. америкбнський біб (різновид)
tacamaca, tacamacha f бот. бурсбра (бальзамове дерево) tacana f срібна рудб tacanas т рі такбни (індіанці в Болівії) tacanear vt Я Ам. трамбувбти; ущільнювати
tacañear vi 1. скупйтися; 2. хитрувбти, лу- кбвити
tacañería f 1. жбдібність, скупість; скнб- рість; 2. хйтрість, лукбвство
tacaño 1. абужбдібний, скупйй; скнбрий- 2 хйтрий, лукбвий; 3. т скнбра; скупбць-’ 4 тхитрун ’ *
tacar1 vt мітити; залишбти відмітини (пля ми)
tacar2 vt діал. 1. заряджбти (вогнепальні' зброю); 2. бйти кйєм (в більярді)- { набивбти, напихбти; ~se діал. наїдбтися донбехочу
tacarpo т діал. загострена пблиця (для викопування лунок) tacata т ходункй, ходунбк tacazo т 1. див. tacada; 2. діал. велйкий ковтбк
tacibundo adj мовчазнйй, неговіркйй tacifiro т діал. ніж, кинджбл tacita fdim. de taza; como una ~ de plata якйй сяє чистотбю (про житло) tócítamente adv 1. потихбньку, тйшком- нйшком, без гбласу; 2. неявно, прихбвано tácito adj 1. мовчазнйй, безмбвний; 2. неявний, прихбваний, якйй мбється на увбзі; 3. неглбений; aprobación (condición) ~а неглбене схвблення (умбва) taciturnidad f 1. мовчбзність; неговір- лйвість; 2. туга, меланхблія taciturno adj 1. мовчазнйй; неговіркйй; 2. тужлйвий, меланхолійний tacizo т діал. вузька тюрбмна кбмера taclia, taclla fdian. мотйка tacna f діал. піч для обпблювання чере- пйці і цбгли (у індіанців) taco1 т 1. обрубок, бруебк, шматбк (дерева, металу); колбдка, чурббк; 2. клин, кб- рок; вклбдиш, встбвка; 3. пиж, збтичка; 4. шбмпол; 5. більЯрдний кий; 6. дерев’яний молотбк (у крокеті); 7. трубка для стріль- бй папербвими кульками (дитяча гра); 8. відривнйй календбр; 9. корінці (квитіків, квитанцій); 10. хорбший гравбць у більйрд; 11. легкб їжа, закуска, бутер- брбд; 12. ковтбк винб; 13. плутанйна; 14. евбрка, лбйка; soltar (echar) ~s лбятися;
15. діал. хмиз (печиво); 16. Я Ам. каблук, підббр; 17. Я Ам. кукурудзяний кбржик;
18. діал. засмічення (труби); 19. діал. страх, бойзнь; 20. діал. коротун, товстун;
21. сл. відрйжка; armarse (hacerse) un ~ розгубйтися, заплутатися; darse uno - Я Ам., lucir uno el - діал. зазнавбтися, задавбтися; dejar hecho (hacer) un ~a uno поклбети когось на обйдві лопбтки (у суперечці); meter los ~s Я Ам. залякбти, нагнбти стрбху taco2 т діал. див. tacón 1 taco3 діал. 1. adj мбдний, франтувбтий; 2. розв’язний; безшаббшний; 3. т мбдник, джбнджик, франт; 4. спрйтник, шиббй- голова; darse - Я Ам. зазнавбтися, задавбтися
tacón т 1. каблук, підббр; 2. діал. сл. кинджбл
taconazo т удбр каблукбм (підббром); dar (un) ~ стукнути каблукбми (підббрами) taconear vi 1. тупати (стукати) каблукбми; 2. відбивбти дріб (чечітку); 3. снувбти, метушйтися
taconear2 vt діал. 1. набивбти; 2. затикбти, закупбрювати
taconeo т 1. стук каблуків (підббрів); 2. чечітка (танець); дріб (який вибивається каблуками)
tacotal т діал. 1. збрості кущів; 2. болбто, трясовинб, драговинб táctica f тбктика
táctico 1. adj тактйчний; 2. т тбктик táctil adj 1. відчутний; 2. відчутний на Д»: -тик, тактйльний; nervios ~es тактильні нбрви; impresiones ~es тактйльні віД- чуттЯ
tactilidad f відчутність tactivo adj див. táctil 2
tajón
tacto m 1- відчутність на дбтик; 2. дотик; обмацування; suave al - м’якйй на дотик; З Якість, властивість (яка сприймається н'а дотик); 4. такт, стриманість tactor т брган дбтику tactual adj дотиковий tacú т діал. дерев’яна ступа tacuacín т Я Ам. зоол. опбсум tacuaco діал. 1. adj крембзний (про людину); 2. коротконбгий (про курча); 2. ínterj все!; дбсить!
tacuacha f діал. непристбйна витівка tacuache т 1. діал. ел. tacuacha; 2. Я Ам. див. tacuacín
tacuara f бот. Я Ам. бамбук (різновид) tacuarembó amb. бот. Я Ам. комйш (різновид)
tacuazín т Я Ам. див. tacuacín tacuro т діал. скляночка (для гральних кісток)
tacurú т Я Ам. 1. ент такуру, чбрний терміт; 2. (спорожнілий) термітник tacha1 f 1. вбда, дефбкт, недблік; sin ~ досконблий; poner ~s a una cosa вишукувати недбліки; прискіпуватися; 2. неве- лйкий цвях; 3. юр. причйна для відхй- лення свідчень; ¡miren qué ~l якб красб! tacha2 f див. tachuela11 tacha3 fl-Ам. див. tacho 2t 3; 2. випарнйй апарбт (у цукровому виробництві) tachable adj якйй заслугбвує на догбну (крйтику)
tachador т хулйтель, критикбн tachadura f 1. викрбслювання; 2. вйкрес- лене місце; помбрка
tachar vf 1. викрбслювати; стирбти; 2. (de) звинувбчувати; заскакувати;
критикувбти; 3. юр. відвбдити свідків tacheografía f див. taquigrafía tachería fíi. Ам. майстерня бляхарй tachero т Я Ам. 1. робітнйк-котбльник (на цукровому заводі); 2. жерстйник, бляхар tachín (—) 1. звуконасл. тра-та-тб; 2. ínterj урб!
tacho т 1. Ам. велйкий казбн (для нагрівання води); 2. казбн для вивбрювання (у виробництві цукру); 3. Ам. жерсть; 4. Я Ам. жерстянка (для сміття); 5. Я Ам. кишенькбвий годйнник; echar (mandar) al - Я Ам. позббвити надії, розчарбвувати; irse al - Я Ам. зазнбти крбху, прогоріти; помбрти; врізати дуба tachómetro т Я Ам. годйнник tachón1 т 1. див. tachadura 2; 2. галун, нашйвка
tachón2 т оббивнйй цвях tachonado1 adj усіяний, усйпаний; * de estrellas усіяний зіркбми tachonado2 т сл. пбяс, пас, пбсок tachonar vt 1. прикрашбти галунбми (тась- мбю); 2. оброблбти оббивнйми цвяхами tachonería f прикрбса з галунів (тасьмй) tachoso adj з вбдами, з недбліками, де- ФбКТНИЙ
tachuela1 f 1. (оббивнйй) цвях (з широкою шапкоюУ, 2. шип; 3. діал. кбрлик, коротун tachuela2 f діал. 1. мйска; 2. жерстянб ФУжка (для води) jtaday! ínterj геть!
tadzhik*o, -а 1. adj таджйцький; 2. т, f таджйк, -чка; 3. т таджицька мбва jafanario т зад, дУпа
lanero adj діал. цікбвий, допйтливий, який пхбє нбса в чужі спрбви «»еаг vt діал. нібхати; обнюхувати
п т таФт^ (тканина); 2. рі зна- JéHa, прапорй; 3. рі святкбве убрання; ;• r de heridas, - inglés) липкйй плб- стир
f тростинна горілка, ром !®?lete т сап'йн
Jtear vt прикрашбти сап’йном
tafiletería f 1. мистбцтво виробляння сап’яну; 2. чинббрна майстбрня (де виготовляють сап’ян); 3. чинббрна ятка (яка торгує сап’яном) tafite т Я Ам. клбцання tafo т 1. див. tufo1 2; 2. нюх taf-taf т автомобіль
tafurea f іст. плоскодонний чбвен (для перевезення коней)
tafurero adj діал. цікбвий, допйтливий, якйй пхбє нбса в чужі спрбви tagajo т 1. невелйке стбдо; 2. купа, горб; ббзліч
tagalo 1. adj тагбльський; 2. т тагблець, тагалбг; 2. тагбльська мбва tagarete т Я Ам. струмбк tagarinio adj діал. жорсткйй, твердйй; міцнйй
tagarino т іст. морйск tagarnia f діал. 1. пересйчення; ненажерливість; 2.пиятика tagarnina М. бот. чортополбх; 2. погбна (дешбва) сигбра; 3. Я Ам. шкірянб сумка (для тютюну); 4. діал. див. tagarnia 2 tagarnioso aaj діал. шумний, галаслйвий; метушливий
tagarno т Я Ам. 1. пайковйй хліб; 2. тагбрно (народний танець і мелодія) tagarote т 1. пйсар, перепйсувач (у нотаріальній конторі); 2. іст. похлюець, дармоїд (про бідного ідальго); 3. здоро- вбнь; 4. Я Ам. корйсна людйна; 5. Я Ам. мбйстер на всі руки
tagarotear vt швйдко (спрйтно) писбти, строчйти
tagetes т бот. чорнобрйвці tagne т діал. чбпля
tagua fd/ал. водянб курочка; hacer ~s пір- нбти; ser (de) - бути звичбйним (пересічним)
taguara f діал. тавбрна, шинбк; трактйр (низького штибу)
tagüita fдiал. тагуїта (водоплавний птах); hacer ~s пірнбти; jugar a las ~s кйдати камінці у вбду, «пускбти жббки» taha f ббласть, район tahalí т плечовйй рбмінь, портупбя taheño adj 1. рудйй (про волосся); 2. ру- доборбдий; 3. діал. світло-кбвового кб- льору
tahona f1. млин (який приводиться в рух тяглом); 2. піч (для випічки хлібів); 3. хлібопекбрня; булочна; 4. діал. дбвга жердина (для переправи через ріку) tahona2 f діал. див. tajona1 tahonero т 1. мбльник; 2. пбкар tahua f Ам. див. tagua tahuantinsuyos т рі іст. тауантинсуйці (жителі імперії інків)
tahúr 1. adj азбртний, затйтий (про гравця); 2. т азбртний гравбць; 3. завсідник грбльного дбму; 4. шулер tahurear vi бути завсідником грбльного дбму
tahurería f 1. гральний дім; 2. прйстрасть до азбртних ігор; 3. шулерство tai 1. абутбйський; 2. т та ї (офіційна мова Таїланду)
taifa f 1. іст.: rey de ~ царьбк, правйтель (в мусульманській Іспанії після розвалу Кордовського халіфату); 2. нббрід, нбво- лоч
taiga f тайгб
tailandés 1. adj таїлбндський; 2. т таїлбн- дець
taima f 1 .див. taimería; 2.діал. упбртість taimado adj 1. хйтрий, виверткйй, пронбз- ливий; шахраювбтий; 2. діал. похмурий, непривітний; 3. діал. лінйвий taimarse 1. Я Ам. ставбти похмурим (непривітним); 2. діал. упирбтися; наполя- гбти
taimería f хйтрість, вйверткість, пронбз- ливість; шахрувбтість taina f 1. діал. див. tinada; 2. удар ногбю (копйтом); хвицбння, брикбння; 3. діал. фініш
taino adj діал. корйчневий taire т діал. ляпас; запотйличник taita т 1. татко (мовою дітей); 2. сутенбр; 3. діал. тбйта (звертання до старого негра); 4. діал. ббтько (звертання до глави сі мі) до шанованої особи); 5. діал. ббтько; 6. Я Ам. забійка taitabuico т діал. смбжені банани зі шкваркбми
taitetú т діал. дйкий каббн taitón т діал. дідусь
taja1 f 1. каркбс, прикріплений до в’ючного сідлб (для перевезення вантажу); 2. діал. прбльна дбшка
taja2 f 1. розріз; 2. розподілення податків; 3. зарубка, насічка (на безміні); 4. див. tarja; 5. див. talla1 8 tajó fopH. Я Ам. дятел (різновид) tajada f 1. скйбка, шматбк; 2. хрипотб; кбшель; 3. сп’яніння, хміль; 4. діал. див. tajo 1; ~s de huerta овочі; hacer ~s a uno (вжив, частіше як погроза): te haré ~s я з Té6e котл0ту зроблю; sacar - урвбти побільше, зірвбти куш tajadera f 1. вйгнутий ніж (для харчових продуктів); 2. дбшка (для харчових продуктів); 3. долотб; 4. зубйло; 5. Я Ам. ножівка; 6. рі діал. затвбр (зрошувального каналу)
tajadero т 1. див. tajo 9; 2. іст. тбця (для розбирання м’яса, дичини); 3. діал. див. tajadera 2
tajadilla f 1. закуска з легбні; 2. діал. скйбка лимбна (апельсйна) (до горілки) tajado adj прямовйсний, стрімкйй, крутйй (про скелю)
tajador 1. adj якйй розрізбє, якйй розрубує; 2. т див. tajo 8; 2. сікбч; 3. зубйло tajadura f різання; рубка tajalón т діал. дармоїд, захреббтник tajaleo т діал. 1. їжа; la hora del ~ час обіду; 2. скандбл, свбрка tajamanil т Я Ам. див. tejamanil tajamar т 1. мор. форштбвень; 2. хвилеріз, хвилелбм; 3. діал. мол; 4. діал. дбмба, грббля tajamiento т див. tajadura tajante 1. т м’ясніїк; 2. adj якйй ріже, якйй руббє; 3. рішучий, різкйй, безапеля- ц йний; 4. різкйй, чіткйй tajaplumas т складбний ніж tajar vt 1. різати, відрізбти; розрізбти на шматкй; розрубувати; відсікбти; 2. затб- чувати (гусяче перо)
tajaraste т муз. тахарбсте (танець і, мелодія на Канарських о-вах) tajarrazo т Я Ам. див. tajo 1 І
tajarria f діал. попруга tajea f 1. стічнб трубб; 2. кульвбрт, підзбм- ний стік для водй
tajear vt Я Ам. робйти рбзрізи (зарубки, відмітки)
tajo т 1. рбзріз; поріз; зріз; 2. удбр шбб- лею (мечбм); 3. збрубка, відмітина (у фехтуванні); 4. урбк, завдбння, нбрма (для женців, збирачів винограду); 5. ро- ббта, спрбва; ¡vamos al ~! до праці!; 6. забій (в шахті); 7. прірва, крутйй схил горй;
8.,лбзо, вістря; 9. чурббн, колбда (для рубки м’яса); 10. див. tajuelo 2; 11. іст. плбха; 12. іст. крій, рбзкрій (сукні); 13. діал. див. taja1 2; 14. діал. оомбн, шах- рбйство; no dar un - діал. байдикувбти; пблець об пблець не вдбрити tajón т 1. див. tajo 9; 2. сл. див. tallón2; 3. діал. жйла вапнякбвого шпбту (білого піску)
619
tajona1
tajona1 f 1. Я Ам. бати* 2. діал. вулична жінка
tajona2 f діал. тахбна (народна пісня; та- яєць; великий африканський барабан) tajonear vi діал. тинятися по вулиці tajoneo т діал. 1. фланірування; 2. нетер- п ння на стбрті (про коня) tajuela ї1. дяв. tajuelo 2; 2. діал. містбк для прання білйзни; 3. просвбрдлений бтвір tajuelo т 1. dim. de tajo; 2. табурбтка; 3. лбвочка; 4. див. tejuelo З tajugo т діал. див. tejón 1 tajurear vi діал. хитрувбти tajureo т діал. ииахрбйство, обмбн ta 1. adj такйй; а - punto, а - grado до та- кбї міри; mediante - у ~ condición на такйх і такйх умбвах; de ~ manera, de - modo такйм чином; 2. такйй, подібний; схбжий; nunca se vio - cosa нікбли нічбго подібного не ставблося; ~ como (cual) такйй же, як..., тбчно такйй, як...; - ... ~ ... якйй..., такйй...; de - padre - hijo якйй бб- тько, такйй син; 3. (вжив, з невизн. арт.) якййсь; un ~ hombre якбсь людйна; un ~ López такий собі Лбпес; 4. pron. indet. (вжив, з невизн. арт.) хтось; una - проститутка; 5. (вжив, з визн. арт.) він, той сбмий, згбраний; el ~ no volvió más por aquí він більше сюдй не повертбвся; 6. це; те; (щось) подібне; так0; no dijo - він не сказ0в цьогб; по haré - я не зроблю цьогб; іпо hay -і нічбго подібного!; ~ у cual, - у - те-то і те-то; 7. adv іст. так, такйм чйном; así como... tal як..., так і; - о cual дбякий, інший; рідкісний; 8. хто- нббудь, той чи інший; ~ para cual одйн іншого вартий; оббє ряббє; ~ por cual тбк собі, стбрпно; з гріхбм пополам; un - у un cual такйй-сякйй; con - que loe. conj. як- щб, в тбму вйпадку, якщб; з умбвою, що; que si ~ que si cual те та се, п’йте-деейте; ó - ó demás діал. і те і інше; те та се; і те і це;¿qué -? як спрбви?; як ви поживбєте? tala^f 1. вйрубка лісу; 2. військ, завбл (інженерна споруда); 3. діал. сокйра; 4. діал. сад, горбд tala2 ї чйжик (дитяча гра) talabarte т портупбя talabartería М. шбрно-сідбльна майстбр- ня; 2. магазйн шбрно-сідбльних вйробів;
3. Я. Ам. магазйн чинббрних вйробів talabartero т шбрник, сідбльник talache, talacho т Я. Ам. мотйка, кйрка talador т лісоруб
taladora ї електромеханічна nnná (для вирубки лісу)
taladrado т 1. свердління, проевбрдлю- вання; 2. перфорбція бтвору taladrador 1. adj якйй евбрдлить; якйй бурить; 2. т сверблувбльник; 3. бурйльник ¡taladradora ї 1. свердлильний верстат; 2. буровб машйна; 3. дриль; ~ eléctrica електродрйль
taladradora-fresadora ї фрбзерно-сверд- лйльний верстат
taladradora-torneadora ї каруебльно-то- кбрний верстат
taladrante adj 1. пронйкливий, гбстрий; 2. гбстрий, пронйзливий (про біль); 3. різкйй, пронйзливий (про шум, крик) taladrar vM. свердлити, просвердлювати; висвбрдлювати; 2. бурйти; 3. різати слух;
4. пронйзувати, свердлйти (про біль)] 5. вхбдити, вникбти (у щось)
taladro т 1. свердлб, коловорбт; дриль; ~ salomónico спіральне свердлб; 2. бур, 6ypáe; ~ sonda буровйй верстат; перфо- рбтор; 3. проевбрдлений бтвір; 4. буровб свердловина
talaje т 1. Я. Ам. клоп; 2. діал. пастьбб; 3. Я. Ам. пбле з вйщипаною худббою тра- вбю; 4. діал. громадський вйгін
talamancas т рі таламбнки (індіанці в Коста-Ріці і Панамі)
talamante т носовб частйна пблуби (маленького судна)
tálamo т 1. шліЬбне лбже; 2. бот. лбже суцвіття
talamoco т діал. альбінбе talán звуконасл.: — бам, бам (про удар великого дзвона)
talanquera ї 1. паркбн, огорбжа, частокіл; 2. притулок, прйхисток; 3. покровйтельст- во, захист; 4. сп’яніння, хміль; ó mirar (ver) de (desde) la - спостерігбти зббку talante m 1. стиль, манбра; 2. вид; якість; властйвість; 3. настрій, гумор; estar de buen (mal) - бути в хорбшому (погбному) нбетрої; estar en ~ (de) бути схйльним; poner a uno de buen ~ привбдити когбсь в дббрий нбетрій; 4. бажбння, охбта; de buen - охбче, із задовбленням; 5. смак, схйльність
talantoso 1. adj іст. в хорбшому нбетрої (в дбброму гуморі); 2. діал. вйтончений, граційний; 3. т діал. рівнйна talar1 1. adj п’яточний; 2. довгопблий; hábito (traje) - сутанб, ряса; 3. т рі міф. крйльця на ногбх Меркурія talar2 vM. валити, руббти (ліс)] 2. нйщити, руйнувбти; зрівнювати з землбю; спблю- вати; 3. Я. Ам. підрізбти, підстригбти (дерева)] 4. діал. відвбдити ділйнку під горбд; оброблбти грядкй; 5. діал. садйти фруктбві дербва; 6. сл. відбирбти, вихбп- лювати
talasarquía ї морськб цбрство talasibio adj морськйй, якйй живб в морях talasícola adj біол. глибоковбдний talasiófito бот. 1. adj морськйй (про рослину)] 2. ~as fpl вбдорості talasómetro т мор. лот, зонд talaya ї діал. молодйй дуб, дуббк talayero т вартовйй, караульний talca f діал. див. trueno talcacahuate т Я. Ам. арбхіс, землянйй горіх
talco т мін. тальк
talcualillo adj 1. посередній, середній; 2. який одужує (про хворого) talega ї 1. мішбк, тбрба, куль; торбйнка; 2. нбша, вміст мішка (тбрби); 3. підгузник;
4. тйсяча дуро сріблом; 5. (рі) грбші; в. гріхи, прогрішення;7. іст. сітка (для волосся)] 8. іст. провізія; 9. військ, іст. ра- ці0н, пайбк; 10. діал. кбшик (для збору винограду)
talegada ї1. вміст мішкб; 2. ейльний удбр при падінні; darse (pegarse) una ~ гепнутися, розпластбтися talegazo т 1. aum. de talego; 2. удбр mílukóm; 3. див. talegada 2 talego т 1. вузькйй дбвгий мішбк; 2. міш- кувбта (незгрббна) людйна; 3. сл. гбтри; tener - бути багбтим, мбти тугбго гаманцб taleguero т збирбч подабнь (в монастирях)
taleguilla ї 1. dim. de talega; 2. панталбни (корбткі штанй) Topépo; - de la sal щодбнні витрати на господбрство talento m 1. іст. талбнт (одиниця ваги; монета); 2. талбнт, дар; обдарбваність, хист; hombre de - талановйта (обдарб- вана) людйна; 3. рбзум, розумбві здібності, інтелбкт
talentoso adj талановйтий, обдарбваний talentudo adj розумний, тямущий talero т Л. Ам. батіг tálero т тблер (монета) talgo т тбльго (тип швидкісного поїзда в Іспанії)
talguatudo adj діал. плюсклий, кволий, в’блий (про тіло) talingo т Л. Ам. негр
talismán т таліембн, амулбт talmente adv нбче, ніби; тбчно Talmud т рел. талмуд talmúdico adj талмудйчний talmudista сот. талмудйст talo1 т анат. тарбнна (надп’яткова) кістка talo т діал. кукурудзяний кбржик talocha їбуд. гладилка talón1 т 1. п’ятка; 2. збдник (взуття)- з м’якуш (копита)] 4. архіт. гусачбк; 5. та- лбн, купбн (чекової книжки)] 6. накладнб квитбнція; - del equipaje багбжна кви- тбнція; 7. Ам. корінбць (чековоїкнижки)- - de Aquilea axinécoea п’ятб; а - /ос. adv пішки; apretar (levantar) los talones втікбти, давбти дьбру; no llegarle a uno а los talones у підметки не годитися комусь; pisarle a uno los talones наздоганяти; наступбти на п’яти talón2 т фін. еталон, стандарт talonado adj Ам. див. talonario 1 talonario 1. adj квитанційний (про книжку)-, відривнйй (про чек)] 2. т квитанцта (чбкова) кнйжка; 3. збірн. корінці (чекової книжки)
talonear 1. vi див. taconear1 3; 2. \ПЛ. Ам. вдбрити п’бткою; 3. Я. Ам. пришпбрювати (коня)
talonera f 1. лбтка на п’ятці (шкарпетки, панчохи)] 2. діал. рбмінь для шпбри; 3. діал. див. talón1 2
talonero т сл. хазяїн корчмй, корчмар talonesco adj п’бтковий talqueza їдіал. травб (для покриття хат) talquina їдіал. віролбметво, зрбда; jugar la - обдурйти, зрбдити taltacahuate т Л. Ам. див. talcacahuate taltal т діал. курячий пбслід taltusa ЇАмч taltuza їдіал. туса (гризун) talud т 1. укіс, схил; нбхил, ухил; 2. полігр. плічко літери
taludar vt стбвити з ухилом taludín т діал. зоол. каймбн (різновид) talvina ї кбша з мигдбльного молокб talla1 ї1. різьблення (по дереву, металу); - dulce гравіювбння по міді; 2. скульптура, стбтуя, фігура (з дерева)] - baja ба- рельбф; 3. зріст (людини)] 4. зростомір (прилад для вимірювання зросту)] 5. викуп (за полоненого); 6. винагорбда за упіймбння злочйнця; 7. тблія, тблья (в азартних іграх)] 8. діал. іст. тблья (податок)] 9. діал. бакарб (картярська гра)]
10. Я. Ам. обмбн, брехнб; неправдива звістка; 11. мед. вйдалення кбменів (із сечового міхура)] 12. мед. стерйльна сер- вбтка; a media - loe. adv. необбчно, абийк; echar - діал. вихвалятися
talla2 їдіал. 1. глйняна посудина (для води)] 2. велйкий глйняний глек tallado 1. adj: bien (mal) ~ дббре (погбно) склбдений; 2. т див. talla1 1; 2. різання, нарізбння; 3. нарізка, різьбб; 4. сл. спіднйця; - en facetas гранбвбнйй tallador т 1. різьбйр, гравбр; 2. грану- вбльник; 3. фрезб; ~ de vidrio алмбз для різання скла, склоріз; 4. землемір; 5. Я Ам. банкомбт (в азартних іграх) talladura М. паз; 2. надріз (на стовбурі дерева)
tallar11. adj придбтний (признбчений) для вйрубки; 2. т молодйй ліс tallar21. vt вирізбти (з дерева)] висікбти (з каменя, мармуру)] 2. гранйти, шліфувбти; 3. гравіювбти; 4. скошувати, робйти фаску; 5. вимірювати зріст (людини)] 6. цінувбти, оцінювати; 7. тримати банк (а азартних іграх)] 8. обкладати подбтком (мйтом); 9. іст. розрізбти (ділйти) на шматкй; 10. діал. набридати, надокучбти;
11. vi Я. Ам. бесідувати, вестй розмбву,
12. діал. вестй люббвні розмбви
620
tanda
tallarín m (pl) лбкшина ¡alie Л7 1- статура, фігура; 2. талія; - de avispa Я Ам. тонка (осйна) Tániя; 3. крій (сукні); 4. тблія (частина сукні); 5. вйгляд, зовнішність; 6. діал. безрукавка (предмет жіночого туалету); largo de - з яйшком; з гаком; a medio - діал. недороблений, незакінчений; tener - діал. терплйче знбсити жарти tallecer* vi (-se) проростати, давати паростки, пускати пагони taller лі див. tálero
taller1 /77 1. майстарня, цех; - de ajuste слюсарна майстарня; складальний цех; - de pintura малярна майстарня; малярний цех; 2. рі зав6д, майстарні; -es de fundición ливарний зав6д; 3. ательЯ; - de confección ательа (майстарня) з пошйву
taller /77 стол0ві судкй tallera f діал. щілйна tallericu т діал. лучйна tallero1 т діал. ущалина tallero2 adj діал. брехлйвий tallista сот. різьбЯр по дЯреву tallo т 1. стебла; ставбур; 2. паросток, náriH; echar - пускати паростки (пагони); ростй; 3. подбвжена циліндрична час- тйна; 4. цукат (з дині, гарбуза); 5. діал. хмиз (печиво); 6. діал. листова капуста tallón1™1. див. talla1 5t 6; 2. діал. шрам, рубЯиь; 3. діал. садна, подряпина tallón2 /77 сл. постоЯлий двір, трактйр talludo adj 1. з міцнйм (товстим) стеблам; 2. кущйстий; 3. дораслий (про дитину); 4. із вкоріненими пораками, з поганими звйчками; 5. немолодий, у зрілому віці tallullo /77 діал. 1. голубці (із кукурудзяного борошна з м'ясом і спеціями, загорнуті в бананове листя); 2. див. tamal 4 tama f набряклість (ніг) tamagás fíi. Ам. тамагас (отруйна змія) tamal т 1. Ам. тамаль (пиріг з кукурудзяного борошна з м'ясом і спеціями); 2. діал. варана свинйна; 3. діал. величазний тюк (клунок); 4. Я Ам. підступи, інтрйги; hacer (armar) - діал. підтасбвувати карти; al que naciópa(ra) -, del cielo le caen las hojas Я Ам. щаслйвцеві манна небасна сйплеться; кому щастя служить, той ні про що не тужить tamalada f Л. Ам. легкйй полуденок (з пиріжками)
tamalayote т Я Ам. гарбуз (різновид) tamalear vtíi. Ам. хапати; мацати tamalera f 1. діал. хистка, пов’Язка (на обличчі); 2. Я Ам. збірн. пліткарі tamalería f пиріжачна
tamalera т 1. Я Ам. néxap (який торгує тамалями); 2. діал. інтриган; 3. діал. шулер
tamanacos т рі таманаки (індіанці у Венесуелі)
tamandoa, tamanduá, tamandúa т зоол. карликовий мурахоїд
tamango т 1. діал. шкіряні гЯтри; 2. Я Ам. шкіряний чббіт (у гаучо) janiañito adj засорбмлений, зніяковілий «¡maño 1. adj такйй, такбї величинй; ардібний; - como такбї величинй, як; такий, як; 2. т рбзмір, величина; de -
natura| в натуральну величину ^ara f 1. бот. канарський фінік; Ільмовий гай; 3. рі грбно фініків jamara f хмиз, гілкй; тріскй
2.
{•ЩагіІІа f бот. чист (кущ)
^yarlndo т бот. тамарйнд, індійський jWík (дерево і плід) fariseo, tamarix, tí
4РЙСК
, tamariz т бот. тама-
tamarrusquito adj малю-
^"КіІИ <>>. .!.*і
> манюній
tamazul т Л. Ам. велйка жаба tamba f 1. сл. плащ; 2. діал. набЯдрена пов’Язка (у індіанців)
tambache, tambachi, tambacho т Л. Ам.
зв’Язка, в^зол, клинок (одягу, білизни) tambal т бот. воскова пальма tambalear vi (~se) хитатися, гойдатися tambaleo т хитання, гойдання tambán т Ам. див. tambal tambanillo т архіт. фронтбн (над вікном, дверима)
tambar vt діал. поспішно ковтати, прокбв- тувати
tambara f див. tanganillo1 tambarillo т скрйня (з випуклою кришкою)
tambarimba fdian. сварка, ceápa tambarria f 1. Я Ам. гапаслйве святкування; 2. діал. шинбк, тавЯрна; 3. діал. поштуркування, третйрування tambembe т діал. сіднйці, зад tambero 1. adj Л. Ам. тотальний, якйй на- лбжить готалю (постоялому двору); 2. діал. слухнЯний, одомашнений (про велику рогату худобу); 3. т Я Ам. хазяїн готалю (постоЯлого двбру); 4. діал. хазЯїн молбчної фЯрми tambesco т діал. гбйдалка tambián adv 1. тбкбж, теж; 2. крім тбго, до тбгож
tambo /771. Я Ам. невелйкий готЯль; постоЯлий двір; 2. діал. молбчна фЯрма; 3. діал. публічний дім; кйшло; 4. діал. віддалене сЯлище; 5. діал. стовп (для прив'язування худоби); 6. Я Ам. негритянська вечірка (з танцями і співом); - de tíos діал. галаслйве збігбвисько tambocha f діал. червоноголбва отруйна мураха
tambor /77 1. барабан; toque de - барабанний дріб; tocar el - бйти в барабан; 2. барабанщик; el - mayor головнйй барабанщик, тамбурмажбр; 3. ейто (для просіювання цукру); 4. барабан, якйй обертається (для підсмажування кави, каштанів); 5. дерев’Яні п’Яльця; 6. Я Ам. пру- жйнний матрац; 7. діал. полотнб, дерюга;
8. Я Ам.' жерстяна (латунна) банка; 9. діал. пиріг з манібки; 10. відгорбджене приміщення, закуток; 11. архіт. барабан;
12. архіт. капітбль; 13. тех. барабан, циліндр, вальбк; 14. тех. коловорбт, кабестан; 15. тех. кблесо, маховйк; 16. мор. дощатий навіс; 17. анат. барабанна пе- рЯтинка; - de aspas с.-г. мотовило; а (con) - batiente loe. adv. з барабанним ббєм, пйшно, урочйсто tambora f 1. велйкий барабан; 2. див. tambor 1; 3. діал. брехнЯ; брЯхні; hacer la - de lado Я Ам. зірвЯти комусь справу; зробйти ведмЯжу пбслугу tamborear vi див. tabalear 2 tamboreo т постукування пальцями tamborera f Я Ам. тамборЯра (народний танець)
tamborero т Я Ам. аукцібн, прбдаж з торгів
tamboril т 1. тамбурйн; 2. іхт. тамбо- рйль; como - en boda обов’язкбвий, неодмінний; - por gaita все однб, однаково tamborilada f 1. удар, шльбпанець (при падінні на сіднйці); 2. удар по спйні (по голові)
tamborilazo т 1. ейльний удар в барабан; 2. див. tamborilada
tamborilear 1. vi барабанити, бйти в барабан; 2. див. tabalear 2; 2. vt вихвалЯти, вознбсити
tamborilero т барабанщик tamborín т див. tamboril tamborinazo т див. tamborilada tamborinero т див. tamborilero
tamborino т 1. див. tamboril; 2. див. tamborilero
tamboritear vi див. tamborilear 1 tamboritero m див. tamborilero tamborito m Л. Ам. тамборіто (народний танець)
tambre /77 діал. грЯбля, дЯмба tambula f негритянський барабан (в Латинській Америці) tamburino т бубон tamil adj, т див. tamul tamílico adj див. tamúlico tamisa f таміса (блискуча шерстяна тканина)
tamiz m 1. ейто, дрібнЯ рЯшето; 2. # мета- лЯва сітка; pasar por (el) - просіювати чЯрез ейто, протирати крізь рЯшето; ре- тЯльно вивчати (розглядати); відбирати, вибирати; перемивати кісточкй tamización f1. просіювання, просів, відсів;
2. тех. грохбчення, просівання tamizador 1. adj якйй просіює; 2. т ейто; грбхот
tamizar vt 1. просіювати; відсіювати; 2. тех. грохотйти
tamo /77 1. пух, пушбк (на льоні, бавовні, шерсті); 2. полбва; 3. пил (під меблями);
4. діал. солбма
tampoco adv тбкбж не (ні), теж не (ні); - Іо só я теж цьогб не знаю; no me invitaron у
- hubiera podido ir менЯ не запроейли, та я б і не зміг пітй
tam-tam т 1. там-там; 2. гонг tamuga f 1. діал. банани з цукром (загорнуті в маїсовий листок); 2. Я Ам. мішбк; тюк, клунок
tamul 1. adj тамільський; 2. т, f таміл, -ка;
3. /77 тамільська мбва tamúlico adj тамільський tamunango т діал. тамунанго (негритянський танець)
tamuria f часте сечовипускання tan1 /77 звуконасл.: - - там-там (звук барабана); бам-бам (звук дзвона) tan2 /771. дуббва Kopá; 2. танін, дубйльна речовина
tan3 adv 1. (вжив, перед прикм., дієприкм. і присл.) так; настільки; - de prisa так поспішно; no esperaba que llegase - pronto я не сподівався, що він приїде (прййде) так рано; 2. (у порівн. конструкціях з cuan, como) так само; настільки ж; le conozco - bien como tú я йогб знаю так cá- мо дббре, як і ти; 3. діал. див. tambiún; - siquiera loe. conj. хоча б, принаймні; - con - loe. adv. діал. так на так, за ту ж ціну; - -
como - - діал. все однб; яка різнйця; аі - соп -, аі гап соп - діал. за готівку; ir - соп
- Я Ам. повбдитися оберЯжно (обачно); llevar un - con - діал. бути тактбвним (делікатним)
tana f Я Ам. плЯтена сумка (з пальмових волокон)
tanaca f діал. нехлюйка, нечупара (про жінку)
tanate /77 1. Я Ам. речовйй мішбк; торбйна; рюкзбк; 2. діал. зв’Язка; згбрток; вузол; 3. рІЛ. Ам. пожйтки, скарб; a -s los montones діал. пбвно, рЯсно, в достатку; cargar con los -s Я Ам. збирати манатки, від’їходжЯти
tanatear vt Я Ам. складати в торбйну (в рюкзак) tanca f засув
tancar /77 діал. індіанський барабан tancolote т Л. Ам. кбшик (для перевезення товарів)
tanda f 1. чергування, зміна; чЯрга; por-s по чЯрзі; 2. роббта, справа; завдання; 3. шар, пласт; 4. зміна (бригада) робітників;
5. змінна партія рообчої худбби; 6. кін,
621
tandariola
пбртія (в більярді); 7. ббрія, ряд, ббзліч; ~ de palos (de azotes) град yflápie; 8. пайбк {який видається поденним робітникам);
9. Я Ам. noráHa звйчка; 10. Я Ам. ceáHc; акт {театральноїпостановки); 11 .діал. комбдія, розважбльна n’éca; 12. діал. кумбдне видбвище; весбла сцбнка; 13. діал. жарт
tandariola fíi. Ам. ránac, скандбл tandear vi 1. розподіляти по чбрзі; 2. діал. жapтyвáти> підсміюватися tándem т 1. тандбм, двомісний велоси- пбд; 2. ел., радіо каскадне (послідбвне) з’єднання
tandeo т 1. розподілення водй {для зрошення); 2. діал. жарт, насмішка tandero т діал. жартун, жартівнйк; кумбд- ник
tandil adj діал. черговйй, почергбвий tanga1 їдіал. див. tángano11 tanga2 f діал. HáriHKa, поббї tangalear гідіал. 1. сповільнювати, затрй- мувати; 2. плутати, змішувати tangán т діал. підвів дбшка {для продуктів)
tángana f діал. дбвге веслб {для каное) tanganear vt діал. бйти; ~se діал. див. tongonearse
tanganillas: en ~ loe. adv. хистко, не- твбрдо, нестійко
tanganillo т 1. підпірка, підсливка; під- клідка; 2. танганільйо {танець і пісня на Канарських о-вах); 3. діал. див. tángano1 1; 4. діал. KOB6ácKa
tángano1 т 1.6á6ки (гра); 2. діал. пблиця;
3. діал. засбхла гілка
tángano2 adj Я Ам. низькорбслий; кре-
М03НИЙ
tangencia f мат. дотикбння, дбтик; punto de - тбчка дбтику
tangencial adj мат. дотйчний, тангенціальний
tangente мат. 1. adj дотйчний; 2. f дотична; 3. тбнгенс; salir (escaparse, irse) por la - ухилйтися від відповіді, вйвернутися tangerina f мандарйн tangibilidad f відчутність tangible adj відчутний tangir 1. vt іст. див. tañer 1; 2. vi довб- дитися ріднбю; бути рбдичами; 3. іст. торкбтися, стосуватися tango1 т див. tángano11 tango2 т 1. TáHro {танець, музика); 2. діал. негритянський бараббн; 3. діал. згбрнугий тютюнбвий листбк tango* adj Л. Ам. товстйй, пбвний, огрЯдний tangrama т геометрйчна головоломка tanguarniz т Я Ам. ковтбк tanguear 1. vt діал. бйти, лупцювбти; дубасити; 2. діал. згортбти {тютюнове листя)] 3. vi танцювати TáHro; 4. діал. випйсувати мйеліте {про п’яного) tanguista сот. виконбвець, -виця тбнго tanguito т діал. тбнго tánico adj якйй містить танін, дубйльний; ácido ~дубйльна кислотб tanque1 т пропбліс, бджолиний клей tanque2 т 1. танк; ~ lanzallamas вогне- мбтний танк, вогнембт; 2. танк, резер- eyáp, цистбрна; 3. TáHKep, наливнб суднб;
4. мор. бак для прісної водй; 5. діал. ківшик, корячбк; 6. діал. велйка жбба; 7. Я Ам. став, ставбк
tanque3 adj діал. товстйй, призбмкуватий tanqueta f військ, танкбтка tanta f діал. кукурудзяний хліб tantabalán т див. tantarán tantálico adj хім. тантбловий tantalio т див. tántalo 1 tántalo т 1. хім. тантбл; 2. орн. тантбл {центральноамериканський лелека) tantán т судновйй дзвін
tantarán, tantarantán звуконасл. тра-та-Tá {звук барабана)
tanteada f Я Ам. несподіваний погбний вчйнок, підлість
tanteador т 1. мбркер (в більярдній грі)] 2. спорт, таблб
tantear vt 1. підрахбвувати приблйзно; оцінювати; прикидбти; 2. промбцувати, зондув0ти; 3. перевіряти, прббувати; ек- спериментувбти; 4. звбжувати, продумувати {вчинки)] 5. розглядати; вдивлЯтися; придивлятися; 6. (vi) підрахбвувати (ого- лбшувати) очкй (у грі)] 7. діал. примати (чеки)] 8. Я Ам. стбжити, вистбжувати; 9. жив. робйти ескіз; ~se 1. домовлятися про купівлю (прбдаж) за ціну, оголбшену на торгбх; 2. іст. домагбтися звільнення за вйкуп (про селище) tanteo т 1. приблйзний підрахунок, при- блйзна прикйдка; al - loe. adv. приблйзно, на бко; 2. прощупування, зондувбння; 3. прбба; експеримент; 4. продумування, обдумування; 5. підрахунок (оголошення) очків {у грі)] 6. (вйграні) очкй; 7. жив. ескіз tantico т дбщиця, крбпелька; un ~ небагбто, трбшки
tantflo 1. adj стільки; ~as cosas стільки ре- чбй; 2. такйй (великий), значнйй; - espacio такйй (великий) простір; 3. стільки-то; hay que pagar ~as pesetas трбба заплатити стільки-то песбт; tiene cuarenta ó ~s años йому сброк з гбком рбків; 4. pron стільки; (так) багбто; le debo ~ que nunca podré pagarlo я йому стільки (так багбто) вйнен, що не змбжу розплатитися нікбли; toma ~ cuanto quieras берй (стільки), скільки хбчеш; 5. це; no lo decía yo por ~ я не це мав на увбзі; 6. стільки-то; mil у ~s тйсяча з ráKOM; 7. рі багбто хто; ser uno de ~s бути однйм із багатьбх; 8. adv стільки; дуже, так (багбто); по debes trabajar ~ ти не повйнен стільки (так багбто) працювбти; - cuanto стільки, скільки...; trabajamos - cuanto es necesario ми працюємо стільки, скільки необхідно; 9. (після числ. вжив. у висл. кратності): cobré cuatro ~ más de lo que a él le dieron я отримав у чотйри разй більше, ніж далй йому; 10. т сума, кількість; ~ alzado загбльна вбртість; ~ por ciento процбнти; 11. т кбпія (документа)] 12. т фішка; мбрка (у грі)] .13. очкб {у грі)] nuestro equipo ganó por dos ~s a uno HáLua комбнда виграла з рахунком 2:1; las ~as: son las ~as, y aún no ha venido ужбтак пізно, а йогб ще нембє; otro ~ ще стільки ж; те ж cáMe; un ~, algún -, - cuanto He6aráTo; кілька; al ~, por el ~ loe. adv. за Tiéio ж цінбю, за ту ж ціну; аі ~ de (вжив, з дієсл. estar, quedar, etc.) в курсі; con - que loe. conj. за умбви, що, лишб б, тільки б, якщб тільки; en su ~ loe. adv. пропорційно; en (entre) ~ loe. adv. між тим, тим 4ácoM; en - que loe. conj. у той час, як; (hasta ~ que) до тих пір, пбки; пб- ки не; ni ~ ni tan calvo (росо) не трбба впадбти в кр0йнощі; por lo ~, por - loe. conj. тим ебмим, відповідно, бтже; por ~s y cuantos за стільки-то; ~ de ello loe. adv. 6aráTO, в flOCTáTKy, необмбжено; - más que loe. conj. тим náne що; ~ mejor (peor) тим Kpáine (гірше); - por - loe. adv. рівно стільки ж; за тібю ж цінбю; ~ que loe. conj. як тільки; -s a ~s такбю ж мірою; так cómo; однбково; apuntarse uno en una cosa un ~ перевбршувати когбсь у чбмусь; - es lo de más como lo de menos трбба тримб- тися сербдини; j~ bueno (por aquí)I ласкбво прбсимо!; ¡y - І звісно ж! tanza f діал. ліса, ліска tañar vt сл. здогбдуватися; відчувбти; Há- скрізь ббчити
tañedor т музикЬнт (який грає на струнному інструменті) а
tañer* 1. vt rpáTH (на струнному чи удає ному інструменті)] 2. іст. див. tocar і" 3. іст. зачати; торкбтися; 4. /Ст стосувбтися, обхбдити, MáTH віднбшення* ni me tañe, ni те duele... менб це не обхбдить; мені від цьбго ні хблодно ні жбрко; 5. vi див. tabalear 2 tañido т 1. звуч0ння, звук (струнного інструмента)] 2. дзвін (звук дзвона) tañimiento т 1. гра (на муз. інструменті)' 2. іст. див. tacto 1 '*
taño т дуббва Kopá; Kopá ріжкбвого дбрева (для видудлювання шкір) tapa1 f1. кришка; ~ de registro крйшка люка (лбзу); 2. poroeá оболбнка (копита)] з набійка (каблука)] 4. палітурка, обклб- динка; meter en ~s переплестй (книгу журнал)] 5. затвбр (шлюзу, греблі)] 6. нйжня частйна cremá (частина туші); 7. вилбга (лацкбн) костібма (пальтб); 8[ кружбльце ковбасй (шйнки); бутербрбд] закуска (до вина, аперитива)] 9. оіал. в’Ялене (копчбне) м’Ясо; 10. діал. кброк, збтичка; 11. діал. манйшка, манішка (сорочки)] 12. діал. оейне гніздб; 13. діал. ширінька; 14. діал. песбта; 15. діал. комплбкт ковдр і покривбло (для одного ліжка)] levantar (saltar) a uno la ~ de los sesos розкроїти чбреп комусь; levantarse (saltarse) la ~ de los sesos покінчйти життЯ самогубством, пустйти (собі) кулю в лбба
tapa2 f діал. бот. дурмбн tapaagujeros т див. tapagujeros tapabarro т діал. крилб (автомобіля, велосипеда)
tapaboca т 1. зуботйчина; 2. кашнб, шарф; 3. перекбнливий (вагбмий) дбказ (аргумбнт); dar un - a uno перемогтй вагбмим аргумбнтом, заткнути рбта комусь
tapabocas т 1. див. tapaboca 2; 2. збтич- ка (на стволі гармати) tapacantos т шар землі (піску) (на дорожніх покриттях) tapacubos т ковпбк ступйці (колеса) tapaculo т шипшйна (плід) tapachiche т ент. червонокрила саранб tapada fiem. 1. жінка із закрйтим лицбм; 2. Я Ам. спростувбння; dar una - спросту- BáTH
tapadera f 1. крйшка; 2. прикриття; шйрма (про людину)
tapadero т 1. збтичка, кляп; 2. прббка tapadillo т закрив0ння облйччя (вуаллюї de - loe. adv. тйшком-нйшком; тайкома, непомітно
tapadizo т навіс, тент tapado 1. adj Я Ам. одноколірної Mácn (про коня)] 2. якйй не розібрбвся (у справі)] 3. діал. м’Ясо з банбнами; 4. діал дамське (дитЯче) пальтб; 5. Я Ам. скарб;
6. Я Ам. спростув0ння tapador 1. adj якйй закривбє, якйй затикбє; 2. т збтичка; кброк; 3. сл. спіднйця; 4. сл. утрймувач публічного дбму tapadora f 1. діал. накйдка, покрйшка (на- кидувана на голову в’ючної тварини при запряганні чи завантаженні)] 2. Я Ам. машйнка для закупбрювання пляшбк tapadura f 1. закривбння, затикбння; 2. діал. пломбув0ння зубів tapaestero т риболбвна сіть tapagujeros т 1. невмілий муляр; 2. Д° всЯкої ббчки збтичка tapajuntas т стиковб наклбдка tapalcate т діал. мбтлох tápalo т Я Ам. шаль, хустка tapalodo т діал. див. tapabarro tapallagua т діал. період дощів і вітрів
622
tarasco
tápana f діал. Kánepc (рослина і брунька) tapanca f1- Я Лм. попбна, чепрак; 2. діал. сіднйці, зад
tapanera f бот. Kánepc (рослина) tapanza fdian. 1. вигорбджування, прикривання; 2. паплюження, ганьблення tapaojo(s) шЛм. кольорбві кйтиці (султан) на вуздбчці
tapapiés т ют. нарбдна дбвга сукня tapar vt 1. покривати, накривати; закривати; 2. закупбрювати, затикати (посуди- ну)\ 3. затикати, забивати (отвір, діру); 4. (у/) закривати(ся), закутувати(ся); 5. за- мбвчувати; приховувати, покривати; 6. діал. пломбувати (зуби) tápara f бот. 1. Kánepc (кущ); 2. діал. Ká- перс (брунька)
tapara f Гі. Ам. Tanápa, плід калебасового
Йева (використовується як посуди- vaciarse como una ~ діал. вйслови- ТИСЯ, вйлити дУшу
taparatán звуконасл. див. tantarantán taparear vt діал. 1. ховати, укривати; 2. лікувати від алкоголізму taparero т діал. плітка; інтрйга taparitos т рі тапарйти (індіанці у Венесуелі)
taparo т Ам. бот. калебасове дбрево táparo 1. adj діал. кривйй, однобкий; 2. упбртий, твердолббий; 3. т діал. мішачок для кресбла (краменя, трута) taparote т діал. Kánepc (брунька) taparrabo(s) т 1. пов’язка на стегнах (дикунів); 2. плавки; 3. діал. крилб автомобіля
tapatarro т діал. чорт, диЯвол
tapate т діал. бот. дурман
tapayagua f, tapayague f Л. Ам. мжйчка,
мрЯка
tape т див. tapa11 tapegua fдiaл. пастка, капкан tápena f діал. див. tápana tapeque т діал. дорбжнє начйння tapera f Л. Ам. 1. руїни (селища); 2. зруй- нбваний (занадбаний) дім taperujarse закутуватися, кутатися (про жінку)
tapeste т діал. 1. пліт, паркан; 2. цинбвка (з очерету)
tapetado adj іст. тбмний (про колір, фарбу)
tapetar vt 1. устилати (покривати) килимами; накидати покривало; 2. фарбувати; підфарбовувати
tapete т 1. килимбк; 2. серватка; доріжка, скатертйна; - verde лбмберний стіл; estar sobre el - вивчатися, обговбрюва- тися, бути предмбтом дискусії (про справу, питання)
tapeteado adj діал. примхлйвий, упбртий tapetusa т діал. контрабандна горілка tapia f 1. глинобйтна (саманна) стіна (огорожа); 2. глйна, саман; 3. буд. тапія (земельна міра - 50 кв. фути); 4. сл. прихб- аувач краденого; mas sordo que una ~ глухйй як пень
tapial т 1. опалубка для глинобйтних стін;
oüe. tapia 1; 3 .(pl) борт візка,* tener el ~ ї ten el - не поспішай!, не спішй!
«Piar vM. обнбсити огорбжею (стінбю); 2. зашпаровувати діри (бтвори) в стіні ^leería г 1. збірн. килимбві вйроби; 2. килимоткацтво; 3. килимбвий магазйн; 4. "вдимбва (оббивальна) майстбрня; 5. килимова (оббивна) тканйна; 6. виробнйцт- Мякйх М0блів
^Фісего т 1. килимар; 2. оббивальник, ¿обивач
Sai S adJ ^'льний (про тканину)
^Pieria т збірн. огорбжа, стіна (навколо
За
8 m рі тапіати (індіанці в Болівії)
tapinga fdianu 1. попруга; 2. пітнйк tapiñar vt сл. їсти tapioca f тапібка; cáro tapir m зоол. тапір tapíridos m pl зоол. тапіри tapiro m діал. див. tapir tapisca fЛ. Ам. збирання кукурудзи tapiscar v4Л. Ам. 1. збирати кукурудзу; 2. збирбти урожбй tapisote m бот. чйна, горбшок tapiz т килим, гобелбн; arrancado de un ~ дйвний, химбрний
tapizamiento т 1. декорування килимами (гобелбнами); 2. оббивка мбблів (тканиною)
tapizar vt 1. оббивати, декорувати, покривати килимами (стіни); 2. оббивати (меблі) tapón1 т 1. кброк; затичка; ~ esmerilado притбртий кброк; 2. тех. прббка; - encendedor свічка запалювання; 3. мед. там- пбн; 4. ел. запобіжник; 5. (~ de cuba) товстун; гладун; 6. Я Ам. сильце; ~ adaptador цбколь (лампи); контактний штифт; аі primer ~t zurrapa(s) - кожне діло спершу не йде
tapón2 т, adj Л. Ам. безхвбстий taponamiento т 1. закупбрювання, затикання; 2. мед. тампонація taponar vt 1. закупбрювати,,затикати; 2. мед. тампонувати taponazo т звук вилітаючого кбрка taponería f 1. кбрковий завбд; 2. виробництво кбрків
taponero 1. adj кбрковий; 2. т власник кбркового завбду tapora т діал. чубарка (курка) tapucho adj діал. безхвостий (про півня, курку)
tapuis т рі тапуї (індіанці в Болівії) tapujarse 1. закривати нйжню частину облйччя (вуаллю, шарфом, плащем); 2. кутатися, закатуватися tapujero т діал. контрабандйст tapujo т 1. край плаща (мантйльї, шарфа) (який закриває обличчя); 2. приховування (правди); sin ~s не крйючись; no andes con ~s не темнй; 3. табмний задум; тбмні справи
taque т 1. стук двербй (засуву), що зачинаються; 2. стук у дебрі taquear11. vt заряджати (рушницю); 2. (vr) набивати(ся), наповнйти(ся); 3. w Я Ам. грати в більЯрд; 4. Я Ам. втамбвувати гблод
taquear vi Я Ам. стукати каблуками (під- ббрамкО
taquear vi діал. мбдничати; франтйти; -se діал. розбагатіти taqueómetro т геод. тахебметр taquera1 f стійка (для зберігання більярдних київ)
taquera2 f діал. граблі taquería1 f діал. елегантність taquería2 f діал. 1. нахабність, розв’язність; 2. хйтрість, шахрайство taquero т діал. робітнйк на каналізаційних роббтах taquicardia f мед. тахікардія taquígrafa f стенографістка taquigrafía f стенографія taquigrafiar vt стенографувати taquigráfico adj стенографічний taquígrafo m стенбграф taquilla f 1. бюрб, картотбчна шафа, по- лйці (для зберігання папок, паперів); 2. квиткбва Káca; 3. шафка (для зберігання особистих речей); 4. діал. тавбрна; 5. діал. шбвський цвях taquillera т каейрка taquillo т Я Ам. вафля, трубочка taquimeca f, taquimecanografaf маши- ністка-стенографютка
taquín т 1. див. taba 1, 2, 3; 2. сл. шулер
tara1 f 1. Tápa; 2. вага упакбвки
tara f дефбкт, недблік
taraba f діал. стременб
tarabea f див. tarbea
tarabilla f 1. засувка, засув; 2. базікало, сорбка; 3. базікання, балаканйна; soltar uno la - базікати не змовкаючи; 4. діал. тріскачка
tarabita f Я Ам. канатна переправа (через ріку)
tarabuco т іст. барабан taracea f 1. маркетрі, мозаїка; різнокольо- рбва інкрустація; 2. татуювання taracear vt 1. інкрустувати, прикрашати дерев’яною мозаїкою (інкрустацією); 2. ВІДТІНЯТИ
taraceo т різнобарвна прикраса taraco т діал. в’Язана маска (для захисту обличчя від холоду) # taracú т діал. стрічка, пов’Язка (для волосся)
tarado абузіпсбваний, дефбктний, з вадою tarafana fcn. митниця tarafe т сл. гральна кістка taragoza fcn. селб, еблище taragozajida fcn. місто tarahumaras m pl тараумбри (індіанці в Мексиці)
taraje т див. taray
taramba f діал. тарбмба (струнний інструмент)
tarambana(s) сот. 1. шалбнець; 2. базікало, сорбка
tarando т північний блень tarángana f дешбва кров’яна ковбаса taranta f 1. діал. таранта (шахтарська пісня); 2. діал. запаморочення; непритбм- ність; 3. Я Ам. нерозсудливість, шалбн- ство; 4. Я Ам, пиЯцтво; 5. Я Ам. тарантул tarantear vt Я Ам. бути непостійним, раптбво змінювати наміри tarantela f тарантбла (танець); le dio la - йогб якась муха вкусила tarantera f діал. див. taranta 2 tarantín m 1. Я Ам. лахміття, мбтлох; 2. діал. див. tenducha; 3. діал. риштбвання, риштування
taranto adj діал. 1. приголбмшений; 2. напідпитку, п’Яний
tarántula f тарантул; picado de la - збуджений, знервбваний; хвбрий на венерйч- ну хворббу
tarantulado adj 1. неспокійний, знервбваний; 2. злЯканий (про тварину); 3. хвбрий на венерйчну хворббу tarapé т діал. бот. віктбрія-рбгія tarar vt зважувати Tápy, тарувати tarara 1. звуконасл. див. tararí; 2. f діал. віялка
tarará т див. tararí tararases т рі діал. злочйнці tararear vt, vi наспівувати, мугйкати tarareo т наспівування, мугйкання tararí звуконасл. та-pa-pá; ту-ру-рУ (звук горна, труби)
tararira 1. f потіха, забава; галаслйве святкування; 2. сот. шалбнець; 3. interj ну так!, такб екбжеш! (вжив, для вираж. недовіри)
tarasca1 f 1. казкбвий змій, дракбн; 2. злюка; відьма; фурія; 3. ненажбра; 4. діал. ве- личбзний рот, пбща; 5. ГІ. Ам. папербвий змій
tarasca2 f свинЯ (самка) tarascada f1. укус; 2. рбна від укусу; 3. грубість, різкість, зухвалість; зухвала відповідь
tarascar vt 1. кусати (про собак); 2. Я Ам. побйтися
tarasco m діал., tarascón m ГІ. Ам. див. tarascada 1
623
tarascos
tarascos m pl тарбски (Індіанці в Мексиці) tarasí m кравбць
tarasquiento adj діал. великорбтий, ротЯ- тий, якйй розкривЯє рбта (при плачі, сміху)
taratana f див. tartana taray т бот. тамарйск tarazar vt 1. кусЯти; рвЯти зубЯми; грйзти; 2. набридЯти, докучЯти; дратувЯти tarazón т шматбк (м'яса, риби) tarbea f зал
tarca f діал. індібнська флбйта tarcos т рі сл. черевики, туфлі tardador adj 1. якйй запізнюється; 2. неспішний, повільний #
tardamente adv повільно, розмірено, неспішно
tardanaos т іхт. прилипЯла (риба) tardanza f запізнення; затрймка, зволік0н- ня
tardar vi 1. затримуватися,^зволі^ти; - а venir затрймуватися з приїздом; sin ~ не зволікЯючи, негЯйно; 2. (en) витрач0ти час; ¿cuánto tiempo tardas en llegar al instituto? за скільки 4ácy ти добирЯєшся до інституту? 3. запізнюватися, затрйму- ватися;# a más ~ loe. adv. не пізніше, найпізніше
tarde 1. f післяполуденний час; день (від полудня до сутінок); ¡buenas ~s! дббрий день!; 2. вбчір; de (por la) ~ loe. adv. увб- чері; función de ~ вечірний сеЯнс; 3. adv пізно; más ~ пізніше, після, чбрез дбякий час; - o temprano páHO чи пізно; de - en ~ loe. adv. час від чЯсу; para luego es ~ не відкладЯй на пбтім; пбтім буде пізно; ~, mal у nunca гірше нікуди; más vale ~ que nunca крЯще пізно, ніж нікбли tardeada f Я Ам. вбчір відпочинку tardecer* v. impere. вечоріти, сутеніти tardecica, tardecita f сутінки, вечірній час tardemente adv несвоєчЯсно, невчЯсно tardíamente adv пізно, із запізненням tardígrado т зоол. 1. тихохід; 2. лінйвець tardío 1. adj пізній (про фрукти); 2. пізній, запізнілий; 3. повільний, неспішний, розмірений; 4. т (рі) посіви (плантЯція) пізніх сортів; 5. діал. осіння nopá tardo adj 1. повільний, неповороткйй; 2. пізній, запізнілий; 3. тупйй; некмітлйвий; ~ en comprender нетямущий; ~ de oído туговухий
tardón 1. adj повільний, нерозторбпний; копіткйй; 2. тупйй, нетямущий; 3. т тугодум
tarea f 1. роббта, cnpáea; 2. завдЯння, за- дЯча; доручення; 3. ретбльність, старЯн- ня (в роботі); 4. діал. тарба (земельна міра = 628 ке. м. або 0,628 га); ~ te (le, etc.) mando доведбться тобі (йому) попотіти (помучитися)
tareco т 1. діал. див. trasto; 2. діал. пот- вбра, опУдапо
tareero т діал. подбнник (для збирання маслин)
tarefero т діал. подбнник tari т тЯри (пальмовий лікер) tarifa f тарйф
tarrifar 1. vt тарифікувЯти; 2. vi посварй- тися, порвЯти стосунки tarificación f тарифікЯція tarificar vt див. tarifar 1 tarima f 1. підвищення, підмбетки, нЯстил; 2. підстбвка (для ніг; з отвором для жаровні)
tarimera f діал. звідня tarín: - barm loe. adv. 1. ледь-ледь, в обріз; 2. мбйже, приблйзно tarja f 1. іст. велйкий щит; 2. тЯрха (старовинна іспанська монета); 3. жетбн; контрамЯрка; 4. іст. бйрка, рахівнб пЯ- личка (для обліку взятого в кредит);
beber sobre ~ випивЯти в кредйт; 5. удбр; CTycáH; 6. Я Ам. візйтна кЯртка tarjar vtiem. відмічЯти (робйти збрубки) на бирці (для обліку взятого в кредит) tarjeta f 1. (~ de visita) візйтна KápTKa; 2. кбртка, листівка; запрбшення; - postal поштбва KápTKa (листівка); 3. легбнда, умбвні позн0чення (на карті); 4. архіт. картуш; ~ de identidad посвідчення осб- би; - taladrada перфокбрта tarjetearse обмінюватися візйтними карт- кбми
tarjeteo т ббмін візйтними карткЯми tarjetera f 1. Ам. див. tarjetero; 2. Я Ам.
тбця (для візитних карток) tarjetero т гаманбць (для візитних карток)
taropó т Я Ам. бот. віктбрія-рбгія tarpán т зоол. (степовйй) тарпбн tarpu fcn. двбрі
tarquín т мул, твань, баговйння tarrabasquina f діал. гнів, лють; шалбнет- во
tarraconense 1. adj тарагбнський, якйй стосується м. Тарагбни; 2. іст. тарагбнський, якйй стосується рймської провінції Тараконбнсіс (на південному сході Іспанії); 3. сот. жйтель, -ка (уроджен|ець, -ка) м. Тарагбни
tarrada f місткість (об’бмність) бЯнки tarraga f бот. вовчуг tarrago т бот. луговЯ шбвлія tarraja1 f звуковий бтвір (в деці гітари) tarraja2 f 1. див. terraja; 2. діал. шкірянб бйрка (для лічби)
tarrajazo т діал. 1. несподівана бідЯ; на- пбсть; 2. велйка рбна; 3. синбць; рбна; de un ~ loe. adv. за один раз, рЯзом, одрЯзу tarramenta f діал. збірн. роги tarrañuela f діал. див. tarreña 2 tarrascar vt сл. відбирЯти ейлою tarraya f діал. нбвід
tarrayazo тЛ.Л. Ам. улбв (риби); 2. Я Ам. облава; 3. діал. ейльний удбр tarraza1 f діал. свердлб tarraza2 f діал. круп (коня) tarrear vt діал. наставляти рбги tarreña f 1. тріскачка; 2. рі кастаньбти (з двох черепків)
tarrico т 1. бот. курбй (різновид); 2. сопілка tarrido т звук кастаньбт tarriza f діал. див. terrizo 2 tarro т 1. ббнка; глйняний гбрщик; 2. діал. пропбліс, бджолиний клей; 3. діал. ріг; 4. Я Ам. (~ de unto) циліндр (капелюх); medio - діал. котелбк (капелюх); 5. діал. заплутана (складна) cnpáea; 6. Я Ам. сл. везіння, фарт; al que lía de cargar ~s, al nacer le apuntan діал. кому що на роду напйсано; у кбжного своЯ дбля; darle (pegarle) a uno en un ~ Я Ам. зачепйти за живб
tarrudo adj діал. рогЯтий tarso т анат. плбено, плюсно tarta f 1. пиріг (солодкий), торт; 2. див. tortera
tartagazo т діал. велйкий ковтбк tártago т 1. бот. чиновйдний молочбй; ~ de Venezuela рицйна; 2. невдбча; нещастя; напЯсть; 3. злий жарт tartaja adj див. tartajoso tartajear vi говорйти нерозбірливо; гаркЯ- вити
tartajeo т нерозбірливість; недорікуватість, недомбвність
tartajoso adj недорікуватий, недомбвний tartalear vi 1. смйкатися, сбватися; 2. затинЯтися, плутатися (від зніяковіння); 3. див. tartamudear tartaleta f відкрйтий пиріг tartamudear vi заїкЯтися, затинбтися tartamudeo т, tartamudez f заїкЯння
tartamudo 1. adj якйй заїкЯється, якйй за тинЯється; 2. якйй вагЯється, нерішучий- 3. /7і заїка '
tartán т текст. тартЯн (матерія саржо вого переплетення) tartana f 1. однощбгловий вітрйльник (риболовне або каботажне судноУ 2 крйта двокблка ’ *
tartancho adj діал. див. tartamudo 1 tártano т діал. ебтовий мед tartaño т діал. п’Ятка tartarabuelo т див. tatarabuelo tartáreo adj поет., міф. якйй стосується тартЯру, пекбльний
tartarí іст. 1. adj див. tártaro11; 2. т див tártaro1 2
tartárico adj хім. вйнний, виннокам’янйй tartarinesco ady хвастливий, фанфарбнський tártaro, -а1 1. adj татЯрський; 2. т, f татЯр|ин, -ка; 3. т mamáрська мбва tártaro2 т 1. хім. вйнна кислотЯ; вйнний KáMiHb; тартбр; 2. (~ dental) кЯмінь (на зубЯх). зубний KáMiHb tártaro3 т поет. тартЯр, пбкло tartaruga f діал. див. tortuga tartera f 1. див. tortera; 2. судбк (для їжі) tarto adj діал. див. tartajoso tártrico adj див. tartárico tartufo m тартюф, лицемір, святбнник taruga f зоол. тарУга (південноамериканський олень)
tarugada f Я Ам. дУрість, дурнЯ вйхватка; а Іа ~ недбЯло, абиЯк; de ~ випадкбво tarugo т 1. чурббк, колбда; 2. дерев’яний шип; кілбк; цвях; ~ para clavar прббка для забивЯння цвЯхів; 3. кброк, збтичка (дерев'яна); 4. торбць, шбшка (для вимощування вулиць); 5. Я Ам. o6MáHU4HK, шахрбй;
6. Я Ам. дурень, тблепень, тупбк; 7. діал. улбеник, підлбеник; 8. діал. робітнйк ецб- ни (цирку); 9. діал. перелЯк taruma, tarumá f авраЯмове дбрево (різновид)
tarumba: volverle a uno ~ приголбмшити, збйти з пантелйку; volverse - сторопіти, заціпеніти
tas т малбньке ковЯдло; - con ~ loe. adv. діал. квйти; однЯкові за рбзміром tasa f 1. оцінка, таксувЯння; 2. тЯкса, тарйф, нормбвана плбта; precios de ~ уста- нбвлені ^тверді) ціни; 3. прЯвило, уста- нбвлении порЯдок tasación f оцінка, таксЯція tasadamente adv 1. за устанбвленою цінбю, за тЯксою; 2. за нбрмою, обмбже- но, лімітбвано tasador т оцінник, таксЯтор tasajear vt 1. діал. різати м’Ясо на шматкй (для засолювання, в'ялення); 2. діал. убйти, зарізати (людину) tasajera f діал., tasajería f Я Ам. 1. приміщення для зберігання солбного (в’яленого) м’Яса; 2. Ятка, де торгують в’Яленим м’Ясом
tasajero adj солйльний, засблювальний tasajito т діал. кбпчена свинйна (порізана на шматки)
tasajo т 1. скйбка в’Яленого м’Яса; 2. шматбк м’Яса; 3. діал. здоров0нь, здоровйло tasajón adj Я Ам., tasajudo adj діал. цибЯтий
tasar vt 1. оцінювати, таксувЯти; устанбв- лювати ціну (на щось); 2. розцінювати, оцінювати (роботу); 3. реіулювЯти; нор- мувЯти; 4. змбншувати, урізЯти tasca f 1. грЯльний дім, кйшло; 2. див. taberna; 3. діал. ейльний прибій; хвилю- вбння (біля берега) tascador т тіпалка, льоном’Ялка tascar vt 1. м’Яти, тіпЯти (льон, коноплі); щипЯти траву (про худобу); 3. діал. Фи' зти, жyвáти; плЯмкати
624
tecuco
tasco m спец, кострйця, терміття; salvarse - діал.: se salvó ~ обійшлбся, минулося
tases m рІЛ. Ам. népuii крбки (дитини) tasín л? діал. 1. гніздб; 2. вблик (для перенесення вантажів на голові) taska f т0ска (індіанський барабан) taspito adj діал. дрібнйй, неглиббкий, мілководний
tasquera f 1. свбрка; бійка; 2. сл. див. ta-
tastablllar vi діал. див. trastrabillar tastana f1. кірка (на ґрунті під час засухи); 2. плівка, перегорбдка (у апельсина, горіха, граната)
testarazo т діал. див. testarada 1 tastaz f порошбк для чйстки міді (латуні) tastazo т діал. щйголь (в лоб) tastillo т прйсмак (їжі, пиття) tasto т 1. неприбмний смак (прйсмак); 2. діал. смбрід tasugo т див. tejón1
tata 1. f нЯня (мовою дітей); 2. діал. ласк. сестрйчка; 3. тЛ. Ам. ласк. tóto, tótko; 4. Ам. ббтько (шанобливе звертання) tatabra f, tatabro т діал. дйкий каббн tatagua ґент. татбгуа (нічний метелик) tataibá т бот. Л. Ам. 1. шовкбвиця (дичка); 2. шовкбвиця, мбрва (ягода) tatarabuela f 1. прапрабабуся; 2. праро- дйтелька
tatarabuelo т 1. прапрбдід; 2. прбдок, прародйтель
tataradeudo т прбдок, прародйтель tataranieto т прапрбвнук tatarata f діал. стрибуна дзйґа (іграшка) tataratear, tataratiar vi Л. Ам. незгрббно повертбтися, спотикбтися; тйкатися tataratoso adj див. tartamudo 1 tataretas т діал. див. tatarata tatareto adj діал. якйй спотикбється (об щось), якйй наштбвхується (на щось) tatas: andar а ~ починбти ходйти, роойти пбрші крбки (про дитину); пбвзати pá4KH (про дитину)
itate! Ínter/1. (~, ~) стій!; обербжно!; 2. тй- хо!; не поспішбй!; 3. дійшлб!, зрозумів!; 4. (вираз захоплення, здивування, гніву) чорт забирбй!; оввб! отакбї! tatemar vt Л. Ам. 1. запікбти (овочі, фрукти); 2. трбхи обсмбжувати (підрум’янювати)
tatito т діал. TáTO, TáTKo tato1 т див. tatú
tato* т діал. ласк. 1. брбтик; 2. дитйнка tato3 adj недорікуватий; шепелЯвий tatole т Л. Ам. змбва
tatolear vi Л. Ам. складбти змбву; змовлятися
tatú т діал. зоол. броненбсець tatuaje т татуювбння tatuar \^татуюв0ти
tatuca f діал. 1. велйка посудина; 2. макітра, довббшка, черепбк ^tuco, tatuque т діал. див. tatuca 1 tature т діал. круглий кбшик jatusa f/7. Ам. жінка легкбї поведінки «uca f діал. 1. купа, ropá; 2. невелйка склбдка (на одязі) taumatúrgico adj чудотвбрний taumaturgo т чудотвбрець jaunachi т діал. дзвінбчки (прив’язані до ніг) ^jquear vt діал. складбти (звблювати) на
adj due‘taurlno 1
‘aunno adj 1. бйчачий; 2. якйй стосується кориди; espectáculo - корйда, бій биків
?иг?нШТел6ць^'я) tenl2romo т аРбна для кориди
{яйл *° т ™>бЙтель ббю биків .JJ^tnaco 1. adj див. tauromáquico; 2. rr зн8в6ць кориди
tauromaquia f тавромбхія, мистбцтво ббю биків
tauromáquico adj якйй стосується тавро- Máxii (мистецтва бою биків) tauteo т діал. гбвкіт лисйці tautócrono adj фіз. ізохрбнний, тавто- хрбнний
tautología f тавтолбгія, повтбрення tautológico adj тавтологічний taxáceas fpí бот. тисбві taxativo adj 1. пбвний, тбчний, конкрбт- ний; 2. категоричний, безапеляційний taxi т 1. таксі, таксомотбр; 2. нбймана
taxidermista11сот. таксидерміст, мбистер з вйготовлення опудал тварйн taxífono т таксофбн, телефбн-автомбт taxímetro т 1. таксбметр; 2. таксомотбр, таксі
taxista сот. водій (шофбр) таксі; таксйст taxonomía fтаксономія, систембтика taxonómico adj таксономічний, класифікуючий
taya ґдіал. амулбт (у риболовів, мисливців)
tayá f діал. батбт
tayacán т Л. Ам. 1. нбймит-землербб; 2. вірний слугб, довірена осбба taylorismo т політ., ек. тейлорйзм tayuela f діал. див. tajuelo 2 tayuyo т діал. див. tamal 1 taz: ~ а ~ /ос. adv. так на так (при міні) taza f 1. чбшка (про вміст); 2. басбйн, чбша (фонтана); 3. (~ de retrete) унітбз;
4. гбрда; захиснб дужка (у шпаги, шаблі);
5. діал. таз (умивальний); 6. діал. велйкий кбшик (з кришкою)
tazado adj знбшений, обшбрпаний (про одяг); Ir - ходйти обірваним (у пошбрпа- ному бдязі)
tazar vt 1. іст. різати, розрізбти; 2. (vt) знбшувати(ся), протирбти(ся) на згйні (про одяг)
tazcal т Л. Ам. див. tortilla 2 tazmía f 1. іст. десЯта частйна урожбю зерновйх, десятйна; 2. приблйзний підрахунок урожбю на кбрені (про цукрову тростину)
tazo т діал. тріска, скблка tazón т 1. велйка чбшка (без ручки), niá- ла; 2. див. taza 2; 3. діал. таз (умивальний)
tchec«o,-а 1 .adjчбський;2.т, fчех,чбшка; 3. т чбська мбва
te1 f 1. те (назва літери t іспанського алфавіту); 2. таврбва бблка; 3. рейсшйна te21. pron pers (ненагол ф. дав. і знах. в. 2 ос. одн.) тобі, тебб; te doy я тобі даіЬ; te veo я тебб ббчу; 2. pron refi собі, себб té т 1. чай (кущ, листя, напій); té del Paraguay, té de los jesuítas парагвбйський чай, MáTé; té negro чбрний чай; té verde зелбний чай; tomar el té пйти Чай; preparar el té заварйти чай; 2. чай, питтЯ чбю; dar a uno el té надокучбти (набридбти) комусь розмбвами
tea г 1. смолоскйп; 2. сп’яніння, хміль; 3. бот. діал. пбльма (різновид); 4. бот. діал. Téa (смолисте ароматичне дерево); 5. мор. Якірний канбт; трос; ~s maritales (nupciales) іст. смолоскйп, якйй ніс жених пбред наречбною; весілля, вінчбн- ня
team т спорт, комбнда (футбольна) teanguis т див. tiangues teatinería f лицемірність, святбнництво teatral adj театральний; espectáculo ~ спектбкль, театрбльна вистава teatralidad f тeaтpáльнiсть teatrero т Л. Ам. театрбл teatro т 1. тебтр; театрбльне мистбцтво; - dramático драматйчний тебтр; ~ de
marionetas (de muñecas) лялькбвий тебтр; - radiofónico радіотебтр; 2. сцбна, театрбльні підмбстки; 3. театрбльний дбсвід (актора); 4. театр, драматургія; el - clásico класйчний тебтр; 5. перен. тебтр, арбна, сцбна; - de la guerra тебтр вобнних дій; ~ anatómico анатомічний тебтр
teatrólogo т 1. театрознбвець; 2. актбр tebaida f пустбльна місцбвість, глушинб tebaísmo т хвороблйвий стан, вйклика- ний вживбнням бпіуму teca1 fтик, тйкове дбрево teca2 f 1. церк. реліквбрій; 2. анат. сухо- жйльна сумка; 3. бот. спорбнгій; 4. зоол. яйцеклбд; 5. зоол. колбнія поліпів tecali т Л. Ам. кольорбвий алеббстр tecina f діал. служниця, прислуга tecla f клбвіша; dar en la ~ вловйти суть, поцілити в Яблучко; dar en la ~ de hacer una cosa взЯти за звйчку робйти щось; pulsar (tocar) muchas ~s використати всі можлйві збсоби; врахбвувати всі обстб- вини, діяти вкрай оббчно teclado т клавіатура teclaño adj діал. дуже старйй, старбзний (про людину)
tecle adj діал. див. tiritón 1 tecleado т див. tecleo teclear1 vi 1. бйти по клбвішах; награвбти (на роялі); 2. друкувбти на друкарській машйнці; 3. постукувати (бараббнити) пб- льцями; 4. vt натискбти на всі вбжелі, досягати метй (будь-якими засобами) teclear2 vi Л. Ам. 1. знахбдитися (бути) прй смерті (про хворого); 2. бути на rpám пбвного Kpáxy (про гравця) tecleo т 1. удбри по клбвішах; 2. друкувбн- ня на друкарській машйнці; стук друкбр- ської машйнки; 3. постукування пбльцями tecnia fdue. tecnicismo técnica f 1. тбхніка; технолбгія; 2. тбхніка, технічні прийбми (художника, спортсмена); 3. тбхніка, технічне оснащення (об- лбднання); апаратура tecnicismo т 1. спецібльна (технічна) термінолбгія; 2. спецібльний (технічний) тбрмін; техніцйзм; професіоналізм tócnlc«o 1. adj технічний; enseñanza ~а технічне навчбння; 2. спецібльний, технічний (про термін); lenguaje ~ спецібльна термінолбгія; 3. т тбхнік; 4. спеціаліст; експбрт
tecnicolor т кольорбве кінб tecnocracia fтехнокрбтія tecnología f 1. технолбгія; 2. наукбво- технічна термінолбгія tecnológico adj технологічний tecnomático adj якйй стосується технічної освіти
teco adj діал. див. tecolote2 2 tecolero т Л. Ам. 1. вуглЯр; 2. скотбр tecolines трі Л. Ам. грбші; монбти tecolota f Л. Ам. недбпалок сигбри tecolote1 тЛ. Ам. 1. орн. пугач (різновид); 2. поліцейський
tecolote2 adj 1. діал. червбно-бурий (про колір); 2. діал. п’Яний tecomal т діал. глйняний (кам’янйй) пб- суд
tecomate т 1. Я Ам. посудина з гарбузб; 2. Я Ам. глйняна чбша tecorral т Л. Ам. кам’янб огорбжа, стінб (сухої кладки)
tectónica f 1. будівбльне мистбцтво; 2. геол. тектбніка
tectónico adj 1. якйй стосується будівбль- ного мистбцтва; 2. архітектонічний; 3. біол. структурний; 4. геол. тектонічний tecuán т діал. леопбрд tecuco adjЛ. Ам. скупйй, жбдібний, скнбр- ний
techado
techado m див. techo 2 techador m покрівЯльник techar vt настилбти покрівлю, крйти дах techo т 1. стбля; перекритті; 2. дах, покрівля; - de dos aguas двосхильний дах; ~ falso HaxáT; 3. дім; 4. верх (кузова)] 5. ав. стЯля; в. сл. капелюх techumbre т покрівля teda f див. tea 1
tedero т 1. підсливка для смолоскйпа; 2. Я Ам. фігурний канделябр tedeum т рел. подЯчний піснеспів tediar vt 1. нудьгувбти, нудитися; 2. відчу- вбтиогйду
tedio т 1. нудьгб, туга; causar (producir) ~
виклик™ нудьгу; 2. огйда tedioso adj 1. нуднйй, тбскний; 2. огйдний, мерзЯнний
tefe т 1. (рі) діал. див. tira 1; 2. діал. шрам (на обличчі); 3. діал. синбць tefrosis f крембція tegmento m див. tegumento tegua m діал. 3Háxap teguillo m дбшка, брус (для стелі) tegumentario adj бот., зоол. покривнйй tegumento т бот., зоол. пбкрив, плівка; оболбнка, лусочка
tehuanos т рі теубни (індіанці в Мексиці)
teiforme adj настбяний, як чай
teína fxiM. теїн
teinada f див. tinada 2
teísmo m філос. теїзм
teísta com. теїст
teja1 f 1. покрівЯльна черепиця; 2. керамічна плйтка; 3. капеліЬх із збгнутими полЯ- ми (у священикаУ, 4. діал. див. tejo11; 5. діал. надмірна (непомірна) прбця; а - vana toe. adv. побудбваний без стблі, з однйм дбхом; абиЯк, нбепіх; a toca ~ іос. adv. готівкою, дзвінкбю монбтою; dé ~s abajo loe. ас(іл прирбдним чйном; у цьбму світі, на землі; de ~s arriba loe. adv. чудом, надприрбдно; в потойбічному світі, на Hé6¡
teja2 f див. tilo 1
tejadillo m 1. навіс; 2. верх (екіпажу, автомобіля); 3. карт, прийбм шулера; 4. див. tingladillo
tejado т 1. черепйчний дах; 2. вйхід на повЯрхню (рудноїжили)] 3. сл. капеліЬх tejamaní, tejamanil т Ам. буд. гонт, гбнта tejar1 т черепйчний (цеглянйй) завбд tejar2 vt крйти черепйцею tejaván т Я Ам., tejavana f 1. див. tejadillo 1; 2. див. tejivana 1 tejedera f 1. див. tejedora 1,2; 2. водянйй жук, вертЯчка
tejedor 1. adj якйй тче; 2. ткбцький; 3. т ткач; 4. діал. інтригбн, пліткбр; 5. водянйй павук
tejedora f 1. ткбля; 2. в’язбльниця; 3. три- котбжна (в’язбльна) машйна tejedura т І.ткбцтво; 2. в’язбння; 3. див. textura 1
tejeduría f 1. ткбцтво, ткбцьке ремеслб (виробнйцтвб); 2. ткбцька фббрика (май- ст0рня)
tejemaneje m, tejemeneje m діал. 1. бурхлива діяльність; клбпоти; метушнЯ; 2. рі інтрйги, підступи tejer vt 1. ткбти; 2. в’язбти, плестй; 3. пле- стй (про павуків)] 4. готувбти, облаштб- вувати, привбдити до лад# 5. плестй, вигбдувати; 6. чергувбти (па, стрибки в танці)] 7. діал. плестй інтрйги (підступи); - у destejer робйти і переробляти; tejérselas діал. тікбти, давбти дьбру tejera, tejería f див. tejar1 tejero m робітнйк черепйчного (цеглянбго) завбду
tejido 1. adj ткбний; 2. т див. textura; 2.
тканйна, матбрія, матерібл; - de algodón
бавбвняна тканйна; ~ de punto трико- тбжна тканйна; 3. пл0тений вйріб, roié- тення; плетінка; 4.. тканнЯ; 5. див. tejeduría 1; 6. (~ orgánico) біол. тканйна; ~ adiposo жировб тканйна; ~ celular клітко- винб; - conjuntivo анат. сполучнб тканйна
tejimiento т іст. див. tejido 2 tejivana f 1. дім під черепйчним дбхом, 5 але без стблі; 2. пбспіхом побудбваний дім
tejo т 1. черепбк, улбмок черепйці (плитки) (для дитячої гри)] 2. розбивалівка
Sapa)] 3. кін (в розбивалівці)] 4. клбси гра)] 5. відливбння (виробу)] в. зливок золота)] 7. заготбвка для карбувбння монбти; 8. див. tejuelo 5 tejo2 т 1. бот. тис; 2. деревинб тйса tejoleta f 1. черепбк, улбмок черепйці (цбгли); 2. глйняні кастаньбти tejoletas діал. 1. adj дурнйй; 2. т дурень, ббвдур
tejolote Я Ам. товк0ч (ступи) tejón1 т зоол. борсук tejón2 т 1. aum. de tejo; 2. див. tejo16 tejonera f борсуча норб tejuela f 1. dim. de teja; 2. улбмок черепйці, глйняний черепбк; 3. сідбльна лука tejuelo т 1. dim. de teja; 2. див. tejo11; 3. ярличбк (на корінці бібліотечної книги)]
4. нбзва кнйги, витиснена на корінці; 5. тех. підшйпник (упорний) tejuino т Я Ам. кукурудзяна горілка tela f 1. тканйна, полотнб, матерія, матеріал; - de saco мішковйна; 2. шматбк (відріз) тканйни; 3. (~ de punto) трикотажна тканйна; 4. жив. полотнб; 5. іст. ристблище; 6. анат. оболбнка; 7. рибо- лбвна сіть (на березі ріки)] 8. плівка, пінка (на рідині)] 9. оболбнка, шкірка (фруктів, овочів)] ~ de cebolla цибулЯне лушпйння; 10. (~ de araña) павутйна; 11. мед. помутніння (кришталика)] 12. пбстка; 13. предмбт суперЯчки, тбма розмбви; hay ~ para rato є про що поговорйти; - abrasiva, ~ de esmeril наждбчний папір; ~ emplástica Я Ам. лейкоплбетир; ~ metálica дротянб сітка; en ~ loe. adv. в тканйнній палітурці (про книгу)] en ~ de juicio: poner en ~ de Juicio стбвити під сумнів; піддавбти ретбльному рбзгляду; sin ~ ni contienda de juicio loe. adv. юр. не дотрймуючись формбльностей, швидко, поспішно; haber (sobrar) ~ que cortar: hay ~ que cortar є про що поговорйти; всьогб пбвно; llegarle una cosa a uno а las ~s del corazón зачепйти за живб, урбзити в самб сбрце; mantener la ~ бути організбтором (змагання)] mantener (la) ~ бути душбю товариство; querer a uno más que a las - a de su corazón ніжно любйти; ver por ~ de cedazo залбдве розбирбтися; упербджено судйти; muy ciego es el que no ve por ~ de cedazo цьогб тільки сліпйй не помітить telabrejo т Я Ам. див. trebejo telamón т архіт. атлбнт telar т 1. ткбцький станбк; 2. (рі) ткбцька фббрика; 3. колосники (сцени)] 4. па- літурно-брошурувбльна машйна telar vt оббивбти (тканиною) telaraña f 1. павутйна; 2. легкб хмарйнка; 3. пеленб (перед очима)] 4. дрібниця, ніщб; 5. рі потьмбрення розуму; mirar las ~s бути незібраним; tener ~s en los ojos.: tiene ~s en los ojos йому потьмбрився рбзум, він не в змбзі твербзо мислити; eso se cura con una ~ s цьому гбрю лбгко зарбдити
telarañoso adj покрйтий лавутйннням, у павутйнні
tele f 1. телеббчення; 2. телевізор
telebrejo т Я Ам. 1. мбтлох; 2. нікчбма- тля *
telecámara fтелекбмера telecine, telecinema, telecinematógrafo ттелекінб, телевізійна передбча фільмі telecinesia, telecinesis fтелекінбз у telecomunicación f телекомунікбція ná льній зв’язбк 1 н “
telediarlo т телевізійні новйни teledirigido adj з дистанційним керувбн- ням
teleferaje т транспортувбння по канбтній (підвісній) дорбзі
teleferar vt транспортувбти по канбтній (підвісній) дорбзі
teleférico т канбтна підвіснб дорбга, під* йбмник
telefilm т телевізійний фільм, телефільм telefonar vt див. telefonear telefonazo т телефбнний дзвінбк; dar un
- подзвонйти
telefonear vt 1. дзвонйти по телефбну телефонувбти; 2. повідомляти по телефбну
telefonema fтелефоногрбма telefonía f телефонія; телефбнний зв’язбк; ~ inalámbrica, ~ sin hilos телефбнний радіозв’язбк; радіотелефонія telefónicamente adv по телефбну telefónico adj телефбнний; central ~а телефбнна стбнція; conmutador ~ кому- тбтор, внутрішній телефбнний вузол; guía ~а телефбнна кнйга telefonista сот. телефоніст, -ка teléfono т телефбн; - automático теле- фбн-автомбт; - interurbano міжміськйй телефбн; coger el - взЯти (знЯти) слухавку; llamar por ~ подзвонйти по телефбну, зателефонувати
telefotografía f фіз. телефотбгрбфія telegrafía f 1. телеграфія, телегрбфний зв’язбк; - sin hilos бездротбвий теле- грбф, радіотелеграфія; 2. телеграфувбн- ня
telegrafiar vt телеграфувбти, посилбти телегрбму
telegráfico adj телегрбфний telegrafista сот. телеграфіст, -ка telégrafo т телегрбф, телегрбфний апа- рбт; - sin lulos, - inalámbrico бездротбвий телегрбф, радіотелегрбф; ~ impresor букводрукуючий телегрбф; телетбйп;
- marino прапорц0ва сигналізбція; hacer -s розмовляти знбками (про закоханих) telegrama т телегрбма; - urgente термінова телегрбма
teleguiado adj кербваний на відстані, з дистанційним керувбнням teleimpresor т див. teletipo telele т Я Ам. 1. легкб непритбмність, запбморочення; 2. телбле (мексиканський народний танець) telemando т телекерувбння, керувбння на відстані
telemecánica їфіз. телемехбніка telemetría fтелеметрія telemétrico adj далекомірний, телемет- рйчний
telémetro т 1. геод. телем0тр, дистанційний вимірювальний прйлад; 2. далекомір;
- de radar радіолокаційний далекомір telena їдіал. пінка (на кип'яченому молоці) telendo adj 1. жвбвий, рухливий; 2. по- стбвний,стрункйй
telengue 1. adj Л. Ам. див. telenque 1,3; Z.
т (рі) Я Ам. див. trasto telenque 1. adj діал. див. tiritón 1; 2. діал. тремтЯчий; 3. Я Ам. дурнйй; простуватий; 4. діал. див. torcido 1; 2. т діал. мбтлох, лахміття
teleobjetivo т фото телеоб’єктйв teleología f філос. телеолбгія
templamiento
teleorgánico adj життаво необхідний teleoyente com. радіотелефоніст, -ка telepatía f 1. телепатія; 2. передчуттй; 3.
симпатія
telepático adj телепатичний telequinesia, telequinesis f див. telecinesia telera M. дoщáтий napKáH (загону); 2. що- Ká (лещат); 3. попербчна балка, рбзпір- ка, перекладина; 4. тяга, розтйжка, зв’язок; 5. KOHBéep; 6. діал. висівкбвий хліб; 7. діал. лахмітник, мінййло; 8. Я Ам. пшеничний хліб; 9. діал. галбта; 10. військ. щит (лафета)
telerradiografía fтелерадіографія telerreceptor т телевізійний приймач, телевізор
telescópico adj 1. телескопічний, якйй стосується телескбпа; 2. видимий в те- лескбп; estrellas ~as зіркй, видимі тільки в телескбп; 3. телескопічний, висувнйй telescopio т телескбп; - radioeléctrico радіотелескбп
telesemia f передавання сигналів на відстань
telesilla т сидіння, крісло (канатної дороги)
teleskí т див. telesquí telespectador т телеглядач telesquí т підйбмник для лйжників telestesía f див. telepatía 1 teleta М. промокальний папір; 2. фбрма, сітка (для ручного виготовлення паперу) teletipia f, teletipiadora f, teletipo m телетайп
televidente com: телеглядач, -ка televisar vt 1. передавати по телебаченню; espectáculo televisado телевізійна вистава; 2. дивйтися по телебаченню televisión f телебачення; - en blanco у negro (en colores) чбрно-біле (кольорб- ве) телебачення; ~ alámbrica кабельне телебачення
televisivo adj телевізійний; noticiario ~
телевізійні новйни
televisor 1. adj телевізійний; 2. т телевізор, телевізійний приймач telferaje т див. teleferaje telífero adj озбрбєний стрілами teliforme adj списоподібний; стрілоподібний
telígero adj див. telífero telilla f 1. dim. de tela; 2. тонка шерстяна тканйна (вид камлота); 3. рідка тканйна;
4. шар, плівка (на поверхні рідини) telina f зоол. гребінаць telón т театр, завіса; - corto ігрова завіса; - de boca головна завіса; ~ de foro задник
telonero т естрадний артйст, якйй виступає паршим нбмером telonio т іст. контбра збирача податків; а manera de ~ loe. adv. абияк; недбало, безладно
telúrico adj 1. астр. телурйчний, земнйй;
¿\ хім. телуровий
telurio т Хім. телур
|е urismo т тварйнний магнетйзм
е uro т див. telurio
je z т лолбна
telliza f покривало
d¡o V* ™ т^ма« питання, предмат; матб- тГм ‘ л,нгв‘ TéMa- оенбва (слова); 3. муз.
4. f упартість, наполагливість; to- ілб-с упиР^тися; 5. манія, нав’язлива тія*Я»: 6* неспРийняттй, непрйязнь; антипа- я, tenerle - a uno відчувати антипатію; а на парі
(waówiiІЛ' МУДРУВ^ТИ» ламати гблову
тематика (конференції) л Я Ам. 1. іст. парова баня (у 2. перен. пакло, парйльня
temario'
т
temascal,
a4me/f/e);
temática f тематика, проблематика temático adj 1. тематйчний; 2. див. temoso; 3. лінгв. тематйчний, якйй стосується оенбви; vocal ~а тематйчний голоснйй tembetá f Л. Ам. бляшка, пластйнка, паличка (прикраса для губ у індіанців гуарані)
tembladal т див. tremedal tembladera f 1. тонкостінна ваза, чаша (зі скла, металу); 2. див. tembleque 2, 3; 3. див. torpedo 1; 4. бот. трясучка; 5. Ам. див. tremedal
tembladeral т Ам. див. tremedal tembladero 1. adj тремтячий, вібруючий;
2. т див. tremedal
temblador 1. adj тремтйчий; 2. т фіз. зумер, пйщик; 3. тех. вібратор; 4. квакер tembladora їдіал. див. tremedal temblar* vi 1. тремтіти, дрижати; здригатися; - de frío (de miedo) тремтіти від хблоду (від orpáxy); - porsu vida тремтіти за своб життй; 2. трепетати, здригатися, жахатися; hacer ~ кйдати в дрож; dejar una cosa temblando спустбшити, підчистити, вйпити до дна
tembleque 1. adj див. tembloroso; 2. Л. Ам. див. temblador 1; 2. т ейльний дрож;
3. тремтяча людйна; 4. ювелірна прикраса на тонкбму дрбтику; 5. діал. удаваний дрож
temblequear W1. дрібно тремтіти, трепетати; 2. удавано тремтіти temblequera f діал. дрож, тремтіння tembletear vi див. temblequear temblón 1. adj див, temblador 1; 2. m бот. осика; hacer uno la temblona удавано тремтіти (про жебрака) temblor т 1. дрож, тремтіння; трапет; ~ senil старбчий трбмор; 2. вібрація, коливання; 3. (~ cíetierra) іст.; Л. Ам. див. terremoto
tembloroso, tembloso асУутремтйчий, трб- петний
temborino т муз. іст. тамбурйн temboruco т Я Ам. чаклун, чародій temedero adj страшнйй, якйй викликає страх (жах)
temedor 1. adj боязлйвий; боягузливий; 2. т боягуз
temer 1. vt бойтися, страшйтися, поббю- ватися; трепетати; 2. (~se) бойтися, по- ббюватися, підбзрювати; temo que loha- уа olvidado я боюся (підбзрюю), що він забув про це; 3. vi поббюватися, бойтися; no - nideber нічбго не бойтися; діяти навпростбць
temerario adj 1. смілйвий, відважний; зухвалий; 2. відчайдушний; нерозсудливий;
3. необачний; juicio ~ необербжне (необдумане) судження; 4. юр. необачний temeridad f 1. смілйвість, відвага; зухвалість; 2. нерозсудливість; 3. необачність;
4. необербжне (необдумане) судження; необдуманий вчйнок
temérón 1. adj смілйвий (на словах); 2. т см/лйвець (на словах); гбре-гербй temeroso adj' 1. страшнйй; 2. якйй боїться, якйй страшйться; estar ~ бойтися, страшйтися; 3. якйй поббюється біди, якйй передчуває біду
temible adj страшнйй, якйй навбдить жах, якйй викликає страх
temor т 1. страх, бойзнь; 2. поббювання; 3. передчуттй (біди); 4. сл. буцегарня temosidad f упертість; наполагливість temoso adj упбртий; напол¿гливий tempanar vt затикати кбрком (затичкою) témpano т 1. див. timbal 1; 2. див. tamboril 1; 3. натягнута шкіра барабана (бу- бона); 4. плбека брйла; ~ de hielo кри- жйна; 5. крйшка ббчки; 6. шматбчок cá/ia;
7. кброк, затичка (для вулика); 8. див.
tímpano 3; quedarse como un ~ замбр- знути, задубіти
tempe т живопйсна долйна, райський ку- тбчок
temperación f 1. ослаблення, змбншення, пом’йкшення; 2. помірність, стрйманість; утрймання; 3. муз. темперування temperado adj 1. іст.; Л. Ам. див. templado 1; 2. муз. темпербваний temperamental adj темпераментний temperamento т 1. див. temperie; 2. темперамент; ~ sanguíneo сангвінічний темперамбнт; 3. Я Ам. див. temperatura;
4. муз. темперування temperancia f див. templanza temperante adj стрйманий, помірний temperar 1. vt ослаблйти; зм0ншувати, тамувати (ступінь, силу); пом’йкшувати (удар, поштовх); 2. приббркувати (пристрасті); заспокбювати, тамувати (біль); 3. муз. темперувати; 4. vi Я Ам. змінювати клімат; поїхати на курбрт; 5. поїхати у відпустку; ~se 1. заспокбюватися; 2. помішуватися
temperatura f 1. температура; - de ebullición температура кипіння; ~ de fusión температура плавлення; ~ critica критйч- на температура; 2. див. temperie; 3. жар, температура; tomar la ~ міряти температуру
temperie f погбда, стан пог0ди tempero т 1. насйченість ґрунту волбгою, готбвність ґрунту до посіву; 2. див. temperie
tempestad f 1. буря; шторм; ~ de nieve
снігова буря, буран, заметіль; - de arena піщаний вйхор, самум;, - magnética магнітна буря; 2. іст. період часу, сезбн; 3. вйбух гніву (люті); спалах обурення; напад відчаю; 4. скандал, переполбх, буча; 5. буря (аплодисментів); 6. нещастя, біда, лихоліття; levantar ~es викликати гнів, обурення; посіяти смуту, здійнйти бучу; levantar una ~ de protestas (aplausos, etc.) вйкликати бурю прот0стів (ова- Цій)
tempestar vi іст. знйтися (про бурю) tempestear vi 1. див. tempestar; 2. рвати і метати, метати громй і блискавки tempestividad ґдорбчність, своєчасність tempestivo adj дорбчний, своєчасний tempestuosa adj 1. грозовйй; штормовий; передгрозовйй; noche ~а грозова ніч; 2. бурхливий, збуджений; шаланий; ~s aplausos бурхлйві аплодисманти; una sesión (reunión) ~а бурхливе зібрання; ánimo - бунтівний дух; 3. сварлйвий, бур- кітлйвий
templa^ f тампера (фарба) templa* f (pf) скрбня
templa3 f діал. патока (для виготовлення цукру)
templadera f діал. затвбр, щит (зрошувальної системи)
templado 1. adj помірний, стрйманий; 2. ледь т0плий; 3. помірний, м’якйй (про клімат); 4. загартбваний, витривалий; 5. діяльний, підприамливий; 6. літ. серадній (про стиль); 7. Я Ам. компетбнтний; 8. діал. закбханий; 9. Я Ам. п’яний; 10. діалі сувбрий, стрбгий; 11. т загартування; estar bien (mal) - бути в гуморі (не в гуморі) templador 1. adj пом’якшувальний, стримувальний, заспокійливий; 2. т гартувальник; 3. тех. стяжна муфта; 4. муз. ключ для настрбювання; 5. діал. укриттй (для тореро)
templadura f 1. пом’якшення; 2. загартування (металу, скла); 3. настрбювання (інструмента)
templamiento т іст., templanza f 1. помірність, стрйманість; утрймання; 2.
627
templar
стрйманість; 3. помірність, м’якість (клімату)] 4. іст. загартувбння (металу, скла)] 5. гармонійність (звуків, барв) templar 1. vt пом’якшувати, змбншувати; 2. утихомирювати, приббркувати; 3. (vr) трбхи нагрівбти(ся), обігрівбти(ся); 4. за- гартбвувати (метал, скло)] 5. натягувати (ремінь, мотузку)] затягувати, закручувати (гайку)] 6. діал. бйти, сіктй; дуббсити;
7. діал. збивбти (валйти) з ніг; 8. діал. уби- вбти; 9. мор. устанбвлювати однбковий нбтяг (тросів, канатів)] 10. жив. під- бирбти фбрби; 11. настрбювати (муз. інструмент)] 12. vi ослббнути (про холоди)] тепліти (про погоду)] -se 1. стрйму- ватися, утрймуватися; проявлЯти помірність (в їжі)] 2. діал. смілйво ітй назустріч небезпбці; 3. Я Ам. закбхуватися; 4. діал. напивбтися доп’яна; 5. діал. переступбти мбжі дозвбленого, вихбдити за рбмки пристбйності; 6. діал. лягтй, розтягнутися; 7. діал. помирбти; 8. діал. тікбти, давбти дьбру
templario т іст. тамплібр; la Orden de los Templarios брден тамплібрів temple1 т 1. див. temperie; 2. див. temperatura 1; 3. загартувбння (металу, скла)] 4. нбстрій, душбвний стан; estar de buen (mal) - бути в хорбшому (погбному) нбстрої; 5. загартувбння, витривблість; 6. холоднокрбвність, вйтримка, спбкій; 7. відвбга, мужність; 8. сербдина, сербднє (між чимось)] 9. діал. закбханість; 10. мор. рівномірний нбтяг (тросів, канатів)] 11. настрбювання (муз. інструмента)] аі - loe. adv. жив. тбмперою temple2 т діал. батбт templete т 1. каплйця, цбрковця; 2. апь- тбнка, ротбнда
templista сот. жив. темперйст, -ка templo т храм, цбрква, святйлище tempolábil adj мінлйвий, якйй змінюється з часом
témpora f(pl) іст. піст (на початку кожної пори року)
temporada f 1. період чбсу; a -s loe. adv. час від чбсу; 2. порб; порб рбку, сезбн; - de baños купбльний сезбн; de - сезбн- ний; тимчасово; por -s на сезбн; на пбв- ний період; чбсто
temporal1 1. adj часовйй; 2. тимчасбвий, нетривблий; 3. світський, мирськйй; poder - світська влбда; 4. невічний, минущий, недовговічний; 5. т погбда, стан погбди; 6. буря; шторм; - deshecho, - de la zorra ейльний шторм; aguantar un - вйтримати шторм, штормувати; el buque corrióun - суднб потрбпило в шторм; declararse un - знЯтися (про бурю)] штормйти; 7. сезбн (період) дощів; de - затяжнйй (про дощ)] 8. діал. сезбнний робітник- 9. діал. шахрбй [temporal2 adj анат. скрбневий temporalear vi діал. лютувбти (про бурю)] штормйти
temporalidad f 1. світський харбктер; світськість; 2. (рі) дохбди церковнослу- жйтелів; бенефіції; echar las -es позбавляти духбвну осббу дохбдів; говорйти уїдливо
temporalizar vt робйти тимчасбвим (минущим)
temporalmente adv 1. тимчасбво, на пбв- ний час; 2. минуще, недовговічно temporáneo, temporario adj див. tempo- гаг 1,2
témporas fpl анат. скрбні temporero 1. adj тимчасовий; 2. нештатний; 3. див. temporal11,2; 4. т тимчасб- вий (сезбнний) робітнйк; 5. позаштбтний працівнйк
temporil т діал. див. temporal1 2,4
temporizar vi 1. пристосуватися; підладжуватися; 2. провбдити час, розважб- тися
tempostabil adj незмінний tempranal 1. adj признбчений для посбдки рбнніх сортів (про землю)] 2. т посбдки рбнніх бвочів (фруктів) tempranamente adv див. temprano 3,4 tempranear vi 1. вставати на світбнку; 2. Я Ам. рбно висівбти, робйти рбнні посіви tempranero adj 1. див. temprano 1; 2. якйй рбно встаб
tempranía f 1. рань; 2. передчасність tempranilla adj: uva - рбнній виноград tempranito adv ранбнько, ранбсенько, зраннЯ
temprano 1. adj рбнній (про фрукти, овочі)] 2. т посбдки рбнніх бвочів (фруктів); 3. adv рбно; на світбнку; зраннЯ; 4. раніше стрбку, передчбсно temulencia f сп’яніння temulento adj п’Яний; сп’янілий ten1 (2 ос. одн. діал. наказ, сп. від дієсл. tener): - соп - тактбвність, обербжність, оббчність
ten2 т діал. пбрший крок (дитини) tena f 1. див. tinada 2; 2. отара овбць (до 60 голів)] 3. риболбвні снасті tenace adj поет. див. tenaz tenacear1 vt 1. катувбти розпбченими щипцЯми; 2. хапбти щипцЯми tenacear2 vi упирбтися, наполягбти tenacidad f 1. упбртість, наполбгливість; 2. в’Язкість; 3. стійкість, міцність tenacilla(s) f (р і) 1. щипці; 2. волочйльні кліщі; 3. клбшні (рака)] 4. щупальце, вусик (комахи)
tenada f 1. див. tinada 2; 2. діал. сіновбл tenamaste 1. т діал. мбтлох; 2. Я Ам. див. tulpa; 3. adj Я Ам. упбртий tenante т геральд. фігура, якб підтримує герб
tenar анат. 1. adj долбневий, якйй стосується долбні; 2. т долбня; 3. ступнЯ; підбшва (стопи) tenate т Л. Ам. див. tanate tenaz adj 1. клейкий, лйпкйй, чіпкйй; 2. міцнйй; стійкйй; 3. в’язкйй; 4. упбртий, наполбгливий
tenaza f 1. (рі) кліщі; щипці; -s de corte кусбчки, гострогубці; 2. клешнЯ (рака)] 3. діал. скнбра; hacer - дуже вкусйти; по poderse coger ni con -s бути дуже бруднйм; ser menester -s і кліщами не вйтягнути
tenazada f 1. схбплювання, затиск (кліщами, щипцями)] 2. ейльний укус tenazón: a (de) - loe. adv. (вйстрелити) на ход^, не цілячись; несподівано, різко; parar de - el caballo спорт, різко осадйти конЯ
tenazuelas fpl 1. dim. de tenazas; 2.
пінцбт (для брів) tenca1 fixm. лин
tenca2 1. орн. Я Ам. жбйворонок, жбйвір (різновид)] 2. діал. брехнЯ, непрбвда tención f володіння
tencolote т Я Ам. велйкий кбшик (клітка) (для транспортування домашньої птиці) tencua adj Л. Ам. із збячою губбю tencha f діал. виправнйй збклад, тюрмб tendajo т див. tendejón tendal т 1. див. toldo 1; 2. підстйлка (для збору маслин)] 3. див. tendedero; 4. підпірка (намету)] 5. діал. місце, майдбн- чик (<для просушування кави)] 6. Я Ам. рівнина; 7. діал. див. tendalera; 8. іст.] Я Ам. двір, загін (для стрижки овець)] 9. діал. див. tejar; 10. діал. шорна крам- нйця; 11. Я Ам. багбтетво, ббзліч tendalada f Ам., tendalera f розгардіяш, ббзлад
tendalero т див. tendedero tendear vi діал. ходйти по магазйна* витріщбтися на вітрйни *•
tendedera f 1. діал. мотузка (для сушінь білизни)] 2. діал. див. tendalada ня
tendedero т 1. місце для сушіння білизни* сушарня; 2. сушйльна кбмера; сушйльня шбфа
tendedor т 1. працівнйк на розвішуванні (розтЯжці); 2. діал. див. tendedero tendedura f 1. розвішування; 2. розтяжка* витягування; 3. прокладбння (шляху табеля); 4. потягбння (при вставанні) tendejón т Ятка, ларьбк tendel т буд. 1. шар рбзчину; подушка з рбзчину; 2. шнур (по якому ведуть цегляну кладку)
tendencia f схйльність; тендбнція; - imperante панівнб тендбнція tendencioso adj тенденційний tendente adj (а) 1. якйй мбє тендбнцію схйльний; 2. напрбвлений ténder т зал. тбндер tender* 1. vt стелйти, розстилбти; 2. тягнути, розтягувати; натягувати; 3. протягувати; простирбти; 4. розсипбти (по підлозі)] 5. розвішувати (білизну)] 6. прокла- дбти, провбдити (дорогу), тягнути (кабель)] 7. навбдити (міст)] 8. штукатурити;
9. vi (а) тягнутися (до чогось)] 10. мбти тендбнцію, схилЯтися, тяжіти; -se 1. розтягнутися, вйтягнутися (на всю довжину)] 2. полягбти (про посіви)] 3. розкривати (викладбти) свої кбрти (про гравця)] 4. скакбти галбпом (про коня)] 5. махнути рукбю (на щось)] 6. діал. стелйти пбстіль tendereta f Я Ам. ббзліч (тварин), купа (речей)] quedar en la - діал. розпла- стбтися на землі (на підлозі) tenderete т 1. тендербте (картярська гра)] 2. товбри, викладені на прбдаж; 3. Ятка, ларьбк; лотбк; 4. див. tendalera; 5. див. tendedero 1
tendero т 1. хазЯїн магазйну; крамбр; 2. продавбць (в магазині)] 3. мбйстер, якйй виготовляє намбти; 4. діал. магазйнний злбдій
tendidamente adv шйроко, розлбго tendido 1. adj розмашистий (про галоп)] 2. т прокладення (дороги, кабеля)] З. натЯ- гування, розтЯіування; 4. (рі) розвішена білйзна; 5. найблйжчі рядй до арбни (на кориді)] 6. тісто, розрбблене в хлібй; 7. діал. чйсте (безхмбрне) нббо; 8. діал. постільна білйзна; 9. діал. кручена мотузка; 10. буд. шар штукатурки; 11. мор. мбртва хвйля; hablar largo у - говорйти розлбго (багатослівно) tendinoso adj 1. зоол. сухожйльний; 2. жйлавий
tendón т 1. сухожйлля; - de Aquilea анаті ахілове сухожйлля; 2. діал. смуга землі
tenducha f, tenducho т Ятка tenebrosidad f 1. пітьмб, мброк; 2. похмурість, понурість; 3. неЯсність, незрозумілість
tenebroso adj 1. тбмний; похмурий; 2. темний, тумбнний, незрозумілий; 3. табмнии, прихбваний, замаекбваний tenedero т мор. Якірна стоЯнка tenedor т 1. влбеник, тримбч (акцій)'* 2. видблка (столова)] comer de - їсти ситну їжу; 3. тримбч (приспособа); - de caminos іст. розбійник (бандйт) з великої дорбги; - de libros бухгблтер tenedorcillo т 1. dim. de tenedor; 2. сл- підв’Язка (для панчох) .
teneduría f 1. бухгалтбрія (контора)] 2-1 de libros) бухгалтбрія w *
tenelín adj Л. Ам. жбдібний, скупйй; скнарий
628
tepehuas
tenencia f 1- володіння, користувйння; 2. 1 військ, званий лейтенйнта tener* 1. ^тримйти (в рукйх), утримувати; ~ las riendas тримйти віжки; ten тримйй, берй; на; 2. мйти, володіти; - bienes володіти майнбм; - derechos мйти правй; - tiempo libre мйти вільний час; 3. мйти л0вну рису; - ingenio (talento) бути обда- рбваним, мйти талйнт; - una bella voz мйти прекрйсний гблос; 4. мйти, містйти, вміщувати; la obra tiene ocho capítulos у твбрі вісім рбзділів; 5. тримйти, зберігйти;
6. мйти (сім’ю, дітей); утрймувати; 7. (з деякими ім.) бути зайнятим чймось; ~ visitas приймйти гостйй; 8. викбнувати (іобіцянку), дотрймуватися (слова); 9. (а, por) вважйти (кимось, чимось); ~ por amigo вважйти другом; ~ a desprecio una cosa презйрливо (зневйжливо) стйви- тися до чбгось; - a honra вважйти за честь; ten por seguro будь пйвен; 10. (вжив, з poco, mucho, menos) цінувйти, оцінювати, розцінювати; ~ en mucho поважйти, високо цінувйти; ~ en росо не поважйти, не цінувйти; ~ en menos зневажйти; 11. провбдити (час); - las vacaciones en Crimea провбдити канікули в Криму; 12. мйти (вік); ¿cuóntos años tiene Úd.? скільки вам рбків? 13. (з. деякими ім.) відчувйти, переживйти; - hambre бути голбдним; - miedo боятися, відчувйти страх; - un desencanto розчаруватися; ~ una sorpresa здивувйтися; tengo frío (calor) мені хблодно (жйрко);
14. (вказує на результат дії): tengo estudiada la lección я вйвчив урбк; él tiene acabado el trabajo він закінчйв роббту; 15. (з дієприкм. чи прикм.) привб- дити (в якийсь стан); me tiene frito він мені набрйд; те tiene disgustado він менй засмутив; nos tiene intranquilos la falta de noticias нас турбує відсутність новйн; 16. іст. берегтй, захищйти; 17. vi мйти стйток, бути багйтим; 18. v. auxiliar (~ que + inf, ~ de + inf.) бути повйнним; él tiene que obedecer він повйнен підкоритися, йому потрібно (слід) підкорйтися; no ~ las todas consigo почувйтися нев- пйвнено, непокбїтися, поббюватися; по - nada que perder: по tiene nada que perder йому нічбго втрачйти; по - nada que ver con uno, una cosa не мйти нічбго спільного; не мйти жбдного віднбщення; по - uno nada que ver en una cosa нійк не стосувйтися; по - nada suyo бути надміру щбдрим (великодушним); по - por dónde cogerlo (dejarlo) бути нікудйшнім, ні на що не годитися; * a bien (+ inf) звб- лити (зробити щось); - para si una cosa вважйти, думати; мйти своіЬ (влйсну) дУмку; - por dicha una cosa мйти наувй- зі; - sobre sí мйти на утрйманні; ¿esas tenemos? ах, ти так?, то ти он як?; ¡ahí tienes (tiene Vd.)l я ж казйв!, я так і знав! teneres т рі діал. стйток, майнб tenería f дубйльня; чинбйрний завбд tenerse* 1. тримйтися, утрймуватися; 2. (- ¡te pie) тримйтися на ногйх, твбрдо стояти на ногйх; по poder - пйдати з ніг від Утоми; 3. спирйтися (на щось); 4. стрйму- ватися; 5. вйтримати, вйтерпіти (натиск); тримйтися; - firme (fuerte, tieso) твбрдо стояти на свойму; 6. (а) бути чиїмось прибічником; тримйтися, притрймува- тися; слідувати; 7. (рог) вважйти ce6é кимось); - en mucho бути про cé6e ви- гка ДУМКИ» ~ еп Росо недооцінювати себе; - por muy inteligente вважйти ce6é Дуже розумним
«nesmo т мед. тенбзма, позйви, потуги влдиегепдие: en - loe. adv. нестійко, ХИСТКО
tenia М. зоол. солітбр, стрічковйй глист; 2. архіт. вйступ, грббінь teniacida adj, т див. tenífugo tenida f діал. зібрйння, засідання teniente 1. adj якйй володіє; 2. незрілий, зелйний (про фрукти); 3. жорсткий, не- розвйрений (про овочі); 4. туговухий, глу- хувйтий; 5. скупувйтий; 6. т заступник; 7. військ, лейтенйнт; поручик; ~ segundo лейтенйнт; підпоручик; - coronel пщпол- кбвник; - general генерйл-лейтенйнт; - de navio мор. капітйн-лейтенйнт tenífugo 1. adj глистогінний; 2. т глистогінний зйсіб
tenis т тйніс; - de mesa настільний тбніс; пінг-пбнг; campo de - тйнісний майдйн- чик, тйнісний корт tenista сот. тенісйст, -ка tennis т див. tenis
tenor1 т 1. порядок, розташувйння; 2. зміст, смисл (тексту); a este - loe. adv. в такбму дусі
tenor т méнор (голос і співак); partido del ~ тенорбва пйртія, пйртія тйнора tenorino т тйнор, якйй співйє фаль-
ЦЙТОМ
tenorio т жінколюб, джигун, донжуйн tensar vt 1. натягувати; 2. напружувати tensión f 1. напруження; нйтяг; - muscular м'Язове напруження; ~ de los nervios нервбве напруження; 2. фізіол., фіз. тиск; ~ arterial кров’янйй (артерійльний) тиск;
3. пружність; 4. тех. нйтяг; 5. ел. напруга; alta (baja) ~ висбка (низькй) напруга (струму); 6. напруженість, натягнутість; напружена обстанбвка (атмосфера); - internacional міжнарбдна напруженість;
7. напруження, напружене очікування, тривбга; 8. див. tensón tensivo adj тЯгнучий, нйючий (про біль) tens«o adj 1. тугйй, туго натягнутий, напружений; 2. пружний; 3. напружений (про ситуацію, відносини); estar en relaciones ~as бути в напружених стосунках tensón fnim. тенцбна, тенебна tensor т 1. анат., фіз. т0нзор; 2. натяжнй приспосбба; натЯжка; розтЯжка tentación f 1. спокуса; inducir en ~ ввб- дити у спокусу; caer en - піддйтися спокусі; 2. рі діал. десбрт з банйнів з винбм teotaculado adj зоол. якйй мйє щупальця tentéculo т зоол. щупальце tentadero т приміщення для обстеження молодйх биків (для кориди) tentado adj діал. 1. якйй відчувйє спокусу; 2. схйльний; - de la risa сміхотлйвий; 3. непосидючий, пустотлйвий tentador 1. adj якйй обмйцує; 2. якйй спокушйє; спокусливий; 3. т спокусник tentadura f 1. обстеження молодих биків (для кориди); 2. перевірка срібла (за допомогою ртуті); 3. биттЯ, сіканка, хлбета tentalear vt обмацувати, пальпувйти, виз- начйти на дбтик
tentar* vt 1. (-se) щупати, обмйцувати; 2. спокушйти; 3. (- + inf, - а + inf) нама- гйтися, прббувати (зробити); 4. випробб- вувати, досліджувати; зондувйти; 5. вип- роббвувати; - la paciencia deuno вип- роббвувати чийсь терпіння; - todos los medios вйпробувати всі зйсоби tentaruja f мйцання, обмйцування; а Іа - loe. adv. діал. навпбмацки, всліпу tentativa f 1. спрбба; 2. іст. співбйсіда (в університеті)
tentativo adj прббний, випрббувальний, експериментйльний tentebonete: а - /ос. adv. в достйтку tenteempié т див. tentempié tenteenelaire сот. див. tentenelaire 1 tentemozo т 1. підпірка, опбра; 2. іва- нйць-киванйць, івйн-покивйн (іграшка)
tentempié т 1. легкй закуска; 2. див. tentemozo 2
tentenelaire 1. сот. метйс, -ка (нащадок квартерона і мулатки і навпаки); 2. т Л. Ам. орн. колібрі tentetieso т див. tentemozo 2 tentón т 1. хапйння, обмйцування; 2. діал. небезпбчна рйна
tenue adj 1. тонкйй, легкйй, нещільний; 2. слабкий, ледь помітний, легкйй; luz - слабкй (неяскрйве) світло; 3. незначнйй; несуттйвий; малоцінний; 4. простйй, не- хйтрий (про стиль)
tenuidad f 1. лйгкість, нещільність; 2. слйбкість; 3. неважливість; несуттйвість; малоцінність; 4. простотй (стилю) tenuirrostro adj довгодзьббий (про птаха)
tenzón fdue. tensón teñido m див. teñidura teñidor 1. adj якйй фарбує; 2. m фарбу- вйльник
teñidura f 1. фарбувйння; 2. забйрвле- ність
teñir* vt 1. (vr) фарбувйти(ся), забйрвлю- вати(ся); 2. іст. впливйти; навіювати; 3. жив. пом’якшувати, ослабляти (тон) teño adj діал. евпгло-кйвовий, бйжевий teobroma т какйове дйрево teocali т храм (у древніх мексиканців) teocinte т діал. кукурудза (кормова) teocracia fтеокрйтія teócrata сот. теокрйт teocrétlco adj теократйчний teodicea fфiлoc. теодицйя teodolito т гвод. теодоліт teófilo adj боголіЬбний teogonia f міф. теогбнія teologal adj див. teológico teología f теолбгія, богослов’я; no meterse en -s не торкйтися висбких матйрій (в розмові)
teológico adj теологічний, богослбвський teologizar vi дискутувйти на богослбвські тйми
teólogo 1. adj див. teológico; 2. т теблог, богослбв; 2. студйнт, якйй вивчйє бого- слбв’я
teorema т теорйма
teoremético adj теорймний; якйй стосується теор0ми
teorético adj 1. теоретйчний; умоглядний, спекулятивний; 2. див. teoremético teoría f тебрія; - marxista-leninista мар- ксйстсько-лйнінська тебрія; - de la relatividad тебрія віднбсності; - de la probabilidad тебрія ймовірності teórica fтебрія, теоретйчна побудбва teórico adj 1. теоретйчний; 2. якйй зай- мйється тебрією
teorización f теоретизувйння, ствбрення тебрій; розрббка теоретйчних питйнь teorizante 1. adj якйй займйється тебрією; 2. ттеорбтик
teorizar 1. vt ствбрювати тебрію; 2. під- хбдити теоретйчно, розглядйти теоре- тйчно; 3. vi теоретизувйти teoso adj 1. фйкельний; 2. смолйстий (про дерево)
teosofía f 1. теосбфія; 2. іст. теолбгія teósofo т теосбф
tepache т 1. Я Ам. тепйче (алкогольний напій); 2. діал. контрабйндна торгівля горілкою
tepalcatero т Л. Ам. гончйр tépalo т бот. пелЮстка оцвітини tepatera fЛ. Ам. знйхарка tepatero т знйхар, травнйк tepe т дврн, дернта tepeguaje Л. Ам. 1. adj упйртий, наполйг- ливий; 2. т деревині tepehuas т рі тепеуї (індіанці в Мексиці)
21
Іспансько-український словник
629
teperete
teperete adj Л. Ам. пригблбмшений tepetate m ГІ. Ам. білий будівбльний кб- мінь; sembrar en ~ марнувати словб tepeterepe m діал. запбморочення tepocate Л. Ам. 1. adj товстйй; 2. m пуголовок; 3. товстун tequemique т див. tiquismiquis tequezquite т Л. Ам. селітра tequiar \ПЛ. Ам. шкбдити, завдавбти шкб- ди
tequila f Л. Ам. текша (горілка з агави) tequio т Л. Ам. 1. шкода, збйток; 2. кількість мінерблу (видобутого за день рудокопом)
tequioso adj Я Ам. набрйдливий, надокучливий
terapeuta сот. терапбвт terapéutica f терапбвтика, терапія terapéutico adj терапевтйчний, лікувбль- ний
terapia f див. terapéutica terático adj жахлйвий, потвбрний teratología f біол. тератолбгія tercena f діал. м’яснб Ятка tercenista сот. діал. м’ясник tercer adj num (apóc. de tercero, вжив, перед ім.) трбтій
tercera f 1. три кбрти (однієї масті); 2. звідниця; 3. муз. тбрція terceramente adv по-трбтє tercerear 1. vi бути посербдником; 2. звідничати; 3. vt діал. див. terciar 1, 4 tercería f 1. посербдництво; 2. звідництво; 3. третбйський суд
tercerista сот. no3HBá4 в третбйському суді
tercero 1. adj num трбтій; 2. т посербдник; арбітр; 3. звідник; ~ en discordia третбй- ський суддя
tercerola f 1. карабін (різновид); 2. бб- чечка; 3. корбтка (невелика) флбйта tercerón т 1. син білого і мулбтки; 2. трбтій син в сім’ї; 3. звідник terceto т 1. муз. терцбт; тріо; 2. ліга, тривірш, терцбт, терцина tercia т 1. тбрція (одиниця вимірювання = 1/3 вари); 2. третйна, трбтя частйна; 3. іст. контбра з прийбму десятйнного збб- ру; 4. трбтє обкбпування виногрбдника terciado 1. adj неочйщений, сйрйй (про цукор); 2. т корбтка шпбга (рапіра); 3. вузькб деревина рбйка; 4. пиломатерібл terciador 1. adj жт BHCTynác посербдником; 2. т посербдник; 3. діал. молотбк каменярб
terciana f мед. переміжнб пропбсниця, малярія; ~ de la cabeza переміжнйй головнйй біль
tercianario 1. adj якйй страждбє на малярію; 2. т хвбрий на малярію tercianiento adj Ам. див. tercianario 1 terciar 1. vt KnácTH навскосй (по діагоналі); перекидбти чбрез плечб (плащ, гвинтівку); 2. розділити на три частйни; 3. зрівновбжувати вантбж (на спині в’ючної тварини); 4. орбти втрбтє; 5. підрізбти на одну третйну (рослини); 6. діал. клбсти на спйну (ношу); 7. Ам. розбавляти водбю (вино); 8. vi втручбтися, вступбти (в розмову, суперечку); 9. (entre) бути посербдником (у сварці, суперечці); 10. бути трб- тім (пайщиком, співвласником — у грі);
11. (соп) клопотбтися (перед кимось за когось); бути посербдником; ~se 1. випа- дбти (про нагоду); випадкбво ставбтися; 2. мор. ітй в круговйй бейдевінд (про вітер)
terciario adj 1. трбтій; 2. геол. третйнний terciazón f див. tercia 4 tercio. 1. adj трбтій; 2. m третйна, трбтя частйна; 2. половйна вантажу в’ючної тварйни; 3. кбжний з періодів бігу конЯ
(розгін, біг і зупинка); 4. голінка (панчохи); 5. діал. вірш (у куплетах фламенко); ~ de entrada початкбвий вірш; ~ de remate заключний вірш; 6. діал. тюк лис- товбго тютюну (вагою в один квінтал); 7. Я Ам. в’Язанка (зв’Язка) дров; 8. діал. мішбк чбю матб в порошку (= 100 кг); 9. діал. обгбртка з пбльмового волокнб (для зберігання тютюну); 10. підрбзділ громадянської rBápfln; 11. муз. тбрція; 12. кбжний з трьох періодів корйди; 13. діал. суб’бкт; 14. pl: buenos ~s сйльні (міцні) кінцівки (у людини); mejorado en - у quinto якйй Mác велику nepeeáry; hacer buen ~ una cosa допомагбти, виручбти, бути незамінним; hacer mal ~ una cosa заважбти, бути перешкбдою; hacer - вхб- дити в дблю; попбвнювати числб учбсни- ків
terciodécuplo adj більший в тринбдцять разів, тринадцятикрбтний terciopelado 1. adj оксамйтовий; 2. т велюр
terciopelo т 1. оксамит, ббрхат; вельвбт; плюш; 2. діал. бот. чорнобрйвці (різновид)
tercippersonal adj лінгв. якйй вживбється тільки в 3 осббі однинй (про дієслово) terco adj 1. упбртий; наполбгливий; 2. грубий, якйй вбжко піддабться обрббці; 3. діал. серйбзний, стрбгий, сувбрий tere т діал. плбкса, вередуля terebeco adj діал. тремтЯчий, трбпетний terebélidos т рі зоол. кільчасті чбрви terebintáceas fpl бот. анакбрдієві terebintina f іст. див. trementina terebinto m терпентйнове дбрево terebra f свердлб
terebración f 1. просвбрдлювання, пробу- рбвлювання; 2. мед. перфорбція; трепа- нбція
terebrante adj мед. свбрдлячий (про біль) terebrar vt 1. просвбрдлювати, пробурбв- лювати; 2. мед. перфорувбти; трепану- вбти
terecina f діал. дрезйна tereco т діал. див. tereque teredo m ент. шбщіль, кораббльний черв’як
tereque т Ам. лахміття, мбтлох tereré т діал. терерб (холодний настій парагвайського чаю) terete adj міцнйй, мускулястий tergiversación f викривлення, перекручення (слів, фактів)
tergiversar vt викривляти, перекручувати (слова, факти) teriaca f див. triaca 1 teriatra m ветеринбр teriatría f ветеринбрія terina їдіал. умивбльний таз terliz m тик (тканина) termal adj термбпьний (про джерело); aguas ~es термбльні води, тбрми termas f pl 1. гарЯчі мінербльні вбнни; 2. іст. тбрми, громбдські ббні (в древньому Римі); 3. бальнебрій termes т ент. терміт térmico adj термічний, тепловйй; tratamiento - термічна обробка terminación f 1. закінчення, завбршення; 2. кінбць, вйсновок; 3. лінгв. закінчення, флбксія; 4. мед. одужання terminacho, terminajo m 1. вульгбрне (просторічне) слбво (вйслів); 2. непри- стбйність; 3. непрбвильне вживбння слб- ва (вйслову)
terminal 1. adj кінцбвий; 2. бот. верхівковий; 3. т тех. вйвід; - de antena штбкер антбни; 4. клбма, зажйм; 5. f (аеро)вок- збл; автббусна стбнція; - aéreo олис- кавковлбвлювач
terminante adj 1. Яснйй, тбчний, вйзначе ний; 2. остатбчний, рішучий, катего рйчний
terminar 1. vt закінчувати, переставбти припиняти; 2. закінчувати, завбршувати: 3. w(-se) 1. кінчбтися, переставбти при’ пинЯтися; 2. кінчбтися, закінчуватися завбршуватися; 3. (por) зробйти щось врбшті-рбшт; 4. мед. минбти, підхбдити до кінцЯ (про хворобу) terminativo adj лінгв. гермінатйвний término т 1. кінбць; закінчення; poner ~ а una cosa поклбсти кінбць; покінчйти; sin - безкінбчний, необмбжений; 2. кінбць кінцбвий пункт; 3. прикордбнний (межо^ вйй) стовп; 4. межб, кордбн; 5. райбн бкруг (муніципальний); межб міста; 6. місце, пункт; 7. строк; час; день; el ~ fijado устанбвлений строк; correr el - npoxó- дити (про час, строк); en el ~ de un mes прбтягом місяця; 8. зембльна ділЯнка землеволодіння; 9. метб, завдбння; ю! слбво; вйслів; тбрмін; ~ téc nico (científico) спецібльний (наукбвий) тбрмін; en breves ~s корбтше кбжучи; en propios ~s loe. adv. дослівно; в тбчних вйеловах; en otros ~s іншими словбми; en ~s generales загалом; 11. стан; 12. pl умбви (договору); ІЗ. вйгляд, збвнішність; 14. діал. пишномбвне слбво (вйслів); 15. архіт. опбрна колбна (яка завершується людською головою); 16. бюст (на п’єдесталі); 17. лінгв. член рбчення; 18. лінгв. прямйй додбток, об’бкт (дй); 19. мат. член; частйна рівнЯння (дробу); ~s semejantes подібні члбни; 20. муз. тон; нбта; 21. жив., театр, план; primer ~ пербдній план; аванецбна; tercer ~ збдній план; 22. лог. терм, член силогізму; ~ medio сербднє арифметйчне; сербдня величинб; компромісне рішення; como ~ medio в сербдньому; medios ~s хйтрощі, викрутбси; ~s hábiles можлйвості, збсо- би; ~ de una audiencia юр. пербрва між засіданнями трибунблу; en - loe. adv. вчбсно, дорбчно; en primer - по-пбрше, перш за все, в пбршу чбргу; en último ~ нарешті (при перелічуванні); в крбйньому рбзі; estar en buenos (malos) ~s con uno бути в хорбших (погбних) стосунках; invertir los ~s стбвити з ніг на гблову terminología f термінолбгія terminológico adj термінологічний terminote т пишномбвне (кнйжне, рідкісне) слбво termita1 f див. termes termita2 íxím. терміт (сплав) termitero т гнізд б термітів, мурбшник termítidos т рі ент. терміти termo т 1. тбрмос; 2. див. termosifón termoaislamiento т теплоізоляція termodinámica f термодинбміка termoeléctrico adj фіз. термоелектричний; pila ~а термоелембнт termógeno adj фіз., тех. теплотворний termómetro т термбметр; грбдусник; ~ de mercurio (de alcohol) ртутний (спирто- вйй) термбметр
termonuclear adj термоядерний termopila f термелембнт, термобатарбя termorregulador т терморегулятор, теплорегулЯтор
termorresistencia f 1. термостійкість; 2. жаростійкість, жароміцність termos т див. termo 1 termosifón т термосифбн, водонагрівач termóstato, termostato т фіз. термостат termotecnia fтеплотбхніка termoterapia f мед. термотерапія terna f 1. трійка (кандидатів на певний пост); 2. комплбкт грбльних кістбк; 3. відріз тканйни
testaférrea
ternario 1. adj потрійний, тричастйнний, тризонний; якйй складається з трьох частйн (елементів); versos ~s літ. тер- цйни; 2. т трикомпонЕнтна суміш; 3. церк. тридЕнне свЯто; 4. муз., літ. терцй- на; терцЕт
terne 1. adj хвастлйвии; 2. упЕртий; 3. сй~ льний, здорбвий; 4. т хвалькб; 5. забіЯка, задирйка; 6. Я Ам. велйкий ніж (у гаучо) ternejal adj, т див. terne 1,2 ternejón adj див. ternerón ternera f 1- телйця; 2. телЯтина ternero m бичбк; телЯ; - recental молбчне телЯ, смоктунЕць
ternerón ady жалісливий; жалісний; сентиментальний
terneza f 1. див. ternura; 2. (рі) ласкаві словй; вйраз люббві ternilla ґанат. хрящ
ternilloso adj 1. хрящовйй; 2. хрящоподібний
terno т 1. трійка (однорідних предметів); 2. трійка (костюм)] 3. тЕрна, три щасливих числа (в лото, лотереї); 4. лЕйка, лайлйве слбво; echar -s лаятися, лихос- лбвити; 5. діал. набір (комплЕкг) дЕм- ських прикрас {кольє, сережки і брошка); ~ seco несподівана удача, везіння, щЕс- тя, талЕн
ternura f 1. м’Якість, ніжність, ласкавість; 2. люббв, прив’язаність; 3. дав. terneza 2 tero т Я Ам. див. teruteru1 terquear vi упиратися; наполягти terquedad, terquería, terquez, terqueza f упЕртість; наполЕгливість . terracota fтеракбта, теракбтова фігурка terrado m див. terraza 1 terraja fmex. 1. клуп, гвинтувальна дбшка; 2. значйльник, мітчик; 3. шаблбн (ливарний)
terrajar vt нанбсити різьбу, нарізати, робити нарізку
terraje т див. terrazgo 2 terrajero т див. terrazguero terral 1. adj мор. береговйй (про вітер); 2. тмор. береговйй вітер; 3. діал. хмбра пилу
terraplén т 1. нбсип; землянйй вал; 2. схил, укіс
terraplenar vt 1. звбдити землянйй Hácnn; обвалбвувати; 2. запбвнювати землЕю, засипати (яму) terrapleno т див. terraplén terraque*o adj: globo -, esfera -а земна куля
terrario m терарій, TepápiyM terrateniente com. землевласник, -ця, поміщиік, -ця
terraza г 1. плбский дах; 2. Tepáca, веранда; 3. Tepáca (на гірському схилі); 4. квіток вздовж стінй саду (двбру); 5. глйня- ний глек (з двома ручками) terrazgo т 1. ділянка посівнбї плбщі; 2. орЕндна плЕта (за користування землею)
terrazguero т іст. орендар землі terrazo т 1. іст. глйняний глек (з однією ручкою); 2. жив. ландшЕфт terrear vi 1. проглядЕти (про землю серед посівів); 2. діал. волочйти нбги terrecer* 1. Злякати, навбдити жах; 2. vi піал, відчувати страх; -se лякатися, жахатися
terregal т Л. Ам. хмбра пйлу jerregoso adj грудкуватий (про ґрунт) l®rremoto т 1. землетрус; 2. неспокійна людйна, непосйда
"renal adj земнйй; paraíso - земнйй рай fjreno 1. adj див. terrestre 1; 2. див. S^ettal; 3. т ділЯнка землі; плбща; - de «lerrizaje ав. посадкбва смуга; 4. по- 8Рхня; ґрунт, землЯ; - lunar краща
повЕрхня; - pedregoso (pantanoso) ка-
м’янйстий (болотйстий) ґрунт;. - movedizo пливунй; 5. місцевість; ландшафт; - accidentado (quebrado) пересічена місцбвість; - despejado відкрйта місцевість; 6* гйлузь, сфЕра; en el - de la medicina в галузі медицйни; 7. геол. порбда; формація; - abonado благодатний ґрунт; - acotado заборбнений плід; - del honor місце дуЕлі (поєдйнку); дуЕль, поедйнок; llevar a uno al - del honor викликати на дуЕль; sobre el - на місці (виготовити, вирішити); без підготбвки, імпровізуючи; descubrir (medir) - прозондувати ґрунт; прощупати; ganar - пошйрюватися, заво- йбвувати прибічників (про ідею, вчення); просуватися вперад; minarle a uno el -, socavar el - a uno підкбпуватися під кбгось; perder - втрачати ґрунт під ногами; saber uno el - que pisa діяти зі знанням справи
terreo adj 1. землянйй; 2. землйстий terrera f1. крутйй схил без рослйнності; 2. орн. жайворонок, жайвір terrero 1. adj землянйй; cesto - кбшик для перенЕсення землі; 2. низький, над самою землЕю (про політ птахів); 3. якйй мало відриває нбги від землі (про коня);
4- покірний; принйжений; 5. нйций, підлий; 6. діал. однопбверхбвий; 7. т див. terraza 1; 8. землянйй Hácnn; купа землі;
9. нанбс, наносні зЕмлі; 10. гірн. відвал пустбї порбди, терикбн; 11. ціль, мішЕнь;
12. міська плбща; al - del sol діал. на свіжому повітрі; під відкрйтим нЕбом terrestre adj 1. назЕмний, сухопутний; fuerzas -s військ, назЕмні сйли; transportes -s сухопутний транспорт; 2. земнйй; globo - земна куля; superficie - повЕрх- ня Землі
terrezuela f 1. dim. de tierra; 2. погана земля
terribilidad f жахлйвість, мбторошність terrible adj 1. страшнйй, жахлйвий; 2. нестерпний, жахлйвий terrícola сот. землянин terrier т Tep’ép (порода собак) terrífico adj жахлйвий, мбторошний, стра- шбнний
terrino adj землянйй
territorial adj територіальний; aguas -es територіальні вбди territorialidad f територіальність territorio m 1. теритбрія; 2. ббласть, pa- йбн; 3. Я Ам. тЕритбрія (адміністр. одиниця під управлінням губернатора, призначуваного урядом) terriza f див. terrizo 2 terrizo 1. adj глйняний; землянйй; 2. т глйняна мйска
terromontero т пбгорб, горб terrón т 1. грудка (землі); 2. грудка (цукру), (солі); 3. олйвкова макуха; 4. рі земЕльні угіддя; - de tierra руїна (про древнього старого); a rapa - loe. adv. (коейти) під кбрінь; meter los terrones оіал. залякувати, навбдити страх terronera f діал. див. terror 1 terrontera f ущЕлина terrona f діал. купа каміння terror т 1. страх, жах; 2. тербр terrorífico adj див. terrífico terrorismo т терорйзм, тербр terrorista сот. терорйст, -ка terroroso adj див. terrífico terrosidad f землйстість terroso 1. adj якйй містить зЕмлю, змішаний із землЕю; 2. землйстий (про колір); 3. т сл. див. terrón 1
terruño т 1. див. terrón 1; 2. ділянка землі; 3. рідна земля, рідний край, бать- ківщйна; añorar el - тужйти за батьків-
щйною; pegarse al - приростй до рідних місць
tersar vf полірувати; шліфувати; навбдити глЯнець
tersidad f див. tersura terso adj 1. гладЕнький, лбщений; блискучий; 2. чйстий, вйтончений, відтбчений (про стиль, мову)
tersura f 1. гладкість, відполірбваніоть; 2. чистота, вйшукЕність (стилю, мови) tertulia f 1. вечірка, дружнє зібрання; кбло друзів; 2. більЯрдна; гральний зал; 3. іст. гальбрка; 4. Я Ам. крісло (в партері); 5. Я Ам. софа
tertuliano 1. adj якйй відвідує вечірки (дружні зібрання); 2. т учасник вечірки; член компанії
tertuliar vf Я Ам. розмовляти в кблі друзів tertulio adj див. tertuliano 1 teruterear vi діал. швЕндяти, тинЯтися без діла
terutero т Л. Ам. див. teruteru teruteru1 т Л. Ам. терутЕру (птах) teruteru2 adj діал. спритний, вправний teruvela f іст. міль terzón adj діал. трирічний (про бичка) terzuelo т 1. третйна, трЕтя частйна; 2. мисл. ебкіл (самець)
tesar 1. vt мор. натягувати (трос, канат);
2. затягувати, підтЯіувати (болт, гайку);
3. vi задкувати (про волів у ярмі) tesaurizar vt 1. іст. збирати, накопйчувати (гроші, цінності); 2. ек. тезаврувати tesauro т 1. див. tesoro 5; 2. іст. див. tesorol
tescalera f Л. Ам. кам’янйста місцевість tesela f смальта
teselado adj 1. мозаїчний; 2. розділений на квадрати
tesina f диплбмна роббта tesis f 1. тЕза, полбження; думка; 2. дисертація; - doctoral дбкторська дисертація; sostener la - захищати дисертацію tesitura f 1. муз. теситура; 2. гумор, настрій
tesmóforo т законодавець teso 1. adj див. tieso 1; 2. т вершйна гірки (пагорба); 3. вйступ, пщвйідення; 4. діал. Ярмарка худбби; 5. діал. запн для худбби (на ярмарку)
tesón т упЕртість; непохйтність, постійність
tesonería f див. terquedad tesonero adj 1. упЕртий; непохйтний; 2. діал. упЕртий tesorería f казначЕйство tesorero т казначЕй (церк.) tesoro т 1. скарб, коштбвності; 2. (- escondido, - oculto) скарб; 3. (- público) державна казна; 4. перен. скарб, скарбнйця; - de conocimientos кладезь премудрості; 5. тезаурус; - de duende примарні (уЯвні) багатства; valer un - кбштувати цілий статок; бути справжнім скарбом (про людину)
tesqui Я Ам. adj напівдйка (про індіанку) test т 1. прбба, дбелід; випрббування; 2. психол. тест, випрббування testa f 1. голова; 2. перЕдня (лобова) частйна; перЕд (деяких предметів); 3. архіт. лобова повЕрхня; торЕць; 4. голова, рб- зум; кмітлйвість, тямущість; - coronada корбль, MOHápx; - de ferro підставна осбба
testáceos т vi зоол. панцирні testación ї 1. заповіт, духівнйця; 2. свідчення, пбкази свідків testada f див. testarada testado adj 1. заповіданий, спадкбвий; 2. якйй склав (залйшйв) заповіт testador т заповідач testaférrea, testaferro т підставна осбба
631
testal
testal f Л. Ам. грудка тІЬта (для кукурудзяного коржика)
testamentar vt залишбти y спбдок testamentaría f 1. виконбння заповіту; 2. докумбнти, яю стосуються заповіту; 3. успадкбване майнб, спбдок; 4. збірн. ду- шоприкбзники, виконавці духівниці; 5. cnpáBa про спбдок
testamentando 1. adj заповідбльний; disposición ~a заповідбльне розпорядження; heredero ~ спадкобмець за заповітом; 2. m душоприкбзник testamento m 1. заповіт; ~ escrito (cerrado) закрйтий заповіт; ~ ológrafo власноручний заповіт; ordenar (otorgar) ~ скласти заповіт; quebrantar el - юр. ану- лювбти заповіт; recibir por - успад- кбвувати за заповітом; 2. накбз, заповіт; 3. д0вгий лист, писанина; Antiguo (Viejo) - рел. Старйй Заповіт; Nuevo - рел. Но- вйй Заповіт; el - de la zorra розпоряджбн- ня неіснуючим майнбм testar 1. vi писати (складбти) заповіт; 2. vt див. tachar 1; 2. іст. свідчити, давбти свідчення (на суді)] 3. діал. підселювати (написане)
testar vi нанбсити удбри головбю testarada f 1. удбр головбю; 2. упбртість testarazo т див. testarada 1 testarear vi Л. Ам. 1. крутйти головбю (про коня)] 2. див. testerear testarrón adj, т див. testarudo testarronería, testarudez f упбртість; настирливість
testarudo 1. ac¡f упбртий; наполбгливий; 2. mупбртюх
teste m 1. див. testículo; 2. Я. Ам. боро- дбвка (на пальцях рук) testera f 1. див. testa 2; 2. фасбд, лицьовб сторонб (будинку)] 3. сидіння за хбдом (за рухом); 4. прикрбса (султбн, китиця) на голові конЯ; 5. головб, лоб (тварини) testerada f див. testarada 1 testerear vi Л. Ам. зіштбвхуватися Словами (лоббми); наштбвхуватися testero т 1. див. testera; 2. стінб (кімнати)] 3. див. trashoguero 2; 3. гірн. забій testículo т анат. тестйкул, ябчко testiduro adj див. testarudo 1 testificación f 1. юр. свідчення; 2. свідчення, підтвбрдження testifical adj юр. свідка (род. в); prueba ~ пбкази свідка
testificar vt (vi] de) 1. юр. довбдити на ос- нбві пбказів свідків; 2. юр. свідчити, давб- ти свідчення; 3. засвідчувати, підтвбр- джувати, довбдити; 4. затвбрджувати, завірити
testificativo adj якйй засвідчує, якйй під- твбрджує
testigo 1. сот. свідок; ~ de cargo свідок звинувбчення; - de descargo свідок зб- хисту; - de vista, -\ ocular очевйдець; - falso лжесвідок; sin -s віч-нб-віч, без свідків; hacer -s юр. представляти свідків; examinar ~s допитувати свідків під присЯгою; poner por ~ привести в Якості свідка; 2. т свідчення, дбказ; - de la culpa дбказ провйни; 3. керн, колбнка порб- ди; 3. контрбльний зразбк (екземпляр); 4. див. testículo; 5. спорт, естафбта, еста- фбтна пбличка; 6. рі каміння, розташб- ване біля межовбго знбка (вказує на напрям кордону)
testiguar vt іст. див. testimoniar 1 testimonial 1. adj свідка (род. . в)] 2. f рі офіційне свідбцтво, дбвідка; 2. характе- рйстика, відгук
testimoniar vf 1. свідчити, давбти свідчення; 2. засвідчувати, завірЯти, затвбрд- жувати; ~ la verdad de un hecho засвідчити спрбвжність фбкту
testimoniero 1. adj якйй лжесвідчить; 2. лицемірний; 3. т лжесвідок; 4. лицемір testimonio т 1. свідчення; falso ~ лжесвідчення; levantar falsos ~s ослбвити; 2. свідчення, дбказ; ~ fehaciente яскрбвий (перекбнливий) дбказ; 3. свідбцтво, офіційний документ; 4. завірена кбпія докумбнта; 5. іст. свідок testimoñero adj, т див. testimoniero testo adj Л. Ам. пбвний, перепбвнений testudíneo adj черепбшачий; a pasos ~s черепбшачими крбками testudo т іст. 1. черепбха (укриття від метальних снарядів при штурмі міських стін)] 2. черепбха (бойовий порядок) testuz amb., testuzo т 1. лоб (тварини)] 2. потйлиця, хблка (бика, вола, корови) tesura f, tesurería f іст. див. tiesura 1 teta f 1. жінбчі груди; цицька; de ~ грудний (про дитину, дитинча)] dar (la) - го- дувбти груддю (дитину, дитинча)] 2. вй- м'я; 3. сосбк; 4. груднб молокб; молокб; 5. горббк, пбгорб; dar la ~ al asno метбти бісер пбред евйнями; mamar una ~ тримбтися за мбмину спідницю; quitar la - віднімбти (відлучбти) від груді tetánico adj мед. правцбвий tétano, tétanos т мед. правбць tetar 1. rt вигодбвувати (годувбти) груддю;
2. vi діал. смоктбти грудь tetelememe т, tetelemeque т діал. тупбк, тблепень
tetelque adi Л. Ам. в’Яжучий, терпкйй tetepón adjЛ. Ам. приземкуватий, крембз- ний
tetera f 1. чбйник (для заварки чаю)] 2. Я Ам. соска; 3. діал. чбйник (для кип’ятіння води)
tetero т Л. Ам. ріжбк (для годування немовлят)
teteu т діал. див. teruteru1 tetigonia feHm. 1. кбник; 2. цикбда (різновид)
tetilla М. сосбк (у самців ссавців)] 2. ебека;
3. с.-г. побічна брунька виногрбду; dar а uno en (por) la ~ переконбти; зачепйти за
tetina fdue. tetilla 2
tetón m 1. сучбк, обрубок; 2. молбчне поросЯ
tetona adj див. tetuda tetraatómico adj хім. 1. чотирьохбтомний; 2.чотиривалбнтний
tetrada f 1. четвірка, тетрбда; 2. хім. чотирьохбтомний (чотиривалбнтний) еле-
МбНТ
tetraedro т мат. чотиригрбнник, тет- рбедр
tetrafásico adj чотирифбзний tetrágono т мат. чотирикутник, тетрагбн tetralogía fnim. тетралбгія tetrámeros т рі ент. твердокрйлі жукй tetramétrico adj чотиригранний (про кристал)
tetrámetro adj тетрамірний, чотиристбп- ний (про вірш)
tetramotor 1. adj чотиримотбрний (про літак)] 2. т чотиримотбрний літбк tetrao т орн. тбтерев, тетерук, тетбря tetraónidas f рі, tetraónidos m рі орн. тетерукбві, тетбрячі tetrápodo adj чотиронбгий tetras m див. tetrao tetrasílabo adj чотирискладбвий tetravalente adi хім. чотиривалбнтний tétrico adj понурий, печбльний, похмурий tetro adj іст. 1. чбрний, тбмний; 2. забруднений
tetuda adj повногруда, грудйста (про жінку)] з велйким вйм’ям (про самку) tetunte т діал. махйня, громбдина teucali т див. teocali
teutón 1. adj іст. тевтбнський; 2. німбиь кий; 3. т іст. тевтбн(ець); 4. т німець ' teutónico adj див. teutón 1 texis m полбги
textil 1. adj текстйльний; ткбцький; industriáis) -(es) текстйльна промислбвість- fibra - волокнб; 2. m текстйль; текстильні вйроби; тканйни
texto т 1. текст (полігр.)] 2. урйвок, ци- тбта; 3. (libro de -) навчбльний посібник- підручник; (El) sagrado (El) ~ sacro (sagrado) Святб Письмб textor adj див. tejedor 1 textorio adj див. textil 1 textual adj 1. дослівний, текстубльний; 2 тбкетовий
textualista сот. педбнт, буквоїд textualmente adv дослівно, текстубльно textular adj див. textil 1 textura f 1. тканнЯ (дія)] 2. переплбтення (тканини)] 3. текстура, будбва, структура teyolote т 1. Я. Ам. щббінь; 2. будівбльні відхбди
teyú т Л. Ам. зоол. ¡губна tez f шкіра облйччя tezado adj загорілий, смаглЯвий tezontle т Л. Ам. кбмінь вулканічного похбдження (вжив, для будівництва) ti pron pers (нагол. ф. 2 ос. одн.] вжив. тк. після прийм.) тебб, тобі; a ti тобі; para ti для тббе; hazlo por ti mismo зробй це сам; hablan de ti говбрять про тббе; de ti para mí між нбми кбжучи tía f 1. тітка; - camal рідна тітка; - segunda (tercera) двоюрідна (троюрідна) тітка; 2. тітка, тітонька (звертання дітей до дорослої жінки)] 3. тітонька (перед іменем у звертанні)] 4. тітка, ббба; 5. проститутка, продбжна жінка; 6. (casa de ~) в’язниця, тюрмб; 7. діал. мбчуха; 8. діал. свекруха; - rica позикбва кбса, ломббрд; a tu -, que te dé para libros тримбй ки- шбню шйрше; забирбйся, пбки цілий; cuentáselo a tu - розкбзуй байки!; розкажй це своТй бббці; no hay tu - не ббчити тобі цьогб, як своїх вух; Я. Ам. йому нембє рівних, йому ніхтб в підметки не годйться; quedar una para - залй- шйтися в дівкбх
tialismo т ейльне слиновйділення tiangue, tiangues, tiánguez, tianguis m Л. Ам. рйнок, базбр tiara f тібра
tibaldo adj боягузливий, малодушний tibante adj діал. гбрдий, пихбтий, звбрхній tibe m діал. 1. корунд; 2. точйльний кбмінь tiberio т шум, гблас tibí т діал. збпонки
tibia f 1. сопілка, дУ^дка; флбйта; 2. анат. велйка гомілкбва кістка tibial adj анат. гомілкбвий (про кістку) tibiar vtiem. охолбджувати; -se 1. охолбд- жуватися; 2. Я. Ам. дратувбтися, сбрди- тися, зл йтися
tibiera fdian. занепокбєння, роздратувбння tibiez іст., tibieza f1. теплувбтість; 2. байдужість, холбдність
tibio 1. ас//тбплий; теплувбтий; 2. млЯвий, байдужий, холбдний (про характер)] 3. прохолбдний, холбдний (про прийом)] 4. діал. роз^ратбваний, сердйтий, злий; 5. т Л. Ам. тібіо (гарячий напій із кукурудзяного борошна)] poner - a uno сварйти, гбнити, лбяти
tibisi т діал. очербт (різновид) tibor т 1. велйка япбнська (китбйська) вбза; 2. Я. Ам. малбнька чбшечка; 3. діал. нічнйй гбрщик
tiborna fdian. див. tostada 1 tiburón m 1. іхт. акула; 2. кар’єрйст; пройда; ділбк; 3. Я. Ам. див. tragaldabas; 4. Я. Ам. донжубн, джиґун
632
tierra
tic m мед. тик
ticket m 1- квитбк; 2. купбн, чек tic»o, -a 1. adjfl. Ам. кбста-рикбнський; 2. f костарикбн|ець, -ка
tictac 1. звуконасл. тік-так, цок-цок; 2. m цдкання годйнника ticte т діал. див. tiste tictología f див. tocología ticuna f Kypápe (отрута) tichela, tichelina f діал. посудина для збирбння лбтексу tidal adj припливний
tiemblo m 1. бот. осйка; 2. іст. див. temblor
tiemple m діал. 1. кохбння, прйстрасть; 2. кохбний, кохбнець
tiempo m 1. час; тривкість; medio ~ npó- міжок 4ácy, інтервбл; - sidéreo збряний час; - (solar) verdadero істинний сбняч- ний час; ~ universal світовйй (всесвітній) час; a largo - чбрез тривблий час; algún - atrás дбякий час назбд; a un al mismo - одночбсно, в одйн і той же час; de - дбсить давнб, уже тривблий час; de - en ~ іноді, час від чбсу; de algún (cierto) - а esta parte, de algún ~ atrás з недавніх пір, з недбвнього 4ácy; hace (mucho) ~ дбвно; hace poco ~ недбвно; por - тимчасбво; al correr del andando el con el -, con el correr (con el transcurso) del ~ з чбсом; pasado algún ~ чбрез дб- який час; correr (pasar) el - прохбдити (минбти) (про час); hacer el mejor ~ спорт, показбти кращий час; resistir al ~ вйтримати випрббування чбсом; 2. (рі) час, період, епбха; -s actuales сучбсна епбха, наш час; -s heroicos героїчна епбха; ~ inmemorial юр. період чбсу, не засвідчений докумбнтами; -s medios сербдні вікй; -s modernos новйй час; новб епбха; сучбсність; de - inmemorial, desde los -s inmemorables з неза- пбм’ятних часів; en -s у свій час; en los ~s que corremos в наш час, в нйнішні часй; en mis buenos ~s у дні мобї мбло- дості, колй я був молодйм; у щаслйві часй; ajustar los ~s устанбвлювати хронолбгію подій; 3. nopá рбку, сезбн; - de fortuna період дощів (снігопадів); - de vendimias виногрбдний сезбн; 4. вік (дитини)’, ¿qué (cuánto) - tiene el niño? скільки рбків дитині?; tu hijo у el mío son del mismo - твій син і мій однбго віку; 5. вільний час, дозвілля; darse buen -, pasar bien el - дббре провестй час, розвбжитися; no he tenido - para escribirte y MéHe не булб 4ácy написбти тобі; (підходящий, зручнйй) час, nopá, сприятливий момент; а - вчбсно; а - crudo в потрібний момбнт; a su (debido) en (su) - своєчбсно, у свій час; antes «є - передчбсно, дострокбво; соп - заздалегідь, 3aB4ácHo; fuera de -, sin - невч0сно, недорбчно; es - nopá, настбв час; 7. погбда; - azorrado мор. погбда, яка передвіщбє бурю; - cargado (fosco) похмура (хмбрна) погбда; - despejado (sereno) Яснб (безхмбрна) погбда; - de Peiros жахлйва погбда; нбгбдб; servicio ?еі — бюрб погбди; aclarar(se) el -, alzarle) el despejarse (serenarse) el ~, levantar(se) el - прояснйтися, розгулЯ- ™ся (про погоду); agarrarse el - триматися (про мороз); зарядйти (про дощ); apaciguarse (calmarse) el -: el - se apaciguó встановйлася хорбша погбда; ®*egurarse (fijarse, sentarse) el - ^тановйтися (про погоду); cargarse el - сотВатися хм^рами (про небо); descomponerse el - погіршуватися, псувб- e¡ я (про погоду); meterse el - en agua: 8e metió en agua зарядйли дощі;
hace buen (mal) ~ стоїть хорбша (погбна) погбда; 8. буря, шторм; aguantar un ~ потрбпити в шторм; capear el ~ лягти в дрейф (під час шторму); 9. лінгв. час; - presente (pretérito, futuro) тепбрішній (минулий, майбутній) час; ~ compuesto (simple) складні (npocrrá) часовб фбрма дієслбва; 10. муз. ритм, такт; en tres ~s з рахунком на три; 11. муз. темп; - de vals темп вбльсу; 12. спорт, тайм; 13. тех. такт, хід (поршня); - muerto мбртвий час, час холостбго хбду; el - de Maricastaña, el ~ del rey Perico, el ~ del rey que rabió дбвні (далбкі) часй, сйва давнинб; за царЯ Горбха; de (todo) - своєчбсно на- рбджений (про дитину, дитинча); al mejor - імовірно, можлйво, мбже бути; a -s коли-не-колй; іноді; час від 4ácy; acomodarse al ~ пристосбвуватися до обставин; andar con el - ітй в нбгу з чбсом; тримбти ніс за вітром; confiar (dejar) al ~ una cosa пустйти на самоплйв; dar - al - вичікувати, набирбтися терпіння; бути поступливим; engañar (entretener, matar) el - провестй час без кбристі, убйти час; ganar - виграти час; отримати вйграш у чбсі; відтягти, вйграти час; gastar (perder) - втрачбти (гбяти) час; sin gastar - не гбючи часу; gastar (malgastar, perder) el - мбрно гбяти час; gozar del - з кбристю провестй час; hacer - зайнятися чимось, убйти час; перече- кбти; ser del - del ruido діал. бути дуже старйм (дрбвнім); tomarse - para una cosa не поспішбти з чймось, взЯти собі час (на обдумування); |al -І; o (у), si по, al -; el - dirá час покбже, поживбмо — по- ббчимо; a mal - buena сага робйти хорбшу міну при погбній грі; a su - maduran las uvas; cada cosa en su - всякому бвочу своЯ nopá; lo que al - se deja, al - se queda на Ббга надійся, а сам не зівай; más vale llegar а - que rondar un año пропустиш нагбду, цілий рік будеш мбятися; quien - tiene, у - atiende, - viene que se arrepiente не відкладбй на збвтра те, що мбжна зробйти сьогбдні tienda f 1. намбт, шатро; capa - плащ- намбт; - de campaña похіднйй намбт; batir -s військ, прибрбти намбти, згортб- ти табір; 2. мор. тент, навіс; hacer - натягнути тент; abatir - спустйти (знЯти) тент; 3. навіс, козирбк (екіпажу); 4. Ятка, магазин; - de coloniales (comestibles, ultramarinos) бакалійний магазйн; - de confecciones магазйн готбвого жінбчого (дитЯчого) бдягу; - de modas магазйн мбдного жінбчого бдягу; la - de los cojos найблйжчий магазйн; abrir - відкрйти магазйн; alzar (levantar) - зачинити магазйн; 5. галантербйний магазйн; 6. Я Ам. магазйн тканйн; 7. діал. пошйрення, пошйреність
tienta f 1. тавр, випрббування і відбір бичків (для кориди); 2. пронйкливість, чуттЯ; нюх; 3. див. tienta(a)guja 1; 4. мед. збна; а -s іос. adv. навпбмацки, всліпу; (з дієсл. andar, ir, moverse) невпбвнено; andar а -s en un negocio почувбтися невпбвнено у якійсь спрбві; навмання tienta(a)guja f 1. щуп; 2. буровб штбнга tiento т 1. ощупування, обмбцування; por el - loe. adv. навпбмацки; tomar el - об- мбцати, оглЯнути; 2. пблиця (пбсох) сліп- цЯ; 3. жердйна, канбт (для прив’язування коня до валу водокачки); 4. жердйна, ба- ланейр (канатоходцяі); 5. твбрдість рукй, майстбрність, впрбвність; 6. обербжність, оббчність; поміркбваність; 7. удбр, сту- ебн; 8. Я Ам. вузькйй шкірянйй ремінбць;
9. діал. легкб закуска; 10. грудка гіпсу (вапнб); 11. мисл. загбстрена жердйна
(для кріплення сітей); 12. пбличка, якб замінЯє підлокітник (для художника); 13. муз. прббні акбрди; 14. зоол. щупальце; а
- loe. adv. навпбмацки; невпбвнено; de - en - loe. adv. беручйсь то за одн0, то за інше; cógelas а - у mátalas callando про- нбза, пролбза; con -, que son para colgar щоб ycé булб зрбблено як слід (на сбвість); dar un - a una cosa ощупати; прощупати, розвідати; dar un - al jarro (а la bota) приклбстися до méKa (бурдюкб), відпйти ковтбк винб; perder el - a una cosa втрбтити впрбвність; sacar de - а uno оглушйти, вдбрити; вивести з терпіння; tener (llevar) a los -s Я Ам. тримбти під рукбю; мбти при собі; tener la vida en un - бути на волоейні від ембрті tlern«o adj 1. ніжний, м'якйй; pan - м’який (свіжоспечений) хліб; 2. ніжний, слабкйй (про дитину, молоді паростки); 3. недбв- ній, свіжий, новйй; 4. ніжний; сердбчний, ласкбвий; una madre -а ласкбва мбти; - de corazón м’якосбрдий, дббрий; 5. сльо- злйвий, плаксивий; 8. діал. зелбний, неспілий
tierra f 1. (Т.) ЗемлЯ, земнб куля; toda la - вся земнб куля; 2. землЯ, матерйк, суходіл; - firme матерйк; 3. землЯ, ґрунт; - de miga глйнистий ґрунт; - arcillosa суглинок; - campa, - de sembradura (de pan llevar) збмлі, відвбдені під зернові культури; - estéril (magra) неродіЬча землЯ; - labrantía (de labor, de labranza) брна землЯ; - negra чорнозбм; - roturada піднята цілинб; - vegetal ґрунт, багбтий перегнбєм; - virgen цілинб; estar bien gobernada la - бути дббре доглянутою (про землю); 4. землЯ, долівка; caer а (en)
- упбсти на долівка; dormir en - спбти на землі; 5. перегній, гній; 6. (- natal) рідна землЯ, рідний край, батьківщйна; 7. земля, край, країна; 8. (рі) землЯ, зембльне угіддя, володіння; -s comunales общйнні збмлі; poseer -s володіти збмлями; 9. ел. зазбмлення; 10. Я Ам. пил; - abertal земля, укрйта тріщинами; необгорбджена ділЯнка; - blanca, - de Segovia голубб глйна; -s raras хім. рідкозембльні еле- мбнти; - verde світло-зелбна глйна; - de Holanda (de Venecia) óxpa (фарба); - de manteca, - de aire мор. хмари на гори- збнті, схбжі на ббрег; - del principio рбй- ський кутбчок, рай земнйй; - de nadie військ, нічййна збна (землЯ); - de Promisión, - prometida бібл. землЯ обітовбнна; родючий ґрунт; la - de María Santísima Андалузія, Андалусія; de la - місідбві (про фрукти); a ras de - loe. adv. (летіти) ^уже нйзько, біля самбї землі; нйцо, підло; como - loe. adv. пбвно, ббзліч; por de- bajode - loe. adv. обербжно, табмно; sinsentirlo la - loe. adv. тйшком-нйшком, тайкомб; - adentro loe. adv.: ir - adentro віддалятися від ббрега, ітй вглиб мате- рикб; - а - loe. adv (іти) вздовж ббрега, не випускбючи збмлю з вйду; обербжно, не втрачбючи ґрунт під ногбми; en toda - de garbanzos скрізь, повсюди, по всій Іспбнії; besar la - упбсти ниц; besar uno la - que otro pisa відчувбти глиббку повб- гу (вдЯчність); coserse con la - бути дуже прив’язаним до рідних місць; dar en comer - мбти дйвні смакй; dar en - con una cosa впустйти щось; зруйнувбти ос- тбнні надії; dar en - con uno повалйти на збмлю когбсь; погубити, знйщити; descubrir - впізнавбти місцбвість, знайбми- тися з країною; зондувбти ґрунт, прощупувати; echar а - знбсити, руйнувбти; echar en - вивантбжувати з судна; echar por - руйнувбти, переводити ні нб що; echar - a una cosa зам’Яти, поховбти;
633
tierrafría
піддбти забуттю; echafse a (en, por) ~ принижуватися, плазувбти; вибувати смирбння, прики^бтися тишкбм; echarse la - en los ojos діяти собі на шкбду; estar comiendo (mascando) ~ лeжáти в землі (в могйлі); ganar - наступбти, просувб- тися; morder la ~ 3a3HáTn порбзки; partir la - (con) межувати з чймось (про земельні ділянки); perder - запливбти глйбо- ко; втрачбти ґрунт під HoráMn; poner por - руйнувбти, знбсити (будівлю); poner - en (por) medio рятувбтися втбчею; sacar de debajo de la ~ діставбти з-під землі; saltaren ~ висбджуватися на 6éper; sembrar en mala ~ метбти бісер népefl свйнями; ser buena ~ para sembrar nabos бути нікудйшнім (про людину); tomar - пришвартбвуватися (про судно); приземлитися (про літак); схбдити на ббрег (на збмлю); радіо заземлЯти; набу- вбти нбвиків; увійтй в довіру; tragársele а uno la ~ щбзнути, як крізь збмлю прова- лйтися; venir(se) а - упбсти, обвалйтися; зазнбти крбху; ver -s подивйтися світ; en cada ~t su uso, y en cadacasa, su costumbre - що не місто, то нбров; en - de ciegos, el tuertoes rey на безрйб’ї і рак рйба
tierrafría сот. діал. жйтель плоскогір’я tierral т Я Ам., tierrazo т діал., tierrero т Ам. XMápa пйлу
tiesierguido adj якйй вйтягнувся по струнці; негнучкйй, прямйй ties«o 1. ас//жорсткий; твердйй; негнучкйй; 2. бадьбрий, пбвний сил; 3. тугий, напружений, натягнутий; con las orejas -as нашорбшивши вуха (про тварину)', 4. смілйвий, хорббрий, рішучий; 5. серйбз- ний, стрбгий, сувбрий; в. гбрдий, самов- дбволений; 7. упертий, непохйтний; - que - упбрто, ні з чим не рахуючись; 8. хо- лбдний; нелюб’язний; 9. adv міцно, сйль- но, твбрдо; pisar ~ твбрдо ступбти; quedarse - задубіти від хблоду tiesto1 т 1. (рі) улбмок глйняного пбсуду, черепбк; 2. квіткбвий глйняний гбрщик; 3. іст. чбреп; 4. діал. посудина; 5. діал. пб- суд для приготувбння кукурудзяної запіканки; mear(se) fuera del - сказбти не- дорбчно (не до ладУ); повбдитися нахбб- но (безцерембнно); tirar a unocon los -s a la cabeza діал. сорбмити (ганьбити) когбсь
tiesto21. adj див. tieso 1, 3, 8; 2. adv. див. tieso 2
tiesura f 1. твбрдість; жбрсткість; 2. напруга, напруженість; 3. серйбзність, стрб- гість, сувбрість; 4. звбрхність, пихб; 5. холбдність
tifa f бот. рогіз, рогозб tifáceas fpl бот. рогозбві tifia f мед. тиф, тифбзна лихомбнка tifiar vt діал. крбсти, викрадбти tífico 1. adj тифбзний (про хворого); 2. т тифбзний хвбрий tifingo adj діал. чбрний (про колір) tifitifi т діал. крадіжка; quedarse - діал. залйшйтися ні з чим (з нбсом) tiflón т мед. сліпб кйшка tiflosis f мед. cninoTá tifo1 т мед. див. tifus; - asiático холбра; - de América (amarillo, icteródes, de los trópicos) жбвта лихомбнка; - de Oriente буббнна 4yMá tifo2 adj сйтий, наїдений tifoidea f мед. тифбзна лихомбнка tifoideo adj тифозний; fiebre ~a тифбзна лихомбнка
tifón m 1. смерч (на морі); 2. тайфун tifoso adj тифбзний
tifus m 1. мед. тиф; ~ abdominal черевнйй тиф; ~ exantemático (petequial) сипнйй
тиф; ~ icteródes жбвта лихомбнка; 2. без- коштбвні місця в тебтрі; 3. театр, клбка tigelina fdian. 1. металбва чбшка; 2. див. tichela
tigiciar vt діал. 1. крбсти; 2. заощбджу- вати, еконбмити
tigra f 1. тигрйця; 2. Я Ам. сбмка ягубра; ponerse como una ~ parida діал. озвіріти, знавісніти
tigre т 1. тигр; ~ real (de Bengala) бен- гбльський тигр; - colorado пума; cachorro del ~ тигренЯ; 2. жорстбка людйна, звір; 3. Я Ам. ягубр; - negro діал. параг- вбйський ягубр; 4. діал. шахрбй, пройдисвіт; 5. діал. кбва (з невеликою кількістю молока); 6. діал. суміш напбїв; кок- тбйль; hijo de - sale pintado Яблуко від Яблуні недалбко пбдає tigrero т Я Ам. 1. мислйвець на ягубрів; 2. соббка, натбсканий на ягубра; 3. смілива (рішуча) людйна tigresa fdian. тигрйця tigrillo т Ам. зоол. 1. оцелбт; 2. онцйла tigrito т діал. одинбчна кбмера, одинбчка tigroideo adj тигрбвий (про масть) tigrón т діал. молбдчик tija f стбржень, трубка (ключа) tijera М. (р/) нбжиці; 2. щйпці (для завивки); 3. стічнйй канбл, канбвка; 4. стригбль бвець; 5. кбзли; рбзпірки; хрестовинб; 6. пліткбр; 7. маховб крилб (сокола); 8. споруда зі схрбщених бблок (для затримання деревини, яку жене течія ріки); 9. рі сл. вказівнйй і сербдній пбльці руки; buena ~ хорбший кравбць, хорбша кравчйня; ненажбра; пліткбр; de ~ складбний; silla de ~ складбний стілбць; escalera de ~ драбйна; de media ~ пересічний; дріб- нбго пошйбу; посербдньої Якості; cortar de ~ кроїти; darle que hacer a la - критикувати; echar (meter) la ~ приступбти до кроїння (стрижки); усувбти перешкбди; tener buena ~ любити поговорйти; cortados por la misma ~ на одйн крій, однбго крбю
tijerada f, tijerazo т діал. див. tijeretada tijereta f 1. (pl) dim. de tijera; 2. вусик (виноградноїлози); 3. ент. вуховбртка; 4. діал. складбне ліжко; decir ~s упбрто сто- Яти на свобму, сперечбтися чбрез дрібнй- ці; -s han de ser ти йому стрйжене, а він — гблене; ти йому — біле, а він — чбрне tijeretada f, tijeretazo т рбзріз нбжицями (в один захід)
tijeretear vt 1. крбмсати, чикрйжити; 2. пхбти нбса в чужі спрбви; 3. (vi) Л. Ам. засуджувати, критикувбти tijereteo т 1. крбмсання; 2. клбцання нбжиць
tijerilla, tijeruella f 1. див. tijereta 2; 2. Я
Ам. фрегбт (птах\
tijuy ш1.Я Ам. ані (птах); 2. діал. чорт, диЯвол
tila f1. див. tilo 1; 2. лйповий цвіт; 3. настій на квітах лйпи, лйповий чай tilcuas f (рі) Я Ам. лахміття tilda«r vt 1. стбвити тйльду (діакритичний знак); 2. викрбслювати напйсане; 3. (de) прозивбти, називбти, обзивбти; le -n de perezoso він відбмий лбдар tilde 1. amb. (f) тильда; діакритйчний знак; 2. недблік, порбк; тбмна (ганббна) плЯма; poner una .- засуджувати, таврувбти; 3. f дрібниця; sin faltar una - з дотрйманням всіх прбвил, по фбрмі tildón т див. tachadura 2 tile т діал. 1. вугілля; 2. сбжа tilia f див. tilo 1 tiliáceas fpl бот. лйпові tilico adj Я Ам. слабкйй, хирлЯвий tiliche т (рі) Я Ам. 1. дрібнйця; 2. див. tilichería
tilichería f Я Ам. дрібнб торгівля tilichero т Д. Ам. дрібнйй торгбвець tilín т дзвін (дзвіночка); en un - /ос adv діал. в одну мить, миттбво; ледь не; от-от ось-ось; hacer- подббатися, притягувати до сббе; tener - бути привббливим tilinches т рі Я Ам., tilindajo(s) т (пЛ діал. лбхи, лахміття ^'
tilingada fЛ. Ам. дурнб вйтівка tilingo 1. adj Л. Ам. придуркувбтий, ошалілий; 2. Я Ам. смішнйй, кумбдний; 3. т діал. мовчбнка (дитяча гра) ’ ’ ■ tilinguear vi Я Ам. казбти (робйти) дурнйці
tilintar vf Я Ам. туго натягувати tilinte adj 1. діал. підтягнутий, елегбнтний* чепурнйй, ошбтний; 2. Я Ам. див. tirante* 1; 3. діал. сйтий, пересйчений tilintear vi дзвеніти, звучбти (про дзвіночок)
tilma fЛ. Ам. бавбвняна накйдка tilmo т спазм
tilo т 1. липа; - plateado вбйлочна лйпа; 2. діал. настій на квітах лйпи, лйповий чай tiloma f мозбль
tiloso adj Я Ам. бруднйй, засблений tiltil т діал. копйця солбми tiluche т діал. неспокійна людйна, непо- сйда
tilla f дерев’Яний нбстил (у човні) tillado т дощбта підлбга, дерев'яний нбстил
tillar vt настилбти підлбгу timador т шахрбй, обмбнщик tímalo т зоол. хбріус timar vt 1. вимбнювати; викрадбти; 2. об- шахрбвувати, обдурювати; 3. давбти пусті обіцянки, тішити надіями; -se обмінюватися пбглядами, перембргуватися timba1 f1. кін, пбртія (в азартних іграх); 2. грбльний дім, кйшло; 3. діал. відрб; 4. пузо, чбрево, живіт; tener - (у jiribilla); tener -, jiribilla у rampabolla діал. бути дуже складнйм
timba2 fdian. джем (мармелбд) з гуаЯви timba3 fdian. колбда, бблка timbal т 1. литбври; 2. тамбурйн; 3. тим- ббл (запіканка із макаронів з м’ясом); 4. р/ діал. хорббрість, відвбга; сйла; 5. рі діал. грубість, безсорбмність timbalero т музйкбнт, якйй грбе на литбврах
timbar vi, timbear vi Я Ам. грбти в азбртні ігри
timbembe adj діал. див. trémulo 1 timbeque т діал. гблас, скандбл timbero т Я Ам. сл. азбртний гравбць timbimbe adj діал. див. trémulo 1 timbiriche, timbirichi тЛ. Ам. 1. бот. тим- біріче (дерево, плід); 2. прохолбджу- вальний напій із плбду тимбіріче timbirimba1 fdue. timba11, 2 timbirimba2 f діал. тимбірімба (муз. інструмент)
timbo т діал. 1. чистокрбвний негр; 2. привид, примбра
timbó ш 1. Я Ам. тймбо (будівельне дерево); 2. діал. чудбвисько (в легендах) timbón adj діал. пузбтий, черевбтий timbrador т 1. штемпелювбльник; 2. штемпелювбльна машйна timbrar vt 1. поміщбти девіз (на гербі); 2. штемпелювбти; стбвити штбмпель timbrazo т гучний дзвінбк timbre т 1. девіз, емблбма (на щиті, гер* бі); 2. штбмпель, печбтка; - móvil мбрка (держмита); 3. гбрбовий збір; держмйто;
4. дзвінбк (прилад); 5. муз. звучбння, звук;
6. тембр (звуку, голосу); 7. (- de gloria) пбдвиг; слбва
timbrofilia f філателія ,
timbrofilista com., timbrófilo m філателіст
tipógrafo
timiama m фімібм
t|midez f сором’язливість, зніяковіння tímido ady сором’язливий, боязкий timo* m вимбнювання; шахрбйство; dar, un ~ a uno o6iKpácTH (обібрати) timo2 m див. tímalo timo3 m бот. чебрбць timo4 m приказка, характбрне слівцб, xa- рактбрний зворбт (народного говору) timón т 1. кермб, руль; ~ de altura (de profundidad) ав. кермб висоти; 2. мор. румпель; штурвбл; un golpe de ~ по- ворбт керма; 2. голббля, дйшло; 3. кермб, кормило, керувбння; - del Estado кермо (стерно) влади; влбда; estar al ~ сягойти біля KepMá, керувбти; 4. діал. жер- дйна, балансйр (канатоходця) timonear vi стойти біля кермб (за штур- вйлом), сидіти на кермі (у човні) timonel т рульовий; кермбнич (пврвн.) timonera adj: pluma ~ рульовб nepó (у птахів)
timonero 1. adj: arado ~ плуг; 2. т див. timonel
timorato adj 1. богобоязлйвий; 2. див. tímido; 3. лицемірний, фарисбйський timotes т рі тимбти (індіанці у Венесуелі) timpanal, timpánico adj анат. якйй стосується бараббнної пербтинки timpanitis f мед. 1. здуттй, метеорйзм; 2. отит, запблення сербднього вуха tímpano т 1. муз. тамбурйн; 2. днйще, кришка (бочки); 3. архіт. THMnáH, пбле фронтбна; 4. полігр. дбкель, крйшка (ручного верстата); 5. анат. барабанна пербтинка
timpusca f діал. тушені бвочі tina f1. див. tinaja 1; 2. чан; котбл, казбн; 3. цеббр, баддя; 4. корито; вбнна; 5. діал. діжка, кухва, кбдіб; 6. вбза, глек (для квітів); 7. діал. йщик (для зберігання борошна) tinacal т Я Ам. приміщення, пбгріб (для зберігання бочок з вином, горілкою) tinaco т 1. велйкий цеббр; 2. рідкі відхбди (маслобійного виробництва); en tiempos del ~ Я Ам. давнйм-давнб, за царй Горбха
tinada f 1. обербмок дров; 2. хлів; стійло tinado, tinador т див. tinada 2 tinaja f 1. велйкий глйняний глек; 2. діал. тинбха (міра рідин = 48,4 л) tinajera f Л. Ам. див. tinajero З tinajería f діал. див. tinajero З tinajero т 1. гончбр, якйй виготовлйє глбки; 2. продавбць глбків; 3. місце збе- Рігбння глбків (посудин) з питнбю водбю tinajón т, tinajona гдіал. 1. aum. de tinaja; 2. нбчви (для збору дощової води) tinamaste т Л. Ам. див. tulpa «nao, tinaón т діал. стійло для волів «napá т діал. сушена копчбна рйба «Пса f 1. діал. весбла компбнія, якб вривається в дім; 2. діал. передчуття; 3. кбглі \гРа); ponerle - a una cosa діал. робйти .ретбльно, старбтися з усіх сил aneada fdue. tinca 2 tmear vi діал. передчувбти «nción f 1. див. tinte 1; 2. див. teñidura «Паю т ріал. зоол. крячбк (різновид)
| слуг т ’^льня (для слуг); dar - годувбти
ttnento adj діал. щерббтий, зазубрений langa f (рЛ діал. занепокбєння, неспбкій JJJflar vt діал. клбцати, давбти клбцання MrS820 т ^іал• клацання tfaSfkT7 орн' пУгач (крупний)
®^HHK)8C^ ЯКЙЙ л6гко підда6ться ФаР‘ «Sgdillo т мор. обшйвка дошкбми вна-
а $*do т навіс; 2. підмбетки, естрбда; ^ інтрига; підступи
tinglar vt 1. діал. див. traslapar; 2. мор. обшивбти суднб (дошками внаклад) tingo т 1. місце злиттй двох річбк; 2. діал. див. tingazo
tingre т діал. дворовйй пес tínico adj діал. здивбваний, врбжений tinieblas f plt мброк, пітьмб; сутінки; 2. темнотб, невігластво; 3. незнаннй; estar en ~ sobre una cosa збвсім нічбго не знбти про щось
tino1 т 1. влучність (при стрільбі); 2. окомір; 3. такт; 4. розсудливість, здорбвий глузд; a buen ~ loe. adv. на бко, приблйз- но; а - loe. adv. навпбмацки; sin - toe. adv. не знаючи міри; sacar de - a uno оглу- шйти (удбром); привести в замішбння; дратувбти, вивбдити з терпіння tino2 т 1. див. tinaja 1; 2. див. tina 2; 3. резервубр (для промивання шерсті); 4. давильня
tino3 т калйна (різновид) tinoco т Л. Ам. сміттбве відрб tinoso adj діал. впрбвний, умілий tinquear vf Я. Ам., див. tingar tinta f 1. фбрба; ~ de imprenta друкбрська фбрба; 2. чорнило; ~ blanca чорнйло без кбльору; - china туш; ~ indeleble хімічне чорнйло; - simpática симпатйчне чорнйло; correrse la - розпливбтися (про чорнило); dar (no dar) ~ дббре (погбно) писбти (про перо); 3. чорнйльна рідйна (восьминога); 4. див. tinte 1; 5. нбетрій, гумор; 6. кблих червбного винб; 7. тйнта (південноамериканське скипідарне дерево); 8. р/ жив. фбрби; meter ~s накладбти фарбу, писбти фбрбами; 9. рі кблір, відтінок, колорйт; media ~ напівтбн; ґрунт під тбмперу (фраску); medias ~s половинчасті рішення; ухйльні відповіді; нерішучі дії; recargar las ~s згущувати фбрби; saber de buena ~ знбти із достовірного джерелб; sudar ~ працювбти (трудйтися) в пбті чолб; сім потів зійшлб tintar vt див. teñir
tinte т 1. зафарббвування, фарбувбння;
2. барвнйк; фбрба; 3. краейльня; 4. хімчистка; 5. перен. заббрвлення, відтінок; 6. чбстка, крбпля; дбщиця; 7. неправильне вйсвітлення (фактів, подій); предстбв- лення в неправильному світлі tinterillada f Л. Ам. крючкотвбрство tinterillar vi Л. Ам. крючкотвбрствувати tinterillo т 1. базгрбч, канцелйрський щур; 2. Я Ам. адвокбтик; суддівський крючок (крутій)
tintero т 1. чорнильниця; 2. вет. кбрієс зубів (у коней); dejar(se) en el ~ una cosa; quedársele a uno en el ~ una cosa забути (опустити, обійти мовчанням) tintilla f (~ de Rota) тинтйлья (сорт червоного вина)
tintillo adj світло-червбний. рожбвий (про вино)
tintín т дзвін
tintinar, tintinear vi дзвеніти; трбнькати tintineo т 1. див. tintín; 2. дзеленчбння (дзвіночка); 3. передзвін (дзвіночків) tintirintín т 1. див. tintín; 2. звук ріжкб; пронйзливий звук
tinto 1. adj заббрвлений; - en sangre обб- грений крбв’ю; 2. чбрний (про виноград);
3. червбний (про вино); 4. діал. тбмно- червбний; 5. т чбрний виногрбд; 6. тбмно-червбне винб
tintóreo adj 1. фарбуючий (про речовини); 2. якйй містить фарбуючі речовйни (про рослини)
tintorera f 1. фарбувбльниця; 2. дружина фарбувбльника; 3. акула; 4. діал. старб папьтб
tintorería f 1. фарбувбпьна спрбва; 2. фа- рбувбльна фббрика; 3. хімчистка
tintorero т фарбувбльник tintura f 1. див. tinte 1, 2; 2. грим, кос- мбтика; 3. загбльні уйвлення, поверхбві знаний (в науці); 4. фарм. тинктура, настоянка; - de yodo йодна настійка tinturar rt 1. див. teñir; 2. (vr) ознайб- мити(ся) в загбльних рисах tina f 1. ент. медбва міль; 2. мед. паршб; ~ mucosa екзбма; 3. бідність; уббгість; 4. скупість
tiñería fdue. tina 3,4 tinoso adj 1. паршйвий (про хворого); за- паршйвілий, хвбрий на паршу; 2. уббгий, бідний; 3. скупий; 4. хирлйвий, рахітичний; 5. діал. щаслйвий, везучий (у грі) tiñuela f 1. павиліка; 2. деревотбчець (молюск)
tío т 1. дйдько; - carnal рідний дйдько; - segundo (tercero) двоюрідний (троюрідний) дйдько; ~ materno (paterno) дйдько зі сторонй мбтері (ббтька); 2. дйдько, дй- дечко (звертання дітей до чоловіка); 3. дйдько, дйдечко (перед іменем); 4. тип, молбдчик; 5. (un ~ grande, un ~ con toda la barda) молодбць, молодчйна, молод- чбга; 6. вжив, з оціночним ім.: ~ maula шахрбй такйй; 7. діал. вітчим; 8. діал. тесть; евбкор; 9. Я Ам. дйдько (звертання до старого негра); - vivo каруебль; las cuentas del ~ Bartolo Я Ам. фантбзії, нездійснбнні мрГї; по hay páseme el río” не ббчити тобі цьогб, як влбених вух; і не думай!; tener uno (un) ~ en las Indias мбти руку (блат); es un - malo, ¡quó ~! ну і тип!, ну й суб’бкт! tiorba f муз. велйка лютня tiovivo т каруейпь
tipa f 1. Я Ам. шкірянб сумка; 2. Я Ам. кбшик; 3. діал. ббба, тітка tipaches т рі діал. орлйнка (гра) tipeja f діал. див. tipa 2 tipejo т жалюгідний суб’бкт, плюгбвець tiperrita fдiaл. машинютка tipidora f 1. друкбрська машйнка; 2. ма- шиністка
tipiar vi (vf) друкувбти на машйнці tipicismo т див. tipismo típico adj 1. символічний; алегорйчний; 2. типбвий, характбрний tipificación f типізбція tipificar \^типізувбти tipil т Я Ам. кбшик
tipismo т 1. типбвість; характбрність; 2. збірн. характбрні звичаї (традйції) tiple 1. т сопрано (голос); 2. дискбнт (голос); 3. малбнька гітбра (з високим регістром); 4. діал. малбнька п’ятиструнна гітбра; 5. діал. музикбнт, якйй грбє на п’ятиструнній гітбрі; 6. сл. винб; 7. сот. соп- рбно (співачка); дискбнт (.хлопчик- співак)
tiplear vi діал. див. teclear2 2 tiplido т Я Ам. пронйзливий крик tiplisonante adj висбкий (про голос) tipo т 1. тип, модбль, зразбк; 2. тип, вйг- ляд, категбрія; 3. біол. тип; 4. тип, харбк- тер (в мистецтві); 5. фігура, статура; tener buen (mal) ~ мбти хорбшу (погбну) статуру; 6. людйна, особйстість; un ** extraordinario видатнб особйстість; un ~ гаго дйвна людйна; 7. тип, суб’бкт; 8; ейм- вол; 9. (~ de imprenta) полігр. літера, шрифт; 10. основнб зобрбження (намо- неті, медальйоні); ~ de prueba (deensayo) таблйця для перевірки гостротй збру tipocromía т полігр. багатофбрбовий висбкий друк
tipografía f 1. книгодрукувбння; поліграфія; 2. друкбрня
tipográfic«o adj друкбрський; industria ~а поліграфічна промислбвість tipógrafo т друкбр (робітник)
tipología
tipología f ТИПОЛ0ГІЯ %
tipológico adj типологічний tipoy m Л. Ам. типбй (довга сорочка без рукавів — одяг індіанок) típula feHm. горбдній KOMáp tiquear vt діал. пробивЯти, компостувЯти (квиток)
tiquemique т див. tiquismiquis tíquet т діал., tíquete т діал., tiquete т Гі. Ам. 1. квитбк (вхіднйй, проїзнйй); 2. чек, бон
¡tiquil interj діал. ціп-ціп! tiquimiquis, tiquismiquis mpl 1. надмірна ретельність; 2. ceápica, суперЯчка; 3. манірення, люб’язності, церембнії tira 1. f стрічка, смуга (паперу, тканини, шкіри); hacer ~s смугувЯти; 2. діал. вів- тброк карнавЯльного тижня; 3. сл. дорбга, шлях; 4. сл. борг без віддачі; 5. рі діал. лЯхи; 6. т Л. Ам. сйщик; - angosta сл. Kémi (гра); ~ emplástica Я Ам. лейко- плЯстир; sacar a uno las ~s Я Ам. вйсікти когбсь, спустйти шкуру з кбгось tirabala т див. tacor6 tirabeque т 1. горбх (м'який сорт); 2. діал. див. tirador 8; 3. діал. блЯзень, буфбн tirabotón т гачбк (застібка) tirabrasas т діал. кочергЯ tirabuzón т 1. штопбр; 2. лбкон, кучЯрик; sacar соп ~ залЯдве витягнути (зізнання, слова)
tiracantos т нікчЯмнЯ людинЯ, нікчЯма tiracol, tiracuello т портупЯя, перев’йз (для шпаги)
tiracuero т 1. швець; 2. жорсткЯ їжа; «підбшва» (про жорстко, погано приготовану їжу)
tirada f 1. кидбк, кидання; 2. відстань, дов- жинЯ, протяжність; 3. прбміжок чЯсу; 4. ряд, нйзка; 5. тирЯда; 6. діал. пбштовх, збій (коня); 7. діал. насмішка, рбзіграш; 8. полігр. друк; друку вЯння; 9. полігр. тирЯж; - aparte окремий відтиск; 10. дбнна вйробка друкЯрні; de (en) una ~ loe. adv. одним духом; зрЯзу; за один захід tiradera f 1. іст. індіЯнська стрілЯ; 2. діал. костйль з ланцюгбм (для волочіння колод); 3. стрічка, пбяс (для підпоясуван- ня спідниці); 4. ріЛ. Ам. підтЯжки; 5. діал. непрйязнь, антипЯтія; 6. сл. ланціЬг tiradero т мисл. зЯсідка tirado 1. adj вйтягнутий, розтягнутий; 2. швидкий (про почерк); 3. якйй є в дос- тЯтку, дешЯвий; estar (ir) ~ продавЯтися дЯшево; 4. легкий, нехйтрий, простіше простбго; 5. т волочіння (металів); 6. див. tirada 8
tirador т 1. стрілЯць; - de ametralladora кулембтник; - de pistola ametralladora
ВавтомЯтник; - de precisión снЯйпер; 2.
mex. волочильник; 3. mex. волочильня; 4. ручка (дверей, ящика); 5. шнурбк, ланцю- жбк (дзвінка, дзвіночка); 6. залізна лінійка (муляра); 7. креслярське nepó; 8. рогЯтка; 9. діал. шкірянйй пбяс гаучо; 10. (рі) Ам. див. tirante 2; 11. полігр. друкЯр; - de relojes сл. кишенькбвий злбдій (який краде годинники)
tirafondo т 1. тех. шуруп, гвинт; 2. мед. зонд (для витягання куль) tiragomas т див. tirador 8 tiraje т 1. полігр. тирЯж; 2. кіно друкувЯн- ня; тйрЯжувЯннЯ, копіювЯння фільму tiralevitas т улЯсник, підпЯсник tiralíneas т рейсфЯдер; цйркуль з
tSrarniento ш 1. кйдання; метЯння; 2. витягування, натягування tiramira f1. вузькЯ гірськЯ пасмо; 2. нйзка; ряд; 3. див. tirada 2, З tiranta М. іст. тиранія, єдиновлЯддя; 2. тиранія, деспотйзм
tiranicidio т тираноубйветво tiránico adj тиранічний, деспотйчний tiranizar vt 1. владарювЯти (про тирана); 2. TnpáHHTH, мочити
tirano 1. adj тиранічний; 2. т іст. тирЯн; 3. тирЯн, дЯспот; мучйтель tiranta f (рі) діал. tirante 2, З tirante 1. adj натягнутий, напружений, ту- гйй; 2. натЯгнутий, напружений, загбстре- ний (про стосунки); 3. т посторбнок; 4. рі підтЯжки; 5. буд. переклЯдина; тЯга; рбзпірка; розтЯжка; 6. f(pl) іст. сл. гЯтри; a ~s largos запрЯжений четвіркою кбней tirantear vt 1. діал. натягувати і відпускЯти нйтку папербвого змія; 2. діал. див. tilintar; 3. діал. стЯвитися то сувбро, то м’Яко tirantez f 1. нЯтяг, напруження; 2. відстань, прбстір (між двомя точками); 3. натягнутість, напруженість (стосунків) tirapo т діал. іграшкбвий пістолЯт tirar 1. vt кйдати; метЯти; швйргати; 2. впускЯти; перекидЯти, валйти; 3. скидЯти, складЯти; 4. викидЯти; 5. ламЯти, руйну- вЯти, знбсити (будівлю); валйти (дерева);
6. (vi) стрілЯти; - un cañonazo вйстре- лити з гармЯти; - un cohete запустйти ракЯту; - a vuelo мисл. стрілЯти вліт; 7. (vi) ходйти, бйти (у грі); ~ dados метЯти кбсті; 8. натягувати; розтягувати; 9. тягнути, протягувати, прокладЯти (лінію);
10. тех. тягнути, волочйти (дріт); 11. провбдити (лінію, риску), крЯслити; 12. (з деякими ім. означає інтенсивну дію): ~ una coz хвйцнути (вдЯрити) ногбю; - un mordisco вкусйти; un pellizco ущипнути;
13. отрймувати; - sueldo отрймувати зарплЯту; - informaciones ^обувЯти дЯні; 14. витрачЯти, кйдати на вітер; - еі dinero смітйти грішми, кйдатися грішми; ~ su fortuna змарнувЯти стЯток; 15. тягнути, привЯблювати; притягувати; по le tira el estudio йогб не привЯблює навчЯння; 16. іст. виривЯти (з рук), відбирЯти; 17. іст. усувЯти; витіснЯти; 18. Я Ам. перенбсити; перевбзити; 19. полігр., фото друкувЯти; тиражувЯти; 20. vi (de) притягувати; el imán tira del hierro магніт притЯгує залізо; 21. (de) тягнути, тягтй (за собою); притягувати (до себе); еі caballo tira del carruaje кінь тягне візбк; ~ de la cuerda потягнути (смикнути) за шнурбк; 22. (de) брЯтися, хапЯтися (за щось); виймЯти, вихбплювати; - de (la) navaja вйтягнути (вйхопити) ножЯ; 23. тягнути (про трубу, димохід); el cigarro tira bien сигЯра добре «Уриться; 24. ітй; повертЯти (в бік); ~ adelante ітй вперЯд; ~ a la izquierda повернути лівбруч; 25. (іг tirando) жйти; перебивЯтися; ¿quá tal estás? — ¡Vamos tirandol як справи? — Живемб потихЯньку!; 26. годйтися, слу- жйти (про стару річ); el abrigo tirará todavía otro invierno пальтб прослужить ще одну зйму; 27. див. tender 2, 6; 28. відливЯти (про колір); azul que tira а verde голуойй кблір із зелЯним відтінком; 29. бути схбжим; más bien tira a su madre він скоріше схбжий на мЯтір; ЗО. (a, para) мЯти схйльність (до професїі); відчувЯти поклйкання; 31. (a, para) прЯгнути, дома- гЯтися; - a hacerse rico намагЯтися розбагатіти; óse tira a presidente цей мітить в президЯнти; 32. тйснути, бути вузькйм (про одяг); esta camisa me tira de los hombros ця сорбчка мені вузькЯ в пле- чЯх; a tira más tira loe. adv. чий візьме; хто «oró подужає; a todo - loe. adv. щонайбільше; в крЯйньому рЯзі; tira у afloja то так, то сяк; то батогбм, то прйником; обе- рйжність, такт; звЯхування всіх за і прбти; - a matar сказЯти уїдливість; - la de + inf хизувЯтися; - a uno Л. Ам. відчувЯти
злббу (непрйязнь) до кЯгось; - de (nort largo витрачЯти без міри; загалбм вва' жЯти; ¡tira! діал. ну, пішЯв; тпру! стій! tirarse 1. (sobre) кйдатися, накидЯтися (на когось); 2. кйдатися, стрибЯти; - al río кйнутися в річку; - de cabeza кйнутися головЯю вниз; - en paracaídas стрибнути з парашутом; 3. розпластЯтися; ляггй* упЯсти; 4. провбдити (час); se tiró toda lá mañana durmiendo він проспЯв весь рЯнок; 5. принйжуватися, принйжувати влЯсну пдність; 6. (нйзько) впЯсти; 7. діал вййти за рЯмки дозвЯленого, дозвЯлити собі зЯйве; 8. (а) сл. вступЯти в статЯвий зв’язбк
tirasol т парасЯлька (від сонця) tirata їдіал. жарт, рЯзіграш tiratacos т див. taco1 6 tirazón т див. tirón21 tirela f смугЯста тканйна tirémesis fзpйгyвaння (у грудних дітей) tiriasis f мед. 1. елефантіЯзис, слонЯва хворЯба; 2. випадіння волЯсся, облисіння tiribitín: de ~ con tin діал. смачнйй tiricia f діал. жовтуха tirijala f діал. пЯтока
tirilla 1. fdim. de tira; 2. обшйвка комірцй сорЯчки (для пристібного комірця); 3. діал. подертий Ядяг; 4. сот. меткйй (тямущий) хлЯпець; меткЯ (тямуща) дівчин-, ка; 5. хирлЯк, мйршавець tirillento adj діал. обірваний, в лахмітті tirina f біохім. казеїн
tirio т: ~s у troyanos і ті, і інші, обйдві пЯртії (сторонй) tirirú т діал. нічнйй гЯрщик tiritaina f 1. дрож, ознЯб; 2. діал. переміж- нЯ пропЯсниця
tiritaña f1. легкЯ шовкЯва тканйна; 2. дріб- нйця, нісенітниця
tirita«r vi тремтіти (від холоду, лихоманки); estar (quedar) ~ndo закінчуватися, кінчатися; на дЯнці залйшйлось; dejar ~ndo: dejaron el pastel ~ndo вонй мЯйже не залйшйли пирогЯ, вонй з’їли мЯйже весь пиріг
tiritera f дрож, ознЯб
tiritón 1. adj тремтйчий, якйй здригЯється; 2. т дрож, ознбб; dar tiritones тремтіти tiritona f ейльний дрож, ознЯб; hacer la ~ прикидЯтися тремтйчим, удЯвано тремтіти
tiro m 1. кйдання, швйргання; метЯння; ки- дбк; 2. пбстріл (звук); 3. стрілянйна, паль- 6Я; - abierto відкрйтий вогЯнь; - curvo навіснйй вогЯнь; ~ directo стрільбЯ пря- мйм навЯденням; - indirecto стрільбЯ по закрйтій цілі; ~ al blanco, ~ de ajustamiento пристрілювання; acertar (lograr) el - влучити в ціль; ajustar el - прицілюватися; errar el - не влучити в ціль, промахнутися; 4. гармЯта; 5. зарйд; 6. дистЯнція, дЯльність (пострілу); нЯпрям (пострілу); 7. тир; стрільбище, полігЯн; ~ de pichón спорт, стрільбище; 8. упрйж- ка, запрйг; - de caballos кінний прйвід; а -s largos запрЯжений четвіркою кбней; 9. див. tirante 2; 10. мотузка (перекинуте через блок); 11. тйга (в димоході); 12. прЯтяг; 13. рі портупея; 14. довжинЯ (шматка матерїі); 15. ширинЯ сукні (в грудях); ширинЯ штанів; 16. схЯдовии марш; 17. шЯхтний ствол; 18. у/}Яр дбль бідЯ; 19. шкбда, збйток; 20. насмішка; розіграш; 21. дрібнЯ крадіжка; 22. нЯтяк; ка- мінЯць у чийсь горбд; 23. спорт, ейльнии удЯр по м’ячУ; 24. діал. перевйзення, транспортувЯння; 25. діал. дистЯнція, проліт (пробігу коней); 26. рі Л. Ам. підтЯжки; 27. діал. хйтрість, вйверт; а ~Іо°- adv. на відстані пбстрілу; у мЯжах досяжності; al - loe. adv. Л. Ам. негЯино,
636
tocadiscos
миттбво, цібї ж мйті; а - de ballesta loe. adv. (зрозуміло, вйдно) з пбршого пбгля- ду; - hecho /ос. adv. (стрілЯти) без прбма- ху; умйсно, спецібльно; de un - dos palomas убйти двох зайців; ni a -s loe. adv. жбдним чйном, ні 3á що; dar (pegar) cuatro ~s a uno розстріляти когбсь; errar el ~ бйти мймо цілі, промахнутися; про- рахувбтися; páти Máxy; hacer - бйти напбвне; робйти noráHy пбслугу; salir el ~ por la culata вййти ббком tirocinio m учнівство
tiroideo adj анат. щитовйдний; glándula ~a щитовйдна зблоза tiroides m анат. щитовйдна зблоза tiróidico adj див. tiroideo tirolés 1. adj тірольський; 2. m тірблець; 3. торгбвець залізними вйробами й іграшками
tirón т учень, підмбйстер tirón2 т 1. смйкання, ривбк (до себе); dar un ~ de orejas нагріти чуба; dar un ~ de la trenza смйкнути за косу; 2. волочіння (дроту); 3. Я. Ам. ланцкзг за рукояткою (для волочіння); al - loe. adv. з попербд- нім BnpaxyeáHHflM процбнтів (при видачі позики); de un ~ loe. adv. рбзом, однйм MáxoM; ni a dos (tres) tirones loe. adv. ну ніЯк; ні з пбршого (ні з другого) pá3y (захбду)
tirona f сіть, нбвід; echar por la - діал. змарнувбти (спустйти) купу грбшей tironear vt 1. Я. Ам. смикати; тягнути; 2. тбрсати, термоейти; 3. діал. втЯгувати; підбурювати
tironeo т Л. Ам. підбурювання; провокб- ція
tiroriro 1. звуконасл. ту-ру-ру (звук духових інструментів); 2. т збірн. духові інструмбнти
tirotear 1. vt обстрілювати; 2. vi (~se) вестй стрілянйну; сварйтися tiroteo т 1. військ, стрілянйна; 2. перепбл- ка, евбрка
tirria f огйда, непрйязнь, антипбтія; tener - a uno недолюблювати; відчувбти антипб- тію; tomar ~ a uno зненбвидіти tirso т 1. тирс (жезл Вакха); 2. бот. ná- росток, náriH tirulato adj див. turulato tirulo m серцевйна сигбри tisana f настій трав; настбянка tisera f діал. див. tijera tísico 1. adj туберкульбзний; сухбтний; 2. m хвбрий на туберкульбз; туберкульбз- ник
tisis f мед. 1. туберкульбз; 2. туберкульбз легбнів; сухбти; - galopante скоротбчні сухбти
tiste Я. Ам. тісте (прохолоджувальний напій з кукурудзяного борошна і какао) tisú т napná
tisuria f мед. діаббт; - sacarina цукрбвий Діаббт
тітка, тітонька
Юп т 1. тит0н, вблет; 2. порт0льний кран jronicp adj титанічний, велетбнський ♦і» 2т х/м- ™TáH
tttanio adj міф. титанічний, якйй стосується THTáHiB jrono т див. titanio1 jro* mterj: ~, ~ ціп-ціп
vtn. Ам. жартувбти, потіш0тися (над тмось)
її®0 т діал. насмішка, знущбння ¿гГе т 1. маріонбтка, лялька (теат- пяІЬНї^ teatro de ~s TeáTp маріонбток, лпькбвий TeáTp; 2. рі лялькбвий спек- акт pí ЧИРК0В^ вист0ва (бродячих ліопРів)1 4' маРіон6тка, ганчірка (про 6 вітН^: 5' CM¡lJLJHá (непоказнб) людйна; •в'Трогбн, вертопрбх; 7. нав’язлива ідбя;
8. діал. хитрун, шахрбй; echarlos ~s a rodar посварйтися, nopeáTn; hacer - a uno захопйти когбсь, сподббатися комусь; по dejar ~ con cabeza (соп сага) розгромити, рознести в пух і прах, кбменя на к0мені не залйшйти titerero т див. titiritero titeretada f дурнйй (недорбчний) вчйнок; вйтівка, вйхватка, нбмер titerista сот. див. titiritero titilación f 1. биття, пульсбція; 2. мерехтіння, мигбння
titilar vi 1. бйтися, пульсувбти; 2. мерехтіти, мигбти titileo т див. titulación titímalo т бот. молочбй (різновид) titímico adj діал. п’яний, підпйлий, напід- пйтку
titingó т діал. евбрка titipuchal т Л. Ам. тьма, купа titira f тітіра (птах) titiribí т діал. кардинбл (птах) titirimundi т райбк (ярмарковий атракціон)
titiritaina f 1. незграйні звуки (муз. інструментів); 2. гблас, святкувбння titiritar vi див. tiritar
titiritero т 1. артйст, якйй виступбє з ляль- кбми, лялькбр; 2. акроббт, канатохбдець; бродячий циркбч tito1 т бот. горбх (різновид) tito2 т дЯдько, дЯдечко titubación f невпбвнена ходб titubar, titubear vi 1. гойдбтися, хитбтися; коливатися; 2. затинбтися, заїкбтися; 3. вагбтися, сумнівбтися titubeo т 1. хитбння.коливбння; 2. запйн- ка; 3. вагбння, нерішучість, сумнів titulación f 1. титулувбння; 2. спйсок тй- тулів; 3. хім. титрувбння titulado 1. adj нбзваний, із заголовком; 2. див. titular11,2; 2. т див. titular12; 2. людйна, якб мбє академічний тйтул (вчбне звання, вчбний ступінь) titular1 1. adj тйтульний (про шрифт); letra - тйтульний шрифт; 2. титулбваний;
3. дипломбваний; 4. штбтний, ординбр- ний; profesor ~ ординбрний профбсор; 5. т титулбвана осбба; 6. посадбва осбба;
7. заголбвок (в газеті); 8. f тйтульний шрифт
titular 1. vt титулувбти; давбти тйтул; 2. присвбювати (вчбне) звання, присуджувати (вчбний) ступінь; 3. називати (книгу), давбти заголбвок; 4. хім. титрувб- ти; 5. opáTH патбнт; 6. у/отрймувати титул (звання); -se називбтися, іменувбтися titulillo т полігр. колонтйтул título т 1. тйтул, нбзва, заголбвок; ~ falso полігр. шмуцтйтул; 2. рбзділ, главб (закону, кодексу); 3. заголбвне слбво (у словнику, енциклопедії); 4. нбпис, ети- кбтка; 5. тйтул, ранг, званнЯ; - académico вчбне звання, вчбний ступінь; ~ nobiliario, ~ del reino дворянський тйтул; 6. титулбвана осбба; 7. достбїнство, цінна Якість; 8. рі заслуги; 9. причйна, мотйв, прйвід; 10. юр. оенбва (права); 11. юр. докумбнт (який засвідчує право); - de propiedad докумбнт на npáeo власності;
12. кіно нбпис, титр; 13. патбнт; 14. цінний папір; ~ de la deuda облігбція; а ~ de loe. ргер. у Якості (когось, чогось); під прйво- дом; con justo ~ з повним правом, на закбнній підстбві
tiuque т 1. орн. Л. Ам. каракбра (різновид хижого птаха); 2. діал. хитрун tiza f1. крбйда; 2. обпблений ріг бленя; 3. крбйда (для більярдних київ); de - у hacha Я. Ам. хорббрий, неполохлйвого десятка; ponerle mucha ~ діал. прикрашб- ти, зображбти (представляти) в рожб-
вому світлі (кбльорі); quedar en - діал. залйшйтися в пробкті (на папері) tizar т Л. Ам. див. tiza tizar vt діал. крбслити, викрбслювати tizate т Л. Ам. див. tiza tiznado adj Л. Ам. п’Яний, напідпйтку tiznadura f 1. нафббрювання; чорніння; 2. покривбння кіптявою (сбжею) tiznajo т див. tiznón
tiznar vt 1. (vt) бруднйти(ся) кіптявою (cá- жею); 2. г0нити, чорнити; -se Я. Ам. п’яніти, напивбтися
tizne amb. 1. (т) кіптява, сбжа (на посуді);
2. див. tizón З
tiznón т бруд, плЯма (від кіптяви, сажі) tizo т див. tizón 1
tizón т 1. головбшка; 2. бот. с0жка; 3. ганббна плЯма tizona f umára
tizonada f, tizonazo m 1. удбр головбш- кою; 2. (рі) пекбльні муки tizoncillo т 1. dim. de tizón; 2. див. tizón 2 tizonear vi мішбти жар; роздув0ти вогбнь tizonera f 1. Яма для обпблювання вугілля; 2. діал. зимбві посидбньки біля каміна
tlaconete adj Л. Ам. крембзний tlacote, tlacotillo т Л. Ам. фурункул, чи- рЯк
tlacoyo т Л. Ам. омлбт із квасблі tlapalería f Л. Ам. москатбльна Ятка tlapanecos т рі тлапанбки (індіанці в Мексиці)
tlaxcaltecas т рі тлакскальтбки (індіанці в Мексиці)
tlazol(e) т Л. Ам. тласбле (фураж із кукурудзяного листя і цукрової тростини) tmesis їлінгв. тмбзис jto! interj 1. (apóc. de toma): ¡~! до мбне!, сюдй! (звертання до собаки); 2. тепбр дійшлб!, розумію!; 3. отакбї!, трбба ж та- кб!
toa fiem. Л. Ам. трос, канбт toacas т рі тобки (індіанці в Гондурасі) toalla f 1. рушнйк; - rusa махрбвий рушнйк; 2. накйдка (для подушок) toallero т вішалка для рушників toalleta f 1. dim. de toalla; 2. сервбтка toar vt мор. буксувбти, вестй на букейрі toast т тост
toba1 f1. туф; 2. зубнйй (вйнний) кбмінь; 3. наліт
toba2 f сл. черевйк tobáceo adj туфовий tobajarf/cm.; діал., toballa f див. toalla tobar1 m каменолбмня туфа tobar2 vt діал. див. toar tobera fmex. соплб; форсунка; випускнйй бтвір
tobiano adj Л. Ам. чуббрий (про масть ко- , ня)
tobillera fiem. дівчинка-підліток tobillo т щйколотка, кісточка і
tobo т діал. відрб
tobogán т 1. спорт, тобогбн, гірські ебни; бобслбй; 2. дитЯча гірка; 3. спуск, трек toboroches т рі тоборбчі (індіанці в Болівії)
toboso adj туфовий (про грунт) tobosos т рі тоббси (індіанці в Мексиці) toca1 f 1. тбка; 2. головнйй убір монбхинь;
3. капеліЬшок, ш0почка; 4. рііст. однора- збва допомбга сім’ї помбрлого чинбвни- ка; -s de beata у uñas de gata святенниця, лицемірка; ~s de viuda іст. вдо- вйна жапбба
toca2 сот. діал. див. tocayo tocable adj 1. відчутний; 2. муз. легкйй для виконбння
tocación f діал. зм0щування гбрла (ліками)
tocadiscos т програвбч
637
tocado1
tocado1 m 1. головнймубір (жіночий)] 2. 3á4icKa; 3. набір мербжив (стрічбк) для прикрашбння збчіски; 4. Tyaném (одягання, зачісування)
tocado2 adj 1. ypáжeний; - de viruela зарб- жений віспою; 2. охбплений, захбплений (почуттям, пристрастю); 3. (~ de cabeza) не при сво0му рбзумі, божевільний; 4. зіпсбваний, підгнйлий (про фрукти) tocador1 т 1. іст. хустка, ronoBHá пов’язка; 2. TyanéT, туалбтний стблик; 3. туалбт, вбирбльня; 4. несесбр tocador21. adj якйй rpáe (на муз. інструменті); 2. т музикйт, виконбвець; - de guitarra гітарйст; 3. діал. див. templador 2 tocadura f див. 1. tocado1 1, 2; 2. пляма, вм’йтина, прим’ятість (на фруктах) tocamiento т 1. дбтик, торкбння; доти- кбння; 2.натхнбння
tocante: en lo - a loe. ргер. стосбвно, з прйводу...
tocar 1. vt чіпбти; торкбтися; дотикбтися;
- con las manos торкбтися рукбми; 2. діставбти (до чогось), досягбти (чогось)]
- la meta досягнути метй; - la tierra ав. приземлятися; мор. причблювати; висбд- жуватися на ббрег; 3. грбти (на муз. інструменті)] викбнувати (муз. твір)] - la guitarra грбти на гітбрі; - el tambor бйти в бараббн; 4. дзвонйти (у дзвін] у двері)] бйти (в гонг)] - a muerto дзвонйти по небіжчику; - arrebata бйти на сполох;
5. торкатися, зачіпбти; 6. бйти (про годинник)] el reloj tocó las doce годйнник пробйв дванбдцяту; 7. підсовувати щільно, підсувбти (один предмет до іншого)]
8. перевіряти по дзвбну (посуд)] 9. пробірувати (золото, срібло)] 10. страждати (від чогось)] відчувбти (на собі)] - las consecuencias de un error відчути на собі наслідки пбмйлки; 11. спонукати, надихати; 12. (vi] en) зачіпбти, зворушувати, хвилювати; ~ el amor propio зачепйти самолюбство; ~ en lo vivo зачепйти за живб; 13. побіжно торкбтися, зачіпбти; 14. жив. підмальовувати; 15. захбдити (про судно)] - un puerto зайтй в порт; 16. vi випадати на долю (при розподілі, розіграші)] налбжати (по праву)] 17. прийтй (про пору, час)] 18. бути чиїмось оббв’яз- ком; стосуватися; торкбтися; en (por) lo que toca а... стосбвно..; 19. представляти цінність (інтербс), мати знбчення; 20. (en) бути на грані, доходити (до чогось)] 21. прийтй, підійтй, настати (про чергу)] ahora te toca a ti тепбр настбла твоб чбрга; 22. припадати (про виграш)] le han tocado diez mil pesetas en las quinielas він вйграв дбеять тйсяч necém в лотербї;
23. (en) зачепйти (за щось)] 24. доводитися родичем; a toca, no toca loe. adv. ду'же блйзько, впритул, поряд, мбйже торкаючись; - de cerca бути близькйм родичем; побачити зблйзька; відчути на собі; tocárselas тікбти, давати дьбру tocar2 vt (vr) зачісуватися), робйти (собі) зачіску; -se 1. надівати капелюх (шапку, мантйлью); 2. чепурйтися
tocasalva f таця (із заглибленнями для посуду)
tocata1 f 1. муз. токата; 2. нбгінка, натруска, хлбета
tocata2 fdian. тьма, купа, горб tocata3 f діал. див. tocamiento tocateja: а - loe. adv. готівкою tocatoca f діал. токатбка (дитяча гра з м’ячем)] аі - Я Ам. готівкою tocay т зоол. ревун (колумбійський різновид)
tocaya f, tocayo т тезко tocinería f 1. ятка, де торгують свинйною (свинячим еблом); 2. Я Ам. м’яснб ятка
tocinero т торгбвець свинйною (свинячим салом)
tocino т 1. свиняче ебло; шпиг; - saladillo свіжопросблений шпиг; 2. свиняча туша;
3. сл. різки; 4. діал. свиня
tocio adj низькорбслий, кбрликовий (про дуб)
toclla fdian. ласо (з мотузки) toco1 т діал. прямокутна ніша (в архітектурі інків)
toco2 т Я Ам. америкбнський кедр toco3 т 1. Я Ам. шматбк, скйбка; 2. діал. див. tocón1 2; 3. діал. табурбтка toco4 т Я Ам. тезкб tocología f акушбрство tocólogo т акушбр tocón1 т 1. пень; 2. обрубок, кукса tocón2 adj діал. 1. безхвбстий; 2. безрбгий tocona fвелйкий пень toconal т 1. лісовб вйрубка; 2. олйвковий молодняк (який виріс на пеньках) tocoquera fdian. 1. галаслйве зібрбння; 2. кйшло, кубло, вертбп tocotoco т діал. пелікбн tocoyal т діал. шнур із кольорбвої шбрсті (головна прикраса індіанців) tocto т діал. тбкто (тушковане м’ясо з рисом)
tocuyo т Л. Ам. груба бавбвняна тканйна tochedad f 1. грубість, невйхованість; 2. невігластво; 3. дурість, дурнйця, дурна вйтівка
tochimbo, tochimbú т діал. плавйльна піч
tocho 1. adjr грубий, неотбсаний; 2. тбм- ний, неосвічений; 3. дурнйй, тупйй; 4. діал. безпалий; 5. діал. якйй не мбє шпор (про півня)] 6. т брус, заготбвка tochura fdian. див. tochedad todabuena, todasana f бот. звіробій (різновид)
todavía adv 1. ще, все ще, досі; - está enfermo він ще (все ще, дбсі) хвбрий; 2. іст. збвждй, постійно; por ~ loe. adv. на- збвждй; 3. ще, тим не мбнше, все ж, од- нбк; 4. (в порівн. конструкціях) ще; su hermano es inteligente, pero él loes más ~ йогб брат розумний, але він ще розумніший
todero adj діал. придбтний для всьбго, універебльний
todito 1. adv все-все, все до краплйни; 2. adj весь, вебнький, цілий tod«o 1. adj весь, цілий; ~ el año весь (цілий) рік; ~ el mundo всі люди; el pueblo
- весь народ; 2. рі всі; -s vosotros всі ви; -s ios hombres всі люди; 3. всякий, кбж- ний, будь-якйй; - alumno кбжен учень; -а vez щорбзу; en - caso в будь-якому разі;
4. рі кбжний, кбжен; ~s los días кбжен день; ~as las semanas кбжен тйждень; 5. цілий; спрбвжній; es - un hombre це спрбвжній чоловік; es ~а una historia це ціла істбрія; 6. (в емфатич. конструкціях): ese hombre es ~ ambición ця лю- дйна — суцільні амбіції; este pescado es
- espinas не рйба, а самі кості; 7. ргоп все; - o nada все або нічого; hablar de - говорйти про все; ~ lo que quieras все, що хочеш; esto es - cuanto tengo це все, що у мбне є; lo sé - мені все відбмо; 8. всякий, кбжен, будь-якйй; - el que pueda кбжен, хто зможе; 9. рі всі; ~s están contentos всі задоволені; 10. (в емфатич. конструкціях): - es (son) pérdidas скрізь самі збйтки; 11. т все, ціле; un ~, un ~ único єдйне ціле; 12. adv цілкбм, зовсім, пбвністю; - arruinado збвсім (цілкбм) розорений; - otro збвсім інший; 13. (в констр. - Іо + прикм. або присл.) так, настільки; hemos venido ~ lo deprisa que hemos podido ми прийшлй так швйдко,
як змоглй; а - (+ ім. або дієсл.): а - correr щодуху, чимдуж; a -a marcha на пбвноми ходу; а - vapor на всіх парбх; а - Іо - а Іо (+ ім. або прикм.): а - lo largo del ¡tiñe rario по всьбму маршруту; - a lo ancho de la calle на всю ширину вулиці; а - esto a -as estas між тим, тим чбсом; ante (por encima de, sobre) - в népuuy чбргу, перш за все; con eso у -, соп - eso (esto) тим не мбнше, незважбючи на це; del -, de ~ еп ~, en ~ у por - loe. adv. абсолютно, цілкбм, пбвністю; цілкбм і пбвністю; de -as -as мбйже, збвсім; después de - en medio de - врбшті-решт, незважбючи ні на що; en un - loe. adv. загалбм, в цілбму por por - as loe. adv. зрбштою; y - нбвіть; estaba tan contento que me invitó a comer ó - він був такйй задовблений що нбвіть запросив менб на обід; хочб’ este abrigo, viejo у -, me hace su papei це пальтб, хочб і старб, ще мені послужить; - en gordo всьогб-нбвсього; негусто; збвсім нічбго; - lo más щонайбільше; encontrárselo (hallárselo) ~ hecho все встигбти, бути меткйм; estar (quedar, salir) а - брбти на сббе пбвну відповідб- льність; jugar(se) el - por el ~ іти ва-ббнк, стбвити все на кбрту; ser uno el ~: él es eí - він тут головнйй, від ньбго все 3ané- жить; es - uno все однб, якб різнйця; - es uno не з тібї бпери; ні в тин ні в ворбта; son ~s uno одногб пбля ягода; однйм мй- -ром мбзані
todopoderoso adj всемогутній, всесильний (про Бога)
tofo mi вет., мед. пухлйна; жбвно; 2. діал. біла вогнетривкб глйна toga f1. тбга; 2. урочйсте облачбння, мбн- тія
togado adj одягнений в тбгу (в мбнтію) togolés adj тогол0зький toilette fdian. 1. туалбт, особйста гігібна; 2. туалбт, вбирбльня
toisón т: - de ого іст. орден золотбго PyHá
tojo т 1. бот. колючий дрік; 2. діал. дупло з рбєм бджіл; 3. орн. жбйворонок, жбйвір tojo2 adj діал. подвійний, пбрний tola f діал. могйла, могйльний пбгорб (у індіанців)
tolano1 т (рГ) вет. хворбба ясен (у тварин)] picarle a uno los ~е: le pican los - s
у ньбго від гблоду живіт підвело tolano2 т (рі) волбсся, пушок (на потилиці) tolano3 т діал. див. totano 1 tolda f 1. мор. іст. шкбнці; 2. діал. див. toldo; 3. діал. див. toldo 5; 4. діал. навіс, верх (на фургоні, човні)] 5. діал. парусина, брез0нт; 6. діал. паруейновий мішбк (для зерна)] 7. діал. Hé6o, укрйте хмбрами toldadura f тент, навіс toldar vt 1. натягувати навіс (тент)] 2. сл. накривбти; -se Я Ам. укривбтися хмарами (про небо)
toldería f Л. Ам. індібнський намбтовий
Tá6¡p , а
toldero т діал. торгбвець сіллю (врозоріо) toldillo т 1. dim. de toldo; 2. критий паланкін; 3. діал. запона (від москітів) toldo т 1. паруейновий намбт; навіс; тент; 2. брезбнтовий верх (кузова)] 3. марно- слбвність, пихб, чвбнетво; 4. діал. ятка для торгівлі сіллю; 5. Я Ам. індібнська хижа (з гілок і шкур)] 6. діал. піднімнйй верх екіпбжу; 7. діал. запона (від москітів) tole1 т 1. крик, шум, ґвалт; 2. несхвбльні вйгуки, шйкання; coger (tomar) el - піти, забрбтися
tole2 т діал. велйкий короб, велйкий кбшик tolemaico adj астр. птолем§ївський tolerable adj терпймий, стбрпний, допус- тймий
638
ton
tolerancia f 1. терпймість; толербнтність; ~ religiosa віротерпймість; 2. терпіння; 3. fflQX. дбпуск, допустйме відхйлення (від стандарту)
tolerante adj 1. терплЯчий; 2. поблбжли- вий
tolerantismo т віротерпимість tolerar vt 1. терпіти, знбсити (біль, страждання); 2. проявлЯти терпймість; 3. терпіти; мирйтися, допускбти; 4. тех. уста- нбвлювати дбпуск
tolete т 1. мор. кбчет; 2. діал. шматбк, улбмок; 3. діал. поліцейський кийбк; 4. Я /\м. пблиця, обробок; 5. діал. тупбк; ббв- дур; тблепень; 6. діал. пліт; 7. діал. néco (монета)
toletear vt діал. ділйти (розбивбти) на шматкй
toletero т діал. задирбка, забіяка toletole 1. див. tole1 1; 2. діал. упертість, наполбгливість; 3. діал. весбле (легко- вáжнe) життЯ tolinga f Я Ам. смерть tolmera f скелЯста місцбвість tolmo т окрбма скбля tolo т діал. ґуля, припухлість tololoche т Я Ам. контраббс toloncho т діал. див. tolete 2 tolondro, tolondrón 1. adj дурнйй, безглуздий; 2. т безтолкбвщта; 3. ґуля (від удару); a tolondrones з ґулями, побйтий; уривками; a topa tolondro loe. adv. легковбжно, безглуздо tolonguear vt діал. голубити, ніжити, пбстити tolueno, toluol т хім. метилбензбл, то- лубл
tolva f діал. Hácnn (млинбвий); ворбнка, приймбльний жблоб; 2. резервубр еле- вбтора; бункер; Ящик; 3. заглйблення з прбрізом (урни) tolvada f діал. дрібнйця tolvanera f хмбра пйлу; пиловйй вйхор tolla1 f твань, болбто, драговина tolla f діал. корйто (для поїння худоби) tolladar т див. tolla1 tollina f биттЯ, хлбета tollo1 ті. колібча акула; 2. вйрізка, філбй- на частйна (оленини) tollo2 т і. мисл. збсідка; 2. див. tolla1; 3. діал. болбто, моквб; 4. діал. каліЬжа tollón т вузькйй прохід, стбжка tolloso adj діал. болотйстий, тванйстий toma f 1. прийнятті; прийбм; приймбння; ~ de posesión вступ на пост, прийнятті повновбжень; 2. взяттЯ, захбплення; за- воювбння; 3. пбрція, дбза; прийбм; Іе queda medicina para ün par de ~s у ньбго залйшйлось ліків на два прийбми; 4. тех. впускнйй бтвір, впуск, ввбдення; 5. відгалуження, відвід (у електромережі);
6. дотикбння, контбкт; 7. (~ de corriente) розбтка; штбпсель; 8. діал. пбрція вина (зорілки); 9. діал. струмбчок, річечка; 10. діал. зрбшувальний канбл; 11. Я Ам. фббля, дбмба; - de altura ав. набір ви- сотй; ~ у daca взабмні пбслуги; ти мені — я тобі; рукб р^ку мйє; - de tierra ав. приземлення; ел., радіо зазбмлення tomada f див. toma 2
tomadero т 1. рукоЯтка, ручка; 2. впуск, водбзабір; 3. див. toma 5 tomado adj 1. глухйй, хрипкйй (про голос); 2* іржбвий; 3. Я Ам. підпйлий, напідпйтку tomador 1. adj якйй берб; якйй стЯгує; який отрймує; 2. Я Ам. якйй п’є; 3. т стЯ- ^вач; 4. отрймувач (векселя); 5. кишень- ковий злбдій; 6. діал. пиЯк, п’янйця, алко- 7і ком- спожив^ч; 8. мор. конбп- ляний канбт (для прив’язування вітрил) ^adura f 1. див. toma 1, 3; 2. діал. [¡ияцтво; прйстрасть до винб; - de pelo яасмішка, знущбння; рбзіграш
tomaina f трупна отрута tomajón т 1. хапуга; 2. сл. поліцбйський, поліембн
tomar 1. vt брбти; взЯти; - con las manos брбти рукбми; - en (entre) las manos взЯ- ти в р^ки; - flores зірвбти квіти; - agua de la fuente набрбти водй з джерелб; 2.брб- ти, приймбти; - dinero prestado брбти
§)бші в борг; 3. отрймувати (платню); 4. рбти, стЯгувати (податок); 5. брбти, купувбти, придбавбти; ~ entradas купйти квиткй; 6. брбти напрокбт (машину); знімбти (квартиру); 7. вибирбти, підби- рбти; 8. брбти з соббю; 9. наймбти, прий- мбти, брбти (на роботу); 10. брбтися (бо чогось); ~ las armas взятися за збрбю; ~ aguja взЯтися за шиттЯ; - la pluma взятися за перб, почбти писбти; 11. брбти, захбплювати (фортецю); займбти (позицію); 12. сідбти (в транспорт); ~ еіа- vión полетіти літакбм; - un taxi взЯти таксі; 13. пйти; їсти; приймбти (всередину); ~ el desayuno поснідати; ~ una taza de café випити чбшку кбви; - la medicina прийнЯти ліки; - el pecho смоктбти (брбти) грудь; 14. брбти, переймбти, за- позйчувати (звичаї, звички); 15. набувбти, засвбювати (навики, звички); 16. приймбти, займбти (місце, посаду); 17. засто- сбвувати, використовувати, послугбвува- тися; ~ medidas вжйти збходів; - represalias застосбвувати penpéci'i; 18. приймбти (рішення, резолюцію); ~ una decisión (una determinación) прийнЯти рішення; ~ unacuerdo досягтй згбди; 19. сприймбти, тлумбчити (у певному сенсі); - a bien (mal) постбвитися дббре (погбно); - а broma сприйняти за жарт; - a pechos взЯти блйзько до сбрця; - una cosa en mala parte витлумбчувати у погбному ебнеі; 20. (por) сприймбти (за когось); вважбти (ким, чим); ~ una cosa por otra сприйняти бднб за інше; ~ por ofensa сприйняти як обрбзу; le había tomado por másinteligente я вважбв, що він розумніший; 21. набувбти (вигляду, форми); ~ realidad втілюватися в дійсність;
22. охопйти (про почуття); me tomaron ganas de reír на мбне напбв сміх; le tomó el sueñoeró здолбв сон; 23. (з ім., які позн. почуття, утворює перифрази з починальним значенням): ~ cariño (afición) aunó відчути люббв; - odio a uno зненбвидіти; - gusto a una cosa приохотитися; 24. (утворює стійкі сполучення з конкр. іабстр. ім., еквівалентні дієсл.): ~ asiento сісти; ~ el fresco подйхати свіжим повітрям; - fuerza набрбтися сил, зміцніти;^ el sol засмагбти на ебнці; - vuelo злетіти; 25. фотографувбти, знімбти; - un paisaje сфотографувати пейзбж; 26. за- пйсувати, робйти запис; - apuntes робй- ти збписи, писбти конспбкт; - por escrito запйсувати; - en taquigrafía стенографу- вбти; 27. запйсувати (звук, зображення); ~ en disco (en cinta magnetofónica) запйсувати на плбтівку (на магнітофбнну плівку); 28. вимірювати; - la altura (la temperatura) вимірювати висоту (температуру); - la medida знЯти мірку; 29. від- бирбти, віднімбти; крбсти; ЗО. покривбти (самку); 31. брбти взятку (в картярській грі); 32. затрймувати, арештбвувати; 33. затрймувати (м’яч); 34. (із сполуч. у + смислове дієсл.) несподівано зробити; tomó у escapó він взяв і втік; 35. мор. прибивбти (на якірну стоянку); ~ puerto вхбдити в порт; 36. (~' por avante) мор. змінювати курс; 37. мор. прибирбти, кріпйти (вітрила); 38. провбдити митний бгляд (на судні); 39. мор. зарифлЯти (вітрила); 40. іст. захбплювати зненбцька;
заставбти на гарЯчому (на місці злочину); 41. іст. полювбти (на звіра, птаха); 42. діал. набридбти, надокучбти; 43. vi (vt) пітй, вйрушити; ~ a (hacia) la izquierda пітй наліво; ~ por el atajo скоротйти відстань, пітй найкорбтшим шляхбм; 44. приживбтися, приймбтися (про рослину); прививбтися (про щепу); 45. Я Ам. пйти, випивбти; - a menudo діал. чбсто ви- пивбти; ~ la con uño, tenerla tomada con ano придирбтися до кбгось; ~ por donde quema витлумбчувати в обрбзливому cóhcí (слова); haberla tomado con una cosa крутйти в рукбх (перебирбти); зайнятися чймось, з головбю поринути у щось; і toma! треба ж!, отакбї!; подумаєш!, велйке цабб!; зрозумів!, дійшлб!; так тобі і трбба!; до мбне!, сюдй! (звернення до собаки)
tomarse 1. пліснявіти; іржбвіти; 2. мор. ук- ривбтися хмбрами, затумбнюватися; - con uno посварйтися, погйркатися; {tómate esa! от тобі!, отрймуй!; - sobre sí взЯти на cé6e, взЯти під своіЬ відповідб- льність
tomata їдіал. жарт, насмішка; жартувбння tomatada f 1. ембжені помідбри; 2. салбт з помідбрами
tomatal т 1. плантбція томбтів; засбджене помідбрами пбле; 2. діал. див. tomatera 1 tomate т 1. томбт, помідбр (плід); 2. див. tomatera 1; 3. дірка (на панчосі); ponerse más colorado que un ~ почервоніти, стбти червбним як рак tomatera f 1. бот. томбт, помідбр (рослина); 2. торгбвка помідбрами; 3. діал. пиЯтика
tomatero т торгбвець помідбрами tomaticán т Я Ам: 1. томатикбн (страва з томатів, м’яса, цибулі і часноку); 2. томбтний сбус, підлйвка з томбтів tomatillo т 1. dim. de tomate; 2. діал. вйшня (різновид)
tomavistas 1. т кіноапарбт, кінокбмера; ~ submarino кбмера для підвбдної кіно- зйбмки; 2. сот. кіноопербтор tomayona т сутенбр tombía fíl. Ам. див. tumbía tombo т діал. сл. ейщик, лягбвий tómbola f речовб лотербя (з благодійною метою)
tomento т 1. клбччя; 2. пушбк, ворс (на рослинах)
tomentoso adj опушений, з опушенням (про рослини)
tomillo т бот. чебрбць; de ~ loe. adv. діал. безплбтно, задбрма
tomín т діал. томін (срібна монета = ЗО сантимам)
tomineja f, tominejo т орн. колібрі tominero adj скупий, скнбрий tomismo т філос. томізм, тхомізм tomista т томіст, послідбвник Хомй Аквін ського
tomiza f мотузка (з іспанського дроку) tomo т 1. том; 2. об’бм, рбзмір; 3. знбчен- ня, важлйвість, цінність; 4. громбдина, махйна; de - у lomo громіздкйй, об’бм- ний; важливий, значнйй; непроторбнний, несосвітбнний
tomón 1. adj діал. жартівлйвий, насміш- ливий (про людину); 2. т див. tomajón 1; 2. діал. насмішник tomotocia f мед. кбсареве січення tompeate, tompiate т Я Ам. 1. кбшик (з пальмової кори); 2. анат. ябчко; 3. анат. сім’Яник; colgar el - надутися, надати губи; ser de muchos ~s бути хорббрим (від- вбжним)
tomuza f діал. густб і жорсткб шевеліЬра ton т: sin ~ ni son, sin ~ у sin son ні з тбго ні з сьбго; без жбдного céHcy
639
tona
tona f діал. пінка (на моііоці) tonada f 1. Hácnie, пісня; 2. Л. Ам. іронічний тон; 3. діал. неправда, брехнй; перебільшення
tonadilla f 1. куплбти, весбла пісенька; 3. іст. інтермбдія; інтерлюдія; 4. іст. невелика onepéia
tonadillero т ¿втор (виконавець) купл0тів tonaira f сіть (для вилову тунця) tonal adj муз. тональний tonalidad f муз., лінгв. тональність tonar* vi поет. 1. гриміти; 2. метати блйскавки
toncado adj діал. зів’йлий toncarse вгнути tonco т діал. деревина таця tonda, tondegada f діал. 4épra tondiz f див. tundizno tonel m 1. ббчка, ббчечка; 2. барабан. чан; цеббр, баддй; 3. ав. ббчка, подвійний поворбт
tonelada f 1. тбнна; - bruta (larga) англійська тбнна; - métrica de peso метрйчна тбнна; 2. див. tonelería 2 tonelaje т мор. тоннаж; вантажопідйбм- ність
tonelería М. бочарня, бондарня; 2. збірн. ббчки; 3. бочбрне ремеслб, бондарство tonelero 1. adj бочарний, бондарний; 2. т бочбр, ббндар
tonelete т 1. ббчечка; 2. корбтка ширбка спідниця
tonga f 1. див. tongada; 2. діал. штабель (дошок)] 3. діал. завдання, роббта; 4. оіал. бутербрбди, холбдний сніданок (на роботі); 4. діал. корбткий сон, забуттй, дрімота
tongada f шар, пласт; en una ~ діал. за один раз
tongo 1. adj Я Ам. однорукий; 2. т Л. Ам. однорука людйна; 3. спорт, підкуп грав- цй (учасника змагань); заздалегідь під- лаштбвана поразка; 4. діал. котелбк (капелюх); 5. діал. тбнго (міра площі =118 лг); 5. діал. лавка, лава; табуратка tongonearse Я /Ам. ходйти перевальцем tongoneo т Л. Ам. хода перевальцем tongorí т діал. лівер, потрій tónica f радіо тбніка, основнйй тон tonicidad fтбнус
tónic«o 1. adj мед. тонізуючий, тонічний; medicamento ~ тонізуючий засіб; 2. літ., муз. тонічний; acento - тонічний (музичний) Háronoc; nota ~а тбніка; 3. лінгв. наголбшений; 4. т мед. тонізуючий засіб tonificar vt мед. тонізувати, підвйщувати тбнус
tonillo т 1. монотбнна інтонація; 2. іронічний тон
tonina f 1. свіжий тунбць; 2. дельфін tonino adj 1. Я Ам. безпалий (про людину); 2. діал. приголбмшений, ошалілий tonismo т мед. правбць tono т 1. тон, тональність; ~ agudo (grave) висбкий (низький) тембр гблосу; 2. тон, інтонація (мови)] en ~ imperativo владним tóhom; cambiar (mudar) de (el) ~ змінювати тон, говорйти іншим tóhom; decir en ~ de reproche сказати з дбко- ром; 3. ел. tonada 1; 4. тон, стиль, характер (літературного твору)] - burlesco насмішкуватий тон; ~ épico епічний стиль; ~ dramático драматйчний характер (твору)] 5. енаргія, сйла, міць; 6. Я Дм. пйшність, пбмпа, блиск; 7. мед. тбнус; 8. муз. лад; ~ mayor (menor) мажбрний (мінбрний) лад; 9. муз. ráMa; 10. муз. камертбн; 11. муз. клавіша духового інструмбнта; 12. муз. інтервал; 13. жив. тон, колорйт; гармбнія; a este - loe. adv. в тбму ж дусі; а - loe. adv. злагоджено, в унісбн, співзвучно; de buen (mal) -
хорбшого (поганого) тбну; bajar el - знйзити тон; прикусйти язика; dar el ~ задавати тон; darse ~ чванйтися; задаватися; decir en todos los ~s повтбрювати на всі ладй; estar а - (соп) не поступатися; бути співзвучним, гармоніювати; nacer bajarel - збйти пиху; ponerte а ~ підстрбюватися, підлаштбвуватися; su- birel -, subirse de ~ підвйщувати гблос, перехбдити на крик; бути успішним, процвітати
tonómetro т мед., фіз. тонбметр tonsila faHam. мигдалина, мигдалевйдна зблоза
tonsilectomía f мед. тонзилектомія, видалення мигдалин
tonsilitis f мед. тонзиліт, запалення мигдалин
tonsura f церк. 1. пострйження, пбстриг
Snpu посвяченні в нижче духовне звання) ] тонзура; 3. нйжче духбвне званий tonaurado т духбвна осбба (з нижчим духовним званням)
tonsurando т якйй готується прийнйти духбвне званий
tonaurar vt 1. стрйгти, постригти; 2. церк. постригати; посвйчувати (в нижче духовне звання)
tontada f див. tontería 2 tontaina сот. дурник, дурнбнька tontarrón т дурень, бевзь tontear vi робйти дурниці tontedad, tontera f див. tontería 1 tontería f 1. дурнйця, дурість; 2. нісенітниця; 3. кривляння, манірення; 4. nécTo- щі, підлбщування, підлабузництво tontiloco adj ошалілий, навіснйй, причинний tontillo! т див. tontaina tontillo2 т кринолін
tontito т діал. орн. дрімлюга, спліЬшка, сплюха
tont«o1 1. adj дурнйй, дурнуватий, безглуздий; 2. дурнйй, ідібтськии; 3. пихатий, поважний, спесйвий; ponerse ~ задбрти нбса; 4. мед. стабільний; 5. т дурень, Té- лепень; - de capirote (de remate), ~ de abarrajo Я Ам. несосвітбнний (непрото- рбннии) дурень; hacer el - верзтй дурниці; дуріти; hacerse el ~ прикинутися дурником; no seas ~ не дурій, перестань клеїти дурня; 6. Я Ам. дурень (картярська гра)] 7. діал. лбмик, фбмка; a lo - Іос. adv. по-дурнбму; a -as у a locas loe. adv. абийк; дорбчно і недорбчно, невлад; como -en vísperas наче з місяця впав; dejar - ошелбшити; meterlea uno el - діал. всучити щось непридатне; ponerse - закомизйтися, упбртися; задбрти нбса; стати ласкавим, розімліти, розніжитися; no hay - para su provecho всйкий дурень свойі кбристь знає
tonto2 т діал. болеадбрас (ласо у індіанців ігаучо)
tuntolear vi діал. див. tontear tontón т ббвдур, талепень tontucio т придурок tontuna f див. tontería 1 tontuneco adj Я Ам. дурнйй, тупйй toando adj Л. Ам. прекрасний, розкішний tony т Я Ам. 1. кбмік, веселун; 2. клбун, блбзень
toña f 1. ел. tala2; 2. діал. жйтній коровай; 3. діал. медбва коврйжка toñeco т діал. улйбленець, мазунчик (про дитину)
toñequería тоіал. дитйчі прймхи toñera f діал. бруд, сміттй (в домі) toñina f діал. натруска, нагінка topacio m топаз topada f див. topetada 1 topadizo adj: nacerse el - прикидатися, що випадкбво зустрів когбсь
topador adj 1. бодлйвий; 2. ризикбвий гарйчий (про гравця) topadora f бульдбзер topar 1. vt штовхати, бйти; зачіплйти (об ним предметом інший)] 2. (vi, vr) знахб дити(ся), відш^кувати(ся), виявлйти(ся)-
3. (vi, -se; соп) натикатися, наштбвхува- тися; зустрічати випадкбво; 4. мор. з’бд- нувати впритул (кінці колод, дощок)- 5 vi див. topetar і; 6. приймати ставку (у грі)-
7. полягати, крйтися; la dificultad topa егі eso в цьбму полягає (крйється) склад, ність; 8. (contra, en) наштбвхуватися* зіштбвхуватися; 9. вдаватися, вихбдити: 10. діал. ризикувати грішми (у грі)] ц. у/ Ам. влаштбвувати пробний бій між двома півнями; -se ударйтися головбю (об щось)] tope donde tope навмання, абийк toparca т глав& малбнької держави toparquía f малбнька держава tope т 1. край, кінбць; 2. верх, верхівка, вістря; 3. верх, вбрхня межа, максимум; la velocidad - максимальна швйдкість; 4! затрймка, перешкбда, завада; 5. твх. crrónop, ynóp; 6. зал. буфер; 7. стикування; 8. торбць, торцбва повбрхня; 9. ви- падкбвість, несподіванка; знахідка; сюр- прйз; зустріч; 10. складність; 11. зіткнення, удар; 12. сварка; 13. див. topetada 2;
14. діал. знахідка; 15. званий обід; 16. мор. топ; 17. мор. тбповий вогбнь; 18. мор. вахтовйй; estar de - нестй вахту на щбглі; а - (аі -) в стик; перепбвнений; de - а - loe. adv. від початку до кінцй; hasta el - loe. adv. по вінця; ущбрть, по саме нікуди; hasta los -s перевантажений (про судно)] перепбвнений, набйтий ущбрть topear vt Л. Ам. див. topar 1, З topera f кротйча нора topetada f1. удар рогами; 2. удар головбю topetar vi 1. (vi) бодати(ся); 2. див. topar 1 topetazo т 1. див. topetada; 2. див. topetón 1 .
topetón т 1. удар (об щось)] 2. див. topetada; 3. діал. бій півнів; 4. діал. карт. парні карти
topetudo adj битлйвий tópico 1. adj місцавий, локальний (мед.ї 2. мед. збвнішній; 3. т мед. збвнішній за сіб; 4. тривіальний (затартий) вислів; за гальне місце; 5. Я Ам. тама (дисертації, бесіди)
topinada f пбмйлка, прбмах; decir una ~ зморбзити, лйпнути
topinamburo) т бот. топінамбур, земляна груша
topinera f див. topera; beber como una -
пйти без прбсипу
topista сот. сл. кишенькбвий злбдій topo1 т 1. зоол. кріт; 2. роззйва, ґава, талепень; 3. TynáK, ббвдур; 4. Ам. див. taltusa topo*m 1. Я Ам. тбпо (міра довжини = 1,5 ліги)] 2. діал. сербжка із коштбвними каменями
topo3 т 1. іст. верх, вершйна; 2. діал. пагорб, пригірок
topo4 т Я Ам. велйка шпйлька; брбшка topografía f 1. топографія; топографічна зйбмка; - aérea аеротопографія, - mine- га маркшбйдерська справа; 2. рельбф місцбвості; 3. топографічна анатбмія topográfico adj 1. топографічний; carta -а топографічна карта; 2. топографічний (про анатомію) topógrafo т толбграф topolino т танкбтка (черевик) topología f мат. тополбгія topón т діал. див. topetón 1; al - loe. adv. діал. приблйзно, на бко; битому гуртбм toponarcosis f місцава анестезія toponear vt 1. діал. див. topetar; 2. діал. продавати бптом (гуртбм)
640
tornapunta
toponimia f лінгв. 1. топонімія; 2. топоніміка, топономбстика toponímico adj топонімічний topónimo m топбнім, географічна нбзва toponomástica f див. toponimia 2 toponomástico adj див. toponímico toporo m діал. чбшка, чбрка (видовженої форми)
toposo adj діал. 1. настйрливий, набрйд- ливий; 2. марнослбвний toque т 1. торкбння, дбтик; мбцання; por el - на дбтик; 2. прбба (дорогоцінних металів)] 3. прббнии кбмінь; 4. удбр; дзвін; сигнбл; - de alarma cnmán тривбги; - de asamblea збір; ~ de campanas передзвін дзвбнів; - de clarín трубний звук; ~ de diana військ, ранкбва зорЯ, підйбм; - de difuntos погреббльний дзвін; ~ de retreta військ, вечірня зорЯ, відбій; - de tambor бараббнний бій; 5. головнб склбдність; заковйка; 6. прбба, перевірка; екзбмен, іспит; 7. (~ de atención) заувбження, по- пербдження; 8. стусбн; 9. попрбвка, виправлення; зміна; dar los primeros ~s а una cosa брбтися до чбгось, робйти пбр- ші крбки; dar el ultimo ~ (los últimos ~s)a una cosa остатбчно оздбблювати; 10. Я Ам. чбрга; por ~s почергбво; 11. жив. мазбк; рбтуш; - de luz світловйй блік; ~ de obscuro тінь; ~ de pluma штрих; ~ de baquetas військ, бараббнний бій (при покаранні шпіцрутенами); - de queda комендбнтська годйна; dar un ~ a uno робйти заувбження; зондувбти ґрунт; прощупувати когбсьг
toqueado т розмірене постукування (поп- л0скування)
toquetear vt 1. крутити в pyKáx, м’Яти, бгбти; 2. награв0ти (на муз. інструменті); брбнькати, цигйкати toqui т діал. іст. 1. тбкі (арауканський воєначальник)] 2. кам’янб сокира (атрибут токі)
toquiblanca adj 1. якб нбсить білу хистку (очіпок) (про літню жінку)] 2. літня, немо- noflá; сйва toquilo т орн. дЯтел
toquilla 1. f іст. стрічка, газ (на капелюсі)] 2. хустка на гблову; 3. шерстянб шаль; 4. сп’яніння, хміль; 5. діал. солбмка (для плетіння капелюхів)] 6. т Я Ам. солб- м’яний капелкзх
tora 1. adj: hierba ~ бот. вовчбк, заразйха; 2. f фігура бикб (у феєрверку)] 3. бот. жовтець отрУйний (різновиду, 4. діал. чор- нйльний горішок (наріст на дубі) torácico adj анат. грудний torada f 1. стбдо биків; 2. діал. корйда з Участю молодйх биків toral 1. adj головнйй, основнйй; 2. архіт. опбрний; columna - опбрна колбна; 3. неочйщений (про віск)] 4. т nueáрна фбрма (для міді)] 5. злйвок міді tórax т грудні клітка, грУди torbellino т 1. вйхор; - de polvo пиловйй вихор (смерч); 2. тех. завйхрення; 3. ка- лейдоскбп подій; круговбрть; 4. невгамовна людйна, непосйда; 5. діал. мотйв, мелбдія
torca f кругла Яма; запбдина, заглйблення (в землі)
*°rcaz adj: paloma - лісовйй голуб, прй- путень
wcaza ffl. Ам. лісовйй гблуб, прйпутень torcazo adj 1. див. torcaz; 2. діал. дурнйй, ДУрнувбтий
torce т 1. бберт навкбло шйї (ланцюжка, намиста)] 2. намйсто, кольб torcecuello т орн. крутиголбвка torcedero adj див. torcido 1,4 torcedor 1. adj якйй скручує, якйй закручує; m веретенб; 3. крутйльна (сучйльна)
машйна; 4. діал. крутйльник (цигарок)] 5. тех. вертліЬг; 6. джерелб прикрощів torcedura f 1. крутіння, перекручування, виттЯ, сукання (мотузки)] 3. слабкб винб (з виноградних вичавок)] 4. мед. розтягнення, рбзтяг; 5. вйвих; в. перекручення (сенсу)
torcer* 1. vt крутйти, скручувати, пере- крбювати, викручувати; ~ la гора викручувати білйзну; 2. гнути, згинбти, вигинб- ти; викривлйти; 3. вйти, сукати (мотузку)]
4. скручувати (сигару)] 5. стбвити кбсо (криво); нахилЯти; нагинбти; - la cabeza хитбти головбю (на знак несхвалення)] 6. вивертбти (руку)] ~ el pescuezo скрутйти шйю; 7. вивихнути; 8. кривйти, викривляти; ~ la boca кривйти рбта; - el gesto скривйтися, зробйти невдовблене лицб; - la nariz мбрщити нбса; 9. відхилятися, змінювати нбпрям, повертбти; - el rumbo змінйти курс; ~ el curso de los acontecimientos змінювати хід подій; ~ еі camino ітй обхіднйм шляхбм; - la mirada (los ojos) косйти бко, дивйтися скбса; 10. відмовляти, відрбджувати; 11. розббицу- вати; збивбти з путі істинного; 12. підку- пбвувати (суд)] впливбти (на суддів)] 13. перекручувати (сенс, слова)] 14. vi повертбти, звертбти; - a la derecha повертбти правбруч; ~se 1. скручуватися, перекручуватися; 2. гнутися, згинбтися, вигинатися, корббитися; 3. покосйтися, перекоситися; скособбчитися; - a un lado зава- лйтися на бік; 4. вйвихнутися (про руку)]
5. киснути, прокисбти (про вино)] 6. зсідатися (про молоко)] 7. кбрчитися; 8. звернути (з дороги)] 9. провалйтися, зруй- нувбтися (про плани, надії)] 10. збйтися з путі істинного, пітй погною стбжкою; 11. Я Ам. сбрдитися, похмурніти
torcida f 1. гніт; 2. діал. дбнна пайка м’Яса (давильникам оливок) torcido 1. adj скручений, перекручений; 2. кручений; суканий; вйтий; 3. вигнутий, скрйвлений; пожолбблений; 4. кривйй, косий; 5. нахйлений, зігнутий; 6. звивистий; 7. нещйрий; криводушний (іст.)] 8. Я Ам. сердйтий, похмурий; 9. Я Ам. нещас- лйвий, нещбсний; 10. т рулбт з фруктб- вою начйнкою; 11. див. torcedura 3; 12. TOBcrrá прЯжа (з крученого шовку)] andar ~ con uno не ладнбти з кймось; посваритися з кймось
torcijón т 1. перекручування; 2. мед. збворот кишбк; 3. див. torozón 2 torcimiento т 1. див. tercedura 1; 2. іно- сказбння
torco т діал. виббїна torcuata f діал. запотйличник torculado adj гвинтоподібний tórculo т друкйрський верстат torcho т див. tocho 2 torda f орн. дрізд (самка) tordancha f орн. шпак tordella їорн. дрізд (крупний різновид) tórdiga f див. túrdiga 1 tordillo adj див. tordo 1 tordo 1. adj сірий (про масть коня)] 2. діал. дурний, безглуздий; 3. т орн. (~ común, zorzal) дрізд; ~ serrano чбрний шпак; ~ alirrojo (músico) співбчий дрізд;
4. Я Ам. шпак toreador т див. torero 2 torear 1. vi (vt) брйти участь в корйді (про тореро)] 2. злучбти (биків з коровами)] 3. vt дражнйти бикб (під час кориди)] 4. обмінювати, дурйти, водйти за ніс; 5. підсміюватися (над кимось)] 6. ухилЯтися, огинбтися; 7. справлятися; упбратися; 8. засмикати, заїздити; 9. Я Ам. нацькбву- вати (собак)] 10. діал. ухилятися (від удару)
toreo т 1. корйда, бій биків; 2. тавромбхія, мистбцтво обю биків
torera f 1. куртка торбро; 2. корбткий жакбт torería f 1. збірн. тореро, тореадбри; 2. Я Ам. пустотлйвість; 3. діал. нахббство, зухвблість; 4. діал. шум, ґвалт, гблас torero 1. adj якйй стосується корйди (до бою биків)] capa ~а плащ торбро; 2. т торбро
torete т 1. dim. de toro; 2. молодйй бичбк; 3. розсбрджена дитйна; 4. заковйка, склбдність; 5. предмбт, тбма (розмови) toréutica f різьбі, різьблення (мистецтво)
torga f 1. вйла, рогбтина; 2. колбда (на шиї злочинця чи тварини)] 3. діал. див. torna З
toril1 1. adj бйчий, бичбчий; 2. якйй стосується корйди (бою биків)] 3. т приміщення, загін (для биків, які беруть участь в кориді) toril2 т діал. гблька; голЯк torillo т 1. див. toro2 2; 2. див. torete 5 torio т хім. тбрій
toriondez f тічка (у великої рогатої худо-
tor/ondo adj в охоті (про корову) torito т 1. dim: de toro; 2. діал. дйкий гблуб; 3. Я Ам. жук-носоріг; 4. діал. тент, навіс; 5. діал. капеліЬх (конічної форми) tormagal т, tormellera f див. tolmera tormén m сйльний біль tormenta f 1. грозб, буря (перен.); заметіль ~ magnética магнітна буря; 2. не- щбстя, біда
tormentar 1. vt (yr) іст. мучити (-ся), терзбти(ся); 2. vi переживбти нещбстя
(біду)
tormentario adj 1. артилерійський; 2. не- зручнйй, погбно обладнаний (про судно) tormentera їдіал. комірчйна (під сходами) tormento m 1. тортура, катувбння; dar ~ а uno катувбти; 2. мука, страждбння, катувбння, терзбння; dar(se) ~ мучитися), терзбти(ся); 3. артилерійська гар- мбта; confesar sin ~ викласти все начистоту
tormentoso adj бурхлйвий; грозовий; пе- редгрозовйй (про погоду) tormera f див. tolmera torminal adj нещбдний, сйльний (про біль) tormo m 1. див. tolmo; 2. див. terrón 1 torna f 1. повбрнення; 2. повбрнення, зворбтній шлях; 3. нбсип, якйй змінює курс водй, поворбтний кбмінь; volver las ~s розквитбтися; відплатйти тим сбмим (тібю ж монбтою); повернути хід подій tornaboda f наступний день після весілля tornachile m Я Ам. крупний пбрець tornada f 1. див. torna 2; 2. повтбрне відвідування; 3. літ. торнбда, заключна строфб (в поезії трубадурів) tornadera f вйли, рогбтина (для перевертання снопів на току) tornadero т діал. див. torna З tornadizo 1. adj мінлйвий, непостійний; 2. т діал. кбрковий дуб
tornado т 1. смерч, торнбдо; 2. урагбнний вітер
tornadura f 1. див. torna 1, 2; 2. пбртика (міра довжини = 2,5 м) tornagallos т діал. бот. молочбй tornaguía f розпйска (в отриманні товару) tornajuma f діал. похмілля tornalecho т запона (над ліжком) tornamesa f діал. див. tornavía tornamiento т зміна; переміна tornapeón: а - loe. adv. діал. на засадах взаємодопомбги (про роботи в сільському господарстві)
tornapunta f1. опбра; підпірка; 2. укбсина, рбзкіс
641
tornar
tornar 1. vt повертбти, віддавбти назбд; 2. (vr) змінювати(ся), мінЯти(ся), перемінитися); - taciturno a uno змусити за- мбвкнути; - agradable una cosa зробйти при0мним; -se gordo розповніти; ^se iracundo розізлйтися; 3. vi повертатися; ~ a la patria повертбтися на батьківщйну;
4. (а + inf) повтбрювати, знбву починбти; - a decir знбву сказбти, повторйти; - а estudiar знбву взЯтися до навчбння; 5. ставбтися знбву (кимось, якимось), від- нбвлюватися; - sano одужати; - amigos знбву стбти друзями, помирйтися; 6. (- en si) опритбмніти; отЯмитися tornasol т 1. бот. сбняшник; сбнях; 2. (рі) перелйви (на тканині); 3. хім. лбкмус tornasolado adj 1. перелйвчастий, якйй відливбє різними кольорбми (про тканину); 2. лестйвий
tornasolarse переливбтися, відливбти (про колір на тканині) tornátil adj 1. вйточений; обтбчений; тбче- ний; 2. поет, якйй швйдко обертбється; 3. див. tornadizo 1
tornatrás сот. нащбдок метисів, якйй успадкувбв рйси тільки однібї рбси tornavía f зал. поворбтний круг tornaviaje т 1. повбрнення; шлях назбд; 2. сувеніри, подарунки (привезені з мандрівки)
tornavirada f поворбт, бберт tornavirón т див. torniscón tornavoz т резонбтор; акустичний екрбн torneado adj 1. див. tornátil; 2. стрункий, точбний (про частину тіла) torneador т 1. учбсник (турніру, змагання); 2. тбкар
torneadura f (pl) металбва стружка torneante сот. див. torneador 1 tornear 1. vf точйти, обтбчувати, обробляти (на токарному станку); 2. vi обертб- тися (навколо чогось); 3. брбти участь у турнірі (у змаганні); 4. розміркбвувати; мізкувбтй
torneo1 т 1. турнір, змагбння; 2. вет. вертЯчка (хвороба овець) torneo2 т сл. ,див. tormento tornera f 1. сестрб, монбхиня (яка приймає передачі); 2. дружйна тбкаря tornería f 1. токбрна майстбрня; токбрний цех; 2. токбрне ремеслб tornero т 1. тбкар; 2. мбйстер, якйй виготовляє токбрні верстати; 3. діал. посйль- ний (в монастирі) tornillazo т насмішка; жарт, вйтівка tornillero т дезертир (про солдата) tornillo т 1. гвинт, болт; 2. шуруп; 3. див. torno 4; 4. дезертирство (з армії); apretarle a uno los ~s приструнйти; le falta un -, tiene flojos los -s у ньбго клбпки бракує
torniquete m 1. турнікбт, вертушка; 2. джгут для зупйнки кровотбчі; dar ~ a una cosa перекручувати сенс torniscón т 1. запотйличник, щиголь; 2. щипбк з вйвертом
toroizco, tornizcón т діал. див. torniscón 2 torno т 1. токбрний верстат; ~ de revólver револьвбрний верстат; 2. (~ de alfarero) гончбрний круг; 3. прЯлка; 4. лещбта; 5. лебідка, колбворбт, кабестбн; 6. обер- тбльна полиця; вертушка (для передач у в’язницях, монастирях); 7. обертбння, обертбльний рух; 8. вйгин (ріки); 9. окб- лиця, округа; 10. лопбтка (муляра); 11. ручнб гальмб екіпбжу; 12. сл. кобйла (знаяряддя тортур); - de grúa тех. крбнова лебідка; а - (вйготовлений) на токбрному верстаті; на гончбрному крузі; en,- de loe. adv. навкбло, кругбм; dar - а uno перемогтй когбсь; взЯти гбру над кймось
toro1 т 1. бик; ~ abanto полохлйвий бик; - bravo розлучений бик; - mejicano бізбн; 2. силбч, богатир; 3. pl (corrida de -s) корйда, бій биків; plaza dé ~s арбна для корйди; 4. діал. шалбш (з гілок); 5. (Т.) астр. Телбць (сузір’я); - corrido бувбла у бувбльцях людйна; стріляний гороббць; - de fuego, - huaco діал. фігура бикб (у феєрверку); asustar con ~s de petate Я Ам. піднімбти фальшиву тривбгу; echarle (soltarle) a uno el ~ говорйти всю прбвду комусь; haber ~sy cañas гбряче сперечатися; mirar (ver) los ~s de (desde) el andamio бути стороннім спостерігачбм; ciertos son los ~s чутки підтвбрдились toro2 m 1. мат. тор; 2. архіт. вблик; 3. мед. пухлйна; здуттЯ
torombolo діал. 1. ad/товстий, пузбтий; 2. т товстун, черевбнь
toronja М. грейпфрут, помпбльмус (плід); 2. діал. див. toronjo toronjil т, toronjina f бот. меліса toronjo т грейпфрут, помпбльмус (дерево) toroso adj міцний, ейльний, здоровий torozón m 1. хвилювбння, занепокбєння; 2. вет. кбліки; 3. вет. ентерйт torpe adj 1. невмілий; 2. незгрббний; не- спрйтний; 3. тупий, нетямущий; 4. непри- стбйний; 5. розпусний; хтйвий; в. огидний, мерзбнний; 7. грубий, неоздбблений, некраейвий; 8. юр. протизакбнний torpear vi діал. бути незгрббним torpedeamiento т див. torpedeo torpedear vt торпедувбти torpedeo т торпедувбння torpedero 1. adj торпедонбений, мінонб- сний; lancha ~а торлбдний кбтер; avión ~ літбк, оенбщений торпбдами; 2. т міно- нбсець
torpedo т 1. зоол. електричний їмарму- рбвий) скат; 2. торпбда; 3. міна; ~ flotante плавуча міна
torpente adj нерухбмий, заціпенілий torpeza f 1. незгрббність, неповорбткість; 2. заніміння, заціпеніння; 3. дурість, тупість; 4. непристбйність, безсорбмність;
5. мерзбнність, огйдність; - de oído туговухість
tórpido adj 1. занімілий, заціпенілий; 2. мед. якйй перебувбє в стбні атонії torpón adj 1. дуже дурнйй; тупий; 2. діал. дурнувбтий
torponada f діал. дУрість torponazo adj діал. див. torpón 1 torrado т ембжений горбх (ласощі) torrar vt підембжувати (горох, каву) torre f 1. вбжа, ббшта; вйшка; ~ albarrana іст. сторожовб вбжа; - de agua, - hidráulica водонапірна вйшка; ~ de amarre ав. причбльна щбгла; - de farol маЯк; ~ del homenaje іст. вбжа васбльної клЯтви (останій прихисток при штурмі фортеці); - de iglesia дзвіннйця; ~ petrolífera (extractara) нбфтова вйшка; 2. діал. вілла; фбрма; 3. шах. турб; 4. діал. трубб (фабрична); 5. мор. рубка; 6. радіо щбгла;
7. хім. вбжа, колона; ~ de Babel пбвний хабс; вавілбнське стовпотворіння; ~ de viento мбрм надії, повітряні збмки torrear1 vt зміцнювати вбжами (фортбцю) torrear2 vt див. torrar torrecilla f малбнька вбжа torrefacción f див. tostadura torrefacto adj 1. див. tostado 1; 2. підемб- жений з цукром (про каву) torreja f1. Я Ам. див. torrija 1; 2. діал. див. torrija 2
torrencial adi 1. бурхливий, киплЯчий; 2. проливнйй; lluvia ~ злйва torrente т потік; - de montaña гірськйй потік; llueve a -s дощ ллє як з відрб; - de palabras потік слів; ~ de voz гучнйй гблос
torrentera f 1. руслб потбку; 2. див tor rente
torrentícola adj якйй живб в гірськйх потб ках (про риб)
torrentoso adj 1. проливнйй (про дощу о Л. Ам. бурхлйвий (про ріку) '
torreón т 1. головнб фортбчна вбжа* 2 діал. трубб (заводська) ’ ‘
torrero т 1. доглЯдбч маякб; 2. вартовий (на вишці); 3. діал. сільськогосподбрсь-
кий робітнйк (в маєтку, на фермі) torreznero т лбдар, лайдбк, нербба torrezno т шкваркй
tórrido adj 1. підгорілий, смалбний; 2 жаркйй, спекбтний
torrificado adjЛ. Ам. ембжений (про каву) torrija М. грінкй з хліба, просбченого ви- нбм (молокбм) і облйті Яйцями, мбдом (цу- кром, сирбпом); 2. діал. скйбка (лимона) torrontera ґдіал., torrontero т нанбе, купа піску (землі), нанбсена потбком води tórsalo т личинка бвода (ґбдзя) torsión f 1. крутіння; скручування; викручування; 2. звивбння, сукання, виття (мотузки); 3. викручування (білизни); 4. рі судбми; кбрчі torso т торс, тулуб torta f 1. кбржик; млинбць; 2. круглий пиріг; булка; 3. шльопанбць; лЯпас; запотйличник; 4. пиЯтика; 5. Я Ам. див. tortilla 1; 6. полігр. комплбкт шрйфту; 7. Я Ам. намбт штукатурки; 8. діал. вйтівка, вихватка; ~ de algodón (de soja) бавбвняна їсбєва) макуха; - de orujo виногрбдні (олйвкові) вйчавки; пі - ні крбпельки; costar la ~ un pan дброго обійтйся; шкурка вйчинки не вбрта; вййти ббком; ser-s у pan pintado: es ~s y pan pintado це простіше простбго, раз плюнути; це ще що!; ще й не такб бувбє, бувбє гірше tortada f 1. круглий пиріг (з м’ясом, рибою); 2. див. tendel 1 tortazo т див. torta З tortear vt 1. діал. розкбчувати тісто; 2. Я Ам. робйти кбржик; 3. Я Ам. аплодувбти tortera71. фбрма для пирогб; лист (жа- рівка); 2. торгбвка кбржиками tortero1 т Я Ам. гуля (на голові) tortero2 т 1. торгбвець кбржиками; 2. корббка, кбшик (для коржиків) tortero3 adj діал. дископодібний torticero adj 1. несправедливий; 2. юр. протизакбнний (про збагачення) tortilla f 1. омлет; - de jamón омлбт з шйнкою; 2. Я Ам. кбржик (кукурудзяний); ~ de patatas картопляна запікбнка; hacer - розчавйти, зім’Яти, зібгбти, сплющити;
6. знйщити, розчавйти; залйшйти мбкре місце; volverse la se volvió la - все несподівано змінйлось tortillera f 1. див. tríbada; 2. Я Ам. торгбвка кукурудзяними кбржиками tortita f 1. dim. de torta; 2. pl лбдоньки, ладусі, тбсіньки; hacer -s плбекати в долбньки (про дитину); грбти в лбдоньки (тбсіньки) (про дитину) tortol т діал. батіг tórtola fopH. гбрлиця tortolear vt діал. убивбти tortolito adj недосвідчений tórtolo т 1. орн. гбрлиця (самець); 2. за- кбханий; 3. рі пброчка закбханих; 4. діал. дурень, дурник
tortor т 1. корбтка пблиця; залізний прут (для затягування каната); 2. діал. вере- тенб; dar - діал. крутйти, вертіти; душйти; мучити, терзбти
tortorar vt опоясувати, отбчувати tortuca f кукурудзяний хліб tortuga f 1. зоол. черепбха; - de mar мор- ськб черепбха; 2. див. testudo 2; 3. спорт, рбгбі
642
trabajo
tortugo m Л. Ам. водовбз tortuosidad f 1. кривизн, вйгнутість; 2. звйвистість; 3. хйтрість; потайливість; не- щйрість _ w
tortuoso adj 1. кривии, вигнутии; 2. звивистий; 3. хйтрий; потайливий; нещйрий tortura f 1- тортура, катувЯння; 2. тортура, мука
torturador 1. adj бблісний, болючий; 2. т мучйтвль
torturar vt 1. KaTyeáTH, піддавЯти тортурам; T6p3áTn; 2. мучити, Tep3áTH, катувЯ-
ТИ
torunda f 1. кбрпія, перев'язочний матеріал; 2. вЯтний тампбн toruno 1. adjn. Ам. напівкастрбваний (про бичка); 2. якйй мЯє однЯ яЯчко (про тварину); 3. дорбслий, зрілий (про людину);
4. т діал. віл (кастрований після 3-х років); 5. Я Ам. оик-пліднйк torva ґпбрив вітру з доицЯм (снігом) torvisca f, torvisco т бот. вбвче лйко, вбвча Ягода
torvo adj 1. лютий, грізний; 2. зловісний, похмурий
torzal т 1. шовкбва кручена нйтка; 2. шнур; 3. Я Ам. кручене ласб torzón т див. torozón 2, З torzonado adj якйй страждЯє на кбліки (про тварину) torzuelo’ т див. terzuelo 2 torzuelo2 т сл. пбрстень tos fMed. кЯшель; - blanda (húmeda) кЯшель з мокротинням; golpe de - нЯпад кЯшлю; - convulsiva (ferina, brava) кбклюш tosca f\. див. toba11,2; 2. кам’янйсте дно (моря)
tosco adj 1. необрбблений; невідшліфб- ваний; 2. грубо зрбблений, неоковирний; 3. грубий, неотЯсаний tosedera f діал. постійний кЯшель tosegoso adj див. tosigoso2 tosejar vi дуже кЯшляти toser vi 1. кЯшляти; 2. покЯшлювати; 3. відкЯшлюватися; no hay quienle tosa; no le tose nadie йом^ немЯє рівних; йогб híxtó не переплюне; він не дасть себб скрйвдити; - fuerte вихвалЯтися, нахвалитися, курЯжитися
tosido т діал., tosidura f покЯшлювання tosigar1 vt отруювати tosigar2 vt підганЯти
tósigo m 1. отрута; 2. терзЯння, м^ка; 3. діал. мерзЯнний тип tosigoso»1 adj отруйний; отруєний tosigoso2 adj якйй страждЯє на кЯшель tosquedad М. грубість, неоковирність (роботи); 2. грубість, невйхованість; неотЯ- саність
tostada f 1. (media -) грінка, скйбка під- смЯженого хліба (з маслом); 2. Я Ам. нудьгЯ; 3. див. tabarra; dar (pegar) a uno la (una) - зігрЯти з кймось злий жарт; вйманити грбші у кбгось; no ver(le) la - а una cosa не знахбдити нічбго особлйвого У чбмусь
tostadera f 1. див. tostador 2; 2. діал. див. trifulca 2
tostadero 1. adj якйй підлягЯє обсмЯжу- ванню (обпЯлюванню); 2. т обпЯпюваль- на піч; - de cafe магазйн, якйй торгує п|ДсмЯженою і меленою кЯвою tostadillo т тостадйльйо (десертне вино) tostado 1. adj підсмЯжений, обсмЯжений; пЩрум’Янений; pan - грінка; 2. смаглЯ- Вии. загорілий; 3. діал. тЯмно-рудйй (про масть коня); 4. обпЯлений (про руду); 5. кальцинбваний; 6. т див. tostadura; 7. Я /*м- підсмЯжена кукурудза "■tactor 1. adj підсмЯжуючий, обсмЯжую- ^и; підрум’янюючий; 2. т жарбвня, жа- Р>вка; 3. тбстер
tostadura f підсмЯжування, обсмЯжуван- ня; підрум;Янювання
tostar* vM. (vr) підсмЯжувати (-ся), обсмЯ- жувати(ся); підрум’янювати (-ся); 2. розжарювати, розпалювати; 3. укривЯти зас- мЯгою; обвітрювати (лице); 4. обпЯлю- вати, кальцинувЯти; 5. діал. хльбстати, сіктй; 6. діал. рЯвно продбвжувати (розпочату справу); -se засмагЯти tostel т діал. тістечко; бісквіт tostelería f діал. кондйтерська tostón1 т 1. див. torrado; 2. грінка, скйбка підсмЯженого хліба (з олією); 3. пере- смЯжена (підгоріла) стрЯва; 4. смЯжене поросЯ; 5. дрбтик з обпаленим вістрям; в. див. tabarra; 7. діал. скйбка смЯженого банЯна; 8. діал. стрйжка (худоби) tostón2 т 1. тостбн (португальська срібна монета = 100 рейсів; мексиканська срібна монета = 50 сентаво; болівійська монета = 75 септим); 2. діал. мельга- рЯхо (монета = 3 реали) tostonear vt діал. див. trasquilar 2 tota f діал. гачбк (для вилову кальмарів); а la - loe. adv. на плечЯх; на горгбшах total 1. adj пбвний, цілий; всезагЯльний, тотЯльний; всеохопний; eclipse - пбвне затЯмнення; 2. загЯльний, підсумкбвий; suma - підсумок, сума; 3. т див. todo 3;
4. підсумок (загЯльна) сума; 5. adv (en -) в результЯті; загалбм totalidad f 1. всезагЯльність, тотЯль- ність; 2. підсумок, (загЯльна) сума; 3. див. todo 3; 4. сукупність, загальне чис- лб; la - de la población все насЯлення; en la - в цілбму
totalitario adj політ. тоталітЯрний totalitarismo т політ, тоталітарйзм, тоталітЯрний режйм
totalización f підбиття підсумків, підсумб- вування, сумувЯння
totalizador 1. adj тех. підсумбвуючий; 2. т лічйльник, підсумбвуючий прйстрій; - de tiempo лічйльник часу, хронбметр totalizar vt підвбдити підсумок, підсумб- вувати
totalmente adv цілкбм, пбвністю; збвсім, абсолютно
totano т діал. 1. велйка руйнЯція; 2. великий збйток
totazo т діал. 1. див. topetada 2; 2.
сйльний удЯр
tote т діал. див. tronera 1, 2 totear vi діал. 1. вибухЯти; 2. лбпатися, тріскатися tótem т тотЯм totemismo т тотемізм totilimundi т див. titirimundi totipotencial adj всесйльний, всемогутній totolear vt діал. бЯлувати (дитину) totolo adj діал. 1. товстйй; 2. товстощбкий; 3. дурнйй
totomoxtle т Я Ам. обгбртка кукурудзяного качанЯ
totonacos т рі тотонЯки (індіанці в Північній Мексиці) totopo1 т Я Ам. див. totoposte totopo2 adj діал. незгрЯбний totoposte т Я Ам. галЯта, кбржик (з кукурудзяного борошна) totora f Я Ам. бот. очерет (різновид) totoral т Я Ам. зЯрості очерету; subirse а los -es діал. зазнЯтися, задЯрти нбса totorecada fíl. Ам. дурість totoreco adj Л. Ам. див. torpe 2 totovía fopH. чубЯтий жЯйворонок totoya f діал. жінбчі груди totuma fЯ Ам. 1. гарбуз (плід; різновид); 2. посудина (з гарбуза); 3. діал. голова; макітра; 4. діал. горб; 5. ґуля, жбвно; на- рйв
totume т Я Ам. див. totuma
totumear vi діал. розміркбвувати, обдумувати, ламЯти гблову
totumo т 1. діал. гуїра, гарбузбве дЯрево; 2. Я Ам. див. totuma 2 tova f див. totovía toxicación f отруєння, інтоксикЯція toxicar vt отруювати toxicida m протиотрута, антидбт toxicidad f біол., мед. 1. отруйність, ток- сйчність; 2. смертЯльна дбза tóxico мед. 1. adj отруйний, токсйчний; 2. т отрута, токсйн toxicomanía fтоксикомЯнія toxicosis fMed. токсикбз toxina fтоксйн toxis f інтоксикЯція, отруєння toza f1. деревнЯ корЯ (сосни); 2. діал. див. tocón11
tozal m діал. див. teso 2 tozalbo adj білолббий (про худобу) tozar vi діал. 1. буцатися (про барана); 2. упирЯтися
tozazo /77 діал. див. topetada tozo1 m діал. див. tozuelo tozo2 adj низькйй; низькорбслий; кЯрлико- вий
tozolada f, tozolón m 1. удЯр по шйї (по
потилиці); 2. діал. удЯр при падінні tozoludo adj діал. див. tozudo tozudez f упЯртість, наполЯгливість tozudo adj упЯртий, наполЯгливий tozuelo т жйрна потилиця traba f 1. зв’язбк, з’Яднання, зчЯплення; 2. пута (кінські;); 3. прйв’язь; 4. рі перешкоди, перепбни, завЯди; poner -s перешкоджЯти; стЯвити перепбни; 5. юр. apéuum майнЯ; 6. штрйпка; 7. переклЯ- дина; зв’Язка; 8. тех. кброк, зЯтичка; 9. діал. збірн. бійцівські півні trabacuenta amb. 1. пбмйлка (нетбчність) у рахунку; 2. суперЯчка, дискусія trabada f сл. кольчуга trabadero т бЯбка (у коня) trabado adj 1. цільний, якйй не зсівся (про молоко); 2. з білими перЯдніми ногЯми (про коня); 3. міцнйй, сйльний; мускулистий, жйлавий; 4. зв’язний (про мовлення) trabador т діал. див. triscador 2 trabadura f див. trabamiento trabajadamente adv див. trabajosamente trabajado adj 1.: muy (bien) - ретЯльно обрбблений, відшліфований; 2. втбм- лений; змучений (життям); 3. зЯйнятий, завантЯжений, обтЯжений (роботою) trabajador 1. adj трудовйй, трудящий; pueblo - трудовйй нарбд, трудЯщі; 2. працьовйтий, роботЯщий; 3. т робітник, трудЯщий; трудЯр; працівнйк; - manual (intelectual) працівнйк фізйчної (розу- мбвої) прЯці
trabajar 1. vi працювЯти, трудйтися; 2. працювЯти, служйти (кимось); - de carpintero працювЯти стбляром (тЯс- лею); - a destajo працювЯти відрЯдно; - а jornal працювЯти подЯнно; 3. докладЯти зусйль, старЯтися; добивЯтися; 4. давЯти плодй (про землю, рослину); плодонб- сити; 5. працювЯти, діяти, функціонувЯти (про механізм); 6. виступЯти, грЯти (в театрі); 7. сл. крЯсти; 8. vt оброблЯти, оздбблювати; виробляти; - la pasta (la masa) місйти тісто; 9. оброблЯти (землю);
10. вивчЯти, займЯтися; вправлЯтися; 11. мЯти спрЯву, працювЯти; 12. клопотЯтися (у якійсь справі); 13. об’їжджЯти (коня); 14. турбувЯти, тривбжити; 15. мучити, принбсити страждЯння; un mal trabaja погЯний працівнйк
trabajarse займЯтися; упЯрто домагЯтися trabajera f нуднЯ занЯття, нецікЯва роббта trabajo т 1. роббта, прЯця (дія і результат); - extraordinario понаднормбва
643
trabajosamente
роббта; ~ intelectual (rqanual, físico) po- зумбва (фізична) пр0ця; - social громіздка роббта; ~ a destajo відрадна роббта; ~ de choque удбрна роббта; ~ de investigación дослідницька роббта; código del
- трудовйй кбдекс; derecho al - прбво на прбцю; protección del - охорбна прбці; remuneración del - оплбта прбці; rendimiento del - продуктивність прбці; 2. роббта, дія, функціонувбння (механізму);
- en vacío роббта вхолосту; 3. обрббка; - en basto чорновб обрббка; чорновб (груба) роббта; 4. дія, роббта (сил природи); - del viento (del agua) роббта вітру (водй);
5. рі роббти; будівнйцтво; -s públicos громбдські роббти; ~s de instalación монтбжні роббти; 6. рі труднощі; переш- кбди, перепбни; 7. рі страждбння; муки; 8. мед. нбпад епілбпсії; 9. рі уббгість, бідність, нуждб; 10. сл. тюрмб; кбторга; - de zapa підривнб діяльність; -s forzados (forzosos) кбторжні роббти, кбторга; соп
- залбдве, цінбю велйких зусйпь; costar
- вартувбти велйких зусйль; {buen -! хорбша спрбва!
trabajosamente adv залбдве, вбжко trabajoso adj 1. складний, втбмливий; 2. працелюбний; 3. важкий, нелегкйй (про життя); 4. хвороблйвий, вйснажений; 5. діал. вимбгливий, сувбрий; 6. діал. набридливий, настйрливий trabalenguas т 1. важкб для вимбви слб- во (вислів); 2. скоромбвка trabamiento т з’бднання; зв’язбк; зчбп- лення
trabar vt 1. з’бднувати; зв’язувати; зчбплю- вати; 2. (vi) хапбти(ся), схбплювати, чіплятися; 3. надівбти пута (на коня); 4. згущувати (рідину); 5. див. triscar 2, 3; 6. починбти (розмбву), зав’язувати (знайом- ство); - contienda затіяти супербчку; 7. узгбджувати, ув’Язувати; 8. позбавляти своббди дій; перешкоджбти вільному рбзвитку; 9. діал. прив’язувати; 10. діал. обмбнювати, дурйти; 11. юр. накладбти арбшт (на майно); позбавляти (прав); -se 1. заплутатися, зав’язнути; 2. упиратися, стоЯти на свобму; 3. (соп) зчепй- тися; 4. заплітбтися (про язик); 5. Я Ам. затинбтися, заїкбтися; 6. діал. збивбтися, втрачбти суть вйступу trabazón f 1. з’бднання; зв’язбк; зчбплен- ня; спбйка; 2. густинб, консистбнція (рідини); 3. перев’Язка (кам’яної або цегляної кладки); 4. залбжність, взаємозв’язбк; 5. зв’язність, когербнтність trabe т 1. бблка; брус; 2. буд. фбрма trabilla f1. штрипка; 2. хлЯстик з прЯжкою; 3. петлЯ (пропущена при плетінні) trabón т 1. металбве кільцб (для прив’язування коней); 2. діал. ножовб рбна trabuca f вертушка (феєрверк) trabucación f плутанйна; змішбння trabucaire т 1. /ст. трабукбйре (каталан- ський заколотник, озброєний мушкетом); 2. смілйвець
trabucar vt 1. порушувати порЯдок; плутати, переставляти; змішувати; 2. плутати, переплутувати (імена, дати, слова);
3. (vr) збйвати(ся) (з толку), плутати(ся);
4. переривбти нитку розмбви; 5. див. trastornar 1; 6. Я. Ам. знудити; -se 1. плутатися, переплутуватися; 2. плутатися, заплутатися; 3, помилятися (на письмі, в мові)
trabucazo /т? 1. пбстріл (з мушкета); 2. не- прибмна звістка, несподівана неприбм- ність
trabuco1 т 1. ¡ст. катапульта; 2. іст. мушкбт, мушкетбн; 3. див. trabucación; 4. діал. див. taco1 7; 5. діал. дешбвий сорт тютюну (сигбри)
trabuco2 adj Л. Ам. тіснйй, вузькйй trabuquete т 1. катапульта; 2. нбвід; не- велйка риболбвна сіть (в яку рибу заганяють шумом весел) trac т страх (артиста перед публікою) traca f гірлЯнда (нйзка) дрібнйх петбрд (для феєрверку)
tracal т діал. велйкий шкірянйй мішбк (для перенесення винограду) trúcala f 1. Я. Ам. -див. trampa 4; 2. діал. див. tracalada
tracalada f Я. Ам. 1. HáToen; штовханйна, товчіЯ; 2. звблище tracalería f див. trapaza 2 tracalero adj, m Л. Ам. див. tramposo tracamandaca f діал. жарт, рбзіграш tracamandanga їдіал. див. trueque 1 tracamudear vt діал. переплутати, поми- лйтися; -se 1. заплатися (про язик); 2. затинбтися; заїстися tracamundana М. див. trueque 1; 2. гблас, метушнЯ
tracción f 1. тЯга, ейла тЯги; - тесбпіса, - por caballos механічна (кінна) тЯга; 2. нбтяг; натЯгуюче зусйлля tracería fapxim. геометрйчний орнбмент tracista сот. 1. проектув0льник (промислового підприємства); 2. хитрун; спрйт- ник
tracoma т мед. трахбма tracomatoso adj трахоматбзний tracto т 1. відстань, дистбнція; 2. прб- міжок (відрізок) чбсу; 3. анат. тракт, шлях tractor т трбктор; тягбч; - oruga гусеничний трбктор; - de remolque тр0ктор- тягбч
tractorista сот. тракторйст, -ка tractriz 1. adj: fuerza - ейла тЯги; 2. їмат. трактрйса
tradición f1. традиція; por - за традйцією;
2. юр. вручення, переданий (майна) tradicional adj традиційний tradicionalismo т традиціоналізм traducción f 1. пербклад; - libre вільний пербклад; 2. тлумбчення, інтерпретбція;
3. переклбдення; - fílmica екранізбція; 4. вйраження (почуттів, думок) traducible adj перекладнйй (з однієї мови на іншу)
traducir vt 1. перекладбти (з однієї мови на іншу); 2. тлумбчити, інтерпретувбти; 3. вислбвлювати, передавбти (почуття, думки); -se (en) перетвбрюватися, обер- тбтися (на щось), призвбдити traductor 1. adj якйй перекладбє (з однієї мови на іншу); 2. т перекладіч (письмового тексту)
traedizo adj 1. переноснйй, транспортб- бельний; 2. привознйй traedor 1. adj якт принбсить; якйй піднб- сить; 2. т л/бнбшувач traer*1 vt 1. принбсити; привбзити; 2. при- вбблювати, притягувати; 3. принбсити, спричиняти, викликбти; тягтй за соббю; - muchas dificultades викликбти велйкі труднощі; - provecho принбсити кбристь;
4. (з прикм. і дієприкм. виражає стан): - alarmado стривбжити; - fatigado втомй- ти; - loco a uno звбдити з рбзуму; - preocupado (inquieto) a uno завдавбти клбпоту, тривбжити; 5. ноейти (сукню); по trae abrigo він (хбдить) без пальтб; 6. навбдити (докази); посилбтися на; - аі caso принагідно згбдувати; - ejemplos навбдити прйклади; 7. змушувати, ейпу- вати; 8. (-se) задумати; замйелити, робй- ти щось неспростб; traeun plan він щось задумав; - a uno a mal - засмйкати (заїздити) когбсь; - consigo тягтй за соббю; - у llevar пліткувбти; засмйкати когбсь; traérselas бути виняткбвим (непересічним); hace un calor que se las trae
спбка стоїть нестбрпна; відчувбти не прйязнь; мбти зуб на кбгось; -se bien (mal) мбти охбйний (неохбйний) вйгляд- повбдитися пристбйно (непристбйно) traer* vf/cm. зрбджувати, викбзувати traeres т рі шбти, убрання trafagador т див. traficante 1 trafagar vi 1. (vt) див. traficar; 2. MaHnnv- вбти; 3. див. trajinar 2t 3 y
tréfago m 1. див. trófico; 2. спрбви, клб- поти, турббти
trafagón 1. adj підприбмливий, діловитий- 2. т ділбк
trafalmeja(s) сот. пустодзвін, пустобрех шелйхвіст
trafalmejo adj 1. нахббний, безсорбмний- 2. пустйй, легковбжний; 3. метушлйвий галасливий; неспокійний trafasía f діал. див. trapaza trafasista діал. 1. adj див. trapacero 1; 2. сот. пройдйсвіт traficación f див. trófico 1 traficante т 1. торгбвець, купбць; комер- ебнт; 2. спекулянт, гендляр traficar vi 1. торгувбти, займатися комбр- цією; 2. спекулювати; 3. див. trafagar 2 tráfico т 1. торгівля, комбрція; 2. див. tránsito; - unidireccional односторбнній рух
trafilar vt див. trefilar trafulla f шахрбйство, крутійство tragaavemarías сот. див. tragasantos tragable adj стбрпний, терпймий tragacanta f, tragacanto m бот. трага- К0НҐП (кущ)
tragadal m діал. болбто, твань tragaderas fpl 1. гортбнь, глбтка; 2. неви- мбгливість, побл0жливість; потурбння; tener buenas - бути ненажбрливим; бути поблбжливим (у питаннях моралі); бути легковірним
tragadero т 1. див. tragaderas 1; 2. див. tragante 2; 3. рі див. tragaderas 2 tragahombres т хвалькб, фанфарбн trágala т іст. трбгала (пісня іспанських лібералів початку XIX cm.); cantarle а uno el - знущбтися над чиїмись заборб- нами, робйти все наперекір tragaldabas сот. ненажбра tragaleguas сот. скорохід, хороший ходбк tragaluz т cnvxoeé вікнб; вікнб в стблі tragallón т діал., tragamallas сот. див. tragaldabas
traganíqueles т діал. музйчний автомбт tragantada f велйкий ковтбк tragante т 1. тех. колошнйк, тбпочний хід, тбпочний бтвір 2. водоприймбч; дощоприймбч
tragantón 1. adj ненажбрливий; 2. т ненажбра
tragantona f1. ейтна їжа; бенкбт, бенкету- вбння; 2. наейльне прокбвтування; 3. зусйлля над соббю (щоб повірити у щось) tragaperras f автомбт (торговий); авто- матйчні вбги; грбльний автомбт tragar vt 1. (-se) ковтбти; 2. поглинбти; пожирбти; 3. жб/}ібно їсти; 4. лбгко вірити (у щось); 5. терпіти, ковтбти, знбсити (образу); 6. прихбвувати, придушувати (почуття); 7. споживбти, витрачбти; hacer ~ змусити вйелухати; змусити погбдитися; змусити повірити; no (poder) - a uno відчувбти антипбтію (огйду), не терпіти; tenerse tragada una cosa передчувбти, передбачбти (неприємність, нещастя) tragasangre т сутенбр tragasantos сот. лицемір, святбнник tragasopas сот. жебр0к, прохбч; по- хлібець
tragavenado т зоол. боб, удбв tragavientos т інструмбнт для відкбчу- вання повітря
644
trancha
tragavino m лійка (для переливання вина)
tragavirotes т бундючна людйна
tragaz т діал. 6opoHá
tragazón f ненажбрливість
tragedia f 1. трагбдія (перен.)] acabar
(parar) en - погано скінчйтися, скінчйтися
трагбдією; 2. (pl) діал. труднощі, усклбд-
нення
tragédico, tragedioso adj іст. див. trágico 1
trágico 1. adj трагічний; 2. нещйсний, жалюгідний; 3. т mpáriK (драматург); 4. TpáriK, трагічний актбр tragicomedia /трагікомбрія (перен.) tragicómico adj трагікомічний trago1 т 1. kobtók; kobtóhok; apurar de un
- вйпити зблпом; beber a -s пйти малб- нькими ковтк0ми, попивати; 2. вйпивка; echar (echarse, tomar) un ~ вйпити, промочйти гбрло; 3. (mal -, - amargo) неприбмність, прйкрість; 4. діал. горілка; a ~s loe. adv. потрбху, помалбньку; sacar
- діал. MáTH кбристь (вйгоду) trago2 т анат. Tpáryc, козелбк (вуха) tragón 1. adj ненаейтний, ненажерливий; 2. т ненажера
tragonear vt 1. ж0дібно ковтбти; їсти велй- кими шматами; 2. пйти велйкими ков- ткбми
tragonería, tragonía f ненажбрливість tragopogón т бот. козельці, козелбць tragueado adj ТІ. Ам. підпйлий, напідпитку traguear vi попивбти, посьбрбувати; ~se Я Ам. випивйти; напивбтися traguetearse діал. див. traguearse traición f зрбда; віролбметво; alta - дер- жбвна зрбда; а - /ос. adv. зрбдницьки, віролбмно; з-за рбгу
traicionar vt 1. зрбджувати (комусь)] - Іа confianza зрбдити довіру; 2. викйзувати (про погляд)] 3. підвбдити (про здоров’я) traicionero adj, т див. traidor traída f подбча (води, електренергїі) traído adj знбшений (про одяг)] - у llevado затяганий, забрьбханий traidor 1. adj зр0дницький; 2. т зрбдник traiguén т: salir del ~ діал. вййти з тюрмй trailla f1. мисл. рбмінь; 2. батіг, нагбйка; 3. згрбя мисливських соббк; 4. теж. скрб- пер; 5. с.-а. волокуша traillar vt с.-г. розрівнювати волокушею traína f сіть, трап
trainera f риболбвне суднб, невелйкий трбльщик
trainero т рибблка, трбпьщик traíña f велйка сіть для вйлову сардйн traite т ворсувбння (сукна) trajja ffl. Ам. пблубний вантйж traje т 1. бдяг, костібм; - civil штйтський бдяг; - militar військбва фбрма; - de baño купбпьний koctkdm; - de buzo водолйз- ний костюм; ~ de ceremonia (de etiqueta) парбдна фбрма; (- de serio) фрйчна nápa; - de faena роббчий бдяг; спецбдяг; "• de gala вечірня сукня; - de luces костюм торбро; 2. діал. дбвга жінбча сукня; 3. é/ал. ліф жінбчої сукні; 4. діал. людйна в Mácui, Mácicá; cortar -s пліткувйти, зло- СЛ0ВИТИ
trajeado adj: bien (mal) - дббре (noráHO) одягнений
trajear vt (vr) одяг0ти(ся), чепурйти(ся); "•se запасатися бдягом trajedizo adj якйй дббре одягбється; мбдно одягнений
trajín т 1. фостбвка, перевезбння (товарів)] 2. ходіння (з місця на місце)] біганина, метушнй, клбпоти; 3. р/ тбмні спрбви, махінбції; echar al - a uno діал. nocnáTH До біса; втрбтити noBáry до кбгось «ajinante т 1. візнйк; 2. метушлйва Л|одйна, непоейда
trajinar 1. vf возити, перевбзити (товари)]
2. діал. оглйдати; обшукувати; 3. Я Ам. обмбнювати, обдурювати, дурйти;л 4. Я Ам. набридбти, втбмлювати; 5. vi їздити {у справах)] 6. бігати, метушйтися, клопо- тбтися; -se Я Ам. бути вйсміяним trajinería f перевбзення, транспортувбння
(товарів)
trajinista Я Ам. 1. adj пронбзливий; 2. сот. пронбза trajino т див. trajín tralca f діал. грім
tralpe adj діал. 1. товстйй (про шерсть)] 2. неопбрений (про пташенят)] 3. безлйс- тий, гблий (про дерева)] 4. облуплений (про посуд)
tralquear vi діал. див. tronar 2 tralla f 1. KaHáT, мотузка; 2. плбтений кінбць 6aTorá; 3. батіг; 4. сл. ланцюжбк для годйнника
trallazo т 1. удбр мотузкою (батогбм); 2. ляскання батогб; 3. сувбра догбна, нагін- ка
trama f 1. текст, утік, піткбння; 2. шов- кбва нйтка (для ткання)] 3. змбва, інтрй- га; підступи; 4. сюжбт, інтрйга (літературного твору)] 5. див. trabazón 5; 6. цвітіння (оливкових дерев)] 7. полігр. растр, растрбва сітка; 8. анат. сполучнб тканйна
tramado adj Я Ам. 1. хорббрий (про людину)] 2. спрйтний, меткйй (про тварину)]
3. хитромудрий, складнйй tramador т 1. ткач; 2. інтригбн
tramar 1. vt текст, снувати; ткбти; 2. задумувати, замишляти; плестй (інтригу)] 3. vi розцвіти, цвістй (про оливкові дерева)] -se 1. діал. бйтися навкулбчки; зчепйтися; 2. заплутуватися, втрапляти в xanény
tramazón fíi. Ам. плутанйна trambucar vi діал 1. терпіти кораблетрбщу (кораббльну авбрію); 2. втрачбти рбзум trambuluquearse діал. заплатися (про язик)
trambuque т діал. кораблетрбща, кора- ббльна авбрія tramilla f мотузка, uunarám tramitación f 1. просувбння спрбви по інстанціях; 2. клопотбння tramitador т ходбтай, прохбч tramitar vt 1. просувбти спрбву по інстанціях; 2. клопотбтися trámite т 1. хід (просування) cnpáen; estar en -s знахбдитися на розгляді (про справу)] 2. переданий спрбви (з однієї інстанції в іншу)] 3. необхідні фopмáльнocтi; cumplir (hacer) los -s вйконати необхідні формбльності
tramo т 1. ділйнка (землі, шляху)] 2. проліт (мосту, сходів)] - suspendido проліт висйчого мбету; - volado конебльний проліт; 3. урйвок, епізбд (літературного твору)
tramojo т 1. перевбсло; 2. р/турббти, клбпоти
tramontana f1. північ; 2. північний вітер; 3. марнослбвність, пихб; 4. діал. бійка; perder la - розгубйтися, втрбтити гблову; втрбтити терпбць
tramontano adj якйй знахбдиться з іншого ббку гір (за гбрами)
tramontar 1. vi перехбдити чбрез гбри; 2. закбчуватися (захбдити) за гбри (про сонце)] 3. vt вйзволити з небезпбки; -se унйкнути небезпбки
tramonte т 1. перехід (перевбл) чбрез гбри; 2. збхід ебнця за гбри tramoya1 f 1. театр, механізм для зміни декорбцій; 2. підступи; пбстка; 3. перен. табмний механізм (певної справи) tramoya2 f діал. див. tolva 1
tramoyar vt діал. див. trampear 2 tramoyero т, tramoyista сот. 1. машиніст ецбни; 2. обмбнщик, шахрбй trampa М. капкбн; пбстка (перен.)] caer en la - потрбпити в nácTKy; 2. відкидні двбрі (прилавка)] крйшка; 3. бтвір, вічко (у дверях)] 4. шахрбйство (у грі)] 5. спрй- тність рук (фокусника)] 6. борг, заборгб- ваність; estar lleno de -s бути по вуха у 6opráx; 7. теж. пйстка, влбвлювач; - de gas газовлбвлювач; - legal окозамйлю- вання; coger a uno en а - схопйти когбсь на місці злбчину trampal т див. tremedal trampantojo т окозамйлювання trampapillo т діал. спрйтний шахрбй, про- йдйсвіт
trampeador 1. adj обмбнний, шахрбй- ський; 2. т об/ибнщик, шахрбй trampear 1. vi жйти в борг; 2.крутйтися, викручуватися; 3. перебивбтися, тягнути; рипіти; 4. vt дурйти, обдурювати trampera ffl. Ам. див. trampa 1 trampería^шахрбйстство, обмбн trampero1 т 1. мисливець, якйй розставляє сильцй (капкбни); 2. діал. сильцб (для вилову птахів)
trampero2 adj Л. Ам. див. tramposo 1 trampilla f 1. люк, вікбнце (в підлозі верхнього поверху для спостереження)] 2. дверцята (печі)] 3. бункерний затвбр; 4. ширінька
trampillar vi діал. шахрувбти (у грі) trampista adj, сот. див. tramposo trampolín т трамплін (перен.)] salto de - спорт, стриббк з трампліна tramposería f див. trampería tramposo 1. adj шахрбйський; 2. m шах- рбй, пройдйсвіт; 3. шулер trampuliña їдіал. обмбн; підступ, кбверза tranca1 f 1. TOBCTá пблиця; кілбк; жердйна; 2. велйкий дерев’йний збсув; 3. пийтика;
4. Ам. див. tranquera 2; a -s у barrancas BciMá прбвдами і непрбвдами; чбрез пень колбду
tranca2 f діал. дблар; пбсо trancada f діал. 1. див. tranco 1; 2. див. trancazo 1; 3. недорбчний жарт; вйтівка; грубість; 4. нбгінка, нбтруска; en dos -s loe. adv. в одну мить, миттбво trancadero т діал. грюкання дверйма trancado adj діал. нерівний (про крок коня) trancahilo т вузлик на нйтці (мотузці) trancaperros т діал. евбрка; бійка trancar 1. vt зачиняти двбрі на збсув (на засувку); 2. діал. відбивбти, парйрувати
П; 3. діал. викликбти запбр, кріпйти;
їл. шкбдити, кбпостити, робйти Kánocri; 5. діал. винбсити догйну; давбти нбгінки; 6. vi ходйти велйкими крбками; шйроко крокувбти; 8. діал. закривбти двері на ключ (ключбм); -se діал. напи- вбтися, п’яніти
trancazo т 1. удбр пблицею; 2. мед. грип trance т 1. вирішбльний (критичний) мо- мбнт; - mortal (postrero, ultimo) ембртна годйна; en - de muerte на крак> загибелі; 2. скрута, хблбпа; складнб ситубція; 3. юр. розпрбдаж майнб (боржника)] - de armas бйтва; бій; a todo - loe. adv. за будь-яку ціну, незважбючи ні на що trancelín т див. trencillo 2 tranco т 1. велйкий крок; стриббк; 2. поріг (дверей)] 3. дбвгий стіббк (при латанні)]
4. діал. див. tala2 5. діал. кбмінь (в струмку для переправи)] 6. Я Ам. ширбкий крок (коня)] 7. Я Ам. перевйщення; a -s loe. adv. пбспіхом, поспішно; абийк; en dos -s loe. adv. мйттю
trancha f 1. приспосбба для загинбння крбмок (листового металу)] 2. Я Ам. ковбльське зубйло
645
tranchete
tranchete m шбвський нфк trangalearse діал. див. tambalearse tranquear vi див. trancar 2 tranquera f 1. огорбжа, частокіл; 2. Я Ам. хвіртка
tranquero т 1. підвікбння (кам'яне)-, 2. діал. див. tranquera 2 tranquil т архіт. вертикЯльна лінія, вер- тикáлb
tranquilar vt 1. відміч0ти abom¿ рисочками дббет і крбдит (при балансуванні рахунків)-, 2. заспокбювати
tranquilidad f спбкій; тйша; ~ de ánimo душевний спбкій; - del mar штиль tranquilino adj Л. Ам. п’Яний tranquilizante 1. adj заспокійливий; 2. т транквіліз0тор
tranquilizar vt (vr) заспокбювати(ся), ути- хомйрювати(ся)
tranquilo adj 1. спокійний; сумйрний; тйхий; sueño ~ спокійний сон; 2. мйрний; 3. недбайливий
tranquilla f 1. dim. de tranca; 2. хитрість, лукавство (для вивідування таємниці)-, 3. тех. упбр; armar ~ вставляти пблиці в колбса
tranquillero adj діал. див. tramposo 1 tranquillo т 1. впрбвність; coger el ~ а (de) una cosa призвичаїтися робйти; 2. діал. див. tranco 2
tranquillón т суміш жйта з пшенйцею (при сіянні або змелюванні) tranquiza f Л. Ам. HáríHKa, нбтруска transabuela ficm. прабабуся transabuelo т іст. прадідусь transacción f 1. полюббвна згбда, мировЯ угбда; 2. пбступка; 3. компроміс; торгбва угбда, трансбкція
transafricano adj трансафрик0нський (про шляхи сполучення) transalpino adj трансальпійський, 3aánb- пійський, розташбваний по той бік Альп transandino adj 1. розташбваний по той бік Анд; 2. якйй nepeTHHáe Анди (про шляхи сполучення)
transar Я Ам. 1. vi ітй на пбступки; 2. vt вирішувати, розв’язувати transatlántico 1. adj трансатлантйчний, якйй знахбдиться по той бік Атлантйчно- го океЯну, заокеЯнський; 2. т океЯнський лЯйнер
transaudiente adj якйй nponycKác звукові хвйлі
transbardar vt 1. брЯти бар’Яр; 2. див. transgredir
transbordador т 1. трансббрдер, трЯвер- сна платфбрма; перевантЯжувальна при- спосбба; - aéreo канЯтна дорбга; ~ funicular фунікулбр; 2. порбм; - de trenes залізнйчний порбм [transbordar 1. vt перевантЯжувати (товари)-, 2. пересЯджувати (пасажирів)-, 3. vi (~se) пересЯджуватися, робйти пересЯд- ку (про пасажирів)
transbordo т 1. перевантЯження (товарів); 2. пересЯдка (пасажирів); sin - без пересЯдки, прямйм сполученням transcendencia f див. trascendencia transcendental adj див. trascendental 1,3 transcendente adj мат., філос. трансцен- дЯнтний; números ~s трансцендЯнтні чйсла
transcender* vt див. trascender 2 transcontinental adj трансконтинентЯль- ний
transcribir* vM. переписувати; спйсувати; копіювЯти; 2. запйсувати; 3. лінгв. тран- скрибувЯти; транслітерувЯти; 4. муз. аранжувЯти
transcripción f 1. перепйсування; списування; копіювЯння; 2. зЯпис, записування; ~ eléctrica електрозЯпис; 3. лінгв.
транскрибувЯння; транскрйпція, транслітерація; 4. муз. переклЯдення (для іншого інструмента); аранжувЯння transcripto р. іпг. de transcribir transcurrir vi прохбдити, минЯти (про час) transcurso т плин, хід (часу); en el ~ de quince días прбтягом двох тйжнів transección f поздбвжній рбзріз transeúnte 1. adj перехіднйй; 2. проїжджий; транзйтний; 3. минущий, тимчасб- вий; 4. т перехбжий; пішохід transferencia f 1. перенбсення, переміщення; 2. переданнЯ (влади, майна); 3. відкладЯння (строку); 4. тех. перенб- сення, передЯча; переміщення; теплопе- редЯча; 5. мед. метастЯз; 6. фін. пербказ, перерахувЯння
transferir* vt 1. перенбсити, перемінити;
2. передавЯти (владу, майно); поступЯ- тися (правом); 3. лінгв. вживЯти в перенб- сному сбнсі (слова); 4. відкладЯти, від- сувЯти (строк); затрймувати transfiguración f (видо)зміна, перетвб-
рення
transfigurar vt (vr) (видо)змінювати(ся), перетвбрювати(ся) transfijo adj прокблотий (шпагою) transfixión f 1. наскрізний прокбл; 2. мед. ампутЯція
transflor т рбзпис на MeTáni transflorar^ vi див. transparentarse 2 transflorar vt 1. ел. transflorear; 2. ко-
піювЯти малюнок на світло transflorear \Лжив. розпйсувати фЯрбами метЯл, писЯти по метЯлу transformable adj (видо)змінюваний, якйй піддабться перетвбренню; якйй трансформується
transformación f 1. видозміна; перетвб- рення; трансформЯція; 2. мат. перетвб- рення; 3. мед. перербдження; 4. перербб- ка (сировини)
transformador 1. adj видозмінювальний; перетвбрювальний; трансформуючий; 2. перербоний; industria ~а перерббна промислбвість; 3. т фіз. трансформЯтор, перетвбрювач
transformamiento т див. transformación transformar vt 1. (vr) перетвбрювати (-ся); (видо)змінювати(ся); трансфор- мувЯти(ся); 2. переробляти (сировину);
3. (vr) перероблЯти(ся); 4. (vr) переви- хбвувати(ся)
transformativo adj якйй видозмінюється; якйй перетвбрює; трансформуючий transformismo т біол. трансформізм transfregar* vt тбрти (одне об інше); від- тир0ти
transfretano adj розташбваний за про- тбкою (рукавбм) мбря transfretar 1. vt перепливЯти, перетинЯти (море); 2. vi простирЯтися, пошйрюватися transfuga сот., tránsfugo т 1. біженець; 2. перебіжчик, дезертйр transfundición f див. transfusión transfundir vt 1. переливЯти (рідину); 2. пошйрювати, рознбсити (чутки, новини) transfusión f 1. переливЯння; ~ de sangre мед. переливЯння крбві, трансфузія; 2. пошйрення (чуток, новин) transfusor 1. adj: aparato ~ anapám для переливЯння крбві; 2. т спеціЯліст з переливЯння крбві
transgredir* vt порушувати, переступЯти (закон)
transgresión f 1. порушення (закону); 2. геол. трансгрЯсія, наступЯльний рух (мо-
ря) „
tranagresor 1. adj який порушує, якйй переступЯє (закон); 2. т порушник transición f 1. перетвбрення; зміна; перехід; periodo de ~ перехіднйй період; ~ de
tono зміна тонЯльності; 2. перехід (в/а однієї думки, теми до іншої) v
transido adj 1. роздратбваний, пригніче ний; - de pena убйтий гбрем; 2. дріб’яз- кбвий
transigencia М. пбступка, компроміс- 2 поступливість; 3. поблЯжливість, терпимість
transigente adj 1. поступливий; зговірливий; 2. поблЯжливий, терпймий transigir vi 1. (en; vt) поступЯтися (ітй на пбступки); 2. (соп) примирятися, мирй- тися (з чимось); 3. ітй на компроміс, ітй на мирову
transiliente adj якйй перескЯкує, якйй прохбдить (крізь, через щось) transir vi (~se) іст. помбрти transistor т 1. радіо транзйстор; 2. тран- зйсторний радіоприймЯч transitable adj прохіднйй, проїжджий (про дорогу)
transitar vi 1. (por) прохбдити; проїжджЯ- ти; 2. робйти зупйнки в дорбзі transitivo adj 1. юр. якйй передабться, якйй перехбдить (від одного власника до іншого); 2. лінгв. перехіднйй, транзитйв- ний (про дієслово)
tránsito т 1. прохід, проїзд; 2. вуличний рух; 3. транзйтний провіз, транзйт; de - транзйтний; 4. зупйнка в дорбзі; hacer ~s зупинятися для відпочйнку; робйти при- вЯли; por f ~s loe. adv. по етЯпу, етЯпом;
5. див. transición 1; 6. смерть, кончйна; 7. переміщення (по службі) transitorio adj 1. минущий, тимчасбвий; недовговічний; una colocación ~а тим- часбва роббта; 2. перехіднйй; período ~ перехіднйй період translación fdue. traslación translimitación f 1. перехід кордбну; 2. порушення кордбну (військами); 3. вйхід за мбжі дозвбленого
translimitar vM. перехбдити кордбн; 2. порушувати кордбн (про війська); 3. вихб- дити за мбжі дозвбленого transliteración f лінгв. транслітерЯція, транслітерувЯння
translucidez f напівпрозбрість; просвічування
translúcido adj напівпрозбрий; якйй просвічується, якйй пропускЯє світло transmarino adj замбрський transmediterráneo 1. adj якйй знахбдиться по той бік Середземного мбря; 2. якйй здійснює рбйси по СередзЯмному мбрю; 3. т суднб, якб здійснює рбйси по Середзбмному мбрю transmigración f 1. пересблення, (е)мігрЯ- ція; 2. рел. пересблення душ, метемпси-
XÓ3
transmigrar vi 1. переселятися, емігрувЯ- ти; 2. рел. переселятися, перевтілюватися (про душу)
transmigratorio adj (е)міграційний transmisión f 1. переданнЯ; вручення; повідбмлення; 2. біол. переданнЯ спад- кбвих ознЯк; 3. переданнЯ електроенЯргії на відстань; 4. тех. трансмісія, прйвід; 5. мед. передавЯння (інфекції); 6. (радіо)пе- редЯча, трансляція; 7. юр. переданнЯ у спЯдок; - de dominio переданнЯ прав на володіння; 8. зв’язбк; medios de ~ зЯсоби зв’язку; servicio de - військ, служба зв’язку
transmisor 1. adj якйй передаб, переда- вЯльний; 2. т (радіо)передавЯч; 3. пере- давЯльний телегрЯфний апарЯт transmisora f передавЯльна радіостЯнція transmitir vt 1. передав0ти, пересилЯти; повідомляти; - una carta переслЯти листЄ; - una noticia передЯти звістку; 2. надав0ти, передавЯти; ~ el movimiento а
646
traque
una cosa привбдити в рух; 3. транслювати, передавбти (по радіо, телебаченню)', 4- провбдити (електрику); переда- BáTH (Звук)
transmontano adj див. tramontano transmontar vt, vi див. tramontar transmudación f див. transmutación transmudar vt 1. див. trasladar 1; 2. див. transmutar; 3. відмовляти, дов0дити помилкбвість чибїсь думки transmundano adj потойбічний transmutación /[(видозмінювання, перет- вбрення; - de los elementos фіз., хім.
ПЄрЄТВ0рЄННЯ ЄЛ6М0НТІВ
transmutar vt (vr) (видо)змінювати (-ся), перетвбрювати(ся)
transmutativo adj здбтний перетвбрю- вати, внбсити зміни (перетворення) transoceánico adj заокебнський, трансо- кебнський
transonancia f переданий звуку transpacífico adj 1. який знахбдиться по той бік Тихого OKeáHy; 2. якйй перетинбє Тйхий окебн
transparencia f прозбрість, світлопроникність
transparentar 1. vt дозволити ббчити (про щось прозоре); 2. викбзувати; говорити, свідчити; 3. vi (-se) бутиг прозорим; просвічувати; пропускбти, світло; -se 1. виднітися, просвічувати (крізь)] 2. про- глядбти, бути очевидним (про намір)] 3. зносйтися (do дірок)] 4. бути худйм як жердйна
transparente 1. adj проз0рий; 2. див. translúcido; 3. Явний, очевидний; alusión - прозбриий нбтяк; 4. т mpaHcnapáнт; 5. BKpáH (для пом’якшення світла)] 6. церк. bíkhó з кольорбвими вітражбми (у завів- тарній частині)
transpiración f1. потіння; вйпотина, піт; 2. випарбвування, транспірбція transpirar vi 1. випарбвувати волбгу (про рослини)] 2. потіти; 3. просбчуватися, виступбти назбвні (про рідину) transpirenaico adj 1. якйй знахбдиться по той бік Піренбїв; 2. якйй перетинбє Піре- нбї (про шляхи сполучення) transponer* 1. vt переставляти, перек- ладбти; пересувбти; переміщувати; 2. див. trasplantar; 3. спец. транспортувбти;
4. vi (-se) щезбти, зникбти (за рогом)] 5. захбдити (про сонце)] -se задрімбти transportable adj транспортббельний; переноснйй; портатйвний transportación f див. transporte 1 transportador 1. adj якйй передаб; якйй транспортує; 2: т осбба, якб займбється перевбзенням (транспортувбнням); 3. транспортбр, конвбєр; - de cinta (de correa) стрічковий транспортбр; - de espiral (helicoidal) гвинтовйй (черв’Ячний) транспортбр; 3. транспортйр, кутомір; 4. тех. підвіснб (канбтна) дорбга, фунікулбр transportamiento т див. transporte 1 transportar vt 1. перенбсити; перевбзити, транспортувбти; - por tierra (por mar) перевбзити сухопутним (морськйм) шляхам; 2. передавбти (енергію)] 3. переміщувати, пересувбти 4. муз. транспо- нувбти; -se ошаліти від рбдості (збхвату) transporte т 1. транспортувбння, перевезення; 2. переміщення, перенесення; 3- трбнспорт; - aéreo (ferroviario, fluvial, Marítimo) повітряний (залізнйчний, річковий, морськйй) трбнспорт; - publico Фомбдський трбнспорт; - de pasajeros пасажйрський трбнспорт; agencia de - Фанспортно-експедиційне агбнтство; tedios de - збсоби сполучення; 4. переданий (енергії)] 5. екстбз, самозабуття, вкзальтбція; 6. трбнспорт, трбнспортне
суднб; 7. муз. транспонувбння; 8. мед. метастбз; - blindado військ, бронетран- спортбр
transportista сот. експедйтор вантажів, відправнйк товбрів; трбнспортний агбнт transportivo adj трбнспортний transposición f 1. транспозйція (лінгв., мат., мед.)] перестанбвка, переміщення;
2. муз. транспозйція, транспонувбння transpositivo adj 1. транспозиційний; транспортббельний; 2. мед. метастатйч- ний, перехіднйй
transpuesta f див. traspuesta transpuesto р. irr. de transponer; quedarse - задрімбти transudación f див. trasudación 2 transvasar vt див. trasegar 3 transvase m переливбння, перелив transverberar vt пронйзувати, проштрйку- вати
transversal 1. adj попербчний; якйй пе- ретинбє (про вулицю)] línea - попербчна лінія; 2. боковйй; якйй відхиляється від прямбго (головнбго) нбпряму; 3. побічний (про лінії спорідненості); 4. попербчний брус, попербчина, травбрса; 5. попербчна вулиця; 6. мат. попербчне січення, попербчний рбзріз
transverso adj 1. див. transversal 1; 2.
мат. січнйй
tranvía т трамвбй; вагбн трамвбю; - de sangre іст. кбнка
tranviario 1.,ad/ трамвбйний; 2. т трам- вбйник; водій (кондуктор) трамвбю tranviero т див. tranviario 2 tranza f ент. борошнйний жучбк tranzadera fdue. trenzadera 1 tranzado 1. adj іст. зчленбваний (про обладунки)] 2. m іст. див. trenzado; esteral - оути забутим (покйнутим) tranzar vt 1. відрізбти, відрубувати, відсікбти; 2. див. trénzar 1; 3. діал. продавбти з торгів; -se розвблюватися; розколюватися; розділятися tranzón т 1. ділйнка землі (лісу) (в приватному користуванні)] 2. наділ, відруб trapa 1. f діал. граблі; 2. шбркання; 3. гблас (натовпу)
trapacear vi обмбнювати, шахрувбти trapacería fdue. trapaza trapacero 1. adj шахраювбтий; 2. m пройдисвіт, обмбнщик, шахрбй trapacete т кбсова кнйга trapacista adj, сот. див. trapacero trapajería f 1. мор. снбсті; 2. діал. ганчір’я trapajo т ганчір'я
trapajoso adj 1. обірваний, в лахмітті; 2. недорікуватий
trápa а 1. f гблас (натовпу)] голосй; крйки; штовханина; 2. цбкіт копйт, кінський тупіт; 3. обмбн, шахрбйство; 4. сл. в'язниця, тюрмб, буцегбрня; 5. т балакучість, говірлйвість; 6. сот. базікало, балакун; 7. обмбнщи|к, -ця, шахрбй, -ка trapalcarse діал. сідбти на підлбгу, підібгбвши нбги
trapalear vi 1. чбвгати (ногами)] 2. цбкати;
3. базікати, теревбнити; 4. обмбнювати, дурйти
trapalero adj, т діал. див. trapacero trapalón т див. trapacero 2 trapalonear vi Я Ам. див. trapalear trápana fdue. trápala 1,4 trapatiesta f гблас, сум’яттй trapaza f 1. брехнЯ, брбхні; 2. обмбн, шахрбйство
trapazar vi див. trapacear trape m діал. плбтений щерстянйй шнур trapeada fdian. лбйка; обрбза; випад trapeador т 1. Я Ам. ганчірка для підлбги; 2. Я Ам. полотбр (машина)] 3. діал. сук- нйна (для натирання підлоги)
trapear 1. v. impere, діал. ітй, пбдати (про сніг)] 2. vtЛ. Ам. мйти ганчіркою (підлогу), прибирбти (приміщення)] 3. Я Ам. дбти нбгінки (нбтруски), нагріти чуба trapecial adj мат. 1. якйй стосується тра- пбції; 2. трапецієподібний trapeciforme adj див. trapecial 2 trapecio т 1. мат., спорт, трапбція; 2. анат. трапецієвйдний м яз; 3. гбйдалки trapecista сот. акроббт, -ка (які виконують вправи на трапеції) trapén т діал. волбга (болотйста) долйна trapeo т діал. снігопбд trapera fdian. див. trapería 1 trapería f 1. ганчір’я, мбтлох; 2. ганчірна йтка; 3. іст., діал. торгівля сукнбм; 4. іст. сукбнний ряд
trapero т 1. тандйтник; лахмітник; 2. іст., діал. сукбнник; 3. сміттЯр; 4. діал. злбдій, якйй орудує в магазйнах trapezoidal adj мат. трапецеїдбльний trapezoide т мат. трапецбїд trapicar vi діал. 1. палйти (обпблювати) рот (про перець)] 2. різати очі, викликбти сльбзи (про перець)] -se поперхнутися (від перцю)
trapichante т діал. див. trapichero 2 trapichar 1. vi діал. див. trapichear; 2. vt
діал. катувбти, піддавбти тортурам (за допомогою трапіче)
trapiche m 1. млин; давйльня (для цукрової тростини, оливок)] 2. Я Ам. цукрбвий завод; 3. Я Ам. дробарка (для руди)] 4. діал.. трапіче (знаряддя тортур з рушниць) trapichear vi 1. викручуватися, метику- вбти; 2. торгувбти врбздріб; 3. діал. залицятися, волочйтися за жінкбми trapichera fcn. контрабандйстка trapichero т 1. робітник на млині (давйль- ні); 2. спрйтник, пронбза, пролбза trapiento adj див. trapajoso trapillo т 1. dim. de trapo; 2. зальбтник; ббхур; 3. невеликі заощбдження; de - до- мбшній (про одяг)] прбсто (по-домбшньо- му) одйгнений
trapío т 1. збірн. вітрила; 2. стбвність, постбвність; граційність рухів (жінки)] 3. стбвність (бика в кориді)] 4. агресйвність (бика в кориді)
trapisonda f 1. гблас, крик; скандбл^ свбр- ка; 2. ббзлад, плутанина; 3. розмірений шум мбря; 4. шахрбйство trapisondear vi затівбти свбрку; кричбти; скандблити; бубнити trapisondista сот. скандаліст, -ка trapista т Я Ам. див. trapero trapito m dim. de trapo; los -s de cristianar найкрбща (вихіднб) сукня trapo m 1. клбпоть, шматбк; ганчіркам-s de limpieza обтирбльні ганчірки, кінці; 2. збірн. вітрйла; 3. плащ торбро; 4. мулбта; 5. завіса (в театрі)] 6. діал. ткаийна; 7. рі лбхи, жінбчі уббри; los -s de cristianar найкрбща (вихіднб, святкбва) сукня; а todo - loe. adv. під усімб вітрйлами; вдбеталь, досхочу; con un - atrás у otro (a)delante голий як бубон; poner а unocomo un - розчищбти під горіх; sacar todos (los) -s al sol (a la colada, a relucir) вйкласти (сказбти) все начистоту; soltar el - (a llorar, a reír) розплбкатися (розсміятися); розридбтися; розреготбтися traposiento adj, traposo adj діал. див. trapajoso
trapujear vi Л. Ам. займбтися контраббн- дою .
trapujero adj Я Ам. див. tapujero trapujo adj діал. контраббндний traque т 1. вйбух, тріск (ракбти); 2. шнур (для запалювання феєрверку)] 3. гучнб випускбння кишкбвих газів; а - barraque у будь-який час; з будь-якого прйводу
647
tráquea
tráquea faHam. трахЯя, дихальне гбрло traqueado adj Л. Ам. сходжений; жвáвий (про дорогу)
traqueal adj анат. трах0йний, трахеЯль- ний
traquear 1. vi див. traquetear 1; 2. (vt, -se) діал. пйти (вино); 3. vt обїжджЯти; схбд- жувати, протбптувати (дорогу); 4. діал. навчЯти, тренувати, натЯскувати; 5. діал. перевірити, випроббвувати; в. Я Ам. переганяти (худобу); 5. діал. марудити, мочити, мурижити; 6. Я Ам. переривЯти, перевертіти догори дном (у пошуках чогось); -se діал. втрачЯти рбзум; ошалгти tráqueo т див. trajín 2 traquetear 1. vi шуміти, гудіти, гриміти; 2. vt струшувати, зббвтувати (рідину); 3. тягЯти, тріпйти
traqueteo т 1. шум, гудіння; тріск; 2. трЯска
traquido т 1. гуркіт (від вибуху, пострілу); 2. тріск, рип, хрускіт; 3. діал. шум, гбмін
traquifonía f хрйпкість (грубість) гблосу traquinar vi діал. див. trajinar 2 trarilonco, trarilongo т Л. Ам. шерстянЯ головнЯ пов’Язка (арауканців) tras1 1. ргер за, ззЯду, позЯду; - una esquina за рбгом; - la puerta за дверйма; 2. за, вслід за, після; ~ la primavera viene el verano вслід за веснбю прихбдить літо; 3. за; слідбм за; los perros corren ~ la liebre co6áKH женуться за зЯйцем; 4. (вжив, з інфінітивом або з прийм. de) крім тбго, що; крім тбго, що; ~ venir tarde, se enfada мЯло тбго, що запізнюється, він ще й ображЯється; 5. т див. trasero 2,3 tras2 звуконасл. лясь!, гуп!; геп!; -, - стук-стук!
trasabuela ficm. див. tatarabuela trasabuelo т іст. див. tatarabuelo trasalpino adj див. transalpino trasaltar m завівтЯрна частина trasandino adj див. transandino trasandosco adj 1. стЯрший двох рбків (про дрібну худобу); 2. старйй (про худобу)
trasanejar vt див. tresañejar trasanteanoche advдва дні назЯд увбчері trasanteayer, trasantier adv позапозав- чбра
trasañejo adj див. tresañejo trasatlántico adj, m див. transatlántico trasbarrás m шум падіння, гуркіт trasbocar vi Я Ам. знудити, вйблювати trasbordar vt див. transbordar 1 trasbordo m див. transbordo trasbotica f внутрішнє приміщення (аптеки)
trasbucar vt діал. 1. див. trasegar; 2. див. trabucar
trasca1 f ремінбць з вичиненоь шкури Itraeca2 f свинЯ (на відгодівлі) traecabo т див. traspié 2 trascacho т діал. осбння trascantón т 1. кам’яний стовп, тумба (на розі вулиці); 2. носій; вантЯжник; dar - а uno залйшйти в дурнях trascantonada fdue. trascantón 1 trascartarse опинйтися позЯду іншої кбрти (у картярській грі) trascendencia f 1. філос. трансцендЯнт- ність, трансцендентЯльний xapáicrep; 2. проникливість, прозірлйвість; 3. важлй- вість, знЯчимість
trascendental adj 1. філос. трансцендЯнт- ний; трансцендентЯльний; 2. мат. тран- сцендбнтний; 3. повЯжний, значнйй trascendente adj див. trascendental 1 trascender* 1. vi (а) мЯти приЯмний аро- MáT, пЯхнути; 2. (а) пошйрюватися (про звістку, новості); 3. (а) впливЯти, спра¬
влЯти вплив (на щось); 4. (de) вихбдити за рбмки; 5. vt вникЯти (у щось), осягЯти (щось)
trascendido adj пронйкливий; зіркйй, про- зірлйвий
trascerca f потайнЯ місце, кутбчок trascocina f кімнЯта (підсббне приміщення) при кухні
trascol т іст. спіднйця зі шлЯйфом trascolar* vt 1. цідити, проціджувати; 2. перевЯлювати (через гори); пробирЯтися (через щось)
trasconejarse 1. мисл. дЯти собЯкам випередити ce6é (про кролика); 2. загубитися, запропастйтися, подітися trascordadamente adv недбЯло, неохЯйно trascordarse* забути trascorral т 1. зЯдній двір; 2. див. trasero 2, З
trascorrer vi перехбдити мбжі trascribir* vt див. transcribir trascripción fdue. transcripción trascrito p. irr. de trascribir trascuarto m зЯдня кімнЯта trascuenta fdue. trabacuenta trascuñar vi діал. подрімЯти trascurrir vi див. transcurrir trascurso m див. transcurso trasdoblar vt див. triplicar trasdoble, trasdoblo m потрійна кількість trasdós m apxim. 1. збвнішня повЯрхня Ярки (склепіння); 2. пілЯстра (розташована позаду колони)
trasdosear vt apxim. укріплювати зі зво- рбтньої (зЯдньої) сторонй, підпирЯти trasechar vt влаштбвувати пЯстку (засідку)
trasegar* vt 1. переривЯти, привбдити в безпорЯдок; 2. пересувЯти, переміщЯти; 3. переливЯти; 4. (vi) пйти (алкогольні напої)
traseñalar vt перемічЯти, стЯвити нову мітку
trasera f зад, зЯдня частина; задбк (карети)
trasero 1. adj зЯдній; 2. остЯнній, крЯйній; 3. чбрний (про хід); 4. тех. хвостовйй; 5. т зЯдня частйна (туші); 6. зад; дУпа; 7. рі прЯдки
trasgo т 1. домовйк; 2. пустун; andar hecho ~ тинЯтися вночі; dar ~ a uno налякЯти когбсь trasguear vi пустувЯти trasguero т пустун
trashoguero 1. adj лінйвий; hombre ~ лЯ-
жень; 2. т чавунна (кам’янЯ) дбшка (біля задньої стінки печі); 3. tobctó поліно (для топки каміна) trashojar vt гортЯти (книгу) trashumar vi перехбдити із зимбвих пасовищ на літні (/ навпаки) trasiego т 1. пересувЯння, переміщення; 2.переливЯння trasigar vt діал. див. trasegar trasijado adj 1. із запЯлими бокЯми; 2. худйй, піджЯрий
traslación f 1. переміщення, пересувЯння; зміщення; 2. перекидЯння (військ); 3. перевЯдення (на іншу роботу, посаду); 4. відстрбчка, перенЯсення стрбку; 5. (movimiento de -) тех. поступЯльний рух; 6. лінгв. перенбс знЯчення слбва; 7. ритор. метЯфора; 8. перЯклад (на іншу мову); 9. лінгв. транскрибувЯння; 10. (радіо)пере- дЯча, (радіо)транслЯція; 11. перевЯдення (одних мір або одиниць в інші) trasladable adj рухбмий, пересувнйй; переноснйй
trasladar vi 1. переміщувати, пересувЯти; перенбсити; перевбзити; 2. перекидЯти (війська); 3. перевбдити (на іншу роботу, посаду); 4. перенбсити строк, відстро¬
чувати; 5. перекладЯти (на іншу мовуу в робйти (знімЯти) кбпію (з документау 7 висилЯти, пересилЯти (документ)- я* виражЯти (словЯми), викладЯти, форми’ лювЯти; 9. лінгв. транскрибувЯти; тран слітерувЯти; 10. повідомляти; ~se 1 пе^ реміщуватися; переїжджЯти, перехбдити* 2. виїжджЯти; зїджЯти (з квартири); 3. ав перелітЯти, здійснювати переліт traslado т 1. переміщення, пересувЯння* переїзд; перехід; перенЯсення; 2. пересувЯння, перекидЯння (військ); 3. дуб- лікЯт, кбпія; 4. юр. повідбмлення відповідачу про претЯнзп позивачЯ traslapar vt з’Яднувати внЯпуск (нахльб- стом)
traslapo т нЯпуск, нЯхлист traslaticio adj перенбсний, метафоричний, фігурЯльний (про значення слів) traslativo adj 1. передЯтний, передавЯль- ний; 2. юр. якйй передаЯ (даЯ) прЯво (про документах)
traslato adj див. traslaticio trasliteración fdue. transliteración trasloar vt звеличувати traslúcido, trasluciente adj див. translúcido traslucimiento m 1. напівпрозбрість; 2. припущення, здбгад
traslucir vtdue. transparentar 1,2; dejar ~ una cosa натякЯти на щось, давЯти зрозуміти; -se 1. просвічувати, бути на- півпрозбрим; 2. виднітися; проступЯти; 3. відчувЯтися; 4. викЯзувати себЯ, викЯ- зувати свої думкй (почутгй) traslumbramiento т осліплення (перен.) traslumbrar vt 1. осліплЯти; 2. тривбжити, завдавЯти клбпоту; -se 1. осліпнути (від яскравого світла); 2. промайнути trasluz т 1. просвічування; аі - /ос. adv. на світло; 2. відбйте світло; 3. гра барв, пе- релйвчастість; 4. діал. схбжість, подібність
trasmallo т 1. потрійна риболбвна сіть; 2. вилбвлювання риби потрійною сіткою trasmandarse діал. відхилятися (в бік); заблукЯти, збйтися (з дороги) trasmano т друга рукЯ (в картярській грі); а - loe. adv. не під рукбю; в стороні, на відшйбі; por - Я Ам. скрйтно, тихцЯм trasmañana adv післязЯвтра trasmañanar vt відкладЯти з рня на день trasmaravillar vt дурйти, розігрувати trasmarino adj див. transmarino trasmatar vt бажЯти смЯрті, сподівЯтися пережйти (когось) trasmigración fdue. transmigración trasmigrar vt див. transmigrar trasminante adj діал. ліЬтий, пронйзливий (про холод)
trasminar vi 1. робити підкбп, рйти підзЯмний хід; 2. (-se) просбчуватися, проникЯти (про рідину, запах) trasmisión f див. transmisión trasmitir vt див. transmitir trasmochar vt кбротко підрізЯти дерЯва trasmontana f див. tramontana trasmontano adj див. tramontano trasmontar vt, vi див. tramontar trasmonte m див. tramonte trasmosto m, trasmota f діал. погЯне винЯ з вйчавок
trasmudación f, trasmudamiento m див. transmutación
trasmudar vt 1. див. trasladar 1; 2. діал. переливЯти
trasmutación fdue. transmutación trasmutar (-se) див. transmutar(se) trasmutativo adj див. transmutativo trasnieto m icm. див. tataranieto trasnochada f 1. минула ніч; 2. безсбнна ніч; 3. нічнЯ чергувЯння; 4. військ, нічна вйлазка
648
trasvase
trasnochado adj 1. вчорбшній, несвіжий (про продукти); 2. блідйй, зів’йлий; змучений, вйснажений; 3. застарілий, який не сйє новизнбю, затйганий, заїжджений trasnochador 1. adj якйй пізно лягáє cnáTn; 2. т опівнічник trasnochar 1. vi провбдити безсбнну ніч; 2. переночувати, заночувбти; 3. пізно лягб- ти cnáTn; пізно повертбтися додбму; 4. vt просйджувати ніч (над чимось); -se Я Ам. не cnáTn вночі
trasnoche т 1. див. trasnocho; 2. діал. Hi4Hé чергувбння; HÍ4Há роббта trasnocheo ті. нічнб неспаний, безсбнна ніч; 2. діал. див. trasnocho trasnocho т нічнб неспаний trasnombrar vt переплутувати іменб (назви) trasnominación f ритор, метонімія trasoír* vt недочути
trasojado adj 1. із запблими очйма; з кбла- ми під очйма; 2. змучений, вйснажений trasoñar* vt сприймбти сон за дійсність, будувбти іліЬзії (відносно чогось) trasordinario adj іст. надзвичбйний, не- звичбйний, непересічний trasovado adj бот. овбльний, яйцеподібний
traspalar, traspalear vi 1. ворушйти; перемішувати; перелопбчувати; 2. переміщувати, перекладбти; 3. зсунути з місця, постбвити не на (ceoé) місце; 4. мор. веслувбти
traspaleo mí. ворушіння, перемішування; перелопбчування; 2. переміщення, пере- кладбння
traspapelar vt втрачбти (nanépn); -se гу- бйтися сбред nanépiB (про документ) traspared f секрбтне (потайнб) місце, схб- ванка
trasparencia f див. transparencia trasparentarse див. transparentarse trasparente adj, m див. transparente traspasable adj прохіднйй traspasación f див. traspaso 2 traspasador adj, m див. tranagresor traspasamiento m див. traspaso traspasar W1. перенбсити, переправлйти; 2. прохбдити; перехбдити; перетинбти; - el río переправлятися чбрез річку; 3. знб- ву (повтбрно) перехбдити, перетинбти; 4. проникбти, прохбдити (крізь щось); 5. пронйзувати, проштрйкувати; 6. обга- нйти, випереджати, залишбти позбду; 7. передавбти, поступбтися (прбвом); про- давбти (майнб); 8. див. transgredir; 9. вихбдити за рбмки, перехбдити мбжі доз- вбленого; перевйщувати (можливості)]
10. порушувати (закон, наказ)] 11. проби- рбти, пронйзувати (про холод)] 12. про- мочйти до кістбк (про дощ) traspaso т Í. перенбсення, перевбзення; перехід, перепрбва; перетинбння; 2. переданий, пбступка (правами)] прбдаж (майна)] 3. продбжна цінб; 4. майнб, що продабться; 5. порушення (закону)] 6. переданий (енергії, імпульсу)] - de calor теплопровідність; 7. сйльний (гбстрий) біль; 8. мука, страждбння; 9. докерело страждбнь (про людину)] 10. хйтрість, вй- верт
traspatio т діал. внутрішній двір traspeinar vt приглбджувати (волосся)] поправлйти (зачіску)
traspellar vt 1. навішувати стулки (вікон, Оверей)] 2. зачинйти (двері, вікна), закривати (книгу)] складбти (крила)] стискбти (руку в кулак)
"aspié т 1. невдблий крок, спотикбння; dar un - спіткнутися, оступйтися; послизнутися (перен.)] 2. підніжка Espillar vtdue. traspellar; -se слббшати, ВтРачбти сйли; худнути, марніти
traspintarse1 не вйправдати сподівбнь; вййти ббком
traspintarse2 проступбти (про написане на зворотньому боці аркуша) traspiración f див. transpiración traspirar vi див. transpirar traspirenaico adj див. transpirenaico trasplantación f í. див. trasplante; 2. мед. пересбдка тканйн, автоплбстика trasplantar vt пересбджувати (рослини); -se переселйтися, переїжджбти trasplante т 1. пересбджування, пересбдка, трансплантбція; 2. пересблення, переїзд
trasponer* vt (vi, -se) див. transponer(se) traspontín m bus. traspuntín trasportación f, trasportamiento m див. transporte 1
trasportar vt див. transportar 1 trasporte 1. m див. transporte; 2. діал. п’ятиструнна гітбра trasportín m див. traspuntín 2 trasposición f див. transposición traspuesta f 1. див. transposición; 2. склбдка (місцевості)] підвйщеність; 3. втбча; 4. укриттй, притулок; 5. збдні двбрі; збдній двір; будівля (за домом) traspuesto р. \пг. de trasponer traspunte т театр, помічнйк режисбра (який веде спектакль) traspuntín т 1. сіннйк; 2. відкиднб сидіння (в автомобілі)] 3. зад trasquero т торговець рбменями trasquiladero т стригбль trasquilado т: como - por iglesia loe. adv. як у сббе вдбма
trasquilador т 1. стригбль; 2. погбний перукбр
trasquiladura f стрйжка (худоби) trasquilar vt Í. стрйгти (худобу)] 2. погбно стрйгти, крбмеати (волосся)] 3. відрізати, покрбмеати; - у no desollar не плюй в колбдязь — пригодйться водй напйться trasquilimocho 1. adj острйжений нбголо; 2. т іст. збйток, шкбда trasquilón т 1. недббла стрйжка; дра- бйнка; 2. грбші, вйманені хитрістю; a trasquilones loe. adv. (стрйгти) драбйнкою; недббло, абийк
trasroscarse зірвбтися (про різьбу) trastabillado adj безлбдний, хаотйчний trastabillar vi 1. спотикбтися, оступбтися; 2. див. tambalear; 3. див. tartamudear trastabillón т ГІ. Ам. див. tropezadura trastada f 1. вйтівка, нбмер, фортбль; 2. вйтівка, пустощі; 3. злий жарт, підлість; hacer una - a uno підклбети свиню trastajo т мбтлох trastazo т удбр
traste1 т 1. лад (гітари)] 2. діал. дегустаційна чбрка; sin -s loe. adv. безладно, абийк; ir fuera de -s чинити нерозсудливо; говорйти нісенітниці, верзтй дурнйці traste2 mí.(pl) діал. див. trasto 3; 2.Я Ам. див. trasero 2; dar al - con una cosa знйщити щось, покінчйти з чимось; irse al - una cosa піти прбхом, скінчйтися про- вблом
trasteado т ладй (на гітарі) trastear vt 1. стбвити (закріплйти) ладй (гітари)] 2. награвбти, перебирбти струни trastear 1. vi копбтися, рйтися; 2. перес- тавлйти мбблі; 3. вправлйтися у дотбп- ності; 4. пустувбти; 5. Я Ам. переїжджбти на іншу квартйру; 6. vt тавр, дражнйти бикб мулбтою; 7. спрйтно керувбти; три- мбти в рукбх; 8. затйгувати (справу)] марудити, мурйжити; 9. вміти вестй (якусь справу)
trastejadura f див. trastejo 1 trastejar vt 1. ремонтувбти, лбгодити (черепичний дах)] 2. лбгодити
trastejo т 1. рембнт (лбгодження) чере- пйчного дбху; 2. метушнй, сум’яттй, біга- нйна
trastelar vt жив. копіювбти картйну trasteo т 1. тавр, піддрбжнювання бикб мулбтою; 2. Я Ам. перевбзення мбблів (речбй) на іншу квартйру trastera f діал. див. trastería 1 trastería f 1. купа мбтлоху (лахміття); 2. див. trastada
trastero 1. adj підеббний (про приміщенняУ, 2. т комбра; 2. Я Ам. переноенб шафа
trastesado adj тугйй (про вим'я) trastesón т велика кількість молокб (у тварини)
trastienda f 1. підеббне приміщення (в крамниці)] 2. табмні (сокровбнні) думкй, табмні нбміри
trasto т 1. предмбт домбшнього вжитку; предмбт мбблів; пбсуд; 2. рі начиння; 3. рі мбтлох; 4. боковб куліса; декорбція; 5. нікчбмна людйна; пустб місце; 6. нахбба, хам, грубійн; 7. рі іст. холбдна збрбя (шпага, меч)] 8. рі енбеті; прилбддя; ро- обчі інструмбнти; los -s de pescar риболбвне прилбддя; tirarse los -s a la cabeza скандблити; сваритися trastocar vt див. trastornar 1; -se втрб- тити рбзум
trastornado adj божевільний trastornar 1. vt привбдити в безпорйдок, внбсити ббзлад; перевертбти, переплутувати; - el orden público порушувати громбдський порйдок, чинйти безпорйд- ки; 2. (vi) розлбднувати(ся) (про плани), порУшувати(ся); 3. вибивбти з кблії, порушувати уклад життй; 4. довести до божевілля, звестй з рбзуму (перен.)] 5. викликбти нудбту, п’янйти (про запахи)] 6. відрбджувати, перекбнувати у протилежному; 7. vi крутйтися (довкола)] -se 1. з’їхати з глузду, збожевбліти; 2. діал. обійтй кругбм
trastorno т 1. перевертбння; привбдення в безпорйдок; порушення порйдку; 2. рбз- лад, плутанйна, ббзлад; 3. рі заворушення, безпорйдки; 4. рі перешкбди, перепб- ни, завбди; 5. тривбга, душбвне хвилю- вбння; 6. мед. розлад trastrabarse див. trabarse 2 trastrabillar vi 1. спотикбтися, оступбтися; 2. хитбтися, гойдбтися; вагбтися; 3. див. tartalear
trastrocamiento т 1. докорінна зміна, переміна; 2. плутанйна; змішбння; 3. перекручення, вйкривлення (змісту) trastrocar* vt 1. (видо)змінювати, пере- інбкшувати; 2. переставлйти, переплутувати, змішувати; 3. перекручувати, вик- ривлйти (зміст)
trastrueque т див. trastrocamiento trastulado adj сміхотвбрний, смішнйй trastulo т іграшка, заббва, розвбга trastumbamiento т 1. падіння (з висоти)] 2. знбсення (будівлі) trastumbar vt впускбти (річ)] кйдати trasudación f 1. потіння, вйпотина; 2. мед. транссудбція, просбчування trasudar v/укривбтися пбтом (вйпотиною) trasudor т легкий піт, вйпотина trasuntar vt 1. робйти кбпію (дублікбт); 2. скорбчувати (текст)] конспектувати; складбти резюмб; 3. покбзувати, відби- вбти, відзеркблювати trasuntivamente adv 1. в кблії; 2. скорбче- но
trasunto т 1. кбпія; дублікбт; 2. відоб- рбження, тбчне відтвбрення, повтбрення, ббраз (чего-л.) trasvasar vt див. trasegar З trasvase т див. transvase
649
trasvasijar
trasvasijar vt діал. див. trasegar 3 trasvasijo m діал. переливбння (рідини) trasvenarse 1. витікбти, вилитися (про кров, рослинний сік); 2. розливбтися, розсипбтися
trasver* vt 1.ббчити (крізь щось); 2. залбд- ве розрізнити
trasversal adj див. transversal 1 trasverso adj див. transverso trasverter* vi їіереливбтися 4épe3 край, виливбтися
trasvinar vi пропуски винб, підтікбти (про посудини); -se 1. просбчуватися з посудини (про вино); 2. див. traslucirse 2; 3. npoHHKáTH, просбчуватися trasvolar* vt перелети trata ficm.' (- de negros) торгівля нбграми; работоргівля; - de blancas вербувбння проституток
tratable adj 1. лбгко обрбблюваний; 2. ввічливий, гaлáнтний; прибмний у спілку- b¿hhí; 3. діал. див. transitable tratación f діал. див. trato 2 tratadista т ¿втор трактбту (дослідження, наукової праці)
tratado т 1. дбговір, угбда, пакт; - de paz мйрний дбговір; 2. трактбт, наукбва прбця tratador 1. adj якйй домовляється, якйй ведб переговбри; якйй укладбє дбговір; 2. т осОба, якб укладбє дбговір, учбсник переговбрів
tratamiento т 1. див. trato 1; 2. титул (у звертанні); apear el - ігнорувбти тйтул; dar - a uno титулувбти, називбти по тйту- лу; dejar de - називбти прбсто; tragarse uno el - опускбти тйтул (у звертанні); 3. мед. мбтод лікувбння, лікувбння (хвороби)] - curativo курс лікувбння; - dietético лікувбння дібтою; - físico фізіотерапія; 4. обрббка; 5. оздбблення tratante сот. купбць, комерсант* перекупник; - en cueros торгбвець шкірами tratar 1. vt повбдитися, користувбтися; 2. (vi; соп) пбперек; de - спілкувбтися, під- трймувати стосунки; 3. поводитися, стб- витися; - bien (mal) a uno дббре (погбно) ct¿витися до когось; 4. доглядбти, дббти; обслугбвувати; 5. лікувбти; - con un específico nuevo лікувбти новйм збсо- бом; 6. (de) називбти, титулувбти; - de tú звертбтися на “ти”; тйкати; 7. (de) називбти, обзивбти; le trató de imbécil він обізв0в йогб дурнем; 8. теж. оброблЯти; оздбблювати; 9. хім. піддавбти дії (ре- актйва), оброблйти; 10. vi (de, sobre, acerca de) говорйти, писбти, оповзти, вестй мбву, розміркбвувати; дискутувбти, сперечбтися, обговбрювати; - de política бесідувати на політйчні тбми; el libro trata de... у кнйзі йдбться про...; se traté de... мбва йде про.., спрбва стосується..; 11. (con) м0ти спрбву, працювбти (з чи- ■U мосьУ, 12. (соп) жйти рбзом, перебувбти у статевому зв’язку; 13. (en) торгувбти (чимось); - en ganado торгувбти худб- бою; 14. (de + inf) старбтися, npámyTH, намагбтися; he tratado de convercerle я спрббував переконбти йогб; -se 1. спілкувбтися, підтрймувати стосунки; 2. повбдитися; -se uno bien (mal) дббре (погбно) повбдитися; 3. лікувбтися; 4. дббти про cé6e, берегтй себб tratero т діал. відрядник trato т 1. стбвлення, повбдження; - de gentes ввічливість, поштйвість; 2. спілку- вбння, дружба; no querer -s con uno не хотіти мбти спрбву з кймось; romper el - con uno порвбти, перестбти спілкувбтися з кймось; 3. див. tratado 1; 4. див. tratamiento 2; 5. комбрція, торгівля; 6. угбда; 7. діал. підрЯд; - carnal статбвий зв’язбк; - doble дволйкість; - de cuerda іст.
підвішування на мотузці (тортура); по- гбне повбдження; третйрування; - de nación más favorecida політ., ком. режйм найбільшого сприяння; - hecho по рукбх!, вйрішено! згбда! trauco т Л. Ам. лісовйк, щбзник trauma т 1. див. traumatismo; 2. (- psíquico) психічна трбвма traumático adj мед. травматйчний traumatismo т мед. трбвма; травмувбн- ня; - industrial виробнйчий травматйзм traumatizar vt мед. травмувбти traumatología fтравматолбгія traumatólogo т травматблог traumatosis f див. traumatismo trauque т діал. 1. ком. компаньйбн; 2. прйятель, друг
trauquinto т діал. 1. ббмін товбрами; 2. угбда
trautrao, trautrau adj діал. недовбрений, напівготбвий (про овочі, бобові) traversa f 1. трбверса, попербчина, пе- реклбдина, попербчний брус (на підводі); 2. мор. штаг, трбверз; 3. військ, трбверс, вал; 4. спорт, вбрхня штбнга; 5. зал. шпбла
traverso т сіть для вйлову тунців (з іспанського дроку)
través т 1. кривизнб; перекіс; нбхил; 2. безталбння, нещбстя, фатбльний вйпа- док; 3. буд. попербчна бблка, трбверса; 4. військ, трбверс, попербчне прикриття, нбсип; 5. мор., ав. трбверз; а - de іос. ргер. чбрез; крізь; чбрез, за посербдницт- ва; а(І) - loe. adv. нбскрізь; попербк; навскосй; ббком; dar al - бути прибйтим до ббрега; врізбтися в скблю (про судно); потрбпити в небезпбчне станбвище; dar al - con una cosa зіпсувбти, поламбти; mirar de - подивйтися кбсо (скбса) travesaña f 1. діал. попербчна бблка (на підводі); 2. див. travesía 1 trazado 1. adj: bien (mal) - дббре (погбно) склбдений; 2. т розмітка; планувбння; розбйвка; 3. крбслення, викрбслювання;
4. крбслення, план; 5. трбса (дороги); 6. складбння кбрти, нанбсення дбних на кбрту; 7. фбрма, силубт, ббрис; 8. діал. мачете (для розчищання хащ) travesano т 1. попербчна бблка (переклб- дина); трбверса; 2. дбвга подушка (по ширині ліжка); вблик; 3. діал. зал. шпбла travesar vt 1. клбсти упбперек; - la vía загородйти шлях; 2. перетинбти, пере- хбдити, переправлятися; - el río a nado перепливтй річку
travesear* vi 1. пустувбти, брикбти, басу- вбти; 2. говорйти гбстро (жвбво); бути тямущим; 3. вестй легковбжний спбсіб життЯ; бути розпусним travesero 1. adj попербчний, якйй лежйть упбперек, перекйнутий чбрез (щось); 2. т див. travesano 2
travesía f 1. попербчна вулиця; проїзд, провулок; 2. частина шосб^ якб перетинбє насблений пункт; 3. переїзд, перепрбва;
4. відстань між двомб пунктами; дистбн- ція; 5. морськб мандрівка; 6. похйле полб- ження, кривизнб; перекіс; 7. ав. переліт;
8. вйграш; прбграш (в азартних іграх); 9. діал. збхідний вітер, якйй дме з мбря; 10. ГІ. Ам. пустбльна місцбвість, пустбля; 11. мор. бриз, боковйй вітер; 12. мор. платнЯ; дорбжнє продовбльство морякб # travesío 1. adj якйй пасбться біля селб (про худобу); 2: бортовйй, боковйй (про вітер); 3. т перехід; 4. прохіднйй двір travestir vt (vr) перевдягбти(ся), одягб- ти(ся) чоловіком (жінкою) travesura f 1. пустувбння, пустощі; 2. пус- тотлйвість; 3. жвбвість, дотбпність, про- нйкливість; 4. вйтівка; пригбда
traviesa f1. див. travesía 4; 2. заклбд naoí*
3. зал. шпбла; 4. див. travesano 1; б’ діал загбта, грббля; 5. стійка (яка служить опорою для покрівлі); 6. гірн. попербчна галербя, попербчний штрек travieso 1. adj попербчний, поклбдений навскосй; 2. кмітлйвий, тямущий; хйтрий*
3. пустотлйвий; 4. неспокійний, непоси’ діЬчий; невгамбвний; 5. порбчний, розпусний; 6. т іст. див. travesía 4; de - іст попербк; юр. не по прямій лінії (про спадкоємців)
travo т сл. учйтель фехтувбння travolcar* vt див. trastornar 1 trayecto т 1. відстань, прбміжок (між двома пунктами); 2. відрізок, ділЯнка (шляху); 3. поїздка; рейс; переліт; 4. Я Ам trayectoria 1; 5. маршрут, шлях про- сувбння (процесії); 6. анат. протяжність нбрва (судйни)
trayectoria f 1. траєктбрія, трбса (кулі, снаряду); 2. нбпрям руху циклбну; 3. курс, устанбвка, орієнтбція traza f 1. див. trazado 2, 3; 2. крбслення; план; 3. ескіз; 4. збсіб, спбсіб (здійснення); 5. збвнішність, ббраз, вйгляд; tener buena (mala) - мбти хорбший (погбний) вйгляд; 6. (з buena, mala, mucha, poca) уміння, хвбтка, спрйтність; 7. слід, ознб- ка; 8. діал. міль; 9. мат. лінія пербтину; echar -s провбдити лінії; darse ~s ухитрйтися, умудрйтися; tener buena ~ бути тямущим (спрйтним, винахідливим) trazador 1. adj якйй складбє план (крбслення); 2. т планувбльник, проекту- вбльник; креслЯр; 3. самописець, само- пйсний прйлад; 4. хім. радіоактйвний індикбтор, мічений бтом; 5. планшбт trazar vt 1. крбслити, викрбслювати, провбдити лінію; 2. намічбти план, проеіпу- вбти, складбти пробкт; 3. розмічбти, роз- бивбти; 4. нанбсити на кбрту, складбти кбрту; 5. намічбти трбсу (дороги); 6. зна- хбдити збсоби (для чогось); 7. опйсувати, характеризувбти (щось); давбти словбс- ний портрбт
trazo т 1. рйска, лінія; штрих; 2. крбслення; ескіз; dibujar al - робйти контурний ескіз; 3. діал. допустйма пбмйлка; 4. склбдка бдягу (на картині, портреті); 5. рі рйси облйччя; -s indecisos невйзна- чені рйси облйччя
trazumarse протікбти, тектй (про посудину); просбчуватися, сочйтися, тектй (про рідину)
trébede f 1. кімнбта (з підпільним опаленням); 2. рі тринбга, тагбн trebejar vi 1. іст. див. travesear 1; 2. грбти trebejo т 1. рі пбсуд, домбшнє начйння; 2. рі інструмбнти, прилбддя; 3. іграшка; гра;
4. шбхматна фігура; 5. іст. заббва, розвбга; 6. іст. жарт
trébol т бот. конюшйна trebolar т ділЯнка, засіяна конюшйною, конюшйнове пбле
trece 1. adj пит тринбдцять; 2. тринбдця- тий; 3. т числб тринбдцять; contar las - діал. пожинбти плодй; святкувбти пере- мбгу; мбти підтрймку впливбвих людби; estarse (mantenerse, seguir, sostenerse) en sus - наполбгливо продбвжувати розпочбту спрбву, упбрто домагбтися; упбрто стоЯти на свобму treceavo adj пит, т див. trezavo trecemesino adj тринадцатимісячний , trecenario т тринадцятидбнний період чбсу, тринбдцять днів treceno adj див. tredécimo trecientos adj пит, m див. trescientos trecha fdue. treta 1
trechear vtaipH. передавбти по ланцюжку, перенбсити в кбшиках (землю, каміння)
650
triangulación
trechel 1. adj Ярий (про пшеницю); 2. m йра пшениця
trecho т 1. г відрізок (шляху, часу); 2. ділйнка землі, пбле; 3. частина (роботи, часу)', a ~s ,ос- ас^* 3 пербрвами; де-не- .né, місцями; de - a (en) - loe. adv. qe-не- né, там і тут; місцями; час від чЯсу, іноді tredécimo adj тринЯдцятий trefe adj 1. тонкий; гнучкйй, якйй лбгко деформується; 2. підрббний, фальшивий; 3. слабкйй, хирлЯвий
trefilación f волочіння, протЯжка (дроту) trefiladora f волочйльний (протяжний) верстат
trefilar vt волочйти, протягувати (дріт) trefilería fl. волочіння, протяжка (дроту)]
2. волочйльний цех
tregua f 1- перемйр’я; romper la - порушити перемйр’я; 2. перепочйнок, пербрва (в роботі); sin - loe. adv. безпербрвно, неспйнно; 3. відстрбчка; dar -s вчЯсно заспокбюватися, вщухЯти (про біль)] бути не термін0вим; cnpáBa тбрпить, не горйть treguar vtiem. 1. давЯти відпочйнок (перепочйнок); 2. давЯти відстрбчку treílla f див. trailla
treinta 1. adj num тридцять; 2. тридцятий;
3. m числб трйдцять; - y cuarenta картярська гра; - у una трйдцять оциб (гра в карти, більярд)
treíntanario т прбміжок 4ácy в трйдцять днів, трйдцять днів treintañal adj тридцятилітній treintavo adj num тридцятий treintena f 1. три десЯтки; 2. тридцята частйна (частка) treinteno adj num див. trigésimo 1 trelacarse діал. 1. їздити Bépxn без сідлЯ; 2. лягЯти на живіт (на підлозі, землі) tremadal т див. tremedal tremar vi іст. див. temblar tremátodos трізоол. трематбди (безхребетні)
trematología f наука про спадкбвість tremebundo adj грізний, страшнйй, жахлйвий
tremedal т твань, болбто, трясовинЯ tremeláceos, tremelináceos т рі бот. драглйсті (грибй)
tremendismo т тремендйзм, жорстбкий реалізм (течія в сучасній іспанській літературі)
tremend«o adj 1. жахлйвий, страшнйй; 2. величбзний, здоровбнний; 3. вражЯючий, карколбмний; echar por la -а втрЯтити вйтримку (самовладЯння); як з цЯпу зірвЯвся
trementina М. бот. терпентйн, живйця; 2.
скипидЯр, терпентйнне мЯсло
tremer vi див. temblar
tremes, tremeeino adj 1. тримісячний; 2.
ярий (про пшеницю)
tremielga f див. torpedo 1
tremó, tremol m ошЯтна рЯма для дзЯр-
кала
trémol т діал. бот. оейка tremolar 1. vt розмЯхувати (прапором)] 2. колихЯти, сколйхувати; 3. vi розвівЯтися, майоріти (про прапор) tremolín т бот. оейка tremolina М. порйв вітру, шквал; 2. див. trapatiesta
trémolo т муз. трЯмоло jremor т 1. див. temblor; 2. здригЯння tremotiles т рі діал. див. trebejo 1 tremulación f дрижЯння, тремтіння; вібрЯ- Ція
trémulo adj 1. тремтЯчий; трЯпетний; 2. тРемтлйвий, миготлйвий (про світло)
Ігеп т 1. пбїзд, пбтяг; - ascendente пбїзд, який ідЯ до Мадрйда; - descendente П0|зд, якйй ідЯ з Мадрйда; - blindado
бронепбїзд; - botijo іст. літній пбїзд (для дачників)] - correo поштбвий пбїзд; - eléctrico електропбїзд; електрйчка; - expreso, ~ rápido експрЯс, швидкйй (кур’Яр- ський) пбїзд; - mixto товЯро-пасажйр- ський пбїзд; ~ suburbano приміськйй пбїзд; ~ de escala (de ómnibus) пасажйр- ський пбїзд; - de mercancías товЯрний пбїзд; - de recreo туристйчний пбїзд; 2. агрегЯт; потбкова лінія; ряд (станків, машин)] ~ de laminar прокЯтний стан; 3. пбмпа, пишність; 4. оббз; - de vestuario речовйй оббз; 5. багЯж; 6. спорт, швйд- кість (бігу)] 7. діал. див. tráfago 2; 8. діал. перепннии апарЯт (для отримання горілки з цукрової тростини)] 9. діал. на- хЯбство; 10. ГІ. Ам. трамвЯй; ~ de artillería військ, артилерійський парк; - de aterrizaje ав. шасі; ~ de orugas гусеничний хід; ~ de vida рбзкіш, розкішне життЯ; а todo - на ширбку нбгу; llevar un (gran) - de vida жйти на ширбку нбгу; llevárselo а uno el - Л. Ам. потрЯпити в халЯпу trena f 1. військ, іст. плЯтений пбяс; 2. діал. косЯ (з волосся)] 3. діал. плЯтений хліб, плетінка; 4. сл. діал. тюрмЯ, ката- лЯжка; meter a uno en ~ надіти вуздЯчку на кбгось; обламЯти рбги trenado абу^переплЯтений; заплЯтений trenca f 1. підпірка під ебтами (у вулику)] 2. кореневйще виногрЯдної лози; meterse hasta las -s в’Язнути (потопЯти) в болбті (у бруді)] зав’язнути по вуха (в чомусь) trencellín т див. trencillo 2 trencicano adj з ейвими кбсами trencilla f вузькЯ плЯтена стрічка, тасьмЯ; шнур
trencillar vt прикрашЯти (оздбблювати) плЯтеною стрічкою (тасьмою) trencillo т 1. див. trencilla; 2. іст. золотЯ (срібна) стрічка для капелюхів (прикрашена каменями)
treno1 т 1. погребЯльний спів, голосіння;
2. волЯння, плач
treno2 т сл. ув’язнений, арештЯнт trente amb. (рі) діал. вйла trenza f 1. косЯ (з волосся)] en - loe. adv. з розпущеними кбсами; 2. плЯтена тасьмЯ;
3. Я Ам. рукопЯшний бій
trenzada ffi. Ам. плетіння (заплітЯння) кіс trenzadera f 1. вузол (при плетенні мотузки, стрічки)] 2. діал. бавбвняна стрічка; 3. діал. пиЯтика trenzado т 1. плетіння, заплітЯння; 2. див. trenza 1, 2; 3. антрашЯ; 4. танцюючий (пританцьбвуючий) крок конЯ; al - Іос. adv. недбЯло, неакурЯтно; echar al - una cosa взЯти на сЯбе якййсь оббв’язок trenzar 1. vt заплітЯти волбсся в кбси; 2. вйти, плестй; 3. vi робйти антрашЯ; 4. ітй танцюючим (пританцьбвуючим) крбком (про коня)] 5. (-se) Я Ам. бйтися вруко- пЯш; 6. (-se) Я Ам. вплутуватися, ув’язуватися (в бійку, сварку) trepa1 f 1. лЯзіння; 2. перекидЯння trepa2 f 1. свердління; 2. оббрка, волЯн (на сукні)] 3. узбр, візерунок, фактура (дерева)] 4. хйтрість, викрутЯс; 5. поббї, нЯгін- ка; 6. діал. сучбк (в деревині)] 7. діал. свЯрка, бійка; 8. діал. пиЯтика, вйпивка trepadera f кішки, кігті (монтерські) trepado1 1. adj п’Яний. захмелілий, хмільнйй; 2. т див. trepa2 1, 2; 2. лінія перфорЯції (на папері, на марках) trepado2 adj 1. відкинутий, відхйлений назад)] 2. міцнйй, ейльний, здорбвий про тварину)
trepador 1. adj якйй вилЯзить (на скелю)] 2. виткйй, повзучий (про рослину)] 3. якйй лЯзить (про птаха)] 4. т крутт підйбм (місце)] 5. (р/) кігті, кішки (монтерські) trepadora fdian. зЯпах пбту (від ніг)
trepanación f мед. трепанЯція trepanar vt мед. трепанувЯти trepang т зоол. трепЯнг trépano т 1. мед. трепЯн; 2. буровб доло- тб, долбтчастий бур
trepar1 vi (vt) 1. залЯзити, дбртися, дрЯ- патися; 2. витися, повзтй (про рослини) trepar2 vt 1. свердлйти, бурйти; 2. бурЯ- вити (долотом)] перфорувЯти (папір)] 3. оздбблювати оббркою (сукню) treparse 1. відкидЯтися (назад, на спинку стільця)] 2. ріал. пЯ^ати на підлбгу; 3. діал. захмеліти, сп’яніти trepatroncos т зоол. 1. звичЯйна синйця; 2. блакйтна (голубЯ) синйця trepe т: echar un - задЯти нЯгінки, намилити гблову
trepidación f 1. дрижЯння, тремтіння, ко- ливЯння; вібрЯція; 2. дрож, трбпет; хви- лювЯння
trepidar vi 1. тремтіти, коливЯтися; вібру- вЯти; 2. тремтіти, трепетЯти; хвилюватися; 3. діал. вагЯтися, сумніватися, бути в нерішучості trépido adj див. trémulo trepsia, trepsis f мед. жйвлення, годувЯн- ня
trepsología f наука про харчувЯння treque adj діал. дотбпний, винахідливий tres 1. adj num три; трбє; entre los - втрьох; а -, por - по три; plear en - склЯсти (згорнути) втрбє; 2. трбтій; regla de - мат. потрійне прЯвило; 3. т числб три; 4. трійка (гральна карта)] 5. трійка (шкільна оцінка)] 6. трбтє числб (місяця)]
7. іст. міськйй рЯдник, рехідбр (один з трьох)] 8. муз. тріо; - de menor сл. віс- лкж, мул; - de oros діал. помічнйк; como - у dos son cinco як двічі по два (чотйри); ó - más все!; крЯпка! tresañal adj див. tresañejo tresañejar vt витрймувати три рбки (вино) tresañejo adj трирічний; трирічної витримки (про вино)
tresbolillo: а(І) - loe. adv. у шЯховому порядку (про посадку рослин) trescientos 1. adj num трйста; 2. трьох- ебтий; 3. т числб трйста tresdoblar vt 1. див. triplicar; 2. складЯти втрбє
tresdoble adj, т див. triple 1, 2 tresdós т архіт. внутрішня повЯрхня (склепіння)
tresillero т діал., tresillista сот. завзЯтий гравбць в лбмбер
tresillo т 1. карт, лбмбер; 2. кільцЯ (з трьома коштовними каменями)] 3. трійка (диван і два крісла) tresmesino adj тримісячний tresna f іст. слід tresnal т див. treznal tresnar vt іст. волочйти по землі trespiés т див. trébede 2 tresquila f діал. див. trasquiladura trestanto 1. adv втрбє; 2. m потрійна кількість treta f 1. хйтрість, вйверт; 2. обмЯнний вйпад (в фехтуванні)] 3. Я Ам. погЯна звйчка, порбк; dar en la - якйй любить надокучати, набридати tretero adj хйтрий, лукЯвий; підступний treza f сл. тварйна
trezavo 1. adj тринЯдцятий; 2. т тринЯд- цята частйна (чЯстка) treznal т скйрта (снопів) tría f 1. вйбірка, відбір; 2. сортувЯння; 3. діал. кблія, канЯвка
triaca f 1. іст. протиотрута (проти укусів змій)] 2. перен. протиотрута triache т нйжчий сорт кЯви tríada, tríade f 1. тріЯда; 2. муз. тризвуччя triangulación f архіт., геод. триангулЯ- ція, тригонометрйчна зйбмка
651
triangulado
triangulado, triangular1 adj див. triángulo 1 triangular vtapxim., геоо. триангулювбти, провбдити триангуляцію triángulo 1. adj трикутний; 2. m трикутник;
- acutángulo гострокутний трикутник; ~ equiángulo рівнокутний трикутник; ~ equilátero (escaleno) рівнобічний (різно- сторбнній) трикутник; ~ isósceles рівно- ббдрений трикутник; 2. трикутник (ударний муз. інструмент); 3. косинбць (для креслення)
trianular adj зоол. трикільцбвий triar 1. vf вибирбти, відбирати (щось); 2. vi снув0ти (про бджола); ~se 1. проти- р0тися, просвічувати (про тканини); 2. зсідбтися, прокис0ти (про молоко) triathlón т спорт, троєббрство triatómico adj 1. трибтомний; 2. див. trivalente
triaxial, triáxono adj тривісний tríbada f лесбіянка tribadismo m лесбійська люббв tribal adj див. tribual tribásieo adj хім. триоснбвний tribeño adj див. tribual tribilinero adj діал. непостійний, мінлйвий tribraquio m літ. трибрбхій tribu f 1. плбм’я, рід; 2. іст. трйба; 3. біол. підродйна
tribual, tribuario adj племіннйй, якйй
СТОСУЄТЬСЯ ПЛ0МЄНІ
tribuir* vt 1. присуджувати, присвбювати (звання)] 2. приписувати (комусь), визна- b¿th (за кимось)
tribulación f 1. скорббта, печбль; тер- з0ння* 2. HanácTb, нещ0стя, бідб tríbulo] т реп’ях, чортополбх tríbulo2 т іст. 1. співчутті; 2. діал. див. tribulación
tribuna f 1. трибуна; 2. балкбн, галербя (в церкві)] 3. засклений балкбн; 4. орбторсь- ке мистбцтво; 5. збірн. трибуни, opáTopn;
6. спорт, трибуни
tribunado т іст. трибунбт, посбда трибуна
tribunal т 1. суд, трибунбл; ~ Supremo Верхбвний суд; ~ tutelar de menores
опікунська рбда, рбда у cnpáeax неповнолітніх; ~ de casación касаційний суд; ~ de honor суд чбсті; товарйський суд; ~ de las aguas діал. рбда у cnpáeax ірригбції; 2. будівля (приміщення) суду; 3. ronoeá суду; член Верхбвного суду; 4. рі правосуддя; llevar a uno a los -es подбти в суд на кбгось; 5. збірн. судді, судовб колбпя;
- de cuentas фін0нсова інспекція; - de la penitencia церк. спбвідь; кабінка сповідника, сповідальня
tribunicio adj 1. див. tribúnico; 2. opáTop- ський; 3. красномбвний, обдарбваний красномбвством
tribúnico adj трибунський, якйй сто- I сується поссіди трибуна tribuno т 1. іст. трибун; 2. трибун, opáTop tributación f 1. вйплата подбтку (пбдаті, дбні); 2. див. tributo 1; 3. податкбва сис- тбма
tributante сот. платнйк подбтків; дбнни|к, -ця (іст.)
tributar vt 1. платйти подбток (пбдать, дань); 2. віддавбти налбжне; викбзувати (повагу)] - honores складати шану; - respeto a uno віддав0ти шбну tributario 1. adj податкбвий; податнйй (іст.)] sistema - податкбва систбма; 2. якйй пл0тить подбток (пбдать, дань); 3. якйй впадбє в ріку (бзеро, мбре); 4. т платнйк подбтків; pánnm (іст.) tributo т 1. подбток; пбдать (іст.)] дань (іст/, перен.)] 2. податкбва повйнність; 3. орбндна nnáTa; 4. сл. співмбшканка tricahue т діал. зелбний папуга
tricar vt діал. 1. гойдбти колиску; 2. див. traquetear 2 tricéfalo adj триглбвий tricelular adj якйй складбється з трьох клітйн
tricenal adj 1. якйй Tpneáe тридцять рбків; тридцятилітний (про період часу)] 2. якйй повтбрюється кбжні тридцять рбків tricentenario 1. adj трьохсотлітний; 2. т триста рбків, трьохсотлітній період; 3. трьохсотліття, трьохсотлітний ювілбй tricentésimo 1. adj num трьохсбтий; 2. m трьохсбта частйна (nácTKa) tríceps m анат. трйцепс, триголбвий м’яз tricésimo adj, т див. trigésimo triciclo т трицикл, триколісний ВЄЛОСИП0Д (автомобіль)
tricipital adj триголбвий (про м'яз) tricípite adj див. tricéfalo tricoideo adj волосовйдний, якйй m¿g вйгляд волосйни f tricolor adj трикблірний tricoma m 1. бот. трихбм, волосбк; лусочка; 2. зоол. вблос, шерсть (ссавця)] 3. мед. кбвтун
tricordiano adj див. tricordio 1 tricordio 1. adj триструнний; 2. m триструнний музйчний інструмбнт tricorne, tricórneo adj поет, трирбгий tricornio 1. adj див. tricorne; 2. трикутний (про капелюх)] 3. т трикутний капелюх tricoso adj діал. дріб’язкбвий tricot т трикот0ж tricota fíl. Ам. джбмпер, светр tricotomía f лог. трихотомія, тричлбнне ділення
tricótomo adj тричастйнний, розділений на три частйни tricotosa f в’язбльна машйна tricroico adj трикблірний, якйй відлив0є трьомб різними тонбми tricromático adj див. tricrómico tricromía f полігр. 1. трифбрбова репродукція; 2. друк у три фбрби tricrómico ас# трикблірний (про друк) tric-trac т трик-трбк (настільна гра) tricúspide 1. adj анат. тристулковий (про клапан серця)] 2. архіт. тривершйнний; 3. т тристулковий клбпан сбрця tridáctilo adj зоол. трипблий tridente 1. adj тризубий; 2. т тризуб, тризубець; 3. тризуба мотйка, садбві вй- ла; 4. діал. острбга, гарпун, тризуб tridentífero adj озбрбєний тризубцем tridimensional adj тривймірний, просто- рбвий; стереоскопічний; cine - стереофільм
trido ad/дрібнйй, швидкйй (про крок коня) triduano 1. adj тридбнний; 2. т іст. див. triduo
triduo т церк. тридбнне богослужіння triedro мат. 1. adj тригр0нний; 2. т три-
rpáHHHK
trienal adj 1. трьохлітній; 2. якйй відбу- вбється (повтбрюється) кбжні три рбки trienio т трьохліття trieñal adj див. trienal trifacial 1. асУ’тригрбнний; тристорбнній; 2. див. triple 1; 3. т див. trigémino 2 trifásico adj фіз. трифбзний trifibio adj військ, якйй здійснюється за участю трьох родів військ trífido adj бот. розділений на три частйни (сбкції, гілки)
trifilo adj бот. 1. трилйстий; 2. тридбльний (про листок)
trifloro adj бот. якйй Máe суцвіття з трьох квітів
trifocal adj фіз. трифок0льний, трифбкус- ний (про скло)
trifoliado adj оот. трипелюсткбвий trifolio т бот. 1. трилйсник; 2. конюшйна
trifonía f муз. твір з трьох частйн (длп трьох голосів), тричастйнний (триголбг ний) твір
trifulca f 1. підпірка ковбльських міхів- 2 ceápxa; бійка ’ *
trifurca f діал. див. trifulca 2 trifurcación f розгалуження на три Hán- рями
trifurcarse розгалужуватися на три нбпря- ми
triga f трійка (коней) trigal т (рі) пшенйчне пбле trigamia f 1. трбтій шлюб; 2. тришлюб- ність; троєжбнство
trígamo 1. adj якйй Máe трьох дружйн; 2. т троєжбнець
trigazo adj: paja -а пшенйчна солбма trigémino 1. adj: hermanos -s трійня; трійнята; 2. трійнйчний (про нерв)] 3. т трій- нйчний нерв
trigésimo 1. adj num тридцятий; 2. т тридцята частйна (чбстка) trigino adj бот. тритичйнковий triglifo, tríglifo т архіт. тригліф trigloquino adj див. tricúspide 1 trigo т 1. пшенйця; - aristado (raspudo) остйста пшенйця; - candeal (común) ви- сокосбртна пшенйця; - otoñal (de invierno) озйма пшенйця; - sarraceno гречка; - trechel (tremeeino, tremés, marzal, dé marzo) ápa пшенйця; 2. зернб (пшениці)] 3. (vi) див. trigal; 4. грбші, стбток; dar (echar, tirar) - a uno діал. улещувати, задббрити; echar por esos -s (por los -s de Dios) заблукбти, збитися зі шляху; no es lo mismo predicar que dar - nénue рйдити, ніж самбму зробйти; no ee todo - i cépefl пшениці pocTé бур’ян; no ser - limpio бути небездогбнним (не без rpixá); por mucho - nunca es mal año урожбй багбтий, знбчить рік хорбший trigonal adj 1. мат. якйй стосується трикутника; 2. трикутний; тристорбнній; poliedro - тетрбедр
trígono 1. adj трикутний; 2. т анат. трикутник; 2. див. triángulo 2 trigonometría f мат. тригономбтрія trigonométrico adj тригонометрйчний trigueño adj 1. пшенйчний (про колір), пшенйчного кбльору; 2. тбмно-русий (про волосся)] 3. загорілий, смаглйвий (про колір обличчя)
triguera f 1. бот. кан0ркова травб; 2. орн. зйблик; 3. діал. див. triguero 2 triguerar vi діал. провіювати пшенйцю triguero 1. adj пшенйчний; 2. якйй pocré (живб) cépefl пшенйці (про рослину, тварину)] 3. прид0тний для посіву пшенйці (про ґрунт)] 4. т сйто, рбшето (для віяння пшениці)] 5. торгбвець пшенйцею trihue т діал. бот. лаврбве дбрево, лавр trilaminar adj якйй склад0ється з трьох пластйнок (листків)
trilátero 1. adj тристорбнній; 2. т див. triangulo 2
trilingüe adj тримбвний triliteral, trlíftero adj трибуквенний trilito m дбльмен
trilobado, trilobulado adj 1. анат. тридбльний; 2. бот. трилопатбвий trilogía f трилбгія
trilla7 f1. див. trillo 1,2; 2. діал. див. trillo З trilla2 fixm. красноборбдка trilla3 f 1. молотьб0, обмолбт; 2. діал. HáríHKa, нбтруска trillada fíl. Ам. див. trilla3 2 trilladera M. див. trillo 1, 2; 2. діал. див. tirante 2
trillado 1. adj обмолбчений; 2. уторований, торбваний (перен.)] затбртий, заїжджений; 3. знайбмий, звйчний; 4. т діал. див. trillo З
652
triques
«Hilador 1. adj який обмолбчує; 2. m молотйльник
«Hiladora fc.-г. молотйлка
trilladura f див. trilla31
«Hilar vt 1. молотйти; обмолбчувати; 2.
постійно користувбтися; TpináTn; 3. бути
завсідником; 4. топтбти, принйжувати,
зневажбти; 5. діал. утрамббвувати (доро-
$\¡az6n т іст. див. trilla31 trillizos т рі трійня; трійнЯта trillo л? 1. ціп; 2. молотарка; 3. Я /\м. стбж- ка, доріжка
trimensual adj який повтбрюється три разй на місяць
trímero adj 1. біол. якйй складбється з трьох частйн (про квітку, плюсно); 2. зоол. тричлбнний
trimestral adj 1. якйй повтбрюється кбжні три місяці; поквартбльний; 2. тримісячний, квартбльний
trimestralmente adv кбжні три місяці, раз
на три місяці, поквартбльно
trimestre 1. adj див. trimestral; 2. т три-
мбстр, квартбл; 2. квартбльна рбнта
(зарплата, пенсія); 3. підшйвка газбт
(журнблів) за три місяці (за квартбл)
trimétrico adj тривймірний
trímetro adj 1. літ. тристбпний (про вірш);
2. муз. тримірний
trimielga f див. torpedo 1
trimotor 1. adj тримотбрний; 2. m тримо-
тбрний літбк
trinado т 1. див.trino 2; 2. трель (голосу) trinar vi 1. виспівувати трблі, заливбтися трблями; 2. муз. трблити, робйти трблі; 3. втрачбти терпбць; está que trina він метбє громй і блйскавки trinca М. три однбкових предмбти, трійка; 2. трійка претендбнтів (на заміщення вакансій); 3. три кбрти (у грі); 4. діал. компбнія змбвників; 5. Я Ам. Ямка (для гри в кульки); 6. Я Ам. пиЯтика; 7. мор. кінбць, канбт, трос; 8. мор. нбйтов; а Іа ~ loe. adv. без грбшей, на мілині; в пбвній готбвності; мор. відвбрто, не таячйсь; estar а Іа - мор. штилювбти trincadura f велйкий вітрйльний чбвен з двомб щбглами trincaesquinas т тех. дриль trincafía f кріплення вбнтовим вузлбм trincapiñones т ббльбас, ббвдур trincar vt дрібнйти, подрібнювати trincar21. vt міцно зв’язувати; 2. міцно три- мбти; 3. схопйти, повгязбти; 4. (vt) діал. нахилЯти(ся); 5. діал. крбсти; 6. Я Ам. тйснути, натискбти; 7. діал. захбплювати на гарЯчому; 8. мор. найтовйти, накладб- ти нбйтов; - a buen viaje міцно прив’язувати; 9. vi мор. ітй на булінях; штилювбти; ¡no ~! не лавірувати! (наказ стерновому)
trincar vt, vi пйти, випивбти, пиЯчити
trinco adj діал. п’Яний
trincha f 1. збстібка, хлЯстик; 2. вузькб
стамбска
trinchador 1. adj різальний, розрізнйй; 2. n¡ різальник (готовоїдичини, м’яса); 3. Я Ам. сервбнт
trinchante т 1. різбк, різалка; 2. іст. стбльник, крбвчий; 3. велйка видблка (оля притримування м’яса при розбиранні)', 4. молотбк (каменяра); 5. Я Ам. див. trinchero 2
Anchar vt 1. розрізбти на шматкй (перед подаванням); 2. іст. різати (розрізбти) на ^маткй; шинкувбти; 3. руббти з плечб, безапеляційно судйти (про щось) finche т 1. Я Ам. видблка; 2. діал. див.
trinchero 2
^tachera f1. військ, траншбя, окбп; abrir - виРити траншбю; атакувбти (фортецю);
montar Іа - заступйти на пост в окбпі; 2. виїмка; 3. рів, канбва; 4. непромокбльне пальтб, плащ; макінтбш; 5. діал. огорбжа, паркбн; 6. Я Ам. кривйй ніж trincheradora f канавокопбч trinchero 1. adj: plato ~ тбця для роз- різбння м’Яса; 2. т сервірувбльний стіл trincheta f Я Ам. див. trinchete 1 trinchete т 1. шбвський ніж; 2. Я Ам. столбвий ніж
trineo т 1. сбни; - aéreo, ~ a motor, ~ de hélice аеросбни; - automóvil автосани; 2. сбнки, ґринджбли
trinidad 1. (Т.) рел. Трійця; 2. (Т.) рел. Трійця, Зелбні свЯтб; 3. трійка (предметів); 4. трійця (про людей) trinitaria f бот. брбтки trinitario т тринітбрій (монах ордену Трій- Ці)
trinitrina íxím. нітрогліцерин trino 1. adj потрійний; 2. тричлбнний; 3. триєдйний (рел.); 4. m муз. рулбда, трель trinomio m мат. тричлбн trinque т діал. горілка; алкогбльний напій trinquetada f 1. мор. плбвання під вітрилами тільки на фок-ujomi (під час шторму); 2. Я Ам. невезіння, смуга невдбч, безталбння; 3. діал. небезпбка, що минула; correr una - пливтй з однібю фок-щбглою; здійснювати важкйй перехід (про судно); терпіти нужду' (злйгодні) trinquete1 т 1. мор. фок (вітрило); 2. мор. фок-щбгла; 3. мор. фок-рбя; 4. Я Ам. здоровбнь, здоровйло; de - а - з момбнту вйходу в мбре до повбрнення в порт; estar de ~ діал. жйти на ширбку нбгу trinquete2 т 1. спортйвний зал для гри в ббскський м’яч; 2. гра в ббскський м’яч (в закритому приміщенні); 3. діал. бруднб комірчина
trinquete3 т 1. заскочка, збщіпка; кулачбк (замка); 2. діал. збсувка (віконна, дверна) trinquete4: a cada ~ іос. adv. щомйті, щохвилйни
trinqueval т діал. двоколісний візбк (для перевезення колод)
trinquiforte т діал. ковтбк горілки (міцного вина)
trinquis т ковтбк винб trío1 т див. tría
trío2 т 1. муз. тріо; терцбт; 2. див. trinidad 4; 3. діал. трійка (коней) triodo т радіо трібд
triol т 1. муз. трібль; 2. хім. трибтомний спирт
triolet т літ. тріолбт friones т рі астр. Велйка Ведмбдиця (сузір’я)
trióxido т хім. трибкис tripa f1. кйшка; - del cagalar прямб кйшка; 2. (рі) кишковйк; кишкй; 3. рі тбльбухи, потрухй; 4. живіт; чбрево; tener - відрос- тйти черевцб; 5. живіт, вагітність; 6. вй- пукла частйна (посудини, казана); 7. се- рбдина, нбчинка (сигари); 8. серцевйна (плоду); 9. (рі) середина, вміст; 10. рі пбп- ка з докумбнтами; пбчка квитбнцій; 11. діал. кбмера (шини); ~ de pollo діал. во- лбн, рюш, ріЬшка; sin ~s ni cuajar худйй як жердйна; devanar (rallar) a uno las ~s вймотати (вйтягнути) душу з кбгось; echar las ~s знудити; hacer uno de ~s corazón взЯти себб в руки; не пбдати духом; revolver a uno las ~s викликбти нудбту; sacar las ~s a uno вйпустити кишкй з кбгось (у формі погрози); змусити розщбдритися, вйвудити всі грбшики; sacar la ~ de mal año напхбти шлунок (кбндюх) (в гостях); tener malas ~s бути жорстбким (кровожерним); ¿qué ~ se te ha roto? що ще з тоббю трбпилось? tripada f ненажбрливість
tripajal т Я Ам. кишкй; печінкй, нутрб tripanosomiasis f мед. сбнна хворбба (від укусу мухи цеце)
trípara f жінка, якб нарбджувала трйчі tripartición f пбділ на три частйни tripartido adj див. tripartito tripartir vf ділйти на три частйни tripartito adj 1. розділений на три частйни; 2. тристорбнній (про згоду); 3. муз. тричастйнний, якйй складбється з трьох частйн
tripe т трип (ворсиста тканина для килимів, доріжок)
tripería f 1. Ятка, якб торгує потрухбми; 2. кишкй; потрухй, тбльб^оси, нутрощі tripero т 1. торгбвець потрухбми; 2. наче- рбвник
tripesis f див. trepanación tripétalo adj бот. трипелюсткбвий tripicallos т рі потрушкй (страва) trípili т іст. куплбти з тбнцями (в іспанському театрі кінця XVIII — початку XIX ст.) triplano т ав. триплбн triplaza 1. ad/тримісний (про літак); 2. т тримісний літбк
triple '1. adj потрійний; трикрбтний; 2. т потрійна кількість; ~ salto спорт. потрійний стриббк; pagar el ~ заплатйти утридброга; 3. fdian. бригбда шахтарів triplemente advy три разй, утрйчі (більше) tripleta т триплбт, тримісний велосипбд tripleto m 1. близнюк (з трійні); трійнйшка; 2. рі трійня
triplex 1. adj потрійної дії; стрбєний; 2. трикрбтний; 3. т триплекс, безскблкове скло
triplicación f потрбєння, збільшення втрй- чі
triplicado 1. adj потрійний, потрбєний, троїстий; por - трйчі; 2. т трбтій екземпляр, друга кбпія
triplicar vt 1. (vr) потрбювати(ся), збільшуватися) втрбє; 2. мат. помнбжувати на три; 3. повтбрювати трйчі tríplice adj див. triple 1 triplicidad f троїстість triplo adj, m див. triple 1, 2 trípode 1. amb. тринбга; тринбжник; 2. стіл (табурбтка) на трьох ніжках; 3. т штатйв trípodo adj літ. тристбпний (про вірш) tripolar adj фіз. трипблюсний tripón 1. adj див. tripudo 1; 2. т див. tripudo 2; 2. Я Ам. козенЯ tripote т діал. домбшня кров’янб ковбасб tripoteo: al - loe. adv. діал. довкбла, кру- гбм
tripsina f6ioxiM. трипсйн tripsis f мед. розтирбння tríptico т 1. триптих; 2. трилбгія triptongo т лінгв. трифтбнг tripudiar vi танцювбти tripudio т тбнець
tripudo 1. adj товстопузий, черевбтий, з черевцбм;2.тчеревань tripue т діал. батіг (індіаців-мапуче) tripulación f екіпбж, комбнда; бригбда tripulado adj засблений (про супутник) tripulante т член екіпбжу, член комбнди (судна, літака)
tripular vt 1. набирбти (комплектувбти) екіпбж (комбнду); 2. бути у плбванні (в польбті); ітй в рейс (про екіпаж); 3. во- дйти; керувбти (автомобілем); 4. брбти в плавбння (в політ); 5. іст. відхилЯти; 6. діал. змішувати (рідини) trique т 1. легкйи тріск, хрускіт; 2. Я Ам. клбси (дитяча гра); 3. діал. див. treta 1; 4. рі Я Ам. див. trasto 2; a cada ~ щохвилйни, раз пб раз triquedro adj тригрбнний triquéquidos т рі зоол. ластонбгі triques т р/трйкеси (індіанці в Мексиці)
653
triquete
triquete m див. trique 1; a cada ~ loe. adv. щохвилини, раз nó раз triquín m діал. 1. висівки; 2. бброшно простбго пом0лу
triquina f зоол. трихіна, трихінбла triquinear vi діал. набридбти, надокучбти, непокбїти
triquinosis f мед. трихінбз, трихінельбз triquiñuela f 1. див. treta 1; 2. прйвід; збчіпка
triquitinales m pl діал. MaHáTKH, скарб triquitraque m 1. гуркіт, шум; 2. вибухи пороховбї стрічки; a cada - loe. adv. щохвилйни, раз nó раз triquiúridos т рі іхт. колючепбрі (риби) trirrejilla f радіо пентбд trirreme т іст. трирбма (судно) tris т 1. дзвін (розбитого скла); 2. легкйй удбр; 3. дрібнйця, дбициця; -, tras звуконасл. тук-тук, стук-стук; набрйдливе повтбрення однбго и тогб ж; por un ~ ледь не..., зал0две не...; estar en un ~ (de) бути на волосбк (від чогось) trisa f іхт. бишбк, буркун0ць trisadura f діал. утвбрення легких тріщин (на склі, фарфорі)
trisanual, trisanuo adj 1. якйй відбувб- ється раз на три рбки; якйй повтбрюється кбжні три рбки; 2. трирічний, трилітній trisar vi співбти, щебетбти (про жайворонка, ластівку); -se діал. тріскатися, давб- ти тріщини, лбпатися (про скло, фарфор) trisca f 1. тріск, хруст; потріскування; 2. крик, шум; ббзлад, метушнЯ, сум’яттЯ; 3. діал. погбно прихбвана насмішка; шпй- лька; 4. діал. глузлива пбсмішка triscador 1. adj якйй розвбдить пилу (про верстат, напилок); 2. т розвбдка (для пили)
triscadora f: - mecánica верстат для розвбдення пил
triscar 1. vi тупати ногбми; 2. стриббти, скакбти; 3. пустувбти, брикбти; 4. рипіти;
5. діал. клбцати пбльцями; 6. діал. зло- слбвити, пліткувбти; 7. (vt, -se) діал. насміхбтися таикомб, підсміюватися; 8. vt (vr) перемішувати (-ся), сплутувати(ся); 9. розвбдити (пилу)
trisecar vt мат. ділйти на три рівні час- тйни
trisección fMam. трисбкція, ділення на три рівні частйни
triseccionar vt див. trisecar trisemanal adj 1. якйй повтбрюється три разй на тйждень; 2. тритижнбвий; якйй відбувбється одйн раз на три тйжні trisépalo adj бот. трипелюсткбвий trisílabo лінгв. 1. adj трискладбвий; 2. т трискладбве слбво trisito т діал. шматбчок, скйбка trisnado adj: bien - вгодбваний, огрЯдний; вйдний, презентббельний; mal - худий, худорлявий; некраейвий, непоказнйй trisquido т діал. ляскання (батога) triste 1. adj печбльний, сумнйй; 2. понурий, похмурий; меланхолійний (про характер); 3. печбльний, скорббтний; 4. досбдний, неприбмний; 5. одйн-єдйний;
6. скрбмний, небагбтий; жалюгідний убб- гий; 7. (з назвами професій) скрбмний, простйй; 8. слабкйй, недостбтній; - consuelo слабкб втіха; - recurso неефек- тйвний збсіб; 9. в’Ялий, зів’Ялий; 10. діал. сором’язлйвий, несмілйвий; 11. т (рі) Я Ам. трйстес (любовні сумні наспіви гаучо під гітару)
tristeza f 1. сум, печбль; 2. туга, сум, зажура; меланхблія; 3. скорббтність; 4. сл. ембртний вйрок; 5. сумні подГі tristimanía f меланхблія tristimaníaco, tristímano adj меланхолійний
tristón adj сумнйй, печбльний tristoña adj Л. Ам. скорббтний, похмурий tristura f див. tristeza trisulco adj 1. (поет.) трикінбчний; роз- щбплений на три (про язик змій); 2. три- канбльний
trisurco adj тривідвбльний (про плуг) tritíceo adj пшенйчний tritio /77 ХІМ. трйтій
tritón1 т зоол., міф. тритбн; - Ibérico зе- лбна іспбнська саламбндра tritón2 т фіз. тритбн
tritónidos т рі зоол. гастропбди (черевоногі молюски) trítono т муз. тритбн tritricar vt діал. дробйти (пшеницю) trituración f 1. дрібнення, подрібнення; кришіння; 2. жувбння, розжбвування; 3. набридбння; 4. мука, терзбння; 5. роз’яснення, розтлумбчування до дрібнйць; розжбвування
triturador 1. adj якйй дрібнйть, якйй подрібнює; 2. т дробарка trituradora f дробйльна устанбвка, дробарка; - de piedras каменедробарка; - de grano зернодробалка triturar vt 1. подрібнювати, дробйти; кри- шйти; 2. жувбти, розжбвувати; 3. терзбти, мочити; 4. пояснювати, розтлумбчувати до дрібнйць; розжбвувати; 5. розкри- тикувбти, кбменя на кбмені не залйшйти triunfador 1. adj перембжний, тріумфб- льний; 2. /7? перембжець; тріумфбтор triunfal adj перембжний, тріумфбльний; arco - тріумфальна брка triunfante 1. adj див. triunfal; 2. т див. triunfador 2
triunfar vt 1. святкувбти перембгу; 2. (de, sobre) вихбдити перембжцем, торжеству- вбти; 3. карт, ходйти з кбзиря, козирЯти;
4. смітйти грошима (напоказ); пускбти пил в бчі
triunfo /77 1. перембга, тріумф; рбдість; arco de - тріумфбльна брка; 2. кбзир, козйрна кбрта; 3. осбл (картярська гра);
4. трбта грбшей (напоказ), показнб мар- нотрбтетво; 5. Я Ам. тріумфо (народний танець); en - loe. adv. під вибух оплесків; costar un - кбштувати значнйх зусйль triunvirato /77 іст. тріумвірбт triunviro /77 /0/77. ТрІуМВІр, ЧЛЄН ТрІуМВІрбту trivalencia fxiM. тривалбнтність trivalente adj хім. тривалбнтний trivalvo adj бот. 1. якйй мбє три сім’яні корббочки; 2. трилистий trivalvulado adj тех. якйй мбє три клб- пани
trivial adj 1. якйй рбзгблужується на три шляхй, якйй розхбдиться у трьох нбпря- мах (про дорогу); 2. протбптаний, уторб- ваний (про дорогу); 3. тривібльний, за- тбртий, банбльний; 4. поверхбвий, несе- рйбзний
trivialidad f тривібльність, затбртість, банбльність
trivio /77 1. розгалуження дорбги у трьох нбпрямах; перехрбстя; 2. іст. трйвіум triza1 f шматбчок, улбмок; жмут, жмутбк; hacer -s розбйти на друзкй; розірвбти на клбччя; знйщити, стбрти на пброх triza2 f мор. фал
trizar vM. розбивбти на друзкй; розривбти (роздирбти) на клбччя; 2. діал. розкблю- вати, розщеплювати; викликбти тріщини; -se Я Ам. розкблюватися, тріскатися trocada, trocadilla: a la - loe. adv. навпбки; в ббмін
trocado 1. adj розмінний (про гроші); 2. т гра в піддавки
trocador 1. adj якйй мінЯє, якйй розмінює; 2. /77 м/иЯйло, любйтель обмінювати (щось)
trocaico adj хореїчний (про вірш) trocamiento т див. trueque 1 trocánter /77 анат. вертлюг trocantín т, trocantina f Я Ам ди« trueque 1
trocar1 /77 мед. троакбр trocar*2 vt 1. (por) мінЯти, обмінювати* 2 (en) змінювати, замінЯти (на щось)* з розмінювати (гроші); 4. вйрвати, знудити \безос.); 5. плутати, приймбти однб за інше; помилятися;6. діал. продавбти тоо- гувбти; 7. змушувати конЯ мінЯти аліЬр* -se 1. змінюватися, змінювати спбсіб життЯ; 2. мінЯтися, обмінюватися (чимось); 3. видозмінюватися '
trocatinta f плутанйна trocatinte /77 змішане заббрвлення, за- ббрвлення, якб вилйскує різними кольо- рбми
trocear vt ділйти на шматкй, розділяти troceo /77 тех. 1. попербчне різання; 2. різання на шматкй
trocir vi іст. 1. ітй, прохбдити, минбти, егшивбти (про час); 2. помирбти trocisco /77 фарм. пбрція ліків (для однієї таблетки)
trocla f 1. блок; рблик; шків; 2. фіз. поліспбст
tróclea, tróclea f анат. блбковий суглбб, зчленувбння trocoide f мат. трохбїда trócola f див. trocla
trocha f 1. стбжка; 2. ґрунтовб дорбга (в чагарнику); 3. Я Ам. ширинб залізничної кблії; de - angosta вузькоколійний; 4. діал. шлях, перехід; 5. діал. див. trote trochar vt 1. діал. див. trozar1 1; 2. діал. див. trotar; 3. діал. прокладбти стбжку (дорбгу)
troche /77 діал. див. trote; а - у moche loe. adv. беізглуздо, абиЯк trochemoche: а - loe. adv. безглуздо, абиЯк
trocho adj діал. 1. ел. travieso 1,5; 2. погб- ний, з погбними нбхилами trofeo /77 1. трофбй, військбва здббич; 2. перембга
trófico adj мед. живйльний, трофічний; nervio - трофічний нерв trofología f 1. наука про харчувбння; 2. режйм харчувбння, дібта trofoterapia f мед. лікувбльне харчувбння troglodita 1. adj печбрний; 2. жорстбкий, звірячий; 3. нелюдймий; 4. ненажбрли- вий; 5. /77 печбрна людйна; троглодйт; 6. ненажбра
troglodítico adj печбрний (про первісну людину)
troglodítidos т рі орн. троглодйти troica f трійка (запряг) tro /771. комбра, житниця, збсік, збсіка; 2. схбвище, склад (для фруктів, оливок) troja f 1. іст.; Л. Ам. див. troj; 2. іст. речовйй мішбк; 3. Я Ам. вантбж (на палубі судна); 4. діал. цинбвка troje f див. troj trojel /77 іст. тюк, вузол trojero /77 стброж КОМбрИ (СКЛбДу) trojezado adj розрізаний на шматкй tro a1 f 1. брехнЯ, обмбн, фальш; 2. діал. шкірянйй ремінбць
trola2 f 1. (рі) діал. шматбк деревнбї кори (який висить на стовбурі); 2. діал. кбв- тун; 3. бруд (на шерсті тварин; на подолі сукні); 4. діал. скйбка шйнки; sacar una buena - діал. ухопйти лбсий шматбк, зірвбти хорбший куш trole /771. струмознімбч, тролбй (тролей- буса, трамваю); 2. діал. трамвбй trolebús /77 тролбйбус -
trolero 1. adj брехлйвий; 2. т брехун, оо- мбнщик
654
tropelía
troludo adj Л. Ам. повільний, млЯвий,
флегматичний
trolla1 fdian. сбкіл (штукатура)
¡rolla2 f діал. rámac (натовпу)
tromba f смерч
trombo m мед. тромб
tromboflebitis f мед. тромбофлебіт
trombógeno 1. adj мед. який викликбє
зсідання крбві (утворення тромбів); 2. т
біохім. протромбін
trombón т муз. 1. тромббн, трубб; - de pistones корнбт-а-пістбн; 2. тромбоніст,
труббч
trombonista т тромбоніст, труббч trombosis f мед. тромббз; - coronaria тромббз коронбрних артбрій (судин) trombótico adj мед. якйй стосується тром-
ббзу
trompa 1. f муз. ваптбрна, трубб; - gallega, ~ de París BapráH, биримббо; ~ rusa ріжбк; 2. дзйґа; 3. хббот (слона, тапіра)',
4. хоботбк (комах); 5. анат. канбл, прохід; - de Eustaquio євстбхієва трубб; - de Falopio фалбпієва трубб; 6. див. tromba; 7. свистулька (з пустого стебла, обре- заної стрілки цибулі); 8. сп’яніння, хміль;
9. дбвгий ніс; 10. Я Ам. рйло (свині); 11. Л. Ам. рйло, мбрда; 12. гудбк, сирбна, клаксбн; 13. діал. запобіжна решітка (паровоза); 14. архіт. тромп, виступбюче склепіння; 15. насбс; 16. т труббч; а - у talega loe. adv. безлбдно, абиЯк; кбсо й крйво; а - tañida loe. adv. за п0кликом (за сигнблом) трубй; рбзом, гуртбм trompada f 1. див. trompazo 2; 2. зіткнення (носом до носа); 3. удбр кулакбм, стус0н; 4. діал. удбр пблицею; 5. мор. тарбн, зіткнення
trompar 1. vtiem. обмбнювати, дурйти; 2. vi грбти дзйґою; 3. іст. грбти на трубі trompazo т 1. удбр хбботом; 2. удар дзйґою (у грі); 3. ейльний удбр (при падінні);
4. звук трубй (гбрна)
trompeadura f Л. Ам. град удбрів (стусанів)
trompear vi 1. див. trompar 2; 2. діал. уда- рйти; бйти; 3. діал. стукати у двбрі (дверним молотком); 4. Я Ам. бйтися, бйтися на кулакбх; 5. Я Ам. їсти; 6. мор. тарб- нити (судно); зіштбвхуватися (про судна); прибивбтися до 6épera trompero1 т 1. мбйстер, якйй виготовляє дзйґи; 2. іст. див. trompetero trompero2 adj омбнливий, брехлйвий, фальшивий; cariño - нещйра лбека trompeta 1. f муз. Tpy6á, корнбт; - a pistones корнбт-а-пістбн; 2. муз. горн; ріжбк; - bastarda військ. трубб, горн; 3. Я Ам. намбрдник (для бичка); 4. Я Ам. сп’яніння, хміль; 5. т труббч, горніст; 6. нік- чбмна людйна; лайдак, ббльбас; 7. діал. нахбба; 8. морськйй сигнбльний ріжбк; - de amor ебняшник, ебнях trompetada f 1. різкйй вигук; недорбчне слбво (зайва); недорбчна вйхватка; 2. гучний звук гбрна; 3. Я Ам. нахббетво * trompetazo т 1. гучний (різкйй) звук (тру- Щ\ 2. удбр труббю; 3. оив. trompetada 1 trompetear vi 1. грбти на трубі, трубйти; 2. кричбти, клекотіти (про орла) trompeteo т 1. гра на трубі; 2. крик, клбкіт (орла)
trompetería f збірн. труби (оркестру, ор-
trompetero т 1. мбйстер, якйй виготовляє музичні труби; 2. трубач, горніст; 3. діал.
москіт, комЯр; 4. Я Ам. орн. труббч, агама
trompetilla f1. (- acústica) слуховб трубка (£ля глухих); 2. манільска сигбра конічної Рми; 3. зоол. хоботбк (комах); 4. діал. Р|3кий звук (при дутті в кулак); 5. Я Ам.
свист (на знак незадоволення); de - якйй пищйть, якйй дзижчйть (про москіта) trompeto adj Я Ам. п’йний trompezar* vi іст. див. tropezar trompicadero т нерівне місце, виббїни (де можна спіткнутися) trompicar 1. vt підставляти ніжку (комусь; перен.); 2. бйти головбю (лббом) торбро (про бика); 3. vi спотикбтися, наштбвху- ватися
trompicón т 1. спотикбння; dar un ~ спіткнутися, оступйтися (перен.); 2. діал. удар кулакбм; удбр по фізіонбмії; а trompicones урйвками; залбдве, вбжко trompilla f Я Ам. металбвий намбрдник (для свиней)
trompilladura f див. trompicón 1 trompillar vt, vi див. trompicar trompis m див. trompada 3 trompiscón m діал. див. tropezón 1 trompista m труббч trompiza fЛ. Ам. бійка; кулбчний бій trompo т 1. дзйґа; 2. ббвдур, тупбк; 3. діал. рбзтруб, конічна трубб; 4. діал. дуб, пень, тупбк; 5. мор. тихохідне суднб; - enrollado діал. заздалегідь підготована промбва; bailar un ~ en la uña діал. бути спрйтним (вивертким); ponerse cojo (hecho) un ~ опухнути з перепбю; наїстися донбехочу; напйтися, нахлйстатися водй; ser el ~ pagador діал. бути цбпом- відбувбйлом; tener un - enrollado діал. бути в змбві (з кимось); baílame (cógeme, échate) ese ~ en la uña (y agarra la cuerda en la otra) міцнйй горішок; не знбєш, з якбго кінцЯ взЯтися; son muchos niños para un ~ Я Ам. забагбто бажбю- чих (претендбнтів)
trompón1 т 1. aum. de trompo; 2. див. trompada 5; 3. бот. нарцйс; 4. див. trompo 5; 5. див. trompada 3; 6. див. trombón; a (de) ~ loe. adv. безглуздо; як заманбться trompón2 adj діал. 1. товстогубий, губбтий; 2. мордбтий
trompudo adj Я Ам. див. trompón21 tronada f грозб; розкбти грбму tronado adj 1. старйй, знбшений; 2. розб- рений; estar - вйлетіти в трубу tronador 1. adj якйй гуркбче, громовйй; оглушливий; 2. гримучий (про ракету в феєрверку); 3. т діал. див. tronera 1,2 tronadora fЛ. Ам. бот. бегбнія tronamenta fЛ. Ам. див. tronada tronar* 1. impers гриміти, гуркотіти (про грім); 2. vi гриміти, гуркотіти; 3. сварй- тися; проклинбти, громйти, рознбсити; 4. розорЯтися, вилітбти в трубу; 5. (соп) посварйтися, порвбти (з кимось); 6. vt Я Ам. убивбти, застрблювати; 7. діал. стрб- чувати
tronazón т Я Ам. див. tronada tronca f див. truncamiento 1 troncada M. зіткнення; 2. див. troncazo troncal adj 1. стовбурбвий, якйй стосується стбвбура (дерева); 2. юр. спадкб- вий (про статок) troncar vt див. truncar troncazo т удбр колбдою tronco т 1. мат. усічене тіло; ~ de pirámide усічена піраміда; 2. стбвбур (дерева); 3. тулуб торс; 4. дйшловий запрйг; 5. головнйй канбл головнб протбка; ~ de atarjea стічнб трубб (канбва); - bronquial анат. бронхібльний стбвбур; 6. загбльні прбдки, стбвбур родовідного дбрева; 7. перен. ббвдур, пень; 8. діал. зал. головнб магістрбль; 9. діал. соль (грошовий знак); ~ de ancla бнкерна пбля; estar como (hecho) un ~ бути# паралізбваним; зомліти; оглухнути; осліпнути; спбти мбртвим сном, спбти без збдніх ніг troncón /771. див. tronco 3; 2. пень, чурббк
troncha f 1. Я Ам. скйбка, шматбк; 2. діал. удбча, везіння; легкб здббич; sacar - пощастйти, поталанйти tronchar vt 1. (vr) ламбти(ся), перелбму- вати(ся) (про гілку, стовбур); 2. відрізб- ти, відрубувати, відсікбти; 3. (vr) утомлюватися), змучувати(ся); 4. (vi) діал. вивй- хувати(ся) (про ногу) tronchazo т удбр колбдою troncheo т діал. легкб здббич; удбча troncho1 т стеблб (овочів); качбн (капус- ти)
troncho 1. adj Л. Ам. див. truncado; 2. т
діал. шматбк; скйбка
tronchudo adj з дбвгим (товстйм) стеблбм (про овочі)
tronera 1. f бійнйця; амбразура (про вікно); 2. вузькб вікбнце; 3. папербва хлб- павка; 4. луза (більярдного столу); 5. діал. грозб, буря; шторм; 6. сот. вітрогін, шелйхвіст, -ка
tronerar vf пробивбти бійнйці (амбразури) tronero 1. adj див. tronador 1; 2. т діал. купчбсті хмбри tronga f кохбнка trónica f вйгадка, плітка tronicar vi діал. розповзбтися, повзтй (про чутки)
tronido т 1. громові розкбти, грім; 2. діал. пбмпа, пйшність, блиск tronío т марнотрбтетво tronitoso adj гуркітлйвий; оглушливий trono т 1. трон; престбл; subir al - зійтй на трон; 2. церк. дарохранйтельниця; 3. церк. підвйщення для стбтуї святбго (влаштовуване для молебня) tronquear vt діал. обкбпувати (лозу) tronquero т Я Ам. роббча худбба (в дишловому запрягу)
tronquillo т карббване залізо (для оформлення обкладинки книги) tronquista т кучер (який керує кіньми в дишловому запрягу)
tronzadera f діал. велйка дворучна пилб (для ваління дерев)
tronzador т 1. попербчна пилб; 2. механічна пилб
tronzar vt 1. розрубувати (на шматки), розпйлювати; 2. закладбти склбдки (на сукні); 3. втбмлювати, викликбти втбму; -se втбмлюватися
tronzo adj з обрізаними вухами (про заб- ракованого коня)
tronzudo adj діал. ворбже налаштбваний, упербджений
tropa 1. f нбтовп, ббзліч людбй; en - loe. adv. нбтовпом, ватбгою, юрббю; meterse en - діал. ітй ватбгою (юрббю); 2. рі вій- ськб; -s blindadas бронетбнкові військб (частйни); -s motorizadas моторизбвані військб (частйни); -s terrestres сухопутні військб; - de línea регулярні військбві частйни; 3. збірн. військбві; de - війсь- кбвий; 4. рядовйй і сержбнтський склад;
5. нбволоч, нббрід; 6. Я Ам. стбдо; отбра; пбртія худбби (відправлена гуртом); 7. Я Ам. каравбн (тварин); 8. військ, сигнбл шикувбння; 9. т діал. безмбзкий дУрень, тупак
tropear vi Я Ам. переганЯти худббу tropel т 1. безлбдний нбтовп; ir en - ітй юрббю (ватбгою); 2. пбспіх, сум’яттЯ; 3. військ, іст. військбвий підрбзділ, частина; 4. купа, горб, стіс; 5. рись (алюр); 6. сл. в’язнйця, тюрмб; en (de) - loe. adv. безлбдно; нбтовпом, юрббю, ватбгою tropelero т сл. грабіжник tropelía f 1. пбспіх, метушнЯ, сум’яттЯ; 2. ббзлад, штовханйна, тйснява; 3. насильство, безчйнство, свавілля; 4. утиски, гніт; 5. чбри, чаклунство; 6. спрйтність рук (фокусника)
tropelista
tropelista m 1. солдат; 2. чарівник, чародій; 3. ілюзіоніст, србкусник tropeoláceas fpl бот. красблеві tropero т Л. Ам. 1. торгбвець худббою; 2. перекупник худбби
tropezadero т нерівна дорбга; місце, де лбгко спіткнутися tropezadura f спотикЯння tropezalona f діал. непостійна (легковЯж- на) жінка
tropezar* vi 1. спотикЯтися, оступЯтися; - en una piedra спіткнутися об кЯмінь; 2. наштбвхуватися, наскЯкувати; - contra la esquina наскбчити на кут (ріг); 3. (соп) стикЯтися (з труднощами); наштбвхуватися (на перешкоди); 4. (соп) поспере- чЯтися; 5. (vt, соп) випадково зустрітися, зіткнутися; -se 1. зустрічЯтися, стикЯтися (одне з одним); 2. зачіпляти ногбю за нбгу tropezón т 1. спотикЯння; 2. див. tropiezo 1, 2; 3. (рі) скибка шйнки (м’яса) (в супі, паельї); a tropezones ioc. adv. чбрез пеньколбду
tropezoso adj повільний, нерозторбпний tropical adj тропічний trópico 1. adj див. tropical; 2. перенбсний, фігурЯльний; 3. т астр. трбпік; - de Cáncer Трбпік PáKa; - de Capricornio Трбпік Козербга; 4. геогр. трбпіки, жаркйй пбяс; 3. (рі)Л. Ам. бідність, нуадЯ, скрута; pasar los ~s діал. мучитися, бідувати tropiezo т 1. перешкбда, завЯда; dar соп un - зіткнутися з перешкбдою; 2. пб- мйлка, прбмах; неправильний крок; 3. перешкбда, усклЯднення; кЯмінь спотикЯння; 4. свЯрка, незгбда, рбзбрат tropilla fЛ. Ам. табун кбней tropillero т Л. Ам. табунник tropillo т орн. áypa, індикбвий гриф tropinario adj діал. оглушений, приголбм- шений
tropismo т біол. тропізм tropista т 1. військбвий, якйй відає прйзо- вом до Ярмії; вербувЯльник; 2. супровбд- жуючий, провіднйк tropo т літ. троп
tropología f 1. іносказЯння, алегбрія, бб- разна мбва; 2. повчЯльність (мови) tropológlco adj 1. інакомбвний, алегоричний, боразний; 2. повчЯльний, моралізуючий
troposfera f тропосфбра troposférico adj тропосферйчний, тропо- сфЯрний
troquel т чекЯн, карбівка, штамп; мЯтриця troqueladora f 1. карбувЯльний (штампу- вЯльний) прес; 2. прес для вйготовлення мЯтриць і шаблбнів
troquelar vt карбувЯти, штампувЯти (мо-
Внети, медалі)
troquelero т 1. мЯйстер, якйй виготовляє чекЯни (штЯмпи); 2. карбувЯльник, штам- пувЯльник
troqueo т літ. хорЯй, трохЯй troquilo т орн. колібрі trosas f рі діал. нбші (для перенесення землі)
trotacalles сот. волоцюга; фланЯр (іст.) trotaconventos f звідня trotada f див. trote 1; dar una - пробігти рйссю (алюром)
trotador adj рисйстий; жвЯвий (про коня) trotadora fЛ. Ам. TpoTyáp trotamundos сот. досвідчений ман- дрівнйк (турйст)
trotanda f діал. хйтрість, лукЯвство trotanubes f відьма, чаклунка trotar vi 1. ітй рйссю; 2. рисйти, їхати підтюпцем (на коні); 3. бігати, крутйтися (у справах)
trote т 1. рись (алюр)] - cochinero дрібнЯ рись; 2. біганйна, клбпоти; 3. заплутана
(тбмна) cnpáBa; а(І) - loe. adv. бігбм, пб- спіхом, підтюпцем; без відпочйнку; без перепочйнку; para todo - буденний, повсякдЯнний (про одяг)] amansar el - стримуватися; gustar a uno el - del macho Л. Ам. мирйтися, дивйтися крізь пЯ- льці; hacer entrar (meter) en ~st poner en los ~s керувЯти, наставляти, направляти; tomar el - змйтися, вислизнути, ушйтися trotear vi див. trotar trotero m icm. nouiTáp trotinar vi Л. Ам. див. trotar trotón 1. adj рисйстий (про коня)] 2. шах- раювЯтий; 3. т pncáK; 4. скаковйй кінь, скакун
trotona f компаньйбнка trotonería f 1. їздЯ рйссю; 2. катЯння Bépxn на коні
troupe f діал. трупа мандрівнйх комедіЯ- нтів (лялькарів)
trova f 1. вірш, віршбваний твір; 2. трбва (жанр оповідної поезії); 3. люббвна пісня трубадура; 4. діал. брехнЯ, обмЯн; брбхні; irle a uno con ~s розповідЯти комусь казкй
trovador т 1. трубадур; 2. побт trovadoresco adj: poesía -а побзія трубадурів
trovar1 1. vi складЯти вірші; ствбрювати люббвні пісні (про трубадура)] 2. vt тлу- мЯчити хйбно, перекручувати (викривляти) зміст
trovar2 yt іст. знахбдити, відшукувати trovero1 т літ. трувбр trovero2 т діал. брехун; любйтель при- брехЯти, брехлб trovista сот. див. trovador trovo т 1. старовйнна люббвна пісня; 2. діал. дбтеп, каламбур trox т див. troj
Troya: fallí (aquí, ahí), fue - от і^все, що залйшйлось, залйшйлись самі руїни (спб- гади); ось тут і почалбсь, ну і пішлб- поТхало; arda - будь-що-будь; пропадй все прбпадом
troya2 f 1. Я Ам. гра у дзйґу; 2. діал. кбглі (гра)
troza f 1. пиломатеріЯл; 2. мор. бЯйфут trozar1 vt 1. ламЯти, розбивЯти, ділйти на шматкй; 2. розпйлювати на дошкй (дерево, колоду)] 3. діал. див. tronzar trozar2 vt мор. стЯгувати, робйти тугйм (бейфут)
trozo т 1. шматбк; ynáMOK; обрубок; 2. урйвок, фрагмЯнт; -s escogidos вйб- ране; 3. мор. екіпЯж суднб (приписаний до певного порту)] 4. військ, іст. частйна колбни (авангард або ар'єргард)] 5. діал. невелйке стЯдо свинЯй; a ~s нерівно, плЯмами (про забарвлення) truc т 1. вагбн-платфбрма; 2. візбк (вагона)
truca f діал. міна, ббмін trucado т трюкова кінозйбмка trúcamelo т діал. клЯси (дитяча гра) trucar1 vi 1. понтйрувати (в картярській грі)] 2. грЯти з трюками (в більярд) trucar2 vt діал. стукати у двЯрі; -se діал. тікЯти, давЯти дьбру
truco т 1. рі іст. гра в більЯрд; 2. прийбм гри (в більярді)] 3. хйтрість, вйверт, трюк; 4. кіно, театр, трюк; 5. Я. Ам. див. truque 1; 6. діал. удЯр кулакбм, стусЯн; 7. діал. велйкий шматбк; скйбка; como si dijera - як об стіну горбх, нуль увЯги; coger el - (а uno) розгадЯти чиїЬсь хйтрість; зрозуміти, в чбму секрЯт (якоїсь справи)] на- ловчйтися, набйти руку truculencia f жорстбкість, кровожЯрли- вість, звірство
truculento асУужорстбкий, кровожЯрливий, звірЯчий
або пан, або пропЯв ha2 fíl. Ам. 1. п ніж
trucha
trucha1 1. f іхт. фор§ль, xápiyc; 2. тв* лебідка, підйбмний кран; 3, сот. хитлйі пройдйсвіт; спрйтник; ayunar (comerí -
пай айл nnnnig *'
галантерЯйна Ятка; 2.
truchano т діал. вісліЬк-смоктунЯць truche діал. 1. adj дженджурйстий, фран. тувЯтий, мбдний; 2. т джЯнджик, франт мбдник
truchero1 т діал. 1. вуличний торгбвець галантерЯйними товЯрами; 2. хазяїн га- лантерЯйної Ятки
truchero2 т 1. торгбвець форЯллю; 2 згрЯя (косЯк) форЯлі
truchimán т 1. див. trujamán; 2. рЯдник посерЯдник (при продажу)] 3. хитруй спрйтник, пройдйсвіт trnchimanear v/хитрувЯти, обмЯнювати trucho adj 1. діал. виверткйй, пронбз- ливий; 2. Я Ам. з відвйслою губбю truchuela f 1. dim. de trucha; 2. дрібнЯ форЯль; 3. в’Ялена тріскЯ truecamujeres т непостійний чоловік; шелйхвіст
trueco т див. trueque1; а - de loe. ргер. з рйзиком; під стрЯхом; за умбви; а (en) - loe. adv. в ббмін, взамін truel т 1. трал (риболовний); 2. буря, шторм
trueno т 1. грім; 2. гуркіт (гармат); артилерійський залп; - gordo гучнйи вйбух феєрвЯрку; Z.icm. гармЯта; 4. гольтіпЯка, гультЯй, гульвіса; 5. діал. петЯрда; 6. діал. пиЯтика; 7. рі діал. грубі черевйки; dar el ~ gordo, dar un - наробйти шуму, наскан- дЯлити; escapar del - у dar en el relámpago потрЯпити з вогню та в пблум’я trueque т 1. міна, ббмін; a (en) - de loe. ргер. в ббмін, взамін; 2. рі Ам. здЯча, рЯшта (гроші) trufa1 fтріЬфель (гриб) trufa2 f обмЯн, шахрЯйство, крутійство trufador 1. adj обмЯнний, шахрЯйський, крутійський; 2. т дурисвіт, шахрЯй, пройдйсвіт
trufar1 vt начинЯти (фарширувЯти) трюфелями
trufar2 vi 1. вигЯдувати небилйці; 2. обмЯнювати; дурйти
truficultura f с.-г. розвЯдення трюфелів truhán 1. adj шахрЯйський; 2. т шахрЯй, пройдйсвіт; 3. блЯзень; штукЯр, коме- діЯнт
truhanear vt 1. шахрувЯти, крутйти; 2. блазнювЯти
truhanería f 1. шахрЯйство, крутійство; 2. блЯзенська вйтівка, блазнювЯння; 3. згрЯя пройдисвітів
truhanesco adjA шахрЯйський, крутійський truismo т трюїзм, прописнЯ істина truja fdue. troj 2
trujal m 1. прес (для винограду, оливок)] 2. маслобійка, маслобійня; 3. діал. резер- вуЯр, бак (для бродіння вина)] 4. діал. давйльня (приміщення) trujaleta f діал. посудина, резервуЯр (для виноградного соку, сусла) trujamán т 1. перекладЯч; драгомЯн; 2. іст. рЯдник; досвідчена людйна; посе- рЯдник
trujamanear vi 1. перекладЯти (усно)] *• рЯдити; ділйтися дбевідом; 3. мінЯтися, обмінюватися
trujamante т 1. див. trujamán; 2. фокусник trujano adj ГІ. Ам. див. truhán 1 trujar vt діал. розділяти перегорбдками (приміщення)
trulla1 f 1. шум, гЯлас; метушнЯ; 2. нЯтовп, згрЯя; 3. діал. група рЯджених (на Різдво),
4. діал. жарт; жартувЯння; - de palos діал. нЯтруска, нЯгінка
656
tumbaga
(rUlla2 f кельма (муляра) trullada fdién. див. trulla 2,3 trullista com. злодій, -ка (в поїздах) trullo1 m орн. чирбк, чйрка millo2 тдавйльня trullo т сл. пбіад
trumajoso adj туфовий (про грунт) trumao т діал. вулканічний туф mimó т настінне дзбркало (декоратив- но)
trun т діал. 1. колючка pen’nxá; 2. бот. реп’Ях, чортополбх
truncadamente adv кбротко, уривчасто truncado adj мат. усічений; cono - усічений кбнус
truncamiento т 1. урізування; відсікбння, усічення; 2. припйнення (знайомства, дружби); розрйв (стосунків); 3. скорбчен- ня (тексту)
truncar vt 1. усікбти; обрубувати; облбму- вати; 2. відсікбти, відрубувати (голову); 3. обхбдити мовчбнням, замбвчувати; не- договбрювати; 4. не закінчувати, обривб- ти (фразу, текст); 5. переривбти, припинити; - los planes перешкбдити здійсненню плбнів; - la vida зіпсувбти життЯ trunco adj 1. покалічений; спотвбрений; 2. Л. Ам. непбвний truncho adj діал. див. trunco 1 truniento adj діал. 1. з колючкбми (про шерсть тварин); 2. нечбсаний, закбш- ланий; з ковтунбм у волбссі truntunear vi діал. звучбти (про гітару) trunucar vt діал. тягбти за волбсся trunucón т діал. нбтруска, нбгінка trununcar, trunuquear vt діал. повалйти на підлбгу і притиснути taino т діал. вйраз (жест) невдовблення trúpita f сп’яніння, хміль tnique т 1. труке (картярська гра); 2. клбси (дитяча гра)
toiquero т діал. суддЯ (при грі в м'яч)
truquinar vt діал. див. trocar
tnisa f діал. плбвки, купбльний костюм
tnisas f рі іст. корбткі ширбкі штанй
trusión f 1. пбштовх; відштбвхування; 2.
мед. непрбвильне полбження зубів
trust т ком. трест
truyada f діал. див. trulla1 2
tsar т цар
tsetse т муха цецб
tú pron pers (суб’єктна ф. 2 ос. одн.) ти; - por - loe. adv. безцерембнно, збпросто, запанібрбта (поводитися); de - por - звертбння на “ти”; hablar (tratar) de ~ (а uno) звертбтися на “ти"; тйкати; mós eres ~ а сам ти чим крбщий!; сам такйй!, сам не крбщий!
tu pron pos (нвнагол. ф. 2 ос. одн.) твій; твой; - libro твоЯ^кнйга, - casa твій дім; ^ cuadernos твої збшити tuautem т 1. потрібна людйна; 2. необхідна річ
tuba f 1. муз. туба; 2. трубб; - acústica внат. євстбхієва трубб; - uterina анат. фалбпієва трубб
juberóceas fpl бот. тріЬфелі (гриби) tubercular adj бульбовий, бульбоподібний tuberculariáceos т рі бот. бульбові tuberculífero adj якйй мбє бульбові tuberculización f зарбження туберкульб- зом
tuberculizarse захворіти на туберкульбз tubérculo т 1. бот. бульба; 2. анат. гор- оок, туббркул
tuberculosis f мед. туберкульбз; - pulmonar туберкульбз легбнів tuberculoso 1. adj бот. бульбовий, буль- ^подібний; 2. мед. туберкульбзний; 3. т Лберкульбзний хвбрий; туберкульбзник tubería f 1. трубопрбвід; систбма труб, ФУби; ~ de(l) agua водопровід; - de(l)
gas газопровід; 2. трубопрокбтний завбд; 3. торгівля трубами tubero т слюсар-водопровідник tuberosa f бот. тубербза, нард tuberosidad f 1. шйшка, нбріст, горббк (бот.); 2. мед. припухлість, пухлйна tuberoso adj горбйстий, з припухлостями tubiforme adj трубкоподібний tubo т 1. Tpyoá; трубка; ~ acústico слу- xoeá трубка; 2. скло (гасовоїлампи); 3. (- electrónico) електрбнна лбмпа; елек- трбнно-променбва трубка; 4. (- de ensayo) пробірка; 5. гармбтний ствол, канбл гармбти; 6. анат. трубка; ~ alimenticio стравохід; - auditivo CBCTáxieea Tpy6á; - intestinal кишковйк; 7. Я Ам. донбщик; Ябедник; - lanzallamas вогнембт; - lanzatorpedos торпбдний anapáT tubulado adj 1. див. tubular; 2. оснбщений трубами
tubuladura f 1. бтвір для трубй; 2. пбт- рубок
tubular adj 1. трубчастий; 2. трубоподібний
tubuliforme adj див. tubiforme tubuloso adj див. tubular ¡tucl: i -, -! interj діал. ціп-ціп!
¡tuca!1 interj діал. (вжив, при нацьковуванні собак) взЯти йогб!, ату!, ату йогб! tuca2 f Л. Ам. тезкб (про жінку) tucán, tucano т орн. тукан, перцеїд (птах)
tucanos т рі тукбни (індіанці в Перу) tuco1 т 1. ент. Л. Ам. цикбда (різновид);
2. орн. діал. пугач (різновид)
tuco21. adjЛ. Ам. однорукий; 2. безпблий;
3. т Л. Ам. див. tocón 1; 4. діал. урйвок; шматбк; 5. діал. серцевйна (кукурудзяного качана); 6. діал. зуб
tuco3 т Л. Ам. тезкб (про чоловіка) tucucho т діал. повітряна кулька tucungo adj діал. капловухий (про тва- рину)
tucura f діал. ент. кбник (крупний) tucusito т орн. вівчбрик tucuso т орн. колібрі (різновид) tucutuco т зоол. туко-туко (південноамериканський ссавець)
tucutucu т 1. діал. бот. шбвлія (різновид); 2. діал. див. tucutuco; 3. діал. див. tustús 1
tuche1 т діал. з0лишок, бсад, відстій tuche2 т Л. Ам. білка tuda f діал. печбра (для укриття людей і худоби)
tudesco 1. adj німбцький; 2. т німець; 3. шинбль
tueca f див. tocón 1
tueco т 1. див. tocón 1; 2. червотбчина (в меблях) tuerca f гбйка
tuerce т 1. див. tercedura; 2. Я Ам.
нещбстя, бідб
tuero mi. див. trashoguero 2; 2. колбда;
3. розгулювання; 4. діал. хбванки (гра) tuertar vt діал., tuertear vt Л. Ам. викривляти
tuerteo 1. adj однобкий; кривйй; 2. іст. кособкий, косйй; 3. т o6pé за, крйвда; 4. рі полбгові бблі; а - loe. adv. несправедлй- во; a ~as loe. adv. перекручено, шкере- ббрть; а - o a derecho, a ~as o a derechas loe. adv. необдумано, набсліп tuesta f діал. 1. пиЯтика, гульнЯ; 2. див. tunda2
tueste т див. tostadura tuétano т 1. кісткбвий мбзок; 2. бот. серцевйна (дерева, стебла); 3. серцевйна, суть; нутрб; hasta los ~s loe. adv. до самйх кістбк; до глибинй душі; sacarle los ~s a uno вйпустити кишкй з кбгось (вжив, як погроза)
tufar діал. 1. vi noráHO пбхнути; смердіти, відгбнити; 2. vt викликбти огйду (про їжу, пиття); 3. набридбти, надокуч0ти tufarada f ембрід tufarrina f див. tufo1 2 tufillas com. дратівлйва, запальнЯ людйна, пброх tufillo т див. tufo1 2
tufo1 т 1. дим; 2. важкйй 3ánax, ембрід; 3. (рі) пихбтість, чвбнність; 4. пог0ний знак, прйвід для підбзр; 5. неприбмний присмак
tufo2 т nácMO волбсся (на скронях, на лобР)
tufo т див. toba 1
tufoso adj 1. смердіЬчий; 2. пихбтий, чвЯн- ний
tugar1 т діал. «хблодно-гбряче» (дитяча гра)
tugar vt діал. заколисувати tugurio т 1. хйжа, хижка (пастуха); 2. див. tabuco
tuición f юр. збхист, охорбна tuina f ширбка дбвга куртка tuitivo adj юр. захиснйй, охорбнний, по- кровйтельственний
tuja f 1. рі діал. кбвдра, покривЯло; 2. діал. хбванки (дитяча гра) tul1 т тюль tul2 т діал. див. tule1 tula1 f діал. орн. біла чЯпля tula2 f діал. посудина (з гарбуза) tulanga f діал. здббне пбчиво (з кукурудзяного борошна)
tule1 т Л. Ам. бот. комйш (різновид) tule2 т діал. старйй солбм’яний капелюх tulenco adj 1. діал. хвороблйвий, слабкий, хирлЯвий; 2. Я Ам. клишонбгий, якйй хбдить перевбльцем
tulipa f1. невелйкий тюльпбн; 2. абажур (у формі тюльпана)
tulipán т 1. тюльпЯн; 2. діал. néco; дблар tulipanero, tulipero т бот. тюльпбнне дбрево
tulivieja f Л. Ам. страхбвисько, хбха tulomuco т діал. зоол. náKa (гризун) tulpa f Л. Ам., tulpia f діал. кбмінь (для вогнища)
tulunco т діал. див. tuco2 2 tuluncona fdian. товстуха, пампушка tulla f Я Ам. див. tuya tullecer* 1. vtdue. tullir 2; 2. vi див. tullirse tullidez f див. tullimiento tullido 1. adj паралізбваний, розбитий парблічем, паралічний; 2. т паралітик tullimiento т парбліч tullir* 1. vi мисл. випорожнятися (про хижих птахів); 2. vt паралізув0ти; 3. вто- мйти, змучити; -se бути паралізбваним (розбитим паралічем) tumba1 М. могйла; склеп; 2. катафблк; 3. навіс (над екіпажем)
tumba2 f 1. див. tumbo1 1; 2. кульбіт; 3. тумба (старовинний андалузький різдвяний танець); 4. Я Ам. ваління лісу, лісоповбл; 5. діал. африкбнський бара- 6áH; 6. діал. шматбк жорсткбго м’Яса; 7. Я Ам. заУльний казбн (в армїї) tumbacuartillos т завсідник пивнйх, пиЯк tumbacuatro т діал. хвалькб, фанфарбн tumbadero т діал. 1. ділЯнка лісу (для вирубки); 2. загін (для таврування дрібної худоби); 3. кйшло, вертбп tumbadillo т 1. кормовб рубка (на судні); 2. діал. фблди (спідниці); 3. діал. спіднйця tumbado adj 1. з вигнутою крйшкою (про скриню); 2. полігр. похйлий (про шрифт) tumbador 1. adj якйй перекидбє; 2. т лісоруб
tumbaga f1. сплав зблота з міддю; 2. кіль- цб зі спл0ву зблота з міддю; 3. обручка, пбрстень
657
tumbagón
tumbagón m браслбт зі сплбву зблота з міддю
tumbal adj могильний, надгрббний tumbaollas com. ненажбра tumbar 1. vt валити, перекидбти; звблю- вати з ніг; 2. провалйти (на екзамені)', 3. косйти, скбшувати (траву); 4. дурмбнити, бйти в гблову (про вино, запах); 5. вражбти, приголбмщувати; 6. Я Ам. на- хилйти; 7. діал. руббти, вирубувати; валй- ти (ліс); 8. vi пбдати, валйтися; a tumba у aguanta loe. adv. діал. кудй кривб вйвезе tumbarse 1. лягбти, валйтися, кйдатися (на ліжко, траву); 2. закйнути спрбву, опустйти руки; махнути рукбю tumbear vi діал. бігати тудй-сюдй, мету- шйтися
tumbía fíi. Ам. велйкий кбшик tumbitos т рі діал. шматкй м’яса tumbo1 т 1. падіння; 2. горбйстість; 3. різкйй пбштовх, удбр, струс; dar ~s тряс- тйся, підекбкувати (про автомобіль); 4. гуркіт, гуркотіння; dando ~s спотикбю- чись; в нужді, заледве виживбючи tumbo2 т діал. 1. бот. пасифлбра, мучениця (рослина і плід); 2. гбрщик, посудина
tumbón’ т скрйня з вйгнутою крйшкою tumbón2 1. adj хйтрий, лукбвий; 2. лінй- вий; 3. т лбдар, лайдбк, нербба tumbona f 1. лежбнка, дивбн; 2. гамбк tumbonear vi хитрувбти, лукбвити tumefacción f мед. пухлйна; припухлість, здуття
tumefacer* vt мед. викликати пухлйну (здуття)
tumefacto adj див. túmido 1 tumeremos т рі тумербми (індіанці у Венесуелі)
tumescencia f див. tumefacción tumescente adj спухлий, роздутий tumi т Л. Ам. кривйй ніж túmido adj 1. мед. спухлий; 2. архіт. вигнутий, куполоподібний (про арку, склепіння) tumo т діал. див. tomillo tumor т пухлйна; - adiposo жировйк, ліпбма; - benigno (maligno) доброякісна (злоякісна) пухлйна
tumoroso adj 1. пухлиноподібний; 2. врб- жений пухлйнами tumucho т діал. зал. змбщувач tumulario adj могйльний; надгрббний; piedra ~а надгрббний кбмінь túmulo т 1. могйла; 2. іст. могйльний пбгорб, кургбн; 3. катафблк tumulto т 1. заворушення, ббзлад; смута; 2. сум’яттб, гармйдер, колотнбча tumultuar vt викликбти заворушення (ббзлад); баламутити tumultuario, tumultuoso adj 1. якйй викли- кбє заворушення; 2. галаслйвий, бурхлй- вий, безлбдний
tuna1 f1. бот. смокбвниця, фігове дбрево; 2. бот. ембква, фіга (плід); 3. діал. шип, коліЬчка
tuna2 f 1. бездіяльне життя; бродяжництво; correr la - вестй бездіяльний спбсіб життб, бродяжити; 2. студбнтський ор- кбстр; 3. діал. пибтика, гульнй; media - діал, змагбння двох співаків tunada fdue. tunería
tunal m 1. див. tuna11; 2. збрості фігових дербв
tunalmil т діал. повтбрний посів кукурудзи
tunamil т діал. кукурудзяне пбле tunanta 1. adj шахраювата, хйтра; 2. fuuax- рбйка
tunantada /"шахрбйство tunante 1. adj гулящий; 2. шахраювбтий, хйтрий; 3. т лайдбк, волоцюга; 4. прой- дйсвіт, хитрун
tunantear vi див. tunear 1 tunantería f 1. байдикувбння, бездіяльність; 2. див. tunantada tunantesco adj шахраювбтий tunar vi 1. тинйтися без діла; бродяжити; 2. діал. сл. шпигувбти tunarse діал. впинбтися, вганйтися (про колючку)
tunco 1. adj Л. Ам. див. trunco; 2. Я Ам.
однорукий; 3. діал. калічний; 4. т Л. Ам. злбманий мачбте; улбмок мачбте; 5. Я Ам. кукса; 6. діал. свиня tuncuna fдiaл. «клбси» (дитяча гра) tunda1 f текст, стрйжка вбрсу tunda2 f сіканка, хлбета, нбгінка tundear vt бйти, сіктй tundente adj 1. якйй б’є; 2. удбрний tundición fdue. tunda1 tundidor 1. adj стригбльний (про машину); 2. т стригбль (ворсу) tundidora М. текст, стригбльна машйна; 2. стригбльниця (ворсу); 3. садбва коейлка tundidura fdue. tunda 1 tundir1 vt текст, підстригати ворс tundir2 vt 1. бйти; колотйти, лупйти; сіктй;
2. змучувати, втбмлювати
tundizno т текст, пбчбси, відхбди стрйжки вбрсу tundra f тундра
tunear1 vi 1. бродяжити; 2. шахрувбти tunear2 vt діал. збирбти урожбй фіг (інжй- ру, смокви)
tunebos т рі тунбби (індіанці в Колумбії) tunecí, tunecin«o, -а 1. adj туніський; 2. т, f тунісець, -ка
túnel т тунбль; - aerodinámico ав. аеродинамічна трубб; - para peatones підзбмний пішохідний перехід (тунбль); ~ para voladuras мінна кбмера, мінний штрек; abrir un - пробивбти тунбль tunela т див. tunante 2, З tunera fdue. tuna11 tunería f шахрбйство tunero m 1. діал. див. tunal 1; 2. діал. гай фігових дербв
tunes т рІЛ. Ам. пбрші крбки (дитини) tungo т діал. 1. див. testuz; 2. зоб; 3. подвійне підборіддя tungsteno т хім. вольфрбм túngstico adj хім. вольфрбмовий tungúsico adj тунгуський tunguso, -а 1. adj див. tungúsico; 2. т, f тунгус,-ка
túnica f 1. хітбн, туніка; 2. підрясник; 3. сюртук; 4. бот., зоол. туніка, плівб, перб- тинка, шкірка, оболбнка tunicado adj бот., зоол. укрйтий оболбн- кою (шкіркою, плівою) túnico т 1. див. túnica 1; 2. Я Ам. туніка (жіноча сукня); 3. діал. підрясник tunjo т діал. золотйй таліембн (амулбт) tuno 1. adj див. tunante 1; 2. т див. tunante 2; 2. див. tuna1 2; 3. музикбнт студбнтського оркбстру tunoso adj діал. колючий, з шипбми tunta f діал. картопляний крохмбль tuntún т діал. 1. тамбурин; 2. анемія, малокрів’я; al (buen) - loe. adv. наобум, набсліп, всліпу
tuntuneco adj Л. Ам. див. tontuneco tuntuniento adj діал. анемічний tuntunita fдiaл. монотбнний нбепів tunturuntún: al ~ loe. adv. навмання, лабсліп, всліпу
tuñeco adj діал. 1. однорукий; 2. безпблий;
3. скалічений, калічний tuñuño т Л. Ам. скнбра
tupa М. ущільнення, згущення; 2. сйтість, наейчення; 3. діал. зніяковіння tupamaro т іст. тупамбро (прізвисько, дане іспанцями аргентинському або уругвайському гаучо)
tupaya f діал. зоол. тупбя tupé т 1. кок, чуб; тупбй (іст.); 2. нахбл ство
tupi1 mt.pl тупі (Індіанці у Бразилії ¡ французькій Гзі а ні); 2. мбва тупі tupí2 т кaфé; забігбйлівка
tupí1 т Л. Ам. калювбльно-стругбльний
станбк
tupia f діал. 1. грббля; 2. переейчення tupiar vt діал. 1. будувбти грбблю; 2. пере горбджувати руслб зрбшувального ка- нблу
tupición f 1. густотб, частотб, щільність 2 діал. ббзліч (нагромбдження) речбй; 3 діал. тупість; обмбженість tupidez f див. tupición 1 tupido 1. adj густйй (про ліс, волосся) щільний (про тканину); 2. дурний, тупий обмежений; 3. Я Ам. захаращений (про шлях); 4. діал. багбтий, ряснйй; 5. adv Л Ам. неодноразбво, чбсто tupía т діал. казбн, чавун (на тагані) jtupinamba! interj діал. (вжив, для вираження презирства, зневаги) тьху!, пхе! tupinambo т топінбмбур, землянб груша (рослина і клубень)
tupir vt 1. (vr) робйти(ся) щільним, ущільнювати(ся); 2. діал. перекривбти (воду, газ); -se 1. наїдбтися (напиватсся) донбехочу; 2. потьмбритися (про розум); 3. діал. зніяковіти, сконфузитися; 4. Я Ам. хвилювбтися, тривбжитися, непокбїтися tupitaina f діал. див. tupa 2 tupo1 т діал. срібна шпйлька (закблка) (у індіанок)
tupo2 тЛ. Ам. посудина (для збору меду) tuque т діал. удбр під коліно tuquiar vt діал. див. tupiar 2 tur т 1. кбло, тур (в конкурсі); 2. прогулянка
turar у/ іст. продбвжуватися turba1 f 1. торф; 2. кізяк turba2 f нбтовп, згрбя turba3 т діал. хвалькб, самохвбл turbáceo adj торф’яний, торф’янйстий turbación f 1. зніяковіння, замішбння; 2. ббзлад, плутанйна, сум’яттб turbador 1. adj якйй привбдить у замішбння; 2. якйй порушує (спбкій), якйй збурює; 3. т порушник спбкою turbal т див. turbera turbamiento т див. turbación turbamulta f нбтовп; згрбя turbantada f жарт, вйтівка turbante т тюрббн, чалмб turbar vt 1. порушувати, розлбднувати; 2. каламутити, робйти каламутним (рідину); 3. (vr) хвилювбти(ся), тривбжити(-ся); 4. (vr) ніяковіти, конфузитися); -se мутніти (про рідину)
turbativo adj див. turbador 1 turbera f торф’яник, торф’янб пбле, тор- фбвище
turbia f каламутність, скаламученість (води в річці) túrbido adj див. turbio 1 turbiedad f 1. мутність, каламутність; 2. незрозумілість, небсність turbieza / 1. див. turbulencia; 2. поть- мбрення (свідомості) turbina f турбіна; - hidráulica водяна турбіна; - de vapor паровб турбіна turbinado adj бот. якйй мбє фбрму дзиги turbinal 1. adj анат., зоол. спірбльно закручений; 2. див. turbinado; 3. т анат. носовб рбковина
turbio 1. adj каламутний (про рідину); смутний, тривбжний (про час); 3. неясний, тумбнний; 4. т рі бсад (олії) turbión т 1. раптбва злйва, шквал; 2. гЮ' тік, лавйна; 3. вйхор, водокрут (життя)
658
tuzar
turboalternador m ел. Typ6oreHepáTop змінного страму turbobomba f фіз. турбонасбс turbodínamo f ел. турбогенербтор постійного страму
turbogenerador т ел. турбогенербтор turbohélice т див. turbopropulsor 2 turbonada f злйва; rpo3á turbopropulsor m 1. mex. турбодвигун; 2. ав. турбогвинтовій двигун turborreactor т 1. див. turbopropulsor 2: 2. турбореактйвний nhráK turboso adj торф’яний; торф’янистий turbulencia f 1. турбулентність, завйх- рення; 2. помутніння; 3. хвилювбння, занепокоєння; сум’яттЯ, заміщення; 4. заворушення, безпорядки turbulento adj 1. due: turbio 1; 2. due. tumultuoso; 3. турбулентний, вихровйй turca M. сп’яніння, хміль; 2. іст. пенюбр, халЯт
turc*o, -а 1. adj турецький; 2. m, f турок, туркеня; 3. m турецька мбва; 4. діал. пиріг з м’ясом; 5. сл. виногрЯдне винб; el gran - турецький султбн
turcoman»o, -а 1. adj туркменський; 2. f туркмен, -ка; 3. т туркменська мбва turcotártaro adj, т див. túrquico túrdidos т рі зоол. дрозди, рроздбві túrdiga М. ремінь; 2. сп’яніння,'хміль; 3. діал. сувбре покарбння ture т діал. низькйй стілЄць (з похилою спинкою)
tureca f діал. сильцб
turega fdian. в’Язанка качанів кукурудзи
turerear vi діал. 1. закручуватися cnipán-
лю; 2. звучбти, лунЯти (про луну)
turf т іподрбм
turfista т любйтель верхогбнів; гравець на верхогбнах
turgencia f 1. здуття, набухбння; 2. мед. припухлість; набряклість turgente adj 1. роздутий; надутий; 2. мед. припухлий; набрЯклий; 3. пишномбвний (про стиль)
turgidez f див. turgencia
túrgido adj поет. див. turgente З
turgor т див. turgencia
turibular vt 1. церк. кадйти; 2. хитбтися,
гойдЄтися
turibulario т див. turiferario turíbulo т церк. кадйло turiego adj діал. п’Яний turiferario т улесник, підлабузник turificar vt церк. кадйти turismo т 1. турйзм; 2. малолітрЯжний автомобіль; мaлoлiтpáжкa turista сот. турйст, -ка turístico adj туристйчний, турйстський turki 1. adj див. túrquico 1; 2. т див. túrquico 2; 2. тюрк
turkmen*o, -a adj, т див. turcomano turlerín т сл. злбдій
turma f 1. анат. ябчко; 2. діал. бот.
картбпля; ~ de tierra трюфель (гриб)
turmalina ímíh. турмалін
turnar vi (-se) чергувЯтися, змінювати
одне бдного (в роботі, чергуванні)
ornear vi мукати, ревтй (про бика)
turnio adj 1. косйй (про очі); 2. кособкий; 3.
похмурий, насуплений
turno т 1. черга; de - черговйй; farmacia
ue ~ чергове аптека; por - по черзі; 2.
(Робоча) зміна; 3. Л. Ам. див. tómbola
urón т зоол. тхір; смердючка
¡urpén т діал. дивЄк, оригінЯл
turquearse діал. утбмлюватися; почувЄ-
тися розбитим .
urquesa^ f мін. бірюзЄ
¡urquesa2 ґфбрма (для відливання куль)
turquesado adj див. turquí
turquesco adj турецький turquí adj 1. див. turco 1; 2. тЄмно-бірю- збвий, синій
túrquico 1. adj тюркський (про групу мов); 2. т тюркська група мов, тюркські мови turquino adj див. turquí turra f діал. див. tángano11 turrada fdian. грінка
turrar vi 1. підсмбжувати (на жаринах); 2. діал. зудіти, чухатися turril т діал. велйкий глек turro 1. adj Л. Ам. сл. дурнйй, безглуздий; 2. т Л. Ам. кохЯнець
turrón т 1. турбн (нугф, шербет); 2. дер- жбвна пенсія; посада в держбвній уста- нбві; 3. сл, кбмінь, скЄля turronada f 1. буд. суміш вапнЯ з грЯвієм; 2. сл. удбр кЄмєнєм
turronería f магазйн, якйй торгує нугбю (хапвбю)
turrujal т діал. сміттЯр turrumoto т Л. Ам. Máca, стіс, купа turrunquero т діал. болотйстий ґрунт, твань
turrutín діал. 1. adj малюсінький, манюній; 2. т малкж
tursión f зоол. афаліна turto т с.-г. макуха, вйчавки turulato adj врбжений, остовпілий; очманілий
turuleque т простолюдін, плеббй turuleta f, turulete т діал. колискбва пісня turulo т діал. див. tolondrón 2, З turullo т пастуший ріж0к turumba1 f Л. Ам. див. tarumba turumba2 fЛ. Ам. чбшка, миска turumbaco т шЯпочка (вченого, судді, лікаря)
turumbón т див. tolondrón 2, З turunda f мед. свічка, супозит0рій turupe т діал. див. tolondrón 2 tururú1 т три odHáкових кбрти (в деяких іграх)
tururu2, turututú звуконасл. див. tuturutú |tual (j-, -І) ínterj (вжив, для прикликання собаки) до мбнеї; no decir - ni mus не зронйти Єні сл0ва, мовчЄти tusa1 f сука, сбмка соббки; estar (ser) más serio que una - бути злим, як соббка tusa21. fЛ. Ам. стрйжка (дія і результат);
2. Я Ам. вйлущений кукурудзяний качбн;
3. діал. обгбртка (кукурудзяного качана);
4. діал. тютюн, загбрнутий в кукурудзяний листбк; 5. діал. волосбк (кукурудзяного качана); 6. Я Ам. підстрйжена грйва конЯ;
7. діал. консерви з гуаЯви (в кукурудзяному листку); 8. діал. віспин(к)а; 9. діал. гарЯче бажання; 10. діал. страх, зане- покбєння, тривбга; 11. Я Ам. безпутна жінка; шльбндра, noTináxa; 12. Я Ам. туса (вид чечітки); 13. сот. діал. просто- людйн, плебЯй; dar - дбти дьбру tusadura f Л. Ам. див. trasquilón tusanga fdian. велйкий качбн кукурудзи tusar vt Л. Ам. 1. іст. стрйгти, підстригти (волосся); 2. стрйгти (худобу); 3. діал. підстригЯти грйву (коня); 4. діал. злослб- вити, пліткувбти
tusca fЛ. Ам. бот. акЯція (різновид) tusc«o, -а 1. adj етруський; 2. тоскбнсь- кий; 3. т, feтрус|к, -ка; 2. тоскЄн|ець, -ка tusícula f легкйй кЄшєль, покЯшлювання tusiculación ґсухйй чЯстий кЄшєль tusicular adj якйй стосується кЯшлю, кЯш- левий
tusígeno adj якйй викликЯє кЄшєль tusílago т бот. м0ти-й-мЄчуха tusíparo adj див. tusígeno tusivo adj 1. див. tusicular; 2. викликаний
К0ШЛЄМ
tuso1 m собЯка, пес
tuso2 adj діал. 1. рябйй; конопЯтий; 2. без- хвбстий; короткохвбстий; куций (про хвіст); 3. стрйжений Hárono tusón І т 1. рунб; 2. діал. однорічне nouuá tusón2 adj Я Ам. короткохвбстий; куций (про хвіст)
tusona f 1. noTináxa, шльбндра; 2. діал. однорічна кобйла
tustús т діал. 1. переляк; 2. сйльне серцебиття (викликане переляком) tutamen т мед. збхист, запобігЄння tutanda f діал. хйтрість; проникливість tutaniento adj діал. соплйвий tútano т 1. іст. див. tuétano; 2. діал. удЯр батогбм; 3. Я Ам. мозкове кістка tutano т діал. сбпля
tute т 1. туте (іспанська картярська гра); 2. чотйри людйни, четверо; четвірка; darse un - попрацювЯти tuteamiento т див. tuteo tutear vt звертЯтися до кбгось на “ти”; тйкати; -se звертЯтися одне до бдного на “ти”, бути на “ти”
tutela f 1. опіка; опікунство; 2. зЯхист; охорбна (прав); протекція tutelar1 adj 1. охорбнний; захиснйй; 2. юр. опікунський
tutelar2 vt 1. опікувати, здійснювати опіку;
2. охороняти (права), захищЯти; протегувати
tuteo т звершення на “ти”; тйкання tutilimundi т див. titirimundi tutlplé(n): а - loe. adv. щбдро, щбдрою рукбю
tuto1 т діал. лапка (птаха) tuto2 т: hacer - діал. співбти колискбву пісню; заколйсувати; ¡-I ínterj Я Ам. обережної, гарЯче!, не попечйся! tutor т 1. опікун, попечйтель; 2. підпірка (для квітів); 3. захиснйк; покровйтель tutoría f див. tutela 2 tutriz f опікунка tutu m діал. дон0щик tutuca fdian. 1. ґуля (на голові); 2. тюк, вузол
tutuma f 1. Я. Ам. див. totuma; 2. діал. ґуля (на голові); 3. діал. нарйв, гнійнйк tutumo т Я Ам. бот. гарбузбве дЄрево tutumpote т діал. вплив0ва осбба; цабе tutuquear vt діал. нацьк0вувати собЄк tuturuta fЛ. Ам. крикуха, скандалістка tuturuto 1. adj Я Ам. підпйлий, захмелілий, напідпйтку; 2. Я Ам. див. turulato;
3. т діал. звідник
tuturutú т ту-ту-ру-ту (наслідування звуку горна)
¡tutuyl interj Я Ам. ух!, ну й спека! tuvolé: а - loe. adv. діал. в ейлі, в пбвному рбзквіті (про кавові дерева) tuxtecos т р/тукстЄки (індіанці в Мексиці) tuya f бот. туя
tuy*o pron pos (нагол. ф. 2 ос. одн.) твій; este libro no es tuyo це не твоЯ кнйга; los -s твої (рідні); la -а твій шанс, слушна наг0да для тебе; no te has podido aguantar sin meter la -а ти не міг втрйматися від своїх штучок; Іо - твої речі; твоя cnpáBa; (una, alguna) de las -as твої штучки (вйтівки) tuyú m орн. 1. діал. нЄнду (американський страус); 2. Я Ам. тантбл (різновид лелеки)
tuyuyú т діал. орн. лелека (різновид) tuza f Я Ам. зоол. гбфер; hacer hoyos donde hay - винахбдити велосипед tuzar vt діал. див. tusar
659
и
U. u1 f 24-а літера іспанського алфавіту у иг conj абб, чи (вжив, замість о перед словами, які починаються на о або ho) uberoso adj 1. урожбйний, родючий; 2. оа- rá-гий, ряснйй
ubérrimo adj 1. найродючіший; 2. найба- гйтший, найрясніший ubi т діал. лібна (різновид) ubicación f 1. розміщення (дія)] 2. місце- знахбдження, місцерозташувбння ubicar 1. vi (-se) бути, знахбдитися, пометися; розташбвуватися; 2. vt Я Ам. поміняти, розташбвувати; 3. діал. при- значбти кандидбтові бкруг (де він буде обиратися); 4. діал. висувбти кандидата; -se Я Ам. влаштбвуватися на роббту ubicuidad f всюдис^щість (про Бога) ubicuo adi всюдисущий (про Бога) ubiquidad f див. ubicuidad ubre f 1. вйм’я; 2. cocók ubrera f молбчниця (хвороба грудних дітей) ucear vi діал. лЯскати (бити) рукбми ucencia com. (apóc. de vuestra excelencia) icm. BáLue превосходйтельство ucraniano, -a, ucranio, -a 1. adj український; 2. m, f украін|ець, -ка; 3. m українська мбва
ucucha f Л. Ам. мйша uchepo m Л. Ам. пиріг з маїсового бброшна uchú т діал. гіркйй пбрець uchucas т рі учуки (індіанці в Перу) udómetro т фіз. дощомір, плювібметр iueste т 1. збхід; 2. західний вітер huí! interj 1. (вжив, при втомі, духоті) ух!; 2. (вжив, при вираженні огиди) фу!, тьху! ■ufanarse, ufanearse vi 1. (con, de) xeác- татися; 2. тримбтися звбрхньо, чв0нитися ufanero adj icm. 1. повбжний, гордовйтий; 2. звбрхній, чванлйвий; 3. хвастлйвий ufaneza f icm.; ufanía f; ufanidad f icm. 1. noBá>KHÍCTb; гордовйтість; 2. звбрхність, чванливість, чванство; 3. хвастливість ufano adj 1. повбжний, гордовйтий; 2. пи- х0тий, чвбнний; самозакоханий; 3. задо- вблений; рбдісний; 4. наполбгливий, ак- тйвний; 5. пйшний (про рослину) ufar vt діал. крбсти
ufoz: а - loe. adv. за (на) чужйй рахунок; безплбтно, безкоштовно; без запрбшення ugetista сот. член (представник) Всеза- г^ьного Союзу Трудящих
ugrofinés adj угро-фінський (про сім’ю мов)
uguate т ГІ. Ам. зелбне стеблб маїсу uinaque т діал. уїнЯке (алкогольний напій з маїсу)
uistiti, uistití т зоол. уїстіті (мавпа) uitotos т рі уїтбти (індіанці в Колумбії) ujier т 1. швейцбр (у палаці, у суді); 2. суддівський чинбвник; 3. іст. служитель (у палаці)
¡uiúl interj діал. (вжив, для вираж. недовіри, сумніву) ну так!, скбжеш такб! ulano т улбн
úlcera f мед. вйразка; - del estómago, - gástrica вйразка шлунка; - duodenal вйразка дванадцятипалої кйшки ulcerable adj схйльний до вйразки ulceración f1. виразкбве утворення; 2. вйразка
ulcerado adj 1. укрйтий вйразками; 2. ви- разкбвий
ulcerar vt виклиУти виразку; ~se укри- вбтися вйразками
ulcerativo adj якйй виклиУє виразку ulceroso adj 1. мед. виразкбвий; 2. укрйтий вйразками
ulcoate т Л. Ам. улькобте (отруйна змія) ule т Л. Ам. 1. клейбнка; прогумбвана тканина; 2. гума
ulerear vtdian. розучувати тісто качблкою ulero т діал. див. uslero uliginoso adj 1. болотистий, волбгий, вбг- кий (про ґрунт); 2. болбтний (про рослину) ulitis f запалення ясен ulive т діал. сбкіл ulmáceas fp/ільмові, в’язові ulmén т діал. 1. касйк, вождь (індіанців- арауканців); 2. баУта (впливбва) людйна ulna ґанат. ліктьовб кістка ulosis f мед. рубцюв0ння ulótrico adj кучерявий ulpo т діал. 1. утіьпо (напій із підсмаженого борошна); 2. ульпо (горілка з яблук з борошном)
ulterior adj 1. подбльший, наступний; більш пізній; 2. іст. дбльній (про римську провінцію)
ulteriormente adv пбтім; над0лі, у майбутньому
ultimación f завбршення, закінчення, до- явбдення до кінцЯ
últimamente adv 1. під кінбць, врбшті- решт, зрбштою; 2. останнім nácoM, нещо-
Д0ВНО
ultimar vt 1. завбршувати, закінчувати, довбдити до кінцЯ; 2. виробляти, готувбти (угоду, договір); 3. діал. убивбти, доби- вбти, прикінчувати
ultimátum т 1. ультимбтум; dirigir (presentar) un - висувбти ультимбтум; 2. ос- татбчне (категоричне) рішення últiimo adj 1. остбнній; -a voluntad остбн- ня вбля; a -s de(l) mes в ocTáHHix чйслах (в кінці) місяця; 2. минулий (про рік, місяць, тиждень); el - año минулого рбку; 3. останній, найновіший, свіжий; -as noticias ocrráHHi новйни; los -s logros de la ciencia остбнні досягнення науки; a la -a moda за останньою мбдою; 4. крайній, рішучий; el - recurso крбйній збхід, останній збсіб; en - caso, en -a instancia в крбйньому pá3i; 5. остбнній, заключний; остатбчний (про ціну); dar la -a mano остатбчно оздббити (завбршити); 6. кінцевий (про мету); por - loe. adv. врбшті- решт, зрбштою, нарбшті; estar a lo - de una cosa бути в курсі остбнніх новйн; estar a lo -, estar a (en) los -s, estar en las -as бути прй смерті; бути на rpáHi зубожіння
ultra т (рі) політ, ультра, крейній реакціо-
Hép
ultracorto adj фіз. ультракорбткий; ondas -as ультракорбткі хвйлі ultracústica f фіз. ультразвуковб акустика ultracústico adj фіз. ультразвуковйй, над- звуковйй
ultraelevada adj надвисбкий; frecuencia -а фіз. надвисбка частотб ultraísmo т 1. крбйність (ул поглядах, переконаннях); 2. літ. ультраїзм (течіяу іспанській поезії XX ст.) ultrajado adj 1. обрбжений, скривджений; 2. згбньблений, осорбмлений ultrajador 1. adj обрбзливий, скрйвдже- ний; 2. якйй ганьбйть (честь, репутацію); 3. якйй стбвиться з непрйязню (зі зневбгою), якйй зневажбє; 4. т кривдник ultrajante adj 1. дуже обрбзливий; portarse de una manera - повбдитися ви- зйвно; 2. якйй ганьбйть (честь, рвпУ' тацію)
660
unidad
ultrajar vf 1. глибоко oбpaжáти (кривдити);
de obra (de palabra) ображбти дією (слбвом); ~ con apodos давбти обрбзливі прізвиська (клйчки); 2. ганьбйти (честь, репутацію)] 3. обвитися з непрйязню (зі зневбгою), знeвaжáти ultraje т тяжкá o6pá3a, глиббка крйвда ultrajoso adj глйбоко обрбзливий, кривдний
ultralargo adj див. ultralongo ultraliberal adj дуже лібербльний ultralimitar vf 1. nepecTynáTH (перехбдити) межу; 2. вихбдити за мбжі дозвбленого ultralongo adj лінгв. наддбвгий (про звук) ultramar т замбрські країни; de ~ замбрський; azul de - ультрамарйн ultramarino 1. adj замбрський; 2. ультра- марйновий; 3. т ультрамарйн; 4. р/ бакалійні товбри, бакалія; колонібльні товбри (іст.)
ultramaro adj ультрамарйновий; azul ~ ультрамарйн
ultramicroscopio т ультрамікроскбп, надпотужний мікроскбп ultramoderno adj надсучбсний, ультрамодний
ultramontano 1. adj якйй живб (розташб- ваний) по той бік гір; 2. т іст. прибічник посйлення пбпської влбди (на противагу королівській)] 3. реакціонбр ultramundano adjt космічний, якйй лежйть за мбжами Землі; espacios ~s космічний простір
ultranza: а ~ loe. adv. не на життя, а на смерть; luchar а ~ борбтися, не шкодуючи жйття; за будь-яку ціну, рішуче, ні з чим не рахуючись
ultrapasar vt 1. перехбдити (щось)] ~ un rio перейтй (перехбдити чбрез) річку; 2. перен. перехбдити мбжі ultrapirenaico adj якйй живб (розташб- ваний) по той бік Піренбїв ultrapotente adj надпотужний ultrapuertos 1. adv по той бік гір; 2. т теритбрія по той бік гір ultrarrápido adj 1. надшвйдкісний; 2. над- швидкбї дії, миттбвої дії ultrarrevolucionario adj ультрареволю- ційний
ultrarrojo adj фіз. інфрачервбний, ультра- червбний; rayos ~s інфрачервбні прбмені ultrasensible adj надчутлйвий; película ~ фото надчуглйва (високочутлйва) плівка ultrasolar adj астр. якйй лежйть за мбжами сбнячної систбми ultrasónico adj надзвуковйй, ультразвуковий
ultrasonido т фіз. ультразвук ultrasonoterapia f мед. лікувбння ультразвуком
ultraterrestre adj позаземнйй, космічний ultratumba: de - загрббний, потойбічний ultraveloz adj надшвидкіснйй ultraviolado, ultravioleta adj фіз. ультра- фіолбтовий; rayos ~s ультрафіолбтові прбмені
ultravuelo т політ в міжпланбтний (космічний) прбстір, політ в кбсмос ultróneo adj спонтбнний; мимовільний úlula fopH. сіра совб
ululación f 1. крйки, волбння; 2. виття, завивбння; 3. крик совй; 4. улюлюкання ulular vi 1. кричбти, волбти; 2. вйти, завивати; 3. гблосно кричбти (про сову)] 4. Улюлюкати
ululato т 1. крик, волбння; 2. виття, зави- в$ння; 3. улюліЬкання iuml interj гм!, хм!
umareo т діал. пбрший полйв посівів umbela f 1. бот. збнтик (суцвіття)] 2. навіс, тент, вйступ (над вікном, балконом) umbeladas, umbelíferas fpl бот. зонтйчні
umbilicado adj пуповйдний umbilical adj анат. пупкбвий; cordón ~ пуповйна
umbráculo т навіс (з гілок) umbral т 1. поріг (дверей)] atravesar (pisar) el - (los ~es) переступйти поріг (дому)] 2. почбток, переддбнь; en los ~es de la civilización на зорі цивілізбції; 3. буд. основний брус, переклбдина; 4. поріг, межб (чутності)
umbralada f Л. Ам., umbralado т, umbraladura fdian. див. umbral umbralar vt буд. клбсти переклбдину umbrático adj 1. тінйстий, якйй даб (кйдає) тінь; 2. тіньовйй, якйй знаходиться з тіньовбго ббку; 3. якйй затемнбє, якйй затулбє
umbrátil adj 1. див. umbroso; 2. якйй мбє фбрму (вйгляд) чогбсь, якйй нагбдує щось
umbrélidos т рі зоол. гастропбди (черевоногі молюски)
umbría f тінйсте місце, тінйста сторонб, вихбдити за мбжі umbrífero adj тінйстий umbrío adj якйй знахбдиться в тіні, тінйстий, затінений umbromanía f мистбцтво тебтру тіней umbroso adj 1. тіньовйй, якйй знахбдиться в тіні; 2. тінйстий, якйй даб тінь umeche т діал. рослйнний віск umita f діал. уміта (запіканка з кукурудзяного борошна з перцем і томатом) umpé т діал. рудникбвий газ un 1. неозн. арт. ч. р. одн..: un muchacho хлбпчик; юнбк; 2. арос. de una — неозн. арт. ж. р.] вжив, безпосередньо перед ім., які починаються з нагол. а чи h; un águila орбл; un haba біб; 2. adj див. uno 1 ana неозн. арт. ж. р. одн.: una niña дівчинка; una manzana бблуко unalbo adj з однібю ногбю в «панчбсі» (про коня)
unánime adj одностбйний, одноголбсний; aprobación (resolución) ~ одностбйне схвблення (рішення)
unanimidad f одностайність, одноголб- сність; por - loe. adv. одностайно, одного- лбено
uncial 1. adj напйсаний унціблом; escritura ~ унцібльне письмб; 2. т унцібл (почерк)
unciforme, uncinado adj гачкоподібний, якйй мбє фбрму гачкб unción f 1. змбщування; натирбння, вти- рбння; 2. рел. (миро)помбзання; собору- вбння (помираючого)] 3. подвйжництво, самозрбчена діяльність; відданість (справі)] 4. рі ртутні втирбння uncir vt впрягбти, запрягбти, закладбти запрбг, надівбти ярмб (на волів) unco, uncu т діал. іст. унко, Унку (довга сорочка — старовинний одяг індіанців) undante adj поет. див. undoso undecágono мат. 1. adj одинадцятикут- ний; 2. т одинадцятикутник undécimo 1. adj пит одинбдцятий; 2. т одинбдцята частйна (чбстка) undécuplo 1. adj одинадцятикрбтний; 2. т одинадцятикрбтне числб undena f міф. руеблка, німфа, ундйна undísono adj поет, плюскітлйвий (про хвилі)] дзюркітлйвий undívago adj поет, хвилбетий undoso adj хвилястий, хвилеподібний undulación f 1. хвилеподібний рух, коли- вбння; 2. водокрут; 3. вигин, звйвина (дороги, ріки)
undular vi 1. легбнько погбйдуватися (коливбтися, колихбтися); 2. звивбтися, зміїтися (про дорогу, ріку)] 3. майоріти (про прапор)
undulatorio adj хвйлевий, хвилеподібний (про рух, коливання) undumbre f іст. морські хвйлі ungalera fdian. вбгнище ungido т рел. помбзаник ungimiento т 1. змбщування, натирбння (жиром, маззю)] 2. церк. миропомбзання; 3. іст. помбзання (на престол) ungir vt 1. мбзати, змбщувати, натирбти (олією, маззю)] 2. церк., іст. помбзати, здійснйти помбзання (над кимось)] - por sacerdote здійснйти помбзання, рукопо- клбети в свящбники ungueal adj див. unguinal unguenocele т жировб пухлина, ліпбма; жировйк
unguenoso adj 1. жйрний, ебльний; 2. анат. жировйй, ебльний ungüentar vt див. untar ungüento т 1. ароматйчна мазь, аромбт; 2. мазь; ~ de soldado ртутна мазь; 3. бальзбм (перен.)] ~ mejicano хаббр unguícula f нігтик; кігтик unguiculado, unguífero adj якйй мбє кігті unguinal adj нігтьовйй unguinoso adj див. unguenoso 2 úngula f 1. копйто; 2. мед. екстрбктор ungulados т рі зоол. копйтні ungular adj нігтьовйй unialado adj однокрйлий uniangular adj однокутний unianular adj однорічний, якйй мбє однб кільцб (про дерево)
uniaxial, uniaxil adj 1. одновісний; 2. якйй розвивбється в однбму нбпрямі unibásico adj хім. однооснбвний unible adj з’бднуваний; зчленбвуваний unicamarista adj Л. Ам. див. unicameral únicamente adv єдйно, виняткбво, всьогб лишб; única у exclusivamente виняткбво; цілкбм і пбвністю unicameral adj однопалбтний (про парламент)
unicapsular adj 1. бот. однокорббочний; 2. ав. однокабінний (про літальний апарат)
unicaule adj бот. одностеббльчастий unicelular adj біол. одноклітйнний uniceps adj анат. одноглбвий (про м'яз) unicidad f 1. бдність; 2. одинйчність; єдй- ність; 3. особлйвість, своєрідність, винят- кбвість
unicismo т філос. монізм unicista сот. філос. моніст úníc*o adj 1. єдиний, об’бднаний; partido ~ єдйна пбртія; 2. єдйний; одинйчний; hermano ~ єдйний брат; caso ~ одинйчний вйпадок; 3. єдйний, незвичбйний, виняткбвий; унікбльний; belleza ~а не- звичбйна (виняткбва) красб; - en su género (en su clase) єдйний у свобму рбді; dirección ~a односторбнній рух unicolor adj одноколірний unicorde adj муз. однострунний unicornio 1. adjt єдинорбгий; однорбгий; 2. m міф. єдиноріг, одноріг; 3. зоол. носоріг; ~ de mar, ~ marino єдиноріг, нарвал; 4. скам’яніла кістка мастодбнта; 5. (U.) астр. Єдиноріг (сузір’я) unicuspídeo adj одновершйнний unidad f 1. одинйця; ~ monetaria грошовб одиниця; ~ de medida одинйця вимірювання; ~ de capacidad (de longitud, de peso) одинйця об’бму (довжинй, вагй); 2. бдність, цілісність; ~ monolítica непорушна бдність; - de acción бдність дій; 3. союз, згбда; 4. військ, військбва одинйця, з’бднання, частйна; підрбзділ; - de aviación авіачастйна, авіаз’бднання; 5. тех. прйлад, устанбвка; - de lugar, de tiempo, de acción літ., театр, бдність місця, чбсу, дії (в класичній драмі)
^ Іспансько-український словник
661
unidentado
%
unidentadoadj однозубий unidimensional adj одномірний unidireccional adj однонапрбвлений, од- носторбнній, який працЮє в однбму Hán- рямі
unid«o adj 1. об’єднаний, з’єднаний; 2. єдиний, злбгоджений; дружний; una familia muy ~а д^жедружна сім’Я unidor 1. adj об’Єднувапьний; 2. т об'єднувач
unificación f 1. уніфікбція; 2. об’єднання, з’єднання; 3. стандартизЄція unificar vt 1. (vr) уніфікувЄти(ся); 2. (vr) об’Єднувати(ся), возз’єднувати(ся); 3. стандартизувЄти
uniflorígero, unifloro adj бот. одноквіт-
К0ВИЙ
unifocal adj мат., фіз. однофбкусний, од- нофокЄльний
unifoliado adj бот. однолисткбвий uniformar vt 1. надавЄти одноманітності; унісЬікувЄти; - una cosa a (con) otra уніфікувЄти однЄ з іншим; 2. одягЄти у фбрмений бдяг; ~se 1. ставЄти одноманітним, уніфікувЄтися; 2. одягЄтися у фбрмений бдяг
uniforme 1. adj одноманітний, однорідний; схбжий; 2. одноманітний, однЄковий; vida - одноманітне (монотбнне) життЯ; 3. відповідний; 4. фіз. рівномірний (про рух)] 5. теж. постійний, незмінний; 6. т фбрма, фбрмений бдяг; мундйр; - de gala парбдна фбрма; ~ ordinario повсякдбнна фбрма бдягу
uniformemente adv 1. одноманітно, однорідно; схбже; 2. одноманітно, однбково; 3. рівно, рівномірно; movimiento - acelerado (retardado) фіз. рівномірно прискб- рений (сповільнений) рух uniformidad f 1. одноманітність, однорідність, схбжість; 2. одноманітність, моно- тбнність; 3. згідність, відповідність; 4. фіз. рівномірність
uniformizar vt див. uniformar unigamia f одношлюбність, моногбмія unígamo adj одношлюбний, моногбмний unigénito 1. adj єдйний (про дитину); єдинорбдний (іст.)\ 2. т єдйна дитйна; 3. рел. Син Ббжий
unigrávida adj má мЄла одну вагітність; HKá завагітніла впЄрше unilateral adj односторбнній, одноббкий; decisión (acuerdo) - односторбннє рішення (угбда); hermanos -es братй по б0тькові (по мЄтері) unimismar vt уніфікувЄти uninuclear adj 1. одноклітйнний; 2. одно- ядерний
unión f1. соЮз, об'єднання; 2. об’єднання, згбда; en - de uno pá30M з кймось; en perfécta - у пбвній злбгоді; 3. союз;, дружба; - conyugal (matrimonial) шлюбний соЮз; 4. сполука (речовина)] 5. теж. з’Єд- I нання, зчЄплення; спЄйка; 6. пЄрстень (із І двох кілець)] 7. діал. з’єднувальна ажурна стрбчка; 8. мед. зрбщування (країв рани)
unionista 1. adj якйй npáme до об’єднання; 2. сот. прибічник, -ця об’єднання uniovular adj однояйцЄвий (про близнюків)
uníparo, -a adj 1. зоол. однородящий; 2. якЄ народйла одну дитйну, якб нарбджу- вала одйн раз (про жінку) unípede adj однонбгий unipersonal adj 1. одноосібний; 2. одномісний (про номер в готелі)] 3. якйй вжи- вЄється тільки в одній осббі (про дієслово)
unipétalo adj бот. однопелюсткбвий unipolar adj 1. фіз. однополюсний; 2. фізіол. уніполярний
unir vt 1. з’єднувати, об’єднувати, збирбти воєдйно; 2. приєднувати; зчбплювати; 3. змішувати (рідину)] 4. згущувати; 5. об’єднувати, зблйжувати, поєднувати; ~ dos partidos злйти (об’єднбти) дві пбртії; 6. поєднувати (шлюбом)] 7. узгоджувати (наміри, бажання)] - los pareceres узгбд- жувати пбгляди; 8. мед. з’єднувати, зши- віти (краї рани)] -se 1. об’єднуватися, з’єднуватися; 2. одружуватися; поєднуватися шлЮбом; 3. дотикЄтися, межу- вбти; 4. (а) приєднуватися, вливбтися (в компанію)
uniseminado adj бот. однонасінний unisexual adj одностатбвий unisón 1. adj див. unísono; 2. т муз. унісбн; al - loe. adv. в унісбн (перен.) unisonal adj муз. унісбнний, співзвучний unisonancia f 1. співзвучність, унісбн; 2. монотбнність; 3. згбда, одностайність, узгбдженість
unisonar* vi муз. звучЄти в унісбн, б^ти співзвучним
unisónico adj муз. 1. унісбнний, якйй зву- чйть одночЄсно; 2. співзвучний, гармонійний (про звучання)
unisono adj якйй звучйть в унісбн, співзвучний; al - loe. adv. в унісбн (перен.) unispermo adj бот. однонасінний unitario 1. ady унітбрний, об’єднаний; política -а єдйна політика; república -а унітЄрна республіка; acciones ras загЄ- льні (спільні) дії (різних груп)] 2. т прибічник держЄвної (політйчної) Єдності, про- тйвник сепаратизму unitarismo т політ, унітарйзм unitivo adj 1. біол., лінгв. сполучнйй; 2. зв’язувальний
univalente adj хім. одновалЄнтний univalvo 1. adj одностулковий (про мушлю молюска)] 2. бот. одношбвний (про оболонку плоду)] 3. т одностулкова мушля (у молюска)
univalvular adj анат., мед. одноклбпан- ний
universal 1. adj всезагЄльний; універсЄль- ний; всеохбпний; historia - загЄльна істб- рія; sufragio - загЄльне вйборче прЄво; 2. всесвітній; повсюдний; exposición - всесвітня вйставка; el diluvio - міф. всесвітній потбп; 3. всебічно освічений; ерудбваний; універсЄльний; hombre - мбйстер на всі руки; 4. т лінгв., філос. універсблія; concilio - вселЄнський со- ббр
universalidad М. загЄльність, універсЄль- ність; 2. всесвітність; повсюдність; 3. універсбльність знань, ерудбваність; всебічна освіченість; 4. універсЄльність (прав про спадок)] 5. юр. пбвне спадку- вЄння (всього, майна, прав і обов’язків) universalismo т 1. універсалізм; 2. космополітйзм
universalista 1. adj якйй є прибічником універсалізму; 2. якйй є космополітом; 3. сот. прибічник, -ця універсалізму; 4. космополіт, -ка
universalización f1. універсалізбція, загальнодоступність; 2. загбльне пошйрення; впровЄдження (досягнень науки) unlversalizar vt 1. робйти загЄльним (загальнодоступним, універсЄльним); 2. повсюдно поширювати; впровЄджувати (досягнення науки)
universalmente adv 1. універсЄльно, загальнодоступно; 2. повсюдно, повсюди; - conocido всесвітньо відомий, загально- відбмий
universiada f спорт, універсіЄда universidad f 1. університЄт; 2. Kopnopá- ція, асої^ція, об’єднання; 3. див. universalidad 1; 4. див. universo 2
universitario 1. ady університЄтський* ого fésor - викладбч університбту (вищого навчального закладу)] 2. т викладЄч університбту
univers«o 1. adj див. universal 1; 2. m світ всбсвіт; - físico (material) матеріЄльний світ; 3. універсум; -as islas астр. галЄк- тики, збряні систЄми, тумЄнності univocarse узгбджуватися, бути відповідним
univocidad f однознбчність unívoco adj 1. однознЄчний; 2. однорідний, однЄковий (по своїй природі)
¡unjúl inteij діал. див. uju un*o, -а 1. adj пит одйн, однЄ, однЄ; una libreta одйн збшит; 2. adj єдйний (у своєму роді)' 3. єдйний, цілий, неподільний; 4. рі кілька, небагбто; unos años después кілька рбків потбму; 5. рі близько, приблйзно; el libro tendrá unas doscientas páginas в кнйзі блйзько двохсбт сторінбк; 6. ртп indet одйн, дЄхто, хтось; ha venido - прийшбв тут одйн; más de uno не одйн, багбто; 7. рі дЄхто; 8. (у протиставленні з otro) одйн; el uno ríe, el otro llora одйн смібться, інший плЄче; los unos dicen gue sí, los otros que no одні кáжyть так, інші — ні; uno у otro той та інший, обйдва; uno a otro одйн бдного, однЄ бдному; взаємно; uno a uno, uno tras otro, de uno en uno, uno portuno одйн за бдним; по однбму; comparando uno con otro порівнюючи однЄ з іншим; 9. (відповідає неозначеному вжив. 2 ос., обично коли мовець має на увазі самого себе): uno (una) quiere hacerlo, pero selo impide su salud хбчеш зробити, та здорбв'я не дозволяє; lo mejor es hacerse uno mismo sus cosas крЄще самбму займЄтися своїми спрЄвами; 10. т один (цифра), одинйця; cada uno кбжний, всЯкий; uno de mis, uno de tantos одйн з багатьбх; якйх багбто; uno scuantos кілька, мЄло хто; uno queotro мЯло хто, одйн-два; a una loe. adv. одночЄсно; зрЄзу; рЄзом; de una loe. adv. одрЄзу, рЄзом, за одйн раз (захід); en uno loe. adv. рЄзом; злЄгоджено; una y nomás впбрше і востЄннє; uno dedos однЄ з двох; або те, або інше; lo uno por lo otro так на так; es uno у lo mismo, es todo uno це однЄ і те ж; cada uno а іо suyo кбжному СВОЄ
untada f діал. скйбка хліба, бутербрбд (з маслом, салом)
untador 1. adj якйй змЄщує; 2. т змЄщувач untadura f 1. змЄщування, натирЄння (жиром)] 2. мазь, змЄзка untamiento т див. untadura 1 untar vt 1. змЄицувати, намЄщувати; - con (de) aceite (grasa) мастити (змЄщувати) мЄслом (жйром); 2. бруднйти, засЄлю- вати; 3. мочЄти, обмЄкувати; 4. підмЄзу- вати, давЄти xa6áp; улЄщувати; -se 1. забруднйтися, вймаститися (жиром)] 2. поживйтися; нагріти руки untaza f див. unto 2
unto т 1. сЄло, нутряний жир; 2. мазь, змЄзка; 3. бальзЄм (перен.)] 4. Я Ам. див. untadura; 5. діал. гуталін, вЄкса; - de Méjico (de rana) хабЄр untuosidad ^жйрність, маслянистість untuoso adj жйрний, маслянйстий untura f див. untadura uña1 f 1. ніготь; 2. кіготь; 3. копито; 4. хвіст скорпібна; 5. шип, колючка (рослин)] о* сучбк; 7. струп, мозоль (на хребті в/очних тварин)] 8. виїмка на чбмусь (для пальця)] 9. зоол. морський фінік; Ю. (Р(/ схйльність до крадіжок; 11. мор. лапа (якоря)] 12. обцЄньки; - encarnada мео^ врбслий ніготь; - gata бот. стольник; ~
662
usar
de caballo бот. мОти-й-мОчуха; - de gato бот. Л. Ам. колюча мімбза; берізка; - de vaca телйчі ніжки; largo de ~s нечистий на рУку; de ~e loe. adv. y свОрці, на нoжáx; afilar(se) las ~s викручуватися; caer en las ~s de uno nonácTH в кігті (в nánn) до кбгось; comerse las ~s грйзти нігті; кусати лікті від досОди; cortarse las ~s con otro готувОтися до ббю (до битви) з кймось; descubrir (enseñar, mostrar) la - a uno показбти своб істинне облйччя; enseñar (mostrar) las ~s a uno локазОти кігті комусь; hincar (meter) la ~ заломйти, Зір- BáTH збйве; обвбжувати; обмірювати; huir (escapar, salir) a - de caballo мчбти (бігти) чимдуж; унйкнути рйзику (небезпб- ки); libertar (sacar) a uno de las ~s de otro рятувбти когбсь із чиїхось лап; mirarse las ~s rpám в кбрти; байдикувбти; no tener ~s para guitarrero Л. Ам. брбтися не за свою справу; ponerse de ~s сприйняти щось в штикй; ponerse en veinte ~s стбти рбчки; відмовитися навідріз від чОгось; стбти дйбки; quedarse soplando las ~s залйшйтися з носом, залйшйтися в дурнях; sacar las ~s викручуватися, вихбдити зі скрутнОго станОвища; ощетй- нитися, випустити кігті; sacar por la ~ al león впізнавОти птОха по польОту; ser ~ у carne бути нерозлучними друзями; во- дОю не розіллОш; tener en la ~ знОти назу- бОк; tener las ~s afiladas бути злодійку- вОтим; tener ~ en la palma бути нечйстим на руку; tener ~s una cosa бути кОверз- ним (про справу); verse en las ~s del tobo опйнитися у велйкій небезпОці (на краіЬ загибелі)
uña2 f діал. внт. отруйний павук (різно- вид)
uñada f1. слід від нігтя, подрйпина; 2. клО- цання нігтем
uñado adj див. unguiculado
uñadura fЛ. Ам. подрйпина
uñar vt діал. крОсти
uñarada f див. uñada
uñate m притискОння нігтем
uñatear vt діал. крОсти
uñazo m діал. див. uñada
uñera f ГІ. Ам. струп; мозОль (на хребті
в’ючних тварин)
uñero т 1. мед. нігтьоїда; 2. діал. зОдирка; 3. діал. струп
uñeta f 1. dim. de uña; 2. різОць каменярО; 3. кидання монОти в Ямку (дитяча гра); 4. діал. накінОчник, відкрйтий наперсток (гітариста)
uñetas т Л. Ам. шахрОй, кишенькОвий
злОдій
uñetazo т див. uñada
uñigal т Л. Ам. вйнна Ягода, фіга (різно-
вид)
uñilargo 1. adj Л. Ам. кігтйстий; якйй Mác довгі кігті (нігті); 2. злодійкувОтий, шах- раювОтий; 3. т Л. Ам. шахрай, злОдій лї ^ ^іал‘ див. uncir
uñón adj Л. Ам. шахраювОтий, злодійку- вЯтий
uñoso adj кігтйстий; з дОвгими нігтями upa 1. adj діал. дурнйй, тупйй; 2. т дУрень, тупОк
interj 1. гоп!, вставОй! (звертання до o/meu); 2. раз!, два!, взЯли!; а - loe. adv.
РУкЯх; діал. на горгОшах; hacer un }¡Jna) **■ допомагОти; захищОти «par vt брОти на руки (дитину)
*Р|8ра, upupa f удОд (птах) u2C0 т Л- &м. свищ, Отвір urücratía fMe& нетримОння сОчі і.2Р°в° т сечогінний зОсіб u2learvÍKáPKa™
и2ЇП?в» uraliano, urálico adj урОпьський
Análisis faH¿mÍ3cé4Í
uránico1 adj 1. фіз. радіоактивний; 2. хім. урОновий
uránico2 adj анат. якйй стосується піднебіння, піднебінний
uranífero adj якйй містить ypáH, урОновий (про руду) uranio' т ypáH
uranio2 adj зОряний; космічний uranisco т анат. піднебіння uranismo т гомосексуалізм uranista 1. adj гомосексуОльний; 2. сот. гомосексуаліст
Urano т астр. YpáH (планета) uranografía f ураногрОфія, космогрОфія uranorama т планетарій uranoscopio т ураноскОп, телескОгі uranoso ady урОновий, якйй містить ypáH ' urbajear vi діал. мрячйти (про дощ) urbajo т діал. мжйчка urbanía f іст., urbanidad f ввічливість, поштйвість, вихованість urbanismo т 1. урбанізм; 2. урбаністика, містобудувОння; 3. урбанізОція urbanista 1. adj урбаністйчний, містобу- дівнйй; 2.сот. містобудівнйк; 3. прибічник урбанізму, урбаніст urbanística fdue. urbanismo urbanístico adi урбаністйчний urbanización f1. містобудувОння; 2. урба- нізОція; 3. виховОння, навчОння правил поведінки в товарйстві urbanizar vf 1. виховувати, прищОплювати ввічливість; 2. урбанізувОти; 3. забудовувати, облаштовувати (територію) urban«o 1. adj міськйй; policía ~а місько поліція; 2. ввічливий, поштйвий, вихований; 3. т поліцОйський urbe f велйкО сучОсне місто urbícola 1. adj міськйй (про жителя); 2. сот. жйтель, -ка міста . urca^ f суховантОж urca2 fзooл. косОтка urce т бот. Bépec
urceiforme adj якйй Máe фОрму кубка (вОзи) urchilla f 1. лишОйник (з якого добувається фіолетова фарба); 2. фіолОтова фОрба (для фарбування тканин); 3. мал0нька посудина (з глини, фаянсу) urdidera f текст. 1. мотОльниця; 2. снувО- льна машйна
urdidor т 1. текст. мотОльник, нави- вОльник оснОви; 2. текст. снувОльний барабОн; мотовйло; снувОльна машйна; 3. пліткОр; інтригОн
urdidura f 1. текст. намОтування, нави- вОння оснОви; 2. плітка; інтрйга urdiembre, urdimbre f 1. текст. оснОва; 2. плітка; інтрйга; estar uno en la urdimbre бути дуже бідним; бути худйм (вйсна- женим)
urdir vt 1. текст. набирОти (навивОти) оснОву; 2. плестй інтрйги (підступи); ппіткувОти
urea, úrea fxiM. сечовйна
uredo т 1. зуд, печіння; 2. див. urticaria
uremia f мед. уремія
urente adj пекучий, палючий (про біль)
uresis f сечовипускОння
uréter т анат. сечовід
urétera fdue. uretra
urético adj 1. анат. сечовипускОльний; 2. мед. сечовйй; 3. мед. сечогінний uretra f анат. урбтра, сечовивіднйй канОл uretral adj див. urético 1 urgandillo 1. adj неспокійний, галаслйвий; 2. пустотлйвий, непосидючий; 3. т непо- ейда
urgencia f1. терміновість, невідклОдність; llamada de ~ терміновий вйклик; socorro de ~ невідклОдна (швидко) допомога; соп ~ пОспіхом, невідклОдно, терміново; 2. крОйня необхідність
urgente adj 1. терміновий, невідклОдний; telegrama ~ термінова телегрОма; caso ~ Окстрений випадок; 2. дуже (вкрай) необхідний
urgir vi 1. бути терміново необхідним; те urge terminar este trabajo мені потрібно термінбво закінчити цю роботу; me urge el dinero мені терміново потрібні грОші; 2. вимагОти, змушувати (про закон) urguetear vt Л. Ам. рйтися, копОтися; вишукувати
uriana f діал. рбшето, ейто
úrico adj сечовйй; ácido ~ сечовО кислото
urina f о§ча
urinación fфiзioл. сечовипускОння urinal adj див. urinario 1 urinario 1. adj анат. сечовйй; vías ~as сечовО систОма, сечовОди; 2. m nicyáp urinología fdue. urología urinológico adj уролопчний urinólogo m див. urólogo uriñe m діал. тюлбнь
urna f 1. Урна (погребальна, виборча); ~ cineraria Урна з npáxoM; 2. склянйй футлйр (для зберігання і показування різних цінних предметів) uro т 1. зубр; 2. тур; дйкий бик urocéridos т різоол. перетинчастокрилі urocisto т сечовйй міхур urodoquio т нічнйй гОрщик, суднО urogallo т TéTepie-myxáp urogenital adj сечостат0вий; enfermedades ~es сечостатбві хворОби urógeno adj сечогінний urología f уролОгія urológico adj урологічний urólogo m уролог uroscopia f анОпіз сОчі urotisis f цукрОвий діабОт urque m діал. crapá картОпля urraca ізоол. сорОка (первн.); hablar más que una м тріщати як сорОка Ursa facmp.: ~ mayor Велйка ВедмОдиця; - menor Maná ВедмОдиця ¡úrsalel interj Л. Ам. гей, взйли! (вигук при підніманні вантажів) úrsidos т рі зоол. ведм0ді ursino adj ведмбжий ursulina гурсулйнка (монахиня) urticáceas fpl бот. кропйвні urticales fpl бот. двосім’ядольні urticante adj бот., зоол. жалкйй urticaria f кропйвна лихомОнка, кропйвни- ця
urubú т Л. Ам. урубу (північноамериканський яструб)
urubutí т Л. Ам. бший вОрон (різновид) uruguay«o, -а 1. adj уругвОйський; 2. т, f уругвО|єць, -йка
urunday т Л. Ам., urundey т діал. урун- дбй (субтропічне дерево, використовуване у суднобудуванні) usable adj див. usual usadamente adv за звйчаєм, зазвичОй usado adj 1. вйкористаний, вжйваний; 2. знОшений, потріпаний, потбртий, якйй був в ужйтку; traje ~ знОшений костЮм; zapatos ~s стОптане взуттй; 3. звичОй- ний, прййнятий, вжйваний; término ~ прййнятий (загальновжйваний) вйелів; 4. досвідчений, якйй дОбре 3Háe; al - Іос. adv. в установлений час (про оплату векселів)
usagre т 1. свербіж (на шиї тварин); 2. гнійникОвий вйсип (у грудних дітей) usaje т іст. див. uso usanza f див. uso; a (según la) ~ rusa за російським звйчаєм
usar 1. vt (vi; de) вживОти, використовувати; користувОтися; - soporífero вжи- вОти снодійне; 2. ноейти (одяг, взуття); 3. займОти посОду; займатися (про про-
663
usbeco
%
фесію); 4. vi мбти звйчку; -se 1. вжитися, бути в ужйтку; застосбвуватися; 2. знбшуватися
usbeco adi, т див. uzbeco usencia (= vuestra reverencia) com. преподббний (звертання до монахів) useñoría (= vuestra señoría) com. вбша милість (звертання) usgo т огида usía com. див. useñoría usier m див. ujier
usina f1. завбд, підприбмство, фббрика; - de azúcar цукрбвий завбд; 2. Я Ам. елек- тростбнція; 3. Я. Ам. трамвбйна зупйнка uslero т діал. качблка (для тіста) uso т 1. вживбння, використання, засто- сувбння; - directo (figurado) прямб (пе- ренбсне) вживбння (слова); hacer - (de) користувбтися; застосбвувати, вживати; entrar en - стбти вживаним, увійтй в ужиток; salir de -, estar fuera de - вййти з ужйтку; 2. нбвик, дбсвід; прбкгика; 3. мбда, манбра, стиль; vestirse al - del día одягбтися за останньою мбдою; 4. звичай, звйчка; -s у costumbres звйчаї; пббут і звйчаї; а(І) - за звйчкою, зазвичбй, як вбдиться; de - (corriente) загально- прййнятий, загальновжйваний; 5. юр. обмбжене прбво користувбння (чужим майном); - de razón розумні вчйнки; свідбмість; свідбмий вік; andar al - до- дбржувати прййнятих норм; ітй в нбгу з чбсом; entrar en los ~s освбюватися; пристосбвуватися (бо чужого середовища, країни); estar en buen - бути в хорб- шому стбні (про речі, які були в ужитку) ¡usté! interj геть!; sin decir - ni muste мбвчки, не кбжучи бні слбва usté pron pers див. usted 1 usted pron pers 1. (форма ввічливого звертання до однієї особи) ви; - lo ha dicho вбше слбво — закбн; - mande на- кбзуйте, я до вбших пбслуг; 2. рі (форма ввічливого звертання до кількох осіб) ви; 3. рі діал. (нагол. ф. 2 ос. мн. замість vosotros) ви
ustible adj легкозаймистий, горючий ustílago, ustilago т зонб, сбжка (хвороба злаків та інших рослин) ustión f спблювання, горіння ustrino т археол. 1. місце спблювання (трупів); 2. Урна (для праху) ustulación Гпросушка на вогні (лікарських рослин)
usual adj 1. загальноприйнятий, вжйва- ний; 2. комунікббельний; поштйвий (про людину); 3. звичбйний, звйчний usuario 1. adj якйй користується; 2. т споживбч, користувбч; 3. юр. осбба, якб мбє обмбжене прбво користувбння usucapión f юр. придббння у влбсність за прбвом дбвності, присвбєння за дбвністю стрбку
usucapir vt (вжив. тк. в inf) юр. прид- бавбти у влбсність за прбвом дбвності ¡usufructo т 1. юр. узуфрУкт; - de la tierra землекористувбння; 2. кбристь, вйгода usufructuar 1. vt юр. довічно користувб- тися (чужими доходами, чужим майном); 2. мбти кбристь (вйгоду); 3. vi принбсити кбристь
usufructuario 1. adj юр. якйй користується дохбдами з чужбго майнб; 2. якйй мбє кбристь (вйгоду); 3. т юр. осбба, якб користується дохбдами з чужбго майнб;
4. осбба, якб мбє кбристь (вйгоду) usura f 1. лихвбрство; vivir de la - жйти на процбнти від лихвбрства; 2. дохід, про- цбнт з лихвбрської позики; 3. надмірний прибуток, зиск, нажйва; 4. Я. Ам. очкб (в картярській грі); 5. прибуток, вйгода; pagar соп - відплатйти сторйцею usurar vi див. usurear usurario 1. adj лйхвбрськйй, каббльний; interés - лйхвбрськйй процбнт; contrato - каббльний дбговір; 2. т іст. див. usurero 2
usurear vi 1. займбтися лихвбрством, позичбти грбші під процбнти; 2. брбти грбші під процбнти; 3. отрймувати вйгоду, наживбтися
usurero 1. adj іст. див. usurario 1; 2. т
лихвбр; 3. хапуга, хаббрник usurpación f 1. узурпбція, насйльницьке присвбєння, незакбнне захбплення; 2. незакбнно захбплена влбсність (земельна)
usurpador 1. adj узурпбторський, загбрб- ницький; 2. узурпУючий; 3. т узурпбтор, загбрбник
usurpar vt узурпувбти, незакбнно при- свбювати (захбплювати) usurpatorio adj протизакбнний, узурпбторський
usutas f рі ГІ. Ам. сандблії (з одного шматка шкіри) uta1 f діал. свинУ (самка) uta2 f діал. ута, америкбнський лейшма- нібз (шкірне захворювання) utensilio т (рі) 1. домбшнє начйння; пб- суд; 2. інструмбнт, знаряддя виробництва; ~s agrícolas сільськогосподбрський інвентбр; 3. іст. утрймання (яке надається господарем солдату на постої) uterino adj 1. анат. мбточний; 2. єдино- утрббний; hermanos -s єдиноутрббні брбти; 3. єдинокрбвний, якйй похбдить від однбго ббтька uteritis f мед. метрйт, ендометрйт útero т анат. мбтка; cuello del - шййка мбтки
utico т Л. Ам. 1. горище; 2. Умка (для кидання монет у дитячій грі) útil 1. adj корйсний; ocuparse en trabajos -es займбтися корйсною прбцею; 2. придбтний (до військової служби); 3. юр. роббчий (про час); 4. т див. utilidad 2; 5. (рі) інструмбнти, начйння utilería ffi. Ам. 1. спецібльні інструмбнти, інвентбр; 2. театр, реквізйт utilero т Я. Ам. завідувач реквізйтом (в театрі)
utilidad f 1. корисність; вйгідність; de - pública суспільно корйсний; sin - безглуздо, мбрно, дарбмно; 2. кбристь, вйгода; 3. прибуток, дохід utilitario 1. adj утилітбрний; 2. т ути- літарйст
utilitarismo т філос. утилітаризм utilitarista 1. adj утилітарйстський; 2. com. утилітарйст
utilización f 1. застосувбння, використбн ня; - incompleta непбвне використання1 недовантбження; 2. утилізбція, перерббка’ utilizar vt 1. (-se; de, en) користувбтися використовувати; 2. утилізувбти, мбти кбристь
útilmente adv з кбристю, з вйгодою utiloso adj Л. Ам. див. útil 1 utillaje т тех. облбднання, набір інстру- мбнтів, апаратура, спорудження, інвентбр
uto т діал. свинУ (самець), каббн utopia, utopía f утопія utópico adj утопічний utopista 1. adj див. utópico; 2. com утопіст, -ка
utrero m дворічне телУ utrículo m невеликий бурдюк utriforme adj мішкоподібний uturunco m 1. Я. Ам. зоол. ягубр; 2. діал. двоголбва Ущірка (казкова тварина) ututo т Л. Ам. 1. зоол. саламбндра; 2. жвбва (рухлива) людйна, непосйда uva f 1. виногрбд; - moscatel мускбт (сорт винограду); racimo de -s грбно виногрбду; grano de - виногрбдина; ~ pasa ізіЬм, родзйнки; 2. ягода барбарису; 3. сморбдина (ягода); 4. мед. пухлйна на язичку; 5. мед. бородбвка (на повіках); - borracha діал. виногрбдний сік (з сирими ягодами); - brava пампбсна травб; ~ crespa (espina) бґрус; - lupina, - de lobo, - verga вбвча Угода, аконіт; - de mar,
- marina саргбсова вбдорість; - de oso бот. ведмбжа мучниця; la pura -, de pura
- Я. Ам. чудбвої Укості; conocer las -s de su majuelo бути знавцбм у пбвній спрбві; meter -s con agraces все плутати, ва- лйти в одну купу; no entrar por -s уникбти ризику; ні в що не втручбтися; tener mala
- мбти погбний харбктер; estar hecho (estar como) una - бути п’яним у дим uvada f багбто виногрбду, хорбший уро- жбй виногрбду
uval adj схбжий на виногрбд uvate т консервбваний виногрбд в сирбпі uvayema f дйкий виткйй виногрбд uve f уве (назва літери v іспанського алфавіту)
uvero 1. adj виногрбдний; 2. т продавбць виногрбду
uviforme adj мед. якйй мбє фбрму виногрбду, гроноподібний uviol т 1. ртугно-квбрцева лбмпа, гірськб сбнце; 2. фіз. квбрцеве скло uviolizar vt піддавбти дії ультрафіолб- тових прбменів úvula f анат. язичбк
uvular adj 1. язичкбвий, схбжий на язичбк; 2. лінгв. увулУрний uxoricida т юр. жінковбйвця uxoricidio т юр. жінковбйвство uxorio adj 1. якйй налбжить дружині; дружйнин; 2. якйй любить дружйну uyama f діал. бот. гарбуз (різновид) uyanza fdian.: dar la - відзнбчити, обмити (покупку)
uzbec»o, -a, uzbeg«o, -а 1. adj узббцький; 2. т, f узбб|к, -чка; 3. т узббцька мбва uzear vi діал. плбскати рукбми
664
vacuola
V, v f25-ma літера іспанського алфавіту уве
vaca f1. корбва; - lechera дійна корбва; - preñada тільна корбва; - topetuda битлй- ва корбва; - abierta (fecunda) гшідлйва корбва; corral de ~s хлів; 2. телйтина; 2. загбльна стбвка (в азартних іграх); 3. вичинена корбв’яча шкура; 5. діал. жук- рогбч; 6. об’єднаний капітбл (у комерційній справі, у грі); 7. діал. згрбя злбдіїв;
8. невелйчкий Трал; - huertera діал. пліткбрка; - marina зоол. морськб корбва; ~ muerta діал. безвбльна людйна; - tembladera зоол. електрйчний скат; - de San Antón ент. сбнечко; la ~ de la boda діал. блбзень; витівнйк, вигбдник, вигб- дько; 9. хлбпчик-помагбй (про людину); Іг en - Я Ам. об’єднувати капітбли; діяти рбзом
vacabuey т діал. бот. вакабубй (дерево з цінною оревиною)
vacación fl.plвідпочйнок, пербрва (уроботі); vacaciones de perdón вймушений відпочйнок; 2. рі відпустка, nopá відпустки; канікули; 3. вакансія, вакбнтне місце vacada f 1. стбдо корів; 2. пбртія худбби, гурт (при продажу) vacaje т діал., ч. див. vacada vacancia f див. vacante 2 vacante 1. adj вільний, вакбнтний, незбй- нятий (про посаду); 2. безгосподбрний (про майно); 2. f вакбнсія, вакбнтне місце, вакбнтна посбда; 3. див. vacación 2 vacar vi 1. тимчасбво припинити (перери- вати) (роботу); відволіктйся; 2. бути вільним (вакантним) (про посаду, штатну одиницю); 3. цілком присвятйти себб (якійсь справі); 4. відчувбти потрббу; бути позббвленим
vacarí adj зрбблений з телячої шкіри, вкритий телйчою шкірою vacatura ґчас, прбтягом якбго посбда вакантна
vaccíneo adj див. vaccínico vacciniSceas fpl див. vaccinieas vaccínico, vaccinieo adj вакцйнний VaAC| ieas ^p/6om. бруснйчні acc nio m бруснйця (ягода)
vam 20teraP|a fdue- vacunoterapia «ciada f 1. я Ам. прочухбн, нбгінка, «атруска; 2. Я Ам. невдбча, провбл
vaciadero т 1. місце злйву (відвблу); 2. стічнйй жблоб; канбва vaciadizo adj 1. відлитий (з металу); 2. говіркйй; який мбле дурнйці vaciado т 1. спорбжнення; розвантбжен- ня; 2. формувбння, відливбння; литтй; 3. вибирбння ґрунту, зембльні роббти; 4. вйліпок з л'псу; мулйж vaciador т 1. формувбльник, ливбрник; 2. тех. перекидач
vaciamiento т 1. див. vaciado 1, 2, 3; 2.
вишкрябування, видбвбування; 3. затб- чування (інструмента); 4. спадбння (води)
vaciante т відплив, відпливнб течій vaciar 1. vt спорожнйти(ся), розвантбжу- вати(ся)2. відливбти, вихлюпувати, вйси- пати; 3. випивбти, осушувати (стакан); 4. відливбти (з металу, воску); 5. вишкрябувати, видбвбувати; 6. натбчувати, затбчувати; 7. доклбдно (вичерпно) вислбвлювати; 8. vi впадбти, вливбтися (про річку, струмок); 9. спадбти, убувбти (про воду); -se діал. виббвкувати; 10. Я Ам. протбртися від праний (про тканину) vaciedad f 1. іст. див. vacuidad; 2. дурнйця, дурість vaciero т пастух (Ялових корів) vacilación f 1. коливбння, погбйдування, похйтування, нестійкість; 2. нерішучість, вагбння
vacilada f Я Ам. 1. гучніі весблощі, гу- лйння; 2. гульбб, пийтика vacilar vi 1. коливбтися, хитбтися, гойдб- тися 2. бути нестійкйм (про становище); 3. вагбтися, бути нерішучим; 4. Я Ам. бути напідпйтку; 5. діал. напйтися, сп’яніти; 6. Я Ам. гулйти, гучно веселйтися, пйти-гулйти
vacilatorio adj нерішучий, невпбвнений (про рух)
vacilón 1. adj Л. Ам. гулйщий; розгульний; порбжній; 2. діал. підпйлий, захмелілий;
3. т Я Ам. гучні весблощі (святкувбння) vacinal adj див. vacunal vacío 1. adj порбжній, незбйнятий; 2. порожнистий, вбкуумний; 3. -а: йлова (корова, вівця); холостб (кобила); 4. безплідне (фруктове дерево); 5. ледбчий, пустопорожній; 6. порбжній, безладний, незасблений; 7. пустйй, беззмістбвний; -
de entendimiento позббвлений здорб- вого глузду; 8. зарозумілий, пихбтий, гордовйтий 9. т порожнйна, запбдина, поглиблення; 10. анат. клубова запбдина; 11. див. vacante 2,1; 12. пбмах ногбю у повітрі (в іспанському танці); 13. самбт- ність, пустотб, відсутність близькбї людйни; 14. прбпуск, прбміжок; інтервбл;
15. фіз. пустотб, вбкуум; - de Torricelli торічблієва пустотб; 16. тех. холостйй хід; de - loe. adv. порожнякбм; без діла, без роббти; безрезультбтно, без Успіху, мбрно; en - loe. adv. дарбмно, мбрно; нестійкий, позббвлений підтрймки; beber de - діал. Я Ам. пйти, нічйм не закусуючи; caer en el - діал. не отрймати підтрймки (про пропозицію); comer de - діал. їсти без хліба; hacer el - ігнорувбти, не помічбти; 17. проголоейти бойкбт vacoj т діал. віл vaco2 adj див. vacante 1 vacudo т Я Ам. влбеник великого стбда корів; замбжний скотбр vacuencia fpl діал. дурнйці; нісенітниці vacuente adj діал. той, хто розповідбє нісенітниці (дурнйці)
vacuidad f\. пустотб; вбкуум; 2. мед. порожнйна; 3. вакбнтність; 4. розрідженість, змбншена щільність повітря; .5. пустотб, беззмістбвність
vacuna f 1. корбв’яча віспа; 2. віспенний гній; 3. вакцйна; - antirrábica вакцйна від екбзу, вакцйна від холбри vacunable adj сприйнятливий до щбп- лення
vacunación f вакцинбція, щбплення; інокуляція
vacunal adj вакцйнний vacunar vt прищбплювати, вакцинувбти (віспу)
vacunatorio т діал. медпункт з щбплення віспи
vacunicio adj вакцйнний, прищепнйй vacuno adj 1. корбв'ячий, бичачий; ganado - mayor велйка рогбта худбба; 2. шкіряний
vacunoterapia f вакцинотерапія vacuo adj 1. див. vacío, 2; 2. див. vacante 1; 3. т див. vacío 2
vacuola fl. біол. вакубль, вакубля; порожнйна, пустотб
V
665
vade
%
vade m 1. див. vademeco; 2. твердЯ nánKa;
6iOBáp
vadeador m провідник (хто веде бродом) vadear vt 1. перехбдити брбдом; 2. військ. форсувЯти (річку); 3. долЯти (перешкоди, труднощі); 4.зондувЯти, промЯцувати; 5. разбирЯтися; ~se повбдити себе, вчинити, діяти
vademeco, vademécum т 1. кишенькбвий довідник (вказівник); вадембкум; 2. шкільний портфЯль;рЯнець vadeo т перехід (переправа) чЄрез річку
уорщ
vadera f ширбкий брід vado т 1. брід; 2. рішення, вихід; dar ~ а un asunto дЯти хід cnpáei; no hallar el ~
не знахбдити рішення; 3. іст. прбміжок час); al ~ o a la puente діал. так, сяк (при прийнятті рішення); tentar el ~ зонду- béth ґрунт
vadoso adj 1. мілкий, неглиббкий, який мбжна перейти вбрід (про річку, струмок); 2. геол. вадбзний vafe т діал. смілйвий удЯр vafear vi діал. див. vahear vaga1 f іст. велйка хвйля vaga2f діал. повія vagabundaje т див. vagancia vagabundear vi бродЯжити; поневірятися vagabundeo т, vagabundería f1. бродяжництво, швЯндяння; 2. лЯдарство, нербб- ство
vagabundo 1. adj блукЯючий; 2. мандрівний; бродйчий; 3. гулЯщий, який тиняється без діла; 4. т волбцюга; блукЯч; 5. нербба, лЯдар; 6. Л. Ам. інтригЯн, при- хйльник чвар
vagación f прбсвіт, щілйна vagada f: de una ~ loe. adv. діал. pá30M, за (в)одйн раз
vagamente adv незрозуміло, тумЯнно vagamundear vi див. vagabundear vagamundería f діал. 1. див. vagancia; 2. безсорбмність
vagamundo adj m див. vagabundo vagancia f гіЯдарство, нерббетво; лінощі vagante1 adi мандрівнйй, подорожуючий vagante2 adj 1. іст. див. vacante 1; 2. діал. погЯно оброблена (земля) vagar1 т 1. вільний час, дозвілля; 2. іст. некваплйвість; de ~ /ос. adv. іст. повільно, з перЯрвами, відпочивЯючи; andar (estar) сидіти без діла, байдикувЯти vagar vi 1. мбти вільний час; 2. тинЯтися без діла, бЯйдики бйти; 3. іст. на підхбді (про час)
vagar vi 1. поневірятися, бродЯжити; 2. бродйти, блукЯти; 3. хитЯтися (про погано закріплену річ)
vagaroso aaj 1. бродЯчий; блукЯючий, мандрівнйй; 2. іст. повільний, неквап- лйвий; ледЯчий
vagido т крик, плач (новонародженого) vagina fanam. піхва vaginado adj бот. стручковйй vaginal adj 1. анат. піхвовий;2. струч- | кувЯтий
vago11. adj вільний, не зЯйнятий спрЯвою, І* байдикуючий; 2. невикористбвуваний, який лежить без діла; 3. іст. див. vacante 1; 4. лі лЯдар, нербба, ледЯщо; 5. діал. пустйр, пустка; 6. діал. поглйблення, ви- ббїна; en - /ос. adv. хйтко, без опбри; 7. безцільно, безуспішно, дарЯмно vago21. adj блукЯючий; мандруючий, бурлакуючий; 2. невйзначений, який не має прямбго признЯчення; 3. нерішучий; 4. тумЯнний, неЯснйй, невйзначений; 5. див. vaporoso 3; 6. діал. розплйвчастий; 7. блукЯючий (нерв); 8. т блукЯючий нерв; ~ de real orden погЯний робітнйк, лЯдар; людйна, що має погЯну звйчку (порок)
vagón т 1. вагбн; ~ de viajeros (de mercancías) пасажйрський (товарний) вагбн; ~ limpianieves снігоочйщувач (колій); ~ frigorífico вагбн-рефрижерЯтор; - automotor мотбрний вагбн; мотбрна дрезйна; - basculador вагбн, що перевертЯється; 2. контЯйнер; de а - Я Ам. чудбвий, незвичЯйний
vagonada f місткість вагбна; вантЯж вагбна vagonero т гірн. відкЯтник vagoneta f вагонЯтка; візбк; - automóvil дрезйна; ~ de teleférico підвіснйй візбк vagonetero т див. vagonero vagra f мор. кільсон; - de refüerzo стрін- гер; поздбвжня бЯлка vaguada f 1. дно ущЯлини; 2. руслб (гірських річок, струмків) vagueación f 1. розсіяність (думок); 2. поневіряння, блукЯння vaguear vi див. vagar 1,2 vaguedad1 f нербоство, байдикувЯння vaguedad2 f 1. неЯсність; тумЯнність; невизначеність; 2. нетбчний (розплйвчастий) вйраз
véguido т Л. Ам. див. vahído vaguido 1. adj якйй страждЯє від запЯмо- рочень (непритбмніє); 2. т див. vahído vahaje т легкйй вітерЯць vahar vi див. vahear
vaharada f 1. пЯра (з poma); 2. аромЯт, пЯхощі; 3. ембрід, смердбта vaharera f вйсип, болЯчки (на губах); ли- хомЯнка (діал.) vaharina т діал. див. vaho vahear vi виділЯти пЯру vahído m запЯморочення, легкЯ непри- тбмність
vahío m мор. прохолбдний вітер (опісля затишшя)
vaho т 1. випарбвування; 2. рі мед. інгалЯція
vaina f 1. піхви, футлЯр; 2. бот. стручбк; 3. бот. піхва (листка); 4. мор. рубЯць (вітрила); 6. гільза, стакЯн (снаряда); 6. театр, шкіряні гЯтри (для бійцівських півнів); 7. діал. випадкбвість; 8. діал. до- гЯна, нЯгінка; 9. діал. тал^н, везіння; 10. Л. Ам. нещЯстя, провЯл, крЯх; 11. рі діал. стручковЯ (зелЯна) квасбля; 12. т діал. нікчЯма; пбгань; correr a uno con Іа ~ Я Ам. вселЯти страх (підозру), залЯкувати; dar con ~ у todo бйти шпЯгою у піхвах (на знак образи); ображЯти; echar ~s діал. висміювати; знущЯтися; echarle a uno la ~ діал. підвестй когось; salirse uno de la ~ Л.Ам. нетерпелйвитися; втрЯтити терпіння; qué ~! Я Ам. чортй б йогб взялй! vainada f діал. безсбвісний (нахЯбний) вчйнок
vainazas т діал. нечупЯра, задрипанка; незгрЯба
vainetilla fдiaл. див. vaina 1,7 vainica f мерЯжка
vainilla f 1. ваніль (рослина та плід); ге- ліотрбп (американський різновид); 2. див. vainica; 3. чохбл (надягається на ноги бійцівських півнів); 4. діал. стручковЯ квасбля
vainillar vt діал. робйти мерЯжку vainillina f ванілін vainillón m Я Ам. ваніль (плід) vainita f діал. зелЯна квасбля vaivén т 1. хитЯння, вагЯння; 2. непостійність, мінлйвість; - de la fortuna мінлй- вість дблі; 3. тйснява, штовханйна; 4. іст. таран
vafear vi діал. див. vahear vajeo т діал. див. vaho vajilla f 1. столбвий пбсуд; 2. Я Ам. іст. подЯток на коштбвності val т 1. apfc. de valle; 2. діал. канЯва (для стоку нечистот)
valaca f діал. стрічка, пов’Язка для голови valacada діал. хвЯстощі, вихваляння valaguero adj діал. ширбкий, простбрий (одяг) к
valar adj загорбджувальний, захисний valdepeñas т вальдепЯньяс (сорт червоного вина)
valdivia1 f діал. вальдйвія (рослина, що вживається як засіб проти малярії і про. носу)
valdivia2 f діал. вальдйвія (за повір’ям - зловісний птах)
valdivia3: de - loe. adv. діал. безкоштбвно задЯрма; за чужйй рахунок valdiviano т Я Дм.стрЯва із в'яленого м'Яса
valdivieso: de - loe. adv. Я Ам. безкоштбвно, задЯрма; за чужйй рахунок vale т 1. вбксель, чек; recoger un ~ спла- тйти вбксель (чек); - al portador чек на пред'явник; 2. розпйска; квитЯнція; 3. похвЯльна грЯмота; 4. діал. стЯвка (в картярській грі); 5. діал. товЯриш, друг, прйятель; - corrido діал. дЯвній товЯриш; ser - con uno діал. бути у дружніх взаЯминах з кймось
valedero adj 1. захиснйй, охорбнний (документ); 2. цінний, важлйвий; 3. дійсний, той, що має ейлу (документ); 4. т іст. див. valedor 1
valedor т 1. захиснйк, покровйтель; 2. Л. Ам. товЯриш, друг, прйятель; 3. діал. поручйтель
valedura f1. Я Ам. див. valimiento 5; 2. Я Ам. грошовйй подарунок від перембжця, тому хто прогрЯв (в азартних іграх) valencia f 1. іст. див. valor 1; 2. хім. валЯнтність
valenciana f 1. валанс’Ян (мердживо); 2. діал. штрйпка (на брюках) valencianismo т слбво (вираз) валенсійського діалЯкту
valenciano,-а 1 .adjваленсійський;2.т, f валенсієць, -йка; жйтель, -ка (уро- жен»ець, -ка) ВалЯнсії valentía f 1. хорббрість, мужність, відвЯга; 2. пбдвиг, героїчний вчйнок; 3. сміливість у вислбвлюваннях, жвЯвість (у творах мистецтва); 4. хвЯстощі, чвЯнство; фан- фарбнетво; 5. наснЯга, запЯл, завзяття; ентузіЯзм; 6. тбчна передЯча (колориту); 7. іст. місце торгівлі старйм взуттЯм (у кастильських містах); pisar de ~ ітй повЯжно (манірно) valentino adj див. valenciano 1 valentísimo 1. sup. de valiente; 2. adj дос- конЯлий, неперевЯршений (у мистецтві, науці)
valentón 1. adj смілйвий на словЯх, заде- рикувЯтий; 2. т задирЯка, забіЯка; 3.
півень (у просторіччі) valentona f діал., valer
valentonada f хвЯстощі,
фанфарбнетво
valer* 1. vt захищЯти; протегувЯти, допо- магЯти 2. vi кбштувати, мЯти ціну; 3. дорівнювати (про суму); 4. (vi; por) рівнятися, бути рівноцінним; кбштувати; un franco francés vale veinte pesetas французький франк дорівнює двадцятй песетам; esa respuesta vale por una confesión такЯ відповідь рівнознЯчна визнЯн- ню; 5. кбштувати; ооійтйся; обернутися; su humildad le valió el aprecio de todos своЯю скрбмністю він заслужйв, загЯльне схвЯлення; la tardanza me valió un gran disgusto запізнення стЯло для мене велйкою неприЯмністю; 6. vi допомогти, пригодйтися, стЯти в пригбді; no le vano nada йому ніщб не допомоглб; no hay excusa que valga ніЯкі відмбвки не до* помбжуть; 7. годйтися, підхбдити; 8. мати (закбнну) ейлу, бути чйнним; su firma no
666
vaniloquio
vale eró підпис не Mác сили; 9. бути гідним, б^ти цінним, становити інтербс; esta película no vale nada цей фільм не годйться; 10. бути розумною (гідною, спдавжньою) людйною; ella vale más que su marido bohó розумніша за свогб чоловіка; ~ poca cosa нічбго соббю не являти (про людину); 11. користувбтися авторитбтом (вплйвом), бути важлйвим;
12. бути важлйвим, мбти цінність (для досягнення); 6aráTO означбти; 13. бути в ббігу (про гроші); 14. зарахбвувати (бали У грі); 15. (в 3 особі, одн.): vale Máe сенс;
16. (в 3 особі, одн.): vale дозвблено (у грі); hacer - скористатися, пустйти в хід; нав'язбти, змусити сприйняти; - lo que pesa (uno, una cosa) діал. бути вбртим; lo que mucho vale, mocho, cuesta кош- тбвне та npeKpácHe, дешбве та гнилб; valga lo que valga, valga lo que valiera чбго б це не кбштувало, за будь-яку ціну; más vale un «por si acaso» que un «quien pensara» (que un «válgame Dios!») сім разів відміряй, одйн раз відріж; mas vale tarde que nunca крбще пізно ніж нікбли; (válgame (Dios)! Гбсподи!, Ббже ж мій!; vale! гарбзд!, дббре!, згбда!, згбден!
valeriana f бот. валер’Яна valeriánico adj валер Яновий valerosidad f 1. хорббрість, мужність, відвбга; 2. енбргія, активність; 3. цінність valeroso adj 1. хорббрий, мужній, від- вáжний; 2. див. valiente; 3. див. valioso 1 valerse* 1. користувбтися; вживбти; отрй- мувати кбристь; - de la propia autoridad використбвувати свій авторитбт; 2. вда- вбтися до допомбги; 3. (poder -) бути в змбзі обслугбвувати себе (про стару чи хвору людину); no poder - бути без- порбдним (беззйхисним) valetudinario 1. ady слабкйй, болючий, нб- мічний; 2. властйвий слабкій (хвороб- лйвій) людйні; 3. т слабкий, немічний, хвбрий
valgo adj мед. 1. вйкривлений; pies -s криві нбги; 2. клишонбгий valía f 1. BápTicTb; цінність; a las -s loe. adv. за найвйщою цінбю (про зерна, фрукту); 2. див. valimiento; 3. група; фрбкція
valichú т діал. валічу (злий дух у індіанців) válida f діал. див. valor 1 validación f, validad fiem. 1. ствбрждення, узакбнення; ратифікбція; 2. обґрунтування; 3. надійність, гарантбваність validar vt 1. ствбрджувати, узакбнювати, санкціонувбти; ратифікувбти, 2. обґрун- тбвувати, покріплювати validez f1. дійсність, закбнність; 2. обґрунтованість, спромбжність validirrostro adj зл. із ейльним дзьббом valido 1. adj вйзнаний, всіЬди прййнятий; шанбвний; 2. т улюбленець, фаворйт; прем’бр-міністр
válido adj 1. чйнний, закбнний, що має (закбнну) ейлу; 2. міцнйй, здорбвий; 3.
дозвблений validol т валідбл
valiente 1. adj ейльний, міцнйй, потужний;
хорббрий, дбблесний, відвбжнии; 3. активний, енергійний; 4. відмінний, чудб- ®ии* єдйний (у свобму рбді); 5. (перед ім. \bfii емо^йн°-ПІ^силювальне значення): dio un - chasco він дббре над ним по- *зртувбв; ¡en - lío nos metimosl ну і потрапили ж ми в xánény!; - salto! нічогб- пькии стриббк!; - picaro (pillo, tío tunan- xn па’) «У * шахрбй!; 6. див. valentón 1; 7. олодннй (про шевця); 8. т смілйвець; ли^Іьк0, фанфарбн; 9.: - para el diente Обитель ПОЇСТИ
valija f 1. валіза; 2. мішбк для кореспон- дбнції; 3. ( ~ diplomática) дип. валіза, сумка дипкур'бра; 4. поштбва кореспон- дбнція; 5. Я Ам. сумка листонбші valijero т 1. іст. посланбць; 2. сільськйй листонбша
valimiento т 1. цінність, зн0чення; 2. вживбння, користувбння; 3. прихильність, схйльність, довіра; 4. вплйв, авторитбт; 5. збхист, заступництво; протбкція valioso adj 1. цінний, важлйвий, що Máe велйке знбчення; 2.: un descubrimiento ~ важливе відкритті; 3. багбтий, замбж- ний
valisoletano adj т див. vallisoletano valona f 1. іст. пелерйна; 2. діал. підстрй- жена грйва; 3. hacer la ~ підстригти грйву;
4. Я Ам. nácKa, допомбга, пбслуга; 5. Я Ам. валбна (народна пісня) valonar vt діал. 1. підстригти (гриву); 2. -se діал. див. valonearse valonearse діал. звішуватися з конЯ (про вершника)
valor т 1. вбртість, цінність; - nominal номінбльна вартість; - de consumo спо- жйвча вартість; ~ mercantil товбрна вбр- тість; objeto de ~ цінна річ; 2. знбчення, цінність, важлйвість; dar - надавбти знбчення, цінувбти; 3. мужність, відвбга, хорббрість; - cívico громадянська мужність; - militar військбва дбблесть; 4. нахббність, безсорбмність; 5. дійсність, закбнність; 6. знбчення, гідність, ейла; 7. дохід; вйгода, кбристь; 8. цінність, еквіва- лбнтність; 9. муз. тривблість звучбння ноти; 10. рі цінні папбри, облігбці’і, бкції;
11. мат. величинб; знбчення valoración f 1. оцінка; 2. хім. титрувбння valorar, valorear vM. цінувбти, оцінювати, визначбти ціну; 2. підвйщувати ціну; 3. хім. титрувбти; 4. -se цінувбтися, розцінюватися valoría fdue. valía 1
valorización f 1. оцінка; 2. збільшення (підвищення) цінй
valorizar vt 1. оцінювати, стбвити ціну; 2. підвйщувати ціну; 3. Я Ам. розпродавати (реалізувбти) за знйженою цінбю vals т вбльс
valsar vi танцювбти вбльс, вальсувбти valse т Я Ам. вбльс
valseaguado adj 1. діал. незгрббний, роз- вблькуватий; 2. худйй, довготелбсий valsear vi див. valsar valuación fdue. valoración 1 valuar vt див. valorar 1 valuminoso adj діал. 1. соковита, пйшна, густб (рослинність); 2. засмічений (про зерно)
valumoso adj 1. Я Ам. див. voluminoso; 2. діал. див. vanidoso 1 valuta f валЮта valutario adj валютний valva f 1. див. ventalla 2; 2. зоол. стулка мушлі
valvar adj стулковий
valvasor m іст. інфанебн (ідальго з обмеженими привілеями) valvátidos т рі зоол. черевонбгі, гастро- пбди
valviforme adj біол. Máe фбрму мушлі (стулки)
válvula f1. клбпан; вбнтиль; розподільний крбн; - de compuerta шлЮзовий збсув; 2. електрбнна лбмпа; 3. зоол., анат. клбпан; - del corazón (cardíaca) серцбвий клбпан
valvulado adj клбпанний, вбнтильний valvular adj 1. тех. клбпанний; 2. анат. той, що має клбпани
valla f 1. оборбнна споруда; збгородь, пе- решкбда; 2. огорбжа, napKáH; 3. спорт.
ворбта; 4. перешкбда, перепбна; 5. Я Ам. цирк; арбна (для бійцівських півнів); 6.: caerse (hundirse) la - діал. бути жвбвим, велелюдним (про свято); 7.: romper (saltar) la - починбти пбршим, подавбти приклад; 8. вихбдити за мбжі пристайності
valladar т 1. див. valla; 2. збхист, оплбт valladear vt due. vallar vallado т 1. див. valla1; 2. вал при фортб- ці, нбсип; 3. діал. купа гілбк (при розчищенні лісу); 4. діал. бідно одЯгнений селя- нйн
vallar11. adj див. valar; 2. т див. valla 1,2 vallar vt обгорбджувати, обнбсити паркб- ном (валом)
valle т 1. долйна, лощйна; 2. басбйн (річки); 3. збірн. ебла, хуторй (розташовані в одній долині); 4.: - de lágrimas нбділ смутку (печблі)
vallero 1. adj долйнний; 2. т жйтель до- лйни
vallico т 1. валлік (кормова і газонна трава); 2. діал. нечйщене зернб рйсу vallina f діал. долйна vallino adj діал. долйнний vallisoletano, -а 1. adj вальядолідський, якйй стосується м. Вапьядолід; 2. т, f вал’ядолід*ець, -ка, жйтель,-ка (уродженець,-ка) м. Вальядолід vallista adj, т див. vallero vampira, vampiresa f фатбльна жінка vampiro т 1. вампір, упйр, вовкулбк(а); 2. вампір (кажан); 3. кровопивця vanadio т хім. ванбдій vanagloria f 1. марнослбвство; 2. хваль- кувбтість; зарозумілість vanagloriarse 1. бути пихбтим, думати (уявлЯти) про сббе; 2. хвалитися vanaglorioso 1. adj марнослбвний; якйй уявлЯє про сббе; 2. хвалькувбтий; 3. т хвапькб
vanamente adv 1. мбрно, дарбмно; 2. не- обґрунтбвано, нерозумно; 3. зарозуміло, пихбто
vanarse діал. в'Янути (про фрукти, листя, квіти)
vandal т діал. живіт, чбрево vandalaje т Я Ам. 1. збірн. бандйти; 2. див. vandalismo
vandálico, vandalio adj вандбльский vandalismo m вандалізм vándalo 1. adj вандбльский; 2. m вандбл vandola f 1. мор. запаснб щбгла; 2. бандбль (рід лютні)
vanear vi 1. говорйти дармб (дарбмно); 2. говорйти зарозуміло (пихато) vanelo т зоол. чбйка (звичайна) vanesa f дбнне павйне бко (метелик) vanguarda f іст. vanguardia f передовйй (головнйй] загін, авангбрд; de - передовйй, прогреейвний; ir (estar) a (en)
- ітй (бути) в авангбрді vanguardismo т мист., літ. авангардйзм vanidad f 1. порожнбча, нікчбмність, субт- ність; 2. марнослбвство, чвбнетво; ajar la
- de uno збйти пиху; hacer - de una cosa хизувбтися, чванитися; 3. порбжні словб; беззмістбвність (мови); 4. ілюзбрність, неребльність; 5. - de las -es суєтб субт vanidoso 1. adj марнослбвний, чванливий; 2. т марнослбвна людйна vanificencia fпоказнб благодійність vanílico adj ванільний
vanilina f ванілін
vanilocuencia f пустослів'я, просторікування
vanilocuente adj див. vanílocuo 1 vanílocuo 1. adj багатослівний, балакучий; 2. m базіка, пустослбв vaniloquio m беззмістбвна мбва, пустослів'я
667
vaníllico
fe
vaníllico adj див. vanílico vanillina 7 див. vanilina vanistorio m 1. сміховинне марнослдвст- bo, фатівствб; 2. марнослівна людйна van*o 1. adj ілюзбрний, неребльний; нез- дійснбнний; fantasías ~as безплідні фантбзії; esperanzas ~as MápHi надії; 2. порбжній, порожнйстий (про стіну, горіх); порбжній, мбрний; 3. esfuerzos ~s безрезультбтні зусйлля; 4. зарозумілий, пихбтий, гордовйтий; 5. порбжній, необ- ґрунтбваний (про теорію, докази); 6. порбжній, беззмістбвний (про мову); 7. див. vanidoso 1; 8. т бтвір, дірка у просвіті; бтвір (вікна, двері); 9. en - дарбмно, мбрно; безглуздо vánova 7 покривало
vapor т 1. nápa, випарбвування; de - паровйй; sobre ~ під napáMn; 2. запб- морочення; непритбмність; 3. пароплбв; ~ de línea поштбво-пасажйрський пароплбв, лáйнep; - de carga вантбжний пароплбв; 4. р/ іст. істерйчні припбдки; а todo ~ на всіх napáx, пбвним хбдом; tener (llevar) mucho ~ діал. бути п'бним в дим vapora 7 паровйй кбтер, баркбс vaporable adj 1. якйй випарбвується; 2 випарбвуваний
vaporación 7 1. випарбвування; 2. випб- рювання
vaporadora 7 1. діал. anapáT для паровбго сушіння k¿bh; 2. вапорбтор vaporar vt (vr) 1. випарбвувати(ся); 2. випбрювати(ся)
vaporario т 1. парйльня (у російській лазні); 2. мед. інгалятор vaporear 1. vt див. vaporar; 2. vi, ~ se випарбвуватися
vaporífero, vaporígero adj той, що містить пару
vaporímetro т фіз. вапорйметр vaporino т 1. діал. матрбс (на пароплаві); 2. діал. портбвий (пароплбвний)торгівець vaporización 7 1. випбрювання; 2. випарбвування, пароутвбрення; 3. лікувбння napáMn (інгаляція)
vaporizador т 1. випбрник, вапоризбтор; 2. пульверизбтор
vaporizar vt 1. (vr) випарбвувати(ся); випбрювати(ся); 2. рзпорбшувати рідини; обпрйскувати
vaporizo т діал. 1. nápa, випарбвування;
2. теплотб, теплб
vaporosidad 7 1. насйченість парбми; 2. лбгкість; прозбрість
vaporoso adj 1. насйчений napáMn; 2. пароподібний; випарбвуваний; 3. легкий, повітряний; прозбрий vapulación 7, vapulamiento т 1. хльо- стбння, стьббання, бичувбння; 2. виби- вбння
vapular vt 1. шмагбти, бйти, хльостбти; 2. бйти, вибивбти
vapuleamiento т див. vapulación vapulear vt див. vapular vapuleo, vápulo m див. vapulación ¡vaquear 1. vt чбсто покрйвбти корів (про биків); 2. діал. ловйти здичавілу худббу;
3. vi діал. пастй худббу vaquera f діал. сідлб гаучо
vaquerear vi діал. прогулювати урбки (про школярів)
vaquería 7 1. див. vacada; 2. молбчна фбрма; 3. діал. збирбння стбда; 4. діал. приміщення для доїння корів; 5. Я Ам. cuibCbKé свйто vaqueril т луг, пасовйще vaquerillos т (рі) Л. Ам. саквй vaqueriza 7 корівник, хлів vaquerizo 1. adj корбв'ячий; 2. т пастух vaquero 1. adj пастуший, пастушачий; 2. діал. якйй стосується велйкої рогбтої
худбби; 3. т пастух; 4. діал. прогульник (про учня); 5. ніж (м'ясника); 6. діал. прй- дане (для хрещення новонародженого):
7. рі джйнси
vaquerón т діал. пбсуд, бурдюк (для сирної маси на сироварні) vaqueta f 1. вйроблена корбв'яча (телбча) шкіра; ялівка; 2. діал. рбмінь (для гостріння лез); 3. т діал. сумнівна людйна vaquetear vt виробляти, дубйти шкіру vaquetilla 1. f діал. тонкб коров’яча шкіра; хром; 2. т діал див. vaqueta 2 vaquetón adj Л. Ам., vaquetudo adj діал. нахббний, зухвблий vaquí 7діал. корбва
vaquilla f 1. dim. de vaca; 2. Л. Ам. телйця (від півтора до двох років); 3. рі корйда для любйтеля з молодйми бичкбми vaquillona f Л. Ам. телйчка (від двох до трьох років)
váquira f Л. Ам. váquiro т діал. зоол. пб- карі
vara f 1. гілка, прут; 2. дбвга тонкб пблиця; жердйна; 3. жезл алькбльда; пбсох; 4. (~ de Castilla, ~ de Burgos) Bápa (міра довжини = 835,9 мм); ~ cubana кубйнська вара (міра довжини на Кубі = 848 мм); ~ chilena чилійська вара (міра довжини в Чилі = 836 мм); 5. оглобля, дйшло; 6. тавр, піка; poner ~s колбти пікою (бика);
7. удбр спйсом (у кориді); 8. стбдо свинбй (в 40-50 голів); 9. вудка; 10. стеблб (гладіолуса); 11. стрйжень; вісь; - mágica, ~ de (las) virtudes чарівнб пбличка; 12. ~ de guardia тех. балансйр; 13. - de José бот. тубербза; 14. - de luz прбмінь світла (пробивається крізь хмари); 15. ~ de premio Я Ам. жердйна із призбми (на народних гуляннях); 16. jurar en - de justicia присягнути, дбти присйгу; 17. temblar más que ~ s verdes тремтіти як осйковий лист; 18. tener - alta користу- вбтися влбдою (авторитбтом); 19. tomar ~s одбржувати удбри спйсом (про бика);
20. охбче приймбти залицяння (про жінку); 21. con la - que midas, serás medido як гукнбш, так і відгукнбться varada1 f 1. спуск суднб на вбду; 2. витя- гбння на 6éper (човна, судна); 3. посбдка суднб на мілину
varada2 f 1. діал. бригбда подбнників (нбй- митів); 2. діал. порб (сезон) сільського- . спбдарських робіт; 3. оіал. див. vara 9; 4. гірн. ббсяг робіт, вйконаних у шбхті (за період); 5. відрйдна плбта роббти у шбхті (зазвичай за три місяці) varadera fMop. щиткй (для захисту борту судна при завантаженні) varadero т мор. ¿лінг, док; ~ del ancla бкірна подушка
varado adj 1. іст. смугбстий; 2. Я. Ам. бездушний; заціпенілий; очманілий; 3. т діал. людйна без пбвних занять varadura fdue. varada1 varal m 1. дбвга товстб пблиця; 2. театр. бічнйй софіт (на сцені); 3. здоровило; 4. Я. Ам. каркбс з пблиць (для сушіння м'яса)
varamiento т мор. дав.varada1 varán т див. varano varano т варбн (ящірка) varapalo т 1. жердйна, дбвга пдлиця; 2. удбр пблицею (жердйною); 3. биттб пб- лицею; поббї; 4. прочухан, нбгінка; 5. шкбда; 6. велйка неприємність, удбр varar vt 1. спускбти на вбду (судно); 2. ви- тягбти на берег (судно); 3. діал. див. varear 1; 4. vi сідбти на мілину (про судно);
. 5. терпіти крах (невдачі); 6. застопбри- тися (про справу); -se діал. сідбти на мілину (про судно)
varaseto т тин, огорбжа з чербту (прутів)
varayoc т діал. повелйтель (вождь) ін дібнського плбмені 1
varazo т удбр пблкою varazón 71. ббзліч, сйла-силбнна; 2. косяк рйби
varbasco т див. verbasco vardasca f див. verdasca vare m діал. злйй жарт, насмішка; обмбн varea f збивбння пблицею плодів vareador т 1. збирбч плодів; 2. Я Ам наїзник, обозник кбней vareaje т 1. див. varea; 2. вимірювання тканини вбрами; 3. продаж тканйни на вбри
varear vt 1. збивбти пблицею (плоди); 2 вибивбти (килим); 3. колбти пікою (бикб)*
4. вимірювати вдрами, продавбти на Bápn (тканину); 5. Я. Ам. тренувбти (бігових та скакових коней); ~se худнути varec т фукус (морська водорість) varejón т 1. товстб дбвга пблиця; 2. діал. див. verdasca; 3. бот. діал. шавлія (р/з- новид)
varejonazo т удбр пдлицею vareo т 1. див. varea; 2. вибивбння; 3. діал. тренувбння скаковйх коней vareta f 1. пбличка, прутик; 2. пбличка, обмбзана клбєм (для полювання на птахів); 3. кольорова смужка (на тканині); 4. уїдливий жарт; 5. нбтяк; echar una ~ натякбти; andar de - діал. байдикувбти; irse (estar) de - страждбти проносом varetazo т удбр рогбми збоку (про бика) varete т діал. див. verdugo З varetear vt наводити кольброві смуги (на тканину)
varetón т молодйй блень (з одним рогом) varga1 f крутйй схил горй, прірва varga2 f 1. іст. колйба (крита соломою або гілками); 2. морськйй вугбр (різновид)
varganal т частокіл várgano т кілбк (в огорожі, частколі) vargueño т бюрб, секретбр vari, varí т діал. варі (хижий птах) variabilidad f 1. мінливість; нестабільність; 2. нерівномірність; 3. лінгв. змінність
variable adj 1. мінлйвий, змінний; нестабільний; tiempo - нестійкб погбда; 2. нерівномірний; 3. лінгв. змінюваний; 4. f мат. змінна (величина) variación f 1. зміни; variaciones del tiempo мінлйвість (нестійкість) погбди; 2. коливбння; - de la aguja magnética відхйлення магнітної стрілки; 3. варібція, варіювбння; 4. астр. схйлення; 5. муз. варібція; variaciones sobre el mismo tema пережбвування одногб і тогб ж variado adj 1. різноманітний, різний; 2. різ- ноббрвний, строкбтий; 3. нерівномірний (РУХ)
variamente adv різноманітно, по-різному, неднбково
variante adj 1. див. variable 1; 2. f варібнт; різнбвид, відмінність; 3. об'їзд (якремонт дороги); 4. рі гбстра закуска; 5. діал. див. vereda 1
variar 1. vi змінювати; 2. (вид) змінювати, урізноманітнити; варіювати; ~ el menú урізноманітнити меніЬ; 3. vi змінюватися, (видозмінюватися; варіювдтися); 4. (de) відрізнитися, розвйнутися; 5. мор. відхилитися (про магнітну стрілку) varicación f див. varicosidad várice, varice f розшйрення вен varicela f вітрянб віспа varicosidad f мед. варикбзне розшйрення вен
varicoso adj мед. варикбзний variedad 71. відмінність, різнйця, несхожість; 2. мінлйвість, змінність; - del tiem-
668
veeduría
oo мінлйвість погбди; 3. розмаїття, різноманітність; 4. різнбвид; видозміна, ва-
variedades f pl, varietés f рі діал. 1. ва- n'eTé; 2. естрбдна BHCTáea varilarguero т пікадбр (в кориді) varilla f 1- пбличка, притик; - mágica, - de (las) virtudes чарівн0п0личка; 2. спиця (парасольки, віяла)] кісточка (корсета); 3. щелепн0 кістка (у тварин); 4. Я Ам. дріб'язкбвий TOBáp, галантерея; 5. Я Ам. діал. ключйця; 6. діал. перевірні випрб- бування біговйх кбней; 7. діал. занепо- кбення; досбда; 8. рі діал. дитЯча тетанія, спазмофілія; ~ de pararrayos громовідвід; dar (regar) ana - діал. повеселйтися, погулЯти
varillaje т óctob (парасольки, віяла) varillar т діал. див. varillaje varillar2 vt діал. див. varear 5 varillero adj 1. діал. вйїждженний для перегбнів (кінь); 2. т діал. красунчик, франт; 3. Я Ам. дрібнйй торгівець vario adj 1. різноманітний, неоднакбвий, різний; 2. непостійний, мінлйвий; 3. не- вйзначений, неЯснйй; 4. рі декілька; 5. т рі збірник, зібраний (книг, документів, статей)
variolación f див. variolización variolado adj див. varioloso variolar adj 1. див. varioloso; 2. біл. краплистий, рябйй
variólico adj 1. віспЯнйй; virus ~ вірус віспи; impresiones ~as слідй віспи, віспини; 2. біол. краплйстий, рябйй variolita faeon. варіоліт variolización f мед. віспощеплення variolosa adj мед. 1. якйй стосується віспи, віспЯнйй; epidemia ~а єпідЄмія віспи; 2. див. virolento 2 variolovacuna f 1. щЄплєння вірусу віспи (телиці); 2. вакцйна (eícnu) variómetro т ел. варібметр variopinta) adj різнокольорбвий; luz ~а різнобйрвні ВОГНІ, ІЛЮМІНЙЦІЯ varita f 1. dim. de vara; 2. Я Ам. ціпбк, пбличка; - de San José діал. бот. мбльва (різновид); ~ mágica, ~ de (las) virtudes чарівна пбличка; sobar a uno la ~ діал. усунути з посйди, звільнйти varitero т свинопйс (що заготовляє жолуді свиням)
variticas fptдiaл. кружлЯння, вальсувйння variz f див. várice
varo adj мед. 1. увігнутий, зв0рнений досередини; 2. кривонбгий, клишонбгий varón т 1. осбба чоловічої стбті; чоловік; ha nacido un ~ народйвся хлбпчик; 2. юнйк, чоловік; 3. повйжна (шанбвана) людина; чоловік (висбкий); 4. діал. колбда, oánKa, крбква; buen ~ розумний (роз- вбжливий) чоловік; досвідчена (бувйла) людйна; santo - добрЯк, дббра душй varona f 1. осбба жінбчї стйті, жінка; ha nacido una ~ народйлася дівчинка; 2. маскулінна жінка varonesa f див. varona 1 varonía f похбдження (потбмство) по чоловічій лінії
varonil adj 1. який віднбситься до чоло- в,ка; чоловічий; 2. мужній, безстрйшний; сильний; 3. чоловікоподібний Varonilazo т 1. aum. de varón; 2. маску- л,нна жінка
^^nilidad f мужність, безстрйшність, сй-
varraco т див. verraco1 arraquear vi див. verraquear 1 arraquera f див. verraquera arsoviano 1. adj варшавський; 2. m вар- ^ав'йнин
arvesor m див. valvasoí
vas m див. vaso 11 vasa fдiaл. див. vajilla 1 vasal adj див. vascular 2 vasallaje 1. m іст. васбльна залежність, васалітет; 2. залежність, підпорядкувйн- ня; 3. іст. дань, пбдать (васала) vasallo adj 1. іст. васйльний; 2. залежний, підпорядкбваний; 3. т іст. Bacán vasar т вбудбвана полйця (для посуду); ~ de balance мор. миснйк, підвішений до стблі (судна)
vasc«o, -a, vascongado, -а 1. adj бйсксь- кий, баскбнський; 2. т, f баск, бас- кбн*ець, -ка; 3. т бйскська мбва vascuence adj 1. бйскська (мова); 2. див. vasco 1; 3. т баск, баскбнець; 4. бйскська мбва; 5. абракадйбра, тарабйрщина; 6. рі сл. кайдбни
vascuencia f діал. див. vacuencia vascular adj 1. бот. сім'ядбльні (рослини); 2. анат. судйнний; tejido ~ судйнна тканйна; sistema ~ кровонбсна система vascularización f утвбрення кровонбсних судйн
vasculífero adj якйй Máe судйни vásculo т анат. маленька (кровоносна) судйна, капілЯр vasculoso adj див. vascular vascuñana f занйдто довірлива дружйна vaselina f вазелін
vasera f1. див. vasar; 2. корббка (футляр) для склянбк; 3. іст. т0ця з комірками для
СКЛЯН0К
vasiforme adj якйй Máe фбрму склЯнки vasija f 1. пбсуд, посудина; 2. збірн. діжки, барйла (у винному льосі); 3. діал. див. vajilla 1
vasijero т діал. кухбнний буфбт; полйця для кухбнного пбсуду vasillo т комірка (у стільниках) vaso т 1. посудина; ~s comunicantes фіз. сполучені посудини; 2. вЄза, чбша (декоративна); 3. склЯнка; чбрка; - graduado мензурка; un ~ de agua склЯнка водй; 4. суднб, корабель; 5. каркбс судна; в. ~ excretorio нічнйй гбрщик; 7. резервубр, басбйн; - de almacenamiento водосхб- вище; 8. порожнйна, порбжній прбстір (в трубі, дзвоні); 9. копйто (коня); 10. діал. стбйня; 11. анат. біол. судйна; ~ arterial арт0рія; - capilar капілЯр vasoconstricción f мед. звуження судйн vasoconstrictor мед. 1. adj судинозвужувальний; 2. т судинозвужувальний засіб vasodilación f мед. розшйрення судйн vasodilatador мед. 1. adj судинорозшй- рюючий; 2. т судинорозшйрювальний збсіб
vasoespasmo т мед. спазм судйн vasomotor мед. 1. adj вазомотбрний; sistema ~ вазомотбрна система; 2. т рі вазомотбрні нерви (центри) vastago 1. т náríH, відрбсток; 2. нащбдок, син; 3. тех. стрйжень, штбк, шпйндель vastagosa f діал. пліт (з бананового стебла)
vastaguear vi вйпустити пбгони (про рослини)
vastar vt іст. руйнувбти, розорити; спус- тбшувати
vastedad f протяжність, прбстір; неосяжність
vástiga fdue. vastago 1 vasto ad/1. велйкий, простбрий; безмбж- ний; 2. ширбкий, різнобічний; ~а cultura багатогрйнна культура vate т 1. віщун, провйдець; 2, поЄт vaticano 1. adj ватикбнський; 2. т (V.) Ва- тикбн
vaticinador 1. adj прорбчий, що перед- віщбє; 2. т прорбк, провісник, віщун vaticinar vt передбачати, пророкувбти
vaticinio т передббчення, прорбцтво vatídico adj див. vaticinador 1 vatihora f ел. ват-годйна vatímetro т див. vatiómetro vatiam ел. ват; —hora ват-годйна vatiómetro т ел. ватметр vatro, vatru т діал. шпажнйк (використовується для виготовлення рогож) vaya f глузув0ння, жартувбння vayunca f сл. таверна, шинбк ve f ве (назва літери v іспанськго алфавіту)
vecera f громбдське стбдо (зазвичай свиней)
vecería f 1. див. vecera; 2. властйвість рослйни рЯсно плодонбсити чбрез рік vecero adj 1. черговйй (про члена муніципалітету); 2. що плодонбсить іцбдро чбрез рік (про рослини); 3. т постійний покупбць (клієнт); завсідник 4. людйна, що очікує свобї черги vecinal adj 1. общинний, комунбльний; 2. сільськб (дорога); 3. який утрймується за рахунок населення сблища (про посаду) vecinamente adv збвсім скоро, ось-ось, вже блйзько
vecindad f 1. сусідство; buena ~ добросусідські відносини; 2. збірн. жйтелі, мбшканці (у будинку); 3. див. vecindario 1; 4. окблиці (міста, населеного пункту) vecindaje т Я Ам. 1. див. vecindad; 2. див. vecindario; 3. посблення vecindario т 1. населення, жйтелі (міста, району вулиці); 2. спйсок (ребстр) жйтелів (селища); 3. див. vecindad 1 vecino adj 1. сусідній; 2. якйй є мешканцем (міста, селища, будинку); 3. той, що одержав npáBO на проживання (у місті, селищі); 4. блйжній, близькйй, безпосередній (стосовно)¡ 5. близькйй, сх0жий; подібний; 6. т сусід; мешканець (міста, селища, будинку)
vectación f поїздка (у складі екіпажа, візка)
vector 1. adj векторний; 2. т вбктор vectorial adj векторний, що відноситься до вектора
veda f 1. заборбна; 2. nopá (сезон) забо- рбни полювбння (рибної ловлі) vedado 1. adj заборбнений; 2. т заповідник
vedamiento т див. veda 1 vedar vt 1. забороняти; 2. перешкоджбти, усклбднювати; 3. іст. усувбти з посйди; позббвити посбди; 4. діал. припиняти годувбння дитинчати (про самку); від- німбти від мбтері (дитинча) vedeja f 1. дбвге волбсся; патли, чупрйна; 2. левйна грйва
vedejoso, vedejudo adj див. vedijoso vedette f відбма актбрка, зірка (оперети, ревю); кінозірка vedi т діал. див. veri vedija f 1. шмат вбвни; 2. див. verija; 3. шмат сплутаної вбвни; 4. nácMo (жмут) заплутаного волбсся; 5. Я Ам. цівка (тютюнового диму)
vedijero т збирбч відхбдів вбвни (при стрижці овець)
vedijoso, vedijudo adj 1. патлбтий, скуйбвджений; 2, заплутаний védil т діал. див. veri vedilla fcn. вбвняна кбвдра vedriado діал. 1. adj див. vidriado 1; 2. т нічнйй гбрщик
veedor 1. adj допйтливий; 2. т допйтлива людйна; 3. іст. віедбр (назва різних посад з контролюючою функцією); 4. іст. див. visitador 2, 3; 5. діал. стброж veeduría 1. іст. інспектура, посбда вієдб- ра (інспектора, контролера); 2. контбра вібдора, інспекція
669
vega
%
vega 1. родіЬча долйна; 2. діал. тютюнбва плантація
vegada f іст.; діал. див. vez; a las -s loe. adv. іст. іноді, чбсом vegetabilidad f здбтність проростбння vegetable adj m див. vegetal vegetación f 1. проростання, вегетбція; 2. рослинність, рослйнний світ, флбра; 3. (р/) мед. Hápicr; розростбння тканин; vegetaciones adenoideas (adenoides) аденбїди vegetal adj 1. зростбючий, що знахбди- ться в періоді вегетбції; 2. рослйнний, вегетатйвний; reino - рослйнний світ, флбра; aceite - олія; 3. деревнб (вугілля); 4. родіЬчий (фунт); 5. т рослйна vegetalidad f1. див. vegetabilidad; 2. при- мітйвний спбсіб життб (тварин, рослин) vegetalismo т див. vegetarianismo vegetalista adj див. vegetariano 1 vegetar vi 1. рости, проростбти; розви- вбтися (про рослини); 2. існувбти, животіти, жйти рослйнним життбм vegetarianismo т вегетарібнетво vegetariano 1. adj вегетарібнський; régimen- рослинна дібта, вегетарібнський стіл; 2. т вегетарібнець vegetarismo т див. vegetarianismo vegetativo adj 1. біл. вегетатйвний, що сприйє рбсту рослин; 2. фіз. вегетатйвний; sistema nervioso - вегетатйвна нервбва систбма
vegeto adj ейльний, міцний; квітучий vegetoanimal adj рослйнно-тварйнний vegoso adj діал. сирйй, волбгий (ґрунт) veguer т 1. іст. eerép, вікбрій (чиновник, призначений королем для справляння правосуддя в Арагоні, Каталонії, на Ма- льорці); 2* вікбрій (один з двох чиновників, що призначалися Францією та Іспанією для справляння правосуддя в Андоррі) veguería f іст. судовйи бкруг; теритбрія юрисдикції вегбра: ббласть, кербвана ве- гбром (в Арагоні, Каталонії, на Мальорці) veguerío1 т див. Veguería veguerío2 т діал. 1. еблище тютюнників;
2. тютюнбві плантбції
veguero 1. ady долинний, низйнний; 2. т землербб-тютіЬнник; 3. сигбра, зрбблена з однбго листкб тютюн# 4. діал. влбеник тютюнбві плантбції
vehemencia f 1. буяння, шалбнетво; 2. пблкість, гарячкбвість, прйстрасність; hablar соп - говорйти прйстрасно (гбряче) vehemente adj 1. неслухняний, шалбний; viento - рвучкйй вітер; 2. палкйй, гарй- чий, прйстрасний
vehículo т 1. збсіб пересувбння; трбн- спортний збсіб; - automotor (motorizado) Я Ам. автомобіль; - todo terreno
всюдихід; 2. літбльний апарбт; ракбта; - espacial космічний кораббль; 3. про- віднйк, передавбч (звуку, світла); 4. хім. розчйнник; - de infección носій інфбкції veintavo adj пит. т див. vigésimo veinte adj пит. 1. двбдцять; 2. двадцятий;
3. т числб двбдцять; 4. Я Ам. монбта у І двбдцять сентаво; a las - loe. adv. нев-
4ácHO, у пізню годйну; дуже пізно veinteavo adj пит. двадцята (частйна, чбстка)
veintén т іст. золотб монбта в 20 peánie (в Іспанії)
veintena f, veintenar т зо^цва десятки veintenario adj двадцятирічний veintenero т péreHT (хору) veinteno adj, т див. vigésimo veinteñal adj який тривбє двбдцять рбків; двадцятирічний (строк) veintésimo adj, т див. vigésimo veinticinco adj пит. 1. двбдцять п'йть; 2. двбдцять п'ятий; 3. т числб двбдцять п'бть
veinticuatreno adj пит. двбдцять четвбр- тий
veinticuatro adj пит. 1. двбдцять чотйри; 2. двбдцять четвбртий; 3. т числб двбд- цять. чотйри; 4. іст. міськйй рбдник (в Андалузії)
veintidós adj пит. 1. двбдцять два; 2. двбдцять другий; 3. т числб двадцять два
veintidoseno adj пит. двбдцять другий veintinueve adj пит 1. двадцять дбв’ять; 2. двбдцять дев'ятий; 3. т числб двбд- цять дбв’ять
veintiocheno adj пит. двбдцять вбсьмий veintiocho adj пит 1. двбдцять вісім; 2. двадцять вбсьмий; 3. т числб двбдцять вісім
veintiséis adj пит. 1. двбдцять шість; 2. двбдцять шостий; 3. т числб двбдцять шість
veintiseiseno adj пит. двбдцять шбстий veintisiete adj пит. 1. двадцять сім; 2. двбдцять сьбмий; 3. т числб двбдцять сім
veintitantos adj пит. двбдцять з лйшком veintitrés adj пит. 1. двадцять три; 2. двбдцять третій; 3. т числб двбдцять три veintiún adj пит. (apóc. de veintiuno; викор. перед ім.) двбдцять одйн veintiuna f двбдцять однб очкб (у картонній грі)
veintiuno adj пит. 1. двбдцять одйн; 2. двадцять перший; 3. т числб двбдцять одйн
vejación f 1. уїдливий жарт, кепкувбння, глузувбння; o6pá3a; 2. прискіпування; клбцання; 3. гноблення, пригнічення; re¬
ve
ve
ve
dimir la - жертвувати чимось, щоб запобігти більшій біді vejador т 1. причбпа, сльотб; 2. гнобй- тель; 3. іст. див. vejaminista vejamen т 1. див. vejación 1,2; 2. висміювання; 3. іст. бурлбек, шарж (виголошений на літературному диспуті) vejaminista т ют. бвтор бурлбеку (шбр- жу) (на літературному диспуті) vejaminoso adj діал. див. vejatorio vejancón 1. adj старйй, старбзний; 2. т CTapnráH, дідугбн
vejar vt 1. допікбти.глузувбти; знущбтися; ображати; 2. прискіпуватися; крйвдити; 3. переслідувати, пригнбблювати, гнітйти vejarano adj Л. Ам. див. viejo 1 vejarrón adj т див. vejancón vejatorio adj 1. глузлйвий; обрбзливий; condiciones -as принизливі умбви; 2. обрбзливий; 3. гнітючий vejazo adj т див. vejancón vejerano діал. 1. adj див. viejo 1; 2. т див. vejestorio
estorio т дідугбн, старі кісткй eta fчуббтий жбйворонок (різновид) ete 1. adj старбнький; 2. т дідбк; старйй дурень (ббвдур); старйй дивбк (театр, амплуа)
vejetud f діал. див. vejez vejez f 1. стбрість; 2. похйлий вік; 3. недоречне зауваження (недоречний вчинок) старбго; 4. старйй вйелів; новинб з бо- родбю; a la -, viruelas сивинб в бброду, біс у ребрб; дуже запізнйтися vejible adj іст. див. viejo 1 vejiga f 1. (- de orina, - urinaria) сечовйй міх^р; 2. пузйр, пухйр; 3. іст. мішбчок з барбнячих кишбк (для масляних фарб); 4. мед. пустула, віспенний гнійнйк; 5. тех. здуттй; р0ковина (в металі); - biliar, - de la bilis, - de la hiél жбвчний міхур; - natatoria шквальний міхур (у риб); - del balón KáMepa м'ячб
vejigante m діал. роджений (з бичачим міхуром)
vejigatorio мед. 1. adj наривнйй (пластио мазь); 2. т наривнйй плбетир; наривні мбзь
vejigazo т 1. удбр надутим пузирбм* 2 діал. удбр ломбкою
vejigón т діал. вйразка, карбункул (у xv- доби) у
vejigoso adj пухйрчастий, вкрйтий пухирями
vela1 f1. нічнб пильнувбння; estar de - пе- ребувбння у CTáHi бадьбрості; 2. нічнб роббта; нічнб чергувбння; 3. палбмницт- во* 4. нічнйй чергбвий; нічнб вбрта; 5 свічка; - de sebo (de cera) восковб свічка*
6. ріг (бика); 7. Я Ам. догбна; 8. п/ шмбрклі; а - у pregón loe. adv. із торгів, з аукціону; en - loe. adv. без сну, пильнуючи; estar a dos ~s сидіти без копійки; decirle a uno hasta - verde діал. ображбти vela2 М. вітрйло, пбрус; - mayor пбрус- грот; нйжній пбрус; de - вітрйльне суднб; 2. брезбнтове накритті (тент); 3. віт- рйльник, вітрйльне судно; 4. з поббю- ванням підняте вухо (тварини); а Іа - /ос. adv. про всяк вйпадок; a‘toda(s) -(s), а -е desplegadas (llenas, tendidas) під усіма вітрйлами; 5. на пбвну ейлу, щосйли; а - у remo loe. adv. пбспіхом, швйдко; alzar (levantar) -s вирушбти в плбвання, підій- мбти вітрйла; 6. пбхапцем втікбти; dar (la) ~, hacerse) a la -, largar las -s вирушати в плбвання, підіймбти вітрйла; recoger-s стримуватися змбншувати збпал; cuando la - bate o azota el palo, ¡malo! після затйшшя - б^ря! velación1 f див. vela11 velación2 f церк. 1. pl вінчбння; 2. діал. молббень
velachero m каботбжний вітрйльник velacho1 m мор. фор-мбрсель; mastelero de - вбрхній мбрсель velacho2 m діал. Крамнйця з дрібним то- вбром
velada1 f 1. див. vela11; 2. вечірка; 3. вбчір (відпочинку, літературний, музичний) velada2 f закбнна дружина veladero т діал. місце для спостербження (стбження)
velado т закбнний чоловік velador adj 1. бадьбрий; пильнуючий, охо- рбнний; 2. свічнйк; настільна (електрична) лбмпа; 3. круглий стіл (на одній ніжці);
4. іст. вартовйй, на вбхті; 5. склянйй ков- пбк (для лампи); 6. діал. нічнйй стблик, тумбочка
veladora f Я Ам. церк. малбнька свічка (викор. замість лампадки) veladura f 1. лесирбвка (для пом'якшення тонів); 2. пар, випарбвування; 3. серпб- нок, тінь
velaje т див. velamen1 velambre f іст. див. velación21 velamen1 т мор. вітрйла (судна) velamen2 т див. velo velamentoso adj перетйнчастий velar11. vi пильнувбти; 2. бути на нічнбму чергувбнні; 3. (por, sobre) піклувбтися; дивйтися; 4. діал. кйдати благбльні пбгляди; 5. діал. жйти чужйм кбштом; 6. виступбти, вихбдити з водй (про риф,, підводний камінь); 7. мор. бурхати вночі (про *тер); 8. vt бути на вбхті (про вар- тового); 9. перебувбти вночі (при хворому; померлому); увбжно стбжити velar vt 1. закривбти (завішувати) вуаллю; 2. (vr) церк. вінчбти(ся); 3. прихбвува- ти, завуальбвувати; 4. (vr) фбто засвітитися); 5. лесувбти; -se закутатися
velar3 aJj 1. який прихбвує, затбмнює; 2. лінгв. велярний, задньопіднебінний (звук) velarización f лінгв. веляризбція (звуку)
670
vendí
velatorio /77 нічнб сидіння біля небіжчика ivelayll interj. 1. діал. ЯснЯ річ!, ну так!, що поробиш!; 2. діал. Há(Te)!, тримай(те)! veleidad f 1. каприз, прймха, дивЯцтво; 2. непостійність, мінлйвість veleidoso adj 1. примхливий, химбрний; 2. зрадливий, непостійний iveleital interj. діал. див. velav velejar vi мор. керувЯти вітрилами (у плаванні)
velejear vi мор. іст. 1. підіймЯти вітрйла; 2. обладнЯти вітрйлами (судно); 3. мане- врувЯти (судном) velería1 f свічкбва крамниця velería2 fMop. 1. мистбцтво виготовляти вітрйла; 2. майстбрня із вйготовлення вітрил velero*' т 1. мЯйстер, якйй виготовляє свічки* 2. торгбвець свічкЯми; 3. палбмник velero21. adj вітрйльне (судно); 2. швидкб (вітрйльне) суднб; 3. т мЯйстер, якйй виготовляє вітрйла; вітрйльне суднб; віт- рйльник; 4. ав. плЯнер veleta f 1. флюгер; 2. поплавбць; 3. пра- порбць, значбк на піках (у кавалери); 4. сот. непостійна людйна; флюгер velete т 1. тонкЯ вуЯль; 2. вуалЯтка veletería f діал. див. veleidad 2 *veleyl interj. діал. див. velay vélico adj мор. вітрйльний velicomen /7? велйкий кблих (для вина); кубок
velívolo adj поет, якйй мчйть (летйть) на всіх вітрйлах (про корабель) veliz /77 ГІ. Ам. валізка velo т 1. легкЯ завіса; 2. талевий (газовий) шарф; 3. газ, вуЯль, тюль; 4. вуа- лбтка; 5. чернбче покривЯло; 6. вельбн, вуЯль (весільний убір нареченої); 7.: - humeral, - ofertorio церк. єпітрахйль; 8. обрЯд пострйження в ченці; tomar el ~ постригтися в чернйці; 9. пеленЯ, завіса; correr el ~ вйкрити; 10. прйвід, відмбвка;
11. плутанйна; незрозумілість; 12. риб. снасть, невелйка сітка; 13. анат., зоол. мембрЯна; - del paladar піднебінна завіса; correr (echar) un ~ sobre una cosa піддЯтися забугпЬ
velocidad f 1. швидкість ~ de arranque початкбва швйдкість; - cósmica космічна швйдкість; - del viento (del sonido, de la luz) швйдкість вітру (звуку, світла); - supersónica (ultrasónica) надзвуковЯ швйдкість; a toda - loe. adv. на пбвній швйд- ксті; en gran (pequeña) ~ велйкою (ма- лбю) швйдкістю; 2. кваплйвість; спрйт- ність, впрЯвність
velocímano т іграшкбва конЯчка на колбсах
velocímetro т вимірювач швйдкості; спідбметр
velocipédico adj велосипбдний velocipedismo т велосипбдний спорт, велоспбрт
velocipedista сот. велосипедйст, -ка velocípedo /77 велосипбд velódromo /77 велодрбм velomotor /77 МОП0Д
velón1 /77 1. велйка свічка; 2. мЯсляна л«мпа; 3. Л. Ам. корбтка свічка velón Я Ам. 1. adj з прохЯльним (бла- пальним) пбглядом; 2. якйй жив0 чужйм коштом; 3. m похлібець ve onera f конебль, підсвічник velorio1 /77 1. вечірка, сільськб свЯто (по Звершенню якихось робіт); 2. нічнб пильнувЯння (частіше біля покійної Мілини); 3. Я Ам. мри; 4. Я Ам. нуднЯ де мЯло людбй
® 0г!°іт °брЯд пострйження у чернйці Val10 171 ^/ал* ^ив‘ verttorrillo eiorta f 1. див. vilorta; 2. іст. мотузка з кРУчбних лозйн
velorto /771. див. vilorto 1; 2. діал. див. viburno
veloz adj 1. прискбрений, швидкйй; швйд- кісний; 2. мотбрний; жвЯвий velutina f 1. шовкбва тканйна із золот0ю нйткою, парчЯ; 2. рйсова пудра (із вісмутом)
velvético adj оксамйтовий vellera f косметйчка, що видалЯє волбсся (на обличчі)
vellerifes т рі сол. суддівські урядбвці vellida f сл. вовнЯна кбвдра vellido 1. adj див. velloso 1; 2. т сл. ок- самйт
vello /771. волбсся (на тілі); 2. пушбк (на фруктах, рослинах)
vellocino /7? див. vellón11,2; - de ого міф. золотб рунб
vellón1 /77 1. настрйжена вбвна; 2. овбча шкура, овчйна; 3. див. vedija З vellón2 т 1. вельбн, сплав срібла і міді (з якого в давнину карбували монети); 2. мідна монбта; 3. діал. вельбн (монета = 5 аб 10 сентаво); 4. Я Ам. вельбн (монета = 5 сентаво)
vellonera fdian. музйчна скрйнька (яка діє, якщо опустити в неї монети, номіналом в один вельон)
vellonero т збирЯч вбвни (коли стрижуть овець)
vellora f звЯляна вбвна, охлбпок (на сукні) vellorí, vellorín /77 вельорі (підвид сукна) vellorio adj гнідо-чЯлий (масть коня) vellorita f бот. 1. польовЯ стокрбтка; 2. первоцвіт, прймула
vellosidad f 1. волохЯтість; 2. ворсистість; 3. див. vello
vellosilla, vellosita f бот. волосйстий нечуйвітер
velloso adj 1. волохЯтий; 2. ворсйстий; 3. /77 сл. плащ (із грубої вовни); 4. сл. барЯн velludo 1. adj волохЯтий; 2. т плюш, ок- самйт
vena f 1. анат. вбна; ~s cardíacas (coronarias) вінцбві (коронбрні) судйни; - yugular ярбмна вбна; 2. гірн. (рУдна) жйла, пласт; 3. волокнб, жйлка (у рослин); 4. жила, стримінь (підземної води); 5. прожй- лок (у камені); 6. нЯстрій; 7. здібності, схйльнсті; жйлка; 8. (~ poética) поетйчне натхнбння; 9. діал. жйлка (у м'ясі); ~(s) de loco забагЯнки, вбреди, прймхи; coger (bailar) a uno de ~ застЯти когбсь у гЯрному нЯстрої; darle a uno la ~ дійтй до думки (щодо забаганки); dar en lá ~, hallar la ~ знайтй зЯсіб (спосіб) (для досягнення); estar en picarle a uno la ~ бути у влЯді натхнбння; потрЯпити у смугу везіння venable adj див. venal2 venablo /77 1. спис, дрбтик; 2. рі лЯйка; echar ~s метЯти громй і блйскавки venación f іст. плювЯння (дія) venada f діал. божевілля; навіжбнетво venadear vtdian. 1. полювЯти на бленів; 2. вбйти людйну (в безлюдному місці) venadero adj діал. 1. мислйвський, гбнчий (пр собак, навчених ходити полювати на оленів); 2. т місце, де вбдяться блені venado /771. блень; 2. велйка дичинЯ (ведмідь, олень); 3. Я Ам. венЯдо (американський олень); 4. діал. вйчинена олбняча шкіра (для взуття); 5. діал. контрабЯнда; діал. повія
venador /77 іст. мислйвець venaje /77 збірн. струмкй, джербла (якіживлять ріку)
venal1 adj мед. венбзний venal2 adj признЯчений для прбдажу; запрбданець venalidad f підкупність venar vi плювЯти
venético adj навіжбний venatorio adj мислйвський, признЯчений для полювЯння
vencedero adj який спливЯє (термін плати)
vencedor adj 1. звитЯжний; 2. перемагЯю- чий; 3. /77 перембжець vencejo /771. перевбсло (снопа); 2. стриж (птах); 3. сл. пбсок, шкірянйй пбяс vencer vM. перемагЯти, завдавЯти порЯз- ки; 2. поборбти, зламЯти; 3. перемагЯти, долЯти, переейлювати; dejarse ~ de la ira піддЯтись гніву; 4. мочити, долЯти; Іе venció el sueño йогб здолЯв сон; me vence la curiosidad я горю з цікЯвості; 5. (en) перевбршувати; 6. переважЯти; 7. брЯти гбру, домагЯтися перевЯги; 8. покірно знбсити (нещастя); 9. (vr) нахилЯти(ся), гнути(ся), згинЯти(ся); 10. vi спливЯти (про термін); 11. вййти перембжцем (у суперечці); 12. володіти соббю; ~se не піддЯтися (спокусі); 13. діал. зносйтися, вйтертися
vencible adj 1. перембжений; 2. подб- ланий
vencida f див. vencimiento; ir de ~ вщу- хЯти, заспокбюватися (про біль; бурю); llevar de - a uno перемагЯти vencido adj, т перембжений; darse por ~ вйзнати себб перембженим, припинйти чинйти спрбтив
vencimiento /771. перембга; 2. порЯзка; 3. нЯхил, згинЯння; 4. закінчення тбрміну (платіжки)
vención f діал. нЯхил, вигин venda1 f 1. бинт; пов’Язка; - de gasa (elástica) мЯрлевий (еластйчний) бинт; 2. іст. пов'Язка на гблову; caérsele la ~ de los ojos: se le cayó la ~ de los ojos y ньбго нЯче полуда з очбй спЯла; poner а uno una ~ en los ojos відвбдити бчі; tener una ~ en los ojos нічбго не бЯчити (не помічати)
venda2 f iem. див. venta 1
vendaje1 1. пов'Язка; бинт; ~ enyesado
гіпсова пов'Язка; 2. перев'язування, нак- ладЯння пов'Язки; material de ~ перев'язувальний матеріЯл
vendaje2 т 1. комісійні, комісійна винаго- рбда; 2. Я Ам. нЯдлишок, лйшок (у вазі, сумі)
vendar 1. бинтувЯти, перев'язувати; накладЯти пов'Язку; 2. засліплювати, за- тбмнювати (свідомість, розум) vendaval т 1. півдбнний вітер; 2. ейльний (шалений) вітер vendavalazo т див. ventarrón vendedera fdue. vendedora vendedor adj 1. якйй продаб, торгуб; 2. m продавбць, торгівець vendedora f продавчйня, торгбвка vendehúmos сот. шарлатЯн (який видає себе за лідера, впливову особу) vendeja f 1. торгівля; розпрбдаж (на базарі); 2. товЯр; 3. торгівля фруктами (в період збору врожаю)
vendepatrias сот. зрЯдник, зрЯдник батьківщини
vender vt 1. продавЯти; торгувЯти; ~ аі contado (al fiado) продавЯти за готівку (в кредит); ~ al por mayor (af por menor)
продЯвати бптом (вроздріб); 2. зрЯджу- вати (батьківщину, друга); 3. розббвкати (таємницю); ~se продЯтися, бути у прбдажу; продавЯти себб; жбртвувати соббю; видавбти таємнйцю; (por) вйкрити себб
venderache т іст. див. vendedor 2 vendetta f пбмета; - corsa вендбтта, крбвна пбмета
vendí /77 квитЯнція, рахунок (на проданий товар)
671
vendible
%
vendible adj призначений для прбдажу vendija f див. vendeja 1 vendimia f1. збирЯння виногрЯду; 2. сезбн збирЯння виногрЯду; 3. кбристь, вигода vendimiador m 36npá4 виногрЯду vendimiar vt 1.збирЯти виногрЯд; 2. неза- kóhho користу вЯтися; отрймувати вйгоду; 3. вбивЯти, позбавляти життЯ vendo т 1. крбмка, каймЯ (на сукні); 2. діал. р/ мітблка (для змітання пилу) venduta f 1. Я Ам. аукцібн, публічний торг; 2. діал. овочбва (фруктбва) Ятка (крамниця); 3. Я Ам. див. vendeja 1 vendutero т 1. діал. госпбдар овочбвої (фруктбвої) Ятки (крамнйці); 2. Я /Ам. аукціоніст
veneciano 1. adj венеціЯнский; 2. т ве- неціЯнець
veneficiar vt іст. наврбчити, принести нещЯстя
veneficio т іст. 1. зурбчення, пристріт 2. косметйчний зЯсіб
venéfico 1. adj іст. див. venenoso; 2. т
чарівнйк, чаклун venenar vi іст. отруїти venencia f сифбнна трубка (для проби вин)
veneníféro adj поет. див. venenoso veneno т 1. отрута; 2. злість, жовч; 3. ненЯвисть; зЯздрість venenosidad f отруйність venenoso adj отруйний venera1 f мушля; empeñar la - не зважЯти на витрЯти (заради досягнення мети) venera2 f див. venero 1,4 venerable 1. adj повЯжний, гідний повЯги;
2. церк. преосвящЯнний; 3. т головЯ масонської лбжі
veneración f шанувЯння, повЯга; поклоніння; поббжність
venerador adj 1. який шанує, який схиляється; 2. т прихйльник, шанувЯльник venerando adj див. venerable 1 venerar vt поважЯти, шанувЯти; схилятися, боЯтися; - la memoria de uno шанувЯти пЯм'ять
venérelo adj 1. тілЯсний, чуттЯвий; 2. венеричний; enfermedades ~ as венерйчні хворбби
venereología т мед. венеролбгія venereólogo т мед. венерблог venero т і. джерелб, кринйця, 2. пбділка (на сонячному годиннику); 3. джерелб, почЯток; 4. гірн. рудна жйла véneto adj,m див. veneciano venezolana, -а 1. adj венесубльський; 2. т, f венесуЯл*ець, -ка, жйтель, -ка (урод - жалець, -ка) Венесубли vengable adj вЯртий пбмсти (вчинок) vengador adj 1. той, що мстйть; 2. т móc- ник
vengainjurias т сл. прокурбр venganza f пбмста
vengar vt мстйти; - la ofénsa (en el ofensor) помстйтися крйвдникові; -se (de, por) помстйтися ¡vengativo adj мстйвий venia f 1. прощбння; вибачення; 2. дбзвіл;
3. іст. легкйй уклін, кивбк (у знак привітання); 4. Я Ам. військ, віддання чбсті, привітЯння; 5. юр. вступ неповнолітнього у володіння влЯсністю
venial adj пробЯчний, гідний поблЯж- ливості, легковЯжний (вчинок) venialidad f лбгкість, незнЯчність (вчинку) venida f 1. прихід, прибуття, 2. повЯрнен- ня; 3. розлйв, повіддя; пбвінь; 4. нЯтиск (у фехтуванні); 5. швидкість; кваплйвість;
6. необЯчність; нерозсудливість venidero adj 1. прийдбшній, майбутній; 2. т рі спадкобмці, наступники; 3. нащЯдки venilla f див. vénula
venino 1. adj іст. див. venenoso; 2. т іст. див. veneno; 3. гнійна вйразка, фурункул venir vt 1. (-se) прихбдити, приїжржЯти, прибувЯти; - corriendo - прибігти; - volando прилетіти; 2. ітй (у напрямку до мовця); підхбдити; ven aquí йди сюдй, підійди до іи0не; 3. годитися, підхбдити; гЯрно сидіти; лйчити, пасувЯти (про одяг); 4. (- se) поступЯтися, погбджувати- ся; 5. повертатися (до справи, до теми, до питання); в. (en) вирішувати, ухвЯ- лювати (про керівництво); 7. випливЯти, слідувати; бути підстЯвою, виникЯти; 8. перехбдити у влЯсність (в розпряджен- ня); 10. мбшкати; ростй, проростЯти; народйтися; підхбдити, наближЯтися, прихбдити (про час); 11. semana que viene наступного тйжня; 12. похбдити, вестй своб похбдження; 13. збуджувати, пробуджувати (апетит; пристрасть); виникЯти (про бажання); 14. спадЯти на думку; - al pensamiento спадЯти на думку; 15. (sobre) хлйнути; la lluvia vino sobre los campos дощ налетів на полЯ;
16. траплятися, відбувЯтися; наступЯти, починЯтися; le vino una desgracia з ним трЯпилося нещЯстя; vino la guerra почалЯся війнЯ; 17. ітй, слідувати; 18. (а + inf) нарбшті відбутися; después de mucho discurrir vino a dar con a clave del problema після дбвгих рбздумів він знайшбв ключ до вйрішення завдЯння; 19. (а + inf) утворює поєднання, в яких помякшено категоричність твердження, іноді перекладається за допомогою вступного начебто: eso viene a ser lo mismo це ніби (по суті) те ж саме; 20. (а + inf) з наступним числівником познач, приблизну кількість: viene a tener ochenta acos йому блйзько вісімдесятй (рбків); 21. (en + sust) вираж. дію, відлов, цьому ім. : - en apetito припЯсти до смаку (про їжу); - en conocimiento de una cosa дізнЯтися про; 22. + (gerundio) виражена дія, що триває до моменту мовлення: hace tiempo que vengo pensando en esto я давнб вже про це думаю; en lo por - в майбутньому, в подЯльшому; si viene que... якщб щось трЯпиться ...; - clavada una сва бути до péni; - uno a bien en una cosa погодитися; venga lo que venga (viniere) будь що буде; їа quñ viene? ... навіщо ?... до^чбго?
venirse 1. поїхати, вйїхати, 2. (з викр., abajo, al suelo) впЯсти, завалитися; зва- лйтися; 3. піднімЯтися, підхбдити (про тісто); брбдити (про вино) venos«o adj 1. венбзний; sangre - а ве- нбзна кров; 2. бот. з прожйлками venta f 1. прбдаж; - al por mayor (al por menor) оптбвий (роздрібний) прбдаж; - publica торг, аукцібн; estar en - прода- вЯтися; ponerse en - надхбдити у прбдаж; 2. прбданий товЯр; 3. контрЯкт на прбдаж; 4. готбль; заїжджий двір; шинбк,
5. відкрите (не захищене від негоди) місце; 6. діал. намбт; 7. діал. продуктбва крамниця; estar de (en) - чЯсто сидіти біля вікнЯ (на балкбні) (прожінку); hacer- запросйти до cé6e на снідЯнок (на обід); eso es una - це ж здйрництво! ventada f порив вітру; шквал ventaja f1. перевЯга; 2. вигода; вйграш; sacar - de una cosa отрймати вйгоду, повернути на своіЬ кбристь; 3. різнйця (у зарплаті); 4. Я Ам. кбристь, вйгода, прибуток;
5. діал. солбдка стрЯва (з пшеничного борошна та меду); dar - дЯти фбру (у грі) ventajar vt іст., ventajear vt ГІ. Ам. перевбршувати; мЯти перевЯгу ventajero т 1. діал. шукЯч легкбго заробітку; 2. Л. Ам. спрйтник, рвач
ventajista сот. прихйльник легкбї нажйви ventajoso adj 1. вйгідний; 2. т Л Ам гендлйр, посербдник ventalla М. тех. клЯпан, зЯслінка; 2. бт стулка (насіннєвої коробочки, стручка шкаралупи горіха)
ventalle т 1. віяло, опахЯло; 2. іст. заб- рЯло
ventana1 f 1. вікнб; - de ventilación ква- тйрка; вентиляційне вікнб; бтвір; - corrediza засувнб вікнб; 2. вікбнна рЯма* 3. ніздря; 4. полігр. непродрукбвування (при потраплянні стороннього тіла); 5 тех., мед. бтвір; arrojar (echar) una cósa por la - розтринькати, викинути на вітер* hablar desde la - дивитися зі ceoé'í дзвінйці* hacer - висувЯтися з вікнЯ, кру- жлйти біля вікна (про жінку); tener - de cierzo бути пихЯтим (зарозумілим); tirara - conocida (señalada) робити Ясні нЯтяки ventana2 f діал. лісовЯ галЯвина ventanaje т збірн. вікна ventanal т велйке вікнб (у соборі) ventanazo т 1. стук^ вікнЯ, що зачиняється; 2. зачинЯння вікон (на знак зневаги)
ventanear vi чЯсто визирЯти у вікнб; кру- тйтися біля вікнЯ
ventanera f любйтелька крутйтися біля вікнЯ
ventanero т 1. чоловік, що задивляється на жінбк у вікнах; 2. стбляр, якйй виготовляє вікбнні рЯми
ventanía f мор. струмінь (порйв) холбд- ного вітру
ventanico т див. ventanillo ventanilla f 1. dim. de ventana; 2. вікбнце (каси); 3. ніздря
ventanillo m 1. dim. de ventano; 2. стулка вікнЯ (дверей); 3. заґратбване вікбнечко, вічко (дверей); 4. люк в підлбзі ventano т малЯньке вікнб, вікбнце ventanuco т ventanucho т вікбнце ventar 1. v. impere, див. ventear 1; - bramando несамовйто завивЯти (про вітер); 2. vt див. ventear 2 ventar vt іст. знахбдити; виявлЯти ventarrón т, ventazo т сйльний вітер, шквал, буря
venteado adj діал. пихЯтий, зарозумілий venteadura f тріщина (в деревині) ventear v. 1. impers. віяти (про вітер); 2 vt відчувЯти, винюхувати (собаці); 3. провітрювати; 4. вйвідати; винюхувати; 5. діал. віяти (зерно); 6. діал. таврувЯти (куплену худобу); 7. діал. вивбдити дівчЯт на прогулянку (на показ женихам); -se 8. тріскатися, розпадЯтися (про річ); 9. іти бульбашками (про глину при випалюванні цегли, черепиці); 10. засихЯти; обвітритися (про продукти); 11. див. ventosear; 12. Я Ам. дбвго бути відсутнім; знахбдитися дбвгий час не вдбма; 13. Я Ам. пишЯтися, чванйтися venteo т бтвір (в бочці) venteril adj типбвий для для корчмй venternero adj іст. ненажЯрливий ventero1 adj чутлйвий, з гбстрим ніЬхом (про собаку)
ventero2 т госпбдар корчмй, корчмЯр ventesquil т іст. див. ventisca ventífero adj якйй викликЯє вітер ventilabro т вйла (для сіна, соломи) ventilación f 1. вентилЯція; провітрювання; - por aspiración витяжнЯ вентилЯція; 2. вентиляційний бтвір; 3. прбтяг ventilador 1. adj який вентилюється, вентиляційний; 2. т вентилятор; бтвір для дбступу повітря
ventilar vt 1. провітрювати, вентилювати (приміщення); 2. провітрювати, винбсити на повітря; 3. розголбшувати; виставляти
672
verde
на загбльний бгляд; 4. обговбрювати, з'ясбвувати (питання)] -se вентилювбти, провітрювати (приміщення); гулЯти на свіжому повітрі, провітрювати ventisca f сніговб буря, завірюха, хуртовйна ventiscar т див. ventisquero ventiscar v. impere, метб, хурдблить ventisco т див. ventisca ventiscoso adj хуртовйнний ventisquear v. impers. див. ventiscar2 ventisquera f див. ventisca ventisquero m 1. хуртовйна, завірюха, 2. гірськб місцбвість, відкрйта хуртовйнам; 3. крижанб вершйна; 4. скупчення снігу і льбду в гбрах; крижанйй пбкрив у гбрах vento т Л. Ам. сл. грбші, монбта ventola f мор. удбр вітру ventolera f 1. сильний порйв вітру; 2. паперовий млинбк (іграшка); 3. пихб; зарозумілість; 4. прймха; капрйз; фантб- зія; 5. Я. Ам. див. ventosidad 2 ventolín т діал. 1. горйще; 2. слуховб вікнб ventolina f 1. мор. перемінний бриз; 2. діал. див. ventolera
ventor adj 1. чутлйвий, з гбстрим ніЬхом (про тварину); 2. лягбвий (про пса); 3. т лягбвий собака
ventorrero т відкрйте (не захйщене від вітру) місце
ventorrillo т 1. див. ventorro 1; 2. сільсь- кйй шинбк, закусочна; 3. діал. крамнйчка ventorro т 1. малбнька (зубожіла) кор- чмб; 2. діал. див. ventorrillo З ventosa f 1. віддушина; повітряний клб- пан; 2. присбска (п’явки); 3. сл. див. ventana1; 4. мед. ббнка; pegar a uno una - вимагбти (видурювати, витягбти) ventosear vi вйпустити кишкбві гбзи ventosidad f 1. фізіол. скупчення гбзів (у кишечнику); здуттЯ; 2. кишкбві гбзи ventoso adj 1. легковбжний; 2. фізіол. якйй викликбє гбзи; 3. див. ventor 1; 4. повітряний, легкйй, невагбмий; 5. якйй обдувб- ється (вітром); який майорйть, полб- щеться (на вітрі); 6. іст. див. vano 1; 7. т сл. кватирник (про злодія) ventral adj черевнйй ventrecha fчеревцб (риби) ventregada f 1. вйводок (тварин); 2. нагромбдження, скупчення ventregudo adj див. ventroso ventreñero adj 1. черевбтий; 2. ненажбр- ливий
ventrera М. бандбж, пбяс; 2. іст. начб- ревник (частина лат) ventriagudo adj див. ventroso ventraculo анат. 1. шлунок; 2. шлуночок (серця, мозку)
ventrílocuo adj 1. черевомбвний; 2. т черевомбвець
ventriloquia fчеревомбвлення ventrón т 1. aum. de vientre; 2. анат. чепбць ventroso, ventrudo adj черевбтий ventura М. дбля; 2. щбстя, удбча; mala - нещбстя, невдбча; probar - спрббувати Щ^стя; 3. випад кбвість, вйпадок; 4. рйзик, небезпбка, 5. іст. авантіЬра, пригбда; випадок; buena - щбстя, удбча, талбн; ворожіння; decir la buena - ворожйти (по РУЦі), пророкувбти щаслйве майбутнє; а a la buena - loe. adv. навмання, на- осліп; por - можлйво, може бути; на Щбстя у
venturado adj сом. venturoso venturanza f див. ventura 2 оаігєго ^ aGí/сш* випадкбвий; 2. якйй викбнує випадкбву роббту; 3. див. ventu- л?б °: авант,Ьрний; 5. дозвільний; без¬
діяльний; 6. тавантюрйст, шукбч пригбд ve* го ас^ майбутній, прийдешній та Ur®so ac# щаслйвий, фартбвий, 2. Щослйвий, якйй принбсить щбстя
vénula f анат. венбзний капілЯр venus f 1. (V.) міф. Венбра; 2. красуня; 3. злягбння, статбвий акт; 4. т (V.) астр. Венбра
venustad f іст., venustez f див. venustidad
venustidad f красб, вйтонченість; доско- нблість
venusto adj прекрбсний, вйтончений; дос- конблий
veñudo adj діал. див. viudo 1 ver1 1. зір; 2. вйгляд, збвнішність; tener buen - мбти гбрний вйгляд; a mi (tu, su) - loe. adv. на мій (твій, його) пбгляд; по-мбєму, по-твбєму, на йогб думку ver21. ббчити; 2. дивйтися, роздивлятися; esté por - це трбба ще подивйтися; vamos а - подйвимся; 3. помічбти, розрізняти, відрізняти; 4. відвідувати, провідувати; ir а - a uno пітй відвідати; 5. спостерігбти, дивйтися, перевіряти; 6. qé- ти; розгляд0ти; переглядбти; 7. бути свідком; 8. розуміти, осягбти, уявлЯти собі; 9. міркувбти, обміркбвувати; 10. судйти, розцінювати; 11. передбачбти; 12. юр. розбирбти (справу); a (hasta) més - до поббчення!; а ~, veamos, vamos а - так, подйвимося; 13. там. буде вйдно; пожи- вбмо - поббчимо!; і hay que -І ну і нуі; пі quiental vio нічбго такбго; n tener nadaque - (соп) не мбти нічбго спільного; ser de ~, ser para - una cosa викликбти інтербс, заслугбвувати на увбгу vera f 1. місцбвість, галЯвина, окблиця; 2. край, a la - de loe. ргер. на краіЬ; блйзько, поблизу
veracidad f 1. щиросбрдність, щйрість; правдйвість; 2. достовірність, істинність veragua1 т сл. ббнківський рахунок (вартістю у тисячу песет) veragua2 f(pl) Л. Ам. дрібні чбрні плЯми, цЯтки (на білизні)
veraguarse діал. вкривдтися чбрними цЯтками (від вогкості - про білизну) veralca fdian. шкіра гуанбко (яка служить килимом, покривалом) veranada f літній сезбн випасбння veranadero т літнє пасовйще veranar vi див. veranear veranda f 1. галербя, балкбн (у будинку); 2. крйта вербнда
veraneante т відпочивбльник; курбртник; дбчник
veranear vi провбдити літо (відпочивати) за містом (на дачі), виїжджбти на літній відпочйнок
veraneo т 1. літній відпочйнок за містом (на дачі); 2. див. veranero 2,1 veranero 1. adjЛ. Ам. див. veraniego; 2. т літнє пасовйще; 3. ідіал. вільшбнка, зо- рЯнка (птах)
veraniego adj 1. літній; ir - одягбтися по- літньому; 2. якйй хвороблйво перенбсить літо, людйна, яка хворіє влітку; 3. несут- тбвий, другорядний veranil т діал. літній вйгін (для коней) veranillo т спекбтні дні бсені; - de San Miguel (de San Martín) бббине літо verano m 1. літо; en - влітку; en pleno - y рбзпал літа; 2. період збсухи; 3. іст. веснб; 4. діал. збір фруктів veras fpl: de - loe. adv. наспрбвді, дійсно; по- спрбвжньому; серйбзно, всерйбз, не жартомб; щйро, від душі, дуже ейльно; hablar de - розсбрдитися; говорйти спе- ресбрдя
veratro т бот. (біла) чемерйця veraz adj 1. правдйвий, щйрий, щиросбрд- ний; 2. істинний; вірогідний verba f красномбвство, дар слбва verbal adj 1. словбсний; 2. усний; contrato - усна домбвленість; 3. грам, дієслівний;
desinencias - es дієслівні закінчення; 4. грам, віддієслівний; un substantivo - віддієслівний імбнник verbalismo т 1. словбсна супербчка; сло- вбсне обфунтувбння, дбказ на словбх; 2. пустослів’я, мбрні словб; 3. усний мбтод навчбння
verbalista 1. adj говіркйй; 2. т базікало verbasco т бот. коров'Як, ведмбже вухо verbena 1. бот. верббна; 2. верббна (народне гуляння вночі напередодні деяких свят); 3. тбнці на свіжому повітрі verbenéceas fpl бот. верббнові verbenear vi 1. кишіти, пбрпатися; 2. рясніти; 3. веселйтися, грбтися, пустувбти verbenero adj передсвяткбвии, що мбє віднбшення до верббни verberación f хльбетання, стьоббння verberar vt 1. шмагбти, періщити, бйти; 2. періщить (дощ)
verbigeración f безглузде бурмотіння verbigracia 1. adv напрйклад, приміром; 2. m прйклад
verbo m 1. грам, дієслбво; - activo (transitivo) перехіднб дієслбво; - neutro (intransitivo) неперехіднб дієслбво; - reflexivo (reflejo) зворбтне дієслбво; - Impersonal безособбве дієслбво; - auxiliar допоміжнб дієслово; - regular (irregular) прбвильне (непрбвильне) дієслово; 2. слбво; мбва; 3. лбйка; 4. діал. недно- рідний нбтовп; збігбвисько; - de ganado усілЯка худбба; - de mujeres нбтовп жінбк; en un - loe. adv. урбз, миттбво verbomanía f мбвний потік, балакучість verborragia, verborrea f багатослівність, пустослів'я
verbosear просторікувати, базікати verbosidad f багатослівність, просторікування, пустослів'я
verboso adj багатослівний, балакучий verdacho m світло-зелбна глйна (івико- риствується як фарба) verdad 1. прбвда, істина; la pura - спрбвж- ня (суща) прбвда; la - amarga гіркб істина; - es como pucos незапербчні (Явні) істини; - de Perogrullo прописнб істина; tratar - говорйти прбвду; tergiversar la - спотвбрювати Істину; a la ~, a decir - по прбвді кбжучи; 2. правдйвість, прбвиль- ність; правотб; 3. ребльність, дійсність; а mala - loe. adv. обмбнним шлЯхом, хйт- рістю; de - loe. adv. (en ~) прбвду кбжучи, наспрбвді; всерйбз, серйбзно; bien es - que, es - que, - es que хочб, прбвду кбжучи; por cierto y por - дійсно, спрбвді; decir las cuatro - es (las - es del barquero говорйти прбвду в бчі; faltar a la - грішити проти істини; збрехбти verdaderamente adv воістину, дійсно, спрбвді
verdadero adj 1. істинний; правдйвий; 2. чбсний, щйрий, щиросбрдний; 3. спрбвж- ній, оригінбльний; 4. дійсний, ребльний verdal adj зелбний (сорт фруктів) verdasca f тонкб зелбна гілочка, прутик verde adj 1. зелбний; - vivo яскраво-зе- лбний; - claro світло-зелбний; 2. свіжа, соковйта (рослина); 3. сирйй, свіжйй (деревина, дрова); 4. зелбний, молодйй (овоч); 5. зелбний, недозрілий, незрілий: vino - молодб винб; 6. зелбний; 7. незрілий (проект); 8. вільний, непристбй- ний; ебльний (анекдот); cuento - непри- стбйна рбзповідь; 9. т зелбний кблір; 10. (свіжоскошена) травб, свіжий кбрм; 11. мідЯнка, зелбна фбрба; - de montaca (de tierra) мідна зблень; - de París парйзька зблень; 12. діал. мбте, парагвбйський чай (заварений); 13. діал. толбка, пасовйще; 14. діал. селб, сільськб місцбвість; 15. діал. зелбний банбн; darse un - відпо-
673
verdea
%
чйти, розвбжитися; estar metido en ~ б^ти на náLui (про худобу)', pagar las ~ sy las maduras Я Ам. отримати по заслугах (за витівки, вчинки); poner - a uno вилаяти
verdea femó зелбнго кбльору verdear vi 1. зеленіти; 2. наоувбти зелб- ного відтінку (зеленувате забарвлення);
3. зеленіти, схбдити (про траву, посіви);
4. діал. пйти мбте; 5. діал. пбстися (про худобу)’, 6. vt збирбти виногрбд (олйвки) (на продаж, для їжі)
verdecer vi зеленіти, схбдити (про траву, посіви)
verdecillo т зеленЯк (птах) verdegal т зелбні луки, лужбк, зелбне пбле
verdegay adj світло-зелбний verdeguear vi див. verdear 1, 2 verdejo adj див. verdal verdemar m кблір морськбї хвйлі verdemontaña m див. verdete verderol1 m див. verderón1 verderol2 m див. verderón2 verderón1 m орн. зеленЯк verderón2 m серцівка (молюск) verderón3 adj 1. зеленувбтий; 2. недозрілий, недостйглий verdescuro adj іст. див. verdinegro verdete m мідЯнка, мідна зблень, бкис міді verdezuelo т 1. див. verdecillo; 2. див. verderón1
verdial adj діал. зелбні (оливки) verdiazul adj зеленувбто-блакйтний (колір)
verdimoreno adj 1. див. verdinegro; 2.
зелбно-жбвтий
verdín т 1. кблір рбнньої зблені; 2. рбння зблень, пбростки, вруна; 3. зблень, цвіль (на воді, дереві, камені); 4. зелбний тют- kdh (у вигляді порошку); 5. див. verdete verdina f див. verdín 1 verdinal m невйгорілий луг (що зберіг свіжість восени) verdinegro adj тбмно-зелбний verdino adj 1. яскрбво-зелбний; 2. зелену- вбтий
verdión т діал. свіжозрізана гілочка verdiondo adj Л. Ам. недозрілий, недостйглий
verdioso adj Л. Ам. див. verdoso 1 verdipardo adj буро-зелбний verdiseco adj пщсбхлі, зів'Ялі (овочі, фрукти) verdolaga f бот. портулбк; como ~ en huerta невймушено; розббщено; extenderse como - діал. пишбтися, багбто уявляти про сббе
verdolago adj діал. ледбчий, дозвільний verdón adi 1. Я Ам. зеленувбтий; 2. т див. verderón1; 3. діал вердбн (різновид колібрі); 4. сл. луг, пбле verdor т 1. зблень; зелбний кблір; 2. сйла, здорбв'я, міцність; 3. (рі) юнбцький вік; 4. рі розббщеність; розкутість verdoso 1. adj зеленувбтий; 2. т сл. вйнна Ягода, інжир
{verdugada f див. verdugo 8 verdugado т іст. фіжми verdugal т пбростки, молодйй ліс verdugazo т удбр різкою verdugo т 1. пбгін, пбросток (дерева); 2. прут, різка, батіг; 3. шрам, руббць (від удару батогом); 4. кат; 5. каблучка, пбрстень; 6. жорстокий чоловік; звір, нб- люд; 7. муки; 8. буд. цеглянб проклбдка, ряд цеглйн; 9. орн. сорокопуд (різновид) verdugón т 1. див. verdugo 1,3; 2. Я. Ам. саднб, потбртості (від тісного взуття);
3. Я. Ам. дірб, дірка (на сукні) verduguillo т 1. нбріст (на листі дерева); 2. малбнька брйтва; 3. прутик, різка; 4. сербжка
verdulera f 1. зеленЯрка, торгбвка горб- диною; 2. зухвбла (розв'язна) ббба verdulería г зелбна крамниця, овочбвий кібск
verdulero т продавбць бвочів, торгбвець городиною
verdura f 1. зблень, зелбний кблір; 2. зблень, травб, лйстя (у живописі); 3. (рі) бвочі, горбдина; 4. непристбйність verdusco adj бруднувбто-зелбний vereco adj діал. кособкий verecundia fdue. vergüenza verecundo adj див. vergonzoso 1t 2 vereda f 1. вузбнька доріжка, стбжка; прб- сіка; 2. іст. дорбга для прогбну худбби (ширина якої регулювалася Местою); 3. діал. участь у громбдських роббтах; 4. Я Ам. тротубр
veredero т іст. посланбць, кур'бр, посильний (який розносить циркуляри) veredicto т юр. вйрок; вердикт; ~ de inculpabilidad випрбвдувальний вйрок veredón т 1. діал. гірськб стбжка; 2. Я. Ам. ширбкий тротубр
verendo adj див. vergonzoso 1
І
аоґу.усімб прбвдами і непр. verga11. статбвий брган (бика, жеребця);
verenjusto adj: en
ustos y en ~s ioc. ібвдами
2. іст. див. vara 1,2; 3. мор. póя; гбфель; - de antena щбглова рбя (для кріплення антени); ~ s en alto підняті вітрйла verga2 adj: uva - бот. аконіт, вбвчий кбрінь vergajazo т удбр батогбм vergajeada f діал. побиттЯ (покарання) vergajear vtdian. періщити, бйти, хльостб- ти (батогом) vergajo т батіг, бич
vergarzoso, vergazoso т див. vergonzoso 2
vergel т квітнйк; квітучий сад vergelero т садівник vergeta fdue. vergueta vergonzante adj 1.: pobre ~ біднЯк, який сорбмиться просйти мйлостиню; 2. діал. зубожілий
vergonzosa f діал. мімбза vergonzoso adj 1. безчбсний, ганббний; 2. сором'язливий, соромлйвий; 3. т зоол. броненбсець
vergoña f іст. див. vergüenza vergoñoso adj іст. див. vergonzoso 1 verguear vt бйти (прутом, палицею) vergüenza f 1. соромлйвість, сором'язливість, 2. почуттЯ влбсної гідності; чбсть; 3. сбром; збентбження; 4. сбром, безчбстя, ганьбб; 5. іст. ганьбб, ганббний стовп; sacar а Іа - виставити на глум; 6. заст. брусбк, рбйка (біля дверей); 7. діал. підпбра (під бочку); 8. сл. жінбча накйдка;
9. рі сороміцькі місцЯ; - torera спрбва чбсті, якб штовхбє торбро на смертбль- ний рйзик
vergüenzudo adj Л. Ам. див. vergonzoso 1 vergüeña f іст. див. vergüenza verguerista т діал. кошикбр vergueta f пбличка, прутик; caer en la ~
потрбпити у пбстку verguío adj гнучкб, пружнб деревинб verguiza f діал. див. vergajeada veri т діал. 1. жир, сбло (овечої вовни); 2. бруд (людського тіла) vericueto т (рі) важкб для прохбдження місцбвість (піднесеність) verídico adj 1. правдйвий, якйй любить прбвду; 2. вірогідний
verificación f 1. перевірка, зістбвлення, звірення; 2. верифікбція, засвідчення ав- тентйчності; 3. реалізбція, здійснення verificador 1. adj перевіряючий, контро- лбр; 2. т інспбктор; контролбр; випробб- вувач; контрбльний прилад; тестер; 3. ви- прббувальний пристрій
verificar vt 1. перевіряти, контролювбти- порівнювати, звірЯти; 2. засвідчувати спрбвжність; 3. (vr) реалізувбти(ся), здій. снювати(ся); - se відбутися, стбтися verificativo adj 1. перевірнйй; 2. випрбвду вальний, якйй засвідчує (про документ) verija f 1. анат. лоббк; 2. діал. клубова запбдина (у коня) verijón adj Л. Ам. лінйвий veril т 1. мор. ббласть мілинй; alargar el ~ зрушити з мілинй; 2. діал. узбіччя дорбги verilear vt мор. маневрувбти сбред мілин обхбдити мілйни
veringo adj діал. роздягнений, огблений гблий
veringuearse діал. роздягбтися verinjusto adj несправедлйвий verisímil adj див. verosímil verisimilitud fdue. verosimilitud verismo m літ., мист., муз. верйзм verja f решітка (садова, віконна) veijel т див. vergel verjelero т див. vergelero verjería f збірн. решітки verme т 1. (р/) мед. глист, аскарйда; 2. р/ зоол. черв’яки
vermenear vi діал. кишіти (про хробаків, пуголовків)
vermetoideo adj червоподібний vermicida adj т див. vermífugo vermicular adj 1. червйвий, з хроббками;
2. хробакоподібний; apóndice ~ анат. червоподібний відрбсток
vermículo т хробачбк vermiculoso adj див. vermicular vermiforme adj див vermicular 2 vermífugo 1. adj протиглистбвий, глистогінний; 2. m протиглистбвий (глистогінний) збсіб
verminación f зарбження глистбми verminoso adj глистбвий, що спричиняється глистбми
vermut т вбрмут; función (sesión) - вечірня вистбва (у театрі); вечірній себнс (у кіно)
vernacular, vemóculo adj місцбвий; рідний; idioma vemóculo місцбва мбва, діалбкт vernal adj веснЯнйй; equinoccio ~ вес- нЯнб рівнодбння; solsticio ~ літнє сонцестояння
vernalizar vt с.-г. верналізувбти vero1 т 1. зоол. смугбстий скунс; 2. сбболь (хутро) vero2 adj іст. див. verdadero verónica f 1. бот. вбрніка; 2. діал. чбрна жінбча шбль (накидка); 3. тавр, вербніка (прийом кориди, коли тореро тримає розгорнутий плащ двома руками) veroniquear vt дражнйти бикб плащбм, викбнувати прийбм «вербніка» verosímil adj 1. правдоподібний; 2. вірогідний, можлйвий
verosimilitud f 1. спрбвжність; 2. імовірність, можлйвість
verraca f діал. кабанйха, сбмка кабанб verracada f діал. дУрість, тупість verraco1 т 1. племіннйй кнур; 2. діал. вепр;
3. діал. барбн-пліднйк; 4. діал. збпах протухлого м'Яса; 5. діал. польовб гвоздйка verraco2 adj діал. дурнйй, безглуздий verraquear vi 1. буркотіти, белькотіти; 2. ревіти (про дітей)
verraquera f 1. плач (дитини); 2. діал. сп'яніння; пиЯцтво
verraquero т діал. гбнчий соббка (У полюванні на кабана) verriondez М. період парувбння; тічка; 2. млЯвість (плоду); 3. недовбреність; твбр- дість (овочів)
verriondo adj 1. в полювбнні (на тварин); 2. млЯві, зів'Ялі (рослини, фрукти); 3. не- довбрений, твердйй (про овочі)
674
veta
verroja f діал. ікло eénpa verrojo m діал. 3ácyB verrón m див. verraco11 verrucaria ficm. сбняшник verruciforme adj бородбвчастий, схбжий на борбдавку
verruga т 1. борбдавка; - fugaz юнбцька борбдавка; 2. ґуля, Hápicr (у рослин); 3. надокучлива людйна; 4. недблік, порбк; 5. діал. синекура, прибуткбва посбда; 6. діал. заощбдження, накопйчення verrugato т діал. іхт. корвіна (морська риба)
verrugo т скулердЯй, скнбра
verrugoso adj бородбвчастий, вкрйтий
борбдавками
verrugueta f сл. крбплення карт verruguetar vt сл. крбпити кбрти verruguiento adj див. verrugoso verruguilla f див. verrugueta versación f 1. зміна; 2. бберт; 3. Я Ам. знаний, дбсвід (у певній галузі); 4. Я Ам. спрйтність, вправність versada fíi. Ам. дбвгий вірш versado adj обізнаний, компетбнтний; досвідчений
versaina f діал. погбні вірші versal adj полігр. 1. тйтульна, велйка (літера); 2. f велйка літера versalilla, versalita т полігр. капітбль versallesco adj галбнтний; помпбзний, це- рембнний
versar1 vi 1. вертітися, крутйтися, обертб- тися (навколо); 2. (sobre) говорйти, розповідати, оповідбти; 3. діал. просторікувати; ~ se набувбти дбсвіду (знань, професійних нбвичок) versar vi діал. див. versear versátil adj 1. якйй лбгко обертбється, рухомий; 2. мінлйвий, непостійний versatilidad f 1. рухлйвість, гнучкість; 2. змінність, мінлйвість
verse 1. б0чити ce6é; дивйтися на cé6e в дзбркало; 2. ббчитися; зустрічбтися; 3. виднітися, бути вйдимим; se ve desde lejos вйдно здблеку; 4. бути очевйдним, випливбти; se ve que ... вйдно, що ...; 5. бути, знаходитися; опинятися; - obligado а (+ inf) бути вймушеним (зробити); - privado de ... вйявитися позббвленим; ~ en apuro, - negro опинйтися в скрутнбму становищі; ya se ve самб соббю зрозуміло, Яснб річ; чи не так; - uno con otro зіткнутйся ніс до нбса; - uno en ello заг- лйбитися у суть cnpáen; - у desearse кбштувати велйких зусйль; véase порівнюйте, дивіться
verseada fíi. Ам. див. versada versear vi писбти (ствбрювати) вірші versero т діал. віршомбз, віршорбб versicolor adj 1. різнобарвний, різноко- льорбвий; строкбтий; 2. із перелйвами (про колір, фарби)
versicorde adj якйй звбдить з рбзуму versiculario т церк. 1. півчий, що співбє стихйри; 2. хранйтель збірника стихйр versículo т 1. вірш (Біблії, Корану); 2. Мерк, стихйра
versificación f віршувбння, версифікбція versificador 1. adj той, хто складбє вірші; 2. т віршотвбрець; версифікбтор versificar vi 1. писбти (створювати) вір- 2* vf переклбсти віршами, викладбти у віршбваній фбрмі versífico adj віршбваний versión f 1. пербклад (з однієї мови на У)\ переклбдення; - teatral інсценування; - cinematográfica екранізбція; 2. версія, тлумбчення; 3. мед. вбрсія, поворот плбду (у матці); 4. варібнт; - rusa de з película російський eapiáHT фільму, Муолйж
versista сот. 1. див. versificador 2; 2. віршомбз, віршорбб
verso /771. вірш; ~ s blancos (libres, sueltos) білі вірші; вільний вірш, верлібр; metro del ~ рбзмір віршб; en - у eipuiáx; correr el - гбрно звучйть, ллбться (вірш); poner en ~ переклбсти віршами; recitar ~s читбти вірші, декламувати; 2. збірн. вірші, побзія; 3. сом. versículo; 4. вірш versucia ficm. хйтрість; кмітливість versuto adj іст. хйтрий; кмітлйвий vértebra faHam. хреббць; - cervical (dorsal, tor6cica) шййний (грудний) хреббць vertebrados т рі зоол. хреббтні vertebral adj хреббтний; columna ~ хре- ббт
vertebrario т анат. хреббт vertedera f 1. чепіга (плуга); 2. ніс (ливарного ковша)
vertedero т 1. сміттєзвблище, сміттбва Яма; 2. водостік, рйнва, водостічна Tpy6á; 3. водозлйв, водоскйд vertedor 1. якйй зливбє, якйй ллє; 2. т водозлйв; 3. водостік, стічнйй жблоб, стічн0 трубб; 4. черпбк; 5. той, хто зливбє вбду; ~ de basura сміттєпрбвід verter 1. vt лйти, наливбти; розливбти (по склянках); переливбти (з посудини), спорожняти (посудину); виливбти, пролйти; - el agua al suelo пролйти вбду на під- лбгу; 2. насипбти; розсипбти; вйсипати; 3. нахилЯти, перевертбти (посуд); 4. перек- ладбти (з однієї мови на іншу); 5. вислбв- лювати, викладбти (думки, враження); 6. vi впадбє (річка); тектй, стікбти; -se лй- тися; проливбтись; переливбтися чбрез край
vértex т анат. тім'я
vertibilidad f1. рухлйвість; 2. плинність; 3. змінність, мінлйвість
vertible adj 1. рухливий; 2. плинний (про рідину); 3. мінливий, непостійний vertical adj 1. мат. вертикбльний, стрім- кйй; línea - вертикбльна лінія; 2. анат. тім'янйй; 3. т геод., астр. вертикбл; 4. f мат. вертикбль, вертикбльна лінія verticalidad f вертикбльність, вертикбль- не положення
vértice т мат. вершйна; - de un ángulo верхівка кутб; - de la cabeza анат. тім'я verticidad f рухлйвість, обертбння verticilo т бот. колотівка vertiente 1. adj потбковий, що стікбє (з висоти); стічнйй (про воду); 2. amb. схил (даху)
vertiginosidad f нестрймність vertiginoso adj 1. карколбмний; 2. якйй страждбє запбмороченнями vértigo т 1. запбморочення; непритбм- ність; 2. раптбве затбмнення (затьмб- рення) рбзуму; 3. гарячкбва діяльність vertigoso adj оив. vertiginoso vertimiento т 1. вйтік; 2. проливбння роз- ливбння, пролиттЯ; 3. розсйпання; 4. нб- хил (перекидання) посудини (для переливання рідини); 5. стікбння (рідини); 6. пербклад (з однієї мови на іншу); 7. за- лйвка, розлив (металу); 8. укладбння (асфальту) vertir vt див. verter 1
vesana f1. népuia борознб; 2. збране пбле vesania, vesanía f безумство, божевілля vesánico adj безумний, божевільний vesica f див. vejiga 1
vesicación f утвбрення бульбашок (вйси- пу, пухирів) (на шкірі) vesical adj 1. анат. якйй мбє віднбшення до. сечовбго міхурб; 2. мед. хім. міхурб- вий, везікбльний
vesicante adj що викликбє бульбашки (пухйрі)
vesicatorio adj див. vejigatorio 1
vesícula f 1. анат. міхур; пухирбць; - biliar жбвчний міхур; 2. міхур, пухйр vesiculado adj вкрйтий бульками (пухи- рЯми)
vesicular adj 1. пузйрний, пухирчастий, везикулярний (анат.); 2. схбжий на міхур, якйй Máe фбрму міхурб vesiculoso adj 1. пухирчастий; 2. див. vesicular
veso т зоол. тхір, смердючка vespasiana f 1. Я Ам громбдський туалбт; 2. діал. стульчбк
vesperal 1. adj див. vespertino 1; claridad (luz) - сутінки; 2. m кнйга вечірніх моли- тбв
véspero т Bécnep, вечірня зірка (Венера) vespertilio т зоол. кажбн vespertiliónidos т рі зоол. кажанй, нетопирі
vespertina f 1. іст. літературний вбчір (в університеті); 2. церк. вечірня npóno- відь
vespertina adj вечірній; estrella - а вечірня зорЯ; 2. т див. vespertina 2 véspidos т рі зоол. сімбйство осйних vestal ficm. вестблка veste т поет. вбраннЯ, сукня, убрбння vestiario т іст. див. vestuario vestibular adj анат. вестибулярний; aparato - вестибулярний апарбт vestíbulo т 1. вестибюль; хол; 2. перЯдня; тбмбур; 3. анат. переддвЯр’я (вуха, носа, гортані)
vestidero т діал. див. vestuario vestido т костюм; бдяг; сукня; - de gala (de etiqueta) парбдний костюм; - de trabajo спецодяг
vestidura f 1. див. vestido; 2. (рі) церк. вбраннЯ
vestigial adj 1. рудиментбрний, зародкб- вий; 2. залишковий
vestigio т 1. слід (відбйток) ногй; 2. пб- м'ять (про минуле); 3. зблишки, руТни (старовинного міста); 4. слід, зблишок;
- de una antigua cultura зблишки ста- родбвньої культури; 5. ознбка; 6. анат. рудиментбрний брган
vestiglo т фантастйчне чудбвисько, страхбвисько
vestimenta f 1. див. vestido; 2. (рі) див. vestidura 2
vestir 1. vt одягбти, наряджбти; надягбти;
2. оббивбти; 3. одягбти, забезпечувати Одягом; vestido у calzado одягнений і взутий (чужим коштом); 4. прикрашбти, робйти більш вирбзним (мову, стиль); 5. прихбвувати; замаскувбти, прикрашбти (істину, дійсність); 6. прикрйти (траву, листя, вовну); 7. покбзувати, виражати (на обличчі), виявлЯти (переляк, радість); 8. vi (de) носйти, одягбтися; 9. бути до лицЯ, лйчити, пасівбти (колір); - se (con, de) одягбтися; піднімбтися, вста- вбти з ліжка (про хворого); 10. напускбти на cé6e (важливість); 11. покривбтися (травою, листям, вовною); el cielo se vistió denubes нббо затяглО хмбрами vestuario m 1. див. vestido; 2. збірн. те- атрбльний гардероб; костіЬми (для вистави); 3. грошовб допомога (для придбання одягу); 4. церк. рйзниця; 5. (рі) роздягбльня, гардербб (для пляжів, стадіонів); 6. театр, костюмбрна; 7. артис- тйчна вбирбльня; 8. військ, обмундиру- вбння
vestugo /77 пбгін олйвкового дОрева veta М. прожйлок, прошброк, пласт; - de tocino magro прошброк м'Яса у свинячому сблі; 2. гірн. рУдна жйла, прошброк;
- madre основнб жила, основнйй пласт;
3. волокнО ^еревинй; 4. мотузка, шпагбт;
5. діал. стрічка, смуга; 6. діал. мотузка
675
vetar
(для поклажі); 7. діал! гірн. вйтік під- збмних rá3ÍB; dar en la ~ знахбдити спбсіб (для досягнення); descubrir la - de uno розкрйти наміри (бажання) vetar vt накладати bóto, забороняти vetarrón m гірн. потужна жйла vetativo adj заборбнний, заборбнений vetazo m удбр бичбм veteada f діал. побиттЯ (покарання) veteado 1 . adj з прожилками, візерун- частий (імармур, дерево); 2. т прожйлки vetear vt 1. розфарббвувати під дбрево (під мбрмур); 2. діал. сіктй, карбти veterano adj 1. старий, заслужений (про військового); 2. досвідчений, що знбє свю спрбву (працівник)] 3. т ветеран veterinaria f 1. ветеринарія; 2. ветеринар (жінка)
veterinario т ветеринар vetevé т діал. канбпа, диван vetilla f 1. дрібнйця; 2. трбхи vetisesgado adj із навскісними прожйл- ками
vetiza f діал. див. veteada veto т bóto, заборбна; derecho de ~ npá- во bóto; poner (el) ~ a una cosa накласти
BÓTO
vetolio adj Л. Ам., vetulio adj діал. старйй, літній
vetustez f 1. CTápicTb, вбтхість; 2. ста- рбзність
vetusto adj 1. старовйнний, в0тхий; 2. ста- р0зний
veyudo adj діал. див. viudo 1 vez f1. одйн раз; dos veces двічі; 2. чбрга; 3. див. vecera; 4. іст. пбрція, цбза; одноразова видача; 5. заст. зміна; перет- вбрення; 6. рі (з дієсл. hacer) заступництво; hacer las veces de jefe викбнувати оббв'язки керівнйцтва, заміняти ббса; гага ~ рідко; una ~ однбго р0зу; a la - Іос. adv. одноч0сно; відразу; a la de veces, а las veces; alguna ~ loe. adv. іноді, час від 4ácy, іншим р0зом; a veces loe. adv. по ч0рзі, іноді, дбколи; (a) mala ~ loe. adv. іст. наейлу; a su por - loe. adv. у свок) чбргу; cada ~ que... щор0зу як.... de una ~ loe. adv. відразу, разом; збраз, негайно; de ~ en cuando loe. adv. іноді, зрідка, час від 4ácy; en - de loe. prep. замість ..., замість того, щоб...; otra - loe. adv. знбву; іншим р0зом; в майбутньому; tal cual tal у tal ~ loe. adv. дуже рідко, іноді; tal ~ loe. adv. можлйво, мбже, бути; мабуть; зрідка, іноді; toda, - que, una ~ que loe. con), тому що, скільки; una que otra ~, una ~ que otra loe. adv. рідко, зрідка, іноді; decir varias veces cesta yo tras ballesta говорйти то так, то íhók; сім п'ятниць на тйжденьі; tomarle a uno la ~ вйпередити
veza f бот. вйка посівна (рослина) vezar vt привчати
vía f 1. шлЯх, дорбга; - aérea повітряна Tpáca; авіалінія; ~ aérea de cable підвісна (канатна) дорбга; ~ fluvial (marítima) І річковйй (морськйй) шлях; ~ de comunicación шляхй сполучення; ~ pública збірн. міські вулиці, плбщі; 2. кблія, бо- рознй; 3. залізнйчне полотнб; 4. кблії; 5. залізниця, залізнйчна кблія; ~ muerta безвйхідь; 6. анат. кан0л, шлях; ~s respiratorias дйхальні шляхй; ~ s digestivas травнйй TpáKT; 7. рід занЯть; спбсіб життЯ;
8. мбтод, спбсіб; процбе; por de loe. prep. шляхбм, за допомбгою, при до- помбзі; в Якості; estar en - s de ... перебувати у процбсі (реалізації); 9. юр. хід (справи)] por ~ ejecutiva чбрез суд, судо- вйм шляхбм; - de agu т0ча, проббїна; ~ crucls (sacra) стражд0ння, муки; Via Láctea астр. Чум0цький шлях; ~ recta
прЯмо, навпростбць; de una ~ dos mandados вбйти двох зайців viabilidad1 f1. життєздатність; 2. здійснбн- ність, реальність
viabilidad2 f хорбший стан дорбги, пасувб- ти
viable1 adj 1. життєзд0тний; 2. викбнува- ний, здійснбнний, ребпьний viable2 adj проїходжий, зручний для проїз- ДУ
viada f мр. 1. початок руху; 2. різкб збільшення швйдкості
viador adj іст. 1. подорожуючий; мандрів- нйй; 2. непосидючий
viaducto т віадук, шляхопрбвід; - de caballetes естакада viajador т див. viajero 2 viajante т 1. мандрівник; 2. комівояжер viajar vi подорожувати, роз'їжджати; їздити; ~ en barco пливтй пароплавом; - por aire (en aviyn) летіти літакбм viajata f вймушена дбвга дорбга, дбвгий шлях
viajazo т 1. діал. сувбра догбна; прочухан; 2. діал. yjgáp мачбте; 3. діал. лЯпас viaje1 т 1. поїздка, пбдорож; їзда; ~ de boda весільна пбдорож; estar de ~ бути у від'їзді; compañero de ~ подорбжній, супутник; 2. шлях, маршрут; 3. ав., мор. рейс; 4. багаж, вантаж; 5. подорбжній и\о- дбнник; дорбжні нотатки; 6. водогін; водопостачання; 7. в’Яхе (напрямок руху бика і тореро)] ~ circular пбдорож (екскурсія) маршрутом по кблу; - redondo пбдорож тудй і назбд; пбвний успіх; para ese ~ no se necesitan alforjas гра не варта свічбк; без т0бе обійдбмося; з тббе кбристі мало;! buen -і щастй! полотнбм дорбга!; ну, Бог з ним!; невелйка втрата! viaje2 т 1. скіс; фаска; 2. (з дієсл. tirar) удар ножам, фінкою
viajero adj 1. мандрівнйй; 2. мігруючий (про тварин)] 3. т мандрівник; пасажйр; corresponsal ~ роз'їзний кореспондант;
4. діал. кіннйй, розейльний, посланбць vial 1. adj шлЯховий, дорбжній; 2. т албя; бульвар; 3. ампула з ліками vialidad f 1. дорбжня справа; 2. дорбжнє управління; 3. система шляхів сполучення vianda f 1. страва, їжа; 2. пайбк; 3. страви, їжа (які подають на стіл)] 4. рі діал. зварені фрукти (овочі) (як гарнір або закуска)] 5. рі діал. судкй
viandante ст. 1. подорожуючий; мандрів- нйк; прочанин; 2. волоціЬга; 3. Я Ам. перехбжий, пішохід
viandera f діал. жінка, яка принбсить їжу робітникам у пбле
viandero adj 1. іст. постачальник їжі; 2. діал. якйй жйвиться бвочами viandista сот. офіціант,-ка, подавальник, -ця viaraza f 1. пронбе; 2. іст. ГІ. Ам. необдуманий вчйнок; 3. діал. спблах гніву; ша-
Л0НСТВО
viaticar vt рел. причащати, проводжати (вмираючого)] ~ se причащатися, соборувати (вмираючого) viático m 1. прогбнні; відрЯдні; 2. провізія в дорбгу; 3. церк. причЯстя, соборування (вмираючого)
víbora f1. гадюка, отруйна зміЯ; - serrana Я Ам. гримуча зміЯ; 2. гадіЬка, зміЯ; 3. Я Ам. пбяс (для зберігання грошей) viborear vi діал. 1. звиватися, зміїтися; 2. vt діал. крапити (карти) viborezno 1. adj зміїний; 2. т змієнЯ vibración ¿вібрація, коливання vibrador adj 1. вібруючий, тремтлйвий; 2. т ел. вібратор; 3. тех. трамблбр vibrante adj 1. вібруючий; коливальний; 2. схвильбваний, лірйчний (голос); лінгв. тремтлйвий (звук)] 3. т лінгв. вібрбнт
vibrar vt 1. розхйтувати, колихати* 2 трястй, махати; 3. кйдати (спис)] 4 vi вібрувати, коливатися vibrátil adj 1. див. vibratorio; 2. мед., б/ол миготливий; epitelio - МИГОТЛЙВИЙ ЄПІТ0- ЛІЙ
vibratilidad f 1. вібрування; 2. здатність вібрувати
vibratorio adj вібраційний, коливальний- movimiento - коливальний рух vibrio, vibrión т біол. вібрібн viburno т бот. калйна vicaria1 f помічнйця ігумені монастиря vicaria2 ¿цер/г. 1. посада вікарія; 2. вікаріат (територія)] 3. резидбнція вікарія (церковного судді) vicariato т див. vicaría 1t 2 vicario adj 1. церк. якйй заміщає; 2. мед. пастирський, що замінЯє, компенсаторний; 3. т церк. вікарій, заступник (свя- ицбника); - de Jesucristo (de Dios) намісник Ббга на землі, flána Рймський; 4. вікарій, церкбвний суддя; 5. вікарій, пара- ФІЯЛЬНИЙ СВЯЩ0НИК
vicealmirante т віце-адмірал vicecanciller т віце-канцлер; заступник міністра закордбнних справ vicecónsul т віце-кбнеул vicecristo, vicediós т рел. намісник Ббга на землі, nána Рймський vicegerente т заступник керівника, заступник ббса
vicegobernador т віце-губернатор vicenal adj 1. якйй відбувається кбжні двадцять рбків; 2. двадцятирічний (термін)
vicepresidente т віце-президбнт; заступник головй
vicerrector т прорбктор vicesecretario т заступник секретаря vicésimo adj, т див. vigésimo viceversa adv 1. навпакй; у зворбтному порядку; traducir del español al ucraniano y - перекладати з іспанської мбви на українську і навпакй; 2. т протилбжне; вчинок (слбво), зворбтні очікуваному viciable adj 1. нестійкйй, схйльний до псування; 2. зіпсбваний, з поганими нахилами
viciación f 1. недблік, вбда, дефбкт; 2. зіп- сбваність, розббщеність viciado adj 1. важкйй, затхлий (про повітря)] 2. зіпсбваний, дефбктний, з вадою; 3. хибний, зіпсбваний, розббщений; 4. пот- вбрний, жахливий; якйй не має фбрми; 5. перекручений (сенс)] 6. фальсифікбва- ний
viciar vt 1. vt псувати(ся), пошкбцжува- ти(ся); - el aire забруднювати повітря; 2. підроблЯти, фальсифікувати (товар, документ)] 3. анулювати (договір, акт)] 4. перекручувати, спотвбрювати (слова, сенс)] 5. калічити, викривлЯти, деформувати; 6. спокушати, зваблювати; 7. діал. удббрювати збмлю; ~se віддаватися по- рбкам, розбащувати, приохбтитися; набути поганої звйчки; 8. жолобйтися, вигинатися, робйтися нерівною (про поверхню)
vicio т 1. недблік, вбда, деф0кт; - orgánico органічна вбда; ~ de pronunciación дефбкт мбви; 2. підрббка, фальсифікація; пбмйлка (в документі)] 3. погана звичка, порбк, прйстрасть; ~ preferido гріх, слабкість; 4. нерівність, вйгин (поверхні)] 5. надто пйшна крбна (фруктового дере- ва); 6. примхлйвість; норовлйвість; роз- ббщеність; de - loe. adv. з капрйзу, я прймхи; 7. нбров (тварин)] 8. діал. гній; дббриво; 9. діал. багатство; ейла, міць; echar de - безсорбмно казати bcó, Ш° спаде на думку; hablar de - бути
676
vientre
базікалом; кйдати cnoBá на вітер; quejarsede - скбржитися без причйни, 4épe3 дурнйці; contra el - de pedir, hay ¡avirtud de no dar відмбва - не бідб viciosidad f 1. дефбктність; 2. помилкб- вість, непрбвильність; 3. порбчність, зіпсованість, розббщеність; 4. фортбця; сй- Ла; 5. рЯсність, надмірність; 6. безлбд- ність, ненормбльність, 7. розббщеність (дитини)
vicioso adj 1. дефбктний, зіпсбваний, з 0£дю; 2. помилкбвий, нeпpáвильний; 3. порбчний, розпусний; 4. міцний, сйльний;
5. дуже обдарований; 6. з пйшною крб- ною (дерево)] 7. безлбдний, ненормбль- ний; 8. примхливий, розпещений (про дитину)
vicisitud М. зміна, перетвбрення; чергу- вбння; 2. непостійність, мінлйвість; 3. рі прймхи; -es de la fortuna прймхи дблі vicisitudinario adj змінний, що чергується vico т діал. лунка, Ямка у землі (для гри в кісточки) víctima f жбртва
victimación f діал. жертвопринбшення victimar vt принбсити в жбртву, вбивбти victimario т 1. іст. прислужник жерцЯ (який допомагає йому при жертвопринесенні)] 2. вбйвця, кат; мучйтель victo т щодбнне харчувбння ¡Víctor! interj. т див. ¡vítor! victorear vt див. vitorear victoria1 f перембга; - decisiva остатбчна перембга; - púrica піррова перембга; cantar - святкувбти перембгу; радіти; conseguir (obtener) la - sobre uno здобути перембгу
victoria2 f віктбрія (двомісний екіпаж)] - regia бот. віктбрія-рбгія victorioso adj 1. перембжний, звитЯжний, тріумфбльний; 2. вирішбльний, безза- пербчний
vicuña f 1. зоол. вігбнь, вікунья (різновид лами)] 2. вбвна вігбні; 3. тканина із шбрсті вігбні
vicuñero т діал. мислйвець на вігбні vichaco т діал. вічбк (міра ваги = 13 кг) vichadero т Я Ам. сторожовб вбжа (на
дереві)
vichador т Л. Ам. спостерігбч, шпигун vichar vt діал. див. vichear viche adj 1. діал. зелбний, незрілий (плід)] молодб (тварина)] 2. Л. Ам. голомбзий, Г0ЛИЙ
vicheador Я Ам. 1. adj що вистбжує; 2. т шпигун
vichear vi Л. Ам. вистбжувати, шпигувбти vichi т діал. глйняний глбчик (з носиком) vid f виногрбдна лозб; - salvaje (silvestre, labrusca) дйкий виногрбд vida f 1. життЯ, існувбння; а - loe. adv. в живйх; no quedó nadie а - ніхтб не за- лишйвся живйм; de por - loe. adv. довічно, на все життЯ; назавждй; en la ~, еп (mi, tu, su) - loe. adv. нікбли в житті, ні зб Що; еп - за життЯ; en la plenitud de la - у рбзквіті сил; dar (la) - a uno повертбти до життя; dar la - por uno (una cosa) no- жбртвувати життЯм зарбди; dar - a una posa живйти, вдихнути життЯ; estar (hallarse, quedar) entre la - y la muerte nepe- рувбти між життЯм та ембртю; pagar con la - розплатйтися життЯм; 2. життЯ, спб- с»б життЯ; пббут; - airada безлбдне (розжене) життЯ; - dura важк0 життЯ; - aza- r°sa тернйстий шлях; - mental (psíquica) Розумне життЯ; - espiritual духбвне ^иття; - de perros соббче життя; dar ma- ,а ** a uno погбно повбдитися; darse bue- Па жйти собі на втіху; ganar(se) la - заробляти на життЯ; malgastar la - марнуєм життя; mudar la (de) - починбти
новб життЯ; pasar la - жйти у злйднях; pasar la - a tragos животіти; 3. життбвість;
4. життЯ, життбва ейла; бадьбрість, жвб- вість; pleno de - спбвнений життЯ, жит- тєрбдісний; 5. джерелб життЯ (радості, щастя)] блажбнетво; і - mial, ¡mi -І рбдосте моЯ! (ласкаве звернення)] 6. лю- дйна, живб істбта; 7. життєпис, біогрбфія; житіб (святого)] 8. тбрмін (тривалість) роббти (служби) (обладнання)] 9. (mala -) проституція; la - pasada минуле; media - втіха, блажбнетво, рбдість; busca(se) la ~ заробляти на життЯ; пхбти нбса у чужб життЯ; escapar соп (Іа)л - дйвом врятувбтися; hacer por la - їсти; жувбти; hacer - жйти у шлюбі (сімбйним життЯм); llevar (traer) la - jugada бути у велйкій небезпбці, висіти на волосині (про життя); meterse en - s ajenas втручбтися у чужі спрбви; poner la - al tablero стбвити життЯ на кбрту; recogerse (retirarse) а buena - займатися чесною прбцею; saber las -s ajenas дізнбтися подрббиці про чужб життЯ; salir (partir) de esta ~, pasar a mejor ~, perder la - помбрти, піти з життЯ; tener siete - s como un gato (los
Í¡atos) бути живучим як кішка; vender bien) cara la (su) - дброго продбти своб життя; - sin amigo, muerte sin testigo крбще мбти 100 друзів, бніж 100 кароб- ванців; ¡por -І їй-ббгуі; отб досбда!; ¡por - de chápirol, ¡por - de sanesl чорт за- бирбй!; ¡por - (mía)! присягбюся чбстю! vidala fЛ. Ам. vidalita f діал. 1. різдвЯний спів; 2. меланхолійна пісня гбучо (про кохання)
videncia f 1. ясновйдіння; 2. далекоглядність; пронйкливість
vidente ш ясновидець; провидець, прорбк vídeo т 1. теле відеосигнбл; 2. відеотех- ніка
vídeo-cassette т відеокасбта videocinta f відеострічка videodisco т відеодйск videófono т відеотелефбн videofrecuencia f фіз. відеочастотб videógrafo т: - magnótico відеомагніто- фбн
videomagnetófono т відеомагнітофбн videoseñal т теле відеосигнбл, сигнбл зобрбження
videoteléfono т відеотелефбн videro т діал. комбр
vidornia f діал. vidorra f легкб (безтурббт- не) життЯ
vidorria f діал. 1. див. vidornia; 2. соббче життб; 3. життЯ
vidriado adj 1. див. vidrioso 1; 2. пбвний склб; 3. тендітний, слабкйй; 4. т глазурб- ваний пбсуд; глазур; полйва; столовий пбсуд; 5. Я Ам. лак, політура vidriar vt 1. глазурувбти, вкривбти глазур'ю (посуд)] 2. склйти, вставлЯти скло; -se засклйти
vidriera f1. скляні двбрі; збеклена рбма; 2. - de colores) вітрбж; 3. діал. вітрйна; 4. іал. тютюнбвий кібск (у готелі, кафе)] 5. діал. влбениця тютюнбвого кібску vidriería f 1. склозавбд; 2. магазйн склб vidriero т 1. склодув; 2. скляр; 3. прода- вбць скла; 4. діал. влбеник тютюнбвого кібску
vidrio т 1. скло; - opaco (mate) мбтове скло; - termorresistente вогнетривкб скло; - fibroso склянб волокнб; fábrica de - склозавбд; 2. склянйй предмбт; вікбнне скло; 3. крихкйй предмбт; 4. де- лікбтна (вразлива) людйна; 5. людина тендітної статури; 6. сидіння в еюпбжі (спиною за напрямком)] ir al - сидіти на пербдньому сидінні спйною за нбпрям- ком; 7. Я Ам сл. очбй; echar - пйльно
дивйтися (стежити, спостерігати)] -s de contacto контбктні лінзи; pagar los -s rotos бути цбпом- відбувбйлом vidriola f діал. скарбнйчка vidriosidad f обрбзливість, запальність vidrioso adjf 1. тендітний, тонкйй, ламкйй; 2. склоподібний; прозбрий; 3. слизькйй; обледенілий; 4. вразливий, запальнйй; 5. склянйй (про очі)] 6. вйтончений, де- лікбтний
vidual adj вдівбць
vidueño, viduño т виногрбд (різновид) vieja f1. старб; 2. Я Ам. старбнька; 3. діал. церк. піст (час)] 4. Я Ам. недбпалок сигбри; 5. діал. банбн, ембжений в олії; 6. діал. вертушка (феєрверк) viejal т Я Ам. перлйнна мушля viejarrón adi т див. vejancón viejera М. оіал. мбтлох, манбття; 2. діал. стбрість
viejo adj 1. старий, похйлий; підстаркувб- тий; 2. дбвній, старовинний, дрбвніи; 3. старбнький, немолодйй; знбшений; 4. застарілий; 5. т старйй; 6. Я Ам старйй, дідбк; - verde старий, якйй молодйться;
7. мйшачий жерббчик viejolo adj діал. пі^старкувбтий viejón adj Я Ам. літній, в літбх viento т 1. вітер; - en popa мор. погбжий вітер; - a fil de roda (de proa) мор. зустрічний вітер; - s altanos морські та берегові брйзи; - blanco Я Ам шалбний вітер зі снігом (з Кордильєр)] - terral мор. прибербжний вітер, вітер з суходблу; - de agua діал. вітер, що передвіщбє дощ; golpe (ráfaga, racha) de - порйв вітру, шквбл; cargar el - посйлюється (вітер)] correr - ейльно дути (про вітер)] echarse el - вщухбти (про вітер)] saltar el - мор. змінюється (напрям вітру)] 2. повітря, атмосфбра; 3. слід, збпах (переслідуваної тварини, дичини)] 4. нюх, чуттЯ (тваринне)] 5. слонукбння, імпульс; 6. марно- слбвство, гордйня; 7. трос (для прив’язування намету)] 8. гбзи (кишкові)] 9. діал. ревматйчні бблі; 10. сл. стукбч, до- нбщик; 11. прбміжок (між снарядом і стволом)] 12. мор. курс, румб; 13. радіо відтягнення (антени); 14. тех. дуггЯ; - colado наскрізний вітер; діал. кбльки, різь; a (los) cuatro - s loe. adv. на весь світ, всім (розголошувати, рекламувати)] como el - loe. adv. як вітер, швйдко; contra - у marea loe. adv. наперекір усім стихіям; con - fresco (до дієсл. irse, marcharse, despedir, enviar) на всі чотйри стброни, куди завгбдно; - enpopa Іос. adv. вдбло, успішно (про справи); beber los - s por alguna cosa дуже хотіти (уваги)] correr malos - s не сприЯти (обставинам), бути не в гуморі; dar a uno el - de una cosa припускбти, з^огбдуватися; dejar atrás los -s бігти як вітер; irse con el - que corre тримбти ніс за вітром; llevarse el -s булб та загулб; moverse а todos -s бути непостійним; лбгко змінювати думку; papar - ловйти ґав; зловйти вітра; picar el pica el - мор. дме погбжий вітер; спрбви йдуть успішно, спрбва процвітбє; tener el - a favor мбти успіх (про справи)] tomar el - мор. стбвити вітрйла за вітром; мисл. чути (дичину)] а buen (mal) - va la parva спрбви йдуть добре (погбно); quien siembra -s, recoge tempestades хто посіє вітер, пожнб бурю vientre т 1. живіт; чбрево; flujo de - про- нбе; evacuar (exonerar, mover) el -, hacer de - спорожняти кишковйк; 2. анат. черевнб порожнйна; bajo - підчербв'я, нйжня частина животб; 3. нутрощі, тбль- бухи; 4. збродок, плід; 5. кругла (вйпукла) частина судйни; 6. юр. мбти, породілля;
677
viernes
%
7. юр. дитйна (в утробі матері); desde el ~ de su madre loe. adv: від нарбдження; sacar el ~ de mal año втамувбти гблод (частіше чужим коштом); servir al ~ вдавбтися до ненаж0рства (обжерливості); ненажбрливість viernes т п'ятниця; todos los ~ по п'ятницях; comer de - рел. пбстувати, пбстити; haber aprendido (oído) en ~ una cosa без кінцЯ повтбрювати до рбчі й не до рбчі; no ayunarle a uno los ~ діал. не вірити чиїмсь словбм; la semana que по tiene ~ колй рак на горі свйсне vierteaguas т злив, стік viesa f діал. роббчий день vietnameño, -a, vietnamés, vietnamesa, vietnamí, vietnamiano, -a, vietnamiense, vietnamita 1. adj в'єтнбмський; 2. m, f в'єтнбм«ець, -ка
viga f 1. бблка; брус, крбква; - maestra, ~ de apoyo головна (опбрна) бблка, прогін; 2. дорожйна (воза); 3. прес (для вичав- лювання винограду, оливок); hecho la ~ Я Ам. лбйка; догбна
vigencia f дійсність, тбрмін дії (закону); poner en ~ запровбджувати (закон); estar en ~ бути чйнним, мбти ейлу (про закон) vigente adj чйнний, що Mác силу (закон); legislación ~ чйнне законодбвство vigesimal adj двадцятирічна (система числення)
vigésimo 1. adj пит двадцятий; 2. т двадцята частйна (частка) vigía f 1. сторожовб в0жа; пост для нбг- ляду (на березі); 2. т вартовйй, дозбрець (на березі); мбрсовий (на судні); 3. спо- стбреження, нбгляд; 4. підвбдний кбмінь, риф (який виступає над поверхнею моря)
vigiar vt спостерігбти (з башти); охороняти; вартувбти
vigilancia г 1. пильність, насторбженість; 2. увбжність, турббтливість; 3. охорбна, нбгляд, спостербження; buques de ~ costanera судна береговбї охорбни; bajo la ~ de uno під нбглядом vigilante 1. ady чуйний, невсипущий; 2. т спостерігбч; вартовйй, охорбнець; по- ліцбйський агбнт
vigilar vi 1. пильнувбти; 2. (vi; por, sobre) стбжити, cnocTepiráTn; вартувбти, охороняти
vigilativo adj той, якйй порушує сон vigilia М. бадьбрість; нічнб неспаний; 2. інтелектубльна прбця (переважно в нічний час); 3. твір, прбця (багатьох безсонних ночей); 4. напередбдні (переважно релігійного свята); ~ de la Navidad напередбдні Різдвб, Святвбчір; 5. молйтва; 6. церк. заупокійна служба; 7. безебння, безебнна ніч; 8. нічнйй пост; нічнб вбхта; нічнйй дозбр (у прикордонників); 9. nicHá їжа (під час посту); comer de - постйти, постувати; 10. піснйй дбнь vigolero т сл. помічнйк KáTa (під час
катування)
{vigolón т див. vihuela vigor т 1. ейла, міць; ~ de ánimo ейла дУху; tomar - зміцніти; 2. енбргія, бадьб-
рість; 3. дія, ейла (закону, звичаю); ефек-
тйвність; estar en - бути чйнним (про закон); entrar en - набувбти чйнності vigorar, vigorizar vt 1. надавбти ейлу, зміцнювати; 2. vr підбадьбрювати(ся), на^ихбти(ся); 3. ~ se набувбти чйнності, зміцнюватися
vigorosidad f див. vigor 1,2 vigoroso adj 1. ейльний, міцний, могутній; потужний; 2. енергійний, рішучий; бадьбрий; 3. дібвий, ефективний vigüela f див. vihuela viguería f6yd. збірн. бблки (перекриття\
vigueta f1. dim. de viga; 2. підеббна бблка; 3. брус; 4. діал. крбква viguetaje т збірн. бблки (перекриття) vihuela f віубла (рід шестиструнної гітари)
vihuelista ст. музикбнт, якйй rpáe на віублі
vijúa f діал. кам'янб сіль, галіт vikingo т іст. вікінг
vil adj 1. підступний, підлий; мерзбнний, огидний; una ~ traiciyn підступна зрбда; 2. жалюгідний, нікчбмний; 3. т падлюка, негідник, зрбдник vilagómez т сл. шулер vilano1 т іст. шуліка vilano2 т 1. пух (кульбаби); 2. квітка чор- тополбху (реп'яха)
vilático adj якйй Máe віднбшення до заміськбго будйнку, дбчний vileza f підлість, нйцість, гидбта; мерзбн- ність; pobreza no es ~ бідність не ганьба vilhorro т сл. що врятувався втбчею vilipender vt іст. vilipendiar vt 1. принижувати, третйрувати; 2. зневажбти; нбхту- вати
vilipendio т 1. принйження; третирування; 2. презйретво; зневбга vilipendioso adj 1. принизливий; 2. мерзбнний, підлий
vilo: en * loe. adv. в повітрі, без опбри (підтримки); нестійкб, хисткб; estar en - непокбїтися, турбувбтися vilordo adj лінйвий, неповорткйй vilorta f 1. перевбсло з гнучкбго прута; 2. шбйба, проклбдка; 3. вілбрта (вид лап- ти); 4. див. vilorto 1
vilorto т 1. бот. клематйда (різновид); 2. див. vilorta 1; 3. ракбтка для гри у вілбрту vilote т діал. боягуз, нікчбма vilque т діал. велйкий глйняний глбчик (для зберігання зерна) viltrotear vi тинЯтися без діла, фланіру- BáTH (про жінку)
villa f 1. заміськб вілла, дбча, мабток; 2. містбчко; еблище; 3. іст. MicbKá рбда, муніципалітбт; el que se fue a la ~, perdió su silla Я Ам. хто місце своб залишбє, той йогб втрачбє
Villadiego: coger (tomar) las de ~ втекти, вйелизнути villaje m еблище
villanada f 1. дуже погбна витівка; 2. див. villanía 2; 3. нбтовп нарбду villanaje m збірн. 1. селянство (феодальної епохи); 2. люд, прості люди villanal adj простйй, пересічний villancejo, villancete, villancico т вільян- ейко, різдвяна пісня (на релігійні теми) villanchón adj див. villano 1, З villanería f 1. див. villanía; 2. див. villanaje villanesca f вільянбека (старовинний народний танець та наспів) villanescamente adv по-сільськй villanesco adj сільськйй; селЯнський villanía f 1. неблагорбдне похбдження; 2. нйцість, підлість; 3. непристбйний вйраз villanismo т див. villanaje villano adj 1. низькбго похбдження, з не- привілейбваного стбну; 2. сільськйй; 3. грубий, жорсткйй; 4. низькйй, підлий; 5. непристбйний; 6. т сільськйй мбшка- нець; 7. збвсім простб людйна; - harto de ajos селюк, некультурна людйна; 8. мужлбн, тблепень; 9. падлюка, негідник;
10. вільЯнб (старовинний іспанський танець і наспів); el - en su rincón відлюдько villar т див. villaje
villazgo т іст. 1. npaeá і привілбї міст; 2. подбтки, які накладбються на MicTá villero1 т Я Ам. невелйчке еблище, хутір villero2 т діал. капелюх (із простої соломи)
villoría f хутір, фбрма; садйба, дбча villorín т див. vellorín villorisco: hacer - діал. робйти (творйти) чудесб '
villorrio т сільцб vimbre т верббвий прут, лозб vimbrera f бот. вербб, кошикбр vinagrada f винагрбда (прохолоджувала ний напій з води, цукру та оцту) vinagrar vt діал. підкйелювати, рббити кислим
vinagre т 1. бцет; en ~ маринбваний, в бцті; 2. роздратбвана (похмура) людина* кисла іЬшка; cara de ~ кислий вйраз облйччя
vinagrera f1. бцетниця; 2. торгбвка бцтом; 3. щбвель; 4. Я Ам. відрйжка кйелим; печіЯ; 5. діал. кислйця (рослина); 6. рі столбві судкй
vinagrería f1. бцтове виробнйцтво; 2. торгівля бцтом
vinagrero т торгівець бцтом vinagreta f npnnpáea, сбус (з цибулі, олії та оцту)
vinagrillo т 1. слабкий бцет; 2. туалбтний бцет; 3. запашнйй бцет (для ароматизації тютюну); 4. ароматизбваний тютюн; 5. волбн; 6. діал. див. vinagrera 5 vinagrón т кйеле винб низькбго сбрту vinagroso adj 1. ніЯкий; 2. кйелий, похмурий (чоловік)
vinajeras f рі церк. набір з двох глбчиків для водй і винб на тбці vinal т ГІ.Ам 1. ріжкбве дбрево; 2. солбд- кий ріжбк (плід)
vinamá т діал. вінбма (алкогольний напій з кавунового соку)
vinapón т діал. вінапбн (пиво з маїсу)
vinar adj див. vinario
vinariego т виногрбдар
vinario adj вйнний
vinarra f див. vinazo
vinatería f 1. вйнний льбх; склбд винб; 2. вйнний магазйн
vinatero 1. adj вйнний; industria ~ а винорббетво; calabaza ~ а пбсуд з гарбузб (для вина); 2. т торговець винбм vinaza f 1. бардб; бсад винб (у бочці); 2. відхбди (після ферментації вина) vinazo т дуже міцнб і густб винб vinca f 1. бот. барвінок (рослина); 2. Я Ам. нопбль (кактус)
vincapervinca f великий барвінок (рослина)
vinco т діал. 1. дротянйй намбрдник для свинбй; 2. рі сербжки у вйгляді кілбць vinculación f 1.# зв'язбк, з'бднання; зв'я- зкй; 2. юр. закріплення на довічне володіння (майна); невідчужуваність (майна); 3. іст. закувбти в кайдбни; 4. увіко- вічнення
vincular1 vt 1. пов'язувати; з'бднувати(ся); зчепйти; 2. юр. закріплювати довічне володіння (майном); оголбшувати невід- чужуваним (майно); 3. іст. заковувати в кайдбни; 4. (vr) увіковічнювати; 5. заснб- вувати; пов'язувати vincular2 adj сполучнйй vínculo т 1. зв'язбк, узи; ~s de amistad Узи дружби; 2. тех. зв'язбк, з'бднання; 3. юр. довічне закріплення, оголбшення не- відчужуваним (майно); 4. юр. збірн. невід* чужуване майнб, майорбт vincha fíl. Ам. головнб пов'Язка (індіанця)] стрічка (для волосся) vinchuca f 1. Я Ам. ент. вінчука (комаха, що п'є кров); 2. діал. волбн (для гри в бадмінтон)
vindicación М. пбмета; 2. вйступ на зб- хист; спростувбння (упресі, умові); 3. ЮР- вйсунення своїх прав, справедлйва ви- мбга; претбнзія на повбрнення
678
virguería
vindicador adj 1. мстивий; 2. промбвець Ha 3áxncT; 3. m мЯсник; 4. захиснйк vindicar vt 1. -se; de мстити; 2. BHCTynáTH Ha зЯхист; 3. юр. пред'являти свої npaeá; висувЯти претЯнзію на відшкодувЯння vindicativo adj 1. див. vengativo; 2. за- хиснйй, виправдбвувальний, спросту- вЯльний (про документ, промову) vindicatorio adj 1. див. vengativo; 2. див. vindicativo 2
vindicta f див. venganza; - pública публічне покарЯння, громадянська стрЯта vinel т діал. лйстя ріжкбвого дЯрева vinería ffl. Ам. вйнна крамнйця vinero adj, т діал. див. vinatero vínico adj вйнний (хім.) vinícola adj 1. винорббний; industria - винорббство; 2. т див. vinariego vinicultor т винорбб vinisultura f винорббство viniente: yentes у -s які прихбдять і йдуть
геть
viníferlo adj: tierra -а ґрунт, на якбму дббре ростЯ виногрЯд vinificación f ферментЯція, бродіння (вина); утвбрення винЯ vinillo т 1. винцЯ; 2. дуже слабкЯ винб vino т винб; - abocado (embocado) на- півсухЯ винб; - blanco біле винб; - de mesa (de pasto) столбве (легкб) винб; - clarete (aloque) рожЯве винб; - tintillo червбне вино; - tinto тЯмно-червбне винб; - generoso, - de postre мЯрочне, вйтримане винб; - de dos orejeas міцнЯ винб; - de dos hojas винб дворічної вйт- римки; - peleón винб низькбї Якості; - moro нерозбЯвлене винб; bautizar (cristianar) el - розбавляти винб водбю; dormir el - проспЯтися (про п'яного); pregonar - у vender: vinagre обмЯнювати солбдкими промбвами; м'Яко стЯлить, та твЯрдо спЯти; tener mal - бути заде- рйкуватим, лізти в бійку (сп'яну); tomarse del - п'яніти; el buen - no ha menester pregonero Якісний товЯр не потребує реклЯми
vinoco т діал. винб
vinóculo adj винорббний
vinolencia f схйльність до пиЯцтва (до
алкоголізму)
vinolento adj полюблЯє вйпити, схйльний до алкоголізму
vinoso adj 1. вйнний (колір); 2. хмільнйй; 3. див. vinolento
vinote т бсад у піддбні (після переганяння вина)
vinotería f діал. див. vinatería
vintón т діал. вінтЯн (мідна монета = 2
свнтесімо)
vinteniar vt діал. експлуатувЯти, отрйму- вати кбристь
vinterana ffl. Ам. бот. вінтерЯна (дерево родини коричних)
viña f 1. виногрЯдник; arropar las -s прикривати (утЯплювати) лбзи (хмизом, ганчір'ям); 2. ГІ. Ам. звЯлище сміттЯ; купа гнбю; ~s у Juan Danzante сл. поминЯй як звЯли; como hay -s як двічі по два - чотй- Ри; неодмінно; como por - vendimiada легко, без перешкбд; de mis -a vengo я тут ні до чбго; de todo hay en la - del Sector; de todo tiene la -: uvas, pámpanos y aflraz все мЯє свої хорбші і погЯні стбро- 5й; • на сбнці бувЯють плЯми; hallarse (tener) una - дістЯти (знайтй) тЯпле місце; ser una - бути джерелбм прибутку, нажйви; tomar (ías) - s сл. чкурнути,
3M0Tá™ вудки, діти дьбру «д вго т &ив- viñador 2 v nado т діал. див. viñedo mador т 1. виногрЯдар; 2. стброж, якйй °хоронЯє виногрЯдник
viñatero т 1. див. viñero 2; 2. Я Ам. див. viñador 2
viñedo т велйкий виногрЯдник viñer«o 1. adj якйй стосується виногрЯд- ника; 2. т госпбд*ар, -йня виногрЯдника viñeta f 1. віньЯтка; 2. сймвол, емблЯма viola1 1. f муз. вібла; 2. сот. музикЯнт, який грЯє на віблі viola2 f фіЯлка; - tricolor брЯтки violáceas fpl бот. фіЯлкові violáceo adj 1. див. violado; 2. фіЯлковий violación f1. порушення (закону); - de la frontera порушення кордбну; 2. насильство (над жінкою); 3. плюндрувЯння (храму)
violado adj 1. фіолЯтовий; 2. фарм. виготовлений з екстрЯкту фіЯлки violador adj 1. якйй порушує; 2. який ґвалтує; 3. кбтрий погЯнить; 4. т порушник; ґвалтівнйк; паплюжник violar т квітнйк (грЯдка) фіЯлок violar vt 1. порушувати, переступЯти (закон); 2. зганьбити, ґвалтувЯти; 3. оскверняти, погЯнити (священні місця); 4. псувЯ- ти, паскудити, бруднйти violencia f1. сйла; несамовитість, ліЬть; 2. насйльство, сйла; recurrir a la - вдЯтися до насйльства; 3. зґваптувЯння; costarle a ano ~, estar соп - почувЯти себЯ ніяково (незручно)
violentador adj 1. якйй змушує; 2. що ґвалтує; 3. т ґвалтівнйк
violentamente aofv 1. сйлою; 2. сйльно, бурхливо, несамовйто; reaccionar - бурхливо реагувЯти; contestar - різко (грубо) відповістй
violentar vt 1. застосбвувати сйлу, докла- дЯти сйлу; 2. ґвалтувЯти; невблити, примушувати; 3. перекручувати, спотвбрю- вати (сенс, слова); 4. злЯмувати (двері);
5. вдирЯтися, увійтй сйлою; -se сйлувати себЯ, долЯти огйду, змусити себЯ зро- бйти
violento adj 1. сйльний (удар); 2. шалЯ- ний, бурхливий, нестрймний; лютий, за- тЯтий (про стихію); encuentro - гбстра сутичка; asalto - стрімкЯ Ятака; 3. насильницький; примусбвий; muerte - а насильницька смЯрть; 4. запальнйй, дратівливий (характер); 5. довільне, непрЯви- льне (тлумачення); 6. неприрбдна (поза); 7. вймушений, що чйниться прбти вб- лі (вчинок); 8. скрутнЯ, неприЯмне станб- вище; estar - почувЯти себЯ ніяково (скуто)
violero т 1. див. violista; 2. іст. діал. vihuelista; 3. мЯйстер, що ВИГОТОВЛЯЄ скрйпки (мандоліни); 4. ент. комЯр (різновид)
violeta adj 1. фіолЯтовий (колір); 2. f за- пашнЯ фіЯлка (рослина, квітка); 3. т фіолЯтовий кблір violetal т пбле, засіяне фіЯлками violetera f продавчйня фіЯлок violetero т невеличка квіткбва клумба violeto т пЯрсик (різновид) violín т 1. скрипка; tocar el - грЯти на скрйпці; 2. скрипЯль; el primer - пЯрша скрйпка; 3. опбра (для більярдного кия);
4. діал. шкЯпа; 5. діал. погЯний зЯпах з рбта; - de Ingres улюблене занЯття, хббі; de - Я Ам. задЯрма, безкоштбвно; embolsar el - діал., meter - en bolsa Л. Ам. бути присорбмленим; підібгЯти хвостЯ; hacer un - Л. Ам. схитрувЯти, заплутати; tocar - діал. потурЯти закбханим; una cosa es con - y otra cosa es.con guitarra Я Ам. вйсоко літЯєш, та дЯсь сЯдеш violinista сот. скрипЯль, -ка violinístico adj скрипкбвий violista сот. музикЯнт, якйй грЯє на віблі violón1 т діал. поперЯднє ув'язнення
violón2 т муз. 1. контрабЯс; 2. контрабасист; tocar el - грЯти на контрабЯсі; сказЯти недорЯчно; ббвкнути violoncelista сот. див. violonchelista violoncelo т див. violonchelo violoncillo т погЯний гравЯць на контрабЯсі
violonchelista сот. віолончеліст,-ка violonchelo т віолончЯль vípera fзooл. зміЯ vipáreo adj див. viperino vipáridos т рі зоол. гадюки viperina f бот. рум’Янка, синЯк (рослина) viperino adj зміїний; lengua -а злоязйка людйна, пліткЯр viquingo т див. vikingo vira f 1. гбстра стрілЯ; 2. рант (взуття); 3. діал. торочкй, тасьмЯ (для оздоблення) virabarquina f діал. колбворбт, дрйль viracocha т іст. діал. віракбча (прізвисько, дане індіанцями іспанським завойовникам)
viracho adj діал. косйй, кособкий . virada fMop., ав. поворбт, розворбт, вірЯж virador т тех. 1. поворбтний прйстрій, поворбтний механізм; 2. мор. буксйрний канЯт; 3. мор. кінЯць кабестЯна (ворота);
4. фото вірЯж
viraginidad f чоловікоподібність virago f чоловікоподібна жінка viraje т 1. крутий поворбт, розворбт, вірЯж; - atrevido небезпечнйй поворбт; 2. фото вірірування viral adj вірусний
virar vt 1. повертЯти (автомобілем, судном); - a (hacia) la costa повертЯти до oépera; 2. мор. мінЯти гЯлс; 3. фото. вірірувати; 4. оіал. вертіти, крутйти; 5. Я Ам. споглядЯти, дивйтися; 6. діал. див. voltear 1; 7. vi робйти вірЯж, повертЯти (автомобілем, судном); 8. перебудбву- ватися, змінювати переконЯння (спосіб дій); 9. діал. іст. шмагЯти, бйти, карЯти батогбм (раба); - se діал іст. чинйти бпір, збунтувЯтися (про раба) viratón т див. virote 1 viravira f бот. сухоцвіт vira-y-vira т діал.: es una - свЯто у рбз- палі, бенкЯт горбю
virazón т 1. бриз; 2. діал. спрйтна (мо- тбрна) людйна víreo т іволга
vireónidas f рі, vireónidos т рі зоол. іволгові
virgen adj 1. незЯйманий, цнотлйвий; 2. незЯйманий, первоздЯнний, пЯрвісний; selva - незЯйманий ліс; 3. необрбблений; необрбблена землЯ; tierra - новЯ, цілинЯ;
4. незЯйманий, новйй; невжйваний (про річ); 5. чйстий, натурЯльний, спрЯвжній (про оливкову олію, віск, мед); 6. самородний (про метал); 7. непохйтний, залізний (характер); 8. f рел. Діва Марія, Богорбдиця; діва, дівчина; 9. буд. опбрна бЯлка, стан; 10. (V.) астр. сузір'я Діви; fíate de la Virgen, y no corras на Ббга сподівЯйся, та сам не цурЯйся; un viva la Virgen відчайдушний чоловік; 11. базікало
virginal adj 1. незЯйманий, невйнний, цнотлйвий; 2. чйстий, невйнний, незаплямб- ваний
virginalero adj іст. жінбчий virgíneo adj див. virginal virginidad f 1. незЯйманість, цнбта, цнот- лйвість; 2. чистотЯ, непорбчність, не- заплямбваність
virgo т 1. див. virginidad; 2. пЯрший зак- рйтий нбмер (у грі в лото); 3. (V.) див. virgen 2,4
virguería f 1. зЯйва прикраса, витребЯнь- ки; 2. детЯль, тбнкощі
679
vírgula
%
vírgula f1. пбличка, лозб, прутик; 2. риска, штрйх; 3. мед. кбма, вібрібн; bacilo ~ холбрна кома, холбрний вібрібн; 4. муз.
СМИЧ0К
virgular vt, vi розставляти кбми; відокрбм- лювати кбмами
virgulilla f 1. діакритичний знак (апб- строф); 2. риска, штрих vírico adj вірусний viril1 т склянйй ковпбк (футляр) viril2 adj 1. див. varonil; 2. змужнілий, до- рбслий; edad - змужнілість, зрілість virilidad f 1. мужність, твбрдість дУху; 2. зрілий, змужнілий; 3. зрілий вік virilismo т мед. вірилізм virilizar vt виробляти (вихбвувати) мужність (стійкість); - se ставбти чоловіком viringo adj діал. 1. гблий; 2. голомбзий virio т іволга
viripotente1 ad/якб досяглб шлюбного віку (про дівчину)
viripotente2 adj див. vigoroso viroca f діал. велйка помилка, прбмах virofijador т фото, вірбж-фіксбж virola f 1. накінбчник; 2. кільцб, ббід; 3. Я Ам. срібна прикрбса збруї virolento adf 1. хвбрий на віспу; 2. укрйтий віспою, рябйй
viroleta г діал. див. vellorita virolicida adj, m див. virulicida virolo adj діал. косйй, кособкий virología f мед. вірусолбгія viroloso adj діал. див. virolento virón m діал. вірбж, поворбт virosa, virosis f мед. вірусне захвбрюван- ня
viroso ас#токсйчний, шкідливий virotada f 1. див. virotazo; 2. діал. дурнб вйтівка, дурощі
virotazo m удбр, порбнення (стрілою, списом)
virote т 1. стрілб з накінбчником; 2. ме- тбльний спис, дрбтик; 3. колбдка (на шиї раба, бранця); 4. нербба, гультЯй; 5. гбр- да (гордовита, пихата) людйна; 6. іст. запйска з попербдженням (проханням); 7. adj діал. дурнйй, дурнбнькии; mirar por el ~ дотрймуватися влбсних інтербсів virotismo т зарозумілість, марнослбвство virque т Я Ам. див. vilque virreina f віце^королбва virreinal adj віце-королівський virreinato, virreino m 1. віце-королівство (посада); 2. період перебування на посбді віце-королЯ; 3. віце-королівство (територія)
virrey т віце-корбль virria f Л. Ам. капрйз, прймха virrioso adj Л. Ам. див. vicioso virtual adj 1. потенційний, можлйвий, вір- тубльний; 2. кбтрий мбється на увбзі; ім- пліцйтний
virtualidad f потенційність, можлйвість, віртубльність
virtud f 1. сйла, здбтність, властивість; - sobrenatural надприрбдна сйла; 2.
І дібвість, ефективність; цілющість (ліків);
І З. сйла, міцність; 4. Якість; las ~ es este- ticas естетйчні Якості 5. прямотб, правдивість, чбсність; 6. гідність, доброчбсність;
7. діал. чоловічий статбвий член; en - de loe. ргер. в ейлу, внбелідок; в результбті ...; - es vencen señales ніхтб не подй- виться, чи дббре працювбв, а подивляться, чи дббре зробйв virtuosidad f 1. доброчинність; 2. дібвість;
3. віртубзність virtuosismo т віртубзність virtuoso adj 1. доброчбсний; 2. дібвий, ефективний; 3. віртубзний; 4. т віртубз virueco adj Л. Ам. кривйй, вйкривлений, кособкий
viruela f 1. віспа; ~s locas вітрянб віспа; вітрЯнка; 2. віспина; picado de ~s рябйй; з облйччям, урбженйм віспою virulencia f 1. мед. вірулбнтність; отруйність, токсйчність; 2. злостйвість, уїдливість, їдкість
virulento adj 1. вірулбнтний; отруйний, токейчний; 2. злббний, саркастичний, їд- кйй (про сатиру, мову); 3. ейльний (напад, хвороба)
virulicida adj 1. противірусний; 2. т противірусний збсіб
virulilla т діал. нікчбмність; попелйця viruñas т діал. чорт, диЯвол virus т вірус virusa f діал. див. viruta 6 virusología f див. virología viruta f 1. стружка (дерева, металу); 2. обмбн, ошукбнетво, шахрбйство; 3. оіал. грбші; 4. рі діал. хмиз (печиво); 5. діал. металбва стружка (для миття підлоги);
6. Я Ам. дрібнйця} дрібнйчка vis f: ~ cómica комізм, комічний ефбкг vis a vis loe. adv. 1. візаві, одйн навпрбти бдного; 2. віч-нб-віч visación f візувбння (військ.) visado т 1. візувбння; 2. віза visaje т гримбса, міна, кривлЯння visajero т кривлЯка visajista сот. косметйчка visante т сл. бко
visar vt 1. візувбти (документ, рукопис); 2. стбвити візу (в паспорті); 3. зареєстру- вбти (документ) viscacha f Л. Ам. див. vizcacha viscachera f Л. Ам. див. vizcachera viscera f анат. внутрішній брган; рі нутрощі
visceral adj анат. вісцербльний, внутрішній, якйй стосується внутрішніх брганів visco т 1. клей (для відлову птахів); 2. бот. родйна бмелй; 3. біла омблб (рослина)
viscosa íxím. віскбза
viscosidad f 1. в'Язкість, липкість, клбй- кість; 2. клейкб речовинб viscosilla f штбпель viscoso adj в'язкйй, липкйй, клейкий visear vt див. vislumbrar visera f 1. дашбк (головного убору); 2. за- борбло (шолома); calara (se) la - опустити заборбло; 3. оіал. окулЯр, шбри (у коня)
visibilidad f вйдимість visible adj 1. видимий; 2. Явний, очевйд- ний, безсумнівний; 3. помітна, видатнб осбба
visiblemente adv 1. помітно; на очбх; 2. Явно, очевйдно, безсумнівно visigodo 1. adjеестгбтський; 2. т весттбт visigótico adj див. visigodo 1 visillo т 1. фірбнка; 2. накйдка (на спинці крісла)
visión f 1. зір, ббчення; 2. світбгляд, пбг- ляди; justa ~ прбвильний пбгляд, уміння ббчити; 3. мбторошне видбвище; посміховисько; 4. ббчення, прйвид; 5. ілюзія, фантбзія; ver visiones лйнути в мріях, фантазувбти; 6. опудало; страхбвисько; - acromática мед. дальтонізм; quedarse como quien ve visiones бути врбженим (здивбваним)
visionario, -а 1. adj мрійлйвий; 2. т, f мрійник, -ниця, фантазбр,-ка visionudo adj Л. Ам. смішно (екстравагбн- тно) одЯгнений visiotelefonía f відеотелефбн visir т візир; gran ~ велйкий візйр, пбрший міністр турбцького султбна visita f 1. відвідини, візйт; - de cumplido (de cumplimiento) візйт ввічливості; ~ de módico корбткий візйт; ~ de galleta діал.
виснбжливий (дбвгий) візйт; tarjeta de ~ візйтна кбртка; ir de - йти у гбсті* 2 візитбр, гість, відвідувач; tener - (S) при ймбти гбстя (гостбй); 3. інспекційна комісія (для огляду в'язниць); 4. діал кліз ма; клістир (іст.); ~ domiciliaria бгляд підозрілих будйнків; ббшук вдбма; обстб- ЖЄННЯ буДЙНКІВ бІДНЯКІВ блаГОДІЙНИМИ 0D- ганізбціями; - de aspectos (de sanidad) санітбрний бгляд суднб; pagar la <* прибути з візйтом; quedarse arrebolada у sin - залйшйтися біля розбйтого корйта (про наречену)
visitación f візит; відвідування visitador adj 1. який чбсто відвідує; 2. т чбстий гість, завсідник; 3. інспбктоо ое- візбр н
visitadora fЯ Ам. клізма; клістир (іст.) visitante т гість^ відвідувач; візитбр (іст.) visitar vt 1. відвідувати, навідувати, бувати; прихбдити з візйтом; 2. відвідувати, оглядбти (хворого); 3. оглядбти (багаж, вантаж, товари на митниці); 4. обстб^ жити, обхбдити, обгіжджбти (з інспекційною метою); 5. чбсто відвідувати, бути постійним гбстем; - se; 6. звертбтися до лікаря, вйкликати лікаря; 7. юр. звертбтися до судді з прохбнням visiteo т 1. чбсті прийбми (відвідувачів); 2. чбсте відвідування, чбсті візйти visitero 1. adj якйй чбсто відвідує; 2. т див. visitador 2
visitón т дбвгий і виснбжливий візйт visiv«o adjзоровйй; facultad (potencia) ~а здбтність зоровбго сприйняття vislumbrar vt 1. неЯсно ббчити, погбно розрізняти; 2. здогбдуватися; передба- чбти, передчувбти
vislumbre f 1. ледь помітне світло, відблиск, прбблиск; 2. (рі) припущення, здбгад; передчуттЯ; 3. слабкб уЯвлення, поверхнбві знаннЯ; 4. вйдимість, подбба; слабкб схбжість
viso т 1. повбжна посбда, піднбсеність; 2. відблиск, пблиск; hacer ~s відсвічувати, блищбти; 3. гладбнька блискуча повбрх- ня; 4. просвічування, тло; 5. рі відливи; перелйвчастість кбльору (в тканинах); hacer ~s переливбтися, відлйтися; 6. іст. осбба, відблиск; 7. іст. див. vista; 8. збвнішній вйгляр, збвнішність (речей); 9. вйдимість, відтінок, харбктер; 10. комбінація, чохбл (для убрання); de - відб- мий, видатний; з ім'Ям; a dos ~ a loe. adv. із подвійною метбю; al - loe. adv. (розгля- дбти) зббку; hacer mal - принижувати себб на очбх у кбгось; hacer - користу- вбтися повбгою (пошбною) visor т фото, то. 1. видошукбч; 2. військ. приціл; 3. ав. візйр
visorio 1. ас# зоровйй; 2. т бгляд; експертйза víspera f 1. переддбнь; - de Navidad пе- реддбнь Різдвб, Святвбчір; en - s de loe. prep. пбред (напередбдні); 2. передвісник; 3. церк. вечірня; tocar a ~s дзвонйти до вечірні; 4. (рі) іст. сутінки; adelantar ~ s Я Ам. спокусйти наречбну до весілля; por las ~s se conocen los disantos (se sacan los santos) по Яблучках судять про Яблуню
vista 1. f зір; - baja (corta) короткозбрість; corto de - короткозбрий; - cansada (larga) далекозбрість; - aguda гбстрии зір; aguzar la - напружувати зір, вдивлятися; perder la - сліпнути; 2. бчі; a (por) - de ojos на влбені бчі; cegar la ~ сліпйти бчі; torcer (trabar) la - коейти бчі; írsele a uno la - потемніти в очбх; 3. пбгляд; apartar la ~ de una cosa відвбсти пбгляд від; bajar la - опустйти пбгляд; cla,^ar (fijar, poner) la - en uno, una cosa уп'Яс- тйся, не звбдити очбй з; dar una - кйнути
680
viveza
п0гляд; extender ia - оглянути; no quitar ia - de encima не опускбти пбгляду; saltar a la - впадбти у вічі; 4. вйгляд, збв- нішність; tener buena ~ мбти гбрний вйгляд; 5. вид, naHopáMa; - panorámica naHopáMHe зобрбження, перспектйва; ~ зі mar вид на мбре, морський пeйзáж; ~ de conjunto загбльний вйгляд; ~ de costado вйгляд зббку, прбфіль; - en corte вйгляд у рбзрізі; а - de pájaro, а - aérea з пташиного польбту; 6. живбпис, листівка, ecrráMn (з видом)] 7. р/ вікна, двбрі; 8. пойва; 9. примбра, привид; 10. зустріч, поббчення; (hasta la ~І до поббчення!; 11. HáMip, припущення, пбгляди; en ~ de /ос. ргер. мбючи на yeá3í, врахбвуючи; tener а la - una cosa мбти на увбзі; 12. чіткб уявлення; 13. пронйкливість, інтуїція, чуттЯ; 14. юр. дбповідь, виклад питбння; ~ de la causa судовйй рбзгляд, процбс;
15. рі ббмін подарунками (нареченого і наречено))] 16. р/ нарбда, зустріч; 17. р/ комірбць, манж0ти і маніжка (у сорочці)]
18. т (~ actuario, - de aduanas) мйтний урядбвець, що провбдить бгляд; doble ~ ясноббчення; - de águila (lincea, de lince) гбстрий зір, пйльність; 19. пронйкливість, далекоглядність; а Іа ~ /ос. adv. на увбзі; 20. судячи з вйгляду, ззбвні; 21. йсно, очевидно; 22. у перспективі, у найближчому майбутньому; 23. /сом. на пред'явник; letra (cheque) а la - в0ксель (чек) на пред'явник; a primera (a simple, a media) ~ /ос. adv. cnonáTicy, на пбрший пбгляд; нашвидкоруч, мигцбм, поверхб- во, з népujoro пбгляду, одрбзу; а - de loe. ргер. на очбх, в присутності; врахбвуючи, мбючи на увбзі, порівняно; пбред, біля; а la ~ de loe. ргер. за присутності; estara la ~ de una cosa слідіувбти (наглядати)] у пблі збру, у районі; мати на увбзі, приймбючи до увбги; соп ~ sa loe. ргер. з метбю, з наміром; como la ~ миттєво, мйттю; en - de loe. ргер. на увбзі, оскільки; врахбвуючи; comerse (tragarse) con la - a uno, una cosa пожирати очйма; conocerde - знбти (тільки) в облйччя; dar (echar) una - поглйнути мигцбм; нагля- дбти; dar ~ а... (tener ~ s) вихбдити, бути звбрненим до...; no6á4HTH (помітити); derramar la - коейти очйма (про коней)] echar (poner) la ~ (encima) поббчити (зустріти) когбсь; estar a la ~ nepe6yBáTH У пблі збру; бути Явним (очевйдним); nacer la ~ gorda закривбти бчі; irse de ~ знйкнути з пбля зору; írsele la - кружлЯти; no perder de * не звбдити очбй; не поли- шйти (справ)] не 3a6yeáfn; perderse de ~ зникбти з пбля збру; poner а Іа - виставляти напбказ; tener а Іа * не забувбти, пам’ятбти; volver la - atrás згадувбти минуле, озирбтися думкбми назбд vistazo т швидкйй (побіжний) пбгляд; echar un - поглЯнути мигцбм, кйнути побіжний пбгляд, пробігти очйма vistear 1. vi (~se) діал. тренувбтися у фехтувбнні (на палицях)] 2. vt діал. пог- рбжувати
vistillas tpl височинб, nárop6; irse a las ~ заглядбти до чужйх карт visto 1. р. іпг. de ver; 2. adj знбшений; заялбжений; якйй вййшов з мбди; 3. юр. Розглянутий; 4. схвблений, прййнятий; ser (estar) bien (mal) - бути дббре (по- гано) прййнятим; - bueno ствбрджую (в/зу на документі)] no (nunca) - небб- ^ений, надзвичбйний, незвичбйний; es (está) ~ Ясно, безсумнівно, самб соббю зрозуміло; пі - ni oído loe. adv. блиска- вично, миттбво; - que loe. conj. з бгляду Па те, що... v«*tor т глядбч
vistosidad f ефбктність, яскрбвість; помітність; ошбтність vistoso adj 1. ефбктний, яскрбвий; помітний; oшáтний; 2. гбрний, прекрбсний; 3. т сл. рі бчі; 4. куртка, блуза visturía f діал. кімнбта для бгляду речбй (на митниці)
visual adj 1. зоровйй, візубльний; percepción ~ зоровб сприйнятті; memoria ~ зоровб пбм’ять; 2. f візйрна лінія visualidad f див. vistosidad visualizar vt 1. робйти видимим; 2. пода- вбти у набчному вйгляді (за допомогою графіків)] 3. набчно уявлЯти собі visuauditivo adj будіо-візубльний visura f 1. бгляд; 2. див. visorio 2 vital adj 1. життбвий; fuerza (energía) ~ життбва ейла (енергія)] життєдіяльний; живучий; 3. основнйй, життбво необхідний, істбтний; problema ~ нагбльне пи- тбння
vitalicio adj 1. довічний; pensión ~ а
довічна пбнсія; 2. т страхувбння життЯ; страховйй пбліс; довічна пенсія vitalidad f1. життбвість; 2. життєздбтність, живучість, життбва ейла; 3. життбва необхідність, суттбвість vitalismo т біол. віталізм vitalizar vt дбти (вдихнути) життЯ, оживй- ти, зміцнйти vitamina f вітамін vitaminado adj вітамінізбваний vitamínico adj вітамінний vitaminizar vt вітамінізувбти vitando adj 1. неббжаний; 2. ненбвисний, огйдний, осоружний vitar vt уникйти
vitela f 1. тонкйй пергбмент, велбнь; 2. діал. телйця vitelo т діал. телЯ
vitícola adj 1. виногрбдарський; 2. сот. див. viticultor viticultor т виногрбдар viticultura f виногрбдарство vitífero adj придбтний для виногрбдника (фунт)
vitÍligo т мед. вітіліго (захворювання шкіри)
vitivinícola adj виногрбдарсько-винорбб- ний
vitivinicultura f виногрбдарство і винорбб- ство
vitiviti т діал. кукурудзяна кбша; hecho ~ рідкйй якжйжа, розвбрений (про страву) vito1 т віто (швидкий андалузький та- нець, музика і наспів\ vito2 т іст. щодбнна їжа, харчувбння vitoco adj діал. марнослбвний, чванлйвий vitógeno adj біогбнний vitola f 1. калібр, міра; 2. кільцб сигбри; 3. пблиск, збвнішній вйгляд; 4. діал. рбзмір vitoquímica f біохімія vítor 1. interj ypál, брбво!; 2. m вшанувбн- ня; 3. рі вітбльні вйгуки vitorear vt вітбти гучнйми вйгуками; влаш- тбвувати овбції, бурхлйво аплодувбти vitreo adj 1. скляний; 2. склоподібний; humor ~ склоподібне тіло (в оці)] 3. глазурб- ваний
vitrificación f склувбння, пербхід у склоподібний стан
vitrificar vt 1. (vr) скляніти, перетвбрюва- ти(ся) на скло; 2. надавбти вйгляду склб vitrina f 1. вітрйна; 2. склянб шбфа, склянб гірка; сервбнт; 3. склоподібне тіло (ока) vitriolo т купорбс; - azul мідний купорос; халькантйт; ~ blanco», - de cinc цинковий купорбс; ~ verde залізний купорбс vitualla f1.Jp/) їстівні припбси, провібнт; 2. достбток їжі (особливо овочів)] багбтий стіл; 3. діал. гарнір з варбних бвочів (фруктів) до печбні
vituallar vt забезпечувати продовбльст- вом (провібнтом) vitular adj корбв'ячий; телЯчий vítulo т: ~ marino тюлбнь vituperable adj вбртий бсуду; негбжий vituperación г 1. бсуд, догбна; різкб судження; 2. обрбза
vituperador adj 1. якйй засуджує, осудливий; 2. що ганьбйть; який ображає; 3. т чоловік, якйй засуджує; крйвдник vituperar vt 1. засуджувати, сорбмити; гбстро засуджувати, критикувбти; 2. об- мбвити, ображбти, ганьбити vituperio т 1. бсуд, засудження; догбна; 2. хулб, паплюження; 3. безчбстя, ганьба; сбром
vituperioso, vituperoso adj 1. негбжий, вбртий бсуду (засудження)] 2. обрбзли- вий, прйкрии; 3. безчбсний, ганббний, осудливий
viuda f 1. вдовб; 2. садбва скабібза (рослина і квітка)] 3. діал. зоол. бура, ін^цібн- ський гриф; 4. діал. папербвий змій; 5. діал. прйвид, примбра; 6. діал. див. viudo 2; 7. сл. шйбениця; - negra діал. павук (різновид)
viudal adj овдовілий
viudedad f 1. вдівство; 2. пбнсія вдовй; 3. діал. частйна спільного мбйна, що передається вдові (вдівціЬ); вдовйна частина спбдщини; 4. діал. див. viudez viudez f вдівство
viudita f 1. вдовйця; 2. діал. зелбний папуга (різновид)] 3. діал. папербвий змій viudo adj 1. удівець; вдовуюча; quedarse ~ овдовіти; 2. самбтній, що втрбтив ебмку (птах)] 3. т вдівбць; 4. діал. в юдб (риба з бананами, запечена в банановому листі) viva 1. interj див. vítor 1; 2. т вітбльний вигук, крик "урб” vivac т див. vivaque vivacidad f 1. жвбвість, швидкість; спрйт- ність; 2. див. viveza З vivales т пройдисвіт, нахбба vivamente adv 1. жйво, гбряче; 2. ейльно, глйбоко; щиро vivandera f маркітбнтка vivandero т 1. маркітбнт; 2. діал. людйна, якб доставлЯє їжу пастухбм; 3. діал. рйнковий торгівець
vivaque т військ. 1. гауптвбхта, вартовб приміщення; 2. бівбк; тббір; estar al ~ розташбвуватися бівакбм vivaquear vi військ, розташбвуватися бівакбм, стбти тббором vivar т 1. розплідник, розебдник; кріль- чбтник; 2. див. vivero 2 vivar vtfl. Ам. див. vitorear vivaracho adj. 1. жвбвий, меткий, рухлй- вий; 2. весблий, життєрбдісний; ojos ~ s жвбві (весблі) бчі vivario т див. vivero 2 vivaz adj 1. живучий, життєздбтний; довговічний; 2. живйй, діяльний, енергійний; 3. спрйтний; кмітлйвий; тямущий; 4. бот. багаторічні рослйни; 5. муз. вівбче vivencia f 1. див. vitalidad; 2. життбвий Дбсвід
vivera f 1. див. vivar ; 2. див. vivero 4 viveral т див. vivero
víveres mpl 1. їстівні припбси^продовбль- ство; 2. військ, провібнт; 3. їжа; 4. діал. коренеплбди
vivero т 1. розплідник, розебдник; 2. садбк (для риб)] 3. вівбрій, розплідник (для тварин)] 4. розебдник, джерелб; 5. оіал. невелйке болбто viverra f вівбра, цівбта (хижий ссавець) vivérridas fpl зоол. вівброві viveza f 1. жйвість, рухливість, спрйтність; 2. жвбвість, яскрбвість; запальність (мови)] 3. жйвість рбзуму, дотбпність; 4.
681
vividero
%
rOCTpOTá, rÓCTpe СЛІВЦ0; 5. >KBáBÍCTb, вірність (зображення); 6. яскравість, жвавість (фарб); 7. живість, виразність (погляду)і; 8. нерозважливий вчйнок; необдумані слова; 9. діал. злий жарт vividero adj 1. придатний для житла; 2. життєздáтний
vividizo т Я. Ам нахлібник, дармоїд vivido adj живб, Bnpá3He, яскраве (оповідання)
vivido adj пережйтий, вйпробуваний vividor adj 1. живучий, існуючий; 2. див. vivaz 1; 3. працьовйтий, хазяйновйтий; 4. т живб істбта; чоловік; працьовйта (хазяйновита) людйна; 5. спрйтник, Haxá6a; прихильник легкбї нажйви vivienda f 1. житлб, будинок, квартйра; 2. життЯ, спбсіб життЯ
viviente 1. adj живйй, живб; ser ~ живб створіння; 2. т жива істбта; 2. діал. працівнйк (в садибі поміщика) vivificación f пожвавлення vivificador adj ціліЬщий, життєдайний, ожйвлюючий
vivificar vt 1. повертбти до життЯ; оживляти; 2. підбадьбрювати, надавбти сйлу vivificativo adj див. vivificador vivífico асУужиттбвий, живйй vivíparo adj зоол. живорбдний vivir т 1. життЯ, існування; 2. життЯ, пб- бут, спбсіб життЯ; tener un modesto ~ вестй скрбмний спбсіб життЯ; recogerse (retirarse) a buen ~ виправитися, змінйти спбсіб життЯ
vivir vi 1. жйти, існувати; 2. жйти, бути (залйшйтися) в живйх; 3. проіснувати, протрйматися; послужити (речі); про- стбяти (будинку); 4. жйти, існувати; годуватися; - del (con su) trabajo жйти свобю працею; 5. (vt) жйти, мбшкати, проживати; 6. жйти, вестй пбвний спбсіб життЯ;
- enconjunto вестй спільне господа р- ство; - malcon los vecinos не ладнбти з сусідами; 7. жйти (зберігбтися) в пбм'яті; su fama vivirá en los siglos слбва про ньбго жйтиме у вікбх; 8. жйти, пристосб- вуватися; saber ~ вміти жйти; 9. vt пере- жйти (неприємний момент, війну); грбти, втілювати (в театрі); вживатися (у роль); quien vive? хто йде? (оклик вартового); ¡viva! урб!, хай живб! vivisección f вівісбкція
viv*o 1. adj живйй, живйльний; 2. сйльний, інтенсйвний (про відчуття); impresión ~ а сйльне врбження; dolor ~ пекучий біль;
3. живйй, сйльний (про почуття, бажання); un ~ interés неабйякий інтербс; una ~ a gratitud почуттЯ глибокбї вдячності; 4. яскрбвий, насйчений (колір); rojo ~ яскрбво-червбний; 5. якйй займбє нйні посаду; 6. кмітлйвий, тямущий; 7. дотбп- ний; 8. хйтрий, спрйтний; 9. кваплйвий; нерозвбжливий, необбчний (про слова, вчинки); 10. чйнний (про закон); 11. пбм'ятний, незабутній; 12. живйй, жвавий; discusión ~а жвбва дискусія, гарЯча І супербчка; 13. рухлйвий, жвбвий; 14. гарЯчий, запальний; 15. рішучий, енергійний* 16.: es un ~ retrato de la madre він
- точнісінько як мбти, він - кбпія мбтері;
17. вирбзний, перекбнливий; un ~ ejemplo (de) живйй прйклад; imaginación ~а багбта уЯва, фантазія, вигадка; 18. гбстрий (виступ, кут, грань); 19. т живб істбта, живб людйна; 20. край; стрбчка, оздбблення шнурбм (тасьмою); швидкйй темп (у музиці); 21. вет. корбста; 22. вет. загнбєння рбни; хитрун, пройдйсвіт; а Іо
al - іос. adv. жйво, виразно; гбряче, прйстрасно; en - іос. adv. живцбм; живбю вагбю; по живбму; Іо ~ найважливіше, сутність; найвразлйвіше місце; más ~
que muerto ні живйй, ні мбртвий; como de lo - a lo pintado як ніч від дня (відрізнятися); pintar а Іо - малювбти з натури; tocar en Іо ~ зачепйти за живб; ¡~! interj хутчіш!, скоріше! vizcacha f Л. Ам. зоол. віскбча (різновид американського зайця) vizcachera f 1. Я Ам. норб віскбчі; 2. Я. Ам. захарбщені приміщення; 3. бот. отруйнаковилб; 4. рі діал. шкіряні мішкй (частина амуніції кавалериста) vizcainada f 1. вчйнок, характбрний для біскбйців; 2. натовп біскбйців; 3. біскбйсь- кий мбвний зворбт; 4. невирбзна (незрозуміла) мбва; недорікуватість; 5. плутанина
vizcaíno, -a adj 1. біскбйський; 2. т, f біс- кб«єць, -йка; 3. т біскбйський діалбкт ббскської мбви
vizcaitarra adj 1. якйй виступбє за авто- нбмію Біскбї; 2. т прихйльник автонбмії Біскбї
vizconde т вікбнт vizcondesa f віконтбса viznaga fЛ. Ам. туалбтний папір vocablo т слбво; jugar del ~ грбти словбми, каламбурити vocabulario т 1. лбксика, лексйчний склад (мови); 2. термінолбгія; - de medicina медйчна термінолбгія; 3. спйсок слів в алфавітному порядку; 4. словнйк;
5. інтерпретатор, тлумбч (чужих слів, думок)
vocabulista т іст. 1. бвтор словника, лек- сикбграф; 2. лексикблог vocación f 1. покликання, схйльність; 2. спеціальність, профбсія; errar la - поми- лйтися у вйборі профбсії; 3. іст. збклик, звбрнення
vocal adj 1. голосовйй; cuerdas ~ es голосові зв'Язки; 2. вокальний; conjunto ~ вокбльний ансамбль; 3. лінгв. голоснйй; letra - голосна літера; 4. т член зббрів з вирішальним гблосом; 5. f лінгв. голоснйй звук
vocalario adj Л. Ам., vocálico adj лінгв. голоснйй (звук)
vocalismo т лінгв. вокалізм, систбма голоснйх звуків мбви vocalista сот. вокаліст, -ка vocalización f 1. лінгв., муз. вокалізбція; 2. муз. вокаліз; вокбльна п'бса без слів vocalizar vi муз. співати вокаліз; -se лінгв. перехбдити в голоснйй (про звук), вока- лізувбтися
vocalmente adv іст. словбсно, на сло- вбх
vocativo т лінгв. клйчний відмінок; вока- тйв
voceador adj 1. крикливий; благбючий; 2. крикливий; 3. т крикун; глашатай; 3. діал. вуличний продавбць газбт vocear vi 1. гблосно кричбти, проголбшу- вати; 2. vt сповіщати, гблосно повідомляти; рекламувати, розхвалювати; 3. розголошувати, кричбти на всіх кутках; 4. зазивати, клйкати; 5. схвалювати; вла- штбвувати овбцію; 6. проголбшувати; 7. публічно хвалйтися vocejón т грубий (хрипкйй) гблос vocería f, vocerío т крйки, гучні вйгуки, збйки
vocero т 1. представнйк (який робить заяву від імені); 2. друкбваний брган (який виражає думку певних кіл); 3. іст. адвокат; 4. заст. співак
vociferación f 1. крик, голосіння, вйгуки; 2. хвастощі, вихвалЯння vociferador adj 1. якйй викрйкує (лбйку); 2. діал. безсорбмний, нахабний vociferar vt 1. див. vocear 2, 7; 2. vi див. vocear 1
vocinglear vt пронйзливо кричбти, веое щбти, волбти ' н "
vocingleo т див. vocinglería vocinglerear vt див. vocinglear vocinglería f 1. вйгуки, збйки, вбрески* 2 шум, гблас
vocinglero adj 1. галаслйвий; крикливий- 2. балакучий; 3. т крикун; базіка vodca, vodka f горілка vola f 1. долбня; 2. ступнЯ volada f 1. політ; 2. діал. порйв вітру; з діал. обмбн, шахрбйство; 4. Я Ам. сприятливий випадок, вдбча; 5. Я. Ам. помил- кбва сенсбція; чутка; a las - s loe. adv. на льоту
voladera f лбпать гідравлічного кблеса voladero adj 1. здатний літати, літбльний* 2. швидкоплинний, минущий; 2. т урвище, прірва
voladizo 1. adj архіт. який виступбє впе- рбд; 2. т архіт. вйступ; конебль; крон- штбйн
volado adj 1. діал. оскаженілий; 2. Я Ам. ошалілий (від любові); 3. Я. Ам. збйті білки з фруктбвим обком; діал. волан, рюші; 4. Я. Ам. орлЯнка (гра); 5. діал. балакучість, пбголос, слух; 6. діал. нечйста спрбва; 7. Я. Ам. люббвна інтрйга, флірт; estar - тривбжитися, нервувбтися; сидіти як на жарйнах; почуватися ніяково (не- впбвнено)
volador 1. adj літбльний, летючий; 2. ви- сЯчий, підвіснйй; línea -а підвісна лінія; 3. рухлйвий, легкйй; 4. т феєрвбрк; ракбта;
5. летюча рйба; 6. воладбр (різновид кальмара); 7. лавр (американський різновид); 8. Я. Ам. папербвий млинбк (іграшка); 9. діал. папербвий змій
voladora f діал. махове кблесо voladura f 1. політ, зліт; 2. літання; 3. вйбух; вибухбння, підрйв (споруд) volandas: en - loe. adv. на льоту, в повітрі; на льоту, швйдко, миттбво volandear vi крутйтися, вертітися (в повітрі, на вітру)
volandera f 1. шайба; проклбдка; 2. мли- нбве жбрно; 3. обмбн, брехнЯ, вйгадка; 4. полігр. складальна дбшка volandero adj 1. див. volantón; 2. підвіснйй, висЯчий; 3. випадкбвий, неумйсний, раптбвий, непередбачуваний; 4. рухливий, якйй перебуває у постійному русі; 5. безплбтний, духбвний, нематеріальний volandillas: en - loe. adv. на льоту, в повітрі; швйдко, мйттю volante 1. adj літаючий, літбльний, летіЬ- чий; 2. рухбмий, пересувнйй; 3. т вуаль, гбзовий шарф; 4. рюш, легка оббрка, волбн (на сукні); 3. пересувна шйрма; 4. мбхове кблесо, маховйк; 5. кермб, штурвал; estar al - керувати (автомобілем);
6. служббва запйска; направлення (до лікаря); 7. ліврбйний лакбй; 8. волбн (в бадмінтоні); 9. бадмінтбн; 10. діал. фрак volantín 1. adj див. volante 1; 2. т волосінь з гачками; 3. Я. Ам. ел. voltereta 1; 4. Я. Ам. папербвий змій; 5. діал. феєрвбрк; ракбта; 6. Я. Ам. каруебль
volantón adj 1. якйй починбє літати (про пташеня); 2. діал. див. vagabundo 1 volantona f, volantusa fЯ. Ам. легковажна (розпусна) жінка
volantuzo діал. 1. adj елегбнтно одягнений; 2. т франт; 3. вітрогбн, шелйхвіст volapié т тавр, поранення бикб на бігУ; а - loe. adv. (ходйти) змбхуючи крйлами (про птаха); то ворід, то вплав (про перехід через річку)
volapuk т 1. волапкж (штучна міжнародне моваУ. 2. набір пустйх (беззмістбвних) фРаз volar11. vi літбти, летіти; 2. (~se) злітати; летіти; 3. швйдко мчбти; пролітати,
682
volver
нестйся; 4. швйдко щезбти; 5. нестйся, мчбти (повітрям); 6. літбти (літаком); 7. Іу формі gerundio) швйдко робйти; 8. (а + ¡nf) поспішйти зробйти; voló a decírselo а todo el mundo він поспішйв розповістй про це всім; 9. швйдко пошйрюватися; 10. вивйщуватися, видавбтися; 11. vt підри- вбти (споруди)] 12. дратувбти, сбрдити;
13. Я Ам. фліртувбти; 14. Я Ам. пускбти чутку (про журналістів)] 15. іхт. піднімб- ти (злякувати) дичину; 16. ав. піднім0ти в повітря; -se спалахнути, вйбухнути volar adj 1. якйй стосується долбні; 2. якйй стосується ступні volata т сл. хбтній злбдій volate т діал. 1. інтрйга; 2. шум, ґвалт; ceápKa, бійка; 3. ббзліч, купа volateo: al - /ос. adv. на льоту (підстрелювати)
volatería f 1. соколйне полювбння; 2. збірн. птахй, згрбя птахів; 3. здбтність сприймбти (схбплювати) на льоту; de - loe. adv. на льотУ; 4. ббрази, які пронб- сяться в уЯві; 5. діал. збірн. феєрвбрк; 6. діал. піротехнічна майстбрня; hablar de - кйдати словб на вітер volatero1 т 1. сл. злбдій, якйй крадб на бігу; 2. діал. ракбта (піротехнічна) volatero2 т мислйвець із ебколами volátil adj 1. літбльний, здбтний літбти; 2. легкйй, якйй нбситься в повітрі; 3. хім. леткйй, якйй швйдко випарбвується; 4. мінлйвий, непостійний volatilidad f хім. лбткість volatilización f хім. випарбвування; перегінка; сублімбція volatilizador 1. adj якйй випарбвується; 2. твипарнйк
volatilizar víxím. випбрювати; переганяти, сублімувбти
volatínr /771. див. volatinero; 2. впрбва з еквілібрйстики, акробатйчний нбмер; 3. діал. вистбва акроббтів; 4. Я Ам. орн. волатйн
volatín2 adj діал. п’Яний
volatinear vi еквілібрувбти
volatineo т еквілібристика, акроббтика
volatinero т канатохбдець, еквілібрйст,
акроббт
volatizar vt див. volatilizar
volcable adj якйй прикидбється, якйй
перевертбється, нестійкйй
volcador 1. adj якйй перекидбє; 2. т тех.
перекидбч
volcadura f перекидбння, перевертбння volcán m 1. вулкбн; - activo (en actividad) діючий вулкбн; - apagado (extinto, en reposo) згбслий (недіючий) вулкбн; - de lodo грязьовйй вулкбн; 2. ейльне пблу- м’я, бурхлйве горіння; 3. збпал, прй- страсть; 4. злбба; ииалбнетво; 5. Я Ам. дощовйй (грязьовйй) потік; 6. діал. гучнйй шум; 7. діал. прірва, безбдня; 8. діал. ббз- ліч, мбса; tengo un - de cosas que decirte мені так багбто трбба тобі сказбти; estar sobre un - жйти (як) на вулкбні volcanada f 1. діал. порйв вітру; 2. хвйля Різкого збпаху; 3. діал. див. volcán 8 volcancito т Я Ам. невелйкий грязьовйй потік, грязьовйй вулкбн volcánico adj 1. вулканічний; 2. палкйй, пристрасний, гарЯчий volcanismo т вулканізм, вулканічне явище; вйверження вулкбна volcar 1. vt (vr) перекидбти(ся); перевертатися); 2. спец, кантувбти; 3. викликбти запбморочення (про сильний запах)] 4. перекбнувати в протилбжному, змушувати змінйти р$мку] 5. вйвести з рівновбги, Дратувбти; 6. діал. кйдати; скидбти; 7. vi rse) перекидбтися, перевертатися (про вкіпаж)] -se 1. (para) докладбти всіх
зусйль; зі шкури пнутися; 2. намагбтися догодйти, стелйтися (перед кимось) volea f1. вальбк карбти (для прикріплення посторонок)] 2. див. voleo 1; 3. діал. кй- дання насіння в борозну voleador т сл. ярмаркбвий злбдій volear1 vt 1. бйти на льоту (по м’ячу)] 2. діал. кйдати насіння в борозну; 3. діал. бйти в дзвін; 4. діал. скрутйти цигбрку; -se діал. позадкувбти (про коня) volear vtíl. Ам. закидбти ласб voleo т 1. удбр на льоту (по м’ячу)] 2. удбр; запотйличник; 3. Bonéo (па в іспанському танці)] а(І) - іос. adv. вручну (сіяти)] (розподіляти) як захбчеться, як Бог на душу покладб; de un -, del primer - швйдко, спрйтно; з népLuoro удбру, рб- зом
volfram /7? 1. див. volframita; 2. див. volframio
volframio т хім. вольфрбм volframita f мін. вольфраміт volición f філос. волевйявлення, вйяв вблі
volido т див. vuelo 1 volitar vi перелітбти з місця на місце, пурхати
volitivo adj 1. вольовйй; 2. лінгв. волітйв- ний, волюнтатйвний volotear vi див. voltear 2 volquearse перекидбтися volquete m 1. самоскйд; 2. перекиднйй кузов; 3. перекиднб вагонбтка, думпкар volquetero /7? водій самоскйда volt /77 див. voltio
voltaico adj ел. вбльтовий, гальванічний; arco - вбльтова дугб voltaje /77 ел. напруга voltámetro /77 фіз. вольтбметр voltamperio т фіз. вольт-ампбр voltariedad f непостійність, мінлйвість voltario adj 1. непостійний, мінлйвий; 2. діал. примхлйвий, норовлйвий; упбртий;
3. діал. щбдрий, великодушний; марно- трбтний; 4. діал. ошбтний, елегбнтний volteada f Я Ам. збирбння (згін) худбби; caer en la - діал. потрбпити в поліцбйську збсідку; esperaren la - діал. підстерігбти; влаштбвувати збсідку
volteadero /77 діал. 1. приміщення бійні, де зв’йзують худббу; 2. табмний дім побачень
volteado діал. перебіжчик volteador/771. перекидбч, перекидбльний механізм; 2. акроббт
voltear 1. vt вертіти, крутйти, обертбти; 2. перевертбти; 3. вивертбти (навиворіт)]
4. підкидбти; 5. розгбйдувати (дзвона)] 6. Я Ам. див. volver 1; - la espalda повернутися спйною; 7. діал. валйти, переки- дбти, збивбти з ніг; 8. Я Ам. розливбти; перекидбти (посудину)] 9. діал. тйснути (на когось)] 10. архіт. звбдити склепіння (брку); 11. vi (-se) перекидбтися, пере- вертбтися; 12. летіти клубкбм, котйтися;
13. діал. снувбти, швбндяти; винюхувати; -se 1. Я Ам. див. volverse 5; 2. діал. зрбджувати, бути невірною (про жінку) voltearepas сот. діал. непостійна людйна voltejear vt 1. див. voltear 1; 2. мор. лавірувати
volteo /77 1. перекидбння; перевертбння; 2. спец, кантбвка; 3. діал. нбгінка, натруска
voltereta f 1. стриббк, nipyéT; 2. перекидбння; 3. відкривбння кбрти (для оголошення козиря)
volterianismo m вольтерібнетво; вільнодумство
volteriano 1. adj вольтерібнський; 2. m вольтер'янець volteta f див. voltereta
voltímetro /77 фіз. вольтмбтр voltio m ел. вольт
voltizo adj 1. закручений; витйй; 2. непостійний, мінлйвий
voltura f3acm. 1. поворбт; 2. змішування, перемішування
volubilidad f 1. здатність зсідбтися; 2. мінлйвість, непостійність, нестійкість; 3. бот. здбтність вйтися volubleady 1. якйй зсідбється; 2. мінлйвий, непостійний, нестійкйй; 3. бот. виткйй (про рослини)
volumen /77 1. об’бм,- місткість; de - reducido малогабарйтний; 2. кнйга, том; 3. об’бм, рбзмір, кількість; 4. режйм водй в річці; 5. гучність (ейла) звуку; - de fuego військ, щільність вогню; вогневб міць volumétrico adj об’бмний; análisis - об’бмний анбліз
voluminoso adj об’бмний; ширбкий voluntad f 1. вбля; вйяв вблі; fuerza de - ейла вблі; contra la - прбти вблі; - inflexible (de hierro) непохйтна (залізна) вбля; última - остбння вбля, заповіт; 2. бажбння, охбта; а - за бажбнням; на свій рбзсуд; досхочу, скільки завгбдно; de (buena) - охбче, із задовбленням; 3. нбмір; готбвність; рішучість; 4. терпіння, вйтримка; 5. прихйльність; прив’язаність;
6. накбз, розпорядження; 7. згбда, схвб- лення; buena - дббра вбля; готбвність (бажбння) зробйти; симпбтія, прихйльність; mala - (роса -) небажбння, не- охбта; непрйязнь, антипбтія; - virgen не- стрйманість, невйхованість; quitar la - відрбдити; відбйти охбту; zurcir -es займбтися звідництвом voluntar vt діал. хотіти, бажбти voluntariado т 1. добровільна військбва служба; 2. збірн. добровбльці voluntariedad f 1. добровільність; 2. свавільність, прймха
voluntario 1. adj добровільний; вільний; мимовільний; 2. див. voluntarioso; 3. свавільний, примхлйвий; 4. тавр, жвбвий (про бика)] 5. т добровблець; волонтбр voluntarioso adj 1. свавільний; упбртий; примхлйвий; 2. старбнний, ретбльний; послужливий; 3. див. voluntario 1t 4 voluntarismo т філос. волюнтарйзм voluntativo adj див. volitivo 2 voluptad, voluptua f 1. див. voluptuosidad; 2. насолбда, блажбнетво voluptuosidad f любострбстя, хтивість voluptuoso adj 1. любострбсний, хтйвий; 2. солбдкий, п’янкйй
voluta f 1. архіт. волюта, завитбк; 2. спірбпь, кільцб (диму) volvedor 1. adj Я Ам. норовйстий, упбр- тий (про коня)] 2. /77 тех. воротбк; клуп; 3. викрутка; 4. діал. нбдлишок (у вазі) volver 1. vt (vr) повертбти(ся); перевертб- ти(ся); відвертбти(ся); - la cabeza повернути гблову, озирнутися; - la сага відвернутися; 2. платйти; відшкодб- вувати, віддавбти назбд; 3. направляти, вкбзувати нбпрям; 4. перекладбти (іншою мовою)] 5. віднбвлювати, реставрувбти;
6. перетвбрювати, перевбдити; - en burla перевбдити на жарт; 7. вивертбти навйворіт; - un traje (vestido) перели- цьбвувати сукню; 8. вйвернути, знудити (безл.)] 9. змусити змінйти думку (поведінку, судження); 10. давбти здбчу; 11. прикривбти (двері, вікно)] 12. відбивбти (удар, хвилю, світло)] 13. відбивбти (м’яч)] 14. перебрювати (землю)' 15. по- вертбти (подарунок)] 16. іст. змішувати, перемішувати; 17. vi (-se) повертатися;
18. повернутися (до раніше розпочатої розмови)] volvamos a nuestro tema повернімося до нбшої тбми; 19. ґювертбти,
683
volverse
%
звертбти; 20. (a + inf) знбву робйти; - а estudiar знбву брбтися до навчбння; 21. (por) захищбти (когось), заступбтися (за когось); - en sí отЯмитися; - por sí захи- щбтися; відновити своб дббре ім’Я; - sobre sí аналізувбти свої вчйнки; покрбицити свої спрбви; заспокбїтися, знайтй спбкій volverse 1. повертбтися, обертбтися; 2. зсідбтися (про молоко); 3. скисбти (про вино); 4. робйтися, ставбти (якимось); ~ triste стбти сумнйм; - loco здуріти, ошаліти; 5. змінювати думку; 6. (contra) ополчйтися прбти кбгось; стбти супро- тйвником; - atrás позадкувбти; no tener а dónde - бути самбтнім; немб з ким слбвом перембвитися volvimiento т перевертбння vómic«o adj блювбтний; nuez ~а блю- вбтний горіх
vomicoso adj мед. виразкбвий vomitadera fdian. блювбта vomitado adj мйршавий, хирлЯвий, хирбн- ний
vomitar vt 1. знадити, вйвернути (безл.} ganas de ~ позйв до блювбти, нудбта; 2. вивергбти; - lava вивергбти лбву (про вулкан); 3. вивергбти (лайки, прокляття); 4. виббвкувати (секрет, таємнцю); 5. повертбти (незаконно привласнене) vomitera fdian. див. vómito vomitina f сйльне (тривбле) блювбння vomitivo 1. adj блювбтний, якйй викликбє блювбту (про ліки); 2. т блювбтне vomito т 1. блювбта; provocar ~s викли- кбти блювбту; 2. блювбта, блювбтна мбса; ~ de sangre мед. кровохбркання; ~ negro (prieto) жбвта лихомбнка; provocar а - викликбти огйду; volver al ~ повернутися до старйх порбків vomitón adj якйй чбсто зрйгує (про грудну дитину)
vomitona f блювбння (від переїдання, перепою)
vomitorio adj, т див. vomitivo vomiturición f зрйіування vopisco adj якйй вижив, якйй залйшйвся в живйх (про одного з близнюків, якщо інший помер при пологах) voqui т діал. 1. лібна; 2. мотузка з лібни voquible т див. vocablo vorace adi див. voraz voracidad f 1. ненажбрливість, ненаситність; 2. пожбдлйвість vorágine т водокрут; вир voraginoso adj який утвбрюе водокрути; бурхлйвий '
vorahunda f крик, шум, сум’яття voraz adj 1. ненажбрливий, ненасйтний; 2. всепоглинбльний, нестрймний; llama ~ всепоглинбльне пблумя; pasión ~ не- стрймна (шалбна) прйстрасть; 3. пожбд- ливий, ненасйтний; 4. Я Ам. смілйвий, відвбжний; 5. діал. наклбпницький vori тЛ. Ам. зоол. польовб мйша, полівка (різновид)
vormela f зоол. тхір (різновид)
[vórtice т 1. вйхор, смерч; 2. водокрут, вир; 3. центр (циклону); сйльний вітер, урагбн
vortiginoso adj вихровйй, вихороподібний vos pron pers 1. поет. іст. Ви (ввічлива ф. 2 ос. одн. і мн.); 2. Я Ам. ти vosco pron pers іст. з вбми vosear vt 1. звертбтися на «vos»; 2. лінгв. вживбти «vos» збмість «tú» (в Латинській Америці)
voseo т 1. звертбння на «vos»; 2. лінгв. восбо, вживбння «vos» збмість «tú» (в Латинській Америці) voso adj pron іст. див. vuestro vosotros, -as pron pers (2 ос. мн. ч. і ж. р.) ви
votación, votada f голосувбння; - secreta табмне голосувбння; ~ ordinaria відкрйте голосувбння; modo de - порядок голосувбння
votador 1. adj голосуючий; 2. якйй даб обітницю; 3. якйй лбється (клянб); 4. т вйборець; 5. огудник votante т вйборець
votar vi 1. голосувбти; - a favor de (por)
голосувбти за (когось); ~ contra голосувбти прбти (когось); ~а escrutinio secte- го провбдити табмне голосувбння; ~ en blanco опускбти вйборчий бюлетбнь незапбвненим; утримуватися від голосувбння; 2. (vt) давбти обітницю; 3. сварйти; лбятися
votivo adj 1. якйй стосується обітницю; 2. вйконаний за обітницею; вотйвний; 3. церк. замбвний(лро месу) voto т 1. обіцянка; клЯтва; обітниця; dardo... зарікбтися; 2. гблос (на виборах); derecho de - прбво гблосу; - decisivo (de calidad) вирішбльний гблос, вирішб- льне слбво; - deliberativo (consultivo) дорбдчий гблос; - de confianza (de censura) вбтум довіри (недовіри); abstenerse del - утримуватися від голосувбння; poner а - una propuesta поставити пропозйцію на голосувбння; regular los ~s підрахувбти голосй; 3. вбтум; 4. вйборець; 5. бажбння, побажбння; hacer (formular) - висловити побажбння; 6. схвблення, згбда; 7. лбйка; проклЯття; 8. рел. обітниця; 9. рел. мольбб, прохбння (звернені до Бога); 10. рел. подЯчне піднбшення святбму; - particular особлй- ва думка; - de amén (de reata) потб- кування, підтбкування; concurrir en un mismo - бути згбдним з думкою; ser (tener) - мбти прбво гблосу; мбти гблос; знбти суть питання; об'єктйвно судйти voz f 1. гблос; - argentada (argentina) дзвінкйй гблос; - cascada слабкйи (втбм- лений^ гблос; - empañada (opaca, parda) глухйи гблос; - ronca (tomada) хрипкйи гблос; - de cabeza (de falsete) фальцбт; - de pecho груднйй гблос; 2. легкйй шурхіт, шблест; - del mar шум (плбскіт) мбря; - del viento шблест вітру; 3. крик, вбреск; a voces loe. adv. гучно, гблосно; dar voces кричбти; dar una - поклйкати, гукнути; 4. слбво; 5. муз. гблос; мелбдія; пбртія; segunda - другий гблос; aria а dos voces брія для двох голосів; - cantante лейтмотйв; jugar la - видавбти трблі (рулбди); 6. думка, судження, оцінка; - común (pública) громбдська думка;
7. повновбження, прбво (діяти або говорити від імені когось); 8. гблос (виборчий); 9. прбво дорбдчого гблосу; 10. чутка, пбговір; poner mala - ганьбйти, чорнйти; злослбвити; corre la ~... хбдять чуткй...; 11. мотйв, прйвід; 12. прйпис, розпорядження; - de mando військ. кбмбнда; 13. лінгв. стан (дієслово); - activa (pasiva) пасйвний стан; 14. втіха; потіха; 15. муз. звук, тон (інструмента); ~ de la conciencia дбкори сумління; а ~, а viva - loe. adv. усно; на словбх; словбсно; a (en) - alta loe. adv. гблосно; a (en) - baja loe. adv. тйхо, негблосно; a media - loe. adv. упівгблоса, тйхо; a plena - loe. adv. на весь гблос; відкрйто; а - en cuello (en grito) loe. adv. несамовйто; a una - loe. adv. одноголбено; alzar la - підвищувати гблос; протестувбти; dar voces al viento (al desierto) кйдати словб на вітер; говорйти мбрно; гблос волбючого в пустблі; echar (meter) a voces здійнЯти галас; echar (soltar) (la) - оголбшувати на загбл; estar piaiendo а voces від- чувбти нагбльну потрббу; levantar la -
(de protesta) запербчувати, протест/ вбти; respirar por la - de otro жйти чужим рбзумом; tomar la - брбти слбво; продбв жувати (підхбплювати) розмбву; tomar la
- (de) ставбти на чийсь бік; tomar * збирбти дбні (інформбцію); - del pueblo
- del cielo mac нарбду — mac Ббжий ’ vozarrón m, vozarrona f грубий і гучнйй гблос, голоейще
voznar vi кбркати
vuchón діал. 1. m незакбнний син; 2. f дикорбсла картбпля
vuecelencia, vuecencia (= vuestra excelencia) ваша екселенція (звертання) vuelapió: а - loe. adv. на бігу, на льоту vuelapluma: а - loe. adv. дуже швйдко, не розміркбвуючи (писати) vuelco т 1. перевертбння, перекидбння; 2. спец, кантувбння; 3. крах, руйнувбння;
4. перекидбння; а - de dado loe. adv. ризикбвано; із невйзначеним результб- том; darle a uno un - el corazón щемйти, трепетбти, завмирбти (про серце); dar un
- en el infierno робйти щось всупереч своїй сбвісті
vuelillo т мербживна оздбба (на обшлагах)
vuelo т 1. літбння; зліт, політ; - astro- náutico (cósmico) космічний політ; - а ras de tierra (rasante) попризбмний; 2. переліт (відстань); 3. рейс (літака); 4. ширинб (сукні); 5. мбхові пбра (птахаУ, 6. крилб (птаха); 7. рбзмах крил; 8. оив. vuelillo; 9. театр, механізм для переміщення артйстів у повітрі; 10. архіт. виступ; 11. мислйвський птах; 12. ліс, дерб- ва; а(І) - на льоту; швйдко, спрйтно; en un - мйттю, миттбво; alzar el - злетіти; полетіти (про людину, яка поспішно іде); опбритися, змужніти, стбти на нбги; cazarlas (cogerlas) al - розуміти з півслбва, хапбти на льоту; coger (tomar) - ростй, розвивбтися; прогресувбти; набувбти рб- змаху; cortar los ~s підрізбти крйла; за- важбти, чинйти перешкбди; echar (tocar) а - las campanas дзвонйти в усі дзвбни; піднЯти гблас довкбла чбгось; levantar el
- піднятися в повітря, злетіти; замріятися, полйнути думкбми; чванитися, занбситися; втекти, змйтися, ушйтися vuelta f 1. поворбт; - en redondo поворбт на 180°; 2. поворбт (дороги); звйвина, поворбт; 3. бберт, витбк (довкола чогось},
4. витбк (дроту), кільцб; 5. повбрнення; б. повбрнення (чогось); 7. відшкодувбння, компенебція; 8. здбча, рбшта; quedarse con Іа - не повернути здбчу (про продавця); 9. повтбрення (дії, уроку); dar una - a la ropa sucia прополоекбти білйзну ще раз; 10. борт, зворбтний бік;
11. зміна, переміна; 12. поббї, нбтруска; ~ de podenco град удбрів; 13. вилбга; борт (одягу); 14. матерібл (тканини); 15. край плащб, якйй заіфивбє облйччя; 16. ряд петбль (у плетінні); 17. різкб змінб, поворбт (подій); 18. нахббний вчйнок, груба вйхватка; 19. орбння, перебрювання; 20. карт. хід, якйй оголбшує кбзир; ІЛ.іст. евбрка, супербчка; 22. архіт. склепіння;
23. блиск срібла (після промивки); 24. муз. ритурнбль; media - півбберт; кругом! (команда); спрйтність, мбткість; ~ de (la) сатрапа ебльто-мортбле; ~ бе camero перекидбння чбрез гблову; падіння; а Іа - /ос. adv. після повбрнення, на зворбтньому шляху; за рбгом, за поворотом; a la - de loe. ргер. чбрез; a la - de la esquina за рбгом; дуже блйзько, пбряд; а ~(s) de loe. ргер. блйзько, мбйже; окрім; одночбсно; a pocas -s loe. adv. швидко, мйттю; а - decabeza loe. adv. мйттю, миттбво; а - de correo loe. adv. на
684
vusté
зворотньому шляху; термінбво, поспіхом; з - dedado loe. adv. ризикбвано, із не- вйзначеним pe3ynbTáTOM; а - de ojo(s) loe. adv. мйттю, миттбво; de - loe. adv. на зворбтньому шляху; повертбючись; la - Me) на шляху до..., по дорбзі до...; andar з ~s сваритися, ворогувбти; andar a uno a las ~s переслідувати, шпигyвáти; andar en ~s ітй на хйтрощі; крутйти; andara ~s con (para, sobre) una cosa морбчитися з чимось; бйтися над чймось; buscarle а uno las ~s старбтися скористбтися пб- мйлкою (необачністю); чіплятися до кбгось; cogerla(s) ~(s) хитрувбти, викручуватися; cogerle a uno las ~s розкусйти; вгадбти наміри; dar cien ~s дбти сто очбк enepéfl (комусь); dar una - пройтйся, прогулятися; здійснйти корбтку мандрівку (поїздку); (a una cosa) чйстити, привбдити до ладу (закинути річ); змінйти спбсіб життя; dar ~s ходйти довкбла; безрезуль- тбтно шукбти; darse una - a la redonda глянути на сббе, перш ніж докоряти іншим; estar de - повернутися; (de una cosa) бути обізнаним; guardar las ~s бути насторбжі, насторожйтися; llevar de ~ змусити повернутися, повернути з півдо- рбги (когось); no tener - de hoja бути неспростбвним (беззапербчним); poner de ~ у media кривдити, ображбти; tener ~s бути непостійним, змінювати думку; no hay que darle ~s як не крутй, крбще не придумаєш
vueltero adjíl. Ам. дволйкий, лицемірний vuelto 1. р. irr. de volver; 2. adj повбр- нутий; 3. перевбрнутий, перекйнутий; 4. перелицьований; 5. Я Ам. див. vuelta 8 vueludo adj вільний, ширбкий (про одяг)
vuestr«o adj pron 1. (2 ос. мн.) ваш; 2. (2 ос. одн.) Ваш (при ввічливому звертанні); Vuestra Majestad Bárna Велйчність; 3. (2 ос. одн. і мн.) ваш (при звертанні на vos); ~а casa ваш дім (звертаючисьдо однієї або кількох осіб) vulcanita f ебоніт vulcanización їхім. вулканізбція vulcanizador т вулканізбтор (апарат) vulcanizar vt хім. вулканізувбти vulgacho т пбкидьки суспільства, нб- волоч
vulgar adj 1. простонарбдний; плеббйсь- кий; 2. звичбйний, будбнний; обивбтель- ський; concepción ~ обивбтельське сприйнятті; 3. загальнопошйрений; за- тбртий, звичбйний, тривібльний; 4. вуль- гбрний, грубий, банбльний; de una manera ~ вульгбрно; 5. лінгв. просторічний vulgarejo adj діал. див. vulgar vulgaridad f 1. вульгбрність, грубість; банбльність; 2. затбртість, тривібльність, банбльність
vulgarismo т вульгарйзм, просторічний вйелів
vulgarización f 1. вульгаризбція; 2. попу- ляризбція; 3. пербклад загальнодоступною мбвою
vulgarizar vt 1. популяризувбти, робйти загальнодоступним; 2. (vr) вульгаризувб- ти(ся); 3. перекладати з класйчної мбви на сучбсну; ~se повбдитися по-простбць- кому
vulgo т 1. простблюд, чернь; 2. дилетанти; 3. публічний дім vulgoso adj див. vulgar 1 vulnerabilidad f вразлйвість vulnerable adj вразлйвий vulneración f 1. вразлйвість; 2. травма- тйзм, трбвма
vulnerado adj порбнений, травмбваний vulnerar vi 1. іст. рбнити; 2. крйвдити, об- ражбти; зачіпбти (честь); - los derechos de uno правб; 3. порушувати (закон) vulnerario 1. adj цілющий, якйй сприяє загбєнню (про ліки); 2. т юр. священик, якйй вчинйв убйветво; 3. бальзам, якйй загбює вйразки (рбни) vulpécula, vulpeja /"лисйця vulpino adj лйсий vulto т іст. облйччя, лицб vultuoso adj мед. спухлий, набряклий (про лице)
vultúridas f p!, vultúridos m pl зоол. яс- трубйні
vulturín m риболбвна вбрша vulturno m спбка
vulva f анат. збвнішні жінбчі статеві органи
vusía іст. Вбша мйлість vusté, vusted (= vuestra merced) іст. pron pers (ввічл. ф. одн.) Ви
685
w
W, w f літера, яка вживається в деяких словах іншомовного походження уве дб- бле
wagón т див. vagón
warandol т діал. tohkó бавбвняна тканина
wat т фіз. ват
water, water-closet т ватерклозбт water-polo т спорт, вбдне пбло waterproof т непромокбльне пальтб, дощовик
watt т див. wat
wattman т вагоновбд whiski, whisky т віскі whist т карт, віст wolframio т хім. вольфрбм
686
xococo
X, x f1.26-а літера іспанського алфавіту
éxic; 2. ікс, хтось, невідбмий; 3. мат. ікс,
нбвід0мб числб, невідбма величин0
xa(h) т шах (титул)
xana fdian. pi4Koeá (ripcbKá) німфа
ixau! interj (вжив, для поганяння биків)
гей!
xaurado adj іст. скорббтний, печ0льний;
зaплáкaний
xeij т шейх
xenogamía т бот. ксеног0мія, nepexpéc- не запйлювання xenón т хім. ксбнбн
xerántico adj вифиувальний, якйй погли- Háe волбгу
xerocopia f ксерокбпія xerocopiadora f ксброкс, електрографічний копіюв0льний anapáT xerofagia f сухоїдіння xerografía f ксерогр0фія, ксерокопіюв0н- ня
xicacos, xicaques m pi Kcmám (індіанці y Гондурасі)
xifoideo adj мечоподібний
xifoides m анат. мечоподібний відрбсток
xilino adj деревнйй; licor ~ деревний сік xilófago 1. adj якйй харчується деревинбю (про личинки)] 2. т ент. червйця, ш0шіль xilofón, xilófono т муз. ксилофбн xilografía f ксилогр0фія xilográfico adj ксилографічний xilógrafo т ксилбграф xiloide adj деревовйдний, деревоподібний; ópalo ~ деревовйдний оп0л xión adv сл. так
xococo т Л. Ам. бот. барбарйс
687
Y
Y, y1 f 27-а літера іспанського алфавіту і rpiéra
у2 conj і (й), та; a; rosas у claveles троЯнди і гвоздики; una casa moderna у cómoda сучбсний і комфортббельний дім; le llamó у no vino я йогб покликав, а (і) він не прийшбв; ¿y si nó quiere? а якщб він не захбче?
уа 1. adv вже (уж0); ~ lo hice todo я вже
все зробйв; 2. тепбр, вже (ужб); - те acuerdo Tenép я пригЯдую; - nace tiempo уже давнб; 3. (вжив, з дієсл. в майб. ч.) пбтім, пізніше; неодмінно, обов’язкбво; ~ nos veremos ми (неодмінно) поббчи- мось; 4. вже (уж0), збраз, цібї ж мйті; ~ voy уж0 (збраз) іду; 5. (вжив, як підсип, частка): ~ lo creo я думаю, звісно, звичбйно; ~ entiendo розумію; ~ se ve зрозуміло, Ясно; 6. conj: ~... -... то... то.., ~ llora ~ ríe то плбче, то смібться; 7.: - que оскільки; ~ que has venido, quédate оскільки ти (вже) прийшбв, залишбйся;
8.: si ~ якщб, якщб лишб; iré contigo si ~ no has de molestarme я піду з тоббю, якщб ти не будеш мені заважати; pues ~ звичбйно, звісно; desde - loe. adv. діал. з цібї мйті, відтепбр; ¡~! interj ірон. так!, зрозуміло!; ¡~, ~! так, так!, отакбї! yaba f діал. бот. андйра, капустяне дбрево (різновид) yac т див. yak
yaca, yacan f бот. гванаббно (дерево) yacanas т рі якбни (народність на Вогняній Землі)
yacaré т Я Ам. зоол. каймбн yacatiang т Я Ам. гірськйй індйк yacedor т нбймит (який пасе коней вночі) yacente 1. adj якйй лежйть; 2. юр. виморочний, безгосподбрний (про майно): 3. т нйжній шар рудного пласту yac*er* vi 1. лежбти; 2. спочивбти (в могилі): aquí yace... тут похбваний..., тут спочивбє прах...; 3. бути розташбваним, лежбти (про місцевість): 4. знахбдитися, перебувбти; 5. жйти pá30M; 6. пбстися в нічнбму (про коней)
yacija f 1. пбстіль; лежбнка; 2. могйла (яма): ser de mala - погбно cnáTn; страж- дбти на безебння; бути неспокійним (непосидючим); бути негідником yacimiento т геол. пбклади, родбвище; ~ aurífero пбклади зблота
yack т див. yak
yaco т 1. орн. жакб, сірий папуга; 2. зоол. нутрія (різновид) yactura f збйток, шкбда yacupuma т Л. Ам: зоол. дйка гірськб кішка yacurutú т Л. Ам. орн. пугач (різновид) yacutas т рі якути yacht див. yate yachting т вітрйльний спорт yaganes т рі ягбни (індіанці на Вогняній Землі)
yagua f 1. діал. 6om.páльма (різновид): 2. діал. волокнб королівської пальми; como en - loe. adv. діал. 6aráTO, 3a6aráTO, надміру; coger ~ діал. тікбти, втікбти; від- чувбти страх, боятися; сбрритися; cortar * діал. сорбмитися; ніяковіти, червоніти; сбрдитися; poner la ~ antes que caiga la gotera діал. під страху вбтися; не чекбти, пбки гряне грім; el que esculca ~s viejas, suele encontrar cucarachas діал. не пхай нбса до чужбго прбса yagual т Я Ам. 1. Bánик (для перенесення вантажів на голові): 2. сіЯч yaguana fЛ. Ам. пбсуд для кип’ятіння мо- локб
yaguané діал. 1. adj різношбрстий (про худобу з особливим забарвленням загривка і грудей): 2. т зоол. скунс yaguar т Я Ам., yaguareté т діал. зоол. ягубр
yaguarú т діал. зоол. тюлбнь (різновид) yaguarundí т ягуарунді (дика кішка) yaguas т рі Ягуї (індіанці в Перу) yaguasa f діал. дйка кбчка yagueyes т рі діал. лагуни, напбвнені дощовбю водбю yaguré т Я Ам. зоол. скунс yahourt т див. yogur yahuas т рі див. yaguas yaití т діал. яйті (молочайне дикоросле дерево) yak т зоол. як yakutas т див. yacutas yamanas трі див. yacanes yámbico adj літ. ямбічний yambo1 т літ. ямб yambo2 т бот. ямббза yaná т діал. янá (колюче дерево з плодами у вигляді оливок) yanacón т, yanacona f Я Ам. індібнець- орендбр
yanaconaje т збірн. діал. 1. індібнці- орендарі; 2. дбговір про орбнду yanaconizar vt діал. ділйти збмлю на ділЯнки між орендарями yanaiguas т рі янбйгуї (індіанці в Болівії) yanca1 f діал. глйнистий шар ґрунту (який відділяє рудну жилу від пустої породи) : а Іа - іос. adv. Л. Ам. недббло; діал. безлбд- но; пбспіхом
yanca2 adj, сот. діал. див. yanqui yanga Я Ам. 1. adj нечупарний, неохбй- ний (про людину): 2. f нечупбра; a la loe. adv. недббло, халтурно (зроблений) yangada f мор. рятувбльний пліт yanqui 1. adj америкбнський; якйй похб- дить з США; 2. сот. янкі, америкбнець (народжений у США) yanta f іст. полуденок, обід yantar т іст. 1. данйна, натурбльний nofláTOK (сплачувані городянами феодалу, сеньйору): 2. CTpáea, яство,^наїдок yantar2 vt іст. 1. їсти, приймбти їжу; жу- вбти; 2. обідати
yanyurén т діал. 1. здоровйло, здоро- вбнь; 2. ножйсько, лбпа yaourt т див. yogur
yapa ЇЛ. Ам. 1 .мін. дбмішка ртуті у срібній руді; 2. лйшок (товару): 3. могорйч; 4. кінець ласб; 5. волосінь (на вудочці) yapar vt Я Ам. 1. мін. додавбти ртуть до срібної рудй; 2. відпускбти Toeáp з лишком
yapururo, yapururú т діал. бамбукова флбйта (у індіанців) yaque т діал. дитЯча сукня yaquis т рі Яки (індіанці в Мексиці) yarará f, yararaca f Я Ам. куфія (отруйна змія)
yaraví т Я Ам. яраві (індіанська сумна пісня) .
yarda f ярд (англійська міра довжини = ні 44 см)
yare т Я Ам. отруйний сік гіркбї юки yarey т діал. 1. ярбй (пальма, з волокон якої плетуть капелюхи): 2. капелюх (з волокон ярея)
yariguís т рі яригй (індіанці в Колумбії) yarquen т діал. орн. coeá ..
yaruros т рі ярури (індіанці у Венесуелі) yatagán т ятаган yátaro т діал. орн. тукбн, перцеїд yate т Яхта
688
yunta
.¿tralíptica f лікувЯння втирЯнням мЯзей
¡trico adj медйчний, лікарський
Ltrofa f бот. ятрЯфа
Urofísica f 1. застосувЯння фізики в
Медицині; 2. фізіотерапія
¿trología f медицина
prólogo m 1. м0дик; 2. лікар
|aya1 fdian. бабуся
¿ya2 f 1. діал. вйразка; 2. Я Лм. подряпина; 3. Я. Дм. слабкйй біль; 4. діал. пЯлиця, кличка; dar - бйти; 5. діал. страждЯння,
иу'ка
(ауего діал. 1. adj настйрливий, якйй лізе з чужі спрЯви; 2. т ведучий (в масових
танцях)
0Í т діал. маїсове (кукурудзяне) бЯрош-
но
yayo т діал. дідусь
ye f є (назва літери у іспанського алфавіту)
yebo m діал. див. yezgo yeco1 т орн. 1. д/ал. Яко (різновид морської ворони); 2. корморЯн (птах) yeco2 т пустйр, пустка, пустище yedra f плющ
yégano т діал. мул, твань
yegua 1. f кобила; кобилйця; 2. Я. Л/и. не-
дбпалок сигЯри; 3. adj Л. Ам. велйкий,
величЯзний; 4. діал. дурнйй, безглуздий;
- rabona скандалістка; базЯрна 6á6a;
andar con uno a mátame la matarte he
ei potro сварйтися чЯрез дрібнйці, спере-
чйтися; cansársele a uno la - Я. Дм. зан-
enácTH духом; задрімЯти (від сп’яніння);
donde hay ~s, potros nacen де є
квіточкй, будуть і Ягідки
yeguacería f конезавбд
yeguada f 1. табун кобйл; 2. Я. Ам. дурість,
безглуздя
yeguar adj кобйлячий
yeguarizo 1. adj Л. Ам. див. yeguar; 2. т іст. див. yegüero 1; 2. табун кобйл yegüería f див. yeguada 1 yegüerizo 1. adj оив. yeguar; 2. m див. yegüero 1
yegüero 1. m пастух, якйй nacé кобйл; 2. adj діал. сварлйвий, скандЯльний yeísmo тлінгв. вимЯва літери //яку, єізм yeito т діал. 1. спрйтність, впрЯвність; 2. незгрЯбний рух
yelda fдiaл. 1. дріжджі; 2. зЯлишок yeldar vt діал. додавЯти дріжджі в тісто; -se діал. не визрівЯти (про фрукти); 2. затвердівЯти, ущільнюватися (про землю); 3. заквЯшуватися, піднімЯтися (про тісто)
yelmo т іст. шолЯм (із заборолом) yema f 1. бот. брунька; бутбн; en - loe. adv. до почЯтку цвітіння; 2. жовтЯк (яйця); 3. гЯголь-мЯголь; ~ mejida гЯголь-мЯголь з гарЯчим молокЯм (засіб від застуди); 4. серЯдина, серЯдня частйна; 5. лЯсий шматЯчок; - del dedo п^чка, кінчик пЯль- Ця; dar en la - знайтй кЯрінь зла; влучити вйблучко
yemenita 1. adj Яменський; 2. сот. Яме- н|ець, -ка
yenda f діал. щілйна
¡Убпе f діал. велйкий кит
ІУегЬа f 1. травЯ; 2. Я Ам. парагвЯйський
; чай, матЯ (рослина); 3. Я. Ам. матЯ (на-
ІЩ; ciertas ~s Я. Ам. ірон. хтось, дЯхто
|УегЬаІ т Л. Ам. 1. луг; зЯрості травй; 2.
І ^осЯдки кущів матЯ
¡yerbar vi Л. Ам. завЯрювати парагвЯй- • ський чай (матЯ) (додаючи цукор і каву) ¡yerbatero т 1. Я. Ам. збирЯч лйстя матЯ; і <• Я. Ам. торгЯвець матЯ (лікарськими ¡правами); 3. Я. Ам. знЯхар, якйй лікує |Тр£вами; травнйк; 4. діал. торгЯвець І С|ном (фуражЯм)
.yerbazal т луг
yerbear vi Л. Ам. пйти матЯ yerbera f Я. Ам. посудина для завЯрюван- ня парагвЯйського чЯю (матЯ) yerbero т діал. див. yerbal 1 yerbilla f діал. бавЯвняна тканйна (в дрібну клітину)
yerbío т діал. багЯто травй yerbo т див. yero yerbonal т діал. див. yerbal 1 yermar vt 1. спустЯшувати; 2. занедбЯти (поле, землю)
yermo 1. adj безладний, закйнутий, пустЯ- льний; 2. незбраний, необрЯблений (про поле); 3. т пустище, пустЯльна місцЯ- вість; глушинЯ yerna fдiaл. невістка yernera fЛ. Ам. тупЯ сокйра yerno т зять (чоловік дочки); ciega ~s де- шЯвий лоск, мішурЯ, показнЯ рЯзкіш yero т (рі) дйка чечевйця (рослина і насіння)
yerra /діал. таврувЯння худЯби yerro т 1. пЯмйлка, Ягріх, нетЯчність; пЯ- хибка (в розрахунках, планах); - absoluto (relativo) мат. абсолютна (віднЯсна) пЯ- хибка; ~ de cuenta пЯмйлка в розрахунку; ~ del entendido непростйма пЯмйлка; ~ de imprenta друкЯрська пЯмйлка; deshacer un ~ вйправити пЯмйлку; 2. недЯлік, порЯк
yertez f 1. твЯрдість, жЯрсткість; 2. заціпенілість, задерев'янілість; 3. непохйтність;
4. напускнЯ повЯжність; 5. натягнутість, напруженість; 6. переляк, заціпеніння
yerto adj 1. твердйй, жорсткйй; негнучкйй; 2. застйглий, заціпенілий, задерев’янілий; 3. натЯгнутий, напружений; 4. злЯ- каний, заціпенілий yervo т див. yero
yesal, yesar т 1. пЯклади гіпсу; 2. роз- рЯбки гіпсу
yesca f 1. горючий матеріЯл; 2. трут; 3. рі див. yesquero 1; 4. предмЯт прйстрасті;
5. гЯстра закуска; 6. діал. волокнЯ кокЯ- сової пЯльми 7. діал. борг (грошовий); quedar ~ діал. залйшйтися без грЯшей (без копійки); схуднути, вйсохнути yesería f 1. гіпсовий завЯд; 2. магазйн гіпсових вйробів; 3. вйріб з гіпсу yeser*o 1. adj гіпсовий; 2. т майстер гіпсових вйробів; 3. торгЯвець гіпсовими вйробами
yesífero adj якйй містить гіпс, гіпсонЯсний yeso т 1. гіпс; - crudo прирЯдний гіпс; ~ de enlucir штукатурний гіпс; lavar de ~ una pared діал. поштукатурити стіну; 2. гіпсовий вйріб; 3. крЯйда yesón т гіпсове сміттЯ yesoso adj гіпсовий; якйй містить гіпс yespa f діал. ент. осЯ yesque т діал. пЯлиця з гачкЯм, багЯр yesquero т 1. крЯмінь, кресЯло і трут; 2. Я Ам. кресЯло; 3. діал. запальнйчка; bongo - трутовйк, трут (гриб) yeta f Л. Ам. нещЯсна дЯля, фЯтум, без- талЯння
yetar vt діал. зурЯчити іуеу! interj діал. гей!, привіт!; |уеу, amigo! привіт, друже!
yeyuno т анат. тонкЯ кйшка yezgo т трав'яниста бузинЯ yiddish т мЯва ідиш yin т Л. Ам. джин, ялівцЯва горілка yira f Л. Ам., yiranta f діал. велична жінка yo pron pers (1 ос. одн.) я; el * філос. я, Яго; ті - моЯ «я»; ~ que tú, ~ que Ud.„. на твоЯму (вЯшому) місці я б... yocalla т діал. 1. вуличний хлопчйсько; 2. слугЯ, поейльний
yod amb. йот (напівголосний звук) yodado adj йЯдистий, якйй містить йод yodar vt готувЯти (змішувати) з йЯдом
yódico adj хім. йЯдний
yodífero adj див. yodado
yodizar vt див. yodar
yodo m йод; tintura de - йЯдна настЯянка
yodurar vt йодувЯти
yoduro m хім. йодид, йЯдиста сіль
yoga m йЯга
yogar vi icm. 1. насолЯджуватися, розва- жЯтися; 2. затрймуватися (зупинятися) на пЯвний час
yoghourt, yoghurt т див. yogur yoglar т іст. 1. жонглЯр, фЯкусник; 2. іст. xymáp
yoglaría f 1. іст. жонглЯрство, фЯкусницт- во; 2. іст. мистЯцтво хуглЯра yogui т йог yogur, yogurt т югурт yol т Л. Ам. шкірянйй кЯшик з ручками (для фруктів) yola f мор. ялйк
yole т 1. див. yola; 2. Л. Ам. див. yol
yolero т діал. носій виногрЯду (в кошику)
yomomo т діал. болЯто, трясовинЯ
yon т фіз. ¡Ян, йон
yonización f фіз. іонізЯція, йонізЯція
yóquey, yoqui т жокЯй
yperita fxiM. іпрйт
yuca f 1. бот. юка; 2. маніЯка; 3. діал. не- приЯмна звістка; 4. Я Ам. обмЯн, непрЯв- да, брехнЯ; esta ~ no entra en el costal діал. ні в Які ворЯта не лізе (про брехню);
5. діал. бідність, убЯгість; guayar (pasar) una ~ голодувЯти; переживЯти нужру; las mismas ~s arranca діал. однЯ іншого вЯрте; meterse en la ~ діал. поживйтися; скористатися нагЯдою yucatecos т рі юкатЯки (індіанці в Мексиці) yudo т спорт. дзюдЯ yugada f 1. ділЯнка, яку розЯрює за день одйн запрЯг волів; 2. югЯда (ділянка землі
— 32 га); 3. див. yunta 1
yugal adj 1. якйй стосується щокй; 2. вйлицевий (про зв’язку) yugar vi діал. гарувЯти, гнути спйну yugo т 1. ярмЯ (для запрягу); 2. строп (для дзвона); 3. ярмЯ, гніт; sacudir el ~ colonial скйнути колоніЯльний гніт; 4. ярмЯ, тягЯр; tener bajo el ~ пригнічувати;
5. мор. трЯнець, поперЯчина; sujetarse al
- de uno підкорЯтися, потрапляти під чийсь вплив
yugo(e)slav«o, -а 1. adj югослЯвський; 2. т, f югослЯв, -ка
yuguero т 1. орЯч, ратЯй (із запрягом волів); 2. погЯнич (мулів) yugulación f 1. припйнення; пригнічення;
2. припйнення хворЯби (терапевтичними засобами)
yugular1 adj 1. горловйй; 2. ярЯмний (про вену)
yugular vt припиняти; пригнічувати yule: estar en su ~ діал. наполяггй на своЯму, домогтися свогЯ yulo т Л. Ам. гуїра (гарбузоподібний плід гуїро)
yumbos т рі юмби (індіанці в Еквадорі) yuncas т рі юнки (індіанці в Перу) yuncir vt запрягЯти волів, надівЯти ярмЯ yunga1 1 .fpl юнга (сонячна долина в Перу, Еквадорі і Болівії); 2. сот. (рі) іЬнга (житель, -ка сонячної долини в Перу, Еквадорі і Болівії); 3. т діал. жйтель узбе- рЯжжя; 4. adj Л. Ам. якйй живЯ (мЯшкає) в юнзі
yunga2 fдiaл. порЯдистий кінь
yungla f джунглі (в Азїі)
yunque т 1. ковЯдло; 2. трудЯр; трудЯга;
3. терплЯча (витривЯла, стійкЯ) людйна;
4. ковЯдло (кісточка в середньому вусі); estar al - мучитися, морЯчитися
yunta f 1. запрЯг волів (мулів); 2. див. yugada 1; 3. рі діал. зЯпонки
689
yuntería
%
yuntería f 1. запрйг роббчих волів (мулів); 2. стійло, хлів'
yuntero т 1. дрібнйй землевлбсник; 2. CKOTáp; 3. див. yuguero yunto adv: arar ~ прокладбти бброзни близько однб до бдної yunza f діал. свйто з тбнцями і піснйми навкбло прикрбшеного дбрева yape m діал. морський їжбк yuqui m Л. Ам. пбяс, nácoK yuras icm.: matrimonio а - табмний шлюб yuré f діал. дйкий гблуб (різновид) yuro m Л. Ам. глйняна посудина з вузькйм і дбвгим гбрлом yurro m діал. джерелб yurumí m Л. Ам. зоол. мурахоїд yus adv див. yuso; ni tan ni tan sus
Ж0ДНИМ ЧИНОМ, НІЙК
yusera f плитб маслобійного npéca
yusión ftop. накбз, розпорядження, прйпис yusivo adj лінгв. юсйв, наказбвий спбсіб, прескриптйв yuso adv вниз; внизу yuta f діал. слимбк (молюск); hacer la - Я Ам. прогулювати заняття yute m 1. джут (рослина і волокно); 2. джутова тканйна
yutear viЛ. Ам. тягбти, смйкати (за хвіст) yuto 1. adj діал. куций; 2. т Л. Ам.
ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ без XBOCTá
yuxtalineal adj підрядкбвий (про переклад)
yuxtaponer* vf 1. ст0вити, клбсти пбряд; 2. зіставляти, порівнювати; ~se розміщуватися пбряд
yuxtaposición f 1. зістбвлення; 2. зістаа лЯння; 3. дотикбння; суміжність; 4. лінг* безсполучникбве (паратакгйчне) з’бднан ня елементів
yuyal т діал. місце, порбсле бур’янбм yuyo1 т 1. Я. Ам. бур’Ян; 2. р/ діал. їстівні трбви; зблень, бвочі; 3. рі діал. трбви як служать припрбвою (кріп, аніс); 4. Я Ам cóyc (з трав); 5. Я. Ам. лікбрська травб' лікбрський кбрінь; 6. Я. Ам. припбрка зі свіжого лйстя; 7. Я. Ам. пухйр на нозі yuyo2, yuyón adj діал. 1. прісний, без смаку; 2. недалбкий; капловухий yuyuscar vt діал. полбти, пропблювати
690
zagüí
Z, z f 28-а літера іспанського алфавіту сЯда, с0та
jzal interj 1. (вигук, яким відганяють собак) riiiuóB геть!; 2. (вигук, яким відганяють котів) тпрусь!; 3. (вигук, яким відганяють птахів) киш!, кш! zabacequia т діал. стЯрож, якйй спосте- piráe за зрЯшувальними каналами zabalmedina т див. zalmedina zabida, zabila f бот. алЯе zaborda, zabordación f, zabordamiento m мор. посЯдка на мілину zabordar vi мор. сідЯти на мілину zabordo т див. zaborda zaborra f 1. мор. балЯст; 2. діал. щЯбінь, грЯвій; 3. діал. пЯкидьки, зЯлишки zaborrero adj діал. погЯний, невмілий (про робітника)
zaborro т 1. товстун; 2. діал. будівЯльне сміттй
zaboyar vt 1. мочйти, змЯщувати (розчином, фарбою); 2. діал. розшивЯти шви цеглянЯЇ клЯдки; 3. діал. прихбвувати zabucar vt 1. зббвтувати, струшувати (рідину); 2. змішувати, перемішувати zabulón т хитрун, шахрЯй, пройдйсвіт zabullida f див. zambullidura zabullir(se)* див. zambullir(se) zabuqueo m струшування, зббвтування (рідини)
zacapela, zacapella f свЯрка; бійка zacatal m Л. Ам. пасовйще, вйгін для кбней zacate т Л. Ам. фурЯж, кормовЯ травЯ; mamar у comer - HaMHHáTH, їстй так, що аж за вухами лящйть zacatear vt діал. давЯти корм (тваринам) zacateca т діал. могйльник zacatecas т діал. див. zascandil 1 zacatecla т діал. див. zacateca zacatilla f кошеніль (барвник) zacatillo т діал. грбші zacatín1 т товкучка, барахблка zacatín2 т діал. горілчЯний завод zacatón1 т Л. Ам. кормовЯ травЯ zacatón2 adj діал. 1. клЯпітний; 2. працелюбний
zacear1 vtf відлякувати, проганяти (тварин) zacear2 vi вимовляти букву “s” як “с" zacualtipana fЛ. Ам. віролбмство, зрЯда zacuto т діал. мішбк, тбрба, сумка zacho т діал. невелйка кйрка (мотйка)
zade т діал. тонкЯ eep6á zadorija f кмин zaeja r діал. див. zacho zafa1 f діал. таз (умивальний)
¡zafa!2 interj діал. геть!, пішбв! zafacoca f 1. мор. полЯїілка; авЯрія; 2. діал. бійка; скандал; 3. Л. Ам. побЯЇ, HáTpycKa zafacón m діал. 1. бак для сміттй; 2. бруд- нуля, нечупЯра
zafada fMop. розчйстка, звільнення (місця на судні)
zafado 1. adj діал. нахЯбний, безсорЯм- ний; 2. Я Ам. жвЯвий, рухливий, меткйй (про дитину); 3. т діал. нахЯба, безсо- рЯмний
zafadura f Я Ам. мед. зміщення, вйвих zafaduría f діал. нахЯбність, безсорбм- ність
zafanarse Я Ам. звільнитися, позбувЯтися zafante, ргер діал. крім, за вйнятком zafar1 vt прикрашЯти, чепурйти zafar2 vt 1. мор. розчищЯти, звільнити (місце); 2. діал. виключЯти, вилучЯти; -se 1. уникЯти; вислизЯти; 2. зіскЯкувати зі шківа (про привідний ремінь); 3. відмовлятися, ухилитися; 4. позоувЯтися; 5. мор. виривЯтися, вислизЯти (про мотузку, трос); 6. Я Ам. вивйхуватися; 7. діал. робйти пбмйлку; 8. Я Ам. стЯвитися без повЯги
zafareche т діал. ставбк zafarí adj з квадрЯтними зЯрнами (про гранат)
zafariche т діал. шЯфа, полйця (для глеків)
zafarrancho т 1. мор. аврЯл; - de combate бойовЯ тривЯга; 2. бЯзлад, гармидер, тарарЯм; 3. бійка; скандЯл zafería fcenó, хутір, фЯрма zafiedad f грубість, некультурність, невігластво
zafio adj 1. грубий, некультурний, неос- вічений; 2. діал. бездушний, безсердЯч- ний, жорстЯкий
zafío т діал. іхт. морськйй вугЯр zafir т, zafira f див. zafiro zafíreo adj див. zafirino zafirino adj сапфірний, сапфіровий (про колір)
zafiro, záfiro т мін. сапфір, сйній корунд zafo1 ргер діал. крім, за вйнятком
zafo2 adj 1. мор. вільний; розчйщений; 2. цілий і неушкЯджений zafón т (рі) див. zahón zaforas adj діал. незгрЯбний zafra1 f 1. бак, бідбн (для оли); 2. посудина з Ятворами (в яку кладуть для просушування черпак для оли) zafra2 f 1. сЯфра, збір урожЯю цукрЯвої тростйни; 2. сезЯн сЯфри, час зббру цукрЯвої тростйни; 3. виробнйцтво тростйн- ного (бурякЯвого) цукру; 4. Я Ам. прЯдаж худЯби (продуктів тваринництва); 5. Я Ам. сезЯн торгівлі худЯбою; сезЯн прбда- жу продуктів тварйнництва zafra3 faipH. пустЯ порЯда, відвЯл zafrero т гірн. відкЯтник пустЯЇ порЯди zaga 1. f зад, зЯдня частйна; 2. вантЯж (в задній частині візка); 3. збірн. захисникй (у футболі); 4. зЯдній борт вантажівки; 5. військ, іст. тил; 6. т остЯння рука (у грі);
7. adv іст. назЯд; ззЯду, позЯ^у; а (Іа) -, en - іос. adv. ззЯду, в хвості; ir а Іа - плестйся в хвості; no ir (по quedarse) en - бути не гіршим за інших, не відставЯти від інших
zagal1 т 1. хлЯпчик, підліток; 2. хлЯпець- друзяка; 3. молЯдший пастух, підпЯсич; 4. молЯлший кучер zagal2 т див. zagalejo zagala f 1. дівчина; 2. пастушка; 3. діал. нйня, годувЯльниця
zagalejo т нйжня спіднйця (у сільських жінок)
zagaletón т діал., zagalón т висЯкий (міцнйй) хлЯпець zagaya f іст. дрЯтик, спис zagual т 1. корЯтке веслЯ; 2. діал. стічнйй жЯлоб, стічнЯ трубЯ zaguán т передпЯкій; вестибюль; сіни zaguanete т 1. dim. de гадиЯп; 2. вартовЯ приміщення (у палаці); 3. іст. лейб- гвЯрдія, особйста охорЯна (монЯрха) zaguaque т іст. публічні торгй, аукціЯн zaguera f\.icm. тил; 2. круп (коня); 3. діал. див. zaga
zaguero 1. adj зЯдній; 2. якйй відстаЯ, якйй знахЯдиться позЯду; 3. перевантЯжений в зЯдній частйні (про вагон, віз); 4, т гравЯць зЯхисту (у футболі, у волейболі) zagüí т діал. ігрунка (маленька ляклива мавпочка)
691
zahareño
%
zahareño adj 1. мисл. дйкий, який вбжко піддабться прирученню (про птаха); 2. відлюдькуватий, сувбрий zaharí adj див. zafarí zaharrón т іст. блбзень, арлекін zahén adj: dobla ~ золотб монбта icnáH- ських мбврів (спочатку = 2 дукатам, пізніше = 445 мараведі) zahena f див. zahén
zaherimiento т 1. дбкір, догбна; 2. обрбза, прйчіпка
zaherir* vt, zaherilar vt іст. 1. докорЯти, г0нити; дорікбти; 2. прискіпуватися; зачати
zahina1 7 бот. cópro (рослина і насіння) zahina2 їдіал. брик0ння, хвицбння zahinas fpl діал. рідкб Káiua, жйжа zahón т (рі) шкіряні (сукняні) штанй (у мисливців)
zahonado adj стро^тий, у мштан0х” (про тварин)
zahondar 1. vt рйти, коп0ти (землю); 2. vi пров0люватися, грузнути (в землі); 3. тонути, ітй на дно zahora f діал. гулЯнка, бенкбт zahori т 1. людина, як0 вміє знахбдити підзбмні вбди; 2. прониклива (прозір- лйва) людйна zahorra 7 мор. бал0ст zahuate т діал. сухорлявий собЯка zahumado adj ароматизбваний zahumador т курильниця, кадильниця zahumadura 7 куріння (ароматичними речовинами)
zahumar vt 1. курити (ароматичними речовинами); ароматизувЯти; 2. укривати метбли позолбтою (на вогні) zahumerio, zahumo т куріння (речовина, дим)
zahúrda f свин0рник (перен.) zahuril діал., zahurín діал. 1. adj пустот- лйвий; 2. т пустун zahurna 7 діал. див. zambra 2 zaina 7 сл. гаманбць
zainería 7 o6m¿h; віролбмство, підступність
zaino1 adj 1. підступний, віролбмний, невірний (про людину); 2. ненадійний (про коня); a lo ~, de - іос. adv.: mirar a lo ~ дивитися kóco (підозріливо) zaino2 adj 1. гнідйй без відмітили (про масть коня); 2. чбрний (про масть корови)
zainoso adj діал. див. zaino zajarí adj 1. див. zafarí; 2. кйсло-солбдкий (про апельсин)
zalá f: hacer la - a uno лестйти комусь; улбщувати
zalacre т діал. 1. велика скйбка хліба; 2. піщ0на земля
zalagarda 7 1. військ. збсідка; 2. бійка, сутичка (кавалеристів); 3. мисл. nácTKa, сильцб; 4. nácTKa; хитрість; 5. гЯлас, крйки (з метою когось залякати); 6. сутичка; різанйна; 7. див. zafarrancho 2 zalagre т діал. див. zalacre zalama 7 див. zalamería zalamear vt діал. лестйти; підлбщуватися zalamelé т див. zalamería zalamería 7 скрбдливість, лбстощі zalamero 1. adj скрбдливий, лестивий; 2. тулбсник
zalea 7 1. овчйна; 2. діал. покрйшка, попб-
на і
zalear vt 1. тягЯти тудй-сюдй; трястй; розмбхувати; 2. проганяти, відлякувати (тварин); 3. діал. псувбти; TináTH, м’Яти zalear2 vt див. zacear1 zalema 71. низький уклін; 2. див. zalamería zalenco adj 1. діал. кривонбгий, клишонб- гий; 2. діал. кульовий ¡zalenquear vi діал. кульгЯти, накульгувати
zaleo1 т 1. шкура вівці (розтерзаної вовком); 2. див. zalea 1 zaleo2 т 1. тягбння, волочіння; 2. струшування, перетрушування zalmedina т іст. сальмедйна (суддя з кримінальних і цивільних справ у Арагоні) zaloma f ритмічна пісня (вйгуки) матрбсів (під час роботи)
zalomar vi затЯгувати пісню, викрйкувати (для ритму спільної роботи) zalona f діал. глйняний глек (з ручками) zallar vt мор. катбти, скбчувати, викбчу- вати (з палуби) zalles т рі діал. кам’яні брйли zamacazo т діал. 1. стусЯн; 2. копнЯк zamacuco т 1. ббвдур; ббльбас, пень; 2. пройдисвіт, хитрун; 3. сп’яніння zamacueca діал. самакубка (індіанський народний танець і наспів) zamanca 7 поббї, нбгінка zamarra 7 1. безрукбвка з овчйни; 2. овчйна, овбча шкура; 3. тбпла куртка zamarrada f 1. дурнб (груба) вйтівка; 2. крутійство, плутні; 3. діал. тривбла хворбба zamarrazo т діал. 1. удбр пблицею (ба- тогбм); 2. нещбстя, бідб, удбр дблі zamarreada f діал. див. zamarreo zamarrear vt 1. терзбти (роздирбти) здб- бич (про хижу тварину); 2. давбти про- чухбна; давати щиглЯ; 3. притискати (припирати) до стінй; не давати пере- почйнку (в суперечці) zamarreo т 1. терзбння (роздирбння) здббичі (хижою твариною); 2. HáriHKa, нбтруска, прочухбнка zamarrico т сумка, торбйнка (з овчини) zamarrilla f6om. самосйл (різновид) zamarro т 1. див. zamarra; 2. ббвдур; ббльбас, чурб0к; 3. пройдйсвіт, хитрун; 4. рі діал. шкіряні штанй (для верхової їзди) zamarronear vt діал. 1. див. zamarrear; 2. сварйти; докорЯти
zamba 71. діал. див. zamacueca; 2. сбмба (танець); decir (llamar) a uno ~ canuta Я Ам. ображбти, крйвдити; знущатися zambacueca f див. zamacueca zambada f діал. гнів, лють zambaigo т 1. Я Ам. див. zambo 2; 2. Я Ам. син китбйця та індібнки (індібнця та китаЯнки)
zambaje т діал. м’якб вйчинена шкіра zambarco т 1. посторбнка; 2. рбмінь з прЯжкою
zambardo т 1. діал. вайлб, ведмідь; 2. Я Ам. полбмка, псувбння (через невміле поводження); 3. Л. Ам. щаслйва випад- кбвість, удбча, везіння, талбн (у грі) zambear vi бути кривонбгим zambeque 1. adj діал. дурнйй, безглуздий; 2. т діал. крйки, галаслйві весблощі; ме- тушнЯ
zambequería f діал. дурість; безглуздість zamberío т діал. див. zambada zámbigo adj див. zambo 1 zambo 1. adj кривонбгий; 2. діал. тбмно- червбний; 3. m Я Ам. сбмбо, син Hérpa та індібнки (індібнця і негритЯнки); 4. метйс; мулбт; 5. зоол. KoáTa (різновид мавпи) zamboa f цитрбн (плід) zamboero т бот. цитрбн (дерево) zambomba 1. f самббмба (муз. інструмент, рід барабана); 2. interj (вжив, для вираження подиву) невжб!, oeeá!; чорт забирбй!
zambombazo т 1. звук самббмби; 2. вибух; гармбтний постріл, залп; 3. удбр пб- лицею
zambombo т грубіЯн zambón т 1. айвбве дбрево (прищеплене); 2. діал. грейпфрут (різновид) zamborondón, zamborrotudo 1. adj тов- стйй; 2. незгрббний; 3. т мужлбй, npocTáK
zambra 1. f (~ gitana) цигбнське свЯто- 2 галаслйві весблощі; 3. галбс, сутйчка ’ zambrera їдіал. свбрка, сутичка zambrote т Я Ам. плутанйна zambucar vt ховати, засовувати між іншими речбми
zambuir(se) діал. zambullir(se) zambullida f 1. див. zambullidura; 2 псе
вдовйпад (у фехтуванні); 3. стриббк v вбду у
zambullidor 1. adj якйй пірнбє; якйй стри- 6áe у вбду; 2. т діал. орн. нирбк, нурбць zambullidura f, zambullimiento т швидкб занурення у вбду; пірнбння zambullir* vt швйдко занурювати у вбду -se 1. пірнбти, занурюватися (в воду); 2. ховбтися. таїтися
zambullof т 1. параша; 2. Я Ам. ббчка для вйвезення нечистбт; 3. Я Ам нечистбти; 4. діал. нечупбра, бруднуля zambullo2 т діал. дйке олйвкове дбрево zambullón т Я Ам. див. zambullidura zambumbia f 1. діал. самбумбія (алкогольний напій з медом і перцем); 2. Я Ам. плутанйна, сум’яттЯ; 3. оіал. див. zambomba
zambutir(se) діал. див. zambullir(se) zampa 7фундбментна пбля zampabodigos, zampabollos сот. див. zampatortas
zampacuartillos сот. п’янйця zampalimosnas сот. старченЯ, жебрбк zampapalo сот., zampaplús т діал. див. zampatortas
zampar vt 1. пбспіхом ховбти, запихбти; 2. швиргонути; гбпнути; З.^опускбти в вбду, занурювати; 4. жадібно юти, наминбти; 5. діал. див. zumbar 2; ~se 1. гбпнутися, лЯпнутися (в бруд); 2. врізатися, вклинитися (в натовп); 3. увірвбтися, вломй- тися; 4. з’їсти; вйпити, вйдудлити zampatortas сот. 1. ненажбра; 2. нечбма; тюхтій
zampeado т фундбмент на пблях zampear vt забивбти фундбментні пблі zampón 1. adj ненажбрливий; 2. т ненажбра
zampona f 1. сопілка, дудка; 2. свистуль- ка, дудочка; 3. банбльність; нісенітниця zampuzar vt 1. див. zambullir; 2. див. zampar 1; ~se див. zambullirse 1 zampuzo m див. zambullidura zamucos m pl самуки (індіанці в Аргентині)
zamurgido т занурення, потбплення zamurgir vt (vr) занурюватися) в вбду zamuro1 т діал. орн. Яструб (різновид) zamuro2 т діал. самуро (мімічний танець) zana f діал. шкбда, збиток zanagoria adj Я Ам. дурнйй, тупйй, не- далбкий
zanahoria 71. мбрква (рослина ¡корінь); 2. Я Ам. Учень, підмбйстер; 3. Я Ам. нездб- ра, тупбк, дурень
zanahoriate т 1. зацукрована мбрква; 2. лбстощі, солодкість zanca f 1. Horá (птаха); 2. ніжка, лбпка (комахи); 3. худб (дбвга) Horá; 4. діал. велйка шпйлька; 5. буд. тятивб схбдів; 6. гірн. кріпйльна стійка; andar en ~s de araña ухилятися; por -s o por barrancas будь-якйми з0собами; не миттЯм, то катбнням
zancada 7велйкий крок; en dos ~s ioc. adv. однйм мбхом, одним стрибкбм zancadilla f підніжка (перен.); echar \а~ підставити ніжку; armar - чинйти підступи, ШК0ДИТИ, KánOCTHTH zancajada 71. див. zancada; 2. див. zancadilla
zancajear vi сну^ти туди й сюдй zancajera 7 підніжка (екіпажу)
692
zaquear
zancajiento adj див. zancajoso zancajo m 1. анат. п’ятковЯ кістка; 2. п’ятка; 3. див. zancarrón 1; 4. п’ятка (панчохи)] зЯдник (черевика)] 5. коротун; по llegarle a uno a los ~s (al -) в підмЯтки не годитися комусь; roer loe ~s a uno пере- мивЯти кісточкй комусь, пліткувЯти про кбгось
zancajoso adj, zancajudo adj діал. 1. кри- вонбгий, клишонбгий; 2. який нбсить пан- чбхи (шкарпЯтки) з бруднйми і подЯртими п’ятками
zancarrón т 1.велйка кістка, очйщена від м’яса; 2. живі мбщі (про старого); 3. невіглас, профЯн (про вчителя) zancazo т Я Ам. 1. див. zancada; 2. копняк, стус0н
zanco1 т 1. ходуля; 2. іст. див. zanca 1; ponerse (subirse) en -s вйсунутися; вййтиїв люди; пробйтися zanco2 т Л. Ам. кукурудзяна кЯша zancón 1. adj див. zancudo 1; 2. Я Ам. корбткий (про одяг)] 3. т діал. необ’їжджене лошЯ; 4. підліток, юнЯк zancudero т діал. xMápa (рій) москітів zancudo 1. adj довгонбгий; 2. голінЯстий, цибЯтий (про птахів)] 3. т ент. аме- рикЯнський москіт; 4. рі орн. голінЯсті zandía f кавун
zanga f cáHra (картярська гра) zangaburra f діал. журавЯль (колодязний) zangala f проклЯєна тканйна zangamanga f хйтрість, вйверт, п0стка zanganada f дурість, нісенітниця zangandongo, zangandullo, zangandongo m бЯльбас, тЯлепень, ббвдур zanganear vi 1. байдикувати, ледарювЯти;
2. молбти нісенітниці; 3. викидЯти номе- рй, витворити
zanganeo т байдикувЯння, бездіяльність, лайдакувЯння
zanganería f лінощі, бездіяльність zángano т 1. трутень; 2. лЯдар, трутень;
3. тЯлепень, дурень, ббвдур zangaño т діал. див. zangaburra zangar vt іст. набридЯти, надокучЯти, турбувЯти; -se піджартбвувати, знущатися, насміхЯтися
zangarrear vi 1. брЯнькати на гітарі; 2. діал. див. zamarrear
zangarriana f 1. вет. загЯльна водЯнка; 2. нЯпад (мігрені)] 3. сум, меланхблія; 4. діал. лінь
zangarro т 1. Я Ам. Ятка, ларьбк; 2. діал. млин, прес (для цукрової тростини) zangarroso adj діал. обірваний, в лахмітті zangarullón т див. zangón zango т діал. cáHro (пюре з юки з сиром і картоплею на м’ясному бульйоні) zangolotear 1. втрясти, струшувати; 2. vi снувЯти взад і вперЯд; швендЯти; 3. (-se) гойдЯтися (про щось)] гріЬкати (про віконниці); -se обтрушуватися, струшуватися zangoloteo т 1. струшування; 2. гойдЯння zangolotino adj: niño - підліток, якйй кбрчить з cé6e дитйну zangón т здоровЯнь; бЯльбас (про юнака)
zangorrear vi діал. див. zangarrear 1
zangotear vt див. zangolotear 1
zangoteo m див. zangoloteo
zanguanga f 1. симулЯція, удавЯння; 2.
лЯстощі, підлЯщування
zanguango 1. adj лінйвий, безтурббтний,
легковЯжний; 2. отупілий від безділля; 3.
я? лЯдар, лайдЯк, лЯжень
zanguayo т 1. здоровЯнь, здоровйло; 2.
лЯдар, лайдЯк (який прикидається
дурником)
zanguito т діал. див. zango zanja f 1. канЯва, рів; траншЯя; - de fundación (de cimentación) котловЯн; - de
desagüe осушувальний канЯл; 2. Я Ам. виббїна, промйвина; 3. діал. огорбжа, паркЯн; abrir las -s вйрити котловЯн (під будівлю), заклЯсти фундЯмент; започат- кувЯти
zanjar vt, zanjear vt діал. 1. копЯти, рйти (канаву, котлован)] 2. усувЯти переш- кбди (перепони); 3. клЯсти край суперЯч- кам
zanjero т Л. Ам. землекбп zanjón т 1. велйкий і глиббкий рів (для стоку води)] 2. Я Ам. крутйй (урвйстий) яр; 3. діал. урвище, прірва zanquear vi 1. вивертЯти нбги при ходьбі;
2. поспішно ходйти взад і вперЯд, снувЯти zanquetear vi іст. див. zanquear 2 zanquilargo adj 1. довгонбгий; голінЯстий,
цибЯтий; 2. довжелЯзний zanquilla, zanquita 1. f dim. de zanca; 2. com. (pl) коротконіжка, коротун zanquitorcido, zanquituerto adj кривонб-
ГИЙ
zanquivano adj довгонбгий, тонконбгий zapa1 f 1. мотика, кйрка; 2. військ. сапЯ; окбп; підкбп; trabajo de - підривнЯ (диверсійна) роббта
zapa2 f 1. наждЯчний папір; 2. імітЯція під акулячу шкіру; 3. гравіювЯння срібла (під акулячу шкіру) zapaburu т діал. пуголовок zapador т військ. сапЯр zapadora f екскавЯтор zapalota f діал. водянЯ лілія zapallada f 1. діал. стЯток, майнб (отримане випадково, несподівано)] 2. діал. нісенітниця, маячнЯ; 3. Я Ам. щаслйвий випадок, везіння
zapallero т Я Ам. продавЯць гарбузів zapallo 1. adj діал. нерозумний, безголб- вий; 2. т Я Ам. гарбузбве у^Ярево і плід;
3. Я Ам. гарбуз; 4. діал. везіння, щЯстя; 5. діал. товстун; sembrar - Я Ам. упЯсти з конЯ; спіткнутися і впЯсти; послизнутися zapallón т діал. товстун
zapance adj Я Ам. 1. дикий (про худобу); 2. нелюдймий, відлюдькуватий (про людину)
zapapico т кйрка
zapar vi, vi рйти зЯмлю, працювЯти сапЯр- ною лопЯтою (мотйкою); робйти підкбп záparos т рі сапЯри (індіанці в Еквадорі) zaparrada f див. zarpada zaparrastrar vi волочйти поділ сукні, підмітЯти п’щлбгу сукнею zaparrastroso adj, т див. zarrapastroso zaparrazo т див. zarpada 1 zapata f 1. черевйк, капЯць; 2. теж. підпірка, підклбдка, башмЯк; 3. мор. фальшкіль; 4. діал. цбколь дерев’яної будівлі zapatada f 1. збірн. черевйки, кЯпці, взуття; 2. див. zapatazo 1 zapatazo т 1. удЯр черевйком; 2. стук, звук (від удару черевиком)] 3. падіння; стук, гуркіт (при падінні); 4. стук (цбкання) копйт (по бруківці)] 5. знущЯння; підступ, обмЯн; 6. мор. лопотіння вітрйл; mandar a uno a -s тримЯти під каблукбм; попи- хЯти кймось; tratar a uno a -s жорстбко стЯвитися
zapateado т сапатеЯдо (іспанський народний танець, вид чечітки) zapateador т танцюрист сапатеЯдо, чечіточник
zapatear 1. vt бйти черевйком; 2. стукати ногЯми, тупати; 3. відбивЯти такт (долонями по колінах)] 4. стукати лЯпами по землі (про зайця, кролика)] 5. помикЯти;
6. спорт, неодноразбво торкЯтися супро- тйвника кінцЯм рапіри; 7. vi діал. вибивЯ- ти дріб ногЯми, танцювЯти сапатЯо (чечітку); 8. швйдко перебирЯти ногЯми, стоячи на місці (про коня)] 3. мор. полос-
кЯтися, лопотіти (про вітрила)] ~se давЯти відсіч; відшивЯти (когось) zapateo т 1. стук (тупання) підббрами (при ходьбі по підлозі, тротуару)] 2. (- del monte) діал. сапатЯо (вид чечітки) zapatera f 1. черевичниця; 2. діал. ент. сапатЯра (водяний жук)] 3. Я Ам. шЯфка, тумбочка (для зберігання взуття) zapatería f 1. шЯвська майстЯрня; взут- тЯва фЯбрика; 2. магазйн взуттЯ; 3. шЯвство, ремеслб шевцЯ; - de viejo майстЯрня з рембнту взуттЯ, шЯвська майстЯрня; Ятка, де торгують старйм взуттЯм zapateril adj черевйчний zapatero 1. adj жорсткйй, не розвЯрений (про овочі)] 2. жорсткйй (про погано підсмажене м’ясо)] 3. якйй зазнЯв нев- дЯчі; 4. т швець, черевйчник; - de viejo холбдний швець; 5. торгбвець взуттЯ; 6. Я Ам. сапатЯро (морська риба)] 7. ткач (комаха)] 5. невезучий гравЯць; quedarse
- не набрЯти очбк, обремйзитися (в картярській грі)] 6. діал. пуголовок; 7. діал. жук; -, a tus zapatos знай, цвіркуне, свій зЯпічок
zapateta f стриббк від рЯдості (з ударом рукою по черевику)] ¡—s! оцЯ так!, от чудбво!
zapatilla f 1. тЯпок; 2. домЯшній (кімнЯт- ний) кЯпець; 3. копйто (парнокопитних)]
4. шкірянЯ (зЯмшева) проклЯдка; 5. про- клЯдка, сЯльник; - de la reina бот. кмин zapatillero т 1. мЯйстер, якйй шйє домЯшнє взуттЯ; 2. продавЯць домЯшнього взуттЯ zapato т черевйк, кЯпець; - alto чобітбк; -s abiertos лбдочки, відкриті черевйчки;
- botín (bajo) півчеревйк; andar con -s de fieltro діяти обережно (скрйтно); meter en un - a uno скрутйти в барЯнячий ріг когбсь; no llegarle a uno a su - а підмЯтки не годйтися комусь; saber donde le aprieta el - знЯти, що до чбго, мЯти гблову на плЯчах; como tresnen un - loe. adv. як оселЯдці в ббчці; más necio (más ruin) que su - дурень несосвітенний, дурнйй як пень
zapatón 1. adj діал. твердйй, жорсткйй; 2. т Я Ам. калбша, галбша; 3. Я Ам. шкірянЯ гЯтра (для коней, півнів) zapatudo adj 1. якйй нбсить велйкі грубі черевйки; 2. з велйкими копйтами (про тварину)] 3. діал. твердйй (про фрукти), жорсткйй (про смажене м’ясо)
¡zape! Inteij 1. (вигук, яким відганяють котів) тпрусь!; 2. (вжив, для вираж. подиву, страху) ой!, ох!; 3. пас! (в картярській грі)
zapear vt 1. проганЯти котЯ (вигуком “тпрусь!”)] 2. пасувЯти (в картярській грі)] 3. виганЯти, проганЯти (когось)] 4. Я Ам. вистЯжувати, шпиодЯти zapera їдіал. свЯрка, бійка zaperoco т діал. див. zambra 2 zapita f, zapito m діал. дерев’Яний дзбан zapo1 т діал. жЯба zapo2 adj Я Ам. хйтрий, лукЯвий zaporro adj діал. низькорбслий zapotazo т удЯр
zapote т бот. ахра(с), лаврбве дЯрево zapotear vt (vi) діал. 1. шльбпати по воді; 2. плЯскатися в воді
zapotecos т рі сапотЯки (індіанці в Мексиці zapotero, zapotillo т див. zapote zapoyolito т діал. орн. хвилЯстий папуга zapupe т Я Ам. бот. агЯва zapuzar vt занурювати у вбду з головбю zaque1 т 1. бурдючбк, малЯнький бурдюк; 2. п’яна людйна
zaque2 т іст. вождь (у індіанців Колумбії) zaquear vt 1. переливЯти рідину (з одного бурдюка в інший)] 2. перевбзити в бурдю- кЯх (вино, воду)
23 іспансько-український словник
693
zaquizamí
zaquizamí m 1. горище; ^2. комірчина; 3. буд. обшивка crénl zar m цар
zara f маїс, кукурудза zarabanda f 1. сараббнда (старовинний інспанський танець і пісня)-, 2. мигтіти, миготіти; 3. пекбльний шум, ґвалт, рбй- вах; 4. діал. нарбдне гулйння, тбнці (індіанців і негрів); 5. Я Ам. див. zurra zarabandista 1. adj який викбнує (танцює, cniBáe) сараббнду; 2. весблий, шумний (про людину); 3. сот. виконбвець сарабанди; 4. ¿втор куплбтів до сараббнди; 5. веселун
zarabato, zarabeto, zarabitoso adj який займеться
zarabutear vt див. zaragutear zarabutero adj, m див. zaragutero zaragalla f 1. дрібнб деревнб вугілля; 2. діал. eaTára (хлопців) zaragata f 1. ґвалт, гблас; 2. (р/) діал. див. zalamería
zaragate т 1. Я. Ам. нікчбма, дрібнбта; 2. діал. улбсник
zaragatero 1. adj шумний, криклйвий, галасливий; 2. т крикун, горлбн, горлодбр; 3. діал. див. zalamero 2 zaragatona f6om. подорбжник zaragocés, zaragocesa, zaragozano, -a 1. adj сарагбський; 2. m, f сарагбфць, -ка, жйтель, -ка Сарагбси zaragüelle т діал. 1. ость (злаків); 2. колючка (реп'яха)
zaragüelles л?р/1. старовинні ширбкі штани (до колін); 2. ширбкі незгрббно зшйті штанй; 3. діал. корбткі білі підштбнки (частина національного костюму) zaragutear vt 1. заплутувати; плутати; 2. робити пбспіхом (абийк) zaragutero 1. adj якйй рббить пбспіхом (абийк); 2. т плутаник; 3. т халтурник zaramada f діал. сушнйк zaramagullón т орн. нирбк, нурбць zarambeque т сарамббке (веселий і галасливий негритянський танець і музика)
zarambote т діал. 1. купа, ropá, стіс; 2. ббзлад, плутанйна, сум’яттб zarambutear vt діал. див. zarandar 2 zaramullada f діал. жарт zaramullo т діал. 1. див. zaragate 1; 2. кривляка, ломбка; 3. безглуздя zaranda f 1. сйто, рбшето; грбхот; 2. друшлйк; 3. діал. дзйґа (іграшка); 4. діал. муз. трубб
zarandaja f^.(pl) дрібнйці; 2. діал. зблиш- ки (після розробляння туші); 3. діал. молодйчка
zarandajo т діал. 1. паскуда, нікчбма; 2. мбтлох
zarandar vt 1. просіювати, провіювати; 2. проціджувати (сироп); 3. махбти, розмб- хувати, трястй (чимось); 4. виділити ос- новнб (суттбве); -se 1. гойдбтися, розгбй- дуватися; 2. ходйти перевбльцем zarandeada f Я Ам. 1. нбтруска, прочу- хбнка; 2. напбдки в прбсі; публічне обго- вбрення вчинку
zarandear vt 1. див. zarandar; 2. заганяти, заїздити (когось); 3. Я Ам. принйжувати; докорйти; висміювати; -se 1. див. zarandarse 1; 2. діал. ходйти перевбльцем zarandilla f діал. йщірка zarandillo ті. малбньке сйто (рбшето); 2. непосйда, жйвчик, дзйґа (про дитину); llevarle (traerle) a uno como un - ганяти з місця на місце (тудй й сюдй) когбсь zarando adj діал. 1. легковбжний; 2. захмелілий, напідпйтку zarandón т див. zaranda 1 zarandunga f діал. галаслйві весблощі Izarantán т див. zaratán 1
zarape т Я Ам. сарбпе, кольорбвий шерстяний плащ
zarapico т діал. див. zarapito zarapita f діал.: no entender ni - de una cosa нічбго не тямити в чбмусь zarapito т орн. кроншнбп zarapullo т діал. кбржик з крохмблю юки zaratán т мед. рак грудбй zarataniento adj Я Ам. корбстявий (про хворого)
zarate т Я Ам. корбста, свербіж zaratearse діал. 1. повзтй збдом; задку- вбти; 2. котйтися, кбвзати (по льоду) zarazas f рі кульки з отрутою (голкбми, бйтим склом) (для винищення пацюків) zarazo adj діал. якйй дозрівбє, якйй наливбється обком
zarazón adj Я Ам. 1. якйй Наливбється (про колос); якйй дозрів0є (про плоди); 2. захмелілий, напідпйтку zarbo т діал. іхт. пічкур zarcear 1. vt прочинити (трубопровід); 2. vi шукбти дичину' в збростях ожйни (про собаку); 3. поспішно пітй, пробігти zarceño adj ожйнний (про кущ) zarceo т 1. чйстка (трубопроводу); 2. діал. затйта супербчка zarcera1 f діал. віддушина, віддушник (у виннош льосі)
zarcera7 f діал. бот. ожйна (ягода) zarcero 1. коротконбгий (про мисливського собаку); 2. т спанібль zarceta f орн. чирбк, чйрка zarcillo1 т 1. сербжка; 2. діал. ббід, обруч (бочки); 3. бот. вусик (винограду); 4. діал. сербжка, чубчик (на щоках птахів);
5. (рі) діал. торочкй повітряного змія; у de - loe. adv. діал. під руку (іти) zarcillo2 т мотика, сбпка zarco adj 1. світло-голубий (про воду; про очі); 2. діал. з очйма різного кбльору (про людину); 3. Я Ам. білобкий (про тварину); 4. діал. білий, білої рбси zargatona f див. zaragatona zariano adj цбрський zarigüeya fзooл. опбсум zarina f царйця zarismo m царизм
zarista 1. adj царйстський; 2. сот. монархіст, -ка
zarja f мотовйло (для шовку-сирцю) zarpa1 f 1. мор. піднятті бкоря; вйхід у від- крйте мбре (судна); 2. лбпа (хижих тварин); 3. бруд, брйзки (на сукні); 4. діал. крбплі дощу (росй) (на рослинах); echar la - хапбти; цбпати (щось); присвбїти, наклбети лбпу (на щось); hacerse una - змбкнути до кістбк; забруднйтися, вймас- титися
zarpa2 f буд. цбколь фундбменту; уступ фундбменту стінй; ббрма zarpada f 1. удбр лбпою; 2. діал. прйгорща zarpado т діал. прйгорща zarpar мор. 1. vt піднімбти якір; 2. vi вихбдити у відкрйте мбре (про судно) zarpazo т 1. див. zarpada 1; 2. ейльний удбр при падінні zarpe т діал. див. zarpa2 zarpear vtJl. Ам. забрйзкувати (брудом) zarposo adj бруднйй; забрйзканий (брудом)
zarra f діал. кілбк, жердйна; колбда zarracatería f лестйвість, лбетощі, догод- жбння
zarracatín т перекупник, спекулянт zarracatralla f діал. ббнда, згрбя zarramagalo т діал. зоол. кажбн zarrampín т діал. бот. щавбль zarramplín т 1. гбре-робітнйк, халтурник;
2., бідолбха, бідбка, сірбма zarramplinada f погбна роббта, халтура zarranja f діал. чесблка (льону)
zarranjar vt діал. чесбти (льон) zarrapastra 1. f див. zarpa1 3; 2. сот брудн^ля, нечупбра
zarrapastrear vt діал. 1. затріпувати знбшувати (одяг); 2. бруднйти, забризкувати брУдом 1
zarrapastro adj діал. див. zarrapastroso 1 zarrapastroso 1. adj недбблий, неохбй- ний, нечепурнйй; 2. обірваний, в лахмітті- 3. бруднйй, замусблений; 4. т бруднуля’ нечупбра; 5. обірванець zarrapo т діал. жбба zarria1 f 1. бруд (на подолі сукні); 2. лахміття
zarria2 f шкірянйй ремінбць zarriento adj бруднйй, забрйзканий брУдом (про поділ сукні) zarrio1 т діал. лахміття zarrio2 adj діал. грубий, неотбсаний zarrioso adj 1. див. zarriento; 2. діал. слабкодухий, м’якотілий; безхреббтний zarrón т діал. 1. див. zurrón; 2. шкура (тварини)
zarza f кущ ожйни; - lobera діал. шипшина zarzagán т крижанйй північний вітер zarzaganillo т штормовйй північний вітер zarzahán т смугбста шовкбва тканйна zarzaidea f малйна (ягода) zarzal т збрості ожйни zarzamora f бот. ожйна (кущ, ягода) zarzamoral т див. zarzal zarzaparrilla f (~ de la tierra) бот. caca- парйль, сарсапарбль zarzaperruna f бот. шипшйна (кущ, ягода)
zarzarrosa f квітка шипшйни zarzo т 1. огорбжа, пліт; 2. плбтена під- стйлка; мат; 3. сбрсо (духовий музичний інструмент); 4. діал. горйще; menear а uno el - перерахувбти рббра (кбсті) комусь
zarzoso adj порбслий (зарбслий) ожйною zarzuela f сарсубла (іспанська оперета) zarzuelero adj опербтковий, якйй стосується сарсубли
zarzuelista сот. бвтор сарсубл (лібретист, композитор)
zas звуконасл. лясь!, геп!, бах!; |~, ~! тук- тук, тук-тук-тук!
zascandil т 1. безалбберна (метушлива) людйна; плутаник; пустб головб; 2. прой- дйсвіт, обмбнщик, шахрбй zascandilear vi 1. метушитися без тблку; 2. здіймбти гблас чбрез дрібнйці zata, zatara f пліт (для перевезення вантажів)
zatico, zatillo т 1. іст. дворбцький, якйй відає хлібом; 2. іст. див. zato1 zato1 т шматбк хліба zato2 adj діал. призбмкуватий (про тварину) zazo adj 1. див. zazoso; 2. якйй буркбче^ п zazoso adj шепелбвий, якйй вимовлбє “z” замість V
zea f бот. маїс, кукурудза zebra f зоол. зббра zebú т зоол. збоу
zeda f сбда, ебта (назва літери z іспанської мови)
zedilla f седйлья (діакритичний знак) zéjel тліт. збхель (форма іспано-арабсь- кої поезїі)
zenit т геод., астр, зеніт zénzalo т ент. комбр, москіт zeta f1. див. zeda; 2. дзбта (назва грецької букви)
zetética f 1. філос. скептицйзм; 2. мат. розрахунок, обчйелення zeugma, zeuma їлінгв. збвгма zigano adj, т див. zíngaro zigzag т зигзбг
zigzaguear vi робйти зигзбги, ітй (рухатися) зигзбгами
694
zotera
lima f закуска, ферм0нт, бродйло ztmico adj ферментаційний zimina f фермент zimo m див. zima
zimosis f 1. ферментбція; 2. рбзвиток і поширення інфекційної хворбби zinc т ЦИНК
zíncico, zincífero adj цинковим, яким містить цинк
zincograbado т гравюра на цинку zincografía f цинкогрбфія zíngaro 1. adj цигбнський; 2. т цйган zingiberáceas fpl бот. імбйрні zinguizarra fdian. скандбл, cBápKa zíper m Л. Ам. блйскавка (застібка) zipizape m скандбл, ceápKa zirigaña fdian. 1. удбвані лбстощі; 2. преміювання, жapтyвáння; 3. дрібниця jzis, zas! звуконасл. (звук ударів, які на- носяться шпагою) лясь! zitogala f суміш пйва з молокбм zobordar vi див. zabordar zoca* f плбща; andar de ~ en colodra noTpánHTM з вогніЬ та в пблум’я zoca2 f діал. пень zocabón m Л. Ам. див. zocavón zócalo m 1. архіт., ел. цбколь; 2. архіт. панбль, облицювання нижньої частйни стіни; 3. архіт. оенбва, 6á3a (колони, п’єдесталу); 4. архіт. п’єдестал; 5. Я Ам. центр головнбї плбщі (в селищах); - continental материк0ва мілинб zocaño т діал. див. zoquete1 2 # zocatearse пожухнути, не дозрівши (про фрукти)
zocato adj 1. пожбвклий, затверділий, змбрщений (про фрукти); 2. діал. набухлий (про плоди, клубні) zocato2 adj, т див. zurdo zocavón т Л. Ам. вид riTápn zoclo т див. zueco1 З zoco 1m 1. див. zueco11; 2. див. zócalo 3; andar de ~s en colodros потрбпити з вогню та в пблум’я
zoco2 лі іст. головнб (центрбльна) плбща zoc#o 1. adj див. zurdo 1; a -as loe. adv. лівою рукбю; 2. діал. однорукий; 3. т лівшб; 4. ліва pyKá; 5. діал. подрбзнення (лбекіт) в гбрлі
zocolar, zocollar vt Л. Ам. розчищбти збмлю ПбрвД посівом zocotroco Я Ам., zocotrollo т діал. громбда, громбдина zocucho т Я Ам. хйжка, комірчйна zodiacal adj астр. зодіакбльний zodiaco, zodíaco т астр. зодібк zoiatría f ветеринарія zoilo т прискіпливий крйтик zolocho adj придуркуватий, причйнний zollipar vi схлйпувати, ридбти zollipo т схлйпування, ридбння zoma fiem. 1. бброшно грубого помблу; 2. хліб з бброшна грубого пом0лу zompo adi див. zopo
zompopo1 т Л. Ам. ент. зонтйчна Mypáxa zompopo2 adj Л. Ам. дурнйй, дурнбнький zona f 1. збна, пбяс; - glacial льодовикбва (полярна) зона; - tórrida жаркйй пбяс; - templada помірний пбяс; 2. збна, смуга, район; - industrial промислбвий райбн; ~ nmitrofe (litoral) прикордбнна (прибережна) зона (смуга); - prohibida заборб- Rwa 3ÓHa; ~ de ensanche райбн ново- гапїї' збна, сфбра (вплйву)
0 adJ поділений на збни "а]е ™ан поділу на збни zonr ас^ ЗОН0ЛЬНИЙ, поясним zonr ЗГ ^ ^ ^М• ДУРІ™’ клбїти дурня oera, zoncería fЛ. Ам. дУрість, дурнй-
zon иСЄн,тнИЦЯ
[Л. Ам. головб (голена) enchiche 777 діал. див. zopilote
zoncho т діал. кбшик (для фруктів) zonda f Л. Ам. рвучкйй і гарйчий північний вітер
zonga: hacer - діал. прогулйти zongorrear vi див. zangarrear zontear vtfl. Ам. 1. обрізбти вухо тварйні; 2. відбйти рУчку (у посуду) zonto adj Л. Ам. 1. безвухий; 2. гарйчий, палкйй
zonzaina 1. adj діал. дурнйй, безглуздий; 2. сот. дурень; ббвдур, тблепень zonzear viJl. Ам. 1. дуріти, клбїти дурня; 2. верзтй нісенітницю
zonzo 1. adj апатйчний, млйвий; 2. Я Ам. дурнйй, дурнбнький; 3. т Я Ам. ббвдур, ббльбас; hacerse el - прикйнутися дурником
zonzoreco, zonzoreno Я Ам. 1. adj див. zonzo 1,2; 2. т див. zonzo 2 zonzorrio adj Я Ам. див. zonzo 1,2 zonzorrión adj aum. de zonza zoo m зоопбрк zoobiología f зообіолбгія zoócoro adj якйй розселюється тварйнами (про рослину)
zoófago 1. adj хйжий; 2. т хйжа тварйна, ХИЖбк
zoofarmacia f ветеринбрна аптбка zoófiUo adj якйй ліЬбить тварйн; sociedad -а товарйство збхисту тварйн zoófito т зоол. зоофіт zoogeografía f зоогеогрбфія zoolatría f зоолбтрія, культ тварйн zoolito/лзооліт, скам’янілі рбштки тварйни zoología f зоолбгія
zoológico adj зоологічний; jardín (parque)
-зоологічний сад (парк), зоосбд, зоопарк zoólogo т зоблог
zoomagnetismo т тварйнний магнетйзм zoonita f зоол. члбник, сегмбнт zooperia feксперимбнт на тварйнах zooquímica f зоохімія zoospora f, zoosporo m зооспбра zootecnia f зоотбхніка zootécnico 1. adj зоотехнічний; 2. m див. zootecnista
zootecnista сот. зоотбхнік zopas сот. людина, якб вимовляє Mz” з0мість “s”
zope m 1. діал. див. zopilote; 2. Я Ам.
товстйй кбржик
zopenco 1. adj дурнйй, безмбзкий; 2. т дурень, TynáK, ббвдур zopetero т пбгорб, узвйшшя; схил zopilote т Я Ам. зоол. áypa zopilotillo 777 діал. орн. ані zopisa f 1. смолб; 2. вар, гудрбн zopitas 777 див. zopas zopo adj 1. кривйй, скалічений (про руку, ногу); 2. криворукий, кривонбгий; 3. незграбний
zoque т чурббк, колбда (для рубки м’яса) zoquesmixes т рі сокесмікси (індіанці в Мексиці)
zoquetada f дурість
zoquete1 т 1. чурббк, колбда; 2. скйбка (шматбк) хліба; 3. вайлб, ведмідь; 4. нечбма. тюхтій
zoquete2 777 Я Ам. 1. корбтка шкарпбтка; 2. бруд на ногбх
zoquetear 1. vt діал. сперечбтися, сваритися (тицяючи кулаком в лице); 2. діал. див. zapatear 1, 6; 2. vi Я Ам. говорйти (робйти) дурнйці
zoquetero 1. adj нуждбнний, злидбнний, якйй живб подаянням; 2. т жебрак zoquetudo adj грубий, незгрббно зрбб- лений
zorcico 777 сорсйко (баскський народний танець і мелодія)
zorenco adj Л. Ам. тупйй, нетямущий zorito adj див. zuro2
zoriza f діал. галаслйві весблощі zorocho adj 1. діал. див. zorollo; 2. діал. недовбрений, не^оембжений (про їжу) zorollo adj недозрілий (про фрукти) zorongo 777 1. хустка (арагонських і наварських селян); 2. сорбнго (народний андалузький і аргентинський танець); 3. пучбк, вузол (волосся на потилиці) zorores т рі зорбри (індіанці у Венесуелі) zorra1 f 1. лисиця; - mochilera зоол. тхір; 2. лис, шбльма; 3. сп’яніння, хміль; dormir (desollar) la - відсипбтися після пийтики; pillar una - сп’яніти; і-І діал. тьху!, чорт забирбй!; a la -, candilazo лисйця хйтра, а мислйвець хитріший; по es la primera - que ha desollado йому не первйна, він знбє свою спрбву; no hay - con dos rabos такбго двічі не бувбє zorra2 f візбк (для перевезення вантажів) zorra3 f шльбндра, хвбйда zorrada fdian. див. zorrería zorral adj 1. Я Ам. настйрливий, нав’язливий; 2. діал. упбртий, наполбгливий zorrastrón 1. adj хйтрий; шахраювбтий; 2. удбваний; 3. лицемірний, дволйкий; 4. т хитрун; прбйда; 5. шахрбй, пройдйсвіт; 6. лицемір
zorreada f, zorreadura f діал. полювбння на лисйць
zorrear vi діал. 1. полювбти на лисйць; 2. струшувати (змітбти) пил zorrera f 1. лйсяча норб; 2. сонливість; 3. дймне приміщення
zorrería f 1. лйсячі повбдки; 2. хйтрість, лукбвство
zorrero1 1. adj лйсячий; 2. хорт (порода собак); 3. хитрий, лукбвий; 4. т іст. королівський звіролбв zorrero2 adj 1. важкйй, неповороткйй, не манбврений (про судно); 2. якйй ідб ос- тбннім, замикбючий; 3. якйй відстаб (в дорозі)
zorrillo т Я Ам. зоол. тхір zorrillo2 adj Я Ам. 1. лінивий- 2. дурнйй zorrino 777 Я Ам. див. zorrillo11 zorripón 777 діал. мускбт (сорт винограду) zorro1 т 1. лис; - azul голубйй песбць; - plateado чбрно-бурий лис; - chingue, - de monte, - hediondo діал. зоол. тхір; - negro єнбт; 2. лисйця, лйсяче хутро; 3. лбдар; симулйнт; 4. хитрун, пройдйсвіт, шахрбй; 5. Я Ам. див. zorrillo 1; 6. діал. пшенйчне бброшно, підембжене з мбдом;
7. рі віничок (для змітання пилу); estar hecho un - клювбти нбсом, засинбти на ходу; похмуро мовчбти; hacerse el - прикидбтися незнбючим (нерозуміючим) zorro2 adj див. zorrero11 zorrocloco 777 1. ЯКЙЙ ПрИКИДбЄТЬСЯ ПрО- стакбм; 2. солодкбві лбетощі zorrón 777 1. хитрун, пройдйсвіт; 2. див. zorra1 З
zorronglón 1. ady лінивий, недбблий; 2. т лбдар
zorrullo 777 див. zurullo zorruno adj 1. лйсячий; 2. гнідйй (про масть коня) zortzico 777 див. zorcico zorzal 777 1. орн. дрізд; - gato діал. ейній дрізд; 2. хитрун, спрйтник, прбйда; 3. діал. непоейда (про хлопчика); 4. діал. дурень, простбк
zorzalero adj: oliva -а дрібнб кругла олйвка(маслина)
zorzalero 1. adj діал. якйй живб за чужйй рахунок; 2. т похлібець, дармоїд; 3. ло- вбць дроздів
zorzalino adj діал. прибмний, якйй приносить задоволення .
zote 1. adj дурнйй, тупйй; 2. т ббвдур, ;пень, ббльбас
zotera fdian. батіг І
695
zozobra
zozobra M. буря, шторі\І; 2. кораблетрб- ща, кораббльна авбрія; 3. занепокбєння, тривбга; 4. хід (у грі в кості) zozobrar 1. vi штормувбти (про судно)] 2. зазнбти кораблетрбщі (кораббльної авб- рії) (про судно); 3. бути на грбні провблу (невдачі, крбху); 4. непокбїтися, тривожитися, метбтися; 5. vt накликати небез- пбку, стбвити під удбр zozobroso adj занепокбєний, стривожений; роздратбваний zúa f див. zuda
zuaca f 1. див. див. zumba 3; 2. Я Ам. див. zurra 2; hacer la - діал. доглядбти; загравати
zuacate т діал. yfláp кулаком, стусан zuavo т 1. іст. зубв; 2. шипучий напій з кавою
zubia f водостік, місце стоку води zucarino adj цукристий, цукровий zucrero т кондитер zucucho т діал. комірчина zuda f 1. водозабірна споруда; 2. грббля на річці
zueco1 т 1. дерев’яний черевик; 2. шкіряний черевик (на корковій чи дерев’яній підошві)
zueco2 adj 1. діал. див. zurdo 1; 2. діал. клишонбгий; кривонбгий zuequero т мбйстер, який виготовляє дерев’яні черевики, черевичник zugo т діал. див. zumo zuinana f, zuinandi m діал. сбйбо, бавовняне дбрево
zuindá f Л. Ам. орн. крбликова совб zuiza М. іст. військові Ігри; 2. Я Ам. гра в стрибблки (через мотузочку); 3. Я Ам. див. zurra 2; dar una - діал. покарбти, побити
zula f діал. помилка
zulacar vt ущільнювати шви бітумною мастикою
zulaque т бітумна (гідроізоляційна) мас- тйка
zulaquear vt див. zulacar zular vt діал. помилятися zulú 1. adj зулуський; 2. неотбсаний; тупий; 3. т зулус; 4. діал. т чбрна бавбв- няна тканина (для жалобних суконь) zulla1 f6om. еспарцбт кормовйй zulla2 f кал
zuma f діал. бот. верба zumacaya fdue. zumaya zumaque m 1. бот. сумбх; 2. вино, винцб zumas т рі суми (індіанці в Нікарагуа) zumaya f орн. 1. cipa coeá; 2. дрімлюга, сплюшка, сплюха; 3. квбква, нічна чбпля zumba f 1. дзвінбчок (у худоби); 2. тріскачка (іграшка) 3. уїдливий жарт, насмішка; шпйлька; 4. овід, ґедзь; 5. Я Ам. див. zurra 2; 6. Я Ам. сп’яніння, хміль; poner - al papalote втручатися у супе- рбчку; підливбти олії у вогонь; salir sin ~ втектй, вйлетіти кулею; ¡~! (вигук, яким відганяють собак) діал. фу!, пішов геть! zumbador 1. adj якйй дзижчйть, якйй гудб; 2. т Я Ам. див. zumba 2; 3. діал. див. zum-zum; 4. приглушений дзвінок телефбна; 5. Я Ам. орн. колібрі zumbadora f діал. 1. гримуча змія; 2. сміт- тєва яма, звалище zumbambico т діал. див. zumba 2 zumbar 1. vi дзижчбти; гудіти; - los oídos шуміти у вухах; 2. наближатися, бути не за ropáMn; 3. (~ве)Л. Ам. ітй геть, щезати, зникати змиватися (непомітно); 4. vt дб-
ти (ляпаса); 5. (~se) жартувбти, на- сміхбтися; висміювати; 6. діал. нацьковувати собак; 7. Я Ам. викидбти zumbel1 т шворка (для заведення дзиги) zumbel2 т вйраз незадовблення (на обличчі); невдовблена (кйсла) міна zumbera f діал. шум (дзвеніння) у вухах zumbete т діал. див. zum-zum zumbido т 1. дзижчбння; гудіння; ~ de oídos шум у вухах; 2. сйльний удбр; 3. тех. зумувбння; - de avería аварійний сигнбл
zumbilín т діал. спис, дрбтик zumbir vi іст. див. zumbar 1 zumbo т 1. див. zumbido; 2. діал. пункт дзвінбчок (у худоби); 3. діал. гарбуз (плід);
4. Я Ам. посудина з гарбузб zumbón 1. adj якйй гучно дзвенйть (торохкотйть) (про дзвіночок у худоби); 2. жартівлйвий, весблий; 3. т дзвінбчок, якйй гучно дзвбнйть; 4. жартівнйк, веселун
zumel т (рі) діал. мокасйн (взуття індіанців ігаучо)
zumiento adj якйй виділйє сік (про росли- ну)
zumo т 1. сік (рослин, плодів); - de cepas (de parras) (виноградне) винб; 2. кбристь, вйгода; sacar ~ de la yesca діал. залбдве домогтйся
zumoso adj соковйтий
zum-zum т діал. 1. орн. колібрі (різновид);
2. зум-зум (дитяча рухлива гра)
zuna f 1. рел. сунна; 2. діал. нбров (коня);
3. діал. віролбмство, підступність zunchar vf скріпляти ббручем (скоббю) zuncho т скобб, скріпа; обруч, ббід, кільце
zungo т діал. негр
zuniacá їдіал. суніакб (страва з кукурудзи з горіхами)
zunzún т діал. див. zum-zum zuñir* vt діал. полірувбти (метал) zuño т 1. похмурий вйраз облйччя; 2. зловісний вйгляд
zupia f 1. бсад винб; 2. скаламучене (мутне) винб; 3. бурда, пійло; 4. мбтлох, пбкидьки; 5. покидьки, нбволоч; 6. діал. погана горілка
zuque т діал. удбр; estar ~ Я Ам. сидіти без копійки zurano adj див. zuro2 zurba f діал. горобйна (ягода) zurbal т діал. бот. горобйна (дерево) zurcido т 1. латбння, зашивання; 2. латка, залбтане місце
zurcidora fзашивбльниця, латбльниця; ~ de voluntades звідня zurcidura fdue. zurcido zurcir vt 1. латбти, зашивати (розріване місце); 2. спрйтно з’бднувати, комбінувати; 3. спрйтно брехбти, плестй zurdal т діал. орн. яструб zurdear vt 1. Я Ам. робйти щось лівою рукою; 2. Я Ам. красти zurdirse діал. втручатися; лізти, вплутуватися
zurd«o 1. adj лівий (про руку); 2. т лівша, шульгб; а - as /ос. adv. лівою рукою, з лівої рукй; навпакй, навйворіт; no ser ~ бути спрйтним (меткйм); він хлопець хоч кудй; ahí la juega un - (ірон.) от молодець!
zurear vi воркувати (про голуба) zureo т воркувбння (голуба) zurita f діал. горлиця, голубка
zurito adj див. zuro2
zuriza f бійка, сутичка (між двома банда ми)
zuro1 т 1. остбв кукурудзяного качана- ? діал. кброк (кора) zuro2 adj дйкий (про голуба) zurra f 1. вйчинка шкур; 2. нбгінка, нбт- руска, прочухбнка, поббї; 3. продовження почбтої роббти; 4. сварка, сутичка, бійка
5. діал. сурра (прохолоджувальний напій) zurracapote т діал. глінтвбйн zurrado т рукавйчка zurrador т дубйльник, кожум’яка, чинбар zurrapa f 1. (рі) згустки (які випадають в осад); 2. пляма, патьок (від їжі); 3. погань, паскудство, гидбта; 4. мйршавець хирлйк; con ~s брудно, неохбйно zurrapelo т нбтруска, нбгінка, прочухбнка zurrapiento, zurraposo adj каламутний, з осадом (про рідину)
zurrar vt 1. дубйти, вичиняти (шкіру); 2. бйти, сіктй; 3. ображати (в суперечці); 4. ганьбйти, паплюжити (публічно); ~se 1. випорожнятися; 2. злякбтися; наклбсти в штанй
zurraverbos т студент zurreta f діал. пронос, швидка zurría f діал. 1. див. zurra 2; 2. нбтовп, збіговисько (людей)
zurriaga f 1. див. zurriago; 2. діал. орн. жайворонок, жбйвір
zurriagada f 1. див. zurriagazo 1; 2. чвбри,
рбзбрат
zurriagar vt шмагати батогбм zurriagazo т 1. удбр батогбм; 2. біда; удбр дблі; 3. несподівана образа, ляпас zurriago т 1. батіг; 2. ремінбць, шворка (для заведення дзиги) zurriar vi див. zurrir zurriascada f діал. шум дощу zurribanda f 1. див. zurra 2; 2. бійка, сутичка
zurriburri т 1. негідник, паскуда; 2. збірн. пбкидьки, нбволоч; 3. сум'яттй, метушня, товчія
zurrido1 т глухб гудіння, неясний гул zurrido2 т 1. удбр пблицею; 2. діал. страх, жах
zurrir vi гудіти
zurro т діал. див. zurrido2 2
zurrón т 1. сумка, тбрба (із сириці); 2. мислйвська сумка, ягдташ; 3. м’яка шкірка плоду; 4. анат. плацбнта, послід;
5. мед. кістб; 6. діал. зоб (у птахів) zurrona1 fdian. див. zurrón 1 zurrona2 f 1. потіпаха, хвбйда; 2. шахрбй- ка, аферйстка
zurronada f вміст торбйни (сумки) zurrún т Я Ам. кочерга zurruscarse див. zurrarse zurrusco т 1. грінка; 2. діал. пронйзливий вітер
zurrustada їдіал. груба відповідь zurujano т іст. хірург zurullo т, zurullón т 1. згусток; 2. кал zurumato adj Я Ам., zurumbático adj одурілий, сторопілий zurupeto т 1. біржевий мбклер; 2. само- звбний нотбріус
zutano т: fulano, mengano у ~ такйй-то і такйй; такі-то і такі-то zuzar vt іст. нацьковувати izuzo! interj геть!, пішов! (собаці) zuzón т бот. жовтозілля
696
УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
СЛОВНИК
DICCIONARIO
UCRANIANO - ESPAÑOL
УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Символ
А а
Бб
Вв
Гг
Ґг
Дд
Бе
Назва літери
а
бе
ве
ге
те
де
е
Фонетична транскрипція
[а]
[б]
[В]
[Г]
[ґ]
[Д]
[Є]
Символ
Є є
Жж
Зз
И и
Іі
Її
Йй
Назва літери
є
же
зе
и
і
ї
йот
Фонетична транскрипція
[йе]
[ж]
[3]
[И]
[і]
[йі]
[Й]
Символ
Кк
Л л
Мм
Нн
О о
П п
Рр
Назва літери
ка
ел
ем
єн
0
пе
ер
Фонетична транскрипція
[к]
[л]
[м]
[Н]
[0]
[П]
[р]
Символ
Сс
Тт
Уу
фф
Хх
Цц
Чч
Назва літери
ес
те
У
еф
ха
це
че
Фонетична транскрипція
[С]
[т]
[у]
[ф]
[х]
[Ц]
[Ч]
Символ
Шш
Щщ
Ьь
Юю
Яя
Назва літери
ша
ща
знак м’якшення
ю
я
Фонетична транскрипція
[ш]
[шч]
п
[Йу]
[йа]
a6cTpáKt|ifl
А
а1 «а» (1-а літера українського алфавіту); від «а» до «я» de alfa a omega, de a hasta la zeda а2 сполучник 1. (протиставний) y; pero; sino (після заперечення); в ряді випадків при перекладі опускається; я лишаюся в Києві, а ти в Мадриді yo me quedo en Moscú у tú en Madrid; я навідаю вас післязавтра, а не завтра vendré a verle pasado mañana у no mañana; я прийду вас навідати не завтра, а післязавтра no vendré a verle mañana, sino pasado mañana; минуло багато років, а я все пам’ятаю han pasado muchos años, pero lo recuerdo todo; хоча мені і дуже весело, я мушу йти a pesar de que me estoy divirtiendo mucho, tengo que irme; а тим часом... mientras que..., y mientras tanto; а між тим... mientras que...; а то (після допустових речень) у по: хай би це сталося вночі, а то вдень! ¡si por lo menos hubiera sido de noche y no en pleno día!; (з відтінком причинності) pues: треба їхати, бо вже пізно hay que irse, pues se está naciendo tarde; а то (інакше, в противному разі) si по, о: перестань кричати, а то я піду deja de chillar, si no (o) me voy; (або) o, o bien: підіть туди, або пошліть кого-небудь vaya usted mismo o (o bien) envíe a alguien; (згода на щось після відмови) sin embargo; пізно вже туди йти, хоча підемо es tarde para ir allí, sin embargo (nos) vamos; 2. (без протиставлення) у; він написав листа, а потім... ha escrito una carta y después...; відтак, отож es por lo que, por eso: ця книга добре написана, тож я вам її рекомендую este libro está bien escrito, es por lo <jue (por eso) se lo recomiendo a частка 1. спонукальна a ver, bueno, venga, vamos; нумо, спробуйте наздогнати мене! ¡a ver (venga), tratad de darme alcance!; нумо, підводьтеся! ¡venga, levantaos!; 2. (при повторному зверненні) eh; батьку, батьку! ¡padre, eh padre!; 3. запит, (при перепитуванні недочу- того) ¿cómo?, ¿qué (dices)?; ви були там учо- — Прошу? ¿era Ud. el que estaba ayer allí? . ¿Qué?; (наприкінці речення) ¿verdad?, 6Cierto?, ¿quieres?; ¿eh? (виявляючи подив, захват); то підемо? ¿vamos, quieres?; адже ^ного поганого немає, чи не так? pues no hay a4ada de malo, ¿verdad?
виг. 1 .(подив) ah, oh; он воно що! ¡ah, mira lo •ai? /6S': 2* (упізнаванння) ah, vaya; o-o, це ти! £?^ауа>’ er0S tú!; 3. (біль, жах) ay; 4. (без- УР^оть) bah; пусте! ¡ban! no es nada; ¡bah! шо кЄГесе la Pena¡ 5* (рішучість) eh; хай буде, ah* a e! ¡eh! *sea ,0 due sea!¡ 6- (погроза) eh, ’a’To ти ще тут! ¡ah, pero todavía estás aquí!
Aa
абажур ч pantalla f абака ж apxim. ábaco m абйт ч 1. (настоятель монастиря) abad m; 2. (католицький священик) abate m абатйса ж abadesa f a6áTCTBO c abadía f
a6epáqln ж 1. астр., опт., фіз. aberración f, 2. descarrío m, extravío m аб0тка ж alfabeto m, abecedario m (азбука) абзйц ч 1. (відступ) párrafo т, párrafo aparte; писати з ~у escribir empezando un nuevo párrafo; 2. párrafo m, parágrafo m абй спол. 1. apenas, en cuanto (ледь); solamente, solo; 2. con tal de; sólo para; я все зроблю, ~ бачити тебе lo haré todo sólo para (con tal de) verte; 3.: ~ як de cualquier manera, con negligencia абй де присл. en alguna parte абйколи присл. un dia u otro; alguna vez абйкуди присл. a qualquier parte абйхто займ. alguien, alguno, qualquiera абйчий займ. de alguien, de qualquiera абищиця ж chuchería f, bibeiot m абйщо займ. algo, alguna cosa абйяк присл. (недбало) con negligencia, al desgaire; роботу зроблено ~ el trabajo está hecho con negligencia (de cualquier modo) абйякий займ. cualquier, alguno; algún a6ícáflbHnñ прикм.abisal, abismal абітур№нт ч abiturient m (en Ucrania alumno que ha terminado la enseñanza media; candidato a ingreso en un centro de enseñanza superior); postulante m; aspirante m аблактув0ння c сад. injerto por aproximación a6flaicryBáTH сад. injertar por aproximación абб спол. o; u; або... або... sea... sea...; ~ ти, ~ він tú o él; ~ сьогодні, - завтра hoy o mañana; sea hoy, sea mañana; добре ~ погано bien o mal або, чи, чи то прийм. 1. o; u (перед «о»); або... або bien... bien.., ora..; 2. (хіба) o, es que, acaso; чи ви цього не знаєте? ¿es que no lo sabe usted?, ¿o lo ignora usted? аболіціонізм ч abolicionismo m аболіціоніст ч abolicionista m аболіціоністський прикм. abolicionista абонембнт ч abono m, abonamiento m; понад ~a жарт, por encima de lo esperado абонем0нтн-ий прикм. de abono; ~a плата pago de abono абонбнт ч abonado m; абонув0ти abonar vt
абонув0тися (на + зн.) abonarse (a); sacar un abono (para algún sitio)
аборд0ж ч icm. abordaje m, abordo m; брати (взяти) на ~ tomar a! abordaje, abordar vt
аборигдн ч aborigen m; indígena m, nativo m (тубілець), autóctono m аббрт ч aborto m, abortamiento m; той, що робить ~и abortista т
абортйвний прикм. мед., біол. abortivo абразйв ч, тех. abrasivo т абразйвн'ий прикм. тех. abrasivo; ~і мате- риали abrasivos т pl, materiales abrasivos a6pá3ta ж, геол., мед. abrasión f абракад0бра ж abracadabra т абревіатура ж abreviatura f, sigla f абрикбс ч 1. (плід) albaricoque т; 2. (дерево) albaricoquero m, albaricoque т абрикбсов-ий присл. de albaricoque; ~е дерево albaricoquero т, albaricoque т á6pnc ч bosquejo т, diseño т, croquis т; contorno т (контур) абсднт ч absenta f, ajenjo т абсентеїзм ч absentismo m, ausentismo т абсолют ч філос. (lo) absoluto абсолютизація ж absolutización f абсолютйзм ч absolutismo т абсолютйст ч absolutista т абсолютйстський прикм. absolutista абсоліЬтн’Ий прикм. absoluto; completo, perfecto (довершений); ~а величина magnitud absoluta; ~а істина verdad absoluta; ~а більшість mayoría absoluta; ~а монархія monarquía absoluta; - слух oído perfecto; ~ спокій reposo absoluto; ~а тиша silencio absoluto абсолютно присл. absolutamente; completamente, perfectamente (довершено); en absoluto (анітрохи); я ~ не винен no tengo culpa en absoluto
абсорббнт ч absorbente m абсорбув0ти хім. absorber vt абсорбційний прикм. absorbedor; ~ апарат absorbedor m
абсбрбція ж, фіз., хім. absorción f, absor- bimiento m, absorbencia f абстинбнція ж abstinencia f абстрагбваність ж (мислення, міркування) carácter abstracto, (lo) abstracto a6cTparyeáTH abstraer vt a6cTparyeáTHCH abstraerse a6cTpáKTH‘Hñ прикм. abstracto; ~e мистецтво arte abstracto; ~e поняття ¡dea abstracta; ~e число мат. número abstracto a6cTpáKTHicTb ж (lo) abstracto абстрйктно присл. en abstracto, con abstracción, abstractamente, abstractivamente абстракціонізм ч abstraccionismo m абстракціоніст vabstraccionista m; abstractista m абстр0кція ж abstracción f
699
абсурд
■^ИабсУрд ч absurdo т, absurdidad f, театр ~у teatro del absurdo; дійти до ~у ilegar al absurdo; ШШ довести до ~а reducir al absurdo абсурдний прикм. absurdo абсурдність ж absurdidad f, (lo) absurdo абсурдно присл. absurdamente; в знач прис. es un absurdo абсцбс ч,мед. absceso т абсцйса ж, мат. abscisa f абхазбць ч abjasio т абхйзка ж abjasia f абхйзький прикм. abjasio; de Abjasia авангйрд ч vanguardia f, avanzada (військ.); в ~і (en) la vanguardia авангардйзм ч vanguardismo т авангардйст ч vanguardista т авангардйст’ський прикм. vanguardista; de vanguardia
авангардний прикм. de vanguardia аванзйл ч antesala f аванкймера ж antecámara f аванлбжа ж antepalco т аванпбрт ч antepuerto т аванпбст ч avanzadilla f, puesto avanzado aeáHC ч anticipo m, adelanto m, avance m; видати ~ dar un anticipo; погашати ~ amortizar un adelanto
авйнсовий прикм. anticipado, adelantado, avanzado; ~ звіт cuenta de las sumas recibidas en calidad (a título) de anticipo; justificación de entrega adelantada
авднсом присл. por anticipado, por adelantado; de antemano; платити - pagar por anticipado (a título de anticipo)
авансувйти anticipar (adelantar) dinero (a) авансцбна ж proscenio m авантурницьк ий, авантюрницьк ий прикм. de aventura(s), aventurero; ~a політика política aventurera
аванлЬр-а ж aventura f, пуститися в ~и lanzarse a una aventura, meterse en aventuras авантюрйзм ч aventurerismo m, espíritu aven- tureno
авантюрйн ч мін. aventurina f авантюрйст ч aventurero m авантюрний прикм. de aventuras; ~ роман novela de aventuras
aBápi-я 1. ж avería f, pana f (поломка автомобіля); accidente m (нещасний випадок); важка ~ siniestro m; зазнати ~ї sufrir una avería (un accidente), averiarse 2. ж derrumbamiento m; descarrilamiento m (потяга); naufragio m (судна); зазнати ~ї descarrilar vi (про потяг); naufragar vi, zozobrar vi (про судно) авйрка ж avara f abara f авйрець ч avaro m, ábaro m аварГйн-ий прикм. 1. (для усунення аварій) de reparaciones, reparativo; de urgencia; ~a машина coche de reparaciones; ~a бригада equipo de urgencia; ~ ремонт reparación de urgencia; 2. (на випадок аварії, запасний) de repuesto; ~ запас repuestos m pl; 3. (потерпілий в аварії) averiado, siniestrado
аварійність ж averias fpl, siniestralidad f авйрський прикм. avaro, ábaro авгур ч, icm. augur m авеню ж невідм. avenida f авіаб0за ж base aérea авіабензйн ч gasolina de aviación авіаббмба ж bomba de aviación авіабудівнйцтво c construcción de aviones авіагоризбнт ч, ae. horizonte artificial авіадесднт ч desembarco aéreo авіазавбд ч fábrica de aviones авіазв’язбк ч servicio aéreo de comunicación авіаквитбк ч billete aereo de pasaje авіаконструктор ч constructor de aviones авіалінія ж línea aérea (de aviación) авіамайк ч faro aéreo авіамоделізм ч aeromodelismo m авіамоделіст ч modelista m (de aviones) авіамодйль ж modelo de avión, aeromodelo авіамотбр ч motor de avión (de aviación) авіанбсець ч portaaviones m авіапасажйр ч pasajero de un avión авіапбшта ж correo aéreo авіапромислбвість ж industria aeronáutica
авіарембнтний прикм. de reparación de material de aviación
авіарбзвідка ж reconocimiento aéreo, exploración (observación) aérea авіатйхнік ч técnico de aviación авіатбр ч aviador m, aeronauta m авіатрйнспорт ч transporte aéreo aeiaTpáca ж ruta aérea
авіацГйн’ИЙ прикм. de aviación, aeronáutico, aéreo; de avión, de aviones; -а промисловість industria aeronáutica (de aviación); ~ завод fábrica de aviación
авійція ж aviación f, aeronáutica f, цивільна ~ aviación civil; морська ~ aviación naval авіачастйна ж, військ, unidad de aviación авіашкбла ж escuela de aviación авізо c, невідм. фін. aviso m авітамінбз ч, мед. avitaminosis f авокйдо c, невідм. aguacate m, palto m; avo- catero m (Лат. Ам.)
аврйл ч zafarrancho т (de limpieza, etc.) аврбра ж, поет, aurora f австралГєць ч australiano т австралійка ж australiana f австралГйський прикм. australiano; de Australia австрієць ч austríaco т австрійка ж austríaca f австрійський прикм. austríaco; de Austria автйркія ж, ек. autarquía f автентйчний прикм. verdadero, auténtico; ~ документ documento legítimo; - текст texto genuino автентйчність ж autenticidad f автб с, і ч, невідм. auto т, automóvil т автобйза ж parque de automóviles; cochera f автобіографічний прикм. autobiográfico автобіографія ж autobiografía f, curriculum vitae автоблокувдння c, зал. autobloqueo m; sistema bloc de señales
автббус ч autobús m, ómnibus m; bus m (Лат. Ам.); guagua f(Ky6a); autocarm (длятуристів) автовІдповДОч ч contestador automático автовізбк ч carretilla eléctrica, autocarro m автогальмб ч (мн. ~a) зал. freno automático автогальмувдння c autofrenado m автогенбз ж, фізіол., біол. autogénesis f, autogenía f
автогбнний прикм. фізіол., mex. autógeno автбграф ч autógrafo m автогужовйй прикм. de transporte (de tracción) automóvil y animal
автодррбжній прикм. de carreteras автодрезйна ж, зал. automotorriel m, auto- motorrail m
автодрбм ч autódromo m автозавбд ч fábrica de automóviles автозапрйвник ч (колонка) surtidor de gasolina автозчбплення c, зал. enganche automático aBToxáp ч carretilla automotriz, autocar m автокефйлія ж рел. autocefalía f автоклйв ч autoclave f
автоколбна ж columna (fila) de automóviles, autotrén m
автокрйн ч camión (de) grúa, grúa automotriz (automóvil), autogrúa f автократйчний r/pu/см. autocrático автокрдтія ж,autocracia f автбл ч, mex. aceite (grasa) lubricante (consistente)
автолдвка ж tienda automóvil автомагістрйль ж autopista f, autovía f, carretera troncal (de vía libre) автомайстйрня ж autotaller m автомйт ч 1. autómata m, máquina automática; aparato automático; tragaperras (гральний); він не людина, а ~ no es una persona, es un autómata; 2. (телефон) teléfono automático (público); 3. військ. autom6tico m, metralleta f, subfusil m
автоматизйція ж automatización f, automación f автоматйзм ч automatismo m, automaticidad автоматизувйти automatizar vi автом0тика ж 1. (галузь техніки) automática f, automacia f, automatización f 2. (сукупність механізмів) equipo (material) automático автоматйчний прикм. automático; mecánico, maquinal (мимовільний) автоматйчно присл. automáticamente
автомйтник ч військ, tirador de automático ídp arma automática) v e
автомобілебудувйння c construcción (fabrica ción) de automóviles автомобілізм ч automovilismo m автомобіліст ч automovilista m автомобіль ч automóvil m, auto m, coche m' carro m (Лат. Ам.); легковий ~ coche (de turismo), turismo m; вантажний ~ autocamión m camión m
автомобільн ий прикм. automovilístico, de automóvil(es); ~a промисловість industria automovilística; - транспорт autotransporte m; -a дорога carretera f, autopista f автоморфізм ч automorfísmo m автомотрйса ж, зал. automotriz f, automotora f, autorriel m
автонавантйжувач ч automóvil montacargas autocargador m автономіст ч autonomista m автонбмія ж autonomía f автонбмн-ий прикм. autónomo; ~a республіка república autónoma
aBTonápx ч parque automotor (de automóviles) автопілбт ч autopiloto m, piloto automático автоплуг ч с.-г. arado automóvil, motoarado m автопбїзд ч (мн. ~u) autotrén m автопоїлка ж с.-г. abrevadero (bebedero) automático, autobebedero m автопбкришка ж neumático m, cubierta f, goma f автопортрбт ч autorretrato m автопробіг ч carrera de automóviles йвтор ч autor m; escritor m (письменник); compositor m (музичного твору) авторегулйтор ч autorregulador т авторембнтний прикм. de reparación de automóviles
автореферйт ч (auto)epftome т, autorresumen т, autoextracto т; ~ дисертації memoria de una tesis
aBTopn3*yBáTH autorizar vt, -ований переклад traducción autorizada авторитйрний прикм. autoritario авторитбт ч autoridad f, prestigio m; злодійський ~ ladrón (bandido) en jefe; мати ~ gozar de autoridad (de crédito); бути ~ом (для кого-н.) ser una autoridad (para); завоювати ~ granjearse el prestigio
авторитбтний прикм. de autoridad, autorizado; competente (обізнаний); ~ вчений científico (muy) competente (prestigioso) авторитбтність ж autoridad f, competencia f (обізнаність)
áBTopcTB-o c autoría f, відмовитися від ~a renunciar a la paternidad йвторськ’Ий прикм. de autor; - гонорар honorarios m pl; ~e право derechos de autor (autorales)
авторучка ж pluma estilográfica, estilográfica t pluma fuente; кулькова ~ bolígrafo m автосйни мн. trineo automóvil, autotrineo m автоспуск ч фото disparador automático, autodísparador m
автостбп ч 1. зал. freno automático; 2. (вид туризму) autostop m; autoestop m; займатися ~ом practicar el autoestopismo автострйда ж autopista f, autovía f, carretera troncal (de vía libre), autorruta f автотйпія ж полігр. autotipia f автотрйкторний прикм. de automóviles y de tractores
автотрйнспорт ч autotransporte m, transporte automóvil
автотйга ж tracción automóvil (automotriz) автотягйч ч autotractor m автофургбн ч furgón automóvil автохтбн ч autóctono m автоцистбрна ж autocisterna f, autotanque m, camión cisterna
ara1 виг. ah; eh; ~, попався! ¡ah, caíste! ara2 частка sí, bien, claro está, indudablemente aráea ж (рослина) agave f, pita f aráT ч мін. ágata f, azabache m aráTOB-ий прикм. de ágata; agatino; ~i очі ojos de azabache
агйнт1 ч (представник) agente m; торговий ~ agente comercial, comisionista m; рекламний -
700
акафіст
agente publicitario; секретний ~ agente secreto, espía w
aréHT2 ч(причина) agente m róHTCTBO, агбнція с.-г. agencia f; телеграфне ~ agencia telegráfica; пресове ~ agencia de prensa
агентура ж 1. red de agentes, agentes m p/; 2. (розвідувальна служба) servicio de información (de inteligencia)
агентУрн’ИЙ прикм. de servicio de información (de inteligencia); Ч відомості informaciones confidenciales
агіографія ж hagiografía f агітатор ч agitador m, propagandista m агітаторський прикм. de agitador, de propagandista
агітаційний прикм. de agitación, de propaganda агітація ж agitación f, propaganda f, передвиборча ~ propaganda electoral; займатися ~ією hacer propaganda (agitación) агітбригада ж grupo (brigada, equipo) de propagandistas (de agitadores) агіткампанія ж campaña de propaganda (de agitaciyn)
агітколектйв ч, icm. equipo de propagandistas (de agitadores)
агітпункт ч centro (local) de propaganda (de agitación); colegio electoral (у передвиборчій кампанії)
агітувати 1. hacer propaganda (agitación), arengar vi’, 2. intentar convencer агломерат ч, геол., mex. aglomerado m агломераційний прикм. de aglomeración; ~ завод fábrica de aglomeración de minerales агломерація ж, теж. aglomeración f аглютинативний прикм. лінгв., біол. aglutinante аглютинація ж лінгв., біол, aglutinación f ámeqb vcorderito m агностицизм ч філос. agnosticismo т агбв вигук ¡ole!, ¡eso, eso! агбні-я ж agonía f, передсмертна ~ agonía f, бути в ~ї agonizar vt, estar en la agonía агонізувати agonizar vi, estar en la agonía агорафббія ж, мед. agorafobia f arpáp-ій ч 1. terrateniente m, latifundista m; 2.mh.: Чї (члени аграрної парти) afiliados del partido agrario аграрний прикм. agrario аграрно-індустріальний прикм. agrario-indu- strial
агрегат ч 1. теж. grupo de máquinas; bloque de aparatos; котельний ~ grupo de calderas; генераторний ~ grupo generador; 2. мат., мін., буд. agregado m
агрегатний прикм.: ~ стан речовини фіз. estados de la materia
агреман ч, дип. plácet т, agrément т агресйвний прикм. agresivo, de agresión агресйвність ж agresividad f, carácter agresivo агресйвно присл. agresivamente, de modo agresivo
агрбсія ж agresión f arpécop ч agresor m агробіологічний прикм. agrobiológico агробіолбгія ж agrobiología f агрогрунтознавство c agrología f агрокультура ж agronomía f, icm. agricultura f агронбм ч agrónomo m, ingeniero agrónomo агрономічний прикм. agronómico агронбмія ж agronomía f агропромислбвий прикм. agroindustrial агропункт ч centro agronómico arporéxHÍK ч perito agrónomo arpoTéxHlKa ж agrotécnica f, agrotecnia f агротехнічний прикм. agrotécnico am XíM чний nPUKM- agroquímico агрохімія ж agroquímica f, química agrícola агрошкбла ж escuela de agricultura ІРУС 4(кущ) grosellero (espinoso) m; 2. (яго- u) uva crespa, uva espina, grosella espinosa giom МУЗ'присл' ada9io* 2- cневідм. ada-
ЗДм-ів прикм.: ~ова голова (метелик) cala- аJ? (mariposa)] ~ове яблуко (кадик) nuez de ann.’ Puez ^ manzana de Adán цемент ч, жім. adamsita f оптація ж adaptación f
адаптер ч fonocaptor m адаптувати adaptar vt, -ований текст texto adaptado
адвентйзм ч adventismo m адвербіальний прикм. лінгв. adverbial адвокат ч abogado т, letrado т адвокатський прикм. de abogado; -а контора bufete т
адвокатур а ж 1. (професія) abogacía f] займатися ~ою dedicarse a (ejercer) la abogacía; 2. abogados m pl, colegio de abogados адекватний npuKM.aóecuaóo, equivalente адекватність ж,adecuación f, equivalencia f адекватно присл.,de una manera adecuada аденбїд ч, мед. adenoide m аденбма ж, мед. adenoma m ад0пт ч, adepto m аджарець ч adzharo m аджарка ж adzhara f аджарський прикм. adzharo; de Adzharia адж0 1. част. es que; si; en efecto, en verdad; це правда! ¡esto sí que es verdad!; ~ це правда? ¿es que esto es verdad?; ~ він інженер es que es ingeniero; ~ це всім відомо si esto es conocido de todos; si todos lo saben; 2. спол. ya que, porque, es que; не читай далі, ~ це дуже нудно no leas más ya que (porque) esto es muyaburrido адигбєць ч adigué m адигбйка ж adigué f адигбйський прикм. adigué адміністратйвн’ий прикм. administrativo; в -ому порядку administrativamente, por procedimiento administrativo, por vía administrativa адміністратор ч administrador m адміністрація ж administración f адміністрування c administración burocrática, autoritarismo m, métodos de ordeno y mando (autoritarios, burocráticos) адмініструвати administrar vt (de forma burocrática)
адмірал ч almirante m адміралт0йство c almirantazgo m адміральський прикм. de almirante адоптація жadoptación f, adopción f адреналін ч adrenalina f aApéc*a ж 1. dirección f, señas fpl; sobrescrito m (на конверті); доставити листа за ~ою llevar la carta a su destino; 2. (письмове привітання) felicitación por escrito; потрапити за ~ою acertar (dar) en el clavo; на чиюсь -у, на -у кого-н. (сказати, зауважити) refiriéndose a alguien адресант ч remitente т адреейт ч destinatario т адрйсний прикм.: ~ стіл registro de domicilios; -а книга guía de domicilios адресувати dirigir vt, enviar vt адресуватися dirigirse (a) адсорбйнт ч жім. adsorbente m адсорбувати фіз., жім. adsorber адебрбція ж фіз., жім. adsorción f ад’юнкт ч 1. військ, candidato т, aspirante т (а una escueta militar superior); 2. icm. auxiliar de catedrático pasante
ад’ютант ч edecán m, ayudante m (de campo)
аерарій ч aerarium m
аерація ж aeración f
аерббіка ж aerobio m
аерббний прикм. біол. aerobio
аерббус ч aerobús т
аеровокзал ч estación terminal del aeropuerto, aeropuerto m
аеродинаміка ж aerodinámica f аеродинамічний прикм. aerodinámico аеродрбм ч aeródromo m аерозйомка ж foto aérea аерозбль ч, жім. aerosol т аероклуб ч aeroclub т, club de aviación аероліт ч, астр. aerolito т, meteorito т аеромайк ч aerofaro т, faro para la navegación aérea
аером0тр ч, фіз. aerómetro m. аеромеханіка ж aeromecánica f аеронавігхція ж aeronavegación f, navegación aérea
аеронйвт ч aeronauta m аеронавтика ж aeronáutica f
аероплан ч aeroplano m, avión m аеропбрт ч aeropuerto m аеросани мн. trineo a motor, trineo con hélice аеростат ч aeróstato m, globo aerostático аеростатика ж aerostática аеротерапія ж aeroterapia f аеротермічний прикм. aerotérmico аерофотозйомка ж fotografía aérea, aerofotografía f
аерофотознімок ч aerofotograma m аж 1. част. hasta; incluso; я - уявити собі не можу incluso no me lo puedo imaginar; 2. спол. incluso; у хаті тепло, - жарко la casa está templada, incluso hace calor; йжіо c невідм. торг, agio m аж^р1 ч (вишивка, тканина) calado m ажур2 присл., бужг. al día ажурний прикм. 1. calado, perforado, horadado; ~ рядок vainica f, 2. fino, afiligranado; -a работа filigrana f, orfebrería f аз ч 1. ahz (denominación eslava de la letra «a»); 2. мн. rudimentos m pl, elementos m pl, el abecé; ази el abecé, el abecedario; починати з азів empezar desde el principio (desde el abecé); твердити ази remachar vt, recalcar vt, estar en los rudimentos; він ні аза не знає no sabe ni el abecé (ni jota), по sabe пі А пі В азйлія ж (рослина) azalea f азйрт ч frenesí т; ardor т, pasión f (пристрасть); exaltación f, acaloramiento m (захоплення); увійти в - acalorarse, apasionarse; perder los estribos
азйртн-ий прикм. frenético; apasionado, acalorado; ~¡ ігри juegos de azar аз0ртно присл. frenéticamente, apasionadamente, con acaloramiento азб0ст ч мін. asbesto m, amianto m азбйстовий прикм. мін. de asbesto, asbestado, de amianto
йзбука ж 1. (алфавіт) abecedario m, alfabeto m; ~ Морзе alfabeto Morse; нотна - notas musicales; 2. (буквар) abecedario m, cartilla f йзбучн'ий прикм.: -а істина verdad evidente, verdad de Perogrullo, perogrullada f азербайджйнець ч azerbaidzhano m, azerí m азербайджднка ж azerbaidzhana f, azerí f азербайджанський прикм. azerbaidzhano; de Azerbaidzhán, azerí
йзимут ч, астр., геод. acimut m, azimut m a3iáT ч asiático m
азійський прикм. asiático; de(l) Asia азосполука ж жім. compuesto nítrico (azótico), azocompuesto m
азбт ч nitrógeno m; ázoe m; окис -y óxido nítrico; двоокис -a bióxido de nitrógeno; peróxido de nitrógeno (маловжив.)
азбтист-ий прикм. жім. nitroso; nitrogenado, azoado (про добрива); -а кислота ácido nitroso; ~е срібло nítruro de plata азотистокйслий прикм. жім. nitroso; ~ натрій, калій nitrito de sodio, de potasio; sodio, potasio nitroso
азбтн-ий прикм. жім. nítrico; azoico (маловжив.); -а кислота ácido nítrico; -і добрива abonos nitrogenados
азотнокйелий прикм. жім. nítrico; - натрій nitrato de sodio, sodio nítrico; - калій nitrato de potasio, potasio nítrico азотувйти nitrogen(e)ar vt áTp ч (рослина) acoro m айболить ч сл. veterinario m, albéitar m añeá ж 1. (дерево) membrillo m, membrillero m; 2. (плід) membrillero m ййсберг ч iceberg m, témpano de hielo áñcTpa ж áster m
академізм ч academismo m, academicismo академік ч académico m академічн-ий прикм. académico; -а відпустка acó sabático; давати -у відпустку dar licencia de año sabático; ~ рік año docente (lectivo); ~a година hora de clase; ~ театр teatro académico академія ж academia f; академія мистецтв Academia de Bellas Artes; військово-медична - Academia Militar de Medicina акйнт ч, бот., аржіт. acanto m ¿кати pronunciar la «o» como «a» акафіст ч церк. acatista f
701
акйці-я
акЯці-я ж acacia f, біла ~ ábacia blanca (falsa); жовта ~ acacia de Rusia ІаквалЯнг ч equipo para pesca y natación submarinas (mascarilla y balón), acualung m аквалангіст ч submarinista m, hombre rana аквамарйн ч міин. aguamarina f аквареліст ч acuarelista m, pintor de acuarelas акварбльжі. (фарби) acuarela f, aguada f, 2. (картина) acuarela f, pintura a la acuarela акварбльний прикм. de (a la) acuarela; ~ портрет retrato a la acuarela акв0ріум ч acuario m
акватйнта ж полігр. aguatinta f, acuatinta f акватбрі я ж espacio acuoso, zona ácuea; в ~ї Тихого океану en una zona del Pacífico акведук ч acueducto m
акйн ч akín m (bardo kazajo, kirguíz y de otros pueblos del Asia Central) акліматизйція ж aclimatación f акліматизувйти aclimatar vt акліматизувЯтися aclimatarse vt акмеїзм ч acmeísmo m (corriente en la literatura rusa - principalmente en la IXX) акмеїст ч acmeísta m акомодйція ж acomodación f акомпанембнт ч acompañamiento m (mus.) aKOMnaHiáTop ч acompañador m, acompañante m (mus.)
акомпанувйти acompañar vt (mus.) аконіт ч (рослина) acónito m акбрд ч acorde m; заключний ~ acorde final акордебн ч acordeón m акордеоніст ч acordeonista m акбрдн ий прикм. a contrato; -а робота trabajo a contrato (a destajo) акр ч acre т (medida) акредитйв ч фін. carta de crédito aKpeflHTyeáTH фін. acreditar vt акроббт ч acróbata m, volatinero m, volatín m; pruebista m (Лат. Ам.); cirquero m (M.)\ caballitero m (Куба) акроб0тика ж acrobacia f акробатйчний прикм. acrobático акровірш ч літ. acróstico т акрбполь ч іст. acrópolis т акселердтор ч теж. acelerador т; ручний ~ acelerador de mano акселеромбтр ч теж. acelerómetro т аксельбй'нти мн. (од. ~нт ч) cordones трі aKcecyáp ч accesorios т рі аксібма ж axioma т аксібметр ч мор. axiómetro т аксонометрія ж мат. axonometría f акт ч 1. (дія) acto т, hecho т, acción f, урочистий - acto público; терористичний - acto de terrorismo; 2. (документ) acta f, обвинувальний ~ acta de acusación (acusatoria); нотаріальний ~ acta notarial; скласти ~ levantar acta; 3. театр. acto m
актйв1 ч фін. activo m; - і пасив activo y pasivo; в ~i en el haber de...
актйв2 ч (активісти) activo m, conjunto de activistas; militantes de base activos; збори ~y la reunión del activo активйція ж спец, activación f активізбція ж activación f, intensificación f активізувбти activar vt, acelerar vt (прискорювати); intensificar vt, dinamizar vt, galvanizar vt, reactivar vt (пожвавлювати); активізувбтися activarse; acelerarse vt активіст ч. активістка ж activista m, f активн ий1 прикм. (діяльний) activo, militante; ~e виборче право derecho de voto актйвний2 прикм. фін. activo; ~ баланс activo m актйвність ж actividad f, dinamismo m, activismo m\ виявляти - demostrar actividad актйвн’О присл. activamente, con actividad; брати - у участь participar activamente (en), tomar parte activa (en)
активбван-ий присл. і прикм. жім. activado; ~е вугілля carbón activado активувйти жім. activar vi актйнія ж actinia f
Яктовий прикм. dé actos; ~ зал sala de actos; paraninfo m, aula magna (в університетах) актбр ч 1. actor m; комічний ~ cómico m; трагічний ~ trágico m; характерний ~ (actor)
característico; поганий ~ comicastro m; 2. (удавальник) comediante m, farsante m актбрство c 1. profesión y actividades del actor; 2. comedia f, teatro m актбрський прикм. de actor актрйса ж 1. actriz f, комічна ~ cómica f, трагічна ~ trágica f, 2. (удавальниця) comedianta f аюуалізбція ж actualización f, aggiornamento m (italianismo)
актуйльн-ий прикм. actual, de (la) actualidad, palpitante, vigente, apremiante; ~e питання un asunto palpitante (de actualidad) акту0льність ж actualidad f, vigencia f (дійсність); ~ питання actualidad (lo actual) de la cuestión
актувати hacer constar en acta акула ж tiburón m, marrajo m; escualo m акумулювйти спец, acumular vt акумулювйтися acumularse vt акумулйтор ч acumulador m акумулйція ж спец, acumulación f акупунктура ж acupuntura f акупунктурний прикм. acupuntor акурйтний прикм. 1. (про людину) exacto, puntual; ordenado (що додержує порядку); escrupuloso (ретельний); pulcro (ожайний); 2. (про дію) cuidadoso, esmerado; pulcro (чистий) акурйтність ж (про людину) exactitud f, puntualidad f, escrupulosidad f (ретельність), pulcritud f (ожайність); 2. (про дію) esmero m, pulcritud f
акурйтно присл. con exactitud, exactamente; con puntualidad, puntualmente; con cuidado, cuidadosamente; con esmero, esmeradamente; con pulcritud (ошатно) акустика ж acústica f акустйчний прикм. acústico акушбр ч partero т, comadrón т, tocólogo т акушбрка ж partera f, comadre f, comadrona f акушбрство c partería f, tocología f, obstetricia f (cient.)
акушбрськ’ий прикм. obstétrico, obstetrical; ~i курси cursos de obstetricia акцбнт ч acento m, dejo m; deje m (fam); говорити з ~ом tener dejillo акцентубція ж лінзв. acentuación f акцентувйтиасепШаг vt, recalcar vt акцйпт ч юр., фін. aceptación f акцет-áHT ч фін. aceptador m, aceptante m акцептувйти aceptar vt акцйз ч accisa f, impuesto m акцйзний прикм. de accisa(s); de impuestos; ~ збір recaudación de accisas акціонбр ч accionista m акціонйрн-ий прикм. accionario, accionarial; - капітал capital social, capital en acciones; ~e товариство sociedad anónima акціонувйти crear sociedades anónimas (ven- díendo acciones); privatizar mediante emisión y venta de acciones
йкція1 ж фін. acción f, ~ на пред’явника acción ordinaria; іменна ~ acción personal йкція2 ж книжн.(дія) acción f албйнець ч albanés т, albano т, amaúte т албйнка ж albanesa falbana f, amaúte f алб0нський прикм. albanés, albano, arnaúte; de Albania Ялгебра ж álgebra f
алгебраїчн ий прикм. algebraico, algébrico; подавати в ~ій формі algebrizar vt алгорйтм ч algoritmo т; ~ навчання algoritmo de aprendizaje
алб 1. спол. pero, mas, sino; empero (утім); вони були там, ~ він їх не бачив estuvieron allí pero él no les vio; це можливо, ~ малоймовірно esto es posible pero poco probable; не тільки там, ~ й тут no sólo allí sino también aquí; 2. спол. запереч pero; він довго мовчав, - потім заговорив el estuvo callado un gran rato pero después habló; 3. c невідm. pero m; маленьке «але» una pequeña objeción, un pero; тут є одне «але» aquí hay un pero; без усяких «але»!, ніяких «але»! ¡sin ningún pero! алебйрда ж alabarda f алебйстр ч 1. alabastro т; 2. буд. escayola f алебйстровий прикм. 1. alabastrino, de alabastro; 2. уст. буд. de escayola
алегорйчний прикм alegórico, parabólico алегбрія ж alegoría t parábola Ппритч?) anérpl c нввідм. nfa f, ЮмтЬоІа f anórpo муз. 1. присл. alegro; 2. c нввідм. alegro m александрит ч мін. alejandrita f Щ ' александрійський прикм.: ~ вірш verso alejandrino, alejandnno m; ~ лист ферм casia , sen m, sena f H ’ 5,13 r>
алелізм ч біол. alelismo m алель ч біол. alelo m алерг0н ч мед. alérgeno m алергічний прикм. alérgico алергія ж мед. alergia f алеут ч aleutiano т алеутка ж aleutiana f алеутський прикм. aleutiarío алйя ж avenida f, alameda f, paseo m алжйрець ч argelino m алжйрка ж argelina f
алжйрський прикм. argelino; de Argelia- de Argel
аличй ж 1. (дерево) ciruelo damasceno, damas- ceno m, almaceno m; mirobálano m; дика - endrino m, prunela f 2. (плід) ciruela damascena" damascena f, almacena f án\6\ c нввідм. юр. alibi m, coartada f алігатор ч aligátor m, caimán m алізарйн ч жім. alizarina f алім0нти мн. alimentos m pl; платити одержувати ~ pagar, recibir alimentos алімйнтник ч сл. alimentante m алітерйція ж літ. aliteración f алкалбїд ч жім. alcaloide т алкйш ч прост. espita f, odre т, borrachín т алкоголізм ч alcoholismo т; dipsomanía f алкогблік ч alcohólico т; dipsómano т, dipsomaníaco т; borracho т (п’яниця) алкогбль ч alcohol т
алкогбльний прикм. alcohólico, de alcohol; con alcohol, alcoholizado
Аллйх ч Alá m; ~ (його) знає сл. sabe Dios аллб виг. ¡aló!; ¡hola!; (телефон) ¡si! алмйз ч 1. diamante m; необроблений ~ diamante (en) bruto; 2. (для різання скла) diamante de vidriero
алмйзний прикм. de diamante(s); diamantino (про блиск)
алмазонбсний прикм. diamantífero алогймія ж бот. alogamia f алогенний прикм. геол. alógeno алогічний прикм. alógico алогічність ж alogía f албе с нввідм. áloe т, aloe т алопйт ч alópata т алопатйчний прикм. alopático алопйтія ж alopatía f алотропічний прикм. жич alotrópico алотрбпія ж жім. alotropía f алт0йський прикм. altaico; del Altay алтйя ж (рослина) altea f, malvavisco т алфавіт ч alfabeto т; abecedario т (азбука); за ~ом en (por) orden alfabético алфавітн'ий прикм. alfabético, de(l) alfabeto; в ~ому порядку alfabéticamente, en orden alfa¬
bético
алхімік ч alquimista m алхімія ж alquimia f
альбатрбс ч albatros m, carnero del Cabo
альбінізм ч біол. albinismo m
альбінбс ч біол. albino m
альббм ч álbum m; ~ для марок álbum de sellos
альбор0да ж муз. alborada f
альбумін ч біол., жім. albúmina f, proteína f
альбумінний прикм. біол., жім. albuminado
альвебла ж анат. alvéolo т
альвеолярний прикм. анат., лінгв. alveolar
альдегід ч жім. aldehido т
алькЯльд ч (суддя) alcalde т
алькбв ч alcoba f
альманйх ч antología f, miscelánea literaria альмандйн ч мін. almandina f альпакй с нввідм. зоол., текст, alpaca f альпбрі с нввідм. присл. a la par, al par альпенштбк ч alpenstock т, piolet т альпійськ ий прикм. alpino, alpestre; ~і луки prados alpinos; ~а фіалка ciclamen т; ciclamino т, pamporcino т
702
аніскільки
,„Í3M ч alpinismo т, montañismo т 3/11nlHÍcT ч alpinista т, montañero т ^піністський прикм. de alpinista(s); ~ табір ^mpamento alpino (de alpinistas) іїг ч муз. 1- (голос) alto т, contralto т; 2. інструмент) viola f-, alto т (духовий)
„.-гінка ж cenador m, quiosco de jardfn, glorieta f ^іьтерйція ж муз. alteración f пьтернатйва ж alternativa f, opción f, disyuntiva f Ильтернатйвний прикм. alternativo яльтврнйтор ч ел. alternador т альтернація ж 1. мат. alternación f, 2. лінгв. alternancia f
альтимдтр ч ав. altímetro т альтйст ч viola т
альтбвий муз. 1. (про голос) de alto, de contralto; 2. (про інструмент) de viola; de alto альтруїзм ч altruismo m альтруїст ч altruista m альтруїстйчний прикм. altruista 1 ¿льф-а ж alfa f, ~ і омега alfa y omega; від ~и до омеги de alfa a omega; альфа-промені фіз. rayos alfa
альфбнс ч chulo т альйнс ч alianza f, unión f алювійльний прикм. геол. aluvial алювій ч геол. aluvión т алюмінйт ч alumínate т алюмінієвий прикм. de aluminio, alumínico алюміній ч aluminio т алюмініт ч мін. aluminita f алюр ч paso т (del caballo) амазбнка ж 1. amazona f, 2. (костюм) traje de amazona
амальгйма ж amalgama f
амальгамувйти amalgamar vt
аманйт ч усн. rehén т
амарйнт ч (рослина) amaranto т
амарйліс ч (рослина) amarilis f
aMáTop ч aficionado т; diletante т; amateur m
(іпро спорт); садівник— horticultor aficionado;
історик-- historiador de tiempo libre (de tardes
perdidas)
aMáTopcTBO c diletantismo m амйторський прикм. aficionado, amateur амбіц-ія ж ambición f, amor propio; vanidad f, altivez f (пихатість); необґрунтовані ЧЇ pretensiones infundadas амбіційний прикм. ambicioso áM6pa ж 1. ámbar m, ambrina f, 2. (парфуми) perfume m
амбразур а ж 1. військ, aspillera f, tronera f, cañonera f, пробити -y tronear vt, 2. apxim. vano m, hueco m (de la ventana, de la puerta) амбрбзія ж ambrosía f
амбулатбрія ж enfermería f, dispensario m, consultorio médico
амбулатбрний прикм. de dispensario, de enfermería; - прийом consulta módica en el dispensario; - хворий enfermo que se cura en el dispensario (en la policlínica) амвбн ч церк. ambón m, púpito m амбба ж, ameba f, amiba f амббн’ий прикм. amibiásico; -а дизентерія disentería amibiásica аменорбя ж мед. amenorrea f америкйнець ч americano m американізація ж americanización f американґзм ч лингв. americanismo т американізувйти americanizar американістика ж americanística f америкйнка ж americana f америкйнський прикм. americano; de América аметйст ч amatista f
аметйстовий прикм. de (con) amatista
ам ак чхім. amoníaco т
ам ант ч мін. amianto т
аміачний прикм. хім, amoniacal, amónico
амід ч хім. amido т
ам н ч хім. amina f
амінокисл6та ж хім. ácido amínico (amino), aminoácido m
aMÍHb частка рел. amén; así sea
амнезія ж мед. amnesia f
амністія ж amnistía f, indulto m; Міжнародна ~
amnistía Internacional; оголосити загальну ~ю
conceder amnistía general
амністувйти amnistiar vt, conceder amnistía; indultar vt
амонйл ч amonal m
амбній чхім. amonio m; сірчанокислий - sulfato de amonio
амоніт1 ч (вибухова суміш) amonita f амоніт2 ч зоол. amonita f, amonites m аморйльний прикм. amoral, inmoral; - вчинок inmoralidad f
амор0льність ж amoralidad f, inmoralidad f аморйльно присл. inmoralmente, con inmoralidad
амортизйтор ч mex. amortiguador m амортизаційний прикм. 1. ек. de amortización; amortizadle; - капітал capital amortizable; 2. mex. de amortiguación, de amortiguamiento амортизйція ж 1. ек. amortización f, 2. mex. amortiguación f, amortiguamiento m амортизувбти 1. ек. amortizar vt, 2. mex. amortiguar vt
амбрфний прикм. amorfo амбрфність ж amorfía f, amorfismo m ампелогр0фія ж ampelografía f ампбр ч фіз. amperio m, amper m ампер-година ч фіз. amperio hora ампермбтр ч фіз. amperímetro т ампір ч мист. estilo imperio амплітуда ж фіз., мат. amplitud f ампліфМція ж літ. amplificación f амплуй 1. сневідм. театр, parte f, papel т, rol лі; 2. ж ampolla f ампутйція ж amputación f ампутувйти amputar vt амулбт ч amuleto т, talismán т, mascota f амуніція ж військ, усн. pertrechos т pl, equipo т (militar); шкіряна ~ correaje т амур ч і.міф. amor т, Cupido т; 2. мн.: ~и прост. усн. amoríos т рі амурн ий прикм. amoroso, galante; -і справи asuntos amorosos, amores т pl, amoríos m pl амфібія ж зоол., військ, anfibio т; самолет ~ avión anfibio; танк - tanque anfibio амфібрйхій ч літ. anfíbraco т амфітейтр ч anfiteatro т, hemiciclo т амфітейтром присл. en fonna de anfiteatro, en forma ovalada амфітрібн ч anfitrión m ймфора ж ánfora f анабаптйст ч anaba(p)tista m анабібз ч біол. anabiosis f анаболізм ч фізіол. anabolismo m анагрйма ж літ. anagrama т анаерббн-ий прикм. біол. anaerobio; -і бактерії bacterias anaerobias анакбнда ж (змія) anaconda f анакреонтйчний прикм. літ. anacreóntico анакруза ж літ. anacrusis f аналептйчний прикм. мед. analéptico анйліз ч análisis т, f, якісний, кількісний - хім. análisis cualitativo, cuantitativo; - крові мед. análisis de sangre
аналізйтор ч спец, analizador т (aparato) аналізувйти В. analizar vt аналітик ч analista т
аналітйчн ий прикм. analítico; ~а хімія química analítica
аналбМя ж analogía f, за Чєю por analogía, analógicamente
аналогічний прикм. análogo, analógico, similar аналогічно присл. análogamente, con analogía анйлогов’ий прикм. análogo, analógico; ~a машина computadora analógica аналбй ч церк. facistol m, atril m (en las iglesias) анальгетйчний прикм. мед. analgésico анйльний прикм. анат. anal, del ano анймнез ч мед. anamnesia f, anamnesis f ананйс ч ananá(s) m, piña f ананйсний, ананйсовий прикм. de ananal(s), de piña
анапбст ч літ. anapesto m анархізм ч anarquismo m, acracia f анархіст ч anarquista m, ácrata m анархістський, анархічний прикм. anárquico, ácrata
aHápxta ж anarquía f
анархо-синдикалізм ч anarcosindicalismo m анархо-синдикаліст ч anarcosindicalista m
анйтом ч anatomista m
анатомічний прикм. anatómico; - театр anfiteatro de anatomía (anatómico) анатбмія ж anatomía f, - людини anatomía del cuerpo humano
анатомувйння c anatomía f, disección f aHaTOMyeáTHanatomizar vt, disecar vt ан0фем‘а ж церк. anatema m, excomunión f, піддати -i anatematizar vt, excomulgar vt анйфемський прикм. прост. terrible, satánico, diabólico
анйфора ж літ. anáfora f анахорбт ч усн. anacoreta т анахронізм ч anacronismo т анахронічний прикм. anacrónico анашй ж hachís f, cannabis т ангажембнт ч театр, contrata f, contrato т; одержати - ser contratado, obtener empleo (en el teatro)
ангажувйти 1. театр, contratar vt, 2. (запросити на танець) invitar vt ангйр ч ae. hangar m, angar m, cobertizo m, sotechado m
йнгел ч ángel m; —охоронець ángel custodio (de la guarda); - пролетів (про несподіване мовчання) pasó un ángel; день ~a cumpleaños m; -а виведе з терпіння este saca de quicio a cualquiera йнгельський прикм. angélico, angelical; - голос voz angelical; мати - характер ser un ángel ангелйтко ч зменш, angelito m (niño, joven) ангідрйд ч хім. anhídrido m ангідрйт ч мин. anhidrita f ангін а ж мед. angina f ангібма ж мед. angioma т англієць ч inglés т англійка ж inglesa f англізувйти anglificar vt англійський прикм. inglés; de Inglaterra; -а сіль фарм. sal de la Higuera (amarga, inglesa) англікйнський прикм. anglicano англіцйзм ч лінгв. anglicismo т англо-америкйнський прикм. angloamericano англомйн ч anglomano т, anglofilo т англомйнія ж anglomanía f, anglofilia f англосйкс ч anglosajón т англосаксбнський прикм. anglosajón ангбрсьюий прикм. de Angora; -а кішка gato de Angora; -а шерсть angora f андалузит ч мин. andalucita f андйнте муз. 1. присл. andante; 2. сневідм. andante т
андегрйунд ч artes clandestinos (de underground) андоррський прикм. andorrano андський прикм. andino аневрйзма ж мед. aneurisma т, f анекдбт vanécdota f chiste т; golpe ingenioso, gag m; любитель розповідати ~и cuentachistes m; збірник Чв anecdotario m; розповідати ~и contar chistes
анекдотйчний прикм. anecdótico, chistoso; - випадок anécdota f, caso chistoso анексіоністський прикм. de anexión, anexionista анбксія ж anexión f анексувйти anexar vt, anexionar vt анемічний прикм. anémico анемія ж мед. anemia f анембграф ч метео anemógrafo т анембметр ч метео anemómetro т анембна ж (рослина) anemona f, anemone f анорбїд ч aneroide т, barómetro aneroide анестезійн-ий прикм. мед. anestésico; -і засоби anestésicos т рі анестезія ж мед. anestesia f анестезувйти мед. anestesiar анігілйція ж фіз. desmaterialización f, aniquilación f
анізотрбпний прикм. фіз. anísotrópico
анілін ч хім• anilina f
анімаліст ч мист. animalista т
анімізм ч animismo т
анібн ч фіз. anión т
аніс ч anís т
анісівка ж; (горілка) anisado т, aguardiente anisado
аніскільки присл. en absoluto, de ningún modo; йому сьогодні - не краще hoy él no está nada mejor
703
анісовий
І анісовий прикм. de anís* anisado; ~ лікер aniseta f, anisete m, anís m Іанітрбхи присл. nada; absolutamente nada; de ningún modo, en absoluto; я - не серджуся на вас no tengo nada contra Ud.; en absoluto no estoy enfadado con Ud.; він ~ не образився de ninguna manera se ha enfadado анічичйрк: (мовчати) jchito!, jchitónl; про це ~! {de esto ni una palabra) áHKep ч mex. áncora f
йнкерн’ий прикм. de áncora; ~ болт riostra f, vástago de riostra, tomillo de cementación анкбта ж formulario m\ encuesta f, cuestionario m (опитувальний лист) анк0тн‘ий прикм. de formulario, de encuesta; de investigación; ~i дані datos de la encuesta; antecedentes m pl, historial m анкетувйти encuestar vt анкілбз ч мед. anquilosis f аннйли мн. anales mpl анбд ч фіз. ánodo m анбдний прикм. фіз. anódico анодувйння c mex. oxidación anódica анодув0ти тех. anodizar vt aHOMánifl ж anomalía f, irregularidad f, магнітна ~ anomalía magnética аномйльний прикм. anómalo; irregular анонім ч anónimo m анонімка ж carta anónima, anónimo m анонімний прикм. anónimo; ~ лист carta anónima, anónimo m анонімник ч anonimista m анонімність ж anonimato m, anonimía f анбнс ч anuncio m; cartel m анонсув0ти anunciar vt анорйк ч (спортивна непромокальна куртка на блискавці) anorak т анормйльнии лрі/ш.апогтпаї анотйція ж resumen т, compendio m, epítome анотув0ти resumir vt, compendiar vt анбфелес ч зоол. anofeles m ансймбль ч conjunto m; архітектурний ~ conjunto arquitectónico; ~ пісні й танцю conjunto de canto y baile
антаблембнт ч apxim. entablamento m, cornisamento m
антагонізм ч antagonismo m антагоніст ч antagonista m антагоністйчн-ий прикм. antagónico; ~i класи clases antagónicas Антанта ж icm. Entente f антарктйчний прикм. antártico антбна ж радіо, зоол. antena ґ, передавальна (приймальна) ~ antena emisora (receptora); телевізійна ~ antena de televisión антиалкогбльн-ий прикм. antialcohólico; ~а кампанія campaña antialcohólica антибактерійльний прикм. antibacterial, antibactérico
антибібтик ч мед. antibiótico т антибуржуйзний прикм. antiburgués антивірус ч antivirus т антивірусний прикм. antivirus антивоєнний прикм. antimilitarista, antibelicista, antibélico антиг0н ч antigeno т антигігієнічний прикм. antihigiénico антигромйдський прикм. antisocial антидемократйчний прикм. antidemocrático антидержйвний прикм. antiestatal, contrario а los intereses del Estado; anti Estado антидетонйтор ч mex. antidetonante m антидіалектйчний прикм. antidialéctico антидбпінг ч спорт, antidopaje т антидбт ч мед. antídoto т антизакбнний прикм. ilegal антиімперіалістйчний прикм. antiimperialista антиісторйчний прикм. antihistórico антиквйр ч anticuario т антикварійт ч tienda de antigüedades, antigüedades fpí
антиквйрн'ий прикм. de anticuario; antiguo (старовинний); ~a крамниця tienda de antigüedades, antigüedades fpl антиклерикйл ч anticlerical m антиклерикалізм ч anticlericalismo m антиклерикйльний прикм. anticlerical
антиколоні0льний прикм. anticolonial; ~ рух movimento anticolonial антикомунізм ч політ, anticomunismo m антикомуністйчний прикм. anticomunista антиконституційний прикм. anticonstitucional, aconstitucional
антикорозійний прикм. mex. anticorrosivo антилогарйфм ч мат. antilogarítmo т антилбпа ж antílope т антильський прикм. antillano антимарксйстський прикм. antimarxista антиматеріалістйчний прикм. antimaterialista антиматбрія ж фіз. antimateria f антимілітарйзм ч antimilitarismo т антимілітарйст ч antimilitarista т антимілітаристичний прикм. antimilitarista антимбн'ія ж; розводити ~ії (~ію); hablar por hablar, hablar a humo de pajas антимонархіст ч antimonárquico m, antirrealista m
антимонархічний прикм. antimonárquico антинарбдний прикм. antipopular, antinacional антинаукбвий прикм. anticientífico антинаціон0льний прикм. antinacional антинбмія ж філос. antinomia f, antinomia f антиларлам0нтський прикм. antipariamen- tarista
антипартійний прикм. antipartido, antipartidista; ~e угруповання agrupación antipartido антипасйт ч геогр. contraalisios m pl антипйт’ія ж antipatía f, мати ~ію sentir antipatía (por), tener antipatía (a), antipatizar vi (con); викликати -ію (кому-н.) serle antipático (a) антипатріотйчний прикм. antipatriótico антипатйчний прикм. antipático антипбд ч antípoda т
антирелігійн ий прикм. antirreligioso; ~а пропаганда propaganda antirreligiosa антиреспубл№нський прикм. antirrepublicano антиреформістський прикм. antirreformista антиречовинй с фіз. antisubstancia f антиробітнйчий прикм. antiobrero; ~е законодавство legislación antiobrera антисанітйрний прикм. antihigiénico, antisanitario
антисвіт ч фіз. antimundo т антисейсмічний прикм. antisísmico антисеміт ч antisemita т антисемітйзм ч antisemitismo т антисемітський прикм. antisemita антис0птика ж мед. 1. antisepsia f, 2. antisépticos т pl
антисептйчний прикм. мед. antiséptico антисовітизм ч antisovietismo т антисоціалістйчний прикм. antisocialista антисоційльний прикм. Antisocial антисоїозний прикм. antisoviético антитбза ж antítesis f (філос.) антит0зис ч філос. antítesis f антитіло с. фізіол. anticuerpo т антитоксйн ч фізіол. antitoxina f антитоксйчний прикм. мед. antitóxico антиурядбвий прикм. antigubernamental антифашйст ч antifascista т антифашйстський прикм. antifascista антифбн ч церк. antífona f антифранкіст ч antifranquista т антифранкістський прикм. antifranquista антифрйз ч anticongelante т, anticongelador т, antifrís т (Лат. Ам.)
антифрикційний прикм. antifriccionario, de antifricción
антйхрист ч рел. anticristo т антихристийнський прикм. anticristiano антихудбжній прикм. antiartístico антициклбн ч метео anticiclón т античастйнка ж фіз. antipartícula f антйчн-ий прикм. antiguo; ~ світ mundo antiguo, antigüedad f антйчність ж antigüedad f антолбгія ж antología f, florilegio m антбнів прикм.: ~ вогонь icm. gangrena f, cangrena f
антбнівка жantónovka f (variedad de manzana) антбнім ч лінгв, antónimo m антонімічний прикм. лингв. antónimo антрйкт ч entreacto m, intermedio m
антрац0н ч хім. antraceno m антрацйт ч antracita f
антрацйтний, антрацйтовий прикм de ап tracita, antracitoso, antracífero ampauiá c невідм. entrechat m (paso de baletv виробляти ~ marcar un paso de entrechat ’ антрекбт ч кул. entrecó m, entrecot m антрепрен0р ч empresario m антрепрйза ж empresa teatral антресбль ж 1. entresuelo m; galería f, 2 en (полиця) trastero m антропогенйз ч antropogénesis f антропбїд ч antropoide m антропблог ч antropólogo m антропологічний прикм. antropológico антрополбгія ж antropología f антропометрйчний прикм. antropométrico антропомйтрія ж antropometría f антропоморфізм ч antropomorfismo т антропомбрфний прикм. antropomorfo антропофйгія ж antropofagia f антурдж ч medio т, ambiente т анулюв0тиапиіаг vt, cancelar vt (борг): abolir vt, revocar* vt, invalidar vt, ~ договір rescindir un contrato
анфйс присл. de cara, de frente анфіл0да ж crujía f анчйр ч (рослина) antiar m, antiaris m анчбус ч ancho(v)a f boquerón m аншлйг ч театр, lleno m\ п’єса йде з ~ом la función tiene un lleno (éxito taquillera) абрта ж анат. aorta f абртальний прикм. анат. aórtico anapáT ч aparatao m; dispositivo m (установка); cuerpo m (сукупність співробітників); plantilla f, plantel m (штат)’, телефонний - aparato telefónico, teléfono m; кінознімальний ~ aparato tomavistas m; державний ~ aparato estatal (del Estado)
anapáTHa ж sala de aparatos апаратура ж aparatos m pl, dispositivos m pl, accesorios m pl апартам0нт ч apartamento m апартеїд ч політ, apartheid m апатйт ч мін. apatita f
апатйчний прикм. apático, indolente; indiferente (байдужий); baquetudo (Лат. Ам.) апатйчність ж apatía f, indolencia f апатйчно присл. con apatía anáTÍ-я ж apatía f, викликати ~ю apatizar vt, виявляти ~ю manifestar apatía апатрйд ч apátrida m anáui ч apache m
апельсйн ч 1. (дерево) naranjo m; 2. (плід) naranja f, naranjilla f
апельсйнний, апельсйновий прикм. de naranja; de naranjo; ~ напій naranjada f апелювйти юр. apelar vi; reclamar vt, presentar (interponer) recurso; recurrir en alzada (ante) апелйц’ія ж юр. apelación f, recurso m, alzada f, подати ~ію interponer (presentar) una apelación, apelar vi
апеляційний прикм. юр. de apelación ап0ндикс ч анат., mex. apéndice m апендицйт ч apendicitis f аперитйв ч aperitivo m
аперкбт ч спорт, uppercut m, gancho m (variante) апетйт ч apetito m; викликати ~ abrir (despertar) el apetito; вовчий ~ hambre caniná; добрий ~ hambre estudiantina; звірячий ~ hambre de siete semanas; відсутність ~y inapetencia t приємного ~y! ¡buen provecho! апетйтний прикм. apetitoso, apeticible, apetecedor
аплікатора ж муз. digitación f аплікйція ж aplicación f (adorno) аплодисмбнти мн. aplausos m pl; бурхливі ~ grandes (tempestuosos) aplausos; тривалі ~ aplausos ininterrumpidos аплодувйти aplaudir vi; почати дружно ~ romper (estallar) en aplausos аплбмб ч aplomo m
anoré-й ч acmp, apogeo m; в ~ї слави en el pináculo de la gloria апокйліпсис ч церк. apocalipsis m апокаліпсйчний, апокаліптйчний прикм. церк. apocalíptico
704
асимбтрія
япбкриф Ч літ. apócnfo т апокрифічний прикм. літ. apócrifo аполітйзм ч, аполітйчність ж apolitismo т алолітйчний прикм. apolítico Аполлон ч міф. Apolo т апологбт ч apologista т, apologeta т; panegirista т
аполбгія ж apología f
апоплексйчний прикм. мед. apoplético, de apoplejía; - удар ataque de apoplejía апоплбксія ж мед. apoplejía f апбрт ч 1. (дерево) manzano de Oporto; 2. (плід) manzana de Oporto алостерібріфшос. a posteriori апостерібрний прикм. філос. a posteriori апбстол ч apóstol т
апбстольськ-ий прикм. apostólico; ~а церква iglesia apostólica апбстроф ч лінгв. apóstrofo т апофебз ч apoteosis f апперцбпція ж психол. apercepción f апретувйти тех. aprestar vt, aderezar vt апретура ж тех. 1. (дія) apresto т, apresta- miento т, aderezo т, aderezamiento т; 2. (речовина) adobo т апрібрі присл. філос. а ргіогі апрібрний прикм. філос. apriorístico апробйціяжі. aprobación f, 2. с.-г. selección f (de plantas para semilla)
апробувйти 1.aprobar vt, 2. с.-г. seleccionar vt (plantas para semilla)
апсйда ж 1. acmp. ápside m; 2. apxim. ábsida f, ábside m, f
аптбка ж farmacia f, botica f, rebotica f апт0кар ч farmacéutico m, boticario m\ droguista m аптбкарський прикм. farmacéutico, de farmacia, de botica; ~ магазин droguería f аптдчка ж botiquín m
аптдчний прикм. farmacéutico, de farmacia, de botica
апчхйі вигук ¡athísl ар ч área f (medida) apánj ч усн. moro m, negro m apán2 ч npocm. pillo m, picaro m, truhán m; на ~a por (de) casualidad, al buen tuntún Apée ч міф. Ares m apá6 ч árabe m, arabio m арабйска ж arabesco m арабізм ч лінгв. arabismo m арабіст ч arabista m арйбка ж árabe f, arabia f арббськ-ий прикм. árabe, arábico, arábigo; ~i цифри cifras ar6bigas; ~a мова árabe m, arábigo m; агаЬна f (усн.) аравійський прикм. de Arabia арамйєць ч arameo m
арамбйськ'ий прикм. arameo; ~a мова arameo аранжувбльник ч муз. arreglista т аранжувйння ж муз. arreglo т, instrumentación f, adaptación f
аранжувйти муз. arreglar vt, instrumentar vt, adaptar vt
арйпник ч látigo m, fusta f араукани мн. етн. araucanos mpl араукйрія ж (дерево) araucaria f apáxic ч cacahuete m; maní m (Лат. Ам.) арба ж arbá f (carro alto de dos ruedas en Crimea, el Cáucaso y el sur de Ucrania) арбалбт ч ballesta f арбітр ч arbitro m; referee m (спорт.) арбітрбж ч arbitraje m арбітр0жний прикм. arbitral аргамйк ч argamak m (raza de caballo de silla en Oriente)
аргентйнець ч argentino m аргентйнка ж argentina f аргентйнізм ч (слово, вислів, що побутує в шпанській мові Аргентини) argentinismo т аргентйнський прикм. argentino; de (la) Argentina
аргентйт ч мін. argentita f apró c невідм. лінгв. argot m, jerga f, germanía f (злодійське)
аргбн ч хім. argón m, argo m аргонйвт ч міф. argonauta m арготизм ч лінгв. argotismo m арготйчний прикм. лінгв. de argot
аргумбнт ч argumento m (мат.); razón f (доказ); вагомий - argumento (razón) de peso аргументйція ж argumentación f аргументувйти argumentar vt ápryc ч argos m apeán ч зоол., бот. área f apéHa ж 1. (циркова) arena /; cancha f (для гри в м'яч); ~ для кориди plaza de toros; 2. arena f, campo m; ruedo m, ámbito m, palestra f аребметр ч фіз. areómetro m apeonár ч icm. areópago m apóuiT ч 1. arresto m, detención f, взяти (посадити) під - arrestar vt, detener* vt, poner preso; перебувати (сидіти) під ~ом estar arrestado; 2. (майна) embargo m, secuestro m, aprehensión f apetinráHT ч detenido m, preso m арештбнтська ж prevención f арештбнтський прикм. de preso арештбваний 1. присл. від арештувати; 2. ч preso т, detenido т
арештувбти 1. arrestar vt, detener* vt, prender vt, 2. (майно) secuestrar vt, embargar vt ар’єргард ч retaguardia f арйк ч arík m (acequia en el Asia Central) аристокрйт ч aristócrata m аристократйзм ч aristocratismo m аристократйчний прикм. aristocrático аристокрбтія ж aristocracia f, nobleza f (вище дворянство); фінансова ~ plutocracia f аристокрбтка ж aristócrata f аритмічний прикм. мед. arrítmico аритмія ж мед. arritmia f арифмбтика ж aritmética f арифметйчний прикм. aritmético, de aritmética арифмбграф ч aritmógrafo т арифмбметр ч aritmómetro т арієць ч ario т арійка ж aria f арійський прикм. ario арібзо с невідм. муз. arioso т ápta ж муз. aria f
ápxa ж arco т ~ мосту arco (ojo) de puente; тріумфальна - arco de triunfo аркдда ж apxim. arcada f apxáH ч lazo m; ловить ~ом enlazar vt, cazar con lazo; тягти кого-н. на ~i tirar de alguien con un lazo аркебуз ч arcabuz m
брковий прикм. arqueado; ~ міст puente de arco арктйчний прикм. ártico; del Ártico ápKyui ч (паперу) hoja f, pliego m, folio m; титульний (заголовний) ~ portada f, frontispicio m; друкарський, авторський ~ pliego de imprenta, de autor; обліково-видавничий ~ полігр. pliego editorial
аркушат ч полігр. número de pliegos de imprenta
арлекін ч arlequín m
армйда ж armada f, непереможна ~ La Armada Invencible
арматура ж тех. armadura f, armazón f, guarnición f, envarillado m (Арг., M.) арматурний прикм. de (para) armadura, de (para) armazón арматурник ч armador m армієць ч військ, militar m; soldado m армійський прикм. de ejército(s); de soldado(s) ápMia ж ejército m; Червона армія icm. Ejército Rojo; діюча - ejército activo; регулярна ~ ejército regular; окупаційна ~ ejército de ocupación армбваний 1. присл. від армувати; 2. прикм. тех. armado; - бетон hormigón armado армувбти док. і недокон. тех. armar vi йрніка ж (рослина) árnica f аромйт ч aroma m, perfume m ароматизйція ж спец, hidrocarburación aromática ароматйчн'ий прикм. aromático, aromoso; ~a речовина sustancia aromática аромйтний прикм. aromático, odorífero; perfumado (духмяний)
арпбджіо c невідм. муз. arpegio m арроба ж (міра ваги та об’єму) arroba f арсенйл ч arsenal т, armería f артезібнський прикм. artesiano; ~ колодязь pozo artesiano Артеміда ж міф. Artemisa f артбр-ія ж arteria f, сонна ~ анат. carótida f, водні ~ії arterias (vías) fluviales у marítimas
артбріальний прикм. анат. arterial артеріосклброз ч мед. arteriesclerosis f артйкль ч грам, artículo т артикулювбти лінгв. articular vt артикулйція ж лінгв. articulación f артилерйст ч artillero т артилерійськ ий прикм. de artillería, artillero; ~а гармата pieza de artillería, cañón m; ~a підготовка preparación de artillería артилбрія ж artillería f, далекобійна ~ artillería de largo alcance; зенітна, протитанкова ~ artillería antiaérea, antitanque; берегова, польова ~ artillería de costa, de campaña артйст ч artista m; actor m (актор); народний ~ artista del Pueblo; заслужений ~ artista emérito; ~ драми actor dramático; ~ опери, балету artista de (la) ópera, de(l) ballet артистйзм ч artificio m, virtuosismo m; maestría f(майстерність)
артистйчн’ий прикм. 1. artístico; de artista; 2. (мистецький) de arte артистйчна ж camerino m, saloncillo m артистйчно присл. artísticamente, con arte, de una manera artística артйстка ж artista f, actriz f артишбк ж alcachofa f
артіль ж artel m; сільськогосподарська ~ artel agrícola; koljós m; промислова ~ cooperativa de producción
артільний прикм. de(l) artel; на ~их засадах sobre la base de cooperación артільник ч miembro de un artel; cooperador m артрйт ч мед. artritis f аруаки мн. етн. aruacos mpl брфа жагра f, harpa f, Еолова ~ arpa eolia арфіст ч, арфістка ж arpista m, f архаОДція ж arcaísmo m, arcaización f архаїзм ч arcaísmo m архаїчний прикм. arcaico архднгел ч arcángel m археблог ч arqueólogo m археологічний прикм. arqueológico археолбгія ж arqueología f архів ч archivo т; зберігати в ~і archivar vt apxieápiyc ч archivero т, archivista т архівний прикм. de(l) archivo; ~а справа archivología f, archivística f архідийкон ч arcediano т, archidiácono т архієпйскоп ч церк. arzobispo т архієпйскопство с arzobispado т архієпйскопський прикм. arzobispal архієрей ч церк. obispo т (еп /а iglesia ortodoxa) архієрбйський прикм. церк. episcopal архімандрйт ч archimandrita т архіпелбг ч archipiélago т архітектбніка ж composición arquitectónica; estructura f (роману)
архітектонічний прикм. arquitectónico; estructural
архітбктор ч arquitecto m архітектура ж arquitectura f архітектурний прикм. de arquitectura; arquitectónico
аршйн varshín m (antigua medida rusa =0,71 m.); міряти на свій ~ medir por el mismo rasero; немов ~ проковтнув parece que se ha tragado (como si se hubiera tragado) el palo de una escoba, es más tieso (más derecho) que un huso аршйнний прикм. de (un) arshín, de la longitud de (un) arshín ас ч as m (de la aviación) асамблбя ж asamblea f, Генеральна Асамблея OOH Asamblea General de la ONU асенізйтор ч trabajador del saneamiento асенізаційний прикм. de(l) saneamiento асенізйція ж saneamiento m асбптика ж мед. asepsia f асептйчний прикм. мед. aséptico acócop ч icm. asesor m
асигнація ж icm. (грошовий знак) asignado m, papel moneda
асигнувйння c 1. (дія) asignación f, ~ коштів asignación (concesión) de fondos; 2. (сума) Asignación f, sumas asignadas асигнувйти asignar vt, presupuestar vt асиметрйчний прикм. asimétrico асимбтрія ж asimetría f
705
acMMiflioBáTM
К^асимілювбти asimilar vt %
^асимілювбтися asemejarse (a) vt ■■асиміляторство c política de asimilación асимілЯц'ія ж asimilación f, здатний до ~ії asimilativo
асимптбта ж мат. asíntota f асинхрбнний прикм. asincrono асист0нт ч, асистбнтка ж asistente т, f, ~ кафедри auxiliar de cátedra асистувбти asistir vt, ayudar vt аскарйда ж (черв’як-паразит) ascáride f аскбт ч asceta m аскетизм ч ascetismo m аскетйчний прикм. ascético Асклепій ч міф. Asclepio т аскорбіновий прикм. хім. ascórbico; ~а кислота ácido ascórbico асонЯнс ч літ., муз. asonancia f асортимбнт ч suritdo т асорті с нввідм. surtido т (de dulces) асоціатйвний прикм. філос. asociativo асоційці'Я ж asociación f, за ~єю por afinidad; por asociación de ideas асоціювЯти asociar vt асоціювЯтися asociarse (a) vt acnapáryc ч (рослина) esparraguera f аспбкт ч aspecto m; в H a la luz de ácnbr ч 1. (змія) áspid m, áspide m; 2. víbora f ácnür ч мін. pizarra f
йспідн’ий прикм. de pizarra, pizarreño, pizarroso; ~a дошка pizarra f, ~ сланець мін. pizarra f acnipáHT ч posgraduado m; aspirant m (el que cursa estudios para obtener el grado de candidato a doctor) acnipáimca ж posgraduada f acnipámypa ж estudios de posgraduación, estudios de postgrado; doctorantado m (M) acnipáT члінгв. sonido aspirado acnipáTop ж твх., мед. aspirador m аспірйн ч ферм, aspirina f ассирієць ч asirio m ассирійка ж asiría f ассирійський прикм. asirio; de Asiría астйнік ч мед. сл. asténico m астенічний прикм. мед. asténico астбнія ж мед. astenia f астериск ч полігр. asterisco т астербщ ч астр. asteroide т астигматйзм ч astigmatismo т астигматйчний прикм. astigmático йстма ж asma f, бронхіальна (серцева) ~ asma bronquial (cardial) астмйтик ч мед. сл. asmático т астматйчний прикм. мед. asmático астрйльний npuKM.asiral астробіолбгія ж astrobiología f астроботбніка ж astrobotánica f астрблог ч astrólogo т астрологічний прикм. astrológico астролбгія ж astrología f астромбтрія ж astrometría f астронйвт ч astronauta т астронбвтика ж astronáutica f астронбм ч astrónomo т астрономічн ий прикм. astronómico, de astronomía; ~і числа (цифри) cifras astronómicas астронбмія ж astronomía f астрофізика ж astrofísica f асфбльт ч asfalto т, alquitrán mineral, betúrt sólido
асфальтоббтон ч hormigón asfáltico асфйльтовий прикм. asfaltado, asfáltico, de asfalto; de asfaltar асфальтувйння c asfaltado m асфальтувбти asfaltar vt асфіксія ж мед. asfixia f атавізм ч atavismo m
атавістйчний прикм. atávico aTáK’a ж ataque m; asalto m (штурм); carga f (багнетна, кавалерійська); повітряна ~ ataque aéreo; відбити ~y repeler (rechazar) ataque атакувЯти atacar vt, asaltar vt (штурмувати); cargar vt
атакуючий ч atacante m, asaltante m аташб ч невідм. дип. agregado m, agregado diplomático; військовий ~ agregado militar атеїзм ч ateísmo m атеїст ч ateo m, ateísta m атеїстичний прикм. ateísta, ateo ательб c нввідм. 1. (художника, фотографа) estudio m, taller m; obrador m; 2. (швацька майстерня) taller m; ~ мод casa de modas атеросклербз ч мед. ateroesclerosis f, ateros- clerosis f
атестЯт ч 1. (свідоцтво) certificado m, certificación f, título m; ~ зрілості título de estudios secundarios, certificado de la enseñanza media; título de bachillerato; 2. (службовий) atestación f атестаційн ий прикм. de títulos, de clasificación; ~a комісія comisión de clasificación (de títulos;)
атестація ж 1. (дія) titularizacíón f, 2. (відгук) informe m; características fpl атестувЯти caracterizar vt атипбвий прикм. atípico атлЯнти мн. apxim. atlantes т pl йтлас ч, геогр. atlas т атлбс ч (тканина) raso т атлйсн’ий прикм. 1. de raso; 2. (гладенький, схожий на атлас) arrasado; - папір papel satinado; ~а шкіра piel suave атлбт ч atleta т
атлбтика ж atletísmo т; легка ~ atletismo т; важка ~ levantamiento de pesos, halterofilia f атлетйчн-ий прикм. atlético; ~ої статури de constitución atlética, de formas atléticas атмосф0р-а ж atmósfera f, напружена ~ ambiente muy cargado; політична ~ clima político атмосф0рн-ий прикм. atmosférico; ~i осади precipitaciones atmosféricas; ~i перешкоди радіо interferencias atmosféricas атбл ч atolón m, atoll m
йтом ч átomo m; мічені ~и átomos trazadores (marcados); розщеплення ~a desintegración (fisión) del átomo атомЯрний прикм. atómico • атомізм ч atomismo m атоміст ч especialista en energía nuclear атомістика ж atomística f атомістйчний прикм. atomístico бтомн'ий прикм. atómico; ~a вага peso atómico; ~e ядро núcleo atómico; ~a енергія energía atómica (nuclear); ~a електростанція central electroatómica, central nuclear (atomoeléctrica); ~a бомба bomba atómica йтомник ч (вчений) especialista en energía nuclear
áTOMHicTb жхім. atomicidad f атомохід ч barco nuclear (de propulsión nuclear) атонйльний прикм. муз. atonal атонічний прикм. мед. atónico атонія ж мед. atonía f атракцібн ч atracción f атрибут ч atributo т атрибутйвний прикм. грам, atributivo атропін ч ферм, atropina f атрофія ж atrofia f атрофбваний прикм. atrofiado атрофувйтися atrofiarse аттйчн-ий прикм. ático; ~а сіль sal ática, aticismo т
аудйтор ч фін. auditor т аудитбрія ж 1. (приміщення) aula f, 2. (слухачі) auditorio т
аудібнц ія ж audiencia f, дати ~ію conceder (dar) audiencia 1
аудіовізубльний прикм. visuauditivo; -і мето ди métodos visuauditivos айкати gritar «oh», gritar vi аукатйся gritarse «oh»; як гукнеш так і відгукнеться присл. según es la voz es el eco аукційний прикм. de subasta аукцібн ч subasta f, venta pública; almoneda f (меблів); venduta f(/lam. Ам.); продавати з ~v vender en pública subasta, sacar a pública subasta; almonedar vt, almonedear vt (меблії аукціоніст ч subastador m аул ч aúl m (aldea en el Cáucaso y en Asia Central)
аускультйція ж мед. auscultación f áyT ч спорт, fuera (de banda), out аутентйчний прикм. auténtico, verdadero аутентйчність ж autenticidad f аутодафб c невідм. icm. auto de fe аутсбйдер ч спорт, outsider m; farol de cola (fam.); colista m, zaguero m афбзія ж мед. afasia f афгйнець ч afgano m афгбнка ж afgana f
афганський прикм. afgano; de Afganistán афбкт ч emoción f, afecto m; arrebato m; у стані ~y en estado de afecto афектбція ж afectación f афектбваний прикм. afectado афблій ч acmp. afelio т афбр*а ж estafa f, negocio ilícito, trato fraudulento; estraperto m, chanchullo m (fam.) аферйст ч estafador m; caballero de (la) industria; chanchullero m (fam.)
Яфікс члінгв. afijo m афінський прикм. ateniense; de Atenas афінянин ч, афінянка ж ateniense m, f Афінаж Atenas f
афіша ж cartel m, anuncio m; postor m; afiche m (Арг., У p.); театральна ~ cartelera teatral; розклейник афіш cartelero m афішувбти hacer gala, ostentar vt афорйзм ч aforismo m афористйчний прикм. aforístico африкбнець ч africano m африкбнка ж africana f африкбнський прикм. africano; de(l) África африкбта ж лінгв. sonido africado (semioc- lusivo), consonante africada афро-азібтський прикм. afroasiático Афродіта ж міф. Afrodita f афрбнт ч afrenta f афти мн. (одн. афта ж) мед. afta f ах виг. ah; oh; ay бхання с gemido(s) т (pl) бхати lanzar ayes, gemir* vi, ayear vi Ахілл ч, Ахіллес ч міф. Aquiles т ахіллесів, ахіллів прикм. de Aquiles; ахил- лове сухожилля анат. tendón de Aquiles; ахиллесова п’ята el talyn de Aquiles ахінб-я ж galimatías m, sandez f, нести ~ю decir absurdos (barbaridades) бхну’ти lanzar un «ay», dar un grito; він аж ~в se quedó patitieso, se quedó de una pieza; він і ~ не встиг no tuvo tiempo ni de decir «ay» ахроматйзм ч onm. acromatismo m ахроматйчний прикм. onm. acromático ацетилбн ч хім. acetileno т ацетбн ч хім. acetona f ацидофілін ч acidofilina f (leche cuajada) ацтбк ч azteca т ач, бач присл. mira; vamos ашуг ч ashug т (bardo caucasiano) аятолá ч ayatolá т
706
багатомбвний
б част. див. би ба виг. (іподив) bah, oh, vaya 6á6a1 ж 1. abuela f, mujer f, сварлива ~ zaragatera f, camorrista f, 2. (повитуха) partera f, comadrona f, 3. curandera f, 4. (прд чоловіка) afeminado m, marica m; кам’яна - ídolo de piedra; снігова ~ monigote de nieve; —яга Baba-Yagá f (en los cuentos populares ucranianos), bruja pirulí; надвоє баба ворожила = eso está todavía en el aíre; está la pelota en el tejado; queda el rabo por desollar 6á6a2 ж, mex. (копрова) pisón m, martinete m 6á6a3 ж, кул. budín m; ромова ~ bizcocho borracho
6a6áK ч marmota f 6a6áx виг. paf, zas
6a6áxa*rH, баЗДхнути 1. estallar vi, dar un
estallido; 2. (ударити) golpear vt, asestar vt, 3. golpearse, caerse
бабега, бабера ж tía f, tiota f, mujerona f 6á6-HH; бйбський, при km. de mujer; ~инеліто veranillo de San Miguel (de San Martín) бабій ч mujeriego m, tenorio m 6a6ÍT ч (сплав) metal babbitt (blanco) бдбк-а1 ж 1. abuela f, abuelita f, 2. abuela f, abuelita f, 3. mex. mandril m; 4. (надкопитний суглоб) cuartilla f, 5. (гральна кісточка) taba f, робити ~и жарг. ganar pasta gansa; підбити ~и жарг. hacer el balance бйбка2 ж ент. libélula f бабуня, бабуся, б0бця ж abuela f, abuelita f бдб’ячий прикм. de vieja(s) бйвити(ся) entretener(se), destraer(se) бавбвна ж algodón m; —сирець algodón en bruto (en rama)
бавбвник ч (рослина) algodón m, algodonero m бавбвництво c cultivo de algodón бавбвницький прикм. algodonero бавовнозаготівбльний прикм. de acopio de algodón
бавовнозбир0льн’ИЙ прикм.: ~a машина máquina de pizcar algodón; pizcadora mecánica de algodón (Л. Am.)
бавовнозбирбння c recolección del algodón оавовнокомббйн ч cosechadora de algodón бавовноочисний прикм.: ~ завод fábrica desmotadora de algodón бавовноочищбння c desmote m (de algodón) оавовнопрядйльн'ий прикм. de hilado de jQodón; ~e виробництво hilandería de algo-
бавовнопрядіння c hilado (hilatura) de algodón
бавовносійний прикм. de (la) siembra de al9odón, de(l) cultivo de algodón, algodonero
бавовнйн-ий прикм. de algodón, algodonero; ~a промисловість industria algodonera; ~e поле algodonal m бавовняр ч cultivador de algodón багйж ч 1. equipaje m; 2. caudal m (intelectual) багйжн-ий прикм. de equipaje; ~ вагон furgón m; ~a квитанція talón de equipajes, resguardo m багажник ч portaequipaje(s) m; porta-maletas m, maletero m; baca f (на даху машини), spíder m (Лат. Ам. - автомобільний) багйт-ий 1. прикм. rico; acaudalado, adinerado (заможний); opulento, abundante; magnífico, suntuoso (розкішний); fondeado (Лат. Ам.); ~ врожай cosecha abundante; ~e оздоблення adorno suntuoso; 2. ч rico m; чим ~¡, тим і раді el que da lo que tiene no está obligado a dar más багатбнько присл. Un poco mucho, un poco demasiado
багатГй ч rico m, ricachón m багатіти enriquecerse*; hacerse rico багйто присл. 1. mucho; ~ знати, робити saber, hacer mucho; ~ разів muchas veces; ~ працювати trabajar mucho багатойктовий прикм. de muchos actos багатобтомний прикм., фіз. poliatómico багатобйрвний прикм. multicolor багатобічний прикм., мат. multilátero, poliedro багатоббжжя с politeísmo m багатоббрець ч deportista de prueba múltiple (combinada), politlonista m багатоббрство c спорт, prueba múltiple (combinada), politlón m багатовалбнтний прикм., хім. polivalente багатоверстбтн*ий прикм.: ~е обслуговування trabajo sílumtáneo en muchos tomos багатоверстатник ч obrero (operario) que trabaja en muchos tomos багатовіковйй прикм. multísecular багатовладдя c pluralidad de dirección, pluri- dírección f
багатовбдний прикм. caudaloso багатовбдність ж caudal m (de agua) багатогалузбв'ий прикм. diversificado; de muchas ramas, multisectorial; ~e господарство economía diversificada (ramificada, multisectorial)
багатоголбвий прикм. policéfalo, de muchas cabezas
багатоголбсний прикм. 1 .муз. polifónico,polífono; 2. de muchasvoces; ~ гомін algarabía f багатоголбсся c 1. муз. polifonía f, 2. (гамір) algarabía f
багатогрбнний прикм. polifacético, variado, diverso; ~ талант talento polifacético (versátil)
багатогрбнник ч мат. poliedro m багатодбнний прикм. de muchos días багатодйсковий прикм., mex. de muchos discos багатодЬн-ий прикм. de muchos hijos, prolífico; ~a мати madre de familia numerosa (de mucha prole); ~a сім'я familia numerosa (de mucha prole) багатодітність ж familia de muchos hijos багатожбнець ч polígamo m багатожбнство c poligamia f багатожйльний прикм., mex. multifilar, multi- fíbroso, polifilar
багатозембльн’ий прикм. rico en tierras, de muchas tierras laborables; ~e господарство hacienda agrícola de muchas tierras багатознйчний прикм. 1. мат. multinuméríco, de muchas cifras; 2. лінгв. polisemántico, poli- sémíco
6araT03Há4HÍCTb ж 1. мат. multiplicidad de cifras; 2. лінгв. polisemia f багатозн0чно присл. con aire significativo багатоканйльний прикм., радіо multicanal багатоквартйрний прикм.: ~ будинок casa de muchos apartamentos, casa de vecindad багатоквіткбвий прикм. бот. multifloro багатоклітйнний прикм., біол. policelular, multicelular
багатокблірний прикм., полігр. polícromo багато^тний прикм. repetido; frecuente багатоламповйй прикм.: ~ приймач радіо receptor de muchas lámparas (válvulas) багатолемішний прикм. de muchas rejas багатолйкий, багатолйций прикм. 1. de muchas caras; 2. (різноманітний) multifacótico багатолітник ч бот. planta vivaz, perenne багатолітній прикм. 1. de muchos años; viejo (старий); 2. (про людину) longevo; 3. (про рослини) vivaz, perenne; ~я рослина planta vivaz; Ч трави hierbas perennes багатолюдний прикм. populoso (про місто); frecuentado, concurrido (про вулицю); Ч збори reunión numerosa
багатолюдність ж afluencia de gente, multitud de gente
багатоліЬдно присл., безос. у знач, присуд, es muy populoso (concurrido); у залі було - la sala estaba repleta
багатомільйбнний прикм. de muchos millones; multimillonario
багатомірний прикм. multidimensional багатомісний прикм. de muchas plazas, de muchos asientos; multiplaza; - літак avión de muchas plazas
багатомбвний прикм. plurilingüe (про словник), multilingüe
707
багатомбвність
багатомбвність ж multilingüismo m багатомотбрний прикм. multimotor багатомужжя с poliandria f [багатонадійний прикм. muy prometedor, que promete mucho
Ібагатонаціонбльний прикм. multinacional, plurinacional
багатоначбльність ж pluralidad de dirección багатоніжка ж milpiés m багатоніжки мн., зоол. miriápodos m pl багатообіцяючий прикм. muy prometedor, que promete mucho
багатооснбвний прикм., хім. polibásico багатопартійний прикм. pluripartidista багатопартійність ж pluralidad de partidos, plurípartidismo m
багатопелюсткбвий прикм., бот. polipétalo багатопілля c с.-г. rotación de cultivos, rotación múltiple
багатопільн'ий прикм., с.-г. de muchas hojas; ~a система sistema de rotación múltiple; ~ сівозміна rotación de cultivos багатоплбнов’Ий прикм. de muchos aspectos (temas), multiaspectual; ~a діяльність actividad multiaspectual
багатоповерхбвий прикм. de muchos pisos багатопозйційний прикм. multiposicional багатопблюсний прикм. en. multipolar багаторЯзовий прикм. 1. repetido (повторний); frecuente (частий); 2. (побільшуючий, посилюючий) de mucho aumento 3. (de) multiu- so, de uso múltiple
багатор0зово присл. muchas veces, repetidamente; con reiteración; frecuentemente багаторічний прикм. longevo (про людей); vivaz, perenne (про рослини) багатосерійний прикм. de muchas series, de muchos episodios
багатосйльний прикм. mex. muy potente; de muchos caballos de fuerza багатосімбйний прикм. de (con) familia numerosa
багатоскладбвий прикм., лінгв. polisílabo багатослівний прикм. locuaz, verboso багатослівність ж locuacidad f, verbosidad f багатоспрямбваний прикм. multidireccional багатоствольний прикм. (про зброю) de muchos cañones
багатосторбнній прикм. multilateral багагостраодйльний прикм. mártir багатострунний прикм. de muchas cuerdas багатоступінчастий прикм. multigradual; ро- lietápíco, poliescalonado; ~а ракета misil de muchos segmentos, de muchas etapas, polifásico багатоступнбв'ий прикм.: ~a система виборів sistema de elecciones indirectas, sufragio indirecto
багатотир0жка ж periódico de gran tirada (en una empresa)
бaгaтoтиpáжний прикм. de gran (de mucha) tirada
багатотйсячний прикм. de muchos miles багатотбмний прикм. de muchos volúmenes (tomos)
багатотбнний прикм. de muchas toneladas багатотрубний прикм. multitubular багатофдзний прикм., ел. polifásico, multifásico багатохвильбвий прикм., радіо de muchas ondas, de todas ondas
багатоциліндровий прикм., mex. de muchos cilindros, multicilfndrico
багатоцільбвий прикм. multifimcional, multiu- so; multirol
багаточастбтний прикм., радіо de mucha frecuencia, multigama
багаточлбнний прикм. de varios miembros, de varias partes
багатошбровий прикм. poliestratificado, mul- tilaminar
багатошлюбний прикм. polígamo багатошлюбність ж poligamia f багатоядерний прикм. polinuclear, multínudear багатоярусний прикм. de muchos aros, pisos (у театрі)
багатство c riqueza f, fortuna f (статки); opulencia f, abundancia f, (достаток); magnificencia f, suntuosidad f (пишнота)
багйття c hoguera f багатший прикм. más rico 6ará4 ч rico m, ricachón m баг0т ч moldura f багнйт ч bayoneta f
багнбтн’Ий прикм. de bayoneta(s); ~a атака ataque (carga) a la bayoneta; ~a рана herida de bayoneta, bayonetazo m багнйстий прикм. fangoso, cenagoso; pantanoso (болотистий)
6amó c 1. cenagal m, fangal m; 2. бот. romtro silvestre, ledo m баговйння c pantano m багбр ч bichero m, botador m, garfio enastado; raña f, cítora f (рибальський); cloque m (на тунця); garrabeta f (на восьминогів) багрець ч púrpura f
багрйти(ся) purpurear vi, ponerse purpúreo; enrojecer* vi, ponerse rojo; amoratar vi, ponerse morado (з бузковим відтінком) багрйнець ч púrpura f
багрйний прикм. purpúreo, puipuríno; rojo; amoratado, morado (з бузковим відтінком) баддн ч бот. saxífraga f баддй ж. herrada f, cubo т бадйлля с hojas (tallos) de las hortalizas, follaje m
бадмінтбн ч спорт, bádminton m, volante m (juego)
бадьбрий прикм. animoso, vigoroso; fresco (свіжий); vivo (жвавий)
бадьорйти animar vt, alentar* vt, reanimar vt, elevar la moral
бадьорйтися animarse, dominarse, hacer de tripas corazón
бадьбрість ж ánimo m, vigor m бадьбро присл. animosamente, vigorosamente; vivamente (жваво) бдєчний прикм. fabulesco баждне c lo deseado, lo apetecido баждний прикм. 1. deseado; 2. (любий) deseado; querido; amado (коханий); apetecido баждння c 1. deseo m, gana f, anhelo m (палке); voluntad f (воля); задовольнити ~ satisfacer el deseo; виявити (висловити) ~ manifestar un deseo; палати ~м arder en deseos; 2. (хіть) ansia m, anhelo m
бажЯно безос. у знач, присуд, es deseable, es de desear; ~ було 6... sería deseable..., sería de desear...
бaжáти 1. (хотіти) querer* vt, desear vt, anhelar vt (палко); ~ неможливого querer lo imposible; 2. (висловлювати кому-н.) desear vt, ~ щасливої дороги desear un viaje feliz (un buen viaje); ~ здоров’я і щастя desear salud y felicidad; 3. (про пристрасть) ansiar vt, anhelar vt, desear vt, querer* vt баждтися безос. querer* vi, desear vi бажйюч’ий 1. дієприкм. до бажати; 2. мн.: ~і los que deseen, los deseosos; quien quiera; для всіх ~их para todos los que (lo) deseen бйза ж 1. (основа) base f, fundamento m; 2. (опорний пункт; установа) estación f, campamento m, base f 3. (склад) depósito m, almacén m; комп. ~ даних base de datos; 4. apxim. base f, basa f, basamento m, fundamento m баз0льт ч мін. basalto m базйльтовий прикм., мін. basáltico, de basalto базйр ч 1. mercado m; bazar m (на Сході); feria f (святковий); книжковий ~ feria del libro; ~ іграшок bazar de juguetes; 2. barahunda f, bulla f, влаштувати ~ armar bulla (jaleo, escándalo)
базарйти жарг. armar jaleo бaзápний прикм. de mercado базгранйна c escritura (obra, composición) de pocofüste
бйзграти emborronar vt базграч ч escritorzuelo m, foliculario m базбдовий прикм.: ~a хвороба enfermedad de Basedow
базилік ч бот. albahaca f, al(f)ábega f базиліка ж apxim. basílica f бдзис ч base f, infraestructura f (інфраструктура); економічний - base económica; ~ i надбудова ек. base y superestructura бйзисний прикм. básico, de base
базіка ч (пустомеля) hablador m, charlatán m parlanchín m, picotero m; bocatero m (Kvña Гонд., Вен.) v y a’
базікання c palabrería f, charlatanería f базікати parlar vt, parlotear vt, charlar vt базувйння c instalación f, concentración f, de instalación
базувйти basar vt, fundar vt базувйтися 1. basarse, fundarse (en); 2. (розташовуватися) tener su base, instalarse, ubicarse; concentrarse базука ж військ, bazuca f бай ч icm. bai т (propietario rico, gran terrateniente en Asia Central) байд0рка ж canoa f байдаркбвий прикм. de canoa бЯйдики мн.; бити ~ holgazanear vi байдикувйння c ociosidad f, ocio m, farniente m
байдикувйти holgazanear vi, holgar vi, ociar vi; holgazanear vi
байдуже 1. присл. indiferentemente; indistintamente; 2. в знач, присуд, es lo mismo, no importa, no tiene importancia: ~ хто, куди da (es) lo mismo quien, a dónde
байдУж-ий прикм. indiferente; apático; з ~им виглядом con aire indiferente байдужість, байдужність ж indiferencia f, indolencia f, impasibilidad f (безпристрасність); виявити ~ manifestar indiferencia бййка1 ж (тканина) franela f бййк*а2 ж cuento m, fábula f, розповідати ~и contar fábulas, decir cuentos байкйр ч fabulista m байрйк ч barranco m байронізм ч літ. byronismo m байронічний прикм. літ. byroniano байстрюк ч bastardo т байт ч комп. bit т
бак1 ч (місткість) recipiente т; depósito т, tanque m
бак2 ч мор. castillo m (de proa) бакалдвр ч bachiller т; ступінь ~а grado de bachiller, bachillerato m; присудити ступінь ~a bachillerar vt
бакалійний прикм. de comestibles, de ultramarinos; ~a крамниця tienda de ultramarinos, abacería f, abarrote m, almacén m (Лат. Ам.); ~i товари comestibles m pl, ultramarinos m pl; abarrotes m pl (Лат. Ам.) бакалійник ч tendero de ultramarinos, abacero m; abarrotero m (Лат. Ам.) бакалія ж comestibles m pl, ultramarinos m pl; abarrotes m pl (Лат. Ам.) бакарй1 c невідм. (кришталь) cristal de Bac- carat
6axapá2 c невідм. (карткова гра) bacará m бакаут ч (дерево) guayaco m бакеліт ч mex. baquelita f, bakelita f бйкен1 ч (плавучий знак) boya f, baliza f бйкен2 ч див. баки бакенбйрд-и мн. (од. ~а ж) patillas f pl бйкенник ч balizador т, cuidador de boyas 6áKH мн. patillas cortas
баклйга ж lata f, depósito m; cantimplora f (фляжка)
баклажйн ч berenjena f баклйн ч (птах) mergo m, cormorán m, cuervo marino
бйкс ч (мн. ~и) жарг. dólares (USA) m pi бактерицйдний прикм. bactericida бактерідльн'ий прикм. de bacteria; bacterial; ~¡ добрива fertilizantes bacteriales бактерійний прикм. de bacteria; bacteriano, bactérico
бактеріблог ч bacteriólogo m бактеріологічний прикм. bacteriológico бактеріолбгія ж bacteriología f бактеріоф0г ч bacteriófago m бактбрія ж bacteria f
бал1 ч 1. (одиниця виміру) grado m (de intensidad, de fuerza, etc.); вітер в шість ~ів viento con seis grados de fuerza; 2. (шкільна оцінка) nota f, calificación f, punto m; 3. спорт, punto m, tanto m; сума ~ів tanteo m бал2 ч baile m; --маскарад baile de máscaras; костюмований ~ baile de disfraces
708
барикадувйтися
балами ч 1 .(будівля) barraca f, barracón т; 2. (видовище) teatro de feria (de la legua); 3. farsa f bufonada f
6anaráHHTH hacer payasadas балаг0нн*ий прикм. 1. de teatro de feria; ~a вистава espectáculo de feria; 2. (блазенський) burdo, grosero, bufonesco балагйнщина ж grosería f, bufonada f балагур ч bromista f, chocarrero m, bufón m, dicharachero m
балагурити chancear vi, bromear vi балагурство c broma f, chocarrería f, bufonada f балйда ж balada f
балаканйна ж charlatanería f, palabrería f, habladuría f (вигадка, плітка); це тільки (пуста) ~ sólo son habladurías балйкати charlar vi, parlar vi, parlotear vi балакун ч hablador m, parlanchín m балакунство c facundia f, verbosidad f, verborrea f, vanilocuencia f
балакучий прикм. hablador, charlatán, parlanchín; picotero (fam); ladino (Лат. Ам.) балакучість, балаклйвість ж locuacidad f, charlatanería f, palabrería f балалйєчник ч tocador de balalaika балалййка ж balalaika f, безструнна ~ жарг. charlatán m, bocaza m, sacamuelas m баламут ч perturbador m, turbador m баламутити 1. (хвилювати) alterar vt, inquietar vt, confundir vt, 2. (каламутити) agitar vt, enturbiar vt (el agua) баландй ж bodrio m, aguate m балйнс1 ч 1. equilibrio m\ 2. фін. balance m; saldo m; підбивати ~ hacer balance балйнс2 ч ліс. támara f балансер ч funámbulo m балансйр ч 1. (жердина для рівноваги) balancín т; contrapeso т; 2. тех. balancín т, equilibrador т; 3. volante т
балйнсовий1 прикм. ек. de balance; ~ звіт balance m
балйнсов-ий2 прикм. ліс. de támara; ~а деревина támara f
балансувйти 1. (зберігати рівновагу) mantener guardar el equilibrio; 2. (урівноважувати) balancear vt, equilibrar vt (mex.); 3. ек. hacer balance, balancear vi
бал0ст ч 1. (вантаж) lastre m; 2. fárrago m; 3. зал. balasto m; насипати ~ balastrar vt балйстер ч зал. balastera f баластувйння c зал. balastaje m баластувйти зал. cubrir de (tender el) balasto балахбн ч 1. traje (hábito) talar; 2. jergón m балд0 ч (мололот) almádena f, marra f балдахін ч baldaquín m, baldaquino m балерйна ж bailarina f балбт ч ballet m
балетмбйстер ч maestro de ballet (de baile); coreógrafo m
балбтний прикм. de ballet; coreográfico балетомйн ч amante de ballet, balletómano m балйк ч balik m балістика ж balística f
балістйчн-ий прикм. balístico; de balística; ~a ракета cohete balístico білка’ ж (брус) viga f
білка2 ж (байрак) barranco т, barranca f, rambla f оалканський прикм. balcánico; de los Balcanes балкірець ч balkar m
балкбн ч 1. balcón m; 2. театр, balconcillo m; paraíso m (гальорка)
баловий прикм. de (en) grado(s) (de intensidad, oe fuerza)
баловствб c 1. mimo m, complacencia f, 2. (пустощі) travesura f, picardía f, pillería f оалбн ч 1. balón m, botella f, - з киснем balón de oxígeno; газовий ~ bombona f, 2. (автомобіля) cámara f (de neumático) оалбнний прикм. de (en) balones °алотув0льний прикм. de votación; ~ а куля oalota f, ~a урна urna f оалотувіння c votación f, balotaje m «алотувіти votar vt, balotar vt (кулями) °алотувітися ser presentada su candidatura; 6aÍentar su candidatura ®лбчн’ий прикм. mex. de viga(s); -e перек- риття envigado m
балтійський прикм. báltico, del Báltico білуваний дієприкм. від балувати 1; 2. прикм. mimado; ñaño (Лат. Ам.) білувати 1. mimar vt, engreír vt, chiquear vt (Лат. Ам.)’, 2. див. балуватися білуватися 1. (пустувати) hacer travesuras, hacer pillerías, travesear vi; 2. (перетворювати на розвагу) recrearse, entretenerse, distraerse (con) бальбоа ч невідм. balboa m бальзім ч ungüento m, bálsamo m; пролити ~ (на що-н.) = consolar vt, tranquilizar vt бальзамін ч (рослина) balsamina f бальзамічний прикм. balsámico бальзамув0ння c embalsamamiento m бальзамувйти embalsamar vt більн-ий прикм. 1. de baile; ~a сукня vestido de baile; Ч танці bailes de salón 2. de calificación, de puntuación; ~a система sistema de puntuación
бальнеблог ч balneólogo m бальнеологічний прикм. balneológico бальнеолбгія ж balneología f бальнеотерапія ж balneoterapia f балюстрйда ж balaustrada f балйсина ж balaustre m бамбук ч bambú m
бамбуков-ий прикм. de bambú(es); -а плантація plantío de bambúes; bambudal m (Екв.) бамбула ч (незграбна людина) roncero m ванільний прикм. trivial, banal банільність ж banalidad f, trivialidad f ванільно присл. de manera trivial, trivialmente, banalmente
банін ч 1. (рослина) banano m, bananero m, plátano m; 2. (плід) banana f, plátano m баніновий прикм. de bananero, de plátano, platanero; de banana, bananero бінда ж banda f, pandilla f бандіж ч 1. braguero m; 2. mex. llanta f бандажйст, бандажйстка ч, ж braguerista т, f бандерилью ж тавр, banderilla f, устромляти ~ї (в бика) banderillear vt бандерйльєро ч тавр, banderillero m бандерб’ль ж (поштове відправлення) impreso т; цінна - impreso con valor declarado; відправити ~ллю expedir (enviar) como impreso бінджо c невідм., муз. banjo m (Лат. Ам.) бандйт ч bandido т; gavillero m (Лат. Ам.) бандитйзм ч bandidaje т, banditismo m, bandolerismo m
бандйтськ ий прикм. de bandido(s), bandi- desco; -а зграя banda f бандура ж муз. bandurria f бандурйст ч bandurrista m, tocador de bandurria
бандформування c grupo de bandidos, formación criminal
банк ч 1. (установа) banco m, banca f, 2. карт, (сума грошей; гра) banca f 6áHK-a1 ж 1. bote m, tarro m (глиняна, скляна); lata f (бляшанка); консервна ~ bote (lata) de conservas; 2. мед. ventosa f, ставити ~и poner ventosas
бйнка2 ж мор. (лавка для веслярів) bancada f бйнка3 ж мор. (мілина) banco de arena банкбт ж (званий обід, вечеря) banquete m бйнківський прикм. de banco; bancarío; - капітал capital bancarío; ~ білет billete de banco банкір ч banquero m банкірський прикм. de banquero банкнбт ч фін. billete de banco банкомйт ч cajero automático банкомбт ч карт, banquero m банкрут ч insolvente m, quebrado m банкрутство c quiebra f, bancarrota f, fracaso m; crac m, falencia f(nied. Ам.); злісне - quiebra fraudulenta
бйнний прикм. de baño бйнник ч військ, escobillón m, atacador m, lanada f
бйночка ж зм. bote m; tarro m (pequeño) бант ч lazo m (de cintas); зав’язати ~ом hacer un lazo
бйнтик ч зм. до бант; у неї губки ~ом es boquifruncida банту невідм. bantú m
бйнщи-к ч bañero т, bañador т бйня ж 1. (лазня) casa f de baños, baño m 2. (опуклий дах) cúpula f
банькйтий прикм. de ojos de sapo, de ojos saltones
банькй мн. (очі) clisos m pl, columbres m pl, ojos m pl
6ao6á6 ч (дерево) baobab m баптйст ч bautista m, baptista m баптистдрій ч церк. (купіль для хрещення) baptisterio m
баптйстский прикм. de bautismo; de bautista^), de baptista(s)
бар1 ч (ресторан) bar m, barra f, cantina f бар2 ч фіз., метеор, baria f, bario m (unidad de presión)
бар3 ч мор. (мілина) barra f, banco de arena барабйн ч 1. tambor m; 2. mex. tambor m (apxim.); cilindro m; carretel m (лебідки) барабйнить tocar vt, batir vt (a menudo, incesantemente); tamborear vi (пальцями), repiquetear vi (про дощ)
бараб0нн'ий прикм. de tambor; ~ дріб redoble m; ~ бій toque (redoble) del tambor; з ~им боєм a (con) tambor batiente; ~a перетинка анат. tímpano m
барабйнщик м. tambor m, tamborilero m, tamboritero m
барабйшка чіж duende m, geniecillo m, trasgo m бараббля ж patata f барабулька ж (риба) salmonete m бараж ч ae. barrera de aeróstatos баражув0ння c ae. patrulla f, patrullamiento m баражувйти ав. patrullar vi барйк ч barraca f, barracón m барйн ч camero m
баранець ч 1. cordero m; borrego m (однорічний); молочний ~ cordero lechal (recental); 2. (смушок) cordero m, corderina f, piel de cordero; 3. мн.: -ці (на воді) cabrillas f pl; 4. мн.: -ці (хмари) borregos m pl, borreguillos m pl; 5. mex. (гайка) tuerca de orejas (de mariposa) бар0нина ж carne de camero; chalona f (Лат. Ам.)
барйнка ж 1. baranca f, rosca f (de pan), rosquilla f, 2. (кермо автомобіля) volante m барйнячий прикм. 1. de camero, cameríl, carneruno; 2. (овчинний) de piel de camero; 3. (з баранини) de camero, de cordero; зігнути (скрутити) в - ріг meter en un puño, apretarla cuerda барахлб c 1. (пожитки) cachivaches m pl; 2. (мотлох) trastos (viejos), trastería f, trastera f (Лат. Ам.)
барахблка ж жарг. rastro m (mercado) барахбльник ч жарг. trapero т, baratillero m барачн ий прикм. barraca(s); -ого типу (a) tipo de barraca
барбарйс ч 1. (кущ) agracejo т, bérbero m, berberís m; 2. (ягоди) agracejina f, bérbero m бйрв а ж color m; tinte m; pintura f барвйстий прикм. 1. de pintura(s); 2. (кольоровий) pintado; 3. (яскравий) vivo, chillón, charro; pintoresco (мальовничий) барвйстість ж (lo) pintoresco барвйсто присл. de un modo pintoresco барвінок ч pervinca f, hierba doncella барвнйк ч substancia colorativa, colorante m, tinte m, tintura f бард чіст. bardo m б0рда ж. orujo m, bagazo m бард0к ч 1. жарг. burdel m, lupanar m, prostíbulo m; 2. жарг. desbarajuste m, caos m, desmadre m; повний - у думках confusión total en el modo de pensar бйрель ч barril m
барельйф ч bajo relieve, bajorrelieve m барель0фний прикм. de (en) bajorrelieve барбтер ч en. tubo regulador de corriente 6ap’ép ч valla f, muro m; antepecho m (парапет) бйржа ж barcaza f, gabarra f барикйда ж barricada f
барик0дн-ий прикм. de banicada(s); -і бої combates de barricadas
барикадуeáTH cerrar con barricadas; poner barricadas; atrancar vt
барикадувйтися ponerse detrás de una barricada
709
барйло
барйло с tonelete т, cubeta f барйль ч (міра рідин) barril m барисфбра ж геол. barisfera f Ібарйт ч мін. baritina f
Ібарйтися 1. (гаятися) diferir* vi, dilatar vt, I (re)tardar vi; remolonear vi, roncear vi; - з від’їздом dilatar la salida, diferir el viaje; 2. (затримуватися) demorar vi баритбн ч (голос, співак) barítono m барйчний прикм. геофіз. barimótrico ббріевий прикм., хім. bárico, balitado; -а каша мед. papilla baritada бйрі'й ч хім. bario т; окис ~ю barita f ббрка ж gabarra f, barcaza f баркарбла ж муз. barcarola f баркбс ч barcaza f
ббрки мн.: взяти за ~ coger el cuello, agarrar por las solapas
барліг ч cubil m, guarida f ббрмен ч barman m барбграф ч метеор, barógrago m барокбмера ж ae. cámara barométrica барбко c невідм. мист. estilo barroco, barroquismo m; іспанське ~ churriguerismo m, barroco español барбметр ч barómetro m барометрйчний прикм. barométrico; de barómetro
барбн ч barón m; ~éca ж baronesa f баронбт ч baronet m барбскоп ч геофіз. baroscopio m бброчний прикм. de gabarra(s), de barcaza(s) барс ч onza f (asiática); irbis m (cient.); сніговий - pantera de las nieves
ббртер ч ек. trueque m, bárter m, comercio de trueque
ббрторн'Ий прикм. ек de bárter, de trueque; ~a операція operación de trueque бархбн ч duna f (en el desierto) ббрхат ч terciopelo m
бархатйстий прикм. terciopelado; aterciopelado
ббрхатка ж cinta de terciopelo ббрхатний прикм. de terciopelo, terciopelado; aterciopelado
бас ч bajo m; voz de bajo; глибокий (низький) ~ bajo profundo
басбйн ч 1. (водойма) embalse m, estanque m; depósito m (efe aqua)\ hoya f (Лат. Ам.у, 2. геогр. cuenca f басйстий прикм. de bajo, bajo басйть hablar (cantar) con voz de bajo баск ч vasco m, vascongado m баска ж (оборка) basca f, basquina f, basquina f баскетббл ч спорт, baloncesto m, basketball m, basketball m
баскетболіст ч, баскетболістка ж balonc- estista m, f, basketbolista m баскйй прикм. brioso; ~ кінь caballo brioso баскбнка ж vasca f, vascongada f ббскськ-ий прикм. vasco, vascongado, vascuence; de Vasconia; - мова vascuence m, éusquera f, vasco m басбвий прикм., муз. de bajo басовйтий прикм. de bajo басбк ч 1. (голос) bajo т; 2. (струна) cuerda de bajo
басбн ч pasamano т, galón m, trencilla f басбнн-ий прикм. de pasamano; ~a майстерня pasamanería f
басбнник ч (позументник) pasamanero m 6ácTa виг. basta, bastante, suficiente баст0рд ч біол. bastardo m бастібн ч військ, bastión m, baluarte m баталбр ч мор. maestre de raciones баталГст ч pintor de batallas, batallísta m баталія ж batalla f
батальйбн ч військ, batallón m; стрілецький ~ batallón de tiradores
батальйбнний прикм. de batallón; ~ командир comandante (jefe) de batallón батбльний прикм. de batalla; ~ живопис pintura de batallas, batalla f батарбйка ж pila (seca) батарбйний прикм. військ, de batería батарбя ж 1. військ, batería f, 2. ел. batería f, pila f, 3. radiador m
бат0т ч (рослина) batata f батерфлйй ч спорт, butterfly m, estilo mariposa б0тик ч (розпис тканин) batik m батискбф ч геофіз. batiscafo m батйст ч batista f батйстовий прикм. de batista батисфбра ж геофіз. batisfera f батіг ч látigo m, zurriago m батмбн ч (у балеті) batimán m\ battemant m батбн ч barra de pan; pistola f батбнчик ч: шоколадний - barra (pastilla) de chocolate
батькй мн. padres m pl; progenitores m pi батьківств-о c paternidad f, почуття ~a sentimiento paternal
ббтьківськ’ий прикм. paterno, paternal, del padre; ~a спадщина patrimonio m; -і почуття sentimientos paternales; ~ комітет (у школі) asociación de padres ббтьківщин'а ж patria f, país natal ббтько ч padre m батьковбйветво c parricidio m батьковбйвця ч і ж parricida m, 1 баул ч baúl m
бах виг. pum; cataplum (при падінні) бахромб ж fleco т, franja f бахрбмчастий прикм. con (de) flecos; como un fleco
бацйла ж bacilo m
бацилоносій ч мед. portador de bacilos бач част. he ahí, ves, mira; - який! ¡mira (ves), cómo eres!
бач, чи бач виг.: ~ який! ¡qué listo!, ¡vaya un pájaro!
ббчення c vista f, visión f ббчити 1. ver* vi; неясно - vislumbrar vt; ~ удалині divisar vt; ~ побіжно echar un vistazo; 2. (зазнати, пережити) ver* vt, він багато бачив на своєму віку ha visto mucho en su vida; 3. (усвідомлювати, розуміти) ver* vt, darse cuenta
ббчитися verse*; ми часто бачимося nos vemos frecuentemente (con frecuencia) бачок ч зменш, recipiente m, depósito m (pequeño)
башкйр ч bashkirio m башкйрка ж bashkiria f башкйрський прикм. bashkirio; de Bashkiria башлйк ч bashlyk m (especie de capuchón) башлі мн. жарг. pasta f, tela f башмбк м. 1. zapato m; borceguí m (із шнурівкою); 2. mex. zapata f башмбчний прикм. de zapatos, zapatero ббшта ж 1. torre f, 2. військ, (броньована) torre f, torreta f, torrecila f
баштбн ж melonar m (з динями); sandiar m, sandial m (з кавунами)
баштбнн'ий прикм. de melonar; de sandiar; ~¡ культури cucurbitáceas f pl баштбнництво c cultivo de cucurbitáceas ббштовий прикм. 1. de torre; 2. військ, de torre, de torreta, de torrecilla баядбра, баядбрка ж bayadera f байн ч acordeón cromático баяніст ч acordeonista m бджільнйцтво, бджолйретво c apicultura f, cultivo de las abejas
бджолб ж abeja f, робоча ~ abeja obrera бджолйн-ий прикм. de abeja(s); ~ вулик colmena бджолоїдка ж (птах) abejaruco m бджолотербпія ж мед. apiterapia f бджолйр ч apicultor т, abejero m бе c невідм. be f (nombre de la letra «6»); ні ~ ні ме не знає (не розуміє) no sabe el abecé, по comprende ni jota бегембт ч hipopótamo m бегбнія ж (рослина) begonia f бедлбм ч jaleo т, bulla f, casa de tócame Roque бедрйнець ч бот. pimpinela f бедуїн ч beduino m
беж прикм. невідм. (колір) beige, color beige бежбвий прикм. de color beige без (перед словами «весь», «всякий») sin; en ausencia de (за відсутності)', menos (за винятком)
без ембку 1. присл. sin gusto; de un modo cursi; одягатися - vestirse sin gusto; ir hecho una
facha (fam.)\ 2. прикм. (несмачний) insípido soso, insulso, desabrido; 3. (невишуканий) chába cano, cursi, de mal gusto безаварійний прикм. sin avería(s); sin in terrupción (про механізми) безаварійність ж ausencia de averías безалбдний прикм. incoherente; desarreglado desordenado
безалкогбльн'Ий прикм. sin alcohol, desalcoholizado, inalcohólico
безальтернатйвн ий прикм. sin alternativa* -a політика реформ la política de reformas únicamente posible
безапеляційний прикм. 1. (категоричний) categórico, terminante, tajante; 2. юр. inapelable7 безапеляційно присл. sin apelación безбтомн-ий прикм. desnuclearizado безббрвний прикм. 1. incoloro, descolorido* acromático; 2. deslucido, insignificante (про людину); insípido, soso, insulso безббрвність ж 1. decoloración f, descoloramiento m, (lo) incoloro; 2. falta de brillo deslucidez f, insipidez f, insulsez f безббрвно присл. (невиразно) inexpresivamente, sin colorido, deslucidamente; con insipidez безбербжний прикм. inmenso, infinito; ilimitado безбербжність ж inmensidad f, infinidad f безбербжно присл. sin límites; inmensamente, infinitamente
безбідний прикм. desahogado, sin preocupaciones materiales
безбідно присл.: жити ~ vivir desahogadamente (holgadamente); tener cubierto el riñon безбілбтний прикм. sin billete безбожжя c ateísmo m; irreligión f безббжн ий прикм. deshonesto, desvergonzado, impudente
безббжник ч 1. ateo m, ateísta m; 2. sin conciencia; impío
безббжно присл. (обурливо) deshonestamente, desvergonzadamente безбблісний прикм. 1. indoloro; 2. sin dificultad; sin obstáculo(s); feliz (вдалий) безбблісно присл. 1. sin dolor; 2. sin dificultad; sin obstáculo(s)
безборбдий прикм. imberbe, barbilampiño; barbiponiente (fam) безбоязний прикм. osado, valiente безббязно прикм. osadamente, sin temor безбрбвий прикм. sin cejas безвбдний прикм. inmaculado; irreprochable (бездоганний)
безвалйтн'ий прикм. sin dívisa(s); ~¡ торговельні операції operaciones comerciales sin divisas (de trueque) безвбрхий прикм. sin copa, sin cima безвиїзн-ий прикм. permanente; ~e перебування estancia ininterrumpida безвйїзно присл. con estabilidad; sin ausentarse, sin salir
безвйнний прикм. inocente безвйнно присл. sin culpa безвйхідн’ий прикм. 1. (про перебування де-н.) sin salida; 2. desesperado (безнадійний); inextricable; безбідний прикм. desahogado, sin preocupaciones materiales безвйхідність ж desesperación f, lo desesperado
безвйхідно присл. sin salir безвйхідь ж situación sin salida (desesperada) безвідмовний прикм. impecable, sin fallos безвідмбвно присл. impecablemente; ~ працювати (про двигун) funcionar sin fallos (con regularidad)
безвіднбений прикм. independiente, sin relación
безвіднбено присл. independientemente (de), prescindiendo (de); sin relación (con) безвідповідбльний прикм. irresponsable безвідповідбльність ж irresponsabilidad f безвідповідбльно присл. irresponsablemente;
de una forma irresponsable безвідрйвн'ий прикм. continuado; ininterrumpido (безперервний); ~e навчання enseñanza simultaneada con el trabajo .
безвідхбдний прикм. sin desperdicios <¡e fabricación
710
безликий
безвілля с abufia f, falta de voluntad безвільний прикм. abúlico, sin voluntad, falto de voluntad; débil de carácter безвір’я c irreligiosidad f безвісність ж: жити в -ості vivir ignorado; permanecer en el anonimato безвісний прикм. ignorado, ignoto безвітря c calma f, bonanza f, calma chicha безвітряний прикм. sin viento, calmoso, tranquilo
безвлЯддя c desgobierno m, anarquía f безвнескбвий прикм. no contributivo безвбддя c aridez f, sequedad f безвбдний прикм. 1. árido, seco, sin agua; 2. хім. anhidro
безволбсий прикм. sin pelo, pelado, pelón; calvo (лисий)
безвусий прикм. sin bigotes; - юнак mozalbete /77, imberbe m
безвухий прикм. 1. sin oreja(s), desorejado; 2. (без вушка) sin ojo(s)
безглузд ий прикм. 1. absurdo; insensato; sin finalidad (без мети); 2. (сварливий) pendenciero, camorrista: quisquilloso 3. estúpido (дурний) безглуздість ж absurdidad f, absurdo m, despropósito m; estupidez f безглуздо 1. присл. tontamente, bobamente; 2. безос. у знач, присуд, es una tontería, es tonto, es estúpido; це - esto es una tontería (una bobada) 3. estúpidamente (нерозумно); con un aire estúpido
безглуздя ж absurdo m, absurdidad f, disparate m; macana f (Лат. Ам.)
безголбвий прикм. 1. sin cabeza, acéfalo; 2. (дурний) estúpido, lelo, zote; 3. (забутливий) desmemoriado, olvidadizo; cabeza de chorlito
(fam.)
безголбсий прикм. 1. silencioso: mudo (німий); 2. (нерішучий) sin criterio, sin opinión 3. sin voz; afónico, áfono
безгомінний прикм. callado; silencioso, silenciario (тихий); silente
ббзгом(нно присл. calladamente, silenciosamente
безгоміння c silencio m
безгосподЯрний прикм. 1. sin dueño, sin propietario, sin amo; abandonado (покинутий); ~e майно bienes abandonados (yacentes), bienes mostrencos; 2. (без власності) sin bienes, sin propiedad, sin hacienda 3. negligente; ~e ведення справ mala administración de los negocios
безгосподарність ж desgobierno m, mala administración; negligencia f безгосподарно присл. desgobernadamente, sin gobierno, sin administración безготівкхвий прикм.: ~ розрахунок фін. compensación (contrapartida) bancada безгрЯмотний прикм. 1. analfabeto; iletrado, poco instruido (малограмотний); 2. (що містить помилки) lleno de faltas; mal hecho; 3. ignorante, incompetente; технічно - ignorante (incompetente) en la técnica безгрЯмотність ж 1. analfabetismo m; poca instrucción; mala ortografía; 2. ignorancia f, incultura f
безгр0мотно присл. 1. incorrectamente; con errores, con faltas de ortografía; 2. mal, crasamente, incorrectamente
безгрішний прикм. inocente, sin pecado; puro безгрішність ж inocencia f безгрошів’я c falta (apuro) de dinero; sindineritis f еезгрошовйй прикм. 1. sin dinero, sin fondos; ~ ^рахунок cuenta a la orden; 2. (про людину)
бездЯрний прикм. privado de talento, sin jeiento; incapaz (про людину); mediocre, insulso (про твір)
~езд$рність ж 1. (брак таланту) falta de talen- jp* ineptitud f, incapacidad f, 2. (про людинну) nulidad f, mediocridad f |*здарно присл. sin talento, mediocremente {¿ЗДефІЦйтний прикм. sin déficit ^ЗДянний прикм. sin humo; - порох pólvora
бездиханний прикм. inanimado, exánime, sin renales de vida, sin aliento
бездільний прикм. 1. ocioso; 2. inactivo, desocupado
бездітний прикм. sin hijos, sin prole бездГтність ж falta (ausencia) de hijos (de prole); esterilidad f (безплідність) бездіяльний прикм. inactivo, pasivo; sin ocupación, desocupado; inoperante бездіяльність ж inactividad f, inacción f бездоганний прикм. irreprochable, impecable, intachable; -а репутація reputación irreprochable (inmaculada)
бездоганність ж irreprochabilidad f, impecabilidad f
бездоганно присл. irreprochablemente, impecablemente, intachablemente бездЯглйдний прикм. sin vigilancia, descuidado бездЯгляднІсть ж falta de vigilancia, abandono m бездоказбв ий прикм. gratuito, sin pruebas, sin fundamento; ~e звинувачення acusación infundada
бездоказЯвість ж ausencia (falta) de pruebas бездоменний прикм. puro бездЯмний прикм. sin hogar, sin abrigo, sin techo; galifardo (Лат. Ам.) бездЯнний прикм. sin fondo; -а прірва abismo sin fondo (insondable); -а бочка es un saco roto, le ha hecho la boca un fraile бездоріжжя c 1. (нестача проїжджих доріг) caminos intransitables; falta de caminos practicables; 2. mal estado de los caminos (en primavera u otoño)
бездохідний прикм. improductivo, no rentable бездощів’я c falta de lluvias; sequía f (посуха) бездротЯвий прикм. inalámbrico, sin hilos; - телеграф telegrafía sin hilos (скор. T. S. H.); radiotelegrafía f
бездумн-ий прикм. irreflexivo; ~e життя vida ligera
бездумність ж irreflexión f, falta de reflexión бездушний прикм. 1. sin corazón; desalmado; inhumano, impío, despiadado (безжалісний); insensible, sin entrañas (нечуйний); 2. (позбавлений почуттів) sin sentimientos бездушність ж falta de corazón; desalmamiento m, dureza f (черствість); insensibilidad f (нечуйність)
бездушно присл. desalmadamente; inhumanamente, impíamente, despiadadamente (безжалісно)
безб c. нввідм. кул. merengue m, suspiro m; espumilla ї(Лат. Ам.)
безжЯлісний прикм. despiadado, impío; duro, cruel
безжЯлісність ж falta de piedad; dureza f, crueldad f
безжЯлісно присл. sin piedad, despiadadamente, impíamente; con dureza, duramente, con crueldad, cruelmente
безжйвний прикм. 1. sin vida, exánime, inanimado; 2. (невиразний) inexpresivo, apagado; - погляд mirada inexpresiva безжурний прикм. sin penas, alegre безжурно присл. sin penas беззакЯнний прикм. ilegal, ilícito, arbitrarlo; - вчинок exceso m; exacción f беззакЯнність ж ilegalidad f, arbitrariedad f беззакЯнно присл. ílegalmente, ilícitamente, arbitrariamente
беззакбння c 1. (відсутність законності) antijuridicidad f, ausencia de leyes, arbitrariedad f, 2. (про вчинок, дію) arbitrariedad f, exceso m; exacción f (зловживання); ilegalidad f, ilegitimidad f (протизаконність) беззаперЯчний прикм. sin objeción, sin discusión; - послух obediencia absoluta беззаперЯчно присл. sin objeción, sin discusión; виконати - cumplir al pie de la letra беззастерЯжний прикм. incondicional, sin condición, sin reserva(s)
беззастерЯжно присл. incondicionalmente, sin reservas, sin restricciones беззахйсний прикм. indefenso, desamparado; inerme (беззбройний)
беззахйсність ж falta (de medios) de defensa; desamparo m
беззбиткбвий прикм. ventajoso, sin pérdida, sin déficit
беззбиткбво присл. ventajosamente, sin pérdida
беззбрбйний прикм. 1. (неозброєний) desarmado, sin armas; 2. indefenso, inerme беззвучний прикм. insonoro; silencioso (тихий); sordo (приглушений); ~ сміх risa silenciosa
беззвучно присл. sin sonido; sin ruido; sordamente (приглушено) безземйлля c carencia (falta) de tierra безземЯльний прикм. sin tierra, desprovisto de tierra; - селянин campesino sin tierra беззмГнний прикм. permanente, vitalicio; constante (постійний); inamovible беззмГнно присл. permanentemente, todo el tiempo, vitaliciamente; constantemente беззмістбвний прикм. vacío, insubstancial, sin contenido; huero (пустий) беззмістЯвність ж insubstancialidad f, falta de contenido; carácter huero, futilidad f (порожнеча), vacuidad f беззЯряний прикм. sin estrellas беззуб-ий прикм. 1. desdentado; 2. impotente; -а критика crítica inofensiva безідЯйний прикм. sin ideología; carente de ideología; aideísta
безідййність ж carencia (falta) de ideología; insuficiencia ideológica; aideísmo m безімЯнний прикм. sin nombre; anónimo безініціатйвний прикм. sin iniciativa безініціатйвність ж carencia (falta) de iniciativa безкЯрний прикм. impune, sin castigo; залишитися ~им quedar en la impunidad безкЯрність ж impunidad f безкЯрно присл. impunemente, sin castigo; a mansalva
безкарткбвий прикм. sin cartilla(s) безквИкбвий прикм. бот. ananto безквіткбві мн. бот. criptógamas f pl безклЯсовий прикм. sin clases безкозйрка ж gorra sin visera безкомпромГсний прикм. sin compromiso, sin concesiones, intransigente безконтрбльний прикм. sin control, incontrolado
безконтрбльність ж falta de control безконтрЯльно присл. sin controlar, sin comprobar, sin inspeccionar безконфліктний прикм. sin conflicto безкорйслив’ий прикм. desinteresado, desprendido
безкорйсливість ж desinterés m, desprendimiento m, generosidad f безкорйсливо присл. desinteresadamente, con desinterés
безкорйсний прикм. inútil, infructuoso; vano, baldío (марний)
безкорйсність ж inutilidad f, infructuosidad f, vanidad f(марність)
безкорйсно 1. присл. inútilmente, infructuosamente; vanamente (марно); 2. в знач, присуд, es inútil
безкостий прикм. sin hueso(s), deshuesado безкрЯїй прикм. infinito, ilimitado, sin límite(s) безкризЯвий прикм. sin crisis безкрйЛ’Ий прикм. 1. зоол. áptero; 2. sin alas, rastrero, pobre
безкрЯвний прикм. 1. exangüe, desangrado; anémico; pálido (блідий); 2. (без кровопролиття) sin derramamiento (sin efusión) de sangre; 3. мед. (без втрати крові) sin pérdida de sangre
безкультур’я c incultura f, atraso cultural (відсталість)
бЯзлад ч 1. desorden m; desorganización f, confusión f, desarreglo m, desajuste m, trastorno m (розлад); garullo m (Лат. Ам.); робити ~ poner en desorden; 2. disturbios m pl, perturbación f безлЯдний прикм. confuso, caótico; desordenado (безсистемний); ~i нотатки notas desordenadas; -а втеча fuga a la desbandada безлЯдність ж confusión f, desorden m, falta de orden (безсистемність) безлЯдно присл. confusamente; en desorden, sin orden (безсистемно) безлйкий прикм. sin fisionomía, sin personalidad, impersonal
711
безлйкість
безлйкість ж impersonalidad f, falta de origi- nalidad
(безлистий прикм. sin follaje, sin hojas, deshojado безлісний прикм. sin bosques; falto de bosques безлісся c región sin bosques (desprovista de | bosques); pobreza de bosques бдзліч ч gran cantidad, multitud f, infinidad f, pluralidad f, punta f(fl. Am.) безлюддя c 1. (відсутність людей) despoblación f, despueble m; 2. (брак потрібних людей) falta de gente (de personal) безлфдний прикм. desierto, despoblado; poco frecuentado (маловідвідуваний) безлюдно 1. присл. sin gente, desierto, despoblado; 2. в знач, присуд, sin gente безмаєтний прикм. sin propiedad, sin hacienda, sin patrinomio
безмбжний прикм. inmenso, infinito, ilimitado, sin límites
безмбжність ж inmensidad f, infinidad f, infinitud f безмбжно присл. inmensamente, infinitamente безмйтн’ий прикм. exento de derechos aduaneros; franco (вільний); ~e перевезення franquicia de aduanas
безмйтно присл. exento de derechos aduaneros ббзмін ч romana f(peso) безмГрний прикм. desmesurado, infinito; inmenso, inconmensurable, enorme безмірність ж inmensidad f, enormidad f, inconmensurabilidad f
безмірно присл. desmesuradamente, infinitamente; excesivamente (украй) базмГсячний прикм. sin luna безмбзкий прикм. estúpido, descabezado, descerebrado
безмотбрний прикм. ae. sin motor; con el motor desconectado; - політ vuelo sin motor безнадійн-ий прикм. desesperado; irremediable (непоправний); sin salida (безвихідний) безнадійність ж desesperación f безнадійно присл. desesperadamente; irremediablemente (непоправно); ~ больной enfermo incurable (desahuciado) безнасінний прикм. бот. aspermo безнбгий прикм. 1. sin piernas, sin pies; cojo (без однієї ноги); 2. (про меблі) sin patas, cojo; 3. зоол. ápodo
безнбсий прикм. 1. sin nariz, desnarigado; 2. (без носика) sin pitón, sin pitorro безббразний прикм. 1. vago, impreciso, difuso; 2. літ. sin imagen poética безбдня ж 1. abismo mt sima f, 2. (безліч) la mar (de); un montón (de), gran cantidad (de) безбкий прикм. sin ojos; tuerto (без ока) безособбвий прикм. грам, impersonal безбстий прикм. sin arista безп0лий прикм. sin dedo(s) безпалубний прикм., мор. sin cubierta безп0м*ятний прикм. desmemoriado, olvidadizo; corto (pobre) de memoria безп0м’ятність ж desmemoria f, falta de memoria, amnesia f
безпардбнний прикм. sinvergüenza (безсоромний); descarado (нахабний) безпардбнно присл. con descaro, descaradamente
безпартійний прикм. ч sin partido безп0спортний прикм. sin pasaporte, sin documentos, indocumentado безпатбнтний прикм. sin patente безп0*ка ж seguridad f, техніка ~ки técnica de seguridad; Рада Безпеки OOH Consejo de Seguridad de la ONU; органи державної ~ки organismos (servicios) de seguridad del Estado; в -ці fuera de peligro, a salvo безпелюсткбвий прикм., бот. apétalo безперебійний прикм. continuo, ininterrumpido; constante; regular безперебійність ж continuidad f, ininterrupción f безперебійно присл. continuamente, ininterrumpidamente
безпербрвний прикм. incesante, continuo, ininterrumpido
безпербрвність ж continuidad f безпербрвно присл. incesantemente, continuamente, sin cesar, ininterrumpidamente, sin interrumpir, sin interrupción
безпересадкбвий прикм. directo, sin escalas безперестанний прикм. incesante, continuo безперестану присл. incesantemente, continuamente, ininterrumpidamente безпербчн’Ий прикм. indiscutible, indudable, incuestionable, irrefutable, sin disputa безпербчність ж indiscutibilidad f безперйчно 1. присл. indiscutiblemente, indudablemente; incuestionablemente; 2. sin (ninguna) duda
безперешкбдний прикм. sin obstáculos, sin trabas; sin dificultades; libre безперешкбдно присл. sin obstáculos, sin trabas; sin dificultades
безпйрий прикм. implume, sin plumas, desplumado
безперспектйвний прикм. sin perspectiva безперспектйвність ж ausencia (falta) de perspectiva(s), ínviabílidad f безперспектйвно присл. sin perspectiva безпбчн'ий прикм. (надійний) seguro; ~e місце lugar seguro; - засіб medio seguro; -а бритва maquinilla de afeitar
безпбчно і. присл. sin peligro, sin correr ningún peligro, sin riesgo; 2. в знач, присуд, no hay peligro (de)
безписймний прикм. sin escritura, ágrafo безпідставний прикм. infundado; sin fundamento, sin base; deleznable; -e твердження afirinaclón gratuita
безпідставність ж arbitrariedad f, falta de fundamento (pruebas)
безпідставно присл. arbitrariamente; sin pruebas, sin fundamento, inmotivadamente безплйновий прикм. sin pian, no planeado безплйновість ж carencia (ausencia) de plan безплйтн'ий прикм. 1. gratuido, gratis; de balde (дармовий); -e навчання, лікування enseñanza, cura (curación) gratuita; - квиток billete gratuito; pase m (перепустка, контрамарка); зал. pase ferroviario 2. dádiva f, donación f, donativo m (пожертва) безпл0тність ж gratuidad f безплйтно присл. gratuitamente, gratis, de balde, en usufructo gratuito безплацк0ртний прикм. sin plaza(s) reservada^); sin asiento(s) reservado(s) безпліддя c 1. (про живі істоти) esterilidad f, 2. (про ґрунт) infecundidad f, aridez f безплідний прикм. 1. (про живі істоти) estéril; 2. (про ґрунт) infecundo, árido, yermo; 3. (безкорисний) infructuoso, estéril, inútil; vano (марний)
безплідність ж 1. див. безпліддя; 2. (безкорисність) infructuosidad f, esterilidad f, vanidad і(марність)
безплідно присл. infructuosamente, inútil; sin resultados (безуспішно) безплбтний прикм. incorpóreo, inmaterial безповітряний прикм. sin aíre, vacío; - простір vacío m, espacio vacío
безповорбтн'Ий прикм. irrevocable, irremisible, irremediable
безповорбтність ж irrevocabilidad f безповорбтно присл. irrevocablemente, irremediablemente; para siempre (назавжди) безподаткбвий прикм. exento de impuestos, no imponible
безпомилкбвий прикм. sin faltas; correcto (правильний); infalible (вірний) безпомилкбвість ж justeza f, corrección f (правильність); infalibilidad f (вірність) безпомилкбво присл. sin faltas; correctamente (правильно); infaliblemente безпор0дн’ИЙ прикм. impotente; incapaz (безсилий); débil (слабкий) безпор0дність ж impotencia f, incapacidad f (безсилля); debilidad f (слабкість) безпор0дно присл. impotentemente, incapazmente; поводити себе - mostrarse incapaz безпорбдний прикм. sin raza безпосадкбвий прикм.: - переліт ав. vuelo sin escalas
безпр0вний прикм. sin derechos, privado de derechos
безпр0в'я c, безпрйвність ж ausencia de derechos; falta (carencia) de derechos
безпредм0тн-ий прикм. vago, sin objeto, indefi nido; abstracto; ~e мистецтво arte informal (ab stracto). v
безпредмйтність ж vaguedad f, carácter indefinido
безпроцентний прикм. sin precedentes безприбуткбвий прикм. sin beneficio, no rentable, poco lucrativo
безприд0нниця ж muchacha sin dote (sin ajuar) безпринцйпний прикм. sin principios, sin escrúpulos; invertebrado (безхарактерний) безпринцйпність ж falta de principios (de escrúpulos)
безпринцйпно присл. sin principios, sin escrúpulos
безпристр0сний прикм. impasible безпристр0сність ж impasibilidad f безпристр0сно присл. impasiblemente безпритульний прикм. abandonado, vagabundo; galifardo (Лат. Ам.) безпритульник ч muchacho vagabundo; pilludo sin familia
безпритульність ж (дитяча) infancia abandonada, vagabundería infantil безпричйнний прикм. inmotivado, sin razón, sin causa
безпричйнно прикм. inmotivado, sin razón, sin causa
безпробудн-ий прикм. 1. (про сон) profundo, pesado; 2. (про пияцтво) irrefrenable, incontenible
безпробудно присл. 1. (спати) profundamente, sin despertar; 2. (пиячити) inconteniblemente
безпрбграшний прикм. sin pérdida; con premio asegurado; seguro (про справу) безпросвітний прикм. 1. oscuro; sin luz; -a темрява oscuridad completa, tinieblas profundas; 2. (без надій на краще) sin esperanza(s); sin éxito; -e життя una vida sin esperanza(s) (sin alegría)
безпроцйнтний прикм. sin interés, sin tanto por ciento
безпутний прикм. libertino, licencioso; desordenado
безпутно присл. con libertinaje, libertinamente безпутство c desarreglo m, mala conducta f, libertinaje m
безр0дісний прикм. triste, desolador; sin alegría
безрйдісність ж falta de alegría; tristeza f безр0дісно присл. tristemente, con tristeza безрезульт0тний прикм. infructuoso, sin resultado, sin efecto; vano (марний) безрезульт0тність ж infructuosidad f, fracaso m (неуспіх)
безрезульт0тно присл. infructuosamente; sin resultado, sin efecto; vanamente, en vano (марно)
безрййковий прикм., mex. sin carril, sin riel(es) безрйб-’я c: на - ї рак риба; en tierra de ciegos el tuerto es rey
безрідний прикм. 1. sin familia; 2. sin procedencia, sin linaje
безробітний 1. прикм. sin trabajo, desocupado, desempleado, parado; 2. ч sin trabajo, parado m, desocupado m
безробіття c desocupación f, desempleo m, paro forzoso
безрбгий прикм. descornado, sin cuerno(s) безродйнний прикм. sin familia безроздільний прикм. indivisible; absoluto; indlscutido
безроздільно присл. indivisiblemente; en absoluto
безрозсудний прикм. irreflexivo, irrazonable, desatinado, descabellado; imprudente (нвроз- важливий)
безрозсудність ж irreflexión f, desatino m; imprudencia f (нерозважливість); вчинити ~ cometer una locura
безрозсудно 1. присл. irreflexivamente, imprudentemente (нерозважливо); чинити ~ obrar sin tino; ateperetarse (Ц. Am.); 2. в знач, присуд, es una imprudencia безрук0вка ж (куртка, кофта) chaleco chaqueta sin mangas
712
ббрдо
безрукий прикм. 1. sin manos; manco (без однієї руки)’, 2. torpe; manco безсердбчн’Ий прикм. insensible, sin corazón; duro, cruel; desalmado (бездушний); - a людина persona sin corazón (sin entrañas) безсердечність ж insensibilidad f, crueldad f безсердечно присл. insensiblemente, sin sensibilidad; duramente, cruelmente безсйлля c debilidad f, flojedad f, flaqueza f, impotencia f
безсйльний прикм. débil, flojo; impotente (про гнів)', aguado (Лат. Ам.) безсйльно присл. sin fuerzas безсистемний прикм. sin sistema, asistemático, sin método
безсистемність ж falta de sistema (de método) безсистемно присл. sin sistema, sin método безсім’ядбльний прикм., бот. acotiledóneo безслЄвний прикм. sin gloria; infame, ignominioso; inglorioso; vergonzoso (ганебний)-, ~ кінець fin ignominioso
безслЄвність c deshonor m, infamia f, ignominia f безслевно присл. infamemente, ignominiosa¬
mente
безслідний прикм. sin huella, sin rastro; ~e зникнення desaparición sin dejar huella безслідно присл. sin dejar huella (rastro) безслізний прикм. sin lágrimas безсловбсн'ий прикм. 1. privado del don de la palabra; mudo; 2. (без слів) mudo; 3. (без власної думки) sin opinión propia; impersonal; silencioso, callado безсмертний прикм. inmortal безсмертник ч (рослина) siempreviva f безсмертя c inmortalidad f безсніжний прикм. sin nieve безсбвісний прикм. deshonesto; desvergonzado, descarado, impúdico (безсоромний); desaprensivo
безсбвісність ж deshonestidad f, desvergüenza f, descaro m (безсоромність)-, desaprensión f безсбвісно присл. deshonestamente, de una manera deshonesta; desvergonzadamente, descaradamente, impúdicamente (безсоромно)-, indecorosamente
безсбнн’Ий прикм. de insomnio; insomne; ~a ніч noche en vela
безсбння c insomnio m, desvelo m безсбнячний прикм. sin sol безсорбмний прикм. desvergonzado, sinvergüenza; impúdico, descarado; fresco (нахаб- ний)\ pechugón (Лат. Ам.) безсорбмність ж desvergüenza f, impúdica f, descaro m\ frescura f(нахабство)-, pechuga ЦГІат. Ам.); desfachatez f безсорбмно присл. desvergonzadamente; impúdicamente; descaradamente; con frescura (нахабно)
безсполучникбвий прикм., грам sin conjunción
безсрібник ч hombre desinteresado безстат0в-ий прикм. sin sexo, asexual; ~e розмноження біол. reproducción asexual, parte- nogénesis f
безстічний прикм. sin desagüe, sin desembocadura
безсторбнній прикм. imparcial; ecuánime; desapasionado
безсторбнність ж imparcialidad f безсторбнньо присл. imparcialmente, con aesapasionamiento
оезстр0шний прикм. intrépido, osado, audaz оезстр0шність ж. intrepidez f, osadía f, arrojo coraje m
безстр0шно присл. intrépidamente, osadamente, corajudamente ^зстрокбв’ий прикм. ilimitado, sin plazo, sin carmino; permanente (постійний) оезстрокбво присл. sin plazo, sin término, imitadamente, sine die; permanentemente ¡(^струнний прикм. sin cuerdas
e nfjuisM. oiii uuoiucia
®зсюж0тний прикм. sin trama, sin argumento ттИЗДйнний прикм. 1. (нездарний) incapaz, пні? .to* desangelado; 2. (нещасний) desdi- infeliz, desafortunado б^Рифний прикм. sin tarifa(s)
‘Я'Зрний прикм. sin tara
безтілбсний прикм. incorpóreo, inmaterial безтолкбв-ий прикм. 1. (нетямущий) sin entendimiento; torpe, estúpido (дурний); ~a людина persona torpe (obtusa); 2. (незв’язний) embrollado, incoherente; ininteligible (незрозумілий)
безтолкбво присл. 1. torpemente, con torpeza, estúpidamente; 2. (незв’язно) embaladamente, incoherentemente безтрбпетний прикм. intrépido безтрбпетно присл. intrépidamente, con intrepidez
безтурббтний прикм. despreocupado безтурббтність ж descuido m, despreocupación f
безтурббтно присл. descuidadamente, despreocupadamente, con descuido безугавний прикм. incesante, continuo безудбрний прикм., лінгв. átono безумець ч 1. (безрозсудлива людина) imprudente т, insensato т; 2. (божевільний) loco m, demente m
безумно присл. 1. locamente, con locura; 2. (безрозсудно) imprudentemente, con imprudencia, insensatamente; 3. (надзвичайно) desmesuradamente, fabulosamente безумбвний прикм. 1. (абсолютний) absoluto, sin reservas; 2. (безсумнівний) cierto, indudable, seguro; incondicional (беззастережний) безумбвно 1. присл. sin reservas; absolutamente; 2. (безсумнівно) sin duda, ciertamente, indudablemente
безумство c 1. (божевілля) locura f, demencia f, 2. (безрозсудність) imprudencia f, insensatez f безумствувати loquear vi, hacer locuras безупйнний прикм. ininterrumpido, continuo, sin interrupción, sin parada безупйнно присл. ininterrumpidamente, continuamente, sin pararse безурйддя c falta de dirección (de gobierno) безуспГшний прикм. fracasado; infructuoso (безрезультатний); vano (марний) безуспГшність ж fracaso m; infructuosidad f (безрезультатність)
безуспГшно присл. infructuosamente, sin resultado, sin éxito; vanamente, en vano (марно); baldíamente
безутішний прикм. inconsolable безутішно присл. inconsolablemente, sin consuelo
безфбндовий прикм. extrapresupuestario, no financiado por fondos públicos безфбрмний ж disforme; amorfo безфбрмність ж disformidad f, amorfía f, amorfismo m
безфбрмно присл. sin forma безхарйктерн’Ий прикм. blando de carácter, apocado
безхар0ктернІсть ж apocamiento m, falta de carácter; abulia f, blandenguería f (слабовілля); apatía f, indolencia f (млявість) безхвбст'Ий 1. прикм. rabón, sin cola; 2. мн.: ~i зоол. anuros m pl безхліб’я c falta de pan (de trigo) безхмйрний прикм. despejado, sin nubes-, sereno безхмйрність ж serenidad f безхреббтний прикм. 1. зоол. (без хребта) sin columna vertebral, sin espinazo, invertebrado; 2. (безхарактерний) sin carácter, sin principios 3. мн.: ~¡ invertebrados m pl , безхреббтність ж falta (carencia) de carácter, blandura f, lenidad f, invertebrismo m безцензурний прикм. sin censura безцензурність ж ausencia de censura безцерембнн’Ий прикм. sin ceremonia безцерембнність ж desparpajo m, frescura f, descaro m, falta de ceremonia; falta de cumplimiento
безцерембнно присл. con desparpajo, sin ceremonia; con frescura (fam.); sin reparo; це вже зовсім ~! ¡esto ya es demasiado! безцільний прикм. inútil; sin objetivo; vano безцільність ж inutilidad f безцільно присл. inútilmente, sin objetivo, sin causa ni motivo
ббзцінь ж: за ~ a precio bajo, a ínfimo precio; casi regalado (майже задарма)
безчбсний прикм. deshonesto, deshonroso безчбсність ж deshonestidad f, improbidad f, falta de honestidad безчбсно присл. deshonrosamente безчбстя c deshonor m, deshonra f, ignominia f безчйнство c arbitrariedad f, exceso m, escándalo m, desmán m; tropelía f, atropello m безчйнствувати entregarse a excesos; armar escándalos (бешкетувати) безшлюбний прикм. 1. célibe, soltero; 2. біол. ágamo
безшлюбність c 1. celibato m, soltería f; 2. біол. agamia f
безшбвний прикм., mex. sin junturas; мед. sin costuras; de una pieza; рел. inconsútil (про облачення Христа)
безштбнний прикм. andrajoso, haraposo безшумний прикм. silencioso; sin ruido; ~i кроки pasos silenciosos безшумно присл. silenciosamente; sin ruido без’язйкий прикм. sin lengua; mudo (німий) бей ч bey m (título entre los árabes) б0йдевінд ч мор. navegación a la bolina; йти в - navegar a la bolina; в крутий ~ en bolina cerrada бойка ж bies m
бейсббл ч спорт, pelota básica, baseball m, béisbol m
бейсболіст ч beisbolista m; beisbolero m бек1 ч див. бей
бек2 ч спорт, defensa т, zaguero m, back m 6exáp ч муз. becuadro m бекйс ч (птах) becada f, chocha f, chochaperdiz f, becacina f
бекбн ч bacon m, beicon m, tocino (ahumado) беладбнна ж (рослина) belladona f бблебень ч ventorrero m; на белебні al aire libre, en el ventorrero белетрйст ч novelista m, literato m белетрйстика ж bellas letras, literatura f белетристйчний прикм. de bellas letras, literario
бельведбр ч belvedere m; mirador m бельгієць ч, belga m бельгійка ж belga f бельгійський прикм. belga; de Bélgica бельетйж ч 1. entresuelo m; 2. театр, balcón m бельмбс ч.: ні ~a не знати, не розуміти no saber, по comprender una jota бембль ч муз. bemol т; ре ~, мі ~ bemol en re, en mi
бенгйлець ч bengalí m бенгйлка ж bengalí f
бенгбльський прикм. bengalí; de Bengala; ~ вогонь bengala f
бенедиктйн ч (лікер) benedictino m бенефіс ч театр, beneficio m; влаштувати ~ armar un escándalo (un jaleo) a бенефіційнт ч театр, beneficiado m бенефіцій ч церк. beneficio m бензйн ч gasolina f, bencina f (очищений) бензйновий прикм. de (a) gasolina; de (a) bencina; ~ мотор motor a gasolina бензобйк ч depósito de (para) gasolina, tanque de gasolina, depósito m бензовбз ч autocistema m, camión cisterna бензозапрйвн’ий прикм.: ~a колонка (станція) gasolinera f, surtidor de gasolina бензозапрйвник ч autocistema f, surtidor de gasolina
бензой ч хім. benjuí m бензойний прикм. хім. benzoico бензоколбнка ж gasolinera f, surtidor de gasolina
бензбл ч хім. benzol m, benceno m бензомір ч indicador de gasolina бензопровід ч conducto de gasolina бензосховище c depósito de gasolina бенкбт ч festín m, banquete m; bodorrio m бенкетувйти banquetear vi бентбжити, збентежити descorazonar vt, desalentar* vt
6eHyáp ч театр.: ложа ~a palco de platea бергамбт ч (сорт груші) bergamota f (clase de pera)
берд0нка ж carabina Berdán бердйш ч icm. berdiche m ббрдо c текст, peine m (de tejedor)
713
6éper
6óper ч orilla f, ribera f, cesta f, litoral m (морський)
берегов ий прикм. ribereño; costero, litoral (про морський берег); -і скелі acantilado m; -i жителі costeños m pl, ribereños m pl; - вітер I viento litoral; ~e судноплавство cabotage m берегтй conservar vt, guardar vt, cuidar vt, custodiar vt, velar vt por (оберігати); ahorrar vt (ощадливо витрачати) берегтйся guardarse, cuidarse, preservarse, tener cuidado (de); бережись! ¡atención!; ¡cuidado!; бережись автомобіля! ¡atención, paso de automóviles!
бережбний прикм. ahorrado, guardado бербза ж abedul m; карельськая ~ abedul de Carelía
ббрезень ч marzo m; Восьме березня 8 de marzo (Día Internacional de la Mujer trabajadora)
березнбвий прикм. de marzo, marzal березнйк ч abedular m
бербзов-ий прикм. de abedul; ~ гай abedular m; ~a каша jarabe de palo бербйтер ч maestrante m ббрест ч corteza de abedul берестбвий, берестянйй прикм. de corteza de abedul
бер0т ч boina f, chapela f берйл ч мін. berilo m берйлій ч хім. berilio m бер(зка ж бот. enredadera f, convólvulo m б0ркут ч (птах) águila real, águila caudal берлінський прикм. berlinés; de Berlín б0рло ч cetrj m ббрма ж berma f, banqueta f 6ócára mh. alforja f, talega f бесембрівськ-ий прикм., mex.: - процесе proceso (procedimiento) Bessemer бесембрування c mex. proceso (procedimiento, método) Bessemer
ббсіда ж 1. (розмова) conversación f, plática f, charla f, entrevista і(ділова); 2. (співбесіда, лекція) coloquio m, charla f, conferencia f бесідувати conversar vi, platicar vi, charlar vi, departir vi, conferenciar vi бескйд, ббекбд, 6óckót ч peñasco m, peña f, peñón m ббстія ж bestia f бестсблер ч best-seller m бета ж beta f, —промені фіз. rayos beta бетатрбн ч фіз. betatrón m бетбль ч (рослина) betel m бетбн ч hormigón m; concreto m (Лат. Ам.) бетбнн ий прикм. de hormigón; de concreto (Лат. Ам.)', ~i роботи hormigonaje m, hormigonado m; concretadura f (Лат. Ам.) бетбнник ч obrero que trabaja con hormigón бетонозбвод ч fábrica de hormigón бетономішалка ж mex. hormigonera f, con- cretera і(Лат. Ам.)
бетононасбс ч mex. bomba de (para) hormigón (de concreto)
6eTOHyeáHHfl c obra de hormigón, hormigonada f, hormigonado m, hormigonaje m; concretadura {(Лат. Ам.)
бетонув0ти hormigonar vt, concretar vt (Лат. Ам.)
бефстрбганов ч невідм., куп. carne a la Stró- gonov (plato con pedazos pequeños de carne en salsa)
бешамбль ж (соус) besamela f бешйха ж мед. erisipela f бешйховий прикм. мед. erisipelatoso ббшкет ч escándalo т, alboroto m, ruido m бешкбтник ч escandaloso т, alborotador m, alboroteador m, camorrista m; pillo m; bribón m (частіше про дитину); tunante m бешкетув0ти escandalizar vt, alborotar vt бешмбт ч beshmét m (especie de aljuba) б'єф ч tramo m; верхній, нижній ~ tramo superior, inferior
би (б) част. 1* (перекл. формами умовного способу); я прийшов би вас навідати, якби міг iría a visitarle, si (yo) pudiera; я б охоче почитав leería con gusto; 2. (із знач, побажання перекл. допомогою дієсл. querer* vt (в subjuntivo): я б волів не підписувати цю угоду уо по quisiera
firmar esta condición; 3. (із знач, бажаної необхідності перекл. дієсл. зворотом hacer bien (в condicional): ти б почитав трохи harías bien en leer un poco; 4. (із знач, чемної пропозиції" або прохання перекл. дієсл. deber* vt і querer* vt (в condicional або subjuntivo): тобі б погуляти! deberías dar una vuelta (з відтінком необхідності); si quisieras dar una vuelta (з відтінком бажаності); сходити б тобі (сходив би ти) до лікаря deberías ir al médico бйвень ч colmillo m (de elefante) бйдло c 1. (робоча худоба) ganado de trabajo; 2. (про людей) burros de carga бик1 ч toro m; племінний ~ semental m; мускусний ~ toro almizclado бик2 ч (опора мосту) pilar m, macho m (de fábrica); estribo m
билйна ж літ. bilina f (canción épica rusa) билйнка ж tallo de la hierba билйнний прикм. літ. de bilina(s) бйло c 1. placa de hierro (en la que se golpea para dar señales); 2. mex. batidor m биндюжник ч carretero m, carrero m бинт ч venda f бинтувбти недок.. vendar vt бйрка ж placa f, chapa f(con el número, peso, etc. de cualquier mercancía o paquete); marbete m бирюльки mh.: грати в - ocuparse en futilidades бистринб ж (річки) rabión m, rápido m бистрінь ж rápido m, rabión m бистробкий прикм. de ojos vivarachos бйтв-а ж.batalla f, contienda f бйти 1. (ударяти) batir vt, golpear vt, fregar vt (Лат. Ам.); tocar vt (у дзвін); - в барабан batir (tocar) et tambor; 2. (побивати) vapulear vt, pegar vt, azotar vt; garrotear vt (Лат. Ам. - палицею); - кулаками pegar con los puños, dar de puñetazos; ~ батогом pegar con el látigo, flagelar vt, fustigar vt; 3. (посуд) romper* vt, quebrar* vt; 4. (перемагати) batir vt;derrotar vt (розбити); - ворога batir al enemigo; 5. (вбивати) matar vt; sacrificar vt (тк. худобу); cazar vt, dar caza (полювати); - зайця cazar liebres; ~ гарпуном (рибу) harponear vt, - птаха на льоту matar a vuelo; 6. (обстрілювати) disparar vt, tirar vt, vi; bombardear vt (з гармат); ametrallar vt (з кулеметів); 7. (про рушницю) disparar vt, alcanzar vt - мимо цілі errar el tiro; 8. (бичувати) flagelar vt, fustigar vt; ~ по бюрократах fustigar a los burócratas; ~ по воротах спорт. chutar vt, 9. (про годинник) dar la hora; годинник б’є дванадцяту el reloj da las doce; б’є одинадцяту безос. dan las once; 10. (про рідину) brotar vi, manar vi; - струменем brotar a chorro; ~ ключем borbotear vi; brotar a raudales; 11. (викликати дрож - про лихоманку) atacar vt бйт'ий 1. дієприкм. від бити; 2. прикм. roto; -е скло cristal roto; за одного -ого двох небитих дають un hombre escaldado vale por dos; un escarmiento vale por dos бйтися 1. batirse; combatir vi, luchar vi (боротися); - з ворогом batirse con (contra) el enemigo; 2. (ударятися) golpear(se), estrellarse), romper(se)*; ~ головою об стіну darse con la cabeza contra la pared; ~ об берег (про хвилі) romper en la orilla; 3. (здригатися, тремтіти) latir vi, palpitar vi; pulsar vi; debatirse (борсатися); 4. (про посуд) romperse*, quebrarse*; 5. (над чим-н.) esforzarse*, empeñarse (en); devanarse uno los sesos (por, en); romperse la cabeza (en); ~ об заклад apostar* vi; - за істину debatir la verdad бйтка ж спорт, pala f биткй мн. (одн. биток ч) кул. albóndigas f рі битливий прикм. topetudo, que comea биттй с 1. (побої) vapuleo т; estaqueada f (Лат. Ам.); 2. (посуду) rotura f, rompimiento т; 3. latido m (серця); palpitación f (калатання); pulsación f
битюг ч percherón m, caballo de tiro бич ч 1. látigo m, fusta f, azote m; arreador m (Арг., Кол., Перу); - сатири el látigo de la sátira; 2. (лихо) azote m, plaga f, desastre m бичбчий прикм. de toro, de buey, bovino бичбк1 ч зменш, novillo m бичбк2 ч (риба) japuta f, coto m бичувбти azotar vt, flagelar vt, fustigar vt
бишбк ч (риба) sábalo m біблійний прикм. bíblico, de la Biblia біблібграф ч bibliógrafo m бібліографічний прикм. bibliográfico бібліогр0фія ж bibliografía f бібліомбнія ж bibliomanía f бібліотбка ж biblioteca f бібліотбкар ч bibliotecario m бібліотбкарка ж bibliotecaria f бібліотбкарський прикм. de bibliotecario бібліотекозн0вство c bibliotecología f бібліот0чн’ИЙ прикм. de biblioteca(s); ~a справа bibliotecología f бібліофіл ч bibliófilo m Біблія ж Biblia f
бівубк ч військ, vivac m, vivaque m; стояти -ом vivaquear vi
бівубчний прикм. de vivac 6ІГЧІ. carrera f,~na короткі дистанції спорт carrera de velocidad
біга-ти 1. correr vi; corretear vi; - наввипередки correr a quien llega el primero; 2. (рятуватися втечею) escapar vi; huir* vi; fugarse, evadirse (з ув’язнення); - від кого-н. escaparse de alguien;
3. (метушитися) correr vi, moverse* (con rapidez); ~ по клавішах (про пальці) tocar las teclas con rapidez; очі його так і -ють sus ojos se mueven rápidamente, su mirada huronea; 4. (переслідувати) seguir* vt (a); correr vi (tras de, detrás de); 5. (залицятися) rondar vi, andar* vi (tras); ~ за жінками andar tras las mujeres, rondar a las mujeres; у мене (по спині) мурашки ~ють tengo hormigueo (en la espalda) бігамія ж bigamia f
біганйна ж correteo m; - туди-сюди correteo de aquí para allá
бігов'йй прикм. de carrera(s); -а доріжка pista de carreras
бігбм присл. corriendo; військ, a paso de carga; бігти - (correr) a todo correr бітти 1. correr vi; - не чуючи ніг під собою correr a todo correr; - щодуху correr a todo pulmón; - риссю trotar vi, ir al trote; 2. (про час) correr vi, pasar vi; 3. (текти; литися) irse*, salirse*; молоко -жить la leche se va (se sale);
4. (про дорогу) extenderse*, dirigirse; 5. (рятуватися втечею) escapar vi, huir* vi; fugarse, evadirse
бігуді мн. невідм. rizadores, bigudís m pl біг^н ч 1. спорт, corredor m; 2. мн.: ~и mex. moleta f
бігунка ж спорт, corredora f бігунбк ж 1. cursor m; 2. hoja de cese бід-á ж desgracia f, infortunio m(нещастя), desastre m; calamidad f (суспільна); desdicha f, atrenzo m (Лат. Ам.) бідб c невідм. bidé m, bidet m бідн ий прикм. 1. (убогий) pobre, indigente; necesitado; 2. (злиденний) pobre, escaso, exiguo; -а фантазія fantasía pobre, escasa fantasía; 3. (нещасний) desdichado, desgraciado, infeliz, infortunado
бідн'ість ж 1. pobreza f, indigencia f, necesidad f (убогість); межа -ості nivel de pobreza; жити в -ості vivir en la pobreza; 2. (злиденність) pobreza f, escasez f, exigüidad f, - на ідеї pobreza de ideas; - уяви cortedad (falta) de imaginación бідніти empobrecer* vi, empobrecerse*, caer en la pobreza
бідно присл. 1. pobremente, con pobreza; con necesidad; - вдягнутий vestido pobremente; 2. (убого) pobremente, con escasez, escasamente біднотй ж pobretería f, pobres m pl біднйк ч 1. pobre m, indigente m; прикидатися -ом hacer el pobre; 2. (про селянина) campesino pobre; 3. (бідолаха) desgraciado m, pobre m біднйцький прикм. de campesino(s) pobre(s) бідбвий прикм. vivaracho, vivo, despierto; temerario (сміливий)
бідолдха ч і ж pobre т, desgraciado m, pobrete m, pobrecillo m
бідбн ч bidón m .
бідувати pasar privaciones; llevar una vida ae
Perro . j
бідувбти pobretear vi, estar en la miseria; viv» en la indigencia; no tener sobre qué (dónde; caerse muerto (fam.)
714
бла^ти
біженець ч refugiado m
6i3áHb ж мор. mesana f, cangreja f
бізнес ч business m, negocio m
бізнес-клас ч categoría «business»
бізнес-клуб ч club de empresarios
6ІЗНЄСМ0Н ч businessman m, hombre de
negocios
бізнес-план ч plan de actividades empresariales 6Í3ÓH ч bisonte m біоліт ч геол. biolito m
бій v 1. (битва) combate m, batalla f, liza f, lucha f (боротьба); повітряний, морський ~ combate aéreo, naval; вуличні бої lucha de calles, combate de calle; классові бої lucha de clases; 2. (змагання) lucha f, pelea f, contienda f, - биків corrida f(de toros), lidia f, - півнів pelea de gallos; кулачний ~ pugilato m; 3. (побої) paliza f, azotaina f, zurra f, бити смертним боєм matar а palos; 4. (забиття) matanza f, carnicería f, 5. (далекобійність) alcance m; 6. (осколки, брак) casco m, trozo m, pedazo m; 7. (сигнали ударами): - годинника campanadas (el sonar) del reloj; барабанний - toque (redoble) del tambor бійк*а ж riña f, pendencia f, pelea f бійнйця ж aspillera f, tronera f 6ІЙЦ0ВИЙ прикм.: - gallo de pelea бік ч (мн. ~и) 1. (частина тіла) costado m; ijar m, ijada f(у тварин); у мене коле в боці me pincha (me duele) un costado; з боку на бік перевертатися cambiar de costado, darse la vuelta; 2. мн.: боки (стегна) caderas f pl; 3. (сторона) lado m, costado m, flanco m; по боках (чого-н.) a los lados (de); 4. (поверхня предмета): лицьовий (правий) - (матерії) el derecho, la cara (de la tela); лівий ~ (матерії) revés m, reverso m, envés m бікарбондт ч хім. bicarbonato m біквадрйтний прикм., мат. bicuadrado бікіні мн. bikini m
бікфордів прикм.: - шнур тех. bickford m білабіальний прикм. лінгв. bilabial білений прикм. blanqueado; emblanquecido (відділений); enjalbegado білення, біління с blanqueo т, blanqueamiento m, blanqueadura f, emblanquecimiento m (відбілювання)
білбт ч: papeleta f (de examen); кредитний ~ billete de banco; білий ~ cartilla de licénciamiento; вовчий ~ certificado de no acceso a los centros de enseñanza, etc білетйр ч acomodadorm; boletero m (Лат. Ам.) білбтбркй ж acomodadora f білйзн-а c ropa blanca, lencería f, cobija f (M., П. Ам.); нижня - ropa interior; постільна - ropa de cama; столова ~ mantelería f, у нижній ~¡ en paños menores
білизнйн'ий прикм. de ropa blanca, de lencería; ~ магазин lencería f, tienda de ropa blanca; ~a шафа armario ropero
біл-ий 1. прикм. blanco; ~e вино vino blanco; ~ хліб pan de trigo; 2. мн. (про духовенство) secular; 3. ч іст. (контрреволюціонер) guardia blanco; 4. мн.: ~і шах. blancas f pl (fichas); -e м’ясо carne blanca; - гриб boleto blanco; ~ ведмідь oso blanco; ~a ворона mirlo blanco; ~a гарячка delírium tremens; ~i вірші versos libres; ~ білет cartilla de licénciamiento; -e духовенство clero secular; -а кістка sangre azul; -і місця, -i плями (на карті) lugar (zona) en blanco; ~i ночі noches blancas; ~ світ mundo m; на -ому світі en el mundo; серед -ого дня en pleno día; чорним по -ому (написано) negro sobre blanco; sin faltar punto ni coma; -ими нитками шите esto está sólo hilvanado (poco disimulado) білило c blanco m; alba^alde m (фарба); свинцеве - albayalde (blanco) de plomo, cerusa f ділити blanquear vi; enjalbegar vt, emblanquecer* vt (відбілювати) ті1* мн. мед. leucorrea f, blancas (fam.)
0,лість, білизнй ж blancura f, albura f, albor m, Ü^po m
11. (виднітися) blanquecer* vi; 2. emblan-
flujo blanco; flores
er
i
ijuecer* vi, ponerse blanco'1 °тка ж ardilla f, gris m (сибі/
і (сибірська); крутитися як
‘ в колесі dar más vueltas que una ardilla (que u" peón)
білкбв'ий прикм., біол. albumínado, albuminoso; -а речоввина albúmina f, substancia albuminoidea
білковйна ж біол. albúmina f білобіл0тник ч (soldado) licenciado m білоббкий прикм. de (con) un lado blanco білоборбдий прикм. barbiblanco, barbicano біловус ч (рослина) nardo m білогвардієць ч icm. guardia blanco білоголбвий прикм. de cabello rubio (claro, blanco); canoso (сивий) білоемігрйнт ч emigrado blanco білбк ч 1. (яйця) clara f(de huevo); 2. біол. albumen m; proteína f, 3. (ока) esclerótica f, blanco m (del ojo)
білокамінний прикм. de piedra blanca білокрівці мн. фізіол. glóbulos blancos білокрів’я c мед. leucocitemia f, leucemia f білолйций прикм. de tez (muy) blanca білолббий прикм. de frente (testuz) blanca білбн ч ек. vellón m білорйбиця ж salmón blanco білорус ч bielorruso m, ruso blanco білоруска ж bielorrusa f, rusa blanca білоруський прикм. bielorraso; de Bielorrasia білоручка ч і ж señorito m, holgazán m білосніжний прикм. niveo, blanco como la nieve білотілий прикм. de cuerpo blanco білувйльник ч desollador m білувйти desollar* vt білувйтий прикм. blanquecino білуга ж beluga f (esturión blanco); репетувати vociferar vi, gritar como un loco білуха ж delfín polar
біль ч dolor m; зубний, головний - dolor de muelas, de cabeza; гострий (тупий) - dolor agudo (sordo); викликати головний - dar (producir) un dolor de cabeza; душевний - sufrimiento moral
більбокб c невідм. boliche m більдапйрат ч mex. telestereógrafo m більйбн ч billón m
більмб c. albugo m; catarata f, blancura del ojo; як - на оці como raspa en ojo більшати hacerse más grande більш(е) присл. 1. más; ще - todavía más; трохи - un poco más; якомога - lo más posible, cuanto más; удвічі - dos veces más; все - i - más y más, cada vez más; - ніж будь-коли más que nunca; 3. (вже, надалі) más; 4. (переважно) sobre todo, ante todo більш-ий прикм. más grande, mayor, -а частина la mayor parte, la mayoría більш-ість ж mayoría f, la mayor parte; la generalidad, los más; переважна - mayoría aplastante (abrumadora); мовчазна - mayoría silenciosa
більшовйзм ч bolchevismo m більшовйк ^bolchevique m більшовйцький прикм. bolchevique більйрд ч 1. (гра) billar т; 2. (стол) mesa de billar
більйрдн’ий прикм. de billar; -а куля bola de billar; - кий taco m більйрдна ж sala de billar, billar m біля прийм. 1. junto a, cerca de, a; 2. al lado de; сядь - мене siéntate a mi vera; - міста була річка cerca de la ciudad había un río білйвий прикм. albino; blancuzco, blanquecino, de cabello blanco (rubio, claro); canoso (сивий) білйк ч liebre blanca
білялітературн'ий прикм. paraliterario; -і кола circuios paraliterarios білянаукбвий прикм. paracientífico біляпол&сний прикм. parapolar, cerca del polo білйстий прикм. blanquecino, blancurco біляч-ий прикм. de ardilla; ~e хутро piel de ardilla
біляш ч empanadilla de carne біметйл ч mex. bimetal m біметйлевий прикм. mex. bimetálico біметалізм ч ек. bimetalismo m бімс ч мор. bao m бінйрний прикм. мат. binario бінбкль ч anteojos m pl; gemelos m pl (de teatro, de campo)
бінокулйрний прикм. onm. binocular
бінбм ч мат. binomio т біогенбз ч biogénesis f біогенетйчний прикм. biogenético біограф ч biógrafo т, biografista m бібграфічний прикм. biográfico бІогр0фІя ж biografía f, nota biográfica біозйхист ч protección biológica біоінформатйка ж bioinformática f біблог ч biólogo m біологічний прикм. biológico біолбгія ж biología f біомедицйна ж biomedicina f біомехйніка ж biomecánica f бібніка ж biónica f біопсія ж мед. biopsia f біостанція ж estación biológica, centro biológico біострум ч corriente biológica біосфбра ж biosfera f біотбхніка ж biotecnia f біотехнічний прикм. biotécnico біофізика ж biofísica f біофізйчний прикм. biofisico біофільтр ч biofiltro m біохімічний прикм. bioquímico біохімія ж bioquímica f біплйн ч biplano m біполярний прикм. фіз. bipolar біполярність ж фіз. bipolaridad f бір ч (ліс) bosque m (de coniferos) бірж-a ж 1. bolsa f, parque m; 2. (візницька) parada (punto) de simones біржовий прикм. bursátil, de bolsa; - маклер agente (corredor) de bolsa, agente de cambio y bolsa; -a rpa juego de bolsa, agio m, agiotaje m біржовйк ч bolsista m бірмйнець ч birmano m бірмйнка ж birmana f бірмйнський прикм. birmano; de Birmania бірюзй ж turquesa ((oriental) бірюзбвий прикм. 1. de (con) turquesa; 2. (про колір) de azul turquí, turquesado, turquino біс виг. bis; виконувати на - bisar vt, repetir* vt, кричати - gritar bis біс ч diablo m, demonio m бісексуйльний прикм. bisexual бісексуйльність ж bisexualidad f бісектрйса ж мат. bisectriz f бісенй ч diablillo m
бісер ч збірн. abalorios m pl; mullos m pl (Лат. Ам.); метати - перед свиньми echar margaritas a los puercos (a los cerdos) бісерйна ж abalorio m бісерний прикм. de (con) abalorios бісйрувати bisar vt, repetir* vt бісити enrabiar vt, hacer rabiar, enfurecer* vt бісйтися 1. (про тварин) enrabiarse, ponerse rabioso; 2. (шаленіти) rabiar vi, ponerse hecho una furia, enfurecerse*; 3. (пустувати) embullar vi, armar una batahola; з жиру -ся ponerse en el moño
бісівський прикм. diabólico, demoniaco бісквіт ч 1. bizcocho m, biscuit m; 2. (порцеляна) bizcocho m
бісквітний прикм. de bizcocho, de biscuit; -e тістечко bizcocho m біснувйта ж histérica f біснувйтий прикм. poseído, endemoniado біснувйтися enfurecerse*, endemoniarse, encolerizarse бістр ч мист. bistre m бісульфат ч хім. bisulfato m біт ч комп. bit m бітенг ч мор. bita f, bitón m бітер ч (гіркий аперитив) biter m бітум ч mex. betún m; betumen m (Лат. Ам.) бітумінбзний прикм. bituminoso біфуркйція ж bifurcación f біфштйкс ч куп. bistec т, biftec m, bisté т; bife m (Лат. Ам.)
біхромат ч хім. bicromato m біцепс ч анат. bíceps m благйльний прикм. implorante, suplicante благйльно присл. con aire (con tono) suplicante благйння с ruego т, súplica f благйти suplicar vt, implorar vt, rogar* vt,. - про пощаду implorar gracia; Бога - (молити) за (кого-н.) rogar a Dios (por)
715
6náro
6náro c 1. bien m; загальне - bien público (general); ~a життя bienes materiales; на - народу en bien del pueblo; ні за які ~a в світі por nada del mundo; на ~ en provecho de...; 2. в знач, присуд, gracias а; всіх благі ¡mil parabienes!, | і buena suerte!
благовірна ж (дружина) costilla f, media naranja благовірний ч (чоловік) media naranja блйговіст ч toque de misa благовістйти tocar a misa Благовіщення c цврк. Anunciación f благовоління c benevolencia f благодйтн-ий прикм. bueno, bendito; ~ край región paradisíaca (ubérrima); ~a тиша silencio confortador
благодйть ж 1. felicidad f, paraHso m; тут ~ !¡es un paraíso!; 2. pan. bienaventuranza f, carísma m, la gracia de Dios
благонадійність ж (політична) lealtad f благополучн ий прикм. próspero; feliz (щасливий); - результат resultado feliz; довести до ~ого кінця conducir a buen fin благополучно присл. con felicidad, felizmente благословбнний прикм. bendito, bienaventurado
благословбння c bendición f, з чийого-н. ~ con la bendición de alguien
благословйти благословляти bendecir* vt, - долю bendecir el destino благословйтися recibir la bendición благочестйвий прикм. pío, piadoso, devoto благочестйво присл. con piedad, piadosamente, con devoción, devotamente благочбстя c piedad f, devoción f благочйнний ч цврк. vicario m (diocesano) блаж0нн-ий прикм. 1. (щасливий) feliz, dichoso, bienaventurado; satisfecho (задоволений); beato, beatífico (про усмішку, обличчя); ~ стан bienestar m; 2. (дивакуватий, дурнуватий) simple, tonto; -oí пам’яті a la preclara memoria (de); бути в -ому невіданні estar en ayunas (en la luna) блажбнно присл. beatamente блажбнствю c (suprema) felicidad, (suprema) dicha; beatitud f, bienestar m блажбнствувати gozar de felicidad completa, sentirse completamente feliz блазбнство c bufonada f блазбнськ-ий прикм. de bufón, burlesco; - убрання traje de bufón; -а витівка bufonada f блйзень ч bufón m; payaso m (паяц), cómico m, farsante m (комічний персонаж:); truhán m блазнювйти bufonear vi, hacer (decir) bufonadas (payasadas)
блакйтн*ий 1. прикм. azul claro, azul cielo, azul celeste; zarco (про воду, про очі); -і очі ojos azules (zarcos); 2. прикм. (ідилічний) idílico; -а мрія sueño entrañable; - принц príncipe azul; 3. ч homosexual т; - песець zorro azul; -а кров sangre azul; -і мрії sueños ilusorios блакитніти 1. (виднітися) azulear vi; удалині -ло море en la lejanía azuleaba el mar; 2. (ставати блакитним) ponerse azul, azulear vi блакитнобкий прикм. de ojos azules; ojizarco (fam.)
блакитнувЯтий прикм. azulado, azulino, azulenco, cerúleo блакйть ж azul celeste
бланк ч impreso m; formulario m; impreso sin llenar; фін. letra en blanco; заповнювати - rellenar (cumplimentar) un impreso 6ланшув0ти mex. blanquear vt бластбма ж біол. blastema m бластула ж біол. blástula f блат ч. 1. (злодійський жаргон) argot т, jerga f, 2. enchufe т; cuña f, мати - tener (buenas) aldabas (agarraderas)
блатн-йй 1. прикм.: -а мова, -а музика argot т, jerga f, jerigonza f, gemianía f, -а пісня canción de los rateros; 2. ч жарг. chorizo m, ratero m
блекот-á ж (рослина) beleño m; ти -и об’ївся? ¿qué mosca te ha picado? блбнда c 1. фото, diafragma m; tapaobjetivo m (кришка); 2. мін. (цинкова обманка) blenda f бленорбя ж мед. blenorrea f, blenorragia f блеф ч bluff m
блбшнй ж риб. devón т, cebo artificial блйжн-ій 1. прикм. (за місцем) próximo, cercano; vecino; їхати -ім шляхом ir por el camino más corto; 2. ч próximo m; - бій військ, combate a corta distancia
блйжче присл.: - до справи! ¡al grano! блйжч’ий прикм. в -ому майбутньому en el futuro próximo, en breve, dentro de poco tiempo; inmediato; -e завдання tarea inmediata; при -ому розгляді con el (un) examen más detenido (minucioso)
блйзитися acercarse, aproximarse близніЬк ч gemelo m, mellizo m близн'йта мн. (одн. -юк ч) mellizos m pl, gemelos m pl, cuates m pl; jimaguas (Лат. Ам.); acmp. Géminis m pl
близький 1. прикм. (за місцем) próximo, cercano; на -ій відстані cerca, a corta distancia; 2. прикм. (у часі) próximo, inmediato, pronto; inminente; 3. прикм. (про рідню, друзів) próximo, allegado, favorito, cercano; íntimo; entrañable; - друг amigo íntimo; 4. прикм. (про стосунки) íntimo, próximo; 5. прикм. (подібний) parecido, semejante; análogo, afín (про погляди); fiel (про переклад); 6. мн.: -і parientes m pl, deudos m pl (родичі); allegados m pl (друзі) блйзькість ж 1. (за місцем) proximidad f, cercanía f, 2. (у часі) proximidad f, inminencia f, 3. (про стосунки) intimidad f, 4. (схожість) semejanza f, afinidad f (поглядів); fidelidad f (перекладу)
блйзько 1. присл. (за місцем) cerca, a corta distancia; бути - estar cerca; 2. у знач, присудк. (про скоре настання чого-н.) está cerca, está próximo; ніч - se echa encima la noche; до ранку - falta poco para el amanecer; 3. присл. (про безпосередній зв'язок) íntimamente, de cerca
близькосхідний прикм. de(l) Próximo Oriente, de(l) Oriente Cercano
блймалка ж 1. (каганець) candil m; 2. (ліхтар) farol de señales
блиск ч brillo m, brillantez f, resplandor m (блищання); esplendor m, lustre m (сяяння); boato m, refulgencia f
блискавйця ж relámpago sin trueno, fulguración f блискавйчн-ий прикм. (швидкий) rápido como un rayo; instantáneo (миттєвий); fulminante; з -ою швидкістю con la rapidez de un rayo, como un rayo; -а війна guerra relámpago блискавйчність ж instantaneidad f блискавйчно присл. con la rapidez de un rayo, de un relámpago
блйскавк-а ж 1. rayo m, relámpago m; кульова - rayo en bola (esferoidal); 2. (застібка) cremallera f, 3. (термінова телеграма) telegrama urgente; вергати громи і -и lanzar (echar) rayos y centellas
блискавковйдний прикм.: - рух movimiento relámpago
блискавковідвід ч pararrayos m блйскання, блискотіння c centelleo m; brillo m, fulguración f, resplandor m (блиск); destello m (яскраве); - блискавки relampagueo m блйскати brillar vi, resplandecer* vi (про снце, світло); centellear vi, hacer visos (переливатися); fulgurar vi, relampaguear vi (про блискавку)
блйскітки мн. 1. lentejuelas f pl; 2. destellos m pl блискуче присл. brillantemente, de modo brillante
блискуч-ий 1. дісприкм. від блищати; 2. прикм. espléndido
блйснути 1. однораз. до блищати; -ло brilló un relámpago; 2. brillar vi; aparecer por un instante; fulgurar vi; ~ла надія brilló la esperanza блищ0ти 1. brillar vi, rielar vi; resplandecer* vi (виблискувати); lucir* vi (сяяти) блідйй прикм. 1. pálido; livido (мертвотно блідий); panfilo (Кол.); - як полотно blanco como la pared; 2. (про стиль) pálido, inexpresivo; -а неміч мед. clorosis f
блідість ж 1. palidez f, lividez f (мертвотна); 2. (невиразність) palidez f, inexpresividad f бліднути palidecer* vi; lividecer* vi; - зі страху palidecer de miedo; - перед чим-н. palidecer ante algo
блідо присл. 1. pálidamente, de forma pálida* 2 (про стиль) pálidamente, sin expresión ’ * блідо-голубий прикм. azul pálido блідолйций прикм. pálido (de cara) блідо-рожбвий прикм. rosáceo, rosado son rosado
бліндйж ч військ, blindaje m блінт ч полігр. claro m бліц ч фото. flash m бліц-інтерв’ю c entrevista rápida бліцкрйг ч guerra relámpago бліцтурнір ч спорт, torneo relámpago блокг ч (вантажопідйомний) polea f, motón m garrucha f, roldana f
блок2 ч 1. bloque m, coalición f, alianza f, 2. mex (секція, комплект) bloque m; - пам’яті bloque de memoria; 3.: - (будівель) bloque de casas manzana f, 4. буд. (кам'яний) bloque m блокйд’а c bloqueo m;
блокйдник ч (особа, що пережила блокаду) superviviente al bloqueo блок-anápaT ч зал. aparato bloc de enervamiento, aparato de bloqueo блокгйуз ч військ, blocao m, fortín m, reducto m блок-дільниця ж зал. sección de enervamiento
блокнбт ч bloc de notas; exfoliador m (Лат. Ам.) блокпбст ч зал. puesto de enervamiento блокувйльн’Ий прикм. зал. de bloc блокувйння с зал. sistema bloc de señales, bloqueo m
блокувйти bloquear vr
блокувЯтися coaligarse, agruparse, hacer un bloque
блоцдйн ч rubio m, pelirrubio m блондйнка ж rubia f, pelirrubia f блох-á ж pulga f
блбчний1 прикм. (вантажопідйомний) de polea блбчний2 прикм., буд. de bloques prefabricados блошйний прикм. de pulga(s) блуд ч fornicación f, lujuria f, lascivia f блудйти1 (розпусничати) fornicar vi блудйти2 (блукати) vagar vi, errar vi блудлйвий прикм. 1. lascivo, libidinoso, lujurioso; 2. (про тварин) ladrón блудлйвість ж lascivia f, lujuria f блудний прикм.: - син hijo pródigo блуднйця ж pecadora f блуза ж blusa f блузка ж blusa f
блукйння c vagabundo m; - вулицями andar sin rumbo por las calles, errar por las calles, callejear vi
блукати 1. errar vi, vagar vi; vagabundear vi; 2. (про думки, усмішку) déjarse ver, traslucirse блукіти 1. errar* vi, vagar vi; vagabundear vi, peregrinar vi (поневірятися); 2. (про погляд, думки) errar* vi, divagar vi блукйюч'ий 1. дісприкм. від блукати; 2. прикм. (мандрівний) errante, vagante, vagabundo блювати vomitar vt, він блює tiene vómitos блювбта ж vómito m блювотйння c vomitona f блювбтн-ий прикм. vomitivo, emético блювбтне c vomitivo m, emético m блйщечко c зм. platfto m, platillo m блюдко c platillo m
блюдо c 1. (посуд) fuente f, 2. (страва) plato m блюдолйз ч lameplatos m блюз ч муз. blues m
блюзнйти 1. рвл. profanar vt, 2. (ображати) ofender vt
блюзнір ч blasfemo m, blasfemador m блюзнірство c 1. рвл. profanación f, sacrilegio m; 2. (зневажливе ставлення) ofensa f, blasfemia f, sacrilegio m
блюзнірський прикм. 1. рел. profano; 2. (oo- разливий) ofensivo; -і речі discurso ofensivo; blasfemo, sacrilego бліЬмінг ч mex. blooming m блйклий прикм. 1. (змарнілий) marchito, ajado; 2. (тьмяний) descolorido; apagado (про фарбу, колір) 0
блйклість ж 1. (змарнілість) marchitez r, £• (тьмяність) decoloración f, palidez f блйкнути 1. (марніти) marchitarse, ajarse;, , (про фарбу, колір) decolorarse, perder el color
716
борг
блйха ж 1. chapa f, placa f(3 написом або номе- оом, Ш° засвідчує посаду); 2. (для оздоблення) incrustación f(de metal) бо спол. pues, porque, ya que, puesto que 6óa невідм. 1. x (pviz) boa f, 2. c (ifha) boa|
6061 ч haba
6062 ч спорт, trineo de bobs 6o6óp ч castor m {piel y animal) бобйшка ж mex. cubo de la rueda бобівнйк ч (рослина) trébol de agua (acuático) бобіна ж mex. Bobina f
боббв-ий 1 .прикм. leguminoso, de haba; 2. mh.: ~¡ бот. Leguminosos pl бббрик ч {сукно) castor m, castorcillo m бобрйком присл.: волосся (підстрижене) - cabellos como un cepillo, cabellos a lo Amadeo бобрбв-ий прикм. de castor; ~e хутро piel de castor; ~a загата presa construida por los cas¬
tores
бобслбй ч спорт, bobs m {pl bobsled), bob- sleigh m
боввйн ч ídolo m; estatua f {статуя); стояти як ~ estar como una estatua ббвдур ч mastuerzo m, badulaque m; haragán m (шалапут)
ббвкнути dejarse decir, irse de la lengua; ~ зайве Irse la boca, irse de canilla, hablar de más; ~ дурницю soltar una majadería (una tontería) 6oBTáHK'a1 ж ae. meneo m\ літак потрапив у ~y el avión ha comenzado a balancear; ми потрапили в ~y hemos tenido meneo бовтйнка2 ж (пійло) brebaje m, mezcla f ббвтати (колотити) agitar vt, mover* vt; 2. безос. ав. (метляти): літак бовтає el avión ha comenzado a balancearse, el avión se balancea (experimenta baches)
ббвтатися 1. (про рідину) moverse*; 2. (хилитатися) pender vi; colgar* vi; ~ в сідлі no estar firme en la silla; 3. (хлюпатися) chapotear vi бовтун ч (яйце) huevo sin galladura Бог ч Dios m; від ~a talento de Dios; ~ його знає Dios lo sabe; слава ~y! ¡gracias a Dios!; не дай боже) ¡no lo quiera Dios!, ¡Dios nos guarde!; дай боже! ¡permítalo Dios!; з богом! ¡con Dios!, ¡vaya con Dios!; ради ~a por Dios; як ~ дасть a la buena de Dios; сам ~ велів como Dios manda;
- з ним (з нею) Dios le (la, etc.) ampare, Dios le (la, etc.) proteja; на ~a покладайся, а розуму тримайся a Dios rogando y con el mazo dando; ~ знає, що bien sabe Dios que... богадільня ж asilo de inválidos (de ancianos), hospicio m
6orapá ж, c.-a. bogará f (terrenos deficientemente regados; sembrados de estos terrenos) бог0рн-ий прикм., с.-г. de bogará; ~e землеробство agricultura de secano богатйр ч atleta m, hércules m, paladín m богатирський прикм. hercúleo, atlético, heroico; ~ епос epopeya heroica; ~a статура constitución hercúlea; ~e здоров’я salud férrea;
- сон sueño pesado 6orAMxáH ч icm. emperador chino богбма ж bohemia f
богйня ж diosa f
богобоязлйвий прикм. beato, timorato, temeroso de Dios
богобоязлйво присл. beatamente боговідступник ч церк. apóstata m боговідступництво c церк. apostasía f оогомйз ч pintor de iconos, imaginero m Богоматір ж див. Богородиця богомілля с peregrinación f богомільний прикм. devoto, beato, pío, rezador богомбл ч 1. див. богомолець; 2. мн.: ~и зоол. mantidos m pl
богомблець ч peregrino т, rezador m ьогорбдиця ж рел. Nuestra Señora, (la) Virgen, Madre de Dios oorocnÓBv teólogo m богослбвський прикм. Teológico богослбв’яс teología f «бгослужіння c misa f, oficio divino (religioso) огоугбдний прикм. misericordioso; ~ заклад доогадільня) institución de beneficencia “бгочоловік ч Dios Hombre
c búsquedas de Dios (corriente filosófica religiosa)
Богоявл0ння c церк. Epifanía f бодйга ж esponjina f
боєголбвка ж військ, cabeza (ojiva) de combate боєздйтний прикм. apto para el combate, apto para luchar; fogueado (про війська) боєздйтність ж combatividad f, capacidad combativa
боєкомпл0кт ч військ, pertrecho m боєпостачйння c військ, dotación f боєприпйси мн. військ, pertrechos m pl бо0ць ч (воїн) combatiente m; soldado m (солдат)
божба ж juramento m (invocando el nombre de Dios)
бож0 виг.: ~ (мій)! ¡Dios (mío)!, ¡santo Dios! божевілля c locura f, demencia f (безумство), alienación f, довести до - volver loco, hacer perder la razón
божевільний прикм. 1. (властивий божевільному) de loco, de demente, de locura; ~i очі ojos de loco; 2. (позбавлений розуму) loco, demente; 3. (безрозсудний) imprudente, insensato; 4. (надмірний) excesivo, desmesurado, fabuloso; ~¡ ціни precios desmesurados (exorbitantes); ~a втома cansancio excesivo божевільня ж manicomio m божевбліти loquear vi, portarse como un loco бож0ственний прикм. divino бож0ственно присл. divinamente божествйти adorar vt„ divinizar vt, idolatrar vt, deificar vt
божествб c divinidad f, Hdolo m (кумир) ббжеський прикм. (терпимий) soportable; razonable (про ціни)
ббж’ий прикм. de Dios; кожного ~ого дня día tras día, diariamente; ясно як ~ день claro como la luz del día (como el agua, como el sol); ~a корівка (комаха) mariquita f, vaquita de San Antón; ~a людина persona apocada; світ ~ el mundo; іскра -a ser una chispa; hacer divinidades божйтися jurar vi
божбк ч 1. (статуетка) mascota f, 2. ídolo m ббйкот ч boicot m, boicoteo m; піддати ~y boicotear vt
бойкотувбти boicotear vt ббйлер ч mex. caldera f ббйлерна ж mex. calderería f ббйня ж 1. (різниця) matadero m; 2. (бойовище) carnicería f, matanza f, masacre f бойов-йй прикм. 1. de combate, de batalla; de guerra, bélico; ~ корабель barco de guerra; ~a одиниця unidad de combate; ~ патрон cartucho de guerra; 2. (відважний) combativo; belicoso (войовничий); valiente (сміливий) бойовйк ч 1. miembro de la rama militar de un partido; 2.(фільм) película sensacional; la película de la temporada
бойовйтий прикм. combativo; belicoso (войовничий)
бойовитість ж acometividad f, combatividad f бойовйще c 1. batalla f, estrago m; 2. pelea f, sarracina f, matanza f, carnicería f бойбк ч (в зброї) percutor m, percusor m бойскйут ч boy scout m, explorador m боков йй прикм. de costado; lateral; ~a хитавиця мор. balanceo m; податися на ~y (боко- веньку) meterse en el sobre; час на ~y es hora de acostarse боковйна ж costado m
ббком присл. de costado, lateralmente; пробиратися ~ colarse, deslizarse (de costado); вилізти ~ salir (algo) mal, salirle a uno rana бокс1 ч спорт, boxeo m, pugilato m; чемпіонат з ~y campeonato de boxeo бокс2 ч: стригти під ~ cortar el pelo afeitando el cogote
бокс3 ч (у лікарні) box m (en una clínica) бокс0р ч 1. boxeador m, púgil m, pugilista m; 2. (порода собак) bóxer m
боксбрськ’ИЙ прикм. de boxeo, de púgil; de boxeador, de pugilato; ~i рукавички guantes de boxeo
боксйт ч мін. bauxita f боксувйти спорт, boxear vi болвбн ч спец, (форма для капелюхів) horma de sombrero
болвбнка ж 1. mex. (зливок) lingote т; 2. спец, (заготовка) barra f болгйрин ч búlgaro m болгйрка ж búlgara f болгйрський прикм. búlgaro; de Bulgaria болезаспокійливий прикм. calmante, lenitivo; anodino, analgésico (знеболювальний) болерб c невідм. муз. bolero m болівбр ч (грошова одиниця) bolívar m болівієць ч boliviano m болівійка ж boliviana f
болівіано ч невідм. (грошова одиниця) boliviano m
болівійський прикм. boliviano; de Bolivia болід ч астр. bólido m
бблісний прикм. (що завдає болю) morboso, doloroso, penoso; ~ спогад recuerdo doloroso бблісність ж (про відчуття болю) dolor m бол-іти (іпро тіло, орган) causar dolor; doler* vi; що у вас ~ить? ¿qué le duele?; у мене ~ить голова me duele la cabeza болбнка ж perro de lanas (faldero) болбтистий прикм. pantanoso; cenagoso (багнистий)
болбтн’Ий прикм. de (para) pantano(s); pantanoso, palúdico, palustre (болотистий); ~a птах ave de pantano; ~ газ gas de los pantanos; metano m (cient)
болбто c pantano m; ciénaga f, cenagal m (багнище); guadal m (Лат. Ам.) болт ч 1. perno т, bulón m, macho m; нарізний ~ bulón fileteado; скріплювати ~ами apretar con pernos; 2. (засув) barra f, tranca f, picaporte m, falleba f(дверний)
болтбвий прикм. de perno, de bulón боліЬчість ж див. болісність; ~ уколу lo doloroso de la inyección, inyección dolorosa ббляче 1. присл. dolorosamente, con dolor; ~ вдаритися головою golpearse (hacerse daño en) la cabeza; 2. безос. у знач, присудк.: мені ~ me duele; очам - duelen los ojos; йому - чути такі слова le es doloroso escuchar estas palabras; мені ~ за тебе lo siento por ti болйчка ж postilla f
больов-йй прикм. doloroso; ~i відчуття sensaciones dolorosas ббмб*а ж bomba f
бомбардйр ч спорт, goleador m; pichichi m 6oM6apAyeánbHHñ прикм. de bombardeo 6oM6apAyeánbHHK ч ae. avión de bombardeo, bombardero m
бомбардувйння c bombardeo m (з повітря); cañoneo m
бомбардувйти 1. bombardear vi, bombear vt (з повітря); cañonear vt, 2. bombardear vi, asediar vt, acribillar vt
бомбити bombardear vt, bombear vt 6om6omót ч мор. lanzabombas m бомбометбння c ae. lanzamiento de bombas бомбоскйдач ч ae. lanzabombas m бомбосхбвище c refugio contra bombardeos, refugio antiaéreo
бомж ч (без певного місця проживання) s.d.f. (sin domicilio fijo) бон ч мор. barrera flotante бон-a ж фін. 1. bono т, cheque т; 2. мн.: ~и (паперові гроші) papel moneda бонапартйзм ч bonapartismo m бонбоньбрка ж bombonera f бонвівбн ч vividor т; persona disipada; calavera m
ббндар ч tonelero m
бондбрн-ий прикм. tonelero; de tonelería; ~ промисел, ~e виробництво tonelería f ббнза ч bonzo m боніфікбція ж ком. bonificación f ббнна ж ava f, institutriz f бор1 ч хім. boro m
бор2 ч (зуболікарський) fresa f(de odontólogo) 6opá ж bóreas m борат ч хім. borato m
борг ч deuda f, débito m; неоплачений ~ deuda f, trampa f, віддати, одержати ~ restituir, recibir la deuda; дати в ~ dar a crédito, prestar vt, dar al fiado, fiar vt, взяти в ~ tomar a crédito; робити ~и contraer deudas, endeudarse; жити в ~ vivirá crédito; бути по вуха в ~ax estar comido de
717
ббргес
trampas; deber hasta la%camisa; погасити ~ amortizar una deuda; бути в ~y (перед ким-н.) estar (sentirse) en deuda (con); не залишитися в ~y pagar con la misma moneda [ббргес ж полігр. gallarda f боргов’йй прикм. de deuda(s); ~e зобов’язання obligación f, deber m бордбль ч burdel m, prostíbulo m бордб1 c невідм. (сорт вина) burdeos m, vino burdeos
бордо2 прикм. незм. (колір) burdeos, color rojo burdeos
бордбвий прикм. burdeos, de color rojo burdeos бордйю ч orladura f, ribete m борбць1 ч 1. combatiente m, luchador m; - за справу миру luchador por la paz; 2. спорт. luchador m
борйць2 ч (рослина) acónito m боржнйк ч deudor m; неспроможний ~ deudor insolvente; я твій довічний ~ te estoy eternamente agradecido
боржбм ч, боржбмі ч і с невідм. «borzhom» (agua mineral)
борзопйсець ч escritorzuelo т, plumífero m, foliculario m
боривітер ч (птах) cernícalo т, mochete m борідка ж зм. до борода perilla f, chiva f(flam. AmS; 2. (ключа) paletón m боріння c lucha f
бормбшина ж fresa f(de odontólogo) ббрн'ий прикм. bórico; ~a кислота ácido bórico; ~ вазелін vaselina bórica (boricada) боровйк ч (білий гриб) boleto m бород-á ж 1. barba f, густа - barba cerrada; відпустити ~y dejarse la barba; голити ~y hacer la barba; 2. (у птахів) penacho m; з ~ою anticuado; apergaminado борбдавка ж verruga f бородбвчастий прикм. verrugoso бородбнь ч hombre barbudo (barbado) бородбтий прикм. barbudo, barbado борознб ж 1. surco m\ 2. surco m; arruga f (зморшка)
борознйстий прикм. surcado борознйти surcar vt боронб ж grada f, rastra f боронувбння c gradeo m, rastreo m боронувбти gradar vt, rastrear vt борбтися luchar vi, pelear w; competir* vi, reñir* vi (змагатися; оспорювати); ~ одне з одним luchar entre sí; 2. luchar vi (con, contra, por); combatir vi; - з передсудами combatir los prejuicios боротьббж 1. lucha f, pelea f, competición f, riña f (змагання); класова ~ lucha de clases; класична ~, французька - lucha grecorromana, grecorromana f, вільна ~ lucha libre; 2. (з чим-н., за що-н.) lucha f, contienda f, передвиборча ~ lucha electoral; - не на життя, а на смерть lucha a muerte; - за мир lucha por la paz; - за існування lucha por la existencia борошнйстий прикм. harinoso, feculoso, farináceo; de harina
бброшно c harina f, ~-питлівка harina de flor; пшеничне, житнє ~ harina de trigo, de centeno; картопляне ~ almidón m, fécula de patata; кукурудзяне ~ harina de maíz (amarilla); дитяче ~ harina lacteada; кісткове ~ harina de huesos; риб’яче ~ harina de pescado борошномбльн-ий прикм. molinero, de molino; ~ завод fábrica de harinas; ~a промисловість molinería f
борошнян ий прикм. harinero, de harina (з борошна); ~i вироби pastas alimenticias ббрсатися forcejear vi (у воді); revolcarse (y багні)
борсук ч tejón m
борсуч ий прикм. de tejón; ~a нора tejonera f борт ч 1. (судна) borda f, bordo m; правий ~ estribor m; лівий - babor m; на ~y a bordo; 2. (вантажівки) adral m (решітчастий); 3. (одягу) orilla f 4. (більярда) banda f, baranda f бортівка ж (тканина) entretela f бортмехЯнік ч ae. mecánico de a bordo ббртник ч recogedor de miel silvestre бортов-йй прикм. мор. de a bordo; ~ журнал diario de a bordo, libro (cuaderno) de bitácora; ~a хитавиця balanceo m
бортпровіднйк ч aeromozo m, steward m бортпровіднйця ж aeromoza f, azafata f, stew- ardess f
бортрадйст ч ae. radiotelegrafista de a bordo борщ ч borshch m (sopa ucraniana con remolacha, col y otras verduras) бос ч amo m, boss m, capitoste m, cacique m ббсий, босонбгий прикм. descalzo; на босу ногу descalzo
боснГйський прикм. bosnio боснГйці мн. bosnios m pl босбніж присл. descalzo, sin calzado босонГжк’а ж 1. muchacha (mujer) descalza; 2. мн.: ~и (взуття) sandalias f pl ббстбн ч (тканина; гра; танець) bostón m босйк ч vagabundo т, vagamundo т; desharrapado m (обідранець) бот1 ч мор. bote т, barca f, lancha f бот2 ч див. боти
ботбнік ч botánico т, botanista m ботбніка ж botánica f ботбнічний прикм. botánico ббти мн. botas f pl (de fieltro, de goma) ббтик ч мор. barquita f ббти’ки мн. botas f pl (de fieltro, de goma) ботфбр’ти мн. (одн. ~т ч) botas de montar ббцман ч мор. contramaestre m ббч ка ж 1. tonel m, barril m, barrica f, pipa f, 2. ав. (фігура вищого пілотажу) tonel m; бочковйй прикм. de tonel, de barril, de barrica, de pipa
боягуз ч cobarde m, miedoso m; нікчемний ~ cobarde miserable боягузка ж cobarde f, miedosa f боягузливий прикм. cobarde, miedoso; pusilánime (легкодухий) боягузливо присл. cobardemente боягузтво c cobardía f, miedo m, pusilanimidad f (легкодухість)
боязкйй прикм. tímido, pusilánime, temeroso, miedoso
ббязко 1. в знач, присудк. da miedo; мені - me da miedo; 2. присл. temerosamente, medrosamente; tímidamente, con timidez бойзн-ь ж temor m, miedo m; aprensión f (острах); з ~i... por temor; ~ відкритого простору мед. agorafobia f, ~ замкнутого простору мед. claustrofobia f бойрин ч icm. boyardo m бойриня ж icm. boyarda f бояришнйця ж piérida f, mariposa de la col бойришня ж icm. hija de boyardo бойрство c збірн. icm. boyardos m pl бойрський прикм. icm. de boyardo(s) бойтися 1. temer vi, tener miedo; я боюсь me da miedo; боюся сказати no me atrevo a decir, tengo miedo decir; 2. (не переносити чого-н.) temer vi; ~ вогкості ser sensible a la humedad; боявшися вовка - в ліс не ходити quien tema а los lobos, no vaya al monte бра c невідм. brazo m, lámpara de pared бравйда ж bravata f
брйвий прикм. bravo, valiente, valeroso; ~ солдат soldado valiente 6páBo виг. bravo
бравувйти bravear vi, echar bravatas, bravuconear vi; ~ небезпекою despreciar el peligro бравурний прикм. (про музику) brioso, marcial 6pára ж braga f (clase de cerveza) бразйлець ч brasileño m бразйлійка ж brasileña f бразйльський прикм. brasileño; del Brasil брак ч 1. (недоброякісні вироби) producción defectuosa, desecho(s) m (pl); 2. (ґандж) defecto m; з ~om con defecto, defectuoso бракбваний прикм. de desecho, defectuoso, inservible
браконьйр ч cazador furtivo браконь0рство c caza furtiva; заниматься ~м cazar furtivamente
бракорбб ч chapucero m, chafallón m, frangollón m
бракувйльник ч, ж inspector m, f (persona que selecciona y aparta las piezas o mercancías defectuosas)
бракувйння c separación f, selección de las piezas (mercancías) defectuosas
бракувйти desechar vt retirar vt, separar vt (nnr defectuoso)
брйльний прикм. с.-г. arrancador брам-рей ч мор. verga de juanete брамсель ч мор. vela de juanete брам-ст0ньга ж мор., mastelerillo т, mastillero m брандвйхта ж мор. patache m брйндер ч мор. brulote m брандмайор ч jefe de bomberos (de la ciudad) брандмдуер ч буд. muro cortafuegos брандмбйстер ч jefe del cuerpo de bomberos брандспбйт ч 1. boquilla de la bomba de incendios; 2. мор. (насос) bomba f, apagaincendios m бран ь ж (битва) batalla f, поле ~i campo de batalla (del honor) брас1 ч мор., braza f
брас2 ч спорт, braza f, пливти ~ом nadar a braza
браслдт ч brazalete m, pulsera f, pulsa f (Куба) брат ч 1. hermano m; двоюрідний ~ primo camal (hermano); зведений ~ medio hermano, hermanastro m; молочний ~ hermano de leche; бічний ~ hermano bastardo; єдиноутробний ~ hermano uterino; єдинокровний - hermano consanguíneo; 2. (як звернення) hermano, amigo; mano
братйн ч hermano m, primo hermano братйння c fraternización f, hermanamiento m братйтися fraternizar vi (con), hermanarse (con) 6paTBá ж peña f (de amigos) братбрський прикм. fraternal, fraterno, hermano; - привіт saludo fraternal брйти 1. tomar vt, coger vt asir* vt (хапати); sacar vt (видобувати), aceptar vt (брати на себе); ~ руками tomar con las manos; - до рук tomaren las manos (en los brazos); ~ в свої руки coger en sus manos; - в борг (позичати) tomar prestado; - собі (що-н.) tomar para sí; ~ з собою tomar (llevar) consigo; - до себе (кого-н.) tomar consigo; admitir vt (брати на роботу); ~ матеріал з довідника sacar el material del prontuario; 2. (робити висновок) coger vt, sacar vt, звідки ти це береш? ¿de dónde lo sacas?; 3. (захоплювати) coger vt tomar vt; apresar vt; 4. (опановувати) coger vt, apoderarse (de); мене бере сумнів una duda se apodera de mí, me asalta una duda; страх його не бере el miedo по lo coge (no se apodera de él); 5. (долати) salvar vt - підйом salvar la cuesta; ~ перешкоду спорт, salvar el obstáculo; ~ бар’єр (про коня) salvar la barrera; 6. (досягати чим-н.) lograr vt, conseguir* vt (por, con); 7. (виконувати яку-н. дію) coger vt лопата не бере ґрунт la pala no coge el terreno; 8. (прямувати) tomar vt брйтик ч 1. hermanito m; 2. (як звернення) amigo; manito (Ц. Am.)
брйтися 1. (хапатися) cogerse, agarrarse, asirse*; - за руки cogerse de la mano; 2. (приступати; починати) ponerse*, comenzar* vt, empezar* vt tomar vt manejar vt 3. (зобов’язуватися зробити що-н.) encargarse (de); 4. (з'являтися, виникати) aparecer* vi, salir* vi, sacar vt, звідки сили беруться? ¿de dónde se sacan tantas fuerzas? брат-i-cecTpá ж (рослина) melámpiro m брйтія ж 1. compañía f, gente f, 2. церк. cofradía f, hermandad f
брЯтній прикм. див. братерський; ~я любов amor fraternal; ~ союз unión fraternal; ~і країни países hermanos братовбйвство с fratricidio m братовбйвця ч fratricida m pl братовбйвч'ИЙ прикм. fratricida; ~а війна guerra fratricida
бр0тство с 1. fraternidad f, hermandad f, 2. (релігійна громада) cofradía f, hermandad r брЯтський прикм. див. братерський, братній; ~ а могила fosa común бр0унінг ч pistola browning брахмЯн ч brahmán m брахманізм ч brahmanismo m брашпйль ч мор. molinete m брЯдень ч риб. traína f, traíña f, jábega f брезЯнт ч lona impermeabilizada брйзклий прикм. obeso, adiposo, turgente брейд-вймпел ч мор. guión m, pabellón a0 armador
718
бубоніти
боїкчія ж гвол. brecha f брелбк ч dije т, colgante m брімсберг ч твх. plano inclinado брбнькати 1. (дзенькати) sonar* vi, tintinear vi; 2. шати) tocar vt, tañer* vt,~ на роялі aporrear el piano; ~ на гітарі rascar la guitarra, zangarrear vi бденькіт ч sonido /ті, tintineo m бре-стй caminar lentamente (медленно); ir poco a poco (повільно); ir arrastrando los pies, arrastrarse (волочитися) бретдль, бретйлька ж. tirante m бретбр ч espadachín т, broguelero m брехбння c mentira f, bola f, embuste m; trola f, patraña f(fam.)
брехбти 1. (гавкати) ladrar vi; 2. (говорити неправду) trapalear vi, bolear vi; 3. mentir* vi; decir mentiras (embustes); зухвало - mentir descaradamente (con desfachatez); ~ в очі mentir a la cara
брехлйвий прикм. falso, mentiroso, embustero брехлйвість ж falsedad f брехлйво присл. de un modo falso, falsamente брехн-й ж mentira f, embuste m; guayaba m, macana f (Л. Ам.); нахабна - mentira descarada; облеслива ~ mentira oficiosa; викрити чию-н. ~ю coger (pescar) a alguien en una mentira; y ~i короткі ноги la mentira no tiene pies брехун ч bolero m, trolero m, trápala m бриг ч мор. briebarca m
бригбд-а ж 1. військ, brigada f, інтернаціональна ~ brigada internacional; член інтернаціональної ~и interbrigadista m; 2. (на виробництвi) brigada f, equipo m; поїздова - personal (equipo) del tren
бригадйр1 ч (на виробництві) ¡efe de la brigada (del equipo)
бригадйр2 ч військ, brigadier m бриійдний прикм. 1. військ, de brigada; ~ генерал general de brigada, brigadier m; 2. (про виробничу бригаду) de brigada, de equipo бригбдник ч miembro de la brigada (del equipo) бригантйна ж мор. brigantina f бридж ч карт, bridge m брйджі мн. pantalón de montar брйжа ж анат. redaño т, mesenterio m, omento брйжі мн. (на воді) cabrillas f pl; escarceo m бриз ч мор. brisa f
бризбнтний прикм. військ, rompedor; - снаряд granada rompedora
брйзкати 1. (розбризкувати) salpicarse, esparcirse; ~ водою salpicarse con agua; ~ слиною lanzar saliva; echar perdigones (fam.); ~ іскрами (про полум’я) saltar chispas, chisporrotear vi; espurrear vt (слиною); 2. (розлітатися) saltar w, caer* vi; lloviznar vi (про дощ); brotar vi; 3. (обприскувати) rociar vt, ~ білизну rociar la ropa; - парфумами perfumar vt брйзкатися. salpicarse (одне на одного) брйзкалка ж rociador m
бризки мн. gotas fpl (дощу); salpicaduras fpl (бруду, крові); borrones m pl (чорнила) брйзнути 1. див. бризкати; 2. (раптово политися) brotar vi, saltar vi брикбти cocear vi, dar (tirar) coces брикйтися 1. cocear vi; 2. (одне одного) co-
брикбт ч briqueta f
брикетувйння c briquetaje/л, fabricación de briquetas
бриклйвий прикм. acoceador / ж bloque m (каменя); terrón m, gleba f ігрудомаха); témpano m (льоду)
®риль ч sombrero de paja «Рильйнт ч brillante m, diamante m брильянтйн ч brillantina f ♦Е!иіьянт6в ий прикм. de brillante, de diamante; adamantino, adiamantado (про блиск); -а ¿еолучка anillo de diamante гРинза ж. brinza f (queso de ovejas) epHHÍHHa c vibración f (звуку)
»ець 4 británico m ж británica f
їинтанський прикм. británico; de la Gran Bretaña ж navaja de afeitar; електрична ~ «•arcadora eléctrica; безпечна ~ maquinilla de ^*r; У нього язик як - tiene una lengua
брйти afeitar vt, rasurar vt, hacer la barba брйтий 1. дієприкм. від брити; 2. прикм. afeitado, rasurado
брйтися afeitarse, rasurarse; hacerse la barba бритоголбві мн. cabezas rapadas; skin heads (anglicismo)
бриттй c afeitado m, rasurado m; afeitada f(fiam. Am.)
брйфінг ч reunión informativa, briefing m брйчка ж carretela f
бриючий прикм.: ~ політ ae. vuelo rasante брГвка ж 1. зм. до брова; 2. (дороги) borde m бр-Ід ч vado т, esguazo т; picada f (Ю. Ам.); не спитавши ~оду, не лізь у воду no te metas en camisa de once varas бріонГя ж (рослина) brionia f брібш ж куп. brioche m
бров-á ж ceja f, густі ~и cejas espesas; ~и дугою cejas arqueadas; нахмурити ~и fruncir el ceño (las cejas); він і ~ою не повів ni siquiera pestañeó
бродильний прикм. de fermentación; fermentativo (що викликає бродіння); ~ чан tina (cuba) para fermentar
бродйти1 vagar w; deambular vi, errar* vi; flanear vi
бродйти2 (про пиво, вино) fermentar vi бродіння c 1. fermentación f, 2. efervescencia f, excitación f, ~ умів excitación (agitación) de las mentes
бродйга ч vagabundo m, vagamundo m, andariego m
бродйжити vagabundear vi, vagamundear vi, vagar vi, errar* vi бродяжництво c vagabundeo m бродйчий прикм. errante, vagante; nómada (кочовий); ambulante (про продавця) брбкер ч broker т, intermediario m (sin riesgo) бром ч 1. хім. bromo m; 2. фарм. bromuro m бромат ч хім. bromato m брбмист'Ий прикм. хім. bromurado; ~a сполука bromuro m; ~ натрій bromuro de sodio (sódico); ~ калій bromuro de potasio (potásico) бромистоводнбвий прикм. хім. bromhídrico бронеавтомобіль ч auto (automóvil, carro) blindado
бронебйшта ж tórrete blindada бронебійний прикм. perforante; ~ снаряд proyectil perforante бронежйлет ч chaleco antibalas бронекатйр ч lancha blindada бронемашйна ж auto blindado броненбсець ч 1. мор. acorazado m; 2. (тварина) armadillo m; cachicamo m (Лат. Ам.) броненбсний прикм. blindado, acorazado бронепбїзд ч tren blindado бронетйнков-ий прикм.: ~і війська tropas blindadas
бронетранспортйр ч carro blindado брбнзаж 1. bronce т; 2. broncería f брбнзовий прикм. 1. de bronce, broncíneo; 2. (про колір) bronceado; ~ вік edad de bronce бронзувіільник ч broncista m бронзув0ти i broncear vt бронтозйвр ч brontosaurio m брбнхи мн. анат. bronquios m pl бронхійльн'ий прикм. bronquial; ~a астма asma bronquial бронхіт ж bronquitis f бронхоскопія ж мед. broncoscopia f бронювйти 1. (закріплювати) reservar vt, ~ квиток, кімнату reservar un pasaje, una habitación; 2. (покривати бронею) blindar vt, acorazar vt
брбн'й ж 1. (захисна) coraza f, blindaje m (облицювання); закутий у ~ю acorazado; 2. (закріплення) reserva f, plazas reservadas; certificado de reserva (документ) броньбваний 1. дієприкм. від бронювати; 2. прикм. (покритий бронею) blindado, acorazado
броньовйй прикм. blindado, acorazado; ~ дот fortín m
брбшка, брошь ж broche т, alfiler m брошура ж folleto т
брошурувйльний прикм. de encuademación, de encuadernar
брошурувйльник ч encuadernador m брошурувйння c encuademación en rústica брошурувйти encuadernar en rústica брудер ч с.-г. criadero m брудершйфт ч: пити (на) ~ з ким-н. beber en confratemízación
брудний прикм. 1. sucio, puerco; grasiento, mugriento (засмальцьований); embarrado (вкритий болотом); chancho (Лат. Ам.); 2. (мутний—про колір) sucio; ~ колір color sucio; 3. (непристойний) sucio, turbio бруднйти ensuciar vi, manchar vi, emporcar* vi; ~одяг manchar la гора; - руки ensuciar(se) las manos; руки ~ не хочеться no quiero mancharme las manos en este asunto, no quiero pringarme; ? ~ чию-н. репутацію manchar la reputación de alguien
бруднйтися mancharse, ensuciarse, emporcarse
брУдно 1. присл. sucio, con suciedad, suciamente, puercamente; він пише ~ (про учня) escribe sucio; 2. у знач, присуд, está sucio, hay suciedad; на вулиці ~ en la calle hay barro бруднувйтий прикм. un poco sucio брук ч calzada f, arroyo m; pavimento de guijo; adoquinado m
бруківка ж: carretera de cantos rodados брукйр ч empedrador m бруква ж nabo m
брукбваний прикм. pavimentado, empedrado брунйтний прикм. castaño oscuro, marrón; de color canela
брунька ж бот. brote m; yema f, botyn m бруньковйдний прикм. gemiforme бруньковйй прикм. бот. de yema, de brote бруньконбсний прикм. бот. gemífero брунькоподібний прикм. gemiforme; reniforme, arriñonado брунькувйння c бот. gemación f бруньку вйтися бот. gemíficar vi, echar yemas брус ч barra f, viga f, поперечний - travesano m; паралельні ~и спорт, barras paralelas, paralelas fpl
брускбв-ий прикм. en barras; escuadrado, rectangular; ~e залізо hierro en barras; -0 мило pastillas de jabón
бруслйна ж (рослина) bonetero m, evónimo m бруснйці мн. vaccinio m бруснйчні мн. бот. vaccinieas fpl брусбк ч 1. зменш, до брус; 2. (шматок) pastilla f, trozo m; ~ мила pastilla de jabón; 3. (камінь) piedra f (de afilar, de rectificar); гострильний ~ afilador m бруствер ч військ, parapeto m брутто прикм. незм., присл. ком. bruto; вага ~ peso bruto; ціна - precio (en) bruto брухт ч restos m pl, trozos m pl; залізний ~ hierro viejo, chatarra f
бруцельбз ч мед. brucelosis f брущйтка ж. 1. adoquines m pl; 2. (бруківка) adoquinado m
брьбхати, брьбхатися chapotear vi брюки мн. pantalones m pl, pantalón m брюнбт ч moreno m; morocho m (Ю. Ам.) брюнбтка ж morena f, morocha f \n. Ам.) бріЬчний прикм. de pantalones, de pantalón брйзкальце c 1. sonajero m; 2. (дрібничка) cnuchería f, fruslería f, nadería f, bagatela f брйзкання c tintineo m, sonido m; ~ шпор tintineo de las espuelas брйзкати rechinar vi брйзкіт ч sonido m, tintineo m брйзнути 1. (дзенькнути) sonar* vi, tintinar vi, tintinear vi; 2. (впустити, кинути) dejar caer con estrépito (con ruido); tirar con estrépito (con ruido); 3. (необачно сказати) dejarse decir, decir* vt, hablar vi (lo que no se debe) брйзнутися dejarse caer con estrépito (con ruido), caerse con estrépito (con ruido); ~тися об землю caerse con estrépito a (en) la tierra бублик ч rosca f(de pan). бубна ж карт, cuadrados m pl бубнбвий прикм. карт. de cuadrados бубон ч pandero m, pandereta f буббн ч мед. bubón m бубонбць ч cascabel m, sonaja f бубонГти refunfuñar vi; gruñir vi, murmurar vi
719
буббнн-ий
буббнн ий прикм. мед. bubónico; ~а чума peste bubónica
6yeá, 6yBáe, бувйло вставн. сл. (a veces) ocurre, suele ocurrir (que); бувало (a veces) ha ocurrido, ha solido ocurrir (que) бувший прикм. (досвідчений) experto, experimentado; diestro, hábil, capaz (вмілий); versado (обізнаний); він людина ~a es un hombre corrido (fogueado); es un perro viejo (fam.); ~ солдат veterano m
бувйло 1. одн. від бувати; 2. част. (перекл. дієсл. зворотами tener la costumbre de (+ inf); soler a veces (+ inf.) (іноді); я, ~, їздив у село tenía la costumbre de (a veces solía) ir a la aldea бувдльщина ж 1. hecho verídico, suceso cierto був0-ти 1. (бути, існувати) ser* vi, existir vi; буде так, як ~ло será como ha sido, pasará lo que ha pasado; 2. (відбуватися) ocurrir vi, suceder vi; acaecer* vi, acontecer* vi, tener lugar; ~є, що... sucede que...; не ~ цьому! ¡así no será!, ¡no tendrá lugar esto!; 3. (відвідувати) frecuentar vt, concurrir vi (a), visitar vt, 4. (перебувати) estar* vi, encontrarse*, hallarse; вечорами він заведи ~є вдома por la tarde siempre está en casa; 5. у знач, зв’язки soler ser бугйй1 ч toro semental буг0й2 ч (птах) alcaraván m, ave toro бугель ч mex. 1. (окуття) collar m; 2. (струмоприймача) vilorta f буддйзм ч budismo m буддйст ч budista m
буддійський прикм. búdico; budista (про вчення) будйнн'ий прикм. cotidiano, de todos los días, diario; ~ день día corriente (cotidiano); ~e життя vida prosaica (cotidiana); ~e вбрання vestido de diario
будбнність ж prosa f(de la vi da) будйльник ч despertador m будйнок 1. casa f, inmueble m (споруда); 2. (заклад, установа) casa f, ~ відпочинку casa de descanso (de reposo); casa infantil; ~ для літніх людей casa para ancianos, asilo m; виправний ~ reformatorio m, casa de reeducación; 3. edificio m
будйночок ч зм. casita f, картковий ~ castillo de naipes
будйти 1. despertar* vi; 2. despertar* vt, evocar vt (викликати)
будівбльн-ий прикм. de construcción будівбльник ч constructor m; edificador m; інженер— Ingeniero constructor; ingeniero de obras públicas (в Іспанії) будГвля ж construcción f, edificio m будівнйк ч edificador m будівнйцтво c 1. construcción f, edificación f, obras f pl; житлове - construcción (edificación) de viviendas; шляхове - construcción de caminos; капітальне ~ obras básicas; 2. (місце) solar m, lugar de obra
будівнйчий прикм. de arquitectura, arquitectónico, arquitectural
будка ж. garita f (вартівня); casilla f (залізнична); cabina f (телефонна); суфлерська ~ concha del apuntador; собача ~ perrera f будні мн. 1. día(s) de trabajo, día(s) de entreser mana (ordinarios); трудові ~ días corrientes (cotidianos); 2. vida prosaica (cotidiana, corriente), monotonía f
будній прикм.: ~ день día de trabajo, día de cada día, entresemana f будбва 1. (статура) constitución f, complexión f, міцної ~ия de complexión robusta, corpulento; 2. спец, (структура речовини) estructura f, ~ ґрунту estructura del suelo; 3. (структура; склад) sistema m
будочник ч 1. зал. guardavía m; 2. (вартовий) centinela m будуйрч tocador m
будувйння c construcción f, edificación f, organización f
будувйти 1. construir* vt, levantar vt, edificar vt (споруджувати); 2. (виготовляти) fabricar vt, construir* vt, confeccionar vt; 3. (створювати) edificar vt; ~ нове життя edificar una nueva vida;
4. (складати) construir vt, formar vt, hacer* vt, organizar vt, 5. (створювати подумки) hacer* vt, crear vt, idear vt; trazar vt (плани)
будув0тися 1. (будувати собі оселю) construirse una casa; 2. (споруджуватися) construirse*, edificarse; 3. (створюватися) edificarse; 4. (складатися) formarse, hacerse*; organizarse; 5. (створювати подумки) hacerse*, crearse, idearse; trazarse (про плани); 6. (ґрунтуватися) fundamentarse, basarse (en), apoyarse (en)
будь ласка, будьте ласкаві 1. (прохання) haga Vd. el favor de (+ inf), por favor; tenga Vd. la bondad de (+ inf.); 2. (згода) con placer, gustoso; 3. (на відповідь) no hay de qué, de nada будь-який прикм. cualquier(a), no importa cual; todo (всякий); у ~ час a cualquier hora, no importa a que hora, a toda hora будйк ч cardo m, cardencha f буєрч trineo a vela буж ч мед. sonda f
буженйна ж carne de cerdo cocida (en fiambre) бузй ж. (напій) buza f (bebida de cereales) бузинй ж saúco m
бузкбвий прикм. 1. de lila(s); 2. (про колір) color lila
бузбк ч lila f
6y3yeíp ч 1. fanático m (furioso), flagelante m; 2. (жорстока людина) monstruo m бузувірство c 1. fanatismo m; 2. (жорстокість) crueldad f
бузувірствувати cometer crueldades бузувірський прикм. 1. fanático; 2. (жорстокий) monstruoso буй ч мор. boya f, baliza f буйвіл ч búfalo m
буйволов ий прикм. bufalino, de búfalo; ~a шкура piel de búfalo
буйн-ий прикм. 1. (непогамовний) violento, furioso; exuberante, frondoso (нестримний); ~i веселощі alegría desbordante; 2. (поривчастий - про вітер) impetuoso, turbulento; 3. (пишний - про рослинність) suntuoso, fastuoso; ~a голівонька cabeza caliente; ~ молодець joven gallardo
буйно присл. 1. (непогамовно) violentamente, furiosamente; con exuberancia, frondosamente (нестримно); 2. (поривчасто - про вітер) impetuosamente, turbulentamente; 3. (пишно - про рослинність) suntuosamente, con suntuosidad, fastuosamente буйнотрйвний прикм. abundante en gramíneas (cereales)
буйбк ч мор. boyarín m буйство c escándalo m, alboroto m бук ч haya f
бук-а ч / ж 1. (фантастична істота) coco т; patas f pl (Лат. Ам.); 2. (відлюдько) mohíno т, enfurruñado m
буква ж letra f, carácter m, tipo m (літера) буквалізм ч literalidad f буквйльн-ий прикм. 1. literal, palabra por palabra; textual (дослівний); 2. (точний) estricto бyквáльнo присл. 1. literalmente, a la letra, al pie de la letra; textualmente (дослівно); 2. (дійсно) en realidad; він ~ всі дні зайнятий no hay día que no esté ocupado буквдр ч abecedario m, silabario m, cartilla f буквений прикм. de letra(s) буквоїд ч formalista m, formulista m, pedante m, textualista m
буквоїдство c formalismo m, formulismo m; pedantismo m, pedantería f букйт ч 1. ramo de flores; 2. (вина, чаю) buqué m букетувйння ж с.-г. cultivo en cuadrículas (transversal)
букініст ч buquinista m; librero de viejo букіністйчн’ий прикм.: ~ книгарня tienda de libros viejos, librería de viejo; ~a книга libro de segunda mano буклйт ч boceto m буклі мн. bucles m pl букмййстер ч corredor de apuestas буков*ий прикм. de haya; cupulífero; - ліс hayal m; ~¡ горіхи hayucos m pl букбліка ж літ. bucólica f буколічний прикм. літ. bucólico, pastoral букса ж зал. buje m (de eje) буксйр ч 1. (канат) remolque т, cable de remolcar; 2. (судно) remolcador m; ? брати
(взяти) на - llevar a remolque, dar remolaue remolcar vt H
буксйрний прикм. remolcador, de remolcador- de remolque
буксирувйння ж remolque m буксирувйти remolcar vt, llevar a remolque буксувйння c patinaje m (de un carruaje) буксувйти patinar vi (un carruaje) булавй ж 1. maza f (спорт.); вправа з ~ми ejercicio con mazas; 2. (символ влади) bastón de mando
бул0ний прикм. (про масть коня) bayo oscuro булйт ч 1. (сталь) acero de damasco, acero damasquino; 2. (меч) acero m булйтний прикм. de acero de damasco (damasquino)
булйжн’ий прикм. de canto(s) rodado(s), de morrillo(s), de guijarro(s) булйжник ч (бруковий камінь) canto rodado morrillo m, guijarro m
булка ж panecillo m, molleto m; здобна ~ bollo m, brioche m булла ж (папська) bula f булб (був, була) 1. част. casi, por poco; 2. перекл. дієсл. зворотами: faltar poco (para)] estar a punto (de + inf); я був зібрався їхати estuve a punto de salir; 3. З ос. одн. мин. часу від бути
булочний прикм.: ~і вироби productos de panadería
булочна ж panadería f булочних ч panadero m бульба ж бот. tubérculo m бульбашка ж burbuja f, borbotón m бульбовий прикм. бот. de tubérculo бульбоплід ч tubérculo m бульвйр ч bulevar т; avenida f бульвйрн'ий прикм. 1. de bulevar; ~е кільце bulevares de circunvalación, rondas f pl; 2. vulgar, trivial; ~a література literatura chabacana; ~ роман novela bulevardera (de bulevar, trivial); ~a газета períodicucho m бульдбг ч buldog m, bull-dog m бульдбзер ч bulldozer m, niveladora de terreno, allanadora f, motoniveladora f, empujatierra і(Лат. Ам.)
бульдозерйст ч conductor del bulldozer, bul- Idozerísta m
бульйбн ч caldo m; consomé m, consumado m (міцний)
бульйбнн’ий прикм. de caldo, de consomé; ~i кубики cubitos de caldo (de sopa) булькання c gluglú m, glogló m, gorgoteo m булькати hacer gluglú (glogló) булькнути до булькати бум1 ч (ажіотаж) escándalo т; trueno т, estampido m, boom т; біржовий - escándalo (boom) bursátil; газетний - boom periodístico; здійняти ~ armar escándalo (boom) бум2 ч спорт, viga (barra) horizontal бумазбйний прикм. de fustán, de fustal, de bombasí
бумазбя ж fustán m, fustal m, bombasí m бумер0нг ч bumerang m бунд ч icm. bund m бундесвер ч bundeswer m бундестаг ч bundestag m бундівець ч icm. bundista m бундючний прикм. arrogante, altanero бундЮчно присл. arrogantemente, con altanería, altivamente
бункер ч recipiente m; bunker m (укріплене місце); carbonera f, buzón para carbón (для вугілля); tolva f (для зерна) бункерувйти llenar el recipiente (la carbonera, la tolva) de...
бунт1 ч (заколот) revuelta f, sedición f, motín m; ~ на колінах sumisa rebelión бунт2 ч (зв’язка, пака) conjunto m, bulto m; rollo m (дроту)
бунтівнйй прикм. rebelde, sedicioso, faccioso бунтівнйк ч revoltoso m, sedicioso amotinado m; motinista m (Перу) бунтівнйчий прикм. revoltoso, sedicioso бунтувйти 1. rebelarse, amotinarse; 2. (то- бурювати) incitar a la rebelión (al motín) бунтувйтися rebelarse, amotinarse
720
бязь
бунчук ч іст. bunchuk m (vara con cola de caballo como insignia de dignidad de los cosacos, polacos y turcos) бур1 ч mex. taladro m, máquina perforadora, perforadora f бур2 ч bóer m 6ypá ж хім. bórax m 6ypáB ч barrena f, taladro m буравити barrenar vt, taladrar vt 6ypáH ч ventisca f, tempestad (borrasca) de nieve {en las estepas) бурббн ч cernícalo m, déspota m бургомістр ч burgomaestre m; alcalde m бургундське c (вино) borgoña m бурд0 ж brebaje m, aguachirle f бурдюк ч odre m, cuero m, pellejo m; bota f (маленький для вина)
буревісник ч albatros т, carnero del cabo, carnero de mar, petrel de la tempestad бурелбм ч árboles derribados (por el viento) буржуй ч невідм. burgués m буржуазія ж burguesía f, велика, дрібна ~ gran, pequeña burguesía
буржубзний прикм. burgués, de burgués буржубзність ж carácter burgués, burguesismo m буржуйзно-демократйчний прикм. burgués- democrático, democrático-burgués буржуй ч burgués m
буржуйка ж 1. burguesa f, 2. (пічка) estufa f буржуйський прикм. burgués бур-ий прикм. pardo
бурйльн*ий прикм. perforador, de perforar, de horadar; de sondear
бурйльник ч perforador m, horadador m буримб c невідм. píe forzado (verso) бурити perforar vt, horadar vt\ sondear vt буріння c mex. perforación f, horadación f, sonda f, sondeo m (розвідувальне) буріти ponerse pardo; tostarse* (від сонця) б^рка ж burka f (capote de fieltro en el Cáucaso) буркнути rezongar vi, refunfuñar vi, gruñir vi буркотіння c gruñido m, refunfuño m буркотлйвий прикм. refunfuñón, rezongón, regañón; gruñón (fam.)
буркотлйвість ж carácter gruñón, genio regañón
буркотлйво присл. con refunfuño, con rezongo буркотун ч gruñón m, refunfuñador m\ rezongón m, rezongador m буркун ч (рослина) meliloto m бурлйк ч icm. sirgador m бурлбка ч 1. (людина без родини) sin familia; solterón m (парубок)] жити ~ою vivir solo; 2. (безземельний селянин) campesino sin tierra бурлакув0ння c vagabundeo m бурлакув0ти errar vi, vagabundear vi] viajar vi (мандрувати)
бурл0цький прикм. errante, vagabundo бурлбск ч літ. burlesco m бурмйстер ч іст. burgomaestre m бурмотіння с bisbiseo т, susurro m, farfulla f бурмотіти bisbisar vi, susurrar vi, musitar vt, farfullar vt
буров-йй прикм. mex. perforador буровйк ч perforador m, horadador m бурозбм ч tierras pardas, terrenos pardos бурса ж icm. seminario (conciliar)
6ypcáK ч icm. seminarista m бУрт ч с.-г. montón de hortalizas cubiertas con paja en defensa de los hielos «УРулька ж carámbano m бурун ч resaca f бурундук ч gris m
бурхлйв-ий прикм. 1. tempestuoso, agitado, borrascoso; violento (про полум’я)] torrencial (про потік)] 2. (стрімкий) impetuoso, rápido; 3. \палкий) tempestuoso, impetuoso, fogoso; violento, agitado (про суперечку) taí?011*80 nPUCJ1• tempestuosamente, agi-
piamente, borrascosamente; con violencia; jorrencialmente (про потік)] 2. (стрімко) impedente, rápidamente; 3. (запально) tempestuosamente, impetuosamente, con fogosi- aa; violentamente, con violencia (про супереч-
бурчйння c (людини) refunfuño /тї; rezongo m, regaño m; gruñido m
бурчйти 1. (про людину) refunfuñar vi, rezongar vi, hablar entre dientes, gruñir* vi] ~ на що-н. refunfuñar por algo; ~ собі під ніс refunfuñar vi] 2. (у животі) gorgotear vi бурштйн ч ámbar m, succino m бурштинбвий прикм. de ámbar бур-я ж tempestad f, tormenta fm borrasca f (з дощем, снігом)
бурйк ч remolacha f, кормові, цукрові ~и remolacha forrajera, azucarera буряківнйцтво с cultivo de la remolacha (azucarera)
буряківнйчий прикм. de cultivo de la remolacha (azucarera)
бурякбвий прикм. 1. de remolacha; 2. (про колір) color de remolacha бурякозбйральн*ий прикм.: ~a машина
(máquina) recogedora de remolachas, cosechadora de remolachas
бурякокопбч ч cosechadora (arrancadora) de remolacha
бур’йн ч hierbas malas, maleza f, боротьба з ~ами lucha contra las malas hierbas бурйт ч buriato m бурйтка ж buriata f
бурятський прикм. buriato; de Buriatia бусол ч зоол. cigüeña f бусбль ж 1. геод. brújula f, 2. військ, goniómetro бусурмбн ч 1. heterodoxo m; 2. жарг. desvergonzado m, descarado m бут ч morrillo m, cabezote m бутадібн ч хім. butadieno m бутЯн ч хім. butano m бутафбр ч accesorista m бутафбрія ж 1. accesorios del teatro; 2. (у вітрині) muestras artificiales; 3. falsa apariencia бутафбрський прикм. 1.de accesorios; 2. falso, postizo, ficticio
бутель ч botellón m] garrafón m, damajuana f (оплетений)] bombona f (балон для газу) бутербрбд ч bocadillo т, emparedado m, sandwich m] ~ з маслом bocadillo con mantequilla; ~ з шинкою bocadillo de jamón; ~ з гарячою сосискою perrito caliente, bocadillo de salchicha, hot dog; - з м’ясом pepito m бути 1. (існувати) existir vi, ser* vi, ir* vi] його ще не було на світі, коли... no existía (по vivía) todavía cuando...; 2. (матися) перекл. безос. формою hay або дієсл. tener* vt, у нього (у них) є tiene (tienen); у неї є гроші tiene dinero; у нього вчора було багато роботи ayer tuvo mucho trabajo; 3. (відбуватися) tener lugar, suceder vi, ocurrir vi] засідання буде в четвер la reunión tendrá lugar (se celebrará) el jueves; 4. (перебувати) estar* vi, encontrarse*; hallarse; y нього вчора було багато народу ayer le visitó mucha gente; 5. (мати на собі, при собі - про одяг) llevar vt, ~ в пальті llevar abrigo, estar con (el) abrigo; ~ в окулярах llevar gafas; 6. (про одяг) tener* vt (puesto), llevar vt, 7.(дія або стан)] 8. якдопоміж. дієсл. у знач, зв’язки ser* vi] estar* vi] 9. вжив, дляутвор. майбут. часу.: он буде читати (él) leerá; бути (чому-н.) será..., pasará..., tendrá lugar...: ~ біді! ¡ocurrirá una desgracia!
бутйлен ч хім. butileno m бутирбметр ч с.-г. butirómetro m бутйти буд. hacer (construir) con morrillo (cascajo, guijo)
бутов*ий прикм. буд.: ~ камінь morrillo m, cascajo m, guijo m; ~a кладка obra de al- bañilería con morrillo (cascajo, guijo) бутбн ч yema f, botón m (брунька)] capullo m (квітка)
бутоньбрка ж flor m, ramito de flores (en la solapa, en el vestido) бутси мн. botas de fútbol буттй c. Existencia f, ser m; Книга Буття El Génesis
буф прикм. невідм. bufo; театр— teatro bufo
буфер ч 1. tope m (паровоза, вагона)] parachoques m pl (автомобіля)] 2. freno m, tapón m] грати роль ~a servir de freno буферн-ий прикм. de tope; ~a держава Estado tapón
буфбт ч 1. (шафа) aparador m; 2. (в театрі) ambigú m, bar m, cantina f буфбтна ж despensa f, repostería f буфбтник ч mozo (vendedor) del ambigú (de la cantina), barman m
буфдтниця ж vendedora del ambigú (de la cantina)
буфи мн. (зборки) frunces m pl буфбн ч театр, bufón m, chocarrero m буфонбда ж bufonada f бух виг. paf, pum буханбць, бухЯнка ж hogaza f бухгйлтер ч tenedor de libros; contable m; головний ~ jefe de contabilidad бухгалтбрія ж 1. contabilidad f, teneduría de libros; 2. (відділ) oficina de contabilidad, contaduría f
бухгйлтерський прикм. de contabilidad; de contable* ~ облік contabilidad f бухнути1 1. (про гармату, постріл) tronar vi, retumbar vi, estallar vi] 2. (ударити] кинути) golpear vt, dar un golpe, pegar vt, 3. (гепнутися, впасти) caer vi, desplomarse; 4. (недоречно сказати) ensartar vt, espetar vt бухнути2 (набухати) hincharse, dilatarse бухнутися (впасти) caer* vi, desplomarse бухта1 ж (затока) bahía f, ensenada f, cala f,
rollo m (de cuerda),
bitadura f
буцати cornear vt, acornear vt, acornar буцатися 1. див. буцати; 2. (буцати одне одного) topar vi, topetar vi буцегйрн-я ж prevención f буч а ж alboroto т, algarabía f бушель ч (міра сипких тіл і рідин) búshel m бушлбт ч capote т, chubasquera f бушмбн ч bosjemán т, bosquimán m бушмднка ж bosjemana f, bosquimana f бушмбнський прикм. de bosjemán, de bosquimán
бушпрйт ч мор. bauprés m бушувйти 1. desencadenarse, arrebatarse, enfurecerse*; desenfrenarse (про почуття)] 2. (буйствувати) enfurecerse*, arrebatarse; alborotar vi
буйн ч alborotador m, escandaloso m, camorrista m
бубнити alborotar vt, armar escándalos (pendencias, camorras) буяхи мн. бот. arándano azul, vaccinio m бювйр ч cartapacio m, vade m бюдж0т ч presupuesto m бюджбтний прикм. presupuestario, de presupuesto
бюлет0н*ь ч 1. (офіційне повідомлення) boletín m; 2.: (виборчий) ~ boletín (papeleta) electoral; boleta f (Лат. Ам.)] 3. (лікарняний листок) baja f, hoja de baja, certificado facultativo біЬргер ч (городянин) ciudadano m, burgués m; 2. burgués m, pequeño burgués бюрбтка ж bureta f, probeta f (graduada) бюрб1 c невідм. 1. buró m] 2. (установа) servicio m; oficina f (контора) бюрб2 c невідм. (письмовий стіл) bufete т, escritorio т, secreter m бюрокрйт ч burócrata m бюрократизйція ж burocratización f бюрократизувбти burocratizar vt бюрократйзм ч burocratismo m; expedientes m pl бюрократйчний прикм. burocrático, oficinesco бюрокрбтія ж burocracia f бюст ч 1. (скульптура) busto m; 2. (жіноча грудь) pecho m, espetera f бюстгбльтер ч sostén m; corpino m бязь ж (тканина) tejido de algodón, percal
caleta цневелика) бухта2 ж мор. (троса)
721
в
в (ув, уві, вві, ві) прийм. 1. (при познач, напряму або місця) en, a, para; увійти в кімнату entrar en la habitación; бути в кімнаті estar en la habitación; їхати, поїхати в Київ, в Іспанію ir a, partir a (para) Kiev, ir a, partir а (para) España; жити в Києві, в Іспанії vivir en Kiev, en España; йти в бібліотеку ir a la biblioteca; colocar el libro dentro de la mesa; книжка лежить в столі el libro está dentro de la mesa; 2. (при познач, вступу або перебування в організації, закладі) en; вступити в партію ingresar en el partido; бути членом партії estar en el (ser miembro del) partido; вступити в університет ingresar en la universidad; навчатися в університеті estudiar en la universidad; 3. (при познач, переходу в який-н. стан або перебування в ньому) en, а; лежати в руїнах estar en ruinas; 4. (при познач, виду, форми, одягу) de, соп; у вигляді (у формі) конуса еп cono; читати в окулярах leer con gafas; загорнути в папір envolver en (el) papel; драма у віршах drama en verso; малюнок у фарбах dibujo en colores; 5. (при познач, розмірів, ціни) a, de; в п'ять разів більший, менший cinco veces más grande, más pequeño; 6. (при познач, часу, дати) a; en; в 2011 році еп 2001; у травні en mayo; 7. (при познач, схожості): хлопчик весь в батька el chico es el retrato de su padre; el chico es clavado a su padre (fam.); 8. (пори познач, прояву яконн. дн) en; труднощі, допомога в роботі dificultades, ayuda en el trabajo; слово в слово palabra por palabra Ba-6áHK присл.: грати ~ карт, copar vi', іти (піти) ~ jugarse todo a una carta, jugarse el todo por el todo
в0бик ч мисл. reclamo m вйбити atraer* vt; seducir* vt, encantar vt (спокушати); - очі atraer la mirada вабливий прикм. arráyente, seductivo вавилбнськ-ий прикм. babilónico, babilonio, babélico; -e стовпотворіння babel m, f, confusión babélica, campo de Agramante; -а вежа torre de Babel
ваг-á 1. peso m; атомна ~ peso atómico; питома ~ peso específico; чиста ~ peso neto; жива ~ (худоби) peso en vivo (en pie); на ~y al peso; ~ою в два кілограми con un peso de dos kilogramos; набавити (втратити) ~и aumentar (disminuir) de peso; 2. спорт, peso m\ важка ~ peso pesado; напівважка ~ peso medio pesado; середня ~ peso medio; 3. peso m, autoridad f, influencia f; мати велику ~y gozar de gran autoridad; на - золота a peso de oro; 4. фіз. gravedad f, pesantez f; центр ~и centro de
gravedad; 5. (важкий предмет) peso m; carga f, cargamento m (вантаж) ваганй мн. artesa f, tina f earáp чpesador m
Bár-и мн. balanza f, peso m; десяткові ~ báscula f, кинути на чашу вагів arrojar en la balanza вагітна 1. прикм. encinta, embarazada, preñada, en estado; 2. ж embarazada f, preñada f вагітність ж embarazo m, preñez f, gestación Цвиношування)
вагітніти empreñarse, caer embarazada, quedar encinta
ваговйй прикм. (що продається на вагу) а peso
ваговйтий прикм. 1. de peso; 2. de peso, serio; sólido, importante (важливий)', - аргумент argumento de peso (sólido) ваговйтість ж (значущість) solidez f, importancia f
ваговйто присл. con autoridad; seriamente ваговбз ч percherón m вагбмий прикм. ponderable вагбмість ж ponderabilidad f вагбн ч vagón m, coche m; м'який ~ coche de primera clase; спальний ~ coche-cama m; салон-- coche salón; --ресторан coche-restaurante m, vagón-restaurante m; плацкартний - coche de plazas reservadas; купейний - coche de compartimientos; пасажирський - coche de viajeros; багажний - furgón m; поштовий - coche-correo m, ambulancia de correos; товарний - vagón de mercancías; --цистерна vagón cisterna f, вантаж (місткість) -a vagonada f; —платформа vagón (de) plataforma, batea f; трамвайний - tranvía f; часу у нас - tenemos tiempo a porrillo вагон0тка ж vagoneta f вагбнн ий прикм. de vagón, de coche; ~e депо cochera f, cochezón m
вагонобудівнйй прикм. de construcción de vagones; - завод fábrica de vagones вагоновбд м conductor del tranvía, tranviario m вагонорембнтний прикм. de reparación de vagones
earpáHKa ж mex. cubilote m в0да ж vicio m, defecto m; - мовлення vicio de pronunciación; dislalia f (недорікуватість)', з ~ою con defecto(s), defectuoso важ0нний прикм. muy pesado в0жити pesar vi
вйжіль ч mangueta f, palanca f; - важелі управління palanca de mando; правити за - servir de palanca
важкй мн. juego de pesas (pequeñas)
важкий прикм. 1. pesado; 2. macizo (масивний)', 3. (обтяжливий) penoso, difícil; -а робота trabajo penoso; -і умови condiciones penosas (difíciles); ~e життя vida penosa; - день día pesado (desgraciado); -і пологи parto difícil; -e дихання respiración dificultosa (penosa); - сон sueño pesado; -а промисловість industria pesada; -а артилерія artillería pesada (gruesa); -а атлетика levantamiento de pesos, halterofilia f, -а їжа alimento indigesto; - запах mal olor, olor insoportable; - вода фіз. agua pesada; y мене -а голова tengo la cabeza pesada (cargada); -а рука (у кого-н.) mano pesada; - випадок es un caso difícil (grave, perdido) 4. arduo, grave, rudo (тяжкий)’, fatigoso (виснажливий)', - випадок un caso grave (complicado) в0жкість ж dificultad f
в0жко 1. присл. pesadamente; difícil, difícilmente; це - зробити es difícil de hacerlo, esto se las trae; йому - говорити le cuesta hablar 2. присл. penosamente, con dificultad; - зітхати lanzar largos suspiros, suspirar dolorosamente; -дихати respirar con dificultad; 3. безос. у знач, присуд, costar mucho; йому - підняти це le cuesta mucho levantarlo; 4. безос. у знач, присуд, es penoso, es difícil, da pena; мені - estoy apesadumbrado
важкоатлбт ч спорт, levantador de pesos, hal- terista m
важковихбвуваний прикм. difícil de educar важкодоступний, важкоприступний прикм. poco accesible, poco abordable важкодум ч cachazudo m, posma m важлйв*ий прикм. (значительньїй) importante, de importancia; grave; serio; - договір acuerdo transcendental
важлйв ість ж (значущість) importancia /, gravedad f, seriedad f, - події transcendencia del acontecimiento
важлйво у знач, присудк. importa, es importante; йому - знати це (a él) le importa saber esto, para él es importante saberlo; це не - esto no importa (no tiene importancia) важніти, важчати, ponerse pesado; hacerse pesado (про повіки)
Báea ж florero m; jarrón m (велика', антична), frutero m; dulcera f вазелін ч vaselina f
вазомотбрний прикм. фізіол. vasomotor в0зочка ж dulcera f
вайлб ч (незграбна людина) roncero m; ч paleto m; zopenco m .
вайлувйтий прикм. (про людину) desmanado, torpe (незграбний)
722
ватажбк
вакансія ж vacancia f, vacante f
eaKáHTH-ий прикм. vacante; ~a посада cargo
Solaza) vacante, cargo (empleo) sin proveer
вакації мн. vacaciones fpl
вакаційний прикм. de vacaciones
BáKca ж betún negro {para el calzado)
BaKcyeáTH embetunar vt {el calzado) вакубля ж біол. vacuola f BáKyyM ч фіз. vacío m, vacuo m; ~ апарат bomba de vacío, bomba neumática Вакх чміф. Baco m
еакханйлія ж bacanales m pl; bacanal f {оргія)
валика ж bacante f
вакхічний прикм. báquico
вакцина ж мед. vacuna f, ~ проти віспи vacuna
contra la viruela
вакцинйція ж мед. vacunación f вакцинний прикм. vacunal, vaccínico вакцинувйти мед. vacunar vt, inocular vt вал1 ч 1. {насип) terraplén m; caballón m {гряда)', фортечний ~ muralla f (efe tierra)', снігові вали caballones de nieve; 2. (висока хвиля) oleada f, golpe de mar; дев’ятий ~ novena ola; вогневий ~ військ., barrera móvil вал2 ч mex. árbol m, eje m, rodillo m; карданний ~ árbol articulado, eje de propulsión, cardán m; колінчастий ~ árbol acodado, eje cigüeñal, cigüeñal m; кулачковий ~ árbol de distribución, eje de levas; árbol de camas {Лат. Ам.) вал3 ч ек. producción global (total), producto bruto Валаам’ів прикм.: ~ова ослиця la burra de Balaam
валашйння c capadura f, castración f валашйти capar vt, castrar vt валбнтність ж хім. valencia f eanepiáHa ж (рослина) valeriana f eanepiáHKa ж gotas de valeriana валеріанбв'ий прикм. de valeriana; ~¡ краплі gotas de valeriana
вал0т ч карт, valet m; sota f (в іспанській
колоді)
вйлик ч 1. mex. rodillo m eje m; 2. (диванний) bulón m, rulo del diván
валйти1 1. hacer caer (con fuerza); tumbar vt, echar al suelo, volcar* vt, derribar vt (перекидати); abatir vt (дерева); 2. (кидати) tirar vt (desordenadamente); ~ докупи amontonar vt, apilar vt
вали-ти21. (йти масою) ir* vi, venir* vi, andar* vi (en tropel, en masa); 2. (підійматися густою масою) salir* vi (a bocanadas: un humo denso); 3. (падати густою масою, потоком) caer* vi (copiosamente)
валйтися 1. caerse*, tumbarse; - з ніг (від утоми) caerse de cansancio; 2. (обвалюватися) hundirse, arruinarse, desmoronarse; у нього все з рук валиться а) (не вдається) todo se le cae de la mano; todo le sale mal; б) (від небажання, від безсилля) no tiene ganas (fuerzas) de hacer nada
валіза ж maleta f, valija f, petaca f (Л. Ам.); спакувати ~y hacer la maleta валов*йй прикм.' global, total, bruto; ~ доход beneficio global; ~a продукція producción global (total); ~ національний продукт (ВНП) producto nacional bruto (PNB)
BánoM, валом присл.: ~ валити (йти, рухатися) ir (venir, andar) en tropel (en masa); (кидати, сипати) tirar en masa (desordenadamente)
валориз0ція ж ек. valorización f валтасйрів прикм.: ~ бенкет el festín de Baltasar валтбрна ж муз. trompa f валтбрніст ч муз. trompa m валувйти ladrar vi валуй ч seta de cardo валун ч canto rodado вальдшн0п ч (птах) chocha f ®вльк[рія жміф. valquiria f ®ЛьпурЖИН прикм. ~a H¡4 |a noche de Wal- Purgis
вальс ч vals m B¡übcyBá™ valsear vi
ввьці MH. mex i rodillos m pl, cilindros m pl; 2. BanPcmam) laminador m (^ьМьовйй прикм. mex. a (con) rodillos, a
вальцювйльник ч laminador m (obrero) вальцювбння c mex. 1. (дія) laminado m, laminación f, 2. (машина) laminador m вальцювйти тех. laminar vt валюта ж divisa(s) f (pl), valuta f, золота ~ divisas oro; тверда ~ divisa fuerte валютний прикм. de divisas, monetario; ~ курс curso del cambio
валютник ч especulador en divisas extranjeras валйльн’ий прикм. abatanado, enfurtido; ~e виробництво enfurtido m; ~a машина batán m валйльник ч batanero m в0лян*ий прикм. enfurtido; abatanado; ~i чоботи botas de fieltro вблянки мн. botas de fieltro валйння c (сукна, валянків) batanadura f, enfurtido m
валйти 1. rodar* vi, revolcar vt, ~ по долівці rodar (revolcar) por el suelo; ~ в сухарях rebozar vt, empanar vt, 2. безос. (про хитавицю) balancear vi; 3. (сукно, валянки) enfurtir vt, abatanar vt, batanar vt, 4. (робити абияк) chapucear vt; валяй! ¡anda!, ¡vamos!, ¡corre!; ¡hazlo!; валяйте! ¡ande!, ¡vaya!, ¡corra!; ¡hágalo! валй-тися 1. (перевертатися) dar vueltas, revolcarse; - в снігу revolcarse en la nieve; 2. (лежати) estar tumbado a la bartola (без діла); estar acostado (через хворобу); 3. (про речі) estar en desorden, estar tirado eaMníp ч vampiro m ванйдієвий прикм. хім. de (al) vanadio ванйдій ч хім. vanadio m вандйл ч vándalo m вандалізм ч vandalismo m ванілГн ч vanilina f, vanillina f ваніль ж vainilla f
ванільн-ий прикм. de (con) vainilla; ~ порошок vainilla en polvo; ~e мор.озиво helado de vainilla eáHH’a ж 1. (купіль) baño m, bañera f, banadera f (Лат. Ам.); 2. (купання) baño m; ~ для ніг baño de pies; мед. pediluvio m; сонячні, повітряні ~и baños de sol, de aire; прийняти ~y tomar un baño; ~ для рук baño de manos; мед. maniluvio m; 3. mex. baño m вйнн-ий прикм. de baño; ~a кімната cuarto de baño
вйнночка ж 1. зм. baño m, bañera; дитяча ~ bañera de niño; очна ~ ojera f, 2. фото cubeta f вантйж ч 1. (тягар) carga f, cargamento m; швидкопсувний ~ carga delicada; 2. (ноша) fardo m, bulto m; 3. carga f, peso m вантйжити cargar vt, embarcar vt (на судно); ~ пароплав cargar el barco вантйжитися 1. (приймати вантаж) cargar vi, vt, ~ся вугіллям cargar carbón; 2. (поміщати вантаж) hacer cargar (su equipaje); subir (montar) con su equipaje; embarcarse (на судні) вант0жівка ж autocamión т, camión m вантйжний прикм. de carga; de cargamento; ~ автотранспорт transportes por camión, camionaje m; ~ рух tráfico de mercancías вантйжник ч cargador m; obrero del puerto, portuario m (докер)
вантбжність ж capacidad de carga, tonelaje m; porte m (судна); корисна ~ (вантажівки) carga útil
вантажовідпрбвник ч expedidor de mercancías
вантажоббіг ч circulación de mercancías; movimiento de cargas
вантажоодбржувач ч consignatario de mercancías
вантажопідіймбльний прикм.: ~ кран grúa f вантажопідйбмник ч montacargas m вбити мн. мор. obenques m pl ванькйр ч (комора) despensa f ванькйрчик ч (приміщення) chiribitil m, cuchitril m вапнйст ий прикм. calcáreo, calizo, de cal; ~a вода agua de cal; ~e молоко, ~ розчин lechada f вапнб c cal f, гашене, негашене ~ cal muerta, viva; хлорне ~ clorhidrato de cal вапнувбння c с.-г. encaladura f, ~ кислих ґрунтів encalado de terrenos ácidos вапнувбти нвдок., звапнувбти с.-г. encalar vt, abonar con cal вапнйк ч caliza f вапнякбвий прикм. calcáreo
вапоризбтор ч mex. vaporizador m вапоризбція ж mex. vaporización f вар ч pez f, resina f, шевський ~ pez f (substancia)
вар ч (одиниця виміру) vario m
варйн ч varán m, varano m
варйнт ч warrant m, resguardo m (de depósito)
eápeap ч bárbaro m
варварйзм ч лінгв. barbarísimo m
вйрварство c barbarie f
вбрварський прикм. bárbaro
варбний прикм. cocido
варбники мн. varéniki m pl (pequeñas empanadillas con requesón, bayas é otros ingredientes) варенйця ж pastel m (con requesón) варбння c confitura f, dulce m (de almíbar) вар’єтбсневідм. variedades fpl; varietés fpl Bápnso c comida/ (liquida), bodrio m, sopa f варикбзний прикм. анат. varicoso варйти 1. cocer* vi; hacer* vi, preparar vt (готувати); 2. (виготовлювати варінням) hacer* vi,cocer* vi; ~ сталь fundir acero; 3. mex. (зварювати) soldar* vi; 4. (про шлунок)6\дег\ґ vt, hacer la digestión; голова варить la cabeza carbura (funciona como un reloj) варйтися cocerse*; ~ у власному соці cocerse en su propia salsa
eapiáHT ч variante f, versión f, redacción f (тексту); дебютний ~ debut m варіатбр ч mex. variador m варіаційн ий прикм. de variaciones; ~e обчислення мат. cálculo de variaciones варібція ж versión f, variación f, тема з -ми муз. tema con variaciones
варіння c 1. cocción f, cocimiento m; preparación f (приготування); ~ варення, пива preparación de confitura, de cerveza; 2. (виготовлення варінням) cocción f, ~ сталі fundición de acero
варіомдтр ч радіо variómetro m варіювбти variar vi
вбрт-а ж guardia f, почесна - guardia de honor; бут на ~i estar de guardia, montar la guardia, hacer guardia *
вбртий прикм. digno; ~ уваги digno de atención, de atención merecida; - кращого застосування digno de mejor aplicación вартівня ж garita f
вартісний прикм. valorativo; -і показники índices valorativos
вбртіст-ь ж 1. coste m, costo m; valor m, precio m (ціна); ~ виробництва coste de la producción;
- перевезення gastos de transporte; загальною ~ю в... por un valor total de...; 2. ек. valor m; мінова - valor de cambio; номінальна - valor nominal; споживча - valor de consumo (de uso); додаткова ~ plusvalía f
вартовйй ч guardián m, guarda m; військ, centinela m; змінити -a relevar al centinela; поставити -a poner al centinela вартувбти 1. (заслуговувати) merecer* vt, valer* vi; ~ уваги merecer la atención; 2. (вимагати певних витрат, зусиль) costar* vi; 3. безос. (слід, треба) hay que; merecer (valer) la pena; фільм ~є (варто) подивитися merece la pena ver la película; 4. (спостерігати) guardar vt, custodiar vt vigilar vt
варфоломіївськ-ий прикм.: -а ніч la noche de San Bartolomé
варйги мн. icm. varegos m pl варйзький прикм. de varego, varego васбл ч vasallo m
васбльн’Ий прикм. de vasallo; (a)vasallado; -a залежність vasallaje m; ~\ країни países (a)vasallados
василіск чміф. basilisco m ват ч електр. vatio m, watio m вбт-а ж algodón m (en rama); guata f (для підкладки); вовняна - entretela de lana; скляна
- mex. algodón (de) vidrio; hilacha f, пальто на ~i abrigo enguatado; класти на -y acolchar vi; acolchonar vi (Лат. Ам.)
eaTára ж 1. tropel m, cuadrilla f, ~ дітлахів chiquillería f
ватажбк ч 1. jefe m; cabecilla m, caudillo m (верховода); ~ банди gavillador; 2. (провідник) guía m, baquiano m; baqueano m (Лат. Ам.)
723
ват-годйна
ват-година ч ел. vatio-hdte т, vatihora m eáTep ч текст, hiladora f ватерклозйт ч retrete т, excusado m, water- closet m
ватерлінія ж мор. línea de flotación (de agua) eaTepnác ч nivel m (de albañil)
І ватерполіст ч waterpolista m ватерпбло c невідм. water-polo m (ватйн ч entretela de algodón (de lana)
BáTica ж trozo de algodón в0тман ч papel Whatman ватмйтр ч електр. vatiómetro m, vatímetro m, watímetro m
BáTH-ий прикм. de algodón; de guata; -a ковдра edredón m (efe algodón), guata f в0тник ч chaquetón guateado (acolchado) ватрушка ж vatrushka f (especie de pastel con requesón)
вйучер ч bono m, cupón m вйфельн-ий прикм. de barquillo(s); ~ий рушник toalla de lienzo abarquillado вйфельниця ж (форма) barquillero m вйфля ж barquillo m
в0хмістр ч військ, sargento de caballería eáxT’a ж мор. guardia f', cuarto m BáxTóp ч guarda mayor; guarda (portero) de noche (в установі)
в0хтовий мор. 1. прикм. de guardia; ~ офіцер oficial de guardia; ~ журнал cuaderno de bitácora, diario de navegación (de a bordo); 2.ч oficial (marinero) de guardia ваш (ваша, ваше, ваші) 1. прийм. de vosotros, ж de vosotras; vuestro(s), ж vuestra(s); форма ввічливості de usted (de Ud., de Vd.) - стосовно однієї особи] de ustedes (de Uds., de Vds.) - стосовно кількох осіб; su(s) (перед імен. - стосовно однієї і кількох осіб); - батько vuestro (su) padre; це -а книжка éste es vuestro (su) libro; до ~их послуг a su disposición; за ~им бажанням según vuestro (su) deseo; 2. мн.: ~i (домашні) los vuestros; los suyos; вітання ~им salude a los suyos; куди пішли ~¡? ¿a dónde han ¡do los suyos?; - брат vosotros; не -а справа no le afecta, no es asunto suyo (de Ud.); воля ~a como usted quiera, está en sus manos; і нашим i ~им nadar (navegar) entre dos aguas, servir a Dios y al diablo
Báui’e c 1. (lo) vuestro; (lo) suyo (форма ввічливості)] -oro мені не треба no necesito lo vuestro (lo suyo); 2. з присл.: я знаю менше -ого só menos que usted(es) (que vosotros) вбігйти недок., вбігти 1. (досередини) entrar corriendo; 2. (нагору) subir corriendo вбудован-ий прикм. incorporado, empotrado; - шафа alacena f (для продуктів, посуду)] clóset вбудовувати недок., вбудувати empotrar vt вбудування с empotramiento m вважйти considerar vt, creer vt, pensar* vt, opinar vt, tener* vt (por), tomar vt (por); його -ють розумним le consideran (como) un hombre inteligente; - своїм обов’язком creer (considerar) un deber suyo; - за можливе creer posible
вваж0*тися 1. pasar vi (por), considerarse (como), tener fama (de); - досвідченим фахівцем tener fama de buen especialista; 2. (сприйматися) considerarse, creerse введ0ння, уведення c 1. (куда-н.) introducción f, - в бій entrada en combate; 2. (в дію, в ужиток) puesta f (en acción, en uso)] - в експлуатацію puesta en explotación; accionamiento m; - у власність юр. entrada en posesión; - у спадщину юр. entrega de la herencia ввезення c 1. (дія) introducción f (en un móvil)] importación f (в країну)] 2. (імпорт) importación f ввезтй 1. meter vi, introducir* vi (en un móvil)] importar vi (в країну)] 2. (нагору) subir vi, levantar vi (en un móvil)
ввергати sumir vi, hundir vi] - у відчай sumir (hundir) en la desesperación; - у війну sumir a la guerra
ввестй 1. (привести) introducir* vi, meter vi] hacer subir (допомогти підійнятися)] - судно в гавань meter el barco en el puerto; - військ.а в місто introducir las tropas en la ciudad; - в бій свіжі сили poner en combate fuerzas frescas; 2. (включити до складу) incluir* v/(en); introducir*
vi (en); - до кола знайомих incluir en el círculo de conocidos; - в комісію incluir la comisión; 3. (внести, влити) meter vt (en), introducir* vt (en); - в організм introducir en el organismo; - добрива в ґрунт abonar (introducir abonos en) el terreno; 4. (залучити] привести в який-н. стан): - у витрати hacer gastar; - в оману engañar vt, 5. (в дію, в ужиток) poner* vt (en acción, en uso)] - в експлуатацію poner en explotación6, poner en funcionamiento; - в дім introducir en casa, traer a casa; - у власність юр.. poner en posesión (de) ввижйтися parecer* vi, aparecer* vi ввічливий прикм. cortés, gentil (люб’язний)] político, urbano, civil (чемний)] afable (привітний)
ввічливість ж cortesía f, cortesanía f, urbanidad f, civilidad f, gentileza f (люб’язність)] política f(чемність)
ввічливо присл. con cortesía, cortésmente, con urbanidad; con gentileza (люб’язно)] políticamente (чемно) вгорі присл. en (lo) alto, arriba Brópy, yrópy присл. (hacia) arriba, en (lo) alto; знизу - de abajo arriba; дивитися - mirar (hacia) arriba; руки -I ¡manos arriba! вгрузати, вгрузнути і вгрузти atascarse; empantanarse, atollarse (у грязюці, у болоті) вдавйтися, вдйтися 1. (виходити вдалим) tener éxito, salir bien; йому вдалося здійснити свої плани ha tenido éxito en la realización de sus planes; 2. (в розпач, паніку) caer vi (en), dar vi (en), incidir vi (en); 3. (почати робити) recurrir vi (a); empezar vt (a); - до хитрощів recurrir a la astucia; - в подробиці entrar en detalles; 4. (бути схожим) asemejarse (a), parecerse (a); - в батька asemejarse al padre вдалечині присл. a lo lejos, a la lejanía вддлий прикм. acertado; feliz (щасливий)] -a спроба tentativa acertada вд£ло присл. afortunadamente, con acierto; con éxito, con suerte (успішно); felizmente (щасливо)] - виступити intervenir con acierto; - закінчити що-н. terminar con éxito algo вдарйти, вдйрити golpear vt, dar un golpe; - кулаком no столу golpear en la mesa con el puño
вдарйтися 1. golpearse (con, contra); darse un golpe (contra, en); 2. entregarse (a); - в спогади entregarse a los recuerdos вдйча ж (характер, натура) genio т, carácter т] temperamento m; крута, лагідна - carácter arisco, dulce
вдивлйтися недок., вдивйтися mirar vt (atentamente, fijamente)] escrutar (escudriñar) con la mirada; - в горизонт escrutar el horizonte вдих ч aspiración f, inspiración f, зробити глибокий - hacer una inspiración profunda вдиxáльний прикм. espiratorio, inspiratorio вдихдння c aspiración f, inspiración f, inhalación f(мед.)
вдихдти 1. aspirar vt, inspirar vt insuflar vt, inhalar vt (мед.)] - повітря aspirar el aire; - запах oler vt, 2. inspirar vt (a); - мужність infundir valor; - життя alentar* vt, dar vida (ánimos) a вді яти hacer* vt, що ~єш ¿qué hacer?; нічого не —єш qué le vamos a hacer, no hay nada que hacer
вдбма присл. en (su) casa; у себе - en su casa; його немає - no está en casa, ha salido; будьте як -I ¡cómo si estuviera en su casa!; не бувати - no parar en (su) casa; як -I ¡está Vd. en su casa!; у нього не всі - está un poco tocado, no está en su juicio, le falta un tomillo вдбевіта присл. al amanecer, de madrugada вдбеталь присл. hay en abundancia; у нього всього - tiene de todo (en abundancia) вдувйння c 1. insuflación f, 2. мед. neumotorax m, pneumotórax m
вдуматися adentrarse (mentalmente)] pensar (reflexionar) bien
вдумливий прикм. reflexivo, meditador, meditabundo; serio; ~e обличчя rostro meditabundo; -e ставлення relación seria (con), trato serio (a) вдумливість ж reflexión f, meditación f, seriedad f вдумливо присл. con reflexión, reflexivamente; con meditación
вдути insuflar vt, inflar vt, hinchar vt вдйчн'ИЙ прикм. 1. reconocido, agradecido* de agradecimiento (що висловлює вдячністьУ - погляд mirada de agradecimiento; (я вам) діже - (-a) (le) estoy sumamente reconocido (reconocida); 2. remunerador; -а праця trabajo remu- nerador; -а тема tema con perspectivas вдйчно присл. con reconocimiento, con gratitud вйбер ч (одиниця виміру) weber(io) m вегетарійнець ч vegetariano m вегетарійнство c vegetarianismo m, vegetarismo m, vegetalismo m y
вегетарійнський прикм. vegetariano, vegetalista ’ y
вегетатйвн-ий прикм. біол. vegetativo; -а нервова система фізіол. sistema neurovegetativo вегетйція ж бот., vegetación f вегетйційний прикм. бот. vegetal, vegetativo de vegetación; - період período vegetativo вйда ж, вйди мн. (священні книги індусів) Veda f вйден’ий 1. дієприкм. від вести; 2. прикм. conducido; accionado (про шестерню)] ~е колесо тех. rueda conducida; - літак avión acompañante
вйдення с 1. (керівництво) dirección f, gerencia f, gestión f, - господарства dirección de la economía; administración de la hacienda; - зборів presidencia de la reunión; - бухгалтерських книг teneduría de libros, contaduría; 2. (здійснення) géstión; - вогню військ, ejecución del fuego; - бою conducción de combate ведГйськ-ий прикм. védico; - мова védico m ведмйдйця ж osa f, Велика Ведмедиця астр. Osa Mayor; Мала Ведмедиця acmp. Osa Menor ведмйдяч’ий прикм. de oso; -а шкура piel de oso; - барліг osera f ведмежй c osezno m, osito m ведмежйтник ч 1. (мисливець) cazador de osos; 2. (приміщення) osera f ведмбж’ий de oso; -а послуга flaco servicio; -a хвороба cagalera de miedo ведмбжина, ведмедина ж carne de oso ведм’Ідь ч oso m; білий - oso blanco; бурий - oso pardo
ведуЧ’ИЙ 1. дієприкм. від вести; 2. прикм. (головний) que va en (a la) cabeza; - літ. ак avión jefe; 3. прикм. mex. motriz, propulsor; -e колесо rueda motriz; -а вісь eje motriz, árbol propulsor; 4. ч ав. avión jefe; 6. ч anunciador m, animador m (на концертах)] - програми presentador de programa везіння c fortuna f, suerte f везтй 1. llevar vt, traer* vt (en un móvil)] transportar vt (перевозити)] carretear vt,acarrear vt (увозі)] conducir* vt (машиною)] 2. (тягнути- про коня) tirar vt, arrastrar vt, 3. безос. tener suerte; йому не везе la suerte le es adversa (en, con), no tiene suerte (en, con) везучий прикм. afortunado; suertero, suertudo (Лат. Ам.)
векселедавець ч librador de una letra de cambio
векселеодбржувач ч tomador (beneficiario) de una letra de cambio
векселетримдч ч portador de una letra de cambio
вбксе-ль ч letra de cambio, efecto m векейльний прикм. de letra de cambio; ~ курс curso del cambio bóktop ч мат. vector m в0кторн'Ий прикм. мат. vectorial; ~e обчислення cálculo vectorial
велелюбн’Ий прикм. lleno de amor; ~e серце corazón amante
В6ЛЄМ0ВНИЙ прикм. verboso, locuaz велембвність ж verbosidad f, locuacidad f велбневий прикм.: - папір papel vitela (avitelado)
велетйнський прикм. gigantesco, titánico вблетень, вйлет ч gigante m, titán m Великдень ч рел. Pascua (florida), Fiesta de la Resurrección . .
велик ий прикм. 1. grande; gran (перед їм.}', numeroso (численний)] importante (важливий, значний)] - будинок casa grande; - проміжок intervalo grande; 2. прикм. (видатний) gran; *>• прикм. (дорослий) mayor, grande, adulto; в|И
724
верф
вже ~ хлопчик ya es (un niño) mayor; Велика Ведмедиця астр. Osa Mayor; - палець dedo pulgar; ~a літера letra mayúscula великоблбков’Ий, великоблбчний прикм.: ~e будівництво construcción con grandes bloques (con grandes paneles) великоваговйй прикм. pesado; ~ потяг зал. tren de gran tonelaje
великоволокнйстий прикм. de fibras gruesas, macrofilamentoso
великогабарйтний прикм. de gran volumen великоголбвий прикм. macrocéfalo великогрішний прикм. pecador impenitente великодержавний прикм. de gran potencia; ~ шовінізм jingoísmo m
великодержйвність ж espíritu de gran potencia великбдній прикм. de Pascua; ~ тиждень do- mingo de Ramos
великодосвІдч0ний прикм. de mucha experiencia; muy experimentado великодушний прикм. generoso, magnánimo великодушність c generosidad f, magnanimidad f
великодушно присл. con generosidad, generosamente, con magnanimidad, magnánimamente великокалГберний прикм. de gran (grueso) calibre
великоквГгкові прикм. бот. grandifloro великомасштббний прикм. de amplia escala великомученик ч цврк. mártir m великопандльний прикм. спец, de paneles grandes
великоплГдний прикм. спец, de frutos grandes великорбзмірний прикм. de gran medida великосвГтський прикм. aristocrático, noble великосерійний прикм. de (en) grandes series великотоннбжний прикм. de gran tonelaje великотрудний прикм. muy difícil; de gran trabajo, muy dificultoso
в0лич ж grandeza f, imponencia f (П. Ам.)\ в усій своїй ~i en toda su grandeza; манія ~i manía (delirio) de grandezas; megalomanía f (cient); з висоти своєї ~i desde lo alto de su pedestal величбвий, велйчний прикм. majestuoso, imponente
величбвість ж majestuosidad f, magnificencia f величбво, велично присл. majestuosamente, con majestuosidad
вeличáльн’ий прикм. de celebración; ~a пісня canción en honor (de); cántico m величбння c celebración f, церк. consuetas f pl величйти недок. 1. nombrar vt (de), llamar vt (de); 2. (ушановувати піснями) celebrar vt, honrar vt (en la canción)
величбтися darse importancia, (pavonearse), presumir vi
величбзн*ий прикм. enorme, inmenso; ingente, grandioso; colosal (неосяжний); vasto (широкий); ~¡ можливості grandes posibilidades; ~ успіх éxito colosal; ~e бажання deseo ardiente величбзність ж enormidad f, inmensidad f, grandiosidad f
вел ичин0 ж 1. magnitud f, tamaño m; grandor m; мізерна ~ cantidad despreciable (ínfima); 2. мат. magnitud f, cantidad f, valor m (значення); невідома - incógnita f, постійна - constante f; безкінечно мала - cantidad infinitésima; 3. (про людину) personalidad f, una gran personalidad велйчність ж majestuosidad f, grandiosidad f, majestad f (титулування) ваша (його) - su majestad
велйчно присл. majestuosamente, con majestuosidad
веління c orden f, ~ обов’язку deber m; ~ часу exigencia de la época, el imperativo del tiempo веліти ordenar vt, mandar vt, prescribir vt {прописати); pedir* vt (просити); совість мені He ^ить la conciencia no me lo permite; ~ замовкнути imponer silencio велогбнщик ч спорт, ciclista m, corredor m велодрбм ч velódromo m велокамбра ж cámara de bicicleta
tmv?KP°CC 4 cnoPm‘ carrera ciclista a campo
велоперегбни мн- спорт, carrera de bicicletas, Arnera ciclista
велопробіг ч carrera ciclista
велосипбд ч bicicleta f, velocípedo m; триколісний ~ triciclo m; їхати -ом andar (ir, montar) en bicicleta; pedalear vi (fam.) велосипедйст ч ciclista m, velocipedista m, pedalista m
велосипбдний прикм. de bicicleta(s); ciclístico; - спорт, ciclismo m
велоспорт ч deporte ciclista, ciclismo m велотрбк ч velódromo m, pista ciclista велотур ч vuelta ciclista велофігурйст ч ciclista acrobático волошблом ч casco m вельббт ч мор. ballenera f вельвбт ч (тканина) pana f вбльми присл. muy, mucho; ~ задовільно bastante bien, satisfactorio; - приємно muy agradable
вельмишанбвний прикм. muy estimado, profundamente respetado; - пане... (у листах) muy Señor mío...
вельмбжа ч alto dignatario m, cortesano m вельмбжний прикм. de gran Señor; ilustre, notable
веліЬр ч felpa f, terciopelo m велйрний прикм. лінгв. velar вбна ж vena f, расширення вен мед. várice f Венбра жміф.. acmp. Venus f венерйчн’ий прикм. мед. venéreo; -а хвороба enfermedad venérea венерблог ч venereólogo m венерологічний прикм. мед. venereológico венеролбгія ж мед. venereología f венесублець ч venezolano m венесублка ж venezolana f венесубльський прикм. venezolano; de Venezuela
венецібнськ'ИЙ, венеційський прикм. veneciano; de Venecia; ~е вікно ventana veneciana вбнзель ч monograma т; cifra f венбзний прикм. venoso вентилювбти 1. ventilar vt, airear vt, 2.: - питання ventilar una cuestión вентилювбтися ventilarse вентилйтор ч ventilador m вентиляційний прикм. de ventilación, de aireación, ventilador вентилйція ж ventilación f, aireación f вентиль ч mex. válvuva f, grifo m вепр ч jabalí m, cerdo salvaje вербнда ж veranda f, mirador m; gabinete m (Лат. Ам. - засклена) вербб ж, бот., sauce т, salce т верббльн'ий прикм. verbal; -а нота дип. nota verbal
верббна ж verbena f
верблюд ч camello т; dromedario m (одногорбий); погонич Чв camellero m верблюдина ж carne de camello вербліЬдяч’Ий, верблюж ий прикм. de camello^); -а вовна lana de camello вбрбн'ий прикм.: -а неділя церк.. domingo de Ramos
вербнйк ч saucera f, salceda f верббвий прикм. 1. de sauce; - кущ mimbre m, mimbrera f, ~ гай (вербняк) saucedal m, sauceda f, salceda f 2. (з вербового пруття) de mimbre, mimbroso
верболіз ч 1. (кущ) salceda f, salcedo m, mimbreral m, sargal m; 2. (вербняк) mimbrera f, mimbres m pl
вербувбльний прикм. de contratación; de reclutamiento
вербувбльник ч contratista m; reclutador m (do військ.а)
вербувбння c contratación f, reclutamiento m, enganche m (do війська); ~ нових прихильників proselitismo m
вербувбти contratar vt, enrolar vt; reclutar vt, enganchar vt (do війська) вервбчкою присл. en fila india вергунй мн. (печиво) churros m pl, porras f pl, tacos m pl; pestiños m pl вердйкт ч юр. veredicto m вередлйвий прикм. melindrero, melindroso, caprichoso, antojadizo
вередлйвість ж melindrería f, caprichos m pl, antojos m pl
вередлйво присл. caprichosamente вередувбти ser caprichoso, melindrear vi вередун, вереднйк ч caprichoso m, persona antojadiza
веремія ж barahunda f, zurriburri m Bópec ч brezo m; erica f(cient.) вбресень ч se(p)tiembre m вересклйвий прикм. chillón, agudo; penetrante, estridente (пронизливий); ~ голос voz chillona вересклйво присл. con estridencia вереснбвий прикм. de se(p)tiembre, se(p)tem- brial
вбресовий прикм. de brezo; -і бот. ericáceas f p веретбно c huso m
веретеноподібний прикм. fusiforme, fusado, husiforme, husado
вербтище c harapos m pl, guiñapo m, andrajos m pl
верещбти chirriar vi, estridular vi; chillar vi верйги мн. (одн. -а ж) cadenas del asceta, cilicio m
вбрмахт ч wehrmacht m вермішбль ж fideos m pl вбрмут ч vermut m, vermú m вернісбж ч barnizado m; inauguración de una exposición
вербніка ж 1. бот. verónica f, 2. тавр, verónica f версальський прикм. de Versalles; versallesco; - договір tratado de Versalles версифікбтор ч літ. versificador m, versista m версифікбція ж літ. versificación f вбрсія ж. versión f, variante f верст-á ж verstá f (antigua medida = 1,06 km.); за -y muy lejos, de (desde) muy lejos верстбльник ч полігр. compaginador m, ajustador m
верстбт ч mex. máquina f, máquina herramienta (металообробний); ткацький - telar m; друкарський - prensaf; токарний - tomo m; шліфувальний - cepilladora f, máquina de rectificar (de pulimentar, de pulir); фрезерний - fresadora f, fresa f
верстбти полігр. compaginar vt, ajustar vt верстбтник ч obrero manufacturero, tornero de máquina herramienta, operario m верстатобудівнйй прикм.: ~ завод fábrica de máquinas herramientas
верстатобудування c construcción de máquinas herramientas
верстатоінструментбльний прикм. de máquinas herramientas y utillaje (herramental) верстві ж capa f, широкі ~и населення las amplias capas de la población вбрстка ж полігр. 1. (дія) compaginación f, ajuste m; 2. (зверстаний набір) contraprueba f, segunda prueba
верстовйй прикм. de verstá; - стовп mojón m вертбп ч 1. cueva f, caverna f, gruta f (грот); 2. (пересувний ляльковий театр) teatro de títeres; 3.(злодійське кубло) guarida f, madriguera f, ladronera f вертикбль ж, vertical f
вертикбльн ий прикм. vertical; -а лінія vertical f вертикбльність ж verticalidad f вертикбльно присл. verticalmente вертіти voltear vt, manejar vt; ~ що-н. у руках manejar entre los dedos
вертітися 1. bullir vi; tener hormiguillo; 2. (запобігати) ser servicial, ser obsequioso (ante); adular vt
верткйй прикм. ágil, hábil, diestro вертл ibr ч 1. анат. cóndilo m; 2. mex. gorrón m вертлйвий прикм. inquieto, revoltoso вертлйвість ж inquietud f вертоліт ч, гелікоптбр ч, гвинтбкрил ч, helicóptero m
вертолітн ий прикм. de helicóptero; -а станція helipuerto m
вертун ч alborotador т, azogue vivo, culillo de mal asiento
вертушка ж 1. (пристрій) molinete m, perinola f (іграшка); 2. (засув) cerradura de molinillo; 3. (двері) puerta giratoria; 4. (телефон вищого керівництва)ХеШопо m (de la cúpula directiva), teléfono rojo
вертйчка ж (хвороба овець) modorra f верф ж astillero m
24 Іспансько-український словник
725
верх
верх ч 1. (верхня частинá) parte superior, parte de arriba; cima f, cúspide f, cumbre f (вершина); забратися на самісінький ~ subir a la cima; 2. (дах ек.іпажу) capota f, baca f, 3. (шуби, пальта) derecho m, cara f; 4. мн.: ~и (правлячі кола) círculos dirigentes, alturas directoras; 5. І мн.: ~и муз. notas altas (agudas); 6. (вищий ступінь, межа) colmo m; apogeo m |в0рхи присл. a caballo; a horcajadas (на стільці); їздити ~ montar a caballo, cabalgar vi; їхати - ir a caballo
верхівка ж 1. (верхняя частина) cima f, parte superior; cúspide f cumbre; (гори); - легені анат. ápice del pulmón; 2. élite f верхівковий прикм. superior верхів’я c (річки) curso superior (alto) вбрхн-ій прикм. 1. superior, alto, cenital, cimero; -я течія річки corriente superior del río; - поверх piso alto (superior); 2. муз. alto, agudo; ~ регістр registro alto; - одяг ropa de calle; abrigo m, sobretodo m
BepxoBÓHCTBo c supremacía f, - закону primacía (prioridad) de la ley верхов'йй 1. прикм. ecuestre; -а тварина caballería; -а їзда equitación; ~ кінь caballo de silla; flete m (Apa.); 2. ч caballero m, jinete m 3. (розташований у верхів'ї річки) del curso superior (alto)
верхбвн’Ий прикм. supremo; soberano; Верховний Суд Tribunal Supremo; ~ орган órgano superior; ~a влада poder supremo верховбда ч jerarca m, cabecilla m, capitoste m, cacique m
верховбдити llevar (tener) las riendas (de), ser la cabeza (de); tener la sartén por el mango верховбдка ж (риба) albur m, breca f верхоглйд ч persona de (con) miras superficiales
верхоглйдство c superficialidad f, ligereza f (легковажність) верхолйз ч trepador m
BópxoM присл. 1. (горою) por lo alto; йти (їхати) ~ ir por lo alto; 2. (ущерть) sobrelleno; чайна ложка ~ una cucharilla sobrellena; насипати (наложити) - sobrellenar vt верхотура ж parte superior, lo alto в0рша ж гірн.. nasa f
вершйн*а ж 1. cima f, cumbre f, cúspide f, 2. cima f, pináculo m, cumbre f, на ~i слави en la cima de la gloria; ~ кута vértice del ángulo вершйтель ч arbitro m
вершйти administrar vt, dirigir vt, - долями regir los destinos; ~ справами llevar los asuntos вершйтися hacerse* вершк й мн. crema f (de leche) вершкбв’Ий прикм. de (con) crema; ~e масло mantequilla f, ~e морозиво helado de mantecado
вбршник ч jinete m, caballero m в4ршниця ж amazona f вершбк ч vershok m (antigua medida - 4,4 cm.) весбл'ий прикм. alegre, jovial; regocijado, divertido (потішний); -e обличчя rostro alegre; ~ настрій buen humor
веселйти alegrar vt, regocijar vt (тішити); divertir* vt (розважати)
веселйтися alegrarse; regocijarse (тішитися); entretenerse*, divertirse* (розважатися); enfiestarse (Лат. Ам.); remoler* vt весблість ж alegría f, jovialidad f веселіти ponerse alegre, alegrarse веселіше виг. ¡vamosl, ¡venga!, ¡ea! вес4лкаж arco iris
в0свло 1. присл. con alegría, alegremente; con regocijo, regocijadamente, divertidamente (потішно); 2. безос. у знач, присуд.: мені ~ estoy alegre (divertido)
веселощі с alegría f, regocijo m; alboroto m (M.) веселун ч parrandero m, jaranero m; changuero m (Лат. Ам.)
весілля c boda(s) f (pl), nupcias f pl весільн'ий прикм. de boda, nupcial; ~ обряд ceremonia nupcial; -і подарунки regalos de boda веслб c remo m; кормове ~ espadilla f, йти на веслах navegar a remo
весловйй прикм. 1. de(l) remo; a (de) remos; ~ спорт, deporte del remo, remo m
веслув0ння c ж remo m, deporte del remo, remadura f, парне ~ pareja de remeros, un dos; академічне - remo m веслуeáTH remar vi, bogar vi веслйр ч remero m
весн-á ж primavera f, пахне ~ою se siente la primavera
веснйн’Ий прикм. primaveral, de primavera, vernal; ~a пора tiempo primaveral; -і води aguas primaverales, riada f веснйнки мн., ластовйння c pecas f pl BecHflHKyeáTnñ прикм. pecoso вест ч мор. oeste m, occidente m вестйлка ж icm. vestal f в0стерн ч película del Oeste вестй 1. llevar vt, - за руку, під руку llevar de la mano, del brazo; 2. (кермувати) conducir* vt, guiar vt, manejar vt, pilotar vt, pilotear vt (судно, літак); - потяг conducir un tren; - автомобіль conducir (guiar) un automóvil; 3. (очолювати; керувати) dirigir vt, conducir* vt, - господарство dirigir la economía; administrar la hacienda;
4. (проводити по чому-н.) pasar vt (alguna cosa por otra); - смичком по струнах deslizar el arco por lascuerdas; 5. conducir* vt, llevar vt, дорога веде в ліс el camino conduce al bosque; куди веде ця Aopora?¿adonde va (lleva) este camino?; це ні до чого не веде no conduce (по lleva) a nada; 6. спорт, (мати більшу кількість очок) llevar ventaja, ir ganando; - з рахунком 2:0 ir ganando por 2:0; 7. (виконувати яку-н. дію) hacer* vt, librar vt, mantener* vt, llevar a cabo (здійснювати); - роботу trabajar vi, realizar un trabajo; - пошуки llevar a cabo investigaciones, investigar vt, - пропаганду hacer propaganda; - кампанію hacer una campaña; - боротьбу librar la lucha, luchar vt, sostener la lucha; - війну hacer (librar) la guerra (a), estar en guerra (con), guerrear vi вестибіЬль ч vestíbulo m, hall m вестйся 1. (відбуватися) tener lugar; ведуться переговори tienen lugar negociaciones; 2. безос. es costumbre; так споконвіку ведеться desde luengos tiempos está en uso (es costumbre)
весь (вся, все, всі) займ. todo; entero (цілий); completo (повний); - день todo el día, el día entero; вся сума la suma total; - доход beneficio global; в усьому світі en todo el mundo; на - голос a plena (a toda) voz; від усього серця de todo corazón; - в es el retrato (de) eeTepáH ч veterano m; - війни veterano de (la) guerra; належати до -ів pertenecer a la ve- teranía
ввторин0р ч veterinario m ветеринйрія ж veterinaria f ветерин0рний прикм. de veterinario; de veterinaria; - лікар veterinario m: - інститут escuela de veterinaria
bóto c невідм. veto m; право - derecho de veto; накласти - (inter)poner el veto, vetar vt вечбрня ж церк. vísperas f pl веч0р-я ж cena f, накрити ~ю poner la mesa para cenar; рел. таємна - La Cena, cena Santa, última Cena вечйряти cenar vi
в0Ч’ір ч 1. (вечірня пора) tarde f, noche f (пізній); -орами por las tardes; над - al anochecer, al atardecer; добрий -I ¡buenas tardes!; ¡buenas noches!; 2. (зібрання) velada f, - пам’яті velada conmemorativa (en honor de); творчий - артиста recital m
вечірка ж velada f, tertulia f, sarao m, francachela f (fam.)
вечірник ч alumno (estudiante) de una escuela vespertina
вечірн'ій прикм. de (la) tarde, de (la) noche, vespertino; crepuscular; -я зоря crepúsculo vespertino; -я газета diario (periódico) de la tarde (de la noche); -і курси cursillos de tarde, cursos nocturnos (vespertinos) вечорі-ти atardecer* vi; anochecer* vi; -є безос. atardece; anochece
в4штатися callejear vi; deambular vi, zanganear vi; vagar vi (бродити); - вулицями callejear vi
в’єтнймець ч vietnamiense m, vietnamita m
B’eTHáMKa ж vietnamiense f, vietnamita f в’єтнймський прикм. vietnamiense, vietnamita- de Vietnam •
взагалі присл. 1. (загалом) en general qene raímente; 2. (завжди) siempre; ordinariamente de ordinario (зазвичай); він - такий siempre es así; 3. (зовсім) de ningún modo, en absoluto* він
- не прийде no vendrá nunca
вза0мн’ИЙ прикм. mutuo, mutual, recíproco* -a допомога ayuda mutua; -e кохання amor mutuo (recíproco)
вза0мн'!сть ж reciprocidad f, без -ості sin contrapartida; відповідати -істю corresponder vi вза0мно присл. mutuamente, recíprocamente взаємовйгідний прикм. mutuamente ventajoso взаємодій ж interacción f, acción reciproca- cooperación f, conjunción f (узгодженість дій)'
- всіх родів військ, військ, cooperación de todas las armas; у тісній -Ї en íntima conjunción взаємодіяти actuar recíprocamente; cooperar vi (діяти узгоджено)
взаємодопомбга ж ayuda (asistencia) mutua, socorro mutuo
взаємозалбжність ж interdependencia f взаємозв’язок ч 1. relación recíproca; 2. мн.; —ки (між ким-н.) relaciones f pl взаємообумовлбність ж interdependencia f взаємоперетвбрюваність ж transmutación f, transmutabilidad f
взаємопроникнбння c interpenetración f взаєморозуміння c comprensión mutua (recíproca); buena inteligencia (buen entendimiento) entre, compenetración f
взасбс присл. fuertemente, sin desasirse; цілуватися - darse besos prolongados взвод ч (чота) sección f, pelotón m (Куба) взвбдний військ. 1. прикм. de sección; 2. y знач. ім. ч jefe de Is sección взірець ч modelo m; ejemplo m (приклад); брати за - tomar como (por) modelo, seguir el ejemplo de...; бути -цем servir de modelo взути calzar vt
взятий 1. дієприкм. від взути; 2. прикм. calzado; - і одягнений vestido у calzado взутися calzarse; ponerse взутт0В’ИЙ, взуттьовйй прикм. de calzado; -а крамниця zapatería f, -а промисловість industria del calzado взутгй с calzado m
взуттьовйк ч trabajador de la industria del calzado
взйти 1. tomar vt, coger vt, asir vt (схопити); sacar vt (видалити); aceptar vt (взяти на себе); - руками tomar con las manos (en los brazos); - камінь, пісок з кар’єру sacar piedras, arena de la cantera; - дачу на літо tomar (alquilar) una casa de campo para el verano; - податок coger (recaudar) impuesto; - штраф coger (cobrar) la multa; - дорого, дешево (з кого-н.) cobrar caro, barato (a); - урок tomar una lección; 2. (про рибу) picar vt, morder* vt, 3. (зробити висновок) coger vt, sacar vt; звідки це ти взяв? ¿de dónde lo has sacado?; ¿de dónde has cogido (sacado) esto?; 4. (захопити) coger vt, tomar vt, apresar vt; - місто приступом tomar una ciudad al asalto; - кого-н. у полон coger (hacer) prisionero a alguien; 5. (затримати, арештувати) detener* vt, arrestar vt, 6. (оволодіти ким-н.) coger vt, apoderarse (de); мене взяв сумнів una duda se apoderó de mí; мене взяв страх tuve miedo, el miedo se apoderó de mí; 7. (подолати) salvar vt; - підйом salvar la cuesta; - перешкоду спорт, salvar el obstáculo; - бар’єр (про коня) salvar la barrera;
8. (домогтися чим-н.) lograr vt, conseguir* vt (por, con); - числом conseguir (vencer) por cantidad; - розумом, хитрістю conseguir por (con) inteligencia, conseguir por (con) astucia; 9. coger vt, entrar vi (en); лопата не взяла ґрунт la pala no entraba en el terreno; 10. (спрямуватися) tomar vt; - праворуч, ліворуч tomar la derecha, la izquierda; - всім ser un hacha; ~ на себе (що-н.) tomar (asumir) sobre sí: - на cebe відповідальність asumir la responsabilidad; на себе зобов’язання contraer compromiso, asignarse a la tarea; - себе в руки dominarse; ~ в оборот buscarle las vueltas (a)
726
вйвести
взйтися 1. (схопитися) cogerse, agarrarse, asirse*; ~ за руки cogerse de la mano; ~ за голоду echarse las manos a la cabeza; 2. {розпочати) ponerse*, comenzar* vt, empezar* vt (a + ¡nf); tomar vt, manejar vt; abordar vt, acometer vt; він хоче ~ до справи quiere emprender un negocio; ~ до читання ponerse a leer; ~ до роботи comenzar a trabajar; - до пера tomar la pluma, ponerse a escribir; ~ за кермо ponerse al volante; 3. (зобов’язатися що-н. зробити) encargarse (de); ~ зробити encargarse de (comprometerse a) hacerlo; ~ вивчити ponerse a aprender; 4. (з’явитися) aparecer* vi, salir* vi, sacar vi; звідки у тебе взялася ця книжка? ¿de dónde te ha venido (has sacado) este libro? взяттй c toma f, expugnación f, presa f (влади); ~ фортеці expugnación de una fortaleza; ~ в полон aprisionamiento m ви прийм. (вас, вам, вами) vosotros, os, vos; Usted (Ud., Vd.), Ustedes (Uds., Vds.) (inv.); я хочу вас бачити quiero veros (verle, verles); я дам вам цю книгу os (le, les, etc.) daré ese libro; я побачу вас сьогодні? ¿os (le, les, etc.) veré hoy?; що з вами? ¿qué le pasa?; я вами невдо- волений no estoy contento con (de) vosotros (Ud., Uds.)
вибйгливий прикм. pretencioso, presuntuoso вибачення c excusa f, perdón m; просити ~ pedir perdón; прошу ~ perdóneme вйбачити док., вибач0ти disculpar vt, excusar vt, perdonar vt; це можна ~ити esto se puede perdonar; -те! jdiscúlpeme!, {excúseme!, ¡perdóneme!, ¡dispénseme!; -те мою забутливість perdóneme mi falta de memoria; -те на слові perdóneme (pido perdón) por mis palabras; ні, це вже -айте! = ¡de ninguna manera! вйбач-итися док., вибач0тися pedir perdón; ~аюсь! ¡perdone!, ¡disculpe! вибйчнйй прикм. 1. (що заслуговує пробачення) perdonable, excusable; 2. (вибачаль- ний) culpable, perdonante вибивйння с 1. saca f, arrancadura f, arrancamiento m; 2. sacudidura f, sacudimiento m; 3. (одержання силою) extorsión f, exacción f, - коштів arrancamiento de recursos вибивйти недок., вйбити 1. hacer caer algo, arrancar vt (з рук); desfondar vt (дно); forzar* vt (двері); - з рук arrancar de las manos; - гроші з кого-н. sacar (extorsionar) dinero a alguien вибивйти(ся) див. вибити(ся); - в люди hacerse un hombre, abrirse camino; -з сил ser superior a sus fuerzas, no poder más вибирйння c с.-г. arranque m вибирйти c.-r. arrancar vt вйби-ти 1. romper* vt (скло); forzar* vt (двері); hacer caer, arrancar vt (з рук); desalojar vt (противника); sacar vi (golpeando); - зуб sacar un diente; - кого-н. з сідла lanzar a alguien de la montura; 2. desempolvar vt, sacudir vt (el polvo); ~ килим sacudir el polvo a una alfombra; 3. (викарбувати) acuñar vt (монету); sellar vt, marcar vt (тавро); 4. obtener vt (con dificultad); - додаткові кошти arrancar recursos adicionales; ~ м’яч з воріт спорт, sacar el balón de la portería; 5. (меблі, одяг) quitar (sacudir) el polvo, desempolvar vi; - люльку desatascar la pipa; 6. (одержати силою) arrancar vi, obtener por fuerza
вйби-тися (назовні) salir* vi; волосся -лося з-під капелюха los cabellos salían por debajo eel sombrero; - із сил no poder más, ser superior a sus fuerzas
вибігати недок., вйбігти salir* vi, aparecer* vi {corriendo); - на вулицю salir corriendo a la calle rüS и 4 а9фго m, cavidad f, bache m, hoyo m;
8'PH-’ galería f (de una mina) й2кі ник 4 г/Рн” Picador m (en una mina) вибілити blanquear vt, enjalbegar vt - стелю, в2кіИ ^anquear el techo, las paredes вйкі Итися blanquearse, emblanquecerse biikí 1(8 ж blanqueo m, blanqueamiento m иоілювальний прикм. blanqueador, de (para) BHfiJ^00, de (Para) blanquear ^У^вання c 1. temple m; - чавуну temple de nación en 2. метеор., temple al aire;
виЩ70^' dec°l°raclón f °ілювач ч blanqueador m, agente de blanqueo
вибільний прикм. blanqueador вйб-ір ч 1. (дія) elección f, opción f, alternativa f (між двомв можливостями); - теми elección del tema; зупинити свій - на чому-н. elegir algo; за моїм -ором según mi elección (gusto); у мене не було (іншого) -у по tuve otro remedio; 2. (добір) surtido т, gama f, великий - товарів gran surtido de mercancías; 3. мн.: -ори elecciones f pl, sufragio m, comicios m pl. вйбірка ж 1. (дія) sacamiento m, extracción f, 2. (виписка) extracto m, fragmento m; робити -y hacer (sacar) un extracto вибіркбв-ий прикм. a elección; -а перевірка elección (comprobación) parcial; - метод, аналіз método, análisis discrecional; muestreo m вйбірний прикм. спец, selectivo вйбірність ж спец, selectividad f, біол. electividad f
вйбовкати divulgar vt, desembuchar vt; revelar vt; - секрет desembuchar un secreto виббїстий прикм. con baches, desigual вйболіти (настраждатися) consumirse de pena, agotarse de tanto sufrir вйборець ч elector m, compromisario m, votante m, sufragista m
вйборн ий 1. прикм. electivo, electo (обраний голосуванням); electoral; eleccionario (Лат. Ам.) (що стосується виборів); -а посада puesto electivo; 2. ч electo т, elegido m вйборн-Ість ж elegibilidad f, electividad f, принцип -ості carácter electivo вйборч-ий прикм. electoral, de elecciones; eleccionario (Арг., Кол., Ч., ек.в.); -а система sistema electoral, sufragio т; - закон ley electoral; ~е право derecho electoral, derecho de (a) voto (a votar); загальне ~e право sufragio universal
вйбран’Ий прикм. selecto, seleccionado, escogido; elegido; -і твори obras escogidas вйбрати 1. (зробити вибір) elegir* vt, escoger vt, optar vt (міжким-н., чим-н.); - краще elegir lo mejor, florear vt; 2. (голосуванням) elegir* vt; 3. (вийняти все до решти) sacar vt, extraer* vt 4. encontrar* vt; - момент encontrar un momento;
5. (відібрати, очистити) elegir* vt, escoger vt, entresacar vt - насіння elegir las semillas вйбратися 1. (з трудом вийти, виїхати) salir* w;partir vi (con dificultad); -ся на дорогу encontrar (dar con) el camino, salir alcamino; -ся із скрути salir deapuros (de un apuro); 2. (перебратися) mudarse, cambiarse вйбудувати 1. (спорудити) construir* vt, edificar vt, levantar vt
вйбути salir* vi, partir vi; retirarse (із служби); - у невідомому напрямі salir en dirección desconocida; адресат вибув el destinatario está ausente; - з гри salir del juego, abandonar el juego, retirarse; - із списків borrarse de las listas вибуттй c: з причини - por ausencia, por cambio de domicilio; з причини - зі списків por ser (haber sido) excluido de la lista вйбух ч 1. explosión f, estallido m (снаряда); detonación f (звук); зробити - producir una explosión; викликати - provocar una explosión; 2. explosión f, - гніву explosión de ira; - оплесків salva de aplausos вибухівка ж explosivo m, materia explosiva вйбухнути 1. estallar vi, sobrevenir* vi; desencadenar vi; -ла війна la guerra estalló (se desencadenó); 2. (про бурхливий вияв почуттів) prorrumpir vi, romper* vi; - сміхом(реготом) romper a carcajadas; - лайкою prorrumpir en injurias вибухбв'ий прикм. 1. explosivo; -а хвиля onda explosiva; -і роботи trabajos de voladura (de explosión); -а речовина su(b)stancia explosiva, explosivo m; 2. лінгв. explosivo; -і приголосні consonantes explosivas
вйвалити echar vt volcar* vt; vaciar vt (спорожнити)
вйвалитися caerse*; volcar* vi вйваляти revolcar* vt, - в багні, в снігу revolcar en el barro, en la nieve
вйвалятися revolcarse*; - в багні revolcarse en (por) el barro, enfangarse, enlodarse; - в снігу revolcarse en la nieve
вйвантаження c descarga f, desembarco m (із судна)
вивант0жувати недок., вйвантажити descargar vt desembarcar vt (із судна) вивант0жуватися 1. (висадитися) bajar vi (con carga), descender* vt (con carga); 2. (розвантажитися) descargar vt, aligerar la carga; alijar vt, desembarcar vt (c судна) вйварення c extracción f (por cocción, por evaporación)
виварювати недок., вйварити 1. (м’ясо, рибу) cocer mucho, recocer*vt; 2. (видобути) extraer* vt (por cocción, por evaporación); - сіль extraer (obtener) sal por evaporación вив0рюватися cocersemucho, recocerse* вйведення c (видалення) quitar vt ~ плям limpieza de manchas; retirada f, evacuación f, - військ, retirada de las tropas вйвезення c 1. salida f, transporte m, traslado m; - лісу transporte de madera; - нечистот traslado de inmundicias; - лісу (деревини) transporte de madera, saca forestal; 2. ек. exportación f вйвбзти 1. llevar vt transportar vt; exportar vt; - дітей за місто llevar (sacar) a los niños al campo; - меблі з помешкання sacar los muebles del apartamento (del piso); 2. (привезти) traer* vt, llevar vt, - добрива на поля traer (llevar) abono alcampo; 3. (виручити) ayudar vt,sacar de un apuro (a); - на собі, - на своїх плечах cargar sobre sus hombros; - у світ presentar en sociedad
вивороти недок., вйвергнути 1. vomitar vt, expulsar vt echar vt (клуби диму); expeler vt; - лаву expeler lava; 2. (вигукувати — прокляття) vomitar vt, expulsar vt; 3. фіз. vomitar vt, devolver* vt, expulsar vt; - виверг0тися salir* vi (de), arrojar vt (de); entrar en erupción (про вулкан) вйвержен-ий 1. дієприкм. від вивергнути; 2. прикм. геол. eruptivo; -а порода roca eruptiva вйверження с 1. erupción f, - вулкана erupción de un volcán; 2. (слів, лайки) torrente m; 3. фіз. eyaculación f
вйвернути 1. (вигвинтити) destornillar vt ~ гвинт aflojar (quitar, sacar) un tornillo; - лампочку quitar la bombilla; 2. (висмикнути) arrancar vi; 3. (вивихнути) desencajar vt, dislocar vt; 4. (навиворіт) volver del revés, dar la vuelta; - кишені volver del revés los bolsillos; - рукав dar la vuelta a la manga вйвернутися 1. (вигвинтитися) destornillarse; 2. (вивихнутися) desencajarse, retorcerse*, dislocarse; 3. (навиворіт) volverse del revés, dársela vuelta; 4. (вислизнути) deslizarse, caerse*; 5. (зі скрути) salir airoso (del paso); salir (escapar) por la tangente (fam.) вйверт ч 1. giro m, cambio m; 2. (викрутас) astucia f, subterfugio m 3.(примха) rareza f, excentricidad f; 4. (хитрощі) efugio m, subterfugio m; astucia f, artería f, rodeo m; -и argumentos capciosos; abogaderas f pl (П. Ам.); вдаватися до різних ~ів recurrir a diferentes subterfugios виверт0ти 1. (камінь, дерево) arrancar vt - з коренем desarraigar vt, arrancar de raíz (de cuajo); 2. (руки, ноги) retorcer* vt; 3. (навиворіт) dar (la) vuelta, volver del revés виверт0тися 1. escapar vi, escabullirse, deslizarse; 2. (виплутатися) salir de apuros виверткйй прикм. diestro, mañoso; hábil вйверткість ж destreza f, maña f, habilidad f вивдртливий прикм. ladino, sagaz; astuto вив0ртливість ж sagacidad f, astucia f, artificio m вйвести 1. sacar vt, llevar vt hacer salir (змусити вийти); retirar vt, evacuar vt (про війська); - на дорогу (кого-н.) traer a buen camino (а); - з казарм descuartelar vt 2. (виключити) excluir* vt; - зі складу, зі списків excluir del conjunto, de la lista; - з-під контролю sustraer al control; 3. (усунути; знищити) eliminar vt quitar vt (про плями); 4. (зробити висновок) deducir* vt, concluir* vt; inferir vt, colegir vt, sacar consecuencias; - формулу deducir una fórmula; 5. (виростити) criar vt (тварин); cultivar vt (рослини); - курчат criar pollitos; 6. (зобразити) representar vt,describir* vt 7. (побудувати) alzar vt, levantar vt, erigir vt; - з терпіння hacer perder la paciencia(a); - на чисту воду poner al desnudo, sacar a relucir; desenmascarar vt
727
вивестися
вйвестися 1. (зникнути) clesaparecer* vi; caer en desuso (про звичаї); 2. (про плями) quitarse; 3. (про пташенят) nacer* vi; salir* vi (del huevo, del capullo)
вивйдення c 1. deducción f, - формули deducción de una fórmula; 2. (викорінення) exterminio m; destrucción f, 3. (плям) eliminación f (de manchas)', 4. (вирощування) cría f (тварин); cultivo m (рослин)
вйвих ч 1. dislocación f, dislocadura f, luxación f, esguince m; 2 desviación f вйвихнути dislocar vt, desencajar vt, - ногу dislocarse un pie
вйвідати sonsacar vt, sacar vt (algo de alguien); - секрет (у кого-н.) sonsacar un secreto (a); - чиї-н. наміри averiguar las intenciones de alguien
вивідач, вивГдувач ч 1. військ, explorador т; 2. (шпигун) espía т, emisario m вивіднйй прикм. 1. теж. de desagüe, de salida, de descarga; 2. анат. excretor, excretorio вивізн-йй прикм. ек. de exportación вйвільнити desasir* vt, liberar vt; ~ кошти, матеріальні ресурси liberar medios, recursos materiales; ~ руку, ногу desasir la mano, el pie вйвільнитися desasirse*, desprenderse; liberarse (звільнитися); ~ся з обіймів desasirse del abrazo (de los brazos)
вйвірення c regulación f, comprobación f (звірення)
вйвірити reglar vt, verificar vt (перевірити); regular vt (годинник); - списки comprobar las listas
вйвісити 1. (повісити) suspender vt, colgar* vt; tender* vt (білизну); ¡zar vt, enarbolar vt (прапор); 2. (наказ, афішу, об’яву) pegar vt, fijar vt вйвіск'а ж 1. (напис) placa f, letrero m, rótulo m; 2. escaparate m; (прикриття) manto m, máscara f
вивітрювання c 1. aireación f, ventilación f, 2. геол. eolización f, erosión f вивітрювати недок., вйвітрити airear vt, ventilar vt
вивітрюватися 1. (зникнути — про запах) airearse, ventilarse; 2. (з пам’яті) borrarse, desaparecer* vi; 3. (про гірські породи) corroerse*, erosionarse
вйводок ч cría f, carnada f (у звірів); nidada f (y птахів)
вивбзити 1. див. вивезти; 2. ек. exportar vt вйвозитися (у пилюці, у бруді) enfangarse, enlodarse
виволікйти недок., виволікти arrastrar vt, tirar vt (hacia afuera), sacar vt (arrastrando) вйвор’Іт ч revés m, envés m; з -оту del revés вйвороток ч piel vuelta
вйвуди’ти док., вйвуджувати 1. pescar vt (con anzuelo); 2. (виманити) sacar vt, sonsacar vt; - гроші у кого-н. sacar dinero (а); звідки ви це ~ли? ¿de dónde ha sacado(Ud.) esto? вивчйти 1. (засвоїти) aprender vt, estudiar vt, - напам’ять aprender de memoria; - урок aprender la lección; 2. (навчити чого-н.) enseñar vt, hacer aprender; - дитину читати enseñar al niño a leer
вивчйтися 1. aprender vt, - іспанської, української мови aprender el español, el ucraniano; ~ читати, писати aprender a leer, a escribir; 2. (закінчити навчання) terminar los estudios вйвчення c estudio m
вйвчити aprender vt (опанувати, освоїти); conocer* vt (пізнати, зрозуміти); estudiar vt, examinar vt (ретельно розглянути); - мову aprender un idioma; - можливості estudiar (examinar) las posibilidades; - кого-н. llegar a conocer a alguien; - обстановку examinar la situación
вйгадан’ий 1 .діеприкм. від вигадати; 2. прикм. imaginado; inventado (видуманий); ficticio (фіктивний); під ~им ім’ям bajo nombre supuesto, con nombre falso вйгадати1 див. видумати вйгадати2 ganar vt, ahorrar vt, economizar vt (заощадити); - час ganar tiempo вйгадка ж див. видумка виї^дпивий прикм. ingenioso виг0дливість ж ingeniosidad f
виг0дливо присл. ingeniosamente; con artificio, artificiosamente
винник ч І. inventor т; 2. (брехун) mentiroso т, embustero т, bolero m вигЯдувати див. видумувати; не -й! ¡no digas cuentos!, ¡no inventes!
вйгар ч 1. тех. desecho m (de un metal); oxidación f (металу); monóxido carbónico (чадний газ); 2. текст, regenerado m вигвинтити док., вигвйнчувати destornillar vt, sacar un tomillo; - гайку destornillar una tuerca; ~ лампочку aflojar una bombilla вйгвинтитися destornillarse вйгин ч curvatura f, comba f, sinuosidad f, recodo m (згин)
вигинйння c arqueo m, alabeo m вигинйти encorvar vt вигинйтися (гнутися) encorvarse вйгідний прикм. 1. cómodo; confortable; 2. ventajoso; provechoso, útil (корисний); 3. ganancioso, ganancial, beneficioso, lucrativo (прибутковий); 4. remunerativo (добре оплачуваний); подавати у -ому світлі presentar en el aspecto más ventajoso
вйгідність ж utilidad f, beneficio m, ganancia f, provecho m, ventaja f
вигідно присл. 1. cómodamtnte, confortablemente; 2. ventajosamente, provechosamente; 3. у знач, присудка es ventajoso, es provechoso, es beneficioso; йому - le conviene вйгін ч (пасовище) pasto m, pastura f (sitio, lugar); pastizal m (для коней); pasturaje m (громадський)
вйгляд ч 1. (зовнішність) aspecto m, aire m, traza f, apariencia f, поважний - aspecto importante; хворий, здоровий - aspecto enfermizo, sano; зовнішній - aspecto exterior, exterior m; з незалежним -ом con aire independiente; мати - tener aire (trazas) de..., parecer* vi; 2. (стан) estado m; cariz m; у доброму -i en buén estado; у виправленому -i corregido; arreglado, reparado (полагоджений); у п’яному -i en estado de embriaguez; 3. (пейзаж, перспектива) vista f, paisaje m
виглядй’ти (мати вигляд tener aire (aspecto) de; добре - tener buen aspecto; він погано -є tiene mal aspecto; - молодшим за свій вік no aparentar su edad
вйглянути 1. ( виглянути) mirar vi; asomarse; - з вікна asomarse por (a) la ventana; 2. (показатися) aparecer* vi, mostrarse*; emerger vi; місяць -в з-за хмар la luna se asomó tras las nubes
вип^нець ч desterrado m, exilado m; proscripto m (з коаїни)
вигнЯння c 1. (дія) expulsión f, expatriación f, proscripción f, ostracismo m (з країни); 2. (заслання) destierro m, exilio m вигнати 1 .echar vt (fuera), expulsar vt, arrojar vt; bojtar vt (Лат. Ам.); - з дому echar de (la) casa; poner en la puerta de la calle; 2. (погнати) llevar vt, - стадо в поле llevar el ganado al campo; 3. с.-г. acelerar vt (el crecimiento, el florecimiento); 4. теж. (добувати перегонкою) destilar vt вйгнути curvar vt, encorvar vt; arquear vt, enarcar vt (в дугу); - спину arquear (encorvar) la espalda
вйгнутий 1. діеприкм. від вигнати; 2. прикм. curvo, corvo, encorvado
вйгнутися curvarse, encorvarse; arquearse, enarcarse
вйговоритися desahogarse; - до решти soltarlo (decirlo) todo
вйгод-а ж ventaja f (перевага); provecho m, utilidad f (користь); ganancia f, beneficio m, lucro m (прибуток)
вигодбванець ч criatura f, criado m (вихованець)
вигодбвування c alimentación f, cría f вигодбвування c crianza f, cría f, штучне - alimentación (cría) artificial вйгодувати alimentar vi, nutrir vi; criar vi (тварин); - груддю amamantar vi вйгоїти (лікувати) curar vt, sanar vt вйголити afeitar vt, rasurar vt; гладенько - afeitar bien
вйголитися afeitarse, rasurarse
вйголосити pronunciar vt; - промову Drn nunciar un discurso H
виголбшоння c pronunciación f, ~ вироку Dro nunciación de la sentencia H
виголбшувати proclamar vt вйгоріти' 1. (згоріти) arder vi, quemarse- -до щенту quedar reducido a cenizas, reducirse a cenizas; 2. (висохнути) marchitarse, ajarse- 3. (вицвісти) perder el color, descolorarse desteñirse*
вйгорі*ти2 (вдатися) salir* vi, resultar vi (bien)' справа -ла el negocio ha salido bien; справа не ~ла el negocio ha fallado вйгородити 1. (огороджуючи, виділити) cercar vt, vallar vt, 2. disculpar vt, defender* vt interceder vi, abogar vi (en favor de) вйгострений прикм. afilado, aguzado; amolado вйготовлення c fabricación f, confecciyn f, preparación f
виготовляти недок., вйготовити (робити, виготовляти) fabricar vt, manufacturar vt confeccionar vt вигравіювати grabar vt вйграти док., виграв0ти ganar vt; - в картм ganar a las cartas; - в лотереї tocar la lotería; - головний приз tocar el premio gordo; - партію в шахи ganar una partida de ajedrez; - у кого-н. ganar a alguien
вйграш ч 1. (в лотереї) ganancia f premio m; головний - premio gordo, gordo m (в лотереї); таблиця -ів lista de la lotería; — випав на номер... el premio ha caído en el número...; черговий тираж -ів sorteo ordinario; 2. (вигода) lucro m, ventaja f бути y -i ser el ganador, salir ganando
вйграшн-ий прикм. 1. (про позику, квиток) соп premio, premiado; 2. (вигідний) ventajoso; ~е становище situación ventajosa; -а роль papel favorable
вйгребти 1. (попіл) retirar vt, sacar vt, 2. (випливти на веслах) salir remando; - проти течії remar contra la corriente вигризЯти, вйгризти roer* vt вигрібйння c saca f, limpieza f (чищення) вигрібний прикм.: -а яма pozo negro вйгук1 ч grito т; exclamación f вйгук2 ч грам, interjección f вйгукнути exclamar vi, lanzar una exclamación вигукувати gritar vi, alzar la voz, vocear vi вйгул ч corral m, corralón m вигулювати, вигуляти sacar (llevar) a pasear вид ч 1. (різновид, тип) variedad f, 2. біол. especie f, variedad f; 3. грам, aspecto m; доконаний, недоконаний - aspecto perfectivo, imperfectivo
видавйтися див. видатися; (друкуватися) publicarse, salir a la luz видавЯць ч editor m
вйдавити док., видЯвлювати 1.: - сльозу verter (echar) una lágrima; - усмішку tener una sonrisa forzada; - з себе слово decir una palabra con dificultad; 2. (продавити) hundir vt; ~ скло romper un cristal
видавнйцтво c editorial f, casa editora (Лат. Ам.); державне - editorial del estado, Ediciones del Estado
видавнйч*ий прикм. editor, editorial; -а справа publicidad f, negocio editorial вйдалення c desaparición f (плям); extracción f, ablación f (хірургічне); eliminación f (з організму); - волосся (на тілі) depilación f, ~ зуба sacada de la muela
вйдалити quitar vt, limpiar vt (пляму); extraer* vt (хірургічним способом); arrancar vt, sacar vt (зуб); eliminar vt (з організму); - гланди extraer (cortar) las amígdales; - волосся depilar vt видЯння c 1. (дія) edición f, publicación /.promulgación f (закону); 2. (твір; наклад) edición r, розкішне - edición de lujo вйда-ти 1. (дати) dar* vt; librar vt (вручити); distribuir* vt (розподілити); - заробітну плату dar la paga, pagar vt, - посвідчення extender un certificado; - вексель librar una letra de ca™P'0’ 2. (злочинця) entregar vt; hacer la extradición (іноземній державі); 3. (виявити) revelar vt, descubrir* vt; - себе descubrirse; - свою присутність revelar su presencia; 4. (зрадити) traicio¬
728
вйїмка
nar vt, entregar vt, denunciar vt (донести); 5. hacer pasar (por); ~ себе за кого-н. hacerse pasar por alguien; ~ на гора гірн.. extraer vt, ~ no перше число echar un rapapolvo; poner como un trapo; ~ себе з головою asomar (descubrir, enseñar) la oreja; не ~ЙІ ¡que no falles! 6. полігр.. editar vi; publicar vi; dar a la luz {випустити у світ); promulgar vi {закон); dar* vi, publicar vi {наказ, указ); ~ декрет librar un decreto вйда-тися 1. {висунутися назовні) salir* vi; sobresalir* vi; adelantar vi {вперед); brotar vi, hacer brotar, hacer saltar {стирчати); 2. {виділитися, відзначитися) sobresalir* vi, destacar vi; - серед інших destacar entre otros (entre los demás); 3. {траплятися) encontrarse*, suceder vi, presentarse; який сьогодні -вся день! ¡qué buen día hace hoy! видаткбв-ий прикм. de gastos; -а книга libro diario; -і гроші dinero para gastos (gastar) видатн-йй прикм. remarcable, relevante, notable; ~a перемога victoria remarcable (notable); 2. (про людину) eminente, insigne, notable; -i здібності capacidades excepcionales видаток ч gasto m, egreso m; прибуток i - entrada y salida; списати на - liquidar vt вйдача ж 1. entrega f, distribución f {роздача); pago m {виплата); ~ субсидії entrega (pago) de subsidio; 2. {злочинця іншій державі) extradición f
видблка ж 1. tenedor m; trinche m {Лат. Ам.) видертися док., видир0тися trepar vi, vi; encaramarse; gatear vi {як кішка); escalar vt (на стіну; на гору)
вйдивити (виглядіти) escudriñar vt, otear vt вйдивитися 1. {ретельно роздивитися) examinar vt; 2. (знайти) encontrar* vt; escoger vt, elegir* vt (вибрати); ~ в натовпі кого-н. divisar en la multitud a alguien
видивлйтися 1. див. видивитися; 2. (оглядати) mirar vt
вйдйм-ий прикм. 1. (доступний зору) visible; - горизонт horizonte sensible; 2. (очевидний) evidente, manifiesto; без ~ої причини sin causa manifiesta; 3. (уявний) aparente вйдим-Ість ж 1. (можливість бачити) visibilidad f, 2. (щось гадане) apariencia f; це тільки - es pura (simple) apariencia вйдимо-невйдимо присл. a montones, a mares; народу зібралося - la gente se reunía a montones
видирйти (виривати) arrancar vt, sacar vt,
extraer* vt (con fuerza)
вйдих ч expiración f
видихйльний прикм. expiratorio
видихйння c expiración f
вйдихнути expirar vt, exhalar vt; ~ повітря
expirar aire
вйдих-нутися 1. perder la fragancia (el perfume, el olor) (про пахучі речовини); evaporarse (про вино, парфуми); disiparse (про запах); 2. (ослабнути) debilitarse, extenuarse; наступ -ся la ofensiva se debilitó; 3. (про талант, письменника) agotarse
виділення с 1. separación f, 2. descomposición l separación f; Z.фізіол. eliminación f, secreción ‘i excreción f, supuración f; гнійне - pus m; ~ слини salivación f, (p)tialismo m виділити 1. separar vt, escoger vt, apartar vt, destacar vt, subrayar vt (наголосити); distinguir У* (відзначити заслуги); ~ цитату курсивом destacar la cita con cursiva; 2. (грошові кошти) Bsignar vt; ~ квартиру молодятам adjudicar un apartamento a los recién casados; 3. (віддати частину майна) entregar vt, repartir vt, ~ y володіння яку-н. частину entregar el dominio (Posesión) de una parte; 4. фізіол. eliminar vt, segregar vt, ~ бацилу aislar un bacilo; 5. (про
exudar vi; 6. хім. desprender vt; -ся 1. Х'оркромитися) separarse; 2. (відзначитися) jstinguirse; destacarse, señalarse; 3. фізіол. ®9regars?; 4. хім desprenderse
Г^~1ЬНИЙ прикм. фізіол. secretorio, de secación
вй?НН" c vísión f
nPUKM• (видимий, помітний) visible; на піти М)СЦ* en un ,u9ar vís'k,e» бути ~им (eud-
виднїтися verse*; divisarse; vislumbrarse вйдно 1. безос. у знач, присуд, se ve; se ve claro (світло); está claro, es evidente (ясно); es obvio (помітно); ще добре - todavía se ve bien (se ve claro); 2. вставн. сл. (очевидно) en vista de que; як ~ por lo visto; з усього ~, що... todo denota que..; por lo visto, al parecer, a lo que parece; він, не повірив мені por lo visto no me ha creído
вйдовбати ahuecar vt, vaciar vt, profundizar vt (поглиблювати); ~ корито vaciar un tronco видовий1 прикм. 1. біол. de especie, específico, genérico; -а відмінність diferencia genérica; 2. грам, de aspecto, aspectual видовйй2 прикм.: ~ фільм película documental; - об’єктив objetivo panorámico видбвищб c espectáculo m; representación f (вистава); являти з себе жалюгідне - presentar un aspecto (una estampa) deplorable видбвищн'ий прикм. de espectáculo(s); de representación; -і заходи empresas de espectáculos
видозмГнажІ. (дія) modificación f, 2. (різновид) especie f
видозмінйти modificar vt, cambiar vt, variar vt видозмінйтися modificarse, cambiarse, variar vi видозмінювйний прикм. cambiable, variable вйдоїти ordeñar vt, ~ корову ordeñar una vaca видоутвор0ння c біол. formación de especies видошукйч ч фото visor m вйдра ж 1. nutria f, lutria f, 2. жарг. (про жінку) momia f, costal de huesos вйдресирувати amaestrar vt, adiestrar vt вйдряпати док., видрйпувати 1. (напис, зображення) arañar vt, rasguñar vt, 2. (видерти) arrancar vt, sacar vt (con las uñas); ~ одне одному очі sacarse los ojos; 3. (добути з трудом) conseguir; sacar a pulso (fam.) видувйння c (скла) soplo m, sopladura f видувнйй прикм. (про скло) soplado вйдуж-ати, одуж ати sanar vi, restablecerse*, convalecer* vi, recobrar la salud; recuperarse; enterar vi (Ч.); він зовсім ~ав está completamente sano
вйдужання, одужання c curación f, convalecencia f (період одужання); у процесі - en proceso de recuperación вйдужувати, одужу вати див. видужати, одужати; він -є mejora, está mejor, se restablece; ~ після хвороби mejorar después de la enfermedad
вйдужуючий, одужуючий 1. діеприкм. від видужувати, одужувати; 2. ч convaleciente m вйдуманий 1. дієприкм. від видумати; 2. прикм. imaginado, inventado вйдумати 1. (винайти) inventar vt, imaginar vt; 2. (створити) componer* vt; escribir* vt вйдумка ж 1. (винахідливість) invención f, fantasía f, ocurrencia f, 2. mentira f, embuste m; papelada f (Лат. Ам.)
вйдути 1. llevar (quitar) soplando; все тепло ~ло se fue todo el calor; 2. mex. soplar vi, insuflar vt, 3. beber vt (todo), vaciar vt виживйння c supervivencia f, боротьба за - la lucha por la supervivencia вижирйти недок., вйжерти jamar vt, zampar vt, ~ пляшку embaular una botella вйжити1 1. (залишитися живим) sobrevivir vi, quedar vivo, salir con vida, escapar a (de) la muerte; sanar vi (одужати); 2. (прожити) morar vi, vivir vi (un tiempo determinado); permanecer* vi (пробути де-н.); 3. (перенести, пережить) soportar vi, sufrir vi; ~ з розуму chochear vi
вйжити2 (вигнати) echar vt, expulsar vt, hacer abandonar; desalojar vt (виселити); desahuciar vt, suplantar vt (зі служби) вйзвіритися 1. (про тварин) gruñir* vt, 2. (накинутися на кого-н.) enseñar los colmillos вйзволення с liberación f, reconquista f визволйтель ч liberador m, libertador m вйзволити док., визволйти liberar vt (de), librar vt (de); rescatar vt (вирятувати); ~ з біди sacar de apuros
вйзволитися док., визволитися (стати вільним) liberarse, libertarse; estar libre (про територію)
визвбльн-ий прикм. liberador, libertador; de liberación; - рух movimiento liberador вйздихати morir* vi; espichar vi, diñarla (todos, muchos)
визивн'йй прикм. provocador, provocativo; - вигляд aspecto provocador, aire provocativo; ~ поведінка actitud provocadora визйвно присл. de una forma provocadora, con aire provocador
визйга ж visiga f (producto preparado de cartílagos de los esturiónidos) визйскувач ч explotador m визнаний прикм. reconocido; - факт hecho reconocido (consabido); - талант talento reconocido (de fama)
визнання c 1. (дія) reconocimiento m; ~ уряду дип. reconocimiento de un gobierno; - помилок reconocimiento de sus faltas; 2. (схвалення) estimación f, aceptación f, fama f, дістати ~ granjearse la estimación (la fama); 3. confesión f, reconocimiento m; щиросерде - confesión franca; мимовільне - confesión involuntaria; вислухати чиє-н. - escuchar la declaración (la confesión) de alguien
вйзнати 1. reconocer* vt; ~ нейтралітет держави дип. reconocer la neutralidad de un Estado; 2. (погодитися) reconocer* vt, aceptar vt (прийняти); admitir vt; 3. considerar vt, reconocer* vt, declarar vt, dar* vt (por); - хворим declarar (reconocer por) enfermo; - здоровим considerar sano; - за потрібне, необхідне creer (considerar) necesario, indispensable; - себе переможеним reconocer su derrota, darse por (declararse) vencido; - себе винним, - свою вину declararse culpable, reconocer su culpa; ~ недійсним declarar anulado визначйльний прикм. determinante; ~ момент momento decisivo; - аргумент юр. argumento decisorio
вйзначення c 1. (дія) determinación f, cálculo m (підрахунок); fijación f (з’ясування); 2. (пояснення, формулювання) definición f, determinación f
вйзначити док., визначйти 1. determinar vt, calcular vt (вирахувати); fijar vt (встановити); ~ відстань determinar (juzgar, calcular, apreciar) la distancia; - термін fijar el plazo; - площу calcular el área (la superficie); - хворобу diagnosticar la enfermedad; ~ своє ставлення до кого-н. determinar su actitud respecto a alguien; 2. (сформулювати) definir vt, determinar vt, 3. (стати причиною) determinar vt; condicionar vt (обумовити)
вйзначитися 1. estar determinado; estar fijado; 2. (сформуватися) formarse; 3. (на місцевості) orientarse
визначнйй прикм. 1. (про людину) notable; 2. (про подію) remarcable
визнйчник ч 1. tratado т, índice т; 2. мат. determinante m
визн0чність ж determinabilidad f вйзолотити dorar vt
вйзорі*ти безос.: ~ло el cielo se cubrió de estrellas, han aparecido las estrellas визрівйння c maduramlento m, sazonamiento m визрівйти недок., вйзріти (про фрукти) madurar vi, sazonar vi, ponerse maduro, estar sazonado
вйзубрити aprender de memoria (mecánicamente); empollar vi; aprender como un loríto (fam.) виїжджйти1 див. виїхати виїжджйти2 див. виїздити виїаджування с (коней) domadura f виїзд ч 1. (дія) salida f, partida f (en un móvil); ~ y відрядження salida en comisión de servicio; 2. (місце) salida f, ~ з міста salida al campo; 3. (екіпаж з кіньми) tiro m виїздити (коня) domar vt виїзн-йй прикм. 1. de salida; ~i ворота puerta de salida; 2. (про коня) de monta, de silla; 3. que puede salir (viajar) al extranjero (en la antigua URSS); ~ спектакль espectáculo de gira (de tournée); ~a сесія суду sesión del tribunal fuera de su sede
вйїмка ж 1. (дія) sacamiento m, extracción f, ~ ґрунту extracción de tierra; 2. спец, incautación f, retención f, ~ листування incautación de
729
виїсти
la correspondencia; 3. (заглибина) cavidad f, hueco /7?, hoyo Ш, excavación f (в землі);4. (eup/з у сукні) escotadura f, sisa f виїсти 1. (з'їсти) roer* vt, 2. (про їдкі речовини) corroer* vt; carcomer vt; очі виїло димом безос. los ojos escuecen por el humo, el humo pica en I los ojos
вйїхати 1. (поїхати звідки-н.) salir* vi, partir vi,
| irse* (en un móvil); ~ з двору salir del patio; - на дачу salir a la casa de campo; ~ на іншу квартиру mudarse (trasladarse) a (otro) apartamento; 2. (приїхати куди-н.) llegar vt, ~ на дорогу salir (llegar) a la carretera; - на кому-н. explotar a alguien, abusar de alguien; ~ на чому-н. aprovecharse de algo, sacar provecho de algo виймйтися 1. див. вийнятися; 2. (висувати- ся)sacar vt
вййняти sacar vt, tomar vt, coger vt (взяти); retirar vt, extraer* vt (видобути); ~ що-н. з кишені, з шафи sacar algo del bolsillo, del armario, etc.; вийми та поклади dalo (sácalo, etc.) en el instante (cueste lo que cueste) вййнятися salir* vi
вййти 1. (піти звідки-н.) salir* vi; descender* vi, bajar vi (з вагона); dejar vt, abandonar vt (залишити); ausentarse, retirarse (відійти); estar ausente (бути відсутнім); pasar vi (перейти в інше приміщення); ~ з машини salir (descender, apearse) del automóvil; - з-за столу levantarse de la mesa; ~ з лікарні salir del hospital; dar de alta (en el hospital); ~ з навчального закладу terminar sus estudios; obtener un título (закінчити); egresar vi (Арг.); вийди геть sal de aquí, fuera; 2. (перестати брати участь) salir* vi, retirarse, abandonar vt, ~ з організації darse de baja en una organización, salirse (borrarse) de una organización; ~ з бою retirarse del combate; ~ з гри retirarse del (abandonar el) juego; ~ з війни dejar (salir de) la guerra; 3. (прийти куди-н.) salir* vi, ilegar vi; ~ на дорогу salir (llegar) al camino; ~ до гостей presentarse a los huéspedes; ~ на сцену (на виклики) salir а escena; - на роботу ir al trabajo; 4. (вирушити куди-н.) salir* vi, ir* vi; ~ на прогулянку salir de paseo; ~ на полювання ir (salir) de caza; ~ в море nacerse a la mar, levar anclas; 5. (з’явитися, бути виданим) aparecer* vi, salir a la luz; - з друку, ~ у світ ver la luz, aparecer* vi; книжка вийде наступного тижня el libro aparecerá la próxima semana; ~ на ек.рани (про фільм) proyectarse en (salir a) la pantalla (una película); ~ з-під пера salir de la pluma; 6. (закінчитися) acabarse, terminarse; gastar vt, у мене вийшли всі гроші se me acabó el dinero, gasté todo el dinero; термін уже вийшов el plazo ya expiró; 7. (стати ким-н.; вдатися) hacerse*, resultar vi; poder hacer; задача не вийшла no resultó el problema; з нього вийшов добрий працівник resultó un buen trabajador; з цієї матерії не вийде сукні de esta tela no saldrá un vestido; вийшло по-моєму salí con mí intento; yce вийшло вдало (невдало) todo salió bien (mal);
8. (статися) provenir* vi, resultar vi, suceder vi; вийшло зовсім не так resultó de otro modo; з цього нічого не вийшло de esto no resultó (no salió) nada; вийшло, що... sucedió que...; хоча б чого не вийшло por si acaso; por si las moscas (fam.); 9. (про соціальне походження) descender* vi, provenir* vi, proceder vi; він вийшов з народу procede del pueblo, es un hijo del pueblo; він вийшов із селян procede de campesinos, es hijo de campesinos; ~ за межі (чого-н.) pasar de castaño oscuro, pasar de la raya; ~ назовні salir a luz, manifestarse*; ~ з берегів salir de madre (de sus orillas), desbordarse; ~ зі скрути salir de apuros; ~ з боргів liquidar (pagar) las deudas; ~ з ужитку estar mera de uso, estar (caer) en desuso, no ser usado; ~ з моди salir de moda, estar fuera de moda; ~ з покори desobedecer* vt, ~ із себе salir de quicio (de sus casillas); ~ з ролі salirse dei papel; ~ з голови, ~ з пам’яті salirse de la memoria, olvidarse; ~ з якого-н. віку pasar de la edad; ~ y відставку presentar la dimisión, dimitir vt - сухим з води salir como si tal cosa; salir bien librado (bien parado); ~ в тираж quedar anticuado (desusado); pasar de moda; ~ в люди
abrirse camino; ~ на перше місце спорт, ocupar el primer lugar; він зростом не вийшов no ha salido alto, no ha crecido, es de talla pequeña, es bajo, es pequeño; вона вродою не вийшла no ha salido guapa, no es guapa, no es ninguna belleza; ~ заміж casarse, contraer matrimonio (una mujer); ~ переможцем salir triunfante; ~ з рамок salir de la regla, pasarse de la raya; ~ з-під контролю escapar al control; ~ на пенсію jubilarse; роки вийшли ya es adulto (mayor de edad)
вйка ж arveja f, algarroba f виказати mostrar* vt manifestar* vt (виявити); ~ радість manifestar alegría; ~ мужність mostrar valentía
вик0зува-ти denunciar vt вимова ~ла, що він іноземець su pronunciación denunciaba su origen extranjero
виканіЬчувати недок., вйканючити mendigar vi (милостиню); pedir* vi, solicitar vt вйкапан-ий прикм.: вона ~a мати es el vivo retrato de su madre
викарббвувати недок., вйкарбувати acuñar vt ~ монету, мед.апь acuñar una moneda, una medalla
вйкати llamar (tratar) de usted, «ustedear» vt (jocosamente)
вйкачати achicar vt extraer* vt (видобути); bombear vt (Лат. Ам.); ~ воду achicar (extraer) el agua; ~ повітря extraer el aire; hacer el vacío; ~ гроші у кого-н. sacar a alguien todo el dinero; desplumar vt (fam.); (білизну) estirar vt виучування c achique m; extracción f викйшлювати недок., вйкашляти sacar (tosiendo algo de la garganta) вйкид ч 1. lanzamiento m; vertido m; 2. мн.: ~и desechos m pl, desperdicios m pl; ~и в атмосферу polución de la atmósfera викид0йло ч жарг. sacaborrachos m, sa- caescandalosos m
викид0ння c echamiento m, echada f, lanzamiento m; ~ за борт частини вантажу мор. echazón f; ~ повітряного десанту desembarco aéreo
викидйч ч тех. extractor m вйкидень ч 1. aborto т, malparto т; 2. (недоношена дитина) feto m; abortón m (у тварин) викидний прикм. malo, desechado, de desecho, de calidad inferior; ~ е/г.спорт ек. dumping m; ~a ціна KOM precio de dumping вйкинути 1. echar vt, arrojar vt, lanzar vt botar vt, jondear vt (Ц. Ам., Ант.); ~ на берег (про мор.е, хвилі) arrojar a la costa; - гроші (на що-н.) derrochar el dinero (en); 2. quitar vt; excluir* vt (виключити); suprimir vt (випустити); ~ розділ з книжки suprimir un capítulo del libro; 3. (пустити паростки) brotar vi; 4. (пустити) lanzar vt; ~ товари на риб.нок lanzar mercancías al mercado; - на вулицю echar a la calle; poner de patitas en la calle (fam.); ~ десант desembarcar tropas; ~ що-н. з голови quitar (sacar) de la cabeza; ~ з серця desterrar del corazón; ~ лозунг lanzar una consigna (un eslogan); ~ прапор мор. izar la bandera; ~ номер hacer una jugada; ~ на вулицю poner de patitas en la calle 5. (передчасно народити) abortar vt, malparir vt;
вйкинутися lanzarse, arrojarse; tirarse; ~ з вікна arrojarse (tirarse) por la ventana; ~ з парашутом lanzarse con paracaídas; - на мілину varar vi, encallar vi
вйкип'ятити purificar vt (hirviendo)
BHKnnáTH, вйкипіти evaporarse (hirviendo) вйкінчення c acabado m, remate m; perfeccionamiento m (доведення до досконалості) вйкінчити acabar vt, ultimar vt, rematar vt, dar por terminado; perfeccionar vt, dar la última mano (довести до досконалості) вик'іс ч siega f, segazón f, призначений для ~ocy de (para) segar
вйклад ч 1. (дія) exposición f, 2. (переказ) redacción f, ejercicio de redacción; короткий - resumen /77, sumario m викладдння c enseñanza f, docencia f викладйти enseñar vi, dar clases; - в інституті enseñar (dar clases) en el instituto; ~ літературу explicar literatura
виклад0цьк'ий прикм. docente; de maestroísV de profesor(es); - склад personal docente plantilla (claustro) de profesores, profesorado m- -а робота docencia f
викладйч ч docente m; maestro m (у почат ковій школлі); catedrático m, profesor m (v середній та вищій школі) vy
виклад0чка ж maestra f (у початковій школі)- catedrática f, profesora f (у середній та вищій школі)
вйкладк-а ж 1. cubrimiento m (con obra de albañilería); 2. aplicación f, срібні ~и aplicaciones de plata; З.мн.: ~и cálculos m pl, cómputos m pl; 4. військ, pertrechos m pl; з повною ~ою completamente pertrechado вйкласти 1. exponer* vt; mostrar* vt (для огляду); ~ речі з валізи sacar los objetos de la maleta; - документи на стіл poner los documentos sobre la mesa; 2. (висловити) narrar vt, contar* vt, comunicar vt, ~ всю правду contar toda la verdad; - все desemfuchar vt (fam.); 3. (обкласти) guarnecer* vt, adornar vt (оздобити); enlosar vt, embaldosar vt (плитами); enladrillar vt (цеглою); encespedar vt (дерном) 4. formular vt (сформулювати); ~ своє прохання exponer su petición; - у кількох словах resumir en pocas palabras
вйклик ч 1. llamada f, invitación f (запрошення);
- no телефону llamada telefónica; - свідків citación de testigos; - до суду citación judicial; з’явитися на - comparecer* vt; 2. (виконавців, автора) llamada a escena; 3. (на змагання) reto /77, desafío m; ~ на змагання llamamiento a una emulación; - на дуель desafío m; кинути - lanzar un reto (un desafío), retar vt, desafiar vt; прийняти - aceptar el desafío
виклиУти 1. llamar vt, hacer venir; invitar vt (запросити); llamar vt (a la pizarra), preguntar vt (учня); ~ до суду citar al juzgado; - лікаря llamar al médico; - по телефону llamar por teléfono, telefonear vt, 2. (виконавця, автора) llamar vt, hacer salir; 3. (з якого-н. стану) sacar vt (de); 4. (на змагання) llamar vt; desafiar vt, retar vt (на поєдинок); ~ на змагання llamar (desafiar) a una emulación; - на бій retar (desafiar) a una lucha (a un combate); 5. (спричинити) despertar* vt, excitar vt, provocar vt, suscitar vt ~ насмішки provocar risas; ~ захват despertar una tempestad de entusiasmo; - тривогу provocar alarma; - підозри despertar (suscitar) sospechas; - апетит despertar (excitar) el apetito; ~ блювоту provocar vómitos; - сльози provocar lágrimas (llanto); - пожежу provocar un incendio; - в пам’яті (що-н.) evocar vt, recordar* vt - інтерес suscitar interés; це викликано... esto da lugar a..., eso es motivado por...; - жаль, розгубленість mover a lástima, a perplejidad; ~ затримку ocasionar un retraso; - дискусію promover discusiones; це викликано бажанням esto obedece al deseo (de); - гнів на себе concitar contra sí las ¡ras; - обурення encolerizar vt
- на відвертість hacer hablar con sinceridad, hacer descubrirse; - до життя dar la vida, animar vi; ~ акторів llamar (hacer salir) a los actores вйклопотати conseguir vt; ~ відстрочку conseguir una prórroga; obtener* vt, conseguir* vt (después de hacer muchas gestiones); procurarse, lograr vt, obtener* vt (gestionando) вйклювати 1. (видзьобати) arrancar vt (a picotazos); 2. (поклювати все) picotear vt, picar vt (todo)
виключйти див. виключити; - з інституту expulsar del instituto
виключ0тися excluirse; це -ється esto se exceptúa
вйключення c 1. (з навчального закладу) exclusión f, expulsión f (зі складу); 2. мат. eliminación f
вйключити 1. excluir* vt expulsar vt (зі складу); ~ із списків excluir (borrar) de las listas; - з гри sacar del juego; - зі школи excluir (expulsar) de la escuela; - можливість excluir la posibilidad; 2. мат. eliminar vt викбвування c forja f
вйкол'оти punzar vi; ~ кому-н. рчі sacar los ojos a alguien; (темно,) хоч око ~и no ver ni gota, estar como boca de lobo
730
вйлупити
яиколбшуватися, вйколоситися espigarse виколупувати недок., вйколупати limpiar vi, quitar vi; sacar vi
виконйвець ч 1. ejecutor m; судовий - ejecutor (ejecutante) judicial; 2. (актор, муз.икант) interprete m, ejecutante m виконавський прикм. artístico виконйвч-ий прикм. ejecutivo; -а влада poder ejecutivo; - комітет comité ejecutivo; -і органи órganos ejecutivos; - лист юр. ejecutoria f, orden judicial
виконаний дієприкм. від виконати викон0нн-я с 1. cumplimiento т, ejecución f, realización f (здійснення); ~ наказу cumplimiento de la orden; ~ бажання, обіцянки cumplimiento (realización) de un deseo, de una promesa; перевірка - control del cumplimiento, verificación f, приступити до ~ своїх обов’язків entrar en funciones, tomar posesión de su cargo; при -і службових обов’язків en acto de servicio; до ~ para su ejecución; на ~ dando cumplimiento al...; про - доповісти dése cuenta del cumplimiento; ~ плану cumplimiento del plan; ~ і перевиконання cumplimiento y rebasamiento (sobrecumplimiento); ~ обов’язку cumplimiento del deber; ~ роботи, завдання realización del trabajo, de la tarea; 2. (п’єси, муз.ичного твору) interpretación f, ejecución f виконати док., викбнувати 1. hacer* vt, cumplir vt, ejecutar vt, realizar vt (здійснити); ~ наказ cumplir la orden; ~ бажання, обіцянку cumplir el deseo, la promesa; ~ прохання satisfacer el ruego; ~ роботу cumplir (hacer) el trabajo; ~ доручення cumplir (realizar) el encargo; ~ свій обов’язок cumplir (con) su deber; ~ роботу, завдання realizar el trabajo, la tarea; - гімнастичну вправу realizar un ejercicio gimnástico; виконувати обов’язки ejercer las funciones (de); виконуючий обов’язки директора director en funciones; тимчасово виконуючий обов’язки interino; 2. (про актора, музиканта) interpretar vt, ejecutar vt, - роль interpretar (desempeñar) el papel (de)
вйконатися (здійснитися) cumplirse, realizarse, verificarse, hacerse виконком ч comité ejecutivo виконроб ч (= виконавець робіт) maestro de obras, jefe de construcción; conductor de obras (П. Am.)
викбнуватися (здійснюватися) cumplirse, realizarse
вйкопати 1. (яму) excavar vi\ - колодязь excavar un pozo; 2. (відкопати) desenterrar* vi; exhumar vi (труп)', - карт, оплю sacar la patata; 3. sacar vi, descubrir* vi викопнйй прикм. геол. fósil вйкоренення, викорінювання c extirpación f, desarraigo m, erradicación f вйкоренити док., викорінювати extirpar vt, desarraigar vt, erradicar vt, exterminar vt (винищити)
викоренитися exterminar vt, destruir* vt (por completo)
використання c utilización f, empleo m, aprovechamiento m; - атомної енергії в мирних Цілях utilización de la energía atómica con fines pacíficos
використати док., використовувати utilizar vt, emplear vt, aprovechar vt (скористатися)', - усі засоби utilizar (usar) todos los medios; ~ Ций-н. досвід utilizar (aprovechar) la experiencia de alguien; - нагоду aprovechar la ocasión; ~ своє службове становище в особистих цілях aprovechar su posición en beneficio personal, Prevaricar vi
викорчування c desarraigo m, extirpación f викорчувати 1. (очистити від пеньків) des- ^®Par vi, desarraigar vi, arrancar vi (de raíz), rozar vi; 2. extirpar vi
иксх^п™ segar* yf. _ луку segar un pracj0
ИКОТИТИ1. hacer rodar; sacar rodando; - бочку gradar una barrica; ~ крісло, коляску mover в sillón (con ruedas), un coche; 2. (швидко 0'f™) salir velozmente; - очі desencajar los
В(?атІИ\Т^ся sa*ir rodand°; 2. aparecer* vi (ro- ncfo); irrumpir vi (вибігти); 3. salir corriendo
вйкохати 1. (виростити) criar vt (con cariño, con ternura); educar vt (виховати); 2. abrigar vt, acariciar vt, - мрію abrigar (acariciar) un sueño викбшування c siega f, - сіна siega del heno викрад0ч ч raptor m, secuestrador m викрадення c rapto m; hurto m; ~ літака secuestro del avión; plagio m (з метою викупу
— Я Ам.)
вйкрасти док. raptar vt, secuestrar vt, robar vt, hurtar vt (вкрасти); plagiar vt (з метою викупу
— Л.Ам.)
викрбслювати недок., вйкреслити tachar vt, rayar vt, borrar vi; - з пам’яті borrar de la memoria; - зі свого життя borrar de su vida викрив0льний прикм. denunciador; acusatorio, revelador,
викрив0ти 1. desenmascarar vt; fustigar vt, flagelar vt; 2. (виявляти) revelar vt, manifestar* vt викривйч ч denunciador m, revelador m, desenmascarador m, revelador m викривлення c curvatura f, torcedura f, desviación f (відхилення); - хребта desviación de la columna vertebral
вйкристалізуватися док., викристалізбву- ватися cristalizarse
вйкрити revelar vt, desenmascarar vt, descubrir* vt, desenmascarar vt (кого-н.); - ворога desenmascarar al enemigo; - обман revelar un engaño вйкритися revelarse, desenmascararse, ponerse de manifiesto
викриттй c 1. desenmascaramiento m; fustigación f, revelación f, flagelación f, - звичаїв fustigación de las costumbres; ~ несправедливості revelación de la injusticia; ~ брехні desmentida f, 2. acusación f, denuncia f вйкришитися desmigarse вйкрійк-а ж patrón m; зняти -y cortar el patrón вйкроїти 1. cortar vi; 2.: ~ час conseguir (encontrar) tiempo; ~ кошти encontrar medios (recursos)
викрутйси mh. 1. (у поведінці) caprichos m pl, fantasías f pl; людина з ~ами persona extravagante (estrambótica), adefesio m; 2. (у мові) escarceos retóricos; говорити з -ами hablar amanerado
вйкрутити док., викручувати 1. (вигвинтити) destornillar vi; 2. (білизну) retorcer* vi вйкрутитися 1. (вигвинтитися) destornillarse; aflojarse; 2. salir* vi, salvarse; ~ся з халепи salvarse de una desgracia; 3. extorsionar vi вйкрутка ж destornillador m вйкувати док., викбвувати forjar vi, fraguar vt вйкуп ч 1. (дія) rescate m; desempeño m (із застави); 2. (плата) rescate m BHKynáTH bañar vi викупйтися bañarse
викупн’йй прикм. rescatado, desempeñado; -i платежі rescate m
викупбвувати недок., вйкупити rescatar vi, recobrar vi; desempeñar vi (із застави) викупбвуватися недок., вйкупитися 1. pagar su independencia; 2. (на волю) redimirse, rescatarse
вйкурити11. (цигарку) terminar de fumar; acabar vi (fumando); 2. (вигнати димом) ahumar vi; 2. (випроводити) hacer salir; desalojar vi, echar vi (з дому)
вйкурити2 (смолу, спирт) destilar vi, rectificar vi вйкусити arrancar de una dentellada вйла mh. horquilla f, horca f, -ми по (на) воді писано = escrito en la arena вилаз ч bloquete m, abertura f вйлазити недок., влізти subir vi, encaramarse, trepar vi
вйлазк*а ж 1. військ, salida f, ataque m, acometida f, embestida f, 2. ataque inesperado (por sorpresa); 3. спорт, excursión f, gira f; робити -у на лижах dar un paseo en esquís вйламати entrar (arrancar) rompiendo; ~ двері forzar la puerta
ennáBTH regañar vt, reñir* vt, reprender vt, insultar vt; injuriar vt, agraviar vt вйлаятися jurar vi, echar un temo вйлежати док., вилбжувати (про хворого) guardar cama (cierto tiempo) вйлежатися 1. (в ліжку) guardar cama (mucho tiempo); descansar acostado (відпочити лежа¬
чи); 2. (набути необхідних властивостей) madurarse, secarse (con ei tiempo) вил0жуватися estar echado (tumbado, tendido) a la bartola
виливйнець ч mex. lingote de metal (pequeño); свинцевий - lingote de plomo виливйння c fundición f, colada f, vaciado m; - під тиском colada inyectada; - у виливниці colada en lingoteras
виливнйця ж mex. molde m (de lingote), lingotera f
вйливок ч (виріб) fundición f, pieza fundida; чавунний ~ pieza de hierro colado; алюмінієвий (мідний) - fundición de aluminio (de cobre); бракований - fundición defectuosa вйлизати док., вилйзувати 1. limpiar vi (lamiendo); 2. dejar lamido (limpio) вйлиняти1 1. (зблякнути) descolorar vi, descolorir vi; 2. (про тварин) mudar vi (la piel, el pelo), perder* vi (el pelo); pelarse вйлиняти2 dejar de mudar (animales, aves) вилйскувати tornasolar vi, irisar vi; - червоним tomar el color rojo
вйлити 1. verter* vt (воду); vaciar vt (відро); 2. (виготовити литтям) fundir vt, colar* vt, ~ y форму moldear vt
вйлитися 1. (витекти) derramarse; -ся через край desbordarse; salirse de madre (про річку); 2. (виявитися) manifestarse*; 3. (у що-н.) tomar la forma (de); tender* vt (а); у що виллється все це? ¿en qué parará todo eso?; це вилилося в... esto se tradujo en... вйлитий 1. дієприкм. від вилити; 2. прикм.: він - батько es el retrato de su padre; es clavado a su padre (fam.)
вилицюватий прикм. de pómulos salientes, con los pómulos muy anchos виличн'йй прикм. анат. malar, cigomático; -a кістка hueso malar, pómulo m, cigoma m вилиця ж pómulo m
виліз0ти недок., вйлізти 1. salir agarrándose; salir arrastrándose, reptar vi (повзком); 2. (виходити з трамвая) salir* vi, apearse; 3. (показатися, вибитися) salir* vi, asomar vi; 4. (про волосся) caer* vi; мех вьілез a la piel se le cayó el pelo; - із шкури echar las asaduras (el bofe)
вилікбвний прикм. curable, medicable, sanable вилікбвність ж curabilidadf вилікбвувати недок., вйлікувати sanar vi, restablecer* vi (la salud de); curar vi вилікбвуватися sanar vi, ponerse bueno; curarse
вйліпити modelar vi, esculpir vi вйліт ч salida f, vuelo m (політ); despegue m (зліт); бойовий - vuelo de combate вйлітати недок., вилет іти 1. salir* vi (volando), emprender (tomar) el vuelo; 2. (вирушати літаком) salir* vi (en avión); літак ~ie el avión despegó (partió); 3. (вириватися) saltar vi, salir* vi (con fuerza); корок ~ів saltó el tapón; 4. (випадати) caerse*; - з рук caerse de las manos; - із сідоіа caerse del caballo; шибки -іли se desprendieron los cristales; 5. (поспіхом вийти, виїхати) salir* vi (precipitadamente); - кулею, стрілою salir como una bala, como una flecha; 6. (бути вигнаним) ser despedido, ser expulsado; ser plantado en la calle (fam.); - з голови irse de la cabeza; - в трубу salir por la ventana; quedarse asperges вйлка ж 1. електр. (штепсельна) - enchufe eléctrico; 2. військ, horquilla f вйловити 1. (видобути) sacar vt (fuera), sacgr pescando; - з води sacar mera del agua; 2. (переловити) pescar vt (todo); - всю рибу pescar todos los peces
вилоподГбний прикм. de (en) forma de tenedor (de horquilla), bifurcado
вйлощений 1. дієприкм. від вилощити; 2. прикм.: - молодик gomoso т, pisaverde m; petimetre т, lindo don Diego вйлощити sacar brillo, lustrar vt вилугбвування c хім. lixiviación f вилугбвувати недок., вилужити хім. lixiviar vt вйлудити estañar vt
вйлупити док.: - очі poner ojos de plato, poner ojos de a cuarta
731
вйлупитися
%
вйлупитися док., вилуплятися 1. (про пташенят) salir del cascarón; 2. {утупитися) poner (clavar) los ojos (en); asombrarse (зачудуватися)
вйлучення c detracción f, substracción f, confiscación f; ~ поштового відправлення I intervención de un envío вйлучити док., вилучйти retirar vt, detraer* vt,
I su(b)straer* vt, confiscar vt; ~ з ужитку, з обігу retirar del uso, de la circulación вилущити desgranar vt, sacar vt, extraer de la cascara
вилущувати недок., вйлущити 1. {очистити від лушпиння) desgranar vt, descascarar vt; 2. мед. desarticular vt вильнути до виляти 1
вилягальність ж с.-г. inclinación (propensión) а encamado, encarnamiento m {de las mieses) вилягйння c c.-8. encamado m вйлягти {про рослини) encamarse вилйння c 1. agitación f, sacudimiento m, meneo m; 2. tergiversación f {виверт); evasiva f {відмовка); subterfugio m {викрутас); ~ туди-сюди culebreo m
вилйти 1.(хвостом) menear vt, mover* vt {la cola); colear vi; 2. {змінювати напрям, звиватися) serpentear vi; 3. tergiversar vt, andarse con rodeos
вимагйння c exacción f, extorsión f вимагйти 1. exigir vt, demandar vt, reclamar vt (належне по праву), reivindicar vt (своїх прав), instar vt (наполягати); ~ перепустку, документи exigir el pase, los documentos; ~ підвищення зарплатні reivindicar el aumento del salario; ~ дисципліни, послуху exigir disciplina, obediencia; ~ пояснень (у кого-н.) exigir explicaciones (de); ~ з кого-н. exigir de alguien; 2. (зобов'язувати; змушувати) exigir vt, obligar vt (a), compeler vt (а); справедливість вимагає... la justeza obliga...
вимагйч ч concusionaro m, extorsionista m вимагйчка ж concusionaria f, extorsionista f вимазати док., вим0зувати 1. (натерти, покрити) untar vt, ~ дьогтем untar de brea; - глиною cubrircon arcilla; 2. (забруднити) ensuciar vt, embadurnar vt; ~ чорнилом manchar continta вймазатися ensuciarse, embarrarse; ~ся чорнилом mancharsecon tinta вймалювати док., вимальбвувати dibujar vt (con detalles, cuidadosamente); diseñar vt; destacar vt
вймалюватися (на тлі чого-н.) dibujarse, perfilarse; destacarse (виділитися) вимйнювати недок., вйманити 1. (змусити вийти) hacer salir; atraer* vt (con astucia); 2. (одержати хитрощами) arrancar vt, lograr vt, obtener* vt (por engaño); ~ обіцянку arrancar (obtener) una promesa; ~ гроші sacar el dinero, dar un sablazo
вймахати (вирости) espigarse, dar un estirón вимерзйти недок., вймерзнути morir* vi (helado), helarse*, congelarse вймерти morir* vi; extinguirse, desaparecer* vi (про родину, народ); asolarse, despoblarse* (про місто, село)
вймести limpiar barriendo, barrer vt, ~ сміття barrer la basura; - підлогу barrer el suelo вимивйння c deslave m, derrubio m вимикйння c електр. desconectación f, desconexión f, раптове - світла apagón m вимикйч ч interruptor m, disyuntor m (автоматичний); масляний - interruptor de aceite вимирйння c muerte f, extinción f, desaparición f; приректи на - condenar a muerte вймисел ч invención f (вигадка); mentira f, falsedad f, embuste m (брехня); ficción f (поетичний); macana ЦАрг., Уp., Ч.); це чистий ~ es una pura invención, es una farsa вймислити imaginar vt, fantasear vt, inventar vt (вигадати)
вймити 1. lavar vt, fregar* vt (посуд); 2. (розмити) socavar vt; ahuecar vt; - кому-н. голову, ~ кому-н. кісточки no dejar a uno un hueso sano; dar para ir pasando вймитися lavarse
вимінювати недок., вйміняти cambiar vt, trocar* vt (проміняти)
вймір ч мат. dimensión f, три ~и las tres dimensiones; спец, medición f вимірнйй npum. mensurable вимірність ж mensurabilidad f вимГрювальн'ИЙ прикм. de medida, de medición; mensural; -і прилади aparatos de medida, instrumentos de precisión вимГрювання c medida f, medición f, mensura f, ~ глибини sondaje m, sondeo m вимірювач ч 1. (прилад) medidor m; 2. (покажчик) índice m
виміряти док., вимГрювати medir* vt, mensurar vt, ~ глибину sondar vt, sondear vt; - кому-н. температуру tomar la temperatura a alguien; зміряти поглядом (очима) medir con la mirada вймісити amasar vt
вимітйся largarse, tomar soleta; ~йся! ¡largo de aquí!, ¡lárgatel
вймішати unir mezclando, mezclar vt, ~ вапно з . піском mezclar cal con arena вймкнення, вимикйння c corte m, desconexión f
вймкнути 1. desconectar vt, desenchufar vt, ~ струм cortar la corriente; - радіо apagar (desenchufar) la radio; - телефон desconectar el teléfono; - запалення авт. desconectar vt, ~ світло apagar la luz; 3. (перервати дію механізму) desconectar vt, apagar vt, parar vi; ~ мотор desconectar el motor; - верстат parar la máquina herramienta вймкнутися desconectarse, apagarse вимбва ж pronunciación f, articulación f, acento m, deje m, dejillo m (акцент); у неї добра іспанська - ella tiene buena pronunciación española вймовити decir* vt (сказати); proferir* vt, pronunciar vt, articular vt (чітко); не - ні слова по pronunciar una (no decir) palabra, no abrir la boca; no decir esta boca es mía (fam.) вимовляння c pronunciación f вимбвн ий прикм. лінгв. articulatorio; - апарат aparato articulatorio; ~i органи órganos articulatorios
вимбга ж 1. exigencia f, demanda f, reclamación f (належного по праву); intimación f (супроводжувана погрозою); presentación f (Л. Am.); законна - demanda legitima; настійна - solicitud insistente, instancia f, моральна ~ un imperativo moral; задовольнити чиї-н. ~и satisfacer las demandas de alguien; висувати ~и reivindicar vt, відмовитися від своїх вимог renunciar a sus pretensiones; на ~y a instancia de; 2. мн. (умови, дані; правила) exigencias f pl, requisitos m pl; mex.нічні ~u requerimientos técnicos; ~и часу exigencias del tiempo; ~и до абітурієнтів exigencias para los que ingresan en la escuela superior; не відповідати ~ам no responder a las exigencias; зупинка на -y parada discrecional (facultativa, a petición)
вимбгливий прикм. exigente; - тон tono exigente
вимбгливість ж exigencia f, надмірна ~ exigencia exagerada, pretensiones exageradas вимбгливо присл. con exigencia вимокйти недок., вймокнути 1. (промокнути) empaparse, calarse; - до нитки, до кісток ponerse como unasopa, calarse hasta los huesos; 2. (розмокнути) remojar vt, enriar vt (пролбон) вймолити impetrar vt, mendigar vt, obtener a fuerza de ruegos; - собі прощення obtener (el) perdón
вй молот ч trilla f, desgrane m вй молотити trillar vt, ~ пшеницю trillar trigo виморйти aniquilar vt, exterminar vt (con veneno, hambre, etc.)
вйморозити 1. (вистудити) enfriar vt, helar* vt, 2. (побити мор.озом) helar* vt; matar vt (por medio del frío)
вйморочн’ий прикм. юр.: ~e майно bienes mostrencos
вймостити pavimentar vt, empedrar* vt вймотати (виснажити) agotar vt, extenuar vt, agobiar vt, reventar vt, ~ всі сили (у кого-н.) agotar las fuerzas (de); - всю душу hacer doler el alma (a); - нерви destrozar los nervios; - противника agotar al enemigo вймотатися extenuarse, rendirse*, estar agotado
вймочити 1. (промочити) mojar vt, empapar vt- ~ до нитки calar hasta los huesos; 2. (розмо чити) remojar vt, macerar vt (пом'якшити)- enriar vt (льон); ~ оселедець poner a remojo el arenque, desalar el arenque вимбчування c mojada f, mojadura f вймпол ч 1. мор. gallardetes; 2. ae. (футляр з донесенням) mensaje aéreo; 3. спорт, banderín m
вимучен ий 1. дієприкм. від вимучити; 2. прикм. forzado, artificioso; -а усмішка sonrisa forzada; - стиль estilo artificioso (atrabajado) вимучувати недок., вймучити 1. (у кого-н./arrancar vt, obtener por la fuerza (por la violencia)- - усмішку arrancar una sonrisa; 2. (з себе) conseguir con gran esfuerzo; lucubrar vt (вірші) вймушен-ий прикм. artificial, forzado; ~e мовчання silencio forzado; -а посадка AB aterrizaje forzoso; - визнати forzoso es reconocerlo; ~ обставинами aguijoneado por las circunstancias
вймушеність ж (у поводженні) falta de naturalidad
вймушено присл. artificialmente вймуштрувати adiestrar vt, amaestrar vt вйм'я c ubre f, teta f
BHHá, провйна ж 1. culpa f, falta f, визнати свою провину confesar (reconocer) su culpa; загладити (свою) провину lavar (borrar) su falta; скласти провину на кого-н. echar (cargar) la culpa (а); взяти вину на себе cargar con la culpa, hacerse responsable; це моя провина es mi culpa, es culpa mía, mea culpa; це не з його вини eso no es su culpa; 2. (причина) causa f, з вини debido a, a causa de вйнагорбд'а ж recompensa f, remuneración f, retribución f (оплата); honorarios m pl (гонорар); gala f (Лат. Ам.); за невелику -у por una pequeña remuneración; як - (за що-н.) como recompensa (por), en recompensa de algo вйнагородити док., винагорбджувати recompensar vt, remunerar vt, retribuir* vt вйнайти inventar vt, encontrar* vt (знайти); ~ спосіб encontrar el medio винйрня ж taberna f, bodegón m вйнахід ч invención f винахідливий прикм. inventivo, ingenioso винахідливість ж inventiva f, ingeniosidad f винахідник ч inventor m винахідництво c inventiva f, espHritu de invenciyn винахідницький прикм. de invención; de inventor
вйнен у знач, присуд, (зобов'язаний заплатити) deber vt, скільки я тобі ~? ¿cuánto te debo?; він мені - багато грошей денег me debe mucho dinero
вйнесення с (небіжчика) traslado del cadáver, salida del entierro; pronunciamiento m; ~ вироку pronunciamiento de la sentencia (del veredicto) вйнести 1. (забрати звідки-н.) llevar vt, llevar fuera, sacar vt (назовні); quitar vt, retirar vt (забрати); ~ меблі з кімнати sacar los muebles de la habitación; - речі на перон llevar el equipaje al andón; 2. (принести куди-н.) traer* vt, llevar vt, ~ на ринок llevar (sacar) al mercado; 3. (помчати куди-н.) llevar vt, sacar vt (velozmente); кінь виніс його з бою eicaballo le sacó velozmente del combate; 4. (викинути течією, хвилями)агго\аг vt, човен ~ло в мор.е безос. Іа barca fue arrastrada por el mar, el mar se llevó la barca; 5. (запропонувати на обговорення) proponer* vt, someter vt, ~ на чий-н. суд someter (poner) al juicio (de); 6. (оголосити, прийняти) pronunciar vt, dictaminar vt, ~ вирок pronunciar una sentencia, sentenciar vt; ~ резолюцію adoptar una resolución; ~ рішення tomar una decisión; ~ подяку dar un voto de gracias; 7. (витримати, перенести) soportar vi; aguantar vt, sufrir vt (витерпіти); ~ біль soportar el dolor; ~ на своїх плечах llevar (cargar) sobre sus hombros; йому цього не ~ no podrá soportarlo; ~ примітку на поля (книжки) hacer una nota marginal, poner (escribir) una nota al margen; - за дужки мат. sacar fuera de paréntesis, sacar factor común; ~ враження recibir (sacar) la impresión; ~ переконання adquirir la convicción; ~ сміття з хати sacar los trapos a relucir
732
вйписка
вйнестися (про автомобіль, коня) salir* vi (а toda velocidad)
вйник-нути surgir vi] у нього ~ла думка le surgió la idea (de), le vino una idea a la cabeza; ~ли нові труднощі se presentaron nuevas dificultades; ~ла сварка surgió (estalló) una riña; ~ли суперечності afloraron las divergencias; виникла пожежа se declaró un incendio вйника-ти див. виникнути; ~є потреба se impone la necesidad
вйникнення c nacimiento m; origen m; surgimiento m; principio m; ~ життя на Землі origen de la vida en la Tierra; ~ пожежі surgimiento de un incendio
вйнищення c destrucción f, aniquilamiento m, exterminación f
винищити destruir* vt, aniquilar vt, exterminar vt винищитися destruirse*; aniquilarse, exterminarse
винйщувальн*ий прикм. 1. destructor; aniquilador, exterminados 2.: ~a авіація aviación de caza
винйщувач ч 1. destructor m, exterminador m\ 2. ae. avión de caza, caza m; реактивний ~ caza a (de) reacción; 3. ae.: льотчик-~ piloto de caza вйнн-ий1 прикм. de vino, vínico; vinero; ~a пляшка botella de vino; ~ погріб bodega f, ~ спирт alcohol (espíritu) de vino, alcohol etílico (vínico); ~ магазин vinatería f; ~ камінь crémor m; tártaro dental (на зубах)] ~a ягода higo paso (seco) вйнний, винувйтий прикм. culpable, culpado; ні в чому не ~ sin ninguna culpa; визнати себе ~им reconocerse culpable; confesar su culpa (зізнатися); ~ у крадіжці reo de robo виннокам’ян'ий прикм. хім.: -а сіль tartrato т\ ~а кислота ácido tartárico винб1 с picas f pl; espadas f рі (в іспанській колоді) вино2 с vino т] десертне - vino de postre (generoso); столове - vino de mesa (de pasto); червоне ~ vino tinto (cubierto); біле, сухе ~ vino blanco, seco; напівсне ~ vino abocado; рожеве ~ vino clarete (rosado); молоде ~ vino nuevo; дворічне (трирічне) ~ vino de dos (tres, etc.) cepas (hojas); міцне ~ vino de dos orejas; не- розбавлене - vino moro; розбавлене - vino bautizado; ігристе - vino espumoso; витримане ~ vino añejo; розбавляти ~ водою bautizar (cristianar) el vino; розливати ~ у чарки escanciar vt, пити ~ escanciar vi
виногрбд ч 1. (ягоди) uva f, недостиглий ~ agraz m; збирання ~y vendimia f, recolección de la uva; збирач ~y vendimiador m; 2. (рослина) viticultor m, viñador m,vid f, cepa f, дикий - labrusca f, parriza f, vid silvestre; розведення ~y viticultura f
виногр0дарство c viticultura f виногр0дарський прикм. vitícola виногрбдина ж uva f, grano de uva виногр0дн'Ий прикм. 1. (про рослину) de vid, de cepa, de parra; ~a лоза vid f, cepa f, parra f (кручена)] ~a альтанка parral m; пагін ~ої лози sarmiento m; mugrón m, pámpano m; ~¡ вусики tijeretas f pl; ~ лист pámpana f, pámpano m; 2. (про ягоди) de uva; ~e гроно racimo de uvas; ~e вино vino (de uva); ~a кісточка pepita de uva; ~e сусло mosto m] ~¡ вичавки orujo m; ~ сік zumo de uva; ~ сезон vendimia f(пора збирання)] ~ Цукор хім. azúcar de uva, glucosa f виногр0дник ч viña f, viñedo m; vinal m (Лат. Ам.)
винокур ч destilador m
винокуріння c destilación f, fabricación de aguardiente
винокурний прикм.: ~ завод destilería f, destilatorio m
винорбб ч vinicultor m, enólogo m винорббство c vinicultura f, industria vinícola, enotécnica f, enología f (наука)] vinificación f [способи виробництва) винорббський прикм. vinícola, vinicultor; enotécnico
B"»°W 1. (дитину) llevar a término (el em- ojMbzo); 2. (проект, ідею) madurar vt, empollar
buua (3H0§umu) gastar vt инбсити2 див. винести; не - (кого-н.) no u?Portar (а); не - сміття з хати la ropa sucia se ,ava en casa
вйноска ж (примітка на полях або під текстом) nota f, observación f (al pie de la página o al margen)] llamada f
виноторгівля ж comercio de vinos; almacén (tienda) de vinos (магазин) виноторгбвець ч vinatero m, comerciante en vinos
виночбрпій ч icm. copero m, escanciador m вйношен-ий 1. дієприкм. від виносити; 2. прикм. (обдуманий) maduro; ~а ідея idea madura; 3. прикм. (зношений) desgastado винбшувати див. виносити; ~ новий задум abrigar (alimentar, acariciar) un nuevo proyecto винувбт’ий прикм. culpable; ~ погляд mirada de culpabilidad (confusa); з ~им виглядом con aire de culpabilidad; бути ~им ser culpable, tener culpa; він не ~ no es culpable; без вини ~ sin culpa culpable
винуватець ч culpable m; ~ торжества héroe de la fiesta
винувбтість ж culpabilidad f винувбто присл. con culpa, culpablemente; ~ поглянути mirar con aire culpable винцд c зм. до вино vinillo m, vinito m вйнюхати док., винюхувати 1. (дізнатися) olfatear vt, husmear vt, huronear vt, 2. indagar vt, averiguar vt
виняньчувати недок., вйняньчити criar vt, educar vt
виняткбв-ий прикм. excepcional, exclusivo, extraordinario; peculiar (особливий)] ~ випадок caso (hecho) excepcional; ~e право derecho exclusivo; справа ~ої ваги caso de importancia excepcional
виняткбвість ж exclusividad f, peculiaridad f (особливість)] расова ~ discriminación racial; ~ цього явища el carácter excepcional de este fenómeno
виняткбво 1. присл. excepcionalmente, extraordinariamente; 2. у знач. част. (лише, тільки) exclusivamente
вйнят-ок ч (з правил, з норми) excepción f, за ~ком a excepción de, excepto; як ~ como excepción; без ~ку sin excepción вйорати док., вибрювати sacar vt (arando) вйпад ч 1. caída f, 2. спорт, asalto т, ataque т; робити ~ tirar a fondo (у фехтуванні)] 3. (проти кого-н.) ataque m; ворожий ~ ataque hostil випадйння с caída f, ~ волосся caída del pelo; alopecia f; ~ матки мед. prolapso del útero (de la matriz); ~ прямої кишки мед. prolapso del recto; ~ осадів precipitaciones fpl випадкбв’ий прикм. 1. (непередбачений) casual, fortuito; - зустріч encuentro casual; - відвідувач visita casual; 2. (непостійний) ocasional, eventual, accidental; ~e явище fenómeno accidental; ~ заробіток ganancia eventual (de ocasión)
випадкбв-ість ж 1. (випадкова обставина) casualidad f, eventualidad f (можливість)] це звичайна ~ es un hecho fortuito; зал.ежати від ~остей depender de los azares (de las circunstancias); 2. (випадковий характер) carácter casual (fortuito, accidental); випадково 1. присл. casualmente, por (de) casualidad, fortuitamente; accidentalmente (від часу до часу)] ~ бути де-н. estar en alguna parte casualmente; я його зустрів - le encontré por casualidad
випаднйй прикм.: ~ голосний лінгв. vocal caduca вйпад'ок ч 1. caso m; hecho m (факт, явище)] incidente m, acontecimiento m (пригода)] нещасний ~ accidente m; непередбачений - caso fortuito; можливий ~ eventualidad f, смертний ~ accidente mortal; особливий ~ caso especial; безглуздий - absurdidad f, disparate m; типовий ~ caso típico; в окремих ~ках en algunos casos; у рідкісних ~ках rara vez; у багатьох ~ках frecuentemente, en muchos casos вйпал ч truhán m; mex. cocción f, cochura f (цегли, порцеляни)] calcinación f (вапна)] testación [(руди)
вйпалений прикм. (про глину, порцеляну) cocido
вйпалити (спалити) quemar vt, reducir a cenizas, incinerar vt; (цеглу) cocer vt; calcinar vt (вапно)] tostar vt (руду)
вип0лювальн*ий прикм. mex. de cocción; de calcinar, de calcinación; ~a піч calcinador m; tostador m
вип0лювати недок., вйпалити 1. (вистрілити) disparar vt, hacer fuego, tirar w;~ з рушниці disparar la escopeta; 2. (сказати) decir a quemarropa (a boca jarro), espetar vt, fletar vt (Ар., Ч., Перу)
вйпари мн.: vapores m pl, humos m pl; emanaciones f pl; miasmas m pl випарнйй прикм. de evaporación випарнйк ч mex. vaporizador m випбрність, випаровуваність ж capacidad de evaporización
випарбвування c evaporización f, exhalación f вйпарувати evaporar vt, evaporizar vt, vaporizar вйпаруватися 1. evaporarse, vaporizarse; volatilizarse (звітритися)] 2. (зникнути) evaporarse, disiparse, eclipsarse випйрювання c evaporización f випбрювати недок., вйпарити 1. evaporar vt, ~ розчин evaporar una solución; 2. (піддати дії пари) escaldar vt, pasar por el vapor; ~ діжку escaldar la barrica; ~ білизну hervir la ropa випйрюватися evaporarse вйпас ч с.-г. prado m, pasto m (тж. дія)] pastizal m (для коней)
вйпа’сти 1. (впасти) caer* vi] deslizarse (вислизнути)] ~ з рук caer de la mano; зуби, волосся ~ли se han caído los dientes, el cabello; 2. (про осади) caer* vi] ~в сніг ha nevado; ~b дощ ha llovido; ~в град ha granizado; ~ла poca ha rociado; 3. (зникнути] вибути) desaparecer* vi] salir* vi; - з пам’яті desaparecer (borrarse) de la memoria; - з гри salir del juego; ~ з норми (правил, тону) disonar vi, contrastar vi, desentonar vi, hacer disonancia; 4. (дістатися) caer* vi, tocar vt, ~ на долю tener la suerte; tener la desgracia (про нещастя)] йому ~в жереб le tocó la suerte; йому ~ло щастя tuvo la fortuna (la suerte); 5. (траплятися): літо ~ло спекотне el verano fue caluroso] день ~в дощовий el día fue lluvioso
вйпатрати destripar vi, sacar las tripas вйпекти 1. (спекти) cocer* vt, asar vt 2. (пропекти) cocer bien (a punto) вйпектися cocerse bien, cocerse a punto вйпередження c 1. anticipación f, ~ подій anticipación de los acontecimientos; 2. adelanto mm, працювати з ~м графіка trabajar adelantando al horario
вйпередити док., BHnepe/vKám 1. adelantar vt, tofriar (coger) la delantera; rezagar vt, dejar atrás, traspasar vt (обганяти)] якщо захоче, він може всіх ~ puede aventajar a todos, si quiere; 2. adelantarse; ~ події adelantarse a los acontecimientos
вйперти 1. (виштовхати) echar (sacar) a empujones (a empellones), sacar a presión; 2. (вигнати, виключити) echar (poner) en la calle, despachar vt
вйпещений дієприкм., прикм. (bien) cuidado випив0"ти 1. див. випити; 2. empinar vt (el codo)] він ~є le gusta empinar, es un bebedor випив0ка ч borracho m, borrachín m вйпивка ж 1. bebida f (acción)] 2. (вино) bebida f випйлювати недок., вйпиляти 1. serrar* vt, aserrar* vt, 2. (пиляючи, виготовити) hacer serrando
випирбти 1. див. виперти; 2. (випинатися) sobresalir* vi] resaltar vi
вйписати 1. (зробити вибірку) tomar apuntes, apuntar vt, acotar vt; copiar vt (списати)] 2. (ретельно написати) escribir* vt (cuidadosamente), caligrafiar vt; 3. (ретельно намалювати) dibujar vt, representar vt, reflejar vt (cuidadosamente, con detalles)] 4. (написати, скласти) escribir* vt, hacer* vt; - квитанцію escribir (dar) un recibo; - рахунок hacer la cuenta; 5. (зробити письмове замовлення) encargar por escrito; 6. (викликати письмово) llamar por escrito; 7. (відрахувати) borrar de la lista, dar de alta; ~ з лікарні dar de alta del hospital вйписатися (відрахуватися): ~ся з лікарні darse de alta, tomar el alta, salir del hospital вйписка ж 1. (вибірка) copia f, 2. (витяг з книжок, документів) extracto т, resumen т; ~ з
733
вйпитати
протоколу extracto del ach; 3. (замовлення) encargo m, pedido m; 4. (відрахування) baja f вйпитати док., випитувати sonsacar vt, tirar de la lengua (a) (fam.); ~ кого-н. про що-н., ~ у кого-н. що-н. hacer hablar, informarse; tirar de la lengua (a); hacer cantar (fam.); він ~в у мене все me hizo cantar todo
вйпи-ти beber vt, tomar vt, acolitar vt (Лат. Ам.); ~ чашку чаю, кави tomar una taza de té, de café, etc.', ~ молока, води, вина beber leche, agua, vino, etc.; ~ ліки tomar una medicina; ~ одним духом beber de un trago; ~ до дна vaciar vt, apurar vt, ~ зайве beber más de la cuenta, beberdemasiado; він ~в (спиртного) ha(está) bebido; ~ за кого-н., - за чиє-н. здоров’я brindar por alguien, por(a) la salud de alguien; він мастак ~ le gusta empinar (el codo) випих0ти недок., вйпхати poner (echar) fuera; sacar a empujones (a empellones) випік0ння c 1. cocción f, cocimiento m, cocedura f, cochura f, ~ хліба cocción del pan 2. мед. cauterización f; 3. (по d,epeey) pirograbado m вйпіт ч мед. transpiración f вйплавити fundir vt
вйплавка ж fundición f, ~ сталі, чавуну fabricación del acero, del arrabio (del hierro colado) вйплакати 1. llorar vt (su desgracia, etc.); ~ rópe llorar su pena; 2. (випросити) obtener llorando, conseguir, con lágrimas; ~ (всі) очі llorar a lágrima viva, deshacerse en lágrimas вйплакатися desahogarse llorando, hartarse de llorar
вйплат(а) ч, ж paga f, pago m; mensualidad f (з розстроченням); ~ боргу pago de la deuda; ~ виграшів pago del premio; ~ репарацій pago de las reparaciones
вйплатити док., виточувати pagar vt, abonar vt, ~ борг pagar una deuda; satisfacer una deuda; arreglar vi (Лат. Ам.); ~ з розстроченням pagar a plazos; ~ зарплату pagar el sueldo (el jornal, etc.)
вйплатний прикм. de pago витичування c paga f, pago m, pagamiento m вйплекати criar vt, educar vt, formar (виховати) вйплеск ч derrame m
вйплескати док., випліскувати verter* vt, derramar vt (salpicando)
вйплескатися verterse*, derramarse (salpicándose)
вйплеснути verter* vt, derramar vt (salpicando); arrojar vt (хвилею, течією) вйплеснутися verterse*, derramarse (salpicándose); разом з водою - і дитину tirar el agua sucia del baño con el niño dentro вйплбсти 1. (розплітаючи, вийняти) desliar vt, ~ стрічку quitar la cinta de las trenzas; 2. (виготовити плетінням) trenzar vt, entrenzar vt вйплостися (з коси) destrenzarse, quitarse, caerse*; стрічка виплелася se destrenzó (se cayó) la cinta
виплив0ти недок., вйпли-вти 1. (сплити) subir vi (a la superficie), salir a flote; salir a nado (nadando); 2. (виникнути, з’явитися) aparecer* vi, surgir vz; emerger vi (на поверхні води); manifestarse* (виявитися); знову ~ reaparecer* vi; 3. (пливучи, з’явитися) salir* vi, aparecer* vi (remando, nadando); з-за острова ~в човен de detrás de la isla salió(apareció) una lancha; місяць ~в з-за хмар la luna apareció detrás de las nubes 4. (бути наслідком) emanar vi, derivar vi, inferir* vt, resultar vi; звідси ~є de esto se deduce(resulta); з усіма наслідками, що звідси ~ють con todas las consecuenciasque de esto se derivan (dimanan), con todas las consecuencias dimanantes de esto вйплодок ч: ~ пекла aborto del infierno, engendro de Satanás
вйплутатися док., виплутуватися 1. desenredarse; librarse; 2. desembarazarse; salir del lío (fam.)
вйплюнути escupir vt
вйпнути док., випин0ти 1. abombar vt, sacar vt, hinchar vt; ~ живіт, груди sacar la barriga (elpecho); 2. señalar vt, acentuar vt,destacar vt, hacer resaltar, poner de relieve вйпнутися 1. abombarse, hincharse; 2. destacarse, llevarse la palma
виповз0ти недок., вйповзти 1. (вилізти) reptar vi; arrastrarse, salir arrastrándose; змія виповзла la serpiente salió arrastrándose; 2. (вийти з трудом) salir con trabajo (con lentitud) вйпоїти (молоком) propinar leche; ~ теля cebar con brebaje; (тварину) lactar artificialmente вйполоскати enjuagar vt, gargarizar vt (горло); ~ рот enjuagarse la boca; ~ білизну aclarar la ropa
вйполоти escardar vt
вйпорожнення c 1. (дія) defecación f, evacuación f, 2. mh. excrementos m pl вйпорожнитися док., випорожнитися defecar vt, evacuar vt, estercolar vi (про тварин) вйпороти (відпороти) descoser vt, deshacer* vt випотівйти недок., вйпотіти transpirar vi (bien) вйправданий 1. дієприкм. від виправдати; 2. прикм. justificado; ~ ризик riesgo justificado вйправдання с 1. (вибачення) justificación f, на своє ~ para justificarse; знайти ~ encontrar una justificación; 2. (підсудного) absolución f вйправдати 1. (вчинок) justificar vt, excusar vt, 2. (кого-н.) disculpar vt; absolver* vt (підсудного); 3. justificar vt; mostrarse digno (de) (бути гідним чого-н.); ~ довіру mostrarse digno de la confianza, merecer la confianza; ~ себе (про метод) justificarse, afirmarse; 4. (витрати) cubrir* vt, compensar vt
вйправдатися 1. (довести свою правоту) justificarse, disculparse
виправднйй прикм. justificativo, de justificación, verificativo; - документ documento justificativo, justificante m, comprobante m випрйвдувальний прикм. див. виправдний; ~ вирок sentencia absolutoria випр0вдувати 1. див. виправдати; 2. (доводити чию-н. правоту) justificar vt, abogar vi (por, a favor de), defender* vt (захищати) випрйвдуватися 1. див. виправдатися; 2. (пояснювати свої вчинки) justificarse; defenderse* (захищатися); ~ся перед ким-н. justificarse ante alguien
вйправити1 (дістати, одержати) conseguir* vt, ~ паспорт conseguir el pasaporte вйправити2 1. (випрямити) enderezar vt, ~ цвях enderezar un clavo; 2. (поправити) corregir* vt, enmendar* vt; - становище corregir la situación; remediar vt (загладити); rectificar vt (у мор.альному сенсі); ~ помилки corregir las faltas; ~ становище remediar (subsanar) la situación; виправлене видання edición corregida вйправитися 1. (випрямитися) enderezarse; 2. (виправитися) corregirse*, enmendarse*; sentar la cabeza (порозумнішати) вйправка ж (постава) porte т, planta f, prestancia f, військова ~ porte militar вйправлення c 1. enderezamiento m; 2. corrección f, enmienda f
випр0вний прикм. corregible (про людину) випр0вно-трудов‘йй прикм.: ~і роботи
trabajos de corrección (de reeducación); ~a колонія colonia de reeducación (reformativa); reformatorio m, correccional de menores випрасувати (праскою) planchar vt вйпрати lavar vt
випрівйти недок., вйпріти (згнити) pudrir vt випробн'ий прикм. de prueba; experimental; ~ термін plazo de prueba; ~ політ ae. vuelo de prueba •
вйпробуван ий 1. дієприкм. від випробувати; 2. прикм. (перевірений) probado, experimentado; fiel (надійний); ~ друг amigo probado (fiel); ~ воїн soldado fogueado; ~ засіб remedio experimentado; ~а зброя un arma socorrida; sometido a prueba; - мате ріал material sometido a prueba; 3. ч persona sometida a prueba (a observación)
випрббув’ання c 1. prueba f, ensayo m, experimento m; ~ ядерної зброї prueba del arma nuclear; провести ~ probar* vt, experimentar vt, poner a prueba; витримати ~ pasar (con éxito) la prueba; 2. (знегоди) prueba f, зазнати важких ~ань sufrir duras pruebas вйпробувати (перевірити) probar* vt, poner a prueba, ensayar vt, experimentar vt, ~ свої сили probar sus fuerzas; ~ чиє-н. терпіння poner a prueba la paciencia de alguien
випрббувач ч probador m, experimentador m- льотчик— piloto-probador m випров0джувати недок., вйпровадити despedir* vt, echar vt, mandar a paseo (fam ) випромінювальний прикм. фіз. de radiación de irradiación
випромГнювання c фіз. irradiación f, radiación f, emisión f, emanación f, радіоактивне ~ irradiación radioactiva; ~ тепла radiación (emanación) de calor
випромінювати irradiar vi, radiar vi, emitir vi випромінюватися irradiarse, emanar vi випромінювач ч mex. emisor de radiaciones radiador m
вйпросити obtener* vt, conseguir* vt (a fuerza de pedir); ~ подарунок obtener (conseguir) un regalo
вйпростати 1. (вивільнити) sacar fuera, liberar vt, ~ руки, ноги sacar fuera las manos, los pies; 2. (спорожнити) vaciar vt, desocupar vt, ~ відро vaciar el balde
випрбшувати pedir con insistencia; pordiosear vt gestionar vt, solicitar vi (клопотатися); mendigar vt
вйпрягти desenganchar vt (коні); desuncir vt (воли)
вйпрямити enderezar vt, poner derecho; ~ струм rectificar la corriente вйпрямитися enderezarse; ~ на весь зріст erguirse*
вйпрямлення c 1. enderezamiento m; 2. en. (струму) rectificación f випрямлйч ч ел. rectificador m випрямнйй прикм. de rectificación, rectificador вйпуск ч 1. (води, пари) salida f, 2. (постріл) lanzamiento m; ~ торпеди lanzamiento de un torpedo; 3. (випуск в обіг) puesta en circulación; emisión f (позики, акцій, грошей); puesta en venta (товарів); 4. (виготовлення) producción f, ~ продукції producción f; 5. (група учнів, що одночасно закінчили навчальний заклад) graduados m pl, promoción f, egresados m pl (Лат. Ам.); 6. (видання, опублікування) publicación f, спеціальний ~ (газети) edición especial; 7. (частина твору, видана окремо) fascículo т, entrega f, 8. (пропуск) omisión f випускний прикм.: ~ іспит examen de reválida (final, de terminación de estudios); ~ клас clase (grado) de reválida (final de estudios); ~a ціна ек. precio de emisión; ~ клапан mex. válvula de escape; ~a труба TEX tubo (tubería) de salida; проводити -і іспити revalidar vt випускнйк ч graduado m; egresado m (Лат. Ам.); diplomado m, titulado m, graduando m (студент), finalista m
випускбвий ч jefe de edición (газети, журналу); jefe de emisión (радіо, телебачення) вйпустити 1. (відпустити, звільнити) dejar ir (salir); ~ з приміщення dejar salir del local; ~ на свободу poner en libertad; - собак echar (soltar) los perros; ~ стадо на луку llevar el rebaño al prado; 2. (дати витекти); dejar correr (salir); ~ воду dejar correr el agua; ~ тепло dejar salir el calor; ~ цівку диму dejar salir (el) humo; soltar una bocanada de humo (під час куріння); ~ повітря dejar salir (el) aire; 3. (вистрілити) disparar vt, ~ снаряд, кулю disparar un proyectil, una bala; ~ торпеду lanzar un torpedo; 4. (перестати тримати) soltar vt, dejar caer (впустити); ~ з рук dejar caer de las manos; ~ з обіймів soltar de los brazos; 5. (з навчального закладу) licenciar vt, conferir (dar) el título (de); ~ інженерів, лікарів licenciar ingenieros, médicos; - токарів dar la profesión de tornero (a); 6. (пустити в обіг) poner en circulación; emitir vt (позику, грошові знаки); lanzar al mercado, poner a la venta (товари); ~ позику, облігації lanzar (emitir) un empréstito, obligaciones; ~ марки emitir sellos; 7. (виробити) producir* vt, fabricar vt, ~ продукцію producir* vt; 8. (видати, опублікувати) publicar vt; ~ фільм (на ек.ран) poner (proyectar) una película; ~ в світ нову книжку sacar a luz (publicar) un nuevo libro; 9. (пропустити) omitir vt, suprimir vt, ~ рядок, розділ omitir una línea, un capítulo; M- (висунути, виставити) sacar vt;-mostrar* vt; ~ жало sacar el aguijón; - кігті mostrar (sacar)
734
вирубувати
las uñas; 11. (сукню, рукав) alargar vt (подовжити); ensanchar vt (розширити); ~ з попя зору perder de vista
вир ч 1* remolino m (de agua); 2. torbellino m; - подій el torbellino de los acontecimientos виразити 1. див. виразити; - думку exteriorizar un pensamiento; 2. (позначати) expresar vt, - собою representar en sí
вйражен-ий діеприкм. від виразити; яскраво ~ випадок caso muy expresivo (muy elocuente); слабо -а форма (чого-н.)forma débilmente expresada (de algo)
вйраження c 1. (дія і результат) expresión f, manifestación f (вияв); - почуттів expresión del sentimiento
вйраз ч див. вираження; грошовий ~ вартості valor monetario; з ~ом (говорити, співати) соп expresión; - обличчя, очей expresión del rostro (semblante), de los ojos; без ~y sin sentimiento, sin alma; з ~ом con sentimiento, con efusión вйразити 1. expresar vt, manifestar vt, його обличчя виразило радість su rostro expresó alegría; 2. (позначати в яких-н. одиницях) expresar vt, traducir* vt, convértir* vt, - потужність у ватах convertir la potencia en vatios вйразитися 1. (проявитися) expresarse, manifestarse*; 2. (знайти собі вираз) traducirse*, convertirse*; витрати виразились у сумі 100 євро los gastos llegaron a la suma de 100 evro виразка ж 1. úlcera f, llaga f, plaga f, - шлунку úlcera de estómago
виразкбв-ий прикм. de (con) úlcera(s), ulceroso; ~a хвороба úlcera f вир0зн*ий прикм. expresivo; significativo (велемовний); elocuente (промовистий); -e читання lectura expresiva, recitación f, - погляд mirada expresiva; distinto; claro (чіткий); inteligible (зрозумілий)
Bnpá3HHK ч portavoz m, intérprete m, f, виразник думки intérprete de la opinión; ~ ідей exponente de ideas; - загальних настроїв depositario de sentimientos generales (de estado de ánimo- general, de tendencias generales) вирйзність ж 1. carácter expresivo; 2. fuerza de expresión, fuerza expresiva; elocuencia f (промовистість); 3. claridad f (чіткість); 4. inteligibilidad f(зрозумілість) enpá3Ho присл. 1. expresivamente, de manera expresiva, 2. con expresión; con efusión; ~ поглянути (на кого-н.) mirar expresivamente (a); 3. de modo distinto, distintamente (чітко); 4. inteligiblemente (зрозуміло) вйрахування c 1. descuento m, deducción f 2. (утримана сума) retención f вирахувати док., вирахбвувати 1. (підрахувати) calcular vt; 2. (віднімати) descontar* vt; 3. (утримати суму) retener* vt, sustraer* vt вйрва ж embudo m; - від снаряда embudo (de proyectil)
вирвати (вихопити) arrancar vt, sacar vt, arrebatar vt (з рук); extirpar vt, desarraigar vt (з корінням); - сторінку arrancar una página; ~ зуб (кому-н.) extraer (sacar) un diente (а); ~ пасмо волосся (у кого-н.) arrancar un mechón de pelos (а); ~ зізнання (у кого-н.) arrancar una confesión (a); - згоду (у кого-н.) arrancar un acuerdo (а); ~ ініціативу (у кого-н.) arrebatar la iniciativa (а); ~ з серця (у кого-н.) arrancar del corazón (a)
вирва тися 1. (вивільнитися силою) escaparse, evadirse; ~ з чиїх-н. рук, обіймів escaparse Qe las manos, de los brazos (de); ~ на свободу fugarse, evadirse; 2. (прорватися вперед) arrancar vi, separarse; 3. (вириватися назовні - ПР° полум’я) surgir vi; 4. (прозвучати мимоволі) escaparse; ~вся стогін, крик sé escapó un lamento, un grito; ~вся сміх resonó una risa; у нього ~лося зізнання lo reconoció sin querer; 5. (відірватися) soltarse*, separarse; y книжці -лася сторінка se soltó una hoja del libro виректи proferir* vt
иривйння1 c (вихоплювання) arrancamiento gü’extracción f} extirpación f (рослин) ГРи^ння2 c (викопування) excavación f, fttnfenlerrfmiento m> exhumación f (трупа) fe!™ ДИВ-вирвати1 РИВ0ТИ2 див.вирити
BHpHBáTHCfl див. вирватися BHpnHáTH виринути 1. salir (brotar) a la superficie, emerger vi; 2. reaparecer* vi, emerger vi вйрити 1. (яму) cavar vt, excavar vt, - канаву cavar (abrir) una zanja; 2. (відкопати) desenterrar* vt, exhumar vt (труп) вйр-іб ч 1. producto m; 2. (предмет, продукт праці) artículo m; кустарні ~оби artículos de artesanía; глиняні ~оби artículos de alfarería; залізні, дерев’яні -обй artículos de hierro, de madera; булочні ~оби artículos de harina; шовкові -оби sedas f pl; вовняні ~оби lanas f pl; трикотажні ~оби artículos (géneros) de punto вирівнювання c 1. allanamiento m; nivelación f (по горизонталі); 2. військ, alineación f вирівняти 1. (зробити рівним, гладеньким) allanar vt, aplanar vt, - поверхню allanar la superficie; ~ дорогу allanar el camino; 2. (випрямити) equilibrar vt; nivelar vt (по горизонталі); igualar vt (за виском); - літак equilibrar el avión;
3. (по прямій лінй) alinear vt, enfilar vt; - ряди enfilar (alinear) las filas; ~ крок igualar el paso вйрівнятися 1. (стати рівним, гладеньким) allanarse, aplanarse; 2. (випрямитися) equilibrarse, nivelarse; літак -вся se equilibró el avión; човен -вся se equilibró (niveló) la barca; 3. (в одну лінію) alinearse; 4. corregirse*; ponerse al nivel de sus compañeros (в заняттях); характер -вся se ha corregido el carácter вйріз ч recorte m; escote m (у сукні); сукня з -ом vestido escotado; купувати кавун на - comprar sandía a cata
вйрізати док., вирізувати 1. cortar vt; recortar vt (зрізати); xip. extirpar vt; - статтю, фотографію з газети recortar un artículo, una fotografía del diario; - пухлину extirpar un tumor; 2. (зробити що-н.) cortar vt, 3. (з дерева) grabar vf; esculpir vt; 4. (винищити) pasar a cuchillo вйрізатися док A. (відокремитися) cortarse; 2. (вималюватися) despuntarse вйрізка ж 1. recorte m, recortaduraf; 2. (газетна) recorte m, 3. (сорт м’яса) fílete m, solomillo m
вирізнйй прикм. recortado, tallado вирізування c 1. recortado m; 2. мед. escisión f, ablación f; 3. (гравіювання) grabado m вйрізьблення c tallado m; esculpir m вирізьблювати tallar vt, labrar vt; esculpir vt (статую)
BnpixáTH див. виректи; pontificar vi (віщати) вйріст ч crecimiento m; пальто на - abrigo de talla crecedera; шити на - hacer la ropa con alforzas (para poder ensancharla o alargarla) вирішйльний прикм. decisivo, resolutorio; юр. decisorio; - фактор factor decisivo; -а хвилина minuto decisivo; - голос voto decisivo вйрішен-ий прикм. resuelto, solucionado; справа -a asunto resuelto; питання ~e cuestión resuelta
вйрішення c 1. (дія) decisión f, resolución f, 2. (питання) solución f
вйрішйти 1. (прийняти рішення) decidir vt, tomar una resolución; я -в лишитися вдома decidí quedarme en casa; це вирішено eso está decidido (queda convenido); - справу на чию-н. користь decidir el asunto a favor de alguien; - долю decidir el destino, la suerte; 2. resolver* vt, solucionar vf; - питання solucionar una cuestión; 3. (визначити, вплинути на результат) decidir vt, determinar vt; - результат справи determinar la resolución del asunto вйрішитися estar decidido, estar resuelto; його доля -лася su destino está decidido; справа швидко -лася el asunto se ha resuelto rápidamente
виробіток ч (продуктивність) productividad f, rendimiento m; норма ~ку norma de producción вйробки мн. гірн.. excavaciones f pl вйроблення c 1. (виробництво чого-н.) fabricación f, confección f, - політики la articulación (puesta a punto, instrumentación) de una política; 2. (продукція) producción f виробляти недок., вйробити 1. producir* vt, fabricar vt, manufacturar vt, cultivar vt; - електроенергію generar energía eléctrica; 2. (складати) elaborar vt, formar vt (створювати); - резолюцію elaborar una resolución; - план дій
elaborar (trazar) el plan de acción; - політику articular (poner a punto, instrumentar) una política; 3. (розвивати, виховувати) formar vt, forjar vt, - в собі силу волі educar en sí la fuerza de voluntad; - характер formar el carácter; - звичку crear (forjar) la costumbre; 4. (заробляти) ganar vt, 5. гірн. agotar vt виробнйй прикм. de (para) fabricación, de (para) elaboración
виробнйк ч ек. productor m; ~и матеріальних благ productores de bienes materiales виробнйцтв-о c (процес) producción f, fabricación f, масове (серійне) - producción en grandes series (en gran escala); fabricación masiva; дрібносерійне - producción en pequeños lotes; взуттєве - fabricación de calzado; швейне - confección de ropa; потокове - producción en cadena; знаряддя і засоби -a herramientas y medios de producción; спосіб -a modo de producción; спад -a caída de la producción; recesión f
виробнич ий прикм. de producción; - процес proceso de producción, producción f, - план plan de producción; -і відносини relaciones de producción; -а потужність potencia de producción; -і показники índices de producción, volumen de producción; rendimiento m; -а нарада reunión de producción; - стаж años de servicio; ~e навчання enseñanza laboral, aprendizaje m; -а практика prácticas f pl; - конфлікт conflicto laboral; -а гімнастика gimnasia laboral виробнйчник ч productor m, trabajador m вйродження c degeneración f, decadencia f (занепад)
вироджбнський прикм. de degeneración; degenerativo
вйродитися degenerar vi; decaer* vi (занепасти)
виродлйвий прикм. monstruoso; deforme (ненормальний); feo (негарний) виродлйвість ж 1. (фізична вада) monstruosidad f, deformidad f; 2. (ненормальність) anomalía f
вирод ок ч monstruo m, ser deforme; (про людину) bastardo m, aborto m; degenerado m; мор.альний - persona depravada; в родині не без -ка en cada rebaño hay una oveja descarriada, en cada familia hay un Judas BiipóK ч 1. sentencia f, juicio m; veredicto m (рішення присяжних); обвинувальний - sentencia acusatoria; виправдальний - veredicto absolutorio, sentencia absolutoria; veredicto de inculpabilidad; остаточний - sentencia definitiva; ухвалити - pronunciar (fulminar) la sentencia; привести - у виконання ejecutar la sentencia; 2. (рішення, думка) juicio m, dictamen m виростання c vegetación f, crecimiento m виростати недок., вйрости 1. (ставати вищим, довшим) crecer* vi; criarse (виховуватися); ser (hacerse) mayor (ставати дорослим); - в селі, в місті criarse en la aldea, en la ciudad;2. (з чого-н.): він виріс з костюму le ha quedado pequeño (corto) el traje; 3. (у розмірах, кількості) aumentar vi, acrecentar* vi; виросли доходи населення aumentó la renta de la población; 4. (розвиваючись, ставати ким-н.) llegar a ser, convertirse*; як художник він дуже виріс за ці роки como pintor ha mejorado mucho en estos años; 5. (виникати) alzarse, elevarse; surgir vi (несподівано); тут виросло нове місто aquí se alzó (surgió) una ciudad nueva; - немов з-під землі surgir como por encanto; 6. (з’являтися) aparecer* vi, crecer* vi; борода виросла creció la barba; 7. (показуватися, виникати) aparecer* vi, mostrarse*; - в чиїх-н. очах crecer ante los ojos (en la opinión) de вйростити док., вирбщувати criar vt, cultivar vt (рослини); - розсаду cultivar planteles; - кадри formar (educar) cuadros вйросток ч анат. tendón m вирбщування c cría f, crianza f, cultivo m вйруб ч 1. corta f, corte m, tala f, - лісу tala del bosque; 2. (вирубане місце), lugar talado; 3. (виїмка) entalladura f, muesca f вирубувати недок., вирубйти 1. (рубати) cortar vt, abatir vt, talar vt (тж. дерева); desforestar vt (ліс); 2. (прорубати) abrir* vt, ha¬
735
BnpyeáTH
cer* vt; 3. (вирізьбити) tallar vt, esculpir vt; ~ сокирою фігуру tallar una figura con hacha; 4. гірн.. extraer* vt
вирувдти bullir vi, hervir* vi; agitarse вирулювати, вирулити ae rodar* vi (el avión) виручати недок., вйручити 1. (прийти на допомогу) ayudar vt, acudir en ayuda (en socorro) (de), socorrer vt, sacar de un apuro (a), dar la mano (а); ~ з біди librar de la desgracia; 2. (одержати прибуток) ganar vt, embolsar vt (класти до кишені)
вйручк*а ж 1. (допомога) ayuda f, socorro т; прийти на -у venir en ayuda; 2. (заробіток) ganancia f, embolso m, entrada f (доход) вйруш’ити (відбути — поїхати, піти) salir* vi; irse*, partir vi (para); ~ на прогулянку ir a dar una vuelta (un paseo); - в дорогу ponerse en camino; - по домівках marcharse cada uno a su casa; ~ потягом, пароплавом tomar el tren, el barco; потяг ~ає o 8 годині вечора el tren sale (parte) a las ocho de la noche вйряджений 1. діеприкм. від вирядити; 2. прикм. peripuesto, endomingado, emperejilado вйрядити 1. atildar vt, emperifollar vi; 2. engalanar vt, endomingar vt, emperejilar vt вйрядитися 1. atildarse, emperifollarse; 2. engalanarse, endomingarse, emperejilarse; ~ся як на весілля emperifollarse, ponerse de mil alfileres, estar peripuesto висйджування c 1. desembarco m; 2. (рослини) trasplante m
вйсадити 1. desembarcar vt (на берег); hacer bajar, hacer descender (силоміць); ~ війська desembarcar tropas; ~ (повітряний) десант hacer un desembarco (aéreo); ~ (кого-н.) з трамвая hacer salir del tranvía (a); 2. (рослину) trasplantar vt, 3. (вибити) quebrar* vt, romper* vi (скло); forzar* vt (двері); desfondar vi (дно бочки); ~ся descender* vi, bajar vi, apearse; desembarcar vi (на берег) вйсадка ж і. (на берег, на землю) desembarco т; ~ повітряного десанту desembarco aéreo; 2. (рослини) trasplante т; ~ розсади в ґрунт trasplante de planteles en la tierra вйсадки мн. c.-a. plantón m вйсватати obtener la mano (de), conseguir matrimonio
висвйрдлювати недок., вйсвердлити horadar vt, taladrar vt, perforar vt висвйстувати dar silbidos; silbar vt вйсвітленн'Я c (тлумачення) ilustración f, interpretación f, у чиєму-н. ~i según alguien, como lo enfoca (lo concibe) alguien; об’єктивне ~ información objetiva; ~ друкованими органами cobertura informativa вйсвітлити (викласти) ilustrar vt, interpretar vt (витлумачити); ~ питання в пресі aclarar el problema en la prensa; ~ становище informar de la situación; ~ судовий процес cubrir la vista de la causa
вйсвятити док., висвячувати (в сан) otorgar una dignidad; ~ в рицарі armar caballero вйсвячення c церк. imposición de manos вйселення c 1. desahucio m; desalojamiento m; expulsión f (вигнання); ~ з помешкання desahucio del apartamento; 2. (переселення) mudanza f, traslado m, emigración f, ~ в новий район mudanza a un nuevo distrito вйсолити док., виселяти 1. desahuciar vt, desalojar vt, expulsar vt (виганяти); 2. (переселити) mudar vt, trasladar vt, emigrar vt вйсолитися mudarse, trasladarse висйджування c (пташенят) incubación f вйсидіти 1. (пробути певний час де-н.) quedar vt, aguardar vt, esperar vt (прочекати); ~ три дні вдома estar en casa sin salir tres días; - до кінця (спектаклю, сеансу) esperar hasta el fin (de un espectáculo, de una sesión); 2. (про птаха) empollar vt, incubar vt висилЯти див. вислати вйсилка ж 1. (відправлення) envío т; 2. (адміністративна) deportación f, confinamiento т, confinación f, exilio m,destierro m (з країни) вйсип ч eflorescencia f, erupción f, exantema m (cient.); у нього з’явився ~ le han salido granos вйсипа’ти док., висип0ти 1. verter* vt, derramar vt, esparcir vt (розсипати); 2. (про натовп)
aparecer en masa; усі ~ли на вулицю todos irrumpieron en la calle; 3. (з’явитися) mostrarse*, aparecer*vi; на небі ~ли зорі el cielo se cubrió de estrellas; на обличчі ~ло brotó una erupción en la cara
вйсипатися verterse*, derramarse, esparcirse висиплйтися див. виспатися висипнйй прикм.: ~ тиф мед. tifus (exantemático)
висипнотифбзний прикм. de tifus (exantemático)
висих0ти див. висохнути висів0ння с с.-г. siembra f, ~ зерна, насіння siembra del grano, de la semilla ВИСІВ0ТИ див. висіяти вйсівки мн. cerniduras f pl вйсікти (побити) azotar vt, vapulear vt вйсілки мн. caserío m (conjunto de casas), casarm
вйсіти 1. colgar* vi, pender vi, estar colgado, estar suspendido; estar pendiente (бути підвішеним); estar fijado (бути прикріпленим); на стіні висить карт.та en la pared está colgado (hay) un cuadro; лампа висить над столом la lámpara pende sobre (encima de) la mesa; 2. (нависати) pender vi; скеля висить над дорогою la roca pende sobre el camino; 3. (бути зашироким - про одяг) colgar* vi; пальто висить на ньому le cuelga el abrigo por todas las partes; ~ на волоску estar colgado (pender) de un pelo (de un cabello); ~ у повітрі estar en el aire; ~ на шиї у кого-н. ser una carga para alguien, vivirá cuenta de alguien; ~ на телефоні pegarse al teléfono висГювати див. висіяти вйсіяти с.-г. sembrar* vt вискЯкувати недок., вйскочити subir (montar) de un salto
вйскнути lanzar (dar) un chillido (un gañido, un aullido)
вйскоблити raer*vt; raspar vt (тж. мед.); ~ напис raspar (borrar) una inscripción вискбблювання c raedura f, raspadura f, мед. raspado m
вискбблювати див. вискоблити вйскочень ч advenedizo т, moscón т; farolero m (хвалько)
вйскочи’ти 1. (звідки-н.) saltar vi; botar vi (fuera de); surgir vi, aparecer* vi (раптово з’явитися);
2. (несподівано утворитися) salir* vi, surgir vi; -в прищ salió un grano; 3. (випасти) caer* vi, desprenderse; ~ з голови, ~ з пам’яті borrarse de la memoria; ~ заміж casarse apresuradamente; 4. (вгору) subir (montar) de un salto; ~ на коня montar al caballo de un salto
вйслати 1. (послати) mandar vt, enviar vt, expedir* vt (відправити); ~ гроші mandar dinero; ~ пакунок enviar un paquete postal; 2. (в адміністративному порядку) deportar vt, exilar vt,confinar vt, desterrar* vt вислизЯти недок., вйслизнути 1. caer* vi, resbalar vi, soltarse*; 2. alejarse (huir) arrastrándose; 3. escapar vi, pasar furtivamente, eclipsarse;
3. deslizarse, escurrirse; 4. (непомітно піти) escabullirse; irse de entre las manos
вйслів ч sentencia f, máxima f вйсловити 1. decir* vt, enunciar vt, 2. expresar vt (виразити); manifestar* vt (виявити); 3. emitir vt (думку, побажання); ~ пропозицію hacer una suposición; ~ свою думку expresar (formular) su opinión; 4. dar expresión; formular vt; ~ вдячність expresar su agradecimiento, agradecer* vt, ~ співчуття testimoniar su pósame вйсловитися emitir su opinión, manifestarse*; ~ся з приводу чого-н. emitir su parecer sobre algo; ~ся проти кого-н. manifestarse*, intervenir contra alguien; ~ся за резолюцію preconizar (abogar por) la resolución висловлювання c 1. (дія) enunciación f, manifestación f, 2. (думка) parecer m, opinión f, declaración f (заява); 3. (міркування) declaraciones f pl, testimonios m pl; лінгв. enunciado m вислбвлювати(ся) див. висловити(ся); м'яко висловлюючись hablando con benevolencia вйслуга ж: за ~у років por (los) años de servicio вислужувати недок., вйслужити 1. (заслужити) tener derecho (а); ~ пенсию tener
derecho al retiro; 2. (прослужити певний meo мін): ~ ЗО років tener treinta años de servicio вислужуватися (перед кем-н.) ganarse los favores (de); hacer méritos (ante) вйслухати 1. escuchar vt, ~ правду escuchar la verdad; ~ вирок escuchar el veredicto; 2. мед auscultar vt
вислухування c. 1. (дія) escucha f, 2. мед auscultación f
вислухувати див. вислухати вйсмикнути arrancar vt, sacar vt, extraer* vt, - нитку з голки desenhebrar la aguja висмйкувати див. висмикнути висмГювати недок., вйсміяти mofarse (de) chancearse (de); poner en ridículo, ridiculizar vt (осміяти)
вйсмоктати chupar vt, succionar vt, ~ всі соки (з кого-н.) sacar todo el jugo (a), exprimir como un limón (a); - з пальця (що-н.) decir de boquilla, sacar de su cabeza; inventar vt висмбктувати див. висмоктати вйсмолити embrear vt, alquitranar vi вйснажений 1. діеприкм. від виснажити; 2. прикм. agotado, extenuado, exhausto; ~ голодом, лихоманкою agotado por el hambre, por la fiebre
вйснаження c 1. agotamiento m; extenuación t, inanición f (від голоду); нервове - agotamiento nervioso; повне - consunción f 2. (ґрунту) agotamiento m, esterilización f, війна на ~ guerra de extenuación
вйснажити 1. agotar vt, consumir vt, extenuar vt (ослабити); 2. (ґрунт) agotar vt, esquilmar vt, esterilizar vt, empobrecer* vt вйснажитися 1. agotarse, consumirse; 2. (про ґрунт) agotarse, esterilizarse, empobrecerse* виснйжливий прикм. agotador, extenuativo, extenuante
висн0жувати(ся) див. виснажити(ся) виснбвувати див. виснувати; з чого ти це ~єш? ¿de dónde sacas ésto?, ¿de qué deduces esto?
вйснув*ати (зробити висновок) concluir* vt, deducir* vt, resumir vt (підбити підсумок); з ваших слів я можу ~ de sus palabras puedo deducir; з чого ти це ~ав? ¿de dónde deduces (sacas) esto?
вйснути estar colgado; colgar* vt, pender vt висбвувати(ся) див. висунути(ся) висбк ч тех. plomada f, pesa de plomo; за ~ком a plomo, perpendicularmente, a cordel висбк’ий прикм. 1. alto, elevado; ~ oro зросту de alta estatura, de estatura alta; ~a місцевість lugar elevado; ~a стеля techo alto; ~e небо cielo alto; 2. (значний) alto, considerable; - тиск alta presión; - напруга ел. alta tensión; -і ціни precios altos; ~a заробітна плата salario alto; ~a продуктивність праці alta productividad del trabajo; ~i темпи ritmos altos; ~ою мірою en sumo grado, en el más alto grado; 3. (відмінний) alto, elevado; ~a культура cultura elevada; ~a оцінка calificación alta; ~a майстерність maestría elevada; бути ~ої думки tener un alto concepto (de, sobre); 4. (почесний) alto, grande; ~a нагорода alto premio, alta condecoración; ~ гість ¡lustre visitante; 5. (шляхетний) alto, elevado, sublime; - стиль estilo elevado; Ч спонуки impulsos elevados; ~a мета objetivo elevado; ~a ідея idea elevada; 6. (про звуки) agudo, alto; ~a нота nota alta; ~e чоло frente alta (grande); H груди pecho alto; ~a вода crecida f, Високі Договірні Сторони ДИП las Altas Partes Contratantes
висбкість ж (титулування) alteza f, ваша - vuestra alteza
вйсоко 1. присл. en alto; ~ тримати (піднести) прапор mantener en alto (enarbolar) la bandera; - оцінити evaluar con elogio (con encomio); 2. y знач, присуд, es alto, está alto; до верховини ще ~ hasta la cumbre de la montaña todavía falta mucho; вікно було ~ від землі la ventana estaba alta
високовбльтн'ий прикм. ел. de alto voltaje; ~a лінія передачі línea de alto voltaje (de alta tensión)
високоврожЯйний прикм. de álta (gran) cosecha
736
BHTá-ти
високогірний прикм. alpino; ~і пасовища pastos alpinos
високоефектйвний прикм. de gran efectividad (eficacia)
високоідбйний прикм. de alto contenido ideológico, de ideas elevadas висококалорійний прикм. de muchas calorías висококваліфікбваний прикм. de alta calificación, muy calificado, muy competente високомолекулйрний прикм. хім.: ~i сполуки polímeros m pl
високоморальний прикм. de alta moral високообдарбваний прикм. talentoso, talentudo, de gran talento
високооплйчуваний прикм. altamente retribuido
високоосвічений прикм. muy instruido, de vasta cultura
високоповйжний, високошанбвний прикм. venerable, respetable, honorable високопостбвлен-ий прикм.: ~a особа alto funcionario (dignatario)
високопрббний прикм. 1. (про благородні метали) de buena ley; 2. de alta calidad високопродуктйвний прикм. de alta productividad
високорозвйнений прикм. muy desarrollado, altamente desarrollado високбсний прикм.: ~ рік año bisiesto високосбртний прикм. de alta calidad високотовйрний прикм. ек. de gran producción mercantil
високохудбжній прикм. de gran arte, muy artístico; ~ твір gran obra artística високочастбтний прикм. de alta frecuencia високоширбтн-ий прикм. de gran latitud; de altas latitudes; ~a експедиція expedición a latitudes altas
високойкісний прикм. de alta calidad, de calidad superior
висот'й ж 1. altura f, elevación f, altitud f (над рівнем мор.я); ~ будівлі altura del edificio; ~ польоту altura de vuelo; набрати ~y tomar altura; літати на великій, невеликій ~і ав. volar a gran, a poca altura; ~ сонця над обрієм altura del sol sobre el horizonte; з ~и пташиного польоту a vuelo de pájaro; 2. (височина) altura f, colina f, eminencia f військ, cota f, командні ~и військ, alturas dominantes; 3. altura f, cumbre f, elevación f; бути на ~i (становища, вимог) estar a la altura (de); на належній ~i a la altura debida; 4. (величина, рівень) nivel m, altura f, ~ температури, тиску nivel de la temperatura, de la presión; ~ знань nivel de conocimientos; ~ звуку altura del sonido; 5. мат. altura f, опустити, підняти ~y aumentar, disminuir la altura висбтн'ий прикм. elevado, de altura; - політ AB vuelo de altura; ~a будівля casa de muchos pisos, rascacielos m
висотник ч 1. (будівельник) constructor de obras de altura (de edificios altos); constructor de rascacielos; 2. (пілот) piloto de vuelos de altura висотомір ч mex. altímetro m висохлий 1. рієприкм. від висохнути; 2. прикм. (худий) seco, apergaminado вйсох-нути 1. secarse; білизна ~ла se ha secado la ropa; трава ~ла se ha secado la hierba; 2. apergaminarse
височінь ж altura f, захмарна ~ una altura más allá de las nubes
височіти levantarse, elevarse, erguirse*, alzarse виспатися dormir bien; dormir bastante виспівувати cantar con esmero; pronunciar cantando
висповідатися див. сповідатися висріблити platear vt
вистйва ж театр, representación f, funciyn f виставити 1. (висунути вперед) sacar vt, alar- 9ar W; - ногу poner un pie delante; 2. (назовні) jfccar vt; poner fuera; ~ на повітря colocar jaacar) al aire libre; 3. (вийняти) sacar vt, qui- ?г ^ ~ рами quitar las (dobles) ventanas; 4. узнати) expulsar vt, echar vt, despachar vt, poner en la puerta de la calle; 5. (помістити °гляду) exponer* vt, poner de muestra, Harftrar ^ ~ на продаж poner a la venta; ~ впоказ hacer ostentación de algo, exhibir vt, 6.
(поставити охорону, варту) montar vt (la guardia); ~ вартових poner los centinelas; 7. (запропонувати, висунути) presentar vt, aducir* vt (докази): ~ кандидатуру presentar una candidatura; - пропозицію proponer* vt, ~ вимоги presentar demandas; 8. (подати в якому-н. вигляді) presentar vt; ~ в доброму (поганому) світлі (кого-н.) presentar de color de rosa (con colores negros) (а); ~ у смішному вигляді (кого-н.) poner en ridículo (a), ridiculizar vt, ~ дурнем (кого-н.) hacer pasar por tonto (a); 9. (поставити) poner* vt; ~ оцінки poner notas (calificaciones), calificar vt, ~ дату на чому-н. datar vt, fechar vt
вйставитися (висунутися назовні) asomarse fuera de
вйставлення c presentación f, ~ кандидата presentación de un candidato; ~ вимог presentación de exigencias (de reivindicaciones) виставлйти(ся) див. виставити(ся) вйставк-а ж 1. exposición f, exhibición f, ~ картин exposición de pinturas; сільськогосподарська ~ exposición agrícola; ~ собак, коней exposición canina, caballar; оглянути ~y visitar la exposición; 2. (у крамниці) escaparate m, vitrina f
виставкбвий прикм. de exposición; ~ павільйон pabellón (de exposición) вйстачити 1. безос. (бути достатнім) ser suficiente (bastante) (para), bastar vi (para), alcanzar vi (para); не ~ no ser suficiente, no bastar; faltar vi (бракувати): мені не вистачить часу me faltará el tiempo; мені цього вистачить на місяць esto me alcanza para un mes; грошей вистачить надовго habrá (hay) bastante dinero para mucho tiempo
вйстежити dar con la pista, encontrar la pista вистбжування c seguimiento m, rastreamiento m вист0жувати seguir la pista (las huellas); espiar vt (про детектива): pesquisar vt (розслідувати): bombear vt (в Арг., M., Перу-стежити нишком)
вйстелити cubrir* vt, ~ килимами tapizar vt, entapizar vt; alfombrar vt; - камінням empedrar* vt; ~ дерном encespedar vt, - плитами пол pavimentar vt, solar* vt
вистигйти недок., вйстигнути enfriarse; madurar vt
вистилбти див. вистелити вйстіб ч (ковдри) acolchado т, acolchadura f, acolchonamiento m вистбювати(ся) див. вистояти(ся) вйстояти 1. (на ногах) permanecer en pie; 2. (витримати) resistir vi, mantenerse firme; ~ під вогнем противника resistir bajo el fuego enemigo
вйстоятися 1. (про вино) asentarse*, posarse; 2. (відпочити - про коня) descansar vi вйстраждати 1. (перенести, пережити) sufrir vt, padecer* vt (mucho): 2. (досягти стражданнями) conllevar las penas, sobrellevar los sufrimientos, hacer suyo a costa de sufrimientos, hacer suyo tras muchas vicisitudes вйстрибом, підстрйбом присл. a saltos, dando saltos, saltando; бігти ~ correr dando saltos вистрйбувати недок., вйстрибнути saltar vi (fuera de): salir* vi (de un salto): ~ з вікна saltar por la ventana
вистригйти вйстригти cortar vt, pelar vt вйстрілити disparar vt, tirar vt, hacer fuego; ~ в кого-н. disparar vt (contra); ~ з гвинтівки tirar con el fusil
вистрілювати недок., вйстріляти (витратити) gastar vt, agotar vt (disparando)- вйстрочити pespuntear vt, pespuntar vt вйстругати acepillar vt, pulir vt вйстудити док., вистуджувати enfriar vt, resfriar vt
вйстукати 1. (ритм) tabalear vt, teclear vt (на машинці): 2. мед. percutir vt, palpar vt вистукування c мед. percusión f вистукувати див. вистукати вйступ1 ч 1. intervención f, discurso m (промова): uso de la palabra (промовця): presentación f, actuación f (про артистів): перший - debut m: революційний ~ мас acción revolucionaria de masas; масові ~и manifestaciones de masas;
~ у пресі intervención en la prensa; 2. (відправ- лення) partida f
вйступ* ч (скелі) saliente f, saledizo m; pestaña f, resalto m
виступйти 1. див. виступити; - на сцені intervenir (actuar) en la escena; 2. (вдаватися) descollar* vi, sobresalir* vi, resaltar vi: 3. (ходити з поважним виглядом) andar solemnemente, pavonearse
вйступи-ти 1. (вийти вперед) salir* vi, avanzar vi: 2. (вирушити) salir* vi, partir vi, ponerse en camino; ~ в похід salir en campaña; 3. (привселюдно) intervenir* vi; tomar la palabra (взяти слово): ~ з промовою pronunciar un discurso; ~ по радіо hablar por la radio, intervenir por radio, hacer una radiolocución; ~ на зборах intervenir en una reunión; ~ на сцені aparecer en escena, presentarse al público; - в ролі representar (interpretar) el papel (de), comparecer como, actuar vi: ~ на підтримку проекту preconizar (abogar por) el proyecto; - вперше debutar vi: ~ з пропозицією presentar una proposición (en público): ~ в пресі (з чим-н.) publicar (algo) en la prensa; ~ в пресі із заявою hacer una declaración en la prensa; ~ із закликом hacer un llamamiento; ~ на захист (кого-н.) intervenir en defensa (de), tomar la defensa (de); ~ з протестом elevar una protesta, hacer una protesta; - від імені (кого-н.) intervenir en nombre (de); 4.: ~ з берегів desbordarse, salirse de madre; 5. (проступити) aparecer* vi: cubrir* vt, піт ~в на чолі el sudor cubrió la frente; сльози ~ли на очах las lágrimas aparecieron (brotaron) en los ojos; пліснява ~ла se cubrió de moho, se enmoheció
вйстьобати pespuntar vt, pespuntear vt висувйнець ч persona ascendida a un cargo de responsabilidad; promovido m, promocionado m висув0ння c promoción f, presentación f (кандидата)
висувбти(ся) див. висунути(ся) висувнйй прикм. movible, móvil; ~ ящик gaveta f
вйсунути 1. (вперед, на середину) adelantar vt, hacer avanzar, empujar vt, 2. (ящик, засувку) tirar vt, sacar vt; не можна носа ~ з дому no se puede sacar (asomar) la nariz fuera (de casa); 3. (запропонувати) presentar vt, proponer* vt, ~ аргументи aducir vt; ~ теорію exponer (presentar) una teoría; - звинувачення (проти кого-н.) hacer una acusación (contra), acusar vt, ~ на перший план poner en primer plano; - проект sugerir (adelantar) un proyecto; 4. (на відповідальну nocady)promover* vt, proponer* vt, presentar vt (для обрання): ~ в кандидати nomi- nar(proponer) candidato; ~ свою кандидатуру proponer (presentar) su candidatura; ~ зі свого середовища promover de su seno вйсунутися 1. (просунутися вперед) adelantarse, ponerse delante; 2.(про ящик) abrirse*, salir* vi: 3. (відзначитися) distinguirse, destacarse, descollar* vi, sobresalir* vi: ~ся на передній план destacarse (salir) en primerplano; 4. asomarse; mostrarse*, aparecer* vi (показатися)
висушування c secamiento m, desecación f висушувати недок., вйсушити 1. secar vt, desecar vt, enjugar vt (піт, сльози): ~ білизну secar la ropa; - землю (про сонце) secar la tierra; 2. (вимучити) hacer enflaquecer висушуватися secarse,desecarse висхідн'йй 1. дієприкм. від сходити; 2. прикм. ascensional; ~а крива мат. curva ascendiente; родичі по ~ій лінії ascendientes m pl; - наголос лінгв. acento ascendiente вйсякати док.: ~ носа limpiarse los mocos, sonarse*
вйсякатися sonarse*
висйЧ’Ий прикм. colgante, pendiente; suspendido; ~ замок candado m; ~ міст puente colgante; ~a лампа lámpara colgante (de techo) витанцьбвувати bailar con frenesí (fogosamente); danzar vt (haciendo figuras) витаньцьбву-ватися недок.: справа не
-ється el asunto sale huero витй’ти 1. (думками) думки його ~ли далеко sus pensamientos estaban (se encontraban)
737
вйтвердити
lejos; 2. (незримо) percibir vt, acechar vt; смерть -є над ним la muerte le acecha вйтвердити aprender de memoria витвер0жувати(ся) див. витверезитися) вйтверезити desembriagar vt, desemborrachar vt вйтверезитися desembriagarse, desemborracharse
витвербзник ч institución sanitaria para desembriagar, centro de desemborrachamiento, centro de asistencia antialcohólica вйтвор-ити док., витворйти недок.: - дурниці hacer tonterías; - всілякі штуки hacer de las suyas; що він ~яє? ¿qué maquina?, ¿qué hace? вйтерпі’ти soportar vt, aguantar vt; contenerse*, reprimirse (стерпіти); armarse de paciencia; ~ біль aguantar un dolor; я не -в no soporté, no me contuve
вйтерти 1. secar vt; limpiar vt; ~ руки, обличчя (після вмивання) secarse las manos, la cara; ~ лоба secarse (enjugarse) la frente; - ноги (заходячи до оселі) limpiarse los pies; ~ сльози enjugar las lágrimas; ~ посуд secar la vajilla; 2. (стерти) quitar vt, sacudir vt, - пил sacudir (quitar) el polvo, desempolvar vt, 3. (зносити) rozar vt; - лікті rozar los codos вйтертий 1. дієприкм. від витерти; 2. прикм. (поношений) rozado, posado вйтертися 1. enjugarse, secarse; -ся насухо secarse perfectamente; 2. (зноситися) rozarse вйтесати labrar vt, tallar vt вйти 1. (про тварин) aullar vi; 2. (від болю) dar alaridos
вйтий прикм. en espiral витикйти cubrir* vt (de) (hincando, clavando) витинькбвувати недок., витинькувати див. виштукатурювати витирйти(ся) див. витерти(ся) витискйння с спорт, levantamiento m витискйти док., вйтискати repujar vt, imprimir vi; estampar vt
вйтися 1. (про рослини) enredarse; 2. (про волосся) enroscarse, ondularse, ensortijarse; 3. (про річку, дорогу) serpentear vi; 4. (підніматися кільцями) remolinar vi, remolinear vi; димок в’ється el humo remolinea; 5. (про птахів) cernerse*
вйтівка ж 1. travesura f, picardía f, chiquillada f (хлоп’яча); 2. salida f, extravagancia f (ексцентрична); grosería f, ordinariez f (груба); ataque m (випад); despropósito m, disparate m (на- віжена); caballada f (Лат. Ам.); gauchada f (Лат. Ам.); дитиняча ~ pillería f, travesura f, chiquillada f
витівнйк ч animador (de juegos) вйт-Ік ч 1. (джерела, ріки) fuente f, manantial m, nacimiento m; 2. мн.\ ~оки fuentes m pl, orígenes m pl, principios m pl; 3. derrame m, derramamiento m, escurrimiento m (рідини); escape m, fuga f (газу); - інформації filtración de información
витік0ти 1. див. витекти; 2. (брати початок) nacer* vi, salir* vi
вйтікти derramarse, salirse*, fluir* vi вйтіснення c. 1. desalojamiento m, desplazamiento m, expulsión f, 2. (заміна собою) sustitución f, suplantación f, desplazamiento m; - однієї речовини іншою sustitución de una substancia por otra; реакція ~ reacción de desplazamiento
вйтіснити док., витіснйти 1. desalojar vt, desplazar vt, expulsar vt, 2. (замінити собою) sustituir* vt, suplantar vt витГсувати див. витесати вйтія ч tribuno т, cicerón т, pico de oro вйткати tejer vt, - килим tejer una alfombra; ~ візерунок hacer un dibujo tejiendo bhtók ч espira f, ел. bucle m вйтончений прикм. 1. fino, delicado (про смак); - смак gusto refinado; elegante, gracioso; 2. refinado; sutil (тонкий)
вйтонченість ж finura f, delicadeza f (смаку), sutileza f, fineza f; refinamiento m; вйтончення c refinamiento m вйтончено присл. con refinamiento, de una manera refinada, delicadamente вйтончити refinar vt, afinar vt, perfeccionar vt, cultivar vt (зробити досконалим)
вйтончитися refinarse, afinarse вйтопити1 (опалити) calentar* vt, encender* vt (la estufa, etc.); - піч calentar el horno; - кімнату calentar la habitación вйтопити2 (сало) derretir* vt, fundir vt витбплювати див. витопити вйтоптати pisar vt, hollar vt витбптувати див. витоптати виторговувати див. виторгувати вйторгувати ganar vt (comerciando); obtener rebaja (regateando)
вйточений прикм. cincelado; bien formado (бездоганноїформи); (немов) -і риси обличчя facciones perfiladas
вйточити 1. (на токарному верстаті) tornear vt; 2. (наточити) afilar vt; 3. (поточити) corroer* vt, roer* vt
вйточка ж (складка) pinza f, costura f вйточки мн. с.-г. cribado m витбчувати див. виточити вйтравити 1. exterminar vt, hacer desaparecer; ~ пляму quitar una mancha; ~ з пам’яті arrancar (borrar) de la memoria; 2. (напис, малюнок) grabar vt (al aguafuerte, etc.); 3. (зробити потраву) asolar* vt (pastando) витр0влювати, витравлйти див. витравити вйтрат*а ж gasto т; desembolso m; inversión f (вклад); - енергії gasto (consumo) de energía; ~и на виробництво gastos de explotación; непродуктивні -и часу pérdida de tiempo (improductiva); незважаючи на ~и sin reparar en gastos
вйтрати ж, витрач0ння c gasto m вйтратити gastar vt, consumir vt (продукти); usar vt, emplear vt (матеріал) вйтратитися 1. (закінчитися) gastarse; 2. (зробити витрати) gastar mucho, realizar grandes gastos витрачйння c gasto m
витрач0ти gastar vt, perder* vt (час); consumir vt, desgastar vt (здоров’я, сили) витрач0тися gastar vt, hacer gastos вйтребувати exigir vt, obtener exigiendo; reclamar vt, conseguir reclamando витрив0лий прикм. resistente; tenaz (стійкий); vigoroso (загартований) витрив0лість ж resistencia f, aguánte m; tenacidad f (стійкість); vigor m (загартованість) вйтрима-ти 1. sostener* vt, soportar vt, resistir vt; ~ натиск resistir la presión; ~ тягар sostener el peso; ~ облогу resistir un asedio (un sitio); 2. (стерпіти) aguantar vt, sufrir vt; - катування sufrir un tormento; його нерви не ~ли sus nervios no aguantaron; 3. (стриматися) contenerse*; aguantarse; я не -в і сказав... no me contuve (по pude contenerme) у dije...; 4. (випробування) pasar vt (con éxito); aprobar vt (іспити); 5. (не допустити відхилень) mantener* vt, observar vt, - задані розміри mantener las dimensiones dadas; ~ терміни observar el plazo; 6. (який-н. продукт, матеріал): - сир, вино añejar el queso, el vino; ~ деревину secar (la) madera; - кілька видань alcanzar varias ediciones; ~ характер mantenerse entero (firme); - роль realizar (cumplir, desempeñar) el papel; ~ паузу hacer una pausa
вйтриман-ий 1. дієприкм. від витримати; 2. прикм. (про продукти, матеріал) añejo, viejo; ~е вино vino añejo (generoso); ~ сир queso añejo; ~е дерево madera seca; 3. (послідовний) consecuente; firme (стійкий); - стиль estilo comedido
вйтриманість ж 1. firmeza f, ідейна ~ firmeza ideológica; 2. (витримка) dominio de sí, moderación f, templanza f, cordura f вйтримка ж (самовладання) dominio de sí; firmeza f, entereza f (характеру); aguante m (стійкість); виявити -y mostrar firmeza; 2. фото exposición f
витрйму-вати див. витримати; це не -є жодної критики esto по resiste ninguna crítica, esto no se puede mantener витрішкуватий прикм. de ojos de sapo, de ojos saltones
витрішкувйтість ж мед. exoftalmía f витріщйти недок.:~ очі mirar con ojos desencajados (desorbitados) (a), mirar de hito en hito
витріщйтися 1. (про очі) desencajarse los oios- 2. (про людину) mirar desencajando los ojos вйтруїти (винищити) exterminar vt; hacer desaparecer, desarraigar vt, extirpar vt (вико рінити)
вйтрусити sacudir vt
витрушувати недок., вйтрясти 1. (висипати) quitar vi, sacudir vt, - землю quitar la tierra (de)- ~ ПИЛ quitar (sacudir) el polvo (de); 2. (очищувати від бруду, пилу) sacudir vt; ~ килим sacudir la alfombra; - мішок sacudir el saco- - попіл з люльки quitar la ceniza de la pipa, limpiar la pipa; ~ пісок з черевиків quitar la arena de los zapatos
виттй c aullido m, aúllo m вйтурити poner (echar) fuera; poner en la puerta de la calle
витяг0ння c (дія) extracción f, estiramiento m вйтяг-нутися 1. (розтягнутися) estirarse, dar de sí, extenderse*, alargarse; гума витяглася la goma se estiró (dio de sí); 2. (вирости) crecer* vi; dar un estirón (fam.); 3. (випрямитися) enderezarse; - у струнку ponerse firme (tieso); - у фронт ponerse firme; ponerse como un palo; лежать -шись estar tendido; 4. (розташуватися по одній лінії) extenderse*, alargarse; - понад дорогою, понад річкою colocarse alo largo del camino, a lo largo del río; ~ вряд colocarse en fila; обличчя у нього -лося se le alargó (estiró) la cara
вйтягти 1. alargar vt, tender* vt; - шию estirar el cuello; - руки, ноги extender las manos, los pies; 2. (розтягнути) estirar vt, extender* vt; - дріт estirar un alambre; 3. (видобути) tirar vt, sacar vt, extraer* vt, - гній пластирем extraer el pus con unemplasto; ~ зуб sacar (extraer) una muela; - цвях sacar un clavo; - рибу sacar el pez; -валізу arrastrar fuera la maleta; - ножа sacar el cuchillo; - з води sacar def agua; дим -ло el humo ha salido (de la estufa); 4. (витримати) aguantar vt, soportar vt, resistir vt, - жили y кого-н. extenuar vt, chupar la sangre aalguien; - (всю) душу = hacer pasar la pena negra, sacarle a uno el alma; 5. (змусити піти) sacar vt, - на повітря sacar al aire, obligar a salir (de casa); я вас витягну сьогодні до театру hoy le llevaré al teatro; 6. (вкрасти) hurtar vt, robar vt; - з біди salvar (sacar) de una desgracia (de apuros, del atolladero); - з бруду sacar del fango витйгувати див. витягти витйгувати(ся) див. витягти(ся) вйтяжка ж (речовина) extracto m витяжн*йй прикм.: -а труба tubo de tiro, chimenea f, -а шафа хім. vitrina de tiro; - пластир diaquilón m, emplasto m вйтязь ч guerrero m, campeador m, paladino m вйученик ч discípulo m (учень); continuador m (послідовник)
вйучк*аж aprendizajem, tirociniom; бойова- preparación combativa; він пройшов добру -у ha pasado una buena escuela вих0ркувати expectorar vt вихвалйння c fanfarronería f, bala(n)dronada f ; echada f (Арг., M.) вихвалитися див. хвалитися вйх'ід ч 1. (дія) salida f, - у відставку retiro т, dimisión f; - з бою salida del combate; - на роботу salida al (comienzo del) trabajo; на -і (з) al salir (de), a la salida (de), al abandonar; 2. (місце) salida f, запасний - salida en caso de incendio, salida de emergencia; 3. (про видання) salida f, aparición f, 4. ек. (кількість продукції) rendimiento m, producción f; 5. театр- entrada f (en escena); ваш -! ¡a escena!; 6. (із скрути) salida f; - із становища salida de la situación; Іншого -оду немає no hay otra salida; дати - почуттю manifestar sus sentimientos; дати - гніву dar rienda suelta a la cólera; знати всі ходи і -оди conocer todos los recovecos вихідн'йй 1. прикм. inicial, primicial; original (відправний); -e положення, -а позиція posición de partida; - папери documentos despachados -і двері puerta de salida; ~e убрання vestido de fiestas; - день día de descanso (de asueto); бути ~им estar libre, tener el día de descanso (de asueto); він сьогодні - hoy está de descanso; -а роль театр, papel de comparsa
738
виявити
(de figurante); ~a допомога subvención de despido; ~¡ дані полігр. colofón m; 2. ч (неробочий день) día de descanso (de asueto) вйхлебтати 1. (про кішку, собаку) beber vi, comer vi (lamiendo); 2. (про людину) beber vi (todo o casi todo)
вйхлоп ч mex. escape m, educción f вихлопн йй прикм. de escape; ~ клапан válvula de escape; ~a труба tubo de escape вихльбстати 1. dar vt, pegar vt, zurrar vt, 2. (випити) beber vi, apurar vt виховйнець ч educando m, discípulo m; pupilo m (годованець)
вйхований 1 .діє прикм. від виховати; 2. прикм. educado, bien criado; погано ~ mal educado (criado)
вйхованість ж buena educación (crianza), urbanidad f, urbanía f
виховйння c educación f, crianza f, добре ~ buena educación (crianza); фізичне ~ educación física
вихов0тель ч educador m виховйтелька ж educadora f вйховати док., вихбвувати 1. educar vt, formar vt, criar vt; 2. (прищепити) inculcar vt; ~ почуття відповідальності inculcar el sentidode la responsabilidad вйховатися educarse, criarse виховн-йй прикм. de educación, educativo, educador, educacional; ~a робота trabajo de educación, educación f, виправно-- заклад correccional m; виправно-~а колонія для дітей correccional de menores
вйходець ч persona procedente (originaria, natural) de; - із Саксонії persona procedente (natural) de Sajonia; - із селян procedente de campesinos
вихбджувати див. виходити вйходити 1. (допомогти одужати) salvar vt, curar vt, sanar vt; - хворого curar a un enfermo; 2. (виростити) criar vt, sacar adelante вихбдити 1. див. вийти; 2. (бути зверненим у який-н. бік) dar* vi (а); вікно виходить на вулицю la ventana da a la calle; це не виходить у мене з голови esto me obsesiona (no me sale de la cabeza); виходить, що... resulta que..., es decir...; - за рамки rebasar (translimitar, transgredir) los límites, romper los moldes; - в люди abrirse paso
вйхолодити enfriar vt, resfriar vi вйхолостити 1. castrar vt, capar vt; 2. (ідею, зміст) dejar sin contenido, dejar huero, castrar vt, desmedular vt, esterilizar vt, ~ ідею desustanciar (desvitalizar) la idea вихолощен ий 1. дієприкм. від вихолостити; 2. прикм. carente de idea (de contenido), huero; -i ідеї ideas castradas (desmeduladas, esterilizadas) вихолбщувати див. вихолостити вйхопити док., вихбплювати arrebatar vt, arrancar vt; quitar con violencia (вирвати); ~ цитату apropiarse una cita вйхор1 ч torbellino m; ráfaga f, racha f (шквал); vórtice m (смерч); сніговий - torbellino de nieve; ~ Думок torbellino de ¡deas; у -і подій en el torbellino de los acontecimientos вйхор2 ч tupé m, copete m, mechón m; волосся У нього стирчить вихрами tiene los pelos como un cepillo (como un erizo) вихором присл. como un torbellino, como una flecha, como el viento
вйхрест ч converso m (al cristianismo), cristiano nuevo
вйхрйтися remolinarse
вихровйй прикм. de torbellino; - рух movimiento en torbellino
вихрйстий прикм. de pelos de erizo (erizados, hirsutos)
‘¿цвісти desteñirse*, descolorarse, perder el
®иЧвіт0ння c decoloración f, descoloramiento m ®ВЦВІТ0ТИ див. вицвісти vt-o Ити ^0Кш' вичікувати 1. colar* vt, filtrar 2- (пити) beber lentamente; 3. hablar con Q0sgana, hablar entre dientes вя?а?Ити ^0K•» вичйвлювати exprimir vt, «trujar vt, ~ сік exprimir (sacar) el jugo; - лимон exPrim¡r un limón
вйчавки мн. bagazo m (оливок, фруктів); orujo m (винограду, оливок); pellej m, hollejo m (фруктів)
вичйвлювання c estrujadura f, estrujamiento m; prensado m, prensadura f вич0влювати див. вичавити вйчепурений прикм. peripuesto, emperifollado, endomingado
вйчепурити див. вирядити вйчепуритися emperifollarse, endomingarse вйчерпати док., вичбрпувати 1. (воду) sacar vt, 2. (водойму) agotar vt, dejar seco, vaciar vt; consumir vt, acabar vt; - себе agotar (cubrir) sus posibilidades; - всі аргументи agotar todos los argumentos; час вичерпаний el tiempo se ha acabado; питання вичерпане la cuestión está agotada; інцидент вичерпаний se ha liquidado el incidente
вйчерпатися agotarse, consumirse, acabarse вич0рпн-ий прикм. completo; ~a відповідь respuesta completa (exhaustiva, cabal, concluyen- te)
вйчесати peinar vt, ~ льон peinar (rastrillar) el lino; - воші despiojar vt, quitar los piojos вйчинений 1. р\єприкм. від вичинити; 2. прикм. (про шкіру) curtido, adobado, sobado; -а шкура piel curtida
вйчинити (шкіру) curtir vt, adobar vt, zurrar vt вйчиніса ж (якість) elaboración f, шкурка ~и не варта la cosa no merece la pena (no vale un comino, no monta una paja) вичинйти curtir vt, ¿urrar vt вйчиркати gastar encendiendo (cerillas) вйчистити 1. limpiar vi; desempolvar vt (витрусити); cepillar vt (щіткою); fregar vt (посуд); ~ взуття limpiar (lustrar) el calzado; 2. (виключити з організації) excluir* vt, expurgar vt вйчитати 1. (дізнатися читаючи) enterarse leyendo, léer vt, 2. полігр. (виправити) comprobar* vt, confrontar vt
вйчитка ж полігр. comprobación f, confrontación f
вичитувати (дорікати) amonestar vt. sermonear vt, reprender vt вичищати див. вичистити вичікувальн'ий прикм. див. очікувальний; -а політика política de espera (de expectación); займати -у позицію estar a la expectativa вичікування c див. очікування вичікувати esperar vt, aguardar vt, ~ нагоду esperar la ocasión (el momento propició) вйчіски мн. peinadura f (волосся); текст, borra f, vedija f (вовни)
вичісування c ж peinadura f, rastrilleo m (льону) вичісувати див. вичесати вишивйльний прикм. de bordar вишив0льниця ж bordadora f вишивйний прикм. bordado вишив0ння с (дія) bordado т, bordadura f ВИШИВ0ТИ див. вишити вйшивк'а ж (візерунок); сукня з ~ою vestido con bordados
вйшикувати 1. (в лави) alinear vt, enfilar vt,2. військ, formar vt; ~ у бойовий порядок formar en orden de combate
вйшикуватися 1. (стати в лави) alinearse; 2. formar vi, colocarse en filas вишині ж altura f, y H en lo alto; en el aire, en los aires
вйшити bordar vt
вйшитий дієприкм., прикм. bordado вйшк*а ж 1. torre f, спостережна - atalaya f; сторожова - torre de observación; парашутна ~ torre de saltos en paracaídas; бурова - torre de perforación; нафтова - torre petrolera; суддівська ~ спорт, estrada (silla) de los arbitros; 2. (вища міра покарання) жарг. pena capital (de muerte, de la vida), última pena; жарг. noche f, дати -y condenar a la pena capital вйшкварки мн. кул. torrezno m (frito) вйшколити amaestrar vt, adiestrar vt, disciplinar vt вйшкребки мн. raspaduras f pl, arrebañaduras f pl вишкріб0ти недок., вйшкребти raer* vt, raspar vt (скребачкою)
вишн0в‘ий прикм. 1. de guinda(s); ~e дерево guindo m; ~ сад guindalera f, guindaleda f, jardín de cerezos, cerezal m; ~e варення dulce de
guindas; -а наливка kirsch m; 2. (про колір) color guinda
вишнівка ж (наливка) kirsch m, kirsvaser m; guindada f, guindado m (Ч., Арг.) вйшній прикм. alto
вйшня ж 1. (дерево) guindo m; 2. (плід) guinda f вишнйк ч guindalera f, guindaleda f вишпетити dar un rapapolvo, echar una bronca вишпарювати недок., вйшпурнути arrojar vt, echar fuera; poner de patitas en la calle вйштовхати (змусити вийти) echar vt, expulsar vt, hacer salir; - в шию echar (despedir) a cajas destempladas виштбвхувати див. виштовхнути виштукатурювати недок., виштукатурити estucar vt, dar de llana
вйшукан’ий прикм. refinado, primoroso; afectado, rebuscado (вигадливий); -і манери maneras refinadas; ~a страва plato delicado вйшуканість ж refinamiento m, primor m; afectación f, rebuscamiento m (вигадливість) вйшукано присл. refinadamente; afectadamente; rebuscadamente, de una forma rebuscada (вигадливо)
вйшукати hallar vt, encontrar* vt, descubrir* vt вишукування c búsqueda f, busca f, pesquisa f; ~ коштів búsqueda de recursos вишукувати див. вишукати вищання с chillido т; gañido т, aullido m вищ0ти chillar vt, gañir* vi, aullar vi (про собак) вйще 1. присл. (раніше - в текст.і) más arriba; anteriormente; дивись - véase más arriba; як сказано ~ como se ha dicho, como se indicaba más arriba (anteriormente); 2. присл. (понад) encima (de); superior (а); діти від п'яти років і ~ niños de cinco у más años; 3. прийм. (понад) sobre, por encima de; температура - нуля temperatura sobre cero; ~ моїх сил superior a mis fuerzas; бути - чого-н. estar por encima de algo, ser superior a algo; 4. прийм. (вгору річкою) curso (río, aguas) arriba de; - мосту curso arriba del puente, pasado el puente вищевиклад0Н'ИЙ прикм. expuesto más arriba, antepuesto, precedente, que precede; yce ~e todo lo expuesto
вищевказ0ний прикм. arriba indicado вищезазн0чений прикм. див. вищеназваний вищезгад0ний прикм. antes (arriba) citado, precitado
вищенав0дений прикм. (про приклад) antes citado, precitado
вищеназвйний прикм. arriba mencionado, susodicho
вищепойменбваний прикм. antes dicho, sobredicho
вйщербити rajar vt; mellar vt вищеск0заний прикм. див. вищевикладений вищестбящий прикм. superior; de categoría superior
вйщ'ий прикм. 1. superior; supremo (верховний); -а точка punto culminante; -а якість primera calidad, calidad superior; ~e командування alto mando, mando supremo; -а освіта enseñanza superior; - навчальний заклад centro (establecimiento) de enseñanza superior, centro docente de enseñanza superior; -a школа escuela superior; ~ пілотаж ae. alto pilotaje; acrobacia aérea; -а математика matemáticas superiores; - світ alta sociedad; ~ою мірою al máximo grado, en sumo grado; sobremanera (украй); -а міра покарання pena capital; 2. грам, comparativo; - ступінь grado comparativo, comparativo m
вищипати док., вищйпувати desplumar vt (пір’я); ramonear vt (траву); depilar vt (брови, волосся)
вищирйти недок., вйщирити enseñar (mostrar) los dientes (con enfado) вищйрятися enseñarlos dientes (loscolmillos) вйяв ч 1. manifestación f, exteriorización f, вищий ~ міщанства el colmo de vulgaridad вйявити 1. (проявити) mostrar* vt, hacer ver; ~ себе mostrarse*; - свої здібності mostrar sus aptitudes; 2. sacar a la luz; poner en evidencia; revelar vt, desenmascarar vt; - недоліки revelar los defectos; - факти mostrar los hechos; 3. manifestar* vt, dar prueba(s) (de); demostrar* vt;
739
ВЙЯВИ'ТИСЯ
manifestarse*; ~ радість exteriorizar su alegría;
- невдоволення mostrar (hacer muestra de) su desagrado; ~ нетерпіння mostrar (dar señas de) impaciencia; ~ героїзм mostrar (dar prueba de) heroísmo; ~ інтерес mostrar interés (por); ~ ініціативу mostrar iniciativa
Івйяви’тися 1. encontrarse*, estar* vi; hay; не ~ faltar vi; книжка -лася на місці el libro estaba en I su lugar; трьох книжок не -лося faltaron tres libros; нікого не -лося вдома nadie estaba en casa; у готелі не -лося вільних номерів по había números (cuartos, habitaciones) libres en el hotel; сірників у нього не -лося no tenía fósforos; 2. бвзос. (з’ясуватися) resultar vi; це -лося легко esto resultó fácil; квартира -лася порожньою resultó que el piso estaba vacío; він -вся хорошим товаришем resultó un buen camarada; сподівання -лися марними las esperanzas resultaron vanas (fallidas); -лося, що... resultó que...; як -лося... como resultó..., como se manifestó... 3. mostrarse*, salir a la luz; ponerse de manifiesto; revelarse; ser revelado, ponerse al descubierto
вйявлення c 1. revelación f, descubrimiento m; 2. mex. detección f
виявляти недок., вйявити 1. descubrir* vt, 2. (виказати) mostrar* vt, exteriorizar vt; ostentar vt, manifestar* vt; - свою радість manifestar su alegría; 3. (знайти, відшукати) descubrir* vt, hallar vt; revelar vt, encontrar* vt (обман, помилку); desenmascarar vt (викрити); - противника localizar (descubrir) al enemigo; - міни detectar las minas
виявлйтися 1. (про здібності, інтерес) manifestarse*, revelarse; 2. (з’ясуватися) descubrirse*, revelarse, clarearse, transparentarse вйясни’тися (про погоду) aclararse, despejarse; небо -лося el cielo se ha despejado віадук ч viaducto m вібратор ч vibrador m вібрйція ж vibración f вібрібн ч бакт. vibrión m вібробетбн ч hormigón vibrado вібрувйльний 1. дієприкм. від вібрувати; 2. прикм. vibratorio, vibrante; - голос voz tremulante вібрув0ти vibrar vi Bieápiñ ч vivar m, vivero m bIbícóktop ч vivisector m ВІВІС0КЦІЯ ж. vivisección f вівсюг ч ballueca f, avena loca (morisca) вівсйн'ий прикм. de avena; -а крупа avena pelada
вівсйнка1 ж 1. (крупа) avena pelada; 2. (каша) papilla (gachas) de avena pelada, puches (papilla, gachas) de avena вівсйнка2 ж (птах) pájaro tonto, verdón m BÍBTáp ч церк. altar lateral (en ia iglesia ortodoxa) bíbtóP’Ok ч martes m; y - el martes; по -ках los martes
вівцебйк ч toro almizclado вівцемйтка ж oveja madre вівцефбрма ж granja ovina вівц*й ж oveja f, заблукана - oveja descarriada; паршива - garbanzo negro; паршива - всю отару спаскудить una oveja mala estropea todo el rebaño; la manzana podrida pierde a su compañía; un loco hace ciento; з паршивої -і хоч вовни жмут de la vaca flaca siquiera la lengua y la pata, del lobo un pelo вівчйр ч criador de ovejas, ovejero m, carnerero m вівч0рик ч (птах) mosquita f, curruca f вівчйрка ж mastín m, perro ganadero; німецька
- pastor (mastín) alemán вівчйрство c cría de ovejas вівчйрський прикм. de cría de ovejas вігбневий прикм. de vicuña
вігбнь ж зоол. vicuña f
від прийм. 1. de, desde; de (por) parte de (з боку кого-н.); відійти від вікна apartarse de la ventana; йти від часткового до загального ir de lo privado a lo general; відірвати ґудзик від пальта arrancar un botón del abrigo; від дванадцятої до третьої de doce a tres, a partir de las doce hasta las tres; від першого до останнього дня desde el primero hasta el último día; лист від десятого січня carta del diez de enero; діти від восьми до десяти років niños de ocho a diez
años; 2. (при познач, причини, приводу) de; por; a causa de; страждати від спеки sufrir por el (a causa del) calor; засинати від утоми dormirse de (a causa del) cansancio; тремтіти від страху temblar de miedo; бути в захваті від чого-н. estar encantado de (por) algo; 3. de; очистити від бруду limpiar el barro; звільнитися від помилок librarse de sus faltas; 4. (проти чого-н.) contra; застрахуватися від пожежі asegurarse contra incendios; пігулки від кашлю pastillas contra la tos (antitusivas); 5. (характеризуючи який-н. предмет) de; para; футляр від окулярів funda para las gafas; накривка від чайника tapadera de la tetera; 10. de; con; від душі бажаю Вам успіху con todo el alma le deseo éxitos; від усього серця de todo corazón вГданн’Я c administración f, gobernación f, бути у -і, належати до ~, підлягати -ю ser de la competencia (de la incumbencia) de в їда-ти 1. (завідувати, управляти) administrar vt, gobernar* vt, regir* vt, - справами administrar (llevar) los asuntos; 2. (знати) saber* vt, conocer* vt, sentir* vt (відчувати); не - (чого-н.) desconocer* vt; не -є, що творить no entiende lo que está haciendo; знати не знаю, - не -ю по tengo la menor idea, ni idea tengo відбйвити док., відбавлйти mermar vt, quitar vt, menoscabar vt, хоч відбавляй a rabiar, hasta no más
відбалднсувати equilibrar vt відбарабйнити 1. (зіграти) terminar de tocar (de tamborear, de aporrear) відбатбжити fustigar vt, azotar vt, dar una azotaina
відбатувйти cortar vt, tajar vt відбивйльник ч полігр. prensista m, tirador m; imprentero m (П. Am.)
відбивйння c гірн.. arranque m, franqueo m; ручне - arranque a mano; мінне - voladura por túneles
відбивйти недок., відбйти 1. dejar señal (huella); - такт marcar el ritmo; 2. полігр. imprimir vt, tirar vi, estampar vt відбивйтися dejar señal (huella) відбивйч ч 1. reverbero m, reflector m; - хвиль reflector de ondas; 2. (у зброї) eyector m, expulsor m
відбивн*йй прикм. 1. reflector, reflejante; -a здатність reflectividad f, reflectancia f, -а котлета chuletaf; -а зі свинини chuleta de cerdo; -а піч mex. horno de reverbero 2. полігр. de imprimir, de impresión, impresor; - верстат prensa para la impresión de pliegos sueltos відбирйти див. відібрати відбйти 1. (відколоти) romper* vt, - ручку чашки romper el asa de una taza; 2. parar vt, rechazar vt, repeler vt (напад, атаку); - м’яч rechazar (rebotar) la pelota; - удар parar el golpe; 3. (відняти) quitar vt, arrancar vt, arrebatar vt, recoger vt (взяти назад); - полонених libertar en combate a los prisioneros; 4. (привернути до себе) quitar vt, arrebatar vt, captar vt, - жениха quitar el novio; 5. (заглушити, знищити) quitar vt, hacer desaparecer; - запах, смак quitar el olor, el gusto; - у кого-н. бажання (охоту) quitar a alguien las ganas, hacer a alguien perder el gusto; 6. dar* vt, sonar* vt, marcar vt, - телеграму enviar un telegrama; 7. (ударами пошкодити) lastimarse; - долоні lastimarse las palmas (a fuerza de batirlas); 8. ablandar vt (con golpes); - м’ясо poner tierna la carne 8. (світло, звук) reflejar vt, reflectar vt, reverberar vt (світло, тепло); repercutir vt (звук) відбйт'ий 1. дієприкм. від відбити; 2. прикм. reflejado, reflejo; -е світло luz refleja; -і радіохвилі ondas reflejadas (reflejas) відбйтися 1. (відколотися) romperse*; 2. (захищатися) defenderse*; rechazar vt, - від противника rechazar al enemigo; 3. (відстати) desviarse, separarse; desmandarse (від череди); він геть від рук відбився se ha indisciplinado (desmandado); ha obrado a su antojo;
4. reflejarse; 5. (справити вплив) influir* vt (en), redundar vi (en), ejercer influencia (en); perjudicar vt (а) (зашкодити) відбйток ч 1. señal f, huella f, 2. (тексту) impresión f; galerada f, prueba f (коректурний);
3. (стаття з журналу) tirada aparte, separata f; bosquejo m, esbozo m (del original); 4. rastro m, huella f; pista f (слід); sello m; фото prueba positiva, fotocopia f; - пальця huella dactilar- зняти відбитки пальців hacer (tomar) las impresiones digitales, hacer el dactilograma; накладати свій - estampar su huella, dejar rastro відбиттй, відбивйння c 1. (при захисті) quite m, parada f (удару); rechazo m (нападу); 2. (світла, звуку) reflexión f, reflejo m; reverberación f, reverbero m (світла, тепла); repercusión f (звуку); 3. (зображення) imagen f, ~ y дзеркалі imagen en el espejo відбігйти див. відбігти відбутися dejar de correr, no poder correr más вІдбГгти alejarse (apartarse) corriendo; - убік correrse (hacerse) a un lado відбий ч 1. військ, retreta f, toque de silencio; - повітряної тривоги fin de la alarma aérea; бити
- retroceder vi; 2. (телефонний) señal de interrupción; дати - interrumpir la comunicación; нема -ою no me dejan en paz; нема -ою від пропозицій las proposiciones superabundan відбійнйй прикм. гірн..: - молоток pico de minero
відбГйник ж гірн.. picador m відбір ч escogimiento т, elección f, selección f, - потужності toma de fuerza; - проб muestreo m;
- породи separación de la ganga; ручний - escogido a mano
відбірн-ий прикм. eliminatorio; -і змагання спорт, pruebas eliminatorias, eliminatorias f pl; -і іспити prueba (exámenes) de selectividad відблиск ч 1. reflejo m, reverberación f, reverbero m; brillo m (полиск); resalto m (в живопису); сонячні ~и reflejos del sol; 2. resplandor m, destello m
відбомбити bombardear vt відбомбйтися terminar (acabar) el bombardeo відбортувати док., відбортовувати спец, rebordear vt
відбрехйтися contestar (a los reproches, ataques) con increpaciones відбривйти недок., відбрйти (урвати) interrumpir vt, atajar vt
відбрикйтися dar (tirar) coces; cocear vi відбрунькувйтися док., відбрунькбвувати-
ся 1. біол. separarse por gemación; 2. separarse, desprenderse
відбувйння c cumplimiento m; - покарання cumplimiento de la pena, expiación de la pena; після - покарання después de haber purgado la pena відбувйти див. відбути відбудбва ж reconstitución f (економіки, промисловості)
відбудбвний прикм. reconstructivo, de reconstrucción; ~ період período reconstructivo (de reconstrucción)
відбудбвувати(ся) див. відбудуватися) відбудбвчий прикм. див. відбудовчий відбудувйти construir* vt, levantar vt; volver a construir, reconstruir vi (відновити) відбудувйтися 1. haber construido (para sí); 2. (знову побудуватися) volver a construir, reconstruirse*
відбуксирувйти remolcar vt відбути 1. (виїхати) partir vi (para); 2. cumplir vt, - військову службу cumplir (terminar) el servicio militar, - термін cumplir su plazo; ~ покарання purgar (cumplir) su pena; - два роки у солдатах servir dos años como soldado, haber estado dos años en el servicio відбутися 1. tener lugar; celebrarse (про збори); конференція не ~лася se procedió а una suspensión de ia conferencia; спектакль не -вся se suspendió la función; 2. realizarse; як поет він не -вся no justificó las esperanzas como poeta; 3. limitarse, concretarse, ceñirse*; ~ загальними фразами limitarse a frases comunes; щасливо - salir a pie enjuto, hallarse libre de cacho; дешево - salir bien librado (parado); - переляком asustarse solamente відбуттй c (від'їзд) partida f, salida f, - терміну,
- заслання cumplimiento del plazo de exilio відвйга ж arrojo m, valentía f, braveza f, temeridad f (нерозважлива); audacia f (сміливість); intrepidez f (безстрашність)
740
відати
відвбжити pesar vt
відвбжний прикм. atrevido, arrojado; temerario (інерозважливий); osado, audaz (сміливий); intrépido (безстрашний) відвбжність ж див. відвага відвбжно присл. atrevidamente, arriesgadamente; temerariamente (нерозважливо); osadamente, audazmente (сміливо); intrépidamente (безстрашно) відвбжувати див. відважити відвоювати недок., відвал йти 1. (камінь) desprender vt, sacar vt, retirar vt, verter* vt; 2. (накладати) poner* vt; 3. (давати, розщедрившись) dar generosamente, aflojar (soltar) la mosca a gusto, sudar con mucho gusto; 4. (відчалювати) zarpar vt
відвалюватися недок., відвал йтися (відпадати) desprenderse, caer* vi відвантОення c expedición f, carga f, cargo m відвантбжувати недок., відвантбжити 1. (навантажити) expedir* vt, cargar vt 2. (відібрати частину вантажу) descargar vt (una parte) відв0р ч cocción f cocimiento m; ФАРМ decocción f, tisana f (з трав); рисовий ~ cocción de arroz
відварнйй прикм. cocido відвбрювати недок., відварйти cocer* vt відведення c 1. (військ) retiramiento m, retirada f, 2. (води) derivación f, drenaje m (дренування); mex. desviación f, evacuación f; - тепла extracción de calor; ~ струму toma de corriente відвезтй 1. llevar vt, conducir* vt, trasladar vt transportar vt (перевезти); acarrear vt (возом); - назад retraer* vt, reportar vt; - на вокзал conducir a la estación; 2. (убік) llevar aparte, apartar відвбрнення c distracción f, для ~ уваги para distraer (desviar) la atención відвернути 1. arrancar vt, desprender vt; 2. (повернути обличчя, голову) volver* vt; 3. (відігнути рукав) arremangar vt, levantar vbK 3. (запобігати) desviar vt, descartar vt, alejar vt; - нещастя prevenir la desgracia; distraer* vt ~ увагу distraer la atención відвертбти див. відвернути відверт0ти(ся) див. відвернути (ся) відвбртий прикм. 1. (щирий) franco, sincero; 2. (неприховуваний) manifiesto, declarado; 3. (про одяг) muy escotado відвбртість ж franqueza f, sinceridad f BíflBépTO присл. francamente, sin rebozo; - кажучи a decir francamente відвестй 1. (куди-н.) llevar vt, conducir* vt transportar vt, trasladar vt (перевести); acompañar vt (супроводити); - додому llevar a casa; ~ до кого-н. llevar (acompañar) a casa de alguien; ~ назад військ.a retirar las tropas; 2. desviar vt derivar vt (воду); - удар parar (desviar) el golpe; ~ біду prevenir la desgracia; 3. rechazar vt, recusar vt (склад суду, кандидата); юр. declinar vt, - кандидатуру recusar (rechazar) la candidatura; ~ обвинувачення declinar la acusación; 4. (землю, приміщення) asignar vt, distribuir* vt, conceder vt ~ очі quitar los ojos, apartar la vista; (ошукати) distraer la atención, cerrarle a alguien los ojos, dar dado falso; - роль dar el papel; ~ душу desahogarse відвик0ти недок., відвйкнути desacostumbrarse (a, de), deshabituarse (a, de); ~ від поганої звички quitarse un vicio; ~ від домівки dejar de ser casero відвисбти див. відвиснути відвисґтися estirarse, prestar vi; дати пальту - dejar estirarse el abrigo
відвйслий прикм. caído, pendiente; flác(c)ido вщвйснути colgar* vi, pender vi; ponerse flaccido вщв*Ід ч 1. (кандидата) recusación f, - судді recusación del juez; давати - recusar vt, declarar una candidatura recusable; 2. mex. (відгалуження) rama f, codo m; смуга -оду зал. zona (apartadero) de expropiación ВІАвІдати visitar vt ~ заняття (лекцію) asistir a ona clase (a una conferencia) в*Авідн-йй прикм. de derivación, abductor; - ка- Нвл canal de derivación (evacuador); -а трубка abductor m; -а телефонна трубка audífono (auricular) de derivación; -а труба tubo eductor (de Ecuación)
відвідуваність ж índice de frecuentación; asistencia f (лекцій, занять); погана, добра - mala, buena asistencia
відвідування c visita f, asistencia f (лекцій, занять); часте - frecuentación f відвідувати visitar vt, frecuentar vt asistir vi (a) (лекції, заняття); - лекції asistir a las conferencias
відвідувач ч visitante m; частий - visitante m, visitador m; часті -i los habituales, frecuentadores f pl
відвійки (молочні) мн. спец, leche desnatada ВІДВ0ДИТИ див. відвести відвозйти див. відвезти відвойбвувати див. відвоювати 1, 2 відволбглий прикм. húmedo, liento відволбжитися humedecerse*, recalarse відволбжування c humectación f відволбжуватися див. відволожитися відволоктй apartar arrastrando відвоювбти 1. (відібрати) reconquistar vt; 2. (домогтися) conquistar vi, conseguir* vt, alcanzar vt; 3. (кінчити воювати) terminar la guerra, acabar con la guerra; dejar de guerrear відвоювбтися terminar la guerra, dejar de guerrear
відв'язати док., відв’язувати desatar vt, soltar* vt, ~ мотузку desatar (soltar) una cuerda; - собаку soltar el perro; -ся 1. desatarse, soltarse*; 2. (спекатися) deshacerse*, desembarazarse відгадбти adivinar vt, acertar* vt, - загадку adivinar un acertijo, acertar un enigma відгбдка ж (відповідь на загадку) solución (clave) del enigma відгбдник ч adivinador m відгбдування c adivinación f, acierto m відгбдувати див. відгадати відгбдько ч adivino m
відгалуження с 1. (дія) ramificación f, bifurcación f, 2. rama f, ramilla f відгалужувати(ся) див. відгалузити(ся) відгалузити ramifícar vt, bifurcar vt відгалузитися ramificarse, bifurcarse, separarse
відганйти див. відігнати відгвинтйти док., відгвйнчувати destornillar vt, desenroscar vt відгвинтйтися destornillarse відгин0ти(ся) див. відігнути(ся) відгін ч 1. (худоби) careo т, trashumación f, 2. спец, destilado m (продукт); 3. extracción por destilación
відгінний прикм. с.-г. careado, trashumante відгнивбти недок., відгнйти destruirse*, descomponerse* (por la podredumbre) відговбрювати недок., відговорйти (від чого-н.) disuadir vt (de + inf); desaconsejar vt (de + inf.); desencaprichar vt (de); desviar vt (de) (відхилити); - від поїздки disuadir (desaconsejar) del viaje
відговбрюватися excusarse, pretextar vt, justificarse (виправдатися); -ся чим-н. pretextar algo, acogerse a algo, tomar pie de algo відгодівбльний прикм. с.-г. de ceba відгодівля ж с.-г. ceba f відгодбваний 1. дієприкм. Від відгодувати; 2. прикм. (bien) cebado, engordado відгодбвувати(ся) див. відгодувати(ся) відгодувбти cebar vt, engordar vt, sainar vt відгодувбтися engordarse, relucir el pelo відголос ч 1. resonación f, resonancia f, 2. eco m, repercusión f, resonancia f відгомін ч resonancia f, eco m, repercusión f відгбнити 1. (мати присмак, запах) saber* vi (a), tener sabor a, tener dejo (dejillo de); 2. (пахнути) oler* vi (un poco) відгбнка ж див. відгін 3. відгоріти dejar de arder відгорнути retirar vt (ковдру) відгорбджувати(ся) див. відгородитися) відгородити separar vt, atajar vt, aislar vt, cercar vt, vallar vt, valladear vt (обгородити) відгородйтися separarse (de), aislarse відгостювбти 1. estar (haber estado) de visita; 2. dejar de estar en casa de відгрбвірувати, відгравіюв0ти grabar vt, haber grabado
відгребтй 1. rozar vt (сіно); limpiar vt (сніг); 2. (загрібаючи відпливти) alejarse remando відгребтйся 1. quitarse de encima (nieve, heno, etc.); limpiarse; 2. див. відгребти 2 відгризйти недок., відгрйзти cortar (quitar) con los dientes, roer* vt
відгриміти dejar de tronar (про грім); callarse (про гармати); extinguirse (про славу) відгріб0ти(ся) див. відгребти(ся) відгук ч respuesta f
відгукуватися 1. responder vt, vi, contestar vt, dar señales de vida (дати знати про себе); - на поклик responder a una llamada; 2. (давати оцінку) decir* vt, добре, погано - про кого-н. decir (hablar) bien, mal de alguien; -ся з похвалою про кого-н. tener frases de elogio para alguien; 3. comentar vt, hacer un comentario a (comentarios sobre); - на події comentar los sucesos; 4. atender* vt, acoger favorablemente; - на прохання atender una solicitud відгул ч descanso m, día de descanso (compensatorio) (por trabajo suplementario) відгулювати див. відгуляти 1, 2 відгулйти 1.: - свою відпустку haber pasado sus vacaciones (su permiso); - свій час haber gozado del tiempo, haber hecho su tiempo; 2. tomar un día de descanso (compensatorio); 3. dejar de festejarse
відгулятися 1. (нагулятися) festejarse hasta no poder más; 2. (про худобу) engordar vi відгуркотіти dejar de tronar (de retumbar) віддавбти, віддбти (кому-н.) rendir* vt, retribuir* vt, - належне rendir homenaje (pleitesía) віддавйти док., віддбвлювати atrepellar vt, aplastar vt; - кому-н. ногу pisar a alguien el pie, dar un pisotón en el pie de alguien віддблений 1. дієприкм. від віддалити; 2. прикм. (далекий) alejado, lejano, distante; apartado (про місце); - район región apartada; ~е споріднення parentesco lejano; 3. lejano; débil, ligero; -а схожість (un) parecido lejano віддбленість ж alejamiento m, distancia f, - від центру alejamiento del centro віддблення c alejamiento m, apartamiento m віддблено присл. 1. desde lejos, lejanamente; 2. débilmente, remotamente; - нагадувати recordar remotamente (débilmente) віддалйти док., віддалйти alejar vt, apartar vt, distanciar vt; aplazar vt, prorrogar vt (відтвр- мінувати); - від себе кого-н. apartar a alguien de sí, extrañar a alguien
віддалйтися alejarse, apartarse; separarse (перестати спілкуватися); -ся від друзів apartarse (retirarse) de los amigos віддалік присл. a lo lejos, a cierta distancia, no lejos
віддаль ж lejanía f, на -i a lo lejos, de lejos, en lontananza
відданий прикм. fiel, devoto, leal відданість ж fidelidad f, lealtad f віддбннй c 1. (повернення) devolución f, vuelta f, restitución f, tomas f pl; 2. paga f (грошей, боргу); на вічне - sin vuelta (sin restitución); 3. entrega f, - до суду entrega a los tribunales; - честі військ, saludo m (militar) віддано присл. fielmente, con fidelidad віддарбвувати недок., віддарувбти regalar vt (en respuesta)
віддбти 1. (повернути) devolver* vt, volver* vt, tornar vt, restituir* vt (взяте); 2. (вручити) entregar vt, hacer entrega (de); - лист, записку entregar la carta, la esquela; 3. (здати) dar* vt, entregar vt, - взуття в ремонт dar a reparar los zapatos; - сукню в чищення dar a limpiar el vestido; - книжку на рецензію entregar г la reseña el libro; 4. (надати) dar* vt, conceder vt, - в чиє-н. розпорядження poner a disposición de alguien; - внайми, в оренду dar en alquileí (en arriendo), alquilar vt, arrendar* vt, 5. (відправити) mandar vt, enviar vt; - в школу enviai (mandar) a la escuela; - в солдати mandar (enviar) al servicio militar; 6. (посвятити) dar* vt, entregar vt, consagrar vt, всі сили науці dar (entregar) todas las fuerzas a la ciencia; - життя за батьківщину dar su vida por la patria; 7. (здати ворогові) rendir* vt, entregar vt, - місто rendir la ciudad; 8. (продати) vender vt, despa¬
741
віддйтися
char vt; - даром vender Üe (hacer) barato 9. (заплатити) dar* vt, pagar vt; ~ всі гроші за що-н. dar todo el dinero por algo; 10. (при пострілі) repercutir vi; retroceder vi (про гармату); 11. мор. largar vi; ~ кінці! ¡largar amarras!; ~ якір anclar vi, echar anclas; ~ наказ dar (la)
I orden; - честь військ, saludar vt, hacer el saludo militar; rendir homenaje (прапору); ~ візит de- | volver la visita; ~ належне reconocer el mérito, rendir merecido tributo; ~ справедливость hacer justicia; ~ останню шану rendir los últimos honores (a un difunto); ~ заміж за кого-н. casar con alguien; ~ під варту entregar bajo custodia; ~ під суд entregar a los tribunales, enjuiciar vt, proceder contra; ~ на суд (третьої особи) remitirlo al ajeno parecer; ~ м’яч спорт, pasar el balón
віддйтися 1. darse*, abandonarse; rendirse*, entregarse (здатися); ~ в чиї-н. руки entregarse a las manos de alguien; ~ на ласку переможця darse (entregarse, rendirse) a discreción (a merced) del vencedor; 2. entregarse, abandonarse; consagrarse (a), dedicarse (а) (присвятити себе); ~ почуттю, пристрасті abandonarse al sentimiento, a la pasión; 3. (про жінку) entregarse (a)
відомча ж (ефективність) eficacia f, eficiencia f, rendimiento m; ~ двигуна rendimiento del motor; звукова ~ eficacia acústica; працювати з повною ~ею trabajar a pleno rendimiento віддбрти 1. (відірвати) arrancar vt, desgajar vt,
l. (висікти) tundir vt, zurrar la badana відд0ртися desgajarse
віддзвонйти 1. dar* vi, sonar* vi; 2. (перестати дзвонити) dejar de sonar віддзвбнювати див. віддзвонити віддзеркйлення с reflejo m віддзеркйлити reflejar vt, reflectar vt віддир0ти(ся) див. віддерти(ся) віддйхатися 1.cobrar (tomar) aliento; 2. reponerse*; volver en sí
віддйхуватися resollar* vi, resoplar vi віддієслівний прикм. грам, verbal; ~ іменник sustantivo verbal (deverbativo); ~ прикметник adjetivo verbal
віддієслівність ж грам, carácter deverbativo (verbal)
відділ ч 1. (частина) parte f, rama f (галузь); rúbrica f (у газеті); 2. sección f, departamento
m, servicio m; ~ довідок oficina (servicio) de información; - кадрів sección de personal; ~ преси servicio de prensa; ~ замовлень sección de encargos, oficina de pedidos; очисний (варильний) ~ sala de depuración (de iejiadoras); 3. (підрозділ у систематиці) subsistema m відділення c 1. sección f, compartimiento m (y вагоні; у шафі); cajón m (у столі); машинне ~ sala (cámara) de máquinas (de maquinaria); багажне ~ departamento de equipajes; ae compartimiento de carga; формувальне ~ taller de moldeo; насосне ~ sala de bombas; службове ~ departamento de servicio; 2. (відділ, філія) sección f, sucursal f, поштове ~ oficina postal, estafeta de correos; ~ (відділок) міліції comisaria f, 3. військ, sección f, pelotón m, escuadra f; стрілецьке ~ escuadra de tiradores віддільнйй npum. separable
віддоїти 1. sacar ordeñando; 2. (закінчити доїти) dejar (terminar) de ordeñar віддбювати див. віддоїти віддрукув0ти 1. (надрукувати) imprimir vt, estampar vt, mecanografiar vt (на машинці); tirar vt (видати); 2. фото impresionar vt; 3. (залишити відбиток) estampar vt, marcar las huellas (en)
віддрукуватися estamparse, imprimirse; marcar las huellas
віддув0ти, віддимйти apartar soplando; ~ щоки inflar los carrillos віддати див. віддувати
віддухопблити 1. azotar vt, zurrar vt, dar una paliza, doblar a palos; 2. zumbar vi, poner como un pulpo, tocarle el bulto віддушина ж 1. ventosa f, respiradero m, agujero de respiración, orificio de entrada del aire, venteo m; 2. salida f; ~ для душі válvuda de escape para el alma
віддйка c recompensa f, retribución f віддйчити agradecer* vt, dar gracias (a) відекзаменув0ти examinar vt, terminar de examinar
віденський прикм. vienes; de Viena; ~ стілець silla de rejilla; ~i меблі muebles alabeados відеокліп ч videoclip m, videocorto m відеомагнітофбн ч vídeo m, magnetoscope m, videomagnetófono m
відбрний прикм. (місткістю в одне відро) de la capacidad de un cubo (de un balde) відбрце, цеб0рко c зм. до відро від’єднання с desconexión f, desacoplamiento m, desunión f
від’єднйти док., від’єднувати desacopiar vi, deshacer* vt, desenganchar vt, desconectar vt від’0мний прикм.: ~a величина мат. cantidad negativa
від’0мник ч мат. sustraendo m віджартув0тися док., віджартбвуватися responder en broma (bromeando) відж0ти (вижати) estrujar vt, exprimir vi; retorcer* vi (білизну)
віджйтися exprimirse; retorcerse* (про білизну) ВІДЖИВ0ТИ див. віджити віджйлий прикм. 1. caduco, decrépito; 2. (застарілий) anticuado віджимання с спец, exprimido m віджим0ти(ся) див. віджати(ся) віджимнйй прикм. тех. de exprimir, exprimidor; ~а машина exprimidera f віджити 1. (прожити життя) acabarse la vida; morir* vi; ~ свій вік pasar a mejor vida, acabar la vida; 2. (застаріти) quedar anticuado, caer en desuso, caducar vi; pasar de moda (вийти з моди); 3. vivir vi (en), pasar vi (en) (cierto tiempo) відзив ч 1. juicio m, dictamen m, opinión f, referencia f, recomendación f (рекомендація); reseña f (рецензіия); похвальний ~ mención honorífica; книга Чв libro de referencias; дати ~ dictaminar vi, dar referencia; 2. військ, contraseña f, пароль i ~ santo y seña відзиміувЄти pasar ei invierno (en), invernar vi відзн0к-а ж 1. (заслуги) mérito m; 2. (нагорода) condecoración f; distintivo m, insignia f; з ~ою (закінчити) con mención de excelencia: диплом з ~ою diploma con mención honorífica de excelencia (cum laude); на ~y en conmemoración (de), para celebrar algo, en señal (de) відзнач0ти див. відзначити відзнйчйти 1. diferenciar vt, hacer diferencia (entre), distinguir vt, 2. (роздивитися) discernir* vt; 3. (виділити) distinguir vt, singularizar vt; identificar vt (опізнати); ~ нагородою destacar con un premio, premiar vt, 4. (звертати увагу) notar vt; retener* vt, anotar vt; mencionar vt; ~ достоїнства і недоліки mencionar los méritos y defectos; ~ кращих premiar a los mejores; 5. (святкувати) celebrar vt, ~ річницю celebrar el aniversario; ~ закінчення навчання festejar el fin de estudios
відзн0чйтися (виділитися) distinguirse, singularizarse, sobresalir* vi відзолйти спец, calar vi, encalar vt, ~ шкури tratar pieles con cal
відібр0ти 1. (відняти) quitar vt, tomar vt (взяти); privar vt (de) (позбавити); ~ роботу quitar el trabajo; ~ роль privar del papel; 2. (вибрати) escoger vt, seleccionar vt відігн0ти 1. (прогнати) echar vt, rechazar vt; ~ погані думки ahuyentar los malos pensamientos; 2. с.-г. (перегнати) correr (el) ganado, carear vt, trashumar vi; 3. спец, (добути перегонкою) destilar vt, extraer por destilación відігнути 1. (розпростати) enderezar vt, desencorvar* vt; 2. (відкинути) apartar vt; volver* vt (комір, рукав); doblar vt (ковдру) відГгнутий 1. дієприкм. від відігнути; 2. прикм. (загнутий) vuelto; doblado (про ковдру) відігнутися 1. (розпростатися) enderezarse, desencorvarse*; 2. (набік) apartarse; volverse* (про комір, рукав); doblarse (про ковдру) відігр0ти док., відігрув0ти (програне) desquitar vt; ~ два м'ячі marcar (meter) dos goles (de respuesta)
відігрйтися 1. desquitarse; 2. escaparse por la tangente
відіграш ч desquite m відігрівйти недок., відігріти recalentar* vt відігрівйтися calentarse* відійтй 1. alejarse, hacerse* (a), apartarse (a) retirarse (a); irse*; ~ убік hacerse a un lado; 2 (відбути) partir vi; arrancar vi, salir* vi (про потяг); 3. (відступити) replegarse*, retroceder vi; 4. (відпасти) desprenderse; desencolarse* (відклеїтися); 5. (відхилитися) apartarse; andar en digresiones (зробити відступ); - від теми apartarse del tema; 6. (прийти в норму) renovarse*; volver a la vida, renacer* vi (ожити — про рослини); volver en sí (отямитися); tranquilizarse (заспокоїтися); у мене відійшло від серця tengo el corazón aliviado; 7. (померти) morir* vi, irse*, acabarse; ~ у вічність pasar a mejor vida, salir (partir) de esta vida (de este mundo)
відіменний прикм. грам, denominativo відімкнути 1. abrir* vt, descerrar* vt, ganzuar vt (відмичкою); ~ (двері) кому-н. abrir (la puerta) a alguien; - кого-н. dejar salir a alguien (abriendo algo); 2. (зняти) quitar vt, ~ багнет військ, quitar la bayoneta
відімкнутися abrirse*, descerrarse; двері відімкнулися la puerta se abrió відіпр0ти док., відпирйти (пляму) limpiar vt, quitar vi, sacar vi (lavando) відіпрйтися salir* vi (después de lavado); quedar limpio
відірваний 1. дієприкм. від відірвати; 2. прикм. aislado; separado, alejado; людина, -а від життя hombre alejado de la vida відірваність ж aislamiento m; separación f, alejamiento m (віддаленість) відірвано присл. aisladamente, separadamente; sin contacto (con), sin ligazón (con) (без зв'язку)
відірв0ти 1. romper* vt, desgajar vt; arrancar vt (з силою); ~ нитку romper el hilo; ~ ґудзика arrancar el botón; ~ руку, ногу (від вибуху) desgajar la mano, la pierna; 2. apartar vt; ~ губи desprender (despegar) los labios; ~ погляд quitar (desprender) la vista; 3. (розлучити) apartar vt (de); 4. (завадити робити що-н.) estorbar vt; distraer* vt (відволікти); ~ від читання distraer de la lectura; ~ від роботи distraer del trabajo; ~ від себе quitárselo de la boca; з руками ~ quitar de las manos
відірвйтися 1. desgajarse, desprenderse; romperse*, caerse*; saltar vi (про ґудзик); 2. (відокремитися) separarse, apartarse; despegar vi (про літак); alejarse, dejar atrás (залишити позаду); ~ від противника військ, alejarse del (romper el contacto con el) enemigo; 3. (втратити зв'язок) perder el contacto (con); ~ від дійсності perder el contacto con la realidad;
4. (перестати робити що-н.) apartarse, desprenderse, dejar de hacer; він не міг ~ від книжки по podía apartarse del (dejar el) libro; 5. (відвести погляд) desprender (apartar) la vista
(de) . ,
відіслйти 1. enviar vt, expedir vt, reenviar vt, reexpedir* vt (назад); 2. enviar vt (fuera), mandar vt (fuera); 3. (зазначити джерело) referir* vt, remitir vt, ~ до оригіналу remitir al original відіспйтися restablecerse (recobrarse) a fuerza de dormir (mucho), dormir mucho відіткнути1 destaponar vi відітнути2 док., відтинйти cortar vt, tajar vt відічх0тися dejar (terminar) de estornudar від’їсти (ся) див. від’їсти(ся) відгіждж0ти див. від’їхати від’їжджйючий ч viajero m від’їзд ч salida f, partida f, бути у Ч estar de viaje, estar fuera
від’їсти comer vt (una parte); roer* vt (відгризти) від’їстися tomar carnes, encarnecer* vi, engor- dar vi
від’їхати alejarse (de) (en vehículo); salir* vi (de) (en vehículo); partir vi (вирушити); ~ убік alejarse (hacerse) a (hacia) un lado; ~ звідки-н. salir de un sitio, irse, marcharse (para) відказйти (заповісти) legar vt відк0зувати див. відказати відкарйскуватися недок., відкар0скатися deshacerse* (de), esquivarse (de), escaquearse
742
відлупйти
відУтка ж гірн.. acarreo m (en la mina)-, канатна - arrastre (transporte) por cable; ручна - tracción (arrastre) a brazo відУтник ч (у шахті) carretillero m, vagonetero m відкач0ти док., відучувати (воду) achicar vt, bombear vt, desaguar vt; ~ потопельника hacer la respiración artificial a un ahogado відкачка ж bombeo m, desagüe m відУшлювати недок., в ід Уш ля нути expectorar vt
вiдкáшлювaтиcя destoserse, aclararse la voz (tosiendo)
відУшлятися aclararse la voz (tosiendo) відквйтати desquitar vt, desquitarse, tomar el desquite; - гол meter un gol como revancha відкид0ти apartar vt, echar vt (en varías veces) відкйдати див. відкинути; ~ тінь hacer sombra, sombrear vt
відкидн-йй прикм. abatible; plegable, plegadizo (складаний); ~e сидіння asiento movible (de quita y pon), asiento plegable (plegadizo), bigotera f, ~e місце (у театрі) estrapontín m, traspuntín m
відкидув0ти див. відкинути і відкидати відкидув0тися див. відкинутися відкйнути 1. (убік) desechar vt, arrojar vt (de si); 2. (відмовитися) rechazar vt, apartar vt, desechar vt, - думку rechazar la ¡dea; 3. (змусити відступити) rechazar vt, obligar a retroceder;
4. quitar vt; ~ борт вантажівки bajar el lateral del camión; - защіпку destrabar (levantar) el cerrojo; - покришку levantar (quitar) la tapa (tapadera); ~ голову echar atrás la cabeza; 5. dejar vt, abandonar vt, renunciar vt; omitir vt (в обрахунках); - передсуди renunciar a los prejuicios; ~ думку abandonar la idea (de); ~ сумніви dejar a un lado las dudas; 6. (противника) rechazar vt, repeler vt 7. (світло, промінь) lanzar vt; ~ тінь hacer sombra, sombrear vt відкйнутися (на спинку, на подушки) echarse atrás, respaldarse
відкіт ч 1. transporte т, acarreo т; 2. військ. retroceso т, reculada f відклад0ти(ся) див. відкласти(ся) відкл0дення с 1. separación f, 2. геол. roca sedimentarla, depósito m; льодовикові ~ depósitos glaciáricos; морські - sedimientos marinos; рудоносні ~ depósitos metalíferos; жирові ~ adiposidad f, tejidos adiposos відкладнйй прикм.: - комір cuello vuelto відклйнюватися 1. див. відкланятися; 2. (кланятися на відповідь) resaludar vt відмінятися despedirse* (de) відмести 1. poner a un lado, apartar vt; reservar vt (залишити про запас); 2. (відмірявши нанести) trazar vt, hacer marcas; ~ відтинки trazar segmentos; 3. (відтермінувати) diferir* vt, dilatar vt, aplazar vt ~ партію (гри) aplazar la partida; 4. геол. sedimentar vt, depositar vt; - у довгий ящик dar largas (al asunto), dejar para el día del juicio; dar car petazo відместися 1. depositarse; 2. (закарбуватися) grabarse; 2. separarse BiAMiaqyBáTH (відлічувати) ir marcando, dar golpes (la hora)
відюіювати недок., відклбїти despegar vt, desencolar vt
відклбюватися despegarse, desencolarse вІдклиУння c (посла) retirada f, revocación f відклиУти 1. llamar vt, reclamar vt ~ убік llamar aparte; 2. (посла, депутата) retirar vt, revocar vt відклиУти(ся) див. відкликати(ся) відклйчн-ий прикм.: ~і грамоти дип. recredenciales f pl
відклювати док., відкльбвувати comer picando
відключйти недок., відключйти desenchufar Ч desacoplar vt, ел. desconectar vt (вимикати) відклк^тися desenchufarse, desacoplarse; 0л. desconectarse (вимикатися); abstraerse, quedarse absorto; ensimismarse (заглибитись У собі)
відключбння c corte m, desconexión f, - стругу corte de corriente; ~ короткого замикання desconexión en caso de cortocircuito вщкозирйти (віддати честь) saludar vt, cuad-
відколбти (відламати) romper* vt, desprender vt відколбтися desprenderse BiAKonynáTH quitar (separar) rascando; descascarar vt (шкаралупу) відколупувати див. відколупати відкблювати(ся) див. відколоти(ся) відкопйти 1. desenterrar* vt 2. sacar vt; де ти його -в? ¿de dónde lo has sacado? відметися desenterrarse* відкбпувати(ся) див. відкопати(ся) відкоркбвувати недок., BiAKopKyeáTH destapar vt, descorchar vt (пляшку) відкотйти 1. hacer rodar hacia atrás, hacer recular, hacer rodar hacia un lado; 2. (від'їхати) arrancar vi; 3. arremangar vt, subir vt (рукав, no- лу)
відкотйтися 1. recular vi (rodando), rodar* vi, ir hacia atrás (rodando); rodar hacia un lado; 2. (про хвилю) refluir* vi; retroceder vi відкбчування c transporte m, acarreo m відкбчувати док., відкочбвувати abandonar un lugar (los nómadas) відучуватися див. відкотитися відняти док., від^ювати cortar vt, tajar vt (відрізати); truncar vt (відтяти) відкрдслювати недок., відкрдслити marcar vt (con una raya); subrayar vt (підкреслити) BiAKpHBáHHfl c 1. (розпечатування) apertura f, abertura f
відкрив0ти(ся) див. відкрити(ся) відкривйч ч descubridor m відкрив0чка ж abridor т; abrelatas m (консервний ніж)
відкрйти 1. abrir* vt descerrar* vt (відімкнути); descubrir* vt (що-н. покрите); - скриню abrir el baúl; ~ пляшку descorchar (destapar) una botella; ~ консерви abrir una lata (de conservas); ~ кран abrir el grifo; ~ книгу abrir el libro; ~ парасолю abrir el paraguas; ~ обличчя descubrir la cara; ~ шлях (дорогу) abrir (despejar, allanar, desbrozar, dejar expedito) el camino; ~ кордон abrir la frontera; ~ ящик, лист abrir un cajón, una carta; 2. (оголити) descubrir* vi, desnudar vt ~ груди descubrir el pecho; 3. (пам’ятник, виставку) abrir* vi, inaugurar vi; 4. (розпочати) abrir* vi; - сесію abrir (hacer la apertura de) la sesión; - дебати abrir la discusión; ~ поточний рахунок abrir una cuenta corriente; ~ передплату abrir la suscripción; ~ вогонь abrir el fuego; 5. (зробити відкриття) descubrir* vt ~ картм enseñar las cartas (el juego); ~ очі (кому-н. на що-н.) abrir los ojos (a alguien en algo); - душу (кому-н.) declarar (abrir) su corazón, abrirse* (а); ~ дужки мат. abrir paréntesis; ~ Америку descubrir América; descubrir otra vez América
відкрйт-ий 1. дієприкм. від відкрити; 2. прикм. (про місцевість) descubierto; ~е місце lugar descubierto; playa f (Л. Ам.); ~а місцевість terreno descubierto (despejado); ~ фланг flanco descubierto; 3. прикм. (відчинений) abierto, descerrado; ~е вікно ventana abierta; 4. прикм. abierto, libre; ~e засідання sesión pública; ~ вхід entrada libre; ~e голосування votación a mano alzada; 5. прикм. (без покриття) descubierto, abierto; desnudo (оголений); -а платформа vagón (de) plataforma; -а шия cuello desnudo;
6. прикм. (про сукню) escotado; 7. прикм. (щ- ирий) abierto, franco, sincero; ~e обличчя rostro abierto; з ~им серцем con el corazón en la mano; 8. прикм. (явний) manifiesto, patente, declarado; ~e зіткнення colisión manifiesta (abierta); ~ склад лінгв. sílaba abierta; ~e місто ciudad franca; ~e чоло frente despejada; ~a рана herida abierta; ~ лист carta abierta; ~e мор.е alta mar; вийти у ~e мор.е hacerse a la mar; під ~им (голим) небом al cielo raso, a la intemperie, al sereno; ~ питання un problema no solucionado відкрйтися 1. abrirse*; descubrirse*; 2. (показатися) descubrirse*; 3. (виявитися) descubrirse*, revelarse, desenmascararse; 4. (розпочати діяльність) abrirse*, inaugurarse; 5. (комуну abrirse* (a)
відкрйто присл. abiertamente, descubiertamente; ~ закликати llamar demostrativamente; ~ говорити hablar claramente (de plano, derechamente, francamente, sin ambages); діяти ~
obrar sin tapujos (a cara descubierta), actuar a banderas desplegadas
відкритті c 1. apertura f, inauguración f, - пам’ятника inauguración de un monumento; 2. (наукове) descubrimiento m; invención f (винахід); зробити - hacer un descubrimiento відкріпйти док., відкріплювати 1. desatar vt; 2. (зняти з обліку) dar de baja відкріпйтися 1. desatarse; 2. (знятися з обліку) darse de baja
відкріпнйй прикм.: - талон talón que certifica la baja; certificado de baja
відкрутйти 1. (відгвинтити) destornillar vt, desentornillar vt (П. Ам.); 2. (відкрити повертаючи) abrir* vt; - кран abrir el grifo; desatar vt (відв’язати — мотузку) відкрутйтися 1. destornillarse; abrirse*; desatarse; 2. (ухилитися) deshacerse*, evitar vt, esquivar vt, salirse por la tangente відкс4рити sacar xerografías (xerocopias), xerografiar vt
відкуп ч 1. icm. hacimiento de rentas, arrendamiento m; 2. (викуп) redención f, rescate m; брати на - arrendar* vt; віддавати на - dar en arriendo
відкупник ч icm. rentista m відкупбрювати недок., відкупбрити destaponar vt (бочку)
відкупбрюватися abrirse* відкусйти док., відкушувати 1. dar un mordisco, morder* vt; 2. cortar vt (con tenazas, etc.) відламйти, відломйти romper* vt, quebrar* vt; fracturar vt
видоїтися romperse*, quebrarse*, fracturarse відлймок ч roca arrancada (cortada); - кістки esquirla f
відлймувати(ся) див. відламати(ся) / відломитися)
відл0юватися responder a regañadientes відлджати 1. (руку, ногу) dormirse*, entumecerse*; 2. (пролежати) guardar (llevar en) cama (un tiempo), haber pasado cierto tiempo en cama
відлежатися recobrar sus fuerzas (estando en cama); мені треба -ся кілька днів me hace falta guardar cama durante algunos días відлбжувати див. відлежати відлджуватися 1. див. відлежатися; 2. (лежати вичікуючи) esperar tumbado відлетіти 1. salir* vi, partir vi (en vuelo); alejarse volando; 2. (відскочити) rodar* w; botar vi, rebotar vi (про м’яч); 3. (відірватися) desprenderse; desencolarse (відклеїтися); saltar vi (про ґудзик)
BUinHBánbHHñ прикм. mex. de fundición; para fundir (moldear)
Bi/^HBáHHR c (вичерпування) vaciado m, vaciamiento m, aspiración f, achicamiento m (відкачування)
відлйвний прикм. спец, (для стоку води) para verter agua
відлйга ж deshielo т; надворі ~ en la calle deshiela (está deshelando) відлипйти недок., відлйпнути despegarse, desencolarse; desprenderse відлйти verter* vt, vaciar vt, achicar vt (відкачати)
відлік ч lectura f, recuento m; - часу (на нуль) cuenta atrás; прямий ~ lectura (cómputo) directo відліпйти док., відліплювати despegar vt, desencolar vt, desprender vi (відокремити); ~ відліпйтися despegarse, desencolarse; desprenderse (відокремитися) відліт ч salida f, partida f, - птахів vuelo de los pájaros; на -льоті apartado, separado відпити1 див. відлетіти відлИ^ти2 1. dejar de volar; 2. (бути льотчиком) haber sido aviador (un tiempo) відлИЗтися dejar de volar відлітний прикм. (про птахів) pasajero відлічйти contar* vt, registrar vt відлічувати 1. див. відлічити; 2. (про годинник) dar* vi
BiAnyHáTH dejar de sonar відлуння c eco m
відлупйти 1. (шкаралупу) descascarar vt, 2. (побити) cascar vt, zumbar vt, zurrar vt
743
відлупйтися
відлупйтися descascararse відлупцюв0ти zurrar vt, aporrear vt, tundir vt, poner como un pulpo відлучйти(ся) див. відлучити(ся) відлучення exclusión f, - від церк. ви excomunión f, anatema m;~ дитини destete m Івідлучйти excluir vt, - від церк. ви excomulgar vt; - від грудей despechar vt, destetar vt; - від І друзів apartar de los amigos відлучйтися ausentarse відліЬдько ч huraño m; жити -ом vivir como un lobo
відлягти див. відлягти відляпгй aliviar vi; у мене відлягло від серця безос. tengo mi corazón aliviado відмагйння c retractaclyn f, denegación f відмахйти recorrer rápidamente; tragar vt, martillar vt
відмахнути однораз. до відмахувати 2 відмахнутися однораз. до відмахуватися відмйхувати 1. див. відмахати; 2. echar vt відмйхуватися 1. (проганяти) echar vt, arrojar de sí; 2. (виявляти небажання) volver las espaldas (а); -ся від складного питання eludir (esquivar) una cuestión difícil відмйшка ж señal f, señalización f (con una bandera, etc.)
відмежувйння c deslinde m, desmarque m відмежувйти док., відмежбвувати 1. delimitar vt, deslindar vt, alindar vt 2. (відокремити) separar vt (de)
відмежувйтися (відокремитися) separarse, apartarse (de), deslindarse, desligarse, desmarcarse; -ся від ідейних противників desolidari-zarse de los enemigos ideológicos відмерзйти недок., відмбрзнути 1. (загинути від холоду— про рослини) morir helado (ge- lado); 2. (замерзнути — про руки, ноги) helarse*
відмбрти 1. atrofiarse, padecer atrofia; 2. (зникнути) desaparecer* vi, morir* vi відместй 1. barrer vt 2. (відкинути) rechazar vt, rehusar vt, repulsar vt
відмивйння c lavado m\ - грошей blanqueo del dinero; ~ рельєфу геод. sombreado del relieve відмив0*ти(ся) див. відмити(ся); відмивати гроші blanquear el dinero; це не -ється esto по se quita; не відмиєшся (від чого-н.) será difícil justificarse después de todo відмик0ти(ся) див. відімкнути(ся) відмир0ння c 1. (змертвіння) atrofia f, 2. (зникнення) desaparición f, muerte f відмирйти див. відмерти відмйти lavar vt
відмйтися lavarse; quitarse (про пляму) відмйчка ж (інструмент) ganzúa f, llave maestra
відміна ж 1. diferencia f, distinción f, distintivo m; на -у від a distinción de, a diferencia de; 2. грам, declinación f
відмінк0в-ий прикм. грам, de caso; casual; ~e закінчення desinencia de caso, terminación casual
відмінний прикм. 1. distinto, diferente; otro (інший); 2. (чудовий) excelente, perfecto; ~e здоров’я salud perfecta; 3. extraordinario (незвичайний)
відмінник ч (про учня) alumno sobresaliente; круглий - alumno sobresaliente (cien por cien), escolar excelente
BlAMÍHHicTb ж (несхожість) distinción f, diferencia f, diversidad f, - у поглядах diversidad de pareceres
відмінно 1. присл. perfectamente, a la perfección; excelentemente, óptimamente; ~ знати saber perfectamente; 2. у знач, присуд, es perfecto, es excelente, es puro; 3. част. muy bien, de perlas, a las mil maravillas; 4. c (оцінка) sobresaliente m; одержати ~ recibir (sacar) un sobresaliente; вчитися на ~ estudiar con notas sobresalientes (en sobresaliente) bíamíhok ч грам, caso m відмінюваний прикм. грам, declinable відмінюваність ж грам, declinabilidad f відмінювання с грам, conjugación f відмінювати грам, conjugar vt (про дієслово); declinar vt (про іменник)
відмінюватися грам, declinarse; conjugarse відмірювати недок., відмірйти medir* vt, mesurar vt
ВІДМІТ0ТИ див. відмести відмітина ж 1. (знак, мітка) marca f, señal f, 2. (у тварин) mancha f, estrella f (тк. на лобі) відмітний прикм. distintivo; característico (характерний)
відмобілізув0ти movilizar vt відмбв-а ж 1. (дія) renuncia f, renunciación f, - від своїх прав renuncia a sus derechos; 2. (негативна відповідь) negativa f, negación f, denegación f, repulsa f (на прохання); дістати —y recibir una denegación; відповісти ~ою на що-н. dar una respuesta negativa a algo, denegar* vi; - двигуна (механізму) fallo del motor (del mecanismo)
відмбвити 1. (у чому-н.) negar* vt. denegar* vt, - собі в чому-н. privarse de algo; - у візі negar el visado; ~ у проханні denegar la petición; ~ женихові dar calabazas al novio; 2. (перестати діяти) dejar de funcionar; мотор відмовив el motor dejó de funcionar; у мене ноги відмовили me flaquearon los pies; у нього відмовили нерви le fallaron los nervios; йому не можна ~ в дотепності no se puede negar que tiene agudeza de espíritu (que tiene salero) відмбвитися negarse*, rehusar vt, renunciar vi; desasirse (de) (на користь кого-н.); desistir vi (від наміру; права); abdicar vt (зрікатися); - зробити що-н. negarse a hacer algo; ~ від посади dimitir vi, presentar la dimisión; ~ від свого підпису no reconocer su firma; ~ від своїх слів desdecir sus propias palabras, retractarse; ~ від честі... declinar el honor...; не відмовлюсь, не відмовився б no rehusó de (+ inf), по me negaría а (+ inf.); - служити (коритися) flaquear vi, fallar vi (про тіло, органи чуттів); dejar de funcionar, pararse (про механізми) відмбв’ка ж pretexto т, achaque т, excusa f, efugio m; guaragua f (П. Ам.); звичайні ~ки excusas fútiles; que patatín patatán (fam.); без ~ок! ¡sin pretexto(s)!
відмовляти див. відмовити; він ні в чому собі не -є (él) nada niega de sí mismo; ~ собі в усьому negar todo de sí mismo відмовлйтися див. відмовитися відмбвник ч objetor de conciencia відмбвчатися permanecer callado, guardar silencio; dar la callada por respuesta (ухилитися від відповіді); no decir palabra (промовчати) відмбвчуватися див. відмовчатися відмокйти недок., відмбкнути ponerse húmedo, humedecerse*, humectarse відмолйти obtener el perdón (implorando, suplicando)
відмблювати див. відмолити відморбжувати, відморбзити helarse*; ~ (собі) руку helarse la mano відмотйти desdevanar vt, desovillar vt відмбтування c desenrollado m відмбтувати див. відмотати відмочйти 1. remojar vt, despegar humedeciendo; 2. (вимочити) poner en (a) remojo; 3. (утнути) soltar* vt, hacer* vt, - штуку hacer una jugada (una faena, una trastada) відмбчування c mojadura f, remojo m відмбчувати див. відмочити відмутйти док., відмучувати спец, decantar vt, levitar vt
відмучйтися dejar de sufrir, entregar el alma віднадити док., віднйджувати desacostumbrar vt, deshabituar vt ~ від тютюну hacer perder el hábito de fumar; - кого-н. від дому hacer perder a alguien la costumbre de ir a casa de... віднбсення c 1. clasificación f, catalogación f, 2. спец, deriva f
віднестй 1. llevar vt, trasladar vt, transportar vt (перенести); apartar vt, retirar vt (прибрати); 2. (зарахувати) atribuir* vt; relacionar vt, referir* vt (до якого-н. часу); clasificar vt; colocar vt (entre), catalogar vt (entre) (до якого-н. розряду); - рукопис до XIII сторіччя remontar el manuscrito al siglo XIII; - на чий-н. рахунок a) poner а cuenta (meter en cuenta) de alguien; 6) atribuir (cargar) a alguien; 3. (відтермінувати) aplazar vt, postergar vt
віднйні присл. desde hoy, de aquí en adelante віднікелюв0ти niquelar vt віднім0ння c мат. sustracción f, resta f ВІДНІМ0ТИ див. відняти віднім0ти(ся) див. відняти(ся) відновйти 1. restablecer* vt (порядок, мир стосунки, здоров’я); restaurar vt (споруду карт.ину); reparar vt (полагодити); restituir* vt (текст): 2. (в пам’яті) reconstituir* vt, 3. (в чому-н.) restablecer* vt; rehabilitar vt: reponer* vt, reintegrar vt (в правах, на посаді); ~ свої права recuperar sus derechos; 4. хім. reducir* vt, desoxidar vt
відновйтися 1. restablecerse* (про порядок, мир, стосунки, здоров’я); 2. (в пам’яті) restablecerse*, reconstituirse*: 3. (в чому-н.) rehabilitarse; reintegrarse (в правах, на посаді) віднбвлоння с 1. restablecimiento m (порядку, миру, стосунків, здоров’я); restauración f (сло- руди); reparación f (лагодження); restitución f (пам’ятника, тексту); 2. (в пам’яті) reconstitución f, 3. (в чому-н.) restablecimiento т; rehabilitación f, reposición f, reintegración f (в правах, на посаді); recuperación f; 4. хім. reducción f, desoxidación f віднбвлювати(ся) див. відновити(ся) віднбвний прикм. de restablecimiento, de reconstitución
віднбвник ч 1. restaurador m, reconstructor m; 2. хім. desoxidante m
віднбситися pertenecer* vi; datar vi (у часі); - до класу, розряду pertenecer a la clase, a la categoría; цей рукопис відноситься до XV сторіччя este manuscrito data del siglo XV віднбсний прикм. relativo; ~ займенник грам. pronombre relativo
віднбсн'ість ж relatividad f, теорія -ості teoría de la relatividad
віднбсно 1. присл. relativamente; дослід пройшов - вдало el experimento ha resultado relativamente bien
віднбшення ми.: relaciones f pl; виробничі - relaciones de producción віднйти 1. quitar vt, tomar vt (взяти); sustraer* vt (відібрати); privar vt (de) (позбавити); desposeer vt (позбавити майна); - що-н. силою quitar algo por fuerza; - віру, надію quitar (privar de) la fe, la esperanza; 2. (відвести, забрати) quitar vt, apartar vt, - руку, губи apartar la mano, los labios; - хустинку від обличчя quitar el pañuelo de la cara; 3. (ампутувати) amputar vt, 4. (змусити витратити) tomar vt, hacer gastar; - багато сил, часу hacer gastar muchas fuerzas, mucho tiempo; 5. (вирахувати) sustraer* vt, мат. restar vt, цього у нього не віднімеш no se le puede negar (quitar) esto віднй’тися (паралізуватися) paralizarse; y нього ~лась нога se le ha paralizado la pierna; y нього руки -лися se le han caído los brazos, se le han quitado las ganas (de); у нього -вся язик ha perdido el don de la palabra відняттй c quite m, toma f відображ0ти(ся) див. відобразити (ся) відобрйження с 1. reflejo т, representación f, знайти - encontrar el reflejo; 2. філос. reflejo m; теорія - teoría del reflejo відобразйти reflejar vt, representar vt відобразйтися reflejarse, representarse відбзва ж llamamiento m, llamado m, manifiesto m відокрбмити відокрбмлювати desacoplar vt, desconectar vt, separar vt, apartar vt, desprender vt; desunir vt (роз’єднати) відокрбмитися separarse, apartarse, desprenderse
відокр4млений дієприкм. від відокремити відокрбмлення с separación f, desunión т (роз’єднання)
відокрбмлювати див. відокремити відокрбмлюватися див. відокремитися відбма: з - кого-н. sabiéndolo alguien; con conocimiento de alguien; без мого - sin mi conocimiento, sin que yo lo supiera, sin saberlo yo відбм-ий прикм. 1. (знайомий) conocido; бути ~им (кому-н.) ser conocido (а); вам -а ця людина? ¿conoce Ud. a esta persona?; це ~° всім esto lo sabe (conoce) todo el mundo, esto es conocido de (por) todo el mundo; йому ~i BCl
744
відпустйти
подробиці (él) conoce todos los detalles, le son conocidos todos los detalles; він ~ під ім’ям... es conocido por (bajo) el nombre de...; новина стала ~a trascendió la nueva; 2. conocido, renombrado, reputado; famoso (славетний); ~ художник, учений pintor, científico conocido; 3. (загальновизнаний) notorio; ~ негідник, брехун miserable, mentiroso notorio в(доМ'ість1 ж 1. registro m, lista f, relación f, ~ зарплати nómina; інвентарна - inventario m (documento); 2. mh.: -ості (у назвах періодичних видань) gaceta f відбмість2 ж informe m, noticia f відбмо 1. безос. у знач, присуд, es conocido, es sabido, se sabe; стало ~ se ha conocido (sabido); добре ~ es público y notorio; es bien conocido; усім ~ es conocido (sabido) de todos; мені ~, що... sé que...; наскільки мені ~ por lo que yo sé, según lo que conozco; як - según se sabe, como es sabido; 2. вставн. es sabido відомство c departamento m, administración f відомч-ий прикм. 1. departamental, de departamento^), de administración; 2. (місницький) localista, cantonalista; ~ підхід до справи enfoque localista (estrecho) del asunto; ~i інтереси intereses creados; ~i міркування motivos cantonalistas (egoístas) відбмщбння c venganza f, vindicta f відосббити separar vt, aislar vt відосббитися aislarse; retirarse, retraerse (усамітнитися)
відосбблений прикм. separado; aislado відосббленість ж aislamiento от відосбблення с 1. (дія) separación f, aislamiento m; 2. (стан) aislamiento m відосбблено присл. separadamente, aisladamente; жити - vivir retirado (retraído) відосбблювати(ся) див. відособити(ся) відособлйти(ся) див. відособитися) відпйд ч 1. éxtasis т, pasmo m; я у ~і estoy ñipado (pasmado); me caigo de culo, me quedo bizco (argot); 2. виг. jostras!, ¡coñal, ¡la órdiga! відпадйння c caída f, desprendimiento m; ~ країни від співдружності la defección de un país de la comunidad відпадйти див. відпасти відпал ч тех. recocido т, recocción f,' destemple m
відпалйти тех. recocer* vt, destemplar vt відпаювати див. відпалити відпарйрувати parar vt, rechazar vt відкрити planchar con un trapo húmedo відп0рювання ж спец, separación de fracciones livianas con vapor відпйрювати див. відпарити відп0 сти 1. (відвалитися) despegarse, desprenderse; caer* vi (упасти); desertar vi, defeccionar vi (вийти зі складу)] 2. desertar vi, defeccionar vi] 3. (втратити силу) no ser de rigor; pasar vt (минути)] питання про це ~ло la cuestión no está ya sobre el tapete (ha dejado de ser actual); у неї ~ла охота... (ella) ha perdido el deseo (de)
відпаювйти див. відпаяти
відпаювйтися див. відпаятися
відпайти desoldar* vt
віднайтися desoldarse*
відпйлювати недок., відпилйти serrar* vt,
aserrar vt
відпис0ти 1. (заповідати) legar vt, 2. (написати) escribir* vt
відписйтися escribir una respuesta formal, dar una contestación burocrática відпйск-а ж respuesta burocrática (formulista); відбутися звичайною ~ою salir con una evasiva asenta y huera
відпйсувати(ся) див. відписати(ся) вщпйти 1. (випити трохи) beber un poco, ¡pnriar un trago; 2. (закінчити пити) dejar de oaber (de tomar)
вщпихйти недок., відіпхнути dar un empujón (un empellón), (re)empujar vt Вщпихйтися apartarse dando (de) un empujón "Мплйта ж 1. desquite m; despique m, revancha Jj 2. represalia f, castigo m (кара) вщплатйти док., відплйчувати (чим-н. за чо-н.) pagar vt (algo por algo), recompensar vt,
desquitarse, tomar el desquite (помститися)] ~ кому-н. за послугу retribuir los servicios de alguien; ~ тією самою монетою, ~ тим самим pagar con la misma moneda відплескйти hacerse daño (aplaudiendo, etc.) відплбекувати див. відплескати відплбети destorcer* vt ВІДПЛ0СТИСЯ destorcerse* відплйв ч 1. (морський) reflujo m, marea baja, marea f, 2. (спад) reflujo m; 3. ек. fuga f; ~ капіталу füga de capitales; ~ інтелекту fuga de cerebros
відпливйти див. відпливти відплйвний прикм. de marea відпливтй 1. (про судно) zarpar vt, vi, desatracar vt, levar anclas, partir vi, salir* vi] 2. (про людей, тварин) alejarse a nado відплиттй c zarpa f, desatracada f, leva f, готовий до ~ listo para zarpar відпліт0ти(ся) див. Відплести(ся) відпльбвувати(ся) див. відплювати(ся) відплюнути escupir vi, gargajear vi відплюнутися escupir vi відповзйти недок., відповзтй arrastrarse, alejarse a rastras
відповідйльн’ий прикм. 1. responsable; ~ працівник funcionario responsable; ~ редактор redactor responsable, redactor jefe; 2. (важливий) importante; ~e завдання tarea importante (de primer orden); ~ момент momento decisivo (delicado, comprometido)
відповідйльн’ість ж responsabilidad f, солідарна ~ юр. responsabilidad solidaria; взяти на себе ~ asumir la responsabilidad, hacerse responsable (de); responsabilizarse; на вашу ~ Ud. será el responsable; зняти з себе всю ~ declinar toda responsabilidad; покласти на когон. - cargar sobre alguien la responsabilidad; нести всю ~ ser responsable (de); притягти до -ості юр. llamar a capitulo; proceder contra відповідйти 1. див. відповісти; 2. (бути відповідальним) responder vi] ~ за себе responder por sí; ~ за наслідки hacerse responsable de las consecuencias, tomar sobre sí las consecuencias; 3. responder vi (a), corresponder vi (a); ~ своєму призначенню responder a su nombramiento; ~ вимогам corresponder a las exigencias; - інтересам favorecer los intereses; - найвищому тех. нічному рівню ajustarse al más elevado nivel técnico; - дійсності corresponder a la realidad: не ~ посаді no corresponder al cargo, desentonar (no estar a la altura) del cargo відповідйч ч 1. юр. demandado m, respondedor m; 2. responsable m; 3. (телефонний) contestador m
відповідн-йй прикм. correspondiente (a), conforme (con); apropiado (підхожий)] чинити у ~ спосіб actuar como corresponde; вдатися до ~их засобів emplear los medios apropiados; вжити ~их заходів tomar medidas correspondientes
відповідність ж correspondencia f, conformidad f
відповідно 1. присл. conformemente, en conformidad, convenientemente; діяти - proceder en consecuencia; 2. прийм. conforme a, con ar- regloa; - до вказівок según las indicaciones; - до conforme a (con), con arreglo a, según, respectivamente
відповідь ж respuesta f, contestación f, гйрііса f; repercusión f (відгук)] влучна ~ réplica aguda, dicho pronto; правильна - (задачі) solución correcta, resultado correcto; притягти до -i hacer responder; у нього на все готова - las mata (las corta) en el aire; y - на en respuesta (a), respondiendo (a)
відповіс’тй 1. responder vt, contestar vi] replicar vt, objetar vt (заперечити)] ~ на запитання contestar a la pregunta; - на листа contestar una carta; - урок contestar la leu:ión; - усмішкою на усмішку devolver la sonrisa; - на чиє-н. почуття взаємністю responderal sentimiento de alguien con el suyo recíprocamente; 2. (поплатитися) responder vi (por, de), ser responsable (por, de); він мені за це ~ть me lo (me las) pagará; ти мені ~и головою за це responderás por ello con tu cabeza
відпоїти (ліками) curar con bebida відполірувйти док., відполірбвувати pulir vt відполоскйти aclarar vt (la ropa, etc.) відпороти (розпороти) descoser vt, deshacer* vt відпорбтися descoserse, deshacerse* відпбрювати(ся) див. відпороти(ся) відпочивйльник ч vacacionista т, huésped m (en una casa de reposo); invernante m (узимку); veraneante m (улітку) відпочивйти див. відпочити відпочйн’ок ч descanso т, reposo m; vacaciones f pl; будинок ~ку casa de reposo (de descanso), balneario m (курорт)] день -y día de descanso, asueto m; без ~ку sin tregua, sin descanso, sin respirar; дати - кому-н. dar la suelta a uno; бути на ~ку estar de vacaciones; бути на заслуженому ~ку estar jubilado, gozar del descanso merecido; вимушений ~ vacaciones de perdón
відпочйти descansar vi] reposar vi; ~ душею, серцем descansar el alma, el corazón відпбювати див. відпоїти відправити11. enviar vt, mandar vt, expedir* vt; remitir vt (листа)] facturar vt (багаж); - телеграму expedir (despachar) un telegrama; 2. hacer partir; - потяг dar la señal de partida al tren; в рот meter por la boca, embocar vt, ~ на дно echar a pique, zozobrar vt; ~ на той світ despachar para el otro barrio, mandar al otro mundo , відпрйвити2 (виконати) ejercer vt, ~ правосуддя administrar justicia; - природні потреби satisfacer las necesidades naturales відпрйвлення1 c 1. envío m] expedición f (листів)] facturación f (багажу)] ~ вантажів expedición de mercancías; 2. (потяга) salida f, partida f, partencia f, 3. (поштове) paquete postal; encomienda postal (Л. Am.)\ fardo postal відпрйвлення2 c 1.: функції ~ організму función f, 2. (виконання) ejercicio m; ~ правосуддя administración de justicia відправлйти див. відправити відпрйвн’йй прикм. : ~ пункт, -а точка punto de partida, punto de arranque відпрйвник ч remitente m, expedidor m відпрасбвувати недок., див. відпрасувйти відпрасувати док., відпрасбвувати planchar vt, aplanchar vt, alisar vt відпрасувйтися estar (bien) planchado відпрацьбван’ИЙ 1. дієприкм. від відпрацювати; 2. лрикм. usado, de desecho; -а пара тех. vapor de escape (perdido); ~a вода agua de salida (de descarga) відпрацьовувати див. відпрацювати 1 відпрацювйти 1. pagar con el propio trabajo; 2. (який-н. термін) trabajar vi] ~ сім годин trabajar siete horas; 3. (закінчити працювати) terminar el trabajo
відпресувйти prensar vt відпросйтися obtener permiso para irse (para partir)
відпрбшуватися pedir permiso para irse (para partir)
відпрягйти(ся) див. відпрягти(ся) відпрягтй desenganchar vt віцпрягтйся desengancharse відпуск ч 1. (видавання) libramiento m; venta f (продаж)] ~ коштів asignación f, distribución f, 2. тех. (металу) recocido m, revenido m відпускйти див. відпустити відпускн-йй 1. прикм. de vacaciones; de permiso; - час temporada de vacaciones; -a посвідка permiso (licencia) para ausentarse; 2. ч mh.: -і (гроші за відпустку) dinero (percibido) por vacaciones; 3. прикм. vacacionista, que está de vacaciones; 4. прикм. ек. de venta; -а ціна precio de venta
відпускнйк ч vacacionista m (persona que esta de vacaciones)] військ, licenciado m відпуст-ка ж vacaciones f pl; permiso m, licencia f (короткострокова — в армії)] ~ через хворобу licencia por enfermo, vacaciones por enfermedad; декретна ~ vacaciones por embarazo y parto; ~ із збереженням утримання vacaciones pagadas; бути у ~ці estar de vacaciones, estar de permiso
відпустйти 1. (дозволити піти, поїхати) dejar ir (marcharse, partir); permitir irse; soltar* vt,
745
відпущеник
%
poner en libertad, liberar vt (звільнити); ~ на волю franquear vt, відпусти його! ¡déjalo!; 2. (випустити з рук) soltar* vt, dejar suelto; ~ руку soltar la mano; 3. (покупця) atender* vt, 4. (видати) librar vt; vender vt (продати)’, asignar vt (асигнувати); ~ товар entregar la compra; ~
І кошти asignar medios (capital); 5. (ослабити) aflojar vt, relajar vt, ~ пасок aflojar el cinturón; ~
| повіддя aflojar las riendas, dar rienda suelta; ~ гальма soltar frenos; ~ ціни вк. liberalizar (dejar flotar) los precios; 6. (волосся, бороду) dejar crecer (el pelo, la barba); 7. perdonar vt, remitir vt, ~ гріхи absolver (remitir) los pecados; 8. mex. recocer* vt, ~ сталь revenir el acero; - душу на покаяння dejar en paz відпущеник ч icm. manumiso m відпущення c: ~ (гріхів) церк. absolución de los pecados; козел ~ chivo expiatorio, burro de carga, cabeza de turco, pagote m відр0да ж placer m, deleite m; consolación f (утіха)
відрйдити desaconsejar vi відрйдн-ий прикм. placentero, deleitoso; agradable (приємний); ~e явище hecho satisfactorio відр0дно 1. присл. placenteramente, alegremente, con regocijo y agrado; 2. у знач, присуд., безос. es un placer, es muy grato (+ inf); ~ бачити, що... es un placer ver que... відр0з-а ж aborrecimiento m, repugnancia f, aversión t, викликати ~y causar repugnancia, dar asco; відчувати ~y до чого-н. sentir repugnancia (aversión) hacia algo, tener aborrecimiento a una cosa; до ~и hasta producir náuseas
відр0зливий прикм. repulsivo, repugnante, abyecto
відр0зу присл. de una vez відрапортувйти dar parte, dar cuenta; informar vt
відрахувйння c 1. (дія) descuento m; ~ вид прибутків descuentos de las ganancias; 2. (асигнування) asignación f, 3. (виключення) despedida f, destitución f відрахув0ти док., відрахбвувати 1. descontar* vt, ~ з доходів restar de los ingresos; - певний відсоток з... deducir un tanto por ciento de algo...; 2. (асигнувати) asignar vt, 3. (виключити) despedir* vt, separar vt, destituir* vt, dar de baja
відрахувйтися darse de baja відрегулювйти arreglar vt, regular vt BiApe^tOBáTHCR arreglarse відредагувйти redactar vt, corregir (el estilo), repasar vt, revisar vt
відрекомендувйти док., відрекомендбвува-
ти recomendar* vt, presentar vt (представити) відрекомендувйтися recomendarse*; presentarse (представитися) відремонтувйти reparar vt, arreglar vt, componer* vt, rehacer* vt, refaccionar vt (Я Am.) відрепетирувйти acabar (componer, pulir) a fuerza de ensayar (teatro, cine) відретушувйти retocar vt відрйв ч 1. separación f, apartamiento m; ~ від противника військ, ruptura del contacto con el enemigo; ~ від землі ae. despegue m; 2. aislamiento m, incomunicación f; навчатися без ~y від виробництва estudiar sin abandonar el trabajo; simultanear el trabajo con los estudios; ó ~¡ від мас alejado de las masas; sin contacto con las masas
відривЗти(ся)1 див. відірвати(ся) відривйти(ся)2 див. відрити(ся) відривнйй прикм. trepado, exfoliador; ~ календар calendario exfoliador, exfoliador т; ~ талон talón trepado, cheque т, libranza f відрйгувати недок., відригнути eructar vi, regoldar* vi
відрйгуватися 1. eructar vi; 2. redundar mal відрйжка ж 1. eructo m, regüeldo m; eructación f (cient); 2. supervivencia f відрйнути 1. refluir* vi; 2. retroceder vi, volver atrás
відрйти 1. excavar vt, desenterrar* vt, 2. (розшукати) desenterrar* vt, exhumar vt; 3. військ. zapar vi; ~ окоп abrir trinchera відрйтися desenterrarse*
відріг ч estribo m, contrafuerte m відріз ч 1. (зріз) corte m; лінія ~y línea de corte; 2. (матерії) corte m; ~ на сукню corte para un vestido
відрізаність ж aislamiento m відрізати док., відрізувати 1. cortar vt, recortar vt, atajar vt (відокремити); ~ шматок хліба cortar (rebanar, tajar) un pedazo de pan; ~ ділянку землі cortar (atajar) un lote; ~ шлях кому-н. cortar (atajar) el camino a alguien; ~ собі шлях до відступу cortarse los caminos para la retirada; 2. (ампутувати) amputar vt, 3. (різко відповісти) cortar vt, atajar vt; як ножем відрізати a) decir bruscamente; 6) cortar de plano, negar categóricamente; тричі відміряй, а раз відріж antes de que te cases, mira lo que haces; en cosa alguna pensar mucho y hacer una відрізн-йй прикм. 1. trepado, perforado; exfoliador (відривний); ~ купон talón trepado; 2. pegado; ~i рукави mangas pegadas відрізнйти 1. див. відрізнити; 2. (бути характерною особливістю) distinguir vt, caracterizar vt
відрізнйтися 1 .див. відрізнитися;2.(бутинесхожим) diferir* vt (de), ser diferente, distinguirse; 3. (характеризуватися) caracterizarse (por), distinguirse (por)
відрізок ч (частина чого-н.) parte f, pedazo m, trozo m (шматок); мат. segmento m; ~ шляху tramo de ruta, zona de camino; ~ часу lapso (espacio) de tiempo; на певний ~ (часу) para un período determinado
відрізування c corte m, cortadura f, tronzado m відрійок ч (бджіл) sabañón m, jabardo m відр-ó c cubo m, balde m, cántara f, дощ ллє як з ~а llueve a cántaros (a torrentes, a mares) відробіткбвий прикм.: ~а рента prestación personal, renta laboral
відробіток ч (боргу) pago con su propio trabajo, resarcimiento mediante su propio trabajo відробдйти недок., відробйти див. відпрацювати
відрбдження с regeneración f, renacimiento т; ~ промисловості restauración de la industria; ~ мистецтва renacimiento del arte; епоха Відродження, Відродження icm. Renacimiento m відродйти док., відрбджувати restablecer* vt, regenerar vt, hacer renacer; resucitar vt (воскресити); ~ промисловість restaurar la industria; ~ до життя volver a la vida, resucitar vt, ~ колишню славу recuperar la gloria antigua; - надію renacer la esperanza відростися regenerarse, volver a la vida відроїти (бджіл) enjambrar vt відроТтися enjambrar vi, jabardear vi відростйти недок., відростй crecer* vi відростйти док., відрбщувати dejar crecer, echar vt, ~ волосся, бороду dejar crecer el pelo, la barba; ~ пузо echar barriga відрбсток ч анат. apófisis f, червоподібний ~ apéndice vermiforme відруб ч icm. coto redondo; parcela f відруб0ти 1. cortar vt, truncar vt, hachar vt, hachear vt (сокирою); ~ голову (кому-н.) decapitar vt, degollar* vt; 2. (відповісти коротко) cortar vt, atajar vt
відрубувати див. відрубати 1 відрулйти ав. carretear vt, rodar a la pista (por la tierra)
відряджйти див. відрядити відроджений 1. дієприкм. від відряджати; 2. прикм. en comisión de servicio; 3. ч comisionado відрйдження c 1. comisión de servicio; наукове ~ comisión de servicio para uñ trabajo científico; 2. certificado (documento) de estar en comisión de servicio, credencial de misión відрядйти док., відряджОти enviar vt, delegar vt, ~ у чиє-н. розпорядження mandar a disposición de alguien
відрядкбвий прикм. por renglones, por líneas відрОдн-ий прикм. a destajo, por pieza(s); ~a робота trabajo a destajo відрОдник ч destajero m, destajista m відрОдність ж trabajo a destajo (por pieza) відрйдно присл. a destajo; por pieza(s); працювати ~ trabajar a destajo відс0джувати див. відсадити
відс0джуватися див. відсісти відсадйти 1. (учня) sentar aparte; 2. (тварин) poner aparte; 3. (рослину) trasplantar vt відсалютувати saludar vt відсйд-ок ч acodo m, retono m; provena f, serpa f (виноградний); розведення ~ками acodo m- ataquiza f (винограду)
відсвіжйти (у пам’яті) refrescar vt, reavivar vt відсвіжйтися (відновитися в пам’яті) refrescarse (renovarse) en la memoria відсвіт ч reflejo m; vislumbre m, destello m (мерехтливий)
відсвічувати 1. reflejar vt, destellar vt (мерехтіти); 2. reverberar vi
відсвяткувйти 1. celebrar vt, festejar vt; ~ перемогу celebrar la victoria; 2. (закінчити святкувати) terminar de celebrar відсеббньки мн. morcilla f, embuchado m (de propia invención); верзти ~ decir patochadas de su cosecha
відселйти hacer establecerse aparte відселйтися establecerse (instalarse) aparte відселйти(ся) див. відселити(ся) відсйджувати(ся) див. відсидіти(ся) відсидіти 1. (довести до отерплості) dormirse*, entumecerse*; ~ ногу entumecerse (envararse) la pierna, adormecerse la pierna; 2. (пробути) estar (quedar) sentado (un tiempo); 3. (відбути покарання) cumplir (purgar) una condena; ~ рік у в’язниці estar un año en la cárcel
відсидітися (переховатися) esconderse, ocultarse (un tiempo) відсйдка ж encierro m, reclusión f відсил0ння ж envío m, despacho m; reexpedición f(назад) відсил0ти див. відіслати відсйпати док., відсипйти 1. (насипати) verter* vi, derramar vt, echar vi; 2. (дати) dar* vt (generosamente) відсип0тися див. відіспатися відсихати див. відсохнути відсів ч 1. див. відсівання; 2. (рештки) cribado т; 3. (студентів) eliminación f (después de exámenes, concursos, etc.); criba f (fam.) відсів0ння, відсіювання c 1. (дія) cribado m, cernido m, ahecho m; 2. selección f, tría f (добір); eliminación f (виключення) pruebas de selectividad (відбіркові випроби) відсік ч 1. мор. compartimiento т; міждонний ~ doble fondo; водонепроникний ~ compartimiento estanco; 2. (відділ) sección f, центральний ~ cámara de mandos; реакторний ~ bóveda del reactor
відсік0ння c cortadura f, amputación f ВІДСІК0ТИ див. вісікти відсіктй cortar vt, truncar vt відсісти sentarse aparte, apartarse; ~ від кого-н. sentarse (apartarse) a un lado de alguien; ~ від вікна sentarse (apartarse) a un lado de la ventana
відсіч ж resistencia f, respuesta f, retaliación f (ГІ. Ам.); нищівна ~ respuesta demoledora (contundente); рішуча ~ repulsa decidida; дати ~ resistir vi (a), oponer resistencia; зустріти ~ encontrar resistencia, chocar con la resistencia (de); дати ~ підступам frustrar las maquinaciones; дати ~ чуткам encararse con los rumores; бути готовим до ~i estar dispuesto para hacer cara, estar listo para hacer frente; не вміти дати ~ no saber defenderse; dejarse ensillar (fam.) відсічка ж mex. corte m; ~ пари (струму) corte del vapor (de corriente) відсіювати(ся) див. відсіяти(ся) відсіяти 1. cribar vi, cerner* vi, ahechar vt, separar vi (відокремити); 2. seleccionar vt, triar vt; eliminar vt (виключити) відсіятися 1. separarse (después del cribado); 2. (вибути зі складу) eliminarse, retirarse (de); no pasar las pruebas de selectividad; 3. (закінчити сіяти) terminar de sembrar відсукувати1 див. відскакати відсУкувати2 див. відскочити відскбк ч спорт, rebote m .
в іде kó чити 1. (відстрибнути) saltar a un Іасю (a un costado); hacer (dar) un salto atrás, saltar hacia atrás; 2. (про м’яч, куліо) rebotar vi; з.
746
відтиснути
(івідірватися) saltar vi, caer* vi, desencolarse* (відклеїтися)
відскребі-й, відшкребтй raspar vt відскребтися quitarse (a fuerza de raspar) відскріб0ти(ся), відшкріб0ти(ся) див. відскребтися), відшкребти(ся) відслбнення с геол. denudación f, afloramiento m (руди, пласта)
відслбнювати недок., відслонйти (штору) descorrer vt, abrir* vt
Відслужйти 1. (прослужити) servir* vi, trabajar vj (un tiempo)', військ, cumplir vi, terminar el servicio militar; 2. (про речі) desgastarse, estar usado; 3. (відробити) pagar con el servicio (el trabajo); 4. церк. servir* vt, celebrar vt, oficiar vt, ~ рлужбу oficiar vt
відслужувати див. відслужити 3,4 відсмйкувати недок., відсмикнути (руку) retirar vt (bruscamente) відсміювйтися reír en respuesta відсмГятися dejar de reír відсмоктбти 1. succionar vi; 2. mex. aspirar vt, succionar vi
відсмбюу вальний прикм. mex. de aspiración, de succión
відсмбктування c 1. succión f, 2. mex. aspiración f
відсмбктувати див. відсмоктати відснідйти terminar el desayuno Відсортувйти док., відсортбвувати seleccionar vt, clasificar vt, triar vt відсоткбвий прикм. див. процентний ВІДС0ТОК ч див. процент ВІДС0Х‘НУТИ 1. (про рослини) secarse, ponerse seco; 2. quedar muerto (paralizado); хай мені язик ~не (всохне)! ¡qué se me trabe (caiga) la lengua!
відспівбти 1. (закінчити співати) dejar de cantar; 2. (проспівати) cantar vt, 3. церк. celebrar la misa de cuerpo presente відспівувйння c церк. misa de cuerpo presente відспівувати див. відспівати З відстав0ння с atraso т, arrasamiento т, retraso т, rezago т\ - запалювання retardo del encendido
відставйти див. відстати; не ~ від кого-н. pisarle a alguien los talones, по ceder a alguien; не - від часу ir con el tiempo відставити 1. (відсунути) desarrimar vi, retirar vt, poner a un lado (убік); - ногу apartar (desjuntar) el pie; 2. (звільнити) destituir* vi, desacomodar vt, remover* vt, -! (команда) ¡fuera!; ¡posición anterior!, ¡alto!
відстйвк-а ж 1. (звільнення) destitución f, deposición f, дати ~y dar la cuenta; 2. dimisión f, подати y -y presentar la dimisión; pedir la jubi la- ción (на пенсію); pedir la cuenta (fam.); вийти y -y dimitir vt, retirarse (del servicio); звільнити y -y cesar en un cargo; ~ уряду dimisión del gobierno; одержати -у (у кого-н.) llevar dimisorias, recibir pasaporte (calabazas) відставлйти див. відставити відставнйй прикм. (про службовців і військовиків) retirado, en retiro, dimisionario відстбл'ий прикм. atrasado, rezagado; ~a країна país subdesarrollado; -а шех.ніка técnica atrasada; -і погляди concepciones atrasadas вщстблість ж atraso m; estado subdesarrollado; вікова - atraso secular; mex. нічна - atraso técnico
вщстан-ь ж distancia f, extensión f; на деякій -і a cierta distancia; на близькій ~і de cerca, а corta distancia; на далекій -i de lejos, a larga distancia; на Ч трьох кілометрів a tres kilómetros; на Ч пострілу a tiro (de fusil), al alcance del ^canón; триматися на 4 mantenerse a distancia BiAcrá-ти 1. (залишитися позаду) atrasarse, quedarse atrás, rezagarse, estar (quedarse) a la *зда; - на кілометр quedarse un kilómetro at- atrasarse un kilómetro; у розвитку quedar atrasado (en el desarrollo); ~ від сучасності quedarse rezagado en relación con su época, estar a la zaga de su época; no vivir con el siglo;
учень ~в від класу este alumno anda atraído (rezagado) en relación con su clase, este
De н П0 est^ a ,a za9a su c*as0í ~ В*Д потяга perder el tren; 2. (про годинник) retrasarse,
atrasarse; годинник ~в на 10 хвилин el reloj va 10 minutos atrasado (se retrasa 10 minutos); 3. (відокремитися) caer* vi, despegarse, desprenderse
відстіббти недок., відстебнути 1. desabrochar vt; desabotonar vt (ґудзики); deshebiliar vt (пряжку); 2. pagar vt, desembolsar vi відстіббтися desabrocharse; desabotonarse (про ґудзики)
відстій ч (осад) sedimento m. poso m відстійний прикм. mex. de reposo, de decantación
відстійник ч mex. reposadero m, tanque (depósito) de reposo (de decantación), sedimentador m відстовбурчений прикм. saliente, sobresaliente відстовбурчувати недок., відстовбурчити sacar vt, alargar vt, abollar vt, hinchar vt (випинати); ~ся sobresalir* vi; abultar vi відсторбнення c (від роботи) destitución f, remoción f (звільнення); defenestraciónf (зміщення)
відсторонйти док., відсторбнювати 1. apartar vi, separar vi; 2. (від роботи) destituir* vi, separar vt
відсторонйтися 1. apartarse; retirarse (відійти); echarse a un lado; dejar sitio (дати місце); 2. (ухилитися) desistir vi; tenerse aparte, estar apartado (триматися осторонь) відстбювання c sedimentación f, decantación f відстбювати1 див. відстояти , ~ права людини defender los derechos humanos відстбювати2 див. відстояти2 відстоюватися1 див. відстоятися відстоюватися2 (вичікуючи) esperar resguardándose (un tiempo)
відстойти1 (захистити) defender con éxito, amparar vi; salvaguardar vi (зберегти); disputar vt, contestar vi (у суперечці); sostener* vt (підтримати); - мир salvaguardar la paz; ~ чиї-н. інтереси saber defender los intereses de alguien; ~ свої права defender sus derechos; ~ свою точку зору mantener su punto de vista відстойти2 (простояти до кінця) estar de pie(s); - вахту estar de guardia (de servicio) hasta el fin; ~ на ногах увесь концерт estar de pie durante todo el concierto; - собі ноги tener los pies molidos
відстойтися 1. (дати осад) sedimentarse, decantarse, (re)posarse; 2. asentarse* відстраждйти dejar de sufrir, haber aguantado la mecha
відстрйшувати недок., відстрашйти 1. (налякати) espantar vt, asustar vt, 2. (відштовхнути) causar repulsión, repulsar vi відстрйбувати недок., відстрибнути 1. saltar (brincar) a un lado (убік); dar (pegar) un salto; saltar atrás (назад); 2. (про м’яч) botar vi відстригти недок., відстрйгти cortar vi, pelar vt відстрілити arrancar vt (disparándose — un dedo, una mano, etc.)
відстрілюватися hacer fuego (contra), disparar vt (contra)
відстріл йти 1. мисл. cazar vi; 2. (витратити) descargar vi; 3. cesar el füego, dejar de disparar; - відстрілйтися 1. (відбитися) rechazar con el fuego; 2. cesar el fuego; батарея ~лася la batería cesó el fuego
відстрбчка ж 1. (перенесення на інший день) aplazamiento т; demora f, retraso m (затримка); 2. (подовження чинності документа) prorrogación f, prolongación f, prolongamiento m; 3. (додатковий строк) prórroga f, юр. dilatoria f, mora f, дати -y dar prórroga; ~ від служби в армії prórroga militar відстрбчувати недок., відстрбчити 1. diferir* vt, aplazar vi; - сплату diferir el pago; ~ виконання вироку dilatar el cumplimiento de la condena; 2. (подовжити чинність документа) prorrogar vt, prolongar vt відстукати док., відстукувати 1. (такт, мелодію) golpear acompasadamente; мелодію tabalear una melodía; 2. (на машинці) dactilografiar vt, mecanografiar vi відступ1 ч (на початку рядка) aparte т, blanco т, espacio т, sangría f
відступ2 c 1. retirada f, repliegue m; безладний ~ retirada en desorden, repliegue desordenado;
2. (порушення) desviación f, digresión f (від теми); - від норми divergencia de la norma; ліричний ~ digresión lírica вiдcтyпáльн'ий. прикм. de retirada; Ч бої combates de retirada
відступйти недок., відступйти 1. retroceder vi, recular vi; військ, retirarse, batirse en retirada, replegarse*; безладно ~ retirarse (replegarse) en desorden (a la desbandada); не ~ перед труднощами no retroceder (recular) ante las dificultades; 2. (відмовитися) renunciar vt (a); apartarse (від теми, правила); - від своїх вимог renunciar a sus demandas; ~ від теми desviarse (salirse) del tema; від свого не відступить se mantendrá en sus trece; 3. (робити відступ) poner espacio, dejar en blanco, hacer un aparte
відступйтися 1. (від чого-н.) renunciar vt (a), escampar vi; abjurar vt, abdicar vt (зрікатися); він від цього не відступиться (él) no dejará el campo; (él) no se echará en el surco (fam.); 2. (від кого-н.) abandonar vt, dejar vt (a); volver la espalda (a)
відступн-ó c enmienda f, indemnización por retractación (por rescisión del contrato); дати ~ro pagar la enmienda відступн'йй прикм.: Ч гроші enmienda f відступник ч renegado т, miembro podrido; disidente m
відступництво c apostasHa f, alejamiento m; disidencia f (дисидентство) відступницький прикм. de renegado, de apóstata
відсувйти недок., відсунути 1. correr vt, trasladar vt, desplazar vt, apartar vt; ~ стіл correr la mesa; ~ склянку deslizar (correr) el vaso; ~ засув correr el cerrojo; - на задній план relegar a segundo plano; 2. postergar vt, aplazar vt, retrasar vt, - термін retrasar el plazo відсувйтися 1. correrse; apartarse, hacerse a un lado; recular vi (назад); -ся до стіни hacerse a (hacia) la pared; 2. (відтермінуватися) postergarse, aplazarse, retrasarse відсудйти док., відсуджувати quitar (recibir) pof la vía judicial
відсурмйти dejar de trompetear відсутній 1. прикм. ausente; ~ погляд mirada ausente; 2.мн.: 4 ausentes m pl; список Чх lista de ausentes
відсутність ж 1. ausencia f, за моєї ~ості durante (en) mi ausencia; бути у -ості estar ausente; 2. (нестача) falta f, carencia f, за -ості por falta de; за -ості часу por falta de tiempo; самовільна - ausencia sin permiso, abandono m відсьогбдні присл. desde hoy, a partir (del día) de hoy
відсьорбнути док., відсьбрбувати echar un trago (un sorbo), sorber vt відтавйння c descongelación f, deshielo m відтавйти див. відтанути відтйнути deshelarse* відтанцювйти terminar de bailar відтарабанити soltar (pronunciar, vomitar) de una vez
відтвбрення c ex. reproducción f, просте - reproducción simple; розширене - reproducción ampliada
відтворйти док., відтвбрювати 1. reproducir* vt; 2. (поновити) renovar* vt; repetir* vt (повторити)
відтвбрювати(ся) див. відтворити(ся) відтектй refluir* vi
відтермінбвувати недок., відтермінув0ти
див. відстрочувати
відтермінувйння с див. відстрочка 1,2 відтерти 1. frotar vt, sacar con frotaciones; pulimentar vt (начистити); 2. (повернути чутливість) hacer entrar en calor con frotaciones (frotando); 3. (відтрутити) apartar a presión, separar ejerciendo presión (sobre) відтбртися salir* vi, quitarse, desaparecer* vi відтйкати див. відіткнути відтинйння с див. відсікання відтйнок ч див. відрізок відтирйти(ся) див. відтерти(ся) відтйснути док., відтйскувати 1. apartar а presión, separar (descartar) ejerciendo presión;
747
відтитрбвувати
~ противника hacer retroceder al enemigo; 2. separar vt, arrinconar vt відтитрбвувати хім. titular vt, valorar vi відтік ч 1. reflujo m; ~ капіталу disminución (decrecimiento) del capital; ~ студентів disminución del número de estudiantes; 2. спец, desagüe m,
I alcantarilla f, ~ нейтронів фіз. emergencia de neutrones
(відтікати див. відтекти відтінйти 1.oscurecer* vt, sombrear vt, matizar vt, 2. (виділити) matizar vt, hacer resaltar; subrayar vt, acentuar vt
відтінок ч matiz m, tintas f pl; - значення matiz de la acepción
відтінйти, відтінювати див. відтінити відтоптати 1 .(наступити) pisar vt, hollar* vt, 2. (пошкодити ходьбою) dejar molido (a fuerza de caminar)
відтбптувати див. відтоптати відторгати недок., відтбргнути 1. (відняти) arrebatar vt, desgajar vt (відірвати); anexar vt (загарбати); ~ чужі землі apoderarse de tierras ajenas; 2. (відкинути) rechazar vt, організм відторгнув трансплантований орган el organismo repelió el trasplante відтбргнення c rechazo m; repulsión f відтбрженець ч геол. 1. testigo de erosión; 2. bloque errático
відтбчений при km. (про стиль) pulido, terso відточйти (стиль) pulir vt, tersar vt, ~ свою майстерність perfilar (perfeccionar) su maestría; ~ свій стиль pulir su estilo відтрубйти malgastar vi (el tiempo) відтупдти moler* vt, dejar molido (a fuerza de caminar)
відтушувати док., відтушбвувати sombrear vi (con lápiz, etc.)
відтягати arrebatar pleiteando в|дтягтй, відтягнути 1. tirar (llevar) hacia atrás, tirar (llevar) hacia un lado; 2. (силоміць) llevar por (la) fuerza; 3. (відвернути) atraer* vt, ~ сили ворога atraer las fuerzas del enemigo; 4. formar bolsa, estirar vt, ~ кишені deformar (estirar) los bolsillos; 5. (відтермінувати) postergar vt, retardar vt, retrasar vt, ~ від’їзд retrasar (dilatar) la salida; ~ час retrasar (alargar) el tiempo; 6. mex. alargar forjando (por forja)
ВІДТЯГТЙСЯ 1. (відійти) retroceder vi; 2. (відвиснути) formar bolsa, estirarse відтягування c arrastre m відтйгувати див. відтягти відтйгувати(ся) див. відтягти(ся) відтйжка ж мор. retenida f, mex. viento m, tirante m
відтяжнйй прикм. мед. derivativo, revulsivo, revulsorio; - засіб revulsivo m; військ. ~ маневр maniobra evasiva відтйти див. відсікти
відучйти 1. (від чого-н.) desacostumbrar vt, deshabituar vt, desusar vf; - кого-н. від чого-н. hacer perder a alguien la costumbre de algo; ~ від куріння quitar la costumbre de fumar, hacer dejar de fumar; 2. (закінчити навчати) dejar (terminar) de enseñar
відучйтися 1. (від чого-н.) desacostumbrarse (a), deshabituarse (a), perder la costumbre (de); ~ся від звички deshacerse de una costumbre; 2. (закінчити навчання) terminar los estudios відучувати див. відучити відучуватися див. відучитися відфільтрувати док., відфільтрбвувати 1. (профільтрувати) filtrar vt 2. (відокремити) separar (eliminar) por filtración відфбркуватися недок., відфоркнутися dar un resoplido, resoplar vi
відформувати док., відформбвувати тех.
moldear vt, formar vt, conformar en molde відфрезерувати док., відфрезербвувати тех. fresar vt, tallar a la fresa (con fresas) відфутбблити marcar vt, baquetear vt llevar como una pelota; traer como un dominguillo; hacer dar vuelatas; ~ скаргу jugar al ping-pong con la queja
відхаркати esputar vt, expectorar vt ~ відхаркатися 1. esputar vt, expectorar vt 2. (про мокроту) separarse por expectoración відхаркнути див. відхаркати
відхдркнутися див. відхаркатися відхаркувальний 1. дієприкм. від відхаркувати; 2. прикм.: ~ засіб expectorante m відхаркування с expectoración f відхаркувати(ся) див. відхаркати(ся) відхворіти haber estado enfermo відхилення с 1. desviación f, apartamiento m; ~ від вертикалі desplomo m; ~ від горизонталі desnivel m; - від курсу deriva f; ~ від норми divergencia de la norma, aberración f, anomalía f, ~ від теми digresión f; 2. (відмова) rechazamiento m, repulsa f; 3. спец, desviación f, declinación f, aberración f; допустиме ~ tolerancia f, desviación admisible
відхилйти док., відхилйти 1. desviar vt, declinar vt, apartar vt, ~ корпус назад echar el cuerpo atrás; ~ гілку apartar la rama; 2. (не прийняти, відкинути) declinar vt, rechazar vt; ~ поправку declinar la enmienda; ~ пропозицію desestimar la propuesta
відхилйтися declinar vi, apartarse; desviarse, des carriarse (збочити); ~ся від курсу desviarse de su dirección, devalar vi; ~ся від удару evitar (esquivar) el golpe; ~ся від теми apartarse del tema, hacer digresiones відхитнути док., відхйтувати 1. empujar vt (hacia atrás, hacia un lado) відхитнутися 1. hacerse atrás відхід ч 1. partida f, salida f, 2. військ, (відступ) retirada f, repliegue m, reculada f відхідливий прикм. apacible, poco rencoroso; suave
відхідливість ж apacibilidad f, buena pasta; carácter poco rencoroso
відхідн-á ж церк. los últimos sacramentos, viático m; читати ~y administrar los últimos sacramentos
відхідний прикм. de salida відхідникбвий прикм. анат. anal, del ano відходжувати див. відходити відхбди мн. спец, desechos m pl, desperdicios m pl; гірн.. escombros m pl; виробничі ~ desperdicios de fabricación; ~ деревини desechos de madera; радіоактивні ~ desechos (residuos, subproductos) radiactivos відходйти1 (кого-н.) sanar vt, guarecer* vt відхбдити2 1. (закінчити ходити) dejar (terminar) de andar; 2. (натрудити) moler* vt, dejar molido (a fuerza de caminar); ~ ноги dejar los pies molidos de tanto caminar відхбдок ч retrete m, letrina f відхож'йй прикм.: ~e місце retrete m, letrina f відхопйти док., відхбплювати (придбати) comprar vt, conseguir* vt, adquirir vt (дістати); та й костюмчик він собі відхопив vaya trajecito que se ha comprado
відхр0щуватися negarse por todos los medios, desdecirse*, deshacerse*; desolidarizarse, desligarse
відцвістй док., відцвітати 1. desflorecer* vi, perder (caer) la flor; 2. marchitarse відцентр6в*ий прикм. mex. centrífugo; ~a сила fuerza centrífuga; ~ насос bomba centrífuga відциклювати acuchillar vt відцідйти, відціджувати filtrar vt, trascolar* vt відцуратися renunciar vt (a); abandonar vt відчай ч desesperación f, desolación f, descorazonamiento m; привести y ~ desesperanzar vt, desesperar vt, впасти y ~ desesperarse, desolarse*
відчайдушний прикм. 1. (сміливий до нерозсудливості) temerario; atrevido, arrojado; ~ вчинок acción temeraria; ~ хлопець muchacho arrojado; -а голова cabeza de chorlito 2. despreocupado, incurioso, negligente; 3. juerguista, libertino; apuesto, airoso відчайдушність ж 1. temeridad f, 2. despreocupación f; incuria f, negligencia f; відчайдушно присл. con despreocupación; con incuria, con negligencia
відчалювати недок., відчалити 1. мор. desamarrar vt, 2. (відійти — про судна) desatracarse
відчеп ч vagón desenganchado відчепйти desenganchar vt, desprender vt; desatar vt (відв’язати); ~ вагони desenganchar (desacoplar) vagones
відчеп йтися 1. desengancharse, desatarse- 2 (дати спокій) dejar tranquilo, dejar en paz ’ ‘ відчаплення, відчіплювання c спец, desenganche m, desprendimiento m, desacoplamiento m, desatadura f
відчергувати 1. terminar la guardia (el turno)- 2 estar de guardia (un tiempo) відчерпати sacar vt, vaciar vt (sacando extrayendo)
відчерпнути sacar vt, haber sacado, extraer* vt achicar vt (un poco)
відчбрпувати див. відчерпати і відчерпнути відчинйти abrir* vt відчинйтися abrirse* відчинйти(ся) див. відчинити(ся) відчйстити quitar vt (limpiando); limpiar vt, quitar manchas (плями); ~ щіткою cepillar vt відчйститися limpiarse, salir vi, quitarse відчищати(ся) див. відчистити(ся) відчіплювати(ся) див. відчепити(ся) відчіпне с див. відступне відчувати недок., відчути 1. sentir* vt, percibir vi; ~ запах sentir el olor; дати - (кому-н.) hacer sentir (a); 2. (зазнати) experimentar vi; - радість sentir (experimentar) alegría; ~ голод, спрагу tener hambre, sed; ~ страх tener miedo; ~ втому estar (sentirse) cansado; 3. comprender vt, entender* vt (розуміти); відчуватися sentirse*, percibirse відчужений прикм. extraño; frío, indiferente; 2. прикм. юр. enajenado, alienado; ~i землі tierras expropiadas; ensimismado; ~ погляд mirada enajenada
відчуженість ж 1. див. відчуження 1; 2. (байдужість) frialdad f, indiferencia f відчуження c 1. alejamiento m, aislamiento m, extrañamiento m; 2. юр. enajenamiento m, alienación f, примусове - desposeimiento m, expropiación f, смуга ~ зал. zona (apartadero) de expropiación
відчужено присл. aisladamente, extrañamente, en retraimiento; fríamente; indiferentemente (байдуже); почуватися ~ sentirse extraño відчужуваний прикм. юр. enajenable, alienable відчужуваність ж юр. enajenabílidad f, aliena- bílidad f
відчужувати юр. enajenar vt, alienar vt відчути див. відчувати відчутн'ИЙ прикм. 1. sensible, perceptible; ~е похолодання un descenso de temperatura perceptible (sensible); 2. (значний) notable; ~a різниця diferencia notable відчутність ж 1. efecto sensible, perceptibilidad f, perceptividad f, 2. tactidad f, tangibilidad f відчутно присл. sensiblemente, de un modo sensible, perceptiblemente відчутій c sensación f, sentimiento m відшарбвувати(ся) див. відшарувати(ся) відшарування с 1. (дія) exfoliación f, descon- chamiento m; ~ сітківки мед. desprendimiento de la retina; 2. capa f, lámina f, exfoliación f відшарувати exfoliar vt, desprender por capas (láminas)
відшаруватися exfoliarse, desprenderse por capas (láminas)
відшвартувдти док., відшвартбвувати мор.
desatracar vt, desamarrar vt відшвартувдтися desatracarse, desamarrarse відшйб ч: на ~i apartado, aislado, a lo lejos відшйти quitar las ganas (de); enviar a paseo; dar pasaporte (прогнати) відшкандибати alejarse (apartarse) cojeando відшкодбвувати див. відшкодувати відшкодування с indemnización f, compensación f, resarcimiento m; ~ витрат indemnización de los gastos
відшкодувати compensar vt, indemnizar vt. resarcir vt, reembolsar vt; ~ збитки, витрати (кому-н.) indemnizar las pérdidas, los gastos (a) відшліфувати док., відшліфбвувати pulir vt відшльбпати dar azotes (a), azotar vt відшмагати (побити) azotar vt, fustigar vt відшпилйти док.див. відшпилювати відшпилйтися caer* vi
відшпйлювати недок., відшпилйти quitar los prendedores (los alfileres); ~ бант quitar el lazo, ~ шпильку sacar el alfiler
748
вільнодумний
відшпилюватися caerse los prendedores (los alfileres)
відшпурювати недок., відшпурнути arrojar vt, tirar vt (bruscamente)
в1дштампув0ти док., відштампбвувати тех.
estampar vt
відштовхнути 1. empujar vt (hacia un lado), apartar con violencia, repeler vt, 2. rechazar vt, renunciar vt (a); apartar vt відштовхнутися 1. apartarse, descostarse; 2. tomar como punto de partida, arrancar vt відштбвхування c repulsión f відштбвхувати див. відштовхнути відштбвхуватися 1. див. відштовхнутися; 2. фіз. repelerse
вІдшукЯти encontrar* vt, hallar vt (buscando); descubrir* vt (відкрити)
вІдшукЯтися encontrarse*, hallarse; parecer* vi відшукувати 1. див. відшукати; 2. (шукати) buscar vt
відшукуватися див. відшукатися відшуміти 1. terminar de hacer ruido; 2. calmarse, aplacarse
відщеп йти desgajar vt, desprender vt відщ0плення c desprendimiento m, separación f
відщ0плювати див. відщепити відщепнути abrir* vt (crepitando) відщипнути док., відщйпувати pellizcar vt, pizcar vt, cacarañar vt відщіп0ти див. відщепнути в(дь*ма ж 1. bruja f, hechicera f, 2. bruja f, fiera f, arpía f; полювання на ~ом caza de brujas відьмачйти practicar la brujería віжки мн. Riendas f pl, bridas f pl; відпустити ~ aflojar las riendas; натягнути ~ tirar de la rienda (de las riendas)
віз v 1. carreta f, carro m; - з сіном carreta con heno; 2. (вміст) carretada f, - сіна carretada de heno; 3. (безліч) pila f, montón m; uí g áígó áíáéí, óá lón'áéí = quien fue a Sevilla perdió su silla; a ~ і нині там de ahí no ha pasado віза ж 1. visado m; - на виїзд, на в’їзд visado de salida, de entrada; поставити візу visar vt, dar (poner) el visado; 2. (посвідчення) visto bueno, refrenda f, refrendación f візаві 1. присл. vis a vis, frente a frente, cara a cara; 2. ч і ж, невідм. vis a vis візантійський прикм. bizantino, de Bizancio візерунковий прикм. de dibujos візерунок ч cinta f, tracería f, voluta f, arabesco m; bordado m (вишитий) візерунчастий прикм. bordado візйр ч visir т; спец, visor m візйрн-ий прикм. de visor; ~а трубка tubo de visor
візйт ч visita f, прийти з ~ом hacer una visita (а);
віддати ~ devolver la visita; - ввічливості visita
de cortesía (de rigor)
візитбр ч visitador m, visitero m
візйтка ж 1. (сюртук) levita f, 2. (візитівка)
tarjeta de visita
візйтн'ий прикм. de visita; ~a карт.ка tarjeta de visita
візник ч 1. cochero m; 2. (екіпаж) coche de punto, simón m; їхати ~ом ir en coche de punto візнйцтво c acarreo m, carreteo m; займатися "■м acarrear vt
візницький прикм. de acarreo, de carreteo ВІЗНЙЧИЙ ч acmp. Auriga m, Cochero m візбк ч 1. carretón m; ручний ~ carretilla f, 2. wex. carretón m; 3. carruaje m в зудльний прикм. visual візув0ти1 visar vt, poner el visado (a) {паспорт); poner el visto bueno (а) (заява) візувати2 (при наведенні) visar vt в ика ж 1. зм. до вія; 2. біол. pestaña f в икбвий прикм. біол. aliar віин-á ж guerra f, громадянська ~ guerra civil; партизанська ~ guerra de guerrillas; Велика ^тнизняна ~ La Gran Guerra Patria; визвольна Querrá de liberación; імперіалістична - guerra mperialista; світова ~ guerra mundial; атомна ~ barT8- at<^nr|ica; бактеріологічна ~ guerra acteriológica; блискавична - guerra relámpago; холодна ~ guerra fría; оголосити ~y declarar 9uerra; перебувати у стані ~и encontrarse en
estado (en pie) de guerra (en estado de beligerancia); міжусобні ~и guerras intestinas; зоряні ~и guerras de las galaxias; нещадна ~ guerra sin cuartel (a muerte); стан ~и beligerancia f, не давати приводу для ~и no dar (по conceder) beligerancia; вести ~у librar (hacer) una guerra; вести партизанську ~у guerrillear vi вґйськ’О с ejército т; ~á arma f, tropas f pl; наземні ~a tropas terrestres, ejército de tierra; ракетні ~á tropas de misiles; бронетанкові ~á tropas blindadas; інженерні -a tropas de ingenieros; наймані ~á tropas mercenarias; окупаційні ~á ejército de ocupación; моторизовані ~á tropas motorizadas; регулярні ~á tropas de línea
військкерГвник ч (= військовий керівник) instructor militar
військком ч (= військовий комісар) comisario militar
військкомат ч (= військовий комісаріат) comisad a militar; oficina de reclutamiento військкор ч (= військовий кореспондент) corresponsal militar
військбв'ий 1. прикм. de guerra, militar; castrense; ~a служба servicio militar; mili f, проходити ~y службу estar en la mili, militar vi; ~a промисловість industria de guerra; ~ округ región (circunscripción) militar; ~ комісар comisario militar; ~e навчання instrucción militar; заколот ~их militarada f, - квиток cartilla de reclutamiento (militar); -а академія Escuela Superior de Guerra; ~ обов’язок servicio militar obligatorio; ~ статут reglamento militar; ~e звання grado militar; ~i почесті honores militares; 2. ч militar m військовозобов'язаний ч sujeto al servicio militar
військбво-морськ-йй прикм. de marina de guerra; - флот Marina de Guerra; ~i сили fuerzas navales, Ejército de Mar військбво-повґтрян'ий прикм. de la aviación militar; -і сили fuerzas aéreas, ejército del aire військовополонЯний ч prisionero de guerra військбво-польовйй прикм.: - суд tribunal militar (de guerra), consejo de guerra військбво-промислбвий прикм. militar-industrial; ~ комплекс complejo militar-industrial військбво-револіЬцІйний прикм.: - комітет icm. comité militar revolucionario військовослужббвець ч м militar m війчЯстий прикм. біол. ciliar ві'К ч 1. (століття) siglo т; 2.(епоха) edad f, кам'яний, бронзовий ~ edad de piedra, de bronce; середні ~и Edad Media; ранній (ніжний) ~ edad temprana (tierna); призовний ~ edad de entrar en quintas; шкільний ~ edad escolar; дозрілий ~ edad madura; перехідний ~ pubertad f, edad del pavo; edad del chivateo (П. Ам.); у -ці... a la edad de...; у -ці 20 років a los veinte años; того самого ~ку de la misma edad; граничний ~ edad límite, límite de edad; бути не того ~ку (для чого-н.) hacerse viejo (para), pasar de la edad (para), ser viejo (para); 3. (життя) siglo m, vida f, весь свій ~ durante toda su vida; на моєму ~y en (durante, para) mi vida; прожити свій ~ vivir su siglo; 4. (вічність) siglo m, eternidad f, ми з тобою ~ не бачились hace una eternidad (un siglo) que no nos vemos; 5. y знач, присл. secularmente, eternamente; на ~и вічні para in sécula, para sécula seculorum; до -у вічного hasta la consumación de los siglos, hasta el fin del mundo; жити (прожити) мафусаїлів ~ vivir más que Matusalén; крадіжка -y robo del siglo; - живи, ~ учись mientras vivas, aprende; nunca te acostarás sin saber una cosa más; золотой ~ siglo de oro (dorado); ~ просвітництва (XVIII ст.) siglo de las luces (de Ilustración)
вікЯрі’й ч церк. vicario m; посада -я vicaría f вікЯріат ч церк. vicaría f, vacariato m вікЯрний прикм. церк. vicario вік-евд, вікенд ч fin de semana, week-end m (anglicismo)
вікидЯння c rechazo m; теорія - teoría del «rechazo»
вГкі'Нги мн. icm. vikings m pl bíkhó c 1. ventana f, ventanal m (велике); слухове ~ lucera f, claraboya f, tragaluz m,
buhardilla f; глухе ~ ventana falsa; вентиляційне - ventana de ventilación; засувне - ventana corrediza; велике ~ (у соборі) ventanal m; - між хмарами abertura entre nubes; крутитися біля вікна (про жінку) hacer ventana, ventanear vi; виглядати з вікна mirar desde la ventana, hacer ventana, ventanear vi; сісти на - sentarse a la ventana (en el antepecho de la ventana); 2. (у розкладі занять) hora libre, intervalo m віко c tapa f, tapadera f, cobertera f, - скрині tapa del baúl
віковйй прикм. 1. secular, seglar; ~ дуб roble secular, encina añosa 2. de edad; ~ ценз censo por la edad; - склад composición por edades віковГчний прикм. eterno, perpetuo, sempiterno вікбнн’Ий прикм. de ventana; -а рама marco m; ~e скло vidrio de ventana вікбнниця ж postigo m; contraventana f (надвірна) bíkóht ч vizconde m віконтЯса ж vizcondesa f вікбнце c зм. ventanillo m, ventanilla f ВІКОП0МНИЙ прикм. 1. inolvidable, indeleble; 2. memorable; ~ день día memorable вікторйна ж concurso m вікувЯти недок: (вік) ~ ir viviendo, vivir vi, vegetar vi
віл ч buey m; погонич -волів boyero m; працювати як - trabajar como un burro вілла ж villa f, casa de campo, chalé m ВІЛ-інф0кціяжмед. infección con el virus V.I.H. вільгбтн ий прикм. libre, desahogado; ~e життя una vida desahogada
вільгбтно присл. con libertad, a (su) gusto, a sus anchas
вільн-á ж icm. carta de horro; давати -y manumitir vt
вільн ий прикм. 1. (не примусовий, незалежний) libre; exento (de) (звільнений); -а людина hombre libre; ~е життя vida libre; -а думка pensamiento libre (liberal); - вітер viento que sopla sin obstáculos; 2. (невимушений) libre; desenvuelto (розв’язний); ~e дихання respiración libre (fácil); -і рухи спорт, movimientos libres (desenvueltos); -і манери modales desenvueltos; inmodesto (нескромний); libertino (розпусний); ~e поводження comportamiento indecoroso; - жарт broma pesada; 3. (не обмежений законами) libre, disponible; vacante; - час tiempo libre, ratos de ocio; •- простір espacio libre; ~e місце sitio (asiento) libre; -і гроші dinero disponible; за ~ою ціною а precio fuera de tarifa; ~ птах dueño de sí mismo, libre como el aire; -переклад traducción libre; -а гавань puerto franco; ~e місто ciudad abierta (franca); - стрілець francotirador m; по -ому найму servicio auxiliar (militar); 4. (безперешкодний) libre; - доступ, вхід acceso, entrada libre; - обмін думками libre intercambio de opiniones; -а торгівля comercio libre; 5. (про одяг) flojo, ancho; largo (довгий); ~e взуття zapatos holgados; 6. хім. libre; - кисень oxígeno libre; фіз. - електрон electrón libre; -а професія profesión liberal
вільність ж 1. (свобода) libertad f, 2. (невимушеність) desembarazo m; desenvoltura f, soltura f; - у поводженні desenvoltura en el trato; 3. (відступ від норми) libertad f, поетична - licencia poética; 4. мн. icm. fueros m pl, privilegios m pl
вільно присл. 1. (без примусу) con libertad, libremente; - діяти actuar con amplio margen de libertad; він живе - vive holgadamente (con holgura); 2. (з легкістю) con facilidad, de corrido; libremente, con soltura (говорити, читати); зітхнути - quitarse un peso de encima, respirar con alivio (libremente); desembarazadamente (легко); жити, дихати - vivir, respirar con libertad; триматися - portarse con desembarazo; 3. (просторо, широко — про убрання) ancho, holgado; у кімнаті - hay mucho espacio en la habitación; 4. військ: -і (команда) jen su lugar, descanso!
вільновідпущеник ч icm. liberto m, esclavo horro
вільнодумець ч librepensadora, liberal m вільнодумний прикм. librepensador
749
вільнодумство
вільнодумство с, вільнодумність ж librepensamiento т, libertad de pensamiento вільнодумствувати pensar libremente вільнонайманий прикм. asalariado, a sueldo, contratado
вільха ж aliso т, humero m Івільхбвий прикм. de aliso(s); ~ гай alisar m, aliseda f
|вільш0ний прикм. див. вільховий BüibuuáHHK ч alisar т, alisedaf BÜibuuáHica ж (птах) petirrojo т, pitirrojo m він займ. Він прибув вчасно llegó a tiempo; це він es él; його немає вдома no está en casa; я йому сказав le dije; думати про нього pensar en él; до нього підійшов якийсь чоловік se le acercó un hombre; хто (його) знає no se sabe; quien sabe; cualquiera lo sabe; vaya uno a saber вінегрет ч 1. vinegret m (tipo de ensaladilla con remolacha); 2. ensalada f, mezcolanza f, revoltijo він0ць ч церк. (корона; вінок) corona f, терновий ~ corona de espinas; йти під - casarse (con); вести під ~ llevar al altar; 2. (верх, завершення) cúspide f, cumbre f, pináculo m; 3. acmp. aureola f, auréola f, halo m, corona f, 4. (у зрубі) corona f; кінець - справі ~ el fin corona la obra віник ч escoba f
вінбк ч corona f, лавровий ~ corona de laureles; надгробний ~ corona funeraria; ~ сонетів літ. corona f
віночкоцвітні мн. бот. corolifloras f pl вінбчок ч 1. бот. corola f вінт ч (картонна гра) vint m вінц0в*ий прикм. анат. coronario; Ч судини vasos coronarios
вінценбсець ч monarca m, rey m вінценбсний прикм. portador de la corona вінця мн.: повний no ~ lleno hasta los bordes; литися (переливатися) через ~ estar como unas castañuelas, retazarle el placer BÍH4á*TH 1. (вінком) coronar vt, ~ лавровим вінком poner la corona de laureles; 2. (завершувати) coronar vt, 3. церк. (здійснення шлюбного обряду) casar vt (por la iglesia), unir en matrimonio (religioso); кінець -є справу el fin corona el asunto; ~ на царство coronar vt вінчйльн*ий прикм. nupcial, de boda; ~ обряд rito nupcial, ceremonia nupcial; ~e убрання traje de boda
BiHHáHHR c1. церк. matrimonio m, casamiento m (religioso), bendición nupcial; 2. (коронування) coronación f
вінчйтися (брати шлюб) casarse; ~ на царство ser coronado BÍH4écTep ч Winchester m вінчик ч див. віночок; (ореол) halo m вінь0тка ж viñeta f
вібл-а ж муз. viola f, музикант, що грає на ~і viola т, f
віолончеліст ч violonchelista m віолончбль ж violonc(h)elo т, chelo m вір’а ж 1. fe f, confianza f, тверда ~ creencia firme; firme convicción; сліпа ~ fe ciega; ~ в Бога confianza (creencia) en Dios; ~ в самого себе confianza en sí mismo; ~ в успіх справи fe en el éxito del asunto; 2. (віросповідання) fe f, religión f, creencia f, християнська ~ religión cristiana, cristianismo m; символ ~и profesión de fe; взяти на ~y creer a pie juntillas; служити ~ою і правдою servir en cuerpo y en alma; 3. виг. ¡arriba!, ¡aúpa!
вірйж1 ч (поворот) viraje m, virada f, крутий ~ viraje cerrado; ~ з креном viraje ladeado (inclinado); вертикальний ~ viraje vertical; робити ~ hacer un viraje, virar vi вір0ж2 ч фото virador m вір0ж-фікс0ж ч фото virador-fijador m вірити creer* vt, dar crédito (а); ~ на слово creer de (bajo) palabra (por la palabra); сліпо ~ creer ciegamente; не ~ своїм вухам, очам no dar crédito a sus oídos, a sus ojos; виправленому ~ dése fe a la enmienda; 2. creer* vt (en), tener fe (en),confiar vi (en); ~ в Бога creer en Dios; - в себе tener fe en sí (mismo); ~ в успіх справи tener fe en el éxito del asunto; ~ віритися безос.: не ~ться, ~ться з трудом cuesta trabajo creerlo; мені не ~ться no lo creo, по puedo creerlo
вірн’ий прикм. 1. (відданий) f\eІ, leal; ~ союзник aliado fiel; ~ собі, своєму слову fiel a sí mismo, a su palabra; 2. (надійний) seguro; fidedigno (вірогідний); ~ спосіб remedio seguro (infalible); 3.(правильний) justo; exacto, preciso (точний); ~ годинник reloj de precisión; ~ переклад traducción fiel; ~a. думка idea justa; ~e око mirada precisa; ~a рука mano firme; ~e рішення decisión cabal (atinada); ~a копія copia auténtica; ~ рахунок cuenta cabal; 4. (неминучий) cierto, seguro; ~a смерть (загибель) muerte segura (cierta); ~a ознака síntoma cierto; з оригіналом ~o fiel al original, conforme al original вїрність ж 1. (відданість) fidelidad f, lealtad f, ~ батьківщині fidelidad a la patria; 2. (правильність) justeza f, exactitud f (точність); ~ перекладу fidelidad de la traducción вірніше вставн. сл. (точніше) más exactamente вірно 1. присл. (віддано) con fidelidad, fielmente, con lealtad, lealmente; 2. присл. (правильно) bien, justamente, justo; exactamente (точно); ~ розв’язати задачу resolver bien el problema; цілком ~ exactamente, completamente justo; 4 ¡justo!; ~ (в документах) visto bueno вірнопіддйний ч subdito fiel вірнопіддйнськ*ий прикм. fiel, leal; Ч почуття sentimientos de lealtad віровідступник ч apóstata m; renegado m віровідступництво c apostasía f віровчбння c dogma m, doctrina f вірогідн ий прикм. auténtico, cierto; fidedigno; incontestable (безперечний); Ч факти hechos fidedignos; ~a версія versión digna de crédito; з ~их джерел de fuentes autorizadas (fidedignas), de buenas fuentes
вірогідність ж autenticidad f, certeza f, certidumbre f
віролбмний прикм. pérfido, desleal; traidor; alevoso
віролбмно присл. pérfidamente, deslealmente; traidoramente, a traición віролбмство c perfidia f, deslealtad f, traición f віросповід0ння, віровизнйння c religión f, свобода ~ libertad de cultos (de conciencia) віротерпймий прикм. tolerante en religión віротерпймість ж tolerancia religiosa віртуйльний прикм. virtual віртубз ч virtuoso m
віртубзн ий прикм. virtuoso, muy hábil; ~e виконання interpretación virtuosa віртубзність ж virtuosidad f, virtuosismo m, maestría f
віртубзно присл. de manera virtuosa, virtuosamente
вірування c creencia f вірувати creer* vt (en), tener* fe (en) вірулднтний прикм. мед. virulento вірул0нтність ж мед. virulencia f вірус ч мед. virus m
вірусн-ий прикм. мед. virulento, vírico, viral; ~а хвороба virosis f, ~ грип gripe virulenta вірусолбгія ж virología f віруючий 1 .дієприкм. від вірувати; 2. ч creyente т, fiel т, feligrés m
вірч ий прикм.: ~і грамоти дип. cartas credenciales
вірш ч літ. 1. copla f, verso т; білий ~ verso blanco; вільний ~ verso suelto; розмір ~а metro т; 2,мн.: ~і versos m pl; ліричні, епічні ~і poesía lírica, épica; читати ~і recitar poesías; писати Ч hacer versos, versificar vt, 3. церк. versículo m віршик ч versecillo m
віршов*йй прикм. 1. de verso; métrico; poético; ~ розмір metro m; ~a форма forma poética віршбваний прикм. (написаний віршами) en verso
B¡puuo3HáBCTBo c poética f, arte poética віршомйз ч poetastro m, coplero m віршувйльник ч poeta m; bardo m віршувйння c versificación f, силабічне, метричне ~ versificación silábica, métrica вірянйн ч див. віруючий 2 вісім числ. ocho
вісімдесйт числ. ochenta; - один ochenta у uno, etc.; ~ перший octogésimo primero, etc. вісімдесятий числ. octogésimo; ochenta (рік, номер, сторінка); Ч роки los años ochenta
вісімдесятирічний прикм. de ochenta años- octogenario (про вік); ~ старий octogenario т- ochentón m
вісімдесятиріччя с 1. (вік) ochenta años- 2 (річниця) ochenta aniversario вісімка ж 1. (цифра, гральна карт.а) ocho m- 2. (човен) ocho m (lancha) вісімн0дцят-ий числ. decimoctavo; diez y ocho (дата, номер, сторінка); ~е число, -ого числа el (día) diez у ocho; йому йде (пішов) ~ рік tiene (los) diecisiete años cumplidos, va para los dieciocho
вісімнйдцять числ. diez y ocho, dieciocho bícímcót числ. ochocientos(-as); - один ochocientos uno, etc.; ~ перший octingentésimo primero, etc.
вісімсотрічний прикм. de ochocientos años, de ocho siglos; ~ ювілей octavo centenario вісімсотріччя c 1. (термін) ochocientos años; ocho siglos; 2. (річниця) ochocientos aniversario віск ч cera f, натирати воском encerar vt, dar cera; очищати - cerificar vt віскі c невідм. whisky m, güisqui m віскбза ж viscosa f
віскбзний прикм. de viscosa; ~ шовк seda artificial
вісліЬк ч asno m, burro m вісмут ч хім. bismuto m вісник ч 1. mensajero m; 2. (періодичне видання) boletín m; урядовий - Boletín del Estado
вІсп*а ж viruela f, вітряна ~ varicela f, viruela loca; чорна ~ viruela negra; щепити ~y vacunar vt, подзьобаний ~ою picado de viruelas віспйна ж viruela f, cacaraña f (huella) віспівйний 1. дієприкм. від відспівати віспощ0плення с vacunación f, jennerización f віспян-йй прикм. varioloso, virolento; Ч сліди huellas de las viruelas, viruelas f pl; ~ хворий varioloso m, cacarañado m віст ч (карточна гра) whist m вість ж noticia f, останні 4 noticias de última hora, últimas noticias; nueva f, novedad f; пропасти безвісти desaparecer vi (sin dejar rastro); 2. мн.: Ч (періодичне видання) boletín m вістовйй ч військ, ordenanza m вістря c 1. punta f, tope m; filo m, corte m (ножа); 2. (критики, сатири) filo m вісь ж eje m; peón m (колеса); ~ симетрії eje de simetría; земна ~ eje terrestre віталізм ч біол. vitalismo m віталістйчний прикм. біол. vitalista віт0льн ий прикм. 1. de felicitación, de congratulación; ~a телеграма telegrama de felicitación; 2. de salutación; ~a промова arenga f вітйльня ж 1. (кімната) salón m, salaf cuarto de estar; 2. (комплект меблів) juego de muebles para un salón (para una sala) вітамін ч vitamina f
вітамінізбваний дієприкм. vitaminizado, vitamínico
вітамінний прикм. de vitamina(s) вітамінбзний прикм. rico en vitaminas, con vitaminas, vitaminoso, vitaminizado вітйти 1. saludar vi; aclamar vt; ovacionar vi; dar la bienvenida (з нагоди прибуття); ~ від імені кого-н. saludar en nombre de alguien; 2. (схвалювати) aprobar* vi, aplaudir vi; ~ новий указ acoger con entusiasmo (beneplácito, satisfacción) el nuevo decreto вітйтися saludar vt, saludarse, darse los buenos días (одне з одним); не ~ (з ким-н.) no dirigir el saludo
вітер ч viento т; aire m; північний ~ viento (del) norte, viento septentrional, norte m; південний ~ viento (del) sur, austro m, sur m; західний ~ viento del oeste, oeste m, poniente m; східний ~ viento del este, este m, levante m; попутний ~ viento favorable; мор. viento en popa; зустрічний ~ viento contrario (de cara); мор. viento de proa; іти по вітру МОР ir viento en popa; іти проти вітру ir cara al viento, ir contra viento; сьогодні сильний ~ hoy hace mucho viento; - з суходолу мор. viento terral; порив вітру golpe (ráfaga, racha) de viento; ~ посилюється está cargando el viento; ~ стих se echo el viento; - змінюється salta el viento; як - como
750
влада
el viento; мчати швидше за ~ dejar atrás los vientos; у нього ~ в голові tiene la cabeza vacía (llena de pájaros); tiene cabeza de chorlito; кидати слова на - hablar por hablar, gastar palabras (en balde); кидати гроші на ~ estar mal con su dinero; tirar el dinero por la ventana; тримати ніс за вітром (obrar) según el viento que sople; іти, куди ~ дме ser una veleta; знати, куди ~ дме saber de donde sopla el viento; підбитий вітром а) (про одяг) vestido de poco abrigo; б) (про людину) con la cabeza llena de aire; шукай вітру в полі = cógelo del rabo; хто посіє пожне бурю quien siembra vientos, recoge tempestades вітійство c grandilocuencia f вітійствувати hablar con grandilocuencia вітіїЬватий прикм. amanerado, rebuscado; ~ стиль estilo rebuscado (alambicado) вітійватість ж amaneramientos, rebuscamiento m
вітіювато присл. amaneradamente, con rebuscamiento, con ampulosidad вітка ж зал. ramal m, bifurcación f вітрбж ч vidriera de colores, vitral m Вітр0ць, вітдрець ч vientecillo m, brisa f, céfiro m (poét); chiflón m (Лат. Ам.)\ з вітерцем a gran velocidad
вітрйлю с vela f, ~а збірн. velas f pl, velamen т, velaje т; ставити (підняти) ~а hacerse a la vela, largar (alzar, levantar) velas; прибрати ~a arriar (amainar) (las) velas; cargar vt, іти під ~ами velejar vi; під усіма ~ами a toda vela, a velas desplegadas (llenas, tendidas); без стерна і без вітрил sin rumbo
вітрйльн’Ий прикм. de vela(s); ~е судно barco de vela, velero ra; ~ спорт, deporte de vela, vela f, yachting m yatismo m вітрильник ч (судно) velero m, barco de vela вітрйна ж vitrina f, escaparate m (у вікні крамниці)
вітров-йй прикм. de viento; eólico; ~ шквал ráfaga de viento; ~e скло parabrisas m, guardabrisas m; ~a ерозія eolización f вітрогбн ч veleta m, persona inconstante вітрогбнка ж veleta f вітродвигун ч motor eólico, aeromotor m вітроенергбтика ж aeroenergética f вітрозахиснйй прикм. contra vientos вітролбм ч ramas caídas (derribadas), frasca f вітромір ч метеор, anemómetro m вітросиловий прикм.: ~a установка instalación aeromotriz
вітрйк ч 1. (двигун) motor eólico, aeromotor m; 2. (млин) molino de viento; битися (воювати) з ~ами luchar contra los molinos de viento вГгрян-ий прикм. 1. de (a) viento; eólico; ~ млин molino de viento; ventoso; сьогодні ~a погода hoy hace un tiempo ventoso (hace viento); 2.: ~a віспа мед. varicela f, viruelas locas; 3. (легковажний) ligero; voluble, versátil, veleidoso вітрйнка ж (хвороба) varicela f, viruelas locas вітряно 1. присл. (легковажно) de forma ligera, con ligereza, con volubilidad; 2. безос. у знач, присуд, hace viento, sopla el viento вітчйзн-а ж patria f, país natal; любов до ~и amor a la patria, amor patrio вітчизнйн-ий прикм. patrio; nacional; Велика Вітчизняна війна la Gran Guerra Patria; ~a промисловість industria nacional, industria del país
вітчйм ч padrastro m
вІх*а ж 1. jalón m; геод. piquete m; ставити ~и
poner jalones, jalonar vi; 2. мн.: ~и jalones m pl,
etapas f pl, hitos m pl; основні ~и в /сш.орії las
etapas más importantes de la historia
віхоть ч manojo m (сіна)
віце-адмір0л ч vicealmirante m
віЦв-кбнсул ч vicecónsul m
віцв-кброль ч virrey m
еіцв-президбнт ч vicepresidente m
віцмундйр ч uniforme m
7*® c ¡cm. Veche f (asamblea de ciudadanos en
'? Ucrania antigua)
7vK° c (0Шв'Р» віконечко) mirilla f, judas m [камери, кімнати); (у вулику) piquera f, 2. [срунька) yema f, brote m; щеплення ~м injerto Qe escudete (de yema); botón m
віч-на-віч присл. a solas вічн-ий прикм. eterno, imperecedero, perenne; perpetuo (постійний); ~a слава gloria eterna (imperecedera); ~a мерзлота congelación perpetua (persistente); ~ рух movimiento perpetuo; ~a каторга cadena perpetua; на ~¡ часи por los siglos de los siglos; на ~e користування para usufructo perpetuo; ~i проблеми problemas sempiternos; ~ ремонт las perdurables obras de reparación; ~e перо estilográfica f. pluma estilográfica
вічність ж eternidad f, perpetuidad f, perennidad f, цілу ~ toda una eternidad: я його цілу ~ не бачив no lo he visto (en) toda una eternidad; канути y ~ desaparecer sin dejar huella (rastro); caer en el olvido
вічно присл. eternamente, eternalmente; perpetuamente (постійно); siempre, siempre jamás (завжди)
вічнозелбний прикм. de verdor perenne; verde durante todo el año
вічовйй прикм. de (la) Veche; ~ дзвін campana de la Veche
вішалка ж 1. percha f, colgadero m; capotera f (Лат. Ам.); 2. (на убрання) colgador m, colgadero m; 3. (приміщення) guardarropa m вішальник ч ahorcado m вішати недокА. colgar* vt, suspender vt (підвішувати); 2. (карати на смерть) ahorcar vt; colgar* vt (fam.); ~ голову, ніс perder el ánimo, descorazonarse; ~ собак на кого-н. colgar el San Benito a otro, cargar (echar) el muerto a otro вішатися (про самогубцю) ahorcarse; colgarse* (fam.); ~ кому-н. на шию andar detrás de alguien
вішення c топ. jalonamiento m вішйти топ. jalonar vt вішка ж jalón m
віщий прикм. 1. (мудрий) sabio, previsor; 2. (пророчий) profético, agorero, presagioso віщувйння c profecía f, predicción f віщувйти 1. (пророкувати) vaticinar vt, predecir* vt, profetizar vt, adivinar vt; 2. (говорити авторитетно) proclamar vt, pontificar vi віщун ч adivinador m; adivino m; profeta m (пророк)
віщунка ж sibila f
ві-я ж pestaña f, довгі ~ї pestañas largas; підфарбувати ~ї maquillar pestañas; туш для вій mascara f
віялка жс.-г. aventadora f, máquina aventadora віяло c abanico m; обмахуватися ~м abanicarse; обмахування ~м abaniqueo m, abanicamiento m
віяловий прикм. див. віялоподібний віялом присл. en (forma de) abanico віялоподібний прикм. en (forma de) abanico; flabelado, flabeliforme (cient.); ~e склепіння Архіт bóveda de medio punto віяння c 1. (подув) soplo m; hálito m (poét); 2. (течія, тенденція) tendencia f, corriente f, ~ часу espíritu de la época; 3. (зерна) aven- tamiento m, abaleo m, abaleamiento m віяти 1. (про вітер) soplar vi (un viento suave); 2. (майоріти) ondear vi, flotar vi; flamear vi (poét.); віють знамена ondean las banderas; 3. безос.: віє весною se siente el soplo de la primavera; віє вогкістю se siente que el aire es húmedo; 4. (зерно) aventar vt, abalear vt в’їжджбти див. в’їхати
в'їзд ч entradaf (en un móvil); на Ч до міста а Іа puerta (entrada) de la ciudad вгізн'йй прикм. de entrada; ~a віза visado de entrada
BKa3áTH Indicar vt, mostrar* vt (показати); enseñar vt, señalar vt (зазначити); designar vt (намітити); ~ дорогу indicar el camino; ~ шлях (до чого-н.) indicar el camino (hacia); ~ на недоліки señalar los defectos; ~ на двері (кому-н.) señalar (mostrar) lapuerta (a); - місце (кому-н.) poner en su lugar (a) вказївк-а ж indicación f, instrucción f, давати ~и dar Instrucciones
вказівнйй 1. прикм. indicador; 2. грам, demostrativo; ~ займенник pronombre demostrativo; ~ палець dedo índice, índice m візувати див. вказати
вкидбння с спорт, saque de banda (у футболі)
вкидбти див. вкинути
вкйнути arrojar vi, lanzar vi (hacia adentro), sacar vi
вклад ч 1. (вкладання грошей) inversión f, contribución f, ingreso m; 2. (вкладена сума) depósito m; терміновий ~ cuenta a un plazo; безтерміновий ~ depósito a fondo perdido (muerto); зробити ~ depositar vt, hacer un depósito; забрати ~ retirar un depósito; 3. abortación f, contribución f, concurso m; великий ~ в науку gran aportación (prestación) a la ciencia вкладбти див. вкласти вклйдення с 1. (дія) introducción f, inclusión f, 2. (грошова сума) inversión f, imposición f, капітальні - inversiones básicas; лист з ~м letra de cargo
вклбдиш ч 1. див. укладка; 2. mex. caequillo m, cojinete m
вкладнйй прикм. 1. фін. de imposición; depositado (про гроші); 2. (вкладуваний) suplementario; - аркуш hoja suplementaria; hoja extraordinaria (газета)
вклйдник ч inversionista m, depositante m, imponente m; cuentacorrientista m вкладувйння c depósito m, inversión f BWiácTH 1. meter vt (en), poner* vt (en), introducir* vt (en); ~ лист у конверт meter la carta en el sobre; ~ шпагу, шаблю в піхви meter la espada, el sable en la vaina; envainar la espada, el sable; 2. poner* vt (en); ~ в слова інший зміст dar a las palabras otro sentido; ~ багато сил, енергії dedicar muchas fuerzas, mucha energía; - в уста (думки, слова) poner en (la) boca; 3. (гроші) invertir* vt (en), imponer* vt (en), depositar vt (en)
вклбювати недок., вклбїти encolar vt, pegar vt вклйнити 1. acuñar vt, meter una cuña; 2. intercalar vt, interponer* vt вклйнитися penetraren cuña; військ, hacer una bolsa; ~ся в оборону противника meter una cuña en la defensa del enemigo вклйнювати(ся) див. вклинити(ся) включбти 1. див. включити; 2. (охоплювати) abarcar vt, comprender vt, englobar vt; ~ в рамки enmarcar vt, encuadrar vt; це має ~ в себе esto debe entrañar; ~ в себе comprender vt, incluir en sí
включбтися див. включитися втікаючи прийм. incluso, inclusive, comprendido; ~ всіх incluyendo a todos; ~ все incluyendo (comprendiendo) todo вкліЬчення c 1. inserción f, inclusión f (do списку); incorporación f (до складу); 2. (приведення в дію) embrague т; puesta en marcha; enchufe m, empalme m (приєднання) включйти 1. insertar vt, incluir* vt (до списку); intercalar vt, incorporar vt (до складу); enjaretar vt (Арг., M., Вен.); ~ до програми incluir en el programa; 2. (привести в дію) embragar vt, poner en marcha (en funcionamiento); enchufar vt, empalmar vt (приєднати) вкліЬчно присл. inclusivamente; з п'ятого по п’ятнадцяте ~ desde el cinco hasta el quince inclusive
вколбти clavar vt, hincar vt, introducir* vt, meter* vt, ~ булавку poner (clavar) un imperdible вкбпаний дієприкм. від вкопати; (стояти) як ~ (estar) como clavado (plantado); він зупинився як ~ se quedó clavado, se quedó de una pieza вкопйти fijar vt, sujetar vt, hundir vt (en la tierra); plantar vt (врити) вкбпувати див. вкопати enáA-a ж 1. poder т, potestad f, батьківська ~ patria potestad; державна ~ poder del Estado; законодавча, виконавча, судова ~ poder legislativo, ejecutivo, judicial; верховна ~ poder supremo, autoridad suprema; ~ над ким-н. autoridad (ascendiente) sobre alguien; ~ слова poder (fuerza) de la palabra; бути (перебувати, стояти) при Ч estar enel poder; прихід до ~и subida al poder; перевищення ~и abuso del poder; захопити ~y usurpar el poder; власною ~ою de su propia autoridad; потрапити під чию-н. ~y caer bajo el poder de uno; користуватися ~ою tener vara alta; в моїй 4 en mi
751
владйка
poder; 2. мн. (посадові осоЬи) autoridades f pl; місцева ~ autoridades (designatarios) locales; у владі якого-н. почуття dominado por (bajo el dominio de, bajo elpoder de) una pasión; віддаватися 4 (чого-н.) estar (encontrarse) bajo el dominio (la influencia) de; втрачати -у над собою perder el dominio de (sobre) sí mismo; «четверта» - (преса) cuarto poder владйка ч церк. monseñor m владичиця жрел. reina f, señora f (la Virgen) вл0дн’Ий прикм. autoritario, imperioso, dominante; ~ тон tono imperioso; -e відчуття sentimiento imperioso; він у цьому не владен en esto él no tiene poder; -і структури estructuras del poder; ~ голос voz imperiosa вл0дність ж carácter imperioso (autoritario), autoritarismo m
владно присл. autoritariamente, imperiosamente владолюбний прикм. ambicioso, ávido de poder владолюбство c ambición f, sed de poder вламув0тися див. вломитися вл0сн’ий прикм. propio; mi (tu, su, etc.) propio (свій)', -а гідність dignidad personal; (своєю) -ою персоною en (su misma) persona; за ~им бажанням por deseo propio; з -ого досвіду de su propia experiencia; не вірити -им очам по dar crédito a sus ojos; ~ кореспондент corresponsal del diario fijo (regular); ~e ім’я грам.. nombre propio; називати речі ~ими іменами llamar al pan, pan, y al vino, vino; у -ому розумінні слова en el sentido propio (estricto) de la palabra; у -і руки en sus propias manos; жити за ~ий рахунок vivir de (por) su propia cuenta; стояти на -их ногах volar con sus propias alas, poder andar sin andadores влйсне, властйво 1. вставн. сл. en realidad (по суті); en resumidas cuentas (зрештою); - кажучи a decir verdad, hablando en rigor; 2. част. (у властивому розумінні) propiamente dicho; - філософія filosofía propiamente dicha; 3. част. (саме) precisamente влйсник ч propietario m, poseedor m, posesor m; amo m, dueño m, patrón m (господар); земельний - hacendado m, agrario m (великий землевласник)
влйсницький прикм. de propietario, propietario;
- інстинкт instinto de propietario влйсність ж propiedad f, bienes m pl (майно); суспільна ~ propiedad social (pública); державна - propiedad del Estado; особиста, приватна
- propiedad personal, privada; земельна ~ bienes raíces; рухома, нерухома ~ bienes muebles, inmuebles; інтелектуальна - propiedad intelectual
власноручний прикм. (hecho) por su propia mano; - підпис firma auténtica; - лист carta autógrafa, carta de su puño y letra власноручно присл. por su propia mano властйв’ий прикм. propio; це йому -o esto es propio de él, esto le es propio; з ~им йому талантом con el talento que le es propio (que le es característico)
властйв-ість ж propiedad f, naturaleza f, peculiaridad f (особливість); rasgo m (риса); - характеру rasgo (peculiaridad) del carácter; хімічні й фізичні -ості propiedades químicas y físicas; мати - a) tener la propiedad de (+ inf.); 6) (мати звичку) tener la costumbre (el hábito) de (+ inf.), soler* vi
вливйння c мед. inyección f, внутрішньовенне
- inyección intravenosa вливйти(ся) див. влити(ся)
влипйти недок., влйпнути 1. (a)pegarse; 2. (попастися) meterse, caer* vi (en un lío, en un embrollo); - в іст.орію meterse en un asunto sucio влйти 1. verter vt, - по краплі gotear vi; 2. (ввести до складу) incorporar vt; reunir vt (приєднати); 3. (вселити - почуття, думку) infundir vt; - мужність, рішучість infundir valor, decisión
влйтися 1. verterse*, entrar vi; afluir* vi, desembocar vi (про річку); 2. (увійти до складу) incorporarse; entrar a formar parte (de); 3. (про почуття, думки) infundir vt влізйти недок., влізти 1. (видиратися) trepar vi (a), encaramarse (а); 2. (проникнути) entrar vi, penetrar vt, introducirse*; - у вікно entrar por
la ventana; - в дім (про злодія) entrar en la casa;
- у воду meterse en el agua; - в болото (загрузнути) atascarse, empantanarse; 3. (надягати, взувати) entrar vi (en), ponerse*; - в туфлі, в халат ponerse los zapatos, la bata; 4. (втертися) penetrar vt, infiltrarse; 5. (поміститися) entrar vi; всі речі влізли у валізу todas las cosas entraron en la maleta; - в борги endeudarse, empeñarse, entramparse; скільки влізе cuanto sea, lo que sea necesario вліпйти док., вліпляти недок.: - догану amonestar vt, hacer una amonestación (a); - двійку poner un dos (un suspenso); - ляпаса pegar (dar) una bofetada; - кулю meter una bala, pegar un balazo
вліт0ти недок., влетіти 1. entrar volando; 2. (вбігти) entrar precipitadamente; - в копійку costar un riñon (un ojo de la cara); мені влетіло безос. me han dado un jabón, me han sentado la mano
вломйтися irrumpir vi, hacer irrupción; - в двері forzar una puerta; - в дім allanar una morada влуч0ння c (в ціль) impacto m (en el blanco); пряме - impacto directo влучення ж (в ціль) військ, impacto m влучи-ти (в ціль) acertar* vt, dar* vi (en); - в ціль dar en el blanco; не - в ціль errar (fallar) el blanco; куля -ла в дерево la bala fue a dar en el árbol; - каменем у вікно dar con la piedra en la ventana
влучн’ий прикм. 1. (про кулю, удар) justo, preciso, certero, exacto; 2. justo, acertado; ~e зауваження observación justa; ~e порівняння comparación exacta (acertada) влучність ж justeza f, precisión f, exactitud f влучно присл. justo, con justeza, justamente; con precisión, exacto, exactamente влюбливий прикм. enamoradizo влюбливість ж carácter (temperamento) enamoradizo
влягтйся 1. acostarse* (todos, muchos); 2. (стихнути) calmarse, haberse calmado BMHKáHHfl c (підключення) conexión f, - струму conexión de la corriente; паралельне, послідовне - conexión en derivación, en serie вмикйти 1. - світло (електрику) encender la luz;
- радіо, праску enchufar la radio, la plancha; - газ encender el gas; - мотор conectar el motor;
- верстат poner en marcha la máquina herramienta; 3. (підключити) conectar vt; - струм conectar la corriente; - телефон conectar el teléfono
вмикйч ч ел Interruptor m вміст ч спец, (наявність) contenido m; cantidad f (кількість); proporción f (співвідношення); процентний - porcentaje m; - кисню в повітрі cantidad de oxígeno en el aire; - вуглецю porcentaje (dosis) de carbono; - зал. іза proporción de hierro
вмістище, вмістйлище c recipiente m, receptáculo m
внайми присл. en alquiler, en arriendo; взяти (брати) - tomar en alquiler (en arriendo), alquilar vt, arrendar* vt, віддавати (здавати) - dar en alquiler (en arriendo), alquilar vt, arrendar* vt, здається - (оголошення) se alquila внйслідок прийм. a (por) consecuencia de, a causa de, a resultas de
BHéc'OK ч pago m; cuota f (членський); contribución f, adelanto m (завдаток); plazo m (частина суми); добровільні -ки contribuciones voluntarias; платити -ки cotizar vt призначити податковий - cuotizar vt (M.); збір -ків recaudación de contribuciones; усталені -ки contribuciones prorrateadas; розмежувальне установлення -ків prorrateos fraccionados; профспілковий - cuota sindical; вступний - cuota de ingreso (de entrada) внбсення c 1. introducción f, 2. (додавання) aportación f, - добрива abono m, abonamiento m; 3. (включення) inclusión f, inserción f, inscripción f, - до списку inclusión en la lista; - до протоколу inserción en el acta; 4. (грошей) entrega f, pago m; 5. (проекту, пропозиції) presentación f
внбстй 1. introducir* vt, llevar vt traer* vt (принести); subir vt (нагору); 2. (додати) aportar
vt; - в ґрунт добрива abonar la tierra; incorporar abonos; - інфекцію infectar vt, inficionar vt contaminar vt; 3. (включити, вписати) incluir* vt, insertar vt, inscribir* vt; - зміну (поправку) presentar una enmienda; - до списку incluir en la lista; 4. (сплатити) abonar vt, pagar vt, entregar vt, depositar vt 5. (запропонувати) presentar vt, proponer* vt; - пропозицію hacer (presentar) una proposición, avanzar una propuesta, proponer* vt; - законопроект presentar un anteproyecto de ley; 6. (викликати, спричинювати) aportar vt, ocasionar vt, causar vt; ~ безлад provocar (originar) desorden; - пожвавлення animar vt - ясність (у справу) dar claridad; - свою лепту aportar su óbolo, poner su grano de arena
вник0ти недок., внйкнути examinar detenidamente, adentrarse, profundizar vt, ahondar,vt - у суть справи examinar detenidamente la cuestión, llegar al fondo de la cuestión; - в деталі entrar en detalles
внічиЮ присл.: зіграти - empatar vt hacer match nulo; закінчити партію - шах hacer tablas
внбсити див. внести
внутрішній прикм. 1. interior, interno; -і двері puerta interior; -є приміщення local interior; - тиск presión interior; -є ушкодження мед. lesión interna; - розпорядок orden interno; правила -ього розпорядку reglas interiores; reglamento interior; 2. (що стосується психіки) interior, interno; - світ mundo interior; -я спонука impulso interior; - голос voz interna; 3. (що стосується суті) intrínseco, intestino, interno; -i причини causas intrínsecas; -і закони розвитку leyes internas de desarrollo; -і незгоди discordias intestinas; - зміст sentido profundo;
4. (внутрішньодержавний) interior; -і справи asuntos privativos; -я політика política interior; -я торгівля comercio interior; - ринок mercado interior; -і ресурси recursos internos; -і хвороби enfermedades internas; для -ього вживання (про ліки) para uso interno; спеціаліст з ~іх хвороб internista m внутрішньо присл. interiormente внутрішньоатомний прикм. фіз. intraatómico; -а енергія energía intraatómica внутрішньовбнний прикм. intravenoso внутрішньовидбвий прикм. interespecífico внутрішньопарлйментський прикм. intra- parlamentario
внутрішньопартійний прикм. dentro (en el seno) del partido; -а демократія democracia interna del partido
внутрішньополітйчний прикм. de política interior
внучата мн. nietos m pl внучка, онука ж nieta f внучок, онучок ч зм. nietecito т, nietezuelo m вбблажvobla m (pescado de marque se emplea en salazón y curado); arenque seco (curado) вовк ч lobo m; морський - (про старого мор.яка) lobo de mar; дивитися -ом tener cara de pocos amigos; - в овечій шкурі cara de beato y uñas de gato, el lobo con piel de oveja; і ~и ситі і вівці цілі = salvar la cabra y la berza; між -ами по-вовчому й вий quien con lobos anda a aullar aprende; скільки -а не годуй, а він усе в ліс дивиться el lobo muere lobo; la cabra siempre tira al monte; ~ів боятися - в ліс не ходити quien tema a los lobos, no vaya al monte; ~, що несе здобич геральд. lobo cebado вовк-машйна ж текст, lobo m вовкодйв ч perro lobo
вовкулйк(а) чфольк licántropo m, hombre lobo вoвкyлáк(a)вypдaлáк чміф. vampiro m вбвна ж lana f, vellón m вовнйст'ий прикм. lanar; -а вівця oveja lanar; lanoso, lanudo
вовнообрббний прикм. de elaboración de la lana
вовнопрядйльн-ий прикм.: -а фабрика
hilandería (fábrica) de lana вовнопрядіння c hilado de la lana вовнотіпйльний прикм. de (para) baquetear вовноткйцтво c tejido (tejedura) de lana вовнотк0цький прикм. de tejido de lana
752
водонбсний
вовночесйльний прикм. de (para) cardar lana вбвнйний прикм. de lana в6вч*ий прикм. de lobo(s), lobero; lobuno; -a зграя manada de lobos, postas loberas; ~i закони leyes de la selva; -а ягода ahorcalobo m, parís m\ -а паща мед. fisura palatina; ~a яма мисл. pozo de lobo; ~ апетит hambre canina; hambruna f(/7. Ам.)] - білет certificado personal de recusación; ~e лико бот. dafne m вовч0к ч мед. lupus m вовч0тник ч cazador de lobos, lobero m вовчбня c lobato m, lobezno m вовчйця, вовчйха ж loba f вовчбк ч зоол. lirón m
вбгкий прикм. (про погоду) húmedo; ~a білизна ropa húmeda; ~e приміщення local húmedo; ~a погода tiempo húmedo; penetrante (humedad)
вбгк'ість ж humedad f, плями -ості manchas de humedad
вбгко безос. у знач, присуд, hay humedad вогкувбтий прикм. 1. (вологий) (un poco) húmedo
вогнебур ч спец, perforadora a fuego вогнев-йй прикм. військ, de fuego; -а завіса cortina de fuego; -а підготовка preparación artillera; -а точка punto de fuego; -а позиція posición de fuego (de tiro); -а одиниця unidad elemental de tiro
BomerácHMK ч extintor m, matafuego m вогнедйшн'ИЙ прикм. que vomita fuego; ignívomo; -a ropa volcán m вогнезахйсний прикм. ignífugo вогнем0т ч військ, lanzallamas m вогненебезпбчний прикм. Inflamable, ignescente
вогнбнний прикм. див. вогняний вогнеп0льн'ИЙ прикм. de fuego; -а зброя arma (armas) de fuego; -а рана balazo т, escopetazo m
вогнепоклбнник ч ignícola т, pirólatra m вогнбпоклбнництво c pirolatría f, culto del fuego
вогнепоклбнницький прикм. pirolátrico вогнеприпйси мн. військ, municiones f pl (de guerra)
вогнестійкйй прикм. resistente al fuego, ininflamable; ignífugo, incombustible; refractario (вогнетривкий)
вогнестійкість ж resistencia al fuego, ininflamabilidad f, incombustibilidad f, capacidad refractaria (вогнетривкість) вогнетрйви мн. mex. materiales refractarios вогнетривкий прикм. refractario; -а цегла ladrillo refractario; -а глина arcilla refractaria вбгник ч зм. 1. fueguecillo m, fueguezuelo m, Mamita f, мандрівний - fuego fatuo; зайти (забігти) на - ir a ver (visitar) de paso; entrar a la lucecilla; 2. (запал) ardor m; працювати з -ом trabajar con afán (con ahínco) вбгнище c 1. hogar m, fuego m; horno m, fogón m; домашнє - hogar m (familiar); 2. (центр, осередок) foco m; - війни foco de guerra; 3. hoguera f; pira f (погребальне)', розпалити - encender una hoguera вогнівка ж (метелик) pirausta f, piragón m вогнйн-йй прикм. 1. de fuego; fogoso; ígneo; Вогняна Земля Tierra del Fuego; житель Вогняної Землі fueguino m; 2. fogoso, ardiente вогбнь ч 1. (полум’я) fuego m, llama f, верховий ~ fuego de copas; на повільному вогні a fuego lento; тікати як від вогню salir pitando, apretar soleta; запалити (розпалити) - pegar (prender) fuego; розвести - encender el fuego; його очі палають вогнем sus ojos echan llamas, echa fuego por los ojos; 2. (від освітлювальних приладів) luz f, fuego m\ fanal m (на маяках, суднах)] вогні кораблів fanales m pl; сигнальний - fuego de señal; 3. військ, fuego m, tlro ni; одиночний - tiro individual, fuego a discreción; швидкий - fuego rápido (por ráfagas, graneado); частий (потужний) - fuego nutrido; подавити - apagar los fuegos; залповий - salvas f pl, fuego de salvas; щільний (густий) - fuego denso; вести - hacer fuego, tirar vt, disparar vt, відкрити - abrir fuego, romper el fuego; **! (команда) ¡fuego!; мандрівні вогні fuegos
fatuos; вічний - fuego eterno, llama votiva; антонів - fuego de San Antón (de San Marcial); вогнем і мечем a sangre y fuego, por el hierro y el fuego, por el fuego y la espada; бути між двох вогнів estar entre dos fuegos; гратися з вогнем jugar con (el) fuego; підливати масла у - echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; atizar (avivar) el fuego; (потрапити) з вогню та в полум'я huir del fuego у caer en las llamas; escapar del trueno y dar en el relámpago; пройти крізь вогонь і воду (і мідні труби) tener mucho mundo; estar fogueado; ser todo corrido; піти за кого-н. у - і в воду ser fiel (leal) a uno; estar entregado en cuerpo y alma a uno; боятися як вогню tenerle más miedo que a un nublado (que el diablo a la cruz); звгвртуватися у вогні війни templarse en el crisol de la guerra; давати вогню dar fuego (а); викликати - на себе atraer el fuego hacia si mismo; inmolarse (пожертвувати себе); підтримувати священний - mantener el fuego sagrado; диму без вогню не буває donde fuego se hace, humo sale вод'й ж 1. agua f, питна - agua potable; мінеральна - agua mineral; прісна - agua dulce; артезіанська - agua artesiana (surgidora); проточна - agua corriente (de pie, viva); м’яка - agua blanda (delgada); жорстка - agua dura (cruda, sosa); стояча - agua estancada; річкова
- agua fluvial (de río); морська - agua marina (de mar, salada); сира - agua fresca; кип’ячена
- (окріп) agua hervida; джерельна - agua manantial; тала - agua de fusión; дощова - agua pluvial (lluvial, de lluvia); сельтерська - agua de Seltz; газована - agua gaseosa; свята
- церк. agua bendita; фруктова - agua de frutas; ґрунтові ~и aguas subterráneas; стічні ~и aguas de desagüe; - для поливу aguaciberaf весняні ~и crecidas primaverales; під водою bajo el agua; ~ою por agua; на поверхні ~и a flor de agua; іти ~ою ir por vía acuática; 2. мн. : води (водний простір) aguas f pl; территоріальні ~и aguas territoriales (jurisdiccionales); континентальні ~и aguas continentales; З.мн.: води (курорт) aguas f pl, baños m pl, balneario m\ термальні ~и aguas termales; їхати на ~и ir а tomar las aguas, ir al balneario; лікуватися на ~ax tratarse (curarse) con aguas; важка - хім.. agua pesada; жовта - (хвороба очей) glau- coma m; темна - (хвороба очей) gota serena, amaurosis f (med.)] тихі ~и agua mansa; чистої ~и (про брильянт) de puras aguas; багато ~и (у статті) hay mucha paja (en el artículo, etc.)] їх -ою не розлити están a partir un piñón, son como uña y carne; він -и не сколотить es un aguas mansas, es una mosquita muerta; багато -и спливло ha pasado mucha agua bajo los puentes, ha caído mucha agua; як дві краплі ~и como dos gotas de agua; як у -у опущений como alma en pena; con las orejas gachas (caídas); як у -у канув como si se lo hubiese tragado la tierra; як у -у дивився como si lo estuviera viendo; з нього як з гуски - como si no mera con él; le importa todo tres pitos; мовчить, наче ~и в рот набрав está sin decir esta boca es mía, está sin decir oxte ni moxte, está sin decir ni pío; (бути) тихше -и, нижче трави = ser más blando que una breva; лити на чий-н. млин llevar el agua al molino de alguien, hacer el caldo gordo a alguien; лити воду в криницю echar agua en el mar; дудлити -у, надудлитися ~и encharcarse de agua; вичавлювати -у з каменя sacar agua de las piedras; товкти -у в ступі, носити решетом -у coger agua en cesto; echar lanzas en el mar; вийти сухим з ~и salir impune (incólume); вивести на чисту -у poner al desnudo, sacar a relucir; desenmascarar vt, y каламутній -і рибу ловити = a río revuelto ganancia de pescadores; pescar en río revuelto; ввилами по -і писано = escrito en la arena водев^ь ч vaudeville m, vodevil m
вбдень ч hidrógeno m
водйти 1. llevar vt, conducir* vt, guiar vt] - за руку llevar de la mano; - кого-н. містом llevar a alguien por la cuidad; - дитину гуляти llevar (sacar) el niño a pasear; - сліпого hacer de lazarillo; 2. (керувати рухом чого-н.) conducir* vt, guiar vt, pilotar vt, pilotear vt (тж.судна,
літаки)] - потяги conducir trenes; 3. (проводити по чому-н.) pasar vt (alguna cosa por otra)] - смичком по струнах deslizar el arco por las cuerdas; 4. (дружбу з ким-н.) tener* vt - дружбу tener amistad (con); - знайомство estar en relaciones, tener trato (con); 5. (у грі) llevar el juego; - очима dirigir la mirada; - за носа jugársela de codillo, dársela con queso водйтися 1. (матися, зустрічатися) haber* vt, existir vi: у цій річці водиться риб.ба en este río hay peces; 2. tener amistad (trato) (con); як водиться como de ordinario, corrientemente; це за ним водиться acostumbra a (tiene costumbre de) hacer esto
водйця, водйчка ж зм. agüita f водГй ч conductor m; - автомашини chófer m; - трактора conductor del tractor, tractorista m; - трамвая conductor del tranvía, tranviario m водійство c conducción f, dirección f водГйськ'ИЙ прикм. de conductor; -і права carnet de conductor, licencia para conducir водіння c conducción f (потягів, автомашин)] pilotaje m ( кораблів, літаків) вбдн-ий прикм. 1. de agua, ácueo, acuático; fluvial (річковий); marítimo (морський)] - простір espacio ácueo; - транспорт transporte fluvial (marítimo); -і процедури baños m pl (de agua)] -а станція estadio náutico; - спорт, deporte acuático; ~e поло water-polo m водн0в ий прикм. хім. de hidrógeno; hidrogenado; -і сполуки combinaciones hidrogenadas; -а бомба bomba de hidrógeno, bomba hidrogena, bomba H
водневйст'ИЙ прикм. хім. hidrogenado; ~e срібло hidruro de plata
вбдник ч marinero m (de río), trabajador del transporte fluvial
воднотранспортний прикм. de transporte fluvial o marítimo; -і артерії arterias de transporte fluvial y marítimo
водобойзнь ж мед. hidrofobia f, rabia f (сказ) водовимірювальний прикм. de medición de agua
водовідвГд ч esclusa f, drenaje m, desagüe m водовідвідн ий прикм. de drenaje; de desagüe; - канал canal de desagüe, desaguadero m, desaguador m; -а труба cañería de drenaje
водовідлйвнйй прикм.: - насос bomba de agotamiento (de evacuación) de aguas, bomba de sentina
водовідштбвхувальн-ий прикм.: hidrófugo; -а тканина tejido impermeable (hidrófugo) водовбз ч aguador m; aguatero m (Лат. Ам.) водовбзний прикм.: -а бочка tina (cuba) de agua
водогрбй ч fuente m вододіл ч línea divisoria de aguas водозабір ч (instalación de) distribución de agua водозбір ч acumulación de agua водозлйв ч mex. rebosadero m, desagüe m, canal m, vertedero m
водбйма ж, водбймище c aljibe m, depósito de agua; jahuel m, jagüey m (Лат. Ам.) водокбчка ж depósito (torre) de agua водолбз ч 1. buzo m] 2. (собака) perro (de) Ter- ranova
водолбзний прикм. de buzo; - костюм escafandras; - дзвін campana de buzo Водолій ч acmp. Acuario m водолікбрня ж establecimiento hidroterápico (de hidroterapia)
водолікувбльний прикм. hidropático, hidroterápico
водолікувйння c hidropatía f, hidroterapia f водомір ч hidrómetro m водомірн ий прикм.: - кран llave de nivel; -a трубка tubo del nivel de agua водонапірний прикм.: -а башта arca de agua водонепроникний прикм. hidrófugo; impermeable (непромокальний)] -а тканина tejido impermeable; -а перебірка мор. mamparo estanco (al agua)
водонепронйкність ж impermeabilidad f (al agua)] estanquidad f
водонбс ч aguador m; aguatero m (Лат. Ам.) водонбсний прикм. геол. acuoso
753
ВОДООЧЙСН'ЙЙ
водоочйсн-йй прикм. de (depuración del agua; -а установка instalación depuradora de agua водоочиснйк ч mex. depurador de auga, filtro m водоочйщення c depuración de agua водопідійм0льн*ий прикм.: -а машина elevadora de agua
І водопій ч abrevadero m, aguadero m водоплбвн-ий прикм.: ~i птахи aves acuáticas {водополивн'йй прикм.: -а споруда obra de irrigación; ~i ділянки terrenos irrigados водопостачбння c abastecimiento (suministro) de agua
водопровмд, водогін ч conducción de agua(s); cañería de agua (у будинку)’, будинок з -одом (-гоном) casa con agua corriente водопровідн-ий прикм. de conducción de agua(s); -а мережа cañerías de agua; ~a труба tubería del agua; - кран grifo m водопровідник ч fontanero m водопроникнйй прикм. permeable (al agua) водорйй ч surco m, arroyada f, poza f, torrentera водоріз ч мор. espolón m, esporónw, tajamar m вбдорість ж alga f, мор.ська - alga marina, fuco m, varec m
водорозбірн ий прикм.: - кран, ~a колонка fuente f (pública)
водорозподільник ч distribuidor de agua водоскйд ч гідр alcantarilla f, aliviadero m водоспбд ч salto de agua, cascada f, catarata f (на великій ріці)
водоспуск ч mex. compuerta f, paradera f, esclusa f
водостік ч vertiente f, canal m (de desagüe); canalón m, gotera f(ринва) водостічн-йй прикм.: - жолоб (ринва) canalón т; ~а труба gotera f, canalón m; ~a канава zanja de desagüe
водосхбвище c depósito de agua, embalse m, pantano m
водотоннйжніст’Ь ж мор. desplazamiento m; судно ~ю тисяча тонн barco de mil toneladas de desplazamiento
водотривкйй прикм. mex. hidrófugo водотрубний прикм. mex.: - котел caldera acuotubular
водохрбсн-ий прикм. de epifanía; -і морози heladas fuertes de enero водохрбща ж epifanía f, día (adoración) de los Reyes (Magos)
водочерпблка ж mex. noria f водян йй прикм. 1. de agua; 2. (що живе, росте у воді) acuático; ~і птахи aves acuáticas; ~і рослини plantas acuáticas; ~ павук (жук) escribano del agua, girino m; ~a лілія nenúfar m; 3. (що приводиться в дію водою) de agua, hidráulico; ~ млин molino de agua; -а турбіна turbina hidráulica; 4. хім. acuoso; ~ розчин disolución acuosa; ~ окис hidrato m; ~a баня baño- maría m, baño de María; ~e опалення calefacción por agua caliente; ~i знаки filigrana f (marca en el papel)
водянйк чміф. genio de las aguas водянйст'ий прикм. 1. (про фрукти) acuoso; aguachento (Лат. Ам.)\ 2. (про стиль) deslucido; ~і очі ojos albinos водйнка ж мед. hidropesía f воєвбда ч іст. voevoda m воедйно присл. conjuntamente; de común acuerdo; злитися ~ fusionarse воєначбльник ч jefe militar воєнізбція ж militarización f воєнізбваний дієприкм. і прикм. militarizado воєнізувйти militarizar vt во0нн ий прикм. de guerra, militar; ~i дії operaciones militares (bélicas), hostilidades f pl; ~ стан estado de guerra; ley marcial; ~e мистецтво arte militar; -а наука ciencia militar, belicología f, за ~ими законами militarmente; ~ комунізм icm. comunismo de guerra; ~ злочинець criminal de guerra вожйтий ч 1. (піонерського загону) instructor m, guía de pioneros; 2. (провідник) guía m, baquiano m; 3. (трамвая) conductor del tranvía вождь ч jefe m, adalid m; caudillo m; guía m возз’бднання c reunifícación f возз’єднбти док., возз’бднувати reunir vt, unir de nuevo
возз’єднйтися reunirse, reunificarse возйти 1. llevar vt, traer* vt (en un móvil); carretear vt, acarrear vt (у возі); transportar vt (перевозити); 2. (тягти - про коня) tirar vt, arrastrar vt; любиш кататись - люби й саночки возити = el que quiere la col ha de querer las hojas de alrededor, el que quiera peces que se moje los pies
возйтися 1. (про дітей) retozar vi (пустувати); hacer ruido (шуміти); armar alboroto (jaleo); у кутку хтось возиться en el rincón alborota alguien; 2. ocuparse (de); atarearse (en); ~ no господарству atender a los quehaceres de la casa; 3. (загайно робити що-н.) diferir* vt, demorar vt, retardar vt
возш ч cochero m, carretero m, carrero m, arriero возіння c transporte m; acarreo m (возом) Вознесіння (Ушбстя) c церк. la Ascensión возовйк ч percherón m
воістину присл. realmente, ciertamente, en verdad.
bó'íh ч guerrero m, combatiente m, soldado m войовнйк ч guerrero m; campeador m войовнйчий прикм. guerrero, guerrerista, bélico, belicoso; marcial (про вигляд); - тон tono belicoso; ~ настрій espíritu combativo, belicismo m войовничість ж carácter guerrero (guerrerista, belicoso), belicosidad f
войовнйчо присл. con espíritu guerrero (guerrerista); con aire belicoso; belicosamente; виглядати ~ tener aire belicoso; бути ~ налаштованим estar agresivo, estar con un humor de mil diablos
вокйбула ж фізіол. vocablo m вокбл ч canto m вокаліз ч муз. vocalización f вокалізйція ж лінгв. vocalización f вокалізм ч лінгв. vocalismo m вокаліст ч муз. vocalizador т, maestro de canto, vocalista m
вокйльн’ий прикм. муз. vocal, para canto; -a музика música para canto вокзбл ч estación f, річковий ~ puerto fluvial; мор.ський ~ puerto de mar вокзбльний прикм. de estación BOfláH ч 1. (оборка) volante m; 2. спорт, volante волапюк ч (штучна міжнародна мова) volapuk т; 2. volapuk т, galimatías m волбстий прикм. (про птахів) de gran buche волбти 1. gritar vt, llamar a gritos; invocar vt, implorar vt (про допомогу); - про справедливість demandar (pedir) justicia; ~ про милосердя apelar a (reclamar) la misericordia; 2. vociferar vi; desgañifarse
волевйявлення c declaración f (de), voluntad f, deseo m
волейббл ч voleibol m, balonvolea m волейболіст ч voleibolista m, jugador de voleibol
волейббльн’Ий прикм. de voleibol; ~a команда equipo de voleibol; ~ м’яч balón de voleibol волелюбний прикм. amante de la libertad; liberal (про погляди); -і народи pueblos amantes de la libertad
волелюбність c amor a la libertad вблбнсчнблвнс присл. див. волею-неволею вбленька ж зм. від воля З вблею-невблею присл. a la fuerza, de grado o por fuerza, quieras o no; quiera o no quiera, muy a (mi, tu, su) pesar, de faldas o de mangas волйнк-а ж 1. (муз. інструмент) cornamusa f, gaita f, 2. (зволікання) roncería f, melsa f, pachorra f; тягти ~y dar largas волйнщик ч (музикант) gaitero m вбло c (у птахів) buche m вбловий, волйчий прикм. bovino, de buey; de toro
волбвня ж boyeriza f воловбдити remolonear vi, roncear vi воловбдитися 1. (возитися) barzonear vi, remolear vi; 2. (водитися) pasar el tiempo (con), andar* vi (con) волбга ж humedad f
волбгий прикм. húmedo; sudoso, madoroso; ~ клімат clima húmedo; ~e повітря aire húmedo; ~ лоб frente humedecida (sudosa) волбгість ж humedad f
волбгнути ponerse húmedo, humedecerse* волбго безос. у знач, присуд, es (está) húmedo hay humedad
волбдбр ч señor m, soberano m волбдарка ж señora f, soberana f володарювбння c dominación f, imperio m володарювбти imperar vi, reinar vi володіння c 1. (посідання) posesión f, tenencia f, dominio m; вступити y - entrar en posesión posesionarse; ввести y - posesionar vi; - зброєю tenencia de armas; 2. (вміння користуватися) manejo m, dominio m; 3. (власність) propiedad f, finca f, predio m (нерухомість); ленне ~ feudo m
володіти 1. poseer vt, - даром слова poseer el don de la palabra; ~ секретом estar en el secreto; 2. (вміти підкоряти собі) ser dueño (de), dominar vt, adueñarse (de); reinar vi (sobre) (серцями, умами); - чиєю-н. увагою ser escuchado atentamente por alguien; ~ аудиторією subyugar al auditorio; ~ темою dominar el tema; 3. (вміти користуватися) dominar vt; manejar vt, utilizar vt (зброєю, інструментом); servirse* (de) (рукою); - іноземною мовою dominar una lengua extranjera; ~ пером dominar la pluma; - собою dominarse, reprimirse волбжистий прикм. див. вогкуватий волокнйст'ИЙ прикм. fibroso, filamentoso, hebroso, hebrudo; ~e м’ясо carne de hebra; - льон lino fibroso
волокнб c filamento m, fibra f, hebra f, штучне - fibra artificial; нервові волокна filamentos nerviosos
волокбм присл.: тягти ~ arrastrar vt, tirar vt волокуша ж 1. carruaje m; 2. с.-г. rastrillo m, narria f, rastra f волонт0р ч voluntario m волобкий прикм. de ojos grandes y tranquilos Волопбс ч acmp. Boyero m вблос ч cabello m; (мн. волосся) cabellos m pl; pelo m (на тілі людини і у тварин); кінський ~ crin f, рослинний - crin vegetal; хвилясте -ся cabellos rizados; сиве -ся cabellos blancos (canosos), canas f pl; кучеряве -ся cabello crespo; з довгим -сям de cabello largo; crinado (poét.); з розпущеним -сям desgreñado, en cabellos; розчісувати -ся crinar vt, пригладжувати -ся hacer el pelo; розпустити -ся soltarse el pelo; -ся дибом встає los cabellos (pelos) se ponen de punta, el pelo se eriza; це притягнуто за -ся esto está traído por los pelos; рвати на собі -ся; ані на - ni un pelo; Волосся Вероніки acmp. Cabellera de Berenice волос0т*ий, волохбтий прикм. cabelludo; peludo, velludo; velloso; pachón (Лат. Ам.); -і руки manos velludas волосбтик ч (черв’як) cecilia f волосатість, волохбтість ж abundancia de pelo волосінь ж риб. sedal m волоснйй1 прикм.: -і судини фіз. vasos capilares
волоснйй2 прикм. іст. del vólost волбсність ж фіз. capilaridad f волосовйна ж тех. (волосна тріщина в камені, склі, металі) pelo m Волосожбр ч acmp. Pléyades f pl волосбк ч 1. зм. від волос; 2. бот. pelo т; 3. mex. resorte т, espiral f (у годиннику); filamento m (в електричній лампочці); retículo m (в оп- тиченому приладі); триматися (висіти) на ~ку pender (estar colgado) de un pelo (de un cabello); на - (від чого-н.) a un pelo (de); не зачепити -ка Су кого-н.) no tocar el (ni un) pelo (a) волосоподібний прикм. peliforme, de forma de pelo
вблость ж ист. vólost m (distrito rural en la Rusia zarista)
волосянйй прикм. 1. de cabello, de pelo; - покрив анат. cuero cabelludo; 2. (зроблений з волоса) de crin; - матрац colchón de crin волосянйця ж cilicio m волосйнка ж tejido de crines волотйсрий прикм. бот. paniculáceo; ~e суцвіття florecimiento en panícula вблоть ж бот. panícula f волохбт’ий прикм. velludo, velloso; peludo (волосатий); afelpado, de felpa (про тканину)
754
вошйвіти
волочйльний прикм. тех.: - верстат máquina de hilerar, estiradora f, - барабан carrete de estirar
волочйльник ч obrero que trabaja en la estira- dora
волочйти 1. (тягти) arrastrar vt, - поділ arrastrar el vestido; ледь ноги ~ caminar a duras penas, arrastrar los pies; 2. тех. (дріт) estirar vt, hilar vt
волочйтися 1. (тягтися) arrastrarse; ~ no землі arrastrarse por la tierra; 2. (залицятися) arrastrar el ala (ante), hacer la corte (a) волочіння c mex. estirado m, estiramiento m (del alambre)
волбшка ж aciano m% azulejo m, aldiza f волбшковий прикм. azulado, azulino, azul eléctrico; azulejo (Лат. Ам.) волхв и мн. (одн. волхв ч) magos m pl; hechiceros m pl; бібл. Reyes Magos; поклоніння ~ів adoración de los magos волхвувЯти dedicarse a la magia воль0ра ж pajarera f, jaula f вбльниця ж збірн. icm. vólnitsa f (grupos de personas de diferentes capas sociales, preferentemente siervos huidos que querían su libertad) вольов’йй прикм. volitivo, resoluto, de (con) voluntad; ~a людина un hombre de voluntad; ~ характер carácter volitivo вольт1 ч ел. voltio m\ ~ова дуга фіз. arco voltaico
вольт2 ч спорт, vuelta f вольтЯж ч ел. voltaje m вольтЯметр ч ел. voltámetro m вольтер’янець ч icm. volteriano m вольтер’янство с icm. volterianismo m вольтиждр ч спорт, volatinero ecuestre вольтижувбння с спорт, volatín en elcaballo вольтижувЯти спорт, volatinear vi (en el caballo)
вольтмбтр ч ел. voltímetro m
вольфрЯм ч хім. volframio m, tungsteno m,
volfram m
вольфрЯмов*ий прикм. de volframio, de (a) tungsteno, de volfram; ~a сталь acero al tungsteno; ~a руда mineral de volfram, volframitaf волюмконтрбль ч радіо regulador de volumen волюнтарйзм ч філос. arbitrismo m, voluntarismo m
волюта ж apxim. voluta f вбл я ж 1. voluntad f, вільна ~ libre albedrío, arbitrio m; непохитна (залізна) ~ voluntad inflexible (de hierro); сила волі fuerza de voluntad (de carácter); 2. (бажання) voluntad f, - до перемоги voluntad de vencer; остання ~ (умирущого) última voluntad; люди доброї волі hombres de buena voluntad; з доброї ~i de buena voluntad, de buen grado; не з власної ~i obligado, a pesar (en contra) de su voluntad; проти ~i (кого-н.) contra la voluntad (el deseo) (de); нав’язати свою волю imponer su voluntad, imponer un trágala a alguien; 3. (свобода) libertad f, відпустити на ~ю poner en libertad, dar libertad, liberar vt; на -i en libertad; це в вашій ~i esto depende de usted; ~ ваша, ваша добра ~ como usted quiera, es usted el dueño; дати ~ю уяві dar rienda suelta a la imaginación; дати -ю сльозам dar curso libre (rienda suelta) a las lágrimas; дати ~ю рукам tocar (coger) con las manos; (бити) dar rienda suelta a las manos; (битися) llegar a las manos; рукам -і не Давай! ¡las manos quietas! вбна ж (грошова одиниця) von m BOHá займ. ella; вона приїхала вчора ella llegó ayer; це вона es ella; її немає вдома ella no está Qn casa; я її не впізнав no la reconocí; їй про це казали se lo dijeron; він захопився нею se Prendó de ella; думати про неї pensar en ella еонй займ. ellos, ellas; вони поїхали позавчора el,os (ellas) partieron anteayer; я їх зустрів на вулиці los (las) encontró en la calle; у них було Щось спільне ellos (ellas) tenían algo de común; передай їм вітання dales recuerdos; з ними я ^коли не нудьгую nunca me aburro con ellos £°n ellas); про них багато говорили se hablaba mucho de ellos (de ellas) воно займ. 1. ello; 2. (у значенні «це») ello, esto, в8о; так - й було ello fue así; ~ й видно esto se
ve en seguida; ось - що! (розумію) ¡ah!, ¡ya lo comprendo!
вбрвань ж aceite de ballena (foca, etc.) BopÍTH-ий прикм.: ~a вена анат. vena porta воркіт ч (кіт) minino m воркотЯння c arrullo m воркотЯти несов. arrullar vt воркувЯння c див. воркотання воркувЯти див. воркотати вброг ч enemigo т; adversario m; contrario m (супротивник); класовий - enemigo de clase; запеклий ~ enemigo mortal (furibundo); язик Мій - ворог мій mi lengua es mi enemigo, por la boca muere el pez
вороіувйти tener enemistad, estar en malas relaciones; enemistarse (con) (про окремих людей); - між собою estar enemistados (a malas) ворбж’ий прикм. hostil; contrario, enemigo (недоброзичливий); ~¡ дії hostilidades /pl; ~e ставлення relaciones hostiles (con) ворожбЯ ж sortilegio m; hechicería f, adivinación f, adivinamiento m (гадання); brujería f (чаклування)
ворожбйт ч hechicero m, adivinador m ворбже присл. con hostilidad, hostilmente, con animosidad, enemigamente ворожйльн'Ий прикм. adivinador, de adivinación; agorero, agorador; de cartomancía, cartomántico (на картах); quiromántico (no руці) ~a пісня canción de las Pascuas de Navidad (que acompaña la adivinación) ворожйти 1. (віщувати) hechizar vt, adivinar vt, agorar vt; decir (echar) la buena ventura (no руці); - на картах echar (tirar) las cartas; embrujar vt, brujear vi (чаклувати) 2. (робити здогади) conjeturar vt, hacer conjeturas; suponer* vt (припускати); esperar vt (очікувати) ворожіння c 1. adivinación f, cartomancía f (на картах); sortilegio m, buenaventura f, quiromancia f (no pyuf); 2. (здогад) conjetura f, suposición f (припущення)
ворбжість ж hostilidad f, animosidad f, animadversión f
ворбжка ж hechicera f, adivinadora f, echadora de cartas, cartomántica f (на картах); quiro- mántica f (по руці)
ворожндча ж enemistad f, hostilidad f, discordia f ворон ч див. крук
ворбна ж див. ґава; лякана ~ куща боїться el gato escaldado del agua fría huye, de los escarmentados nacen los avisados вороненй c corvato m воронйй прикм.: - кінь caballo moro воронйти тех. pavonar vt BÓpoH-iB прикм. corvino; кольору -ового крила negro ala de cuervo, azabache ворбння c c збірн. bandada de cuervos воронбваний прикм. pavonado ворбнові мн. зоол. córvidos m pl ворбнячий прикм. див. ґав'ячий ворбта мн. 1. puerta f, puerta cochera; тріумфальні ~ arco triunfal (de triunfo); 2. спорт. puerta f, portería f, meta f, arco m (Лат. Ам.); удар по -х chute (tiro) a la portería; дивитися як теля на нові ~ quedarse como el que ve visiones, quedarse cuajado воротЯр ч спорт, portero m, guardameta m; arquero m (Лат. Ам.)
вороттЯ c devolución f, без ~ sin vuelta, para siempre
вброх ч (купа) montón m, pila f ворс ч pelo m; no ~y al pelo; проти ~y a contra pelo, a contrapelo ворсйнка ж pelo fino, vello m ворсйстий прикм. peludo; lanudo, lanoso (вкритий шерстю)
ворсувбльн’ий прикм.: ~а машина máquina cardadora; ~а шишка текст, carda f ворсувЯльник ч cardador т, pelaire m ворсувЯння с cardadura f, carda f BopcyeáTH cardar vt
ворухнути однораз. до ворушити; і пальцем не (по)ворухнути no mover los dedos, cruzarse de brazos, no dar golpe ворухнутися однораз. до ворушитися; ворушйти remover* vt (un poco; de vez en cuando); menear vt, - губами mover los labios; -
рукою, пальцями mover el brazo, los dedos; ~ сіно remover el heno, henear vi; - мізками calentarse (devanarse) los sesos, parar mientes (en algo), dar vueltas (a algo); rumiar vi (fam.) ворушйтися moverse*; ~ся! ¡aprisa!, ¡andando!, ¡arrea!, ¡tira para adelante!; removerse*; не ворушись! ¡no te muevas!; ворушись! (поквапся) ¡muévete!, ¡date prisa! восенй присл. en otoño, durante el otoño восківка ж papel de cera (encerado) восков-йй прикм. 1. de cera, céreo; ceroso (соскоподібний); cereño (про колір); - сірник cerilla f, ~a свічка vela f, cirio m; ~e ліплення ceroplástica f; живопис -ими фарбами pintura cerífica (al encausto), cerografía f, 2. (про обличчя, руки) céreo, amarillo como la cera;~e дерево бот. cerito m; ~a стиглість madurez cérea
восконбсний прикм. бот. cerífero воскоподібний прикм. ceroideo, ceroso воскресЯти див. воскреснути воскресйти 1. resucitar vt, 2. resucitar vt; reanimar vt (оживити); - в пам’яті revivir en la memoria; ~ надію reanimar la esperanza воскресіння c 1. рел. resurrección f, 2. (внутрішнє оновлення) renacimiento m, resurgimiento m
воскрбснути 1. resucitar vi; 2. revivir vi; reanimarse (оживитися) воскрешйти див. воскресити вбсьм-а ж 1. (дріб) octavo т, octava parte; в одну ~у (про формат книжки) en octavo; 2. муз. corchea f
вбсьмеро числ. збірн. ocho восьмивеслбвий прикм. de cuatro pares de remos
восьмивірш ч літ. octava f восьмигодйнний прикм. de ocho horas; de las ocho (призначений на восьму годину); ~ робочий день jomada de trabajo de ocho horas восьмигранний прикм. мат. octaédrico восьмигрйнник ч мат. octaedro m восьмидбнний прикм. de ocho días восьмиднівка ж octavario m вбсьм-ий числ. octavo; ocho (дата, номер, сторінка); ~е березня ocho de marzo; -ого березня el ocho de marzo; пів на -y (las) siete у media; йому йде (пішов) - рік tiene los siete años cumplidos; -а частина ochava f восьмиклЯсник ч alumno del octavo grado восьмиколбнний прикм., apxim. octóstilo восьмикрйтн'ий прикм. óctuplo, óctuple, ocho veces; у -ому розмірі al óctuplo восьмикутник ч octágono, octógono, octagonal, octogonal
восьминіг ч зоол. pulpo m восьмирічка ж (школа) escuela secundaria de ocho grados (años)
восьмирічний прикм. de (para) ocho años восьмискладнйк ч літ. octosílabo m восьмискладбвий прикм. літ. octosilábico, octosílabo
восьмисбтий числ. octíngentésimo; ochocientos (дата, номер, сторінка); - рік año ochocientos
восьмистопнйй прикм. літ. de ocho pies, octonario; - ямб yambo de ocho pies восьмиструнний прикм. de ocho cuerdas, octacorde
восьмуха ж (вага, розмір) ochava f вотувЯння c votación f вотувЯти votar vi, vt
вбтум ч voto m; - довіри, недовіри voto de confianza, de censura; виявити - недовіри урядові presentar una moción de censura al gobierno
в6тчин*а ж icm. patrimonio m, bien patrimonial; heredad f (про земельне володіння); дивитися на що-н. як на свою -у mirar a algo como si fuera suyo
вбтчинний прикм. icm. patrimonial вбхра ж ocre m; almagre m (червона) вбшажр^о m; рослинна - (попелиця) pulgón m вошйвий прикм. piojoso, pediculoso вошйвість ж piojería f, перевірити на - probar el flaco
вошйвіти llenarse de piojos
755
вощйнка
вoщáнкa ж 1. papel de ce fe (encerado); 2. бот. ceriflor m
вбщен-ий прикм. encerado; ~i нитки hilo encerado
вощйна ж panal m
вощйти encerar vt, dar cera; ~ папір encerar el I papel
воювйти 1. guerrear vi, hacer guerra; combatir | vi; batallar vi; 2. combatir vi, luchar vi (contra) воююЧ'ИЙ 1. дієприкм. від воювати; 2. прикм. beligerante; -і сторони partes beligerantes войж ч viaje m
вояжйр ч viajero m, pasajero m войк(а) ч soldado m войцтво c huestes f pl, ejército m войччина ж збірн. soldadesca f, casta militar, camarilla militarista; espadones m pl вгости 1. (запасти) hundirse; sumirse; 2. (e який-н. стан) caer* vi (en), dar* vi (en), incurrir vi (en), incidir vi (en); ~ у відчай desesperarse; ~ в неласку caer en desgracia; ~ в дитинство caer en el infantilismo, chochear vi; - в крайнощі llegar a los extremos; ~ в суперечність contradecirse*
впадйти 1. див. впасти; 2. (про річку) desembocar vt
впадГння c (річки) desembocadura f, confluencia f(місце злиття) впййка ж. soldadura f впйювати див. впаяти впайти soldar* vt (en)
вперйд присл. 1. adelante; іти ~ ir adelante, adelantarse, avanzar vi; 2. (надалі) en adelante, en lo sucesivo, en el porvenir; 3. (авансом) por anticipado; платити ~ pagar (por) anticipado (de antemano, por adelantado), pagar un anticipo; ні назад ні ~ ni atrás ni adelante; годинник пішов ~ el reloj adelanta
enóptiie присл. por primera vez; не ~ no es la primera vez впир ч vorágine f
впйска ж inscripción f, inserción f, nota f (запис) впівгблоса присл. a media voz; співати ~ canturrear vi, canturriar vi впівбберта присл. de (medio) perfil впівбка присл. con ojos entornados; con el rabillo del ojo; спати ~ dormir con los ojos entreabiertos
впівсйли (упівсйли) присл. a media fuerza впле-стй док., вплiтáти enlazar vt, entrelazar vt вплив ч influencia f, influjo m; ascendiente m (моральний); autoridad f (авторитет); справити ~ ejercer influencia (en), tener ascendiente (en. sobre), influir* vt, піддатися ~y, потрапити під ~ caer bajo la influencia (de), dejarse influir (por), ser influido (por): мати великий ~ gozar de gran autoridad (de gran influencia); відчувати чий-н. - estar sometido a la influencia de uno; сфера ~y medio ambiente; esfera de influencia; застосувати фізичний ~ utilizar métodos coercitivos, ejercer coacción (sobre); під чиїм-н. -ом bajo el influjo (la influencia, el efecto) de alguien впливйти док., вплинути influir* vt, ejercer influencia (en), tener ascendiente (en, sobre) впливбв'ий прикм. influyente; -а людина hombre de influencia
вплйнути influir* vi (sobre), ejercer influencia (en), influenciar vt
вплутати док., вплутувати (втягти) mezclar vt, enredar vt
вплутатися mezclarse, entremeterse BnpáB-a ж ejercicio m; práctica f, словесні ~и escarceos m pl; збірник вправ libro de ejercicios; гімнастичні ~и ejercicios gimnásticos впрйвити 1. (вставити) encajar vt, reducir* vt - звих reducir una luxación; 2. (заправити) meter vt; - мізки (кому-н.) hacer sentar la cabeza (a); encasquetarle a uno en la cabeza; 3. fijar vt, asegurar vt embutir vt, taracear vt (в оправу); 4. engastar vt, incrustar vt, engarzar vt (коштовний камінь)
впрйвлення c encaje m, reducción f вправлйти ejercitar vt; entrenar vt (тренувати)
вправлйтися ejercitarse, hacer ejercicios; practicar vt (практикуватися); entrenarse (тренуватися); -ся у співі practicar el canto;
-ся у стрільбі ejercitarse (entrenarse) en el tiro; —ся в іспанській мові practicar el español впрйвний прикм. hábil, diestro, ágil; - стрілець tirador hábil
вприкуску присл.: пити (чай) - beber (té) mordiendo y chupando un terrón de azúcar (o un caramelo)
впритул присл. 1. muy pegado, muy junto; muy cerca (близько); muy apretado (тісно); muy tupido (щільно); подійти - до берега ir muy pegado'a la orilla; сидіти - один до одного estar sentados muy juntos; 2. de lleno, plenamente; взятися до чого-н. - ponerse de lleno a hacer algo; подійти - до вирішення питання afrontar de lleno la solución del problema BnpoBáWKOHHn c introducción f, implantación f, inculcación f, realización f, asimilación f (здійснення); - передового досвіду introducción de la experiencia de vanguardia впровйдити док., впровйджувати introducir* vt, implantar vt, inculcar vt, - у виробництво introducirr en la producción впровйдитися док., впровйджуватися introducirse, penetrar vi; arraigarse (укорінитися) впуск ч entrada f (acción); admisión f (допуск) впускйти див. впустити впускнйй прикм. (про клапан, трубу) de admisión, de entrada; - отвір abertura de admisión впустйти dejar entrar; admitir vt (допустити); - кого-н. у приміщення dejar entrara alguien en el local; - повітря airear vt, ventilar vt вравнГсть ж habilidad f, destreza f, maña f, iáó.é - (у чому-н.) ser mañoso (en), darse maña (para)
вражйти дивю вразити вражйючий прикм. impresionante врйження с impresión f, efecto m (ефект, дія); справити - hacer mella; бути під ~м encontrarse bajo la impresión (de); ділитися -ми compartir (las impresiones)
враз присл. al mismo tiempo, simultáneamente; al momento, inmediatamente врйзйти sorprender* vt, pasmar vt, dejar estupefacto (приголомшити); - в саме серце dar en el blanco
врйзлйвий прикм. impresionable врйзлйвість ж impresionabilidad f врйнішний прикм.: - пора hora temprana, hora de madrugada вривйти див. врити вривйтися1 див. вритися вривйтися2 див. увірватися врйти plantar vt, fijar vt, sujetar vt, hundir vt (en la tierra)
врйтися clavarse, hundirse врбда ж belleza f, hermosura f, lindeza f вродлйвий прикм. bello, lindo, hermoso, bonito; guapo
врбзбивку присл. sin seguir un orden sistemático, sin pies ni cabeza; полігр.: набирати - espaciar las letras
врбзбрід присл. en desorden, desordenadamente, a la desbandada; іти - ir en desorden врбзкид присл. diseminadamente, aquí y allí врбзріз присл.: іти - ser contrario (a), oponerse* (a); ir en contra (de); - з вашою думкою en contra de (en pugna con) su opinión врбзтіч присл. en diversas direcciones врбзтяг присл. (розтягнувшись) a todo lo largo, cuan largo es; лежати - estar acostado cuan largo es вруб ч гірн.. corte m
врубка ж буд. 1. encajadura f, encaje m; 2. ensambladura f, acoplamiento m врубов ий прикм.: -а машина гірн.. cortadora І, rozadora f
врукопйш присл. cuerpo a cuerpo; зчепитися - luchar cuerpo a cuerpo вруч0ти див. вручити
вручення с entrega f, - нагороди acto de imposición de condecoración вручити (кому-н.) entregar vt~ орден entregar una condecoración,condecorar vt; - повістку entregar la citación
вручну присл. a mano, manualmente врятувйти salvar vt, - життя salvar la vida; - шкуру salvar el pellejo
врятувйтися salvarse; він ледь врятувався se salvó por los pelos; - втечею salvarse por pies всебічн ий npum. multilateral; completo, detallado; profundo (поглиблений); omnicompren- sivo; -а допомога amplia ayuda; - аналіз análisis completo; - розвиток desarrollo multilateral (armonioso, en todas las esferas); - розгляд examen detallado (profundo) M
всебічно присл. bajo todos los aspectos, desde todos los puntos de vista всевидющ’ий прикм. omnividente; -e око ojo de Dios 1
всевйшній прикм. altísimo, excelso всевідйння c omnisciencia f всевідаюч-ий прикм. omnisapiente, omnisciente; omniscio (всезнаючий); - людина erudito a la violeta, sabelotodo m всевлйддя c omnipotencia f всевлйдний прикм. con poderes ilimitados, omnipotente
всезнййко ч sabelotodo m, sabihondo m; marisabidilla f (про жінку)
всеїдний прикм. omnívoro; -а тварина animal omnívoro
вс0лбння с mudanza f, instalación f, alojamiento m; - в новий дім mudanza a una casa nueva вселбнський прикм. universal; - собор церк. concilio ecuménico (general) всолйти док., вселйти 1. (оселити) domiciliar vt, instalar vt, alojar vt (пожильця); - до себе tomar un inquilino (un huésped); 2. (навіяти) inspirar vt; infundir vt; - надію (в кого-н.) hacer concebir (infundir) esperanzas (a); - страх (e кого-н.) infundir miedo (a) всолйтися 1. (оселитися) mudarse, domiciliarse, establecerse*, instalarse (поміщатися); alojarse (квартирувати); 2. (зародитися) surgir vi; introducirse*
всемогутній прикм. todopoderoso; omnipotente (всесильний)
всемогутність ж omnipotencia f всенародний прикм. de pueblo, nacional, público; -e надбання bienes públicos, patrimonio nacional; ~e свято fiesta nacional; - перепис censo general; -e опитування referéndum m, plebiscito m всенарбдно присл. 1. de todo el pueblo, de toda la nación; 2. (відкрито, публічно) ante todo el mundo, públicamente
всенбшна ж церк. vísperas f pl (en la iglesia ortodoxa)
всеозбройн’ня c: у -ні armado de pies a cabeza; бути у -ні (знань) estar fuerte en (pertrechado de)
всеосйжний прикм. universal, global, exhaustivo; integral; omnicomprerisivo всеперембжний прикм. victorioso, triunfal всепоглинйльний прикм. que absorbe todo; -а пристрасть pasión devoradora всепогбдний прикм. спец, (para) todo tiempo; - літак avión todo tiempo
всепожираючий прикм. devorante, devorador всепрои&ючий прикм. que todo lo perdona, que perdona todo, todoperdonativo всепрбщення c perdón absoluto m; церк. absolución f
всерйбз присл. seriamente, en serio; приймати - tomar en serio; - і надовго de verdad y para siempre; взятися - emplearse a fondo bcócbít ч universo m, mundo m, orbe m всесвітній прикм. mundial, universal; ~я іст. орія historia universal; -я виставка exposición mundial; -я слава fama mundial всесвітньо-історйчний прикм. histórico-mun- dial, de trascendencia histórica universal всесйлля c omnipotencia f всесйльний прикм. omnipotente; todopoderoso (всемогутній)
всеслов'йнський прикм. paneslavo Bcó-таки 1. прийм. con todo, no obstante, sin embargo; 2. част.: - добре a pesar de todo, esta bien; де я його - бачив? ¿pero dónde le ne visto?; i - con todo y con eso всехвильовйй прикм. радіо omnionda; приймач receptor omnionda всйлйти enhebrar vt, enhilar vt (нитку); ~ нитку в голку enhebrar la aguja
756
вугленбсний
ВСИЛИТИ див. ВСИЛИТИ
всйпати 1. (насипати) echar vt 2. regañar vt, reprender vt (висварити); zurrar vt, tundear vt /,відлупцювати); ~ перцю zurrar la badana, atizar una paliza
всілйк’ий прикм. 1. de todo género, de toda suerte, de toda especie, de toda clase; ~i засоби todos los medios posibles; ~i товари toda clase de mercancías; ~их кольорів de todos los colores, de toda clase de colores; abigarrado (істрокатий); ~ими способами de todas las maneras posibles; надавати ~y помощь prestar toda clase de ayuda; 2. por todos los medios, en todo lo posible; ~e сприяння ayuda en todo lo posible, todo el apoyo posible, todo género de ayuda
всілйко присл. de todas maneras; por todos los medios; - старатися hacer todo lo posible; ~ ображати emplear toda clase de insultos, insultar en todos los tonos;~ старатися hacer todo lo posible (para); ~ сприяти чому-н. prestar toda la ayuda (todo el concurso) posible para algo; ~ заохочувати alentar por todos los medios posibles
всбвувати hacer entrar, introducir* vt (empujando, apretando)
всовуватися entrar vi (dentro); introducirse* (empujando, apretando)
вста-вйти, уста*вйти див. встати; хворий починає ~ el enfermo comienza a levantarse; не ~ючи sin levantarse
вставйння, уставйння с; ушанувати чию-н. пам’ять ~м ponerse en pie para honrar la memoria de alguien; голосувати ~м votar levantándose (poniéndose en pie)
встйвити poner* vt, Intercalar vt, insertar vt, encajar vt (один предмет в інший); interpolar vt, interponer* vt (в текст.); enjaretar vt (Apa., M., Вен.); introducir vt; ~ скло poner un cristal; ~ карт, ину в раму poner el cuadro en un marco; ~ камінь в оправу engastar (engarzar, montar) una piedra; ~ собі зуби ponerse los dientes (la dentadura); ~ слівце intercalar una palabra BCTáBKa ж (те, що вставлено) adición f, añadidura f, 3. (жіночої сукні) aplicación f, adomo m вставлення c (дія) intercalación f, inserción f, encajadura ¡(одного предмета в інший); engaste т; engarce m (в оправу); interpolación f (в текст.)
вставлйти див. вставити; ~ палиці в колеса abrir zanjas en el camino, poner obstáculos (chinas)
вставн-йй прикм.: -і рами ventanas dobles; ~¡ зуби dientes postizos; dentadura postiza (щелепа)
встанбвлення c (пам'ятника) erección f встЄти 1. (підійнятися) alzarse, levantarse, ponerse en pie (de pie); ~ з ліжка levantarse de la cama, abandonar la cama; - з місця levantarse del sitio; ~í (команда) ¡en pie!; 2. (про сонце) levantarse
встигти недок., встйгнути 1. tener tiempo (de); 2. llegar (venir) a tiempo; не ~ llegar con retraso; не встигнути на потяг perder el tren вступ ч 1. (дія) entrada f, ingreso m (тж. в організацію); 2. introducción f, preludio m (e муз.иці); prefacio m (у книжці); preámbulo m (y книжці, у промові); exordio m (у промові) вступати див. вступити вступй-ти entrar vi (en); ingresar vi (en), matricularse, darse de alta (поступити); afiliarse (a), incorporarse (а) (в організацію); ~ в партію afiliarse al partido; ~ в члени товариства ingresar como miembro de una sociedad; ~ у спілку (з kum-h.) entrar en alianza (con); - в розмову intervenir (tomar parte) en la conversación; ~ в переговори entrar (participar) en las negocia- ?°nes; - в бій entrar en combate; - в свої права іір ? noPü Р0«У) ,,e9ar vi: зима ~ла в свої права "®9о el invierno; - на посаду comenzar a ejercer «n cargo, tomar posesión del cargo; ~ у воло- entrar en posesión
^Упн-йй прикм. de entrada, de ingreso; inaugural; de introducción; - іспит examen de ingreso; - внесок cuota (cotización) de entrada; ni??1000 discurso inaugural (de apertura); -a екШя conferencia de introducción
25 Шпансько-український словник
всує присл. en vano, vanamente всунути meter vt, introducir* vt, colar* vt - ногу в черевик meter el pie en el zapato; ~ся introducirse*, entrometerse
всупереч прийм. contrariamente a, en contra de (проти); a pesar de (незважаючи); a despecho de (наперекір); ~ здоровому глузду contrariamente al sentido común, sin sentido común; a pesar de la lógica; ~ фактам pese a (a contrapelo de) los hechos; ~ усім правилам en contra de todas las reglas; ~ чиїй-н. волі a pesar del deseo (de); ~ чиїй-н. пораді a despecho del consejo (de), no obstante el consejo (de) всухом'ятку присл.: їсти ~ comer (de) fiambre всьогб присл. 1. (у сумі) por todo, en suma, en total; en general (загалом); 2. (тільки, лише) solamente, nada más; - тиждень тому hace solamente (nada más) una semana; тільки й ~ eso es todo, nada más; ~-на-~ solamente, nada más всіоди, повсюди присл. en todas partes, en cualquier parte, dondequiera, doquier(a); скрізь i - por doquier
всюдисущий прикм. ubicuo, omnipresente всюдихід ч todoterreno m (coche) всщдихщний прикм. todoterreno всйк'ий прикм. qualquier(a), no importa cual; todo; за ~y ціну no importa a que (a cualquier) precio; cueste lo que cueste; a toda costa всйчина ж: усяка ~ toda suerte de cosas, baturrillo m, batiburrillo m, miscelánea f втаємнйчення c iniciación f, confidencia f втаемнйчувати недок., втаємнйчити confiar un secreto
вт0кти док. див. втікати втбмну присл. 1. sin mirar las cartas; 2. (наосліп) ciegamente, a ciegas; a tientas, a acertar (навмання)
етгбрпги (мазь) frotar vt, friccionar vt, dar fricciones втбртися 1. (увібратися) introducirse* (frotando); 2. introducirse*; confundirse, mezclarse (e натовп); ~ в товариство infiltrarse en la compañía; ~ в чергу colarse en la cola; ~ в довіру (do кого-н.) ganarse la confianza (de) втбча ж huida f, fuga f, evasión f втир0ння c 1. (дія) fricción f, 2. (ліки) fricción f, ungüento m
втир0ти(ся) див. втерти(ся) втискйти недок., втйснути embutir vt, hacer entrar; meter vt
втискатися entrar con trabajo (con dificultad); entrar codeando (a codazos) (штовхаючись ліктями)
втік0ти correr vi, entrar fluyendo (вливатися); desembocar vi (про річку); colarse втілон'ИЙ 1. дієприкм. від втілити; 2. прикм. encamado; personificado (уособлений); realizado (здійснений), materializado, plasmado, cristalizado
втГлення c encarnaciónf personificaciónf (уособлення); realizaciónf materialización cristalización (здійснення) втілити док., втілювати encamar vt, plasmar vt, materializar vt, cristalizar vt; personificar vt (уособлювати); - ідею в мистецьких образах plasmar la idea en imágenes artísticas; ~ мрії materializar los sueños; - в життя realizar vt, hacer realidad, plasmar vt, llevar a cabo, poner en la práctica, cristalizar vt втілитися encarnarse; personificarse (уособлюватися); realizarse, plasmarse, materializarse, cristalizarse (здійснитися) втім 1. прийм. además, por otra parte, por lo demás; 2. вставн. сл. es más, además втбра ж муз. segunda voz; segundo violín вторгйтися недок., втбргаутися (в країну) invadir vt, irrumpir vt, hacer irrupción втбргнення c 1.(p країну) invasión f, irrupción f вторйнн’ий прикм. (другорядний) secundario; accesorio (побічний); ~e явище fenómeno secundario; ~ продукт producto secundario; ~¡ ознаки біол. caracteres secundarios вторувйти 1. (повторювати слова, звуки) hacer eco; 2. (підтакувати) asentir* vi, apoyar las palabras de otro; hacer coro, hacer eco a otro; 3. муз. hacer la segunda voz; acompañar vt BTpára ж pérdida f, privación; perjuicio m, daño m (шкода); зазнати великої ~и sufrir gran
pérdida; ~ зору, слуху pérdida de la vista, del oído; ~ пам’яті amnesia f, ~ крові pérdida de sangre; ~ працездатності incapacidad para el trabajo, invalidez f, ~ часу pérdida de tiempo; ~и військ, pérdidas f pl, bajas f pl; зазнати втрат sufrir pérdidas, tener bajas втрйтити perder* vi, extraviar vi; botar vt (Л. Ам.); ~ голову perder la cabeza; ~ обличчя despersonalizarse, perder la cara; ~ ґрунт під ногами írsele el terreno debajo de ios pies, perder terreno, perder pie; ~ зір perder la vista; ~ батьків perder a sus padres, quedar huérfano; ~ дар мови perder el don de la palabra, perder el habla; ~ розум (глузд) perder la razón (el juicio), volverse loco
втрачйти perder vt, - зір perder la vista; ~ рівновагу perder el equilibrio; ~ швидкість perder velocidad; ~ вагу perder peso; ~ авторитет perder (la) autoridad, perder (el) prestigio; ~ чинність юр. prescribirse*; ~ самовладання perder el dominio de sí mismo; ~ час perder (el) tiempo (en); ~ з поля зору perder de vista; мені нема чого ~ no tengo nada que perder; ~ голову perder la cabeza; ~ ґрунт під ногами pisar (ir por) terreno resbaladizo, sentir que se le van los pies, ver hundirse bajo sus pies el terreno que pisa втратитися mezclarse (en); intervenir* vi (en) (e політику); ingerirse* (en); inmiscuirse (en), entrometerse (en) (недоречно); ~ в розмову mezclarse en la conversación; ~ у справу interceder (interferir, tomar cartas) en el asunto; y справу втрутився суд la justicia intervino en el asunto
втручйння c intervención f, ingerencia f, intromisión f (небажане); хірургічне - intervención quirúrgica
втручй’тися див. втрутитися; не -йся в чужі справи! ¡no te metas en los asuntos ajenos!; ¡no te metas donde no te importa! (fam.) втулка ж 1. mex. casquillo m втупити док., втуплювати clavar vt, fijar vt, ~ погляд (в кого-н.) clavar (fijar) la mirada (en) втупитися fijar (clavar) la mirada (en)
ВТЯГТЙ 1. (досередини) arrastrar vt, llevar vt (adentro); introducir a la füerza вуалбтка ж velo m (en el sombrero) вуалювйти velar vt, echar unvelo (sobre) вуаль ж velo m
вугілля c 1. carbón m; кам’яне ~ carbón de piedra, carbón mineral, hulla £ деревне ~ carbón de leña, carbón vegetal; буре ~ carbón lignitoso, lignito m; перетворювати на ~ reducir a carbón; carbonizar vt; біле ~ hulla blanca вугільний прикм. de (a) carbón; carbonífero (вугленосний); hullero (каугільний); ~a промисловість industria hullera; ~ басейн cuenca hullera (carbonífera); ~ пласт capa hullera; ~a яма мор., carbonera f, ~a кислота хім. ácido carbónico
вугільник ч 1. carbonero m; 2. (вуглевоз) buque carbonero
вуглевидобувнйй прикм. de extracción de hulla (de carbón)
вуглевйдобуток ч extracción de hulla (de carbón)
вуглевипалювйння c carboneo m вуглевбд ч біол. hidrato de carbono вуглевбдень ч hidrocarburo m, hidrocarbono m, carburo de hidrógeno
вуглевбдистий прикм. хім. relativo a hidrocarburos
вуглеводнбвий прикм. хім. de hidrocarburo, hidrocarbonado
вуглевбз ч (судно) barco carbonero вугледробйрка ж trituradora de carbón вуглезбагачувальний прикм. enriquecedor del carbón
вуглекйсл'ий прикм. хім. de ácido carbónico; ~ газ gas carbónico, anhídrido carbónico; ~a сіль carbonato m; ~ натр carbonato de sodio вуглекислотй ж 1. хім. ácido carbónico; 2. (вуглекислий газ) gas carbónico, dióxido de carbono, anhídrido carbónico вуглекбп ч minero m
вугленавантйжувальний прикм. cargador de carbón
вугленбсний прикм. carbonífero
757
вуглепромислбвий
вуглепромислбвий прикйі. hullero вуглепромислбвість ж industria hullera вуглецбв-ий прикм. carbónico; ~а сталь acero al carbono (carbonatado) вуглбць ч carbono т\ окис ~ю monóxido carbónico (de carbono)
Івуглйна ж trozo de carbón вуглянйй прикм. див. вугільний ¡вуглйр ч див. вугільник 1 вугбр1 ч (риба) anguila f, морський - congrio т, anguila de mar; мальок ~pa anguila f, вислизнути як - resbalar (escabullirse) como una anguila; слизький мов ~ más resbaladizo (escurridizo) que una anguila вугбр2 ч (на шкірі) barrillo m, comedón m вугроподГбний, вугровйдний прикм. anguiforme
вугрув0тий прикм. (про обличчя) cubierto de barrillos (de comedones, barros, espinillas), barroso вУджен'ИЙ прикм. ahumado; -а ковбаса вудж0ння c curación al humo вудйла мн. freno m, bocado m; закусити - desbocarse el caballo; desenfrenarse вудйльник ч pescador de caña вадити pescar con anzuelo (con caña) вудитися (про рибу) ser pescado (con caña) вудГння c pesca con caña вудлище, вудйлище c caña de pescar вУдочк-а, вудка ж caña de pescar (con el aparejo, anzuelo, efe.); складана ~ caña de paquete; закидати ~y sondear el terreno; dar un toque; змотати вудки salir pitando, tomar las de Villadiego
вуж ч (змія) culebra f, водяний ~ culebra de agua вуженй c cría de culebra вужбв’ИЙ прикм. de culebra; ~e гніздо nido de culebras
вуз ч (= вищий учбовий заклад) centro de enseñanza superior, centro docente superior; escuela superior вуздб ж brida f, rienda f
вузд0чк*а ж 1. bridón m; 2. анат. frenillo m; тримати коня за ~y tener el caballo por la brida вузівський прикм. de escuela superior; de enseñanza superior
вузлик ч зм, nudo m\ мед. pápula f, утворення ~ів papulación f, papulización f вузликов*ий прикм. de (con) nudos; ~e письмо escritura quipo(s)
вузлов-йй прикм. 1.: ~a станція зал. nudo de comunicaciones, estación de cruce (de bifurcación, de empalme); 2. (головний) de empalme, de unión; principal; -і проблеми problemas nodulares; -і пункти puntos de empalme вузлувйтий прикм. nudoso вузол11. (затягнута петля) nudo m; мертвий ~ nudo corredizo; мор.ський ~ nudo marítimo (marino); vuelta de escota; ~ суперечностей nudo de contradicciones; зав’язати ~ hacer un nudo, anudar vt, зав’язати вузлом atar con nudo; розв’язати (розплутати) ~ deshacer un nudo, desanudar vt, desembrollarla maraña, desenmarañar la madeja; 2. nudo m; centro m; залізничний -nudo ferroviario; радіотрансляційний - centro de radiodifusión; телефонний -central (centralita) telefónica; - зв’язку військ. centro de transmisiones; - оборони військ, centro de resistencia; 3. бот. nudo m; 4. анат. nudo m; нервовий - ganglio m; 5. mex. nudo m; bloque m; órgano m (машини)] складання вузлів montaje de los bloques, montaje por grupos;
6. (зачіска) moño m; розрубати (розтяти) гордіїв - cortar (romper) elnudo gordiano вузол2 ч мор. (одиниця швидкості) nudo m вузькйй прикм. 1. estrecho; apretado, ajustado, ceñido (про взуття та одяг)] angosto (тісний)] -а стрічка cinta estrecha; -а колія зал. vía estrecha; 2. (обмежений) limitado, reducido; - коло знайомих un círculo limitado (íntimo) de conocidos; -а сфера діяльності una esfera limitada de actividad; у -ому розумінні слова en el sentido estricto de la palabra; 3. (про погляди) corto, cerrado, de pocos alcances; 4. лінгв. cerrado; -а спеціальність profesión especializada; ~e місце punto flaco (de una empresa, de un negocio)] punto de estrangula- miento, cuello de botella
вузькість ж estrechez f, estrechura f, angostura f вузько присл. estrechamente вузькогрудий прикм. de pecho estrecho вузькоколГйка ж зал. vía estrecha вузькоколійний прикм. зал. de vía estrecha; -а залізниця ferrocarril de vía estrecha вузьколйстий прикм. de hojas estrechas вузьколббий прикм. 1. de frente estrecha; 2. corto, cerrado, de pocos alcances вузькобкий прикм. de ojos rasgados вузькоспеціалізбваний прикм. de profesión especializada
вулик ч colmena f, (рій) enjambre m; розтривожити - espantar al enjambre вулице ж calle f, на -i en la calle; головна - calle mayor; блукати -ями azotar calles, callejear vi] вештання -ями callejeo m; зелена - зал. vía libre; людина з -i un desconocido, un extraño; опинитися на -i quedarse (encontrarse) en la calle; викинути на ~ю dejaren la calle, echar a la calle; poner de patitas en la calle (fam.); вийти на -і (збройно) echarse a la calle вуличка ж callecita f, callejuela f, calleja f вуличн-ий прикм. de (la) calle, callejero; - рух tráfico m, circulación f, правила -ого руху código de la circulación; - торгівець vendedor ambulante; - хлопчак niño callejero, galopín m, pilluelo m] -а жінка mujer airada (de vida alegre, pública, de mala vida)
вулкйн ч volcán m; діючий - volcán activo (en actividad); згаслий - volcán apagado (extinguido); жити як на -i vivir (estar) sobre un volcán Вулкйн чміф. Volcán m, Volcano m вулканізйтор ч mex. (апарат) vulcanizador m вулканізйція ж mex. vulcanización f вулканізм ч геол. volcanismo m вулканізувйти тех. vulcanizar vt вулканіт ч (ебоніт) vulcanita f вулканічний прикм. volcánico вулканолбгія ж vulcanología f вульгаризйтор ч vulgarizador m вульгаризйторський прикм. vulgarizador вульгаризйція ж vulgarización f вульгаризм ч лінгв. vulgarismo m вульгаризувйти vulgarizar vt, simplificar vt (спрощувати)
вульгйрн-ий прикм. vulgar, trivial; ramplón, chabacano; -і манери maneras vulgares; - матеріалізм materialismo grosero; -а латина latín vulgar
вульгйрність ж trivialidad f, vulgaridad f, ramplonería f
вульгйрно присл. trivialmente, vulgarmente, de manera (de modo) vulgar вульгйрщина ж vulgaridad f, chabacanería f, estilo garbancesco; literatura bulevardesca; kíts- ch m
вундеркінд ч niño prodigio вуркагйн ч жарг. delincuente m; caco m, chorizo m
вус ч 1. bigote m; mostacho m; крутити - retorcerse el bigote; китовий - ballena f, намотати собі на - darse por advertido (por enterado); tomar en cuenta вусйнь ч persona bigotuda вусбтий прикм. bigotudo вусик ч 1. bigotillo m; 2. зоол. barbilla f (риб)] antena f (комах)] 3. бот. zarcillo m, tijereta f вутлий прикм. frágil
eyx’O c 1. orejaf oído m (орган слуху)] середнє - oído medio; запалення вуха otitis f, говорити кому-н. на - hablar a alguien al oído; нам’яти -а estirar de las orejas (а); затулити -a taparse los oídos; зацідити y - dar una bofetada, abofetear vt, 2. (у шапки) orejera f; вуха в’януть lo rechazan los oídos; me dan bascas de oírlo; нащулити (нашорошити) вуха aguzar los oídos; ser todo oídos; стригти (прясти) вухами orejear vt, amusgar vi, vt, пропустити повз вуха hacer oídos de mercader, no prestar atención; притягти за вуха traer por los pelos (por los cabellos); слухати краєм вуха saber de oídas; вухам своїм не вірити no dar crédito a sus oídos; не бачити як своїх вух ni lo verás, пі lo tocarás; і за вухом не свербить se hace el sordo (el tonto), hace oídos de mercader eyxáHb ч (кажан) orejudo m
вухбтий прикм. orejudo ByuuáHKa ж gorro con orejeras вушко c 1. зм. до вухо; 2. (голки) ojo m вушнйй прикм. de la oreja, del oido, de los oídos; auricular; otológico (cient.)] -а раковина pabellón de la oreja, aurícula f, -а зал.оза glándula parótida, parótida f; -а сірка cera f, cerumen m; ~e дзеркало otoscopio m; - лікар otólogo m; -і хвороби enfermedades del oído* - біль dolor de oído
вушнйк ч especialista del oído, otólogo m вх ід ч entrada f, acceso m (доступ)] головний - entrada principal; безкоштовний - entrada gratuita; - заборонено se prohíbe la entrada; на -оді a la entrada
вхідний 1. прикм. de entrada; - квиток billete de entrada, entrada f, billete m; boleto m (Лат. Ам.)] -а плата precio de entrada; - отвір abertura f,2.4 спец, papel recibido вхбджоння c entrada f
вхбди ти див. увійти; - в подробиці, деталі entrar en detalles, en pequeneces; - в усе pensar en todo, atender a todo; - в смак (чого-н.) tomar gusto (а); це не ~ло до моїх планів esto по entraba en mis planes
вхбжий прикм. que tiene acceso (a alguna parte), que es recibido (admitido) (en alguna parte) вхолбету присл. en vacío, sin ningún resultado; працювати - trabajar sin ningún resultado; funcionar en vacío (en marcha muerta) (на холостому ході)
вчбсно присл. a tiempo; oportunamente, a propósito (до речі)] не - intempestivamente, a destiempo; inoportunamente, a despropósito (не до речі)] - сказане слово palabra dicha a tiempo (а propósito)
вчащбти (до кого-н., куди-н.) ir a ver, ir a visitar (de vez en cuando)
вчинбння c realización f, - подвигу la realización de una hazaña; - злочину la perpetración de un crimen
вчйн’ок ч 1. acto m, acción f, proceder m; нерозважливий - testarudez f; сміливий - proeza f; 2. mh.\ ~ки (поведінка) conducta f, modo de actuar в’юк ч albarda f, carga f, fardo m (вантаж) в’юн ч 1. (риба) locha f, loja f, 2. anguila f; звиватися -ом a) tener el diablo en el cuerpo, moverse como una ardilla, bailar como una peonza; б) (біля кого-н.) dar vueltas (en tomo de)] adular vt (запобігати) в’їЬчити albardar vt, enalbardar vt, enjalmar vt (тварину)] cargar vt (вантаж) в’їЬчн'ИЙ прикм.: -а тварина bestia de carga; -e сідло basto m, albarda f в’юшка ж llave de tiro (en la chimenea) в’йжуч’ий прикм. astringente; áspero, agrio, acerbo (про смак)] -а речовина substancia astringente в’яз ч olmo m
в’язбльний прикм. de tejer, de punto; -а спиця aguja de tejer (de hacer punto); - гачок ganchillo m в’язйльни-к ч 1. (трикотажу) tejedor m; 2. (снопів) hacinador m, (a)gavillador m; -ця ж 1. (трикотажу) tejedora f, 2. (снопів) hacinadora f в’йзаний прикм. de punto, tejido в’йзанка ж haz m, carga f (дров)] manojo m, hacecillo m (хмизу)
в’язйння c 1. (панчох) tejido m; 2. (зв'язування) atadura f, ligadura f; 3. (плетіння) tejido m, tejedura f; 4. (снопів) hacinado m 5. (виріб) labor (artículo) de punto
в’язйти 1. (панчохи) tejer vt, hacer punto; 2. (зв'язувати) liar vt, atar vt, agarrotar vt (людину)] - снопи (a)gavillar vt; 3. (бути в'язким) ser astringente; -ся (відповідати) corresponder vi, concordar* vf, estar de acuerdo; це погано в’яжеться з його поглядами esto no está en consonancia con su opinión; розмова не в'яжеться no resulta la conversación в’йзка ж atado m; legajo m в’язк-йй прикм. pegajoso, viscoso (липкии); glutinoso (клейкий)] fangoso, cenagoso (oaa- нистий)] pantanoso (про ґрунт)] -а речовина substancia pegajosa; -e дно fondo pantanoso в’йзкість ж viscosidad f .
в’язнйц-я ж cárcel f, prisión f, посадити до encarcelar vt, meter en la cárcel; poner a ia
758
в’бнути
sombra (fam.y, випустити з -і poner en libertad, excarcelar vt
в’язнйчний прикм. de (la) cárcel, de (la) prisión, carcelero, carcelario; penitenciario (про режим) в’бзнути 1. (грузнути) hundirse; atascarse, encenegarse (в багно); 2. (про їжу) encajarse; ~ в зубах encajarse entre los (pegarse a los) dientes
в’язь жлінгв. ligado m, cenefa f в'язь ч (риба) ido m
в’блен'ИЙ прикм. curado (al aire, al sol); seco (al aire, al sol); ~a риба pescado curado (seco) (al
aire)
в'йлення c curación f, secamiento m (al aire, al sol)
в’йлий прикм. 1. (про квіти) marchito, lacio, ajado, mustio; 2. (про шкіру, minó) flác(c)ido; baquetudo (Лат. Ам.); 3. (млявий) lánguido, indolente; в’ялий настрій indolencia f в’ялйти curar vt, secar vt (al aire, al sol) в’йлість ж 1. pereza f, flacidez f (м'язів); atonía f, ~ кишечнику atonía de los intestinos; 2. (млявість) indolencia f, languidez f
в’йло присл. muellemente, con indolencia; con flojedad (слабо); ~ працювати trabajar indolentemente
в’йнення c marchitamiento m, marchitez f, ajamiento m, laciedad f
в'йнути 1. (про рослини) marchitarse, ajarse, agostarse; 2. languidecer* vi; (у мене) вуха в’януть me dan bascas de oírlo
759
га
га ч див. гектар
габардйн ч (тканина) gabardina f (tela) габарйт ч тех. 1. dimensión f, medida f, espacio m; 2. зал. gálibo m
габарйтн-ий прикм.: ~i розміри dimensiones (medidas) máximas; ~i ворота зал. gálibo m гав виг. guau
гавднськ’ий прикм. de La Habana, habanero; ~a сигара habano m, puro m, tabaco m гйвань ж puerto m; зовнішня ~ antepuerto m гйвкання c, г0вкіт ч ladrido m гйвкати недок., гйвкнути ladrar vi; ~ на місяць ladrar a la luna; собака гавка, а вітер несе el perro ladra y la caravana pasa гавкучий прикм. que ladra, ladrante, ladrador; ~ голос voz perruna гавбт ч муз. gavota f ráepnK ч haragán m, bribón m, gandul m rára ж (птах) eider m, eidero m, ganso del Norte, pato de flojel
rarápa ж (птах) somorgujo m, somormujo m rarápxa ж (птах) petrel m, alca f raráT ч мін. gagate m, azabache m Нгачий прикм. de eider, de eidero; ~ пух edredón m
гад ч 1. reptil m; 2. canalla m, infame m, vil m гйданий прикм. 1. (передбачуваний) supuesto; 2. (уявний) aparente; imaginario; 3. (ймовірний) presunto
гадюк-а ж (змія) culebra f, víbora f, ~ові мн. зоол. vipéridos m pl газ1 ч (тканина) gasa f
газ2 ч 1. gas m; 2. мн.: гази (в кишечнику) ventosidad f, flatulencía f, дати ~y dar gas; збавити ~ quitar gas(es)
газав0т ч gazavat m, yihad m газгбльдер ч mex. gasómetro m газбль1 ж (гірська коза) gacela f газбль2 ж літ gazel т, gazal m газбта ж periódico т; diario m (щоденна); gaceta f (офіційна); rotativo m газбтний прикм. de periódico(s), periodístico; de prensa; ~a кампанія campaña de prensa; ~a вигадка bulo periodístico газетйр ч 1. (продавець газет) vendedor (ambulante) de periódicos; 2. (співробітник газети) gacetero m, periodista m газйк ч automóvil marca GAS газифіИція ж gasificación f, підземна ~ gasificación subterránea газифікувйти i gasificar vt, instalar el gas (en) газівнйк ч gasista m
газбван-ий 1. дієприкм. від газувати; 2. прикм. gaseoso; ~а вода gaseosa f, agua gaseosa
гбзов-ий1 прикм. 1. de (a) gas; - завод fábrica de gas; ~e освітлення alumbrado de gas; ~ ріжок farol de gas; 2. військ, de gas(es); con gas(es); ~a гангрена мед. gangrena gaseosa гйзовий2 прикм. (про тканину) de gasa газогенератор ч тех. gasógeno т, generador de gas
газозварюв0льний прикм. тех. para (de) soldar a gas
газолін ч gasolina f, gasoleno m газомір ч contador de gas, gasómetro m газомбтр ч gasómetro m (місткість); contador de gas (лічильник)
газбн ч césped m; cantero m (Лат. Ам.) газонепроникнйй прикм. a prueba de gases; impermeable (estanco) al gas газонбсний прикм. gasífero; ~ пласт capa con reservas de gas natural газоббмін ч біохім. intercambio de gases газоочиснйк ч purificador de gas газоподібний прикм. gasiforme, gaseoso; aeriforme; ~ стан фіз. estado gaseoso, gaseidad f газопровід ч gasoducto m, conducto (conducción) de gas
газопроникнйй прикм. permeable al gas газоутвордння c gasificación f, conversión (transformación) en gas
газувйти 1. gasear vt, gasificar vt, saturar vt (de anhídrido carbónico); 2. гірн. (виділяти газ - про сверддловину) emanar gas гаїтйнин ч haitiano m гаїтйнка ж haitiana f гаїтйнський прикм. haitiano, de Haití гай ч boscaje т, bosque m, soto m; оливковий ~ olivar m
гай-гай виг.: ay гайдрбп ч ae. cuerda de guía rám-a ж tuerca f, підкрутити ~и apretar las tuercas
гайковйй прикм. mex. de tuerca гйймор-ів прикм.: ~ова порожнина анат. antro de Highmoro, seno maxilar гайморйт ч мед. sinusitis f гак1 ч 1. мор. gancho т; garfio т, bichero m (багор); 2. (кружний шлях) rodeo т, descarrío т; зробити ~ dar un rodeo гак2 ч: з ~ом ó pico; два кілометри з ~ом dos kilómetros ó pico
rána прикм. незм.: --вистава función de gala галйктика ж Galaxia f галактйчний прикм. acmp. galáctico галантербйн-ий прикм. de mercería галантербя ж збірн. mercería f галйнтний прикм. galante
галйнтність ж galantería f галйнтно присл. galantemente, con galantería ránac ч 1. gritería f, vocerío m; 2. alboroto m, rumor m
галасувйти vocear vi, gritar vi; hablar todos a la vez; aleonar vt, alionar vt галбр-а ж icm. galera f галербя ж galería f галерйст ч galerista m галбта ж galleta f г0лечник ч guijarral m ránn мн. бот. agallas f pl rántó ч хім. galio m
галіфд мн. невідм. pantalón de montar; pantalón abotinado
ránnn мн. icm. galos m pl талліннський прикм. galicano галліцйзм ч лінгв. galicismo m галльський прикм. icm. galo; de Galia галогбн ч хім. halógeno m галог0нний прикм. halógeno; -а лампа lámpara halógena
галб'ід ч хім. halógeno m, haloideo m галбн ч (міра рідин і сипких тіл) galón m галбп ч 1. galope т; пустити (коня) в - correr а galope tendido: 2. (танець) galop т, galopa f галбпом присл. a (al) galope галопуйч'ий прикм. galopante галс ч мор. 1. (курс) bordada f, правий, лівий - bordada a estribor, a babor; змінювати - virar de bordo, amurar vt, 2. (снасть) amura f г0лстук ч corbata f галуження c ramificación f галузбвий прикм. de una rama de la industria (de la ciencia, etc.), sectorial галузитися ramificarse гйлузь ж rama f, sector m; галун ч galón m, sardineta f галунбвий прикм. de alumbre; alumbrífero, alúmbrico (що містить галун) галушки мн. кул. galuchki f pl (bolitas de pasta cocidas en caldo, leche, etc) гальванізйція ж ел. galvanización f гальванізм ч фіз. galvanismo m гальванізувйти і ел. galvanizar vt гальванічний прикм.ел.galvánico гальванбметр ve^galvanómetro m гальванопл0стика ж тех. galvanoplastia f, galvanoplástica f
гальванотйпія ж тех. galvanotipia f гйлька ж guija f, guijarro m, canto rodado гальмівнйй прикм. фізіол. de inhibición гальмб c 1. freno m; повітряне - freno de aire; автоматичне - (потяга) freno automático,
760
гіубиця
2. freno т, estorbo т, traba f, ~ економічного розвитку freno en el desarrollo económico; спустити на гальмах arreglar sin ruido гальмовйй прикм. de freno, frenado; ~ башмак зал. zapata de freno; ~ кондуктор зал. guardafrenos m
гальмувйння c 1. mex. frenaje m, (enarenado m- 2. (розвитку) retardación f, 3. фізіол. inhibición f
гальмувйти 1. (про транспорт) frenar vt, enfrenar vt, apretar los frenos; poner la retranca (Л. Ам.у, 2. (розвиток) (refrenar vt, estorbar vt, trabar vt, impedir* vt, obstaculizar vt (іперешкоджати); 3. фізіол. inhibir vt гальмувйтися frenarse гальбрка ж general f, paraíso m, gallinero m гальюн ч мор. retrete m (en los barcos), beque m галюцинація ж alucinación f, alucinamiento m, desvarío m галйвина ж claro m
гам, ráMip ч alboroto m, batahola f, algazara f, шум i ~ algarabía f ráMa ж муз. gama f, escala f гамадрил ч зоол. mandril m raMáx ч hamaca f
гаманбць ч, гамйн ч 1. monedero т, portamonedas т; 2. (про гроші, багатство) bolsa f, talega f
raMáuii мн. polainas f pl гамбіт ч шах. gambito m гамбургер ч hamburguesa f гамівн-йй прикм.: ~a сорочка camisa de fuerza ráMMa ж (літера грецького алфавіту) gamma t, —промені фіз. rayos gamma; —частинки фіз. partículas gamma гйнглій ч мед. ganglio m гангрбна ж мед. gangrena f гангренбзний прикм. мед. gangrenoso ráHrcTep ч gángster m гангстерйзм ч gangsterismo m гангстерський прикм. gangsteril гандббл ч спорт, balonmano m гандикйп ч спорт, handicap m ган0бн-ий прикм. infame, ignominioso; vergonzoso; difamatorio
гйнити 1. ajar vt, denigrar vt, desollar* vt, 2. reprender vt, censurar vt, reprobar* vt (осуджувати)-, denunciar vt t Ганімбд ч міф. Ganimedes m гантбль ж pesa f ганчірка ж trapo m ганчірник ч trapero m
ганчірниця ж 1. trapera f, 2. lechuguina f, amiga de trapos
ганч(рник ч ropavejero m, trapero m ганчір’я c збірн. 1. (про убрання) trapería f, trapos m pl; 2. (лахміття) andrajos m pl, harapos m pl
ганчір’ян-йй прикм. de trapo(s); ~a лялька
muñeco de trapo; ~a маса masa de trapos ганьбі ж deshonra /, oprobio m, ignominia f, vergüenza f (сором)
ганьбйти deshonrar vi (неславити); ultrajar vi (паплюжити); difamar vi, denigrar vt ганьбитися deshonrarse ганй*ти 1. llevar vt, hacer correr; arrear vt, aguijar vf, aguijonear vt (поганяти); ~ з місця на місце hacer correr de un lado para otro; ~ коня на корді hacer trotar al caballo del ramal; ~ м’яча llevar el balón; 2. (автомобіль) llevar (conducir) a gran velocidad; 3. (переслідувати звіра) acosar vt, ojear vt, 4. (проганяти) echar vt, arrojar vt, expulsar vt, 5. (відправляти з дорученням) ajetrear vt, enviar vt (по що-н.); ~ кого-н. no що-н. enviar (mandar) a alguien en busca de a,9o; 6. (екзаменувати) escarbar vt, ~ з математики escarbar los conocimientos de matemáticas; - на іспиті freír (acosar) a preguntas el examen; ~ голубів lanzar (las) palomas; куди Макар телят не ~в donde Cristo dio las tres raw?S’en ,os quintos Infiernos датися 1. (переслідувати) perseguir* vt, g~°s?r vt (на полюванні); 2. (домагатися) per- Ґ vt, buscar vt, correr vt (tras); ~ за славою perseguir honores; - за двома зайцями querer dos Pájaros de un tiro (de una pedrada) ^пликч abotonador m
гаптувйння c bordado m; ~ золотом bordado en oro
гар ч 1. chamusquina f, quemazón f (горілі рештки); запах ~y olor a quemado (a chamusquina); 2. (відходи коксу) carbonilla f, ceniza f, 3. (лісове згарище) quemada f rapáxc ч garaje m; cochera f (автобусний, тролейбусний); cochería f (П. Am.) гарйжний прикм. de garaje гарйзд 1. у знач, присуд, (добре) está bien; bueno; 2. част. (добре, згоден) bien, está bien; convenido, de acuerdo, sea (así) гарйнт ч юр. garante m, fiador m, avallista m гарантГйн-ий прикм. garantizado; de garantía; ~ ремонт arreglo garantizado; ~ лист фін. carta de garantía; ~e свідоцтво certificado de garantía гарйнті’Я ж garantía f, aval m, caución f, prenda f (застава); без ~ї sin garantía(s); де ~ того, що...? ¿dónde está la garantía de que..? гарантбваний 1. дієприкм. від гарантувати; 2. прикм. garantizado
гарантувйти і 1. (давати гарантію) garantizar vt, garantir vt; dar garantía; 2. (убезпечити) asegurar vt, garantizar vt гарбуз ч calabaza f, кормовий ~ calabaza forrajera гарбузбв'ий прикм. 1. de calabaza(s); 2. мн.: ~¡ бот. cucurbitáceas f pl гйрда ж (шпаги, рапіри) guarnición f гардемарйн ч мор. guardiamarina m гардйнія ж (рослина) gardenia f гардербб ч 1 .(шафа) ropero т, armario m, guardarropa f, escaparate m (Лат. Ам.); 2. (приміщення) guardarropa f 3. збірн. (одяг) vestuario m; guardarropía f (актора) гардерббник ч, ж guardarropa т, f гардйна ж cortina f rapéM ч harén m, harem m, serrallo m гаркйвий прикм. tartajoso гаркйвити tartajear vi, hablar con la «egue»; guturalizar vi, velarizar vi rapKáBicTb ж tartajeo m rapKáeo присл. con tartajeo гйркати недок., гйркнути 1. gritar vi; 2. (прикрикнути) gritar vi (a) гйркнути однораз. до гаркати rapMáT-a ж військ, cañón т, pieza de artillería; самохідна ~ pieza autopropulsada, cañón automóvil; кобальтова ~ мед. bomba de cobalto; як з ~и de golpe y porrazo, de sopetón гармйтн’ий прикм. de cañón, de artillería; ~ вогонь fuego de artillería, cañoneo m; ~ постріл cañonazo m; ~a обслуга escuadra de la pieza; ~a стрільба cañoneo m; ~e м’ясо carne de cañón rapMám ч artillero m
гармйдер ч barahunda f, zurriburri m; trapisonda f, зняти (зчинити) ~ armar una trapisonda гармонізйція ж муз. armonización f гармонізувати і муз. armonizar vt гармонГйний прикм. armonioso, armonista; melodioso (мелодійний) гармонГйність ж armonía f, consonancia f гармоніст1 ч (гравець на гармошці) acordeonista m
гармоніст2 ч (композитор) armonista m гармонічний прикм. 1. муз. armónico; 2. (гармонійний) armonioso
гармоніюв0ти armonizar vi; hacer juego; ir bien гармбнія1 ж armonía f, concordancia f (узгодженість); coherencia f (зв’язність) гармбнія2 ж муз. acordeón m гармбшка ж acordeón т, armónica f, губна ~ armónica de boca (de jaulín) гарнйнький, гарндсенький прикм. lindo, mono; ~a історія! ¡linda historia!; ~e личко carita mona (graciosa)
гарнбнько, гарнбсенько присл. bien; como es debido (як слід)
rápH-ий прикм. 1. bueno; ~a погода buen tiempo; ~ настрій buen humor; 2. bello, lindo, hermoso, bonito; вона ~ з себе es guapa, es mona гарнізбн ч guarnición f, стояти ~ом estar de guarnición, guarnecer* vt гарнізбнний прикм. de guarnición rapHÍp ч aderezo m; guarnición f гарнітур ч (комплект) juego m, completo m, conjunto m, aderezo m; ~ із сережок та брошки mqdio aderezo
гарнітура ж полігр. imposición f rapHluiáTH hacerse (más) hermoso (bello), embellecerse*, hermosearse rápHo присл. 1. primorosamente, con gracia (красиво); 2. con belleza, bellamente гарбта ж icm. garrote m гбрпія ж міф. arpía f, harpía f гарпун ч arpón m, fisga f, бити ~ом arponear vt, fisgar vt
rapnyHóp ч arponero m
гарпунн ий прикм. de arpón; ~a гармата cañón ballenero
гарпунник ч arponero m гарсбн ч camarero m
гарт ч 1. temple m; 2. полігр. plomo duro, metal de imprenta гарувбти currelar vi rápyc ч estambre m гарцювйти jinetear vi гарчйння c (собаки) gruñido m гарчйти (про собаку) gruñir* vi гбрячб присл. 1. calurosamente; con calor; 2. (палко) fogosamente; ardientemente, con ardor; 3. безос. у знач, присуд, tener calor гарйче c (страва) primer plato гарйч’Ий прикм. 1. caliente, cálido, caluroso; abrasador (жагучий); ~ джерело fuente termal; ~e сонце sol abrasador; sol que quema; 2. caluroso, cálido, ardiente (полум’яний); vivo, fogoso (палкий); apasionado (пристрасний) гарйч’ка ж 1. (лихоманка) fiebre f, calentura f, пологова ~ fiebre pauperal; біла - delirium tremens; 2. (азарт; поспіх) fiebre f, fogosidad f, acaloramiento m; пороти ~ку dar(se) (tener) prisa, ser un cochite hervite гарячкбв'ий прикм. febril, febricitante; calenturiento; ~ стан estado febril (calenturiento); ~a діяльність actividad febril; ~e марення delirio m
гарячкбво присл. febrilmente гарйчність ж pasiónf vehemenciaf (палкість); ímpetu m, impetuosidad f гас ч petróleo m, kerosene m, kerosena f, kerosén m, kerosina f (Л. Am.) гаейти 1. apagar vt, extinguir vt, 2. mex. matar vt, extinguir vt, apagar vt, ahogar vt (звук); 3. (погашати) anular vt
гасіння c 1. apagamiento m; extinción f, 2. mex. extinción f, 3. (погашення) anulamiento m; ~ вапна apagamiento de la cal гйснйк ч, гаснйця ж hornilla de petróleo con mecha
rácH-yTH 1. apagarse, extinguirse; день ~e se extingue (acaba, muere) el día; 2. (про почуття) extinguirse; 3. (слабнути) languidecer* vi, decaer* vi, sucumbir vi
гйсов’Ий прикм. de petróleo, petrolero; a petróleo; ~a лампа lámpara a petróleo, quinqué m гастрйт ч мед. gastritis f гастроентерйт ч мед. gastroenteritis f гастролбр ч 1. artista en gira (en tournée); 2. ave de paso; ladrón de paso (заїжджий злочинець)
гастрбл'ь ж espectáculo en gira artística (en tournée); бути де-н. на ~ях estar de gira artística (de tournée) en un lugar
гастрбльн-ий прикм.: ~a поїздка gira artística, tournée m; ~ спектакль espectáculo en gira (en tournée)
гастролювйти hacer una gira artística (una tournée)
гастронбм ч 1. gastrónomo m; 2. (магазин) tienda de comestibles; galería de alimentación гастрономічний прикм. gastronómico; ~ магазин tienda de comestibles; galería de alimentación
гастронбмія ж comestibles m pl, víveres m pl гастропбди мн. зоол. gastrópodos m pl, gasterópodos m pl
гастроскоп ч мед. gastroscopio m гастроскопія ж мед. gastroscopia f гатйти represar vt, atrancar vi; хоч греблю гати viene(n) a espuertas (como agua); грошей y нього — хоч греблю гати está forrado de oro, nada en oro
гать, гйтка ж dique m (de trabas y fajinas) гйубиця ж військ, obús m (cañón)
761
raynTBáxT-a
raynTBáxT*a ж військ. 1. (приміщення) celda de arresto; посадити на ~y arrestar vt, imponer arresto mayor; 2. (вартівня) cuerpo de guardia ráye ч (одиниця магнітної індукції) gauss m гЯфель ч мор. pico de cangrejo гачкувЯтий прикм. ganchudo, ganchoso гачбк ч1. gancho m
гЯшен'ИЙ прикм.: ~e вапно cal muerta (apagada) гашбтка ж gatillo m, martillo m
Шгашйш ч hachís m, hachich m; chocolate m гвардієць ч soldado (oficial) de la guardia гвардійський прикм. de la guardia гвЯрдіяж guardia f гваїЬла ж (рослина) guayule m гвельф ч icm. güelfo m
гвинт ч 1. tomillo т, clavo de rosca, tirafondo m; 2. (судна, літака) hélice f гвйнтик ч зм. до гвинт гвинтйти atornillar vt
гвинтівка ж fusil m; дрібнокаліберна (малокаліберна) ~ fusil de pequeño calibre; ~ c оптичним прицілом fusil con luneta гвинтівковий прикм. de fusil гвинтов'йй прикм. 1. de tomillo; 2. (з гвинтом) a tornillo; a hélice (про судно)', ~ домкрат gato т; 3. (гвинтоподібний) helicoidal; ~а передача engranaje helicoidal, engranaje a tomillo sin fin; ~a різь filete del tomillo; ~a лінія espira f гвинтом присл. en espiral, en caracol гвинтоподібний прикм. espiral, roscado гвинторізний прикм.: ~ верстат máquina de roscar (de terrajar), terraja f гвоздйка1 ж (квітка) clavel m, clavelito m; польова ~ clavellina f гвоздйка2 ж збірн. (прянощі) clavo m гвоздйчний1 прикм. (про квітку) de clavel гвоздйчн’ий2 прикм. (про прянощі) de clavo; ~е дерево árbol del clavo, clavero m Гбба ж міф. Hebef гебраїстика ж hebraísmo m гегельянство c філос. hegelianismo m гегембн ч fuerza predominante (hegemónica) гегембнія ж hegemonía f, ~ пролетаріату hegemonía del proletariado reéHa ж рвл. gehena m; ~ вогненна gehena de fuego
гей, гов виг. 1.ea, hola, eh; 2. (do коней) arre г0йзер ч geiser m
гейм ч спорт, tiempo m; set m (sólo en tenis) г0йша ж geisha f гекзЯметр ч літ. hexámetro m гексЯедр ч мат. hexaedro m reicráp ч hectárea f гектбват ч вл. hectovatio m гектбграф ч hectógrafo m гелгіт ч, гелгбтання c 1. (гусей) graznido m; 2. (гучний сміх) carcajada f гелготЯти 1. (про гусей) graznar vi', 2. (гучно сміятися) reír(se) a carcajadas, carcajear vi г0лій ч хім. helio m ГЄЛІК0Н ч муз. helicón m гелібграф ч acmp. heliógrafo m, helióstato m геліотрбп ч бот. heliotropo m, heliotropio m геліоцентрйчн ий прикм. acmp. heliocéntrico; -а система світу heliocentrismo m гель ч gel m
гельмінтолбгія ж helmintología f г0ма ж gema f гематйт ч мін hematites f гематогбн ч мед. hematogena f гематбма ж мед. hematoma f гбмбель ч cepillo m, garlopa f гемоглобін ч hemoglobina f геморЯгія ж мед. hemorragia f гемороїдальний прикм. мед. hemorroidal геморбй ч мед. hemorroide f, hemorroida f, almorranas f pl
геморбйний прикм. мед. hemorroidal гемофілія ж мед. hemofilia f ген ч біол. gen т, gene m гбндель, гендлярство, гендлювЯння с 1. reventa f, 2. (торгівля кіньми) chalanería f гендлювЯти 1. revender vt, 2. (торгувати кіньми) chalanear vt
гендлйр ч 1. (перекупник) revendedor т; 2. (торговець кіньми) chalán m; mercachifle т, hortera m
гендлярство c mercachiflería f гендлярський прикм. de mercachifle, de mercachiflería
генеалогічн’ий прикм. genealógico; ~e дерево árbol genealógico генеалбгія ж genealogía f гон0зис ч génesis f генерЯл ч general m
генерЯл-губернЯтор ч icm. general gobernador генералісимус ч generalísimo m генералітбт ч збірн. cuerpo de generales, generalato m
генерЯльн-ий прикм. general; ~ секретар secretario general; ~ штаб estado mayor general; ~ план plan general; ~a репетиція ensayo general; ~a карта mapa general генерЯл ьськ-ий прикм. de general; ~e звання título de general, generalato m генерЯльша ж generala f генератйвн’ий прикм. біол. generativo; ~a граматика gramática generativa генерЯтор ч mex. generador m; ~ змінного, постійного струму generador de corriente alterna, continua; ~ коливань oscilador m генератбрний прикм. generador, de generador; ~ газ gas para fuerza motriz генерЯція ж спец, generación f генерувЯти і нвдок.ел.generar vt ГЄН0ТИК ч genetista m генбтика ж біол. genética f генетйчний прикм. біол. genético геніЯльн-ий прикм. genial; de talento (про людину)', ~ твір obra genial; ~а ідея, ~а думка idea (pensamiento) genial; ~ вчений científico genial (de talento)
геніЯльність ж. genio m (про людину); genialidad f (про твір)
геніЯльно присл. genialmente, de modo genial гбній ч genio m; добрий, злий ~ genio del bien, del mal
генітЯльний прикм. genital генотйп ч біол. genotipo m геноцйд ч genocidio m г0нрі ч невідм. (одиниця виміру) henrio m г0нсок ч (генеральний секретар) Secretario general
генштаб ч (генеральний штаб) Estado Mayor General; Alto Estado Mayor генштабіст ч funcionario del estado mayor general
геоботЯніка ж geobotánica f гебграф ч geógrafo m; maestro de geografía (учитель)
географічн-ий прикм. geográfico; ~a карта mapa m, carta f, ~e положення situación geográfica геогрЯфія ж geografía f геодезйст ч geodesta f геодезйчний прикм. geodésico, de geodesia ГЄОД03ІЯ ж geodesia f геодинЯміка ж геол. geodinámica f гоблог ч geólogo m
геологічний прикм. geológico, de geología геологія ж geología f
геологорозвідка ж investigación (exploración) geológica, prospección f геологорозвідувальний прикм. de investigación (de exploración) geológica; ~¡ роботи trabajos geológicos (de prospección) геометрйчний прикм. geométrico; de geometría, geometral геомЯтрія ж geometría f геополітика ж geopolítica f гебргіка ж літ. geórgica f геофізик ч geofísico m геофізика ж geofísica f геофізйчний прикм. geofísico геохімік ч geoquímico m геохімічний прикм. geoquímico геохімія ж geoquímica f геоцентрйзм ч acmp. geocentrismo m геоцентрйчний прикм. acmp. geocéntrico геп виг. paf, chas; cataplum (при падінні) гепЯрд ч onza т, lobo tigre гбпати, гЯпатися caer* vi; coger una liebre (fam); ~ на землю dar en tierra; dar con el cuerpo en tierra, besar el suelo гепатйт ч мед. hepatitis f
гЯпнути 1. retronar* vi, retumbar vi; 2. (ударити) golpear vt (con ruido) гбпнутися caerse*, golpearee(con ruido) гептаедр ч мат. heptáedro m гептамЯтр ч літ. heptámetro m répa ж міф. Hera f герЯльдика ж heráldica f, blasón m геральдйчний прикм. heráldico герЯнь ж geranio m
герб ч armas f pl, escudo m, blasón m; державний ~ escudo (armas) del Estado гербЯрій ч herbario m; збирати ~ herborizar vt гербіцид ч herbicida m гербіцйдний прикм. herbicido гбрбов ий прикм. de armas, heráldico, de escudo; con armas, con escudo; ~ збір derecho dei timbre; ~ папір papel timbrado (sellado; membretado); -а марка timbre m; ~a печатка sello de armas герилья ж icm. guerrilla f герильЯси мн. icm. guerra de guerrillas геркулбе ч 1. (силач) hércules m; 2. (крупа) avena aplastada
геркул0с*ів, геркулЯсівський прикм. hercúleo; ~ові стовпи columnas de Hércules гермЯнець ч icm. germano m германізм ч лінгв. germanismo m германізувЯти / germanizar vt германіст ч (філолог) germanista f германістика ж germanística f гермЯнка ж icm. germana f гермЯнський прикм. 1. icm. germánico, germano; 2. (німецький) germano гермафродйт ч hermafrodita m ГермЯс ч міф. Hermés m герметизЯція ж mex. hermetización f герметизувЯти hermetizar vt герметйчний прикм. hermético, estanco герметйчність ж hermeticidad f герметйчно присл. herméticamente гермошблом ч casco hermético героїзм ч heroísmo m; трудовий ~ heroísmo en el trabajo
героїзувЯти hacer héroe; dar carácter heroico гербїка ж espíritu heroico героїня ж heroína f, мати-~ madre heroína героїти mostrar heroísmo героїчний прикм. heroico; ~ подвиг gestaf hazaña heroica; ~ епос poesía épica heroica героїчно присл. heroicamente, con heroicidad гербй ч 1. héroe m; Герой України Héroe de Ucrania; 2. літ. protagonista m, héroe m, personaje m
гербйство c heroicidad f, heroísmo m; виявляти - dar prueba de heroísmo, portarse como un héroe
гербйський прикм. heroico; ~ подвиг hazaña heroica
гербльд ч icm. heraldo m, pregonero m
геронтолбгія ж мед gerontología f, geriatría f
repnóc ч мед. herpe m, f
герпетолбгія ж зоол. herpetología f
герундив ж грам, adjetivo verbal
герундій ч грам, gerundio m
герц ч (одиниця виміру) hertzio т, hertz m
гбрцог ч duque m
герцогйня ж duquesa f
гбрцогство с ducado m
гЯрцогський прикм. ducal
гестЯпівець ч gestapista m
гестЯпівський прикм. gestapista, de la gestapo
гестЯпо c невідм. Gestapo f
гетЯра ж icm. hetera f, hetaira f
гетерйзм ч icm. heterismo m
гетерогЯмія ж heterogamia f
гетерогенЯз ч heterogénesis f, heterogenia f
гетерогЯнний прикм. heterogéneo, heteroclítico
гетерогЯнність ж heterogeneidad f
гетеродйн ч радіо heterodino m
гетероморфізм ч зоол. heteromorfísimo m
гетероморфбз ч біол. heteromorfosis f
гетеросексуальність ж heterosexualidad f
гетероциклічний прикм. хім. heterocíclico
гЯтто c невідм. ghetto m, judería f
гЯтр'И мн. polainas f pl
геть присл. fuera, afuera; вийти ~ salir* vi, dejar vi (la casa, la habitación); вигнати ~ poner en la
762
гіркнути
puerta de la calle; poner de patitas en la calle (fam.)] виг. - звідси! ¡fuera de aquí!; Іди ~! ¡fu- era!, ¡afuera!; ¡aire! (fam.y, - з дороги! ¡quítate de mi camino!; ~ з очей моїх! ¡quítate de mi vista!; руки ~ від...! ¡fuera las manos de ...! Г0тьман ч icm. hetmán m reTbMáHCTBO c icm. poder del hetmán геть-чйсто присл. enteramente, del todo, de raíz, de lleno
ґефбст ч міф. Hefestos m гешефт ч negocio m, asunto m гйдити (про тварин, птахів) ensuciarse, emporcarse*
гидк'йй прикм. malo (поганий); ruin, mezquino (про людинуy vil, bajo (про вчинок); ~а погода tiempo malo; ~а людина vil т, canalla m гйдко присл. mal, mezquinamente, vilmente гидлйв’ий прикм. repugnante, asqueroso; ~е відчуття sensación de repugnancia (de asco) гидлйвість ж aprensión f, repugnancia f, asco m гидлйво присл. con aprensión, con repugnancia, con asco
гидбтаж porquería f, asquerosidad f, inmundicia f, lodo m (брудне)
гидувйти 1. sentir aprensión (repugnancia) (por), tener repugnancia (a, de) гйкавка ж hipo m гик0ння c hipido m
гйкати недок., гикнути hipar vi, tener hipo гйкнути див. гикати
гйлка ж gilka f (juego ucraniano de pelota con pala)
гйнути perderse*; arruinarse, destruirse* (руйнуватися); naufragar vi, hundirse, irse a pique (про корабель); morir* vi, perecer* vi (помирати)
гйрло c (ріки) desembocadura f, embocadura f, bocas f pl; estuario m, estero m гирька ж зм. до гиря
гирьовйк ч спорт, levantador de pesos (de halterios), halterista m
гйря ж 1. pesa f (ваг, годинника); 2. спорт, pesos m pl, halterios m pl
гіацйнт ч 1. (квітка) jacinto m; 2. (коштовний камінь) circón m, jacinto de Ceilán гібелін ч icm. gibelino m гіббн ч (мавпа) gibón m гібрид ч híbrido m гібридиз0ція ж hibridación f гібрйдний прикм. híbrido гігабайт ч комп. gigabyte m riráHT ч gigante m; завод-~ fábrica gigante гігантомйнія ж gigantomanía f riráHTCbK-ий прикм. gigantesco, gigante; titánico; -і зусилля esfuerzos gigantescos (titánicos); рухатися вперед -ими кроками avanzar а pasos de gigante (agigantados) ririéHa ж higiene f, особиста ~ higiene privada rlricHÍcT ч higienista m гігієнічний прикм. higiénico гігієнічно присл. higiénicamente, con higiene гігрбграф ч метеор higrógrafo m гігрбметр ч фіз. higrómetro m гігроскопічний прикм. higroscópico; ~a вата algodón hidrófilo
гігроскопічність ж higroscopicidad f гід ч guía m, f, cicerone m гідйльго ч невідм. hidalgo m пдн-ий прикм. 1. (що заслуговує на що-н.) digno; ~ похвали digno de alabanza; ~ поваги digno de respeto, de respeto merecido; 2. (шанований) digno, estimable гідність ж (самоповага) dignidad f, почуття власної -ості dignidad personal; триматися з великою -істю portarse con gran dignidad; вважати нижчим своєї -ості considerar indigno "Дно присл. (належним чином) dignamente, ?°п dignidad; - зустріти recibir con dignidad ¡jflpa ж міф. hidra f
[WáBHiK ч (спеціаліст з гідравліки) hidráulico m [¡ДР^влІка ж hidráulica f ¡чфавлічний прикм. hidráulico
aguaHT 4 boca de г'е9° ^de 'ncend'os)’ toma de [|ДРйт ч хім. hidrato m ПДратизувйти хім. hidratar vt ^НД ч хім. hídrido т, hidróxido m
гідроавійція ж hidroaviación f гідроаербдром ч hidroaeródromo m гідроакустика ж hidroacústica f гідробіблог ч hidrobiólogo m гідробіолбгія ж hidrobiología f гідровузол ч centro hidráulico, centro hidroe- nergético; complejo hidroenergético, complejo hidroeléctrico
гідрогальмо c freno hidráulico гідрогенерйтор ч generador hidráulico гідрбграф ч hidrógrafo m гідрографічний прикм. hidrográfico гідрогрйфія ж hidrografía f гідродинаміка ж hidrodinámica f гідродинамічний прикм. hidrodinámico гідроелектрбстанція ж central hidroeléctrica, hidrocentral f
гідроенергетика ж hidroenergética f гідроенергетйчний прикм. hidroenergético гідроксйд ч хім. hidróxido m гідроксйл ч хім. hidróxilo m гідрбліз ч хім. hidrólisis f гідролітйк ч hidroavión т, hidro m гідрблог ч hidrólogo m гідрологічний прикм. hidrológico гідролбгія ж hidrología f гідролокйція ж hidrolocación f гідромеліорйція ж hidrobonifícación f гідрометалургія ж hidrometalurgia f гідрбметр ч фіз. hidrómetro m гідромбтрія ж hidrometría f гідромеханізйція ж hidromecanización f гідромехйніка ж hidromecánica f гідромонітбр ч monitor hidráulico гідроплйн ч hidroplano т, hidroavión m гідропневматйчний прикм. hidroneumático гідропбмпа ж bomba hidráulica гідропбніка ж с.-г. hidropónica f, cultivo hid- ropónico
гідропбнний прикм. с.-г. hidropónico гідропульт ч pulverizador hidráulico гідроспоруда ж obra (construcción) hidráulica гідростанція ж central hidroeléctrica, hidroelectrocentral f гідростатика ж hidroestática f гідростатйчний прикм. hidroestático гідросфбра ж hidroesfera f гідротерапія ж мед. hidroterapia f, hidropatía f гідрот0хнік ч périto (técnico) hidráulico гідротбхніка ж hidrotecnia f гідротехнічний прикм. hidrotécnico; -і споруди instalaciones (obras) hidráulicas гідротурбіна ж turbina hidráulica, hidroturbina f гідроустанбвка ж instalación hidráulica гідрофі’ти мн. бот. hidrófitas f pl гідрофббія ж мед. hidrofobia f гідрофбн ч мор. hidrófono m гідрохімія ж hidroquímica f гідроцентр0ль ж central hidráulica, hidrocentral f гідроцефйлія ж мед. hidrocefalia f гідрувйти хім. hidrogenar vt riéHa ж hiena f
гілка ж 1. ramo m, rama f, 2. (відгалуження) ramal m, bifurcación f, 3. (лінія споріднення) rama f гілляст ий прикм. frondoso; ramificado; ramoso гіллйстість ж frondosidad f гільббрт ч (одиниця виміру) gilbert(io) m гільдія ж icm. 1. corporación f, gremio m (de comerciantes o de artesanos); guilde f, 2. (купців) categoría f, купець першої ~ії comerciante de primera categoría
гільз-а ж 1. (патронна) cápsula f, cartucho m, casquillo m; 2. (цигаркова) funda f, vaina f, набивати ~и llenar fundas de cigarrillos; 3. mex. buje m
гільйотйна ж guillotina f гільйотинувйти i guillotinar vt гімн ч himno m\ державний - himno nacional гімназйст ч alumno de un gimnasio (de un liceo, de un colegio), colegial m гімназйчний прикм. del gimnasio, del liceo, del colegio
гімнйзія. ж gimnasio m, liceo m, colegio m; класична - escuela secundaría clásica; жіноча - gimnasio femenino гімнйст ч gimnasta m гімнастерка ж guerrera f
гімнйстик'а ж gimnasia f, - на снарядах gimnasia de aparatos; лікувальна, виробнича ~ gimnasia médica, laboral; ранкова ~ gimnasia matinal; займатися ~ою hacer (practicar) gimnasia; командні (індивідуальні) виступи з ~и ejercicios de gimnasia por equipos (individuales) гімнастйчн-ий прикм. gimnástico, de gimnasia; - зал. gimnasio m; -і вправи ejercicios gimnásticos (de gimnasia) гін ч (біг) carrera f
гінді ч невідм. hindi m, hindú m (lengua) гінбкблог ж ginecólogo m гінекологічний прикм. ginecológico гінеколбгія ж ginecología f гін0я ж (англійська грошова одиниця і монета) guinea f
гінкйй прикм. (про рослини) alto гіпбрбола1 ж літ. hipérbole f гіпбрбола2 ж мат. hipérbola f гіперболізувйти hiperbolizar vt гіперболГчний1 прикм. літ. hiperbólico гіперболГчний2 прикм. мат. hiperbólico гіперболГчність ж carácter hiperbólico гіперболбїд ч мат. hiperboloide m гіперемія ж мед. hiperemia f гіперінфляційн-ий прикм. hiperinflacionista; -і процеси procesos hiperinflacionistas гіперінфлйція ж hiperinflación f гіперкінбз ч мед. hipercinesia f гіперсекрбція ж мед. hipersecreción f гіпертермія ж мед. hipertermia f гіпертбнік ч hipertónico m гіпертонічний прикм. мед. hipertónico гіпертонГя ж мед. hipertonía f, hipertensión f гіпертрофія ж hipertrofia f гіпертрофбваний прикм. hipertrófico, hipertrofiado
гіперфункція ж hiperfunción f гіпнбз ч 1. (стан) hipnosis f, бути (перебувати) під -ом estar en estado de hipnosis, estar hipnotizado; лікувати -ом curar por hipnosis; лікувальний - sofrología f, лікування -ом hip- noterapía f, піддатливий -y hipnotizable; 2. fascinación f, бути під -ом кого-л. estar fascinado (hipnotizado) por alguien гіпнотиздр ч hipnotizador m гіпнотйзм ч hipnotismo m гіпнотизувйти 1. hipnotizar vt, 2. hipnotizar vt, fascinar vt
гіпнотйчний прикм. hipnótico; - сон sueño hipnótico
гіподинамія ж hipodinámica f rinonoTáM ч hipopótamo m гіпосульфіт ч хім. hiposulfito m гіпотаксйс ч лінгв. hipotaxis f гіпбтез-а ж hipótesis f, hipótesi f, робити -и hacer hipótesis
гіпотенуза ж мат. hipotenusa f гіпотетйчний прикм. hipotético гіпотонія ж мед. hipotonía f гіпофіз ч анат. hipófisis f гіпоцбнтр ч hipocentro m гіпс ч yeso т; escayola f (штукатурний і медичний); кристалічний - yeso espejuelo, espejuelo т; скульптура з -у escultura en yeso, yeso m; накласти - escayolar vt, enyesar vt ГІПСОВ'ИЙ прикм. 1. мін yesoso; -і ґрунти terreno yesoso: 2. (з гіпсу) de yeso; - зліпок copia de (en) yeso; -а пов’язка мед. venda enyesada, férula f
гіпсувйти 1. мед. enyesar vt, escayolar vt, 2. с.-г. abonar con sulfato de calcio rimbp ч guipur m, blonda f гірка ж 1. зм. montículo m, montéenlo m; 2. (шафка) vitrina f (armario), aparador m; 3. зал. rampa f, lomo de asno; 4. ae. ascensión en vertical
гірк йй прикм. 1. amargo; -і ліки medicamento amargo; - досвід experiencia amarga; -а істина verdad amarga; -і сльози lágrimas amargas; - сміх risa amarga; 2. (нещасний) desgraciado; -а сіль sal de higuera; - п’яниця borracho empedernido; ~e горе enorme pena; випити -y чашу beber (vaciar) la copa de la amargura гіркість ж 1. (гіркий смак, запах) amargor т; 2. що-ню гірке) (lo) amargo ркнути enranciarse, ponerse rancio
763
гірко
гірко 1. присл. amargamente, con amargor, con amaigura; - плакати llorar amargamente (con amargura); 2. безос. у знач, присуд, tener amargor: (у мене) ~ в роті tengo amargor en la boca; ~ думати... es amargo (duele) pensar...; y нього ~ на душі tiene un gran pesar en el alma; 3. виг. (на весіллі) ~l ¡a besarse! ripKÓTá ж (про почуття) amargura f, - втрати, розчарування la amargura de las privaciones,
Dde la desilusión
гіркув0тість ж ligero amargor гірлйнда ж guirnalda f, guirlanda f гірнйк ч minero m
гірнйцьк’Ий прикм. minero, de minas; ~e селище poblado minero
гірнйч-ий прикм. de minas, minero; -а справа minería f, -а промисловість industria minera; ~ інженер ingeniero de minas; ~ інститут escuela de ingenieros de minas; ~ комбайн rozadora cortadora rocaf
гірничодобувн|йй прикм.: -а промисловість industria minera
гірничозавбдський прикм. de industria minera; ~ район zona (de industria) minera гірничопромислбвець ч propietario de minas гірничопромислбвий прикм. de industria minera, de minería
гірничопрохіднйцький прикм. de laboreo; ~ комбайн máquina para abrir galerías гірничорУдн-ий прикм. minero; -а промисловість industria minera
гірничостріл0цький прикм. військ, de tiradores) alpino(s)
гірокбмпас ч brújula giroscópica гіроскбп ч giróscopo m гіроскопічний прикм. giroscópico гірськ йй прикм. 1. de (las) montaña(s), montañoso, montañés, montaraz, montós; - хребет cuchilla fi sierra f, cordillera f, -а ущелина desfiladero m, garganta f, - обвал derrumbe m; ~a хвороба mal de montaña; - житель montañés m, serrano m; 2. (гористий) montañoso; ~a країна país montañoso; ~ кришталь cristal de roca, cuarzo hialino; ~ льон asbesto m, amianto m; - сонце мед. lámpara de cuarzo гірськолйжн’ий прикм.: - спорт esquí de montaña; ~a станція centro de alquiler de esquís, depósito de esquís гірськолйжник ч esquiador de montaña гірчйти amargar vi, tener (un) gusto amargo; estar rancio (про масло) гірчйця ж 1. (рослина) mostaza f, jenabe m, jenable m; 2. (присмака) mostaza f гірчйчний прикм. de mostaza; ~ газ хім. gas mostaza
гірчйчник ч sinapismo m; cataplasma f (саморобний)', поставити -и poner sinapismos (cataplasmas)
гірчйчниця ж mostacera f, mostacero m гірший прикм. від поганий гістологічний прикм. histológico гістолбгія ж histología f гість ч huésped т; visita f (відвідувач); invitado m (запрошений); convidado m (на обід; наа вечерю); високий ~ ilustre invitado; незваний ~ visita (huésped) no invitado; камінний ~ convidado de piedra; сьогодні у нас -ості hoy tenemos huéspedes (invitados, convidados); hoy tenemos visita; іти (піти) в -ості ir de huésped (de invitado, de convidado); ir de visita, hacer una visita; бути в -остях estar de visita; бути -остем у власному домі ser huésped en su casa; ви у нас рідкісний - Ud. nos visita rara vez; у -остях добре, а вдома краще casa mía, casa mía, por pequeña que tu seas me pareces una abadía; fui a casa de mi vecino y avergo- ncéme, vine a mi casa y consoléme riTáp a ж guitarra f, семиструнна - guitarra de siete cuerdas; чотириструнна - guitarrillo m; грати на -i guitarrear vi; майстер з виготовлення гітар guitarrero m гітарйст ч guitarrista т, tocador de guitarra гітарний прикм. guitarresco гітлерйзм ч hitlerismo m гітлерівець ч hitleriano m гітлерівський прикм. hitleriano гітов ч мор. briol m
гічка ж мор. canoa f (estrecha у ligera); yola f, esquife m
глав-á1 ч і ж (керівник) jefe m, dirigente m, superior m; - уряду jefe del gobierno; - сім’ї cabeza (jefe) de familia maeá2 ж (розділ) capítulo m глагбііиця ж лінгв. alfabeto glagolítico, eslavo antiguo
глаголйчний прикм. лінгв. glagolítico глйдити pasar la mano (por); acariciar vt (пестити); - по голівці pasar la mano por la cabeza, atusar vt, - проти шерсті (кого-н.) acariciar a contrapelo
гладі0тор ч іст. gladiador m гладінь ж (водна поверхня) superficie lisa (plana); морська - espejo del mar; - озера cristal del lago
гладіблус ч gladiolo m, espadilla f, estoque m гл4дк-йй прикм. 1. (рівний) llano, plano, raso; liso; pulido, brillante, terso (рівний і блискучий); -а дорога camino llano (liso); ~e волосся cabellos lisos; ~e чоло frente lisa; -а шкіра piel tersa; 2. (про мову, стиль) fluido; -а мова discurso fluido; palabra fácil; 3. (moecmúú) bien nutrido, bien cebado, gordo; 3. (про людину) obeso, gordo, gordi(n)flón гл0дкість ж lisura f, tersura f гл0дко присл. 1. (рівно) lisamente, con lisura; - вистругати cepillar bien; - виголений bien rasurado; - причісуватися peinarse el pelo liso, plancharse el pelo; 2. (говорити, писати) con facilidad, con soltura; 3. (легко) fácilmente, sin obstáculos; - було на папері muy bello en el papel гладкоствбльний прикм. de cañón liso, de alma lisa
гладкошбрстий прикм. de pelo liso глйдшати, гладнути (про людину) engordar vi, echar carnes
гладь ж (вишивка) bordado m (inglés, danés, etc); вишивати ~дю bordar vt, matizar vt, recamar vt глазбт ч текст, brocado m, glasé m глазур ж 1. (полива) esmalte m, barniz m, barro vidriado; 2. кул. glaseado m, acaramelado m; торт з ~’ю torta glaseada глазурбван-ий 1. дієприкм. від глазурувати; 2. прикм. (про посуд) esmaltado, barnizado; 3. прикм. (глянсовий) satinado, glaseado; - папір papel satinado; 4. прикм. кул. glaseado, acaramelado; -і фрукти fruta escarchada (glaseada) глазурув0ти 1. (посуд) esmaltar w; 2. (надавати глянсу) satinar vt, glasear vt, 3. кул. glasear vi, acaramelar vt, - фрукти escarchar (glasear) fruta гл0нди мн. анат. amígdalas f pl, glándulas f pl; видалити - extraer (cortar) las amígdalas mac ч (голос) voz f, - волаючого в пустині voz clamante en el desierto; - народу - - божий voz del pueblo, voz del cielo
глйсний прикм. (відкритий, публічний) público, notorio; - суд juicio público (a puertas abiertas)
mácHicT’b ж 1. (інформаційна) transparencia informativa, «luz y taquígrafos»; aperturismo m; 2. (суспільна) publicidad f, notoriedad f, examen público; 3. (відкритість, доступність) aperturismo m
rnácHO присл. (прилюдно) públicamente, en público
máy6ep"ÍB прикм.: -ова сіль хім. sal de Glau- ber, glauberita f глаукбма ж мед. glaucoma f глауконіт ч мін glauconita f глашйтай ч pregonero т, heraldo m глей ч goma f (vegetal)
глек ч jarra f (з двома ручками); jarro m (з однією ручкою); cántaro т, orza f (великий) гл0тчер ч glaciar т, helero m гл0чик ч vasija de barro, olla f, orza f гл0чиковий прикм. de cántaro; de jarro глибині ж profundidad f, hondura f, fondo m глибйнк’а ж lugar remoto (apartado), lejas tierras: lugar donde Cristo dio las tres voces; поїхати в -y irse a un rincón perdido глибйнн’ий прикм. 1. profundo, de (gran) profundidad; -а риболовля pesca de profundidad; -а бомба bomba submarina (de profundidad); -i породи геол. rocas profundas; 2. (віддалений) alejado
глибиномір ч мор. sonda f, sondaleza f глибінь, глибочінь ж profundidad f глиббк'ий прикм. 1. profundo, hondo; ~e дно fondo profundo; -а оранка arada honda; -e коріння hondas raíces; -а тарілка plato hondo; - сон sueño profundo; -а тиша silencio profundo- -і знання conocimientos profundos; -а повага respeto profundo; -а вдячність profundo reconocimiento; c ~ою скорботою con gran dolor; y ~ій таємниці en profundo secreto; 2. (пізній; граничний) avanzado; -а осінь otoño avanzado; -а старість vejez avanzada, senectud f, -а давнина remota antigüedad; -а жалоба gran duelo; luto riguroso; - погляд mirada profunda (escrutadora); -і очі ojos muy expresivos; ojos oscuros (con grandes pupilas); - голос voz profunda; - уклін reverencia, profunda; - друк полігр. impresión en fondo, huecograbado m; rotograbado m
глйбоко 1. прикм. profundamente, hondamente;
- поважати respetar profundamente, tener un profundo respeto; - укорінитися arraigar profundamente; 2. безос. у знач, присуд, es profundo; тут дуже - aquí es (está) muy hondo, aquí hay mucha profundidad
глибоковбдн’ий прикм. de aguas profundas; -а річка río de aguas profundas; -і риби peces de aguas profundas
глибокодумний прикм. de profundidad de pensamiento; de agudeza de espíritu; - вигляд aspecto (aire) de pensador глибокодумність ж profundidad de pensamiento; agudeza de espíritu глибокодумно присл. con profundidad de pensamiento; con agudeza de espíritu глйн-а ж arcilla f, barro m, alfar m; біла (порцелянова) - arcilla blanca, caolín m; блакитна - greda f, вогнетривка, гончарна - arcilla refractaria (plástica, figulina); вироби з ~и artículos de alfarería (de barro); невипалена (випалена)
- arcilla cruda (cocida); обмазувати (покривати) ~ою arcillar vt, кольору -и arciláceo глинобйтн-ий прикм.: -а долівка suelo de arcilla; -і стіни paredes de arcilla глинозбм ч хім. alúmina f, óxido de aluminio глйняний прикм. de arcilla, de barro; - посуд vajilla de barro, ollería f
глйнястий, глйнистий прикм. arcilloso; - ґрунт suelo (terreno) arcilloso, légamo m глист ч lombriz (helminto) intestinal, verme m; стрічковий - platelminto m, tenia f глистогінний прикм. vermífugo, vermicida, antihelmíntico; - засіб vermífugo m, vermicida m, antihelmíntico m глистоподібний прикм. vermiforme глит0й ч desollador m; explotador m глйця ж pinocha f
глід ч espino m, espino albar (blanco), oxiacanta f miKoréH ч біохім. glicocina f, glicosina f глінтв0йн ч vino tinto caliente con especias, ponche de vino гліптйка ж мист. glíptica f гліптот0ка ж мист. gliptoteca f глісйндо c невідм. муз. glissando m глісер ч (судно) hidroaéreo m гліцерйн ч glicerina f гліцерйновий прикм. de (con) glicerina гліцйнія ж (рослина) glicina f глобалІз0ція ждІоЬаІігасібп f, mundialización f глоб0льн’ИЙ прикм. global; у -ому масштабі en escala mundial; ~e вивчення estudio omnímodo; -а комп’ютерна мережа red «internet», internet f глобулін ч біохім. globulina f глббус ч globo m, esfera f, небесний - esfera armilar
глоксйнія ж (рослина) gloxinia f móca ж лінгв. glosa f mocápiñ ч лінгв. glosario m mocáTop ч (тлумач) glosador m, glosista m глбтка ж 1. анат. faringe f, 2. (горло) garganta f, gargante m, tragadero m; garguero m (fam.) глоткбвий прикм. мед. glótico глузд ч sentido m
глум ч burla f, mofa f, віддати на - poner en ridículo
глумйтися burlarse (de), mofarse (de), reírse* (de)
764
годувальниця
глумливий прикм. burlón, zumbón rnyxáp ч (птах) urogallo т, gallo silvestre глухарйчий прикм. de urogallo глух-йй прикм. 1. sordo (тж.у знач. ім.); - від народження sordo de nacimiento; ~ на одне вухо sordo de un oído; він геть глухий es sordo como una tapia (como un poste); прикидатися ~им hacerse el sordo; ~ до чого-н. sordo a (para) algo; він був глухий до всіх його прохань hacía oídos de mercader a todos sus ruegos; 2. (приглушений) sordo, opaco, velado; - голос voz sorda (opaca, velada); ~ постріл disparo sordo (apagado); ~ приголосний лінгв. consonante sorda; ~e ремство descontento sordo; 3. (зарослий) tupido, cerrado; 4. (віддалений, безлюдний) perdido, alejado, apartado; -e село aldea perdida; ~e місце lugar apartado (alejado, remoto); -а кропива ortiga muerta; ~a стіна pared ciega, muro ciego; ~e вікно ventana falsa; H двері puerta condenada глухнути 1. ensordecer* vi. sordecer* vi, ponerse sordo; 2. (про звуки) ensordecer* vi, extinguirse, apagarse; abandonarse; 3. (згасати) apagarse; 4. (про мотор) amortiguarse; 5. (занепадати) abandonarse; 6. (зникати) extinguirse, desaparecer* vi
глухо 1. присл. sordamente; 2. безос. у знач, присуд, (тихо) está silencioso, hay silencio глухонімйй прикм. sordomudo (у знач, ім.) rnyxoHiMOTá ж sordomudez f rnyxoTá ж sordera f
глухув0тий прикм. 1. (про людину) un росо sordo, duro de oído; 2. (про голос) un poco sordo (opaco, velado)
myuiHHá ж 1. (нетрі) espesura f, 2. (закутень) rincón m, lugar perdido (retirado) глушйти 1. (оглушувати) aturdir vt, ensordecer* vi; 2. (приглушувати) ahogar vt, apagar vt, amortiguar vt, - кроки apagar los pasos; ~ радіопередачу amortiguar la radiotransmisión; 3. (про бур’яни) ahogar vt, sofocar vt, 4. (заважати розвиткові) ahogar vt, aplastar vt, reprimir vt, - ініціативу ahogar la iniciativa; 5. (гасити) apagar vt, extinguir vt, 6. (бити) aturdir vt, atolondrar vt, - рибу pescar con dinamita; ~ мотор parar el motor; ~ горілку darse (entregarse) a la bebida, alzar (empinar) el codo глушнйк ч 1. mex. amortizador del sonido; silencioso m, silenciador m (в автомобілі); 2. estrangulador m, ahogador m глюкбза ж біохім. glucosa f гляд4ч ч espectador m
глянець ч lustre m, brillo m; limpidez f, наводити - pulir vt, lustrar vt, sacar brillo глянсув0ти pulir vt, lustrar vt, sacar brillo; satinar vt (папір)
глянсув0тий прикм. lustroso, brillante; satinado (про папір) гм, гму виг. hum
гмукйти недок., гмукнути однораз. decir «hum»
rHáHMft дієприкм. і прикм. perseguido; abacorado (Кол., Вен.)
гнйти 1. llevar vt, hacer correr; arrear vt, aguijar vt, aguijonear vt (поганяти); - стадо arrear al rebaño; ~ коня llevar (arrear) al caballo; ~ м’яча llevar el balón; ~ хмари (про вітер) llevar las nubes; ~ утришия dar para Ir pasando; 2. (автомобіль) llevar (conducir) a gran velocidad; 3. (поспішати) apresurar vt, dar (meter) prisa; 4. (переслідувати звіра) perseguir* vt, acosar vt, ojear vt, 5. (проганяти) echar vt, arrojar vt, expulsar vt, - з дому echar de casa гнатися 1. (переслідувати) perseguir* vt, acosar vt, ojear vt (на полюванні); - по п’ятах pisar 'os talones, perseguir de cerca; 2. (домагатися) perseguir* vt, buscar vt, correr vt (tras); ~ за славою perseguir la gloria; ~ за довгим карбованцем perseguir (buscar) dinero fácil; 3. \намагатися зрівнятися) igualarse; де мені ~ за тобою en qué me puedo igualar contigo *?исчм/н gneis m гЦИДа. Yliendre f, 2. piojo m ™нл*йй прикм. 1. podrido, pútrido, putrefacto, corrompido; cariado (про зуби); -а вода agua ¡corrompida (florecida); 2. (хибний - про теоРію) corrupto, corrompido
гнилйзна ж 1. podredumbre f, putridez f, carroña f, cosa podrida; 2. (пліснява) moho m гниллй c objetos podridos, cosas podridas гнилйк ч pedazo (trozo) podrido гнильний прикм. pútrido; putrefactivo (що викликає гниття); ~¡ бактерії bacterias de la putrefacción; ~ розклад putrefacción f гнильність ж putridez f, pudrición f, pudrimiento m гнйти pudrirse*, corromperse, descomponerse* (розкладатися); cariarse (про зуби); - на корені (про хліби) pudrirse en (de) raíz гниттй c pudrición f, putrefacción f, corrupción f, descomposición f (розклад) гнів ч ira f, cólera f, furor m, enojo m гніватися encolerizarse, enfurecerse*, enojarse гнівйти encolerizar vt, enfurecer* vt, enojar vt, hacer montar en cólera
гнівний прикм. iracundo, colérico, enfurecido, enojado
гнівно присл. coléricamente, con cólera гнідйй прикм. (про масть коня) bayo гніздбчко с зм. до гніздо; затишне ~ nidito cómodo
гніздйтися nidificar vi; anidar vi гніздб c 1. nido m, nidal m; 2. (пристановище) nido m; hogar m (домашнє вогнище); 3. (нагромадження чого-н.) nido m; semillero m;
4. лінгв. familia de palabras; 5. mex. clavijero m, mortaja f, muesca f, кулеметне ~ військ, nido de ametralladora; - зарази foco de infección гніздовйй прикм. 1. de nido, nidal; 2. с.-г. de (en) nidos; ~ посів plantación en nido; 3. лінгв. de familia(s) de palabras; 4. mex. de clavijera(s), de mortaja(s)
гн1здув0ння c nidificación f, anidación f, anida- miento m
гніздув0тися nidificar vi гній ч pus m, podre f, materia purulenta гнійн'йй прикм. purulento; supurativo, supu- ratorio; ~e виділення secreción purulenta; ~a рана herida purulenta гнійнйк ч absceso m, postema f гніт ч 1. (тягар, прес) peso m, prensa f, 2. (гноблення) opresión f, yugo m (ярмо); колоніальний ~ opresión colonial гнІТ'йти 1. oprimir vt, abatir vt, abrumar vt, agobiar vt, 2. (мучити) atormentar vt гнітюче присл. depresivamente, con depresión гнітюч-ий 1. дієприкм. від гнітити; 2. прикм. pesado, molesto, deprimente; ~e враження impresión deprimente; ~a нудьга angustia f гнобйтель ч opresor m, avasallador m; perseguidor m
гнобйтельський прикм. opresor, avasallador гнобйти oprimir vt, avasallar vt, explotar vi (експлуатувати); sojuzgar vi (утискати) гнбблення c opresión f, vejación f, persecución f (переслідування)
ГНОЄВИДІЛ0ННЯ c мед. supuración f гноївка ж estiércol líquido гноїння c supuración f, formación de pus; мед. plopenia f
гноїти dejar pudrír(se); ~ сіно, хліб dejar pudriese) el heno, los cereales; - у в’язниці hacer pudrirse en la cárcel
гноїтися supurar vi; infestarse (про рану) гном ч міф. gnomo m
гносеологічний прикм. філос. gnoseológico гносеолбгія ж філос. gnoseología f гнбстик ч філос. gnóstico m гностицйзм ч філос. gnosticismo m гностйчний прикм. філос. gnóstico гну ч і ж невідм. (тварина) gnu m гнус ч збірн. mosquitos m pl гнути 1. (згинати) doblar vt, combar vt, encorvar vt, - дугою arquear vt, 2. (нахиляти) inclinar vt, bajar vt, acamar vt (пригинати); 3. (хилити до чого-н.) tirar vi; я бачу, куди він гне (le) veo adonde tira; - горб, спину (трудитися) trabajar sin enderezar el espinazo; ~ спину (перед ким-н.) doblar el espinazo; - шию bajar la cerviz (ante); ~ свю лінію mantenerse en sus trece; no dar su brazo a torcer
гнут-ий 1. дієприкм. від гнути; 2. прикм. doblado, encorvado; ~і меблі muebles alabeados гнатися doblarse, combarse, encorvarse; ~ дугою arquearse
гаучк-йй прикм. ágil, flexible; elástico; ~ розум inteligencia ágil; ~a фігура figura juncal; ~ голос voz flexible; ~ диск комп. disquete m, disco magnético flexible
гнучкість ж agilidad f, flexibilidad f, elasticidad f гнучко присл. ágilmente, con agilidad, flexiblemente, con flexibilidad гобелдн ч gobelino m (tapiz) гобоїст ч муз. oboísta m гоббй ч муз. oboe m
róeip ч 1. (звуки мови) algarabía f, susurro m (тихий); 2. murmullo m; retumbo m (гул); 3. (манера говорити) acento m, dejo m; 4. лінгв. habla f, dialecto m
говірка ж (манера говорити) acento т, dejo m, dejillo m
говіркйй, говірлйвий прикм. locuaz, hablador говіркість, говірлйвість ж locuacidad f говіти рел. ayunar vi
говорйльня ж jaula de cotorras; palabrería f (балаканина)
говорити 1. hablar vi; - про що-н., ~ з приводу чого-н. hablar de (sobre) algo; ~ з ким-н. hablar con alguien; ~ в ніс hablar con la nariz (de nariz); 2. (висловлювати) decir* vt, hablar vi 3. (свідчити) hablar vi, decir* vt; mostrar* vt (показувати); одне це слово ~ить усе esta palabra (sola) lo dice todo; само за себе ~ить no necesita explicaciones; факти -ять за себе los hechos hablan por sí (mismos); це -ить (не) на його користь esto (no) habla en su favor; це -ить про те, що... esto muestra que...; 4. (даватися взнаки) hablar vi, manifestarse*; в ньому -ить власник habla en él el propietario; - загадками hacer insinuaciones; - різними мовами hablar en distintos idiomas; no entenderse говорйти’ся 1. (вимовлятися) pronunciarse; declararse; 2. (викладатися) hablarse, decirse*; 3. (про бажання говорити) tener deseo de hablar (de decir)
гбгол’Ь ч (птах) somorgujo m, somormujo m; ходити —бм pavonearse, engallarse гбголь-мбголь ч huevos moles годйн'а ж hora f, дванадцята - дня las doce del día, el mediodía; котра ~? ¿qué hora es?; o котрій -i? ¿a qué hora?; через (за) -y dentro de una hora; дванадцята - ночі medianoche f, o десятій -і ранку a las diez de la mañana; -и дозвілля ratos de ocio
годйнами присл. durante muchas horas, varias horas seguidas
годйнний прикм. 1. (розрахований на годину, одержуваний за годину) de una hora, horario; por hora(s) (погодинний); - графік cuadro de horas, horario m; 2. (призначений на годину дня чи ночі) de la una; - потяг tren de la una; -a розмова charla de una hora годйнник ч reloj m годинникдр ч relojero m годинник0рня ж relojería f годинникбв-ий прикм. de reloj; -а стрілка aguja del reloj, horario m; за -ою стрілкою en sentido horario (de las agujas del reloj), de izquierda a derecha; проти -ої стрілки de derecha a la izquierda; - механізм mecanismo de reloj (de relojería)
годй-тися servir* vi; valer* vi (вартувати); convenir* vi (бути підхожим); estar (sentar) bien; він не -ться для цієї роботи no sirve para este trabajo; ці черевики ще годяться los zapatos sirven todavía; ці черевики мені годяться estos zapatos me convienen; це нікуди не годиться esto по vale (no sirve) para nada; куди це годиться? ¿para qué vale esto?, ¿qué es esto?; так (чинити) не -ться así по se hace, no está bien obrar de esta forma; - в батьки, в матері, в сини (кому-н.) poder ser el padre, la madre, el hijo (de);e підметки не - (кому-н.) no llegar a otro a la suela del zapato, no valer ni para las suelas de los zapatos (de) годівнйця ж 1. artesa f, pesebre m; comedero m (для птахів); 2. mina f, chollo m, bicoca f„ mamandurria f (Л. Am.)
годув0льник ч (у сім)) sostén (sustentador) de la familia
годув0льниця ж nodriza f, ama de cría (de leche); criandera f (ЛАм.)
765
годувйння
roflyeáHHfl с 1. nutrición f,' alimentación f, 2. (груддю) amamantamiento m, lactancia f годувйти 1. nutrir vt, alimentar vt, dar de comer; cebar vt (худобу); 2. (груддю) amamantar vt, dar de mamar, dar el pecho; 3. (утримувати) alimentar vt, mantener* vt, sustentar vt годувйтися 1. (харчуватися) nutrirse, alimentarse; 2. (добувати на прожиток) alimentarse, mantenerse*, sustentarse; ~ уроками vivir de dar lecciones (clases) гбжий, пригбжий прикм. bonito, guapo гбйдалка ж (крісло) mecedora f, columpio m гойдйння c bamboleo m (про море, хвилі); mecedura f (дитини)
гойдйти bambolear vi (про море, хвилі); ~ колиску acunar vi, mecer vi; ~ на гойдалці columpiar vi; ~ гілки, дерева (про вітер) гойдйтися 1. bambolearse (на хвилях); ~ на гойдалці columpiarse; ~ в гамаку mecerse en la hamaca, hamacarse гойднути balancear vt (un poco) гойднутися tambalearse, bambolearse гол ч спорт, gol m; забити ~ meter (marcar) un gol; зарахувати ~ conceder el gol; ~ не зараховано el gol no es válido Голгбфа ж бібл. gólgota f, calvario m голець ч (риба) lobo m
гбл ий прикм. 1. desnudo, en pelete, en cueros; en pelo (fam.); зовсім ~ completamente desnudo; como'Dios le mandó al mundo (fam.); ~a шия cuello abierto (descubierto); з ~ими ногами descalzo; 2. (без волосся, листя; тж. про місцевість) desnudo; pelado, desplumado (без пір’я); ~а голова (без волосся) cabeza pelada (calva); ~і скелі rocas desnudas (peladas); ~ степ estepa pelada; ~i дерева árboles desnudos; 3. (нічим не прикритий) descubierto, sin cubrir; ~i стіни paredes desnudas (desmanteladas); на ~ій підлозі en el suelo (sin cubrir); спати на ~ій землі dormir sobre el santo suelo; 4. (без домішок) puro; ~ спирт alcohol puro; ~a сіль (про пересолену їжу) nada más que sal; 5. (без пояснень puro, crudo; Ч факти hechos en sí (por sí); hechos sin comentarios; ~i цифри números desnudos; ~a істина verdad pura (cruda), la verdad a secas; ~ провід cable desnudo; на ~ому місці partiendo de cero; ~ими руками a mano limpia; брати (взяти) ~ими руками tomar (coger) como con la mano голина ж спец. 1. (частина туші) patas у menudillos; 2. (шкіра) piel en tripa голіарди мн. іст. goliardos m pl голівонька ж голова 1,3; буйна ~ calavera т; бідолашна моя ~! {pobre de mí! голінйст’Ий прикм. 1. (цибатий) longipedo, zancudo; zanquilargo, de patas largas (fam.); 2.MH.: ~i зоол. zancudas f pl, longipernios m pl голГння c див. бриття; приладдя для - instrumentos (artículos) de afeitar гблка ж 1. aguja f, швейна ~ aguja de coser; машинна ~ aguja de máquina de coser; хірургічна ~ aguja de suturar; штопальна ~ aguja de zurcir; утягти нитку в голку enhebrar una aguja; укол голкою agujazo m; грамофонна ~ aguja (púa) de gramófono; 2. мн. (колючка) pincho m, púa f, espina f, морська - aguja de mar (pez); сісти на голку жарг. pincharse, darse (pegarse) pinchos, ser un pinchota
голкіпер ч portero m, guardameta m, goal- keeper m
голковйй прикм. de aguja(s) голкоподібний прикм. aculeiforme, acules- cente, agujoso
голкотерапбвт ч acupuntor m голкотерапія ж acupuntura f голкотримйч чхір.: хірургічний ~ portaagujas m голкошкірі мн. зоол. equinodermos m pl голкувйтий прикм. acicular, aculeiforme, acu- lescente
голлйндець ч holandés m голл0ндка^ ж (національність) holandesa f голлйндка2 ж 1. (піч) estufa holandesa; 2. (корова) vaca holandesa голлйндськ’ий прикм. holandés; de Holanda; ~ сир queso de Holanda; ~a піч estufa holandesa голббл-я ж pértigo m, timón m, lanza del carro; повернути ~i volver grapas, volver pie atrás;
повертай ~i! jlargo de aquí!, {un pie tras otro!, jvete al cuerno (al diablo, a freír espárragos)! голов-á ж 1. cabeza f, (у мене) болить ~ (me) duele la cabeza; з непокритою ~ою con la cabeza descubierta, descubierto; з ~и до ніг de pies a. cabeza; de arriba a abajo; 2. (одиниця рахунку худоби) cabeza f, res f, сорок голів рогатої худоби cuarenta cabezas de ganado vacuno; 3. чіж(керівник)\еїе m; presidente m;~ зборів presidente de la reunión; ~ правління presidente del consejo administrativo; міський ~ alcalde m; 4. (перші ряди) cabeza f, в ~¡ колони a la cabeza de la columna; ~ цукру pan (pilón) de azúcar; з ~и (з кожного) por cabeza; y ~áx a la cabecera; в першу голову en primer lugar (orden); прийти в ~y ocurrirse una ¡dea, pasarle a uno por la cabeza una cosa; ударити в ~y (про вино) subirse a la cabeza; дірява ~ tiene la cabeza a las once; одягатися через ~y (про жінку; про духовну особу) vestirse por la cabeza; ніде (нікуди) ~у прихилити по tiene donde volver la cabeza; кивати ~ою (на знак згоди) otorgar de cabeza; валити з хворої ~и на здорову cargar la culpa en cabeza ajena, hacer pagar justos por pecadores; зняти ~y (з кого-н.) cortar la cabeza (а); накласти ~ою dar la vida; ходити на ~i tener el diablo en el cuerpo; бути на ~y вищим за кого-н. ser superior a alguien, estar por encima de alguien (en algo)
голов0тий прикм. 1. de gran cabeza, cabezudo; 2. listo, despierto гбловень ч (риба) cabezudo m голов0шка ж tizón m головйзна ж cabeza de pescado (rojo) головкбм ч (=головний комітет) dirección (departamento) principal (general) головлікар ч (= головний лікар) médico principal, médico-jefe m
головн0 1. c (lo) principal, (lo) importante, (lo) fundamental; 2. вставн. сл. lo más importante, lo esencial
головн-йй 1. прикм. principal, cardinal, capital (основний); esencial (істотний); ~e місто capital f, metrópoli f, ~a вулиця calle principal (mayor); ~e управління administración principal, dirección general; 2. ч (начальник) principal m; ~им чином principalmente, primordialmente, mayormente; 3. de cabeza, para la cabeza; ~ біль dolor de cabeza; - убір sombrero m, gorro m, tocado de la cabeza; ~a хустина pañuelo de la cabeza; ~ мозок encéfalo m; ~i нерви nervios encefálicos; 2. (передній) de cabeza; ~¡ вагони vagones (coches) de cabeza; - загін destacamento avanzado; ~ дозір avanzadillas f pl головнокомйндування c mando supremo; Верховне головнокомандування Alto Mando головнокомйндувач ч (= головний командувач) comandante en jefe толовий, головбшка ж (обгоріла дровина) tizón т, tizo m
головолбмка ж rompecabezas m головолбмн'ИЙ прикм. difícil, intrincado, complicado; tortuoso (звивистий) головонбгі мн.: ~ моллюски зоол. moluscos cefalópodos
ronoBOTóc ч chapucero т, inepto m, chafallón m ronoBOTécTBo c chapucería f, inepcia f головотбський прикм. chapucero, de chapucería, chafallón
головувйння c presidencia f, під ~м bajo la presidencia (de) головувйти presidir vi головуючий ч presidente de sesión гблод ч 1. hambre f, filo m (Гват., Гонд., M.); gazuza f; вовчий, сильний ~ hambre canina; hambruna f (Лат. Ам.); відчути, утамувати ~ sentir, saciar (apagar, matar) el hambre; відчувати ~ sufrir (padecer) hambre, hambrear vi; морити ~ом matar de hambre, hambrear vt помирати з ~y morir de hambre; 2. (брак чого-н.) penuria f, escasez f, carencia f, книжковий ~ escasez de libros
голбдн’ИЙ прикм. 1. hambriento, famélico; gazuzo (Ч.); бути ~им estar hambriento, tener hambre; ~ як собака hambriento como un perro; 2. (викликаний голодом) de (por) hambre; ~a смерть muerte por hambre (por inedia, por
inanición); померти ~ою смертю morir(se) de hambre; 3. (неврожайний) estéril; - рік año de hambre, año estéril; ~ край región estéril; 4 (мізерний) de hambre; ~a пайка ración ’dé hambre; ситий -ому не товариш = en tiempos de higos no hay amigos
гблодно 1. присл. con hambre; 2. у знач, присуд, estar hambriento; haber hambre (y місті, у країні)
голодбвк-а ж huelga de hambre; оголосити -y declarar la huelga de hambre голодомбр ч genocidio m голодрйнець ч miserable m, harapiento m, haraposo m
голодувйння c hambre f, ayuno m; тривале - inedia f
голодувйти sufrir (pasar, .padecer) hambre, hambrear vi; ayunar vi (утримуватися від їжі) голодуючий 1. дієприкм. від голодувати; 2. ч hambriento m
голомбзий прикм. calvo, pelón голонасінні мн. бот. gimnospermas f pl голонбгий прикм. descalzado; descalzo (босий) голопузий прикм. con la barriga al aire, hara- pajoso, harapiento (обірваний) гблос ч 1. voz f, дзвінкий - voz timbrada (sonora); іучний ~, високий - voz alta; тихий низький - voz baja; сріблястий ~ voz argentada (argentina); слабий - voz cascada; глухий - voz empañada (opaca, parda); громовий - voz de trueno; хриплий - voz ronca (tomada); грудний
- voz de pecho; 2. муз. voz f, романс на два ~и canción a dos voces; другий - segunda voz; 3. (при голосуванні) voz f, voto m, sufragio m; дорадчий - voto consultivo (deliberativo); voz consultiva; вчити, запам'ятовувати з -y aprender, recordar de oído; говорити з чужого -у hablar por cerbatana, hablar por boca de otro (de ganso)
голосйстий прикм. de voz fuerte (sonora) голосйсько ч vozarrón m; vozarrona f голосйти 1. vociferar vi, vocear vi; cantar fuerte; 2. (на похороні) plañir vi; 3. lamentarse голосіння c lamentación f голослівний прикм. gratuito, arbitrario, sin fundamento, sin pruebas; бути ~ им no tener pruebas; щоб не бути ~им para no hablar por hablar, para no hablar a humo de pajas, para no hacer afirmaciones gratuitas голослівність ж carácter gratuito (arbitrario); carencia de pruebas
голослівно присл. gratuitamente, arbitrariamente, sin fundamento
голоснйй1 лінгв. 1. прикм. vocal, vocálico; ~ звук vocal f, 2. ч vocal f
голоснйй2 прикм. fuerte, alto; ruidoso (гучний) гблосно присл. alto, en alta voz; ruidosamente;
- говорити hablar alto (en alta voz); - сміятися, плакати reírse, llorar ruidosamente голосов’йй прикм. vocal; -і зв’язки анат. cuerdas vocales; ~a щілина анат. conductos vocales; ~ апарат aparato fónico
ГОЛОС0К ч зм. до ГОЛДОС голосувйння c votación f, votada f, відкрите, таємне - votación abierta, secreta; загальне ~ sufragio universal; утриматися від ~ abstenerse de votar; поставити на - poner (someter) a votación; порядок - modo de votación (votar); ~ без обговорення votación sin debate; - вставанням votación por «levantados» y «sentados»; - мандатом votación por mandato; ~ кількома турами votaciones sucesivas; - за дорученням votación por poder; - по окремих кандидатурах votación uninominal; - поштою votación por correspondencia; - списком votación de listas; - подняттям руки votación a mano alzada
голосувйти 1. votar vi (por), dar el voto (a. por); sufragar vi (por) (Лат. Ам.); ~ за кандидата, за пропозицію votar por el candidato, por la proposición; 2. (вирішувати голосуванням) poner a votación
голбта ж збірн. 1. (біднота) pobrería f, pobretería f, pobrismo m;2. mendigos m pl (жебраки); 3. pelados m pl, gente de poca ropa гблочк’а ж зм. до голка; убрання з ~и vestido flamante; бути одягненим з ~и ir de punta en
горловбй
blanco, ¡r vestido de veinticinco alfileres (hecho un brazo de mar)
гблуб ч paloma f, palomo m {самець)’, pichón m [пташеня)
голубйн-ий прикм. 1. de paloma(s); columbino; ~a пошта correo columbino голубити cuidar con ternura; arrullar vi; chiquear vi {Куба, M. - дітей)
голубівнйк ч colombófilo m, palomero m голубівнйцтво c colombofilia f голубка ж paloma f
голубнйк ч palomar m; palomera f {невеликий) голуббк чЛ.зм. до голуб; 2. див.голубчик голубонька ж. {зазвичай при зверненні) palomita, tórtola, pichoncita голуб-цГ 1. мн. кул. fardelillos de col {hojas de col rellenas de arroz, hortalizas y carne picada) голубчик ч {при зверненні) querido m, querido mío
голуб’йтник ч {любитель голубів) colombófilo m, columbófilo m; palomero m голчйстий прикм. espinoso, punzante; cubierto de agujas (de púas, espinas) голйк ч 1. {злидень) desnudo m, pobre m; 2. {камінь) guijarro m, canto rodado голякй присл. (completamente) desnudo, a pelo, en cueros
гольнйк, голечнйк ч acerico m, alfiletero m гольф ч спорт, golf m гбльфи мн. pantalón de golf голйр ч barbero m roMeonáT ч homeópata m гомеопатйчний прикм. homeopático гомеопйтія ж homeopatía f гомерйчний прикм. homérico гомйрівський прикм. homérico, de Homero гомілка ж анат. pierna f {de la rodilla al pie) гомілкбв'ий прикм. анат.: велика -а кістка tibia f, мала -а кістка peroné m гомілковостбпний прикм.: - суглоб анат. articulación tibiotarsíana гбмін ч algarabía f, algazara f, vocinglería f гомінкйй прикм. bullicioso, alborotadizo гомогбнний прикм. homogéneo гомологічний прикм. homológico гомолбгія ж біол. homología f гомонГти 1. alborotar vi, embullar vi, embochinchar vi; 2. charlar vi, conversar vi гомосексуалГзм ч homosexualismo m, homosexualidad f
гомосексуалГст ч homosexual m, gay people гомосексуйльний прикм. homosexual гонг ч gong m
гондбла ж 1. {човен) góndola f, 2. ae. góndola f, barquilla f {повітряної кулі) гондольбр ч gondolero m гонбць ч correo т; mensajero m {вісник); chasqui m (П. Ам.)
гбни мн. 1. {цькування на полюванні) persecución f, acosamiento m; 2. спец, {про тварин) verriondez f, toriondez f, 3. c.-a. franja f, surco m {під час сівби)
гонйтва ж (за чим-н.) persecución f, busca f, búsqueda f, correteo m, trajín m {en busca de); y 'І за наживою obsesionado por las ganancias гонібметр ч спец, goniómetro m гбнка ж carrera f, - озброєнь carrera de armamentos (armamentista) гонокбк ч мед. gonococo m гбнор ч soberbia f, arrogancia f, altanería f, з великим -ом muy soberbio roHopáp ч honorarios m pl, emolumentos m pl; precio m, caché m, cachet m {особливо у митців)
гонорййний прикм. мед. blenorrágico гонорйя ж мед. gonorrea f, blenorragia f гонт ч буд tejamanil т, tejamaní m rOH4áK ч мисл. galgo m r®H4áp ч alfarero m, ollero m гонч0рн-ий прикм. de alfarero, de ollero; 4 вироби alfarería f, - круг torno (rueda) de alfarero; ~e виробництво alfarería f, industria a farera; ~e ремесло alfarería f, ~a майстерня з farería f, locería f {Лат. Ам.); -а глина arcilla Plástica (figulina)
виг. ¡jpaf!; ¡aúpa!; не кажи гоп, поки не пеРескочеш antes de que acabes no te alabes;
ninguno cante la victoria, aunque en el estribo esté...
ronáK ч gopak m {baile popular ucraniano) ropá ж 1. montaña f, monte m; arcabuco m, alcabuco m {лісиста); Кавказькі гори Montes del Cáucaso; 2. {чого-н., з чого-н.) montón m {купа); pila f {стіс); гори ящиків montones de cajones; гори книжок pilas de libros; по горах, по долинах por montes y valles; стояти горою за кого-н. defender a alguien a capa y espada; обіцяти золоті гори prometer el oro y el moro (montes y maravillas), prometer un Perú; бути на за горами estar al caer; no estar lejos горб ч 1. (пагорб) montéenlo m, montículo m; 2. {опуклість) bulto m, protuberancia f, 3. анат.. joroba f, corcova f, giba f, chepa f, petaca f (Ц. Ам.); maleta f {Кол., Куба, П.-Р.); 4. {спина) espalda(s)f (pl); власним -ом заробляти ganar, conseguir con el sudor de su frente; зазнати на власному ~y sufrir en su propia carne (espalda) горб0нь ч jorobado m, corcovado m, giboso m; gorobeto m {Лат. Ам.) горбйта ж jorobada f, corcovada f, gibosa f горбйт ий прикм. 1. jorobado, corcovado, giboso, gibado, gorobeto {Лат. Ам.); 2. {вигнутий) encorvado; ~ ніс nariz aguileña (encorvada); ~ міст puente de arco muy cerrado горбйстий прикм. 1. {про місцевість) accidentado, quebrado; con montículos; 2. {нерівний) abultado; ~ лоб frente abultada (abombada) гбрбити corcovar vt, gibar vt, jorobar vt, - спину encorvar la espalda; corcovarse, gibarse, jorobarse
горбку вбтий прикм. 1. {вкритий горбками) accidentado; 2. анат. tuberculoso; 3. бот. tuberoso
горббвина ж altozano т, cerillo m горб-бк, горббчок ч 1. зм. cerrillo т, montículo т; 2. мед. tubérculo т; туберкульозні ~ки tumores tuberculosos
горбокбник ч (у казці) caballito jorobadito гбрбом присл. como una joroba горбонбсий прикм. de nariz aguileña (encorvada)
горббчюк ч див. горбовина; ніс з ~ком nariz encorvada, acaballada
горбуша ж {риба) salmón rosado, hump-back m гбрдень ч мор. {снасть) driza f гбрдий прикм. 1. orgulloso, arrogante; - вигляд aspecto (aire) de orgullo; 2. {зарозумілий) soberbio, altanero гордйня ж soberbia f, altanería f гордйтися 1. estar (sentirse) orgulloso, enorgullecerse*; законно ~ enorgullecerse legítimamente (de, por); 2. {гордувати) tener orgullo, ser orgulloso, ser altanero (soberbio) гордіїв прикм.: ~ вузол nudo gordiano гордГй ч altanero m, soberbio m гбрдіст-ь ж 1. orgullo m, arrogancia f, відчувати ~ sentir orgullo, sentirse (estar) orgulloso; говорити з ~ю hablar con orgullo; 2. (те, чим гордяться) orgullo m; краса І - la flor y nata de...; 3. (зверхність) soberbia f, altanería f гбрдо присл. 1. con orgullo, orgullosamente; 2. (зверхньо) con soberbia, soberbiamente, con altanería, altaneramente
гордовйт’ий прикм. orgulloso, arrogante; -a постава porte arrogante
гордовйтість ж orgullo m, altanería f, arrogancia f
гордовйто присл. orgullosamente, con orgullo, arrogantemente, con arrogancia гордйчка ж altaneraf soberbiaf róp-e c 1. aflicción f, pena f, dolor m; неутішне ~ aflicción inconsolable; убитий ~ем destrozado por la pena; ділити - і радощі compartir las penas y alegrías; завдавати ~ (кому-н.) afligir vt, apenar vt, з ~я de pena, de dolor; 2. (біда, нещастя) pena f, desgracia f, зазнати ~я pasar muchas penas; зарадити ~ю quitar las penas; sacar de un apuro; ~ мені! ¡desgraciado de mí!, ¡ay de mí!; гірке ~ pena amarga; йому і ~я мало ni le va ni le viene, le importa un comino rópe-гербй ч héroe de pacotilla горезвісний прикм. el tan mentado (manoseado, traído y llevado); cacareado rópe-керівнйк ч mal dirigente, dirigenzuelo m
rópe-крйтик ч criticastro m горельйф ч мист. alto relieve rópe-мислйвець ч mal cazador гбренько c зм. до горе rópe-поет ч poetastro m гбре-рибйлка ч pescadorzuelo m rópe-худбжник ч pintamonas m, chafalmejas m горжбт ч, горжбтка ж boa f, cuello de piel горизбнт ч 1. horizonte m; 2. гідр nivel m; ~ води nivel del aguia; з’явитися на ~i (чиєму-н.) aparecer en el horizonte (de); зникнути з -у (чийого-н.) desaparecer del horizonte (de) ropn30HTáji‘b ж 1. horizontal f, no -i en horizontal, por fa horizontal; 2. геод. línea (curva) de nivel
горизонтйльн'ий прикм. horizontal горизонтдльно присл. horizontalmente горйла ж gorila m
горйстий прикм. montañoso, montuoso горихв(стка ж (птах) colirrojo m горйцвіт ч (рослина) coronaria f горйще c desván m, buhardilla f горйщн-ий прикм. de desván; ~e приміщення buhardilla f
горґл’ий прикм. 1. quemado, chamuscado; ~ хліб pan quemado; ~ лес bosque quemado; пахне ~им huele a quemado (a chamuscado); 2. спец, podrido
горґлк-а ж aguardiente m; cañazo m (Лат. Ам. - тростинова); дати на ~у dar una propina горілчйний прикм. de aguardiente; ~ завод fábrica de aguardiente, destilería f горГння c 1. combustión f, quema f, ignición f, 2. ardor m
горсти 1. arder vi; quemarse; будинок ~ить la casa arde; ~ить! (крик при пожежі) ¡fuego!; у мене голова -ить me arde la cabeza; щоки -ять arden las mejillas; - ненавистю arder en odio; 2. (давати світло) arder vi, lucir* vi; brillar vi (яскріти); лампа ~ить la bombilla luce; зорі -ять las estrellas lucen (brillan); очі -ять los ojos brillan (echan fuego); 3. (гнити - про зерно) arder vi, quemarse, corromperse; 4. (зноситися) desgastar rápidamente; на ньому все -ить desgasta todo en un dos por tres; взуття -ить на ньому él rompe pronto los zapatos; душа -ить arde el alma; робота так і -ить в її руках en sus manos el trabajo se hace solo; не -ить! no hay (no corre) prisa; la cosa no arde; хай -ить усе ясним вогнем! ¡arda Troya!, ¡arda Bayona! ropíx ч 1. (плід) nuez f (грецький); avellana f (лісовий); кокосовий - nuez de coco, coco m; кедровий - nuez (piñón, agalla) de ciprés; земляний - cacahuete m, cacahuate m, cacahuey m; мускатний - nuez moscada (de especia); 2. (дерево) noguera f, nogal m; avellano m (ліщина); йому дісталося на ~и le cascaron las nueces (las liendres); le pusieron como un trapo горґхов'ИЙ 1. прикм. (про плоди) de nuez; de avellana; -а олія aceite de nuez; 2. прикм. (про дерево) de nogal; de avellano; -e дерево nogal m, noguera f, - кущ avellano m; (з) -oro дерева de nogal; 3. мн.: -і бот. juglándeos f pl горішок ч зм. від горіх 1; чорнильний - agalla f (tinte); твердий, міцний - un hueso duro de roer горкувйтість ж colínas f pl, cerros m pl, montuosidad f, región de colinas горлйнити, горлйти vociferar vi, gritar vi, chirlar vi горлйнь ч gritón m, chillón m, voceador m; vocinglero m, chirlador m горлйти, горлйнити vocear vi, vociferar vi; gritar vi (кричати); - на все горло gritar a voz en cuello (a grito pelado)
горлй(с)тий прикм. vocinglero, gritón, chirlador гбрлечко c зм. до горло гбрлиця ж tórtola f
гбрл о c 1. garganta f, cuello m, gollete m; gaznate m, tragadero m (fam.); 2. (посудини) cuello m; 3. (вихід із затоки) garganta f, промочити - remojar la palabra; взяти (схопити) за - asir por el cuello
горловйк ч laringólogo m горловйна ж 1. orificio m, boca f, abertura f, - вулкана boca del volcán; 2. (вузький прохід) paso estrecho
горловбй прикм. de garganta; - голос voz de garganta
767
горлодбр
ropnoflép ч, ropnáHb ч vocinglero т, gritón m, chirlador m
горлохвбт ч aprovechado m, socaliñero m; logrero m
ropnoxeárcTBo c rapacidad f, codicia f, socaliña f гормбн ч фізіол. hormona f, hormón m гормональний прикм. фізіол. de hormona, hormónico
гормонотерапія ж hormonoterapia f
DropHiín*o c crisol m; у -і війни en el crisol de ia guerra
гарній прикм. montano; celestial гбрно c 1. (ковальське) fragua f, forja f, 2. (доменної печі) crisol m горновйй ч fundidor m, forjador m горностай ч (тварина і хутро) armiño т горнутися (до кого-н.) apretarse* (contra); 2. (відчувати потяг) tener apego (a, hacia), sentir afecto (por)
горобець ч gorrión m\ стріляти з гармат по ~цях = gastar la pólvora en salvas; слово не ~, вилетить - не спіймаєш palabra у piedra suelta по tienen vuelta, palabra dicha no tiene vuelta горобйна ж 1. (дерево) serbal m; 2. збірн. (ягоди) serba f
горобйн ий прикм. de gorrión; ~a ніч noche tormentosa de verano; la noche más corta del verano
горобйнівка ж aguardiente de serba горобйновий прикм. de serba, de serbal, de serbo
горббчик ч зм. від горобець гброд ч huerta f, huerto m; кидати (шпурляти) камінці в чий-н. ~ lanzar piedras al tejado de alguien; ~ городити armar jaleo (lío); meterse en un jaleo (enredo); не варто було ~ городити no valía la pena armar tanto jaleo, no valía la pena complicarse la vida
гародйще c археол. vestigios (ruinas) de una ciudad, castro m, cítania f горбдник ч horticultor m, hortelano m городникувати ser hortelano, cultivar legumbres (hortalizas) горбдництво c horticultura f горбдн ій прикм. hortelano, hortícola; ~i культури cultivos hortícolas; ~я ділянка huerto m, huerta f
городйнин ч ciudadano m, vecino m городянка ж ciudadana f roponáxa ч і ж desdichado m, desgraciado m, infortunado m, pobre diablo roponáiiJHMñ прикм. desdichado, desgraciado, infortunado, infeliz
ropocxón ч horóscopo m; скласти ~ hacer un horóscopo
гаротвбрення c геол. orogénesis f ropóx ч guisante m, arvejo m; garbanzo m (турецький)
ropóxoB-ий прикм. de guisante, de arvejo; de garbanzo; ~e поле guisantal m; garbanzal m горошйна, горошйнка ж grano de guisante, guisante m
ropóui'OK ч 1. guisante m; запашний ~ guisante de olor; зелений ~ guisantes m pl; 2. (цяточки) lunares m pl; ситець y - percal de (con) lunares ropóio присл. en rimero, en montón; ~ стояти defender a todo trance
гортанний прикм. 1. анат. laríngeo; 2. (про звуки мови) gutural; ~ говір voz gutural ropTáH-ь ж анат. laringe f гортдтиу перегортати hojear vt гортбнзія ж (рослина) hortensia f горшков йй прикм. 1. de alfarería, de ollería; 2. (що вирощується у горщиках) de (en) tiesto, de (en) maceta
гбрщик ч 1. (для приготування їжі) olla f, puchero m; 2. pote m; квітковий ~ maceta f, tiesto m; 3. нічний - orinal m, bacín m, bacinilla f горювати afligirse, acongojarse, penar vi; llorar vi (оплакувати); ~ за чим-н. penar por algo горюдуб ч juego popular ucraniano горйнин ч montañés m, serrano m, serraniego m горйнка ж montañesa f, serrana f горянськ ий прикм. montañés, montaraz; -i племена tribus montaraces госпіталізація ж hospitalización f госпіталізувати i hospitalizar vt
гбспіталь ч hospital m; польовий ~ hospital de campaña (de sangre)
госпітальний прикм. de hospital, hospitalicio госпбда ж alojamiento m. morada f госпбдар ч amo m, dueño m; huésped m, hospedador m (стосовно гостя) господарка ж ama f, dueña f господарник ч 1. (керівник) jefe administrativo, administrador m; 2. auxiliar administrativo господарність ж buena gestión (administración)
rocnoAápcTBo c 1. economía f, світове ~ economía mundial; народне ~ economía nacional; планове - economía planificada; натуральне ~ economía natural; сільське ~ economía rural, agricultura f, лісове ~ silvicultura f, economía forestal; рибне ~ industria pesquera; міське ~ economía municipal; домашнє - economía doméstica; вести - llevar la parte material (de); займатися (домашнім) ~м administrar la casa; ocuparse de la casa; 2. с.-г. hacienda f, granja f, explotación agrícola; велике ~ hacienda grande, latifundio m; дрібне ~ hacienda pequeña, minifundio m; chacra f (П. Ам.)\ колективне ~ hacienda colectiva; одноосібне ~ hacienda individual; 3. (устаткування, інвентар) equipo m, utillaje m; завести ~ equiparse; instalarse; 4. (предмети) cosas f pl; bártulos m pl (речі) господарськ-ий прикм. 1. económico, de economía; -e управління departamento administrativo, administración f, ~a діяльність actividad (gestión) económica; 2. de(l) amo; de(!) dueño господ0рЧ'ИЙ прикм. de uso doméstico; ~i товари artículos de uso doméstico; ~e мило jabón de lavar
господарювання c gestión económica, administración f
господарювати 1. administrar vt, 2. administrar (arreglar) la casa
господйня ж ama f, dueña f, huéspeda f, hospedadora f (стосовно гостя); ama de casa; хатня (домашня) ~ ama de casa Госпбдь ч Señor m, Dios m; Господи! jDios mió!; jválgame Dios!; хай ~ боронить! {Dios (el Señor) me guarde!; ¡no quiera Dios!; хай ~ милує! ¡válgame Dios!; ~ милостивий = Dios aprieta, pero no ahoga; слава тобі, ~ ¡gracias a Dios; прости господи!, ¡Dios me perdone! госпрозрахункбв'ий прикм. con autogestión fianciera, con autofinanciamiento; ~e підприємство empresa con autogestión financiera госпрозрахунок ч (= господарський розрахунок) autogestión financiera, autofinanciamiento m; autonomía económica, cálculo económico; independencia comercial; на ~ку con autogestión financiera, sobre su propia base comercial, no subvencionado por el Estado; перевести на ~ poner sobre la base de autogestión financiera госпчастйна ж (= господарська частина) sección de administración (auxiliar) гостйнець ч 1. calzada f, camino real (битий шлях); 2. presente m, regalo m; golosina f, dulce m (солодощі)
гостйнний прикм. hospitalario; ~ двір pasaje con tiendas, centro comercial гостйнність ж hospitalidad f гостйнно присл. hospitalariamente, con hospitalidad
гастрбць ч (рослина) grama f гбстр'ий прикм. 1. agudo, puntiagudo, punzante; ~a голка aguja aguda; 2. (різальний) agudo, cortante; aguzado, afilado (нагострений); filoso (Ц. Ам.); 3. (звужний) agudo, puntiagudo; ~a борідка barba de chivo; 4. (витончений) agudo, perspicaz; penetrante (проникливий); - слух oído agudo; ~ зір vista aguda, perspicacia f, ~e око ojo perspicaz; ~ розум inteligencia penetrante; 5. (дотепний) agudo, gracioso; picante, mordaz, acerbo (дошкульний); ~e слово palabra graciosa (incisiva), dicho m, chiste m; 6. (різкий, сильний) agudo, subido, penetrante; fuerte; ~ запах olor agudo (penetrante); -а цікавість interés vivo; 7. (про страву) picante; ~ смак sabor picante; 8. (напружений) agudo, tirante; ~ момент momento agudo; ~e питання problema punta; ~ кут ángulo agudo гбстрик ч (глист) ascáride f, lombriz intestinal
гострйльний прикм. de afilar, de aguzar* - брусок, ~ камінь afiladera f, piedra de afilar (de amolar); eslabón m; - ремінь afilón m; suavizador m (для бритви); - верстат afiladora f гострйльник ч (робітник) afilador т, amolador m гострйти afilar vt, aguzar vt, sacar filo; amolar* vt (на гострильному камені); - ніж, бритву aguzar (afilar) un cuchillo, una navaja; - ковзани afilar los patines; ~ олівець afilar (sacar punta) al lápiz; ~ кігті afilar (aguzar) las uñas гострїння c afiladura f, amoladura f (на гострильному камені) гбстрість ж 1. (ножа, шаблі) agudeza f гбстро присл. con agudeza гостровбрхий прикм. picudo гострогубці мн. тех. cortador m (de cable) гостродефіцйтний прикм. muy escaso гострозаразний прикм. excesivamente contagioso
гострозбрий прикм. 1. de ojos perspicaces, de vista perspicaz; de ojos de lince гострозубий прикм. de dientes afilados гострокутний прикм. мат. acutángulo гостролйст ч (падуб) acebo m гостролйций прикм. carilargo гостронбсий прикм. de nariz aguda (afilada) гострослов ч chistoso т, bromista m, dicharachero m
гострот-á ж 1. agudeza f (зору, слуху); destello m (розуму); втратити -y perder la agudeza; 2. (терпкість) aspereza f, acritud f, acerbidad f, picante m; 3. (напруженість) tirantez f, tensión f, - становища gravedad de la situación, estado critico; ~ кризи intensidad de la crisis гостьовйй прикм. de (para) invitados; de invitación (про квиток)
гостювати vivir (estar) de huésped; estar de visita (бути у гостях)
гбстя ж huéspeda f, invitada f (відвідувачка); convidada f (запрошена) гот0Л'Ь ч hotel m, fonda f, власник ~ю hotelero m, fondista m; зупинитися в ~i hospedarse en un hotel
гот0льн’ИЙ прикм. de hotel, hotelero; ~e господарство industria hotelera, hostelería f г0ти мн. godos m pl гбтика ж apxim. gótico m готйчн-ий прикм. icm. gótico, de (los) godos; -a архітектура arquitectura gótica (ojival); ~ шрифт caracteres góticos; ~ період (у мистецтві) goticismo m
roTÍBK-a ж dinero contante y sonante, dinero efectivo; заплатити ~ою pagara! contado, pagar en dinero contante y sonante; pago al contado готовальня ж caja de dibujo (lineal) готбв’ий прикм. 1. (підготовлений) preparado (para); у дорогу, ~ їхати preparado para el camino (para salir); 2. (налаштований, схильний) pronto (a), presto (a), próximo (a), cercano (a) (y близькому до чого-н. стані); - на всякі жертви dispuesto a todo sacrificio; ~ на всякий ризик dispuesto para cualquier riesgo; він готовий на все está dispuesto a todo; ~ впасти próximo a caer; - згаснути (про вогонь) próximo a apagarse (a extinguirse); 3. (зроблений, закінчений) acabado, terminado, hecho; обід готовий la comida (está) preparada; ~¡ вироби artículos manufacturados (acabados); ~e убрання confecciones f pl; pret-a-porter m; ~a формула fórmula terminada; 4. у знач, присуд, consumado, acabado; muerto; ~ до послуг a sus órdenes, a su disposición; жити на всьому -ому tener la vida a cubierto; vivir a mesa puesta; прийти на все ~e venir a cosa hecha; будь готовий! - завжди готовий! (привітання піонерів) ¡Alerta! - ¡Siempre alerta!
готбвн’ість ж 1. (do чого-н..) preparación f, estado de prevención; - до дії preparación para la puesta en marcha; - до боротьби voluntad de luchar; в бойовій -ості presto (listo) para el combate; 2. (бажання зробити що-н.) voluntad f, disposición f, виявити цілковиту - зробити що-н. manifestar su completa disposición (su completa propensión) parahacer algo totóbo безос. у знач, присуд, está hecho, esta terminado, está acabado готтентбт ч hotentote m
768
гріти
готувйння с 1. (дія) preparación f, 2. мн. (підготовчі дії) preparativos m рі готув0ти 1. preparar vt, ~ кого-н. до чого-н. preparar a alguien para algo; ~ сюрприз preparar una sorpresa; ~ урочисту зустріч preparar un recibimiento solemne; ~ уроки estudiar las lecciones; ~ роль estudiar el papel; що йому готує доля? ¿qué le va a deparar el destino?; 2. (куховарити) hacer* vt, preparar vt, ~ обід hacer (preparar) la comida; 3. (припасати) proveer* vt, aprovisionar vt
готув0тися 1. (до чого-н.) prepararse, hacer los preparativos (para); aprestarse, disponerse* (збиратися)] ~ до від’їзду hacer los preparativos para la salida; ~ до іспитів prepararse para los exámenes; ~ в університет prepararse para ingresar en la universidad; 2. (наближатися) amenazar vi, prepararse, aproximarse; готувалися великі події se estaban gestando (se columbraban) grandes acontecimientos гофр ч mex. chapa(s) ondulada(s) гофрбван ий 1. дієприкм. від гофрувати; 2. прикм. ondulado, undulado, hecho a ondas; plisado; ~e залізо palastro ondulado гофрув0ння c ondulación f, plisado m гофрув0ти ondular vt, undular vt plisar vt гра ж, Ігри мн. 1. juego m\ partido m (окрема партія); настільні ігри juegos de mesa; кімнатні ігри juegos de sociedad (de salón); рухливі ігри juegos infantiles; juegos deportivos; азартні ігри juegos de azar (de suerte); ~ на кмітливість juego de ingenio; ~ в рими juegos del oráculo; ~ в м’яча juego de pelota; ~ у фанти juego de prendas; ~ в карти juego de baraja (de naipes, de cartas); Олімпійські ігри Juegos Olímpicos; політична ~ juego político; ~ долі juego de suerte; 2. (виконання — музичне, сценічне) interpretación f, ejecución f,~ на скрипці interpretación al violín; 3. (блиск] шумування) centelleo m, brillo m; espumeo m, burbujeo m (про вино)] ~ діамантів aguas (viso) de los brillantes; ~ природи capricho (cambios) de la naturaleza; ~ слів juego de palabras, retruécano m; ~ уяви fantasía f, labor interpretativa; біржова ~ juego de bolsa, agio m, agiotaje m; дитячі ігри juego de niños; везти (щастити, таланити) у грі (кому-н.) acudirle el juego; викрити чию-н. гру descubrirle (verle) el juego; не везти (щастити, таланити) кому-н. у грі darle mal el juego a uno; вступати у гру entrar enjuego; робити хід у грі hacer juego; вести велику гру jugar en grande; зіпсувати гру кому-н. estorbar el juego a alguien; не таланить у грі, поталанить у коханні desgraciado en el juego, afortunado en amores граб ч (дерево) ojaranzo m, hojaranzo m, carpe m грабґж, грабунок ч expoliación f, robo m; desvalijamiento m, desvalijo m; saqueo m, rapiña f, pillaje m (мародерство)] rancheo m (Лат. Ам.)] збройний - saqueo armado грабіжник ч expoliador m; saqueador m, salteador m (на дорогах)] gavillero m (Лат. Ам.) грабіжницький прикм. de expoliación, expoliador; saquedor, de rapiña, de pillaje (тж. мародерський)] ~a війна guerra de rapiña граблі мн. rastro m, rastrillo m; rastrilladora f (механічні)] кінні ~ con caballo; тракторні ~ rastro con tractor
граб-ув0ти expoliar vt, robar vt, desvalijar vt, saquear vt, pillar vt (тж. мародерствувати)] entrar a saco (місто)] refalar vt (Арг., Бол.у, ~ують! i al ladrónl, j ladrones! rpaeép ч grabador m; ~ по дереву, по металу grabador en madera, en metal Фавбрн-ий прикм. de grabador; de grabado; ~e мистецтво grabado m; ~a майстерня taller de grabado
гравбць ч jugador m; ~ у футбол jugador de fútbol Фавій ч grava f, guijo m, guijarro m Фавімбтр ч геофіз. gravímetro m Фавіметрйчний прикм. геофіз. gravimétrico Фавімбтрія ж геофіз. gravimetría f 'PaBipyeánbHHñ, гравіюв0льний прикм. de grabador; ~ різець buril m ФавіруВ£ЛЬНИК| фавіюв0льник ч grabador m Фавірув^ння, гравіювйння c 1. grabadura f, 2. \РЩнок, напис) grabado m
гравірувйти, гравіюв0ти 1. grabar vt, ~ на міді grabar en cobre; 2. (робити кліше) clisar vt гравітаційний прикм. фіз. de gravitación гравіт0ція ж фіз. gravitación f гравюра ж grabado т, estampa f, aguafuerte m (офорт)] ~ на дереві grabado en madera; xilografía f, ~ на камені litografía f град ч 1. granizo m, piedra f, pedrisco m; іде ~ graniza; побитий ~ом deshecho por la granizada; 2. (безліч) granizada f, granizo m; ~ куль granizada (lluvia) de balas; сипатися ~ом granizar vi] з нього піт ~ом ллєть(ся) suda la gota gorda
градйція ж gradación f градйна ж pedrisco m (de granizo) градйрня ж 1. mex. torre de enfriamiento; 2. (соляна) salina f
градирувйти / evaporar el agua salada граді0нт ч мат. gradiente m градобій ч destrucción de las cosechas por el granizo
гр0дус ч grado m; кут y 60 ~ів ángulo de sesenta grados; 10 ~ів морозу diez grados bajo cero (de frío); 10 ~ів тепла diez grados sobre cero (de calor); під ~ом embriagado, mamado грйдусн-ий прикм.: ~i виміри medición por grados; ~a мережа геогр. red de líneas geográficas
гр0дусник ч termómetro m градуюв0ння c спец, graduación f, gradación f градуювйти і спец, graduar vt грайлйвий прикм. 1. juguetón, retozón; vivo (жвавий)] 2. (веселий) jovial, jocoso, festivo; 3. (кокетливий) coquetón
грайлйвість ж vivacidad f, juguera f, gracejo m (невимушеність)
грайлйво присл. 1. jugando, jugueteando; con viveza, vivamente (жваво)] 2. (весело) con jovialidad, jovialmente; 3. (кокетливо) con coquetería
грак ч grajo m
грйльн'ий прикм. de juego(s); ~i карти cartas f pl; naipes m pl; baraja f (колода)] ~i кості dados m pl
грам ч gramo m; —атом хім. átomo-gramo; ^молекула хім mol m, molécula gramo; —калорія фіз. caloría-gramo, pequeña caloría грамйтика ж gramática f, порівняльна ~ gramática comparada; генеративн - gramática generativa
граматйст ч gramático m граматйчн*ий прикм. gramatical, de gramática; ~a помилка falta gramatical; ~i правила reglas gramaticales
грамзйпис ж grabación en discos (en placas); музика в ~y música en discos (en placas) граміцйдин ч фарм. gramicidina f rpáMOT-a ж 1. arte de leer y escribir; вчитися ~и aprender a leer y escribir; 2. (документ) carta f, diploma m; вірчі ~и дип. cartas credenciales; почесна (похвальна) ~ diploma de honor; охоронна ~ salvoconducto m; ратифікаційні ~и instrumentos de ratificación; китайська ~ jeroglíficos m pl; фільчина ~ papel mojado грамотій ч alfabetizado m, que sabe leer y escribir; dsy e yfc ~ el entre nosotros es un hombre instruido
гр0мотн‘Ий прикм. 1. (про людину) quesabe leer y escribir, alfabetizado; бути ~им saber leer y escribir; ~ учень alumno que habla y escribe correctamente; 2. (компетентний) competente; ~ інженер ingeniero competente; 3. (грамотно зроблений) correcto, bien hecho; sin faltas, sin errores (без помилок)] bien escrito (грамотно написаний)] ~ий твір composición sin faltas (bien escrita); - креслення dibujo bien hecho (correcto)
грймотн’ість ж 1. (уміння читати і писати) alfabetización f, instrucción elemental (primaria); добитися загальної ~ості conseguir una alfabetización completa; 2. (компетенція) competencia f, політична технічна ~ competencia (instrucción) política, técnica; 3. (відсутність помилок) corrección f, ~ письма corrección de la carta; ~ креслення corrección del dibujo lineal rpáMOTHO присл. sin faltas, sin errores; correctamente
грамофбн ч gramófono m грамофбнн-ий прикм. de gramófono; ~a платівка disco m, placa de gramófono грамплатівка ж (= грамофонна платівка) placa (disco) de gramófono
гран ч grano m (unidad de peso); ані ~a (чого-н.) no hay ni un ápice de rpaHáT1 ч 1. (дерево) granado m; 2. (плід) granada f
гранйт2 ч MIH granate m гранйта ж військ, granada f, ручна ~ granada de mano; протитанкова ~ granada antitanque; осколкова ~ granada de fragmentación (rompedora); димова ~ granada fumígena гранйтний прикм. військ, de granada(s) rpaHáTOB-ий1 прикм. 1. de granado (про дерево)] de granada (про плоди)] ~e дерево granado m; ~ гай granadal m; ~ напій granadina f, 2. (про колір) color granate гранйтовий2 прикм. мін. de (con) granate(s) гранатомдт ч військ, lanzagranadas m гранатомбтник ч військ, granadero т, lanzador de bombas (de granadas de mano) гранд ч (іспанський дворянин) grande m грандібзний прикм. grandioso; inmenso (величезний)
грандібзність ж grandiosidad f, inmensidad f грандібзно присл. grandiosamente, grandioso граний прикм. usado
гранйця ж límite m; ~ міцності спец, límite de rotura (при розриві)] límite de compresión (при стисненні)] límite de resistencia a la tracción (при розтягненні)
гранйчн’Ий прикм. 1. rayano (en); 2. máximo, extremo; ~a швидкість velocidad máxima; - вік edad tope (máxima); ~ термін término del plazo; ~a напруга mex. tensión máxima; ~a маса masa crítica
граніт ч granito m
гранітний прикм. (з граніту) de granito; granítico (cient.)
грйнка ж полігр. 1. (відбиток) prueba f, galerada f, 2. (набір) galera f, galerín m гран6ван*ий прикм. tallado (en facetas)] ~a склянка tallado; ~ брильянт brillante tallado en facetas
гран-прі c невідм. gran premio; grand prix (galicismo)
грант ч subvención f, beca f (стипендія)] grant m (anglicismo)
гранув0льн-ий прикм. de tallado; ~a фабрика taller de tallado
гранув0льник ч lapidario m, tallista m, tallador m гранувйння c tallado m (en facetas) гранув0ти tallar vt (en facetas) грйнула ж спец, granulo m, gránula f гранулбма ж мед. granuloma m гранульбваний дієприкм. і прикм. спец. granulado; granuloso, granilloso гранулювйти і спец, granular vt гранулйція ж granulación f гран ь ж 1. (межа) término т, límite m; borde m (лінія розмежування), línea divisoria; стирання ~ей desaparición de los límites; 2. (площина) arista f, faceta f (коштовного каменя)] ~и куба las aristas del cubo
грасйрувати guturalizar vi] velarizar vi (la «p (r)»); tartajear vi (гаркавити) rpáTa: персона (нон) ~ persona (non) grata rpáTH 1. jugar vt, vi] ~ у шахи jugar al ajedrez; ~ y футбол, у теніс jugar al fútbol, al tenis; ~ в карти jugar a las cartas; ~ в лотерею jugar a la lotería; ~ по маленькій карт, jugar (poner) poco; ~ no великій карт, jugar a lo grande; ~ у хованки jugar al escondite; ~ своїм життям jugarse su (la) vida; 2. (на музичному інструменті) tocar vt, tañer vt, ~ на роялі, на скрипці tocar el piano, el violín; ~ в чотири руки tocar a cuatro manos; 3. (про актора) representar vt, interpretar vt (el papel)] ~ Лауренсію representar el papel de Laurencia; 4. (виблискувати) centellear vi, brillar vi] burbujar vi, espumear vi (про вино)] hacer visos (про коштовні камені)] ~ очима timarse, coquetear vi; ~ словами hacer juegos de palabras; ~ на чиїх-н. нервах sacar de sus casillas a alguien; poner los nervios de punta a alguien; ~ на чиєму-н. самолюбстві jugara herir
769
граф1
el amor propio de alguien; %- кому-н. на руку hacerle a alguien el juego, hacerle a uno el caldo gordo; ~ комедію hacer una comedia; ~ дурну роль desempeñar un papel estúpido; ~ першу скрипку ser el primer violín; - на пониження, на підвищення (на біржі) jugar a la baja, al alza; ~ з відкритим забралом jugar con las cartas boca arriba (con las cartas descubiertas); ~ грати (справляти) весілля celebrar la(s) boda(s); ~
D чесно jugar limpio; ~ нечесно jugar sucio граф1 ч conde m
граф2 ч мат. grafo m; кінечний (безкінечний) ~ grafo finito (infinito); топологічний ~ grafo topo- lógico
графб ж 1. columna f, 2. (у тесті) rúbrica f графйн ч garrafa f, garrafón m (великий) графйня ж condesa f
графйти dividir en columnas (el papel); linear vt, reglar vt (лінувати)
грбфік1 ч gráfica f, gráfico m; diagrama m; horario m (розклад); робота за ~ом trabajo según el gráfico (el horario) грбфік2 ч (художник) dibujante m; grabador m (гравер)
грбфіка ж 1. мист. artes gráficas; 2. лінгв. grafía f
графГт ч 1. мін. grafito т, plombagina f, 2. (олівця) mina f
графітний, графітовий прикм. de grafito, grafitoso
графічний1 прикм. мист. gráfico; ~е мистецтво artes gráficas
графічний2 прикм. (поданий за допомогою графіка) gráfico; ~ метод вирішення método gráfico de resolución графічно1 присл. мист. gráficamente графічно2 присл. (за допомогою графіка, діаграми) gráficamente
гр0флений прикм. dividido en columnas (el papel); lineado, reglado, rayado; ~ папір papel rayado
графлення c división en columnas (del papel); lincamiento m, rayado m графблог ч grafólogo m графологічний прикм. grafológico графолбгія ж grafología f графомбн ч grafómano m, grafomaníaco m графомбнія ж grafomanía f грбфство c condado m; condazgo m (M.) грйфський прикм. condal, de conde; ~ титул título de conde, condado m грацібзний, граційний прикм. gracioso, airoso, lucido
грацібзність, граційність ж graciosidad f, gracia f
грацібзно, граційно присл. con gracia, graciosamente грйція ж gracia f Грбція ж міф. Gracia f граченй c cría de grajo грачйний прикм. de grajo(s) грбючи, граючись присл. jugando; sin dificultades
гребенечесйльн'Ий прикм. текст.: ~a машина peinadora f (mecánica) гребенйстий прикм. crestado гребінбць ч peine m; peineta f (жіночий); escarpidor m; стригти під ~ cortar (igualar) el pelo con un peíne; стригти всіх під один ~ medir a todos por el mismo rasero гребінка ж див. гребінець; тех. htine m гребінник ч бот. cola de perro гребінчб(с)тий прикм. acrestado гр0бінь ч 1. peine т; частий ~ peine fino; peina f, 2. mex. rastrillo m; 3. (пташиний) cresta f, півнячий ~ cresta del gallo; 4. (вершина) cresta f, - гори, хвилі la cresta de la montaña, de la ola; 5. apxim. cristería f, 6. анат. cresta f (на кістці); потиличний ~ cresta occipital грббля ж presa f, represa f, dique m; водозливна ~ presa (represa) de aliviadero, aliviadero m гребнйй прикм. mex. de hélice; ~ гвинт hélice f, - вал árbol portahélice, eje de (la) hélice греббк ч 1. (веслом) golpe de remo; 2. (кормове, стернове весло) remo timón гребтй (граблями.) rastrillar vi; - гроші лопатою apalear dinero (plata)
грббувати desdeñar vt, despreciar vt (гордувати); tener repugnancia (гидувати); - він не ~є жодними засобами no desprecia ningún medio, todos los medios son buenos para él; він не -є жодними засобами todos los medios son buenos para el; no desdeña ningún medio, no se para en barras
грбйдер ч 1. autoniveladora f, gráder m; 2. (дорога) camino nivelado
грейпфрут ч 1. (дерево) toronjo m, pomelo m; 2. (плід) toronja f, pomelo m грек ч griego m гренадбр ч granadero m гренадбрський прикм. de granadero(s); ~ полк regimiento de granaderos грецйзм ч лінгв. grecismo m, helenismo m грець1 ч músico m; і швець, і жнець, і на дуду ~ sirve lo mismo para un barrido que para un fregado; es un estuche
грець2 ч apoplejía f, його - ухопив (ударив, побив) le dio un ataque de apoplejía (de parálisis), sufrió un ataque apopléjico грецьк-йй прикм. griego; de Grecia; helénico (еллінський); -а мова lengua griega, griego m; - горіх (дерево) nogal m; (плід) nuez f, - ніс nariz griega
гречйн’ии прикм. de trigo sarraceno, de alforfón; -а крупа grano de trigo sarraceno; ~a каша papilla de alforfón
гречйнка, грекйня ж griega f грбчка ж trigo sarraceno, alforfón m гречкосГй ч cerealicultor m іриб ч seta f, hongo m; білий ~ boleto blanco; їстівні, отруйні ~и setas comestibles, venenosas; рости (виростати) як ~и crecer como los hongos
грибкбв'ий прикм. біол. de hongo(s); -а культура cultivo de hongos; ~e захворювання micosis f
грибн*йй прикм. de hongo(s), de seta(s); -e місце paraje (sitio, lugar) de hongos; ~ суп sopa de setas; ~ дощ lluvia y sol грибнйк ч setero m грибнйця ж біол. micelio m гриб бк ч 1. зм. до гриб; 2. біол. hongo m (microorganismo); кефірні ~ки granos de kéfir грибоподГбний прикм. fungiforme грйв-а ж 1. crin f, melena f, - волосся melena f, 2. (височина) loma f, 3. (мілина) bajío m, médano m; гнати в хвіст і в ~у sacudir arriba у abajo (adelante у atrás); (ворога) acosar en la retaguardia y en la vanguardia грйвеник ч moneda de diez kopeks григорібнський прикм.: - календар calendario gregoriano
грйдниця ж icm. palacete m грйжа ж hernia f
грижовйй прикм. de hernia, hemario, hernial; ~ мішок tumor de hernia; ~ бандаж braguero m гризбтка ж piruja f
гризнй ж 1. (про собак) pelea f, riña f, 2. (сварка) disputas f pl, riñas f pl, querellas f pl; trifulca f, gresca f
гризбта ж (докори сумління) remordimiento de conciencia, remordimientos m pl грйзти 1. roer* vt, ronchar vt, ronzar vt, roznar vt (з хрумтінням); cascar vt (горіхи); - кістку roer un hueso; ~ грудочку цукру ronchar (ronzar, roznar) un terrón de azúcar; - горіхи cascar nueces; ~ нігті morderse (roerse) las uñas; 2. (про тривожність) roer* vt, remorder* vt, 3. (мучити) hostigar vt, molestar vt грйзтися 1. (про собак) pelear vi; 2. (сваритися) reñir* vi, disputar vi; querellarse гризун ч roedor m гриль-бар ч grill bar m
грильйж ч (сорт цукерок) caramelo de guirlache
грим ч afeite m, maquillaje m rpHMáca ж mueca f, gesto m; morisqueta f (Лат. Ам.); зробити -y hacer una mueca (un gesto); 2. escarnio m, mofa f
гри масу вйти gestear vi, hacer gestos (muecas) грймати недок., грймнути alzar el grito (a); levantar la voz (a) гримбр ч maquillador m гримбрка ж maquilladora f
грим-Гти 1. retumbar vi; tronar* vi (про грім); resonar* vi (про музику); ~іли постріли retumbaban los disparos; грім ~ить truena (impers.); - ключами sonar las llaves; 2. (славитися) sonar* vi, resonar* vi
грймнути (загриміти, пролунати) estallar vi retumbar vi, resonar* vi; ~в грім estalló el trueno; -в постріл resonó un disparo гримотГння c estruendo m, estrépito m гримотіти retumbar vi, tronar* vi; hacer estruendo, hacer estrépito
гримувбльня ж tocador m, camerín m гримувбти maquillar vt, - актора стариком maquillar de anciano al actor гримувбтися maquillarse, caracterizarse гримуч-ий прикм. detonante; ~ газ хім. gas detonante; -а ртуть хім fulminato de mercurio; -a змія serpiente de cascabel, crótalo m грип ч gripe f, trancazo m; він хворий на ~ está enfermo de gripe
грип6зн*ий прикм. gripal; de gripe; -e запалення легенів pulmonía gripal; - хворий enfermo de gripe гриф1 ч зоол. grifo m
гриф2 ч (штемпель) estampilla f, epígrafe m гриф3 ч муз. mástil m грйфель ч pizarrín m, lápiz de pizarra грйфельн’Ий прикм. de pizarra, pizarreño, pizarroso; ~a дошка pizarra f грифбн ч міф. grifo m грйцики мн. бот. (рослина) bolsa de pastor грГзн'ИЙ прикм. 1. (погрозливий) amenazador, amenazante; ~ погляд mirada amenazadora; 2. (страхітливий) temible, terrible; ~ ворог enemigo temible; ~ час hora terrible (fatal); 3. (жорстокий, суворий) severo, terrible; ~ учитель maestro severo
грізно присл. con amenaza, de forma amenazante грГлк'а ж bolsa de agua caliente, calentador m; електрична ~ calentador eléctrico; ~ для ніг calientapiés m, brasero m; покласти ~y до ніг poner el calientapiés (la bolsa de agua caliente) rp-ім ч 1. trueno m; гуркіт -ому estallidos de los truenos; його вбило -омом le mató un rayo; 2. (гуркіт) estruendo m, estampido m, salva f, - канонади estruendo (retumbar, tronar) de los cañonazos; доки - не вдарить mientras по truene; як - з ясного неба como piedra caída del cielo; як -омом прибити dejar como fulminado; вергати -омами і блискавицями lanzar (echar) rayos y centellas; хай мене - поб'є que me parta un rayo
грґн’ки мн. кул. picatostos m pl, tostadas f pl гріти 1. (давати тепло) calentar* vt, сонце гріє el sol calienta; 2. (захищати від холоду- про одяг, взуття) abrigar vt, 3. (зігрівати, нагрівати) calentar* vt, - вечерю calentar la cena; - воду calentar el agua; - руки а) (біля вогнища) calentarse las manos; б) (наживатися) ponerse las botas; pringarse, ensuciarse, ensuciarse las manos; 4. (сварити) calentar las orejas (a) грітися calentarse*; -ся на сонці calentarse al sol; вода гріється el agua se calienta (está calentándose)
гріх ч pecado m; falta f, culpa f (ганебний вчинок); смертний - pecado mortal (capital, grave); первородний - pecado original; дрібний - pecado venial; розплачуватися за свої ~и pagar su pecado; впасти в - pecar vi; ~и молодості faltas (pecados) de la juventud; мій - la culpa es mía, mi pecado; взяти на себе ~ echarse la culpa; не - і відпочити no estaría mal descansar; поганий (погана) як смертний - (es) más feo que Picio; як на - como si fuera adrede, como ex profeso, como a propósito; від ~á (подалі) del mal (de la desgracia) cuanto más lejos mejor; з -ом пополам a duras penas; bien que mal; así, así; є (такий) - hay (existe) desgracia; нема чого -а крити para qué ocultar, no hay por qué ocultar; hay que reconocerlo гріхбвний прикм. pecaminoso, pecadorizo гріховбда ч pecador m, impenitente m гріховбдити pecar vi
гріхопадіння c 1. бібл. caída f, pecado original; 2. pecado m, caída f
rp’iui ч 1. (монета) grish m; 2. céntimo m; бути (сидіти) без -оша, не мати ні -оша estar sin un
770
céntimo (sin un cuarto), no tener un céntimo (un cuarto), estar a dos velas; - ціна no vale un bledo; ламаного ~оша не вартий no vale un pito (un bledo); ні на ~ немає (чого-н.) ni pizca (de), en absoluto; у нього таланту немає ні на ~ по tiene el más mínimo talento, no tiene ni pizca de talento
грішйти pecar v/, cometer (hacer) un pecado; ~ проти істини pecar en contra de la verdad, violar la verdad
грґшн'ИЙ прикм. 1. pecador; pecaminoso (гріховний); 2. (ser) culpable; визнаю, я грішний reconozco (que soy) culpable; ~им ділом а decir (la) verdad; por desgracia (на жаль); я, ~им ділом, люблю поспати після обіду confieso, que me gusta dormir después de comer грішник ч pecador m
грішно у знач, присуд, está mal, no está bien; ~ сміятися зі старості está mal reírse de la vejez; ~ вам таке казати no está bien que Vd. hable así грішбк ч pecadillo m, pecadito m; culpa f, за ним водиться цей ~ padece de ese mal rpo6áK ч gusano m
гробнйця ж túmulo m, tumba f, sepulcro m гробов-йй прикм. sepulcral; ~e мовчання; -a тиша silencio sepulcral, silencio de muerte; ~ голос voz sepulcral; до ~ дошки hasta la tumba гробокбп, гробокопйч ч sepulturero m, enterrador m грог ч (напій) grog m
rpo3á ж 1. tormenta f, tempestad f, borrasca f, 2. (небезпека) peligro m; desgracia f (біда); 3. (щось страхітливе) terror m, espanto m грозов*йй прикм. de tormenta, tormentoso; -a хмара nube de tormenta; ~e літо verano tormentoso
громада ж (спільнота людей) sociedad f громаддя c mole f, - rip moles de montañas громйдище c coloso m; яке ~! ¡qué coloso! громйдськ'Ий прикм. social; público; -а робота trabajo social; на ~их засадах como función social (no retribuida), a título de servicio (voluntario) social; ~i роботи prestaciones personales (sociales); -і будівлі edificios públicos; ~e харчування alimentación pública; -а думка opinión pública; ~ контроль control popular громадськість ж 1. (громадська думка) opinión pública; наукова ~ círculos científicos; світова ~ opinión pública internacional; винести на суд -ості remitir al parecer de la opinión pública; 2. (громадські організації) organizaciones sociales, cuerpo social гром0дянйн ч 1. ciudadano m; 2. (форма звернення) ciudadano, señor громадйнка ж 1. ciudadana f, 2. (форма звернення) ciudadana, señora громадянства c ciudadanía f, права -a derechos de ciudadanía; одержати права -a recibir, adquirir el derecho de ciudadanía, recibir carta de naturaleza; прийняти - naturalizarse, tomar ia ciudadanía, nacionalizarse громадйнськ’Ий прикм. civil; cívico, de ciudadano; - обов’язок deber ciudadano (cívico); ~a мужність valor cívico; -і права derechos civiles; -а війна guerra civil; -а смерть muerte cívica
громадянськість ж civismo m громило ч efractor m
громити 1. (грабувати руйнуючи) saquear vt; 2. (ворога) destruir* vt, aniquilar vt, arrollar vt, - тили противника destruir la retaguardia del enemigo; 3. (викривати) cargar vt (contra) громіздюйй прикм. voluminoso, engorroso; -i споруди construcción paquidérmica громов йй прикм. 1. atronador, tronante, de trueno; -і розкоти tronada f, - голос voz de trueno; 2. (нищівний) tronante, demoledor громовбржець ч: Зевс - міф. Júpiter tronante громовідвід ч pararrayos m громоподібний прикм. tonante, detonante, atronador
грбно c racimo m; - винограду racimo de uvas гроновйдний прикм. en forma de racimo, Racimado
грос ч фін. (міра лічби) gruesa f гросбух ч фін. libro maestro, libro mayor ФосмЯйстер ч шах. gran maestro
гросмЯйстерський прикм. de gran maestro грог ч (печера) gruta f грот2 ч мор. vela maestra, vela mayor rpoTócx ч grotesca m
гротбскний прикм. grotesco; - стиль estilo grotesco
грот-щогла ж мор. palo mayor грбхот ч (решето) tamiz m, cedazo m, criba f, seleccionadora f
rpóuH mh. dinero m; plata f, pasta f, паперові ~ papel moneda; дрібні - dinero suelto, suelto m, calderilla f, cuartos m pl; кишенькові - dinero de bolsillo (para el gasto diario): за - por dinero; готівкові - dinero contante, efectivo m; contante y sonante; обіг паперових -ей circulación fiduciaria; бути (сидіти) без -ей estar sin dinero, estar sin un cuarto, estar a dos velas (fam.); bailar en pelado; скажені - dineros del sacristán (que cantando se vienen y cantando se van); dinero fácil; бути з -има tener dinero, estar en fondos; кидати - на вітер estar mal con su dinero; tirar el dinero por ia ventana грошов’йй de dinero, monetario, pecuniario, dinerario; -і ресурси recursos dinerarios; -a реформа reforma monetaria; - обіг circulación monetaria; - знак papel moneda; - переказ giro postal; - штраф multa f, -а допомога ayuda pecuniaria, subvención f, -а скрута dificultades monetarias
груба, грубка ж estufa f груб ий прикм. 1. burdo, basto, tosco; ordinario; áspero, rústico; -а тканина tejido áspero (burdo, basto); -а вовна lana áspera (ordinaria); -e взуття calzado rústico (ordinario); - обман engaño burdo; -а підробка falsificación burda; 2. (про голос, сміх) rudo, grueso; 3. (нечемний) grosero, rudo; brutal, bruto (неотесаний; некультурний); guaso (Лат. Ам.); -а витівка salida brutal (brusca); 4. (приблизний) aproximado, sucinto, sumario, breve; - підрахунок cálculo aproximado; 5. (неприпустимий) grave, serio; -а помилка falta grave (garrafal), craso error; - корм с.-г. pienso crudo; -а їжа comida frugal (parca)
грубйти decir groserías (insolencias) груб-ість ж 1. basteza f, aspereza f, rusticidad f, 2. (нечемність) grosería f, rudeza f; - поводження grosería en el trato; 3. (грубе зауваження, грубий вчинок) brutalidad f; pendejada f, malcriadez f (Лат. Ам.); наговорити -ощів decir muchas groserías, decir la mar de groserías грубіти, грубшати 1. ponerse áspero, endurecerse*; encallecer* vi (про шкіру); hacerse tosco (про голос); 2. (про людину) enrudecerse*, entorpecerse*
грубійн ч grosero т, insolente m, patán m; mecate m, montubio m (Лат. Ам.) грубійнити decir impertinencias, insolentarse (con); ser impertinente
грубо присл. 1. burdamente, toscamente, con tosquedad; rústicamente; 2. (нечемно) groseramente, con grosería; rudamente, con rudeza; brutalmente; con brutalidad; - кажучи brevemente, sumariamente, en términos generales, grosso modo
грубозернйстий прикм. de grano grueso грубошерстий прикм. de lana burda грубувйтий прикм. rústico, burdo, tosco грудень ч diciembre m груд-и mh. 1. pecho m; tórax m (огруддя); широкі - pecho ancho; - колесом pecho de toro; дихати на повні - respirar a pleno pulmón; притиснути до своїх -ей apretar (oprimir) sobre (contra) su pecho; плакати на ~ях llorar en (sobre) el pecho (de) грудистий прикм. pechudo груд(н)йна ж анат. esternón m груд(н)йнка ж (частина туші) carne de costillar
грудка ж pedazo т, trozo т; - цукру pedazo (terrón) de azúcar; - землі trozo (parcela) de tierra
грудковйй прикм. en pedazos, en trozos; - цукор azúcar de pilón грудндвий прикм. de diciembre грудн’йй прикм. de pecho, pectoral; -а порожнина анат. región torácica; -а кістка esternón
m; -і м’язи músculos pectorales; -а клітка анат. caja torácica, tórax m, costillar m, costillaje m; -а залоза анат glándula mamaria; -a дитина niño de pecho (de teta), rorro m; guagua m (Ц. Ам., П. Ам.); -e молоко leche de madre; - вік edad de lactancia (de lactación); - голос voz de pecho; -а жаба angina de pecho (pectoral) груднйця ж мед. mastitis f грудочерЯвн ий прикм.: -а перепона анат. diafragma m
грудь ж (жіноча) seno т, pecho т; mama f, teta f, годувати дитину -дю dar el pecho (la teta) al niño, amamantar (lactar) al niño; взяти - (про дитину) tomar el pecho; відняти від -i quitar el pecho, destetar vt, вигодувати -дю criar a uno a los pechos
грузд(ь) ч (гриб) lactario m грузйло c plomo m (para pescar) грузйн ч georgiano m грузйнка ж georgiana f грузйнський прикм. georgiano; de Georgia грузнути недок., загрузнути 1. atascarse, atollarse, embarrancarse; 2. atascarse, meterse en un atolladero
грузько безос. у знач, присуд, hay fango, está cenagoso
грум ч groom m, lacayo joven груп’а ж grupo m; agrupación f (тж. військ.); -дерев grupo de árboles; isla f (Лат. Ам.); - будинків manzana de casas; cuadra f, isla f (Лат. Ам.); партійна - grupo del partido; профспілкова - grupo sindical; оперативна - військ, grupo operativo; - крові біол. clase (categoría) de sangre групівщйна ж espíritu de grupo групов’йй прикм. de (en) grupo; grupal; -i заняття estudios en grupo; -і інтереси intereses de grupo; - портрет retrato en grupo груповбд ч dirigente de grupo; guía m (на екскурсії)
групувйння c (дія) agolpamiento m, agrupación f групувЯти agrupar vt групувйтися agruparse груш’а ж 1. (дерево) peral m; 2. (плід; грушовидний предмет) pera f, земляна - chufa f, tupinambo m, aguatnrma f, cotufa f грушйвий прикм. de pera(s); ~e дерево peral m; ~e варення dulce de pera, perada f, - сад peraleda f
грушівка ж 1. (наливка) perada f, 2. (сорт яблуні) pero m
грушовидний прикм. periforme, en forma de pera грюйєр ч (сорт сиру) gruyere m грюкання c portazo m (дверей) грюкати недок., грюкнути док. 1. retumbar vi; 2. golpear con estrépito; - у двері golpear la puerta; producir ruido; - дверима dar portazos грйдк-а ж bancal m, tabla f, копати ~и cavar bancales; розбивати -и acaballonar vt грязелікйрня ж establecimiento para el tratamiento (para la cura) por medio de barros, establecimiento de baños de barros грязелікувйння c tratamiento (cura) por medio de barros, ilutación f грязеочйсник ч limpiadora de barro гряз-ь ж 1. suciedad f, porquería f, barro m, lodo m, fango m (болото); mugre f (на одязі, посуді); 2. suciedad f, porquería f, inmundicia f, 3. mh.: -i мед. barros m pl; лікувальні -i barros curativos, ilutación f, приймати -і, лікуватися -ями tratarse (curarse) con barros; утоптати в - (кого-н.) tirar por el barro, enlodar vt, poner a uno de(l) barro, echar paletadas de barro грязьовий прикм. de barro(s); -і ванни baños de barros (de ilutación); - вулкан volcán de barro
гуайява ж(дерево)guayaba f гуанйко c невідм. (тварина) guanaco m ryáHO c невідм. с.-г. guano m ryapáHH1 c невідм. (грошова одиниця) guaraní m ryapáHH2 ч (мн.) невідм. (група індіанських племен) guaraní(s) m (pl) ryáui ж 1. (фарба) aguada f, guache m; 2. (картина) pintura a la aguada (al guache) губ-á1 ж labio m; верхня, нижня - labio superior, inferior; заяча - мед. labio leporino; закопилити -и fruncir los labios; кусати губи morderse los
771
ry6á2
labios; у нього губа не з лопуцька = sabe aprovechar las ocasiones; по ~ax помазати untar los morros
ry6á2 ж (затока) bahía f, golfo m губ0тий прикм. belfo, befo; jetudo ry6epHáTop ч gobernador m губернйторський прикм. gobernador; de gobernador; становище гірше за ~e situación peliaguda
Пгуббрнія ж icm gobierno m, provincia f, пішла писати ~ = se armó la de Dios es Cristo (la de San Quintín)
губ0рнськ‘ий прикм. icm. de gobierno, de provincia, provincial; ~e місто capital de (la) provincia
губйти 1. hacer perder; arruinar vt, destruir* vt (знищувати); extraviar vt (речі); salar vt (Лат. Ам.); 2. (убивати) matar vt, destruir* vt губйтися perderse*, extraviarse; ~ удалині perderse en lontananza; ~ у здогадах perderse en conjeturas губка1 ж зм. до губа І губка2 ж (для миття) esponja f губка3 ж agalla f
губн-йй прикм. 1. de labios; para los labios; ~a помада pintura (lápiz) para los labios, carmín m; ~a гармонь armónica f, 2. лінгв. labial; ~i звуки sonidos labiales
губоцвіті мн. бот. labiadas f pl губчаст-ий прикм. esponjoso; de esponja; ~a платина mex. esponja (musgo) de platino гувернйнтка ж icm. institutriz f гуверндр ч icm. instructor m, ayo m, preceptor m гугенбт ч icm. hugonote m гугнйвий прикм. gangoso; fañoso (Лат. Ам.); ~ голос voz gangosa гугнйвити ganguear vi гугнйвість ж gangosidad f, gangueo m гугнйво присл. gangosamente, con gangosidad гудити 1. blasfemar vt, detractar vt, denigrar vt, censurar vt, 2. difamar vi, desacreditar vi, poner por los suelos
гудіння c zumbido m, zumbo m; ululación f, silbido m, aullido m (завивання); tañido m (про дзвін)
гудити 1. zumbar vi; ulular vi, silbar vi, aullar vi (завивати); tañer* vt, sonar* vt (про дзвін); bocinar vi (про авто); 2. (боліти, нити) doler* vi гуд-бк1 ч sirena f, pito m (паровозний); bocina f, claxon m (автомобільний); тривожний ~ señal de alarma
гудбк2 ч (музичний інструмент) gudok m гудбчник ч tocador de gudok гудрбн ч alquitrán m, brea f гудронувйти i mex. alquitranar vt гуж ч (частина збруі) lazo m (en los ameses que une la collera con las varas); взявся за ~, не кажи, що не дуж cuando te dieren el anillo pon el dedillo
гуж0м присл. por acarreo; возити ~ acarrear vt гужовйй прикм.: ~ транспорт acarreo m, transporte hipomóvil
гузка ж (у птахів) rabadilla f, obispillo m гукати ulular vi
гукйти недок., гукнути llamar vt (gritando, a gritos, de un grito)
гул ч ruido sordo, rumor m; підземний ~ ruido subterráneo; ~ голосів rumor de voces; runrún m (fam.); ~ мотора zumbido del motor; ~ вітру silbido del viento
rynár ч gulag m (departamento principal de campos de trabajos de corrección en la URSS, 1934 -1956)
гулйнка ж 1. francachela f, 2. fiesta f, tertulia f гулйння c 1. paseo m; 2. (святкування) fiesta f, народне ~ fiesta popular гулйти 1. pasear vi; 2. (бути вільним від роботи) holgar* vi, descansar vi; vagar vi, holgazanear vi, haraganear vi (байдикувати); 3. (про землю) descansar vi; 4. (розважатися) divertirse*; parrandear vi (пиячити); 5. (не спати - про дитину) velar vi; 6. (бути в інтимних стосунках) tener intimidad
гулйш ч carne guisada, guisado т, gulash m гулйщий прикм. juerguista, parrandero, parrandista
гульвіса ч і ж calavera т, juerguista m, farrista m, parrandero m
гульден ч (грошова одиниця) gulden m гульнути до гуляти2 гульнй ж orgía f, francachela f гультйй ч libertino т, golfo т; golfa f, juerguista m гультййка ж libertina f гультяювйння c vagancia f гультяювдти entregarse (darse) al libertinaje, llevar una vida disoluta; hacer calaveradas, golpear vi
гума ж caucho m; goma f (elástica) гуманізм ч humanismo m, humanitarismo m гуманізувдти humanizar vt гуманіст ч humanista m гуманістйчний прикм. humano гуманітйрн'ий прикм. humanitario, humanístico; ~i науки ciencias humanitarias, humanidades f pl
гумйнний прикм. humano, humanitario гумйнність ж humanitarismo m гумйнно присл. humanamente, con humanidad гуманбїд ч humanoide m гуміарйбік ч goma arábiga, arábiga f гумігут ч mex. goma guta гумілйк ч mex. goma laca гумка ж 1. (для стирання) goma de borrar; 2. (жуйка) goma de mascar, chicle m гумов ий прикм. 1. de(l) caucho, cauchero; de goma; ~ м’яч pelota de goma; ~e взуття calzado de goma; ~ човен barca neumática; ~a промисловість industria cauchera (del caucho); 2. elástico
гумбз ч бот. gummosis f гумор ч humor m; чуття ~y sentido del humor; ~ вішальника el humor del ahorcado; чорний ~ humor negro
гумордска ж літ pequeña obra humorística гуморйст ч humorista m гумористйчний прикм. humorístico; ~ ¿eóóíáé revista humorística
гумувйти / engomar vt, cubrir con (de) goma гумус ч спец, humus m, mantillo m гуни мн. icm. hunos m pl гунтер ч hunter m (caballo de raza inglés para cazar)
гуп виг. trapa; ryn-ryn trapa trapa гупання c pataleo pesado гурд ч (грошова одиниця) gourde m гурія ж міф. hurí f
гуркіт ч 1. (шум) estrépito т, estruendo т, estampido т; 2. trueno т; fragor m (грому, гармат) гуркотіння с estruendo т, estrépito m гуркотіти producir estruendo (estrépito); retumbar vi, tronar* vi гурмйн ч gastrónomo m, goloso m гурмйнство c gastronomía f гуру ч невідм. gurú m
гурт1 ч (стадо) rebaño m, manada f, cordón m (Лат. Ам.)
гурт2 ч (ребро монети) canto m гуртівнйк ч pastor m
гуртківець ч socio (miembro) de un círculo гуртківщйна ж espíritu de corrillo гуртковий прикм. de círculo; ~i заняття estudios de (en) círculo гуртовйй прикм.: ~a дорога cañada f гуртбжиток ч residencia comunal, albergue m; студентський ~ residencia de estudiantes гуртбк ч (група людей, для спільних занять) círculo т, grupo т; sociedad f, літературний ~ círculo literario
гуртбм присл. 1. (оптом) en grueso, en bloque; 2. (ватагою) todos juntos, en grupo; en común (разом)
гуртопрйв ч arriero m rycáK1 ч ánsar m rycáK2 ч ganso m rycáp ч húsar m
гусениця ж зоол. oruga f, ~ танка la oruga del tanque
гусеничн-ий прикм. 1. зоол. de oruga; 2. mex de (a) oruga(s); ~ трактор tractor a orugas (de oruga); на -ому ходу tracción sobre orugas гусенй c ansarino m, ansarón m гуск а ж oca f, gansa f, як з ~и вода como el que oye llover, le importa todo tres pitos гуслі мн. (музичний інструмент) gusli m p| cítara f
гуслйр ч tocador de gusli гусгйй прикм. 1. denso; espeso, consistente compacto; macizo; tupido (суцільний); sólido; 2. frondoso (густолистий); cerrado (про сіть)] ~e волосся cabellos espesos; - ліс bosque espeso (denso); ~e населення población densa; ~ натовп muchedumbre f, gentío m; ~e чорнило tinta espesa (densa); ~i вершки crema espesa; ~ туман niebla espesa (densa); ~e дерево árbol frondoso; -а крона sombraje m, sombrajo m; ~ заміс masa pastosa; ~ бас bajo profundo; - колір color fuerte
густість ж espesura f, ~ тканини espesura del tejido
густіти espesarse, ponerse espeso; ponerse denso
густо присл. espeso; - замісити тісто hacer una masa espesa; у мене грошей не ~ estoy a dos velas, no tengo una perrachica: то то пусто = días de mucho, vísperas de nada; un día de pan y otro de hambre
густовблосий прикм. de cabellos espesos густолйстий, ряснолистий прикм. frondoso, frondio, frondífero
густонасдлений прикм. populoso, de población densa
густотй ж 1. espesor m, espesura f, densidad f, 2. densidad f, ~ населення densidad de (la) población
густошбрстий прикм. 1. мисл. de pelo espeso; 2. empedernido гусйтина ж carne de ganso гусйтник ч 1. (приміщення) establo para gansos; 2. (яструб) buitre grande гусйтниця ж 1.(робітниця) cuidadora de gansos; 2. (посуд) asadora de gansos гусяч-ий прикм. de ganso; -а шкіра carne de gallina; ~i лапки (зморшки біля очей) patas de gallo; ~e перо pluma de ave гуталін ч betún m, crema para los zapatos гутапбрча ж gutapercha f, seringa f {Лат. Ам.) гутапбрчевий прикм. de gutapercha гутурйльний прикм. лінгв. gutural гуцул ч gutsul m (ucraniano de los Cárpatos) гучн-йй прикм. 1. fuerte, alto; estrepitoso, ruidoso; - голос voz fuerte (alta); -і крики gritos fuertes (grandes); abucheo (Лат. Ам.); ~ плач llanto ruidoso; -і оплески estrepitosos (fuertes, clamorosos) aplausos; 2. (широковідомий) clamoroso; famoso; sensacional; - успіх éxito clamoroso; ~e ім’я hombre famoso; - процес proceso sensacional; 3. (пишномовний) altisonante, enfático; -і фрази frases altisonantes (enfáticas); під ~ою назвою bajo títulos sonoros; без ~их слів sin palabras altisonantes гучність ж 1. (lo) fuerte, (lo) estrepitoso, (lo) ruidoso; 2. фіз. intensidad f, ~ звуку intensidad del sonido
гучноголбсий прикм. 1. con (de) voz alta; 2. fuerte, alto; público (відкритий) гучноголбсо присл. en alta voz; en público, públicamente (відкрито) гучномбвець ч altavoz m, altoparlante m гущ*а ж 1. (осад) poso m, sedimento m; borra f, asiento m; кавова - poso de café; 2. (лісові нетрі) espesura f
гущйвина ж espesura f, fragosidad f гюйс ч мор. pabellón de bauprés гяУр ч infiel m
772
ґулястий
ráea ж 1. corneja f, 2. (роззява) pazguato m, papanatas m, papamoscas m\ ґави ловити estar mirando a las musarañas; estar papando moscas
ráBMTH недок. perder vt, dejar escapar; mirar a las musarañas
ráe’BMMñ прикм. corvino, de cuervo, de corneja ґандж ч див. вада
ráHOK ч zaguán m, porche m, soportal m\ задній ~ entrada de servicio
ґатунок ч clase f, calidad f, género m\ вищий ґатунок calidad superior
ґвалт ч gritería f, algazara f, vocerío m\ abucheo m (Лат. Ам.)
ґедзь ч (комаха) moscardón т ґйґнути док. hincar el pico, quedarse tieso ґніт ч mecha f
ґрйти мн. 1. reja f (віконні); посадити за ~ meter entre rejas, enrejar vt
ґр0тки мн. фіз. rejilla f, malla f, retículo m; кристалічні ~ malla cristalina, retículo cristalino; уран-графітові ~ red de uranio-grafito; атомні ~ retículo atómico; дифракційні ~ rejilla (red) de difracción
ґратч0ст*ий прикм. en rejilla, en celosía, enrejado; мед. cribiforme, etmoideo; ~e вікно
ventana enrejada; ~a система sistema reticular; ~a структура estructura mallada; ~i судини бот. vasos cribosos; ~a кістка мед. etmoides m; ~a пазуха мед. seno etmoidal; ~a ферма mex. armadura de enrejado ґрбчний прикм. cortés, urbano ґр0чність ж cortesía f, urbanidad f ґрбчно присл. con cortesía, con urbanidad ґринджбли мн. trineo largo ґрунт ч 1. suelo m, terreno m; родючий ~ suelo fértil; 2. terreno m, base f, розвідати ~ tantear el terreno, tentar el vado; зондувати ~ sondear el terreno; втрачати ~ під ногами perder terreno (pie); вибити ~ з-під ніг (у кого-н.) hacer perder los estribos (a)
ґрунтовйй прикм. del suelo, del terreno; ~¡ води aguas subterráneas (del subsuelo); ~a дорога camino natural
ґрунтбвка ж 1. aparejo ib, imprimación f, 2. imprimación f, fondo m
ґрунтбвн ий прикм. bien fundado; de peso, serio, sólido (вагомий)] ~e вивчення estudio profundo
ґрунтбвно присл. a fondo; bien ґрунтозн0вець ч agrólogo m, edafólogo m ґрунтознйвство c agrología f, edafología f ґрунтообрббний прикм. cultivador, de cultivo ґрунтопоглйблювач ч с.-г. arado de subsuelo (de desfonde)
ґрунторозпушУвач ч с.-г. escarificador m ґрунтув0льний прикм. жив. de imprimación ґрунтув0ти недок. жив. aparejar vt, imprimar vt ґудзик ч botón m] пришити останнього ~a dar el último retoque
ґУдзиков’Ий прикм. de botón, de botones; ~e виробництво botonería f ґул-я ж (на голові, на лобі) chichón т, bulto m; lobanillo т, lupia f, tuberosidad f (наріст)] набити собі ~ю hacerse un chichón en la frente ґулйстий прикм. lleno de bultos, abultado; tuberoso (з наростами)
773
довільний
Дд
давйльний прикм.: - відмінок грам, caso dativo, dativo m давйти(ся) див. дати(ся) давйло с prensador m (aparato) давйльний прикм. prensador, de prensar; ~ прес prensa f
давйльник ч prensador m; pisador m (<винограду) давйльня ж 1. (приміщення) lagar т; 2. (прес) prensa f
давйти 1. presionar w; pesar vi (своєю вагою); сніг давить на дах іа nieve pesa sobre el techo; 2. (гнобити) abrumar vt. agobiar vi; ~ ближнього свого vejar a su prójimo; 3. (обтяжувати) atormentar vi, afligir vi, angustiar vi; oprimir vt (про відчуття болю): ~ на психіку agobiar psíquicamente; 4. (стискати, тиснути) apretar* vi, oprimir vi; ~ один одного empujarse; 5. (душити) ahogar vi, estrangular vi; 6. (знищувати, підминаючи) aplastar vi; 7. (розминати, витискати) exprimir vi, estrujar vi; ~ сік з лимона exprimir el jugo de un limón; ~ виноград pisar (prensar) la uva
давйтися 1. atragantarse; ahogarse (задихатися); кісткою atragantarse un hueso; від кашлю ahogarse por la tos; від сміху reventar (morirse) de risa; 2. (повіситися) colgarse, ahorcarse; 3. empujarse; в черзі apretujarse en la cola, hacer cola a empujones; за чим-н. apretujarse para conseguir algo давнднько присл. hace mucho (tiempo); hace un siglo
давнйм-давнб присл. hace mucho, en tiempos remotos (lejanos)
д0вн-ій прикм. antiguo, viejo; remoto (віддалений); за ~ix часів en los tiempos remotos; luengos años ha
дйвн'ість ж 1. (віддаленість у часі) antigüedad f, antañada f, ~ подій antigüedad de los acontecimientos; 2. (тривале існування) прикм. antiguo, largo; ~ дружби una antigua amistad; 3. юр. prescripción f; термін -ості plazo de prescripción; втрачати чинність за ~істю prescribir vi
давнб присл. 1. hace tiempo, hace mucho, antaño, antiguamente; ~ пора ya hace tiempo; ~ пора йти ya hace tiempo que es hora de irse; 2. (протягом тривалого часу) desde hace mucho (tiempo); я його - не бачив ya hace mucho que no le he visto; - б так ya es (era) hora, por fin давноминулий прикм. muy antiguo, remoto, antañazo; ~¡ часи tiempos de antaño, tiempos pretéritos; - час грам, pluscuamperfecto m давньогрбцьк'ий прикм. de la Grecia antigua; ~a мова griego clásico (antiguo)
давньоєврбйський прикм. hebraico, hebreo antiguo
давньоруський прикм. ruso antiguo дагестанець ч daguestano m дагестанка ж daguestana f дагестанський прикм. daguestano; del Da- guestán
даїшник ч policía (inspector) de tráfico дййджест ч resumen m, compendio m; digest m (inglés); інформаційний - resumen informativo
дактилічний прикм. літ. dactilico дактилоскопічний прикм. dactiloscópico дактилоскопія ж dactiloscopia f дйктиль ч літ. dáctilo m дал0й-л0ма ч dalai-lama m дал0к*ий прикм. 1. (у просторі й часі) lejano, distante, apartado; alejado, remoto (віддалений); -і краї países lejanos; ~e майбутнє futuro lejano; -і часи tiempos remotos; -а подорож viaje lejano (largo); 2. (що не має спільного) lejano: ajeno, extraño (чужий); він далекий від істини está lejos de la verdad; - далекий від наших інтересів extraño (ajeno) a nuestros intereses; -і один одному люди personas que no tienen nada de común: я далекий від думки, що...estoy lejos de pensar, que... далдкість ж alejamiento m, separación f далбко 1. присл. (у просторі й часі) lejos; зайти далеко в ліс internarse en el bosque; далеко позаду muy atrás: туди далеко (йти) (está) muy lejos: до дому ще далеко (hasta) la casa está lejos todavía, hasta la casa hay mucha distancia; 2. безос. у знач, присуд, (багато чого бракує) falta mucho; до ранку ще далеко falta mucho para amanecer; мені до нього далеко me falta mucho para igualarle; далеко за... mucho más de; йому далеко за сорок tiene mucho más de cuarenta; ~ за північ muy entrada la noche; далеко не... ni mucho menos; він - не (такий) дурний no es (tan) tonto ni mucho menos; він - не такий всеможний по es lo suficiente poderoso para...; ~ перевершити superaren mucho; заходити (надто) ~ ir demasiado lejos, rebasar (en mucho) los límites; він - піде el irá lejos; - ходити (шукати) не треба no es necesario ir (buscar) lejos; з цим (на цьому) - не поїдеш соп esto по irás lejos
далекобГйний прикм. de largo alcance далекобГйність ж alcance m (de tiro) далекоглйдний прикм. previsor; perspicaz, clarividente, sagaz (прозорливий) далекоглйдність ж previsión f, perspicacia f, clarividencia f, sagacidad f (прозорливість)
далекозбрий прикм. présbita, presbiope; hiper- métrope (cient.)
далекозбрість ж presbicia f, presbiopía f, h¡- permetropHa f (cient.); стареча ~ presbicia senil далекомір ч telémetro m далекосхідний прикм. de(l) Extremo Oriente; de(l) Lejano Oriente
далечінь ж lejanía f, jejos m; ~ моря la lejanía del mar; це така 4 jes tan lejosl; в таку - tan lejos
Aáíni присл. 1. (потім) después, luego; то що ~? ¿qué más?; а що було ~? ¿y qué hubo (ocurrió) después?; 2. (продовжуючи розпочате) перекл. дієсл. seguir* vt + (ger.); читати, розповідати ~ seguir leyendo, contando; 3. (надалі) más, (por) más tiempo; Ч (продовжуйте) ¡siga!, ¡continúe!; ~ Охати) нема куди esto es el acabóse; hasta donde hemos llegado; не бачити - свого носа по ver más allá de sus narices; помалу їдь, а ~ заїдеш quien va despacio, ilega lejos; vísteme despacio que estoy de prisa; і так ~ (і т. д.) etcétera (etc.), así sucesivamente д0льність ж lejanía f, distancia f, longitud f (протяжність); ~ відстані distancia f, trayecto m; ~ польоту ae. distancia del vuelo, autonomía de vuelo
дальтонізм ч мед. daltonismo m дальтбнік ч daltoniano m д0ма ж señora f, dama f (карт.); винова (пікова) ~ la dama de picas; класна ~ educadora r, preceptor^ f, ~ серця (la) dueña del corazón дамйськ’ий прикм. damasquino, damasceno; -а сталь acero damasquino дймба ж dique m, espolón m дймк*а ж (у шашках) dama f, проходити в ~и hacer dama
дамбклів прикм.: ~ меч la espada de Damocles дймськ-ий прикм. де (para) señora(s); - кравець modisto т; ~е товарриство reunión de señorás (femenina); -а кімната watercloset (WC) de señoras; -і пальчики (сорт винограду) dedo de dama; - догідник requebrador m, galanteador m, donjuán m дйнець ч danés m, dinamarqués m д0н*ий 1. дієприкм. від дати; 2. прикм. dado] este, actual, presente; en cuestión (про який ідеться); ~a величина мат. cantidad dada данйн’а ж іст. tributo т; платник ~и tributario дйні мн. 1. (відомості) datos m pl, antecedentes m pl; noticias f pl; цифрові - cifras f pl; анкетні ~ datos de la encuesta; вихідні - полігр. pie de imprenta, colofón m; 2. (задатки) dotes f P»¡ мати - для... (щоб...) tener dotes para.. д0нка ж danesa f, dinamarquesa f
774
двоєдушність
Донсинг ч dancing m
донський прикм. danés, dinamarqués, de Dinamarca
дантйст ч dentista m
дар ч 1. (подарунок) don т, dádiva f, regalo m, presente m (підношення); ~ природи dones de la naturaleza; принести в - traer como regalo, regalar vt, 2. (хист) don m, talento m, ingenio m; ~ слова, ~ мови don de la palabra, elocuencia f, втратити ~ мови perder el habla (el don de la palabra); святі ~и церк. los (santos) sacramentos; ~и данайців regalo griego дарвінізм ч darvinismo m дарвініст ч darvinista m дарбмно, дарбмне, дармй присл. en balde, en vano; inútilmente (марно)] grauitamente (без причини); sin reflexionar (необдумано); ~ старатися machacar (martillar) en hierro frío; - хліб їсти comer el pan de balde; його зусилля не пропали ~ sus esfuerzos no fueron vanos (en balde); день пропав ~ se perdió (pasó) el día en vano; ~ гаяти час perder el tiempo tontamente; - що... aunque..
дармовйй прикм. див. даровий дармовйс ч colgante т, almendra f дармоїд ч gorrón т, gorrista m, parásito m; chupóptero m (fam.)
дармоїдничйти vivir de gorra, sablear vi; zorralear vi (П. Am.)
дармоїдство c parasitismo m, gorronería f дарбван-ий прикм. regalado, donado; -ому конюв зуби не дивляться a caballo regalado no se le mira el diente
дарбвой прикм. gratuito; - квиток (до театру, кіно) entrada de favor
AápoM присл. 1. (безкоштовно) gratuitamente, gratis, graciosamente, de balde; por nada (за безцінь); цього мені і - не треба esto no Іо necesito (quiero) ni gratis (ni regalado); це йому не - дісталося по en balde ha conseguido esto дарохранйльниця ж церк. custodia f, obleera f дарув0льник, дарівник ч юр. donador m дарувйти 1. donar vt, regalar vt, hacer presentes; 2. (удостоювати) regalar vt, recompensar vt (con); - усмішку recompensar con una sonrisa дйрча ж юр. donación f
дйрчий прикм.: - запис юр. escritura de donación
AáT-a ж fecha f, data f, знаменна - fecha memorable; поставити -y poner la fecha, fechar vt AáTH 1. (вручити) dar* vt, entregar vt, prestar vt (на часу, - грошей, хліба dar dinero, pan; - їсти, пити dar de comer, beber; - в позику hacer un empréstito, prestar vt, - розписку extender un recibo; 2. (надати) dar* vt, conceder vt, proveer vt, abastecer* vt, suministrar vt (забезпечити)', -приміщення poner a disposición (conceder) un local; - на прокат alquilar vt, - роботу dar trabajo; - спокій dejar tranquilo (en paz); - слово (кому-н.) a) dar (conceder, conferir) la palabra (а); б) (обіцяти) dar palabra (a); - візу dar (conceder) el visado, visar vi; 3. (повідомити - адресу, телефон) dar* vt, comunicar vt, 4. (поступитися) dar* vt, ceder vi; - місце ceder el sitio; - дорогу ceder el paso, dejar pasar; 5. (дозволити що-н. робити) dejar vt, - пройти dejar pasar; дай мені працювати déjame trabajar; дайте я вам допоможу déjerñe (permítame) que le ayude; 6. (завдати - удару) dar* vt, asestar vt, - ляпаса dar una bofetada; - по руках dar en las manos; 7. (влаштувати) dar* vt, ofrecer* vt (обід, бенкет); - концерт dar un concierto; 8. (принести як результат) dar* vt, aportar vt, reportar vt, - плоди dar (aportar) frutos; - прибуток rendir (dar, producir) beneficios; 9. утворює сполуки, що означають дію: - наказ disponer* vt, ~ вказівку indicar vt, - завдання encomendar una tarea; - можливість brindar una oportunidad; - дозвіл permitir vt, - обіцянку prometer vt, - клятву prestar juramento, jurar w¡ - покази юр. hacer una deposición, deponer* vr, - звіт dar (rendir) cuentas; - дзвінок tocar el timbre; - телеграму mandar (enviar) un telegrama, telegrafiar vt, - відсіч ofrecer (oponer) resistencia, resistir vi; - залп hacer una descarga; - бій librar una batalla; - завісу bajar 81 telón; - світло encender (dar) la luz; - осад
sedimentar vi, posar vi; - тріщину rajarse, abrirse*; - течу hacer agua (про дах, судно); - зрозуміти hacer comprender, dar a entender; - виставу dar idea (noción); - привід dar motivo (causa, margen); - привід для розмов dar que decir; - початок dar comienzo, ser la fuente (el origen); - вихід (чому-н.) dar salida (a); - волю dar rienda suelta; не - волі... no dejar hacer...; - волю рукам a) tocar (coger) con las manos; 6) (бити) dar rienda suelta a las manos; llegar a las manos (побитися); - хід (не - ходу) справі (по) dar curso a un asunto; - себе знати darse а conocer; manifestarse*
дйтися 1. (піддатися) dejarse; не - на оману по dejarse engañar (por); по (dejarse) caer en un error; 2. (вдаватися) darse*, salir bien; йому все легко далося todo se le ha dado fácilmente; диву датися quedarse boquiabierto датбваний 1. дієприкм. від датувати; 2. прикм. fechado, datado
датувйння с datación f, indicación de una fecha датувйти fechar vt, poner la fecha, datar vt, poner la data
датувйтися tener fecha (data) дйтчик ч mex. captador m, sensor m, generador m; - зображення captador de imagen; - тиску captador de presión; - напруги generador de la tensión; - температури sensor de temperatura;
- швидкості sensor de velocidad
дах ч 1. techo m; tejado m (черепичний); двосхилий - techo (tejado) de dos vertientes (de dos aguas); не мати -у над головою no tener casa ni hogar; no tener donde caerse muerto; жити під одним -ом (з ким-н.) vivir bajo el mismo techo (con); 2. tapadera f дахов-йй прикм. de techo; ~e залізо palastro m;
- цвях chillón m
д0ч*а ж casa de campo, villa f, chalet m; їхати на -y ir al (a la casa de) campo; жити на -i vivir (veranear) en el (en la casa de) сатяро дйчн’Ий прикм. de (la) casa de campo, de (la) villa; veraniego, de veraneo; -і меблі muebles de campo; -e життя vida de veraneo; ~e селище colonia veraniega; - сезон temporada veraniega
дйчник ч veraneante m (en el campo, en la casa de campo)
дачовлйсник ч propietario de una casa de campo (de una villa)
дашнйк ч dashnak m (nacionalista armenio) дбайлйвий прикм. cuidadoso, precavido, atento, cauteloso
дбайлйвість ж cuidado m, precaución f, solicitud f
дбайлйво присл. cuidadosamente, cautelosamente, pmdentemente
два чі c (ж дві) числ. dos; no - de dos en dos; a dos; в двох словах en dos palabras; за два кроки a dos pasos; чорта з два! {naranjas de la China!
двадцйт'ий числ. vigésimo, veintavo; veinte (дата, номер, сторінка); -і роки los años veinte; ~e число, -oro числа el (día) veinte; йому йде (пішов) - рік tiene (los) diecinueve años cumplidos, va para los veinte años двадцятип'ятиріччя c 1. (термін) veinticinco años; 2. (річниця) vigésimoquinto aniversario двадцятирічний прикм. 1. (про термін) veinteñal, de veinte años; 2. (про вік) de veinte años, veintenario
двадцятиріччя c 1. (термін) veinte años; 2. (річниця) vigésimo aniversario ДВ0ДЦЯТЬ числ. veinte
дван0дцят’ий числ. duodécimo; doce (дата, номер, сторінка); ~е число, -ого числа el (día) doce; йому йде (пішов) - рік tiene (los) once años cumplidos, va para los doce años дванадцятигрйнник ч геом. dodecaedro m дванадцятикутник ч геом. dodecágono m дванадцятип0л-ий прикм.: -а кишка анат. duodeno m
дванйдцять числ. doce дванадцятирічний прикм. docenal; de doce años
дв0р'і мн. puerta f, вхідні - puerta de entrada; задні (бічні) - puerta accesoria; потайні - puerta excusada (falsa, secreta); обертові - puerta
giratoria; головні - puerta principal; засклені - puerta vidriera; при ~ях a la puerta; стояти у ~ях estar parado en el umbral (en la puerta); стукати в - llamar a la puerta; глухі - puerta condenada; виставити за - poner (de patitas) en la calle, echar vt, ломитися у відчинені - forzar la puerta abierta (ver dificultades donde no las hay); відчинити - (дати доступ) abrir la(s) puerta(s); піти, грюкнувши дверима coger (tomar) la puerta; показати на - mostrar la puerta, enseñarle a uno la puerta de la calle; за зачиненими -има а puerta(s) cerrada(s); політика відчинених -ей política de puertas abiertas дверн’йй прикм. de la puerta; -а ручка agarradero m (de la puerta); - замок cerradura f дв0рці мн. зм. puertecilla f, puertezuela f двигун ч motor m, propulsor m; - внутрішнього згоряння motor de combustión interna, motor de explosión; - з повітряним (водяним) охолодженням motor de refrigeración por agua (por aire); двотактний - motor a dos tiempos; реактивний - motor reacitvo (a reacción); - прогресу promotor del progreso движбк ч motor m (transportable) двієчник ч calabazano m двійка ж 1. (цифра, гральна карта) dos т; 2. (шкільна оцінка) dos т, suspenso m, mal m; 3. (човен) pareja f, dos m (lancha) двійнйк ч sosia m; doble m (fam.) двійнйта мн. gemelos m pl, mellizos m pl двір1 ч 1. patio m; corral m; задній - patio interior, traspatio m, trascorral m; solar m (Ц. Am.); прохідний - patio de paso: заїжджий - venta f, критий - patio cubierto; 2. (селянське господарство) hacienda f, casa f, скотний - establo m, vaquería f, vaqueriza f, постоялий - albergue m, posada f, venta f, ливарний - fundiciones f pl; монетний - Casa de la Moneda; ні кола, ні двора ni casa, ni hogar
дв-lp2 ч (королівський) corte f, при -opi en la corte двірнйк ч 1. portero m, conserje m; barrendera m; 2. авто limpiaparabrisas m, desempañador m двірнйцька ж portería f, conserjería f двірнйчка ж 1. portera f, barrendera f, 2. (дружина двірника) mujer del portero (del barrendero)
двірськйй прикм. de palacio, palaciego, palatino; - переворот golpe palaciego двісті числ. doscientos (-as) двобйрвний прикм. bicolor, de dos colores, bic- romático
двобій ч див. поєдинок двоббртний прикм.: - піджак chaqueta cruzada двовал4нтний прикм. хім. bivalente двоввігнутий, двовгнутий прикм. фіз. bicóncavo
двовершйнний прикм. bicúspide двовеслбвий прикм. de dos remos двовйпуклий, двоопуклий прикм. фіз. biconvexo
двовірш ч літ. dístico m двовісний прикм. de dos ejes, biaxial; - вагон vagón de dos ejes двовл0ддя c dualidad de poderes двовуглекйсл’ий прикм. хім. bicarbonato; -а сода bicarbonato de sosa двоголбв'ий прикм. bicéfalo; bicípite; - орел águila bicéfala; - м’з анат. bíceps m двогол0сий прикм. муз. a dos voces двоголбсний ч лінгв. diptongo m двогбрбий прикм. de dos jorobas; - верблюд camello m
двогостр’йй прикм. de dos filos; -а зброя arma de dos filos
двогрйнний прикм. diedro двогрйвеник ч moneda de veinte kopeks двод0нний прикм. de dos días дводбльний прикм. бот. dicotiledóneo дводбмний прикм. бот. dioico дводюймбвий прикм. de dos pulgadas двб’Є числ. збірн. dos; їх - ellos son dos; на своїх ~x (пішки) en el caballo de San Francisco двоєббрство c спорт, biatlon m, prueba doble двоєдйний прикм. uno y dual двоєдушний прикм. falso; hipócrita двоєдушність ж doblez f, hipocresía f (лицемірство); falsedad f (фальшивість)
775
двоєжбнець
двоєжЯнець ч bigamo т, brfnuso m двоєж0нство с bigamia f двожйльн-ий прикм. 1. тех. bifílar; - провід alambre de dos hilos; 2. (міцний) robusto, fortachón; бути ~им de hierro двозмінний прикм. de dos tumos двознЯчн’Ий прикм. 1. anfibológico, ambiguo, equívoco; -e становище situación ambigua; 2. (непристойний) indecente; binario; ~e число мат. número de dos cifras двознЯчність ж 1. anfibología f, ambigüedad f, equívoco m; 2. (двозначний вислів) ambigüe- | dad f, equívoco m, doble sentido; indecencia f (непристойність)
двознЯчно присл. de una manera equívoca (ambigua), con anfibología, con ambigüedad двозубець ч bidente m
двозубчЯстий, двозубий прикм. bidentado, bidente
двоїнЯ ж грам, dual m двоїння c bifurcación f
двоїст ий прикм. 1. (подвійний) doble; ~e почуття dualidad de sentimientos; 2. (дволичний) falso, fingido; ~a політика política doble (falsa) двоїстість ж 1. (суперечність) dualidad f, 2. (дволичність) falsedad f, duplicidad f двоїтися 1. (роздвоюватися) bifurcarse, dividirse; 2. (подвоюватися) doblarse; у мене (у нього) -ться в очах yo veo (él ve, efe) doble двокімнЯтн’ИЙ прикм. de dos habitaciones; -a квартира piso de un dormitorio y un salón двокінний прикм.: - плуг arado para una pareja de caballos
двоколійний прикм. зал. de doble vía двоколісний прикм. de dos ruedas; ~ велосипед bicicleta f
двокблкажсагго m, carruaje m (de dos ruedas) двоконусний прикм. bicónico двокопйтний прикм. зоол. artiodáctito двокопійчЯний прикм. de dos kopeks двокрЯпка ж грам, dos puntos двокрйлі мн. зоол. dípteros m pl дволйкий прикм. de dos faces, de dos caras, bifronte; - Янус міф. las dos caras de Jano дволйстий прикм. bifoliado, bifolio дволйчн’ий прикм. doble, falso; hipócrita (лицемірний); -а людина persona de dos caras (de dos faces); ~a (нещира) поведінка поведе- ние conducta falsa (hipócrita) дволйчність ж duplicidad f, doblez f, falsedad f, hipocresía f (лицемірство) дволітрбвий прикм. de dos litros двомісний прикм. de dos plazas; de dos asientos; biplaza (літак); - автомобіль automóvil de dos asientos; ~a каюта camarote de dos plazas
двомісячнйй прикм. de dos meses, bimestral, bimestre; y - термін en un plazo de dos meses, en un bimestre
двомбвн-ий прикм. bilingüe; ~e населення población bilingüe; ~ словник diccionario bilingüe двомбвністьжл/нгв. bilingüismo m двомотбрний прикм. bimotor двомужнГсть ж bigamia f двонбгий прикм. bípedo; -а тварина animal bípedo, bípedo m двобкис ж хім. bióxido m двопалЯтний прикм. bicameral, de dos cámaras; -а система sistema bicameral двопЯпий прикм. зоол. bisulco двопЯлубний прикм. мор. de dos puentes двопелюсткбвий прикм. бот. bipétalo двоповерхбв-ий прикм. de dos pisos; -а квартира dúplex m двопблюсний прикм. фіз. bipolar дворазбв'Ий прикм. doble, duplo; reiterado, repetido (повторний) дворейкбвий прикм. birriel дворЯцький ч mayordomo т, maestresala m дворїчн-ий прикм. de dos años, bienal; -і курси cursillos de dos años
дворнйга ж, дворняжка ж perro de corral дворбв’Ий 1. прикм. de(l) corral; ~ий собака perro de corral; ~i будівлі dependencias f pl (cuadras, establos, efe); 2. ~¡ мн. icm. siervos m pl; domésticos mpl
дворбгий прикм. bicórneo; bicorne (poét)
дворукий прикм. зоол. bimano дворучн ий прикм. de dos mangos; ~a пила sierra de dos manijas
дворушник ч persona de dos caras, hombre falso
дворушництво c duplicidad de conducta, doblez f, falsía f, політичне ~ duplicidad política дворушничати tener dos caras, hacer doble juego
дворянйн ч noble m; hidalgo m (в Іспанії); особистий (персональний) ~ noble de privilegio; природжений (давнього роду) ~ noble de nacimiento (de cuna, por su origen) дворЯнка ж noble f, hidalga f (в Іспанії) дворйнство c 1. (дворянський титул) título de nobleza; надавати ~ ennoblecer* vt, 2. збірн. nobleza f
дворянськ ий прикм. noble, de la nobleza, nobilario; ~ стан nobleza f, - титул título no- bilario; -а садиба finca del noble двосвітний прикм. de dos filas de ventanas двосім’ядбльний прикм. бот. dicotiledóneo двосклЯдний прикм. de dos partes двоскладбв'ий прикм. лінгв. bisílabo, disílabo; -а стопа (у віршуванні) pie bisílabo двоспЯльн’Ий прикм.: ~е ліжко cama de matrimonio
двостатЯвий прикм. біол. andrógino, bisexual; hermafrodita
двоствблка ж, дубельтівка ж escopeta de dos cañones
двоствбльний прикм. de dos cañones двостбпний прикм. літ. de dos pies двосторбнн-ій прикм. 1. de dos caras; bilateral; -я тканина tejido de dos caras; -є запалення легень pulmonía bilateral (doble); ~ вуличний рух tráfico (circulación, movimiento) bilateral; 2. (обопільний) bilateral, bipartito; ~я угода acuerdo bilateral (bipartito); ~ радіозв'язок radiocomunicación bilateral двостулковий прикм. 1. (про двері) de dos hojas (batientes); 2. (про молюсків) bivalvo двоступенбвий прикм. biescalonado двосхйлий прикм.: - дах tejado a dos aguas двотаврбв’ий прикм. тех. de doble Т; ~а балка viga (hierro) de doble T двотЯктний прикм. муз. a dos tiempos двотижн0в-ий прикм. de dos semanas; de quince días; bimensual (про періодичне видання); -а відпустка vacaciones de dos semanas двотбмник ч obra en dos volúmenes (en dos tomos)
двоутрббка ж (сумчастий щур) zarigüeya f двофазнйй прикм. ел. bifásico, de dos fases двофокусний прикм. bifocal двохактнйй прикм. de dos (en dos) actos двоханбдний прикм. фіз. bíanódico двохатбмний прикм. хім. biatómico двохсбт’ИЙ числ. ducentésimo; doscientos (рік, номер, сторінка); -а річниця el doscientos (el ducentésimo) aniversario двохсотрГчний прикм. 1. bisecular, de doscientos años, de dos siglos; 2. (про річницю) del segundo centenario
двохсотрГччя c 1. (термін) doscientos años, dos siglos; 2. (річниця) segundo centenario двочлбн ч мат. binomio m двошлюбність ж bigamia f двощбгловий прикм. мор. de dos mástiles двоюрідн'ИЙ прикм.: - брат primo (hermano); ~a сестра prima (hermana); ~a тітка tía segunda двойк'ИЙ прикм. ambiguo; doble, dual (подвійний); ~e почуття sentimiento doble двояко присл. de dos maneras (formas), por dos procedimientos
де присл. 1. ¿dónde?; ~ ви працюєте? ¿dónde trabaja Vd.?; 2. donde, dónde; я був там, estuve allí donde...; я подивився туди, ~... miré hacia allí donde; ось, ~... he aquí dónde...; ~ ще побачиш (знайдеш)... donde más puede verse (encontrar)...; де... де... dónde... dónde..., aquí... allí...; ~ можна, а ~ і не можна dónde se puede y dónde no; ~ добре, ~ погано aquí bien, allí mal; 3. част. dónde; - (вже) тобі тягатися зі мною dónde te puedes igualar conmigo; ~ (вже) їм зрозуміти no pueden comprender; хай би ~... dondequiera que...; хай би ~ він працював...
dondequiera (en cualquier parte) que trabaje.. * ~ (вже) тільки не... en todas partes, por todos ios sitios; ~ попало donde sea, dondequiera que sea, en cualquier parte
дебаркЯдер ч 1. зал. plataforma f, andén m; 2 (пристань) desembarcadero m, muelle flotante дебЯти мн. debates m pl, discusión f, deliberaciones f pl; altercado m (суперечка); - сторін юр. juicio oral дебатувЯти debatir vt, discutir vi дебдлий прикм. repleto, obeso, corpulento д0бет ч фін. débito m, debe m; - і кредит debe y haber; записати в ~ adeudar vi дебетувЯти фін. hacer débito, debitar vt, ~ рахунок debitar una cuenta дебільність ж мед. debilidad mental дебіт ч (нафти, води, газу) спец, producción brotante (por unidad de tiempo), caudal m, rendimiento m дебітбр ч фін. deudor m деблокувЯти levantar el bloqueo дебіЬт ч debut m, debú m; apertura f (у шахах); estreno (presentación) ante el público (на сцені) дебютЯнт ч, дебютЯнтка ж debutante т, f дебютувЯти debutar vt девальвЯція ж вк. devaluación f, desvalorización f
девальвувЯти devaluar vi, desvalorizar vt девіЯція ж desviación f девіз ч divisa f, lema m девіза ж ек. divisa f, valores f pl девбн ч гвол. devoniano m, devónico m девбнський прикм. геол. devoniano, devónico дев’янбет-ий числ. nonagésimo; noventa (рік, номер, сторінка); ~і роки los años noventa дев'янбето числ. noventa дев’яностолітній прикм. 1. (про термін) de noventa años; 2. (про вік) de noventa años, nonagenario; ~ дід nonagenario m дбв’ятеро числ. збірн. nueve дев’йт’ий числ. noveno, nono; nueve (дата, номер, сторінка); ~е число, -ого числа el (día) nueve; пів на -у las ocho у media; йому йде (пішов) - рік tiene (los) ocho años cumplidos, va para los nueve años; - вал (la) novena ola дев’ятиклЯсник ч alumno del noveno grado дев’ятимісячний прикм. de nueve meses, nuevemesino
дев’ятиразбв'ий прикм. nónuplo; у -ому розмірі al nónuplo, en nueve veces дев’ятирічний прикм. de nueve años дев’ятисбтий числ. noningentésimo; novecientos (рік, номер, сторінка) дев’ятка ж (цифра, гральна карта) nueve m дев’ятнадцятий числ. decimonoveno, decimonono, diecinueveavo; diez y nueve, diecinueve (дата, номер, сторінка) дев’ятнадцятирічний прикм. de diez у nueve años
дев’ятнЯдцять числ. diez у nueve, diecinueve дев’ятебт числ. novecientos (-as) дбв’ять числ. nueve
дегазЯтор ч 1. desgasificador т; 2. (речовина) substancia (materia) desgasificados дегазЯцІя ж desgasificación f дегазувЯти desgasificar vt дегенерЯт ч degenerado m дегенератйвний прикм. degenerado дегенерЯцІя ж degeneración f дегенерувЯти degenerar vi деградЯція ж degradación f, decaimiento m (занепад)
деградувЯти degradarse, caer en la degradación; decaer* vi (занепадати) дегустЯтор ч degustador m, catador m дегустЯція ж degustación f, catación f дегустувЯти degustar vt, catar vt дедуктйвний прикм. deductivo дедукувЯти deducir* vt дедукція ж deducción f дезавуювЯти дип. desaprobar* vt, reprobar vt, desautorizar vt
дезертйр ч desertor m; tránsfüga m (перебіжчик) дезертйретво c deserción f, defección f дезертйрувати desertar vi дезінсекцГйний прикм. de desinsectación, de desinsección
776
день
дезінсбкція ж desinsectación f, desinsección f дезінтегрйція ж спец, desintegración f, ~ атомів desintegración atómica дезінфекційний прикм. de desinfección дезінфбкція ж desinfección f дезінфіку’В0ти док. desinfectar vt, ~ючий засіб desinfectante m
дезінформбція ж desinformación f, desorientación f
дезінформувбти desinformar vt, desorientar vt дезодор0нт ч desodorante m дезодорувйти desodorar vt дезорганізбтор ч desorganizador m дезорганізбція ж desorganización f дезорганізбваний прикм. desorganizado дезорганізбвувати див. дезорганізувати дезорганізувати desorganizar vt дезорієнтбція ж desorientación f дезорієнтувбти desorientar vt деідеологізбція ж desideologización f деїзм ч філос. deísmo m деїстйчний прикм. філос. deísta дек ч мор. puente m (de una nave) дбка ж муз. tabla de armonía декабрйст ч icm. decembrista m декбда ж década f, ~ літератури década de literatura
декадбнс ч decadencia f декадбнт ч decadente m, decadentista m декадбнтство c decadencia f декад0нтський прикм. decadente декйдний прикм. de diez días; ~ термін plazo de diez días
декйедр ч мат. decaedro m декалітр ж decalitro m декалбг ч рел. decálogo m декалькомбнія ж mex. calcomanía f декалькувйти mex. calcar vt декйн ч decano m, deán m; ~ факультету decano de la facultad деканбт ч decanato m декатйрув0ння ж текст, sanforización f декатйрувбти текст, sanforízar vt декваліфікбція ж descalificación f декваліфікув0тися perder su calificación дбкель ч полігр. tímpano m деклам0тор ч declamador m, recitador m декламйторський прикм. declamatorio, recitador; ~e мистецтво arte declamatorio декламаційний прикм. declamatorio деклам0ція ж declamación f, recitación f декламувбти declamar vi, vt, recitar vt декларатйвний прикм. declarativo декларбці-я ж declaración f, ~ прав declaración de derechos; ~ на вантаж мор. manifiesto m, declaración f (de carga); торгова ~ declaración de mercancías; валютна ~ kom. declaración de divisas; митна - declaración de aduana; податкова ~ declaración tributaria (de impuestos); Загальна ~ прав людини Declaración Universal de los derechos humanos; заповнювати ~ю rellenar la declaración декларув0ти declarar vt декласований прикм. desclasado; ~ елемент sujeto desclasado декласув0тися desclasarse Деклін0тор ч declinador m деклінбметр ч declinómetro m декодер ч decodificador m деколонізбція ж descolonización f Декольт0 невідм. 1. c escote m; 2. прикм. escotado; сукня з ~ vestido escotado Декольтбваний прикм. escotado Декомпенсбція ж мед. falta de compensación Декомпенсовбний прикм. (про порок серця) con compensación rota
декоратйвн-ий прикм. decorativo; ~е мистецтво el arte de decoración Декор0тор ч decorador m Декор0Ц'ія ж театр, decoración f, decorado m; зміна Чй cambio de la decoración Декорув0ти decorar vt, adornar vt, omar vt \прикрашати); - прапорами empavesar vt Декбрум ч decoro m; додержувати ~y guardar el decoro
Декрбт ч decreto m; ~ про землю decreto sobre ,a tierra; збірник ~ів decretero m; видавати ~
decretar vt, бути в ~i tener descanso por maternidad; піти в ~ obtener licencia por maternidad декрбтн’Ий прикм. de decreto, conforme al decreto; ~a відпустка (з вагітності) vacaciones en período de embarazo; ~ час hora legal; descanso por maternidad; licencia retribuida por maternidad декретувбти decretar vt декриміналізбція ж descriminalización f декстрйн ч dextrina f, gomelina f дексірйновий прикм. dextrinado, dextrínico, de dextrina
делегйт ч delegado m делегбтський прикм. de delegado(s) делегбція ж delegación f делегувбти delegar vt
делікатбс ч gollería f, manjar m (plato exquisito y delicado); ~и exquisiteces f pl делікйтн’ий прикм. delicado, fino; ~a людина hombre delicado; ~e питання cuestión delicada
делікатнйчати hacer ceremonias, ser ceremonioso; ~ (з kum-h.) tener consideración (con) делікйтність ж delicadeza f деліктно присл. delicadamente, de un modo delicado
дбльта1 (ріки) delta f
дбльта2 ж (літера) delta f, —промені фіз. rayos delta
дельтапл0н ч ala delta дельтапланерйзм ч deporte de ala delta дельтовйдний прикм. deltoides; ~ м’яз анат. deltoides m
дельфін ч delfín m, golfín m; puerco marino (різновид)
дельфінбрій ч delfinarío m дельфінізм ч бот. delfinio m делювіальний прикм. геол. diluvial делйвій ч геол. diluvio m демагбг ч demagogo m демагбгічний прикм. demagógico, demagogo демагбгія ж demagogia f демаркаційн ий прикм. de demarcación, demarcador; ~а лінія línea de demarcación демаркйція ж demarcación f дембрш ч дип. nota f, demarche f, ~ посла nota del embajador; зробити ~ hacer una gestión (una diligencia, una demarche)
Демаскувйти військ, desenmascarar vt, descubrir* vt
дбмбель ч жарг. від демобілізація демілітаризбція ж desmilitarización f демілітаризувйти desmilitarizar vt демісезбнн'Ий прикм. de entretiempo; ~е пальто abrigo de entretiempo деміург ч demiurgo m демобілізаційний прикм. de licencia-miento демобілізбція ж licénciamiento m демобілізбваний 1. діеприкм. від демобілізувати; 2. ч licenciado m демобілізувйти licenciar vt демобілізувйтися licenciarse vt дембграф ч demógrafo m демографічний прикм. demográfico демогрбфія ж demografía f демодуляція ж радіо demodulación f, detección f
демокрйт ч demócrata m демократизбція ж democratización f демократйзм ч democratismo m демократизувйти democratizar vt демократйчний прикм. democrático; ~ централізм centralismo democrático демократйчність ж carácter democrático AOMOKpáTiB ж democracia f, внутрішньопартійна ~ democracia interna del partido д0мон ч demonio m
демонічний прикм. de demonio, demoníaco, demoniaco; demonial демонстрбнт ч manifestante m демонстратйвн ий прикм. 1. (визивний) provocativo, ostentativo; ~a відмова renuncia demostrativa; 2. (наочний) demostrativo; ~ метод método demostrativo
демонстратйвно присл. demostrativamente, con ostentación; ~ залишити зал abandonar la sala de forma ostentosa
демонстраційний прикм. de exposición, de proyección; ~ зал sala de exposiciones (de proyecciones)
демонстрбція ж 1. manifestación f, першотрав- нева - manifestación de(l) Primero de Mayo; 2. (показ) exposición f, presentación f, proyección f (фильму); 3. військ, demostración f, 4. (прояв) manifestación f, ~ єдності manifestación de unidad
демонструв0ння c від демонстрація 2 демонструв0ти 1. manifestar* vt, tomar parte en una manifestación; 2. (показувати) demostrar* vt, mostrar* vt, poner de relieve, dar muestras (de), expresar vt (наочно свідчити); ~ відданість dar muestras de fidelidad; ~ фільм proyectar una película демонтбж ч mex. desmontadura f демонтувбти mex. desmontar vt демораліз0ція ж desmoralización f деморалізувбти desmoralizar vt демос ч pueblo m, gente f, demos m демохристийнський прикм. democristiano Д0МПІНГ ч ек. dumping m дбмпфер ч 1. mex. amortiguador m; 2. муз. apagador m (en los instrumentos de cuerda) денатуралізація ж юр. desnaturalización f денатурбт ч alcohol desnaturalizado денацифікбція ж desnacificación f денацифікувати desnacificar vt денаціоналіз0ція ж desnacionalización f денаціоналізувйти desnacionalizar vt дендйзм ч dandismo m д0нді ч dandi m
дендрйт ч анат. dendrita f, neurodendrita f дендрблогія ж бот. dendrología f де-нббудь, десь присл. en alguna parte, en algún sitio
дбнн'ий прикм. 1. de(l) día, diurno; 4 години horas del día; лампа ~ого світла lámpara de luz diurna; ~e світло luz del día (diurna); ~a зміна tumo de día; ~ спектакль función diurna, matinal f matine m, f, ~ випуск (газети) edición diurna; 2. (одноденний) por día, diario; ~ заробіток salario diario, jornal m; ~a норма norma diaria; ~ перехід jomada f дбнник ч с.-г. establo m денонсувйння c дип. denuncia f денонсув0ти дип. denunciar vt дентйн ч анат. dentina f денщйк ч військ, ordenanza m день ч 1. día m; jomada f, tarde f (час по обіді); сонячний ~ día solar (de sol); робочий ~ día (jornada) de trabajo (laborable, de hacienda, de cutio); неробочий ~ día quebrado; будній - día ordinario (de entresemana); ~ відпочинку, вихідний ~ día de descanso, de asueto; святковий ~ día festivo (de fiesta); ~ народження día de nacimiento (de natalicio, de años); cumpleaños m; cumple m; певний (призначений) ~ día diado (adiado); навчальний ~ día lectivo; хмарний ~ día pardo (gris); ~ між двома святковими днями día puente; ~ поминання померлих рел. día de los difuntos (de los finados); пісний ~ церк. día de ayuno (de viernes, de pescado, de vigilia); День Перемоги Día de la Victoria; Міжнародний жіночий ~ Jomada Internacional de la Mujer; цілий ~ todo el día, el día entero; наступного дня al día siguiente, al otro día; ~ y ~ de día en día, día tras día; через ~ un día sí y otro no; за (через) кілька днів dentro de algunos días; кілька днів тому hace algunos (unos) días; з дня на ~ de un día para otro; відкладати з дня на ~ dejar de un día para otro; одного чудового дня un buen día; el día menos pensado, el mejor día; протягом дня entre día; настане ~ vendrá (llegará) un día; цими днями dentro de unos días; добрий ~! {buenos días!; ¡buenas tardesl (no обіді); ~ дороги un día de camino (de viaje); 2. mh.: дні (час, період) tiempo m; días m pl; в наші дні en nuestro(s) tiempo(s), en nuestros días; в дні моєї юності en los días de mi juventud; на чорний ~ para los días malos; серед білого дня en pleno día; ясно як ~ claro como la luz del día; судний ~ рел. día del juicio final; жити одним днем ir (vivir) al día; його дні злічені tiene sus días contados; - на ~ не випадає un día difiere de otro; a días claros, obscuros nublados
777
департамент
департЯмент ч departamento т; державний - departamento de Estado департйментський прикм. de departamento, departamental
депбша ж дип despacho m (comunicación y telegrama)
Д6П0 c невідм. depósito m; паровозне ~ depósito de locomotoras; пожежне - cuartel de bomberos
депозйт ч фін depósito m; вносити на ~ entregar en depósito, depositar vt депозйтний при km. фін. de depósito,
i depositario
депозйтор ч фін depositario m деполітизйція ж despolitizacíón f деполітизувйти despolitizar vt депонбнт ч deponente m депонувйти фін. depositar vt, poner en depósito депортЯція ж deportación f депортувйти deportar vt депресйвний прикм. depresivo; - стан estado depresivo; ~ період ек. período de crisis депр0сія ж depresión f, depre f, перебувати в стані -ії (про психічний стан) estar deprimido, tener la depre
депутйт ч diputado m; - Верховної Ради diputado de la Rada Suprema; палата ~ів Cámara de diputados
депут0тськ’Ий прикм. de diputado(s); -e посвідчення acta de diputado депутйція ж diputación f (conjunto o cuerpo) дератизЯція ж desratización f д0рбі c невідм. спорт, derby m дбрвіш ч derviche m
деревині ж madera f, бот. lignina f; перетворення на -у бот. lignificación f; ділова ~ madera industrial (de valor) деревйнка ж trozo de madera, leño m деревій ч (рослина) milenrama f деревн йй прикм. 1. de árbol; - стовбур tronco m; - кора corteza del árbol; ~ розсадник vivero m (de arbolillos); ~i насадження plantaciones forestales; 2. (стосовний деревини) de madera, lignario; ~ сік licor xilino; ~e вугілля carbón vegetal; ~ спирт alcohol metílico (de madera); -а маса pasta de madera ддрев’О c 1. árbol m; хвойне, листяне ~ árbol conifero, foliáceo; плодове ~ árbol frutal; карликове ~ árbol enano; іудине ~ árbol del amor (de Judas); хлібне ~ árbol de pan; низькоросле ~ arbúsculo m; 2. (матеріал) madera f, червоне - caoba f, чорне - ébano m; різьблення no ~y grabado en madera; родовідне ~ árbol genealógico (del linaje, gentilicio, de costados)
деревовйдн-ий прикм. arbóreo, arborescente; dendroideo (cient.); arboriforme; -e розгалуження (рослин) arborescencia f, - опал ópalo xiloide; -а папороть helécho arborescente
деревонасаджбння c plantación de árboles, repoblación forestal, forestación f деревообрббка ж elaboración de la madera деревообрббн-ий прикм. maderero, de la madera; ~ цех carpintería f, ~a промисловість industria de la madera, industria maderera деревообрббник ч obrero en madera; ebanista m (червонодеревник); obrero carpintero деревотбчець ч carcoma f, coso m, xilófago m доровц0 c зм. arbolito m, arbolíllo m дерев’йн-ий прикм. 1. de madera; 2. tieso, envarado; inexpresivo (невиразний); ~e обличчя cara de peña; ~ мова lengua inexpresiva, lenguaje tosco; -а олива aceite de oliva de baja calidad (de arder) дерев’янйстий прикм. 1. leñoso; 2. (твердий, несмачний) duro, insípido дерев’йнка ж (дерев’яна нога) pata de palo дерезй ж бот. licio m
д0р'ен ч césped т, céspede т; tepe т; champa f (Ц. Ам.)\ обкладати -ном cubrir con césped (con tepe)
деренчйння с tintineo т, tintín m деренчйти sonar* vi (дзвеніти); tintinear vi (про шибки, посуд); temblar* vi, temblequear vi, tembletear vi (про голос)
деренчлйвий 1. діє прикм. від деренчати; 2. прикм. (про голос) tembloroso, trémulo держ0в*а ж 1. Estado т, potencia f, велика ~ gran potencia; суверенна ~ Estado Soberano; позаблокові ~и Estados no alineados; 2. soberanía f, poder m; 3. icm. cetro m держ£вн*ий прикм. 1. de(l) Estado, estatal; ~ лад régimen estatal; ~a влада poder estatal (del Estado); ~e право derecho público; ~ сектор sector público; - кордон frontera del Estado; ~ герб escudo del Estado; ~a мова lengua oficial; -а позика empréstito estatal; -а кишеня erario público; ~ апарат aparato estatal, organismos públicos; ~¡ службовці empleados (funcionarios) públicos; - діяч, ~a людина hombre de Estado, estadista m; - розум talento (de) estadista; ~ переворот golpe de Estado; ~a зрада alta traición; -а таємниця secreto de Estado; справа ~ої ваги asunto de importancia estatal; ~í іспити examen de diploma (de reválida); 2. (верховний) soberano; 3. (могутній) poderoso, potente держйЬність ж sistema estatal, existencia como estado, estatalismo m, estatalídad f державтоінспйктор ч (= державний авто- дорожний інспектор) policía de tráfico держйк ч, ддржално с mango m держакбвий прикм. de mango дбржално с asta f, - прапора asta de (la) bandera; ~ списа asta de (la) lanza держапйрат ч (= державний апарат) aparato estatal
держбйнк ч (= державний банк) banco del Estado
держбюджет ч (= державний бюджет) presupuesto del Estado (estatal) держимбрда ч polizonte т, sayón т, esbirro m держконтроль ч (= державний контроль) control estatal (del Estado)
держкрйдит ч (= державний кредит) crédito estatal
держстрйх ч (= державне страхування) seguro estatal
держустанбва ж (= державна установа) ente público
держцГна ж (= державна ціна) precio del Estado дерзйння с audacia f, atrevimiento m, osadía f дерз0ти osar vi (наважуватися); aventurar vt (ризикувати)
деривйція ж спец, derivación f деркйч ч (птах) rascón m д0рма ж анат. dermis f дерматйн ч cuero artificial дерматйт ч мед. dermatitis f дерматбз ч мед. dermatosisf дерматблог ч dermatólogo m дерматологічний прикм. dermatológico дерматолбгія ж dermatología f дернйстий прикм. cespitoso дернбвий прикм. de césped, de hierba; ~ шар capa de césped
д0рти 1. (рвати) desgarrar vt, destrozar vt (зношувати); 2. (здирати) quitar vt, arrancar vt; ~ кору, шкуру quitar la corteza, el pellejo; 3. (обдирати) descortezar vt (здираючи кору); desollar* vt, despellejar vt (здираючи шкуру); 4. (видирати) arrancar vt; ~ зуби arrancar los dientes; 5. (смикати) tirar vt, - за вуха, за волосся tirar de las orejas, de los pelos; 6. (дорого брати) hacer pagar caro; ~ утридорога desollar (la bolsa); 7. (терти) frotar vt, 9. picar vt, escocer* vt бритва дере la navaja (de afeitar) rasca; перець дере горло la pimienta pica la garganta; у горлі дере безос. (me) pica la garganta; - зерно descascarar el grano; ~ горло desgastarse; ~ носа (величатися) pavonearse
дбртися trepar vi; encaramarse (видиратися); gatear vi (як кішка); escalar vt (на стіну, на гору)
дес0нт ч військ. 1. (операція) desembarco т; повітряний ~ desembarco aéreo; провести висадку -у hacer un desembarco, desembarcar vt 2. (війська) tropas de desembarco дес0нтн*ий прикм. de desembarco; -a операція operación de desembarco десантник ч військ, paracaidista m дес0рт ч poste m, postres m pl
десбртн’ий прикм. de postre; ~ ложка cucharilla de postre; -e вино vino dulce (de postre) деснйця ж літ. diestra f д0спот ч déspota m деспотйзм ч despotismo m деспотйчний прикм. despótico деспотйчно присл. despóticamente, con despotismo
деспотія ж despotismo m дестабілізйція ж desestabilización f дестабілізувйти desestabilizar vt десйта ж décima parte ддсятеро числ. збірн. diez десятиббрець ч спорт, decatlonista т, decatleta m
десятиббрство c спорт, decatlón m десятигодйнний прикм. de diez horas десятигрйнник ч мат. decaedro m десятидбнкаж década f дбсятид0нний прикм. de diez días десйт'ий числ. décimo; diez (дата, номер, сторінка); ~e число, ~ого числа el (día) diez; пів на ~y (las) nueve y media; йому йде (пішов) ~ рік tiene (los) nueve años cumplidos, va para los diez años; з п’ятого на ~e sin pies ni cabeza; це діло ~e es un asunto de poca monta десятиклйсник ч alumno del décimo grado десятикопієчн’йй прикм. de diez kopeks; ~a монета moneda de diez kopeks; -а марка sello de diez kopeks
десятикутник ч мат. decágono m десятимісячний прикм. de diez meses десятйна ж 1. (міра землі) antigua medida rusa de superficie 1,09 ha); 2. icm. (податок) diezmo m
десятиразбв’ий décuplo; у -ому розмірі al décuplo
десятирічка ж (школа) escuela secundaria de diez grados
десятирічний прикм. 1. (про термін) de diez años, decenal, decenario, deceno; 2. (про вік) de diez años
десятиріччя, десятиліття c 1. (термін) década f, período de diez años; 2. (річниця) décimo aniversario
десйтка ж 1. (цифра, гральна карта) diez т; 2. billete de diez grivnas; 3. (човен) diez m (lancha de diez remos)
десяткбв’Ий прикм. decimal; -а система sistema métrico decimal; - дріб fracción decimal десйтник ч contramaestre m, capataz m, aparejador m
десйт ок ч decena f, ~ки тисяч гривень decenas de miles de grivnas; йому пішов шостий - ha pasado de los cincuenta десйть числ. diez деталізйція ж detalles m pl деталізувйти dar detalles, detallar vt, pormenorizar vt
детйЛ’Ь ж 1. (подробиця) detalle m, pormenor m; вдаватися в -i entrar en detalles; в усіх ~ях con todos los detalles; до найменших -ей hasta los mínimos detalles; 2. mex. pieza f, -і машини piezas de la máquina детйльний прикм. detallado детйльно присл. detalladamente, con detalles, con todos los detalles, en detalle детектйв ч 1. (про людину) detective m; 2. (книжка) obra policíaca
детектйвний прикм. detectivesco, de detective; - роман novela policíaca детдктор ч радіо detector m, aparato detector детбкторн’ИЙ прикм. радіо de detector; ~ приймач receptor de cristal (a galena); ~a лампа detectora-amplificadora f детермінізм ч філос. deterninismo m детерміністський прикм. філос. determinista детонйтор ч mex.. espoleta f, fulminante m, detonador m; - уповільненої дії espoleta de retardo; - миттєвої дії espoleta instantánea детонЯція ж detonación f детонувйти1 спец, (вибухати) detonar vi детонувйти2 муз. desentonar vi, desafinar vi детрйт ч мед. vacuna f, віспяний - vacuna antivariolosa
де-фйкто присл. de facto, de hecho дефекйція ж спец, defecación f
778
дивйтися
дефбкт ч defecto m
дефектйвН’ИЙ прикм. defectuoso, defectivo; ~е дієслово грам, verbo defectivo; -а дитина niño anormal (subnormal) дефектйвність ж defectuosidad f дефбктний прикм. defectuoso; ~ екземпляр (примірник) ejemplar defectuoso дефіл0 с нввідм. військ, desfiladero m дефілювйння с desfile m дефілювйти desfilar vi дефініція ж. definición f дефіс ч guión m дефіцит ч déficit т, escasez f дефіцйтний прикм. 1. (збитковий) deficitario; 2. (про товари) escaso, deficiente дефіцйтність ж deficiencia f, escasez f дефляція ж ек. deflación f деформбція ж deformación f деформовйний прикм. deformado, deforme деформувйти deformar vt, desfigurar vt деформувйтися deformarse, desfigurarse дехканин ч dejkán m (campesino del Asia Central)
д0хто займ. alguien, alguno децентралізйція ж descentralización f д e централ ізувбти descentralizar vt дециббл ч decibel m, decibelio m децигрбм ч decigramo m децилітр ч decilitrto m д0цима ж муз. décima f децимбтр ж decímetro дешевйзна ж baratura f деш0в-ий прикм. 1. barato (про товари); bajo (про ціни); ~е видання edición barata; - розпродаж saldo т; за ~ою ціною a bajo precio; 2. fácil; ~ дотеп banalidad f, trivialidad f, - успіх éxito barato (fácil)
дешевинб ж 1. ganga f, precio bajo (irrisorio, tirado); 2. (про несмак) mamarrachada f, mamarracho m дешевіти abaratarse
дбшево присл. barato, a poco precio, por poco; - коштувати costar poco; ~ купити comprar barato (a bajo precio); ~ і сердито barato y al pelo
дешифрувйння c desciframiento m дешифрувбти спец, reconocer vt, identificar vt, descifrar vt
д0щиц-я ж partícula f, pizca f, ~ю un poquito, una pizca
дбщо займ. algo, alguna(s) cosa(s) де-юре присл. de jure, de derecho дбякий займ. cierto, alguno джаз ч jazz m
джазйст ч músico de jazz; jazzista m, jazzero m
(fam.)
дж0зов*ий прикм. de jazz; ~a музика música de jazz
джгут ч 1. cordón m; 2. мед. compresor m; накласти ~ colocar un compresor джгутик ч зм. до джгут джгутйкові мн. зоол. flagelados m pl Джейрйн ч gacela f джем ч mermelada f джбмпер ч jersey m
джентльм0н ч gentleman т, caballero m, gentilhombre m
джентльмбнство c caballerosidad f Джентльмбнськ’Ий прикм. de gentleman, de caballero, de gentilhombre; -а угода acuerdo de caballeros; compromiso de honor; по—ому caballerosamente
Ажерел’6 c 1. fuente f, manantial m; cachimba f (Я Ам.)\ гаряче - manantial térmico, rúente termal; мінеральне ~ fuente (manantial) de aguas minerales; 2. fuente f, orígenes m pl; ~ походження orígenes m pl; ~a сировини fuentes de materias primas; - енергії fuente de energía; з Достовірних джерел de fuentes fidedignas; 3. снвц. (писемна пам'ятка) documento f, fuente * Ця книга - ~ знань este libro es un venero de conocimientos
c estudio de las fuentes
авральний прикм. de manantial, de fuente; -а вода agua de manantial A*epcf c jersey m
Д*ЄрелОЗН0ВСТВО
джерсбвий прикм. de jersey джигіт ч dzhiguit m (hábil jinete del Cáucaso), caballista m
джигітувйння c jineteada f джигітувйти jinetear vi джиґун ч amante m, querido m, amigo m джин1 ч ginebra f
джин2 ч geniecillo m; demonio m, espíritu maligno; випустити ~a з пляшки soltar el geniecillo de la botella; загнати -а в пляшку devolver el geniecillo a la botella джингоїзм ч (ура-патріотизм) jingoísmo m джингоїстський прикм. jingoísta джйнси мн. vaqueros m pl, téjanos m pl, jeans m pl джйнсовий прикм. de vaqueros, de jeans джип ч jeep m
джих0д ч (священна війна мусульман) yihad m джіу-джйтсу ч спорт, jiu-jitsu m джміль ч abejorro m джоґінґ (біг підтюпцем) ч joggin(g) m джбкер ч joker m (en poker) джбнка ж (китайський вітрильник) junco m джбуль ч ел julio m джунглі мн. jungla f, yungla f джут ч (рослина) yute m дзвеніти sonar* vi. resonar* vi; tintinear vi; ~ить дзвіночок suena el cascabel; струни -ять suenan las cuerdas; голос -ить suena la voz; 2. hacer sonar (resonar); hacer tintinear, tintinear vi; у мене ~ить у вухах me zumban los oídos дзвін ч 1. sonido m; tañido m (дзвонів)', tintineo m; похоронний - toque fúnebre; - у вухах zumbido en los oídos; чув ~, та не знає, де він ha oído campanas y no sabe donde, ha oído el gallo cantar y no sabe en qué muladar; 2. campana f, водолазний - mex. campana de buzo; дзвонити у -они campanear vi; дзвонити в усі -они echar las campanas al vuelo; удар -она campanada f
дзвінйця ж campanario m, campanil m дзвінк'йй прикм. 1. sonoro, sonante, resonante; - сміх risa sonora; - голос voz timbrada (sonora); - поцілунок beso sonoro; 2. лінгв. sonoro; -і приголосні consonantes sonoras; -a монета moneda contante y sonante (metálica), numerario m; -а фраза frase altisonante дзвінкість ж sonoridad f дзвїнко присл. sonoramente; - лунати resonar* vi; - розсміятися lanzar una risotada дзвінкбвий прикм. de campanilla, de timbre дзвінкоголбсий прикм. de voz sonora дзвінбк, дзвбник ч 1. campanilla f, електричний ~ campanilla eléctrica, timbre m; дверний - timbre m; 2. (звук) campanillazo m; - по телефону telefonazo m; телефонний - llamada telefónica; telefonazo m (fam.); дати ~ tocar el timbre; пролунав ~ sonó el timbre (el teléfono); 3. cencerro m (у худоби) дзвінбчки, дзвбники мн. (квіти) campanilla f, campánula f
A3BOHáp ч campanero m дзвон-йти 1. tañer vi, sonar* vt, tocar vt, ~ y дзвони tañer (tocar) las campanas, campanear vi; - у дзвіночок tocar (agitar) la campanilla; ~ no телефону llamar por teléfono, telefonear vt, телефон ~ить suena el teléfono; -ять! jllaman!; - в усі дзвони echar las campanas al vuelo, repicar las campanas; 2. (пліткувати) vocinglear vt дзвонбвий прикм. de campana; campanil (про метал)
дзень-дзбнь виг. ¡tilín, tilón! дзбнькати tintinar vi, tintinear vi дзбнькіт ч tintineo m
дзбнькнути 1. tintinear vi; 2. (подзвонити no телефону) llamar por teléfono, telefonear vt, pegar un telefonazo
дзбркало espejo m; luna f, криве - espejo cóncavo (convexo); - заднього огляду espejo retrovisor; запальне - espejo ustorio; високе - espejo de cuerpo entero (de vestir); хірургічне - espéculo m; дивитися в - mirarse al (en el) espejo
дзеркбльн’ий прикм. 1. de espejo; -e зображення reflejo especulativo; ~e скло luna f, cristal de espejo; -а шафа armario de luna; 2. (гладенький) liso, pulido como un espejo, espejado; -а поверхня superficie cristalina (espejada); -a
гладінь (води) superficie cristalina; ~ короп carpa de espejuelo, carpa espejo дзеркйльник ч cristalero m, espejero m дзйґ-а ж 1. (іграшка) trompo m, peón m, peonza f, крутитися ~ою dar vueltas como un trompo (como una peonza); 2. (непосида) zarandillo m, ardilla m, f
дзиґйрик ч зм. reloj (pequeño) дзиґарі мн. reloj de parel, de torre дзижчйння c zumbido m; abejorreo m дзижчбти zumbar vi
дзот ч військ, fortín m, obra pequeña de fortificación
дзусь виг. fu, zape, sape дзуськи виг. eso sí que no, en seguida; ¡naranjas!; ¡qué te crees tú eso! дзюдб с нввідм. спорт, judo m дзюдоїст ч спорт, judoka m дзюрчйння c murmullo m дзюрчйти murmurar vi, susurrar vi, musitar vi дзйвкання c latido m; ladrido m дзйвкати latir vi, ladrar vi дзьоб ч pico m
дйба ж icm. estrapada f, potro m; підійняти на дибу dar tormento de garrucha дйбитися levantarse, ponerse de punta, erizarse
дйбки: стати - a) encabritarse (на задні ноги); б) rebelarse
дйбом присл. de (en) punta; у нього волосся стало - se le pusieron los pelos de punta, se le erizaron los pelos
дивйк ч persona extravagante, original m, estrafalario m; excéntrico m дивакувйтий прикм. un poco extravagante, estrafalario, estrambótico, chiflado дивбн1ч (меблі) diván m, sofá m; —ліжко sofá- cama m
дивбн2ч літ. (збірка віршів східних поетів) diván m
дивбнн'ий прикм. de diván, de sofá; -а подушка cojín de diván (de sofá) дивбцтво c extravagancia f, excentricidad f дивйцький прикм. extravagante, excéntrico, estrafalario
дивбчка ж mujer extravagante (original, estrafalaria)
дивергбнція ж спец, divergencia f диверсйнт ч saboteador m диверсійний прикм. de sabotaje; diversivo; - акт acto de sabotaje
дивбрсія ж 1. військ, diversión f, 2. (шкідницький акт) sabotaje m, actividad subversiva дивертисмбнт ч número de diversión (de divertimiento)
диви виг. ¡atención!, ¡mira! дивинй, дивнйця ж див. дивність (чудакова- тость)
дивйтися 1. mirar vt, contemplar vt (споглядати); - пильно mirar fijamente; - скоса mirar de soslayo; - в бінокль mirar por los gemelos; - y вікно mirar por la ventana; - у дзеркало mirar al espejo; - услід (кому-н.) seguir con la mirada; - одне на одного mirarse (uno a otro); - в майбутнє mirar al futuro (al porvenir); - з надією cifrar esperanzas (en); - і не надивитися по poder dejar de mirar, no poder quitar los ojos; 2. ver* vt, estar viendo, mirar vt, - фільм, спектакль ver (presenciar) una película, un espectáculo; - телевізор ver (mirar) el televisor; - картинки ver (mirar) los cuadros; приємно - da gusto ver (mirar); 3. (вважати ким-н.) considerar vt, tener* vt (por); 4. (наглядати) mirar vt (por), cuidar vt (a, de), velar vt (por); - за дітьми cuidar de los niños; - за порядком cuidar del orden; ~, щоб... mirar que; - на кого-н. як на взірець tomar el ejemplo de alguien; усі дивляться на нього як на дивака todo el mundo le tiene por estrambótico; як ти на це дивишся? ¿qué te parece?, ¿qué piensas de esto?; 5. (виднітися) dejarse ver, verse*; - крізь хмари (про сонце) aparecer detrás de las nubes, verse a través de las nubes; 6. dar* vf (a), mirar vt (а); вікна дивляться на подвір’я las ventanas dan al patio; дивись! ¡mira, que...!; ¡cuidado!, ¡atención! (обережно); - в лице (небезпеки, смерті) hacer cara (alpeligro, a la muerte); - правді в очі
779
дивДОнд
mirar cara a cara a la realidad; - в рот (кому-н.) beber las palabras (de); ~ в корінь mirar al fondo de las cosas; ~ крізь пальці (на що-н.) cerrar los ojos (a), hacer la vista gorda; ~ нема на що по hay en qué parar la mirada дивідбнд ч ек. dividendo m дивізійний прикм. de división (що належить до дивізії), divisionario (що входить до складу дивізії)
дивізібн ч 1. військ, grupo т; артилерійський ~ grupo de artillería; 2. мор. escuadrilla f дивізія ж військ, división f, моторизована ~ di- I visión motorizada; піхотна ~ división de infantería; танкова ~ división blindada (acorazada) дйвн’ий прикм. extraño, raro; singular; estrambótico, estrafalario (чудний); ideático (Л. Ам.); ~a думка una idea singular; ~a людина hombre raro (estrambótico, estrafalario); ~a річ es (parece) extraño; cosa singular (extraña) дивність ж extrañeza f, rareza f, carácter estrambótico (estrafalario) дйвно 1. присл. extrañamente, con rareza; 2. бвзос. у знач, присуд, es extraño, es raro; хоч як це ~... por extraño que sea...; ~, що... es muy raro que...
дйво c maravilla f, milagro m, prodigio m; це не ~ no es nada extraño; на ~ a maravilla, admirablemente; диву даватися quedarse boquiabierto (asombrado); на ~ всьому світові para asombro de todo el mundof (general) дивовйжа ж primor m, monada f, це просто Ч ¡es una cosa admirable!, ¡es una monada!, ¡es un primor!, ¡es una preciosidad! дивовйжний прикм. 1. raro, singular; 2. admirable, asombroso; encantador, maravilloso (чудовий)
дивовйжно 1. присл. admirablemente, a maravilla, a las mil maravillas; 2. у знач, присуд, es asombroso; es sorprendente; es extraño, es raro дивув0ти(ся) див. здивувати(ся) дигітйліс ч бот. digital m дид0ктика ж didáctica f дидактйчний прикм. didáctico дизййн ч diseño m
дизййнер ч diseñador т; ~ з інтер’єрів diseñador interiorísta
дйзель ч твх. motor Diesel дйзельний прикм. твх. de Diesel дизентерійний прикм. мед. disentérico дизентерія ж disentería f дизурія ж мед. disuria f дйк-ий прикм. 1. salvaje, montaraz; cimarrón (Лат.Ам. — про рослини); chucaro (Лат. Ам. — про тварин); ~а місцевість lugar salvaje; Ч рослини plantas silvestres (selváticas); Ч звірі animales montaraces; Ч племена tribus salvajes; 2. (грубий) salvaje; bárbaro (варварський); feroz, montaraz (лютий); montuno (Вен., Куба); 3. (відлюдькуватий) huraño: insociable; hosco (сором’язливий); cimarrón (Лат. Ам.); 4. (дивний, химерний) absurdo, ridículo; ~а вихватка salvajada f, salvajería f, salida de tono; Ч погляди puntos de vista absurdos (extraños, ridículos); ~e м’ясо мед. granulación f дйкість ж 1. salvajismo m, salvajez f, 2. (нісенітниця) absurdo m, disparate m; це справжня ~ esto es una barbaridad (un disparate) дйко 1. присл. de forma salvaje; cruelmente (жорстоко); ~ виглядати tener aspecto feroz; 2. безос. у знач, присуд, es absurdo (+inf.): ~ ставити такі запитання es absurdo hacer tales preguntas; 3. (перелякано) con susto дикобр0з ч espín m, puerco espín (espino); coendú m (Лат. Ам.)
дикорбслий прикм. salvaje, silvestre, selvático диктйнт ч dictado m
диктйт ч dictado m; dictat m, imposición f, політика ~ó política de dictado диктйтор ч dictador m диктйторство c dictadura f дикторський прикм. de dictador, dictatorio; dictatorial (про владу)
диктатора ж dictadura f, ~ пролетариату dictadura del proletariado
диктбвк-а ж dictado m; писати під -y escribir al dictado; під ~y (кого-н.) al dictado (de) дйктор ч locutor m, speaker m
дйкторський прикм. de locutor диктофбн ч dictáfono m диктувй’ти dictar vt, ~ свою волю dictar su voluntad; ~ умови dictar (determinar) condiciones; так ~ла совість así obedecía a la conciencia дик^н ч salvaje m дикунка ж salvaje f дикунський прикм. salvaje, montaraz дйкція ж dicción f, добра, погана ~ buena, mala dicción
дил4ма ж dilema m дйлер ч спец, corredor de bolsa дилетйнт ч diletante m, aficionado m; ~ у музиці diletante en música дилет0нтство c diletantismo m дилет0нтський прикм. de diletante, de aficionado
диліжйнс ч diligencia f дилбгія ж літ. dilogia f дилювій ч геол. diluvio m дим ч humo m; тютюновий ~ humo de tabaco; густий ~ humazo m; стовп ~y humareda f, податок з «диму» icm. humazga f (impuesto de fuego o humo); розвіятися як ~ disiparse como el humo; пускати - lanzar humo; ~ коромислом, ~ стовпом alboroto m, camorra f, hay una de todos los diablos; диму без вогню не буває donde fuego se hace humo sale, por el humo se sabe donde está el fuego дим0р ч chimenea f, cañón de chimenea; ahumador m димйти ahumar vi дим йтися humear vi
дймн’Ий прикм. humeante, humoso, fumoso; lleno de humo (про приміщення); ~a землянка chabola llena de humo
дймно 1. присл. despidiendo humo; 2. безос. y знач, присуд.: тут ~ aquí hay humo димов-йй прикм. de humo; fumígeno; ~a труба humero m, chimeneaf; ~a завіса cortina (barrera) de humo; - снаряд proyectil fumífero димбк ч зм. humecillo m диморфізм ч зоол. dimorfismo m диморфнйй прикм. спец, dimorfo димохід ч tiro т, salida de humo, humero m димч0ст ий прикм. ahumado; Ч окуляри gafas ahumadas (contra el sol) дйна ж (одиниця виміру) dina f динамізм ч dinamismo m динймік ч радіо altavoz т; altoparlante m (Лат. Ам.)
динаміка ж 1. фіз. dinámica f, 2. dinamismo m динаміт ч dinamita f, вибух ~y dinamitazo m; підірвати ~ом dinamitar vt динамітний прикм. de dinamita динамічний прикм. dinámico динамічність ж dinamismo m, dinámica f динймо c невідм.: —машина ж dínamo f, dinamo f
динамбметр ч mex. dinamómetro m динйр ч (грошова одиниця) diñar m династйчний прикм. dinástico динйстія ж dinastía f дйнго ч зоол. dingo m динозйвр ч dinosaurio m дйня ж melón m дйнячий прикм. de melón дипкур'0р ч (= дипломатичний кур’єр) correo diplomático
диплбм ч diploma m, título m; видавати ~ diplomar vt
дипломйнт ч див. дипломник дипломйт ч diplomático m дипломатйчн*ий прикм. diplomático; Ч стосунки relaciones diplomáticas; - корпус cuerpo diplomático; ~а пошта valija diplomática; ~ кур’єр correo diplomático дипломатйчно присл. diplomáticamente, de una forma diplomática; con disimuló, con astucia диплом0тІ’Я ж diplomacia f, ~ канонерок diplomacia de cañonero; вдаватися до 4a usar diplomacia
диплбмн'ий прикм. de diploma; ~a робота tesina f
дипломник ч estudiante que prepara la tesina дипломбваний прикм. diplomado, graduado, titulado; ~ спеціаліст licenciado m
дипбль ч радіо doblete m дйптих ч 1. icm. díptica f, 2. мист. díptico m директйва ж directriz f, instrucción f, directiva f circular f
директйвний прикм. directivo; Ч вказівки instrucciones, normas directivas; ~ орган direcitva f, directorio m дир0ктор ч director m
директорйт ч directorio m, dirección f (дирекція) директбрія ч icm. directorio m дирбкторство c directoría m дир0кторський прикм. de director, directoral директорувйти hacer de director директрйса1 ж мат. directriz f директрйса2, директбрка ж (очільниця навчального закладу) directora f дир0кція ж dirección f дириг0нт ч director de orquesta диригентський прикм. de director de orquesta; ~a паличка batuta f
диригув0ння c dirección de una orquesta диригувйти dirigir (una orquesta); ~ оркестром, хором dirigir una orquesta, un coro дириж0бль ч dirigible m, globo dirigible дисгармоніювйти муз. discordar vi дисгармбнія ж discordancia f, falta de armonía дисертбнт ч autor de la tesis; doctorando m дисерт0ці’Я ж tesis f, докторська ~ tesis doctoral; захищати ~ю sostener la tesis дисертаційний прикм. de (la) tesis ДИСИД0НТ ч disidente m дисидбнтський прикм. disidente; ~ рух movimiento disidente
дисимілятйвний прикм. de disimilación дисимілйція ж disimilación f диск ч disco m; ~ місяця disco lunar; ~ кулемета disco de la ametralladora; ~ телефона disco del teléfono, dial m; ~и борони discos del arado; метання ~a спорт, lanzamiento de disco; між- хребцевий ~ мед. disco intervertebral; сигнальний ~ зал. disco de señales; жорсткий ~ disco duro (rígido)
дискйнт ч tiple m (voz y niño que la posee) дискйнтовий прикм. de discante дискваліфікйція ч descalificación f дискваліфікувйти descalificar vt дискваліфімувйтися perder su calificación дискбта ж diskette m, disquete m диск-жокей ч disco jockey m, disk-jockey m дискоббл ч discóbolo m дисков ий прикм. de disco(s); -а сівалка sembradora de discos; ~a пила sierra circular дисковйдний прикм. discoidal, discoide дисковбд ч комп/дтег de disco дискогрйфія ж discografía f дискбнт ч фін. descuento m дискбнтн ий прикм. фін. de descuento, descontado; ~a операція operación de descuento, descuento m
дисконтувйти фін. descontar vt, ~ вексель descontar* vt
дискотбка ж discoteca f дискредитйція ж descrédito m дискредитувати desacreditar vt дискрбтний прикм. discreto дискримінбція ж discriminación f, расова ~ discriminación (segregación) racial дискримінувйти discriminar vt дискурсйвний прикм. філос. discursivo дискусійний прикм. de discusión, discutible, debatible; -а стаття artículo de (para) discusión; в -ому порядку a título de discusión дискусія ж discusión f, debate m дискутувйти discutir vt, debatir vt дислокбція ж 1. військ, emplazamiento m; 2. мед. dislocación f дислокувйти військ, emplazar vt дислокувбтися військ, emplazarse, dislocarse дисонйнс ч disonancia f дисонувйти муз. disonar* vi дисоційція ж disociación f диспансбр ч dispensario m диспансеризбція ж asistencia médica profiláctica
дисп0псія ж мед. dispepsia f диспбрсія ж фіз. dispersión f, ~ світла dispersión de la luz
780
діел0ктрик
дисп0тчер ч dispatcher т, operador m, controlador m (empleado que regula desde un centro el funcionamiento de una empresa); oficial de guardia (de salida) (на аеродромі); jefe de movimiento (на залізниці); ~ служби управління повітряним рухом controlador de tráfico aéreo
диспетчеризйція ж centralización del control диспЯтчерська ж oficina del dispatcher (del operador); sala (cabina) de mando (de control, de maniobra)
диспдтчерський прикм. de dispatcher дисплбй ч display m, pantalla f диспозйція ж військ, disposición f диспропорція ж desproporción f дйспут ч disputa f, discusión f, вести ~ disputar vt, vi, discutir vt
диспутувЯти disputar vt, vi; discutir vt (сперечатися)
дистантн-йй прикм. a distancia; ~е навчання educación a distancia
дистанційн-ий прикм. de (a) distancia; ~е управління dirección a distancia; control remoto, telemando m; з ~им управлінням telemandado; ~а маніпуляція telemanipulación f, ~е обслуговування telemanutención f дистЯнц-ія ж 1. distancia f, на великій ~ії a gran distancia; тримати ~ію військ, observar las distancias; забіг на коротку ~ію спорт, carrera de velocidad; зійти з Чї спорт, retirarse de la carrera; 2. зал. sección f дистильбван ий дієприкм. і прикм. destilado; ~а вода agua destilada
дистилювйти destilar vt, estilar vt (Лат. Ам.) дистилйція ж destilación f дистйх ч літ. dístico m дистрбфік ч enfermo de distrofia дистрофія ж мед. distrofia f, inanción f дисциплін-a1 ж disciplina f, трудова ~ disciplina de trabajo; партійна ~ disciplina de partido; військова ~ disciplina militar; додержувати ~и observar disciplina
дисципліна2 ж (галузь науки) disciplina f, asignatura f
дисциплінЯрн-ий прикм. disciplinario; ~ статут reglamento disciplinario; ~e стягнення sanción disciplinaria; ~ батальйон batallón disciplinario дисциплінбваний дієприкм. і прикм. disciplinado
дисциплінбваність ж carácter disciplinado, disciplina f
дисциплінувЯти disciplinar vt дитбудйнок ч (= дитячий будинок) asilo m, orfelinato m, orfanato m; casa infantil дитйн*а ж ч niño m; він ще зовсім ~ es todavía un crío; як маленька ~ es como un nene дитйнка ж nene m дитйнний прикм. infantil, pueril дитйнність ж chiquillada f, niñería f, puerilidad f дитйнств-о c infancia f, niñez f, у ранньому 4 en la tierna infancia; з ~a desde la infancia, desde niño; впасти в - caer en el infantilismo, chochear vi
дитинчй c cría f, cachorro m; polluelo m (пташеня)
дитсадбк ч (= дитячий садок) jardín de la infancia, guardería infantil, kindergarten m Дитй c niño m, hijo m, crío m; chamaco m (Ц. Ам.); ~ природи hijo (fruto) de la Naturaleza дитйтко ч ж див. дитинка дитйч-ий прикм. 1. de niño, infantil; Ч ігри juegos infantiles; ~a книжка libro para niños; ~ будинок asilo m, orfelinato m, orfanato m; casa infantil; ~ садок jardín de (la) infancia, guardería nfantil; kindergarten m; ~ майданчик cancha de juego y recreo (para los niños); ~ вагон vagón Para niños; Ч хвороби enfermedades infantiles; "і роки años infantiles (de la infancia); 2. (не властивий дорослому, незрілий) infantil, pue- ni¡ - почерк escritura ¡nfantil; Ч міркування razonamientos pueriles Аифам0ція ж юр. difamación f ДИференціЯл ч мат. diferencial f ДИференцІйльн’Ий прикм. diferencial; ~е чис- defe* Мат’ c^*cu,° d^erencia,¡ ~ тариф tarifa
Аиференці0ція ж diferenciación f
диференційбваний 1. дієприкм. від диференціювати; 2. прикм. diferenciado; ~а оплата праці diferenciación de salarios диференціювйння с diferenciación f диференціювЯти diferenciar vt диференціювйтися weóoK.diferenciarse дифирЯмб ч літ. ditirambo т; співати ~и (кому-н.) entonar ditirambos (а) дифрЯкція ж фіз. difracción f дифтерйт ч див. дифтерія дифтерйтний прикм. див. дифтерійний дифтерійний прикм. мед. diftérico дифтерія ж мед. difteria f дифтбнг ч лінгв. diptongo m дифтонгізЯція ж diptongación f дифузія ж фіз. difusión f, ~ газів і рідин difusión de gases у líquidos дифузний прикм. фіз. difuso дифузор ч тех. difusor m дйхальний прикм. respiratorio; Ч шляхи vías respiratorias; ~е горло tráqueaf дйхальце с (у комах) estigma m дйхання с 1. respiración f, aliento т, hálito т; soplo m (видих, вдих); штучне ~ respiración artificial; органи ~ órganos de la respiración; переривчасте ~ aliento entrecortado дйхати 1. respirar vi, alentar vi; ~ свіжим повітрям respirar aire fresco; важко ~ respirar con dificultad; 2. soplar vi; ~ на руки soplar las manos; 3. (віддаватися душею) alentar* vi (por), vivir vi (por); 4. (виявляти, відображати) respirar vi; ~ вогнем (на кого-н.) respirar rencor; ~ на ладан estar en las últimas, estar con el alma entre los dientes; ~ нема коли no poder respirar дйхатися безос.: дихається se respira;
дихається легко se respira bien (con facilidad); дихається важко se respira mal (con dificultad) дихнути respirar vi (зітхнути); soplar vi (дмухнути); ~ нема коли no hay tiempo ni para respirar; ~ не можна no se puede ni respirar; боятися ~ no atreverse ni a respirar дичЯвіти hacerse salvaje дичинЯ ж збірн. (птахи і тварини) caza menor; volatería f
дйчка ж бот. patrón frutal sin injertar дйшель ч timón m (del tiro) дйшло c див. дишель; закон що ~, куди повернув, туди й вийшло quien hace ley, hace la trampa; allá van las leyes, donde quieren reyes дийвол ч diablo m, demonio m; aña f (Лат. Ам.); якого ~a?, на якого ~а? ¿qué diablo?; бути хитрим як ~ ser el (mismísimo) demonio; виганяти ~a exorcizar vt
дияволеня c diablillo m, diablito m диявольськи присл. 1. diabólicamente; 2. (надзвичайно) tremendamente, terriblemente; como un diablo; я ~ втомився estoy terriblemente cansado
дийвольськ’ий прикм. 1. diabólico, demoníaco; infernal (пекельний); ~e наслання alucinación diabólica; ~ задум idea diabólica; 2. (незвичайний) tremendo, terrible; ~e терпіння paciencia tremenda; ~ холод frío tremendo; ~a погода tiempo infernal дийкон ч diácono m дияконйха ж mujer del diácono дийконський прикм. diaconal дияконувйти diaconar vi діабйз ч МІН diabasa f
діаббт ч мед. diabetes f, diabetis f, цукровий ~ diabetís sacarina діаббтик ч diabético m діабетйчний прикм. мед. diabético дійгноз ч мед. diagnóstico т, diagnosis f, ставити ~ diagnosticar vi, hacer el diagnóstico діагнбст ч мед. especialista en diagnósticos діагнбстика ж мед. diagnóstico m діагностйчний прикм. мед. diagnóstico діагонЯл’Ь ж diagonal f, по Ч en diagonal, diagonalmente
діагонйльний прикм. diagonal діагрйма ж diagrama m діадбма ж diadema f
діакритйчний прикм. diacrítico; ~ знак лінгв. signo diacrítico діалбкт ч dialecto m діалектЯльний прикм. лінгв. dialectal
діалектйзм ч dialectalismo m діалйктик ч філос. dialéctico m дІалЯктика ж dialéctica f, ~ природи dialéctica de la naturaleza
діалектйчн-ий прикм. філос. dialéctico; ~а єдність unidad dialéctica діалдктний прикм. dialectal діалектблог ч dialectólogo m діалектологічний прикм. dialectológico діалектолбгія ж dialectología f діЯліз ж хім. diálisis f
діалбг ч diálogo т; вести ~ dialogar vi, dialogizar vi; у формі ~у en forma dialogal діалогічний прикм. dialogal, dialogístico діамагнетйзм ч фіз. diamagnetismo m діамагнітний прикм. фіз. diamagnético діамЯт ч (= діалектичний матеріалізм) materialismo dialéctico дійметр ч diámetro m
діаметрЯльн’ИЙ прикм. diametral; ~а протилежність contraste diametral діаметрЯльно присл. diametralmente; ~ протилежний diametralmente contrario (opuesto) діапазбн ч banda f, gama f, diapasón m; ~ радіохвиль gama (banda) de las ondas de radio; ~ настроювання banda de ajuste; - голосу diapasón de la voz; - знань amplitud de conocimientos
діапозитйв ч фото diapositiva f діапроЯктор ч proyector para diapositivas Aiácnopa ж diáspora f дІастЯза ж хім. diastasa f діЯстола ж фізіол. diástole f діатЯз ч мед. diátesis f діатермічний прикм. мед. diatérmico діатермія ж мед. diatermia f діатонічн ий прикм. муз. diatónico; ~а гама gama diatónica діатрйба ж літ. diatriba f діафрЯгма ж анат. diafragma m діахронія ж лінгв. diacronía f дібрбва ж robledal т, encinar m дів-а ж virgen f, doncella f, Діва астр. (сузір'я) Virgen f, Virgo m; стара ~ solterona f, залишитися старою ~ою quedarse para vestir santos (imágenes); Діва Марія рел Virgen f, diva f, vedette f дівЯти див. діти
дівйтися див. дітися; не знати, куди ~ся від сорому no saber donde meterse de vergüenza дівер ч cuñado m (hermano del marido) дівйця ж doncella f, moza f, красна ~ (про молодого чоловіка) gallina en corral ajeno дівка ж muchacha f, вулична - ramera f, засидітися в ~x, залишитися в ~x quedarse soltera (solterona); pasar los años poniendo velas al santo, quedarse para vestir imágenes дівбцтвю c doncellez f, doncellería f, в 4 hasta casarse, durante el celibato дів0ч-ий прикм. de doncella, de muchacha joven; de señorita; ~e прізвище apellido de soltera; дівоча пам’ять memoria de gallo (de grillo); ~a пліва анат. himen m дівчЯ ж niña f, muchacha f дівчЯта мн. збірн. muchachas f pl; chicas f pl дівчина ж muchacha joven, moza f, señorita f (при зверненні)
дівчинка ж niña f, chica f, muchacha f дігтйрн'ий прикм. de alquitrán, alquitranado, embreado; ~e мило jabón de brea; - завод fábrica de alquitrán
дід ч 1. abuelo m; 2. мн.: діди (предки) abuelos m pl, antepasados m pl; 3. veterano m; «abuelo» m (en el ejército); дід-мороз Papá Noel, Santa Claus
дідівський прикм. 1. de(l) abuelo; 2. (старовинний) de los abuelos
дідівщина ж збірн. actitud escarnecedora de los veteranos hacia los bisónos, trato denigrante hacia los quintos en el ejército por parte de los «abuelos»); novatadas f pl; «abuelismo» m (neol.)
дідусь ч 1. abuelo m, abuelito m; papá grande (Лат. Ам.); 2. (при зверненні) abuelito, padre дідько ч diablo т; ~а лисого! ¡un diablo!, ¡nada de eso!, ¡naranjas! діелбктрик ч фіз. dieléctrico m
781
діелектричний
діелектрйчний прикм. фізЬ dieléctrico діербза ж лінгв. diéresis f AÍéB-ий прикм. eficaz, eficiente, activo; вжити ~их заходів tomar medidas eficaces AiéeicTb ж eficacia f, eficiencia f дієз ч муз. diesi f; sostenido m; до ~, pe - do, re, etc sostenido
дієзд0тний прикм. 1. capaz de obrar (de actuar, de acción); 2. юр. en pleno poder de sus derechos políticos y civiles дієздйтність ж 1. capacidad de obrar (de acción); 2. юр. capacidad f
ідієприкмйтник ч грам, participio m; - теперішнього часу participio presente; ~ минулого часу participio pasado
дієприкметникбвий прикм. грам, participial дієприслГвник ч грам, gerundio m дієприслівникбвий прикм. грам, gerundia! дієслівний прикм. грам, verbal дієслбво с verbo т; перехідне ~ verbo transitivo; неперехідне - verbo intransitivo; зворотне ~ reflexivo; безособове ~ verbo impersonal; допоміжне ~ verbo auxiliar; правильне (неправильне) ~ verbo regular (irregular)
Aiéra ж dieta f, régimen alimenticio; на -i a dieta (a régimen); повна ~ dieta absoluta; молочна ~ dieta láctea; додержувати ~и observar (la) dieta; посадити на ~y poner a dieta (a régimen) дієтйтика ж dietética f дієтетйчний прикм. de dietética, dietético дієтйчний прикм. de dieta, dietético; ~ стіл comida dietética
дієтблог ч dietólogo m, dietista m діжечка ж tina f (pequeña); tonel m (pequeño) діжка ж tina f, tinaja f, tonel m дізнавйтися saber* vt, llegar a saber, tener conocimiento (de), enterarse* (de); ~ багато новог- o enterarse de muchas cosas nuevas дізнйння c юр. encuesta f, sumario m дізн0тися llegar a saber, averiguar vt, не можу ~, хто він такий no puedo lograr saber quién es éi дійм0ти див. дійняти дійн’йй прикм.: -а корова vaca lechera дійнйця ж ordeñadero m дійнйти molestar vt, fasidiar vt, aburrir vt, - кого-н. проханнями molestar a alguien con peticiones
дійсн’Ий прикм. 1. real, efectivo, verdadero; ~ факт hecho real; ~ стан речей estado real de las cosas; ~ доход ganancia efectiva; 2. (справжній) verdadero, auténtico; ~ власник verdadero propietario; 3. (що дає результат) eficaz; 4. (чинний) válido; квиток ~ на три доби (el) billete (es) válido por (para) tres días; ~ член (академії) miembro de número; ~ стан грам, voz activa; ~ спосіб грам, modo indicativo; ~a служба військ. servicio (militar) activo
дійсність ж realidad f, сучасна ~ la vida actual, la actualidad; стати -істю convertirse en realidad; в -ості en realidad, en efecto дійство c función f, масове - dramatización colectiva, acto m
дійтй 1. ir* vi (hasta); arribar vi, llegar vi (прибути); - висновку llegar a la conclusión; - згоди llegar a un acuerdo, ponerse de acuerdo; alcanzar vt (дістатися); ми дійшли до площі llegamos hasta la plaza; вам треба - до рогу tiene que llegar hasta la esquina; ось ми й дійшли hemos llegado; лист дійшов до мого товариша la carta llegó hasta mi camarada; mi camarada recibió la carta; товари вже дійшли las mercancías han llegado ya; 2. (досягти) llegar vi (hasta), venir* vi (hasta); - до відома llegar a conocimiento (de); - до свідомості tocar la conciencia; - до слухачів, до глядачів hacerse comprensible para los oyentes, para los espectadores; - до нас, до наших днів llegar hasta nosotros, hasta nuestros días; до мене дійшла чутка he oído el rumor de que...; he oído que...;
3. (до якого-н. результату, стану) llegar vi (a), alcanzar vt, - до крайнощів, до відчаю llegar al extremo, a la desesperación; - до галюцинацій llegar a la alucinación; - до чого-н. своїм розумом llegar a algo con su propio talento; - до бійки llegar a las manos; от до чого дійшлої ¡vea lo que resultó!; ¡vea a dónde llegó!;
4. (стати готовим) llegar a madurar (достиг¬
нути); estar a punto (доваритися, допектися); тісто дійшло 1а masa (de pan) subió; y мене руки не дійшли no me han bastado las manos (para), no he tenido tiempo (para) дійшлий прикм. pillo, artero, astuto діл ч valle m; по горах і долах por montes y valles; 3á горами, за долами tras montes y valles ділене c мат. dividendo m діл йти 1. (на частини) dividir vt, partir vt, repartir vt (розподіляти); - порівну dividir en partes iguales; - навпіл partir en dos; - на яке-н. число dividir por un número (cifra); - (між kum-h.) repartir vt, 2. мат. dividir vt, 3. (що-н. з ким-н.) compartir vt, - хліб compartir el pan; - горе і радість (з ким-н.) compartir las penas y alegrías (con); - шкуру неубитого ведмедя repartirse la piel del oso antes de matarlo (cazarlo); meter el pájaro en la cazuela antes de cazarlo ділйтися 1. dividirse, partirse: repartirse (розподілятися); 2. мат. dividirse, ser divisible; 3. (чим-н. з ким-н.) compartir vt (con); participar vi, dar parte; - враженнями (з ким-н.) intercambiar impresiones (con); - досвідом compartir la experiencia; 4. (здійснювати поділ майна) dividir vt
ділов-йй прикм. 1. (пов'язаний з роботою, службою) oficial; de trabajo; - лист carta oficial; -і зв’язки relaciones oficiales (activas, efectivas); 2. (що має практичне значення) activo, eficiente, efectivo, funcional; ~e керівництво dirección efectiva; ~e обговорення discusión efectiva; - подхід до питання manera práctica de enfocar (tratar) una cuestión; 3. (досвідчений) práctico, experimentado, experto, versado; funcional (функціональний); - тон tono juicioso;
4. (практичний) de negocios; -а людина hombre de negocios, hombre de acción; -і кола círculos de negocios; - подхід enfoque empresarial; 5. спец, (придатний для обробітку): -а деревина madera (de aprovechamiento) industrial діловйтий прикм. activo, diligente, eficiente діловйтість ж actividad fecunda; practicismo m; diligencia f, eficiencia f
діловйто присл. con espíritu practicista; con gran aplicación
діловбд ч oficinista m, secretario m діловбдство c trabajos de oficina, secretaría f, procedimiento m
ділбк ч hombre de negocios; темний - estraperlista m
дільнйк ч мат. divisor m; найбільший спільний - máximo común divisor дільнйця ж (адміністративна) distrito m, zona f, виборча - colegio electoral дільнйчний 1. прикм. distrital, de distrito; zonal, de zona; - агроном agrónomo de distrito; 2. ч (інспектор) comisario de policía дільц4 c asuntillo m; облагодити - arreglar un asunto sobre la marcha
дільцй мн. asuntillos m pl; темні - embrollos m pl, enredos m pl, marañas f pl ділйнк’а ж 1. (землі) terreno m; lote m, parcela f (невелика); присадибна - huerto m, jardín m; 2. (частина поверхні) parte f, - дороги, шляху trozo (sección) de un camino, de una vía 3. анат. región f, espacio m; грудна - parte del pecho; здухвинна - ¡jada f, ijar m; - серця espacio cardíaco; - живота región abdominal; хребетна - región vertebral; - шкіри parte de piel дім ч 1. (оселя, квартира, господарство) casa f, domicilio m; hogar m (домашнє вогнище); багатий - casa fuerte; отчий - casa paternal; впускати в - кого-н. franquear a uno la puerta; не бути господарем у власному домі no oler la casa a hombre; вигнати з дому echar de casa; вести весь - gobernar (administrar) toda la casa; 2. (династія) casa f, Білий Дім Casa Blanca; відмовити від дому no recibir; echar de la casa; romper las relaciones; бути як у себе дома andar como Pedro por su casa; у нього - повна чаша tiene la casa como una colmena; в домі вішальника не згадують про мотузку en casa ahorcado, no hay que (no se ha de) mentar la soga; - догори дном la casa está patas arriba дібптр ч фіз. dioptra f, pínula f дібптрія ж dioptría f діорйма ж diorama m
дір-á ж 1. agujero m, abertura f, foramen m* бюджетна*- agujero presupuestario; 2. (глушина) lugar abandonado y
дірк а ж див. діра; заткнути -у tapar un agujero- зашити, заштопати -у remendar, zurcir un agujero
дірокбл ч taladrapapeles m дірйв’Ий прикм. agujereado, roto; -а голова cabeza de chorlito, flaco de memoria; -а пам’ять memoria de grillo дірйвити agujerear vt
дістйти 1. (вийняти) sacar vt, tirar vt, coger vt (взяти); - книжку з полиці, з шафи tomar un libro del anaquel, del armario; - гаманець з кишені sacar el monedero del bolsillo; 2. (доторкнутися) alcanzar vt, tocar vt; - до чого-н. рукою alcanzar algo con la mano; 3. (роздобути) procurar vt, conseguir* vt, encontrar * vt (знайти); - квиток до театру conseguir una entrada para el teatro; - ціною великих зусиль conseguir con grandes esfuerzos; - з-під землі encontraren las entrañas de la tierra; рукою не - = está en el Olimpo; 4. recibir vt, obtener vt, - пошкодження (ушкодження) sufrir un accidente; - поранення recibir una herida; ~ освіту recibir instrucción; - нежить coger un resfriado, atrapar un constipado дістй'тися 1. (перейти до кого-н.) pasar en propiedad; recibir vt, tocar vt, heredar vt (успадкувати); 2. (про знання) conseguir* vt, adquirir vt; знання -лися йому нелегко consiguió los conocimientos con dificultad; 3. безос. (бути покараним): йому -лося le han reñido, le han dado una pasada; 4. llegar vt, alcanzar vt (досягти); - додому llegar a casa; volver a casa; - до берега llegar hasta la orilla, alcanzar la orilla; - вершини гори llegar hasta la cumbre de la montaña; escalar la montaña дІтвор0 ж збірн. chiquillería f діти1 1. (запроторити) colocar vt, poner* vt; meter vt, куди ти дів книжку? ¿dónde has puesto (has metido) el libro?; 2. (помістити) colocar vt, meter vt, 3. (витратити) gastar vt дїти2 мн. niños m pl; hijos m pl (сини і дочки); захист дітей protección de menores дітися 1. meterse; desaparecer* vi, esconderse (зникнути); куди ділася моя книжка? ¿dónde se ha metido mi libro?; він не знав, куди - від сорому no sabía donde esconderse (meterse) de vergüenza; 2. (знайти собі місце, пристановище) meterse, encontrar refugio; куди він тепер дінеться? ¿(en) dónde se va a meter ahora?
дітище c (витвір) obra f, creación f, улюблене - obra predilecta
дітки мн. nenes m pl; hijos m pl (сини і дочки) дітлахй мн. Chiquillería f, niños m pl дітовбйвство c infanticidio m дітовбйвця ч ж infanticida m дітолюбний прикм. amante de los niños дітородіння c procreación f діторбдний прикм. genital діурйз ч мед. diuresis f
діючий 1. дієприкм. від діяти; -а модель modelo en movimiento; 2. прикм. (про закони) vigente; -а особа театр personaje т; головна -а особа protagonista m; -а армія ejército activo (de operaciones, en campaña); -а сила mex. agente m; - вулкан volcán en actividad (activo, en erupción)
дія ж 1. (діяльність, робота) acción f, actividad f, funcionamiento m, marcha f (машини, апарата); план -й plan de acción; корисна ~ mex. trabajo útul; коефіцієнт корисної -Ї rendimiento m; в ~ї en acción; - кислоти на метал la acción de un ácido sobre el metal; радіус -Ї radio de acción; оборонні (наступальні) acciones defensivas (ofensivas); воєнні ~i operaciones militares (bélicas), hostilidades f pli розпочати воєнні -Ї comenzar las hostilidades; бути (перебувати) в -Ї estar en marcha (en funcionamiento), funcionar vi; привести в ~к> poner en marcha (en acción), hacer funcionar, accionar vt, введення в ~ю accionamiento m; людина -Ї hombre de acción; 2. мн.: -ї (вчинки) acciones f pl; самовільні -Ї acciones arbitrarias* insubordinación f, indisciplina f, зумисні
782
добр-ó1
acciones premeditadas; свобода ~й libertad de acción; надати повну свободу ~й dar carta blanca, dejar las manos libres; 3. (договору, угоди) validez f, vigor л?; термін ~ї.vigencia..., el proceder de...; зворотна ~ efecto retroactivo; входити в ~ю entrar en vigor; продовжити - alargar la validez; 4. (вплив) acción f, influencia f} efecto m; уповільнена ~ efecto retardado; руйнівна ~ acción destructora; 5. (події в п’єсі) acción f, місце ~ї lugar de acción; 6. театр, acto m; п’єса на три -Ї obra en tres actos; 7. мат. operación f, чотири арифметичні -Ї cuatro operaciones aritméticas; єдність ~й unidad de acción
діяльн ий прикм. activo; enérgico; брати -y участь participar activamente, tomar parte activa дальність ж actividad(es) f (pl); ocupación f (заняття); profesión f, oficio m (професія); obra f, quehacer m (справа); gestiones f pl (клопоти); громадська ~ actividad pública (social); революційна ~ actividad revolucionaría; царина ~i campo de actividad (de acción) діяльно присл. activamente; enérgicamente діяння c acto m, acción f дІ-яти 1. (чинити) actuar vi, obrar vi, hacer* vt, proceder vi; - згідно з законом actuar con arreglo a la ley; ~ обережно proceder con cautela; ~ спільно (з ким-н.) hacer causa común con; actuar de común acuerdo (con); 2. (функціонувати) funcionar vi; andar* vi, marchar vi (про механізм); телефон не ~є el teléfono no funciona; у мене не ~є права рука he perdido el uso de la mano derecha; шлунок не ~є no funciona el estómago; 3. (чим-н.) hacer uso (de); servirse* (de); emplear vt; - рукою hacer uso de su mano; ~ ножем servirse de un cuchillo; ~ ліктями dar codazos; 4. (впливати) actuar vi, influir* vi; producir efecto; ~ заспокійливо calmar vt, - на нерви poner nervioso (а); ліки вже ~ють el medicamento ya produce efecto; 5. (про закон, постанову) ser válido, estar en vigor, estar vigente, regir* vi
датися hacerse*; pasar vi (відбуватися); що тут -ється? ¿qué pasa (ocurre, sucede) aquí? дІЯч ч: державний ~ hombre de estado, estadista m; політичний ~ hombre político; громадський - hombre público; ~ науки hombre de ciencia; театральний ~ personalidad teatral; заслужений ~ мистецтв artista emérito, personalidad emérita del arte
для para; con motivo de; книжка для дітей libro para niños; альбом для малювання álbum para (de) dibujo; зробити що-н. для друзів hacer algo para (por) los amigos; зробити все для перемоги hacer todo para la victoria; убратися для свята ataviarse para (con motivo de) la fiesta; ця книжка для нього вкрай потрібна este libro le es imprescindible (es imprescindible para él); це удар для нього esto es un golpe para él; для мене час дорогий para mí el tiempo es oro; дитина добре розвинена на свої роки para sus años el niño está muy desarrollado; холодний день для літа un día frío para verano; ~ того, Щоб... para que (+subj, +inf.), a fin de que (+subj.); ні для чого es inútil, no hay necesidad, no hay para que днйще c fondo m
Днівка ж 1. (зупинка під час походу) día de alto; 2. (сон тварин) día de letargo Дно c fondo m; - моря fondo del mar; ~ пляшки culo de la botella (зовні); fondo de la botella (зсередини); до дна hasta el fondo: пити до дна apurar las heces, no dejar ni una gota; beber hasta verte Cristo mío; на дні en los bajos fondos; іти на - (про судно) hundirse, ir(se) al fondo, ir(se) a pique; подвійне ~ doble fondo; очне - анат. fondo del ojo; дістатися до дна «¡p al fondo; догори дном boca abajo; patas jjniba, en desorden; золоте ~ mina de oro; ні Дна ні покришки que le vea con la soga al cuello, 4Ue lo pase mal; опуститися на ~ caer a los r®Jos fondos (про людину)
Дноочисний прикм. тех. de dragado; ~а машина draga de fondo
«нопоглйблювач ч тех. draga de cangilones ^овальний ч 1. військ, plantón т; 2. (чер- *°*Щ guardia m
днювйти недок.: ~ і ночувати pasar el día у la noche
до1 прийм. 1. (при позначенні граничної межі часу, дії, відстані) hasta; а; до кінця hasta el fin; до цього місця hasta aquí; hasta ahora, hasta el presente до цього часу; до останньої краплі hasta la última gota; до краю hasta el límite; до шістнадцяти років hasta (los) dieciseis años; від Уралу до Дунаю desde los Urales hasta el Danubio; від третьої до п’ятої години de tres а cinco, desde las tres hasta las cinco; до лісу три кілометри hasta el bosque hay tres kilómetros; їхати до Москви ir (viajar) hasta Moscú; дійти до річки llegar hasta el río; відкласти до вечора aplazar hasta (para) la tarde; вода доходить до колін el agua llega hasta las rodillas; повернутися до вікна volverse hacia la ventana; звернутися до кого-н. dirigirse a alguien; прямувати до села dirigirse a (hacia) la aldea; наблизитися до міста acercarse a la ciudad; ходити від хати до хати ir de casa en casa; 2. (раніше): до войни antes de la guerra; до від’їзду antes de partir; за півгодини до роботи media hora antes del trabajo; 3. (при позначенні ступеня дії, стану) hasta; кохати до безуму amar hasta la locura; кричати до хрипоти gritar hasta enronquecen начистити до блиску limpiar hasta sacar brillo; промокнути до кісток calarse hasta los huesos; промерзнути до кісток helarse hasta la médula; до чого цікавої ¡qué interesante!; вона до того розсердилася, що не могла говорити se enfadó tanto que no podía hablar: se llegó a enfadar tanto que perdió el don de la palabra; до біса como un diablo, hasta no más; від і до de aquí hasta aquí; він вивчив тему від і до estudió el tema del principio al fin; 4. (при позначенні приблизної кількості) hasta; до ста книжок cerca de (hasta) cien libros; аудиторія вміщує до 100 студентів en el aula entran (caben) hasta (cerca de) 100 estudiantes; 5. (при позначенні предмета, особи, на які спрямована дія) a, hasta; доторкнутися до картини llegar a tocar el cuadro; дотягтися до стелі jlegar hasta el techo; б. (при позначенні відношення); у мене до тебе справа tengo un asunto para ti; жадібний до грошей по soltar un céntimo, ser un agarrado; охочий до прогулянок sólo sabe pasear; мені до цього байдуже а mí no me importa que, esto a mí no me toca (afecta); не до... no estar para...; мені не до жартів по estoy para bromas; мені не до того (не до цього) по estoy para eso; мені не до вас по puedo atenderle; no tengo humor para hablar (tratar, efe) con Ud.; до побачення hasta la vista, hasta luego; до завтра, до вечора hasta mañana, hasta la tarde; 7. para; а; до двох додати три aumentar a dos. tres; приклеїти до скла pegar al cristal; пристати до гурту unirse al grupo; придатний до військової служби apto para el servicio militar; бути ні до чого не придатним no servir para nada; до того ж además, sobre esto, a más de esto; a, por; вимогливість до себе exigencia para consigo mismo; готовність до роботи disposición para el trabajo; любов до батьківщини amor a la patria; ненависть до ворогів odio a los enemigos; підготовка до іспитів preparación para los exámenes: привчати до порядку acostumbrar al orden; 4. para; взяти до відома tener en cuenta; тези до доповіді las tesis del informe (de la conferencia); до2 c невідм. муз. do m
до речі 1. присл. (вчасно, доречно) a propósito, a tiempo, oportunamente; дуже ~ muy а propósito, lo más oportunamente; 2. вставн. сл. a propósito; ~, як ви почуваєтеся? a propósito, ¿cómo se siente Vs?; ~ кажучи a propósito добй ж veinticuatro horas; ціла ~ día y noche дбберман-пґнчер ч (порода собак) dóberman m добивйти див. добити
добивйтися 1. solicitar vt, pretender vt, querer vt (домагатися); recabar vt, abrirse paso (клопотатися); 2. див. добитися добирйтися див. добратися добйти acabar vt, rematar vt, dar el tiro de gracia добйтися conseguir* vt, alcanzar vt, obtener* vt, lograr vt (одержати); llegar vi (а) (довести до
кінця); cachar vt (Ц. Ам.); - згоди llegar a un acuerdo; - успіху obtener éxito; - свого salir con la suya, conseguir sus fines; ~ неможливого conseguir lo imposible; ~ того, щоб... conseguir que...; від нього слова не добитися imposible arrancarle una palabra добігйти див. добігти
добГга-тися sufrir por haber corrido; ~ до втоми correr hasta no poder más; от і -вся he aquí lo que ha conseguido
добігти correr vi (hasta); llegar corriendo; alcanzar vt (досягнути); умить - до... llegar en un abrir y cerrar de ojos hasta... добГлювати недок., добілйти terminar de blanquear
добГр ч біол. selección f, природний ~ selección natural; ~ кадрів selección de cuadros (del personal)
добірка ж спец, (у газеті) gacetilla f добірний прикм. selecto, escogido; distinguido; de élite, de lo más seleccionado; -і війська tropas selectas (de élite); ~e насіння semillas selectas; -а лайка palabrotas f pl;H перли perlas gruesas
дбблесн’ий прикм. valeroso, valiente; heroico (героїчний); glorioso (славний); - труд trabajo heroico; -і війська ejército glorioso (heroico) дбблесно присл. valerosamente, valientemente; heroicamente (героїчно) дбблесть ж valor m, valentíaf; heroísmo m (героїзм); виявити ~ dar prueba de valor (de valentía)
добов’йй 1. прикм. de veinticuatro horas; diario; ~ перехід jomada f, 2. mh.: -i dietas f pl, perdiem добрйти, дібрйти comprender vt, darse cuenta, caer* vi (en)
добрйтися див. дістатися дббр'в 1. присл. bien, bueno; está bien (гаразд); дуже - muy bien; - почуватися sentirse bien; ~ відгукуватися про кого-н. hablar bien de alguien; ~ сказано está bien dicho; що в цьому чого? ¿qué hay de bueno en ello (aquí)?; бажаю вам усього -oro le deseo buena suerte, que lo pase bien; на все -I ¡usted lo pase bien!; 2. безос. у знач, присуд, está bien; мені - estoy bien, me encuentro bien; тут - aquí se está bien; ~, що ви прийшли Ud. hizo bien en venir; 3. част. bien, bueno; de acuerdo (вияв згоди); 4. у знач, вставн. сл. (припустімо) bueno; entonces; ~, я дам тобі цю книжку bueno, te voy a dar este libro; 5. c невідм. (оцінка) bien m, notable m добред0ти, добрйсти llegar vi (despacio, con trabajo, trabajosamente)
добрехйтися mentir por los codos, no hacer más que mentir
дббрив-о c abono m, estiércol m, fertilizante m; хімічні, мінеральні -a abonos químicos, minerales; фосфорні -a abonos fosfóricos; азотні -a abonos nitrogenados дббр’ий прикм. 1. bueno; buen; bondadoso (лагідний); -а людина persona buena (bondadosa); -і люди buena gente; -і очі ojos bondadosos; - знак buena señal; у (на) - час en buena hora; 2. (цілий, повний) entero; -і три години tres horas enteras; -а половина una buena mitad, por lo menos la mitad; - хлопець buen chico (muchacho); - день! (добридень!, доброго дня!), -ого ранку! ¡buenos días!; - вечір! (добривечір!) ¡buenas tardes! (до настання темряви); ¡buenas noches! (після настання темряви); ~ої ночі! (добраніч!, на добраніч!) ¡buenas noches!, ¡hasta mañana!; на все ~е! ¡que le vaya bien!; -ого здоров’я! ¡le deseo mucha (buena) salud!; при -ому здоров’ї con perfecta salud; з ~ої волі de buena voluntad, de buen grado; у -ому гуморі de buenas; люди -oí волі gente (hombres) de buena voluntad; на -y пам’ять para buen recuerdo; en recuerdo; спасибі на -ому слові gracias por sus buenas palabras; чого -oro він образиться igual se ofende; temo que se pueda ofender (que pueda
más bueno
добріти* (гладшати) engordar vi, echar carnes добр-ó1 c. 1. bien m; боротьба -á зі злом la lucha del bien y el mal; бажати кому-н. -á desear el bien a alguien; робити багато ~á hacer mucho
ofenderse) добріти1 hacerse
783
добрб2
bien; з цього ~á не буде de ésto no saldrá nada bueno; 2. збірн. (майно) bienes m pl; не на добро no (es) para bien, mala señal; дати ~ dar el beneplácito; поминати ~ом recordar bien, guardar un buen recuerdo de; лихо не без ~a no hay mal que por bien no venga; від ~á ~á не шукають = quien bien tiene y mal escoge, del mal que le venga no se enoje добрб2 присл. безос. у знач, присуд, (добре) bien
добрббут ч bienestar т, bonanza f, prosperidad f (достаток)
ідобровґльн’Ий прикм. voluntario; espontáneo; ~ помічник ayudante voluntario (espontáneo); ~e товариство asociación voluntaria; на ~их засадах voluntariamente, de modo voluntario, con carácter facultativo
добровільність ж voluntariedad f, espontaneidad f
добровільно присл. voluntariamente, de buen grado; —примусово voluntaria y obligatoriamente; volungatoriamente (neol.) добровб лець ч voluntario m; піти -льцем enrolarse (alistarse) como voluntario добровбльчий прикм. de voluntario(s) добрбді й ч señor m (при зверненні); ласкавий ~ю (при зверненні) muy señor mío добрбдійк-а ж señora f (при зверненні); ласкава ~о (при зверненні) muy señora mía добродійний прикм. bienhechor, benéfico добродійник ч bienhechor т, benefactor m добродійність ж beneficio т; bien m (добра справа); servicio т, favor m (послуга) добродіяти hacer un bien desinteresado (a); colmar desinteresadamente de bienes (a) добродушний прикм. bondadoso; buenazo (простодушний); campechano, benigno (добросердий)
добродушність c bondad f, benignidad f (добросердість)
добродушно присл. bondadosamente, de un modo bondadoso
доброзвичййний прикм. de buena conducta, de buenas costumbres, morigerado Ao6po3BH4áñHÍCTb ж buena conducta, buenas costumbres, morigeración f доброзйчлйвець ч persona benévola, bienqueriente m
доброзйчлйвець ч persona benévola, bienqueriente m
доброзйчлйв ий прикм. benévolo, benevolente, próvido; ~e ставлення tratamiento benévolo, benevolencia f, ~ прийняття recepción acogedora
доброзйчлйвість ж benevolencia f, buena voluntad, bienquerer m, afecto m доброзйчлйво присл. benévolamente, con benevolencia
добром присл. de buen grado, de buena gana; voluntariamente (добровільно); por las buenas (по-доброму)
добромйсний прикм. conformista, leal, bienintencionado
добромйсність ж conformismo al orden constituido, buena intención; lealtad f (благонадійність)
добропорядний прикм. honesto; probo (чесний) добропорядність ж honestidad f, probidad f (чесність)
добропристбйний прикм. decente; decoroso добропристбйність ж decencia f, decoro m добропристойно присл. decentemente, con decencia; decorosamente, con decoro добросбрдий прикм. cordial, bueno; bondadoso; benigno (м’який); apacible (спокійний) добросбрдість ж, добросбрдя с cordialidad f, calma f, bondad f, benignidad 1 (м’якосердість); placidez і(спокій)
добросЯрдо присл. bondadosamente, con bondad; benignamente (м’якосердо); apaciblemente (спокійно)
добросусідство c buena vecindad добросусідський (дружній) de buena vecindad; ~i стосунки relaciones de buena vecindad добротб, добрість ж bondad f добрбтний прикм. de buena calidad; sólido (міцний)
добрбтність ж buena calidad f, solidez f (міцність); carácter durable (duradero) доброчдсний прикм. virtuoso; casto (цнотливий)
доброчбсність ж virtud f, castidad f (цнотливість)
доброчйнний прикм. див. добродійний доброчйнник ч див. добродійник доброчйнність ж див. добродійність доброякісний прикм. 1. de buena calidad, bueno; ~i продукти productos de buena calidad; 2. мед. benigno; -а пухлина tumor benigno доброякісність ж buena (alta) calidad добрЯк ч bonachón m, buenazo m, hombre de buena pasta, hombre afable добувбння c 1. obtención f, 2. (корисних копалин) extracción f добувбти див. добути
добувбч ч 1. (корисних копалин) extractor m (de la mina, etc), minero m; ~i нафти petroleros m pl; 2. (на полюванні) cazador m; 3. (засобів для життя) sustentante m, sustentador m добувнйй дієприкм. від добувати; ~а промисловість industria extractora добудйтися conseguir despertar (а); насилу ~ кого-н. despertar a alguien con esfuerzo (соп trabajo)
добудбвувати недок., добудувбти acabar (terminar) la construcción (de), acabar (terminar) de construir
добути 1. obtener* vt, conseguir* vt, procurar vt, extraer* vt, sacar vt, ~ квадратний корінь мат. extraer la raíz cuadrada; 2. (руду, нафту) extraer* vt, 3. (на полюванні) conseguir cazando добуток ч мат. producto m доважок ч, довбжка ж pedazo (trozo) para completar el peso (de relleno) довантбження c suplemento de carga довантбжувати недок., довантЯжити (закінчити вантажити) acabar de cargar довбрювати недок., доварйти док. 1. (закінчувати варити) acabar de cocer; 2. (до готовності) cocer a punto довбрюватися estar cocido, estar en su punto довббльний прикм.: ~ верстат mex. mortajados f
дбвбЯнка ж (човен) monoxilo m довбати 1. horadar vt, cincelar vt, escoplear vt (долотом); 2. (стукати) aporrear vt; 3. (бити з гармат) batir vt; 4. (повторювати) machacar vt; ~ одне й те саме machacar lo mismo; крапля і камінь ~ae la gota de agua horada la piedra
довбонути dar (asestar) un golpe довгбст’ИЙ прикм. alargado, oblongo; ~e обличчя cara alargada; ~ мозок анат. bulbo raquídeo, médula oblonga, oblonga f, oblongada f дбвгий прикм. largo; duradero (тривалий); ~a дорога camino largo; ~ час mucho tiempo; ~i роки muchos años; ~a розлука larga separación; ~ погляд mirada duradera; ~ голосний лінгв. vocal larga; це ~a пісня es una historia larga; відкласти у ~y шухляду dar largas (al asunto), dar carpetazo, dejar para el día del juicio; ~a сукня vestido largo; ~e волосся cabellos largos (crecidos); ~ шлях camino largo; у нього ~ язик tiene la lengua larga дбвго присл. largamente, largo tiempo; mucho tiempo; це надто ~ esto es demasiado (muy) largo; як ~ (+ дієсл.) cuanto tiempo; чи ~ до гріха (до біди) puede ser que; ~ чи довго чи недовго = al cabo de cierto tiempo, más tarde o más temprano; наказати - жити hincar el pico, diñarla довгоборбдий прикм. barbiluengo, de luenga (larga) barba
довгобуд ч obras (construcción) de nunca acabar
довговічний прикм. longevo, de larga vida; duradero, sólido (міцний) довговічність ж longevidad f, duración f, solidez f (міцність)
довговолбсий прикм. de cabello largo довговусий прикм. bigotudo, de bigotes largos довговухий прикм. orejilargo, orejudo, de orejas largas
довгогрЯюч'ИЙ прикм. microsurco; ~a платівка disco microsurco; elepé m
довгожйтель ч anciano m, matusalén m довголітн ій прикм. longevo; de larga duración- ~я дружба larga (vieja) amistad довголіття c longevidad f довгоніг ч зоол. típula f ДОВГОН0ГИЙ прикм. zancudo, patilargo, de piernas largas
довгонбсий прикм. narigudo, narizota, de nariz larga
довгонбсик ч зоол. gorgojo m довгоочікуваний прикм. largamente esperado, mucho tiempo esperado, muy esperado довгопблий прикм. de falda(s) larga(s) довгорукий прикм. de manos (brazos) largos довгострокбв’ий прикм. de larga duración; a largo plazo (término) (про контракт, позику); ~a відпустка descanso de larga duración- permiso prolongado
довготЯ ж див. тривалість; ~ складу лінгв. duración de la sílaba; геогр. longitud f довготел0С’Ий прикм.: -а людина
larguirucho m, estantigua m довготермінбвий прикм. див. довгостроковий довготерпелйвість, довготерплЯчість ж longanimidad f, paciencia infinita довготй мн. (у п'єсі, в романі) pesados m pl, largos momentos
довгохвильовйй прикм. радіо de onda (de banda) larga
довгохвбстий прикм. rabilargo, de cola larga довгочЯсн’ИЙ прикм. largo, de larga duración; oe укріплення військ, fortificación permanente, fortín m
довгошбрстий прикм. pelilargo, de pelo largo довгошйїй прикм. de cuello largo довгунбць ч (льон) lino de fibra larga доведення c 1. мат. demostración f, argumento m; ~ від протилежного demostración por oposición, argumento a contrario, demostración por reducción al absurdo; 2. mex. (обробка) terminado m, acabado m; ~ деталі afinado de la pieza
довез’ТЙ conducir* vt (hasta), llevar vt (hasta) (en un móvil)
довбршеність ж perfección f довбршення c remate m, conclusión f, на - (всього) para el colmo; на ~ всіх бід para el colmo de todas las desgracias довершйти dar cima, acabar vi, terminar vi; coronar vt
довбршувати див. Довершити дове-стй 1. (супроводити) conducir* vt (hasta), llevar vt (hasta); acompañar vt (hasta) (проводжаючи); 2. (провести) llevar vt (hasta); ~ дорогу до міста llevar (prolongar) el camino hasta la ciudad; 3. (до якого-н. стану) llevar vt (a), reducir* vt (а); ~ до злиднів reducir a la miseria; ~ до знемоги llevar a (la) extenuación;- до сліз hacer llorar; ~ до люті hacer montar en cólera, encolerizar vt, ~ до кінця (що-н.) finalizar vi, coronar vt, llevar a término algo; він довів ідею до втілення llevó adelante la idea hasta materializarla; ~ до крайнощів llevar a ultranza; ~ до мінімуму reducir al mínimo; ~ випуск продукції до aumentar la producción hasta; - до відома hacer saber, poner en conocimiento; notificar vt (письмово); llevar a conocimiento; 4. probar* vt; demostrar* vt; ~ правоту justificar vt, що й треба було ~ lo que era necesario demostrar; ~ свою належність acreditar su condición de...
дово’стйся безос. tener la ocasión de (+ inf-Y йому не -лося там побувати (no) tuvo la ocasión de estar allí
довжині ж longitud f, largo m, largura f, у ~y de (a lo) largo; на всю -y a todo lo largo; - кола longitud del círculo (de la circunferencia); ~ шляху longitud del camino; - робочого дня duración de la jornada (de trabajo); - хвилі радіо longitud de onda; міри ~и medidas de longitud; ~ корабля (судна) eslora f довйбори мн. elecciones complementarias довйконати terminar de cumplir дбв’ід ч argumento m, razón f, evidencia f (ГІ.-P., П. Ам.); неспростовний - argumento irrefutab e (irrecusable); розумний argumento razonable (sensato); ^оди за і проти argumentos en pro У
784
додбржати
en contra; вагомий - argumento de peso; убивчий ~ argumento golpeador; наводити -оди argumentar vi, aportar (aducir) argumentos дбвідк-а ж 1. información f, informe m, noticia f, навести -и informarse, tomar informes; звернутися no -y pedir informes (referencias), ir a informarse; одержати точну -y recibir la información exacta; 2. (документ) certificado m, certificación f, - про стан здоров'я certificado módico; ~
3 місця роботи certificado del lugar de trabajo довідкбв-ий прикм. de información; de consulta, consultante; ~e бюро oficina de información; - матеріал material de información довіднйй прикм. demostrable
довідник ч guía f, prontuario m; anuario m (щорічний); кишеньковий - guía de bolsillo; vademécum m; телефонний - guía telefónica (de teléfonos); залізничний - guía de ferrocarriles довідність ж calidad demostrable, demostrabilidad f, - теореми teorema demostrable довідуватися недок., довідбтися informarse довГку, повік присл. 1. (інавіки) eternamente, por los siglos de los siglos; 2. (ніколи) nunca, jamás
довільний прикм. 1. (вільний) líbre; -і рухи movimientos libres; ~e дихання respiración libre; - танець спорт, danza libre; -а програма ejercicios libres (freestyle); 2. (пов’язаний із сваволею) arbitrario; -і дії acciones arbitrarias; 3. (необгрунтований) voluntario, arbitrario, infundado; - висновок deducción infundada довільність ж 1. (усвідомленість) carácter libre, libertad f (de); 2. (безпідставність) voluntariedad f, arbitrariedad f довільно присл. 1. (за бажанням) según mi (tu, etc.) deseo, voluntad; 2. (свавільно) arbitrariamente
довГр-а ж confianza f, crédito m; fe f (віра); вотум ~и voto de confianza; мати -y tener confianza; зловживати ~ою abusar de la confianza; користуватися ~ою gozar de la confianza; втертися (увійти) в - (до кого-н.) ganarse la confianza (de); висловити - урядові dar el voto de confianza (votar la confianza) al gobierno; зрадити чию-н. -y traicionar la buena fe de alguien довірен-ий 1. дієприкм. e/а довірити; 2. прикм. de confianza; -а особа hombre de confianza; 3.
4 mandatario m, procurador m; apoderado m (уповноважений); юр. poderhabiente m,f довіритель ч юр. poderdante m, mandante m довірити (кому-н., чому-н.) confiar vt (a), fiar vt (en); - таємницю (кому-н.) confiar un secreto (a) довіритися confiarse (de), fiarse (de), depositar la confianza (en)
довірлив'ий прикм. confiado; crédulo (сповнений довіри); -а людина persona confiada (crédula); - погляд mirada crédula довірливість ж confianzaf; credulidad f (цілковита довіра)
довірливо присл. con confianza; con credulidad, crédulamente (з цілковитою довірою) довірчий прикм. confidencial; ~им тоном en tono confidencial
довірчість ж confidencialidad f, fe f (довіра); buena fe (чесність)
довірити 1. див. довірити; 2. (мати довіру) tener confianza (en); tener fe, creer vt (en) (вірити); не - desconfiar (de, en) довірятися див. довіритися Довічний прикм. para toda la vida, para siempre; ~e ув’язнення cadena perpetua; -a рента renta vitalicia
Довкілля c (medio) ambiente; захисник ~ ecologista m, «verde» m; захист - protección del medio ambiente; проблеми - problemas medio ambientales (ecológicos)
Довкблишн’Ій прикм. ambiente, circunvecino, circundante; -є середовище medio ambiente, a*n biente m
Аовбди’ти 1. див. довести; це ~ть його провину esto demuestra su culpabilidad; ~ свою Невинуватість aportar pruebas de inocencia; 2. ftiex. (остаточно обробити) terminar vt, 3. toe* (нову машину, агрегат) acabar vt Аовбдитися див. довестися; чи -лося тобі Коли-небудь...? ¿no te ha sucedido nunca..?, ¿ñas tenido alguna vez la ocasión de..?
доводбчний прикм.: - верстат máquina de acabado
довобнний прикм. de anteguerra, de antes de la guerra, de preguerra; - період preguerra f довбзити’ див. довезти довбзити2 acabar de transportar AOBoiOBá’TH terminar la guerra (el combate) довоювЯтися salir derrotado, sufrir una derrota; -лись! i buen resultado nos aportó la guerra! дов’язЯти док., дов’язувати 1. (закінчити в’язання) terminar de tejer, terminar labores de punto; 2. (закінчити зв’язування) terminar de atar
довгов’язий прикм. див. довготелесий дог ч dogo т; perro dogo; данський - perro danés догадливий прикм. perspicaz, agudo, ingenioso догадливість ж perspicacia f, agudeza f, ingenio m
догЯна ж amonestación f, reprensión ft censura f, apercibimiento m (офіц.); repelón m (M); pasada f (Ц. Ам., Куба); rajatablas m (Кол.); garipota f (Ч.); сувора - amonestación severa; - з попередженням amonestación con apercibimiento; - у наказі reprensión (amonestación) por escrito; - із занесенням в особову справу reprensión a anotar en el expediente; зробити - amonestar vt
доганЯти див. догнати; -й вітра в полі = cógelo del rabo
догідливий прикм. obsequioso, deferente, oficioso, solícito
догідливість ж obsequiosidad f, deferencia f, oficiosidad f, solicitud f
догідливо присл. obsequiosamente, deferentemente, oficiosamente, solícitamente догідник ч (про людину) cumplimentero m догідництво c adulación f, pelotilla f дбгляд ч (за kum-h. , за чим-н.) cuidado m, atención f, vigilancia f, custodia f, guarda f, y цьому санаторії добрий - за хворими en este sanatorio los enfermos están bien atendidos, en este sanatorio se atiende bien a los enfermos; (технічний) - за машинами entretenimiento (manutención) de las máquinas; ці рослини потребують -y estas plantas necesitan cuidado доглядальнйця ж enfermera f доглядЯти див. доглянути доглЯдЯч ч 1. celador т; - маяка torrero m; - шлюзу esclusero m; 2. (на митниці) aduanero т доглЯнути vigilar vt, mirar vt (por), velar vi (por), tener ojo (a); - за дітьми cuidar de los niños доглянутий прикм. bien cuidado; -і руки las manos bien cuidadas дбгма ж dogma m; doctrina f дбгмат ч dogma m; встановлювати ~и dogmatizar vt
догматйзм ч dogmatismo m догмЯтик ч dogmático m догмЯтика ж рел. dogmática f догматйчний прикм. dogmático догматйчність ж carácter dogmático догнЯти 1. (наздогнати) alcanzar vt, igualar vt (зрівнятися з kum-h.); - і перегнати alcanzar y sobrepasar; 2. (прогнати до якого-н. місця) llevar vt (hasta); - стадо до пасовища llevar el rebaño hasta el pastizal; 3. (збільшити, підвищити) elevar vt, aumentar vt (hasta); - заробіток (норму) до... elevar el salario (la norma) hasta...
догнивЯти недок., догнйти pudrir(se) completamente
дбговір ч contrato m; pacto m; tratado m (між державами); convenio m, acuerdo m (угода); мирний - tratado de paz; - про взаємну допомогу tratado de ayuda mutua; - про ненапад pacto de no agresión; торговельний - tratado (convenio) comercia!; колективний - contrato colectivo; укласти - hacer (concertar, firmar) un contrato
договґрн’ИЙ прикм. contractual; de pacto, de tratado (між державами); acordado (обумовлений договором); -а робота trabajo a contrato; -а ціна precio acordado (a convenir); на ~их засадах contractualmente, sobre las bases estipuladas
договорйти (фразу) terminar vt, acabar vt дати - dejar hablar; не - dejar de hablar, cortar el
discurso (урвати мову); callar vt, hablar con reticencia (замовчати)
договорйтися llegar al extremo (hablando); він -вся до абсурду llegó al absurdo (hablando); він -вся до того, що... llegó a decir que.. договбрювати див. договорити; не - (замовчувати) callar vt, dejar algo en el tintero; -ся 1. (вести переговори) tratar vt, negociar vt 2. див. договоритися; Високі Договірні Сторони дип. las Altas Partes Contratantes догбд-а ж; на -у (кому-н.) por (para) complacer (a); por (para) satisfacer (a) догоджЯння c complacencia f догоджЯти adular vt barbear vt hacer la rosca догодйти complacer* vt (a); dar gusto (a) (зробити приємне); йому непросто - es difícil darle gusto; тобі не догодиш! ¡no hay manera de darte gusto!
догодбвувати див. догодувати догодувЯти acabar de nutrir (de alimentar); nutrir vt, alimentar vt (hasta); cebar vt (hasta) (худобу)
дбголЯ присл. corito, en cueros, en porreta; роздягти - dejar en cueros, desnudar vt роздягтися - desnudarse; quedarse en cueros (en porreta) догорй присл. hacia arriba догорЯти недок., догоріти extinguirse, apagarse; свічка догоріла la vela se apagó; вогнище догоріло se extinguió la hoguera догравЯння c terminación (finalización) del juego; - reanudación del partido atrasado догравбти див. Дограти догрЯти terminar (rematar) el juego; terminar de tocar (музичну п’єсу); роль (у п’єсі) terminar de interpretar el papel
догрЯ-тися 1. jugar vi (hasta); діти -лися до... los niños han jugado hasta...; 2. merecerse la desgracia (debido a una conducta ligera); от i -вся! ¡tú lo has querido!; te está bien empleado, para que escarmientes догребтй ir remando hasta догризЯти недок., догрйзти terminar de roer, comer royendo
догукЯтися див. докликатися догулЯтися sufrir por haber paseado; - до застуди coger (pescar) un constipado paseando; от і —вся! ¡he aquí lo que ha conseguido! додавЯння c (чисел) adición f, suma f (сумування); composición f (векторів); - сил фіз. composición de fuerzas додавЯти див. додати додавЯти(ся) див. додати(ся) додЯнок ч мат. sumando m додЯти 1. añadir vt agregar vt adicionar vt мені нема чого - до сказаного no tengo nada que añadir a lo (ya) dicho; 2. adicionar vt sumar vt (сумувати); componer vt (вектори); 3. complementar vt (доповнити); juntar vt (приєднати) додЯтися añadirse, agregarse, adicionarse додаткбв’ий прикм. 1. complementario, suplementario, adicional; - питання preguntas complementarias; -а оплата pago complementario; -а вартість ек. plusvalía f, - час tiempo complementario, prolongación f, 2. грам, completivo, de complemento; -e підрядне речення oración completiva subordinada; 3. ч (при виклику абонента) extensión f
додаткбво присл. complementariamente; además, a más de, por encima de, sobre; para colmar (на довершення всього) додЯток ч 1. (дія) adición f, 2. (додане) añadidura f, suplemento m; complemento m; apéndice m (додаток); на - до сказаного en adición (en complemento) a lo dicho; - до інструкції suplemento a las instrucciones; на - до чого-н. en adición a (como complemento de) algo, para completar algo; 3. грам, complemento m; прямий, непрямий - complemento directo, indirecto; 4. (до журналу) suplemento m; apéndice m (y книжці)
додЯч’а ж añadidura f, на -y además, encima, por añadidura
додекЯедр ч мат. dodecaedro m додбржання c mantenimiento m; - порядку, дисципліни mantenimiento del orden, de la disciplina
додбржати див. дотримати
785
додбржувати
додержувати див. дотримувати додзвонйтися obtener comunicación telefónica; llamar hasta que abran la puerta; не ~ llamar (telefonear) en vano; я не можу ~ no puedo comunicar (по телефону); nadie me contesta (по телефону) додзвбнюватися див. додзвонитися додивитися 1. ver* vt, mirar vt (hasta); terminar de ver (до кінця); не - фільм no mirar la película hasta el fin; 2. запереч.: не ~ no prestar atención (a, en), no fijarse (en) (не помітити); dejar pasar (не простежити) ідодивл йтися 1. див. додивитися; 2. (на митниці) examinar vt, controlar vt, inspeccionar vt Ідодблу прислвітер гне - віти el viento inclina 1 las ramas; опустити очі ~ bajar los ojos (la vísta) додбму присл. a casa; час ~ es hora de ir a casa додрукувйти док., додрукбвувати 1. (закінчити друкувати) acabar (terminar) de imprimir; acabar (terminar) de escribir; 2. (надрукувати додатково) imprimir más, imprimir complementariamente
додумати док., додумувати pensar (reflexionar) hasta el fin; він не ~ав цього до кінця по ha reflexionado esto lo suficiente додуматися llegar vi (a una conclusión); як можна ~атися до такого? ¿cómo se pudo llegar a semejante conclusión?; нарешті, додумався! ipor fin, has caído!
дож ч icm. dux m (de Venecia, de Genova) дож’йти (закінчити жнива) terminar de segar, terminar la siega
дожив0*ти див. дожити; він ~є свої останні години vive sus últimas horas дожинйти див. дожати
дожйти 1. vivir vi (hasta); llegar vi (a la edad de; a cualquier estado); ~ до повернення сина vivir hasta el regreso del hijo; ~ до нового врожаю vivir hasta recoger la nueva cosecha; ~ до старості llegar a la vejez; вона не доживе до весни no pasará de (по llegará a) la primavera; ~ свій вік, своє життя жизнь acabar sus días, su vida; до чого він дожив! |а dónde ha llegado!, {qué triste fin el suyo!; 2. acabar vt (vivendo); ~ літо на дачі acabar el verano en la casa de campo дожовтнбвий прикм. anterior a la Revolución de Octubre
дожувйти док., дожбвувати terminar de masticar, comer masticando
дбза ж dosis f, смертельна ~ dosis mortal; добова ~ dosis diaria; кінська ~ dosis de caballo (caballuna)
дозйтор ч mex. dosificador m дбзв іл ч 1. permiso m, autorización f, - на в'їзд, на виїзд permiso (visado) de entrada (de salida); ~ на працю permiso de trabajo; попросити ~олу pedir permiso; одержати ~ recibir permiso (autorización); дати ~ dar permiso, permitir vi; з вашого ~олу con su permiso; з ~олу сказати con perdón (pepniso) sea dicho; 2. (документ) permiso m, licencia f
дозвілл я c ocio m, asueto m; на ~i durante el tiempo libre; в години ~ en las horas de odo дозволений прикм. permisible, autorizado дозволбнно присл. permisiblemente, permisivamente
дозвблити док., дозволйти 1. permitir vi; dar permiso, autorizar vt (para) (дати дозвіл); ~льте ¿me permite?; ~льте пройти permítame pasar; ~льте запалити? ¿me permite fumar?; ~льте оголосити засідання відкритим permítanme declarar abierta la sesión; ~ до друку autorizar la impresión, poner im-primátur; ~ собі permitirse; - собі витрату permitirse el gasto; забагато собі ~ permitirse demasiado, excederse; дозвольте поставити вам одне запитання permítame hacerle una pregunta; обставини не дозволили мені... las circunstancias me permitieron... 2. admitir vt (допустити) дозволйти див. дозволити дозволйтися безос. permitirse, estar permitido; палити не ~ється prohibido fumar, seprohibe fumar; хворому ~ється гуляти al enfermo le está permitido pasear
дозвуковйй прикм. subsónico, híposónico дозймно присл.: ~ уклонятися inclinarse profundamente (saludando)
дозйметр ч фіз. dosímetro m дозимйтрія ж фіз. dosimetría f дозимувйти pasar el invierno hasta el final доз6(І)р ч військ, patrulla f, нічний ~ ronda f, бути (перебувати) в ~i estar de patrulla; обходити ~ом patrullar vi, rondar vi дозбрн-ий військ. 1. прикм.: ~a вежа atalaya f torre vigía; ~e судно barco vigía; 2. ч vigía m дозрівання c maduración f дозрівйти 1. estar madurando, ir haciéndose maduro; 2. див. дозріти
дозрі'ти 1. madurar vi, estar maduro; 2. madurar vi; formarse (сформуватися); його талант -в su talento ha madurado (se ha formado) дозувйння ж dosificación f дозувйти dosificar vt
доімперіалістйчний прикм. preimperialista доісторйчний прикм. prehistórico доІДОти див. доїсти
доїжджй’ТИ див. доїхати; не ~ючи до станції, он сплигнув з потяга se apeó del tren antes de llegar a la estación; не ~ючи до Києва (un poco) antes de llegar a Kiev
доїльнйй прикм. de ordeño; ~a машина, ~ апарат ordeñadora mecánica доїння ж ordeño m; механічне ~ ordeño mecánico
доїсти terminar (acabar) de comer доїти ordeñar vt
доїтися (давати молоко) dar leche доїхати llegar vt, ~ до місця призначення llegar al lugar de(l) destino; трохи не ~ faltar poco para llegar; - щасливо llegar felizmente дбйда ч і ж conocedor m; він у цьому ~ es experto en esta materia, es ducho en la materia док ч dock m, dique m, dársena f, сухий ~ dársena seca; мокрий ~ dársena f, плавучий ~ dock flotante
дбказ ч (довід) prueba f, evidencia f (П. Am.); речовий ~ prueba de convicción, prueba material; на ~ en prueba de, como prueba; прямі, побічні ~и pruebas directas, indirectas; надати ~и aportar pruebas; розглянути ~и examinar las pruebas; припинити справу через відсутність ~Ів sobreseer la causa por no existir (por falta de) pruebas
доказйти док., дотувати contar (narrar) hasta el fin; ~ думку acabar su pensamiento доказбвий прикм. comprobante, probatorio докапіталістйчний прикм. precapltalista дбкер ч obrero del puerto (portuario) дбки присл. 1. ¿hasta cuándo? (до яких пір); ¿hasta dónde? (до якого місця); 2. hasta que (доти, доки); hasta donde (до того місця, куди)
докидати нвдок., докйнути lanzar vt (hasta), arrojar vt (hasta); ~ м’яч до лінії lanzar la pelota hasta la raya
докінчйти acabar vt, terminar vt, finalizar vt докінчувати див. докінчити дбкір ч reproche т, reconvención f, recriminación f, palo m (Л. Ам.); докори сумління remordimientos m pl; живий ~ remordimiento vivo; не в - сказати no sea dicho como reproche (para molestar)
докірливий прикм. de reproche докірливо присл. con reproche докладний прикм. detallado, circunstanciado; de mucho contenido, de gran fondo (змістовний); ~ звіт informe pormenorizado; ~ опис descripción minuciosa
докладність ж carácter detallado (circunstanciado)
докладно присл. detalladamente, circunstanciadamente (детально); a fondo (ґрунтовно); pausadamente (неквапно) доклйсов-ий прикм.: ~e суспільство sociedad primitiva (sin clases)
доклйсти 1. (додати) agregar vt, añadir vt, 2. (завершити кладку) terminar de levantar (de hacer obra); ~ піч terminar de construir una estufa
доклбювати нвдок., доклйїги terminar de pegar доклйкатися llamar hasta hacerse oír; я не міг нікого ~ no pude conseguir que me contestara alguien (nadie); його не докличешся es inútil llamarlo
доклювйти док., докльбвувати acabar (terminar) de picar,, picar hasta terminar дбков'ий прикм. de dock, de dique, de dársena* - ремонт arreglo en el dock; ~i робітники obreros del dock
доколбти 1. (дрова) terminar de cortar; 2. (добити) acabar vi, rematar vt докблювати див. доколоти докбнаний прикм. грам.: ~ вид aspecto perfectivo
доконй-ти acabar vt (прикінчити); perder* vt, arruinar vt (погубити); це його ~ло esto acabó con él; вони його ~ли ellos lo mataron (acabaron con él)
докопйти 1. (закінчити копати) acabar (terminar) de cavar; 2. (до якого-н. місця) cavar vt (hasta)
докопйтися 1. (до чого-н.) cavar vt (hasta); 2. (прознати) descubrir vt; ~ся до суті справи llegar a la esencia del asunto докбпувати(ся) див. докопати(ся) докорйти reprochar vt, palear vt (fl. Am.) докорінн-ий прикм. radical,, principal, fundamental; ~i перетворення transformaciones radicales; ~им чином fundamentalmente, radicalmente
докорйти докорйти reprochar vt, acusar vt (звинувачувати); ~ за що-н. reprochar de algo, echar en cara algo
докосйти acabar (terminar) de segar докотйти док., докбчувати 1. rodar* vi (hasta); 2. (швидко doikamu) llegar rápidamente (a) докотйтися 1. rodar* vi (hasta); 2. (долинути) llegar vi, rodar* vi; 3. (знікчемніти) ir a parar (a); от до чого він докотився he aquí a donde fue а parar
докбшувати див докосити докрйслити док., докрйслювати terminar (acabar) el dibujo
докрич'дтися 1. (догукатися) gritar hasta hacerse oír; нарешті я (до) вас ~ався al fin Ud. me oyó; 2. (до яких-н. наслідків) gritar vi (hasta ponerse ronco, etc)
докрутйти atornillar bien, enroscar completamente
дбктор ч 1. (вчений ступінь) doctor m; ~ медичних наук doctor en ciencias módicas; ~ права doctor en jurisprudencia; одержати ступінь ~a doctorarse; 2. (лікар) doctor m, médico m докторйнт ч doctorando m докторантура ж doctorado m, estudios de doctorandos
дбкторськ-ий прикм. de doctor; ~ ступінь título de doctor, doctorado m; ~a дисертація tesis de doctorado; присвоїти кому-н. ~ ступінь doctorar vt, одержати ~ ступінь doctorarse доктрйна ж doctrina f доктринйр ч doctrinario m доктринбрство c 1. doctrinarismo m; 2. espíritu doctimario
доктринбрський прикм. doctrinario докумйнт ч documento m; ~и (особисті) documentos m pl, papeles m pl; пред’явити ~и presentar los documentos (los papeles) документйльний прикм. documental; ~ фільм película documental, documental m документйльність ж carácter documental документйція ж documentación f документувдти documentar vt докупіти (закінчити купати) terminar (acabar) de bañar
докипи присл. conjuntamente; зібрати - reunir vt докупбвувати недок., докупйти comprar más докурювати недок., докурйти acabar (terminar) de fumar
долйдний прикм. (про мову, розповідь) coherente
долйдність ж armonía f, coherencia f доламйти romper totalmente; - паркан demoler la tapia; - іграшку romper por completo el juguete
долймувати див. долаамати дблар ч dólar m
дбларовий прикм. de dólar(es); - кредит crédito en dólares .
долйти недок., подолйти 1. (побороти) revolcar vt, vencer vt, superar vi, haber superado
786
доповістй
(іперешкоди); llevarse la palma (брати гору); 2. (здолати яке-н. почуття) Imponerse*; ~ горе sobreponerse al dolor; 3. (засвоїти) asimilar vt, dominar vt (опанувати); ~ з трудом китайську мову язьік aprender el chino a duras penas; 4. (про сон, хворобу) apoderarse (de), rendir* vt, Його здолав сон le rindió (venció) el sueño; мене здолала цікавість la curiosidad me ha rendido (aplastado); його здолали лінощі la pereza se apoderó de él, es víctima de la pereza дол0жати док., долбжувати 1. estar echado hasta; ~ до вечора estar echado hasta la tarde; 2. (дозріти) llegar a la madurez, madurar vi доленосн-йй прикм. providencial; ~e рішення resolución decisiva para los destinos ДОЛИВ0ТИ див. долити долйна ж valle m
долйти 1. (додати) añadir vt (vertiendo), agregar vt (vertiendo); ~ води в молоко echar agua a la leche; adulterar la leche; 2. (келих) llenar vt, rellenar vt
долізйти недок., долізти trepar vi (hasta); subir vi (hasta); ~ до вершини гори escalar la cima del monte
долікбвувати недок., долікувйти terminar de curar, curar hasta el fin
долілиць присл. boca abajo; лежати ~ estar echado boca abajo
долітйти недок., долетіти 1. volar* vi (hasta); 2. (долинути-про звуки, запахи) llegar vi (hasta) долічйти док., долічувати див. дорахувати, дораховувати
доломйн ч (гусарський головний убір) dormán m доломіт ч мін dolomía f, dolomita f . долбн-я ж palma f, бути (видним) як на ~¡ verse como (en) la palma de la mano; плескати в Ч batir palmas, dar palmadas, palmotear vi долотб c cincel m, buril m; trépano m долучйти недок., долучйти unir vt, juntar vt, ~ до справи archivar vt дольмбн ч археол. dolmen m дбл-я ж destino m, sino m; suerte t, providencia f (промисел); долі народів destinos de los pueblos; обранець 4 potroso m, el que tiene potra, suertudo m; гра 4 golpe de fortuna; іронія -i veleidades de la fortuna; мінливість (зрадливість) 4 reveses (peripecias) de la fortuna; вирішувати чию-н. ~ю decidir el destino de alguien; випробовувати ~ю tentar la suerte; улюбленець 4 colmado por las hadas; лиха ~ fatalidad f, mala suerte
домагйння c pretensión f, demanda f, reivindicación f, ~ спадщини reivindicación de la herencia; solicitud f, instancia reiterada; надокучливі ~ pretensiones (ambiciones) importunas домастися solicitar vt, insistir vt ~ влади solicitar el poder; - кохання insistir en el amor (de), solicitar el amor (de); - згоди postular el acuerdo; pretender vt, reivindicar vt
домалювйти док., домальбвувати acabar (terminar) de dibujar
домбшн-ій 1. прикм. (стосовний дому, родини) de casa, familiar, casero; -є вбрання vestido de casa; -я обстановка ambiente casero; -є господарство economía casera; ~я робітниця sirvienta fi doméstica f, asistenta f (прихожа); - телефон teléfono privado; ~я адреса dirección r, señas f pl (domiciliares); в ~ьому колі en el seno de la familia; 2. прикм. (про тварин) doméstico; ~я птиця ave de corral; 3. прикм. (приготований удома) casero, hecho en casa; ~ хліб pan casero (hecho en casa); ~ обід comida casera; 4. мн.: Ч (родина) los míos (fós tuyos, efe); mi (tu, su, efe) familia; - арешт arresto domiciliario; ~є вогнище hogar m Аоме*стй док., домітйти terminar de barrer Домелювати див. домолоти АОменн-ий прикм. de alto homo; -а піч alto homo АОменник, дбменщик ч obrero del alto homo АомивЄти див. домити
д„0мисеп ч suposición f, conjetura f (npu- "УЧення); invención f (вигадка)
Домислювати недок., домислйти repensar* vt 7™*** terminar de lavar (de fregar)
«“M HáHra ж dominante f
Доиі і нець 4 dominicano m, dominico m
Д мінікЄнський прикм. dominicano
ДОМІНІ0Н ч dominio m
домінб1 c невідм. (маскарадний костюм) dominó m
домінб2 c невідм. (гра) dominó m домінувбти недок. 1. (переважати) predominar vi, vi, dominar vt 2. (височіти) dominar vt домісйти terminar de amasar домішйти док., домішувати mezclar vt añadir vt agregar vt (додати) домішйтися mezclarse
д6мішк*а ж mezcla f, impureza f, aditivo m; випадкова - impureza f, materia extraña; з ~ою mezclado (con) домішувати1 див. домісити домішувати2 див. домішати домкрат ч тех. cabrestante т, gato m дбмна ж alto homo
домобудівн-йй прикм. de construcción de casas; ~a фірма inmobiliaria f домобудув0ння c construcción de casas домов0дбння c gobierno (administración) de la casa
домбв'ий прикм. de la casa; ~a книга libro (registro) de inquilinos, empadronamiento домовйк ч trasgo m, genio familiar домовйт'ий прикм. económico; casero; arreglado; ~a господиня buena ama de casa, mujer arreglada
домбвитися acordar* vt, ponerse de acuerdo, llegar a un acuerdo, entenderse*; convenir* vi (дійти згоди); concertar un tratado, cerrar trato (досягти домовленості) домовйтість ж carácter casero (arreglado) домовлйсник ч propietario de una casa, casateníente m
домовласнйцтво c posesión de inmuebles домбвленість ж acuerdo m, inteligencia f домогосподйр ч propietario m (de una casa), casero m
домолбти acabar de moler домолбчувати недок., домолотйти acabar (terminar) de trillar
домонополістйчний прикм. premonopolístico домоправйтель ч administrador m (de la casa) доморбслий прикм. 1. (вирощений удома) doméstico; ~ філософ filósofo para andar por casa; 2. (обмежений) primitivo, simple домоткйн-ий прикм. hecho a mano; ~e полотно tela casera
домоуправління c administración de una casa домочбд-ці мн. gente de la casa дбмра ж domra f (instrumento de cuerda popular) домробітнйця ж sirvienta f, doméstica f (прихожа)
домувйльник ч persona casera (sedentaria) домчйти conducir (llevar) rápidamente дон ч, дон-... don; Дон жуан Don Juan; Дон Кіхот Don Quijote
донг ч (грошова одиниця) dong m донбзмбги присл. al extremo, hasta más no poder; він ~ впертий él es terco hasta más no poder
донбсення c Informe m, relación f, військ, parte m донестй1 1. (зробити донесення) informar vt, dar cuenta (de); 2. (зробити донос) denunciar vt, delatar vt
донестй2 (до якого-н. місця) 1. llevar vt (hasta); 2. (до слуху) hacer llegar; - звук (запах) hacer llegar el sonido (el olor); 3. (домчати) llevar velozmente
донецькйй прикм. del Donets дбнечка ж зм. до дочка; hijita f (про дитину) донжуйн ч donjuán m донжуйнство с donjuanismo m донжуйнський прикм. donjuanesco донйзу присл. hacia abajo; згори ~ de arriba abajo
донйні присл. hasta hoy, hasta nuestros días донкіхбт ч quijote m донкіхбтетво c quijotismo m, quijoteríaf донкіхбтетвувати hacer el quijote донкіхбтський прикм. de quijote, quijotesco, quijotil
дбнн'ий прикм. del fondo; ~ лід hielo del fondo; Ч риби peces del fondo
дбнор ч donante de sangre; donador de sangre дбнорство c donación de sangre
дбнорський прикм. de donación (de donador) de sangre; - пункт punto de donación de sangre донбе ч denuncia f, delación f донбсити1 див. донести1 доноейти2 1. (одяг, взуття) usar vt (hasta deteriorar); 2. (дитину - про вагітну) llevar а término (el embarazo); ~ донбситися estar gastado (usado) донбшувати(ся) див. доносити(ся) донбщик ч denunciador т, delator f, soplón m (fam.); acusetas m (Ц. Ам., Кол.) донськйй прикм. del Don; ~ козак cosaco del Don
дбнья ж doña f
дообідати terminar de comer (almorzar) дообідній прикм. antes del almuerzo (de la comida)
доодбржувати недок., добдержати cobrar (recibir) el resto
доопрацювйння ж elaboración definitiva; ~ проекту elaboración definitiva del proyecto; повернути рукопис на - devolver el manuscrito para mejorarlo
доорйти док., добрювати terminar de arar допалйти dejar (terminar) de arder; arder vt (hasta)
допектй 1. (закінчити пекти) cocer a punto; 2. (дошкулити) importunar vt, fastidiar vt допектйся estar cocido a punto доперебудбвний прикм. (de) antes de la perestroika
допивйти(ся) див. допити(ся) дописбти док., догійсувати 1. (закінчити писати) acabar (terminar) de escribir; ~ картину dar los últimos retoques al cuadro; 2. (написати додатково) escribir algo más; ~ кілька рядків añadir algunas líneas
дбпит ч interrogatorio m; ~ свідків interrogatorio (audición) de los testigos; перехресний ~ careo m допитйти interrogar vt
долйти beber hasta el fin; ~ до останньої краплі beber hasta la última gota; ~ склянку vaciar el vaso
допйтися beber vino (hasta consecuencias desagradables); ~ до бісиків beber hasta ver visiones
допйтливий прикм. curioso, ávido de saber; escrutador, escudriñador, examinador; - погляд mirada penetrante
допйтливість ж espítiru escudriñador; curiosidad f
допйтливо присл. con curiosidad, curiosamente; ~ дивитися mirar con ojos escrutadores допйтувати 1. див. допитати; 2. (наполегливо розпитувати) preguntar con insistencia допйтуватися tratar de saber algo допізна присл. hasta hora avanzada допікйти chinchar vt допікйти(ся) див. допекти(ся) дбпінг ч спорт, doping т, empleo de estimulantes, dopaje f, приймати ~ doparse, emplear estimulantes
дбпінг-контрбль ч спорт, control antidopaje допіру присл. no hace mucho, hace poco, antes доплйта ж pago suplementario доплатйти pagar el resto (la diferencia) доплйчувати див. доплатити доплє'Стйся, доплатися arrastrarse (hasta) допливйти недок., допливтй (на пароплаві) navegar vi (hasta); nadar vi (hasta) (дістатись уплав); ~ до берега nadar hasta la orilla доповзйти недок., доповзтй arrastrarse (hasta)
доповідйти див. доповісти доповідйч ч informante т, relator т; ponente m; conferenciante m (лектор) доповідн-á ж nota f, написати, подати ~у escribir, entregar una nota, dar parte (por escrito) дбповіД'Ь ж 1. informe m, ponencia f, звітна ~ informe de actividades (sobre el trabajo realizado); наукова ~ conferenciad informe m (усна); memoria f (письмова); робити - disertar vi; informar vt, 2. (про гостя, про відвідувача) anuncio т; без Ч не входити no entrar sin previo aviso
доповістй 1. (зробити доповідь) informar vt, referir* vt, ~ про що-н. informar vf; comunicar vt
787
допбвнення
(іповідомити); ~ про виконання завдання informar del cumplimiento de la tarea, informar que la tarea está cumplida
допбвнення c (дія) acción de completar, aumentación f
допбвнити док., допбвнювати completar vt, aumentar vt, suplir vt, доповнювати один одного completar(se) uno al otro; виправлене і доповнене видання edición corregida y aumentada допбвнитися completarse доповняльн-йй прикм. див. додатковий; -і кольори фіз. colores complementarios ідопомагйти див. допомогти допоміжний прикм. auxiliar; de socorro; ~ загін destacamento de ayuda (de apoyo, de socorro); ~a література lectura complementaria; -e дієслово грам, verbo auxiliar допомбгажі. ayuda f, asistencia f, socorro m (y біді)', взаємна ~ asistencia mutua; матеріальна ~ ayuda financiera (pecuniaria); технічна - ayuda técnica; перша ~ primeros auxilios; швидка ~ servicio de socorro, socorro de urgencia; карета швидкої -и ambulancia f (de socorro); надати ~y prestar ayuda; venir en ayuda; подати руку ~и dar (tender) la mano; на ~l ¡socorro!; за -ою con (la) ayuda (de), por medio (de); без сторонньої -и sin ayuda de nadie (ajena) 2. (грошова) prestación f, subsidio m, subvención f, вихідна ~ indemnización de licénciamiento; соціальна ~ prestación social; ~ по інвалідності prestación de invalidez; ~ no безробіттю subsidio de раю; одержувати -у по безробіттю cobrar el paro допомогтй 1. ayudar vi, socorrer vi (con), asistir vi, venir en ayuda (de); echar una mano (підсобити); - кому-н. зробити що-н. ayudar hacer algo a alguien
допотбпн'Ий прикм. antediluviano, antediluvial; -і погляди puntos de vista antidiluvianos допр0вити див. доставити допрйвлення c див. доставка доправлйти див. доставляти допрасувйти док., допрасовувйти (білизну) acabar de planchar
допрацьбвувати недок., допрацювйти 1. (до
якого-н. часу) trabajar vi (hasta); ~ до пізньої ночі, до ранку trabajar hasta entrada la noche, hasta la mañana; 2. (завершити) acabar vt, terminar vt, elaborar definitivamente допрацьбвуватися (do яких-н. наслідків) trabajar vi (hasta); -ся до цілковитого виснаження trabajar hasta el agotamiento допризбвн-ий прикм. premilitar; ~a підготовка instrucción premilitar
допризбвник ч el que hace la instrucción premilitar
допросйтися (випросити) conseguir a fuerza de ruegos; у нього нічого не допросишся no se puede conseguir nada de él, no se le puede pedir nada
дбпуск ч 1. (впуск) pase m, entrada f, 2. (дозвіл) permiso m; acceso m (доступ); - до секретних документів permiso para ver documentos secretos; - студентів до іспитів permiso a los estudiantes para examinarse; 3. mex. tolerancia f допускйти 1. (дозволяти увійти) permitir entrar tener permiso (acceso); 2. (давати доступ) admitir vt, permitir vt, conceder vt, dar acceso; - до роботи admitir ai trabajo; ~ до участі в конкурсі permitir participar en el concurso; ~ студентів до іспитів dar permiso a los estudiantes para examinarse; 3. (дозволяти) pasar vt, permitir vt, - помилку incurrir en un error; не ~ чого-н. no permitir algo; цього не можна - esto no se puede permitir допускйтися 1. (мати дозвіл, доступ до чого-н.) permitir vi; -ся до голосування permitir votar; на вечірні сеанси діти не допускаються no se permite la entrada a los niños en las sesiones nocturnas; 2. (дозволятися) permitirse, admitirse; ser aceptado (бути прийнятним); не допускається no se permite (+ inf.), está prohibido (+ inf.)
допустймий прикм. admisible, permisible допустйти див. допускати допустбвий прикм. грам, concesivo допустувйтися sufrir consecuencias por haber hecho travesuras
допущення c (do чого-н.) admisión f, permiso m (дозвіл)
дбп’яну присл. hasta emborracharse; напитися ~ ponerse hecho (como) una cuba дор0дник ч див. порадник дорбдч'ий прикм. 1. consultivo, deliberativo; ~ орган órgano consultivo; - голос voto consultivo (deliberativo); з правом ~ого голосу con voz pero sin voto; 2. (для нарад) para deliberaciones дорадйнський прикм. presoviético, antes del poder soviético
дорахув0ти док., дорахбвувати acabar (terminar) de contar; ~ до тисячі contar hasta mil дорахувйтися запереч.: не ~ кого-н. faltar alguien; echar de menos a alguien; я не дорахувався... me faltó...
дорвйтися (до чого-н.) conseguir* vt (+ inf.) дореволюційний прикм. prerrevolucionarío, de antes de la revolución
дорефбрмений прикм. de antes de la reforma дор0чний прикм. conveniente; muy a propósito, en su lugar; -e зауваження advertencia apropiada; ~ запитання pregunta oportuna; не вважаю цей жарт за ~ encuentro esta broma fuera de lugar, no encuentro esta broma oportuna
дорбчність ж conveniencia f дор0чно, до речі 1. присл. a propósito; 2. бе- зос. у знач, присуд, es conveniente, es apropiado, procede
доривати недок., дорйти 1. (до кінця) terminar (acabar) de cavar (докінця); 2. (do якого-н. місця) cavar vi (hasta)
дорйчн'Ий прикм. 1. apxim. dórico; ~ ордер el orden dórico; ~a колона la columna dórica; 2. icm. dorio
дорівнювати equivaler* vi (а); це дорівнює... мат. (es) igual a...
доріжка ж 1. зм. до дорога; 2. (стежка) senda f, sendero т; vereda f (пішохідна); спорт, pista f, бігова - спорт, pista de ceniza; 3. (килимок) alfombra de pasillo (для підлоги); camino de mesa (на стіл); 4. mex. (жолобок) muesca f, ranura f, злітна ~ pista de despegue; водна ~ спорт, calle f
дорізати недок., дорізйти (до кінця) acabar (terminar) de cortar
дорікдти reprochar vt, hacer reproches дорікнути reprochar vt, hacer un reproche (a) дормбз ч icm. dormilona f (diligencia) доробйти acabar vt, terminar vt, rematar vt дорббка ж (дія) acabado m, terminado m, retoque m
доробляти див. доробити дорбта ж 1. camino т, ruta f, vía f (шлях); cañón m (Перу, M., П.-Р.); автомобільна - carretera f, велика ~ carretera principal; vía principal; camino recto; степова - camino vecinal (comunal); шосейна ~ carretera f, підвісна канатна ~ teleférico m; брукована ~ camino afirmado (engravado); ґрунтова ~ camino carril (de carro); під’їздна ~ camino de acceso; скотопригінна ~ camino de cabana; пряма ~ camino derecho (directo, recto); показати ~ry (кому-н.) indicar el camino (а); звернути з -ги desviarse (apartarse) del camino; збитися з -ги errar el camino, desviarse; повернутися з -ги desandar el camino; 2. (поїздка) camino m, ruta f, viaje m (подорож); далека - camino largo; вирушити в ~ry ponerse en camino; взяти з собою що-н. на ~гу tomar algo para el camino; пробути кілька днів у -зі pasar (emplear) algunos días en el camino; написати з -ги escribir durante el viaje; по -зі (попутно) de camino, de paso; по -зі додому camino de casa; (в одному напрямку) por el mismo camino; мені з вами по -зі vamos por el mismo (coincidimos en el) camino; мені з вами не по -зі no coincidimos en el camino; 3. (місце проходу чи проїзду) pasaje т, paso т; —гу! ¡paso!; торувати собі -ry abrirse paso (camino); hacer(se) camino; дати -ry ceder el paso, dejar pasar; уторована - camino trillado (trivial); перейти -ry (кому-н.) cortar el paso (a); іти своєю ~ою seguir su camino; стояти поперек -ги (кому-н.) ponerse delante del (salir al, cruzarse en el) camino (de); звільнити (дати) -ry abrir camino; вийти на велику -ry andar
(salir) al camino; туди йому і - lo tiene bien merecido; полотном -! ¡puente de plata! дорогенький ч querido m дорог-йй прикм. 1. caro, costoso; - подарунок regalo caro; ~e задоволення satisfacción cara -ою ціною заплатити за що-н. pagar a altó precio algo; 2. (любий) querido; - друг querido amigo; собі дорожче peor para sí mismo дорого присл. caro; - коштувати costar caro; ~ продати своє життя vender cara su vida; - цінувати valorar (apreciar) mucho; tener en estima; це вам - коштуватиме! ¡le va a costar caro!- - б я дав (заплатив) за... pagaría саго (por) дороговкйз ч indicador de camino дорбгою присл. en el camino, por el camino, durante el camino
дорожйти estimar vt, tener en mucho; preciar vt, apreciar vt (цінувати); - сйоїм часом estimar (tener en mucho) su tiempo дорожйтися pedir muy caro дорбжн'ій прикм. 1. de camino(s); de carretera^) (шосейний); -є будівництво construcción de caminos; 2. (для подорожі) de viaje; -я валіза cesta de viaje; - костюм traje de viaje; -я карта mapa de carreteras; -і нотатки notas de viaje
дорожн0ча ж carestía f дорбжньо-будівнйй прикм. de construcción de caminos
дорбжчання c encarecimiento m дорбжчати encarecer* vi, subir vi (el precio) дорбслий 1. прикм. adulto, grande, mayor; -син hijo mayor; 2. ч adulto m, persona mayor дорбслішати crecer vi, hacerse mayor доростйти недок., доростй 1. crecer* vi (hasta); дерево доросло до даху el árbol creció hasta el tejado; 2. (досягти якого-н. віку) alcanzar la edad de...; llegar vi (a), haber llegado (a); crecer* vi (hasta), haber crecido (hasta); 3. (розвинутися) crecer*v¡, desarrollarse; не - ще до..., щоб... no crecer (no llegar) todavía hasta..., para...; ніс не доріс todavía no ha(s) salido del cascarón дорту0р ч dormitorio m
дорубувати недок., дорубйти (дерево) acabar (terminar) de cortar доручйти див. доручити доручення с 1. encargo т, comisión f, encomienda f, misión f (повноваження); mensaje m (усне); за ~м por encargo (de), de parte (de); дати - (кому-н.) dar un encargo (a), encargar vt, виконати - hacer un encargo; cumplir una comisión; 2. (документ) autorización f, poder m; видати - dar una autorización; одержати гроші за -м recibir el dinero por (con) poder доручйти (кому-н.) (покласти виконання) encargar vt, encomendar* vt, мені доручено me han facultado, me han encargado досйд*а ж enfado m, enojo m; despecho m (прикрість); gurrumina f (Ц. Ам.); яка ~! ¡qué lástima!; з -и por enojo
досадйти enfadar vt, enojar vt, causar un disgusto; despechar vt (засмутити); embromar vt (Лат. Ам.)
досйдний прикм. див. прикрий досадувати estar enojado (enfadado); - на кого-н. estar enojado (descontento) con досаждйти див. досадити дбсвід ч experiencia f, práctica f, життєвий ~ experiencia de! mundo; бойовий - experiencia combativa (de guerra); у нього великий життєвий - tiene mucho mundo; з -y Por experiencia, prácticamente; знати з -y tener expe rienda; пересвідчитися на власному convencerse por propia experiencia; conocer en la práctica
досвідчен-ий прикм. 1. experimentado, veterano; experto; baqueano (П. Ам.); -а людина hombre experimentado; -e око ojo experto досвідченість ж experiencia f, veteranía u mundología f (життєва) досвітній прикм. crepuscular; -і сутінки crepúsculo m (matutino) досйдіти док., досиджувйти quedar sentado, quedar vi (hasta); - до кінця quedar hasta el fin
досилйти див. дослати
788
дохбд
досйпати (додати) añadir vt; ~ ущерть llenar hasta los bordes, colmar vt досиплйти див. доспати дбсить присл. 1. bastante, suficiente; ~ добрий bastante bueno; - добре bastante bien; ~ легкий, важкий bastante fácil, difícil; ~ пізно, рано bastante tarde, temprano; на сьогодні ~ para (por) hoy basta; 2. безос. у знач, присуд. basta (de); es bastante, es suficiente; ~ розмов basta de conversaciones, basta de hablar; з мене ~ a mí me basta, para mí es bastante, ya está bien
досихЯти див. досохнути досіювати див. досіяти досіяти 1. (закінчити сівбу) terminar (acabar) de sembrar; 2. (просіяти) terminar (acabar) de cernir
доскакЯти 1. (дострибати) llegar saltando; 2. (про коня, про вершника) llegar a galope досконЯлий прикм. perfecto, acabado; intachable (бездоганний) досконЯлість ж perfección t, сама ~ el colmo de la perfección
досконЯло присл. a la perfección; intachablemente (бездоганно)
досконЯльний прикм. detallado (детальний)', a fondo profundo (поглиблений) досконЯльно присл. a fondo; знати ~ conocer а fondo
дослЯти enviar complementariamente (додатковоУ, enviar el resto (решта) дослівний прикм. textual, literal; ~ переклад traducción literal
дослівно присл. textualmente, literalmente, al pie de la letra, palabra por palabra дбслід ч experimento m, prueba f, ensayo m; проводити ~и experimentar vt, en sayar vt дослідження c 1. (дія) investigación f, 2. (наукова праця) estudio m, investigación f дослід йти док., досліджувати investigar vt дбслідн'ИЙ прикм. 1. (експериментальний) experimental; ~а станція estación experimental; 2. de investigación científica; ~a робота trabajo de investigación científica дослідник ч 1. experimentador m; 2. investigador m; científico m (вчений); explorador m, prospector m (географ, геолог) дбслідно-показбвий прикм. experimental modelo
дослідувЯння c юр. encuesta (instrucción) suplementaria; для ~ para completar las diligencias дослідувЯти юр. hacer una instrucción (una encuesta) suplementaria дослужувати недок., дослужйти servir* vi (hasta); ~ до старості servir hasta la ancianidad дослужуватися servir* vi, trabajar vi (hasta); ~ до пенси trabajar hasta obtener la jubilación; ~ до чину, до звання trabajar hasta obtener el rango, hasta obtener el título дослухати док., дослухувати escuchar vt (hasta); не ~ розповіді no escuchar el relato hasta el final
дослухЯтися 1. escuchar vt, hacer caso (a); 2. (зосереджувати увагу) atender* vt досмЯжувати недок., досмЯжити 1. (закінчити смажити) terminar de freír (de asar); 2. (до готовності) freír (asar) en su punto
досмЯжуватися freírse (asarse) en su punto досолйти 1. (закінчити соління) terminar (acabar) de salar; ~ огірки terminar de salar los pepinos; 2. (додати солі) añadir sal; ~ суп añadir sal a la sopa Досблювати див. досолити Досбхнути acabar (terminar) de secarse; secarse
ДоспЯти dormir* vi (hasta); ~ до ранку dormir hasta la mañana; не - dormir insuficientemente ДоспІвЯти (пісню) acabar (terminar) de cantar Доспівувати див. доспівати ДостЯвити 1. llevar vt, enviar vt (товари); distribuir* vt, repartir vt (поштове відправлення); ~ додому mandar (llevar, servir) a domicilio; "* кого-н. до міліції llevar a alguien a la comisaría ДостЯвк-а ж envío m; entrega f (товарів); distribución f, reparto m (поштового відправлення); ~ додому entrega (envío) a domicilio,
servicio a domicilio; з ~ою додому con entrega a domicilio
доставляти див. доставити достЯт-ок ч abundancia f, в ~ку en abundancia, en profusión; суспільство ~ку sociedad opulenta; жити в ~ку vivir con desahogo; ріг ~ку el cuerno de la abundancia, cornucopia f достЯтн-ій прикм. suficiente; ~є число, ~я кількість número, cantidad suficiente; ~i підстави, аргументи fundamentos, argumentos suficientes
достатність ж suficiencia f достатньо 1. присл. bastante, suficiente, suficientemente; 2. безос. у знач, присуд, es suficiente (bastante); цього ~ esto es suficiente; цілком - es bastante; ~ поглянути, щоб... basta mirar para...
достем0нний прикм. auténtico, fidedigno достигЯння c див. дозрівання достигЯти (дозрівати) madurar vi, estar madurando, ponerse maduro достйгнути (дозрівати) estar maduro (бути стиглим); madurarse достйглий прикм. maduro достйглість ж madurez f, воскова, молочна ~ madurez cérea, lechosa
достбїнств'О c (позитивна якість) cualidad f, mérito m (заслуга); ~a і вади méritos y faltas; ~ цієї книжки в тому... el mérito de este libro es... (consiste en...) достбювати див. достояти достбяти estar* vi (hasta), permanecer vi (hasta); quedarse (hasta); ~ вахту hacer la guardia hasta el fin
дострибЯти llegar saltando дострибЯ-тися merecerse la desgracia (debido a una conducta ligera); -вся! ¡te está bien empleado!
дострйбувати недок., дострибнути saltar vi (hasta)
достроковий прикм. anticipado; ~e виконання плану cumplimiento anticipado del plan дострокбво присл. antes del plazo, anticipadamente
достукатися hacerse oír golpeando дбступ ч acceso m, paso m; вільний - paso libre; право -y derecho de admisión (de entrada) доступйти док., доступЯти llegar caminando доступний прикм. accesible, abordable; -a людина persona abordable; -і ціни precios asequibles (al alcance de todos); - зору accesible a la vista; зробити ~им hacer accesible; у ~ій формі en forma fácilmente asimilable (asequible); викласти думку у ~ій формі exponer la idea en (una) forma comprensible доступність ж accesibilidad f доступно присл. (у доступній формі) en una forma accesible (comprensible) дбсуха присл.: витерти(ся) - secar(se) bien досушувати недок., досушйти terminar (acabar) de secar
досхбчу присл. 1. hasta la saciedad, hasta hartarse; наїстися - comer hasta hartarse; наплакатися - llorar hasta hartarse; 2. у знач, присуд, hay en abundancia 3. (удосталь) hasta satisfacerse, hasta quedar satisfecho; нагулятися, наговоритися - pasear, conversar hasta hartarse (hasta cansarse) досьЯ c нввідм. expediente m; informe m; dos- sier m (галл.)
досягЯти недок., досягнути, досягтй alcanzar vt, llegar vi (a); lograr vt, ~ старості llegar a la vejez; - успіху obtener éxitos (buenos resultados);
- досконалості llegar a la perfección; - своє мети alcanzar su objetivo; - вищої точки llegar al apogeo (al punto culminante)
досягнення c 1. (дія) logro m, obtención f, після
- повноліття a la mayoría de edad; 2. (позитивний результат) logro m; éxito m (успіх); progreso m; - науки і техніки éxitos (logros, realizaciones, valores) de la ciencia y de la técnica; спортивні - éxitos deportivos
досЯжний прикм. realizable, posible; accesible (доступний)
досяжність ж carácter realizable; carácter alcanzadizo; accesibilidad f дот ч військ, fortín m, obra grande de fortificación
дотЯція ж dotación f, subvenciyn f, subsidio m дбтеп ч (дотепний вислів) chiste m, dicho m, ocurrencia f, вдалий - dicho chistoso, feliz ocurrencia; дешевий - chutada f, говорити ~и gracejear vi, decir bellezas, soltar chistes; сипати ~ами gastar muchos filetes дотепЯр присл. hasta ahora, hasta hoy día дотЯпний прикм. gracioso, chistoso, saleroso; fino (витончений)
дотЯпник ч decidor m, dichero m; chistoso m, gracioso m (жартівник)
дотЯпніст'Ь ж donaire m, gracejo m; agudeza de espíritu (витонченість розуму); відзначатися ~ю estar hecho de sal, tener buena sombra; претендувати на - echarla (echárselas) de gracioso
дотбпно присл. con agudeza, con gracia, con donaire; graciosamente, chistosamente, saladamente
дотерпіти soportar (aguantar) hasta el fin дбтик ч 1. tacto /77, tiento m, palpamiento m; чуття -y sentido del tacto; на - a tientas, a tiento, por el tiento; 2. contacto m, roce m (легкий); точка -у мат. punto de contacto (de tangencia) ДОТИК0ВИЙ, дотикЯльний прикм. táctil дотйчна ж мат. tangente f дотлЯ присл. completamente, del todo; згоріти - reducirse a cenizas, convertirse en cenizas; спалити - reducir a cenizas, incinerar vt дбторк ч див. дотик
доторкЯтися недок., доторкнутися tocar vt, mover vt; ~ пальцем tocar con el dedo; не - до їжі no haber probado (tocado) la comida дотрймання c observación f, observancia f дотрймати retener* vt (hasta); (клятви, обіцянки) cumplir vt; - слова cumplir la palabra дотрйматися mantenerse (hasta) дотрймувати observar vt, guardar vt, ~ порядку guardar (mantener) el orden; - дієти guardar dieta; ~ правил пристойності observar las reglas de decoro
дотрймуватися atenerse* (a), aferrarse (a), ajustarse (a); - правого, лівого боку seguir por la izquierda, por la derecha; - думки ser de la opinión de; - напряму думок seguir las ideas дотувЯти subvencionar vt, pagar la subvención дотягувати недок., дотягтй 1. arrastrar vt, traer* vt (hasta); ледве - ноги arrastrar los pies con gran trabajo; 2. (доводити машину, літак) llevar vt (hasta); 3. (напинати) alargar vt (hasta), tender* vt (hasta); 4. (доживати) tirar vt; він не дотягне до ранку по tirará (no vivirá) hasta la mañana, no pasará de la mañana; - до зарплати tirar hasta recibir el sueldo дотягуватися llegar vi (hasta), alcanzar vt доучувати недок., доучйти 1. (кого-н.) terminar (acabar) la enseñanza (de alguien); 2. (що-н.) acabar (terminar) de aprender доучуватися 1. (закінчувати навчання) terminar (acabar) los estudios; 2. (do якого-н. часу) estudiar vt (hasta); он довчився до восьмого класу él estudió hasta el octavo grado дофарббвувати див. дофарбувати дофарбувЯти (закінчити фарбувати) acabar (terminar) de pintar дофеодЯльний прикм. prefeudal дофін ч іст. delfín m (título) дохідливий прикм. comprensible, inteligible; прості й -і слова palabras sencilllas е inteligibles
дохідливість ж comprensibilidad f, inteligibilidad f
дохідливо присл. comprensiblemente, inteligiblemente
дбхлий прикм. 1. muerto; 2. (хирлявий) enclenque, canijo; medio muerto дохлЯтина 1. ж (падло) carroña f, 2. ч і ж (хирлявий) gurrumino m
дбхну-ти (про тварин, про комах) morir* vi; мухи ~ть se mueren (de aburrimiento) hasta las moscas
дохбд ч beneficio m, ingresos m pl; rendimiento m, ganancia f (прибуток); renta f (річний); національний - renta nacional; валовий ~ ganancia global; чистий - ganancia líquida, beneficio líquido; давати - producir beneficio; rentar vt, мати - sacar beneficios
^6 іспансько-український словник
789
ДОХ0ДИТИ
дохбд ити див. дійти; не -ячіі sin haber llegado; un poco antes de llegar; у мене руки не -ять no tengo manos para hacer tanto, estoy hasta el gollete (de trabajo, etc)
дох0днаий прикм. lucrativo; rentable; -і статті (бюджету) partida de ingresos; -а посада prebenda f, canonjía f
дохбдність ж rendimiento m; rentabilidad f дохристиянський прикм. precristiano доцві'стй док., доцвіт0ти terminar de florecer доц0нт ч substituto (asesor) de cátedra; docente m (título científico)
ідоцентрбв-ий прикм. mex centrípeto; ~a сила fuerza centrípeta
доцентура ж título de substituto (asesor) de cátedra; titularidad de substituto (asesor) de cátedra
доцільний прикм. oportuno, racional; útil (корисний); armónico, conveniente (відповідний); funcional (практичний); ~e рішення decisión funcional
доцільність ж oportunidad f, carácter racional, racionalidad f, utilidad f (користь); armonía f, conveniencia f (відповідність) доцГльно присл. oportunamente, racionalmente; útilmente (корисно); convenientemente (відповідно)
доч0сний прикм. prematuro; ~a смерть muerte prematura (inesperada)
дочйсно присл. prematuramente, antes de tiempo
дочекй-тися esperar vt, aguardar vt (la llegada); acabar (terminar) por (+ inf.) (чого-н. неприємного); - потяга esperar la llegada del tren; ~, доки... esperar (aguardar) a que (+ subj.); він ~вся, доки всі пішли esperó hasta que todos se fueran; він -вся, наконец, листа al fin recibió (la) carta; ~єшся у мене! (погроза) ¡me vas a conocer!, ¡te voy a dar!
д6чист0 присл. 1. hasta estar (poner) limpio; відмити - lavar hasta limpiar por completo; 2. completamente, enteramente; обібрати - desplumar vt
дочйстити terminar (acabar) de limpiar дочит0ти док., дочйтувати acabar (terminar) la lectura; leer hasta el fin (до кінця); - до... leer hasta...; - курс (в університеті) acabar de leer el curso
дочитітися leer vt (hasta); -ся до головного болю leer hasta sentir dolor de cabeza дочищ0ти див. дочистити дочірн-ій прикм. 1. filial; -я любов amor filial; 2. filial, sucursal; -є підприємство empresa filial (sucursal)
дочкй ж hija f, - відданні hija casadera дочути oir* vt (claro); я не -в no he oído del todo bien
дошивйти недок., дошйти acabar (terminar) de coser; - сукню terminar de coser el vestido дбшк'а ж 1. tabla f, tablero m; доски збірн. tablaje m, tablazón m; tablado m (ліжка); класна
- encerado m, pizarra f, tablero m; шахова - tablero de ajedrez; креслярська - tabla de dibujar;
- об'яв tablero de anuncios, anunciadora f, складальна - полігр. galerín m; викликати до ~и llamar a la pizarra; 2. (з написом) placa f, lápida f, меморіальна - lápida (placa) conmemorativa; - пошани cuadro de honor; чорна - cuadro de la vergüenza; вивішувати на червону, на чорну -у colocar en el cuadro de honor, en el cuadro de la vergüenza; ставити на одну -у (з ким-н.) poner a un nivel (соп); від ~и до -и del principio al fin; до гробової -и hasta la tumba; чиста - tabla rasa, tabula rasa
дошкандибйти llegar cojeando (renqueando) (hasta)
дошкГльний прикм. párvulo; de párvulo(s); preescolar; - вік edad preescolar дошкільник ч párvulo m, niño de edad preescolar
дошкГльниця ж párvula f, niña de edad preescolar
дошкульний прикм. fustigante; ~e зауваження observación fustigante дошліЬбний прикм. prenupcial дошук0тися 1. (відшукати) encontrar* vt, hallar vt, 2. (дізнатися) descubrir vt, - змісту
descubrir el sentido; ~, коли це сталося descubrir cuando esto tuvo lugar дошукуватися 1. tratar de descubrir (de saber); 2. див. дошукатися
дощ ч lluvia f, (за)ливний - aguacero m, chaparrón m; дрібний - lluvia menuda, llovizna f; garúa f (Лат. Ам.); затяжний - calabobos m; іде - llueve; - ллє як з відра llueve a cántaros (а torrentes, a mares); збирається - está para llover; - перестав ha cesado de llover (la lluvia); під -ем bajo (la) lluvia; грибний - lluvia con sol дощанйй прикм. de tablas дощем присл.: кулі сипалися - las balas llovían д0щечк*а ж зм. tablilla f, tablita f, вожені ~и (для письма) tablillas enceradas дбщик ч зм. llovizna f дощйнка ж chispa f, gota de lluvia дощй-ти безос. llover* vi; з ранку -ть llueve desde la mañana
дбщичок ч зм. pequeña lluvia, chispeo m дощов ий прикм. de lluvia; pluvial; -і краплі gotas de lluvia; -а вода agua pluvial (de lluvia); -і хмари nubes de lluvia; - черв’як lombriz de tierra дощовйк ч (плащ) impermeable m, capa impermeable
дощовйт-ий прикм. lluvioso, llovioso; -e літо verano lluvioso
дощомГр ч метеор pluviómetro m, pluvímetro m дощувйльний прикм. de lluvia artificial дощув0ння c с.-г. lluvia artificial, riego por aspersión
дойрка ж ordeñadora f
драбйна ж escalera f, переносна - escalera de mano; мотузяна - escalera de cuerda; складана - escalera plegable (de tijera, doble, portátil); садова - escalerón m драбйнк-а ж зм. escalerilla f, ~ою en forma de escalera; en escalerilla
драбйною присл. en escalera; підстригти волосся - cortarse el pelo en escalera Apáre ж mex draga f драглистий прикм. gelatinoso драглГння c mex/ gelatinización f драгліти hacerse gelatinoso; mex gelatinizar vt, gelatinificar vt
драговин0 ж cenagal m, fangal m драгомйн ч dragomán m, intérprete m драгун ч військ, dragón m драгунський прикм. de dragón; - полк regimiento de dragones драж0 c невідм. Gragea f дражлйв-ий прикм. delicado; -а справа asunto delicado (vidrioso); ~e становище situación delicada (complicada, engorrosa); ~e питання cuestión delicada
дражлйвість ж (питання) delicadeza f, - ситуації lo complicado de la situación драїти мор. lampacear vt дракбн ч міф. dragón m; летючий - зоол. dragón m
дракбнівськ-ий прикм. draconiano; -і закони leyes draconianas
ApáM'a ж drama m; сімейна - drama familiar; пережити -y sufrir un drama драматизйція ж dramatización f драматйзм ч dramatismo m; - становища dramatismo de la situación драматизувйти dramatizar vt драматйчний прикм. dramático; - театр teatro del drama (dramático); - гурток círculo de arte dramático; - момент momento dramático драматург ч dramaturgo m драматургічний прикм. dramatúrgico драматургія ж dramaturgia f, dramática f драмгуртбк ч (= драматичний гурток) círculo de arte dramático дрйний прикм. desgarrado, roto ApáHKa ж listón (listones) de enrasar (для штукатурки); listonado m (під штукатурку); chilla(s) f (pl), tabla(s) de chilla (для даху) дрантйна ж див. дрантя дрйнтя с збірн. andrajos m pl, guiñapo m, harapos m pl; trapería f дрань ж див. дранка драп ч paño m
дрйпати huir vt, tomar soleta, poner pies en polvorosa
драпірувйння, драпувйння c 1. (дія) adornamiento con cortinas; entoldamiento m; 2. (завіси) cortinaje m, colgadura f драпірувйти, драпув0ти 1. encortinar vt (завішувати); entoldar vt, entapizar vt (оббивати); 2. (огортати) envolver* vt, arropar vt драпірувйтися 1. envolverse*, arroparse; 2. ocultar vt, simular vt
ApánoB-ий прикм. de paño; ~e пальто abrigo de paño
Apánpl c невідм. colgadura f, cortinaje m др0тва ж sedal m, cabo m дратівлйвий прикм. irritable, irascible; - старий un viejo cascarrabias; - характер un carácter irascible
дратівлйвість ж irritabilidad f, irascibilidad f дратівлйво присл. con irritación, con un tono irritado, con encono дратівнйй прикм. irritante дратувйти 1. impacientar vt, incomodar vt, irritar vt, inquietar vt (діймати); - собаку irritar al perro; 2. (називати образливим прізвиськом) motejar vt; 3. (збуджувати) excitar vt; 4. enojar vt (сердити); він мене -є me fastidia, me saca de quicio; мене -ють його жарти me crispan los nervios sus bromas
дратувйтися irritarse; enojarse (сердитися) ApáxMa ж (грошова одиниця; міра ваги) dracma m
драцбна ж (рослина) dragontea f дрбВ'О с árbol т; - життя el árbol de la vida; - пізнання el árbol de la ciencia древеснйця ж (жаба) rana de San Antonio дрбвні (стародавні люди) мн. antiguos m pl дреднбут ч мор. dreadnought m дрезйна ж automotor-riel m, automotorrail m дрейф ч мор. deriva f, лягти в - ponerse a la deriva; лежати y -i estar (ir) a la deriva дрбйфити cobardear vi, acobardarse; comer liebre
дрейфув0ти мор. derivar vi; estar (ir) a la deriva дрейфУюч-ий 1. дієприкм. від дрейфувати; 2. прикм. a la deriva; -а крижина hielo (témpano) а la deriva; наукова -а станція estación científica a la deriva
дременути huir *vi, largarse, poner pies en polvorosa
дренйж ч спец, drenaje m; - ґрунту drenaje del terreno; - рани drenaje de una herida; вести - мед. hacer un drenaje, drenar vt дренйжн-ий прикм. спец, de drenaje; -а труба tubo de drenaje дренувйти спец, drenar vt дресирбваний дієприкм. і прикм. amaestrado, domado
дресирувйльник ч domador m дресирувдльниця ж domadora f дресирувйння c amaestramiento m, doma f дресирувйти amaestrar vt, domar vt дрйблінг ч спорт, regate m, dribling m, driblaje m дриблінгув0ти спорт, regatear vi, driblar vi дрйгати недок.: ~ ногами patear vi, patalear vi, pernear vi
дриль ж mex. taladro m, barrena f дрі0да ж міф. dríade f, dríada f дріб ч 1. (рушничний) munición f, perdigón m; великий - perdigón zorrero; дрібний ~ mostacilla f, 2. мат. fracción f, quebrado m;w неправильний - fracción impropia; десятковий - fracción decimal; безперервний - fracción continua; 3. (про звуки): барабанний - redoble del tambor; вибивати - (зубами) castañetear vi (los dientes)
дрібн0нький прикм. insignificante; espíritu cominero
дрібний прикм. 1. (невеличкий) menudo, pequeño; -і гроші (дрібняки) dinero suelto, calde- rillaf dinero suelto (menudo), cambio m, calderilla f, -і витрати gastos menudos (pequeños); ~ пісок arena fina; - дощ lluvia menuda; calabobos m (fam.); -а крадіжка robo pequeño, hurto от; - ремонт reparación pequeña, arreglo pequeño; 2. (соціально, економічно) pequeño; ~e господарство hacienda pequeña; -e виробництво producción pequeña; - власник pequeño propietario; -а буржуазія pequeña burguesía; - чиновник funcionario inferior, oficial
790
дуб
menor; 3. (нікчемний) mezquino, ínfimo; -і інтереси intereses mezquinos дрібнйти, подрібнювйти desmenuzar vt, triturar vt
дрібнйця ж 1. futesa f; bagatela f, pequenez f, nadería f, через ~ю por un quítame allá esas pajas, por nada; сперечатися через -i disputar por naderías; це аж ніяк не - esto no es una futilidad (una friolera); 2. mh. tontería(s) f (pl); 3. мн. у знач, присуд, no es nada; це 4 no es nada дрібнйчка ж 1. (абищиця) cosita f, bagatela f, 2. bagatela f, fruslería f, chécheres m pl (Ц. Am.) дрібніти, дрібнГшати disminuir* vi, achicar vi дрібно присл. 1. menudamente, en pequeños pedazos; - кришити (м'ясо) picar vt (la carne, etc.)’, - писати escribir menudo, tener letra menuda(pequeña)
дрібнобуржубзний прикм. pequeño burgués дpíбнoвлácницький прикм. de pequeño propietario
дрібнозбм ч с.-г. terreno granuloso дрібнозернйстий прикм. 1. с.-г. de grano fino; 2. геол. microgranulado дрібнозубий прикм. de dientes pequeños дрібнокалГберкаж escopeta de pequeño calibre дрібнокалГберний прикм. de pequeño calibre дрібноквіткбвий прикм. parvifloro дрібнолйстий прикм. parvifoliado дрібнолісся c boscaje m дрібноплідний, дрібноплбдий прикм.: -а вишня guinda pequeña
дрібнорбслий прикм. de pequeña estatura, bajo дрібноселйнськ-ий прикм.: ~e господарство economía pequeña campesina дрібносерГйН'Ий прикм.: ~e виробництво producción en series pequeñas дрібнбта ж 1. (про величину) pequenez f, 2. збірн. morralla f (тж. про рибу) дрібнотбм’я с temario insustancial (insignificante) ДрібнОТОВЙрН'ИЙ прикм. ек.\ ~е виробництво pequeña producción, producción artesana дріботіти, дріботйти andar a trote cochinero (а pasitrote), ir a paso de gallina дріб’язкбв-ий прикм. mezquino; ruin; -a людина persona mezquina (ruin), quisquilloso m; -і інтереси intereses mezquinos; Ч причіпки broncas ruines
дріб’язкбвість ж mezquindad f, pequenez f, ruindad f
дріб’язок ч 1. (дрібні речі) menudencia f, baratija f, minucia f, morralla f, 2. (дрібні гроші) cambio m, calderilla f
дрїждж-і мн. levadura f, пивні ~ levadura de cerveza; сухі ~ levadura seca; тісто на ~áx masa con levadura; рости (підійматися) як на ~ах crecer como la espuma дріжджовйй прикм. de levadura дрізд ч zorzal m; sinsonte m (Лат. Ам.)\ чорний ~ mirlo m; співочий - tordo músico дрізки мн.: разбити(ся) на ~ hacer(se) añicos ДР-Ік ч retama f, hiniesta f, tojo m; іспанський - atocha f, наповнювати -оком atochar vt Дрімбти dormitar vi; не - (пильнувати) estar ojo avizor, estar en guardia; -ся безос. (про бажання спати) tener modorra дрімлйв-ий прикм. soñoliento; - стан estado de modorra; -а тиша silencio soporífero Дрімлюга ч (птах) chotacabras m Дрімбта ж somnolencia f, soñolencia f, sopor m, modorra f
Дрімучий прикм. espeso, frondoso; ~ ліс bosque espeso (denso), selva f Дріт ч alambre m; колючий - alambre espinoso, alambrada f, шипована - alambre de púas Дробарка ж mex. granuladora f, trituradora f дробйльн ий прикм. triturador, de triturar; -a машина granuladora f, trituradora f ApooijHá ж зм. mostacilla f, perdigón m ДРобйти 1. quebrar* vt (розбивати); triturar vt; desmenuzar vt (подрібнювати); 2. (ділити) d»vidir vt; fraccionar vt; desmembrar* vt, desarti- 3"vt (розчленовувати) робитися 1. quebrarse (розбиватися); desmenuzarse (подрібнюватися); 2. (розпадати- ma Ü частини) dividirse; fraccionarse; desmembrarse, desarticularse (розчленовувати-
дробівнйця ж perdigonera f дрбблен-ий прикм. quebrado; triturado, desmenuzado (подрібнений); -а цегла ladrillo quebrado
дрбблення c 1. quebradura f, trituración f, desmenuzamiento m (подрібнення); 2. (ділення) división f, fraccionamiento m; desmembración f, desarticulación f, 3. біол. segmentación f дробовйй прикм. мат. fraccionario, quebrado; ~e число número quebrado; quebrado m, fracción дробовйк ч escopeta de perdigón дрбва мн. leña f, торговець -ми leñero m; колоти - partir (cortar) leña; наламати дров haberla hecho buena; хто в ліс, а хто по - unos por el cierzo, otros por el solano дровГтня ж leñera f дровозаготівля ж acopio de leña дроворуб ч leñador m
дров’ян-йй прикм. de leña; - склад almacén de leña; ~e опалення calefacción por leña дрбги мн. 1. (селянські) carreta f, 2. (поховальні) coche fúnebre
дрожжІетЬІог m; estremecimiento m; - у голосі temblor en la voz; мене пройняла - me entraron escalofríos; empecé a temblar дрбжки мн. coche ligero de cuatro ruedas; бігові - sulky m
дрозофіла ж зоол. drosofila f дромадбр ч (верблюд) dromedario т дрбсель ч 1. ел. bobina f carrete т; 2. mex. válvula f
дрбтик ч venablo m, dardo m дротян йй прикм. de alambre; -а загорожа alambrada f, Ч вироби trefilados m pl; -а щітка cepillo de púas metálicas дротйник ч зоол. larva de escarabajo дрбхвй ж (птах) avutarda f друг ч amigo m; щирий - amigo inseparable (íntimo); - дитинства amigo de la infancia; ~ дому amigo de casa; --приятель amigacho m; близький (задушевний) - amigo del asa; корисливий - amigo de taza de vino (de pelillo); робити друзями amigar vt, amistar vt, ставати друзями amigarse, amistarse; над -а старого нема в світі нікого = aceite у vino añejo, у amigo viejo; будь(те) -ом haga el favor, tenga la bondad; друзів пізнаєш у біді los amigos se conocen en la desgracia
друге c (страва) segundo plato; що на ~? ¿qué hay de segundo plato?
другий 1. числ. segundo; dos (дата, номер, сторінка); -e число, -ого числа el (día) dos; пів на -y la una y media; йому йде (пішов) - рік tiene un año cumplido; 2. прикм. (другорядний) segundo, secundario; на -ому плані en segundo plan; - голос segunda voz; -а скрипка segundo violín; 3. прикм. (що замінює перший) segundo; -а батьківщина segunda patria; -а молодість la segunda juventud; ~e дихання segundo impulso (aliento); з ~их рук (купити, дізнатися) de segunda mano; до -их півнів (проговорити, просидіти) hasta que cante el gallo, hasta los maitines другоклйсник ч alumno del segundo grado другокурсник ч estudiante del segundo año другорічник ч alumno que repite el año; calabazano m (/am.), alumno (estudiante) repetidor, repetidor m
другорйдн'Ий прикм. secundario, de segundo orden; accesorio (побічний); mediocre (посередній); -а роль papel secundario; -e питання cuestión de segundo orden, cuestión accesoria; -і члени речення грам, elementos secundarios de la oración
другосбртний прикм. 1. de segunda clase, de relleno; 2. (посередній) de calidad inferior (media) другочергбвий прикм. no prioritario, menos importante
дрУжб'а ж amistad f, договір про -y pacto de amistad; близька - amistad estrecha; бути в -і (з ким-н.) tener amistad (con), ser amigo (de); зав’язати -y contraer (trabar) amistad; підтримувати -y cultivar la amistad; жити в -i vivir en buena amistad; не в службу, а в -y no por favor sino por amor
дружелюбн ий прикм. benevolente, amistoso, amigable; afectuoso (сердечний)
дружелюбність ж benevolencia f, amistad f, amigabilidad f
дружелюбно присл. con benevolencia, amistosamente; afectuosamente дружйн'а ж mujer f, esposa f, узяти за -y tomar mujer
дружйти tener amistad, ser amigo; - з ким-н. tener amistad con alguien дружкб ч padrino m (del novio) дрУжн-ий прикм. 1. (згуртований) unido; -а родина familia unida; бути ~им з ким-н. ser amigo de alguien; 2. (одностайний) unánime; común, general; -і зусилля esfuerzos comunes; - сміх risa general; -і оплески aplausos unánimes
дрУжн’ій прикм. de amigo, amistoso; -є ставлення trato amistoso; -я послуга favor de amigo; - візит visita amistosa; бути на ~ій (короткій) нозі (з ким-н.) estar a partir un piñón (con), comer en el mismo plato дружно присл. 1. en (buena) armonía, amistosamente; жити - vivir en armonía; працювати - trabajar de acuerdo; 2. (разом) todos juntos; unánimemente (одностайно); - взятися до справи realizar un hecho todos juntos дружньо, по-дружньбму присл. amistosamente, con amistad дружбк ч зм. до друг друза ж геол. drusa f
друзйка ч amigóte т, compinche т; amigazo m (Лат. Ам.)
друїд ч іст. druida m
друк ч impresión f, глубокий - полігр. impresión en fondo, huecograbado m; офсетний - impresión offset; кольоровий - impresión en colores; вийти з -y publicarse, aparecer* vi, salir a la luz; підписати до -y autorizar la impresión, dar el visto bueno para la impresión; «publíquese»; imprimátur; підписано до -у preparado (firmado) para imprimir друкбр ч impresor m, tipógrafo m друкбрня ж tipografía f, imprenta f, підпільна - imprenta clandestina друкбрство c impresión f, imprenta f друкбрськ-ий прикм. tipográfico; -а машина máquina (prensa) de imprimir; - цех taller tipográfico, tipografía f, imprenta f, -а справа (друкарство) arte tipográfico, tipografía f, ~e мистецтво arte tipográfico, tipografía f, -a лінійка pie de rey, tipómetro m друкбван-ий прикм. impreso; -а літера letra impresa, letra de imprenta; - знак полігр. unidad tipográfica, carácter tipográfico; - аркуш полігр cuaderno m; ~e слово publicación f друкувбння c impresión f друкувйти 1. imprimir vt, estampar vt, tirar vt, - газету tirar un periódico; - на гектографі imprimir en hectógrafo; - на друкарській машинці escribir a máquina, mecanografiar vt, - на тканині estampar en tela; друкуючий пристрій impresora f, 2. publicar vt, editar vt, 3. фото fotocopiar vt, reproducir fotografías (grabados) друкувйтися 1.editar vt, publicar vi; багато - editar (publicarse) mucho; sudar la prensa; 2. estar en prensa
друшлйк ч escurridor m, colador m дрюк ч porra f, garrote m дрючбк ч garrote m дрюччя c збірн. porras f pl, estacas f pl дрйпати 1. arañar vt, rasguñar vt, 2. (погано писати або креслити) garrapatear vi, garabatear vi
дрйпатися 1. див. дряпати 1; 2. (дряпати одне одного) arañarse, rasguñarse; 3. (шкребтися) arañar vt
дряпнути однораз. до дряпати дряхлйй прикм. caduco, decrépito; senil, provecto (старечий)
дряхлість ж caducidad f, decrepitud f, senilidad f (стареча)
дуабн ч dun decano del cuerpo diplomático дуалГзм ч філос. dualismo m дуаліст ч філос. dualista m дуалістйчний прикм. філос. dualístico дуб ч 1. (дерево, матеріал) roble т, encina f, корковий - alcornoque т; 2. (про людину) alcornoque m
791
Ay6ácHTH
дубйсити echar un rapapolvá; pegar vt, zurrar vt дубйльн ий прикм. de curtido, de adobo; ~a кислота ácido tánico
дубйтель ч curtiente m, substancia para curtir дублбр ч кіно doble /7?, suplente m; sobresaliente m (тавр.); - космонавта suplente del cosmonauta
дубл0т ч 1. doble m; - книжки, рукопису segundo ejemplar del libro, del manuscrito; 2. (фальшива коштовність) doblete m дублік0т ч duplicado m; - документа duplicado del documento
ідублбн ч )монета) doblón m дубль ч 1. кіно toma f, 2. спорт doble victoria; 3. doble m (фішка в доміно); 4. муз. doble m 'дуб-лювйти 1. duplicar vt - чию-н. роботу duplicar el trabajo de alguien; 2. кіно doblar vt ~ роль doblar el papel; фільм -льовано українською мовою la película está doblada al ucraniano дублювйння c 1. duplicación f, 2. кіно doblaje m дублйж ч кіно doblaje m дублйнка ж abrigo de piel vuelta дубнйк ч robledal m, robledo m, roblería f, encinar m, encinal m
дуббв-ий прикм. 1. de roble(s), de encina(s); ~ лист hoja de roble; - стіл mesa de roble; - гай robledal m, robledo m, roblería f, encinar m, encinal m; 2. pesado, tosco; - стиль estilo pesado; 3. (жорсткий) áspero; -і яблука manzana áspera; ~a голова cabeza redonda дубонГс ч (птах) cascanueces m, trincapiñones m дубувйтий прикм. latoso, cargante дуг-á ж 1. arco m; - кола arco del círculo; брови ~ою cejas arqueadas; описати ~y trazar un arco; 2. (в упряжі) arco m (de las varas)', 3. (трамвайна) trole m; електрична ~ arco voltaico; зігнути в -у (кого-н.) meter en cintura (a) дуговий прикм. фіз. de arco (voltaico) дугоподГбний прикм. arqueado, en forma de arco
дуд-á ж caramillo m; швець, жнець, на ~y грець servir lo mismo para un barrido que para un fregado; ser un estuche. дудГти soplar vi (en un caramillo), pifiar vi дУдк-а ж 1. caramillo m; 2. мор. silbato m; танцювати під чию-н. -y bailar al son que le tocan (al son de la flauta) дудочк а ж rollo m\ згорнути папір ~ою arrollar (enrollar) el papel
ду0л-ь ж duelo /77, desafío m; викликати на - desafiar vt битися на -i batirse en duelo дуелйнт ч duelista m дубнья ж dueña f, señora de compañía дубт ч dúo m; співати ~ом cantar a dúo д^же присл. muy, mucho, bien; sumamente (доволі)', - добре muy bien; ~ багато mucho, muchísimo; не - no mucho; йому це не ~ подобається no le agrada mucho; усе це - хвилює todo esto le tiene muy emocionado; ~ вам вдячний le estoy muy (sumamente) agradecido дужий прикм. fuerte, vigoroso, robusto дужіса ж 1. зм. до дуга 2; 2. (ручка) asa f, - відра asa del balde; ~и окулярів patillas f pl; 3. мн. грам, paréntesis m (круглі)', квадратні -и corchetes m pl; фігурні ~и llaves f pl; abrazaderas f pl; взяти в ~и meter entre paréntesis; винести за -и sacar del paréntesis; y -ax entre paréntesis дук0т ч (монета) ducado m дуло c 1. boca f (de un arma de fuego)', 2. (ствол) cañón m
дульн ий прикм. de la boca (de un arma de fuego)', ~a частина parte de la boca дульцинбя ж dulcinea f дул я ж higa f, показати ~ю hacer la higa, hacer un corte de mangas; ~ з маком ni poco ni mucho, ni piante ni mamante
дум-а ж 1. pensamiento m; reflexión f (роздум); meditación f, думати -y meditar vt, cavilar vt', володар дум dueño de corazones; 2. літ. duma f (género de canciones épicas populares ucranianas); 3. duma f, Дума (парламент у Росії) дума-ти 1. pensar* vt (en, sobre); reflexionar vt (en, sobre) (роздумувати); - про кого-н. pensar en alguien; - над задачею reflexionar en (sobre) el problema; 2. (вважати) pensar* vt, creer vt; suponer* vt (припускати); що ви про
це -єте? ¿qué piensa Ud. de eso?; я теж так ~ю también pienso lo mismo; 3. (на кого-н.) sospechar vt (de), pensar* vt (de); 4. (намірятися) pensar* vt (+ inf), tener la intención de (+ inf); він ~є їхати él piensa partir; про це годі й - sobre esto ni pensar; 5. (дбати) preocuparse (de, por); ~ про інших preocuparse por otros; не -ю! (навряд) i no pienso!, ¡no creo!; я -ю! (звісно) ¡ya lo creo!, ¡claro está!, ¡cómo!, ¡sin duda alguna!; не довго ~ючи sin pensarlo mucho; багато про себе - volverse muy engreído, ser presuntuoso; добре (погано) ~ про кого-н., про що-н. pensar bien (mal) de uno, una cosa; і не -й(те) ni flores
дума-тися безос. 1. (гадатися) parecer* vi; мені ~ється, що... me parece que..., pienso (creo) que...; 2. (про стан роздумів) se piensa, se reflexiona; ~ється тільки про це constantemente se piensa en esto дум-дум: куля ~ bala dum dum дум ка ж 1. pensamiento m; idea f (ідея); глибока, цікава ~ pensamiento profundo, interesante; idea profunda, interesante; упереджена ~ pensamiento preconcebido; задня ~ segunda intención, reserva mental; основна ~ (чого-н.) pensamiento (idea) fundamental (de); нав’язлива - idea fija; на ~ку автора según el pensamiento (idea) del autor; напрям ~ок modo de pensar, mentalidad f, подати ~ку dar (sugerir) una idea, lanzar una idea; зібратися з ~ками reconcentrarse; читати чиї-н. ~ки beberle a uno los pensamientos; йому сяйнула ~ una idea cruzó por su mente; відкинути ~ку descartar una idea; примиритися з -кою (про що-н.) hacerse a la idea de una cosa; його переслідує ~ le persigue una idea; йому спало на -ку le vino a la cabeza (se le ocurrió) una idea; це навело (наштовхнуло) його на ~ку esto le sugerió la idea; не припускати (і) ~ки про... no concebir que..., по pasar a creer que..., по caber en la cabeza la idea de que... 2. opinión f, parecer m; criterio m, juicio m; громадська ~ opinión pública; поділяти чию-н. -y compartir la opinión de alguien; висловити свою -y exponer su criterio; залишитися при своїй ~ці reservarse su opinión; insistir en su opinión; на мою ~y a mi juicio; я тієї ~и, що... mi opinión es que...; бути доброї -и про кого-н. tener un buen juicio (criterio, concepto) sobre (de) alguien; бути про себе високої ~и tener un alto concepto de sí mismo; обмін -ами cambio de pareceres; змінити свою -y mudar de parecer; на загальну -y en opinión general; 3. зм. do дума 1; 4. літ., dumka f (género de canciones líricas populares ucranianas); 3. (подушечка) almohadilla f, cojín m думпкйр ч mex. vagón de báscula, vagón volquete
д^мськ-ий прикм. de la duma дунайськйй прикм. del Danubio дунути до дути 1
дул а ж culo т; trasero m; жарг. лизати, цілувати ~у lamer el culo; іди в -у! ¡vete a tomar por culo!; з голою -ою con el culo al aire дупель ч (птах) becada f дуплбт ч (на більярді) doblete m дуплйстий, дуплйстий прикм. agujereado, ahuecado
дуплб с agujero т, hueco m дур ень ч 1. tonto /77, bobo m, simple m, imbécil m; pendejo m (Лат. Ам.); несосвітенний - tonto de capirote; безнадійний ~ tonto de remate; пошитися в -ні hacer el primo, quedar como un tonto; прикинутися - нем hacerse el tonto; не клей ~ня no seas tonto; пошити в -ні dejar plantado; клеїти ~ня hacer tonterías; - на -ні entre bobos anda el juego; -ням закон не писаний = bobos van al mercado, cada cual con su asno; 2. imbécil m, mentecato m, zoquete m, topo m; elemento m (П. Ам.); - царя небесного bobalicón m, melón m дур0па ж tonta f, boba f дурило ч див. дурень
дурйн'а ж: з ~ою alma de Dios, bobo (ас#.), bendito (adj.); він з ~ою está un poco tocado, está chiflado
дурйти (ошукувати) chasquear vt, mistificar vt дурість ж tontería f, estupidez f, necedad f
дурГти 1. entontecer* vi; 2. cometer tonterías (sandeces); 3. (бешкетувати) armar escándalos; hacer travesuras (picardías) дурмйн ч 1. (рослина) estramonio m, datura f, 2. opio m, narcótico m; як y -i como si hubiera tomado opio
дурмйнити 1. aturdir vt, marear vt, 2. embotar vt; atontar vf, dejar estupefacto, pasmar vt alucinar vt, embriagar vt (п’янити) дурм0нитися atontarse, pasmarse дурм0нний прикм. estupefaciente; - запах olor embriagador
дурн0нька ж зм. tontuela f, boba f дурн-йй прикм. 1. tonto, bobo; mentecato, sandio (простакуватий); zopenco, zote (тупий); fatuo; dundo, aguasado (Лат. Ам.); junípero (Кол.); дурний, аж світиться tonto dé capirote, más tonto que pichóte; 2. estúpido, idiota, imbécil; по-~ому a lo tonto, bobamente дурник ч tonto m, simplón m; bobo m (юродивий); клеїти -a hacerse el tonto дурнйц'Я ж tontería f, bobada f, estupidez f, disparate /77, absurdidad f (нісенітниця); macana f (Лат. Ам.); робити -i hacer tonterías; молоти -і decir tonterías (estupideces); (які) -i! ¡(qué) tonterías!
дурнГшати atontarse, volverse tonto дурнув0тий прикм. bobalicón, simple; - вигляд aspecto de bobalicón дуро c невідм. (монета) duro m дурощі мн. tontería f, extravagancia f, capricho m; викинути - з голови quitarse la tontería (el capricho) de la cabeza; вибити - (з кого-н.) quitar la tontería (el capricho) de la cabeza (a) дути 1. soplar vi; вітер дме sopla el viento; тут дме безос. aquí hay corriente (de aire); 2. mex. (видувати) soplar vt, afollar vt; він і в ус не дме no se inmuta, se queda (está) como si tal cosa дут-ий прикм. 1. hueco (порожнистий); hinchado (надутий); 2. (фальшивий) inflado, hinchado; -і цифри cifras hinchadas датися 1. (роздуватися) hincharse; 2. (на кого-н.) enfurruñarse (con); estar de morros (con)
дуттй c mex. sopladura f, afolladura f дух ч 1. (психічний, моральний стан) ánimo т; espíritu m; здоровий - espíritu sano; бойовий - espíritu combativo; - сперечання espíritu de contradicción; сила духу fuerza moral; піднестися -ом cobrar (tomar) ánimo; занепадати -ом perder el ánimo; caer(se) de ánimo; descorazonarse; набиратися -y cobrar ánimo; йому забракло -у, щоб... él tuvo fuerzas para...; 2. (основа, сутність) espíritu m; у дусі en la línea de..., en el sentido de...; - закону espíritu de la ley; у тому самому дусі de un modo análogo; 3. (подих) aliento m, hálito m; пепевести - tomar aliento; одним духом sin tomar aliento; мені - перехоплює se me corta la respiración; випустити - expirar vi; dar (despedir, rendir, exhalar) el espíritu; 4. (запах) olor m; важкий - olor insoportable; 5. (привид) espíritu m, fantasma m, espectro m; злий - espíritu maligno (inmundo); aña f (Лат. Ам.); викликати ~ів llamar a los espíritus; святий - рел. espíritu santo; убогий -ом pobre de espíritu; - і буква закону el espíritu y la letra de la ley; скільки -y (щодуху) como alma que lleva el diablo; про нього ні слуху ні духу по da ninguna señal de vida, no se tiene ninguna noticia de él; щоб духу твого тут не було! ¡qué (aquí) no quede de ti ni el aire!
духан ч duján m (taberna en el Cáucaso y en los países de Oriente)
духівнйк ч церк confesor /77, padre espiritual духівнйця ж testamento m духмйний прикм. див. запашний духовбнств'О с збірн. clero /77, clerecía f, біле ~ clero secular (regular); чорне - monjes m pl; monacato m; ненависть до -a clerofobia f духов-йй прикм. 1. (про музичні інструменти) de aire, de viento; - оркестр banda f (de música); 2. (що діє стисненим повітрям) de aire comprimido; -а рушниця escopeta de aire comprimido; 3. (що діє нагрітим повітрям): -а піч horno de aire caliente духбвка ж horno m
792
ДЯЧОК
nyxóBH-ий прикм. 1. espiritual, intelectual; ~a близькість comunidad espiritual; ~e життя vida espiritual; робити ~им espiritualizar vt; 2. (іцерковний) eclesiástico, clerical; -а особа clérigo m, eclesiástico m; ~e училище seminario conciliar; - сан dignidad eclesiástica; ~a музика música religiosa (sagrada); ~ заповіт testamento m; - син церк hijo espiritual духбвність ж espiritualidad f духопблити zumbar vt, zurrar vt, tundir vt flyxóTá ж calor sofocante, bochorno m душ ч ducha f, duchas f pl (публічний)', холодний ~ ducha de agua fría; прийняти - ducharse душ-á ж 1. alma f, ánimo m; у глибині ~i en el fondo del alma; до глибини ~i hasta el fondo del alma; усіма силами ~i con todas las fuerzas del alma; від усієї ~i de todo corazón; любити всією ~ею querer entrañablemente; грати, співати з ~ею jugar, cantar con todo el alma; працювати з ~ею trabajar con entusiasmo; вкладати ~ в що-н. poner el alma en una cosa; 2. (людина) alma f, habitante m (як одиниця людності)', ані душі nadie; ані живої душі ni un alma viviente (nacida); на душу населення por habitante, por persona, per capita; 3. (натхненник) alma f, - товариства el alma de la sociedad; порухи ~i movimientos del alma; підла - alma atravesada (de Caín, de Judas); черства ~ alma de cántaro; добра ~ alma de Dios; неприкаяна - alma en pena; всією ~ею con alma y vida, con toda el alma, con mil almas; ~ з тілом розлучається con el alma en la boca (entre los dientes); душею i тілом en cuerpo y alma; в душі (про себе) en sí; para sí; en su interior; жити - в душу vivir en armonía; душі не чути (в кому-н.) amar con locura (а); - у мене не лежить, мені не до душі no es para mi genio; ~ у нього не на місці está en ascuas; - у мене в п’яти пішла estoy con el alma en un hilo, se me cayó el alma a los pies; щира ~ lleva el corazón en la mano; у чому тільки - тримається se le escapa el alma del cuerpo; está hecho un hospital; скільки ~ забажає tanto como se quiera, a discreción; виливати -у (перед ким-н.) abrir su pecho (su alma) a uno; вкласти всю душу poner todo el alma (en); кривити душею tener dos caras, ser hipócrita; влізти в душу (кому-н.) ganarse (а), meterse en el alma (de); витрясти душу з кого-н. arrancarle (sacarle) a uno el alma; y мене - крається se me arranca el alma; віддати Богові душу dar (entregar, exhalar, rendir) el alma, dar el alma a Dios; продати душу чортові
dar el alma al diablo; не мати душі no tener alma; потішити свою душу entretener su alma; говорити по душах hablar con el corazón el la mano; hablar al alma; стояти над душею no dar sosiego, importunar vt, exigir con insistencia; не мати ні гроша за душею no tener ni una perra chica, по tener ni cinco; вмістище -i almario m; відвести -y desahogar el alma; --чоловік un alma de Dios; з дорогою душею con toda el alma; чужая - - ліс nadie conoce el alma de nadie, cada uno es un mundo; як бог на -у покладе a la buena de Dios душ0вний прикм. 1. (стосовний душі) espiritual, del alma; moral (духовний)', - спокій calma f, - стан estado espiritual; 2. (щирий) sincero; cordial (сердечний)', afectuoso (ласкавий); -а хвороба enfermedad mental душбвність ж sinceridad f, cordialidad f (сердечність); afectuosidad f (ласкавість) душбвно присл. sinceramente; cordialmente (сердечно); afectuosamente (ласкаво) душевнохвбрий 1. прикм. alienado; 2. ч alienado m, demente m душенька ж зм. до душа 1 душечка ж alma candida душйтель ч opresor m
душйти 1. (убивати) ahogar vt, asfixiar vt (про гази, дим); estrangular vt (за горло); 2. (утруднювати дихання) sofocar vt, ahogar vt; мене душить кашель me ahoga la tos; його душать сльози le ahogan las lágrimas; його душить злоба le ahoga la cólera; 3. (гнобити, утискати) oprimir vt, sofocar vt, aplastar vt (придушувати); - свободу ahogar (aplastar) la libertad; - в обіймах estrechar entre los brazos душйця ж: паскудна ~ alma baja (vil); нікчемна - hombre mediocre
душка ч і ж (про приємну людину) persona simpática (encantadora); він такий - es encantador
душний прикм. sofocante, bochornoso; - день día sofocante
душнйк ч див. віддушина 1 душно безос. у знач, присуд.: тут - aquí no se puede respirar; мені - me sofoco, me ahogo Ayiuoeá ж cuarto (sala) de duchas душовйй прикм. (стосовний душу) de ducha^); - павільйон casa de duchas душогрГйка ж див. тілогрійка душогуб, душогубець ч homicida т, facineroso т, malvado m
душогубка ж 1. (човен) canoa ligera; 2. (для умертвіння газом) automóvil con cámara de gases
душбк ч 1. (легкий запах) olor ligero; 2. (запах гнилизни) husmo т; риба з душком pescado atrasado (que husmea); м’ясо з душком carne un poco pasada
душоприк0зник ч юр. ejecutor testamentario, albacea m (testamentario) дьбготь ч brea f, alquitrán m; деревний ~ alquitrán vegetal; кам'яновугільний ~ brea de hulla residual, alquitrán de carbón; мазати -тем alquitranar vt, embrear vt; ложка -тю в бочці меду un poco de hiél echa a perder mucha miel, una gota de acíbar en un balde de miel дюжин-а ж docena f, -ами por docenas; спродуваний -ами docenal; утворений з ~и (предметів) docenario; чортова - la docena del fraile дюйм ч pulgada f
дюймбвий прикм. de una pulgada; - цвях clavo de una pulgada дюна ж duna f
дюралбвий прикм. див. Дюралюмінієвий дюраль ч див. Дюралюміній дюралюмГнієвий прикм. de duraluminio дюралюмГній ч duraluminio m дюш0с ч (сорт груш) pera de agua дйгель ч (рослина) angélica f дйдечко ч tiíto т; американський - indiano m дйдьк’О ч 1. tío т; рідний - tío carnal; двоюрідний (троюрідний) - tío segundo (tercero); - з боку матері (батька) tío materno (paterno); 2. (як звернення) señor; працювати на чужого -а trabajar para el inglés (para el nuncio) дяк ч 1. icm. pasante m, escribiente m; 2. sacristán m
дйку-вати agradecer* vt; expresar su gratitud, dar las gracias; ~ю тобі (вам)! ¡gracias!, ¡te (se) lo agradezco!; дуже -ю (le) estoy profundamente agradecido
дйтел ч pico m, pájaro carpintero, picamaderos m; зелений - picoverde m дйтлів прикм. de pájaro carpintero, de picamaderos
дячйхаж sacristana f
дяч-óK ч sacristán m; посада ~ка sacristanía f
793
Єб0НОВ'ИЙ
еббнов'ий прикм. de ébano; ~е дерево ébano m
ебонГт ч ebonita f
евакогоспіталь ч hospital de sangre евакопункт ч oficina de evacuación eeaicyáTop ч encargado de (la) evacuación евакуацГйний прикм. de evacuación, evacuante eeaicyáijin ж evacuación f евакуйбваний 1. дієприкм. від евакуювати; 2. чevacuado m
евакуюв0ти док. evacuar vt (de un lugar peligroso, etc.)
евакуюватися недок. evacuarse (de un lugar peligroso, etc.) obóh ч eveno m ев0на ж evena f obóhk ч evenco m евбнкійка ж evenca f евенкійський прикм. evenco ЄВ0НСЬКИЙ прикм. eveno евентудльний прикм. eventual евкаліпт ч eucalipto m
евкаліптовий прикм. de eucalipto; ~а олія eucaliptol т; ~е дерево eucalipto m евольв0нта ж мат. evolvente f еволюта ж мат. evoluta f еволюційний прикм. evolucionista; ~е вчення evolucionismo m
еволюціонГзм ч evolucionismo m еволюціонГст ч evolucionista m еволюціонув0ти evolucionar vi еволюці'Я ж evolución f, теорія ~ї teoría de la evolución; ~ всесвіту evolución del universo 0врика виг. eureka евритмГчний прикм. eurítmico евритмГя ж euritmia f евтанйзія ж мед. eutanasia f евфемізм ч eufemismo m евфемістйчний прикм. eufemístico евфонічний прикм. літ. eufónico евфонія ж літ. eufonía f егалітарйзм ч igualitarismo m eré виг. anda, toma; vaya егід-а ж égida f, egida f, під ~ою bajo la égida егоїзм ч egoísmo m
егоїст ч egoísta m\ не будь таким ~ом no seas tan egoísta
егоїстйчний прикм. egoísta егоїстйчність ж див. егоїзм егоїстйчно присл. como un egoísta еготйзм ч egotismo m егоцентрйзм ч egocentrismo m егоц0нтрик ч, егоцентрйст ч egocéntrico т, egoistón m
erpéTica ж airón m Едда ч міф. eddas
едельвбйс ч (рослина) pie de león, perpetua de las nieves ед0м ч edén m едйкт ч icm. edicto m едйл ч icm. edil m
еж0ктор ч mex. eyector m, eductor m езопівський прикм.: ~a мова lenguaje esópico езотерйчний прикм. esotérico ейфорійний прикм. eufórico ейфорія ж euforia f, почувати ~ю sentir euforia екарте с невідм. карт, ecarte m еквадбрець ч ecuatoriano m еквадбрка ж ecuatoriana f еквадбрський прикм. ecuatoriano; del ecuador еквйтор ч гвогр. ecuador т\ магнітний ~ ecuador magnético; небесний - астр. ecuador celeste
екваторійл ч астр. ecuatorial m екваторійльний прикм. геогр. ecuatorial еквівал0нт ч equivalente т\ загальний ~ equivalente universal
еквівал0нтний прикм. equivalente еквівал0нтність ж equivalencia f еквілібрйст ч equilibrista m еквілібрйстика ж equlibrismo m еквіпотенційльний прикм. фіз. equipotencial 0кер ч геод. escuadra (de agrimensor) екзальтйція ж, екзальтбваність ж exaltación f, exaltamiento m екзальтбваний прикм. exaltado екзймен ч див. іспит екзаменйтор ч examinador m екзаменаційний прикм. de examen, de exámenes; ~a сесія temporada de exámenes; ~ білет papeleta de examen; ~a комісія tribunal de exámenes
екзаменув0ти недок. examinar vt екзаменувйтися examinarse, rendir el examen, pasar examen
екзйрх ч церк. exarca m, exarco m екзекутор ч 1. administrador m, ecónomo m\ 2. (виконавець тілесного покарання) ejecutor m, ejecutor de la justicia
екзекуція ж 1. (тілесне покарання) pena corporal; 2. (виконання вироку) ejecutoria f, ejecución f (вилучення майна) екзбма ж мед. eccema f екземпляр ч (зразок) espeicimen т\ muestra f екзерцйція ж військ, ejercicio m екзистенціалізм ч філос. exietencialismo m екзистенціаліст ч філос. existencialista m екзог0нний прикм. геол. exógeno, exogénico
екзотерйчний прикм. exotérico екзотермічний прикм. хім. exotérmico екзбтика ж exotismo т, exotiquez f екзотйчний прикм. exótico екзотйчність ж exotismo m еківбк ч equívoco m екіп0ж1 ч (коляска) carruaje т, coche m екіп0ж2 ч (команда) tripulación f, dotación f; льотний ~ personal de vuelo; ~ субмарини la dotación de un submarino екіпірбвка ж (спорядження) equipo m, equipaje екіпірувйння c (дія) equipo m екіпірувйти 1. (спорядити) equipar vt: 2. (забезпечити одягом, взуттям) equipar vt, trajear vt
еклампсія ж мед. eclampsia f еклектйзм ч eclecticismo m, eclectismo m еклйктик ч ecléctico m еклйктика ж eclectismo m, eclecticismo m еклектйчний прикм. ecléctico eiuiép ч (тістечко) canuto m, canutillo m (pastel)
екліметр ч геод. eclímetro m екліптика ж астр. eclíptica f еклбга ж літ. égloga f екблог ч ecólogo m
екологічний прикм. ecológico; ~а катастрофа desastre, ecológico; ~а небезпека peligro medioambiental; Ч продукти alimentos ecológicos еколбгія ж ecología f
еконбм ч 1. (господарник) administrador т, ecónomo т\ 2. (економіст) economista т; 3. (ощадлива людина) hombre parsimonioso економййзер ч mex. economizador m економетрйчний прикм. econométrico економ0трія ж econometría f еконбмити недок. economizar vt, ahorrar vt, ~ час economizar (ahorrar) el tiempo; - на всьому economizar (ahorrar) en todo економізм ч economismo m, economicismo m еконбміка ж 1. (лад: наукова дисципліна) economía f, 2. (господарське життя) vida económica; тіньова ~ economía sumergida економіст ч economista m економічний прикм. económico; ~а політика política económica; ~а географія geografía económica; ~а залежність dependencia económica; 2. económico, ahorrativo, economizador; ~ двигун motor económico (con economizador) економічність ж rendimiento económico, eco- nomicidad f
ЄКОН0МІ Я ж economía f, parsimonia f (ощво- ливість): режим ~ї régimen de austeridad (económica); для Ч часу para economizar el tiempo,
794
eneicrpo3BapfOBá4
para ahorrar tiempo; з Ї por (para) economía; nñiwa ~ economía política еконбмка ж ama de ilaves (de gobierno) еконбмний прикм. económico; parsimonioso ощадливий economicista, economizador еконбмність ж economía f, parsimonia f ощадливість economicismo m еконбмно присл. económicamente, con economía; parsimoniosamente ощадливо екос0з ч муз. escocesa f екосистбма ж ecosistema m eKpáH ч pantalla f, ірмй pantalla ancha (panorámica); аві нй blindaje exterior; вд m ~ cortina de agua; (вони blindaje de hormigón; kbhi y noticiario m\ noticiero m Я Ам. de cine o televisiyn ; apa y el astro de la pantalla; мпй телебачення la pequeña pantalla
екраніз0ція ж daptación cinematográfica екранізув0ти adaptar al cine екр0нний прикм. de pantalla екранбваний діеприкм, прикм. mex. apantallado, pantallado, blindado екранув0ння c теж. apantallamiento m, blindaje екранув0ти теж. apantallar vt pantallar vt blindar vt
екс- колишній ex; есіінар ex ministro excráycTep ч теж. eductor m, ventilador eductor, extractor m
ексгум0ція ж мед. exhumación f ексик0тор ч спец, desecador m екскав0тор ч теж. excavadora f, excavador m; cavadora f, cavador m Я Ам. ; одюй excavadora andante (automotriz) екскав0торн'ИЙ прикм. excavador; de excavadora про екскаватор; de excavación про роботи і ргіви excavación fi trabajo de excavación
екскав0торник ч excavador m persona екскав0ція ж excavación f екскременти mi . excrementos m pl éKCKypc ч digresión f, щвт в іскрю una breve digresión histórica екскурсінт ч excursionista m екскурсГйний прикм. de excursión, de excursiones
екскурсія ж 1. excursión f, visita f до музею ; 2. група учасників excursionistas m pl екскурсовбд ч guía m, cicerone m екслібрис ч ex libris m
експансивний прикм. expansivo; fogoso запальний
експансйвність ж expansibilidad f, fogosidad f запальність
експансіонГзм ч expansionismo m експансіоністський прикм. e pansionista; a гигіиа política expansíonista експ0нсія ж expansión f, política expansio- nista
експатрі0ція ж expatriación f експатріюв0ти expatriar vt експатріюв0тися expatriarse експедйрувати недок. спец, expedir* vt despachar vt
експедйтор ч expedidor m, remitente m, transportista m
експедйці-я ж 1. expedición f, piyxwe expedición de salvamento; і^нве expe- djción punitiva; шроти ю enviar una expedición; 2. відправлення expedición f, envío m; estafeta f поштою
експедицГйний прикм. 1. спец, de expedición; 2. загін expedicionario експеримбнт ч experimento т, experiencia f експеримент0льний прикм. experimental експеримент0тор ч experimentador m експеримент0торство с experimentalismo m експериментув0ння с experimentación f експериментув0ти недок. experimentar vt nacer experimentos *
eKcnépT ч experto m, perito m\ ш дму і в a juicio de los peritos
®кспертйз*аж1. peritación f, peritaje m, examen 06 peritos; informe pericial (de peritos); рбіи У apreciar (examinar) pericialmente, hacer una Peritación, hacer examen pericial; 2. експерт- на комісія comisión de peritos
експбртн'ий прикм. de peritos, pericial; a ююя comisión de peritos експіратбрн'ий прикм. спец, espirado, espiratorio; i 3bjm sonidos espirados експір0ція ж спец, espiración f експлант0ція ж біол. explantación f експлік0ція ж спец, exposición ft explanación f експлозйвний прикм. лінгв. explosivo експлуат0тор ч explotador m експлуат0торський прикм. de explotador(es), explotador
експлуат0ці-я ж explotación t шли (зри ) в ю poner en explotación; грданй до ї explotable; рвіошш гррди рингів
la explotación (el aprovechamiento) racional de los recursos naturales дою грві la explotación del trabajo infantil експлуатаційний прикм. de explotación; a ruywab potencia en servicio normal; i a рвафши características de utilización (de servicio); і втрап stos de explotación (de utilización; de mantenimiento) експлуатув0ти недок. explotar vt експозйметр ч прилад exposímetro m експозицГйний прикм. літ. de exposición; 2.
виставковий para exposición експозйція ж exposición f eKcnoHáT ч objeto expuesto, muestra f eKCnOHÓHTPos,t°r m експонбметр ч exposímetro m експонув0ти 1. виставити exponer* vt] 2. фото someter a exposición; 3. шаж. exponer* vt éxcnopT ч ежроііасіуп f eKcnopTép ч exportador m бкспортн ий прикм. de exportación; а трствя exportación/; і тсщи mercancías de exportación
експортув0ння c exportación f експортув0ти exportan// eKcnpóc ч tren expreso, expreso m експресивний прикм. expresivo експресйвність ж carácter expresivo, fuerza expresiva
експресіонГзм ч мист. expresionismo m excnpecioHÍCT ч мист. expresionista m експресіонГстський прикм. мист. expresionista
експрбсія ж fuerza expresiva; expresión f виразність
експрбмт ч літ. improvisación f, impronto m\ 2. муз. impromptu m
експрбмтом присл. improvisadamente; de improviso несподівано ; гшрт ~ hablar sin preparación (de repente) експропрі0тор ч expropiador m експропрі0ція ж expropiación f, desposeimiento m
експропріюв0ти expropiar vt desposeer vt (de) екстаз ч éxtasis ft гріти в extasiarse; дво дти гидив до у hacer extasiarse al público екстатйчний прикм. extático екстенсйвн'ий прикм. extensivo; е пас пдовю economía extensiva екстер’0р ч спец, exterior m екстериторі0льний прикм. юр. extraterritorial екстериторі0льн-ість ж юр. extraterritorialidad ft грго азі derecho de extraterritorialidad екстбрн ч externo m alumno ; залиш cм
terminar los estudios como externo eKCTepHáT ч estudios de externos GKCTnpnáTop ч с.-г. extirpador m екстирп0ція ж мед. extirpación f éKCTpa прикм. невідм. extra, excelente, super екстраваг0нтний прикм. extravagante екстраваг0нтність ж extravagancia f екстраваг0нтно присл. extravagantemente екстравбрт ч псижол. extravertido т, extrovertido m
екстрагув0ння с жім. extracción f екстрагув0ти мед. extraer* vt, 2. жім. extraer* vt extractar vt
екстрадйція ж юр. extradición f екстр0кт ч extracto m
екстрактйвн ий прикм. жім. extractivo, extrayente; і рвшні substancias extractivas, extractivos m pl екстракціяж мед tr iy
екстраординарний прикм xtraordinario; ~ фофкр profesor supernumerario екстраордин0рність ж (lo) extraordinario екстраполювати док. і недок. tr ро r t варвпнр rso o ot s tr s sori s екстрасенсорний прикм tr s sori екстремальний прикм tr mo extremado екстремізм ч tr mis mo m екстремют ч extremista m бкстрений прикм. urgente, perentorio; extraordinario надзвичайний especial про потяг); extraordinario про випуск газети) 0кстреність ж urgencia f 0кстрено присл. urgentemente ексуд0т ч мед. exudado m ексуд0ція ж мед. exudación f ексцентрик1 ч теж. excéntrica f ексцЬнтрик2 ч (артист) excéntrico m, clown m ексц0нтриковий прикм. теж. de (con) excéntrica^)
ексцентрйчний1 прикм. незвичайний excéntrico
ексцентрйчний2 прикм. мат. excéntrico ексцентрйчність ж excentricidad f ексцентрйчно присл. excéntricamente ексц0с ч exceso m екс-чемпібн ч ex campeón m ектоген0з ч біол. ectogénesis f ектод0рма ж біол. ectodermo m екуменізм ч ecumenismo m екю ч невідм. (монета) escudo m ел0стик ч (воюю пане ) elástico m еластйчний прикм. elástico еластйчність ж elasticidad f eneeáTop ч 1. зерносжовище depósito de cereales; silo m, silero m con elevador; 2. підйомник elevador m, montacargas m елегантний прикм. elegante елег0нтність ж elegancia f елег0нтно присл. elegantemente елегГчний прикм. elegiaco ел0гія ae літ. elegía f, 2. tristeza f, melancolía f електриз0ція ж спец, electrización f електризув0ти спец, electrizar vt електризув0тися фіз. electrizarse електрйк ч electricista т\ ім>ф ingeniero electricista
ел0ктриюа ж electricidad f, завіти шаоти у encender, apagarla electricidad; гризи у instalar (la) electricidad електрифік0тор ч electrifícador m електрифік0ція ж electrificación f електрифікбваний діеприкм. і прикм. electrificado
електрифікув0ти electrificar vt електрйчка аз tren eléctrico електрйчн-ий прикм. eléctrico; cor¬
riente eléctrica; а голма bombilla flámpara eléctrica; e овитя alumbrado eléctrico данк timbre eléctrico лчлнк contador m de la corriente ; ~ щщ descarga eléctrica a дга arco eléctrico (voltaico) сгілвь silla eléctrica; ща ш oy сгі/ьі electrocución ft oar torpedo m pez
електроапаратура ж aparatos eléctricos електробрйтва жтадиіпіііа eléctrica de afeitar електрббус ч autobús eléctrico електровимГрювальний прикм. electromét- rico
електровбз ч теж. locomotora eléctrica, electromotriz f
електрогіт0ра ж guitarra eléctrica електрбд ч фіз. electrodo m електродвигун ч теж. electromotor m, motor eléctrico
електродин0міка ж фіз. electrodinámica f електродинамічний прикм. фіз. electrodinámico електрбдний прикм. фіз. de electrodo(s) електродоїння с с.-г. ordeño eléctrico електроен0ргія ж energía eléctrica електробмність ж фіз. capacidad eléctrica електроживл0ння ñ теж. suministro de energía eléctrica, alimentación eléctrica електрозварюв0ння c electrosoldadura f, soldadura eléctrica
електрозварюв0ч, електрозв0рник ч soldador eléctrico, electrosoldador m
795
електроізоляційний
електроізоляційний npuKMk aislador eléctrico електрокбр ч mex. carretilla eléctrica електрокардіогрбма ж мед. electrocardiograma m
електрокардібграф ч (прилад) electrocardiógrafo m
електрокардіогрбфія ж electrocardiografía f електролбмпа ж bombilla f, lámpara eléctrica електрбліз ч хім. electrólisis f електрблізний прикм. хім. electrolítico електролікувбльний прикм. electroterápico електролікувбння ñ electroterapia f, tratamiento por (la) electricidad електроліт ч хім. electrólito m електролітйчний прикм. хім. electrolítico іелектромагнетйзм ч фіз. electromagnetismo m
електромагніт ч фіз. electroimán m 'електромагнітний прикм. фіз. electromagnético
електромашйна ж máquina eléctrica електромербжа ж red eléctrica електрометалургія ж electrometalurgia f електрбметр ч фіз. electrómetro m електрометрйчний прикм. фіз. electrométrico електром0трія ж фіз. electrometría f електромехбнік ч electromecánico m електромехбніка ж electromecánica f електромеханічний прикм. electromecánico електромобіль ч electro móvil m електромолотіння с с.-г. trilla eléctrica електромонтбр ч electricista m електромотбр ectromotor т, motor eléctrico електрбн ч фіз. electrón m електронатйрач ч encerador eléctrico електронегатйвний прикм. фіз. electronegativo
електрбніка ж electrónica f електрбнн-ий прикм. фіз. de electrón, electrónico; ~а теорія teoría electrónica; -а лампа lámpara electrónica (termoiónica), tubo electró- nicp (termoiónico), válvula termoiónica електрбнник ч especialista en electrónica електроннолромен0в-ий прикм. фіз.: ~a трубка lámpara (tubo) de rayos catódicos електроозбрбєність ж suministro de energía eléctrica
електробранка ж с.-г. labranza eléctrica, electrocultivo m
електропаяльнйк ж soldador eléctrico електропередбча ж mex. transmisión de energía eléctrica електропйлка ж sierra eléctrica електропилосбс ч aspiradora eléctrica електропіч ж mex. electrohorno m, horno eléctrico
електроплавлбння c fundición eléctrica електроплитб ж cocina eléctrica електроплйтка ж cocinilla (estufilla) eléctrica електроплуг ч arado eléctrico електропобутбв-ий прикм.: ~i прилади aparatos eléctricos de uso doméstico, aparatos electrodomésticos
елекгропозитйвний прикм. фіз. electropositivo електропбїзд ч tren eléctrico електропостачбння c suministro de energía eléctrica
електропрйвод ч electropropulsión f електропрйлад ч aparato eléctrico електропрбвідсаЬІе eléctrico електропровідний прикм. фіз. electrocon- ductible
електропровідність ж фіз. electroconductibilidad f
електропровбдка ж tendido eléctrico, cables eléctricos
електропрогравбч ч tocadiscos m електропромислбвість ж industria eléctrica електрорушійн-ий прикм. фіз. electromotor; ~a сила fuerza electromotriz електросилов-йй прикм.: ~a станція central eléctrica
електроскбп ч фіз. electroscopio m електростбль жеіейгоасего m, acero de horno eléctrico
електростбнція ж central eléctrica; атомна ~ central atómica eléctrica
електростатика ж фіз. electrostática f електростатйчний прикм. фіз. electrostático електротерапГя ж мед. electroterapia f електротбхнік ч electricista т, electrotécnico m електротбхніка ж electrotecnia f, electrotécnica f електротехнічний прикм. electrotécnico електротовбри мн. aparatos electrodomésticos eneKTpoTpáKToptractor eléctrico електротяга ж tracciyn eléctrica електроустанбвка ж instalación eléctrica електроустаткувбння c instalación eléctrica, equipo eléctrico, material eléctrico електрохімічний прикм. electroquímico електрохімія ж electroquímica f електрошбк ч electrochoque m еломбнт ч 1. (складова частина) elemento m; 2. (гальванічний) pila f, сухий ~ pila seca; 3. (про людину) elemento m, tipo m; злочинний ~ criminal m; періодична система Чв tabla periódica de los elementos елементбрн-ий прикм. elemental; Ч поняття nociones elementales; rudimentos m pl, elementos m pl
елементбрно присл. de una manera elemental, elementarmente елербн ч ae. alerón m елізіум ч міф. elíseo m елізія ж лінгв. elisión f еліксйр ч elixir /7?; ~ життя elixir de la vida елімінація ж, елімінувбння c мат. eliminación f елімінувбти мат. eliminar vt блінг ч 1. мор. varadero m\ 2. (для дирижаблів) hangar m, grada f
бліпс, 0ліпсис ч 1. мат. elipse f, 2. лінгв elipsis f еліпсбїд ч мат. elipsoide m еліптйчний прикм. мат. elíptico еліта ж с.-г. planta seleccionada, semilla seleccionada; animal seleccionado бллін ч heleno m, griego m еллінізм ч 1. (епоха) época helenística; 2. (мовний зворот) helenismo m елліністйчн-ий прикм. de la época helenística, helenístico; ~a культура cultura helénica бллінка ж helena f, griega f бллінський прикм. helénico, griego ель ч (пиво) ale f, cerveza inglesa ельдорбдо ñ eldorado m, el Dorado ельзбсець ч alsaciano m ельзбска ж alsaciana f ельзбський прикм. alsaciano ельф ч міф. alfo m елювій ч геол. eluvio m емблев-ий прикм. de esmalte; ~а фарба pintura vidriada
ембль ж esmalte m
емальбваний дієприкм. і прикм. esmaltado емапювбння ñ esmaltado т, esmaltadura f емалювбти недок. esmaltar vt еманбція ж emanación f, ~ радіо emanación del radio
емансипбція ж emancipación f емансипбваний дієприкм. і прикм. emancipado
емансипувбти emancipar vt емансипувбтися emanciparse емббрго с невідм. юр. embargo т\ накласти ~ embargar vt
емблбма ж emblema m ембріогенбз ч віол, embriogenia f ембріологічний прикм. embriológico ембріолбгія ж embriología f ембрібн ч біол. embrión m ембріонбльн-ий прикм. біол. embrionario; в -ому стані en estado embrionario емігрбнт ч emigrado т, emigrante т\ політичний - emigrado político емігрбнтка ж emigrada f, emigrante f емігрбнтськ-ий прикм. de emigrado(s); -а доля el destino de los emigrados емігрбц-ія ж emigración ft поїхати в Чю emigrar vi; - сільського населення éxodo rural еміграцГйний прикм. de emigración, emigratorio; ~e законодавство legislación para la emigración
емігрувбти emigrar vi емГр ч emir m емісбр ч emisario m
емісГйний прикм. фін de emisión, de emisiones* - банк banco de emisiones емГсія ФІН emisión f
емоційний прикм. emocional, afectivo; lleno de emoción (про мову) ембція ж emoción f, sentimiento m емпірб-й ч empíreo m; перебувати в ~ях andar por las nubes
емпірйзм ч філос. empirismo m емпірик ч філос. empírico m емпірйчний прикм. філос. empírico емпірйчно присл. empíricamente, de una manera empírica
емпІріокритицйзм ч філос. empiriocriticismo m бму ч невідм. (страус) emú m емульгбтор ч спец, emulsificador m, emulsio- nador m
емульгувбти спец, emulsionar vt емульсія ж спец, emulsión f емфбза ж літ. énfasis f емфатйчний прикм. літ. enfático емфізбма ж мед. enfisema m енгармонізм ч муз. enarmonía f енгармонічний прикм. муз. enarmónico ендемія ж мед. endemia f ендогбнний прикм. endógeno ендодбрма ж бот. endodermo m ендокардйт ч мед. endocarditis f ендокрйнн ий прикм. фізіол. endocrino; -і залози glándulas endocrinas; ~а система sistema endocrino
ендокринблог ч мед. endocrinólogo m ендокринолбгія ж мед. endocrinología f ендоскопія ж мед. endoscopia f ендотермічний прикм. хім. endotérmico ендшпіль ч шах. final de partida (en el ajedrez) енергбтик ч ingeniero energético енергбтика ж energética f енергетйчний прикм. energético енергійний прикм. enérgico; ~ керівник dirigente dinámico; - протест protesta enérgica енергійність ж energía f енергійно присл. enérgicamente ен0ргі-я ж energía f, атомна - energía atómica; закон збереження ~ю principio de conservación de la energía
енергомашинобудувбння c construcción de máquinas energéticas енергомербжа ж red energética енергоносій ч portador de energía енергоозбрбєність ж спец, dotación de energía eléctrica, pertrechamiento energético; ~ сільського господарства equipamiento energético de la agricultura
енергосистбма ж sistema energético, red de energía, sistema eléctrico енергоустанбвка ж instalación de fuerza, central de energía
енклітика ж лінгв. enclítica f енклітйчний прикм. лінгв. enclítico бнний прикм. ene, «n» бнський прикм. cierto, indeterminado ентодбрма ж біол. entodermo т, hipoblasto m ентомблог ч entomólogo m ентомологічний прикм. entomológico ентомолбгія ж entomología f ентузібзм ч entusiasmo т\ виявляти ~ manifestar entusiasmo ентузібст ч entusiasta m енцефаліт ч мед. encefalitis f енцикліка ж (послання папи) encíclica f енцйклопедизм ч enciclopedismo m енциклопедйст ч 1. іст. enciclopedista т\ 2. erudito m
енциклопедйчний прикм. enciclopédico; - словник diccionario enciclopédico, enciclopedia f енциклопедія ж enciclopedia f еол-Ів прикм.: ~ова арфа arpa eolia еоліт ч археол. eolito m ебловий прикм. геол. eólico епатувбти epatar vi епігбн ч epígono m епігбнствос epigonismom епігрбма ж літ. epigrama m епіграматйчний прикм. epigramático епіграф ч літ. epígrafe m епідеміблог ч epidemiólogo m
796
еякуляція
епідеміологічний прикм. epidemiológico епідеміолбгія ж мед. epidemiología f епідемічний прикм. epidémico, epidemial епідемія ж epidemia f, ~ грипу una epidemia de gripe
епідбрміс ч анат. epidermis m елідіаскбп ч (прилад) epidiascopio m епізбд ч episodio m
епізодйчн-ий прикм. episódico, incidental; ~а роль papel incidental
епізодйчно присл. episódicamente, de un modo episódico
епізоотйчний прикм. вет. epizoótico
епізобтія ж вет. epizootia f
éniica ж літ. épica f
епікурЯєць ч філос. epicúreo m
епікуреїзм ч філос. epicureismo m
епікур0йство с epicureismo m
епікурЯйський прикм. epicúreo
епілбпсія ж мед. epilepsia f, gota caduca (coral)
епілЯптик ч epiléptico m
епілептйчний прикм. мед. epiléptico
епілбг ч epílogo m
епіскбп ч (прилад) episcopio m
епістола ж літ. epístola f
епістолярний прикм. літ. epistolar
епіталЯма ж літ. epitalamio m
епітЯфія ж epitafio m
епітеліЯльн-ий прикм. анат. epitelial; ~а тканина анат. epitelio m епітЯлій ч анат. epitelio m епітет ч літ. epíteto m епіфіз ч анат. epífisis f епіфіт ч бот. epífito m епіфора ж літ. epífora f епіцЯнтр ч спец, epicentro m; ~ землетрусу el epicentro de un terremoto епГчний прикм. épico еполЯти мн. charreteras f pl бпопЯя ж epopeya f énoc ч poesía épica, épica f епбхажЯроса f, льодовикова ~ período glaciar; ~ німого кіно período del cine mudo епох0льний прикм. que forma época épa ж era f, нова ~ nueva era ерг ч (одиниця виміру) ergio m ерготйзм ч ergotismo m ер0кція ж фізіол. erección f ерзац ersatz m, sucedóneo m ерзя мн. ersaris m pl еритема ж мед. eritema m еритроцйт ч фізіол. eritrocito m 0ркер чархіт. mirador m; ventana(s) saliente(s) еродувЯти недок. геол. producir erosión ерозійний прикм. геол. erosivo ербзія ж спец, erosión f еротйзм ч erotismo m ербтика ж erotismo m еротйчний прикм. erótico еротомЯн ч erotómano m еротомЯнія ж erotomanía f ерстед ч (одиниця виміру) erstedio m вРУДйт ч erudito m еРУДЙція ж erudición f еРУДбваний прикм. erudito ерцгЯрцог ч іст. archiduque m ерцгерцбгство с іст. archiducado m ecé^c невідм. ensayo m есеїст ч ensayista m есеїстйчний прикм. Ensayístico ес0й ч див. есе
есЯнція ее esencia f (substancia voíGtil) ecép ч іст. eser m, socialista-revolucionario m есЯсівець ч SS m (en la Alemania hitleriana) есЯсівський прикм. de la SS (hitleriana)
ескбдра ж мор. escuadraf ескЯдрений прикм. мор. de escuadra; ~ міноносець destructor m, destróyer m ескадрйлья ж ae. escuadrilla f (aúrea, de avia- ciyri)
ескадрбн ч військ, escuadrón m ескадрбнний військ. 1. прикм. de(l) escuadrón;
2.4 jefe de (un) escuadrón ескалЯтор ч escalera mecánica (automática, móvil, rodante); escalera sin fin (Куба) ескалбція ж escalada f, ~ гонки озброєнь escalada de la carrera de armamentos ескалбп ч куп. escalope m ескапЯда ж arranque m, exabrupto m ecKápn ч військ, escarpa f, escarpe m ecKÍ3 ч bosquejo m, boceto m, esbozo m; - декорації diseño de un decorado ескізний прикм. de bosquejo; ~ проект anteproyecto m
ескімб c невідм. bombón helado ескімбс ч, ж esquimal m, f ескімбський прикм. esquimal ескбрт ч військ, escolta f, convoy m ескортувЯти недок. escoltar vt ескулЯп ч esculapio m, galeno m есмінець ч військ, destructor m, destróyer m еспадрбн ч спорт, espada f, florete m еспаньйблка ж perilla real еспарцбт ч (рослина) esparceta f, pipirigallo m есперантйст ч esperantista m ecnepáHTo c невідм. esperanto m еспланЯда ж explanada f естдкбда ж viaducto m, puente de caballetes, paso a distinto nivel (a desnivel) ecTáMn ч мист. estampa f естафбта ж 1. спорт, (біг) carrera de relevos; учасник ~и relevista m; 2. спорт (передаваний предмет) testigo т; прийняти ~ó tomar el relevo
естафбтн'ий прикм. спорт, de carrera de relevos; ~ біг carrera de relevos; ~a паличка testigo m
ecrréT ч esteta m
естетйзм ч estetismo m
естЯтик ч estético m
естбтика ж estética f
естетйчний прикм. estético
естетйчно присл. estéticamente
естдтство c estetismo m, esteticismo m
естЯтський прикм. de esteta, esteticista
естбнець ч estonio m
ест0нка ж estonia f
естбнський прикм. estonio; de estonia
естрагбн ч estragón m
естрЯда ж 1. (поміст) tablas f pl, tablado m\ 2. (вид мистецтва) variedades f pl естрЯдний прикм. de variedades; ~ артист artista de variedades; ~ оркестр orquesta de música ligera
естр0дник ч artista de variedades естудрій ч геогр. estuario m етажбрка ж estante m
еталбн ч patrón m, patrón de referencia, contraste m (de pesas y medidas) етЯн ч хім. etano m
етЯп ч etapa f, fase f, jalón m (Л. Am.)\ ~om, no ~y bajo escolta
етЯпний прикм. de etapa 0тика ж ética f
етикЯт ч etiqueta f (ceremonial); дотримувати (додержувати) ~y observar la etiqueta етик0тк-а ж etiqueta f, marbete m, rótulo m; наклеїти ~y pegar una etiqueta, etiquetar vt етил ч хім. etilo m
отил0н ч хім. etileno m етйловий прикм. хім. etílico етимблог ч etimólogo m, etimologista m етимологізувЯти недок. лінгв. etimologizar vt етимологічний прикм. etimológico етимолбгія ж etimología f, народна ~ etimología vulgar
етимбн ч лінгв. etimón m етйчний прикм. ético, moral; - кодекс código deontoiógico
етіолбгія ж мед. etiología f етнічний прикм. étnico етнбграф ч etnógrafo m етнографічний прикм. etnográfico етногрЯфія ж etnografía f етруски мн. іст. etruscos m pl етруський прикм. etrusco етюд ч estudio т\ bosquejo т, croquis m (малюнок)
етіЬдник ч caja de pinturas ефЯкт ч efecto т\ світлові ~и efectos luminosos; спеціальні ~и efectos especiales; розрахований на ~ calculado para producir efecto; справити ~ producir (surtir) efecto ефектйвн-ий прикм. eficaz, efectivo, efectista; ~a потужність спец, potencia efectiva; ~ засіб un remedio eficaz; ~a система безпеки un eficiente sistema de seguridad; ~e лікування un tratamiento efectivo
ефектйвність ж efectividad f, eficiencia f, eficacia f, rendimiento m (продуктивність) ефЯктний прикм. efectista, que produce efecto; impresionante; ~ удар golpe espectacular ефемерйд-а ж 1. (одноденка) efímera f, 2.мн.: ~и acmp. efemérides astronómicas ефемЯрний прикм. efímero; frágil, precario (нетривкий)
ефемЯрність ж carácter efímero; fragilidad f, estado precario, precaxiedad f (нетривкість) еф0с ч puño m, empuñadura f ефібп ч etíope m, etiopio m ефібпка ж etíope f, etiopia f ефібпський прикм. etiopio, etiópico; de etiopia ефір ч 1. (простір, середовище) éter m\ передавати в ~ transmitir (lanzar) al éter, irradiar por el éter; 2. хім. éter m\ запах ~y olor a éter ефірн-ий прикм. 1. хім. etéreo, etérico, eterizado; ~i олії óleos etéricos; 2. aéreo ефіромЯн ч eterómano m ефІромЯнІя ж eteromanía f ефіронбсний прикм. див. ефіроолійний ефіроолійний прикм.: ~і рослини plantas etéreas oleaginosas ефузйвний прикм. геол. efusivo ефузія ж геол. efusión f ех виг. ay, ay de mí exiHOKÓK ч мед. equinococo m ехографія ж ecografía f охолбт ч мор. eco-sonda m, sondador acústico, sonda acústica (de eco)
ешафбт ч cadalso m, patíbulo m; зійти на ~ subir al cadalso
ешелбн ч 1. військ, escalón m; головний ~ escalón avanzado; 2. (потяг) tren m, convoy m; військовий ~ tren de tropa; ~и влади estructuras del poder, círculos dirigentes ешелонув0ння c військ, escalonamiento m\ ~ углиб escalonamiento en profundidad; глибоке ~ escalonamiento profündo ешелонувЯти військ, escalonar vt еякулювЯти фізіол. eyacular vt еякулйція ж фізіол. eyáculación f
797
є
є 1.3 ос. одн. від бути ser* vi, existir vi; хто ти ~? ¿quién eres?; думати про кого-н. краще, ніж він ~ pensar en alguien mejor de lo que es; 2. y знач.присуд, hay; - вс підстави hay todos los fundamentos; у меня (yтебя.-J ~ tener: у нього ~ ця книжка tiene este libro; так i ~ así es; en realidad; як ~ ... igual que..., idéntico a ... євйнгеліє c evangelio m; церк. evangeliario m (богослужбова книга); проповідувати - evangelizar vt; ~ від Матвія evangelio de San Mateo
євангеліз0ція ж evangelización f євангеліст ч evangelista m євангелічний прикм. evangélico єв0нгельський прикм. evangélico, de evangelio
євг0ніка ж eugenesia f євгенічний прикм. eugénico éBHyx ч eunuco m
євразійський прикм. eurasiático, de Eurasia єврбй ч hebreo m, israelita m, judío m єврбйка ж hebrea f, israelita f judía f єврбйство c el pueblo hebreo, los hebreos, judiada f
євр0йський прикм. hebreo, hebraico, israelita, israelí, judío; ~ квартал judería f éepo c невідм. (європейська грошова одиниця) euro т
ЄВроб0ЧЄННЯ с eurovisión f євродепутат ч eurodiputado т європарл0мент ч parlamento europeo європбєць ч europeo m європеїзйція ж europeización f європеїзув0ти док. і europeizar vt європеїзув0тися europeizarse європ0йсьюий прикм. europeo; de Europa; ~e убрання vestido a la europea; мати ~y славу gozar de fama en Europa єврбпій ч хім. europio m єврочбк ч eurocheque m євстахіїв анат~a труба trompa de Eustaquio євхаристйчний прикм. церк. eucarístico євхарйстія ж церк. (причастя) eucaristía f érep ч cazador m
0герський прикм. cazador; de cazador(es); - полк regimiento de cazadores єгйпетськ'ий прикм. egipcio, egipciaco, egipciano; de Egipto; ~ труд trabajo de esclavo; trabajos forzados; ~ кара las plagas de Egipto єгиптблог ч egiptólogo m
ЄГИПТОЛ0ГІЯ ж egiptología f єгиптянин ч egipcio m єгиптйнка ж egipcia f
єговісти мн. sectarios de testigos de Yehová єдйн’ий прикм. único, solo, singular; один- єдиний uno solo; ~ у своєму роді único en su clase (en su género)
єдйно присл. únicamente, solamente; ~ можливий lo sólo (lo único) posible єдиноббжжя c monoteísmo m єдиноббрство c combate (lucha) cuerpo a cuerpo
єдиноббрствувати combatir (luchar) cuerpo a cuerpo
єдиновірський прикм. 1. див. одновірний; 2. (старообрядницький) de viejo(s) creyente(s) єдиновл0ддя c poder unipersonal єдиновл^ний прикм. de poder unipersonal єдинокрбвн-ий прикм. consanguíneo; ~ брат hermano de sangre (carnal); ~a сестра hermana de sangre (carnal)
єдиноначальність ж dirección única, mando único
єдинорбдний прикм. único єдиноспадкув0ння c юр. mayorazgo m єдиносущний прикм. церк. hipostático єдиноутрббн ий прикм. uterino; ~і брати hermanos uterinos
єднальний прикм. грам, copulativo; ~ сполучник conjunción copulativa єдн0нн-я с unión f, unidad f, armonía f, concordia f (згода); в ~i з en unión con, junto con; в ~¡ сила la unión hace la fuerza
0дність ж unidad f; ~ поглядів, інтересів unidad de puntos de vista, de intereses; моральна ~ unidad moral; ~ дій unidad de acción; ~ мети unidad de objetivo; ~ волі voluntad única єзуїт ч jesuíta m єзуїтство c jesuitismo m єзуїтський прикм. jesuítico, jesuíta єл0й ч 1. церк. óleo m; 2. bálsamo m ЄЛ0ЙН ИЙ прикм. almibarado, melifluo, meloso; ~ голос voz almibarada; ~a усмішка sonrisa melosa
єл0йно присл. almibaradamente, melifluamente 0менець ч; ¿менка ж yemenita m,f 0менський прикм. yemenita; de Yemen бмнйй, ¿мкйй прикм. de gran capacidad
0мнісний, 0мкісний прикм. фіз. de capacidad; ємнісний опір capacidad de resistencia 0мн'ість, éMкість ж capacidad f; електрична ~ фіз. capacidad eléctrica; ~ ринку capacidad del mercado; міри -ості medidas de capacidad (de volumen)
éHa ж (грошова одиниця) yen m єнбт ч (звір, хутро) mapache m єпархіальний прикм. церк. de eparquía; de diócesis; diocesano єп0рхія ж церк. eparquía f; diócesis f єпйскоп ч obispo m; eparca m (у православній та східній церкві)
єпископ0льний прикм. de obispo, obispal, episcopal
єпйскопство c (сан) obispalía f, obispado m, episcopado m, episcopal m єпйскопський прикм. de obispo, obispal, episcopal
єпитймія ж церк. penitencia f єпитрахйль ж церк. estola f (de los sacerdotes ortodoxos)
cpanám ч (старовинна гра в карти) yeralash m (antiguo juego de cartas) épecb ж 1. herejía f; впасти в - cometer una herejía; 2. (абсурд) absurdidad f; нести (городити) - decir disparates, disparatar vi єретйк ч hereje m
єретйчний прикм. herético, heretical 0рик ч (протока) afluente m (pequeño) єрихбнськ-ий прикм.: -а сурма la trompeta de Jericó
єсентуки MH.esentukí (agua mineral) cctbó c 1. esencia f; 2. (природа) naturaleza f ótí ч невідм. yeti m, hombre de nieves єфр0йтор ч військ, cabo m єфр0йторський прикм. de cabo єхйдна ж 1. (тварина) equidna f; 2. (про злу людину) víbora f
єхйдний прикм. zaheridor, escarnecedor єхйдно присл. mortificadoramente, escarnece- doramente
єхйдство c zaherimiento m, escarnecimiento m єхйдствувати zaherir* vt, escarnecer* vt
798
Жж
ж1,2 див. же1,2
ж(е) част. 1. pues, así pues; дай же мені., dámelo pues...; ми сьогодні ж приїдемо hoy mismo llegaremos; коли ж він повернеться? ¿cuándo regresará?, ¿cuándo, pues, regresará?; та говоріть же! ¡hable, pues!; як же так? ¿pues cómo?; 2. при порівнянні: tanto; mismo; así; так же..., як... lo mismo que...; así... como...; стільки ж..., як... tanto... como...; такий же..., як... igual... que...; при зазначенні тотожності: у такому ж випадку en el mismo caso, en un caso idéntico (parecido); тут же aquí mismo; туди ж allá (allí) mismo; там же allí mismo; ці ж слова las mismas palabras; все ж a pesar de todo жйба ж (тварина)sapo m ж0ба2 ж мед. angina f, грудна ~ angina de pecho жабенй c renacuajo m, ranita f жáбник ч 1. ranero m; 2. nadadero m (para niños) жабб c невідм. 1 (оздоблення) chorrera f, 2. ч (чоловічої сорочки) gola f, gorguera f ж0б’ячий, жабиний прикм. de sapo жавелбв'ий прикм.: -а вода agua de Javelle жавбль ч agua de Javelle жагуче присл. con pasión, apasionadamente; ardientemente, con ardor, fogosamente, con fogosidad (палко)
жагучий прикм. acalorado, ardiente, fogoso; apasionado (пристрасний); - брюнет moreno oscuro; vehemente; ~ поцілуй beso ardiente жагучість ж carácter apasionado (ardiente, fogoso)
ивДОний прикм. anheloso, ansioso, deseoso жадйти (прагнути) ansiar vt, codiciar vt; tener avidez (de); anhelar vi
жйдібн-ий прикм. 1. (до чого-н.) ávido, codicioso; ansioso (нетерплячий); -а увага atención ávida; дивитися ~ими очима devorar con los ojos; 2. (до їжі) glotón; voraz, tragón (ненажерливий); 3. (скупий) tacaño, avaro жадібніст-ь ж 1. (до кого-н.) avidez f, ansiedad f (нетерплячість); з ~ю con avidez; con ansiedad (нетерпляче); 2. (до їжі) glotonería f, 3- (скупість) tacañería f, avaricia f *w6ho 1. con avidez, ávidamente, con codicia, codiciosamente; con ansiedad, ansiosamente [нетерпляче); 2. (про їжу) con glotonería; ~ •сти comer con glotonería 2*Дн»Ьга ч і ж avaro m, avariento m, ogro m "ЗДоба ж 1. (прагнення) anhelo m, ansia f, 2. хтивість) concupiscencia f, sensualidad f, 3.
спрага; ~ знань, пригод sed (avidez) de conocimientos, de aventuras "¡ВДувйння c avidez f, avaricia f, ansia f, glotonería f (про їжу)
жадув0ти mostrarse ávido, ser avaro, ser codicioso, tener codicia жáйвopoн(oк) ч alondra f, calandria f жакбт ч chaqueta f, americana f (чоловічий); saco m (Лат. Ам.)
жалити picar vt, morder* vt (тж. про змію); pinchar vt (про шипи)
ж0лібн-ий прикм. lastimoso, lastimero, quejoso, quejicoso; ~a пісня canción lastimera ждлібно присл. lastimeramente, con lástima ж0лісливий прикм. blando de corazón, compasivo, piadoso
ж0лісливість ж compasión f, piedad f ж0лісний прикм. 1. (сумний) lastimoso, lastimero, quejoso, quejicoso; 2. compasivo, misericordioso, piadoso
ж0л-ість ж piedad f, lástima f, conmiseración f, почуття -ості piedad f, lástima f, conmiseración f, з -ості por compasión
жалГти compadecer* vt, compadecerse* (de), tener lástima (pena) (de) ж0лкий прикм. біол. urticante жалкув0ти sentir* vt, lamentar vt; deplorar vt; arrepentirse* (каятися); - про що-н. sentir (lamentar) algo
ж0ло c 1. aguijón, rejo m (комах); lengua f (змії); 2. filo m, corte m; - сатири el filo de la sátira; 3. (гострий кінець) filo m
ждлоб-а ж luto m; оголосити -y anunciar (declarar) luto; носити -у, ходити в -i llevar (gastar) luto, vestir de luto жалббн-ий прикм. 1. de luto; fúnebre; -а пов'язка, жалоба brazal m, brazalete m (de luto); 2. lúgubre, fúnebre
жалонбсний прикм. зоол. de (con) aguijón ж0ль безос.узнач. присуд. 1. (про співчуття) da pena, da lastima; мені його - me da pena de él; 2. (про почуття жалю) es una pena, es doloroso; es lamentable; ~, що він не прийшов es una pena que no haya venido; - іти звідси da pena marcharse de aquí; - віддавати (повертати) es doloroso devolverlo; який -I ¡qué pena!, ¡qué lástima!; викликати - dar (causar) lástima; inspirar compasión; з ~ю por lástima; без -ю sin piedad; на - por desgracia, desgraciadamente; на мій превеликий - muy a pesar mío, sintiéndolo mucho; на превеликий - sintiéndolo mucho, muy a pesar mío жалюгідн'ий 1. (що викликає співчуття) lamentable, deplorable; doloroso (страдницький); - вигляд, -e видовище aspecto lamentable; -а усмішка sonrisa dolorosa; 2. (нікчемний, злиденний) miserable; triste, lastimoso; -a сума suma miserable; ~e вбрання ropa misera¬
ble; -і результати resultados tristes; 3. (мерзенний) miserable, mezquino; - боягуз cobarde míserbale; -а роль papel mezquino; -і слова palabras que suscitan lástima жалюгідно присл. lamentablemente, deplorablemente; dolorosamente (страдницьки); - виглядати tener un aspecto lamentable; - усміхатися sonreírse dolorosamente жалюзі c невідм. celosía f, persiana f жанд0рм ч gendarme m жандармбрія ж gendarmería f жанд0рмський прикм. de gendarme(s) ж0нр ч 1. género m (de arte); 2. жив .pintura de género
жанрйст ч жив. pintor de género жáнpoвий прикм. de género (de arte); - живопис pintura de género жáp ч 1. calor m; bochorno m (спека); 2. (вугілля) brasas f, ascuas f, вигрібати - retirar (secar) las brasas; 3. (лихоманка) calentura f, fiebre f, у мене - tengo fiebre; кидати в - arder en fiebre; subirse la sangre a la cabeza; пашіти -ом (про щоки), arder de fiebre; чужими руками - вигортати sacar las ascuas (las castañas) del fuego con las manos ajenas жаргбн ч jerga f, jerigonza f, argot m (арго); умовний - caló especial; злодійський - jerga de los ladrones, gemianía f
жаргбнний прикм. de jerga, de gemianía, de argot; - вислів expresión jergal жардиньбрка ж jardinera f (mueble) жарГвка ж asador m
жарк-йй 1. прикм. (спекотний) caluroso; - день día caluroso; ~e літо verano caluroso; 2. (тропічний) tórrido; -і країни países tórridos ж0рко 1. присл. calurosamente; - натоплений muy calentado (cuarto, etc); 2. безос. у знач, присуд, hace calor; у кімнаті, надворі - en la habitación, en la calle hace calor; мені - tengo calor
жаровитрив0лий прикм. бот. resistente al calor
жарбвня ж brasero m
жарознйжувальний прикм. febrífugo, antifebril, antipirético
жарознйжуюче c febrífugo m, antipirético m жароміцний прикм. mex. termorresistente жароміцність ж mex. termorresistencia f жаростійкйй прикм. mex. refractario al calor жаротрубний прикм.: - котел mex. caldera multitubular (de hogar interior) rtap-птйця ж (у казках) pájaro de fuego ж0рт ч 1. broma f, chiste m, guasa f, burla f (насмішка); changa f, pandurga f (Л. Ам.);
799
жартівлйвий
лихий ~ broma pesada, chiste malicioso; брутальний - chocarrería f, обернути що-н. на (в) - tomar una cosa a broma; йому не до -ів no está para bromas, по tiene ganas de reír; 2. театр. farsa f, saínete m
жартівлйвий прикм. chistoso, gracioso, burlón, festivo; changuero (Л. Am.) жартівнйк, жартун ч bromista m, guasón m, burlador m; changuero m, embromista m, pavero m (Я Am.)
жартомй присл. en broma, para reír жартривкйй прикм. див. жароміцний жарту-вйти 1. bromear vi, chancear vi; chenquear vi (Я Am.)\ 2. (з кого-чого) reírse* (de), tomar el pelo (a); 3. (говорити не серйозно) bromear vi, hablar de burlas; ir de coña; ви ~єте! jUd. bromea!; 4. (нехтувати) burlarse (de), mofarse (de), reírse* (de); цим не ~й no juegues і con esto; ~ з вогнем jugar con fuego жасмйн ч jazmín m
Іжасмйновий, жасмйнний прикм. de jazmín, I jazmináceo, jazmíneo жасмйнові мн. бот. jazmináceas f pl ж0ть (косити) segar vt
жáx ч 1. espanto m, horror m, terror m; охоплений ~ом espantado, horrorizado, aterrorizado; вселяти - infundir terror, causar espanto, espantar vt; 2. у знач, присуд, (жахливо) es horroroso (espantoso, terrible) жахйти(ся) див. жахнути(ся) жйхкати golpear vt (con fuerza) жахлйв'ий прикм. 1. espantoso, horrendo, terrible, pavoroso; 2. (кепський) horroroso, terrible; 3. espantoso, atroz (про біль) жахлйвість ж див. жах
жахлйво 1. присл. horriblemente, terriblemente, espantosamente; 2. присл. (кепсько) muy mal, pésimamente, horriblemente; 3. безос. у знач, присуд, es terrible, es horrible, es espantoso
жáxнyти док. espantar vt, horrorizar vt, aterrar* vt; llenar de horror (a)
жахнутися espantarse, horrorizarse, aterrarse*, aterrorizarse
жбáн, джбйн, дзбйн ч bidón m жбурлйти недокжбурнути док. echar vt, tirar vt, lanzar vt, arrojar vt
жвйв-ий прикм. 1. vivo, animado, avispado (живий), ágil, diestro (спритний); agudo (дотепніш); ~ розум inteligencia aguda; ~a мова discurso fluido; -а суперечка discusión animada (viva); 2. (людний) animado; ~a вулиця calle concurrida; ~a торгівля comercio animado жвáвicть ж (рухливість) vivacidad f, animación f, ardor m
жв0во присл. vivamente, con viveza; con animación; diestramente (спритно) жeбpáк ч mendigo m, mendigante m, mendicante m, pordiosero m; pidientero m; limosnero m (Л. Am.)
жйбрання c pordiosería f, mendicidad f жебракувйти 1. mendigar vt, vi; pordiosear vi, limosnear vi; 2. vivir en la miseria, llevar una vida miserable
жебрйцтв-о c 1. mendicidad f, pordioseo m; жити з ~a vivir de la mendicidad; 2. miseria f, necesidad extrema
жeбpáцьк'ИЙ прикм. 1. de mendigo, de pobre, de pordiosero; 2. miserable жeбpáчкa ж mendiga f, pordiosera f жевжик ч chulo m, majo m, guapetón m, pinturero m
жйвріння c ardimiento débil жйвріти arder débilmente (mortecinamente); в душі жевріє надія en el alma arde (late) un rescoldo (un rayito) de esperanza ж0зл ч 1. bastón m; cetro m (скіпетр); маршальський ~ bastón de mariscal; 2. (регулювальника) porra f, 3. зал. prenda f желатйн ч gelatina f желатйновий прикм. gelatinado желатинувйння с тех. gelatinación f жел4 с невідм. 1. jalea f, 2. (холодець) especie de aspic
жел0йний прикм. de jalea, de gelatina желбнка ж mex. cuchara de sondeo, cuchara limpiapozos; bomba de fango (de lodo)
женихйтися tener relaciones amorosas; tener novio (novia)
женьш0нь ч (рослина) ginseng m жердйн а ж pértiga f, vara f, стрибок з ~ою salto con pértiga; худи як - flaco como una cerbatana жердйнка жі.зм. до жердина; 2. (сідало) varita f, cañita f
жбреб, жереббк ч suerte f, кидання ~ жереба sorteo m; кидати, тягти ~ echar a suertes, sortear vt
жеребйць ч garañón m; potro m (від 4-х років) жеребйтися недок. parir vi (la yegua, burra, etc)
жepeбкyвáння c sorteo m жер4бна прикм.: ~ кобила yegua preñada жерббчик ч зм. до жеребець жереб’йчий прикм. de potro жбрех ч (риба) carasio, m жерлйця ж РИБ aparejo de pesca жерлб с 1. (гармати) boca f, 2. (вулкана) cráter т; 3. (печі) boca f, orificio m жермініль ч іст. germinal m жерстянйй прикм. de hojalata, de lata жерстйник ч hojalatero m жерстйнка ж 1. (банка) bote т, caja de hojalata; 2. (шматок жерсті) trozo de hojalata жйрсть ж hojalata f, lata f ж0ртв-а ж 1. víctima f (про живу істоту); ofrenda f (про предмети); приносити в ~у sacrificar vi, inmolar vt; приносити себе в -у ofrecerse en holocausto; приносити ~у на вівтар вітчизни ofrecer holocaustos sobre el altar de la Patria; стати ~ою ser víctima; ціною великих жертв a costa de grandes sacrificios; 2. (нещастя, стихійного лиха) víctima f, ~и пожежі, повені víctimas del incendio, de la inundación; пожежа з людськими ~ами incendio con víctimas; 3. (самопожертва) sacrificio m жертводйвець ч donador m жертвопринбсини мн. 1. (обряд) sacrificio m, holocausto m; 2. (жертва) víctima f ж0ртвувати недок. 1. (дарувати) donar vt, dar* vt; ~ на користь бідних donar en bien de los pobres; 2. (не щадити) sacrificar vi, ofrecer en sacrificio; - собою sacrificarse; ~ життям sacrificar (dar) la vida жбрти jamar vt, zampar vt жертбвн'ИЙ 1. de sacrificio, sacrificado, sacrificatorio, sacrificial; -а тварина animal sacrificado; 2. (самовідданий) abnegado, heroico жертбвник ч altar m, ara f, sacrificadero m жертбвність ж espíritu de sacrificio, sacrificio de sí mismo
ж0ст ч gesto m; гарний - bello gesto (ademán) жестикулювйти gesticular vi жестикулйція ж gesticulación f жбтбн ч ficha f, tarja f
живйць ч 1. с.-г. injerto m, vastago m (для щеплення); esqueje m, estaca f, rampollo m (для садіння); 2. риб. cebo vivo жив-йй прикм. 1. vivo; ~ і здоровий sano y salvo; поки я - mientras viva, mientras esté vivo; ні - ні мертвий más muerto que vivo; ni vivo ni muerto; бути ~ою людиною ser una persona de carne y hueso; залишитися ~им quedarse con vida; застати кого-н. ~им llegar a ver a alguien vivo, encontrar a alguien vivo; вічно - eternamente vivo; yce ~e todo lo vivo; -а стіна muro humano; ~a черга cola f (de personas); ~a природа naturaleza viva; -і квіти flores vivas (naturales); ~a огорожа seto vivo; 2. (рухливий) vivo, animado; despierto (жвавий); - погляд mirada viva; 3. (діяльний) vivo, activo; - інтерес interés vivo; 4. (виразний) vivo, expresivo; - стиль estilo vivo; ~e зображення representación viva; - приклад un vivo ejemplo; - портрет retrato vivo; -i картини cuadros vivos; - зв’язок contacto directo; relaciones directas; ~a рана herida en carne viva (abierta); herida sangrante; ~a вага peso en vivo (en pie); -а сила fuerza viva; -a вода (у казках) agua viva; ~ куточок (у школі) rincón zoológico; ні ~ої душі ni un alma; на -y нитку a toda prisa; a punto largo, con descuido; ~ого місця немає no hay (no queda) un lugar sano; -ого слова не почуєш no hay a quien dirigir ia palabra, no hay quien diga una palabra; зачепити за ~e tocar a lo vivo (en lo vivo); шити
на -у нитку hilvanar vt, різати по -ому cortar por lo sano
живйльн-ий спец, de alimentación, alimentados -e середовище біол. caldo de cultivo- ambiente m, terreno m живйльник ч mex. alimentador m живйця ж turpetina f, resina fluida жив-ít ч (частина тіла) vientre m; abdomen m (черевна порожнина); у мене болить - me duele el vientre; лежати на -оті echarse boca abajo; у мене - підводить me ladra el estómago; рвати -оти зо сміху descoyuntarse (desternillarse) de risa
жйвлення c спец, alimentación f, - від батереї alimentación por batería; - від мережі alimentación por red
живлюще присл. de una manera vivificante, con vivificación
живлющий прикм. vivificante, vivificador; vivificativo (збадьорюючий) жйвність ж збірн. bichos m pl жйво присл. 1. (яскраво, ясно) con vivacidad, con viveza, claramente, netamente; visiblemente (чітко); - уявити собі imaginarse claramente; - розповідати relatar animadamente; - зображувати representar con viveza; 2. (сильно) fuertemente, profundamente; agudamente (гостро); - цікавити interesar fuertemente; 3. (жваво) vivamente, animadamente; 4. (швидко) a lo vivo, rápidamente, pronto; de prisa; -! ¡venga!, ¡de prisa!, ¡pronto!; живіше! ¡apresúre(n)se!, ¡de(n)se prisa!
живбпис ч pintrua f, наскельний - pintura rupestre; акварельний - pintura a la aguada; фресковий - pintura al fresco; пастельний - pintura al pastel; темперний - pintura al temple; займатися -ом pintar vt живописйння c descripción viva живописйти pintar vt, retratar vt (vivamente); - події describir vivamente los acontecimientos живопйсець ч pintor m живопйсний прикм. de pintura живорйбний прикм. de pez vivo, de peces vivos живорбдіння c зоол. viviparición f живорбдн ий прикм. зоол. vivíparo; -а тварина vivíparo m животворйти vivificar vt животвбрний прикм. vivificante животвбрно присл. con fuerza vital живбтик ч зм. до живіт животГти arrastrar una existencia lamentable, malvivir vi
животрепйтн’ий прикм. 1. (про рибу) viviente, vivo; 2. (злободенний) palpitante, de interés actual; - питання una cuestión palpitante (batallona, de actualidad, apasionante); -а новина noticia de actualidad
живучий прикм. 1. vivaz; viable (життєздатний); ~, як кішка vivaz como un gato; 2. perenne живучість ж vitalidad f, viabilidad f (життєздатність)
живцйвий прикм. с.-г. de injerto; de esqueje живц0м присл. en vivo; - похований sepultado vivo; - поховати себе enterrarse en vida, morir al mundo; взяти (схопити) - (кого-н.) coger (apresar) vivo (a)
живцювати с.-г. injertar vt; plantar esquejes жйвчик ч 1. (про людину) vivo m, vivaracho m; 2. біол. espermatozoide m 3. (посіпування) tic m жйд ч judío /77, hebreo m, israelita m; вічний - judío errante
жидГвський прикм. judío, hebreo жидбмасон ч judeomasón m жйжкй мн. tendones de la rodilla; - трусяться (y кого-н.) temblarle las piernas (las carnes) жиклйр ч mex. tobera f, surtidor m жйл-а ж 1. (кровоносна судина; сухожилля) vena f, tendyn m (сухожилля); 2. гірн. filón m; veta f, золота - filón de oro; 3. mex. (кабелю) conductor m; тягти -и (з кого-н.) extenuar las fuerzas (de); витягти всі -и sacar las entrañas жйлав-ий прикм. nudoso; fibroso; ~e м’ясо carne fibrosa; -і руки manos nudosas (carnisecas)
жилйт ч, жилйтка ж chaleco m жилйтн-ий прикм. de chaleco; - кишеня bolsillo de chaleco
800
жбвчн-ий
жил0ць( житбць ч (житель) vecino т; не ~ (на білому світі) está con el alma entre los dientes жил-йй прикм. habitable; ~ будинок casa habitable, casa de vecindad; ~a кімната habitación habitable
жйл*ка жі.зм. до жила 1; 2. (прожилок) vena f, розташування ~ок на листку nervadura f, мармур з сірими ~ками mármol con venas verdes; літературна ~ vena literaria, dotes literarios жйльний прикм. гірн. de filón, de veta; ~e золото oro de filón
жйм ч спорт, halterismo m, levantamiento de pesos; ~ двома руками fuerza f (a dos brazos) жймолость ж (кущ) madreselva f жйр ч 1. grasa f, manteca f, gordo m\ рослинний, тваринний - grasa vegetal, animal; риб’ячий ~ aceite de hígado de bacalao; китовий ~ grasa de ballena; запливти ~ом no caber en el pellejo; лускатися від ~y no caber en el pellejo, reventar de gordo, estar hecho un tocino; казитися з жиру = ponerse en el moño; 2. (у картах) tréboles m pl
жирйф ч, жирйфа ж jirafa f жиріти engordar vi, ponerse gordo жйрн*ий прикм. 1. graso, gordo; -а їжа alimentación grasa (de grasa); ~a пляма mancha de grasa; 2. (гладкий) grueso, gordo; obeso (тільки людина); ~i стебла tallos gruesos; ~e листя hojas gruesas; 3. (насичений) saturado; ~ ґрунт terreno fértil; ~e вугілля carbón concentrado; 4. (густий) espeso, denso; ~a грязюка barro espeso; ~ шрифт полігр. caracteres gruesos, negrilla f, -а риска, лінія rasgo grueso, línea gruesa
жйрність ж 1. (вміст жиру) grasura f, gordura f, 2. (угодованість) obesidad f, gordura f жйрно присл. 1.: ~ їсти comer grasa; 2. (густо) espeso; ~ намастити poner (untar) una capa gruesa (de); ~ буде! demasiado bien (gordo), excesivamente; ¡va a ser demasiado bien! жирномолбчн’ий прикм. с.-г. de leche grasosa; ~a худоба ganado productor de leche grasosa
жйро c невідм. фін. endoso m жиров-йй прикм. 1. de grasa, grasoso; ~i відкладення sedimento grasoso; ~a тканина tejido grasoso (adiposo); 2. див. трефовий жировйк ч 1. мед. lipoma т, tumor adiposo; 2. мін. esteatita f жирбнда ж іст. gironda f жирондйст ч іст. girondino m жирувйти hacer travesuras жит0йськ-ий прикм. de todos los días, cotidiano; - досвід experiencia de la vida (del mundo); -а мудрість mundología f, ~a річ una cosa habitual (de todos los días); la canción diaria жйтель ч habitante m; poblano m (сільський - Лат. Ам.)\ міський, сільський - habitante urbano, rural; корінний - aborigen m, autóctono m, natural m
жйти vivir vi; existir vi (існувати); ~ скромно, заможно vivir modestamente, acomodadamente; - в бідності, у злиднях vivir en la pobreza, en la miseria; йому немає з чого ~ no tiene con qué vivir; - своїм розумом vivir de su ingenio (de su caletre); - своєю працею vivir de su trabajo; ~ ілюзіями vivir de ilusiones; ~ з ким-н. душа в душу vivir en armonía con alguien; vivir a partir un piñón con alguien; ~ повним життям vivir con plenitud; уміти ~ saber vivir; ~ в пам’яті vivir en los siglos; ~ день у день vivir al día, ir viviendo; наказати довго - irse al otro barrio; ~ на широку ногу vivir a lo grande (a lo príncipe, a cuerpo de rey); з вовками ~ - по-вовчому вити quien con lobos anda a aullar aprende; ~ розкошуючи vivir como en Jauja (como un patriarca); ~ -поживати vivir despreocupadamente; жив- бУв... (указках) era una vez..., órase...
*итися безос. vivir vi; йому добре, погано живеться vive bien, mal; як вам живеться? ¿cómo le va?
житі-é c 1. церк. biografía f, ~я святих santoral m’ hagiografía f 2. vida f, existencia f житійн-ий прикм. літ. de biografía, de vidas; ~a Література literatura biográfica ЖИТЛ0 c alojamiento m, vivienda f, morada f, habitación f, inmueble m
житлов йй прикм. de vivienda, de habitación; ~e будівництво construcción de viviendas; ~i умови condiciones de vivienda житлбвідділ ч departamento de la vivienda житлбво-експлуатацГйний прикм. de explotación de viviendas
житл6во-комун0льн-ий прикм.; ~e господарство administración de servicios comunales житлбво-побутбв-ий прикм.: ~¡ умови condiciones de vida y vivienda житлоплбща ж (= житлова площа) superficie habitable; корисна ~ índice de habitabilidad житлофбнд ч (= житловий фонд) fondo de viviendas
жйтниця ж granero m
жйтн'ій прикм. 1. de centeno; ~ хліб pan de centeno; ~є борошно harina de centeno; 2. de cereales житнйк ч cereal estepario жйто c cereales m pl; centeno m; озиме ~ centeno otoñal (de invierno); яре ~ centeno de primavera (de verano)
житт0В'Ий прикм. 1. de (la) vida, vital; ~ досвід experiencia de la vida; ~ шлях camino de la vida, estambre de la vida; - рівень nivel de vida; ~i сили fuerzas de la vida, vitalidad f, 2. (реальний) vivo, real; ~ образ figura real; 3. (важливий для життя) vital; ~e питання cuestión vital; ~i центри країни centros vitales (cardinales) del país життєвідчувйння c sentimiento (sentido) de la vida
життбвість ж 1. (життєва сила) vitalidad f, ~ організму vitalidad del organismo; 2. (реальність) realidad f
життбво присл. vitalmente, con vitalidad; ~ важливий vitalmente importante життєдійльн'ий прикм. vital; ~a людина persona activa (viva)
життєдійльність ж 1. біол. vitalidad f, 2. actividad vital
життєзабезл0чення c apoyo vital; logística f, avituallamiento m (постачана провіантом); системи - sistemas de avituallamiento y suministro energético життєздйтний прикм. viable життєздйтність ж viabilidad f, capacidad de vida життєлюб ч amante de la vida життєлюбний прикм. amante de la vida життєлюбство c amor a la vida життбпис ч biografía f, curriculum vitae життєрйдісн ий прикм. jovial, lozano; alegre (веселий); ~a вдача carácter alegre jovial); ~ вигляд aspecto alegre (lozano) житгєрйдісність ж jovialidad f, lozanía f, alegría f життєрадісно присл. jovialmente, alegremente життєрозумГння c concepción de la vida життєстверднйй прикм. vivificante, optimista житгй c vida f, виникнення, зародження ~ surgimiento de la vida; спосіб - modo de vida (de vivir), modus vivendi; засоби для - medios de vida; суспільне ~ vida social; духовне ~ vida espiritual; безладне ~ vida airada; важке ~ vida dura; собаче ~ vida de perros; заробляти на ~ ganar(se) la vida (el pan); дати ~ (кому-н.) dar la vida (а); віддати ~ за що-н. dar (entregar) la vida por algo; позбавити себе ~ quitarse la vida, suicidarse; повернути до - volver a la vida; вступати в - empezar a vivir, entrar en la vida; марнувати ~ malgastar la vida, vivir a prisa; проводити в - llevar a cabo, realizar vt, увійти в ~ introducirse en la vida, hacerse realidad; повернути до ~ кого-н. dar (la) vida a uno; вдихнути ~ у що-н. dar vida a una cosa; поплатитися ~ям pagar con la vida; розпочинати нове ~ mudar la (de) vida; сповнений ~ pleno de vida; ніколи в ~¡ nunca Qamás) en la vida; на все ~ para toda la vida, de por vida; за ~ en vida; поміж ~ям і смертю entre la vida y la muerte; не на ~, a на смерть a muerte; питання ~ і смерті cuestión de vida y muerte; ~ моє! ¡vida mía!, ¡mi vida!; стромляти носа в чуже - buscar(se) la vida, meterse en vidas ajenas; жити родинним ~ям hacer vida; - висить на волосині lleva (trae) la vida jugada; ставити ~ на карту poner la vida al tablero; піти з - salir (partir) de esta vida; дорого продати своє ~ vender (bien) cara la (su) vida; ~ прожити - не довгу ниву перейти la vida es un azar, no es coser y cantar
жГнка ж 1. mujer f, молода ~ mujer joven; заміжня ~ mujer casada, maridada f, доросла ~ mujer mayor; —лікар módica f, поставна - ~ buena moza; рішуча ~ mujer de digo y hago; чоло- вікоподібна ~ marimacho m, Sargentona f, продажна (публічна) ~ mujer pública (mundana, de la vida airada, de mal vivir); 2. див. дружина жінковбйвця ч uxoricida m жінколюб ч mujeriego т, faldero m жінколюбний прикм. mujeriego, faldero жінколюбство c donjuanismo m жінконенависник ч misógino m жінконенавйсництво c misoginia f жінконенавйсницький прикм. misógino жінкувйтий прикм. afeminado, adamado жін6ч(н)ий прикм. femenino, femenil, femíneo жін6ч(н)ість ж femineidad f, feminidad f жінбч ий прикм. de mujer, femenino, femenil, femíneo; ~a стать sexo femenino; ~a школа escuela (colegio) de niñas; ~ праця trabajo femenino; -а логіка lógica femenina; ~ рід грам. género femenino; Ч хвороби enfermedades femeninas; ~a консультація servicio de maternología; ~e питання problema femenino; ~a рима літ. rima femenina жлбб ч descarado m; fresco m (нахаба); hortera m (неук; грубіян)
жмйкати ajar vt, chafar vt; estrujar vt жм0Н'Я ж 1. puño /77, manotadaf; manotazo m (Лат. Ам.); взяти в ~ю coger en el puño; 2. (уміст) puñado m; ~ солі puñado de sal; ~ сміливців un puñado de valientes жмикрут ч (скнара) tacaño m, roñoso m жмудь (литовська народність) samaíta m жмут ч manojo m, hacecillo m; copo m (вовни) жмутик ч зм. до жмут жнець ч segador m
жнивй мн. 1. cosecha f, recolección f, пора жнив época de la cosecha; 2. tiempos penosos, fatigas f pl, penalidad(es) f (pl) жнивйрка, жйтка ж с.-г. segadora f, máquina segadora
жнивйрськ-ий прикм. segadora; ~i машини máquinas segadoras, segadoras f pl жнйця ж segadora f (mujer) жбваний прикм. masticado жбвна ж (птах) pico negro жбвно c músculo maxilar жовтень ч octubre m
жовтецйв ий 1. прикм. de ranúnculo; 2. мн.: ~i бот. ranunculáceas f pl жовтбць ч ranúnculo m, francesilla f жовтйзн-á ж amarillo m, color amarillo, amarillez f, з ~ою amarillento
жбвт'ИЙ прикм. 1. amarillo; 2. (угодовський) amarillo; zaino (зрадницький); ~a преса prensa amarilla; ~ пропасниця fiebre amarilla; ~a вода (хвороба очей) glaucoma m; ~ квиток carnet de prostituta; ~ дім manicomio m жовтинка ж mancha amarillenta жовтГти 1. (виділятися кольором) amarillear vi; 2. (ставати жовтим) ponerse amarillo, amarillecer* vi; amarillear vi (бліднути); ~ і худнути ponerse amarillo y delgado жовтітися amarillear vi жовтнбвий прикм. de octubre жовтббрюх ч (змія) culebra f (variedad) жовтбзілля c (рослина) hierba cana жовтбк ч yema f (de huevo) жовтолйций прикм. de cara amarilla, amarillento (de cara)
жовтопуз ч (ящірка) lagarto m, lagartija f жовторбтий прикм. (про пташенят) de (con) pico amarillo; ~ парубійко bisoño m, mozalbete m, mocoso m
жовтофібль, лйкфіоль ж (рослина) alhelí amarillo
жовтбцвГт ч бот. adonis m жовтувйтий, жовтйвий прикм. amarillento жовтянйця ж ictericia f жовтянйчний прикм. ictérico жбвч ж 1. hiél f, bilis f, розлиття ~¡ мед. pigmentación biliar; 2. (гіркота; злоба) amargura f, cólera f, rabia f, вилити ~ descargar la bilis жбвчн'ИЙ прикм. 1. анат. de la bilis, biliar, bilioso, hepático; - міхур vesícula biliar, colecisto; m; ~á протока conducto hepático; 2. (dpa-
801
жбвчність
тівливий) colérico, bilioso;^ agrio, agriado; ~ розум mentalidad colérica; ~e обличчя rostro bilioso; ~ сміх risa biliosa; ~ характер carácter (temperamento) bilioso (atrabiliario) жбвчність ж carácter, temperamento bilioso жбвчно присл. coléricamente, biliosamente; ~ сміятися tener una risa biliosa жок0й ч jockey m жокбйський прикм. de jockey жблоб ч ranura f, водостічний ~ canalón m жолоббк ч ranura f, reguera f (канавка) жолббчастий прикм. acanalado, con ranura(s) жолуд0в*ий прикм. de bellota(s); ~ кава café de bellotas
жблудь ч bellota f
жонгл0р ч malabarista m, ilusionista m, prestidigitador m
жонглбрство c malabarismo m, juegos mala-
I bares, prestídígitación f
жонглювбти hacer juegos de manos
жоржйна ж dalia f
жбрно c muela f, piedra molar
жорновйй прикм. molar, apto para moler
жорствб ж arena gorda
жорстк-йй прикм. 1. duro; áspero {грубий)] ~ матрац colchón duro; ~e волосся cabellos ásperos; 2. (що не допускає відхилень) duro, rígido, riguroso, severo; ~ дисципліна disciplina severa; -і строки plazos rígidos (rigurosos); ~i заходи medidas duras; ~a економія régimen de austeridad económica жбрсткість ж durezaf, rigidez f жбрстко присл. 1. duramente, con dureza; 2. (строго) duramente, rígidamente, rigurosamente, severamente
жорсток-йй прикм. 1. (безжалісний) cruel, brutal; despiadado, incompasivo (безпощадний)]
~e поводження trato cruel; ~a експлуатація explotación brutal
жбрстокість ж (властивість) crueldad f, brutalidad f, dureza f, мати ~ зробити що-н. tener la crueldad de hacer algo жбрстоко присл. (безжалісно) cruelmente, con crueldad, brutalmente, con brutalidad жорстокосбрдий прикм. duro de corazón, cruel; despiadado
жорстокос0рдість ж dureza de corazón, crueldad f
жбстір ч бот. aladierna f, cambrón m, cambronera f
жбх ч (пройдисвіт) mezquino m, agarrado m жр0ць ч sacerdote m; coribante m, hierofante m; ~ науки sacerdote de la ciencia жр0цький прикм. sacerdotal жрйця ж sacerdotisa f
жувдльн'ий прикм. masticatorio; ~i м'язи músculos masticatorios; ~ тютюн tabaco de mascar; ~a гумка goma de mascar, chicle m жувйти mascar vt, masticar vt; ~ губами hacer movimientos masticatorios con los labios; ~ клоччя hablar sin substancia жужелиця ж (жук) cárabo m (insecto) жужіль ж carbonilla f жужмити arrugar vt, ajar vt, chafar vt жужмитися arrugarse, ajarse, chafarse жуТр ч egoísta m, vividor m жуйк а ж 1. rumia f, rumiadura f, жувати (пережовувати) ~y a) rumiar vt, 6) volver a la misma canción, repetir el mismo estribillo; 2. див. жувальна гумка жуйні мн. зоол. rumiantes m pl жук1 ч (комаха) escarabajo m; ~-носоріг escarabajo rinoceronte; ~-могиляк necróforo m жук2 ч (пройдисвіт) bribón т, galopín m
жупбн ч jupan m (abrigo ucraniano antiguo)] icm zhupán m (vestidura masculina) жупел ч espantajo m; розмахувати ~ом agitar el espantajo
журав0ль ч 1. (птах) grulla f, 2. (у колодязя) cigoñal m; краще синиця в руках, ніж журавель у небі más vale un pajaro en mano que buitre volando
журавл0ня c cría de grulla журавлйн-ий прикм. de grulla; ~a хода andar(es) de grulla журавлйна ж arándano rojo журбб ж aflicción f, pena f, cuita f журйти atormentar vtr afligir vt, apenar vt журйтися atormentarse, afligirse, penar vi журГ c невідм. збірн. jurado m; член - miembro del jurado; увійти до складу - formar parte del jurado
журнбл ч 1. (періодичне видання) revista f, щомісячний, щотижневий ~ revista mensual, semanal (hebdomadaria); грубий ~ gran revista; 2. (зошит) diario m; lista f, класний ~ diario (lista) de clase; бортовий ~ diario de a bordo; судновий ~ cuaderno de bitácora журналГст ч periodista m; diarista m (Лат. Ам.) журналГстика ж periodismo m; diarismo m (Лат. Ам.)
журналГстськийприкм. periodístico журн0льн-ий прикм. de revista, de periódico; ~a стаття artículo de revista журфГкс ч día de recepción (de visita) жучка ж perro de corral
жучбк ч 1. зм. до жук І; 2. ент. carcoma f, coso m] 3. ел. tapón m, fusible m; 4. (л/дслухуваль- ний пристрій) canario m
802
заасфальтувати
з (із, зо) прийм. 1. (при познач, просторових відносин, місця, стану; звідки) de, desde; впасти з дерева caer de un árbol; приїхати з півдня llegar del sur; іти з роботи volver del trabajo; звернути з дороги cambiar de camino; вхід з двору entrada por el patio; атакувати з флангу atacar de flanco; вийти з дому salir de casa; приїхати з Гавани llegar de La Habana; дістати з кишені sacar del bolsillo; пити із склянки beber del vaso; з достовірних джерел de fuentes fidedignas; родом з Куби originario (oriundo) de Cuba, nacido en Cuba; з робітників de origen obrero; 2. (з певного часу) de, desde, con, a partir de; з дитинства desde la infancia, desde niño; з настанням весни al llegar la primavera; 3. (при позначенні особи, предмета) de; збирати податки з населення recoger impuestos de la población; одержати гроші з боржника recibir (el) dinero del deudor;
4. (при позначенні оригіналу, взірця) de; копія з документа copia del documento; переклад з іспанської мови traducción del español; 5. (при позначенні причини чи підстави) de; соп; з переляку de(l) susto; з голоду de hambre; з горя de pena; з дозволу con el permiso; з першого погляду a primera vista; 6. (при позначенні предмета, особи, за допомогою котрих щось робиться) con, de; годувати з ложки dar de comer con cuchara; стрибати з трампліна saltar del trampolín; працювати з книжкою estudiar (analizar) el libro, sacar citas del libro; надіслати листа з кур’єром enviar una carta con (por) el correo; 7. (при позначенні властивості, вмісту) con, de; дівчина з глеком la moza del cántaro; солдат з автоматом soldado con pistola ametralladora; дівчинка з кісками niña con trenzas; людина з характером persona de (con) carácter; лист зі скаргою carta con queja; волосся з сивиною cabello canoso (con canas); хліб з маслом pan con mantequilla;
8. (при порівнянні) de; заввишки з будинок de la altura de una casa; з тебе зростом de tu estatura; 9. (при позначенні сукупності; додатково ¡кількості, міри) соп; ми з тобою nosotros (dos), tú у yo; батько з матір’ю el padre у Іа madre; дощ із снігом lluvia con nieve; два з половиною роки dos años у medio; говорите з Друзями hablar con los amigos; посваритись з товаришем reñir con un compañero; листуватися з рідними cartearse con los familiares; 10. (при позначенні суміжності) ^л, а; кордон з сусідньою державою frontera F°n el Estado vecino; кімната, суміжна з кухнею Habitación de paso a la cocina; 11. (при
позначенні характеру, способу дїі) соп; з силою con fuerza; з жадібністю con ansia; з радістю con alegría; з жалем sintiéndolo (mucho); з наміром con intención; зі швидкістю світла con la velocidad de la luz; триматися з гідністю portarse con dignidad; захищати із зброєю в руках defender con las armas en las manos; 12. (при позначенні мети díi) con, de, para; звернутися з пролханням hacer un ruego; їздити з візитами andar de visitas; 13. (при позначенні особи чи предмета, на котрі спрямована дія) соп; порівнювати з оригіналом cotejar con el original; бротися з посухою luchar contra la sequía; аварія з машиною avería en el coche; бути обережним з вогнем tener cuidado con el fuego; 14. (при позначенні приблизної міри, кількості) cerca de, alrededor de; з місяць cerca de un mes; з кілометр cerca de un kilómetro; 15. (при познач, частини сукупності, цілого) de; один з його костюмів uno de sus trajes; найкращий з усіх el mejor de todos; хто з вас? ¿quién de vosotros?, ¿quién de entre vosotros?; жоден з них ninguno de ellos; 16. (при познач, матеріалу) de; із заліза de hierro; з чого він це зробив? ¿de qué ha hecho ésto?; 17. (при познач, причини) por, debido а; зі страху por miedo; з ненависті por odio; з удячності por (en) agradecimiento; з дому в дім de casa en casa; з року в рік de año en año; з рук в руки de mano en mano за1 прийм. 1. (при познач, напрямку або місця) a; detrás de, tras de (позаду, ззаду)] fuera de (зовні% más allá de (далі, по той бік)] сісти за стіл, за рояль sentarse a la mesa, al piano; сидіти за столом, за роялем estar sentado а іа mesa, al piano; повернути за ріг volver Іа esquina; ховатися за рогом esconderse detrás de la esquina; поїхати за річку ir al otro lado del río; знаходитися за річкою estar a la otra parte del río; поїхати за місто ir fuera (a las afueras) de la ciudad; жити за містом vivir fuera (a las afueras) de la ciudad; 2. (при познач, часу, обставин) durante; за обідом, вечерею durante la comida, la cena; за читанням durante Іа lectura; за шахами durante el juego (la partida) de ajedrez; застати кого-н. за обідом, за читанням encontrar a alguien comiendo, leyendo; 3. (при познач, послідовності) а; detrás de, tras de; гнатися за ким-н. perseguir (seguir) a alguien; рухатися один за одним ir uno tras otro; іти (слідом) за ким-н. ir detrás de alguien; 4. (при познач, особи або предмета, на які спрямована увага, дія) por; а; стежити за порядком, за чистотою mirar por el orden, la
limpieza; доглядати за хворим cuidar (atender) al enfermo; 5. (при познач, особи або предмета, на користь котрих відбувається дія) por; заступитися за кого-н. defender а alguien, salir en defensa de alguien; боротися за мир luchar por la paz; голосувати за пропозицію votar por la proposición; 6. при познач, особи або предмета, що викликають те чи інше почуття) por; радіти, боятися за кого-н. alegrarse, temer por alguien; 7. (при познач, приводу, підстави якої-н. дїі) рог; покарати за злочин castigar por un delito; заплатити за роботу pagar por un trabajo; любити за доброту querer por la bondad; 8. при познач, предмета обміну, ціни, вартості) por; а; заплатити за товар pagar por la mercancía; продати за гроші vender por dinero; купити за півціни comprar a medio precio; 9. (при познач, особи, предмета, замість котрих відбувається дія) por, en lugar de; en calidad de; розписатися за брата firmar por (en lugar de) su hermano; працювати за двох trabajar por dos; лишитися за головного інженера reemplazar al ingeniero-jefe; 10. (при познач, особи або предмета, що слугують зразком) por; взяти за правило tomar por regla; взяти за взірець (зразок) tomar por (como) ejemplo; мати за честь considerar por (como) honor, considerar un honor; 11. (при познач, особи або предмета, котрих торкаються) de; схопити за руку asir de la mano; триматися за руки cogerse de las manos; триматися за поручні sujetarse de (en) la barandilla; смикнути за волосся tirar de los pelos; 12. (при познач, знаряддя дії, заняття) a (+inf.)] взятися за читання, за роботу ponerse a leer, a trabajar;
13. (при познач, терміну) en, durante; відпочити за відпустку descansar durante (en) las vacaciones; за останні п’ять років en (durante) los últimos cinco años; за тиждень, за місяць до свята una semana, un mes antes de la fiesta; 14. (при познач, відстані) а; за сто кілометрів від... a cien kilómetros de...; 15. (з причини, внаслідок) por, a causa de; за браком часу por falta de tiempo; за відсутності чого-н. por falta de algo; за і проти (el) pro y (el) contra; аргументи за і проти argumentos en pro y en contra за2 част. vaya, qué; що за людинаї ¡qué hombre!
заальпГйський прикм. transalpino, trasalpino зааплодув0ти ponerse a aplaudir заарк0нювати недок., заарканити 1. lazar vt, 2. cazar vt; atraer* vt (заманювати) заасфальтув0ти asfaltar vt
803
заатлантйчний
заатлантйчний прикм. transatlántico забйв-а ж entretenimiento т; distracción f (розвага); pasatiempo т; entretención f (Лат. Ам.); дитячі -и juegos de niños забавляти entretener*vt; distraer* vt (розважати) забавлятися entretenerse*; distraerse* (розважатися)
забЯвний прикм. entretenido, divertido; recreativo; gracioso (кумедний); changuero (Лат. Ам.) забйвник ч gracioso т, chistoso m забЯвно 1. присл. de una manera graciosa (entretenida); graciosamente, con gracia; 2. y знач, присуд, es entretenido забагйто присл. un poco mucho, un poco demasiado, un poco más de lo debido забйгтися considerar oportuno, tener a bien; йому раптом ~лося поїхати de repente consideró oportuno marcharse; він робить, що йому -неться hace lo que se le antoja забайк0льський прикм. transbaikaliano забалЯкатися picotear vi, hablar por los codos;
. ~ до ранку charlar hasta el amanecer забалотувЯти док., забалотовувати недок. rechazar vt (una candidatura en las elecciones) ІзабЯрвлення c (колір) color m, colorido m; tono m; захисне - біол. mimetismo m; 3. (відтінок) matiz m; стилістичне ~ слова matiz estilístico de la palabra
забарикадувЯти cerrar con barricadas; poner barricadas; atrancar vt (двері, вхід) забарикадувЯтися ponerse detrás de una barricada, parapetarse, hacerse fuertes (en) забарйтися tardar vi, demorar vi; atrasarse vi забарнйй, забЯрливий прикм. (загайний) lento, tardo
забЯрність ж lentitud f забЯрно присл. con lentitud, lentamente забасйти empezar (comenzar) a hablar (a cantar) con voz de bajo
забезпЯка ж preservación f, resguardo m; protección f (захист)
забезп0чен-ий прикм. (заможний) acomodado; ~а старість una vejez a cubierto de todas las necesidades; у нього ~e майбутнє su futuro está avalado (garantizado, asegurado); найменш -і верстви населення las capas de la población más desfavorecidas económicamente забезпЯченість ж 1. (чим-н.) abastecimiento m (en, con); 2. (статки) bienestar m, prosperidad f, comodidad f, vida acomodada (заможність) забезп0чення c 1. (постачання) abastecimiento m, suministro m; avituallamiento (продовольством, набоями); - водою aprovisionamiento de agua; ~ електроенергією suministro de energía eléctrica; 2. (створення умов; гарантія) seguro m; garantía f, - миру та безпеки salvaguardia (afianzamiento) de la paz y seguridad; 3. (засоби) mantenimiento m; матеріальне - в старості prestaciones por vejez; пенсійне ~ pensión f (de vejez, de invalidez, de supervivencia); матеріально-технічне ~ logística f, apoyo logístico; одержати ~ procurarse el sustento; 4. (застава) caución f, prenda f, соціальне - seguridad social; програмне ~ soporte lógico, programa informático; software m (anglicismo)
забезпбчувати недок., забезпечити 1. (постачати) abastecer* vt (de); suministrar vt, proveer* vt, pertrechar vt (de); municionar vt (de), avituallar vt (de) (провіантом); - себе всім необхідним abastecerse de todo lo necesario; ~ промисловість сировиною abastecer (suministrar, proveer) a la industria de materias primas; 2. (створити умови для чого-н.) asegurar vt, garantizar vt, - виконання плану garantizar el cumplimiento del plan; ~ піднесення економіки asegurar el auge de la economía; ~ мир в усьому світі asegurar (garantizar, salvaguardar) la paz en todo el mundo; ~ успіх conseguir el éxito; ~ реалізацію проекту viabilizar el proyecto забезпЯчуватися abastecerse* (de), suministrarse (de), proveerse* (de) забелькотйти, забелькотіти comenzar a balbucear
зйбережні мн. 1. zona limpia de hielo (junto a la orilla); 2. (смуга криги) franja de hielo (en la orilla)
забетонувйти cubrir de hormigón забивйння c 1. hincadura f, - паль zampeado m; 2. (закладання) cierre m; tapamiento m; 3. (засмічення) obstrucción f, atascamiento m забинтувЯти, забинтбвувати vendar vt забинтувйтися vendarse забйти11. (загнати) clavar vt, hincar vt, meter vt; ~ цвях hincar (meter) un clavo; - палі zampear vt, 2. (закласти) cerrar* vt; tapar vt (заткнути); clavar vt, clavetear vt (цвяхами); - двері condenar una puerta; 3. (засмітити) obstruir* vt, atascar vt; 4. (заповнити) llenar vt, cargar vt; - прохід obstruir el paso; 5. спорт. : - гол marcar (meter) un gol; 6. (закатувати) atormentar vt (con golpes); 7. (довести до отупіння) embrutecer* vt; atemorizar vt (залякати); 8. (заглушити —- про рослини) ahogar vt; 9. (перевершити) superar vt, sobrepujar vt;
10. (на бійні) matar vt, sacrificar vt; - голову (чим-н.) cargar la cabeza (con); - собі що-н. у голову meterse algo en la cabeza забйти21. (почати гупати, калатати) empezar a golpear (a martillar, etc); empezar a tocar (y дзвін); 2. (почати стріляти) empezar а disparar; 3. (про годинник) empezar a tocar (а sonar); 4. (про воду, нафту) salir* vi, brotar vi; - тривогу empezar a tocar alarma забйтий дієприкм. від забити І забитися1 1. (сховатися) esconderse, ocultarse, agazaparse, acurrucarse; 2. (проникнути— про пил, сніг) penetrar vt; 3. (засмітитися) obstruirse*, atascarse; estar obstruido (tapado) забйтися2 (почати битися) empezar a golpear; empezar a latir (a palpitar) (затріпотіти); empezar a debatirse (заборсатися); - в істериці dar un ataque de histerismo забїг ч спорт, carrera f (pedestre); - на 1000 метрів carrera de 1000 metros lisos забігЯйлівка ж chiringuito m; bodegón m, tasca f (закусочна)
забігЯти 1. echar a correr, empezar (comenzar) a correr; 2. (про очі, погляд) empezar a moverse rápidamente
забутися estar despernado (molido); caerse a pedazos
забГпги 1. (убігти) entrar (llegar) corriendo; 2. (мимохідь) pasar vi (por), entrar vi (a); venir a ver (навідувати); 3. (відбігти далеко) marchar lejos; escaparse (утікати); - вперед adelantarse забГй ч equimosis f, cardenal m (синець); (худоби) matanza f, посилати на - mandar al matadero
забійник ч спорт, (máximo) goleador m, ariete m, crack m
забіліти 1. (виднітися) blanquear vi; 2. (стати білим) emblanquecer* vi. ponerse blanco забілювати недок. blanquear vt, pintar de blanco; 2. (приправляти) añadir crema (leche) éñ) забійка ч pendenciero m, camorrista m забіякувЯтий прикм. pendenciero заблакитніти 1. (виділитися кольором) azulear vi; 2. (стати блакитним) ponerse azul заблищй-ти brillar vi, relucir* vi; ponerse brillante; у неї ~ли очі (a ella) le brillaron los ojos; comenzar a centell(e)ar
заблудйти, заблудйтися descarriarse, perderse*
заблудл-ий, заблукан ий прикм. desviado, extraviado; -а вівця oveja descarriada заблукйти perderse*, extraviarse; - межи хатою й коморою perderse en un llano; ahogarse en una gota (en un vaso) de agua забоббн ч prejuicio m; релігійні ~и prejuicios religiosos
забожйтися jurar vi
заболГти (почати боліти) empezar (comenzar) a doler; у мене заболіла голова me duele (me comienza a doler) la cabeza заболотйти empantanar vt заболотйтися empantanarse заболбчен-ий 1. дієприкм. від заболотити; 2. прикм. pantanoso; fangoso; -а місцевість lugar pantanoso
заболбчування с formación de pantanos заборгбваність ж deuda f, погасити - cancelar (liquidar) una deuda; ~ внесків contribuciones atrasadas
заборгувйти endeudarse, contraer deudas- entramparse (fam.)
заборбло c icm. visera f (del yelmo); з відкритим —м con la visera levantada, a cara descubierta заборбн'а ж prohibición f, interdicción f; ~ атомної зброї prohibición del arma atómica- накласти -у на майно embargar los bienes- зняти -y levantar el embargo; сезон ~и полювання veda f, під ~ою prohibido, vedado заборбнен-ий дієприкм. і прикм. prohibido, vedado; діяти ~ими прийомами proceder dé mala fe; -а зона zona prohibida; - плід fruto prohibido, tabú m
заборон йти док., забороняти недок. prohibir vt, vedar vt; interdecir* vt; вхід -єно prohibida la entrada; - палити prohibir fumar; - в’їзд prohibir la entrada; - газету prohibir la salida del periódico заборбнн-ий прикм. prohibitivo; prohibitorio; -a система ек. prohibicionismo m; прибічник ~ої системи prohibicionista m; - тариф tarifa prohibitiva; -/ заходи medidas prohibitivas заборонувйти с-г gradar vt, rastrear vt; terminar de rastrear (закінчити боронувати) заборонятися prohibirse; -яється se prohíbe; палити -єно! ¡se prohíbe fumar!; рвати квіти -єно se prohíbe arrancar flores заббртний прикм. мор. de fuera del barco забоятйся sentir miedo; asustarse (злякатися) забрЯкнути no ser suficiente, no bastar; faltar vi забракувйти desechar vt, retirar vt, separar vt (por defectuoso)
забрйти 1. (узяти разом) tomar vt, coger vt, asir vt (de una vez); 2. (узяти з собою, до себе) tomar (llevar) consigo; llevar vt (a su casa); 3. (захопити, відібрати) tomar vt; arrancar vt, arrebatar vt (силою); - владу tomar (hacerse con) el poder; 4. (арештувати) llevar vt, apresar vt, detener* vi; hacer prisionero; 5. (захопити) cautivar vt; apoderarse (опанувати); 6. (убік) inclinarse, apartarse, desviarse; - вправо desviarse hacia la derecha; - (собі) в голову (що-н.) metérsele (encajársele) en la cabeza algo; 7. (закладати чим-н.) tapiar vt забрй'тися 1. (проникнути) penetrar vt; introducirse*, colarse (пробратися); deslizarse (прослизнути); 2. (угору) subir vi; encaramarse; 3. (піти, поїхати далеко) meterse; куди я -вся? ¿dónde me he metido? забрЯнькати (заграти) empezar a tocar (а tañer); - на роялі empezara aporrear el piano; - на гітарі empezar a rascar la guitarra (a zangarrear)
забре-стй 1. (мимохідь) entrar vi (de paso); 2. (куди-н. далеко) adentrarse, internarse забрехйтися hacerse un mentiroso; enredarse en la mentira (заплутатися в брехні) забрйжити (воду) rizar vi, cubrir de rizos забрйзканий дієприкм. і прикм. salpicado забрйзкати, забрйзкувати salpicar vt, - убрання грязюкою salpicar el vestido con (de) barro забрйзкатися salpicarse забрйти док.: - кого-н., - лоба кому-н. enrolar vt (al ejército)
забрбдити empezar a fermentarse забронювйти1 (закріпити) reservar vt забронювйти2 військ, blindar vt, acorazar vt забруднення c ensuciamiento m; contaminación f, - повітря, водойм ensuciamiento (contaminación) del aire, de los depósitos de agua; - довкілля polución f (atmosférica) забруднйти док., забруднювати недок. ensuciar vt, manchar vt; - атмосферу ensuciar (contaminar) la atmósfera забруднйтися ensuciarse, mancharse забрукбвувати empedrar* vt, pavimentar vt; embaldosar vt, enlosar vt (плитами); adoquinar vt забряжчЯти (задзвеніти) empezar a sonar; comenzar a rechinar
забувйтися 1. див. забутися; не забувайся! ¡no te propases!; ¡no pierdas los estribos!; 2. (непритомніти) perder la memoria забудбв'а ж construcción de edificios; urbanización f (забудований район); право ~и licencia de construcción
забудбвник ч edificador m; dueco de una obra de construcciyn; inmobiliaria f (будівельна фірма)* права -a derechos de(l) edificador
804
завйвка
забудувйти construir* vf, edificar vt; urbanizar vt забудувйтися (про ділянку) cubrirse de construcciones (de edificios)
3a6yKcyBáTH comenzar a patinar (las ruedas) забулькати comenzar a hacer gluglú (glogló) забурчати 1. ponerse a refunfuñar (a gruñir); 2. comenzar a gorgotear
забути olvidar vt, olvidarse (de); ~ що-н. удома olvidar (dejar) algo en casa; ~ зробити що-н. olvidarse de hacer algo; ~ образу perdonar las ofensas; я цього ніколи не забуду nunca olvidaré esto; - дорогу (куди-н.) dejar de ir (a), olvidarse el camino (de); ~ й думати dejar de pensar (en); і думати забудь! ¡quítatelo de la cabeza!; не ~ а) (кого-н.) recordar* vt, recompensar vt, proteger vt; б) (кому-н. чого-н.) no perdonar (a alguien algo); себе не ~ no olvidarse de sí mismo; що я (ти) там забув? ¿qué he (has, etc) perdido allí?
забут-ий 1. дієприкм. від забути; 2. прикм. olvidado; abandonado (покинутий); -і почуття sentimientos olvidados; Ч місця lugar abandonado; Ч речі objetos olvidados забутися 1. (задрімати) adormecerse*, amodorrarse; 2. (відволіктися) olvidarse, aturdirse; він хоче ~ (él) quiere olvidarse; 3. (не стриматися) propasarse; 4. (не зберегтися в пам’яті) olvidarse, dar al olvido; це все забулося todo eso se ha dado al olvido забутйти llenar (embutir) de morrillo забутливий прикм. olvidadizo; distraído (неуважливий)
забутливість ж falta de memoria; distracción f (,неуважливість); через ~ por olvido, por distracción
забутт-й c 1. (безпам’ятність) desvanecimiento m; 2. (дрімота) sopor m, modorra f; 3. (задумливість) ensimismamiento m; 4. (сильне збудження) excitación f; 5. olvido m; повернути в - dar (echar) al (en) olvido; шукати - в чому-н. buscar consuelo en algo; ріка - río Leteo забухкати empezar a tronar (a retumbar) забушувйти comenzar a enfurecerse (a arrebatarse)
забюрократизувйти ahogar en los trámites burocráticos
завагГтніти quedar embarazada (encinta, preñada)
зав0дити molestar vt, estorbar vt, impedir vf* заважати недок. (бути на заваді) molestar vi, estorbar vi, impedir* vi; poner trabas, obstaculizar vi (перешкоджати); turbar vi (турбувати); incomodar vi; даруйте, що я вам ~аю perdone que le moleste; що нам ~ає це зробити? ¿qué nos impide hacer esto?; не завадило б no estaría de más, estaría bien; одне іншому не ~ає lo cortés no quita lo valiente завйл ч obstrucción m; atascamiento m (закупорка); tala f, abatida f (з колод); снігові -и montones de nieve
завал йти 1. (засипати чим-н.) llenar vt (de), cegar* vt (con) (рів, яму); enterrar* vt, sepultar vt; вхід -ло снігом безос. 1а entrada está cegada (obstruida) por la nieve; 2. (захарастити чим-н.) abarrotar vf (de); ~ стіл книжками abarrotar la mesa de libros; крамниця завалена товарами el almacén está abarrotado de mercancías; 3. (переобтяжувати) sobrecargar vt (de); recargar vt (de) (роботою); - кого-н. замовленнями recargar a alguien de encargos; він завалений роботою está hasta el gollete de trabajo; 4. (відкинути назад) echar vt, - голову на подушки echar la cabeza sobre la almohada;
5. (обрушити) derrumbar vf, desmoronar vt; ~ стіну derrumbar la pared; 6. (провалити) estropear vt, hacer polvo; hacer fracasar; - справу, роботу hacer polvo el asunto, el trabajo; ~ на іспиті dar calabazas, catear vf завал йтися 1. (впасти за що-н.) caer* viá; книжка ~лася за канапу el libro ha caído detrás cel diván; 2. (відкидатися) echar vi, echarse; "тися на бік echarse de (un) lado; 3. (об- РУшитися) desplomarse, derrumbarse; 4. (не вдатися) fracasar vi; - на іспиті ser cateado; 5. івлягтися) echarse, tumbarse; ~тися спати echarse a dormir, acostarse*; (хоч) -сь a rabiar, hasta los topes
зйваль ж збірн. (про товари) mercancías estancadas (incomerciables) завйлювати недок. derribar vf, demoler* vt завалитися 1. estancarse (de mercancías, cartas, etc); лист ~вся на пошті la carta se estancó en correos; la carta estaba en correos (sin cursarse); 2. (залишитися не проданим) no tener salida, quedarse sin vender завалйщий прикм. arrinconado; malo, de mala calidad (поганий)
завантйженість ж 1. cantidad de carga (de pasajeros), coeficiente de actividad, grado de utilización; nivel de utilización industrial; 2. (роботою) carga de asuntos de trabajo завантйження c cargamento m, carga f, робота з повним ~м trabajo a plena carga завантйжити cargar vf, recargar vt; ~ піч cargar el horno; ~ підприємство cargar de trabajo la empresa; ~ кого-н. роботою cargar de trabajo a alguien
завантйжитися cargarse завантйжувальн-ий прикм. cargador, de (para) carga; -і машини máquinas cargadoras, cargadoras f pl
заварнйй прикм. cocido; - хліб pan cocido; - крем crema cocida
завйрювальний прикм.: - чайник tetera para hacer una infusión (un té) завйрювання c 1. (дія) hacer* vt(café, té, alguna infusión, etc); 2. (кількість): чаю лишилося на одне - queda té (seco) para una sola vez завйрювати недок., заварйти 1. hacer* vf (каву, чай); hacer una infusión (настоювати); 2. (обдавати окропом) echar agua hirviendo (a, en); - тісто echar agua hirviendo a la masa; 3. mex. rundir vt, 4. (затівати) tramar vt, cocinar vt; ~ кашу; заварив кашу, так і їж quien hizo el cohombro que se lo cargue al hombro; el que rompe, paga
завйрюватися недок., заваритися 1. (настоювати) estar hecho; чай заварився se hizo el té; 2. (затіватися) tramarse, cocinarse завгбдно част.: хто ~ sea quien sea, no importa quien; cualquiera (будь-хто); що - no importa que; cualquier cosa (будь-що); як ~ no importa como; de cualquier manera (modo); який - no importa quien (que); cualquiera (всякий); куди - a cualquier sitio; де ~ no importa donde, donde quiera; en cualquier sitio (всюди); коли - en cualquier momento, a cualquier hora; siempre (завжди)
завгбсп ч administrador m, jefe económico- administrativo
завдйння c tarea f, trabajo m; deber m (навчальне); misión f, comisión f (доручення); планове ~ previsiones del pian, metas f pl; домашнє - deberes m pl (de casa); бойове - misión de combate; дати - poner deberes; виконати - cumplir la tarea, evacuar una comisión; виконати домашнє ~ cumplir los deberes de casa; не впоратися з ~м no cumplir su tarea; дати позапланове ~ encomendar tareas fuera del plan; за ~м кого-н. por orden (indicación) de alguien завдйти causar vf, ocasionar vt, - збитків perjudicar vf
завдйток ч anticipo m, arras fpl завдякй 1. дієприкм. від дякувати; 2. прийм. gracias а (за допомогою); a causa de (з дієприкм ívhi/J; merced a, debido а (внаслідок); - тому, що merced a que, debido a que (в результаті того, що); a causa de que (з тієї дієприкмини, що)
завйдення с puesta en marcha (двигуна); proveerse* (de), hacerse* (con) завез;тй 1. (проїздом) llevar vf (de paso); - листа по'дорозі llevar de camino una carta; 2. (далеко, не туди) traer* vf, llevar vt, conducir* vt; ~ в глушину llevar a un lugar apartado; 3. (доставити) traer* vf
завелйкий прикм. demasiado (excesivamente) grande; un poco grande; un poco largo завеличйтися empezar (comenzar) a darse importancia, empezara pavonearse (a presumir) завербувйти док., заверббвувати недок. contratar vf, enrolar vt; reclutar vt; enganchar vt (в армію)
завербувйтися enrolarse
за вереду bóth comenzar a encapricharse заверещати empezar a chirriar, comenzar a chillar завернути 1. (повернути) torcer* vi (hacia), dar una vuelta; hacer un recodo (про дорогу, річку); 2. (змусити повернути) obligar a dar la vuelta (hacia); 3. (загнути, убік) doblar vf; remangar vt, arremangar \Л (рукави, поли); enfaldar vi (поли); dar la vuelta; - ліворуч, праворуч doblar a la izquierda, a la derecha; ~ за ріг doblar la esquina, dar la vuelta a la esquina; 4. (зайти, заїхати мимохідь) entrar vi (de paso); - no дорозі pasar de camino; 5. (сказати) decir de repente (inesperadamente) завернутися (повернути) volverse*, dar(se) la vuelta; torcerse* (робити поворот) заверстйти док., завйрстувати недок. полігр. compaginar vf
завершйльний прикм. final; ~ період período final; ~ рік año final
завершення с terminación f, conclusión f, concho m (Лат. Ам.); на ~ en conclusión завершйти acabar vf, terminar vt, concluir* vt, dar fin (cima)
завершйтися acabarse, terminarse, concluirse*, culminar (con)
заве-стй 1. (відвести, привести) llevar vf, traer* vt (de paso); куди-н. мимохідь llevar de paso, de camino (a algún sitio); - дітей до дитячого садка llevar los niños al jardín de la infancia; - кого-н. до себе llevar (traer) a alguien a su casa; 2. (відвести далеко, не туди) traer* vf, llevar vt, conducir* vt; ~ в болото empantanar vf; - в тупик llevar a un callejón sin salida; це нас -де далеко nos llevará lejos; nos apartará del asunto; 3. (відхилити набік, угору) apartar vt, alzar vf, levantar vt (подійняти); - руки назад echar (poner) los brazos hacia atrás; 4. (придбати) adquirir vf; fundar vt (заснувати); instalar vt (влаштувати); - бібліотеку formar (hacer) una biblioteca; - майстерню instalar (abrir) un taller; - машину adquirir (comprar) un coche; - господарство poner casa, instalarse; - сім’ю fundar (crear) una familia; - друзів hacerse con amigos, hacer amistades; 5. (запровадити) establecer* vf, introducir* vt; - нові порядки establecer un orden nuevo; - моду introducir (imponer) una moda; - звичку adquirir (contraer) un hábito; 6. (розпочати) comenzar* vf, entablar vt; - розмову, суперечку entablar conversación, discusión; - справу (теку з документами) formar expediente; юр. incoar una causa; 7. (урухомити) poner en marcha; dar cuerda (за допомогою ключа); - мотор poner en marcha un motor; - магнітофон poner (hacer funcionar) el magnetófono; - годинник dar cuerda al reloj; годинник не заведений el reloj no tiene cuerda; як заведений como si le hubieran dado cuerda; як заведена машина como si fuera una máquina puesta en marcha заве-стйся 1. (з’явитися) aparecer* vi; hacerse (con); у нього -лися гроші (él) se hizo con dinero; у нього -лися друзі (él) se hizo con amigos; у кухні -лися таргани en la cocina aparecieron cucarachas; 2. (встановитися) establecerse*; -лися нові порядки se estableció un nuevo orden; 3. (про механізм, про годинник) ponerse en marcha завждй присл. siempre; en todo tiempo (в yci часи); constantemente (повсякчас); por siempre, perpetuamente (вічно); як - como siempre завзйтий, заповзйтий прикм. empedernido, apasionado; - мисливець cazador empedernido; - театрал apasionado al teatro; - курець fumador empedernido завзйтість ж celo m, diligencia f завзйто, заповзйто присл. con aire de desafío, con aire provocador
завзйття c (запальність) ardor m; fogosidad f, fervor m (запал); юнацьке - ímpetu (brío) juvenil завивйння c aullido m, aúllo m; - вітру aullido del viento
завивйти недок. 1. aullar vi; 2. (про спів) berrear vi завиваючий 1. дієприкм. від завивати; 2. прикм. (журливий) aullante завйвка ж rizado т; ondulación f (хвилями); хімічна - permanente f, гаряча, холодна - ondulación con tenacilla, al agua
805
3áenflKH
збвидки мн.: мене (тебе) ~ беруть me (te, etc) da envidia, me como (te comes, etc) de envidia завйдн'ий прикм. envidiable; admirable (чудовий); ~e здоров'я salud envidiable (admirable); ~a пам’ять memoria envidiable (admirable) завйдно 1. присл. ser digno de envidia; ~ здоровий, щасливий su salud, su felicidad es digna de envidia; 2. безос. у знач, присуд, tener (dar) envidia; мені ~ me da envidia, tengo envidia; - дивитися da envidia ver завидіЬщ-ий прикм. ávido; envidioso (заздрісний); очі -i ojos ávidos завйлькуват'ий прикм. спец. retorcido; -а деревина madera retorcida завйлькуватість ж спец, retorcimiento (ondulación) de las fibras (en la madera); crecimiento retorcido de las fibras
завилйти 1. (хвостом) empezar a mover la cola (a colear); 2. (звиватися) empezar a serpentear; 3. empezar a usar de rodeos (a tergiversar) завирувбти comenzar a bullir (a hervir) ізависйти недок. AB mantenerse volando завись ж фіз. suspensión f Ізавйти 1. (про тварин) gañir* vi, aullar vi I (repentinamente, de repente); 2. (заголосити) empezar a dar alaridos; ~ від болю dar alaridos de dolor; 3. (волосся) rizar vt, ensortijar vt; ondular vt (хвилями); 4. (обвити) enredar vt, entrelazar vt
завйтий прикм. 1. rizado, crespo, ondulado; 2. (закручений) retorcido
завйтися 1. rizarse; ondularse (хвилями); 2. (зробити собі завивку) ondularse, peinarse зйвитка ж анат. caracol m завитбк ч 1. (волосся) rizo т, bucle т; 2. (розчерк) rasgueo т; 4. архіт. voluta f завйхрення с спец, vórtice т, torbellino m завихрйти, завйхорити remolinar vt, arremolinar vt, remolineará
завихрйтися (здійнятися вихором) remolinarse, arremolinarse, remolinearse завии^и empezar a chillar завйщений дієприкм. і прикм. aumentado, exagerado
завйщення c aumento m, exageración f, - норм aumento de las normas
завйщити aumentar vt, exagerar vt (sin derecho, ilegalmente); exceder vt (перевищити); - норми exagerar las normas; - план exceder el plan
завівйти недок. (про вітер) soplar vi; penetrar vt (el viento, el aire)
завідування c administración f, dirección f, gerencia f, gestión f
завідувати недок. administrar vt, dirigir vt; ~ відділом dirigir una sección; ~ кафедрою dirigir una cátedra (en un centro docente), ser titular de una cátedra
завідувач ч administrador m; jefe m; director m; gerente m (управитель); - відділу jefe de sección; ~ кафедри titular de una cátedra; ~ навчальної частини jefe (director) de estudios; ~ господарства administrador m, jefe económico-administrativo
завіз ж llegada f (de mercancías, etc), entrega f, suministro m
завізувйти visar vt, poner el visado (паспорт); poner el visto bueno (заяву) завірйтель ч юр. certificador m завірюха ж nevasca f, ventisca f, borrasca de viento y nieve
завірюшний прикм. de nevasca, de ventisca, ventiscoso; ~ ветер ventisca f, ~a погода tiempo ventiscoso
завіса ж cortina f, telón m; залізна ~ cortina (telón) de acero; дати ~y bajar el telón; димова, вогнева - cortina (barrera) de humo, de fuego; дощова ~ cortina de agua; підняти ~y subir el telón; з піднятою ~ою telón alzado; під -y en el momento de bajar el telón; опустити ~y над чим-н. correr (echar) un velo sobre una cosa завісити (закрити фіранкою) cubrir con cortinas; ~ вікно poner cortinas en una ventana, cerrar (correr) las cortina; - усі стіни картинами cubrir todas las paredes con cuadros; ~ портрет cubrir (tapar) un retrato
завіситися cubrirse, taparse (con la cortina, etc)
завітбти (do кого-н.) venir* vi (a); venir a ver (a visitar) (a)
завітріти estropearse (por la acción del aire) завітрітися secarse al aire завітряний прикм. protegido del viento завіяти 1. (засипати) cubrir vt, tapar vt; 2. (занести вітром) arrastrar vt (el viento) завкбм ч (= заводський комітет) comité de fábrica (fabril)
завмбрти 1. quedar inmóvil (знерухоміти); quedar petrificado (заціпеніти); pasmarse, quedar pasmado (від захвату); quedar helado (зі страху); у мене серце завмерло mi corazón dejó de latir, se me paró el corazón; 2. (затихнути) cesar vi, pararse; extinguirse (про слова, звуки); життя в місті завмерло dejó de existir (se extinguióla vida en la cuidad завмирйння c amortecimiento m, amortiguamiento m; чекати із ~м серця esperar con ansiedad; esperar con el alma en un hilo (fam.) завбд1 ч 1. fábrica f, usina f, planta f; factoría f (Лат. Ам.); машинобудівний ~ fábrica de construcciones mecánicas; суднобудівний ~ astillero m; літакобудівний - fábrica de aviones; нафтоочисний - refinería de petróleo; газовий ~ fábrica de gas; скляний ~ cristalería f, цегельний ~ fábrica de ladrillos, ladrillar m; лісопильний ~ serrería f, aserradero m; aserrío m (M., Кол.); цукровий ~ fábrica de azúcar, azucarera f; ingenio m (Лат. Ам.); горілчаний - destilería f; alambiquería f (Лат. Ам.); пивоварний ~ fábrica de cerveza, cervecería f; маслоробний ~ fábrica de mantequilla (de manteca de vaca), mantequería f, миловарний ~ jabonería f; цементний - fábrica de cemento; шкіряний - curtiduría f, дослідний ~ planta piloto; 2. (кінний) monta f, yeguacería f
завбд2 ч 1. (термін дії) cuerda f, годинник з тижневим ~ом reloj con una semana de cuerda; у годинника скінчився - se le ha acabado la cuerda al reloj; 3. (пристрій годинника) cuerda f, - годинника зіпсований la cuerda del reloj está estropeada; 4. полігр. (частина накладу книжки) parte de la tirada; у мене цього і в ~і нема jamás he tenido nada de esto; no hay nada de eso en mis costumbres, nunca he tenido esa costumbre
заводій ч cabecilla m; cabeza m, guía m заводн-йй прикм. 1. (з заводом) mecánico; ~а іграшка juguete mecánico (de cuerda); 2. (для заведення) de puesta en marcha, para poner en marcha; ~a пружина muelle de puesta en marcha
заводоуправління c administración (dirección) de la fábrica
заводськйй прикм. de fábrica, fabril; ~ комітет comité de fábrica
завбдчик ч fabricante m, propietario de una fábrica
зйводь ж ensenada f, ancón m завбзити1 недок. див. завезти завбзити2 (забруднити) ensuciar vt, emporcar vt завойбвник ч conquistador m завойбвницьк ий прикм. de conquista; ~i війни guerras de conquista завблзький прикм. del Trasvolga заволодівйти недок., заволодіти apoderarse (de), adueñarse (de); apropiarse (de); tomar vt (взяти); - увагою granjearse (captarse) la atención (de)
заволоктй cerrar* vt, cubrir vt, velar vt; хмари ~локли небо, небо ~локло хмарами las nubes cubrieron el cielo
заволоктйся cubrirse*, velarse; очі ~локлися сльозами los ojos se cubrieron de lágrimas заворкувйти empezar a arrullar заворожйти 1. hechizar vt, embrujar vt; conjurar vt (від небезпеки); 2. encantar vt, fascinar vt заворбт ч 1. (різке відхилення убік) viraje revirada f, 2. (поворот) revuelta f, curva f, recodo m; 3. - кишок мед. cólico miserere, íleom заворушення мн. conmociones f pl, disturbios m pl, desórdenes m pl
заворушйти comenzar a menear (a remover) заворушйтися comenzar a revolverse; comenzar a moverse
завошйвіти cubrirse (llenarse) de piojos
3aeoiOBáHHfl c conquista f, - космосу conquista del cosmos; ~ науки conquistas de la ciencia 3aeoioBáTH док., завойбвувати недок. 1. conquistar vt, - країну conquistar el país; 2. (домогтися) conquistar vt, ganar vt; ~ свободу conquistar la libertad; ~ довіру conquistarse), ganarse) la confianza (de); ~ собі ім’я ganar la fama (el renombre); ~ кубок, медаль ganar la copa, la medalla; ~ симпатії granjearse las simpatías; ~ серця hacer conquistas завсідник ч frecuentador (habitual), visitante asiduo
зйвтра 1. присл. mañana; ~ вранці mañana por la mañana; ~ увечері mañana por la tarde (por la noche); ~ вдень mañana por el día (por la tarde); 2. c невідм. mañana f, el dHa de macana; відкладати на ~ dejar para mañana; залишитися до ~ quedarse hasta mañana; до -! (do
побачення) ¡hasta mañanal; не сьогодні
muy pronto, hoy o mañana, de un día a otro зйвтраш-ній прикм. de mañana; - день mañana f, від -нього дня desde mañana, a partir de mañana; (не) думати про - день (no) pensar en el día de mañana (en el futuro) завуальбван-ий 1. дієприкм. від завуалювати; 2. прикм. velado, nuboso; у -ому вигляді en una forma velada
3aeyanioBáTH velar vt, echar un velo (sobre) завужувати недок., завузити спец, estrechar vi, hacer más estrecho
завузькйй прикм. un poco estrecho; un poco ajustado (ceñido, apretado) (про одяг) завулок ч 1. callejón т; 2. (закуток) rincón m; знати всі ~ки conocer todos los recovecos збвуч ч (= завідувач учбової частини) director (jefe) de estudios (en una escuela) завушних ч (в окулярах) patilla f завушниця ж мед. parótidas f pl; paperas f pl (fam.)
3aB4ácHHñ прикм. hecho a tiempo, previo завчбсно присл. con anticipación, anticipadamente; de anticipo (заздалегідь) завчбти, заучувбти недок., завчити, заучити (вивчити) aprender vi
завчбтися, заучувбтися 1. (захопитися навчанням) entusiasmarse en (con) el estudio; 2. (перевтомитися від занять) agotarse de tanto estudiar
зйвчен'ий 1. дієприкм. від завчити; 2. прикм. (заздалегідь підготований) estudiado; -і жести gestos estudiados завшйршки присл. de ancho зав’ючувйти недок., зав’ючити enalbardar vt, albardar vt, enjalmar vt
зав’язбти 1. atar vt, liar vt; anudar vt (вузлом); vendar vt (бинтом); - бант, - бантом hacer un lazo; - вузол hacer un nudo; - вузлом atar con nudo; - у вузол (що-н.) hacer un paquete (de); - краватку hacer la corbata, hacer el nudo de la corbata; - черевики atar (los cordones de) las botas; - очі vendar los ojos; - голову хусткою cubrir la cabeza con un pañuelo; 2. (розпочати) entablar vt, trabar vt; - розмову entablar conversación; - знайомство trabar conocimiento зав’язатися 1. anudarse; 2. (розпочатися) comenzar* vi, entablarse; -лася розмова se entabló una conversación; 3. (про плід) empezar a formarse el fruto
зав’йзка ж 1. (тасьма) cordón m, atadura f, cinta f; 2. (роману) nudo m, intriga m зав’йзнути empantanarse, atascarse; quedarse (застрягнути); - в болоті atascarse en el lodo; - в боргах estar comido de trampas, entramparse, endeudarse, empeñarse збв’язь ж бот. 1. (частина квітки) ovario т; 2. (утворення плода) formación del fruto зав’йлий прикм. marchito зав’йлювати недок., зав’ялйти curar vt, secar vt (a/ aire, al sol)
зав’йнути marchitarse, ajarse, agostarse загбвкати comenzar a ladrar загадй'ти 1. (загадку) proponer* vt (un enigma); 2. (задумати) adivinar vt, pensar* vt (en); -йте яке-н. число piense un número cualquiera; ~ на картах adivinar con las cartas збгбдка ж adivinanza f, acertijo m; enigma m; говорити -ми hacer insinuaciones
806
заговорйти2
загадкбв-ий прикм. enigmático; misterioso (таємничий); incomprensible (незрозумілий); ~е явище, -а подія fenómeno, acontecimiento enigmático; -а картинка rompecabezas m (dibujo)
загадкбво присл. enigmáticamente; de manera enigmática, con enigmas (загадками) загаласувйти comenzar a vocear (a gritar); ponerse a hablar todos a la vez загальмув0ти1 (почати гальмувати) comenzar a frenar, ralentizar vt загальмувйти21. frenar vt, 2. demorar vt, frenar vt; ~ справу demorar el asunto; ~ загальмувй-тися 1. ralentizarse vt, 2. atascarse, estancarse; робота -лася se atascó el trabajo заг0льн'ий прикм. 1. común, general; ~a освіта instrucción general; для -oro добра para el bien público; як ~e правило por regla general; - страйк huelga general; 2. (сукупний) global, total; - підсумок gran total, total general; -а сума suma global, suma total; - наркоз anestesia general; -а житлова площа superficie habitable, superficie de vivienda; 3. (що містить основне) general, esencial; ~e враження impresión general; ~ план plan general; у ~их рисах en términos generales; ~e місце lugar común, tópicos m pl; trivialidad f (банальність); 4. universal; obligatorio (обов’язковий); ~e виборче право sufragio universal; ~e навчання instrucción general (obligatoria); - військовий обов’язок servicio militar obligatorio; ~e схвалення aprobación general (unánime); -а історія historia universal
заг0льність ж universalidad f, generalidad f загальноармійський прикм. de todo el ejército загальновйзнаний прикм. reconocido por todos, umversalmente reconocido загальновідбМ'Ий прикм. de común saber, sabido (conocido) por todos, notorio, noto; -i факти hechos notorios (consabidos); -а істина perogrullada f
загальновідбмість ж (чого-н.) notoriedad f загал ьновідбмо безос. у знач, присуд, es sabido (por todos), es de común saber, es notorio загальновійськбв-ий прикм. de armas; - командир comandante de armas; ~e з’єднання gran unidad (de armas)
загальновстанбвлений прикм. generalmente establecido
загальнодемократйчний прикм. de todas las fuerzas democráticas
загальнодержйвний прикм. de todo el Estado, nacional
загальнодоступн'ий прикм. 1. asequible, al alcance de todos; -і ціни precios módicos; ~i способи medios ai alcance de todos; -a бібліотека biblioteca pública; 2. (зрозумілий для всіх, популярний) al alcance de todos, accesible; -а лекція conferencia popular загальнодоступність ж 1. carácter asequible; 2. (зрозумілість) accesibilidad f загально€врол0йськ ий прикм. paneuropeo, de toda Europa; -а конференція з безпеки та співробітництва Conferencia Europea de Seguridad y Cooperación, Conferencia de Seguridad У Cooperación en Europa (CSCE); - дім casa común europea
загальножитт0вий прикм. propio de la vida cotidiana, cotidiano, habitual загальнозаводськйй прикм. de toda la fábrica загальнозначущий прикм. importante (para todos), de importancia general загальнозрозумілий прикм. al alcance de todos, accesible, comprensible ЗДгальнош^совий прикм. de toda la clase, clasista
^аітиіьнокорйсний прикм. de utilidad general
^гальиолйадеьк-ий прикм. humano, de (toda) ,a humanidad, omnihumano; colectivo; -і цінності valores universales загальноміськйй прикм. de toda la ciudad, urbano
з*гальнонар0дн-ий прикм. de todo el pueblo, nacional; -e надбання bienes públicos, bienes aai Estado, dominio (patrimonio) público; ~e свято fiesta nacional
загальнонаціонйльний прикм. de toda la nación, nacional
загальнообов’язкбвий прикм. obligatorio (para todos)
загальноосвітній прикм. de instrucción (enseñanza) general, polivalente; -я школа escuela de enseñanza general загальнопартійний прикм. de todo el Partido; -а справа causa de todo el Partido загальнополітйчний прикм. político-general загальнопошйрений прикм. divulgado, difundido, en boga
загальнопрййнят-ий прикм. universalmente admitido, adoptado por todos; de uso general; corriente (узвичаєний); ~a думка opinión general (de todos)
загальнореспублікйнський прикм. de toda la república
загальносоюзний прикм. icm. de toda la Unión Soviética
загальнотеоретйчний прикм. de teoría general
загальноужив0ний прикм. de uso común, usual
загальноуживйність ж uso común, uso general заганйння c (дія) acoso m, acosamiento m, acorralamiento m
заганйти2 (замучити) dejar molido, ajetrear vt, aperrear vt
заі^рбати док., загарбувати недок. apropiarse (de), hacerse el dueño (de), apoderarse (de) загарбник ч agresor m, invasor m; usurpadorm заі^рбницьк-ий прикм. de conquista, de rapiña; -а війна guerra de conquista; -а політика política de rapiña загарк0вити empezar a tartajear загарпунювйти недок., загарпунити arponear vt, tener clavado el arpón (en) загартбваний 1. дієприкм. від загартувати; 2. прикм. de buen temple, templado, endurecido; - у боях aguerrido (en combates) загартбваність ж buen temple загартбвувати недок., загартувати templar vt, - тіло templar el cuerpo; - здоров’я fortalecer la salud; - волю templar la voluntad загартбвуватися 1. (про сталь) estar templado; 2. endurecerse*, templarse; -ся в боях aguerrirse загарч0ти comenzar a rugir (a bramar); comenzar a gruñir (про собаку) загасйти 1. extinguir vt, apagar vt; 2. sofocar vt затонути dejar de arder (de lucir); apagarse, extinguirse
3aráTa ж 1. corte m (del río, etc); 2. (споруда) presa f, dique m; 3. (водойма) estanque m, alberca f
загатйти док., заучувати недок. 1. cortar vt, cerrar* vt (el río, etc); 2. invadir vt загіятися retrasarse, detenerse* загвинтйти док., загвйнчувати недок. atornillar vt
загвинтйтися atornillarse загйбел-ь ж 1. pérdida f, muerte f, perecimiento m (смерть); destrucción f (руйнування); naufragio m, hundimiento m (корабля); ruina f (держави); йти на вірну - ir a una muerte cierta (segura); бути (перебувати) на краю -і estar al borde de la muerte (de la ruina); 2. у знач, присуд, (безліч) gran cantidad, masa f, montón m загйдити док., загиджувйти недок. (забруднити) ensuciar vt, emporcar vt загйн ч 1. doblez f, - матки мед. desviación (Inversión) de la matriz
загйнути perderse*, estar perdido; arruinarse, destruirse* (зруйнуватися); naufragar vi, hundirse, irse a pique (заззнати корабельної аварії); perecer* vi, morirse*; квіти -ли від морозу frío mató las flores загін ч. 1. (загорода) cerco m; corral m, aprisco m, redil m; majada f (нічний); chiquero m, boyera f, boyeriza f (для волів); бути в -оні estar en el último plano, ser un cero a la izquierda; 2. destacamento m; grupo m; передовий - destacamento de vanguardia; піонерський - grupo de pioneros; - будівельників equipo de constructores; передовий - науки vanguardia de la ciencia
загіпнотизувйти 1. hipnotizar vt, 2. fascinar vt
загіпсув0ти мед. enyesar vt, escayolar vt загітув0ти llegar a (conseguir) convencer загл0дити док., загл0джувати недок. 1. (пригладити) alisar vt (волосся); 2. corregir* vt (виправити); expiar vt (спокутувати); - помилку, провину reparar la falta, la culpa, desagraviar vt
заглйбитися 1. ahondarse, profundizarse; - в ґрунт ahondarse en el terreno; 2. hundirse, penetrar vt, internarse; - в ліс penetrar en el bosque; 3. (в якв-н. заняття) enfrascarse; - в читання enfrascarse en la lectura; - в себе estar abismado en sus pensamientos, ensimismarse заглйблений прикм. (в яке-н. заняття) enfrascado
заглйблення с 1. hoyo т, cavidad f, anfractuosidad f (у скелі); 2. мор. calado m заглу-хнути і. (прозвуки) ensordecer* vi, extinguirse, apagarse; 2. (перестати діяти) pararse; мотор -х el motor se paró; 3. (зникнути) extinguirse, desaparecer* vi; 4. (занепасти) estar abandonado
заглухлий 1. дієприкм. від заглухнути; 2. прикм. (занедбаний) abandonado, descuidado заглушка ж tapón m (ciego) заглуїіі-увати недок., заглушати 1. (приглушувати) ahogar vt, apagar vt; amortiguar vt (звук); оркестр -ив голоси співаків la orquesta ahogó las voces de los cantantes; - протест ahogar la protesta; 2. (ослабити) aminorar vt (біль); absorber vt (смак, запах); 3. (про бур’яни) ahogar vt, sofocar vt; 4. (загасити) apagar vt, extinguir vt; - мотор apagar (parar) el motor загляд0ти недок., заглянути 1. mirar vt, echar una ojeada, pasar los ojos; - в очі (кому-н.) mirar a los ojos (a); - в серце, в душу (кому-н.) mirar al corazón, al alma (de); - вперед mirar adelante, pensar en el füturo; asomarse al porvenir; - в словник consultar un diccionario; він навіть не заглянув у книжку ni (tan) siquiera ha abierto el libro; 2. (зайти куди-н.) entrar vi (de paso), pasar vi (por un momento) зйгнаний 1. дієприкм. від загнати; 2. прикм. (про тварину) acosado, acorralado; agotado (про коня); як - звір como una fiera acorralada; 3. прикм. (про людину) perseguido; acorralado, acosado; exhausto (виснажений)
3amáTH 1. (куди-н.) hacer entrar; empujar vi (заштовхнути); - худобу в загороду hacer entrar el ganado en el corral; 2. (куди-н. далеко) lanzar vt, alejar vt; 3. мисл. acosar vt, acorralar vt; 4. (замучити їздою) derrengar vt, cansar vt; reventar* vt (коня); 5. (забити) clavar vt; 6. (продати) vender vt, realizar vt, liquidar vt;
- м’яч у ворота спорт, meter (marcar) un gol загнивання c putrefacción f, descomposición f загнивйти недок. pudrirse; descomponerse*, corromperse
загнйти estar podrido; estar corrompido загноїти podrir vt, descomponer* vt, corromper vt загноїтися empezar a supurar (a infestarse) загнуздбти док., загнуздувати недок. poner el bocado (el freno), enfrenar vt, embridar vt загнути 1. encorvar vt, doblar vt; - кутик сторінки doblar la punta (la esquina) de una página;
- палець engarabitar un dedo; 2. (сказати дурницю) decir* vt, soltar vt; - слівце soltar una palabra ordinaria; - круте слівце soltar una palabrota; 3. (збрехати) meter bolas (trolas); - ціну pedir un precio exhorbitante (exagerado) загнутий 1. дієприкм. від загнути; 2. прикм. encorvado, torcido, doblado
загнутися 1. encorvarse, doblarse; 2. (померти) hincar el pico, diñarla зйговини мн. рел. víspera de vigilia заговітися док., заговлйтися недок. comer carne (por última vez antes de la vigilia); 2. aprovecharse (por última vez) заговорити11. (почати говорити) comenzar (ponerse) a hablar; romper a hablar (після мовчання); entablar conversación, ponerse a hablar (con alguien); совість в ньому -ла se ha despertado su conciencia; 2. (опанувати мову) hablar vt (un idioma)
заговорйти2 (стомити розмовами) marear (aturdir) con la conversación; 2. (заворожити) exorcizar vt, conjurar vi (пропасницю)
807
заговоритися
заговорйтися 1. hablar desmesuradamente (de más); 2. (забрехатися) exagerar vt, mentir* vi
заговбрювати1 недок. (вступати в розмову) (tratar de) entablar conversación (con); conversar vi (con)
заговбрювати2 недок. див. заговорити1; - зуби desviar la conversación; andar con triquiñuelas; dar a uno (con) la entretenida заговбрюватися недок. 1. (говорити невлад) divagar vi; 2. див. заговоритися загодувбти hartar vt, saciar vt загбїти curar vt, cicatrizar vt загбїтися (про рану) curar vi; cicatrizarse (зарубцюватися); cerrarse* (закритися) загойдбти (почати гойдати) comenzar а balancear (a agitar); comenzar a mover загойдбтися comenzar a balancearse; comenzar a oscilar (про маятник) заголйти desnudar vt (parte del cuerpo) заголйтися desnudarse, quitarse la ropa ¡заголбвн-ий прикм. titular, inicial; ~ аркуш portada f, frontispicio m; ~a літера letra mayúscula, mayúscula f, ~a роль papel principal Ізаголбв-ок ч título m; encabezamiento m; під ~ком bajo el título
заголосйти empezar (comenzar) a vociferar загбнич ч мисл. ojeador m, batidor m загонбвий прикм. de destacamento; de grupo загордйтися enorgullecerse*, ponerse orgulloso; ser tieso de cogote, alzar (levantar) el gallo, engreírse
загорі-тися 1. encenderse*; prender fuego; incendiarse (про пожежу); arder vi (спалахнути); 2. (заблищати) encenderse*, inflamarse: afarolarse (Перу); його очі ~лися se le encandilaron los ojos; його очі ~лися гнівом sus ojos brillaban de ira; 3. (про бажання, прагнення) arder vi; ~ бажанням arder en deseos; що це вам ~лося? безос. ¿qué es lo que le apremia? загорнути 1. (одяг) arrebujar vt, cruzar vt, montar vt; 2. (у що-н.) envolver* vt, enrollar vt; empaquetar vt (упакувати); - що-н. у папір envolver algo en papel
загорнутися envolverse* (en), arroparse, arrebujarse
загорбдження c barrera f, повітряне ~ barrera aérea; дротяне ~ alambradaf; протитанкове ~ barrera antitanque
загорбджувальний прикм. de barrera; ~ вогонь військ, fuego de barrera загорбджувати недок. barrear vt, atrancar vt загорбджувач ч мор.: підводний ~ barrera submarina; мінний ~ minador m загородйти 1. cercar vt, vallar vt; tabicar vt (відокремити); 2. (затулити) cubrir vt; ~ світло tapar la luz; 3. (перекрити) atrancar vt; obstruir* vt. obstaculizar vt (захарастити); ~ дорогу obstruir el camino загородйтися 1. atrancarse; 2. (затулитися) protegerse
загорбдка ж cerca f, tabiquie m (перегородка) загортання c (дія) empaquetamiento m загбртка, обгбртка ж envoltura f загорювати comenzar a afligirse (a acongojarse, a penar)
загосподарювбтися dedicar mucho tiempo a los quehaceres: cansarse con los quehaceres загбстрений 1. діеприкм. від загострити; 2. прикм. agudo; afilado (тонкий) загбстреність ж agravamiento т, agudeza f, tensión f, tirantez f (стосунків) загбстрення c 1. agudización f, exacerbación f, agravamiento m (посилення); ~ хвороби exacerbación (agravamiento) de la enfermedad; 2. (погіршення) agudización f, ~ суперечностей acentuación de las contradicciones; ~ класових суперечностей agudización de las contradicciones de clase
загострйти док., загострювати недок. 1. aguzar vt, sacar punta; ~ олівець sacar punta al lápiz; afilar vt, ~ кілок aguzar (afilar, sacar punta) al palo; 2. acentuar vt, subrayar vt; hacer resaltar; ~ увагу concentrar la atención; ~ питання recalcar la cuestión; 3. (погіршити) agudizar vt, agravar vt; atirantar vt (стосунки, суперечності); ~ стосунки agudizar las relaciones; - суперечності
acentuar las contradicciones; - атмосферу calentar los ánimos
загострйтися 1. (про риси обличчя) afilarse; 2. (стати гострішим) agudizarse; exacerbarse, avivarse, agravarse (посилитися); 3. (погіршитися) agudizarse, agravarse; atirantarse, acentuarse (про стосунки, суперечності); enconarse, encarnizarse; 4. hacerse agudo загостювбтися estar mucho tiempo de huésped заготівбльн-ий прикм. de acopio, de abasto, de abastecimiento; ~a ціна precio de acopio; ~ пункт centro de acopiamiento заготівбльник, заготівник ч acopiador m заготівля ж 1. (дія) abastecimiento т; acopio m; ~ зерна acopio de granos; 2. спец, (брусок) pieza bruta, lingote m, tocho m; barra f (прут) заготбвити 1. (приготувати) preparar vt, disponer* vt; 2. (створити запас) abastecer* vt, aprovisionar vt; proveer* vt (завчасно); ~ дрова на зиму abastecerse de leña para el invierno; ~ корм для худоби abastecer al ganado de pienso заготбвка ж спец, (взуттєва) pala f загбювання c curación f, cicatrización f загрбва ж (пожежі) resplandor m (de un incendio) загравбння c 1. (кокетування) coquetería f, coqueteo m; 2. (запобігання) faramalla f, embaucamiento m, trapacería f загравбти1 недок. див. заграти1 загравбти2 недок. 1. (кокетувати) flirtear vi (con), coquetear vi (con); 2. (запобігати) embaucar vt, trapacear vi, trapazar vi збгран-ий 1. діеприкм. від заграти1; 2. прикм. manido; ~а роль papel manido; ~а мелодія melodía manida
загрб'ти1 1. (почати грати) comenzar (empezar) a jugar, ponerse a jugar; rayar vt (платівку); empezar (comenzar) a tocar, ponerse a tocar (на музичному інструменті); (п’єсу, мелодію) hacer manido; музика ~ла comenzó a sonar la música (a tocar la orquesta); 2. (заблищати, заяскріти) comenzar a centellear (a brillar); comenzar a burbujar (a espumear) (про вино); кров ~ла в жилах le empezó a hervir (a bullir) la sangre en las venas
загрб-ти2 (про море, вітер) agitarse; desencadenarse; у мене душа ~ла el corazón me ha dado un vuelco
загрб-тися (захопитися грою) abandonarse al juego; дитина ~лася до вечора el niño jugó hasta el anochecer
загребущ-ий прикм. codicioso; руки ~í manos codiciosas
загрйв-ок ч morillo m; cruz f (у коня) загризбти недок., загрйзти 1. desgarrar vt, destrozar vt (a dentelladas); 2. (замучити) consumir vt, atormentar vt; remorder* vt загримГти comenzar a retumbar; comenzar a tronar (про грім); comenzar a sonar (a tintinear) (ключами)
загримотіти comenzar a retumbar (a tronar) загримувбти maquillar vt, ~ актора стариком maquillar de anciano al actor; ~ся maquillarse, caracterizarse
загріббти недок. 1. amontonar vt, - сіно amontonar el heno; ~ жар amontonar las brasas; 2. (веслом) dirigir con los remos; ~ гроші (лопатою) apalear dinero, recibir dinero a espuertas; чужими руками жар ~ sacar las ascuas (las castañas) del fuego con manos ajenas загрібн-йй 1. прикм.: ~e весло remo de proa; ~a сторона babor m; 2. ч remero de proa загрожений прикм. amenazador; ~ район військ, zona amenazada (peligrosa) загрбжу-вати недок. amenazar vt, conminar vt; amagar vt; йому ~є небезпека le amenaza (le acecha) un peligro, está bajo la amenaza de un peligro; йому ~є параліч está amenazado de parálisis
загрбз'а ж amenaza f, conminación f, amago m, peligro m; воєнна ~ peligro de la guerra; ~ викриття amenaza de denuncia загрбзлив-ий прикм. (небезпечний) peligroso; inminente (неминучий); ~e становище situación peligrosa
загрубГлий прикм. 1. rudo, basto, grosero; encallecido (про шкіру); 2. (про людину) endurecido, rudo
загрубГлість ж dureza f, bastedad f загрубіти 1. hacerse rudo; encallecerse* (про шкіру); 2. (про людину) endurecerse*, hacerse rudo
загрузнути atascarse; empantanarse, atollarse (у болоті)
загс ч (= відділ запису актів громадянського стану) registro civil загубити perder* vt, extraviar vt загубйтися perderse*, extraviarse загублений діеприкм. і прикм. perdido; extraviado
загудіти comenzar a zumbar; comenzar a ulular (завити)
загулювати недок. parrandear vi, jaranear vi загулюватися 1. pasear mucho; 2. (numu- гуляти) parrandear vi, jaranear vi загулйти comenzar a parrandear (a farrear) загуркотГти comenzar a retumbar (a tronar) загурчбти comenzar a runrunear загусник ч condensador m (de tintes) загуснути ponerse espeso (denso) загустйти espesar vt, condensar vt; 2. с-г sembrar muy espesamente загустйтися espesarse заґбвитися estar (ir) con la boca abierta, mirar a las musarañas, embobarse; ~ на що-н. embobarse en algo
заґелґотбти 1. (про гусей) comenzar a graznar; 2. (зареготати) reírse a carcajadas, prorrumpir en carcajadas
заґрунтувбти док., заґрунтбвувати недок. pintar el fondo, empastar vt зад ч 1. (задня частина) parte posterior (trasera); 2. (частина тулуба) trasero m; culo m, posaderas f pl (fam.); grupa f (у верхових i в’ючних тварин); повернутися задом до кого-н. dar (volver) la espalda a alguien; З.мн.: ~и (задвірки) rincón del patio interior; traspatio m (Перу); показати (свій) ~ mostrar su trasero задавбка ч і ж copetudo т, infatuado m задавбтися недок. (величатися) darse aires (de), alzar el gallo, levantar la cresta задавйти 1. (роздавити) aplastar vt; atropellar vt (автомобілем); 2. (задушити) ahogar vt, estrangular vt; 3. (придушити) ahogar vt, aplastar vt задбвнений прикм. inveterado (невиліковний) збданий діеприкм. і прикм. dado; - ритм ritmo indicado
задбрмб присл. por nada; de balde (даром) задарбвувати недок., задарувати 1. colmar de regalos; 2. (задобрювати) adular vt, lisonjear vt
задбти 1. dar* vt, ~ уроки dar lecciones para estudiar, dar deberes para casa; ~ задачу dar un problema para resolver; - роботу dar trabajo (una tarea); ~ тон dar (el) tono, marcar la pauta; ~ жару hacer una reprensión, echar un rapapolvo; ~ перцю mullírselas a uno; я тобі задам! jte voy a dar!; 2. (побити) zurrar vt; calentar vt, 3. (висварити) leer la cartilla (a), echar un rapapolvo (a)
задбтки мн. (нахили) disposición f, inclinación f, aptitud f, dotes f pl (дані); добрі, погані ~ buenas, malas inclinaciones задбч-а ж мат problema m задбчник ч manual (compendio) de problemas y ejercicios
задвГрк'И мн. patio trasero, rincón del patio interior; traspatio m (Перу); на ~ax en el último plano (puesto), en tercer término задеренчбти comenzar a sonar (a tintinear); comenzar a temblar (про голос) задерев’янЬі*ий прикм. 1. (про рослину) leñoso; ~е стебло tallo leñoso; 2. (негнучкий) rígido, trastesado; inflexible, anquilosado; 3. entumecido, entorpecido задерев’янілість ж rigidez f, tiesura f (жорсткість, твердість)
задерев'яніти 1. (про рослину) hacerse leñoso; 2. (втратити гнучкість) hacerse rígido, quedarse inflexible, endurecerse*; 3. (про людину) insensibilizarse; 4. entumecer* vt, entorpecer* vt задерйкуватий прикм. buscarruidos, matachín; provocativo
задбрти 1. levantar vt, alzar vt (голову, ноги); enfaldar vt (сукню); arremangar vt, remangar vt
808
за'ДОння
(штани); - хвоста levantar el rabo; 2. (шкіру, ніготь) arañar vt, rasguñar vt; - носа levantar la cresta, darse pisto
зад0ртися 1. (про сукню) levantarse, subirse; 2. (про шкіру, ніготь) arañarse, rasguñarse задбшево присл. de balde задзвеніти comenzar a sonar (a resonar); comenzar a tintinar (a tintinear) задзвонити comenzar a sonar (a tocar); ~b телефон comenzó a sonar el teléfono задзижчбти comenzar a zumbar 3aA3iop4áTH, задзюркотіти empezar (comenzar) a susurrar
задзйвкати comenzar a ladrar задивйтися no poder quitar los ojos (de); admirar vt (замилуватися) задимйти (закоптіти) ahumar vt задимйтися ahumarse, cubrirse de hollín задиміти (почати диміти) empezar a humear, comenzar a echar humo задимітися empezar (comenzar) a humear задймлення c ahumadura f, ahumamiento m задирбка ч і ж camorrista т, pendenciero m задирбти нвдок. 1. див. задерти; 2. (викликати на сварку, на бійку) molestar vt, buscar camorra, provocar vt
збдиркаж 1 .(напальці)padrastro т, respingón m; 2. mex. rebaba f задйхати empezar a respirar задихбтися недок. ahogarse, sofocarse, jadear vi; - від спеки' ahogarse de calor; - від гніву sofocarse de cólera
задихнутися 1. echarse a perder, pudrirse (por falta de aire); 2. asfixiarse, ahogarse, perder el aliento; 3. (померти з голоду) morir asfixiado задйшк-а ж ahoguío m, anhélito m, jadeo m; disnea f, - страждати на ~y padecer de ahoguío заділ ч 1. proyecto u obra sin terminar; trabajo empezado (que requiere continuación); 2. (виробів) reserva f
задіяти 1. (ввести в експлуатацію) poner en funcionamiento (en acción); 2. (залучити до роботи) atraer vt, arrastrar vt; incorporar vt (включити)
збдник ч театр, telón de foro (de fondo) збдн-ій прикм. trasero, posterior, de atrás; ~i ноги (лапи) patas traseras; - двір trascorral m; solar m (Лат. Ам.); ~я стіна muro de fondo; ~ план fondo m; на ~ьому плані al fondo; ~я частина (туші) cuarto trasero; ~ прохід анат. ano m; - хід mex. marcha atrás; дати ~ хід dar marcha atrás; -я думка segunda intención, reserva mental, pensamiento oculto; бути без ~¡x ніг descuajaringarse; ходити на -ix лапках (перед ким-н.) arrastrarse por el suelo (ante); позначити ~ім числом antedatar vt, дізнатися ~ім числом enterarse tardíamente (en último término) задньопіднебінний прикм. лінгв. postpalatal задньоязйчний прикм. лінгв. postlingual задобрйти lisonjear vt, adular vt, halagar vt / задбвго присл. mucho tiempo antes задовільний прикм. satisfactorio; pasadero, pasable, aceptable (непоганий) задовільно 1. присл. satisfactoriamente, de modo satisfactorio; 2. c невідм. (оцінка) regular m, aprobado m; одержати - sacar un aprobado задовблен’ИЙ, вдовблен ий прикм. 1. satisfecho, contento; ~ собою satisfecho de sí mismo; ~a усмішка sonrisa de satisfacción; з ~им виглядом con aire satisfecho; 2. complacido задоволеність ж satisfacción f, contento m задовблення c placer m, deleite m, gozo m, gusto m; мати - experimentar placer (por), complacerse* (en), tener gusto (en); з (великим) con (mucho) gusto, con (gran) placer задовблено, вдовблено присл. satisfecho, contento
задовольнйти док., задовольнити недок. 1. satisfacer* vt (un deseo, ruego, ias esperanzas, ®fc.); calmar vt, saciar vt; - потреби satisfacer tas exigencias; - запити виборців cumplir las demandas de los electores; 2. contentar vt, satisfacer* vt; 3. (відповідати) satisfacer* vt, responder vt
задовольнитися недок. contentarse (con), guedar contento (con, de), darse por satisfecho (con); - малим contentarse con poco
задбк ч (екіпажа) parte posterior збдом присл. a reculones (про рух); de espaldas (про поставу); йти (рухатися) ~ recular vi; стати -, повернутися ~ volver (dar) la espalda (а); надягти ~ наперед ponerse al (del) revés задражнйти excitar vt, soliviantar vt (cizañando) задрапірувбти, задрапувбти док., задрапіровувати, задраповувати нвдок. 1. encortinar vt (завісити); entoldar vt, entapizar vt (оббити); 2. (прикрити) envolver* vi, arropar vt задрбювати недок., задраїти мор. cerrar (tapar) herméticamente (con brazola) задриг0ти док.: - ногами empezar (comenzar) a pernear (a patalear, a patear) задріботіти andar (correr) a trote cochinero (a pasitrote), ir a paso de gallina задрімбти adormecerse*, dormitar vi задрйпа-ти безос.: у мене ~ло в горлі me pica la garganta
задубілий, задублий прикм. áspero, ordinario; endurecido
задубіти, задубти ponerse áspero (ordinario) задувбння c mex. encendido m (de un alto homo)
збдум ч 1. (намір) idea f, proyecto m, intención f, злочинний ~ intención criminal; Божий ~ intención divina; 2. (твору) concepción f, idea f задуманий дієприкм. від задумати; добре ~ bien pensado; давно ~ premeditado задумами 1. (замислити) proponerse* (+inf.), tener la intención (de + inf), tener la idea (de + inf.); - що-н. proponerse hacer algo; 2. (загадати) pensar* vt, - яке-н. число pensar un número cualquiera; ~тися 1. meditar vt, reflexionar vi; quedar pensativo (поринути в роздуми); —тися над чим-н. reflexionar (meditar) en algo; про що -вся? ¿en qué piensas?; тут мимоволі -єшся no queda más remedio que pensar; 2. (завагатися) titubear vi, dudar vi, vacilar vi; він не -ється no duda (+inf) задумливий прикм. pensativo, meditabundo; soñador (мрійливий)
задумливість ж meditación f, ensueño m (мрійливість)
задумливо присл. con aire pensativo; con aire soñador (мрійливо)
задурмбнювати недок., задурманити embotar vt, - свідомість embotar la conciencia задути1 (загасити) apagar vt, sofocar vt (soplando); - свічку apagar la vela задути2 тех. encender* vt - домну encender un alto homo
задути3 (почати дути) empezar (ponerse) a soplar
задуш0вн*ий прикм. íntimo; cordial (сердечний); sincero (щирий); - друг amigo íntimo; -а ромова conversación íntima (cordial) задушбвність ж intimidad f, cordialidad f (сердечність); sinceridad f (щирість) задушбвно íntimamente; cordialmente (сердечно); sinceramente (щиро) задушйти 1. estrangular vt (за горло); asfixiar vt (про гази, дим); 2. (придушити) sofocar vt; aplastar vt; ahogar vt задушйтися ahorcarse задушлив-ий прикм. sofocante; asfixiante; - газ gas asfixiante; -а атмосфера atmósfera sofocante; (про приміщення) de (con) aire viciado задушливість, задушність ж: - атмосфери atmósfera sofocante
збєць ч 1. liebre f, 2. polizón m; їхати зайцем viajar de polizón; бути боязким як - comer liebre; тікати як - correr como una liebre; одним махом двох зайців забити matar dos pájaros de un tiro; за двома зайцями поженешся, жодного не піймаєш el que dos liebres sigue, tal vez cace una, y muchas veces ninguna; quien mucho abarca, poco aprieta зажадбти exigir vt
заждб'тися esperar con impaciencia, estar cansado de esperar; я тебе -вся me cansé de esperarte
зажбртися hartarse, atracarse; darse un atracón (un hartazgo)
зажирГти 1. ponerse gordo; 2. echar barriga зажйти (почати жити) empezar (comenzar) a vivir; - трудовим життям comenzar una vida de
trabajo; - новим життям comenzar una nueva vida; - родиною comenzar a vivir en familia зажйтися vivir muchos años, llegar a edad muy avanzada
зажовтГти 1. (виділитися кольором) amarillear vi; 2. (стати жовтим) ponerse amarillo зажурйтися comenzar a afligirse (a penar); entristecerse
заздалегідь присл. con anticipación, de antemano; antes de tiempo; - обдуманий premeditado; із - обдуманим наміром con premeditación; - вирішити prejuzgar vt - радіти alegrarse prematuramente (de antemano) заздорбвний прикм.: - тост brindis m; піднести - келих (за кого-н.) bimdar (por), beber a la salud (de); відслужити - молебень церк. hacer votos
заздорбвниц’Я, заздрбвиц-я ж brindis т; виголосити ~ю на честь кого-н. brindar en honor de alguien
збздр-ити недок. envidiar vt tener (sentir) envidia (а); не -ю йому (їй) no le arriendo la ganancia, no le (la, etc) envidio збздр'ість ж envidia f, викликати - (в кому-н.) despertar (provocar) envidia (en); луснути від -ості reventar de envidia; на - digno de envidia, es envidiable
збздрий, збздрісний прикм. envidioso збздрісник ч envidioso m збздрісність ж envidia f, - вдачі carácter envidioso
збздро, заздрісно присл. con envidia, envidiosamente
зазелені ти 1. (почати зеленіти) comenzar (empezar) a verdear; поле ~ло empezó а verdear el campo; 2. (виділитися кольором) verdear vi
зазбмлення c ел. 1. (дія) toma de tierra; 2. (пристрій) hilo de toma de tierra, tierra f заземлйти док., зазбмлювати недок. ел. tomar tierra; - антену poner la toma de tierra a la antena
зазимувбти quedarse a invernar (a pasar el invierno)
зазіхбти недок., зазіхнути atentar vi; - на чиї-н. права, на чиє-н. життя atentar contra los derechos, contra la vida de alguien зазнавбти недок., зазнбти 1. experimentar vt (змін) sufrir vt - поразки sufrir una derrota; - аварії naufragar vi (про судно); descarrilar vi (про потяг); - болю sentir (aguantar) un dolor 2. (переносити) sufrir vi, pasar vt, soportar vt; - знегод pasar privaciones зазнбйство c infatuación f, presunción f зазнбтися hacerse presuntuoso, infatuarse зазнбчений прикм. indicado, determinado збзначка ж marca f зазолотйти dorar vt
зазолотйтися ponerse dorado, dorarse; brillar vi (como el oro)
зазор ч mex. juego m, clareo m, holguraf, huelgo m; допустимий - juego admisible; граничний - huelgo límite
зазублений дієприкм. від зазублити; 2. прикм. dentado
зазублина ж mella f, melladora f, diente m зазублйти (зробити зазублини) mellar vt ~ ніж mellar un cuchillo
зазублйтися mellarse, estar mellado зазубрений дієприкм. і прикм. aprendido de memoria, empollado
зазубрйти (заучити) aprender como un loro, empollar vt
зазубрйтися embotarse заінтригувбти док., заінтригбвувати недок. intrigar vt
заіржбвілий прикм. cubierto de herrumbre (de moho)
заіржбвіти oxidarse, aherrumbrarse, hacerse mohoso
заіржбвлений дієприкм. і прикм. oxidado, herrumbroso, mohoso заіржбти comenzar a relinchar заіскрйтися 1. comenzar a chispear (a chisporrotear); 2. comenzar a brillar (a irradiar) заїдбння c (перешкоджання рухові) atranco m, atranque m
809
заїжджений
заїжджен ий 1. дієприкм. *від заїздити; 2. прикм. (про коня) derrengado заїжджий 1. прикм. de paso, de camino; ~a трупа compañía en gira artística; 2. ч pasajero ~ двір venta f
заїзд ч 1. (куди-н.) visita f (depaso); alto m, parada f (зупинка); з ~ом куди-н. pasando por algún sitio; 2. спорт, carrera f (hípica) заїздйти 1. (загнати) derrengar vt, 2. cansar vt, rendir de cansancio; fatigar vt (стомити) заїздом присл. de camino, de paso заїка ч / ж tartamudo m; gago m (Лат. Ам.) заїк0ння c tartamudez f, tartamudeo m; gaguera f (Лат. Ам.)
заїстися нвдок. 1. tartamudear vi; gaguear vi (Лат. Ам.); 2. див. заїкнутися 2 заїкнутися 1. (затнутися) cortarse, quedar cortado; 2. (згадати побіжно) hacer mención (de); не ~ no decir (hablar) palabra; він про це і не ~вся no hizo ni mención de eso заїсти 1. (загризти) devorar vt, 2. (змучити І укусами) atormentar а (con) picotazos; комарі мене заїли los mosquitos me han abrasado (a picotazos); 3. (змучити) abrumar vt, consumir I vt; devorar vt; його нудьга заїла le consumió la tristeza; його середовище заїло le abruma el medio ambiente; 4. (закусити) tomar vt (con algo); ~ ліки цукром tomar la medicina con azúcar; 5. (затиснути) trabarse, atrancarse; ahorcarse (про машину); колесо, канат заїло безос. la rueda, el cable se trabó заїстися ser un heliogábaio заїхати 1. (до кого-н.; куди-н.) pasar vi (а), entrar vi (de paso, de camino); pasar por casa de; ir a ver por poco tiempo, hacer una visita corta (ненадовго); ~ на подвір'я pasar (entrar) al patio; ~ під дерева pasar (entrar) debajo de los árboles; 2. (по кого-н., по що-н.) venir* vi (a, por), llegar vi (a, por); по мене ~ли han venido (a) por mí; 3. (поїхати далеко, потрапити не туди) irse*, marcharse, partir vi; caer* vi (en) (потрапити); adentrarse (заглибитися); ~ в незнайоме місце irse a (caer en, meterse en) un lugar desconocido; ~ в далекі краї irse a un territorio alejado; ~ глибоко в ліс adentrarse en el bosque; 4. (під'їхати збоку) desviarse; irse (hacia); ~ справа, зліва desviarse a la derecha, a la izquierda; 5. (звернути) desviarse, apartarse; ocultarse, esconderse; ~ за ріг apartarse al otro lado de la esquina; 6. (ударити) sacudir vt зайв-е c: заплатити ~ pagar de mas; сказати (бовкнути) - hablar de más; дозволити собі ~ permitirse demasiado; не дозволяти собі ~ого no permitirse excesos; не ~ no está (es) de más 30ЙВ’ИЙ прикм. superfluo, excesivo, excedente (надмірний); de más, de sobra; ~ примірник un ejemplar de más (de sobra); ~ квиток un billete (una entrada) de más; ~i місця sitios libres; ~i гроші dinero de más (superfluo); він тут ~ está de más aquí; ~ раз una vez más; без ~их слів sin hablar de más, sin palabras vanas; ~i люди літ. los inútiles, los marginales, los marginados; третій ~ el tercero está de más (de sobra) зайдйголова ч botarate m, estrafalario m, estrambótico m
займ0ння c inflamación f (de fuego) займ0-ти недок. tocar vt, mover vt; molestar vt, Incomodar vt; не ~й її — вона спить no Іе toques, está durmiend
займ0тися1 недок. 1. див. зайнятися1; 2. (практикувати1; ~ спортом practicar deportes займ0тися2 недок. див. зайнятися* займбнник ч грам, pronombre m займенникбвий прикм. грам, pronominal займйстий прикм. спец, inflamable займйстість ж спец, inflamabilidad f зйймище с zona inundada зайнйти1 (позичити) pedir (tomar) prestado зайнйти2 1. (заповнити собою — простір, час) ocupar vt, llenar vt; ~ все місце ocupar todo el sitio; ~ цілий день ocupar todo el día; 2. (розташуватися) ocupar vt, instalar vt; ~ місця ocupar los puestos; ~ місце a) ocupar el sitio (la plaza, el asiento); б) (закріпити) reservar un asiento (una plaza, un sitio); ~ перше місце (на змаганнях, конкурсі) ocupar el primer puesto; 3. (посаду) ocupar vt, desempeñar vt; ~ місце
(посаду) секретаря ocupar el cargo de secretario; 4. (взяти, оволодіти) ocupar vt, tomar vt; ~ місто ocupar la cuidad; 5. (дати роботу) ocupar vt; ~ кого-н. ділом dar trabajo a alguien, ocupar a alguien con algún trabajo; на заводі зайнято 2000 робітників en la fábrica trabajan 2000 obreros; 6. (захопити) distraer* vt, entretener* vt (чим-н. цікавим); preocupar vt (якою-н. думкою); ~ оборону військ, ocupar (las) posiciones defensivas; ~ позицію tomar partido, asumir una posición
зййнят'ий 1. дієприкм. від зайняти2; 2. прикм. ocupado; atareado (завантажений чим-н.); бути ~им (не мати часу) estar muy ocupado; бути ~им тільки собою ocuparse sólo de sí mismo зайнятися1 1. (почати займатися) ocuparse (de); practicar vi; dedicarse (a); ponerse (a + inf.); ~ справою ponerse a trabajar; - спортом practicar el (dedicarse al) deporte; - туалетом arreglarse, componerse*; ~ яким-н. питанням estudiar una cuestión; ~ покупцем servir (atender) a un comprador; 2. (виявити зацікавлення) distraerse*, entretenerse* (чим-н. цікавим); interesarse (зацікавитися); 3. (взяти на себе навчання) Donerse a dar clase(s) зайнятися21. (загорітися) encenderse*, prenderse fuego; 2. (про світанок): день зайнявся el día ha comenzado a despuntar з0йнят*ість ж 1. falta de tiempo; через - я не можу прийти debido a mis ocupaciones no me es posible ir (venir); 2. ек. empleo m, ocupación f, nivel de ocupación; повна ~ plena ocupación; pleno empleo; повна ~ робочої сили completo empleo de la mano de obra; всесвітня програма ~ості programa mundial del empleo; комітет y справах ~ості comité sobre el empleo з0йнято безос. у знач, присуд, está ocupado (про місце, телефон)
зайтй док 1. (до кого-н.; куди-н.) pasar vi (а); entrar vi (de paso, de camino); ir a ver (навідати); він зайшов на хвилинку no hizo más que entrar y salir; 2. (по кого-н., по що-н.) ir* vi (a, por), entrar vi (a, por); ir a buscar (a); ~ до крамниці за покупками entrar en la tienda (pasar a la tienda) a comprar; 3. (заходити далеко) irse*, meterse; caer* vi (потрапити); adentrarse*, internarse (заглибитися); куди ми зайшли? ¿adonde nos hemos metido?; ми зайшли в густий ліс caímos en un bosque espeso; ~ в тупик meterse en un callejón sin salida; 4. (перебрати міру) ir más allá (de); ви зайшли надто далеко Ud. ha ido demasiado lejos; справа зайшла надто далеко el asunto ha ido demasiado lejos; 5. (підійти збоку) pasar vt (rodeando); 6. (завернути) ocultarse; - за ріг doblar la esquina; 7. (закотитися) ponerse* (про сонце); extinguirse (про славу); 8. (виникнути — про розмову, суперечку) tratar vi (de); referirse (а) (заторкнути); мова зайшла про... se empezó a hablar (de, sobre) зайтйся 1. (втратити чутливість) insensibilizarse; acorcharse (затерпнути); руки зайшлися se han insensibilizado las manos; 2. (від сміху, плачу) ahogarse; серце зайшлося еі corazón se paró
зайченй ч liebrecílla f, liebrezuela f здйчик ч 1. зм. до заєць; 2. (сонячний) reflejo (rayo) de sol
зайчйця ж liebre f (hembra) з0йіші'ий прикм. ajeno, extraño; ~i люди gente ajena; forastero; advenedizo (чужий) закаб0лення c esclavización f, avasallamiento m; servidumbre f, esclavitud f закабалйти док., закаб0лювати недок. sojuzgar vt, poner bajo el yugo; avasallar vt, esclavizar vt закабалйтися pasar a ser esclavo, venderse en cuerpo y alma
закаблук ч (взуття) talón m закавказький прикм. transcaucásico заказ0ти (заборонити) prohibir vt, ~ дорогу (куди-н.) prohibir el acceso, cerrar el paso зак0знйк ч coto (vedado) forestal (de caza, de pesca)
закам'янілий прикм. petrificado закам'яніти petrificar vt зак0па*ти1 1. (вкрити краплями) cubrir de gotas; manchar con gotas (de); вона ~ла собі
сукню (ella) se goteó el vestido; 2. (ввести no краплі —ліки) dar (introducir) a gotas заспати2 (почати капати) comenzar a gotear (a chorrear)
закарлгіжа ж garrapato m закарпйтський прикм. transcárpatos, tran- scarpático
закаспійський прикм. transcaspio зак0шляти comenzar a toser зак0шлятися tener un acceso de tos закйя'тися renunciar para siempre (a); jurar vi (no hacer más); я -вся курити (палити) he renunciado a fumar, he jurado no fumar más закв0пити comenzar a apresurar закв0питися comenzar a apresurarse закв0сити poner levadura (а) (тісто); hacer fermentar (agriar) vt (капусту)
3aKBácHTHCfl fermentar vi; agriarse, ponerse agrio (про капусту)
закв0ск'а ж 1. levadura f (для тіста); fermento m (для молока); 2. principios m pl; в ньому видно добру -у se ve que tiene buen fondo (que es de buena cepa) заквітйти недок. див. зацвісти2 заквітнути див. зацвісти2 заквітчувати недок., заквітчати док.: adornar con flores
закив0ти comenzar a menear (a mover) la cabeza; indicar (mostrar) con un movimiento de la cabeza
3áKHA ч reproche m; зробити ~ (кому-н.) lanzar un reproche (a)
закид0ти1 (чим-н.) 1. (заповнити) colmar vt (con) (arrojando, tirando); llenar vt (de); ~ яму піском llenar de arena un hoyo; 2. cubrir vt (con); colmar vt (con); - квітами cubrir de flores; ~ кого-н. питаннями asediar (asaetear) a preguntas a alguien; шапками - vender juncia, echarla de plancheta
3aKHAáTH2 (чим-н.) llenar vt (de), cegar* vt (de); cubrir vt (de); - яму землею llenar (cubrir) de tierra el hoyo; - квітами cubrir de flores; ~ подарунками colmar de regalos; - питаннями asediar a preguntas; - брудом tirai por el barro, enlodar vt
закйдатиїся) недок. див. закинути(ся) закйну-ти1 1. lanzar vt, arrojar vt, tirar vt, echar vt; - м’яч у корзину tirar la pelota en el cesto; ~ руку назад echar la mano hacia atrás; доля ~ла його далеко él destino lo arrojó lejos; 2. (перестати займатися чим-н.) abandonar vt, desatender* vt, descuidar vt (залишити без уваги); ~ заняття (навчання) desatender los estudios; 3. (завезти куди-н.) llevar vt, introducir* vt (a un luhar)
закйнутиМ. echar vt, tirar vt, lanzar vt, arrojar vt; 2. (накинути) echar vt, poner* vt; 3. (відкинути) echar (hacia) atrás; echar arriba; - голову echar la cabeza hacia atrás; - ногу на ногу cruzar las piernas, poner una pierna encima de la otra; ~ вудку sondear el terreno; - слівце за кого-н. interceder (hablar) en favor de alguien закйнутий дієприкм. від закинути закйнутися (відкинутися) echarse hacia atrás (a un lado)
3aKHnám недок., закипіти 1. comenzar a hervir (a bullir); ~ ключем comenzar a borbotar (a borbollar); 2. (бурхливо виявляти себе) bullir vi; робота закипіла bulle el trabajo, el trabajo está en todo su auge; - гнівом montar en cólera закип’ятйти hervir* vt
закип’ятйтися 1. hervir* vi, bullir vi; 2. див. скипати2
3áKHC ч хім. protóxido m 3aKHcáTH недок., закйснути 1. agriarse, ponerse agrio, acedarse, ponerse ácido; 2. perder el interés (el gusto) de vivir; manifestarse indiferente
3aKbib4iOBáTH poner anillos (a las aves y peces) закінчений 1. дієприкм. від закінчити; 2. прикм. (цілісний) completo, consumado; perfecto (довершений); -а освіта instrucción completa; -а думка idea completa закінченість ж acabado т, acabamiento m; perfección f
закінченн я c 1. acabamiento m, terminación f, término m, fin m (кінець); clausura f (закрит¬
810
3aKOHcepByBá™cH
тя); ~ терміну vencimiento m, cumplimiento del plazo; no Ч концерту después del concierto; 2. (навчального закладу) перекл. діесл. зворотом: по ~і інституту después de haber cursado los estudios en el instituto; 3. грам. terminación f, desinencia f закінчити terminar vt, acabar vt, concluir* vt, finalizar vi; dar (poner) fin (покласти край); cesar vt (припинити)
закінчитися terminarse, acabarse; consumirse (про запас); expirar vi (про термін); ~ нічим no quedar en nada; цим справа не ~лася esto no ha terminado; на цьому все і -лося con esto terminó todo
заклйд ч (парі) empeño; битися об ~ apostar* vt зЯклад ч establecimiento т; навчальний ~ centro docente, centro de enseñanza; вищий навчальний ~ (виш) centro docente superior, escuela superior; середній навчальний ~ escuela de segunda enseñanza (середня школа); escuela de artes y oficios (технічне училище); escuela normal (педагогічне училище); торговий ~ comercio m, establecimiento m; розважальний ~ establecimiento de atracción (de diversión)
заклад0ння c colocación t, ж tapadura f; ~ насіння tapado de la semilla (con tierra) закладйти недок. див. закласти закладбтися недок. apostar vt заклйдини мн. (споруди) fundación f заклйдка ж (для книжок) señal f, cinta de señalar (en un libro)
заклбння c: на ~ (вести, віддати) en holocausto (en inmolación, en sacrificio) заклЯ-сти 1. (покласти куди-н.) poner* vi, colocar vi; meter vi (засунути); ~ руки в кишені meter las manos en los bolsillos; ~ міну poner una mina; 2. (покласти не туди) meter vi, esconder vi; 3. (захарастити) amontonar vt; ~ весь стіл книжками llenar la mesa de libros; 4. (замурувати) tapiar vt, condenar vt (двері, вікно); ~ вікно condenar la ventana; ~ комин цеглою condenar (tapiar) la chimenea con ladrillos; 5. (заснувати) fundar vi, echar los cimientos; meter en astillero (судно); він -в підвалини нової науки echó (sentó) las bases de una nueva ciencia; 6. (покласти початок) engendrar vi, originar vi; ~ основи fundar vt, 7. (віддати в заставу) empeñar vt; hipotecar vi (нерухоме майно); ~ в ломбард meter en el monte de piedad; 8. безос.: у мене ~ло ніс tengo un constipado de nariz, tengo la nariz taponada; йому ~ло груди tiene el pecho oprimido; 9. (видати) traicionar vi, vender vt, denunciar vt (донести); ~ сторінку poner una señal en la página, señalar una página
заклацати (пальцями, зубами) comenzar а chasquear; comenzar a castañetear; comenzar a castañetear (зубами)
заклекотйти comenzar a borbotar (a borbollar) заклепйти тех. 1. (закріпити) remachar vt, ~ цвях, болт remachar un clavo, un tomillo; 2. (скріпити заклепками) roblar vt, roblonar vt; ~ казан estañar una caldera заклбпка ж (предмет) remache m, roblón m заклбпковий прикм. de remache(s); remachado; ~e з'єднання ensambladura remachada закл0пування c тех. (дія) remachado m закл0пувати недок. див. заклепати заклбювати недок., заклеїти encolar vt, pegar vt; cubrir (cerrar, tapar) encolando; ~ конверт pegar el sobre; ~ вікно poner las cintas de papel sobre el marco de la ventana (para resguardarse de frío)
заклбюватися pegarse
зйклик ч llamada f, llamamiento m; llamado m (Л. Ам.); відгукнутися на ~ responder al llamamiento; звернутися з ~ом lanzar un llamamiento ззкликйльник ч pregonero m ЗДклйкання c invitación f, llamamiento m Скликати instar a ir (a venir); invitar vt (у гості); Pregonar vt (покупця)
заклинйння c 1. (дія) encantamiento m; 2. (слова) conjuro m, exorcismo m; 3. (благання) ^njuro m, súplica f
зеклин0ти недок. 1. (заворожувати) encantar vt (благати) conjurar vt, suplicar vt
заклинйч ч encantador m; ~ змій encantador de serpientes
заклинйти 1. poner (colocar) una cuña; 2. (перешкоджати рухові) atrancar vt, paralizar vt заклинйтися atrancarse заклйнювати(ся) недок. див. заклинити(ся) закличний прикм. de llamada; ~ сигнал señal de llamada, llamada f
заклГпати comenzar a pestañear (a parpadear); comenzar a guiñar (підморгувати) заклопбтан'ий прикм. preocupado, cuidadoso; ~e обличчя cara de preocupación; ~ вигляд aspecto inquieto
заклопбтаність ж preocupación f, conturbación f заклопбтано присл. preocupadamente, con cuidado, con desvelo
заклопотйтися empezar a ajetrear; comenzar a trajinar (по господарству) заклубочйтися empezar a salir en bocanadas; comenzar a elevarse en nubes (про дим, пару); comenzar a remolinarse (про пил) заклювйти11. (дзьобом) herir (matar) a picotazos; 2. hacer pasar la pena negra, hacer pasarlas negras, acribillar a picotazos заклювбти21. (почати клювати — про птаха) comenzar a picar (a picotear); 2. (про рибу) comenzar a picar (a morder en el anzuelo); ~ носом empezar a dar cabezadas закліЬчн'ИЙ прикм. final, conclusivo; de clausura; de resumen; ~e засідання sesión de clausura; ~e слово discurso de clausura; ~ акорд acorde final; ~a сцена театр, escena final заклйк'нути arrecirse*, entumecerse*, aterirse; у мене руки ~ли se me han entumecido las manos
заклякйння c entumecimiento m; трупне ~ espasmo cadavérico
заклякйти недок. arrecirse*, entumecerse*; ~ від холоду entumecerse de frío заклЯклий, задубілий прикм. arrecido, entumecido, aterido
заклякнути quedar(se) yerto; quedar rígido, arrecirse*
заклЯстй див. заклинати 1 заклЯстйся jurar vi (no hacer más) заклЯтий 1. діеприкм. від заклясти; 2. прикм. jurado; ~ ворог enemigo jurado, enemigo а muerte
заклЯїтй с 1. (дія) juramento т, encantamiento т; 2. (слова) exorcismo m, conjuro m; 3. (клятва) juramento m
закльовувЯти недок. див. заклювати і закбвзати comenzar a resbalar(se) (посковзнутися); comenzar a deslizar(se) (плавно рухатися)
заковйка ж obstáculo т; dificultad f; ось у чому Ч ¡he aquí el quidl
заковйчка ж (завиток, гачок) rasgo m закбвтувати недок., заковтбти tragar vt закодбваний прикм. codificado закодувйти codificar vt заколивйти comenzar a mover (a agitar) заколивйтися comenzara moverse (a agitarse); comenzar a oscilar (про маятник) заколисйти док., заколйсувати недок. acunar vt mecer* vt; arrullar vt (наспівуючи); adormecer* vt (приспати) заколйсування c mecimiento m заколйсувати недок. див. заколисати заколихати comenzar a agitar (a balancear); hacer ondear (прапори)
заколихйтися comenzar a agitarse (a balancearse); comenzar a ondear (a ondular) (про ниву; про прапори)
заколосйтися comenzar a espigar (a echar espigas)
зйколот ч motín т, revuelta f, rebelión f, amotinamiento m, sublevación f заколб-ти1 (почати колоти) comenzar a picar (a pinchar, a punzar); у мене ~ло в боці безос. tengo punzadas en el costado,, me pincha (punza) el costado
заколбти2 1. apuñalar vt (кинджалом); acuchillar vt (ножем); dar bayonetazos (багнетом); 2. (худобу) sacrificar vt, degollar vi; 3. (скріпити булавкою) prender* vt (con alfileres) заколбтися apuñalarse; acuchillarse
заколотйти (розмішати) revolver* vt, mezclar vt заколбтник ч faccioso m, rebelde m; amotinado m, insurgente m, sedicioso m; motinista m (Л. Ам.) заколбчувати недок. див. заколотити заколупйти empezar a escarbar закблювати(ся) недок. див. заколоти(ся) закомизйтися empezar a terquear (a obstinarse, a encapricharse)
закомплексбваний прикм. acomplejado закомпостувйти taladrar vt закбн ч ley f, normas f pl; виборчий ~ ley electoral; надзвичайний ~ ley de excepción (de emergencia); ~ природи ley natural; - всесвітнього тяжіння ley de atracción universal; ~и ринку leyes del mercado; процесуальний ~ юр ley adjetiva (procesal); основний - (конституція) ley fundamental (constitucional); основний ~ ley de bases; з усієї суворістю ~y a toda ley; звід Чв código m, códice m; звід ~ів про працю código de trabajo, código laboral; порушити ~ infringir (violar) la ley; додержувати (дотримувати) Чв respetar (cumplir) las leyes; за ~ом por ley, según (la) ley; в силу -y en virtud de la ley; мати чинність ~y tener la ley; обійти ~ defraudar (burlar) la ley; підкоритися ~ові someterse a la ley; піти проти ~y venir contra una ley; оприлюднити (видати) ~ promulgar una ley; встановлювати ~и legislar vi; ~и честі leyes del honor; всупереч ~y en contra de la ley; ім’ям (в імені) ~y en nombre de la ley; поза ~ом fuera de la ley; її бажання для нього ~ para él su deseo es ley; ~ Лінча ley de Lynch; ~ Божий religión f (asignatura); ~ не писаний (для кого-н., комуну no existe la ley (todo el campo es orégano) para alguien; ~ Моїсеїв la ley antigua (vieja), ley de Moisés; ~и воєнного часу leyes marciales; сухий ~ ley seca, ~ є ~ dura es la ley, pero es ley; ~ що дишло: куди повернеш, туди й вийшло allá van las leyes, donde quieren reyes закбнн'ий прикм. legal, legítimo; justo (справедливий); ~a сила fuerza legal (de ley); ~ спадкоємець heredero legítimo, legitimario m; ~ шлюб matrimonio legal (legítimo); ~e бажання deseo legítimo; на Чй підставі legalmente; ~ син hijo legítimo; ~ уряд gobierno legítimo; ~e право legitimidad f, надавати ~ої сили legitimar vt
закбнник ч legista m
закбнність ж legalidad f, legitimidad f, validez f закбнно присл. legalmente, según la ley, legítimamente
законовчйтель ч profesor de religión законодбвець ч 1. legislador m; 2. arbitro m, máxima autoridad; - мод arbitro (faro) de la moda
законодйвство c legislación f, ~ про працю legislación del trabajo, legislación obrera (laboral) законодйвч'ий прикм. legislativo; Ч збори asamblea legislativa; Ч органи organismos legislativos; термін повноважень ~ого органу legislatura f, ~a влада poder legislativo законознйвець ч legista m, jurista m, legisperito m законознйвство c jurisprudencia f, nomología f закономірн ий прикм. conforme a (la) ley, legal; regular, normal (правильний); corriente (звичайний); ~e явище fenómeno normal (sujeto de leyes); ~ розвиток desarrollo normal; ~ питання pregunta lógica y natural; ~e занепокоєння preocupación legitima
закономірність ж ley f, conformidad con la ley; regularidad f, normalidad f (правильність) закономірно присл. conforme a (la) ley; regularmente, normalmente (правильно) законопйтити док., законопйчувати недок. calafatear vt
законополбження с ley f, estatuto m (в якій-н. галузі)
законопробкт ч proyecto de ley, anteproyecto de ley; ухвалити, відхилити ~ adoptar, rechazar un proyecto de ley
законослухняний прикм. cumplidor de las leyes, que acata (observa) las leyes законослухняність ж acatamiento (observación) de las leyes
законотвбрчість ж elaboración de las leyes законсервувйти conservar vt законсервувйтися conservarse
811
3aKOHcneKTyBá™
законспектувйти hacer uq resumen, tomar apuntes
законспірувйти convertir en (hacer) clandestino законтрактувйти док., законтрактбвувати
нвдок. contratar vt
законтрактувйтися concluir (firmar) un contrato, contratarse
закопйти 1. enterrar* vt, meter (esconder) bajo tierra, soterrar vt (сховати в землі)', 2. (яму) llenar de tierra, cegar* vt; свій талант (в землю) hundir su talento
закоптися enterrarse*; ~ в пісок enterrarse en la arena
закопошйтися 1. comenzar a hormiguear (a pulular); 2. (про думки, почуття) comenzar а escarabajear
закоптйти1 (почати коптити) comenzar а humear
закоптйти2 1. (покрити кіптявою) hollinar vt, llenar de hollín; 2. (рибу) ahumar vt, curar vt закоптйтися 1. (покритися кіптявою) ahu- . marse, hollinarse; 2. (про рибу) ahumar vi, curar vi
закоптілий прикм. hollinado, cubierto de hollín ■закоптіти hollinarse, cubrirse de hollín закбпувати(ся) недок. див. закопати(ся) закбпчений 1. дієприкм. від закоптити II; 2. прикм. див. закоптілий
закордон ч extranjero т; торгівля з ~ом comercio exterior, comercio con el extranjero закордбнн-ий прикм. extranjero; ~ паспорт pasaporte para el extranjero; ~a поїздка viaje al extranjero; ~i товари mercancías del extranjero (importadas); extraño, foráneo (чужий) закоренГ-ти arraigarse, inveterarse; звички ~ли han arraigado las costumbres закоренГл-ий прикм. 1. arraigado, inveterado; ~ передсуд prejuicio arraigado (inveterado); 2. (невиправний) empedernido; ~ холостяк solterón empedernido (crónico); ~ злочинець criminal empedernido (contumaz) закоркбвувати недок., закоркувати (закупорити) taponar vt, ~ пляшку taponar una botella закостенГлий прикм. 1. osificado; 2. (закляклий) yerto, rígido закостенілість ж osificación f закостенГння c osificación f, мед. ebumación f закостеніти 1. osificarse; 2. (заклякнути) ponerse yerto, endurecerse*; quedar petrificado (yerto) (заціпеніти); 3. (перестати розвиватися) quedar paralizado закбт ч vuelta f, solapa f закотйти (укотити) rodar* vt, hacer rodar; ~ очі girar los ojos, poner los ojos en blanco закотй-тися 1. (про м'яч) rodar* vi; 2. (про світило) ponerse*; extinguirse (про зорю; про славу); очі ~лися los ojos se pusieron en blanco закбхан-ий прикм. enamorado (тж.узнач. ім.); ~ погляд mirada amorosa; бути ~им estar enamorado (de)
закбханість ж enamoramiento m; amorío m (fam.)
закбхано присл. con amor, amorosamente закохйти hacerse amar, inspirar amor, enamorar vt
закохйтися enamorarse (de), prendarse (de); chiflarse (de) (fam.); estacarse (de) (Лат. Ам.); ~ся по вуха estar locó de amor (por) закбхувати(ся) недок. див. закохати(ся) закрад0тися недок. див. закрастися закрййок ч 1. (край) borde т; reborde m (виступ); ~ даху borde del tejado; ~ крижини borde de hielo flotante; 2. (крига біля берега) hielo pegado a la orilla
закрйпати (про дощ) comenzar a gotear (a chispear)
закрастися 1. (про думки, почуття) introducirse furtivamente (subrepticiamente); colarse* (fam.); 2. (про помилки) pasarse, deslizarse; ~ в довіру (до кого-н.) conseguir (alcanzar, ganar) con artificios la confianza (de) закреюгйти comenzar a gemir закрдслювати недок., закрдслити tachar vt, borrar vt, rayar vt закрив0вити ensangrentar* vt закрив0витися 1. ensangrentarse*; 2. (просякнути кров'ю) empaparse de sangre
закривйвлений 1. дієприкм. від закривавити; 2. прикм. ensangrentado закривйвлювати(ся) недок. див. закривавитися)
закривйння с cierre т, cerramiento m закрив0ти(ся) недок. див. закрити(ся) закрйлок ч ав. aleta de hipersustentación, Пар m закри ти 1. cerrar* vt, ~ книжку cerrar el libro; ~ парасолю cerrar el paraguas; ~ кришку (ящика) bajar (poner) la tapa; ~ кордон cerrar la frontera; ~ очі a) cerrar los ojos; б) кому-н. (небіжчику) cerrarle a uno los ojos; ~ очі на що-н. cerrar los ojos a (ante) algo, hacer la vista gorda en (a, ante) algo; 2. (затулити) cubrir vt, tapar vt; ~ обличчя руками руками tapar la cara con las manos; хмари ~ли небо las nubes cubrieron el cielo; 3. (закінчити) clausurar vt, levantar vt, ~ засідання clausurar (levantar) la reunión; ~ сесію clausurar la sesión; 4. (припинити дію) quitar vt, cerrar* vt; ~ воду, газ quitar el agua, el gas; 5. (ліквідувати) liquidar vt, ~ підприємство liquidar la empresa; ~ справу a) liquidar los negocios; б) юр. cancelar el asunto; ~ рахунок cancelar (cerrar) la cuenta; ~ бюлетень dar de alta; ~ рота кому-н. tapar (cerrar) la boca a alguien; ~ дужки, лапки cerrar el paréntesis (las comillas)
закрйт-ий 1. дієприкм. від закрити; 2. прикм. (критий) cerrado, cubierto; ~а машина automóvil cubierto; 3. прикм. (з обмеженим доступом) limitado; restringido; ~ конкурс concurso limitado; ~і збори reunión a puerta cerrada, reunión privada; ~ спектакль función privada; ~e голосування votación secreta; ~ навчальний заклад centro de enseñanza interna; 4. прикм. мед. interior, interna; ~a форма хвороби forma interior de la enfermedad; 5. (про сукню) cerrado; -а сукня vestido cerrado; ~ комір cuello cerrado; ~i черевики zapatos cerrados; 6. лінгв cerrado; ~e море mar interior; у -ому приміщенні en un local cerrado (cubierto); із ~ими очима a ojos cerrados, a ciegas закрй-тися 1. cerrarse*; завіса ~лася se ha corrido el telón; 2. (перестати діяти, існувати) clausurarse; виставка ~лася se clausuró la exposición; збори ~лися se clausuró la asamblea; 3. (про рану) cerrarse*, cicatrizarse закритті c cierre m; clausura f (завершення); ~ виставки clausura de la exposición; - сезону clausura de la temporada; час - крамниць hora de cierre de las tiendas
закричйти comenzar a gritar; - на кого-н. levantar la voz (gritar) a alguien закрійник ч cortador m закрійниця ж cortadora f закріп0чення c 1. (дія) conversión en siervo, esclavización f, 2. (стан) servidumbre f закріпйчити док., закручувати 1. іст. convertir en siervo; 2. esclavizar vt, sojuzgar vt закріпйчитися 1. icm. convertirse en siervo; 2. dejarse someter (sojuzgar) закріпйти 1. fijar vt, sujetar vt; afianzar vt, asegurar vt (міцно припасувати); ~ мотузку fijar (amarrar) una cuerda; - деталь на верстаті fijar (sujetar) una pieza a la máquina-herramienta; 2. (зміцнити) consolidar vt, reforzar* vt; afirmar vt (підтвердити); ~ завойовані позиції військ. consolidar (fortificar) las posiciones conquistadas; - успіх, перемогу consolidar los éxitos, la victoria; - знання consolidar (reafirmar) los conocimientos; 3. (забезпечити чим-н.) reservar vt, asignar vt (приміщення); 4. фото, fijar vt; 5. (про шлунок) estreñir* vt; його ~ло безос. está estreñido
закріпйтися 1. (укріпитися) fijarse, sujetarse; asegurarse; 2. (утриматися) consolidarse, reforzarse*; ~тися на місцевості військ. fortificarse en el terreno, pegarse al terreno; 3. (за kum-h.) reservarse (para); 4. фото, fijarse закріплення c 1. fijación f, afianzamiento m; 2. (зміцнення) consolidación f; 3. (забезпечення чим-н.) asignación f; 4. фото, fijación f; 5. військ, consolidación f закрїплювати(ся) недок. див. закріпити(ся) закріплювач ч хім. fijador m закріпнйй прикм. astringente; - засіб astringente m
закрбювальний, закрійний прикм. de corte зйкрут ч curva f (дороги); meandro m (річки) закрутйти11. torcer* vt, retorcer* vt; - дріт torcer el alambre; - вуса retorcer los bigotes; - кому-н руки назад retorcer los brazos a alguien; 2, (намотати на що-н.) enrollar vt, ’ z, (загвинтити) atornillar \гі(гинт, гайку); ~ кран cerrar el grifo
закрутйти2 1. (почати крутити) comenzar а girar; hacer girar; 2. (почати звивати) comenzar a torcer (a retorcer); comenzar a rollar; 3. (про вихор) comenzar a remolinar (remolinear); - гайки meter en cintura; 4. (викликати запаморочення) marear vt
(girando, dando vueltas); 2.: - (голову) marearla cabeza (a); sacar de quicio (а) (збити з пантелику)
закрутйтися11. empezar a dar vueltas; 2. (заклопотатися) estar atareado (liado); no parar (не мати вільного часу); andar a la brega; cansarse de ajetreos; 3. (про нитку) retorcerse*; 4. (довкола чого-н.) enrollarse; 5. (загвинтитися) atornillarse, enroscarse; 4. (запоратися) ofuscarse
закрутйтися2 empezar a girar (a dar vueltas) зйкрутка ж (пристрій) torcedero m, torcedor m закручення, закручування c (дія) retorcido m, retorcimiento m
закручуватися) недок. дов.закрутити(ся) закрйкати comenzar a graznar закувйти док., закбвувати недок. 1. (з’єднувати куванням) encadenar vt, ~ ланцюг poner (las) cadenas; 2. (кого-н.) aherrojar vt, encadenar vt; - в кайдани engrillar vt, engrilletar vt; - в лати poner (cubrir con) la armadura; 3. (скувати кригою) cubrir de hielo; aprisionar vt (el hielo); 4. спец, herrar mal (el caballo) закудкуд0кати comenzar a cloquear (a cacarear)
закукурікати comenzar a cantar (el gallo), comenzar a lanzar quiquiriquís закульгйти comenzar a cojear закумкати comenzar a croar закупівбльн'ий прикм. de compra; -а ціна precio de compra
закупівля ж compra f, adquisición f закупник ж comprador m закупбвувати недок., закупйти comprar vt, - оптом comprar al por mayor; - провізію comprar provisiones; aprovisionarse (de) (робити запас) закупбрка ж 1. taponamiento т; 2. мед. obliteración f; ~ судини embolia f; ~ вен obliteración de las venas
закупбрювання c taponamiento m закупбрювати недок., закупбрити 1. encorchar vt, taponar vt, tapar vt; 2. мед. obliterar vt закупбрюватися 1. encorcharse, taponarse, taparse; 2. мед. obliterarse; 3. (усамітнитися) encerrarse*, aislarse
закурйти 1. (почати курити) comenzar а fumar; 2. llenar de humo закурйтися 1. (запалитися — про сигарету, люльку) encenderse*; 2, (задимувати) comenzar a humear; 3. (про туман) comenzar а vaporear
закуріти (зняти пилюку) comenzar a levantar polvo
закурювати недок. див. закурити закурюватися див. закуритися 1 закус0ти devorar vt (про комах); morder* vt, desgarrar vt (про собаку) закусйти1 (прикусити) morder* vt, ~ губу, язик morderse los labios, la lengua; - вудила закусйти2 1. (поїсти трохи, нашвидкуруч) tomar un bocado (un tentempié, un piscolabis), comer vt (alguna cosa), picar vt; 2. (заїсти чим-н.) tomar vt (con algo); ~ ліки (грудочкою цукру) hacer pasar la medicina (con un terrón de azúcar)
закуск-а ж entremés m, tapa f, ~и entremeses m pl; холодна - fiambre m; на -y de añadidura, de postre
закусочна ж merendero m, repostería f, fiambraría f (comedor); cocinería f (Лат. Ам.) закусочний de (para) entremés, de (para) tapa закутати arropar vi, abrigar vt, envolver* vt (загорнуто)
812
залісся
закутатися arroparse, abrigarse; envolverse* (загорнутися); cubrirse, arrebujarse (покришися, вкритися)
зЯкутень ч rincón perdido, provincia alejada, lugar apartado
закуткбвий прикм. retirado, perdido; provincial, de provincia
3áKyTOK ч lugar m (apartado); un lugar alejado (perdido); rincón m; escondrijo m (затишна місцинка)
закутувати(ся) нвдок. див. закутати(ся) закошувати1,2 недок. див. закусити1,2 зал ч sala f, актовий ~ sala de actos, paraninfo m, sala magna; глядацький, концертний ~ sala de espectadores, de conciertos; гімнастичний ~ sala de gimnasia, gimnasio m; читальний ~ sala de lectura; ~ для прийняття recibidor m, ante- salaf; ~ чекання (почекальня) sala de espera; банкетний (танцювальний) ~ salón de fiestas; апаратний ~ sala de aparatos; ~ засідань salón de sesiones; сортувальний - (на пошті) sala de batalla; - для перегляду sala de pruebas зЯла ж див. зал
зaлáгoдити док., залЯгоджувати нвдок. arreglar vt, - справу arreglar un asunto залакувЯти cubrir de barniz (de laca, de charol) зал á му вати недок. див. заломити І залапЯти (захватати) manosear vt залатЯти remendar* vt
залаштункбв-ий прикм. 1. театр, entre bastidores; 2. (таємний) secreto, oculto, escondido; ~i переговори conversaciones secretas (entre bastidores); ~ бік la parte oculta (solapada), circunstancias ocultas заледенйти helar* vt, cubrir de hielo заледенілий прикм. 1. (покритий льодом) cubierto de hielo; 2. (закляклий) helado заледеніти 1. (покритися льодом) cubrirse de hielo; 2. (заклякнути) helarse*, congelarse залЯжаний прикм. estadizo, estancado (про товар); deteriorado, estropeado (зіпсований); enmohecido, florecido (запліснявілий) зал0ж*ати недок. depender vi (de); - від обставин depender de las circunstancias; це ~ить тільки від нього esto sólo depende de él; він зробив усе, що від нього -ало hizo todo lo que pudo, todo lo que dependía de él залЯжатися док., залЯжуватися недок. 1. estar mucho tiempo en la cama; criar molleja en la cama (fam.); 2. (про товари) estancarse; deteriorarse, echarse a perder (почати псуватися) залЯжн-ий прикм. dependiente; ~е становище estado dependiente; ~і країни países dependientes
залЯжн'ість ж dependencia ft кріпосна ~ іст. servidumbre f; васальна ~ іст. vasallaje т; бути в -ості від кого-н. depender de alguien залементувЯти empezar a gritar (a vociferar) залетіти 1. (влетіти) entrar volando; 2. entrar vi (rápidamente); 3. (злетіти високо) subir vi (vo- iando); - на велику висоту subir a gran altura (volando); 4. (далеко) llegar lejos (volando); 5. (за що-н.) pasar vi (volando); desaparecer* vi (volando); ~ за хмару pasar la nube (volando); 6. (куди-н.) hacer escala; - по пальне hacer escala para repostar; 7. (забігти) visitar (ver) de paso;8. (завагітніти) quedar encinta (embarazada) заливЯння c 1. (наливання) vertimiento m; 2. (чим-н): - асфальтом asfaltado m; ~ бетоном hormigonaje m
заливати недок. 1. див. залити; 2. (брехати) mentir* vi; 3. (пиячити) empinar vt (el codo) заливЯтися1^ недок. див. залитися1,2 заливне с куп. aspic т; - з риби aspic de pescado
заливнйй прикм. 1. (затоплюваний) inundado, inundable; anegadizo; 2. кул. de aspic залйвчастий прикм. aflautado; desacompasado
заливчасто присл. de manera aflautada; desacompasadamente
залйзаний 1. дієприкм. від зализати; 2. прикм. пригладжений) liso; 3. прикм. demasiado reto-
^иіизйти 1. lamer vt, - рану lamer (curar lamiendo) la herida; 2. (волосся) alisar vt, 3. retocar vt {en demasía)
залйзувати недок. див. зализати залипЯти недок., залйпнути cubrirse (inundarse) con algo pegajoso залйсина ж entrada f (en la sien) залйти 1. (затопити, заповнити) inundar vt; sumergir vt - береги (про річку) inundar las orillas; ~ світлом inundar de luz; блідість залила обличчя la palidez le cubrió la cara; рум’янець залив її щоки sus mejillas se sonrojaron; 2. (облити) derramar vt; manchar vt (забруднити); - скатертину вином derramar el vino sobre (en) el mantel; 3. (загасити) apagar vt, sofocar vt (con agua); - пожежу apagar el incendio; 4. (налити) verter* vt; 5. (покрити чим-н.) cubrir vt (con una masa solidificadle); - бетоном cubrir con hormigón; ~ асфальтом asfaltar vi, cubrir con asfalto; 6. (полагодити) reparar vt, remendar* vt; estañar vt, soldar* vt; ~ каструлю soldar la cazuela; ~ горе вином ahogar las penas en vino; - за галстук emborracharse, empinar el codo залйтися1 1. (куди-н. — про воду) anegar* vt; penetrar vt; 2. (облитися) llenarse, cubrirse; mancharse (чорнилом)
залйтися2 док.: - піснею comenzar a cantar (con voz aflautada); - сльозами empezar a llorar fuertemente, anegarse en lágrimas; ~ сміхом empezar a reírse (a carcajadas); - солов’єм hablar de algo con elocuencia y pasión залицяльник ч cortejador m, galanteador m залицяння c cortejo m, galanteo m, requiebro m залицйтися cortejar vt, galantear vt, requebrar* vt, hacer la corte
залишЯти, лишЯти недок. див. залишити; це залишає бажати кращого esto deja que desear залишЯтися, лишЯтися недок. див. залишитися
залишйти, лишйти 1. dejar vt; - на зберігання dejar en custodia; ~ що-н. про запас guardar algo como reserva; - слідй dejar huellas; - далеко позаду dejar muy atrás, rezagar vt, - враження dejar la impresión; ~ питання відкритим dejar la cuestión pendiente, dejar la cuestión en suspenso; 2. (відкинути, відмовитися від чого-н.) abandonar vt, dejar vt, .desasistir vt; 3. (кинути, облишити) abandonar vt; desatender* vt (занедбати); - сім’ю abandonar la familia; ~ батьківщину abandonar la patria; - роботу dejar el trabajo; 4. (зберегти) conservar vt retener* vt, reservar vt; ~ за собою що-н. retener algo; ~ за собою право reservarse el derecho (de); ~ закон чинним dejar la ley en vigor; - собі лазівку asegurarse una salida; ~ на другий рік (у школі) hacer repetir el grado (año); ~ після уроків (у школі) dejar castigado después de las lecciones; - дурнем dejar plantado; ~ з носом dejar con un palmo de narices; каменя на камені не ~ no dejar piedra sobre piedra залиш-йтися quedar vi, quedarse; restar vi (з лишком); - вдома quedarse en casa; ~ на ніч pernoctar w; ~илося багато хліба sobró mucho pan; - в пам’яті quedar grabado en la memoria; питання -илося невирішеним la cuestión ha quedado sin resolver; усе -илося незайманим todo permaneció intacto; нам -ається тілько поїхати no nos resta (queda) más que marchamos; мені не -ається нічого більш як... по me queda otro recurso que...; - ні при чому по conseguir nada, quedarse como antes; - ні з чим quedarse sin nada; - на другий рік (у школі) repetir el grado (el año); - живим quedar vivo; - чинним quedar en vigor; не - в боргу pagar con la misma moneda; - у виграші sacar partido, andar de ganancia; hacer su jugada (fam.); - дурнем hacer el primo, quedar como un tonto, quedarse en blanco; - з носом quedarse con un palmo de narices, quedarse tocando tabletas; quedarse plantado; - при своїй думці guardar su opinión; insistir en su opinión; mantenerse en sus trece; -ається довести queda para probar; -ається додати resta añadir залишкбв'ий прикм. restante, remanente, residual; -і явища fenómenos residuales; - магнетизм фіз. magnetismo remanente зЯлиш-ок ч 1. resto m, residuo m, remanente m; retal m (матері)); розпродаж -ків venta de saldos, saldos m pl; 2. мн.: ~ки (сліди) restos m
pl, relieves m pl, sobras f pl; -ки колишньої величі restos de la grandeza pasada; 3. хім. residuo m
залІзЯти недок. див. залізти залГзистий прикм. хім. ferruginoso; ferroso (про склад)
залізко с hierro m (pieza del cepillo, etc) залізнення c mex. revestimiento férreo залізний прикм. de hierro, férreo; - дах; -i ґратки tejado de hierro, reja f, -а руда мін. mineral de hierro; - купорос хім. sulfato de hierro (férrico); - блиск мін. oligistro m (rojo), hematites f (roja); - шпат мін. hierro espático; siderita f, siderosa f; ~e здоров’я salud férrea (de hierro); -а хватка puño (garra) de hierro; -а воля voluntad férrea (de hierro); -а дисципліна disciplina férrea; - вік edad de hierro; -а завіса cortina de hierro
залізнйця ж camino de hierro, ferrocarril m залізнйчн ий прикм. ferroviario, de ferrocarril; ferrocarrilero (Лат. Ам.); - транспорт transporte ferroviario; - рух tráfico ferroviario; -a колія camino de hierro, vía férrea, ferrocarril m залізнйчник ч ferroviario m; ferrocarrilero m (Лат. Ам.)
залГзно присл. seguramente, seguro залізнЯк ч мін: червоний - hematitesf (roja); бурий - hierro pardo, limonita f, магнітний - piedra imán, imán m, magnetita f залізо c hierro m; листове - chapa f (de hierro); дахоае - hierro en planchas (en láminas); куй -, поки не згасло a hierro candente batir de repente
залізобетбн ч hormigón armado залізобетбнн-ий прикм. de hormigón armado; -і споруди, конструкції obras, construcciones de hormigón armado; завод ~их конструкцій fábrica de construcciones de hormigón armado залізовуглец0в-ий прикм. спец.: -і сплави fundición de hierro al carbono залізоплавйльн-ий прикм. de fundición de hierro; - завод fundición de hierro; -а піч homo de fundición de hierro, convertidor m (de Besse- mer)
залізопрокЯтний прикм. de laminado de hierro;
- завод laminería f, - ñóáí tren de laminado, laminador m
залізорудний прикм. de extracción de mineral de hierro; - район región con yacimientos de hierro
залГзти 1. (забратися) trepar vi, encaramarse, escalar vi; - на дерево trepar a un árbol; 2. (заповзти) arrastrarse, reptar vi; 3. (надягти) envolverse*; - в халат envolverse en la bata; 4. (проникнути) meterse, introducirse*, colarse*;
- в дім colarse en la casa; - кому-н. в кишеню meter a alguien la mano en el bolsillo; - в борги endeudarse, entramparse
залізце c trozo (pequeño) de hierro залізЯка ж pedazo de hierro зЯлік ч 1. puesta en cuenta; юр imputación f, y - боргу a cuenta de la deuda; 2. (різновид іспиту) prueba f, ejercicio de control semestral, examen preliminar (que autoriza a continuar los estudios); одержати, скласти - pasar (rendir) el examen preliminar, aprobar el ejercicio de control, recibir un aprobado
залікбв'Ий прикм. 1. a (de) cuenta; tomado en cuenta; 2. puntuable; -а книжка carnet (cartilla) estudiantil de notas, libreta de notas, boletín de evaluación (de notas)
залікбвувати недок., залікувати 1. cicatrizar curando; - рани cicatrizar las heridas; 2. (змучити лікуванням) atormentar (matar) con las curas; - до смерті matar curando; -ся 1. estar curado; cicatrizarse (зарубцюватися); 2. (захопитися лікуванням) abusar de las curas залінувЯтися empoltronarse, hacerse haragán заліпйти док., залГплювати недок. 1. tapar vt, cerrar* vt (заткнути); encolar vt, pegar vt (заклеїти); 2. (обліпити) cubrir vt; 3. (ударити) pegar vt, golpear vt; - ляпаса (кому-н.) encajar un bofetón (a) залісення c repoblación forestal залісйти plantar vt, poblar de árboles залісся c lugares más allá del bosque (o entre bosques)
813
заліт
заліт ч escala f (en el vuelo)\ залети1 недок. див. залетіти залітЯти2 (почати літати) comenzar a volar; comenzar a revolotear (запурхати) залітн ий прикм. 1. volante; ~а куля bala perdida; Ч птахи aves de paso; 2. (заїжджий) pasajero; 3. (хвацький) gallardo, bizarro зЯпоза ж анат. glándula f, мигдалевидна ~ amígdala f; підшлункова ~ páncreas m; залози внутрішньої секреції glándulas de secreción interna
залбзистий прикм. анат. glandular, glanduloso зЯлозка ж 1. зм. до залоза; 2. (у рослини) glándula f (de la epidermis) заломйти 1. (надломити) romper* vt (doblando); 2. (ціну) exigir vi, requerir* vt (un precio excesivo); ~ руки echar los brazos hacia atrás; ~ шапку ladearse (y echarse para atrás) el sombrero
залбмлення c фіз. refracción f залбмлюваність ж фіз. refrangibilidad f залбмлювати недок. фіз. refractar vt залбмлюватися фіз. refractarse залоскотЯти atormentar con cosquilieos Ізалп ч salva f, descarga f, мор. andanada f; дати ~ tirar una salva, hacer una descarga; мор. soltar una andanada; стріляти ~ами ~ами tirar salvas, disparar por descargas
зЯлпом присл. 1. (про стрільбу) de un golpe; 2. de una vez ; de un tirón (без передиху); de un trago (одним духом); випити що-н. ~ beber algo de un trago
залунЯ-ти comenzar a sonar (a resonar); ~в його голос comenzó a resonar su voz зaлyчáти недок. див. залучити залучення с atracción f, incorporación f залучйти (до чого-н.) atraer* vt, incorporar vt, arrastrar vt; hacer participar (en); ~ до боротьби incorporar a la lucha; - до розмови hacer participar en la conversación; - до справи envolver (implicar, involucrar) en un asunto; ~ до роботи hacer participar en el trabajo; ~ до участі в чому-н. atraer para participar (a la participación) en algo; ~ нових клієнтів captar nuevos clientes залащитися comenzar a descascararse зальбтник ч див. залицяльник залягЯння с геол. yacimiento m зал-ягтй 1. acostarse*; - спати echarse a dormir; ~ у барліг meterse (esconderse) en la madriguera; 2. (зачаїтися) esconderse, agazaparse; - в засідку apostarse; 3. геол. yacer* vi заляканий дієприкм. і прикм. asustado, atemorizado, intimidado; aterrorizado (тероризований)
залягти asustar vt, atemorizar vt, intimidar vt, amedrentar vt; aterrorizar vt (тероризувати) залякування c intlmidaciónf; susto m залйкувати недок. див. залякати залялькбвуватися недок., залялькуватися зоол. metamorfosearse en crisálida залЯпати (забруднити) salpicar vt (de barro, de fango)
залЯскати comenzar a golpear (a azotar) замЯзаний прикм. (брудний) puerco, sucio замЯзати 1. (покрити) cubrir vt (de pintura, masa, etc); 2. (замазкою) enmasillar vt; 3. (забруднити) ensuciar vi, manchar vi замЯзатися ensuciarse, mancharse замЯзка ж 1. (дія) enmasillado m; 2. (речовина) masilla f
замЯзувати(ся) недок. див. замазати(ся) замазура ч і ж puerco т, cochino т; chancho m (Лат. Ам.)
замайорГти див. замаяти замалий прикм. un poco pequeño; він замалий на зріст es demasiado pequeño de estatura, es muy bajo
замЯло присл. muy poco, demasiado poco замальбвка ж 1. (дія) diseño m, trazo m; 2. (малюнок) diseño m; croquis m; bosquejo m; esbozo m (ескіз)
замальовувати недок. див. замалювати замалювЯти 1. cubrir de pintura; 2. мист. empastar vi
замЯнювати недок., заманити atraer* vi (con halagos); tentar vi, seducir vt (спокушати); engatusar vi (зваблювати); entruchar vi; ~ в
западню (в пастку) tender un lazo; калачем його сюди не заманиш no viene ni ofreciéndole el oro у el moro (ni a la de tres) замаринувЯти 1. marinar vi; 2. retener* vi, encarpetar vi
замаринувЯтися estar marinado замарширувЯти comenzar a marchar (a desfilar)
замаскбван-ий прикм. 1. (у масці) enmascarado, disfrazado; 2. (прихований) oculto, camuflado; H наміри intenciones solapadas замаскувЯти док., замаскбвувати недок. 1. enmascarar vi, disfrazar vi; 2. військ, enmascarar vi, camulflar vi
замаскувЯтися 1. enmascararse, disfrazarse; 2. військ, camuflarse
замЯслювати недок., замЯслити untar vi,
engrasar vi
замЯслюватися mancharse de grasa, untarse заматрицювЯти полігр. hacer la matriz зЯмах ч atentado m; ~ на чиє-н. життя atentado contra la vida de alguien замахЯти comenzar a agitar (a mover); comenzar a manotear (a bracear) (рукою); comenzar a aletear (a batir las alas) (крилами) замЯхуватися недок., замахнутися 1. levantar vt (contra, sobre) (amenazando, etc); ~ рукою на кого-н. levantar (alzar) la mano contra alguien; ~ палицею на кого-н. levantar el bastón sobre (contra) alguien; 2. (зважуватися) decidirse (a una obra difícil), arremangarse замЯшк-а ж manera de ser, modo m; costumbre f, hábito m (звичка); панські ~и aires de gran señor, modales señoriales замЯяти (почати розвіватися) comenzar а ondear
замаЯчйти aparecer* vi (en lontananza), vislumbrarse, divisarse
замЯкати ponerse (empezar) a balar замерехтіти 1. (заблимати) empezar a brillar; 2. comenzar a centellear (a titilar) замерзЯння c congelación f, точка ~ punto de congelación; на точці ~ en punto muerto, inmóvil замерзЯти недок., замЯрзнути 1. helarse*, congelarse; cubrirse de hielo (покриватися кригою); річка замерзла el río se ha helado; 2. (гинути від холоду) morir helado; квіти замерзли el frío ha helado las flores, se han helado las flores; 3. (дуже мерзнути) helarse*; у мене замерзли ноги tengo los pies helados, se me han helado los pies заме-стй 1. (мітлою, віником) barrer vt; 2. (занести — снігом, піском) cubrir vt; снігом ~ло всі дороги безос. la nieve ha cubierto todos los caminos; ~ сліди borrar las huellas замЯт ч montón de nieve заметЯти (приметати) hilvanar vi замЯтистий прикм. con montones de nieve заметільн-ий прикм. de ventisca, con ventiscas; ventiscoso; ~a зима invierno con ventiscas заметушйтися (почати метушитися) comenzar a agitarse (a menearse, a moverse) замжйчити див. замрячити замивЯти недок. див. замити замиг(о)тГти comenzar a aparecer у desaparecer; comenzar a aparecer (з’являтися); comenzar a refulgir (a fulgurar); comenzar a sucederse rápidamente
замигЯти comenzar a centellear (a titilar) замигтГти (в очах) empezar a hacer chiribitas los ojos; у мене ~ло в очах me empezaron а hacer chiribitas los ojos
замизканий прикм. mugriento (брудний); usado (поношений); estropeado (затертий) замизкЯти док., замизкувати недок. ensuciar vt, manchar vt; estropear vt (затерти) замизкЯтися ensuciarse, mancharse; estropearse
замикЯння c cierre m; коротке ~ ел. corto circuito, cortocircuito m
замикЯти недок. див. замкнути; ~ процесію cerrar la marcha
замикЯтися 1. див. замкнутися 1, 2; 2. (не зізнаватися) obstinarse en negar замикЯючий ч військ, cabo de fila замилувЯтися estar enajenado de admiración (ante), no apartar la mirada (de)
замймрити comenzar a mascullar заминЯ-ти(ся) недок. див. зам’яти(ся); - ючись (від збентеження) con vacilación, titubeando замйнк-а ж tropiezo т; pausa f, interrupción f (зупинка); без ~и con soltura; sin trabas замйти (запрати) lavar vt, ~ пляму limpiar una mancha
зЯміж присл.: вийти ~ (за кого-н.) casarse (con); contraer matrimonio (соп); видати - (за кого-н.) casar vt (con), dar en matrimonio (a) замГжжя c matrimonio m, casamiento m (de una mujer)
замГжня прикм. casada; ~ жінка mujer casada замГн-а ж 1. (дія) sustitución f, reemplazo m; conmutación f (покарання); ~ спектаклю sustitución de un espectáculo por otro, remedión m; 2. (що-н. рівноцінне) sustituto m, equivalente m; служити ~ою ser sustituto; знайти -y encontrar sustituto; на ~y en sustitución (de) замін-йти док., замінювати недок. 1. (ким-н., чим-н.) sustituir* vt (por), reemplazar vt (por); conmutar vt (por) (покарання); ~ метал пластмасою sustituir el metal por plástico; 2. (зайняти чиє-н. місце) sustituir* vt, reemplazar vt, suplir vt; вона ~ила дитині матір fue una madre para el niño
замГнний прикм. sustituible; reemplazable замГнник ч sucedáneo m, sustituto m; ~ шкіри cuero artificial
замінувЯти військ, minar vt зЯмір ч intención f, designio m, propósito m; юр premeditación f; лихий ~ mala intención; без ~y sin mala intención; sin querer; impremeditadamente (незумисне) замірити спец, medir* vt замірок ч alfeñique m; niño enclenque (про дитину)
замірЯти недок. див. замірити заміс ч спец, mezcla f
замісйти amasar vt, sobar vt; ~ тісто preparar la masa
замісйтися amasarse
зЯмість прийм. en vez de, en lugar de; - того, щоб... en vez de (+ inf.), en lugar de (+ inf.) заміський прикм. de las afueras, de los alrededores; suburbano; ~ будинок casa de campo, villa f
замітЯти недок. див. замести замітк-а ж (у пресі) noticia f, comentario т; suelto т; взяти на -у (кого-н.) tener los ojos puestos (en)
замішЯння c confusión f, turbación f, embarazo m; привести в ~ desconcertar* vt, confundir vt, turbar vt; прийти в ~ desconcertarse*, confundirse, turbarse; викликати - causar embarazo (consternación) замішЯти (у що-н.) envolver* vt, mezclar vt, enredar vt, implicar vt; involucrar vt, implicar vt (утягти); бути замешаним у що-н. estar mezclado en algo; він замішаний у цій справі está implicado en el asunto; ~ся 1. (загубитися) mezclarse, confundirse; ~ся в натовпі mezclarse con el gentío; confundirse con la multitud; 2. (виявитися причетним) mezclarse, complicarse
замішувати(ся)1 недок. див. замісити(ся) замішувати(ся)2 недок. див. замішати(ся) заміщЯти недок. 1. (заміняти) reemplazar vt, suplir vt; sustituir* vt; 2. (виконувати обов’язки) sustituir* vt, reemplazar vt, suplir vt, hacer las veces (de); ~ директора sustituir al director, hacer de director interino; 3. (призначати на посаду) nombrar para un cargo заміщення c 1. (заміна) sustitución f, метод ~ мат. método de sustitución; реакція ~ x/M. reacción de sustitución; 2. (призначення на посаду) nombramiento para un cargo замкнути 1. (двері) cerrar* vt, ~ на ключ cerrar con (bajo) llave; 2. (кого-н. у приміщенні) encerrar* vt, 3. (з’єднати, зімкнути) cerrar* vt; ~ ланцюг ел. cerrar el circuito; 4. (охопити) rodear vt, cerrar* vt
зЯмкнут'ИЙ, зЯмкнений 1. дієприкм. від аам- кнути; 2. прикм. (окремішній) aislado, retirado; cerrado, estrecho (про коло осіб); ~е життя vida aislada (retirada); вести - спосіб життя llevar una vida aislada (retirada); ~e середовище
814
заняття
ambiente hermético; 3. прикм. (відлюдкуватий) reservado, poco comunicativo, poco sociable; 4. прикм. (зімкнутий) cerrado; ~a крива curva cerrada; ~ ланцюг ел. circuito cerrado замкнутися 1. (про замок) cerrarse*; 2. (в приміщенні) encerrarse*; 3. (відокремитися) encerrarse*, retirarse; ~тися в собі meterse en su concha; 4. (зімкнутися) cerrarse*; ланцюг -«вся ел. se cerró el circuito збмкнуто, 3áMKH6HO присл.: жити ~ vivir retirado, hacer vida retirada; триматися ~ mantenerse reservado
збмков-ий1 прикм. de cerradura; de candado; ~a шпарина ojo de (la) cerradura замкбвий2 прикм. de castillo замбвити (зробити замовлення) encargar vt, hacer un encargo, hacer un pedido; - слівце за кого-н. interceder (hablar) en favor de alguien замовити недок. 1. callar vi, callarse; 2. (перестати звучати) cesar vi, terminar vi замбвкнути 1. callarse; 2. (перестати писати) dejar de escribir; 3. (про стрілянину) dejar de disparar
замбвлений прикм. (зроблений на замовлення) de encargo; a la medida (про убрання, взуття) замбвлення с encargo т, pedido т; на ~ de encargo; a la medida (про убрання, взуття)', на ~ por encargo; ~-наряд nota de pedido замовлення c (заклинання) palabras mágicas замовлйти недок. див. замовити замбвник ч cliente т, parroquiano т; usuario т, designatario m
замбвчати (обійти мовчанням) pasar en silencio, silenciar vt, ~ чиї-н. заслуги silenciar los méritos de alguien
замбвчування c silencio m; reticencia f (недомовка)
замбвчувати недок. див. замовчати замбвчуватися callarse, no divulgarse, pasar en silencio
замогйльний, загробний прикм. рел. de ultratumba; ~ світ mundo de ultratumba; ~ голос voz sepulcral
замбжн'Ий прикм. acomodado, desahogado; acaudalado (багатий)', fondeado (Лат. Ам.); ~е життя vida acomodada, existencia desahogada; ~a людина ~ persona acomodada; pu- diente;~i класи clases pudientes, los de arriba, clases poseedoras
замбжність ж comodidadf, bienestar m, desahogo m
замбжно присл.: жити ~ vivir con comodidad (con desahogo)
з0мок ч 1. castillo m; з замками на полі геральд. castillado; 2. (дитяча гра) castillejo т; будувати захмарні замки construir (hacer, formar, forjar) castillos en el aire замбк ч 1. cerradura f, candado m (навісний); cierre m, broche m (ланцюжка, браслета); секретний - candado de combinación; під замком debajo de llave; зачинити на ~ echar la llave; 2. (у зброї) cerrojo m, cierre m; 3. apxim. ápice m, cúspide m; llave f (склепіння); за сімома замками cerrado (guardado) bajo siete llaves (con siete candados) замолйти hacer penitencia здмолоду присл. (у молодості) en la juventud, de joven
замблювати недок. див. замолити заморити 1. comenzar a pestañear (a parpadear); 2. (підморгнути) comenzar a guiñar; 3. (заблимати) comenzar a centellear (a titilar); comenzar a oscilar (a vacilar) (про вогник) замордув0ти torturar vt, martirizar vt замбрен-ий дієприкм. і прикм. extenuado заморйти extenuar vt, ~ голодом matar de hambre; заморити черв’ячка matar el gusanillo; roatar el hambre, engañar el hambre заморйтися extenuarse заморбжений 1. дієприкм. від заморозити; 2. прикм. helado, congelado; ~ проект proyecto ccngelado
ззморбжування с 1. congelación f, штучне ~ hibernación artificial; 2. ек. congelación f; blo- gueo m (капіталів); ~ заробітної плати congelación de salarios; ~ переговорів congelación Qe las negociaciones
заморбжувати недок. див. заморозити заморбзити 1. helar* vt, congelar vt; 2. ек congelar vt, bloquear vt
заморбз-ки, приморбз ки мн. heladas f pl; ранні ~ heladas tempranas, primeras heladas заморбчити desconcertar* vt, confundir vt; marear vt; ~ голову trastornar la cabeza; tomar el pelo (дурити)
заморбчливий прикм. див. клопітливий 2 замбрськ ий прикм. de ultramar; extranjero (чужоземний); ~а торгівля comercio de ultramar замотбти1 (закрутити навколо чого-н.) enrollar vt, ovillar vt; 2. (обмотати) envolver* vt (con, en);
замотбти21. (почати намотувати) empezar а devanar (a ovillar, a arrollar); 2. (зарухати) sacudir vt, menear vt (навсібіч); ~ головою sacudir (menear) la cabeza замотбтися 1. (закрутитися навколо чого-н.) enrollarse, ovillarse; 2. (обмотатися) envolverse* (con, en); 3. (загойдатися) empezar a balancearse
замбтувати(ся) недок. див. замотати(ся)2 замочйти 1. (трохи) mojar vt, ~ ноги mojarse los pies; 2. (намочити, занурити у воду) poner a remojo, remojar vt, hinchar vt (бочки); enriar vt (льон, коноплі); ~ білизну empapar la ropa; 3. (убити) asesinar vt, matar vt замочйтися mojarse, empaparse замбчувати(ся) недок. див. замочити(ся) замбщувати недок. див. замостити замріятися enfrascarse en los pensamientos, soñar despierto
замружувати недок., замружити fruncir las cejas; ~ очі entornar los ojos замружуватися fruncir las cejas; entornarse los ojos (мружитися) замрячйти comenzar a lloviznar збмужем, заміжжю присл.: бути ~ estar (ser) casada; не перший рік ~ no es ninguna novata; по es primer año de su matrimonio замикати comenzar a mugir (a bramar) замулення c cubrimiento de fango (de lodo, de arena, etc), cargadal m; atierre m (Лат. Ам.) замалюватися недок., замулитись llenarse (cubrirse) de fango (de lodo, de arena, etc), aterrarse*
замУрзаний прикм. sucio, mugriento замуркати, замуркотбти, замуркотіти 1.
comenzar a ronronear; 2. (заспівати) comenzar a tararear
замурувбти док., замурбвувати недок. 1. cegar* vt (una ventana, puerta, etc); 2. (у стіні) emparedar vt
замучувати недок., замучити torturar vt, martirizar vt; ~ допитами, скаргами torturar con interrogatorios, con quejas; ~ до смерті matar con torturas (con martirios) замучуватися deslomarse, cansarse 3áMiU'a ж gamuza f ante m; покривати ~ею antear vt
збмшев'ий прикм. de gamuza, de ante; ~i рукавички guantes de gamuza; ~a куртка cazadora de ante
замшілий прикм. cubierto de musgo, musgoso замшіти cubrirse de musgo зам’йти 1. (зім'яти) estrujar vt, aplastar vt; 2. (покласти край) cortar vt; ~ розмову cortar la conversación; ~ скандал tapar el escándalo; ~ справу echar tierra a un asunto, truncar un negocio
зам’йтися turbarse; vacilar vi, dudar vi (завагатися) занавіска ж visillo m
занбдто присл. demasiado, desmedidamente, con exceso; ~ много demasiado; це вже ~! jesto es ya demasiado!, ¡esto es por demás! занапастйти llevar (arrastrar) a la muerte; ~ чиє-н. життя destrozar la vida de alguien; ~ (свою) душу perderse, dar el alma al diablo занбдбан'ИЙ 1. дієприкм. від занедбати; 2. прикм. abandonado, descuidado, dejado; ~ сад jardín abandonado (inculto); ~i справи asuntos en desorden, asuntos abandonados; у -ому стані en abandono
занедбаність ж abandono m, descuido m занедбйти див. запустити2
занедужати caer enfermo занбпад ч decadencia f, declinación f, decaimiento m; ~ духу decaimiento m, abatimiento m, depresión f; у стані -y en estado de decadencia; економіка переживає ~ la economía atraviesa la fase de depresión; дійти до повного -y ir (estar) de capa caída, marchar a su ocaso занепбдництво c estado de decadencia (de depresión); decadencia f (у мистецтві) занепбдницький прикм. decadente, depresivo занепблий прикм. decaído, degradado занепокбїти inquietar vt, desa sosegar* vi; molestar vt (потурбувати) занепокоїтися empezar (comenzar) a inquietarse, ponerse intranquilo; inquietarse занервувбтися comenzar a ponerse nervioso занбсений прикм. importado; imitado (запозичений)
занбсення c (вписування) introducción f, inclusión f, догана з ~м до особової справи reprensión a anotar en el expediente занес тй 1. (принести) traer* vt, llevar vt (доставити); ~ заразу traer (llevar) una infección; 2. (внести, записати) insertar vt, inscribir vt, anotar vt; ~ до списку, до протоколу incluir en la lista, en el acta; ~ на дошку пошани poner en la tabla (en el cuadro) de honor; 3. (засипати) cubrir vt, дорогу ~ло снігом безос. el camino se cubrió de nieve; 4. (руку, ногу) llevar vt (hacia atrás, a un iado); levantar vt, alzar vt (підняти); ~ руку для удару levantar (alzar) la mano para asestar un golpe; ~ ногу в стремено poner el pie en el estribo; 5. безос. (сани, автомобіль) patinar vi; derrapar vi (M); яким вітром тебе сюди ~ло? ¿qué viento te ha traído aquí? занестйся 1. (полинути думкою) volar* vi (con los pensamientos, etc); 2. (зазнатися) levantar la cresta, no caber en el pellejo, darse pisto занйжен'Ий 1. дієприкм. від занизити; 2. прикм. reducido; ~і норми normas reducidas занйжувати недок. див. занизити занйзити rebajar vt, reducir* vt (sin derecho, ilegalmente); ~ оцінки rebajar las notas (la calificación); ~ норми rebajar (reducir) las normas занйти comenzar a doler; comenzar a lamentarse
заніміти entumecerse* збново присл. de nuevo занбс ч montón m; піщаний ~ montón de arena занбсити (одяг) usar vt, estropear vt (обтріпати); ensuciar vi (забруднити) занбситися estropearse (обтріпатися); ensuciarse (забруднитися)
заночувбти док., заночбвувати недок. pasar la noche, pernoctar vi
занбшений 1. дієприкм. від заносить2; 2. прикм. gastado, usado; sucio (брудний) занбшувати(ся) недок. див. заносити(ся) зануда ч і ж plomo т, pelmazo т, chinche т, piojo resucitado (pegadizo); та й ~! ¡vaya plomo! зануди-ти безос. empezar a dar náuseas; мене ~ло me dan náuseas занудйтися dejarse abatir, desalentarse* занудний, занудливий прикм. fastidioso, pesado
занудьгувбти 1. comenzar a aburrirse (a sentir tedio); 2. comenzar a echar de menos (a alguien); comenzar a añorar (a extrañar) занумерувбти док., занумеровувати недок. numerar vt
занурення c sumersión f, hundimiento m; inmersión f (в рідину); метод ~ (у викладанні мов) método de inmersión
занурювати недок., занурити (у воду) sumergir vt, sumir vt, zambullir vt, chapuzar vt занурюватися недок. sumergirse, zambullirse; з головою - (у що-н.) meterse de cabeza (en) занйвкати, занявчбти comenzar a maullar (a dar maullidos)
занйття c 1. (місця, посади) ocupación f, 2. (взяття) ocupación f; ~ міста ocupación de una ciudad; 3. (справа, праця) trabajo m; profesión f; pasatiempo m; рід занять clase de trabajo, ocupaciones f pl; 4. мн.: ~ ocupaciones f pl; estudios m pl (навчання); trabajos m pl (наукові, літературні); військ, ejercicios m pl, instrucción f, тактичні ~ ejercicios tácticos; години
815
заоднб
занять horas de trabajo (в установі); horas de clase (шкільні)
заоднб присл. (одностайно) de acuerdo (con); de (común) acuerdo; діяти ~ (з ким-н.) obrar de acuerdo (con), hacer causa común (con); бути ~ estar de acuerdo, estar en connivencia заозбрний прикм. más allá (tras, al otro lado) del lago (de los lagos)
заокебнський прикм. transoceánico, allende el océano
заокруглений 1. дієприкм. від заокруглити; 2. прикм. redondeado; 3. прикм. (про стиль мовлення) fluido заокругленість ж redondez f заокруглення с 1. (дія) redondeo т; 2. (лінія) curvatura f, curva f
заокруглити док., заокруглювати недок. redondear vt
заокруглитися redondearse, ponerse redondo заорбти arar vt; cubrir arando заорендувбти док., заорендбвувати недок.
І alquilar vt, arrendar* vt забрювати недок. див. заорати забхкати comenzar a quejarse, comenzar a dar І ayes
заохбтити док., заохбчувати недок. estimular vf, alentar* vt
заохбчення c estímulo m, incentivo m заохбчувальн-ий прикм. estimulante, alentador; дати ~y премію conceder un accésit (a) забчн ий прикм.: - вирок юр. sentencia en rebeldía; ~e навчання enseñanza (educación) a distancia (no presencial); ~ університет universidad a distancia (con seguimiento no presencial); ~e знайомство conocimiento de oídas (por correspondencia); навчатися на -ому estudiar en una universidad a distancia (con seguimiento no presencial) забчник ч estudiante libre, alumno que estudia por correspondencia, estudiante no presencial, que estudia a distancia
забчно присл. 1. en ausencia (de); юр. en contumacia, en rebeldía, in absencia; 2. (про навчання) a distancia (no presencial) запбдати недок. див. запасти запбдина ж cavidad f, hoyo m (на щоках); очна - cuenca del ojo, órbita f западн-й ж trampa f lazo m; cepo m (капкан); acechanza f, emboscada f; поставити ~ю tender una trampa; потрапити в -ю caer en la trampa, caer en el lazo; заманити в ~ю tender un lazo запбйка ж soldadura f
запакувбти док., запакбвувати недок. embalar vt, empaquetar vt запакуватися hacer el equipaje (las maletas) запбл1 ч 1. mex. cebo m, estopín m; espoleta f (детонатор)
збпал2 ч 1. (завзяття) ardor т, fervor т; юнацький - ardor juvenil; говорити з -ом hablar con ardor; братися до чого-н. з -ом consagrarse a algo con fervor, tomar con calor una cosa; y -i суперечки en el ardor (acalormaiento) de la discusión; 2. спец, (у тварин) huórfago m; кінь з ~ом caballo asmático
запалб'ти flamear vi, llamear vi. arder vi; вогнище ~ло la hoguera llameó; усе село ~ло ardió toda la aldea запалахкотіти comenzar a arder запблен-ий прикм. мед. inflamado, enconado; ~/ очі ojos inflamados
запблення c inflamación f, enconadura f, enconamiento m; - легень pulmonía f, - очеревини peritonitis f; - нирок nefritis f; - сечового міхура cistitis f; бешихове - erisipela f запбл-ий прикм. hueco, hundido; sumido; -і очі ojos hundidos; -і щоки mejillas hundidas запалйти 1. encender* vt, prender* vt (fuego); - вогонь encender (prender) el fuego; - світло encender la luz; 2. (розпалити) enardecer* vi, inflamar vf, electrizar vt
запал йтися 1. inflamarse; prendersefuego; 2. inflamarse, entusiasmarse, apasionarse; afarolarse (Лат. Ам.)
запблка ж (запалювальна бомба) bomba incendiaria
запбльн'ий прикм. 1. mex. fulminante, de carga explosiva; - шнур mecha f, -а свічка mex. bujía
f; 2. мед. inflamatorio, enconoso; - процес proceso de inflamación; 3. iracundo, irascible; бути -им ser iracundo; -а людина cabeza caliente (cargada), iracundo m; 4. arrebatado, acalorado; vehemente; - характер carácter arrebatado (vehemente); 5. incendiario, ardiente, fogoso; -a промова discurso ardiente (apasionado) запбльник ч fulminante m, carga explosiva запальнйчка ж encendedor m, mechero m запбльність ж ardor m, fogosidad f; arrebato m; vehemencia f (гарячність); iracundia f, irascibilidad f, arrebato m
запбльно присл. arrebatadamente, con ira; con ardor, con fuego, con pasión; con arrebato, con acaloramiento
запблювальн-ий прикм. incendiario; -а бомба bomba incendiaria; пляшка з -ою сумішшю coctel molotov
запблювання c 1. (дія) encendido m; 2. mex. (пристрій) contacto m; увімкнути - dar corriente, dar contacto
запблювати(ся) недок. див. запалити(ся) запбморочення с vértigo т, vahído т, mareo т; - від успіхів subirse los éxitos a la cabeza запбморочи'ти док.: - голову (кому-н.) hacer perder la cabeza (а); успіх -в їй голову los éxitos se le han subido a la cabeza; -тися: y нього голова -лась se le subieron los humos a la cabeza, perdió la cabeza запбморочлив-ий прикм. prodigioso, pasmoso, asombroso, de locura; vertiginoso; extraordinario; -а швидкість velocidad vertiginosa; -a висота altura que produce vértigo; - успіх éxito vertiginoso
запам’ятб*ти док., memorizar vt, memorar vt, retener* vt, guardar en la memoria запам’ятб-тися quedar en la memoria; retener en la memoria; мені -вся цей випадок se me quedó grabado este caso запам’ятбвувати(ся) недок. див. запам’ятатися)
запанібрбта присл. con familiaridad, familiarmente, sin ceremonias, sin cumplidos; бути - з ким-н. tratar sin ceremonias (a la pata la llana) a alguien
запанувб'ти док., запанбвувати недок. 1. llegar al poder; 2. (настати) establecerse*, hacerse*; ~ла мовчанка se estableció el silencio; se quedó todo en silencio запбр'ка ж ajetreo m, lío m; вона в ~ці esté liadísima
запаршйвіти ensarnecer* vi, estar hecho una sama
запбрювати недок., запбрити 1. escaldar vt, - корм escaldar (ablandar con agua hirviendo) el forraje; - бочку poner el barril al vapor; 2. mex. (обробляти парою) elaborar a vapor запарюватися 1. elaborarse al vapor; бочка запарилася el barril ha sido puesto al vapor; 2. (зморитися) agotarse, extenuarse запбс c 1. reserva f, fondo m; stock m, existencias f pl (на складах); munición f (боєприпасів); недоторканний - reserva intangible; ración de emergencia (продовольства); золотий - ек. reserva-oro f, -и сировини reservas de materias primas; - міцності mex. margen de seguridad; - знань bagaje de conocimientos; - слів vocabulario m; y -/ en reserva; відкласти про - poner aparte, reservar vt, 2. (e одязі) sisa f, сукня з -ом vestido con sisa; випустити - (у ширину) ensanchar vt, (у довжину) alargar vt, 3. військ, (особового складу) reserva f, офіцер -y oficial de reserva; звільнити y - pasar a la reserva; - біди не чинить = lo que abunda no daña запасдти(ся) недок. див. запасти(ся) запаскуджувати недок. emporcar* vt, ciscar vt запаскудити manchar vt, ensuciar vt, emporcar vt запбсливий прикм. económico; previsor (передбачливий)
запбсливість ж espíritu económico; previsión f (передбачливість)
запасн-йй 1. прикм. de repuesto, de recambio; -і частини piezas de repuesto; - вихід salida de emergencia; - гравець спорт, reserva m; -i коні caballos de relevo; 2. прикм. військ, (резервний) de reserva
запаснйк ч спец, (запасний фонд — музею) fondo de reserva '
запа стй 1. (вдатися досередини) entrar vi penetrar vt, hundirse; клавіші -ли las teclas se han hundido; 2. (про очі) hundirse; 3. (завалитися за що-н.) caer* vi (detrás de); 4. (закарбуватися) grabarse; ці слова -ли мені в душу estas palabras se me grabaron en el alma запастйся abastecerse*; proveerse*; repostarse; -ся терпінням armarse de paciencia запатентувбти док., запатентбвувати недок. patentar vt, obtener la patente збпах ч olor m; perfume m, aroma m, fragancia f (духмяність); tufillo m (страви); давати ~ despedir un olor; відчувати - oler vt запбх'нути (почати пахнути) comenzar а exhalar olor; desprender olor; -ло квітами se sentía la fragancia de las flores запашн-йй прикм. oloroso, odorífero, fragante; ~e мило jabón de olor; - горошок guisante dé olor
запбювати недок. див. запаяти запайти soldar* vt, empalmar soldando запбвнення c aseveración f, aseguramiento m;
- в любові, дружбі promesa de amor, de amistad; jurar el amor, la amistad; protesta f,m одержали - nos han asegurado запбвнити asegurar vt, persuadir vt, convencer vt (переконати); hacer creer (змусити вірити); aseverar vt; garantizar vt запевнити недок. див. запевнити; -ю Вас,
що... le aseguro, que..., doy por seguro que... запбклий прикм. empedernido, encarnizado, pasional; inveterado; - гравець jugador empedernido; (напружений) intenso, violento; - бій combate violento
запбкло присл. (напружено) intensamente, violentamente запектй cocer* vt
запектйся 1. estar cocido a punto; 2. (про кров) coagularse, cuajarse; 3. (про губи) secarse, abrirse*
запеленгувбти спец, localizar vt запербч-ення c objeción f, réplica f (на зауваження, наказ); без -ень! ¡sin réplicas!; тон, що не допускає -ень tono perentorio; -ень немає no hay objeciones; висувати - hacer (poner, oponer) reparos
запербчити objetar vt, replicar vt, vi; - проти (чого-н.) estar en contra (de); - на (що-н.) replicar en contra (de)
запербчлив'ий, запербчний прикм. negativo; desfavorable, adverso (несприятливий); ~a відповідь respuesta negativa, negativaf; - відгук reseña desfavorable
запердчливо присл. negativamente, de un modo negativo; - похитати головою cabecear vi (negativamente) запербчник ч negador m запербч увати недок. negar* vt, denegar* vt; desmentir* vi (спростовувати); rechazar vt (відкидати); - винуватість declararse inocente;
- мистецтво estar contra (despreciar, repudiar) el arte; не ~ую no estoy en contra, no tengo nada que objetar; ви не -уєте? ¿no está Vd. en contra?, ¿no tiene Vd. nada que objetar? запертя c див. запор2
запечатбти 1. (приклавши печатку) sellar vt, 2. (заклеїти) cerrar* vt (una carta); -ся cerrarse*, pegarse (una carta)
запечбгувати(ся) недок. див. запечатати(ся) запивбти1, 2 недок. див. запити1,2 запйлення с бот. fecundación f, polinización f, перехресне - polinización cruzada запилйти empolvar vt, cubrir de polvo запилйтися empolvarse, cubrirse de polvo запйльний прикм. бот. de polinización запйльник ч 1. бот. polinizador т; 2. див. обпилювач
запинати недок. див. запнути запинбти(ся) недок. див. запнути(ся) збпинк-а ж tropiezo т, titubeo т; оез ~и sin titubear, sin tropiezos
збпис ч 1. (записування) inscripción f, registro m; - на прийом inscripción para ser recibido; робити - у книзі відгуків hacer una anotación en el libro de impresiones (de visitas); 2. (hq
816
запбїти
платівку) grabación f, 3. мн.: -и (нотатки) notas f pl, apuntes m pl
записЯти 1. anotar vt, tomar nota (для пам'яті)] tomar notas (зробити нотатки); inscribir* vt (ітекст, розмову); - лекцію tomar notas en una conferencia; ~ свої думки anotar (apuntar) sus pensamientos; 2. (внести, вписати) apuntar vt, inscribir* vi, registrar vt (зареєструвати); - до списку inscribir en la lista; - до гуртка, до школи inscribir (registrar) en el círculo, en la escuela; - що-н. до протоколу apuntar algo en el acta; ~ на чий-н. рахунок registrar (anotar) en la cuenta de alguien; ~ на видаток, на прибуток registraren el debe (cargo), en el haber (data); 3. (на плівку, на платівку) grabar vt (en la cinta, en la placa)
записЯтися inscribirse*; hacerse inscribir, registrarse (зареєструватися); військ, enrolarse; ~ до лікаря inscribirse en la consulta del médico; -ся в бібліотеку abonarse a la biblioteca запйск-а ж 1. papeleta f, esquela f, nota f, billete m, cédula f, доповідна - memoria f, nota f; службова ~ nota de servicio; пояснювальна - nota explicativa; любовна ~ billete amoroso, esquela amorosa; 2. мн.: ~и (нотатки) notas f pl, apuntes m pl; memorias f pl (спогади); подорожні ~и notas de viaje; 3. мн.: ~и (назва наукових журналів) memorias (científicas); boletín m записн-йй прикм. de (para) notas; ~a книжка carnet m, libreta de notas; agenda f (тж. довідник) запйсувати(ся) недок. див. записати(ся) зЯпит ч 1. (вимога) demanda f, interpelación f (у парламенті); зробити ~ pedir informes; зробити - до уряду hacer una interpelación al gobierno, interpelar al gobierno; 2. мн.: -и (інтереси, духовні потреби) exigencias f pl, demandas f pl; культурні ~и exigencias culturales запитальний прикм. de interrogación, interrogativo, interrogante; ~ погляд mirada interrogativa
запитальник ч cuestionario m; interrogatorio m запитЯння c 1. pregunta f, cuestión f, problema m, interrogante m; поставити - (кому-н.), звернутися з ~м (do кого-н.) hacer una pregunta (а); засипати -ми ами asediar (freír) a preguntas; 2. reclamación f, до - a lista de correos; надіслати листа до - enviar una carta a lista de correos
запитЯти док., запйтувати недок. preguntar vt; enterarse*, informarse (довідатися) запйти1 (чим-н.) tomar vt (con algo); - ліки водою tomar (pasar) la medicina con agua запйти2 (почати пиячити) darse a la bebida; beber sin descanso (надовго) запйтливий прикм. див. запитальний запихЯти недок. див. запхнути запйхкати comenzar a sofocarse (a jadear) запищЯти comenzar a piar запиячити entregarse (darse) a la bebida запГвніч присл. después de medianoche; далеко - muy entrada la noche запідбзрювати недок., запідбзрити comenzar a sospechar (a tener sospechas, a recelar); - обман sospechar un engaño; - щось недобре sospechar que hay (que pasa) algo malo, sospechar algo malo; - кого-н. у брехні sospechar que alguien miente
запізнення, спізнення c atraso m, retardo m запізнитися, спізнитися 1. venir (llegar) atrasado; 2. (з чим-н.) retrasarse; - з оплатою retrasarse en el pago (en pagar) запізніл-ий прикм. tardío; retrasado (пізній); atrasado (відсталий); -а весна primavera tardía; - розвиток desarrollo tardío; -а новина noticia atrasada
запізнювання, спізнювання c tardanza f запізнюватися, спізнюватися недок. див. запізнитися, спізнитися
зап-ій ч dipsomanía f, страждати на ~ої padecer dipsomanía; пити ~оєм beber como una esponja запійний прикм. expuesto a la dipsomanía; - п яниця borracho m, dipsómano m запік0нка ж 1. (страва) budín m; gratín m; 2. {наливка) licor m
запікати(ся) недок. див. запекти(ся) запінитися hacer espuma, espumar vi, cubrirse de espuma
запітнілий прикм. (про скло) empañado заплЯв ч спец, presa fluvial para clasificar troncos; apostadero m заплЯва ж valle anegadizo заплЯвн-ий прикм. anegadizo; -і луки prados anegadizos
заплЯкан-ий прикм. lloroso, lacrimoso; ~e обличчя cara llorosa; -і очі ojos rojos por el llanto заплЯкати comenzar a llorar запланувЯти planear vt заплатйти 1. pagar vt, entregar vt (внести); saldar vt (за рахунком); - за квартиру pagar el alquiler, pagar la renta de la casa; - борг liquidar una deuda; ти мені за це дорого заплатиш! (погроза) ¡me lo has de pagar caro!; 2. (відплатити) pagar vt, - життям, головою pagar con la vida, con la cabeza
запле-стй 1. trenzar vt, entrelazar vt; - косу hacer una trenza; - волосся trenzar los cabellos; 2. (обплести) entrelazar vt, trabar vt заплескЯти (в долоні) comenzar a aplaudir заплеснути (залити) inundar vt, hundir vt, sumergir vt
заплйв ч спорт, prueba de natación; - на дальню дистанцію prueba de fondo запливЯти недок., запливтй, заплистй І 1. (куди-н.) nadar vi, llegar nadando (про плавця); flotar vi (про предмет); llegar vi, arribar vi (про судно); 2. (далеко) ir lejos nadando (про плавця); ir* vi, llegar vi (про судно); 3. hincharse (про очі, про обличчя); - мулом cubrirse de cieno запліднення с fecundación f запліднйти док., запліднювати недок. fecundar vt, fecundizar vt запліднйтися estar fecundado запліснявілий прикм. mohoso, florecido запліснявіти enmollecer* vi, florecer* vi заплітЯти недок. див. заплести заплітЯтися: у мене ноги -ються ando zigzagueando, ando haciendo eses; у нього язик -ється se le traba la lengua заплічн-ий прикм.; - мішок mochila f, macuto m запліччя c 1. (частина спини) espalda f (parte superior); 2. (пристрій у вантажників) albardilla f запломбувати 1. (зуб) empastar vt, poner un empaste, emplomar vt; 2. (запечатати) sellar vt, poner el sello
запл^тан'ий 1. дієприкм. від заплутати; 2. прикм. embrollado, enredado; confuso; complicado (складний); ~a розповідь relato confuso; -а справа maraña f
заплутаність ж embrollo m, enredo m; confusión f, complicación f (складність) заплутати док., заплутувати недок. 1. embrollar vt, enredar vt, enmarañar vt; complicar vt (ускладнити); - нитки, волосся enredar el hilo, los cabellos; - справу embrollar un asunto; - запитаннями enredar con preguntas; 2. (утягти) enredar vt, implicar vt заплутатися embrollarse, enredarse; волосся заплуталося los cabellos están enredados (enmarañados); справа заплуталась el asunto se ha embrollado; - в сітях enredarse en las redes; -ся в боргах llenarse de deudas, estar comido de trampas
запльбваний дієприкм. і прикм. cubierto de esputos (de escupitajos)
заплювЯти док., запльбвувати недок. cubrir de esputos (de escupitajos) заплющувати недок. див. заплющити; не -ючи очей sin pegar los ojos заплющуватися див. заплющитися заплЯмкати comenzar a comer chasqueando (haciendo ruido)
заплямувЯти 1. manchar vi, ensuciar vt; - себе, - своє ім’я manchar su nombre 2» deshonrar vi, comprometer vi
заплямувЯтися 1. mancharse, ensuciarse; 2. deshonrarse, comprometerse запнути 1. correr vt, - штору correr la cortina; 2. (закрити) cubrir vt; colgar* vt (завісити); - голову хусткою cubrirse con (ponerse) un pañuelo запнутися (про фіранку) correrse запобігЯння c obsequio m; adulación f, halago m (лестощі); prevención f, precaución f запобігати недок. obsequiar vt, adular vt, halagar vt (лестити)
запобГгливий прикм. obsequioso; adulador; servicial (раболіпний); - тон tono servicial запобігливо присл. con adulación запобГгти док., запобігЯти недок. prevenir* vt, precaver vt, precautelar vt; ~ небезпеці conjurar el peligro; - війні prevenir la guerra; - нещастю evitar una desgracia
запобіжн-ий прикм. de protección; de seguridad; preventivo, preservativo; -і заходи medidas preventivas; -і щеплення мед. vacunas preventivas; -і засоби medidas anticonceptivas; ~ клапан mex. válvula de seguridad запобГжник ч mex. dispositivo de seguridad; seguro m (в зброї); ел. fusible m; швидкодіючий
- cortacircuitos de acción rápida заповзЯти недок., заповзти colarse*; penetrar
vt (проникнути); reptar vi, arrastrarse (про плазунів)
заповзятливий прикм. emprendedor, ingenioso заповзятливість ж espíritu de iniciativa, carácter emprendedor
заповзятливо присл. de una manera emprendedora
зЯповІД'Ь ж рел. mandamiento m; біблійна - mandamiento bíblico; десять -ей decálogo m, los diez mandamientos; 2. (настанова) precepto m
заповідЯльн-ий прикм. юр. testamentario; -e розпорядження disposición testamentaria заповідЯч ч юр. testador m заповідний прикм. 1. vedado, reservado; - ліс bosque vedado; 2. (потаємний) amado, recóndito, íntimo
заповГдник ч territorio reservado, vedado m; лісовий - bosque vedado, bosque nacional заповГсти legar vt, heredar vt; disponer* vt зЯповісти док., заповідати недок. testar vt, legar vi
заповГт ч 1. legado m, precepto m, mensaje m; жити за -ами батьків vivir acorde con los preceptos paternales; 2. (традиція) tradición f, Старий - el Viejo (Antiguo) Testamento; Новий - el Nuevo Testamento; 3. testamento m; закритий - testamento cerrado; власноручний - testamento ológrafo; спадкоємець згідно з -ом heredero testamentario; виконання -y testamentaría f, зробити - hacer testamento, testar vi; скласти
- hacer (ordenar, otorgar) testamento, testar vi; анулювати - quebrantar el testamento; успадкувати згідно з -ом recibir por testamento
заповГтн-ий прикм. 1. (особливо цінований) secreto, arcano; -а мета anhelado objetivo; 2. (найдорожчий) más querido, preferido; -e бажання el deseo más querido, ilusiónf; 3. (пов'язаний з обітницею, таємною умовою) secreto, oculto; - скарб tesoro oculto (maravilloso) заповнйти док., заповнювати недок. llenar vt, rellenar vt; colmar vt (ущерть); - анкету rellenar (cumplimentar) un cuestionario; - прогалину llenar un hueco (una laguna); - час ocupar el tiempo
заповнйтися llenarse; театр заповнили глядачі el teatro se llenó запбвнювач ч mex. agregado m, material de relleno, substancia (materia) inerte заподГти meter vt (засунути); perder* vt, extraviar vt (загубити) заподГтися perderse*, extraviarse заподГювати недок. див. заподіяти заподГяти causar vt, ocasionar vt; - шкоду causar daño
запбєм присл.; пити - beber sin parar; читати - leer apasionadamente
запозйчен-ий 1. дієприкм. від запозичати; 2. прикм. apropiado, adoptado; - сюжет argumento apropiado; ~e слово palabra adoptada (préstamo) de otro idioma
запозйчення c 1. (дія) apropiación f, adopción f,
- сюжету adaptación de un argumento; 2. (переймання) copiamiento m, copia f; 3. (запозичене) préstamo m, prestación f; іншомовні - prestaciones lingüísticas
запозйчити док., запозичати недок. 1. apropiar vt, adoptar vt; tomar de prestado; 2. (переймати) copiar vt
запбїти dar de beber (en demasía); emborrachar vt (вином)
з
817
заполітизувати
заполітизувати politizar vt (demasiado) заполбн-ити док., заполон-ювати недок. 1. (полонити) cautivar vt, 2. (заповнити) invadir vt, llenar vt; юрба ~ила вулицю el gentío invadió la calle
заполЯрн-ий прикм. subártico; subantártico; ~e місто cuidad subártica Заполяр’я c región subártica (polar) запам’ятовування c memorización f, recordación f, recuerdo m; механічне - recordación mecánica
запбна ж cortina f, colgadura de cama 3ánoHKa ж pasador m (для коміра)', gemelo m
f, pestillo m (засув); на ~i bajo llave; двері на ~i la puerta está cerrada con llave запбр2ч (кишківника) estreñimiento m; страждати на ~ estar estreñido запорГзький прикм. icm. de zaporogos; Запорізька Січ (organización autónoma de los cosacos ucranianos en los siglos XV/-—XVIII) .запорбжець ч icm. zaporozhets m (cosaco) запорбти 1. (убити) matar vt, ~ іклами matar a colmillazos; 2. (зіпсувати) estropear vt, ~ дета- I ль, верстат estropear la pieza, la máquina herramienta
запорбшити1 (покрити тонким шаром) cubrir* vt (de una ligera capa); ~ снігом cubrir de una capa de nieve fina
запорбшити2 (почати порошити) comenzar а caer nieve fina
запорука ж prenda f, garantía f (порука); ~ успіху garantía (prenda) de éxito; як ~ дружби en prueba de amistad запоріЬвати1 2 недок. див. запороти1,2 запотівЯння с transpiración f запотІвЯти недок., запотіти transpirar vi; empañarse (про скло); rezumar vi (про стіну) запрЯва ж (приправа) sazonamiento т, aderezo m
запрбвити 1. meter vt, ~ сорочку в штани meter la camisa por debajo del pantalón; 2. (присмачити чим-н.) sazonar vt (con), aderezar vt (con), condimentar vt (con); ~ цибулею aderezar con cebolla; 3. (приготувати до дії — машину, прилад) preparar vt, ~ машину echar gasolina al coche; ~ швейну машину preparar la máquina de coser; ~ (гасову) лампу preparar el quinqué; ~ пальним abastecer* (proveer) de combustible; ~ ліжко hacer el catre (la cama) заправйтися 1. (пальним, водою) abastecerse*; llenar de, repostar vt, repostarse; 2. (закусити) refocilarse comiendo, tomar un bocado (un tentempié)
заправлення, заправляння c (пальним, водою) abastecimiento m, ~ водою toma de agua; ~ в польоті abastecimiento en vuelo заправляти недок. 1. див. заправити; 2. (верховодити) dirigir vt, tener la sartén por el mango; ~ всім capitanear vt; ~ся див. заправитися запрЯвн-йй прикм.: ~а станція estación de gasolina; ~а колонка surtidor de gasolina; gaso- lineraf (Лат. Ам.)
запрбвник ч cargador m (persona); літак- avión cisterna, nodriza f
запрасбвувати недок., запрасувати planchar vi запрати док., запирати недок. 1. layar vt (un trozo); ~ плями lavar (limpiar) las manchas; 2. (зіпсувати поганим пранням) estropear vt (lavando)
запрацьбв-ати (почати працювати) comenzar a trabajar; poner manos a la obra (взятися до роботи); мотор ~ав el motor ha comenzado a funcionar, el motor se ha puesto (ha sido puesto) en marcha
запрацьбватися trabajar vt (mucho tiempo); ~ до півночі trabajar hasta media noche заприбуткбвати фін. sentar en cuenta запримітйти notar vt, reparar vt, ver* vt запрйндитися empezar a envalentonarse, ponerse flamenco
запрбдавати(ся) недок. див. запродати(ся) запрбдаж ч venta f (anticipada) запрбдати vender vt (anticipadamente) запрбдатися venderse
запроектувати proyectar vt, hacer un proyecto (de)
(для манжетів) запбр1 ч cerradura
запрбпасти-тися perderse*, extraviarse; куди ти ~вся? ¿dónde te has metido? запропонувЯти 1. proponer* vt, ofrecer* vt; ofertar vi (Л. Am.); presentar vt (кандидата); ~ свої послуги ofrecer sus servicios; ~ тост proponer un brindis; ~ що-н. до уваги кого-н. ofrecer (proponer) algo a la atención (de); 2. prescirbir* vt, ordenar vi; ~ руку і серце (кому-н.) pedir en matrimonio (a), proponer la mano (a) запросйти док., запрошувати недок. 1. invitar vt, convidar vt (на обід); ~ лікаря llamar al médico; ~ на танець invitar al baile (a bailar); ~ до театру invitar al teatro; 2. (найняти) ajustar vt, contratar vt; ~ на роботу contratar al trabajo;
3. exigir vt, demandar vt; reclamar vt (зажадати); ~ відомості exigir datos запротестувЯти protestar vi; empezar a protestar почати протестувати); ~ проти чого-н. protestar (elevar una protesta) contra algo
запротоколювЯти protocolar vt, protocolizar vt, registrar vt, inscribir en el acta запротбрити док., запроторювати недок. ocultar vt, esconder vt; - до в’язниці enchiquerar vt, enrejar vt, encarcelar vt запрбшення c 1. invitación f, надіслати ~ mandar una invitación; на ~ a invitación (de); 2. (наймання) contratación f запрбшувальний прикм. de invitación зЯпряг ч atelaje m; ходити в ~y valer para tirar de un carro
запрягЯння c aparejamiento m запрягЯти(ся) недок. див. запрягти(ся) зЯпрйгтй 1. aparejar vt, enganchar vt; uncir vt (парою); 2. (засадити за роботу) enganchar vt, cargar de trabajo (pesado) запрягтйся 1. estar aparejado (enganchado); 2. (серйозно взятися) cargarse; ~ся в роботу cargarse con el trabajo
запряжнйй прикм. de tiro; ~ кінь caballo de tiro запудрювати нддок., запудрити empolvar vt, ~ мізки sorber el seso; meter a alguien en un «cacao» mental
запурхати comenzar a revolotear збпуск ч 1. (ракети) lanzamiento m; ~ космічного апарата lanzamiento espacial; ~ на орбіту lanzamiento orbital; ~ супутника lanzamiento de un satélite; здійснити ~ lanzar vt, 2. (приведення в дію) puesta en marcha (en funcionamiento), arranque m; ~ мотора puesta en marcha del motor запускЯтиІ, 2 недок. див. запустити1,2 зЯпустити11. (пожбурити) arrojar vt, lanzar vt; ~ каменем у вікно arrojar una piedra contra (a) la ventana; 2. (змусити злетіти) lanzar vt, ~ супутник, ракету lanzar un sputnik, un cohete; ~ змія lanzar una cometa; 3. (урухомити) poner en marcha, arrancar vt, ~ верстат, мотор poner en marcha una máquina herramienta, un motor;
4. (засунути) meter vt, deslizar vt (непомітно); ~ руку в кишеню meter la mano en el bolsillo; 5. (уп’ясти) clavar vt, meter vt; ~ лапу (руку) (у що-н.) echar la zarpa (la mano) (a), meter la mano (en)
запустйти2 (занедбати) descuidar vt, desatender* vt; abandonar vt (закинути); ~ хворобу descuidar la enfermedad; ~ заняття abandonar los estudios; ~ господарство descuidar la hacienda (la casa)
запустілий прикм. abandonado; despoblado, desierto (пустельний) запустіння c abandono m, desolación f запустіти caer en el abandono; despoblarse*, yermar vt (збезлюдніти) запухдти недок., запухнути hincharse запушити cubñr de escarcha (de nieve) запушитися cubrirse de escarcha (de nieve) запхйкати comenzar a gimotear (a lloriquear) запхнути introducir* vi, meter vt зап’йсток ч анат. muñeca f зап’Ятки мн. trasera f
зарбди прийм. 1. para, por, en provecho de; ~ нього, них para (por) él, ellos, etc.; ~ загального добра para (por) el bien público; 2. por (a) causa de; чого ради? ¿para qué?, ¿por qué?; ~ бога! ¡por Dios!
зарЯдити ayudar vi, remediar vt, ~ горю (біді) tender la mano (echar una mano) en la desgracia
зарбжати(ся) недок. див. заразити(ся) зарЯжений дієприкм. і прикм. contagiado, contaminado, infeccionado
зарЯження с contagio т, contaminación f, infección f, гнійне ~ infección purulenta; ~ крові septicemia f; радіоактивне ~ (місцевості) contaminación radiacitva; ~ повітря polución del aire; ~ довкілля contaminación ambiental заражуваність ж capacidad de contagio, contagiosidad f
зЯраз присл. en seguida, ahora mismo; al instante; я ~ прийду en seguida vengo; luego vengo (Л. Am.)
зарази 1. ж contagio m, infección f, осередок ~и foco infeccioso; 2. ч / ж peste f заразйти (чим-н.) 1. contagiar vt, contaminar vt, infectar vt; pegar vt (/am.); ~ грипом contagiar (contaminar, infectar) de gripe; pegar la gripe (/am.); - своїм хвилюванням contagiar su emoción; 2. (повітря, місцевість) contaminar vi, infectar vt, infeccionar vt
заразйтися contagiarse; coger vt, pescar vt (підхопити)
зарЯзливий прикм. contagioso, infeccioso, pegajoso; ~ приклад ejemplo contagioso; - сміх risa contagiosa
зарЯзливо присл. de una forma contagiosa зарЯзн-ий прикм. contagioso, infeccioso; ~i хвороби enfermedades contagiosas; ~ хворий enfermo contagioso
зарапортуватися divagar vt, andarse por las ramas; embrollar vt (заплутатися) зарахбвати 1. contar* vt, pasar (abonar, poner) a cuenta; юр. imputar vt; ~ сто гривень у сплату боргу abonar cien grivnas a cuenta de una deuda; 2. (поставити залік) dar un aprobado, poner la nota del examen preliminar; 3. (внести до списку) inscribir* vt, incluir* vt; admitir vt (на роботу); ~ до штату admitir en la plantilla; - до інституту (до школи, на курси) matricular en el instituto (en el colegio, en los cursillos); - на постачання військ, incluir en el aprovisionamiento зарахбватися contarse*, ser tomado en cuenta (en consideración); inscribirse* (записатися); entrar vi (надійти)
зарвЯтися rebasar todas las medidas (todos los límites)
заревіти 1. ponerse a bramar (a rugir); 2. (про сирену, про двигун) empezar a rugir (a zumbar); 3. (заплакати) ponerse a llorar a gritos зареготЯти1 empezar a reír a carcajadas, empezar a carcajear зареготЯти2 romper en carcajadas зареєструв4ти registrar vt inscribir* vt (внести до списку); apuntar vt (відмітити); ~ кандидата registrar al candidato; ~ шлюб registrar el matrimonio; inscribir el matrimonio en el registro civil
зареєструвЯтися 1. registrarse, hacerse registrar, apuntarse; 2. (оформити шлюб) inscribirse en el registro civil зарезервувдти reservar vt зарекомендувЯти док., зарекомендовувати недок.: ~ себе добре, погано adquirir buena, mala reputación; gozar de buena, mala fama; ~ себе добрим працівником ser conocido como un buen trabajador, tener fama de buen trabajador, acreditarse como un buen trabajador заректйся jurar vt (no hacer más); renunciar vt (a) зарбмствувати comenzar a murmurar (a quejarse, a protestar)
зарепетувЯти comenzar a gritar (a chillar); soltar gritos
заретушувЯти retocar vt зарй-ти 1. enterrar* vi; meter (esconder) bajo tierra, soterrar* vi (погребати); 2. (яму) llenar de tierra, cegar* vi; 3. (сховати) ocultar vi, esconder vi, meter vi; ~ голову в подушку ocultar la cabeza en la almohada; ~ свій талант (в землю) hundir su talento; от де собака ~тии ahí está la madre del cordero, ahí está el quid de la cuestión
зарибнйти док., зарибнювати недок. спец. criar peces
заривЯти недок. див. зарити заривЯтися1 див. заритися заривЯтися2 недок. див. зарватися
818
засі-сти
заридйти comenzar a sollozar, prorrumpir en sollozos
заримувати1 rimar vt
заримувати2 док., заримовувати недок. rimar vt з0ритися 1. enterrarse*; 2. (сховатися) enterrarse*; ocultarse; esconderse; meterse; - в сіно enterrarse en el heno; ~ головою, обличчям (у що-н.) ocultar la cabeza, la cara (en); 3. (зануритися) enfrascarse; ~ в книжки enfrascarse en los libros
зарівнювати(ся) недок. див. зарівняти(ся) зарівняти aplanar vt, allanar vt, nivelar vt; - яму cegar una fosa (un hoyo) зарівнятися nivelarse
заріз ч у знач, присуд, es una desgracia; до ~y a toda costa, a todo precio; треба до ~y es necesario cueste lo que cueste зарізати 1. (убити) acuchillar vt, apuñalar vt; degollar* vt (тварину); 2. (погубити) perder* vt, llevar a la ruina; ~ без ножа ~ matar con cuchillo de palo зарізатися degollarse*
заріка-тися недок. див. заректися; не ~йся по digas (по jures) que по зарічний прикм. del otro lado del río заріччя c territorio al (del) otro lado del río заробйти (надбати роботою) ganar vt, - собі на життя (на хліб) ganar para vivir; ~ право (на що-н.) ganar(se) el derecho (а); ~ догану ganarse una amonestación заробіток ч salarió т, sueldo т, paga f, soldada f, jornal m (поденний); який у тебе ~? ¿cuánto ganas?, ¿cuál es tu sueldo?; іти на ~ки marcharse en busca de trabajo (temporal) заробітн-ий прикм.: ~a плата salario m, sueldo m; jornal m (поденна); реальна, номінальна ~a плата salario real, nominal; мінімальна -а плата salario mfnumo interprofesional заробляти недок. див. заробити І; ~ на прожиток ganarse el pan
з0род'ОК ч 1. біол. embrión т; feto т; 2. embrión т, germen т; у -ку en embrión, en germen; придушити в ~ку matar en embrión, romper en el huevo
зароджбння c engendramiento m, nacimiento m зарбджувати(ся) недок. див. зародити(ся) зародйти engendrar vt, dar origen (a), concebir vt зарод*йтися nacer* vi, ser engendrado; у мене -вся сумнів me ha nacido una duda зародкбвий прикм. біол. embrionario, germinal; - стан estado embrionario зарозумГлий прикм. altanero, altivo, soberbio, arrogante
зарозумілість ж altanería f, altivez f, arrogancia f, soberbia f
зарозуміло присл. con altanería, con altivez, altivamente, con soberbia, con arrogancia зарокотіти comenzar a bramar (a tronar); comenzar a zumbar (про двигун) заронйти 1. (упустити) dejar caer; - іскру, насіння dejar caer una chispa, una semilla (de); 2. (викликати) sugerir* vi, suscitar vi; - сумнів, підозру sugerir una duda, una sospecha заростйти недок., зарости 1. (травою) cubrirse* (de), estar invadido (de); enyerbarse (Лат. Ам.); 2. (зарубцюватися) cicatrizarse; - лепом estar hecho un asco; .- мохом cubrirse de (criar) moho
3ápocTi mh. maleza f, густі - monte bajo; manigua f (Куба, M.); - чагарів matorral m зарбхкати comenzar a gruñir 3apmiáT*a ж (= заробітна плата) salario m; надбавка до ~и sobresueldo m зарубати 1. matar vi; - шаблею matar de un sablazo (a sablazos); - сокирою matar de un hachazo (a hachazos); 2. (зробити зарубку) entallar vi, escoplear vi; -ай це собі на носі! ¡qué no se te borre de la memoria!, jno lo eches en saco roto!
зарубіжжя c países extranjeros; ближнє - ex repúblicas soviéticas
зарубіжний прикм. extranjero; -і країни países extranjeros
зарубка ж entalladura f, arranque m зарубувати недок. див. зарубати 3аРУбцюв0тися док., зарубцьовуватися
недок. (про рану) cicatrizarse
заруліЬвати недок., зарулити ав. rodar* vi (por іа pista)
зарум’йнювати недок., зарум’янити 1. enrojecer* vi, arrebolar vi; 2. (підсмажити) tostar* vi, dorar vi
зарум’йнюватися 1. enrojecerse*, ponerse rojo, ruborizarse, encenderse*; 2. (підсмажитися) tostarse*, dorarse заручйти док.
заручйтися недок., заручитися asegurarse; - підтримкою, допомогою asegurarse el apoyo, la ayuda; - чиею-н. згодою obtener el consentimiento de alguien
заручини mh. desposorio(s) m (pl); esponsales m pl
заручини mh. toma de dichos, dichos m pl заруч-ити desposar vt, tomarse los dichos; вони -єні se han tomado los dichos - заручитися desposarse, contraer esponsales, prometerse, contraer nupcias заручник ч rehén m
зарябіти abigarrarse; divisarse, resaltar vi (por su forma abigarrada); saltar a los ojos (por su abigarramiento)
зарйд ч 1. carga f, пороховий - carga de pólvora; електричний - carga eléctrica; 2. reserva f, caudal m; - енергії reserva de energía; - бадьорості, радості reserva de bondad, de alegría заряджйння c carga f (acción); - з дула avan- carga f, antecarga f, - з казенної частини retrocarga f
заряджйти(ся) недок. див. зарядити(ся)2 * заряджбний 1. дієприкм. від зарядити2; 2. прикм. cargado
заряди ти1 no hacer más que; він -в ходити до театру по hace más que ir al teatro; - одне й те саме repetir la misma cantinela; зранку -в дощ desde la mañana el tiempo se ha metido en agua зарядйти21. (зброю, апарат) cargar vi; - фотоапарат, акумулятор cargar la cámara fotográfica, el acumulador; 2. comunicar vi, contagiar vi; - всіх своєю енергією comunicar (contagiar) a todos su energía
зарядйтися 1. (про зброю, про апарат) cargarse; 2. armarse
зйрядк-а ж 1. energía f, він дістав -у на цілий день recibió energía para todo el día; 2. спорт. ejercicio corto; ранкова - gimnasia matutina; робити -y hacer gimnasia зарйдний прикм. de carga зас'іб ч 1. (спосіб) medio m, procedimiento m; ужити всіх ~обів poner en juego todos los medios, no dejar piedra por mover; для нього всі ~оби добрі para él todas la teclas son buenas; 2. mh. medio(s) m (pl); recursos m pl; bienes de equipo (обладнання); instrumento m (знаряддя); водовідбірний - agente de deshidratación;
- тиску instrumento de presión; -оби виробництва medios de producción; -оби сполучення (зв’язку) medios de comunicación; -оби пересування medios de transporte; допоміжні -оби medios auxiliares; 3. (лікувальний) remedio m; перев’язочні -оби material de vendaje; зміцнювальний - tónico m; болезаспокійливий
- anestésico m; снодійний - soporífero m зас0джувати недок. див. засадити; -ся див. «засадити 1
засадйти 1. (рослинами) plantar vi; 2. (ув’язнити) encerrar* vi; - у в’язницю encarcelar w; enrejar vi, poner a la sombra (fam.); - в клітку enjaular vi; 3. (за роботу) poner (obligar) a trabajar, hacer trabajar; - за «нижу, за заняття hacer ponerse а leer, a estudiar las lecciones; - вчитися obligar a estudiar; 4. (устромити) hincar* vi, hundir vi зас0патися sofocarse, estar sofocado, jadear vi 3aceáTaTH arreglar matrimonio засвистати, засвистіти comenzar (empezar) a silbar (про кулю); comenzar a pitar (про свисток) засвідчбння c atestación f, testificación t, certificación f (підтвердження); legalización f (підпису); на - en testimonio (de) засвідчити certificar vt, legalizar vt, atestar vt, testimoniar vt; - підпис legalizar (refrendar) la firma; - чию-н. особу identificar a alguien, establecer (determinar) la identidad de alguien; - автентичність dar fe de la autenticidad (de algo), autentificar vt
засвідчувати недок. certificar vt, acreditar vt, evidenciar vt (підтверджувати, доводити); - свою пошану expresar sus respetos засвітйти1 (запалити) encender* vi засвітйти фото, velar vi засвітйти3 (почати світити) comenzar a lucir (a brillar)
засвітйтися1 фото, velarse засвітйтися2 (почати світитися) empezar а brillar (a lucir)
з0світла присл. antes de caer la noche, antes del anochecer
засвічувати недок. див. засвітити2 засвічуватися див. засвітитися1 засвбєння с 1. asimilación f, estudio m (вивчення); предмет, важкий для - asignatura difícil de asimilar; 2. (їжі) asimilación f, anabolismo m засвбїти 1. asimilar vt (перейняти); adquirir* vt, contraer* vt (звичку, манеру); estudiar vt, aprender vt (вивчити); - новий звичай asumir (hacer suya) una nueva costumbre; - іноземну мову aprender una lengua extranjera; - правила memorizar las reglas; 2. (іїжу) asimilar vt засвбюваний прикм. asimilable засвбюваність ж asimilabilidad f, nivel de asimilación
засвбювати недок. див. засвоїти засекр4тити док., засекречувати недок. (що- н.) hacer secreto; - документи hacer secretos (clasificar) los documentos; 2. (кого-н.) permitir el acceso a trabajos secretos (a una persona) засблений 1. дієприкм. від заселити; 2. прикм. poblado; густо - muy poblado, de población densa
засбленість ж densidad de población засел4ння, заселення c población f (acción) заселй'ти док., заселяти, заселювати недок. poblar* vt, colonizar vt (освоювати); - новий будинок habitar una casa nueva заселй'Тйсй poblarse*; місцевість швидко ~ли el lugar se ha poblado rápidamente; будинок ~ли мешканцями la casa se ha llenado de inquilinos
засйдіти док., засиджувати недок. (про мух, птахів) manchar vt, ensuciar vt (moscas, pájaros, etc)
засйдітися quedar (mucho tiempo) en un sitio; estar (mucho tiempo) sentado (не встаючи); -ся за роботою до ранку quedarse a trabajar toda la noche; -ся у гостях eternizarse en la visita; - ся в дівках quedarse para vestir santos зacилáти недок. див. заслати засилйти недок. див. зіслати засйлля с influencia f, dominio т, tiranía f (панування); - філістерства la primacía (prepotencia, imposición) de la mentalidad pancista засилосувйти с-г ensilar vt засинйти недок. див. заснути засиніти(ся) 1. (виділитися кольором) azulear vi, tirar a azul; 2. (стати синім) ponerse azul засйнювати недок., засинити 1. (зробити синім) azular vt, añilar vt; 2. (пересинити) dar mucho azulete, añilar mucho засипй'ти 1. (яму) llenar vt, rellenar vt; cegar* vt; cubrir* vt (покрити шаром); очі ~ло піском los ojos se llenaron de arena; 2. (закидати чим-н.) llenar vt, colmar vt; - подарунками colmar de regalos; - квітами cubrir, de flores; - запитаннями asediar (atosigar, asaetear) a preguntas; 3. (насипати) echar vt, verter* vt; - вівса коневі dar (echar) avena al caballo; - суп рисом echar arroz a la sopa; 4. (на іспиті) dar calabazas, catear vt
засипй-тися1 (проникнути — про щось сипке) entrar vi (en); meterse (en); пісок -вся у черевики la arena se ha metido en los zapatos засипйтися2 1. (бути спійманим на чому-н.) caer en la trampa; 2. (потрапити в біду) caer en la desgracia; 3. (виказати нетямущість) mostrar que está pez (alguien); ser cateado (на іспиті)
засйпюа ж (ями) relleno т; запитання на -у pregunta para catear засих0ти недок. див. засохнути засич0ти див. зашипіти засі-сти 1. (сісти) sentarse* (instalarse con comodidad, básicamente); 2. (за роботу) poner-
819
засів
se* (а); ~ за роботу ponen manos a la obra, ponerse a trabajar; 3. (надовго залишитися) encerrarse*; ~ удома encerrarse (meterse) en casa; 4. (у схованці) emboscarse (у засідці)’, atrincherarse (окопатися)’, ~ у фортеці hacerse fuerte en una fortaleza; він ~в у міністерстві se enquistó en el ministerio; 5. (застрягнути) atascarse, quedar vi; куля ~ла в боці la bala se ha alojado en un costado; 6. (про думку) meterse; ~ в голові meterse (quedarse) en Ja cabeza; ~ цвяхом estar obsesionado засів ч с-г siembra f, sembradura f засГвати недок. див. засіяти засГдання с sesión f, asamblea f, junta f, reunión f (збори); ~ суду audienciaf (dei tribunal); урочисте ~ sesión solemne; відкрите (закрите) ~ sesión abierta (a puerta cerrada); пленарне ~ sesión plenaria; відкрити (закрити) - abrir (levantar) la sesión; проводити - sesionar vi; питання до порядку ведення ~ cuestión de orden
.засідйтель ч asesor т; народний ~ jurado del tribunal popular \persona); присяжний ~ jurado m
ІзасДОтельський прикм. 1. de asesor; de jurado; 2. (пов'язаний з засіданнями) de sesión, de reunión
засідйти1 недок. tener (celebrar, estar de) sesión; sesionar vi
засід0ти2 недок. див. засісти 5, 6 з0сідк-а ж emboscada f, celada f (місце); влаштувати ~y tender una emboscada; засісти в ~y emboscarse; потрапити в ~y caer eri una emboscada
засГдковий прикм. de emboscada, de celada засГк ч с-г granero m, panera f ,troj f, troje f засіка ж tala f, abatida f засГкати недок. див. засікти засГкти 1. (зробити засічку) hacer una entalladura; hacer muescas, escoplear vt, 2. (зафіксувати) anotar vt, ~ напрям військ, determinar la posición; ~ час marcar el tiempo засіл ч salazón f, saladura f, спец, salmuera f засіріти 1. (виділитися кольором) destacarse por su color gris, grisear vi; 2. (почати cipimu; стати сірим) agrisarse; ponerse gris з0січка ж 1. (зарубка) entalladura f, ranura f, muesca f, 2. (фіксування) rumbo m, dirección f; 3. (про коня) rozadura f, herida f (de una pata contra otra)
засІїЬвати недок. див. засіяти засіюватися недок. бот. dar grana (simiente) засібти 1. sementar* vt, sembrar* vt; ~ під яри- ну sembrar trechel; 2. (усіяти) sembrar* vt, cubrir* vt
засукати 1. comenzar a saltar (a brincar); 2. (поскакати) marcharse a galope заскакувати недок. див. заскочити заскйглити 1. comenzar a gañir; 2. (про людину) comenzar a gimotear (а ауеаг) заскиртувати с-г hacinar vt, apilar los haces зйсклення c colocación de cristales засклйти док., склити недок. encristalar vt заскніл-ий прикм. 1. inveterado; ~е невігластво ignorancia inveterada; 2. (невиправний) empedernido; contumaz (упертий); ~ у гріхах pecador impenitente; 3. rutinario; estancado (застійний); retrógrado (відсталий)
заскнілість ж endurecimiento m, obstinación f, rutina f; estancamiento m (застій); rutinarismo m заскніти inveterarse; estancarse; ~ у невігластві hundirse (anquilosarse) en la ignorancia заскбк ч trastorno m, chifladura f, у нього - está trastornado, está chiflado; з ~ами estrambótico заскбчити 1. (ускочити) penetrar (subir) saltando; 2. (вдертися) irrumpir vi; 3. спец, (зачепитися) engancharse; 4. (зайти ненадовго) hacer una visita corta; pasar un momento (en alguna parte); 5. saltar dentro, entrar de un salto; ~ в трамвай entrar (subir) de un salto al tranvía;
6. sorprender vt, ~ на місці злочину coger en flagrante delito; coger con las manos en la masa (fam.); нас заскочила гроза nos sorprendió la tormenta
з0скочка ж (у механізмі) uña f, peine m заскреготйти comenzar a rechinar; - зубами comenzar a rechinar los dientes
заскрипіти comenzar a chirriar (a crujir); ~ зубами empezar a rechinar los dientes заслйбнути indisponerse* (un poco) заслйнець ч desterrado m, deportado m, confinado m
заслйнн-я c 1. (покарання) deportación f, destierro tn; юр. confinación f, confinamiento m; 2. (місце) destierro m, exilio m; довічне - destierro perpetuo; y ~¡ en el destierro, durante el destierro (el exilio)
заслйти 1. (послати) enviar vt, ~ шпигуна enviar (mandar) un espía; 2. (не за призначенням) enviar a una dirección equivocada; 3. deportar vt, exilar vt, desterrar* vt; юр. confinar vt; ~ на каторгу desterrar (relegar) a trabajos forzados заслйнити babear vt заслйнитися babearse
заслідити dejar las huellas, manchar vt; ~ підлогу manchar (dejar huellas en) el suelo заслін ч 1. (прикриття) barrera f, 2. військ. destacamento de contención (de cobertura); 3. (заслінка) tapa f
заслінка ж 1. tapa f, portezuela f (de la estufa); 2. (щит у шлюзах) compuerta f, tapa f засліпити 1. cegar vt, obcecar vt, ofuscar vt, -лений гнівом, ревнощами ciego de ira, de celos; 2. deslumhrar vt (блиском) засліплення c ofuscación f заслуга ж mérito m, merecimiento m; мати великі ~u перед... tener grandes méritos ante...; ставити собі в ~y atribuirse un mérito; no ~ax merecidamente, por (los) méritos, según los méritos; її ~ в тому, що ... tiene el mérito de...; дістати no ~ax recibir lo merecido, llevar su merecido
заслугбвувати недок. 1. див. заслужити; 2. (бути гідним) ser digno (de), merecer* vt, ~ довіру ser digno de (la) confianza; - серйозного ставлення ser digno de un trato serio заслужен-ий 1. діеприкм. від заслужити; 2. прикм. (що відповідає заслугам) merecido; ~а нагорода condecoración merecida; - докір reproche merecido; 3. прикм. (про звання) emérito, meritorio, de mérito; ~a людина hombre de mérito; - артист artista emérito; - митець personalidad emérita del arte; ~ діяч науки hombre emérito de la ciencia; ~ майстер спорту maestro emérito del deporte заслужено присл. bien merecido, merecidamente, meritoriamente, con todo merecimiento; він ~ одержав нагороду ha recibido una condecoración bien merecida, un premio bien merecido
заслужи-ти merecer* vt, ~ довіру ser digno de (la) confianza; він це ~в se lo merece заслухйти док., заслуховувати недок. oír* vt, escuchar vt, ~ свідків oír a los testigos; ~ звіт escuchar el informe
заслухйтися док., заслухуватися недок. no dejar de escuchar, escuchar con gusto; ser todo oídos (fam.)
засльозйтися comenzar a lagrimear; cubrirse de lágrimas, salir lágrimas засм0га ж bronceado m, tostado m (por el sol) засмагати недок. atezarse, tostarse засмйглий прикм. atezado, tostado; bronceado (por el sol)
засмйгнути estar bronceado (atezado, tostado) засм0жити asar vt, freír vt засмйжитися asarse, freírse засмйжувати недок., засмажити freír* vt, asarvt засмйжуватися estar hecho a punto засмальцювйти (забруднити) enmugrecer* vi; enmugrar vi (Кол., 4.) засмальцювйтися enmugrecerse* засмальцьбваний прикм. (брудний) mugriento засмальцьбвувати(ся) недок. див. засмальцюватися)
засмердіти comenzar a heder (a apestar) засмйканий 1. діеприкм. від засмикати1; 2. прикм. agotado
засмйкати1 (змучити) agotar vt, (стомити) atormentar vt, fatigar vt, cansar vt (sacudiendo, tirando con exigencias, encargos, etc) засмйкати2 (почати смикати) comenzar a tirar засмітйти док., засмічувати недок. ensuciar vt; atascar vt, obstruir* vt (закупорити); ~
шлунок indigestarse, tener indigestión; ~ мову ensuciar el lenguaje y
засмітйтися ensuciarse; atascarse, obstruirse* засміч0ння c atascamiento m; obstrucción f, ~ шлунка indigestión f, ahito m засмічувати недок., засмітити emporcar* vt засмічуватися emporcarse* засмішити hacer reventar de risa засміювати недок., засміяти reírse* (de) poner en ridículo засмійтися echarse a reír засмбктати1 absorber vt засмбктати2 (почати смоктати) ponerse а chupar; comenzar a mamar (грудь) засмбктування c absorción f засмбктувати недок. див. засмоктати1 засмолйти alquitranar vt, embrear vt засмолйвати недок. див. засмолити засмутйти (кого-н.) indisponer* vt, apesadumbrar vt apenar vt afligir vt acongojar vt, contristar vt
засмутйтися afligirse, encuitarse; amargarse, apesadumbrarse, apenarse засмучений прикм. afligido, acongojado, apenado
засмачуватися) недок. див. засмутити(ся); не ~йся! jno te aflijas!, ¡no te acongojes!, ¡no te amargues!
засмачувати недок., засмутити entristecer* vt, contristar vt, afligir vt засмачуватися entristecerse*, afligirse засніжений прикм. cubierto de nieve, nevado засновиі0ти comenzar a ir y venir (a andar al retortero)
заснбвник ч institutor m; organizador m (організатор); fundador m (фундатор) зйсновок ч філос. premisa f заснбвувати недок. див. заснувати заснування с (дія) institución f, organización t creación f, fundación f; constitución f (товариства); рік ~ año de la fundación 3acHyeáTH док., засновувати недок. instituir* vt, organizar vt; crear vt, fundar vt; constituir* vt (товариство) заснувйтися fundarse
заснути dormirse*, quedarse dormido; ~ навіки, вічним сном dormir el sueño eterno засовйти empezar (comenzar) a mover засовйтися empezar (comenzar) a moverse засбвувати недок. див. засунути засбвуватися недок. див. засунутися засблений прикм. (про ґрунт) salino, salífero засолення с.: ~ ґрунту salinización del suelo засолйти salar vt, poner en salazón засолйтися 1. ponerse salado; 2. (про ґрунт) salinizarse
засблювати(ся) недок. див. засолити(ся) засблюватися недок. див. засолитися засопіти comenzar a resoplar (a resollar) засорбмити avergonzar* vt, abochornar vi; deshonrar vt (зганьбити); confundir vt, turbar vt, desconcertar* vt
засорбмитися avergonzarse*, abochornarse; confundirse mucho (con exceso) засорбмлений прикм. confuso, turbado; ~ вигляд aspecto turbado
засорбмлено присл. de una manera confusa, con aire turbado
засбхлий 1. діеприкм. від засохнути; 2. прикм. seco
засбхнути secarse
зйспан’Ий прикм. soñoliento, somnolente; ~і очі ojos somnolentes; ~ вигляд aspecto soñoliento заспйти dormirse mucho; pegársele a uno las sábanas (fam.)
3acnepe4áTHCfl entrar en discusión, comenzara discutir (a disputar)
заспиртувйти док., заспиртовувати недок. conservar en alcohol
зйспів ч 1. (початок пісні) entonación f (oe so/o); 2. літ. introito m
заспівати (почати співати) comenzar (ponerse) a cantar; ~ пісню entonar una canción заспівувати недок. (у хорі) entonar vt, cantar un solo .
заспівувач ч 1. entonador m, primer cantor dei coro; 2. instigador m, incitador m
820
затв0рднути
заспокійливе с calmante т, sedante т, tranquilizante m
заспокійливий прикм. calmante, sedante, sedativo; ~ засіб calmante т, sedante m заспокбєність ж tranquilidad f, calma f заспокбєння c apaciguamiento m, aplacamiento m; для - совісті para acallar la conciencia; для ~ болю para mitigar el dolor заспокоїти tranquilizar vt, calmar vt, apaciguar vt (умиротворити); - дітей tranquilizar a los niños; ~ свою совість tranquilizar su conciencia заспокбїтися tranquilizarse; calmarse; заспокойтеся! ¡cálmese!, ¡tranquilícese!; не ~ no tranquilizarse (con), no satisfacerse (con) заспокбювати(ся) недок. див. заспокоїти(ся) заспокбювач ч 1. tranquilizador т; 2. спец. amortiguador m
застЯв-а ж 1. (забезпечення суми) empeño т;
2. (грошова гарантія) fianza f, caución f, garanda f; señal f (завдаток); випустити під ~y liberar bajo caución (bajo fianza); внести ~y depositar la fianza; 3. (предмет, річ) prenda f, віддати в ~y empeñar vi; викупити із ~и desempeñar vi; 4. військ, puesto m, retén m; прикордонна ~ puesto fronterizo; головна похідна ~ punto de vanguardia; 5. icm. puerta f, entrada f (en la ciudad)
заставЯти недок. див. застати заставйти 1. (поставити що-н.) obstruir* vt (con); ocupar vt (con) (зайняти простір); 2. (загородити) cerrar* vi. (con), atrancar vt (con);
3. (поставити не туди) poner en otro lugar зйставка ж 1. (у книжці) viñeta f, 2. радіо. introducción f
заставляти недок. див. заставити заставнЯ ж юр. letra de préstamo; hipoteca f застЯвник ч юр. prestatario m застарівйти недок. див. застаріти застарілий прикм. caduco, desusado, caído en desuso; atrasado (відсталий); -і погляди puntos de vista caducos (atrasados); ~i моделі modelos obsoletos; ~i правила reglas prescritas застарГлість ж caducidad f, desuso m застаріти envejecer* vi; ser anticuado; caer en desuso (про звичай); caducar vi (про закон); pasar de moda (вийти з моди) застЯти encontrar* vt, sorprender vt (зненацька); не ~ вдома no hallar en casa; ~ на місці злочину coger en flagrante; coger con las manos en la masa (/аью); ~ живим encontrar con vida застЯлити (покрити) cubrir* vt, tapar vt (con papel, con lienzo); - ліжко hacer la cama застенографувати taquigrafiar vt, estenografiar vt
застигання c coagulación f, solidificación f (лави, смоли)
застигЯти недок. див. застигнути застйгл-ий 1. діеприкм. від застигнути; 2. прикм. (загуслий) espeso, denso, coagulado; sólido (про лаву, смолу); 3. прикм. (нерухомий) inmóvil; petrificado; -а усмішка sonrisa petrificada
застигнути, застигти (загуснути) helarse*, congelarse, solidificarse
застилЯти(ся), застелйти(ся) недок. див. застелити(ся)
застІбЯти, защібати недок., застебнути, за- щебнути abrochar vt, abotonar vt (на ґудзики); enhebillar vt (пряжкою)
застібЯтися abrocharse; abotonarse (на ґудзики); ~ся на всі ґудзики abrocharse todos los botones
зйстібка ж broche т, cierre т; manecilla f (на книжці, портмоне); - «блискавка» cremallera f застій ч estancamiento т; inmovilismo m; modorra f (сплячка); - в торгівлі estancamiento del comercio; ~ в економіці depresión de la economía; ~ крові hemotasis f, у стані ~ою estancado, paralizado
застійн-ий прикм. estancamiento m; - стан estancamiento m, paralización f, inmovilidad f, depresión f (депресія); de sobremesa; ~a бесіда conversación de sobremesa; ~a пісня canción durante un festín застільна ж canción durante un festín застовпйти jalon(e)ar vt застогнЯти comenzar (ponerse) a gemir
застбпорювати недок., застопорити 1.
detener* vt, parar vt, hacer parar; 2. estancar vt, demorar vt; -ся 1. (про машину) detenerse*, pararse; 2. estancarse, demorarse застосбвний прикм. aplicable; empleado (уживаний)
застосбвність ж aplicabilidad f застосбвувати(ся) недок. див. застосуватися)
застосувЯння с aplicación f, empleo т, uso m (вживання); знайти собі - encontrarse aplicación (empleo), emplearse 3acTocyeáTH aplicar vt, emplear vt (ужити); - свої сили aplicar sus fuerzas; ~ новий метод aplicar (utilizar) un método nuevo; - на практиці llevar a la práctica
застбюватися недок. див. застоятися застоятися 1. detenerse*, pararse; кінь -вся el caballo piafa; 2. (про воду, повітря) viciarse застбяний прикм. estancado застрайкувЯти 1. declararse en huelga; 2. hacer huelga, estar en huelga
застрахувЯти док., застраховувати недок. asegurar vt, - майно, життя asegurar los bienes, la vida; -ся asegurarse
застрашйти док., застрашувати недок. atemorizar vt, aterrorizar vt застрЯшливий прикм. espantoso, pavoroso застрекотЯти, застрекотіти 1. (про комах, птахів) comenzar a chirriar; 2. (про кулемет) traquetear vi, tabletear vi; 3. (швидко заговорити) comenzar a cotorrear (a picotear) застрибЯти comenzar a saltar (a dar saltos, a dar brincos); empezar a botar (a dar botes) (про м'яч) застрілювати, застрблювати недок., застрілити, застрелити matar vt, abatir vt (a tiros, a flechazos)
застрілюватися pegarse un tiro застрілйти comenzar a tirar (a disparar) застрільнйк ч 1. (призвідник) promotor m, iniciador m; pionero m; - змагання promotor de la emulación; 2. військ, batidor m застрочйти1 (зашити) pespuntear vt, coser a máquina
застрочйти21. (почати строчити на швейній машинці) comenzar a coser a máquina; 2. (почати швидко писати) dejar correr la pluma; 3. (з кулемета) comenzar a tabletear (a traquetear)
застрбчувати недок. див. застрочити1 застругЯти acepillar vt застругувЯння с afiladura f застругувати недок., застругйти afilar vt, aguzar vt; - олівець sacar punta al lápiz застрягти недок. див. застрягти застрйгти 1. quedarse; atrancarse, atascarse (в болоті); encajarse (Лат. Ам ); у нього кістка -ла в горлі se le ha atravesado (atrancado) un hueso en la garganta; 2. (надовго затриматися) estancarse; слова -ли у мене в горлі se me atragantaron las palabras зЯстувати недок. ser un sombrajo (para alguien) застуд-а ж resfriado m, constipado m; підхопити ~y coger un constipado (un enfriamiento) застуджений прикм. constipado, resfriado застуджувати(ся) недок. див. застудити(ся) застудйти resfriar vt, constipar vt застудйтися resfriarse, coger un constipado (un enfriamiento)
застуднйй прикм. de resfriado застукати 1. comenzar a golpear; 2. (у двері, y вікно) comenzar a llamar; 3. (заскочити) sorprender vt, pillar vt, pescar vt застукотГти (застукати) empezar a golpear зЯступ ч pala f (para puntear) заступЯти недок., заступйти 1. (взятися до роботи) entrar vi, empezar* vt - на зміну, на чергування comenzar el tumo, la guardia; 2. (замінити) sustituir* vt, suplir vt; - на чиє-н. місце ocupar el puesto de alguien; - дорогу (кому-н.) cortar el camino (a)
заступЯтися недок., заступйтися tomar la defensa (de), interceder vi (por, con), proteger vt, intervenir en favor (de); defender* vt (а) (захистити)
заступник ч suplente m, reemplazante m, adjunto m; - голови vicepresidente m; - ди¬
ректора director adjunto, subdirector m; ~ начальника subjefe m; ~ міністра viceministro m; - командира segundo jefe, subjefe m; директор або його - director o el que hace sus veces; знайти собі -a encontrar(se) sustituto (adjunto) заступництво c intercesión f, protección f (протегування)
3ácye ч, зЯсувка ж pestillo m, pasador m; cerrojo m (шпінгалет); взяти на - poner bajo cerrojo; falleba f
засувн йй прикм. de corredera; ~i двері puerta con cerrojo
засуджений 1. діеприкм. від засудити; 2. ч condenado m
засудження с (судовий вирок) condenación f, заочне - condena en rebeldía (por contumacia) засуджувати недок. див. засудити засудйти dictar sentencia, sentenciar vt, condenar vt
засукувати недок., засукЯти (рукави) arremangar vt, remangar vt засукуватися arremangarse, remangarse засумнів0тися dudar vi (de), poner en duda (algo), tener dudas (de)
3acyMyaáTH amurriarse, afligirse; ponerse triste, entristecerse*, apenarse засунути 1. meter vt, cerrar* vt (зачинити); - засув correr el cerrojo; - під стіл meter debajo de la mesa;introducir* vt; ~ руки в кишені hundir las manos en los bolsillos; 2. (сховати) meter vt, esconder vt
засунутися meterse (hasta el fin); cerrarse* (por completo)
засупбнювати недок., засупбнити tensar (apretar) la correa de la collera засурмйти comenzar a tocar la cometa засушувати недок., засушйти 1. secar vt, marchitar vt; - квіти secar las flores; 2. (під час смаження) dejar sin jugo (sin substancia); resecar vt (un guiso)
засюсюкати comenzar a cecear (sesear) засяк0тися comenzar a sonarse (a limpiarse las narices)
засйяти 1. (почати сяяти) comenzar a radiar (a brillar); 2. (усміхнутися) ponerse radiante затаврувЯти 1. (поставити тавро) sellar vt, marcar vt; 2. (випалити тавро) marcar vt (a füego), herrar* vt (худобу); estigmatizar vt (раба); 3. estigmatizar vt затаЯн-ий 1. діеприкм. від затаїти; 2. прикм. escondido; secreto (таємний); ~а думка 3aTáKT ч муз. anacrusis f затанцювЯти comenzar a bailar затанцюв0тися 1. apasionarse por el baile; 2. (стомитися від танців) cansarse de bailar затарабйнити empezar a tocar (a menudo, incesantemente); empezar a tamborear (пальцями); empezar a repiquetear (про дощ); - на роялі empezar a aporrear el piano затаскЯний прикм. (зношений) ajado, manoseado; usado
затаскати 1. (зносити) usar vt, gastar vt; ajar vt; 2. atormentar vt (haciendo andar, visitar, etc) затаскЯтися 1. (зноситися) gastarse, estropearse, ajarse; 2. extenuarse (de andar, visitar, frecuentar, etc); ~ся no судах extenuarse de rodar por los juicios
затаювати недок., затаїти esconder vt, ocultar vt; guardar vt (яке-н. почуття); - (в собі) образу guardar la ofensa; - злобу (в собі) guardar rencor затвбрдження с confirmación f, sancionamiento m, validación f (виборів); ratificación f (договору) затвбрджувати недок. див. затвердити затвбрдити1 (почати твердити) comenzar а aprender de memoria, comenzar a repetir (а machacar)
затвбрдити2 док., затвбрджувати недок. (вивчити) aprender de memoria затверділий прикм. endurecido; solidificado затвердГлість ж endurecimiento m затвердіння с 1. (стан) endurecimiento т; solidificación f, 2. (затверділе місце) endurecimiento m; callosidad f (мозоль) затвердіти endurecerse*; solidificarse (про рідкі тіла)
затвЯрднути endurecerse*; solidificarse; encallecerse* (загрубіти)
27 Іспансько-український словник
821
затвбр
затвбр ч (зброї) cerrojo т, cierre m затб спол. pero; en cambio зат*ектй 1. pasar vi, collar vi, entrar vi; вода ~екла мені у вуха el agua me ha entrado en los oídos; вода ~екла під підлогу el agua se filtró por el suelo; 2. (опухнути, запливти) hincharse, inflamarse; у нього око ~екло ~ік se le hinchó (se le inflamó) el ojo; 3. (затерпнути) entumecerse*; у мене ~екла рука se me ha dormido la mano
затбмна присл. (до світанку) al romper (al abrir) el día, al amanecer затбмнення c 1. acmp. eclipse m; місячне, сонячне ~ eclipse de luna, de sol; повне, часткове ~ eclipse total, parcial; 2. oscurecimiento m затемнйти 1. oscurecer* vt, 2. (замаскувати світло) enmascarar vt, 3. (приховати) oscurecer* vt
затемнйтися oscurecerse* затемнГти 1. comenzar a oscurecer; ponerse oscuro; 2. (виділитися темним кольором) l oscurecer* vi, negrear vi затбмнювати(ся) недок. див. затемнити(ся) затермбсити (почати шарпати) comenzar а І sacudir
зат0рп*нути див. задерев’яніти; у мене руки ~ли від холоду se me entumecieron las manos de frío
затбрти 1. (стерти) borrar vt, enjugar vt (витерти); frotar vt (ганчіркою); 2. (стиснути) aprisionar vt, ~ в натовпі aprisionar (llevar consigo) el gentío; судно затерло крижинами el barco fue apresado por los hielos: 3. (відтрутити) relegar a segundo término; 4. (затаскати, заносити) estropear vt, gastar vi, manchar vt
затбртися (протовпитися) penetrar vt, meterse; ~ся в юрбу penetrar en la multitud 3aTecáTM док., затісувати недок. desbastar vt, aguzar vi (загострити) затесйтися (куди-н.) introducirse*, ingerirse*, inmiscuirse; filtrarse, colarse затикйти недок. див. заткнути затикйтися див. заткнутися затинйти недок. tocar (cantar) con apasionamiento '
затин0тися недок. (добираючи слова) no encontrar palabras; tartamudear vi (заїкатися) затирйти(ся) недок. див. затерти(ся) зйтиск ч amordazamiento т, ahogo т, restricción f, ~ критики amordazamiento de la crítica затискбння c apretamiento m затйскати недок. див. затиснути затискбч ч (пристрій) borne т, cárcel т; tomillo de rosca golosa (гвинтовий) затискнйй прикм. тех. de apretamiento, de presión; ~ гвинт tomillo de presión затйскувач ч ahogador m; ~ критики ahogador (amordazado^ de la crítica затйснути 1. (стиснути) apretar* vt, estrechar vt (asiendo); ~ що-н. у руці apretar algo en la mano; лещата apretar en el tomillo de mordazas; 2. (щільно закрити) tapar vt, cerrar* vt (apretando); ~ ніс, вуха taparse las narices, las orejas; ~ рот (кому-н.) tapar la boca (a), amordazar vt, 3. amordazar vt, ahogar vt, restringir vt; ~ ініціативу ahogar la iniciativa; 4. (привласнити) retener* vt
затихйти недок., затйхнути 1. (змовкнути) calmarse, tranquilizarse, sosegarse*; 2. (припинятися) cesar vi; calmarse; біль затихла se calmó el dolor; буря затихла la tempestad cesó (se calmó)
зйтичка ж 1. tapón m (de cuba), bitoque m; 2. tapagujeros m
затйшний прикм. cómodo, confortable, acogedor, íntimo; ~a кімната habitación confortable (acogedora); ~ куточок lugar agradable затишність ж comodidad f, confort m затишно присл. confortablemente, cómodamente затйшок ч comodidad f, confort m; домашній ~ el confort de una casa; створити ~ crear la comodidad
затйшшя c 1. calma f, bonanza f (на морі); calma chicha (muerta) (штиль); ~ перед грозою la calma antes de la tormenta; 2. tranquilidad temporal; 3. (місце) sitio (lugar) tranquilo
затівйти empezar* vt, comenzar* vi; emprender vi; proyectar vt (задумати); ~ суперечку empezar la discusión; ~ бійку comenzar la pelea; вони щось затіяли han tramado (maquinado) algo; están tramando (maquinando) algo 3aTÍBáTH(cn) недок. див. затіяти (ся) затікйти недок. див. затекти зйтін'ок ч sombra f, в ~ку a la sombra затінйти док., затінювати недок. 1. sombrear vt, hacer sombra; poner a la sombra; ~ рослину poner a la sombra una planta; 2. (затулити, загородити) tapar vt, cubrir* vi (la luz) затір ч спец, levadura f fermento m (de bebidas) затіснйй прикм. un poco estrecho, algo apretado
заті-я ж 1. empresa f (замір); fantasía f (вигадка) заткйти bordar vt, затканий золотом, сріблом bordado en oro, en plata заткнути 1. (отвір) tapar vt, taponar vt заткнутися 1. taparse, taponarse; 2. (замовкнути) taparse (cerrar) la boca затліти(ся) comenzar a arder débilmente затнутися (в мовленні) cortarse, quedar(se) cortado
затовбрювання c ек exceso (acumulación) de mercancías (sin venta)
затовйрювати недок., затовйрити ек acumular mercancías (sin venta) затовйрюватися acumularse las mercancías (sin venta) зйтока ж golfo m затбн ч (затока) ensenada f затонути hundirse, ir a fondo, irse a pique затопйти1 (почати опалювати) comenzar а encender el homo (la estufa) затопйти2 (розпалити піч) encender* vt, prender* vt, calentar* vt
затопйти3 1. (наводнити) inundar vt, llenar vt (наповнити); 2. (потопити) hundir vt, echar a pique; ~ корабель hundir un barco затопйтися1 encenderse*, prenderse* затопйтися2 inundarse
затбплення c inundación f, ~ місцевості inundación del terreno
зат0плювати(ся)1,2недок. див. затопити(ся)2,3 затоптйти 1. hollar* vt, pisotear vt; matar a pisotones; 2. ensuciar vt (con los pies); 3. (загасити) apagar con el pie (con los pies); ~ в багно (кого-н.) tirar por el barro, enlodar vt затоптатися док.: ~ на місці no salir del atolladero, estancarse затбптувати недок. див. затоптати затбр ч parada f, estorbo т, obstrucción f (скупчення); embotellamiento m, atasco m (вуличного руху); ~ криги amontonamiento de hielos заторохкотіти comenzar a traquetear заторохтіти comenzar a charlatanear (a parlotear)
заторбчити (почати повторювати) comenzar a machacar; ~ одне й те саме traer siempre en boca, cantar la misma cantilena заточйти (загострити) afilar vt, aguzar vt затбчка ж afiladura f, afilamiento m; aguzamiento m
затбчувальний прикм.: ~ верстат afiladora de herramientas
затбчувати недок. див. заточити затрамбувйти док., затрамббвувати недок. apisonar vt
затрапбзний прикм. de mala calidad; ~ вигляд aspecto miserable
затрахйти жарг. 1. joder hasta extenuar; 2. agotar vt, extenuar vt
затрахйтися agotarse, extenuarse; joderse, estar jodido
затремтіти empezar a temblar (a estremecerse, a tiritar)
затрймання c 1. (дія) detención f, ~ снігу retención de la nieve; 2. (арешт) detención f, captura f, retención f; ~ злочинця detención (captura) del criminal; 3. (призупинення) retención f; ~ сечі мед. retención de la orina затрймати 1. (не пустити) retener* vt, detener* vt (спинити); мене затримали me han retenido; ~ противника detener al enemigo; 2. (призупинити) atrasar vt, diferir vt; demorar vt, suspender vt, detener* vt (відтермінувати); ~
сплату demorar el pago; 3. (арештувати) detener* vt, prender* vt, arrestar vt; - на місці злочину coger en flagrante delito; coger con la* manos en la masa (fam); - подих retener (contener) la respiración; ~ погляд detener la mirada затриматися 1. (де-н.) detenerse*; quedarse (залишитися); dilatarse (Лат. Ам.)\ demorarse (загаятися); ~ в дорозі demorarse (entretenerse) en el camino; 2. (зупинитися) hacer un alto, detenerse*; suspenderse (призупинитися); рух затримався el tráfico se ha suspendido (se ha detenido) затрймк-а ж 1. detención f, retención f, 2. (загаяння, зволікання) demora f, remora f; без ~и sin dilación, sin demora
затрймувати недок. див. затримати затрймуватися недок. див. затриматися затріпйти (пошарпати) gastar vt, estropear vt (con el uso)
затріпйтися (пошарпатися) gastarse, estropearse
затріпотіти comenzar a temblar; comenzar a agitarse
затріснути (зачинити грюкнувши) cerrar con ruido (bruscamente); ~ двері dar un portazo затріщйти comenzar a crujir (a crepitar, a chasquear, a chirriar)
затрусйти comenzar a sacudir; comenzar a temblar (кинути в жар) затрусйтися comenzar a temblar затужбвіти спец, (про в’яжучу речовину) fraguar vi
затужйти comenzar a afligirse затулйти див. заткнути; - (собі) вуха taparse los oídos
затумйнювати недок., затум0нити velar vt,
nublar vt
затумйнюватися velarse, nublarse; entristecerse*; її очі затуманились sus ojos se nublaron затупати comenzar a patalear затулйти док., затуплювати, затуплйти недок. embotar vt, desafilar vt затупйтися embotarse, desafilarse затурканий прикм. apocado; atemorizado (заляканий); embrutecido (отупілий) затурканість ж apocamiento m; atemoriza- miento m; embrutecimiento m затухйння c 1. extinción f, apagamiento m; 2. фіз. amortiguamiento m; ~ коливань amortiguamiento de las oscilaciones затухйти недок., затихнути 1. (згасати) extinguirse, apagarse; 2. фіз. amortiguarse; затухаючі коливання oscilaciones amortiguadas затушув0ти док., затушбвувати недок. 1. esfumar vt, esfuminar vt, sombrar vt; 2. (згладити) limar vt, ~ суперечності disimular las contradicciones
затушувйтися 1. esfumarse; 2. (згладитися) limarse
збтхл'ий прикм. 1. rancio; mohoso; viciado (про повітря); ~a вода agua corrompida; 2. rutinario, de rutina; inveterado
збтхлість ж 1. olor a moho (a rancio); 2. (заскнілість) rutina f
затьм0рення c ofuscación f, alucinación f затьмбрити (перевершити) eclipsar vt, ofuscar vt; ~ чию-н. славу eclipsar la fama de alguien затьмбритися oscurecerse* затьмбрювати недок. 1. sombrear vt, oscurecer* vt; entorpecer* vt (затуманити); 2. (засмутити) apenar vt, afligir vt, contristar vt; 3. (радість) aguar vt
затьмйрюватися 1. oscurecerse*; entorpecerse* (затуманитися); 2. (засмутитися) apenarse, afligirse, contristarse; 3. (про радість) aguarse
затьбхкати, затбнькати 1. empezar a eructar; 2. (про серце) empezar a estremecerse; (про солов’я) comenzar a trinar затіЬпати (побігти підтюпцем) andar (correr) a trote cochinero (a pasitrote), ir a paso de gallina затягну-ти, затягти1 1. (туго стягнути) apretar* vi; - вузол apretar el nudo; ~ паском apretar con la correa; 2. (засмоктати - про болото) tragar vi; 3. (утягти) meter vi, arrastrar vi; ~ в суперечку meter en una discusión; 4. (покрити, заволокти) cubrir* vi (de); хмари ~ли
822
зацідитися
небо las nubes cubrieron el cielo; 5. безос. (про рану) cicatrizar vi; рану -ло la herida se ha cicatrizado; 6. (затримати, уповільнити) dilatar vi, retardar vi, demorar vi; ~ справу dilatar un asunto; ~ збори demorar la reunión затягнути, затягтй2 (пісню) entonar vi (una canción)
затягну тися, затягтйся 1. (туго отягнутися) apretarse*; 2. (у болото) empantanarse, hundirse; 3. (заволікатися) cubrirse* (de); ставок -вся баговинням el estanque se encenagó;
4. (загоїтися) cicatrizarse; 5. (затриматися) dilatarse, retardarse, demorarse; збори ~лися до десятої години la reunión duró hasta las diez; 6. (сигаретою) dar una fumada (una chupada)
затягування c (вузла, петлі) apretadura f затйгувати, затягЯти1,2 недок. див. затягнути, затягти1,2
затягуватися див. затягнутися затЯжка ж 1. (під час куріння) chupada f, fumada f 2. АВ retención f
затяжн*йй прикм. prolongado, duradero, de larga duración; -а хвороба enfermedad larga (duradera); - дощ lluvia duradera; - стрибок з парашутом salto de retardo con paracaídas затЯтий прикм. obstinado, terco, testurado затЯтість ж obstinación f, terquedad f заувЯження c 1. observación f, objeciónf, nota f, критичне - obseiyación crítica; 2. (докір; догана) advertencia f] amonestación f; одержати ~ recibir una amonestación зЯум ч absurdidad f, sinrazón f, galimatías f pl заумний прикм. abstruso, incomprensible, muy alambicado
заупокійний прикм. цврк. de difuntos; -a молитва réquiemm; -а служба misa de réquie m, misa de difuntos заурЯльський прикм. tra(n)surales заусміхЯтися comenzar a sonreírse заутреня ж церк. maitines m pl (óo світанку); misa del alba (de los cazadores) (на світанку) заухкати comenzar a retumbar зафальшйвити, зафапьшувЯти comenzar а disonar
зафантазувЯтися fantasear demasiado зафарббвувати(ся) недок. див. зафарбуватися)
зафарбувЯти cubrir con pintura, pintar vt зафарбувЯтися cubrirse con pintura, pintarse зафіксувЯти 1. fijar vi; 2. (позначити) señalar vi, tener en cuenta; - в тексті consignar (consagrar, refrendar) en el texto; - увагу centrar la atención; 3. фото, fijar vi зафільмувЯти спец, cinematografiar vt, filmar vt; rodar (hacer) una película зафбркати comenzar a bufar (a resoplar) зафрахтувЯти док., зафрахтбвувати недок. мор. fletar vi
захандрйти comenzar a tener morriña захарЯстити estorbar vt, embarazar vt, llenar de trastos (de basura)
захарЯщений 1. діеприкм. від захарастити; 2. прикм. lleno de trastos (de basura) захарЯщення c estorbo m, embarazo m захарЯщувати недок. див. захарастити захЯркати док., захЯркувати недок. (заплювати) expectorar vi, esputar w, escupir w захвЯлювати недок., захвалйти colmar de elogios, incensar* vi
захвЯстати comenzar a alabar (a vanagloriar) захвЯстатися comenzar a alabarse (a jactarse, a vanagloriarse) захвЯт ч mex. cierre m захвЯтаний manoseado, sobado захватЯти manosear vi, sobar vi захвилювЯтися 1. (про море) empezar (comenzar) a agitarse; 2. (занепокоїтися) empezar a emocionarse (a conmoverse); empezar a inquietarse (a alterarse) захворіти caer enfermo, enfermarse захвбрюван-ість ж morbididad f, morbilidad f, morbosidad f, зниження -ості disminución de la morbilidad
захвбрювання c enfermedad f, afección f захвбрювати недок. enfermar vi, caer enfermo; indisponerse, sentirse enfermo (нездужати)
захЯкатися див. засапатися захисн-йй прикм. 1. de defensa, defensivo, protector; -і окуляри gafas de protección; ~e забарвлення зоол mimetismo m; 2»(захисного кольору) color caqui
захиснйк ч 1. defensor m; - народу defensor del pueblo, ombudsman m; 2. юр abogado m, defensor m; призначений - defensor de oficio; колегія ~¡b colegio de abogados; 3. спорт. defensa f, zaguero m, back m; правий - defensa derecha
зЯхист ч defensa f, salvaguardia f, protección f (охорона); - батьківщини defensa de la patria;
- дисертації defensa de una tesis; на - en defensa; під -ом bajo la defensa (la protección); шукати -y buscar la defensa (la protección) de...; брати (взяти) під - tomar bajo (su) defensa, defender vt; dispensar (prestar) su protección (а); стояти на -i defender vt, proteger vt; свідки - юр testigos de la defensa (de descargo); виступити на - salir en defensa (de); шукати -y buscar la protección de alguien
захистйти defender* vt, proteger vt; - від кого-н. defender de alguien; - свої права defender sus derechos; - себе від дощу protegerse de la lluvia; - дисертацію sostener la tesis захистйтися defenderse*; protegerse захитЯти, захилитЯти comenzar a sacudir захитЯтися comenzar a balancear захихотГти empezar (comenzar) a reír(se) con falsedad
захищЯти недок. 1. див. захистити; 2. юр defender* v?, tomar la defensa (de) захищЯтися див. захиститися зЯх-ід1 ч 1. oeste т, occidente т, poniente т; на
- al oeste, hacia el oeste; на -оді en el oeste, en el occidente; кімната вмходить на - la habitación da al occidente; 2. (Західна Європа) Oeste m, Occidente m; 3. medida f, культурно- освітні -оди actos culturales y educativos; провести важливий - realizar un acto importante; рішучі -оди medidas decisivas (enérgicas); застережні -оди medidas de precaución; вжити -одів tomar medidas
зЯхід2 ч 1. (куди-н.) visita f, parada f (зупинка); escala f (судна); 2. (сонця, місяця) puesta f (del sol, etc); 3. ae. ataque m західн ий прикм. 1. del oeste; del occidente, occidental; -а довгота геогр longitud oeste; y -ому напрямі en dirección oeste; 2. (західноєвропейський) occidental; del Occidente; -i держави potencias occidentales; -а література literatura del Occidente (occidental); -а церква iglesia de occidente, iglesia latina зЯхідник ч icm. occidentalista m зЯхідництво c icm. occidentalismo m зЯхідніше присл. más al oeste захІдноєвропЯйський прикм. de Europa occidental, eurooccidental; - спосіб мислення (життя) occidentalidad f
захлеснути док., захльбстувати недок. 1. echar el lazo;, (про воду, хвилю) inundar vr, вода захлеснула човен el agua inundó la barca; 2. invadir vi, abarcar vi
захлинЯ’Тися див. захлинутися; (сміючись, плачучи) ahogarse (de risa, en llanto, etc); - сльозами ahogarse en sollozos; говорити -ючись hablar atragantándose (tragando las palabras), hablar como con saliva захлинЯючись діеприкм. hasta (tener) hipo; - розповідати contar apasionadamente захлинутися 1. atragantarse, ahogarse (con el agua, con el aire, etc); 2. (про атаку, наступ) ahogarse, extinguirse: 3. (про двигун, автомат) ahogarse, encasquillarse; 4. (від надміру почуттів) ahogarse (de emoción); - від захвату extasiarse de admiración захлороформувЯти cloroformizar vt захлипати* (забризкати) salpicar vt захлйпати2 comenzar a chapotear захмЯрний прикм. 1. más allá (por encima) de las nubes; 2. quimérico, fantástico захмелйти emborrachar vt, embriagar vt захмеліти ponerse borracho, emborracharse; embriagarse
заховЯти док., захбвувати недок. esconder vt, guardar vt; meter vt (засунути)
заховЯтися esconderse захбдити1 недок. див. зайти захбдити 1. (почати ходити) comenzar а andar; - по кімнаті empezar a andar por la habitación; 2. (зарухатися) empezar a moverse (a agitarse)
заходйти comenzar a caminar (a andar); - по кімнаті comenzar a andar por la habitación заходйтися1 недок. див. зайтися заходйтися2 (стомитися ходячи) andar mucho; cansarse de andar захолбнути helarse*, quedarse helado (del susto, etc)
захомутЯти 1. acollarar vt, poner la collera; 2. cazar vt; enganchar vt
захопити 1. (взяти) coger vi, tomar vi; 2. (заволодіти) tomar por fuerza; apoderarse (de), adueñarse (de); usurpar vi (незаконно); - владу tomar por fuerza (usurpar) el poder; - ініціативу apoderarse de la iniciativa; - в полон hacer prisionero, capturar vi; - краще місце apoderarse del mejor sitio; 3. (дуже зацікавити) arrobar vi, cautivar vi; робота повністю його ~ла el trabajo le absorbió completamente; музика ~ла його la música le cautivó; 4. (застати, заскочити) sorprender vi; atrapar vi (fam.); по дорозі його -в дощ en el camino le sorprendió la lluvia; - на місці злочину sorprender en flagrante delito; coger con las manos en la masa (fam.); 5. (вчасно вжити заходів) cortar vi; - дух cortar la respiración
захопйтися 1. apasionarse (por), entusiasmarse (por, con), dejarse arrastrar (por), estar loco (por); -ся роботою entusiasmarse con el trabajo; -ся футболом apasionarse por el fútbol; 2. (закохатися) enamorarse, prendarse захбплений прикм. entusiasta, entusiástico; apasionado (палкий); arrebatado, exaltado (екзальтований); - юнак joven apasionado (arrebatado, exaltado); - відгук juicio entusiasta захбпленість ж entusiasmo m, éxtasis m, apasionamiento m, exaltación f (екзальтованість); arrebato m, arrebatamiento m (захват) захбплення c 1. animación f, entusiasmo m; говорити з ~M hablar con entusiasmo; 2. pasión f arrebato m, exaltación f, - футболом pasión por el fútbol; - юності fogosidad de la juventud захбплено присл. con entusiasmo, entusiásticamente
захбпливий 1. діеприкм. від захоплювати; 2. прикм. cautivante, cautivador, apasionador, apasionante
захбпливо присл. de una forma atrayente (atractiva), de una forma amena, con amenidad захбплювати недок. entusiasmar vt, arrobar vt, arrebatar vt
захбплюватися entusiasmarse, arrobarse, extasiarse
захотіти, схотіти querer* vt, desear vt, manifestar deseo
захотітися безос. tener ganas de (+inf.); -лося їсти me (te, le, etc) han entrado ganas de comer захрипіти comenzar a enronquecer (a ponerse ronco)
захрйплий прикм. enronquecido, ronco захрйпнути quedar ronco, enronquecerse* захроптй comenzar a roncar захрустіти comenzar a crujir (a rechinar) захурдблити безос. empezar a remolinarse зацвірінькати comenzar a gorjear зацві-стй1 (вкритися цвіллю) florecer* vi; enmohecer* vt (запліснявіти) зацві'стй2 (почати цвісти) comenzar a florecer (a enverdecer), ponerse en flor зацвітЯти недок. див. зацвісти1,2 зацементувЯти cubrir de cemento зацементувЯтися cubrirse de cemento зацентралізовЯний прикм. subordinado al centro (al poder central), centralista, centralizado зацентрувЯти тех. centrar vt зацйклитися concentrarse (en); - на футболі ser fanático del fútbol
зацідйти (ударити) zumbar vt, dar propina зацікЯвити док., зацікЯвлювати недок. interesar vt, despertar interés зацікЯвитися interesarse, tomar interés; llamar la atención (звернути увагу)
823
зац№влен"ий
зацікЯвлен-ий 1. прикм. від зацікавити; 2. прикм. interesado; - вигляд aspecto interesado; ~а сторона parte interesada зацікйвленість ж interés т; матеріальна ~ interés material
зацілувйти comer a besos; cansar a besos заціпенГлий прикм. entumecido; aterido, yerto (від холоду, страху); pasmado, estupefacto (приголомшений)
заціпенГлість ж entumecimiento т; pasmo заціпенГння с entumecimiento т; pasmo т заціпеніти 1. entumecerse* заціплювати недок., заціпити apretar vt; ~ зуби apretar los dientes зацмбкати comenzar a chasquear los labios зацукрбван-ий 1. діеприкм. від зацукрувати; 2. прикм. confitado, almibarado, bañado en azúcar; Ч фрукти confitura f, frutas confitadas
зацукрбвувати недок., зацукрув0ти confitar vi, almibarar vi, bañar en azúcar зацукрбвуватися confitarse, almibararse
Ззацькбваний 1. діеприкм. від зацькувати; 2. прикм. (загнаний) acorralado; ~ звір fiera acorralada; 3. прикм. (змучений гонінням) acosado, perseguido зацькбвувати недок. див. зацькувати зацькувати 1. мисл. coger vt, matar vt (acosando, persiguiendo); 2. (нацькувати собак на людину) azuzar vt, echar el perro (contra alguien); 3. (піддати переслідуванню) acosar vt; perseguir* vt
чадом) llenar de tufo;
ahumar vt (закоптіти)
зачадйти2 (почати чадити) comenzar a despedir tufo
зачаїтися esconderse, ocultarse зач^ювати, зачдлити amarrar vt зачар6ван*ий 1. діеприкм. від зачарувати; 2. прикм. encantado, hechizado; ~е коло círculo vicioso; fascinado; він стояв як ~ se quedó como encantado
3a4apyeáHHfl c encantamiento m, fascinación f зачарувЯти док., зачарбвувати недок. encantar vr, hechizar vt, embrujar vi зачарувЯтися dejarse encantar зачастйти 1. empezar a frecuentar, frecuentar vt, visitar con frecuencia; 2. (про дощ) hacerse más frecuente; дощ ~в la lluvia se hizo más frecuente; 3. (про кулемет) empezar a traquetear (a tabletear); 4. (про ритм) acelerar vt,
5. comenzar a hablar con rapidez зачйт-ок ч germen m, embrión m; rudimento m; ~ки нового життя gérmenes de la nueva vida зачйти1 (зародити) concebir* vt зачЯти2 (почати) comenzar* vt, empezar* vt зачЯтися1 concebir* vi зачйтися2 comenzar* vi, empezar* vi зачйткой'ий прикм. embrionario; rudimentario; у ~ому стані en estado embrionario зачйття c concepción f
зачЯхнути 1. (занепасти) perder las fuerzas (la salud); consumirse, languidecer vi, desfallecer vi; debilitarse; 2. (зав’янути) marchitarse зачвйнитися comenzar a presumir (a jactarse) зачеп-йти 1. (торкнутися) tocar vt, rozar vt (поранити); llegar vi (hasta); у неї -пені легені tiene los pulmones tocados (afectados); 2. tocar vt, herir* vt, afectar vt; ~ чиї-н. інтереси afectar (herir) los intereses de alguien; ~ самолюбство herir el amor propio; ~ тему rozar (abordar) un tema; ~ за болюче tocar el punto flaco; ~ за живе tocar a lo vivo (en lo vivo); 3. (образити) ofender vt, molestar vt; meterse (con alguien) (причепитися); ~ чиї-н. інтереси lesionar los intereses; ~ за живе tocar a lo vivo (en lo vivo) зачепйтися 1. engancharse; ~ за цвях engancharse en un clavo; 2. (учепитися) asirse*, agarrarse, prenderse*, engancharse зачЯплення c (дія) engánche m зачервйвіти agusanarse, ponerse lleno (llenarse) de gusanos
зачервоніти 1. (виділитися кольором) colorear vi, enrojecer* vi; 2. (стати червоним) ponerse rojo (colorado)
зачервонітися 1. див. зачервоніти; 2. (збентежитися) ponerse colorado, sonrojarse
(переслідувати) зачадйти1 (наповнити
зачерпнути док., зач0рпувати недок. 1. sacar vt, extraer* vt (un líquido); ~ води з криниці sacar agua del pozo; ~ ложкою coger con la cuchara; 2. llenarse (de); човен зачерпнув води la barca se llenó de agua
зачерпнутися 1. (набратися) sacar vt, extraer* vt (un líquido); 2. 2. (наповнитися водою) llenarse de agua
зач0рств1л*ий прикм. 1. duro, seco; 2. endurecido; ~e серце corazón endurecido (pétreo) зач0рств1лість ж endurecimiento m, dureza f зачбрствїти 1. (про хліб) ponerse duro, secarse; 2. endurecerse*; hacerse insensible (una persona) зачесЯти1 (почати чесати) empezar a rascar зачесйти2 (волосся) peinar vt, гладко зачесане волосся cabellos lisos (lacios) зачесйтися1 1. (почати чесати собі що-н.) empezar a rascarse; 2. (про частину тіла) picar vi, dar picazón (comezón); у мене ~лася рука me pica la mano зачесйтися2 peinarse зачйн ч 1. iniciativa f, 2. літ. pie m зачинйтель ч iniciador m, promotor m; fundador m (основоположник) зачинйти(ся) недок. див. зачати(ся)2 зачйнен ий прикм. див. закритий 1; при ~их дверях a puerta cerrada зачинйти cerrar vt, ~ двері, вікно cerrar la puerta, la ventana
зачинатися cerrarse; двері ~лися la puerta se cerro
зачинйти(ся) недок. дивю закривати(ся) зачистити limpiar vt, alisar vt зачитйти 1. (оприлюднити) leer* vt, dar lectura; 2. (пошарпати) estropea)* de tanto leer (leyendo); 3. (не повернути) tomar y no devolver; apropiarse (de un libro, de una revista) зачит0тися enfrascarse en la lectua зачйтувати(ся) недок. див. зачитати(ся) зачищйти недок. див. зачистити зачіпЯти недок. див. зачепити 3á4inxa ж і.(пристрій) enganche т; 2. (привід) pábulo т, pretexto т; 3. (перепона) obstáculo т, impedimento т; 4. тех. engranaje т, en-' ganche m
зачіплйти(ся) недок. див. зачепити(ся) зйчіс ч flequillo m
зйчіска ж peinado т; модна ~ peinado de moda (pijotero)
зачісувати(ся) недок. див. зачесати(ся)1 зачбвгати1 ensuciar pisando, hollar* vt зачбвгати2 (почати човгати) comenzar а hacer ruido con los píes
зачорнйти док., зачбрнювати недок. ennegrecer* vt
зачорніти 1. (виділитися чорним кольором) ennegrecer* vi, oscurecer* vi; 2. (стати чорним) ponerse negro; comenzar a ennegrecer зачохлйти enfundar vt
зачудбваний діеприкм. і прикм. admirado, maravillado, sorprendido, pasmado зачудбвано присл. con admiración, con sorpresa, con asombro
зачудбвувати(ся) недок. див. зачудуватися) зачудувйння с admiración f, asombro т, sorpresa f, maravilla f
зачудувЯти admirar vt, maravillar vt, sorprender vt, pasmar vt
зачудувйтися admirarse, maravillarse, sorprenderse, pasmarse зачумлений прикм. apestado зачхйти comenzar a estornudar зашамкотіти comenzar a barbotar (a mascullar) зашарі-тися purpurear vi, bermejear vi; sonrojarse; обличчя його -лося se sonrojó зашарудіти comenzar a susurrar; hacer frufrú (про сукню)
зашвартувати док., зашвартбвувати недок. мор. amarrar vt, anclar vt зашелестіти comenzar a rumorear (a susurrar) зашепелявити comenzar a cecear (a sisear) зашепт0ти(ся), зашепотітися comenzar а cuchichear
зашивйти недок. див. зашити зашивйтися недок. див. зашитися зашййок ч 1. cogote т, nuca f, 2. (тварини) morillo m
зашйкати comenzar a sisear зашипіти 1. comenzar a silbar (про змію)- comenzar a chisporrotear (про масло на сковороді); comenzar a espumar (про вино); 2. (на кого-н.) comenzar a refunfuñar зашйти 1. coser vt, tapar cosiendo; - мішок coser un saco; - рану suturar (coser) una herida* 2. (помістивши куди-н.) envolver* vt (cosiendo); guardar vt (для збереження); 3. спец, (оббити) cubrir* vt, tapar vt; - дошками cubrir con tablas
зашйтися (не встигнути) embrollarse, enredarse, no dar pie con bola; estar liad (simo зашифрувЯти, зашифрбвувати cifrar vt зашкандибйти 1. empezar a renquear; 2. (піти шкандибаючи) ir (andar) cojeando, ir a paso de buey
зашкарубл-ий прикм. 1. (шерехатий) endurecido, calloso; inveterado; -а шкіра piel áspera; 2. (заскнілий) atrasado, rutinero зашкарубнути 1. (загрубіти) endurecerse*, encallecerse*; 2. (заскніти) anquilosarse, estancarse
зашкбдити causar daño (a), dañar vt, perjudicar W(a)
зашкребли comenzar a rascar (a raspar, a raer); empezar a roer (про мишу); у нього ~ло на серці (на душі) le roe el corazón (el alma); tiene una pena en el corazón (en el alma) зашкребтйся, зашкрябатися (про мишу) comenzar a roer
зашлакувЯти спец, llenar de escoria; - внутрішні органи llenar las visceras de grasas зашмагати matar a vergazos (a latigazos) зашмигЯти comenzar a ir y venir зашмбргати док.: ~ носом empezar a sorberse los mocos
зашморгнути док., зашмбргувати недок. (про петлю, мотузку) echar el laso зашморгнутися док., зашмбргуватися недок. (про петлю) correr el lazo зашнурувйти док., зашнурбвувати недок. acordonar vt, encordonar vt; apretar con cordones
зашнурувйтися acordonarse зашолудйвіти ponerse sarnoso зашпаклювйти док., зашпакльбвувати
недок. 1. мор. calafatear vt, 2. спец, enmasillar vt, plastecer* vt
зашпйлювати недок., зашпилйти prender con alfileres
заштемпелювЯти док., заштемпельбвувати
недок. sellar vt, timbrar vt, estampillar vt заштиліти мор. 1. (про море) haber bonanza (calma chicha); 2. (про судно) pairar vi заштовхйти, заштбвхнути 1. (уштовхнути) llevar vt, meter vt (empujando, a topetazos); 2. (y натовпі) atropellar vt; empujar vt (violentamente)
заштбвхувати недок. див. заштовхати і заштовхнути
заштбпати док., заштбпувати недок. remendar* vt, zurcir vt
заштрихувйти док., заштрихбвувати недок. llenar de rayas (de trazos) заштукатурювати недок., заштукатурити
estucar vt, enyesar vt
заштукувати док., заштукбвувати недок. спец, zurcir vt
зашумі-ти comenzar a hacer ruido; comenzar a susurrar (про хвилі); ~ло в голові безос. se subió el vino a la cabeza защебетЯти comenzar a trinar (a piar, a gorjear) защемйти 1. (затиснути) apretar* vt, agarrar vt; 2. (прищемити) pillar vt защеміти (почати щеміти) empezar a oprimir; у мене ~ло серце se me oprimió el corazón защбмлений діеприкм. від защемити защЯмлення с pellizco т; ~ грижі (кили) мед. estrangulación de la hernia защемлйти недок. див. защемити защипй-ти1 безос. comenzar a picar; у мене ~ло в горлі, в носі me pica la garganta, la nariz защипЯти2 (замучити щипками) atormentar а pellizcos
защипнути док., защйпувати недок. coger соп (las) pinzas
824
збільшення
защіпйти недок., защепнути cerrar con picaporte; ~ на замок cerrar ei candado защіпдтися cerrarse con picaporte защГчн-ий прикм. de carrillo; ~i мішки mofletes m заюрмитися comenzar a agolparse (a agruparse)
заіЬшити ensangrentar* vt зайв-а ж 1. (повідомлення) declaración f, denuncia f, denunciación f (обвинувачення)’, зробити ~y hacer una declaración; 2. (офіційне прохання) solicitud f, petición f; подати ~y dirigir una solicitud
заявйти declarar vt, ~ протест hacer (elevar) una protesta, protestar vt, ~ на когон. denunciar a alguien, hacer una denuncia contra alguien; ~ права declarar (reivindicar) los derechos (a, sobre)...; ~ про бажання expresar (manifestar, anunciar) el deseo заявйтися aparecer* vi, llegar vi зайвк-а ж (на що-н.) demanda f, petición f, pedido m; requerimiento m; зробити ~y hacer una demanda; за ~ами радіослухачів a petición de los radioyentes; приймання заявок admisión de instancias (para) заявлйти недок. див. заявити заявлйтися недок. див. заявитися заялбжен'ий прикм. (банальний) banal, trillado, redicho; ~ вислів tópico т; ~а тема un tema traído у llevado (resobado); ~a фраза frase banal; ~a истина truismo m„ perogrullada f, lugar común, el disco rallado; ~i дотепи agudezas demasiado conocidas заялбжувати недок. ensuciar vt, manchar vt заялбжуватися ensuciarse, mancharse заялбзити ponerse brillante (de suciedad, de grasa, etc)
заялбзитися comenzar a brillar (de suciedad, de grasa, etc)
заясніти 1. (виділитися кольором) clarear vi; blanquear vi (забіліти); 2. (стати світлим) ponerse claro (blanco)
з0яч-ий прикм. de liebre, leporino; ~a лапка pata de liebre; ~a губа мед. labio leporino; -a капуста uva de gato; ~a натура espíritu medroso; ~a душа liebre f з0ячина ж carne de liebre збагатйти док., збагйчувати недок. 1. enriquecer* vt, ~ свій досвід enriquecer su experiencia; ~ життя чим-н. dignificar su vida con algo; ~ мову dar esplendor a la lengua; 2. гірн. (руду) concentrar vt, enriquecer* vt; З.с-г (ґрунт) bonificar vt
збагатйтися 1. enriquecerse*; hacer fortuna, ponerse las botas (fam.); 2. гірн. (про руду) concentrarse, enriquecerse*; 3. с-г (про ґрунт) bonificarse
збагйчення с 1. enriquecimiento т; 2. гірн. (руди) concentración f, enriquecimiento т; 3. с-г (ґрунту) bonificación f
збагйчувальн'ий прикм. гірн. de concentración, de enriquecimiento; ~a фабрика fábrica de concentración (de enriquecimiento); ~a установка concentrador m
збагйчувач ч especialista en el enriquecimiento de minerales
збдгненний прикм. concebible збаламутити 1. (схвилювати) alterar vt, inquietará, confundir vt; 2. (скаламутити) agitar vt; enturbiar vt (el agua, etc.) збалансувйти 1. equilibrar vt, guardar el equilibrio; 2. mex. (урівноважити) balancear vt, equilibrar vi; 3. фін. hacer balance, balancear vt збанкрутувйти 1. quebrar* vi, declararse en quiebra, hacer bancarrota; 2. sufrir un fracaso, tener un fiasco
збезвбдіти desecarse, quedarse sin agua збезвбднення, збезвбднювання c deshi- dratacióri f
збезвбднити desecar vt, хім. deshidratar vt збезвбднювати недок. див. збезводнити збезвбліти perder la voluntad, volverse abúlico збезвблювати недок., збезвблити hacer perderla voluntad, quitar la voluntad, volver abúlico зрезземблений прикм. privado de tierra, sin tierra
збезземблення c desposeimiento de tierra; desahucio m
збезземблювати недок., збезземблити desposeer (privar) de tierra; desahuciar vt збезлГсити спец, desmontar vt, despojar de bosques
збезлісіння c desmonte m, tala f збезлісіти estar desmontado, quedar sin bosques збезлюдити despoblar* vt збезлгіщітиу збезлюдніти despoblarse* збезчбстити deshonrar vt, oprobiar vt (зганьбити); amancillar vt (паплюжити); salar vt (U¡. Am.); resondrar vt (П. Am.) збентбжений прикм. turbado, desconcertado; confuso; perplejo (розгублений); ~i обличчя caras turbadas; ~a усмішка sonrisa confusa збентбженість ж perplejidad f, consternación f збентбження c turbación t, confusión f; plejidad f (розгубленість)
збентбжити turbar vt, disturbar vt, desconcertar* vt; confundir vt; -ся turbarse, quedar desconcertado,quedarse cortado; confundirse збентбжитися empezar a turbarse (a desconcertarse, a azararse)
зберегтй 1. conservar vt, guardar vt; mantener* vt (підтримати); ~ порядок mantener el orden; - мир salvaguardar la paz; - рівновагу mantener el equilibrio; ~ що-н. в таємниці guardar algo en secreto; 2. (утримати, не втратити) conservar vt, guardar vt, mantener* vt; - незалежність conservar la independencia; ~ за собою reservarse; - за собою право reservarse el derecho; ~ здоров'я conservar la salud; ~ на пам’ять guardar como recuerdo; ~ зберегтйся conservarse, guardarse, mantenerse*
збербження c conservación ,f preservación f, protecciyn f, defensa f (від псування); ahorro m (накопичення); віддати гроші на - entregar el dinero para guardarlo; 2. mh. ahorros m pl, economía(s) f (pl)
зберігйння c guarda f, custodia t, conservación f; віддати на - depositar vt, poner en depósito; плата за ~ derechos de almacenaje, gastos de estancia
зберігйти недок. 1. guardar vt, cuidar vt, custodiar vt; conservar vt; - гроші в Ощадбанку guardar el dinero en la Caja de Ahorros; 2. (додержувати) guardar vt, observar vt; - звичаї observar las costumbres; - таємницю guardar el secreto; - в таємниці guardar en secreto; ~ мовчання guardar silencio; - спокій guardar tranquilidad
зберігбтися недок. estar* vi, encontrarse* (guardado)
збивбти(ся) недок. див. збити(ся) збирбльн-ий прикм. с-г de (la) recolección; -а кампанія campaña de recolección, cosecha f, -a машина cosechadora f; спец, colector, convergente; -а лінза lente colectora (convergente, positiva)
збйран-ий прикм.: ~e молоко leche desnatada збирбння c 1. reunión f, recogida f; ~ підписів recogida de firmas; - відомостей recogida de informaciones; - членських внесків cobro de cotizaciones; 2. (грибів, ягід) recogida f, recolección f, 3. (колекціонування) colección f;
4. cosecha f (врожаю); recolección f (фруктів) vendivia f (винограду); ~ бавовни recolección del algodón; pizca de algodón (Л. Am.) збирбти(ся) недок. див. зібрати(ся) збирйч ч 1. (колекціонер) coleccionador т, coleccionista т; ~ книжок bibliófilo т; ~ народних пісень coleccionador de canciones populares, folklorista m; 2. mex. colector m, recipiente recogedor; 3. cobrador m; recaudador m (податків);
4. (врожаю) cosechador m; - бавовни cose- chador (pízcador) de algodón збйт'ий 1. дієприкм. від збити; 2. прикм. (стоптаний) desgastado; -і підбори tacones comidos; 3. прикм. batido; ~і вершки crema batida збйтень ч (напій) aloja f збйти 1. (ударом) derribar vt, abatir vt, tirar, vt, tumbar vt, derrumbar vt (повалити); desmontar vt (вершника); ~ замок з дверей descerrajar la puerta; - яблуко з гілки tirar la manzana de la rama; - кеглю derribar (tirar) un bolo; - кого-н. з ніг tumbar (echar por tierra) a alguien; - літак derribar (abatir) un avión; 2. (стоптати) des¬
taconar vt, ~ підбори destaconar los zapatos; 3. (поранити) desollar* vt, rozar vt; до крові - руку rozar hasta hacer herida en la mano; 4. retirar bruscamente, ladear vi; - шапку ladear el gorro;
5. desviar vt, despistar vi; - зі сліду despistar vt, ~ з курсу desviar del curso; - з дороги descaminar vt, errar el camino; ~ з шляху істини descaminar vt, 6. confundir vt, embrollar vt, ~ з рахунку hacer perder la cuenta, hacer equivocarse en la cuenta; - з такту hacer perder el compás, descompasar vt, ~ з пантелику desconcertar vt, desorientar vt, desviar vt; 7. (понизити) hacer bajar; ~ температуру hacer bajar (disminuir) la fiebre; - ціни hacer bajar los precios; 8. acoplar vt, ensamblar vt; - ящик hacer un cajón; 9. (створити, організувати) reunir vt, organizar vt;
збйтися 1. ponerse a un lado; destaconarse (про підбори); 2. (з дороги) desviarse, perderse*, descaminarse; - зі сліду despistarse; - з курсу perder la orientación, desviarse de la ruta; - з дороги perder (equivocar) el camino; 3. embrollarse, despistarse; - з рахунку equivocarse en la cuenta; ~ у свдченнях contradecirse en las deposiciones; - з ноги perder el paso; ~ть збився з такту tú no vas al compás, tú vas descompasado; 4. ladearse; краватка збилася la corbata se puso de lado; окуляри збилися las gafas se cayeron (se pusieron a un lado); 5. (зібратися) apiñarse, arracimarse; - докупи amontonarse; 6. condensarse, adensarse; вершки збилися la crema se adensó; - з ніг caerse de cansancio, doblarse las piernas; tener los pies molidos
збиткбв'ий прикм. deficitario; desventajoso (невигідний); -а торгівля comercio sin ganancias; ~e виробництво producción deficitaria (sin plusvalía)
збиткувйння c див. знущання збиткувбтися недок. див. знущатися збйт-ок ч pérdida f, daño т, estrago m (шкода); чистий - pérdida (deuda) líquida; зазнати ~ків sufrir pérdidas; мати ~ки tener pérdidas збігйти недок. 1. див. збігати; 2. ir* vi, bajar vi, correr vi (cuesta abajo), bajar cuestas; - збігтися 1. див. збігтися; 2. (зливатися, сходитися) confluir* vi
збіглий 1. прикм. evadido, fugitivo; 2. ч (утікач) fugitivo т, prófugo т; evadido т; cimarrón m (Лат. Ам.)
збігбвисько с agolpamiento т; галасливе ~ algazara f
збіг ч coincidencia f, convergencia f, ~ думок, інтересів coincidencia de opiniones, de intereses; - обставин coincidencia (convergencia) de circunstancias; випадковий - una coincidencia casual
збігти 1. (спуститися) bajar vi (corriendo), descender* vi; ~ з гори bajar corriendo el monte; ~ сходами bajar rápidamente (por) la escalera; 2. (стекти) correr vi, resbalar vi; 3. (зникнути) desaparecer* vi; усмішка ~ла з обличчя la sonrisa desapareció de su faz; 4. (при кипінні) irse*, salirse*; молоко ~ло se ha ido la leche збігтися coincidir vi; converger vi, convergir vi; - з чим-н. coincidir con algo; наші точки зору ~лися nuestros puntos de vista han concordado (convergido); показання свідків ~лися las declaraciones de los testigos concuerdan збіднйти empobrecer* vt збіднілий прикм. empobrecido, caído en la miseria
збідніння c 1. (дія) empobrecimiento m; 2. (стан) pobreza f
збідніти empobrecer* vi, empobrecerse*; hacerse pobre, caer en la pobreza збіднювати недок. див. збіднити збій ч спец. 1. (перебій) intermitencia f, ~ комп’ютерних систем (у зв’язку з настанням 2000 року) efecto 2000 (en los ordenadores) bug mil- lennium (anglicismo); 2. (про м’ясо) despojo m збійка ж mex. recorte m, cortavela f, conexión f, ~ штолень conexión de las galerías збільшений прикм. грам, aumentativo; ~ суфікс sufijo aumentativo збільшення c 1. aumento m, engrandecimiento m; acrecimiento m (розширення); acrecen-
825
збільшити
tamiento m (посилення); incremento m {приріст); crecimiento m {розвиток); ~ пухлини crecimiento del neoplasma; ~ народонаселення incremento demográfico; 2. (зображення) ampliación f, amplificación f збільшити 1. aumentar vt, agrandar vt, engrandecer* vt; acrecer* vt (розширити); acrecentar* vt, incrementar vt {посилити); crecer* vt (розвинути); ~ продуктивність праці aumentar la productividad de trabajo; 2. {зображення) ampliar vt, amplificar vt; - портрет фото, ampliar un retrato
збільшитися aumentarse), agrandarse, engrandecerse*; acrecerse* {розширитися); acrecentarse* {посилитися) збільшувальн-ий прикм. de aumento, ampliador; ~e скло cristal de aumento збЬіьшувати(ся) нвдок. див. збільшити(ся) збільшувач ч фото, ampliadora f збір 1. recogida f, colecta f {грошовий); recaudación f (налогов); 2. {зібрані гроші) recauda- I ción f, entrada f, derecho m; страховий - prima f; гербовий ~ derecho(s) dei timbre; митний ~ derecho(s) de aduana, arancel aduanero; касо- I вий ~ ingreso de taquilla; повний ~ {про театр) recaudación completa; 3. {зустріч) reunión f, місце збору lugar de reunión; усі в зборі todos están reunidos (presentes); 4. військ, asamblea f; проводити табірний ~ juntar campo; грати ~ batir llamada; 5. мн.: збори {готування) preparativos m pl
збірн-ий прикм. 1. de reunión; ~ пункт punto de reunión; 2. {зібраний; різнорідний) combinado; mixto; ~a команда спорт, selección f, 3. {розбірний) desmontable, desarmable; ~¡ конструкції estructuras prefabricadas; ~ будинок casa prefabricada; ~i меблі muebles mixtos (variados), muebles desmontables (montables) збірник ч 1. colección f, 2. спец, colector m зближйти(ся), зблйжувати(ся) недок. див. зблизити(ся)
зблйзити 1. acercar vt, aproximar vt; 2. juntar vt; hacer amigos; aproximar vt зблйзитися 1. {наблизитися) acercarse, aproximarse; 2. {стати друзями) estrecharse, intimar vi (con), intimarse зблйскувати недок. centellear vt, brillar vi {un poco; de vez en cuando) збліднути palidecer* vt, ponerse pálido зблокув0ти спец, acoplar vt зблйклий прикм. marchito, ajado зблйкнути 1. {зав’янути) marchitarse, ajarse; 2. {потьмяніти) descolorarse, empañarse зббвтати agitar vt, mover* vt зббвтування c agitación f зббвтувати недок. див. збовтати; перед вживанням ~ agítese antes de usarse збожевбліти volverse loco, enloquecer* vi; perder la cabeza
зббку 1. присл. de costado; de perfil; вигляд ~ vista lateral; 2. прийм. {поряд) al lado de зболіти consumirse de pena, agotarse de tanto sufrir; doler mucho (o серце, про душу) зболтйти спец, atornillar vt {sujetar) зббри мн. 1. reunión f, asamblea f, asistencia f {присутні); загальні ~ asamblea general; передвиборні ~ reunión electoral; батьківські ~ (у школі) reunión de padres; закриті ~ reunión a puerta cerrada; 2. {виборний орган) asamblea f, національні ~ asamblea nacional; законодавчі, установчі ~ asamblea legislativa, constituyente зббристий прикм. {про одяг) plisado, con tablas зббрк'а ж {на сукні) frunce т; у ~ах, у -у соп frunces, fruncido
збброчка ж {складка) pespunte m зббчення с {ненормальність) perversión f, aberración f, статеве - perversión sexual зббчити descarriarse, descaminarse; ~ з прямої дороги desviarse (apartarse) del camino збрех0ти mentir* vt, haber dicho una mentira (mentiras)
збрйзкати, збрйзнути rociar salpicando збрйзкувати, збрйзнути rociar vt, salpicar vt зброєнбсець ч icm. escudero m збрбйн ий прикм. armado, en armas; ~e повстання insurrección armada; ~i сили fuerzas armadas; ~ напад asalto a mano armada
збройовйй прикм. de armas; ~ майстер armero m
зброшурувйти encuadernar en rústica збрб'Я ж arma f, збірн. armas f pl; вогнепальна ~ arma de fuego; холодна ~ arma blanca; метальна ~ arma arrojadiza; атомна ~ arma atómica; бактеріологічна ~ arma bacteriológica; хімічна ~ arma química; наступальна ~ arma ofensiva; колюча ~ arma de punta; ~ масового знищення arma de exterminio en masa (de destrucción masiva); подняти ~ю alzar las armas, alzarse en armas; скласти ~ю deponer (entregar, rendir) las armas; схрестити ~ю medir las armas; товариш по -Ї compañero de armas, conmilitón m; до ~ї! jal arma!, ¡arma, arma! збройр ч maestro armero, armero m збр^я ж arreos m pl, arneses m pl, guarniciones f pl
збуджений 1. діеприкм. від збудити; 2. прикм. agitado
збудженість ж excitación f, exacerbamiento m збудженн-я c 1. (дія) excitación f, 2. {стан) agitación f; бути у сильному ~i estar muy agitado (excitado) збуджено присл. con excitación збуджувати недок. inquietar vt, intranquilizar vt {схвильовувати); agitar vt (розбурхувати) збудйти excitar vt, suscitar vt, despertar* vt; ~ апетит excitar (despertar, abrir) el apetito; ~ себе {чим-н.) excitarse (con) збудйтися excitarse
збудливий прикм. excitante, estimulante збудливість ж excitabilidad f, irritabilidad f збудник ч 1. біол. excitador m, estimulante m, bacilo m; ~ хвороби agente morbífico; 2. ел. excitador m, excitatriz f
збудбваний прикм.: добре ~ bien formado (proporcionado)
збунтувйти amotinar vt, sublevar vt збунтувйтися amotinarse, sublevarse, rebelarse
збурення c 1. {заворушення) revuelta f, rebelión f, motín m; 3. acmp. término perturbador; магнітне ~ perturbación magnética збурити док., збурювати недок. {підбурювати) sublevar vt, amotinar vt збут ч ком salida f, despacho m; venta f, comercialización f, відділ ~y departamento de ventas; обсяг -y volumen de ventas; стимулювання ~y incentívación de la comercialización; керівник службою ~y gerente de ventas; організувати ~ organizar la comercialización; ринки -y mercados m pl; мати (знаходити) ~ tener salida, venderse
збути 1. {товар) apurar la venta; vender vt {продати); comercializar vt {продати); 2. deshacerse* (de), desembarazarse (de); ~ з рук що-н. deshacerse de algo, quitarse de encima alguna cosa
збутися realizarse, cumplirse, llegar a ser realidad
збюрокрйтити hacerse (convertirse) en un burócrata, estar hecho un burócrata, burocra- tizarse, administrativizarse звйбити seducir vt зваблйвий прикм. seductivo, seductor звйблювання c seduccioín f звйблювати недок. див. звабити звйбник ч seductor m звйда ж querella f, pendencia f, riña f зважй'ти недок. mirar vt, contemplar vt; не ~ючи на... a despecho de..., a pesar de..., contra...; не ~ючи на особи sin ninguna preferencia, sin contemplaciones, sin tomar en cuenta a nadie, sea quien sea; не ~ючи ні на що a pesar de todo, contra viento y marea звйжен'Ий 1. діеприкм. від зважити; 2. прикм.; у -ому стані фіз. en (estado de) suspensión звйжити 1. pesar vt, 2. pesar vt, sopesar vt, ponderar vt; considerar vt (розглянути); ~ всі за і проти sopesar todos los pros y los contras звйжування c peso m {acción) звйжувати недок. див. зважити звйжуватися недок., звйжитися atreverse, arriesgarse; envalentonarse (насмілитися); decidirse (a); osar vi {наважитися) звйлення с descargue m
звйлище с basurero т, vertedero т; muladar т {яма на сміття)
звйлювати недок., звалйти 1. derribar vt, abatir vt; - дерево abatir un árbol; - з ніг кого-н! derribar (tumbar) a alguien; хвороба звалила його (з ніг) la enfermedad le abatió; 2. {повалити) derribar vt, derrumbar vt; 3. {скидати) arrojar vt, echar vt, tirar vt; amontonar vt (e одне місце); ~ ношу з пліч arrojar la carga de los hombros; - дрова на купу amontonar la leña; 4. (перекладати — відповідальність) cargar vt (sobre), echar vt; вину звалили на нього le colgaron el sambenito, le echaron el pato звйлюватися 1. caer* vi; ~ з даху caer del tejado; - на бік caer de costado; 2. {несподівано з’явитися) caer* vi, derrumbarse; ти звідки звалився? ¿de dónde nos has caído?; на нього звалилися всі справи se derrumbaron sobre él (le cayeron) todos los asuntos; 3. {захворіти) caer enfermo; - як сніг на голову caer como llovido; як з неба звалився como caído del cielo (de las nubes, de la luna); у мене ropa з пліч звалилася se me quitó una carga de encima звалйти {валянки) enfurtir vt, abatanar vt, batanar vt
зв0Н'Ий прикм.: ~ обід comida de gala; - вечір fiesta de gala; -і гості invitados m pl, convidados m pl
званий c título m; вчене ~ título académico (científico, universitario); дворянське - título nobiliario (del reino); людина з ученим ~м titulado т; присвоїти вчене - titular vt, 2. {стан) estado т, estamento т, condición social; духовний ~ estado eclesiástico; саме - залишилось no (Іе) queda más que el título зв0рений, зварнйй прикм. mex. soldado зварйти 1. cocer* vt, guisar vt, cocinar vt {зготувати); - обід preparar la comida; - каву hacer café; - сталь fundir acero; 2. mex. {з’єднати зварюванням) soldar* vt, juntar en caliente; - рейки, труби soldar carriles (rieles), tubos; з ним каші (пива) не звариш con él по se puede asar castañas (hacer migas), es imposible llegar a hacer algo con él зварйтися 1. estar cocido; 2. mex. soldarse* 3Bapii0BáTH, звар’ювйти perder la chaveta (los tomillos)
3BápHHK, зварювач ч soldador m звйрювальний прикм. mex. de soldadura, de soldar; - апарат aparato de soldar, soldador m зв0рювання c mex. (trabajos de) soldadura, pegadura f, дугове - soldadura de (por) arco; газове - soldadura a gas; точкове - soldadura por puntos
зв0рювати(ся) недок. див. зварити(ся) 2 3BáTH недок. {називати) llamar vt, nombrar vt; як вас звуть (звати)? ¿cómo se llama Ud.?; мене звуть Хуан me llamo Juan зв0тися llamarse, nombrarse звбден'ИЙ прикм. 1. {сумарний) general, de resumen; -а таблиця cuadro sinóptico, hoja (de) resumen; -а театральна афіша cartelera de espectáculos; 2. {об’єднаний) unido, unificado; ~ оркестр orquesta formada de varias bandas; - батальйон batallón selectivo; 3.: - брат medio hermano; hermanastro m; ~a сестра media hermana, hermanastra f
зв0Дбння c 1. {спорудження) edificación f, construcción f, 2. (в сан) nombramiento m, designación f; ~ на престол entronización f, entronizamiento m; 3. unificación f, agrupación f, agrapamiento m; ~ загонів у полк agrupación de los destacamentos en un regimiento; - рахунків ajuste de cuentas; 4. {судомне) contracción f, 5. {зменшення; обмеження) reducción f; ~ до нуля reducción a la nada (a cero); 6. мат. reducción f; ~ до одного (до спільного) знаменника reducción a un común denominador звезтй 1. {відвезти, привезти) llevar vt, traer* vt {en un medio de transporte); transportar vt; 2. {звозити кого-н. куди-н.) llevar vt, conducir* vt, traer* vt {en un medio de transporte); ~ дітей до театру llevar a los niños al teatro; 3. {вивезти) llevar vt, sacar vt {en un medio de transporte); ~ пшеницю з поля llevar el trigo delcampo; - на берег sacar a la orilla
звелйчення c elogio m, alabanza f, loa f {хвала)
826
звісити
ЗВ0ЛЙЧИТИ elogiar vt, alabar vt; loar vt, ensalzar vt, exaltar vt; glorificar vt
звелйчувати недок. exaltar vt, ensalzar vt, enaltecer* vt; ~ до небес (кого-н.) poner por las nubes (a)
звеліти ordenar vt, mandar vt; мій обов'язок ~в мені цу зробити el deber me obligó a hacerlo звбрнення с arenga f (промова); alocución f (коротка промова); memorial т, súplica f (письмове); llamamiento m, invocación f (заклик); - до суду recurso a la justicia звернути 1. (зійти, зї'хати, повернути) torcer* vi, desviar vi, virar vi; 2. (спрямувати вбік) virar vi; - ліворуч torcer hacia la izquierda; ~ убік torcer a un lado, virar a uncostado; ~ за ріг doblar la esquina
звернутися volverse* (hacia); dirigirse (a); recurrir vi (a), acudir vi (а) (вдатися); - до лікаря llamar al médico; ~ із закликом dirigir (lanzar) un llamamiento; не за адресою errar el tiro (el golpe), errar las señas; ~ подумки до чого-н. dirigirse mentalmente hacia algo зверст0ти полігр. ajustar vt, compaginar vt зверт0ння c грам, vocativo m звертйти недок. див. звернути звергтися див. звернутися зверху присл. (вгорі) arriba; encima (поверх); en la parte superior (у верхній частині); написати ~ escribir en la parte superior звбршення c realización f, - високих прагнень proeza f
звершйти realizar vt
звершйтися cumplirse, realizarse; -лося! {ya llegó!, ¡se cumplió!, ¡se realizó! звеселйти недок. divertir* vt, recrear vt, entretener* vt, distraer* vt
звеселйтися divertirse*, recrearse, entretenerse*, distraerse*
зв0стй 1. (допомогти зійти вниз) bajar vt, ayudar a bajar; - сходами ayudar a bajar la escalera; - коня з гори llevar el (conducir al) caballo cuesta abajo; 2. (відвести) llevar vt, conducir* vt; - з дороги desviar (apartar) del camino; 3. (допомогти зустрітися, познайомитися) juntar vt, unir vt, reunir vt; llamar vt (для переговорів); доля звела нас el destino nos unió; 4. (про судому) encoger vi, contraer* vi; мені звело ногу se me ha encogido la pierna; 5. (зібрати в одне ціле) unificar vt, aunar vt, reunir vt, agrupar vt; - загони в полк agrupar los destacamentos en un regimiento; - дані в таблицю reducir (unificar) los datos en una tabla; 6. (зменшити; обмежити) llevar vt (a), reducir* vt (a); - витрати до мінімуму reducir (disminuir) los gastos al mínimo; - нанівець, - до нуля reducir a la nada (a cero), anular vt, - з розуму volver loco, hacer perder la cabeza, sacar de quicio; - рахунки (порахунки) ajustar cuentas; - кінці з кінцями componérselas, arreglárselas, apañárselas; - в могилу llevar a la tumba; 7. (спорудити) elevar vt, levantar vt, erigir vt; -стіни levantar un muro;
8. (в сан) ascender* vt, elevar vt; - на престол entronizar vt; - в принцип establecer como principio; - наклеп (на кого-н.) calumniar vt, levantar una calumnia (contra); - обвинувачення на кого-н. у чому-н. acusar a alguien de algo, imputar algo a alguien
звестйся (до чого-н., на що-н.) reducirse*, ser reducido; - до нуля, - нанівець reducirse a la nada
звечоріти безос. anochecer* vi звив ч sinuosidad f
звив0ти недок. entorchar vt, - гніздо hacer el nido
звив0тися недок. 1. (про змію) retorcerse*, enroscarse; culebrear vi (про рибу); 2. (про людину) retorcerse*, contorsionarse; 3. (про дорогі річку) serpentear vi
звивина ж vuelta f, rodeo m, repliegue m; sinuosidad f; meandro m (річки); ~и мозку внат. circunvoluciones cerebrales звивистий прикм. sinuoso, tortuoso звикйння c habituación f в!К*ти нед°к- див. звикнути; нам не - ya estamos acostumbrados викотися недок., звйкнутися acostumbrarse habituarse (a)
звйкнути acostumbrarse (a), habituarse (a), familiarizarse (con); - до кого-н. familiarizarse con alguien; - робити що-н. acostumbrarse a hacer algo
звинувйтити див. обвинуватити 1 звинувйчення с див. обвинувачення 1 звинув0чувати недок. culpar vt, inculpar vt, acusar vt, achacar vt; reprochar vt (de), hacer reproches (por) (дорікати) звис ч saliente m; - даху alero (del tejado), teja- roz m; - корми мор. bovedilla f, saliente de popa звис0ти недок., звйснути pender vi, colgar* vi; caer* vi; - зі стелі colgar del techo; - з пліч (про одяг) colgar de los hombros звйсока присл. con altivez, con altanería; con desprecio; дивитися на кого-н. - mirar a alguien por encima del hombro (con altanería) звйти док., В. retorcer* vt, - гніздо anidar vt, hacer el nido
звйтий 1. діеприкм. від звити; 2. прикм. (звивистий) sinuoso, tortuoso, serpenteado звихнути dislocar vt, desencajar vt; hacerse un esguince; - руку, ногу dislocarse el brazo, el pie звйч-ай ч costumbre f, uso m, usanza f, hábito m (звичка); старовиннийй - costumbre antigua, tradición vieja; за -аєм según costumbre; це наш - es costumbre nuestra; увести в - poner al uso, poner de costumbre; запровадити - establecer la costumbre (de) звича0в-ий прикм.: ~e право юр derecho consuetudinario
звичййн-ий прикм. habitual, acostumbrado (звичний); ordinario, corriente (пересічний); це ~e явище es un fenómeno ordinario, es hecho común; це -а історія es un hecho corriente; -a людина persona corriente, uno de tantos звичййно 1. вставн. сл. desde luego; sin duda (безперечно); вам, -, відомо Ud. sabe desde luego; Ud. desde luego lo sabe; ~, це справедливо, утім... sin duda, esto es justo, pero...; 2. част. seguro, cierto, ciertamente, claro; como по (Л. Ам.); - ні! ¡claro que no!; ну -! ¡por supuesto!
звйчк-а ж costumbre f, hábito m; uso m (звичай); мати -y tener la costumbre; стати ~ою hacerse costumbre; засвоїти, виробити -y contraer, formarse un hábito; за ~ою por costumbre; - друга натура la costumbre es segunda naturaleza звйчний прикм. habitual, acostumbrado, corriente; - вивих мед. dislocación corriente звйчність ж habitualidad f звйчно присл. habitualmente зв-Ід1 ч (у зброї) seguro m, patilla del seguro; поставити курок на бойовий - quitar el seguro; на запобіжному -оді en seguro звід2 ч (літописів, законів) cuerpo т; código т, códice m (кодекс)
звідки присл. 1. пит. de dónde; - ти йдеш? ¿de dónde vienes?; - ви це знаєте? ¿de dónde lo sabe Ud.?, ¿cómo lo sabe Ud.?; 2. de donde; - випливає de donde se desprende; місце, - він родом lugar donde ha nacido, lugar de nacimiento; хай би - він прийшов de dondequiera que viniese; - я знаю no lo sé, vete a saber, no sé lo que se pesca; - мені (тобі) знати? ¡vete а saber!, ¡a saber!, ¡vaya Ud. a saber!; - ти взяв? ¿de dónde lo sacaste?; - що береться! cuando menos lo esperas, de buenas a primeras, sin saber cómo
зв(дки-н0будь присл. de alguna parte, de cualquier sitio, no importa de donde звідкись присл. no se sabe de donde звідник ч alcahuete m, proxeneta m, tercero m звщниця ж alcahueta f, proxeneta f, celestina 3BtaHHKyBáTH недок. alcahuetear vi звідництво c alcahuetería f, proxenetismo m звідси присл. 1. de aquí; недалеко - no lejos de aquí; геть ~! ¡fuera!, ¡largo de aquíl, ¡hopo!; 2. (з цього) de aquí, de ello; - випливає de ello se desprende, de aquí se deduce звідсіль, звідсілй присл. daquí, de aquí звідти присл. de allá, de allí звідусіль присл. de todas partes звіздйр ч astrólogo m, estrellero m звільнення c 1. liberación f, manumisión f, franqueamiento m (раба); excarcejación f (з в'язниці); - нейтронів поділом фіз. producción
de neutrones por fisión; 2. libramiento m; exención f, descargo m (від обов'язків, з посади); 3. (приміщення) evacuación f, desocupación f; 4. despido m, licénciamiento m; - у відставку retiro m; - у відпустку військ, licencia f; - на пенсію jubilación f; попередження про - aviso de despido;
звільнйти док., звільнйти недок. 1. libertar vt, desencerrar* vt (випустити); manumitir vt, franquear vt (раба); desencarcelar vt, excarcelar vt (з в'язниці); - квартиру за три дні desocupar el piso en el plazo de tres días; - з посади relegar de su cargo; - від обов’язків dispensar (redimir) de las obligaciones; - від сплати іпотеки за будинок redimir la finca de la hipoteca; 2. (територію) liberar vt, reconquistar vt; 3. (позбавити) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (від залежності); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (від обов'язку, з посади); - з посади destituir del cargo ocupado, exonerar vt, 4. (посуд; місце, приміщення) vaciar vt, desocupar vt; 5. (час) dejar libre; - вечір для занять dejar libre la tarde para los estudios звільнитися док., звільнитися недок. 1. (вивільнитися) liberarse, soltarse*; - з обіймів librarse de los abrazos; 2. (позбутися) lib(e)rarse, libertarse (de); emanciparse (від залежності); eximirse, exentarse (від обов'язків); zafarse (de), desembarazarse, despreocuparse; purgarse (від чогось обтяжливого); - від експлуатації sacudir el yugo; - від передсудів librarse de los prejuicios; 3. (про посуд; про місце, приміщення) estar libre; desocuparse, desalojarse, desalquilarse; квартира звільнилася el piso está desocupado; місце звільнилося hay una plaza líbre; hay un puesto (una plaza) vacante, el puesto (la plaza) está vacante (про посаду) звір ч 1. fiera f, bestia f, animal m; хижий - animal carnicero (de presa); хутровий - animal de piel fina; красний - (хутровий) fiera de piel fina; (ведмідь, лось) fiera de caza mayor; bestia salvaje; 2. fiera f, bruto m; дивитися ~ом mirar con aire feroz (con aire de fiera); estar (ponerse) hecho una fiera; будити в кому-н. -a despertar en alguien los instintos de fiera; на ловця і - біжить el que la sigue la consigue, el que busca halla
звірення, звірйння c verificación f, comprobación f, cotejo m, confrontación f звіринй ж збірн. fieras f pl, animales m pl звірйнець ч casa de fieras звірити verificar vt, comprobar* vt; cotejar vt, confrontar yt (порівняти) звіритися verificar vt, comprobar* vt, examinar vt; - з записами verificar los apuntes звірівнйцтво c cría de animales de piel fina звірівнйцький прикм. de cría de animales de piel fina
звіріти недок. enfierecerse*; enfurecerse* звірник ч corrector m
звіробій1 ч (мисливець) cazador m (generalmente de fieras marinas), trampero m звіробій2 ч (рослина) corazoncillo m, hipérico m звіробійний прикм. (мисливський) de caza (de fieras marinas); - промисел caza de fieras marinas
звіролбв ч cazador m (profesional) звіролбвство c caza f (profesional) звіроподібний прикм. como una fiera; con aspecto de fiera
звіроф0рма ж granja de cría de animales de piel fina
звірство c bestialidad f, ferocidad f, atrocidad f, brutalidad f
звірствувати недок. cometer ferocidades (atrocidades, brutalidades) звірюкач / ж fiera f, bestión m, animalazo m звірй, звірятко ч зм. fierecilla f, cachorro m звірйч'ий прикм. bestial, feroz, atroz, brutal; ~e вбивство asesinato feroz; - аппетит apetito bestial; ~e поводження bestialidad f; - страх miedo bestial
звірйчість ж див. звірство звісити (опустити донизу) bajar colgando; dejar caer; - мотузку bajar la cuerda; - гілля bajar (dejar caer) las ramas; сидіти звісивши ноги estar sentado con las piernas colgando
827
ЗВІСИТИСЯ
звіситися colgar* vt (de); inclinarse; ~ся вниз inclinarse hacia abajo; ~ через поруччя colgarse de la barandilla звГсно: es sabido, está claro звістйти док., звіщЯти недок. anunciar vt, proclamar vt
звГстка ж noticia f, información f; aviso m звГсточк-а ж зм. до звістка; дайте про себе ~у dé señales de vida
звіт ч cuenta f, informe m, relación f (звітна доповідь), balance m; фінансовий ~ relación financiera, estado financial, cuenta f, resumen financiero; бухгалтерський ~ estado de cuenta; річний ~ balance (informe) anual; статистичний ~ estado m, relación estadística; щомісячний (квартальний) ~ balance mensual (trimestral); схвалити - aprobar el informe (el balance); скласти ~ confeccionar (hacer) el informe (el balance); ~ про хід виконання робіт informe sobre el cumplimiento de los trabajos, informe de gestión
.звГгн'Ий прикм. 1. de informe (de reporte, de relación); ~a доповідь informe m (de balance, de actividades, de gestión); ~a відомість hoja de I informe; 2. (про проміжок часу) en revisión; ~ період período en revisión; ~ рік ejercicio m (de una ley de presupuestos) звітність ж 1. rendición de cuentas, prestación de resultados; поточна ~ informe diario, balance actualizado; 2. (документація) informe(s) m (pl), reporte(s) m (p\), memoria(s) f (p\); фінансова ~ contaduría f, contabilidad f, teneduría de libros (ведення книг)
звітно-вйборн'ий прикм. de balance (у reelección); -і збори reunión (asamblea) de balance y elección de cargos звітрюватися недок., звітритися evaporarse, volatilizarse
звітувйти недок. rendir cuentas (de) звішувати(ся) недок. див. звісити(ся) звіщати недок. див. звістити зводйти1 llevar у traer; llevar vt (a algún sitio); ~ кого-н. куди-н. llevara alguien a alguna parte звбдити2 недок. див. звести; не ~ очей (з кого-н.) no quitar los ojos (de); ледь ~ кінці з кінцями componérselas, arreglárselas зводитися 1. див. звестися; 2. (do чого-н.) reducirse*; resumirse; усе зводиться до того, що... todo se reduce a que..., todo queda en... звозйти1 llevar y traer; llevar vt, conducir* vt, traer* vt (en algún medio de transporte); ~ кого-н. куди-н. llevar a alguien a alguna parte звбзити2 недок. див. звезти 3, 4 звблити док., зволЯти недок. dignarse; ~ з’явитися darle la gana de venir, dignarse venir
зволікйння c demora f, dilación f, largas f pl; процедурне ~ maniobras procedimentales; вирішити справу без ~ solucionar el asunto sin maniobras dilatorias; ~ часу método de dar largas (de dar tiempo al tiempo) зволбжбння, зволбжування c humectación f, humidificación f
зволбжити док., зволбжувати недок. humedecer* vt, humectar vi зволбжитися humedecerse* зволбжник, зволбжувач ч humedecedor m, humidificador m
зволбжувальний прикм. humectativo, humectante
зволбжуватися недок. ponerse húmedo, humedecerse*
зворбт ч 1. dorso m, reverso m; дивись на ~i véase en el dorso; 2. (вислів) giro m; мовний ~ locución f
зворбтн-ий прикм. 1. de vuelta; inverso; ~a адреса dirección del remitente; ~ квиток billete de ida y vuelta; - шлях regreso m; ~ смисл sentido opuesto; ~ хід marcha atrás; ~ зв’язок retrocomunicación f, feed-back m, retroacciónf, línea de retomo; realimentación f; у ~ бік en dirección contraria, en sentido contrario; мати ~y силу юр. ser retroactivo; закон ~ої сили не має 1а ley no tiene efecto retroactivo; ~ бік монети reverso de la moneda; ~ транспорт retomo m; 2. мед. recurrente; 3. грам, reflexivo; ~ дієслово verbo reflexivo
зворушй'ти conmover* vi, emocionar vi; maravillar vt, dar (el) golpe (подивувати); ~ глядачів entusiasmar a los espectadores; це мене ~ло eso me ha trastornado зворушливий прикм. conmovedor; emocionante; ~a увага atención conmovedora; ~¡ слова palabras emocionantes; ~a наївність inocencia entemecedora
зворушливо присл. de una manera conmovedora (entemecedora) зворушувати недок. conmover* vt, emocionar vt (хвилювати); enternecer* vt (розчулювати); ~ до сліз llegar al alma, hacer llorar de emoción зворушуватися quedar conmovido, emocionarse звуження c 1. (дія) estrechamiento m; 2. estrechez f; ~ стравоходу estrechez del esófago; 3. (вузьке місце) estrecho m звужувати недок. 1. estrechar vt, hacer más estrecho; 2. reducir* vt, disminuir* vt звужуватися 1. estrecharse; 2. reducirse*, disminuir* vi
звузити entretallar vt, hacer muy estrecho (muy justo)
звук ч sonido m; son m (музичного інструмента); ruido m (шум); чистий ~ sonido puro; сторонній ~ sonido parásito; голосний ~ vocal f, приголосний ~ consonante f; ~ пострілу detonación f; ~ вибуху estallido m; під ~и оркестру al son de la orquesta; пустий ~ palabras vanas (hueras)
звуков-йй прикм. 1. sonoro, de sonido, fónico; acústico; ~ сигнал señal acústica; ~ фільм película sonora (hablada); ~a хвиля фіз. onda sonora; 2. лінгв. fónico; ~ метод (навчання читання) método fónico; ~ склад мови estructura fónica de la lengua
звуковідтвбрювальний прикм. спец, de reproducción del sonido звукозЯпис ч grabación del sonido звукозаписнйй прикм. de fonografía, fonográfico звукознІмЯч ч fonocaptor m, pick-up m звукоізоляційний прикм. aislador del sonido звукоізоляція ж aislamiento fónico, insonorización f
звукометрйчний прикм. спец, sonométrico, fonométrico
звукомЯтрія ж спец, fonometría f звуконаслідувальний прикм. onomato- péyico; ~e слово onomatopeya f звуконаслідування c onomatopeya f звуконепроникнйй прикм. impermeable al sonido, insonorizado
звуконепронйкність ж impermeabilidad de sonido, insonorización f
звукооперЯтор ч ingeniero (operador) del sonido, técnico en sonido звукопідсйлювач ч amplificador del sonido звукопоглинйльний прикм. absorbente del sonido
звукопровідний прикм. conductor del sonido, de conductibilidad fónica; ~e середовище medio conductor del sonido
звукопровідність ж фіз. conductibilidad fónica (acústica)
звукопроникнйй прикм. permeable al sonido звукорЯд ч муз serie (grupo) de sonidos звукосполучення c combinación de sonidos звукоулбвлювання c localización auditiva, fonolocalización f
звукоулбвлювач ч escucha m, fonolocalizador m звульгаризувати док., вульгаризувати
недок. vulgarizar vt, hacer trivial (chabacano); ~ чужу думку trivializar el pensamiento ajeno; ~ високі слова profanar (bastardear) las palabras altisonantes
звульгаризувйтися vulgarizarse, hacerse trivial (chabacano) звурдити cuajar vt звурдитися cuajarse
звучйння c sonido m, son m; resonancia f, стереофонічне ~ sonido estéreofónico звучати недок. sonar* vi; resonar* vi; tintinear vi (дзвеніти); ~ у вухах silbar (zumbar) los oídos; ~ в пам’яті conservar en la memoria звучн-ий 1. дієприкм. від звучати; 2. прикм. sonoro; ~е тіло cuerpo sonoro; resonante (гучний); ~ сміх risa sonora
звучність ж sonoridad f, resonancia f (гучність) звучно присл. sonoramente, con sonoridad; con resonancia (гучно)
зв’Язан-ий прикм. 1. (невільний) embarazoso, apurado, trabado; sujeto, constreñido (скутий)' ~i рухи movimientos embarazosos; 2. хім. fijó combinado; ~a вода agua de constitución; хімічно ~ combinado químicamente; 4. фіз. ligado, coherente; бути із ~ими руками й ногами estar atado de pies y manos
зв’язаність ж embarazo т; sujeción f, constreñimiento m (скутість); ~ рухів movimientos embarazosos
зв’язйти atar vt, (a)nudar vt (вузлом); ~ кінці мотузки atar los cabos de una cuerda; ~ все в один вузол atar todo en un solo lío; ~ снопи atar haces, agavillar vt, hacer gavillas; ~ руки (кому-н.) atar las manos (a); maniatar vt; ~ руки й ноги atar de pies y manos; ~ себе обіцянкою hacerse una promesa, comprometerse зв’язЯтися 1. (мотузками) atarse, ligarse; 2. (встановити зв’язок) conexionarse, comunicarse; establecer contactos (con); ponerse al habla (con) (телефоном); 3. meterse (con), hacerse un lío (con); embrollarse зв’Яз-ка ж 1. спорт, cuerda f, іти в -ці ir en la cuerda; 2. анат. ligamento m; голосові ~ки cuerdas vocales; розтяг ~ок distensión de los tendones; 3. грам, cópula f зв’язківець ч trabajador (empleado) de comunicaciones; військ, soldado de transmisiones зв’язковий прикм. анат. de ligamento(s) зв’язковйй ч військ, enlace m зв’яз ок ч 1. enlace т, comunicación f, relación f (явищ); conexión f (взаємна залежність); afinidad f (спорідненість); причинний - enlace causal, causalidad f, логічний - ilación f, conexión lógica; 2. (взаємовідносини, єдність) ligazón f, conexión f, vínculos m pl, nexo m; ~ науки i виробництва ligazón de la ciencia con la producción; 3. (спілкування) relaciones f pl; contacto^) m (pl); lazos m pl, vínculos m pl; дружній - lazos de amistad; тісний, кровний - vínculos estrechos (íntimos), sanguíneos; культурні ~ки vínculos culturales; 4. мн.: ~ки (знайомства) agarraderas f pl; мати ~ки tener agarraderas; 5. (засіб) comunicación f, comunicaciones f pl; телефонний - comunicación telefónica, telefonía f, служба ~ку servicio de comunicaciones; зворотний - retrocomunicación f, 6. військ. alarma; 7. (любовний) relaciones f pl; arreglo m, amancebamiento m; 8. хім. ligadura f, enlace m; у ~ку con (en) relación a, con motivo de, en ocasión de; у цьому ~ку a este respecto; у ~ку з тим, що... debido a que, a causa de... зв’Язн-ий прикм. coherente; continuo (послідовний); -а розповідь narración coherente зв’язність ж coherencia f, ligazón f, continuidad f (послідовність); ~ мови coherencia del discurso зв’Язно присл. de una manera coherente зв’язування c ligamento m, ligadura f зв’язувати недок. і. див. зв’язати; 2. ser astringente
зв’язуватися див. зв’язатися; не ~йся з ним! ¡no te metas con él!
зв’Язуюч'Ий прикм. de enlace, de cohesión; ~a речовина material (substancia) de cohesión (aglutinante, de trabazón), ligante m, iigador m 3rára ж pirosis f
згЯданий прикм. mencionado, citado, dicho згадйти док., згЯдувати недок. mencionar vt, citar vt, hacer mención; - побіжно mencionar (citar) de pasada згЯдка ж mención f згЯдування c див. згадка згйдувати недок., згадЯти acordarse* (de), hacer memoria (de), recordarse* (de); evocar vi; згадайте-но trate de recordarlo; не можу згадати no puedo recordar згЯдуватися acudir (venir) a la memoria згайнувйти despilfarrar vt, disipar vt зганьбйти deshonestar vt, deshonorar vt; deshonrar vt (знеславити); denigrar vt, difamar vt (осоромити)
зганьбйтися deshonorarse, deshonrarse згЯньблений прикм. profanado (спаплюжений); ultrajado (покривджений)
828
здЯча
зганйти нвдок. див. зігнати згЯрячу присл. acaloradamente, en un arranque de cólera
згасЯння c 1. (вогню) apagamiento m, extin- ciónf; 2. apagamiento m, extinción f, consunción f (помирання)
згасЯти недок. див. згаснути згбсл-ий прикм. apagado, extinto, extinguido; ~ вулкан volcán apagado (extinto); ~i очі ojos apagados (sin brillo)
заснути 1. apagarse, extinguirse; 2. (про почуття) extinguirse; 3. (зачахнути) languidecer* vi, decaer* vi, sucumbir vi згЯяти gastar vi; ~ час perder el tiempo en vano згвинтйти 1. (з'єднати) unir vi (con tornillos), atornillar vt, 2. (відкрутити) destornillar vi; 3. (зіпсувати різьбу) forzar la rosca згвинтйтися desgastarse (la rosca) згвйнчувати(ся) недок. див. згвинтити(ся) згин ч doblez т, flexura f згинЯпьний прикм. твх. de curvar, de doblar згинбння c doblamiento m, dobladura f, flexión f згинЯти(ся) недок. див. зігнути(ся) згинЯч ч анат. flexor m згинути desaparecer* vi, esfumarse, perderse* згідливий прикм. condescendiente, complaciente
згідливість ж condescendencia f, complacencia f згідний прикм. conforme (con) згідність ж conformidad f згідно 1. присл. en (de) conformidad, conformemente; 2. прийм. conforme con, según; - з приписом con arreglo a lo prescrito; ~ із статтею... a tenor de lo previsto en el artículo...; ~ з законом conforme a la ley, según la ley; ~ з принципом en virtud del (en consonancia, en adecuación con el) principio згірклий прикм. rancio згірклість ж ranciedad f, rancidez f згіркнути ponerse rancio, enranciarse зглбдити док., зглбджувати недок. 1. allanar vt, aplanar vt, alisar vt; desarrugar vt (зморшки, складки)', ~ нерівності, шерехатості alisar (suavizar) irregularidades, asperezas (rugosidades); ~ стиль pulir (tersar) el estilo; 2. (пом'якшити) suavizar vt, ablandar vt, atenuar vt, mitigar vt; ~ суперечності suavizar (limar) las contradicciones; ~ гострі кути suavizar (limar) asperezas зглбдитися док., згладжуватися недок. 1. (стати гладким) allanarse, alisarse, suavizarse; borrarse, nivelarse (про нерівності)', зморшки на лобі згладилися se han quitado (borrado) las arrugas de la frente, la frente se ha desarrugado; 2. (пом'якшати) suavizarse, atenuarse, mitigarse
зглянутися apiadarse (de), compadecerse* (de), dejarse conmover (por) згнивбти недок., згнйти, зогнйти pudrirse згноїти podrir* vt, dejar (hacer) pudrirse; ~ сіно, овочі dejar pudrir(se) el heno, las legumbres; ~ Koro-H. у в’язниці dejar (hacer) pudrirse a alguien en la cárcel зговГрливий прикм. див. згідливий зговірливість ж див. згідливість згбд-а ж 1. (дозвіл) consentimiento т, aprobación f, asenso m, aquiescencia f, дати ~y consentir* vt, dar su conformidad; 2. (домовленість) acuerdom, conveniom, ajuste m; за взаємною ~ою de común acuerdo; дійти ~и ponerse de acuerdo згбджуватися недок. див. згодитися згодйтися 1. consentir* vt, conformarse (con), convenir* vi (en); ~ з чим-н. estar conforme (de acuerdo) con algo; ~ з ким-н. ponerse de acuerdo con alguien; - на що-н. consentir (aprobar) algo; ~ на пропозицію aceptar la propuesta; охоче - convenir gustosamente згбдн-ий, згбден прикм. 1. (що згоджується) consentidor; dispuesto a, listo para (готовий)', бути ~им (на що-н.) consentir* vt, estar dispuesto (а) (бути готовим)', (з чим-н.) estar conforme (con); aprobar* vt (схвалювати)', 2. (солідарний) conforme, de acuerdo, acorde; бути "им з ким-н. estar de acuerdo (estar conforme, avenirse) con alguien, ser de la misma opinión que alguien; ніхто з вами не згоден nadie se solidariza (está conforme) con Ud.; усі з цим Ч
todos están de acuerdo con esto; згоден! ¡conforme!, ¡de acuerdo! згодбвувати недок. див. згодувати згбдом присл. más tarde, posteriormente, а continuación
згодувЯти dar todo el alimento; ~ все сіно коровам dar todo el heno a las vacas зголоднГти 1. hambrear vi', 2. (по чому-н.) ansiar vt, estar ansioso
зголосйтися док., зголбшуватися недок. (пропонувати свої послуги) ofrecerse* (а) згблювати недок., зголйти afeitar vt, rasurar vt; - бороду hacer la barba; desbarbar vt (fam.); ~ вуса afeitar el bigote
згбрбити 1. corcovar vt, gibar vt, jorobar vt; ~ спину corcovar la espalda; 2. (зробити сутулим) encorvar vt, agobiar vt; ~ся 1. corcovarse, gibarse, jorobarse; 2. (стати сутулим) encorvarse, agobiarse; ~ся від старості encorvarse por la vejez
згбрблений прикм. encorvado, cargado de espaldas
згорй присл. 1. de (desde) arriba; вид ~ vista desde arriba; ~ донизу de arriba abajo; 2. de arriba; вказівки ~ indicaciones de la superioridad (de arriba)
згоріти 1. arder vi, quemarse; ~ дощенту arder por completo, reducirse a cenizas; 2. consumirse, quemarse; свічка ~ла la vela se consumió; 3. (зіпсуватися від спеки) abrasarse, quemarse, arder vi; 4. (на роботі, від хвороби) consumirse, acabarse; ~ від сорому morirse de vergüenza
згорнути 1. plegar vt, ~ вітрила plegar las velas; 2. (скоротити) reducir* vt, aminorar vt, minorar vt; ~ виробництво reducir laproducción; ~ стрій військ, cerrar (las)filas
згорнутися reducirse*, disminuir* vi, aminorarse згортання c (скорочення) reducción f (aminoración f, ~ виробництва reducción de la producción згортЯти(ся) недок. див. згорнути(ся) згорйння, згорЯння с combustión f, неповне ~ combustión incompleta; двигун внутрішнього ~ motor de combustión interna (de explosión) згорЯти, згорЯти недок. 1. див. згоріти; ~ від нетерпіння, від бажання arder de impaciencia, en deseos; 2. хім. (про органічні речовини) quemarse
зготувЯти preparar vt (comida); ~ обід preparar (hacer) la comida
згрЯєвий прикм. de bandada(s) (про птахів); de banco(s) (про риб); de manada(s) (про вовків) згрЯя ж 1. jauría f, muta f, perrería f (собак); manada f (вовків); 2. banda f, perrería f; ~ шахраїв banda de estafadores згризЯти недок., згрйзти roer* vt згрібЯти недок., згребтй 1. (збирати) amontonar vt, apilar vt (на купу); rastrillar vt (граблями); 2. (скидати) quitar vt, remover* vt; espalar vt, traspalar vt (лопатою); ч сніг з даху echar (arrojar) nieve del tejado; 3. (хапати) coger vt, ~ в обійми abrazar vt, dar un abrazo згрубЬги 1. endurecerse*, encallecer* vr, 2. (про людину) entorpecerse*, enrudecerse* згрупувЯти agrupar vt згрупувЯтися agruparse згуба ж dañación f, daño m згубн ий прикм. nefasto; pernicioso; dañino (шкідливий); ~ вплив influencia perniciosa (nefasta); ~a пристрасть pasión nefasta; Ч наслідки consecuencias funestas (desastrosas); ~a звичка una costumbre nociva згубник ч destructor m згубність ж perniciosidad f згубно присл. perniciosamente, nocivamente; ~ позначитися tener (ejercer) un efecto funesto згуртбван'ий прикм. unido, aunado, consolidado; ~ колектив colectividad unida (unánime) згуртбваність ж cohesión f, unión f (єднання); unidad f (єдність)
згурт0вувати(ся) недок. див. згуртувати(ся) згуртувЯння с unión (estrecha), aunamíento т, consolidación f
згуртувЯти unir vt, aunar vt, consolidar vt, mancomunar vi (сили); agrupar vt (навколо чого-н.) згуртувЯтися (об'єднатися) unirse, aunarse, consolidarse; agruparse (навколо чого-н.);
hacer (formar) piña; ~ навколо уряду agruparse junto al gobierno
згустйти condensar vt, espesar vt; ~ атмосферу recargar la atmósfera; ~ барви recargar las tintas, exagerar vt
згустйтися condensarse, espesarse, hacerse más denso (про туман, про морок) згусток ч 1. coágulo т, cuajaron т; ~ крові cuajaron de sangre; ~ частинок фіз. enjambre de partículas; 2. concentración f, grumo m згущЯти(ся), згущувати(ся) недок. див. згустити (ся)
згущений прикм. condensado; ~е молоко leche condensada
згущення с condensación f. espesamiento m згущуваність ж condensabilidad f зґвалтувЯння c violación f зґвалтувЯти violar vt
здавЯпьний прикм. de entrega; ~ пункт punto de entrega
здавЯльник, здавЯч ч entregador m здавЯння c 1. entrega f, ~ чергування rendimiento de la guardia; ~ справ entrega de los asuntos; ~ речей в багаж facturación del equipaje; 2. (віддавання взятого) devolución f, 3. (внайми) alquiler m; ~ в оренду arriendo m здавЯти недок. див. здати здавЯтися недок. 1. (мати вигляд) parecer* vi, hacer el efecto de; ~ старшим свого віку aparentar más (que su) edad; ~ вічністю parecer eterno (la eternidad); 2. безос. parecer* vi; мені (йому) здається me (le) parece; мені здається, що... (me) parece que...; 3. здається, здавалося у знач, вставн. сл. parece; parecía; здається, я не спізнився parece (creo) que no he tardado; усе, здавалося, йшло добре parecía que todo iba bien; здавалося б parecía que, podía pensarse que
здавйти 1. apretar* vt, apretujar vt (стиснути); 2. (горло, груди) oprimir vt; contraer* vt, ahogar vt (про спазми)
здЯвлен-ий прикм. (приглушений) ahogado, apagado; Ч ридання sollozos ahogados; ~ голос voz tomada (empañada, ahogada) здЯвлювати недок. див. здавити здЯвна, віддЯвна присл. desde hace mucho tiempo, de antaño
здається у знач, вставн. сл. según parece; ~, він спить según parece duerme (está dormido) здЯлека, здЯлеку присл. de lejos, a lo lejos; ~ почати ~ andarse por las ramas, usar de rodeos здЯти 1. (передати) dar* vt, entregar vt; ~ чергування rendir la guardia; ~ справи hacer entrega de los asuntos; ~ завод в експлуатацію poner la fábrica enfuncionamiento; ~ речі в багаж facturarel equipaje; ~ багаж на зберіганння dar(dejar) el equipaje en la consigna; ~ білизну в прання dar (entregar) la ropa a(para) lavar; ~ кров на аналіз dar sangre para analizarla; 2. (повернути, віддати) devolver* vt, ~ книжки в бібліотеку devolver los libros a la biblioteca; 3. (віддавати внайми) alquilar vt, ~ в оренду arrendar* vt, ~ кімнату alquilar una habitación; 4. (роздати карти) dar* vt, 5. (фортецю, місто) rendir* vt, entregar vt
здЯтися безос. 1. rendirse*, entregarse; capitular vi (капітулювати); ~ в полон entregarse prisionero; ~ на ласку переможця entregarse a la conmiseración del vencedor; 2. (поступитися) ceder vi; ~ на прохання ceder ante los ruegos; 3. (привидітися) parecer* vi; йому ~лося, що... (a él) le ha parecido que... здбтний, здЯтен прикм. 1. capaz; apto; ~ до чого-н. capaz de (apto para) hacer algo; - до праці capaz de (apto para) trabajar; ~ на що-н. capaz de hacer algo; ~ на подвиг capaz de hacer una hazaña; він на все здатен es capaz de todo
здбтність ж capacidad f, facultad f, aptitud f (придатність); ~ до праці capacidad (aptitud) para el trabajo; - на що-н. capacidad de hacer algo
здЯч-а ж 1. (гроші) vuelta(s) f (pl); calderilla f (дрібняки); одержати ~y recibir la(s) vuelta(s); п’ять гривень 4 cinco grivnas de vueltas; 2. карт, mano f, ваша ~ a Ud. le toca, Ud. es mano, sale Ud.; дати 4 devolver* vt, responder
829
Здвйження
vt {golpe, etc.)\ одержати -y Yecibir la(s) vuel- ta(s)
Здвйження c церк. Здвйження Хреста Господ- нього Exaltación de la Santa Cruz здвбїти doblar vt здвбювання c doblamiento m здвбювати нвдок. див. здвоїти здебільшого присл. en su mayor parte; las más de las veces
здеревГння c lignificación f здеревГти lignificarse
здбрти 1. quitar vt, desollar* vt, despellejar vt (шкуру); descortezar vt, descascarar vt (кору, шкірку); 2. (збити) hacerse un desollón, excoriar vt; - коліно hacerse un desollón en la rodilla; 3. (зірвати) quitar vt, arrancar vt; 4. (взяти з кого-н. дорого) desollar* vt; ~ утридорога з кого-н. desollar vivo a alguien здешевйти abaratar vt, rebajar (bajar) el precio; ~ся abaratarse, rebajarse (bajarse) el precio здешбвлення, здешбвлювання c abara- l tamiento m, rebaja f, reducción de precios здеш0влювати(ся) недок. див. здешевити(ся) здзвонйтися comunicarse por teléfono здйбити док., здйблювати недок. encabritar vt здйбитися encabritarse здивбван ий прикм. de asombro, asombroso, de sorpresa, sorprendente; дивитися ~ими очима mirar con ojos de asombro здивбвано присл. con asombro здивувбння, здивбвання c asombro m, sorpresa f
здивув0ти asombrar vt, sorprender vt здивув0тися asombrarse, sorprenderse, estar asombrado
здимбння c hinchamiento m; - ґрунту levantamiento del terreno здир0ти недок. див. здерти, зідрати здйрник ч desollador т, robador т, estafador m здйрство с concusión f, exacción f здихбти недок. див. здохнути 3AH4áBÍBHñ прикм. salvaje; silvestre (про рослини); cimarrón m (Л. Ам. — про худобу); - пес perro asilvestrado
здич0вілість ж salvajismo т, salvajez f 3AH4áBÍHHH с salvajismo m здичбвіти estar hecho un salvaje, hacerse salvaje
здГбний прикм. (обдарований) capaz, apto, dotado, idóneo; ~ до чого-н. apto para algo здібність ж (обдарованість) capacidad f, aptitud f, dote m; - до чого-н. aptitud para algo; людина з великими здібностями persona de gran capacidad (de grandes dotes), hombre muy capaz
здіймбти недок. levantar vt, alzar vt 3AÍñMáTHCfl levantarse, alzarse здГйняти док.: - руки alzar las manos ЗДІЙСН0ННИЙ прикм. ejecutable, realizable, factible
здійснбнність ж posibilidad de realizar здійсн0ння c realización f, ejecución f, efectuación f, cumplimiento m (бажань); materialización f (втілення)
здійснйти realizar vt, ejecutar vt, llevar a efecto; ~ бажання realizar (cumplir) un deseo; ~ своє право llevar a efecto su derecho здійснйтися realizarse, cumplirse, verificarse; cristalizar en realidad, materializarse (стати дійсністю); моє бажання ~лося mi deseo se ha realizado (se ha cumplido) здГйснювати(ся) недок. див. здійснити(ся) здмухувати недок., здмухнути див. здувати здбба ж (булка) bollo т, ensaimada f, brioche m здббич ж 1. (що-н. захоплене) presa t, botín m (трофей); 2. (на полюванні) caza f; pesca f (на риболовлі)
зд6бн*ий прикм. 1. con mantequilla, leche, huevos у azúcar; ~е тісто pasta con mantequilla, leche, huevos y azúcar; ~a булка bollo m, ensaimada f, brioche m; 2. (про тіло) rollizo здобути 1. adquirir* vt, conseguir* vt, - друзів ganarse amigos; ~ повагу ganarse el respeto; ~ чию-н. прихильність granjearse el favor de alguien; ~ знання adquirir conocimientos; 2. recibir vt, obtener vt, ~ визнання ser reconocido; - світову славу gozar de fama mundial coger vt, atrapar vt
здбвжений прикм. alargado здбвжоння c alargamiento m здбвжити док., здбвжувати недок. alargar vt, estirar vt
здбгад ч, здогбдка ж conjetura f, suposición f (припущення); sospecha f (підозра); губитися в здогадках perderse en conjeturas здогадбтися adivinar vt, intuir vt; darse cuenta de
здог0дний прикм. hipotético, conjetural, supo- nible
здогбдно присл. supuestamente, conjeturalmente
здогбдуватися недок. див. здогадатися здоїти ordeñar vt (un poco de leche) здбланний прикм. superable здбльник ч aparcero m, arrendador m здбльщина ж aparcería f, arrendamiento con pago en natura
здорбв'ий прикм. 1. sano; robusto (міцний); - організм organismo sano; ~ рум’янець color de sano; бути ~им estar bien (sano), gastar salud; tener (gozar) de buena salud; мати ~ вигляд tener buen aspecto (buena cara); 2. (корисний для здоров’я) sano, saludable, salubre; ~a їжа alimentación sana; ~ клімат clima salubre; 3. (корисний, правильний) sano; -а критика crítica sana; ~a атмосфера atmósfera sana; 4. (великий, дужий) enorme, fuerte; ~ хлопець un muchacho fuerte; будьте (бувайте) -i! ¡qué Ud(s). lo pase(n) bienl (при прощанні); ¡salud! (при чханні)
здоровбнь ч hombre robusto, fortachón m здоровбнний, здоровбцький прикм. 1. (іпро людину) robusto, fortachón, sólido; 2. (про предмет) grandote, grande, enorme здоровйло, здоровбнь ч jayán m здоровісінький прикм. sanóte, sano, fortachón здоровГти, здорбвшати, здоровішати недок. hacerse (ponerse) más fuerte (más robusto), fortalecerse* здброво1 виг. ¡hola!
здброво2 1. присл. sanamente, robustamente (міцно); 2. у знач, присуд, es bueno, es sano здорбв’я c salud f, міцне, слабке ~ salud fuerte, débil; берегти своє ~ cuidar su salud; не берегти свого - abusar de su salud; він пашить ~м rebosa (vende, vierte) salud; за станом ~ por su (estado de) salud; як ваше ~? ¿cómo está Ud.?, ¿cómo le va?; доброго ~! ¡le deseo mucha (buena) salud!; за ваше ~! ¡a su salud!; на ~! ¡bien provecho!; пити за чиє-н. ~ beber a la salud (de); - бажаю, - бажаємо! військ, ¡salud!; почати за ~, а кінчити за упокій comenzar bailando у terminar llorando
здорбжувати недок., здорожйти encarecer* vt, subir el precio здорбжуватися encarecerse* здбхнути 1. (про худобу) morirse*; 2. (про людину) espichar vi, diñarla, estirar la pata здбювати недок. див. здоїти здрбйфити acobardarse здригдння с estremecimiento т, temblor т; tiritón m (від холоду, страху) здригну-тися temblar* vi, estremecerse*, sobresaltarse; contraer* vi (про м’язи); рука (не) -лася la mano (no) tembló; жоден мускул не ~вся по se contrajo ni un músculo; - від жаху estremecerse de horror
здрібнення, здрібнювання c desmenuzamiento m, trituración f, pulverización f здрібнйти desmenuzar vt, triturar vt; pulverizar vt, reducir a polvo
здрібніти 1. (стати дрібним —• величиною) disminuir* vi, achicar vi; 2. hacerse mezquino здрібнювати недок. див. здрібнити здружйти hacer amigos, amigar vt здружйтися entablar amistad, hacerse amigos, amigarse
здрйпати док., здрйпувати недок. quitar arañando (rasguñando); limpiar arañando 3AyeáTH недок. див. здути здуріти atontarse, atolondrarse, perder la chaveta
зд^ру присл. por una tontería, irreflexivamente, a troche y moche; зробити що-н. ~ tener la tontería de hacer algo
зд^ти quitar soplando, soplar vt, llevar vt (про вітер); його наче вітром здуло parece que el viento se lo ha llevado, como si lo hubiera llevado el viento; se esfumó sin dejar (ni) señal здуттй c 1. inflamación f, hinchazón f, - живота flato m, timpanitis f; 2. (цін) inflación f здухвина ч cuadril m 3é6pa ж зоол cebra f 3é6y ч невідм. zebú m Зевс ч міф Zeus m
зейгерув0ння c мет. licuación f, segregación f збк ч preso m; жаргон ~ів jerga de los presos збконбмити economizar vt, poder (saber) economizar
зелбн-ий 1. прикм. verde; ~a фарба pintura verde; яскраво-- verde vivo; світло-- verde claro; темно-- verdinegro; - колір verde m, verdor; - промінь verdegal m; 2. прикм. (з городини) de verdura; verdal (про сорт фруктів); 3. прикм. (юний, недосвідчений) inexperto, bisoño, tierno; арубійко joven imberbe, barbilampiño m; 4. mh. жарг. dólares m pl; billetes de mil pesetas (e Іспанії); рух «-их» movimiento de los verdes; - горошок guisante(s) m (pl), arvejo m; - чай té verde; -і насадження plantaciones de árboles; zona verde; - корм forraje m; - конвеєр С-Г sistema ininterrumpido de producción de forrajes; -e мило jabón desinfectante; -а вулиця luz verde (а); ЗАЛ vía libre; - театр teatro al aire libre, teatro-jardín
зеленГ-ти недок. 1. (ставати зеленим) verdear vi, reverdecer* vi; 2. (виділятися кольором) verdear vi; в очах -є безос. se le enturbia la vista
зеленкувбтий, зеленувбтий прикм. verdoso зеленобкий прикм. de ojos verdes з0лен*ь ж 1. (рослинність) verdura f, потопати в -і inundarse en verdura (en verdor); 2. збірн. (овочі) legumbres f pl, verduras f pl; 3. (зелений колір) verde m; 4. (зелений наліт) verdín m; 5. мін. verdete m (мідна); паризька - verde de París; малахітова - verde malaquita; кобальтова - verde de cobalto зеленйк ч (птах) verderón m зем0льн*ий прикм. de tierra; agrario; -а ділянка parcela de tierra; -а власність propiedad agraria; - фонд fondo agrario; -а реформа reforma agraria
землевлбсник ч propietario de tierras, terrateniente m; estanciero m (великий — Лат. Ам.); великий - latifundista т; дрібний - mínifundista m землеволодіння с propiedad agraria землевпорядний прикм. de reglamentación del régimen de tierras
ЗЄМЛЄК0П ч terraplenador m, desmontista m землекористування c usufructo de la tierra; explotación del suelo; sistema de explotación del suelo
землекорйстув0ч ч usufructuario de la tierra землемір ч agrimensor m, apeador m землепрохбдець ч icm. explorador de tierras, pionero m
землерййка ж зоол. musgaño m, musaraña f землерййн*ий прикм. de excavación; -a машина excavadora f, máquina abrehoyos землерббство c див. хліборобство землерббський прикм. див. хліборобський землесбс ч тех. draga aspirante, draga de succión, bomba de dragado землесбсний прикм. тех.: - снаряд draga de succión
землетрус ч terremoto m, temblor de tierra: seísmo m (cient.)
землеустрій ч reglamentación de régimen de tierras, ordenación de la tierra землечерпдлка ж draga f, excavadora f землечерп0льн-ий прикм.: -і роботи trabajos de dragado
землечерл0ння c dragado m землйстий прикм. 1. terroso; - пісок arena terrosa; 2. (про обличчя) terreo, terroso, terrero земл-й ж tierra f, suelo m, terreno m (ґрунт); -i під зернові культури tierra de sembradura (de pan llevar); неродюча - tierra estéril (magra); ~i громади comunales; орна - tierra arable (laborable), tierra labrantía (de labor, de labranza); цілинні -i tierras vírgenes; рідна - tierra natal;
830
зігнутися
володіти -ями poseer tierras; спать на -і dormir en tierra; лягти на ~ю acostarse en el suelo; зрівняти з ~ею arrasar vi; між небом і ~ею entre el cielo у la tierra; нічийна - військ, tierra de nadie; - обіцяна бібл. tierra prometida (de Promisión); при самій -i a ras de tierra; не втрачаючи ~ю з поля зору (про каботажне плавання) tierra a tierra; бути прив’язаним до -і estar cosido con la tierra; гепнути об ~ю dar en tierra con algo; повалити на ~ю dar en tierra con alguien; віддати -i inhumar vi, enterrar vt; лежати в -i estar comiendo (mascando) tierra; стерти з лиця -i borrar de (a faz de la tierra, hacer desaparecer; у нього - горить під ногами la tierra le quema los pies; дістати з-під -і encontrar en las entrañas de la tierra; sacar de debajo de la tierra; (не)мов з-під землі вирости como si hubiera surgido de la tierra; я був ладен крізь ~ю провалитися quisiera estar a cien pies bajo tierra, quisiera que me tragase la tierra землйк ч paisano m; compatriota m (співвітчизник)i
землян-йй прикм. de tierra, terreo; - вал terraplén m; -і роботи trabajos de terraplenar (de excavación); - горіх cacahuate m, cacahué m; cacahuey m, cacahuete m; maní m (арахіс); mandubí m (Лат. Ам.); -а груша cotufa f, agua- turma f; - черв’як lombriz de tierra землйнка ж cueva f (de vivienda); chabola f, chavola f
земляцтво c 1. (об’єднання земляків) sociedad (asociación) de coterráneos; 2. (належність до однієї місцевості) paisanaje m землйчка ж paisana f, compatriota f земн’йй прикм. 1. terrestre, terrenal; de la tierra; ~a куля globo terrestre (terráqueo); -а вісь eje de la Tierra; -а кора corteza terrestre; - магнетизм magnetismo terrestre; -і блага bienes terrenales; 2. (буденний) ordinario, vulgar; - поклін (уклін) reverencia profunda земнов0днаий зоол. 1. прикм. anfibio; 2. мн.: -і anfibios m pl
земснарйд ч (=землесосний снаряд) draga de succión
збмський прикм. іст. (загальнодержавний) del estado; público; - собор concilio del estado зензубель ч (рубанок) guillame m 36hít ж acmp. cénit m; ó -і слави en el apogeo de la gloria
зенггка ж військ, cañón antiaéreo, antiaéreo m зенітн ий прикм. 1. acmp. cenital; 2. військ, antiaéreo; -а артилерія artillería antiaérea, artillería contra aeronaves зенітник ч військ, servidor de una pieza antiaérea
збнкер ч mex. alisador m зенкерув0ти недок. mex. fresar vt зенківка ж mex. escariador m зенкувйти недок. mex. avellanar vt зернйст-ий прикм. granuloso, granilloso, granoso, granulado; - ґрунт terreno granuloso; -a ікра (кав’яр) caviar granuloso зернйстість ж granulación f, granulosidad f, granularidad f
3épHó c 1. grano m; кава в зернах café en grano; зерна пороху granos de pólvora; 2. збірн. (хліб) Wgo m, granos m pl, cereales m pl (зернові культури); товарне - trigo comerciable; 3. germen m; раціональне - núcleo racional; розумне ~ germen racional; поетичне - principio poético; ~ істини una migaja de verdad; відокремити - від полови apartar el grano de la paja зернобоббвий прикм. бот. leguminoso зерновий 1. прикм. de granos; cerealista, cereal; ~¡ культури cereales m pl; -e господарство hacienda cerealista; -а продукція producción cerealícola; - комбайн cosechadora de cereales; 2. мн.: -i cereales m pl; врожай ~их cosecha de cereales
3epHOApo6ápKa ж с-г descascarilladora de trigo 3epнoзбиpáльний прикм. de recolección de granos
3ернозв6ложувач ч humectador del grano зерноїдний прикм. зоол granívoro зерноочйснйй прикм. limpiador de grano зерноочйщення ж limpieza del grano зерноподГбний прикм. graniforme
зерносуш0рка ж secadora de grano зерносхбвище c silo m, granero m зернофур0ж ч forraje de cereales з0рня, з0рнятко c зм. granito m зерб c невідм. cero m
зет ч (літера латинського алфавіту) zeda f, zeta f
зефГр ч 1. (вітерець) céfiro m; 2. (тканина) céfiro m; 3. {пастила) pasta de frutas, jalea f зефГрний прикм. volátil, de céfiro зефіровий прикм. de céfiro зехель ч літ (форма іспано-арабської поезії) zéjel m
з’0днаний 1. діеприкм. від з’єднати; 2. прикм. (обєднаний) unido, enlazado, juntado, mancomunado; -і сили fuerzas unidas з’єдн0ння c 1. unión f, empalme m, enlace m; ensambladura f (складання, скріплення); паралельне - conexión en paralelo; місце - punto de unión (empalme, conexión); кульове - articulación de rótula esférica; нерознімне - conexión fija; 2. (місце) juntura, f junta f, ensambladura f, 3. (об’єднання, суміщення) unión f; 4. (встановлення зв’язку) comunicación f; 5. військ. gran unidad
3’eAHáTH 1. unir vt, reunir vt, juntar vt; ligar vt, enlazar vt (зв’язати); ensamblar vt (скласти, скріпити); empatar vt (Л. Ам.); - кінці empalmar vt, unir cabos; - проводи unir los hilos; - узами шлюбу unir con (los) lazos matrimoniales; 2. (об’єднати) unir vt, aunar vt, mancomunar vt; - зусилля mancomunar los esfuerzos; 3. (встановити зв’язок) poner en comunicación, enlazar vt, conectar vt
з’єднатися 1. unirse, reunirse, juntarse; ligarse, enlazarse (зв’язатися); -ся шлюбом matrimoniarse, contraer matrimonio; 2. (об’єднатися) unirse, aunarse, mancomunarse; 3. (встановити зв’язок) ponerse en comunicación, enlazarse, conectarse; -ся по телефону enlazarse (conectarse) por teléfono
з'єднувальний прикм. mex. de unión, de conexión; -а гайка tuerca de unión; -а трубка tubo de conexión; -а ланка eslabón de enlace (de cierre) з’0днувати(ся) недок. див. з’єднати(ся) з’0днувач ч conectador т; prolongador m з’єхйдничати tirar una pulla (una indirecta) зж0т-ий, виж0т'ий прикм. (про поле) segado; -і поля campos segados зжбрти devorar vt, zampar vt, jamar vt зживáти недок., зжйти (подолати) eliminar vi; poner fin (а) (покласти край); - недоліки eliminar los defectos; ще не зжитий todavía existente; - себе caer en desuso, anticuarse, ser superado, sobrevivirse, ser (estar) sobrepasado зживáти(cя) недок. див. зжити(ся) зжйти dar mala vida, hacer la vida imposible; - зі світу acabar con uno
зжйтися acostumbrarse (a), familiarizarse (con);
- з думкою familiarizarse con la ¡dea; - з образом (про актора) compenetrarse (identificarse) con la imagen (con el papel) зжбваний, пожбваний прикм. 1. (пом’ятий) ajado, manoseado; 2. (набридлий) trillado, aburrido
зжув0ти док., зжбвувати недок. masticar vi, triturar vi
зжужмити arrugar vt, ajar vt, chafar vi зжужмитися arrugarse, ajarse, chafarse зжужмлений діеприкм. і прикм. arrugado, ajado з-за прийм. de, de detrás; з-за будинку de detrás de la casa; з-за кордону del extranjero; з-за моря de ultramar, de allende el mar; він підвівся
- столу se levantó de la mesa
33áAy присл. detrás, por detrás, de atrás; вид - vista por detrás; напасти - atacar por la(s) espalda(s)
зигз0г ч zigzag m; -ом, -ами en zigzag; робити ~и, йти -ами zigzaguear vi зигзагоподібний прикм. en zigzag зигбта ж біол. cigoto т, zigoto m 3HMá ж invierno m; сніжна - invierno de nieves (nevoso); сувора - invierno riguroso (crudo); стоїть - invierna; узимку і влітку constantemente, en cualquier época del año; скільки літ, скільки зим! ¡hace un siglo que no te veo!; ¡dichosos (los) ojos que te (le) vuelven a ver!
зимГвл-я ж invernada f, invernación f, залишитися на -ю quedarse a invernar зимівнйк ч miembro de una expedición invernal; invernante m
зимівник ч бот. cólquico m зимбв-ий прикм. de invierno, invernal; - день día de invierno; - одяг ropa de invierno; ~e приміщення local de (para) invierno; -а сплячка (тварин) sueño invernal, letargo m, hiberna- ciónf invernación f, -а пора invernada f; -e пасовище invernadero m; inverna f (Перу); - сад invernadero m, invernáculo m зимбвищб c 1. invernada f, 2. (місце) invernadero m
зиморбдок ч (птах) martín pescador, guardarrío m
зимостійкйй прикм. (про рослину) resistente al frío
зимув0ти недок. invernar* vi, pasar el invierno; я йому покажу, де раки зимують le voy a decir cuántas son cinco; le enseñaré lo que es bueno зиск ч ganancia f, beneficio m зібраний 1. діеприкм. від зібрати; 2. прикм. (зосереджений) reconcentrado; atento (уважний) зібраність ж (зосередженість) reconcentración f, atención f (увага) зібр0ння с 1. círculo т; офіцерське - círculo de oficiales; 2. (колекція) colección f; 3. (сукупність текстів): повне - творів obras completas; - законів código m (de leyes); дворянське - nobleza f
3Í6páTH 1. (в одне місце) reunir vt, juntar vt; recoger vt (розсипане); convocar vt (скликати); - квіти, гриби recoger flores, setas; - квіти в букет hacer un ramo de flores; - лінзою проміння hacer converger los rayos con un lente; - певну кількість голосів obtener un número de votos; - раду convocar el consejo; 2. (одержати від різних осіб, з різних місць) recoger vt, - податки recaudar impuestos; - членські внески recoger (cobrar) las cuotas; - гроші а) (на чию-н. користь) hacer una colecta; б) (скластися) pagar a escote; 3. (попризбирувати) reunir vi, coleccionar vt, juntar vt, acumular vt (накопичити); - колекцію reunir una colección, coleccionar vt; - бібліотеку reunir una biblioteca;
4. (машину) montar vt, armar vt, ensamblar vt; 5. (вирядити в дорогу) preparar vt, equipar vt; - речі liar los bártulos; - валізу hacer la maleta; - дітей до школи preparar (arreglar) a los niños para ir a la escuela; 6. (про врожай) recoger vt, recolectar vt, cosechar vt; - (добрий) врожай recoger una (buena) cosecha; 7. (зробити зборки) fruncir vt - в складки plegar* vt 8. (напружити) preparar vt, recoger vt, reunir vt; concentrar vt (зосередити); - останні сили reunir las últimas fuerzas; sacar fuerzas de flaqueza 3í6páTHCfl 1. reunirse, juntarse, congregarse; amontonarse (накопичитися); - усім разом reunirse todo el mundo (todos juntos); - до гурту reunirse Quntarse) en un círculo; зібралося багато народу se reunió mucha gente; 2. (приготуватися) prepararse (para), disponerse* a); estar listo (бути готовим); proponerse* мати намір); - в дорогу prepararse para el viaje; 3. (наготуватися) prepararse, recogerse; concentrarse (зосередитися); - для стрибка prepararse para el salto; - на силах reunir fuerzas, sacar fuerzas de flaqueza; - з думками concentrarse (en sus pensamientos) зів ч 1. анат. faringef; 2. (паща) boca f зів’йлий, зов’йлий прикм. marchito, marchitado, ajado, laclo
зігн0ти (прогнати) echar vt, arrojar vt; expulsar vi (вигнати); espantar vi (сполохати); - муху espantar una mosca
зігнути encorvar vt, combar vt; doblar vt, doblegar vt, plegar* vt (скласти удвоє); doblar hacia abajo (пригнути); inclinar vt (нахилити); agobiar vt (згорбити); - в дугу (кого-н.) meter en cintura (a)
зігнутий 1. діеприкм. від зігнути; 2. прикм. corvo, curvo, corvado, encorvado; doblado; encorvado (згорблений); - лікоть codo doblado; -i коліна rodillas dobladas
зігн^ися encorvarse; doblarse, doblegarse, plegarse* (скластися удвоє); agacharse (при¬
831
зігравйтися
гнутися); inclinarse (нахилитися); ~ в три погибелі acurrucarse, agazaparse зіграв0тися недок. див. зігратися зГграний прикм. armonizado; acoplado; ~ ансамбль un conjunto armonizado (acoplado) зГграність ж armonía f (deljuego; interpretación, etc.); labor de conjunto, conjunción f зігранка ж ensayo m (de la orquesta) зігр0ти 1. jugar* vt, - партію в шахи jugar una partida de ajedrez; ~ пішаком, конем poner en juego un peón, un caballo; - внічию empatar vt, hacer tablas (у шахах, шашках); 2. (виконати) tocar vt, tañer* vt (на музичному інструменті); representar vt, interpretar vt (на сцені); - на роялі tocar el piano; ~ роль interpretar el papel; ~ п’єсу representar una obra; 3. (використати у своїх цілях) sacar partido (de); ~ на чиїй-н. відвертості sacar partido de la franqueza de alguien; ~ кому-н. на руку hacerle a alguien el juego, hacerle a alguien el caldo gordo; - комедію hacer una comedia
.зігр0тися (про акторів, спортсменів) comprenderse bien, armonizar vi |зігрів0льний прикм. calentador; ~ компрес I compresa (calentadora) зігрів0ння c (re)calentamiento m зігрів0ти(ся) недок. див. зігріти(ся) зігріти 1. calentar* vt, recalentar* vt; 2. reconfortar vt, animar vt; consolar* vt (утішити); ~ся calentarse*, entrar en calor зіжм0каний прикм. (пом’ятий) arrugado зійтй 1. (вниз) bajar vi, vt, descender* vi; apearse (на землю); ~ сходами bajar (por) la escalera; ~ з коня apearse del caballo; 2. caer* vi (sobre); ніч зійшла на землю la noche ya había caído sobre la tierra; 3. (вийти на зупинці) bajar vi, apearse; ~ з трамваю, з потяга bajar del tranvía, del tren; ~ з корабля desembarcar vi; 4. (відійти осторонь, зіскочити) quitarse, retirarse, apartarse; - з дороги apartarse del camino; ~ з рейок descarrilar vi, descarrillarse; ~ з дистанції спорт, retirarse de (abandonar) ia carrera; 5. (зникнути) retirarse, irse*; pelarse (про шкіру, фарбу); desaparecer* vi (про усмішку); сніг зійшов la nieve se derritió; 6. (минутися щасливо) pasar vi; усе зійшло якнайкраще todo salió а pedir de boca, todo resultó a las mil maravillas; зійде! {pasará!; і так зійде!, зійде й так! {así estará bien!; 7. (за кого-н. іншого) pasar vi (por); - зі сцени retirarse de la escena (de las tablas); ~ з небес на землю bajar del cielo a la tierra; ~ в могилу bajar a la tumba; ~ нанівець (на нінащо) а) (зникнути) apagarse, desaparecer* w; б) (втратити значення) reducirse а lanada; ~ з розуму volverse loco, perder eljuicio; це зійшло йому з рук de buena se ha librado, quedó impune
зійтйся 1. (перестрітися) encontrarse*; 2. (діткнутися) encontrarse*; llegar vi (про поли одягу); - в одну лінію encontrarse en (formar) una línea; ~ в одній точці cruzarse en un mismo punto; пояс не зійшовся el cinturón no me llegaba; 3. (зібратися) reunirse, juntarse; 4. (зустрітися для змагання) encontrarse* (para pelear); batirse, pelearse (зітнутися); ~ на ринзі спорт, pelear (luchar) en el ring (cuadrilátero); 5. (зблизитися з ким-н.) estrecharse, encariñarse; estar muy metido (con) (здружитися); liarse (злюбитися); 6. (погодитися) entenderse*; - на чому-н. ponerse de acuerdo (quedar, convenir) en algo; - в думках, в уподобаннях coincidir en las ideas, en los gustos; - характерами llevarse (entenderse) bien; не ~ в ціні no convenir por el precio; 7. (збігтися) coincidir vi, estar de acuerdo, cuadrar vi (con); рахунки не зійшлися las cuentas no coinciden (no están de acuerdo, no cuadran); покази лічильників зійшлися las indicaciones (lecturas, marcaciones) en los contadores están de acuerdo; світ не клином зійшовся aquí no termina el mundo; ancha es Castilla; Lisardo, en el mundo hay más
зілля c 1. (трава, рослина) hierba f, 2. (настій) veneno m; любовне (приворотне) ~ filtro amoroso; 3. (горілка) aguardiente m; brebaje m зім’йти 1. (зжужмити) arrugar vt, ajar vt, chafar vt; ~ одяг arrugar el vestido; - постіль arrugar la
ropa de la cama, sobar la cama; 2. (притоптати — про рослини) hollar*vt, aplastar vt, pisotear vt; 3. (збити з ніг) atrepellar vt; 4. (зламати опір) arrollar vt; destrozar vt зім’йтися 1. arrugarse, ajarse, chafarse; 2. (про рослини) hollarse, aplastarse зім’йт-ий 1. діеприкм. від зім’яти; 2. прикм. arrugado; ~а подушка almohada arrugada; 3. прикм. (про рослини) hollado, aplastado; ~а трава hierba hollada (aplastada) зімкнути cerrar*vt; empalmar vt (з’єднати кінцями); apretar* vt (стиснути); ~ кільця ланцюга apretar los eslabones de una cadena; ~ ряди cerrar (las) filas; -ся cerrarse*; empalmarse; apretarse*
зГмкнутий, зімкнений прикм. cerrado зІмлровізув0ти improvisar vt зінйЦ'Я ж pupila f, niña del ojo; берегти як ~ю ока guardar como a las niñas de sus (los) ojos зінйчний прикм. анат. pupilar зіпріти, зопріти pudrirse зіпсбваний 1. діеприкм. від зіпсувати; 2. прикм. estropeado, deteriorado; viciado (про повітря); averiado (про механізм); со зіпсбваність ж corrupción f, depravación f зіпсувйти echar a perder, estropear vt, deteriorar vt; dañar vt (тж. здоров’я); corromper vt, depravar vt (смак); - настрій estropear el estado de espíritu; - стосунки estropear (deteriorar) las relaciones; - багато крові кому-н. hacer perder muchos nervios a alguien зіпсувйтися echarse a perder, estropearse, deteriorarse; dañarse (про здоров’я); corromperse, depravarse (морально) зіпертий прикм. (розбещений) corrompido, depravado, perverso; - до самих кісток depravado hasta la médula (de los huesos) зіпсутість ж perversión f зір ч vista f, visión f, орган зору órgano de la vista; слабий - vista débil; гострий - vista aguda (de águila, de lince); напружувати - aguzar la vista; втратити - perder la vista; мати добрий - tener buena vista, tener vista sutil; точка зору punto de vista; з точки зору, під кутом зору desde el punto de vista (de); desde el ángulo de mira; поле зору campo visual; у полі зору en la esfera (de); випасти з поля зору perder de vista; перебувати в полі зору estar a la vista зірвйти 1. (рослину) arrancar vt, coger vt, recoger vt; - квітку, яблуко coger una flor, una manzana; 2. llevar vt (вітром, течією); 3. (зіпсувати, пошкодити) estropear vt, deteriorar vt, destruir* vt; - різь forzar la rosca; 4. (провалити) frustrar vt, hacer fracasar, hundir vt; - ворожі плани frustrar (barajar) los planes del enemigo;
- переговори hundir (torpedear) las negociaciones; - заняття suspender las clases; - мітинг reventar un mitin; - змову desarticular un complot; 5. (увірвати) arrancar vt, sacar vt; - куш sacar tajada, ganar un dineral; - з місця (з роботи) sacar(arrancar) de un lugar (del trabajo); - маску з кого-н. desenmascarar a alguien; - оплески cosechar (los) aplausos; - голос romper (perder) la voz; - банк deshancar vt,
- завісу (покрив) levantar la cortina, alzar el velo зірв0тися 1. (відірватися) desprenderse; desengancharse (з гачка); - з ланцюга desprenderse de la cadena;2. (упасти) caer* vi; - з риштовання, з даху caer del andamio, del tejado; 3. (втратити витримку) desatarse, soltarse*; 4. (про слово) escaparse; - з язика irse la lengua; 5. (зіпсуватися — про різь) estropearse,forzarse; 6. (не вдатися) fracasar vi, malograrse, fallar vi; - з місця salir a escape
зірк-йй прикм. penetrante, agudo; présbita (далекозорий); -і очі ojos de lince зірка ж estrella f, полярна - estrella polar; провідна - estrella polar; нерухома, падуча - estrella fija, fugaz; ~ першої величини estrella de primera magnitud; п'ятикутна - estrella de cinco puntas; орден Червоної Зірки Orden de la Estrella Roja; морська - зоол. estrella de mar, asteria f, - екрану estrella de cine; подвійна - estrella doble (binaria); карликова - estrella enana; блукаюча - estrella errante (errática); перемінна - estrella temporaria (nova) зіркість ж vista aguda, buena vista
зірко присл. vigilantemente; con atención, atentamente
зіркоподібний прикм. estrellado, en (de) forma de estrella, esteliforme
зірочка ж 1. estrellita f, 2. полігр. asterisco m; 3. mex. rueda catalina, rueda de estrella зірч0сто прикм.: - прапор la bandera de barras y estrellas
зіскйкувати недок. див. зіскочити зіскоблйти quitar raspando, raspar vt, raer* vt; мед. legrar vt
зіскбблювати недок. див. зіскоблити зісковзнути 1. deslizarse, resbalarse; 2. (ковзаючи впасти) caer de un resbalón, esborregar vi зіскбвзування c desliz m, deslizamiento m, resbalón m
зіскбвзувати недок. див. зісковзнути зіскбк ч спорт, salto m зіскбчити 1. (сплигнути) saltar vi (de); bajar vi (de un salto); - з трамваю saltar (arrojarse) del tranvía; - з коня saltar del caballo; 2. (підхопитися) levantarse (de un salto); - з ліжка saltar (levantarse) de la cama; 3. (упасти, зірватися) saltar vi, desprenderse; - з завіс (про двері) salir (saltar) de suz goznes
зіскрібйти недок., зіскребтй quitar raspando, raspar vt, raer* vt
зістйвити confrontar vt, comparar vt зістйвлення c confrontación f, comparación f зіставлйти нддок. див. зіставити зістйрити envejecer* vt, hacer viejo зіст0ритися 1. envejecerse; 2. (стати непридатним) hacerse viejo зістриг0ти недок., зістрйгти cortar vt, pelar vt;
- волосся cortar el pelo зіструг0ти cepillar vt зістругувати недок. див. зістругати зіткати tejer vt
зіткнення с 1. colisión f, encontronazo m; choque m (потягів, автомобілів); 2. conflicto m, colisión f, choque m; - інтересів colisión de intereses
зіткнутися однораз. до стикатися зітхйти недок. 1. dar suspiros, suspirar vi; 2. (сумувати) suspirar vi (por) зітхнути до зітхати; - вільно quitarse un peso de encima; respirar con aiivio (libremente) зіщулити encoger vt, arrugar vt; -ся encogerse, acurrucarse
згїд0ти недок. див. з’їсти згїждж0ти(ся) недок. див. з’їхати (ся) з’їзд ч 1. (збори) congreso т; партійний - Congreso del Partido; делегат -у delegado al congreso; учасник -y congresista т; congresal m (Я. Ам.); черговий, надзвичайний - congreso ordinario, extraordinario; відкриття, закриття -у inauguración, clausura del congreso; порядок денний -у orden del día (agenda) del congreso; виступати на -i intervenir en el congreso; 2. (прибуття — гостей) llegada f з’їздівський прикм. de(l) congreso; congresual з’їсти 1. comer vt, tragar vt (проковтнути); 2. roer* vt (про гризунів); apolillar vt (про міль); 3. (роз'їсти) roer* vt (про іржу); corroer* vt (про кислоту); 4. comer vt (докорами); 5. (стерпіти — образу) tragar vt; - пілюлю tragar la pildora; 6. (стерти — зуби) gastar comiendo; зуби - на чому-н. ser toro corrido; пуд солі - з ким-н. pasar mucho juntos, haber pasado juntos muchas peripecias
з’їхати 1. (згори) bajar vi; - з гірки resbalar por la pendiente (la cuesta); 2. (звернути) desviarse;
- з дороги desviarse (apartarse) del camino; 3. (з квартири) mudar vt (de), mudarse (a); 4. (сповзти) deslizar vi, resbalar vi; - набік ladearse; 5. (непомітно перейти — у розмові) desviarse
з’їхатися 1. (зустрітися) tropezar* vi (con) (por el camino); 2. (зібратися) reunirse, juntarse; haberse reunido (juntado) (muchos) зйбмк-а ж 1. levantaviento m; - місцевості levantamiento del terreno; окомірна - levantamiento a ojo; землемірна - (межування) agrimensuraf; 2. фото, toma f, кіно rodaje m; ~ фільму rodaje de una película; натурні ~и rodaje al aire libre; робити -y rodar* vt (una película)
832
злоякісний
злавірувати мор. bordear vi, dar bordadas; 2. maniobrar vi
зл0год-а ж (згода, мир) acuerdo m, armonía f, бути, жити у Ч (з ким-н.) llevarse bien злйгоджен'Ий прикм. armonizado; (bien) coordinado, (bien) organizado; conjuntado; ~a робота trabajo bien organizado; ~ спів canto armonioso
злáгoджeнicть ж armonía f, (buena) coordinación, (buena) organización; juego de conjunto зл0годжено присл. 1. de común acuerdo, en armonía, de consuno; діяти - obrar de común acuerdo; 2. en buena armonía, pacíficamente; співати ~ cantar armoniosamente зл0зити недок. див. злізти злаки мн. бот. cereales m pl, gramíneas f pl; хлібні ~ cereales m pl
зл0ков'ИЙ прикм. бот.: Ч рослини gramíneas f pl, cereales m pl
злам, злом ч 1. (дія) demolición f, derribo m; іти на ~ estar para demoler; 2. (місце) rotura f, quebradura f, fractura f
зл0маний 1. діеприкм. від зламати; 2. прикм. (ламаний) roto, quebrantado, quebrado; 3. прикм. deformado, estropeado злaмáти 1. romper* vt, quebrar* vt, quebrantar vt; fracturar vt (руку, ногу); 2. (знести, звалити) demoler vt, derribar vt; 3. див. зламати 2; ~ зуби на чому-н. romperse los dientes en algo; ~ лід romper el hielo; язика зламаєш es un rompelenguas ■
зламйтися 1. romperse*, quebrarse*, quebrantarse; 2. (ослабнути) quebrantarse зл0мник ч efractor m; revientapisos m; escalador m (жарг.)
зл0мування c fractura f, forzamiento m; descerrajadla f
зл0мувати недок. див. зламати златоуст ч pico de oro; crisóstomo m зле присл. con rabia, con enfado, con malicia; ~ пожартувати над ким-н. jugar una mala pasada a alguien
зл0гка присл. ligeramente, suavemente; un poco (трохи); apenas, casi (ледь-ледь); de paso (мимохідь); ~ вдарити golpear ligeramente; торкнутися чого-н. ~ tocar algo ligeramente злежатися док., злбжуватися недок. apelmazarse, comprimirse, estar comprimido (a fuerza de estar mucho tiempo en un lugar); estar arrugado (зім’ятися)
злетіти 1. (вниз) bajar volando; 2. (відлетіти) volar* vi, alzar el vuelo; метелик ~в з квітки la mariposa abandonó la flor; 3. desaparecer* vi; 4. (швидко спуститися) bajar en volandas; üajar a las volandas (Л. Am.); precipitarse, caer* vi, rodar* vi (впасти); 5. (втратити місце, посаду) ser destituido, perder el cargo (el empleo); 6. (з уст, з язика) escaparse, salir* vi злетГтися 1. llegar volando (de todas partes); 2. (зібратися) acudir en volandas, reunirse злив ч vertimiento m
злйва ж aguacero m, chaparrón m, chubasco m; chapetón m (Л. Am.)
3flHBáTH(cfl) недок. див. злити(ся) зливнйк ч (пристрій) vertedero m злйвовий прикм. de chubasco, de chaparrón, de aguacero
злйв'ок ч lingote m, barra f, золото у ~ках oro en barras (en lingotes)
злиптися (зв’язатися) enredarse, liarse (con) злигбдні мн. desgracias f pl, penas f pl, desdichas f pl; зазнати багато ~в pasar muchas desgracias
злигбдній прикм. desastroso, calamitoso ЗЛИД0ННИЙ прикм. pobre, indigente, miserable злйдні мн. збірн. miserables m pl, pobrería f, pobretería f
зл-ий прикм. 1. malo, ruin; perverso, dañino (що чинить зло); ~a дитина mal engendro; ~a людина persona mala; persona perversa; ~ замір mala intención; зла воля mala voluntad злиз0-ти 1. lamer vt, haber lamido; 2. (про вогонь) devorar vt; як корова язиком ~ла se deshizo como la sal en el agua, desapareció como por encanto злизнути однораз. до злизати злйзувати недок. див. злизати
злинйти 1. (про барви) desteñirse*; perder el color (про тканину); 2. жарг. najarse, salir de naja; ~ з уроку filmarse la clase
злип0тися недок., злйпнутися 1. pegarse; 2. (про очі) cerrarse*; у мене очі злипаються se me cierran los ojos
злйти 1. verter* vt, echar vt (вилити, відлити); mezclar vt (змішати); 2. fundir vt; 3. reunir vt, juntar vt; fusionar vt (організації) злйтися 1. (про річки) confluir* vi; 2. reunirse, juntarse; fusionarse (про організації); 3. (змішатися) mezclarse; ~ся з фоном mezclarse con el fondo
злиттй c 1. (річок)confluencia f, 2. unión //fusión f (організацій); 3. (місце злиття) confluente m, confluencia f
зліз0ти недок. див. злізти злґзти 1. (спуститися) bajar vi, descender* vi; deslizar vt (зісковзнути); ~ з дерева, з даху bajar del árbol, del tejado; 2. (вийти на зупинці) bajar vi, apearse; ~ з потяга, з трамваю bajar (apearse) del tren, del tranvía; 3. (відпасти, відвалитися) quitarse, pelarse зліпйти 1. (виліпити) modelar vt, esculpir vt; 2. (склеїти) pegar vt; 3. (нашвидку з’єднати) hacer chapuceramente, chafallar vt, frangollar vt зліпйтися (склеїтися) pegarse злГпок ч molde m, copia f злГсн'ИЙ прикм. 1. malévolo; - замір pensamiento malévolo; 2. premeditado; fraudulento (про банкрута); ~ неплатник moroso contumaz (incorregible); - порушник дисципліни infractor premeditado de la disciplina; ~e банкрутство quiebra fraudulenta
злГсність ж 1. malevolencia f, 2. (недобросовісність) premeditación f злісно присл. (недобросовісно) con premeditación, premeditadamente злість ж malicia f, maldad f, cólera f (гнів); furia f (лють); говорити зі ~ю hablar coléricamente; мене ~ бере me da rabia зліт ч 1. asamblea f, concentración f, reunión f, congregación f; encuentro m (зустріч); 2. vuelo m; ae. despegue m; - фантазії vuelo de la
1. volar* vi (y volver); efectuar un vuelo (de ida y vuelta); 2. (швидко збігати, зУздити) correr a buscar (y volver); ir en volandas (en volanderas)
злМти2 недок. див. злетіти зл№тися 1. див. злетітися; ~ся як мухи на мед. acudir como las moscas a la miel; 2. AB (про льотчиків) acostumbrarse uno a otro (la tripulación de un avión)
злітн'ий прикм. ae. de despegue; ~a смуга pista de despegue злішати недок. irritarse
зло c mal m; боротися зі злом luchar contra el mal; платити ~м за добро pagar el bien con el mal; бажати зла (кому-н.) desear un mal (a); заподіяти ~ hacer daño (mal); знищити ~ в корені extirpar el mal de raíz; зірвати ~ descargar la rabia (sobre); уживати на ~ (що-н.) abusar (de); з двох зол вибирати менше del mal, el menor; мене ~ бере me da rabia; зі зла de cólera, de rabia; на ~ (кому-н.) para hacer rabiar (a)
злбб а ж maldad t, cólera f, rabia f (гнів); animosidad f (ворожість); затаїти ~y guardar rencor (а); маючи ~y por rencor, de rabia; ~ дня cuestión de actualidad, sensación del día злббн'ий, злісний прикм. malo, maligno; rabioso; ~ погляд mirada maligna; ~a людина persona mala; ~ ворог enemigo rabioso злббність, злісність ж maldad f, ruindad f, malignidad f
злббно, злісно присл. con maldad злобод0нн-ий прикм. actual, de actualidad; ~e питання cuestión de actualidad (del día), problema de rabiosa (palpitante) actualidad злобод0нність ж actualidad f злобув0ти недок. guardar rencor; estar furioso злoвживáння c abuso m; prevaricación f (службове); ~ владою abuso de(l) poder злoвживáти недок. див. зловжити зловжйти abusar vi (de); cometer abusos (con); ~ довірою abusar de la confianza
fantasía
злИЗти1
зловити 1. (перехопити) coger vt, atrapar vt; ~ погляд sorprender (cazar) la mirada; 2. (помітити) darse cuenta, captar vt, notar vt; 3. (спіймати на чому-н.) cazar vt,sorprender vt зловісн-ий прикм. siniestro, funesto, de mal agüero; ~a ознака síntoma funesto; ~a тиша silencio siniestro; ~ голос voz siniestra; Ч перспективи perspectivas tenebrosas (tétricas) зловмйсний прикм. malintencionado; criminal (злочинний)
зловмйсник ч malhechor m зловорожий прикм. malévolo, malevolente; bilioso (жовчний)
зловорбжість ж malignidad f, virulencia f (злостивість)
зловр4дний прикм. malsano, maléfico, nocivo зловрбдність ж maleficencia f, nocividad f зловтГха ж alegría maliciosa, goce maligno зловтіи^тися недок. gozar del mal de otro, alegrarse de la desgracia de otro зловтішний прикм. de alegría maliciosa (maligna); ~a усмішка sonrisa malévola; ~e почуття sentimiento de alegría maligna зловтГшно присл. con alegría maliciosa зловчйтися ingeniarse, amañarse, darse maña злбдій ч ladrón m; caco m, afanador m (досвідчений); дрібний ~ ratero m, rateruelo m; кишеньковий ~ carterista m, chorizo m; на злодієві шапка горить = quien se pica, ajos come, el que tiene sama se rasca злбдійка ж ladrona f
злодійкувйтий прикм. 1. astuto, bribón, picaro; 2. (скрадливий) furtivo
злодійськ-ий прикм. de ladrón, ladronesco; ~ жаргон gemianía f, jerga f, ~e кубло ladronera f, cueva de ladrones
злодюжка ч, ж rateruelo m, ladroncillo m, ladronzuelo m
злом ч 1. ruptura f, rotura f, mex. fractura f; 2. (закрут) viraje m; 3. aberración f; душевний ~ aberración moral
зломйти 1. (зламати) romper* vt, ~ гілку quebrar una rama; 2. romper* vt, derrotar vt, doblar vt (здолати); aplastar vt (подавити; позбавити влади, впливу); destruir* vt, doblegar vt (волю); ~ опір romper la resistencia; хвороба ~ла його la enfermedad le dejó destrozado; дідько ногу зломить parece un cajón de sastre зломйтися 1. (зламатися) romperse*; 2. romperse*, doblarse, doblegarse, quebrantarse злс^м’ятний прикм. rencoroso, vengativo злсн^м’ятніст-ь ж carácter rencoroso, espíritu vengativo; відзначатися ~ю distinguirse por su carácter vengativo
злостйвець ч persona malévola, bilioso m; detractor m (наклепник); zoilo m (прискіпливий критик)
злостйтися недок. encolerizarse, sentir rabia злоти ч (грошова одиниця) zloty m злбто c див. золото
злбчин ч delito т, crimen т; державний ~ delito de alta traición, delito de lesa patria; карний ~ delito común; тяжкий ~ delito consumado (grave); умисний - delito intencional; вчинити ~ cometer el delito (el crimen); - протни людства crimen de lesa humanidad; службовий ~ prevaricación f, склад ~y юр. cuerpo del delito; на місці ~y en flagrante (delito), in fraganti; con las manos en la masa (fam.) злочйнець ч delincuente m, criminal m; malhechor m (зловмисник); державний ~ delincuente de Estado; воєнний ~ criminal de guerra; кримінальний ~ delincuente m, criminal m злочйнний прикм. delictivo, delictuoso; criminal, culpable
злочйнн-ість ж delincuencia f, criminalidad f (винуватість); організована ~ el crimen organizado; дитяча ~ la delincuencia infantil; зменшення ~ості disminución de la criminalidad злочйнно присл. de un modo delictivo, de una manera delictuosa, criminalmente злоід^сний прикм. (нещасливий) aciago, desdichado, nefasto, funesto; malhadado, desgraciado
злойкісн'ий прикм. maligno, pernicioso; ~e недокрів'я anemia perniciosa; ~a пухлина tumor maligno
833
ЗЛОЯКІСНІСТЬ
злоякісність ж malignidad f % злукйвити usar de astucias, picardear vi злупйти 1. (ішкурку, шкуринку) descortezar vt, descascarar vt; 2. (велику суму грошей) desollar vivo
злупйтися (про шкіру) despellejarse злучйти ітварин) acoplar vt, aparear vt злучйтися acoplarse, aparearse злучка ж acoplamiento т, cubrición f, monta f злучний прикм. de acoplamiento, de monta; ~ пункт acaballadero m, monta f злюка ч / ж malo m, rabioso m злючий, зліЬщий прикм. furioso, rabioso зляг0ння c cópula ft ayuntamiento m, coito m злягЯтися недок. copularse злягтй (в ліжко) caer en cama злйканий діеприкм. і прикм. asustado, amedrentado; espantado (розгублений) злЯкано присл. con susto; con espanto (розгублено)
злякйти asustar vt, amedrentar vt, espantar vt .злякЯтися asustarse, amedrentarse, espantarse змагання c 1. emulación f, учасник ~ participante en (de) la emulación; викликати на ~ I llamar (desafiar) a una emulación; 2. мн.: спорт. competiciones f pl, pruebas deportivas; campeonato m; torneo m (турнір)', - на кубок competiciones de (la) copa; відбіркові ~ eliminatorias f pl; ~ з плавання competiciones de natación змагЯтися недок. 1. competir* vi, concurrir vi', ~ y дотепності competir en ingenio; 2. спорт, tomar parte en las competiciones, disputarse змЯзати 1. див. змастити;; 2. (стерти, розмазати) borrar vt, 3. (фотознімок) mover* vt змйзатися 1. borrarse; 2. (про фотознімок) moverse*
змЯзувати(ся) недок. див. змазати(ся) змайструвЯти fabricar vt, hacer* vt, confeccionar vt
змйлку, змЯлечку присл. desde niño змалювйти док., змальбвувати недок. caracterizar vt, describir* vt (описати)', ~ становище describir la situación
зманеврув0ти maniobrar vt, влада вирішила ~ las autoridades decidieron recurrir a las maniobras
змЯнювати недок., зманйти sonsacar vt (переманювати); tentar* vt (спокушати) змарніли sumirse, adelgazar vi, alfeñicarse; вона ~ла на виду (на лиці) su сага se acecinó; sus carríllos se sumieron (щоки запали) змарнув0ти prodigar vt, disipar vt, malgastar vt змастйти (чим-н.) untar vt (con); engrasar vt (con) (жиром); aceitar vt (олією); mex. lubricar vt (con), lubrificar vt (con); - йодом untar con yodo змах ч braceo m (руки); brazada f (плавця); aletada f (крил); одним ~ом de un solo golpe змахнути hacer caer; quitar vt (скинути); echar vt (відігнати — мух); ~ пил quitar el polvo; ~ сльозу secarse una lágrima змЯхувати недок., змахнути agitar vt (ias alas, ios brazos); bracear vi (рукою); batir vt, aletear vi, alear vi (крилами)
3MáiqeHHfl, змЯщування c (дія) aceitado m (олією); mex. lubricación f, lubrificación f змЯщувати недок. див. змастити змЯншений, змйншувальний прикм. грам diminutivo
змбншення с disminución f, reducción f, decrecimiento m, mengua f, поступове ~ degresión f змбншити disminuir* vt, reducir* vt; achicar vt (e об’ємі); atenuar vt, aminorar vt (біль); achiquitar vt (Л. Am.)
змбншитися disminuirse*, reducirse*; achicarse (e об’єм/); atenuarse, aminorarse (про біль) зм0ншуване c мат. minuendo m зм0ншувати(ся) недок. див. зменшити(ся) змерзЯтися недок., змбрзнутися 1. pegarse, quedar adherido (al helarse); 2. (тверднути від холоду) congelarse
зместй 1. quitar vt (barriendo); - кризти зі столу quitar las migajas de la mesa; - пил з чого-н. quitar el polvo de algo; 2. (в одне місце) amontonar vt (barriendo); ~ зерно на купу amontonar el grano; ~ з лиця землі borrar de la faz de la tierra
зметЯти hilvanar vt, ~ на живу нитку hilvanar vt
змив ч геол. derrubio т, erosión f змивЯти(ся) недок. див. змити(ся) змигну ти І однораз.: оком не ~ no pestañear; не ~вши оком sin pestañear змйлений прикм. (про коня) cubierto de espuma, enjabonado
змилити (про коня) hacer cubrirse de espuma змилйти gastar enjabonando змйлитися (олошади) enjabonarse, cubrirse de espuma
змйл'ок ч 1. concha de jabón; 2. мн.: ~ки jabonaduras f pl
змилосбрдитися mostrarse misericordioso; perdonar vt (простити) змйлювати недок., змйлити gastar vt (eljabón) змйлюватися gastarse (el jabón) змйршавілий прикм. 1. achacoso, enfermizo (кволий); débil, endeble (слабий); 2. (миршавий) decaído, venido a menos, arruinado змйршавіти 1. ponerse endeble, debilitarse (ослабнути); 2. decaer* vi, venir (ir) a menos змйти 1. lavar vt, quitar vt (пляму); - ганьбу lavar la deshonra; 2. (знести —- хвилею) llevarse змйтися (при митті) quitarse змйчка ж 1. mex. empalme т, acopladura f, 2. (контакт, спілка) alianza f; ~ міста з селом alianza (fusión) de la ciudad con el campo змієвйдний прикм. serpentino, serpenteado; sinuoso (звивистий); serpentiforme змієїд ч зоол. serpentario m змієнбсець ч астр. (сузір’я) serpentario m змієнЯ c serpezuela f змієподібний прикм. див. змієвидний зміїний прикм. 1. de serpiente; serpentino; -а отрута veneno de serpiente; ~e жало lengua de serpiente (viperina); 2. vípera, viperino; -a усмішка sonrisa viperina; -а мудрість sabiduría sutil, sabihondez f
зміїстий, ЗМІЯСТИЙ прикм. serpentino зміїтися недок. (звиватися) serpentear vi змій ч 1. міф. dragón т; 2. (паперовий) cometa f, volantín m (Лат. Ам.); запустити змія lanzar una cometa; 3. (змія) culebra f, serpiente f, 4. рел. (спокусник) serpiente f змійка ж 1. зм. culebrilla f, 2. с-г. limpiadora y seleccionadora de grano; 3. ae. serpentina f, 4. спорт, telemark m
змійковий прикм.: ~ аеростат aeróstato de forma alargada
змійовйк ч 1. mex. serpentín m; 2. мін. serpentina f
зміна ж 1. (дія) cambio m, mudamiento m, mudanza f, sustitución f, reemplazo m (заміна); військ, relevo m; alternación f, alternativa f (чергування); - вражень cambio de impresiones; - варти (сторожі) relevo de centinelas; - кадрів кіно cadencia de imágenes; ~ влади la alternancia en el poder; прийти на ~y кому-н., чому- н. sustituir a alguien, algo; 2. (на заводі) turno т, tanda f, денна, нічна ~ turno de día, de noche; працювати у дві ~и trabajar en dos turnos; 3. (молоде покоління) joven generación; sucesores m pl; 4. (білизни) muda f, на ~y en lugar de, en vez de
змінйти cambiar vt, mudar vt; modificar vt (частково); variar vt, alterar vt (видозмінювати); ~ напрям cambiar la dirección; ~ перебіг подій cambiar el curso de los acontecimientos; ~ законопроект introducir enmiendas a un proyecto de ley
змінйтися cambiar vi, mudar vi; modificarse (частково); variar vi (видозмінитися); ~ся на краще cambiar para bien, mejorar vi; ~ на гірше cambiar para mal, empeorar vi; ~ на виду cambiar de color de semblante, mudar de cara (de semblante)
змГнн-ий прикм. 1. mex. recambiable, amovible (зйомний); de recambio, de repuesto (запасний); ~ насос bomba de repuesto (de reserva); ~a секція unidad intercambiable; 2. (пов’язаний зі змінною працею) de tumo; ~a праця trabajo por tumos; ~a бригада equipo de tumo, tanda de obreros; - інженер ingeniero de Іитож 3. variable, cambiable; ~ капітал ек. capital variable; ~a величина мат. cantidad variable, variable f, - струм ел. corriente alterna; ~¡ частини мови грам, partes variables de la oración
змГнник ч compañera de tumo змГнність ж variabilidad f, cambiabilidad f, mutabilidad f
змГнюванІсть ж 1. (деталей) amovibilidad f, remoción f, permutabilidad f, 2. (працівників) revocabilídad f
змінюватися) недок. див. змінитися) змінйти 1. (обміняти) cambiar vt, trocar* vt, sustituir* vt; 2. (віддати перевагу, проміняти) permutar vt, cambiar vt; -ся (обмінятися) cambiar vt, trocar* vt, sustituir* vt змірЯти medir* vt, ~ температуру tomar la temperatura (la fiebre); - поглядом (очима) medir conla mirada; - поглядом з голови до ніг mirar de pies a cabeza (de arriba abajo) змірЯтися medirse* (про зріст; сили) зміст ч 1. (книжки) contenido т, asunto т; índice m, sumario m (оглав); короткий - resumen m, compendio m; - доповіді contenido del informe; - розмови el contenido (el asunto) de la conversación; - листа el contenido de una (de la) carta; позбавлений -y huero de contenido; 2. (сутність) contenido m, materia f, substancia t, fondo m; форма i - la forma y el contenido змістйти 1. (зрушити) trasladar vt, desplazar vt; 2. (з посади) destituir* vt змістйтися trasladarse, desplazarse змістов-йй прикм. de sentido; semántico; -i відтінки слова matices semánticos de la palabra зміст6вн*ий прикм. lleno de (rico en) contenido, enjundioso; interesante; substancial, substancioso (суттєвий); -а книжка libro interesante змістбвність ж riqueza de contenido, carácter enjundioso
змістбвно присл. de una manera enjundiosa, con riqueza de contenido змітЯти недок. див. змести зміцнений прикм. fortificado, reforzado зміцнення с afirmación f, reforzamiento т; consolidación f
зміцнйти 1. afirmar vt, reforzar* vt, asegurar vt; 2. (здоров’я, нерви) fortaltcer* vt зміцнйтися afirmarse, reforzarse*, asegurarse; fortalezerse*
зміцніти coger (cobrar) fuerza(s), fortalecerse*, tomar pie; rehacerse*, recobrar sus fuerzas (після хвороби)
зміцнювальний прикм. мед.: - засіб reconstituyente т, tónico m зміцнювати(ся) недок. див. зміцнити(ся) змішан|ий 1. діеприкм. від змішати; 2. прикм. mezclado, mixturado; cruzado (схрещений — про худобу); 3. прикм. (різнорідний) mixto, compuesto; - ліс bosque mixto; ~е число мат. número mixto
змішЯти 1. (для одержання суміші) mezclar vt, mixturar vt, entreverar vt; - фарби mezclar los colores; 2. (перемішати) desordenar vt; enredar vt, confundir vi (заплутати); desbaratar vt (лави противника); ~ карти (плани) bara- jar(confundir) las cartas (los planes); 3. (переплутати) confundir vt, - два поняття confundir dos conceptos; - з гряззю (з болотом) (кого-н.) tirar por el barro, enlodar vt змішатися 1. (утворити суміш) mezclarse, mixturarse, entreverarse; - з натовпом mezclarse entre la multitud; 2. (сплутатися) confundirse змішувальн-ий прикм. спец, mezclador, de mezcla, mezclado, de mezclar; -а камера cámara mezcladora
змішування c 1. (дія) mezcla f, mezclado m, mezcladura f, mixtura f, entrevero m; 2. confusión f; - понять confusión de ideas; - мов confusión de lenguas
змішувати недок. див. змішати змішуватися див. змішатися змішувач ч спец, mezclador т, mezcladora f змінюватися недок. estar hecho (hacerse, convertirse en) un pequeño burgués зміщення c 1. traslado m, desplazamiento m; 2. (з посади) destitución f зміщувати(ся) недок. див. змістити(ся) змі-Я ж 1. culebra f, serpiente f, sierpe f, очкова ~ serpiente de anteojos; гримуча - serpiente de cascabel, crótalo m; звиватися ~єю enroscarse como una (la) culebra; serpentear vi; 2. acmp- (сузір’я) Serpiente f
834
3Há4HO
змбв а ж (таємна угода) complot т, conspiración f, conjuración f, confabulación f, вступити y ~y urdir (tramar) una conspiración (un complot), conspirar vi; бути у ~i (з ким-н.) estar conjurado (con); ~ мовчання el complot (la conjuración) del silencio
змовкЯти недок., змбвкнути callar vi, callarse; cesar vi (про шум); calmarse (заспокоїтися) змбвник ч conjurado m, conspirador m змбвницький прикм. conspirativo змбвчати callarse, guardar silencio змбга ж posibilidad f
змогтй poder* vt, haber podido, tener la posibilidad (de)
змоделювЯти modelar vt змокЯти недок., змбкнути empaparse, estar empapado; humedecerse* (намокнути)
ЗМ0ЛОДУ присл. (з молодих літ) desde la juventud
змолбти 1. moler* vt, picar vt (через м’ясорубку); 2. (сказати недоречно) soltar* vt; ~ дурницю soltar una majadería змолбтися molerse*; picarse (через м’ясо- рубку)
змолотйти trillar vt змонтувЯти montar vt, armar vt ЗМОП ч (= загін міліції особливого призначення) GEO (sigla: grupo especial de operaciones), UEI (sigla: unidad especial de intervención)
змор ч: взяти ~ом (на ~) a) tomar (rendir) por hambre (por agotamiento); б) (примусити що- н. зробити) conseguir algo agotando la paciencia de alguien; війна на - guerra a muerte (sin cuartel)
змбрений прикм. fatigado, cansado, laso змбрено присл. con fatiga, con cansancio зморйти 1. extenuar vt; 2. (про сон) acometer vt зморйтися estar extenuado (cansado), caerse a pedazos
змбрн-ий прикм. agotador; ~a спека bochorno agotador
зморбзити док.: ~ дурницю soltar una majadería
змбршка ж arruga f, pliegue m (на тканині); покритий ~ми cubierto (lleno) de arrugas, arrugado
змбршкуватий прикм. arrugado, cubierto de arrugas
змбршок ч (гриб) colmenilla f, morilla f, cagarria f змбрщений діє прикм. і прикм. arrugado, fruncido
зморщечка ж (біля очей) pata de gallo; pliegue m (біля poma; на одязі); frunce f змбрщити arrugar ve, fruncir vt змбрщитися arrugarse, fruncirse; encogerse (від болю)
змотЯти arrollar vt, enrollar vt, devanar vt (намотати); ~ дріт arrollar alambre; ~ бинт arrollar la venda; ~ в клубок arrollar en madeja; - вудочки salir pitando, tomar las de Villadiego змотатися arrollarse, enrollarse змбтувати(ся) недок. див. змотати(ся) змочйти mojar vt, remojar vt; humectar vt, humedecer* vt (зволожити); ~ горло echar un trago, remojar la palabra (la garganta) змбчуваність ж mojabilidad f змбчування c mojadura t, humectación f (зволоження)
змбчувати(ся) недок. див. змочити(ся) змудрув0ти meter la pata, tirarse un planchazo змужнілий прикм. maduro, viril; púber, púbero (зрілий); мати - вигляд tener un aspecto viril змужнілість ж madurez f, virilidad f, pubertad f (зрілість)
змужж-ти 1. (подорослішати) alcanzar la edad de la pubertad (la edad viril); як він ~в! ¡está hecho un hombre!; 2. (зміцніти) robustecerse* змусити док., змушувати недок. 1. (примушувати до чого-н.) constreñir* vt, compeler vt, forzar* vt (примусити); obligar vt (зобов’язати); ~ Koro-H. заплатити obligar a pagar a alguien; я змушений поїхати me veo obligado a marchar; 2. (домогтися примусом) arrancar vt, sacar vt, obtener* vt (por la fuerza); ~ до згоди obtener el consentimiento (por la fuerza), arrancar el consentimiento
змочений 1. дієприкм. від змучити; 2. прикм. (виснажений) agotado, extenuado; у нього ~ вигляд tiene aspecto (de) agotado змучити 1. atormentar vt, torturar vt, martirizar vt, hacer sufrir; 2. (виснажити) agotar vt, extenuar vt, moler* vt
змочитися estar extenuado (agotado, molido) змУшен-ий 1. дієприкм. від змусити; 2. прикм. forzado; forzoso зм’йкнути ablandarse
зм’якшувальний прикм. (шкіру) ablandante, suavizante, suavizador; фарм. ablandativo, emoliente, lenitivo, demulcente зм’якшувати недок., зм’якшйти док. ablandar vt, reblandecer* vt, suavizar vt знавець ч perito m, conocedor m (de), entendido m (en); бути ~цем ser conocedor (de), entender* (en); бути ~цем своєї справи ser del oficio
знайбм-ий прикм. conocido; ~ з чим-н. que conoce algo; ~ кому-н. conocido a alguien; бути ~им з ким-н. conocer a alguien, conocerse*; бути близько ~им conocer bien a alguien; це ім’я мені ~е me es conocido este nombre; давній ~ viejo conocido, viejo amigo; ми ~i nos tratamos знайбмити недок. 1. (з ким-н.) presentar vt (а); 2. (з чим-н.) hacer (dar a) conocer; ~ зі справою dar a conocer el asunto
знайбмитися 1. (з ким-н.) hacer conocimiento (con); 2. (з чим-н.) conocer* vi; estudiar vt (вивчати); visitar vt (відвідувати); ~ з музеями міста visitar los museos de la ciudad; ~ся зі звичаями familiarizarse con las costumbres; ~ з обстановкою informarse de la situación; ponerse al corriente (увійти в курс справи) знайбмств'О с conocimiento т; ~ з чим-н. conocimiento de algo; великі ~а numerosos conocimientos, grandes relaciones; далеке ~ conocimiento (amistad) superficial; заводити ~ entablar conocimiento; припинити всяке ~ з ким-н. romper todas las relaciones (el trato) con alguien; підтримувати ~ з ким-н. tener el trato con alguien; no ~y por amistad знак ч 1. signo m; marca f (тавро); фабричний ~ marca de fábrica; розпізнавальний ~ signo distintivo, distintivo m; номерний ~ (автомобіля) chapa de matrícula; шляховий (дорожній) ~ indicador del tráfico (de la circulación); водяний ~ filigrana f (marca en el papel); ~ рівності мат. signo de igualdad; розділові ~и грам, signos de puntuación; ~ оклику signo de admiración; ~ питання signo de interrogación; друкарський ~ carácter tipográfico; - Зодіаку acmp. signo del Zodíaco; ~ на друкарській машинці pique de máquina de escribir; 2. (ознака) signo m, señal f, indicio m; ~ уваги signo de atención; на ~ дружби en señal (en prueba) de amistad; 3. (сигнал) señal f, seña f; дати ~ dar la señal, hacer señas; 4. (передвістя) signo m, agüero m; поганий - mal signo (agüero); грошовий ~ papel moneda, billete de banco; ~ розрізнення військ, insignias f pl, divisas f pl; під ~ом bajo el signo (de)
знЯковий прикм. de signo(s) знамЯнн'Ий прикм. 1. memorable, significativo; grave, importante (важливий); ~a подія hecho significativo (memorable); ~ час época memorable; ~a дата fecha memorable знамЯнник ч мат. denominador m; звести до спільного ~a reducir a un común denominador знамЯнність ж significación t, importancia f, porte m (важливість)
знамЯння c presagio m; ~ часу signo (espíritu) del tiempo
знаменувЯти недок. señalar vt, indicar vt, significar vt; це знаменує собою цілу епоху esto resume toda una época
знання c 1. conocimiento m; ciencia f (наука); зі ~м справи con conocimiento de causa; 2. mh. (сукупність відомостей) conocimientos m pl; nociones f pl; saber m (ученість); erudición f, широкі - vastos conocimientos; поверхневі ~ня conocimientos (nociones) superficiales знаряддя c 1. instrumento m, utensilio rn, útil m; сільськогосподарські ~ aperos de labranza; implementos agrícolas (Л. Ам.); ~ виробництва, праці instrumentos (herramientas) de pro¬
ducción, de trabajo; 2. (засіб) instrumento m, arma f, бути сліпим ~м ser un instrumento ciego знЯти недок. 1. (що-н.) conocer* vt, saber* vt, vi (напам’ять; мати докладні відомості про що-н.); ~ іспанську мову conocer (saber, dominar) el español; ~ багато іспанських слів saber muchas palabras españolas; ~ напам’ять saber de memoria (al dedillo); добре - творчість Шевченка conocer bien la obra de Shevchenko; я знаю, що вона пішла sé que ella se ha ido; я про це нічого не знаю no sé nada (по tengo la menor idea) de esto; як я можу про це ~? ¿cómo (de dónde) puedo saber ésto?; наскільки я знаю por cuanto sé; хотів би я ~ quisiera saber; 2. (кого-н.) conocer* vt, я давно його знаю le conozco hace mucho; ~ в обличчя conocer de vista; ~ своє місце conocer (saber) su lugar; ~ ціну saber el valor (de); дати ~ (кому-н.) hacer saber (a); informar vt; дати - про себе dar noticias de sí; dar señales de vida; дати себе ~ darse a conocer; manifestarse*, aparecer* vi; ~ як свої п’ять пальців conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo; не знати спокою (сну) no conocer (el) descanso (el sueño, etc); не ~ міри no conocer (carecer de) medida; не ~ втоми no conocer el cansancio; не - спину no saber (no poder) retenerse; робіть, як знаєте hágalo como quiera (sepa); знай свою справу sabes lo que tienes que hacer; хто його знає? ¿quien (lo) sabe?; знай наших! ¡vaya tío(s)!; ¡para que sepas como somos!; ¡así lo hacemos nosotros!; він тільки й знає, що... no hace más que знЯтися недок. frecuentar vt, visitar vt, tener relaciones
знЯтн-ий прикм. 1. notable, ilustre, eminente; ~i люди notabilidades f pl, celebridades f pl; 2. (вельможний) noble знЯтність ж (родовитість) nobleza f знать1 ж збірн. nobleza f, aristocracia f знать2 вставн. сл. evidentemente, por lo visto; sin duda
знахабнілий прикм. licencioso, disoluto; ~ тип un sinvergüenza
знахабш-ти descararse, descocarse, desvergonzarse*, insolentarse; він геть ~в está hecho un insolente, es un caradura (carota) знЯхар, знЯхур ч curandero m знЯхарка, знЯхурка ж curandera f знЯхарство c curandería f знЯхарський прикм. de curandero знахідний прикм.: ~ відмінок грам, caso acusativo, acusativo m знЯчений прикм. marcado знЯченн-я c 1. significación f, significado m; sentido m (змисл); acepción f (слова); пряме ~ sentido directo (propio), acepción propia; переносне ~ sentido figurado (traslaticio); у буквальному ~i en el sentido estricto, literalmente; y найширшому ~i слова en toda la acepción de la palabra; 2. (значущість) importancia f, valor m (сила); міжнародне ~ transcendencia (alcance) internacional; місцевого ~ de dimensión (relieve, interés) local; надавати ~ (чому-н.) dar importancia (valor) (а); не мати жодного ~ по tener importancia; 3. мат. valor m значеннЯвий прикм. див. змістовий знЯчи-ти недок. significar vt, querer decir; що це ~ть? ¿qué significa (quiere decir) esto?; це нічого не ~ть esto no quiere decir (no significa) nada; це щось та ~ть esto tiene su significación; no es una cosa sin importancia (que no tenga importancia)
знЯчитися недок. estar* vi, figurar vi, constar vi знЯчить вставн. сл. entonces, en ese caso; quiere (vale) decir (отже) значіння c marcación f, señalamiento m значн йй прикм. 1. (великий) considerable, grande; ~ою мірою en parte considerable, en gran parte; ~a кількість un buen número (de); 2. (важливий) importante; ~a роль papel importante
знЯчність, значливість ж 1. grandeza f grandor m; 2. (важливе значення) importancia f, significación f
знЯчно присл. mucho, muy, considerablemente; señaladamente; ~ більше, менше sensiblemente más, menos
835
значбк
значбк ч (нагрудний) emblema т, badge т; 2. (позначка) signo т, señal f значущ ий прикм. significativo, significante; ~і частини мови partes significativas de la oración (del lenguaje)
значущість ж significación f, significado m (значення)-, valor m, importancia f (важливість) знебйрвити 1. descolorar vt, descolorir vt; 2. hacer inexpresivo
знеббрвитися 1. descolorarse, descolorirse; 2. hacerse inexpresivo
знебйрвлювання c descoloramiento m, descolorimiento m
знебйрвлювати(ся) див. знебарвити(ся) знебйрвлюючий прикм. descolorante знебблити мед. anestesiar vt, insensibilizar vt; cloroformizar vt (за допомогою хлороформу); eterizar vt (за допомогою ефіру) знебблювальний прикм. мед. anestésico, analgésico; - засіб anestésico т, analgésico m знеболювання с мед. anestesia f, analgesia f, l insensibilización f, ~ пологів hacer el parto sin dolor
знебблювати недок. див. знеболити 3HeBára ж desprecio т, desdén m зневажбти недок. despreciar vt, desdeñar vt зневбжений прикм. despreciable, desdeñable, vil зневбжити див. зневажати зневбжливий прикм. despreciativo, desdeñoso; лінгв. despectivo, peyorativo зневбжливо присл. con desprecio, con desdén, desdeñosamente
зневіритися desesperarse; ~ в порятунку perder la esperanza de salvarse; perder la confianza (en); ~ у своїх силах perder la confianza en sus fuerzas
зневуглецювбння c спец, descarbonatación f, descarburización f
знедолен ий прикм. desdichado, infortunado; ~i маси las masas desprotegidas (desheredadas, desfavorecidas)
знедбленість ж desdicha f, infortunio m; desheredación f, desprotección f знедблювати недок., знедблити volver (hacer) desdichado (infortunado) знежйрювати недок., знежирити desgrasar vt знезарбжувальний прикм. мед. desinfectante, esterilizador
знезарбжування c descontaminación f, desinfección f
знезарбжувати недок. див. знезаразити знезарбзити descontaminar vt, descontagiar vt, desinfectar vt
знекрбвити 1. desangrar vt, 2. debilitar vt знекрбвитися perder (haber perdido) la sangre знекрбвлений прикм. exangüe; débil, molido знекрбвлювання c 1. desangramiento m; 2. debilitamiento m, acosamiento m знекрбвлювати(ся) недок. див. знекровити(ся) знемагбти недок. див. знемогти знемота ж agotamiento т, decaimiento т, desfallecimiento т; бути у ~зі estar agotado (exhausto, extenuado); працювати до ~ги trabajar hasta no poder más (hasta el agotamiento) ЗНЄМ0ГТИ agotarse, perder fuerzas, desfallecer* vi; ~ від утоми caer rendido de fatiga; ~ під тягарем sucumbir bajo el peso зненбвидіти tomar odio (a); sentir odio (hacia) зненбцька присл. de improviso, de sorpresa, por sorpresa, inopinadamente; захопити ~ coger desapercibido, sorprender vt, напасти ~ atacar de improviso (inopinadamente), sorprender vt знеосібка ж falta de responsabilidad personal, despersonalización f, ausencia de responsabili- zación personal
знеосбблений прикм. 1. (позбавлений індивідуальності) despersonalizado, falto de personalidad; 2. (про роботу) (hecho) sin responsabilidad personal
знеособлення c pérdida de la personalidad, despersonalización f знеосбблювання c див. знеособлення знеосбблювати недок., знеособити despersonalizar vt, hacer perder la personalidad знеосбблюватися 1. perder su personalidad, despersonalizarse; 2. (про роботу) hacer sin responsabilidad personal
зноохбтити quitar las ganas (de), desganar vt знепліднити док., знепліднювати недок. esterilizar vt, hacer estéril ЗНЄПЛ0ДІТИ esterilizarse, quedar estéril, hacerse infecundo
знепритбмніти desvanecerse*; turbarse el sentido (перестати тямити) знервувйтися estar enervado, tener los nervios de punta
знерухбмлювати недок., знерухбмити inmovilizar vt, dejar sin movimiento зн0сбння c 1. (вітром, течією) acarreo m; deriva f, deflexión f (відхилення); 2. (будівлі) demolición f, derribo m; будинок призначений до ~ la casa va a ser demolida зносйлитися desfallecer* vi, aplanarse; extenuarse (знемогти)
знесйлювати недок., знесйлити debilitar vt, extenuar vt
знеслбвити док., знеслбвлювати недок. desacreditar vt, difamar vt, deshonrar vt (зганьбити)
знеслйвитися desacreditarse зносблити quitar la sal, desalar vt знесблювання, знесблення c desaladura f знес-тй 1. (вниз) llevar abajo; 2. (в одне місце) llevar vt (todo, mucho a un mismo lugar)] 3. (вітром, течією) llevar vt, llevarse; derrumbar vt (зруйнувати)] бурею ~ло дах la tempestad derrumbó el tejado; 4. (знищити) demoler* vt, derribar vt; 5. (переписати вниз) bajar vt; 6. (e картах) descartarse; 7. (стерпіти) aguantar vt, soportar vt, sufrir vt; 8. (яйце — про птицю) poner* vt
знестйся1 (з ким-н.) ponerse en comunicación (con), comunicarse, entrar en relaciones (con), relacionarse
знестйся2 (класти яйця) poner (haber puesto) un huevo
знеструмити ел. cortar la corriente знбхтуваний прикм. rechazado, desdeñado, reprobado
знецінення, знецінювання c depreciación f, desvalorización f
знецінювати недок., знецінйти depreciar vt, desvalorizar vt; цей аргумент не знецінює викладу моїх думок este argumento no desvirtúa mi razonamiento знецГнюватися desvalorarse знешкбдження, знешкбджування c neutralización f
знешкбджувати недок. див. знешкодити знешкбдити hacer inofensivo (inocuo, innocuo), neutralizar vt, reducir añada знйжен-ий прикм. bajo; disminuido, reducido; ~a температура temperatura baja; ~¡ вимоги exigencias reducidas
знйження c 1. baja f, rebaja f, disminución f, reducción f (зменшення)] descenso m (рівня води)] ~ собівартості reducción del precio de costo; ~ цін rebaja de precios; ~ якості empeoramiento de la calidad; ~ темпів зростання desaceleración del crecimiento; 2. ae. descenso m, descendida f, bajada f, aterrizaje m (посадка на землю)] amerizaje m (на воду)] йти на ~ iniciar el descenso, volar bajo знйжк'а ж rebaja f, descuento m; redescuento m (повторна)] із ~ою con descuento знйжувальний прикм. mex. reductor знйжувати(ся) недок. див. знизити(ся) знйзити док. 1. bajar vt, rebajar vt, disminuir* vt, aminorar vt, reducir* vt (зменшити)] ~ тиск reducir la presión; ~ температуру bajar la temperatura; ~ ціни (re)bajar los precios; ~ швидкість disminuir (aminorar, reducir) la velocidad; ~ якість empeorar la calidad; 2. (літак) descender* vt, bajar vt
знйзи-тися 1. bajar vi, rebajar vi] disminuir* vi (зменшитися)] температура знизилася la temperatura ha bajado; ціни ~лися los precios han bajado; якість ~лася la calidad bajó (empeoró); 2. (про літак) descender* vi, bajar vi] aterrizar vi (приземлитися)] amerizar vi, amarar vi (приводнитися)] acuatizar vi (Л. Am. — приводнитися)
знйзу присл. 1. (внизу) abajo; del revés (зісподу)] 2. de (desde) abajo, de (por) debajo; río
arriba (з пониззя річки)] п’ятий рядок ~ el quinto renglón desde abajo; вид ~ vista desde abajo; ~ догори de abajo arriba; 3. de (desde) abajo, a iniciativa de las masas; критика ~ crítica de abajo зникйти недок. див. зникнути знйкнення с desaparición f знйкнути desaparecer* vi] perderse*, ocultarse (загубитися)] eclipsarse (миттєво)] escurrirse, escabullirse (непомітно)] ~ з лиця землі desaparecer de la faz de la tierra; - з поля зору desaparecer de la vista
знйщення c aniquilamiento m; exterminación f (іикорінення)] destrucción f (руйнування)] зброя масового - arma de destrucción en masa знйщити 1. aniquilar vt, anonadar vt; exterminar vt (винищити)] destruir* vt (зруйнувати)] ~ ворога destruir (aniquilar, exterminar) al enemigo; ~ зло aniquilar (exterminar) el mal; 2. (скасувати) suprimir vt, abolir* vt; ~ рабство abolir la esclavitud; 3. (змісти, випити) apurar vt, beber hasta las heces; 4. (морально) abatir vt, aplastar vt
знйщувати недок. див. знищити знівечений 1. дієприкм. від знівечити; 2. прикм. deshecho, mutilado; estropeado (зламаний)
знівечити desfigurar vt (спотворити)] mutilar vt (скалічити)] estropear vt (зламати) знівечитися desfigurarse; mutilarse (скалічитися)] estropearse (зламатися) зніжений 1. дієприкм. від зніжити; 2. прикм. delicado; mimoso (пещений) зніженість ж delicadeza f, molicie f зніжувати недок., зніжити acostumbrar a la molicie; hacer delicado (mimado) зніжуватися hacerse delicado (mimado) знімбльн-ий прикм. 1. кіно de rodaje, de filmación; ~ майданчик plato m; 2. геод. de levantamiento
знімбння c 1. спец.: ~ сталі obtención (producción) de acero; 2. (видалення) retiro m, retiramiento m; sacamiento m; 3. геод. levantamiento m (de planos) знімбти недок. див. зняти знімбтися недок. див. знятися знімнйй прикм. desmontable, desarmable знімок ч 1. fotografía f, моментальний ~ instantánea f; рентгенівський - radiografía f; 2. спец, (відбиток) copia f зніт ч (рослина) epilobio m знічуватися недок., знітитися (ніяковіти) abatirse, achicarse
знбву присл. 1. de nuevo, nuevamente, otra vez; 2. (нещодавно) recientemente, hace poco; почати - comenzar de nuevo, recomenzar* vt, ~ заговорити volver a hablar; ~ за рибу гроші otra vez la misma cantilena (cantinela, canción), de nuevo el mismo cantar
знос ч gasto m, desgaste m; не знати ~y (a) no conocer fin; цьому пальту нема ~y este abrigo es eterno (no se gasta nunca); карт, arrastre m знбсини mh. relación f, trato m; дипломатичув ~ relaciones diplomáticas; 2. cópula f, ayuntamiento m, coito m
знбсити21. reunir trayendo (a un sitio, a un lugar)] 2. llevar y volver a traer зносйти док., зношувати недок. 1. usar vt, desgastará; raer* vt (одяг)] 2. gastar vt, desgastar vt зносйтися 1. estar gastado (desgastado); desgastarse; 2. usarse, desgastarse; raerse* (про одяг)
знбшений 1. дієприкм. від зносити; 2. прикм. desgastado, usado; 3. прикм. consumido, agotado
знбшуваність ж спец, desgaste m знбшування с gasto т, desgaste m (тж. обладнання)
зн^джен-ий прикм. aburrido, tedioso; із ~им виглядом con сага de aburrimiento знудйтися consumirse de pena, sentir morriña (por)
знудьгувбтися aburrirse; ~ в очікуванні кого-н. aburrirse esperando a alguien знущбльний прикм. de burla, de mofa, de escarnio; humillante (образливий) знущбння c burla f, mofa f, humillaciyn f, ultraje m (приниження)
836
3openáA
знущЯтися недок. burlarse, mofarse зніЬхатися (про собак) olfatearse зняти 1. coger vt, descolgar* vt (me, що ви- сить); quitar vt (одяг); quitarse (з себе); retirar vt (видалити); sacar vt (вийняти); ~ пальто з вішаллки quitar (coger) el abrigo de la percha; ~ телефонну слухавку descolgar el auricular; ~ двері з завіс sacar la puerta de los goznes; ~ покришку з каструлі destapar una cacerola; ~ скатертину quitar (retirar) el mantel; ~ капелюх quitarse el sombrero, descubrirse; - з себе черевики quitarse las botas, descalzarse; ~ окуляри quitarse las gafas; ~ шкірку quitar la piel (el pellejo), pelar vt, despellejar vt; ~ вершки з молока quitar la nata a la leche, desnatar la leche; ~ піну quitar la espuma, espumar vt, ~ (корабель) з мілини desencallar (el barco); 2. с-г cosechar vt coger vt, recoger vt, recolectar vt; 3. спец, (одержати продукцію) obtener* vt;
4. (скасувати) levantar vt; anular vt, abolir vt (анулювати); ~ заборону levantar la prohibición; ~ арешт levantar el arresto; ~ варту quitar la guardia; ~ облогу levantar el sitio; - пропозицію retirar la proposición; ~ п’єсу з репертуару retirar (quitar) la obra del repertorio; ~ догану anular (conmutar) la amonestación; 5. військ, (вартових) retirar vt inutilizar vt matar vt (знешкодити); 6. (усунути, звільнити): ~ з роботи destituir (separar) del trabajo; - з посади destituir del cargo, deponer del empleo; ~ з обліку dar de baja (del escalofón); 7. (відтворити): ~ план levantar un plano; ~ копію sacar copia; 8. фото, fotografiar vt retratar vt; кіно rodar* vt, filmar vt; 9. (винайняти) alquilar vt; - в оренду arrendar* vt; 10. карт cortar vt, destajar vt; - шви quitar las suturas (las costuras); ~ відповідальність (з кого-н.) descargar (exonerar) de la responsabilidad (а); ~ з себе відповідальність descargarse (eximirse) de la responsabilidad; declinar la responsabilidad; ~ мірку tomar la medida, medir* vt знятися 1. saltarse*, desprenderse, descolgarse (зіскочити); quitarse (про одяг, взуття) descalzarse (про взуття); 2. фото, fotografiarse, retratarse; кіно actuar vi (en); 3. (зрушити з місця): ~ табором decampar vi, levantar el campo; - з якоря levar anclas; ~ з мілини desencallar vi; ~ з обліку darse de baja (del escalafón); ~ з насидженого місця marchar de un lugar acostumbrado
зняття c 1. (скасування) levantamiento m; anulación f, abolición f (анулювання); ~ заборони levantamiento de la prohibición; ~ стягнення remisión f, 3. (усунення, звільнення): ~ з роботи destitución f;~ з обліку darse de baja; 4. (відтворення): ~ плану levantamiento de un plano; ~ копії sacar copia; ~ з хреста рел. Descendimiento de la Cruz
зоб ч (пухлина) bocio m, paperas f pl; coto m (Лат. Ам.)
зобЯстий прикм. (про людину) con paperas; cotudo (Лат. Ам.)
зобов'язаний прикм. 1. obligado (а + inf); бути ~им estar obligado, deber vt; haber de, tener que; ти - (мусиш, повинен) це зробити estás obligado a (tienes la obligación de) hacerlo; 2. obligado (a); reconocido (а) (вдячний); бути ~им кому-л. estar obligado a uno; бути ~им (завдячувати) кому-н. за ицо-н. deber una cosa a uno, estar obligado a alguien por algo; ser deudor (de) зобов’язання c 1. obligación f, compromiso m; empeño m (грошове); боргове ~ crédito m; взяти на себе - tomar sobre sí (asumir) una obligación, comprometerse (a + inf); договірні ~ compromisos contractuales; короткотермінові (довготермінові) - obligaciones a corto plazo (a •argo plazo); виконати ~ cumplir con su obligación, hacer su oficio (su deber); відмовлятися від виконання зобов’язань renunciar al cumplimiento de las obligaciones (de los compromisos); чинність ~ poder (valor) vinculante; 2. ек. crédito pasivo
зобов’язЯти док., В. obligar vt зобов’язЯтися obligarse, comprometerse (a), asumir vt
зобов’Язу-вати недок. 1. див. зобов’язати; 2. (покладати обов’язки) obligar vt, comprometer
vt; це мене ні до чого не ~є con ello по те comprometo a nada; становище ~є lo impone la situación; la nobleza obliga зобов’язуватися див. зобов’язатися зображЯльний, зобрЯжувальний прикм. figurativo, plástico; ~ засіб medio de expresión зображЯти(ся), зобрЯжувати(ся) недок. див. зобразити (ся)
зобрЯження с 1. (дія) representación f, 2. (те, що зображено) imagen f; efigie f (на монеті, медалі); cuadro m (картина); retrato m (портрет); 3. (відображення) reflejo т; ~ у дзеркалі reflejo en el espejo зобразйти representar vi (тж. на сцені); pintar vt (у живопису); expresar vt, trazar vt (виразити); reflejar vt (відобразити); ~ся expresarse, reflejarse
зовйця ж cuñada f
3ÓBHÍ присл. afuera, por afuera; de fuera (іззовні); por fuera (зокола); en el exterior (на зовнішній вигляд)
збвнішн-ій прикм. 1. exterior, externo; ~ вигляд aspecto exterior, exterior m; ~є середовище ambiente exterior; ~ шар capa exterior (superficial); ~ кут мат. ángulo externo; 2. (поверховий) exterior, superficial; ~я схожість semejanza exterior; - спокій calma aparente; ~ лоск brillo exterior (superficial); ~ огляд examen exterior; ~i обставини circunstancias periféricas (extrínsecas); 3. (стосовно відносин з іноземнимит державами) exterior; ~я політика política exterior; ~я торгівля comercio exterior; ~ ринок mercado exterior
збвнішн-ість ж exterioridad f, exterior т; apariencia f (видимість); pergeño m; судити із -ості juzgar por las apariencias зовнішньополітйчний прикм. de (la) política exterior
зовсім присл. completamente, del todo, enteramente; - молодий muy joven; не ~ (не дуже) no del todo, no mucho, algo; не - здоровий algo indispuesto; я не - добре розумію no comprendo del todo bien; я його - не знаю no le conozco en absoluto
зодіЯк ч acmp. zodíaco m; знаки -y signos del zodíaco
зодіакЯльний прикм. de zodíaco, zodiacal зозуленя c polluelo de cuclillo зозулин прикм. de cuclillo, de cuco зозуля ж (птах) cuclillo m, cuco m зокрбмЯ вставн. сл. en particular, particularmente
золЯ ж ceniza f
золильний прикм. спец, abataneado, bataneado
золйти недок. 1. (у текстильній промисловості, у паперовому виробництві) lixiviar vt; 2. (у пральній справі) colar* vt, meter en lejía; - білизну hacer la colada; 3. спец, abatanar vt, batanar vt, batanear vt
зоління c 1. (у текстильній промисловості, у паперовому виробництві) lixiviación f, 2. (у пральній справі) colada f золотЯр ч orfebre m
золот йй 1. прикм. de ого, en oro; aurífero; -і копальні minas de oro, minas auríferas; - запас reserva de ого; -а валюта divisas oro; 2. ч (монета) pieza de oro; ~e дно mina de oro; ~a рибка pececillo de oro; ~a середина justo término medio, áureo medio, mediana de oro; ~ переріз мист. proporción justa; -а молодь juventud dorada; ~¡ слова! ¡palabras de oro!; обіцяти -і гори prometer el oro y el moro, prometer un Perú; ~e весілля bodas de oro; ~ вік edad de oro, siglo dorado; ~a монета un áureo; y нього ~i руки tiene manos de oro; він -а людина vale lo que pesa, es una persona como el oro золотйстий прикм. див. золотавий золотйти недок. dorar vt, bañar en oro; - пілюлю dorar la pildora
золотйтися 1. (блищати) brillar vi (como el oro); 2. (ставати золотавим) parecer de oro золотГння, золочбння c doradura f, dorado m золотГти недок. 1. (виділятися кольором) brillar como el oro; 2. (ставати золотим) dorarse зблотко c (ласкаве звернення) sol mío золотнйк1 ч antigua medida - 4,25 gr)
золотнйк2 ч mex. válvula de distribución зблот-о c. oro m; ~ у зливках oro en lingotes (en barras); саморідне - oro nativo; сухозлітне - (сухозлітка) oropel m; листове - oro batido (chapeado); червоне (чистопробне) ~ oro coronario (obrizo), oro de tíbar; ~ високої проби oro de ley; - низької проби oro bajo; -ом, y ~i (про золоту валюту) en ого; чисте (щире) ~ es otro tanto oro, vale tanto oro como pesa; не все те ~, що блищить no es oro todo lo que reluce; на вагу -a a peso de oro; como oro en paño золотоволбсий прикм. de cabello dorado (de oro)
золотоглЯвий прикм. de cúpulas doradas золотогрйвий прикм. de crin dorada золотокрйлий прикм. de alas de oro золотокУдрий прикм. de rizos de oro золотонбсн'ий прикм. aurífero; -а ділянка placer m
золотопромислбвець ч propietario de minas de oro
золотопромислбвий прикм.: ~ район región de minas de oro
золотопромислбвість ж industria aurífera золоторбгий прикм. de cuernos de oro золототйсячник ч (рослина) centaura f золототкЯний прикм. de tisú de oro золотошукЯч ч buscador de oro золотушний прикм. escrofuloso золоулбвлювання c mex. separación de cenizas (de escorias)
золоулбвлювач ч mex. separador de cenizas (de escorias)
золбчений прикм. dorado золь ч mex. sal m
збльний прикм. de ceniza, de escoria збльник ч mex. 1. (топки) rejilla m; 2. (чан) cenicero m
зомліти 1. (знемогти) extenuarse, estar hecho una pavesa; 2. (знепритомніти) desmayarse збн-а ж 1. zona f, ~ воєнних дій zona (teatro) de operaciones; заборонена - zona prohibida; льодовикова ~ zona glacial; прикордонна - zona limítrofe; - впливу esfera de influencia; поділений на ~и zonado, zonificado; поділ на ~и zonaje т, zonificación f, вільна економічна - zona franca (de libre comercio); - підвищеного ризику zona de alto riesgo; мертва - zona muerta; 2. campo de concentración; chirona f (fam.)
зонЯльний прикм. zonal зонЯльність ж zonalidad f зонд ж спец, sonda f зондувЯння c sondeo m, sondaje m зондувЯти недок. sondear vt, sondar vt; - ґрунт sondear el terreno
зонт ж 1. див. зонтик 1; 2. (навіс) marquesina f збнтик ч 1. paraguas m (від дощу); sombrilla f, quitasol m (від сонця); ядерний - paraguas atómico; 2. бот. umbela f збнтичні мн. бот. umbelíferas f pl зообіолбгія ж zoobiología f зооветеринЯрний прикм. de zooveterinario зоогеогрЯфія ж zoogeografía f з обліт ч zoolito m зоблоґ ч zoólogo m
зоологічний прикм. zoológico; - сад parque zoológico
зоолбгія ж zoología f зооморфізм ч zoomorfismo m зоопЯрк ч parque zoológico, zoo m зоопланктбн ч біол. zooplancton m зоосЯд ч див. зоопарк зооспбра ж біол. zoospora f, zoosporo m зоот0хнік ч zootécnico m, zootecnista m зоотбхніка ж zootecnia f зоотехнічний прикм. zootécnico зоофіти мн. zoófitos m pl зоохімічний прикм. zooquímico зоохімія ж zooquímica f збпалу присл. en un arrebato, en un arranque de cólera
зорЯти док., збрювати недок. arar vt, labrar vt, laborar vt
зорганізувЯти organizar vt зорганізувЯтися organizarse; estar organizado зорепЯд ч lluvia de estrellas
837
зореподібний
зореподібний прикм. див. зіркоподібний зорієнтувЯтися orientarse % зоров йй прикм. visual; óptico; ~а пам'ять memoria visual; ~ нерв nervio óptico; ~а труба anteojo de larga vista
зор'й ж 1. aurora f, alba m, alborada f, crepúsculo matutino (вранішня); crepúsculo vespertino (вечірня); на ~ю займається apunta el día; на ~¡ al amanecer, al alba, al despuntar (al rayar) el día; 2. aurora f, (el) amanecer; на ~i нового життя en la aurora de una nueva vida; 3. військ.: бити (грати) зорю tocar diana (вранішню); tocar retreta (вечірню); від ~i до ~¡ а) (весь день) de sol a sol; б) (всю ніч) toda la noche; чи світ чи ~ entre dos luces, tempranito збрян-ий прикм. estelar; sideral, sidéreo; estrellado, estelífero (усіяний зорями); ~a система acmp. sistema estelar; ~e небо cielo estrellado (estelado); ~a ніч noche estrellada; ~a карта mapa celeste; ~ рік año astral; ~e світло luz estelar зорянйця ж aurora f, alba f, crepúsculo matutino ,зосер0джений прикм. (re)concentrado, recogido; atento (уважний); ensimismado (про людину); ~ погляд mirada atenta Ізосербдженість ж recogimiento m; atención (concentrada) (увага)
зосерЯдження c (re)concentración f, centralización f
зосербджено присл. con recogimiento, recogidamente; con atención (concentrada), atentamente (уважно)
зосербджувати недок., зосерЯдити (reconcentrar vt, centrar vt; centralizar vt; ~ усі свої сили concentrar todas sus fuerzas; ~ свою увагу centrar su atención
зосербджуватися (re)concentrarse; ensimismarse, abstraerse* (про людину) збсліпу присл. por (al) no ver nada, debido a la ceguera
зотлівЯти недок., зотлГти 1. reducirse a polvo (pudriéndose, corrompiéndose); 2. (згоряти) reducirse a cenizas (quemándose) зошит ч cuaderno m, libreta f, загальний ~ cuaderno para todo; чорновий - libreta de sucio, borrador m; чистовий ~ cuaderno (de) limpio; нотний ~ cuaderno de música (pautado) з-під прийм. 1. (при познач, предмета, місця, знизу яких спрямований рух) de debajo de; з-під столу de debajo de la mesa; 2. (для познач, предмета із зазнач, його колишнього призначення) de; para; коробка з-під цукерок caja de (para) bombones; пляшка з-під молока botella para leche; 3. (при познач, стану, від якого хто-н. звільняється) звільнити ~ слідства librar de la instrucción; cerrar un sumario (contra alguien); втекти ~ варти escaparse de la vigilancia; вивести ~ удару salvar del golpe (del peligro); 4. (при познач, місця) de; він був ~ Києва el era de las afueras de Kiev; ~ (самого) носа de las propias narices; - продавати - поли vender por la trastienda, vender bajo cuerda; з’явитися - землі aparecer (como) por ensalmo зрЯда ж 1. (зрадництво) traición f, alevosía f, perfidia f, ~ ідеалів traición a los ideales; державна ~, ~ батьківщини alta traición, traición de la Patria; ~ принципів abandono de los principios; 2. (невірність) infidelidad f, adulterio m (подружня)
зрЯджувати недок. див. зрадити зр0ди*ти 1. (здійснити зраду) traicionar vt, ~ батьківщину traicionara la patria; 2. (порушити вірність) traicionar vt, faltar vi (a); ser infiel (y коханні); ~ (своє) слово, обов’язок faltar a su palabra, a su deber; ~ переконання traicionar a sus convicciones; volver la chaqueta (fam.); пам’ять його ~ла le traicionó (falló) la memoria; щастя його ~ло le traicionó la fortuna; - себе traicionarse a sí mismo зрадіти alegrarse (de), regocijarse (de) зрадлйвець ч infiel m; adúltero m зрадлйвий прикм. див. зрадницький зрЯдник ч traidor т, alevoso т, felón т; renegado зрЯдництво с traición f, perfidia f, deslealtad f зрадницький прикм. traidor, pérfido, desleal зразкбв-ий прикм. ejemplar (взірцевий); modelo m; ~e господарство hacienda modelo; ~ порядок orden ejemplar; ~ твір obra maestra
зразкбвість ж carácter ejemplar зразкбво присл. ejemplarmente, de una manera ejemplar; - поводитися (про дітей) portarse de una manera ejemplar
зразок ч muestra f, modelo m; espécimen m (екземпляр); estándar m, standard m (стандарт); ~ки нових виробів muestras de nuevos artículos; ~ки ґрунтів muestras (pruebas) de terreno; за одним ~ком por un modelo 3pá3y присл. 1. de una (sola) vez, de una tirada; de golpe; de un aliento (одним духом); de (a) la primera palabra (з першого слова) зрЯнений дієприкм. і прикм. cubierto de heridas зрЯнити cubrir de heridas зр0нку присл. desde buena mañana зрЯктися renunciar vt, renegar* vt; abdicar vt (престолу); abjurar vt (віри, переконань); desdecir* vt, retractar vt (сказаного); negar* vt (заперечувати); ~ своїх переконань abjurar (abandonar) sus convicciones, volver la casaca; ~ попередніх заяв desdecirse de anteriores declaraciones
зр4чення c renuncia f, renunciamiento m; abdicación f (престолу) зрешетйти док., зреш0чувати недок. acribillar зрешетйтися acribillarse зрив ч 1. (провал) frustración f, fracaso т; ~ плану frustración del plan; ~ роботи paralización del trabajo; ~ переговорів fracaso (ruptura) de (las) negociaciones; 2. (падіння) caída f, ~ y штопор caída en barrera зривЯти1 недок. див. зрити зрив0ти(ся)2 недок. див. зірвати(ся) зрйвник ч faltón m
зригувати недок., зригнути regurgitar vi (un niño de pecho) зрймий прикм. visible зрймість ж visibilidad f
зрити 1. allanar vt, nivelar vt; desmantelar vt (укріплення); 2. cavar vt, excavar vt; surcar vt (зборознити)
зрівновЯжити equilibrar vt, poner en equilibrio; ~ шальки вагів (терезів) equilibrar los platillos de la balanza; ~ся equilibrarse зрівновЯжувати(ся) недок. див. зрівноважитися)
зрівнювання с igualamiento т, igualación f зрївнювати(ся) недок. див. зрівняти(ся) зрівнйлівка ж igualación injustificada, igualitarismo т; nivelación de salarios; carácter (espíritu) uniformador
зрівняльний, зрївнювальний прикм. igualador, nivelador, igualitario; ~ метод método de nivelación (de compensación) зрівнйння c igualación f, nivelación f, ~ в правах igualdad en derechos
зрівняти (зробити рівним, однаковим) igualar vt, nivelar vt, poner al mismo nivel; ~ в правах igualar en derechos
зрівнйтися igualar vi, igualarse; ~ в правах з ким-н. igualarse en derechos con alguien, ser igual a alguien en derechos зріджений прикм. liquidado, licuado зрідження c licuefacción f, liquidación f, licuación f
зрідйти док., зріджувати недок. спец, licuefacer* vt, liquidar vt, licuar vt зрідка присл. 1. (іноді) de vez en cuando, rara vez, de tarde en tarde; 2. (подекуди) en algunos sitios
зріднйти unir estrechamente, ligar vt зріднйтися unirse estrechamente, estrecharse, ligarse (зблизитися) зріз ч corte m, sección f зрізаний прикм. cortado; мат. truncado зрізати док., зрізувати недок. 1. cortar vt; 2. descantillar vt, descantear vt, cortar a bisel; 3. (зменшити) reducir* vt, rebajar vt, trasquilar vt; - ставки reducir los sueldos; 4. (збити) apabullar vt; - на іспиті suspender vt, catear vt; ~ м’яч спорт, fallar vt (el balón cambiando de trayectoria)
зрізатися док., зрізуватися недок. (на іспиті) fracasar vi, ser suspendido, llevar calabazas зрікЯтися недок. див. зректися зрілий прикм. maduro; ~ вік edad madura; ~ розум mente preclara
зріл-ість ж madurez f, adultez f; статева - pubertad f; атестат ~ості certificado de la escuela media (de estudios secundarios); bachillerato m, título de bachillerato
зріло присл. con madurez, maduramente зріст ч estatura f, talla f, високий, низький на ~ de alta, de baja estatura; підвестися на весь ~ erguirse*; портрет на весь ~ retrato de cuerpo entero (de tamaño natural); вишикуватися за зростом alinearse por altura зріти недок. (дозрівати) madurar vi зроб-йти 1. (вчинити) hacer* vt; ~ по-своєму hacer a su modo (a su voluntad, a su gusto); нічого не ~ no hacer nada; ~іть як знаєте hága(n)lo como quiera(n); 2. (виготовити) hacer* vt, fabricar vt, producir* vt; 3. (здійснити, виконати) hacer* vt, cometer vt; ~ гімнастику hacer gimnasia; ~ візит hacer (rendir) una visita, visitar vt, ~ спробу hacer una tentativa, intentar vt, ~ помилку cometer una falta (un error), equivocarse; ~ висновки (з чого-н.) sacar (deducir) conclusiones (de); ~ послугу (кому-н.) hacer un favor (a); 4. (кого-н. ким-н.) hacer* vt; convertir* vt; ~ кого-н. своїм помічником hacer (convertir en) su ayudante a alguien; ~ щасливим hacer feliz (а); ~ вигляд dárselas, echárselas (de), poner cara (de); справу ~лено; сказано— ~лено dicho у hecho; ~іть ласку tenga Ud. la bondad; ~ з кого-н. посміховисько hacer un mamarracho de alguien
зробй-тися 1. (стати) hacerse*, ponerse*; -лося темно безос. se hizo de noche, anocheció, oscureció; 2. (статися) suceder vi, pasar vi; що йому ~ться? ¿qué le (te, me, etc.) va a pasar? зрбду присл. (ніколи, за все життя) nunca, nunca jamás, en la vida; - не бачив нічого подібного en mi vida he visto nada parecido зрозумГл-ий прикм. comprensible, inteligible; claro (ясний); це -o esto es comprensible, eso está claro; eso es natural (природно) зрозумілість ж comprensibilidad f, inteligibilidad f, claridad f
зрозуміло 1. присл. de un modo comprensible, de una manera inteligible; claro (ясно); само собою - ni que decir tiene; говорити - hablar claro; ~, що... claro está que...; ~! ¡ya caigo!; 2. y знач, вставн. сл. (звісно) es cierto, es natural, es comprensible
зрозуміти comprender vt, entender* vi; concebir* vi (осягнути); дати - dar a entender, hacer comprender; зрозумів! ¡ya caigo! зросйти 1. rociar vt; ~ сльозами regar de (con) lágrimas; 2. (зволожити ґрунт, землю) regar* vt, irrigar vt
зросйтися llenarse (cubrirse) de rocío, mojarse, humedecerse*
зрбсл-ий прикм/. -і потреби necesidades acrecentadas
зростЯння c crecimiento m; incremento m (нарощення, посилення); aumento m (збільшення); desarrollo m (розвиток); progreso m (прогрес); швидке - estirón m; ~ посівних площ aumento de las áreas de sembrado; - добробуту elevación del bienestar; - продуктивності праці auge de la productividad del trabajo зростЯти недок. (збільшуватися числом) crecer* vi, aumentar vi, acrecentarse*; ціни ~ють los precios aumentan; експорт -є la exportación se incrementa; місто -є la ciudad crece; сили ~ють las fuerzas se acrecientan; невдоволення -є el descontento se acentúa зростЯтися недок., зростися unirse, adherirse*, formar concrescencia(s); мед. formar sín- fisis (про кістки); cicatrizarse (про рану) зростЯючий 1. дієприкм. від зростати; 2. прикм. creciente, progresivo, acrecido; -а швидкість velocidad acelerada; -а прогресія мат. progresión ascendente
зростй crecer* vi, acrecentar* vi, aumentar vi; criar vt; cultivar vt (рослину) зростйти 1. unir vt, adherir* vt; 2. mex. (з’єднати) empalmar vt, juntar vt, entrelazar vt; - канат entrelazar un cable зрбсток ч спец, concrescencia f зрбшення c 1. (зволоження) rociada t, 2. (ґрунту) irrigación f, riego m, regadío m; їїеу - campos de estercolamiento
838
зустрі-тися
зрбшувальн-ий прикм. de irrigación, de riego; ~ канал canal de irrigación; ~a система sistema de riegos
зрбшуван'ИЙ 1. дієприкм. від зрошувати; 2. прикм. regadío, irrigable, regadizo; ~i землі tierras de regadío
зрбшувати(ся) нвдок. див. зросити(ся) зрбщення с 1. unión f, adherencia f, concrescen- cia f; мед. sínfisis f (про кістки); cicatrización f (про рану)\ - повік мед. blefarosinequia f; 2. mex. empalme m; фразеологічне - unidad fraseológica
зрбщування c 1. unión f, coaptación f (кісток); 2. mex. empalme m (тросів, проводів); ensamble m, ensamblaje m, ensambladura f (дерев’яних частин); 3. (тісне злиття) fusión f зрбщувати недок. див. зростити зрбщуватися mex. empalmarse, ensamblarse зруб ч 1. (місце) corte т; 2. (будівля) armazón de madera зрубування с tala f
зрубувати недок., зруб0ти cortar vt; talar vt (вирубати); tumbar vt (повалити)
3pyñHyeáTH 1. destruir* vt; demoler* vt, abatir vt (споруду); - дощенту arrasar vt; 2. (призвести до занепаду) destruir* vi; quebrantar vt, arruinar vi (здоров’я); - господарство arruinar la economía; 3. (порушити) desbaratar vt, frustrar vi; - плани desbaratar (frustrar) los planes зpyйнyвáтиcя 1. destruirse*, deshacerse*, arruinarse; 2. (занепасти) arruinarse, decaer* vi зрусифікувйтися rusificarse зручний прикм. 1. cómodo; confortable (затишний); 2. (слушний) favorable, oportuno; ~ момент momento oportuno зручність ж comodidad f, confort m (комфорт, затишок); квартира з усіма -остями apartamento (piso) a todo (con todo el) confort, apartamento (piso) con todas las comodidades зручно 1. присл. cómodamente; confortablemente (вигідно); 2. безос. у знач, присуд. : чи ~ Вам? ¿está (Ud.) bien?, ¿está (Ud.) cómodo?; мені - estoy cómodo, estoy a gusto, estoy bien; 3. безос. у знач, присуд, conviene; якщо йому це - si le conviene esto; 4. безос. у знач, присуд.: чи - прийти так пізно? ¿esconveniente venir tan tarde?, ¿está bienvenir tan tarde? зрушення c 1. cambio de posición; desplazamiento m, desalojamiento m (зміщення); 2. cambio m; avance m, progreso m (поліпшення) зрушити mover* vt, desplazar vt; retirar vt (прибрати); - камінь quitar (retirar) la piedra зрушитися moverse, desplazarse, correrse зрушувати недок., зрушити 1.mover* vt, desplazar vt, desalojar vt (зміщувати); dislocar (переміщувати); не зрушити з місця no moverse зрйду присл. seguidamente, de seguida, sin interrupción
зрйчий прикм. vidente, que ve зсадйти док., зс0джувати недок. bajar vi, ayudar a (hacer) bajar; apear vt (висадити); - з потяга (hacer) bajar del tren зсербдини присл. de dentro, del interior; en el interior, por dentro (з внутрішнього боку) 3cnnáHHfl c vertimiento m; almacenaje m (на склад)
зсип0ти док., зсйпати недок. echar vt, verter* vt; meter en sacos, encostalar vt (у мішки); almacenar vt (на склад) зсипнйй прикм.: - пункт depósito de acopios 3cnxáTHCfl недок. див. зсохнутися зсід0ння с (молока) cuajadura f, cuajamiento т, coagulación f
зсідати(ся) недок. див. зсісти(ся) зсік ч спец, (частина туші) cadera f, anca f зсГстися cuajarse, coagularse; cortarse (про молоко)
зсбхнутися reservarse; encogerse зспівйтися 1. (у хорі) cantar vt (a coro); 2. hacer buenas migas
зспГвуватися недок. див. зспіватися зстругати gastar acepillando зсув ч deslizamiento m, deslizamiento del suelo; спец. dislocación f
зсувіти, зсбвувати недок. 1. ponera un lado; - шапку набакир poner el gorro de lado; 2. (зближувати) acercar vt; - столи arrimar las mesas
3cyeáTHCfl 1. moverse*, ponerse a un lado; desplazarse, desalojarse (зміститися); dislocarse (переміститися); 2. (зблизитися) acercarse зсудбмити retorcer* vt, crispar vt зсукувати недок., зсукати torcer* vt, retorcer* vt зсунутися deslizar vi, deslizarse; asentarse* (осісти)
зсутулити(ся) див. сутулити(ся) зуб ч 1. diente т; молочний - diente de leche; кутній - (diente) molar, muela f, передні ~и (різці) incisivos m pl; очний - colmillo m, diente canino (cólamelar); ~ мудрості muela del juicio; вставні ~и dientes postizos; dentadura artificial (щелепа); рідкі ~и dientes de embusteros; з великми ~ами dientudo; скрипіти ~ами (від болю, люті) crujiría (rechinarle) los dientes; стукати (клацати) -ами (від холоду, страху) dar diente con diente; 2. (зубець) diente m; озброєний до ~ів armado hasta los dientes; armado de pies a cabeza; зуби з’їсти (на чому-н.) ser toro corrido; показувати зуби enseñar (mostrar, sacar) los dientes; заговорювати зуби desviar la conversación; гостритй зуби (на кого-н.) enseñar los dientes (a); tener entre dientes (а); мати - на кого (проти) кого-н. tener ojeriza (inquina) a alguien; говорити (цідити) крізь зуби hablar entre dientes; класти зуби на полицю no tener para (donde hincar) un diente; estar muerto de hambre; тримати язика за зубами callarse la boca, morderse la lengua, no decir esta boca es mía; око за око, - за - бібл. ojo por ojo, diente por diente; у нього - на - не попадає no da diente con diente; це у мене в зубах нав’язло esto me tiene hasta la coronilla; не по зубах no está a sus alcances; зуби зламати можна es duro de roer; ні в - (ногою) no saber ni jota, no dar pie con bola 3y6áT-Mñ прикм. 1. dentudo, dientudo; de dientes fuertes; 2. de lengua mordaz; бути ~им saber mostrar los dientes
3y6áTKa ж (риба) lobo marino (de mar) зуб0ць ч diente m; almena f (муру, вежі) зубйло c mex. escoplo m, cincel m, cortafrío m зубйти недок. (робити насічку) vt; 2. (щербити) mellar vt
зубн'йй прикм. 1. de dientes, dental, dentario, odóntico; -а емаль esmalte dentario, dentinaf; ~ біль dolor de dientes (de muelas); -а щітка cepillo de (los) dientes; - порошок polvos para los dientes, dentífrico m; -а паста pasta dentífrica; - лікар médico dentista, dentista m, odontólogo m; - камінь sarro m; 2. лінгв. dental; - звук sonido dental зуббжити див. збіднити зуббжілий прикм. empobrecido; decaído, venido a menos (занепалий) зуббжіння с 1. (процес) empobrecimiento т, depauperación f, pauperización f, miserización f, 2. (стан) pobreza f, miseria f, indigencia f зуббжіти empobrecer* vi; venir a menos (занепасти)
зуббк ч зм. до зуб; потрапити на - (кому-н.) ser el hazmerreír (de)
зуболГкарський прикм. dental; ~ кабінет gabinete odontológico
зуборГзний прикм.: - верстат mex. máquina de tallar engranajes 3y6ocKáji ч burlón m
зубоск0лити недок. chancear vi, burlarse зубос^ьство c chanza f, broma f, burla f зуботйчина ж puñetazo en los dientes зубочйстка ж mondadientes m, palillo de (los) dientes
зубр ч 1. uro m; 2. reaccionario inveterado, retrógrado m, cavernícola m зубрило ч empollón m
зубрйти недок. empollar vi, aprender como un loro
зубрГвка ж 1. (рослина) yero m; 2. licor con olor a yero
зубрГння c empolladura f, estudios menorísticos зубчйст ий, зубчйт ий прикм. dentado, dentellado; almenado (про мур, вежу); ~e колесо rueda dentada; -а передача mex. transmisión por engranaje; -а рейка mex. cremallera f зубчйтка ж mex. rueda dentada, piñón dentado зул^с ч zulú m
зумГти saber* vt, poder* vt (+ inf.); - зробити, дізнатися saber hacer, enterarse (de); ~ домогтися чого-н. poder alcanzar algo зуммер ч mex. zumbador m зумбвити determinar vt зумбвлювати недок. див. зумовити зупинйти 1. parar vt, detener* vt; suspender vt (призупиняти); interrumpir vt, atajar vt (перервати); retener* vt (утримати); - перехожого detener al transeúnte; - верстат detener (parar) la máquina herramienta; - наступ detener ia ofensiva; - піски detener las arenas, inmovilizar la arena; ~ кровотечу cortar la hemorragia; 2. (зосередити) fijar vt, clavar vt; concentrar vt; - погляд fijar (clavar) la vista (en); - увагу на чому-н. concentrar la atención en algo; - свій вибір на чому-н. elegir (escoger) algo, echar la vista a una cosa
зупинйтися 1. parar vi, pararse, detenerse*; estar suspendido, suspenderse (призупинитися); interrumpirse (перерватися); 2. (у готелі) hospedarse, albergarse, alojarse; -ся на ніч у кого-н. pernoctar (pasar la noche) en casa de alguien; 3. (зробити зупинку дорогою) hacer alto, pararse; 4. (зосередитися, затриматися на чому-н.) detenerse*, concentrarse; polarizar (prestar, fijar) la atención (звернути свою увагу); -ся на чому-н. а) (про вибір) elegir* vt, escoger vt; б) (докладно викласти) hacer una exposición detallada; exponer una cosa con linderos y arrabales; -ся на подробицях entrar en todos los detalles, contar todo punto por punto; де ми зупинились? (читаючи) ¿dónde estamos (quedamos)?, ¿dónde nos detuvimos?; ні перед чим не -ся no detenerse ante nada, по escatimar nada; andar por zancas o por barrancas (fam.); не -ся перед труднощами no retroceder ante (no reparar, no vacilar en) las dificultades
зупйнк-а ж 1. (припинення руху, дії) detención f, detenimiento m; parada f (машини); suspensión f (тимчасова); interrupción f (перерва); - серця paro cardíaco; без -и sin detenerse, sin parar; sin interrupción; 2. (у дорозі) alto m, parada f, - на вимогу parada solicitada; 3. (місце) parada f, punto de parada, estación f, apeadero m; - автобусів parada de autobuses; кінцева - parada final, punto terminal, estación de término; - лише за дозволом no falta más que la autorización, se espera sólo el permiso зупйнний прикм. de parada, limitador; - механізм mecanismo de parada, topestop, perno tope
зупинйти(ся) недок. див. зупинити(ся)
3ypHá ж zumá f (instrumento musical del Oriente) зурбчити hacer mal de ojo (a), aojar vt, maleficiar vt (зашкодити — похвалою); щоб не зурочити para conjurar el mal de ojo (maleficio) зусйлля c esfuerzo m; спільні - esfuerzos comunes; докласти всіх зусиль aplicar todos los esfuerzos
зустріти 1. encontrar* vt, tropezar* vi, dar* vt (con) (зіткнутися); hallar vt (знайти); - кого-н. дорогою encontrar a alguien en el camino; - кого-н. у театрі encontrar a alguien en el teatro;
- чий-н. погляд cruzar una mirada con alguien;
- глузливу посмішку ver una sonrisa burlona; -
труднощі encontrar dificultades, tropezar con dificultades; - відмову encontrar (recibir) una negativa; - подтримку encontrar apoyo; 2. (вийти назустріч) ir (salir) al encuentro, recibir vt, esperar vt (дочекатися); - гостей на порозі recibir a los invitados en el umbral; - схід сонця esperar la salida del sol; - світанок esperar el amanecer; 3. (прийняти) recibir vt, acoger vt, hacer un recibimiento (а); холодно - acoger fríamente, hacer un recibimiento frío; - насмішками recibir con burlas; - що-н. із задоволенням recibir algo con satisfacción; - в багнети (що-н.) acoger de uñas (a); - Новий рік festejar
(celebrar) la fiesta de Año Nuevo
зустрітися 1. (зіткнутися) encontrarse*; cruzarse (перестрітися); випадково - encontrarse casualmente (con); - очима (поглядом) encontrarse con la mirada, cruzar una mirada; - з труднощами chocar con dificultades; - з цікавими явищами encontrarse con fenómenos in¬
839
зустріч
teresantes; 2. (побачитисяЬentrevistarse, verse*; вони домовилися ~ завтра se pusieron de acuerdo para entrevistarse mañana; 3. спорт. encontrarse*; 4. (трапитися) encontrarse*, hallarse; у книжці ~чалися цікаві місця en el libro se encontraron trozos interesantes зустріч ж 1. encuentro m, entrevista f, несподівана ~ un encuentro inesperado; ~ студентів з письменниуками entrevista de ios estudiantes con los escritores; вечір ~i з письменником velada (de encuentro) con el escritor; 2. (прийняття) recibimiento m; acogida f, recepción f (урочиста); ~ делегатів recibimiento de los delegados; влаштувати урочисту ~ recibir con (bajo) palio; 3. спорт, encuentro m; футбольна ~ partido de fútbol; товариська ~ encuentro (match) amistoso; ~ Нового року celebración de Año Nuevo
зустрічЯти нвдок. див. зустріти; ~ зустрічЯтися 1. див. зустрітися; 2. (бувати, траплятися) encontrarse*; ці рослини -ються І на півдні estas plantas se encuentranen el sur; 3. (бачитися, спілкуватися) encontrarse*, visitarse, tratarse; ~тися віч-на-віч encarar vi,
I encararse (con)
зустрічний 1. прикм. encontradizo; opuesto, contrario; ~ вітер viento contrario (de cara); ~ потяг tren en dirección contraria; - наступ contraofensiva f, ~ позов юр. reconvención f, contraquerella f; ~ план contraplán m; 2. ч el que viene al encuentro
зух ч valentón m, fanfarrón m; hombre osado (audaz, atrevido), gallardo m зухвйл-ий прикм. 1. impertinente, insolente; faltoso (Арг., M.); ~a відповідь respuesta impertinente; ~ погляд mirada insolente; ~a витівка insolencia f, 2. (сміливий) audaz, temerario; impávido (П. Ам.); ~ задум pensamiento audaz зухвйлість ж 1. impertinencia f, insolencia f (нахабство); empaque m (Ч., Перу, П.-Р.); lisura f (Екв., Перу, Гзат.); impavidez f (П. Ам.); мати ~ tener la сага (el tupe) (de); 2. (сміливість) audacia f, temeridad f, impavidez f (Лат. Ам.) зухвдло присл. 1. insolentemente, con insolencia; impertinentemente; 2. (сміливо) audazmente
зцементув0ти 1. pegar con cemento; 2. (об'єднати) unir vt, aunar vt, mancomunar vt зцентрув0ти спец, centrar vt зціджування c decantación f, filtración f зцідйти док., зціджувати недок. decantar vt, colar* vt, filtrar vt (процідити) зцілення c cura f, curación f зцілймий прикм. curable зцілйтель ч salvador m зцілйти curar vt
зцілйтися curarse, sanar vi зцілювати(ся) недок. див. зцілити(ся) зціпити (про зуби) apretar vt зціпитися apretarse*
зчйлювати недок., зчйлити sujetar con amarras
зчеп ч 1. (пристрій) enganche т, embrague т; 2. (сполучені знаряддя) máquinas (vagones, etc.) enganchadas (acopladas) зчепйти 1. enganchar vt, acoplar vt, embragar vt; 2. (сплести) entrelazar vt зчепйтися 1. engancharse, acoplarse; 2. engancharse; 3. (про пальці, руки) juntar entrelazando; 3. meterse (con), tomarla (con), emprenderla (con), habérselas (con); trabarse de palabras (у суперечці); ~ з ворогом emprenderla con el enemigo
зчбплення c 1. (дія) enganche m, acoplamiento m, embrague m; 2. (пристрій) enganche m, embrague m; муфта ~ embrague m, manguito de embrague (de unión); вимкнути ~ desembragar vt, 3. фіз. (стан) adhesión f, adherencia f, cohesión f; coherencia f; ~ молекул cohesión de moléculas; сила ~ cohesión f, coherencia f зчесйти quitar rascando зчйстити limpiar vt, quitar limpiando; - сніг quitar la nieve
зчйститися (про бруд) limpiarse, quitarse; salir* vi (про пляму)
зчйтати comprobar leyendo (con el original), confrontar (leyendo), atender vt зчйтування c comprobación leyendo (con original), confrontación f, atendencia f зчйтувач ч confrontador m, atendedor m зчГплювач ч зал. enganchador m, acoplador m зчіпний прикм. mex. de acoplamiento, de enganche; ~ гак зал. enganche giratorio зчГсувати недок. див. зчесати зчленувйння с анат. articulación f зчленувйти док., зчленбвувати недок. анат. articular vt
зшахрувйти dar un timo, trampear vt 3uuHBánbHHK ч поліар. el que cose los folios 3iiiHBáHHfl c 1. costura f, cosido m; 2. mex. juntura f, empalme m; 3. мед. sutura f; ~ судин sutura de vasos зшивйти недок. див. зшити зшивнйй прикм. con costuras; ~ рукав manga con costuras
зшйти 1. (виготовити) coser vt confeccionar vt, hacer* vt (зробити); 2. (з'єднати швом) coser vt, juntar cosiendo; 3. мед. suturar vt (про краї рани); 4. mex. juntar vt, empalmar vt ЗІІІЙТ’ИЙ дієприкм. ВІД зшити зшйток ч див. зошит
зштовхнути 1. (зрушити з місця, скинути) empujar vt lanzar vt; echar abajo, hacer caer (вниз); ~ з місця mover del sitio (de un empujón); ~ з дороги apartar de la vía; 2. hacer chocar! juntar vt; ~ чиї-н. інтереси hacer chocar los intereses de alguien; 3. hacer tropezar; ~ лобами enemistar vt malquistar vt; hacer chocar de frente (dos personas)
зштовхнутися 1. chocar vi, topar vt, colisionar vi, entrar en colisión; 2. (несподівано зустрітися) encontrarse* (con), tropezar* vi (con), toparse (con); ~ся носом до носа (ніс у ніс) encontrarse сага а сага (соп) зюйд ч мор. sur т, sud m зюйд-bóct ч мор. sudoeste m зюйд-óct ч мор. sudeste m зяб ч с-г labores de otoño зйблик ч (птах) pinzón m (vulgar); pinchón m; європейський ~ pinzón común зябльовий, зяблбв-ий прикм.: -а оранка с-г labor de otoño
зйбра мн. branquias f pl, agallas f pl; брати (взяти) за ~ (кого-н.) coger del gañote (a alguien); poner el pie sobre el cuello (a uno) зйбровий прикм. branquial, de (las) branquias; branquífero
з’явйтися presentarse, aparecer* vi, acudir vi; comparecer* vi (за наказом); llegar vi (прибути); venir* vi (прийти); ~ на роботу presentarse al trabajo; ~ до суду comparecer ante el tribunal
з’йвлення c presencia f, asistencia f, comparecencia f (за наказом); ~ на збори presencia en la reunión; ~ до суду comparecencia ante el tribunal
з’являтися недок. див. з’явитися з’ясувйння с aclaración f, elucidación f, explicación f(пояснення)
з’ясувЯти док., з’ясбвувати недок. aclarar vt poner en claro, esclarecer* vt, dilucidar vt, elucidar vt; - питання esclarecer una cuestión; ~ подробиці aclarar los pormenores, averiguar los detalles
з'ясувйтися aclararse, ponerse en claro, esclarecerse*; ser reconocido (бути встановленим); як з’ясувалося como se supo зять ч 1. (чоловік дочки) yerno т; 2. (чоловік сестри) cuñado m (marido de la hermana) зйючий 1. дієприкм. від зяятиь; 2. прикм. abierto, hendido
зйяння c лінгв. hiato m
зйяти недок. estar abierto (hendido), entreabrirse*
840
іжиц-я
Ґслол., (після голосного) й 1. у; е (перед і); приїхати і поїхати llegar у partir; і він поїхав у (él) partió (marchó, se fue); батько і син padre е hijo; 2. при переліку у, е (перед і); tanto... como; і армія, і флот у el ejército у la flota; І мати І батько tanto la madre como el padre, la madre y el padre; він вродливий і розумний es bello e inteligente; їй було і соромно, і прикро, і боляче le era vergonzoso, у penoso, у doloroso; 3. у; і ось він став студентом у, he aquí, se hizo estudiante, y se convirtió en estudiante; і раптом y de pronto, y de repente; 4. en efecto, precisamente; так воно і є así es en efecto; саме так він і вважає así precisamente piensa él; і таке інше, і так далі etcétera (скор. etc.); ставити крапки над «і» poner los puntos sobre las íes і2 част. 1. (навіть) hasta; además; він і не подякував además (hasta) no dio (ni) las gracias; не можу й думати про це no puedo ni pensar en eso; 2. (також) también; tampoco (при запереченні); він і в цьому випадку має рацію también en este caso tiene razón; це й для нього нелегко esto tampoco es fácil para él іберйзм ч iberismo m
Іберйст ч (культуролог і лінгвіст) iberista m Іберійський прикм. ibérico, iberio; ~ півострів península ibérica
іберГйці мн., іб0ри мн. íberos m pi Ібероамерикйнець ч iberoamericano m ібероамерикйнський прикм. iberoamericano Í6íc ч (птах) ibis f
ÍBáH-noKHBáH ч (іграшка) tentemozo m, tentempié m, dominguillo m, siempretieso m. Ів0н-ч0й ч epilobio m Івасі невідм. ж arenque m; sardina f іволга, вивільга ж (птах) oropéndola f, oriol m; trupial m (Лат. Ам.)
Іврйт ч (сучасна мова Ізраїлю) hebreo т (moderno)
Ігнітрбн ч фіз. ignitrón m
Ігнорув0ння с menosprecio т, desestima fі
desestimación f, olvido m (забування); omisión f
(опускання)
Ігнорувйти недок., зігнорувйти док. menospreciar vt, desestimar vt (не помічати)', despreciar vt, desdeñar vt (нехтувати) іграшюа ж juguete m; ~ в руках долі juguete de la fortuna
іграшкбвий прикм. de juguete(s); ~ автомобіль, будиночок automóvil, casita de juguete Фвк ч i griega
грен4вий прикм. (буланий) rubicán Іфйстий прикм. (про вино) espumoso, espirituoso
ігровйй прикм. 1. de (para) juegos; 2. муз. de interpretación
ігрот0ка ж juegoteca m (pública) iryáHa ж (ящірка) iguana f ігумен ч abad m; superior m (en un monasterio) ігуменя ж abadesa f, superiora f (en un monasterio)
ідйльго ч невідм. hidalgo m; з діда-прадіда ~ hidalgo de cuatro costados; звання ~ hidalguez f, hldalguHa f
Іде0л ч ideal m; взяти за ~ tomar de modelo (a) Ідеаліз0ція ж idealización f ідеалГзм ч idealismo m; об’єктивний, суб’єктивний ~ idealismo objetivo, subjetivo ідеалізув0ти док. і недок. idealizar vt ІдеалГст ч idealista m ідеалістйчний прикм. idealista іде0льн*ий прикм. ideal; sublime (піднесений) perfecto (довершений); ~а краса belleza perfecta; ~і умови condiciones ideales Іде0льність ж idealidad f, carácter ideal іде0льно присл. 1. idealmente; 2» (досконало) completamente; perfectamente, con perfección;
- чистий completamente limpio; він грав ~ jugaba perfectamente
ід0йн-ий прикм. 1. ideológico; ~e керівництво dirección político-ideológica; ~ зміст contenido ideológico (nocional); 2. (пройнятий передовими ідеями) rico en ideas, de ideas avanzadas; ~e мистецтво arte ideológicamente rico; ~e багатство ideario m; ~a людина persona de convicciones ideológicas, hombre de ideas ід4йність ж ideología f, riqueza ideológica; contenido ideológico; dedicación a los ideales; fidelidad a las ideas; nobleza de ideas; висока ~ alto nivel ideológico
ід0йно-виховнйй прикм. ideológico-educativo ІД0ЙНО-ПОЛІТЙЧНИЙ прикм. político-ideológico Ідентифік0ція ж identificación f ідентиф!кув0ти док. і недок. identificar vt ідентифікув0тися identificarse ідентйчний прикм. idéntico ідентйчність ж identidad f ідеогрйма жлінгв. ideograma m ідеографічний прикм. лінгв. ideográfico; ~е письмо escritura ideográfica ідеблог ч ideólogo m
ідеологічний прикм. ideológico; ~а боротьба lucha ideológica; ~а робота labor ideológica; ~ фронт frente ideológico
ідеологічно присл. desde el punto de vista ideológico, ideológicamente ідеолбгія ж ideología f, ideario m; прогресивна
- ideología progresista
ідефікс ж idea fija
Ід0-я ж idea f, панівні ~ї ideas dominantes; ~ роману idea dominante de la novela; нав’язлива - idea fija, obsesión f, подати ~f) sugerir una idea; мені сяйнула ~ una idea cruzó por mi mente; відкинути ~ю descartar una idea; подати ~ю lanzar (sugerir) una idea; вбивати ~ї в чию- н. голову inculcarle ideas a alguien; сповідувати які-н. ~ї profesar ideas; ~ справедливості la idea de justicia; невиразна ~ una remota idea; відмовитися від ~ї abandonar (renunciar) la idea, desistir de la idea; виношувати ~ю idear vt Іди мн. іст. (у давньоримському календарі) idos m pi, idus m pl ідилГчний прикм. idílico ідйлія ж idilio m
їдиш ч невідм. hebreo m (lengua moderna), yiddish m
ідібма жлінгв. locución idiomática; idiotismo m, modismo m
ідіомйтика жлінгв. 1. idiomatologia f, 2. збірн. locuciones idiomáticas Ідіоматйчний прикм. лінгв. idiomático ідіосинкразія ж мед. idiosincrasia f ідіосинкратичний прикм. мед. idiosincrásico ідібт ч idiota т, imbécil m Ідіотизм ч 1. див. ідіотія; 2. (дурість) idiotez f, tontería f, estupidez f
ідіотія ж мед. idiotez f, idiotismo m, imbecilidad f ідібтство c idiotez f, tontería f, estupidez f ідібтський прикм. idiota Гдо ч (штучна міжнародна мова) ido m Ідол ч ídolo т; розвінчувач ~ів idolicida т; поклонятися ~ам idolatrar vt; стояти (сидіти), як ~ estar como un ídolo ідолопоклбнник ч idólatra m ідолопоклбнництво c див. ідолопоклонство ідолопоклбнницький прикм. idólatra, idolátrico
ідолопоклбнство c idolatría f, idolatrismo m iepápx ч церк. jerarca m ієрархічний прикм. jerárquico ієрархія ж jerarquía f
ієратйчн-ий прикм.: ~e письмо лінгв. escritura hierática
Ієр0й ч церк. hierofante т, hierofanta m iepeMíáfla ж jeremiada f ієрбгліф ч jeroglífico m; за допомогою ~ів jeroglíficamente; писати ~ами jeroglificar vt ієрогліфічний прикм. jeroglífico іжеслол.: та ~ з ним(и) у los que están con ellos, y sus cómplices
Іжиц*я ж: прописати ~ю armar (echar) una bronca; dar una paliza (відлупцювати)
841
ізгбй
ізгбй ч marginado т, miembrcfrpodrido ¡3o6ápa ж фіз. isóbara f ізобарйчний прикм. фіз isobárico ізоббта ж геогр. isóbato т, isobata f ізобутилбн ч хім. isobutileno m ізоглбса жлінгв. isoglosa f ізоглбсний прикм. лінгв. isogloso ізоелектрйчний прикм. фіз. isoeléctrica ізокліналь ж гвол. isoclinal m ізолінія ж isolínea f
ізолювйльний прикм. тех. aislante, de aislamiento
ізолювбти док. і нвдок. aislar vt, incomunicar vt (злочинця)
ізолювйтися aislarse
ізолюючий 1. дієприкм. від ізолювати; 2. прикм. тех. aislante, aislador ізолйтор ч 1. тех. aislador m; 2. (у лікарні) pabellón (sala) de infecciosos ізоляцГйн-ий прикм. aislador, aislante; ~a стрічка тех. cinta aislante (aisladora) ізоляціонізм ч aislacionismo m, aislamentismo m ізолйція ж aislamiento m\ incomunicación f (злочинця)
Візольбван-ий 1. дієприкм. від ізолювати; 2. прикм. aislado; ~ випадок caso aislado (único); ~а кімната habitación incomunicada ізольбваність ж aislamiento m ізольбвано присл. aisladamente ізом0р ч хім. isómero m ізомбрія ж хім. isomería f Ізомбрний прикм. хім. isómero, isomérico ізометрйчний прикм. спец, isométrico Ізоморфізм ч хім. isomorfismo т, isomorfía f ізомбрфний прикм. хім. isomorfo ізопрбн ч хім. isopreno m ізотбрма ж фіз. línea isoterma ізотермГчний прикм. спец ¡sotermo, isotérmico, isotermal; ~ вагон vagón refrigerador ізотонічний прикм. фіз. ¡sotónico ізотбп ч isótopo т; радіоактивні ~и isótopos radioactivos; довгоживучий ~ isótopo de largo período
ізотропія ж, Ізотрбпність ж фіз. isotropía f ізотрбпний прикм. isótropo, ísotrópico ізохроматйчний прикм. фіз. isocromático ізохрбнний прикм. isócrono, isocrónico ізохрбнність ж isocronismo m ізраїльський прикм. israelí; israelita (що стосується давнього Ізраїлю) ізраїльтянин ч israelí т, israeliano т\ israelita т (про жителів давнього Ізраїлю) ізраїльтянка ж israelí f, israeliana f, israelita f (про жителів давнього Ізраїлю) ізюбр ч (олень) ciervo común (de Sibería) ікеббна ж ikebana m іклЯстий прикм. con grandes colmillos Ікло c colmillo m; canino m, diente canino ікбн-а ж 1. icono m, icono m\ efigie sagrada; поклоніння ~ам iconolatría f, пристрасть до збирання ікон iconomanía f, колекція ікон iconoteca ft iconografía f; 2. комп. ¡cono m іконоббрець ч icm. iconoclasta m іконоббрство c icm. iconoclasia f, iconoclastia f іконографія ж iconografía f ікбнопис ч ж pintura de iconos іконопйсець ж pintor de iconos, imaginero m іконопйсний прикм. 1. de pintura de iconos; 2. de santo, de ángel, evangélico іконопоклоніння c iconolatría f ÍKOHOcKón ч mex. iconoscopio m, tubo de imágenes
іконостбс ч церк. iconostasio m ¡Kocáeflp ч геом. icosaedro m ікр-á ж 1. (риб’яча) huevas fpl; caviar m (тж. як страва)’, зерниста - caviar en grano (granulado); паюсна - caviar prensado; метати ~y desovar vi', з ~ою (про рибу) con huevas; 2. (грибна, баклажанна) pasta f (de setas, de berengenas, etc) ікрйнка ж huevcillo m (de pez) ікрйстий прикм. (що містить багато ікри) lleno de huevecillos ікрометбння с риб. desove m ікрйний прикм. con huevas ікрйний прикм. de caviar Ікс ч equis/; —промені фіз. rayos X (equis)
і лот ч icm. ilota m ілька ж зоол. turón m ільм ч olmo m
ілюзі я ж ilusión f, втрачені ~ї ilusiones perdidas; створювати ~ї hacerse ilusiones; тішити себе ~ями ilusionarse
ілюзіонізм ч prestidigitación f, arte del prestidigitador
ілюзіоніст ч (фокусник) ilusionista т, prestidigitador m
ілюзіоністський прикм. de prestidigitador ілюзбрний прикм. iluso, ilusorio, ilusivo ілюмінйтор ч мор. portilla f, ojo de buey ілюмінаційний прикм. de iluminación ілюмінбція ж iluminación f ілюмінувйти док. і недок. iluminar vt ілюстратйвний прикм. ilustrativo; ~ матеріал ilustraciones fpl ілюстрбтор ч ilustrador m ілюстрЯцІя ж ilustración f ілюстрбваний дієприкм. і прикм. ilustrado; ~ журнал revista ilustrada (con ilustraciones) ілюструвбти док. і недок. ¡lustrar імажинізм ч літ. imaginismo m імажиніст ж літ. imaginista m ímóm ч (духовна особа у мусульман) imam т, imán m
іманбнтний прикм. inmanente; inherente імбйр ч (a)jengibre m імбйрний прикм. de (con) jengibre імельмйн ч ав. vuelta de Immelmann; rizotonel m іменйни мн. día onomástico, día del santo, santo m
іменинний прикм. de santo, onomástico іменйнник ч: бути ~ом ser el santo (de); сьогодні він ~ hoy es el día de su santo (su día onomástico); мати вигляд ~a parecer que le ha tocado el premio gordo; сидіти як - estar ocioso, holgar* vi, hacer fiesta
іменйтий прикм. 1. distinguido, notable, eminente; 2. (знатний) noble
іменн-йй прикм. 1. (виданий на чиє-н. ім’я) nominativo, nominal; ~ чек cheque nominativo; ~¡ акції acciones nominativas; 2. (позначений ім’ям власника): ~ примірник ejemplar personal; ~ годинник reloj con el nombre grabado (con las iniciales grabadas); 3. грам, nominal; - список lista de nombres, nóminaf імбнник ч грам, sustantivo m, nombre sustantivo
іменбван'ий дієприкм. від іменувати; е число мат. número concreto
іменувбти недок. denominar vt, nombrar vt, llamar vt
іменувбтися denominarse, nombrarse, llamarse імбрсія ж фіз. inmersión f Імідж ч imagen f, ~ журналіста la imagen del periodista
імітбтор ч imitador m імітЯція ж imitación f імітувЯти недок. imitar vt імлб, мпй ж calina f, niebla f, bruma f імлйстий, млйстий прикм. calinoso, neblinoso, nubloso; brumoso iMMirpáHT ч inmigrante m імміграційний прикм. de inmigración, inmigratorio
iMMÍrpá4Ífl ж inmigración f іммігрувбти док. і недок. inmigrar vi іммобілізЯція ж мед. inmovilización f іммобілІзувЯти док. і недок. мед. inmovilizar vt імм^нний прикм. мед. inmune імовірний прикм. probable; verosímil (правдоподібний): цілком ~ випадок caso hipotético (eventual)
імовірнісний прикм. probabilista; estocástíco; ~ підхід enfoque probabilista імовірність ж probabilidad f, verosimilitud f (правдоподібність): conjetura f (допустимість): ~ влучання військ, probabilidad de impacto; теорія ~остей мат. cálculo de probabilidades (de la probabilidad) імортбль ж (безсмертник) siempreviva f імператив ч філос. imperativo m імператйвний прикм. imperativo імператйвність ж carácter imperativo імпербтор ч emperador m
імперЯторський прикм. imperial; de(l) emperador
імператрйця ж emperatriz f імперіал1 ч (монета) imperial m (antigua moneda rusa de oro)
імперіал2 ч (омнибуса) imperial f, baca f імперіалізм ч imperialismo m імперіаліст ч imperialista m імперіалістичний прикм. imperialista; ~a війна guerra imperialista імперіалістський прикм. imperialista імпбрія ж imperio m; газетна - imperio periodístico; ~ зла imperio del mal Імп0рський прикм. de(l) imperio; imperial імпічмент ч destitución f (de altos dignatarios), proceso de incapacitación presidencial; im- peachment m (anglicismo) імпозЯнтний прикм. imponente, impresionante імпозйнтно присл. de una manera imponente імпонувЯти недок. imponer* vt (a), infundir respeto (a)
Імпорт ч importación f імпортбр ч importador m імпортн ий прикм. importado; de importación; -i товари mercancías de importación імпортувЯти док. і недок. importar vt імпот0нт ч impotente m (estéril) імпотбнтний прикм. impotente імпот0нція ж impotencia f (esterilidad), age- nesia f
¡Mnpecápio ч невідм. empresario m імпресіонізм ч impresionismo m імпресіоніст ч impresionista m імпресіоністичний, імпресіоністський прикм. impresionista
імпровізЯтор ж improvisador т, repentista т імпровізЯторство с arte de improvisar імпровізЯція ж improvisación f, repentización f, ocurrencia f
імпровізбваний дієприкм. і прикм. improvisado
імпровізувЯти док. і недок. improvisar vt, repentizar vt, vi
Імпульс ч impulso m: нервовий - фізіол. impulso nervioso; електричний - ел. impulso eléctrico
імпульейвний прикм. impulsivo Імпульсний прикм. ел. de impulso; impulsivo, impulsor
імунізбція ж мед. inmunización f, inmunifacción f імунізувЯти док. і недок. мед. inmunizar vt імунітбт ч inmunidad f, такий, що дає ~ inmunifaciente; такий, що має ~ inmunizado; уроджений ~ inmunidad congénita імунодефіцйт ч мед. inmunodeficiencia f, синдром набутого імунодефіциту (СНІД) sín- dromo de inmunodeficiencia adquirida (SIDA) імунолбгія ж inmunología f імунотерапія ж мед. inmunoterapia f ім-’й c 1. nombre m; ~ та прізвище nombre y apellido; ~, дане при хрещенні nombre de pila; назвати своє ~ dar su nombre; давати ~ poner por nombre; на ~ por nombre; знати кого-н. на ~ conocer a alguien de nombre; на ~ Хуан nombrado (llamado) Juan; лист на ~ una carta a nombre (de); від мого ~ені en mi nombre; виступати від ~ені hablar en nombre (de); ім’ям закону en nombre de la ley; 2. (популярність: репутація) nombre m, renombre m, fama f, добре ~ buena reputación; здобути ~ hacerse un nombre, adquirir fama; заплямувати своє ~ manchar su nombre; зберегти своє добре ~ conservar su buen nombre; людина з ім’ям persona con renombre (de prestigio), persona de fama (famosa, célebre); 3. грам: загальне ~ nombre apelativo (común, genérico); власне ~ nombre propio; імені: бібліотека імені Вернад- ського biblioteca Vemadski; в ~ en nombre (de); в - істини en nombre de la verdad; в ~ миру en aras (en pro) de la paz; називати речі своїми іменами llamar las cosas por su nombre, llamar al pan, pan y al vino, vino ім’ярбк ч (хтось, такий собі) fulano т, mengano m, zutano m
інакодумець ч hereje m, heterodoxo m, disidente m
інакодумство c heterodoxia f, disidencia f
842
¡HCTpyicryBáTH
iHáKiue 1. присл. (по-іншому) de otro modo, de otra manera (forma); я сподівався відпочити, але вийшло ~ tenía la esperanza de descansar, pero resultó de otra forma; 2. прийм. si no, en otro caso, de lo contrario; покваптеся, ~ ви спізнитеся apresúrese si no (de lo contrario) llegará tarde; так чи - de una manera u otra, por sí o por no; ~ кажучи con otras palabras інаугурація ж sesión de investidura, entrada en ejercicio de sus funciones Інв0зія ж мед. invasión f інвалід ч inválido m\ ~ війни inválido (mutilado) de guerra; ~ праці inválido del trabajo інвалідний прикм. inválido; de inválido(s) інвалідність ж invalidez f, перейти на - recibir invalidez oficial
інвент0р ч 1. (обладнання) material m, utillaje m, útiles m pl; сільськогосподарський ~ aperos de labranza; кухонний ~ batería de cocina; 2. (список) inventario m; скласти ~ hacer inventario, inventariar vt, занести в ~ incluir (poner) en el inventario; живий ~ c.-г. ganado de tiro (de labor); bienes semovientes; мертвий ~ aperos m pl
інвентариз0ц-ія ж inventario m\ провести ~ію hacer inventario, inventariar vt інвентаризув0ти док. і недок. inventariar vt інвент0рний прикм. de inventario; ~ список, ~ опис inventario m
Інв0рсія ж літ. hipérbaton m, inversión f iHBópTop ч en. inversor m інвертув0ти док. і недок. invertir* vt інвестйція жек. inversiones fpl íhbóctop чек. inversionista m інвестув0ння сек. inversión f інвестув0ти док. і недок.ек. invertir* vt інгалйтор ч мед. inhalador m інгаляційний прикм. мед. de inhalación; inhalador
інгалйція ж мед. inhalación f інгібітор ч хім. inhibidor m інгредібнт ч ingrediente m інгуш ч, інгушка ж inguche m,f інгушський прикм. inguche Індекс ч índice т\ ~ цін Indice de precios індекс0ці'Я ж indiciación f, indexación f, політика Ч цін política de indiciación de precios Індексув0ти док. і недок. índexar vt індетермінізм ч філос. indeterminismo m індетермініст ч філос. indeterminista m індивід ч individuo m індивідуалізм ч individualismo m індивідуалізув0ти док. і недок. individualizar vt індивідуйліст ч individualista m індивідуалістський прикм. individualista індивіду0льн-ий прикм. individual; ~ випадок caso individual (particular); Ч особливості peculiaridades f рї, ~е господарство hacienda individual; в ~ому порядку en forma (a título) individual
індивіду0льність ж individualidad f, яскраво
виражена ~ personalidad acusada
Індивіду0льно присл. individualmente
індивідуум ч individuo m
індйго с невідм. (фарба) Indigo т, añil m
Індйк ч pavo т\ guanajo т (Л. Ам.); guajolote
т(М.)
індик0тор ч хім. indicador m Індик0торн-ий прикм. тех. de indicador; ~а потужність potencia indicada; ~а діаграма diagrama del indicador; ~а сила fuerza indicada індиферентйзм ч indiferentismo m; indiferencia f (байдужість)
індифербнтний прикм, indiferente ндич0 с pavipollo m ндйчка ж pava f нді0нець ч Indio m ¡HfliáHKa ж indiana f індіанський прикм. indio індієць ч indio т, hindú т (en India) ндій ч хім. indio m
індійка india f(e Індії; тж. про давніх жительок Америки)
індійський прикм. indio; de la India ндогерм0нський прикм. лінгв. indogermánico 'Ндоєвроп0йськ*ий прикм. indoeuropeo; Ч мови lenguas indoeuropeas
індокит0йський прикм. indochino; de Indochina
індолог ч indianista m
індолбгія ж (сукупність наук про культуру Індїї) indoiogía f індонезієць ч indonesio m індонезійка ж indonesia f індонезійський прикм. indonesio, indonésico; de Indonesia
індосамбнт ч фін. endoso m індос0нт ч фін. endosante m індос0т ч фін. endosatario m індосув0ти док. і недок. фін. endosar vt індуїзм ч рел. indoísmo т, hindúIsmo m індуктйвний прикм. фіз. inductivo індукгйвність ж фіз. inductividad f, inductancia f індуктор ч ел. inductor m індукційн-ий прикм. ел. inductivo; de inducción; ~ прискорювач acelerador inductivo; -а котушка bobina inductiva (de inducción) індукція ж inducción f Індульг0нція ж icm. indulgencia f індус ч, індуска ж hindú т, f індустріаліз0ці'Я ж industrialización f, прибічник ~ї industrialista т; опора на ~ю ек. industrialismo m
індустріалізув0ти industrializar vt Індустрі0льний прикм. industrial індустрія ж industria f, легка ~ industria ligera (liviana); важка ~ industria pesada індуський прикм. hindú Ін0ртн'ий прикм. inerte; ~і люди personas inertes; —і гази хім. gases inertes; Ч матеріали тех. materiales inertes Ін0ртність ж inercia f
ін0ртно присл. por inercia; pasivamente, inactivamente, con indiferencia ін0рці'Я ж фіз. inercia f, за ~єю por inercia; maquinalmente (машинально) інерційний прикм.фіз. inerte ін’бкці-я ж мед. inyección f, фінансові ~ї inyecciones financieras; зробити ~ю poner una inyección, inyectar vt інж0ктор ч тех. inyector m інженбр ч ingeniero m\ ~ шляхів сполучення ingeniero de caminos, canales y puertos; гірничий ~ ingeniero de minas; головний ~ ingeniero jefe (principal); ~- конструктор ingeniero constructor de máquinas; —проектувальник ingeniero proyectista; —механік ingeniero mecánico; —електрик ingeniero electricista; —будівельник ingeniero constructor (de construcción) інжен0рн-ий прикм. de ingeniero(s), de ingeniería; ~i війська tropas de ingenieros; ~a справа ingeniería f
інженбрно-технічн-ий прикм.: Ч працівники empleados ingeniero-técnicos, ingenieros y técnicos
інженіЬ ж невідм. ingenua f інжир ч 1. (дерево) higuera f, 2. (плід) higo m інистий прикм. escarchado, cubierto de escarcha
Іній ч scarcha f Ініці0ли мн. iniciales fpl ініціатйв'а ж iniciativa f, виявити ~y manifestar (mostrar) iniciativa; з власної ~и por iniciativa propia; з ~и кого-н. a instancias de alguien; брати ~y в свої руки tomar la iniciativa; виступити з ~ою lanzar una iniciativa; законодавча ~ poder legislativo
ініціатйвний прикм. iniciador, emprendedor; ~ людина un hombre de mucha iniciativa ініці0тор ч iniciador m, promotor m; виступити ~ом ser el iniciador
iHKacáTop ч фін. cobrador m, cajero m інкас0ція ж фін. ingreso m, entrada f (en caja) iHKáco c невідм. фін. entrega de fondos iHKacyeáTH док. і недок. фін. ingresar en caja ін-кв0рто присл. полігр. en cuarto інквізйтор ч inquisidor m інквізйторський прикм. inquisitorial, inquisicional
інквізиційний прикм. inquisitorial інквізйція ж inquisición f Інки мн. icm. incas m pl
інкбгніто 1. c невідм. incógnito m; 2. присл. de incógnito
Інколи присл. див. іноді інкорпор0ція ж incorporación f інкорпорув0ти док. і недок. incorporar vt інкримінув0ння с incriminación f, acriminación f інкримінув0ти док. і недок. (кому-н.) юр. incriminar vt (a), acriminar vt інкрустація ж incrustación f інкрустбваний діеприкм., прикм. incrustado Інкрустув0ти док. і недок. incrustar vt Інкський прикм. incaico інкуб0тор ч incubadora f інкуб0торний прикм. de incubadora, de incubación
інкубаційний прикм. мед. de incubación; ~ період periodo de incubación інкубація ж мед. incubación f інкун0була ж incunable m іннерв0ція ж анат. inervación f, innervación f Іно-хідь ж ambladura f, іти (бігти) ~хіддю amblar vi, llevar paso de ambladura інобуттй c філос. el otro ser, la otra existencia іновірець ч heterodoxo m іновірство c heterodoxia f Іногорбдній 1. прикм. (приїжджий) forastero, advenedizo; 2. прикм. (про лист) de otra ciudad Іноді присл. a veces, algunas veces, de cuando en cuando, de vez en cuando іноз0м-ець ч extranjero m; закон про ~ців ley de extranjería
інозбмка ж extranjera f
Іноз0мн-ий прикм. extranjero; ~a мова lengua extranjera; ~e слово, ~ вислів extranjerismo m\ наслідування всього ~oro extranjerismo m; запроваджувати ~в звичаї (порядки) extranjerizar vt
іноз0мщина ж extranjerismo m ін-oKTáBO присл. полігр. en octavo інокулйція ж мед. inoculación f iHOMápxa ж coche extranjero інорбдець ч alienígena m (habitante no ruso durante el zarismo)
інофірма ж empresa (firma) extranjera інохбдець ч caballo amblador інсектицйд ч хім. insecticida m Інсину0ція ж calumnia f% patraña f iHCHHytOBáTH док. і недок. calumniar vt інсолйція жфіз. insolación f iHcnéKTop ч inspector m інспбкторський прикм. de inspección; de inspector
Інспектув0ти недок. inspeccionar vi Інсп0кц'ія ж inspección f, ~ праці inspección del trabajo; податкова ~ inspección fiscal; провести ~ію realizar una visita de inspección інспекційн-ий прикм. inspección; ~a поїздка viaje de inspección
íHcnipáTop*4 1. inspirador m\ 2. (підбурювач) incitador m, instigador m Інспір0ція ж, iHcnipyeáHHfl c 1. inspiración f, 2. (підбурювання) incitación f, instigación f інспірув0ти док. і недок. 1. inspirar vt, 2. (підбурювати) incitar vt, instigar vt інст£нц'Ія ж instancia f, остання (вища) ~ instancia suprema; у високих Чях en los altos cargos; пройти по Чях tramitar vt, суд першої Чї juzgado de primera instancia; істина в останній ~ії la verdad en su última instancia інстйнкт ч instinto m; ~ самозбереження instinto de conservación; з ~y por instinto, instintivamente
інстинктйвний прикм. instintivo; ~ рух movimiento instintivo
інстинктйвно присл. instintivamente інститут ч 1. (навчальний або науковий заклад) instituto m; escuela f, науково-дослідний ~ instituto de investigación científica; театральний ~ escuela de artes escénicas; медичний ~ escuela de medicina; 2. (інституція) institución f інститутський прикм. de instituto(s) інституція ж institución f інструкт0ж ч instrucción f, instrucciones f pl\ reunión informativa; briefíng m (anglicismo) інструктйвний прикм. instructivo; de instrucción інструктор ч instructor m, monitor m iHCTpyirryBáHHfl c instrucción f Інструктув0ти док. і недок. dar instrucciones, instruir* vt
843
інструкція
інструкц-ія ж instrucción f, instrucciones fpl; за ~ією según las instrucciones інструмент ч instrumento m; herramienta f, utensilio m, útil m (уремеслах)', apero m (сільськогосподарський)', хірургічні ~и instrumentos de cirugía; точні -и instrumentos de precisión; музичний ~ instrumento musical (de música); струнний ~ instrumento de cuerda; ударний ~ instrumento de percusión; набір ~ів instrumental m; астрономічні ~и instrumentos astronómicos; креслярські -и instrumentos de dibujo інструменталіст ч instrumentista m (músico) інструмент0льн'ий прикм. 1. mex. instrumental; de herramienta(s), de utensilio(s), de útil(es); -а сталь acero de instrumentos (instrumental); 2. муз. instrumental; de instrumento(s); 3. лінгв. (орудний) instrumental; ~ відмінок instrumental інструментйльник ч instrumentista m (obrero) інструментдльня ж taller (almacén) de herramientas (utensilios, útiles) інструментйрій ч mex. instrumental m, herramental m
інструментувйння c муз. instrumentación f інструментувЯти док. і недок. муз. instrumen-
■ tar vt
інсулін ч фарм. insulina f інсульт ч мед. hemorragia (congestión) cerebral, insulto m, apoplejía f інсценувйльник ч escenificador m інсценувйння c 1. escenificación f, 2. simulación f, fingimiento m
інсценувйти док. і недок. 1.театр, poner en escena, escenificar vt, 2. simular vt, fingir vt, - процес montar un proceso falso; ~ зомління fingir el desmayo інтегрдл ч мат. integral f ІнтегрЯльний прикм. мат. integral; ~e числення cálculo integral; ~ підхід enfoque global; - опис descripción integral íHTerpáTop ч (прилад) integrador m інтегрйція ж, інтегрувЯння c мат. integración f інтегрувати док. і недок. мат. integrar vt ІНТОЛ0КТ ч intelecto m ІнтелектуЯл ч intelectual m ІнтелектуЯльний прикм. intelectual інтелекгуЯльність ж intelectualidad f, entendimiento т, intelecto m інтелігбнт ч, інтелігбнтка ж intelectual m,f інтелігбнтний прикм. intelectual; ~ вигляд aspecto de intelectual; ~ людина persona culta (instruida), intelectual m Інтелігбнтність ж cultura f, instrucción f інтеліг0нтськ*ий прикм. de intelectuales; ~a м’якотілість timidez intelectual інтелігбнтщина ж intelectualidad con mentalidad vacilante y apocada, intelectualejos m pl, intelectualillos m pl, intelectualoides ІНТЄЛІГ0НЦІЯ ж intelectualidad f, intelectuales m pl; трудова ~ intelectualidad trabajadora інтендант ч intendente m (militar) Інтенд0нтство c intendencia militar iHTeHAáHTCbK'Mñ прикм. de intendencia, de intendente; ~a служба servicio de intendencia інтенсйвн-ий прикм. 1. (напружений; тж. про колір) intenso; 2. (продуктивний) intensivo; -а система сільського господарства sistema intensivo (de producción) de la agricultura інтенсйвність ж intensidad f, - праці intensidad del trabajo; ~ випромінюванняф/з. intensidad de la radiación
інтенсйвно npucn. intensivamente, con intensidad інтенсифікйція ж intensificación f інтенсифікувЯти док. і недок. intensar vt, intensificar vt
інтерактйвний прикм. interactivo Інтерв0л ч intervalo m; pausa t, з -ами а intervalos
інтервЯнт ч Intervencionista т, invasor m інтервенціоністський прикм. intervencionista інтервбнція ж intervención f, збройна ~ intervención armada
інтерв’ю с невідм. interviú f, interview т, entrevista f, дати, одержати ~ conceder, hacer una interviú; взяти ~ tomar una entrevista; дати - по телебаченню comparecer ante la TV інтерв’ювЯти док. і недок. interviuvar vt, inter- viewar vt, entrevistar vt
інтерв’юЯр ч interviuvador m, entrevistador m iHTepéc ч interés m; державні -и intereses estatales; класові ~и intereses de clase (clasistas); духовні ~и intereses espirituales; з захопливим ~ом con un interés cautivante; являти з себе - ser de interés, tener interés; викликати - despertar (suscitar) interés; виявляти ~ manifestar (sentir, tener) interés (por), interesarse (por); зачіпати чиї-н. ~и dañar (lesionar, menoscabar, perjudicar) los intereses de uno; спільні (взаємні) ~и intereses creados; це в ваших ~ах es en su propio interés; який мені ~! ¡qué interés puedo tener yo!; ¡a mi qué me importa! iHrep’ép ч interior m; дизайнер з ~ів interiorísta m інтерлюдія ж муз. interludio т, intermedio m інтермддія ж театр, intermedio т інтерм0цо с невідм. муз. intermedio т, intermezzo т
інт0рн ч спец, interno т (el médico) (тж. учень закритого навчального закладу) інтернЯт ч internado т, escuela-hogar ІнтернаціонЯл ч (гімн) La Internacional інтернаціонЯп ч (об’едання) Internacional f Інтернаціоналізм ч internacionalismo т; пролетарський - internacionalismo proletario інтернаціоналГст ч intemacionalista т інтернаціоналістйчний прикм. intemacionalista
інтернаціонйльний прикм. internacional інтерн0т ч internet т інтернбтівський прикм. de internet інтернбваний дієприкм. Internado iHTepHyeáHHfl с internamiento т інтернувЯти док. і недок. internar vt ІнтерпелювЯти док. і недок. interpelar vt інтерпелйція ж interpelación f інтерполювйти мат. interpolar vt інтерполяція ж мат. interpolación f інтерпретЯтор ч interpretador т інтерпретЯція ж interpretación f інтерпретувЯти док. і недок. interpretar vt інтерфЯйс ч комп. interface т, interfaz f інтерферЯнція жфіз. interferencia f інтймний прикм. íntimo інтймність ж intimidad f інтймно присл. íntimamente, con intimidad Інтоксик0ція ж мед. intoxicación f Інтонаційний прикм. de entonación, entona- cional, entonativo
ІнтонЯція ж entonación f, entonamiento m; висхідна, низхідна - entonación ascendente, descendente
інтонувЯти недок. entonar vt, vi інтрйга ж intriga f, pasteleo m; вести -y intrigar vi; плести ~и pastelear vi інтригЯн ч, ~ка ж intrigante m,f iHTpnráHCTBO c conducta intrigante інтригЯнський прикм. intrigador, intrigante ІнтригувЯти недок. 1. (вести інтригу) intrigar vi; 2. (викликати цікавість) intrigar vi, interesar vt
інтрйжка ж lío amoroso, ligue m інтродукція ж муз. introducción f інтроспЯкція ж псих, introspección f інтуїтивізм ч філос. intuicionismo т інтуїтйвний прикм. intuitivo ійтуїтйвно присл. intuitivamente, con intuición ІНТуїЦ'ІЯ ж intuición f, за ~ією con intuición, intuitivamente
інтурйстський прикм. de (para) turistas extranjeros
інфЯнт ч іст. infante m інфЯнта ж infanta f інфантилізм ч мед. infantilismo т інфантйльний прикм. infantil інфантйльність ж infantilidad f інфЯркт ч мед. infarto т; - міокарду infarto de miocardio; спричинити ~ infartar vt, перенести ~ infartarse
інфекційний прикм. мед. infeccioso; contagioso (заразний)
інфЯкція ж мед. infección f, contagio т (зараження)
інфильтрйція ж спец, infiltración f інфільтрЯт ч мед. infiltración f інфінітйв ч грам, infinitivo т
Інфінітйвний прикм. грам, infinitivo; -а конструкція construcción con infinitivo інфляційний прикм. de inflación, inflacionario, inflacionista
інфлйці'Я ж ек. inflación f, галопуюча - inflación galopante; прихована ~ inflación subyacente (larvada); рівень -Ї tasa de inflación ін-фбліо присл. полігр. en folio інформЯнт ч лінгв. informante т ІнформатизувЯти док. і недок. informatizar vt ІнформЯтика ж informática f ІнформЯтор ч informante т, informador т; chivato m, soplón т (донощик) інформаційний прикм. de información; ~е повідомлення comunicado т; ~е бюро buró de información
інформЯці-я ж información f, газетна ~ información periodística; генетична - información genética; засоби масової ~ї medios de comunicación de masas, mass media m pl; надавати ~ю facilitar (suministrar) información інформбюрб c невідм. (= інформаційне бюро) oficina de información
інформбван-ий, поінформбваний 1.
дієприкм. від поінформувати; 2. прикм. (обізнаний) competente, versado (en), ducho (en); бути добре ~им про що-н. estar muy versado en algo
інформувЯння c información f інформувЯти док. і недок. informar vt інфразвук чфіз.: infrasonido m інфрачервбний прикм.фіз. infrarrojo інфузбрія ж зоол. infusorio m ІнцидЯнт ч incidente т; прикордонний ~ incidente fronterizo
Гнш-е с (lo) demás; окрім усього -ого además de (todo) eso; і таке - etcétera (etc.); між ~им entre otras cosas; a propósito (до речі) інш ий прикм. 1. (не такий, не цей) otro; ніхто ~ ningún otro; хтось (хто-небудь) - algún otro; кращий ніж хто-н. - mejor que ningún otro; в -ому місці en otro sitio; з -oro боку de (por) otra parte, de otro lado; це -а річ esto es otra cosa; це -а справа esto es otra cosa; не перейматися -ими no preoupcarse de otros; -ими словами con otras palabras, hablando de otra forma; дивитися -ими очима mirar con otros ojos; немає ~ої ради, -ого виходу no hay otra salida; не хто -, як... nadie más que...; не що ~e, як... nada más que...; no es otra cosa sino...; той чи - uno u otro, tal o cual; 2. mh.: -i los demás; всі -i todos los demás; та -e, і таке ~e etcétera ІНШОМбВН'ИЙ, іномбвний прикм. de (en) lengua extranjera; -e населення población de lengua extranjera; -і слова palabras de lengua extranjera íóh ч фіз. ion m
іонізаційний прикм., фіз. ionizador, ionizante; de ionización
іонізЯція жфіз. ionización f ІонізувЯти док. і недок.фіз. ionizar vt ібній ч хім. ionio m іонійський, іонічний прикм. jónico ióHH-ийф/з. iónico; de ion; -а хмара nube de iones; -а реакція reacción iónica ІоносфЯра жфіз. ionosfera f іоносфЯрний прикм. ionosférico іонотерапія ж мед. ionoterapia f іпекакуЯна ж бот. ipeca f, ipecacuana f іпіл ч (дерево) ipil m
іподрбм ч hipódromo m; cancha f(Jl. Am.) іпом0я ж (рослина) ipomea f ínocTác-b ж hipóstasis f, persona f, в -i en calidad (de), en persona (de) inoTéxa ж ек. hipoteca f іпот0чний прикм. ек. hipotecario; - банк banco hipotecario
іпохбндрик ч hipocondriaco m, hipocondríaco m іпохондрйчний прикм. hipocóndrico іпохбндрія ж hipocondría f іпрйт ч хім. iperita f, що зазнав упливу -у iperitado
ipáK-ець ч iraqués т, iraquiano т, ¡raquense т; iraquí т
ірйкський прикм. iraqués, iraquiano, iraquense; de Irak, iraquí ірйнець ч iranio m
844
ipáHKa ж irania f ірбнський прикм. iranio; de Irán ірж-á ж herrumbre f, moho m, roña f, orín m; бура - añublo m, tizón m; поїдений ~ею cubierto de herrumbre
іржбв-ий прикм. oxidado, herrumbroso, mohoso, roñoso
іржбвіння c oxidación f іржбвість ж herrumbre f, moho m іржбвіти недок. oxidarse, aherrumbrarse, ponerse mohoso іржбння c relincho m іржйти недок. relinchar vi ірибу ч (американський гриф) iribú m ipnráTop ч especialista en irrigación іригаційний прикм. de irrigación; ~a система sistema de irrigación іригбція ж irrigación f іридій ч хім. iridio m
ірйс ч (сорт цукерок) pastilla de café con leche ірйс ч iris m
ірит ч мед. iritis f, iriditis f ірлйндець ч irlandés m ірлбндецька ж irlandesa f ірлбндський прикм. irlandés; de Irlandia; ~ сетер setter irlandés ірод ч monstruo m ipoKé-зи mh. iraqueses m pl іронізувйти недок. ironizar vi іронічний прикм. irónico іронічно присл: irónicamente, con ironía ірбнія ж ironía f, зла ~ ironía mordaz; ~ долі la ironía de la suerte (del destino) іррадібція ж спец, irradiación f ірраціонбльн-ий прикм. філос. irracional; ~е число número irracional, irracional m ірраціонбльність ж філос. irracionalidad f ірребльний прикм. irreal ірреі7лйрн*ий прикм. irregular; ~і війська tropas irregulares
іскр-а ж 1. chispa f, електрична ~ chispa eléctrica; остання ~ життя la última chispa de vida; ~ надії una chispa (un ápice, un rayo) de esperanza; ~ таланту chispa de talento, madera (de); сноп іскор chispería f, 2. (цятки) motas fpl; y нього ~u з очей посипалися vio las estrellas; з ~u займеться вогонь de la chispa surgirá la llama; мати ~y Божу tener ángel іскрйти недок. chispear vi іскрйтися недок. 1. chispear vi, chisporrotear vi, centellear vi; 2. brillar vi, irradiar vi іскріння c chispeo m, chisporroteo m іскровйй прикм. ел. de chispa(s); disruptivo; ~ розряд descarga disruptiva; - розрядник disruptor de chispas
icKporácHMK ч mex. parachispas m іскромбтний прикм. tintileante, chispeante, brillante
іскровлбвлювач ч mex. parachispas m ісл0м ч islam m; islamismo m ісламізм ч islamismo m ісламізувбти док. і недок. islamizar vt іслбмський прикм. islámico іслбндець ч islandés m іслбндка ж islandesa f
іслбндський прикм. islandés; de Islandia; ~ мох liquen islándico (de Islandia) існувйння c existencia f, subsistencia f, vida f, боротьба за - lucha por la existencia (por la vida); засоби ~ subsistencias fpl існувйти недок. existir vi; subsistir vi, vivir vi (жити); ~ зі своєї праці mantenerse de su trabajo, vivir de sus manos іспбнець ч español m
ІспанГстика ж hispanística f, hispanismo m, estudios hispánicos icnáHKa1 ж española f icnáHKa2 ж (хвороба) gripe f, trancazo m ісп0но-америк0нський прикм. hispanoamericano
іспбно-арббський прикм. hispanoárabe, hispanoarábigo
¡спаномбвний прикм. hispanohablante спанофіл ч hispanófilo m cnáHo-французький прикм. hispanofrancés icnáHo-христийнський прикм. hispanocristiano
icnáHCbK-ий прикм. español; de España; ~a мова lengua española, idioma español, español m Іспит ч examen m; вступні ~и exámenes de ingreso; приймальні ~и exámenes de admisión; відбіркові ~и pruebas de selectividad; випускний ~ examen de reválida (de fin de estudios, de fin de carrera); державний - examen de diploma (de reválida)
іст0блішмент ч grupo dominante, establishment m (anglicismo) істерик ч histérico m
icTépHK-a ж ataque de nervios, crisis nerviosa; учинити ~y dar (tener) un ataque de histeria; влаштувати ~y hacer una escena de histeria істерйчка ж histérica f
істерйчний прикм. histérico; ~ сміх risa histérica; ~ напад ataque de histerismo істерйчність ж histerismo m істерія ж histeria f
Істин-а ж verdad f, об’єктивна ~ verdad objetiva; у цьому є частка ~и en esto hay una pizca de verdad; це давня ~ una vieja verdad; гірка ~ la verdad amarga; безперечні ~и verdades como puños; прописна - verdad de Perogrullo; свята ~ verdad sagrada; погрішити проти ~и faltar a la verdad; спрямувати кого-н. на шлях ~и encaminar a alguien al camino de la verdad Істинн-ий прикм. 1. verdadero; verídico; auténtico (автентичний); ~ смисл el verdadero sentido; ~a правда la pura verdad; ~ друг amigo verdadero (auténtico); 2. (дійсний, справжній) verdadero, auténtico; представник свого часу un representante genuino de su época Істинність ж veracidad f, autenticidad f (автентичність)
Істинно присл. verdaderamente, realmente, en realidad, de verdad
icTMáT ч (= історичний матеріалізм) materialismo histórico
істбр-ія ж1. historia f, стародавня ~ historia antigua; нова ~ historia moderna, historia de la edad moderna; новітня ~ historia contemporánea; загальна ~ historia universal; увійти в ~ію entrar en (pasar a) la historia; ~ замовчує la historia calla; 2. (розповідь) historia f, historieta f, 3. (пригода) asunto m, historia f; це ціла 4 jes toda una historia!; оце так 4 ¡vaya una historia!; природнича - historia natural; ~ хвороби мед. historia clínica; одвічна 4 ¡el cuento de siempre!; el cuento de María Sarmiento (fam.); ~ з географією = con la iglesia hemos topado історйзм ч historiología f, método histórico істбрик ч historiador m
істбрико-літературний прикм. histórico-litera- rio
істбрико-революційний прикм. histórico-revo- lucionario
істбрико-філологічний прикм. histórico-filo- lógico
істбрико-філосбфський прикм. histórico-filo- sófico
історичн ий прикм. 1. histórico; ~a особа personalidad histórica; ~ факт hecho histórico; ~ роман novela histórica; ~ нарис historial m; 2. (знаменний) histórico; ~a промова discurso histórico; ~a дата fecha histórica історйчність ж 1. historicidad f, 2. (історизм) método histórico
історйчно присл. de un modo (método) histórico, históricamente історібграф ч historiógrafo m історіогрйфія ж historiografía f істбта ж (живий організм) ser m; criatura f (творіння); жива ~ ser vivo; безсловесна bestia muda, animal m
íctóth-ий прикм. esencial, su(b)stancial; importante (важливий); considerable (значний); ~e значення importancia esencial (vital); ~a відмінність diferencia esencial; ~a поправка enmienda esencial (importante); ~a заувага observación su(b)stancial істбтність ж carácter esencial; importancia f (важливість)
íctótho присл. esencialmente, su(b)stancial- mente; considerablemente (значно) італієць ч italiano m італійка italiana f
ІТЙ
італійськ ий прикм. italiano; de Italia; ~ страйк huelga de brazos caídos; ~a бухгалтерія contabilidad por partida doble; ~e вікно ventana italiana
ітбльський прикм. icm. itálico ітератйвн-ий прикм. лінгв. iterativo; Ч дієслова verbos iterativos (frecuentativos); verbos reiterativos
ітй недок. 1. ir* vi, andar* vi; caminar vi; marchar vi (пересуватися); venir* vi (звідки-небудь); він іде в школу va a la escuela; вона йде з бібліотеки ella viene de la biblioteca; хто йде? ¿quién va?; військ, ¿quién vive?; - швидко andar de prisa (rápidamente, a buen paso): ~ навпомацки caminar a tientas, ir a ciegas; ~ пішки ir a pie, ir andando; ~ в ногу ir al paso, llevar el paso; ~ попід стіною ir pegado al muro (a lo largo del muro); ~ понад берегом (про судно) costear vi; ~ вгору subir vi, ascender vi; ~ вниз bajar vi. descender vi; ~ вперед ir adelante, avanzar vi; ~ у хвості ir a la cola (a la zaga); ~ за ким-н. (услід) seguir a alguien; ~ своєю дорогою seguir su camino; - в гору subir a la montaña, escalar la montaña; ascender vi, hacer carrera; ~ назустріч salir al encuentro; acceder vt, estar de acuerdo; - в атаку lanzarse al ataque, atacar vt; - в бій marchar al combate; ~ до мети ir hacia la meta; dirigirse al objetivo (al fin); ~ на веслах remar vi; ~ під вітрилами navegar (ir) con velas desplegadas; - над морем (у літаку) volar sobre el mar; 2. (наближатися) llegar vi, venir* vi; потяг іде (підходить) el tren llega; весна іде la primavera liega; 3. (вирушати) partir vi, salir* vi; потяг іде o сьомій годині el tren parte (sale, arranca) a las siete; 4. (доставлятися — про листи, вантажі) tardar en llegar; 5. (виділятися) salir* vi, extenderse*; correr vi (текти); brotar vi (кровоточити); supurar vi (гноїтися); exhalar vi (про запах); з комина йде дим de la chimenea sale humo; від річки йде пара del río se eleva el vapor; кров іде з рани la sangre brota de la herida; у нього йде кров горлом le sale sangre de la garganta; від троянд ідуть приємні пахощі las rosas exhalan un perfume agradable;
6. (поширюватися — про чутки) llegar vi; 7. (пролягати, простиратися) ir* vi (a), atravesar* vi; дорога йде через поле el camino va a través del campo; далі йдуть гори más allá se encuentran las montañas (hay montañas); 8. (про час) pasar vi; transcurrir vi; роки ідуть pasan los años; йому йде двадцятий рік va а cumplir veinte años; 9. (відбуватися, здійснюватися) marchar vi, ir* vi; proseguir* vi; tener lugar; ідуть переговори prosiguen las conversaciones, tienen lugar (las) conversaciones; справи йдуть добре los asuntos marchan (van) bien; наразі йде засідання ahora hay (tiene lugar una) reunión; іде бій se está librando un combate; 10. (мати збут) venderse; ~ в продаж se vende; товар іде добре la mercancía se vende bien; 1. (передаватися куди-н.) presentar vt, ~ на затвердження (про документ) ser presentado para su aprobación; скарга йде до суду la demanda ha sido presentada al juzgado; 12. (діяти — про механізми) andar* vi, marchar vi, funcionar vi; годинник іде добре el reloj anda (funciona) bien; 13. (вступати куди-н.) entrar vi, ingresar vi; hacerse* (робитися); ~ до інституту entrar (ingresar) en el instituto; ~ в армію enrolarse en el ejército; ~ в льотчики hacerse aviador; 14. (погоджуватися) aceptar vt, ~ на компроміс ir al compromiso; ~ на поступки hacer concesiones; ~ на ризик exponerse*, arriesgarse, correr el riesgo (de); ~ на все estar dispuesto a todo; aventurarlo (exponerlo) todo, jugar el resto; 15. (уживатися) emplearse, usarse; necesitarse, hacer falta (бути потрібним); на сукню йде 5 метрів para el vestido se necesitan 5 metros; ганчір’я йде на папір los trapos se emplean para hacer papel;
16. (личити) ir bien; sentar* vi, favorecer* vi (про убрання); цей капелюх тобі йде te sienta este sombrero; цей колір їй іде le va bien este color; 17. (входити, влізати) entrar vi; цвях не йде в стіну el clavo no entra en la pared; 18. (у грі) jugar* vt, avanzar vt (у шахах, шашках); ~ пішаком avanzar con un peón; ~ з козиря карт
845
ітйся
salir con triunfo; ~ з чирви (черви) карт salir por (con) oros; 19. (про виставу) representar vt, poner* vt, proyectar vt, echar vt (про фільм); сьогодні йде Фауст hoy representan (la ópera) Fausto; картина йде з великим успіхом yene- хом la película se proyecta con gran éxito; 20. (про осади); дощ іде llueve; сніг іде nieva; град іде graniza; ідеї ¡de acuerdo!, ¡conforme!; іде? ¿hace?; та йди ти! vete a la porra, vete a hacer puñetas; ~ за труною acompañar al duelo; ~ на спад disminuir* vi, bajar vi; menguar vi (про воду; про місяць); ~ як по маслу ir (como) sobre ruedas; ~ чиїми-н. слідами seguir las huellas (los pasos) de alguien, pisar las huellas a alguien; ~ на посадку ae. ir tomando tierra, prepararse para (ir a) tomar tierra (aterrizar); ~ на
приманку caer en la trampa (en el cepo); ~ проти (кого-н.) oponerse*, contraponerse*, enfrentarse (а); (чого-н.) ir en contra de; ~ проти своєї совісті ir (hacerlo) en contra de su conciencia; ~ своєю чергою ir por donde (como) le corresponde; ir por sus pasos contados; не ~ далі (чого-н.) no salirse de (algo), limitarse a hacer algo; у голову не йде no entra (en la cabeza); з голови не йде no se va de la cabeza, no poder olvidar; голова йде обертом da vueltas la cabeza
Ітйся безос.: ідеться про se trata de; ідеться про його життя або смерть se trata de su vida o muerte, es una cuestión de vida o muerte para él Гтрій ч хім. itrio m іуда, іЬда ч judas m
іудаїзм, юдаїзм ч рел. judaismo т, hebraísmo m
Іуд0ї мн. judíos т рі, hebreos т рі
іудбйство, юдбйство cjudaismo m
іудбйський, кздбйськии прикм. judío, hebreo
іхневмон ч зоол. icneumón т, mangusta f
іхтіозйвр ч ictiosauro m
іхтібл ч фарм. ictiol m
іхтіблог ч ictiólogo m
іхтіологічний прикм. ictiológico
іхтіолбгія ж ictiología f
ішемічний прикм. мед. isquémico
ішемія ж мед. isquemia f
ішіас ч мед. ciática f, isquias f, isquiatitis f
846
їдальня ж 1. (кімната) comedor т; 2. comedor público, restaurante т; cantina f (заводська); casa de comidas
ЇД'бць ч 1. boca f, у сім’ї п’ять ~ців en la familia hay cinco bocas; 2. (любитель попоїсти) comedor m, gastrónomo m їдкйй прикм. 1. cáustico, corrosivo; acre (про дим, запах); ~ натр хім. soda cáustica; 2. (уїдливий) mordaz, acre, cáustico їдкість ж 1. causticidad f, acrimonia f, acritud f (про дим, запах); 2. (уїдливість) mordacidad f, ^acritud f, causticidad f
їдко присл. 1~ пахнути oler a acre: 2. (уїдливо) ^mordazmente, acremente, con acritud їжа, їда ж alimento m; pitanza ї(корм); гаряча ~ comida caliente; comida f, смачна ~ comida sabrosa; під час їжі durante la comida; перед їдою antes de comer (de la comida); після їди después de comer (de la comida); готувати їжу hacer la comida
їж0к ч 1. erizo m; 2. військ, erizo m, caballo de Frisa; морський - erizo de mar їжакбвий, Їж0чий прикм. de erizo(s) їжачйха ж erizo m (hembra) їжачбк ч зм. до їжак
їжджений прикм. (про дорогу) trillado, trivial їжитися erizarse; erizar el pelo (про тварин)
їхати
їзд'0 ж viaje т; верхова ~ equitación f; під час ~и durante el viaje; за дві години ~и від ... a dos horas de viaje de
їздбць ч viajero m; jinete m (наїзник); я не ~ л(куди-н.) no seré huésped (de un sitio) їздити 1. (за допомогою засобів пересування) ir* vi (a, en); viajar vi (en) (подорожувати); ~ верхи montar a (en) caballo; ~ велосипедом ir (montar) en bicicleta; ~ автомобілем, потягом ir (viajar) en automóvil, en tren; ~ трамваєм ir en tranvía; ~ у відрядження viajar en comisión de servicio; ~ за кордон ir (viajar) al extranjero; ~ до кого-н. (у гості) ir de visita (a visitar a alguien); 2. (про самі засоби пересування) marchar vi; correr vi; pasar vi (проїжджати); 3. (ковзати) resbalar vi, deslizarse; ~ (верхи) на кому-н. montarse sobre alguien; tener debajo de los pies a alguien
їздов'йй 1. прикм. de tiro, de atelaje; ~i собаки perros de tiro (de atelaje); 2. ч військ, conductor m
її 1. від займ. вона; 2. займ. de ella; suyo(s); ж suya(s); su(s) (перед ім.); її валіза su maleta; її книжки sus libros; це її кімната, а це наша esta habitación es de ella (suya) y esa es (la) nuestra
їй-ббгу, їй-бо виг. gracias a Dios; a fe mía, en verdad, se lo juro їй-npáBO виг. se lo juro íctbó c збірн. comida f, viandas fpl їсти недок. 1. (харчуватися) comer vt, хотіти ~ querer comer; ~ чужий хліб comer el pan ajeno; 2. (кусати) picar vt, acribillar vt (про комах); apolillar vt (про міль); roer* vt (про гризунів); 3. (роз'їдати) roer* vt (про іржу); corroer* vt (про кислоту); picar vt (про дим); дим їсть очі el humo pica los ojos; ~ очима comer con los ojos; ~ просить (про взуття) pide de comer (el calzado, etc); їж - не хочу hay para comer a dos carrillos, hay para hartarse ictíbhó c comestible(s) m (pl), víveres m pl їстівн'йй прикм. comible; comestible; ~i припаси comestibles m pl, víveres m pl, provisiones m pl
їх, їхній 1. род. та знах. від займ. вони; 2. займ. de ellos (de ellas); suyo(s), suya(s); su(s) (перед ім.); їхній зошит su cuaderno; їхні книжки sus libros; це мій олівець, а це їхній estos lápices ^son míos y esos (son) de ellos (suyos) їхати див. їздити
847
йог
и
йог, йогин ч yogo т, yogui т йога ж yoga т; практикувати ~у practicar еі yoga
його 1. від він і воно; 2. прийм. de él; suyo(s); його син su hijo; його діти sus hijos; це його валізи, а це моя estas maletas son de él (suyas) y estas son (las) mías йбгурт ч yogur m йод ч yodo m йодйд ч хім. yoduro m
йбдистий прикм. yodado, yodífero; ~ калій yoduro potásico
йбдн'Ий прикм. de yodo, yódico; ~a настоянка tintura de yodo
йодофбрм ч ферм, yodoformo m йодув0ти. yodurar vt йордднець ч jordano m
йорд0нка ж jofdaná f йорд0нський прикм. jordano; de Jordania йорд0нь ж, ордйнь ж epifanía f, dila (adoración) de los Reyes (Magos) йорж1 ч 1. (риба) gobio m; 2. (щітка) cepillo m; 3. (про волосся) pelos de erizo; стирчати (стояти) ~ем estar erizado; 4. (цвях) clavo arponado
йорж2 ч yorsh (mezcla de vodka con cerveza que embriaga rápidamente), bebistrajo m йоржбвий de gobio(s)
йбржик ч: ~ волосся cabellos de erizo; стирчати ~ом (про волосся) tener los pelos de punta
йоржйстий прикм. 1.. (про волосся) erizado (hirsuto)’, 2. (непоступливий) obstinado, terco, cabezota
йот ч 1. yod m (sonido de la letra ucraniana «é»); 2. jota f (letra latina)
йбт-а ж iota f (letra griega); ні на ~y ni una pizca, ni una jota
йотув0ння c лінгв. iotización f, yodización f йотув0ти док. і недок. iotizar vt, yodizar vt
848
кадр1
кабалі1 ж (повна залежність) esclavitud f; yugo m; sometimiento m; потрапити в ~y caer en la esclavitud кабал02 ж див. кабалістика кабалГстика ж cabala f
кабалістичний прикм. cabalístico; ~і знаки signos cabalísticos
кабаль0рія ж (земельна міра) caballería f кабаль0ро ч невідм. caballero m кaбáльн•ий прикм. 1. de servidumbre, de esclavitud; ~a залежність yugo m; 2. leonino; ~ договір contrato leonino; ~i умови condiciones onerosas (injustas)
Ká6aH ч 1. (вепр) jabalí m; jabalina f (самиця); 2. (самець домашньої свині) cerdo m, puerco m; 3. (про гладія) animal de bellota; 4. verraco castrado; chanchho m (Лат. Ам.); 5. спец. bloque m
xa6áH4HK ч зм. до кабан; 2. (дитинча кабана) jabato m; 3. (облицювальна плитка) loseta f кабанйтина ж carne de jabalí каб0нячий прикм. 1. de jabalí(s); 2. (про домашніх тварин) de cerdo(s), de puerco(s); porcuno
кабарг^ ж corza f, cabra de almizcle, almizclero m кабардинець ч kabardo m кабардинка1 ж kabarda f кабардйнка2 ж (одяг; танець) kábardinka f кабардинський прикм. kabardo; de Kabarda кабарб c невідм. cabaret m кабачкбвий прикм. de calabacín кабач-бк ч (овоч) calabacín m; страва з ~ків calabacinate m
к0бель ч cable m; повітряний ~ cable aéreo; ~ живлення cable alimentados ~ високої (низької) напруги cable de alta (de baja) tensión; підводний ~ cable submarino; підземний ~ cable subterráneo (enterrado); багатожильний - cable múltiple; світловий - cable de luz; телефонний (телеграфний) ~ cable telefónico (telegráfico)
•(¿бельн-ий прикм. de cable; ~ая проводка cableado m; ~e судно barco cablero; ~e телебачення televisión por cable кдбельник ч cableador m Ká6enbTOB ч мор. 1. (міра довжини = 185,2 м) cable m; 2. (линва) cable m кабест0н ч спец, cabrestante m кабіна ж cabina f; ae. carlinga f; ~ ліфта cabina del ascensor; - водія cabina del conductor; пасажирська ~ cabina de pasajeros; телефонна ~ cabina telefónica; космічна ~ cabina espacial кабін0т ч gabinete m; робочий ~ despacho m; зуболікарський ~ gabinete dental; - міністрів
gabinete de ministros; сформувати - formar gabinete (gobierno)
кабін0тн-ий прикм. de despacho; de gabinete; ~ вчений sabio de sillón; ~i проекти proyectos quiméricos (abstractos, de gabinete); ~ портрет fotografía de 18x24; retrato pequeño; - рояль piano de cola (pequeño) кабінбтник ч burócrata m, oficinista m кабінка ж зм. cabina f каблогрйма ж cablegrama m каблук ч tacón m; taco m (77. Ам.); високі (низькі) ~и tacones altos (bajos); середній ~ medio tacón; удар ~ом taconazo m; тупати (цокати) ~ами taconear vi; стук ~ів taconeo m; бути під -ом (у кого-н.) estar bajo el tacón (de); тримати під ~ом tener bajo el pie, poner el pie sobre el cuello, tener agarrado por las narices, mandar a zapatazos
каблукбвий, каблучний прикм. de tacón кабот0ж ч мор. cabotaje m кабот0жн’ИЙ прикм. de cabotaje; ~e плавання cabotaje m, navegación costera (costanera); ~e судно barco de cabotaje кабріолбт ч cabriolé m, tilburí m кабрув0ння c ae. encabritado m кабул ч (соус) salsa de Kabul Káe-a ж невідм. café m; ~ з молоком café con leche; чорна ~ café solo (negro); café prieto (Куба); мелена ~ café molido; ~ в зернах café en grano; смажена ~ café tostado (torrefacto); розчинна ~ café soluble; натуральна ~ café natural; ~-експрес café exprés; замінник ~и sucedáneo del café; забілена ~, ~ і трохи молока café cortado
Kaeánép1 ч 1. (партнер у танцях) caballero m; caballerazo m; 2. (залицяльник) admirador кав0л4р2 ч (нагороджений орденом) caballero m; ~ Золотої Зірки caballero de la Estrella de Oro; георгіївський - caballero de la orden de San Jorge
кавалерг0рд ч icm. caballero de la guardia real (soldado é oficial de un regimiento especial de caballería del ejército zarista) кавалерйст ч військ, jinete m; soldado de caballería
кавалерійський прикм. de caballería; ~ полк regimiento de caballería кавал4рія ж caballería f; легка ~ військ. caballería ligera кавальк0да ж cabalgata f кавардак ч desorden m, barullo m. batiburrillo m; зчинити ~ armar barullo
KaeacáKÍ ч невідм. (моторний бот) motora f, canoa automóvil (en el Extremo Oriente)
каватйна ж муз. cavatina f кйверза ж 1. trama f, embrollo m; intriga f; 2. (лиха витівка) malicia f
к0верзний прикм. 1. (заплутаний) insidioso; 2. (підступний) intrigante; malicioso кйверзник ч embrollador m; malicioso m; intrigante m
каверзув0ти embrollar vt; Intrigar vt; hacer malicias
кавдрна ж мед. caverna f кавернбзний прикм. мед. con cavernas, cavernoso
кавкИз'ець ч caucásico m, caucasiano m кавк0зка ж caucásica f, caucasiana f кавкйзький прикм. caucásico, caucasiano; del Cáucaso; caucáseo (про гори) к0вник ч cafetera f
к0вниця ж, кавнйчка ж 1. (млинок) molinillo de café; 2. (коробка) bote de café KáBOB-ий прикм. 1. de café; ~a гуща poso de café; ~e дерево cafeto m; ~a плантація cafetal m; 2. (про колір) de color café; ворожити на ~ій гущі adivinar el futuro en (por) los posos del café кавов0рка ж cafetera f кавун ч sandía f кав’йр ч caviar m кав’йрня ж café m, cafetín m каг0л ч 1. icm. kahal m (asamblea de los ancianos de la comunidad judia); 2. (галасливе збіговисько) tropel m; pandemonio m каганбць ч candil m кагбр ч (сорт вина) vino de Gahors кад0нс ч муз. cadencia f кадйстр ч (опис) catastro m кад0стровий прикм. catastral, de catastro кадбнція ж муз. cadencia f кадбт1 ч icm. cadete m (alumno de una escuela militaren la Rusia zarista) кадбт2 ч kadet m, demócrata constitucionalista (miembro del partido constitucionalista democrático) кадбтський1 прикм. icm. de cadete(s); ~ корпус cuerpo de cadetes
кадбтськ'ий2 прикм. de (los) kadete(s); ~a партія partido de los kadetes, partido constitucionalista democrático кадйк ч nuez f (de la garganta), nuez (manzana) de Adán
кадйло c церк. incensario m
кадйти церк. incensar* vt
KáAí ч невідм. (суддя у мусульман) cadí m, kadí m
кадіння c церк. incensación f
к0дмій ч хім. cadmio m
кадр1 ч кіно cuadro m, secuencia f, imagen f; вдалий ~ buena imagen
849
кадр2
кадр2 ч trabajador m, curiante m; цінний ~ trabajador apreciado
кЯдр*и mh. personal m; cuadros m pl; підготовка ~ів formación de cuadros; відділ ~ів sección (servicio) de personal; керівні - dirigentes m pl, directivos m pl, altos funcionarios, ejecutivos m pl кадриль ж (танець) caudrilla f кЯдров-ий прикм. 1. profesional; - робітник obrero profesional; 2. військ, activo; ~a армія, ~i війська ejército activo
кадровйк ч 1. oficial en activo; 2. funcionario de la sección (del servicio) de personal казЯн ч caldero m; perol m; їсти з одного ~a comer de la olla grande (común) казанбк ч зм. caldereta f, caldero m, marmita f (похідний)
казЯрка ж ganso m (del Norte) казЯрма ж cuartel m; розміщення no ~x acuartelamiento m; розміщувати no ~x acuartelar vt казЯрмен-ий прикм. de cuartel, cuartelero; cuartelesco; бути на -ому становищі estar acuartelado; перейти на -е становище pasar al cuartel, acuartelarse
ка-зЯти hablar vi, decir vt; взагалі -жучи hablando en general; власне -жучи hablando en realidad; dicho con propiedad; інакше -жучи con otras palabras; не -жучи лихого слова sin pronunciar una palabra fuera de tono; що й -! ¡qué hay que decir (que añadir)!; ¡ni qué decir tiene!; і не ~жи (жіть)! ¡no digas (diga)!; що не -жи! a pesar de los pesares, a pesar de todo en I todo caso; між нами -жучи dicho sea entre nosotros; не варто що... huelga decir que... |казЯх ч kazajo m
казЯхський прикм. kazajo; de Kazajia казЯшка ж kazaja f казеїн ч хім. caseína f
казеїновий прикм. de (con) caseína; - клей goma con caseína
каземЯт ч 1. військ, casamata f; 2. (одиночна камера) calabozo m
казЯнн-ий прикм. 1. de fiscal; de Estado; ~e майно bienes públicos; 2. (бюрократичний) formal, burocrático; - підхід enfoque burocrático; 3. (шаблонний) banal казЯнщина ж burocratismo m, oficinismo m, ratina oficinesca
казймир ч (тканина) casimira f казинб c невідм. casino m Ká3-Ka ж 1. cuento m; народні ~ки cuentos populares; чарівні ~ки cuentos de hadas (maravillosos); 2. (небилиця) cuento m, fábula f; це ~ки! ¡esto son cuentos!; не розказуй мені ~ки no me vengas con camelos; ні в -ці сказати, ні пером описати es una verdadera belleza, es una beldad indescriptible, es una preciosidad (un primor); - про білого бичка el cuento de nunca acabar (de Mariasarmiento) казк0р ч cuentista m
казкбвий прикм. 1. de cuento(s); 2. fantástico, fabuloso, mágico; -а країна país maravilloso; -i чудовиська monstruos fantásticos; 3. (неймовірний) fabuloso, increíble; 4. (легендарний) legendario
казкбво присл. fabulosamente, de forma fabulosa казуЯлізм ч casualismo m казуЯльний прикм. casual казуЯр ч (птах) casuario m, casoar m казуїст ч casuista m казуїстика ж casuística f казуїстйчний прикм. casuístico Ká3yc ч 1. юр. causa complicada, proceso complicado; 2. (пригода) caso m, incidente curioso кЯзусний прикм. юр. intrincado каїн ч caín m, Caín; душа -a alma de Caín каїнів прикм. de caín каїніт ж мін. cainita f
кайдЯни мн. hierros m pl; grilletes m pl, grillos m pl (ножні)', esposas f pl (ручні)', закувати в - aherrojar vt; надіти ручні - esposar vt кайдЯнки мн. esposas f pl кЯйзер ч kaiser m кЯйло c pico de minero каймЯн ч (тварина) caimán m кайнозбйськ ий прикм.: -а ера era cainozoica кайф ч gozada f, goce m; ловити ~ andar a caza del placer
какаду ч невідм. cacatúa f Kaxáo c невідм. 1. cacao m; 2. (боби) semillas de cacao
касовий прикм. de cacao какофонГчний прикм. cacofónico какофбнія ж cacofonía f Káicryc ч cacto m KáKTycoBi мн. бот. cácteas f pl кал ч excremento(s) m (p\)
Kána ж бот. cala f
каламЯйка ж calamanco m (tejido tupido de lino) каламбур ч retruécano m, juego de palabras каламбурити andar en (hacer) juegos de palabras
каламутити enturbiar vt; turbar vt; - воду enturbiar el agua; hacer al estilo de digo Diego каламутн-ий прикм. turbio; ловити рибу в ~ій воді pescar en río revuelto, a río revuelto ganancia de pescadores каламутність ж turbiedad f, turbieza f каламутніти ponerse turbio, enturbiarse каламутно присл. turbiamente, turbadamente, con turbación
каламуть ж (осад) depósito m, sedimento m калЯн ч nutria de mar калЯндр ч mex. calandria f каланчЯ ж 1. (пожежна) - torre del bombero; 2. (довгань) estantigua f, tagarote m, espingarda f, varal m
калЯо ч зоол. cálao m (дворогий птах) калатЯло c (нічного сторожа) matraca f калЯч ч kalach m (tipo de bollo en forma de rosca)] -ем його сюди не заманиш no viene пі ofreciéndole el oro у el moro калЯчики мн. бот. altea f, malvavisco m калачиком присл.: скрутитися - acurrucarse, agazaparse
калг0н ч (рослина) potentila f каледбнський прикм. caledonio калейдоскбп ч caleidoscopio m; - подій eventos calidoscópicos
калейдоскопічний прикм. calidoscópico календЯр ч calendario m; almanaque m (книжка)', настільний - calendario de mesa; відривний ~ taco calendario, calendario americano (de pared); ацтекський - calendario azteca; церковний - calendario eclesiástico; грегоріансь- кий - calendario gregoriano (nuevo, reformado); юліанський - calendario juliano; укладач -я calendarista m
календЯрний прикм. 1. de calendario; 2. según el calendario; - рік año civil (político); - план plan mensual (місячний)] plan anual (річний)] -i строки plazos a fecha fija калбнди мн. icm. calendas f pl; відкласти до грецьких календ dejar (apartar) para las calendas griegas
калбндула ж бот. caléndula f калйм ч 1. rescate m (en el Oriente)] 2. ganancia f, momio m
калймити trabajar para conseguir momios калймник ч buscamomios m, buscavida(s) m калина ж sauquillo m, mundillo m калиновий прикм. de sauquillo, de mundillo калйтк-а ж monedero m, bolsa f; мати товсту -у tener bien herrada la bolsa; набити -y forrarse la bolsa; труснути -y tirar de (por) largo кЯлі ч невідм.'. їдке - хім. potasa cáustica калГбр ч mex. 1. (розмір) calibre m; - гвинтівки calibre de un fusil; великого -y de grueso calibre; дрібного -y de pequeño calibre; 2. (інструмент) calibrador m, galga f; 3. calibre m, calaña f; люди різного -y gente de toda laya y pelaje
калібрувЯння c mex. calibración f калібрувЯти mex. calibrar vt каліграф ч calígrafo m каліграфічний прикм. caligráfico калігрЯфія ж caligrafía f кЯлієвий прикм. хім. de potasio кЯлій ч хім. potasio m; азотнокислий - salitre m; вуглекислий - potasa f
калійн-ий прикм. хім. potásico, de potasio; -i добрива abonos de potasio калГка ч / ж mutilado m, inválido m каліпсб1 ч невідм. бот. calipso m каліпсб2 ч невідм. (танець) calipso m
калГф ч icm. califa m; - на час amo por un momento, mandón para una hora каліцтво c mutilación f
калічен ий прикм. mutilado, deformado; говорити -ою іспанською мовою hablar (en) un español mutilado
калічити 1. mutilar vt; 2. (псувати) estropear vt, deformar vt; -ся mutilarse калічник ч automutilador m калмйк ч calmuco m калмичка ж calmuca f калмицький прикм. calmuco кЯловий прикм. fecal, excrementicio капомЯль ж фарм. calomel m, calomelano m калориметр ч фіз. calorímetro m калориметричний прикм. фіз. calorimétrico калоримЯтрія ж фіз. calorimetría f калорйфер ч calorífero m; calentador m (de aire) калорйферн'ий прикм. con (de) calorífero; ~e опалення calefacción por aire калорійний прикм. con (de) calorías калорійність ж valor calórico, calorías f pl калорія ж фіз. caloría f; велика - caloría grande, gran caloría, caloría-kilogramo f, kilo-caloría f; мала - pequeña caloría, caloría-gramo f калбш-і мн. chanclos m pl; посадити y -y poner en solfa; сісти в -y meter la pata, tirarse una plancha
Калуга ж зоол. esturión de Amur, gran esturión de Siberia
кальвінізм ч calvinismo m кальвініст ч calvinista m кальвіністський прикм. calvinista кЯлька ж 1. papel de calcar, papel carbón; 2. (копія креслення) calco m; 3. лінгв. calco m калькувЯти док. і 1. спец, (знімати копію) calcar vt; 2. лінгв. calcar vi калькулювЯти calcular vt калькулятор ч calculador m, calculadora f калькуляція ж cálculo m кальмЯр ч calamar m
кальбвка ж mex. guillame m, cepillo de molduras
кальсбни мн. calzoncillos m pl кальцинЯція ж хім. calcinación f кальцинбваний дієприкм. і прикм. хім. calcinado кальцинувЯти док. і хім. calcinar vt кальцйт ч мін. calcita f кЯльцієвий прикм. хім. calcico кЯльцій ч хім. calcio m; хлористий - calcio clorurado
кальЯн ч narguile m, pipa turca калюж*а ж balsa f, charca f (велика)', charco m, poza f (невелика)] зробити -y hacer Un charco, orinarse; сісти в -y hacer el paso, meter la pata калюжниця ж (рослина) hierba centella камамбер ч (сорт сиру) Camambert m камарйлья ж camarilla f кЯмбала ж platija f, lenguado m кЯмбій ч cambium m камбоджієць ч camboyano m камбоджійкЯ ж camboyana f камбоджійський прикм. camboyano; de Cam- boya, de Camboja
кЯмбуз ч мор. cocina f (en los barcos) камвбльн'ий прикм. текст/ cardado; ~e прядіння hilatura de lana cardada; ~ комбінат cardería f, cardadería f камедет0ча ж бот. derrame de resina камедйстий прикм. de resina, resinoso, gomoso
кам0дь ж resina f камЯлія ж camelia f
каменедробЯрка ж trituradora de piedra каменепЯд ч pedrisca f, pedrisco m; alud m (de piedras)
каменеподібний прикм. con aspecto de piedra, pedregoso
каменеріз ч tallador m каменерізний прикм. de tallado de piedras каменерозсікання c litotomía f каменЯр ч cantero m, picapedrero m; вільні ~i icm. francmasones m pl каменЯрня ж cantera f, calería f кЯмер-а ж 1. cámara f; - зберігання consigna f; дезинфекційна ~ cámara de desinfección; 2. (в’язнична) celda f; 3. mex. cámara f (автомо-
850
KaniTáH
вільна, м’яча)\ фотографічна - cámara fotográfica; кінознімальна ~ cámara tomavistas камерЯльний прикм. спец, de laboratorio камергЯр ч chambelán m, camarlengo m, gentilhombre de cámara, camarero m (real) камердйнер ч ayuda de cámara камерйстка ж doncella f кЯмерний1 прикм. de (con) cámaras; a base de cámaras
кЯмерний прикм. муз. de cámara; ~ концерт concierto de música de cámara камертбн ч муз. diapasón m (instrumento) камерунець ч camarón m кЯмер-юнкер ч doncel m, paje m кам0я ж camafeo m
камзбл ч icm. kamzol m (especie de chaleco) KaMHnáBKa ж церк. kamilavka f (especie de birrete que llevan ios sacerdotes ortodoxos) камікЯдзе ч kamikaze m камГн ч chimenea f; електричний ~ estufa eléctrica
камінЯць, камінчик ч зм. до камінь; кидати камінці в чий-н. город lanzar piedras al tejado de alguien
каміння c збірн. piedras f pl KáM'iHb ч 1. piedra f; коштовний ~ piedra preciosa (fina); місячний ~ мін. piedra lunar; підводний ~ escollo m; гострильний - piedra de amolar (de afilar); закидати -інням apedrear vi; 2. (могильна плита) losa f, lápida f; надгробний - piedra f; Зі (тягар) piedra f, peso m, pesantez f; у мене ~ з душі звалився me sentí libre de un gran peso; 4. мед. cálculo m; жовчний ~ cálculo biliar; ~ені в печінці в нирках cálculos en el hígado, en los ríñones; винний ~ tártaro m; sarro m (тж. на зубах); наріжний - piedra angular; пробний ~ piedra de toque; філософський ~ piedra filosofal; ~ спотикання piedra obstáculo, obstáculo m, tropiezo m; escollo m; piedra de tropiezo; roca de escándalo; падати (упасти) ~енем caer como una piedra; -еня на ~ені не залишити no dejar piedra sobre piedra; тримати ~ за пазухою guardar algo en la manga; покласти перший - colocar (echar, poner) la primera piedra; під лежачий ~ вода не тече = piedra movediza, nunca moho la cobija KáMKa ж (старовинна тканина) damasco m камлбт ч camelote m камора ж (італійська мафія) camorra f кампЯн'ія ж campaña f; посівна, збиральна ~ campaña de siembra, de recolección; виборча ~ campaña electoral; проводити ~ію realizar una campaña
кампанійський прикм. sin plan, sin sistema, por campañas
кампанійщина ж falta de plan, de sistema KáMnyc ч campus m KaMcá ж (риба) boquerón m; anchoa f камуфлЯт ж 1. військ, humazo m; 2. mala jugada (pasada)
камуфлювЯти військ, camuflar vt камуфлЯж ч військ, camuflaje m камфорЯ ж alcanfor m
камфбрн-ий прикм. de alcanfor, alcanforado; ~e дерево alcanforero m; ~a олія aceite alcanforado; - спирт alcohol alcanforado камчадЯл ч (житель Камчатки) kamchadal кам’ян-йй прикм. 1. de (en) piedra; -а кладка albañilería f; 2. (непохитний) pétreo; ~e серце corazón de piedra, corazón pétreo; ~e вугілля carbón de piedra (mineral), hulla f; ~a сіль sal (de) gema, sal de mina (de piedra); ~ мішок = calabozo bajo de techo, cárcel f; ~ вік edad de piedra
кам’янйст'ий, каменйст-ий прикм. pedregoso; ~a місцевість terreno pedregoso, pedregal m, pedriza f, pedrizo m кам’яніти petrificarse, endurecerse кам’янка ж estufa f (de piedra) кам’янов^гільн-ий прикм. hullero, de carbón, ce piedra; - басейн cuenca hullera; -а промисловість industria hullera; ~a копальня mina de carbón
канЯва ж zanja f, foso m; cuneta f (придорожна); стічна - sumidero m
KaHáBKa ж 1. зм. do канава; 2. mex. (жолоб) ranura f, acanaladura f
KaHaeoKonáH ч zanjadora f, zanjador m канЯд-ець ч, канЯдка ж canadiense m,f канЯдський прикм. canadiense; del Canadá канЯл ч 1. canal m; зрошувальний ~ canal de riego; суднохідний - canal navegable (de navegación); ~ зв’язку canal de comunicación; осушувальний - canal de saneamiento; 2.мн.: ~и (шляхи, засоби) canales m pl; 3. анат. canal m; сечовипускальний - uretra f; 4. (цівки зброї) ánima f
каналізаційн ий прикм. de canalización; -a труба alcantarilla f albañal m; -і споруди obras de alcantarillado
каналізЯція ж canalización f, alcantarillado m канЯлія ч і ж canalla m,f канальство c canallada f; ¡4 ¡vaya! канап0 c невідм. sofá f, canapé m KaHáp ч, канарок ч canario m (macho)
KaHápKa ж canario m
канЯрковий прикм. 1. de canario(s); 2. (про колір) color canario
кан0т ч cable m, maroma f; cuerda f; причальний ~ amarra f; лазіння no -y escalamiento de cuerda; ходити no -y bailar en la cuerda floja KaHáTHK ч 1. анат. cordón m; пупковий - cordón umbilical; 2. бот. funículo m канЯтн-ий прикм. de cable, de maroma; -a дорога funicular m; teleférico m; transbordador aéreo (підвісна)
канатохбдець ч funámbulo m, volatinero m канв-Я ж cañamazo m; esterilla f (77. Ам.)\ вишивати no -i bordar en cañamazo; - роману trama de la novela; хронологічна - tabla cronológica канделябр ч candelabro m кандидЯт ч candidato m; - в члени партії candidato al (a miembro del) Partido; - у депутати candidato a diputado; - наук candidato a doctor en ciencias
кандидЯтський прикм. de candidato a doctor; - мінімум exámenes de calificación (para el grado de candidato a doctor)
кандидатур-а ж candidatura f; висунути чию-н. ~y presentar la candidatura de; зняти свою -у retirar su candidatura канелюра ж apxim. estría f канит4ль ж cañutillo m канібЯл ч caníbal m канібалізм ч canibalismo m канібЯл ьський прикм. de caníbal канікули мн. vacaciones f pl канікулйрн’ий прикм. de vacaciones; -а пора temporada de vacaciones каністра ж bote con tapa hermética каніфблити untar de colofonia каніфбль ж colofonia f, brea seca, resina blanca канкЯн ч (танець) cancán m KáHHa ж бот. caña de Indias (de cuentas) канбе c невідм. Canoa f каноїст ч спорт, canúero m, canoista m канбн ч церк. cañón m канбнада ж cañoneo m канон0рка ж мор. cañonera f, cañonero m канон4рський прикм.: - човен lancha cañonera, cañonera f
канонізЯція ж церк. canonización f канонізувЯти церк. canonizar vt канбнік ч церк. canónigo m канонір ч icm. servidor (soldado) del cañón канонічний прикм. церк. canónigo кант ч canto m, borde m; ribete m (облямівка); оздоблювати -ом rematar con ribete кантал^па ж (сорт дині) meloncillo de Florencia кантдта ж муз. cantata f, cantada f KáHTene c невідм. муз. kántele m (instrumento de cuerda finlandés y carelio) кантил4на ж муз. cantilena f, cantinela f кантіЯнець ч філос. kantiano m KaHTiáHCTBo c філос. kantismo m кантіЯнський прикм. філос. kantiano кЯнтівський прикм. філос. kantiano кантбн ч cantón m
кантонЯльн-ий прикм. cantonal; -е місто capital de(l) cantón
кантоніст ч icm. cantonista m (hijo de soldado sujeto desde su nacimiento al servicio militar) KáHTop ч cantor m (en la iglesia); cantor principal de la Sinagoga
кантуeáTH 1. bordear vt, cantear vt; 2. спец, (перевертати) poner de canto, voltear vt, volquear vt; не ~! i no poner de canto!, handle with carel KáHyTH док. (зникнути) desaparecer* vi; - в минуле, у вічність desaparecer sin dejar huella (rastro): caer en el olvido; pertenecer al pasado; як у воду - como si se lo hubiera tragado la tierra; - в Лету caer en el olvido канцелярйзм ч expresión oficinesca (cancilleresca)
канцелярйст ч oficinista m; covachuelista m канцелярія ж oficina f; cancillería f (міністерства); mayoría f (військова); covachuela f канцелярський прикм. oficinesco, de oficina: cancilleresco; - стіл mesa de escritorio (de despacho); -e приладдя efectos de escritorio; - стиль lenguaje oficinesco (cancilleresco); - щур chupatintas m
канцелярщина ж oficinismo m, burocratismo m канцерогЯнний прикм. мед. cancerigénico, cancerígeno KáHLpiep ч canciller m канцбна ж муз. canción f канчук ж fusta f, rebenque m канючити gimotear vt, dar la lata, mendigar vt каньйбн ч (ущелина) cañón m (desfiladero) каолін ч caolín m, arcilla blanca кап ч бот. excrecencia f кЯпання c goteo del deshielo капЯрити hacer chapuzas, chapucear vt, vi Kanéna ж 1. (хор) coro m; capilla f (церковна); 2. (каплиця) capilla f, oratorio m капелЯн ч церк. capellán m капельдинер ч театр, acomodador m капельмЯйстер ч муз. director (maestro) de orquesta
капеліох ч sombrero m; galera f (П. Ам.); м’який
- sombrero flexible; солом’яний - sombrero de paja; знімаю перед тобою -a {chapó! капелюшн-ий прикм. de sombrero(s); -а крамниця sombraría f; -а картонка sombrerera f (caja)
капелюшниця ж sombrerera f капелюшок ч sombrero de señora Kánep ч мор. corsario m Kánep-си мн. alcaparras f pl кЯпище c (язичницький храм) templo pagano капілЯр ч 1. спец, capilar m; 2. анат. capilar m, vaso capilar
капілЯрН'ИЙ прикм. спец, capilar; -і судини vasos capilares
капілярність ж спец, capilaridad f капітЯл ч 1. ек. capital m; промисловий, фінансовий - capital industrial, financiero; торговий
- capital mercantil (comercial); постійний - capital permanente (constante); змінний - capital variable; основний - capital fijo; обіговий - capital circulante (de rotación, móvil, de explotación); чистий - capital neto; ліквідний - capital líquido; акціонерний - capital en acciones; статутний - capital estatutario; вкладати - investir el capital; вивозити - exportar el capital; 2. (багатство) capital m, fortuna f
капіталізЯція ж ек. capitalización f капіталізм ч capitalismo m; державний - capitalismo de Estado капіталізувЯти док. і ек. capitalizar vt капіталіст ч capitalista m капіталістйчний прикм. capitalista; - лад régimen capitalista
капіталовклЯдення мн. inversión de capitales, inversiones f pl
капіталобмність ж coeficiente de capital (productivo), coeficiente de inversión капітЯльн'ИЙ прикм. capital; importante; -e питання problema principal (primordial); -а праця trabajo capital; -і вкладення inversiones básicas; ~e будівництво obras básicas; - ремонт reparación general (total); -а стіна pared maestra
капіт0льно присл. capitalmente капітЯн ч capitán m; - далекого плавання capitán de alto bordo (de navegación de altura); - першого рангу мор. capitán de navio; - другого рангу мор. capitán de fragata; - третього рангу мор. capitán de corbeta; —лейтенант мор. teniente de navio; - авіації capitán de aviación;
851
капітЯнський
помічник ~a segundo de a* bordo; звання ~a capitanía f
капітЯнський прикм. de capitán; ~ місток puente de mando
капітЯль ж apxim. capitel m, chapitel m капітул ч церк. capítulo m, cabildo m; член ~y capitular m
капітулювЯти док. capitular vi капітулйнт ч capitulador m капітулянтство c capitulacionismo m капітулянтський прикм. capitulador, capitulante
капітуляція ж capitulación f; беззастережна ~ capitulación sin condiciones (incondicional); змусити до ~ї hacer (obligar a) capitular капкЯн ч cepo m, trampa f; потрапити в ~ caer en la trampa
каплйця ж capilla f (sin altar) капловухий прикм. de orejas caídas, orejudo каплун ч capón m капонГр ч військ, caponera f Kánop ч capucha f, capuchón m кЯпосний прикм. vil, repugnante; asqueroso кЯпосник ч malaentraña m, víbora f кЯпост-ь ж marranada f, cochinada f; робити ~i hacer marranadas, cometer vilezas KánocTHTH hacer una mala faena; hacer una marranada (fam.)
капбт ч 1. bata f, peinador m; 2. mex. capota f капотЯж ч ae. capotaje m капотувЯти док. i ae. capotar vi ІкапрЯл ч військ, caporal m, cabo m Ікапрйз ч capricho m
|капрйзн ий прикм. 1 caprichoso; antojadizo; 2. raro, singular (чудернацький); inconstante, voluble (мінливий); ~a погода tiempo inconstante капрйзно присл. caprichosamente капризувЯти encapricharse, ser caprichoso капризуля ч / ж caprichoso m, caprichosa f капризун ч caprichoso m каприфблій ч (рослина) madreselva f капрйчіо c невідм. муз. capricho m капрбн ч текст caprón m (fibra artificial) капрбнов-ий прикм. (de) caprón, caprónico; ~e волокно fibra caprón кЯпсула ж фірм, cápsula f кЯпсуль ч військ, pistón m, cápsula f каптЯж ч спец, captación f (de las aguas) каптенЯрмус ч військ, guardalmacén m, intendente m
каптувЯти док. і спец, captar vt, entubar vt; ~ джерело entubar un manantial кЯптУр ч (чернецький) capuchón m, capucha f капусник ч (вечірка) velada satírica капусниця ж (метелик) mariposa de la col капуснЯк ч kapusniak (sopa de legumbres con carne)
капУст-а ж col f, berza f; качанна ~ repollo m; цвітна ~ coliflor f; брюссельська ~ col de Bruselas; червона ~ lombarda f; кисла (квашена) ~ col en salmuera; заяча ~ uva de gato; морська ~ berza (col) marina
капустяний прикм. de col, de berza; ~ лист hoja de col (de berza)
кап^т ч невідм. у знач, присуд.: мені ~ estoy copado (perdido); ha llegado mi hora; тут йому і ~ aquí fue su fin
капуцин ч (чернець) capuchino m кЯпці мн. chancletas f pl, pantuflas f pl, zapatillas f pl
кЯра ж castigo m, pena f карабін ч (гвинтівка) carabina f караб!н0р ч військ, carabinero m каравЯн ч 1. caravana f; 2. (суден) convoy m каравЯн-сарЯй ч caravanera f, caravanseray m, caravanserrallo m, caravasar m каравЯла ж icm. carabela f каракалпЯк ч kara-kalpako m каракалпЯчка ж kara-kalpaka f каракалпЯцький прикм. kara-kalpaco каракЯтиця ж 1. (молюск) jibia f, sepia f; 2. (про людину) estevado m, patizambo m карЯкулев-ий прикм. de caracul, de astrakán; ~e хутро piel de caracul; ~a вівця oveja caracul карЯкуль ч caracul m, astrakán m каракульчЯ ж caraculcha f (piel de cordero no nato), breitschwanz m
карЯльн*ий прикм. punitivo, de castigo, represivo; ~a експедиція expedición punitiva; ~ загін destacamento punitivo карамббль ч (у більярді) carambola f; зробити ~ carambolear vi
карамбль ж збірн. caramelos m pl карамЯлька ж caramelo m кЯраний прикм. юр. punible, punitivo карантйн ч cuarentena f; бути на ~i estar en cuarentena; піддати ~y poner en cuarentena карапуз ч pituso m, muñeco m карЯсь ч carasio m карЯт ч (міра ваги) quilate m карат0 c невідм. спорт, calrate m, karate m карЯтель ч castigador m; miembro de un destacamento punitivo, (de una expedición punitiva)
карЯти castigar vt
каратйст ч спорт, carateca m, karateka m карЯчки мн. a gatas, a tatas карбЯсч gabarra f
карбівка ж 1. (штемпель) punzón m, acuñadora f; 2. (інструмент) cincel m карбід ч хім. carburo m
карбідний прикм. хім. de carburo; ~a лампа lámpara de carburo
карббванець ч unidad monetaria en vieja Ucrania
карббваний прикм. 1. de (para) acuñar (cincelar); 2. (з карбованням) cincelado, hecho con el cincel
карббвано присл. 1. (чітко) claramente; 2. (карбованим кроком) con paso marcado карбоксйл ч хім. carboxilo m карбблка ж fenol m
карбблов-ий прикм. de fenol; ~a кислота ácido fénico, fenol m
карбонЯд ж carbonada f, lomo de Sajonia (ahumado), chuleta ahumada карбонЯрій ч icm. carbonario m карбонЯт ч 1. хім. carbonato m; 2. спец, carbonado m, diamante negro карбонізЯція ж спец, carbonización f карбонізувЯти спец, carbonizar vt карборунд ч спец, carborundo m карбувЯльник ч cincelador m карбувЯння c 1 .(дія) acuñación f, cincelado m, repujado m; ~ монети acuñación f, amonedación. f; 2. (малюнок) dibujo acuñado (grabado) карбувЯти 1. acuñar vt, cincelar vt, repujar vt; troquelar vt (штампувати); ~ монету (гроші) acuñar moneda, amonedar vt; 2. grabar vt (con cincel); (чітко сказати) articular vt, recalcar vt; ~ слова recalcar cada palabra; ~ крок marcar el paso
карбункул ч 1. (коштовний камінь) carbunc(l)o m, carbúnculo m; 2. мед. carbunc(l)o m, ántrax m карбюрЯтор ч mex. carburador m карбюрЯція ж спец, carburación f карбюрувЯти док. і спец, carburar vt каргЯ ж sierpe f, furia f, bruja f; стара ~ (la) vieja pirulí
кЯрго c невідм. buque de cargo кЯрда ж mex. carda f
кардамбн ч (рослина і насіння) cardamomo m, grana de Paraíso кардЯн ч mex. cardán m кардЯнний прикм. mex. cardánico; ~ вал cardán m, árbol articulado, eje de propulsión кардигЯн ч cardigán m, cárdigan m, cardigan кардинЯл ч 1. cardenal m; сірий ~ cardenal gris; сан ~a cardenalato m; зробити ~ом cardenalizar vi; 2. (птах) cardenal m; 3. бот. lobelia f кардинЯльний прикм. cardinal, principal, capital (головний); esencial (істотний) кардинЯльський прикм. de cardenal, cardenalicio
кардйт ч мед. carditis f кардіогрЯма ж мед. cardiograma m кардібграф ч (прилад) cardiógrafo m кардІогрЯфія ж мед. cardiografía f кардіблог ч мед. cardiólogo m кардіологічний прикм. мед. cardiológico, de cardiología
кардіолбгія ж мед. cardiología f кардіосклербз ч мед. cardiosclerosis f кардіоспЯзм ч мед. cardioespasmo m
кардіохірурпя ж мед. cardiocirugía f кЯрдн-ий прикм. тех.і ~а машина carda f Kapé с невідм. 1. військ, cuadro m; 2.: виріз ~ escote caré карбл ч carelio m карблка ж carelia f
карбльськ ий прикм. carelio; de Carelia; ~а береза abedul de Carelia карбта ж carroza f, coche m карбтка ж mex. carrito m, carro m карбтний прикм. carrocero, carretero; de coche, de carroza
карЯтник ч (майстер) carrocero m Kap’ép1 ч (алюр) galope m; на весь ~ (учвал) а todo correr, a galope; з місця в ~ sin preámbulos Kap’ép2 ч (місце розробки) cantera f; вапняний ~ calar m
Kap’ép-a ж carrera f; зробити ~y hacer carrera; він зобов'язаний своєю ~ою батькові debió su encumbramiento al padre кар’єрйзм ч arribismo m кар’єрйст ч arribista m, trepador m кар’єрйстський прикм. de arribista; de arribismo
карйб-и мн. (група індіанських племен) caribes m pl
карйбськ'ий прикм. caribe; ~i мови lenguas caribes
кЯрий прикм. (про масть коня) bayo oscuro; 2. (про колір очей) castaño карикатур-а ж caricatura f; зла ~ caricatura hiriente; малювати ~и hacer caricaturas карикатурйст ч caricaturista m карикатурний прикм. 1. caricaturesco; у -ому вигляді en forma caricaturesca; 2. (кумедний) grotesco
карикатурно присл. en caricatura, de modo caricaturesco
каріатйда ж apxim. cariátide f кЯрієс ч caries f, cariadura f карібзний прикм. мед. careado, carioso; ~ зуб diente careado
каріокінбз ч біол. cariocínesis f карібта ж (рід пальм) cariota f каріотйп ч (сукупність хромосом) cariotipo каркЯс ч 1. armazón m, esqueleto m, armadura f, carcasa f; 2. (дерево) aljaba f кЯрлик ч enano m; pigmeo m, liliputiense m кЯрликов-ий прикм. enano; pigmeo; ~e дерево árbol enano; ~ зріст enanismo m кЯрликовість ж enanismo m кЯрлиця ж enana f
карлючк и мн. garabatos m pl, patas de mosca; писати ~ами garabatear vt кЯрма ж karma f карман ч мін. bolsada f карманьйбла ж Carmañola f кармін ч carmín m
карнавЯл ч carnaval m; грати в - carnavalear vi (Ц.Ам.)
карнавЯльний прикм. camavalero, carnavalesco, de carnaval; ~ жарт carnavalada f карнЯвка ж (для збирання грошей) alcancía f, hucha f
карнавухий прикм. desorejado карнйз ч 1. comisa f; 2. (для завіс) galería f (para colgar cortinas)
кЯрний прикм. див. кримінальний каробкий прикм. de ojos castaños каротбль ж (сорт моркви) zanahoria f (de raíz corta)
каротйн ч спец, carotina f карст ч геол. karst m, carso m кЯрстовий прикм. геол. cársico, kárstico кЯрт-а ж 1. (географічна) mapa m, carta f, plano m; ~ півкуль mapamundi m; топографічна ~ mapa topográfico; 2. (гральна) carta f, naipe m; колода карт baraja f; грати в ~и jugar a las cartas; тасувати ~и barajar las cartas, barajar vi; ворожити на ~ax echar las cartas; здавати ~и dar las cartas; некозирна ~ carta falsa; мати погані ~и no ver carta; 3. (бланк) cartilla f, impreso m; санаторна - historia médica (de un enfermo en el sanatorio); 4. (меню) carta f; його - бита su carta está matada; ~и в руки = tiene en la uña; розкрити (відкрити) ~и poner las cartas boca arriba, enseñar las cartas, jugar a cartas
852
кахкання
vistas; програти з добрими ~ами perder соп buenas cartas; змішати (сплутати) чиї-н. ~и confundir (embrollar, barajar) las cartas (de); ставити що-н. на ~y jugarse algo a una carta, estar en juego; поставити все на ~y ponerlo todo a una carta
картбти censurar vt, sermonear vi карт-блбнш ч carta blanca; дати ~ кому-н. dar carta blanca a uno картвбл ч georgiano m картезіЯнство c філос. cartesianismo m картезібнський прикм. філос. cartesiano картбль ч cartel m, consorcio m, cártel m кapтeлювáти док. і ек. constituir un cartel (un consorcio)
KápTep ч mex. cárter m
карт0ч ж 1. metralla f; 2. (шріт) perdigón zorrero картйн-а ж 1. cuadro m; pintura f; lienzo m (полотно)', 2. (кінофільм) película f, film(e) m; 3. imagen f; estado m, situación f; ~ ясна la situación está clara; живі ~и cuadros vivos кбртинг ч спорт, kartismo m картингіст ч спорт, kartista m картйн-ка ж estampa f, imagen f, ilustración f; загадкова ~ rompecabezas m; перебивні ~и calcomanías f pl; як ~, як на ~ці como un cuadro; книжка з -ками libro con estampas картйнн'ий прикм. 1. de cuadros; de pinturas; -a галерея galería de pinturas; 2. (мальовничий) pintoresco; -а поза pose pintoresca картйнність ж (lo) pintoresco карткбв-ий прикм. de tarjetas; de fichas; ~a система sistema de racionamiento; ~a хатинка castillo de naipes
картогр0ма ж спец, cartograma m картбграф ч cartógrafo m картографічний прикм. спец, cartográfico; de cartografía
картогрЯфія ж cartografía f картографувЯти недок., спец. levantar mapas; - місцевість levantar un mapa de la localidad картбн ч cartón m картон0-жІ mh. cartonajes m pl картонбжн'ий прикм. (з картону) de cartonajes; -і вироби cartonajes m pl, artículos de cartón; ~a фабрика cartonería f картбнка ж 1. (коробка) caja de cartón; 2. (шматок картону) cartón m картбнний прикм. de cartón картоплезбирбльний прикм.: - комбайн с-г cosechadora de patatas
картоплекопблка ж, картоплекопбч ч с-г
cosechadora de patatas
картоплесаджблка ж с-г sembradora de patatas
картоплесадйльн-ий прикм.: ~а машина с-г sembradora de patatas картоплесхбвище с depósito de patatas картоплйна ж patata f, papa f картбпля ж patatas f pl; papa f (Л. Am.); смажена ~ patatas fritas; - у мундирі patatas cocidas con monda; хрустка ~ patatas fritas картоплйн'ий прикм. de patatas; de papa (Л. Ам.); -e поле patatal m; papal m (Л. Am.); ~e борошно fécula de patata; almidón m картотбка ж fichero m, archivo-índice de tarjetas к0рточка ж 1. tarjeta f; ficha f (картотечна)', formulario m (у поліклініці)', поштова ~ tarjeta postal; візитна - tarjeta de visita; облікова ~ ficha de personal; 2. (продовольча) cartilla f; продуктова ~ cartilla de racionamiento картуз ч 1. (головний убір) casquete m, gorro m; 2. військ, saquete de carga картуш ч cartela f
картушка ж (компаса) esfera de brújula картйр ч jugador empedernido de cartas картярський прикм. de cartas, de naipes карусЯль ж tiovivo m
карусбльний прикм. de tiovivo; - верстат tomo carrusel, torno de plato horizontal карус0льник ч tornero m карфагенський прикм. icm. cartaginés, púnico карфагЯнянин ч icm. cartaginés m карцер ч celda de castigo каса ж 1. caja f; taquilla f (квиткова)', театральна - taquilla f; вогнетривка ~ caja fuerte; (грошова готівка) fondos m pl; перевірити,
прийняти -y comprobar, recibir los fondos; фільм робить ~y es una película taquillera; 3. (установа, організація) caja f; ощадна - caja de ahorros; - взаємодопомоги caja de ayuda mutua; 4. полігр. caja f касЯтор ч юр. demandante de casación касЯц'ія ж юр. casación f; подати ~ію recurrir а casación
касЯта ж 1. cartucho m; - для бомб container para bombas; 2. cassette f; магнітофонна ~ cassette magnetofónica; музична ~ cassette (cásete) de sonido; 3. фото chasis касбтний прикм. de cassette; ~ магнітофон див. касетник
касбтник ч magnetófono m, cásete m касйр ч cajero m; taquillera m, expendedor m (квиткової каси)
касйрка ж cajera f; taquillera f, expendedora f (квиткової каси) кЯсія ж (рослина) casia f Kácxa ж casco m
каскЯд ч cascada f; - гідроелектростанцій cascada de centrales hidroeléctricas каскЯдн-ий прикм. de cascada; ~e з’єднання mex. cascada f
каскбтка ж (головний убір) boina f KácoB-ий прикм. de (en) caja; de taquilla (про квиткову касу); ~a книга libro de caja; ~a готівка existencia en caja; ~ збір entrada en caja; це ~ спектакль es un espectáculo taquillera кЯста ж casta f
кастаньЯт-и мн. castañuelas f pl, castañetas f pl, palillos m pl; клацання кастаньєт castañeteado m, castañeteo m; клацати ~ами castañetear vi кастелйнка, каштелйнка ж encargada de la ropa blanca
каст0т ч rompecabezas m (arma), manopla f кЯстовий прикм. de casta; ~ передсуд prejuicio de casta
кастбр ч (тканина) castor m кастбрка ж див. рицина кастбровий прикм. текст de castor; ~ капелюх castor m (sombrero) кастрбт ч castrado m, capado m кастрбція ж castración f каструвбти док. i castrar vt, capar vt каструля ж cacerola f, cazuela f касувбти юр. casar vt; - вирок casar la condena; ~ борги cancelar las deudas кат ч martirizador m, verdugo m катав0сія ж barahunda f, pandemonio m катаклізм ч cataclismo m катакбмб'И мн. catacumbas f pl катакбмбний прикм. subterráneo, clandestino каталбпсія ж мед. catalepsia f каталбптик ч cataléptico m каталептйчний прикм. мед. cataléptico кат0ліз ч хім. catálisis f каталізбтор ч хім. catalizador m каталітйчний прикм. хім. catalítico каталбг ч catálogo m; предметний ~ catálogo por temas; скласти ~ catalogar vi каталогізбція ж catalogación f каталогізувЯти док. і спец, catalogar vt каталбжна ж sala de catálogos каталбжний прикм. de catálogo каталбн-ець ч catalán m каталбнськ-ий прикм. catalán; ~а мова catalán m катамарбн ч catimarón m, catamarón m, catamarán m
кбтаний прикм. (про металеві вироби) laminado
катбння с 1. (прогулянка, розвага) paseo m; - верхи paseo a caballo; ~ на човні paseo en barca; - на ковзанах patinaje m; фігурне ~ (на ковзанах) patinaje artístico; - з гір (льодових) descenso en trineo; 2. mex. laminación f катапульта ж спец, catapulta f катапультувЯти док. і спец, catapultar vt, eyectar vi; ~ крісло proyectar su asiento KaTáp ч catarro m; ~ горла catarro m; ~ шлунка gastritis f; хронічний - кишківника enteritis f катарбкт-а ж мед. catarata f; зняти ~y operar la catarata
катарбльний прикм. catarral кбтарсис ч catarsis f катастрбфа ж catástrofe f, siniestra m
катастрофічн ий прикм. catastrófico, desastroso; -і наслідки consecuencias catastróficas катбти 1. (м'яч) rodar* vi; 2. (возити) llevar vt; - на машині, на човні llevar en coche, en lancha; 3. mex. (плющити) laminar vt; -ся 1. (перекочу- ватися) rodar* vi; -ся від болю revolcarse de dolor; 2. (робити прогулянку) pasear vi; -ся на човні pasear en lancha; -ся на ковзанах patinar vi; -ся на лижах esquiar vi; -ся на санях ir en trineo; -ся з гір descender de las montañas en trineo; -ся верхи montar a caballo; любиш кататися, люби й саночки возити el que quiere la col, ha de querer las hojas de alrededor; quien quiera higos de Lepe, que trepe катафблк ч 1. (колісниця) coche fúnebre; 2. (узвишшя) catafalco m
категорйчний прикм. categórico; perentorio (безапеляційний); ~e судження лог. juicio categórico
категорйчно присл. categóricamente; de modo perentorio (безапеляційно); - заперечувати negar rotundamente категорія ж categoría f
KáTep ч lancha f; моторний - canoa automóvil, gasolinera f; сторожовий - lancha de patrulla; торпедний - lancha torpedera катерйнкаж organillo m катерйнщик ч organillera m кЯтет ч мат. cateto m катбтер ч мед. catéter m катетеризбція ж мед. cateterismo m, cateterización f
катехізис ч церк. catequismo m; catequesis f; catecismo m
кагівня ж cámara de tortura, mazmorra f кагівський прикм. de verdugo, de oficial катбд ч фіз. cátodo m
катбдн-ий прикм. фіз. catódico; -і промені rayos catódicos катбк ч див. ковзанка катблик ч católico m
католикбс ч церк. católicos m (título de patriarca armenio)
католицйзм ч catolicismo m католйцький прикм. católico католйчка ж católica f
кЯторга ж presidio m, trabajos forzados; довічна - cadena perpetua; справжня - esto es una auténtica galera
кЯторжн-ий прикм. de presidio; -і роботи trabajos forzados; -а праця trabajo penoso (reventadero)
кбторжник, каторжбнин ч presidiario m, forzado m, galeote m
катувбння c tormento m, martirio m, suplicio m, tortura f
катувбти torturar vt, martirizar vt, atormentar vt каузбльний прикм. філос. causal кауздльність ж філос. causalidad f Káynep ч mex. calentador de aire каустик ч mex. cáustico m каустйчн ий прикм. хім. cáustico; -а сода soda cáustica; hidrato de sodio каучук ч caucho m; твердий - caucho endurecido; синтетичний - caucho sintético; вулканізований - caucho vulcanizado каучуков-ий прикм. de caucho; ~e дерево árbol del caucho, cauchera f siringa f; - завод fábrica de caucho; -а резолюція resolución elástica каучуконбс ч бот. cauchera f, cauchógeno m каучуконбсн-ий прикм. бот.: -і рослини caucheras f pl
кафб c невідм. café m (establecimiento) кафбдр-а ж 1. (підвищення) cátedra f; виголошувати з ~и pontificar ex cáthedra; 2. (у навчальному закладі) cátedra f; засідання -и reunión de la cátedra; 3. церк. pulpito m кафедрбльний прикм. catedral; - собор catedral f
кафетбрій ч cafetería f кафешантЯн ч café cantante кбхель ч, кбхля ж azulejo m; baldosa f (тк. для підлоги)
кбхельний прикм. de (con) azulejos кахетйнське c (сорт вина) vino de Kajetia кахйкати toser vi (de vez en cuando; un poco) кахкання c (качки) graznido m
28 Іспансько-український словник
853
KáxxaTM
кбхкати (про качку) graznar vi% качбн ч 1. (капусти) cogollo m, repollo m; 2. (кукурудзи) panocha f; elote m (77. Ам.) качйнн-ий прикм. de repollo, repolludo; ~a капуста repollo m
кач0ння c (помпування) bombeo m Ka4áTH (помпувати) sacar con una bomba, bombear vi
качбтина ж carne de pato каченй c patito m; гидке ~ (el) patito feo Ká4e4Ka ж patito m, anadino m качйний, кбчачий прикм. de ánade, de pato качйні мн. зоол. palmípedos m pl Ká4Ka ж ánade m, pato m качкодзьбб ч ornitorrinco m кйчур ч ánade m, pato m, parro m качуча ж (танець) cachucha f Kám-a ж 1. papilla f, gachas f pl, puches m pl; молочна ~ papilla a base de leche; гречана ~ papilla de alforfón; 2. (плутанина) lío m, embrollo m; у нього ~ в голові tiene un lío en la cabeza; у еього ~ в роті el tiene la boca llena de sopa; мало ~i їв tiene la leche en los labios; заварити ~y armar un lío; з ним ~i не звариш es imposible llegar a hacer algo con él кашалбт ч cachalote m К0ШЄЛЬ 4 tos f ж кашемір ч (тканина) cachemir m icáuiKa ж papilla f, gacha f; 2. бот. trébol m, trifolio m
кашк0т ч gorra f, visera f І кашлянути док. до кашляти Ікбшляти toser vi; tener tos (страждати на І кашель)
кашн0 с невідм. tapabocas m, bufanda f (шарф) KauioBáp ч cocinero m; ranchero m (в армії) кашоподібний прикм. pastoso, en forma de papilla
KauiTáH ч 1. (дерево) castaño m; кінський ~ castaño de Indias; дикий ~ castaño regoldano (silvestre, borde); 2. (плід) castaña f; тягати ~и з вогню sacar las castañas del fuego (con manos ajenas)
кашт0нов'Ий прикм. 1. de castaño; de castaña; ~ гай castañar m, castaña m, castañeda f; 2. (про колір) castaño; ~e волосся pelo castaño кайж1 ч (човен) jangá f каюк2 невідм. у знач, присуд, див. капут каюр ч kayur m (arriero de tiro de perros o renos) каїЬта ж camarote m; офіцерська ~ sala (cámara) de oficiales
каїЬт-компднія ж мор. sala de pasajeros; cámara de oficiales (на військ, ових кораблях) каїЬтний прикм. de camarote; ~ пасажир pasajero de un camarote кдятися 1. arrepentirse*; sentir* vi (шкодувати); 2. (визнати провину, помилку) reconocer* vt; ~ у своїх помилках reconocer sus faltas; 3. церк. confesarse)*; - у гріхах confesar sus pecados каяттй c arrepentimiento m; contrición f; відчувати ~ sentir arrepentimiento; прийти з ~м hacer un acto de contrición квадрбнт ч мат. cuadrante m квадрйт ч cuadrado m, cuadro m; піднести в ~ мат. elevar al cuadrado; в ~i мат. al cuadrado квадрдтн'ий прикм. cuadrado; - корінь мат. raíz cuadrada; ~e рівняння мат. ecuación de segundo grado; ~i міри medidas de superficie; ~i дужки corchetes m pl; робити ~i очі abrir los ojos desmesuradamente квадрйтно-гніадов'йй прикм.: ~a сівба, ~e садіння с-г plantación en nidos escaqueados квадратура ж cuadratura f; ~ кола мат. cuadratura deí círculo
квазінаукбвий прикм. seudocientífico квазіреволюцГйний прикм. seudorrevoludonark) квйкер ч рел. cuáquero m квакша ж rana de San Antonio кваліфікбці-я ж calificación f; nivel profesional; виробнича ~ calificación profesional кваліфікаційн-ий прикм. de calificación, calificador; ~a комісія comisión calificadora кваліфікбван'ИЙ 1. діеприкм. від кваліфікувати; 2. прикм. calificado; capacitado; ~ робітник obrero calificado; ~а праця trabajo calificado кваліфікувйти док. і calificar vt кваліфікувйтися calificarse
квант ч фіз. cuanto m, quantum m KBáHTOB-ий прикм. ф/з. de cuanto(s), cuántico, de quantum; ~a теорія teoría cuántica; ~a механіка mecánica cuántica
кв0пити dar prisa, apresurar vt, apremiar vt; acelerar, vt, activar vt (прискорювати); ~ кого-н. dar (meter) prisa a alguien; ~ з відповіддю exigir con urgencia la respuesta; ~ події acelerar los acontecimientos
квбпитися darse prisa, apresurarse; apurarse (77. Ам.); ~ завершити роботу darse prisa por terminar el trabajo; ~ на потяг apresurarse para alcanzar el tren; я дуже кваплюсь tengo mucha prisa; куди ви квапитеся? ¿a dónde va Ud. tan de prisa?; не кваплячись sin darse prisa кваплйв-ий прикм. apresurado; precipitado (поспішний); ~i кроки pasos apresurados кваплйвість ж prisa f, apresuramiento m; precipitación f (посспішність); apuro m кваплйво присл. de prisa, apresuradamente; precipitadamente квбртаж cuarta f
кварт0л ч 1. (чверть року) trimestre m; 2. (частина міста) barrio m, barriada f; manzana f (частина вулиці); cuadra f (77. Ам.); нові житлові ~и barriadas nuevas; 3. спец, (ділянка лісу) cuartal m
квартйльний 1. прикм. (про час) trimestral; 2. прикм. (про частину міста) de barrio, de barriada; de manzana (про частину вулиці) квартйт ч муз. cuarteto m квартйра ж 1. piso m, apartamento m, apartamiento m; departamento m (77. Ам.); habitación f, cuarto m (житло); комунальна ~ apartamiento comunal (compartido); трикімнатна ~ dos dormitorios y salón; здається ~ (напис) se alquila un piso; ~ і стіл pensión f; 2. військ, cuartel m; зимові ~и cuarteles de invierno; головна ~ cuartel general
квартир’бр ч військ, alojador m, aposentador m квартирйнт ч inquilino m; huésped m квартйрн-ий прикм. de habitación; ~a плата alquiler m, renta f
квартировлбсник ч dueño (amo) de una habitación
квартиронаймйч ч inquilino m; huésped m квартирувйти 1. habitar vi, domiciliarse; 2. військ, estar acuartelado (acantonado, alojado) квартплйта ж alquiler m, renta f кварц ч 1. мін. cuarzo m; димчастий ~ cuarzo ahumado; 2. (лікування) cuarzo m, cura (tratamiento) con (de) cuarzo; прописати ~ recetar cuarzo; лікуватися ~ем curarse (tratarse) con cuarzo
кварцйт ч мін. cuarcita f квбрцовий прикм. de cuarzo; cuarzoso (що містить кварц); ~a лампа lámpara de cuarzo квас ч kvas m (bebida fermentada); хлібний ~ kvas de pan; перебиватися з хліба на ~ estar а pan у agua, pasarse los días a pan y cebolla квасенйця ж (рослина) acedera f квйсити hacer fermentar, hacer agriar квдситися fermentar vi; agriarse, ponerse agrio (про капусту)
кваснйй прикм. de kvas; ~ патріотизм patriotería f
квасблевий, квасбляний прикм. de habichuela^), de judía(s), de alubia(s), de fréjol, de fríjol; ~ стручок vaina de alubia квасбля ж habichuela f, judía f, alubia f, fréjol m, fríjol m
кватйрка ж ventanillo m, postigo m квач1 ч (гра): грати в ~а jugar a quedarse квач2ч (про легкодуху людину) blandengue m, flaco m, Juan Lanas квач3 ч brocha f
квбшений прикм. fermentado, agrio квитанційний прикм.: ~a книжка talonario m квитйнція ж recibo m, resguardo m; багажна - resguardo (talón) del equipaje квйти у знач, присуд.: ми з вами ~ estamos en paz
квиткбв-ий прикм. de billete(s); de entrada(s); de boleto(s) (Лат. Ам.); ~a каса taquilla f, despacho de billetes; boletería f (Лат. Ам.) квитбк ч 1. billete m; entrada f; boleto m (Лат. Ам.); localidad f(e кіно, в театр); залізничний,
трамвайний ~ billete del ferrocarril, del tranvía; ~ на літак, на пароплав pasaje m; перронний ~ billete de andén; дитячий ~ medio billete; ~ туди і назад billete de ida y vuelta; проїзний ~ abono de transportes; bonobús m (на автобус), bono- metro m (на метро); bonotrén m (на потяг); tarjeta multiviaje (на всі види транспорту); вхідний ~ billete m, entrada f; 2. (документ) carnet m; партійний ~ carnet del partido; студентський ~ tarjeta de estudiante квінта ж муз. quinta f
КВІНТЄС0НЦІЯ ж quintaesencia f, quinta esencia kbIhtót ж муз. quinteto m квіт ка ж flor f; живі ~и flores naturales; штучні ~и flores artificiales; польові ~и flores del campo (silvestres) квітк0рка ж florista f
kbítkób-ий прикм. de fior(es); ~ пилок polen m; ~a брунька botón m, yema f, capullo m; ~ горщик maceta f, tiesto m; ~a крамниця florería f floristería f; ~ одеколон colonia de flores; ~ чай té perla, té de flores, tisana f kbítkóbí мн. прикм. бот.: ~ рослини plantas antofitas; fanerógamas f pl квітколбже c бот. receptáculo m квітконіжка ж бот. pedúnculo m квітконбсний прикм. florífero, autóforo квітнйк ч 1. macizo de flores; parterre m (клумба); 2. colección de flores, floresta f квітникйр, KBiTKáp ч floricultor m KBiTHHKápcTBO, квітнйцтво c 1. floricultura f; 2. (підприємство) empresa cultivadora de flores квітникйрськ-ий, квітнйцький прикм. de floricultura, florícultural; ~e господарство hacienda de floricultura
квітнути 1. (про здоров’я, красу) estar enflor; ser la flor (виділятися); 2. (процвітати) florecer* vi, prosperar vi квіточка, квітонька ж зм. до квітка квітучий прикм. 1- floreciente, saludable; ~ вигляд aspecto saludable; lozanía f; ~ дівчина muchacha lozana; 2. prolspero квітчбстий прикм. con flores; abigarrado (строкатий) квоктйння c cloqueo m KBOKTáTH cloquear vi, cacarear vi квбл'Ий прикм. débil, endeblucho; enfermizo, enclenque, canijo (хворобливий); flaco, delgaducho (хирлявий); -а людина alfeñique m, lambrija f
кволість ж debilidad f, flojera f, endeblez f; flaqueza f, delgadez f (хирлявість) квбрум ч quorum m; немає ~y no hay quorum; забезпечити ~ asegurar (garantizar) el quorum квбта ж ек. cuota f; contingente m (тж. експортна, імпортна) кеб ч cab m кбвкання с hipo m кбвкати hipar vi
кегельбйн ч спорт, bolera f, boliche m кбглі мн. juego de bolos; грати в ~ jugar a los bolos кегль ч полігр. cuerpo de letra кбди мн. спорт, zapatos deportivos, tenis m pl кедр ч cedro m; сибірський, ліванський ~ cedro de Siberia, del Líbano; гімалайський ~ cedro de la India, deodara f
кбдров ий прикм. de cedro(s); cedrino; ~i горіхи cédrides f pl
кейф ч ociosidad agradable, «dolce far niente» кейфувйти entregarse a la ociosidad кекс ч bizcocho m; bollo m; plum-cake m (anglicismo)
кблар ч церк. procurador m кблих, Kénex ч copa f; піднести заздоровний ~ beber (brindar) a la salud de alguien кблишок ч copa f, copita f келійний прикм. (таємний) secreto келійник ч церк. lego m келійно присл. en secreto, a la chita callando кблія ж celda f (en un convento) к0льма, кбльня ж espátula f кбльнер ч camarero m кбльти мн. celtas m pl кбльтський прикм. céltico кбмпіиг ч camping m, acampada f, campamento m кенбф ч (рослина) kenaf m кенгуру ч невідм. canguro m
854
китаянка
кенотр0н ч радіо kenotrón m, tubo de resistencia KeHTáBp ч міф centauro m KÓni c невідм. quepis m «énica ж gorra de visera, visera f кепкувйти недок., покепкувйти док. reírse un poco (de), gastar una broma (a) кдпський прикм. malo; mal кдпсько 1. присл. mal, malamente; почуватися - sentirse mal, estar indispuesto; його справи йдуть ~ sus asuntos andan mal; 2. безос. y знач, присуд, está mal KepáMÍKa ж cerámica f керамічний прикм. de cerámica; cerámico керівн-йй прикм. directivo, dirigente; ~a роль papel dirigente; -і органи órganos rectores (dirigentes), autoridades f pl; ~ працівник dirigente m, directivo m
керівнйк ч dirigente m, jefe m; administrador m; un alto cargo, directivo m; класний - maestro (responsable) de la clase; науковий ~ director científico
керівнйцтво c 1. dirección f; administraciónf regencia f (управління); погане - desgobierno m; під безпосереднім ~м bajo la dirección inmediata, bajo el mando directo; 2. збірн. dirección f, administración f (адміністрація); dirigentes m pl, jefes m pl, directivos m pl (керівники); політичне ~ dirección política; 3. (вказівка) guía f; ~ до дії guía para (de) acción керм0нич ч timonel m; piloto m кермб c timón m; volante m (автомобиля); manillar m (велосипеда); слухатися керма obedecer al timón, gobernar* vi кермувйти dirigir con el volante керн ч гірн. testigo m (de sondeo)
KépHep ч теж. (інструмент) gránete m кербван-ий прикм. dirigido, guiado; ~a ракета cohete dirigido (guiado); ~a держава Estado gobernable
кербваність ж dirigibilidad f, manejabilidad f; ~ судна maniobrabiíidad del buque; ~ держави gobernabilidad del Estado Keporá3 ч hornillo de gas de kerosene керувйння c 1. gestión f, gerencia f (справами); 2. (механізмом) dirección f, mando m, control m; ручне ~ mando manual (a mano); ~ на відстані, дистанційне ~ mando a distancia, telemando m, control remoto; пульт ~ tablero de mando; програмне - mando programado; втратити ~ perder el control (el mando); ~ автомобілем conducción de un automóvil; - боєм (вогнем) військ, dirección de combate (de fuego); 3. грам, régimen m; 4. (диригування) direccioln f керув0ти 1. (механізмом) dirigir vt, guiar vt, manejar vt; conducir* vt; 2. (диригувати) dirigir vt; 3. грам, regir* vt; 4. llevar la dirección; administrar vt, regir* vt, dirigir vt (управляти, завідувати); ~ країною gobernar el pais; ~ підприємством administrar la empresa; ~ся guiarse (por) Kécap ч icm. cesar m
Kécapie прикм. cesáreo; кесарів - мед. operación cesárea, cesárea f кесон ч 1. mex. campana de buzo; 2. apxim. cajón кессбнн-ий прикм. de cajón; ~a хвороба enfermedad de buzo
к0та ж (риба) salmón m (de Siberiá) кетм0нь ч ketmén m (azada en el Asia Central) кетов-ий прикм. de salmón (de Siberia); ~a ікра huevas de salmón, caviar rojo кетбн ч хім. cetona f ке^ль ч (грошова одиниця) quetzal m к0тяг ч racimo m кеф0ль ж mugo m, sargo m кефір ч kéfir m; yogur m (йогурт) кефірн-ий прикм. de kéfir, kefírico; ~i грибки hongos de kéfir
кбчуа ч (mh.J невідм. (група індіанських племен) quechua(s) m (p\), quichua(s) m кив0ти 1. (на знак вітання) saludar vi; - головою menear (mover) la cabeza; asentir* vi (на знак згоди); 2. (вказувати кивком на кого-н.) indicar vt, mostrar* vt (con un movimiento de la cabeza)
кивнути до кивати
кивбк ч inclinación de cabeza, cabezada f (на знак вітання); asentimiento m (на знак згоди); alusión f (вказуючи на кого-н., на що-н.);
вказувати кивком голови indicar con un movimiento de cabeza
кйда"ги 1. echar vt, tirar vt; arrojar vt, lanzar vt (метати); botar vt (Лат. Ам.); ~ камінь (каменем) tirar una piedra; ~ недопалки на підлогу tirar las colillas al suelo; ~ гранату tirar una granada; - невід tirar la red; ~ якір anclar vi; ~ з боку в бік (про вітер, хвилі) arrojar (lanzar) de un lado a otro; ~ брудом ensuciar vt, manchar vt;
- погляд lanzar (echar) una ojeada; ~ зауваги hacer observaciones; ~ репліки lanzar réplicas;
2. (спрямовувати) lanzar vt, enviar vi; ~ військ. а в бій lanzar las tropas al combate; ~ на виконання завдання enviar a cumplir una tarea;
3. (світло, тінь) proyectar vt, dar* vt; ~ тінь a) proyectar (dar, hacer) sombra; 6) hacer sombra (а); ~ промінь proyectar un rayo; 4. (викидати) tirar vt; не кидай марки no tires los sellos; 5. (залишати) abandonar vt; ~ родину, друзів abandonar (a) la familia, a los amigos; - зброю deponer las armas; ~ напризволяще abandonar a su propia suerte; 6. (припиняти) dejar vt (de + inf.), cesar vi (de + inf); ~ палити dejar de fumar; ~ роботу dejar (abandonar) el trabajo; - навчання abandonar los estudios; colgar los estudios;
7. безос. (в який-н. стан); її в жар ~є tiene (le da) calor(es); мене ~є то в жар, то в холод tan pronto tengo calor como frío; - грощі (грошима) estar mal con su dinero; ~ жереб echar la suerte (a suertes), sortear vi; echar a cara o cruz (fam.); ~ до в’язниці arrojar a la cárcel, encarcelar vt; ~ виклик lanzar un reto (a); retar vt, desafiar vt; ~ рукавичку arrojar (lanzar) un guante; - камінець (камінці) в чий-н. город lanzar piedras al tejado de alguien
кид0ла ч жарг. ladrón m; estafador m (шахрай)
кидйння c lanzamiento m
кйдатися 1. tirarse, arrojarse, echarse, lanzarse;
- камінням lanzarse piedras, apedrearse; ~ сніжками tirarse bolas de nieve; ~ людьми malbaratar la gente; 2. (пориватися) echar vt, correr vi; dar* vt; echarse, arrojarse, lanzarse (накидатися); ~ на допомогу correr (acudir) en socorro (en ayuda); ~ за ким-н. навздогін echar а correr tras alguien; - на ворога lanzarse (cargar) contra el enemigo; ~ в атаку lanzarse al ataque;
- на їжу avalancharse contra la comida; ~ в обійми arrojarse en brazos (de); 3. (стрибати вниз) saltar vi; - в воду saltar al agua; 4. (квапливо робити) lanzarse, echar a (+ inf); ~ бігти echar a correr, salir corriendo, poner pies en polvorosa; ~ виконувати (прохання, доручення) lanzarse a cumplir (el ruego, el encargo); 5. (лягати, сідати) dejarse caer; - на постіль, на землю dejarse caer en la cama, en la tierra; ~ грошима malgastar el dinero; tirar la casa por la ventana
кидкбм присл. de un salto кидбк ч 1. (метання) lanzamiento m, tiro m; 2. (швидке пересування) salto m; 3. спорт, arrancada f, sprint m
кизйл ч 1. (кущ) cornejo m, cornizo m; 2. збірн. (ягоди) cornizola f кий ч taco m (de billar)
кий-бк ч porra f; гумовий ~ porra de goma; побивати ~ками aporrear vt кйла, гйла ж 1. (грижа) hernia f, quebradura f; tumor m (пухлина); 2. спец, hernia f кйлим ч tapiz m (настінний); alfombra f (для підлоги); —самоліт (у казках) la alfombra maravillosa; працювати на -і (у цирку) hacer el número cómico (en el circo) килимйр ч tapicero m; alfombrero m KwiMMápcTBo c fabricación de alfombras (de tapices), tapicería f
килимбвий прикм. 1. de tapiz(ces); de alfombráis); 2. (покритий килимом) tapizado; alfombrado
килимбк ч зм. tapiz pequeño (настінний); alfombra pequeña (для підлоги) киндж0л ч puñal m, daga f; заколоти ~ом apuñalar vi; удар ~ом puñalada f кинджйльн-ий прикм. de puñal; ~a рана herida de puñal; ~ вогонь військ, fuego de sorpresa
кйнути док. 1. див. кидати; 2. жарг. estafar vt; куди не кинь - виходить клин mires donde
mires todo está negro; куди оком не кинь donde se pongan los ojos (la vista) кип’ятйти hervir* vt, hacer hervir; ~ молоко hervir leche; ~ білизну hervir ropa кип’ятйтися 1. hervir* vi; молоко ~ться la leche está puesta a hervir; 2. (гарячкувати) calentarse*, hervir la sangre кипарйс ч ciprés m
кипарйсний, кипарйсовий прикм. de ciprés; ~ гай cipresal m
кип0нь ч espuma f; білий як ~ blanco como la espuma
кипіння c 1. ebullición f; точка ~ punto de ebullición; 2. bullir m; - пристрастей el bullir de las pasiones
кипіти 1. (про рідину) hervir* vi, bullir vi; borbotar vi, borbollar vi, borbollear vi (вирувати); 2. (вирувати) bullir vi; життя кипить bulle la vida; робота аж кипить el trabajo bulle; 3. (про почуття) arder vi; ~ гнівом arder en cólera (en ira); кров кипить hierve (arde) la sangre кип^ч-ий прикм. 1. (пінистий) bullente, espumante; 2. (напружений; палкий) impetuoso, ardiente, ferviente; ~a діяльність actividad intensa (impetuosa)
кип’ятйльний прикм. de (para) hervir; ~ бак vasija de (para) hervir кип’ятйльник ч hervidor m кип'ятіння c hervor m
кип’ятбк ч agua hirviendo (hervida); крутий ~ agua muy hervida
кип’яч0Н‘Ий прикм. hervido; ~a (переварена) вода agua hervida киргйз ч kirguis m; ~ка ж kirguisa f киргизький прикм. kirguis; de Kirguizia кирзбв-ий прикм.: Ч чоботи botas con caña de lona
кирйлиця ж alfabeto ciriliano (cirílico) кйрка ж pico m, zapa f
кирпйтий прикм. 1. (про ніс) chato; 2. (про людину) de nariz chata
кисел0в-ий прикм.: молочні ріки і Ч береги = еі país de las mil maravillas, país de Jauja кйсень ч oxígeno m khcót ч petaca f, bolsa para tabaco кисіль ч jalea con fécula; десята вода на киселі = un tío (allá) en Alcalá
кйсл'ий прикм. 1. agrio, ácido; ~e вино vino agrio; ~e молоко leche agria; ~e тісто masa agria; ~a капуста berza agria; 2. (сумний) agrio, acre; ~e обличчя cara de vinagre; ~a усмішка sonrisa acre; 3. хім. ácido; ~a сіль sal acida; 4. спец, (про мінеральні води) acídulo, agrio кйсло присл. 1. (на смак) agriamente; 2. acremente; - усміхнутися sonreírse con acritud кйсло-солбдкий прикм. agridulce кислот0 ж 1. acidez f, agrura f; 2. хім. ácido m; азотна - ácido nítrico; сірчана ~ ácido sulfúrico; соляна ~ ácido clorhídrico; лимонна ~ ácido cítrico; синильна ~ ácido cianhídrico (prúsico) кислбтний прикм. спец, ácido кислбтність ж спец, acidez f; підвищена ~ acidez elevada
кислототвірний прикм. mex. acidífero кислототривкйй прикм. спец, refractario al ácido кислув0тий прикм. acídulo, agrete кисляк ч leche cuajada, yogurt m кислйтина ж posea f
кисн0в ий прикм. oxigenado; de oxígeno; 4 сполуки combinaciones oxigenadas; ~a подушка мед. balón (respirador, almohada) de oxígeno кйснути 1. agriarse, ponerse agrio, avinagrarse; 2. (про людину) criar moho (нидіти); andar con cara de vinagre (журитися) кисть ж (руки) mano m кистьовйй прикм. de (la) muñeca кит ч 1. ballena f китаєзн0вець ч sinólogo m кит0єць ч chino m китаїст ч sinólogo m китаїстика ж sinología f кш^йка ж (яблуня) kitaika f (clase de manzano con frutos menudos)
кит0йськ*ий прикм. chino, de China; chinesco; ~ мур muralla china; Ч тіні sombras chinas; ~a грамота jeroglífico m; Ч церемонії = zalamelé m китаянка ж china f
855
китобій
%
китобій ч (китолов) ballenero m, cazador de ballenas
китобійний прикм. ballenero; de la ballena; ~e судно ballenero m; ~ промисел pesca de la ballena; ~a флотилія flotilla ballenera китоббєць ч (судно) ballenero m китбвий прикм. de ballena; ballenero; ~ вус ballena f; - жир aceite de ballena; ~ промисел pesca de la ballena
китолбв ч ballenero m, cazador de ballenas китоподібні мн. зоол. cetáceos m pl кйця ж (кішка) minino m киць-киць виг. ¡bis, bis!, ¡mío, míol, ¡mino, mino! киш виг. ¡fuera!, ¡ hopo!, ¡ j opo! кишбН'Я ж 1. bolsillo m; бокова ~ bolsillo de costado; задня ~ (у штанях) bolsillo de atrás; накладна ~ bolsillo de parche; товста (повна) ~ bolsa repleta (llena, gorda); порожня ~ la bolsa seca (llena de aire); набити ~ю llenarse la bolsa; покласти собі в ~ю (привласнити) embolsar vi; не лізти за словом у ~ю tener la respuesta а punto, no tener pelos en la lengua; ударити (бити) по -i castigar a uno en la bolsa; це не на мою -ю eso no está a mi alcance (al alcance de mi bolsillo); вітер свище у ~ях tener los bolsillos llenos de aire; estar sin un céntimo кишенькбв'ий прикм. de bolsillo; ~ годинник reloj de bolsillo; ~ словник diccionario de bolsillo; Ч витрати gastos comentes; Ч гроші dinero de bolsillo; ~ злодій carterista m кишбчник ч intestino m; очистити - evacuar I (exonerar) el vientre, purgarse кишіти 1. pulular vi, hormiguear vi; 2. abundar vi,
I estar lleno (de); pulular vi, hormiguear vi; ~ червами pulular los gusanos кйшк'а ж 1. анат. intestino m; товсті, тонкі ~и intestinos gruesos, delgados; пряма ~ intestino recto, recto m; сліпа ~ intestino ciego; дванадцятипала ~ duodeno m; запалення кишок enteritis f; 2. (шланг) manga f; випкстити ~и (кому-н.) sacar las tripas (а); вимотати всі ~и (кому-н.) sacar la sangre (а); у нього ~ тонка no tiene agallas (chichas, cara) para кишкбв-ий прикм. intestinal; de los intestinos; 4 захворювання enfermedades intestinales (de los intestinos)
кишковопорожнйнні мн. зоол. celentéreos m pl, celenterios m pl
KHiunáK ч kishlak m (aldea del Asia Central) кишмйш ч kishmish m (clase de uva pasa) кийнка ж (дерев’яний молоток) mazo m кібернбтика ж cibernética f кібернетйчний прикм. cibernético кібець ч (птах) azor m, esmerejón m кібуц ч (кооператив в Ізраїлі) kibutz m ківер ч іст. chacó m ківі ч невідм. (фрукт) kivi m, kiwi m ківш ч 1. cucharón m; mex. cuchara f, cucharón m; ливарний ~ caldero de colada; 2. мор. saco m кіготь ч 1. uña f; 2. мн. -ті спец, ganchos escaladores; обламати -ті cortarse las uñas; показати (свої) -ті sacar las uñas кігтйстий прикм. de uñas largas КІДН0ПІНГ ч rapto m, secuestro m, kidnapping m (anglicismo)
кізйк ч excremento de (las) vacas, boñiga f кікс ч (у більярді) pifia f
кіл ч estaca f, palo m; у нього ні кола ні двора по tiene ni casa ni hogar, по tiene donde caerse muerto
кіл'бк ч див. кіл; забити осиковий - convertir en ¡n(n)ocuo; poner la cruz al diablo; -ком стояти в горлі tener una bola en la garganta; йому хоч - на голові теши tiene la cabeza más dura que un adoquín
кілер ч asesino a sueldo, matón profesional кілкйй прикм. resquebrajadizo, resquebrajoso кілб c невідм. quilo m, kilo m кіловбт ч ел. kilovatio m кіловбт-годйна ч en. kilovatio-hora m кілогрбм ч quilogramo m, kilogramo m кілогрбм-калбрія ж kilocaloría f кілограмомбтр ч фіз. kilográmetro m кіломбтр ч kilómetro m кілометрбж ч kilometraje m кілометрбвий прикм. de kilómetro(s); kilométrico
кілбчок1 ч зм. do jalón m кілбчок2 ч муз. clavija f
кіль ч 1. мор. quilla f; 2. ae. plano fijo vertical, fertilizador vertical
кільвбтер ч мор. línea de fila, estela f; іти в - (у -i) navegar en columna (en línea de fila), seguir la estela
кільвбтерн'ИЙ прикм. мор.: -а колона
formación en línea de fila (en columna) кількість ж cantidad f; número m (число)] велика - народу mucha gente; у -ості en cantidad de; перехід -ості в якість філос. transformación de la cantidad en calidad кілька ж boquerón m (del Norte) кількісний прикм. cuantitativo; -а зміна cambio cuantitativo; - аналіз хім. análisis cuantitativo; -і числівники грам, numerales cardinales кільов'йй прикм. de carena, de quilla; -a хитавиця arfada f, cabeceo m кільсон ч мор. carlinga f кільц-é c 1. anillo m, aro m; anilla f (металеве)] servilletero m (для серветки)] ronda f (вулиць)]
- для ключів llavero m; гімнастичні кільця anillas f pl; річне - бот. anillo anual; запобіжне
- anillo de seguridad; стяжний - anillo abrazadera; кільця Сатурна acmp. anillos de Saturno; 2. cerco m
кільцев-йй прикм. circular, anular; -а залізниця ferrocarril de circunvalación кільцевйдний прикм. anillado кільцеподібний прикм. anular кільцювбння c 1. (птахів) anillamiento m (de las aves y los peces); 2. (дерев) formación de anillos
кільцювбти 1. (птахів) anillar vt, poner anillos (a las aves y a los peces)] 2. (дерева) anillar vt кільчбст'ий прикм. anillado; -І черви зоол. anélidos m pl; бот. verticilado KÍMBán ч icm. címbalo m KlMHáT-a ж habitación f, cuarto m, pieza f; sala f (велика); ванна - cuarto de baño; - відпочинку sala de descanso; - матері та дитини habitación de la madre y el niño (en las estaciones)] мебльовані ~и habitaciones amuebladas; на- радча - sala de deliberaciones; квартира на три -и apartamento de tres habitaciones, piso de dos dormitorios y un salón; темна - cuarto oscuro; спільна - (вітальня) cuarto de estar; надавати -у кому-н. poner cuarto a uno; прохідна - habitación de paso кімнбтн'ий прикм. de habitación; -а температура temperatura interior; -і рослини plantas de salón (interiores) кімбграф ч спец, quimógrafo m kímohó c невідм. kimono m, quimono m кін ч 1. escena f; 2. (ряд фігур у грі) raja f, cuadro m, platillo m; 3. (партія у грі) baza f; partida f, puesta f, bote m (ставка)] поставити на - а) (внести ставку) poner una apuesta; б) (наразитися на ризик) jugarse la última carta; ставити гроші на - apuntar (poner) el dinero sobre un bote
кін-бць 1. (межа) fin m, término m; extremo m; - шляху (дороги) fin del camino; до -ця a) hasta el fin; б) (повністю) a fondo, hasta las heces; з -ця в - de un extremo a otro; 2. (останній момент) final m, fin m; під - al fin, al final; - року final del año; - тижня fin de semana, week end; під - місяця al final del mes, al finalizar (al terminar) el mes; добігати -ця tocar a su fin; 3. (якого-н. предмета) cabo m, punta f; extremo m, extremidad f; borde m, margen m (край)] 4. (скін) fin m; muerte f; тут йому і - aquí llegó su fin; 5. (відстань) distancia f, recorrido m, trecho m; в обидва -ці de ida y vuelta; в один - en una dirección; 6. мор. (линва) amarra f, cabo m; віддати -ці! ¡largar amarras!; 7. мн.: -ці спец. (обрізки) borra de algodón, estopa f; - -цем al fin y al cabo, al fin y a la postre, por último; без -ця continuamente, ininterrumpidamente, sin fin; один - un solo destino, un solo fin; es inevitable; в усі -ці por doquier, en todas partes; робити, починати не з того -ця hacer, empezar al revés; -ця-краю нема no tiene fin (término), no tiene límite; es más largo que un día sin pan; -ців не знайти no saber (no encontrar) por donde empezar; no atar cabos
кінгстон ч мор. kingston m, toma de agua кінембтика ж фіз. cinemática f кінематйчний прикм. фіз. cinemático кінематбграф ч cinematógrafo m кінематографічний прикм. cinematográfico кінематогрбфія ж cinematografía f кінескбп ч радіо kinescopio m, cinescopio m кінбтика ж фіз. cinética f кінетйчн-ий прикм. фіз. cinético; -а енергія energía cinética
кінний 1. прикм. de caballo, caballar; -а упряж arneses m pl; - завод granja caballar, acaballadero m; військ, remonta f; -а тяга tracción caballar (anomal, de sangre); 2. прикм. (що складається з вершників) de caballería, montado; -а армія ejército de caballería; - загін destacamento montado; 3. прикм. (пов’язаний з верховою їздою) de (a) caballo, ecuestre, hípico; -а дорога camino de herradura; ~ спорт, deporte hípico, hipismo m; -і змагання concurso (prueba) de doma кінногвардієць ч caballero de la guardia кіннозавбдство c cría de caballos кіннозаводськйй прикм. de cría de caballos; de acaballadero, de remonta кіннозавбдчик ч propietario de una granja caballar (de una remonta, de un acaballadero) кіннбта ж caballería f
кіннбтник ч (вершник) caballero m, jinete m, caballista m
kíhó c невідм. 1. (кінематографія) cine m, cinematografía f, звукове, німе - cine sonoro, mudo; 2. (кінотеатр) cine m, cinema m; ходити в - ir al cine; 3. (фільм) película f, cinta f; film(e) m; дивитися - ver una película кінозірка ж estrella de cine кіноакт-óp ч artista de cine; actor m (cinematográfico)\ -риса ж artista de cine; actriz f (cinematográfica)
KiHoanapáT ч aparato cinematográfico, cámara cinematográfica; tomavistas m (знімальний)] aparato de proyección, proyector cinematográfico, proyectoscopio m (проекційний) кіноапаратура ж збірн. aparatos de cine кіноартйст ч, -ка ж artista de cine KiHOBáp ж 1. мін. cinabrio m; 2. (фарба) bermellón m
кінознбвство c ciencia cinematográfica кіноекр4н ч pantalla de cine (cinematográfica) кіножурнбл ч noticiario m кінозйбмк-а ж filmación f, toma de vistas, rodaje m; робити -y filmar vt, rodar* vt кінознімбльний прикм. de filmar, de rodar, de tomar vistas; - апарат tomavistas m кіноіндустрія ж industria cinematográfica кінокартйна ж película f, cinta f, film m кінокомбдія ж película cómica, comedia cinematográfica
кіномарафбн ч maratón de cine кіномербжа ж red de cinematógrafos кіномехбнік ч operador de cine кіномистецтво c arte cinematográfico кіномитбць ч cineasta m KiHoonepáTop ч operador de cine, camarógrafo m, cameraman m
кінопересувка ж cinematógrafo ambulante KiHonpoKáT ч distribución f (de películas) кінорежисбр ч director de cine кінореклбма ж película de anuncios KiHoceáHc ч sesión f (cinematográfica) кінострічка ж película f, cinta f кіностудія ж estudios cinematográficos кіносценбрій ч argumento m; guión m (de cine) кінотебтр ч cinematógrafo m, cinema m, cine m кінотбка ж filmoteca f кінотелемістбчко c ciudad de la imagen кінотехніка ж cinetecnia f, cinetécnica f кіноустанбвка ж aparato de proyección кінофйбрика ж estudios (establecimientos) cinematográficos
кінофестивбль ч festival cinematográfico кінофікбція ж instalación de cinematógrafos кінофікувбти док. i instalar cinematógrafos кінофільм ч película f, cinta f, film(e) m кінохрбніка ж noticiario m кінськ-ий1 прикм. de caballo, caballar; equino; hípico (cient ); - волос crin f; -e м’ясо carne de
856
клин
caballo; ~е спорядження arneses m рі; ~е поголів’я cabezas de ganado caballar; ~ каштан castaño de Indias
кінськ-ий2 прикм. mex. caballo de fuerza, caballo de vapor
кінц0В'йй прикм. 1. (завершальний) último, final; ~a мета objetivo final; 2. (прикінцевий) final; ~a станція estación de término, final de trayecto кінцГвк-а^ ж анат. miembro m, extremidad f; верхні, нижні ~и extremidades (miembros) superiores, inferiores; задні ~и extremidades posteriores
кінцГвка2 ж 1. (віньєтка) viñeta f; 2. (заключна частина) parte final; fin m, conclusión f кінч0ючи 1. дієприкм. від кінчати; 2. прийм. (включно) inclusive
кінчик ч cabo m, extremidad f; punta f (вістря); крутитися на ~y язика tener en la punta de la lengua
кінь ч 1. caballo m; чистокровний ~ caballo de pura raza; припряжний (підпряжний) ~ encuarte m; верховий ~ caballo de silla; біговий (перегоновий) ~ caballo de carreras; робочий (в’ючний) ~ caballo de carga; запряжний ~ caballo de tiro; корінний ~ caballo de varas; заводський ~ semental f; сісти на коня montara caballo; 2. шах. caballo m; хід конем jugada con el caballo; 3. спорт, potro m kíóck ч quiosco m, kiosko m; газетний, книжковий ~ puesto (quiosco) de periódicos, de libros kíockóp ч vendedor del quiosco kíót ч церк. urna para el icono KÍna ж спец, bulto m, lío m, bala f кіпрегбль ч геод. plancheta de anteojo кіптява ж hollín m кір ч sarampión m Kipáca ж (обладунок) coraza f кірасйр ч військ, coracero m кірка ж 1. corteza f; costra f кірковий прикм. анат. cortical кірочка ж зм. від кірка кірха ж iglesia luterana кірш ч (вишнева горілка) kirsch m кіст-ка ж 1. hueso m; espina f (риб'яча); грудна ~ esternón m; велика гомілкова ~ tibia f; стегнова ~ fémur m; очищений від ~ок (про м'ясо) deshuesado; 2. мн.: ~ки (рештки) osamenta f; 3. збірн. (бивні) colmillos m рі; слонова ~ marfil m; моржева ~ colmillos de morsa; різьблення по ~ці tallado en hueso; 4. мн.: ~ки (гральні) dados m pl, taba f; грати в ~ки jugar a los dados; ~ біла ~ sangre azul; чорна ~ gente de escalera abajo; від нього лишилися самі ~ки se ha quedado en los puros huesos; до ~ок (промокнути, промерзнути) calarse, helarse hasta los huesos; язик без ~ок lengua sin hueso; sinhueso f; полічити ~ки (кому-н.) medir las costillas (а); лягти ~ками (загинути) perder la vida, sucumbir vi, caer* vi кіста ж мед. quiste m
кісткбв ий прикм. de hueso; óseo (cient.); ~ мозок анат. médula f, tuétano m; meollo m (fam.); ~e борошно harina de hueso; ~a речовина substancia ósea; ~a мозоля мед. callo óseo; ~ туберкульоз tuberculosis ósea кістлйв'ий прикм. 1. (схудлий) huesudo, descarnado; 2. (про рибу) muy espinoso, de (con) muchas espinas
кісточк-а ж 1. huesito m, huesecillo m; 2. (плода) hueso m; pepita f (виноградна); 3. (з китового вуса) ballena f; 4. (на рахівниці) bola f; перемивати ~и (кому-н.) quitar el pellejo (а); desollar a uno vivo, no dejar a uno hueso sano; розбирати no ~ax roer los zancajos кістяк ч 1. esqueleto m, osamenta f; 2. base f; ~ колективу base de la colectividad кістян-йй прикм. de hueso; ~ ніж cuchillo con mango de hueso кістянка ж бот. drupa f кість ж 1. див. кістка1,2,3; 2. мн.: кості (гральні) dados m pl, taba f; грати в кості jugar a los da- pos; б|ла ~ sangre azul; чорна ~ gente de esca- 'era abajo
Ki.T 41- gato m, minino m; 2. braguetero m, muje- J,e9° m; кіт у чобітках (у казці) gato con botas; (як) - наплакав como habas contadas; купити кота в мішку dar gato por liebre; не все котові
масниця a cada cerdo le llega su San Martín; котові під хвіст todo salió patas arriba, todo se fue al carajo кГгел'Ь ч guerrera f
кГтна прикм. ж preñada (cabra, cordera) кітч ч kitsch m; obra cursi (de mal gusto) кіш ч icm. campamento de zaporogos кіш ч icm. campamento de zaporogos KÍLUK'a ж 1. gata f; ангорська, сибірська ~ gata de Angora, de Siberia; перська ~ gata persa; сіамська ~ gata siamés; дика ~ gata salvaje (cerval); драна - gata parida (mujer); гасати як очманіла ~ meterse como una gata furiosa; жити як ~ з собакою vivir como perros y gatos; 2. мн.: ~и (шипи для взуття) crampones m pl, herrajes m pl (для ходіння по льодовиках); trepadores т pl (для лазіння на стовпи); між ними пробігла чорна - entre ellos se han roto las amistades клавіатура ж teclado m клавесйн ч муз. clavecín m клавікбрди мн. муз. clavicordio m, clave m клавір ч муз. 1. instrumentos de teclado; 2. (партитура) clave f кл0віш ч, клйвіша ж tecla f клйдка ж 1. (дія) construcción f, obra f; 2. (споруда): кам’яна ~ albañilería f; цегляна ~ manipostería f; 3. (яєць) puesta f; 4. pasadera f кладовйще c cementerio m, campo santo, camposanto m
клйжа, покл0жа ж збірн. carga f; ручна ~ equipaje de mano
клйка ж театр claque f, clac f клйкер ч театр alabardero m клаксбн ч claxon m, bocina f клан ч clan m
клйня-тися 1. saludar vt; низько ~ hacer una profunda reverencia (ante); 2. (переказувати вітання) saludar vt (en nombre de alguien), transmitir un saludo (a alguien); 3. (принижуватися) suplicar humildemente; implorar vt (благати)
клйпан ч 1. спец, válvula f; запобіжний ~ válvula de seguridad; серцевий ~ válvula del corazón; 2. (у духових інструментів) llave f; 3. (на одязі) pataf
клйпоть ч pedazo m, trozo m, despojo m клйптев-ий прикм. de (a) pedazos; ~a ковдра patchwork m (anglicismo), centón m, manta hecha de pedazos (de diferentes colores); ~a імперія imperio de patchwork кларнбт ч clarinete m кларнетйст ч clarinetista m клас ч 1. (соціальна група) clase f; робітничий - clase obrera; боротьба ~ів lucha de clases; 2. (група; розряд) clase f; ~ ссавців clase de mamíferos, mamíferos m pl; команда ~y «A» спорт, equipo de la clase «А»; каюта першого ~y camarote de primera clase; 3; (у школі) clase f, grado m; учень п’ятого класу alumno del quinto grado; 4. (шкільна кімната) clase f, aula f; 5. (чин, ранг) categoría f, grado m, rango m; показати ~ demostrar la clase клйсик ч clásico m клйсика ж збірн. obras clásicas класифік0тор ч clasificador m класифікаційний прикм. de clasificación класифік0ція ж clasificación f класифікувйти док. i clasificar vi класицйзм ч clasicismo m класйчн-ий прикм. clásico; ~а музика música clásica; ~а освіта humanidades f pl; - зразок (взірець) modelo clásico; ~a краса belleza clásica; ~a боротьба спорт, lucha grecorromana класйчно присл. de un modo clásico, clásicamente
кл0сн-ий прикм. 1. (про школу) de clase; de grado; ~a кімната clase f, aula f; ~a дошка encerado m, pizarra f, tablero m; - керівник dirigente de la clase; 2. спорт.: ~ гравець jugador de clase; 3. (чудовий) estupendo, de marca registrada
клйсов-ий прикм. de clase, clasista; ~a боротьба lucha de clases (clasista); ~e суспільство sociedad (dividida) en clases; ~¡ суперечності contradicciones de clase; - ворог enemigo de clase
tuiácoBicTb ж espíritu de clase (clasista) luiáCTH 1. poner* vt, meter vt; colocar vt (поміщати); echar vt (насипати; наливати); ~ на місце poner en el (su) sitio; ~ цукор у чай echar (poner) azúcar en el té; ~ собі на тарілку ponerse en el plato, servirse*; ~ речі у валізу poner las cosas en la maleta, hacer la maleta; ~ собі в кишеню meterse en el bolsillo; ~ гроші в банк depositar (meter) dinero en el banco; ~ в лікарню hospitalizar vt; ~ ногу на ногу cruzar las piernas, montar una pierna sobre otra; 2. (накладати шар); ~ фарби pintar vt; ~ пудру empolvarse; 3. (споруджувати) levantar vt, construir* vi; ~ піч hacer una estufa; - фундамент poner (echar) los fundamentos (los cimientos, las bases); ~ під сукно dar carpetazo; echar tierra al asunto; encarpetar vi (Л.Ам.); ~ зброю deponer las armas; ~ основу poner las bases, basar vi; ~ що-н. в основу poner por base; ~ на музику poner (en) música; ~ на обидві лопатки vencer vt, tumbar vi клйузула ж cláusula f клац виг. chas; tris кл0цання c chasquido(s) m (pl) клйцати 1. chasquear vt; ~ зубами castañetear los dientes
клйцнути однораз. до клацати клеврет ч fautor m, secuaz m (поплічник); cómplice m (спільник)
кл0єний прикм. engomado (про папір); encolado (про фанеру) кл0їти encolar vi, pegar con cola кл0ї-тися 1. (бути липким) encolarse; ponerse pegajoso; 2. (ладитися) andar bien; не ~тися andar mal; справа не ~ться va mal el asunto; розмова не ~ться la conversación languidece клей ч cola f; борошняний - engrudo m; рослинний ~ goma f; риб’ячий ~ cola de pescado; столярний ~ cola de carpintero; пташиний ~ liga f клейкйй прикм. pegajoso, glutinoso; viscoso (в'язкий)
клбйкість ж viscosidad f клейковина ж gluten m клеймйти 1. estampillar vi, sellar vi; marcar vi; contrastar vi (метали)
клеймб c 1. (знак) marca f, sello m, estampilla f; фабричне ~ marca de fábrica; 2. (знаряддя) marcadora f
клейов йй прикм. de cola; ~a фарба pintura al temple, aguada f
клейбнка ж hule m; компресна ~ hule de compresas
клейбнчатий прикм. de hule кл0йстер ч engrudo m кл0йтух ч мисл taco m кл0кіт ч grito m (del águila, etc) клекотйння c borbollón m, borbotón m клекот0ти borbotar vi, borbollar vi, gritar vi (el águila, etc)
кл0ма ж mex. borne m клен ч arce m
КЛ6Н0ВИЙ прикм. de arce(s) клеп0льн‘ИЙ прикм. de remache; ~ молоток martillo de remachar; ~a машина remachadora f клепйльник ж remachador m клеп0ння c mex. (дія) remache m, remachado m клеп0ти1 mex. remachar vi клепйти2 (обмовляти) calumniar vi, injuriar vi кл0пюа ж (діжки) duela f; у нього нема (однієї) ~и в голові le falta un tornillo en la cabeza клептомйн ч мед. cleptómano m клептом0нія ж мед. cleptomanía f, clopemanía f клерикйл ч clerical m клерикалГзм ч clericalismo m клерик0льний прикм. clerical клерк ч empleado (funcionario) de oficina, oficinista m; despachante m (Л. Am.) клерувйти mex. clarificar vt клешнй, клішнй ж pinza f (del cangrejo, etc) клйкати 1. llamar vt; buscar vt (Ч., Екв., Гонд.); ~ на допомогу pedir socorro; 2. (запрошувати) invitar vt, convidar vt
клин ч 1. cuña f; борідка ~ом perillaf; 2. с-г campo m (поле); parcela f (ділянка); lote m (наділ); посівний ~ tierra sembrada; 3. (матерії) nesga f; -ом не виб’єш =1o tiene en la cabeza a machamartillo; —ом вибивають un clavo saca a
857
КЛИН0К
otro clavo; la lima, lima a la tinta; куди не кинь - виходить ~ mires donde mires todo está negro клинбк ч lámina f, hoja f КЛИН0ПИС ч escritura cuneiforme клинопйсний прикм. cuneiforme клиноподібний, клинчбстий прикм. cuneiforme клич ч grito m, llamadaf; бойовий ~ grito de guerra; кинути ~ lanzar un grito (una llamada) клйчк'а ж nombre m (тварин); sobrenombre m, apodo m, mote m (людини); дати ~y poner nombre (sobrenombre), apodar vt клйчний прикм. грам, vocativo; ~ відмінок caso vocativo, vocativo m клишйвий прикм. patizambo, zambo клишйти zambear vi клишонбгий прикм. paticojo клГвер ч мор. foque m
loiíéHT ч cliente m; parroquiano m (тк. про покупця); marchante m (77. Ам.) клієнтура ж збірн. clientela f; parroquia f (тк. про покупців)
клізм а ж 1. (процедура) ayuda f, lavativa f, clister m, irrigación f; ставити ~y poner una lavativa (una irrigación); 2. (прилад) irrigador m кліка ж camarilla f, pandilla f клімакс ч, клімактбрій ч мед. climaterio m, menopausia f
клімактерйчний прикм. мед. climatérico; ~ період edad (crisis) climatérica, edad crítica клімат ч clima m; жаркий ~ clima tórrido кліматйчний прикм. climático Іклініка ж clínica f, hospital m клініцйст ч clínico m |клінічний прикм. clínico клінкер ч mex. ceramita f (ladrillo) кліп ч clip m (anglicismo) кліпання c guiñada f, guiño m кліпер ч мор. clíper m клір ч церк. clero m кліренс ч теж. claro m, tolerancia f клірик ч церк. clérigo m кліринг ч фін. clearing m, giro de compensación клітйна ж 1. cuadro m; casilla f (у таблиці); в ~y a cuadros; cuadriculado (adj.); 2. біол. ceilula f клітйнка ж біол. célula f клітйнний прикм. біол. celular, de célula кліпса ж (для птажів і звірів) jaula f; посадити в -у enjaular vt; грудна ~ анат. tórax m, caja torácica, costillar m, costillaje m; сходова ~ caja de la escalera
клітковинй ж 1. жім. celulosa f; 2. анат. tejido celular
клітковйнний прикм. біол. celular
клітор ч мед. clítoris m
клітчбстий прикм. a cuadros, cuadriculado
кліть ж гірн. caja f
icnimé с невідм. полігр. clisé m
кліщ ч (комажа) garrapata f
кліщі мн. tenazas f pl
клобка ж cloaca f
клобук ч tiara f (gorro)
клоз0т ч excusado m, retrete, water-closet m
клон ч clon m
клонувйння c clonación f
клонувбти clonar vt
клоп ч chinche f; трав’яний - pentatoma f КЛ0П ІТ ч 1. (тривожний стан) inquietud f, agitación f, turbación f, desasosiego m, emoción f (жвилювання); 2. (турботи) incomodidad f, molestia f, conturbación f; завдавати ~ оту molestar vt, causar molestia; даруйте за - perdone por la molestia; не було -оту! jno faltaba más que estol; не мій (твій) ~ a mi (a ti) no me (no te) incumbe; no es de mi (de tu) incumbencia клопівня ж nido de chinches клопітлйвий, КЛ0ПІТНИЙ прикм. 1. diligente, solícito; traiinero (метушливий); afanoso (працьовитий); ~a господиня ama de casa afanosa; 2. (пов’язаний з клопотами) ajetreado; embarazoso; complicado; ~ день día de ajetreo клопітлйвість, клбпітністьж 1. (властивість вдачі) carácter agitado (ajetreado); 2. (справи) carácter embarazoso (afanoso, complicado) клопітлйво, КЛ0ПІТНО 1. присл. preocupadamente, con aire preocupado (atareado); embarazosamente, afanosamente; 2. у знач, присуд, dar (causar) ajetreo (preocupaciones)
клопітнй ж ajetreo m, trajines m pl клопбвий прикм. a (de, para) chinche(s) клопомбр ч líquido insecticida; polvos insecticidas клопотун ч persona hacendosa, trajinero m; ~yxa ж mujer hacendosa, trajinera f клопотбння1 c 1. (дія) solicitación f, intercesión f (заступництво); 2. (документ) solicitud f, instancia f; demanda f (прожання) клопотбння2 c gestiones f pl, diligencias f pl, solicitaciones f pl; idas y venidas (метушня); cuidados m pl, desvelos m pl (турботи); - no господарству quehaceres domésticos клопотйтися 1. gestionar vt, solicitar vt; patullar vi (fam.); hacer todo lo posible (para), esmerarse (en) (докладати зусиль); - про місце solicitar una plaza; 2. (за кого-н.) interceder vi (por) клбтик ч мор. anillo de mástil клбун ч clown m, payaso m клоунбда ж payasada f клбунський прикм. de clown, de payaso клочкувйт-ий прикм. mechoso, en forma de mechones; ~a борода barba mechosa; ~¡ брови cejas mechosas клбччя c estopa f
клуб1 ч bocanada f, fumarada f (диму); torbellino m (пилу); -и туману bocanadas de neblina клуб2 ч (організація) club m; футбольний ~ club de fútbol; нічний ~ club nocturno; член ~y clubista m
клуб-бк ч 1. pelotón m; ovillo m (ниток); 2. (y горлі) nudo m; - стоїть у горлі tener un nudo en la garganta; ~ інтриг red de intrigas; ~ подій cúmulo de acontecimientos клубний прикм. de club кл^бов-ий прикм. анат. ilíaco; ~a кістка hueso ilíaco, ilíaco m
клуббк ч nudo m; нервовий ~ (у горлі) nudo nervioso; ~ стоїть (застряг) у горлі, ~ підкотився до горла se ha formado un nudo en la garganta клуботйтися, клуботітися elevarse en nubes (дим, napa); remolinarse (про пил) клумба ж parterre m, macizo de flores, era f; cantero m (Л. Ам.)
клинок ч alforja f, talega f, costal m, morral m
клумйк ч liio m, atado m
клуночок ч зм. lío m; hato m, hatillo m
клуня ж cobertizo f
клус ч trote m
клусом присл. al trote
клювйти 1. (про птажа) picar vi, picotear vi; ~ зерно picotear el grano; 2. (про рибу) morder el anzuelo; picar vt; ~ носом dormitar vi, dar cabezadas; у нього грошей кури не клюють está nadando en oro клювбк ч picotazo m клюз ч мор. escobén m
клюнути док. до клювати; coger un cernícalo, pillar un lobo (una mona) ключ ч 1. llave f; гайковий ~ llave inglesa, llave de tuerca; замикати на ~ cerrar con llave, echar la llave; 2. (шифрувальний) clave f; ~ до шифру clave f; 3. спец, (вимикач) clave f; 4. військ, (ключова позиція) posición clave; 5. муз. clave f; скрипковий ~ clave de sol; басовий ~ clave de bajo (de fa)
ключбр ч церк. llavero m (persona) ключйця ж анат. clavícula f ключйчний прикм. анат. clavicular кліЬчка ж спорт, cayado m, stick m ключник ч despensero m ключниця ж ama de llaves ключов-йй прикм. 1. de llave; 2. військ.: ~i позиції posiciones clave; 3. муз. de clave; ~ ка- мень piedra clave; ~i галузі промисловості ramas clave de la industria клймка ж picaporte m кляп ч mordaza f клйсти maldecir* vi
клйстися jurar vt, hacer juramento; ~ в дружбі jurar amistad; клянуся честю! ¡juro por mi honor!; i palabra de honor!
клйтв'а ж juramento m; - у вірності juramento de fidelidad; дати ~y hacer (prestar) juramento, jurar vi; порушити -y perjurar vt клйтвен'ий прикм. de juramento; дати ~y обіцянку prometer bajo juramento, prestar juramento
клятвопорушення c perjurio m клятвопорушник ч perjuro m клйуза ж enredijo m, maraña f; pleito m; займатися ~ми pleitear vt клйузний прикм. enredado, enmarañado клйузник ч embrollón m, pleitista m; trapisondista m (крутій)
клйузничати embrollar vi, pleitear vt; enmarañar vi (сутяжничати)
кльош прикм. невідм.: спідниця ~ falda acampanada; штани ~ pantalones chanchullos кмин ч comino m
кмітлйвий прикм. listo, desfachado, (despabilado
кмітлйвість ж listeza f, caletre m, cacumen m, mollera f, seso m; виявити - manifestar listeza, tener caletre
KHéní мн. kneli m pl (bolitas de carne o pescado picadas)
khócgt ч (парламент в Ізраїлі) Kneset f кнбхти мн. мор. amarraderos m pl, bolardos m pl кнйг-а ж 1. libro m; настільна - libro predilecto (preferido); телефонна ~ guía de teléfonos; адресна - libro de direcciones; 2. (для записів) libro m, registro m; ~ відгуків libro de impresiones; ~ скарг і пропозицій libro de reclamaciones y propuestas; ~ записів актів громадянського стану (libro del) registro civil; прибутково-видаткова ~ libro registro de entradas y salidas; головна ~ фін. libro mayor; вести ~и фін. llevar los libros; - за сімома печатями libro esotérico (enigmático, indescifrable) книгйр ч librero m книгйрня ж libreriia f книгознйвець ч bibliólogo m книгознйвство c bibliología f книголюб ч bibliófilo m
книгонбша 4/ж1. (продавець) librero ambulante; 2. (постачальник) repartidor de libros (por domicilios, en los talleres, etc) книгосхбвищб ó 1. depósito de libros; 2. (бібліотека) biblioteca f
кнйжк-а ж 1. libro m; 2. (для записів) libreta f; записна - libreta de notas; agenda f (для щоденник записів); 3. (документ) cartilla f, libreta f; ощадна ~ cartilla de ahorros; чекова ~ talonario m (de cheques); членська -carnet de socio; пенсійна - cartilla de pensionista (de jubilado); трудова - cartilla de trabajo; покласти гроші на -y meter dinero en la caja de ahorros; 4. анат .(відділ шлунка жуйниж тварин) libro m книготоргівля ж librería f, venta de libros книжкбв'ий прикм. 1. de libro(s); para libros; -a оправа (палітурка) encuademación f; -а обкладинка cubierta f, pasta f, tapa f; ~a шафа librería f, armario para libros; - знак ex-libris m кнйжн-ий прикм. libresco; -і знання conocimientos librescos; - вислів giro libresco кнйжник ч 1. (любитель книжок) bibliófilo m; 2. rata de biblioteca
кнйжно присл. de una forma libresca кнГксон ч reverencia f
кнбпк-а ж 1. (канцелярська) chinche f; 2. (застібка) automático m, broche m (a presión); 3. теж. (вмикач) botón m; натиснути на всі ~и tocar todos los registros, hacer jugar todos los resortes кнбпков'Ий прикм. теж. de (por) botón; ~e керування mando por botón; - вимикач interruptor de botón, botón pulsador кнур ч c-з verrón m, verraco m княгйня ж princesa f (esposa del principe); велика - icm. la gran princesa кнйжич ч príncipe joven (hijo del príncipe) князівна ж princesa joven (hija soltera del principe)
князівство c principado m, principadgo m князівський прикм. de príncipe, principesco князювбння c icm. principado m, principadgo m князювбти icm. reinar vi князь ч príncipe m; удільний - icm. príncipe feudal; великий - icm. gran príncipe князьбк ч 1. (вождь) cacique m; 2. (зубожілого роду) príncipe arruinado коагулювйти док. і фіз. coagular vi коагулйція ж фіз. coagulación f коаліційний прикм. de coalición, coalicionista; ~ уряд gobierno de coalición
858
коло
коаліція ж coalición f кббальт ч хім. cobalto m кббальтовий прикм. хім. de cobalto, cobáltico; cobaltoso (кобальтовмісний) коббнити (лаяти) injuriar vt, lanzar pullas кббза ж kobza f (antiguo instrumento musical popular ucraniano) кобз0р ч tocador y cantor de kobza кобйл-а ж 1. yegua f; 2. (про жінку) mujerona f; 3. спорт, potro m; 4. іст. (знаряддя тортур) potro de tortura; пожалів вовк ~y - зоставив хвіст і гриву se apiadó el lobo del cordero dejando sólo huesos; приший ~i хвіст (venirle) como a un Cristo un par de pistolas кобйляч-ий прикм. de yegua; ~e молоко leche de yegua кббра ж cobra f
Ko6ypá ж pistolera f, funda de pistola; cañonera f (77. Am.)
кобйлка ж зм. до кобила 1; 2. (струнного інструмента) caballete m, puente m ковйлик ч (жук) elatéride m ков0ль ч herrero m; forjador m (на заводі); herrador m (що підковує коні); усяк свого щастя ~ cada uno es artífice de su fortuna ков0льськ-ий прикм. de herrería, de forja, de fragua; ~ цех taller de forja; ~e горно homo de forja, fragua f; ~ міх fuelle m кбван-ий прикм. 1. forjado; bardado (обкований); ~e залізо hierro forjado; ~a скриня baúl bardado; 2. (підкований) herrado; - кінь caballo herrado; ~i чоботи botas de montar herradas кбвбаня ж 1. olla f, remolino m; hondón m, hondura f (глибина)
ковбас-á ж embuchado m, embutido m; копчена (вуджена) ~ chorizo m, salchichón m; варена ~ mortadela f, salchichón cocido; свиняча (домашня) - longaniza f, chorizo m; кров’яна ~ morcilla de sangre; ліверна - embuchado de hígado picado
ковб0сн'ИЙ прикм. de embuchado(s), de embutido^); ~i вироби embuchados m pl, embutidos m pl; ~ магазин charcutería f ковб0сна ж salchichería f, choricería f, chanchería f (77. Am.)
ковб0сник ч salchichero m, choricero m; chanchero m (77. Am.) ковббй ч cowboy m ковббйка ж camisa de cowboy ковббйський прикм. de cowboy; ~ фільм película del Oeste, western m ковдббина ж (вибоїна) bache m, hondonada f кбвдра ж manta f, cobertor m, colcha f, cubrecama f, chiva f (Ц. Ам.); плюшева ~ frazada f; байкова ~ frisa f; пухова - edredón m; стьобана ~ manta acolchada; дорожна ~ manta de viaje коверкбт ч (тканина) paño inglés ковзан-й мн. patines m pl; бігові - patines de carreras; ~ на роликах, роликові ~ patines a (de) ruedas; кататися на ~áx patinar vi кбвзанка ж 1. (на льоду) patinadero m, pista de patinar
кбвзання c 1. deslizamiento m; 2. resbalamiento m, resbaladura f, resbalón m, deslizamiento m; ~ на крило ae. resbalamiento de ala; - на хвіст ав. resbalamiento (deslizamiento) de cola ковзанйр ч patinador m ковзанярський прикм. de patinaje; ~ спорт. patinaje m, deporte del patín; ~i змагання competiciones de patinaje кбвзати 1. deslizarse (про сани, лижі); patinar vi (на ковзанах); 2. resbalar vi, deslizarse; escurrir v'\ (вислизати); 3. moverse con facilidad; 4. deslizar con la mirada; 5. (про усміх) aparecer de vez en cuando; ~ поверхнею mirar superficialmente (por encima)
ковзнйй прикм. corredizo, deslizable; - вузол nudo corredizo
ковзнути 1. однораз. до ковзати; 2. (злегка зачепити — про кулю) rozar vi; 3. (непомітно пройти) colarse*
KOBHflá ж estipa plumosa ковкйй прикм. maleable, dúctil ковкість ж maleabilidad f, ductibilidad f ковпйк ч 1. (головний убір) gorro cónico; нічний 7* gorro de dormir; блазенський ~ gorro de burro (del payaso, del bufón); 2. (навіс) campana f;
pantalla f (для лампи); військ, cúpula f, casquete m; тримати під скляним ~ом mantener encerrado en una campana de cristal; потрапити під ~, бути під ~ом tener bajo observación, estar bajo (sometido a la vigilancia ковпачбк ч 1. зм. до ковпак; 2. mex. manguito m; capacete m (детонатора) kobt'Ók ч trago m, sorbo m; ~ води un trago de agua; ~ вина un trago de vino; зробити ~ dar un trago (un sorbo); пити маленькими ~ками beber a tragos (a sorbos)
ковтальний прикм. de deglución, deglutivo ковтйння c deglución f, sorbo m (рідини) KOBTáTH deglutir vt, tragar vt; zampar vt (глитати); ~ пігулки tragar pildoras; йому боляче - le duele al tragar, traga con dolor; ~ книжки tragarse los libros; ~ слова comerse las palabras; ~ сльози beberse sus lágrimas, contener el llanto; ~ повітря absorber aire; ~ слинку tragarse la saliva
ковтнути док. до ковтати кбвтун ч вет. plica f, plica polonesa ковч0г ч рел. Arca de Noé; 2. (скринька) arca f ковшбвий, ковшовйй прикм. mex. de (con) cuchara(s); de (con) cucharon(es) когбрта ж cohorte f когут ч gallo m
код ч código m (sistema de signos); телеграфний ~ código telegráfico кбда^ж муз. coda f кодеїн ч фарм. codeína f кбдбкс ч 1. юр. código m; цивільний, кримінальний ~ código civil, penal; - законів про працю código del trabajo (laboral); 2. código m, reglas f pl; моральний ~ reglas de moralidad, código moral; 3. спец, (старовинний рукопис) código m, códice m кодифік0ція ж юр. codificación f кодифікувЯти док. і юр. codificar vt кбдов'ий прикм. de código (de señales); ~i знаки señales de código кодбла ж sirga f кодув0ти док. і спец, codificar vt коефіцібнт ч спец, coeficiente m; - потужності factor de potencia; ~ корисної дії rendimiento m кбжн-ий, кбжбн 1. прикм. cada; ~a людина cada persona, cada uno; ~ого дня cada día; на ~ому кроці a cada paso; 2. ч cada uno, cada cual; ~ має це знати cada uno debe saber eso (esto) кожух ч pelliza f
кбжух mex. cárter m, capota f, caja f кожушбк ч zamarra f, pelliza f K03*á ж cabra f; дика ~ cabra salvaje (silvestre); до нього на ~i не під’їдеш a él no le apeas del burro; його на ~i не об’їдеш no le das gato por liebre; лупити як Сидорову ~y poner como un pulpo
коз0к ч cosaco m козЯцтво c збірн. cosacos m pl козЯцький прикм. de cosaco(s) коз0чий прикм. de cosaco(s) коз0чка ж mujer (hija) de(l) cosaco козачбк ч 1. (народний танець) kozachok m; 2. іст. (хлопчик-слуга) criado joven козбл ч 1. cabrón m, chivo m; 2. mex. salamandra f; 3. спорт, potro m; ~ відпущення burro de carga; chivo expiatorio; cabeza de turco, pagote m; поставити козла город стерегти meter el lobo en el redil (en la corraliza), meter la hoz en mies ajena; як з козла молока con él es como pedir leche a las cabrillas, con él es lo mismo que majar en hierro frió
козенй c cabrito m
Козер-ír ч acmp. Capricornio m; тропік -ora trópico de Capricornio козеріг ч (тварина) Capricornio m кбзир ч карт, triunfo m; головний - as de triunfos; ходити з ~я triunfar vi, jugar con triunfos (con arrastre), arrastrar vt; покрити ~ем matar con el triunfo; відкрити свої ~¡ mostrar sus cartas, poner las cartas boca arriba; enseñar el juego; викласти свій останній - poner en juego la última carta
кбзир-молодйця ж mujer de pelo en pecho (de armas tomar)
козйрн-ий прикм. карт, de triunfo; ~a карта triunfo m
козирбк ч 1. visera f; 2. (навіс) marquesina f (pequeña)
козирйти11. карт, triunfar vi, jugar con arrastre, arrastrar vt; 2. (вихвалятися) pomponearse, hacer gala (de)
козирйти2 hacer el saludo militar, llevar la mano a la visera
козівнйк ч criador de cabras козівнйцтво c cría de cabras козівнйцький прикм. de cría de cabras КОЗЛ6Т0Н ч voz de cencerro кбзли мн. 1. (екіпажа) pescante m; 2. (підставка) caballete m; burro m (для пиляння дров) козлйн-ий прикм. de cabrón, de chivo; ~ голос voz trémula; ~a борідка barba de chiva козлйще ч: відокремити овуць від козлищ
apartar los machos cabríos de las ovejas козлонбгий прикм. con pies de cabra козлйтина ж carne de cabra кбзуб ч cesta f canasto m; назвався грибом, лізь у ~ a lo hecho, pecho козуббць ч зм. cestita f козйч-ий прикм. de cabra(s), cabrío, cabruno; ~e молоко leche de cabra; - сир queso de cabra; ~ а ніжка (цигарка) cigarrillo m (en forma de embudo); мед. elevador m кбйка ж cama f catre m; hamaca f (підвісна) кок1 ч (зачіска) copete m кок2 ч мор. cocinero de abordo кбка ж (рослина) coca f кокаїн ч cocaína f кокаїнізм ч cocainismo m кокаїніст ч cocainómano m кокаїновий прикм. de (con) cocaína кбка-кбла ж Coca-Cola f кок0рда ж escarapela f, cucarda f, cocarda f кокбтка ж 1. (про жінку) coqueta f; 2. (на сукні) canesú m
кокбтливий прикм. coqueta, coquetón кокбтливо присл. con coquetería, coquetona- mente
кокіль ч mex. coquilla f к0ки мн. мед. micrococos m pl, cocos m pl кбклюш ч tos ferina, coqueluche f kókoh ч capullo m; шовковичний ~ capullo del gusano de seda
кокетув0ти 1. coquetear vi; 2. (маніритися) darse aire(s) (de)
kokótctbo c coquetería f, coqueteo m, coquetisino m
kokóc ч 1. (дерево) cocotero m; 2. (плід) coco m, nuez de coco
кокбсов-ий прикм. de cocotero(s); de coco(s); ~ горіх coco m; ~a пальма cocotero m; ~e волокно fibra de coco; ~e молоко leche de coco кокбтка ж cortesana f, ramera f кокбшитися engallarse, levantar la cresta кокс ч coque m, cok m кок-сагйз ч (рослина) kok-saguís m коксівн ий прикм. coquificable; ~e вугілля carbón coquificable кбксовий прикм. de coque, de cok коксохімічний прикм. mex. del coque коксув0льн'ИЙ прикм. mex. a coque; ~a піч horno a coque; ~ завод cuquería f коксувЯння c mex. coquefacción f, carbonización de la hulla
коксув0ти mex. coqueficar vt, carbonizar vt (la hulla); ~ся coqueficarse, convertirse en coque коктбйль ч coctel m
кбл'ір ч (забарвлення) color m; matiz m (відтінок); основні ~ьори colores patrón (primitivos, simples); додаткові ~ьори colores complementarios; ~ обличчя color de la сага; добрати ~ьори seleccionar colores кбл-о c 1. ciirculo; 2. (сфера, царина) esfera f, círculo m; - діяльності, знань esfera de actividad, de Conocimientos; широке ~ питань gran número de problemas; 4. (середовище; група людей) círculo m, medio m, sectores m pl, ambientes m pl; mundo m; правлячі ~a los círculos gobernantes (dirigentes); урядові ~a esferas gubernamentales (gubernativas); широкі громадські ~a amplios círculos sociales; ~ знайомих círculo de conocimientos; у ~i родини (сім’ї) en el seno de la familia; у своєму ~i en su medio; у тісному ~i en estrecha intimidad; 5.
859
колабораціонізм
спорт, (етап змагання) vueltS f; ronda f; ? полярне - círculo polar; зачароване - círculo vicioso; стати в ~ ponerse en cilrculo; колабораціонГзм ч colaboracionismo m колабораціонГст ч colaboracionista m колабораціоністський прикм. de colaboración, colaboracionista; ~a політика política de colaboración
колагбн ч хім. colágeno m колагбновий прикм. хім. colágeno кол0ж ч collage m кол0пс ч мед. colapso m кблба ж хім. matraz m
кблбочюа ж 1. зм. до колба; 2. мн.: ~и анат. bastoncillos m pl, estongioblastos m pl колгбсп ч 1. kolgosp, hacienda colectiva; 2. peña f; усім ~ом todos a una колгбтки мн. pantys m pl, panties m pl; leotardos m pl (зимові, тж. дитячі); medias cancán (П. Ам.)
колега ч і ж colega m, f
колегібльний прикм. colegial; colectivo; ~e рішення acuerdo colegial (colectivo) колегійльність ж colegialidad f; colegialización f, colegiación f
колегібльно присл. colegialmente, colegiadamente
колбгія ж colegio m; - адвокатів colegio de abogados; суддівська ~ спорт, jurado m кблбдж ч (в Англії та CUJA) college m, colegio m кол0ж ч (у Франції, Бельгії, Швейцари) college I m, colegio m
колбзький прикм. colegiado; ~ асесор asesor I colegiado
колектйв ч colectividad f; студентський ~ estudiantado m; трудовий ~ trabajadores m pl; керівник ~y colectivero m колективізйція ж colectivización f колективізм ч colectivismo m колективізувбти док. i colectivizar vt колективіст ч colectivista m колективн ий прикм. colectivo; ~a праця trabajo colectivo, labor en equipo; ~e керівництво dirección colectiva (colegial, colegiada); ~ договір contrato colectivo; ~e господарство economía (hacienda) colectiva колектйвність ж colectividad f; ~ влади colegialidad del poder
колектйвно присл. de modo colectivo, colectivamente
колбктор ч 1. (бібліотечний) oficina central de distribución de libros; 2. mex. colector m колбкторський прикм. de colector колекційний прикм. de colección; ~i марки sellos de colección
колекціонбр ч coleccionador m, coleccionista m, colector m
колекціон0рство c, колекціонувйння c
pasión de coleccionar колекціонувйти colleccionar vt КОЛ0КЦІЯ ж colección f коленкбр ч calicó m кблення, коління c corta f (acción) к0лесао c rueda f; махове ~ volante m; зубчасте - rueda dentada, piñón m; черв’ячне - rueda helicoidal; штурвальне ~ rueda del timón, volante de dirección; ведуче ~ rueda motriz; запасне ~ (у автомобіля) rueda de recambio; анкерне ~ rueda de escape; водяне ~ rueda hidráulica; ~ фортуни, щастя la rueda de la fortuna (de la felicidad); життя на ~ax vida sobre ruedas; груди ~ом pecho de toro (de hércules); ноги ~ом piernas en paréntesis; ходити ~ом dar vol- tereras; крутитися ~ом dar más vueltas que un molino
колесйти 1. (робити гак) dar vueltas, ir a trochemoche; 2. (роз'їжджати) recorrer vt; ~ no всьому світі rodar por (todo) el mundo колесувйння c icm. suplicio en la rueda колесувйти док. i icm. enrodar* vt кол0т ч icm. coleto m колбчко c anillito m
колй 1. присл. cuándo; ~ збори? ¿cuándo es (será) la reunión?; - він прийде? ¿cuándo viene (vendrá)?; 2. присл. cuando; я не знаю, ~ це було no sé cuando ocurrió esto; ~ буде нагода cuando sea el momento oportuno; того дня, ~...
en el día, cuando...; alguna vez; 3. присл. de cuando en cuando (час від часу); a veces (іноді); він працює ~ вранці, ~ увечері trabaja cuando (a veces) por la mañana, cuando (a veces) por la tarde; 4. спол. cuando; ~ він читав, то заснув cuando leía se durmió; я був у нього тоді, ~ він був уже хворий estuve en su casa cuando ya estaba enfermo; 5. спол. si; він поїде, ~ закінчить роботу irá si termina el trabajo; ~ як..., як ~... depende..., según y cuando... колйба ж choza f, chozo m коливбльний прикм. vibratorio; oscilante, oscilatorio; ~¡ рухи movimientos vibratorios (oscilatorios); - контур радіо circuito oscilante (oscilatorio)
коливдння c 1. vibración f; oscilación f (маятника); 2. (мінливість) cambio m, variación f, fluctuación f; ~ температури fluctuación de la temperatura; ~ цін oscilación de precios коливбти 1. balancear vi; oscilar vi (маятник); 2. conmover* vt; agitar vt (колихати); ~ся 1. conmoverse*; vibrar vi (про струну); oscilar vi (про маятник); agitarse (колихатися); 2. (змінюватися) oscilar vi; sufrir fluctuación; ціни коливаються los precios oscilan коли-н0будь, колись присл. 1. (у майбутньому) un día u otro, cualquier día, un día; 2. (y минулому) alguna vez; чи ти бачив таке ~? ¿has visto alguna vez esto? коли-не-колй присл. alguna vez, de vez en cuando, de tarde en tarde колисйти mecer* vt, acunar vt колйск-а ж cuna f; з ~и de (desde) la más tierna infancia, desde los pañales; знати кого-н. з ~и conocer a uno desde su cuna колискбВ'ИЙ прикм. de cuna; ~a пісня canción de cuna
колискбва ж canción de cuna колйсочка ж зм. до колиска колйсь, якось присл. 1. (у минулому) una vez, en cierto tiempo; en (cierta) una ocasión; - ми були знайомі en otros tiempos fuimos amigos; 2. (y майбутньому) no se sabe cuando, alguna vez колихйння c agitación f, balanceo m (погойдування)
колихйти agitar vt; balancear vt (погойдувати) колихйтися agitarse; balancearse (гойдатися) колйшн'ій прикм. ex; antiguo; antes; ~ міністр ex ministro m; його ~я квартира su antigua casa колйшнє c (lo) pasado, (lo) anterior колйшній прикм. antiguo; anterior, precedente (попередній); ~ начальник antiguo jefe кблі ж невідм. collie m
кблі-я ж 1. carril m, rodada f; 2. зал. vía f; trocha f (Л. АМ.); широка, вузька ~ vía ancha, estrecha; увійти в ~ю asentarse; вибити з ~ї perturbar vt, trastornar vt; вибитися (вийти) з ~ї descarrilarse, descarriarse
колГбрі ч і ж невідм. (пташка) colibrí m колієукладйч ч tendedora de rieles, máquina de asentar carriles (de vías férreas) колГзія ж colisión f
колійний прикм. зал. de vía, ferroviario; ~ сторож guardavía m
коліно c 1. rodilla f; стати, впасти на ~a ponerse, caer de rodillas, arrodillarse; повзати на ~ax ir de rodillas; поставити на ~a (кого-н.) hacer doblar la rodilla; сидіти у кого-н. на ~ax sentarse en las rodillas de alguien; по ~, до ~a hasta la rodilla; 2. (вигин) codo m; 3. бот. nudo m;
4.fe пісні, в танці) figura f; 5. (витівка) truco m; викинути ~ hacer un truco; 6. (у родоводі) generación f; йому море no ~a es un hombre bragado, se pone el mundo por montera колінний прикм. de la rodilla, genual; ~ суглоб articulación de la rodilla; ~a чашка rótula f, choquezuela f
колінопреклоніння c genuflexión f колінчастий прикм. 1. mex. acodado, cigüeñal; ~ вал árbol acodado, cigüeñal m; 2. бот. acodado кблір ч 1. color m; 2. жив. colorido m кблірн-ий прикм. de color(es); ~a гама gama (gradación) de colores; ~a сліпота мед. daltonismo m
колісн ий прикм. 1. de (para) rueda(s); ~ майстер carretero m, ruedero m; ~a мазь engrase m; 2. (на колесах) a (con) ruedas
колісник ч (майстер) carretero m коліснйц-я ж carroza f КОЛІТ ж olitis f
коліщй c 1. зм. до колесо; крісло на ~тах sillón con ruedas; 2. (шестірня) rueda dentada кблія ж зал. viia feirrea; запасна - apartadero m кбло 1. присл. alrededor; 2. прийм. alrededor de, en tomo a
колоббк ч panecillo m (pan pequeño y redondo) колобрбдити farrear vi, parrandear vi; picardear vi, travesear vi
коловйй прикм. circular; - рух movimiento circular
коловорбт1 ч 1. (інструмент) agujereador m; berbiquí m; 2. (вир) remolino m, torbellino m коловорбт2 ч mex. molinete m (горизонтальний); cabrestante m (вертикальний) колбд-а1 ж tronco m; валити через пень -у paseársele el alma por el cuerpo; hacer a la birlonga (a medio mogate) колбда2 ж (карт) baraja f колбда3 ж tajo m, tajón m, zoquete m колбдій, колбдіум ч хім. colodión m колбдк а ж 1. (дерев’яна частина інструмента) mango m; 2. mex. (гальмівна) zapata f; 3. (орденська планка) pasador de la cinta de condecoraciones; 4. мн.: ~и icm. (арештантські) cepos m pl колбдник ч galeote m
колбдязн-ий прикм. de pozo; ~a вода agua de pozo
колбдязь ч pozo m; - з журавлем pozo con cigüeñal; артезіанський - pozo artesiano; шахтовий - pozo de mina, tiro m колбїд ч хім. coloide m
колбїдн-ий прикм. хім. de coloide; - стан estado de coloide; ~ розчин solución de coloide; ~a хімія coloides m pl колоквіалізм ч лінгв. coloquialismo m колоквібльний ч лінгв. coloquial колбквіум ч coloquio m коломбіна ж colombina f колбн1 ч icm. colono m колби2 ч (грошова одиниця) colón m колбна ж columna f; дорична ~ columna dórica; коринфська ~ columna corintia; вита ~ columna entorchada (salomónica); ростральна columna rostrada (rostral); ~ демонстрантів columna de manifestantes колонйда ж columnata f колонйт ч icm. colonato m колоніалізм ч colonialismo m колонібльний прикм. colonial; ~¡ країни países coloniales; ~i володіння colonias f pl; ~i товари ultramarinos m pl
колонізйтор ч colonizador m, colonialista m колонізйторський прикм. colonizador, colonista
колонізйція ж colonización f колонізувйти док. i colonizar vt колоніст ч colono m колбнІя ж colonia f
колбнка ж 1. зм. до колона; 2. (стовпчик) columna f; газетна ~ columna del periódico; 3. (у ванній) calefón m; 4. mex.: водорозбірна ~ toma de agua; бензозаправна ~ surtidor de gasolina, gasolinera f
колбнний прикм. de columna(s); en columnas (з колонами); ~ зал (La) sala de (las) columnas колонтйтул ч полігр. título m (cabeza) колонцйфра ж полігр. cifra de paginación колоподібний прикм. circular колорйдський прикм. de Colorado; ~ жук dorífora f
колоратура ж муз. trino m, trinado m; gorjeo m (трель)
колорат^рн-ий прикм. муз.: ~е сопрано tiple f, soprano ligero
колорйст ж жив. colorista m колористйчний прикм. жив. de colorido колорйт ч colorido m; місцевий ~ color (colorido) local
колорйтний прикм. con colorido, pintoresco колорйтність ж (lo) pintoresco колорйтно присл. con colorido, pintorescamente колбс ч coloso m; ~ на глиняних ногах un coloso con los pies de arena (de barro)
860
KOMÍTÓT
колос ч espiga f; збирач колосся espigador m; збирання колосся espigueo m; збирати колосся espigar vt
колосбльний прикм. colosal, formidable; enorme, tremendo (величезний) колосбльно присл. de forma colosal, colosalmente
колосйстий при km. espigado колосйтися espigar vi
колосГння c formación de la(s) espiga(s), espigado m
колосн-икй мн. 1. mex. rejilla f; 2. театр, telar m кблосов ий 1. прикм. de espiga(s); espigado; ~i культури cultivos cerealistas; 2. мн.: ~i с-г plantas espigadas, cereales m pl кблот ий 1. діеприкм. від колоти2; 2. прикм.: ~ цукор azúcar en terrones; ~i дрова leña partida; ~a рана punzada f, herida punzante колбти1 1. (голкою) picar vt, pinchar vt, punzar vt; у мене коле в боці безос. me pincha (punza) el costado, tengo punzadas en el costado; 2. (багнетом) pinchar vt; 3. (худобу) degollar* vt; ~ очі (кому-н.) (дорікати чим-н.) sacar los colores a la сага; (бути неприємним) quebrar los ojos
колбти cortar vt; partir vt (розколювати); cascar vt (горіхи)
колбтися1 pinchar vt; їжак колеться el erizo pincha; і колеться і хочеться tiene ganas pero no quiere soplarse las manos колбтися2 cortarse; partirse (розколюватися); cascarse (про горіхи) колотнбча ж barahunda f, zurriburri m колбша1 ж mex. carga f (de un alto homo, etc.); коксова ~ carga de coque колоша, холоша2 ж pernera f, pemil m колошнйк ч mex. boca del alto homo колошникбвий прикм. mex.: ~ отвір boca del alto horno; ~ газ gases de escape колумббрій ч columbario m колумбі-єць ч colombiano m; ~йка ж colombiana f
колумбГйський прикм. colombiano; de Colombia
колумбГт ч мін. columbita f, niobita f колун ч machado m, segur m колупбти escarbar vt; - в носі hurgarse las narices; ~ в зубах escarbarse (mondarse) los dientes копирсатися 1. (робити що-н. загайно) gastar flema; hurgar vt, escarbar vi (порпатися); ~ в піску escarbar en la arena; - в машині hurgar en la máquina; 2. (возитися) roncear vi, remolonear vi
колчедбн ч мін.: залізний ~, сірчаний ~ pirita f, мідний ~ calcopirita f
колючий прикм. 1. (з колючками) espinoso; ~ дріт alambre espinoso; 2. punzante; 3. (уїдливий) punzante, mordaz, cáustico; ~a людина un hombre que pincha; ~ язик lengua viperina колючка ж 1. espina f (у тварин); espino m, pincho m (у рослин); 2. (колюча рослина) planta espinosa; 3. (риба) espinocha f колюч-ий прикм. 1. punzante; ~ біль dolor punzante; 2.: ~a зброя arma perforante колйдка ж villancico m колядувбти cantar villancicos колйска ж 1. (екіпаж) carretela f; 2. (візок) cochecito m; дитяча ~ cochecito de niño; - для інваліда cochecito de inválido; 3. (мотоцикла) sidecar m
кольдкрем ч cold-cream m (crema cosmética) кольб c невідм. collar m кбльки мн. cólico m; ~ в боці dolor punzante en el costado; сміятися до кольок reírse hasta desternillarse
кольнути однораз. до колоти11 кольорбв-ий прикм. 1. de color, de colores; coloreado; multicolor (різнобарвний); ~e скло cnstal de color; ~a фотографія fotografía de (en) color, fotocromía f; - фільм película en colores; 2. (про людей) de color; ~e населення Población de color; ~i метали metales • no Jerrosos; -а металургія metalurgia no ferrosa кольрббі ж невідм. (рослина) colinabo m кольт ч colt m (marca de revólver) кольчуга ж icm. cota de malla к°ма ж мед. coma m
комбнд-а ж 1. (наказ) orden f, mando m; voz de mando; за ~ою por orden, por el conducto reglamentario; як за ~ою inmediatamente, al instante, al unísono; під ~ою bajo el mando (de); подати ~y dar la orden (de); 2. (загін) equipo m; військ, destacamento m; пожежна ~ cuerpo (equipo) de bomberos; футбольна ~ equipo de fútbol, once m, team m; 3. мор. tripulación f, dotación f; доповісти no ~i військ, dar parte al mando
командбрм ч ^командувач армії) comandante general de ejército
командйр ч comandante m, jefe m; ~ полку jefe (coronel) de regimiento; ~ батальйону jefe (comandante) de batallón
командйрський прикм. de comandante; ~ вигляд aspecto de jefazo
комбндн'ий прикм. 1. (про команду, наказ) de comando, de mando; 2. (пов’язаний з командуванням; командирський) de comandante, de mando; ~i посади cargos de mando (de comandante); ~ склад cuerpo de jefes; personal de mando; ~ пункт puesto de mando; 3. (керівний) de mando; ~e становище situación de mando; 4. спорт, de equipo(s); ~a першість campeonato por equipos; ~a висота (позиція) військ, altura dominante
командбр ч 1. icm. comendador m; 2. спорт. comodoro m (яхт-клубу); arbitro m (змагань) комбндування c mando m, comando m; верховне ~ mando supremo; головне ~ alto mando; під ~м bajo el mando; прийняти ~ tomar el mando
комбндувати 1. mandar vt, dar la voz de mando; 2. (бути командиром) mandar vt, ejercer el mando, dirigir vt
комбндуючий 1. діеприкм. від командувати; 2. ч jefe m, comandante m; - армією comandante general de ejército
комбр ч mosquito m; малярійний - anofel m; ~ носа не підточить = puede pasar por las picas de Flandes
комарйний прикм. de mosquito(s); ~ укус picadura de mosquito
комбрник ч mosquitero m (para la cabeza y la cara)
коматбзний прикм. мед. comatoso; ~ стан coma m
комбшка ж insecto pequeño, bicho m комббйн ч máquina combinada (multi-uso); зерновий ~ cosechadora de cereales; самохідний ~ autocosechadora f, cosechadora autopropulsada; гірничий ~ rozadora-cargadora f комбайнбр ч conductor de la máquina combinada
комббйнов-ий прикм. de máquina combinada; ~e збирання зернових recolección de cereales con cosechadora; ~e видобування вугілля extracción de carbón con rozadora-cortadora комббт ч 1. (= командир батальйону) jefe (comandante) de batallón; 2. (= командир батареї) jefe (comandante) de batería комбіжйр ч (= комбінований жир) grasa combinada (mezclada)
комбікбрм ч (= комбінований корм) с-г pienso combinado, piensos compuestos KOM6ÍHáT ч 1. combinado m, complejo m (fabril, de producción, de servicios públicos); металургійний - factoría f; ~ побутового обслуговування empresa (compañía) de multiasistencia; 2. (форма монополії) combinado m; 3. (навчальний) conjunto graduado de centros de enseñanza
комбінбтор ч combinador m, chanchullero m комбінатбрика ж мат. combinatoria f комбінатбрний прикм. мат. combinatorio комбінбція ж combinación f; - з трьох пальців = corte de mangas
комбінезбн ч mono m, traje de faena комбінбваний прикм. combinado комбінувбти 1. combinar vt; - кольори combinar los colores; 2. (робити комбінацїі) hacer combinaciones; ~ся combinarse комбрйг ч (= командир бригади) comandante (jefe) de brigada
комдйв ч (= командир дивізії) comandante (jefe) de división
комбд-ія ж comedia f; розігрувати (ламати) ~ію hacer una comedia; - звичаїв comedia de costumbres; ~ плаща і шпаги comedia de capa y espada; ~ характерів comedia de carácter; ~ масок comedia del arte KOMefliáHT ч comediante m KOMefliáHTCTBo c hipocresía f, fariseísmo m комедійний прикм. de comedia; cómico; ~ актор actor de comedia, cómico m комедібграф ч comediógrafo m комендбнт ч 1. військ, comandante m; alcaide m (фортеці); ~ міста comandante de plaza; 2. (установи, будинку) administrador m; ~ гуртожитку administrador de la residencia; 3. зал. comisario militar
комендбнтськ-ий прикм. de comandante; ~ патруль patrulla de vigilancia; ~a година toque de queda; оголосити ~y годину decretar el toque de queda
комевдбнтська ж comandancia f комендатура ж 1. військ, comandancia f; 2. (установи, будинку) administración f комендбр ч мор. artillero de marina KOMeHTáp ч comentario m; ~i зайві sobran comentarios; без ~ів sin (más) comentarios коментбтор ч comentador m, comentarista m; gacetillero m (у газеті)
коментувбти comentar vt, formular su opinión комерсбнт ч comerciante m; negociante m комбрц-ія ж comercio m; negocio m; займатися ~ією comerciar vt; negociar vt; підтримати ~ію hacer de gancho
комерційний прикм. comercial; de comercio; ~ банк banco comercial; ~ директор director de comercio; ~e училище escuela de comercio; мати ~ зиск comercializar vt комбта ж cometa f
комйзитися 1. (ламатися) hacer dengues (melindres); 2. (упиратися) hacerse de rogar кбмин ч chimenea f коминбк ч chimenea f комишйт ч mex. placa(s) de juncos кбмі 1. ч невідм. komi m; 2. прикм. невідм. komi; de los komi
комівояжбр ч viajante m (de comercio) комГзм ч vis cómica
кбмік ч 1. (актор) cómico m; 2. bufón m, histrión m кбмікс ч historieta gráfica, comic m, tebeo m кбмінгс ч мор. brazola f Комінтбрн ч (= комуністичний Інтернаціонал) Komintem m
кбмір ч (одягу) cuello m; косий ~ cuello de tirilla; стоячий - cuello levantado (alzado); виложистий ~ cuello vuelto; схопити за ~ agarrar por el cuello
KOMipóiib ч зм. до комір комірка1 ж tabuco m, chiribitil m, desván m, zaquizamí m
комірка, комірчина2 ж despensa f, cuarto de desahogo; trastero m
комірний прикм. de almacén, de abacería комірник ч almacenero m komíc-ія ж 1. comisión f; виборча ~ comisión electoral; медична ~ comisión médica; призовна ~ junta de reclutamiento; парламентська ~ comisión parlamentaria; ревізійна ~ comisión de intervención de cuentas; 2. (доручення, пов’язане з перепродажем) comisión f; брати на ~ію tomaren comisión; 3. спец, (винагорода) comisión f, corretaje m
комісбр ч comisario m; військ, овий ~ comisario militar
комісарібт ч comisaría f, comisariado m; військ, овий ~ comisariado militar комісійний 1. прикм. de comisión; ~a крамниця casa de empeño (de objetos de ocasión); tienda de objetos de segunda mano; 2. мн.: ~i (гроші) comisión (mercantil), corretaje m комісіонбр ч comisionista m, corredor de comercio
комісувбти док. i dictaminar vi (a raíz del examen médico)
комітбнт ч kom. comitente m, poderdante m komítót ч comité m; центральний ~ comité central; виконавчий ~ comité ejecutivo; партійний ~ comité del partido; місцевий ~ comité local (del sindicato); заводський ~ comité de fábrica;
861
коміт0тник
Міжнародний - Червоного Бреста Comité ln- temacional de la Cruz Roja; Міжнародний Олімпійський ~ Comité Olímpico Internacional; паритетний ~ comité paritario komítóthmk ч miembro del comité комічн-ий прикм. cómico; ~ актор cómico m; ~a опера ópera cómica комічність ж comicidad f комічно присл. cómicamente, de una forma cómica
комбд ч cómoda f
комбра ж despensa f (для провізії); almacén m, depósito m (для товарів) комп'ютер ч computador m, computadora f, ordenador m
комп’ютеризЯція ж computerización f, com- putadorización f
комп’ютеризувйти док. i computerizar vt, computadorizar vi, procesar vt, procesar datos комп’їЬтерн'ИЙ прикм. de computador, de ordenador; ~a техніка ordenadores m pl комп’ютерних ч especialista en ordenadores (usuario, programador, técnico) комп0кт-диск ч disco compacto, compact disk, CD
компЯктний прикм. compacto; sólido; ~a маса masa compacta
KOMnáKTHicTb ж compacidad f, compactibilidad f KOMnáKTHO присл. de un modo compacto KOMnáH-ія ж compañía f; акціонерна ~ sociedad anónima (por acciones); тепла - peña f, pandilla I f; у ~ії з ким-н. en compañía de alguien; за ~ію, для ~ії por solidaridad, juntos; водити ~ію (з І ким-н.) frecuentar vt; скласти ~ію formar compañía, acompañar a alguien; підтримати ~ію entrar а іа parte, participar vi; піти цілою ~ією ir en grupo (en tropel); він тобі не ~ no es tu compañero; тісна ~ peña f; член ~fí contertulio m, contertuliano m
компанГйський прикм. 1. sociable; 2. de la compañía
компаньйбн ч 1. compañero m; 2. socio m; consocio m, comanditario m; ~ка ж 1. (супутниця) compañera f 2. (наймана) señorita (dama) de compañía
компаративГзм ч comparativismo m компаративіст ч comparativista m компаративістика ж лінгв. lingüística compasiva
компЯртія ж (= комуністична партія) partido comunista
кбмпас ч brújula f, compás m (морський)] іти за ~ом marchar orientado (con la brújula) компатрібт ч compatriota m, compatricio m «OMnáyHA ч 1. теж. (машина) compound m; 2. спец, (суміш) mezcla f KOMneHcáTop ч (прилад) compensador m компенсЯція ж compensación f; indemnización f, reparación f; грошова ~ compensación (indemnización) monetaria; ~ пороку серця мед. compensación de la afección cardíaca компенсбваний 1. дієприкм. від компенсувати; 2. прикм. мед. de compensación; - порок серця lesión cardíaca de compensación; 3. прикм. mex. compensado KOMneHcyeáTH док. i compensar vt; indemnizar vt, reparar vt; ~ збитки indemnizar (reparar) los daños; ~ витрати resarcir de los gastos компенсувЯтися compensarse; indemnizarse, consolarse (con)
компетбнтн'Ий прикм. competente; ~a думка criterio competente; ~a комісія comisión competente
компет0нтність ж competencia f компбтбнтно присл. competentemente компет0нЦ'ія ж competencia f, incumbencia f; це не в моїй ~ії esto no me compete (incumbe), esto no es de mi competencia (incumbencia) KOMniniOBáHHB c compilación f компілювЯти compilar vt компілятйвний прикм. compilatorio; compilado компілятор ч compilador m компіляція ж compilación f К0МПЛ6КС ч complejo m; виставковий ~ parque (recinto) ferial; спортивний ~ polideportivo m; ~ меншовартості complejo de inferioridad; військ. ово-промисловий ~ complejo militar-industrial;
з ~ами con complejos; Едипів - complejo de Edipo; ~ кастрації complejo de castración; ~ Електри complejo de Electra кбмплексн-ий прикм. complejo, completo; de conjunto; multifüncional, multiaspectual; ~a бригада brigada de multi-servicio; ~a експедиція expedición combinada; ~ обід menú del día; ~a механізація mecanización integral (múltiple); ~ підхід enfoque integral; ~ характер carácter global (total); ~e обслуговування servicios integrales кбмплексність ж carácter integral (global) комплЯкт ч 1. (набір) juego m, completo m; colección f (журналів, газет)] аварійний ~, ~ запчастин juego de piezas de repuesto; ~ хромосом genoma m; ~ білизни muda f; 2. (норма) completo m; понад ~ superando la norma, por encima del número pedido комплектйція ж 1. lista de equipo; 2. montaje m комплектувЯння c 1. formación f, constitución f, montaje m; orden de realización de cosas pedidas; ~ штатів cobertura de la plantilla; 2. військ, reclutamiento m
комплектувЯти completar vt; formar vt, constituir vt
комплектувЯтися completarse; formarse, constituirse
комплЯкція ж complexión f, constitución f комплементЯрність ж complementariedad f комплетйвний прикм. лінгв. completivo КОМПЛІМ0НТ ч cumplido m, cumplimiento m, halago m; сказати, зробити ~ decir, hacer un cumplido; decir un piropo (fam.), piropear vt (fam.)] сипати ~и deshacerse en cumplidos комплімбнтник ч cumplimentero m комплбт ч complot m, conspiración f; cabla f (77. Am.)
композйт ч грам, palabra compuesta композйтний прикм. mex. de composite; ~ матеріал composite m композйтор ч compositor m композиційний прикм. de composición композйція ж composición f КОМПОН0НТ ч componente m, parte constitutiva компонувЯльник ч montador m компонувЯння c composición f компонувЯти componer* vt компбст ч compost m (abono orgánico) компбстер ч зал. taladro m, perforadora f (de control para billetes)] sacabocados m (дірокол)] compostor m, fechador de billetes компбстов'ий прикм. с-г de (para) compost; ~e добриво compost m, fertilizante compuesto компостувЯти taladrar vt, perforar vt; formalizar vt; picar vt, ponchar vt (Куба) компбт ч compota f компрадбр ч comprador m компрадбрськ-ий прикм.: ~a буржуазія burguesía compradora
KOMnpóc ч compresa f; зігрівальний ~ compresa tibia; покласти - poner una compresa компрбсія ж mex. compresión f «OMnpócop ч mex. compresor m компрЯсорний прикм. mex. de compresor; a compresión; ~a установка instalación (equipo) de compresores
KOMnpoMáT ч materiales (datos) comprometedores; збирати (знайти) ~ reunir (encontrar) datos comprometedores компрометувЯти comprometer vt, desacreditará компроміс ч compromiso m, transacción f; іти на ~ aceptar un compromiso (una avenencia), transigir vi
компромісн'ий прикм. de compromiso, de transacción; ~e рішення compromiso m, transacción f, resolución conciliatoria комсклЯд ч (= командний склад) cuerpo de jefes; personal de mando комсомбл ч (= комуністичний союз молоді) Komsomol m (unión de juventudes comunistas) комсомбл-ець ч, ~ка ж komsomol m,f, joven comunista
комсомбльськ'ий прикм. de Komsomol комуна ж comuna f; сільськогосподарська ~ comuna agrícola; Паризька Комуна icm. La Comuna de París
комунЯльн'Ий прикм. comunal, municipal; ~e господарство economía (hacienda) comunal; ~i
послуги servicios comunales (públicos); ~j підприємства servicios municipales; ~i служби servicios urbanísticos (urbanos); ~a квартира apartamento comunal (compartido) комунЯр ч comunero m, communard m комунізм ч comunismo m; воєнний ~ icm. comunismo de guerra; первісний ~ icm. comunismo primitivo
комунікЯтивний прикм. лінгв. comunicativo комунікаційн-ий прикм. de comunicación; ~a лінія línea de comunicación комунікЯція ж comunicación f комуніст ч comunista m комуністйчний прикм. comunista; ~a партія partido comunista комуністка ж comunista f комутЯтор ч 1. mex. conmutador m; 2. (телефонний) centralilla f; pizarra f (Куба) комутЯція ж ел. conmutación f комфбрт ч confort m комфортЯбельний прикм. confortable комфортЯбельно присл. confortablemente, con confort
komiohíkó c невідм. comunicado m кон’єктура ж спец, conjetura f кон’юнктйва ж анат. conjuntiva f кон’юнктивіт ч мед. conjuntivitis f кон’юнктура ж coyuntura f; situación f (становище)
кон'юнктурник ч chaquetero m, oportunista m, acomodaticio m; pancista m (del momento) кон’юнктурщина ж chaqueterismo m, oportunismo m
конвалійн ий прикм. de muguete; ~i краплі фарм. infusión (gotas) de convalaria конвЯлія ж muguete m, lirio de los valles, lágrimas de Salomón; convalaria f KOHBÓep ч mex. cadena f; збиральний ~ cadena de montaje; стрічковий ~ transportador de banda (de cinta, de correa); шнековий ~ transportador helicoidal (de rosca, de tomillo sin fin); зелений - sistema ininterrumpido de producción de forrajes конвЯєрний прикм. de (a) cadena kohbóktop ч convector m КОНВ0КЦІЯ ж спец, convección f kohbóht ч icm. convención f конвенційний прикм. convencional, de convención
конвенціоналізм ч convencionalismo m конвбнція ж convención f, convenio m; консульська - convenio consular конвергЯнтний прикм. convergente конвергбнція ж спец, convergencia f конвЯрсія ж ек. conversión f; ~ позики conversión presupuestaria
конвбрт ч 1. (поштовий) sobre m; 2. (для немовлят) portenfant m; saco (camiseta) de dormir конвбртер ч mex. convertidor, transformador m конвертбваність ж ек. convertibilidad f конвертувЯти док. і ек. convertir* vt конвб'й ч escolta f, convoy m; під ~єм bajo escolta, convoyado конвоїр ч escolta m, convoy m конвбйний 1. прикм. de escolta, de convoy, convoyado (про судно)] 2.ч escolta m (persona) конвоювЯти escoltar vt, convoyar vt конвульсйвний прикм. convulsivo конвульсйвно присл. convulsivamente конвульсія ж convulsión f конгеніЯльний прикм. congenial конгломерЯт ч 1.. conglomerado m, conglomeración f; 2. геол. conglomerado m конгломерЯтний прикм. геол. conglomerado конголЯзець ч congoleño m, congolés m конголЯзький прикм. congoleño, congolés конгрегація ж церк. congregación f конгрбс ч congreso m конгресмбн ч congresista m, congressman m конгруЯнція ж мат. congruencia f кондач-бк ч: з ~ка de ligera, a la ligera, a lo que salga, de improviso, sin pensarlo конденсЯтор ч ел. condensador m конденсЯторний прикм. ел. de condensador; para condensadores
конденсаційний прикм. спец, de condensación, condensativo
862
KOHTpHaKá3
конденсбція ж спец. 1. (накопичення) acumulación f; 2. (перетворення на рідину) condensación f, condensamiento m; - пари condensación del vapor
конденсувбти док. і спец. 1. (накопичувати) acumular vt; ~ енергію acumular energía; 2. (перетворювати на рідину) condensar vt; ~ пару condensar el vapor кондйтер ч confitero m, dulcero m, pastelero m кондйтерськ'ий прикм. de confitería, de dulcería, de pastelería; ~i вироби artículos de confitería, confitura f, pastelería f; ~a фабрика fábrica de dulces; ~ відділ sección de confitería, pastelería f
кондйтерська ж confitería f, dulcería f, pastelería f
кондицґйн-ий прикм. спец, condicionado; ~e зерно grano condicionado; Ч товари mercancías condicionadas
кондиційбван-ий діеприкм. і прикм. acondicionado, climatizado; ~e повітря aire acondicionado
кондиціонбр ч climatizador m, acondicionador m кондиціювання c acondicionamiento m, climatización f; ~ повітря acondicionamiento del aire кондиціювбти acondicionar vt, climatizar vt кондйція ж condición f; ~ зерна condición del grano
кбндом ч condón m, preservativo m кондомініум ч condominio m кбндор ч (птах) cóndor m кондотьбр ч icm. condotiero m, caballero de industria
кондуТт ч icm. libreta de comportamiento, cuaderno de conducta
кондуктор ч 1. (у трамваї, автобусі) cobrador m; conductor m (77. Am.); 2. зал. conductor m; головний ~ jefe de tren
кбник1 ч зм. caballete m, caballito m; (іграшка) caballito de madera
кбник2 ч (улюблена тема) tema m (favorito), manía f; caballo (caballito) de batalla; fuerte m, lado fuerte; це його ~ es su tema, es su caballo de batalla; сісти на свого ~a montar en su caballo de batalla кбник3 ч зоол. hipocampo m конйна ж carne de caballo конГчний прикм. cónico кбнка ж icm. tranvía de caballos (de mulos) конклбв ч conclave m, cónclave m конкордбт 4Concordato m конкретизбція ж concreción f, concretación f; concretización f (77. Am.)
kohкретизувйти док. i concretar vt; concretizar vt (77. Am.)
конкр0тн‘ість ж carácter concreto, concreción f; для більшої ~ості para mayor concreción конкрбтний прикм. concreto конкр0тно присл. concretamente, de modo concreto
конкубінбт ч concubinato m конкурбнт ч competidor m конкурбнтний прикм. competitivo конкурентоспромбжний прикм. competitivo конкурентоспромбжність ж competitividad f конкурбнці-я ж competencia f, competición f; поза ~єю sin par, único, no (nunca) visto кбнкурс ч 1. concurso m; competición f (змагання)] поетичний ~ justa(s) poética(s); учасник ~y concursante m; брати участь у 4 concursar vi, vi; ~ на заміщення вакантної посади concurso de traslado, oposiciones f pl; оголосити - на заміщення вакантної посади anunciar (convocar) oposiciones; учасник ~y на заміщення посади opositor m; оголосити - anunciar un concurso; 2. (зібрання кредиторів) concurso de acreedores; поза ~ом fuera de concurso конкурсн-ий прикм. de concurso; ~a комісія comisión calificadora del concurso; ~ екзамен examen de concurso
конкурувбти competir* vt, hacer la competencia, rivalizar vt
конов’йзь ж 1. poste m (para atar el caballo); 2. (мотузка) ramal m
KOHoeán ч 1. curandero de caballos; 2. (про погано го лікаря) medicastro m, médico del agua °нов6д ч військ, maestro del arnés
коновбдити conducir vi, mandar vt, ser cabecilla коногбн ч caballista m
KOHOKpáA ч cuatrero m, ladrón cuatrero, abigeo m конокрадство c arreada f, robo de caballos, abigeato m
коног^тити calafatear vt, calafetar vt; ~ баркас calafatear la barcaza
конопбчення c calafateadura f, calafateado m конопбльник ч cañamar m коноплезбирбльний прикм. de recolección del cáñamo
конбплі mh. cáñamo m; манільські ~ abacá f коноплйн'ий прикм. de cáñamo; ~e насіння cañamón m; -а олія aceite de cáñamo коноплйнка ж (птах) pardillo m, chorlito m коноплйрство c cultivo de cáñamo KOHOcaMéHT ч ком. conocimiento de carga консбнсус ч consenso m, acuerdo unánime; досягти ~y conseguir el consenso консерватйвний прикм. conservador консерватйвність ж carácter conservador, conservadurismo m
консерватйвно присл. de un modo conservador
консерватйзм ч conservadurismo m, conserva- tlsmo m
консервбтор ч conservador m консерватбрія ж conservatorio m консервбторський прикм. conservador, de conservador
консерватбрськ'ий прикм. de conservatorio; здобути ~y освіту graduarse en un conservatorio
консервбція ж спец, conservación f; entretenimiento m (призупинка) консбрви мн. 1. conservas f pl; 2. (окуляри) gafas f pl (contra el polvo, el sol, etc.) KOHcépBH-ий прикм. de conserva(s); ~a банка tarro de conservas (скляна); ~a бляшанка bote (lata) de conservas (металева); ~ ніж abrelatas m; ~a промисловість industria conservera консервбван-ий 1. діеприкм. від консервувати; 2. прикм. en conserva, conservado; ~a риба pescado en conserva; Ч фрукти frutas en conserva
консервувбння c conservación f консервувбти 1. poner en conserva (продукти); conservar vi; 2. (призупинити) conservar vi, entretener* vi консервувбтися conservarse консйліум ч мед. concilio módico КОНСИСТ0НТНИЙ прикм. consistente КОНСИСТ0НЦІЯ ж спец, consistencia f консистбрія ж церк. consistorio m консистбрський прикм. consistorial конскрйпція ж conscripción f консолідбція ж consolidación f консолідувбти consolidar vi консбль ж 1. apxim. consola f; 2. (підставка) macetero m, brazo volado (en voladizo) консом0 c невідм. consomé m, caldo concentrado
консонбнс ч муз. consonancia f консонантйзм ч лінгв. consonantismo m консбрціум ч ек. consorcio m конспект ч resumen m, compendio m, epítome m; - лекції recapitulación de la conferencia; робити ~ recapitular vi, compendiar vi, compendizar vi конспектйвний прикм. compendioso, sumario; ~ виклад exposición sumaria конспектйвність ж carácter compendioso (sumario)
конспектйвно присл. resumidamente, compendiosamente, sumariamente конспектувбти hacer un resumen (la síntesis), recapitular vi, compendiar vi, sintetizar vi конспіратйвн-ий прикм. secreto, conspirado; ~a квартира vivienda clandestina конспіратйвність ж carácter clandestino (secreto)
конспіратйвно присл. en secreto, secretamente, de forma conspirativa конспіратор ч conspirador m, conjurado m KOHcnipáuin ж conspiración f, conjura f, conjuración f
конспірувбти conspirar vi, conjurar vi, conjurarse
конст0нта ж мат. constante f конст0нтний прикм. спец, constante, permanente
констатбція ж constatación f констатувбти constatar vi; ~ факти constatar (consignar) los hechos констелйція ж acmp. constelación f конститутйвний прикм. constitutivo конституці-я ж 1. constitución f, ley (código) fundamental; присягати на вірність 4 jurar la constitución; 2. (тілобудова) constitución f, complexión f
конституцГйн'ИЙ прикм. constitucional; ~a монархія monarquía constitucional; ~ суд Tribunal Constitucional
конституцГйність ж constitucionalidad f конституціоналізм ч constitucionalismo m конституціоналіст ч constitucionalista m конституювбння c constitución f, formación f конституювбти constituir vi, formar vi констрйктор ч constrictor m конструктивізм ч мист. constructivismo m конструктивіст ч мист. constructivista m конструктйвн-ий прикм. 1. de construcción; constructivo; -і особливості particularidades de construcción; 2. (що слугує основою) constructivo; ~a пропозиція proposición constructiva конструктор ч 1. constructor m; ~ одягу modisto m, modista f; інженер— ingeniero proyectista; 2. (дитячий набір деталей) mecano m конструкторськ ий прикм. de construcción: ~e бюро oficina de diseños y proyectos конструкція ж construcción f, estructuras f pl конструювбння c construcción f, creación f конструювбти construir* vi; hacer vi, crear vi; confeccionar vi
кбнсул ч cónsul m; генеральний ~ cónsul general
кбнсульство c consulado m; генеральне ~ consulado general
кбнсульськ'ИЙ прикм. de cónsul, consular; 4 повноваження plenipotencia consular; Ч збори derechos consulares консультбнт ч consultor m консультативний прикм. consultivo консультацГйн-ий прикм. consultivo; ~e бюро consultorio m; asesoría f консультбція ж 1. (дія) consulta f; consultación f, asesoramiento m; лікарська - consulta médica; 2. (заклад) consultorio m; юридична ~ bufete (despacho) de abogado; дитяча - consultorio infantil
консультувбння c consulta f, consultación f консультувбти (давати консультації) dar consultas
консультувбтися consultar vi; ~ з юристом consultar al abogado консьбрж ч conserje m, portero m контбкт ч contacto m; встановити ~ establecer (ponerse en) contacto; бути в Ч з ким-н. mantener contacto con alguien контбктн'ий прикм. mex. de contacto; ~e електрозварювання soldadura eléctrica de contacto контамінбція ж лінгв. contaminación f контбйнер ч container m, recipiente m, contenedor m
контбйнерний прикм. de (en) container, en recipiente
kohtókct ч contexto m; виводити з ~y deducir del contexto; дати (навести) ~ contextuar vi континент ч спец, contingente m; cuota f; встановити - fijar un contingente; ~ учнів alumnado m; ~ студентів estudiantado m kohthhóht ч continente m континбнтальний прикм. continental; ~ клімат clima continental
контокорбнт ч фін. cuenta corriente контбра ж oficina f, buró m; поштова ~ oficina (administración, estafeta) de correos контбрка ж 1. (приміщення) despacho f; 2. (стіл) pupitre m
контбрник ч escribiente m, empleado de oficina, oficinista m
контбрськ-ий прикм. de oficina, de buró; ~ службовець empleado de oficina, oficinista m; ~a книга фін. libro de contabilidad контрнакбз ч contraorden f
863
контри
%
кбнтр-и мн. disentimientos m рі, discrepancias f pl, discordias f pl; бути в ~ax (з ким-н.) disentir* vi (de), tener un altercado (con) кбнтра^: про i - en pro y en contra кбнтра2 ч і ж contrarrevolucionario m контраббнда ж contrabando m; займатися ~ою hacer contrabando, contrabandear vi контрабандйст ч contrabandista m; bodoquero m (77. Am.)
контраббндний прикм. de contrabando; ~ вантаж alijo m
контраббндою присл. de contrabando, secretamente
KOHTpa6ác ч муз. contrabajo m контрабасйст ч músico de contrabajo контрагбнт ч спец, contratante m контр-адмірбл ч мор. contraalmirante m контрйкт ч contrato m, transacción f; укласти, розірвати ~ firmar, rescindir un contrato; запропонувати (підтвердити) - proponer (confirmar) un contrato; взяти на піврічний ~ contratar por seis meses
контракгбція ж contratación f, concertación f контрбктний прикм. de contrato, contractual KOHTpáKTHHK ч contratado m; contratista m контрактувбти contratar vt; conchabar vt (77. Am.)\ ~ робітників contratar obreros контракгувбтися concluir (firmar) un contrato, contratarse
контрбльто c невідм. (голос і співачка) contralto m
І контраMápxa ж contraseña f; contraseña de salida (на право повернення до зали) |контрам0рочник ч tifus m контрапункт ч муз. contrapunto m; використати ~ contrapuntear vt
контр0ст ч contraste m; за ~ом en contraste (con); створити ~ formar (hacer) contraste конт^стний прикм. contrastante, de contraste контрастув0ти contrastar vi (con) контрат0к*а ж військ, contraataque m; перейти в ~y pasar ai contraataque контратакув0ти док. i contraatacar vt контргайка ж mex. contratuerca f контрдйнс ч (танець) contradanza f KOHTpecKápn ч військ, contraescarpa f контрзбхід ч contramedida f контрибуція ж contribución f; накласти ~ію imponer una contribución (a) контрманбвр ч військ, contramaniobra f контрм0рш ч військ, contramarcha f контрміна ж військ, contramina f контрмотйв ч муз. contramotivo m контрн0ступ ч військ, contraofensiva f; перейти в ~ pasar a la contraofensiva контровбрза ж controversia f контролбр ч inspector m, interventor m, revisor m; acomodador m (у театрі)] залізничний ~ interventor (revisor) de ferrocarriles контрблер ч ел. regulador de corriente контрбл-ь ч 1. (перевірка) control m, comprobación f, verificación f; державний - control estatal; це не піддається ~ю es incontrolable; 2. збірн. (контролери) institución de control контрбльн-ий прикм. de control, de comprobación, de verificación; - апарат aparato de control; ~a робота trabajo de control; ~¡ цифри cifras de control
контролювбння c comprobación f, inspección f, revisión f, control m
контролювбти controlar vt, comprobar vt, revisar vt, inspeccionar vt контрпбра ж mex. contravapor m контрпропозйція ж contraproposición f, contrapropuesta f
контрреволюцГйний прикм. contrarrevolucionario
контрреволюцГйність ж carácter contrarrevolucionario
контрреволюціонбр ч contrarrevolucionario m контрреволюція ж contrarrevolución f контррбзвідка ж contraespionaje m контррозвідник ч agente de contraespionaje контрудбр ч військ, contraataque m контрфбрс ч apxim. contrafuerte m контужений 1. діеприкм. від контузити; 2. прикм. contuso
контузи-ти док. contusionar vi; його ~ло безос. sufrió una contusión контузія ж contusión f
кбнтур ч 1. contorno m; 2. радіо circuito m, bucle m кбнтурн ий прикм. de contorno; ~ малюнок dibujo de contorno; ~a карта mapa mudo; ~a лінія línea de puntos кбнус ч cono m кбнусний прикм. cónico конусоподібний прикм. cónico, conoidal конфедератйвний прикм. confederado конфедербція ж confederación f конфекцібн ч confecciones f pl конфербнс ч: вести ~ anunciar vt (en un concierto)
конферансьб ч невідм. anunciador m (de números), animador m, presentador m конфербнц-зал ч sala de conferencias, salón de actos
конфербнці-я ж conferencia f; зібратися на ~ю reunirse en conferencia; проводити ~ю celebrar una conferencia
конферувйти anunciar vt (los números) конфесіон0льний прикм. рел. confesional конфбсія ж рел. confesión f конфеті с невідм. confeti m конфігурбція ж configuración f конфідбнт ч confidente m конфіденційний прикм. confidencial конфіденційно присл. de modo confidencial, confidencialmente; extraoficialmente; off the record (anglicismo)
конфірмбція ж церк. confirmación f конфірмувбти док. і церк. confirmar vt конфірмувбтися церк. confirmarse конфіск0ц-ія ж confiscación f, incautación f, decomiso m; з ~ією майна confiscando (embargando) los bienes
конфіскувбти док. i confiscar vt, incautarse (de); embargar vt конфлікт ч conflicto m
конфліктний прикм. de confiicto(s), conflictivo; ~a комісія comisión de arbitraje конфліктність ж conflictividad f конфбрк-а ж hornillo m; плита на дві ~и cocina de dos fuegos
конфуз ч confusión f, desconcierto m; vegrüenza f (сором)] який ~ (вийшов)! {qué escándalo! конфузити confundir vt, turbar vt, desconcertar* vt конфузитися confundirse, turbarse, desconcertarse
конфузливий прикм. pronto a turbarse; tímido (сором'язливий)
конфузливо присл. con aire confuso (turbado, desconcertado)
конфузний прикм. incómodo, embarazoso конфузно 1. присл. confusamente, embarazosamente; 2. у знач, присуд., безос. es embarazoso
концбнтр ч 1. (ступінь навчання) ciclo m; 2. мн.: ~и círculos concéntricos концентрбт ч 1. (харчовий) producto concentrado, concentrado m; с-г pienso concentrado; 2. гірн. concentrado m
концентраційний прикм.: ~ табір campo de concentración
концентрбція ж concentración f; ~ капіталу concentración de capitales; - виробництва concentración de la producción концентрйчний прикм. concéntrico концентрйчність ж concentricidad f концентрбваний діеприкм. і прикм. concentrado
концентрувбти concentrar vt; ~ військ, a concentrar tropas; ~ увагу (на чому-н.) concentrar (centrar) la atención (en) концентрувбтися concentrarse концептуалізм ч філос. conceptualismo m концбпція ж concepción f, idea f; наукова ~ concepción científica
концбрн ч ек. consorcio m, corporación f концбрт ж 1. concierto m; recital m (сольний)] симфонічний ~ concierto sinfónico; дати сольний ~ dar un recital; 2. (музичний твір) concierto m; ~ для фортепіано з оркестром concierto de (para) piano con orquesta концертбнт ч concertista m
концертйно concertina f концертмейстер ч 1. concertino m; primer violinista (de una orquesta que toca los solos de violín)] 2. (акомпаніатор) acompañante m концертн ий прикм. de concierto(s); ~ зал sala de conciertos; ~ рояль piano de cola; у -ому виконанні ejecutado en concierto концертувЄти dar conciertos концесГйний прикм. de concesión; - договір contrato de concesión концесіонер ч concesionario m концесія ж ек. (договір, підприємство) concesión f
концтббір ч (= концентраційний табір) campo de concentración
кончйна ж muerte f, fallecimiento m, defunción f, óbito m; дочасна - muerte prematura кбнюх ч mozo de cuadra, caballerizo m конюшйна ж trébol m, trifolio m конюшйнище c trebolar m конйка ч і ж rocín m, matalón m конйр ч criador de caballos конйрство c cría de caballos (caballar), hipotecnia f
конйрський прикм. dedicado a la cría caballar, hipotécnico
конйч-ий 1. прикм. de caballo, equino; 2. мн.: -i зоол. équidos m pl; ~e обличчя cara de caballo; -а доза dosis de caballo (caballina) конйчина ж jamelgo m, penco m конйчка ж caballete m, caballito m; темна ~ oscuro caballo; un tipo sospechoso; робоча ~ burro de carga
коньйк ч coñac m, coña m; brandy m коньйчний прикм. de coñac кооператйв ч 1. (організація) sociedad cooperativa, cooperativa f; житловий - cooperativa de viviendas; сільськогосподарський виробничий - cooperativa agrícola de producción; 2. (крамниця) cooperativa f, economato m кооперативам ч cooperativismo m кооператйвн-ий прикм. cooperativo; cooperativista; ~e товариство sociedad cooperativa; -а торгівля comercio cooperativo кооператйвник ч cooperador m KoonepáTop ч cooperador m, cooperativista m кооперЄція ж 1. (співробітництво) cooperación f; 2. (громадська організація) sociedad cooperativa, cooperativa f; сільськогосподарська ~ cooperación agrícola; споживча - cooperativa de consumo; 3. (крамниця) cooperativa f кооперувбння c cooperación f, economato m кооперув0ти док. i cooperar vi; organizar en cooperativas, atraer a la cooperativa кооперувбтися cooperar vi; agruparse en sociedades cooperativas кооптація ж cooptación f кооптувЄти док. i cooptar vt KoopAHHáTH мн. 1. спец, coordenadas f pl; 2. puntos de localización
координаційний прикм. de coordinación, coordinativo
координЄція ж coordinación f KoopAHHyBáTH док. i coordinar vt Kón-ія ж 1. copia f; reproducción f, réplica f (картини, скульптури)] duplicado m (другий екземпляр)] ~ з картини copia de un. cuadro; зняти ~ію sacar copia; xerocopiar vt; 2. (про схожість) copia f; достеменна - copia exacta (fiel); вона - матері es el retrato de su madre, es toda su madre
Koná ж hacina f, tresnal m (снопів) копбл ч (смола) goma copal, copal m копблин а ж геол. fósil m; ~и yacimientos minerales, minerales m pl коп0льн‘Я ж mina f, placer m; золоті -i minas de oro, minas auríferas копбльневий прикм. de mina копбльні мн. mina f; кам’яновугільні - minas de carbón; соляні - salinas f pl копбння c 1. cava f, cavadura f; 2. demoras f pl, roncerías f pl; - в душі hurgar (escarbar) en el alma
копбти 1. (рити) cavar vt, excavar vt; ~ канаву cavar una zanja; - землю cavar la tierra; 2. (викопувати) cavar vt, desenterrar* vt; sacar vt (cavando)] ~ картоплю sacar las patatas
864
коричневосорочечник
кбпати dar pernadas (puntapiés); ~ся dar(se) pernadas (puntapiés)
коп0тися 1. (ритися) cavar vt, escudriñar vt, huronear vi; 2. (шукати, перебирати) hurgar vt, rebuscar vt; - в паперах hurgar en los papeles; ~ в душі hurgar en el alma (de); 3. (возитися) remolonear vi, roncear vi, criar molleja; та й довго ви копаєтеся! ¡es Ud. como una tortuga!; не копайся! ¡no demores!
Konép ч mex. martinete m; надшахтний - castillete de extracción
копйл ч (шевський) horma f; (усі) скроєні (зшиті) на один ~ todos están cortados por el mismo patrón
копйтю c casco m, uña f, pezuña f; бити -ом golpear con los cascos; ~a відкинути estirar la pata, hincar el pico; entregar los tenis (Л. Am.) копйтн-ий прикм. зоол. 1. прикм. ungulado; 2. mh.: ~i ungulados m pl копйця ж montón m (сіна) копйчити с-г hacinar vt
копГєчк-а ж зм. до копійка; влетіти в ~у costar un riñon (un ojo de la cara) копГєчний прикм. 1. de un kopek; 2. (недорогий) barato, tirado; mísero (низькооплачу- ваний); 3. (дріб'язковий) ruin, mezquino, mísero
копіїст ч (художник) copista m копшк-а ж kopek m; до (останньої) ~и hasta el último céntimo (centavo); на ~y céntimo a céntimo, con cuentagotas; (не мати) ні ги (по tener) ni un céntimo, (estar) sin blanca; труситися над кожною ~ою temblar por cada céntimo; - в ~y al céntimo; збити ~y llenar la bolsa; пропасти ні за ~y morir (perderse) por un bledo; життя для нього - ~ la vida no vale un comino para él копійчйн-ий прикм. de poco valor, de valor insignificante; ~a ціна precio (valor) ínfimo копірк-а ж papel de calcar, papel carbón; писати під ~y sacar (hacer) copia; лід ~y según el modelo estereotipado
копітк'йй прикм. 1. minucioso, meticuloso; ~a робота trabajo minucioso; 2. (про людину) lento, calmudo, tardo, premioso KonÍTKícTb ж minuciosidad f, meticulosidad f копГгко присл. con minuciosidad, minuciosamente, con meticulosidad, meticulosamente KoniioBánbHM'K ч, ~ця ж copista m, f, copiante m, f копіювйльний прикм. de copiar, copiador; ~ папір papel de calcar, papel carbón; ~ апарат xerocopiadora f
копіювйння c 1. copia f (acción); 2. (наслідування) copia f, imitación f; 3. спец, reproducción f копіювйти 1. (знімати копію) copiar vt; calcar vt (креслити); 2. (наслідувати) copiar vt, imitar vt; ~ чиї-н. манери imitar los modales de alguien; 3. спец, (на гектографі) reproducir* vt копнувйч ч (машина) hacinadora f, agavilladora f кбпнути док. 1. однораз. до копати 1; 2. (вникнути у що-н.) introducirse* копили док. dar un puntapié копошйтися hormiguear vi, pulular vi кбпра ж copra f
коптильний прикм. de (para) ahumar коптйльня ж ahumador m, fábrica de ahumados коптйти 1. (про лампу, свічку) despedir hollín; 2. (вкриватися кіптявою) hollinar vt, llenar de hollín; небо ~ vivir en balde, vivir por vivir коптйтися ahumarse, hollinarse коптіти despedir hollín копулювйння c спец, copulación f копулювйти док. і спец, copular vi копулйція ж біол. copulación f колун ч roncero m, pigre m кбпчення c curación al humo (м'яса, риби) копченості мн. víveres curados al humo копчушка ж pescado pequeño ahumado кор-інь ч 1. raíz f; пустити ~іння enraizar vi, arraigar vi; echar raíces; вирвати з Чнням desarraigar vi; підрубати під ~ socavar vt; 2. (основа) raíz f, causa f, origen m; ~ зла la causa del mal; 3. грам, raíz f, radical m; 4. мат. raízf; квадратний ~ raíz cuadrada; знак ~еня radical m; продати хліб на -єні vender el trigo en pie (en пюгЬа); у -єні radicalmente, completamente, absolutamente: змінити в ~ені cambiar radicalmente
Kopá ж corteza f, costra f; земна ~ corteza terrestre; ~ головного мозку corteza cerebral корабель ч 1. barco m, buque m; nave f; navio m; торговий ~ barco mercante; військ, овий ~ buque de guerra; флагманський ~ buque insignia; повітряний - nave aérea; космічний ~ nave cósmica, astronave f; сідати на ~ embarcar(se); на ~лі a bordo (de un barco); 2. apxim. nave f; спалити (свої) ~лі quemar las naves; великому ~лю велике плавання a gran buque, gran altura; a gran río, gran puente; з ~ля на бенкет del relámpago al trueno повітряний. ~ nave aérea; космічний ~ nave cósmica, astronave f; сідати на ~ embarcar(se); на ~лі a bordo (de un barco); 2. apxim. nave f; спалити (свої) ~лі quemar las naves; великому ~лю велике плавання a gran buque; gran altura; a gran río, gran puente; з ~ля на бенкет del relámpago al trueno кораб4льн*ий прикм. de barco, de buque; naval; - ліс bosque maderable кораблебудівнйй прикм. de construcción naval кораблебудівнйк ч constructor de barcos, naviero m
кораблебудувйння c construcción naval кораблеводіння c navegación f кораблетрбщ-а ж naufragio m; зазнати ~i naufragar vi; потерпілий від 4 náufrago m корйблик ч 1. зм. до корабель 1; 2. (іграшка) barquito m; barco de papel; 3. (молюск) nautilo m, argonauta m корйл ч coral m
корйлі mh. corales m pl (коштовні камені) корйловий прикм. 1. de coral, coralino; ~ риф arrecife de coral, banco de coral (coralífero); 2. (про колір) coralino KopáH ч рел. Corán m, Alcorán m корб0н ч (гриб) agárico m KopeéT ч мор. corbeta f
кбрд а ж спец, cuerda f; ганяти коня на Ч hacer trotar al caballo sujeto de una cuerda кордебалбт ч театр, cuerpo de ballet, corps de ballet
кордегйрдія ж cuerpo de guardia кордбн ч 1. frontera f; 2. puesto fronterizo; піти за - pasar la frontera коровйй прикм. de sarampión кор4єць ч coreano m корбйка ж (грудинка) costillar m корбйський прикм. coreano; de Corea кореккйв ч correctivo m; внести ~и introducir correctivos, corregir* vi
корбкгн'ий прикм. correcto; ~a людина persona correcta; ~a поведінка conducta correcta KopóKTHicT'b ж corrección f; reserva f (стриманість); ~ поводження corrección en el trato; відзначатися ~ю distinguirse por su corrección (en ei trato)
KopóKTHo присл. correctamente, de una manera correcta
KopéKTop ч corrector m корбкторська ж sección de corrección кор0кторський прикм. de corrector(es) коректувйльний прикм. військ, de corrección, de reglaje
коректувйльник ч військ. 1. (артилерист) observador m (de tiro); 2. (літак) avión de observación
коректув0ння c corrección f, reglaje m коректувйти corregir* vt, rectificar vt; ~ вогонь reglar el fuego; ~ курс корабля rectificar la ruta del barco
коректурна ж 1. (дія) corrección f; ~ у гранках corrección de las galeradas (de las pruebas); 2. (відбиток) prueba f, galerada f; правити ~y corregir* vt
коректурн-ий прикм. de corrección, de prueba; ~ відбиток prueba f galerada f; Ч знаки signos de corrección, correcciones f pl корбкція ж спец, corrección f; ~ зору corrección de la vista
корелйт ч філос. término correlativo корелятйвний прикм. correlativo корелйція ж correlación f корен6в-ий прикм. 1. de raíz, radical; ~a система sistema radical; 2. грам, radical; Ч слова palabras radicales
кореневйще c rizoma m; champa f (Ц. Am.)
корененГжка ж зоол. rizópodo m; foraminíferos m pl
коренеплГд ч tubérculo m коренерГзка ж с-г máquina cortadora de raíces (comestibles y forrajeras) коренйтися radicar vi (en), echar raíces (en), arraigar vi (en), arraigarse (en) кореспондбнтч corresponsal m; спеціальний ~ corresponsal (enviado) especial; власний ~ газети corresponsal del diario; посада ~a corresponsalía f; член-~ Академії наук miembro correspondiente (numerario, de número) de la Academia de Ciencias, correspondiente de la Academia de Ciencias кореспондбнтський прикм. de corresponsal кореспонд0нці-я ж correspondencia f; проста, рекомендована - correspondencia ordinaria, certificada; читати ~ю leer el correo корейнка ж coreana f корж ч torta seca
кбржик ч galleta f, bizcocho m; melindre m корзйна ж cesta f, canasta f; cesto m (кошіль); espuerta f (з двома ручками); panero m (для хліба) корйда ж corrida f, corrida de torros коридбр ч corredor m, pasillo m; у ~ax влади en los pasillos del poder
коридбрн-ий 1. прикм. de corredor(es), de pasillo(s); ~a система sistema de corredores; 2. ч icm. mozo de hotel корйнка ж pasa de corinto корйнфський прикм. corintio, de Corinto; ~ ордер apxim. orden corintio корйслив-ий прикм. 1. interesado; Ч інтереси intereses egoístas; з ~ою метою con un fin interesado; 2. див. користолюбний корйсливо присл. ávidamente, codiciosamente, de una forma interesada
корйсн-ий прикм. útil, provechoso; ~ засіб medio eficaz; ~a дія спец, rendimiento m; ~a житлова площа спец, espacio habitable корйсно 1. присл. de manera útil, provechosamente; 2. без ос. es útil, es provechoso кбрист'Ь ж utilidad f; provecho m, beneficio m (пожиток); для 4 en beneficio (de); на ~ a favor (de); аргументи на - кого-н. argumentos a favor de alguien; це не говорить на його ~ esto по dice nada a su favor; для загальної Ч para el bien de todos; принести ~ ser útil (a), prestar utilidad (a); servir* vi (а); мати ~ sacar provecho (de); яка з цього ~ ¿qué utilidad hay en esto?; це пішло йому на - esto le fue muy provechoso користолюбець ч codiciador m, convenien- ciero m
користолюбний прикм. ávido, codicioso користолюбство c avidez f, codicia f користув0нн я c goce m, disfrute m; uso m (уживання); tendencia f (володіння); право ~ derecho de uso, usufructo m; бути в чиєму-н. Ч estar en usufructo de alguien; місця загального ~ servicios m pl
користувйтися 1. (використовувати) usarvt, utilizar vt; servirse* (de), emplear vt (уживати, застосовувати); ~ інструментом usar un instrumento; ~ своїм правом usar su derecho; 2. (скористатися) aprovechar vt; ~ нагодою aprovechar la ocasión; 3. (мати) gozar vi (de), disfrutar vi (de), tener* vt; ~ всіма правами gozar de todos los derechos
користувйч ч юр. usufructuario m, usuario m кбристь ж provecho m
корйт-0 c 1. (для прання) artesa f, tina f; 2. (про старий човен) carraca f; 3. (годівниця) lebrillo m, dornajo m; опинитися коло розбитого корита la ambición (la avaricia) rompe el saco; quedarse aderezada (compuesta, arrebolada) y sin novio (sin visita)
корйтися obedecer* vt; acatar vt (законам) кориф0*й ч corifeo m; Ч науки corifeos de la ciencia
корйця ж canela f
коричн ий прикм. de canelo; ~e дерево canelo m коричнев ий 1. прикм. castaño oscuro, marrón; de color canela; de color café tostado; 2. мн.: 4 (коричневосорочечники) camisas pardas, fascistas m pl
коричневосорбчечник ч camisa parda, fascista m
865
КОрИЧНЮЕКІТИЙ
коричнк^тий прикм. (a)cánelado, de color canela, castaño claro KopiáHAp ч (рослина) coriandro m корГвка ж зм. до корова корГвник ч establo m; vaquería f, vaqueriza f корГвниця ж vaquera f
корінбць ч 1. зм. до корінь 1; 2. (книжки) lomo m; 3. (квитанційноїкнижки) matriz f корінн'йй прикм. originario; indígena, aborigen (тубільний); ~e населення población autóctona; ~ житель indígena m, nativo m, autóctona m; ~ киянин kievita auténtico; - зуб diente molar, muela f; ~ кінь caballo de varas; ~e слово лінгв. palabra primitiva, vocablo raíz коріннйк ч (кінь) caballo de varas кбрков-ий прикм. de corcho; ~e дерево alcornoque m; - пояс salvavidas de corcho; ~a речовина suberina f; ~ шолом casco de corcho коркотяг ч sacacorchos m, tirabuzón m корм ч forraje m, cebo m; pienso m (сухий); alimento m; соковитий ~ forraje jugoso, pasto verde; підніжний ~ (паша) a) pasto m; sopa boba корм-á ж popa f; cola f (літака); за ~ою tras la popa; на ~í en la popa
кормов-йй1 прикм. (що слугує кормом) forrajero, alimenticio; ~а рослина planta forrajera; ~а база base forrajera кормовйй2 прикм. мор. de popa кормокухня ж local para preparación del forraje корморізка ж máquina cortadora de forraje кбрнер ч спорт, córner m, saque de esquina Ікорнбт1 ч військ, cometa m корнет2 ч муз. cometa f |корнет-а-піст6н ч муз. cometa de pistón корнетйст ч муз. cometa m (persona) корнішбн ч pepinillo m кброб ч caja f
корббити 1. (кривити, вигинати) alabear vt, encorvar vt, combar vt (дерево, меблі); abarquillar vt (картон); 2. (викликати неприємне відчуття) chocar vi, desagradar vi; ~ся (кривитися, вигинатися) alabearse, bornearse, encorvarse, combarse (про дерево, меблі); abarquillarse (про картон) корббка ж 1. caja f; ~ сірників, цукерок caja de cerillas, de bombones; ~ швидкостей mex. caja de velocidades; 2. (остов будівлі) armazón m; дверна ~ quicio de la puerta; магазинна ~ (гвинтівки) cargador m; черепна ~ cavidad craneana, cráneo m
корббочка ж 1. зм. до коробка 1; 2. бот. cápsula f
корббчастий прикм. спец, en forma de caja, acajado
кор0в а ж vaca f; битлива ~ vaca brava; дійна ~ vaca lechera; морська ~ vaca marina, manatú m, manato m
корбв’яч-ий прикм. de vaca(s); ~e молоко leche de vaca; ~e масло mantequilla f, manteca de vaca коровбй ч hogaza f
корбгва ж 1. церк. confalón m, gonfalón m; 2. іст. (прапор) pendón m кородувЯти corroer vt
корбзі-я ж спец, corrosión f; піддатливий ~ї corrosible
корозійний прикм. corrosivo короїд ч (жук) carcoma f, coso m кброк ч 1. (матеріал) corcho m; 2. (для пляшок) tapón m, corcho m
корбл-ь ч rey m; шах і мат. ~ю шах. jaque mate; газетний ~ magnate de la prensa; нафтовий ~ el rey del petróleo; голий ~ el rey está desnudo; служити ~ю servir al rey королбва ж reina f королбвич, KoponéHKo ч príncipe m королГвна ж princesa f
королівство c 1. reino m; 2. (королювання) reinado m
королівський прикм. 1. de rey, real, regio; ~ титул título real; 2. шах. de rey корольбк ч 1. (король) reyezuelo m; 2. (сорт апельсина) naranja de sangre; caqui m (хурма); 3. (птах) reyezuelo m
коромйсло c balancín m; дим ~м alboroto m, camorra f, pandemónium m корбн-а ж corona f; позбавити ~и destronar vt; ~ волосся remolino en el pelo
коронбрн'ий прикм. анат. coronario; ~i судини анат. vasos coronarios коронаційний прикм. de ía coronación коронбція ж coronación f, coronamiento m корбнка ж 1. зм. до корона; 2. (зубна) corona f; 3. mex. corona f; діамантова ~ corona de diamante^)
корбнн-ий прикм. de corona; ~a роль papel cumbre (de un artista) коронбваний дієприкм. і прикм. coronado коронувбння с coronación f, coronamiento m коронувбти док. i coronar vt; ~ся coronarse, ser coronado; ~ на царство ceñirse la corona кброп ч carpa f; sazán m (especie de carpa); breca f, albur m
кбропові мн. зоол. ciprínidos m pl корбста ж sarna f; costra f, escara f корбстяний прикм. sarnoso; ~ кліщ rezno m; ~ хворий sarnoso m
коротбти pasar vt (el tiempo); ~ вечір у розмовах acortar (pasar) la tarde conversando корбтк-ий прикм. 1. corto; breve (переважно про час); - шлях camino corto; ~a сукня vestido corto; ~ термін plazo corto; ~a розмова conversación breve (corta); ~a хвиля радіо onda corta; 2. (швидкий, рішучий) rápido, enérgico; ~a розправа castigo enérgico; 3. лінгв. breve; ~ голосний vocal breve; ~e замикання ел. corto circuito
корбткість ж 1. brevedad f, corta duración; concisión f (стислість); 2. лінгв. brevedad f кбротко присл. brevemente, sucintamente, en síntesis; ~ і ясно corto y claro; викласти ~ exponer sucintamente; -(коротше) кажучи hablando brevemente, resumiendo, en pocas palabras; hablando claro y pronto коротковолбсий прикм. de cabellos cortos короткозбр'ий прикм. 1. miope, corto de vista; cegato; ~a людина cegato m; 2. miope, poco perspicaz, de cortos alcances; ~a політика política miope
короткозбрість ж 1. miopía f; 2. miopía f, falta de perspicacia
короткометрбжка ж cortometraje m короткометрбжний прикм. кіно de cortometraje; ~ фільм película (filme) de cortometraje коротконіжка ч і ж paticorto m, pernicorto m коротконбгий прикм. paticorto короткопдлий прикм. de dedos cortos короткопблий прикм. de faldón corto, de poco vuelo
короткотермінбвий прикм. 1. (нетривалий) de breve (corta) duración, de poco tiempo; ~a відпустка descanso de breve duración; 2. (про позику) a corto plazo, a plazo reducido короткохвильовйй прикм. радіо de onda corta
короткохвильовйк ч radioaficionado m (a la transmisión y recepción en ondas cortas) короткохвбстий прикм. colicorto короткочбсний прикм. de corta duración, efímero; pasajero (минущий) короткочбсність ж corta duración короткошбрстий прикм. de pelo corto, de lana corta
короткошиїй прикм. de cuello corto (pequeño) коротун ч chiquilicuatro m, chisgarabís m кбрп ія ж hila f
корпіти bregar vi, atrafagar vi; lucubrar vi, devanarse los sesos (ламати голову) корпоратйвний прикм. corporativo, de corporación
корпоратйвність ж carácter corporativo (de corporación)
корпорбція ж corporación f, cuerpo m корпулбнція ж corpulencia f корпункт ч (= кореспондентський пункт) sede del corresponsal, corresponsalía f кбрпус ч 1. (тулуб) cuerpo m, tronco m; податися ~ом уперед echar el cuerpo hacia adelante, avanzar el cuerpo; 2. (остов) cuerpo m, casco m, caja f; буд. armazón m,f; ~ корабля casco del buque; ~ годинника caja de reloj; обійти на ~ (човна) sacarle un largo; 3. (будівля) edificio m, pabellón m; 4. військ, cuerpo m; кадетський ~ Cuerpo de Cadetes, Academia Militar; морской ~ Academia Naval; 5. полігр.
entredós m (tipo de diez puntos); дипломатичний ~ cuerpo diplomático корпускула ж фіз. corpúsculo m корпускулярний прикм. фіз. corpuscular кбрпусн-ий прикм. військ, de cuerpo de ejército; ~ командир comandante de cuerpo de ejército; -а артилерія artillería de cuerpo de ejército корсбж ч 1. (на спідниці) cinturilla f; 2. (частина одягу) corpino m Kopcáp ч corsario m корсбт ч corsé m; y ~i con corsé корсбтний прикм. de corsé корсбтниця ж corsetera f корсикбнець ч corso m корсикЯнський прикм. corso, de Córcega корт ч спорт, pista de tenis, court m; cancha f (Л. Am.)
кортбж ж cortejo m кортбси мн. Cortes f pl кортизбн ч фарм. cortisona f кбртик ч daga f, espadín m кортіти tener ganas (de) корумпбван-ий прикм. corrompido, corrupto; -i елементи elementos corruptos корумпбваність ж carácter corrompido; corrupción f, corruptibilidad f корумпувЯти док. i corromper vt, cohechar vt корунд ч мін. corindón m, esmeril m корупція ж corrupción f корч ч (пеньок) tocón nudoso (torcido) кбрч-ити безос. retorcer* vi; його ~ить від болю se retuerce de dolor
кбрч-і мн. convulsiones f pl, contorsiones f pl корчмб ж taberna f, figón m кбрчитися contraerse*, contorsionarse корчмйр ч tabernero m
корчувбльн-ий прикм. de extirpación, de des- cepamiento, de descepado, de descuajamiento, de descuajo; ~a машина descepadora f, extirpador m
корчувЯння ж extirpación f, descepamiento m, descuajamiento m; destoconamiento m (пеньків)
корчув0ти extirpar vt, descepar vt, descuajar vt; destaconar vt (пеньки) корчувбч ч с-г descepador m, extirpador m корюка ж (риба) eperlano m корйк ч koriaco m коряцький прикм. koriaco Koc-ár ж (волосся) trenza f; мати -и llevar trenzas; заплести -y trenzar los cabellos, hacer una trenza; розпустити ~y destrenzar los cabellos Kocá2 ж с-г guadaña f; коси, ~, поки poca a hierro candente batir de repente; трапила ~ на камінь chocaron dos cabezas de hierro; a pillo, pillo y medio
Kocá3 ж (мілина) punta f, lengua de tierra косйй 1. прикм. oblicuo; torcido, inclinado (похилий); - промінь rayo oblicuo; - почерк escritura torcida; 2. прикм. (косоокий) bizco, bisojo; ~ комір cuello de tirilla; ~ кут мат. ángulo oblicuo; ~ трикутник мат. triángulo oblicuángulo Kocáp ч segador m, guadañero m, guadañil m косЯрики мн. (рослина) espadilla f, estoque m, gladíolo m
косЯрка ж с-г segadora f; тракторна ~ segadora tirada por un tractor косЯтка ж (морська тварина) orea f косбканс ч мат. cosecante f косинбць ч 1. escuadra f; escuadra de unión; центровий - escuadra de diámetros; лекальний - escuadra de precisión; 2. hierro angular (en escuadra), perfil en escuadra косйнка ж pañoleta f кбсинус ч мат. coseno m косйти1 1. с-г segar* vt, guadañar vt; 2. (винищувати) segar* vt, diezmar vt косйти21. (дивитися скоса) bizcar vi, bizquear vi, bizcornear vi; 2. (бути косооким) ser bizco (bisojo); 3. жарг. fingir vt; -ся 1. (дивитися скоса) bizcar vi, bizquear vi, bizcornear vi; 2. (дивитися неприязно) mirar de reojo (de lado, de soslayo); 3. (кривитися) torcerse*, inclinarse кбсм'И мн. mechones m pl, greñas f pl косм0тик*а ж cosmética; maquillaje m; збірн. productos de belleza; навести -у на що-н. maquillar vt
866
ІфсІДеН'ИЙ
косметйчка ж 1. esteticista f, estetista f, es- teticienne f; 2. (сумочка) estuche (neceser) de tocador
косметйчний прикм. cosmético; ~ засіб cosmético m; - кабінет gabinete (salón) de belleza; - ремонт arreglo cosmético KOCMOTónor ч cosmetólogo m косметолбгія ж cosmetología f kócmm mh. greñas f pl, mechones m pl космГчН'ИЙ прикм. cósmico, espacial; universal (всесвітній); ~e проміння rayos cósmicos; - корабель nave cósmica, astronave f космоб0чення c televisión espacial, cosmovi- sión f
космогонічний прикм. cosmogónico космогбнія ж cosmogonía f космогр0фія ж cosmografía f космодрбм ч cosmodromo m космологічний прикм. cosmológico космолбгія ж cosmología f космонйвт ч cosmonauta m, f, astronauta m, f космонйвтика ж cosmonáutica f, astronáutica f космополіт ч cosmopolita m космополітйзм ч cosmopolitismo m космополітйчний прикм. cosmopolita kócmoc ч cosmos m; universo m, mundo m (усесвіт); освоєння -y la conquista del espacio cósmico; ближній (дальній) - galaxias cercanas (lejanas)
kóco присл. oblicuamente; torcidamente, inclinadamente (скісно); de través, transversalmente (упоперек); дивитися - mirar de reojo (de lado, de soslayo), ver con ojeriza кособбкий прикм. 1. (про людину) torcido; 2. (похилений) torcido, inclinado кособбчитися estar torcido, inclinarse косовйця ж с-г siega f косогір ч pendiente f, declive m косокутний прикм. мат. oblicuángulo кособкий прикм. bizco, bisojo, estrábico кособкість ж estrabismo m косоприцільний прикм.: - огонь військ, fuego oblicuo
косош0рий прикм. спец, de fibra torcida KocomápicTb ж спец, fibra torcida (defecto) костарик0нець ч costarriqueño m костарик0нка ж costarriqueña f костарик0нський прикм. costarriqueño; de Costa Rica
кост0л ч iglesia católica костеніти недок. 1. quedar rígido; 2. estancarse, anquilosarse
костйст-ий прикм. 1. (ширококостий) de hue- • sos anchos; 2. (кістлявий) huesudo; 3. (про рибу) muy espinoso, de (con) muchas espinas костоща ж caries f, osteonecrosis f костопр0в ч algebrista m (médico); curandero m, ensalmador m косторіз ч tallador en hueso костр0ць ч (частина туші) tapa f, cadera f кострйця ж с-г agramiza f, cañamiza f коструб0Т'ИЙ прикм. 1. encorvado, torcido; nudoso (шорсткий); ~e дерево árbol torcido (nudoso); 2. (незграбний) tosco, ramplón, chapucero; - стиль estilo ramplón костер ч muleta f
костйль ч (великий загнутий цвях) escarpia f, alcayata f; grapón m (для рейок); хвостовий ~ ae. patín de cola
koctióm ч 1. traje m; vestido m (одяг); чоловічий ~ traje de hombre; англійський - (дамський) traje sastre; спортивний - traje deportivo; тренувальний - chándal m; купальний - traje de baño; 2. (маскарадний, театральний) disfraz traje m; у -і Адама (Єви) con la hoja de parra KocnoMóp ч театр, encargado de la guardarropía
костюм0рна ж театр, guardarropía f костюм0рний прикм. театр de guardarropía, de disfraz
к°стй)мний прикм. de (para) traje костюмбваний діеприкм. і прикм. disfrazado; ~ оал baile de máscaras Л°стюмув0ти док. і disfrazar vi £°стюмув0тися disfrazarse костіомчик ч зм. trajecito de niño (de niña) |'°стянйця ж (рослина) rubus m
косйк ч 1. (табун) yeguada f; 2. banco m, cardume^) m (риб); bandada f banda f (птахів) кот0нгенс ч мат. cotangente f кот0дж ч chalet m, chalé m; спарений (здвоєний) - chalet pareado; -і із спільними стінами chalets adosados
кот0л ч mex. caldera f; паровий - caldera (generador) de vapor; атомний - pila (reactor) atómico котблбк ч (головний убір) hongo m, bombín m кот0льна ж sala de calderas кот0льний прикм. de caldera(s); - цех calderería f
котй mh. зоол. felinos m pl кбтик ч 1. зм. до кіт; 2.: (морський) - a) nutria de mar; б) (хутро) nutria f
кбтиковий прикм. de nutria; ~ промисел caza de nutrias
котильйбн ч cotillón m котйрувальний прикм. de cotización котйрування c фін. cotización f; - акцій cotización de las acciones; ринкове ~ cotización en el mercado
котйрувати док. і фін. cotizar vi котйруватися cotizarse, ser cotizado; високо ~ cotizarse alto
котйти 1. (перекочувати) rodar* vi; - м’яч rodar el balón; - тачку, дитячий візочок (hacer) rodar la carretilla, el cochecito; 2. (їхати на чому-н.) montar vi, andar vi, pasear vi; - на велосипеді montar (andar) en bicicleta котйтися 1. (перекочуватися) rodar* vi; 2. (про екіпаж) montar vi, andar vi, pasear vi; 3. (зісковзувати вниз) resbalarse; -ся вниз descender* vi; - під гору estar en decadencia; -ся по похилості deslizarse por un piano inclinado, rodar (ir) cuesta abajo; 4. (про звуки) resbalar vi;
5. (текти) correr vi, chorrear vi; сльози котяться corren las lágrimas KcrniÓT-a ж croqueta f; січена - croqueta f; рибні ~и croquetas de pescado; відбивна - chuleta f; -у зробити з кого-н. poner a alguien como hoja de perejil, poner a alguien de vuelta y media котл0тний прикм. de (para) croqueta(s) котлов0н ч mex. foso m, hondonada f котлоподібний прикм. en (de) forma de caldero, acalderado котлйр ч calderero m
kotók ч mex. rodillo m; дорожний - apisonadora f котолуп ч cazador de gatos котоліЬб ч gatero m, aficionado a los gatos котр-йй займ. qué, quién, cuál; - з них? ¿cuál (quien) de ellos?; -а година? ¿qué hora es? котрий-н4будь займ. alguno (de) кот^р'ни mh. театр, coturnos m pl котушк'а ж carrete m, bobina f; індукційна - bobina de inducción; на всю (на повну) -у tocando todos ios resortes, pulsando todas las teclas
котйтина ж carne de gato котйчий 1. прикм. de gato(s), gatuno; felino (властивий кішці); - концерт concierto gatuno, cencerrada f кофеїн ч cafeína f
кбфта ж, кофтйнка ж blusa f; chaqueta f (в’язана)
KoxáHa ж amada f, querida f, amante f (коханка) кох0нець ч 1. amante m, querido m; 2. театр. galán joven; перший - primer galán кох0ний 1. прикм. querido, amado; 2. ч querido m; amante m (коханець)
KoxáHKa ж amante f, querida f кох0ння c amor m; платонічне - amor platónico KoxáTM amar vt, querer vt коцюб0 ж hurgón m, atizador m, badila f, badil m Koneráp ч fogonero m кочег0рка ж, кочег0рня ж carbonera f Koneprá ж див. коцюба; ні богові свічка, ні чортові - ni chicha ni limonada, ni fu ni fa кбчет ч мор. escálamo m, tolete m кочівнйк ч, кочовйк ч nómada m, nómade m кочовйй прикм. nómada; - спосіб життя vida nómada, vida trashumante кочовйще c 1. (стоянка) campamento de nómadas; 2. (місцевість) territorio poblado por nómadas
кочув0ння c trashumación f; migración f (птахів)
кочув0ти 1. ser nómada, hacer una vida nómada; trashumar vi (про тварин); emigrar vi (про птахів); кочові птахи aves de paso; 2. (переїздити з місця на місце) mudarse, cambiarse Kouuápa ж ovil m, aprisco m, majada f, redil m кбшений, скбшений прикм. segado, guadañado
кошеніль ж cochinilla f кошенй c gatito m, minino m кбшик ч 1. cesta f, canasta f; - для паперів papelera f, cesto de (para) los papeles; споживацький - cesta de víveres y servicios; 2. бот. capítulo m
кошмар ч cestero m кошіль ч alforja f, bolsón m кошл0Т'ИЙ прикм. 1. (з густою шерстю, вовною) peludo, lanudo; velludo; -а шапка gorro peludo; 2. (скуйовджений) desgreñado, despeluzado; erizado, hirsuto (сторчкуватий); ~e волосся cabellos erizados; 3. (з довгою вовною) desgreñado, despeluznado; deshilacliado (про матерію); - (кудлатий) пес perro peludo; -а бараняча шапка gorro de piel de cordero (con pelo largo y espeso); 4. (густий) poblado, espeso; -а голова cabeza poblada; -і брови cejas espesas
кошовйй ч icm: - (отаман) otamán m (jefe de los cosacos zaporogos)
кошт ч cuenta f; чиїм-н. -ом a por cuenta de alguien; жити чужим -ом vivir a cuenta de otro кбшти mh. medios m pl; recursos m pl; оборотні
- fondos de circulación
коштбвний прикм. de valor, valioso; precioso: de gran valor; - камінь piedra preciosa (fina) коштбвність ж alhaja f, joya f; tesoro m (скарб) коштбрис ч presupuesto m, cálculo m; попередній - proyecto de presupuesto, antepresupuesto m; асигнування -y asignaciones presupuestadas; розробка -y presupuestación f; скласти
- hacer el presupuesto, presupuestar vt; перевищити - exceder el presupuesto коштбрисний прикм. de presupuesto, presupuestario, presupuestado коштбрисник ч autor del presupuesto кбшту-вати (про грошову вартість) costar* vi, valer* vt; - дорого, дешево costar caro, barato; це -є дуже дорого esto cuesta muy caro кошуляж camisa f
кощій ч 1. Кощій безсмертний Koshchi el inmortal (en los cuentos populares); 2. (про худу людину) esqueleto m; fantasma m кпйти burlarse (de), chancearse (de); tomar el pelo (a); decir agudezas; gastar muchos filetes (fam.); - з кого-н. mofarse de alguien кра-й ч 1. (кінець) cabo m, extremo m; canto m, borde m (одягу); -ї рани labios de una herida; з краю, на -ю, по -ях al borde; на самому ~ю en el mismo borde, en la misma esquina; 2. (країна, місцевість) país m, tierra f, lugar m, paraje m; рідний - país natal; у наших -ях en nuestros lugares; у чужих -ях en países ajenos; 3. (адміністративна одиниця) territorio m; передній
- оборони військ, línea principal de resistencia; непочатий - (чого-н.) a tutiplén, a porrillo; з ~ю до ~ю de punta a punta, de un extremo a otro, de cabo a rabo; без кінця_-~ю sin fin; на -ю світу (землі) en el extremo (en el fin) del mundo; бути на -ю загибелі estar a dos dedos de la muerte (de la ruina); бути на ~ю могили estar al borde del sepulcro, estar con un pie en la tumba; чути ~єм вуха llegar a los oídos; моя хата скраю cada uno va a su avío y yo voy al mío, ahí me las den todas
краб ч centolla f
краболбв ч 1. (про людину) pescador de centollas; 2. (судно) barco centollero кравбць ч sastre m; дамський - modisto m крав4цьк'ий прикм. спец, de costura; -а майстерня taller de costura, sastrería f кравцюв0ти hacer de sastre, ejercer la profesión de sastre
кравчйня ж sastra f, costurera f, modista f Kpár-и mh. 1. polainas f pl, botines m pl; 2. (рукавичок) puños m pl; рукавички з -ами guantes ton puños
кр0ден'ий прикм. robado, hurtado; -і речі objetos robados
867
крйдене
кроєне с збірн. objetos robadbs, (lo) robado крадГж-ка ж robo m, hurto m; - зі зломом robo con fractura; дрібна ~ ratería f; спіймати на -ці pescar con las manos en la masa; займатися -ами dedicarse al robo, latrocinar vi, ladronear vt; літературна - (плагіат) plagio m KpaflbKOMá присл. furtivamente, a hurtadillas, a escondidas; de tapadillo, a solapo; a paso de lobo краєзнбвець ч etnógrafo territorial краєзнбвство c etnografía territorial краєзн0вчий прикм. de etnografía territorial; ~ музей museo de etnografía territorial кра0чок ч borde m, canto m, punta f, cabo m країн а ж país m; промислові ~и países industrializados; ~и, що розвиваються países en vías de desarrollo; зовнішній борг ~и deuda externa de un país; по всій -i en (por) todo el país країнознбвство c estudio geográfico, político y económico de los países крбйка, окрбйка ж borde m, margen m кр0йн'1й прикм. extremo; último (останній); -я потреба extrema necesidad, urgenciaf; -і заходи medidas extremas; - термін último plazo; -я лівиця extrema izquierda; -є місце (el) último lugar; -я кімната праворуч la última habitación de (a) la derecha; ~¡ члени пропорції мат. miembros extremos de la proporción; у ~ьому разі en caso extremo, en el último caso; на ~ випадок para caso extremo; -я плоть анат. prepucio m кр0йн'ість ж extremo m, extremidád f; extre- mosidad f, excentricidad f; допускати ~ощі I hacer excentricidades (extremos); впадати y ~ощі llegar a los extremos; від однієї -ості до ¡ іншої de un extremo a otro; -ощі сходяться los extremos se tocan
крайовйй прикм. territorial; de territorio краков’йк ч (танець) cracoviana f крбля ж (красуня) divinidad f, guapetona f KpaMáp ч tendero m; vendedor m крамнйц-я ж 1. tienda f, comercio m; almacén m; negocio m (77. Am.); cigarrería f (77. Am. — тютюнова); найближча - la tienda de los cojos; універсальна - grandes almacenes m pl; продовольча, бакалійна - tienda de comestibles, tienda de ultramarinos, galería de alimentación, abaceríaf; abarrote m, almacén m (77. Ам.); овочева - verdulería f; - готового одягу (tienda de) confecciones f pl; галантерейна - mercería f; парфюмерна - perfumería f; взуттєва - zapatería f; хутрова - peletería f; книжкова - (книгарня) librería f; паперова - papelería f; ювелірна - joyería f; годинникова - relojería f крамнйчний прикм. de puesto, de despacho; de tienda, de comercio; de almacén крамбла ж facción f, sedición f; subversión f крамбльний прикм. faccioso, sedicioso; subversivo
крамбльник ч faccioso m, sedicioso m кран1 ч llave f, grifo m; espita f (дерев’яний); водопровідний - llave del agua, grifo m; пожежний - boca de incendios
кран2 ч (підйомний) grúa f; баштовий - grúa- torre f; мостовий - grúa de puente; самохідний - grúa automotriz крінець ч мор. defensa marítima кранівнйк ч conductor (mecánico) de la grúa краніолбгія ж craneología f краніомбтрія ж craneometría f крап ч карт, marca f, contraseña f крйпати 1. (стікати) gotear vi, caer gota a gota; chorrear vi (сочитися); 2. (наливати краплями) verter gota a gota
крйпельк-а ж зм. до крапля; 2. (трошки) una gota (de); un grano (de), una migaja (de), una pizca (de), una brizna (de); ні*~и ni (una) gota; майте -у терпіння tenga una pizca de paciencia крйпельний прикм. мед. a (en) gotas крйпельниця ж cuentagotas m; gotero m (77. Am.); gotario m
крйпк-а ж (графічний знак) punto m; - з комою punto y coma; ставити ~и над «і» poner los puntos sobre las «iies»
крйпочка ж lunar m, pinta f, mancha f; y крапочку con lunares, con pintas крйпки мн. грам, puntos suspensivos крбпков-ий прикм. punteado; -а лінія línea punteada
крйпл'Я ж 1. gota f; no -i gota a gota; (схожі) як дві -і води (se parecen) como dos gotas de agua; як у -і води відбивається está claro como la luz del día; 2. мн.: -і фірм, gotas f pl; 3. (мализна) una gota (de); lágrima f, ні -і терпіння ni pizca de paciencia; ні -i ni (una) gota; до (останньої) -i hasta la última gota; битися до останньої -і крові luchar hasta la última gota de sangre; - в морі una gota de agua en el mar; -i в рот не брати no tomar (no beber) gota; - i камінь точить gota a gota se ablanda la piedra, la gotera cava la piedra, la gota de agua horada la piedra
краплезбирбч ч mex. escurridor m крйплений прикм. (про карти) marcado краплеподГбний прикм. guttiforme крбпнути док. gotear vi (una vez) крапчастий прикм. con lunares, con pintas Kpacá ж 1. belleza f, beldad f, hermosura f; 2. (окраса.) omato m, ornamento m, adorno m; для —и como adorno; - і гордість la flor y nata; в усій (своїй) -i en toda su belleza крбсень ч hombre bello (guapo, hermoso); buen mozo
красйв-ий прикм. bello, lindo, hermoso, bonito; guapo; - жест un bello gesto; -і слова lindas palabras
красйвість ж belleza ficticia, belleza banal красйво присл. con belleza, bellamente крбсйти ornar vi, adornar vi; не місце красить людину, а людина місце no es la casa la que adorna a la mujer, sino la mujer a la casa KpácH-ий прикм. (прекрасний) bueno, hermoso; -а дівиця buena moza, muchacha bonita; літо ~e verano hermoso; ~e сонечко sol radiante красноголбвець ч (гриб) boleto castaño красномбвець ч pico de oro, sacamuelas m, prosadorm
красномбвн’ИЙ прикм. 1. elocuente; 2. elocuente, expresivo; significativo (багатозначний); convincente (переконливий) красномбвність ж elocuencia f красномбвно присл. con elocuencia, elocuentemente краснбпис ч caligrafía f краснуха ж мед. roséola f крбсти 1. robar vt, hurtar vt; ratear vt (про дрібну крадіжку); 2. (злодіювати) ladronear vt; latrocinar vi
крбстися colarse*, filtrarse; andar con zapatos de fieltro
красувйтися 1. resplandecer* vi, brillar vi; 2. (бути на очах) descollar vi, campear vi: 3. (виставляти себе напоказ) pavonearse красунчик ч pimpollo m; pituso m красуня ж mujer bella (guapa, hermosa), beldad f, belleza f; приспана - (у казці) la bella durmiente
крйтер ч cráter m
крбтн ий прикм. múltiple; ~e число múltiplo m; число ~e двом, трьом... número múltiple de dos, tres, etc.
крйтне c мат. múltiplo m; спільне найменше - mínimo común múltiplo крйтність ж multiplicidad f крах ч 1. quiebra f, bancarrota f, crac m; falencia f; 2. fracaso m, fiasco m; зазнати -y quebrar* vi; sufrir un fracaso, tener un fiasco крйщ-ий прикм. mejor; у -ому разі (випадку) en el mejor de los casos; відійти в - світ pasar а mejor mundo (vida), irse al otro mundo (al otro barrio)
Kpáuie 1. присл. mejor; немає нічого -ого no hay nada mejor; набагато (значно) - mucho mejor; усе ~e й ~e de mejor en mejor; cada vez mejor; якомога -e lo mejor posible, de la mejor forma; lo mejor posible; тим -e tanto mejor; 2¡ безос. у знач, присуд, (про стан хворого); йому сьогодні ~е hoy está mejor; 3. част. mejor; - піди погуляй harás mejor con (en) irte a pasear, será mejor que vayas a pasear; - не питай mejor (que) no preguntes; -... ніж... mejor... que..., vale más... que..., antes... que...; - за все lo mejor es; - лишатися тут más vale quedarse aquí; - діяти, ніж вичікувати vale más actuar que esperar; - померти стоячи, ніж жити на колінах más vale morir de pie que vivir de
rodillas; - пізно, ніж ніколи más vale tarde que nunca; одна голова добре, а дві - más ven cuatro ojos que dos; у гостях добре, а вдома ще - casa mía, casa mía, por pequeña que tú seas me pareces una abadía; - сказати mejor dicho креатйн ч хім. creatina f креатура ж criatura f, hechura f кревбтка ж (морський рак) langostino m, langostín m
кредйт ч crédito m; довгостроковий, короткостроковий - crédito a largo, a corto plazo; y - a crédito, al fiado; відкрити, надати - abrir, conceder un crédito; дати в - dar a crédito; оформлювати - formalizar el crédito; звертатися no - solicitar el crédito; погашати (виплачувати) ~ amortizar el crédito; домовлятися про стабілізаційний - pactar el crédito de contingencia кредйтка ж billete de banco кредйтн-ий прикм. de crédito; - білет billete de banco; -а операція operación crediticia; -а картка tarjeta de crédito (bancaria); у ~ій формі mediante el crédito
кредйтно-грошов'йй прикм.: -а система sistema de crédito monetario кредитбр ч acreedor m кредитоспромбжний прикм. solvente кредитоспромбжність ж solvencia f кредитувбння c concesión de un crédito кредитув0ти док. i conceder un crédito кредитувйтися tomar a crédito кр0до c нввідм. credo m; викласти своє - exponer su credo крез ч creso m крбйда ж tiza f
крейдувйти (натирати крейдою) frotar (limpiar) con tiza, poner tiza; entizar vt (77. Am.) крейдян-йй прикм. 1. de creta, de tiza; -і гори montañas de creta; 2. геол. cretáceo; 3. (білий) blanco-creta; - папір papel quebrado, papel couché
крбйсер ч мор. crucero m; --авіаносець portaaviones m
крбйсерський прикм.: -а швидкість спец. velocidad de crucero крейсувбння c crucero m (acción) крейсувйти 1. cruzar vi, cursar vi; 2. військ. navegar en servicio de exploración кр0кер ч galleta f
крбкінг ч mex. (процес) craqueo m, desintegración f; 2. (установка) desintegrador m кректйння c gemido m кректйти gemir vi
крем ч crema f; - для взуття crema para el calzado, betún m; - для обличчя crema de belleza крематбрій ч crematorio m кремаційний прикм. de cremación, crematorio; -а піч homo crematorio (incinerario) крембція ж cremación f, incineración f крембзний прикм. rechoncho, achaparrado, repolludo; fornido (міцний) кременйстий, крем’янйстий прикм. мін. silíceo, de sílex; - сланець esquisto silíceo кремінн'йй прикм. de sílex, de sílice, de pedernal; -а рушниця icm. fusil de chispa крбмінь ч 1. sílex m, sílice m, pedernal m; 2. (про людину) pedernal m; roble m кремлівський прикм. del kremlin кремль ч kremlin m
кремнезбм ч мін. sílice m, bióxido de silicio кремнекйслий прикм. хім.: - калій, натрій silicato de potasio, de sodio крбмнієвий прикм. хім. silíceo, silícico кр0мній ч хім. silíceo m крбмовий прикм. 1.. de crema; 2. (про колір) crema, color crema
крем-сбда ж refresco (limonada) con soda крен ч мор. bandazo m, inclinación f; дати - dar bandazos; 2. viraje m, bandazo m крбндел-ь ч bollo m (en forma de 8); плести (ногами) -i andar haciendo eses кренйти inclinar a la banda; -ся inclinarse de banda; escorar vi (про корабель) креозбт ч хім. creosota f кребл ч criollo m; -ка ж criolla f кребльський прикм. criollo креп ч (тканина) crespón m крепдешйн ч (тканина) crespón m (de China)
868
кричйти
крбпов ий прикм. текст de crespón; -а пов’язка (жалобна) crespón negro (de luto) креп-сатйн ч (тканина) crepsatfn m кресЯло с eslabón m
крбслення с ріап(о) m, dibujo т, diseño т; croquis т, bosquejo т (ескіз) крбслити dibujar vt, diseñar vt, trazar vt, delinear vt; - план trazar un plano; - карту delinear un mapa
креслйр ч delineante m, diseñador m, dibujante m
креслйрня ж oficina de diseños y proyectos креслйрськ-ий прикм. de dibujo; ~a дошка tablero de dibujo; ~ папір papel de barba; -і курси cursillos de diseñadores (de delineantes) крес-салЯт ч berro m кретйн ч cretino m кретинізм ч мед. cretinismo m кретбн ч (тканина) cretona f KpéHGT ч (птах) gerifalte m, gerifalco m крешЯндо, крещбндо присл. муз. crescendo крив-Я ж curva f; ~ температури curva de temperatura; curva de la fiebre (хворого); - вивезе (винесе) confiemos en la suerte крив-йй прикм. 1. curvo; torcido (перекошений); oblicuo (вигнутий); tortuoso (звивистий); ~a лінія curva f, línea curva; 2. (неправильний; несправедливий) injusto, falso; -i шляхи caminos tortuosos, vías torcidas; 3. (сліпий на одне око) tuerto; ~е дзеркало espejo deformante; ~а посмішка sonrisa falsa кривЯв-ий прикм. 1. de (con) sangre, sangriento; sangrante (кровоточивий); -а рана рана herida sangrante; ~a пляма mancha de sangre; ~ біфштекс bistec echando sangre; - пронос мед. desintería f; ~e блювання мед. hemateme- sis f; 2. (закривавлений) ensangrentado; 3. (кровопролитний) sangriento, cruento; -a битва batalla (lucha) sangrienta, lucha cruenta;
4. (про колір) rojo sangre, de sangre; -і сльози lágrimas de sangre; ~ піт sudor de sangre; до -ого поту hasta sudar sangre кривЯво-червбний прикм. rojo sangre, rojo vivo, color sangre
крйвда1 ж falacia f, iniquidad f, injusticia f крйвда2 ж ofensa f, agravio m крйвдник ч ofensor m, agraviador m, insultador m, ultrajador m
криви(з)нЯ ж curvatura f, curvidad f; tortuosidad f (звивистість)
кривйти torcer* vt, encorvar vi; ~ підбори torcer los tacones; ~ рот, губи torcer la boca; torcer el gesto (fam.); - обличчя arrugar la cara; dar en rostro (fam.); ~ душею tener dos caras, ser hipócrita
кривйтися 1. curvarse; inclinarse, ladearse (набік); torcerse* (про рот, губи); deformarse, arrugarse (про обличчя); 2. (робити гримасу) hacer muecas
кривлйка ч і ж gestudo m, gestero m, gesticulador m
кривлйння c gestos m pl, muecas f pl, visajes m pl; melindres f pl (манірність) кривлйтися gestear vi, gesticular vi; melindrear vi (маніритися)
крйво присл. 1. oblicuo, oblicuamente; de través, al través, al sesgo (навскоси); 2. (неправильно; несправедливо) injustamente, con injusticia, sin razón; ~ посміхнутися sonreírse mordazmente
кривоббкий прикм. contrahecho криводушний прикм. falso, hipócrita криводушність ж falsedad f, hipocresía f, doblez f
криволінійний прикм. curvilíneo кривонГжка ж cojita f, patita coja; cojito m (про дитину)
кривонбгий прикм. patituerto, estevado, patiestevado; chueco (77. Am.) кривонбсий прикм. de nariz torcida кривоприсяга ж juramento falso кривоприсйжник ч testigo falso, perjuro m; jurero m (П. Am.)
криворбтий прикм. boquituerto, boquitorcido криворукий прикм. 1. de (con) la mano torcida; 2. (незграбний) desmanotado, desmañado кривосв(дчення c falso testimonio; perjurio m
кривосвГдчити hacer un falso testimonio, perjurar vi
кривошйїй прикм. de pescuezo torcido кривошйп ч mex. manivela f крйга ж hielo m; дрейфуюча ~ témpano de hielo a la deriva; материкова — hielo continental; плавуча ~ hielo (témpano) flotante криголЯм ч rompehielos m криголЯмний прикм. de rompehielos кригоріз ч (споруда на річці) espolón m, tajamar m
кригоруб ч спорт, piolet m, pico de alpinista крижан'йй прикм. I.de hielo; helado (задубілий); ~a гірка для катання pendiente de nielo para deslizarse; ~a бурулька carámbano m; ~ затор amontonamiento (acumulación) de hielos; ~a брила témpano de hielo; 2. glacial; ~ вітер viento glacial
крижаніти 1. (вкриватися кригою) helarse*; congelarse; 2. (замерзати, клякнути) helarse* крйжем присл. de plano; упасти ~ caer de plano (de bruces)
крйжень ч (дика качка) pato m, ánade m (salvaje)
крижйна ж bloque (témpano) de hielo; banco de hielo (крижане поле) крижйнка ж pedacito de hielo крйжі мн. анат. hueso sacro, sacro m крижов ий прикм. анат.: ~a кістка hueso sacro, sacro m
крйза ж crisis f; економічна ~ crisis económica; урядова ~ crisis gubernamental; - хвороби crisis de la enfermedad; переживати ~ pasar por una crisis
крйзов-ий прикм. de crisis; crítico; ~a ситуація situación de crisis
крик ч grito m; clamor m; vociferación f (зойк); пронизливий - chillido m; жалісний ~ alarido m, lamento m; - новонародженого vagido m; останній ~ моди el último grito de la moda; ~ душі grito del alma крикЯт ч спорт, criquet m криклйв ий прикм. 1. (про людину) voceador, vocinglero, gritón, chillón; 2. (про голос) chillón; 3. chillón, charro, llamativo; ~e убрання traje chillón; ~a реклама anuncio llamativo крйкнути однораз. до кричати 1, 2 крикун ч gritón m, chillón m, voceador m, ber- reón m; bochinchoso (77. Am.) крилЯн ч зоол. murceguillo m, murciélago m крилас ч церк. 1. coro m; 2. збірн. (церковний хор) coristas m pl
крилЯт-ий прикм. 1. alado, alar; ~a ракета cohete alado (alar, aleteado), misil de crucero; 2. libre; ~a думка idea libre; ~e слово, - вислів locución proverbial, adagio m, aforismo m крилЯтка1 ж бот. sámara f крилЯтка2 ж зоол. foca f крилЯтка3 ж sobretodo con esclavina, esclavina f крилб c 1. ala f; складане - ala replegable (plegadiza); опустити крила caérsele a uno las alas; махати крилами batir las alas, aletear vi, alear vi; розпростати крила desplegar las alas, levantar el vuelo; підрізати крила (кому-н.) cortar las alas (а); як вороняче ~, кольору воронячого крила como ala de cuervo; 2. (лопать) aspa f, pala f, paleta f; 3. (автомобіля) guardabarros m, guardalodos m; 4. (флігель) ala f; 5. військ, ala f, flanco m; крила носа alas de la nariz
крилонбгі мн. зоол. pterópodos m pl криль ч cangrejito (piojo) de mar крйльце c зм. do крило 1; взяти під своє ~ tomar bajo su protección, criar a sus pechos кримінЯл ч 1. (злочин) delito m; 2. prisioTn f криміналізувЯти док. i criminalizar vt криміналіст ч юр. criminalista m криміналістика ж юр. criminalística f криміналіст ч criminales m pl кримінЯльн'ИЙ прикм. delincuente, penal; criminal (злочинний); - процес proceso (causa) judicial, auto m; pleito criminal; ~a справа causa f caso de delincuencia; ~ кодекс código penal; ~ злочинець delincuente m; ~ злочин delito m; ~e переслідування persecución judicial; ~ розшук policía judicial; ~e право derecho criminal (penal); спеціаліст з -ого права criminalista m;
набувати -ого характеру criminalizarse; учинити - злочин delinquir vi, cometer un delito; притягти до ~ої відповідальності exigir la responsabilidad de orden penal кримінЯльник ч delincuente m; criminal m, criminoso m
кримінологія ж criminología f крймський прикм. de Crimea кринйц*я ж fuente f, manantial m, pozo m; не плюй в ~ю, пригодиться води напиться nadie diga de esta agua no beberé, no te escupas al cielo que te puede caer en la cara кринолін ч crinolina f, miriñaque m криптогрЯма ж criptograma m криптогрЯфія ж criptografía f криптбн ч хім. criptón m, kryptón m крислЯтий прикм. 1. ancho de alas, de alas anchas (про капелюх); 2. frondoso; ramoso (гіллястий)
кристЯл ч cristal m; прозорий як ~ transparente como el cristal; рідкі ~и cristales líquidos кристалізЯція ж cristalización f кристалізувЯти док. i cristalizar vi; -ся cristalizar vi, cristalizarse кристалічний прикм. cristalino; de cristal кристалографічний прикм. cristalográfico кристалогрЯфія ж cristalografía f кристалбїд ч cristaloide m кристЯльн-ий прикм. cristalino; límpido; -a чистота pureza cristalina критЯрі-й ч criterio m; бути ~єм servir de criterio крйти 1. (покрівлею) cubrir* vt, techar vi; tejar vt (черепицею); 2. (матерією, шкірою) curbir* vt, forrar vt; - шубу сукном forrar (revestir) el abrigo I con paño; 3. (фарбою, лаком) cubrir* vt (con una capa de); 4. карт .matar vt; - карту matar la carta; йому немає чим - a) no tiene triunfos; 6) no tiene nada que replicar; 5. (сварити) reñir* vt, echar un rapapolvo; 6. correr vi, salir pitando; шито й крито, шито-крито ni visto ni oído крйти-ка ж crítica f; - і самокритика crítica y autocrítica; - знизу crítica de abajo; гостра crítica acerada; вартий ~ки criticable; піддати -ці someter a (la) crítica; наводити ~ку criticar vi, hacer crítica; бути нижче будь-якої ~ки no resistir la menor crítica
крйтий 1. дієприкм. від крити; 2. прикм. (з дахом) cubierto; - ринок mercado cubierto; 3. прикм. (з покришкою) tapado критик ч criticador m; crítico m (професійний); літературний, театральний - crítico literario, teatral
критикЯн ч criticón m, criticastro m, criticador m критикЯнство c manía de criticar, criticomanía f критикЯнствувати critiquizar vt критикувЯти criticar vi
крйтися 1. (приховувати) encubrir* vt, ocultar vt; tener secretos, andar con tapujos; не треба - no hay que (no es necesario) ocultar (nada); 2. (переховуватися) esconderse; 3. (міститися) contener* vt, llevar en sí критицйзм ч філос. criticismo m критйчн-ий1 прикм. (переломний) crítico; - вік edad crítica; ~e становище situación crítica; -a температура фіз. temperatura crítica; - стан речовини фіз. estado crítico de la sustancia критйчний2 прикм. (стосовний критики) crítico; - розум espíritu crítico; - реалізм realismo crítico
критйчно присл. críticamente; de un modo crítico крихітний прикм. minúsculo, diminuto, chiquirritín
крихк-йй прикм. (ламкий) frágil, quebradizo, rompedero, friable; agrio, bronco (про метал) крйхкість ж fragilidad f, friabilidad f; bronquedad f (металу)
крйхт-а ж migaja f; ~и знань migajas (fragmentos) de conocimientos криц0в-ий прикм. mex. de lupia; ~e залізо hierro afinado; hierro al carbón de leña крйця ж mex. lupia f
кричЯти 1. gritar vi, vt; - від болю gritar de dolor; голосно - vociferar vi, vocear vi; пронизливо - chillar vi; криком - gritar a grito pelado (a voz en cuello); - не своїм голосом desgastarse, desgañifarse; - на кого-н. gritar a alguien; reñir* vi; 2. (гукати) gritar vt, llamar gritando
869
кричущий
кричущ-ий прикм. indignante; escandaloso (обурливий); ~е неподобство cosa indignante; ~а несправедливість injusticia clamorosa (irritante); ~ факт hecho indignante (clamante); ~a суперечність contradicción inadmisible кричуще присл. llamativamente, de un modo chillón
крйшений прикм. picado, desmenuzado крйшиво c baturrillo m, picadillo m кришйти 1. (подрібнювати) desmenuzar vt, migar vt, desmigar vt, desmigajar vt; picar vt (сікти); 2. (ламати; нищити) romper* vt, aniquilar vt; 3. (смітити) ensuciar con trozos pequeños; ~ся desmenuzarse, desmigajarse, desmigarse крйшка1 ж miga f, migaja f крйшка2 ж tapa f, tapadera f, cobertera f кришталбвий прикм. de cristal, cristalino; ~ завод cristalería f
криштйлик ч 1. pieza (trozo) de cristal; 2. анат. cristalino m
кришталь ч 1. cristal m (vidrio); 2. збірн. cristalería f; гірський ~ cristal de roca, cuarzo hialino крізн'йй прикм. спец, continuo; de labor continua; ~a бригада equipo de labor continua; працювати за ~им графіком trabajar de acuerdo a un plan de labor continua; ~ вітер corriente de aire
крізь 1. прийм. a (al) través de; entre; ~ туман a través de la niebla; продертися ~ натовп abrirse paso a través de la multitud; 2. присл. a través; ~ сон entre sueños; говорити ~ зуби hablar entre I dientes; дивитися ~ пальці hacer la vista gorda; як ~ землю провалився desapareció como si lo I hubiera tragado la tierra; ~ призму desde una óptica (perspectiva); дивитися ~ рожеві окуляри verlo todo color de rosa крій ч corte m; курси крою і шиття cursos (cursillos) de corte y confección крім, окрГм прийм. 1. (за винятком) excepto, salvo; 2. (понад) además de; ~ того además (de esto)
кріп ч ч hinojo m, eneldo m, aneto m кріп'йти 1. (скріплювати) consolidar vt, reafirmar vt; 2. гірн. entibar vt, apuntalar vt; 3. consolidar vt, afirmar vt; fortalecer* vt; 4. мор. amarrar vt; ~ вітрила aferrar las velas; 5. мед. estreñir* vt; його ~ить está estreñido; ~итися (стримуватися) mantenerse fuerte; Чться! ¡valor!, ¡ánimo!
KpináK ч icm. siervo m (de la gleba) кріпйцтво c icm. servidumbre f кріпйльний прикм. de (para) entibar, de entibación; ~ ліс madera para entibar кріпйльник ч гірн. entibador m кріплен-ий прикм. (про вино) viñado, remontado; ~e вино vino remontado крГплення c 1. спец, madera de entibar; 2. спец. encofrado m; 2. гірн. entibado m; 3. мор. amarre m; aferravelas m (вітрил); 4. (лижне) atado m, atadura f; 5. (про вино) remontaje m (del vino) кріпосн-йй прикм. icm. de servidumbre; ~e право régimen de servidumbre; ~a залежність servidumbre f
кріпоснйк ч icm. esclavista m, enemigo de la liberación de los siervos кріпоснйцтво c icm. servidumbre f кріпоснйцький прикм. icm. de servidumbre кріслю c sillón m, poltrona f; butaca f (у театрі); складене ~ sillón plegable; плетене - sillón de mimbre; вольтерівське ~ sillón de respaldo alto; мармурове ~ silla curul; —ліжко silla-cama, sillón transformable (convertible); —гойдалка mecedora f; прирости до ~a apoltronarse; позбавитися свого ~a perder su poltrona кріт ч 1. topo m; 2. (хутро) piel de topo кров ж sangre f; гаряча ~ sangre ardiente; блакитна ~ sangre azul; приплив ~i congestión f, hiperemia f; зараження ~¡ septicemia f; спинити ~ (з рани) cortar la hemorragia; переливати ~ мед. hacer (la) transfusión de (la) sangre; пустити ~ мед. sangrar vt; спливати ~’ю desangrarse; це у нього в ~і lo lleva en la sangre; ~ кипить hierve (arde) la sangre; ~ грає bulle la sangre; ~ ударила йому в голову se le subió la sangre a la cabeza; - холоне в жилах (зі страху) se hiela la sangre en las venas; серце ~’ю обливається el corazón sangra; очі, налиті ~’ю ojos inyectados
en sangre; пролити ~ dar (derramar, verter) su sangre (por); змити ~’ю образу lavar las ofensas con sangre; пити чию-н. ~ chupar la sangre de alguien; купатися в ~i bañarse en sangre; псувати ~ (кому-н.) hacer mala sangre (а); побити до —i golpear hasta sangrar; хоч - з носа aunque cueste la vida; ~ з молоком (про колір обличчя) colorado como una manzana; ~ за ~ sangre por sangre; малою ~’ю con pocas pérdidas; ~i жадати tener sed de sangre; -’ пахне huele a sangre, habrá (correrá) sangre; писати ~’ю escribir con sangre
кров’ян-йй прикм. de sangre; sanguíneo; ~i кульки glóbulos sanguíneos; - тиск tensión arterial; ~a ковбаса morcilla de sangre кров’янйстий прикм. sanguinolento, sangriento кров’янйстість ж sanguinolencia f кровйнк-а ж: у нього ні ~и на лиці tiene la palidez de un muerto, tiene (el) color de un cirio крбвн-ий прикм. 1. (про споріднення) camal, de sangre; consanguíneo (єдинокровний); ~ брат hermano camal; ~i зв’язки lazos consanguíneos; 2. (насущний) vital; ~i інтереси intereses vitales; 3. (чистокровний — про тварин) de pura sangre; ~ ворог enemigo jurado; ~ а ворожнеча hostilidad impenitente; ~a помста venganza sangrienta; ~a образа ofensa grave (hiriente); ~i гроші dinero sudado крововйлив ч мед. hemorragia interna; ~ y мозок congestión (derrame) cerebral кровожйрний, кровож0рливий прикм. sanguinario, ávido de sangre, feroz кровожерність, кровож0рливість ж avidez de sangre, ferocidad f
кровожерно, кровож0рливо присл. sanguinariamente, ferozmente, con ferocidad кровозмГсний прикм. incestuoso кровозмішення c incesto m кровонбсн ий прикм. sanguíneo; ~a система sistema sanguíneo, aparato circulatorio; ~i ' судини vasos sanguíneos кровоббіг ч circulación de la sangre кровопйвця ч і ж chupasangre m, vampiro m, sanguijuela f
кровопролйтний прикм. sangriento, cruento кровопролиттй c derramamiento de sangre кровопускйння c мед. sangría f кровосбс ч 1. див. кровопивця; 2. (кажан) vampiro m
кровосбсн ий прикм. de evacuación sanguínea; ~i банки мед. ventosa f кровоспйнний прикм.: ~ засіб hemostático кровот0ч-а ж hemorragia f, sangría f; - з носа hemorragia nasal; epistaxis f (cient.); легенева ~ мед. hemoptisis f; спинити ~y cortar la hemorragia
кровоточйвий прикм. sangriento, sangrante кровоточйвість ж мед. hemofilia f кровотбчити sangrar vi кровоутвбрення c sanguificación f кровохйркання c мед. esputo hemoptoico (he- morrágico) кроїти cortar vt
крок ч paso m; ~ уперед paso adelante; ~ назад paso atrás; необдуманий ~ paso impensado; перші ~и los primeros pasos, pinitos m pl; робити перші ~и dar los primeros pasos, hacer pinitos; зробити перший ~ dar el primer paso; карбувати ~ marcar el paso; ~ уперед, два ~и назад un paso adelante y dos atrás; ні ~y назад ni un paso atrás; ~ гвинта mex. paso de la hélice; ~ різі mex. paso de la rosca; ~ за ~ом paso a paso; за два ~и a dos pasos (de); не відступати ані на ~ no ceder un paso; обдумувати кожен ~ llevar bien el paso крбква ж буд. cabrio m, cabdal m крок0т ч croquet m крбкі c невідм. mex. croquis m крокодйл ч cocodrilo m крокодйляч-ий прикм. de cocodrilo; ~a шкіра piel de cocodrilo; ~¡ сльози lágrimas de cocodrilo крбком присл.: ~ руш! (команда) ¡de frente, mar(chen)!
крокомір ч podómetro m, cuentapasos m крокувйння c marcha f, andadura f крокув0ти marchar vi, andar* vi, ir* vi, dar pasos; ~ в ногу llevar el paso, ir al paso
крбкус ч (рослина) croco m, azafrán m крокуючий прикм. mex. andante; ~ екскаватор excavadora andante
крол'Ь ч спорт, crawl m, crol m, libre m; плавати ~ем nadar crawl крблик ч conejo m кролйця ж coneja f
кролівнйк ч criador de conejos, conejero m, cunicultor m
кролівнйцтво c cunicultura f кролйтина ж carne de conejo кролйтник ч conejal m, conejar m кролйч'ий прикм. de conejo, conejuelo, conejuno; ~e хутро piel de conejo кроманьйбнець ч hombre cromagnon крбмлех ч археол. crónlech m крон ч (фарба) amarillo de cromo крбна1 ж (дерева) copa f (del árbol) крбна2 ж (грошова одиниця) corona f кронпрйнц ч príncipe heredero; kron-prinz m (y Німеччині)
кронцйркуль ч bigotera f кронштбйн ч apxim. cartela f; 2. mex. soporte кропйв’ян-ий прикм. de ortiga; ~a пропасниця urticaria f
кропйв’янка ж 1. мед. urticaria f; 2. (метелик) mariposa de la ortiga кропивй ж ortiga f; глуха ~ ortiga muerta кропйло c церк. hisopo m кропйльниця ж церк. 1. pila f; 2. див. кропило кропйти hisopear vt, hisopar vt rociar v крос ч спорт, cross-country m, carrera a campo traviesa (de campo a través) кросвбрд ч crucigrama m, palabras cruzadas кросівки мн. zapatos deportivos (running) кротйч'ий прикм. de topo(s); ~a нора madriguera de topo
крохмйлистий прикм. amiláceo, feculento крохм0лити almidonar vt; ~ білизну almidonar la ropa
KpoxMánb ч almidón m; fécula f (крохмалиста речовина); картопляний - almidón de patata; chuño m (П. Am.)
крохмйльний прикм. 1. de almidón; amiláceo; 2. (накрохмалений) almidonado; ~ комірець cuello almidonado Kpouué c невідм. (нитки) crochet m KpyacáH ч croissant m; місце торгівлі ~ами croissantería f
круг ч 1. círculo m; площа ~a área del círculo; ~и на воді ondas en el agua; зробити ~ a) hacer un círculo; 6) dar un rodeo (una vuelta); 2. (предмет) círculo m, redondel m; rodaja f (маленький); disco m (диск); ~ сиру queso de bola; рятувальний - salvavidas m; поворотний ~ зал. placa giratoria
кругл-ий прикм. redondo, circular, esférico; ~e обличчя cara redonda; ~ дужки paréntesis m; ~ відмінник alumno sobresaliente, alumno excelente; ~ сирота huérfano de padre y madre; - a сума suma redonda; ~им рахунком en redondo; для -ого рахунку para redondear la cuenta; за ~им столом a la tabla (mesa) redonda; вчитися на ~i п’ятірки estudiar en sobresaliente; робити ~i очі poner los ojos como dos platos, quedarse con la boca abierta
кругл0ньк'ий прикм. 1. redondete; 2. (mod- cntymrbq) regordete, regordillo; ~a сума suma redonda
кругліти, круглішати redondearse кругловйдий прикм. de cara redonda, carirredondo, redondo de cara круглоголбвий прикм. de cabeza redonda круглогубці мн. mex. alicates de puntas redondas
круглйк ч rodaja f, canto rodado кругов'йй прикм. circular; ~a оборона військ. defensa circular (perimétrica); ~a чаша copa para beber en rueda (por tumo); ~a порука caución solidaria, compadraje m; encubrimiento m кругов0рть ж torbellino m, vorágine f круговорбт, коловорбт ч 1. rotación f; 2. (подій) torbéllino m, remolino m, vorágine f кругозір ч horizonte m; інтелектуальний ~ horizonte intelectual; людина з широким, з вузьким ~ором persona de amplios, de reducidos conocimientos
870
Kyná4H-nñ
кругбм присл. 1. en redondo; повернутися ~ dar una vuelta, girar en redondo; направо ~! (команда) ¡derecha, mar!; 2. (повністю) enteramente, completamente; він ~ винний es enteramente culpable; бути - у боргах estar lleno de deudas, estar comido de trampas, estar empeñado hasta los ojos (fam.) кругооберт0ння c rotación f кругоббіг ч circulación f; ~ капіталу ек. circulación de capitales
кружало c mex. cercha f, cerchón m кружальце c rodaja f кружляння c torbellino m кружлйти 1. dar vueltas, girar vi (en tomo de); 2. (блукати) errar* vi, vagar vi; ~ лісом errar por el bosque
кружн'йй прикм. indirecto; de rodeo; ~a дорога rodeo m; ~i шляхи subterfugios m pl; ~им шляхом con rodeos кружбк ч зм. до круг
крузбйро ч невідм. (грошова одиниця) cruzeiro m
круїз ч crucero m; circunnavegación f (навколосвітній)
круїзний прикм. de crucero, de circunnavegación
крук ч cuervo m; ~ ~ові ока не видере un lobo no muerde a otro lobo; куди - кісток не занесе donde Cristo dio las tres voces; donde el diablo perdió su poncho (Лат. Ам.) круп1 ч (коня) grupa f
круп2 ч мед. crup m, garrotillo m; difteria f; несправжній ~ difteria falsa Kpyn’é ч невідм. crupié m, croupier m круп’янйй прикм. de (con) grano, en grano Kpyná ж 1. grano m (entero y partido)', манна ~ sémola f; гречана ~ grano de trigo sarraceno (de alforfón); перлова ~ cebada perlada; ячна (ячмінна) ~ cebada limpia; 2. (пороша) granitos de nieve
крупд0рня жс-г1. (машина) deseascaradora f, descascarilladora f; 2. (підприємство) molino m крупйнка ж granito m, grano m; granulo m крупка ж flor de harina
крупник ч budín de alforfón con requesón y huevo крупнйстий, крупч0стий прикм. granujoso, granuloso, granilloso крупність ж grandeza f, grandor m крупбзн'ий прикм. de crup, diftérico; ~e запалення легень мед. bronconeumonía f крура ж анат. crus m, caña de la pierna; pedúnculo m
крут йй прикм. 1. (урвистий) escarpado, escabroso, abrupto; rápido, empinado (про спуск, підйом)', ~ берег costa abrupta (acantilada); 2. (опуклий) prominente, saliente; ~ лоб frente prominente; 3. (раптовий) brusco, súbito, subitáneo; 4. (суворий) severo, duro; ~a вдача carácter violento; ~i заходи medidas extremas (drásticas); ~ тип tipo duro (violento), individuo rudo (brutal); ~e яйце huevo duro, huevo cocido крутйти 1. (обертати) voltear vt; dar vueltas, hacer girar; 2. dar vueltas; ~ що-н. в руках manejar entre los dedos; - хвостом a) mover el rabo; 6) hacerse el zorro; picardear vt; 3. (ким-н.) manejar vt, mangonear vi; hacer lo que se quiere (con)
крутйтися 1. (обертатися) girar vi, remolinar vi; dar vueltas; 2. (вовтузитися) dar vueltas, moverse*; ~ся в ліжку dar vueltas en la cama; ~ся на стільці no estar(se) quieto en la silla; 3. (постійно перебувати де-н., заважати) estar metido (en alguna parte); 4. (повертатися до того самого - про розмову) girar vi; розмова крутиться навколо... la conversación gira alrededor de...; 5. (уникати, ухилятися) dar vueltas, andarse por las ramas, andar con rodeos; не крути, кажи правду по le des vueltas, di la verdad; як не крутись hagas lo que hagas; ~ся Під ногами, ~ся перед очима bailar ante los ojos, ser un pegote; ~ся в голові (про думки) dar vueltas en la cabeza; ~ся на язиці tener en la punta de la lengua крутій ч picaro m, bribón m, pillo m крутійка ж picara f, bribona f крутійство c picardías f pl, bribonadas f pl, pilleterías f pl
крутійський прикм. tramposo, fullero, socarrón
крутіння c (обертання) giro m; vueltas f pl; rotación f
крутість ж 1. (підйому, спуску) escarpa f, escarpadura f, decline m; 2. (вдачі) rudeza f, brusquedad f, aspereza f круто присл. 1. escarpadamente, abruptamente, escabrosamente; 2. (раптово, різко) inesperadamente, bruscamente, de súbito, súbitamente; - повернути volver bruscamente, de improviso; 3. (суворо) severamente, con severidad, rígidamente, con rigurosidad; ~ обійтися з ким-н. tratar con dureza a alguien; 4.: зварити яйце ~ cocer un huevo
крутогір ч montaña abrupta, acantilado m круточблий прикм. de'frente abombada (convexa, prominente)
крутойр ч acantilado m; barranco escarpado круча ж escarpa f, escarpadura f, declive m, pendiente f
кручений прикм. 1. inquieto, zarandillo; 2. torcido; - м’яч спорт, balón con efecto; - удар спорт, saque (remate) con efecto; 3. trepador (про рослину)
крушйна ж (рослина) aladierna f, cambrón m, cambronera f
крюйт-KáMepa ж мор. santabárbara f крючкотвбр ч embrollón m, trapisondista m, trapacero m, picapleitos m крючкотвбрство c embrollo m, trapisonda f, trapacería f
крюшбн ч cruchón m (coctel francés) кряж ч 1. (гірський) cadena de montañas (bajas); 2. (оцупок) tajo m, tajuelo m крйкання c graznido m крйкати graznar vi крйчка ж pato m (свійська качка) ксеноліт ч геол. xenolita f ксенбн ч хім. xenón m ксенофбб ч xenófobo m ксенофббія ж xenofobia f кс4рити hacer xerocopias, xerocopiar vt ксербграф ч xerógrafo m ксерографічний прикм. xerográfico ксерогр0фія ж xerografía f ксерокбпія ж xerocopia f кс0рокс ч xerox m, xerocopiadora f ксерофбрм ч фарм. xeroformo m ксиліт ч хім. xilita f ксилогр0фія ж xilografía f ксилоліт ч буд. xilolita f ксилофбн ч муз. xilófono m, xilógrano m ксьондз ч preste católico (en Polonia) куб1 ч 1. (геометричне тіло) cubo m; підносити в - elevar al cubo; 2. (міра об’єму) metro cúbico; ~ дров estéreo m куб2 ч (для кип’ятіння) caldera f; перегінний ~ alambique m
куб0нець ч habitante (cosaco) de Kubán куб0нка ж 1. (сорт пшениці) trigo del Kubán; 2. (шапка) kubanka f (gorro de piel y cuero, o paño) кубатура ж cubatura f
кубик ч 1. зм. до куб; 2. мн.: ~и (іграшка) cubos m pl, rompecabezas m; складати ~и armar un rompecabezas; 3. (як міра об’єму) centímetro cúbico
кубйн-ець ч cubano m; ~ка ж cubana f кубйнський прикм. cubano; de Cuba кубівнйк ч calderero m кубізм ч мист. cubismo m кубіст ч мист. cubista m кубістський прикм. мист. cubista; de cubismo кубічний прикм. cúbico; ~ корінь мат. raíz cúbica; ~i міри medidas cúbicas кубковий прикм. de copa, сорего; ~ матч partido de copa; ~¡ змагання competiciones (encuentros) de copa; ~ трофей trofeo copera кублб c guarida f; злодійське ~ cueva de ladrones, patio de Monipodio; гральне ~ garito m кубов-йй прикм.: ~a фарба azul vivo, añil кубов0 ж local (lugar) donde está la caldera кубок ч copa f; перехідний ~ спорт, copa f, copa challenge; змагатися на ~ спорт, disputarse) la copa; змагання на - competiciones de copa
кубом4тр ч metro cúbico; - дров estéreo m
кубоподібний прикм. en forma de cubo, cu- biforme
кубрик ж мор. 1. (приміщення для команди) compartimiento (camarote) de la tripulación; 2. (нижня палуба) cubierta baja кубушк-а ж (скарбничка) hucha f, alcancía f; класти гроші в ~y ahuchar vt кув0лда ж mex. almádana f, almádena f, martillo macho
кув0льний прикм. de (para) herrar (forjar) кув0ння c 1. forja f; 2. (коней) herradura f, herraje m
кув0ти 1. forjar vi, fraguar vt; batir vt (плющити); ~ залізо forjar el hierro; - перемогу forjar la victoria; 2. (підковувати) herrar* vt; куй залізо, поки не згасло a hierro candente batir de repente кув4рт ч cubierto m
Kyryáp ч (тварина) cuguar m, cuguardo m, pumaf
кудй присл. 1. a dónde, hacia (para) dónde; ~ ви йдете? ¿a dónde va Vd.?; 2. (навіщо) para qué; - вам стільки грошей? ¿para qué necesita tanto dinero?; 3. donde, hacia donde, adonde; місто, ~ я їду la ciudad, donde me dirijo; там, - ми дивилися... allí, adonde mirábamos...; він подивився туди, ~ йому показали miró hacia donde le indicaron; хоч ~ no importa adonde; куди б не... donde quiera que...; - не підеш, - б не пішов donde quiera que vaya(s), doquiera que vaya(s);
4. у знач. част. (набагато) mucho; ~ краще mucho mejor; хоч ~! {estupendo!, ¡magnífico!; хоч ~ adonde sea; іти, ~ вітер віє ser una veleta, bailar a cualquier viento; ~ очі дивляться adonde lleve el viento; ~ не кинь оком adonde (quiera que) se pongan los ojos; ~ не кинь, то все клин mires donde mires todo está negro; ~ Міакар телят не ганяв (a)donde Cristo dio las tres voces, en los quintos infiernos кудйкати preguntar ¿a dónde va? куди-н0будь присл. a cualquier parte (sitio), en cualquier dirección, no importa a donde, donde sea; a algún sitio, a cierto lugar кудйсь присл. a alguna parte, a algún sitio кудкуд0кання c cloqueo m, cacareo m кудкуд0кати cloquear vi, cacarear vi кудл0тий прикм. desgreñado, despeluzado, despeluznado, enguedejado кужіль ч cerro m (de lino o cáñamo limpio) куз-éH ч primo m, primo hermano; ~ина ж prima f, prima hermana
кузня ж herrería f, forja f, ferraría f; fragua f кузов ч caja f (вантажівки, екіпажа); carrocería f (автомобіля) кузька ж bicho m
куйбвдити desmelenar vt, despeinar vt, desgreñar vt (волосся); ~ся (про волосся) desmelenarse, despeinarse, desgreñarse кукати, кув0ти cantar vi (el cuclillo), hacer el cu- cú
кукіль ч (рослина) nigela f, avena loca (morisca) ку-клукс-iuiáH ч ku-klux-klán m куклукскл0нівець ч kukluxklanista m, miembro del ku-klux-klán кукса ж muñón m
кукурікання c cacareo m, quiquiriquí m кукурікати cantar vi (el gallo), lanzar quiquiriquís кукурікнути однораз. lanzar un quiquiriquí кукурудза ж maíz m; легка ~ palomitas f pl; pop- corn m (anglicismo) кукурудзівництво c cultivo del maíz кукурудзозбир0льн-ий прикм.: ~a машина cosechadora de maíz
кукурУдзян-ий прикм. de (con) maíz; ~e поле maizal m; ~e борошно harina de maíz; ~ качан mazorca f, majorca f
KynáK ч 1. puño m; удар кулаком puñetazo m, puñada f; бити кулаками apuñear vt; apuñar vt; дати волю кулакам dar rienda suelta a las manos; 2. військ, agrupación de choque; 3. mex. leva f, excéntrica f; cama f (77. Ам.); тримати в кулаці (кого-н.) tener en un puño (a)
KynáH ч pollino m, macho m кулачкбвий прикм. mex.: ~ вал eje de levas (de excéntricas), árbol de distribución; árbol de camas (77. Ам.)
кул0чн'ий прикм. 1. de puño; ~ бій pugilato m; ~ боєць pugilista m; 2. mex. de levas, de
871
кулачбк
excéntrica; de camas (Л. Ам.); -e право derecho (ley) del más fuerte кулачбк ч 1. зм. до кулак 1; 2. mex. leva f, excéntrica f
кулеб’яка ж kulebiaka f (clase de empanada) кулембт ч ametralladora^ ручний ~ fusil ametrallador, ametralladora ligera; станковий ~ ametralladora pesada; пістолет— pistola ametralladora
кулем0тн-ий прикм. ametrallado, de ametralladora; обстрілювати ~им вогнем ametrallar vt кулеметник ч ametralladorista m куленепробивний прикм. antibala, a prueba de balas; ~e скло vidrio antibalas; - жилет chaleco antibalas
кулйк ч chorlito m, becada f; всяк ~ до свого озера звик a cada pájaro le gusta su nido кулі ч невідм. culi m, cooli m кулінбр ч gastrónomo m, maestro de cocina кулінйрія ж culinaria f кулінбрний прикм. culinario кулГса ж 1. театр, bastidores m рі; за -ми entre bastidores; 2. mex. bastidor m, sector m куліш ч kulish m (papilla líquida con tocino) кулон1 ч ел. (одиниця виміру) culombio m кулон2 ч (прикраса) pinjante m, colgante m кулубри мн. pasillos m pl; sala de pasos perdidos; розмови в ~ax conversaciones en los pasillos
кулубрн'ий прикм. de pasillo(s), de corredores; ~i розмови rumores de pasillo І куля ж 1. globo m, bola f; мат. esfera f; більярдна ~ bola de billar; 2. bola f; земна ~
I globo terráqueo, esfera terrestre; повітряна ~ globo m, aeróstato m 3. bala f; трасуюча ~ bala trazadora; випадкова (сліпа, заблука) ~ bala perdida; ~ при кінці льоту bala muerta; розривна ~ bala explosiva; - дум-дум bala dum- dum; вилетіти ~ею salir disparado; виливати ~¡ meter bolas, echar por arrobas, salir como una bala; пустити собі ~ю в лоба pegarse un tiro en la frente (un balazo), saltarse la tapa de los sesos
кулйстий прикм. esférico, esferoidal, globular кулйстість ж esfericidad f кульббба ж diente de león, amargón m кульгб'ти 1. cojear vi; ~ на праву ногу cojear del pie derecho; 2. andar mal (con); у неї орфографія ~є su ortografía deja que desear (adolece de defectos)
кульгбвий 1. прикм. cojo; paticojo (fam.); 2. ч cojo m
кульгбвість ж cojera f кулька ж 1. bolita f, bolilla f; 2. mex. bola f кульков ий прикм. de (con) bolas; ~a ручка bolígrafo m, boli m; ~ підшипник mex. cojinete de bolas кулькопідшйпник ч mex. cojinete de bolas кульман ч escuadra universal de dibujo кульмінацГйний прикм. culminante; de culminación
кульмінбція ж 1. acmp. culminación f; 2. culminación f, momento culminante, climax m кульов йй1 прикм. 1. esférico, globoso, redondo; esferoidal (кулястий); ~a поверхня superficie esférica; ~ сегмент мат. segmento esférico; 2. mex. de (a) bola, de globo; ~ клапан válvula de globo; ~ млин molino de bolas; molino bolero (77. Ам.); ~a блискавка rayo en bola (esferoidal)
кульов-йй2 прикм. de bala; ~a рана herida de bala, balazo m
кульбк ч bolsa f, cucurucho m культ ч рел. culto m; служителі ~y clero m; ~ особи culto de la personalidad; ~ ангелів (святих) culto de dulía; ~ Богородиці culto de hiperdulía
культивбтор ч с-г cultivadora f, cultivador m; extirpadora f
культивбція ж с-г cultivación f культивувбння c cultivo m, cultura f культивувбти cultivar vt культмбсов'Ий прикм.: ~a робота trabajo cultural de masas
культовий прикм. рел. del (para el) culto культпохід ч visita (excursión) colectiva культпрацівнйк ч funcionario de la sección de cultura
культтовбри мн. artículos m pl (para necesidades culturales)
культур-a ж 1. cultura f, civilización f; cultura intelectual; erudición f (освіченість); educación f (вихованість)\ діяч ~и intelectual m, personalidad de la cultura; людина високої ~и hombre de amplia cultura; 2. с-г cultivo m, cultura f; сільськогосподарські ~и cultivos agrícolas; технічні ~и cultivos técnicos (industriales); зернові ~и cereales m pl; баштанні ~и cucurbitáceas f pl; 3. бакт. cultivo m; фізична ~ cultura física
культурйзм ч culturismo m культурйст ч culturista m культурн ий прикм. 1. (стосовний культури) de la cultura, cultural; ~ рівень nivel cultural; ~ центр centro cultural; ~e співробітництво colaboración cultural; -а революція revolución cultural; 2. (що перебуває на високому рівні культури) culto; educado (вихований); ~а людина persona culta (educada); ~е середовище medio culto; 3. (про рослини, ґрунт) cultivado; ~і рослини plantas de cultivo культурність ж cultura f, educación f; erudición f; cultura intelectual; civilidad f культурно-мбсовий прикм. de (para) la cultura de masas
культУрно-освГтній прикм. cultural-educativo культурно-побутбвий прикм.: ~i умови
condiciones de vida civilizada; ~e обслуговування servicio cultural-social культуролбгія ж culturología f кульшов ий прикм. анат. coxal, ilíaco, co- xofemoral; ~a кістка hueso coxal (ilíaco) кум ч compadre m (тж. як звертання); ~ королю libre y sin costas
кумб ж 1. comadre f (тж. як звертання); 2. zorra f (en los cuentos populares ucranianos) кумбся ж comadre f кумбтися compadrar vi кумбч ч tela rojovivo (de algodón) кумбдний прикм. ridículo, cómico, risible кумбдно 1. присл. de una manera cómica (ridicula); 2. безос. у знач, присуд, es risible, es cómico
кумбкати 1. (думати) pensar* vt, reflexionar vt, cavilar vt; 2. (розуміти) comprender vt, entender* vt
кумйр ч ídolo m; створити собі ~a fundarse un ídolo; не сотвори собі ~a бібл. no haréis para vosotros ídolos кумйрня ж templo pagano кумйс ч kumís m (leche fermentada de yegua o de camello)
кумисолікувбння c tratamiento con kumís кумГвство c 1. compadrería f; 2. nepotismo m, favoritismo m
кумГвський прикм. de nepotismo, de favoritismo кумкання c croar m, canto de la rana кумкати croar vi
кунбк ч amigo m, compinche m (en el Cáucaso) кунжут ч (рослина) sésamo m, ajonjolí m кунйця ж marta f, garduña f кунсткбмера ж icm. colección de antigüedades (de curiosidades); museo de antigüedades (de curiosidades)
кунйти dormitar vi (de vez en cuando), adormecerse*
куняч-ий прикм. de marta, de garduña; ~e хутро piel de marta
куп-а ж 1. montón m; pila f (стіс); ~ піску montón de arena; ~ книжок montón (pila) de libros; ~ гною montón de estiércol, estercolero m; валити в ~y amontonar vi, apilar vi; валити все в одну ~у echar todo en un montón; 2. (про людей, тварин) tropel m; збиватися в ~y amontonarse, agolparse; 3. (безліч) montón m; - неприємностей montón de contrariedades; мала ~! ¡mogollón!, ¡al montón!
купальний прикм. de baño(s); - сезон temporada de baños; ~ костюм traje de baño, bañador m, trusa f купбльник ч bañista m купбльниця ж (рослина) ranúnculo selvático купбльня ж baños m pl
купбння c baño m; baños m pl (морське лікування)
купбти bañar vt
купбтися bañarse; ~ в крові bañarse en sangre Kynó c невідм. зал. compartimiento m, departamento m; двомісне ~ departamento individual купбйний прикм. con departamentos; ~ вагон coche con departamentos куп0цтво c збірн. mercaderes m pl, gremio de negociantes
купбць ч mercader m, comerciante m, negociante m
купбцький прикм. de mercader, de negociante; de comerciante
кугіинб1 ж terrón m, mogote m купинб2 ж бот. sello de Salomón купинб3 ж: ~ неопалима бібл. zarza ardiente купинястий прикм. cubierto de terrones, aterronado
купйти док. 1. comprar vt; 2. (підкупити) sobornar vt, corromper vt; 3. карт, coger envite; ~ кота в мішку dar gato por liebre; за що купив, за те і продаю relato lo que he oído; allí está quien lo vio y aquí quien lo cuenta купівбльн-ий прикм. de compra, adquisitivo; ~a спроможність ек. capacidad adquisitiva; ~a ціна precio de compra
купівля ж compra f; ^-продаж compra y venta купідбн ч міф. cupido m купГль ж церк. pila bautismal купГрувати док. мед. cortar vt купка ж зм. до купа 1, 2; 2. (гурток) grupo m, montón m; ~ людей grupo de gente куплбтч cuplé m куплетйст ч cupletista m купол ч cúpula f
купольний прикм. de (en) cúpula купбн ч cupón m; стригти ~и cortar cupones купорбс ч vitriolo m, caparrosa f; мідний - sulfato de cobre (cúprico); залізний ~ vitriolo verde, caparrosa verde, sulfato de hierro (férrico); цинковий ~ vitriolo blanco, sulfato de cinc купорбсити cubrir de caparrosa купорбсн-ий прикм. de vitriolo; ~e масло aceite de vitriolo
куприк ч анат. cóccix m, coxis m куприков'ий прикм. анат. coccígeo, del coxis; ~a кістка cóccix m, coxis m купрйт ч мін. cuprita f
купувйти 1. comprar vi; 2. (підкуповувати) sobornar vi; - кота в мішку dar gato por liebre купча ж acta de compra, título de compra купчаст'ий прикм.: ~i хмари cúmulos m pl купчастість ж densidad f купчик ч mercader joven купчитися aglomerarse, amontonarse; agolparse, apiñarse (товпитися) купчйха ж mercadera f купюра1 ж (скорочення, пропуск) corte m купюра2 ж фін. billete m (de banco); bono m (цінні папери, облігація); ~ вартістю... billete con denominación de...
кур-бць ч fumador m; вагон для ~ців vagón de (para) fumadores; він ~ (él) fuma Kyp’ép ч correo m; ordenanza m (en una oficina); дипломатичний ~ correo diplomático кур’брськ-ий прикм. de correo; ~ потяг tren expreso, expreso m; як на ~их a gran velocidad, a la máxima velocidad Kypará ж збірн. orejones m pl курйж ч coraje m, fanfarroneo m курбжитися fanfarronear vi, guapear vi, dar cédula de vida курЯнти мн. canillón m Kypápe c (отрута) curare m курйтор ч 1. curador m, tutor m; supervisor m (спостерігач); 2. (студент-медик) intemo m курЯторство c supervisión f курббт ч 1. (коня) corveta f; 2. (у танцях) salto m; 3. extravagancia f, salida de tono KypráH ч túmulo m, montículo m, altozano m курд ч curdo m курдський прикм. curdo курдюк ч grasa del rabo de cordero курдючн-ий прикм. de grasa del rabo de cordero; ~a вівця oveja de cola grasa курдйнка ж curda f курбць ч fumador m курзбл ч kursaal m
872
к’ят
кури мн. див. курка
курив-o с tabaco m; у мене нема ~а no tengo tabaco, по tengo nada que fumar курйлка 1. ж fumadero m, salón de fumadores; 2. ч і ж (курець) fumador m; живий ~! ¡todavía rebulles!, ¡todavía coleas! курйльн-ий прикм. de (para) fumar; - тютюн tabaco de (para) fumar; - папір papel de fumar; -а люлька pipa f; cachimba f (Л. Am.) курйльниця ж pebetero m курильня ж fumadero m, sala para fumar курйти 1. fumar vi; pitar vt, pitear vt (П. Am.)] - тютюн fumar vi; - люльку fumar en pipa; ~ опій fumar opio; 2. (чим-н) sahumar vt, fumigar vt; ~ ладаном incensar* vt, humear incienso; 3. (виганяти) destilar vt; - фіміам (кому-н.) incensar* vt, adular vt
курйтися 1. (диміти) humear vi; echar humo (про цигарку)] 2. (про туман, дим) vaporear vt, vaporar vt
курівнйцтво c avicultura f, cría de gallinas курГння c 1. fumar vi; 2. (перегонка) destilación f; 3. (пахощі) incienso m курГнь ч choza f, chozo m, cabana f курГпка ж perdiz f
курія ж curia f; папська - curia pontificia (romana)
курйбз ч caso chusco, curiosidad f; caso curioso (курйозний випадок)] задля -y para reír курйбзний прикм. curioso, extraño; gracioso, chusco (потішний)
курйбзно присл. (кумедно) de modo gracioso, graciosamente
курк-а ж gallina f; мокра ~ calzonazos m, bragazas m; сліпа ~ cegato m, cegatón m, topo m; писати, як - лапою garrapatear vi, escribir garrapatos; курям на сміх para morir(se) de risa; яйця ~y не вчать los pollos no enseñan a los recoveros; носитися як ~ з яйцем andar como niño con zapatos nuevos куркбвий прикм. de (con) gatillo куркуль ч (заможний селянин) kurkul m куркульство c збірн. kurkuls m pl куркульський прикм. de kurkul, de los kurkuls курлйкати gruir vi курнйй прикм. sin chimenea курнйк ч gallinero m
курнути док. (трохи покурити) dar una chupada курбк ч gatillo m, martillo m; звести ~ montar el gatillo (el martillo)
курбрт ч balneario m, baños m pl (de aguas medicinales)] aguas termales (води); estación climática (кліматичний) курбртн-ий прикм.: ~e лікування cura de baños, balneoterapia f, balneoterapéutica f; talaso- terapia f; ilutación f (грязями)] cura de aire (кліматичне)
курбртник ч bañista m, agüista m, veraneante m курортблог ч balneólogo m курортолбгія ж balneología f курочка ж зм. до курка; гірська ~ perdiz de monte
курс ч 1. (напрям) curso m, rumbo m, ruta f, dirección f; derrota f; derrotero m; тримати ~ на a) poner (mantener) rumbo hacia...; 6) orientarse hacia...; лягати на ~ estar en rumbo; 2. (навчальний) curso m; año m (рікнавчання)] 3. мн.: ~и cursillos m pl, cursos m pl; ~и іноземних мов cursillos (cursos) de idiomas extranjeros; короткострокові -и cursos abreviados; cursos de poca duración; 4. (підручник) curso m; короткий ~ curso abreviado, compendio m; 5. (лікувальні процедури)] - лікування tratamiento m, cura f;
6. ек. curso m, cotización f; ~ акцій cotización de valores; біржовий ~ curso bursátil; валютний - tipo de cambio de la moneda; нестійкий валютний ~ tipo de cambio flotante; офіційний - curso (cotización) oficial; ~ долара cotización del dólar; обмінювати за -ом cambiar según cotización; бути в -і справи estar al corriente (al tanto, al día)
typcáHT ч 1. cursante m, cursillista m; 2. військ. cadete m
курсйв ч полігр. cursiva f, itálica f; - мій lo subrayado es mío
курсйвний прикм. cursivo, itálico; ~ шрифт letra cursiva, bastardilla f
курсивом присл. en cursiva, en itálica, en letra bastardilla
курсйстка ж cursante f
курсГвка ж carta de cura (documento con derecho a tratamiento y alimentación en un balneario y residencia fuera del mismo) курсівковий прикм. de (con) carta de cura курсов-йй прикм. de curso; -а робота trabajo de fin de curso курсбр ч комп. cursor m курсбрн ий прикм.: -e читання lectura corriente (sin análisis)
KypcyeáTH cursar vi, circular vi, transitar vi; - уздовж берега patrullar la costa куртйж ч ком. corretaje m, correduría f куртизйнка ж cortesana f куртйна ж 1. (клумба) macizo de flores; 2. військ, cortina f
куртка ж cazadora f, guayabera f; camisola f (77. Ам.)] шкіряна - cazadora (chupa) de cuero курувйти supervisar vt
курулт0й ч asamblea f, reunión general (en Asia Central)
курча c pollo m, polluelo m курчй, курч0тко c pollo m, pollito m; курчат восени лічать no le llames grano hasta que esté encerrado; nadie diga «cuatro» hasta que el último esté dentro del saco курчйтник ч (приміщення) pollera f курчйчий прикм. de (los) pollito(s); - пух pelusa de pollitos
курятина ж carne de gallina курйтник ч див. курник
куряч-ий 1. прикм. de gallina; ~ бульйон caldo de gallina; -e яйце huevo de gallina; 2. мн.: ~i зоол. gallináceas f pl; ~a сліпота а) (хвороба) hemeralopia f; б) (рослина) francesilla f, ranúnculo m; Ч груди pecho en quilla; ~a пам’ять memoria de gallo (de grillo) кус ч pedazo m, trozo m, bocado m KycáTH 1. morder* vt; picar vt (про комах)] - (собі) губи morderse los labios; ~ нігті morderse las uñas; 2. (відкушувати) morder* vt; hincar el diente (fam.)] - (собі) лікті comerse las uñas, tirarse de los pelos (las barbas) кусйтися 1. morder* vt; picar vt (про комах)] 2. (кусати одне одного) morderse*; 3. (про ціни) costar un ojo de la cara, costar un riñon кусйчки мн. pinzas cortantes кустйр ч artesano m; —одинак artesano Individual
кустйрн'ий прикм. 1. artesano; -а промисловість industria artesana, artesanía f, industria manufacturera; ~i вироби productos artesanos; 2. chapucero
кустарництво c 1. artesanía f; 2. chapucería f кустарювйти 1. trabajar como artesano; 2. trabajar de forma primitiva кусючий, куслйвий прикм. mordedor; ~ шарф bufanda que pica
кут ч геом. ángulo m; прямий ~ ángulo recto; гострий, тупий ~ ángulo agudo, obtuso; внутрішній, зовнішній ~ ángulo interno, extemo; - падіння ángulo de caída (de incidencia); ~ відбиття ángulo de reflexión; - зору a) ángulo visual (de visión); 6) punto de vista; під ~ом en plano inclinado; під прямим ~ом bajo un ángulo recto; загнати в (тісний) - arrinconar vt, acular vt, dejar pegado a la pared; згладити гострі ~и suavizar (limar) las asperezas кут-бк ч 1. rinconada f; у ~ку en el rincón; поставити дитину в ~ок colocar al niño en el (al) rincón; 2. (притулок, пристановище) rincón m; мати свій ~ tener su rincón (su casa, su hogar); винаймати ~ alquilar un rincón кутйстий прикм. angular KyTácTicTb ж angulosidad f кутати arropar vt, abrigar vt кутатися arroparse, abrigarse, arrebujarse кутйкула ж бот. cutícula f куткбвий прикм. de rincón; -і меблі rinconera f кутовйй прикм. 1. angular, de ángulo; ~e залізо hierro angular; 2. angular; - удар спорт, colrner m, saque de esquina кутбк ч rincón m, cuarto oscuro кутомір ч mex. goniómetro m, calibre de ángulos; escuadra f
кутомірний прикм. mex. de goniómetro, go- niométrico
кутй ж kutiá f (plato de arroz é otro grano con miel o pasas que se come después del entierro) куф0йка ж camiseta f; chaqueta acolchada кухар, Kyxoeáp ч cocinero m Kyxápxa, кухов0рка ж cocinera f кух0рський, кухов0рський прикм. culinario, de cocina
кухарчук ч galopillo m, galopín de cocina кухмістерська ж restaurante pequeño, comedor m
кухня ж 1. cocina f; похідна - cocina de campaña; 2. (наїдки) cocina f, platos m pl; молочна - a) platos lácteos; б) (підприємство) gota de leche; іспанська - cocina española; тут добра ~ aquí hay buena cocina, se come bien; 3. cocina f; дипломатична ~ la cocina diplomática KyxoeápHTH cocinar vt, cocinear vi KyxoBápxa ж cocinera f
кухов0рськ ий прикм. de cocina, culinario; ~a книга libro de cocina
кухоль ч jarro m, caña f; ~ пива jarro de cerveza; bock m
кухбнний прикм. de cocina;- ніж cuchillo de cocina
куц-ий прикм. 1. (про хвіст) rabón, rabicorto; 2. (з куцим хвостом) rabón; 3. (короткий — про одяг) raquítico; 4. (обмежений) reducido, limitado, restringido; -і думки pensamientos tímidos
кучер ч cochero m кучбрики мн. rizos m pl кучері мн. rizos m pl кучерський прикм. de cochero; cocheril кучеряв ий прикм. 1. (про волосся) rizado, rizoso; 2. de cabellos rizados; -e дерево árbol frondoso; 3. (про мову, стиль) florido; - почерк escritura florida
кучерйвити poner rizoso (rizado, ensortijado); —ся rizarse, ensortijarse
кучн'ий прикм. de precisión; -а стрільба tiro de precisión
кучність ж precisión f (при стрільбі) куш ч 1. карт, puesta т; 2. (велика сума) dineral m; suma redonda; зірвати - ganar un dineral (una tajada)
куш0тка ж sofá m, camilla f кушнір ч peletero m, manguitero m кушнірськ ий прикм. de peletería; - товар peletería f (prenda)] -e ремесло peletería f (oficio)
кушнірувйти hacer de peletero, de manguitero, ser peletero (manguitero) кущ ч 1. arbusto m, mata f; 2. (об'єднання) asociación f; сховатися в -i esconderse acobardado, comer liebre, hacer la agachadiza; відсидітися в ~ax retirarse por el foro кущ-а ж arboleda f, boscaje m; райські -i tabernáculos m pl
кущ0стий, кущйстий, кущувйтий прикм. 1. como arbusto, como mata; 2. (про брови) espeso
кущик ч 1. зм. (суниць) mata f; 2. (жмутик) mata f, mechón m; - волосся mata de pelos кущйтися 1. (рости кущем) apelotonarse; 2. (рости жмутами — про волосся) formar matas (mechones)
кущіння с crecimiento en forma de arbusto (mata)
кхмер ч khmer m, jemer m
кхмбрський прикм. khmer, jemer
кюв0т ч zanja f, cuneta f
кювбтка ж фото cubeta f
кюрасб ч (помаранчевий лікер) curasao m
KK>pé ч невідм. cura m
кюрі ж невідм. (одиниця виміру радіоактивності) curie m
к’йнті с (сорт вина) quianti m к’ят ч (грошова одиниця) kyat m
873
na6apfláH
лабардйн ч bacalao m (especie)
|Лaбíaлíзáцiя ж лінгв. labialización f Ілабіалізбваний лінгв.. labializado лабіалізувйти лінгв. labializar vi 1лабіалізув0тися labializar vi лабіальнйй прикм. лінгв.. labial лабГльний прикм. lábil лабільність ж labilidad f лабіоентальний прикм. лінгв. labio-dental лабірйнт ч laberinto m; dédalo m; ~ думок un ovillo de ideas
лабірйнтов-ий прикм. labiríntico лабіринтоподібний прикм. біол. laberintiforme
лабор0нт ч auxiliar de laboratorio, laboratorista m; ayudante técnico
лаборйнтський прикм. de auxiliar de laboratorio
лаборатбрія ж 1. laboratorio m; науково-дослідна ~ laboratorio de investigación (de ensayos); 2. cocina f; trastienda f лаборатбрний прикм. de laboratorio лабрадбр ч мін labrador m лабрадорйт ч мін labradorita f лав а1 ж banco m; escaño m (зі спинкою); ~ підсудних banquillo de los acusados; сісти на ~y підсудних caer en el banquillo de los acusados; зі шкільної, університетської ~и recién salido de la escuela, de la universidad лйва2 ж (вулканічна) lava f лйва3 ж гірн. capa (estrato) de carbón лйва4 ж військ, maniobra de flanqueo (de la caballería)
лавйнда ж alhucema f, espliego m, lavanda f лавйндов'ий прикм. de espliego, de lavanda; ~a олія aceite de alhucema (de lavanda) лав0ш ч torta f; tortilla f лавйна ж alud m; avalancha f лавйнний прикм. de alud; de avalancha лавйною присл. en avalancha, en torrente лавірування c мор. bordada f лавірувати 1. мор. bordear vi, dar bordadas, barloventear vi; 2. maniobrar vi л0вка1ж banco m; escaño m л0Вка2 ж (крамниця) puesto m, despacho m, cajón m, tienda f, boliche m, negocio m (77. Am.); expendio m (M.) лйвовий прикм. de lava, lávico лавбчка ж зм. banquillo m лйвою присл. en torrente, en avalancha лйвр ч laurel m; пожинати ~и cosechar (recoger) laureles; спочити на ~ax dormirse en los laureles; (чиї-н.) ~и не дають спати (кому-н.) los laureles de alguien no dejan dormir (a);
Л л
увінчати ~ами переможця cubrir de laureles al ganador
л0вра ж laura f, monasterio m; cenobio m (de los monjes)
лаврбв'ий прикм. de laurel; ~e дерево laurel m; ~ вінок corona de laurel; ~ лист hoja de laurel лавровишн0в-ий прикм. de lauroceraso; ~i краплі gotas de lauroceraso; ~e дерево lauroceraso m
лавровйшня ж lauroceraso m, laurel cerezo (real)
лаврбві мн. бот. lauráceas f pl, lauríneas f лавсйн ч lavsán m (fibra sintética) nár ч мор. 1. (прилад) corredera f; 2. (борт судна) borda f; стати лагом colocarse de borda (a) лагідн ий прикм. dulce, blando; manso, dócil (покірний); ~a вдача carácter dulce; buena pasta (fam.); complaciente, acomodadizo; acomodaticio, tratable, sociable (про людину); llano, afable (про вдачу)
лйгідність ж complacencia f; dulzura f; mansedumbre f, docilidad f (покірність); sociabilidad f; llaneza f, afabilidad f (вдачі) л0гідно присл. con dulzura, dulcemente лаглінь ч мор. sedal de la corredera лйгоджений прикм. reparado, remendado, zurcido
лйгодження c arreglo m, reparación f, remiendo m; compostura f (убрання, взуття); refacción f (77. Am.)
л0годити reparar vt, arreglar vt, componer* vt; remendar* vt (латати); zurcir vt (штопати) лагуна ж laguna f (marítima); albufera f, albuhera f лагуновий прикм. lagunar, lagunero; de albufera
ладчі. (суспільний) relgimen m; існуючий ~ rel- gimen existente; 2. (спосіб, манера) manera f, modo m; на різні лади de diferentes (distintas) maneras; на новий ~ de un modo nuevo; на свой - а su modo; 3. муз. modo m, tono m; 4. муз. traste m (гітари); teclas f pl (гармоніки, духових інструментів); співати в ~ cantar al mismo son; справа йде на ~ el asunto (negocio) va en bonanza л0дан ч incienso m, ládano m; дихати на ~ estar en las últimas, estar con el alma entre los dientes; утікати як чорт від ~у correr (huir) como alma que lleva el diablo; боятися як чорт ~y temer como el diablo a la cruz ладанка ж escapulario m, amuleto m ладівниця, ладунка ж cacerina f ладком присл. en armonía, al unísono ладн0ти (жити у згоді) llevarse bien (con), hacer buenas migas (con); 2. hacer* vt preparar vfc ajustar vt, arreglar vt (лагодити)
ладусі мн. (дитяча гра); ~, ~! ¡palmas, palmitas! лаж ч фін. agio m
лаз ч 1. (отвір) abertura f, paso m; 2. mex. boca de acceso
л0зар ч: співати ~я quejarse como un Lázaro лазарбт ч enfermería f; польовий ~ hospital de (primera) sangre; puesto médico de campaña; вдома у мене справжній ~ en mi casa todos están enfermos
лазарбтний прикм. de enfermería л0зер ч фіз. láser m, rayos L; ~ накачування láser excitador (de bombeo); бортовий ~ láser de a bordo; зчитуючий ~ láser de lectura л0зерн-ий прикм. de láser; ~ принтер impresora láser; - підсилювач láser amplificador; ~a хірургія cirugía con láser; ~e зварювання soldadura con láser; ~ локатор lidar m лазерийк ч laserista m
л0зити 1. (видиратися) escalar vi, trepar vi, encaramarse; ~ по деревах trepar (subir) por un árbol; ~ по линві escalar por la cuerda; 2. (пробиратися — повзком, зігнувшись) introducirse*, penetrar vt (arrastrando); deslizarse, colarse* (прослизати); ~ у вікно meterse (entrar, saltar) por la ventana; 3. escudriñar vt, rebuscar vt; - по кишенях rebuscar en los bolsillos лазівка ж 1. agujero m, boca f; 2. (виверт) salida f, escapatoria f; залишити собі ~y asegurarse una salida; залишати ~и dejar abiertos portillos (a)
лазіння c escalamiento m, escalada f, trepa f лйзня ж 1. baño m; casa de baños (міська); 2. (нагінка) rapapolvo m; 3. водяна ~ хім. baño de María, bañomaría m лазуліт ч мін. lazulita f лазуни мн. зоол. trepadores m pl лазур ж azul m; берлінська ~ (фарба) azul de Berlín (de Prusia)
лазурит ч мін. lazurita m, lasurita f, lapislázuli m лазурбвий прикм. celeste, azul лййка1 ж (собака) laika m (perro labrador) лййка2 ж (шкіра) cabritilla f лййка3 ж injurias f pl, improperios m pl, palabras mayores, juramento m, blasfemia f, improperios m pl, denuestos m pl л0йковий прикм. de cabritilla лайлйвий прикм. injurioso, ofensivo лайн'6 c 1. mierda f, excremento(s) m (pl); 2. mierda f, bodrio m, caca f; ~ не чіпай ~a, не смердітиме si no tocas la mierda no huele л0йнер ч nave f, trasatlántico m; (повітряний) ~ aeronave f
лак ч laca f, barniz m; покривати ~ом laquear vt, barnizar vt, acharolar vt
874
лахмітник
лак0й ч lacayo m лакбйство с servilismo m лакбйствувати arrastrarse, humillarse, doblar el espinazo
лакбйський прикм. 1. de lacayo; 2. lacayuno, lacayesco, servil
лакйза, лакуза ч lacayo m, rastrero m, servilón m; lameplatos m, gorrón m, paniaguado лйкмус ч хім. tornasol m лйкмусовий прикм. de tornasol; - папір (папірець) papel de tornasol лакбван-ий 1. діеприкм. від лакувати; 2. прикм. barnizado, laqueado, acharolado de laca; ~a шкіра charol m; -і туфлі zapatos de charol лйковий прикм. de barniz, de laca, de charol; barnizado, charolado (покритий лаком) лаконГзм ч laconismo m, concisión f лаконГчний прикм. lacónico, conciso лаконГчність ж laconismo m лаконічно присл. de un modo lacónico, lacónicamente
лакоф0рбовий прикм. de lacas y pinturas лактаційний прикм. de lactación; lactante, de lactancia
лактйція ж фізіол. lactación f, lactancia f лактбза ж хім. lactosa f лактомбтр ч lactómetro m лакувйльний прикм. barnizado, charolado лакув0льник ч 1. barnizador m, charolista m; 2. embellecedor m, dorador m лакувйння c lacado m; ~ дійсності doradura de la realidad
лакувати 1. barnizar vt, laquear vt, charolar vt; 2. dar charol, dorar vt; pintar de color de rosa лакуна ж спец, laguna f лакфібль ж (рослина) alhelí amarillo л0ма1 ж (тварина) llama f, carnero m л0ма2 ч (буддійський монах) lama m; далай - gran lama, Dalai lama
ламй'ти 1. romper vt, quebrar* vt, quebrantar vt; derribar vt, demoler* vt (будинок, стіну); fracturar vt (руку, ногу); - гілля (хмиз) romper ramas; - іграшки romper (los) juguetes; 2. (традиції, звички) demoler* vt; deformar vt (характер); - давні звичаї demoler (destruir) las viejas costumbres; 3. (калічити мову) deformar el idioma; tartamudear vi; 4. безос.: його всього ~є le duele todo; - руки torcerse los brazos; ~ (собі) голову (над чим-н.) quebrarse (romperse) la cabeza (en), devanarse lossesos (en); ~ комедію hacer una comedia; ~ (трощити) списи romper lanzas; - лави romper las filas (lafor- mación); ~ шапку перед ким-н. doblar el espi- nazo ante alguien ламаїзм ч lamaísmo m ламаїст ч lamaísta m ламаїстський прикм. lamaísta ламінуй прикм. 1. quebrado; roto (розбитий); ~i речі cosas rotas; 2. (калічений — про мову); ~a (калічена) мова chapurreo m; говорити ~ою мовою chapurrear vi, chapurrar vi; 3. (вигнутий) quebrado; ~a лінія мат. línea quebrada, quebrada f; -ого (щербатого) гроша не вартий no vale un bledo (un pito) ламйння c 1. (дія) rompimiento m, ruptura f, rotura f; derribo m, demolición f (будинку, стіни); fractura f (руки, ноги); 2. (кривляння) amaneramiento m, afectación f
ламантйн ч (морська корова) manatí m, manato лам0тися 1. quebrarse*, romperse; 2. (руйнуватися) resquebrajarse; 3. (про голос) cascarse; 4. (кривлятися) hacer dengues (melindres), melindrear vi; 5. (упиратися) entercarse; emperrarse, no dar su brazo a torcer ламб0да ж (танець) tambada f ламбрекбн ч lambrequín m ламінйрія ж (водорість) laminaria f ламкйй, ломкий прикм. frágil л$мпа ж lámpara f; válvula f; tubo m (електронна); електрична ~ lámpara eléctrica; bombilla f;
денного світла lámpara de luz diurna (de luz fría); гасова ~ lámpara de petróleo, quinqué m; шахтарська - lámpara de minero (de seguridad); паяльна - lámpara de soldar; сигнальна - lamparilla de señales; настільна - lámpara de sobremesa; —спалах фото tubo flas(h); - Ha 100 свічок bombilla de 100 bujías
лампйда, ламп0дка ж церк. lamparilla f, mariposa f
лампадн-йй прикм. церк. de lamparilla; ~a олива aceite de lamparilla лампйс ч військ, banda del pantalón лампібн ч farol m
лймпов-ий прикм. de lámpara(s); ~e скло cristal de lámpara (del quinqué); ~ радіоприймач (aparato) receptor de lámparas; - завод (магазин) lamparería f, lampastería f, lampistería f лймпочк-а ж зм. до лампа; 2. (електрична) lámpara eléctrica, bombilla f лангбт ч кул fílete m (de carne) лангуст ч, лангуста ж (морський рак) langosta f ланд-ó с невідм. lando m ландй мн. геогр. tanda f ландскнбхт ч іст. lansquenete m ландтйг ч landtag m, asamblea f ландш0фт ч paisaje m
лйнка ж 1. (ланцюга) eslabón m, anillo m; 2. (складова частина чогось цілого) eslabón m; основна ~ eslabón principal (fundamental); 3. (група) grupo m, cuadrilla f; піонерська ~ grupo de pioneros; 4. військ, escuadra f; ae. patrulla f ланковйй 1. прикм. (стосовний ланки — групи) de grupo, de cuadrilla; 2. ч jefe de grupo (de cuadrilla)
ланолін ч фарм. lanolina f лйнтух ч saco m, costal m ланцбт ч xip. lanceta f; розріз, зроблений ~ом lancetada f, lancetazo m; зробити надріз ~ом lancetear vt; футляр для ~a lancetero m ланц0тний, ланцетопбдібний прикм. бот. lanceolado
ланцюг ч 1. cadena f; якірний ~ cadena del ancla; посадити на ~ (на цеп) atar con cadena, encadenar vt; 2. тех. circuito m; - струму circuito elelctrico
ланцюгбв ий прикм. de cadena(s); ~ міст puente colgante (de cadenas); ~a передача mex. cadena de transmisión; ~a реакція фіз. reacción en cadena; ~a лінія мат. catenaria f ланцюжбк ч 1. cadena f, cadenita f; годинниковий ~ cadena para (de) reloj; 2. fila ,f hilera f; ~ ліхтарів hilera de faroles ланч ч comida f; lunch m (anglicismo) лань ж gamo m, gama f nán-a ж 1. pata f; garra f (у хижаків); zarpa f (y тварин); 2. (гілка ялини) rama f; 3. mex. brazo m; uña f (у інструментів); - якоря brazo del ancla; 4. спец, espiga f (de ensambladura); накласти -у (на що-н.) tener la mano (en); запустити -y echar la zarpa (la mano); дати на -y untar la mano a alguien; dar una mordida (77. Am.) лйпати (хапати) manosear vt лaпáтии прикм. en forma de copo лапідйрний прикм. conciso лапідарність ж concisión f лйпк'а ж 1. зм. до лапа; 2. мн. comillas f pl; гусячі ~и (зморшки біля очей) patas de gallo; стояти (ходити) на задніх -ах (перед ким-н) arrastrarse por el suelo (ante); sentarse en las patas traseras (ante)
лапк'й мн. comillas f pl; поставити в ~ poner entre comillas, entrecomillar vt; в ~ax entrecomillado; entre comillas лаплйндець ч lapón m лаплйндський прикм. lapón, de Laponia лапсбрдак ч levita f (de los judíos) лапчйстий прикм. palmeado лйрго муз. 1. присл. con ritmo largo; 2. c невідм. largo m
лари мн. міф lares m pl; - і пенати lares y penates ларингіт ч мед. laringitis f ларингблог ч (лікар) laringólogo m ларинголбгія ж мед. laringología f ларингоскбп ч мед. laringoscopio m ларингоскбпія ж мед. laringoscopia f ларинготомГя ж мед. laringotomía f л0сий прикм. muy propenso (a), deseoso (de); ansioso (de); - до грошей ansioso de dinero лйск-а1 ж 1. caricia f, mimo m; chiqueo m (Куба, M.); 2. (приязне ставлення) dulzura f, cariño m nácx-a2 ж 1. (прихильність) benevolencia f; 2. favor m, gracia f; виявити (зробити) ~ hacer la gracia (el favor); 3. piedad f; clemencia f; merced f; з -и a título de gracia; з -и кого-н. a) gracias а
alguien; б) por culpa de alguien; здатися на -у переможця entregarse a la conmiseración del enemigo; змінити гнів на -y ablandarse, mitigarse el enfado, trocarse la ira en clemencia лйска3 ж (тварина) comadreja f, mustela f; collareja f (77. Am.)
ласкйв'ий прикм. cariñoso, zalamero; dulce (ніжний); afable, amable, afectuoso (приязний); acariciador (пестливий); - погляд mirada cariñosa (dulce); -і слова palabras cariñosas (afectuosas, dulces); - вітер viento acariciador; -e телятко дві матки ссе el cordero manso mama a su madre y a cualquiera, el bravo ni a la suya ni a la ajena; oveja duenda mama a su madre y a la ajena
ласкйво присл. con benevolencia; con dulzura, dulcemente; con mimo, con cariño, cariñosamente; amigablemente (по-дружньому) náco c невідм. lazo m (para apresar ganado) ласоліЬб ч voluptuoso m ласолюбний прикм. voluptuoso; libidinoso ласолюбствб c voluptuosidad f лйсощі мн. dulces m pl, golosinas f pl лйст ч 1. aleta f; 2. мн.: -и (для підводного плавання) aletas f pl, pies de pato лйстик ч текст elástico m лйститися hacer caricias, hacer mimos; hacer carantoñas (з корисливою метою) л0стівк*а ж 1. golondrina f; пташеня ~и golondrino m; земляна - (стриж) vencejo m; 2. (звертання до жінки) pichona; 3. спорт: стрибок -ою salto del ángel; перша - la primera golondrina; одна ~ весни не робить ni un dedo hace mano, ni una golondrina verano ластовйця ж sobaquera m ластонбгі мн. зоол. pin(n)ípedos m pl nacyBáTH golosear vi, golosinar vi, golosinear vi; regodearse
ласун ч goloso m, gulusmero m лата ж буд listón (lata) del tejado; viga maestra лйтаний прикм. remendado; parchado (77. Am.) латанія ж (рослина) latania f латати remendar* vt; reparar vt (лагодити); parchar vt (77. Am.) латйття c (водяна лілія) nenúfar m латвієць ч letón m латвійка ж letona f латвійський прикм. letón; de Letonia лат0нтн ий прикм. мед. latente; -а теплота calor latente латерйт ч мін laterita f
латйна ж latín m; народна (вульгарна) ~ latín rústico (vulgar); класична ~ latín clásico; пізня (середньовічна) ~ bajo latín латйниця ж лінгв. alfabeto latino, escritura latina латинізйція ж latinización f латинізм ч latinismo m латинізувйти док. і latinizar vt латиніст ч latinista m латйнка ж див. латиниця латиноамерикйнець ч latinoamericano m латиноамерикйнськ-ий прикм. latinoamericano; ~і країни países latinoamericanos латйнськ-ий прикм. latino; ~ світ, -а культура latinidad f; говорити (писати) -ою мовою (латиною) latinar vi; -а віра fé católica латйськии прикм. letón; de Letonia латифундист ч latifundista m латифундія ж ек. latifundio m латйш ч letón m; латйшка ж letona f
л0тк-а ж remiendo m, pieza f; налатати -y poner una pieza, echar un remiendo, remendar* vt; весь y -ax todo remendado, todo de remiendos латук ч (рослина) lechuga f; дикий - lechuga silvestre, lechuguilla f; торгівець -ом lechuguero m
латунь ж latón m; листова - hojas de latón лаун-тбніс ч спорт, lawn tennis m naypeáT ч laureado m; - державної премії laureado con el premio estatal лафé у знач, присуд. : йому тепер -І ¡ahora está en palmitas!; нам ~! ¡qué suerte tenemos! лафбт ч військ, cureña f, afuste m лафіт ч vino tinto (especie) лафітнйк ж copa f лахмітник ч trapero m
875
лахміття
лахміття с andrajos m pl, harápos m pl; garras f pl (77. Ам.) лáцкaн ч solapa f
лаштунки мн. театр bastidores m pl л0щитися див. ластитися лáяти reñir* vt, maldecir vt, regañar vt лáятиcя 1. blasfemar vi, echar votos, soltar (echar) tacos; 2. (між собою) reñir* vi лебедйн-ий прикм. de (del) cisne; ~a шия cuello de cisne; -а хода paso de cisne; ~a пісня canto del cisne; ~e озеро el lago de los cisnes лебедя, лебедйтко c pollo del cisne лебйдячий прикм. de cisne лебідка1 ж 1. (самиця лебедя) cisne m (hembra); 2. (звертання до жінки) ninf а лебідка2 ж тех. cabria f лйбіць ч cisne m
левтч 1. león m; морський ~ león marino; 2. tenorio m, divo m; битися як ~ pelear como un león лев2 ч (грошова одиниця) lev m, lew m; levas m pl лев’яч-ий прикм. de león; ~a грива melena de león
лев0да ж huerto m левбня c cachorro de león левйн-ий прикм. de leoin; ~a пайка parte del león, parte leonina левйця ж leona f левіаф0н ч бібл. leviatán m левкбй 4, левкбнія ж alhelí m леврбтка ж (собака) galgulta f, lebrela f левурда ж (рослина) cebolla silvestre, ajo de oso
легені мн. pulmones m pl; запалення ~ень (енів) pulmonía f; туберкульоз ~ень (енів) tu- I berculosis pulmonar
легйлізація ж legalización f; homologación f,
I convalidación f (документів) легалізувати док. legalizar vt; homologar vt, convalidar vt (документи) легалізуватися legalizarse легйльн-ий прикм. legal; ~e становище situación (estado) legal легйльність ж legalidad f легально присл. de un modo legal, legalmente легйт ч 1. icm. legado m; 2. церк. legado m, legado a látere
neráro присл. муз. legato легбнда ж leyenda f; жива ~ leyenda viva легбнда ж leyenda f; Золота ~ (житія святих) Leyenda Áurea, legendario m легенд0рний прикм. legendario легендйрність ж carácter legendario легенбв-ий прикм. pulmonar; de pulmón; ~ хворий enfermo del pecho (de los pulmones); ~e захворювання afección pulmonar; ~a артерія arteria pulmonar; ~a чума peste neumónica легбнько присл. ligeramente, poco a poco; sin prisa (не кваплячись)
легіон ч legión f; іноземний ~ legión extranjera; tercio m (тк. в Іспанії); Орден почесного ~у Orden de la legión de honor; ім’я їм ~ su nombre forma legión легіонбр ч legionario m легіслатйвний прикм. юр. legislativo легіслатура ж юр. legislatura f легітимйція ж юр. legitimación f легітимізм ч legitimismo m легітиміст ч legitimista m легітймний прикм. legítimo, legal легк-йй прикм. 1. (вагою) ligero; - як пір’їна ligero como una pluma; ~a тканина tejido ligero; ~a будівля obra provisional; ~a їжа alimento ligero; 2. (спритний, прудкий) ligero, rápido; -a хода paso ligero; -і рухи movimientos rápidos; 3. (простий, нескладний) sencillo, fácil; -а задача problema sencillo (fácil); ~a музика música ligera; ~ стиль estilo fluido; 4. (неважкий) fácil; ~a перемога victoria fácil; ~ заробіток dinero ganado sin dificultad; 5. (незначний) leve, ligero, suave; ~ запах olor suave; - мороз helada ligera; ~ вітер viento suave; ~e покарання castigo leve; -а усмішка sonrisa leve (imperceptible); ~ сон sueño ligero; -а застуда constipado ligero; ~ тютюн tabaco suave; 6. (легковажний, несерйозний) ligero, inconstante; -і звичаї costumbres ligeros; -e ставлення (до чого-н.) actitud superficial (hacia algo); 7. (згідливий)
sociable; -а вдача carácter apacible (bondadoso); 8. військ, (без важкого озброєння) ligero; ~а артилерія artillería ligera; ~а кавалерія (кіннота) а) військ, caballería ligera; б) brigada juvenil de control; *-a атлетика atletismo m; ~a промисловість (індустрія) industria ligera; industria liviana (77. Ам.); з ~им серцем tranquilamente, а la bartola; з його ~ої руки con su buen comienzo; ~ на ногу (ноги) tiene muchos pies; es un tragaleguas; ~ на підмову está siempre dispuesto (a); легше -oro está chupado; жінка ~ої поведінки mujer de vida ligera, ramera f легкість ж 1. (вагою) ligereza f, liviandad f; - пера facilidad de pluma; 2. (спритність) agilidad f, soltura f; Зі (нескладність) facilidad f; 4. (незначність) insignificancia f; 5. (несерйозність) imprudencia f; 6. (лагідність) sociabilidad f; ~ у думках cabeza de chorlito л0гко 1. присл. (вагою) ligeramente, con ligereza; ~ навантажений ligeramente cargado; - одягтися vestirse ligeramente; ~ пообідати comer ligeramente (poco); 2. присл. (спритно, хутко) con ligereza; con facilidad; ~ рухатися moverse con ligereza; ~ зістрибнути saltar con facilidad; ~ ступати caminar a (un) paso ligero; це йому ~ дається lo aprende fácilmente, lo hace con facilidad; 3. присл. (неважко) fácilmente, con facilidad; ~ дістатися conseguir con facilidad; 4. присл. (злегка) superficialmente; ~ торкнутися rozar vt, tocar ligeramente; 5. присл. (легковажно) a lo ligero, livianamente; - поставитися (до чого-н.) referirse con superficialidad (a algo); 6. безос., у знач, присуд, es fácil; y нього на душі ~ se le ha quitado de encima un peso; ~ сказати! ¡es fácil decirlo!, ¡no es una broma!; легше на поворотах cuidado que muerde (que pica) легкоатлбт ч atleta m легкоатлетйчний прикм. atlético легковйгий прикм. leve, ligero легковйгість ж ligereza f легковйжн-ий прикм. ligero, frivolo, liviano; indolenfe (безтурботний); irreflexivo (необдуманий); imprudente (несерйозний); superficial (поверхневий); ~a людина hombre liviano (casquivano); - вигляд aspecto frivolo; ~ вчинок acto irreflexivo
легковйжність ж ligereza f, liviandad f, frivolidad f; indolencia f (безтурботність); irreflexión f (необдуманість); imprudencia f (несерйозність); superficialidad f (поверхневість) легковйжність ж ligereza f, volubilidad f, versatilidad f, veleidad f
легковйжно присл. a la ligera, ligeramente; ~ ставитися tomárselo a la ligera Лбгкбвий прикм.: ~ автомобіль automóvil m, coche de turismo, turismo m; carro m (77. Ам.) легковйк ч turismo m
легковимбвний прикм. pronunciable, fácil de pronunciar
легкбвір’я c credulidad f легковірний прикм. crédulo, creedor легкодухий прикм. pusilánime легкодухий прикм. pusilainime; cobarde легкодухість ж pusilanimidad f; cobardila f легкодухість c pusilanimidad f легкодухо присл. con pusilanimidad, con cobardila
легкозаймйстий прикм. (fácilmente) inflamable лєгкоздійсн0нний прикм. ejecutable, fácil de ejecutar, fácil de hacer
легкозрозумілий прикм. comprensible, inteligible, fácil de comprender легкокрйлий прикм. de alas ligeras легконбгий прикм. andarín, andador; alípede, alípedo
легкоплавкий прикм. fusible легкотр0вний прикм. digestible, digerible, fácil de digerir
легкотр0вність ж digestibilidad f легбван'ИЙ прикм. спец: ~a сталь acero aleado легуа ж невідм. Legua f л4гшати 1. disminuir* vt, aminorarse; 2. безос. (почуватися коаще) estar (encontrarse) mejor л0гшо присл. легко; хворому ~ el enfermo está (se siente) mejor; ~ на поворотах! ¡cuidado que muerde (que pica)!
л0гший прикм. mals ligero л4дар ч holgazán m, haragán m, vago m néflap ч perezoso m, holgazán m, haragán m; poltrón m
л0дарство c pereza f, haraganerila f ледарюв0ти holgazanear vi, hacer el holgazán, haraganear vi
лед0чий прикм. perezoso, haragaln ледащіти недок., зледащіти док. hacerse perezoso
л0две, ледь 1. присл. apenas, casi; ~ помітний apenas perceptible, casi imperceptible; ~ поглянути apenas mirar, casi no mirar; 2. присл. (з трудом) a duras penas; ~ пересуватися moverse a duras penas; він ~ врятувався se salvó a duras penas; 3. присл. і спол. (заледве) apenas; no hacer más que, acabar de; йому ~ виповнилося двадцять років apenas ha cumplido (no ha hecho más que cumplir, acaba de cumplir) los veinte años; ледь-ледь casi, apenas (se emplea con énfasis); - не... casi...; por poco...: він~ не впав casi (por poco) se cae; le faltó poco para caer ледерйн ч piel artificial (de encuademación) л0ді ж невідм. Lady f
л0дь-ледь присл. un poco, un poquito; apenas néep ч мор. estay m, nervio m леж^тися безос., недок.: йому не ~иться по puede estar acostado
леж-ень ч спец, (колода) solera f, larguero m; 2. див. лежебока; ~нем лежати yacer para largo леж0к ч camilla f, yacija f леж0л ий прикм. estadizo, estancado (про товар); rancio (про масло, сало) лежан-ий прикм. pasado (про рибу, фрукти); enmohecido, florecido (запліснявілий) леж0нка ж poyo m (al pie de la estufa) леж0ння c estar acostado; зіпсуватися від ~ estropearse por falta de uso (de empleo) леж0ти 1. estar acostado (echado, tumbado); yacer* vi (тж. покоїтися); - на траві estar tumbado en la hierba; ~ горілиць estar tumbado boca abajo (de bruces); ~ в ліжку estar en la cama, estar acostado; guardar cama (про хворого); - непритомним estar desmayado, sin sentido; ~ y лікарні estar en el hospital, estar hospitalizado; тут лежить... (про небіжчика) aquí yace...; 2. (покривати собою що-н.) cubrir* vt, estar* vi; сніг лежить на полях la nieve cubre los campos;
3. (нести слід, печать чого-н.) verse*, percibirse; на всьому лежить печать недбалості en todo se ve (se percibe) la huella (el sello) de negligencia; 4. (перебувати) estar* vi; encontrarse*; estar situado (бути розташованим); ключ лежить у кишені la llave está en el bolsillo; гроші лежать у банку el dinero está en el banco; стаття лежить у редакції el artículo está (duerme) en la redacción; село лежить на березі річки la aldea está situada a (en) (está ubicada en) la orilla del río; 5. (пролягати, вести) ir* vi, dirigirse; шлях лежить на схід el camino se dirige hacia el este; 6. caer* vi; волосся лежить хвилями el pelo está ondulado; складки гарно лежать los' pliegues caen (sientan) bien; 7. (на кому-н. —- про обов’язки) incumbir vi (a), recaer* vi (sobre); corresponder vi (а); вся відповідальність лежить на тобі toda la responsabilidad recae sobre tí; ~ в основі ser la base (el fundamento) (de); ~ під сукном estar bajo el tapete (en el tintero); - на душі (на серці, на совісті) pesar en el alma (en la conciencia); y мене (у нього) душа (серце) не лежить esto no es para mi (para su) genio; погано лежить al alcance de la mano; ~ у руїнах estar en ruinas; ~ в дрейфі мор. pairar vi, pairear vi леж0ч-ий прикм. acostado, echado, tumbado; y -ому стані (лежачи) echado, acostado; ~ хворий enfermo en cama, decumbente m; ~e місце lugar para dormir; під ~ий камінь вода не тече agua parada no mueve (el) molino; no acaba el negocio quien se da al ocio; -ого не б’ють del árbol caído no se hace leña; не бий -oro fácil, sin esfuerzo, está chupado; робота - не бий -oro el trabajo es coser y cantar лежйчи присл. echado, acostado, tumbado; читати - leer tumbado (echado, acostado) лежеббка ч / ж tumbón m, gandul m, holgazán m
876
листопід
лбжма, ліжма, лігма прися.: ~ лежати yacer para largo лезгйн ч lesguín m лезгинка1 ж lesguína f
лезгйнка2 ж (танець) lesguinka f (baile del Cáu- caso)
лезгйнський прикм. lesguino л0зо c 1. filo m, corte m, tajo m; 2. (безпечної бритви) hoja (cuchilla) de afeitar лей ч (грошова одиниця) leu m, lei m pl лейб-гвардія ж військ, guardia imperial (real) лейб-мбдик ч médico de la corte лейборйст ч laborista m лейборйстський прикм. laborista лейденськ-йй прикм.: ~a банка фіз. botella de Leiden
лейкемія ж мед. leucocitemia f, leucemia f лейкбз ч мед. leucocitoma m лейкбма ж мед. leucoma m лeйкoплácтиp ч tiras protectoras adhesivas, esparadrapo m
лейкоцйт ч фізіол. leucocito m лейкоцитоз ч мед. leucocitosis f лeйтeнáнт ч teniente m; старший ~ teniente mayor; молодший ~ alférez m лейтмотйв ч муз. leitmotiv m; - твору un bordón que resuena en toda la obra лек ч (грошова одиниця) lek m лекбло c 1. (креслярське) plantilla f; 2. mex. molde m, calibre m лекбльник ч moldeador m лекс0ма ж лінгв. lexema m лбксика ж vocabulario m, léxico m лексикбграф ч lexicógrafo m лексикографічний прикм. lexicográfico лексикогрбфія ж lexicografía f лексикблог ч lexicólogo m лексиколбгія ж lexicología f лексикбн ч diccionario m, léxico m, lexicón m; 2. (запас слів) vocabulario m лексйчний прикм. léxico л0ктор ч conferenciante m; maestro de conferencias
лектбрій ч oficina (centro) de conferencias públicas; sala de conferencias лектбрський прикм. de conferenciante(s) л0кц-ія ж 1. conferencia f; відвідувати (слухати) ~ії asistir a (las) conferencias, seguir un curso; читати ~ії dar un curso de conferencias, dictar conferencias; 2. мн.: ~ії (видруковані або записані) curso m; ciclo de conferencias лекцГйн-ий прикм. de conferencia(s); de cur- so(s); ~ зал. sala de conferencias; ~¡ години horas lectivas л0ма ж мат. lema m лбмінг ч зоол. leming m леміш ч с-г reja de arado леміш ч с-г reja f (del arado) лемпГра ж (грошова одиниця) lempira f лем^р ч зоол. lémur m
лемуровий прикм. зоол.: родина ~их
lemúridos m pl лен ч іст. feudo m
лендакбрі ч (голова уряду в Країні басків) Іе- hendakari m ленінізм ч leninismo m ленініст ч leninista m
л0нн-ий прикм. іст. feudal; ~а залежність vasallaje m
л0нник ч іст. vasallo m л0нчик ч (сідла) armazón f, casco m леопйрд ч leopardo m леопардбвий прикм. de leopardo лбпет ч balbuceo m; дитячий ~ balbuceo m лепетбння c balbucencia f, balbuceo m лепет0ти balbucear vi, balbucir* vi лепетун ч barbullón m, farfullero m Л0пра ж мед. lepra f лепрозбрій ч leprosería f Л0пт-а ж 1. (монета) leptón m, lepta f; 2. óbolo *л; внести свою ~y aportar su óbolo, poner su grano de arena; трудова ~ aportación con el trabajo
лес ч геол. loess m, loss m лесбійський прикм. lesbiano, lésbico лесбійнка ж lesbiana f лвсбійнство c lesbianismo m
лбсовий прикм. геол. de loess, de loss лестйти (хвалити) adular vt, lisonjear vt; enjabonar vt (fam): barbear vt (Гват., M.) лбстощі мн. halago m, lisonja f; тонкі, грубі ~ halago fino, ordinario лесувбння c embarnizadura f лесувбти embarnizar vt Л0т*а ж міф Lete, Leteo; канути в ~y caer en el (río del) olvido
летбльний прикм. мед. letal; ~ ви слід fallecimiento m
летбльність ж мед. letalidad f летаргічний прикм. мед. letárgico; ~ сон sueño letárgico
летаргія ж мед. letargo m; letargía f летіти 1. volar* vi; ~ стрілою volar como una flecha; пил летить vuela el polvo; 2. (падати) caer* vi; ~з рук caer de las manos; ~ перевертом caer rodando (dando vueltas); 3. (мчати) ir volando; ~ на всіх парах correr a todo correr (a toda prisa); 4. (про час) volar* vi, pasar volando летк'йй прикм. volátil; ~a мазь ungüento volátil летбвище c campo de aviación летіЬч'Ий прикм. 1. volante, volador; ~ сніг, дим nieve, humo flotante; ~e насіння semillas voladoras; 2. (швидкоплинний) fugaz; 3. (про збори, мітинг) relámpago; ~ мітинг mitin relámpago; хич, фарч volátil; ~ая мазь ungüento volátil; ~a миша а) (кажан) murciélago m; 6) (ліхтар) linterna portátil; ~a риба pez volador; ~ голландець el holandés errante; el buque (barco) fantasma (корабель-привид)\ el holandés volador (категорія перегонової яхти) летючість ж хім. volatilidad f летючка ж 1. (листівка) octavilla f, hoja volante; 2. (збори) reunión relámpago; 3. бот. sámara f
летяга ж зоол. ardilla f
лещбта мн. mex. tornillo de mordazas, mordazas f pl; tornillo de banco; tornillo ajustador лея ж див. лей
ливбрн-ий прикм. de fundición; ~ цех taller de fundición; ~ двір foso de la colada; ~a форма molde m
ливбрник ч fundidor m ливбрня ж fundición f ливнйк ч canal de hierro лигбтися andar vi (con), tratar vi (con), correr vi (con), rozarse (con)
лиж-i мн. esquí m; ходити на ~ax esquiar vi; hacer esquíes; водні ~ esquí acuático (náutico); ~ літака deslizadores m pl лижвбр ч esquiador m
лйжн-ий прикм. de esquí; ~ спорт, deporte del esquí; ~a станція centro de alquiler (depósito) de esquíes; ~a палиця bastón de esquiar лижн-й ж carriles (rieles) de los esquís; прокладати ~ю dejar las huellas de los esquís лйжник ч див. лижвар
лизбти lamer vt; ~ руки (ноги, п’яти) (кому-н.) hacer la pelotilla (a) лизатися 1. lamerse; 2. besuquearse лизнути док. однораз. до лизати лизоблкщ ч lameplatos m лик1 ч: причислити до ~у святих церк. canonizar vt
лик2 ч 1. (обличчя) semblante m; imagen f (на іконіу, 2. aspecto m; disco m (місяця) лик'О c líber m; він не ~ом шитий sabe lo que hace, sabe donde tiene la mano izquierda; yci (ми) одним ~ом шиті todos somos de la carda лимáн ч marisma f, estero m, estuario m, estuario cenagoso
лймар ч guarnicionero m, talabartero m лимбрний прикм.: ~a майстерня guarnicionería f; ~ товар talabartería f лимбн ч 1. (плід) limón m; вичавлений ~ limón exprimido (estrujado); 2. (дерево) limonero m лимонбд ч limonada f
лимбнка ж 1. (сорт груш) pera de limón; 2. (ручна граната) granada de pina лимбнн'ий прикм. de limón; ~e дерево limonero m; ~a кислота ácido cítrico лимбнник ч (кущ) toronjil m лимбнниця ж (метелик) mariposa del limón лимоннокйсл-ий прикм.: ~a сіль хім. citrato лин ч (риба) tenca f
лйнва ж див. канат линвоходець ч див. канатоходець линючий прикм. 1. que destiñe; 2. que muda la piel
линйлий, злинялий прикм. desteñido, descolorido
линйння c muda f (de los animales) линйти 1. (про матерію) desteñir* vi, descolorar vi* 2. (про тварин і птахів) mudar vi яйла* ж (дерево) tilo m
липа2 ж (про що-н. фальшиве) cosa falsa; infundio m; farfolla f; це не документ, а ~ estos no son documentos sino papeles mojados лйпень ч julio m
липк-á ж зм. до липа; обідрати (обібрати) як ~у dejar como vino al mundo, dejar sin plumas y cacareando
лйпкйй прикм. pegajoso; glutinoso, viscoso (про речовину): ~ пластир emplasto adhesivo; ~ папір papel engomado лйпкість ж viscosidad f липнбвий прикм. de julio липнйк ч tilar m, bosque de tilos лйпнути 1. pegarse (a); ser (estar) pegajoso (бути липким): estar fresco (про фарбу): 2. (чіплятися, приліплюватися) pegarse; (про очі, повіки) cerrarse*, pegarse липнйк ч див. липник
лйповий1 прикм. de tilo; ~ чай tila f; - цвіт flor de tilo
лйповий2 прикм. 1. (підробний) falso; ~ паспорт pasaporte falso; 2. (несправжній) de pacotilla; ~ письменник escritor de pacotilla липучий прикм. див. липкий липучість ж див. липкість липучка ж esparadrapo m; cinta autoadhesiva, cela m; papel engomado (від мух) лис ч zorro m
лйсий прикм. calvo; pelado; ~i гори montes pelados
лисенй c cría de zorro лйсина ж calva f
лисйц-я ж zorro m, zorra f; чорно-бура ~ zorro plateado; ~ею крутитися hacerse el zorro лисйчий прикм. zorrero лисйчка ж 1. зм. до лисиця; ~-сестричка (у казках) zorrita f; 2. (гриб) rebozuelo m лисіти irse quedando calvo, encalvecer* vi лиск ч 1. lustre m; наводити ~ dar lustre; 2. brillo m, lustre m; зовнішній ~ barniz m, afeite m лискучий прикм. brillante лисніти brillar vi (de suciedad, de grasa, etc.) лисохвГст ч бот: ~ луговий cola de zorra лист1 ч 1. (дерева, куща) hoja f; сухий ~ hoja seca; зазублений ~ hoja dentada (serrada); лавровий ~ hoja de laurel; 2. (документ) hoja f, pliego m, folio m; виконавчий ~ юр. ejecutoria f; розрахунковий ~ cuenta de liquidación; шляховий ~ hoja de ruta; 3. (з металу) hoja f, chapa f, lámina f; фанерний ~ chapa f; - заліза lámina f; александрійський ~ фарм. sen m, sena f; читати з ~a leer a libro abierto; перекладати з ~a interpretar a la vista; грати (співати) з ~a repentizar vi; гра (спів) з ~a repentización f; тремтіти як осиковий ~ temblar como una hoja лист2 ч carta f; misiva f (офіційний): epístoja f (послання): рекомендований ~ carta certificada; цінний ~ valores declarados, carta con valores declarados; позиковий ~ юр. carta de crédito; відкритий ~ (до газети) carta abierta; ^розпорядження carta orden; рекомендаційний ~ carta de creencia; приватний ~ carta familiar; електронний ~ carta electrónica, carta por correo electrónico
листГвка ж octavilla f, hoja volante; tarjeta postal листкбв'ий прикм. hojaldrado; ~ пиріг pastel de hojaldre; ~e тісто hojaldre f, m листбвий прикм. en hojas, en láminas; ~e залізо hierro en láminas (chapas); palastro m (дахове): ~e скло cristal en hojas (en láminas) листбк ч 1. зм. до лист; 2. (бланк) impreso m, hoja f; температурний ~ impreso para registrar (gráfico de) la temperatura; контрольний ~ hoja de comprobación
листонбша ч cartero m; repartidor m (77. Am.) листопбд ч noviembre m; сьомого ~a el siete de noviembre
877
листоп^овий
листоп0довий прикм. de noviembre листопрокатний прикм. laminado; - стан laminador m; - цех taller de laminado лиcтyвáння с (кореспонденція) correspondencia f; мати ~ (з ким-н.) mantener (sostener) correspondencia (con), cartearse (con) лйстя c збірн. follaje m, fronda f; hojarasca f (густе)
листянйй прикм. en hojas; ~ тютюн tabaco en hojas; foliáceo; ~ ліс bosque foliáceo лисяч'йй прикм. de zorro, de zorra; ~ хутро piel de zorro, zorro m; ~a нора zorrera f; ~a хитрість zorrería f
лит ий прикм. fundido, colado; ~a сталь acero fundido
литáвpи мн. муз. timbales m pl литаврйст ч timbalero m лйти 1. verter* vi; derramar vt; ~ воду verter (derramar) agua; 2. (про світло, звук, запах) difundir vt, extender* vt; ~ світло derramar luz; 3. (литися, текти) correr vi, fluir* vi; дощ ллє як з відра llueve a cántaros (a torrentes, a mares);
4. тех. fundir vt; - сльози verter lágrimas; - воду на чий-н. млин llevar el agua al molino ajeno; hacer el caldo gordo a alguien; - кров dar (derramar, verter) su sangre (por) лйтися 1. correr vi, manar vi, fluir* vi; 2. (про світло, аромат) difundirse, extenderse*; 3. (про мову) propagarse, fluir* vi; пісні ллються fluyen las canciones лйтка ж (частина ноги) pantorrilla f литбв-ець ч lituano m; -ка ж lituana f литбвський прикм. lituano; de Lituania литтй c тех. (дія) fundición f, colada f литво c І збірн. (виливані вироби) piezas de fundición Ілих'йй прикм. 1. (злий) malo, ruin; 2. (тяжкий)
I difícil; ~a година tiempo difícil лйхач ч valiente m, intrépido m, osado m; шофер-~ chófer temerario лйхв'а ж: з -ою con largueza, largamente, con creces
лихв0р ч usurero m лихв0рство c usura f
лихв0рськ-ий прикм. usurario; ~i проценти interés usurario
лйхо c (зло) mal m; не поминайте ~м! ¡no guarde(n) rencor!; скуштувати (набратися) лиха pasar muchas penas; дізнати (спізнати), почім фунт лиха saber lo que es pasar penas лиходГй ч malvado m, malhechor m лиходійство c maldad f, crimen m лиходійський прикм. malvado, desalmado лиходГяти cometer una maldad (un crimen) лихолГття c días calamitosos (тяжкі часи); período de marasmo (часи застою); estancamiento m (social, cultural) лихом0нити tener fiebre; tener escalofríos; acalenturarse, afiebrarse (4.) лихом0нка ж див. пропасниця лихомбвство с maldicencia f, detracción f лихослів’я c maledicencia f, murmuración f, obscenidades f pl, indecencias f pl, palabrotas f pl лихослбв ч blasfemador m, carretero m л ихосл бвити decir obscenidades, dicharachear vi, chocarrear vi; cometer indecencias (поводитися непристойно); murmurar vi, hablar mal de alguien
лйцар ч caballero m; - без страху і догани (без закиду) caballero sin miedo ni reproche; ~ сумного образу el Caballero de la Triste Figura лйцарський прикм. acto de caballero (caballeresco)
лиц0 c 1. cara f, rostro m; 2. derecho m; cara f (матерії); anverso m (монети) лиц0в-ий, лицьов-йй прикм. facial; ~ бік fachada f, frontón m (будівлі); cara f (матерїі); anverso m (монети)
лицедГй ч 1. (актор) comediante m, actor m; 2. (облудник) fingidor m, hipócrita m лицедіяти 1. (бути актором) ser comediante (actor); 2. (прикидатися) fingir vt, simular vt лицезрГти contemplar vt, ver con sus propios ojos
лицемір ч hipócrita m лицемірити fingir vt
лицемірний прикм. hipócrita; falso; emponchado (fl. Am.)
лицемірно присл. hipócritamente, con hipocresía
лицемірство c hipocresía f, falsedad f, rebozo m лицюв0льник ч albañil de revestimiento лицюв0ти dar (la) vuelta, volver del revés лицйння c див. залицяння лицьбван-ий, перелицьован ий прикм. dado vuelta; -е пальто abrigo dado vuelta лич'йти безос.: не ~ить no es conveniente (+inf.), по conviene (+inf), seria impropio (indecoroso)
лич0к ч zueco de corteza de tilo личйн'а ж máscara f, careta f; скинути ~y quitarse la máscara; зірвати ~y (з кого-н.) desenmascarar (а); надіти ~y hacerse pasar (por); під ~ою bajo la máscara личинка1 ж біол. larva f личинка2 ж 1. (замка) placa de (la) cerradura; 2. (гвинтівки) cerrojo m личйнковий прикм. біол. de larva лйчити convenir* vi
лйчюо c. 1. зм. долико; 2. мн.: ~и (нашивки на погонах) galones m pl; 3. carita f, palmito m; гарне ~ buen jeme
лиш(0) част. і спол. 1. част. sólo, solamente, únicamente; бракує ~ одного sólo falta uno (una cosa); - ти sólo tú; ~ подекуди видно землю sólo (únicamente) se ve la tierra de vez en cuando; 2. спол. sólo, solamente (тільки); він мовчав, ~ озирався estaba en silencio y sólo miraba a su alrededor
лиш0й ч 1. бот. liquen m; 2. мед. liquen m, empeine m; стригучий - liquen cercenado, tricofitia f, tricofitosis f лиш0йник ч liquen m лишайникбвий прикм. бот. liquenáceo лиш0ти(ся) див. лишити(ся) лйшенець ч persona privada de derechos (en la URSS antes de 1936) лиш йтися док. див. залишитися лйшок ч excedente m, pico m; з лишком у pico лі0на ж liana f nl6epán ч liberal m лібераліз0ція ж liberalización f лібералізм ч liberalismo m; гнилий ~ liberalismo corrompido
лібералізувати док. і liberalizar vt лібер0льний прикм. liberal ліберальнйчати ser muy (demasiado) liberal лібер0льність ж liberalidad f лібер0льно присл. liberalmente, de un modo liberal
ліб0рті c невідм. текст, liberty m лібідо c libido m
ni6pá ж (міра ваги; грошова одиниця) libra f лібретйст ч libretista m лібр4то с невідм. libreto m лів0к ч oportunista de izquierda, izquierdista m лів0н-ець ч libanes m лів0нський прикм. libanes, de(l) Líbano лів0цтво c izquierdismo m, política izquierdista лів0цький прикм. de oportunista de izquierda; ~ ухил desviación de oportunismo izquierdista лівер1 ч куп. asadura f; пиріг з -ом empanada con menudillos (de asaduras) лівер2 ч тех. pipeta f
ліверн ий прикм.: -а ковбаса salchichón de menudillos (de asaduras)
ЛІВ-ИЙ1. прикм. izquierdo; de izquierda; -а рука mano izquierda (siniestra, zurda); ~ борт (судна) babor m, banda de babor; ~ берег річки orilla izquierda del río; 2. прикм. izquierdo, izquierdista; ~e крило ala Izquierda; ~ ухил desviación izquierdista; 3. ч izquierdista m;4. прикм. ilegal; ~i гроші dinero ilegal; ~ рейс viaje ilícito; ~ заробіток ganancias suplementarias, sobresueldo m; ~ бік (виворіт) revés m, reverso m, envés m; встати з ~ої ноги levantarse con el pie izquierdo, no estar en sus alfileres; ~ою ногою робити що-н. hacer algo por debajo de la pata (al desgaire)
лівизн0 ж izquierdismo m лівйця ж mano siniestra лівієць ч libio m лівійка ж libia f
лівійський прикм. libio, de Libia лівіти, лівішати hacerse más izquierdista
лівобер4жжя c orilla izquierda лівобербжний прикм. de la orilla (ribera) izquierda
лівобічний, лівосторонній прикм. de la parte izquierda, del lado izquierdo ліворадик0льний прикм. radical izquierdista ліворуч присл. a (la) izquierda, del lado izquierdo; ~ від мене a mi izquierda ліворуч, уліво присл. a la izquierda, a la siniestra; звернути ~ volver (doblar) a la izquierda; - від a la izquierda de
лівофлангбвий 1. прикм. del flanco izquierdo; 2. ч flanco izquierdo
лівоцентрйстський прикм. centra izquierda лівр4йний прикм. de (con) librea; ~ лакей lacayo con librea; - фрак librea f лівр4я ж librea f niBLuá ч і ж zurdo m; zurda f ліга ж (об’єднання) liga f; Ліга Націй іст. Sociedad de (las) Naciones лігатура ж 1. спец, liga f; 2. лінгв. ligadura f лігвище c cama f; ~ тюленів cama de focas лігво c cubil m, guarida f, madriguera f; лігво ворога guarida del enemigo лігнін ч 1. біол. lignín m; 2. спец, lignocelulosa f лігніт ч гірн. lignito m лігроїн ч хім. ligraina f
лід ч hielo m; сухий - hielo seco; битись як риба об ~ aporrearse en la jaula лідбр ч 1. líder m; jefe m, dirigente m; 2. мор. buque insignia; велогонка за -ом спорт. carrera ciclista tras moto лідерство c liderato m, liderazgo m; jefatura f, dirección f
лідйрувати liderar vi, encabezar vt; dirigir vi, presidir vt; спорт, ir a la cabeza, ocupar el primer puesto
ліжко c cama f; catre m (койка); двоспальне ~ cama de dos cuerpos, cama de matrimonio; диван-- sofá cama; лягти y - echarse en la cama, acostarse* ліжкбвий прикм. de catre лізинг ч arrendamiento con opción a compra, leasing m (anglicismo)
лізинговий прикм. de arrendamiento, de leasing
лізис ч мед. lisis f лізбл ч хім. lisol m
лізти 1. (видиратися) trepar vi; escalar vt, encaramarse (угору); descender* vt (униз); - на дерево subirse a un árbol; - через мур, паркан escalar un muro,una valla; - в яму descender a una fosa; 2. (проникати — поповзом, зігнувшись) introducirse*, penetrar vt; deslizarse, colarse* (прослизати); - у вікно meterse (entrar, saltar) por laventana; 3. (входити, вступати) • meterse, entrar vi; - у воду meterse en el agua; - у ванну meterse en el baño; 4. (сягати рукою досередини) meter vt, meterse; - у шафу, y ящик rebuscar en el armario, en el cajón; - у кишеню rebuscar en el bolsillo; 5. (поміщатися) entrar vi, caber*vt; книжка не лізе в сумку el libro noentra (no cabe) en la bolsa; 6. (пробиватися) abrirse paso, surgir vi, brotar vi; 7. (сповзати, налізати) resbalar vt, caer* vi; 8. (втручатися) (entro)meterse, inmiscuirse, ingerirse*; - y сварку, у бійку meterse (participar) en la disputa,en la reyerta; - не в своє діло meterse en asuntas ajenos (donde no lellaman, en camisa de once varas); 9. (чіплятися) molestar vt, incomodar vt, importunar vt, fastidiar vt,chinchar vt (fam.); - з дрібницями (до кого-н.) atormentar con menudencias (а); що ти до мене лізеш? ¿qué te metesconmigo?; 10. (домагатися вищого становища) conquistar vt, escalar vt; ~ в директори tratar de conquistar el cargo de director; 11. (випадати — про волосся, хутро) caer* vi, caerse*; 12. (розповзатися — про тканину, шкіру) romperse*, abrirse, rasgarse (de viejo); пальто лізе по всіх швах el abrigo se abre por todas las costuras; - із шкури echar toda elagua al molino; echar los hígados (por);desvivirse; - на рожен meterse en la boca del lobo; - в голову meterse en la cabeza; - в душу meterse en vidas ajenas; не - за словом У кишеню tener la respuesta a punto; no tener pelos en la lengua; не лізе в горло (що-н.) по
878
лісозаготівля
puedo atravesar bocado; у нього очі на лоба лізуть se le saltan los ojos, abre unos ojos como dos platos
лійка ж (для переливання рідини) embudo лік ч cuenta f; без -у muchísimo, a porrillo; ~у нема (немає) no se puede contar, es incontable; не знать -у грошам no saber lo que se tiene, estar mal con su dinero; втратити - perder la cuenta; гроші - люблять el dinero cuentas quiere; el dinero se ha hecho para contarlo лікар ч médico m, doctor m; galeno m (fam.); жінка-- médica f, doctora f; зубний - dentista m, odontólogo m; дитячий - pediatra m, médico de niños; родинний - médico de cabecera; черговий - médico de guardia; районний - médico de distrito; санітарний - inspector de sanidad; судовий - médico forense, forense m; ветеринарний - veterinario m; головний - médico-jefe m; військовий - médico militar; викликати -я llamar (avisar) al médico
niKápH'fl ж hospital m; покласти в ~ю hospitalizar vt, meter en el hospital; виписатися з -і dar(se) de alta, salir del hospital; лягти в ~ю hospitalizarse
лікарняний прикм. de(l) hospital; - листок certificado de enfermedad, baja f лікарськ-ий прикм. medicinal; ~i рослини plantas medicinales
лГкЯрськ-ий прикм. médico, medicinal, de médico; -а допомога asistencia médica; - обхід visita médica (en un hospital); -а практика clientela f, práctica médica; - огляд examen médico ліквЯція ж спец, licuación f, segregación f ліквідатор ч liquidador m лІквідЯторство c espíritu liquidador ліквідаторський прикм. liquidador ліквідаційний прикм. de liquidación, liquidador ліквідЯція ж liquidación f, abolición f, supresión f ліквідн ий прикм. líquido; -і кошти liquidez f ліквідність ж liquidez f; банківська - liquidez bancaria (de la banca); - фірми liquidez de empresa; валютна - liquidez monetaria ліквідувЯти док. i liquidar vt abolir vt, suprimir vi; - бази desmantelar (desguarnecer) bases; - наслідки eliminar (anular) las consecuencias; - відсталість liquidar el atraso ліквідувЯтися liquidarse лікЯр ч licor m лікЯрний прикм. de licor лГки мн. medicamento m, medicina f; remedio m; прописати - recetar vt; прийняти - tomar una medicina
nÍKHén ч 1. (=ліквідація неписьменності) liquidación del analfabetismo; alfabetización f; 2. (школа) escuela de adultos analfabetos ЛІКОП0ДІЙ ж фарм. licopodio m лікоть ч 1. codo m (тж.частина рукава); удар ліктем codazo m; працювати ліктями abrirse paso a codazos; спертися ліктями acodarse; зашити лікті remendar los codos, poner coderas; продерти лікті romper (gastar) los codos; 2. (міра довжини) codo m; чуття ліктя tacto de codos; sentimiento de (la) ayuda mutua; лікті собі кусати tirarse de las barbas (de los pelos), comerse las uñas; близько ~, та не вкусиш lo verás pero no lo tocarás(cantarás) ліктбр ч icm. lictor m
ліктьов-йй прикм. анат. de codo; cubital; -а кістка cubito m; - суглоб coyuntura (juego) cubital лікувЯльн'ИЙ прикм. medicinal, curativo; -i грязі barros curativos; -а фізкультура cultura física medicinal; - заклад sanatorio m лікув0ння c tratamiento m, cura f; амбулаторне **• tratamiento de consultorio; - сном hipnoterapia f; пройти курс - hacer una cura, seguir un tratamiento
лікувЯти curar vt; tratar vt; - зуби curar los dientes (las muelas); - грязями curar con barros лікувЯтися seguir un tratamiento, hacer una cura; ~ся (у кого-н.) ser tratado (por); -ся (чим- H-) tratarse (con); -ся на водах tratarse (curarse) con aguas
лілейнйй, лілійний прикм. niveo, alabastrino л Л0я ж див. лілія л лійні мн. бот. liliáceas f pl ліл,пут ч liliputiense m; словник-- diccionario- Miput m
лілія ж azucena f; біла - lirio blanco; водяна - nenúfar m
лілбвий прикм. de color lila, lila лілбвіти ponerse de color lila лілуватий прикм. tirando a lila лімб ч mex. limbo m
ліміт ч límite m; - швидкості límite de velocidad;
- на електроенергію norma límite de la energía eléctrica; - на риболовлю el cupo de pesca лімітний прикм. máximo; limitado лiмiтyвáння c limitación f
лімітувЯти док. i limitar vt лімнолбгія ж limnología f лімузйн ч limusina f лімфа ж фізіол. linfa f
лімфатйчн-ий прикм. фізіол. linfático; -і залози glándulas linfáticas; -і судини vasos linfáticos
лімфоцйт ж фізіол. linfocito m
лін'ія ж línea f; пряма - línea recta, recta f; крива
- línea curva, curva f; ламана - línea quebrada, quebrada f; паралельна - línea paralela, paralela f; перпендикулярна - línea perpendicular, perpendicular f; залізнична - línea férrea, ferrocarril m; телеграфна - línea telegráfica; високовольтна - en. línea de alta tensión; потокова - cadena sin fin; - фронту, оборони línea del frente, de defensa; - старту спорт. línea de salida, salida f; - прицілу línea visual; - поведінки línea de conducta; вести свою -ію mantener (llevar) su línea (de conducta); гнути свою -Ію mantenerse en sus trece; no dar su brazo a torcer; піти по ~ії найменшого опору por la línea de menor resistencia; родичі no низхідній -ії споріднення descendientes m pl
лінгафбн ч lingafono m
лінгафбнний прикм. lingafbnico; - кабінет laboratorio lingafónico лінгвіст ж lingüista m лінгвістика ж lingüística f лінгвістичний прикм. lingüístico лінз'а ж lente m, f; контактні ~и lentes de contacto, lentillas f pl
лінзопбдібний прикм. lenticular; - пласт геол. lentejón m
лінйв-ий прикм. perezoso, haragán; indolente (млявий); -і вареники varéniki m pl (al minuto) лінйвець ч зоол. perezoso m; tardígrado m (cient.)
лінйво присл. perezosamente; con indolencia, indolentemente (мляво)
лінГйк*а ж línea f; папір в -y papel rayado; зошит в косу -у cuaderno de papel pautado (de palotes); нотні ~и pauta f, pentagrama f; 2. (для креслення) regla f; масштабна - regla graduada; лічильна (логарифмічна) - regla de cálculo; 3. полігр. filete m; складальна - componedor m (regla); 4. (шерега) formación f лінійн ий 1. прикм. lineal; - орнамент ornamento lineal; -а швидкість фіз. velocidad lineal; -і міри medidas lineales; medidas de longitud; 2. прикм. військ, de línea; - корабель мор. buque de línea; -і війська tropas de línea; 3. ч guía m, cabeza m; 4. прикм. (для обслуговування шляхів сполучення) de línea; - пілот piloto de línea лінГйований прикм. rayado; - зошит cuaderno a líneas
лініювЯльний прикм. de rayar лініювЯти rayar vt, linear vt лінкбр ч (= лінійний корабель) військ, buque de línea
лінблеум ж linóleo m лінотйп ч полігр. linotipia f лінотипіст ч полігр. linotipista m лінотйпний прикм. полігр. de linotipia; - набір linotipia f
лінощі мн. pereza f, galbana f (fam.); indolencia f лінощі мн. pereza f, haraganería f, indolencia f (млявість)
лінувЯтися tener pereza; holgazanear vi, haraganear vi
лінчувЯння c linchamiento m лінчувЯти док. i linchar vt лінь ч мор. cabo m, cuerda f, jarcia f ліньки мн. 1. див. лінощі; 2. у знач, присуд, (не хочеться): йому - поворухнутися la pereza le impide moverse; всі, кому не - no importa
quien, quien quiera que; і не - тобі ходити no лікарях? ¿y no te da pereza andar por los médicos?
ліньки мн. vagancia f; працювати - trabajar con indolencia; trabajar como perro en canasta de lana (fam.)
ліпйти 1. (з глини) esculpir vt modelar vt; - погруддя esculpir un busto; - снігову бабу hacer un monigote de nieve; - гніздо, стільники hacer el nido, el panal; 2. (приклеювати) encolar* vt, pegar vt; 3. (тісно мостити) juntar vt amontonar vt; 4. (обліплювати): сніг ліпить la nieve se pega ліпйтися 1. (злипатися, прилипати) pegarse, juntarse; сніг добре ліпиться la nieve se junta bien (al hacer bolas, etc.); 2. (тісно примикати до чого-н.) estar juntos (pegados); -ся по краю estar pegadas (las casas) al borde (del barranco, etc.) , ліплення ж modelado m ліпн'йй прикм. modelado; -e оздоблення molduras f pl; -і роботи modelado m ліпнйк ч modelador m ліпнйна ж спец, molduras f pl ліпбма ж мед. lipoma m ліпше присл. mejor
ліра1 ж 1. муз. lira f; 2. (Л.) астр. Lira f ліра2 ж (грошова одиниця) lira f лірйзм ч lirismo m лірик ч lírico m
лірика ж 1. lírica f; 2. lirismo m лірикб-драматичний прикм. lírico-dramático лірико-епічний прикм. lírico-épico лірйчн-ий прикм. lírico; ~е сопрано soprano lírico; - відступ digresión lírica; - безлад desorden lírico, cajón de sastre лірник ч cantante que se acompaña con lira (en Ucrania)
ліро-епічний прикм. lírico-épico
лірохвіст ч зоол. pájaro lira
ліс ч 1. bosque m; тропічний - selva f; дрімучий
- bosque espeso (denso, tupido); густий - boscaje m; заповідний - bosque vedado; незайманий (одвічний) - bosque virgen; сосновий - pinar m; хвойний (шпильковий), листяний - bosque conifero, foliáceo; змішаний - bosque mixto; 2. (безліч) multitud f, mar f; - багнетів bosque de bayonetas; 3. (матеріал) madera f;
- на корені madera en pie; будівельний - bosque maderable; щогловий - bosque para mástiles; корабельний - bosque para construcción de barcos; кріпильний - madera de entibar; сплавний - armadía f, maderada f; сплавляти - conducir armadías (maderadas); aguar la madera; як у темному -i como en un laberinto, a oscuras; для мене (ждя нього) це темний - esto para mí (para él) es un lugar oscuro, para mí (para él) es un berenjenal; за деревами -у не видно los árboles no dejan ver (tapan) el bosque; - рубають - тріски летять donde pan se come, migajas caen
лісгбсп ч (=лісове господарство) economía forestal
лісель ч мор. vela de agua лісйстий прикм. poblado de bosques, selvoso, boscoso
лісйстість ж superficie arbolada necesaria лісівнйк ч silvicultor m лісівнйцтво c silvicultura f лісівнйцький прикм. de silvicultura ліснйк ч guardabosque m, guarda forestal ліснйцтво c 1. (ділянка) distrito forestal; 2. (управління) administración forestal ліснйчий ч inspector forestal лісов'йй прикм. 1. de bosque; selvático, silvestre; forestal; -і звірі, птахи fieras, aves selváticas; -а пожежа incendio de un bosque; 2. (лісівницький) forestal; ~e господарство economía forestal; -і насадження plantaciones forestales;
- заповідник bosque vedado; -а промисловість industria de la madera (forestal); -а школа sanatorio-escuela m (situado en el bosque)
лісовйк ч фольк. silvano m лісовйна ж árbol cortado лісовбз ч transporte maderero лісозавбд ч aserraduría f лісозаготівля ж maderería f, acopio de árboles, aprovisionamiento de madera
879
лісозахисн-йй
лісозахисний прикм.: ~і Ьмуги zonas de protección forestal nícoicoM6iHáT ч factoría maderera nicoMaTepíán ч madera f; сплавний ~ armadía f, maderada f
лІсомеліор0тивний прикм. de mejoramiento forestal
nicoMeníopáuia ж mejoramiento forestal лісонас0дження c plantación (repoblación) forestal, forestación f; полезахисне - repoblación forestal para (la) protección de campos лісоббробн'ий прикм. maderero, de la madera; ~a промисловість industria de la madera (maderera)
níconápK ч parque m, bosque m лісопильний прикм. de (para) aserrar; ~ завод (тартак) serrería f, aserradero m лісопйльня ж (тартак) serrería f, aserradero m лісопбвал ч abatimiento de árboles лісопромислбвий прикм. de la industria de la madera (maderera)
лісопромислбвість ж industria maderera лісорозв0дення c creación de zonas forestales лісорозрббки мн. explotaciones forestales BÍcopo3cáAHHK ч vivero m, criadero m (de árboles)
лісоруб ч leñador m, hachero m лісосадйвн-ий прикм.: ~i машини máquinas para repoblación forestal; Ч роботи trabajos de repoblación forestal
лісопромислбвець ч maderero m; industrial maderero
nicocáAiHHfl c plantación (repoblación) forestal лісосіка ж astillero m (en el bosque)
[лісосмуга ж zona forestal; seto paranieves лісосплйв ч conducción de armadías (de | maderadas)
лісостбп ч bosques-estepas m pl лісосушарка ж secadora de madera лicoтácкa ж mex. arrastradora de madera (de troncos)
лісотундра ж bosques-tundra m pl лісоукладач ч mex. colocadora de madera лісохімічний прикм. de química de la madera лісохімія ж química de la madera ліспромгбсп ч (= лісопромислове господарство) empresa de economía forestal (para la tala y acopio)
літ ч vuelo m; на льоту en (durante) el vuelo; хапати на льоту coger al vuelo (en un abrir y cerrar de ojos)
лМ-ти 1. volar* vi, revolar* vi, revolotear vi; не всі птахи ~ють no todos los pájaros vuelan; 2. (легко, швидко рухатися) volar* vi; moverse con rapidez; 3. (рухатися поспіхом) correr vi; trajinar vi (метушливо)
літальний прикм. volante, volador; ~ апарат aparato volador; ~a перетинка зоол. membrana cutánea
niTáHHfl c vuelo m
літер ч зал. pase m (ferroviario); billete gratuito (de favor)
літера ж полігр. carácter m, letra f nÍTepáTop ч literato m, hombre de letras література ж literatura f; художня ~ bellas letras; науково-популярна ~ literatura de divulgación científica
літературн-ий прикм. literario; ~a мова lengua literaria; ~ герой protagonista m; héroe m; ~a спадщина herencia literaria, patrimonio literario; ~ факультет facultad de letras літературозн0вець ч crítico m, historiador literario
літературозн0вство c crítica literaria; historia de la literatura; preceptiva literaria, filología f літературозн0вчий прикм. de crítica literaria; de historia de la literatura літературщина ж literatura chabacana, chabacanería f
літерн ий1 прикм. 1. de carácter, de letra; 2. (спеціальний) reservado; - вагон vagón reservado; ~a ложа palco reservado літерний2 прикм.: ~ квиток billete de favor, pase m
літій ч хім. litio m
літн-ий прикм. ae. de vuelo; de aviación, de aviador; ~a справа aeronáutica f; ~a погода
tiempo bueno para volar; ~i якості cualidades de vuelo
літнйк ч бот. planta anual літній прикм. de edad (madura), entrado en años; ~ вік edad avanzada (madura) літо c verano m, estío m; бабине - veranillo de San Miguel (de San Martín); скільки літ, скільки зим! ¡hace un siglo que no le (te) veo!; ¡dichosos (los) ojos que le (te) vuelven a ver! літографія ж litografía f літогр0фський прикм. litográfico; ~ камінь piedra litográfica
літографуbóth док. i litografiar vt літбпис ч anales m pl, crónicas f pl літопйсання c redacción de los anales літопйсець ч analista m, cronista m літопйсний прикм. de anales, de crónica лИч^льний прикм. геогр. litoral літосфбра ж геол. litosfera f літочйслення c era f; sistema cronológico літочйслення c sistema cronológico, cronología f; era f літр ч litro m
літр0ж ч mex. cilindrada f, litraje m (Л. Am.) літрівка ж litro m (vasija, botella, etc.) літрбв'ий прикм. de un litro; ~a пляшка botella de (a) litro
літун ч 1. (льотчик) aviador m, piloto m m; 2. (той, хто часто змінює місце роботи) cagaoficios m, culo de mal asiento; cagapuestos m (Л. Am.)
літургічний прикм. церк. litúrgico літургія ж церк. liturgia f літфбнд ч (= літературний фонд) fondo literario ліф ч 1. (частина сукні) cuerpo m; 2. (корсетка) corpino m
ліфт ч ascensor m; montacargas m (вантажний); викликати - llamar al ascensor ліфт0р ч ascensorista m; ~ка ж ascensorista f ліфчик ч sostén m, sujetador m (жіночий)] justillo m (дитячий)
nixTáp ч 1. farol m, linterna f, faro m (фара)] fanal m (на судні)] farola f (вуличний; тж на судні)] потайний ~ linterna de bolsillo; проекційний ~ aparato de proyección; чарівний ~ linterna mágica; 2. apxim. linterna f ліхтарик ч зм. linterna f, farol m (ілюмінаційний)] (електричний) кишеньковий - linterna de bolsillo; китайський ~ farol chino ліх^рний прикм. de farol, de farola; de linterna; ~ стовп farol m, farola f ліхт0рник ч farolero m ліхтер ч мор. alijador m, lanchón m ліцеїст ч alumno del liceo ліц0й ч liceo m, instituto de enseñanza media ліцбйський прикм. de (del) liceo ліц0нзі'Я ж licencia f; експортна (імпортна) ~ licencia de exportación (de importación); надавати ~ю licenciar vi ліцензійний прикм. de licencia ni40H4ÍáT ч (дипломований спеціаліст з вищою освітою) licenciado m; ступінь ~а licenciatura f, licencia f; одержати ступінь ~a licenciarse
лiчбá ж cálculo m, cómputo m; усна ~ cálculo mental
ліч0н*ий прикм. contado; Ч хвилини minutos contados
лічйлка ж (гра) echar a la pirula лічйльн-ий прикм. de cuenta, de cálculo, de cómputo, computador; ~a лінійка regla de cálculo; ~a машина máquina computadora, computadora f, calculadora f; ~a комісія (при голосуванні) comisioin de escrutinio лічйльник ч (прилад) contador m (aparato)] taxímetro m (таксометр)] ~ електроенергії contador eléctrico; газовий ~ contador de gas, gasómetro m; ~ обертів cuentarrevoluciones m лічйльно-розв’язувальний прикм.: ~ пристрій calculador m, calculadora f, computadora f лічйти contar* vt; calcular vt, computar vt; - y думці hacer cálculo mental; ~ на пальцях contar con los dedos (de la mano) лічнйця ж clínica f ліщйна ж avellano m
ліщйна ч (кущ) avellano m, avellanera f, nochizo m (дикий)] зарості ~и avellanar m, avellaneda f
лляло c 1. mex. (виливниця) molde m; 2. мор. imbornal m
ллян йй, льнян ий прикм. de lino, linero; ~e насіння linaza f; ~a олія aceite de linaza; ~e поле linar m; ~e полотно tela de lino; ~e волосся (кольору льону) cabellos de estropajo лоб ч frente f; відкритий, високий ~ frente despejada, alta; низький ~ frente baja; хмурити ~a arrugar (fruncir) el entrecejo; мідний - cabeza de tarro (de alcornoque); в ~ de frente; a quema ropa (прямо)] сказати в ~ decir a quema ropa, echar en la сага; зіштовхувати ~ами кого-н. poner frente a frente; пустити собі кулю в -а meterse una bala en la cabeza; атакувати, ударити в ~ військ, atacar de frente, espetar tajantemente; у нього на Ч написано lo lleva (grabado) en la frente
no6á(c)THñ прикм. de mucha frente; frentudo (про тварину) . лобелія ж бот. lobelia f лббзик ч sierra de marquetería (de calar, de contornear); випилювати ~ом (a)taracear vt лббі c невідм. lobby m; cabildeo m, cabildero m; grupos de influencia (de presión) лобіст ч lobbysta m; cabildero m лобіювати док. i ejercer presión; cabildear vi лобкбв-ий прикм. анат. de pubis, pubiano; ~a кістка pubis m, pubes m
лоббв'ий прикм. 1. frontal; ~a пазуха анат. seno frontal; 2/ frontal; ~a атака військ, ataque frontal; ~ вітер viento de proa (de cara) лобогрійка ж с-г guadañadora f лобод0 ж (рослина) atríplex m, atríplice f, armuelle m
лоббк ч анат. pubis m лббур ч, лобурйка ч maula m, gandul m ловел0с ч seductor m; mujeriego m (бабій)] galanteador m (джиґун) ловеласнйчати galantear vt лов-0ць ч pescador m (рибалка)] cazador m (мисливець)] на ~ця і звір біжить el que la sigue la consigue; el que busca, halla ловбцький прикм. de pescador(es) ловйти 1. (намагатися схопити) atrapar vt, coger vt; ~ м’яч coger la pelota; ловіть! ¡có- ja(n)lo!, ¡agárre(n)lo!; - нагоду aprovechar la ocasión; coger la ocasión por los cabellos (fam.)] ~ кожне слово atrapar (pescar) cada palabra; 2. (полювати) cazar vt; - рибу pescar vt; ~ мошку (про птахів) cazar moscas; ~ на льоту cazar al vuelo; 3. (вистежувати) cazar vt, detener* vt; ~ бандитів cazar (detener) bandidos; 4. (намагатися застати) cazar vt, pescar vt, sorprender vt; 5. (викривати) cazar vt, pescar vt, descubrir* vt; ~ чий-н. погляд buscar la mirada de alguien; ~ кого-н. на слові coger por la palabra a alguien; ~ хвилю радіо captar la onda; у каламутній воді рибу - pescar en río revuelto, a río revuelto ganancia de pescadores ловйтися caer* vi (en la red, etc.) лбвко 1. присл. (зручно) con comodidad, cómodamente; ~ сидіти (про убрання) sentar bien; 2. виг. ¡qué bien!
лбвля ж caza f; рибна ~ (риболовля) pesca f; ~ сильцями caza a lazo; ~ неводом pesca con red; - капканом caza con trampa лбвч-ий 1. прикм. (призначений для ловлі) de caza; Ч собаки perros de caza; 2. ч іст. montero m
логарйфм ч мат. logaritmo m; таблиці Чв tablas de logaritmos
логарифмічний прикм. мат. logarítmico; ~а лінійка regla de cálculo
лбгіка ж lógica f; формальна ~ lógica formal; жіноча ~ lógica del corazón логістика ж мат. logística f логічн ий прикм. lógico; - висновок deducción lógica; мат. logístico; ~a помилка error lógico
логічність ж lógica f
логічно присл. de un modo lógico, lógicamente
логбгриф ч logogrifo m
логоп0тія ж мед. logopatía f
логоп0д ч logopeda m
логоп0дія ж logopedia f
логотйп ч logotipo m
лбджія ж logia f (arquit)] galería f; terraza f
880
лускйтий
лбж-ка ж cuchara f; столова ~ cuchara f; чайна ~ cucharilla f; десертна ~ cucharilla de postre; розливальна - cucharón m; щогодини по чайній -ці gota a gota, paso a paso; ~ дьогтю (в бочці меду) un poco de hiél echa a perder mucha miel, una gota de acíbar en un balde de miel; дорога ~ до обіду cada cosa en su tiempo лбжа1 ж (театральна) palco m лбжа2 ж (масонська) logia f (aposenta) лбже1 c lecho m; yacija f; шлюбне ~ lecho conyugal, tálamo m; смертне ~ lecho de muerte; 2. (русло) lecho m; Прокрустове ~ el lecho de Procusto
ложе2 c caja f (de fusil), caña (de fusil) ложбчка ж зм. cucharilla f ложкйр ч cucharetero m лoзá ж 1. (виноградна) cepa f, vid f, sarmiento m; parra f (кручена); 2. (верба) salce m; mimbre m, mimbrera f
лозйна ж rama seca, vara f, varilla f лозина ж varilla de mimbre лознйк ч збірн. ramillas de mimbrera, mimbres m pl
лознйк, лбзник ч mimbreral m, salceda f лбзунг ч consigna f, lema m; (e)slogan m; під -ом bajo la consigna; вивісити ~и colgar las pancartas; проголосити - proclamar una consigna
лозунгбвий прикм. de consigna, de (e)slogan
локалізйція ж localización f
локалізувати док. i localizar vt; ~ся localizarse
локйльний прикм. local
локйтор ч localizador m; radar m
локйут ч lock-out m
локаутувйти док. / hacer (organizar) un lock-out локйція ж mex. localización f; звукова ~ localización acústica локомобГль ч locomóvil m локомотйв ч locomotora f лбкон ч bucle m, rizo m локриця ж regaliz m, ororuz m локричний прикм. de regaliz; ~ корінь regaliz m лбкшин-а ж 1. tallarines m pl; 2. (суп) sopa de tallarines; ~y на вуха вішати andar con bolas (trolas, volanderas)
лом* ч (інструмент) barra f, palanca f лом2 ч збірн. restos m pl, trozos m pl ломбйрд ч monte de piedad ломбйрдн-ий прикм. de monte de piedad; ~a квитанція recibo del monte de piedad ломббрний прикм.: ~ стіл mesa de juego ломикамінь ч (рослина) saxífraga f, sasafrás m ломиніс ч (рослина) enredadera de campanillas, clemátide f
ломйти 1. quebrar* vt, romper vt; 2. безос.: (y мене) ломить поперек tengo dolor de cintura, me duelen los ríñones; сила солому ломить а ía fuerza ahorcan; пара кісток не ломить el calor pica pero no mortifica
ломйтися 1. quebrarse*, romperse; 2. (бути переповненим) doblarse (bajo el peso de algo); reventarse*, estar repleto (про шафи, скрині); театр ломився від публіки el teatro estaba hasta los topes; полиці ломляться від книжок los anaqueles están repletos de libros; 3. (прориватися) forzar* vt, querer entrar (por fuerza); - в двері querer forzar la puerta; - у відчинені двері forzar la puerta abierta; hundir puertas abiertas
ломбвик ч carretero m, carrero m ломбта ж dolor en los huesos лбн-о c seno m; entrañas f pl; regazo m; ~ землі hendiduras secretas de la tierra; y ~i сім’ї en el seno de la familia; на ~i природи en el seno de la Naturaleza; у ~i церкви en el seno de la iglesia лонжербн ч ae. larguero m лопй-тися див. лопнути; - від жиру no caber en el pellejo, reventar de gordo, estar hecho un tocino flonáp ч lapón m лопйрка ж tapona f
лопйрський прикм. lapón, de Laponia flonára ж pala f; azada f (заступ); борода -ою barba cerrada, barbaza f; загрібати гроші ~ою apalear dinero, recibir dinero a espuertas лопат0в*ий прикм. 1. mex. de paleta(s), de pa- la(s), de aspa(s); ~e колесо rueda de paletas; 2. боm. lobulado; - лист hoja lobulada
лопйтк-а ж зм. (муляра) espátula f, llana f, trulla f; 2. анат. omoplato m, omóplato m; espaldilla f (м'ясо); покласти на (обидві) -и hacer medir el suelo, hacer morder el polvo, hacer besar la lona лопйть ж paleta f, aspa f; pala f (весла) лопну-ти док. 1. reventar* vi; estallar vi; romperse, quebrarse* (порватися) лопотйти, лопотГти barbotar vt (лепетати) лопотГти (про прапори, вітрила) batir vi, flamear vt
лопотГти producir/7 raido (al golpear); - крилами batir las alas, aletear vi
лопух ч 1. bardana f, lampazo m; 2, zopenco m, leño m
лопухбвий прикм. de bardana лопухуватий, лопушистий прикм. parecido а la bardana
лорд ч lord m; палата ~ів Cámara de los Lores; ~ хранитель печатки lord del sello privado лорнбт ч impertinente m pl (anteojos) лорнетувати mirar con impertinentes лосйн'а ж 1. (шкіра) piel de alce; 2. (м'ясо) carne de alce; 3. мн.: ~и військ, pantalón de piel de alce; -и (жіночі) leggings m pl лосйний прикм. de alce; de piel de alce (лосячий) лбск'іт ч cosquillas f pl, cosquilleo m; боятися ~оту tener miedo a las cosquillas лоскітлйвий прикм. cosquilloso лоскГтно, лбскотно безос. у знач, присуд.: мені ~ me (le, etc.) da cosquillas лоскотйння с 1. див. лоскіт; 2. (у носі, в горлі) cosquilleo m, cosquillas f pl лоскотйти 1. hacer cosquillas, cosquillear vt; picar vt (у носі, в горлі); 2. cosquillear vt; ~ нерви cosquillear los nervios; ~ самолюбство halagar el amor propio
лосбсбвий прикм. de salmón; ~ завод fábrica de conservas de salmón лососйна ж salmón m (carne) лосбсь ч salmón m лосйтина ж carne de alce лосйтина ж carne de alce лосйтник ч 1. (приміщення) cuadra (establo) para alces; 2. (мисливець) cazador de alces лось ч alce m лосьйбн ч loción f
лот1 ч мор. sonda f; кинути - lanzar la sonda лот2 ч 1. (міра ваги) media onza f (=12,8 gr.); 2. спец, (партія товару) lote m лотерея ж lotería f; tómbola f (речова); безпрограшна - lotería con premio para todos; головний виграш у ~еї gordo m; розігрувати в ~ею jugar a la lotería, sortear vt; пощастити в ~еї caerle (tocarle) a uno la lotería лотербйн-ий прикм. de lotería, lotérico; кіоск продажу ~их білетів lotería f; administración de loterías; продавець ~их білетів lotero m лотГк ч canalón m лотб c невідм. lotería f (juego) лотбк ч 1. (рознощика) azafate m, canastillo m; 2. (відкритий прилавок) puesto m, tenderete m лотбки мн. canal de desagüe лбтос ч loto m
лотбчник ч buhonero m, vendedor ambulante лох ч (маслинка) acebuche m, olivo silvestre лбція ж мор. derrotero m лбцман ч 1. мор. piloto m; práctico m; 2. (риба) piloto m, remora f
лбцманськ'ий прикм. мор. de piloto; ~e судно barco piloto
nouuá c potro m, potrillo m лбщен ий прикм. 1. lustre; satinado (про папір); ~¡ нитки hilo brillante; 2. presumido; ~ молодик pisaverde m, gomoso m лощйльний прикм. mex: - прес calandria f лощйна ж cañada f, quebrada f лощйти mex. calandrar vt лощГння c lustración f; satinación f (паперу) лойльний прикм. leal лойльність ж lealtad f
лойльно присл. con lealtad, de un modo leal, lealmente
луб ч 1. бот. liber m; tilo m, corteza de tilo; 2. (частина кори) liber m (лико); 3. fibra de lino луб’ян'йй прикм. 1. (з кори) de líber, de corteza de tilo; 2. (волокнистий) fibroso; -і культури с-г cultivos lináceos
луббк ч 1. див. луб 2; 2. мед. entablillado m; накласти - entablillar vt; 3. (лубочна картинка) xilografía f, estampa (grabado) popular луббчн-ий прикм.: -а картина xilografía f; ~a література literatura pseudo-popular, pliegos de cordel
луг1 ч prado m
луг2 ч хім. álcali m; їдкий ~ álcali cáustico луговйй прикм. див. лучний лУджен-ий прикм. estañado; ~ шлунок estómago de piedra; мати ~е горло tener una garganta de corcho (de hierro), tener un callo en la boca луджбння, лудіння c estañadura f лудйльн-ий прикм. estañado; ~ майстер estañador m; -а справа estañadura f, estañado m лудильник ч estañador m лудити estañar vt лужити див. золити
лужичани мн. (західнослов'янський народ у Німеччині) lusacios m pl лужний прикм. alcalino, alcalífero лужність ж хім. alcalinidad f лужбк ч prado pequeño, pradejón m; claro m (галявина) луза ж tronera f лузйти (насіння) cascar vt лузйти cascar vt; ~ насіння cascar pepitas лузгй ж збірн. cascaras f pl, orujo m лук ч arco m; стріляти з ~a tirar con el arco; напнути - tensar el arco лук-á* ж prado m; pradera f (велика); заливна (заплавна) - prado inundable; альпійські ~и prados alpinos
лукй2 ж 1. codo m, recodo m, meandro m; 2. (сідла) arzón m; задня ~ atacóla m; передня ~ perilla f
лукйв'ий 1. прикм. astuto, pillo, malicioso, maligno; 2. прикм. picaro; jovial, risueño (веселий); 3. ч malo m, el malo; від ~ого: усі ці сумніви від -oro todas estas dudas son los lazos del diablo лукйвець ч astuto m, picaro m, maligno m лукйвинка ж picardía f; з ~ою con picardía, picaramente
лукйвити usar de astucias, picardear vi лукйвість ж, лукйвство c astucia f, picardía f, malicia f, malignidad f
лукйво присл. maliciosamente, con malicia; malignamente, con malignidad; не мудруючи ~ sin martingalas луківнйцтво c praticultura f луковиця ж бот. bulbo m лукомеліоратйвний прикм. de mejoramiento de prados
лукомелібрація ж mejoramiento de prados лукомбр’я c ensenada f лунй ж eco m
луна-nápK ч parque de atracciones лунарГя ж бот. lunaria f лунатизм ч мед. lunatismo m, somnambulismo m лунйтик ч lunático m, somnámbulo m лунатйчний прикм. lunático, somnámbulo лунка ж hoyo m, poza f, lúnula f (на нігті) лункйй прикм. 1. (гучний) sonoro; - звук sonido sonoro: 2. (із сильним резонансом) resonante, retumbante; - кроки pasos ahuecados лункб присл.: - звучати resonar sonoro лунь ч (птах) busardo m; сивий як - (як голуб) blanco como la nieve
луп-а ж caspa f; шампунь проти ~и champú anticaspa лупа ж lupa f
лупйти 1. (обдирати) pelar vt, despellejar vt; 2. (дорого брати з кого-н.) desvalijar vt, quitar el pellejo (fam); 3. (бити) zurrar la badana, tocar la solfa; - як Сидорову козу dar un jarabe de palo, poner como un pulpo
луп йтися pelarse (лущитися); despellejarse (про шкіру); desconcharse, descascararse (про фарбу)
лупцювйти cascar vt; zurrar la badana, sacudir el polvo
nycK'á ж escamas f pl, escamado m; знімати -y escamar vt
лускання c (горіхів) cascadura f лускати (горіхи) cascar vt лускйтий прикм. escamoso; cubierto de escamas; - лишай мед. empeine escamoso
881
nycKán
%
лускйч, лускун ч cascanueces m, cascaavel- lanas m, partepiñones m луснути док. quebrarse; saltarse (про струну); rajarse (про посуд); abrirse (розкритися); - від заздрощів, сміху, злості reventar de envidia, de risa, de rabia; хоч лусни aunque revientes лусочка ж escama f
лучкбв-ий прикм. mex. de arco; ~a пилка sierra de arco
лучнйй прикм. de prado, pradeño, praderoso, pratense
лучнйк ч спорт, arquero m лучбк ч див. ленчик
лушпйння мн. peladuras f pl, mondaduras f pl; pellejo m, piel f (фруктів та овочів); картопляне ~ mondas de patatas лущений прикм. 1. desvainado, desgranado; ~ ropóx guisante desgranado (seco), grano de guisante; 2. с-г: ~ ґрунт terreno escarificado (granulado)
лущення c 1. peladura f, mondadura f, monda f; desvainadura f, desgrane; 2. мед. descamación f, exfoliación f
лущйльн-ий прикм. с-г desgranador; -а машина máquina desgranadora лущйльник ч с-г escarificadora f лущити pelar vt, mondar vt; descascarar vt (горіхи, насіння); desvainar vt (горох, боби) лущитися 1. descascararse; 2. (про шкіру) descamarse, sufrir descamación льє c невідм. legua f
льодйстий прикм. de hielo; abundante en hielo льодбВ'ИЙ прикм. de hielos, glacial; ~a розвідка exploración de los hielos; -а обстановка situa- I ción (estado) de los hielos; Льодове побоїще icm. batalla sobre los hielos |льодовйк ч (глетчер) glaciar m, helero m, nevero m
льодовикбв-ий прикм. glacial; ~i наноси morenas f pl; ~ період período glaciario льодбвня ж nevera f; вагон-~ vagón frigorífico льодоруб ч див. кригоруб льодоскйд ч гідр vertedor m, vertedero m (de hielos)
льодостйв ч formación de la capa de hielo en el río
льодохГд ч movimiento de los hielos (en ríos y lagos)
льодянйк ч azúcar candé, caramelo m; pirulí m (на паличці)
льон ч lino m; дикий ~ lino silvestre; ~-довгунець lino dé fibra larga; прясти - hilar lino; волосся як - cabellos de seda (pajizos, finos); гірський ~ MIH asbesto m, amianto m; зозулин ~ politrico m льонйр ч cultivador de lino льон0рство c cultivo del lino льонарський прикм. del cultivo de lino льонобр0лка ж hacinadora de lino льонбві мн. lináceas f pl льоноволокнб c fibra de lino льонозбир0льн'ИЙ прикм.: ~a машина cosechadora de lino льонбк ч (рослина) linaria f льонбкомбайн ч cosechadora de lino льоном’йлка ж agramadera f льонообрббн ий прикм. de' elaboración del lino; -а промисловість industria de elaboración del lino
льонобчисний прикм. limpiador de lino льонопрядйльн-ий прикм.: ~a фабрика hilandería de lino
льонопрйдіння c hilado (hilanza) del lino льоносівалка ж sembradora de lino льонотіпйлка ж agramadora f льоночесйлка ж cardadora de lino льбтка ж mex. agujero (piquera) de (la) colada льбтчик ч aviador m, piloto m; морський - aviador de marina; --винищувач piloto de caza; --випробувач piloto-probador m льох ч sótano m
nboxá ж marrana f, puerca f, chancha f (77. Am.) люба ж (звертання) querida f; - моя querida mía
любий прикм. 1. querido, amado; 2. ч (коханий) querido m; 3. у знач, присуд, querido; він мені - me gusta, me es querido любйм*ий 1. дієприкм. від любити
любймчик ч preferido m, niño mimado (у сім’ї); benjamín m (менший син) любйтель ч amante m, apasionado m; - собак perrero m, amante de los perros; - музики melómano m; - живопису amante de la pintura любйтельський прикм. aficionado, amateur; -а футбольна команда equipo amateur de fútbol; - спектакль espectáculo de aficionados;
- спорт, amateurismo m
любйти 1. amar vt, querer* vt; - батьківщину amar a la patria; - одне одного amarse, quererse*; - батьків querer a los padres; 2. (мати схильність) gustar vi; він любить читати le gusta leer; він любить попоїсти le gusta comer bien; він не любить жартів no le gustan las bromas; 3. (потребувати певних умов) necesitar vt; рослини люблять воду las plantas necesitan agua; любиш кататися, люби й саночки возити el que quiera la col, ha de querer las hojas de alrededor; quien quiera higos de Lepe, que trepe; estar a las duras y a las maduras; tomar las duras con las maduras ліЬблячий 1. дієприкм. від любити; 2. прикм. amante; afectuoso; - погляд mirada afectuosa;
- Вас... (у листах) su afectuoso...
лк>бо безос. у знач, присуд, da gusto, es agradable; - дивитися da gusto ver; не любо, не слухай по te gusta, no escuches; —дорого, —мило es agradable, da gusto люббв ж amor m, cariño m; afecto m, afición f (прив’язаність); - до батьківщини amor a la patria; - до мистецтва amor al arte; материнська - amor (cariño) maternal; скоромину- ща - amor pasajero, amorcillo m; займатися ~’ю hacer el amor; почувати - до кого-н. amar а alguien; взаємна - amor mutuo (recíproco); одружитися з -i casarse por amor; робити що-н. з -’ю hacer algo con amor (con cariño, con entusiasmo)
люббвн’Ий прикм. de amor, amoroso; afectuoso (сердечний); -а пригода aventura amorosa (galante), ligue m; ~e ставлення до справи amor al trabajo; ~e зілля filtre amoroso люббвно присл. con amor, amorosamente; afectuosamente; - ставитися до чого-н. tener afecto hacia algo
люббстрасний прикм. voluptuoso люббстрасність ж voluptuosidad f люббстрасно присл. con voluptuosidad; con deleite (з насолодою)
люббстрастя c voluptuosidad f, deleite m (насолода); lascivia f
люб’йзнийприкм. 1. amable; galante; afable (привітний); acomedido (77. Ам.); це дуже - з вашого боку es mucha amabilidad por su parte, tanta amabilidad me confunde люб’йзність ж (властивість) amabilidad f, gentileza f, cortesía f, afabilidad f люб’йзно присл. con amabilidad, amablemente; con gentileza
люд ч pueblo m; робочий - obreros m pl люд-и мн. 1. personas f pl, gente(s) Цр\); 2. personal m; cuadros m pl; вийти (вибитися) в - entrar en sociedad, abrirse camino (paso); - доброї волі personas de buena voluntad; молоді - juventud f, jóvenes m pl; зайві - літ. los inútiles; світ не без добрих -ей no existe el mundo sin personas buenas; йти в - mezclarse con el pueblo; колишні - gente de los bajos fondos (del hampa); ні собі, ні -ям = perro del hortelano, que ni come ni deja comer al amo; на оказатися presentarse en lugar público; на ~ях en presencia de otros; не так, як у -ей distinto de los demás
людйн-а ж hombre m; persona f; звичайна, видатна - hombre ordinario, eminente; вчена - sabio m, persona erudita; ділова - hombre de negocios; порядна (чесна) - hombre de bien (probo); літня - hombre de edad; молода - joven; - із здоровим глуздом hombre de sentido común (de buen juicio, de chapa); здібна (обдарована) - hombre de cabeza; світська - hombre de mundo; смілива - hombre de pelo en pecho; бувала - hombre (muy) corrido; надійна - hombre cabal (completo); щира - hombre llano y liso; пропаща - hombre perdido; - з вулиці el hombre de la calle; дволична - hombre de dos
caras; недалека (cipa) - hombre de pocas luces; справжня - hombre de verdad; - слова hombre de palabra (de hecho); - за бортом! мор. jhombre a la mar!; -і властиво помилятися al hombre es errar людйно-годйна ж hombre-hora m людйно-день ч ек. hombre-día m, hombre-jornada m
людинознавство c humanología f людинолюбний прикм. humanitario, humano, humanal, filantrópico
людинолюбство c humanitarismo m, filantropía f
людиноненавйсник ч misántropo m людиноненавйсництво c misantropía f людиноненавйсницький прикм. misantrópico людиноподібний прикм. antropoideo, antro- poide; -а мавпа зоол. mono antropoideo, antropoideo m
людн ий прикм. 1. (густонаселений) poblado, populoso; 2. (велелюдний) frecuentado, concurrido, animado; -а вулиця calle animada; -e місце lugar frecuentado
людно безос. у знач, присуд, hay (mucha) gente; на вулицях - en las calles hay (mucha) gente, las calles están muy concurridas людожбр ч antropófago m, caníbal m; ogro m (y казках)
людожбрство c antropofagia f, canibalismo m людоїд ч див. людожер людоїдство с див. людожерство лкщство с humanidad f, género humano; hombres m pl (люди)
людський прикм. de hombres, humano; рід - género humano, humanidad f; -і ресурси recursos humanos; втратити -у подобу perder la imagen humana (las cualidades humanas) людяний прикм. humano лкщяність ж humanitarismo m, humanidad f люїзйт ч хім. luisita f
люк ч 1. спец, escotilla f; 2. театр escotillón m люкс1 ч фіз. (одиниця виміру) lux m люкс2 ч (вищого ґатунку) de lujo; каюта-- camarote de lujo
люльк-а ж pipa f, cachimba f; курити -y fumar la pipa; обкурити -y curar la pipa; - миру calumet m, pipa de la paz
люльковий прикм. de pipa; - тютюн tabaco de pipa
люмен ч фіз. (одиниця виміру) lumen m люмінал ч фарм. luminal m ЛЮМІНЄСЦ0НТНИЙ прикм. фіз. luminiscente люмінесцбнція ж фіз. luminiscencia f люмп0н ч lumpen m, capas sociales marginales; люмпен-пролетар lumpenproletariado m люмпенізація ж lumpenización f люн0т ч військ, fortín m; 2. apxim. luneta f, lunero m
люпйн ч (рослина) lupino m люпус ч мед. lupus m люстра ж araña f, lucerna f люстрйн ч текст lustrina f люстрйновий прикм. de lustrina лютерйнин ч рел. luterano m лютерйнство c рел. luteranismo m лютерйнський прикм. рел. luterano лютбцій ч мін. lutecio m лют ий прикм. feroz, fiero; cruel (жорстокий); encarnizado (розлючений); violento, furioso (несамовитий); -а розправа ensañamiento cruel (encarnizado); - норов carácter fiero (violento); - погляд mirada feroz; - вітер viento violento, ventarrón m
лют-ь ж encarnizamiento m, exasperación f; furia f, rabia f (оскаженіння); frenesí m (шаленство); з -тю con exasperación; не тямлячи себе від -¡ lleno de ira; echando espumarajos por la boca лютий ч febrero m; морозяний - un febrero muy frío
лютість ж ferocidad f, fiereza f; crueldad f (жорстокість); furia f (лють) лютіти, лютішати ponerse feroz (fiero); hacerse cruel, encruelecerse* (розлючуватися); enfurecerse*, ponerse furioso (несамовитіти) лютн0вий прикм. de febrero; Лютнева Революція icm. Revolución de Febrero лютня ж муз. laúd m
882
лящ
ліЬтняр ч муз. laudista m люто присл. ferozmente, con ferocidad; cruelmente, con crueldad (жорстоко)] violentamente, furiosamente, con rabia; ~ поглянути mirar con furia
лютyвáння c mex. soldadura f лютувйти, лютитися ensañarse, encarnizarse; desenfrenarse (бушувати); estragar vt, causar estrago (про епідемію, про стихійне лихо) люфі1 ж (рослина) lufa f, esponja vegetal ліЬфа2 ж див. ствол 1 люфт ч mex. juego m, holgura f люц0рна ж alfalfa f люц0рник ч alfalfal m, alfalfar m ля c невідм. муз. la m лягйва ж perro perdiguero, perdiguero m лягйвий 1. прикм. sabueso; ~ собака perro perdiguero, perdiguero m; 2. ч (нишпорка) sabueso m, soplón m
ляг0ти див. лягти; ~ спати echarse (acostarse) a dormir; хоч живий у домовину лягай estar desahuciado, estar con el pie en el sepulcro; лягай! (команда) ¡cuerpo a tierra! лягтй док. 1. echarse, acostarse*; ~ на бік, на спину echarse de costado, de espalda; - долілиць echarse de bruces; ~ спать echarse a dormir, acostarse*; - в ліжко echarse (meterse) en la cama; acostarse*; ~ в лікарню hospitalizarse; - на операцію hospitalizarse para operarse; 2. (полягти, загинути) caer* vi; ~ на полі битви quedar sobre (caer en) el campo de batalla; ~ кістьми, головой perder la vida, la cabeza; sucumbir vi, caer* vi; 3. (поширюватися) caer* vi, dispersarse; світло лягло на la luz cafa sobre; тінь лягла на la sombra cafa sobre; туман ліг над річкою la niebla flota
(desciende) sobre el río; сніг ліг на землю la nieve cubrió la tierra; 4. (розташуватися певним чином) caer* vi, formar vt; ~ складками, хвилями formar tablas, ondas; 5. (про обов'язки) caer* vi, corresponder vi; ~ на совість pesar sobre la conciencia; подозра лягла на нього las sospechas recayeron sobre él; відповідальність ляже на директора el director será responsable; 6. мор. tomar vt; ~ на курс mantener el curso; ~ у дрейф estar a la deriva; ~ в основу ser la base (el fundamento) (de); ~ в труну salir de esta vida (de este mundo); ~ кістьми dejarse la vida лйканий прикм. espantado лякйти asustar vt, espantar vt; amenazar vt (погрожувати)
лякйтися asustarse, espantarse, tener miedo; не лякайтесь! ¡no se asuste(n)! ляклйвий прикм. miedoso, asustadizo; temeroso (боязкий); tímido (несміливий) ляклйво присл. temerosamente, medrosamente лйлечка ж 1. muñequito m; 2. (про жінку) mu- ñequita f; 3. зоол. crisálida f, ninfa f ля-ля мн. невідм. charlatanería f, habladuría f, bla-bla-bla
лйлька ж 1. muñeco m, muñeca f; гратися в ~и jugar a los muñecos; театр ляльок teatro de muñecos, guiñol de marionetas (de títeres); 2. títere m, marioneta m, pelele m лялькйр ч 1. (майстер) fabricante de muñecos; 2. (актор) titiritero m
лялькбвий прикм. de muñeco, de muñeca; ~ театр teatro de muñecos, guiñol de marionetas (de títeres); ~ спектакль títeres m pl лялькбвод ч titiritero m, titerista m, marionetista m
лймк а ж tirante m, sirga f, cincha f, correa f (ремінь); тягти ~y (ярмо) ir tirando ляп ч falta f, lapso m; тяп-~ de cualquier manera, de medio mogate, con los pies лйпавка ж (для мух) matamoscas m ляп0н-ець ч manotada f, manotazo m, pescozón m, sopapo m, azote m; надавати ~ців dar manotadas (pescozones, sopapos) лйпас ч bofetada f; guantada f, cachetada f (Л. Ам.); дати ~a dar (largar) una bofetada, abofetear vt
лйпіс ч фірм nitrato de plata, piedra infernal лйпіс-лаз^р ж lapis-iázuli m лйпсус ч lapsus m; lapsus linguae (обмовка) лярд ч (сало) lardo m
лйси мн.: ~ точити (розводити) soltar la sinhueso, bromear vi, chancear vi лйскання c (у долоні) palmoteo m, palmadas f pl; golpes m pl; manotazos m pl, pescozones m pl, guantadas f pl
лйскати 1. див. ляснути; 2. (плескати) tocar las palmas, palmotear vi; 3. golpear vt, pegar vt, batir vt, azotar vt (con mido); dar manotazos (pescozones, guantadas); chapotear vi (рукою по воді)
лйснути док. 1. (ударити долонею) dar una palmada; 2. (хльоснути) dar* vt (con); ~ батогом dar un latigazo (con el látigo) лясь виг. zas, pum (при ударі) лях ч polaco m
лящ ч brema f, bremo m; pagel m (морський); дати ~a dar de lleno (de plano) (a)
л
883
мавзолбй
мавзолбй ч mausoleo m мбвпа ж mono m, simio m; mona f (самиця); муштрована ~ mono sabio мавполйщина ж antropopileco m мавпоподібний прикм. parecido a un mono, simiesco
мавпувбння c monería f, monada f мавпуbóth monear vi, hacer el mono, hacer monadas
мавпйтник ч criadero, de monos; jaula para los monos
мбвпяч'ий прикм. de mono, símico; ~e хутро piel de nutria (canadiense) мавр ч icm. moro m, mauritano m маврт^нський прикм. moro, mauritano; ~ стиль estilo mudejar
магчі. icm. mago m; 2. (чарівник) nigromante m, hechicero m; ~ і чародій zahori m магазйн ч 1. див. крамниця; 2. спец, cargador т магазинбрч tendero т магазйнн-ий, магазйновий прикм. de tienda, de comercio; 2. спец: ~a гвинтівка fusil de repetición; ~a коробка caja de carga, cargador m магарбджа ч maharajá m MarápaHi ж maharaní f
магі я ж magia f; біла ~ magia blanca (natural); чорна - magia negra (diabólica), nigromancia f, nigromancía f; вчення про ~ю magismo m магістерський прикм. de maestro, maestril; de máster
магістр ч 1. titular de máster; maestro m; máster m (вчений ступінь); 2. maestre m (рицарського ордену); magistral m (церковна посада) магістр0Л'Ь ж arteria (vía) troncal (de comunicación); conducto principal (кабель, трубопровід); залізнична ~ línea ferroviaria principal; водна ~ arteria fluvial; нові ~i міста nuevas avenidas de la ciudad
магістрбльний прикм. principal; troncal; magistral, maestro
MaricrpáT ч consejo municipal, concejo m, municipio m
магістратура ж 1. (судове відомство) magistratura f; 2. (форма навчання) curso de máster магічний прикм. mágico магма ж геол. magma f магмбтичний прикм. геол. magmático магнблій ч спец, magnaliom MamáT ж magnate m магнбзит ч мін. magnesita f магнбзія ж хім. magnesia f магнетизбр ч magnetizador m магнетйзм ч magnetismo m; земний ~ фіз. magnetismo terrestre
магнетизувати magnetizar vi, hipnotizar vt магнетйт ч фіз. magnetita f, óxido ferroso-férrico магнетйчний прикм. magnético магнбто c невідм. mex. magneto f магнетрбн ч magnetrón m мбгнієвий прикм. хім. de magnesio Mám№ ч хім. magnesio m магніт ч magneto m, imán m магнітити imantar vi, imanar vt; magnetizar vt магнГгн'Ий прикм. magnético; imantado (намагнічений); ~ залізняк мін. óxido ferroso-férrico, magnetita f; ~a аномалія anomalía magnética
магнітоелектрйчний прикм. фіз. magnetoe- léctrico
магнітбла ж radiograbadora f магнітбметр ч фіз. magnetómetro m магнітофбн ч magnetófono m, grabadora f; двокасетний ~ magnetófono con doble pletina магнітбфонний прикм. de magnetófono, magnetofónico
магнблієві мн. бот. magnoliáceas f pl магнблія ж magnolia f
магометбнин ч mahometano m; musulmán m (мусульманин)
магометбнство c mahometismo m, islamismo m магометбнський прикм. mahometano, mahomético; musulmán (мусульманський) мадйм ж невідм. señora f, madame f мадаполбм ч (тканина) madapolán m мадемуазбль ж невідм. señorita f, mademoi- selle f
мадбра ж (сорт вина) madera m (vino) Мадбнна ж Nuestra Señora мадригбл ч літ. madrigal m мадрйдський прикм. madridista, matritense мадйр ч magiar m, húngaro m мадйрка ж magiar f, húngara f мадярський прикм. magiar, húngaro; de Hungría
мабстро ч невідм. maestro m (título) має у знач, присуд, див. повинен; він - незабаром повернутися deberá (tendrá que> regresar pronto
мабток ч hacienda f, finca f, propiedad f, posesión f; estancia f (77. Am.); patrimonio m (родовий); latifundio m (великий) мажбра ж carreta f мажбр ч муз. mayor m мажордбм ч icm. mayordomo то мажоритбрн-ий прикм. mayoritario; ~а система sistema mayoritario мажбрний прикм. 1. муз. mayor; ~ тон tono mayor; 2. eufórico
мбзаний прикм. embarrado, de arcilla, de adobe мазанйна ж 1. pintarrajo m; mamarracho m (про картину); 2. (про стрільбу) chambón m мбзанка ж choza (barraca) de barro (de adobe) мбзати 1. untar vt; engrasar vt (колеса, чоботи); ~ маззю engrasar vt; ~ губи pintar los labios; ~ дьогтем alquitranar vt, embrear vt; ~ глиною embarrar vt; ~ хліб маслом untar pan con mantequilla, poner mantequilla en el pan; ~ хату enjalbegar la isba; 2. (бруднити) manchar vt, ensuciar vt, emporcar* vt; 3. (погано малювати) pintorrear vi, pintarrajear vt, embadurnar vt; garrapatear vt; 4. (хибити —- при стрільбі) errar vi, fallar vi; одним миром мазані son lobos de la misma camada; cojean de la misma pata (del mismo pie) мбзатися 1. (намазуватися) untarse; 2. (фарбувати обличчя) pintarse, maquillarse; 3. (бруднитися) mancharse, ensuciarse, emporcarse* мазбр ч mex. maser m
мазій 1. (невдатний художник) pintamonas m, pintor de brocha gorda; 2. (що хибить при стрільбі) chambón m, chapucero m (en el juego, en el trabajo)
мазкйй прикм. manchadizo, que mancha мазнути док. однораз. до мазати 1,2,4 мазбк ч 1. жив. pincelada f, toque m; 2. мед. ensayo m
мазохізм ч masoquismo m Ma3oxícT ч masoquista m мазурик ч ratero m; petardista m (шахрай) мазурка ж (танець) mazurca f мазут ч gasóleo m; gasoil m (anglicismo) мазь ж ungüento m, pomada f, linimiento m (рідка); ~ для чобіт betún m, crema f (del calzado); колісна ~ grasa f; лижна - cera para esquíes; діло (справа) на мазі el asunto va sobre ruedas
маївка ж (весняна прогулянка) gira f, excursión campestre primaveral маїс ч maíz m
майбутн є c porvenir m, futuro m; в ~ьому en el futuro; мати ~ tener futuro; ~ покаже el futuro dirá; людина з ~ім persona futurible майбутній прикм. futuro; venidero (прийдешній); ~ час грам, tiempo futuro, futuro m майбутгй c futuro m, futuridad f майдбн ч plaza f (pública) майдбнчик ч 1. plazoleta f; спортивний ~ cancha f; ~ для ігор campo de juegos; тенісний ~ pista (cancha) de tenis; будівельний - solar (de construcción), lugar de obras; знімальний ~ кіно plato m
884
малоймовірний
мбйже присл. casi; poco más o menos, cerca de (приблизно) мбйка ж camiseta f
майн-ó c 1. bienes m pl, propiedades f pl, fortuna f військ, pertrechos m pl, equipos m pl; рухоме, нерухоме - bienes muebles, inmuebles; державне ~ bienes estatales; особисте - propiedad personal; трофейне ~ botín m, trofeo m; опис ~a inventario m; 2. (пожитки) bártulos m pl, trastos m pl майна (команда) ¡baja!, jabajo! майнов йй прикм. de propiedad, de fortuna; ~i права derechos de propiedad; ~ ценз censo de propiedad; ~ податок impuesto sobre bienes muebles e inmuebles майбліка ж mayólica f майонбз ч mahonesa f, mayonesa f майбр ч військ, comandante m, mayor m майор0н ч (рослина) mejorana f, almoradux майорйт ч юр. mayorazgo m майорГти ondear vi
майбрський прикм. de comandante, de mayor майбрці, майбрчики мн. бот. zinnia f майорша ж (дружина майора) mujer del comandante, del mayor
м0йст*ер ч 1. (на виробництві) contramaestre m, maestro m; змінний - maestro de turno; 2. (ремісник) artesano m; 3. maestro m, artífice m; - спорту maestro del deporte; бути -ром своєї справи ser maestro en su oficio; він - віршувати (él) es maestro en'hacer (componer) versos; він на всі руки - es maestro en todo; tiene buenas manos, es un estuche; діло ~pa хвалить = la buena mano del rocín hace caballo y la mano ruin del caballo hace rocín майстбрність ж 1. (ремесло) artesanía f; 2. (уміння) maestría f; arte m (мистецтво); habilidad f, destreza f, pericia f майстбрно присл. a la perfección, magistralmente; artísticamente майстбрня ж taller m; obrador m, obraje m (ткацька); - художника, скульптора estudio de pintor, de escultor; ремонтна - taller de reparación; - побутового обслуговування taller de servicios comunales (públicos), servicio de multiasistencia; взуттєва - zapatería f майстриня ж maestra en su oficio; artista f майстровйй ч artesano m майструвбти hacer* vt, fabricar vt, confeccionar vt м0йя1 ч невідм. maya m м0йя2 ж (тканина) algodón m, tela de algodón мак ч 1. (квітка) amapola f, adormidera f; --самосій, дикий - abadol m; 2. (насіння) semillas de (la) amapola макака ж (мавпа) macaco m макарбни мн. macarrones m pl макаронйна ж macarrón m (pasta) макаронізм ч літ. macarronismo m макаронічний прикм. літ. macarrónico макарбнн’ий прикм. de macarrón(es); -і вироби pastas alimenticias макарбнник ч budín (pudín) de macarrones макед6н*ець ч macedonio m; ~ка ж macedonia f македбнський прикм. macedónico, macedonio мак0т ч maqueta f; modelo m (у поліграфи) мак0тник ч maquetista m, modelista m макіавеллівський прикм. maquiavélico макіавеллізм ч maquiavelismo m маків прикм.: як - цвіт como una amapola м0ківк-а ж 1. (плід маку) cápsula f; 2. (купол Церкви) cúpula f, domo m, media naranja; 3. coronilla f (голови)
макінтбш ч impermeable m; trinchera f; gabardina f
макітра ж makitra f (jarrón ucraniano)
Máirnep ч intermediario m, mediador m; біржовий - corredor (agente) de bolsa; agente de cambio y bolsa; cambista m маклерство c correduría f, corretaje m ^¿клерувати hacer correduría(s), hacer corretaje
маковий прикм. de amapola
w«kobí мн. бот. papaveráceas f pl
макрамб c невідм. macramé m
макрбль ж (риба) caballa f, escombro m, verdel m
макроеконбміка ж macroeconomía f
макроекономічний прикм. macroeconómico
макроелембнти мн. хім. microelementos m pl макроклімат ч macroclima m макрокбсм ч macrocosmo m, universo m макромблекула ж хім. macromolécula f макрбрельєф ч macrorrelieve m макроскопічний прикм. спец, macroscópico макроструктура ж спец, macroestructura f макроцефбл ч антр. macrocéfalo m макроцефблія ж антр. macrocefalia f максвбл ч фіз. (одиниця виміру) maxvelio m мбксим ч maksim m (ametralladora) мйксима ж máxima f максималізм ч maximalismo m максималіст ч maximalista m максимбльн-ий прикм. máximo; -а температура temperatura máxima; ~e навантаження carga máxima
максимбльно присл. al máximo, máximamente мбксимум ч máximo m, máximum m; програма-- programa máximo
Máxci c невідм.: спідниця - maxifalda f, falda muy larga
макулатура ж 1. збірн. desechos (residuos) de papel y cartón; 2. (бездарний твір) obra ramplona
макуха ж с-г tortas de orujo; fraile m (Лат. Ам.) малбєць ч malayo m мал0йка ж malaya f Manára ж (сорт вина) vino de Málaga малбйський прикм. malayo; de Malaya малахбй ч gorro de piel con orejeras малахіт ч мін. malaquita f малахітов ий прикм. de malaquita; -а зелень (фарба) verde malaquita мал*е c poco m; без -oro (безмаль) сто гривень casi cien grivnas; задовольнятися ~им contentarse con poco
малбньк'Ий 1. прикм. pequeño, chiquito; menudo; 2. прикм. (незначний, мізерний) insignificante, sin importancia, exiguo; 3. прикм. (малолітній) menor, menor de edad, de poca edad; 4. ч pequeño m; - заплакав el pequeño empezó a llorar; -, та сміливенький pequeño, pequeño pero osado; грати по ~ій карт, jugar (poner) poco; моє діло ~e este asunto me importa un comino
малбча ж збірн. chiquillería f; rapacería f (про дітей)
мализнб ж poca cosa, insignificancia f; puchito m (77. Am.)
мал-йй прикм. 1. (маленький) pequeño, chico; mínimo (дуже маленький); знання його надто -і sus conocimientos son extremadamente pequeños (son mínimos); - на зріст de estatura pequeña; ці чоботи мені -i estas botas me están pequeñas; 2. (незначний) insignificante, sin importancia, exiguo; 3. (малолітній) menor, menor de edad, de poca edad; малі форми театр, género chico; нескінченно малі величини мат. infinitésimos m pl; малою швидкістю зал. (en) pequeña velocidad; без малого (що- найменш) por lo poco, por lo menos; від малого до старого desde el más joven (pequeño) al más viejo (mayor); todos sin excepción; з -их літ. desde la más tierna infancia; хоч мале, та завзяте pequeño pero osado малйна ж 1. (ягода) frambuesa f, sangüesa f; 2. (кущ) frambueso m, sangüeso m; 3. у знач, присуд, es de rechupete; не життя, а - es la vida de un patriarca, es la vida en grande; se da buena vida, es una vida regalada малйнівка ж (наливка) licor de frambuesa малйнник ч frambuesero m малйновий прикм. de frambuesa; 2. (колір) carmesí, de color frambuesa; - дзвін campanada (campanilleo) suave мблиця ж málitsa f (sobretodo de piel de reno en el Extremo Norte)
мйло 1. присл. poco; insuficiente (недоста- туньо); він - знає sabe росо; дуже - muy poco, poquísimo; 2. у знач. числ. poco; - книжок pocos libros; - народу poca gente; 3. безос. y знач, присуд.: цього - es poco, esto es insuficiente; - того además, todavía; - того, що... no basta que...; - що! ¡bastante importa!, ¡poco importa!; - що може статися quién sabe lo que puede occurrir; - хто quien sabe quien; - хто
може прийти quien sabe quien puede venir; — де я міг його зустріти no importa donde he podido tropezar con él; ~ сказати es poco decir; ні багато, ні - ni poco ni mucho; І горя - todo ello es nada; - каші їв tiene la leche en los labios; він - не впав por poco se cae малойвторитетний прикм. de poca autoridad малойзіатський, малоазійський прикм. de(l) Asia Menor
маловйгий прикм. de poco peso; ligero маловбжний прикм. de poca importancia, poco importante
маловжйваний прикм. de poco uso, poco usado (empleado)
маловйвчений прикм. poco estudiado маловйгідний прикм. poco ventajoso, de poco provecho
маловирйзний прикм. poco expresivo, inexpresivo
маловідбмий прикм. poco conocido маловір ч incrédulo m; escéptico m (скептик) маловір'я c incredulidad f; escepticismo m (скептицизм)
маловірогідний прикм. poco seguro, poco cierto
малов6д(н)ий прикм. árido; de poco caudal (про річку)
маловоддя c aguas bajas маповрожбйний прикм. de poca (escasa) cosecha
маловстигбючий прикм. (про учня) de poco (pequeño) aprovechamiento, que progresa poco маловтішний прикм. poco consolador мапогабарйтн'ий прикм. de escaso volumen; -і меблі muebles de poco volumen (pequeños) малогрбмотний прикм. 1. (про людину) de poca instrucción, poco instruido, semianalfabeto; ignorante (неосвічений); 2. (неправильно виконаний) incorrecto; chapucero ManorpáMOTHicTb ж poca instrucción, falta de instrucción; ignorancia f (невігластво) малодійовий прикм. poco eficaz малодоказбвий прикм. poco convincente малодосвідчений прикм. poco experto, poco práctico; inexperto (недосвідчений) малодоступний прикм. poco accesible малодохідний прикм. poco productivo, poco beneficioso, poco rentable малодушний прикм. pusilánime; cobarde (боягузливий)
малодушність ж pusilanimidad f; cobardía f (боягузливість)
малодушно присл. con pusilanimidad; con cobardía (боягузливо)
малозабезпбчений прикм. poco asegurado, de pocos medios
малозабезлбченість ж escasez (estrechez) de recursos, carencia de medios de vida малозаселений прикм. poco poblado малозасблений прикм. poco poblado, poco habitado
малозвіданий прикм. poco investigado; poco experimentado
малоздібний, малоздатний прикм. poco capaz
малоземелля c ж falta (carencia) de tierra малоземельн-ий прикм.: - селянин pequeño campesino; -e господарство hacienda pequeña малозмістовн-ий diocre (про людину); de poco fondo, pobre de contenido (про книжку); -а розмова conversación huera (insustancial) малознайбмий прикм. poco conocido; poco familiar (тк. про предмет) малозн0чний прикм. insignificante, de poca importancia
малознбючий прикм. poco instruido; ignorante; poco versado, inexperto fe якій-н. галузі) малозрозумілий прикм. difícil de comprender, poco claro; incomprensible (незрозумілий) малоімущий 1. прикм. de pocos bienes; indigente, pobre, desheredado; 2, pobre m, desheredado m
малоістбтний прикм. poco esencial, de poca importancia
малоїжджений прикм. (про дорогу) poco frecuentado, poco transitado малоймовірний прикм. poco probable
29 Іспансько-український словник
885
малокаліберний
малокаліберний прикм. de ftequeño calibre малокалорійний прикм. de pocas calorías малокваліфікбваний прикм. poco calificado малоквартйрний прикм. de pocos apartamientos, de pocos pisos малокомпетбнтний прикм. poco competente малокультурний прикм. poco educado малолітка ч і ж chaval m, chavaliilo m малолітній 1. прикм. de pocos años, joven, menor de edad; 2. ч menor m малолітражка ж coche (turismo) de poca cilindrada
малолітражний прикм. de poco consumo; ~ автомобіль automóvil de poco consumo (de poca cilindrada)
малолітств'О c minoría de edad, infanciaf; з ~a - desde la infancia
малолюдний прикм. poco poblado, poco habitado (малонаселений); poco numeroso, poco concurrido (про збори); poco frecuentado (про вулицю)
малолюдність ж falta (carencia) de población (про населеність); falta de concurrencia (про збори, мітинг)
маломабтн'ИЙ прикм. іст: ~е дворянство pequeña nobleza
мапометрЯжний прикм. de poco metraje маломірний прикм. de medida pequeña, de tamaño pequeño
маломісткий прикм. de poca capacidad маломбвний прикм. poco locuaz, de pocas palabras, callado; reticente (стриманий) малонадійний прикм. de poca confianza, poco seguro (про людину); dudoso, incierto (про погоду); poco sólido (про предмет) малонасблений прикм. de poca población, poco habitado
Імалонасбленість ж poca población, pequeña densidad de población
малонбшений прикм. poco usado, de poco uso малообґрунтбваний прикм. poco fundamentado
малообдарбваний прикм. de poco talento, poco dotado, con pocas facultades малоосвічений прикм. poco instruido малоперекбнливий прикм. poco convincente малопідготбвлений, малоп ід готований
прикм. poco preparado малопожйвний прикм. poco nutritivo мбло-помблу присл. poco a poco, gradualmente малопомітний прикм. 1. imperceptible, росо visible; 2. (незначний) insignificante, humilde малопотужний прикм. de poca fuerza; de poca potencia; débil (слабкий) малопошйрений прикм. poco difundido, poco extendido
малоприбуткбвий прикм. de poco provecho, poco lucrativo, poco rentable малопридйтний прикм. poco útil малопристосбваний прикм. poco apropiado; mal adaptado
малопродуктйвний прикм. 1. de escaso rendimiento; 2. спец, poco productivo малородючий прикм. poco fértil, poco fecundo;
~ ґрунт tierra poco fértil
малорозвйнений прикм. poco desarrollado; subdesarrollado (про країни) малорбслий прикм. de poca estatura, de estatura pequeña, bajo
малорухбмий, малорухливий прикм. lerdo, lento; ~ спосіб життя vida sedentaria малосвідбмий прикм. poco consciente, de poca conciencia
малосйльний прикм. de pocas fuerzas, débil; ~ двигун motor poco potente малосімбйний прикм. de familia pequeña, de familia poco numerosa, de poca familia малоснГжний прикм. de poca nieve малосбльн'ий прикм. poco salado; ~i огірки pepinos poco salados
малосприятливий прикм. poco favorable малостійкий прикм. хім. poco estable, inestable малотирбжний прикм. de pequeña (poca) tirada
малотймкий, малотямущий прикм. poco comprensivo, de comprensión dura; duro de moliera (fam.)
малоудійний прикм.: ~a корова vaca poco lechera, vaca que da poca leche малоуспішний прикм. infructuoso малохмйрний прикм. de pocas nubes малохудожній прикм. poco artístico, de escasa calidad
малоцікйвий прикм. 1. poco interesante; 2. (непривабливий) poco atractivo малоцГнний прикм. de poco (de escaso, de pequeño) valor
малочутлйвий прикм. poco sensible малювбння c dibujo m; вчитися ~ aprender dibujo (a dibujar)
малювбти 1. dibujar vt, pintar vt; ~ аквареллю, пастеллю pintar a la acuarela (al pastel); 2. (описувати) dibujar vt, pintar vt; - що-н. в яскравих, похмурих барвах pintar algo de colore- salegres, oscuros; не такий страшний чорт, як його малюють no es tan fiero el león como lo pintan
малЮк ч 1. niño m, chiquitiMn; 2. (маленького зросту) renacuajo m, chiquilicuatro m, chisgarabís m
малЮнок ч dibujo m
малюсінький, манюсінький прикм. chiquirritín, chiquitín; minúsculo (тк. про речі) малй с niño m, nene m, chiquitín m, peque m малйвка ж (мальок) alevino m мбляр ч pintor m
мбляр ч pintor m (de puertas y ventanas); enjalbegador m, encalador m, blanqueador m (білильник); pintor de brocha gorda (fam.) малярійний прикм. palúdico, malárico; ~ комар anofeles m
малярія ж malaria f, paludismo m, fiebre palúdica
малйрка ж pintora
малйрн-ий прикм. de pintor (de puertas y ventanas); de enjalbegador, de encalador, de blanqueador; ~a справа oficio de pintor малйрський прикм. de pintor малйрувати enjalbegar vi, encalar vt, blanquear vt ManbBá ж malva f, malvarrosa f, malva rosea мальвйзія ж (вино) malvasía f мальвбві мн. бот. malváceas f pl мальовнйч ий прикм. (картинний) pintoresco, pictórico; ~a місцевість lugar pintoresco; ~e порівняння comparación pintoresca мальовнйче присл. pintorescamente мальовнйчість ж pintoresco m мальбк ч alevino m, jaramugo m мбльта ж (будівельний розчин) malta f мйльтоза ж хім. maltosa f мальтузіанство с maltusianismo m мальтузіанський прикм, maltusiano MáMa ж татам f мамалига ж polenta f мймин прикм. de madre, de mamá мамкй ж (нянька) nodriza f, ama de cría мймонт ч mamut m мймонтовий прикм. de mamut мамула ч leño m, zote m маніпула ж icm. manipulo m манбття c збірн. trastos m pl, bártulos m pl; з усім ~м con el hato y garabato мйнгал ч brasero m манганін ч (сплав) manganina f манганіт ч мін. manganita f мйнго c невідм. (дерево і плід) mango m мйнгрова ж бот. mangle m мангуста ж (звіря) mangosta f мандарйн1 ч 1. (плід) mandarina f, naranja mandarina; 2. (дерево) mandarino m, mandarinero m, naranjo mandarinero мандарйн2 ч іст. (китайський сановник) mandarín m
мандарйнний, мандаринов ий прикм. de naranja mandarina, de mandarina; ~e дерево mandarinero m, mandarino m мандйт ч mandato m, credenciales f pl; депутатський ~ acta de diputado; вручити ~ conferir un mandato
мавдйтн'ий прикм. de mandato; ~a комісія comisión de verificación de poderes; ~i території юр. territorios en fideicomiso (fideicomisados) мандоліна ж bandolina f; mandolín m (Куба); mandolina f (M., 4.); mandolino m (4.)
мандолініст ч bandolinista m, mandolínista m мандрагора ж (рослина) mandragora f мйндри мн. viaje m, peregrinación f мандрйка ж pastel de requesón, quesadilla f мандрйл ч (мавпа) mandril m мандрівка ж див. подорож мандрівн-йй прикм. errante, vagante; ~ музика músico errante (ambulante); ~е життя, ~ спосіб життя vida errante (andariega, de vagabundo); vida bohemia; - сюжет argumento difuso; ~a трупа compañía de la legua (ambulante); ~ рицар icm. caballero andante
мандрівнйк ч viajero m; caminante m (подорожній); turista m (турист) мандрувйти viajar vi, peregrinar vi манбвр ч 1. maniobra f; estratagema f, ardid m (виверт, хитрість); обхідний ~ maniobra envolvente; відтяжний (удаваний) ~ maniobra evasiva; це був тільки ~ esto sólo era una maniobra (un ardid); 2. мн.: ~и військ, maniobras f pl, simulacros m pl; 3. мн.: ~и зал. maniobras fpl манбврен'ий прикм. de maniobra; maniobrable; ~a війна guerra de maniobras манбвреність ж maniobrabilidad f, capacidad de maniobra
маневрбвий прикм. зал. de maniobra; ~ паровоз locomotora de maniobras маневрувбння c maniobras f pl маневрувйти maniobrar vi манбж ч 1. picadero m; 2. (арена цирку) arena f; 3. (для дітей) parque m; 4. estadio cubierto, cancha cubierta манекбн ч maniquí m манекенниця ж modelo f манбр-а ж 1. manera f, forma f, modo m; ~ триматися forma de comportarse; ~ розмовляти manera de hablar; 2. мн.: ~и modales m pl; y нього добрі ~и tiene buenos modales (ademanes)
манжбта ж 1. puño m; 2. mex. manguito m манжбтка ж зм. до манжета манйти 1. (підкликати) llamar vt (con un gesto) манйшка, манішка, маніжка ж camisolín m, pechera f
маніакйльний прикм. maniático, maníaco манікЮр ч manicura f манікюрний прикм. de manicura манікюрниця ж manicura f манілбвщина ж manilovismo m (beatitud de Manilov, personaje de la obra «Almas muertas» de Gógol)
манібк ч (кущ і орошно з його плодів) mandioca f; manioca f, yuca f маніпулювати manipular vt маніпулятор ч mex. manipulador m маніпулЯгорський прикм. manipulador маніпуляція ж manipulación f, manipuleo m манір ч: яким ~ом de qué modo; de qué manera; таким ~ом de tal modo, de tal manera маніритися hacer carocas, mostrar amaneramiento, ser melindroso, melindrear vi; hacer melindres, pamplinear vi; hacer cotufas (П. Am.) манірний прикм. melindroso, pamplinero; afectado, amanerado; ~ стиль estilo afectado (amanerado)
манірниця ж melindrosa f, pamplinera f манірність ж afectación f, amaneramiento m, melindrería f; pamplinería f манірно присл. con melindrería, con pamplinería
маніфбст ч manifiesto m маніфестйнт ч manifestante m маніфестйція ж manifestación f маніфестувйти manifestar* vi, participar en una manifestación
мйнія ж manía f; ~ величі manía de grandeza(s), megalomanía f (cient.); ~ переслідування manía persecutoria манійк ч maniático m, maníaco m маніяцькйй прикм. maníaco мйнка ж sémola f
MáHH-a ж бібл. maná m; чекати, як ~и небесної esperar como el maná celestial, esperar con gran impaciencia; живитися ~ою небесною alimentarse de maná divino мйнн-ий прикм. de sémola; ~a крупа sémola f; ~a каша papilla de sémola
886
MácK-a
манбметр ч фіз. manómetro m манометрйчний прикм. фіз. manométrico мансбрда ж buhardilla f, guardilla f мансі ч і ж нввідм. mansi m, f мантйлья ж mantilla f мантйса ж мат. mantisa f мантія ж 1. manto m, capa f; суддівська ~ toga del juez; 2. зоол. manto m мантб c нввідм. abrigo de mujer; tapado m (Л. Am.)
манту ж нввідм. reacción de Mantoux манубльний прикм. спец, manual; ~a терапія terapia manual
манускрйпт ч manuscripto m мануфактура ж 1. icm. manufactura f; 2. (тканини) tejidos m pl
мануфактуристи 1. (власникфабрики) manufacturero m; 2. (торговець мануфактурою) vendedor de telas, comerciante de (en) telas мануфаїлурн-ий прикм. 1. icm. manufacturero, de manufactura; ~e виробництво producción manufacturera; 2. (текстильний): ~a крамниця comercio de telas маньєрйзм ч мист. manierismo m маньчжур ч manchó m, manchuriano m маньчжурський прикм. manchó, manchuriano, de Manchuria маоїзм ч maoísmo m маоїст ч maoísta m Mána ж mapa f
Mápa ж 1. la bruja pirulí; 2. espantajo m (mujer) марабу ч нввідм. (птах) marabú m марбзм ч marasmo m; старечий ~ marasmo senil
маразмйтик ч caído en el marasmo, colapsado m; carcamal m, pachucho m Mapáxa ж (муз. інструмент) maraca f Mapán ч (олень) ciervo común (de Sibería) мараскін ч (лікер) marrasquino m марафбт ч: навести ~ dar lustre cosmético, maquillar vt
марафбн ч спорт maratón m марафбнець ч maratoniano m марафбнський прикм. maratoniano; ~ біг maratón m, carrera maratoniana мбрганець ч хім. manganeso m; хлористий ~ cloruro de manganeso
М0рганц0в*ий прикм. хім. mangánico; ~a кислота ácido mangánico; ~a руда mineral de manganeso
марганцевистий прикм. хім. de manganeso марганцбвокислий прикм. хім. permangánico марганцівка ж permanganato m маргарйн ч margarina f маргарйновий прикм. de margarina маргарйтка ж margarita f маргінблії мн. notas marginales Mápeeo c 1. (міраж) espejismo m; 2. (імла) niebla f, calina f, calima f
мар0ма ж гвогр. marisma f, maremma f марбна ж (рослина) rubia f марбнго c нввідм. (про колір) marengo m м0ренн я c delirio m, desvarío m; в H deli rando, en estado demente мбрення c ensueño m
мбрення c sueño m, ensueño m, ilusión f visión f (видіння)
марбновий прикм. de rubia маребграф ч mareógrafo m марйна ж жив. marina f маринбд ч marinada f, escabeche m мариніст ч marinista m
маринбваний 1. дієприкм. від маринувати; 2. прикм. marinado, escabechado маринувйти 1. marinar vt, escabechar vt (рибу): poner en vinagre (овочі, фрукти); 2. (затримувати) retener*vt, encarpetar vi м0рити 1. delirar vi, desvariar vi; 2. (мріяти) estar loco (por), soñar* vi (con); 3. ver visiones; ~ наяву soñar con los ojos abiertos; soñar aespierto; -ся soñar* vi; йому (їй) марилося, Що... soñaba que...
MapnxyáHa ж marihuana f, mariguana f маріонет-ка ж marioneta f; títere m, pelele m; театр ~ок teatro de marionetas (de títeres); артист, що виступає з ~ками marionetista m, titerista m, titiritero m
маріон0тковий прикм. de marionetas; de títeres, de peleles; - уряд gobierno de marionetas (de peleles), gobierno títere марк-á1 ж 1. (знак оплати) sello m, timbre m (postai); гербова ~ sello (timbre) fiscal; 2. (клеймо, знак) marca f; фабрична ~ marca de fábrica; 3. (сорт, тип виробу) marca f; вино вищої ~и vino de la mejor marca; під ~ою (чого-н.) bajo la máscara (de); тримати ~y mantener su reputación MapKá2 ж (грошова одиниця) marco m MapKá3 ж icm. marca f марказйт ч мін. marcasita f маркгрйфч icm. margrave m марк0р1 ч tanteador m (billar) марк0р2 ч 1. mex. marcador m; 2. с-з surcador m маркер ч rotulador m, rótring m мйркетинг ч mercadotecnia f, marketing m (anglicismo)
маркетр! c нввідм. marquetería f маркйза ж (навіс вікна) toldo m; marquesina f маркіз ч marqués m маркіза ж marquesa f маркізбт ч (тканина) sedalina f маркізетбвий прикм. de sedalina маркірувбльник ч marcador m, sellador m маркірувбння c с-з marcación del surco маркірувбти док. і с-з surcar vt маркітант ч icm. cantinero m, vivandero m; ~ка ж cantinera f, vivandera f маркбв ий прикм. de (en) sellos; de (en) timbres; ~a система оплати sistema de pagos en sellos
марксйзм ч marxismo m марксйзм-ленінізм ч marxismo-leninismo m марксйст ч marxista m марксистський прикм. marxista маркувбння c mex. marcado m, selladura f, mareaje m
маркувбти док. i mex. marcar vt, sellar vt маркшбйдер ч гірн. agrimensor de minas маркшбйдерія ж гірн. topografía de minas (minera)
маркшбйдерський прикм. гірн. de topógrafo de minas, de topografía minera марлбвий прикм. de gasa; ~ бинт venda de gasa
мйрля ж gasa f мармелбд ч mermelada f мармеладка ж caramelo de mermelada мармелбдний прикм. de mermelada мармйза ж jeta f, morro m MápMyp ч mármol m мйрмурник ч marmolista m мармурбвий прикм. de mármol, marmoleño, marmoroso; marmóreo мармурувйння ж mex. marmoración f мармуруbóth mex. marmórear vt марн йй прикм. vano; inútil (безкорисний); ~a спроба vano empeño; ~¡ надії esperanzas vanas
м0рність ж vanidad f MápHo, марне присл. vanamente, en vano марновірн'ий прикм. supersticioso; ~a людина hombre supersticioso марновірство c superstición f марнослбвний прикм. vanidoso, soberbio марнослйвство c vanidad f, soberbia f марнослів’я c vanilocuencia f марнослівний прикм. vanilocuente марнослбв ч palabrero m, palabrista m марнослбвити ser vanilocuente, verbosear vi марнот0 ж (марність) vanidad f; ~ марнот бібл. vanidad de vanidades марнотр0ту марнотратець, марнотратник ч manirroto m; derrochador m, dilapidador m, despilfarrador m; bolsa rota марнотрйтити derrochar vt, despilfarrar vt; ~ гроші derrochar (despilfarrar) el dinero; estar mal con su dinero (fam.)
марнотрйтка ж derrochadora f, despilfarradora f, disipadora f; manirrota f марнотрбтний прикм. derrochador, despilfarrador, manirroto, disipador, malgastador; pródigo
марнотрйтницький прикм. derrochador, despilfarrador, disipador, malgastador
марнотрйтність ж prodigalidad f марнотрйтство c derroche m, despilfarro m, prodigalidad f
марнувбння c disipación f, derroche m мародбр ч merodeador m; saqueador m, expoliador m
мародбрство c merodeo m; saqueo m, expoliación f
мародбрствувати merodear vi; saquear vi, expoliar vt
мародбрський прикм. de merodeador; de saqueador, de expoliador марокбн ч (тканина) marroquín m марокбновий прикм. marroquín мароккбн'ець ч, ~ка ж marroquí m, f мароккбнський прикм. marroquí; de Marruecos мброчний прикм. de marca; ~i вина vinos de marca
Марс ч acpip. Marte m марс ч мор. cofa f, gavia f мбрсель ч мор. vela de gavia марсельбза ж marsellesa f MapciáHHH ч marciano m марсіанський прикм. marciano, de Marte марсовйй ч мор. vigía f мартбн ч mex. 1. (піч) horno Martín; 2. (сталь) acero Martín
мартбнівськ'ИЙ прикм. mex. (de) Martín; ~a піч horno Martín; ~a сталь acero Martín мартбнник ч fundidor de horno Martín мартирблог ч martirologio m мартоплйс ч gestudo m, gestero m маруда ч / ж cachazudo m марудити dar largas (a); dar (a la) cuerda; ~ся remolonear vi, hacerse el remolón мбрудн’ИЙ прикм.: ~a справа papeleo m марудник ч burócrata m маруна ж (рослина) pastinaca f, chirivía f марципбн ч mazapán m Mápm ч 1. marcha f; форсований ~ marcha forzada; проходити урочистим ~ем desfilar vi; на ~i en (la) marcha; 2. муз. marcha f; мбршал ч mariscal m
мбршальський прикм. de mariscal; ~ жезл bastón de mariscal
марширувбння, маршування c marcha f марширувбти, маршувати marchar vi; desfilar vi (на параді)
Mápm-марш виг. ¡adelante, adelante! мбршов-ий прикм. 1. de marcha f; - ритм ritmo de marcha; 2. військ, de refuerzo; ~i частини unidades de refuerzo маршрут ч itinerario m; ruta f маршрутн ий прикм. de itinerario; ~ потяг tren exprés (rápido); ~e таксі microbús directo (con paradas solicitadas)
Mác-a ж 1. (речовина) masa f; молекулярна ~ masa molecular; 2. (купа) masa f; суцільна, безформна ~ masa compacta, disforme; 3. (тістоподібна речовина) masa f; pasta f (порцелянова, скляна, паперова); деревна - pulpa f; сиркова - requesón dulce; 4. (безліч); ~ народу montón de gente, gran cantidad de gente, gentío m, multitud f; ~ вражень montón (cúmulo, gran cantidad) de impresiones; ~ справ montón de asuntos (de quehaceres); 5. (народ) masa f; народні ~и masas populares; основна ~ населення la mayoría de la población; відірватися від мас desvincularse (desligarse) del pueblo; пластична ~ masa plástica, plásticos m pl масбж ч masaje m масажйст ч, ~ка ж masajista m, f масажувбння c masaje m масажувбти friccionar vi, fricar vi, restregar vt, dar masaje; ~ руку friccionar la mano маседубн ч кул. macedonia f масйв ч macizo m; житловий ~ bloque de viviendas; гірський ~ macizo montañoso; лісовий ~ macizo forestal; isla f (Л. Am.) масйвн'ий прикм. macizo, sólido; ~i меблі muebles pesados масйвність ж solidez f
мбск а ж careta f, máscara f; mascarilla f, antifaz m (напівмаска); протигазова ~ careta antigás; ~и для гармати red de camuflaje; фехтувальна ~ спорт careta de esgrima; карнавальна -
887
MacKapáfl
máscara de carnaval; зірв^и ~y (з кого-н.) arrancar (quitar) la careta (a), desenmascarar (а); скинути ~y quitarse la careta (la máscara), desenmascararse; носити ~y hacerse pasar por маскарйд ч mascarada f, baile de máscaras маскарйдний прикм. de mascarada; ~ костюм traje de máscara, disfraz m масковйний дієприкм. і прикм. 1. enmascarado, disfrazado; 2. військ, enmascarado, camuflado
маскувйльний прикм. військ, de camuflaje; ~ халат bata de camuflaje маскувйння c 1. disfraz m; 2. військ, camuflaje m
маскувйти 1. enmascarar vt, disfrazar vt; 2. військ, enmascarar vt, camuflar vt маскувйтися 1. enmascararse, disfrazarse; 2. військ, enmascararse, camuflarse маскульт ч (= масова культура) cultura de masas
Mácn-o c (коров’яче) manteca f, mantequilla f; вершкове - mantequilla f; топлене - mantequilla hervida; збивати - mazar vt, batir la mantequilla; хліб з ~ом pan con mantequilla; підлити ~a у вогонь echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; як сир у -і купатися nadar en la abundancia; tener una vida regalada; у ce йде як no ~y todo va como sobre ruedas; кашу ~ом не зіпсуєш = por mucho pan nunca fue mal año; як ~ом по душі = miel sobre hojuelas
маслак ч zancarrón m
маслйна ж 1. (плід) aceituna f, oliva f; 2. (дерево) olivo m, olivera f, aceituno m маслйновий прикм. de aceituna маслйнові мн. бот. oleáceas f pl маслозавбд ч mantequería f ІмаслопрбвІд ч mex. oleoducto m Імаслорббка ж mantequera f, batidora de manteca
маслорббня ж almazara f, molino de aceite маслорббство c fabricación de mantequilla маслоулбвлювач ч mex. colector de aceite маслібк ч (гриб) boleto amarillo, hongo carmesí мйсляний прикм. mex. de aceite; ~ вимикач interruptor de aceite
мйслянистий прикм. 1. oleoso, aceitoso, oleaginoso; grasoso (жирний); 2. (масний) grasoso; mantecoso (про очі) маслянйстість ж oleosidad f, oleaginosidad f маслйнка ж mex. aceitera f, engrasador m мас-медіа ж невідм. medios de comunicación de masas, mass media m pl, medios mediáticos маснйй прикм. grasoso; ~e волосся cabellos grasosos; manchado de aceite (de grasa); mugriento (засалений)
мйсниця ж carnaval m, carnestolendas f pl, Mardi Gras; не все котові - = a cada cerdo le llega su San Martín
маснйчка ж mantequera f (vasija); mantequillera f маснйчний прикм. de carnaval, de carnestolendas
масбв-ий прикм. 1. de masas, masivo; ~a організація organización de masas; - читач, глядач masas de lectores, de espectadores; ~ рух movimiento de masas; ~ мітинг gran mitin, mitin popular; 2. (вироблюваний у великій кількості) en masa, en serie, en gran escala; ~e виробництво producción en masa; товари ~oro споживання mercancías de amplio consumo мйсований дієприкм. і прикм. військ, en masa, masivo; ~ наліт авіації vuelo de aviación en masa; - вогонь fuego masivo MácoelcTb ж carácter de masas масбвка ж 1. mitin m; 2. (про спектакль, фільм) escena de masas MácóH ч francmasón m, masón m масбнство c francmasonería f, masonería f масбнськ ий прикм. francmasónico, masónico; ~a ложа logia masónica, iogia f MácT-ь ж 1. (тварин) pelaje m; 2. (у картах) palo m; ходити в - salir del palo; всіх (усіляких) ~ей de todo (cualquier, distinto) pelaje, de toda laya y pelaje
MacráK ч experto m, práctico m; maestro m, ducho мастйка ж 1. almáciga f, mástique m; masilla f (замазка); 2. (для підлоги) cera f
мастиков ий прикм. de almáciga, de masilla; de cera; ~e дерево almacigo m, lentisco m мастило c aceite de engrasar, lubrificante m, grasa f, unto m
мастильн ий прикм. lubricante, lubrificante, de engrase; ~a речовина lubricante m; ~ пристрій lubricador m
мастйльник ч lubricador m, engrasador m мастит ч мед. mastitis f мастйти aceitar vt; engrasar vt; untar vt; ~ кашу echar mantequilla a la papilla; ~ хліб untar pan con mantequilla; ~ волосся untar (aceitar) los cabellos; ~ся 1. mancharse de aceite (de grasa); untarse; 2. brillar vi
мастйтий прикм. (поважний) venerable; ~ вчений sabio venerable мастодбнт ч палеон. mastodonte m мастодонтбвий прикм. mastodóntico мастурбйція ж мед. masturbación f масувйння c військ, concentración en masa (de tropas, personas, artillería, etc.) масувати док. і військ, concentrar en masa (tropas, personas, artillería, etc.) масштаб ч escala f; tamaño m, proporciones f pl (розміри); dimensiones f pl; у великому ~¡ en grande (en gran) escala; у малому -i en pequeña escala; у світовому ~i en escala mundial, en el plano mundial; вчений світового ~y sabio de fama mundial масшт0бн-ий прикм. 1. de escala; 2. (великого обсягу) en gran escala (tamaño); ~a лінійка regla graduada
мат1 ч шах. mate m; оголосити - dar mate мат2 ч 1. (підстилка) estera f; 2. мор. pallete m; 3. спорт colchoneta f мат3 ч спец, (матовість) матадбр ч matador m математйзація ж matematización f математйк ч matemático m математйка ж matemática f, matemáticas f pl; вища ~ matemáticas superiores; прикладна ~ matemáticas aplicadas (mixtas); чиста ~ matemáticas puras
математйчний прикм. matemático, de matemáticas
матер’яний прикм. de tela, de género, de tejido матеревбйвство c matricidio m матеревбйвця ч і ж matricida m, f материк ч 1. continente m; 2. геол. subsuelo материкбвий прикм. de continente, continental; ~ лід hielo continental матерйнка ж (рослина) orégano m материнств о c maternidad f; охорона ~a i •дитинства protección a la maternidad y a la infancia
матерйнськ-ий прикм. de madre, maternal, materno; ~a любов amor (cariño) de madre (maternal, materno); ~a рослина спец, planta madre
матерійл ч 1. (речовина; сировина; дані, відомості) materiales m pl; materia f; будівельні ~и materiales de construcción; займистий ~ materia inflamable, combustible m; мастильні ~и lubrificantes m pl, grasas f pl; перев’язний ~ vendas f pl; навчальні ~и útiles docentes (didácticos), materiales pedagógicos; пакувальний ~ papel (material) de embalaje, harpillera f; ізоляційний - material aislante; ~и слідства materiales (pruebas) de Instrucción; 2. (тканина) tela f, género m, tejido m; ~и на кого-н., проти кого-н. datos comprometedores, pruebas comprometedoras contra alguien матеріалізйція ж materialización f матеріалізм ч філос. materialismo m; історичний - materialismo histórico; діалектичний ~ materialismo dialéctico матеріалізувйти materializar vt матеріалізувйтися materializarse матеріаліст ч materialista m матеріалістйчний прикм. materialista матеріалістський прикм. materialista grosero матеріалознйвство c ciencia de los materiales матері0льн‘ий прикм. 1. material; ~ світ mundo material; 2. (майновий, грошовий) pecuniario; económico; ~e становище situación económica; ~i умови condiciones de vida; ~a допомога ayuda pecuniaria; ~i цінності valores materiales;
~a частина mex. material m; ~ склад almacén m, depósito de materiales матерійльність ж філос. materialidad f матбрі-я ж 1. materia f; 2. (тканина) teia f, género m, tejido m; вовняна - género de lana; говорити про високі ~ї tratar de un tema elevado, tratar de cuestiones empíricas mótm ж madre f; хрещена ~ madrina f; багатодітна - madre de una familia numerosa, madre de prole numerosa; в чому ~ народила como le parió su madre, como vino al mundo; en cueros (vivos)
mótm tener* vt; poseer vt (володіти); ~ гроші, владу tener (poseer) dinero, poder; ~ дітей, родину tener hijos, familia; ~ друзів tener amigos; ~ здібності tener dotes (capacidad, facultades); - права tener derechos; ~ майбутнє tener futuro (porvenir); - значення tener importancia; ~ запах tener olor, oler* vi (а); ~ претензії tener pretensiones; ~ успіх tener éxito; ~ вільний час tener tiempo libre; ~ стосунок tener relación (con); ~ можливість tener (la) posibilidad de (+ inf.); ~ справу з ким-н. a) tener asuntos (cuestiones) con alguien; б) (стикатися з ким-н.) verse con alguien; ~ місце tener lugar, ocurrir vi, suceder vi, acontecer* vi; ~ на меті tener por fin (por objetivo); ~ на увазі а) (мати на думці) sobreentender* vt; б) (не забувати) tener presente (en cuenta); в) (мати намір) tener la intención (la idea) (de); ~ плани contar* vt (con); poner las esperanzas (en); ~ зуб на (проти) кого-н. tener ojeriza (inquina) a alguien; ~ руку (де-н.) tener buenas aldabas (en); tener el padre alcalde; ~ під рукою tener a mano, tener al alcance de la mano; (не) ~ на думці (no) tener en el pensamiento; нічого не ~ проти no tener nada en contra (de); не ~ нічого спільного з ким-н., з чим-н. no tener nada que ver con uno, una cosa; ~ власну думку про що-н. tener para sí una cosa мати-й-м0чуха ж (рослина) fárfara f, uña de caballo, tusílago m
MáTHca ir viviendo (tirando); як ся маєте?, як маєтеся? ¿cómo está Vd?, ¿cómo le va?, ¿qué tal?
м0тінка ж madre f, mamá f, mamita f, madrecita f м0тінчин прикм. de (la) madre матСр ж: Матір Божа Madre de Dios, la Virgen матірний прикм. de palabrotas, de- tacos, de temos; blasfematorio
Mánca ж 1. (самиця) hembra f, madre f; reina f (y бджіл); yegua f (у коней); племінна ~ yegua de vientre; 2. анат. matriz f, útero m мйтковий прикм. анат. de matriz, uterino матий ж entrepiernas f pl MáTOB-ий прикм. mate; ~a лампа lámpara (bombilla) mate (satinada); ~a шкіра piel mate MáToelcTb ж matidez f мйточина ж cubo m (de la rueda) мйточка ж бот. pistilo m мйточн’ий прикм. 1.: ~ розчин хім. agua madre; 2.: ~e поголів’я rebaño reproductor мйточник ч 1. (у бджіл) maestril m; 2. c-r (приміщення) paridera f матрйц ч colchón m; пружиновий ~ colchón (jergón) de muelles, somier m; волосяний ~ colchón de crin; солом’яний -jergón de paja матрйцник ч funda del colchón матрйкул ч 1. (залікова книжка) libreta de notas (de calificaciones); 2. (список) matrícula f матримонійльний прикм. matrimonial, de matrimonio
матрицювйння c полігр. preparación de la matriz
матрицювйти док. і полігр. hacer la matriz мйтриця ж mex. matriz f мйтричний прикм. полігр. de matriz; - прес prensa para matrices матріархйльний прикм. matriarcal матріархйт ч matriarcado m матрбна ж matrona f (madre de familia) матрбс ч marinero m матрбска ж (блуза) marinera f матрбський прикм. de marinero, marinero матувати док. mex. quitar el brillo, dar color mate
матусенька ж mamita f, madrecita f
888
MeKCHKáH-ець
матусин прикм. див. матінчин;: ~ синок, -а донька niño mimado, niña mimada; niño (niña) de mamá
матуся ж madre f, mamá f; madre mía (y звертанні)
матч ч match m; ~ на першість світу match para ei campeonato del mundo матчбв-ий прикм. de match; ~i зустрічі encuentros deportivos (de torneo) матюки maltratar de palabra, blasfemar vi (contra), poner como un trapo (como chupa de dómine); -ся decir (soltar) palabrotas, echar (soltar) tacos (temos)
матюки мн. (лайка) palabrotas f pl, tacos m pl, blasfemia f, temos m pl м0узер ч máuser m мафібзі, мафібзо ч невідм. mañoso m мафібзн-ий прикм. mañoso; ~і структури estructuras mañosas (criminales) мйфія ж mafia f; criminalidad f (organizada) мафусаїлів прикм.: жити - вік vivir más que Matusalén
мах ч vuelta f, braceo m (рукою); brazada f (плавця); arranque m (ривок); одним махом de un golpe, en un dos por tres; en un santiamén; дати маху errar (fallar) el golpe, no dar en el clavo; з маху, з усього маху a) a más no poder; б) sin pensarlo
махйльник ч señalero m; спорт juez de línea, linier m (у футболі)
махйння c agitación f, braceo m (рукою) махабн ч (метелик) macaón m, cola de golondrina
мах0ти agitar vt, mover* vt; - рукою manotear vt; ~ крилами batir las alas, aletear vi, alear vi; ~ хвостом mover la cola, colear vi махйня ж coloso m, cosa grande (pesada) махГзм ч філос. doctrina de Mach, machismo m махінйція ж maquinación f, intriga f, treta f мах(ст ч філос. machista m махнути док. 1. однораз. до махати; 2. (стрибнути) saltar vi; ~ з берега в воду saltar de la orilla al agua; 3. (поїхати куди-н.) largarse; він махнув на південь se largó para el sur; 4. cambiar vt; ~ рукою dejar de la mano (a), hacer un ademán, desistir vi
махов-йй прикм.: ~e колесо mex. volante m; ~e пір’я зоол. cuchillos m pl маховйк ч mex. volante m махбрка ж majorka f (planta y tabaco de calidad inferior)
махбрковий, махорочний прикм. de majorka махрбв-ий прикм. 1. (про квітку) de flores dobles; -а гвоздика clavel reventón; 2. (запеклий) inveterado, rematado, contumaz; - реакціонер reaccionario inveterado; 3. (волохатий — про тканину) afelpado; ~ рушник toalla rusa, мацй ж pan ázimo (ácimo) мйцати manosear vt, tentar* vt, palpar vt мацерйція ж mex. maceración f мацерувйти док. i mex. macerar vt мачула ж estropajo m
мачулистий прикм. de estropajo, estropajoso мачулити спец, hilar vt (la corteza deI tilo, etc.) мачульний прикм. de estropajo, estropajoso Mányxa ж madrastra f
мйшбюро c невідм. (=машинописне бюро) oficina de mecanografía, servicio de taquimecanógrafa
машйн-а ж 1. máquina f; швейна - máquina de coser; лічильна - (máquina) calculadora f; збиральна - с-г cosechadora f; підіймальна - máquina de alzar; друкарська ~ máquina de imprimir; 2. máquina f; воєнна - máquina de guerra; державна - aparato estatal; 3. (автомобіль) coche m, auto m; carro m (Л. Ам.); перегонова ~ coche de carreras; їхати ~ою ir en coche (en auto); пекельна - máquina infernal машинйльний прикм. maquinal, automático машин0льність ж automatismo m машинйльно присл. maquinalmente, automáticamente
машинбрія ж maquinaria f машинізйція ж mecanización f, motorización f, maqumismo m
машинізувйти mecanizar vt, motorizar vt машиніст ч mecánico m; maquinista m
машиністка ж mecanógrafa f, dactilógrafa f машйнка ж máquina f; друкарська - máquina de escribir; швейна ~ máquina de coser; ~ джля стрижіння máquina de cortar el pelo; máquina esquiladora (тварин)
машйнн-ий прикм. 1. de máquina(s); ~e відділення sala de máquinas, maquinaria f; 2. (зроблений за допомогою машин) a máquina; -ого виробу elaborado a máquina; - переклад traducción automatizada; ~е доїння ordeño automático
машинобудівн-йй прикм. de construcción de maquinaria; - завод fábrica de construcción de maquinaria (de construcciones mecánicas); -a промисловість industria mecánica машинобудівнйк ч constructor de máquinas машинобудувйння c construcción de maquinaria
машинознйвство c estudio de maquinas y mecanismos
машинбпис ч mecanografía f, dactilografía f; курси -y cursos de dactilografía машинбписн-ий прикм. de mecanografía, de dactilografía; ~e бюро oficina de dactilografía (de mecanografía), servicio de taquimecanógrafa
MaiirráK ч jaca f
мащбн'ий прикм. aceitoso, oleaginoso (олією); con manteca, con mantequilla, mantecoso (вершковим маслом)
майк ж faro m; плавучий - buque-faro m; проблисковий - faro de destellos; радіолокаційний
- faro (de) radar; посадковий - faro de pista de aterrizaje
маякбвий прикм. de faro мйятник ч péndulo m; - Фуко péndulo de Fou- cault; коливання -a pendolada f; ходить як - va y viene
мйятников-ий прикм. спец, pendular, de péndulo; - прилад фіз. péndulo compensador; ~e коливання penduleo m
мйячний прикм. delirante; demente; ~ий стан delirio m, demencia f; - план un plan demente мйячня ж quimeras f pl, fantasías f pl; desvarios m pl
мейндр ч геол. meandro m мйбельник ч mueblista m, mueblero m мйблев ий прикм. de muebles; -а фабрика (майстерня) mueblería f мйблі мн. ж muebles m pl; moblaje m, mueblaje m, mobilario m (умебльовання); для -в de adorno
меблювати док. i amueblar vt, mueblar vt мебльбван'ий прикм. amueblado; -і кімнати habitaciones amuebladas мегабййт ч комп. megabyte m мегавйт ч фіз. megavatio m мегавбльт ч сріз. megavoltio m мегагбрц ч фіз. megahertzio m мегаломйнія ж мед. megalomanía f, manía de grandeza
мегафбн ч megáfono m мегйра ж furia f, arpía f мед ч 1. miel f; липовий - miel de tilo; дикий - miel silvestre; 2.(напій) hidromiel m; aguamiel f; вашими б устами та - пити! ¡habla Ud. de perlas!, ¡habla Ud.como un libro!; ¡en su boca todo sonmieles que a veces se vuelven hieles!; злітатися як мухи на - acudir comolas moscas a la miel; ложка дьогтю в бочці -у un poco de hiél echa aperder mucha miel, una gota de acíbar enun balde de miel; не - no es miel мед'сбстра ж (=медична сестра) enfermera f, hermana de la caridad
медйл'Ь ж medalla f; золота, срібна, бронзова
- medalla de oro, de plata, de bronce; пам'ятна
- medalla honoriMfica; зворотний бік -i el reverso de la medalla; розподіл -ей medallero m; список нагороджених -ями palmares m (на конкурсах; у змаганнях)
медалГст ч alumno premiado con medalla (al terminar la enseñanza secundaria); спорт. medallista m; medallado m медальбр ч acuñador m, medallista m медальйбн ч medallón m медальнйй прикм. de medalla медбрйт ч enfermero m
меджліс ч Majlis m м0дик ч médico m медикамбнт ч medicamento m мбдико-санИйрний прикм. médico-sanitario; - батальйон batallón de sanidad медитатйвний прикм. meditativo; meditabundo медитйція ж meditación f медитувйти meditar vi
медицйна ж medicina f; судова - medicina legal (forense)
медйчка ж (студентка) estudiante de medicina медйчн-ий прикм. médico, de medicina, medicinal; -а допомога asistencia médica; -і препарати medicamentos m pl; - факультет facultad de medicina; -а сестра enfermera f; - огляд examen módico, visita módica медійна ж мат. mediana f медійтор ч муз. mediator m медінститут ч (=медичний інститут) instituto (escuela) de medicina мбдіум1 ч médium m мйдіум2 ч (голос) medio m медкомісія ж (=медична комісія) comisión módica
медбв-ий прикм. de miel; meloso; - пряник bizcocho de miel; -і речі palabras melosas; - напій aloja f; - місяць luna de miel; -a poca бот. lechef zumo (jugo) blanco медбгляд ч (=медичний огляд) examen (reconocimiento) médico медогбнка ж máquina extractora de miel, melificadora f медозбір ч abejeo m мбдонбс ч planta melífera медонбсн’ий прикм. melífero; -і рослини plantas melíferas
медоточйвий прикм. meloso (discurso, etc.) медперсбнал ч (=медичний персонал) personal módico
медпункт ч (=медичний пункт) puesto de asistencia médica (de socorro) медресб c невідм. madraza f, medersa f медсанбйт ч (=медико-санітарний батальйон) batallón de sanidad, batallón médico-sanitario медуза ж 1. зоол. medusa f; 2. міф. Medusa f медунка ж (рослина) pulmonaria f медйний прикм. 1. meloso, melífero; 2. de miel меж-á ж 1. término m, límite m, confín m; не знати меж no conocer término (límite, fin); це переходить усі -i esto sobrepasa todos los límites, esto pasa de la raya; 2. (рубіж) límite m, confín m, linde m; в -ах міста dentro de los límites de la ciudad; 3. (граничний ступінь) fin m, término m; límite(s) m (pl); - досконалості el colmo (el non plus ultra) de la perfección; - мрій el colmo de los sueños м0жень ч estiaje m межирічний прикм. interfluvial межиріччя c entremos m, interfluvio m межовйй прикм. de apeo, de amojonamiento, de deslinde; - знак, стовп mojón m межувйти 1. limitar vi (con), confinar vi (con); tener frontera(s) (con), ser limítrofe (fronterizo) con; Грузія -є з Вірменією Georgia tiene frontera con Armenia; 2. (бути близьким до чого-н.) rayar vi (en), tocar vi (en); це -є з дурістю esto raya (toca) en la estupidez
межувйпьний прикм. de apeo, de amojonamiento, de deslinde
межувйльник ч agrimensor m, apeador m межувйння c agrimensura f, apeo m, .amojonamiento m, deslinde m межувйти apear vt, amojonar vt, deslindar vt мезгй ж 1. (внутрішня оболонка дерева) pulpa f; 2. orujo m, fraile m, caspia f, cibera f мезозбйськ ий прикм. геол. mesozoico; -а ера era mesozoica
мезолітйчний прикм. археол. mesolítico мезбн ч фіз. mesón m мезонін ч sotabanco m, buhardilla f мезотрбн ч фіз. mesotron m мейстерзінгер ч іст. maestro cantor, meister- singer m
мбкання c balido m
мекати, мекекати (про кіз) balar vi, dar balidos мексикйн-ець ч mejicano m, mexicano m; -ка ж mejicana f, mexicana f
889
мексикінський
мексикбнський прикм. mejicano, mexicano; de Méjico, de México
меландрій ч (рослина) melandrio m мелбнж ч 1. текст, mezcla f (tejido); 2. кул. mezcla de huevo
мелбнжев-ий прикм.: ~e прядіння tejido de mezcla
меланіт ч геол. melanita m меланхолія ж melancolía f; впасти в ~ю estar melancólico
меланхолійний, меланхолічний прикм. melancólico
меланхблік ч melancólico m м0ленийу молотий 1. дієприкм. від молоти; 2. прикм. molido; ~а кава café molido; ~ перець pimienta f (чорний); pimentón m (червоний) мелініт ч хім. melinita f меліоратйвний прикм. de bonificación меліорбтор ч especialista en los trabajos de bonificación
меліорбція ж bonificación f, mejoramiento del terreno
меліса ж (рослина) melisa f, toronjil m, toronja f мелодеклам0тор ч melodeclamador m мелодекламбція ж melodeclamación f мелбдика ж мист. melopeya f, melodía f (ciencia)
мелодйчний прикм. муз. melódico мелодйчність, мелодійність ж melodía f, carácter melodioso
мелодйчно, мелодійно присл. melódicamente, melodiosamente мелодійний прикм. melodioso мелодія ж melodía f мeлoдpáмa ж melodrama m мелодраматйзм ч melodramatismo m мелодраматйчний прикм. melodramático імеломбн ч melómano m меломбнія ж melomanía f, musicomanía f мелйса ж melaza f мелйсний прикм. de (con) melaza мбльник ч molinero m мельхібр ч cuproníquel m мельхібровий прикм. de cuproníquel мембр0на ж фіз. membrana f мембрбнний, мембрановий прикм. фіз. de membrana
меморандум ч memorándum m меморіал ч monumento conmemorativo меморібльн'ий прикм. conmemorativo, conmemoratorio; ~а дошка placa conmemorativa мемубри мн. memorias f pl мемуарйст ч autor de memorias мемубрн'ий прикм. de memorias; ~а література literatura de memorias менделевій ч хім. mendelevio m менделізм ч біол. mendelismo m мбнеджер ч gerente m, administrador m, director m; representante m (артистів, спортсменів); manager m (anglicismo) менеджмент ч dirección f, gerencia f, administración f; management m (anglicismo) менестрбльч icm. ministril m, trovador m мензула ж геод. plancheta f мензульн ьїй прикм. геод. de (con) plancheta; ~a зйомка levantamiento con plancheta мензурка ж probeta graduada менінгіт ч мед. meningitis f меніск ч фіз. menisco m менструальний прикм. фізіол. menstrual менструація ж фізіол. menstruación f, menstruo m, regla f, menorragia f (сильна) менструювати menstruar vi мент1 ж жарг. madero m, pasma m мент2 ч momento m; instante m (мить); в один ~ en un abrir y cerrar de ojos, en un dos por tres менталітбт ч mentalidad f мбнт0л ч mentol m
мбнтбловий прикм. con mentol, mentolado мбнтор ч mentor m, ayo m ментбрський прикм. de mentor; ~ тон tono de mentor
менубт ч minué m, minuete m менше, менш присл. menos; ~, ніж за два роки en menos de dos años; все - й ~ cada vez menos, de menos a menos; ~ за все menos que nada, lo menos; тим не - con todo eso, sin em¬
bargo, no obstante; більше чи менше, більш- менш ~ más o menos; не більше не - ni más пі menos
мбнш'ий прикм. menor; з ~ими зусиллями invirtiendo (gastando) menos fuerzas, con el menor esfuerzo; ~a частина la menor parte; - за всіх el más pequeño de todos, el menor de todos мбнш’ість ж minoría f; мізерна - minoría ínfima; ~ голосів minoría de votos; опинитися в -ості encontrarse en minoría
меншина ж див. меншість; національна ~ minoría étnica (nacional)
меншовйзм ч menchevismo m меншовик ч menchevique m
меню с невідм. menú m; carta f (у ресторані)
мер ч alcalde m
м0ргель ж геол. marga f
мер0ж а ж red f; ~ залізниць red de ferrocarriles;
- комунікацій sistema de comunicaciones; телефонна - red telefónica; торговельна - red comercial; напруга в -і ел. tensión de línea мербживний прикм. 1. de encaje(s), de puntilla); - комір cuello de encaje; 2. (схожий на мереживо) como encaje
мереживнйця ж encajera f мербживо c encaje m, puntilla f; ручне ~ encaje a mano; оздоблювати ~м adornar con encaje; як - como una filigrana (como un encaje) мербжка ж vainica f
мербнга ж merengue m; espumilla f (Л. Am.) мерехтіти 1. (миготіти, блимати) relucir* vi, brillar vi; ледь ~ить вогник apenas brilla el fuego; 2. безос. (світати) despuntar vt, amanecer* vi
мерехтіння c centelleo m, cintilación f; titilación f мерехтіти centellear vi, cintilar vi; acmp. titilar vi; refulgir vi, rielar vi; fulgurar vi мерехтлйвий прикм. vacilante, centelleante (про світло)
мерзбнний прикм. vil, ruin; abominable, repugnante (огидний); ~ наклеп calumnia abominable мерзбнність ж vileza f, infamia f, abominación f;
- поведінки vileza de conducta
мерзбнно присл. abyectamente, abominablemente, execrablemente, infamemente мерзіти hacerse trivial (insulso) мбрзл'ий прикм. helado; congelado (заморожений); -а земля tierra helada (congelada) мерзлбта ж congelación f; вічна ~ congelación perpetua (permanente)
мерзлотбзнавство c estudios de suelos helados
мерзлйк ч friolero m мерзлякуватий прикм. friolento, friolero мерзлякувато присл. agazapándose de frío мбрзн-ути helarse*; congelarse (заморозитися); у мене ~уть руки se me hielan las manos мерзосвітній прикм. abominable, espantoso мерзбта ж 1. basura f, inmundicia f, canalla m; 2. vileza f, marranada f, bajeza f мерзбтний прикм. abominable мерзбтник ч canalla m, miserable m, infame m меридіан ч геогр. meridiano m; небесний - acmp. meridiano superior; магнітний - фіз. meridiano magnético
меридібнний.лриш. геогр. de meridiano мepидloнáльний прикм. геогр. meridional, austral
меринбс ч 1. (вівця) merino m; 2. (вовна) lana merina
меринбсовий прикм. merino, de merino мбрія ж ayuntamiento m, alcaldía f меркантилізм ч mercantilismo m меркантильний прикм. mercantil мбркнути, мерхнути 1. oscurecerse, palidecer* vi; 2. (втрачати силу) languidecer* vi Меркурій ч acmp. Mercurio m мерсеризація ж mex. mercerización f мерсеризувбти док. i mex. mercerizar vi мбртв'ий прикм. 1. muerto; exánime; marchito (про рослини); ~e тіло cuerpo sin vida; 2. (безживний, тьмяний) cadavérico, apagado; poco brillante; -і кольори (барви) colores apagados; 3. (безплідний, пустельний) muerto,desierto; -а земля tierra desierta; 4. (безгомінний) silencioso; ~e мовчання silencio de muerte (absoluto); -а тиша calma completa;
silencio de muerte; 5. (безкорисний) inútil, ineficaz; -і знання conocimientos inútiles; -a година (у санаторй) siesta f; - сезон estación muerta; -а природа naturaleza muerta; -а мова lengua muerta; - капітал capital muerto; - інвентар herramientas f pl, utensilios m pl, medios de transporte; - вузол nudo corredizo; - хватка a) presa de muerte; lance mortal; -а хвиля мор. marea muerta; - штиль мор. calma chicha; -a петля ae rizo circular (cerrado), looping m: - якір мор. ancla de muerto; -а точка mex. punto muerto; зрушити з ~ої точки sacar del punto muerto; - простір військ, espacio (ángulo) muerto; -а вода (у казках) agua muerta; -a голова calavera f (тж. про метелика); ні живий ні - más muerto que vivo; ni vivo ni muerto; лежати ~им вантажем ser un fardo muerto; спаим ~им сном dormir como un tronco (a pierna suelta)
мертвбцьк-ий прил.: спати ~им (мертвим) сном dormir como un tronco (a pierna suelta) мертвбцька ж depósito de cadáveres мертвечйна ж збірн. (падло, стерво) carroña f, carnaza f
мбртвити 1. (позбавляти життя) matar vi; 2. acabar vi (con), matar vi
мертві’ти 1. petrificarse (ціпеніти); morir* vi, morirse* (зі страху); entorpecerse*, entumecerse* (терпнути); пальці ~ють від холоду se entumecen los dedos de frío; 2. (безлюдніти) morir* vi; privar de vida
мертвонарбджений 1. прикм. abortivo, nacido muerto; - проект proyecto inútil (ineficaz, inservible); 2. ч aborto m
мертвбтн ий прикм. 1. cadavérico, lívido; -a блідість palidez cadavérica; 2. muerto мертвбтність ж palidez cadavérica, lividez f мертвущий прикм. matador; -а нудьга aburrimiento matador (agobiador); ~e середовище un ambiente asesino, una atmósfera agotadora
мертвйк ч muerto m, difunto m; cadáver m (труп)
мбрти 1. (помирати) morir* vt (en masa); 2. (завмирати) cortarse (la respiración, etc.); мухи мруть (з нудьги) hasta las moscas mueren (de aburrimiento)
мбрхлий прикм. pálido, opaco мерщій присл. más de prisa, más a prisa мбса ж 1. церк. misa f; 2. муз. misa cantada, misa mayor
месіанізм ч mesianismo m месіанський прикм. mesiánico месія ж рел. Mesías m месмбризм ч mesmerismo m móchhk ч vengador m месопотамський прикм. mesopotámico местй barrer vi; мете безос. (про метелицю) el viento barre la nieve; нова мітла чисто мете la escoba nueva barre bien; cura nuevo santos bailando; nuevos reyes, nuevas leyes MOT*á ж fin m, finalidad f, objeto m, objetivo m, propósito m; з якою ~ою? ¿con qué fin (propósito)?; без ~и sin fin, sin objetivo; з ~ою a) con el fin (de); б) (зумисне) adrede; досягти ~и alcanzar el objetivo; мати на -i tener por fin (por objeto); ставити собі за -y proponerse una finalidad, proponerse una tarea метабіоз ч біол. metabiosis f метаболізм ч фізіол. metabolismo m метагенбз ч біол. metagénesis f метал ч metal m; благородні ~и metales preciosos; кольорові ~и metales no ferrosos; чорні ~и metales ferrosos; нікчемний - el vil metal металбв'ий прикм. de metal; metálico; -i вироби objetos de metal (metálicos) металізація ж mex. metalización f металізувати док. i mex. metalizar vi металінгвістйчний прикм. metalingüístico металіст ч metalista m, metalario m; metalero m (П. Am.)
металобрухт ч chatarra f, hierro viejo металовйроби мн. mex. artículos metálicos (laminados, alambre, etc.) металографія ж metalografía f металознавство c metalologia f металбїд ч хім. metaloide m
890
милити
металокерйміка ж metalocerámica f металоконструкція ж bloque (armazón) de metal
металонбсний прикм. гірн. metalífero металообрббн ий прикм.: -а промисловість industria del metal (metalúrgica); -і верстати máquinas-herramientas f pl металообрббка ж metalistería f металоплавильн ий прикм.: -а піч homo de fundición; - завод fundición f металопрокйтний прикм.: ~ цех taller de laminación (de laminados) металопромислбвий прикм. de la industria del metal
металопромислбвість ж industria del metal металорізальн’Ий прикм.: ~ верстат des¬
vastadora de metal; -І ножиці cizalla f металотерапГя ж metaloterapia f металохімія ж metaloquímica f металург ч metalúrgico m металургійний прикм. metalúrgico металургія ж metalurgia f; чорна ~ siderurgia f; кольорова ~ metalurgia no ferrosa метбльн-ий прикм. de proyección; -а зброя arma anojadiza; - снаряд proyectil m метбльник ч спорт lanzador m; ~ списа lanzador de jabalina; ~ диска lanzador de disco, discóbolo m
метаморфізм ч геол. metamorfismo m метаморфбза ж metamorfosis f мет0н ч хім. metano m
метбння c 1. lanzamiento m; ~ диска, списа, молота lanzamiento de disco, de jabalina, de martillo; 2. (ікри) desove m; 3. (розгубленість) vacilación f, perplejidad f метанбл ч хім. metanol m метастбз ч меж. metástasis f метастатйчний прикм. мед. metastático метатбза ж лінгв. metátesis f метбти1 недок. (обкидати) hilvanar vi; ~ (обкидати) петлі hacer ojales метбти2 недок. 1. tirar vi, lanzar vi, arrojar vi; ~ гранату tirar una granada; ~ диск спорт, lanzar el disco; 2.: ~ ікру desovar vi; ~ громи та блискавки lanzar (echar) rayos y centellas; ~ банк карт, cubrir la puesta; рвати i ~ echar chispas; echar sapos y culebras; estar hecho un basilisco; - перли перед свиньми echar margaritas a los puercos
метатйся agitarse, menearse, moverse*; ~ навсібіч correr de un lado para otro метафізик ч metafísico m метафізика ж metafísica f метафізичний прикм. metafísico метбфора ж лінгв. metáfora f; говорити -ми metaforizar vi
метафорйчний прикм. літ. metafórico метафорйчність ж carácter metafórico (traslaticio)
метафрбза ж літ. metáfrasís f метац0нтр ч фіз. metacentro m метацентрйчний прикм. фіз. metacéntrico метбк ч іст. meteco m мет0лик ч 1. mariposa f; нічний - falena f, mariposa nocturna; жарг. puta f; 2. (краватка) lazo m, mariposa f
МЄТ0ЛИКОВІ мн. бот. papilonáceas f pl МЄТ0ЛИЦЯ ж ventisca f, ventisco m метемпсйхоз ч рвл. metempsicosis f МЄТ0НИЙ прикм. barrido метебр ч meteoro m метеорйт ч meteorito m метеорйтний, метебричний прикм. meteórico метебрний прикм. de meteoro, meteórico метеорбграф ч meteorógrafo m метеорблог ч meteorólogo m метеорологічн ий прикм. meteorológico; ~e зведення parte meteorológico метеорологія ж meteorología f метеостбнція ж estación meteorológica метизбція ж біол. hibridación f, cruzamiento m, cruce m (тж. тварин)\ mestización f, mestizaje m метйзний прикм. mex. dé artículos metálicos (Ominados, alambre, etc.) метикувати недок., зметикувати док. comprender vt; darse cuenta (de repente), caer en la cuenta (en seguida)
метйл ч хім. metilo m метилймін ч хім. metilamina f МОТИЛ0Н ч хім. metileno m метилбнов-ий прикм. de metileno; -а синька azul de metilo
метилбвий прикм. хім. metílico; - спирт alcohol metílico
метйс ч mestizo m метільник ч barrendero m метлйти sacudir vt, mover* vt; menear vt; - хвостом menear la cola метнути однораз. до метати2 мбтод ч método m; діалектичний - método dialéctico; - навчання método (procedimiento) de enseñanza методйка ж metodología f методйст ч metodólogo m методичний прикм. 1. metódico; ordenado (послідовний)\ sistemático (систематичний)’, 2. (стосовний методики) metódico методйчність ж espíritu metódico; espíritu de sistema (de orden)
методйчно присл. 1. metódicamente, con método; con orden (послідовно); sistemáticamente (систематично); 2. (з погляду методики) desde el (del) punto de vista metodológico методологічний прикм. metodológico методолбгія ж metodología f метонімічний прикм. літ. metonímico метонімія ж metonimia f метр1 ч (навчитель) preceptor m метр2 ч 1. (одиниця виміру) metro m; кубічний - metro cúbico; 2.: складаний - metro plegable метр3 ч літ. metro m метрбж ч metraje m
метранпбж ч полігр. compaginador m, ajustador m
метрдотель ч 1. maitre d‘hotel; 2. maestresala m мбтрика1 ж літ. métrica f м0трика2 ж (документ) partida de nacimiento метрйт ч мед. metritis f
метричн ий1 прикм. (про міри) métrico; -а система sistema métrico
метрйчн-ий2 прикм. літ. métrico; ~е віршування métrica f
метрйчн-ий3 прикм.: -а книга libro (registro) de nacimientos; ~e свідоцтво certificado (partida) de nacimiento
метрб c невідм. metro m, metropolitano m; subterráneo m; subte m (П. Am.) метрббуд ч sociedad constructora del metro метрологічний прикм. metrológico метролбгія ж metrología f метронбм ч фіз. metrónomo m метрополітбн ч metropolitano m, metro m метропблія ж metrópoli f метуш йтися trajinar vi, ajetrearse, agitarse, revolverse*
метушлйвий прикм. agitado, bullicioso, inquieto, ajetreado
метушлйвість ж agitación f, ajetreo m, bullida f метушлйво присл. con agitación, con ajetreo, con bullida, bulliciosamente метушн-й ж 1. alboroto m, bulla f, ruido m; діти зчинили ~ю los niños empezaron a armar jaleo; 2. (клопоти) gestiones f pl, tráfago m; 3. intrigas f pl, enredos m pl; dimes y diretes; підозріла - tinglado sospechoso; негідна - довкола чого-н. negocio sucio en tomo (а); мишача - ruido de ratones
мефістбфельський прикм. mefistofélico MexaHbáTOp ч especialista en mecanización, mecanizador m
механізбторський прикм. de mecanización механізбція ж mecanización f; - сільського господарства mecanización de la agricultura, laboreo mecánico
механізм ч mecanismo m; годинниковий - mecanismo de(l) reloj; передавальний - mecanismo de transmisión; спусковий - (гвинтівки) mecanismo de disparo механізувбти док. i mecanizar vt MexáHiK ч mecánico m; інженер— ingeniero- mecánico m
MexáHiK-а ж 1. mecánica f; теоретична, прикладна - mecánica teórica, aplicada; 2. maquinación f; хитра - pilleríaf gramática parda;
небесна - acmp. mecánica celeste; підвести -y hacer una maquinación механіст ч філос. mecanicista m механістйчний прикм. філос. mecanicístico механіцйзм ч філос. mecanicismo m механічний прикм. mecánico механічно присл. mecánicamente; de un modo mecánico
механосклбдальний прикм.: - цех taller de montaje
механотерапія ж мед. mecanoterapia f, mecanoterapéutíca f меценбт ч mecenas m меценбтство c mecenazgo m MeueHáTCTByeaTH portarse como un mecenas мбцо-сопрбно c і ж невідм. муз. mezzo-sopra- no f (тж. співачка)
меч ч espada f; видобути - desenvainar la espada; схрестити -i cruzar las espadas; вкласти - у піхви envainar la espada; підійняти - levantar la espada; Дамоклів - la espada de Dármeles; вогнем i —6M a sangre y fuego мечбть ж mezquita f
мечовйдний прикм. ensiforme, en forma de espada
мечонбсець ч icm. caballero de la orden Porte-Glaive меч-рйба ж pez espada мжйчи’ти lloviznar vi; (дощ) ~ть cae calabobos, llovizna
мжйчка ж lloviznaf cernidillo m, calabobos m; chipichipi m, garúa f (Л. Am.) мзда ж 1. (винагорода) recompensa f, gratificación f; 2. alboroque m (хабар) ми (нас, нам, нами) займ. nosotros, nos; ми з тобою nosotros, tú у yo; нас було двоє éramos dos
ми(с)т0ць ч artífice m, artista m, maestro m, persona hábil (experimentada, habilidosa) ми(с)т0цьки присл. hábilmente, con habilidad, con destreza; con arte, con maestría (майстерно)
мильний прикм. анат.: -а перетинка (у нічних птахів) membrana nictitante мигбння с (мерехтіння) centelleo m, titilación f мигдал0видн-ий прикм. almendrado; amigdaláceo; -а залоза анат. amígdala f мигдблина ж 1. almendra f; 2. анат. amígdala f 3. геол. vacío amigdaloide мигдбль ч 1. (плід) almendra f; - у цукрі almendra garrapiñada; 2. (дерево) almendro m мигдбльн-ий, мигдблев'ий прикм. de almendra^); ~e дерево almendro m; -а олія aceite de almendras; ~e печиво galletas de almendras мигбтлив-ий прикм. 1. біол. vibrátil; - епітелій epitelio vibrátil; -і клітини células vibrátiles; 2. oscilante, vacilante (про полум'я) мигтіння, миготіння с 1. aparición у desaparición; 2. fuga f; 3. fulguración f, centelleo m мигтіти, миготіти 1. aparecer* y desaparecer*; 2. pasar vi (rápidamente); 3. (мерехтіти) refulgir vi, fulgurar vi, centellear vi (про вогні) в очах мигтить (me) baila en los ojos мигц0м присл. (недовго бачити) fugazmente, de modo fugaz
мизб ж miza f (finca rústica en las regiones del Báltico); alquería f, casería f (садиба, хутір) мййка, мййниця ж lavadero m мййний прикм. de lavar, lavador мййник ч lavador m
мйл-о c 1. jabón m; господарче - jabón de lavar; туалетне - jabón de tocador (de olor), jaboncillo m; рідке - jabón líquido; брусок -a a pastilla de jabón; 2. (піна на коні) espuma f; кінь у милі caballo cubierto de espuma; (суддю) на ~! ¡fuera el arbitro!
милбньк'ий прикм. (любий) querido милий прикм. gentil, amable, atento (люб’язний); agradable (приємний); atractivo (привабливий) милистий прикм. saponáceo, saponífero милити 1. (руки) jabonar vt, enjabonar vt; 2. (розводити мило) disolver jabón, hacer agua de jabón (agua jabonosa); -ся 1. (намилюватися) enjabonarse, jabonarse; 2. (давати піну) hacer espuma, espumar vi; 3. (розчиняти в собі мило — про воду) disolverse el jabón, enjabonarse
891
милйця
милйця ж muleta f ч
миліметр ч milímetro m миліметрівка ж. papel milimitrado милкйй прикм. jabonoso; espumoso MMioeáp ч jabonero m (fabricante) миловаріння c fabricación de jabón миловйрн-ий прикм. de jabón; de jabonería; ~ завод fábrica de jabón, jabonería f, saponificio m; ~a промисловість industria jabonera милов0рня ж jabonería f миловйдний прикм. gentil, agradable, atractivo, gracioso
миловйдність ж gentileza f, donaire m, gallardía f
милозвучний прикм. armonioso, melodioso; eufónico (про вірші) милозвучність ж armonía f; eufonía f милозвучно присл. armoniosamente, con armonía, melodiosamente, con melodía; con eufonía (про вірші) милоподібний прикм. saponoso милос0рд(н)ий прикм. caritativo, misericordioso; clemente
милосдрдя c caridad f, misericordia f, clemencia f (м’якість, поблажливість); без ~ sin misericordia; виявити - ser caritativo, dar prueba de caridad
мйлостиво присл. див. ласкаво мйлостин'Я ж limosna f, erogación f (Л. Ам.); просити ~ю pedir limosna, limosnear vi, pordiosear vi, mendigar vi; подати ~ю dar limosna милув0ти acariciar vi, mimar vi (con cariño) милувйтися acariciarse, mimarse (con cariño) милув0ти perdonar vi; absolver* vi милyвáтиcя admirar vt; ~ собою admirarse a (de) sí mismo
мйля ж milla f; морська ~ milla marina імйльн-ий прикм. 1. de jabón, jabonoso; saponáceo; -а піна espuma de jabón, jabonadura f; ~a вода agua de jabón, jabonadura f; ~ порошок polvo de jabón, jabón en polvo; ~a бульбашка pompa de jabón; 2. (намилений) jabonado, enjabonado; ~i руки manos jabonadas (enjabonadas); -а опера melodrama m; serial m; culebrón m; soap opera (anglicismo) мильнйця, мильничка ж jabonera f мильнйнка ж (рослина) saponaria f, jabonera f, jabonera de la Mancha
мймо присл. al paso, sin detenerse; de paso; de cerca (поблизу); пройти (проїхати) - pasar sin detenerse (de paso, de largo); стріляти ~ fallar vi, errar vi; ~! ¡fallo!, ¡falta! мимоїздом присл. de paso, de camino (en vehículo)
мимохідь присл. de camino, de paso; al tiempo, al paso
мимохідь присл. de paso, de pasada мимохіть присл. por fuerza, a la fuerza мймрити mascullar vt, murmurar vi мин-йти 1. (проїжджати, проходити мимо) pasar vt (de paso); 2. (закінчуватися) pasar vi; expirar vi, vencer* vi (про термін); гроза ~ула la tormenta pasó (cesó); небезпека ~ула el peligro pasó
míhómot ч mortero m, lanzaminas m мину ти док. 1. див. минати; відтоді ~ло десять років desde entonces han pasado diez años; 2. (виповнюватися — про вік): йому ~ло 25 років ha cumplido veinticinco años, tiene veinticinco años cumplidos
минул-е c pasado m; у далекому ~ому en tiempos ya lejanos; ~ого не вернути imposible volver atrás el reloj; злочинне (кримінальне) ~ antecedentes penales
минулий 1. дієприкм. від минути; 2. прикм. pasado; ~і дні días pasados; -ої зими el invierno pasado; último; -ого літа el pasado verano; - час грам, pasado m минуле c pasado m
минути док. (про термін) cumplirse, acabarse, expirar vi; час минув ha expirado el tiempo минущий прикм. pasajero, transitorio, de tránsito; perecedero (тлінний); усе в житті ~е todo es efímero en la vida мир ч paz f; жити в -i vivir en paz; борці за - combatientes (luchadores) de la paz; soldados de la paz; ми за - propugnamos la paz; тривкий
- paz duradera; укласти - hacer (concluir, firmar) la paz; відпустити з -ом dejar irse en paz;
- праху кого-н. (que) descanse en paz, (que) en paz descanse; - домові сьому paz sea en esta casa
мирйти reconciliar vt
мирйтися 1. (зким-н.) reconciliarse (con), hacer (las) paces (con); 2. (з чим-н.) resignarse (a); conformarse (con), acomodarse, avenirse (a); —ся з недоліками conformarse con los defectos; —ся зі своїм становищем resignarse con (aceptar) su situación
мирн'йй прикм. 1. pacífico, de paz; - договір tratado de paz; -а політика política de paz; y - час en tiempo(s) de paz; ~e населення población civil; з —ими намірами en son de paz; ~e будівництво construcción pacífica; 2. (спокійний) tranquilo; apacible (тихий); - характер carácter apacible; -а бесіда conversación tranquila; ~e вирішення solución negociada мйрно присл. 1. en paz, pacíficamente; 2. (спокійно) tranquilamente; apaciblemente (тихо); en armonía (у злагоді)
мйро c церк. crisma m, f; одним ~м мазані son lobos de la misma carnada; cojean de la misma pata (del mismo pie)
мирові ж avenencia f, reconciliación f; піти на -y hacer las paces
мировйй прикм. de paz; - суддя juez de paz миролюбний прикм. pacífico; amante de la paz; -а політика política de paz, política pacífica миролюбність c espíritu de paz, espíritu pacífico
миролюбно присл. pacíficamente миропом0зання c церк. unción f миротвбрець ч pacificador m, conciliador m миротвбрний прикм. apaciguador; tranquilizador (заспокійливий) миротворство c actividad pacificadora миротвбрч-ий прикм. pacificador; -і сили fuerzas pacificadoras мйрра ж (смола) mirra f, maná m мирський прикм. 1. (людський) mundano; 2. (світський) seglar, laico, lego мирт ч (рослина) mirto m, arrayán m, murta f мйртовий прикм. бот. de mirto, de arrayán, de murta
мйртові мн. бот. mirtáceas f pl мйршавий прикм. delgado, endeble; canijo (хворобливий)
мирйнин ч seglar m, laico m, lego m мис ч 1. (частина суходолу) cabo m; promontorio m (високий); 2. (виступ) saliente m мйска ж: ниркова - анат. pelvis del riñon; запалення ниркових -ок мед. pielitis f місіонерський прикм. de misionero мйска ж escudilla f; супова - sopera f мйслення c pensamiento m, razonamiento m; mentalidad f, modo de pensar; наукове - pensamiento científico мислйвець ч cazador m мислйвствознавець ч especialista en cinegética
мислйвствознавство c cinegética f мислйвствознавчий прикм. cinegético мислйвськ'ий прикм. de caza, cinegético; ~e господарство cazadero m мислйтель ч pensador m мйслити 1. pensar* vt; razonar vi, reflexionar vt (міркувати); логічно - pensar con lógica; 2. (уявляти) imaginar vt
мйслитися representarse, encamarse, interpretar vt
мисліте c невідм.: писати (виписувати) - andar haciendo eses
мйслячий прикм. pensante, que piensa мйсник ч alacena f
мистбцтво c 1. arte m; образотворче - artes plásticas, bellas artes; прикладне - artes aplicadas (decorativas, industriales); графічне - artes gráficas; театральне - arte escénico; чисте - artepurismo m; прибічник чистого -а artepurista m; твір -a obra de arte; 2. (уміння, майстерність) habilidad f, arte m, maestría f; ораторське - arte oratoria, oratoria f; з великим -ом con gran arte; з любові до -a por amor al arte; за всіма правилами -a con todas las
reglas del arte; 3. (сфера діяльності) arte f; воєнне - arte militar
MHCTe4TB03Háee4b ч crítico de arte, especialista en arte, tratadista de arte, artólogo m мистецтвознйвство c estudio del arte, crítica de arte, artología f
MHCTeuTB03HáB4 Hñ прикм. de estudio (de crítica) del arte; -а література literatura sobre (de) arte
мист0цьк-ий прикм. de arte, artiMstico; - образ imagen artística; -а вишивка bordado decorativo
мист0цьки, митецьки присл. artísticamente, con arte
мисткйня ж artista f MHTáp ч icm. publicano m мит0ць, мист0ць ч artista m, maestro m мит0цький прикм. artístico, magistral; - твір obra magistral, obra maestra мйти lavar vt (тж. прати); fregar vt (посуд, підлогу); - руки, голову lavar las manos, la cabeza; - золото lavar el oro; рука руку миє una mano lava la otra (y ambas la cara) мйтий прикм. lavado; fregado; limpio (чистий) мйтися lavarse; - у ванні, у лазні bañarse; - під краном lavarse al grifo
мйтний прикм. aduanero, de aduana(s); - доглядач aduanero m, vista de aduanas; - збір derechos arancelarios; - огляд control aduanero, inspección aduanera
мйтник ч aduanero m, aduanista m, vista de aduanas
мйтниця ж aduana f
мито c derecho(s) m (pl), arancel m, gabelas f pl; ввізне - derechos de entrada; платити - abonar los derechos de aduana мйтр-а ж церк/ mitra f; одержати -y mitrar vi митрополйт ч metropolitano m, arzobispo m, metropolita m
митропбличий прикм. metropolitano митт0В'Ий прикм. instantáneo, momentáneo; -a дія efecto instantáneo; ~e рішення decisión momentánea
митт0во присл. instantáneamente мйттюу умить присл. en un abrir y cerrar de ojos, en menos que canta un gallo, en un santiamén
миття c lavadura f, lavado m мить ж instante m, momento m; в (за) одну - en un abrir y cerrar de ojos мйчка ж бот. raicilla f, raicita f мйш’як ч хім. arsénico m миш’якбвий прикм. arsenical, arsenioso мйша ж ratón m; хатня - ratón casero; польова - ratón campestre (de campo); летюча - a) (кажан) murciélago m; б) (ліхтар) linterna portátil; бути бідним, як церковна - estar ratón; -ей не ловить hace el gandul, no da golpe (palotada); надутися як - на крупу mosquearse; picarse; tomar a mal por donde quema мииїйстий прикм. (про масть тварини) ratino миш0ч ий прикм. 1. de ratón, ratonil; -а нора ratonera f; 2. (сірий) gris-ratón; - горошок бот. guisante salvaje, vicia cracca; - хвостик trencita fina; -а метушня trajines baladís (fútiles) миїдіонй c ratoncillo m
мйшка ж зм. ratoncito m; грати (гратися) в кота й мишку jugar al ratón у al gato мйшоловка ж ratonera f мйючий прикм. de (para) lavar; - засіб producto de (para) lavar, detergente m мі с невідм. муз. mi m міізми мн. miasmas f pl мігрйнти мн. migrantes m pl міграційний прикм. migratorio мігр0ція ж migración f мігрбнь ж migraña f, jaqueca f мігрувйти emigrar vi
міделйварний, мідеплавильний прикм. de fundición de cobre
мІдепрок&гний прикм. de laminados de cobre мщі c невідм.: спідниця - falda medio larga мщія ж almeja f
мідний прикм. 1. de cobre; cuproso, cúprico, cuprífero (що містить мідь); - колчедан calcopirita f; - купорос sulfato de cobre (cúprico); 2. (кольору міді) cobrizo; - голос voz metálica; -
892
мімікрія
вік археол. edad del cobre; - лоб cabeza de alcornoque (de tarro, de hierro), tozudo мідник ч calderero m
мідницький при km. de calderero; ~i роботи trabajos en cobre (de calderería) міднолббий прикм. de cabeza de hierro, tozudo міднолрбкатний прикм.: ~ цех taller de laminados de cobre
міднорудн-ий прикм. cuprífero (mineral); ~a промисловість industria del cobre мідно-червбний прикм. rojo-cobre (color) мідЯк ч moneda de cobre мідЯки мн. збірн.(мідні гроші) monedas de cobre, calderilla f
мідЯнка ж 1. (змія) culebra vidriosa; 2. (фарба) cardenillo m; verdete m мідЯрня ж calderería f
мідь ж 1. cobre m; жовта ~ latón m; червона ~ cupritaf cobre rojo; 2. збірн. (мідні вироби) cobres m pl
міедноливарний прикм.: ~ завод fundición de cobre
мієлін ч анат. mielina f мієліт ч мед. mielitis f міжбрів’я c entrecejo m міжоплбдень, межиплодень ч бот. meso- carpio m
між, поміж прийм. entre; en medio de; ~ небом i землею entre el cielo y la tierra; ~ двох вогнів entre (en medio de) dos fuegos; читати - рядками leer entró líneas; розділити порівну ~ усіма dividir (repartir) entre todos a partes iguales (por igual); ~ іншим entre otras cosas; de paso; у знач, встав, сл. a propósito; ~ нами (кажучи) entre nosotros (sea dicho), en confianza, ya de usted para mí
міжб0нківськ'ий прикм. interbancario; -і кредити créditos interbancarios міжбібліотЯчний прикм. interbibliotecas; ~ абонемент abono interbibliotecas міжвидбвйй прикм. біол. ¡nterspecífico міжвідомчий прикм. interdepartamental міжгалактйчний прикм. intergaláctico міжгалузбвий прикм. intersectorial міжгір’я, межйгір’я с desfiladero m, paso m, garganta f
міждержЯвний прикм. ínterestatal, interesta- dual
міжзавбдський прикм. interfabril міжзбряний прикм. interestelar міжзубний прикм. лінгв. interdental міжклітйнний прикм. біол. intercelular міжкблійя с зал. entrevia f міжконтинентбльний intercontinental; ~а балістична ракета misil balístico intercontinental міжкрЯйовий прикм. interterritorial міжльодовиковий прикм. геол. interglaciar міжміністбрський прикм. interministerial міжміськйй прикм. interurbano; ~ телефон teléfono interurbano
міжнародний прикм. internacional; ~е право derecho internacional; ~і зв’язки, відносини vínculos, relaciones internacionales; ~а обстановка situación internacional міжнарбдник ч especialista en política internacional; intemacionalista m (спеціаліст з міжнародного права)
міжнаціонЯльний прикм. internacional; interétnico
міжобласнйй прикм. interregional, interzonal, interdistrital
міжокеЯнський прикм. interoceánico міжосббистісний прикм. interpersonal, interindividual
міжбстрівний прикм. interinsular міжпЯрів’я с с-г espacio entresurcos міжпарлбментський прикм. interparlamentario; ~ союз Unión Interparlamentaria міжпланЯтний прикм. interplanetario; ~ простір espacio interplaneterio; - політ vuelo interplanetario
міжплемінний прикм. de intertribus, intertribal міжповерхбв'ий прикм. de entrepiso(s); ~i перекриття cubiertas de entrepiso міжпорбдний прикм. біол. de interespecies міжрайбнний прикм. interregional, ¡nterzonal, interdistrital
міжр0берний прикм. анат. intercostal міжреспублікЯнський прикм. interrepublicano міжродовий прикм. біол. de intergenérico міжрйддя с с-а entresurco m міжрЯдн-ий прикм. с-г de entresurco(s); ~і культури cultivos intercalados, cultivos de entresurcos
міжсезбння c temporada entre dos estaciones міжсесійний прикм. de entre sesiones, interse- sional
міжсортовий прикм. біол.: ~e схрещування cruce entre plantas de distintas especies міжсоюзний прикм. intersindical міжсоюзницький прикм. interaliado міжстат0вий прикм. біол intersexual міжурядовий прикм. intergubemamental міжусббиця ж discordia (guerra) intestina, guerra civil; disensiones f pl (чвари) міжусббн'ИЙ прикм. intestino, interno; ~a війна guerra intestina
міжхреб0тний прикм. анат. intervertebral міжцарів’я c interregno m мізансц0на ж театр, puesta en escena, mise en scéne, escenificación f мізантрбп ч misántropo m мізантрбпія ж misantropía f мізантропічний прикм. misantrópico міздря ж спец, carnaza f мізерія ж збірн. trastos m pl, cachivaches m pl, chirimbolo m
мізЯрний прикм. mísero; miserable мізерність ж miseria f
мізОрно присл. míseramente; miserablemente мізйн*ець ч dedo meñique; meñique m; з (на) ~ lo negro de la uña; lo mínimo; ~ця не вартувати no llegarle a la suela del zapato (al pie) мізкувЯти devanarse los sesos мізкувЯтий прикм. sesudo, talentudo, avispado мій (моя, моє, мої) 1. займ. mío; mi (перед ім.)\ це ~ олівець este lápiz es mío, éste es mi lápiz; це твоя книжка, а це моя éste es tu libro y aquél (el) mío; 2. мн.: мої (домашні) los míos; по-моєму según mi criterio, según considero; a mi juicio; Боже ~! ¡Dios mío! мікЯдо ч невідм. micado m мікбз ч мед. micosis f міколбгія ж бот. micología f мікроавтббус ч microbús m; micro m (Д. Am.) мікроанЯліз ч microanálisis m мікрбб ч microbio m, micrófito m мікробіолог ч microbiólogo m мікробіологічний прикм. тісгоЬіоІомдісо мікробіолбгія ж microbiología f мікрббний прикм. micróbico, microbiano мікровбльт ч ел. microvoltio m мікрогрбфія ж micrografia f мікродослідження c фіз. microinvestigación f мікроеконбміка ж microeconomía f мікроелектрбніка ж microelectrónica f мікрокалькулятор ч microcalculadora f мікрокЯрта ж microficha f мікроклімат ч microclima m мікрокбк ч бакт. micrococo m мікрокомп’ютер ч microordenador m мікрокбпія ж microcopia f мікрокбсм(ос) ч microcosmo(s) m мікромЯтр ч micrómetro m мікрометрйчний прикм. micrométrico мікрбн ч micrón m, micromilímetro m мікроорганізм ч microorganismo m мікропористий прикм. de espuma; ~a підошва suela de goma (de espuma) мікропроцбсор ч microprocesador m мікрорайбн ч microrregión f мікрорельЯф ч microrrelieve m мікроскбп ч microscopio m мікроскопічний прикм. microscópico мікроскопія ж microscopía f мікроскбпний прикм. microscópico, de microscopio
мікроспбра ж бот. microespora f мікроструктура ж microestractura f мікротелефон ч microteléfono m мікротбмч micrótomo m мікрофарЯда ж ел. microfaradio m мікрофізйка ж microfísica f мікрофільм ч microfilm m, microfilme m
мікрофільмування c microfilmación f мікрофільмувати microfilmar vi мікрофбн ч micrófono m; біля ~a... ante el micrófono...; установник ~¡b microfonista m мікрофбнний прикм. microfónico, de micrófono мікрофотогрбфія ж microfotografía f мікрохвйля ж фіз. microonda f мікрохвильовий прикм. de microonda(s); ~a піч homo microondas мікрохімічнйй прикм. microquímico мікрохімія ж microquímica f мікрохірургія ж mícrocirugía f мікроцефал ч мед. microcéfalo m мікроцефалія ж мед. microcefalía f мікрочйп ч комп. microchip m míkcóp ч batidora f
мікстура ж mixtura f, medicina f; ~ від кашлю jarabe para la tos
мілдью c невідм. (хвороба винограду) mildiu m, mildeu m
мілин-á, мілизн-á ж bajío m, bajo m; banco de arena (піщана)] сісти на ~ encallar vi, embarrancar vi, vt; зняти судно з ~и desencallar vt, poner a flote un barco; сидіти як рак на -і tener el agua ai cuello, estar con el agua al gollete міліампбр ч ел. miliamperio m міліббр ч метео. milibar m, milibario m мілівбльт ч ел. milivoltio m мілігрЯм ч miligramo m міліметрбвий прикм. milimetrado мілітаризЯція ж militarización f мілИгарйзм ч militarismo m мілИгаризувЯти док. i militarizar vt; ~ промисловість militarizar la industria мілітарйст ч militarista m мілітаристйчний прикм. militarista міліти, мілішати 1. bajar vi (знижуватися рівнем)] enarenarse (затягуватися піском)] 2. (здрібніти—про думки) achicar vt, disminuir* vt міліцбйський прикм. de milicia, miliciano, de miliciano; policial, policiaco міліція ж milicia f (cuerpo de orden público y de seguridad)] policía f; загін ~ї особливого призначення grupo especial de operaciones, unidad especial de intervención; муніципальна ~ policía municipal
міліціонбр ч miliciano m (guardia de orden público y de seguridad)] policía m; дільничний ~ miliciano que vigila una zona urbana determinada; policía de barrio; постовий ~ miliciano (policía) de guardia; "-регулювальник miliciano (policía) del tráfico (de la porra) мілк-йй прикм. (неглибокий) poco profundo; bajo (мілководий)] liso, llano (про посуд)] ~e джерело arroyo m, riachuelo m; ~a тарілка plato liso (llano)
мілкб 1. присл. (неглибоко) a poca profundidad; 2. безос. у знач, присуд, es (está) poco profundo; тут ~ aquí es (está) poco profündo; - плавати a) ser de escasas (tener pocas) luces; 6) (про суспільне становище) ser gente menuda мілковбддя c 1. (рівень річки і період) estiaje m, menguante m; 2. (ділянка річки, озера) bajío m, bajos fondos
мілковбдий, мілковбдний прикм. poco profundo, de poco caudal мілкодбнний прикм. de poco calado мілкосйдячий прикм. de poco calado міль ж polilla f; слід від молі apolilladura f мільйбн ч millón m; надбати ~и ganar muchos kilos
мільйонбр ч millonario m мільйонбрка ж millonada f мільйбнний 1. числ. millonésimo; 2. прикм. (оцінюваний в мільйони) de un millón, de vanos millones
мільЯрд ч mil millones, millardo m (neologismo) мільярдбр ч multimillonario m мільярдбрка ж multimillonaria f мільярдний 1. числ. milmillonésimo; 2. прикм. (оцінюваний в мільярди) de mil millones мім ч театр. mimo m
міманс ч (^мімічний ансамбль) conjunto de mimos
міметйзм ч біол. mimetismo m міміка ж mímica f мімікрія ж біол. mimetismo m
893
MÍMÍCT
mImíct ч mimo m (artista) \
мімічний прикм. mímico
мімбдрама ж mimodrama f
мімбза ж mimosa f; sensitiva f; vergonzosa f (Л.
Am.)
мімбзові mh. mimosáceas f pl
MÍH-a1 ж військ, mina f, плавуча ~ mina flotante;
- уповільненої дії mina de acción retardada; протипіхотні ~и minas antipersonales; закласти ~y poner una mina; підірвати -y hacer saltar (explotar) una mina; підвести (підкласти) -у (кому-н., під кого-н.) minar el terreno (а) мГн-а2 ж (про обличчя) mohín m, gesto m, expresión f; зробити кислу ~y hacer un gesto agrio, poner mala cara; робити веселу (добру) -у при поганій грі hacer de tripas corazón; a mal tiempo buena cara
міньб0 ж cambio m мінарбт ч minarete m, alminar m мінгрел ч mingrelio m, mingreliano m мінезйнгерч icm. minnesinger m, trovador alemán
míhóp ч військ, zapador m; minador m мінер0л ч mineral m мінералізйція ж mineralización f мінералізув0ти док. i mineralizar vt мінералізувйтися mineralizarse мінералбг ч minerálogo m мінералогічний прикм. mineralógico мінералбгія ж mineralogía f мінер0льн-ий прикм. mineral; -а сіль sal gema; -і добрива abonos minerales; -і води aguas minerales
міні с невідм.: спідниця ^ minifalda f; —ЕОМ minicomputador m; —футбол minifútbol m; —комп’ютер, microordenador m; —гольф minigolf m
мініатіор'а ж miniatura f; писати ~и жив. miniar vt; y ~i en miniatura мініатюрйст ч miniaturista m мініатюрний прикм. 1. de (en) miniatura; ~ живопис miniatura f; 2. (маленький) minúsculo; diminuto, pequeñito (крихітний) мініатюрність ж minusculidad f мінімалізм ч minimalismo m мінімаліст ч minimalista m мінімйльн'Ий прикм. mínimo; -а кількість mínimo m; у ~ термін en el plazo mínimo (más corto); ~a частина mínima f; -а заробітна плата salario mínimo interprofesional мінімйльно присл. lo mínimo мінімум 1. ч mínimum m, mínimo m; прожитковий - mínimum vital; довести до ~y llevar hasta el mínimo, minimizar vi; 2. ч conocimientos especiales profesionales; кандидатський ~ exámenes de doctorado; технічний ~ conocimientos técnicos necesarios; 3. присл. mínimum, mínimo; программа-~ programa mínimo mIhIctópctbo c ministerio m; ~ внутрішніх справ Ministerio del Interior; Ministerio de Gobernación; ~ закордонних справ Ministerio de Asuntos (Relaciones) Exteriores, Ministerio de Negocios Extranjeros; Ministerio de Estado (в Іспанії та деяких країнах Латинської Америки)', Cancillería f (Л. Ам.)\ - освіти Ministerio de Instrucción Pública; ~ фінансів Ministerio de Hacienda; - зовнішньої торгівлі Ministerio de Comercio Exterior; - культури Ministerio de Cultura; ~ охорони здоров'я Ministerio de Sanidad; ~ сільського господарства Ministerio de Agricultura; ~ соціального забезпечення Ministerio de Seguridad Social; - юстиції Ministerio de Justicia
мініст0рськ’ий прикм. ministerial; -і кола círculos ministeriales
mIhíctp ч ministro m; прем’єр-- primer ministro;
— президент presidente del consejo de ministros; - без портфеля ministro sin cartera; ~ закордонних справ дел ministro de asuntos (relaciones) exteriores, ministro de Estado; canciller m (Л. Ам.); заступник ~a viceministro m, subsecretario m; повноважний ~ ministro plenipotenciario; кандидат в ~и candidato ministradle
мінлйвий1 прикм. inconstante, inestable; variable, mutable; inconstante, versátil (про погляди, характер)
мінлйвий2 прикм. хім.: - колір color de recocido мінлйвість1 ж inconstancia f, inestabilidad f, versatilidad f, variabilidad f, mutabilidad f мінлйв'ість2 ж хім.: колір -ості color de recocido míhh-ий прикм. військ, de mina; ~e загородження línea de minas; - тральник dragaminas m; ~e поле campo de minas, campo minado мінбв'ий прикм. de cambio; -а вартість valor de cambio; -а торгівля comercio de intercambio мінбга ж зоол. lamprea f míhomóth-ий прикм. mortero; -а батарея batería de morteros mIhomóthmk ч servidor de mortero мінонбсець ч torpedero m; ескадрений - destróyer m
мінбр ч 1. муз. menor m; гама соль - gama en sol menor; 2. (смуток): бути в -i estar de mal aire, no estar de buen temple, no estar en sus alfileres мінбрн-ий прикм. 1. муз. menor; 2. (сумний) melancólico; бути в -ому настрої estar amilanado мІношук0ч ч detector de minas мінув0ння с colocación de minas мінувдти док. і minar vt, colocar minas мінус ч мат. menos m; - на - дає плюс menos por menos da más; - 20 градусов 20 grados bajo cero; плюси і -и чого-н. los plus (pro) y los contra de
Мінфін ч (= міністерство фінансів) Ministerio de Hacienda (de Finanzas)
МІнюст ч (= міністерство юстиції) Ministerio de Justicia
мінййло ч cambista m мінйльний прикм. de cambio мінйти 1. (обмінювати, змінювати) cambiar vt; mudar vt; - білизну mudar (mudarse) de ropa; - квартиру mudar (mudarse) de apartamento (de piso, de casa); 2. (розмінювати) canjear vt, intercambiar vt, trocar* vt мінйтися 1. (обмінюватися) cambiar vi, intercambiar vi; - з товаришами книжками cambiar (intercambiar) libros con los amigos; давай -ся vamos a cambiar (algo); 2. (змінюватися) mudar vi, mudarse; cambiar vi; - в обличчі cambiar de semblante мІок0рд ч анат. miocardo m міокардйт ч мед. miocarditis f МІОЛ0ГІЯ ж miología f мібма ж мед. mioma m МІ0ПІЯ ж мед. miopía f міоц0н ч геол. mioceno m MÍp-a ж 1. (одиниця виміру; мірило) medida f; -и довжини medidas de longitud (lineales); ~и ваги medidas de peso; ~и об’єму medidas de capacidad (de volumen); 2. (засіб) medida f; вища - покарання pena capital (de muerte); 3. (ступінь) medida f, grado m; чуття ~и sentido de la medida; знати -y conocer la medida; ser comedido; пбвною -ою en cierto grado, en cierta medida; значною -ою en grado considerable; в міру того, як... a medida que..., al paso que...; y -у можливості, у -у сил según las posibilidades, en medida de lo posible; над (понад) -у, без ~и sin medida, desmedidamente, con exceso; в -y con medida; conforme a, con arreglo а; в -у чого-н. en la medida de algo; не в -y sin medida, en exceso; значною -ою en sumo grado, en gran medida, en medida considerable мірабель ж (слива) mirabel m мірабіліт ч мін. mirabilita f мір0ж ч espejismo m, miraje m мірза ч mirza m
мірйло c medida f, criterio m (критерій) мїрити 1. medir* vt; aforar* vt (місткість); 2. (приміряти) probar* vt; 3. medir* vt; - кроками кімнату medir la habitación con sus pasos; - землю medir la tierra; - поглядом (очима) medir con la mirada; - версти (верстви) tragarse las leguas, ser un tragaleguas; - своєю міркою medir con su rasero; piensa el fraile que todos son de su aire, piensa el ladrón que todos son de su condición
.MlpláAM mh. miríadas f pl мірк-á ж medida f; зняти -y tomar la medida; за -ою según la medida, a medida; міряти своєю -ою medir por su patrón (por su rasero) MlpKyBáHHR1 c 1. consideración f; поділитися своїми -ми comunicar su opinión; висловити
свої - expresar sus consideraciones (su parecer); 2. mh. razones f pl, motivos m pl; у нього свої - tiene sus razones MipicyBáHHfl2 c reflexión f, meditación f міркуbóth, розмірковувати reflexionar vi, meditar vi, cavilar vi
мґрн'ий прикм. 1. regular, rítmico; 2. (вимірювальний) mesurado, reglado; - посуд vajilla graduada; -а стрічка cinta métrica мфність ж regularidadf ritmo m мірно присл. regularmente, rítmicamente мірбшник ч molinero m, molendero m мірбшничка ж molinera f міряльний, мірйльний прикм. de medida, de medir
міряльник, мірник ч medidor m (de precisión) мірйтися 1. (порівнювати) medirse*; - силами (з ким-н.) medirse las fuerzas (con); 2. (вимірювати свій зріст) tallarse міс ж невідм. miss f, señorita f місиво c amasijo m; fango m (грязюка); bazofia f, revoltijo m, almodrote m місилка ж mezcladora f, amasadora f місйти amasar vi, sobar vt (la masa); - грязь patullar (chapotear) por el barro MlcioHóp ч misionero m, misionario m MlcioHópcTBo c misiones f pl місія ж misión f; legación f (тж. дипломатичне представництво)
міснйцтво с localismo m, cantonalismo m міснйцьк ий прикм. localista, cantonalista; -i інтереси intereses localistas міст ч puente m; залізничний - puente del ferrocarril; понтонний - puente de pontones (de barcas); підйомний - puente levadizo; висячий (ланцюговий) - puente colgante; розвідний - puente móvil (giratorio); плавучий - puente flotante; арковий - puente de arco; - для худоби puente cerril; повітряний - puente aéreo; телевізійний - puente intercontinental televisado; навести - tender un puente; розвести - abrir (levantar) un puente; спалити за собою мости quemar las naves míct'O c 1. ciudad f, población f, villa f; столичне - capital f; головне - capital f, metrópoli f; промислове - ciudad industrial; відкрите - ciudad abierta; —гігант megaurbe f; вічне - la ciudad eterna; святе - la ciudad Santa; —герой ciudad-héroe; —сад ciudad-jardín f; —супутник ciudad satélite; у межі -a entre muros, intramuros; жити за -ом vivir en las afueras (en los alrededores) de la ciudad; 2. спорт terreno (campo) de juego; cancha f (Лат. Ам.)
MicTép ч míster m міст0рія ж misterio m
mIctóhko c 1. (поселення) pueblo m, aldea f; 2. зм. до місто villorrio m; студентське - ciudad universitaria; військове - ciudad* castrense; робітниче - poblado obrero міст0чковий прикм. de pueblo, de aldea містик ч místico m містика ж mística f
містйти (в собі) contener* vt; comprender vt, abarcar vt (охоплювати); пляшка містить літр вина la botella contiene un litro de vino, es una botella de litro de vino; овочі містять багато вітамінів las legumbres son ricas en vitaminas; стаття містить багато нових даних el artículo contiene muchos datos nuevos містйтися (бути наявним) contener* vt, haber* impers., tener* vt; contener* vt, encerrar* vt (містити в собі); у цій книжці міститься багато корисних відомостей este libro encierra (contiene) muchas informaciones valiosas містифікатор ч mistificador m містифік0торський прикм. mistificador містиф№ція ж mistificación f MÍCTH<t>iKyBáTH док. i mistificar vt містицйзм ч misticismo m містйчний прикм. místico місткйй прикм. capaz (укладистий); espacioso, vasto (про приміщення); de gran cabida, de gran capacidad
місткість ж cabida f, capacidad f; aforo m (приміщення)
містобудівнйй прикм. de urbanística, de urbanismo, de urbanización
894
мнбжити
містобудівнйк ч urbanista m (arquitecto) містобудувйння с urbanística f, urbanismo m, urbanización f
míctók ч puente m; pasarela f (пішохідний)\ капітанський ~ puente de mando містрйль ч (вітер) mistral m, maestral m містрйс ж невідм. mistress f, señora f мГсц'Є c 1. lugar m, sitio m; asiento m (сидіння); робоче - lugar de trabajo; публічне - lugar público; спальне - lugar para dormir; - призначення destino m (lugar); ~ народження lugar de nacimiento; - стоянки (автомобілів) lugar de (a) parqueo (de aparcamiento); ~ ув’язнення prisión f, lugar de reclusión; пусте (порожне) ~ a) lugar vacío; 6) un cero a la izquierda; поставити, покласти на ~ colocar, poner en su lugar; поступитися ~ем a) ceder el sitio; ceder el asiento; 6) (чому-н.) dar paso; зайняти (своє) ~ ocupar (su) puesto; зайняти перше ~ (y змаганні) ocupar el primer puesto; на ~ en su lugar, en su sitio; на видному ~i en un puesto (en un sitio) destacado; з -я на - de un lugar a otro, de aquí para allá; 2. (місцевість) lugar m, sitio m, paraje m; мальовничі ~я lugares pintorescos; глухе ~ lugar perdido; 3. (уривок книжки, п’єси) trozo m, pasaje m; 4. (посада, служба) empleo m, plaza f; puesto m, cargo m (пост); бути без ~я estar sin empleo; 5. (багажне) bulto m, fardo m; дитяче - анат. placenta f; болюче - punto flaco (débil); вузьке ~ punto flaco (de una empresa, de un negocio); загальне - lugar común, tópico m; влада на ~ях autoridades locales (municipales); ~я загального користування lugares de uso común (cocina, retrete y cuarto de baño en residencias y pisos compartidos); на -І злочину en flagrante (delito); In fraganti; con las manos en la masa; не ~ a) no conviene, no es propio; 6) no es lugar; no ~ях! \a sus sitios!; (у нього) очі на мокрому ~і tiene la lágrima fácil; це його слабке ~ éste es su punto flaco; мати ~ (відбуватися) tener lugar, ocurrir vi; знати своє - conocer (saber) su lugar; ставити кого-н. на ~ poner a alguien en el lugar que le corresponde; стояти на -i estar estancado, estancarse; не знаходити собі ~я estar como alma en pena; у мене (у нього) серце (душа) не на ~і no (me, le) cabe el corazón en el pecho; порожнє - un cero a la izquierda; з -я de un arranque, de un golpe місцбв'ий прикм. 1. local; regional, comarcal (обласний); del país; indígena (тутешній); -a промисловість industria local; ~ комітет comité local (del sindicato); ~a влада autoridades locales (municipales); ~ житель habitante (vecino) del lugar, autóctono m; ~a говірка habla f, dialecto m; ~ говір lengua vernácula, criollo m; ~ час hora local; ~ колорит color local; 2. (не загальний) local, parcial; ~ наркоз anestesia local; ~ відмінок грам, locativo m (caso) місц0вість ж 1. lugar m; terreno m; localidad f; мальовнича ~ lugar pintoresco; труднопро- хідна - terreno escabroso; дачна - lugar de veraneo; пересічена ~ terreno accidentado; 2. (край, район, округа) región f, comarca f мІсц0вком ч (=місцевий комітет) comité local (del sindicato)
місцеперебувйння, місцепробування c lugar m, sitio m; sede f; residencia f місцеполбження c situación f, posición f, emplazamiento m
місцйна, містина ж sitio m, lugar m місцйми присл. en algunos lugares, en algunas partes, a trechos
місяць ч luna f; повний ~ (повня) luna llena; серп ~я cuerno de luna, luna creciente; фази -я fases de la luna; зворотний бік ~я el lado oscuro (escondido) de la luna; при ~i a la luz de la luna; описа -я selenografía f; щербатий (щерблений) ~ luna menguante; з ~я впасти estar en la luna
місяцепбдібний, місяцевидний прикм. lunado місяцехід ч módulo lunar місяцйми присл. 1. durante meses (seguidos); 2. (в деякі місяці) algunos meses місяць ч 1. (календарний) mes m; поточний ~ mes corriente; минулий - mes último (pasado); через ~ dentro de un mes; ~ тому hace un mes;
вересень ~ mes de septiembre; 2. luna f; молодий ~ (молодик) luna nueva; щербатий ~ luna menguante; медовий ~ luna de miel мГсяць-риба ж pez luna місячйна ж icm. pago mensual (en productos y ropa que daba el campesino sin tierra al terrateniente), mesada f
місячн ий І прикм. 1. mensual, de un mes; ~ заробіток mensualidad f, mesada f; 2. lunar; 3.: -і мн. у знач. ім. menstruación f, regla f місячн ий II прикм. de luna; lunar, silénico; ~e світло luz lunar; ~a ніч noche de luna; ~e затемнення eclípse de luna; ~ рік año lunar; ~ місяць acmp. lunación f, mes lunar (lunario); ~ камінь piedra de luna, labradorita f місячник ч mes m; - дружби mes de amistad міськ-ий прикм. 1. de la ciudad, urbano; ~ житель habitante de la ciudad, vecino m, ciudadano m; ~e населення población urbana; ~a рада consejo urbano; 2. (муніципальний) municipal; ~e управління administración municipal, alcaldía f, municipio m; ~ голова alcalde m міськвйконком ч (= міський виконавчий комітет) Comité Ejecutivo Urbano міськкбм ч (= міський комітет) comité urbano мітйлка ж escoba f; cepillo m (для змахування пилу); plumero m (з пір’я) мітинг ч mitin m; проводити - celebrar un mitin мітингбвий прикм. de mitin мітингувати participar en mítines, mitinear vi; organizar mítines
мітити недок. (ставити знак, позначку) marcar vt, señalar vi; ~ білизну marcar la ropa мітка ж (позначка) señal f, marca f (тж. ініціали) міткаль ч текст indiana f, tejido de algodón Mhm'á ж escoba f; взяти ~y в руки; ponerse a barrer, dar escobazos; нова ~ чисто мете la escoba nueva barre bien; cura nuevo santos bailando; nuevos reyes, nuevas leyes мітбз ч біол. mitosis f
мітчик ч 1. mex. (інструмент) terraja f, macho de aterrajar, punzón m; 2. (про людину) marcador m міф ч mito m; розвінчання ~y desmitízación f; перетворювати в (на) ~ mitificar vt міфічн*ий прикм. mítico, fabuloso, legendario; -а особистість personaje mítico міфолог ч mitologista m, mitólogo m міфологічний прикм. mitológico міфолбгія ж mitología f міфотвбрчість c creación de mitos міх ч melle m (для роздування вогню) міхур ч анат. vesícula f; сечовий - vejiga f; жовчний ~ vesícula biliar; плавальний ~ (у риб) vejiga natatoria міцблій ч бот. micelio m міцн’йй прикм. 1. fuerte; firme; sólido (твердий); vigoroso, robusto (дужий); ~ горіх nuez dura; ~a тканина tela fuerte; ~i нерви nervios templados; 2. (сильний) fuerte; ~ мороз helada fuerte, frío riguroso (que pela); 3. (стійкий, непохитний) firme, fuerte, inquebrantable; -a дружба amistad inquebrantable; ~a дисципліна disciplina rigurosa; 4. (насичений) concentrado, cargado, fuerte; ~ розчин solución concentrada; ~ чай, -а кава té, café cargado; -і напої bebidas espirituosas; ~ сон sueño profundo міцність ж 1. solidez f, resistencia f; 2. (сила) fuerza f, vigor m; robustez f (фізична); ~ духу fuerza moral (de espíritu); 3. (насиченість) fuerza f, grado de alcohol міцніти, міцніш ати ponerse fuerte; reforzarse*; solidificarse (тверднути); fortalecerse*, recobrar fuerzas (після хвороби); intensificarse, arreciar vi, hacerse más fuerte; мороз ~ає aumenta la helada
міцно присл. 1. fuertemente; firme, firmemente; sólidamente (твердо); 2. (непохитно) con firmeza, firmemente, inquebrantablemente; 3. (сильно, дуже) fuertemente, muy fuerte, con fuerza; - цілувати besar con fuerza; - спати dormir profundamente (como un tronco) міцнбногий прикм. de piernas fuertes міць ж 1. potencia f, poder m, poderío m; воєнна - potencia militar; 2. (фізична сила) vigor m мічений прикм. marcado; ~i атоми фіз. átomos marcados
мічення c marcación f, marca f, señalamiento m
мічман ч мор. alférez de navio міш0лка ж amasadora f, mezcladora f мішанйна ж mezcla f, mezcolanza f, revoltijo m, almodrote m; amasijo m (місиво); bazofia f (про страву)
MiiuáTH 1. (розмішувати) remover* vt, revolver* vt, menear vt; 2. (змішувати) mezclar vi, revolver* vt; - фарби mezclar las pinturas; ~ вино з водою echar agua al vino; bautizar el vino (fam.); ~ карти barajar vi; 3. (плутати) confundir vi (con); tomar vt (por)
MÍuióH*b ж blanco m; центр ~¡ diana f; правити за ~ для насмішок ser el blanco de las bromas міш0чник ч especulador m (con comestibles en tiempos de crisis)
мішбчництво c especulaión f (con comestibles en tiempos de crisis) мішбчок ч зь. saquito m мішковйна ж (h)arpíllera f (tela) мішкувйтий прикм. (про вбрання) muy largo, muy ancho; como un saco (fam.) mIuiók ч 1. saco m, costal m; talega f; talego m (вузький); coracha f (Л. Ам. — шкіряний); речовий ~ mochilaf morral m; спальний ~ saco de dormir; 2. військ, (оточення) bolsa f; 3. (про людину) zopenco m, bobo m; золотий (грошовий) ~ vellocino de oro; кам’яний ~ calabozo de techo bajo, cárcel f; мішки під очима bolsas debajo de los ojos; купувати (купити) кота в мішку dar gato por liebre; костюм сидить на ньому мішком el traje le sienta como un saco міщанйн ч 1. pequeño burgués; miembro (persona) del estrato social medio; 2. (обиватель) pancista m; pasota m (fam.) міщйнство c 1. pequeña burguesía f; estrato social medio; 2. (рутинованість) pancismo m, mezquindad f; trivialidad f; filisteísmo m мінський прикм. 1. de pequeñoburguós; de estrato social medio; 2. mezquino (обмежений); filisteo, prosaico, positivista, vulgar млйвю c molienda f, moltura f; борошно крупного ~a cabezuela f; борошно дрібного ~a flor de harina
млин ч molino m; водяний ~ molino de agua; паровий ~ molino de vapor; лити воду на чий-н. - llevar el agua al molino de otro, hacer el caldo gordo a alguien
млинбць ч кул. hojuela f, crepé f, panqueque m; пекти як млинці hacer (algo) como si fueran buñuelos
млинбв'ий прикм. molinero, de molino; ~e жорно muela de molino, rueda de molino млинбк ч (для кави) molinillo de café млинцбв'ий прикм. de hojuela; ~e борошно arina para hojuelas
млйнчик ч hojuela f (rellena), crepe f; ~и з м’ясом canelones m pl
млість ж languidez f; vértigo m, vahído m (запаморочення)
млГти (від переживань) pasmarse, admirarse; ~ від захвату pasmarse de admiración млбсний прикм. lánguido млбсність ж languidez f млбсно присл. lánguidamente мнембніка ж mnemotecnia f, mnemónica f мнемонічний прикм. mnemotécnico мнембтехніка ж mnemotecnia f, mnemotécnica f мнембтехнічний прикм. mnemotécnico многогр0нний прикм. мат. poliedro, poliédrico; ~ кут мат. ángulo poliedro (sólido) MHororpáHHHK ч мат. poliedro m многокр0тн ий прикм. грам, (re)iterativo; ~ e дієслово verbo iterativo многокутний прикм. мат. poligonal многокутник ч мат. polígono m многочл0н ч мат. polinomio m, multinomio m многочл0нний прикм. мат. polinomio, multinomio
мнбжене c мат. multiplicando m мнбження c multiplicación f; таблиця ~ tabla de multiplicar
множин0 ж грам, número plural, plural m множйнний прикм. plural йножйнність ж pluralidad f мнбжити 1. мат. multiplicar vi; - два на три multiplicar dos por tres; 2. (збільшувати) aumentar vt, multiplicar vt
895
МН0ЖИТИСЯ
мнбжитися multiplicarse, prollferar vi мнбжник ч мат. multiplicador m; factor m мобілізацГйний прикм. de movilización мобілізйція ж movilización f мобілізбваний 1. дієприкм. від мобілізувати; 2. ч movilizado m
мобілізувйти док. і movilizar vt; llamar a filas мобілізувбтися movilizarse мобільний прикм. móvil мобГльнІсть ж movilidad f, capacidad de maniobra
мов1 (мовляв) част. dice, у dice, у aquí dice; він, мовляв, цього не знав dice, que по sabía nada; dice, que no lo sabía
мов2(немов) спол. como, cual, as¡M como м6в*а 1. (здатність говорити) habla f (el habla), palabra f; артикульована - lenguaje articulado; органьї речи órganos articulatorios; дар ~и don de la palabra; втратити дар ~и perder el habla, quedarse sin habla; 2. lenguaje m, lengua f; усна ~ lengua hablada; рідна ~ lengua materna; зворот ~и речи locución f, giro m; завести ~y entablar una conversacioMn; не може бути і мови ni hablar del asunto; мова про те... se trata de...; про що ~l ¡por supuesto! 3. грам, discurso m, огасіомп f; пряма, непряма ~ estilo directo, indirecto; частина ~и parte de la огасіомп
мбвби, немовби, немовбито спол. como si мовкнути callar vi, callarse мбвлення c рад. radiodifusión f мовляв, мов част. según, al parecer, dice(n); він, ~, не чув dice, que no oyó, según el no lo oyó мовлйти, мовити док. i decir* vt; proferir* vt, pronunciar vt (вимовити); слова не ~ мовити no decir (hablar) palabra, no abrir la boca мбвн'ий прикм. лінгв. de lengua(s); del i lenguaje; ~a спорідненість afinidad de lenguas; ~a структура estructura de la lengua; de habla; articulatorio; ~ апарат órganos articulatorios; -i навички hábitos del discurso мовозн0вець ч lingüista m мовозн0вство c lingüística f; порівняльне ~ lingüística comparada мовознйвчий прикм. lingüístico мовотвбрець ч creador del idioma мовотвбрчий прикм. лінгв. de creación del idioma
мовотвбрчість ж лінгв. creación del idioma мовчазн-йй прикм. callado, tácito, taciturno; silencioso; ~a згода consentimiento tácito; -i сльози lágrimas silenciosas мовчйзність ж taciturnidad f, reticencia f мовчйльник ч chiticalla m мовчйн, мовчун ч persona callada, hombre callado
мовчйнк'а ж callada f; справляти ~y no decir ni un sí ni un no, no decir esta boca es mía мовчйння c silencio m; зберігати ~ guardar silencio; змусити до ~ reducir al silencio; imponer silencio (а); обійти ~м pasaren silencio, callar vt; відповісти ~м dar la callada por respuesta; змова ~ el complot (la conjuración) del silencio; ~ - знак згоди quien calla, otorga мовчйти callar vi, guardar silencio; estar silencioso (про двигун); aguantarse (не давати про себе знати); callar la boca (не висловлювати своєї думки); мовчить, як води у рот набрав está sin decir esta boca es mía, está sin decir oxte ni moxte, está sin decir ni pío; ~! ¡cállate!, ¡cállese!; ¡silencio!; ¡punto en bocal (fam.) мбвчки присл. 1. en silencio, silenciosamente; sin decir palabra; 2. sin protesta; con resignación (не ремствуючи)
могйл-а ж tumba f, sepultura f, fosa f; братська ~ fosa común; ~ Невідомого солдата la tumba del soldado desconocido; аж до ~и hasta la sepultura; на краю ~и al borde de la tumba; зійти в -y bajar al sepulcro; знайти србі -y encontrar su tumba (su muerte); дивитися в -y estar con un pie en el sepulcro; звести в -y llevara la tumba; рити (копати) -у (кому-н.) cavar la tumba (а); бути (стояти) однією ногою в ~і estar соп un pie en la tumba; забрати з собою в -у llevar consigo a la tumba; горбатого ~ виправить genio у figura hasta la sepultura могйлки мн. día de los difuntos
могйльн'ий прикм. de tumba, sepulcral; ~a плита piedra (lápida) sepulcral; ~a тиша silencio sepulcral
могйльник ч архвол. sepulcro m, necrópolis f; cementerio m (para desechos radiactivos) могйльщик ч enterrador m, sepulturero m MoriKá-ни мн. mohicanos m pl; останній з ~н el último mohicano
могорйч ч adehala f; propina f; alipego m (Ц.Ам.); juanillo m (4.); chascada f (Гонд.); з вас ~! ¡tiene Úd. que agasajamosl могтй poder* vt; я зроблю все, що можу haré todo lo que pueda; він не міг прийти no pudo venir; чи не можете ви мені сказати? ¿puede Ud. decirme?; може бути puede ser, es posible, tal vez, quizá(s); не може бути! ¡no puede ser!, ¡imposible!; через не можу (зробити що-н.) sacar fuerzas de flaqueza могутній прикм. potente; fuerte, vigoroso (сильний)
могутність ж potencia f, poder m могутньо присл. potentemente, poderosamente м6д*а ж moda f, boga f; входити в ~y ponerse de moda, entrar en moda; виходити з -и salir de moda; ввести в -y poner en moda; бути в -і estar de moda (en boga); бути одягненим за (останньою) ~ою estar vestido a la (última) moda; журнал мод revista de modas, figurín m; останній крик ~и el último grito de la moda мод&льний прикм. лінгв. de modalidad, modal модйльність ж лінгв. modalidad f моделізм ч mex. modelismo m моделіст ч modelista m моделістка ж (кравчиня) modista f, sastra f моделювйльн-ий прикм. modelador; ~a установка computadora análoga моделювйння c 1. modelación f, modelado m; 2. тех. comprobación f, computación f моделювйти док. i modelar vt; hacer modelos модбль ж modelo m; plantilla f (шаблон); - літака modelo de avión модельбр ч modisto m, modista f модбльний прикм.: - цех taller de modelado; ~e взуття zapatos de última moda модбльник ч modelista m модйм ч спец. (= модулятор-демодулятор) modem m
модерйто муз. 1. присл. moderado; 2. c невідм. moderado m
модерйтор ч муз. moderador m модбрн мист. 1. ч modernismo m; музика ~ música de última hora; 2. прикм. невідм.: стиль - estilo moderno
модернізйція ж modernización f модернізм ч мист. modernismo m модернізувйти modernizar vt, actualizar vt модернізувйтися modernizarse модерніст ч мист. modernista m модерністський прикм. мист. modernista модернбвий, модбрний прикм. moderno модизм ч лінгв. modismo m модйстка ж modista f модифікйція ж modificación f модифікувйти док. і modificar vt мбдн'ИЙ прикм. 1. (згідно з модою) a la moda; ~а сукня vestido a la moda; 2. (що стосується мод) de moda(s); - журнал revista de modas, figurín m; крамниця -ого одягу modistería f (Л. Am.)
мбдник ч lechuguino m, petimetre m, dandi m, pisaverde m; cachaco m (Кол., Вен., Екв.) мбдниця ж lechuguina f, niña gótica мбдничати seguir la moda модрйна ж alerce m
модулювбти 1. муз. modular vi; 2. фіз. modular vi модулйтор ч mex. modulador m модулйція ж фіз. modulación f; частотна ~ modulación en frecuencia мбдуль ч módulo m
мбдус ч modo m; - вівенді modus vivendi можлйв ий прикм. posible, probable; eventual (ймовірний); -і наслідки consecuencias posibles; зробити все ~e hacer todo lo posible; ~ результат справи desenlace viable del asunto можлйв’ість ж 1. posibilidad f, probabilidad f, eventualidad f; ~ успіху posibilidad de éxito; немає -ості no hay posibilidad; до останньої
-ості hasta la última posibilidad; по -ості, у міру -ості en la medida de lo posible; 2. (нагода) ocasión f, probabilidad f, oportunidad f; при першій -ості en la primera oportunidad (ocasión); мати, дати - tener, dar la posibilidad; коли буде - cuando se ofrezca la posibilidad, cuando sea posible; 3. мн.: -ості (внутрішні сили, ресурси) recursos m pl, medios m pl; матеріальні -ості recursos materiales можлйво 1. присл. posible; 2. безос. у знач, присуд, es posible; дуже - es muy posible; 3. вставн. сл. puede ser, a lo mejor; мені, доведеться незабаром поїхати tal vez deba salir en fecha breve
мбжна безос. у знач, присуд, se puede, es posible; це - прочитати esto se puede leer; тут - палити aquí se puede fumar; - додати se puede añadir; - вважати (сказати) puede considerarse, cabe decir; - зайти? ¿puedo entrar?; - відчинити вікно? ¿se puede abrir la ventana?; якщо - si se puede, si es posible; якщо - так висловитися si es posible expresarse así можновладний прикм. reinante; - князь príncipe reinante
м6з*ок ч 1. cerebro m, seso m; головний - encéfalo m; спинний - médula espinal; довгастий médula oblonga; кістковий - médula f, tuétano m; запалення -у мед. encefalitis f; 2. мн.: мізки (розумові здібності) seso m; 3. (страва) sesos m pl; страва із смаженого ~ку sesada f
мозйїка ж mosaico m мозаїчний прикм. de mosaico, mosaico мозкбВ'ИЙ прикм. del cerebro, cerebral; -a оболонка meninge f; - придаток hipófisis f; -a кістка cañada f; - трест trust cerebral мозол'Я ж, мозоль ч callo m, callosidad f; ojo de pollo (на ногах); кістяна - juanete m; наступити на ~ю herir en lo más querido, llegar a las telas del corazón
мозолйсгий, мозолястий прикм. calloso, encallecido; -і руки manos encallecidas мозблити hacer callos мозолін ч callicida m
мозбльний прикм.: - пластир callicida m; - оператор callista m, pedicuro m мбзочок ч анат. cerebelo m мбйва ж boquerón m мокасйни мн. mocasines m pl mókko 1. c невідм. moca m, moka m; 2. прикм. moca, moka; кава - café moca мбкнути 1. mojarse; - під дощем mojarse al llover; 2. (бути зануреним у рідину) mojar vt, humedecer* vt; 3. (про рану) supurar vi мбкр-ий прикм. mojado; húmedo (вогкий); - до кісток mojado (calado) hasta los huesos; ~, хоч викручуй mojado hasta los tuétanos; -а курка calzonazos m, bragazas m; ~e діло asesinato m; (від нього) залишиться ~e місце no (le) quedará ni un hueso sano; (у нього, у неї) очі на -ому місці tiene la lágrima fácil, es un llorón мокрбнький прикм. un poco mojado, un poco húmedo
мокрбць ч бот. estelaria f мокрйця ж зоол. cochinilla f (de la humedad) мокрб 1. присл. mojado, húmedo; 2. у знач, присуд, безос. está mojado (húmedo) мокроступи мн. chanclos m pl мокротбча ж calabobos m (дрібний дощ) мокротйння c expectoración f, flema f, esputo m; відхаркувати - expectorar vt мол ч muelle m; dique m (дамба); malecón m (набережна); rompeolas m (хвилелом) молдавйнин ч moldavo m молдавйнка ж moldava f молдавйнський, молдйвський прикм. moldavo; de Moldova
молббень ч церк. tedeum m; rogativa f; відслужити подячний - rezar un tedeum молббство c див. молебень молбкула ж фіз. molécula f молекулярн ий прикм. molecular; -а вага peso molecular
молескГн ч (тканина) moleskín m молйтва ж oración f, rezo m, plegaria f; вашими -ами Dios se lo pague МОЛИТВ0СЛОВ ч церк. див. молитовник
896
МОНОП0ЛІЯ
молйтися 1. rezar vi, orar vi, estar en oración; 2. (обожнювати) adorar vt
молитбвний прикм.: - спів canto oracional (religioso)
молитбвник ч libro de oraciones (de misa), breviario m, devocionario m, oracional m молитбвня ж capilla f молІбд0н ч хім. molibdeno m молІбд0новий прикм. de molibdeno; ~ блиск мін. molibdenita f
моління c rezo m, rezado m, oración f, plegaria f молод ець ч 1. bravo m, gallardo m; 2. у знач, присуд, es un bravo, es un guapo; бути -цем portarse como un bravo; ~! \bravo! молод'йй 1. прикм. joven; ~e покоління generación joven; -і літа años de juventud, mocedades f pl; -і люди juventud f, jóvenes m pl; - чоловіче! (звертання) ijovenl; 2. прикм. (властивий молоді) juvenil; ~е завзяття entusiasmo juvenil; 3. прикм. (новопосталий) nuevo; - місяць (молодик) luna nueva; ~е вино vino nuevo; ~а картопля patatas nuevas; 4. ч joven esposo, joven marido; ~ та ранній maduro antes de tiempo; es joven pero ya tiene espolones молодість ж juventud f; рання ~ primera juventud, primavera de la vida; бути не першої -ості no estar en la primera juventud; друга - segunda juventud; по -ості (літ) por tener pocas barbas, por inexperiencia молод0 ж desposada f, recién casada молод0ньк'ИЙ прикм. muy joven, jovencito, jovenzuelo; -а дівчина mocita f молодбцтво c atrevimiento m, arrojo m молодбцтво c valentía f, bravura f, osadía f; bravata f, baladronada f (показне) молодйцький, молодечий прикм. valiente, bravo, osado
молодбчий прикм. gallardo молодбчість ж aspecto gallardo, gallardía f молодйй ч desposado m, recién casado молодйй ч див. наречений молодйк ч АСТР luna nueva молодйти rejuvenecer* vt, remozar vt; -ся querer parecer joven, hacerse el joven; presumir de joven
молодйця ж moza (mujer) viva; mujer joven молодГ мн. recién casados, desposados m pl молодіжний прикм. de jóvenes; para jóvenes; juvenil; -а бригада brigada de jóvenes (juvenil) молодіти, молодшбти rejuvenecer* vi, remozar молодник ч bosque joven молоднйк ч збірн. (про тварин, птахів) ganado menudo; lechigada f, camada f молодб присл.: - виглядати tener un aspecto muy joven; молодо-зелено; молоде та зелене tener pocas barbas; tener la leche en los labios молодбгвардієць ч miembro de La Joven Guardia (durante la Gran Guerra Patria 1941—1945) молодцюватий прикм. див. молодечий; -а постава gallardía f
молбдчик ч gamberro ж, chulo m, rufián m молбдчина ч і ж див. молодець; ~! і bravo! молбдший прикм. 1. (віком) menor, menor de edad; - у сім’ї el menor de la familia; 2. (службовим становищем) subalterno; - командний склад clases f pl, mandos subalternos; - лейтенант suboficial m; - науковий співробітник colaborador científico adjunto; 3. (початковий—-про клас, курс) inferior, menor
молодйвий, моложавий прикм. de aspecto (de apariencia) joven, joven aún; мати - вигляд tener aspecto joven
молодйвість, моложавість ж aspecto (aire, apariencia) de joven
молодйво, моложаво присл.: - виглядати
tener aspecto (apariencia) de joven
молодйта мн. див. молоді
мблодь ж juventud f, jóvenes m pl; золота -
juventud dorada
молбзиво c calostro m
моло-кб c 1. leche f; кисле - (кисляк) leche agria (cuajada, cortada); тепле - leche fresca (recién ordenada); незбиране - leche pura; збиране - leche desnatada; згущене - leche condensada; сухе - leche en polvo; пастеризоване - leche Pasteurizada (pasterizada); стерилиізоване -
leche uperizada; каша на -ці papilla de leche; підгодовування -ком (грудних дітей) leche de apoyo; давать - (про корову) lechar vi; lechear vi (K.-P., Перу)\ 2. (сік деяких рослин) leche f, lechal m; мигдалеве - leche de almendras; 3, (розчин) lechada f; вапняне - lechada f (de cal); кров з -ком (про колір обличчя) colorado como una manzana; у нього - на губах не обсохло tiene (trae, está con) la leche en los labios; усмоктати з -ком матері mamar en la leche; обпікся на -ці, то й на воду студить gato escaldado del agua fría huye; як з цапа ~ка es lo mismo que majar en hierro frío (que pedir peras al olmo, como pedir leche a las cabrillas); тільки пташиного -ка бракує no (le) falta más que (sólo falta) coger el cielo con las manos молокогінний прикм. intensificador de leche молокомГр ч lactómetro m, galactómetro m молокосбс ч pipiólo m, boquirrubio m, bisoño m; mocoso m (шмаркач)
молоснути док. жарг. hacer ver las estrellas мблот ч martillo m; серп i - hoz y martillo; пневматичний - martillo neumático; ковальський - martillo de forja; паровий - martillo a vapor, martillo-pilón m, martinete m; між -ом і ковадлом entre el yunque y el martillo, entre la espada y la pared молотйрка ж trilladora f молот ок ч 1. martillo m; martellina f (муляра); дерев’яний - (довбня) mazo m; - геолога - cateador m; удар -ка martillazo m; продавати з -ка vender a martillo (en almoneda), sacar a subasta
молбти 1. moler* vt; 2. (базікати) charlatanear vi; - дурниці echar disparates, decir necedades, despotricar vi; - язиком soltar lasinhueso, charlatanear vi; lanzar las patas por alto молотйти trillar vt, desgranar vt молбтник ч trillador m молотоббєць ч martillador m молотовйще c mango del martillo молотбчокч зм. до молоток; 2. анат. martillo m мблот-рйба ж зоол. pez martillo молотьбй ж (дія і час) trilla f, trilladura f, desgranamiento m Мблох ч Moloc m, Moloch m Молочйй ч бот. euforbio m молочйрня ж lechería f молбчений прикм. molido молочкб c lechas f pl, lechecillas de los peces молбчн-ий прикм. 1. (що дає молоко) de leche; lechero (дійний); -а худоба ganado vacuno (lechero); -e господарство hacienda lechera; 2. (вигодуваний молоком — про тварин) lechal; -е теля ternero lechal; -е порося lechón m; 3. (приготований з молока, з молоком) lácteo, con leche; -і продукти productos lácteos; -а каша papilla conleche; 4. хім. láctico; -а кислота ácido láctico; - цукор lactina f, lactosa f; 5. (схожий на молоко) lechoso, lactario; -e скло cristal mate; -а стиглість с-г madurez lechosa; -і зуби dientes de leche; -і залози mamas f pl, tetas f pl; - брат hermano de leche; -і ріки i кисільні береги país de Jauja; el país de las mil maravillas; los torrentes de miel y de leche (de cuajada); -а кухня platos lácteos; - сік бот. jugo lácteo; -і судини бот. vasos laticíferos; Молочний Шлях acmp. Vía Láctea молбчник ч 1. (посудина) lechera f (vasija); 2. (продавець) lechero m молбчниця ж (продавчиня) lechera f молбчність ж capacidad lechera; - корови vaca lechera
молочнокйсл’Ий прикм. хім. de fermentos lácticos; -і бактерії bacterias de los fermentos lácticos
молочнотов0рн'ИЙ прикм. de productos lácteos; -а ферма granja de productos lácteos молюск ч зоол. molusco m молюскоподібні мн. зоол. moluscos m pl моль ч хім. molécula gramo мольб0рт ч caballete m momóht ч 1. momento m; instante m (мить); в один - en un momento, al instante; 2. (прикмета, особливість) momento m, elemento m; позитивні, негативні ~и momentos favorables, desfavorables
моментбліст ч retratista instantáneo момент0льний прикм. momentáneo; instantáneo (миттєвий); - знімок фото instantánea f момент0льно присл. en un momento, momentáneamente; en un instante, instantáneamente (миттєво) моментами присл. por momentos momóhtom присл. разе, muy rápidamente, instantáneamente; al instante, al momento (миттєво)
монйда ж філос. mónada f MOHápx ч monarca m монархізм ч monarquismo m монархіст ч monárquico m монархічний прикм. monárquico монйрхія ж monarquía f; абсолютна, конституційна - monarquía absoluta, constitucional; самодержавна - monarquía autocrática мон0рховий, монйрший прикм. de monarca, monárquico
монастйр ч monasterio m, convento m, cenobio m; чоловічий, жіночий - convento de frailes, de monjas; ув’язнити в -I encerrar en un monasterio, clausurar vt; підвести під - dejar pegado a la pared, poner entre la espada y la pared, echarle la soga al cuello; до чужого -я з своїм уставом не ходять no pretendas en casa ajena imponer tus costumbres монастйрський прикм. monasterial, monástico, conventual, cenobítico MOHáx ч monje m, fraile m, cenobita m мон0хиня ж monja f, religiosa f, cenobita f монгбл ч mo(n)gol m; -ка ж mo(n)gola f монгблоїдний прикм. mongoloide монгбльський прикм. mongol, mongólico; de Mongolia
мон0т а ж moneda f; pieza f (окрема монета); дзвінка - numerario m; moneda contante y sonante (metálica); ходяча - moneda corriente; розмінна - moneda de cambio; дрібна - calderilla f, suelto m, cambio m; карбувати -y acuñar (batir, labrar) moneda; moned(e)ar vt; карбування -и monedería f; прийняти за чисту -y creer como a un oráculo, creer a pie juntillas, tomarlo al pie de la letra; платити тією самою -ою pagar con (en) la misma moneda мон0тний прикм. de moneda, monetario; - двір Casa de la Moneda
mohóthhk ч monedero m (el que hace monedas) монізм ч філос. monismo m моністйчний прикм. філос. monista монітбр ч 1. комп. monitor m; 2. mex. (гідромотор) hirdomonitor m; 3. mex. (контрольний приймач) monitor m
монітбринг ч control m (de calidad), comprobación f, monitoring m (anglicismo); соціологічний - estudios sociológicos; - цін control de los precios
моног0мІя ж monogamia f моногймний прикм. monógamo моногрбма ж monograma m моногрйфічний прикм. monográfico моногрбфія ж monografía f монбкль ч monóculo m монокультура ж c-a monocultura f моноліт ч monolito m монолітний прикм. monolítico монолітність ж integridad f, cohesión f, carácter monolítico
монолбг ч monólogo m; soliloquio m; виголошувати - monologar vi монологічний прикм. monologado mohóm ч мат. monomio m mohomóh ч мед. monomaniaco m, mono- maniático m
мономйнія ж monomanía f монометалізм ч ек. monometalismo m мононаціонйльний прикм. mononacional монопл0н ч ae. monoplano m монополізйція ж monopolización f монополізувбти док. i monopolizar vt; abarrotar vt (Л. Am.)
монополіст ч monopolista m монополістичний прикм. monopolista, monopolizados - капітал capital monopolista монопблія ж monopolio m; державна - monopolio de Estado
897
монопбльний
монопбльний прикм. de monopolio, monopolizado
монорбйка ж monocarril m, monorraíl m монорййковий прикм. monocarril, monorraíl; ~ потяг tren monocarril монотеїзм ч monoteísmo m монотеїстйчний прикм. monoteísta монотйп ч полігр. monotipo m монотбнний прикм. 1. monótono; 2. (одноманітний) uniforme монотбнність ж monotonía f mohotóhho присл. con monotonía, monótonamente
монофтбнг ч лінгв. monoptongo m монохбрд ч 1. муз. monocordio m; 2. фіз. sonómetro m
монохроматйчний прикм. фіз. monocromo монпансь0 c нввідм. caramelos m pl (especie) монстр ч monstruo m монт0ж ч montaje m монтажбр ч кіно, montador m монтажйст ч полігр. cajista m монтйжний прикм. de montaje монтйжник ч mex. montador m (operario) mohtóp ч 1. (монтажник) montador m, armador m (operario); 2. (електромонтер) electricista m монтувйльник ч montador m монтув0ти montar vt, armar vt (una máquina o aparato)
монумбнт ч monumento m монументйлізм ч monumentalismo m монументйліст ч monumentalista m (escultor, pintor)
монументйльний прикм. monumental монументйльність ж monumentalidad f моп0д ч bicicleta con motor, ciclomotor m, velomotor m; vespa f І мопс ч bulldog francés (enano) мор ч peste f, plaga f морйвський прикм. moravo моралізувйння c moralización f моралІзувАги moralizar vt, vi мораліст ч moralista m мораліте c нввідм. літ. moralidad f Moptab ж 1. (сукупність норм) moral f, deon- tología f; 2. (моральний висновок) moraleja f, moralidad f; 3. (повчання) moraleja f; moral f; читати - (кому-н.) predicar moral (а); прописна ~ filosofía barata; ~ байки moraleja f мор0льний прикм. moral, ético, espiritual (духовний); - стан estado moral; ~e задоволення satisfacción moral; ~i засади principios de moral (morales); ~ знос машини спец. desgaste moral de una máquina морільність ж 1. (мораль) moral f; 2. (моральні якості) moralidad f MopánbHO присл. moralmente моратбрій ч moratoria f морг ч depósito de cadáveres, morgue f морганатйчний прикм. morganático; ~ шлюб matrimonio morganático моргання c pestañeo m, parpadeo m MopráTH 1. pestañear vi, parpadear vi; 2. (підморгувати) guiñar vt; 3. (блимати) centellear vi, titilar vi; oscilar vi (про вогник) моргнути однораз. до моргати; оком не моргнувши (не змигнувши) sin pestañear; оком не моргне no se va a parar en mientes мбрд-а ж 1. hocico m, morro m; 2. (обличчя) jeta f морд0тий прикм. 1. (про тварину) hocicudo, morrudo; 2. (про людину) jetudo мордвй ж збірн. mordvinos m pl мордвйн ч mordvín m; -ка ж mordvlna f мордобій ч abofeteamiento m мордбвський прикм. de (los) mordvinos; de Mordovia
мордбчка ж (про обличчя) carita f мордувати abofetear vt, dar de bofetadas, zumbar vt
мор*0 c mar f, m; внутрішнє ~ mar interior; відкрите - mar ancha (larga), alta mar; закрите - mar cerrada; у відкритому -i en alta mar; на -i en el mar; біля ~я junto al mar; за ~ем allende los mares, en ultramar; хвилювання на ~i marejada f; бурхливе - mar de fondo (de leva); спокійне ~ mar en bonanza (en leche, en calma); панувати на -i dominar el mar; борознити ~
surcar el mar; вийти в ~ hacerse a la mar, levar anclas, soltar amarras, hacerse a la vela; ~ сліз un mar de lágrimas; крапля в -i una gota de agua en el mar; чекати з (від) ~я погоди estar al pairo; esperar a que dé peras el olmo, esperar sentado; йому - no коліна es un hombre bragado, se pone el mundo por montera морйм присл. por mar морйна ж геол. morena f мбрений прикм. 1. (про деревину) ebanizado; ~ дуб roble ebanizado
мбренний прикм. геол. de morena(s); ~ ландшафт paisaje de morenas мореплавець ч navegante m, navegador m, nauta m, hombre de mar мореплйвний прикм. de navegación, navegador, navegante, náutico мореплйвний прикм. navegable MopennáBHicTb ж capacidad de navegar, navegabilidad f
MopennáBCTBo c navegación f; náutica f (мистецтво)
моретрус ч maremoto m морехбдець ч див. мореплавець морехбдка ж escuela naval; marina f морж ч 1. morsa f; 2. nadador de invierno, «hombre-morsa» (en piscinas al aire libre), «oso polar»
моржйня c cria de morsa мбржиха ж morsa f (hembra)
Мбрзе: азбука ~ alfabeto Morse; апарат ~ aparato Morse морзйнка ж alfabeto Morse моримух ч див. мухомор морйск ч morisco m
морйстий прикм. мор. alejado de las costas морйти 1. (нищити) exterminar vt; envenenar vt, emponzoñar vt (труїти); 2. (виснажувати) atormentar vt, torturar vt; ~ голодом matar de hambre, hambrear vt; 3. спец, (дерево) eba- near vt; echar cáustico; sumergir en ácido diluido морГг ч (трава) hierba f (¡oven) мбрква ж zanahoria f; дика ~ zanahoria silvestre, dauco m морквйна ж zanahoria f морквйний прикм. de zanahoria; ~ сік jugo (zumo) de zanahoria морквйник ч budín de zanahorias моркГвник ч бот. silaus m мормбни мн. (секта) mormones m pl мормонізм ч, мормбнство c mormonismo m моровйця ж див. мор
морбжен-ий прикм. helado, congelado; ~е м’ясо carne congelada морбжениця ж heladera f морбз ч helada f; frío m (холод); сильний ~ helada fuerte, frío intenso; лютий - frío crudo, se hielan hasta las piedras; 10 градусів ~y 10 grados bajo cero; вдарили ~и las heladas aumentaron; у мене ~ поза шкуру йде tengo carne de gallina, me dan escalofríos; дід ~ Papá Noel, Santa Claus; abuelo de los fríos (de las nieves) морбз'ити 1. helar* vt, congelar vt; 2. безос.: -ить hiela, está helando
морозйвник ч heladero m, vendedor (ambulante) de helados морозйвниця ж heladora f морбзиво c helado m; вершкове ~ helado de mantecado; полуничне, фісташкове - helado de fresa, de pistacho; торт— tarta helada; «Морозиво» (вивіска) heladería f морбзилка ж heladora f, frigorífica f, congela- dora f
морбзильник ч congelador m
морбзний, морозяний прикм. frío; ~ день día
frío
морбзно, морозяно 1. присл. fríamente, con frío; 2. безос. у знач, присуд, hiela, hace mucho frío морозостійкйй прикм. resistente al frío, refractario al frío
морозостГйкість ж resistencia al frío (a los hielos)
мброк ч oscuridad f; tinieblas f pl; у -ці ночі en las tinieblas de la noche; - неуцтва obscurantismo m
морбка ж tráfago m, ajetreo m; lentítíd f, cuajo m, pachorra f
морбчити desconcertar* vt, confundir vt; marear vt; - голову (кому-н.) trastornar la cabeza; tomar el pelo (дурити) морбшка ж zarzamora f морс ч refresco m (de jugo de bayas o frutas); arrope m, zumo de frutas; rob m; журавлиновий - refresco de arándano rojo морський прикм. de mar, naval; marino (властивий морю); marítimo (прибережний); ~e дно fondo del mar; - берег costa f, ribera f; -i шляхи vías marítimas; - клімат clima marítimo; -а подорож viaje por mar; - транспорт transporte (marítimo) por mar; -а справа náutica f; - флот flota marítima, marina f; - офіцер oficial de (la) marina; ~e училище escuela naval; -a хвороба mareo m; страждати на -у хворобу marearse; -і прилади instrumentos de navegación; - розбійник pirata m, filibustero m; - голка aguja de mar (pez); -а зірка зоол. estrella de mar, asteria f; -а свинка conejillo de Indias; ~ лев león marino; - їжак erizo de mar; - коник зоол. caballo marino (de mar), hipocampo m; -a корова зоол. vaca marina; manatú m, manato m; - кіт зоол. gato de mar; -а пінка геол. espuma de mar; -а капуста berza (col) marina; ~ вовк (про старого моряка) lobo de mar мортйра ж військ, mortero m моругий, муругий прикм. (про масть тварини) gateado
морф ч лінгв. morfo m
Морфй'й ч міф. Morfeo m; бути в обіймах -я hallarse en brazos de Morfeo морфйма ж лінгв. morfema m морфймний прикм. лінгв. morfémico; - аналіз análisis morfémico мбрфій ч morfina f морфінізм ч мед. morfinismo m морфініст ч morfinómano m морфогенйз ч morfogénesis f морфологічний прикм. morfológico морфологія ж morfología f морфбсинтаксис ч лінгв. morfosintaxis f мбрщити, зморщувати arrugar vt, fruncir vt; ~ лоб arrugar la frente; - брови fruncir las cejas; ~ губи fruncir los labios; -ся 1. arrugarse, hacer mohines; contraerse*(e/d болю); fruncir el ceño (невдоволено); -ся від болю hacer ungesto de dolor; 2. (про одяг) arrugarse, chafarse морйк ч marino m
морйцький прикм. de marino, marinero Mocxáiib ч moscovita m; raso m москйтель ч збірн. productos de droguería москательн'ИЙ прикм. de droguería; -і товари artículos de groguería y objetos de hierro; -a крамниця droguería f
москвйч ч 1. moscovita m; 2. (автомобіль) «Moskvich» m, coche (turismo) «moskvich» москвйчка ж moscovita f mockít ч mosquito m
москітн'ий прикм. de mosquito; -а сітка mosquitero m; -а пропасниця paludismo m москбвський прикм. de Moscú, moscovita мостйльник ч empedrador m мостйна ж tarima f, tabla f мостити empedrar* vt, pavimentar vt; embaldosar vt, enlosar vt (плитами); adoquinar vt (бруківкою); 2. спец, (настилати) entablar vt; 3. (слати) poner* vt; -ся (улаштовуватися) colocarse, instalarse
мосгіння c empedrado m, adoquinado m, pavimentación f
мостобудування c construcción de puentes мостовйй прикм. de puente; - бик pilón m; - кран grúa de puente мостовйк ч ingeniero de puentes моськаж dogo enano мотйлка ж спец, devanadera f мот0льн ий прикм. mex.: -а машина máquina devanadera (de devanar) мотйти 1. (намотувати) devanar vt; ovillar vt, arrollar vt (на клубок) мотйль ч motel m
мотйв ч 1. (причина, підстава) motivo m, causa f; razón f; навести -и motivar vt (con, en); з особистих -ів por motivos personales; 2. (тема, сюжет твору) motivo m; 3. муз. motivo m, elemento m, tema m
898
маляти
мотивувЯння с argumentación f, razonamiento m; considerandos m pl
мотивув0ти док. i motivar vt, exponer los motivos
мотйжити azadonar vt мотйка ж с-г azada f; azadón m мотйль ч larva de mosquito mótuox ч 1. збірн. trastos viejos; cachivaches m pl (мізерія); trapería f (ганчір’я); 2. porquería f, basura f
mótuox ч basura f, porquería f мотоббл ч спорт motobol m, balonmoto m мотоболГст ч motobolista m мотоббт ч barca a motor, canoa automóvil мотовйло c 1. текст, devanadora f; 2. c-r agavilladora f
мотовбз ч autovía m, autorriel m, locotractor m мотодрбм ч motodromo m motók ч madeja f
мотоколяска ж cochecillo con motor (para inválidos)
мотокрбс ч motocross m мотомеханізбваний прикм. військ, motorizado мотопбд ч див. мопед
мотоперЯгони мн. carreras de motos (de motocicletas), motocross m мотопіхбта ж військ, infantería motorizada мотоплуг ч motoarado m мотбпомпа ж mex. motobomba f мотбпробіг ч спорт carreras de motocicletas (en terreno accidentado), motocross m MOTÓp ч motor m; авіаційний ~ motor de aviación; запустити - echar a andar el motor; вимкнути (увімкнути) ~ parar (arrancar) el motor; глушити ~ silenciar el motor моторизйція ж motorización f моторизбван-ий дієприкм. і прикм. motorizado; ~і війська tropas motorizadas моторизувЯти motorizar vi моторйст ч mecánico m мотбрка ж motora f, canoa automóvil мотбрн'ий1 прикм. a (de) motor, motor, motriz; ~ вагон coche (auto)motor (automotriz), ferro vías m; ~ човен lancha motora, motora f, canoa automóvil
мотбрн-ий2 прикм. 1. (спритний) ágil, diestro, expeditivo* 2. pronto, veloz мотбрний3 прикм. фізіол. motor мотбрність ж agilidad f, presteza f, prontitud f, destreza f
мотбрно присл. 1. (спритно) ágilmente, diestramente; expeditivamente (легко); 2. con prontitud, con presteza, velozmente моторобудГвний прикм.: ~ завод fábrica de motores
моторобудувйння c construcción de motores моторблер ч scooter m, motopatín m, mo- toscooter m
мбторошн ий прикм. siniestro (зловісний); espantoso, terrible, horrible (жахливий) мбторошн'ість ж pavor m, horror m; до -ості sumamente, hasta no poder más мбторошно присл. 1. espantosamente, terriblemente, horriblemente; 2. безос. у знач, присуд, es espantoso, es horrible; мені ~ me da (tengo) miedo
мотоцйкл, мотоциклет ч motocicleta f, moto f; ~ з коляскою motocicleta con sidecar мотоциклГст ч motociclista m, motorista m моточЯстина ж військ, unidad motorizada мотрійка, матрьошка ж muñeca f (de madera con vestido ruso campesino, que contiene otras de menor tamaño)
мотузюа ж bramante m; cordel m (шнур); перев’язати ~ою encordelar vt мотУзк-а ж cuerda f, soga f (товста); cordel m, bramante m (шворка); повісити на ~y colgar de (en) la cuerda; зв’язати ~ою encordelar vt; ensogar vt; ~и сукати з кого-н. manejar а alguien como un guiñol мотузбк ч див. мотузка
мотузЯн-ий прикм. de cuerda; de soga; de cordel, de bramante; ~a драбина escalera de cuerda; ~ промисел cordelería f; ~a фабрика cordelería f
мох ч musgo m; liquen m; оленячий - liquen de los renos; морський (кораловий) ~ musgo ma¬
rino; ісландський ~ liquen islándico (de Islan- dia); зарости (обрости) ~ом cubrirse de (criar) moho (musgo)
Moxóp ч mohair m (pelo de cabra de Angora) моховйй прикм. de musgo; musgoso (порослий мохом)
моховйк ч (гриб) oronja f моховйтий прикм. 1. (порослий мохом) musgoso, cubierto de musgo; 2. (схожий на мох) parecido al musgo, musgoso моцібн ч paseo m, ejercicio m, footing m; робити ~ dar un paseo; hacer ejercicios; для ~y para ejercitarse, para fortalecerse мочалйстий прикм. див. мачулистий мочалйти див. мачулити мочйлка ж див. мачула Monáp ч див. драговина мочбний прикм. en remojo мочйло с с-г poza f, alborea f, balsa f мочйльн ий прикм. de remojo, de enriamiento, de maceración; ~a яма poza f, alborea f мочйти 1. mojar vt; humedecer* vt (змочувати); 2. (вимочувати) remojar vt, macerar vt; empozar vt enriar vt (льон); 3. (заготовлювати) poner en agua con especias мочйтися mojarse мочГння c remojo m, maceración f мбчка ж (вуха) lóbulo m (de la oreja) мочкуватий прикм. бот. barbado, barbudo; ~ корінь raíz barbada MoiuBá ж збірн. mosquitos m pl мбшка ж mosquito m Moumapá ж див. мошва мошбнка ж анат. escroto m мошбнков ий прикм. анат. de escroto; ~а грижа hernia de escroto
мбщений прикм. pavimentado, empedrado, adoquinado
мбщі мн. 1. рел. reliquias f pl; 2. (про худу людину); живі (ходячі) - esqueleto viviente, costal de huesos
мракобіс ч oscurantista m мракобісся c oscurantismo m мрець ч див. мрець
мрійний, мрійлйвий прикм. soñador, visionario, iluso
мрійник ч soñador m, visionario m, iluso m мрійність, мрійлйвість ж carácter soñador, espíritu visionario
мрійно, мрійливо присл. imaginativamente, fantásticamente; en sueños мрія ж ensueño m, sueño m; visión f (видіння); нездійсненна ~ ilusión f, quimera f мріяння c (дія і стан) ensueño m мріяти soñar* vi; - про що-н. soñar con algo, ver visiones
мріятися soñar* vi
мружити fruncir las cejas: ~ очі entornar los ojos мружитися fruncir las cejas; entornarse los ojos мрЯка ж (дощик) llovizna f, orvallo m, cernidillo m, calabobos m мрячйти див. мжичити мстйвий прикм. vengativo, vindicativo мстивість ж espíritu de venganza, carácter vengativo
мстйти(ся) vengar vt (a); vengarse (de); ~ ворогові vengarse del enemigo; ~ за брата vengar a su hermano; - за образу vengar una ofensa; ~ за себе vengarse
Myáp ч текст, muaré m, moaré m муйровий прикм. de muaré, de moaré мудрість ж sabiduría f; народна ~ sabiduría popular; зуб -ості muela del juicio; зміїна ~ sabiduría sutil, sabihondez f мудрЯць ч 1. sabio m; pensador m; lumbrera f, pozo de ciencia; 2. sabihondo m, séneca m, salomón m
мудрий прикм. sabio мудро присл. sabiamente, con sabiduría мУдрований прикм. complicado; difícil (важкий); ~ стиль estilo alambicado мУдровано присл. de un modo complicado мудрувйти dificultar vt, intrincar vt, enmarañar vt, sutilizar vt, sofisticar vt муедзин ч almuédano m, almuecín m, muecín m муж ч varón m, hombre m; учений - persona sabia, sabio m
мужатися cobrar valentía, envalentonarse, tenerse fuerte; мужайтеся! jánimo! мужва ж збірн. los hombres, los tíos мужик ч (селянин) patán m, rústico m, aldeano m мужлЯй ч patán m, palurdo m мужній прикм. varonil, viril (властивий чоловікові); valiente, valeroso; audaz, osado (хоробрий); firme (стійкий)
мужність ж hombría f, hombredad f, virilidad f, valentía f; audacia f, osadía f (хоробрість) мужність ж hombría f, valor m, coraje m, valentía f; osadía f, audacia f (хоробрість); firmeza f (стійкість); виявити ~ mostrar hombría мужніти hacerse hombre, madurar vi мужньо присл. con hombría, con coraje; con audacia, osadamente, valientemente мужолбзтво c pederastía f, sodomía f мужбподібн ий прикм. hombruno; -а жінка mujer hombruna, marimacho m. мужчин а ч varón m, hombre m; бути справжнім ~ою ser muy hombre (todo un hombre) муза ж musa f
музеєзнавець ч museólogo m музеєзнЯвство c museología f музеєзнавчий прикм. museológico музЯй ч museo m
музЯйний прикм. de museo; - раритет rareza f (de museo), pieza de museo музЯйник ч див. музеєзнавець музик*а ж música f; камерна - música de cámara; покласти на -y poner (en) música; танцювати під -y bailar al son de la música; це інша - esto es otra música; блатна - argot m, jerga f, jerigonza f, gemianía f; райська - música celestial; довга - cuento largo; хто платить, той і -у замовляє el que paga, encarga la música; помирати, то з ~ою sea lo que sea, pase lo que pase
музика, музикЯнт ч músico m музикЯльний прикм. musical; - слух oído musical
музикЯльність ж musicalidad f; ~ дитини dotes musicales del niño
музикЯнтськ'ИЙ прикм.: -а команда orquestra (banda) militar
музикозндвець ч musicólogo m музикознЯвство c musicología f музикознЯвчий прикм. musicológico музичити hacer música, tocar música музйчний прикм. de música, musical; - супровід acompañamiento musical; - вечір velada musical
муюЯ ж suplicio m, sufrimiento m, tormento m; ~и творчості martirio de la creación; танталові ~и el suplicio de Tántalo; ходіння no ~ax calvario m, vía crucís; - мученицька terrible tormento
мукання c (тварин) mugido m; bramido m (бика)
мукати (про тварин) mugir vi; bramar vi (про бика)
мукбмел ч див. мірошник муксун ч (риба) tímalo m мул ч mulo m
мул, намул ч limo m, légamo m, cieno m мулЯт ч mulato m мулЯтка ж mulata f мулистий прикм. limoso, legamoso мулиця ж muía f
мулінб c невідм. (нитки) mouliné m муллЯ ч mola m мультйвіза ж visado múltiple мультик ч див. мультфільм мультимЯдіа невідм. multimedia m мультиплЯн ч ав. poliplano m, multiplano m мультиплікЯтор ч кіно multiplicador m мультиплікаційний прикм.: - фільм película de dibujos animados
мультиплікЯція ж кіно dibujos animados мультипрогрЯмування с multiprograma- ción f
мультфільм ч película de dibujos animados; caricatura f (Л. Am.)
мулЯж ч спец, modelo m, molde m, vaciado муляр ч albañil m
муляти (завдавати болю - про чобіт, комір) . rozar vt
899
муляти
муляти див. мозолити; - очі {кому-н.) tener aburrido (a); tener hasta la coronilla (a), aburrir (fastidiar, ofender) la vista муміє c brea de roca, bálsamo de roca муміфікіція ж momificación f муміфікувіти док. i momificar vt муміфікув0тися momificarse мумія’ ж (труп) momia f мумія2 ж (фарба) minio m мундйр ч uniforme m; guerrera f; парадний ~ uniforme de gala; картопля в ~i patatas cocidas con monda
мундйрний прикм. de uniforme, de guerrera мундштук ч 1. (курильний) boquilla f; 2. (духового інструмента) embocadura f; 3. (вудила) bocado m; embocadura f муніципалізйція ж municipalización f муніципалізбваний дієприкм. і прикм. muni- cipalízado
муніципалізувіти док. і municipalizar vt
муніципалітбт ч municipio m
муніцип0льний прикм. municipal
мур ч muro m, muralla f
Mypá ж fruslería f, patarata f
мураліст ч muralista m
муріль ж спец, mural m
Mypáxa ж hormiga f; amera f (Л.Ам. — червона)
мурахоїд ч oso hormiguero
мурашйн'Ий прикм. hormifórmico, formicular,
formicante, hormiguesco; -а кислота хім. ácido
fórmico; ~ спирт мед. alcohol fórmico; ~ лев
hormiga león
MypáuiK'a ж зм. hormiguita f; у мене по спині ~и бігають siento (tengo) en la espalda un hormigueo (hormiguilla)
MypáuiHHK ч hormiguero m мур0на ж (риба) morena f І муркотіння, муркотіння c ronroneo m, runrún m муркотіти, муркотіти 1. ronronear vi; 2. (наспівувати) tararear vt мурлб, мурмило c жарг. jeta f, hocico m, morro m муроломний прикм. іст.: ~e знаряддя ariete m Mypyeánt буд. fabricar vt (con ladrillo, piedra, etc.) мус ч кул. espumilla f, bienmesabe m мусити неозн. deber vt, estar obligado мускйт ч 1. (горіх) moscada f, nuez moscada; 2. (сорт винограду, вина) moscatel m мускітн-ий прикм. moscado; - горіх nuez moscada; ~e вино moscatel m (vino) мускдтник ч (мускатне дерево) moscadero m, mirística f
мусковіт ч мін. muscovita f мускул ч músculo m
мускулатура ж musculatura f, musculación f (Л.Ам.)
мускулйстий прикм. musculoso; musculado (77. Ам.)
мускульний прикм. de músculo, muscular мускус ч almizcle m
мускусний прикм. almizclado, de almizcle; ~ щур rata almizclada; ~ бик toro almizclado муслін ч (тканина) muselina f мусліновий прикм. de muselina мусбн ч monzón m муст ч mosto m мустінг ч mustango m
мусувати (чутки) hiperbolizar vt, inflar vt, hinchar vt
мусульмйн-ин ч musulmán m, muslime m, mahometano m; ~ка ж musulmana f, mahometana f мусульмйнство c islamismo m, mahometismo m мусульмйнський прикм. musulmán, muslime, muslímico, mahometano мутагбн ч біол. mutagón m мутагеніз ч біол. mutagénesis f мутагенний прикм. біол. mutágeno мут0нт ч mutante m
мутіція ж mutación f; хромосомна ~ mutación de cromosoma; генна ~ mutación génica (de genes)
мутувйти док. i mutar vi
муфель ч mex. mufla f
муфлбн ч зоол. muflón m, musmón m
муфта ж manguito m; manchón m (77. Ам.) муфтій ч muñí m
мух а ж mosca f; ~ цеце (mosca) tsetse; білі ~и moscas blancas; яка ~ тебе вкусила? ¿qué mosca te (le) ha picado?; він і ~и не скривдить no es capaz de matar una mosca; злетітися як -и на мед. acudir como las moscas a la miel; чути, як ~ пролетить se oye volar las moscas; робити з -и слона hacer de una pulga un elefante; бути під ~ою estar entre Pinto y Valdemoro; як сонна ~ como un perico ligero; -и дохнуть (мруть) aburridos como ostras мухолбвка ж 1. (пастка) cazamoscas m, mosqueador m, mosquero m; 2. (птах) papamoscas m; 3. (рослина) dionea f мухомбр ч (гриб) matamoscas m мученик ч mártir m мучеництво c martirio m мученицьк ий прикм. de mártir; -а смерть muerte de mártir
мучйтель ч atormentador m, torturador m мучити atormentar vt, hacer sufrir; martirizar vt; torturar vt; його мучить голод le atormenta el hambre; його мучить совість le remuerde la conciencia
мучитися 1. (страждати) atormentarse; sufrir vt (від болю); 2. atormentarse (con); - над яким- н. питанням atormentarse con un problema мучнйця ж (рослина) oreja de oso мушиний, мушачий прикм. de mosca мушк-а1 ж (на вогнепальній зброї) punto de mira; взяти на -у apuntar vt мушка2 ж 1. зм. до муха; 2. (на обличчі) lunar m; 3. (на тканині) mota f; шпанська ~ cantárida f MyiuKÓT ч mosquete m мушкет0р ч іст. mosquetero m мушлй ж concha f; ~ равлика (слимака) concha de caracol
мушмулі ж 1. (дерево) níspero m; 2. (плід) níspola f
муштібель ч жив. tiento de pintor муштра ж adiestramiento m, amaestramiento m, adoctrinamiento m муштрувіння ч див. муштра муштрувіти adiestrar vt, amaestrar vt, adoctrinar vt
мчйти llevar (conducir) velozmente мчітися moverse rápidamente; volar* vi, ir volando (летіти) мюзик-хбл ч music-hall m м’яз ч músculo m; серцевий ~ músculo cordial м’язовйй прикм. muscular, de músculo(s) м’як-йй прикм. 1. blando, muelle, suave; tierno (ніжний); ~i меблі mueble blando; ~e крісло sillón blando (muelle); ~ вагон coche de primera clase; -а постіль cama blanda; ~a деревина madera blanda; - хліб pan tierno (blando); -i руки manos suaves; ~e волосся cabellos suaves; ~ капелюх sombrero flexible; ~a вода agua suave; 2. (приємний) suave, dulce; ~ голос, звук voz, sonido suave (dulce); ~e світло luz agradable; ~ клімат clima suave; ~¡ риси facciones suaves (finas); ~a зима invierno suave; 3. (плавний) suave; -і рухи movimientos suaves; ~a хода paso (andar) suave; 4. (лагідний) blando, dulce; ~ характер carácter blando; 5. (поблажливий) blando, leve, suave; ~ вирок condena leve; ~e поводження trato suave (cariñoso); ~ докір reproche suave; ~ знак signo blando; ~ приголосний лінгв. consonante suave (blanda)
м’йкість ж 1. blandura f, suavidad f, ternura f; 2. (ніжність) suavidad f, dulzura f; 3. (плавність) suavidad f; 4. (лагідність) blandura f, dulzura f;
5. (поблажливість) indulgencia f м’йкнути 1. ablandarse; 2. ponerse flaccido; marchitarse
м’йко присл. 1. blandamente, suavemente; tiernamente; 2. (ніжно) suavemente, dulcemente; 3. (плавно) suavemente; ~ рухатися moverse suavemente; 4. (лагідно) blandamente, dulcemente; ~ усміхатися sonreírse dulcemente (con dulzura); 5. (поблажливо) indulgentemente, con
indulgencia, levemente, suavemente; ~ поводитися з ким-н. tratar a alguien con indulgencia; ~ висловлюючись expresándose moderadamente (con suavidad); hablando con benevolencia; para quitar hierros, valiéndonos de eufemismos; - стеле, та твердо спати bala como oveja, y muerde como león; parece hormiga y es avispa м’якосбрдий прикм. apacible, bonazo м’якосбрдо присл. apaciblemente, con bondad м’якосбрдя c apacibilidad f, bondadez f м’якотілий прикм. débil; blanducho, flojo м’якотілість ж debilidad f, flojedad f, falta de carácter
м’йкоть ж molla f, pulpa f, molledo m м’якошбрстий прикм. de lana fina, de pelo fino м’якушка ж molledo m, miga f (de pan) м’йкшати ablandarse, enternecerse* м’якшйльн ий прикм. emoliente; ~i засоби мед. emolientes m pl м’якшйти ablandar vt, suavizar vt м’йлка ж 1. agramadera f; 2. (машина) batán м’йло ч / ж remolón m, roncero m м’ясарня ж carnicería f
м’ясйст ий прикм. 1. carnoso, carnudo; 2. (товстий) repolludo, atocinado; ~ ніс nariz carnosa; 3. (про рослини, плоди) carnoso; pulposo; ~e листя hojas carnosas; ~ плід fruto carnoso (pulposo)
м’ясн'0 c carne f; не їсти -oro no comer carne, no comer ningún plato de carne, ser vegetariano м’ясн'йй прикм. de carne; -а їжа carne f (alimento); - бульйон caldo de carne; -a промисловість industria de la carne; -а худоба ganado de carne м’яснйк ч carnicero m м’яснйці мн. церк días de carne м’йсо c carne f; варене, смажене - carne cocida, frita (asada); тушковане - carne estofada, estofado m; біле - carne blanca; січене - carne picada; молоде - carne(s) blanca(s); пісне - carne magra; дике - fungo m; гарматне - carne de cañón; вирвати (відірвати) ґудзик з ~м arrancar de cuajo (con un trozo de tela) el botón; ні риба ні - ni carne ni pescado; ni fu ni fa м’ясозаготівлі ж acopio de carne м’ясоїдний прикм.carnívoro, canicero; feroz (хижий)
м’ясокомбініт ч frigorífico m (fábrica) м’ясоконсірвний прикм. de conserva de carnes; -а промисловість industria conservera de carnes
м’ясопродукти мн. productos derivados de la carne
м’ясорубка ж 1. picadora de carne; 2. carnicería f, masacre f, matanza f
м’йт'ий прикм. aplastado; -а картопля patata en puré; -і ягодьі bayas estrujadas; - одяг ropa arrugada; 3. прикм. (стомлений — частіше про обличчя) arrugado, ajado м’йта ж (рослина, настоянка) menta f м’йти 1. (розм’якшувати) ablandar vt, reblandecer*^; 2. (жужмити) arrugar vt, ajarvt, chafar vt м’йтися 1. (розм'якшуватися) ablandarse, reblandecerse*; 2. (тупцювати) empantanarse;
3. (бентежитися, вагатися) vacilar vi, dudar vi;
4. (ставати м'ятим) arrugarse; ця матерія дуже мнеться esta tela se arruga mucho м’йти(ся) див. зім’яти(ся)
м’йтн’ИЙ прикм. de menta; - запах olor a menta; -і краплі gotas de menta (mentoladas) м’йч ч pelota f; balón m (спортивний); футбольний - balón de fútbol; тенісний - pelota de tenis; гасити - спорт rematar vt; грати в - jugar al balón (a la pelota); забити - marcar un gol (un tanto); ручний - balonmano m; хокей з ~ем hockey sobre hierba м’йчик ч зм. pelota m
900
навісніти
Нн
на1 прийм. 1. (при позначенні місця на питання “куди?” і “де?”) en, sobre, encima de, а; літак упав ~ землю el avión cayó a tierra; поклади олівець ~ стіл pon el lápiz sobre la mesa; зошит лежить ~ книжці el cuaderno está encima del libro; сидіти ~ стільці estar sentado en la silla; 2. (при позначенні напрямку на питання “куди?”) a; para; іти- роботу ir al trabajo; ми їдемо - схід viajamos para el Oriente; 3. (при позначенні часу, строку) a, para, en, durante у ніч із суботи ~ неділю en la noche del sábado al domingo; - довгий час para mucho tiempo; ~ канікулах durante las vacaciones; 4. (при позначенні кількості) por, para, en; сто яблук ~ десять чоловік cíen manzanas para diez personas; розділити - кілька частин dividir en (varias) partes; помножити - три multiplicar por tres; 5. (при позначенні мети) a, de, para; поставити - голосування poner a votación; подарунок - згадку regalo de (para) recuerdo на! част. (бери) ¡toma!, iten!, ihe aquí!, ¡he allí!, ¡anda!; ось тобі й ~! ¡toma!; ¡vaya!
Ha6áBKa ж aumento m, subida f набавляти (наб0вити) agregar vt, añadir vt, aumentar vt, subir vt (підвищувати, збільшувати)', -ляти, ~ити платню aumentar el salario набагато присл. mucho más, en mucho, con mucho; - сильніший mucho mas fuerte набакйр присл.: капелюх ~ sombrero m ladeado (torcido, inclinado) набальзамбваний embalsamado набальзамув0ти embalsamar vt набйт ч toque m\ бити в - tocar a rebato н06ережна se malecón m наб'ивйти, набйти 1. (наповнити чим-н.) llenar vt, cargar vt, henchir vt, rellenar vt (диван, матрац)', -ивати, ~ити шлунок cargar el estómago; 2. (ґулю) golpearse, rozarse; 3. (настріляти) matar vt, cazar vt, -ивати, -ити руку (на чому-н.) acostumbrarse (a), hacerse práctico (en); -ивати, -ити ціну alzar el precio; -ивати, -ити кишеню llenarse la bolsa набивйтися (набйтися) 1. (скупчуватися) aglomerarse, agolparse (про людей)-, amontonarse (про пилюку, сніг); 2. (напрошуватися, нав’язуватися): -иватися, -итися в друзі buscar la amistad (de)
набйвка ж 1. (дія) rehenchimiento т; relleno т (матраца, дивана); 2. (те, чим набито) relleno т
набивнйй estampado, imprimido; -ивна тканина tejido т estampado набйтий repleto, abarrotado (переповнений)
набирЯти, набрЯти 1. coger vt, recoger vt, tomar vt, - ягід recoger bayas; - води coger agua; 2. (проводити набір) contratar vi (робітників, службовців); admitir vt (учнів, студентів); reclutar vt (в армію); 3. полігр. componer vt, - номер (телефону) marcar un número (en el teléfono)
набирЯтися 1. (скупчитися) reunirse, juntarse, acumularse; 2. (чого-н.): - сміливості tomar coraje; - розуму hacerse juicioso; 3. (бути п’яним) amonarse
наб!г ч incursión f, irrupción f, зробити - hacer una incursión
набігйти (набігти) 1. (на що-н.) tropezar vi (con); 2. (збігатися) acudir vi; amontonarse (збиватися в купу); 3. (про хвилі) cubrir vt, 4. (збиратися —• про рідину) llenarse; entrar vi, caer vi
набігатися 1. (досхочу побігати) correr mucho (bastante); 2. (втомитися) cansarse corriendo (de correr)
Ha6lAyBáTHCfl див. нагорюватися Há6ÍK присл. у знач, присуд, dejar de lado наближ£ти(ся) див. Наблизити(ся)
Há6ino присл. en limpio; переписати - poner en limpio
набір ч 1. (учнів, студентів) admisión f, contratación f (робітників, службовців); reclutamiento m, recluta f (в армію); 2. полігр. composición f, 3. (комплект) juego m, surtido m; - інструментів juego de instrumentos; - слів palabras fpi incoherentes набірнйй полігр. composición; - цех taller m de composición
наблйжений прикм. мат. aproximativo наблйження c 1. acercamiento m, aproximación f; 2. мат. aproximación f; степінь - grado de aproximación
наблйжено присл. con aproximación наблйзити док. acercar vt, aproximar vt наблйзитися acercarse, aproximarse наббжний devoto, piadoso, pío наббжність ж devocijn f, piedad f наболіл ий 1. doloroso; ~e місце sitio m doloroso; 2. maduro; -e питання cuestión f madura (candente), problema m palpitante набр'ид0ти, набрйднути fastidiar vt, importunar vt, aburrir vt, мені це -идло estoy harto de esto
набр'йдливий fastidioso, importuno; molesto, pesado; -идлива людина persona f pesada набрйдливість ж importunidad f, pesadez f набридливо присл. fastidiosamente, importunamente; molestamente, pesadamente
набрід ч gente soez, gentuza f; chusma f (77. Am.) нЯбряк ч edema m, hinchazón f; - легені edema de pulmón; ~и під очима bolsas en los ojos; - мозку edema cerebral; голодний - edema de hambre; - повік blefaredema m; гнійний - empiema m
набря^ти див. набрякнути набряклий прикм. edematoso, turgente, túrgido набряклість ж edematización f, turgencia f набрякнути док. 1. hincharse, abotagarse, ronchar vi; tener edema набувЯльник ч adquiridor m, adquisidor m набувЯч ч див. набувальник набухати недок., набухнути док. hincharse, abultar vi
Haeáfla ж invasión f, irrupción f навЯлом присл. en montón навЯл'Ювати (навалйти) 1. (недбало накидати) amontonar vt, apilar vt, hacinar vt 2. (обтяжувати) encargar vt, 3. безос.: -ило багато снігу ha carato (se acumuló) mucha nieve нав0люватися (навалитися) 1. (усією вагою) echarse con todo el cuerpo; 2. (нападати) lanzarse, arrojarse нав0льний rápido, impetuoso навантЯжений прикм. cargado навантЯжувальн'ИЙ прикм. de carga, de cargamento; -а машина máquina para cargar, cargador m, cargadora f навантЯжувач ч (механізм) cargador m Hasáp ч caldo m
навЯристий: -истий бульйон caldo m espeso навЯрювати (наварйти) cocer vt cocinar vt наввйпередки, наперегони присл. cual mejor, a más y mejor, a porfía; бігати - correr a porfía наведення c (фактів, даних) citación f, alegación f (посилання); - доказів presentación de pruebas
навЯрнений, навернутий дієприкм. від навернути; - в іншу віру converso, convertido (а) навесні присл. en primavera, durante la primavera
навестй док. (факти, дані) citar vi, aducir vt; alegar vt (послатися на що-н.); - цитату alegar (dar) una cita, citar vt; - докази aducir (presentar) pruebas; - приклад poner (dar) un ejemplo навздогін присл. detrás de, en persecución (de); гукнути - (кому-н.) gritar a espaldas de...; побігти за - echar a correr detrás de (en persecución de)
навіжбний прикм. estrafalario, estrambótico, extravagante
навіжбнство c calaverada f, extravagancia f навісніти hacer calaveradas
901
HáeiTb
HáelTb 1. част. aún, hasta; incluso; - я hasta yo, incluso yo mismo; ~ тепер hasta ahora, incluso ahora; ~ якщо, якщо ~ incluso si, aunque; я ~ уявити собі не можу incluso no me lo puedo imaginar; він людина здібна і ~ талановита es una persona capaz e incluso de talento; 2. спол. (настільки, що) incluso; в домі тепло, - жарко la casa está templada, incluso hace calor Háei4 присл. con sus propios ojos; personalmente; - пересвідчитися (в чому-н.) convencerse personalmente (de) навіщо, нащо присл. 1. para qué, con qué objeto (fin)
навіщось, нащось присл. para algo, con algún (un) fin
навіюваність ж sugestibilidad f навіюванн я c sugestión f, hipnotismo m (гіпноз); лікувати ~ям tratar por sugestión (por hipnotismo)
навіювати див. навіяти навіяти док. (кому-н.) inspirar vt, suscitar vt; sugerir vt
навкблишн'Ій, довкблишн ій прикм. de los alrededores, de las afueras; cercano (сусідній, близький); ~i села aldeas cercanas; ~e населення población vecina навкбло, довкбла 1. присл. alrededor, en tomo; 2. займ. alrededor de, en tomo а; ~ світу alrededor del mundo; кругом та ~ una en el clavo y ciento en la herradura; ходити кругом та ~ andar con rodeos, no ir al grano навколозбмн’ИЙ прикм. cerca de la tierra; ~a орбіта la órbita terrestre
навколосвітній прикм.: ~я подорож viaje alrededor del mundo; ~є плавання circunnavegación f
навколосерцбв-ий прикм.: ~a сумка анат. pericardio m
навколохреббтний прикм. мед. paravertebral навкруг(й) 1. присл. alrededor; 2. прийм. і alrededor de, en tomo а Інавкул0чки: битися ~ luchar (pelear) a puñetazos
'навмйсн'Ий прикм. premeditado, intencionado; deliberado
навмйсність, умисність ж premeditación f, intencionalidad f
навмйсно, навмйсне присл. con premeditación, premeditadamente, intencionadamente; con propósito deliberado, a sabiendas HáeonoH ж canalla m
навперебій присл. a cual más, a cual mejor, a porfía
навпіл присл. por la mitad; en partes iguales (на дві половини); a medias (на однакові частини); поділити ~ dividir en dos partes iguales, dividir por la mitad; вино - c водою vino bautizado
навпбмацки присл. a tientas, a tino, a ciegas; іти ~ andar a tientas (a tienta paredes), ir a ciegas
навпбчіпки мн.: (сидіти) ~ (sentarse) en cuclillas; сісти (присісти) ~ ponerse en cuclillas, acuclillarse
навпрйсядки присл.: танцювати ~ bailar haciendo la «prisiadka» (paso de baile ucraniano) навпростбць, навпрямкй присл. 1. directamente, en derechura; 2. (без натяків) llanamente, lisamente наврбчити док. див. зурочити наврйд, навряд чи част. es poco probable, es dudoso
HáecKá4 присл. a galope, a todo correr HáecKlc присл. oblicuamente, al sesgo, de través навскосй присл. oblicuamente, torcidamente навч0льн-ий прикм. 1. de estudio(s), de enseñanza, de instrucción; ~ рік año escolar (lectivo, docente); ~i заняття estudios m pl; ~ план plan de estudios; - предмет disciplina f, asignatura f; ~ заклад establecimiento (centro, institución) docente (de enseñanza); ~a частина jefatura de estudios; ~i посібники material didáctico; 2. (призначений для навчання) de ejercicio(s); de instrucción; ~e судно barco- escuela m
навч0льно-виховнйй прикм. didáctico-educa- tivo
навч0ння c enseñanza f, instrucción f; aprendizaje m (ремесла); educación f (виховання); заочно ~ enseñanza (educación) a distancia (por correspondencia, no presencial); очне - enseñanza (educación) presencial (con seguimiento presencial); виробниче ~ educación industrial; estudio(s) m (pl); взятися за ~ ponerse a estudiar, dedicarse al estudio; кинути ~ dejar de estudiar; закінчити ~ terminar (cursar) los estudios
навчйти див. навчити
навч0тися 1. estudiar vt, cursar estudios; 2. див. навчитися
навчйти док. enseñar vt, instruir* vt; adiestrar vt (натренувати)
навчйтися aprender vt, adquirir conocimientos; aprender un oficio (ремесла) навшпйньки, навшпйньках мн.: ходити навшпиньках andar de puntillas; стати навшпиньки ponerse de puntillas
наг0льн-ий прикм. de ahora, de este momento; ~¡ потреби necesidades de hoy día наг0льність ж urgencia f нагідки мн. (рослина) caléndula f HáriHK-a ж lavado de cabeza; raspa f (Лат. Ам.); одержати ~y recibir una reprimenda нагл'ИЙ прикм. súbito, repentino; ~a смерть muerte fulminante
Hámo присл. súbitamente, repentinamente; померти - morir de repente наглйдйч ч celador ітї; в’язничний ~ carcelero m наглйнути док., нагляд0ти 1. (підшукати) encontrar* vt (знайти); escoger vt (вибрати); 2. (постежити) cuidar vt (de), mirar vt (por), tener ojo (con); ~ за дітьми mirar por los niños наг6д*а ж ocasión f, oportunidad f; chance m (П. Ам.); при ~i si llega el caso, en caso necesario; скористатися ~ою aprovechar la ocasión; упустити ~y perder una buena ocasión; мені випала чудова ~ tuve una magnífica ocasión (para); 2. accidente m; оце так ~! ¡qué sorpresa!, ¡qué chasco!
Hárcmoc ч 1. acento m; acentuación f; логічний ~ acento lógico; робити ~ a) acentuar vt; 6) (наголошувати) hacer resaltar, subrayar vt; 2. (знак наголосу) acento m (signo); ~ стоїть на другому складі el acento recae sobre la segunda sílaba; ставити ~ poner (el) acento наголбшений прикм. лінгв. acentuado нагорюватися haber penado mucho; haberlas visto de todos los colores нагбстрений прикм. afilado, aguzado нагострйти док. afilar vt, aguzar vt; ~ ножа afilar el cuchillo
нагрівнйк ч calentador m нагром0джувати недок., нагромадити док. amontonar vt, apilar vt (con esfuerzo, con trabajo); empingorotar vt нагром0джуватися amontonarse, apilarse над, понад присл. muy por encima (de); ~ yce por encima de todo
HaAaeáTH док. і (кому-н.) conceder vt, otorgar vt, premiar vt (con); ~ свободу otorgar la libertad HaAáB4"Hñ прикм. icm otorgado; ~a грамота carta forera
надйлі присл. en lo sucesivo, en lo futuro, en adelante, de aquí en adelante на/^ння c concesión f, otorgamiento m; ~ приміщення concesión de un local; ~ кредитів concesión de créditos; ~ повноважень otorgamiento (concesión) de poderes; для ~ допомоги para prestar auxilio (socorro) над0-ти док. 1. tener la mala suerte (la desgracia, la mala idea); de; encontrar el medio de; ~ло ж йому потрапити під машину tuvo la mala suerte (la desgracia) de ser atropellado por un automóvil; як це вам ~ло прийти сюди? ¿qué mala idea ha tenido de venir aquí?; ¿como se le ha ocurrido venir aquí?; як це тобі ~ло? ¿cómo se te ocurrió eso?; нечиста сила мені ~ла виступити me llevó el diablo para intervenir; 2. dar* vt, conceder vt, otorgar vt; ~ дані facilitar datos; ~ всіх вигод ofrecer todas las comodidades; ~ в чиє-н. розпорядження poner а disposición (de); 3. prestar vi; hacer* vt; dar* vt, dispensar vt; ~ сприяння prestar ayuda, ayudar vt; auxiliar vt; ~ підтримку prestar (otorgar)
apoyo, apoyar vt; ~ допомогу prestar socorro, socorrer vi, ayudar vi; ~ послугу dispensar (hacer) un favor, hacer un servicio HáA6aHHй прикм. adquirido con su trabajo (sudor) надДОння c bienes m pl, patrimonio m, fortuna f, всенародне ~ bienes públicos; зробити що-н. ~м усіх poner algo al alcance de todos надвбчірній прикм. postmeridiano, antevespertino .
надвиробнйцтво c ек superproducción f; криза ~a crisis de superproducción нйдголодь присл. a medio comer, medio ahito наддйлекий прикм. superíejano, ultralejano наддалекобійний прикм. військ, de gran alcance, de tiro ultralejano наддати док. dar* vt, apretar* vt; ~ ходи (ходу) apretar (avivar, alargar) el paso HaA3BH4áñH-Hñ прикм. 1. extraordinario, excesivo; ~i заходи medidas extraordinarias; ~e становище estado de emergencia; ~ закон ley de excepción (de emergencia); ~ зїзд congreso extraordinario; ~i повноваження poderes extraordinarios; ~ і повноважний посол embajador extraordinario y plenipotenciario; 2. (незвичайний, винятковий) extraordinario, excepcional, singular; ~a вага importancia singular; ~a подія acontecimiento excepcional (extraordinario) HaA3BH4áñHicTb ж carácter extraordinario (extremado)
надзвичййно присл. extraordinariamente, excesivamente
надзвуковий прикм. фіз. supersónico, hiper- sónico; ~a швидкість velocidad supersónica надйхати inspirar vt; animar vt; ~ на подвиг inspirar para (realizar) unahazaña; ~ся inspirarse (en); animarse надйхати(ся) див. надихнути(ся) надихнути док. animar vt, entusiasmar vt; infundir ánimo (entusiasmo); enfervorizar vt; confortar vt (підбадьорити); ~ся animarse, entusiasmarse; enfervorizarse наділен-ий дієприкм. від наділити; ~ владою investido de poder; людина, ~а довірою persona de confianza (digna de confianza, confiable) надісл0ти док. expedir* vt (відправити); ~ поштою expedir (mandar) por correo надтіс ч superclase f; спортсмен ~y es un verdadero crack
надкомплбктний прикм. supernumerario надкоштбрисний прикм. fuera del presupuesto, extrapresupuestal надкритйчн-ий прикм. supercritico; ~a маса masa supercrítica надлегкйй прикм. superíigero надлйшков ий прикм. 1. sobrante, excesivo; 2. спец, redundante; ~a додаткова вартість plusvalía extraordinaria
надлйш-ок ч sobra f, sobrante m, exceso m, excedente m; з ~ком de sobra, en exceso; ~ робочої сили excedente de la mano de obra надлюдйна ж superhombre m, sobrehombre m, supermán m
надлюдський прикм. sobrehumano н0дмір ч abundancia f; opulencia; ~ сил, енергії abundancia de fuerzas, de energía; від ~y почуттів він не міг говорити debido a su gran emoción no podía hablar; superabundancia f, sobreabundancia f надмірн’ий прикм. excesivo, exorbitante; desmedido, desmesurado; enorme (величезний); ~a увага atención desbordante; ~i ціни precios abusivos; ~a довірливість confianza excesiva надмірність ж exceso m, exorbitancia f, carácter desmedido (desmesurado); спец, redundancia f надмірно, надміру присл. con exceso, excesivamente, exorbitantemente; desmedidamente, desmesuradamente надміцний прикм. extradurable, extrafuerte надмбдний прикм. de última moda; superpijo надмбр’я c (узбережжя); aguas del litoral (море при березі)
наднов-йй прикм. supernuevo; ~а зірка super- novaf
надокуч0ти importunar vt (con), fastidiar vt (con), ser molesto (con)
надокучливий прикм. importuno, fastidioso, molesto
902
напівроздйгнений
надокучливість ж importunidad f надпивбти див. відпити надплЯнов-ий, понадплановий прикм. superando el plan; -а продукція producción superando el pian
надпотужний прикм. superpotente надприбуток ч вк. superbeneficio(s) m (pl) надприрбдн-ий прикм. sobrenatural; extraordinario, excepcional (винятковий)’, ~і сили fuerzas sobrenaturales надпровіднйк ч фіз. superconductor m надпровідність ж фіз. superconductividad f надранній прикм. supertemprano надривний прикм. (жахливий, нестерпний) desgarrador; - крик grito desgarrador надрічковий прикм. ribereño надріччя с ribera f
надсекр0тн-ий прикм. estrictamente confidencial; ~і документи documentos clasificados надсилбння с expedición f надсилйти див. надіслати надстрокбв'ий прикм. 1. військ, de reenganche; ~а служба servicio de reenganche надстрокбвик ч militar de reenganche надтермінбвий прикм. superurgente н0дто присл. 1. demasiado; 2. muy; він не - розумний no es muy inteligente надУма-ти док. tener la idea (la intención); не ~йте... no (ni) se le ocurra... надуматися док. безос.: мені -лося se me ha ocurrido; se me ocurrió, me vino a la cabeza; як (йому) ~ється a su gusto, como quiera, como le da la gana
надходження c ingreso m, entrada f надхбдити недок., надійтй док. entrar vi; recibirse (про заяву, скаргу)’, ~шла скарга hemos (se ha) recibido una queja; справа ~шла до суду el asunto fue llevado a (ante) los tribunales; - у виробництво estar en producción, producirse*; - у продаж estar en venta, poner a la venta
надчутлйвий прикм. suprasensible надшвйдкий прикм. superrápido, ultraveloz надшвйдкісний прикм. ultrarrápido назйд присл. atrás; іти (їхати) - volver* vi, regresar vi; взяти - recobrar vi recuperar vt; віддати - retomar vt; одержати ~ гроші restituir su dinero; туда i - (про квиток) de ida y vuelta, de viaje redondo; повернись -I ¡vuélvete atrásl, ¡atrás!; ходити ~ І вперед ir y venir, andar de atrás para adelante; andar al retortero (fam.); ні - ні вперед ni adelante ni atrás, ni para atrás ni para adelante, empantanarse називнйй прикм. nominativo; - відмінок грам. caso nominativo
назймок ч becerro m, sobreño m наїдки мн. manjares m pl наїжувати, наїжити док. erizarse (ei pelo) наїжуватися erizarse
найважлйвГш-ий прикм. (головний) mayor, supremo; esencial; -а проблема el problema esencial (más importante) найвищий прикм. lo más alto найгірше c lo peor
найдрібніш-ий прикм. el más peqqpño, el menor; -і деталі (los más) pequeños detalles; до ~их деталей muy detalladamente, minuciosamente
найкорбтший прикм. más corto, cortísimo; ~ шлях el camino más corto найліЬтіший прикм.; - ворог enemigo encarnizado
наймйч ч (наниматель) inquilino m; arrendatario m; locatario m (77. Am.) наймбнш ий прикм. el menor, el más pequeño; el mínimo (дуже маленький) нййми мн. (заняття) peonada f; trabajo del obrero agrícola
н0ймит ч bracero m, peón m; jornalero (obrero) agrícola
наймитування c див. найми наймитувйти trabajar de (como) bracero, trabajar de (como) peón
наймичка ж bracera f, jornalera (obrera) agrícola найпбрший прикм. 1. (першорядний) principal, primordial; 2. (найкращий) el mejor, de calidad superior, formidable, estupendo
найпбкірніший прикм. muy humilde найпростіший прикм. simplísimo найпростіші мн. зоол. protozoarios m pl, protozoos m pl
найсвятГший прикм. santísimo, sacratísimo накйз ч orden f; - по установі orden de servicio;
- по військах orden del día; бойовий - orden de operaciones; - про наступ orden de ataque; ~ про арешт auto de prisión; віддати - dar (la) orden; оголосити подяку в -i a) dar un voto de gracias (а); б) військ, citaren el orden del día (a); наказйти док., накйзувати ordenar vt, mandar vt; prescribir* vt
наказбвий прикм. imperativo; - спосіб грам. modo imperativo, imperativo m накидйти недок., накйнути док. obligar a tomar (a aceptar), meter vt (engañosa o subrepticiamente)
нйклйд ч див. тираж 2
Háiuien ч 1. calumnia f, difamación f; робити - calumniar vi, difamar vi; 2. impostura f, mendacio m, falsa acusación; calumnia f; зводити - (на кого-н.) levantar mendacio (contra) наклбпник ч calumniador m, difamador m наклбпницьк-ий прикм. calumnioso, difamatorio; ~¡ звинувачення acusación calumniosa накопйчити док. acumular vt, amontonar vt; ahorrar vt, juntar vt, reunir vt накопйчуватися acumularse, amontonarse накотйти док. apisonar vt накбчений прикм. (гладенький) aplanado, allanado, apisonado накбчувати див. накотити HaxpanáTH rociar vi, chispear vi накрбслити док., накрбслювати trazar vt, dibujar vt, delinear vt накривка ж cubierta f, tapadera f накрйвн ий прикм. спец, de (para) cubrir; ~e скло vidrio cubreobjeto
накрйти док. cubrir* vi, recubrir* vi; envolver* vi (закутати)’, - ковдрою, попоною cubrir con manta, con caparazón; - стіл скатертиною poner el mantel en la mesa накрйтися док. 1. cubrirse*, taparse; 2. (вкритися) cubrirse*; - кіркою encostrarse; - піною cubrirse de espuma; - рум'янцем ruborizarse; 3. (відшкодуватися) cubrirse* накрутйти док. excitar vt, irritar vt; - нерви poner los nervios de punta; - себя excitarse; salirse de quicio (de sus casillas) накульгу^ти cojear vi (un poco), renquear vi (un poco); - на ліву ногу cojear del pie izquierdo; ~ючи cojeando
налйгодити док., налбгоджувати mex. ajustar vt, arreglar vt
налбж-ати 1. pertenecer* vi (a); - кому-н. no праву pertenecer a alguien por derecho; - кому-н. всією душею entregarse (darse) a alguien en cuerpo y alma; 2. (входити до складу) ser* vi (de), pertenecer* vi (a); - до парти ser miembro del partido; 3. corresponder vi; йому -ить le corresponde; з вас ~ить п'ять гривень Ud. tiene que pagar cinco grivnas; 4. convenir* vi; як ~ить como es debido, como corresponde налбжить у знач, присуд, se sabe, corresponde, conviene; як - como debe ser, como Dios manda налбжн'ий прикм. debido; conveniente; в ~ час; ~им чином debidamente, en forma debida; бути на ~ій висоті estar a la altura debida; зайняти ~e місце ocupar el cargo debido; -і йому гроші el dinero que se le debe (que le pertenece) налбжне c (lo) debido; віддати - hacer justicia; rendir homenaje; сплатити ~ pagar lo que se debe
налбжний прикм. (визначений) determinado, fijo налбжність ж (стан) pertenencia f, filiación f; ~ до партії filiación al partido; соціальна - filiación social
налГпка ж див. етикетка налягти док. 1. (навалитися) apretar* vt, apoyarse (en, sobre) (para ponerlo en movimiento);
- на весла apretar los remos; 2. emprender con ahinco (con afición); - на роботу empezar a trabajar con ahinco
нам’йти док. (чуба, вуха) tirar vt (de) намбт ч 1. tienda de campaña; 2. (кіоск) puesto m, quiosco m
намбтов-ий прикм. 1. de tienda(s) de campaña; - табір campamento de tiendas de campaña; ~e містечко ciudad de lona намистйна, намистйнка ж cuenta de vidrio намйсто c collar m, gargantillaf; - з перлів collar de perlas; скляне - abalorio m намірятися недок., наміритися док. tener la intención (de)
набпаш, наопашки присл. por encima; sin pasar las mangas; надягти (пальто) - ponerse (el abrigo) sobre los hombros (al hombro) набсліп присл. ciegamente, a ciegas нйпад ч див. припадок; у -і гніву en un arrebato (arranque) de cólera напйхувати (парфумами) perfumar vt напбвно присл. auténticamente, fidedignamente; мені це - відомо yo lo sé de fijo; знати ~ saber a (de) ciencia cierta напихйти atracar vt, atiborrar vt, llenar vt; empapujar vt; - ліками jaropear vt напів’Ява ж somnolencia f напівавтомбт ч mex. semiautomático m напівавтоматйчний прикм. mex. semiautomático
напівбезробітний ч parado (desocupado) parcial
напівббг ч semidiós m
напіввйжкий прикм. спорт: -а вага peso semipesado
напіввідчинений, прочинений прикм. entreabierto
напівгблий прикм. semidesnudo, casi desnudo налівголбдн'ий прикм. medio hambriento; ~е існування vida de hambre напівдйкий прикм. semisalvaje, casi salvaje налівдйтячий прикм. infantil напівдрімота ж somnolencia f напівжартівлйвий прикм. medio en broma напівжартбма присл. casi de broma напівживйй прикм. semivivo, medio vivo; más muerto que vivo (зі страху) напівжорсткйй прикм. спец, semirrígido напівзабутий прикм. casi olvidado напівзабуття с sopor m, modorra f напівзакрйти док. cerrar a medias, semicerrar* vt напівзакрйтися cerrarse a medias, semicer- rarse*
напівзруйнбваний прикм. semidestruído, medio derruido
напівколонійльний прикм. semicolonial напівколбнія ж semicolonia f напівкочбвий прикм. seminómada напівкрбвка ж спец, media sangre напівкрбвний прикм. спец, media sangre напівкруглий прикм. semicircular напівлбпсий прикм. спорт: -а вага peso gallo (bantam)
напівлежЯти estar reclinado (recostado) напівлйгти док. reclinarse, recostarse* напівмйрення c delirio m, desvario m напівм0ртвий прикм. (зі страху) medio muerto, más muerto que vivo напівнбзалежний прикм. semiindependíente напівнепритбмн-ий прикм.: у -ому стані еп estado semiinconsciente напіводйгаений прикм. medio vestido напівоксймит ч terciopelo m (de algodón) напівбсвітлений прикм. semialumbrado напівофіційний прикм. oficioso, semioficial напівп’йний, підпйлий прикм. semiborracho, medio borracho
напівпйсьменний прикм. semíanalfabeto напівпідв0л ч sótano m напІвпідвЯльний: - поверх piso del sótano; -e приміщення sótano m напівпрбвда ж verdad a medias напівпрйчіп ч mex. semirremolque m напівпрбвідник ч фіз. semiconductor m напівпрбвідниковий прикм. фіз. de (con) semiconductor(es)
напівпрбдукт ч semiproducto m, producto semiacabado
напівпрозбрий прикм. semidiáfano, medio transparente, semitransparente напівпустбля ж semidesierto m напівроздЯгаений прикм. див. напіводягне- ний
903
напіврбзпад
напіврбзпад ч фіз. semidesintegración f, se- mivida f; період ~y semiperíodo m напівсерйбзний прикм. medio serio напівсйдіти estar reclinado (recostado) напівсбнний прикм. medio dormido, soñoliento, semidormido
напівстаціонарнйй прикм. спец, semifijo, se- miportátil
напівсухий прикм. (про вино) embocado, abocado, medio seco напівтбмний прикм. semioscuro напівуклін ч inclinación f (leve), reverencia f напІвфабрикЯт ч artículo semifabricado, se- miproducto m
напівфеодбльний прикм. semifeudal напівхвбрий прикм. indispuesto напівчагарник ч arbusto m напівшбрстян-ий прикм.: ~а тканина género de lana mezclada
напівшбрсть ж lana mezclada, lanilla f напідпйтку присл. estar entre Pinto y Val- demoro, estar a medios pelos напідпйтку присл.: бути ~ estar achispado наплічник ч hombrera f напозйчати(ся) док. tomar dinero prestado (mucho; a todos, a muchos) наполовйну присл. a (por) mitad, medio; ~ коротший, довший dos veces más corto, largo; ~ менше dos veces menos, la mitad напоумити док., напоумлйти hacer entrar en razón (a), meter en la cabeza (a); meter en vereda (a)
напрбчуд присл. admirablemente, asombrosamente; extremadamente, extraordinariamente напувалка ж abrevadero m, pilón m нарбда ж 1. conferencia f; reunión f (збори); - на найвищому рівні conferencia cumbre (cúspide), conferencia en el más alto nivel; summit m (anglicismo); виробнича - reunión de producción; 2. (обговорення) consulta f, deliberación f інареготйтися док. reventar (caerse, desternillarse) de risa
наречбний ч novio m, prometido m, futuro m;
1 jalón m (Ц. Am.)
Hápnc ч 1. ensayo m, relato m, información (crónica) especial (у газеті), reportaje m; 2. мн.: -и (наукова праця) ensayos m pl, opúsculos m pl нарисбвець ч ensayista m; articulista m (y газеті); columnista m (ведучий спеціальної колонки в газеті) нарисбвий прикм. de ensayo(s)
HápiBHO присл. en partes iguales; поділити ~ dividir en partes iguales
наріжний прикм. angular; ~ камінь piedra angular; -e питання cuestión fundamental ндрізно присл. 1. (окремо) separadamente, por separado; 2. (урізнобіч) por aquí y allá separadamente; жити - vivir separados нарікбння c див. ремство нарікйти reprochar vi; - кому-н. за що-н. echar algo en cara a alguien; ~ на кого-н. quejarse contra alguien; ~ на себе acusarse (a sí mismo), condenarse (a sí mismo), aguantarse; ~й сам на себе me eché la culpa; cargué con la culpa; коли така врода, нічого на дзеркало ~ cuando traes el faldón levantado nunca cargues sobre inculpado нарбдження c nacimiento m; день ~ cumpleaños m, natalicio m, día onomástico; «cumple» m; місце ~ lugar de nacimiento (natal); сліпий від (з) ~ ciego de nacimiento нарбджуваність ж natalidad f; ~ знизилася ha descendido la natalidad нарбджувати(ся) див. народити(ся) народйти док. dar a luz, alumbrar vi; parir vi (про тварин); -
народйтися док. nacer* vi; ~ під щасливою зорею nacer con (buena) estrella наруга ж vejación f, profanación f (спаплюження); ultraje m (образа); віддати на ~ exponer a la vejación; profanar vt насдмперед присл. ante todo, en primer lugar насблений прикм. habitado, habitable; vividero насбленість ж habitabilidad f насінн ий прикм. de simiente(s), de semilla(s); ~a коробочка бот. cápsula f насіннбвий прикм. de simientes, de semilla(s); ~ фонд fondo de semillas
насіннбпровід ч анат. conducto deferente насГнник ч 1. біол. fruto para semillas; semillas f pl (насіння); 2. с.-г.(ділянка) semillero m насінництво c cultivo de semillas насінницький прикм. de cultivo de semillas насіння c збірн. (соняшнику) pipasf pl, pepitas f pl (de girasol)
насіннячко c зм. semilla f; pepita f (плода) нйскрізн-ий прикм. de parte a parte, pasante, a través, de pasaje; ~ отвір agujero pasante, abertura de conducto expedito; orificio con entrada y salida; ~ болт perno pasador; ~a рана herida pasante (a través, de parte a parte) нбслід-ок ч efecto m, resultado m (результат); consecuencia f; ~ки війни resultados (consecuencias) de la guerra; загрожений -ками lleno de consecuencias, que tiene (trae) consecuencias; причина i ~ causa y efecto наслідувальний прикм. imitativo, de imitación наслідування c imitación f; сліпе ~ imitación ciega
наслідувати imitar vt(a), seguir* vt; ~ чий-н. приклад seguir el ejemplo de alguien наслідувач ч imitador m; copista m (стилю, манери)
насмілюватися недок., насмілитися док. osar vi, atreverse (наважитися); decidirse, resolverse* (зважитися); він не насмілиться заперечувати це no se atreverá a negarlo; насмілюся сказати me atrevo a decir наспГвати недок., наспіти док. llegar a tiempo, entrar bien
настанбва ж directriz f, directiva f настанбвний прикм. (директивний) directriz, de dirección; ~i тези tesis directrices настовбурчувати erizar vt настовбурчуватися (про волосся) erizarse настрашйти док. atemorizar vt, causar miedo (a); intimidar vt (запугать) настрашйтися asustarse, tener miedo, atemorizarse; intimidarse (злякатися) наступний прикм. siguiente; próximo; ~oro дня al día siguiente; -oro разу la próxima vez; продовження в -ому номері continúa en el número siguiente (en el próximo número); - літак тільки вранці el próximo avión saldrá mañana por la mañana; -І (викликаючи) |el siguiente! , |otrol; хто -? ¿quién es el siguiente?; ¿a quién le toca? ; -а конференція ia conferencia próxima
HáToen ч ж muchedumbre f, gentío m; multitud f натовпбм присл. en tropel натбмість присл. en cambio, a (en) trueque натхнбний дієприкм. від надихнути натхнбнний прикм. animado; inspirado; enardecido (розпалений)
натхнбнник ч inspirador m; animador m; - змови instigador (inductor) de la conspiración натхнбнно присл. inspiradamente, con inspiración
натхнбння c inspiración f, vena f, estro m (поетичне)
натщб, натщ0серце присл. en ayunas нйтяк ч: говорити -ами hablar con rodeos у circunloquios, divagar vi; говорити без -ів (прямо) hablar lisa y llanamente, hablar sin requilorios
Háxwi ч inclinación f, propención f нахлібник ч comensal m нахлібниця ж comensal f нахбж-ий прикм. interino, asistente; -а хатня робітниця criada interina, interina f, asistenta f нацькувйти док., нацькбвувати incitar vi, azuzar vi (a uno contra otro); - собак azuzar los perros
нбче, ненйче 1. спол. (немов) como si; como (подібно); він - збожеволів parece que está loco; - нічого й не сталося como si tal cosa, como si no hubiera pasado nada; - він не знав como si no lo hubiera sabido; співати - соловей cantar como un ruiseñor; - ти не бачиш como si no hubiera visto; - нічого (й) не сталося como si no hubiera pasado nada, como si tai cosa; 2. част. (здається) parece; ти - невдоволений parece que no estás contento; він - не в гуморі parece que (al parecer) está de mal humor нбчерк ч esbozo m, bosquejo m
нйчорно наввипередки, наперегони присл. á cual mejor, a más y mejor, a porfía; бігати - correr a porfía
начбрно присл. en borrador; en esbozo, a grandes rasgos (у загальних рисах); написати - esbozar vt
нашвидку, нашвидкуруч присл. de prisa, a la ligera, cochite hervite нашййник, ошийник ч collar m нашпигувйти док. куп. mechar vt нащ0док ч descendiente m наяву присл. en realidad; en verdad не по-людському присл. inhumanamente, cruelmente, bárbaramente небезпб-ка ж peligro m; peligrosidad f, riesgo m (ризик); бути в -ці estar en peligro; наражатися на -ку correr peligro; з -ою для життя соп peligro de la vida, arriesgando la vida небезпбчний прикм. peligroso; arriesgado, aventurado (ризикований); grave (про хворобу) небезпбчно присл. 1. peligrosamente, de peligro; 2. у знач, присуд, es peligroso; es nocivo (шкідливо)
небезсторбнн'ій прикм. parcial; preconcebido (упереджений); -є ставлення una actitud partidista
небезсторбнність ж (упередженість) parcialidad f
небезсторбнньо присл. parcialmente, con parcialidad нббіж ч sobrino m
небіжчик ч difunto m, fallecido m, muerto m; cadáver m (мертвяк) неббга ж sobrina f небосхйл ч firmamtnto m невдбвзі присл. pronto, en seguida; він - прийде no tardará en venir, vendrá pronto невдбвзі присл. див. незабаром невжб част. ¿será posible (que)?, ¿es posible (que)?
невиг0дливий прикм. sencillo; sin arte; falto de artificio
невигйдливість naturalidad f; simplicidad f невигйдпиво присл. sencillamente, con sencillez; sin arte
невирйзний прикм. confuso, indistinto, impreciso
невирйзно присл. confusamente, imprecisamente
невідклйдний прикм. urgente; sin dilación, sin demora; sin retardo (негайний); apremiante, impostergable
невідклбдно присл. sin demora, urgentemente, con urgencia; inmediatamente (негайно) невідлучний прикм. sin ausentarse, sin apartarse; continuo, ininterrumpido (безперервний) невідлучно присл. sin ausentarse, sin apartarse
невідбмий прикм. desconocido, ignorado невідбмість ж desconocimiento m, ignorancia f невістка ж nuera f (del suegro) невтбмний прикм. incansable, infatigable негатйвний прикм. 1. negativo; - герой personaje negativo; - тип tipo ruin; - вплив influencia perjudicial (nefasta); 2. negativo; - заряд фіз. carga negativa негатйвність ж negatividad f, negativismo m негативно присл. Negativamente, de un modo negativo; - ставитися до чого-н. desaprobar algo; - позначитися redundar adversamente негідник ч vil m, infame m негбже присл. de una manera censurable, con reprensión
негбжий прикм. censurable, reprensible недГл-я ж (день) domingo m; у -ю el domingo; no -ях los domingos
недільний прикм. de domingo, dominical; ~ день domingo m
недільник ч domingo comunista / недовірок ч incrédulo m; escéptico m недбгарок ч cabo m (de vela) недоглянути док. (не помітити) no fijarse (en), no advertir*; dejar pasar (пропустити); ~ помилки dejar pasar una falta недбгризок ч 1. resto m, residuo m; - яблука resto de la manzana; 2. (залишок) cabo m; ~ олівця cabo del lápiz
904
904
нешкідлйво
недбїдки мн. sobras f pl, restos m pl, escamocho m; conchos m pl (77. Am.) недокрів’я c anemia f недокрівний прикм. anémico; jipato (77. Am.) надбкурок ч colilla f; punta f (сигари); yegua f (Ц. Am.)
надТмІрок ч medida pequeña, tamaño pequeño недопитки мн. heces f pl, culo m; aguas residuales
недорікуватий прикм. tartajoso недорікуватість ж dislalia f, tartajeo m недостерегтЯ док. dejarse engañar estando de guardia
недоумкуватий прикм. escaso de luces, corto de inteligencia; loco; chiflado (fam.); necio, bobo, torpe, memo; tontucio, soiitonto; мед. subnormal недоумкуватість ж, недоумство c escasez de luces, pobreza (indigencia) de espíritu недбумок ч quídam m, indeciso m, ambiguo m недочути док. oír mal, trasoír* vt нооконбмний прикм. no económico; no ahorrador (неощадливий) hookohómho присл. no económicamente неетичний прикм. no ótico; ~ вчинок conducta no ética
неетйчно присл. no éticamente, de forma no ética
He3a6ápoM присл. poco tiempo después, al poco tiempo, en fecha breve, muy en breve; - після цього він помер de allí a poco falleció незЯймана ж doncella f, virgen f незЯйманий ч hombre virginal нез0йманість ж virginidad f незйможний прикм. (небагатий) de poca fortuna
незбйран'ий прикм. puro; ~e молоко leche pura (no desnatada)
незв’язний прикм. incoherente, inconexo незв’йзність ж incoherencia f, inconexión f незв’язно присл. incoherentemente, sin conexión, sin ilación
H03Aápa ч і ж mediocridad f, nulidad f He3nároAa ж desacuerdo m, desconcierto m незліч0нн ий прикм. innumerable, innúmero, incontable; ~e число разів innumerables (infinidad de) veces, por enésima vez, sin cuenta; infinito (безмежний) незліченність ж cantidad innumerable; infinidad f (безмежність)
незліч0нно присл. innumerablemente, sin número
незлобйвий прикм. sin rencor, sin malicia, dulce незлобйвість ж bondad f, dulzura f незлобйво присл. sin rencor, sin malicia, con dulzura
незрівнянний прикм. incomparable, sin igual; admirable; soberbio (чудовий); encantador (чарівний)
незрівнянно присл. incomparablemente; admirablemente
некрутб присл.: яйце ~ huevo pasado por agua; зварити яйця ~ pasar nuevos por agua нЯлкщ, недолюд, недолюдок ч monstruo m нелюдський прикм. inhumano, cruel, bárbaro нелюдськість ж inhumanidad f, crueldad f, barbarie f
homób, мов спол. como si; como немовля ч / ж rorro m, niño m; criatura f; niño de pecho; crío m; guagua f (77. Ам.); побиття немовлят бібл degollación de los inocentes ненажЯра ч і ж glotón m, tragón m, zampatortas m ненажЯрливий прикм. voraz, glotón; adéfago (про тварин)
ненажйрливість ж voracidad f, glotonería f; adefagía f (про тварин) ненаж0рливо присл. vorazmente, con voracidad
нен0че част. parece que, a lo que parece, aparentemente, en apariencia ненин, неньчин прикм. de (la) madre нбня ж madre f, mamá f неня, нйнька ж madre f, mama f необйчний прикм. inconsiderado, indeliberado, irreflexivo; imprudente (необережний) необЯчність ж inconsideración f, indeliberación f. irreflexión f; imprudencia f (необережність); precipitación f (поквапливість)
необйчно присл. incautamente, sin reflexionar, desaconsejadamente; imprudentemente (необережно); вчинити ~ portarse a la ligera необрйзливий прикм. inofensivo необрйзливо присл. inofensivamente неодмінно присл. sin falta, infaliblemente, seguramente
неок6вирн*ий прикм. basto, grosero, tosco; ~a робота trabajo basto (hecho a patadas) неотруйний прикм. no venenoso; no tóxico (про речовини)
неоціненний прикм. inestimable, inapreciable неощадний прикм. desatinado неощ0дно присл. sin cálculo, sin tino, desatinadamente
неп ч (= нова економічна політика) іст nueva política económica (NPE) непівський прикм. de la NPE нелман ч nepman m (empresario, época de la NPE)
непманський прикм. de nepman неподббний прикм. 1. (потворний) feo, deforme, disforme; 2. (обурливий) escandaloso, villano, ruin; indecente (непристойний) неподббно присл. 1. feamente; 2. (обурливо) de una forma escandalosa; indecentemente (непристойно)
неподббство c 1. indecorosidad f, escándalo m; 2. (безлад, безчинство) excesos m pl; desorden m; яке 4, це (просто) 4 ¡qué escándalo!, iqué horror!; що за 4 ¡qué escándalo es éste!, ¡ésto es un asco!, ¡esto es un horror! непбслух ч desobediencia f, inobediencia f непритбмний прикм. sincopal; ~ стан estado sincopal, síncope m; спричинити ~ стан sincopizar vt
непритбмність ж desmayo m, vahido m, desfallecimiento m, síncope m; мед. eclipsia f непритбмніти недок., знепритомніти док. perder el conocimiento, desmayarse, desfallecer* vi, desvanecerse*
непрям-йй прикм. 1. indirecto; Ч докази pruebas indirectas; Ч податки impuestos indirectos; ~ закид alusión indirecta; 2. (скісний) oblicuo; ~ промінь rayo oblicuo; 3. грам, indirecto; oblicuo; ~ додаток complemento indirecto; Ч відмінки casos oblicuos; 4 добрива c.-¿.fertilizantes indirectos
непрЯмо присл. indirectamente, oblicuamente нербба ч 1. (ледар) holgazán m, haragán m, vago m, azotacalles m; 2. tuno m, bribón m нерббство c 1. ocio m, ociosidad f, holgazanería f, haraganería f; 2. (забава) entretenimiento m, distracción f
несамовйт ий прикм.: кричати ~им голосом gritar como un desesperado, gritar a voz en cuello
несамовйтість ж див. нестяма несвідбм'Ий прикм. 1. sin conocimiento, sin sentido, insensible, inconsciente; vacuo; бути в -ому стані estar sin conocimiento; 2. (мимовільний) inconsciente; involuntario; impremeditado, irreflexivo (незумисний)
несвідбмість ж 1. inconsciencia f; 2. (відсутність контролю) ausencia de control несвідбмо присл. 1. inconscientemente, sin darse cuenta; 2. (без контролю) sin control, sin rendir cuenta(s)
нескінчйнн'ість ж infinito m (тж. мат.); infinidad f, infinitud f; до -ості hasta lo infinito нескінчбнний прикм. infinito, interminable, continuo; sin fin; ilimitado (безмежний); - дріб мат. fracción continua; - ряд мат. serie continua
h6ckIh4Óhho присл. infinitamente, sin fin; extremadamente (безмежно); - малий мат. infinitesimal; - мала величина мат. cantidad infinitamente pequeña
нбсмЯк ч carencia (falta) de gusto, mal gusto; який -! jqué chabacanería!, ¡qué ramplonería! неспокійний прикм. 1. (що завдає клопоту) importuno, molesto; 2. (тривожний) inquieto, intranquilo; agitado, desasosegado (схвильований); - сон sueño intranquilo, duermevela m; - погляд mirada agitada; - вигляд aspecto agitado; - стан agitación f; 3. (жвавий) inquieto, revoltoso, vivaracho
неспокійно 1. присл. con inquietud; - спати tener un sueño agitado; 2. безос. у знач, присуд.: у нього - на душі su alma está inquieta нестрймний прикм. irresistible; impetuoso (бурхливий); irrefrenable (непогамовний); vertiginoso (запаморочливий) нестрймно присл. irresistiblemente; impetuosamente (бурхливо)
нестЯм*а ж delirio m, frenesí m (несамовитість); у -і fuera de sí, en delirio; exaltación f (екзальтація); довести до ~и poner frenético, exaltar vt
нестямний прикм. frenético; exaltado (екзальтований)
нестямність ж frenesí m нестЯмно присл. frenéticamente несуч-ий прикм. ponedero, ponedor; -і кури gallinas ponedoras несучість ж capacidad de puesta несучість ж productividad de las gallinas нетактбвний прикм. falto de tacto, sin tacto; torpe (брутальний); importuno; - вчинок torpeza f, desacierto m
нетактбвність ж 1. falta (carencia) de tacto (de delicadeza); 2. (вчинок) torpeza f, desacierto m; виявити - щодо кого-н. portarse indelicado con alguien
нетактбвно присл. sin tacto, sin delicadeza, de mal gusto
HOTlnáxa ч / ж desgreñado m; desaliñado m нетоварйський прикм. poco sociable (tratable); insociable, intratable (замкнутий) hótp’I мн. 1. (лісові) espesura f, bosque espeso, monte bravo; непрохідні - lugar infranqueable, espesa fronda; 2. (глушина) lugar apartado (alejado); 3. (щось заплутане) dédalo m, laberinto m, berenjenal m; потрапити в - caer en un berenjenal; заплутатися в юридичних -ях aventurarse por la fronda jurídica; влізти в - науки meterse en honduras de la ciencia; жити в -ях vivir en un tugurio
нетЯма ч / ж torpe m, cernícalo m, memo m нетямущість ж falta de entendimiento; torpeza f, estupidez f (глупота)
неувЯжний, неуважливий прикм. distraído, desatento; -а людина hombre distraído; - погляд mirada distraída
неувйжність, неуважливість ж distracción f, desatención f, distraibilidad f неувЯжно, неуважливо присл. distraídamente, con distracción
нехйтрий прикм. sencillo, simple (простодушний); ingenuo (наївний)
нехйтрість ж sencillez f, simplicidad f (простодушність); ingenuidad f (наївність) нехйтро присл. sin pillería, con sencillez (простодушно); ingenuamente, con ingenuidad (наївно)
нехлЮй ч ensuciadorm, emborronador m нехлюйство c descuido m, negligencia f нЯхтування c desaire m, menosprecio m; desdén m (зневага)
нЯхтувати недок., знехтувати док. desatender* vt, menospreciar vt, hacer poco caso (de); desdeñar vt (зневажати); - небезпеку menospreciar el peligro; - чию-н. думку tener a menos la opinión de alguien; - свої обов’язки faltar a sus obligaciones
нечепура ч / ж persona desaliñada; adán m, rompegalas m; pendón m нечисл0нний прикм. poco numeroso, exiguo нечислЯнність ж pequeño número (de) нечуваний прикм. sin precedente, sin igual, sin par
нечуйність ж indelicadeza f нечупЯра ч і ж facha m, adán m нечутлив ий прикм. 1. insensible, inconsciente; 2. (байдужий) insensible, indiferente; duro; -a людина persona sin corazón (sin sentimientos) нечутлйвість ж 1. insensibilidad f, inconsciencia f; 2. (байдужість) insensibilidad f, indiferencia f неширбкий прикм. no ancho, estrecho (вузький); no amplio, no espacioso, no extenso (тісний)
нешкідлйвий прикм. inofensivo, innocuo нешкідлйвість ж innocuidad f нешкідлйво присл. de una forma inofensiva
905
нештбтний
нештбтний прикм. supernumerario нещбдн'ий прикм. implacable, despiadado; cruel (жорстокий); -а боротьба lucha despiadada (sin cuartel)
нещбдність ж implacabilidad f, crueldad 1(жорстокість)
нещадно присл. implacablemente, despiadadamente, sin piedad; cruelmente (жорстоко) небеса ж ausencia f, falta f; ~ на роботу falta al trabajo; ausentismo m (систематична); - в суд юр. contumacia f, in-comparecencia f, no comparecencia; через ~y por rebeldía неяскрбВ'Ий прикм. 1. (тьмяний) poco brillante, pálido, débil; ~i зорі estrellas poco brillantes (de luz pálida); 2. no vistoso, no chillón; ~e убрання vestido no vistoso; 3. inexpresivo, poco brillante, apagado
небсн'Ий прикм. no (poco) claro; confuso (нерозбірливий); vago
нейсність ж 1. falta de claridad; vaguedad f; 2. punto vago, punto oscuro, oscuridad f нейсно 1. присл. sin claridad, confusamente; vagamente; ~ уявляти собі presentar sin claridad, concebir confusamente; 2. безос. у знач, присуд, no está claro, es confuso; мені ~, як чинити para mí no está claro como debo obrar нйв-а ж 1. (поле) campo m, trigal m; 2. (царина) campo de acción; трудитися на ~i освіти trabajar en la esfera (en el campo) de la enseñanza; liza f; літературна ~ palestra literaria; на цій i ~ en esta liza
ниже, аніже спол. (ні навіть) inclusive, hasta нйжн'ій прикм. 1. inferior, bajo, bajero; ~ поверх piso bajo; ~я течія ріки curso inferior del río; ~¡ пожильці los vecinos de abajo; 2. муз. bajo; ~ регістр registro bajo; ~я білизна ropa interior; -я спідниця enagua f; fustán m (Л. Ам.); -я сорочка camisa interior; -я частина живота bajo-vientre m; ~я палата Cámara Baja нйжч'ий прикм. 1. inferior, el más bajo; ~a точка
a el punto más bajo; ~ сорт calidad inferior; 2. (становищем, посадою) inferior; subalterno (підлеглий); ~e звання grado inferior; 4. (no- чатковий — про освіту) primario, elemental; ~a освіта enseñanza primaria; ~ навчальний заклад centro de enseñanza primario нйжче 1. присл. más bajo, más abajo; поверхом - - un piso más bajo; - нуля bajo cero; спускатися - bajar vi, descender* vi; 2. прийм. (униз за течією) más abajo; ~ верхів’я річки mas abajo de las fuentes del río, de las fuentes río abajo; 3. присл. (далі -— в тексті) más abajo, más adelante; дивись ~ véase abajo (al píe, más adelante); ~ моєї гідності está por debajo de mi dignidad
нижчевйкладений прикм. expuesto más abajo, expuesto a continuación
нижчезазнбчений прикм. mencionado más abajo, mencionado a continuación нижчезгйданий прикм. citado a continuación нижченавбдений прикм. citado a continuación нижчепідпйсаний прикм. infrascrito; я, ~ yo, el abajo firmante; yo, el que suscribe нижчепбданий прикм. siguiente нижчбпойменований прикм. abajo nombrado нижчбсказаний прикм. див. нижчевикладений низ ч 1. (нижня частина) parte inferior, parte de abajo, bajo m; fondo m (дно); 2. мн.: -и (суспільства) capas bajas; los de abajo; 3. мн.: -и муз. notas bajas, sonidos bajos низйти enhebrar vt enhilar vt низбнько присл. muy bajo; - вклонитися doblar el espinazo, besar el suelo низйна ж depresión f (del terreno); bajío m (Л. Ам.) низйнний прикм. de una (la) depresión низк*0 ж 1. fila f, hila f, hilera f; ~ думок una serie (retahila) de pensamientos; тягтися ~ою a la hila; 2. ristra f (цибулі, часнику); sana f (бубликів); haz m (в’язанка); 3. sarta f низбв'ий прикм. 1. bajo; ~ вітер viento bajo; 2. (пов’язаний з нижньою течією річки) del curso bajo; 3. (про організацію) de base; Ч партійні організації organizaciones de base dei partido низовинй ж (про місцевість) depresión f, tierra baja
низовйнний прикм. (про місцевість) bajo низбм присл. por abajo, en (por) lo bajo
низхіднйй прикм. descendente; decreciente; no -ій лінії en descenso; у -ому порядку en orden decreciente
низький прикм. 1. (невисокий) bajo; -oro зросту bajo de estatura, de baja estatura; -a стеля techo bajo; - берег orilla baja; -e місце (низина) depresión f; -i хмари nubes bajas; -a вода aguas bajas; 2. (нижчий середнього) bajo;
- тиск presión baja; ^a напруга ел. tensión baja; -і ціни precios bajos; -а платня salarió bajo; -a продуктивність праці baja productividad; -a кваліфікація calificación baja; 3. (недостатній) inferior, malo; - рівень знань bajo nivel de conocimientos, conocimientos insuficientes; -oí якості de calidad inferior; 4. (ниций) bajo, vil, ruin; - вчинок bajeza f, vileza f; 5. (про звуки) bajo, grave; - голос voz baja; -а нота nota baja;
- уклін profunda inclinación (reverencia); - лоб frente baja
нйзькість ж (ницість) bajeza f, vileza f нйзько 1. присл. bajo; барометр стоїть - ha bajado el barómetro; 2. (ницо) bajamente, vilmente, ruinmente; 2. у знач, присуд, está (más) bajo; сонце вже - el sol ya está bajo; вікна - від землі las ventanas están al nivel de la tierra; - вклонитися hacer una profunda reverencia низьковбльтний прикм. ел. de bajo voltaje низьколббий прикм. de frente baja низькооплйчуваний прикм. mal (poco) retribuido (pagado)
низькопоклбнник ч servil m; adulón m (підлесник)
низькопоклбнство c servilismo m низькопрббний прикм. 1. (про благородні метали) de baja ley; 2. de baja ley; de mala calidad (про товари); ~e вино vino peleón низькорбслий прикм. de talla (estatura) baja; enano (про дерева)
низькосортний прикм. de calidad inferior (mala)
никлйй прикм. lacio, marchito, mustio никнути 1. (про траву, квіти) marchitarse, ajarse; 2. (слабшати) marchitarse, debilitarse нйні присл. actualmente; ahora (тепер); hogaño; 2. (сьогодні) hoy
нйнішн'ій прикм. 1. (теперішній) de ahora, de hoy; actual (сучасний); - рік este año; -і звичаї las costumbres de hoy (actuales); 2. (сьогоднішній) de hoy
нйрець ч zambullíste m, buceador m нйрк-а ж 1. анат. riñon m; блукаюча - мед. riñon flotante (ectópico); запалення нирок мед. nefritis f; камені в -ах мед. mal de piedra, cálculos en los ríñones; 2. мн: ~и КУЛ riñonada f нйрков’ий прикм. мед. renal, nefrítico; -а миска pelvis del riñon; -а хвороба nefritis f; -а колька cólico renal; - камінець cálculo renal; - пісок arenilla del riñon
нирбк ч 1. (стрибок у воду) zambullida f; 2. (качка) somorgujo m, somormujo m; 3. спорт, (у боксі) inclinación de cabeza, ducking m нйт-ка ж 1. hilo m; hebra f (усилювала в голку); котушка, клубок -ок carrete, ovillo de hilo; усилювати -ку в голку enhebrar una aguja; 2. (з нанизаними предметами) sarta f; - перлів sarta de perlas; обібрати до (останньої) -ки robar todo, dejar en paños menores; промокнути до -ки calarse hasta los huesos, ponerse hecho una sopa; шити на живу -ку hilvanar vt; шито білими -ками está cosido con hilo blanco (gordo); куди голка, туди й - adonde va el caldero va la cuerda
нйти (боліти) doler* vi; у нього ниє нога le duele la pierna
ниткбвий прикм. de hilo: ниткбподібний прикм. filiforme; - пульс мед. pulso filiforme (formicante) нитбч'ка ж зм. hilito m; ходити пор -ці andar derecho; по -ці розібрати analizar con pelos у señales; висіти на -ці estar pendiente de un hilo, estar colgado de un cabello ниттй c (біль) dolor sordo нйтяний прикм. de hilo нйций прикм. bajo, vil, rastrero нйцість ж bajeza f, vileza f, ruindad f ниць, ницьма присл.: впасим - caer boca abajo, postrarse, prosternarse
нйшкнути док. callarse
нйшком присл. 1. furtivamente, a escondidas; діяти - actuar bajo cuerda; obrar a la chita callando (a la chiticallando); сміятися - reírse para su capote (solapadamente); 2. a hurtadillas, a cencerros tapados; 3. callandito, a ia sordina, a la chita callando; sin decir tus ni mus нйшпорити 1. buscar vt (tanteando); - у кишенях hurgar en los bolsillos; 2. deslizarse en busca (de) (un reflector, etc.); 3. (re)buscar vt, registrar vt
нйшпорка ж sabueso m нищівн’йй прикм. 1. destructor; 2. (нещадний) destructor, aniquilador, aplastante; - погляд mirada aniquiladora; -а критика crítica contundente; contundente; - удар golpe demoledor; завдати -ого удару asestar un golpe demoledor (arrollador)
ниючий прикм. (про біль) sordo ні11. част. пі; на вулиці не було ні душі по había пі un alma en la calle; не впало ні краплі no ha caído ni una gota; 2. част. запереч, ni; ні кроку далі! ¡n¡ un paso más (adelante)!; ні слова більшої ¡ni una palabra más!; ні-ні! ¡ni pensarlo (soñarlo)!, ¡ni porosas!, ¡ni por sombra!; 3. спол. запереч, ni... ni...; ні той ні той ni uno ni otro, ninguno de los dos; ні так ні сяк ni de un modo ni de otro, de ningún modo; ні за ні проти ni en pro ni en contra; ні те ні ce ni fu ni fa, entre el sí y el no, así así; ні риба ні м’ясо ni carne ni pescado; ні за що ні про що что por nada, sin razón, sin motivo; ні з того ні з сього sin más ni más, de golpe y porrazo
ні2 прийм. ні до чого непридатний no vale para nada; ні з ким незнайомий по conocido de nadie; ні за що в світі! ¡por nada del mundo! нїби(то) 1. спол. (немов) como si, como; він такий спокійний, - нічого не сталося está tan tranquilo como si no hubiera pasado nada; 2. спол. (нібито) que; кажуть, - він поїхав dicen que ha marchado; він розповідає, - одержав першу премію habla como si hubiera recibido el primer premio; 3. част. como si; acaso; - ти сам цього не знаєш? ¿como si tú no lo supieras?, ¿acaso tú no lo sabes? нівелір ч геол. nivel m
нівелювальний прикм. геод. de (para) nivelación
нівелюв0льник ч геод. nivelador m нівелювйння c nivelación f нівелювйти док. i nivelar vt нівелюв0тися igualar vi нігілізм ч nihilismo m; pasotísmo m нігіліст ч nihilista m; pasota m нігілістйчний, нігілістський прикм. nihilista ніготь ч uña f; врослий - uña metida en la carne; лак для нігтів barniz para manicura; гризти нігті comerse las uñas; до кінчиків нігтів hasta los tuétanos
нігтьовйй прикм. de uña; para la(s) uña(s) нігтьоїда ж panadizo m, panarizo m, uñero m ніде присл. en ninguna parte, en ningún lugar; їх - немає no están en ninguna parte нідерлйндець ч neerlandés m нідерлбндка ж neerlandesa f нідерлйндський прикм. neerlandés ніж ч 1. cuchillo m; navaja f (складений); кухня- ний - cuchillo de cocina; консервний - abrelatas m; шевський - chaira f; садовий - podadera f; розрізувальний - (для паперів) cortapapeles m; 2. (різальна частина знаряддя) cuchillaf; - у спину (кому-н.) golpe a traición, golpe por la espalda; як ножем у серце como una cuchillada en el corazón; як ножем відрізати decir bruscamente; (раптово припинити) cortar de plano, negar categóricamente; без ножа зарізати matar con cuchillo de palo; бути на ножах (з ким-н.) estar de uñas (con), estar a matar (con) ніж, аніж спол. que; ця п’єса краща, - та esta pieza es mejor que aquella; перш ніж - ... antes que ...; раніше ніж... antes de ... ніжка ж 1. зм. до нога; 2. (меблів, приладу) pata f, pie m; - чарки píe de la copa; - циркуля pie del compás; 3. (стебло) pedúnculo m, pedículo m, pezón m; козяча - мед. elevador m; підставити -у (кому-н.) echar (poner) la zancadilla (a)
906
новоутворення
нізвідки присл. de ninguna parte, de ningún sitio ніздрювдтий прикм. esponjoso, poroso; ~ сир queso con ojos
ніздря ж ventana f (de la nariz), fosa nasal нікарбгуанець ч nicaragüense m, nicaragüeño m HiKapáryaHKa ж nicaragüense f, nicaragüeña f HiKapáryaHCbKMñ прикм. nicaragüense, nicaragüeño
нікелевий прикм. de (en) níquel нікелін ч niquelina f нікелювбльний прикм. de niquelado нікелювбння ж niquelado m, niqueladura f HlKemoeáTH док. i niquelar vt нікель ч níquel m
нікельбваний дієприкм. і прикм. niquelado нікбли присл. jamás, nunca; ~ у житті jamás en la vida, nunca jamás, jamás por jamás; ~ не пізно... nunca es tarde...; як - como nunca; краще пізно, ніж ~ más vale tarde que nunca нікотйн ч nicotina f
нікуди присл. a ninguna parte; ~ я не піду no voy a ninguna parte; дорога ~ не веде el camino no conduce a ninguna parte; ~ не годиться no vale (sirve) para nada
нікУдишн'ій прикм. de poca valía, que no vale para nada; ~я людина un cero a la izquierda; ~я робота un trabajo nulo
нікчбмн'ий прикм. que no vale para nada, sin valor; innecesario; inútil; ~a людина echacantos m нікч0мність ж inutilidad f нікчбмніти acanallarse, volverse infame німб ч nimbo m
німувати guardar completo silencio, callar vi німфа ж міф. ninfa f
німфомбнія ж мед. ninfomanía f, furor uterino ні-ні 1. (повна заборона чого-н.): тільки ні-ні, не вибовкай! ]пі respirar, no vayas a irte de la lengua!; 2. (цілковита відсутність якої-н. дїі)\ я нічого не сказав, ні-ні! по dije nada, ¡ni abrí el pico!
НІ66ІЙ ч хім. niobio m
ніпель ч mex. niple m, boquilla de unión (roscada) HipBáH-a ж nirvana m; поринути y ~y alcanzar el nirvana
ніркб ж зм. до нора; мишача ~ ratonera f, madriguera de ratones
ніс ч 1. nariz f, narices f pl; орлиний - nariz aguileña (acaballada); кирпатий - nariz chata; правильний ~ nariz perfilada; говорити в ~ hablar con voz nasalizada, hablar por las narices; у мене йде кров носом (з носа) sangro por (de) la nariz; 2. (дзьоб) pico m; 3. (чайника) pitorro m, pitón m; 4. (взуття) punta f, puntera f;
5. мор. proa f; під (самісіньким) ~ом ante la nariz, delante de las narices, en las mismas barbas; бути на носі (про яку-н. подію) estar encima, estar delante de las narices; показувати носа кому-н. hacerle narices (muecas) a alguien; лишитися з носом quedarse con un palmo de narices, quedarse plantado; лишити з носом dejar con tantas narices; наставити носа кому-н. dejar con un palmo de narices; дерти носа levantar la cresta, pavonearse; похнюпити носа caérsele el alma a los pies, descorazonarse; всюди стромляти свого носа meter las narices; уткнути ~ meterse de narices (en); водити за носа (кого-н.) dársela (pegársela) con queso (а); закарбувати собі на носі no echarlo en saco roto; не бачити далі свого носа no ver más allá de sus narices; крутити носом torcer las narices
нісенГтний прикм. 1. (дурний) estúpido; 2. (незначний) insignificante, fútil нісенГгниц’Я ж 1. absurdo m, absurdidad f disparate m; 2. (дурниця) bagatela f, nimiedad f; tontería f, sandez f; городити, молоти -i contar bolas; decir sandeces (tonterías); усе це 4 todo esto son sandeces (tonterías) ніскільки займ.: скільки книжок ти приніс? — Ніскільки ¿cuántos libros has traído? — Ninguno; скільки це йому коштувало? — Ніскільки ¿cuánto le ha costado? — Nada.
HicrrárM ч мед. nistagma m нітрбт ч хім. nitrato m нітрйт ч хім. nitrito m нітрифі^ція ж nulificación f нітрифікувати док. і хім. nitrificar vt
нітробензбл ч хім. nitmbenzol m, nitrobenceno m нітрогліцерйн ч хім. nitroglicerina f нітроклітковйна ж хім. nitrocelulosa f нітросполука ж хім. compuesto nítrico ніхрбм ч (сплав) nícromio m ніхтб (нікого, нікому, ніким, ні про кого) 1. займ. запереч, nadie, ninguno; ~ з них ninguno de ellos; - інший... nadie más que...; 2. ч nadie m HiquueáHeqb ч філос. nietzschista m ніцшебнство c філос. doctrina de Nietzsche, nietzschismo m
ніцшебнський прикм. філос. nietzschista ніч ж noche f; полярна - Noche Polar; білі ночі noches blancas; глупа - noche cerrada; глибокої ночі en alta noche, a altas horas de la noche, entrada la noche; безсонна ~ noche toledana; проводити ~ без сну pasar en claro la noche; до пізньої ночі hasta muy avanzada la noche; ночами por la noche, durante la noche, de noche; за ~ до la noche antes de; проти ночі antes de dormir (de acostarse); (на) добраніч! ¡buenas noches!; горобина - a) noche tormentosa de verano; la noche más corta del verano; ~ проти Різдва Noche Buena; тисяча і одна ~ mil y una noche(s); Варфоломіївська ~ la noche de San Bartolomé; проти ночі ~ a boca de noche, a las tantas
нІЧ’йй займ. запереч, і неозн. de nadie; ~ия земля tierra de nadie; він не потребує ~иїх порад no necesita consejos de nadie; ~иїх речей не можна торкатися sea de quien sean las cosas no se pueden tocar нічййн’ий прикм. 1. (нічий) de nadie; ~a земля tierra de nadie; 2. спорт.: - результат empate m, resultado nulo; -а партія partida igualada (empatada); partida a tablas (у шахах) нічйчирк, анічичирк ч у знач, присуд, по despegar la boca, ni palabra; про це ~ sobre esto no despegar la boca (ni palabra) нічи'й ж спорт, empate m, partido nulo; tablas f pl (у шахах, шашках); зробити ~ю empatar vt; hacer tablas (у шахах, шашках) нічліг ч (місце) albergue nocturno; шукати ~у buscar abrigo (albergue) para la noche нічліжбнин, нічліжник ч 1. trasnochador m; 2. (що ночує у нічліжному будинку) huésped de una casa para dormir нічліжка ж refugio nocturno, cotarro m нічліжний прикм.: - будинок casa para dormir, cotarro m
нічн ий прикм. de noche, nocturno; -а пора noche f; ~a зміна turno de noche; - сторож guarda de noche; sereno m (вуличний) ~a сорочка camisón m; - горщик bacinilla f, orinal m; ~ птах ave nocturna; -і метелики falenas f pl; ~a тварина noctivago m
нічнйкч 1. lamparilla f, mariposa f; 2. спец, piloto de vuelos nocturnos нічнйця ж (метелик) noctua f нічого присл. 1. (непогано) así así, tal cual, medianamente; no mal; 2. у знач, присуд, (неістотно) no es nada; це все - no es nada, no tiene importancia; даруйте за клопіт! — Нічого! ¡perdone por la molestia! — ¡No hay de qué!, ¡No tiene importancia! ніша ж nicho m
ніщб (нічого, нічому, нічим, ні про що) 1. займ. запереч, nada; йому ~ не могло зарадити nada le podía ayudar; його ~ не цікавитьегб ~ a él nada le interesa; я нічого не знаю yo no sé nada; він там нічого не бачив él по vio nada allí; нічого я його не навчив по le enseñé nada (а él); він нічим не відрізняється від... по se diferencia (en) nada de...; 2.ч нввідм. nulidad f; нічого подібного! ¡nada de eso!, ¡ni mucho menos!; обернутися в ~ reducirse a la nada; зробити з нічого hacer de la nada; нічого не значити (не важити) по tener importancia, no importar nada; нічого не коштувати (не вартувати) no costar (valer) nada; нічого не вдієш ¡qué le vamos a hacerl нійк присл. de ninguna manera, de ningún modo, de ninguna forma; bajo ningún concepto; - не можна no es posible, de ninguna manera; аж ~ no, de ninguna manera, de ninguna forma нійк’ий 1. займ. запереч, ninguno; ningún; немає ~ої надії no hay ninguna esperanza; не
мати -ого права по tener ningún derecho; 2. у знач, прикм. que по sirve para nada; співак з нього - es un chafallón y no un cantante но виг. ¡arre!, ¡hoe!, ¡iriá!
-но част. vámose a ver, pues; un poco; ходи-но звідси! ¡vamos, fuera de aquí!; скажи-но мені dime; покажи-но, що у тебе a ver lo que tienes (lo que dices)
HOB-é c (lo) nuevo, (lo) moderno, (lo) novedoso; чуття -oro sensación de lo nuevo; що -oro? ¿qué hay de nuevo?
нов’йй прикм. 1. nuevo; reciente; - номер журналу último número de la revista; 2. (сучасний) moderno; -і мови lenguas modernas; -а історія historia moderna; Новий рік Año Nuevo; Новий світ Nuevo Mundo; - стиль (літочислення) nuevo estilo; Новий Завіт рел. Nuevo Testamento; ~a мітла чисто мете escoba nueva, barre bien; nuevos reyes, nuevas leyes
новбтор ч innovador m, novador m новбторство c espíritu innovador новбторський прикм. innovador, de innovador новбція ж innovación f
новачбк ч 1. (в якій-н. справі) principiante m, novato m, novicio m, novel m, bisoño m; 2. (про школяра) alumno nuevo, novato m новбла1 ж літ. novela corta новбла2 ж юр. novela f новеліст ж літ. novelista m новбнький 1. прикм. nuevecito; 2.ч див. новачок
новизн-á ж novedad f (lo) nuevo; - справи la novedad (lo nuevo) del asunto; чуття ~и sensación de la novedad (de lo nuevo)
HOBHH’á ж 1. (новизна) novedad f; ~и науки і техніки novedades en la ciencia y técnica; 2. (звістка) noticia f, nueva f; останні -и últimas noticias; ~и тижня novedades de la semana; це не - no es nada nuevo, no es una novedad; ото ще ~! ¡qué novedades son éstas! новйнк'а ж novedad f; книжкові ~и novedades libreriles; ~и науки і техніки novedades de la ciencia y técnica
новітн’ій прикм. el más nuevo, novísimo; reciente, moderno, contemporáneo (сучасний); -я техніка técnica (ultra) moderna; -я історія historia moderna (contemporánea) новобрбнець ч recluta m, quinto m, bisoño m новобудбва ж (нова будівля) casa nueva, edificio nuevo; fábrica nueva (про завод); 2. (будівництво) nueva obra en construcción нововвбдення c innovación f нововйнайдений прикм. inventado hace poco новогрбцьк*ий прикм.: -а мова griego moderno
новозавітний прикм. de Nuevo Testamento новозелбндець ч neocelandés m, neozelandés новозелбндка ж neocelandesa f, neozelandesa f HOB03enáHflCb^ прикм. neocelandés, neozelandés; de Nueva Zelanda новокаїн ч фарм. novocaína f новомбдний прикм. de última moda, a la moda del día, en boga; superpijo (fam.) новонавбрнений 1. прикм. recién convertido; 2. ч prosélito m, neófito m новонарбджений прикм. recién nacido; neonato
новоприбулий прикм. recién llegado, recién venido
новорічн-ий прикм. de Año Nuevo; ~a ялинка árbol de Año Nuevo
новос0л ч nuevo habitante; nuevo inquilino (y квартирі)
новосілля c (нове житло) nuevo domicilio, nueva vivienda; влаштувати (справити) ~ estrenar el nuevo domicilio; запросити, піти на - invitar, ir a estrenar el nuevo domicilio новосп0чбний прикм. de nueva hornada, flamante; - проект un proyecto recién estrenado (acuñado); - студент estudiante de nuevo cuño новотільна прикм. с.-г.recién parida, primeriza; - корова vaca recién parida (primeriza) новоутвбрення c 1. nueva formación; злоякісне - formación patológica; 2. мед. neopla- sia f; neoplasma m (пухлина); 3. лінгв. neologismo m
907
новойвлений
новойвлений прикм. recién aparecido, recién salido, de nuestros días, nuevo Horá ж 1. pie m (ступня); pierna f (від ступні до коліна); muslo m (вище коліна); pata f (у тварини); дерев’яна - pata del palo; покласти ногу на ногу cruzar las piernas; наступити кому-н. на ногу pisar el píe a alguien; збити з ніг (кого-н.) hacer caer (derrumbar, derribar) (а); 2. (опора) pata f; pie m (споруди, механізму); догори ногами al revés, patas arriba; у ногах (постелі) al pie de la cama, a los pies de la cama; збитися з ноги equivocarse de pie; крокувати не в ногу romper (no llevar) el paso; зв’язати по руках і ногах atar de pies y manos; перенести грип на ногах pasar la gripe de pie(s) (en pie); валятися в ногах у кого-н. arrastrarse а los pies de uno; кульгати на ту саму ногу cojear del mismo pie; з ніг до голови de (los) pies a (la) cabeza; до ноги! військ, ¡descansen, armas!; витягти ноги estirar la pata, largarse al otro mundo; встати на ліву ногу levantarse con el pie izquierdo, no estar en sus alfileres; стати на ноги ponerse en pie; підійняти всіх на ноги poner a todos en pie, alertar a todo el mundo; поставити кого-н. на ноги (вилікувати) reponer* vt, restablecer* vt; (виховати) poner en el buen camino; йти в ногу marcar (llevar) el paso, ir al paso; ніг під собою не чути correr sin poner los píes en el suelo; (від утоми) tener los pies molidos; в) (на радощах) dar saltos de alegría; haber pisado buena hierba; він ледь ноги волочить apenas puede arrastrar los pies; жити на широку ногу vivir a lo grande (a lo príncipe); бути на короткій нозі (з ким-н.) estar а partir un piñón (con), comer en el mismo plato (con); бути (стояти) однією ногою в могилі estar con un pie en la tumba; ноги моєї у вас (більше) не буде по volveré a poner los pies en su casa; кинутися в ноги (кому-н.) echarse a los pies de uno; не встояти на ногах írsele los pies
a a uno; одна нога тут, друга — там! ¡un pie tras otro!; з ніг на голову поставити (перевернути) coger el rábano por las hojas; зв’язати по руках i ногах atar de pies y manos ногАєць ч nogayo m (una etnia del Cáucaso de Norte)
ногдйка ж nogaya f ногайський прикм. nogayo нбжик ч зм. див. ніж
нбжиці мн. 1. tijeras f pl; 2. divergencias f pl ножівка ж (пила) serrucho m ножнйй прикм. de pie(s); de piema(s); -а ванна baño de pies; pediluvio m; ~i кайдани grillos m pl, grilletes m pl; ~a машина (швейная) máquina de pie (de coser)
ножов’йй прикм. de cuchillo(s); de navaja(s); ~a рана cuchillada f, navajada f, navajazo m hóib прикм.: ~ ковчег бібл. el Arca de Noé нокйут ч спорт, knock-out m, nokaut m, un fuera de combate, K.O.; опинитися в ~i quedarse K.O. нокаутувАти док. і спорт, noquear vt, nocau- tear vt dejar K.O.
нокдАун ч спорт, knockdown m, nokdáun f ноктюрн ч муз. nocturno m нолйк ч cero m (pequeño) номАди мн. icm. nómadas m pl номенклатурна ж 1. (сукупність термінів) nomenclatura f; географічна - nomenclatura geográfica; 2. збірн. nomenklatura f (rusismo) (funcionarios y listas con los nombres de las personas destinadas a los puestos de dirección en los tiempos de la URSS); влада ~и poder de la nomenklatura
номенклат^рн-ий прикм. de nomenclatura; ~ працівник funcionario de nomenclatura, nomen- claturista m; ~¡ кадри cuadros de nomenclatura номенклаїУрник ч nomenclaturista m нбмер ч número m; ~ взуття número del zapato; автомобільний ~ matrícula f; - у готелі habitación en el hotel; замовити ~ reservar la habitación; - люкс suite f; - журналу número de la revista; естрадний ~ número de varietés; сольний ~ solo m; викинути ~ hacer una jugada; цей ~ не пройде este truco no pasa номернйй 1. прикм. (з номером) de número, numerado; 2. ч camarero de hotel номорбк ч 1. зм. до номер; 2. (ярлик) número m
номінАл ч фін. valor nominal; за ~ом a la par номінАльн’Ий прикм. 1. фін. nominal; -а вартість valor nominal; 2. (фіктивний) ficticio, aparente
номінально присл. 1. фін. nominalmente; 2. (фіктивно) aparentemente, ficticiamente номінативний прикм. грам, nominativo номогрАма ж мат. nomograma m номографічний прикм. мат. nomográfico номогрАфія ж мат. nomografía f нонА ж 1. муз. noneto m, nonetto m; 2. літ. nono m нбніус ч mex. nonio m нонпарАль ж полігр. nomparell m hóhcghc ч non-sens m, absurdo m, un sin sentido
норА ж madrigueraf, guarida f норвАж-ець ч noruego m; -ка ж noruega f норвАзький прикм. noruego норд ч мор. 1. (напрям) norte m, septentrión m; 2. (вітер) tramontana f, viento del norte норд-вАст ч мор. 1. (напрям) noroeste m; 2. (вітер) noroeste m
нордбвий прикм. мор. del norte, nórdico, nórtico
норд-ócr ч мор. 1. (напрям) nordeste m; 2. (вітер) nordeste m, alisios m pl норйця ж мед. fístula f нбрія ж mex. noria f нбрка ж (тварина, хутро) visón m нбрковий прикм. de visón н6рм*а ж 1. norma f; ~ виробітку norma de producción; продовольча ~ norma de alimentación; - забезпечення військ, ración f; ~ додаткової вартості ек. cuota (tasa) de plusvalía; понад ~y fuera (más) de la norma (de la regla), sobrepasando la norma (la regla); ~ прибутку cuota de ganancia; 2. (порядок, правило) regla f; ~ поведінки regla de conducta; увійти в -y recobrar su forma нормалізАція ж normalización f нормалізувАти normalizar vt нормалізувАтися aproximarse a la norma, normalizarse
нормАль ж мат. normal f нормАльн ий прикм. 1. normal; ~a температура (хворого) temperatura normal; -і умови condiciones normales; 2. (психічно здоровий) normal, cuerdo
нормАльно присл. 1. normalmente; ordinariamente; 2. cuerdamente нормАни мн. icm. normandos m pl, normanos m pl норматйв ч norma f, índice (de norma) норматйвн'ий прикм. normativo; ~a граматика gramática normativa
нормбван'ий дієприкм. і прикм. normado, regulado; racionado (про продукти, пальне); - робочий день día de trabajo limitado; ~e постачання aprovisionamiento racionado, racionamiento m
нормувАльник ч empleado que establece (aplica) las normas
нормувАння c normación f, reglamentación f; regularización f, racionamiento m (продуктів, пального)
нормувАти док. і normar vt, regular vt; racionar vt (продукти, пальне); - зарплату regular el salario; ~ роботу normar el trabajo нбров ч carácter m; з -ом con terquedad (obstinación, tesonería)
норовйстий прикм. terco, testarudo, cabezudo; repropio (про коня)
норовйстість ж rebeldía f, terquedad f, carácter reacio (recalcitrante)
норовйти tratar vi (de), hacer esfuerzos (por) норовлйвий прикм. caprichoso, antojadizo, voluntarioso, obstinado
норовлйвість ж capricho m, voluntariedad f, obstinación f
носАтий прикм. 1. narigudo, narigón; narizón, narizudo (Л. Am.); 2. зоол. hocicudo нбсик ч 1. зм. до ніс 1; 2 .(у чайника) pitorro m, pitón m
нбсик ч nariz pequeña
носйлки мн. parihuela cibiaca, andas f pl; angarillas f pl (для перенесення вантажів) носйльн-ий прикм.: ~а білизна ropa interior, гора blanca
носйти 1. llevar vt, portar vt; traer* vt (приносити); - дитину на руках llevar un niño en los brazos; ~ (з собою) валізу llevar (consigo) una maleta; 2. llevar vt; arrastrar vt (про вітер, течію); 3. (надягати, мати) llevar vt; - пальто, капелюх llevar abrigo, sombrero; ~ взуття llevar calzado; ir calzado; ~ окуляри llevar (gastar, usar) gafas; ~ годинника llevar (usar) reloj; ~ зброю llevar (usar) armas; ~ бороду llevar barba; ~ жалобу llevar luto, estar de luto, ir vestido de luto; ~ чорне vestirse de negro; 4. (мати ім’я, назву) llevar vt; - ім’я, прізвище llevar el nombre, el apellido; ~ (своє) дівоче прізвище llevar el apellido de soltera; ~ на руках (кого-н:) mimar vt; llevar (traer) en las palmas (en palmitas); ~ воду решетом coger (llevar) agua en cesta
носйтися недок. 1. correr vi, ir de prisa; galopar vi (на коні); flotar vi (по хвилях; у повітрі); volar* vi (літати); 2. (про одяг) llevarse; usarse (зношуватися); 3. estar obsesionado (en), acariciar la idea; ~ з думкою dejarse llevar por un pensamiento, estar obsesionado en una idea носій1 ч mozo de cuerda (de cordel), porteador m, maletero m
носій2 ч portador m; representante m; portavoz m (культури, мови); - передових ідей poseedor (depositario) de ideas avanzadas; ~ інформації комп. disquete m, disco magnético (que almacena la información); ракета— cohete portador
носіння c porte m; право на ~ зброї derecho (licencia) de uso de armas носіння, ношення c transporte m, llevada f, lleva f, porte m
носкість ж (міцність) duración f носов йй прикм. 1. nasal, de la nariz; ~a порожнина cavidad (fosa) nasal; -а хустинка pañuelo para las narices, pañuelo de bolsillo, moquero m; 2. лінгв. nasal; 3. мор. de proa носоглбтка ж анат. nasofaringe f НОСОГЛ0ТКОВИЙ прикм. анат. nasofaríngeo носогрійка ж pipa f (corta) hocók ч 1. (ноги) punta del pie; ходити на носках andar de puntillas; 2. (башмака, панчохи) puntera f
носоріг ч 1. rinoceronte m; 2. (жук) escarabajo nrtoceronte
ностальгія ж nostalgia f, morriña f носуха ж зоол. coatí m, cuatí m HÓT-a1 ж 1. (звук, знак) nota; взяти -y coger la nota; 2. мн.: ~и notas f pl; libro de música (зошит); співати, грати по -ах cantar, tocar por notas; покласти на ~и (на музику) poner en música; 3. (інтонація) tono m; як по -ах como con la mano; como una seda; на одній i con la misma música нбта2 ж дип. nota f
нотаріАльн’ИЙ прикм. notarial, de notario; - акт acta notarial; -а контора notaría f HOTápiyc, нотар ч notario m нотАтка ж (запис) nota f; ~и на берегах (полях) notas marginales; робити ~и tomar notas нотАц-ія1 ж (повчання) reprimenda f, sermón m; читати -ію (кому-н.) echar un sermón (а), sermonear vt; leer la cartilla (a) нотАція2 ж спец, (система позначень) notación f, anotación f нотифІкАція ж дип. notificación f нотифікувАти док. і дип. notificar vt ноткА ж зм. до нота І З
нбтн-ий прикм. de música; - знак carácter musical; -а лінійка pauta f; - папір papel pautado (de música)
ноумАн ч філос. noúmeno m Hóy-xáy c невідм. спец, saber hacer, habilidad técnica y científica; know-how m (anglicismo) нбчви мн. artesa f, tina f ночівл я ж estacionamiento nocturno; зупинитися на -ю pernoctar vi, hacer noche ночувати док. / pernoctar vi, hacer noche, pasar la noche; - просто неба pernoctar a cielo abierto (al sereno, a la intemperie); днювати i - (де-н.) pasar el día y la noche; і не ~ло brilla por su ausencia нбта ж carga f
нбшений прикм. usado, gastado
908
нью<№ундленд
ноші мн. camilla f (санітарні); palanquín m (паланкін)
ну1 част. 1.:та ну? ¿será cierto?, ¿será posible?, ¿de veras?; 2. (як відповідь не звернення) ¿y bien, qué?; ¿bien, y qué?; 3. (в оповіді) ya; ну (от), прийшли ми ¡ya hemos llegado!; ну (от), усе минуло ¡ya todo ha pasado!; 4. (поступка, згода) bueno, bien; ну, приходьте bueno, venga; ну то що? ¿bueno, у qué?; ну, ну не буду bien, bien no lo haré
ну2 виг. 1. (спонука) у bien; vamos; venga; ну-ну! jbueno, bueno!; нумо! ¡bueno!; ну, хутчіш! ¡venga, de prisa!; ну, і що далі? ¿y bien, qué más?; ну, жвавіше! ¡vivo, vivo!; ну, то йди! ¡bien, vete!; 2: ну тебе! ¡déjame en paz!; ¡qué pesado eres!; а ну його! ¡qué el diablo se lo lleve!; 3. (подив, захват; обурення) ya, también, vaya; ну й ..! ¡qué más..!; ну й погода! ¡vaya un tiempo!; ну й ну! ¡bueno, bueno!, ¡vaya! нувориш ч nuevo rico, rico improvisado (recién llegado)
нуга ж almendrado m, alajú m, nuégado m нудйзм ч nudismo m, desnudismo m нудйст ч, нудистка ж nudista m,f нудйти бвзосмене ~ть tengo (siento) náuseas, siento ganas de vomitar; мене ~ть від цього esto me da asco
нудйтися (за ким-н, чим-н.) echar de menos (a), añorar vt; extrañar vt (Л. Am.) нуднйй 1. fastidioso, aburrido, cansado; latoso (fam.); ~a розмова conversación fastidiosa; 2. aburrido, tedioso; ~ голос voz molesta; ~a людина persona latosa (pesada), pelmazo m нуднб 1. присл. fastidiosamente, aburridamente; 2. у знач, присуд, es (está) aburrido; мені ~ estoy aburrido; там було ~ allí reinaba el aburrimiento; ~ слухати одне й те саме es aburrido (latoso) oír siempre lo mismo нуднувйтий прикм. un poco aburrido нудбт'а ж 1. náusea f, basca f, gana de vomitar; викликати ~y provocar náuseas; відчувати ~y tener (sentir) náuseas, sentir bascas, tener
ganas de vomitar; 2. asco m; набриднути до ~и dar asco, causar náuseas, hastiar vt нудбтний прикм. 1. nauseabundo; 2. asqueroso, repugnante нудбтність ж empalago m нудбтно присл. 1. con náuseas; 2. asquerosamente, repugnantemente нудьг-á ж aburrimiento m, tedio m; fastidio m; страшенна - aburrimiento de muerte; наганяти ~y causar fastidio, dar la lata; з ~и de aburrimiento; яка ~! ¡qué lata!, ¡qué aburrimiento! нудьгувйти aburrirse, sentir tedio, fastidiarse нужд-á ж pobreza f, indigencia f нужнйк ч excusado m, letrina f нукати estimular vt, empujar vt, arrear vt нуклеш ч хім. nucleína f нуклеїновий прикм. хім. de nucleína, nucleico; ~a кислота ácido nucleico нуклеопротеїн ч біол. nucleoproteína f нуклбн ч фіз. nucleón m нуклбнний прикм. фіз. nucleónico нулГвка: постригти під нулівку cortar el pelo al cero
нул-ь ч 1. cero m; абсолютний ~ cero absoluto; звести до ~я reducir a cero; зводитися до ~я reducirse a (la) nada; 2. (про людину) nulidad f; ~ уваги ninguna atención; ~ без палички cero а la izquierda; починати з ~я empezar a partir de cero
нульов-йй прикм. de cero; ~а величина magnitud cero; ~а температура cero grados; ~а стрижка спец, corte de pelo al cero нумерйтор ч mex. numerador m нумерйція ж numeración f, paginación f, foliación f (сторінок)
нумербван-ий 1. дієприкм. від нумерувати; 2. прикм. numerado; ~е місце asiento numerado нумерувйльний прикм. para (de) numerar нумерувйти numerar vt; paginar vt, foliar vt (сторінки)
нумізмйт ч numismático m нумізм0тика ж numismática f
нумізматйчний прикм. numismático нумо виг. див. нуг
нунцій ч nuncio m; папський ~ nuncio papal (del papa)
нут ч (рослина) garbanzo m нутр-ó с 1. (внутрішня частина) interior m; 2. (внутрішній зміст) fondo m, contenido m; 3. (чуття) intuición f, instinto m, visceralidad f; відчувати ~ом sentir* vt, percibir vi; це мені не по ~у esto se me indigesta, esto no me gusta, esto no es para mí нутрІ0вий прикм. de nutria нутрія ж nutria f (canadiense) нутромір ч mex. compás de calibres (de interiores)
нутрощі мн. 1. visceras f pl, entrañas f pl; intestinos m pl (кишки)
HioáHc ч matiz m
нюх ч olfato m; собачий ~ olfato de sabueso нюха ти 1. sentir* vt; oler* vt (тютюн, квіти); esnifar vt (наркотики); olfatear vt (про тварин); 2. oler* vi; він цього і не ~в ni lo ha olido; (він) пороху не ~в no ha olido la pólvora ніохальний прикм.: ~ тютюн rapé m нюхальник ч oledor m нюхнути однораз. до нюхати 1 нюхбвий прикм. olfatorio нйвкання, нявчйння с maullido m, maullo m, miau m
нйвкати, нявч0ти maullar vi нйвкнути однораз. до нявкати нйнчити cuidar vt (niños), hacer de niñera нйнчитися (з дітьми) cuidar niños, hacer de niñera
нйня ж 1. niñera f; 2. (санітарка) enfermera f нйнька ж див. няня 1 ньютон ч (одиниця сили) newtonio m ньюфаундленд ч (собака) perro terranova
909
o
O o
o виг. oh; ah; o, жах! ¡oh, qué horror! oá3a ж oasis m oá3Hcч див. оаза о0зисний при km. див. оазний о0зний, о0зовий прикм. de oasis об прийм. contra, en; ударитися головою об стіну.darse de (con la) cabeza contra la pared; спіткнутися об що-н. tropezarse con (contra) algo; він ударився плечем об дерево dio con el hombro en (contra) un árbol об0би-тися 1. (про чоловіка) afeminarse, ada- 4| marse; він геть -вся está hecho (es) un mari- ) J quita (un sarasa); 2. (про жінку) abandonarse, 4 dejarse
обапіл ч costero m (madera) об0чний, об0чливий прикм. circunspecto; cauteloso, precavido (обережний) o6á4HÍCTb, o6á4nHB¡CTb ж circunspección f; cautela f, precaución f, prudencia f (обережність) об0чноу об0чливо присл. con circunspección; cautelosamente, precavidamente (обережно) оббив0льний прикм. спец, de separación, de selección
оббив0льнику оббивйч ч empapelador m, tapicero m
оббив0ти див. оббити; - пороги andar de puerta en puerta, llamar a todas las puertas оббив0ти(ся), оббйти(ся) див. оббити(ся) оббивнйй прикм. de (para) revestir; de (para) tapizar (entoldar, acolchar), de (para) tapicería оббир0ти див. обібрати оббйти 1. (обтягнути, покрити) revestir* vt, entapizar vt, tapizar vt; entoldar vt (стіни); tapar vt (двері); - залізом ferrar* vt, ferretear vt; ~ цинком guarnecer (revestir) con cinc; - двері повстю acolchar (acolchonar) la puerta; 2. (збити) hacer caer; - сніг, землю sacudir la nieve, la tierra; 3. desgastar vt; 4. (пошкодити) lastimar vt, hacer daño; - руки lastimar las manos оббйтися 1. (відвалитися) caer* vi; 2. desgastarse
оббиттй c 1. (дія) revestimiento m; tapizamiento m (меблів); enfaldado m, entoldamiento m (стін); acolchado m (дверей); 2. (матеріал) revestimiento m; tapicería f (тканина, шкіра); шкіряне - tapicería de cuero; цинкове - guarnición (revestimiento) con cinc оббГгати1 див. оббігти
оббігйти2 recorrer vt; - все місто haber recorrido (andado) toda la ciudad; - всіх друзів ir a ver a todos los amigos (corriendo), haber visitado a todos los amigos
оббілув0ти despellejar vt, desollar* vt обблювйти ensuciar vt (vomitando)
обблюв0тися ensuciarse (vomitando) оббрехйти calumniar vt оббрйзкати, оббрйзкувати rociar vt (водою); salpicar vt (грязюкою) оббрйзкатися salpicarse оббудбвувати(ся) див. оббудуватися) оббудувати 1. rodear de construcciones; 2. (забудувати) construir* vt, edificar vt, fabricar vt оббудув0тися 1. poner casa; 2. (забудуватися) estar construido; місто швидко -лося la ciudad está rápidamente construida, la ciudad se construyó rápidamente
обв0жити (недоважити) sisar vt, hurtar en el peso
обв0житися (помилитися при зважуванні) equivocarse en el peso, pesar mal обважнйти, обв0жнювати 1. poner (hacer) más pesado; 2. (стиль) hacer duro (lento) обважнГти engordar vi, echar (cobrar, criar, tomar) carnes; hacerse muy pesado; quedarse inmóvil, entumecerse*
обв0жування c sisa f, hurto m, fraude m (en ei peso)
обв0л ч 1. (падіння) hundimiento m, desmoronamiento m (споруди, землі, берега); derrumbe m, derrumbamiento m, desmoronamiento m (у горах, у шахті); 2. (завал) majano m; pedrisco m (купа каміння); alud m, avalancha f (лавина снігу); corrimiento de tierras (землі); 3. (різке погіршення становища) desplome m, caída brusca, crack m; - національної валюти hundimiento (colapso) de la moneda nacional
обвалув0ти, обвалбвувати terraplenar vt, levantar terraplenes
обвальн'ИЙ прикм. brusco, con desplome; -e падіння курсу національної валюти caída brusca (hundimiento) de la moneda nacional обв0лювання c empanado m обвйлювати1, обвалити док. hundir vt, desmoronar vt, derrumbar vt; обв0лювати2, обвалйти rebozar vt, enalbardar vt, albardar vt; - в сухарях rebozar en pan rallado, empanar vt; - в борошні rebozar en harina, enharinar vt
обв0люватися 1. (обрушуватися) derrumbarse (про скелі; у шахтах); hundirse, desmoronarse, desplomarse (про споруди, землю, берег); 2. (обсипатися) desprenderse vi обвапнувйння с спец, impregnación con cal обв0рювати, обварйти escaldar vt; - (собі) ногу escaldar(se) una pierna обварюватися escaldarse обвбдення с desviación f, vuelta f
обвез’Тй 1. (навколо) llevar (conducir) alrededor de; 2. (провезти стороною) llevar (conducir) dando un rodeo (una vuelta); 3. (розвезти всім) llevar entregando (repartiendo) a todo el mundo
обвестй 1. (навколо чого-н.) conducir* vt (alrededor de); 2. (зробити круговий рух) hacer un movimiento en redondo (alrededor); - рукою señalar en redondo con la mano; - поглядом (очима) echar una mirada alrededor, extender la vista alrededor; 3. (окреслити) contornear vt; - креслення тушшю contornear el diseño con tinta china; - що-н. олівцем dibujar con lápiz los contornos de algo; 4. спорт, burlar regateando (driblando), hacer tintadas (fintas), fintar vi; 5. (ошукати) chasquear vt, pegársela; - круг пальця a) hacerlo en un vuelo; 6. dársela con queso (a)
обвивйти(ся) див. обвити(ся) обвинув0льн ий прикм. acusatorio; - акт acto acusatorio, acta de acusación; -а промова (на суді) informe fiscal, discurso acusatorio; catilina- ria f; - вирок veredicto de culpabilidad; - висновок veredicto acusatorio
обвинувйтити 1. (учому-н.) acusar vt; inculpar vt, imputar vt; 2. (засудити) condenar vt обвинувйч ч acusador m, imputador m; державний - fiscal m, procurador fiscal; ministerio fiscal (público); громадський - acusador público обвинув0чений 1. дієприкм. від обвинувачувати; 2. ч acusado m; inculpado m (що перебуває під слідством); imputado m (переданий до суду)
обвинув0ченняу звинувачення с 1. acusación f, cargo m; inculpación f, imputación f; - y злочині acusación (imputación) de un crimen; зводити - у чому-н. acusar a alguien de algo, hacer cargo a alguien de algo; висунути - acusar vt, inculpar vt, imputar vt; 2. юр. ministerio público; представник - representante del ministerio público; свідок - testigo de cargo; 3. юр. (обвинувальний вирок) acto acusatorio; acta de acusación; оголосити - declarar el veredicto de culpabilidad
обвинуeányвати 1. див. обвинуватити 1; 2. юр. (на суді) informar vt (ei fiscal) обвис0ти див. обвиснути обвйсл-ий прикм. caído, gacho, laso (в'ялий); -і вуса bigotes caídos
обвйснути caer* vi; ponerse laso (стати в'ялим)
обвйти 1. enrollar vt (con), envolver* vt (con), enroscar vt (con); 2. (про рослини) enredar vt, entretejer vt; плющ обвив вікно la hiedra se
910
6бер-поліцм0йстер
enredó en la ventana; 3. (обійняти) rodear vt, estrechar vt, ceñir vt; ~ шию руками rodear el cuello con los brazos
обвйтисяі. enrollarse, enroscarse; 2. (обійняти) ceñirse*, abrazarse
ббв-ід ч спец, contorno m; perfil m; обтічні -оди formas aerodinámicas
ббвідка ж 1. спец, contorneo m; 2. спорт. driblaje m, dribüng m; tintadas f pl, fintas f pl обвідний прикм.: ~ канал canal de derivación обвінчйти casar vt (por ia iglesia) обвінчйтися casarse (por la iglesia) обвітрен ий 1. дієприкм. від обвітрити; 2. прикм. (зруйнований вітром) destruido (desagregado, descompuesto) por el viento; -і скелі rocas destruidas por el viento; 3. прикм. (огрубілий від вітру) curtido (tostado) por el aire; paspado (77. Ам.); -і губи labios corlados (paspados) (por el aire)
обвітрити 1. destruir por el viento; 2. (шкіру обличчя) curtir vt, atezar vt (al aire, por el viento); обличчя ~ло su rostro está curtido por el viento обвітритися 1. destruirse por el viento; 2. (огрубіти від вітру) ponerse atezado (про обличчя); pasparse (77. Ам.)\ tener los labios cortados (paspados) (про губи) обвітрювати(ся) див. обвітрити(ся) обвішати enganchar vt; colgar* vt (тж. картинами); entapizar vt (килимами) обвішатися colgarse* (algo) обвішування c colgamiento m; (enRapizado m (килимами)
обвіювати див. обвіяти 1 обвіяти 1. soplar vt; - вітром aventar* vt, airear vt; 2. с.-г. aventar* vt, abalear vi, ahechar vt обв0дити див. обвести обвбднення с тех. riego m, irrigación f, regadura f
обводнйти mex. irrigar vt обвбднювальний прикм. mex. de irrigación обвбднювати див. обводнити обвбзити див. обвезти
обволікйти, обволокти envolver* vt (en), cubrir* vt (de); хмари обволокли небо se encapotó el cielo
обволікйтися envolverse*, cubrirse* (de) обвуглювання c carbonización f обвуглювати, обвуглити carbonizar vt обвуглюватися carbonizarse обв’яз0ти 1. (чим-н.) envolver* vt (обгорнути); vendar vt (перев'язати); - голову хусткою ponerse un pañuelo en la cabeza, envolver la cabeza con un pañuelo; ~ мотузкою atar (ligar, anudar, enlazar) con cuerda; 2. (оздобити) franjar vt; - носову хустинку (гачком) ribetear el pañuelo (a ganchillo)
обв’язйтися (чим-н.) envolverse* (en, con); ~ся хусткою envolverse en un pañuelo; -ся мотузкою atarse con una cuerda ббв’йзка ж 1. (чим-н.) envolvimiento m (con); 2. (оздоблення) ribeteado m (a punto); 3. (обов'я- заний край) ribete m (a punto); 4. mex. marco m (para sujetar)
обв’йзувати(ся) див. обв’язатися) обгйвкати (про собаку) acometer ladrando обгавкувйти див. обгавкати обганйти див. обігнати
обгйдити, обгиджувати ensuciar vt (con excrementos)
обгйдитися ensuciarse (con excrementos) обКн ч adelantamiento m; в - adelantando, ganando la delantera (a); - заборонено prohibido adelantar
обгінний прикм. de adelantamiento обглйджувати див. обгладити обглйдити (розгладити) alisar vt, allanar vt; - краї suavizar (redondear) bordes обгнивйти, обгнйти pudrirse, picarse обговбрення c discusión f, deliberación f, examen m; debates f pl; предмет - objeto de (la) discusión; поставити на - someter a discusión (a examen); без - sin discutir обговорйти, обговбрювати discutir vt, deliberar vt, debatir vt; examinar vt; - становище discutir la situación; - законопроект debatir un proyecto (de ley); - тему abordar un tema; - чию-н. поведінку analizar la conducta de alguien
обгодбвувати див. обгодувати обгодувати (перегодувати) atracar vt, atiborrar vt; empachar vt; hartar vt, atracar vt, atestar vt обголйти afeitar vt, rasurar vt; -ся afeitarse, rasurarse
обг0лювати(ся) див. обголити(ся) обгорілий прикм. 1. quemado; 2. (обпалений сонцем) atezado, tostado обгорГги 1. quemarse; 2. (на сонці) atezarse, tostarse
обгбрнення, обгортйння с envolvimiento m обгорнути 1. (загорнути) envolver* vt; - папером envolver en papel; - книжку в газету forrar el libro con un periódico; - хворого в простирадла envolver al enfermo con (en, entre) sábanas; 2. (довкола) enrollar vi обгорбджування c rodeado m; cercado m обгорбджувати cercar vt, vallar vt, valladear vt обгорбджувати(ся) див. о(б)городити(ся) обгородйти док. rodear vt, cercar vt обгородйтися cercar vt, vallar vt, valladear vt обгорт0ти див. обгорнути обгбртка ж 1. envoltura f; cubierta f (книжки); 2. бот. involucro m
обгбртковий прикм. de (para) envolver, de empacar, de embalaje; - папір papel para envolver (de embalaje, de embalar) обгорйти, обгор0ти див. обгоріти обгризйти, обгрйзти roer* vt, ratonar vt (alrededor)
обгрйзений дієприкм. і прикм. roído, ratonado (hueso)
обгрІб0ти, обгребтй recoger rastrillando обґрунтбваний прикм. fundado, con argumento, argumentado
обґрунтбваність ж argumentación f, fundamento m; validez f
обґрунтувйння c 1. (дія) argumentación f, validación f; 2. argumentos m pl, pruebas f pl, motivos m pl; base f (база) обґрунтувдти, обґрунтовувати fundamentar vt, fundar vt, argüir* vt, argumentar vi; dar pruebas (de algo), validar vt
обдавйти, обдйти 1. (обливати) bañar vt (con), rociar vt (con); salpicar vt (брудом); - окропом escaldar vt; 2. dar* vt; нас обдало холодом бвзос. nos dio frío, sentimos frío; його обдало хвилею бвзос. la ola le cubrió; - зневагою expresar sumo desprecio (hacia alguien); - холодом ser muy frío (con), dar una ducha fría (a) обдарбваний 1. дієприкм. від обдарувати; 2. прикм. dotado (de); talentoso обдарбваність ж don m, talento m; dotes m pl обдарбвання c don m, talento m, ingenio m обдарувйти, обдарбвувати 1. (подарунками) donar vt, dadivar vt; regalar vt (подарувати); 2. (наділити — талантами) dotar vt (de) обдернбвувати див. обдернувати обдернувати спец, encespedar vt, enyerbar vt, engramar vt
обдбрти descortezar vt (кору); desollar vt (шкуру); - шкіру rasguñar vt; 2. desgastar vt; 3. (обібрати) desollar vt, desplumar vt; - як липку dejar como vino al mundo, dejar sin plumas y Cacareando
обдбртися 1. (здертися) arañarse; desgarrar vt (зідрати шкіру); 2. desgastarse, desgarrarse; 3. desgastar (sacar brillo a) sus vestidos (a fuerza de usar los); andar hecho jirones обдзвбнювати, обдзвонити telefonear vt (a todo el mundo); - все установи llamar por teléfono a todas las organizaciones o6AHpáTH див. обдерти 1,3 обдирйтися див. обдертися 1 обдирка ж 1. mex. raspadura f; 2. спец, (зерна) descascarillado m обдирнйй прикм. descascarillado обділйти 1. mermar vt, quitar vt (при поділі); 2. (позбавити кого-н. чого-н.) privar vt (de); - розумом, здібностями privar de inteligencia, de capacidades обділйти див. обділити o6AyeáHHH c aventamiento m обдувйти див. обдути
обдуманий 1. дієприкм. від обдумати; 2. прикм. (продуманий) bien reflexionado, bien pensado, premeditado; -e рішення solución
deliberada; із заздалегідь ~им наміром con intención premeditada, premeditadamente обдумано присл. con premeditación, premeditadamente, deliberadamente обдумати, обдумувати premeditar vt, reflexionar vt; це питання треба обдумати hace falta premeditar esta cuestión обдурйти, обдурювати dejar burlado, haber engañado, dar gato por liebre обдурювати, обдурйти engañar vt, embaucar vt, dar chasco, chasquear vt; dejar con un palmo de narices (пошити в дурні) обдути 1. limpiar vt (soplando), soplar vt, aventar vt; 2. (здути) quitar soplando; - попіл quitar soplando la ceniza; 3. бвзос. (вітром) dar el aire, refrescar con el viento обезглуздити atontar vt, embobecer* vt обезглуздіти chiflarse, perder la chaveta обезголбвити decapitar vt, descabezar обезголбвлювання c decapitación f, descabezamiento m
обезголбвлювати див. обезголовити обеззбрбєння, обеззброювання с desarme m обеззбрбювати, обеззброїти desarmar vt обезкрйлити 1. desalar vt, quitar las alas; 2. desalentar* vt, desanimar vt обезнадіювати, обезнадіяти desesperanzar vt, quitar la esperanza
обезрйбити (водойму) acabar con los peces обезсмбртити inmortalizar vt; perpetuar vt (увічнити)
обезсмбртитися inmortalizarse обеліск ч obelisco m, obelo m обелісковий прикм. obeliscal обер0жн*ий прикм. cauteloso, precavido; circunspecto (обачний); prudente (розважливий); reservado (стриманий); -і висловлювання expresiones mesuradas; будьте -i! ¡atención!, ¡cuidado!, ¡guarda!, ¡cuenta! обер0жніст’Ь ж precaución f, cautela f; circunspección f (обачність); prudencia f (розважливість); через - por prudencia; поводитися з ~ю tratar con prudencia
обербжно присл. con precaución, precavidamente; cautelosamente (остерігаючись); con circunspección, preservativamente (обачно); prudentemente (розважливо); ~l ¡cuidado!, ¡ojo!, ¡ojo alerta!, ¡atención! оберемок ч brazado m, brazada f; узяти (схопити) на - ceñir (abarcar) con los brazos, abrazar vt оберігйти, оберегтй guardar vt, amparar vt; defender* vt (захищати)
оберігйтися guardarse (de), cuidarse (de); defenderse* (захищатися)
6бер-м0йстер ч contramaestre m об0рнен ий прикм. мат.: -а величина cantidad inversa
оббрнення с transformación f; - в християнство conversión al cristianismo; - в рабство reducción a la esclavitud
оббрнено присл. мат.: - пропорційний inversamente proporcional
обернути 1. (повернути) volver* vt; - обличчя до кого-н. volver la cara hacia alguien; - справу на свою користь encaminar el negocio (asunto) en favor propio; 2. (надати того чи іншого характеру) volver* vt; - справу на свою користь sacar jugo del asunto, sacar tajada (de); 3. (у казках—перетворити) convertir* vt (en), transformar vt (en); - на кого-н. convertir en alguien; 4. (гроші) chalanear vt обернутися 1. (повернутися) volverse*; 2. (набути того чи іншого характеру) volverse*, rodearse, tomar cariz; venir a parar (en) (вилитись у що-н.); справа -лася погано el asunto ha tomado mal cariz; невідомо як -ться події no se sabe adonde vendrán a parar los acontecimientos; 3. (у казках — перетворитися) convertirse* (en), transformarse (en); 4. (встигнути зробити, повернутися) arreglárselas; - за одну годину volverse dentro de una hora; він -вся за три дні le bastaron tres días; 5. (про гроші) circular vi; 6. (загорнутися) envolverse*; 7. (здійснити оберт) girar vi 6бер-офіц0р ч icm. oficial m 0бер-поліцм0йстер ч icm. comisario jefe de policía
911
обер-прокурбр
ббер-прокурбр ч іст. 1. (сенату) presidente de una comisión senatorial; 2. : - синоду procurador general del Sínodo бберт ч vuelta f, revolución f; кількість Чв на хвилину cantidad de revoluciones por (al) minuto обертйльний прикм. rotatorio, giratorio, de rotación
обертйння c rotación f, giro m; мат. revolución f;
- колеса giro (vuelta) de la rueda; тіло ~ мат. cuerpo de revolución
обертйти girar vt, hacer girar; ~ колесо girar (dar vueltas) la rueda
обертйтися girar vi; - навколо своєї осі girar alrededor de su eje
обертбн ч муз. (h)armónico m; фіз. modo mayor об'єднавчий прикм. de unificación, unificad o r об’бднаний 1. дієприкм. від об’єднати; 2. прикм. unido, unificado, reunido; Об’єднані Нації Naciones Unidas; ~e засідання sesión conjunta; ~e командування mando unificado (único) об’єднйння c 1. (дія) reunión f, unificación f; 2. (союз) unión f, asociación f, alianza f; літературне ~ alianza literaria (de literatos), ateneo m; виробниче ~ grupo de producción; empresa f (підприємство); торговельне - sociedad comercial (mercantil); 3. військ, unidad f; оперативне ~ unidad operativa об’єднйти, об’бднувати unificar vt, unir vt; englobar vt, comprender vt (містити в собі); reunir vt, mancomunar vt (згуртувати); - організації unir las organizaciones; ~ зусилля mancomunar los esfuerzos об’єднйтися unirse, aunarse, juntarse об’0кт ч 1. (явище, предмет) objeto m; objetivo m (ціль); - його турбот el objeto de su preocupación; ~ вивчення el tema de su investigación; бути ~ом для посміху ser el objeto de burlas; неопізнаний летючий ~ (НЛО) objeto volador no identificado (sigla OVNI); 2. (підприємство) obra f, objeto m; empresa f; будівельний ~ obra(s) f (p\), unidad de construcción; промислові ~и unidades industriales (de producción), grupos (empresas) industriales; і розширити потужність ~a ampliar la capacidad del objeto (de la unidad industrial); вводити ~ в експлуатацію poner la obra en funcionamiento;
' 3. військ, objetivo militar об’єктйв ч objetivo m
об’єктив0ція, об’єктивація ж objetivación f об’єктивізм ч objetivismo m об’єктивіст ч objetivista m об’єктивістський прикм. objetivista об’єктйвн'ий прикм. 1. objetivo; ~а дійсність realidad objetiva; Ч причини, умови causas, condiciones objetivas; 2. (неупереджвний) imparcial; ~е ставлення imparcialidad f об’єктивність ж 1. objetividad f; 2. (неупередженість) imparcialidad f об’єктйвно присл. 1. objetivamente; 2. (не- упереджено) imparcialmente об’єктивувйти, objetivar vt об’0ктний прикм. 1. філос. de objeto; 2. грам. de complemento circunstancial об’0мн"ИЙ прикм. de volumen, volumétrico; estereoscópico, tridimensional; ~e кіно cine estereoscópico
об’0мність ж carácter estereoscópico; ~ зображення carácter estereoscópico de la imagen обж0ра ч gastrónomo m, gastrómano m, tragón m, guloso m, gastrólatra m обж0рливість ж tragonería f, gula f обж0ртися empaparse, atracarse обжив0ти(ся) див. обжити(ся) обжирйтися entregarse a la gula обжити hacer habitable, acomodar vt (para vivir);
- нову квартиру acondicionar el piso nuevo обжИтий прикм. habitable, vividero; ~ район un barrio acondicionado para vivir
обжйтися habituarse; acomodarse (призвичаїтися); establecerse*, domiciliarse (оселитися); -ся в селі acomodarse a la aldea, adaptarse a vivir en la aldea обзивйти див. обізвати обив0тель ч 1. (містянин) ciudadano m; vecino m, habitante m (постійний житель); 2. (міщанин) pancista m, pequeño burgués m; pasota m (fam.)
обив0тельськ*ий прикм. pancista, peque- ñoburgués; Ч погляди puntos de vista pancistas; ~ світогляд concepción vulgar обивйтельщина ж espíritu pancista (pe- queñoburgués), mentalidad (pancista) peque- ñoburguesa, pancismo m; psicología mezquina, mezquindad f (дріб'язковість); pasotismo m (fam.); costumbres rutinarias; estrechez de miras (intereses)
обидва (обидві) числ. ambos (ambas), los (las) dos, el uno y el otro (la una y la otra); обома руками a) con ambas manos; б) (охоче) a dos manos, con mil amores, de buena gana; він обома руками за está totalmente de acuerdo; покласти на обидві лопатки hacer medir el suelo, hacer morder el polvo обирйти див. обрати
обИтель ж 1. (монастир) convento m, claustro m; 2. morada f, refugio m обичййка ж 1. mex. casco m; 2. муз. aro m обібр0ти 1. (зібрати — ягоди, фрукти) coger vt, arrancar vt; 2. (обікрасти) desvalijar vt, desplumar vt; - до нитки despellejar vt, dejar sin camisa (en pelota)
обігн0ти adelantar vt, tomar (ganar) la delantera; dejar atrás
обігнути (поминути) doblar vt, contornear vt; ~ мис doblar el cabo, escapular vt o6irpá’TH, обігравйти 1. ganar vt (en el juego a alguien); pelar vt, descañonar vt; мене ~ли на п’ятдесят гривень me ganaron cincuenta grivnas; 2. театр, interpretar vt, caracterizar vt обігрГв ч mex. calefacción f, (rejcalentamiento m обігрів0льн-ий прикм. mex. de calefacción, de (re)calentamiento; Ч прилади aparatos (dispositivos) de calefacción обігрівйння c calefacción f, calentamiento m o6irpieáTH, обігріти 1. (re)calentar* vt, calefac- cionar vt; 2. amparar vt, cobijar vt обігрівйтися calentarse*, entrar en calor o6irpieá4 ч mex. calentador m, calefactor m обігріти calentar* vt, atizar vt, zurrar vt ббід ч 1. (колеса) llanta f; 2. (кругла скріпа) aro m обід ч comida f, almuerzo m (Л. Am.), lunch m; званий ~ comida de gala; запросити на ~ invitar a comer; лишитися без ~y quedarse sin comer; до ~y antes de comer; після ~y después de comer; в - a la hora de comer; крамниця працює без ~y la tienda trabaja sin pausa para comer (no cierra durante la comida) обідати comer vi; almorzar* vi (77. Am.) обідн-ій прикм. de (para) comer, de comida; de almuerzo (Л. Ам.); - стіл mesa para (de) comer; ~ час hora de comer (de la comida, del almuerzo); ~я перерва descanso (pausa) para comer, hora de la comida (del almuerzo) обідн’Я ж церк. misa f; служити ~ю decir misa; піти до 4 ir a misa
обідбкч cerquito m; borde m, cerquillo m (кант) обідраний прикм. 1. harapiento, maltrapillo, andrajoso; 2. roto, desgarrado; Ч шпалери empapelado roto
обідранець ч 1. gualdrapero m, guiñapo m; 2. (волоцюга) vagabundo m, vagamundo m обізв0ти bautizar vt; apodar vt, motejar vt (дати прізвисько)
обГзнан-ий прикм. instruido, conocedor, competente; experto (досвідчений); baqueano m (Лат. Ам.); ~a людина persona competente обІйм0ння c abrazamiento m обійм0ти(ся) див. обійняти(ся) обійМ’И мн. abrazo m, abrazamiento m; кинутися кому-н. в ~ echarse (arrojarse) en brazos de alguien; з розкритими ~ами con los brazos abiertos
обійнйти 1. abrazar vt; estrechar entre los brazos, apretar* vt (стиснути в обіймах); abarcar vt, abracar vt (Ц. Ам); - за талію abrazar el talle; 2. (охопити) abarcar vt, alcanzar vt; ~ поглядом abarcar (alcanzar) con la vista, avistar vt обійнйтися abrazarse
обійтй 1. (навколо чого-н.) dar una vuelta alrededor (de), andar alrededor; contornear vi, contornar vi; ~ навколо будинку dar una vuelta alrededor de la casa; 2. (поминути) doblar vt, vadear vt; 3. військ, (зайти в тил) envolver* vt; ~ противника envolver al enemigo; 4. (уник¬
нути) evitar vi, eludir vt; pasar (en blanco) (пропустити); omitir vi, hacer caso omiso (знехтувати); - питання prescindir del problema, soslayar el problema; ~ закон eludir la ley; ~ утруднення saltarse una dificultad; ~ мовчанням pasar en silencio, silenciar vi; ~ рекомендації saltarse a la torera las recomendaciones; 5. (побувати в багатьох місцях) recorrer vt; visitar vt; - все місто recorrer toda la ciudad; - всіх друзів ir a ver a todos los amigos; ~ пости rondar vi; 6. (поширитися) cundir vi; новина обійшла все місто la noticia cundió (se extendió, se propagó) por toda la ciudad; 7. (обігнати) adelantar vt, ganar la delantera; - в посаді dejar sin ascender en la carrera; 8. (ошукати, перехитрувати) chasquear vt, encajar vt, truhanear vt, burlar vt обійтйся 1. (повестися з ким-н.) tratar vt; 2. (коштувати) costar* vi; це вам дорого обійдеться esto le va a costar caro; esto le va a costar un ojo (fam); 3. (задовольнитися) contentarse (con); 4. (без кого-н., чого-н.) pasar vi (sin); ~ся без сторонньої допомоги pasar sin ayuda de nadie (ajena); якось обійдеться todo resultará (saldrá) bien, de una u otra forma pasará
обікр0’Сти robar vt; saquear vt (пограбувати); його ~ли le han robado
обілйти, обілйти (виправдати) disculpar vt, justificar vt; blanquear vt (зняти підозру); exculpar vt (зняти вину); - себе в очах оточення presentarse insospechable a los ojos de los presentes
обілйтися disculparse, justificarse обімліти atolondrarse, aturdirse; quedarse estupefacto (atónito) обім’йти chafar vt обім’йтися chafarse; ceñirse* обіпрйти, обпирйти lavar vt (todo lo necesario para alguien)
обірваний прикм. 1. (у лахмітті) roto, guiñaposo, harapiento, piltrafoso; pililo (П. Am.); 2. (рваний) roto
обірвйти 1. (квіти, плоди) arrancar vt, coger vi; 2. (розірвати) desgarrar vt; romper* vt (мотузку, нитку); - телефон кому-н. fastidiar а alguien por teléfono; 3. (припинити) cortar vt, interrumpir vt, suspender vt; - читання, розмову cortar la lectura, la plática; - кого-н. chafar a alguien, cortar el hilo (la palabra) a uno обірв0*тися 1. (розірватися) desgarrarse; romperse* (про мотузку, нитку); destrozarse (відірватися); 2. (зірватися, впасти) caer* vi (de lo alto); 3. (припинитися) cortarse, interrumpirse; розмова -лася на півслові la conversación se interrumpió a la mitad; голос -вся la voz se cortó
обітниц'Я ж voto m, promesa f; дати ~ю votar vi; - мовчання voto de silencio; не дотримати -і romper el voto
обітовйн’ий прикм. promisorio; -а земля, країна tierra de Promisión обіцйнк*а ж promesa f; дати -y prometer vt, hacer una promesa; дати клятвену -y prestar juramento; виконати -y cumplir (con) su promesa; не дотримати -и faltar a su promesa; розкидатися -ами prodigar promesas; годувати -ами ser todo jarabe de pico; дати урочисту -у prometer solemnemente, dar voto (de); взяти - з кого-н. comprometer a alguien обіцйти, пообіцйти prometer vt; dar voto (de) (давати обітницю); день обіцяє бути ясним el día promete ser claro обіцятися prometer vt ббіч присл. al lado, cerca об’їдйння c 1. (непоміркованість в їжі) gula f, glotonería f; 2. (що-н. смачне) gollería f, manjar delicioso (rico), ambrosía f; це просто ~! ¡es una delicia!; ¡qué rico está!, ¡es de rechupete!
обгід0ти(ся) див. об’їсти(ся) обгїждж0ння с (коней) doma f, domadura f обгїждж0ти1 див. об’їхати; - війська pasar revista militar; revistar vt обгіждж0ти2 див. об’їздити об’їждчик ч 1. (лісовий) guardabosque m; 2. (коней) desbravador m; domador m (Л. Ам.)
912
ОбЛІК0В‘ИЙ
об’їзд ч 1. (дія) vuelta f, rodeo m; 2. (подорож) gira f, visita f (відвідання); 3. (місце) rodeo m, circuito m
об’їзд йти 1. (побувати всюди) ver tierras (mundo); visitar vt (відвідати); recorrer vt (міста, країни); ~ весь світ dar la vuelta al mundo; 2. (коня) desbravar vt, domar vt, trabajar vt обгізнйй прикм. de rodeo об’їсти 1. mordisquear vt, mordiscar vt; roer* vt (обгризти); 2. comer la parte de alguien об’їстися hartarse, darse un hartazgo (un atracón), ponerse como un trompo (de comida); empiparse (Л. Am.)
об’їхати 1. (довкола) contornear vt, dar vueltas (alrededor de); 2. (побувати всюди) recorrer vt; 3. (перегнати) adelantar vt, ganar la delantera обк0пати salpicar vt обк0патися salpicarse обкйпувати див. обкапати обкатати спец, (випробувати в роботі) probar* vt; ~ нове авто rodar (probar) un coche nuevo; - двигун rodar (suavizar) un motor; - спектакль pulir la obra teatral a fuerza de ensayar обкйтка ж (вагонів, авто) prueba f, rodaje m (двигуна); ~ устаткування puesta a punto del equipo
обкйтувати див. обкатати обкачйти (у чому-н.) rebozar vt; ~ у борошні enharinar vt, rebozar en (con) harina обкйчувати див. обкачати обкидйння с ribeteado m; ~ петель remate de los ojales
обкйда'ти 1. (обшити) ribetear vt; ~ петлі hacer ojales, ojalar vt; 2. безос.: у мене губи ~ло tengo una erupción en los labios; 3. rematar vt; ~ петлі hacer ojales; 4. (закидати) tirar vt (por encima, alrededor); ~ снігом cubrir de nieve обкладйння c mex. revestimiento m; - дерном encespedamiento m обклад0ти(ся) див. обкласти(ся) обкл0динка ж 1. pasta f, cubierta f, tapa f; carátula f (Л. Am.); 2. (для документів) funda f обклйдка ж mex. envoltura f; ~ конденсатора envoltura del condensador обклйсти 1. (покласти довкола) poner* vt (alrededor), rodear vt (de); ~ хворого подушками rodear al enfermo con almohadas; 2. (облицювати) revestir* vt, guarnecer* vt; orlar vt, ribetear vt; ~ дерном encespedar vt; 3. безос. (горло, язик): у мене язик обклало tengo la lengua sucia; 4. військ, cercar vt; 5. (облаяти) poner como un trapo
обкл0стися 1. (покласти довкола) rodearse, estar rodeado (de); ~ся книжками amontonar libros en tomo suyo, prepararse los libros; 2. (покритися) cubrirse* (de) обклбювання c encolamiento m; empapelado m (шпалерами)
обклбювати, обкл0їти encolar vt; empapelar vt (шпалерами)
обклювйти, обкльбвувати picotear vt обкбвувати див. обкувати обколбти 1. (сколоти) quitar cortando, desportillar vt; 2. (поранити уколами) pincharse, darse pinchazos обколбтися desportillarse обкблювати(ся) див. обколоти(ся) обкбм ч (= обласний комітет) comité provincial обкопйти дох. 1. fosar vt (ровом); terraplenar vt (насипом); 2. (скопати) aporcar vi, acogombrar vt, excavar la tierra (alrededor de); ablaquear vt, atetillar vt (дерева) обк0пування c ablaqueación f, atetillado m (дерев)
обкбпувати(ся) див. обкопати(ся) обкорбвувати див. обкорувати обкорувйти descortezar vt обкосйти segar vt
обкотйти1 (зробити рівним, гладеньким — дорогу) igualar vt, aplanar vt; apisonar vt, rodillar vt (котком)
обкотйти2 док. (довкола чого-н.) hacer rodar (alrededor)
обкотйтися rodar* vi (alrededor) обкбчувати див. обкотити1,2 обкрадйти див. обкрасти обкр0сти, обікрасти, обкрад0ти robar vt
обкр0слити (обвести) marcar (rodear) con una raya; perfilar vt, trazar vt, contornear vt обкр4слювати див. обкреслити обкрутйти, обкручувати 1. (обвинути) enrollar vt, arrollar vt; 2. (навколо чого-н.) envolver* vi (alrededor de); 3. (одружити) enlazar capciosamente
обкрутйтися envolverse*, enrollarse обкручування c envolvimiento m, enrollamiento m
обкручувати див. обкрутити обкувйти ferrar vt, ferretear vt; guarnecer con hierro
обкурювання c fumigación f; azuframiento m, sulfuración f (сіркою); камера ~ cámara de fumigación
обкурювати, обкурйти 1. (люльку) culotar vt, curar vt (la pipa); 2. (вулик) ahumar vt; ~ кого-н. bañar en humo a alguien обкус0ти, обкушувати morder* vt (por todos los lados), mordisquear vt, mordiscar vt обкутати, обкутувати envolver* vt; cubrir* vt; arropar vt (закутати)
обкататися envolverse*, cubrirse*; arroparse (закутатися) обкуття c (дія) herraje m облйв-а ж 1. мисл. batida f; 2. (оточення) redada f, raz(z)ia f; ~ на контрабандистів redada de contrabandistas; зробити ~y hacer redada обл¿годжувати remendar* vt, repasar vt (todo); ~ всю родину remendar (repasar) para toda la familia
облйгодити док. arreglar vt, poner en orden (en regla); - дільце arreglar un asuntillo облагодіяти colmar de beneficios, beneficiar vt облагорбджування c 1. ennoblecimiento m; 2. спец, bonificación f, enriquecimiento m облагорбджувати, облагородити 1. ennoblecer* vt, alzar vt, refinar vt; 2. спец, bonificar vt, enriquecer* vt
облагорбджуватися 1. ennoblecerse*; 2. спец.
bonificarse, enriquecerse* обл0днання c (дія) instalación f обладунок ч icm. armadura f; panoplia f (повний)
облазити esculcar vt; meterse (por todos los rincones, lados); haber estado en muchos sitios (lugares); ~ весь дім andar la casa de arriba abajo
обламйти romper* vt, quebrar* vt; ~ кігті cortarse las uñas; - роги llevar de los cabellos, meter en un puño; ~ зуби romperse los dientes облам0тися romperse*, quebrarse*, quebrantarse
облймувати(ся) див. обламати(ся) обласкйти док. acariciar vt, popar vt, cuidar mucho, colmar de atenciones обласний прикм. 1. regional, provincial; ~ центр centro regional (provincial); 2. (місцевий, діалектний) dialectal, local ббласт'Ь ж 1. (край) provincia f, región f; 2. dominio m, esfera f, rama f, campo m, ámbito m облйтка ж 1. (для ліків) cápsula f, envoltura f, sello m; 2. церк. hostia f, oblata f облачдння c церк. vestiduras f p/, vestimentas f pl облаштувйння c arreglo m; він зайнятий ~м помешкання está ocupado en el arreglo de su apartamento
облйяти injuriar vt, agraviar vt; reñir * vt (вилаяти)
облбсливий прикм. adulador, lisonjero облбсливо присл. con adulación, lisonjeramente
обл4сник ч adulador m, lisonjero m облетіти 1. (навколо чого-н.) volar* vi (alrededor de), circunvolar* vt; ~ всю країну літаком dar la vuelta al país en el avión; 2. (побувати скрізь) volar* vi (por todas partes), recorrer (atravesar) volando (por todas partes); 3. (пролетіти стороною) sobrevolar* vi, volar* vi (dejando a un lado); 4. (випередити) adelantar vi (volando); 5. (про новину) cundir vi, extenderse* (rápidamente); 6. (опасти) caer* vi; deshojarse (про листя)
облив0ння c 1. baño m, vertimiento m; du- chamiento m; 2. (водна процедура) ducha f, duchamiento m, lavadura f
облив0ти див. облити
облив0тися 1. див. облитися; ~ся сльозами llorar a lágrima viva, deshacerse en lágrimas; ~ся потом bañarse en sudor; серце обливається кров’ю el corazón sangra (está chorreando sangre); 2. (робити обливання) ducharse облизйти (re)lamer vt; ~ губи relamer(se) los labios; пальчики оближеш para chupar(se) (te chuparás) los dedos, es de rechupete облизйтися (re)lamerse (animales) облизнути однораз. до облизувати облизнутися однораз. до облизуватися 1 облйзувати див. облизати облйзуватися 1. (облизувати губи) relamerse los labios; 2. див. облизатися облипйти, облипнути 1. (чим-н.) cubrirse* (de algo viscoso, pegajoso); 2. (прилипнути) pegarse
облисГлий прикм. calvo облисіння c alopecia f облисіти encalvecer* vi, quedar(se) calvo облиствіти бот. echar hojas облйти 1. bañar vi (con, de), verter* vt (sobre); duchar vt; cubrir* vt (de, con) (сльозами); 2. (забруднити) manchar vt (con) (derramando, vertiendo); ~ стіл чорнилом manchar la mesa con tinta; 3. спец, (поливою) esmaltar vt, vidriar vt; ~ брудом (помиями) ensuciar vi, cubrir de fango (a), vilipendiar vi; ~ холодною водою dar (poner) una ducha fría
облитися verter sobre sí; bañarse (en) (сльозами); ~ холодною водою ducharse con agua fría
облицьбвувати див. облицювати облицювальний прикм. de revestimiento, de paramento; ~i роботи trabajos de revestimiento; ~i плити losas (baldosas) de paramento облицювйння c 1. (дія) revestimiento m, paramento m; 2. (покриття) revestido m, forro m; мармурове ~ marmoleado f облицювати revestir* vt, paramentar vt, forrar vt; empelechar vt (мармуром) облйчч-я c 1. cara f, rostro m; faz f; semblante m; риси - rasgos m pl; facciones f pl; колір ~ (цера) color de (la) cara; видовжене ~ cara de viernes; бліде ~ cara de acelga; радісне ~ cara de aleluya (de pascua, de risa); похмуре (непривітне) - cara de pocos amigos (de vinagre); зле ~ cara de perros; людина з рябим ~м cara apedreada (de rallo); зробити невдоволене ~ poner mala cara; зробити серйозне - poner cara de circunstancias; розсміятися в ~ decir, reírse a la cara; не дивитися в ~ no mirar a la cara; у нього на ~¡ написано lo lleva escrito en la cara; 2. (індивідуальність) personalidad f, aspecto m; зберегти своє ~ conservar su personalidad; показати своє справжнє - mostrar su verdadera faz
облйшити див. залишити 2; облиш це! {déjalo!, ¡no me digas más!
облігаційн-ий прикм. de obligaciones; ~a позика empréstito por emisión de obligaciones облігйці’Я ж obligación f, título m; valores m pl (цінні папери); ~ державної позики obligación del empréstito del Estado, papel del Estado; державні короткотермінові ~ї bonos del Estado a corto plazo; іпотечна ~ título (bono) hipotecario
обліз0ти див. облізти
облізлий прикм. 1. pelado, calvo, desplumado; 2. desconchado, descascado облізти 1. (про тварин) mudar vi; 2. (облупитися) desconcharse, descascarse, descascararse
бблік ч 1. recuento m; cálculo m (підрахунок); control m (перевірка); бухгалтерський ~ contabilidad f; вести ~ a) llevar la cuenta (de); 6) фін. llevar la contabilidad; - товару inventario m; зачинено на - cerrado por inventario (con motivo de inventario); 2. (реєстрація) registro m; стати на ~ registrarse, darse de alta, matricularse; брати (взяти) на - registrar vt, dar de alta, matricular vt; зняти(ся) з ~y dar(se) de baja
облікбвець ч contador m; escrutador m облікбв ий прикм. de descuento; de control (контрольний); -а картка ficha de descuento
913
обліпйти
обліпйти 1. (покрити зусібіч) $иЬгїг* \Л (pegándose alrededor); 2. (обклеїти) encolar vt, pegar vi; 3. (оточити) acorralar vt, rodear vt; posarse a montones (про мух)
обліпйха ж (рослина) espino amarillo, hipo- faes m
обліплювати див. обліпити обліт ч 1. (навколо чого-н.) vuelo m (alrededor de); пробний - (літака) vuelo de prueba (del avión); 2. (політ стороною) vuelo m (sobre, por algún lado) облети1 див. облетіти облети2 1. (побувати в багатьох місцях) ver tierras, ver mundo (volando); 2. ав. (випробувати) probar el avión облітерЯція ж мед. obliteración f облічити (підрахувати) calcular vt, contar* vt, hacer la cuenta (de) облічувати див. облічити облбта ж asedio m, sitio m; бути в ~зі estar asediado (sitiado); зняти ~ry levantar el sitio облбгов’ИЙ прикм. військ, de sitio, de asedio; -i машини icm. máquinas de sitio; ~ стан estado de sitio
обложнйй прикм.: - дощ lluvia continua (duradera)
облбм ч 1. rompimiento m, rotura f; 2. apxim. perfil m
облупйти pelar vt
облупйтися pelar vt (про шкіру); descascararse, desconcharse (про лак, фарбу) обл^плен-ий 1. дієприкм. від облупити; 2. прикм. pelado, desconchado; я тебе знаю як -ого te conozco, bacalao, aunque vienes disfrazado; te conozco besugo, que tienes el ojo claro; te conozco mosco облуплювати(ся) див. облупити(ся) облущувати, облущити descascarar vt, descascarillar vt
облягЯти 1. див. облягти; 2. (про сукню) caer (sentar) bien, ajustarse
облягтй 1. circundar vt; rodear vt, cercar vt (оточити); cubrir* vt (затягти про хма-
а ри); 2. (прилягаючи, охопити) ceñir* vt; ajustarse; сукня надто облягла її фігуру el vestido le ciñó demasiado; 3. (піддати облозі) sitiar vt; asediar vt облямівка ж orla f, orladura f; pestaña f; хутряна ~ reborde de piel; ribete m облямбваний прикм. orlado облямбвування c guarnición f, bordadura f облямбвувати див. облямувати облямування с (дія) orla f облямувЯти orlar vt, bordar vt; ribetear vt, filetear vt, guarnecer* vt облЯпати, облапувати salpicar vt, ciscar vt обмЯзати 1. (намазати) (re)cubrir* vt, embadurnar vt, untar vt; rebozar vt (змазати); - глиною cubrir con (de), dar (de) arcilla; ~ вапном enjalbegar vt, revocar con cal; 2. (забруднити) ensuciar vt, manchar vt, ciscar vt обмЯзатися (забруднитися) ensuciarse, mancharse
обмЯзка ж (речовина) revoque m обмЯзування c recubrimiento m, embadur- namiento m; untamiento m; revoque m (вапном) обм0зувати(ся) див. обмазати(ся) обмакогбнювати, обмакогбнити (коротко постригти) pelar (al rape), rapar vi обмалювЯти, обмальбвувати delinear vt, esbozar vt, bosquejar vt (набросать) o6móh ч engaño m, embuste m, superchería f, fraudulencia f (шахрайство); guayaba f (77. Ам.); піти на - engañar vt, dar un chasco (un cambiazo); виявити - deshacer un engañó; -(омана) зору ilusión óptica, espejismo m обмЯнка ж мін. blenda f; рогова - anfíbol m, hornablenda f
обмЯнливий прикм. ilusivo; falso (уявний); зовнішність обманлива las apariencias engañan обмЯнливість ж apariencia capciosa; carácter ilusivo
обмЯнн-ий прикм. engañoso, delusivo; fraudulento (шахрайський); ~им шляхом engañosamente, por dolo, de mala fe; - рух а) (у фехтуванні) quite m, finta f; б) (у футболі) dribling m, driblaje m
обманути engañar vt; estafar vt (покупця); clavar vt, dar el cambiazo (el camelo) (обдурити); chivar vt (Л. Am.); emplumar vt (77. Ам.), burlar vt
обмЯнщик ч engañador m, tramposo m, embustero
обмЯхувати, обмахнути 1. (віялом) abanicar vt; 2. (змітати) quitar vt, desempolvará; - пил sacudir el polvo 6бм0хув0тйсй abanicarse обмЯцати tocar vt, palpar vt, tentar* vt обмЯцування c palpación f обмЯцувати див. обмацати обмЯщувати, обмастйти untar con aceite обмЯщуватися untarse con aceite обме сти 1. (очистити від пилу, снігу) limpiar vt, barrer vt; 2. (змахнути) quitar vt; - пил quitar el polvo, desempolvar vt
обм0жен-ий прикм. (незначний, невеликий) restringido, limitado; módico, moderado, escaso, parco (про кошти); -і можливості posibilidades limitadas (reducidas); в ~их розмірах en proporciones limitadas (reducidas); 3. прикм. (про людину) limitado, torpe, rudo обмЯженість ж 1. (у коштах) escasez f, modicidad f; 2. (обмежений кругозір) ineptitud f, incapacidad f, cortedad f, rudeza f; medianía f (посередність); розумова - inteligencia limitada, intelecto mediocre
обм0ж-ення c limitación f, restricción f; без -ень sin restricciones
обмбжити restringir vt, limitar vt; - в правах restringir los derechos; - себе в усьому reducirse (circunscribirse, ceñirse) a lo más necesario (al mínimo)
обмбжитися restringirse, limitarse; reducirse* (а) (звестися до чого-н.); я цим не обмежусь no me limitaré a ello
обм0жувальн-ий прикм. 1. restrictivo, limitativo; -і заходи medidas restrictivas обмбжувати 1. див. обмежити; 2. (бути межею) limitar vt, formar el límite обмбжуватися див. обмежитися обмбжувач, обм0жник ч тех. limitador m; - швидкості limitador de velocidad; - тока limitador de corriente обмел ч molienda f обм0лювати див. обмолоти обмерзЯння с hielo m, helamiento m; ав. congelación f
обмерзЯти див. обмерзнути обмбрзлий прикм. cubierto de hielo; helado обмдрзнути док. 1. estar cubierto de hielo; 2. (змерзнути) congelarse, helarse* обм0рти: - від страху, жаху estar muerto de miedo, de horror; він так і обмер quedó sin pulso; серце у мене обмерло me dio un vuelco el corazón
обмивЯння c lavado m, lavadura f, lavamiento m обмивЯти(ся) див. обмити(ся) обмйвка ж див. обмивання обмйзканий дієприкм. і прикм. usado, deshilacliado; manchado (брудний) обмйзкати usar vt, deshilacliar vt; manchar vt (забруднити)
обмйзкатися usarse, deshilacharse; mancharse (забруднитися)
обмин0ти(ся) див. обім'яти(ся) обмирЯти див. обмерти обмйти 1. lavar vt; bañar vt (викупати); 2. (відзначити випивкою) remojar vt обмйтися lavarse, limpiarse; bañarse (викупатися)
обмізкувЯти, обмізкбвувати rumiar vt, dar vueltas (a)
обмілина ж banco de arena обміління c descenso m, bajada f (de las aguas de los ríos, etc.)
обміліти bajar vi, descender* vi (знижуватися рівнем); enarenarse (заноситися піском)
66 мін. ч cambio m, intercambio m, canje m; trueque m,' trocamiento m (міньба); натуральний
- cambio en productos, trueque m; - грошей cambio de moneda; - житла cambio de casa (de piso);
- членських квитків cambio (canje) de carnets de afiliado; - досвідом intercambio de experiencias; - культурними цінностями intercambio de valores
culturales; - полоненими canje de prisioneros; дрібний - cambalache m; cambullón m (Л. Ам.); в - a cambio de, a trueque de, como (en) contrapartida; - речовин metabolismo m обмінн ий прикм. de cambio, cambiado; de trueque; de trocamiento; -і процеси procesos metabólicos; -а операція operación de cambio обмінювати(ся) див. обміняти(ся) обмінЯти cambiar vt, trocar* vt; - що-н. на що-н. cambiar (trocar) una cosa por otra обмінятися (чим-н.) cambiar vt, canjear vt; - полоненими canjear prisioneros; - інформацією intercambiar información; - думками, враженнями intercambiar opiniones, impresiones; - кількома словами cruzarse unas palabras; -ся поглядамии intercambiar miradas 0бмір ч 1. medida f; 2. (обман) medida falsa, sisa f
обмірити 1. medir* vt; apear vt, amojonar vt (ділянку); 2. medir de menos, hurtar en la medida, sisar vt; - покупця engañar midiendo al comprador
обміритися (помилитися) equivocarse (al dar la medida)
обмірювання c див. обмір обмірювати(ся) див. обміряти(ся) обмІтЯти див. обмести
обмбва ж 1. delación f, denunciación f, soplo m; 2. (наклеп) calumnia f обмбви ти calumniar vt, difamar vt обмбви-тися (у мові — помилитися) equivocarse; він -вся se ha equivocado, ha dicho mal; ha metido la pata
обмбвка ж lapsus m, lapsus linguae, desliz m обмовлЯти(ся) див. обмовити(ся) обмбвник ч calumniador m, difamador m обмолбт ч с.-г. trilla f обмолбти moler* vt обмолотйти trillar vt, batir vt об мол бчу вати див. обмолотити обморбжування с congelación f, congelamiento m, helamiento m обморбжувати див. обморозити обморбжуватися див. обморозитися обмор0зи*ти congelar vt, helar* vt; я -в руки se me han congelado (helado) las manos; ~ обморбзитися congelarse, helarse* обмотЯти envolver* vt; atar vt (зв’яззати); спец. devanar vt
обмотЯтися envolverse*; taparse (закутатися) обм0тк*а ж 1. envolvimiento m; спец, arrollamiento m, enrollamiento m; 2. en. devanado m, carrete m, bobina f; 3. мн.: ~и (для ніг) vendas f pl, polainas f pl
обмбтувальний прикм. mex. de (para) enrollar (devanar); - верстат devanadora f обмбтувати(ся) див. обмотати(ся) обмочйти mojar vt, humedecer* vt обмочитися 1. mojarse; 2. orinarse; дитина -лася el niño se ha meado обмбчувати(ся) див. обмочити(ся) обмундирбвання с (уніформа) uniforme m, vestuario m, equipo m; льотне - equipo de vuelo обмундирбвка ж див. обмундировання обмундирбвувати(ся) див. обмундирувати(ся) обмундирувати uniformar vt, equipar vt o6MyHAHpyeáTHCfl uniformarse, equiparse обмурувати, обмурбвувати mampostear vt (con ladrillos)
обм’якЯти, обм’якнути 1. ablandarse, ponerse blando; 2. (стати в’ялим) ponerse flaccido (flojo); 3. ablandarse, emblandecerse* обнародування c promulgación f, publicación f обнарбдувати promulgar vt, publicar vt; - указ promulgar un decreto
обнестй 1. llevar alrededor (de); 2. rodear vt, ceñir* vt; cercar vt, cerrar* vt; - парканом vallar vt, valladear vt; 3. (стравами) servir a la redonda (a todos), hacer pasar de uno a otro; 4. no servir, no agasajar (al convidado) обникЯти correr vt (husmeando), andar a la husma
обнбва ж див. обновка
обновйти, оновйти renovar* vt; refrescar vt (освіжити); restaurar vt (споруду); - свій туалет renovar su vestido; - репертуар renovar (actualizar) el repertorio; - фасад remozar la
914
o6pnBáTHCH
fachada; ~ свої знання poner al día sus conocimientos
обновйтися renovarse*; refrescarse (освіжитися)] renacer* vi (відродитися); restaurarse (відновитися)
обнбвка ж vestido (traje, etc.) nuevo (recién estrenado)
обнбвлення, онбвлення c renovación f; restablecimiento m, restauración f (відновлення), remozamiento m; политика ~ política de «ag- giornamento»
обнбвлювати(ся) див. обновити(ся) обносйти див. обнести обносйтися 1. (зносити свій одяг) echar а perder vestidos, andar hecho jirones, andar como un adán; 2. (про одяг) desgastarse, usarse обнбс-ки мн. ropa vieja, vestidos gastados; pilcha f (77. Ам.)] ходити в ~ках andar con trapajos обніЬхати, обнюхувати olfatear vt, oliscar vt, olisquear vt
обніЬхатися olfatearse
обов’язкбв-ий прикм. obligatorio; -а умова condición sine qua non; ~e відвідування занять asistencia obligatoria (indispensable) a las clases; загальне ~e навчання enseñanza general (universal) obligatoria; ~a постанова decreto m, ordenamiento m; -і директиви directrices vinculantes (imperativas); це ~o es obligatorio, es de rigor; ~a людина hombre cumplidor, persona cumplidora
обов’язкбвість ж necesidad absoluta, indispensabilidad f, carácter vinculante обов’язкбво присл. obligatoriamente, sin falta; infaliblemente (неодмінно) оббв’яз-ок ч obligación f, deber m; службові ~ки obligaciones de servicio; виконувати свої ~ки cumplir con sus obligaciones (con su deber); вважати своїм ~ком considerar de su incumbencia, hacerse responsable, considerar su deber; виконуючий ~ки interino m; тимчасово виконуючий ~ки директора director interino; військовий - deber militar; людина ~ку hombre de palabra; з ~ку служби de acuerdo con sus deberes, en correspondencia con el trabajo; виконати свій ~ cumplir con su deber; вважати своїм -ком considerar su deber; не виконати свого ~ку faltar a su deber обод0в*ий прикм.: ~а кишка анат. colón m оббжити, оббжнювати deificar vt, divinizar vt оббжнювання c deificación f, divinización f оббжнювач ч adorador m, idólatra m оббз ч tren m; convoy m оббзний прикм. de tren; convoyante оббйм-а ж 1. військ, cargador m; 2. mex. abrazadera f; 3. retahila f; ціла ~ аргументів una retahila de argumentos; бути в ~i figurar en la lista оболбнка ж 1. (шкірка) camisa f, tegumento m; ~ зерна camisa del grano; - плоду camisa del fruto; 2. envoltura f; 3. mex. envoltura f, camisa f; електронна ~ capa electrónica; 4. анат. envoltura f; integumento m, involucro m; райдужна - iris m; рогова - córnea f; сітчаста ~ retina f; слизова ~ membrana mucosa; власне ~ (ока) rúnica propia del ojo; мозкова ~ meninge f оболбнь ж спец, albura f, alburno m, madera de savia
обопГльн-ий прикм. recíproco, mutuo; за -ою згодою de común acuerdo обопільність ж reciprocidad f, mutualidad f обопільно присл. recíprocamente, mutuamente
o6opáTH (зорати довкола) arar alrededor об0рка ж volante m
оборбн а ж 1. defensa f; протиповітряна ~ defensa contra aeronaves (antiaérea) (скор. DCA); протитанкова ~ defensa antitanque; протихімічна - defensa antigás; перейти до ~и ponerse a la defensiva; зміцнювати ~y країни fortalecer la capacidad defensiva del país; 2. (позиція) defensiva f, sistema defensivo; кругова - defensa perimétrica (circular); прорвати ~y romper el sistema defensivo; зайняти ~y ponerse a la defensiva, ocupar (las) posiciones defensivas; Міністерство -и Ministerio de Defensa обор0нець ч icm. defensista m (partidario dei defensismo)
оборонка ж industria de guerra
оборбнн-ий прикм. defensivo; -і споруди defensas f pl, obras de fortificación; ~a смуга zona de resistencia; -і бої combates defensivos; дотримувати ~ої тактики estar a la defensiva обороноздбтний прикм. capaz de defenderse o6opoH03AáTHicTb ж capacidad defensiva (de defensa)
оборбнство c icm. defensismo m оборбнський прикм. icm. defensista оборонити defender* vt оборонитися defenderse*; ~ся від ударів defenderse (ampararse) de (contra) los golpes оборбт ч circulación f; ~ польових культур rotación de cultivos, cultivos alternados; ~ вагонів rodadura de vagones; річний - фін. movimiento anual monetario (del capital); грошовий - giro monetario; cifra de negocios, volumen de operaciones (de facturación); торговельний- movimiento de mercancías, volumen de ventas, intercambio comercial; зовнішньоторговельний - volumen del comercio exterior; загальний ~ volumen total del intercambio; податок з -y impuesto de venta (sobre el tráfico de las empresas); пустити що-н. в - poner en circulación algo
оборбтн-ий прикм. 1. ек. circulante, rotativo; ~ капітал capital circulante (móvil, rotativo); -i кошти medios de rotación; -і фонди fondos de rotación (rotativos); 2. convertible; хім. reversible
оборбтність ж 1. ciclo de circulación de los fondos, rotación de los medios circulantes; - товарів giro de mercancías; - коштів ritmo de rotación de los fondos monetarios; 2. convertibilidad f; хім. reversibilidad f оборудка ж negocio m; брудна ~ negocio (trato) sucio; дрібна - negocio pequeño оббрювати див. оборати обпблювати, обпалйти 1. quemar vt; curtir vt (обвітрити)] 2. (очистити вогнем) chamuscar vt
обпблюватися quemarse обпектй (руку) quemar vt, abrasar vt; chamuscar vt (трохи)
обпектйся 1. quemarse, abrasarse; 2. (зазнати невдачі) fracasar vi, salir descalabrado; обпікся на молоці, то й на воду студить gato escaldado del agua fría huye обпбрти apoyar vt
обпбртися 1. apoyarse (en, contra); -ся на ціпок apoyarse en un bastón; -ся на чио-н. руку apoyarse en el brazo de alguien обпивбтися див. обпитися обпилйти, обпйлювати 1. бот. fecundar vt, polinizar vt; 2. c.-r. pulverizar vi обпйлювання c с.-г. pulverización f обпйлювач ч с.-г. pulverizador m обпирбти див. обперти обпирбтися 1. див. обпертися; 2. (лежати на чому-н.) apoyarse (en), descansar vi (en) обпйти beber la parte de alguien обпйтися darse un hartazgo (un atracón), ponerse como un trompo (de bebida) обпік0ти(ся) див. обпекти(ся) обплестй, обплітбти envolver* vt, cubrir* vt (con trencilla, con envoltura de trenzado)] enjuncar vt, cubrir de mimbres (лозою) обплбтення c 1. (дія) envolvimiento m; 2. (матеріал) revestimiento m, envueltaf; trenza f, forro trenzado
обпливбти, обпливти (про свічку) derretirse*, correrse
обплутати, обплутувати enre dar vt, embrollar vt; entrampar vt
обплюв0ти, обпльбвувати 1. escupir vt; 2. zaherir* vt, vejar vt; humillar vt, poner de vuelta y media (образити)] як обпльований como si le hubieran escupido обповз0ти див. обповзти обповзтй 1. (навколо чого-н.) arrastrarse (alrededor de)] 2. (залишаючи осторонь) pasar arrastrándose (dejando de lado), pasar a rastras (dejando de lado) обпоїти 1. (напоїти понад міру) dar de beber con exceso; emborrachar vt (хмільним)] 2. (отруїти) emponzoñar vt обполіскувати(ся) див. обполоскатися)
обполоскбти lavar ligeramente (обличчя, руки)] enjuagar vt (каструлю, тарілку) обполоскатися lavarse (ligeramente) обпбювати див. обпоїти обпрйскати rociar vt, pulverizar vt; - парфумами perfumar vt
обпрйскатися rociarse; perfumarse (парфумами)
обпрйскування c aspersión f, rociada f обпрйскувати(ся) див. обприскатися) обприскувач ч с.-г. pulverizador m, rociador m обр0дувати alegrar vt ображ0ти(ся) див. образити(ся) обр0жен-ий 1. дієприкм. від образити; 2. прикм. ofendido, insultado; ultrajado; ~е обличчя cara ofendida; -а невинність inocencia ultrajada; - вигляд aire (semblante) ofendido; - на кого-н. resentido contra alguien образ1 ч 1. (зовнішність, вигляд) imagen f, figura f, forma f; .2. (відображення) representación f; 3. літ. imagen f, efigie f, tipo m, personaje m (тип, характер)] сценічний - imagen escénica; мистецький - imagen f; вжитися в - compenetrarse con su papel; поет мислить -ами el poeta piensa con figuras (metáforas) ббраз2 ч церк. icono m
o6pá3*a ж ofensa f, agravio m; injuria f, insulto m (словами)] ultraje m (груба)] afrenta f (публічна)] - дією юр. delito de obra; завдати -y ofender vt, agraviar vt; сприйняти як -y tomar por ofensa; за - судді por ultraje a la magistratura
образити ofender vt, agraviar vt; insultar vt, faltar vt, injuriar vt (словами)] ultrajar vt (грубо)] rajar vt (Л. Ам.)] - дією юр. ultrajar de obra обр0зитися ofenderse, agraviarse обр0зливий прикм. ofensivo, injurioso, ultrajante, insultante
обр0зливо присл. ofensivamente, agraviadamente; injuriosamente
ббразн-ий прикм. figurado, metafórico; -а мова lenguaje metafórico; - опис descripción metafórica (figurada)
ббразність ж carácter metafórico (figurado); riqueza de imágenes
ббразно присл. figuradamente, metafóricamente; говорити - hablar metafóricamente; - кажучи valga la figura
образбк ч зм. icono; escapulario m (ладанка) образотв0рЧ'ИЙ прикм. figurativo, plástico; ~e мистецтво artes plásticas, bellas artes обр0млення, обрамув0ння c 1. enmarcado m; 2. (рамка) marco m
обрамув0ти, обрамбвувати encuadrar vt, enmarcar vt
обр0нець ч elegido m, electo m; - народу elegido por el pueblo
ббран-ий 1. дієприкм. від обрати; 2. прикм. (відібраний, кращий) selecto, seleccionado, escogido; elegido; право бути ~им elegibilidad f; що має право бути ~им elegible; 3. мн.: -і preferidos m pl, escogidos m pl; для ~их para minorías selectivas
ббраність ж selectismo m; exclusivismo m (винятковість) обр0ння c elección f
o6páTH (голосуванням) elegir* vt; - депутатом elegir diputado a uno
обрахбвувати 1. див. обрахувати; 2. (при щоденних закупах) sisar vt; hacer los cálculos, calcular vt; - на комп’ютері computadorizar vt, computerizar vt
обрахув0ння c engaño m (en una cuenta); timo m обрахув0ти dar de menos; engañar en la cuenta, morder* vt, timar vt, estafar vi обрахув0тися equivocarse en las cuentas обревізув0ти inspeccionar vt, examinar vt; vertificar vt (рахунки)
обрбзкнути док. ponerse (haberse puesto) obeso обрешетйти спец. 1. (зробити решітку) enrejar vt; 2. (покрити латами) enlistonar vt, cubrir con listones (la armadura dei tejado) обрйв ч 1. rompimiento m, rotura f, desgarro m; 2. (урвище) despeñadero m, derrumbadero m; precipicio m (провалля)] 3. mex. ruptura f обрив0ти див. обірвати обрив0тися див. обірватися
915
обрйв-ок
обрйв ок ч trozo m; retazo m, fragmento m; ~ки розмови migajas (retazos) de conversación; ~ки думок pensamientos deshilvanados (incoherentes)
обрйднути estar harto (hastiado); йому все обридло está hasta la coronilla (hasta ios pelos) ббрис ч contorno m, configuración f обрйти док. cavar vt (alrededor) обрГвнювати див. обрівняти обрівнЯти igualar vt, allanar vt обріз ч 1. (у книжки) canto m, corte m; 2. (гвинтівка) retaco m; в ~ a raya, tan sólo, tan siquiera; у мене часу в ~ apenas tengo tiempo, tengo el tiempo contado (a raya) обрізйння c рел. circuncisión f обрізн-йй прикм. 1. (обрізаний) cortado; 2. (призначений для обрізування) cortador; ~a машина cortadora f
обріз ок ч 1. pedazo m, retazo m, retal m; 2. mh.: ~ки (рештки) recortes m pl, restos m pl, retales m pl
обрізування, обрізЯння c corte m (acción) обрізувати, обрізати 1. (укоротити) acortar vt, cortar vt; recortar vt (зрізуючи); cercenar vi (краї, кінці); ~ дерева podar los árboles, chapodar vt; ~ вуха (собаці,вівці) acortar vt; - м'ясо з кісток apartar la carne de los huesos; ~ крила cortar las alas (a)
обробйти 1. (який-н. матеріал) trabajar vt, labrar vt, elaborar vt; - чим-н. tratar vt por (con); ~ деревину labrar la madera; ~ громадську думку elaborar (moldear, conformar) la, opinión pública; ~ рану мед. desinfectar la herida; 2. (землю) cultivar vt, labrar vt; ~ ділянку cultivar un terreno; 3. (вплинути) influir* vt, llegara persuadir, encabestrar vt обрббка ж 1. (якого-н. матеріалу) labra f, elaboración f; - чим-н. tratamiento con (por); - рани desinfectación de la herida; первинна ~ мед. unión primaria; 2. (землі) cultivo m, cultivación f; 3. (музичного твору) transcripción f, arreglo m обрбблювач ч elaborador m; especialista en acabado
обробляти див. обробити іобрббн-ий дієприкм. від обробляти; ~а промисловість industria transformadora (manufacturera), ramas procesadoras; спец, de • revestimiento
обрббник ч especialista en acabado, elaborador m
обрбк ч icm. canon m;censo m оброст0ти, обростй 1. (заростати) cubrirse* (de); ~ волоссям ponerse peludo, echar cabello, encabellecerse*; - бородою barbar vi; embarbecer* vi; echar barbas; - мохом criar moho, cubrirse de musgo, estar cubierto de moho; ~ непом estar muy sucio, estar hecho un asco, encenagarse*; 2. (накопичувати) adquirir* vt, acumular vt; ~ господарством hacendarse, poner la hacienda; будинки обросли прибу- дівками las casas están rodeadas de anexos обруб ч 1. див. обрубання; 2. (місце) corte m обрубЯння c corte m; poda f (гілок) обробка ж див. обрубування обрубок ч trozo m; barra f (брусок); muñón m, tocón m (кукса)
обрубувати, обрубЯти 1. cortar vt; podar vt (гілки); ~ під корінь (покласти край) dar un hachazo обрубувач, обрубник ч desbarbador m обрус ч див. скатерка
обруч ч aro m, arco т, fleje т, cerco т; набити ~і на діжку echar arcos (cercos) a un tonel, enarcar vt (un tonel, una cuba) обручка ж alianza f, anillo nupcial (de matrimonio, de boda) обряд ч rito m, ceremonia f обрядити vestir* vt, endomingar vt, emperejilar vt обрядитися vestirse*, endomingarse, emperejilarse
обрядність ж 1. (система обрядів) rito m, ritual m, ritualismo m; 2. (обрядовий звичай) ritualidad f
обрядбвий прикм. ritual обсадйти, обсЯджувати plantar vt (alrededor de); ~ альтанку бузком plantar las lilas alrededor de la glorieta, rodear la glorieta de (con) lilas; обсаджений кущами малини flanqueado por frambuesos
обсвистЯти, обсвйстувати silbar vt, abuchear vt; - актора silbar (abuchear) a un actor обсерватбрія ж observatorio m обсерватбрський прикм. de observatorio обсидійн ч геол. obsidiana f обсипЯння c cubrimiento m обсйпати, обсипЯти 1. cubrir* vt; ~ борошном cubrir de harina, enharinar vt; - пудрою empolvar vt; ~ квітами sembrar de flores; 2. colmar vt (de) (подарунками); llenar vt (de) обсйпатися desmoronarse (про землю, каміння); desprenderse, caer* vi (про штукатурку); desgranarse (про зерно) o6cnxáTH див. обсохнути o6cíb ч barcia f, ahechadura f обсікЯти див. обсікти
обс’(кти1. separar vt (cortando); ~ сучки cortar ramas, desramar vt; 2. (обтесати) desroñar vt, desmochar vt
обсіменГння c бот. grana f обсГяти c.-r. sembrar* vt обскакЯти, обскЯкувати 1. (довкола) galopar alrededor; 2. (побувати всюди) recorrer vt (todo); 3. (випередити) adelantar vt (cabalgando), traspasar vt (a caballo); 4. adelantar vt, ganar el barlovento
обскребтй, обшкребтй raer* vt, raspar vt обскрібЯти, обшкрібЯти див. обскребти обскурЯнт ч obscurantista m обскурантйзм ч obscurantismo m обскурантйстський прикм. obscurantista обслйнити ensalivar vt
обслйнювати, обслйнити manchar con saliva обслйнюватися mancharse con saliva обслідницьк'ий прикм. inspector, de inspección; ~a комісія comisión inspectora обслідувач, обслідник ч inspector m, indagador m
обслуга ж 1. servicio m; 2. personal de servicio; fámulos m pl, criados m pl; 3. військ, equipo m, dotación f, escuadra f; гарматна - escuadra de la pieza, dotación de cañón; кулеметна ~ escuadra de ametralladoras обслугбвування c servicio m; mex. manutención f; медичне ~ asistencia módica, servicio médico; побутове ~ servicios comunitarios (públicos); - покупців servicio a los compradores; комбінат побутового ~ empresa de mul- tiasistencia; сфера ~ servicios de multiasisten- cia
обслугбву вати 1. servir* vt; - покупців, клієнтів atender a los compradores, a los clientes; -ючий персонал personal de servicio; 2. (працювати) trabajar vi (en); ~ верстати trabajar en los tomos
обслужйти див. обслуговувати 1 обсмЯжувати, обсмажити freír* vt, asar vt (ligeramente)
обсмйжуватися f re irse*, asarse обсмйканий 1. дієприкм. від обсмикати; 2. прикм. andrajoso, harapiento обсмйкати (сукню) arreglar vt, estirar vt; ajustar vt (la ropa)
обсмйкатися ajustarse la ropa обсмйкувати див. обсмикати обсмйкувати(ся) див. обсмикнутися) обсмоктЯти 1. chupar vt (por todos los lados); 2. repasar vt, espulgar vt, hacer cala y cata обсмбктувати див. обсмоктати обсмолйти empecinar vt, embetunar vt, zulacar vt, alquitranar vt
обсбхнути secarse; у нього молоко на губах не обсохло trae (está con) la leche en los labios обстЯвин-а ж 1. circunstancia f; ~и, що обтяжують, пом'якшують провину circunstancias agravantes, atenuantes; збіг обставин coyuntura f; залежно від обставин según las circunstancias; según y conforme; за цих обставин en las circunstancias actuales; з незалежних від мене обставин por razones de fuerza mayor; за сімейними ~ами por asuntos de familia; за жодних обставин de ninguna manera, de ningún modo; 2. грам, complemento circunstancial
обстЯвинн-ий прикм. грам, circunstancial; ~e підрядне речення oración circunstancial subordinada
обстЯвити, обставляти 1. (поставити довкола) rodear vi; 2. (супроводити чим-н.) acompañar vt (con, de); 3. (умеблювати) amueblar vt, poner la casa; ~ квартиру amueblar el apartamento; 4. театр. decorar vt; 5. (організувати) arreglar vt, efectuar vt, realizar vt; ~ урочисто celebrar solemnemente; 6. (обігнати в чому- н.) coger (tomar, ganar) la delantera; 7. (ошукати) truhanear vt, pegar una tostada, dársela con queso
обстЯвитися 1. rodearse; 2. (придбати меблі) poner la casa
обстанбвка ж condiciones f pl, ambiente m; clima m, medio m (середовище); situación f, coyuntura f (становище); міжнародна ~ situación internacional; політична ~ situación política, clima político; ~ взаємної довіри atmósfera de confianza mutua
обстанбвочн’ИЙ прикм. театр.: ~a п’єса espectáculo de muchos efectos, pieza de muchas decoraciones
обстбження c inquisición f, indagación f; pesquisa f, encuesta f (розслідування); investigación f (дослідження); exploración f (району); медичне - examen médico обстЯжити, обслужувати examinar vt (хворого) обстбжувати, обстЯжити inquirir* vt, indagar vt; pesquisar vt (розслідувати); examinar vt, investigar vt (дослідити); ~ місцевість explorar el terreno
обстригйти, обстрйгти док. cortar el pelo обстригйтися cortarse el pelo обстрйгти cortar vt, pelar vt; trasquilar vt, esquilar vt (тварин) обстрйгтися cortarse el pelo, pelarse ббстріл ч fuego m, tiro m; cañoneo m, bombardeo m (з гЬрмат); ametrallamiento m (з кулеметів); бути під ~ом estar bajo el fuego del enemigo; взяти під - (що-н.) dirigir el fuego (contra)
обстрілювати(ся) див. обстріляти(ся) обстріляний 1. дієприкм. від обстріляти; 2. прикм. (що побував у боях) fogueado обстріляти 1. hacer fuego (contra), tirar vt (contra); bombardear vt, cañonear vt (з гармат); ametrallar vt (з кулеметів); ~ місцевість batir el terreno; 2. (випробувати у стрільбі—зброю) probar fogueando, foguear vt обстрілятися (побувати в боях) estar fogueado обстругйти, обстругувати acepillar vt обстругувати див. обстругати обструкційний прикм. obstruccionista, de obstrucción
обструкціонізм ч obstruccionismo m обструкціоніст ч obstruccionista m обструкці я ж obstrucción f; влаштувати ~ю preparar (armar) la obstrucción, obstruir vt; provocar un tumulto
обстукати, обстукувати golpear vt, percutir vt обступйти, o б ступ йти rodear vt; cercar vt (оточити); apoderarse (de) (охоплювати) обсушувати, обсушйти док. secar vt обсушуватися secarse обсяг ч volumen m; extensión f; ~ виробництва volumen de producción; ~ знань conjunto (grado) de conocimientos; ~ пам’яті capacidad de memoria; ~ інформації cantidad de información; великий ~ робіт una cantidad (una enormidad) de trabajo
обтавйти див. обтанути обтйнути deshelar* vi, derretirse* обтектй contornear vt обтерпітися familiarizarse, acostumbrarse обтйрти 1. (витерти, висушити) secar vt, enjugar vt; - губи secarse (limpiarse) los labios; ~ сльози, піт enjugarse las lágrimas, el sudor; 2. (одеколоном, спиртом) frotar vt; 3. (тертям згладити) lamer vt, limar vt; ~ся 1. (витертися) secarse, enjugarse; 2. (зробити обтирання) darse fricciones (friegas), frotarse обтЯртий 1. дієприкм. від обтерти; 2. прикм. (потертий) desgastado, usado обтесйти, обтісувати 1. desbastar vt, escarpar vt; tallar vt, labrar vt (камені); 2. desbastar vt, pulir vt, descortezar vt
обтесйтися desbastarse, pulirse, descortezarse; ~ся в столиці desasnarse en la capital
916
огірбчок
обтйкати, обтйкувати clavar vt (alrededor); rodear clavando
обтирбння c 1. secamiento m; 2. (розтирання) fricción f, friega f; холодні ~ friegas de agua fría обтир0ти(ся) див. обтерти(ся) ббтиск ч тех. compresión f обтиск0ти див. обтиснути обтискйч ч (інструмент) estirador m, buterola f, embutidor de remaches (для заклепок) обтискнйй прикм. тех. de compresión; de estirado; - стан máquina de cinglar; ~ прес máquina de embutir
обтйснути тех. comprimir* vt (en redondo); estirar vt
обтікйти див. обтекти
обіічн'ий прикм. 1. тех. aerodinámico, fusiforme, fuselado; -а форма forma aerodinámica; ~ потяг tren de líneas aerodinámicas; надавати ~ої форми aerodinamizar vt, dar forma aerodinámica (líneas afiladas); 2. прикм. ~e формулювання dictamen limado обтічник ч тех. carenado m, fuselado m обтічність ж 1. forma aerodinámica (fuselada, fugaz); 2. carácter evasivo обтоптйти pisar vt (alrededor) обтбптувати див. обтоптати обточйти док. 1. (на верстаті) tornear vt; 2. (тертям згладити) lamer vt, limar vt обточувальний прикм. тех. de tornear; ~ верстат máquina de tornear обтбчування c torneado m, torneo m обтбчувати див. обточити обтріпаний 1. дієприкм. від обтріпати; 2. прикм. usado, gastado; deshilacliado (про краї одягу) обтріпати usar vt, desgastar vt обтріпатися usarse
обтрушувати, обтрусйти sacudir vt zarandear vi обтрушуватися, обтрусйтися sacudirse o6iypáTop ч спец, obturador m обтурйторн-ий прикм. тех. de obturación; мед. obturador, obturatriz; ~¡ кільця anillos de obturación
обтурйція ж мед. obturación f обтягтй 1. (покрити) cubrir* vt; tender* vt; 2. (про одяг) ajustar vt обтягтйся cubrirse* (por todas partes) обтягування c recubrimiento m, revestimiento m обтйгувати 1. див. обтягнути; 2. (про сукню) estar ajustado, ceñir* vi обтяженість ж peso m обтЯження c sobrecarga f обтйжити, обтйжувати sobrecargar vt abrumar vt, agobiar vt; gravar vt (податками, обов'язками); ~ений родиною cargado de familia; ~ений боргами comido de trampas, entrampado, lleno de deudas, endeudado обтйжк-а ж: в ~y entallado, ceñido обтЯжливий прикм. pesado, abrumador, oneroso обтЯжний прикм. 1. тех. de recubrimiento, de revestimiento; 2. (обтягнутий чим-н.) revestido, cubierto, forrado
обтяжувати pesar vi; ser una carga (para), ser molesto (заважати); oprimir vt agobiar vt (діяти гнітюче); це мене ~є esto me pesa обумбвити condicionar vt; estipular vt обумбвленість ж condicionalidad f обумбвлювати див. обумовити обурений дієприкм. і прикм. indignado обурення с 1. indignación f; resentimiento m (від образи, кривди) обурено присл. con indignación обурити, обурювати escandalizar vt, excandecer* vt, indignar vt
обуритися escandalizarse, excandecerse*, indignarse; resentirse* (від образи, кривди); salirse de sus casillas (fam.) обурливий прикм. escandaloso, indignante; agitador
обурливо 1. присл. escandalosamente, con escándalo, de modo indignante; 2. бвзос. у знач, присуд, es escandaloso, es indignante обух ч cabeza de hacha; мене як (наче) обухом по голові вдарило como si hubiera recibido un martillazo en la cabeza, me quedé estupefacto (turulato); батогом обуха не перебити cocear contra el aguijón
обушбк ч cuña de minero; maza f
обхвЯт ч: в ~¡ en circunferencia; дуб в три ~и roble de tres brazadas de circunferencia обхитрувдти engañar con astucia, dar papilla (a) обхід ч 1. (дія) visita f, ronda f (варти); ~ хворих visitación f; здійснювати ~ (про патруль) rondar vi; 2. військ, (обхідний маневр) movimiento (marcha) de envolvimiento (de cercamiento); іти в ~ ворога envolver al enemigo; 3. rodeo m, circuito m; піти в - села rodear (dar vuelta a) la aldea; діяти в ~ закону saltarse (eludir) la ley ОбХІДН’ЙЙ прикм. 1. військ, envolvente, de envolvimiento; ~ маневр movimiento de envolvimiento (envolvente); 2. (про шлях) de rodeo; ~им шляхом de un rodeo, rodeando; діяти ~им шляхом recurrir al rodeo, obrar por rodeos; ~ лист hoja de cese (de despido) del trabajo; hoja de baja
обхідник ч зал. guardavía m обхбдити1 recorrer vt (todo); ~ все місто recorrer toda la ciudad обходйти(ся)2 див. обійти(ся) обхопйти, обхбплювати abrazar vt, envolver* vt обц0ньк-и мн. tenazas f pl; тягти (витягати) ~ ами (з кого-н.) sacar a tirabuzones (las palabras, la respuesta, etc a alguien); ~ами не витягнеш ni con sacacorchos se lo sacas обцілувйти cubrir de besos обцукрбвувати, обцукрувЯти, azucarar vt, bañar con azúcar
обцюкати, обцюкувати cortar vt, truncar vt обчесйти док. спец, desborrar vt обчикрйжити док. truncar vt, cortar vt; pelar vt (тк. волосся).
обчйслення, чйслення с cálculo m; cómputo m; диференційне числення, інтегральне числення cálculo differencial, integral обчйслити calcular vt, contar* vt; valorar vt, estimar vt (визначити); ~ витрати в сумі... valorar los gastos en la suma de... обчйслювальн-ий прикм. de cálculo; de cómputo; ~a машина máquina calculadora (computadora); ~ центр centro de computación обчйслювати див. обчислити обчйслюватися calcularse, estimarse, montar vt (а); збитки -юються в сумі 100 гривень los daños se calculan en 100 grivnas обчйслювач ч 1. calculador m; 2. (прилад) computador m
обчистити, обчищйти 1. limpiar vt; 2. (обікрасти) limpiar vt, desvalijar vt desplumar vt обчйститися limpiarse обчісування c desborrado m обчбвганий прикм. (стоптаний) pisado, hollado; usado (пошарпаний) обчбвгати pisar vt, hollar vt обигірпаний прикм. desgastado, usado обшдрпати desgastar vt обшЯрювати, обшйрити rebuscar vt гего^еґ vt обшахрбвувати, обшахрувйти atrapar vi, pillar vt engañar vt, enredar vt обшивЯльний прикм. буд. de revestimiento обшив0ти(ся) див. обшити(ся) обшйвка ж 1. ribete m, adorno m, orladura f; 2. буд. revestimiento m, forro m (стін); tablazón f (дошками); enchapado m (фанерою, жерстю); envolvente f (Л. Ам.); зовнішня ~ revestimiento exterior
обшйти 1. (пришити по краю) ribetear vt; ~ габою orlar vt; bordear vt; - галуном galonear vt; ~ тасьмою pasamanar vt; 2. (зашити) forrar vt, aforrar vt; - посилку coser (guitar) el paquete; 3. буд. revestir* vt, forrar vt (стіни); entablar vt (дошками); enchapar vt, chapear vt (фанерою, жерстю); 4. (кого-н.) vestir* vt; confeccionar los vestidos (para alguien); ~ всю родину coser los vestidos para toda la familia; ~ся hacerse los vestidos
o6uMiár ч bocamanga f
обшпйрювати, o6uinápHTH escaldar vi, rescaldar vt
оби^рюватися escaldarse обштбпати zurcir vt (todo para alguien) ббшук ч registro m; cacheo m (особистий); зробити - efectuar un registro, registrar vt oéiuyKáTH 1. (зробити обшук) registrar vt; cachear vt (особисто); 2. (оглянути все) perquirir* vt; rebuscar vt, revolver* vt
обшукувати див. обшукати общйна ж іст. comunal m, comunidad f общйнн ий прикм. іст. comunal, comunero; ~е землеволодіння régimen comunal de posesión de la tierra
общипйти, общйпувати quitar pellizcando, pellizcar vt; arrancar vt (пелюстки); desplumar vt (пір'я)
овЯл ч óvalo m; ~ обличчя óvalo de la cara овалоцйт ч мед. eliptocito m овйльний прикм. oval, ovalado; ~ офіс (кабінет) despacho oval
oeáu’ifl ж ovación f; влаштувати ~ію (кому-н.) aclamar vt, ovacionar vt oBBá виг. (подив, недовіра) mira, vaya; como овдовіти quedarse viudo, enviudar vi Obóh ч acmp. Aries m овенний прикм. intravenoso овертййм ч ек. horas suplementarias (extraordinarias), tiempo extra, sobretiempo m obóc ч 1. avena f; 2. мн.: вівси (поле) avenal m овйч ий прикм. 1. ovejuno, ovino; de oveja(s); -а вовна lana de oveja; ~a кошара aprisco m; 2. de cordero; manso; вовк в ~ій шкурі lobo en la piel de añojo, lobo con piel de cordero; cara de beato y uñas de gato
овЯчк-а ж 1. зм. ovejuela f, corderito m; 2. oveja mansita, corderito m; прикинутися ~ою hacerse la gata (la mosquita) muerta, llorar con un ojo oeiBáTH, овіювати див. овіяти овІЯ’Ти (повітрям, вітром) aventar* vt; -ний славою cubierto de gloria оволодівйти див. оволодіти оволодіння с (захоплення) toma f, conquista f оволодіти 1. (захопити) apoderarse (de), enseñorearse (de); adueñarse (de), tomar vt; - містом apoderarse de (tomar) una ciudad; 2. (підкорити) apoderarse (de), dominar vt, domar vt (приборкати); ~ увагою granjearse (captarse) la atención овоскбп ч ovoscopio m бвоч ч див. овочі
бвоч’і мн. legumbres m pl, hortalizas f pl, verduras f pl; свіжі - verduras frescas; суп з ~ів sopa de legumbres; усякому ~еві свій час cada cosa a su tiempo y los nabos (las uvas) en adviento; a su tiempo maduran las uvas овочбвий прикм. de hortalizas, de legumbres; - магазин verdulería f
овочеперерббний прикм. conservero (de hortalizas y legumbres) овочерізка ж tajadero de legumbres овочесушйльний прикм.: - завод fábrica de secado de legumbres овочесхбвищо c depósito de legumbres овочівнйк ч horticultor m овочівнйцтво c horticultura f овочівнйцький прикм. de horticultura, hortícola овулЯція ж біол. ovulación f овчйна ж corderino m, zalea f, zamarra f овчйнка ж зм. до овчина овчйнний прикм. de piel de oveja (de camero); de corderino
огйд-а ж asco m, repugnancia f, aversión f; викликати -y - dar asco; відчувати -y sentir aversión (repugnancia)
огидний прикм. 1. aborrecible, detestable, abominable; asqueroso; odioso, execrable (ненависний); feo (потворний); ~ запах olor asqueroso, hedor m; -а погода tiempo detestable; -а їжа una comida repulsiva; 2. (неприємний) repugnante, detestable; nauseabundo (мерзенний); -а фізіономія fisonomía repugnante; ця людина мені -a este hombre me repugna; no puedo tragar a este hombre (fam.) огйдність ж abominación f огйдно присл. 1. repugnantemente; 2. у знач, присуд, es repugnante, es detestable; йому - le repugna
огйднути ser abominable, hacerse repugnante огинйти, обгинйти див. обігнути огіркбв-ий прикм. de pepino(s); - розсіл salmuera de pepino(s); -а трава (огірочник) borraja f Огірбк ч pepino m; cohombro m (один із сортів) огірбчок ч зм. до огірок; свіжий як - fresco como una lechuga (como un ajo); sobrio; sin señal de resaca (тверезий)
ЗО Іспансько-український словник
917
ОГГІсІДИТИ
оглЯдити, оглЯджувати dar palmadas, acariciar vt, pasar la mano (al caballo, al pairo para tranquilizarlos); pasar la mano acariciando (el pelo)
огласовка ж лінгв. puntos vocales оглаш0нний прикм. atronado; як ~ como un chiflado
оглухнути ensordecer* vi, quedarse sordo оглушйти 1. ensordecer* vt, asordar vt; atronar* vt; 2. (ударом) aturdir vt; - ударом по голові aturdir (atontar) de un golpe en la cabeza оглушливий прикм. ensordecedor оглушливо присл. de un modo ensordecedor (atronador)
оглушувати див. оглушити бгляд ч 1. examen m, revisión f; inspección f, revista f (з інспекційною метою); visita f (обхід); registro m (речей); - багажу (митний) registro del equipaje; медичний - examen módico, inspección f, checkup m; технічний - inspección técnica; проводити ~ realizar la revisión; 2. театр, revista teatral; espectáculo de variedades, show m; 3. control m; митний ~ control aduanero, inspección aduanera; 4. (стисле повідомлення) resumen m; estudio de conjunto; ~ преси resumen de (la) prensa; міжнародний ~ panorama internacional; - подій за тиждень informe semanal; 5. спец, vista f, campo visual ОГЛЯД0ТИ див. оглянути огляд0ч ч comentarista m; columnista m; театральний - revistero m; літературний - comentarista literario, critico m; політичний, спортивний ~ comentarista político, deportivo; inspector m, revisor m, registrador m оглЯдини mh. primera visita del desposado a su novia
оглЯдюа ж: без ~и sin volver la cara atrás; тікати без -и correr sin volver la cabeza; діяти з ~ою actuar con circunspección (con precaución) оглядбв’Ий прикм. 1. de observación; ~a щілина mirilla f; ranura f (проріз); - колодязь pozo de revisión (de visita); ~a яма aem. pozo (foso) de engrase; 2. військ, de revista; 3. de re- I sumen; ~a лекція conferencia de recapitulación оглЯнути 1. mirar atentamente, examinar vt; visitar vt (відвідати); inspeccionar vt, revisar vt 1 (з інспекційною метою); - з ніг до голови mirar de arriba abajo; - рану examinar la herida; - музей ver (visitar) el museo; 2. examinar vt, mirar vt (роздивитися); echar el ojo (a), tener los ojos (en); echar una mirada (зміряти поглядом); 3. ver* vt, atalayar vi, abarcar con la vista; contemplar vt; visitar vi (відвідати); 4. (y пресі) reseñar vt
оглянутися mirar atrás, volver la cabeza; не встиг він ~, як... no tuvo (ni) tiempo de pensarlo, cuando..., cuando se quiso dar cuenta... oró виг. anda (із захватом); cáspita, sopla, vaya (з подивом)
огбвтатися recobrarse, volver en sí; dominarse (опанувати себе); ~ся від удару recobrarse del golpe; -ся від збентеження dominar la confusión огблен-ий прикм. 1. desnudo, nudo, calato; desenvainado (про шаблю); encuerudo (Л. Ам.)\ -e коріння raíces descalzas; -і пласти capas descubiertas; -а натура жив. desnudo m; 2. (позбавлений листя) desnudo, pelado; 3. (позбавлений рослинності) pelado, calvo огбленість ж desnudez f опалення c desnudamiento m, denudación f o гол йти 1. desnudar vt, destapar vt; descubrir* vt, poner al descubierto (розкрити); - руки, шию destapar (desnudar) los brazos, el cuello; - коріння descalzar las raíces; 2. (шаблю) desenvainar vt, tirar vt, desnudar vt; - меч desenvainar la espada; 3. (виявити, розкрити) descubrir* vt, desenmascarar vt; 4. (відкрити ворогові) poner al descubierto, abrir* vt оголйтися 1. desnudarse, ponerse al desnudo; descubrirse*; desnudarse (про гірські породи); 2. (позбутися листя) deshojarse; pelarse (позбутися рослинності); 3. (виявитися, розкритися) ponerse al descubierto (de manifiesto), desenmascararse; 4. (відкритися для ворога) abrirse*, ponerse al descubierto оголосйти 1. (повідомити, заявити) declarar vt, anunciar vt, notificar vt (повідомити);
pronunciar vt (рішення, вирок); - війну declarar la guerra; - страйк declararse en huelga; - подяку expresar agradecimiento (oficialmente), dar un voto de gracias (a); - конкурс anunciar (convocar) oposiciones; - наказ dar una orden;
- догану amonestar vt, dar una amonestación; - шах шах. dar jaque; 2. (ким-н., яким-н.) declarar vt, reconocer* vt (por); - кого-н. божевільним declarar loco a alguien; - збори відкритими declarar abierta la reunión
оголбше'ння c 1. declaración f; publicación f; pronunciación f, pronunciamiento m (рішення, вироку); - про прийняття convocatoria f; - про конкурс convocatoria de oposiciones; - війни declaración de guerra; 2. (повідомлення) anuncio m, intimación f, rótulo m, cartel m (афіша); aviso m, notificación f; газетне - anuncio en el periódico; дати - hacer un anuncio, anunciar vt; дошка доска ~нь tablero (tablón) de anuncios; - про здавання внайми помешкання albarán m;
- про репертуар (театру; кіно) cartelera f; передача ~нь по радіо transmisión de anuncios por radio
огблювати(ся) див. оголити(ся) огорбджувальний прикм. de protección огорбжа, загорбжа ж cercado m, vallar m; verja f (металева); tapia f (кам’яна); seto m, cerca f; жива - seto vivo огранка ж talla f, tallado m огранбвувати, огранувЯти tallar vt огризйтися, огризнутися enseñar (mostrar) los dientes
órplx ч с.-г. clapa f; 2. falta f, falla f огрубілий прикм. 1. endurecido, curtido, áspero; 2. grosero, tosco, insensible, entorpecido огрубіння c 1. endurecimiento m, aspereza f; 2. insensibilidad f, entorpecimiento m, rudeza f огряднйй прикм. corpulento; obeso, gordo огрйдність ж (про людину) obesidad f, gordura f ; corpulencia f
огуда ж blasfemia f, injuria f огудити vituperar vt, censurar vt; critiquizar vt (розкритикувати) огудник ч blasfemo m, detractor m огузок ч (частина туші) rabada f, cuarto trasero огулом присл. 1. (гамузом) todos a una; 2. (усе поспіль) en (a, de) montón, a carga cerrada огульн-ий прикм. 1. general, global; 2. (мало- обґрунтований) infundado, gratuito; superficial (поверховий); -e звинувачення acusación indiscriminada
огульно присл. infundadamente бда ж oda f одаліска ж odalisca f
одвірок ч (дверний, віконний) jamba f, quicio m, quicial m
ОДВІЧНИЙ, відвічний прикм. 1. (первісний) eviterno, genesíaco; 2. (стародавній) antañón, muy viejo; secular (споконвічний) одвічно, відвічно присл. desde los tiempos de antaño
одЯж-а ж див. одяг; по -і стрічають, а по уму випроводжають bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza одбжйнка ж зм. до одежа ОД0ЖН-ИЙ прикм. de (para) гора; -а щітка cepillo de (la) ropa; -а шафа armario ropero, ropero m одеколбн ч agua de Colonia, colonia f; квітковий - agua de Colonia (de lilas, de muguetes, de claveles, etc.)
одоколбнити perfumar vt, rociar con agua de colonia
од0ржанн-я c recibo m, obtención f; по -І al recibo de; підтвердити - acusar recibo (de); розписка в -i recibo m
одЯржати recibir vt, obtener* vt; ganar vt (заробити); cobrar vt, percibir vt (гроші, платню); conseguir* vt (здобути, домогтися);
- премію conseguir un premio; - добру оцінку sacar una buena nota; - диплом diplomarse, revalidarse; - добрий врожай conseguir (recoger) una buena cosecha; - бензин з нафти obtener gasolina del petróleo
одержймий 1. прикм. obseso, poseído (de); 2. прикм. (палко захоплений) apasionado; 3. ч poseso m, poseído m; enajenado m, maníaco m (маніяк)
одержймість ж obsesión f одЯржувати див. одержати од0ржувач ч (адресат) destinatario m одбсную присл. a (hacia) la derecha, dextrór- sum
одйн (одна, одне, одні) 1. числ. /займ. uno; un (перед ім.); - єдиний uno, (el) único, uno solo; - із ста uno de (entre) ciento; - з тисячі uno entre mil; - з багатьох uno de tantos; - за одним uno tras otro; по одному de uno en uno, por uno, uno a uno; - раз una vez; 2. прикм. (той самий, однаковий) el mismo; - і той самий el mismo; 3. прийм. uno, un, cierto; йому сказав про це - чоловік se lo dijo un hombre; я прочитав це в одній книжці lo leí en un libro; ви мені потрібні в одній справі me hace falta Ud. para un asunto; одне з двох o una solución u otra; усі як - como un solo hombre, todos a una; усі до одного todos (sin excepción); в - голос a una voz; al unísono, unánimemente; одним духом sin tomar aliento; одним словом en una palabra; одним розчерком пера de un plumazo, de una plumada; одного поля ягода lobos de una (la misma) carnada; - як перст solo como un espárrago; - у полі не воїн uno es ninguno, un grano no hace granero; всі за одного, - за всіх todos por (para) uno y uno por (para) todos одинЯдцят-ий числ. порядк. undécimo; once (дата, номер, сторінка); -e число, -oro числа el (día) once; пів на -y (laz) diez y media; йому йде - рік tiene (los) diez años cumplidos; на -ому номері їхати viajar en el coche de San Femando (de San Francisco) одинЯдцять числ. кільк. once одинЯрн-ий прикм. único; -а рама de un sólo marco
одинйц*я ж 1. (число, цифра) uno m; 2. (бал) muy mal, suspenso m; 3. (величина) unidad f; - виміру unidad de medición; грошова - unidad monetaria; 4. (окрема істота, предмет) unidad f; окремі -i unidades aisladas (por separado); виробнича - unidad de producción; 5. mh.: -і (мало хто) algunos, personas aisladas; доступний -ям accesible a personas aisladas (a algunos, a pocos)
одинйчний прикм. singular; único, solo (єдиний) одинбчка ж (камера) calabozo m, celda f одинбчн-ий прикм. aislado, solitario; separado, individual (окремий); ~e ув’язнення incomunicación f; -а камера calabozo m, celda f 0дін ч міф. (у скандинавів) Odín m ОДІ03НИЙ прикм. odioso одібзність ж odiosidad f ОдіссЯй ч міф. Ulises Одіссбя ж Odisea f одіЯння c vestimenta f, indumento m одкровЯння c revelación f однЯк спол. і вставн. сл. sin embargo, no obstante, a pesar de, con todo (eso), pero; він був там, - їх не бачив estuvo allí pero no los vio однЯков’Ий прикм. igual; el mismo (один і той самий); idéntico (тотожний); entero, parejero (Л. Ам.); -і погляди pareceres idénticos, criterios iguales; -ою мірою de la misma medida, por igual
однЯковість ж uniformidad f од нЯ kobo присл. igualmente oAHáne виг. vaya, hombre, ea однинЯ ж грам, singular m одноЯктний прикм. en (de) un acto одноЯтомний прикм. monoatómico однобЯрвний прикм. див. одноколірний однобічний прикм. unilateral однобічність ж unilateralidad f одноббкий прикм. unilateral; asimétrico (несиметричний); ~е судження juicio unilateral одноббкість ж unilateralidad f одноббртн-ий прикм. de una sola fila de botones, recto; ~e пальто abrigo recto; - піджак chaqueta recta; - костюм traje de chaqueta abierta одновалбнтний прикм. хім. monovalente, univalente
одновірець ч 1. correligionario m; 2. (старообрядець) viejo creyente одновірний прикм. de fe y religión idénticas одновірство c 1. identidad de fe y religión; 2. (секта) viejos creyentes
918
одягнений
одновухий прикм. de una (sola) oreja; мед. monótlco
одноголбсий прикм. муз. monódico; - спів monodia f
одноголбсний прикм. unánime одноголбсність ж unanimidad f одноголбсно присл. unánimemente; прийнято ~ aprobado por unanimidad (unánimemente) одногбрбий прикм.: ~ верблюд dromedario m одноденка ж 1. (комаха) efímera f; метелик-- cachipolla f; 2. (про щось нетривале) перекл. прикм. efímero, precario; слова—и palabras efímeras
однод0нки мн. efemerópteros m pl ОДНОД0ННИЙ прикм. de (para) un día; - будинок відпочинку casa de reposo para un día; - заробіток jornal m, sueldo de un día однодбльний прикм. бот. monocotiledóneo однодбмний прикм. бот. monoico однодум ч monomaniaco m, monomaniático m однодумець ч 1. partidario m, correligionario m, adicto m, adepto m; 2. (спільник) cómplice m однодумн ість ж comunidad (conformidad) de ideas; жити в цілковитій -ості vivir en perfecta inteligencia
однодумний прикм. de las mismas ideas, correligionario
однозвучний прикм. monótono, monofónico однозвучність ж monotonía f однознйчн-ий прикм. 1. (тотожний) sinónimo; 2. (того самого значення) de una acepción, de un significado; ~e слово palabra monose- mántica; - вислів expresión unívoca; 3. мат. simple
однозн0чність ж univocidad f; monoseman- tismo m
однозн0чно присл. unívocamente ОДНОЙМ0ННИЙ прикм. homónimo, del mismo nombre
однокалГберний прикм. del mismo calibre однокйшник ч compañero de escuela, condiscípulo m
однокімнйтний прикм. de un (solo) cuarto, de una (sola) habitación; -а квартира piso (apartamento) de una sola habitación, estudio m однокінний прикм. de un caballo однокл0сник ч camarada de clase, condiscípulo m
одноклітйнний прикм. біол. unicelular, monocelular
одноклубник ч compañero de club (deportivo) одноколійка ж ferrocarril de vía única, monovía f одноколійний прикм. de vía única; -a залізниця ferrocarril de vía única однокблірн’ИЙ прикм. 1. (однотонний) unicolor, monocromo, de un solo color; - друк полігр. impresión monocromática; 2. (одноманітний) monótono
одноколісний прикм. de una sola rueda; - велосипед monociclo m однокблка ж cabriolé m, silla volante однокопйтний прикм. зоол. solípedo OAHOKpáTH-nñ прикм. singular; ~e дієслово грам, verbo de aspecto singular (momentáneo) однокурсник ч compañero de curso, estudiante del mismo año (del mismo curso) однолистий прикм. бот. monofilo однолінійний прикм. unilineal однбліт-ка ж, однбліт-ок ч (ровесник) coetáneo m; ми з вами ~ки somos de la misma edad (coetáneos)
однолітній, однорічний прикм. 1. (про дитину) de un (solo) año; añal (тк. про тварин); 2. бот. anual
однбліток ч coetáneo m; він мій - es de mi edad однолюб ч el hombre que es fiel toda su vida a su amor
одноманітний прикм. uniforme, monótono одноманітність ж uniformidad f, monotonía f одномісний прикм. de una plaza; monoplaza (про літак)
одномбвний прикм. monolingüe одномотбрний прикм. monomotor однонасінний прикм. бот. monospermo, unispermo
однонбгий прикм. de un solo pie, unípede (з однією ногою); cojo (що втратив одну ногу)
однобкий прикм. tuerto; monóculo, monocular однобкис ч хім. monóxido m одноосібник ч 1. (селянин) campesino individual; 2. individual m
однооснбвний прикм. хім. monobásico одноособбв-ий прикм. 1. individual, unipersonal; -е рішення solución unipersonal; 2. (про селянина) de campesino individual; individual, privado; -e господарство hacienda privada (individual)
одноособбво присл. individualmente, personalmente; unipersonalmente однопалйгн’Ий прикм. unicameral, de cámara única; de una sola cámara, monocameral; -a система sistema de cámara única, monoca- meralismo m
однопблубний прикм. мор. de un (solo) puente, de una (sola) cubierta однопартіин’ий прикм. monopartidista, uní- partidista; -а система sistema monopartidista
однопартійність ж monopartidismo m однопблюсткбвий прикм. бот. monopétalo одноплемінний прикм. de la (una) misma tribu одноплемінник ч, одноплемінниця ж co(n)terráneo m, paisano m, compatriota m одноповерхбвий прикм. de un piso OAHononnáHHH ч camarada de regimiento однопблюсний прикм. фіз. unipolar одноразбв'ий прикм. de (para) una sola vez; - шприц jeringuilla desechable; -і пелюшки pañales desechables; -а перепустка pase de una entrada y salida; -і видання publicaciones unitarias; -а допомога paga extraordinaria, subsidio extraordinario
однорейковий прикм. monorriel, monoraíl однорігч 1. зоол. narval m, unicornio m; 2. міф. Unicornio m
однорідн ий прикм. 1. homogéneo; 2. (подібний) similar, semejante; -і члени речення грам, elementos análogos de la oración однорідність ж homogeneidad f однорічний, однолітній прикм. de un año; añal; -а дитина; - бичок añojo m; -e вино vino de un año (de una cepa) однорбгий прикм. unicornio однорукий прикм. manco однорідний прикм. de una sola fila односблець, односільчбнин ч paisano m; coterráneo m, conterráneo m (земляк) односімбйн'Ий прикм. unifamiliar; ~e житло vivienda unifamiliar
односклідн’Ий прикм.: ~e речення грам. oración unimembre
односкладбвий прикм. грам, monosílabo однослівний прикм. 1. de una (sola) palabra; 2. parco; lacónico
OAHOcnánbH'Hñ прикм.: ~e ліжко cama de un cuerpo (para una sola persona) одностайний прикм. unánime; вони -і в... se muestran unánimes en... одностайність ж unanimidad f, consenso m одностайно присл. unánimemente, a una одностатбвий прикм. бот. unisexual одноствблка ж fúsil de un cañón одноствбльн-ий прикм.: -а рушниця fusil de un cañón
односторбнн’ій прикм. мед. hemilateral; - параліч hemiplejía f, hemiparálisis f; -є ураження hemilesión f; - паркінсонізм hemiparkinso- nismo m; -я атрофія hemiatrofia f; -я глухота hemianacusia f; - радіозв’язок radiocomunicación única (de una sola dirección); - (однобічний) вуличний рух tráfico único (en sentido único), circulación única; - розум intelecto unilateral
односторбнність ж (поглядів) exclusivismo m; estrechez f (обмеженість) однострій ч uniforme m однострунний прикм. monocorde одностулковий прикм. 1. (про двері, вікно) de un batiente, de una hoja; 2. (про молюска) univalvo
односхйлий прикм.: - дах tejado a un agua однотйпний прикм. del (de un) mismo tipo однотбмний прикм. en un tomo однотбмник ч obras (edición) en un tomo
однотбнний прикм. 1. (монотонний) monótono; 2. (однобарвний) monocromo, de un solo color однофбзний прикм. en. monofásico однофамільник, однофамілець ч homónimo m, persona del mismo apellido одноциліндровий прикм. mex. monocilindrico, de un (solo) cilindro
одночленний прикм. simultáneo, sincrónico; сеанс ~ої шахової гри sesión de ajedrez simultánea, simultáneas f pl одночбсність ж simultaneidad f одночбсно присл. simultáneamente, al mismo tiempo, a un tiempo, a la vez одночастйнний прикм. de una (sola) parte одночастбтний прикм. фіз. monofrecuente одночлбн ч мат. monomio m одночлбнний прикм. мат. monomial, de un solo término
одношаровий прикм. de una sola capa; мед. monoptiquial, monodérico одношлюбний прикм. monógamo одношлюбність ж monogamia f однощбгловий прикм. мор. de un solo mástil однойдерний прикм. фіз. monuclear однояйцбвий прикм. біол. uniovular одомйшнювати, одомйшнити domesticar vt, haber domesticado; amaestrar одомйшнюватися domesticarse, haberse domesticado
одонтблог ч odontólogo m одонтологічний'прикм. odontológico одонтолбгія ж odontología f одопйсець ч autor de odas одорббало, одорббло ч grandullón m, desvaído m, tagarote m
одповідь ж respuesta enérgica, réplica severa; дати ~ echar réspice
одр ч lecho m, tálamo m; на смертнім ~i en el lecho mortal (de la muerte) одрУжен’Ий прикм. casado; ~a людина persona casada
одруження c ж matrimonio m, casamiento m, enlace m, boda f; connubio m одружити casar vt
одружйтися casarse; contraer matrimonio; ~ з ким-н. casarse con alguien; ~ з розрахунку, з кохання casarse por cálculo (por interés), por amor
одружувати casar vt, maridar vt; ~ з ким-н. casar con аідиіеподрябнути volverse fofo (flaccido)
бдуд ч (птах) abubilla f, upupa f одуматися, одумуватися volver a reflexionar; volver sobre (en) sí (схаменутися) бдур ч abobamiento m, atontamiento m, sopor m; ~ бере se vuelve uno tonto; накуритися до ~y fumar hasta volverse turulato одурілий прикм. atónito, pasmado, atontado одуріння c atontamiento m одуріти atontarse, quedarse atónito, pasmarse одутлий прикм. abotagado, abuhado, hinchado одутлість ж abotagamiento m, acuitamiento m, hinchazón f
одухотвбрений прикм. espiritualizado, inspirado одухотвбреність ж espiritualidad f; inspiración f (натхнення)
одухотворйти, одухотворити 1. espiritualizar vt, inspirar vt; 2. (природу, тварин) animar vt одушевйти animar vi одушевлений прикм. animado, animador одушевлення c animación f; ~ природи personificación de la naturaleza одушевляти див. одушевити одйг ч 1. vestido(s) m (р\), ropa f, indumentaria f, veste f; верхній - ropa de calle; формений ~ uniforme m; vestuario m; чоловічий ~ traje de caballero; верхній ~ ropa de calle; готовий ~ confecciones f pl, trajes confeccionados; крамниця готового -y tienda de ropa confeccionada, confecciones m pl 2. mex. (покриття) revestimiento m
одягйти див. одягти; добре ~ дітей vestir bien а los niños
рдягйтися див. одягтися; добре ~ся vestirse con elegancia
одйгнений, одйгнутий 1. дієприкм. від одягти; 2. прикм. vestido
919
одягтй
одягтй poner* vt; vestir* vt; - тепло abrigar bien; ~ ким-н. (нарядити) vestir con la ropa de otro, disfrazarse; ~ сім’ю vestir a la familia одягтйся ponerse*; vestirse*; тепло -ся abrigarse
ожелйдь, ОЖЄЛ0ДИЦЯ ж helada f; escarcha f (мряка); verglás m оженйти casar vt, maridar vi ожеребйтися parir vi (la yegua) ожеред ч c.-г. almiar m, montonera f оживйти див. ожити
оживйтиуіуібсаг vt, reavivar vt, galvanizar vt; reanimar vt, animar vi (надихнути); embullar vi (Ц. Ам.); - спогади refrescar los recuerdos; - сукню (оздобленням) guarnecer un vestido оживйтися reanimarse, animarse; renacer* vi, revivir vi (відродитися) ожйвлення c vivificación f ожина ж 1. (кущ) moral m; 2. збірн. (ягоди) mora f ожйновий прикм. de zarzamoras, de moras ожирГлий прикм. graso, gordo; obeso (огрядний)
ожиріння c obesidad f, gordura f; мед. adiposidad f, adiposis f; - серця adiposidad del corazón
ожиріти estar gordo (graso); estar obeso (стати огрядним); engordar vi (погладшати) ожйти 1. revivir vi, volver a la vida; resucitar vi, renacer* vi (відродитися) озаглйвити, озаглйвлювати intitular vt озброєння c1. (дія) armamento m; 2. (зброя) armamento m; armas f pl; armadura f (обпаду- нок); гонка ~нь carrera de armamentos (armamentista), armamentismo m; скорочення ~нь reducción de armamentos; мати на -нні tener como armamento
озбрбєний дієприкм. від озброїти; - до зубів arvado hasta los dientes
озбрбєність ж 1. (оснащеність армії) pertrechamiento m, dotación f; 2. (знаряддями, матеріалами) equipamiento m, dotación f озбрбїти 1. armar vt, pertrechar vt (чим-н.); apertrechar vt (4.); - армію armar al ejército; - і кого-н. знаннями armar (dotar) a alguien de conocimientos; 2. (оснастити) equipar vt, dotar vt; - промисловість сучасною технікою 1 equipar la industria con maquinaria moderna; 3. (проти кого-н., чого-н.) instigar vt, incitar vt, inducir* vt; —ся armarse, pertrecharse (чим-н.); -ся терпінням armarse de paciencia; -ся знаннями adquirir (armarse de) conocimientos озброїтися armarse, pertrecharse (чим-н.); -ся терпінням armarse de paciencia; -ся знаннями adquirir (armarse de) conocimientos озбрбювати(ся) див. озброїти(ся) озвірілий прикм. abestializado, abestiado, feroz, brutal (грубий)
озвіріння c embrutecimiento m, brutalidad f; з ~м con ferocidad, atrozmente; дійти до - abestiarse озвіріти abestiarse, embrutecerse*, brutalizar- se; enfurecerse* (розлютитися) озвучення, озвучування c кіно sonorización f ( una película)
озвучувати, озвучити кіно sonorizar vi (una película)
оздббити adornar vt, guarnecer* vt; - сукню мереживом, хутром guarnecer (trepar) un vestido con encajes, con piel оздбблення c adomo m, guarnición f, compostura f; - сукні guarnición (trepa) de un vestido оздбблювальний прикм. див. опоряджувальний
оздбблювати див. оздобити оздбблювач ч див. обробник оздоровйти sanear vt; - обстановку sanear (mejorar) la situación
оздорбвлення c saneamiento m; заходи - medidas sanativas оздорбвлювати див. оздоровити оздорбвниця ж balneario m оздорбвч ий прикм. salubre, salutífero; -і заходи medidas de salubridad; medidas sanativas озолбноння c repoblación de plantas y flores, plantación f; creación de zonas verdes; arborización f (садьіння дерев) озеленйти, озеленйти (re)poblar de plantas y flores, plantar vt; crear zonas verdes
озелбнювач ч plantista m, plantador m; arboricultor m
озбрний прикм. de lago(s), lacustre; - край país de lagos (lacustre)
бзеро c lago m; солоне - lago salado (salino) 03epo3Háee4b ч iimnólogo m 03ep03HáBCTB0 c limnología f озйм ий прикм. de otoño, de invierno; -і хліба mieses de otoño (de invierno), cereales de otoño o3HMHHá ж sementera de otoño (de invierno) 03npáTH extender la vista (la mirada) (en) озирйтися mirar a todos lados озирнутися див. оглянутися озлйти enfadar vt, enojar vt озлйтися enfadarse, enojarse озлобйти enfurecer* vt, enrabiar vt, embravecer* vt
озлобйтися enfurecerse*, enrabiarse, embravecerse*
озлбблений прикм. airado, enfurecido, enrabiado; - против кого-н. enfurecido contra alguien озлбблення c airamiento m, enfurecimiento m, irritación f
озлоблйти(ся) див. озлобити(ся) ознайомйти (з чим-н.) poner al corriente (de), hacer saber, poner al tanto (de); - кого-н. зі станом справ ponera alguien al tanto del estado de cosas; ознайомлений з чим-н. enterado de algo
ознайомйтися ponerse al corriente (de), familiarizarse (con); tomar voz (conocimiento) (de) (з документами); поверхово -ся (з чим-н.) tener conocimiento superficial (acerca de) ознайбмлення c información f, conocimiento m; після - зі змістом книжки después de haber conocido el contenido del libro ознайбмлювати(ся) див. ознайомити(ся) ознйк-а ж señal f, indicio m, signo m; síntoma m; явні ~и claros índices; промовисті ~и indicios vehementes; немає жодних ознак no se vislumbra indicio alguno; вторинні статеві -и caracteres sexuales secundarios; за всіма -ами según todos los indicios (los síntomas); виказувати ~и нетерпіння manifestar síntomas de impaciencia; не подавати ознак життя no dar señales de vida; бути ~ою (чого-н.) servir de indicio (de síntoma) de
03HaMOHyBáTH, ознаменбвувати manifestar* vt; celebrar vi (відсвяткувати); conmemorar vt (відзначити)
ознаменувйтися estar conmemorado означйльн'Ий прикм. грам, atributivo; ~e речення oración atributiva (relativa) o3Ha4á'TH significar vt, denotar vt; що це -є? ¿qué significa esto?, ¿qué quiere decir esto?; це -є збільшення lo que supone (entraña) un aumento
ознйчений прикм. definido, determinado; - артикль грам, artículo determinado (definido) ознйчення c грам, atributo m означник ч лінгв. significante m ознбб ч calofrío m, escalofrío m; fiebre (пропасниця); у мене - siento (tengo) escalofríos озокерйт ч мін. ozocerita f, ozoquerita f озолотйти 1. dorar vi; 2. enriquecer* vt; hacer de oro, cubrir el riñon (fam.) озолотйтися dorarse озбн ч ozono m 030HáTop ч ozonizador m озонувйння c ozonización f озонувйти i ozonizar vi
ой виг. 1. (біль,переляк, страх) ay, huy; ой-ой- ой! jay-ay-ay!; 2. (подив, захват) oh, ah; 3. (засмучення) vaya бйкати lanzar ayes, ayear vi бйкнути однораз. до ойкати оказіоналізм ч філос. ocasionalismo m окйлина ж тех. costra f (de herrumbre, etc.), escama f
окантбвка ж (кант) orla f, ribete m окантбвувати див. окантувати окантувйння c (дія) orla f, ribeteado m OKaHTyeáTH 1. orlar vt, ribetear vt; encuadrar vt (фотографію, картину); 2. (обтесати камінь) perfilar vt
окарикатурювати, окарикатурити caricaturar vt, caricaturizar vt
окарйна ж (муз. інструмент) ocarina f окйтий прикм. 1. de ojos grandes; ojón (Лат. Ам.); 2. (зіркий) de vista aguda (penetrante) окайнний прикм. condenado, maldito, execrado oxeáH ч 1. océano m; повітряний - océano aéreo; 2. marm, f
oKeaHáBT ч investigador del océano, oceanauta m океан0ріум ч oceanario m океанічний прикм. oceánico, del océano; - клімат clima oceánico океанбграф ч oceanógrafo m океанографічний прикм. oceanógrafico океаногрйфія ж oceanografía f океанблог ч oceanólogo m океанолбгія ж oceanología f окейнський прикм. oceánico; - пароплав transatlántico m
окинуть: - поглядом echar una mirada (un vistazo), extender la vista окис ч хім. óxido m; - вуглецю óxido carbónico; - заліза óxido férrico; водний - hidrato m окисл0ння c x/м. oxidación f окиси йти, окислювйти хім. oxidar vt; -ся oxidarse
окислювйльний прикм. хім. de oxidación окислювдч ч хім. oxidante m окільцювйти, окільцьбвувати anillar vt бкісний прикм. de jamón бкіст ч jamón m (свинячий); pata de cordero (баранячий); копчений - jamón m okít ч paridera f (acción de parirla gata, la cabra, la oveja, la liebre)
оклйд ч 1. (розмір заробітної плати) sueldo m, salario m, estipendio m; двотижневий - quincena f; місячний - mensualidad f, mesada f; річний - sueldo anual; основний - sueldo base; 2. (на іконе) enchapado m, aplicación f, sobrepuesto de metal; marco m (оправа); срібний - cubierta de plata
окладнйй прикм.фін.: - збір tasa f, gabela f; - лист boletín de impuestos оклйгати recuperarse, convalecer* vi бклик ч exclamación f; знак - грам, signo de admiración
окликйти, оклйкнути llamar vt (de un grito) оклйчн’ий прикм. exclamativo, exclamatorio; ~e речення грам, oración exclamativa ó'KO c (мн. очі) 1. (орган зору) ojo m; закотити -чі poner los ojos en blanco; витріщати -чі clavar los ojos; виглядіти -чі quebrarse los ojos; поводити -чима girar (hacer bailar) los ojos; шукати -чима buscar con los ojos (con la vista); їсти -чима comer, devorar con los ojos; вирлаті -чі ojos abombados (reventones, saltados, saltones); згаслі -чі ojos apagados; вологі -чі ojos blandos (tiernos); заплакані -чі ojos llorosos; білуваті -чі ojos overos; довгуваті (минда- леподібні) -чі ojos rasgados; блакитні -чі ojos zarzos; синець під -ком, підбите - ojo a la funerala; томливі -чі ojos de besugo (de carnero); косі -чі ojos de bitoque; виразні -чі ojos parleros (que hablan); косити -чима (про коня) ensortijar los ojos; скосити -чі volver los ojos; 2. (погляд) mirada f; окинути -ком (-чима) abarcar con la mirada; зустрітися -чима cruzar las miradas; 3. (зір) vista f, ojo m; втратити -чі perder la vista; гостре - vista de lince (de águila); досвідне - ojo experimentado (versadó, ducho); мати вірне - tener buen ojo; наскільки - сягає hasta donde alcanza la vista; вороняче - (рослина) ahorcalobo m, parís m; лихе - mal de ojo; простим -ком a simple vista; озброєним -ком con (dotado de) un aparato óptico; на - a ojo, a ojo de buen cubero, a bulto; поза -чима por detrás, a espaldas, en ausencia (de); - в - a solas, cara a cara, frente a frente; з п’яних очей con ojos encandilados; в чиїх-н. -чах a los ojos de, a la cara de; a (ante) los ojos de; на чиїх-н. -чах ante los ojos de, en presencia de; з якими -чима (з'явитися, показатися) con qué сага; в -чі (сказати, назвати) a la сага; і на -чі не бачити по haber visto hasta ahora, no conocer; -чі розбігаються (у кого-н.) по saber donde poner los ojos (alguien); -чі на лоба лізуть (у кого-н.) saltársele los ojos (a alguien); щоб мої -чі не бачили ojalá (que) по lo vean (vieran) mis ojos; -чі у нього на моєму місці es un llorón;
920
омертвйти
світ за -чі (йти, бігти) a donde le lleve el viento; куди ~ком не кинь donde se pongan los ojos, dondese ponga la vísta; відкрити -чі (кому-н. на що-н.) abrir los ojos (a alguien en algo); закрити ~чі cerrar los ojos (a, ante), hacer la vista gorda (en, а); замилити -чі (кому-н.) poner una venda en los ojos (а); муляти ~чі (кому-н.) tener hasta la coronilla (a), tener aburrido (а); відвести ~чі (кому-н.) dar dado falso; крутитися перед ~чима bailar ante los ojos; ser un pegote; не показуватися на ~чі по dejarse ver; потрапляти на ~чі dejarse ver (caer); дивитися прямо в ~чі mirar a los ojos (a), mirar cara а сага (а); дивитися чиїми-н. ~чима ver por los ojos de otro (con ojos ajenos); (темно,) хоч ~ виколи no se ve un burro a dos pasos; геть з ~чей! jretírate de la vista!; осклянілі ~чі ojos vidriosos; у всіх на ~чах a ojos vistas; витріщивши -чі (від жаху, гніву) con los ojos fuera de las órbitas; перед ~чйма delante de los ojos; за хороші ~чі por sus ojos bellidos; ~чі загорілися (на що-н.) abrió tanto ojo; у нього -чі засвітились (на радощах) se le alegraron los ojos; підвести -чі до неба alzar (levantar) los ojos al cielo; впадати в -чі dar en los ojos (una cosa); робити знак -чима dar (hacer) del ojo; примружувати ~чі (кокетливо) dormir los ojos; накинути ~kom на кого-н., що-н. echar el ojo a uno, una cosa; муляти ~чі, лізти в ~чі estar tan en los ojos; тіщити - henchirle (llenarle) el ojo; не зводити ~чей з чого-н. irse los ojos por (tras) una cosa; подивитися іншими -чима (на кого-н.) mirar con otros ojos; вибити (підбити) ~ saltar un ojo; не вір ~чам своїм! ¡mucho ojo!, que la vista engaña; не спускай з очей! ¡ojo al Cristo, que es de plata!; пильнувати як ~ка в лобі cuidar como (a) los ojos de la cara; як з ~чей, так і з думки ojos que no ven corazón que no siente; a espaldas vueltas, memorias muertas; para no querer no ver; страх має великі ~чі tiene el miedo muchos ojos; el temor siempre sospecha lo peor; в чужому -ці соломинку бачиш, а в своєму не бачиш і колоду ves la paja en el ojo ajeno y no ves la viga en el tuyo оков’И мн. cadenas f pl, hierros m pl; скинути з себе - romper las cadenas; взяти в - encadenar vt; в ~ax encadenado, cargado de cadenas окозамйлювання c mistificación f, mixtificación f, embaucamiento m
окозамйлювач ч mistificador m, mixtificador m, embaucador m
окблиця ж alrededores m pl, afueras f pl, redonda f; -і міста alrededores de la ciudad окблиш ч (кашкета) cintillo m окомГр ч medición a simple vista (a golpe de ojo); добрий, поганий - buen, mal ojo; визначати відстань на - determinar la distancia a ojo (a golpe de ojo)
orón, OKÍn ч trinchera f; espaldón m (для гармат); рити -и abrir trincheras, atrincherar vt окопатися військ, atrincherarse; -ся в тилу emboscarse
окбпн'ий прикм. de trinchera(s); -а війна guerra de trincheras
okopóhok, прикор0нок ч parte inferior del tronco окотйтися parir vi (ia gata, la cabra, la oveja, la liebre)
окрйєць ч (хліба) corrusco m, cuscurro m, cantero m
окраїна ж 1. (край чого-н.) extremidad f, extremo m, margen m; 2. (передмістя) suburbio m, arrabal m; 3. (віддалений район) región periférica, periferia f; región fronteriza, región colindante (прикордонна область) окрййка ж (поясок) cinto m, cinturón m окрййчик ч corrusco m; cantero m окрдмий прикм. 1. separado, suelto, aislado; apartado; particular (осібний); -а квартира piso propio (individual); - хід entrada privada; ~e видання separata f; 2. (деякий) cierto, alguno; tal o cual; -і екземпляри (примірники) algunos ejemplares; 3. військ, especial; - батальйон batallón especial
окрбмо присл. separadamente, apartadamente; a solas (самотою)
окрйслити (змалювати в загальних рисах) esbozar vt, bosquejar vt
окривіти ponerse cojo, encojarse бкрик ч 1. (оклик) llamada f, grito m; 2. dicterio m, apostrofe m,f
окрйлений 1. дієприкм. від окрилити; 2. прикм. (натхнений) alentado, entusiasmado; 3. прикм. зоол. alado, alífero окрилйти, окрйлювати alentar* vi, dar alas; animar vi, entusiasmar vt (надихнути); encorajinar vt, levantar vt (підбадьорити); - надією infundir esperanza
окрилйтися 1. animarse, enfervorizarse; 2. зоол. crecer alas окріп ч agua hervida окропйти asperjar vt, hisopear vt окрбплення c цврк. infusión f окрбплювати див. окропити бкруг ч 1. distrito m, partido m, circunscripción f; виборчий - distrito (circunscripción) electoral; судовий - partido judicial'; військовий - circunscripción militar; 2. див. округа округа ж alrededores m pl, contornos m pl округл-ий прикм. redondeado, rotundo; - жест gesto suave; -і фразьі frases rodadas (rotundas)
округлйти док. redondear vt; - дріб redondear una fracción; - суму redondear una suma округлйтися redondearse; echar barriga (погладшати)
округлість ж redondez f, rotundidad f округлйти(ся) див. округлити(ся) окружн йй прикм. 1. de distrito; distrital; -а виборча комісія comisión electoral de distrito; - суд juzgado de distrito; 2. (кільцевий) de circunvalación; -а залізниця ferrocarril de circunvalación
окружність ж circunferencia f; мати в -ості два кілометри tener dos kilómetros en (de) circunferencia
оксалйт ч хім. oxalato m оксамйтовий прикм. de terciopelo, terciopelado; aterciopelado; - переворот golpe de Estado no violento (incruento); - сезон veranillo de San Martín; veranillo de San Juan (Лат. Ам.) оксйд ч спец, óxido m
оксидбваний дієприкм. і прикм. спец, oxidado OKCHAyeáHHfl с тех. oxidación f оксидувйти і спец, oxidar vt октйва ж 1. муз. octava f; 2. (низький бас) contrabajo m
октйедр ч мат. octaedro m oicráH ч хім. octano m
OKTáHOB-ий прикм. de octano; ~e число octa- naje m, índice de octano oicréT ч муз. octeto m окулірування c с.-г. inoculación f окулірувати і с.-г. inocular vi окуліст ч мед. oculista m, oftalmólogo m окультйзм ч ocultismo m окультний прикм. oculto, secreto, arcano окультурити cultivar vt, culturar vt окулйр ч onm. ocular m
окулйри мн. anteojos m pl, lentes m (f) pl, gafas f pl, espejuelos m pl; захисні - gafas protectoras; темні - gafas ahumadas; ходити в окулярах, носити - llevar (gastar, usar) gafas; дивитися крізь рожеві - verlo todo de color de rosa окулйрник ч estuche para las gafas, anteojera f окунбвий прикм. de perca, de percha оку неподібні мн. спец, perciformes m pl, percomorfos m pl бкунь ч perca f, percha f oxynáHT ч ocupante m
окупйти, o куп йти compensar vt; - витрати cubrir los gastos
OKynáTHCfl compensarse, recobrarse; resarcirse (відшкодуватися)
окупаційний прикм. de ocupación; -а армія ejército de ocupación окупйція ж ocupación f
окупність ж compensabilidad f, recuperabilidad f; resarcibilidad f (відшкодовність) окупувйти i ocupar vt, invadir vt окуттй c (обруч) abrazadera f ол0дка ж buñuelo m, fruta de sartén, crepé f ол0док ч див. оладка
олейндр ч oleandro m, adelfa f, laurel rosa; berbería f (Л. Am.)
oneáHApoB'Hñ прикм. adélfico, de laurel rosa; - гай adelfal m, adelfar m олеїн ч хім. oleína f
олеїнов ий прикм. хім. oleico, de oleina; -a кислота ácido oleico оленйна ж carne de ciervo (de reno) оленйця ж cierva f
блень ч ciervo m, venado m; reno m (північний); жук-- torito m оленй c cervato m
оленйр ч criador de ciervos (de renos) оленйрство c cría de ciervos (de renos) оленйрський прикм. de cría de ciervos ОЛ0НЯЧИЙ прикм. cerval, cervuno; de ciervo, de venado; de reno; - мох liquen de los renos олеогрйфія ж oleografía f олйва ж 1. (дерево) olivo m, olivera f, aceituno m; 2. (плід) oliva f, aceituna f олйвка ж див. олива
олйвков-ий прикм. 1. de olivo; de oliva; -а гілка rama de olivo; ~e дерево olivo m, aceituno m; - гай olivar m; 2. de aceituna; 3. (про колір) oliváceo, aceitunado олйвкові мн. бот. oleáceas f pl 0ливо c див. свинець
олівець ч lápiz m, lapicero m; хімічний - lápiz tinta (indeleble); кольоровий - lápiz de color; автоматичний - lápiz estilográfico (de mina); писати -цем escribir con (a) lápiz; загострити - afilar un lápiz; креслити (малювати) -цем lapizar vt; малюнок -цем dibujo a lápiz; узяти на - anotar vt
олівін ч мін. olivino m, peridoto m олівц0вий прикм. de lápiz, de lapicero; a lápiz (зроблений олівцем) onirápx ч oligarca m олігархічний прикм. oligárquico onirápxifl ж oligarquía f олігофренія ж мед. oligofrenia f олігоцен ч геол. oligoceno m оліїстий прикм. див. маслянистий оліїстість ж див. маслянистість оліїти aceitar vt
олійний прикм. 1. oleoso, aceitoso; de aceite; de grasa; mantecoso; 2. жив. al óleo, al aceite; -і фарби pinturas al óleo; писати -ими фарбами pintar al óleo олійня ж див. маслоробня Олімп ч міф. Olimpo m
олімпійда ж olimpíada f, olimpiada f; міжнародна - olimpíada internacional; математична - школярів pruebas de selectividad en matemáticas entre los colegiales; - художньої самодіяльності certamen de aficionados al arte олімпієць ч 1. міф. habitante del Olimpo; він справжній - es una persona noble; 2. спорт. olímpico m, participante en los Juegos Olímpicos
олімпійський прикм. olímpico; Олімпійські ігри Juegos Olímpicos; - спокій tranquilidad olímpica; - рух olimpismo m оліфа ж aceite cocido; aceite de linaza (лляна) олія ж 1. (рослинна, мінеральна) aceite m, óleo m; esencia f, aceite volátil (ефірна); рослинна (пісна) - aceite vegetal; соняшникова - aceite de girasol; маслинова (оливкова) - aceite de oliva; лляна - aceite de linaza; 2. жив. aceite m, óleo m; писати олією (олійними фарбами) pintar al bleo блово c estaño m
олов’йн-ий прикм. de estaño; -і очі ojos empañados
олюднювання, олюднення c hominización f олюднювати, олюднити humanizar vt, humanar vt, hominizar vt ом ч ел. ohmio m, ohm m OMáH-a ж c error m, equívoco m, extravío m; ввести в -y inducir a error ом0нливий прикм. див. обманний омйр ч langosta f, bogavante m (crustáceo) oMéra ж omega f; альфа i - alfa y omega oMéná ж (кущ) muérdago m, almuérdago m омелюх ч (птах) jilguero m, pintadillo m омертвйти, омертвляти 1. necrosificar vt; 2. (похбавити змісту) dejar sin vida; - живу справу quitar la savia al asunto; 3. (залишити без ужитку) inmovilizar vt
921
омертвілий
омертвГлий, змертвілий прикм. muerto, necrosíficado; insensibilizado омертвіння, змертвіння с muerte local; мед. necrosis f
омертвіти, змертвіти 1. quedar(se) muerto; мед. necrosificarse; 2. quedar(se) yerto OMHBáTH (про море) bañar vt омйлення c хім. saponificación f omhót ч tortilla f (francesa) ommótp ч фіз. ohmiómetro m бмнібус ч ómnibus m, diligencia f омовіння c 1. ablución f; 2. lavado m, lavatorio m;ducha f
омбграф ч лінгв. homógrafo m омолбджоння c rejuvenecimiento m; біол. rejuvenescencia f
омолбджувати, омолодйти rejuvenecer* vt, remozar vt
омолбджуватися rejuvenecerse*, remozarse omóhím ч лінгв. homónimo m омонімічний прикм. лінгв. homónimo омонімія ж лінгв. homonimia f омочйти humedecer* vt, humectar vt омбчувати див. омочити омшйнйк ч invernadero para las abejas он част. (онде) allí; - воно що! jhe aquí el asunto!; ~ він який! {cómo es!
OHárp ч (дикий осел) onagre m, onagro m, asno salvaje
онанізм ч onanismo m, masturbación f онаніст ч onanista m
ондйтра ж (тварина) ondatra m, rata almizclada ондбграф ч спец, ondógrafo m ондулйтор ч радіо ondulador m оний займ. aquese, aqueste; arriba citado (вищезгаданий) óhíkc ч мін. ónice f, ónix m ОНІМ0ЧЄННЯ c germanización f онімйчити germanizar vt онімі'ти 1. enmudecer* vi; 2. (втратити чутливість) insensibilizarse, entumecerse*, entorpecerse*; у мене рука ~ла el brazo se me ha puesto rígido, tengo el brazo entumecido
а онімілий прикм. 1. (німий) enmudecido; 2. (що втратив чутливість) insensible, insensibilizado, entumecido, entorpecido оніміння c 1. (німота) enmudecimlento m, mutismo m; 2. (втрата чутливості) insensibilización f entumecimiento m, entorpecimiento m
онкблог ч мед. oncólogo m онкологічний прикм. мед. oncológico онколбіія ж мед. oncología f ономйстика ж лінгв. onomástica f онтоген0з(ис) ч біол. ontogenia f онтогенетйчний прикм. біол. ontogénico онтологічний прикм. філос. ontológico онтолбгія ж філос. ontología f он^к ч 1. nieto m; 2. мн.: -и (нащадки) descendientes m pl oHyná ж peal m (paño) онуча ж venda de paño, peal m oocnópa ж біол. oospora f ооліт ч гвол. oolito m обнівський прикм. de la ONU, onusino оосфера ж бот. oosfera f опад0ти див. опасти опадіння c 1. caída f; ~ листя deshoja m опадбвий прикм. метео de precipitaciones atmosféricas onáK ч спец, loza f (fina) onán ч мін. ópalo m
опйл-а ж desgracia f, infortunio m; бути в ~i caer en desgracia
опйлення, опйлювання c calentamiento m; calefacción f (приміщення); центральне ~ calefacción central; парове, пічне ~ calefaccón a vapor, de estufa; газове ~ calefacción porgas опалесцбнція ж фіз. opalescencia f опйлий прикм. caído
опалйти calentar* vt, calefaccionar vt; ~ приміщення calentar el local опйловий прикм. 1. de (con) ópalo(s); 2. (про колір) opalescente, opalino опйлубити спец, encofrar vt опйлубка ж буд. revestimiento m, encofrado m, forro m; entibación f (кріплення); бетонна ~
encofrado de hormigón; ковзна ~ encofrado móvil (deslizante)
опйльний прикм. desgraciado, infortunado опйлювальн’Ий прикм. de calefacción, para calentar; - сезон estación (temporada) fría; ~a система sistema de calefacción, calefacción f оп0лювати calentar* vt
оп0люватися estarse calentando (про приміщення)
oná/іювач ж fogonero m опам’ят0тися volver sobre sí; pensar bien (добре подумати); reflexionar vt, reconsiderar su situación (схаменутися) опанувйння c dominación f, asimilación f; ~ техніки asimilación (dominación) de la técnica onaHyeá'TH 1. (охопити) apoderarse de, dominar vt; мене ~в страх se apoderó de mí el miedo; 2. (засвоїти) dominar vt, asimilar vt; aprender vt; ~ теорію dominar (asimilar) la teoría; ~ ремесло aprender un oficio; ~ техніку adquirir conocimientos técnicos; ~ іспанську мову dominar (saber) el español; ~ себе vencerse, dominarse
опанча ж icm. opanchá f (capa impermeable) onápa ж 1. (тісто) pasta f (fermentada); 2.
(закваска¿ levadura f, fermento m onácncTHH прикм. corpulento onácHCTicTtp ж див. огрядність onácTH 1. (осипатися) caer* vi; 2. (позбутися листя, плодів) quedar deshojado (sin frutos); 3. (зменшитися в обсязі) disminuir* vi опахйло c abanico m, perico m, ventalle m опахнути док. 1. (обвіяти) aventar vt; 2. (обмахнути) hacer aire; abanicar vt (віялом) опйхувати див. опахнути опбньок ч (гриб) agárico m, pleuroto m ónep ч poli m, polizonte m, guindilla m ónep-a ж ópera f; комічна ~ ópera cómica; це з іншої ~и esto no entra en docena, esto es harina de otro costal
опер0бельний прикм. мед. operable оператйвка ж reunión breve (relámpago) оператйвн'Ий прикм. 1. operativo, expeditivo; ejecutivo; -а робота trabajo eficaz (activo); ~e керівництво dirección expeditiva; ~a пам’ять memoria operativa; комп. memoria RAM; 2. мед. operatorio, quirúrgico; ~e втручання intervención quirúrgica; 3. військ, estratégico, de operaciones; ~e зведення parte de operaciones; ~ відділ sección operacional оператйвник ч agente m, policía m оператйвність ж operatividad f onepáTop ч operador m; кіно camarógrafo m; ~ із зображення técnico en imagen операційна ж sala de operaciones, quirófano m операційний прикм. de operaciones, operatorio опер0Ц"Ія ж operación f; мед. ablación f; біржова ~ operación bursátil; банківська ~ operación bancaria; військова ~ operación de guerra (bélica); робити ~ю мед. operar vt; перенести ~ю estar operado, haber sufrido una орегасі0поперезати ceñir* vt оперез0тися ceñirse*
опбрення c plumaje m; хвостове (стрілоподібне) ~ ae. empenaje de cola (en flecha) onepéTa ж opereta f опербтка ж див. оперета - опер0тковий прикм. de opereta, de zarzuela оперйти emplumar vt
оперйтися 1. (про птахів) emplumecer* vi, emplumar vi; 2. poder andar solo, soltar los andadores
оперізувати(ся) див. оперезати(ся)
6перн*ий прикм. 1. de ópera, operístico; ~e мистецтво operística f, genero operístico; ~ співак operista m; ~ театр, ópera f; 2. teatral; bombástico (пишномовний) опертй c див. опора
onepyeáTH 1. мед. operar vt; 2. (використовувати) operar vi (con); servirse* (de), valerse* (de), hacer uso (de) (користуватися); ~ фактами valerse de (apoyarse en) los hechos; ~ точними відомостями esgrimir datos fidedignos; 3. військ, operar vi оперйти(ся) див. оперити(ся) опйцьок ч chiquillo m (regordete y pequeño); tronco m, zoquete m, zopenco m
опеч0тати sellar vt, marchamar vt; lacrar vt (сургучем)
опеч0тування c selladura f опеч0тувати див. опечатати опинй’тися 1. (де-н.) estar* vi (en), encontrarse* (en); caer* vi (en) (потрапити); як ти тут -вся? ¿cómo viniste a parar (a caer) aquí?; ¿por qué estás aquí?; 2. (у якому-н. становищі) encontrarse*, quedar vi; - у неприємному становищі encontrarse (caer) en una situación desagradable
опир0тися oponerse* (a), contrariar vt; respingar vi (fam.); resistir vi, oponer (hacer) resistencia; oponerse* (противитися) бпис1 ч descripción f; - прикмет connotación f; це не піддається ~ові es indescriptible бпис2 ч 1. юр. secuestro m, embargo m; 2. (список) inventario m
опйсаний 1. дієприкм. від описати; 2. прикм. мат. circunscrito
опис0ти 1. describir* vt; це годі - eso es indescriptible; 2. (зробити опис) secuestrar vt, embargar vt; 3. мат. circunscribir* vt; 4. (переміститися по кривій) seguir la curva; - дугу dar una vuelta; - півколо hacer una media vuelta бписка ж error cometido al correr de la pluma, lapsus cálami
описбвий прикм. descriptivo описбвість ж descriptivismo m опйсувати див. описати бпит ч див. опитування опйтані мн. encuestados m pl опитати interrogar vt; encuestar vt; hacer una investigación
опитнйй прикм.: ~ лист cuestionario m опйтування c interrogatorio m; всенародне - plebiscito m, referéndum m; - свідків interrogatorio de testigos; - громадської думки sondeo m (de la opinión pública); encuesta f (анкетування) опйтувати див. опитати опівнічний прикм. de medianoche опівнічник ч trasnochador m, noctámbulo m бпій ч фарм. opio m ónix ч quemadura f
опіка ж юр. tutela f, tutoría f; бути під ~ою estar bajo tutela; встановити -у (над ким-н.) instituir tutoría (de); 2. tutela f, apadrinamiento m, patrocinio m; patemalismo m (патерналізм); вийти з-під ~и salir (librarse) de la tutela oniKám 1. юр. ser tutor, cuidarse de la tutela (de alguien); 2. apadrinar vt, patrocinar vt опікування c cuidado m, solicitud f; бути під ~м estar a cargo (de); patronazgo m; юр. curaduría f опікун ч tutor m
опікунство c tutela f, tutoría f, pupilaje m опікунськ ий прикм. de tutela, tutelar; -а рада consejo de tutela
ónip ч 1. resistencia f; oposición f (протидія); запеклий ~ resistencia tenaz; - чиїй-н. владі oposición al poder de; чинити - oponer resistencia, hacer frente; не чинити опору no oponer resistencia; подолати внутрішній - superar la resistencia interna; 2. фіз. resistencia f, resistividad f; - повітря resistencia al aire; електричний - фіз. resistencia eléctrica; питомий - resistencia específica, resistividad f; - тертю resistencia al roce; - матеріалів resistenciá de materiales; Рух Опору Movimiento de Resistencia опірність ж fuerza de resistencia, resistividad f опіслй присл. див. після бпіум ч opio m; курці -у fumadores de opio опл0вити, оплавлйти mex. derretir* vt, fundir vt; —ся derretirse*, fundirse опл0кати, оплйкувати llorar vt, deplorar vt оплат-а ж paga f, pago m, pagamiento m; remuneración f (винагорода); ~ наперед pago anticipado; мінімальний розмір ~и праці salario mínimo; - праці remuneración del trabajo; поденна - jornal m; відрядна - remuneración a destajo
оплатйти, опл0чувати pagar vt; ~ рахунок pagar la cuenta, liquidar una cuenta; - витрати pagar (cubrir) los gastos; - листа franquear la carta; з оплаченою відповіддю respuesta pagada
бплбски мн. aplausos m pl
922
організованість
бплодень ч бот. pericarpio m опломбувбти precintar vt оплбт ч baluarte m
оповідбння c relato m, novela corta; книжка оповідань un libro de relatos оповідйти narrar vt, relatar vt оповідйч ч див. розповідач оповіднйй прикм. narrativo, narratorio, de narración
бповідь ж narración f, relato m оподаткбвувати див. оподаткувати оподаткування с 1. imposición f; розпочати ~ empezar a gravar (con); 2. (мито) impuesto m, gravamen m; скасувати ~ desgravar vt оподельдбк ч (мазь) opobálsamo m опоетизувЯння c poetización f опоетизувбти poetizar vt опозиційний прикм. de oposición, oposicionista опозиційно присл. de una manera oposicionista
опозйц ія ж oposición f; бути (перебувати) в ~ії encontrarse en (la) oposición опозиціондр ч oposicionista m опойковий прикм. de becerrillo, de becerro опбйок ч (шкура) becerrillo m, becerro m опбка ж mex. caja de moldeo ополбник ч cucharón m ополбнка ж agujero m, claro m (en el hielo); claro en el hielo (de un río, lago, mar) ополчйти(ся) див. ополчити (ся) ополчбнець ч voluntario m, miliciano m; soma- tenista m (y Каталонії)
ОПОЛЧ0ННЯ c milicia f; unidades militares (formadas por paisanos); народне ~ milicia popular; somatón m (у Каталонії) ополчйти armar vt, levantar vt (contra); azuzar vt (нацькувати)
ополчйтися 1. salir a (la) campaña; 2. ir* vi (contra); armar (levantar, mover) una cantera (contra) onoHÓHT ч oponente m, opositor m, contradictor m опонувйти objetar vt, oponerse vt; impugnar vt; presentar objeciones (al doctorando); - під час захисту дисертації discutir una tesis al sostenerla
onóp-a ж soporte m, apoyo m, sostén m; ~и мосту pilares del puente; точка ~и punto de apoyo; бути чиєю-н. ~ою ser el báculo de опбрн-ий прикм. de apoyo, de sostén; -а точка, - пункт punto de apoyo; ~ стрибок salto con apoyo; ~a база estriberón m опорбжнювати(ся) див. опорожнити(ся) onopóc ч paridera f (de la cerda) опоросйтися parir vi (la cerda) опортунізм ч oportunismo m опортуніст ч oportunista m опортуністйчний прикм. oportunista опорйдження c acabado m; внутрішнє ~ (приміщення) acabado (decorado) interior; ~ під мармур marmoleado m
опоряджувальн ий прикм. de acabado, de remate; de adorno, de guarnición; -і роботи trabajos de acabado; -і матеріали materiales de decoración (de adomo)
опорядйти realizar el acabado (decorado) (en el piso)
опосередкбваний прикм. mediato опосередкувйння c mediación f опостінь присл,: жити ~ vivir pared por medio con alguien
onócyM ч (тварина) zarigüeya f, opósum m опочивЯльня, спочивЯІпьня ж cubículo m, alcoba f
ОПОЧЙТИІ. (заснути) dormirse*; 2. (померти) finar vi, pasar vi
onpáe-a ж montura f; engaste m, engarce m (коштовних каменів); - для окулярів armadura f, montura f; в -i montado; engastado, engarzado (про коштовний камінь); вставити в ~у montar vt; engastar vt, engarzar vt (коштовні камені); (книжки) encuademación f, pasta f, cubierta f
onpáBHTH, оправлйти (вставити в оправу) montar vt; engastar vt, engarzar vt (коштовні камені); encuadrar vt (вставити в раму); (поправити) arreglar vt, ajustar vt onpáBKa ж спец, engaste m опрЯвлення c (дія) encuadernación f
опріснйти, опріснювати desalar vt, quitar la sal; hacer (poner) dulce (el agua) опріснювач ч destilador m опроміненість ж irradiación intrínseca опромінення c irradiación f, ionización f; загальне ~ irradiación total; радіоактивне ~ irradiación radiactiva; інфрачервоне ~ irradiación infrarroja; густина - irradiación unitaria опромінити irradiar vt; ~ ультрафіолетовими променями curar con rayos ultravioleta опромінитися estar (quedar) irradiado опромінювати(ся) див. опромінити(ся) опротестувдти, опротестбвувати 1. (вексель) protestar vt, hacer una protesta; 2. юр. apelar vi, impugnar vt, presentar una impugnación опт ч compra (venta) al por mayor опт0нт ч юр. optante m
ОПТ0Ц-ІЯ ж юр. opción f; право ~ії derecho a optar (de opción) бптик ч óptico m бптика ж óptica f оптимЯльний прикм. óptimo оптимізЯція ж optimización f, optimación f оптимізм ч optimismo m оптимізувЯти / optimizar vt, optimar vt оптиміст ч optimista m оптимістйчний прикм. optimista оптйчний прикм. óptico; ~ обман ilusión óptica, espejismo m; - магазин óptica f (tienda); - диск комп. disco óptico
оптбв'ий прикм. al por mayor, en grueso; ~a ціна precio al por mayor (en grueso); ~a торгівля comercio al por mayor (mayoreo) оптовйк ч mayorista m, comerciante al por mayor
бптом присл. 1. al por mayor, en grueso; - і в роздріб al por mayor y al por menor; 2. todo a la vez
onTyeáTH і юр. optar vt
опублікувйння c publicación f; promulgación f (закону)
опублікувйти, опублікбвувати publicar vt; promulgar vt (закон)
опадало c 1. animal (pájaro) disecado; 2. espantajo m, espantapájaros m опукл-ий прикм. 1. abultado, abombado, prominente, protuberante; ~i очі ojos abombados; ojos de sapo, ojos saltones (fam.); 2. mex. convexo; ~e скло cristal convexo; 3. (рельєфний) en relieve; -і літери letras en relieve; 4. (виразний) descollado
опукл-ість ж 1. abultamiento m, bulto m, prominencia f, protuberancia f; -ості на склі salientes (bultos) en el cristal; - поверхні abultamiento de la superficie; - зображення abultamiento de la imagen; 2. mex. convexidad f; 3. (рельєфність) relieve m; 4. (виразність) bulto m, saliente m
опекло присл. en relieve, con mucho relieve опукло-ввігнутий прикм. convexocóncavo опунція ж (кактус) opuncia f, nopal m ónyc ч муз. opus m onycKáTH див. опустити опускЯтися 1. див. опуститися; 2. (поступово знижуватися) bajar vi
опускн-йй прикм. caedizo; -і двері puerta caediza, puerta trampilla; mex. compuerta f опустйти 1. bajar vt, dejar caer; - покришку bajar (cerrar) la tapadera, tapar vt; ** завісу bajar (dejar caer) el telón; - комір bajar el cuello; - руки a) dejar caer los brazos; 6) descorazonarse, desanimarse; caerse el alma a los pies; - очі (погляд) bajar los ojos (la mirada); 2. (нагнути, нахилити) inclinar vt, bajar vt; - голову inclinar (bajar) la cabeza; 3. (покласти, поставити) dejar vt, poner* vt; - на підлогу, на землю dejar en el suelo, en la tierra; 4. (помістити) echar vt, poner* vt; - листа в скриньку echar la carta al buzón; - монету в автомат echar una moneda en el traganíqueles; - монету в телефон-авто- мат introducir (meter, deslizar) una moneda en el aparato; - весла в воду poner los remos en el agua; 5. (пропустити) omitir vt, suprimir vt; 6. (ослабити) aflojar vt, soltar* vt; - крила bajar las alas; - перпендикуляр мат. bajar (trazar) una perpendicular; як в воду опущений como alma en pena; con las orejas gachas (caídas)
опустйтися 1. bajarse, bajar vi; caer* vi (упасти); agacharse, inclinarse (нагнутися); hundirse (осісти); - в крісло dejarse caer en el sillón; - навколішки hincarse de rodillas, arrodillarse; 2. (спуститися) descender* vi; posar vi (про птаха, метелика); 3. (морально) degradarse, decaer* vi, ir cuesta abajo; у нього руки опустилися se le han caído las alas опухЯти див. опухнути опухлий прикм. hinchado; abotagado опух-нути hincharse; abotagarse; у мене -ла рука tengo mi brazo hinchado, mi brazo está hecho un bulto
опушйти 1. (покрити пушком) cubrir de pelo (de pelusa, de vello); 2. (снігом) cubrir* vt (de nieve, de escarcha); 3. (хутром) guarnecer* vt, ribetear vt (de pieles)
опушйтися 1. pelechar vi, cubrirse de pelo (de pelusa, de vello); 2. (снігом) cubrirse*, revestir* vi (con) (de nieve, de escarcha) опушка ж (обшивка з хутра) ribete m, guarnición f (de pieles)
опущення c 1. (пропуск) omisión f; 2. мед. ptosis f, descenso m, descensus m (лат.); - шлунка gastrocoloptosis f, descensus ventriculi; - матки descenso del útero орЯкул ч oráculo m
opáno, рало c arado m; перекувати мечі на орала hacer arados de las espadas орангутЯнг ч orangután m орЯнжевий прикм. anaranjado, naranjado оранжерЯйн-ий прикм. de invernadero, de invernáculo; -а рослина planta de invernadero (de salón)
оранжерея ж invernadero m, invernáculo m, estufa f
браний прикм. arado, labrado бранка ж с.-г. 1. (дія) laboreo m, arada f; 2. (земля) arada f ор0ння c aradura f, labranza f opáTH arar vi, labrar vi opáTop ч orador m оратбрія ж муз. oratorio m орбторствувати perorar vi, echar peroratas opáTopCbK-ий прикм. oratorio; de orador; ~e мистецтво arte oratoria, oratoria f орбціяж exhortación f орбіта ж órbita f oprá3M ч біол. orgasmo m брган ч 1. анат. órgano m; внутрішні ~и visceras f pl; -и мовлення órganos del habla; ~и чуттів órganos del sentido; статеві -и órganos genitales; 2. (організація) órgano m, organismo m; entidad f, institución f (установа); партійні ~и órganos del partido; ~и влади órganos del poder, autoridades f pl; 3. (друковане видання) órgano m; ~и преси órganos de prensa, prensa f; 4. mh. organismos de Seguridad del Estado; працювати в ~ax ser de la poli (de la Guardia Civil, del CESID — в Іспанії) opráH ч муз. órgano m організЯтор ч organizador m організбторський прикм. organizador; de organizador; - талант talento organizador організаційний прикм. de organización; ~e бюро buró de organización; -а робота trabajo de organización; -і висновки conclusiones prácticas
організЯц-ія ж 1. (організованість) organización f, carácter organizado (planificado); схема ~ії organigrama m; наукова - праці organización científica del trabajo; 2. (об'єднання, установа) organización f, organismo m, institución f; партійна - organización del Partido; профспілкова - organización sindical; низова - organización de base; будівельна - empresa constructora; - ветеранів asociación de veteranos; державна - ente público; Організація Об’єднаних Націй (OOH) Organización de las Naciones Unidas (sigla ONU) організм ч organismo m організбван ий 1. дієприкм. від організувати;
прикм. organizado, ordenado; -і дн acciones organizadas; в -ому порядку de una manera organizada
організбваність ж carácter organizado, organización
923
організбвано
організбвано присл. de una mánera organizada організувбтиі, організовувати organizar vt організувбтися organizarse; formarse (утворитися)
оргдніка ж abonos orgánicos органГст ч organista m
органічний при km. orgánico; ~ світ mundo orgánico; ~a хімія química orgánica; orgánico; ~e ціле un todo orgánico; ~a потреба necesidad orgánica
органічність ж organicidad f органічно присл. orgánicamente, de un modo orgánico
орі^нний прикм. муз. de órgano; ~ майстер organero m
органогенбз ч organogénesis f, organogenia f органолептйчний прикм. спец, organoléptico органоплйстика ж спец, organoplastia f оргбюрб c невідм. (= організаційне бюро) buró de organización
оргвйсновки мн. (= організаційні висновки) decisiones f pl (relativas a los traslados) бргія ж orgía f
оргтбхніка ж: (= організаційна техніка) logística f, management m; material de administración opflá ж 1. icm. horda f; 2. banda f брден ч 1. (відзнака) orden f, condecoración f; ~ Вітчизняної війни Orden de la Guerra Patria; нагородити ~ом condecorar vt (con); одержати ~ estar condecorado (con); 2. icm. (організація) orden m; рицарський ~ orden de caballería; 3. apxim. orden m
орденонбсець ч condecorado m орденонбсний прикм. condecorado брденськ'Ий прикм. de la orden; ~a стрічка cinta f
брдер1 ч orden f, bono m, libramiento m; за ~ом а ia orden; ~ на арешт mandato de arresto, orden de detención; ~ на квартиру cédula de acceso a ia vivienda (de habitabilidad); платіжний ~ спец. orden de pago, libramiento m брдер2 ч apxim. orden f; доричний, коринфський ~ orden dórico,, corintio
аординбр ч спец, nivel de referencia; nivel tolerable
ордин0рець ч військ, ordenanza m ординйрний прикм. ordinario; - (штатний) професор catedrático numerario ординйта ж мат. ordenada f ординйтор ч médico de intemo (de un hospital) opAHHáTopcbKa ж sala de médicos internos ординатура ж estudios de posgraduados (de posgraduación) (para médicos internos) opón ч águila f; двоголовий ~ águila bicéfala; ~ або решка cara o cruz
оребл ч aureola f, auréola f; nimbo m; в ~i слави con la aureola de la gloría; 2. фото halo m, aureola f
оригінбл ч original m; він великий ~ es un hombre muy original, es un tipo estrambótico; читати в 4 leer en original оригін0льний прикм. original; singular (самобутній)
оригінбльничати hacerse el original, singularizarse
оригін0льність ж originalidad f оригінйльно присл. de un modo original, singularmente
орієнталіст ч orientalista m орієнталістика ж ciencias orientalistas, orientalismo m
орієнт0льний прикм. oriental; de Oriente орієнтйція ж orientación f орієнтйр ч punto de referencia, norte m; coordenadas f pl (координати) орієнтбвно присл. aproximadamente орієнтувбльн-ий прикм. aproximado, apro- ximativo; preliminar (попередній); ~i дані datos indicativos
орієнтув0ння c orientación f; втратити ~ perder la orientación
орієнтув0ти i orientar vt; ~ на що-н. orientar hacia (en) algo
орієнтувйтися orientarse; ~ на місцевості orientarse sobre el terreno, encontrar la posición correcta sobre el terreno; tomar como punto de referencia
Орібн ч acmp. Orion m
оркбстр ч orquesta f; духовий ~ banda f; струнний ~ orquesta de cuerda; військовий ~ banda militar; камерний ~ orquesta de cámara opKecrpáHT ч músico de la orquesta (de la banda) оркестрбв'ий прикм. orquestal, de (para) orquesta; ~a яма orquesta f оркеструвбльник ч orquestador m оркеструвйння c orquestación f, instrumentación f
оркеструв0ти orquestar vt, instrumentar vt орлбн ч águila de mar
орлйний прикм. aguileno, de águila; ~ погляд mirada de águila; ~ ніс nariz aguileña орлйця ж águila f (hembra) орлиць ч (мінерал) rodonita f орлбн ч (синтетичне волокно) orlón m орлй, орлйтко c aguilucho m (pollo) орлйнк-а ж chapas f pl (juego), juego de cara y cruz; грати в ~y echar a cara y cruz орнймент ч ornamento m орнаментбльний прикм. ornamental орнаментйція ж ornamentación f орнаментувбти i ornamentar vt брний прикм. laborable, de labor, de labrantío орнітблог ч ornitólogo m орнітолбгія ж ornitología f орогенбз ч геол. oroaenia f ороговіння, зроговіння c endurecimiento m, encanecimiento m
ороговіти, зроговіти endurecerse*, encallecer* vi орографічний прикм. геогр. orográfico орогрйфія ж геогр. orografía f ортодбкс ч ortodoxo m ортодоксбльний прикм. ortodoxo ортодоксбльність ж ortodoxia f ортоп0д ч мед. ortopedista m ортопедйчний прикм. мед. ortopédico ортопбдія ж мед. ortopedia f орудний прикм.: ~ відмінок грам, ablativo m, instrumental m
орудувати 1. manejar vt; dirigir vt (управляти); він там усім орудує gobierna allí a su antojo, es el mandarrias allí; 2. (діяти) obrar vt, actuar vi Орфбй ч міф. Orfeo
орфографічн ий прикм. ortográfico; ~a помилка falta de ortografía; ~ словник diccionario ortográfico
орфогрйфія ж ortografía f орфоепічний прикм. ortológico, ortoépico орфобпія ж ortología f, ortoepía f орхідбйний прикм. orquídeo орхідбя ж (рослина) orquídea f ocá ж avispa f
осавул ч icm. osaúl m (oficial de cosacos) осбд ч 1. depósito m, poso m; madre f, heces f pl, solera f (у вині); хім. precipitado m; sedimento m; дати ~ sedimentarse, posar vi; 2. resabio m, regusto m; гіркий ~ на душі resabio amargo en el alma; 3. мн.: ~и (атмосферні) precipitaciones atmosféricas
осбдження c хім. precipitación f, sedimentación f осбджувати див. осадити1,2 осбджуватися 1. (про пісок, мул) sedimentarse, depositarse; 2. хім. precipitarse, depositarse, asentarse*
осадйти1 1. (зупинити, змусити відійти) hacer retroceder (recular); hacer retrechar, hacer volver grupas (коня); 2. bajar los humos (a) осадйти2 1. bajar vt, precipitar vt; 2. хім. precipitar vt, depositar vi осбдка ж мор. calado m осадбв ий прикм. хім. sedimentario; Ч породи геол. rocas sedimentarías ос0нн*а ж цврк. hosanna f, loa f, alabado m; співати ~y cantar loas (el alabado) осатанілий прикм. endiablado, enfurecido осатаніти endiablarse, enfurecerse* освинцьбвувати спец, plomar vt освідчуватися, освідчитися hacer una declaración amorosa, declararse освіжити 1. refrescar vt; airear vt (провітрити); ~ повітря ventilar vt; ~ обличчя refrescar la cara; ~ барви refrescar los colores; ~ туалет renovar el traje; 2. (обприскати одеколоном) perfumar vt; 3. (відновити сили) recobrar (restaurar) las fuerzas; animar vt (підбадьорити)
освіжйтися 1. refrescarse, tomar el fresco; 2. distraerse*, divertirse* освіжнйй прикм. refrescador, refrescante освіжувати(ся) див. освіжити(ся) освіта ж enseñanza f, instrucción f, educación f; початкова - primera enseñanza, enseñanza primaria; середня - segunda enseñanza, enseñanza secundaria; вища ~ enseñanza superior; народна ~ instrucción pública; державна ~ enseñanza estatal, educación pública; дати ~y dar carrera; dar estudios (надати можливість навчатися)
освітйти 1. alumbrar vt; iluminar vt; ~ сонцем solear vt; ~ вулиці електрикою alumbrar las calles con electricidad освітйтися iluminarse
освітленість ж iluminación f, alumbrado m, luminosidad f; одиниця ~ості unidad de iluminación
освітлення c 1. (дія і пристрій) alumbramiento m, alumbrado m, iluminación f; електричне ~ alumbrado eléctrico, luz eléctrica; гасове ~ alumbrado de petróleo; штучне ~ luz (alumbrado) artificial; 2. мист. luz f; claro m освітлити, освітлювати (рідину) clarificar vt освітлювальний прикм. de alumbrado; ~a мережа en. red de alumbrado; ~ прилад aparato de iluminación; ~a ракета військ, cohete de iluminación
освітлюватй(ся) див. освітити(ся) освітлювач ч 1. театр, alumbrante m, iluminador m; 2. (прилад) lámpara f освітній прикм. de instrucción; ~ ценз censo de instrucción
освічен-ий прикм. instruido, culto; ~a людина hombre instruido (educado) освіченість ж instrucción f, cultura f, educación f; erudición f (ерудиція) освічувати (навчати) instruir* vt, educar vt освбєння c 1. (засвоєння, осягнення) asimilación f, dominio m (опанування); ~ досвіду asimilación de experiencia; ~ нової техніки dominio de la técnica nueva; ~ передової технології puesta en servicio (puesta a punto) de la tecnología punta; 2. (обживання) colonización f; ~ цілинних і перелогових земель levantamiento (roturación) de las tierras vírgenes y baldías освбїти 1. (засвоїти, осягнути) asimilar vt; aprender vt (вивчити); dominar vi, apropiarse (de) (опанувати); ~ навчальний матеріал asimilar el material didáctico; ~ ремесло aprender (dominar) el oficio; - досвід asimilar la experiencia; ~ нові методи виробництва dominar (apropiarse de) nuevos métodos de producción; - нову техніку poner en servicio (poner a punto) maquinaria nueva; 2. (обжити) colonizar vt; ~ цілинні землі roturar las tierras vírgenes освбїтися 1. (де-н.) enseñarse (a), acostumbrarse (a); aclimatarse (обживатися, звикати); aplatanarse; ~ з обстановкою acostumbrarse al ambiente; 2. (засвоїти) familiarizarse (con) освбювати(ся) див. освоїти(ся) освятйти, освячувати consagrar vt, santificar vt освйчення c consagración f осбл, віслюк ч 1. asno m, burro m, jumento m; 2. burro m, asno m; вчений ~ burro cargado de letras; впертий як ~ más terco que un burro оселбдець ч arenque m; копчений ~ arenque ahumado
оселбдцевий прикм. de (para) arenque(s) оселбдцеві мн. зоол. clupeideos m pl ОС0ЛЄННЯ c colonización f, establecimiento m, instalación f
осел йти establecer* vt; instalar vt (влаштувати)
оселйтися establecerse*, domiciliarse; instalarse (влаштуватися) ос0ля ж див. житло оселйти poblar* vt
оселйтися establecerse*, avecindarse осбрдя c mex. ánima f, alma f, corazón m, núcleo m, macho m
осереддя c centro m, punto medio ocepóflOK ч 1. célulaf; партійний ~ célula del Partido; 2. foco m; ~ землетрусу epicentro del terremoto; - зарази foco de infección oceTóp ч esturión m; sollo m, marón m, marión m
924
OCOKÍp
осетйн ч osetio m осетйнка ж osetia f осетйнський прикм. osetio; de Osetia осетрйна ж esturión m осетрбвий прикм. de esturión осйка ж abela f, álamo temblón, pobo m осйковий прикм. de abela, de álamo temblón; тремтіти як - лист temblar como una hoja (como la hoja de un árbol) осйн’ий прикм. de avispa; ~e гніздо avispero m; nido de víboras; ~a талія talle juncal 0сип ч corrimiento de tierras осйпання c (опадання) desmoronamiento m; desprendimiento m, caída f; ~ хлібів desgrane m осйплий прикм. ronco, enronquecido осйпнути enronquecerse* осиротілий прикм. huérfano осиротіти 1. quedar(se) huérfano; 2. (опустіти) estar, quedar abandonado оситнйк ч (рослина) anea f, espadaña f осичнйк ч pobeda f
осібно присл. aisladamente, aparte; триматися ~ mantenerse aparte
осідйння c 1. asiento m, asentamiento m; ~ ґрунту hundimiento del suelo; - покрівлі asiento del techo; 2. хім. precipitación f осід0ти див. осісти
осідлйти 1. ensillar vt; ~ стілець montar la silla; ~ ніс окулярами ponerse (calarse) las gafas en la nariz; 2. (підкорити) dominar vt, tener en sus manos; не дати себе ~ no dejarse dominar; 3. військ, ocupar vt осідлув0ти див. осідлати осікатися див. осіктися осіктйся 1. (зазнати невдачі) fallar vi, salir el tiro por la culata, errar el tiro; 2. (урвати мову) pararse en seco; cortarse осілий прикм. (про спосіб життя) sedentario; -і племена tribus sedentarias осІЛ'ість ж vida sedentaria, estatismo m; межа -ості límite de residencia; demarcación de asentamiento judío; ценз -ості censo de residencia осінній прикм. otoñal, de otoño, autumnal; -я пора otoñada f; - ранок una mañana otoñiza бсінь ж otoño m; золота - otoño dorado; пізня - otoño avanzado; проводити - де-н. otoñar vi осісти 1. asentarse*, descender* vi; 2. хім. precipitarse; 3. (про людей) arraigarse, establecerse* осічюа ж tiro fallado (errado), fallo m; дати -y marrar vi, fallar (errar) el tiro; - вийшла se erró el golpe, vaya un fracaso
оскаженілий прикм. desenfrenado, desbocado ocKán ч rictus m
оскальлув0ти escalpar vt, arrancar el cuero cabelludo
осканд0лити echar la escandalosa; desprestigiar vt, denigrar vt (зганьбити) осканд0литися caer en nota; desprestigiarse, infamarse (зганьбитися); ponerse en ridículo, hacer malas figuras (опинитися в кумедному становищі)
оск0рженн’Я с юр. apelación f, recurso m; - вироку apelación de la sentencia; -ю не підлягає declaramos no haber lugar al recurso de casación; вирок не підлягає ~ю contra la sentencia no cabe recurso alguno оск0ржити юр. apelar vt, interponer recurso, recurrir vi (de, contra); - вирок apelar la sente- cia, interponer apelación (recurso de apelación) оскільки спол. ya que, como; en vista de que; - ти поспішаєш, поговоримо потім como tienes prisa hablaremos luego; - всі згодні, треба чекати рішення dado que existe el consenso es de esperar la decisión оскляніти vidriarse, ponerse vidrioso оскбл'ок ч trozo m, pedazo m, casco m; esquirla f (кістки)\ ~ки скла trozos de vidrio; - снаряда casco de metralla; ядерний - fragmento del núcleo; - минулого vestigio del pasado оск0лковий прикм. військ, rompedor ocKÓM-a ж: набити -y a) dar (tener) dentera; 6) (набриднути) saber a cuerno quemado; estar hasta el gollete (hasta la coronilla) оскопйти, оскоплйти capar vt, castrar vt оскорбмитися comer carne (el día de vigilia) осл0бити, посл0бити 1. debilitar vt; 2. (зменшити силу) disminuir* vt, aminorar vt;
relajar vt, atenuar vt (пом’якшити)', amortiguar vt (силу удару; приглушити); - тиск disminuir la presión; - удар amortiguar el golpe; - увагу distraer la atención; - дисципліну relajar la disciplina; - міжнародну напруженість atenuar (relajar) la tirantez internacional; 3. (зробити менш тугим) aflojar vt, relajar vt; - мотузку aflojar la cuerda; - гвинт aflojar un tomillo ослабіти 1. debilitarse, flaquear vi, flojear vi; 2. (зменшитися, стихнути) disminuir* vi, decaer* vi; 3. (про мотузку, струну) aflojarse ослйблення, послйблення с 1. debilitamiento m; 2. (зменшення) disminución f, aminoramien- to m; relajación f, relajamiento m, atenuamiento m (пом’якшення)', - міжнародної напруженості distensión (alivio) de la tirantez internacional; - зору, слуху debilitamiento de la vista, del oído; - пам’яті debilitación de la memoria; - бандажу aflojamiento del aro; - сигналів atenuación de señales
ослйблий прикм. debilitado ослйблювати див. ослабити ослйблювач ч фото debilitador m; поверхневий - debilitador de superficie ослйбнути debilitarse, desgastarse ослйвити док. desacreditar vt, amancillar vt ослйвлювати, знеслйвлювати denigrar vt; difamar vt
ославлйти, осл0вити denigrar vt; difamar vt (знеславити)
ослйзлий прикм. deslizadizo, mojado y resbaladizo, resbaloso бслик ч зм. до осел
ослйця ж asna f, burra f, jumenta f; валаамова - la burra de Balaam
ОСЛІПЙТИ (позбавити зору) cegar* vt obcecar vt осліплення c ceguedad f, ceguera f осліплювати див. осліпити осліпнути perder la vista; cegar* vi; - на одне око quedarse tuerto, entortarse* осліЬк ч burdégano m
ослй, ослйтко c rozno m, borriquito m; buche m ослйчий прикм. asnal, jumental, burriqueño осмйслений 1. дієприкм. від осмислити; 2. прикм. sensato, cuerdo (розумний)’, consciente (свідомий)', comprensivo (про погляд) осмйсленість ж (погляду) comprensión f осмйслення с intelección f; comprensión f (розуміння)', - фактів interpretación de los hechos осмйслено присл. de un modo sensato; conscientemente (свідомо)', comprensivamente (про погляд)
осмйслювати, осмислити comprender vt, entender* vt; darse cuenta, darse acato (П. Am.) (усвідомлювати) бсмій ч хім. osmio m осміліти envalentonarse ócmíx ч sonrisa f (maliciosa) осміювати див. осміяти осмійнн’Я с ridículo m, ridiculez f, risa f; піддати ~ю poner en ridículo, poner en solfa осмійти ridiculizar vt poner en ridículo; reírse* (de) бсмосч фіз. osmosis f осмотйчний прикм. фіз. osmótico оснастйти 1. мор. aparejar vt (enjarciar vt; 2. mex. equipar vt pertrechar vt, proveer de utillaje ocHácTKa ж 1. мор. aparejo m, jarcias f pl, jarcería f; 2. mex. equipo m осн0щеність ж pertrechamiento m, existencia (disponibilidad) de equipo; технічна - промисловості pertrechamiento técnico de industria; технічна - підприємства existencia de equipo técnico en la empresa осн0щення c equipo m осн0щувати див. оснастити оснбв'а ж 1. base f, fundamento m; cimiento m; покласти в -y poner como base; basarse (en); закласти -y fundamentar vt; бути (лежати) в -і ser la base (el fundamento); класти в -y poner por base; прийняти за -y tomar (adoptar) como base; на -і чого-н. sobre la base de algo, basándose en algo; partiendo de algo (виходячи з чого-н.)', en pie a...; - основ la médula; 2. mh.: ~и (якої-н. науки) fundamentos m pl, principios m pl, elementos m pl; ~и мовознавства elementos de la lingüística; 3. mex. urdimbre f; - плівки soporte de la película; феритна - matriz
ferrítica; 4. грам, tema f; 5. хім. base f; 6. мат. basef
основн-е c (lo) esencial, (lo) principal, (lo) fundamental; в -ому en el fondo, en esencia, intrínsecamente; en lo fundamental; a grandes rasgos (y загальних рисах)
ochóbh-ий прикм. fundamental, básico, de base; esencial (істотний)', principal (головний)', - закон ley fundamental; -а причина causa principal; -і галузі промисловості ramas básicas (principales) de la industria; - капітал ек. capital fijo; -і фонди bienes de equipo; fondos de capital fijo; -і кольори colores primitivos, colores simples; -і характеристики características generales
основнйй1 прикм. текст, de (la) urdimbre основнйй2 прикм. хім. básico оснбвність ж basicidad f основов’яз0льн-ий прикм.: -а машина urdidora f, urdidera f
основополбжний прикм. básico, fundamental; principal (головний) основополбжник ч fundador m осбб а ж 1. persona f, personaje m; individuo m; недоторканність ~и inviolabilidad de la persona; посвідчення ~и tarjeta de identidad; DÑI (documento nacional de identidad) (в Іспанії)', засвідчити -y identificar vt; історична - personalidad histórica; посадова - funcionario m; офіційна - exponente oficial; юридична - persona jurídica; приватна - particular m (persona)’, важлива - persona importante, personaje m; persona de (muchas) campanillas (fam.); переміщені -и desplazados m pl; підставна - testaferro m; діюча - театр, personaje m; головна діюча - personaje principal, protagonista m 2. грам, persona f осбб ина ж individuo m: розмаїття -ин рослинного світу variedad de plantas del reino vegetal особйст-ий прикм. personal; particular; privado; -а відповідальність responsabilidad personal; -а охорона guardia personal, guardaespaldas m; - секретар secretario particular; це моя -а справа es asunto mío; -e життя vida privada; -e питання cuestión personal (privada); -а зброя arma privada; - приклад ejemplo personal; предмети -oro користування objetos de uso personal
особйст'ість ж (індивід) personalidad f, individuo m; гармонійний розвиток -ості desarrollo armónico de la personalidad (del individuo); переходити на -ості pasar a alusiones personales особйсто присл. 1. personalmente, en persona; - бути присутнім asistir personalmente, estar en persona; 2. (безпосередньо) directamente; повідомити його (йому) - comunicárselo directamente
особіст ч funcionario del departamento especial (en el KGB o en el ejército) особлйв'ий 1. прикм. particular, singular, especial; peculiar, original (незвичний, своєрідний)’, grande (великий, значний); 2.: -e c філос. lo particular; нічого -oro nada de particular (de extraordinario)
особлйвість ж singularidad f, particularidad f; rasgo m (риса)
особлйво присл. 1. (над усе) sobre todo, en particular, especialmente; він - зайнятий вечорами está ocupado especialmente por las tardes; 2. (більш ніж звичайно) particularmente: extraordinariamente (надзвичайно); вона сьогодні - уважна hoy está más atenta que de costumbre; це - серйозний випадок es un caso singularmente grave; не - (не дуже) no mucho; не - добре no muy (tan) bien особнйк ч hotel m (familiar), chalet m (uni- familiar); старовинний - mensión f; - посольства palacete de la embajada особбв-ий прикм. personal; -а справа expediente personal, ficha f; - займенник грам. pronombre personal; - склад personal m, efectivo m
осовілий прикм. soñoliento, amodorrado, soporoso
осовіти amodorrarse, caer en sopor ocoKá ж espargancio m, cálice m осокір ч (дерево) álamo negro
925
ОСОЛОВІЛИЙ
осоловілий прикм. див. осовілий осоловГти див. осовіти осбнн-я с solana f; solazo m; на ~i en la solanera осорбмити док. abochornar vt, deshonrar vt осорбмитися deshonrarse осорбмлення c oprobio m осорбмлювати(ся) див. осоромити(ся) осоружний прикм. odioso, abominable осбт ч (рослина) cerraja f оспблий прикм. див. сонливий оспблість ж див. сонливість оспівувати, оспівбти cantar vt, decantar vi, celebrar vt
оспбрити impugnar vt, contestar vt, discutir vt; ~ чиї-н. права impugnar los derechos de alguien; ~ законність impugnar la legitimidad; ~ перемогу regatear el triunfo; - рішення recurrir contra la decisión
оспбрювати нвдок. 1. див. оспорити; 2. (домагатися) disputar vt; - звання чемпіона dirimir (disputar) el título de campeón ост ч мор. este m остбнки мн. (прах) restos m pl остбннє c último m; (lo) único (єдине)] віддати ~ dar (entregar) lo último
остбнн'ій 1. прикм. último, postrero, supremo; ~i зусилля esfuerzos supremos; -є бажання el último deseo; в ~ю хвилину en el último minuto (momento); ~ім часом últimamente; до ~ього часу hasta hace poco; 2. прикм. (найновіший) último; -є слово науки la última palabra de la ciencia; ~ крик моди el último grito de la moda; -i новини (las) últimas noticias, noticias de última hora; 3. прикм. (остаточний) último, definitivo; ~я ціна último precio, precio definitivo; 4. прикм. (вищий, крайній) último, supremo, extremo; 5. прикм. (найгірший) pésimo, muy malo; -я річ lo peor, lo último; вилаяти ~іми словами regañar con palabras bajas (con palabrotas); 6. ч último m; 3 з могікан el último mohicano; до ~ього hasta lo último, hasta la última posibilidad; обібрати до ~ьої нитки robar todo, dejar en paños menores; промокнути до ~ьої нитки calarse і hasta los huesos, ponerse como una sopa; скласти ~ю шану rendir los últimos honores; хто -? (у черзі) ¿quién es el último?; ~є, але не ■ менш важливе lo último, pero no lo menos importante
остатбчн'Ий прикм. definitivo, terminante; ~ висновок conclusión definitiva (decisiva); ~a відповідь respuesta concluyeme (categórica); рішення -e la sentencia es conclusa; -а перемога victoria final; ~e оздоблення retoque m; remate m (одягу)] adomo m, acabado m (квартири)
остатбчно присл. definitivamente, terminantemente, de remate
остбча ж 1. мат. resta f; diferencia f (різниця)] 2. фін. saldo m
остгбтський прикм. icm. ostrogodo остеолбгія ж мед. osteología f остеомієліт ч мед. osteomielitis f остерепгй, перестерегтй poner en guardia, prevenir* vt, precaver vt; advertir* vt (попередити)
остербжний, перестербжливий прикм. preventivo, precautorio ocTepiráTH guardar vt, precaver vt остерігбгися cuidarse (de), guardarse (de), precaverse; precaucionarse (бути обережним)] evitar vt (уникати)] desconfiar vt (не довіряти)] - застуди tener cuidado de no resfriarse; ~, щоб не cuidarse de (+ inf)] -, щоб не впасти cuidarse.de caer; остерігайтеся злодіїв! {cuidado con los ladrones!; остерігайтесь його! ¡mucho ojo con él! остерігбюче, перестербжливо присл. preventivamente, con prevención остигбння, вистигбння c enfriamiento m остигбти, остйгнути див. остигти остйстий прикм. aristoso, con aristas, соп argayas
остйт ч мед. osteítis f
бст-і мн. arpón m, fisga f; бити -ями arponar vt, arponear vt, fisgar vt остійний прикм. мор. estable остійність ж мор. estabilidad f; поперечна ~ estabilidad transversal
остільки спол.: ~, оскільки en la medida de бстов ч 1. armazón f (споруди)] casco m (корабля)] - літака estructura del avión; 2. (кістяк) esqueleto m, armazón m; osamenta f, osambre m; armadura f (тварин)
остовпілий прикм. estupefacto, pasmado, turulato
остовпіти док. pasmarse, quedarse estupefacto остогйдіти no poder tragar (ver) a uno, indigestársele, tener entre ceja y ceja осторбга ж prevención f, precaución f бсторонь присл. a un lado; залишити ~ dejar a un lado; триматися ~ mantenerse al margen, estar apartado
осточортіти fastidiar vt, dar asco; це мені -ло estoy harto (hastiado), estoy hasta el gollete (hasta la coronilla) de esto остракізм ч icm. ostracismo m; піддати -y condenar al ostracismo
острах ч estupor m, pasmo m; perplejidad f; його взяв - le apresó el estupor; з -ом con recelo, con circunspección; con precaución (обережно) бстрів ч isla f
острівбць ч зм. isleta f; islote m (безлюдний) острівнйй прикм. insular, isleño, insulano остров’йнин ч isleño m острбг ч icm. presidio m острбга ж див. шпора 1 острбжити, приострбжити espolear vt; - коня picar al caballo остуда ж див. застуда остудйти, остуджувбти enfriar vt, resfriar vt оступбтися, оступйтися dar un tropezón, dar traspiés, trastabillar vi, trompicar vi; tropezar* vi (спотикатися)
ость ж 1. (колоса) arista f, raspa f; 2. (міха) pelo m остюкуватий прикм. див. остистий бсуд ч reprensión f, amonestación f; громадський - reprensión pública; вартий -y digno de reprensión, reprensible, reprobable осуд йти, осуджувати (дорікати) reprobar* vt, vituperar vt, censurar vt
осУдн'Ий прикм. юр. responsable; во -ому стані en la plenitud de sus facultades осудність ж юр. responsabilidad f осушення c див. осушування осушйти 1. secar vt, desecar vt, resecar vt; drenar vi, avenar vt (дренувати)] 2. (випити до дна) vaciar vt, apurar vt; beber hasta las heces; - склянку apurar el vaso; - сльози (кому-н.) enjugar las lágrimas (a)
осушувальний прикм. desecador, de desecamiento; de drenaje
осушування c secamiento m, desecación f; drenaje m, avenamiento m (дренування) осушувати див. осушити осцилогрбма ж фіз. oscilograma m осцилогрбф ч фіз. oscilógrafo m осцилйтор ч фіз. oscilador m ось част. he aquí, he allí, he ahí; aquí está; - він іде ahí (ya) viene; - і я aquí estoy; дайте - цю книжку déme este libro; - тут (отут) aquí осьов'йй прикм. axial, axil; ~e навантаження carga en el eje осявбти див. сяйнути
осягбти, осягнути 1. (розуміти) concebir* vt, comprender vi, alcanzar vt осйгнення, осягбння c concepción f, comprensión f
осягнути abarcar vt (думками, поглядом)] - подумки abarcar mentalmente; годі - неосяжне no se puede abarcar lo infinito; uno no puede ser omnisapiente
ОСЯГТЙ див. осягати / осягнути осйжний прикм. (pre)visible осййний прикм. radiante, resplandeciente; - погляд mirada resplandeciente осяяння с 1. rayos de luz; 2. (раптовий здогад) destello m, chispa f осйяти iluminar vt
осйяти, осявбти 1. (освітити) alumbrar vt, dar luz; vt; 2. (спасти на думку) despertar* vt; його раптом осяяло безос. de repente le vino a las mientes, tuvo la idea осйятися llenarse de luz; iluminarse от(о) част. - (i) he aquí; - і все he aquí todo, eso es todo; 3. - цього не обіцяю a esto pre¬
cisamente no me comprometo, de esto no respondo; - ви мені і потрібні precisamente es usted el queme hace falta; 4. (qué!, ¡vaya!; - так історія! {vaya unahistoria!, ¡qué historia!; - людина! ¡he aquí un hombre!, ¡vaya un hombre!, ¡qué hombre!; - ото ще! ¡no faltaba más!; - тобі й маєш!; - як!, - (воно) що!¡cómo!; ¡así!; - і добре! ¡muy bien!; - де собака заритий = ahí está el busilis(el quid), ahí está el quid de la dificultad отйва ж с.-г. retallo m OTápa ж manada (hato) de ovejas бтвір ч abertura f, orificio m; agujero m (діра)] foramen m (Л. Ам.)] вхідний - mex. boca de acceso; orificio de admisión; вихідний - mex. boca (orificio, conducto) de salida, escurridero m; задньопрохідний - анат. ano m; робочий - agujero de trabajo; завантажувальний - abertura de carga; мет. boca del tragante; насіннєвий - бот. micropilo m от0лоння c paridera f (acción de parirla vaca) отолйтися parir vi (la vaca) отже вставн. сл. (таким чином) de esta manera, por consiguiente; es decir, pues (тобто) бтжеу отож спол. pues, así, de esta forma, de suerte que; -, питання вирішене así (y bien) la cuestión fue resuelta; ~, він пішов? ¿así que se marchó?
отйт ж мед. otitis f
отінйти asombrar vt, sombrear vt; cubrir* vt otó, от част. cuan; - він здивується cuan asombrado estará
отов0ритися recibir mercancías; comprar mucho
отов0рювання c abastecimiento con mercancías; pago en mercancías отовбрювати, отовбрити abastecer con mercancías; pagar en mercancías отбж спол. consiguientemente, por consecuencia, es decir; por (lo) tanto, de ahí (тому) отбж част. eso es, pues ahí está la cosa; отож-то ese es el cuento
отоларингблог ч див. оториноларинголог отоларинголбгія ж див. оториноларингологія отомбнка ж otomana f
оториноларингблог ч otorrinolaringólogo m, otólogo m
оториноларинголбгія ж otorrinolaringología f отосклербз ч мед. otoesclerosis f отоскбп ч мед. otoscopio m ot-ót присл. (з хвилини на хвилину) a punto de, de un momento a otro, al instante; він має - прийти debe llegar de un momento a otro; потяг - відійде el tren está a punto de salir, el tren va a salir en seguida ототбжнення c identificación f ототбжнити identificar vt (con) ототбжнювати див. ототожнити отофбн ч мед. otófono m отбченн-я с 1. (дія) rodeo m; 2. (довкілля) medio m, ambiente m, circunstancias f pl; літературне - ambiente literario; 3. військ, cerco m, asedio m; потрапити в - estar cercado, estar copado; вирватися з - romper el cerco; в -i кого-н. (разом) acompañado (rodeado) de alguien, junto con alguien отбч-увати 1. див. оточити; 2. (розташовуватися навколо чого-н.) rodear vt, cercar vt; circuir* vt, circundar vt; encuadrar vt (обрамлюва- mu)] його -или друзі estaba rodeado de amigos оточйти 1. rodear vt; cercar vi, poner alrededor; sitiar vi (обкласти місто, фортецю)] batir vt, ojear vi (звіра)] - себе друзями rodearse de amigos; - турботою rodear de cuidados; - увагою colmar de atenciones; 2. (обійти, взяти в кільце) envolver* vt, copar vi отбчувати див. оточити бтрок ч adolescente m бтроцтво с adolescencia f отруєння с envenenamiento m, emponzoñamiento m; intoxicación f (газами, алкоголем)] contaminación f (зараження)] - харчовими продуктами envenenamiento con productos alimenticios, intoxicación alimentaria; мед. bromato- xismo m
отруїти envenenar vt, emponzoñar vt; intoxicar vt (газа ми, алкоголем)] - криницю нечистотами contaminar el pozo con inmundicias
926
очевйдно
отруїтися en venenarse; intoxicarse (газами, алкого лем)
отруйливий прикм. див. отруйний отр^йн-ий прикм. venenoso, ponzoñoso; tóxico; ~а речовина sustancia tóxica; - газ gas tóxico; -а змія serpiente venenosa отруйник ч envenenador m отруйність ж venenosidad f, ponzoñería f; toxicidad f (отруйна дія) отрут-а ж veneno m, ponzoña f; tóxico m (отруйна речовина); зміїна - veneno de serpiente; прийняти ~y tomar veneno, envenenarse; дати кому-н. ~y envenenar a alguien отрутохімікйти мн. productos para combatir las plagas, plaguicidas f pl (insecticidas, herbicidas, etc.)
отрУювати(ся) див. отруїти(ся) отруювач ч див. отруйник отупйти, отуплйти, отуплювати entorpecer* vt, embrutecer* vt
отупілий прикм. entorpecido, embrutecido; azurumbado (Ц. Ам.)
отупіння c entorpecimiento m, embrutecimiento m отупіти entorpecerse*, embrutecerse*
0тчий прикм. paternal, paterno; ~ дім casa paternal, hogar paterno
отй митися 1. (опритомніти) volver en sí; 2. (схаменутися) volver sobre sí; reflexionar vt, vi, recapacitar vt; reconsiderar su conducta (su situación); отямся, поки не пізно fíjate bien en lo que haces, mientras no sea tarde; не встиг як... no pudo ni darse cuenta, cuando... офбня ч icm. buhonero m офбрт ч, офбрта ж ком. oferta f офіра ж див. пожертва бфіс ч oficina f; despacho m офісн ий прикм. de oficina; ~¡ меблі muebles de oficina
офіцбр ч oficial m; ~ запасу oficial de reserva; ~ зв’язку oficial (agente) de enlace; молодший (старший) ~ oficial subalterno (superior); кадровий ~ oficial en activo офіцбрство c 1. збірн. oficialidad f; 2. (звання) grado de oficial
офіцбрський прикм. de oficíal(es) офіційнт ч camarero m (de café, etc.), mozo m; echador m (що подає каву, молоко) офіційнтка ж camarera f (de café, etc.) офіцібнтська ж sala de (para) camareros офіційний прикм. oficial; ~a особа persona oficial; ~ візит visita oficial; ~e повідомлення comunicado oficial; ~им тоном con (un) tono oficial; ~e розпорядження disposición oficial; ~e призначення nombramiento oficial; ~a церемонія ceremonia protocolaria; надання ~ого характеру oficialización f; направити ~им руслом oficializar vt
офіційність ж carácter oficial, oficialidad f офіційно присл. oficialmente офіцібз ч periódico oficioso офіцібзний прикм. oficioso офіцібзність ж oficiosidad f, carácter oficioso (semioficial)
офбрмити 1. (надати викінченої форми) dar la última forma (a), dar forma acabada (a), presentar vt; ~ книжку presentar el (dar forma al) libro (para imprimir); ~ спектакль montar el espectáculo; ~ справу на кого-н. formar un expediente a alguien; 2. (узаконити) formalizar vt, legalizar vt, legitimar vt; ~ документ formalizar (legalizar) un documento; - договір formalizar (hacer) un contrato; 3. (зарахувати) cumplir los requisitos de admisión; ~ кого-н. на роботу admitir а alguien al trabajo (cumpliendo los requisitos de admisión)
офбрмитися 1. (набути викінченої форми) tomar la última forma; estructurarse (сформуватися); ідея ще не оформилася la idea está а medio (sin) formar, la idea está en agraz; ~ся політично constituirse con fines políticos; 2. (вступити, бути зарахованим) entrar en la plantilla, colocarse (llenando los requisitos); matricularse
офбрмлення c 1. forma f decoración f; сценічне ~ montaje escénico; художнє ~ presentación artística, decoración f; музичне - (фільму) acompañamiento musical, música f; ~ книжки
presentación de un libro; ~ споруди decoración del edificio; - вітрин decorado de los escaparates; - інтер’єрів interiorismo m; 2. (узаконювання) formalización f, legalización f, cumplimiento de las formalidades; 3. (зарахування) matrícula f, inscripción f (запис); alistamiento m (внесення до списку); ~ на роботу colocación al trabajo (cumpliendo todos los requisitos) офбрмлювати(ся) див. оформити(ся) офбрмлювач ч decorador m; escaparatista m (вітрин); художній - (книжки) artista dibujante, dibujante-maquetísta офбрт ч мист. aguafuerte m офортйст ч aguafuertista m офранцужування c afrancesamiento m офранцужувати, офранцузити afrancesar vt офранцужуватися afrancesarse офсбт ч полігр. offset m, impresión offset офсбтний прикм. полігр. de offset, de impresión offset; - друк impresión offset офтальмблог ч мед. oftalmólogo m офтальмологічний прикм. мед. oftalmológico офтальмолбгія ж мед. oftalmología f офшбр ч offshore m офшбрний прикм. (de) offshore ох виг. 1. (переляк, біль) ay, ah; ay de mí (на жаль); 2. (подив) oh ох0йний прикм. aseado, limpio ох0йність ж aseo m, limpieza f охдйно присл. aseadamente, limpiamente бхання, бхкання c ayes m pl, gemidos m pl охарактеризувбти caracterizar vt бхати, бхкати repetir ayes, ayear vi, gemir* vi охвбтний прикм.: ~ рух військ, marcha de envolvimiento, envolvimiento m охвістя c збірн. secuaces m pl, fautores m pl охи мн. див. охання
охлялий прикм. enflaquecido, adelgazado охлйнутй clarearse de hambre; estar muerto de hambre
бхнути exhalar un ay (un gemido) охолбдження c 1. (дія) enfriamiento m, refrigeración f, refrigeramiento m; водяне, повітряне ~ enfriamiento por agua, por aire; 2. (збайдужіння) erífriamiento m, frialdad f охолбджувальний прикм. refrigerante охолбджувач ч див. охолодник охолодйти, охолбджувати 1. enfriar vt, refrigerar vt; refrescar vt (освіжити); 2. (стримати) resfriar vt, enfriar vt, entibiar vt; - чий-н. запал enfriar el ardor de alguien; ~ся enfriarse, refrigerarse
охолоднйй прикм. див. охолоджувальний охолоднйк ч 1. (апарат) refrigerante m, enfriador m, refrigerador m; 2. (речовина) agente frigorífico, substancia frigorífica, refrigerante m охолблий прикм. enfriado охолбнутиі. enfriarse, resfriar vi; 2. resfriarse, entibiarse; інтерес до цього охолов ha desaparecido el interés hacia este asunto охопй'ти 1. abarcar vt; abrazar vt (обійняти); ~ руками rodear (ceñir) con los brazos; 2. (оточити) cercar vt, rodear vt; військ, envolver* vt, abarcar vt; 3. (окутати) envolver* vt; полум’я ~ло весь будинок el fuego envolvió toda la casa, la casa ardía por los cuatro costados; 4. (про почуття, думки) apoderarse (de), coger vt, dominar vt; його -в жах el horror se apoderó de él; її ~ла паніка quedó presa del pánico; 5. (розумом, поглядом) abarcar vt, alcanzar vt; 6. (залучити) abarcar vt, abrazar vt, incluir* vt, englobar vt; ~ широке коло питань abarcar una amplia serie de problemas; ~ передплатою abarcar con (englobar en) la suscripción; ~ шкільним навчанням escolarizar vt; ~ пропагандою cubrir con la propaganda охбплення c 1. abarcamiento m, abarcadura f; широке - amplia incorporación (atracción); ~ шкільним навчанням nivel de escolaridad, es- colarización f; ~ засобами масової інформації la cobertura por los mass-media; 2. військ, envolvimiento m, abarcamiento m охбплювати див. охопити охорбна ж 1. (дія) guardia f, guarda f; protección f; defensa f (захист); юр. tuición f; ~ праці protección del trabajo; ~ материнства i дитинства protección a la maternidad y a la
infancia; 2. (варта) guardia f; особиста - guardia personal, guardaespaldas m; 3. військ. servicio de seguridad охорбнець ч guardia m, guardián m охоронйти див. охороняти охорбнн-ий прикм. de guardia, de defensa, de protección; юр. tuitivo; - лист, ~a грамота salvoconducto m, salvaguardia f охоронйти guardar vt, custodiar vt, vigilar vt; defender* vt (захищати); ~ чий-н. спокій guardar (cuidar, defender) el sosiego (la tranquilidad) de alguien
oxÓT*a ж (бажання) gana f, deseo m; gusto m; не своєю ~ою mal de mi grado; 2. у знач, присуд. hay deseo (ganas) de; i - тобі! ¡qué placer tienes en..!; і ~ тобі його слухати! ¡vaya gana que tienes de escucharle!; ¿es posible que tengas ganas de escucharle?; з ~ою con gusto; ~ гірше неволі querer es poder, la necesidad obliga, sarna con gusto no pica; нема ~и! ¡ni ganas!, ¡no hay para qué!
охбче присл. gustosamente, voluntariamente, de buena gana, con mucho gusto; я ~ залишусь удома me quedaré gustoso en casa; ~ погоджусь convendré gustosamente охбч’ИЙ ч 1. (доброволець) voluntario m; 2. (любитель чого-н.) aficionado m, amateur m; бути ~им до чого-н. ser aficionado a algo, gustar de (+ inf.), tener gusto (en); бути ~им до читання gustar de leer, tener gusto en leer; на книжку знайшлося багато ~их había muchos que deseaban este libro
охрестйти 1. церк. bautizar vt; 2. (дать прізвисько) bautizar vt, motejar vt, apodar vt охрестйтися церк. bautizarse оцвГтина ж бот. periantio m оцелбт ч (тварина) ocelote m бцет ч vinagre m; туалетний - vinagrillo m оцйтниця ж vinagrera f; acedera f (Ц. Ам.) оцинкбваний дієприкм. і прикм. cincado, galvanizado
оцинкувйння с galvanizado m оцинкувйти, оцинкбвувати cincar vt, galvanizar vt
оцГнк-а ж 1. (думка, судження) apreciación f, estimación f, evaluación f, enjuiciamiento m; дати високу ~y чому-н. apreciar altamente algo; одержати високу ~y recibir una alta apreciación; 2. (ступінь знань) nota f, calificación f, punto m; погані, добрі ~и malas, buenas notas; поставити ~y poner una nota; вивести загальну ~y decidir (determinar) la nota total оцГнний прикм. de valoración, de tasación оцінник ч tasador m, apreciador m оціночний прикм. див. оцінний оцінювати, оцінйти 1. (визначити ціну) valorar vt, valorizar vt, tasar vt, (a)preciar vt; ~ що-н. в сто гривень valorar (tasar) algo en cien grivnas; 2. (дати оцінку) apreciar vt, estimar vt; enjuiciar vt (судити); високо ~ elogiar vt; гідно ~ estimar por su justo valor, justipreciar vt; - становище apreciar la situación; ~ знання, здібності valorar cono cimientos, capacidades; 3. (скласти ціну) apreciar vt, reconocer el valor оцінювач ч див. оцінник бцтов'ИЙ прикм. de vinagre, vinagroso; -а кислота хім. ácido acético; ~а есенція esencia de vinagre; ~ ангідрид anhídrido acético оцтовокйсл’ий прикм. хім. acético; ~a сіль acetato m; ~ калій acetato potásico оч0нка ж бот. eufrasia f очарбвувати див. очарувати очарувйти fascinar vt, encantar vt, cautivar vt очевйдець ч testigo de vista (ocular, presencial)
очевйдн’ИЙ прикм. evidente, patente; ~a істина una verdad evidente; ~a вигода un provecho ostensible; ~a помилка error manifiesto; робити ~им poner de manifiesto очевйдність ж evidencia f, claridad f (ясність) очевйдно, очевйдячки 1. присл. evidentemente, manifiestamente; 2. у знач, присуд., безос. es evidente; для нас - está claro (evidente, patente) para nosotros; 3. вставн. сл. evidentemente, por lo visto, aparentemente; ви, ~, вважаєте, що... Ud., por lo visto, opina que...;
4. част. lo más probable; Він погодиться? —
927
очербвин-а
Очевидно. ¿Estará de acuerdo^ — Es muy probable
очербвин-а ж анат. peritoneo m; запалення ~и peritonitis f
очербт ч junco m; заростьі ~y juncar m очеретйна, очеретйнка ж cañita f очербтяний прикм. de junco, juncal очиснйй прикм. 1. depurador, de purificación, de rectificación, de refinación; ~ завод refinería f; 2. (спокутний) purificador очйсник ч 1. (прилад) purificador m, depurador m, rectificador m; 2. (речовина) purificador m очйстити 1. (від бруду) limpiar vt asear vt; 2. (від домішок) purificará, depurar vt; rectificar vt, refinar vt; acendrar vt (метал)-, copelar vt (золото, срібло); abluir* vt (рідину); 3. (від лушпиння) pelar vt, mondar vt; limpiar vt (рибу);
4. (звільнити) evacuar vt, desocupar vt; liberar
очисти-тися 1. (від бруду) limpiarse; 2. (від до- мішок) purificarse; 3. (звільнитися від чого-н.) librarse
очйщений 1. дієприкм. від очистити; 2. прикм. limpio; puro (від домішок) очйщення с 1. (від бруду) limpiadura f, limpieza f; 2. (від домішок) purificación f, depuración f; refinación f, refino m, rectificación f (спирту); ~ води tratamiento de aguas; ~ литва desbarbado de piezas de .fundición; піскоструминне ~ limpieza con chorro de arena; ~ від окалини remoción del óxido superficial; повторне ~ repurificación f
очйщувати(ся) див. очистити(ся) очікувальний прикм. expectante; ~ погляд mirada expectante
очГкуванн-я с 1. espera f; гарячкове ~ espera febril; зала ~ зал. sala de espera; в ~і en espera, mientras tanto; понад ~ contra todo lo esperado, sin haberlo esperado; 2. мн. (надії) esperánzate) f (p\); не справдити ~ defraudar las espe¬
ranzas; ~ справдились las esperanzas se justificaron
очГпок ч cofia f o4Íc ч збірн. див. пачоси очкбстий прикм. gafoso, (de) cuatro ojos оч-kó c 1 . (на картах) punto m; 2. спорт, (одиниця рахунку) punto m, tanto m; запис ~ок tanteo m; підраховувати ~ки tantear vt; зараховувати ~ки marcar (contar) los puntos; 3. полігр. ojo m; 4. mex. agujero m, orificio m очкбв-ий прикм.: ~a змія serpiente de anteojos очмані-ти chiflarse; atontarse; ти що, ~в? ¿estás chiflado o qué?, ¿te has vuelto loco o qué?
очманілий прикм. abobado, atontado, lelo, fatuo; ~ вигляд aspecto atontado очманіння c atontamiento m, abobamiento m очманіти abobarse, atontarse, alelarse; estar en Babia (fam.)
бчн-ий прикм. ocular, del ojo; óptico; oftálmico (med.); ~e яблуко globo del ojo; - нерв nervio óptico; ~ лікар oculista m; ~a клініка clínica oftalmológica; ~a ванночка ojera f; ~a примочка colirio m; ~í краплі gotas para los ojos; ~ зуб colmillo m; -а ставка юр. confrontación f, careo m; ~e навчання estudios presenciales, enseñanza presencial; ~e відділення departamento de estudios presenciales бчникч (лікар) oculista m очнйця ж анат. órbita f, cuenca del ojo очблити encabezar vt, estar a la cabeza, ponerse al frente, acaudillar vt; ~ рух encabezar el movimiento; ~ делегацію presidir (encabezar) la delegación
очблюваний 1. дієприкм. від очолювати; 2. прикм. bajo la dirección (de), dirigido (por), guiado (por), conducido (por), encabezado (por) очблювати encabezar vt; estar a la cabeza (al frente); acaudillar vt,* dominar vt predominar vt, capitanear vt (верховодити)
очорнйти 1. ennegrecer* vt; 2. (обмовити) denigrar vt
ouiBapiyBáTH мор. amarrar vt ouiBapiyBáTMCB amarrarse ошелбиіувати, ошелбшити atarantar vt, aturrullar vt
ошельмувбти denigrar vt, difamar vt, echar un chafarrinón
ошесть ж 1. epidemia f; 2. moda f, manía f ошййок ч (частина туші) aguja f (carne, costillas)
ошйкати abuchear vi, silbar vt ahuchear vi ошкіритися sonreírse mostrando los dientes ошлакувйння c mex. escorificación f ошлакувбти mex. escorificar vt
оштрафувйти multar vt; - на десять гривень multar en diez grivnas, imponer una multa de diez grivnas
оштукатурювати, оштукатурити estucar vt, dar de llana, enlucir vt revocar vt enyesar vi ошу^нець ч див. обманщик ошукбти див. обманути ошурки мн. limaduras f рі (металеві) ошую присл. sinistrórsum ощбдливий, ощбдний прикм. parsimonioso, económico
ощбдливість, ощбдність ж parsimonia f, economía f
ощбдливо, ощбдно присл. con parsimonia, соп economía, económicamente; жити - vivir económicamente
оийЩН’Ий прикм. de ahorro(s); ~а каса caja de ahorros; ~a книжка libreta' (cartilla) de ahorro(s) ощбдно-лозичков-ий прикм. фін.: -а каса caja de ahorros y préstamos
ощаслйвити, ощасливлювати afortunar vt, hacer feliz
ощенйтися parir vi (la perra, la loba, la zorra)
928
naxyBáTM
па c нввідм. (у танцях) paso m паблГсітІ с нввідм. fama f, popularidad f náea ж 1. (самиця павича) pava f, 2. buena moza; ні ~ ні ворона ni fu ni fa, ni carne ni pescado, ni chicha ni limoná пйвйний прикм. de pavo real; ворона в -ому пір’ї cuervo con plumas de pavo real; aunque la mona se vista de seda, mona se queda павйч ч pavo real, pavón m naeiáH ч {мавпа) babuino m, mandril m павільйбн ч pabellón m; виставковий - pabellón de exposiciones; знімальний ~ pabellones (estudios, talleres) de rodaje павільйбнн-ий прикм. de pabellón; -і зйомки кіно, rodaje en los estudios (en los talleres) паводкбв’ий прикм. de crecida, de avenida; -i води aguas de crecida, caudal de avenida пйводок ч crecida f, avenida f, riada f павук ч 1. araña f, 2. vampiro m; як ~и в банці como escorpiones dentro de una botella павукоподібні мн. зоол. arácnidos m pl павутин а ж telaraña f, tela de araña; покритий ~ою telarañoso; плести -y tejer vt, urdir vt, ~ змови urdimbre dé complot; обплутати ~ою інтриг urdir intrigas (en torno а); всесвітня - комп. internet m
павутйнка ж 1. {ниточка павутини) hilo т, hebra f, 2. {в'язання) malla f, calado m павучий прикм. de araña(s), arañil nárlH ч brote m, retoño m; vastago m; codal m пагінйція ж полігр. paginación f, foliación f п0года ж pagoda f
nárop6 ч colina f, cerro m, loma f, montículo m {невеликий)
náropoK ч montículo m, cerrillo m п0далиця ж frutos caídos; semillas caídas пйдалка ж fruto caído
п0да*ти 1. caer* vi; - на землю caer a tierra; caer de lo alto (з висоти); - навзнак caer (dar) de bruces; - в обійми caer en los brazos; сніг -є cae (la) nieve, nieva; туман ~є (se cierne) la neblina; 2. {звисати, спадати) caer* vi; волосся ~є на плечі el pelo cae sobre los hombros; голова -є на груди la cabeza cae (se inclina) sobre el pecho; тканина -є складками la tela cae en (hace) pliegues; 3. {про світло, тінь) caer* vi; proyectarse {про тінь); світло -є на книжку la luz cae en (sobre) el libro; 4. {припадати) caer* vi (en, sobre), recaer* vi (en, sobre), tocar vi (a); correr a cargo (de) {про відповідальність); жереб -є на нього la suerte recae en (sobre) él; усі витрати ~ють на нього todos los gastos corren a su cuenta; 5. {про наголос) caer* vi; наголос -є на перший склад el acento cae sobre la primera sílaba; 6. {знижу¬
Пп
ватися, слабнути) bajar vi, caer* vi, descender* vi; барометр -є el barómetro desciende; пульс -є el pulso va cayendo (debilitándose); вплив -є la influencia disminuye; настрій -є el humor va decayendo; 7. (в очах кого-н.) caer* vi (ante); - від утоми caerse de cansancio; no tenerse de pie (de cansancio); ~ духом perder el ánimo, desanimarse, descorazonarse; ~ від сміху desternillarse de risa пйдаюч'ий 1. дієприкм. від падати; 2. прикм. cayente; incidente {про промінь); -і зірки астр. estrellas fugaces; -а хвиля радіо, onda incidente
пйдина, падь ж barranco т падишйх ч padishá т
падГж ч (худоби) caída f, epizootia f, mortandad f (Л. Am.)
náflln ч: ~ смутку (плачу) valle de lágrimas падіння c caída f, фіз. incidencia f, кут - ángulo de incidencia пйдло c carroña f
падлюка ч canalla m, infame m, vil m падлючити portarse vilmente; ser un rastrero (плазувати)
падолйст ч caída de la hoja, deshoje m пйдуб ч (кущ) acebo m пйдуга ж театр. bambalina f, bambalinón m падуч ий прикм. que cae, cayente; -а зірка estrella fugaz; -а хвороба mal caduco (de corazón), gota caduca (coral), epilepsia f падуча ж (хвороба) mal caduco (de corazón), gota caduca (coral), epilepsia f пйдчерка, падчірка ж hijastra f паєнагромйдження c acumulación de acciones (de fondos cooperativos) паж ч paje m
пйжитниця ж бот. ballueca f, rabillo m; cizaña f паз ч 1.(щілина) enclavadura f, farda f, 2. mex. (виїмка) muesca f, ranura f (поздовжній); mortaja f (гніздо); прорізати - ranurar vt, muescar vt; шпонковий - chavetero m пазбвик ч mex. ranurador m пазувйти mex. ranurar vi, acanalar vt, muescar vt пйзур ч garra f, zarpa f (хижаків) потрапити кому-н. у ~и caer bajo la zarpa de alguien пазурйстий прикм. de garras (de zarpas) afiladas ná3yx*a ж 1. seno m; за ~ою, за -y en el seno; лобова - seno frontal; верхньощелепна ~ мед. geniantro m; 2. бот. axila f; 3. mex.: ~ склепіння enjuta f, embocadura f; тримати каменюку за ~ою guardar algo en la manga, tener sangre en el ojo; жити як у Христа за ~ою vivir como un príncipe, vivir a cuerpo de rey, vivir como en Jauja; estar como en un lecho de rosas
пай ч parte f, acción f (акція); вступний - cuota de ingreso; товариство на паях sociedad en comandita (comanditaría) náñxa ж ración f, хлібна - ración de pan пайкбвий прикм. de ración пайов-йй прикм. 1. comanditario; ~ внесок cuota f, на ~их засадах por (a) partes iguales; a escote (у складчину); 2. proporcional; -а участь participación proporcional пайовйк ч socio m, miembro m (de una cooperativa); comanditario m; accionista m (акціонер); participante m (учасник) пайбк ч ración f, сухий - rancho seco, rancho en frío; військ, etapa f; на голодному пайку а ración de hambre, a media ración пак ч (лід) campo de hielo a la deriva пак част.: як ~ його звати? ¿cómo se llama(rá)? Петро, чи як - його звати? ¿Pedro o cómo se llame?
náxa ж bulto m, paca f, fardo m; pila f, montón m пакгйуз ч almacén m, depósito m, stock m, muelle cubierto (para mercancías) пак0т ч 1. (пакунок) paquete m, envoltorio m; cucurucho m; 2. (паперовий мішок) cartucho m, bolsa (saco) de papel; 3. (поштовий) paquete postal; encomienda postal (П. Ам.); fardo (bulto) postal (Ц. Ам.); рознощик ~ів paquetero m; 4. спец, paquete m; хвильовий - grupo (tren) de ondas; 5. (комплект документів) paquete m, bloque m; - заходів paquete de medidas; ~ законів paquete de leyes; ~ документів bloque de documentos; індивідуальний - paquete de cura individual, botiquín individual; ~ акцій paquete de acciones пакетббт ч paquebote m пак4тний прикм. de paquete(s) пакетувйння c formación de paquetes пакетувдти і спец, hacer (formar) paquetes пйки присл. (знову) de nuevo пакистанець ч paquistaní m, paquistano m пакистанка^paquistaní f, paquistana f пакистанський прикм. paquistaní, paquistano пакт ч pacto m; tratado m (договір); Пакт Миру Tratado de Paz; - про ненапад pacto de no agresión (de no intervención, de no beligerancia); ~ про взаємодопомогу pacto de ayuda mutua; укласти - pactar vt пакувйльний прикм. de embalaje; de embaladura (Л. Am.)
пакув0льник ч empaquetador m, embalador m пакувйння c 1. (дія) embalaje m, empaquetado m, empaquetadura f, 2. (обгортка) material de envolver (de embalaje)
пакувйти embalar vt, empacar vt, empaquetar vt (у пакети)
929
пакунок
пакунок ч paquete т, lío rh, envoltorio т; apachico т (Л. Ам.); паперовий ~ legajo m пал я ж estaca f, palo т; посадити на ~ю empalar vt
паладйн ч іст. paladín т, paladino m палйдій ч хім. paladio т паламйр ч церк. sacristán т; salmista т (псаломщик) паланкГн ч palanquín m палантйн ч palatina f nanác ч alfombra f (reversible) палйт-а ж 1. (установа) cámara f, верхня, нижня - Cámara Alta, Baja; - громад Cámara de los Comunes; - лордів Cámara de los Lores; торговельна - Cámara de Comercio; - мір i ваги Cámara de Pesos y Medidas; Книжкова ~ Cámara del Libro; Збройова ~ Armería f; розрахункова ~ (для клірингових операцій) Cámara de compensación (de clearing); 2. (y лікарні) sala f; 3. мн.: ~и (палац) palacio m; y нього розуму ~ sabe más que Lepe, es un pozo de ciencia
палаталізйція ж лінгв. palatalización f палаталізбваний дієприкм. і прикм. лінгв. palatalizado
палаталізувйти і лінгв. palatalizar vt палаталізувйтися palatalizarse палатйльний прикм. лінгв. palatal nanáTH 1. arder vi, llamear vi, estar en llamas; 2. arder vi, abrasarse; ~ гнівом abrasarse de (en) ira; 3. (про обличчя, вуха) encenderse*, ruborizarse
палйтний прикм.: ~ лікар médico de sala палахкотйти 1. (палати) arder vi, flamear vi; 2. arder vi (de, en); ~ злістю arder de (en) cólera палахкогіти arder vi (палати); fulgurar vi (яскріти)
палахнути однораз. до палахкотіти nafláij ч palacio т; королівський ~ palacio real пaлáццo с невідм. palacio m nanáui ч sable m
палйвий прикм. pajizo, de color paja nánéHitó прикм. quemado, tostado; ~ цукор azúcar quemada; ~ кава café tostado (torrefacto)
палбнка ж (напій) grog m, ponche m палебграф ч paleógrafo m палеографічний прикм. paleográfico палеографія ж paleografía f палеозйвр ч палеон. paleosauro m, paleoterio m папеозбйський прикм. геол. paleozoico; ~a ера era paleozoica палеоліт ч археол. paleolítico m палеолітйчний прикм. археол. paleolítico палеонтблог ч paleontólogo m палеонтологічний прикм. paleontológico палеонтолбгія ж paleontología f палестйнець ч palestino т; ~ка ж palestina f палестйнський прикм. palestino пйлех ч laca Pálej
пйлець ч 1. (руки, ноги, рукавички) dedo т; великий ~ dedo pulgar, pulgar т; вказівний ~ dedo índice, índice m; середній ~ dedo del corazón (de en medio); безіменний - dedo anular, anular m; 2. mex. dedo m, uña f, muñón m; контактний - frotador de contacto; поршневий ~ bulón (perno) de émbolo; стопорний ~ gorrón de parada; - щіткотримача perno portaescobilla; дивитися крізь пальці hacer la vista gorda, cerrar los ojos (а); висмоктувати з пальця sacar de su cabeza, decir de boquilla; знати як свої п’ять пальців conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo; лічити на пальцях contar con los dedos; можна на пальцях полічити son habas contadas, se puede contar con los dedos; показувати пальцем señalar con el dedo; попасти пальцем у небо acertar por chiripa, tocar el violón; i пальцем не кивнути no mover los dedos, cruzarse de brazos, no dar golpe; йому пальця в рот не клади no le metas el dedo en la boca; no hay quien se la dé; nadie le juega el dedo en la boca; entra por la manga y sale por el cabezón пдливний прикм. de combustible(s) пйливо c combustible m; рідке ~ combustible líquido; тверде ~ combustible sólido; деревне ~ combustible vegetal, leña f
палйти недок.1. (спалювати) quemar vt, consumir vt (для освітлення); ~ дрова quemar leña; 2. (змушувати горіти джерело світла) gastar vi, consumir vt, ~ свічки gastar (consumir) velas; - світло gastar luz; 3. (обпалювати) quemar vt, сонце палить el sol quema (pica); 4. (мучити, тривожити) abrasar vt; ~ кораблі quemar las naves; - фіміам incensar vt, 5. (стріляти) tirar vi, hacer fuego; пали! ¡mego! пйлиц'Я ж palo m, vara f, bastón m (ціпок); лижні ~¡ bastones m pl (de esquiar); побити кого-н. ~ею apalear vt; ~ на два кінці espada (arma) de dos filos; вставляти ~i в колеса poner chinas en el zapato, poner la zancadilla; перегнути ~ю echar de bolina, pasarse de rosca, arrear demasiado п0личк*а ж 1. varita f, varilla f, диригентська ~ batuta f; барабанні ~и palillos de tambor; чарівна ~ varita mágica; 2. (бацила) bacilo m; дифтерійна (туберкульозна) ~ bacilo diftérico (tuberculoso); 3. (рисочка) rayita f, нуль без ~и cero a la izquierda
пйличн'ий прикм. de palo(s), de vara(s), de bastón; ~i удари bastonazos m pl, varazos m pl; ~a дисципліна disciplina del palo (a porrazos) паліатйв ч paliativo m паліатйвний прикм. paliativo палґ’й ч incendiario m; ~ї війни incendiarios (instigadores) de guerra палімпсйст ч лінгв. palimpsesto m паління c fumar vi
палісйд ч 1. див. палісадник 1;2. військ. empalizada f
палісддник ч 1. (паркан) seto т, cercado т; 2. (садок) jardincito т (delante de la casa) палісдндр ч palisandro m пал№ндров'ИЙ прикм. de palisandro; ~e дерево palisandro m
палітра ж 1. paleta f, 2. fuerza f, vigor m; vida f; багата ~ письменника 1a expresividad extraordinaria del escritor палітурка ж див. оправа палітурний прикм. de encuademación; ~а майстерня taller de encuademación, encuademación f, ~ верстат telar m палітурник ч encuadernador m, encartonador m палітурня ж taller de encuademación, encuademación f
палкйй прикм. ardiente, fogoso, ferviente; impetuoso (запальний); ~e бажання deseo ardiente; ~ привіт saludo caluroso; ~ захисник defensor ardiente; ~a суперечка discusión ardiente (acalorada); ~ поцілунок beso apasionado; ~ привіт saludo fervoroso; ~ патріот patriota ferviente; ~e кохання amor apasionado п0лкість ж ardor m, vehemencia f, fervor m; impetuosidad f
пйлко присл. ardientemente; apasionadamente; ~ сперечатися disputar con ardor; ~ цілувати besar apasionadamente
пйлтус ч (риба) fletan m; rodaballo m, rombo m nány6a ж мор. cubierta f, puente m; верхня ~ cubierta superior, puente de paseo; нижня ~ cubierta inferior, falsa cubierta; панцерна ~ cubierta blindada (protectriz); вантажна ~ cubierta de carga
п0лубн-ий прикм. de cubierta, de puente; ~e судно embarcación de puente, buque de cubierta; ~ пасажир pasajero de cubierta паліЬчий прикм. abrasador, ardiente палй ж pilote m
пальб-á ж fuego m; рушнична ~ tiroteo m; гарматна ~ cañoneo m
пйльм а ж palmera f, palma f, фінікова ~ datilera f; кокосова ~ cocotero m; ~ одержати ~y першості llevarse la palma, ganar la palma пйльмов'ий прикм. de palmera, palmar; de datilera; de cocotero; ~a гілка palma f, ~ гай palmar m
пальн-йй прикм. combustible; inflamable (займистий); ~a рідина líquido inflamable; ~a суміш (для мотора) carburante m пальнй c combustible m; carburante m (рідке) пальнйк ч (газовий, у лампі) boquilla f, quemador т, mechero m пальовйй прикм. lacustre; de (sobre) pilotes naflbnáijta ж мед. palpación f
nanbnyeáTM і мед. palpar vt пальтб c abrigo m; чоловіче ~ gabán (sobretodo) de caballero; жіноче ~ abrigo de señora; tapado m (Л. Ам.); хутряне - abrigo de piel(es) пальцевйдний прикм. digitiforme; бот. dactilado
пальцеподібний прикм. digitado пальцьовйй прикм. dactilar, digital naflb4ácTHй прикм. 1. digitado; ~ лист hoja digitada; 2. (зубчастий) dentado; ~ культиватор cultivadora dentada пйльчик ч зм. dedito m; ~и оближеш para chuparse) los dedos, es de rechupete, es de chupete
пймолодок ч збірн. brotes m pl, vastagos m pl (рослини); alevines m pl, alevinos m pl (про рибу); lechigada f (тварини) п0молодь ж збірн. див. памолодок náMopo3b ж (іній) escarcha f náMopo4Hnñ прикм.: ~ стан мед. estado de semisopor
пампйси мн. геогр. pampa f пампушка1 ж panecillo т, mollete m пампушка2 ж panecillo т, rollete m памфлйт ч panfleto т, libelo m памфлетйст ж panfletista т, libelista m памЧп^ти recordar* vt, acordarse* (de); твердо ~ recordar bien, conservar bien la memoria (de); пам'ятай про це! ¡acuérdate bien de ello!, ¡tenlo siempre presente!; ~ себе hacer memoria de sí mismo
náM^mca ж recordativo m, recordatorio m (записка); instrucción f (інструкція); indicaciones f pl (перелік); vademécum m (довідник); memoria f
пам’ятлйвий, пам’яткий прикм. de buena memoria, memorioso, memorión náM’flTHHK ч monumento m; estatua f, ставити ~ кому-н. erigir un monumento a alguien п0м’ят*ь ж 1. memoria f, retentiva f, зорова, слухова ~ memoria visual, auditiva; оперативна ~ комп. memoria RAM; постійна ~ комп. memoria ROM; втрата ~i amnesia f, тримати в ~i recordar* vt; мати коротку ~ tener memoria corta, ser flaco de memoria; якщо мене - не зраджує si la memoria no me traiciona (no me falla), si mal no me acuerdo; викреслити з Ч borrar de la memoria; згладитися з 4 borrarse de la memoria; освіжити в 4 refrescar la memoria; 2. (спогад) recuerdo m, memoria f, в ~ кого-н. en memoria de alguien; на добру ~ para buen recuerdo; подарувати на ~ dar como (en) recuerdo; залишити по собі добру ~ dejar una (buena) memoria honrosa; ушанувати чию-н. ~ honrar la memoria de alguien; 3. (свідомість) sentido m; бути без 4 estar sin sentido; сумної (недоброї) 4 de triste memoria (recuerdo); світлої (блаженної) 4 a la preclara memoria (de); прийти на ~ venir (acudir) a la memoria (a las mientes); коротка (ледача, куряча) ~ memoria de gallo (de grillo); на чиїй-н. 4 en memoria de alguien; вічна - rezcuerdo eterno, que su recuerdo viva eternamente; que en paz descanse; бути без Ч від кого-н. estar muerto (loco) por alguien
náMRTH'Hñ прикм. 1. memorable, conmemorativo; inolvidable (незабутній); -і дати fechas memorables; ~ день día inolvidable; 2. (для нагадування) recordatorio; ~a книжка agendaf memorial m; ~ аркушик recordatorio m, recordativo m пан ч 1. icm. señor m (noble, terrateniente, aristócrata o alto funcionario); señor m (при звертанні); 2. gran señor, señorón m; жити ~ом darse vida de gran señor, vivir a lo rey; сидіти ~ом formar rancho a parte, holgazanear vi; або (чи) ~, або (чи) пропав o César o nada, o chulo o marqués 3. dueño m, amo m, patrón m (господар); поважний - señorón m; 4. (як звернення) señor (скор. Sr.); Señor Don (скор. Sr. D.) (на письмі); ~ президент señor presidente; ~ове (звернення) señores; сам собі ~ se siente amo de sí mismo Пан ч міф. Pan m
naHáMa1 ж 1. (капелюх) panamá m, jipijapa m; 2. (тканина) pita f
naHáMa2 ж (шахрайство) estafa de Panamá, panamá m
930
napáAH-ий
панамерик0нський прикм. panamericano панарйцій ч мед. panadizo т, panarizo m панахйда ж цврк. misa de réquiem (de difuntos); громадянська ~ exequias f pl, funeral cívico
панахйдний прикм. 1. цврк. de réquiem; ~ спів canción de réquiem; 2. triste, mustio, negro; ~ настрій humor negro, mal humor панацбя ж panacea f, - від усіх бід panacea universal
панбдрхат ч terciopelo fino п0нда ж зоол. panda f пандбкти мн. icm. pandectas f pl пандемГя ж мед. pandemia f пандус ч rampa f панегірик ч panegírico m панегірйст ч panegirista m панегірйчний прикм. panegírico панелевбз ч camión plataforma para paneles панбль ж 1. {хідник) acera f, andén m (Ц. Ам.); 2. {облицювання) panel m, revestimiento m; 3. буд. {плита) panel m; амортизована - zócalo antivibratorio (con resortes); залізобетонна ~ panel de hormigón armado; 4. mex. {щиток) tablero m; ел. panel m; сигнальна - cuadro de señales; ~ управління tablero de mando, panel de control; вийти на ~ echarse a la calle (al mundo) панбльн-ий прикм. de panel(es); ~e будівництво consrucción de paneles prefabricados паникер ч alarmista m, bulista m панйч ч señorito m
náHí, панія ж 1. señora f (noble, terrateniente, aristócrata o esposa de un alto funcionario); señora (при звертанні); 2. gran señora, señorona f, 3. ama f, dueña f (господиня); 4. (як звернення) señora (скор. Sr); Señora Doña (сокр. SraDa) (на письмі)
панібратства c familiaridad f, libertad de maneras, descaro m, frescura f (безцеремонність); не допускати -a no permitir familiaridad, tener (mantener) a raya, observar la distancia
панібр0тський прикм. sin ceremonias, con familiaridad, familiar
панівн-йй прикм. 1. dominante; ~i класи ciases dominantes; 2. predominante; ~a думка opinión predominante
náHÍ-ка ж pánico m; наводити (сіяти) ~ку causar espanto, sembrar (infundir) pánico; не впадати в -ку no dejarse llevar por el pánico, no darse al pánico; бути в -ці estar espantado, ser presa del pánico
панікадйло c цврк. lucerna f, candelabro m панік0рство c espíritu del pánico панік4рський прикм. de alarmista naHiKyeáTM darse al pánico панім0тка ж (дружина священика) mujer del pope
панірув0льн-ий прикм. кул. de (para) empanar; ~i сухарі pan rallado naHipyeáTM і кул. empanar vt панічний прикм. pánico; ~ страх miedo cerval панки мн. punkis m pl
панкреатйчн-ий прикм. анат. pancreático; ~a залоза páncreas m * náHHa ж señorita f
паннб c невідм. panel m, painel m, lienzo m п0нночка ж зм. señorita f, тендітна ~ niña melindrosa
пановйтий прикм. de señor, señoril панбптикум ч panóptico m (museo) naHopáMa ж panorama m панор0мн ий прикм. panorámico; -і зйомки tomas (de vistas) panorámicas; ~e кіно. cinerama m; - фільм película panorámica панотбць ч 1. (батько) padre m (con respeto); 3. (священик) padre m, cura m пансібн ч 1. (навчальний заклад) pensionado m, colegio m; 2. (готель) casa de huéspedes (de hospedaje), pensión f, pupilaje m; 3. (повне утримання); кімната з ~ом pensión completa; жити на повному-і estar en una pensión, estar de pupilo
naHcioHáT ч (готель) hotel-pensión m naHcioHóp ч 1. (учень) pupilo m, pensionista m; 2. (пожилець пансіону) huésped m, pupilo m; pensionista m (Л. Ам.)
пансібнський прикм. de pensión, de pensionado, de colegio
панславізм ч icm. paneslavismo m п0нство c 1. збірн. nobleza f 2. (про звички) señoritismo m, aires de gran señor; altivez f, altanería f (бундючність) . náHCbK-ий прикм. de señor, señorial, señoril; (мати) -і звички (tener) aires de gran señor; ¿eéóé íá - iáPÓ vivir a lo rey панталбни мн. pantalones m pl (чоловічі i жіночі)
пантеїзм ч філос. panteísmo m пантеїст ч філос. panteísta m пантеїстйчний прикм. філос. panteístico, pan- teísta
пантелйк ч: збити з ~у volver a uno tarumba; збитися з -у perder la cabeza (el norte), volverse tarumba пантебн ч panteón m пантбра ж pantera f пантбграф ч mex. pantógrafo m пантбметрчтех. pantómetra f, pantómetro m пантоміма ж pantomima f пантомімічний, пантомімний прикм. pantomímico
пантбфлі мн. див. капці панти мн. cercetas f pl, pitones m pl naHyeáHHfl c dominación f, dominio m, supremacía f, señorío m; - у повітрі dominio deí aire (supremacía aérea); ~ на морі dominio del mar (supremacía naval); світове ~ dominación mundial
naHyeáTH 1.dominar vi, tener el dominio (la supremacía); señorear vt, - на морі dominar en el mar, tener supremacía naval; 2. (переважати) predominar vi; 3. (вивищуватися) predominar vt, elevarse, destacarse
п0нцер, п0нцир ч 1. icm. (обладунок) coraza f,
2. зоол. concha fx coraza f, caparazón m;
3. (.захисна обшивка) blindaje m, coraza f п0нцерн ий, пйнцирн-ий прикм. 1. armado, reforzado; 2. військ, acorazado, blindado; 3. мн..: -і зоол. testáceos m pl
п0нцерник, náHunpHHK ч icm. coracero m панчішн-ий прикм. de media(s); ~a фабрика fábrica de medias
панчІшно-шкарп0тков*ий прикм. de medias y calcetines; -і вироби medias y calcetines панч6х*а ж media f, вовняні ~и medias de lana; нейлонові -и medias (de) nylón; синя ~ marisabidilla f
панівний прикм. de azofra, de angaria п0нщина ж icm. azofra f, angaria f п0нщинн-ий прикм. de azofra, de angaria; ~a праця trabajo de servidumbre панйнка ж señorita f
п0нькатися andar con miramientos (con pamplinas); cuidarse (de), ocuparse (de); ser sensiblero (con), tener sensiblería (con) nána ч (глава римсько-католицької церкви) Papa m, Sumo Pontífice папаверйн ч ферм, papaverina f папййя ж papayo m
nanáxa ж papaja f (gorro alto caucasiano de piel) папербв'ий прикм. de, papel; ~a фабрика fábrica de papel, papelera f, -і гроші papel moneda, billete m; moneda fiduciaria; ~a тяганина papeleo m; ~e керівництво dirección en el papel паперотримйч ч 1. (власник цінних паперів) portador de títulos (de valores); 2. спец. sujetapapeles m
nánepTb ж atrio m (en un templo) nan’é-Mauié c невідм. cartón piedra папілбма ж мед. papiloma m папільйбтка ж papillote m (rizador) nan íp ч 1. papel m; - для писання papel de escribir; поштовий ~ papel postal; кольоровий ~ papel de color; ~ в (одну) лінійку papel rayado; ~ в клітинку papel cuadriculado; копіювальний ~ papel carbón (carbónico); рулон ~epy papel continuo; крейдований ~ papel cuché; обгортковий (пакувальний) ~ papel de envolver (de embalaje); газетний ~ papel de diario; креслярський ~ papel de dibujar; промокальний ~ papel secante; цигарковий ~ papel de fumar; наждаковий - papel de lija (esmeril); нотний ~ papel de música; лакмусовий ~ papel de tornasol;
туалетний ~ papel higiénico; гербовий - papel sellado; 2. мн.: -ери (документи) papeles m pl, documentos m pl; розбирати -ери poner en orden los papeles; перегляд -єрів papeleo m; порпатися в -ерах papelear vi; 3. мн.: -ери (цінні) valores т pl, títulos m pl; залишитися на -ері quedar en el (sobre) papel; ser letra muerta; переводити - embadurnar (manchar) papel; - усе стерпить la carta no tiene empacho папірбць ч 1. (клаптик паперу) trozo (pedazo) de papel; 2. (канцелярський) papelucho m; 3. (паперові гроші) papel moneda, billete m папірнйк ч (робітник) papelero m папіролбгія ж papirologia f папірус ч papiro m папірчик ч papelucho m папіст ч papista m папістський прикм. papista, papal папліЬження c denigración f, difamación f, insulto m (образа); maldiciones f pl, juramentos m pl, blasfemias fpl
паплюжити denigrar vt, difamar vt, injuriar vt папліЬжник ч profanador m nanopóTÍ мн. бот. heléchos m pl nánopoTb ж helécho m náncTBO c papado m, pontificado m náncbKMñ прикм. de papa, papal; - престол santa sede, sede apostólica; - посол nuncio (legado) del papa nanyác ч papú(a) m nanyácKa ж papua f nanyácbMró прикм. de papua папуга ч papagayo m, loro m; повторювати як - repetir como un loro nányna ж мед. pápula f
пар c.-a. barbecho m; чорний, чистий - barbecho negro, limpio, barbechera f, зелені -и barbecho verde; зайняті ~и barbecho cultivado (semillado); земля під паром campo (tierra) en barbecho, barbecho m; залишати під -ом barbechar vt
náp*a1 ж 1. vapor m, vaho m; відпрацьована - vapor de escape; суха - vapor seco; насичена - vapor saturado; перетворення в -y vaporización f, від коня йде - el caballo echa vaho (vahea); 2. (від дихання) hálito m; стояти під -ами (на парах) (про пароплав, паровоз) estar la caldera bajo presión, estar a punto de partir; на всіх парах а) (про потяг, пароплав) a todo vapor; a toda velocidad; б) al galope, como una flecha; - кісток не ломить calor de paño jamás hace daño
nápa2 ж 1. (про предмети) par m; - черевиків, панчіх (un) par de zapatos, de medias; - штанів (un par de) pantalones; - сил mex. par de fuerzas; 2. (про живі істоти) pareja f, par m; танцююча - pareja de baile (de bailarines, de danzantes); стати в пари ponerse (formarse) de dos en dos, aparearse; ходити -ми andar a pares; вона йому не - no es pareja para él; 3. (запряжка на два коня) tiro т (de dos caballerías), tronco m; 4. (костюм) traje m парабблум ч військ, parabellumf (pistola . automática)
napá6ona ж мат. parábola f параболічний прикм. мат. parabólico параболоїд ч мат. paraboloide m napareácub ч paraguayo m парагв0йка ж paraguaya f парагв0йський прикм. paraguayo; del Paraguay
пapárpaф ч párrafo m, punto m парЗд ч 1. parada f, desfile m; revista f (огляд); фізкультурний - parada deportiva; повітряний - parada aérea; - військ, revista de tropas (militar); приймати - pasar revista; 2. (парадний вигляд) galas fpl; бути у повному (в усьому) -і estar de gala (en traje de gala) парадйгма ж грам, paradigma m парадигматйчний прикм. грам, paradigmático парддне с entrada principal пар0дн-ий прикм. 1. (урочистий) de gala, solemne; ~е прийняття recepción de gala; -а форма uniforme de gala; - вигляд aspecto solemne (de fiesta); - костюм traje de ceremonia; 2. (головний — про сходи, вхід) principal; -і сходи escalera principal
931
napáAHictb
парадність ж pomposidad f, ^jala f, pompa f, fausto m
парадбкс ч paradoja f
парадоксбльний прикм. paradójico, paradojo парадокс0льно присл. paradójicamente, disparatadamente парадувбти desfilar vi паразйт ч біол. parásito m, parásito m паразитарний прикм. parasitario паразитйзм ч parasitismo m паразитйчний прикм. parasitario; ~ спосіб життя vida de parásito паразйтний прикм. біол. parásito паразитувдти vivir como parásito, ser un parásito паралйкс ч acmp. paralaje f, paralaxi f паралелепіпед ч мат. paralelepípedo m паралелізм ч paralelismo m тіаралелогрйм ч мат. paralelogramo m паралбль ж 1. мат. paralela f, провести ~ trazar una (línea) paralela; 2. зеогр. paralelo m; 3. (зіставлення) paralelo m; провести ~ hacer un paralelo
парал0льн*ий прикм. paralelo; ~a лінія línea paralela; paralela f, ~e сполучення en. conexión (empalme) en paralelo; ~e коло en. circuito derivado; - опір en. derivación f, shunt m; ~i бруси спорт, paralelas fpl паралбльність ж paralelismo m паралбльно присл. paralelamente; вмикати ~ en. poner en derivación
паралізбваний 1. дієприкм. від паралізувати; 2. прикм. paralítico, paralizado ларалізувбти і paralizar vt паралізувбтися paralizarse паралітик ч paralitico т, tullido т паралітйчний прикм. paralítico парйліч ч parálisis f, розбитий ~ем paralítico парйлічний прикм. de parálisis, paralítico; ~ хворий paralítico т; ~ стан estado de parálisis парамагнетйзм ч фіз. paramagnetismo т парамагнітний прикм. фіз. paramagnético пар0метр ч parámetro т; ~и явища las coordenadas del fenómeno паранджд ж paranjá f (bata con velo de las mujeres musulmanas en la Asia Central) паранбїк ч paranoico m параноТчний прикм. paranoico паранойя ж мед. paranoia f паранорм0льний прикм. paranormal napanóT ч parapeto m, balaustrada f парапсихблог ч parapsicólogo m парапсихологічний прикм. parapsicológico парапсихолбгія ж parapsicología f парасбль ч, парасбля ж див. зонтик 1 паратйф ч мед. paratifus т парйф ч спец. 1. (розчерку підпису) rúbrica f, 2, (ініціали) inicíales fpl парафін ч parafma f парафіновий прикм. de parafina парафіну вбти і recubrir de parafina, parafinar vt парйфія ж parrjquia f, feligresía f парафМльн-ий прикм. цврк. parroquial, de feligresía; ~ священик párroco m; ~a церква parroquia f
парафійнин ч parroquiano m, feligrés m парафрйза ж літ. paráfrasis f парафразувбти і літ. parafrasear vt парафувбти І дип. rubricar vt napáuia жжарг. bacín m, zambullo m, dompedro m, beque m (en la cárcel) парашут ч paracaídas m; автоматичний — paracaídas automático (de tipo libre); стрибок з ~ом salto (lanzamiento) con (en) paracaídas парашутйзм ч paracaidismo m парашутйст ч paracaidista m парашутн ий прикм. de (en) paracaídas; ~ стрибок salto con (en) paracaídas; -а вежа torre de lanzamiento en paracaídas; ~i війська fuerzas de paracaidistas парашутувдти і (про літак) planear vi пар0з ч мед. paresia f пйрений прикм. estofado паренхіма ж бот. parénquima m парижйн’ин ч; ~ка ж parisiense т, f парйзький прикм. parisiense, parisino; de París; Паризька Комуна icm. La Comuna de París; ~a зелень хім. verde de París (imperial)
ларйк ч див. перука
парйльний прикм. de calentamiento a vapor парйльня ж estufa f(en los baños), sauna f парйрувати i parar vt, ~ удар parar el golpe паритет ч юр. paridad f
парит0тн ий прикм. юр. paritario; на ~их засадах a la par, en condiciones de igualdad nápM’TH 1. (варити) cocer a fuego lento, estofar vt, 2. (піддавати дії пари) tratar al (por, con) vapor; - білизну hervir (escaldar) la ropa; - ноги calentar los pies al vapor; 3. безос.: ~ть (про погоду) hace bochorno, hace un calor sofocante пйритися недок.1. cocerse* (a fuego lento); 2. (бути під дією пари) estar al vapor; 3. (у лазні) tomar un baño de vapor; 4. (знемагати від спеки) asarse, estar asado парі c невідм. apuesta f, іти на ~ apostar* vt, hacer una apuesta пйрія ч і ж paria m,f
парк ч parque m; ~ культури та відпочинку parque de cultura y descanso; артилерійський, авіаційний ~ parque de artillería, de aviación; автомобільний, тракторний ~ parque de automóviles, de tractores; трамвайний ~ parque de tranvías; понтонний ~ equipo de pontones; національний ~ Parque Nacional nápxa ж міф. Parca f
napxáH ч cerca f, cercado m; valla f (дерев'яний); empalizada f (частокіл); tapia f (кам'яний) паркйновий прикм. de cerca, de cercado паркбт ч entarimado m, parquet m, parqué m; настилати ~ entarimar vt, poner parquet паркбтн'ий прикм. de entarimado, de parquet, de parqué; ~a підлога entarimado m, suelo de parquet, parqué m парк0тник ч entarimador m парк йй прикм. (насичений випарами) sofocante; ~е повітря atmósfera sofocante (cargada) паркувйння c aparcamiento m, estacionamiento m
паркувйти aparcar vt, estacionar vt, parquear vt (англ.)
парлймент ч parlamento m парламентарйзм ч parlamentarismo m парламентйрій ч parlamentario m, miembro del parlamento
парламентйрний прикм. parlamentario парламентбр ч військ, parlamentario m парлЯментський прикм. parlamental, parlamentario; -і вибори elecciones al parlamento (parlamentarías); ~ запит interpelación parlamentaría (en el parlamento); ~a недоторканність inmunidad parlamentaría flapHác ч міф. Parnaso m nápH-ий прикм. 1. (що складає пару) pareado, apareado; gemelo; 2. (розміщений попарно) emparejado, geminado; 3. (що здійснюється парою) en pareja; ~e веслування remo en pareja; ~ танець danza en pareja ларнйк ч invernadero m, invernáculo m, estufa f парникбв'ий прикм. de invernadero, de invernáculo, de estufa; ~í овочі hortalizas de invernadero; ~ ефект efecto de invernadero парнокопйтні мн. зоол. artiodáctilos m pl паров-йй1 прикм. 1. de vapor, a vapor; ~a турбіна turbina a (de) vapor; ~ котел caldera de vapor; ~e опалення calefacción de (a) vapor; calefacción central (центральне); 2. (приготований на пару) al vapor, al baño de María паров'йй2 прикм. с.-г.: ~e поле campo en barbecho, barbechera f
паровйк ч 1. mex. caldera de vapor, generador de vapor; 2. (паровоз) locomotora f паровихлопнйй прикм. mex. de escape (de emisión) de vapor
паровідвіднйй прикм. mex. de derivación de vapor
паровбз ч locomotora f, вантажний ~ locomotora de mercancías; маневровий ~ locomotora de maniobras
паровбзн-ий прикм. de locomotora(s); ~e депо depósito de locomotoras; ~a бригада personal (equipo) de la locomotora паровозобудівнйй прикм.: ~ завод fábrica de locomotoras
паровозобудувйння c construcción de locomotoras
паровозорембнтний прикм. de reparación de locomotoras
naporeHepáTop ч mex. generador de vapor пародйст ч parodista m пародійний прикм. de parodia, paródico пародіювйти i parodiar vt парбдія ж parodia f
парозбірник ч mex. colector (tambor) de vapor парокінний прикм. de dos caballos, en biga пароксйзм ч paroxismo m парбль ч contraseña f, комп. pass-word m (anglicismo); ~ і відзив santo y seña пароохолбдник ч mex. enfriador de vapor пароперегрівнйк ч mex. recalentador (super- calentador) de vapor
naporoiáe ч barco m, vapor m, buque de vapor; paquebote m; океанський ~ transatlántico m; буксирний ~ remolcador m; вантажний ~ vapor de carga; вантажо-пасажирський ~ vapor mixto; пливти ~ом tomar el vapor, navegar en vapor пароплйвн-ий прикм. de barco(s), de vapores); ~e сполучення comunicación marítima; comunicación fluvial
пароплбвство c (підприємство) compañía naviera; empresa oceánica пароподібний прикм. vaporoso; ~ стан estado de vapor
паропровід ч mex. conducción (tubo) de vapor, conducto (tubería) de vapor паророзподіл ч mex. distribución de vapor паророзподільний прикм. mex. de distribución de vapor
паророзподільник ч mex. distribuidor de vapor паросиловий прикм. mex.: ~a установка instalación generadora de vapor nápocT’OK ч 1. retoño m, renuevo m; germen m (зерна); пускати ~ки retoñar vi; germinar vi; 2. germen m; ~ки нового gérmenes de lo nuevo паротурбогенербтор ч generador de turbina de vapor
пароутвбрення c спец, vaporización f, generación (formación) de vapor napcéK ч acmp. parsec m nápra ж pupitre m; сісти за ~y empezar los estudios
партйч ч chapucero m, buñolero m партйчити amasar vt, fabricar vt, pergeñar vt, chapucear vt, chafallar vt партеногенбз ч біол. partenogénesis f партбр ч 1. театр, patio de butacas, platea f, крісло y -i butaca f; 2. (у саду) parterre m партизан ч guerrillero m; montonero m (П. Am.) партизйнити guerrillear vi партизйнка ж guerrillera f партизйнськ-ий прикм. guerrillero, de guerrillero^); ~a війна guerra de guerriílas, guerrilla f, ~ загін destacamento de guerrilleros; montonera f(fi. Ам.); ~ рух movimiento guerrillero партизйнщина ж anarquismo m партикулярйзм ч particularismo m партикулярний прикм. 1. (неофіційний) particular; 2. (про одяг) de paisano партитура ж муз. partitura f партібць ч miembro (militante) del Partido паріійн'Ий 1. прикм. de partido; del Partido; partidario, partidista; ~ працівник funcionario del Partido; - стаж años de Partido (de pertenencia al Partido); ~i інтереси intereses partidistas; ~ з'їзд congreso del Partido; ~i збори reunión del Partido
партійність ж afiliación al partido; engagement m nápT-ія ж1. partido m; ліві, праві, центристські, консервативні ~ії partidos de izquierda, de derecha, centristas, conservadores; правляча, опозиційна ~ partido gobernante, en oposición; член ЧЇ miembro (militante) del partido; 2. (група, загін) grupo m, partida f, cuadrilla f, equipo m (робітників); clan m (клан); 3. (товарів) partida f, lote m; 4. муз. parte f; - тенора parte de tenor; 5. (у грі) partida f, mano f; - в шахи partida de ajedrez;. 6. desposando m, desposanda f, desposado m, desposada f; зробити ~ію tomar estado
партквитбк ч. (= партійний квиток) carnet del Partido
партнбр ч pareja f, compañero m (de baile, juegos etc.); socio m, consocio m, partenaire m,
932
патрбнн'ий
copartícipe т (компаньйон); colaborador т, la otra parte (співробітник); соціальний ~ coges- tor (interlocutor) social; рівноправні ~и socios de igualdad de derechos; держави — торговельні ~и los estados copartícipes del acuerdo comercial
партн0рство c colaboración f, cooperación f (співробітництво); соціальне - coparticipación social
партокрбтія ж partidocracia f, jerarquía del Partido
партблити див. партачити парубГйко ч rapazuelo m nápybOK ч muchacho m, mozo m; soltero m, célibe m; старий ~ solterón m паруббцький прикм. soltero парувбльний прикм. див. злучний nápyc ч див. вітрило парусйна ж lona f, brin т, cáñamo m nápyctficTb ж мор. Velamen m, velaje m парфбрс ч collar de puntas парфумбр ч parfumero m, perfumista m парфумбрія ж perfumería f парфумбрн-ий прикм. de perfumería; Ч товари artículos de perfumería; ~a крамниця perfumería f
парфуми мн. perfume m парцбла ж вк. parcela f парцелювбти І ек. parcelar vt парцеляція ж ек. parcelación f парцібльний прикм. фіз. parcial парчб ж brocado m
паршйвець ч granuja т, pillo т, bribón m паршйвий прикм. 1. sarnoso, escabroso; 2. malo, sucio; ~a вівця овца oveja negra, garbanzo negro; - а вівця всю отару спаскудить una oveja sarnosa (mala) estropea todo el rebaño; la manzana podrida pierde a su compañía, un loco hace ciento; з ~ої вівці хоч вовни жмут de la vaca flaca siquiera la lengua y la pata, del lobo un pelo
паршйвіти ponerse sarnoso, ensarnecer* vi паршйво присл.-mat, perramente парші мн. мед. sama f, acariasis f, овечі ~ roña f пас1 ч спорт, pase m
пас2 виг. карт.. pase; 2. у знач, присуд.: я ~ paso, me achico, me rindo; у таких справах я ~ en tales asuntos no me meto пас2 ч (при гіпнотизуванні) pase m пас4 ч correa f, приводний ~ mex. correa de transmisión
пасбж ч 1. (крита галерея) galería f, pasaje m, pasadizo m; 2. муз. pasaje m; ~ який ~! ¡qué salida!, jqué sorpresa!
пасажйр ч pasajero m, viajero m; зала для Чв sala de espera
пасажйропотік ч спец, tráfico de viajeros пасажйрсьісий прикм. de pasajeros, de viajeros; - потяг tren de pasajeros; - рух tráfico (movimiento) de pasajeros (de viajeros) nacáT ч геогр. alisios m pl, viento alisio пасатйжі мн. mex. mordazas f pl, alicates universales
пасбтний прикм.: ~ вітер viento alisio nácep6 ч 1. hijastro m пбсербиця ж див. падчерка пасйв ч pasivo m пасивбція ж mex. pasivación f пасйвний прикм. pasivo; ~ характер carácter pasivo; ~ баланс balance (saldo) pasivo (desfavorable); ~e виборче право derecho al sufragio pasivo
пасйвний прикм. грам, pasivo; ~ стан voz pasiva
пасивність ж pasividad f пасйвно присл. pasivamente, de un modo pasivo пасивувбти mex. pasivarvt пасинкувбти с.-г. quitar los hijuelos (los retoños)
nácHHOK ч 1. див. пасерб; 2. с.-г. hijuelo m, retoño m
пасифлбра ж (рослина) pasionaria f, granadilla f náclxa ж colmenar m, abejar m пагіння c pastoreo m
пбсічн’ий прикм. de colmenar; ~e господарство granja apícola náclHHHK ч apicultor m, colmenero m
náclfl ж pasión f, cariño m паск ч фарм. ácido paraminosalicílico nácxa ж paska f, hornazo m, roscón m (rosca de Pascua con huevos en Ucrania) nácxa ж кул. pastel pascual (con requesón) пасквілйнт ч libelista m nácKBinb ч libelo m, panfleto m, pasquín m пЯсквільний прикм. difamatorio паскудити 1. (бруднити) ensuciar vt, 2. (псувати) echar a perder; 3. hacer bellaquerfas- паскудитися (зіпсуватися) echarse a perder паскудний прикм. infame; сьогодні ~a погода hoy hace un tiempo infame (de perros); у мене ~ настрій tengo un humor de mil diablos; bellaco, vil, ruin, asqueroso; de canalla, canallesco паскудник ч hombre insulso (trivial); obsceno m, dicharachero mt chocarrero m паскудно присл. es abyecto (abominable, execrable)
паскудство c obscenidad f, indecenciaf; porquería f
nacnÍH ч solano m; чорний ~ solano negro, hierba mora
пасльбнові мн. solanáceas f pl nácM-o c 1. (моток) madeja f, cadejo m (маленький); 2. (волосся) guedeja f, melena f, cadejo m; 3. (гірський кряж) cadena f nácoB-ий прикм. por a correa; ~ привод mex. propulsión por correa; ~a передача mex. tra(n)smisión a correa
пасовйсько, пасовйще c pastadero m, pastos m pl; pastizal m (для коней) пасодобль ч pasodoble m nácoK ч tintaron m; паски мн. (дорожні) portamantas m, correas fpi nácoKa ж див. сукровиця паспарту с невідм. recuadro т, paspartú m nácnopT ч 1. tarjeta (carnet) de identidad, cédula personal; documento nacional de identidad; скор. DNI (в Іспанії); pasaporte m (закордонний); безстроковий ~ tarjeta de identidad permanente; видати ~ pasaportar vt, pasaportear vt (Л. Am.); 2. certificado técnico паспортизбція ж sistema de tarjetas de identidad; entrega de tarjetas de identidad (a la población)
паспортйст ч empleado del departamento de tarjetas de identidad
п0спортн'Ий прикм. de tarjetas de identidad; de pasaporte(s); de certificados técnicos; ~ стіл oficina de tarjetas de identidad; Ч дані datos de taijeta de identidad
nácTa ж pasta f, зубна ~ pasta dentífrica; томатна ~ pasta de tomate
пЯства жзбірн. церк. rebaño m; parroquianos m pl (парафіяни) пастбль ж жив. pastel m пастбльний прикм. de (al) pastel пастеризбтор ч спец, pasterizador т, máquina pasterizadora
пастеризбція ж спец, pasterización f пастеризбваний дієприкм. і прикм. спец, pasterizado
пастеризувбти і спец, pasterizar vt пастернбк ч (рослина) pastinaca f пбсти pastar vt, pacer* vt пастилб ж pasta de fruta пбстир ч рвл. pastor m; духовний ~ guía espiritual
пбстися pastar vi, pacer* vi nácTK-a ж trampa f, lazo m; ratonera f, магнітна (іонна) - спец, trampa magnética (iónica); поставити ~y tender una trampa (un lazo); потрапити в ~y caer en la trampa (en el lazo) пастбзний прикм. мед. pastoso пастоподГбний прикм. pastoso nácrrop ч церк. pastor т (protestante) пасторбль ж літ. pastoral f, pastorela f, bucólica f пасторбльний діеприкм. pastoral; ~ стиль estilo bucólico
пбсторський прикм. церк. pastoral, de pastor (protestante)
пастух ч pastor m; tropero m (П. Am.) пастухувбння c pastoreo m, pastoría f пастушачий прикм. de pastor, pastoral; ~ ріжок flautillo m, caramillo m пастушка ж pastora f, zagala f
nacTymóK ч pastorcillo m, zagal m пасувбння c спорт, pase m пасувбти1 1. карт, pasar vi, ceder la mano; 2. ceder vi (ante); flaquear vi (ante), dejarse vencer (por); acoquinarse пасувбти2 спорт, pasar vi ласуватися pasarse
nácx-a ж рел. 1. (весняне свято у євреїв на ознаменування виходу з Єгипту) Pascua f, 2. (весняне свято воскресіння Христа у християн) Pascua f (de flores, florida, de Resurrección); на ~y en las Pascuas; вітати зі святом ~и dar las Pascuas; святкувати ~y hacer Pascua
пасхбльний прикм. de Pascua пасьЯнс ч карт, solitario m; розкладати ~ hacer un solitario
пат1 ч шахи tablas fpi (por rey ahogado); оголосити - ahogar al rey
пат2 ч (сорт мармеладу) pasta de frutas, mermelada f
патбльня ж див. сковорода патбнтч 1.(на винахід) patente (carta patente) de invención; 2. (на право торгівлі) patente f патентбваний 1. дієприкм. від патентувати;
2. прикм. patentado; - засіб remedio patentado;
3. прикм. (усіма визнаний) verdadero; ~ негідник canalla consumado
патентувбти недок., запатентувати patentar vt, ~ винахід hacer patentar un invento, sacar la patente de un invento пбтер ч церк. padre m (sacerdote) патерйця ж cayado m патерналізм ч paternalismo m патернапістський прикм. paternalista; ~ закон ley paternalista патбтика ж patetismo m пбтетйчний прикм. patético патефбн ч gramófono m, fonógrafo m патефбнний прикм. de gramófono, de fonógrafo; ~a платівка disco de gramófono; ~a голка aguja de gramófono патйна ж мист. pátinaf патисбн ч calabaza sonetera (pastelera) патлбтий прикм. guedejoso, desgreñado пбтли мн. guedeja f, greñas fpi патогенбз ч мед. patogenia f патогбнний прикм. мед. patógeno патблог ж мед. patólogo т патологічний прикм. мед. patológico патолбгія ж мед. patología f патологобнатом ч мед. patologoánatomista т пбтрати destripar vi
патримонібльний прикм. юр. patrimonial патримбній, патримбніум ч юр. patrimonio m патрйцій ч іст. patricio m патрібрх ч patriarca т патріархбльний прикм. patriarcal патріархбт ч церк. patriarcado т патрібрхія ж церк. patriarcado т патрібрший прикм. церк. de patriarca, patriarcal
патрібт ч patriota m патріотйзм ч patriotismo m патріотйчний прикм. patriótico патріотйчно присл. patrióticamente, de un modo patriótico патрібтка ж patriota f
патрбн1 ч (протектор; власник) patrono т, patrón m
патрбн2 ч 1. військ, cartucho т; бойовий, учбовий ~ cartucho con bala, cartucho de instrucción; холостий ~ cartucho sin bala (de fogueo, de salvas); 2. mex. mandril m, plato m (затискний); кулачковий ~ plato de garras;. 3. ел. por- talámpara f, boquilla de lámpara; 4. (викройка, зразок) patrón m, dechado m патронбж ж 1. мед. asistencia médica instructiva; 2. patrocinio m
патронбжн-ий прикм. мед. de asistenica médica instructiva; ~a сестра enfermera instructora патронбт ч patronato m патронбса ж (благодійниця) patraña f патрбнн ий прикм. військ, de cartucho(s), de municion(es); ~ завод cartuchería f, ~a сумка cartuchera f; ~a гільза caequillo m; ~a стрічка canana f
933
патрбнник
патрбнник ч військ, cargador т, recámara f naTpoHTáui ч військ, cacerina f патронув0ти patrocinar vt náTpy6oK ч mex. tubuladura f, tubería derivada патрулювйти військ, patrullar vi патруль ч військ, patrulla f патрульний 1. прикм. de patrulla, patrullados 2. ч soldado de patrulla, patrullador m патйкання c flujo de palabras, verborreaf palabreo m
патьок ч chorreadura f, ~ на стіні mancha en la pared
náy3-a ж pausa f, зробити ~y hacer una pausa, pausar vi
пауперизйція ж pauperización f, empobrecimiento m
пауперйзм ч pauperismo m пбфос ч 1. énfasis m; говорити з -ом hablar con énfasis; 2. (ентузіазм) entusiasmo m, inspiración f
пах ч анат. ingle f, біль y ~y ¡nguinodinia f пахан ч жара, gavillador m naxB’á ж axila f, sobaco m; під ~ою debajo del sobaco
пахв-á ж: під ~ою, під ~ами en los sobacos, debajo de los sobacos; під ~y, під ~и debajo del brazo (del sobaco)
пахвбв-ий прикм. axilar; ~a ямка hueco de la axila, axila f
náxH-ути oler* vi (a); tener olor (de); приємно ~ despedir buen olor, exhalar fragancia; погано ~ despedir mal olor, heder* vi; квіти добре ~уть las flores exhalan un delicioso perfume; ~e весною se siente (ya) la primavera, (ya) huele a primavera; ~e сваркою huele a chamusquina; ~e порохом (el aire) huele a pólvora; чи знаєш ти, чим це ~е? ¿te imaginas a qué huele esto?; щоб і дух твій тут не пах! (погроза) que de ti no quede aquí ni la sombra, que no se te vea ni por asomo (ni por pienso)
пахбв'ий прикм. анат. inguinal, inguinario; ~a грижа (гила) hernia inguinal náxoiqi c aroma m, perfume m, fragancia f пахучий прикм. aromático, oloroso, odorífero пахучість ж perfume m, aroma m пацифізм ч pacifismo m
В пацифіст ч pacifista m
пацифістський прикм. pacifista пацібнт ч paciente m пбця ж (порося) lechoncito т, cerdito т náne más; тим ~ tanto más, con mayor razón (motivo)
пбчка ж 1. paquete m; fajo m (зв'язка); ~ цигарок cajetilla de cigarrillos; 2. (балетна) tonelete m, tou-tou m (de bailarina)
пбчками присл. (групами; партіями) por grupos, a montones
ná4Ócn мн. текст, borra f, vedija f (вовни); adúcar m, cadarzo m (шовку); ~ бавовни desperdicios de algodón; лляні ~ estopa de lino náuia ж pacha m, bajá m nauiTÓT ч pasta de carne, de pescado, foiegras m пбща ж boca f bocaza f пащекувйти chismorrear vi, cotillear vi пбюсн'ий прикм.: ~a ікра caviar prensado пайльний прикм. de soldar, soldador пайльник ч soldador m; cantil m (Л. Am.) пайльщик ч soldador m пайння c soldadura f
пайння c mex. soldadura f, гаряче (холодне) ~ soldadura caliente (fría); ~ твердим припоєм soldadura fuerte, cobresoldadura f, ~ м’яким припоєм soldadura blanda, estaflosoldadura f пайти soldar* vi
пайц ч payaso m, bufón m, clown m nóBH-ий прикм. 1. definido, determinado, fijado, fijo; preciso (точний); ~ порядок orden determinado; людина без ~их занять hombre sin profesión ni oficio (sin ocupaciones fijas); 2. (деякий, відомий) cierto; у ~их колах en ciertos círculos; за ~их умов en ciertas condiciones пйвність ж certeza f, certidumbre f, precisión f nÓBHOy напевно вставн. сл. con probabilidad, probablemente; він, ~, не прийде probablemente no venga, es probable que no venga; лекція відбудеться? - напевно, ¿habrá conferencia? - me imagino que sí
nerác ч міф. Pegaso m педагбг ч pedagogo m педагбгіка ж pedagogía f педагогічн ий прикм. pedagógico; ~ інститут instituto de pedagogía; escuela superior del magisterio (в Іспанії); ~e училище escuela normal (de maestros) педагогічність ж tacto pedagógico педагогічно присл. pedagógicamente, de una manera pedagógica
педйл'Ь ж pedal m, palanca de pie; ~ стартера (зчеплення) pedal de arranque (de embrague); гальмівна ~ pedal de freno; натиснути ~ meter (pisar) el pedal, dar al pedal; натиснути на всі ~i tocar todos los registros, mover cielo y tierra; працювати ~лю pedalear vi педйльний прикм. de (por) pedal педбнт ч formalista m, pedante m, meticuloso m; сухий - formalista cien por cien педантйзм ч formalismo m, pedantismo m, pedantería f
педантйчний прикм. formal, pedantesco, meticuloso
педантйчність ж formalidad f, pedantería f, pedántísmo m
педантйчно присл. meticulosamente, pieza por pieza, pedantescamente педйнтство c formalidad f, pedantería f педйнтський прикм. formal, pedantesco педерйст ч homosexual m, sodomita m, maricón m, pederasta m; rarón m (П. Am.) педерйстія ж homosexualidad f, sodomía f, pederastía f
педикюр ч callista m, pedicuro m педикюрша ж callista f педібтр ч мед. pediatra m, médico de niños педіатрГя ж мед. pediatría f педінститут ч (= педагогічний інститут) instituto de pedagogía; escuela superior del magisterio (є Іспанії) педолбгія ж pedología f педбметр ч mex. pedómetro m педофіл ч pederasta m, pedófilo m педофілія ж pederastía f, pedofilia f педучйлище c (= педагогічне училище) escuela normal (de maestros) пбйджер ч busca m, buscapersonas m, mensáfono m; pager m (anglicismo) пейзйж ч paisaje m, vista f пейзажйст ч paisajista m, paisista m пейзбжн’ий прикм. de paísaje(s); ~ живопис pintura de paisajes пбйси мн. patillas fpl
пек ч mex. alquitrán m, brea f, кам’яновугільний ~ pez de hulla
п0кар ч panadero m, hornero m, tahonero m пекйрня ж panadería f, hornería f пйкарський прикм. de panadero, de hornero nóicno c 1. infierno m; 2. (спека) quemazón f, fogaje m; bochorno m (задуха) пектй 1. (хліб) cocer* vt, 2. (про сонце) quemar vi, abrasar vt; 3. безос. picar vi пектйн ч хім. pectina f
пектйнов'ий прикм. хім.: ~a речовина substancia pectosa
пектйся 1. (про хліб) cocer* vi; 2. (на сонці) tostarse*
пекучий прикм. abrasador, ardiente; ~е повітря aire abrasador; 2. (болісний, нестерпний) agudo, punzante; doloroso; ~ біль dolor agudo; ~ сором vergüenza dolorosa; ~i сльози lágrimas ardientes; ~ погляд mirada ardiente; ~e питання cuestión apremiante, problema candente (palpitante) пеларгбнія ж (рослина) pelargonio m пеленй ж velo m, cortinaf; capa f (снігу, туману) п0лонг ч мор. marcación f, demora f пеленгйтор ч мор. indicador de rumbos, aparato localizador (buscador) de dirección, buscadírec- ciones m, goniómetro m
пеленгйція ж, пеленгувйння c мор. búsqueda (determinación) de dirección пеленгувйти hallar el rumbo, encontrar la dirección, localizar vi пелерйна ж pelerina f nenixáH ч pelícano m, pelicano m пелюстка ж pétalo m
пелюсткбвий прикм. de pétalo, con pétalos пблька ж bocaza f, tragadero m пельмбн-і мн. куп. pelmeni m pl (especie de ravioles)
пельмбнна ж pelménna f (cantina donde se sirven pelmeni)
пбмза ж piedra pómez, pómez f пенйл ч plumero m, plumier m, estuche de lápices
пенйльті ч і c невідм. спорт, penalti m, penalty m; призначити ~ penalizar con tiro libre desde once metros
пенйТ’И мн. icm. penates m pl; повернутися в свої ~ volver a sus penates пбнзель ч (для малювання) pincel m п0нзлик ч (для малювання) pincel pequeño, pincelito m
nóHic ч анат. pene m пенітенцібрний прикм. юр. penitenciario пбнні c невідм. (монета) penique m пенс ч (монета) penique m пенсійний прикм. de pensión, de jubilado; ~a книжка cartilla de pensión neHcioHóp ч pensionado m, pensionista m; jubilado m (за віком); персональний - pensionado con pensión especial (por méritos personales)
nÓHC-Ія ж pensión f, jubilación f, retiro m; персональна ~ pensión especial (por méritos personales); ~ за віком jubilación f, retiro m, pensión de jubilado (por vejez); ~ за інвалідністю pensión por invalidez; бути на ~ії estar jubilado; estar retirado (про військових); перейти (піти) на ~ію jubilarse; одержувати ~ію percibir pensión
понснй с невідм. quevedos т pl, lentes т рі пентйедр ч мат. pentaedro m пентйметр ч літ. pentámetro т, verso pentámetro
пень ч 1. tocón т, tueco т; chueca f(npu корчуванні); 2. zopenco т; стояти як ~ estar como un guardacantón (como el convidado de piedra); (валити) через ~ колоду paseársele el alma por el cuerpo; hacer a la birlonga (a medio mogate) пеньбк ч toconcito m neHbioáp ч peinador m; bata f пен'й ж multa f, pena pecuniaria; стягувати ~ю imponer una multa пебн ч (наймит) peón m попелище c lugar del incendio, rescoldos m pl; повернутися на старе - volver a los lares пбплум ч icm. peplo m пепсйн ч фізіол. pepsina f nénci-KÓna ж pepsi-cola f, pepsi f П6ПТ0Н ч фізіол. peptona f пер ч par m; палата ~ів Cámara de los pares nepeáK ч (самогон) aguardiente de cabeza (casero)
первйнн'ий прикм. 1. primero, primario; inicial (початковий); ~a обробка primera elaboración, primer tratamiento; ~e коло ел. circuito inductor; 2. (основний) primario, principal; ~i статеві ознаки caracteres sexuales primarios; 3. (низовий) de base; ~a партійна організація organización de base del Partido первйнність ж primacía f, primado m первісний прикм. primitivo; ~a людина hombre primitivo; ~e суспільство sociedad primitiva; ~a природа naturaleza virgen первГсність ж estado primitivo первіснообщйнний прикм.: ~ лад sociedad primitiva
nópelcTOK ч 1. primogénito m; 2. primero m первоздйнний прикм. prístino; ~ хаос el caos primitivo
первбліток ч (тварина) añal m первопут ок ч primeras nieves; по ~ку por el camino cubierto con las primeras nieves перворбдний прикм. primogénito; ~ гріх pecado original
перворбдство c primogenitura f первосвящбник ч 1. icm. primer sacerdote; 2. pen. pontífice m
первоцвіт ч (рослина) primavera f, manguitos m pl
первоцвіти! мн. бот. primuláceas f pl neprá ж polen m
934
перевез-тй
nepráMeHT ч pergamino m пергбментний прикм. de (en) pergamino; apergaminado (про обличчя, шкіру); ~ папір papel (de) pergamino
пергідрбль ч хім. peróxido de hidrógeno; agua oxigenada
переадресувйти, переадресбвувати cambiar la dirección (las señas), poner dirección (señas) nuevas
переатестув0ти, переатестбвувати volver a calificar
переб'Гй ч 1. (періодична затримка) interrupción f, suspensión f, detención f (зупинка); fallos m pl, funcionamiento irregular (зриви); ~ої з постачанням irregularidades en el suministro;
2. (аритмічність) intercadencia f, intermitencia f, irregularidad f (нерегулярність); пульс з ~оями pulso intercadente перебазув0ти trasladar vt, transferir* vt перебазувбтися trasladarse перебалотувбти, перебалотбвувати volver a votar, votar de nuevo
перебйчи-ти ver* vt (mucho, a menudo; a muchos); haber visto de todo; він багато ~в на своєму віку ha visto mucho, tiene mucho mundo перебй-тися 1. hacerse pedazos, estar hecho añicos (todo, mucho); посуд -вся la vajilla se ha hecho añicos; 2. (якось прожити) ir viviendo (tirando), vivir con escasez; леедве - malpasar vi, vivir con estrechez
перебивйти недок., перебйти 1. (прибити в іншому місці) enclavar en otro lugar; 2. (перебити) romper* vt, despedazar vt (todo, mucho); ~ весь посуд hacer añicos (trizas) la vajilla перебивйти(ся) недок. див. перебити(ся); -ся з дня на день vivir al día; - з хліба на воду estar a pan у agua, pasarse los días a pan y cebolla перебивн-йй прикм.: -і картинки calcomanías fpl перебинтувйти, перебинтбвувати 1. (знову) cambiar el vendaje, mudar la venda; 2. (забинтувати) vendar vt (a dos, a muchos; por completo); - гдуДи vendar el pecho перебирйння c selección f перебирйти 1. див. перебрати; 2. (почергово торкатися) focar pasando, rozar ya uno ya otro; - струни rasguear las cuerdas; - чотки pasar las cuentas del rosario, (re)pasar rosario;
3. (почергово рухати) mover* vt (por orden); - лапками mover las patitas перебирйтися див. перебратися перебйти 1. (убити) matar vt, asesinar vi, hacer riza (a todo, a muchos); - всю худобу sacrificar la res; 2. (розбити) romper todo; hacer pedazos (todo, mucho); - (весь) посуд hacer trizas toda la vajilla; 3. (розбити ударом, пострілом) romper* vt, destrozar vi, despedazar vi; - руку, ногу fracturar la mano, el pie; 4. (перервати) interrumpir vt, - мовця cortar al hablante; - думку cortar el pensamiento; - запах apagar el olor; 5. (перехопити) birlar vt, - покупку birlar la compra; 6. (забити знову) volver a clavar; 7. (збити заново) batir de nuevo; 8. (перекрити меблі) forrar (tapizar) de nuevo
перббіг ч curso m, marcha f, - хвороби curso de la enfermedad; - справ marcha (curso) de los asuntoss pensamientos
перебігйти недок., перебігти 1. atravesar corriendo, correr vi; - (через) дорогу atravesar (cruzar) corriendo el camino; 2. (на інше місце) correr vi (a, hacia); 3. (до ворога) pasarse (a), desertar vt, - дорогу (кому-н.) cortar el paso (a), atajar el camino (a)
перебіжка ж salto m; рухатися -ми avanzar a saltos
перебГжчик ч tránsfuga m, desertor m перебілйти 1. volver a blanquear; 2. poner en (pasar a) limpio
перебГльшений прикм. exagerado перебільшення c exageración f перебільшено присл. con exageración, de una manera exagerada, exageradamente перебільшувати, перебільшити exagerar vt, extremar vt (утрирувати); hiperbolizar vt перебір ч 1. (перебирання струн) rasgueo m; 2. (надмір) exceso m
перебірка ж tabique m; водонепроникнна - мор. mamparo estanco
переболі'тй (зазнати болю) sentir (experimentar) un dolor; душа ~ла haberle dolido el alma (de)
переборонйти, переборбнювати volver a gradar (a arrejacar)
переборбти superar vt, vencer vt, - себе vencerse, dominarse; - страх, відразу vencer el miedo, la repugnancia
переббрщйти excederse, pasarse de la regla (de la rosca); recargar las tintas переббрщувати див. переборщити переббрювати див. перебороти переббрювати недок., переборбти superar vt, sobreponerse* (a); aguantar vt (пересилювати); vencer vt (перемагати); - боязкість vencer la timidez; - себе sobreponerse* nepe6páTH 1. revisar vt, examinar vi; - папери examinar los documentos; 2. (розсортувати) escoger vt, seleccionar vt, - ягоди escoger bayas; 3. recordar* vt, ir recordando, hacer memoria; - в думках dar vueltas a los pensamientos; - в пам’яті estar haciendo memoria, estar dando vueltas a la memoria; 4. (заново зібрати) volver a montar; 5. полігр. (заново набрати) recomponer* vt, levantar letra; 6. (поступово набрати) tomar vt comprar vi (купити); coger en demasía (más de lo necesario); meterse en baraja (укартах); 7. (випитизайве) coger una curda (una mona)
перебрйтися 1. (через що-н.) pasar vi, atravesar* vt, - через струмок pasar el arroyo; 2. (переселитися) trasladarse, irse a vivir; levantar la casa; - на нову квартиру mudar de casa, cambiar de domicilio
перебрехйти alterar vt, tergiversar vt, suplantar vt confundir vt (переплутати); desfigurar vt (ім'я)
перебріхувати див. перебрехати перебрбдити 1. dejar (terminar) de fermentar; posarse; 2. haberla corrido перебувй-ти 1. (побувати де-н.) visitar vt, haber visitado (a todos, a muchos, todo, mucho); - у всіх знайомих ir a ver (visitar) a todos sus conocidos, pasarse por (las) casas de todos sus conocidos; у нього ~ли всі друзі todos los amigos fueron a verle (le visitaron); - скрізь haber visitado todo (mucho), haber estado en todas las partes; 2. pasar vi; в його руках ~ло чимало книжок, грошей pasaron por sus manos no pocos libros, no poco dinero, etc. перебувйння c estancia f, estada f, estadía f (П. Ам.); місце постійного перебування residencia f, permanencia f, країна - país de residencia перебувйти estar* vi, vivir vi, residir vi (постійно); encontrarse* (знаходитися) перебувбтися (існувати) subsistir vi перебудйти despertar* vt (a todos, a muchos) перебудбва ж 1. (будинку) reconstrucción f, 2. (реорганізація) reestructuración f, reorganización f; remodelación f, reajuste m; refundición f (повна)
перебудбвувати(ся) див. перебудувати(ся) перебудбвчий прикм. 1. (про будівлюе) reconstructivo, de reconstrucción; 2. (про порядок, систему de reestructuración, reorganizador; de remodelación, de reajuste; de refundición перебудувйти 1. (будинок) reconstruir* vt, reedificar vt, 2. (реорганізувати) reorganizar vt, reestructurar vt; - програму rehacer el programa; - розклад, план cambiar el horario, el plan; reajustar (readaptar) el plan; - фразу reconstruir la frase
перебунтувйти amotinar vt (a muchos, a todos) перебити (прожити, пробути) pasar vi nepeeára ж 1. ventaja f, 2. superioridad f, preponderancia f, predominancia f, preeminencia f; віддати кому-н. -y dar (la) preferencia (la prioridad) a alguien; мати -y llevar ventaja; одержати -y adquirir ventaja (ante); чисельна - superioridad numérica; - голосів mayoría de votos; - виявилася на нашому боці tuvimos la mayoría; llevamos la voz cantante (fam ); 3. privilegio m; preferencia f, predilección f; віддати -y dar preferencia; supremacía t, явна - superioridad palmaría; чисельна - superioridad numérica; - в повітрі військ, superioridad aérea, superioridad en el aire
переважбння c predominancia f, preponderancia f
переваждти predominar vt, preponderar vi переважбюч-ий прикм. superior; -і сили військ, fuerzas superiores перевбжити 1. (зважити заново) volver а pesar, repesar vt, 2. (перетягти — на вагах) pesar más, preponderar vi; 3. (перевершити) prevalecer* vi, preponderar vi перевбжн-ий прикм. 1. abrumador, agobiante; -а більшість mayoría aplastante (abrumadora), inmensa mayoría; 2. preponderante, predominante; principal; preferible; -e право юр. prerrogativa f, -і права derechos preferentes; -a галузь sector prioritario
перевбжно присл. con preponderancia; principalmente (головним чином); especialmente (особливо); con preferencia, preferiblemente перевбл ч (дорога через гірський хребет) puerto m
перевалй ти 1. (перекласти) pasar vt, transbordar vt, 2. (перетягти) arrastrar vt; voltear vt, dar la vuelta, volver del otro costado (перевернути); 3. (перейти) pasar vt (del otro lado), atravesar* vt, cruzar vt, tramontar vi (через гору, хребет); 4. (перейти якісь межі) pasar vt, vi, pasarse; йому ~ло за сімдесят ya ha pasado de los setenta, tiene setenta y pico; -ло за північ es ya más de (la) media noche перевал йтися 1. (через що-н.) salvar vt, saltar vi (перестрибнути); volverse* (перевернутися); -тися через паркан saltar una tapia; -тися на інший бік volverse (tumbarse) del otro costado
пepeвáлкa ж transbordo m перевблочний прикм. de transbordo перевдлювати див. перевалити перевдлюватися 1. див. перевалитися; 2. (при русі, ходьбі) contonearse, anadear vi; - з боку на бік hacer combas перевйльцем присл. contoneándose; ходити - andar meneando el cuerpo, bambolearse перевантйженість ж sobrecarga f перевантбження c 1. (дія) transbordo m, descarga f, descargue m; 3. (стан) sobrecarga f; термічні - sobrecargas térmicas; психологічні
- sobrecargas psicológicas, cargas estresantes перевантбжити 1. (в інше місце) transbordar
vi, descargar a otro lugar; 2. (надмірно) sobrecargar vi, recargar vt, atarear vt; - роботою recargar de trabajo, someter a trabajo excesivo;
- оповідання деталями recargar el relato de detalles
перевантбжитися 1. (перемістити вантаж) transbordarse; 2. (понад міру навантажитися) tomar carga excesiva
перевантджувальний прикм. de transbordo перевант0жувати(ся) див. перевантажитися)
перевантбжувач ч тех. cargador т, cargadora f, transbordador m
переварйти 1. (заново) recocer* vt, 2. (надто) cocer demasiado
перевбдення c 1. (в інше місто, установу) traslado m, traslación f, 2. (при навчанні) paso m; 3. (на іншу мову) traducción f (писемний); interpretación f (усний); переклад з російської на іспанську traducción del ruso al español; синхронний переклад interpretación simultánea; послідовний переклад interpretación consecutiva; теорія перекладу traduc-tología f, переклад з листа interpretación a la vista; бюро перекладів servicio lingüístico; 3. (грошей) giro (postal); 5. (пересування) movimiento m, cambio m; ~ стрілок adelanto (retraso) de las agujas; ~ стрілки зал. cambio de aguja; 6. (в іншу систему) conversión f, 7. (марна витрата) despilfarro m, derroche m; це тільки ~ грошей es un derroche (de dinero) перевбзення c transporte m, conducción f, acarreo m; ~ вантажів transporte de mercancías; - військ, traslado de tropas; річкові, залізничні - transporte por vía fluvial, por ferrocarril
перевезтй transportar vt, llevar vt, conducir* vt, pasar vt(Koao-H.); ~ меблі trasladar los muebles, etc.; ~ через річку llevar (pasar) al otro lado del
935
перевернути
río; ~ дітей на дачу llevar ios niños a la casa de campo
перевернути 1. volver* vt, dar la vuelta (a); volcar* vt (перекинути); - ящик догори дном dar la vuelta al cajón, volver el cajón fondo arriba; 2. (іперелицювати) dar vuelta (a); 3. (перерити) trastornar vt (todo); ~ все догори дном poner todo patas arriba; 4. (різко змінити) trastornar vt, cambiar radicalmente (del todo); ~ все життя cambiar radicalmente la vida; ~ всі поняття trastornar todos los conceptos; ~ весь світ mover cielo y tierra
перевернутися 1. volverse*; volcarse* (перекинутися); ~ з боку на бік volverse de un lado a otro; 2. girar vi, dar vuelta(s); ~ на одній ніжці dar vueltas en un pie; 3. (різко змінитися) cambiar completamente; ~ в труні levantarse de la tumba переверстати, переверстувати полігр. rehacer la compaginación, recorrer el ajuste переверт0ти(ся) див. перевернути(ся) перевЯршити superar vt, llevar ventaja (a), sobresalir* vi (de); exceder vt (en) (перевищити); ~ всі сподівання estar por encima de todas las esperanzas; ~ всіх спритністю sobresalir entre todos por (superar a todos en) destreza; ~ самого себе excederse a si mismo перевбршувати див. перевершити перевесло с с.-г. vencejo т, tramojo m перевйсник ч див. ровесник переве-стй 1 „ (допомогти перейти) conducir* vt, llevar vt, trasladar vt, ~ кого-н. через вулицю hacer pasar (atravesar) a alguien la calle; 2. (перемістити) pasar vt, trasladar vt, - потяг на запасну колію apartar el tren; ~ в інше місто trasladar a otra ciudad; ~ на іншу роботу pasar (trasladar) a otro trabajo; 3. (при навчанні) pasar vt, ~ в наступний клас pasar al grado siguiente; 4. (поставити в нові умови) poner* vt, ~ підприємство на госпрозрахунок poner la empresa en autogestión financiera; ~ на семигодинний робочий день poner (pasar) a una jornada (de trabajo) de siete horas; 5. (переставити) mover* vt, maniobrar vt, - важіль cambiar la palanca; ~ стрілки годинника adelantar (retrasar) las agujas; ~ стрілку зал. cambiar (manejar) la aguja; 6. (спрямувати на що-н. інше) dirigir
avt, ~ погляд dirigir la mirada; ~ розмову на інше cambiar de conversación; 7. (офіційно передати) transferir* vt, ~ будинок на чиє-н. ім’я transferir la propiedad de una casa a nombre de alguien; 8. (переслати) girar vt, mandar vt, enviar vt, ~ поштою mandar por correo; ~ телеграфом mandar por telégrafo; 9. (в іншу систему) transformar vt, convertir* vt, 10. (малюнок) calcar vt; 11. (винищити) acabar vt (con), aniquilar vt; 12. (витратити) gastar vt, derrochar vt, despilfarrar vt; ~ купу грошей на що-н. gastar un montón de dinero en algo; ~ дух (подих) tomar (cobrar) aliento переве*стйся 1. (в інше місто, установу) trasladarse; 2. (зникнути) acabarse, gastarse, agotarse; у нього гроші ще не ~лися aún le queda algún dinero
перевзувдти недок., перевзути 1. (кого-н.) poner otro calzado, cambiar de calzado (a); 2. (що-н.) mudar vt (de calzado) nepeB3yeáTHCfl mudar (cambiar) de calzado перевйбори мн. reelección f, nuevos comicios перевйборн-ий прикм. de reelección; ~a кампанія campaña de reelección; ~І збори reunión de reelección
nepeBHBáTH(cfl) див. перевити(ся) nepeBHAaeáTH див. перевидати перевидйння с 1. (дія) reedición f, 2. (книжка) nueva edición
перевйдати reeditar vt, reimprimir vi nepeBHKOHáHWi c superación f, rebasamiento m перевйконати, перевикбнувати sobrepasar vt, superar vi
перевйти 1. (обвити) entrelazar vt, liar vt (навколо); 2. (звити заново) volver a torcer перевйтися entrelazarse перевитрата ж gasto excesivo, dispendio m; consumo excesivo (палива); ~ кредитів dispendio de créditos
перевйтратити, nepeBHTpaná™ 1. gastar con exceso (demasiado); 2. gastar vi (todo, mucho)
перевйховання c reeducación f перевйховати, перевихбвувати reeducar vt, volver a educar перевйховатися reeducarse перевйщення c 1. superación f, ~ норм виробітку superación de las normas de rendimiento; ~ плану superación del plan; 2. abuso m, exceso m; ~ впасти abuso de autoridad перевйщити, перевйщувати 1. sobrepasar vt, superar vt, exceder vf, - рекорд batir el record; 2. abusar vt; ~ владу (повноваження) abusar de los poderes
перевід ч (витрата) gasto m, dispendio m, despilfarro m
перевіз ч 1. transporte m, conducción f, 2. (місце) pasaje m; 3. (пором) almadia f перевізн йй прикм. de transporte; ~¡ засоби medios de transporte
перевГзник ч barquero m (на човні); almadiero m (на поромі)
перевГрений прикм. probado; ~ працівник funcionario probado; ~ часом que ha pasado la prueba del tiempo
перевірити comprobar* vt, verificar vt chequear vt (Л. Am.); controlar vt (проконтролювати); probar* vt, ~ годинник comprobar la hora del reloj; ~ свої сили comprobar sus fuerzas; ~ знання examinar vt, ~ зошити corregir los cuadernos
перевіритися 1. pasar la prueba (el examen); 2. (перевірити відомості про себе) comprobar* vt, ~ у списку виборців comprobar sus datos en la lista electoral
перевірка ж comprobación f, verificación f, chequeo m (Л. Am.); control m; щоденна ~ revisión diaria; ~ виконання comprobación de la tarea ejecutada; ~ документів comprobación de documentos; ~ рахунків revisión de cuentas, control de las decisiones; - знань examen m; ~ чутності control de escucha; придатний до ~u verifícable; ~ здібностей test de aptitud; ~ на вагітність test de embarazo; ~ часу (по радіо) señal de tiempo; військ, (перекличка) inspección f, revista f, lista f, вранішня, вечірня ~ lista de diana, de retreta
перевірний прикм. de comprobación; de control; - біт bit de control; - стенд cuadro de verificación
перевірник ч verificador m; revisor m, controlador m (квитків); inspector m перевіряти(ся) недок. див. перевірити(ся) перевісити colgar* vt (en otro lugar) перевішати 1. (розвісити) colgar* vt (todo, mucho); tender* vt (todo, mucho); 2. (скарати) ahorcar vt (a todos, a muchos) перевішувати див. перевішати перевіювати див. перевіяти перевіяти 1. (повністю) abalear vt (por completo); 2. (заново) volver a abalear перевлаштбвувати недок., nepeenai&iTyBáTH reorganizar vi, reestructurar vi nepeBnaunyBáHHH c reorganización f, reestructuración f
перевбд-ити див. перевести; не ~ячи подиху sin cobrar aliento, de un aliento перевбдитися див. перевестися перевбзити див. перевезти перевбзитися (переїжджати) mudarse переворбт ч 1. revuelta f, revolución f, sedición f, cambio m (переміна); соціальний ~ revolución social; державний ~ golpe de Estado; палацовий ~ icm. motín (golpe) palaciego; військовий ~ rebelión militar, pronunciamiento m; промисловий ~ icm. revolución industrial; реакційний ~ golpe involucionista; 2. ae. vuelta f, viraje m переворушйти revolver* vi, remover* vi (todo, mucho); ~ в пам’яті revolver en la memoria перевтілення c metamorfosis f, reencarnación f, transformación f
перевтілити, перевтілювати reencarnar vi, transformar vi, transmutar vi перевтілитися reencarnarse, transformarse, transmutarse
перевтбма c agotamiento m, extenuación f, fatiga f
перевтомйти agotar de fatiga, extenuar vi; moler* vi (роботою)
перевтомйтися estar reventado, estar molido, no poder más
перевтбмлений прикм. rendido, reventado; fatigado
перевтбмлювати(ся) недок. див. перевтомитися)
перЯв’яз ч 1. військ, bandolera f, 2. мед. cabestrillo т (banda); у неї рука на ~і ella lleva el brazo en cabestrillo
перев’язЯти 1. (рану) vendar vt, 2. (обв’язати, зв’язати) atar vi; volver a atar (заново); ~ мотузкою, шнуром atar con cuerda, con cordel; 3. (іпанчохи, кофту) hacer de nuevo (a punto); rehacer* vt (переробити) перев’язйтися 1. (зав'язати собі) vendarse; 2. (обв’язатися) atarse, ponerse* (a la cintura) пербв’язка ж vendaje m перев’язочна ж sala de vendaje перев’язочнйй прикм.: ~ матеріал materiales de vendaje; - пункт puesto de socorro перев’Язувати(ся) див. перев’язати(ся) переганйти див. перегнати neperáp ч 1. (запах перегорілого) olor т, tufo т; тютюновий ~ olor de (a) tabaco; ~ бензину olor de (a) gasolina; 2. (запах від спиртного) aliento de borracho
перегЯрт ч mex. recalentamiento m, calentamiento excesivo, templado excesivo перегартбвувати недок., перегартувЯти тех. templar (recocér) con exceso; ~ся mex. templarse (recocerse) con exceso перегвинтйти, перегвйнчувати volver a atornillar, atornillar de nuevo (otra vez, en otro sitio); pasar de rosca
перегйн ч 1. (дія) doblamiento m, curvatura f, 2. (місце згину) dobladura f, pliegue m; 3. demasía f, exageración f; допустити - в чому-н. permitir demasías (exageraciones) en algo перегин0ти(ся) див. перегнути(ся) перегйнщик ч extremista т, exagerado m перегін ч 1. (худоби) conducción f, traslado т; 2. (відстань між станціями) trayecto т, trecho m; 3. зал. tramo m
перегінний прикм. destilatorio; ~ куб, ~ апарат destiladera f, alambique m перЯгляд ч examen т; публічний ~ presentación (proyección, representación) pública (de una película, de un espectáculo, etc.); закритий ~ presentación privada; попередній ~ estreno previo; revisión f, comprobación f, verificación f (перевірка); ~ справи юр. revisión de la causa перетягти див, переглянути перетягтися cambiar miradas переглядбвий прикм. de proyecciones, de presentación
переглянути 1. revisar vt (de nuevo), reexaminar vt, remirar vt, revalorizar vt, ~ справу revisar (reconsiderar) la causa; 2. ver* vt, recorrer vt(todo, mucho); 2. ver* vt, examinar vt, mirar vt, revisar vt (перевірити); ~ новий фільм ver una nueva película; 3. (книжку, газету) recorrer vt, hojear vt, ~ газету hojear el periódico переглянутися cambiar una mirada nepemáTH 1. (в інше місце) conducir* vt, llevar vt, ~ з одного місця на інше llevar de un lugar a otro; 2. (обігнати) adelantar vi, ganar la delantera; sobrepasar vi (перевершити); наздогнати i ~ alcanzar y sobrepasar; 3. хім. destilar vt, rectificar vt (очистити) nepemHBáTH недок., перегнйти 1. podrirse*, corromperse; 2. (прогнити) descomponerse* перегній ч mantillo m, humus m перегнійний прикм.: ~ ґрунт humus m перегнути 1. (зігнути) doblar vt, encorvar vt, inclinar vt (нахилити); 2. (більше, ніж треба) doblar demasiado; 3. (у чо/иу-Hjexagerar vt, permitirse demasías; ~ палицю echar de bolina, pasarse derosca
перегнутися doblarse; inclinarse (нахилитися); ~ через перила apoyarse en (contra) la barandilla
переговбри мн. 1. negociaciones f pl conversaciones f pl; мирні ~ negociaciones de paz; ~ на найвищому рівні negociaciones cúspide; вести ~ mantener negociaciones, negociar vi; 2. conversación f, comunicación f, міжнародні ~ comunicación internacional
936
передплбсно
переговорйти 1. (обмінятися думками) hablar vi, conversar vi (de, sobre); - з ким-н. charlar con alguien; 2. (багато про що) hablar vi, conversar vi, departir vi (de todo, de muchas cosas); 3. llevar la voz cantante; ~ кого-н. dominar con la voz a alguien переговбрн'Ий прикм.: ~ пункт estación telefónica, central de teléfonos; ~a кабіна cabina telefónica, locutorio m; ~ процес proceso de negociaciones, negociaciones f pl переговбрюватися cruzarse palabras перегодбвувати див. перегодувати перегодувйти atracar vt, hartar de comida переголосувбння c segunda vuelta de la votación
перегбнець ч спорт, corredor m; sprinter m перегбни мн. спорт, carrera(s) f (pl); regata(s) f (pl) (на воді); ~ на коротку, на довгу дистанцію carreras de velocidad, de fondo; велосипедні ~и carreras ciclistas (de bicicletas); ~ вітрильників regatas de veleros (de balandros); ~ з перешкодами carreras de obstáculos, steeple-chase m перегбнка ж 1. (худоби) trashumación f, 2. хім. destilación f, rectificación f (очищення); суха ~ destilación seca
перегонбвий прикм. спорт, de carreras; de regatas; ~ автомобіль automóvil de carreras; ~ човен barca de carreras
перегорнути, перегорт0ти 1. (сторінки) hojear vt, trashojar vi
перегорбджувати(ся) див. перегородити(ся) перегородйти 1. (відокремити перегородкою) tabicar vt, 2. (загородити) obstruir* vt, tapar vt; atrancar vt (перепиняти); ~ся tabicarse перегорбдка ж tabique m; протипожежна ~ mamparo cortafuegos (contra incendios); носовая ~ мед. tabique nasal (de las fosas nasales)
перегор'йти недок., перегорати quemarse, arder vi; лампочка ~іла la lámpara se ha quemado; пробки ~іли los plomos (fusibles) se han fundido
перегравбння c спорт, desempate m перегравйти див. переграти neperpám 1. (зіграти заново) volver a tocar; volver a jugar; 2. tocar vt (todo, mucho); jugar* vt (todo, mucho); 3. театр, (зіграти ненатурально) exagerar el papel перегриз0ти див. перегризти перегрйз-ти roer* vi, cortar con los dientes; він готовий ~ мені горло me tiene entre ojos, me tiene hincha
перегрйзтися 1. (про собак) morderse*; 2. (про людей) pelarse, tener ganas de camorra перегрів ч, перегрівбння c mex. recalentamiento m; місцевий ~ sobrecalefacción local перегрів0ти(ся) див. перегріти(ся) перегріти recalentar* vt перегрітий дієприкм. і прикм. recalentado; -а пара mex. vapor recalentado перегрітися 1. recalentarse*; 2. (на сонці) asolearse,coger una insolación, insolarse перегрулувбння c reagrupación f, reagrupa- miento m
перегрупувйти reagraparvi перегрупувбтися reagruparse перегулйти pasear (haber paseado) demasiado nópeA (п0реді, пбредо) прийм. 1. (про місце) delante de, ante, enfrente, frente а; зупинитися ~ будинком detenerse delante de la casa; довго стояти ~ картиною estar largo rato delante del cuadro (contemplándolo); стіл стоїть переді мною la mesa está delante de mí; стояти ~ очима estar delante de los ojos, estar ante los ojos; постати ~ суддею comparecer ante el juez; з'явитися ~ народом aparecer (presentarse) ante el pueblo; 2. (у присутності) ante; не зупинятися ~ труднощами no detenerse (pararse) ante las dificultades, pasar por encima de las dificultades; відповідати ~ законом responder ante la ley; почуватися ніяково ~ сусідами encontrarse cohibido ante los vecinos; тобі треба ~ ним вибачитися tienes que pedirle perdón; 3. (про час) antes (de); ~ обідом antes de comer (de la comida); ~ початком занять antes de las clases; ~ війною antes de la guerra; ~ світанком antes del amanecer; за
день ~ цим un día antes de ésto; 4. (при порівнянні) ante; en comparación (con); вони ніщо ~ ним no son nada ante él, (ellos) no son nada en comparación con él передав0льн-ий прикм. de transmisión, transmisor; de emisión; - пункт punto intermedio; ~ механизм mex. mecanismo de transmisión; ~ вал mex. árbol de transmisión,contraeje m передав0ти(ся) див. передати(ся) передавбч ч 1. (той, хто передає) entregador т; 2. радіо, emisora f, transmisor т; короткохвильовий ~ emisor de ondas cortas передавйти aplastar vi, despachurrar vi передарбвувати недок., передарувйти regalar vi (todo, mucho); 2. (іншому) regalar (obsequiar) a otro
передйти 1. (віддати) dar* vi, entregar vi; traspasar vi; спорт, pasar vt; ~ листа entregar la carta; ~ що-н. з рук в руки pasar algo de mano en mano; ~ свої права, своє майно transferir sus derechos, sus bienes; ~ управління transmitir (ceder) ia dirección (de); ~ владу traspasar (entregar) el poder; ~ свої знання, свій досвід transmitir sus conocimientos, su experiencia; 2. (повідомити) decir* vi, comunicar vi, transmitir vi; ~ повноваження delegar poderes (facultades); ~ новину comunicar una novedad; ~ уклін, вітання transmitir (comunicar) un saludo; ~ по радіо, по телебаченню transmitir por radio, por televisión; - розпорядження, доручення comunicar una disposición, un encargo; ~ команду dar (comunicar) la orden; 3. (відтворити) interpretar vi, reproducir* vt, ~ думку автора interpretar la idea del autor; ~ що-н. своїми словами interpretar algo con sus (propias) palabras; 4. (прширити) comunicar vi, pegar vi; ~ інфекцію comunicar la infección; 5. (переслати, направити) entregar vt; ~ справу до суду entregar el asunto a los tribunales; 6. (дати більше, ніж належить) dar más перейтися transmitirse, pasar vt, heredar vt (про здібності); pegársele, transmitírsele, contagiársele (про хвороби, заразу) передбточн-ий прикм.: ~е число mex. razón detransmisión, relación de multiplicación передбч-а ж 1. transmisión f, entrega f, traspaso m (вручення); transferencia f (у власність); ~ справ delegación de poderes; ~ влади traspaso del poder; ~ інформації traspaso de la información; ~ електроенергії transmisión de energía eléctrica; без права -i intransferible, rigurosamente personal; 2. (по радіо) emisión f, transmisión f, radiodifusión f, radiotransmisión f (трансляція); teletransmisión f, programa televisado (televisivo) (по телебаченню); 3. (для хворого, ув’язненого) envío т, paquete т (de ropa, de provisiones, etc.); 4. mex. (механізм) transmisión f, engranaje m; пасова - transmisión por correa; зубчаста ~ transmisión de engranajes, juego de piñones лередбанник ч vestuario del baño лередбачйти prever* vi, agorar vt передбачйтися (очікуватися) preverse*, suponerse*, esperarse лередб0чення c previsión f перед ббчити prever* vt, estipular vt (обумовити) передббчливий прикм. precavido; previsor (далекоглядний)
передбачливість ж precaución f, previsión f (далекоглядність)
передббчливо присл. con precaución передвеснйний прикм. de antes de la primavera, preprimaveral
передвйборн'ий прикм. electoral; ~a кампанія campaña electoral; ~i збори reunión de electores; ~a агітація propaganda electoral; ~a стратегія electoralismo m передвістя c presagio m, anuncio m передвіщати augurar vi, predecir* vt передвбєнний прикм. de preguerra передгір’я c zona premontañosa передгрозовйй прикм. de antes de la tempestad переддвбр’я c анат. conducto extemo, vestíbulo m, atrio m; ~ вуха vestíbulo del oído переддбнь ч víspera f, vigilia f (зазвичай — церковного свята); ~ Нового року víspera del Año Nuevo; y ~ en vísperas (de)
передержка ж фото exposición exagerada, exceso de exposición перрдзарбдок ч біол. proembrión m передзахідний прикм. precrepuscular; ~a пора hora precrepusculina передзбирбльний прикм. с.-г. (de) antes de la cosecha
передзвін ч repique m, repiqueteo m, repiquete m (de las campanas)
передзвонйти 1. (зноову) volver a telefonear (a llamar por teléfono); 2. telefonear vt, llamar por teléfono (a todos, a muchos) передзвбнювати 1. див. передзвонити; 2. (про дзвони) sonar* vt, repicar vt (todas las campanas)
передзвбнюватися tocar vi; (repiqueteando) передзимбвий прикм. de antes del invierno, preinvemal
передз’їздівський прикм. (de) antes del congreso, precongresual, (de) antes del congreso передихйти див. передихнути передихн/ги 1. (перевести подих) tomar aliento; 2. (перепочити) descansar un poco; hacer alto (зробити зупинку); дайте мені ~ dadme una tregua пербді прийм. див. перед переділ ч reparto т, repartición f, ~ землі reparto de la tierra; ~ світу reparto del mundo переділйти repartir vi, redividir vi передістбрія ж prehistoria f передкрйзовий прикм. de precrisis передмістя c arrabal m, suburbio m передміхурбвий прикм.: ~a залоза анат. próstata f
передмбва ж prefacio m, prólogo m; без передмов sin preámbulos передмостов-йй прикм.: ~e укріплення військ. cabeza de puente
пер0дн-ій прикм. delantero, anterior; primero; ~i кінцівки patas delanteras; ~ край оборони línea principal de resistencia; на ~ьому плані en primer plano
переднаголбсний прикм. лінгв. protónico переднічнйй прикм. vespertino переднюв0ти pasar el día передньопіднебінний прикм. лінгв. prepalatal передньоязйчний прикм. лінгв. predorsal передобідній прикм. antes de la comida; antes del almuerzo (Л. Am.)
передовий прикм. de vanguardia; avanzado; progresivo, progresista; - загін військ. avanzada f, vanguardia f, ~ пост avanzadilla f; -а позиція posición avanzada; ~í методи праці métodos progresivos de trabajo; ~a технологія tecnología puntera (de punta); -а стаття artículo de fondo, editorial m nepeAoeá ж 1. (стаття) artículo de fondo, editorial m; 2. військ, posición avanzada передовйк ч vanguardista m, hombre de vanguardia; ~и виробництва obreros de vanguardia передовйц-я ж artículo de fondo, editorial m; автор ~í editorialista m; писати ~i editoríalizar vt передовірити, передовірити autorizar vt, transferir* vt (poderes a alguien) передбк ч 1. (повоза) delantera f, лафетний ~ avantrén m; 2. (взуття) puntera f передопераційний прикм. (de) antes de la operación, preoperatorio nepoAomiáTa ж pago previo передоручдти недок., передоручйти (комуні hacerle entrega (a); traspasar vt (a), transferir* vt (a)
передосінній прикм. (de) antes del otoño, preotoñal
передосінній прикм. penúltimo передпл0та ж suscripción f, ~ газет, журналів suscripción a los periódicos, a las revistas передплатйти, передплйчувати suscribirse (a), abonarse (a); suscribirse a un periódico, a una revista
передплйтн-ий прикм. de suscripción, de abono; ~e видання edición por suscripción передплйтник ч suscriptor m, abonado m передплбчувати недок., передплатйти (що- н.) suscribirse*; abonarse; - газету suscribirse al periódico
передплбсно c анат. tarso m
937
передпліччя
передплГччя с анат. antebrazo m передпбкій ^antecámara f, antesala f, recibidor m передпосівнйй прикм. (de) antes de la siembra передрЯжнювати недок., передражнйти remedar vf, contrahacer* vt передрЯковий прикм. мед. precanceroso; ~ стан precancerosis f
передранкбвий прикм. de la madrugada передреволюційний прикм. prerrevolucionario передректй, передрікати predecir* vf, presagiar vt, pronosticar vt, augurar vi; profetizar vt передрімЯти pasar el tiempo dormitando передродовйй прикм. prepuerperal передружйти hacer amigarse (amistarse) (a todos, a muchos)
передружйтися hacer (contraer) amistad (con todos, con muchos)
пер0друк ч 1. reimpresión f, reproducción f (розмноження); ~ заборонено (quedan) reservados los derechos de reproducción; 2. (на машинці) escritura a máquina (mecanografiada) передрукбвувати див. передрукувати передрукувЯти 1. (заново) volver a imprimir, reimprimir vf; 2. (на машинці) mecanografiar vt, escribir (copiar) a máquina передряпати 1. (кого-н.) arañar vf (a todos, a muchos); 2. (що-н.) arañarse mucho (en muchos sitios); ~ся (взаємно) arañarse передсвяткбв'ий прикм. (de) antes de la fiesta, prefestivo; у ~i дні la víspera de la fiesta передсЯрдя c анат. aurícula f nepeflCMáK ч sabor anticipado; espera f (очікування); anticipación f
передсмЯртний прикм. agónico, agonizante; supremo, último (останній); ~ час hora suprema; в ~ час en la hora de la muerte пербдсуд ч prejuicio m; без ~ів sin prejuicios; заскніти в ~ax estar lleno de prejuicios передувЯти preceder vt, anteceder vt передумати, передумувати недок. 1. (змінити рішення, думку) cambiar de opinión (de parecer, de criterio), tomar otro giro; 2. (обдумати багато що) reflexionar vt, repensar* vt, dar vueltas (al asunto)
передум6в*а ж condición f, premisa f, створити ~и crear premisas (para) іпередушйти (задушити) estrangular vt (a todos, a muchos)
передхребЯтнии прикм. мед. prevertebral лередчЯсн-ий прикм. anticipado, prematuro, precoz; ~ розвиток desarrollo prematuro; ~¡ пологи parto prematuro
nepefl4ácHÍCTb ж anticipación f anterioridadf precocídadf
передчЯсно присл. prematuramente, anticipadamente, anteriormente
передчувЯти presentir* vt, tener el presentimiento (de)
передчувЯтися dejarse presentir передчуття c presentimiento m; ~ біди presentimiento de una desgracia; вірити ~м creer en los presentimientos передягЯння c 1. mudanza f, cambio de traje; 2. (перебирання) disfraz m передягЯти(ся) недок. див. передягти(ся) передЯгнений прикм. disfrazado передягтй 1. (кого-н.) mudar vi, cambiar vt (el traje, la ropa, etc.); disfrazar vt (перерядити); ~ дитину cambiar de ropa al niño; 2. (що-н.) mudar (cambiar) de traje; ~ убрання cambiar el vestido передяггйся mudarse, cambiarse (de traje, de ropa, etc.); disfrazarse, enmascararse (перерядитися); ~ся жінкою disfrazarse de mujer переекзаменбвка ж reexaminación f, nuevo examen (después de un fracaso), reexamen m переживЯння c 1. experimento m, sufrimiento m; reviviscencia f; 2. (почуття, стан) emoción f; impresión viva; vivencia f; театр, compenetración f (del papel); душевні ~ sufrimientos espirituales; справжнє ~ autenticidad emocional п9реживЯти 1. див. пережити 2, 3, 4; 2. (хвилюватися) estar nervioso, sentir emoción; 3. театр, sentir el papel, encontrarse en situación пережйте c (lo) vivido, (lo) pasado; las emociones (impresiones) sufridas пережйти 1. (прожити який-н. час) vivir vt, pasar vt, ir tirando (algún tiempo); 2. (прожити
довше за кого-н.) sobrevivir vi (а); 3. (вижити) quedar vivo, sobrevivir vi; 4. (страждати) sufrir vt, atravesar* vt, soportar vt (перенести); experimentar vt (зазнати); багато - haber sufrido mucho; pasarlas negras y moradas; - труднощі afrontar dificultades; ~ самого себе а) (зберегти своє значення після смерті) ganar la inmortalidad; б) (втратити своє значення за життя) no ir con el siglo пережйтковий прикм. superviviente пережйток ч reminiscencias f pl, supervivencias f рі; ~ минулого vestigio (resto) del pasado пережбвувати 1. див. пережувати; 2. (про жуйних тварин) rumiar vt, ~ жуйку (ремигати) nimiar la nimia; 3. machacar vi, llover sobre mojado
пepeжyвáти masticar vt (bien), deshacer masticando
перезавантЯжити комп. volver a cargar (el ordenador)
перезарядйти, перезаряджЯти recargar vt, volver a cargar
перезастЯва ж renovación de empeño (de hipoteca)
перезаставити volver a empeñar перезаставляти див. перезаставити перездавЯти недок., перездЯти 1. (внайми) subarrendar* vt, realquilar vt, 2. (карти) volver а dar, dar de nuevo; 3. (іспит) volver a examinarse перездЯча ж 1. (внайми) subarriendo m, subarrendamiento m; 2. (карти) volver a dar; 3. (іспит) volver a examinarse перездорбватися saludar vt (a todos, a muchos); saludarse (між собою) перезимувЯти, перезимбвувати invernar* vi, pasar el Invierno
перезміна ж pausa f, intervalo m (entre dos tandas)
перезнайбмити presentar vt(a todos, a muchos) перезнайбмитися entablar conocimiento (con), conocer* vt
перезначЯти див. перезначити перезначйти 1. (заново) volver a señalar, remarcar vt, traseñalar vf; 2. señalar vf, marcar vf (todo, mucho)
перезнімЯння c filmación reiterada перезнімЯти недок., перезнЯти 1. volver а fotografiar, retratar de nuevo; volver a filmar (y кіно); 2. (копію) sacar una copia перезнімЯтися retratarse de nuevo, sacarse otras fotos
перезрІвЯти див. перезріти перезрілий прикм. pasado перезріти pasarse; modorrarse (про фрукти) переінЯкшувати недок., переінЯкшити cambiar vf, modificar vf (змінити); rehacer* vf (переробити)
перещЯти див. переїсти перепеджЯти див. переїхати; ~ з місця на місце trasladarse de un lugar a otro перЯїзд ч 1. trayecto т; travesía f(no воді); 2. (переселення) mudanza f (на іншу квартиру); traslado т (до іншого міста); 3. зал. paso a nivel переїсти 1. (об'їстися) comer demasiado, darse un atracón; 2. (про іржу) corroer* vf, roer* vt, 3. (з’їсти) comer vf (todo, mucho) переїхати 1. (через що-н.) pasar vf, atravesar* vt, 2. (куди-н.) trasladarse (до іншої країни, міста); mudarse (до іншого приміщення); ~ на нову квартиру mudarse de casa (de domicilio); 3. (роздавити) atrepellar vt переймЯти див. перейняти переймЯтися див. перейнятися перейменувЯння с cambio de nombré перейменувЯти, перейменбвувати dar otro nombre (a), cambiar de nombre перейменувЯтися cambiar de nombre, tener otro nombre
перейми мн. dolores del parto перейнЯти (запозичити) tomar vf, contraer* vt, adoptar vf; adquirir* vf (засвоїти); ~ досвід adquirir experiencia; ~ звичку contraer la costumbre (de)
перейнятий дієприкм. penetrado (de algo) перейнятися (com)penetrarse (de); estar penetrado (de); ~ думкою compenetrarse con la idea; ~ жалістю estar lleno de (sentir) compasión
перейнятливий прикм. que asimila, que imita (fácilmente)
перейнятливість ж don de asimilación (de imitación)
перейтй 1. pasar vi; atravesar* vf (що-н.); franquear vf (через яку-н. перешкоду); ~ з рук в руки pasar de mano a (en) mano; ~ межі extralimitarse, pasarse de la raya; ~ на бік противника військ, pasarse al enemigo; ~ в наступний клас pasar al siguiente grado; 2. (приступити до чого-н. іншого) pasar vi (а); ~ до іншої теми pasar a otro tema; ~ від слів до діла pasar de las palabras a los hechos; ~ в наступ військ. pasar a la ofensiva; 3. (перетворитися у що-н.) convertirse*; їхня сварка перейшла в бійку su riña se convirtió en pelea перЯказ ч 1. exposición f, relato m, narración f; 2. (виклад) redacción f
переказати, перекЯзувати 1. (своїми словами) contar* vf, relatar vf (con sus propias palabras); repetir* vt (повторити); refeñr* vt (повідомити); 2. contar* vf, decir* vf (todo, mucho) переказйтися 1. rabiar vi (todos, muchos); 2. (дійти розуму) aquietarse, haberla corrido, dejar de soltar la rienda
переказнйй прикм. (для переказу грошей); ~ вексель фін. letra de cambio; ~ бланк (поштовий) impreso de giro перекаламутити 1. (воду) enturbiar vt, 2. turbar vi, causar inquietud (a todos, a muchos) перекалічити lesionar vf (a todos, a muchos); causar bajas
перекапЯти gotear con exceso перекалувЯти див. перехапати перекарббвувати недок., перекарбувЯти 1.
volver a acuñar, resellar vf, volver a troquelar; 2. troquelar vf (todo, mucho) перекарбувЯння c nuevo cuño, resello m перекЯт ч (мілина) banco m перекатЯти pasear vf (a todos, a muchos) перекачЯти, перебувати (воду) transvasar vf, trasegar vf (con ayuda de la bomba) перебування c transfusión f, bombeo m; ~ нафти bombeo de petróleo перекваліфікЯція ж recapacitación (readaptación) profesional, reciclaje m, reconversión f перекваліфікувЯти recapacitar vf, readaptar vf, reciclar vf; ~ кадри reciclar a los profesionales
перекваліфікувЯтися recapacitarse, readaptarse, reciclarse; cambiar de profesión (набути нової професії)
перекидЯння, перекйнення с traslado т; transferencia f, ~ військ, desplazamiento (traslado) de tropas; ~ товарів transporte de mercancías; ~ мосту tendido de un puente перекидЯти недок., перекйнути 1. volcar* vf, voltear vf, bascular vf; derribar vf, tumbar vf (валити); trastornar vf (перевертати); botar vf (Л. Am.); echar vf, arrojar vt перекидЯтися 1. (обмінятися — словами, поглядами) cruzar vf, cambiar vf; 2. (на чий-н.бік) pasarse (a), resellarse; volquearse, tumbar vi; zozobrar vi, dar de banda (про судно); voltear vi, volcar* vi (про екіпаж) перекидЯч ч тех. volcador т, volquete т, basculador т, báscula f
перекиднйй прикм. тех. de volteo, basoulante; - місток puente de (para) peatones (transeúntes), pasarela f
перЯкидом, перевЯртом присл. cabeza abajo, de cabeza; скотитися - caer de cabeza, rodar* vi перекйнути 1. (через що-н.) echar vi, lanzar vf (a través de); ~ через плече echar al (por el, sobre el) hombro; ~ міст через ріку tender un puente sobre el rio; 2. (далі, ніж треба) lanzar vf, arrojar vf, pasar vf (más allá); 3. (перемістити) trasladar vf, transferir* vt (війська; товари); transportar vf (перевезти); ~ працівника trasladar al empleado
перекйнутися 1. (переміститися) trasladarse (de un salto, precipitadamente); 2. (поширюватися — про епідемію, вогонь) extenderse*, cundir vi; 3. (кинути одне одному) lanzarse (mutuamente algo); 4. (словами) cruzarse palabras (con), atravesar palabras (con) перекип’ятйти rehervir* vf, recocer* vf
938
перелйти
перекипати нвдок., перекипіти 1. dejarse hervir demasiado; 2. haberse calmado (apaciguado)
перекис ч хім. peróxido m; - водню agua oxigenada
перекис0ти нвдок., перекйснути agriarse перекіс ч deformación f, combadura f, alabe- amiento m; sesgo m, torcimiento m; - шахтового ствола desviación del pozo перек-Іт ч 1. (дія) transporte m; 2. mh. estruendo m, bramido m; -оти грому estampidos del trueno
пербклад ч traducción f (письмовий); interpretación f (усний); - з української на іспанську traducción del ucraniano al español; синхронний ~ interpretación simultánea; послідовний ~ interpretación consecutiva; теорія -y traductología f, - з листа interpretación a la vista перекладбти несов. див. перекласти перекладбцький прикм. de traductor; de intérprete; traduccional; ~ факультет escuela de traductores e intérpretes
перекладбч ч traductor m (письмовий); intérprete m (усний); truchimán m, trujamán m (тлумач)
лереклйдення c муз. transposición f (в іншу тональність); transcripción f (для інших інструментів)
перекладка ж 1. travesano т; 2. спорт, barra fija (у гімнастиці); - воріт larguero m перекладний прикм. (з якої-н. мови) traducido; -а література literatura traducida, traducciones fpl
перекладознйвець ч traductólogo m перекладознбвство c teoría de la traducción, traductología f
перемасти \. {перемістити) poner* vt, meter vf; ~ з однієї кишені до іншої pasar de un bolsillo a otro; 2. (покласти на кого-н.) endosar vt, - відповідальність на кого-н. endosar la responsabilidad sobre alguien; 3. (чим-н.) poner* vi, colocar vi (corjí en); - посуд соломою poner la vajilla en (con) .i paja; 4. (скласти заново, інакше) volver.afhacer, rehacer* vt, - піч rehacer la estufa; 5. ¿¡(покласти забагато) poner* (echar) demasiado; - цукру azucarar demasiado; ~ солі salar demasiado, echar demasiada sal; 6. муз. transportar vi, transcribir* vi; - на музику poner en música; - на вірші versificar vt, 7. (перепрягти) reenganchar vt (una caballería);
8. traducir vi (письмово); interpretar vi (усно); - з української на іспанську traducir del ucraniano al español
перекл0ювати недок., переклбїти 1. (заново) volver a pegar, encolar de nuevo; 2. (шпалерами) empapelar de nuevo пер0клик ч 1. llamada t, робити - pasar lista; не з'явитися на ~ no acudir a la lista; 2. (взаємний виклик по радіо) intercambio de mensajes; ~ міст по радіо, intercomunicación de ciudades por radio, radiointercomunicación de ciudades перекликбтися 1. llamarse, llamar uno a otro; 2. (бути схожими) ser parecido (a), parecerse* (a), tener cierta semejanza переклйкнутися див. перекликатися 1 переключйти (перевести на інший вид роботи) pasar vi, trasladar vt, - кого-н. на іншу роботу pasar a otro trabajo; - цех на серійне виробництво transformar el taller para la producción en serie
переключйтися pasar vi (a), cambiar de vía, tomar otro camino; - на нові форми роботи pasar a (adoptar) nuevos métodos de trabajo перекбвувати див. перекувати переколбти1 1. (приколоти на інше місце) prender en otro lugar; 2. (поколоти) pinchar vt, 3. (заколоти) matar vi (a); apuñalar vi (кинджалом); degollar* vi (худобу) переколбти2 (розколоти) partir vtítodo, mucho) перекблювати див. переколоти1 перекомпостувбти volver a cancelar перекбнаний прикм. convencido, persuadido; - прибічник partidario convencido перекбнаність ж convencimiento т, persuasión f переконбння c (думка, погляд) convicción f, convencimiento m; політичні ~ credo político, convicciones políticas; міняти свої - cambiar
sus ideas; cambiar la chaqueta (fam); він ніколи не зраджував своїх переконань nunca traicionaba sus convicciones; я не можу йти проти своїх переконань no puedo ir en contra de mis convicciones перекбнано присл. con convicción переконбти convencer vt, persuadir vt, asegurar vt (запевнити); - кого-н. учитися convencer a alguien para que estudie (de que tiene que estudiar)
переконбтися convencerse, persuadirse; asegurarse (упевнитися); cerciorarse (пересвідчитися); -ся в правильності прийнятого рішення persuadirse de que la decisión tomada era correcta
перекбнлив'ий прикм. convincente, persuasivo; - приклад ejemplo convincente; -i свідчення testimonios probatorios; -і аргументи argumentos persuasivos перекбнлив'ість ж carácter convincente, convicción f, convencimiento m, persuasión f; - фактів, доказів carácter persuasivo de los hechos, de las pruebas; для більшої -ості para una mayor convicción
перекбнливо присл. convincentemente, de una forma convincente, persuasivamente перекбнування c (дія) persuasión f перекбнувати(ся) див. переконатися) переколбти 1. cavar vt (todo, mucho); 2. (скопати заново) recavar vt, cavar de nuevo перекбпувати див. перекопати перекори мн. altercado(s) m (pl), bronca(s) f(pl) перекосй-ти1 (викривляти) encorvar vi, combar vi, alabear vi; дошку ~ло la tabla se ha encorvado (está alabeada); у нього ~ло обличчя tenía sus facciones crispadas перекосйти2 1. (скосити) segar* vt (todo, mucho); 2. matar vi, acabar vt (con) перекосйтися encorvarse, combarse, alabearse; contraerse* (про обличчя) перекотйпбле c 1. (рослина) cardo corredor, eringe t, 2. (про людину) vagabundo m, errante m, sin casa ni hogar
перекбтистий прикм. retumbante, resonante перекотйти hacer rodar перекочувбти, перекочбвувати 1. trasladarse; trashumar vi (з пасовища на пасовище); 2. mudarse, cambiarse, andar con el hato a cuestas
перекбшений 1. дієприкм. від перекосити2; 2. прикм. (про обличчя) contraído перекбшувати1 див. перекосити1 перекбшувати(ся)2. див. перекосити(ся)2 перекрбслити borrar vt, tachar vt перекрбслювати див. перекреслити перекривбти див. перекрити перекрйкувати див. перекричати перекрйкуватися gritarse (mutuamente) перекристалізбція ж хім. recristalización f перекрйти 1. (покрити заново) recubrir* vi; 2. (перевищити) superar vi; batir vi (побити); - світовий рекорд batir la plusmarca mundial; 3. (зупинити) cerrar* vi, atrancar vi; - воду cerrar el agua; - ріку atajar (represar, embalsar) el rio, hacer una ataguía en el río; 4. карт, cargar vt перекриттй c 1. (покривання заново) recubrimiento m; 2. (перевищення) superación f,
3. (річки) ataguía f, cierre m; 4. буд. (покриття) piso m, entarimado m; бетонне - piso de hormigón; міжповерхові - pisos (techos) intermedios; 5. спец, solapadura f, traslapo m, superposición f
перекричбти gritar más fuerte (que otro); намагатися - кого-н. procurar acallar (hacer callar) a alguien dando gritos, superar a alguien gritando перекроїти 1. (заново) recortar vi, cortar de nuevo; 2. (переробити) rehacer completamente; - карту світу cambiar por completo el mapa del mundo
перекрохмблювати нвдок., перекрохмблити
1. (занадто) almidonar demasiado (con exceso); 2. (заново) almidonar de nuevo; 3. almidonar vt (todo, mucho)
перекрбювання c 1. recorte m; 2. (переробка) transformación f, cambio m; - кордонів reajuste de las fronteras
перекрбювати див. перекроїти
перекрутйти, перекручувати нвдок. 1. (retorcer* vi; entrelazar vi (переплести); 2. (пружину, годинник) forzar* vi (hasta romper) перекрутйтися 1. (зіпсуватися) romperse а fuerza de torcer demasiado; 2. (повернутися, перевернутися) darse una vuelta перекручений 1. дієприкм. від перекрутити; 2. прикм. (спотворений) falseado, alterado; tergiversado (у тексті); 3. прикм. (протиприродний) perverso
перекручення с deformación f, desfiguración f, falsificación f, tergiversación f (викривлення); - фактів desvirtuación (adulteración) de los hechos
перекручувати див. перекрутити перекувбти 1. (викувати заново) forjar vt (de nuevo); 2. (підкувати заново) volver a herrar, reherrar* vt, 3. (перевиховати) reeducar vt (completamente); - мечі на орала transformar las espadas en arados
перекупйти 1. (перебити у кого-н.) acaparar vi; atravesar* vt (Л. Am.); 2. (з других рук) comprar de segunda mano; З.сотргаг vt (todo, mucho)
перекупник ч acaparador m; logrero m (фруктів)
перекупбвувати див. перекупити перекупувати 1. perjudicar la salud (por bañar con exceso); 2. (викупати) bañar vt (a todos, a muchos)
перекупуватися bañarse demasiado; perjudicarse (por bañarse con exceso) перекур ч. descanso para fumar перекурювати недок., перекурйти 1. (забагато викурити) fumar hasta sentirse mal; 2. (викурити більше за інших) fumar más que nadie; 3. fumar vi (todo, mucho); probar fumando (todas, muchas clases de tabaco, de cigarrillos) перекусбти morder* vt (a todos, a muchos) перекусйти, перекушувати недок. 1. (нитку, дріт) cortar vt, 2. (закусити трохи) tomar un refrigerio (un bocado, un tentempié) перекуштувбти probar* vt, picar vt (todo, mucho)
перелбгоджувати недок., перелбгодити 1.
reparar vt, reponer* vt, remendar* vt (todo, mucho); 2. afilar vt (todo, mucho) перелбзити недок., перелізти 1. entrar escalando, escalar vt, salvar vt, - через паркан escalar una tapia; 2. (поповзом) pasar (salvar, rebasar) arrastrándose
переламбти romper* vt, quebrar* vt, quebrantar vt (todo, mucho); derribar vt (дерева); - всі іграшки hacer trizas los juguetes переламбтися romperse* (todo, mucho) перел0мувати(ся) див. переламати(ся) і переломитеся)
перелбжати 1. estar tumbado demasiado tiempo (a/ sol, etc.); 2. (зіпсуватися) estropearse, echarse a perder (en un almacén, despensa, etc.); 3. (пролежати, перечікуючи що-н.) estar tumbado (esperando, acechando) перелбсниця ж seductora f, hechicera f перелйв ч 1. див. переливання; 2. мн. tornasol т, viso т (барв); modulaciones fpl (голосу); ~и перламутру visos de la perla (de la madreperla) переливбння c 1. transvasación f, 2. мед. transfusión f; - крові transfusión de sangre; 3. (барв) viso m, resplandor m
переливбти 1. див. перелити; 2. див. переливатися 2; - з пустого в порожнє dar vueltas а la noria, arar enla mar, hablar por hablar; meter el rollo
переливбтися 1. див. перелитися; 2. (про барви) tornasolar vi, hacer visos; - всіма барвами веселки irisar vi; 3. (про звуки) vibrar vi; modular vi (про голос)
перелйвчастий прикм. tornasolado, opalescente, iridescente (про колір); cambiante, aflautado (про звуки); con modulaciones (про голос)
перелйвчасто присл. de una manera cambiante (про барви); con modulaciones (про звуки)
перелйти 1. pasar vi, trasegar* vi, transvasar vi; - вино trasvinar vt; - з однієї склянки в іншу pasar (trasegar) de un vaso a otro; - кров мед.
939
перелйтися
hacer la transfusión de sangre>2. (через край) hacer derramarse; 3. (переплавити) refundir vt перелйтися 1. pasar vt,colar* vi; 2. (через край) trasverter* v/;desbordarse, rebosar vi перелицюв0ти, перелицьбвувати dar vuelta (a), volver* vt
neptaír ч с.-г. barbecho m, terreno en barbecho перблік ч enumeración f, lista f (список); relación f перелікув0ти 1. curar vt (a todos, a muchos); 2. curar vt, atender* vi (todos, muchos médicos); 3. curar con exceso, causar daño (con excesivas curas)
перблісок ч boscaje m, bosquete m переліт ч 1. (птахів) paso m. migración f, 2. (літака) vuelo m, traslado m; безпосадковий ~ vuelo sin escala (directo); 3. (кулі, снаряда) tiro largo
перелітйти недок., перелетіти 1. pasar (atravesar) volando; transvolar*vt; ~ з одного місця на інше volar deun lugar a otro; 2. (перестрибнути) traspasar saltando перелітн-ий прикм. pasajero, de paso, migratorio; ~i птахи aves de paso (migratorias) перелічйти, перелГчувати 1. contar* vi; 2. (повторно) recontar* vt, полічити ребра (кому-н.) medir las costillas (a)
переловйти cazar vt, atrapar vt (a todos, a muchos); pescar vt (рибу) перелбгов’ий прикм.: ~i землі tierras baldías, baldíos m pl
перелбм ч 1. (кістки) fractura f, rotura f, відкритий, закритий ~ fractura abierta, cerrada;
2. (різка переміна) cambio m (brusco); crisis f (хвороби); viraje m, vuelta f (поворотний пункт); моральний ~ cambio moral; на ~i en el período de cambios
переломйти 1. romper* vt, partir vt, fracturar vt (кістку); ~ палицю romper el palo; 2. (характер, поведінку) hacer cambiar; - себе dominarse, vencerse*; його важко ~ es muy difícil meterle en cintura, es muy difícil hacerse con él;
3. (подолати) vencer vt, sobreponerse*; ~ сон vencer el sueño; ~ слабість, страх vencer la debilidad, el miedo
переломйтися 1. romperse*; 2. (різко змінитися) cambiar radicalmente (del todo); 3. (про І голос) quebrarse*, cambiarse переломнйй прикм. crítico, crucial; ~ момент momento crítico, punto de cambio; ~ вік edad I crítica
перелопйтити, перелопйчувати . traspalar vt, traspalear vt
перелюб ч adulterio m, fornicación f перелюбник ч adúltero m, fornicador m перелюбство c див. перелюб переліЬбствувати adulterar vi, fornicar vi перелягтй 1. (лягти інакше) cambiar de posición; ~ з одного боку на другий volverse de otro lado; 2. (лягти на інше місце) acostarse en otro sitio; ~ з канапи на ліжко pasarse del diván a la cama
перелйк ч susto m, espanto m; julepe m (Л. Am.); з ~y del susto
перелягти asustar vi, atemorizar vt перелякйтися asustarse, atemorizarse; він дуже ~вся menudo susto ha llevado перелйканий прикм. asustado, atemorizado перемасти vencer vt, sobreponerse* (a) перемастися 1. no dejarse vencer por la enfermedad, afrontar la enfermedad; 2. (перебиватися) ir tirando
перемйзати, перем0зувати 1. (заново) untar de nuevo; 2. (повимазувати) ensuciar vt, emporcar* vt
перем0затися ensuciarse, estar hecho un asco перемалюв0ти, перемальбвувати 1. copiar dibujando; 2. volver a dibujar, dibujar vt (de nuevo, de otro modo); 3. dibujar vt (todo, mucho; a todos, a muchos)
перем0нювати недок., переманйти engolosinar vt, sonsacar vt, ~ кого-н. на свій бік atraer а alguien a su bando
перем0хувати недок., перемахнути (перестрибнути) saltar vt (por encima de) nepeMexcyBáTH, перемежбвувати volver a jalonar, acotar de nuevo перем0л ч с.-г. trilla f, trilladura f
перем0лювати(ся) див. перемолоти(ся) перемерзйти недок., перембрзнути helar* vi, helarse*, arrecirse*; усі яблуні перемерзли todos los manzanos se han helado; він геть перемерз se ha helado completamente перембрти morir* vi, perecer* vi (todos, muchos)
перембт ч риб. palangre m перемет0ти 1. (наметати — сукню) volver* а hilvanar, hilvanar de nuevo; 2. (петлі) hacer ojales
перембтувати див. переметати перемив0ти недок., перемйти 1. (заново) lavar de nuevo, relavar vt, 2. lavar vt (todo, mucho); перемивати кісточки (кому-н.) roer los zancajos (a), no dejar a uno hueso sano, cortar de vestir, quitar el pellejo (a) перемикйння c 1. mex. conmutación f, ~ передач cambio de velocidades; ~ діапазонів conmutación de bandas; ~ програм zapping m (на телебаченні); ручне ~ cambio a mano; 2. (уваги) cambio m, mutación f перемикйти(ся) недок. див. перемкнутися) перемикдч ч mex. llave de contacto, interruptor m; ел. conmutador m; ~ полюсів inversor de polos; ~ каналів selector de canal; кнопковий ~ conmutador (llave) de botón переминйти 1. див. перем’яти; 2. (м'яти) arrugar vt
переминдтися: ~ (з ноги на ногу) apoyarse ya en un pie ya en otro, cambiarse de pie перемйр’я c armisticio m; tregua f (кооткв); укласти - firmar el armisticio перемйчка ж dintel m; ataguía f, dique m (y гідротехніці)
переміжн-ий прикм. alterno, intermitente; ~a пропасниця fiebre intermitente перемГна ж 1. cambio m, transformación f, mudanza f, mutación f, різка ~ cambio brusco; ~ у поглядах cambio de opinión; ~ декорацій cambio de decoraciones; ~ погоди cambio del tiempo, mutación f, ~и в уряді reajuste (reforma) ministerial; - коней revezo m; 2. (комплект білизни) muda f
перемінйти cambiar vt, mudar vt, vi (de); ~ білизну (убрання) mudar de ropa; ~ квартиру mudarse de casa; ~ професію cambiar de profesión; - тон cambiar de tono; ~ ногу (при ходьбі) cambiar el (de) paso перемінйтися cambiar vi, mudar vi; ~ на краще (про людину) mejorar vi, ser otro hombre; - до кого-н. cambiar de actitud hacia alguien; ~ на виду mudar de semblante перемінний прикм. cambiable, variable, mudable; ~a погода tiempo variable; ~a хмарність nubosidad variable
перемінйти(ся) недок. див. перемінити(ся) перемірювати недок., перемірити 1. (заново) volver a medir, remedir* vt, 2. medir* vt(todo, mucho); 3. probar* vt, probarse* (todo, mucho) перемісйти amasar vt
леремістйти trasladar vt (по службі); llevar vt, cambiar de lugar, transferir* vt (перенести) перемістйтися trasladarse, mudarse перемішйти 1. (змішати) mezclar vt, entremezclar vt, mixturar vt 2. (перемістити) remover* vt - вугілля в печі remover las ascuas; ~ карти в колоді barajar los naipes; 3. (сплутати) embarullar vt переміш0тися 1. (змішатися) mezclarse (con); 2. (сплутатися) embrollarse, confundirse перемішувати1 див. перемісити перемГшувати(ся)2 недок. див. перемішатися)
переміи^ти(ся) недок. див. переміститися) переміщен-ий прикм. desplazado; ~і особи desplazados т рі
переміщення с 1. traslado т, traslación f, transferencia f (перенесення); ~ по службі traslado т; ~ ґрунту movimiento de tierras; 2. військ, dislocación f
перемкнути 1. mex. (змінити напрям, силу) cambiar vt ел. conmutar vt, permutar vt ~ телефон cambiar la conmutación del teléfono; ~ програму (телебачення) zapear vt перемнбжувати недок., перемнбжити multiplicar vt
перембвити hablar vi; нема з ким слова ~ по tengo con quien cruzar una palabra перембвитися cruzarse unas palabras (con) перембвникч negociador m перембвчати pasar en silencio, callar vt, hacer caso omiso (de)
перембга ж victoria f, triunfo m; здоббути -y conseguir (alcanzar) la victoria; llevarse la palma; святкувати ~y cantar victoria, triunfar vi; спорт, cantar el alirón; список перемог спорт. palmares m; піррова - victoria de Pirro, victoria pí rrica
перемогтй 1. obtener la victoria, vencer vt, triunfar vi (sobre); ganar vt визнати себе переможеним darse por vencido; 2. (завоювати чию-н. любов) ganar vt vencer vt 3. (подолати) dominar vt, vencer vt - хворобу vencer la enfermedad
перембж-ець ч vencedor m; triunfador m; ganador m; вийти ~цем salir vencedor (victorioso, triunfante)
перембжн-ий прикм. de victoria, triunfal; victorioso; до ~ого кінця hasta la victoria переможний ~ marcha triunfal; 3. (сходів) tramo m перембжно присл. victoriosamente, triunfalmente, triunfantemente перембкнути (промокнути) calarse, mojarse hasta los huesos
перемолбти 1. moler* vt (todo, mucho); 2.(заново) volver a moler, remoler* vt перемолотися ser molido; перемелется лихо - добре буде poco a poco hila la vieja el copo; con paciencia y una caña todo se alcanza перемолотйти 1. trillar vt (todo, mucho); 2. (заново) retrillar vt
перемолбчувати див. перемолотити перемонтувйти montar de nuevo, volver á montar (una máquina, etc.) перембргуватися недок., переморгнутися
timarse, guiñarse переморйти perder* vi переморбзити congelar vt, helar* vt перемостйти 1. (заново) empedrar de nuevo; 2. empedrar vt (todo, mucho) nepeMOTáTH 1. (на що-н.) devanar vt, bobinar vt, arrollar vt, 2. (заново) devanar de nuevo, rebobinar vt, volver a arrollar; 3. arrollar vt (todo, mucho)
перемотувати див. перемотати перемощувати див. перемостити nepeMyApysáTH sutilizar excesivamente, alambicar demasiado
перемучитися sufrir demasiado, aguantar mecha
перем’йти arrugar vt (todo, mucho) nepeHaB4áTH недок., леренавчйти volver a enseñar, enseñar de nuevo nepeHaB4áTHcn volver a aprender (a estudiar) de nuevo
перенапруга ж ел. sobreintensidad f, sobretensión /;sobrevoltaje m; мех. sobrefatiga f перенапруження c (дія і стан) tensión excesiva; нервове ~ tensión excesiva de nervios, estrés m
перенапружити forzar demasiado, sobrecargar vt, ~ся esforzarse excesivamente; extenuarse (перевтомитися)
перенапрУжувати(ся) див. перенапружитеся) перенасблений прикм. superpoblado перенасблення с, перенаселеність ж superpoblación f, sobrepoblación f перенаселйти, перенаселити недок. super- poblar* vt
перенасйтйти, перенасйчувати sobresaturar vt перенасйчення c, перенасйченість ж sobresaturación f
перенбсення c 1. traslado m, traslación f, transferencia f, transporte m; - вогню військ. traslado de(l) fuego; ~ енергії transferencia de energía; ~ іонів фіз. migración de iones; 2. (відкладення) aplazamiento m перенестй 1. (перемістити) transponer* vt, transportar vt, transferir* vt, llevar vt; ~ з одного місця на інше transportar de (desde) un lugar a otro; 2. (змінити місцезнаходження) trasladar vt, 3. (скерувати, передати) trasladar vt, pasar vt;~ вогонь trasladar el fuego; - справу до
940
перепровадження
вищої інстанції юр. transferir la causa al tribunal supremo; 4. (відкласти) aplazar vt, diferir* vt, 5. (в інший рядок) pasar vt, trasladar vt (слово); dividir vt (склад); 6. (зазнати) soportar vt, sufrir vt, sobrellevar vt, aguantar vt, - хворобу sufrir una enfermedad; ~ багато принижень soportar (sufrir) muchas humillaciones; він цього не перенесе no podrá aguantarlo (soportarlo) перенестйся transportarse, trasladarse; -ся подумки в минуле trasladarse (remontarse) mentalmente al pasado
леренизйти, перенйзувати enhebrar vt, ensartar vt (de nuevo; todo, mucho) перенГсся c caballete m (de la nariz), entrecejo m перенбс ч 1. (части слова) separación f, 2. (знак переносу) guión m, división m переносйти1 (в кілька заходів) llevar vt, haber llevado (en varias veces, consecutivamente); 2. (зносити багато) gastar mucho (ropa, calzado)
перенбсити2 див. перенести; не ~ no tragar (а) переноситися див. перенестися перенбска ж transporte т, traslado m перенбсн-ий прикм. 1. transportable, соп- ducible; portátil, portable; ~а драбина escalera de mano; 2. (метафоричний) figurado, traslaticio; у -ому розумінні en sentido figurado
перенбсник ч 1. transportador m, porteador m; - чуток, новин divulgador de rumores, de novedades; 2. (носій інфекції) portador m переночувйти pasarla noche (en), hacer noche (en), pernoctar vi
перенумербвати, перенумербвувати 1. (заново) numerará, enumerar vt (de nuevo); 2. numerar vt (todo, mucho) переобирйти див. переобрати переобладнЯння с renovación de utillaje, reequipamiento fn
переобладнЯти, переоблйднувати reequipar vt, rehabilitar vt (77. Ám.)
перебблік ч ngetfo inventario (de mercancías, etc.) . .<?■'-
переобл ікувЯтИ/ (товари) inventariar vt (de nuevo) -
переобрйння c reelección f переобрйти reelegir* vi переобтяжити, переобтяжувати cargar demasiado, atarear con exceso переоглянути, переоглядйти examinar de nuevo
переозбрбєння c rearme m переозброїти 1. rearmar vi; 2. (оснастити) pertrechar de nuevo; - промисловість reequipar la industria
переозброїтися 1. rearmarse; 2. pertrecharse de nuevo
переозбрбювати(ся) див. переозброїтися) переопромінення с фіз. sobreexposición f, irradiación excesiva
переорЯти, переорювати 1. (заново) volver а arar, rearar vt, 2. (повністю) arar vt (todo) переорганізувЯти reorganizar vi перебрювання c bina f, binazón f переосмйслювати недок., переосмйслити reapreciar vt, evaluar de nuevo, repensar vt, reconsiderar vt
переоснастйти, переоснащувати reequipar vt, reinstalar vt
переоснЯщення c reequipamiento m; reinstalación f
переохолодження c sobreenfriamiento m, sobrerrefrigeración f
переохолодйти, переохолоджувати sobre- enfriar vt, sobrerrefrigerar vt переохолодйтися sobreenfriarse, sobrer- refrigerarse
переоцінка ж 1.(заново) retasa f, retasación f, - цінностей revisión de valores (de conceptos); 2. (зависока оцінка) sobreestimación f переоцінювати недок., переоцінйти 1. (знову; інакше) volver a tasar, valorar de nuevo, retasar vt, 2. (дати зависоку оцінку) sobreestimar vt, sobrevalorar vt, exagerar vt; - свої сили sobreestimar sus fuerzas; важко - значення цього факту es muy difícil sobreestimar la importancia de este hecho
перЯпад ч mex. salto de agua; - температур oscilación de las temperaturas, salto térmico; ~ тиску salto de presión перепадйти див. перепасти nepónán ч 1. (перевитрата електроенергії, палива) gasto (consumo) excesivo (de electricidad, de combustible); 2. спец, (переробка) quemadura f, calcinación f (вапна); 3. спец, (при надмірному нагріванні) recalescencia f, requemado m
перепалйти 1. (зіпсувати) requemar vt, retostar* vt, - пробки ел. fundir los fusibles (los plomos); 2. (спалити) quemar vt (todo,mucho); 3. (перевитратити) gastar (consumir) con exceso (combustible, electricidad, etc.); 4. спец, (переробити) quemar vt, - вугілля quemar el carbón; - вапно calcinar la cal перепйрювати rehogar demasiado перепЯрюватися 1. (про їжу) rehogarse demasiado; 2. (у лазні) extenuarse en el baño nepená-сти (дістатися) tocar vt, їм дещо ~ло a ellos les ha tocado algo de suerte (de chiripa); безос.: йому ~ло le han reñido, le dieron una jabonadura; йому -де! ¡ya caerá!, ¡ya las pagará!
перепектй recocer* vt, cocer demasiado nópenen ч codorniz m
перепел йця, перепілка ж codorniz f, coyoteo m (Л. Am.)
перепелЯтник ч (яструб) gavilán m переперезйти, переперізувати 1. cinchar vt, ceñir* vt, ajustar vt, 2. (заново) volver a ceñir (a ajustar), receñir* vt
переперезЯтися 1. ceñirse*, ajustarse; 2. (заново) volverse a ceñir (a ajustar) перепбрчувати недок., переперчйти echar demasiado pimiento перепивЯтися див. перепитися перепйлювати недок., перепиляти 1. (розпиляти навпіл) serrar* vt, aserrar* vt, 2. serrar* vt, aserrar* vt (todo, mucho) перепинйти, перепиняти poner barreras, atajar vt, cerrar* vt (закрити) перЯпис ч (населення) padrón m, censo m переписйти 1. (списати) copiar vt; volver a escribir (заново); mecanografiar vt, escribir (copiar) a máquina; - начисто poner. en (pasar a) limpio; 2. (скласти список) hacer la lista; inscribir* vt (записати); hacer el padrón (для статистики); - всіх inscribir a todos перепйска ж copia f, escritura a máquina, escritura mecanografiada перепйсувати див. переписати перепйсуватися (листуватися) cartearse, tener correspondencia (con) перепйсувач ч copiante m; icm. escribiente m, chupatintas m
перепйсувачка ж copiante f, mecanógrafa f перепйти 1. beber demasiado; 2. (випити більше за всіх) beber más que los demás перепйтися emborracharse, coger una mona перепйтувати недок., перепитйти 1. volver а preguntar; pedir que se repita; 2. preguntar vt (a todos, a muchos)
перепідготбвк-а ж recapacitación f, readaptación f, reciclaje m (profesional); курси -и cursillos de (re)capacitación (de readaptación profesional, de reciclaje); cursillos de reinstrucción (a армїї)
перепідготовляти недок., перепідготувЯти
recapacitar vt, readaptar vt, reciclar vt перепий ч: з ~ою (estando) a medios pelos, entre dos luces, entre Pinto y Valdemoro перепікЯти(ся) див. перепекти(ся) пербпічка ж pastel т
переплйвити1, переплавляти1 недок. 1. (виплавити) fündir vt, refundir vt, 2. fundir vt (todo, mucho); -ся (розплавитися) estar fundido (del todo; todo, mucho)
переплйвити2, переплавляти2 недок. (ліс, колоди) transportar por vía fluvial, llevar flotando переплйвкажтех. fusión repetida (secundaria) перепланувйти trazar (planear) de nuevo, replanificar vt
переплатйти, переплйчувати 1. (забагато) pagar en demasía (de más), repagar vt, 2. (поступово) pagar poco a poco
переплестй 1. (сплести, з'єднати) entrelazar vt, - пальці entrelazar los dedos; 2. (обплести) enlazar vt, entretejer vt; 3. (косу) trenzar vt (de nuevo)
переплестйся 1. (сплестися) entrelazarse; 2. (злитися) embrollarse, enredarse; події -лися los acontecimientos se han enredado переплеснути, перепліскувати correr (deslizar) por encima
переплеснутися atravesar salpicando (las olas, etc.)
переплбтення c (дія і стан) entrelazamiento m перепливйти недок., перепливтй pasar vt, atravesar* vt (на чому-н.); pasar a nado (уплав) переплИЯти(ся) див. переплести(ся) переплутаний прикм. enredado переплутати, переплутувати 1. (заплутати, сплутати) enmarañar vt, enredar vt, 2. (зробити безлад) revolver* vt, desordenar vt; 3. (прийняти одне за інше) confundir vt переплутатися 1. (сплутатися) enmarañarse, enredarse; 2. (змішатися) revolverse*; 3. (стати безладним) confundirse, embrollarse; у мене в голові все переплуталося se me ha confundido (embrollado) todo en la cabeza перепльбвувати недок. див. переплюнути переплйжути dejar atrás (a), coger la delantera (a); ganar el barlovento
перепбвзати недок., переповзтй arrastrarse (de un lugar a otro, etc.)
переповивЯти недок., переповйти poner nuevos pañales, empañar de nuevo перепбвнення c llenura f, relleno m, repleción f, atestamiento m; - шлунка cargazón f, repleción f
перепбвнити, перепбвнювати 1. repletar vt, rellenar vt, sobrellenar vt, colmar vt, sobrecargar vt (перевантажити); театр, був переповнений el teatro estaba repleto (estaba hasta los topes); 2. (про почуття) llenar vt, - чашу (терпіння) colmar el vaso de la paciencia перепбвнитися 1. llenarse, rellenarse; estar colmado (sobrecargado) (бути перевантаженим); estar repleto; 2. llenarse; моє серце переповнилося радістю mi corazón se llenó de alegría^
перепоїти 1. dar de beber con exceso; 2. dar de beber (a todos, a muchos); 3. (спиртними напоями) emborrachar vt (a todos, a muchos) переполовйнити disminuir en la mitad; destruir la mitad
переполбти 1. (заново) escardar de nuevo (otra vez); volver a desyerbar; 2. escardar vt, desyerbar vt (todo, mucho) переполбх ч bulla f, batahola f, alarma f (тривога); зробити - armar la gorda (la de Dios es Cristo)
переполохати alarmar vt переполбхатися alarmarse перепблювати див. переполоти перепбна ж див. перешкода; грудочеревна - анат. diafragma m
перепочйн-ок ч tregua f, descanso т, respiro т; без -ку sin tregua; бігти без ~ку correr sin parar (sin descanso); не давати -ку no dar tregua
nepenpáea ж paso m, traspaso m; - через річку paso de un rio; - убрід vado m, esguazo m перепрЯвити, переправляти 1. hacer pasar, llevar vt, - на другий берег hacer pasar al otro lado del río; - через гори llevar a través de las montañas, hacer trasmontar; 2. (переслати) transmitir vt, 3. (виправити) corregir* vt; rehacer* vt (переробити)
перепрйвитися pasar vt, atravesar* vt, trasmontar vi, trasmontarse (через гори); -ся через кордон franquear la frontera перепрасувйти, перепрасбвувати 1. (заново) volver a planchar, planchar de nuevo; 2. (усе, багато) planchar vt (todo, mucho) перепрЯти, перепирйти 1. (заново) volver a lavar, relavar vt, 2. lavar vt (todo, mucho) nepenpiBáTH див. перепріти перепрілий прикм. podrido, estropeado перепріти 1. (згнити) podrirse*, estropearse; 2. (надто розваритися) recocerse* перепров0дження с envío т, expedición f
941
перепровадити
перепровйдити, перепроваджувати enviar vt, expedir* vt, remitir vt, acompañar vt {проводити)
перепрбдаж ч reventa f перепрод0ти revender vt перепрбдувати див. перепродати перепрбсини мн. див. перепрошення перепрбшення с excusa f, perdón т перепрягти див. перепрягти перепрягтй 1. (заново) enganchar de nuevo, volver a enganchar; 2. (поміняти коні) mudar vt (los caballos, etc.)
nepencyeá™ estopear vt, echar a perder, deteriorar vt, ~ багато крові (кому-н.) quemarle (pudrirle) a alguien ia sangre перепсувйтися estropearse, deteriorarse перепурхнути revolotear vi; ~ з гілки на гілку volar de rama en rama перепурхувати див. перепурхнути перепускати див. перепустити перепускний прикм. тех. de paso; de evacuación, de desahogo; ~a труба tubo de paso; ~ отвір orificio de comunicación; ~ клапан válvula de evacuación (de derivación) перепустйти verter* vt,derramar vt nepónycTKa ж pase m; salvoconducto m (y прикордонну зону)
перерахувйння c 1. enumeración f, nómina f, letanía f (довге й нудне); 2. фін. transferencia f
nepepaxyeáTH, перерахбвувати 1. enumerar vt, 2. transferir* vt, pasar vt; 3. фін. transferir* vt перерахувйтися pasar vi перерахунок ч recuento m, recálcuio m; зробити - recontar* vt, recalcular vt nepópe*a ж interrupción f, intervalo m, pausa f (проміжок); recreo m (у школі); обідня ~ hora de la comida; - на десять хвилин diez minutos de descanso; без ~и sin interrupción; з ~ами а intervalos, con intermitencia, a trechos; після довгої ~и después de largo tiempo nepepeáTH interrumpir vt, cortar vt, romper* vt, suspender vt (тимчасово); interceptar vt (n- овідомлення); ~ знайомство romper las amistades (con); - роботу interrumpir el trabajo; ~ переговори suspender las negociaciones; ~
І кого-н. cortar a alguien; - розмову cortar la conversación; ~ мовчанку romper el silencio перервйтися interrumpirse, cortarse Іперереєстрйція ж nuevo registro перереєструв0ти i registrar vt (de nuevo) перереєструв0тися registrarse (de nuevo) перержавіти aherrumbrarse, enroñarse, enroñecerse*
nepepHBáTH1 див. перерити переривйти(ся)2 недок. див. перервати(ся) перерйвник ч тех. interruptor m перерйвчастий прикм. див. переривистий перерйвчастість ж intermitencia f, discontinuidad f
nepepHcyeáTH, перерисбвувати 1. (заново) volver a delinear; 2. (зняти копію) calcar vt, copiar vt, ~ на кальку sacar copia перерйти 1. (перекопати) cavar vt, escarbar vt (todo, en muchos lugares); 2. cavar vt (de través); ~ дорогу канавою cavar un foso transversal en el camino; 3. (речі, папери) rebuscar vt, dar vueltas, buscar vt (revolviendo) пер0різ ч sección f, поперечний ~ sección transversal; золотий ~ proporción justa перерізати 1. cortar vt (en dos, en partes); ~ мотузку, провід cortar la cuerda, el cable; ~ вени abrirse (cortarse) las venas; 2. (перетнути) cruzar vt, atravesar* vt, cortar vt, 3. (стати на перешкоді) cortar vt, atajar vt, ~ дорогу cortar el camino; 4. (зарізати всіх, багатьох) matar vt, degollar* vt (a todos, a muchos) перерізувати див. перерізати переробйти 1. (зробити інакше) rehacer* vi; modificar vi (змінити); renovar* vt; arreglar (виправити); ~ пальто rehacer (arreglar) el abrigo; - роботу rehacer el trabajo; - роман на п’єсу transformar una novela en obra teatral; 2. (зробити багато) hacer* vt (todo, muchas cosas); ~ багато справ за день hacer un montón de cosas durante el día; 3. (перевиховати) reeducar vt
переробйтися 1. transformarse; 2. (перевтомитися) agotarse (extenuarse) a fuerza de trabajar
перерббк-а ж 1. тех. transformación f, elaboración f, завод з ~и цукру ingenio (de azúcar); завод з ~и нафти refinería (de petróleo); ~ макулатури tratamiento de papeles viejos; ~ нафти refinación de petróleo; ~ пластмас transformación de plásticos; 2. modificación f, rehacimiento m, adaptación f, 3. (понаднормова робота) horas extraordinarias (en el trabajo) перероб'лйти див. переробити; ~на промисловість industria transformadora перерббний прикм. техчавун hierro colado blanco
перербдженець ч renegado т, apóstata m перербдження с 1. (перетворення) regeneración f, renacimiento т; 2. (виродження) degeneración f; 3. apoetasía f перербджувати(ся) див. переродити(ся) переродйти regenerar vt переродйтися 1. regenerarse, dar la vuelta; 2. біол. (виродитися) degenerar vi (en) перерозпбділ ч nuevo reparto, nueva distribución, redistribución f перерозподілйти, перерозподілити repartir (distribuir) de nuevo, redistribuir vt переростйння c (у що-н.) transformación f(en) перерост0ти недок., переростй 1. (зростом) crecer* vi (más que); 2. (обігнати) adelantarse (a), dejar atrás (a); 3. (у що-н.) transformarse (en)
перербсток ч rezagado m (adolescente), muchacho grandullón
перерубувати недок., перерубйти 1. cortar vt, partir vt, 2. (порубати) cortar vt (todo, mucho); matar a sablazos
перерядйти, перерядж0ти disfrazar vt перерядйтися disfrazarse перес0джувати див. пересадити перес0джуватися див. пересісти пересадйти 1. (кого-н. на інше місце) hacer cambiar de sitio, sentar* vt (en otro sitio); transbordar vt (на інший потяг, судно); 2. (на іншу роботу) trasladar vt, pasar vt, 3. (рослину) tra(n)splantar vt, replantar vt, 4. мед. tra(n)splan- tar vt; ~ тканину hacer injertos cutáneos; ~ шкіру epidermizar vt, hacer epidermoplastia nepecáAK'a ж 1. (під час подорожі, поїздки) transbordo т; зробити ~у transbordarse; без ~и sin transbordo; 2. (рослин) trasplante т, replantación f, 3. мед. tra(n)splantación f; ~ шкіри epidermización f, epidermoplastia f; ~ тканини injerto cutáneo, interpolación f пересаднйй прикм. с.-г. de trasplante, de replantación
перес0дочний прикм. de transbordo; ~ квиток billete de transbordo, billete combinado пересварйти enemistar vt, malquistar vt (a todos, a muchos; con todos, con muchos); пересварйтися enemistarse, malquistarse (con todos, con muchos)
пересвйрюватися porfiar vi, andar en dimes y diretes
пересвйст ч silbidos m pl пересвйстуватися silbar vi; llamarse a silbidos; cantar vi (про птахів)
пересбленець ч emigrante т, colono т; emigrado т (емігрант)
переселення с 1. migración f, transmigración f, éxodo m (народу); велике ~ народів las grandes migraciones de los pueblos; ~ душ transmigración de las almas, metempsicosis f, 2. (з квартири на квартиру) mudanza f пересел0нський прикм. de migración, migratorio переселйти, переселити 1. trasladar vt, 2. (в іншу квартиру) hacer rhudarse, mudar vt переселйтися 1. trasladarse; 2. (в іншу квартиру) mudarse
пересйдіти, пересйджувати 1. (кого-н.) quedarse (estar) mucho más tiempo (que alguien); 2. (задовго просидіти) quedarse durante largo rato
пересилйти див. переслати пересйлк-а ж envío т, remisión f, expedición f, transporte m; вартість ~и porte de la mercancía, atijara f
пересйлювати недок., пересйлити dominar vt, vencer vt, sobreponerse* (a), superar vt, ~ біль sobreponerse al dolor; ~ сон no dejarse vencer por el sueño; ~ себе dominarse, refrenarse
пересйльний прикм. de deportación; ~ пункт lugar de deportación
пересйнювати недок., пересинйти 1. (заново) dar añil de nuevo, volver a añilar; 2. (надто) dar demasiado añil, teñir de añil con exceso; 3. añilar vt, teñir de añil (todo, mucho) пересйнюватися estar añilado con exceso пересипйти 1. echar vt, pasar vt, ~ в інше місце pasar a otro lugar; 2. echar demasiado; 3. (чим-н.) espolvorear vt, ~ одяг нафталіном echar naftalina en la ropa; - мову дотепами, приказками entretejer agudezas (refranes) en el discurso; - з пустого в порожнє dar vueítas a la noria, echar lanzas en la mar; hablar por hablar nepécHT ч saciedad f, до ~y hasta la saciedad пересйтити, пересйчувати saciar vt, hartar vt пересйтитися saciarse; hartarse пересихйти див. пересохнути пересйчений дієприкм. і прикм. harto, saciado пересйчення с sobresaturación f пересйчувати див. переситити пересідлйти, пересідлувати volver a ensillar, ensillar de nuevo
пересіл ч exceso de sal; недосіл на столі, а ~ на голові vale más un «por si acaso» («por- siaca») que un «quien pensara» (que «cincuenta penseques»)
пересісти 1. cambiar vt, mudar vt (de sitio), sentarse en otro sitio; 2. (під час подорожі) transbordar vt, hacer transbordo пересічн-ий прикм. ordinario; común (звичайний); regular (посередній); gregario; ~a людина una persona ordinaria, una mediocridad; ~a місцевість terreno accidentado пересіювати див. пересіяти пересіяти volver a sembrar, sembrar de nuevo пересукувати див. перескочити; ~ з п’ятого на десяте pasar de un extremo a otro, salpicar vt пересклйсти, перескладйти volver a componer, rehacer* vt
перескок ч salto m; ~ частоти salto de frecuencia
перескочити 1. saltar vt, salvar vt, ~ через калюжу saltar un charco; 2. brincar vt, saltar vt, ~ з одного питання на інше saltar de una cuestión a otra; не кажи гоп, поки не ~очиш antes de que acabes no te alabes переслйти 1. (послати) rehacer* vt (la cama); 2. (наслати) entarimar de nuevo (підлогу); adoquinar (pavimentar) de nuevo (бруківку); 3. enviar vt, remitir vt, ~ поштою enviar por correo переслідування c 1. persecución f, acosamiento m; манія ~ мед. manía persecutoria; 2. (утиски) acosamiento m; кримінальне ~ юр. diligencias previas
переслідувати 1. perseguir* vt, acosar vt (невідступно); abacorar \гі(Ц.Ам.);~ звіра correr (perseguir) a un animal; 2. (утискати) acosar vt, 3. (мучити—про думку, ідею) perseguir* vt, causar obsesión; asediar vt (невідступно) переслідувач ч perseguidor m переслухати haber escuchado (todo, mucho; a todos, a muchos)
пересмйжувати недок., пересмйжити 1. (надмірно) freir demasiado, achicharrar vt, refreír* vt, 2. (підсмажити) freír* vt (todo, mucho) пересмйжуватися 1. (про м'ясо) quemarse, achicharrarse; 2. (перегрітися на сонці) tostarse* пересмикнули 1. (смикнувши, перемістити) tirar vt, 2. (про судомний порух): ~ плечима encogerse de hombros; його ~ло від болю se crispó de dolor; мене ~ло від огиди me estremecí de asco; 3. (в картах) amarrar vt, salvar vt, hacer fullerías (шахрувати); 4. (перекрутити) alterar vt, ~ факти tergiversar los hechos пересмикнутися crisparse, estremecerse* пересмйкувати(ся) див. пересмикнути(ся) пербсміхи мн. risa(s) f(pl) пересмішник ч 1. (про людину) burlón т, guasón т; 2. (птах) sinsonte т, clarín de la selva пересміюватися sonreírse mutuamente; reírse* (de) (підсміюючись)
942
перехворіти
пересміятися dejar (hartarse) de reír пересблений прикм. demasiado salado пересолйти 1. salar demasiado; 2. pasar de la raya, pasar de castaño oscuro пересолбджувати див. пересолодити пересолодйти azucarar demasiado, endulzar excesivamente
пересблювати див. пересолити пересортйця ж спец, cambio de clase (de calidad)
пересортувЯння c nueva clasificación (selección)
пересортув0ти volver a seleccionar пересбх-нути 1. resecarse, secarse demasiado; білизна ~ла la ropa está reseca; 2. {зробитися сухим) secarse; у нього губи ~ли tiene secos (se le han secado) los labios; у нього в горлі ~ло se le secó la garganta, tiene la garganta reseca; 3. {про джерело) secarse; agotarse
переспЯти 1. dormir demasiado; 2. dormir* vi {un tiempo); ~ ніч haber pasado la noche; 3. (переночувати) hacer noche (en), pernoctar vi (en); 4. (з ким) dormir con, cohabitar con nepócnÍB ч estribillo m переспівЯти cantar vt (todo, mucho) переспГвувати volver a la misma canción, repetir el mismo estribillo (disco) переспбрювати недок., переспбрити vencer* vt (en una disputa); disuadir vt (переконати); llevar la voz cantante; його не переспорити no es posible disuadirle
переставЯ-ти див. перестати; не ~ючи sin cesar, sin interrupción
перестЯвити, переставляти 1. poner en otro lugar; trasladará, mudar de lugar (перемістити); alterar el orden de ...; ~ слова transponer las palabras; 2. (годинник) adelantar vt (уперед); atrasar vt (назад); ледь переставляти ноги mover con dificultad (con trabajo) los pies перестанбвка ж Л. cambio m; traslado m (переміщення^tfárisposición f (слів); 2. мат. transposición f,permutación f перестарЯтися . desvivirse (por), poner demasiado ahínco (ert)'J
перестЯрілий прикм. anciano, provecto; ~ вік edad geriátrica;* будинок для ~их casa para ancianos, asilo de ancianos nepecrápoK ч viejo m, abuelo m; vieja f, abuela f перестЯти dejar vt (de + inf), cesar vi (de + inf.); terminar vt (de + inf); я ~в його відвідувати dejó de visitarle; дощ ~в la lluvia cesó; ~нь! {déjalo (pues)!, ¡basta!, ¡pára(te)! перестелйти див. переслати перестербження, застерЯження с prevención f, advertencia f (попередження) перестигЯти недок., перестигнути quedar(se) (completamente) frío
перестйглий прикм. demasiado maduro, pachucho
перестйгнути madurarse demasiado, modorrarse
перестилЯти див. переслати перестібЯти недок., перестебнути (ґудзики) volver a abotonarse
перестбювати(ся) недок. див. перестояти(ся) перестояти 1. (перечекати) estar esperando; ~ бурю в порту haber estado en el puerto esperando que cese la tormenta; 2. (почати псуватися) echarse a perder; cortarse (про молоко)
перестравдЯти haber sufrido mucho; soportar vt nepócTpax ч: для ~y para atemorizar, para amedrentar
перестрах6вк*а ж 1. contraseguro m, reaseguro m; 2. cautela excesiva; для ~и para curarse en salud
перестрахбвувати(ся) недок. див. перестрахуватися)
перестрахувЯльник ч el que se cura en salud, el que se pone el parche antes de que salga el grano, excesivamente cauteloso перестрахувЯти asegurar de nuevo, reasegurar vt
перестрахувЯтися 1. reasegurarse; 2. curarse en salud; ponerse el parche antes de que salga el grano
перестрйбувати недок., перестрибнути saltar vt, salvar vt, ~ через струмок saltar el arroyo; ~ з каменя на камінь saltar de piedra en piedra перестрілка ж tiroteo m; артилерійська ~ duelo de artillería, cañoneo m перестрілюватися tirotear vi, tirotearse перестріляти 1. matar a tiros, pasar por las armas (a todos, a muchos); 2. (витратити) consumir vt (todo, mucho); gastar vt (todas, muchas municiones); ~ всі патрони consumir todas las municiones
перестрбїти 1. муз. acordar* vt, afinar vt (de nuevo); 2. радіо, sintonizar vt, cambiar de onda пербстук ч golpeteo m; ruido m; ~ коліс ruido de (las) ruedas
перестукування c 1. golpeteo m; 2. (у в’язниці) tra(n)smisión por medio de golpes перестукуватися tra(n)smitir por medio de golpes
переступ0ти pasar (atravesar) por encima; ~ (через) поріг atravesar el umbral; violar vt, quebrantar vt, transgredir* vt, ~ межі (дозволенного, пристойності) pasar de la raya, pasar los límites
переступйти 1. pasar vt, atravesar* vi; ~ (через) поріг franquear el umbral; 2. pasarse, traspasar vi; ~ межі pasar de la raya, extralimitarse; ~ через чий-н. труп pasar sobre el cadáver de alguien
пересувЯти див. пересунути пересувЯтися 1. див. пересунутися; 2. (їздити, ходити) moverse*; вона ледь ~ється ella se mueve con dificultad
пересувЯння c movimiento m, traslado m, desplazamiento m; locomoción f(pyx); ~ військ. movimiento de tropas; ~ вантажів movimiento de mercancías; засоби ~ medios de locomoción пересувний прикм. móvil, movible; ~a бібліотека biblioteca ambulante; ~a виставка exposición ambulante (itinerante) перЯсУд ч 1. nuevo juicio, segunda vista de la causa; revisión de un proceso; 2. ~и мн. chismorrería f, comadreo m, cotilleo m перЯсуди мн. chismes m pl, cuentos m pl, tole-tole m
пересунути desplazar vi, (re)mover* vi, trasegar* vi; ~ з місця на місце mudar (trasladar) de un lugar a otro; ~ стрілки годинника adelantar (atrasar) las agujas
пересунутися moverse*, desplazarse пересушувати недок., пересушйти 1. secar demasiado, resecar vt, 2. secar vt (todo, mucho) перетанцювЯти bailar vi (más y mejor que los demás)
перетасувЯти, перетасбвувати 1. (карти) barajar vt, 2. permutar vt, mezclar vt перетвбрення c transformación f, conversión f, metamorfosis f, reducción f (на порошок) перетворйти transformar vt, convertir* vt, metamorfosear vt, reducir* vt (на порошок); ~ на пил reducir a polvo; ~ в камінь petrificar vt, ~ на вугілля carbonizar vt, ~ на (в) рідину liquidar vt, licuar vt, licuefacer* vt, ~ на (в) газ gasificar vt, convertir en gas; - гроші на цінності convertir dinero en valor
перетворйтися transformarse, convertirse*, metamorfosearse; reducirse* (на порошок); ~ на (в) воду volverse (convertirse en) agua перетвбрювальний прикм. 1. de transformación; de reforma, reformador; 2. фіз. de transformación
перетвбрювати(ся) див. перетворитися) перетвбрювач ч 1. reformador т; reorganizador т; 2. фіз. transformador т, convertidor т; digitalizador т (цифровий) перетектй correr vi; ~ через край rebosar vi, desbordar vi
перетерпіти sufrir vt, soportar vt, aguantar (la) mecha
перетЯрти 1. (мотузку) gastar vt, usar vi; 2. (розтерти) triturar vi, machacar vt; 3. (витерти) secar vt (todo, mucho) перетЯртися (про мотузку) usarse, romperse* пербтин ч мат. incidencia f, точка ~y punto de intersección
перетинЯння c intersección f перетинЯти(ся) недок. див. перетнути(ся)
перЯтинка ж membrana f, плавальна ~ (у птахів) membrana palmeada; барабанна ~ tímpano m
перетинчЯстий прикм. membranoso перетинчастокрйлі мн. зоол. himenópteros т рі перетирЯти(ся) недок. див. перетерти(ся) пЯретікЯти див. перетекти перетнути 1. (пройти від краю до краю) atravesar* vt, cruzar vt, ~ площу atravesar una plaza; 2. (перепинити) cortar vt, atajar vt, ~ шлях ворогові atajar el camino al enemigo; 3. (про лінії, промені) cruzar vt перетнутися cruzarse; intersecarse перетопйти derretir* vi (todo, mucho) перетбплювати див. перетопити перетоптЯти estropear, echar aperder pisando (todo, mucho)
переторкЯти haber tocado (todo, mucho; a todos, a muchos)
переточйти 1. volver a afilar (a aguzar); 2. afilar vi, aguzar vt (todo, mucho) перетбчувати див. переточити перетравйти (про шлунок) digerir* vt перетрЯвлювати див. перетравити перетрЯвлюватися див. перетравитися перетривбжити desasosegar* vt, traer inquieto, turbar vt
перетривбжитися inquietarse, desasosegarse* перетрймати, перетримувати 1. (їжу) tener demasiado tiempo; 2. фото exponer con exceso
перетрудйти, перетруджувати haber cansado
перетрудйтися haberse cansado перетрусйти, перетрушувати недок. 1. sacudir vt, zarandear vt (todo, mucho); 2. (у пошуках чого-н.) revolver* vt
перетягтй 1. arrastrar vt, llevar vt (en varias veces, consecutivamente); 2. (украсти) robar vi, hurtar vt (poco a poco) перетягувати 1. (з місця на місце) llevar vi, conducir* vi; ~ човен до берега arrastrar una lancha hacia la orilla; 2. (переманити) atraer* vi; ~ кого-н. на свій бік atraer a alguien a su bando; 3. (чим-н.) ceñir vi; 4. (заново) tender de nuevo (мотузку); volver a encordar (струни);
5. (переважити) preponderar vi; ~ чашу терезів inclinar la balanza; 6. полігр. componer* vi, ajustar vi
перетягуватися (чим-н.) ceñirse*, ajustarse переукладЯти див. переукласти переуклЯдення с renovación f, ~ угоди renovación del contrato переуклЯсти renovar* vt переуступати недок., переуступйти ceder vi, transferir* vi
переучйтися estudiar mucho (con exceso) переучувати недок., переучйти 1. (кого-н.) enseñar vt (de nuevo); 2. (що-н.) volver a aprender, estudiar vt (de nuevo) переучуватися 1. aprender vt (de nuevo), volver a estudiar; 2. (заподіяти собі шкоду навчанням) causarse mal por haber estudiado mucho перефарбувати 1. (заново) pintar de nuevo, repintar vi (стіни); teñir de nuevo, reteñir* vt (матерію); 2. teñir* vi, tintar vi (todo, mucho) перефарбувЯтися 1. (змінити колір) tomar otro (mudar de) color; 2. guardar la cara, hacer dos caras
переформувЯти, переформбвувати недок. reformar vt, reorganizar vt, reagrupar vt (сили) переформувЯтися reformarse, reorganizarse; reagruparse
перефразувЯння c paráfrasis f перефразувЯти hacer paráfrasis, parafrasear vt перехвЯлювати недок., перехвалйти alabar con exageración, elogiar excesivamente перехвилювЯти desasosegar* vi, preocupar vi, inquietar vi
перехвилювЯтися desasosegarse*, preocuparse, inquietarse
перехворіти (чим-н.) haber estado enfermo, haber padecido una enfermedad; усі діти ~ли на кір todos los niños pasaron el sarampión; дитина ~ла всіма хворобами el niño ha padecido todas las enfermedades; ~ душею haberle dolido el alma
943
nepexHTpyBáTH
nepexMTpyeáTH engañar coñ astucia; ser más astuto (que otro)
перех-ід ч 1. paso m, tránsito m, pasaje m, trayecto m; travesía f (морем); 2. (відстань) jornada f, marcha f, добовий ~ jomada f; у двох -одах від міста a dos jomadas de marcha de la ciudad; 3. (місце переходу) paso m, pasaje m; paso de peatones (на вулиці), pasadizo m; критий - pasaje cubierto; 4. paso m, transición f, gradación f (поступовий); - кількості в якість transformación de la cantidad en calidad; - в іншу віру conversión f, - під юрисдикцію paso a la jurisdicción, cambio de jurisdicción перехідний прикм. 1. de transición, transitorio; -а епоха época de transición; - вік edad de transición (de discreción); - період fase tran- sicional, período transitorio; 2. грам, transitivo; 3. (вручуваний переможцеві): - кубок спорт. copa f (challenge)
перехіднйк ч спец, niple т; conexión f, empalme m, junta f (з'єднання); сполучний - manguito de acoplamiento; розтрубний - niple de сатрапа
перехідність ж transitoriedad f, грам, carácter transitivo
nepexoeáTH, перехбвувати 1.(знову) volver a esconder; 2. esconder vt (todo, mucho) перехбвування c encubrimiento m, ocultación f, ~ злочинця encubrimiento del malhechor перехбвувати див. переховати перехбвувач ч encubridor т; tapadera f(fam.); - краденого encubridor de cosas robadas перехбдити див. перейти перехбжий ч transeúnte т, viandante т; peatón m
перехопйти 1. (затримати) interceptar vt, coger vt, agarrar vt (схопити); - лист interceptar una carta; - чий-н. погляд captar la mirada (de); 2.ceñir* vt, ajustar vt, - паском ceñir (ajustar) con el cinturón; 3. (про голос, подих) cortar vt, 4. (nidlcmu) tomar un piscolabis (un tentempié); 5. (позичити) sablear vi, dar (pegar) un sablazo перехбплення c intercepción f, радіо, escucha f перехбплювати див. перехопити перехбплювач ч interceptor m перехотіти no querer más, no tener ganas (de);
I - спати (пити) no tener ganas de dormir (beber) перехотітися безос. no querer más, no tener ganas (de); йому -лося спати, пити по tenía І más ganas de dormir, de beber nepexpécH-ий прикм. cruzado; - допит careo m; - вогонь військ, fuego cruzado; ~e запилення бот. polinización cruzada перехрестйти 1. (знаком хреста) santiguar vi, hacerse cruces; 2. (похрестити ще раз) rebautizar vi, bautizar de nuevo; 3. (дати прізвисько) dar otro nombre (otro título, otro apodo), rebautizar vt, 4. (схрестити) cruzar vt; 5. (перекреслити) borrar en cruz перехрестйтися 1. persignarse, santiguarse; 2. (похреститися ще раз) rebautizarse; 3. (схреститися) cruzarse перехрестя c cruce de calles (de caminos), encrucijada f, кричати на всіх ~x gritar por todos los ámbitos de la tierra, echar las campanas a vuelo
перехрбщення c (доріг) cruce m перехр0щувати(ся) недок. див. перехреститеся)
перецІлувЯти besar vt (a todos, a muchos) перецілувбтися besarse (con todos, con muchos)
перецукрбвувати недок., переїду крувбти
azucarar demasiado
пбрець ч 1. (рослина) pimentero т; pimiento m- стручковий); 2. (плід) pimienta f, pimiento т стручок); 3. (порошок) pimentón т; з перцем con su sal у pimienta
перечекЯти esperar vt, - дощ esperar a que cese la lluvia
перечерствіти quedar completamente seco nepe4ecáTH 1. (причесати заново) volver a peinar; 2. peinar vt (a todos, a muchos) перечесбтися volver a peinarse перечйстити limpiar vt (todo, mucho) перечитбти, перечитувати 1. volver a leer, leer otra vez; 2. leer vt (todo, mucho)
пербчити contradecir* vt, objetar vt перечиид0ти див. перечистити перечікувати див. перечекати пбречниця ж pimentero т (vasija) перешарбвування с interestratificación f перешарбвувати див. перешарувати перешарувати poner en capas перешепнутися, перешіптуватися cuchichear перешивйти недок., перешйти 1. (на інше місце) pegar (coser) en otro lugar; - ґудзика pegar el botón en otro lugar; 2. (переробити) reformar vt (una prenda); - пальто reformar el abrigo; - з чого-н. hacer ropa de algo viejo перешйй’ок ч istmo m; у вигляді ~ка istmoide перешикувбння c військ, nueva formación перешикувбти військ, reformar vt, reorganizar vt перешкбд’а ж obstáculo m, impedimento m; contratiempo m; atoro m (Л. Ам.); природна, штучна - obstáculo natural, artificial; протитанкова - obstáculo antitanque; подолати всі -и salvar todos los obstáculos; vencer todas las dificultades; чинити -и poner trabas (chinas); бути на -i ser un impedimento (un obstáculo); 2. мн. радіо, interferencia f, рівень перешкод nivel de interferencias (de ruidos); barrera f, obstáculo m; водна - військ, barrera hidrográfica перешкоджЯти obstaculizar vt, impedir* vt, estorbar vt (заважати); oponerse* (опиратися) перешкбдити impedir* vt, obstaculizar vt, poner obstáculos (impedimentos); molestar vt, estorbar vt, impedir* vt
перешкодостґйкість ж радіо, inmunidad de las interferencias, estabilidad contra los ruidos перешнурувбти, перешнурбвувати atar (ponerse) de nuevo los cordones перештбпати, перештбпувати remendar* vt (todo, mucho)
nepeuiyxáTH buscar en todas partes, rebuscar vt, dar vueltas
перигбй ч acmp. perigeo m перигблій ч acmp. perihelio m nepnKápfl ч анат. pericardio m перикардйт ч мед. pericarditis f перйметр ч мат. perímetro m перйна ж colchón de pluma, plumazo m; edredón de pluma (пухова ковдра) перипатбтик ч філос. peripatético m перипатетйчний прикм. філос. peripatético перипетії мн. peripecias f pl перискбп ч periscopio m перископічний прикм. periscópico перйст-ий прикм. бот. pinado, alado; -і хмари cirros т рі
перистбльтика ч фізіол. peristalsis f, perístole V movimientos peristálticos, enterocinesis f перистбльтичний прикм. фізіол. peristáltico перистйль ч архіт. peristilo m перистолйстий прикм. pinatífido перитоніт ч мед. peritonitis f периферйчн-ий прикм. periférico; -а нервова система sistema periférico nervioso (de nervios) периферійн-ий прикм. de provincia(s); periférico; - працівник funcionario de provincia; - пристрій комп. dispositivo periférico, periférico m перифер ія ж 1. provincia(s)f(pl); працювати на ~ії trabajar en la provincia; 2. спец, periferia f перифраз ч, перифрЯза жл/m. perífrasis f перифразувбти, перифразбвувати літ. parafrasear vt
перифрастйчний прикм. perifrástico період ч período т; época f (епоха); повоєнний
- período de posguerra; льодовиковий - período glaciario (glacial); кембрійський (юрський)
- período cambriano (jurásico); - піврозпаду фіз. período de semidesintegración (de mitad del valor); за короткий - часу en un corto plazo (tiempo)
періодизйція ж división de períodos перібдика ж збірн. periódicos m pl, diarios m pl, prensa diaria
періодйчн-ий прикм. periódico; -і дощі lluvias cíclicas (recurrentes); -а преса prensa periódica; це ~e явище es un hecho habitual (frecuente); - дріб мат. fracción periódica; -a система елементів хім. sistema periódico de los elementos, ley periódica de los elementos químicos
періодйчність ж periodicidad f періодйчно присл. periódicamente періостйт ч мед. periostitísf періщити (про дощ) azotar vt перкЯпь ч і ж (тканина) percal m nópxo с твх. barrena f, broca f, berbiquí m перкусія ж мед. percusión f nepKyiyBáTH і мед. percutir vt перламутр ч nácar m, madreperla f перламутровий прикм. nacarino, de nácar; nacarado (про колір)
п0рл-иу nópn-a мн. perlas f pl; aljófar m; шукач, ловець ~ів buscador de perlas; добірні - perlas gruesas
перлйн-а ж 1. perla f, -и дотепності perlas de donaire; 2. disparate m, despropósito m пбрлінь ч мор. cable de remolque, guindaleza f, estacha f, calabrote m перліт ч спец, perlita f
перлбв ий прикм. de perla, perlero; perlado; -a скойка ostra perlera, concha de peda; -а крупа cebada perlada; -а каша papilla (gachas, puches) de cebada perlada перлбвка ж cebada perlada перлбн ч perlón m (fibra sintética) перлюстрбція ж inspección (censura) de correspondencia, intercepción f, interceptación f перлюструвйти revisar (inspeccionar, censurar) la correspondencia перманганЯт ч хім. permanganato m перманбнт ч permanente f, ondulación permanente; зробити - hacer la permanente, ondular vt перманбнтний прикм. permanente перманбнтність ж permanencia f пбрмськ'Ий прикм.: -а система геол. sistema pérmico
перн0Т"ИЙ прикм. 1. alado; ~е царство reino de las aves, averío m; 2. мн.: -i pájaros m pl nepó c pluma f, страусове - pluma de avestruz; гусяче - pluma de ave; вічне - pluma estilográfica, pluma fuente, estilográfica f, креслярське, плакатне - pluma de dibujo; покритий пір'ям cubierto de plumas, emplumado; рисунок ~M dibujo a pluma; гостре - pluma mordaz (agresiva); продажне - pluma venal; проба пера ensayo m; взятися за - tomar la pluma; володітипером dominar la pluma, poner la pluma bien; одним розчерком пера de un plumazo, de una plumada; цього пером не описати es indescriptible; ні пуху, ні пера ¡que (te, le) sea leve!, ¡que no (te, le) pase nada!, ¡mucha suerte!; ¡ni hombre rallador, ni asno rebuznador!; заробляти на життя пером ganarse la vida con la pluma, vivir de su pluma; що написано пером, того не витягнеш волом lo escrito, escrito queda, las palabras el viento se las lleva перодряп ч escritorzuelo m, cagatintas m пербн ч зал. andén m
пербнний прикм. de andén; - квиток billete de andén
перочйстка ж limpiaplumas m перпендикуляр ч perpendicular f, опустити - bajar, levantar una perpendicular перпендикулярний прикм. perpendicular перпендикулярно присл. perpendicularmente перпбтуум-мббіле c невідм. perpetuum móbile перс ч icm. persa m
пбрсик ч 1. (дерево) melocotonero т; 2. (цлід) melocotón т, durazno m пбрсиков-ий прикм. de melocotón, de melocotones; -e дерево melocotonero m персіЯнин ч див. перс персІЯнка ж persiana f
персневйдний прикм. анат. cricoides; - хрящ cartílago cricoides
персбн'а ж persona f, personaje m (особа); важлива - personalidad f, personaje m, gran persona; hombre de fuste (de campanillas); власною ~ою en persona, personalmente; - грата persona grata; - нон грата persona non grata персонбж ч personaje m персонйл ч збірн. personal m, plantilla f, медичний - personal médico персоналізм ч personalismo m персоналґстський прикм. personalista персонЯльн-ий прикм. personal; individual (особистий); -а пенсія pensión especial (por
944
nwtopáMa
méritos personales); ~ пенсіонер jubilado con pensión especial (por méritos personales); ~a відповідальність responsabilidad personal; ~ комп’ютер ordenador personal, PC nepcoHánbHo присл. personalmente, en persona
лерсоніфік0цІя ж personificación f персоніфікув0ти I personificar vt перспектйва ж perspectiva f, добрі ~и buenas perspectivas; лінійна ~ мат. perspectiva lineal; враховуючи ~y (про малюнок) en perspectiva; мати ~y на майбутнє tener perspectiva перспектйвний прикм. de perspectiva, perspectivo; ~ план plan de largo alcance, plan en proyecto (en perspectiva) перст ч dedo m (de la mano) пбрстень ч sortija f, anillo m пбрський прикм. icm. persa, pérsico пЯрти 1. ir*v¡, andar* vi, caminar vi; 2. hacer salir, empujar vi; 3. llevar vi (algo pesado); 4. robar vi, soplar vi
пбртися див. перти 1 nepiyp6ái№ ж acmp. perturbación f nepyáHeub ч peruano m nepyáHKa ж peruana f nepyáHCbMw прикм. peruano, del Perú перука ж peluca f
nepyxáp ч peluquero m; barbero m (чоловічий) nepyKápica ж peluquera f перукбрня ж peluquería f, barbería f (чоловіча) nepyKápcbKMñ прикм. de peluquero перфбкт ч грам, perfecto m nepcpoKápTa ж tarjeta perforada перфорбтор ч mex. 1. (бурильний) perforador m, máquina barrenadora; 2. (діропробивний) perforadora f *
пepфopáцiя ж, перфорувЯння c спец, perforación f
пepфopyвáти і спец, perforar vt перфострічка ж cinta perforada nepxnopáT ч кім. perdorato m перцбвий прикм.де pimienta перц0пція ж псих, percepción f, apercepción f перципувбти І ПСИХ, percibir vt перцівка ж (сорт горілки) gorilka f (con guindilla)
перчйти sazonar (condimentar) con pimiento перш ч спорт, pértiga f népuie c (перша страва) primer plato m, plato principal m, sopa f, що на ~? |quó hay de primer plato?
nópuie, перш присл. antes, en otro tiempo, antiguamente
першербн ч (кінь) percherón m п0рш ий 1. числ. primero; primer (перед ім. ч. p.); uno (дата, номер, сторінка); ~е число, -ого числа (el) primero (de mes); у ~их числах місяця a primeros de mes; - рік (Ч роки) життя primer año (primeros años) de vida; ~... останній el primero... el último; він - це побачив lo vio primero; він був тут ~им llegó aquí primero; 2. прикм. (початковий) primero, inicial, primario; ~e враження primera impresión; -і плоди primeros frutos, primicias fpl; ~a допомога primeros auxilios; Ч кроки primeros pasos, pinitos m pl; 3. прикм. (найближчий) primero; при Чй нагоді en la primera ocasión; при Чй можливості en la primera posibilidad; 4. прикм. primero, precursor; ~ сніг primeras nieves; Ч квіти flores tempranas; ~a зелень primeras verduras; ~e видання edición principal; ~e кохання primer amor; 5. прикм. (чудовий) primero, mejor; primo, primoroso; - сорт primera calidad; ~a категорія primera categoría; ~a премія primer premio; ~ учень el primer (mejor) alumno; ~a красуня la más hermosa; 6. прикм. (головний) primero, principal; грати ~y роль desempeñar el papel principal; предмети ~ої потреби artículos de primera necesidad; 7. прикм. (будь-який) primero, cualquiera; ~ стрічний el primero que venga, cualquiera; на - погляд a primera vista; одержати з ~их рук recibir de primera mano; не ~ої молодості tocado, pasado; грати ~y скрипку ser el primer violín
népuiiCTb ж 1. prioridad f (у часі); primacía f, primer puesto (перше місце); superioridad f, preeminencia f (перевага); втратити ~ perder
la primacía (el primer puesto); 2. спорт, campeonato m; командна ~ campeonato de equipos; ~ світу campeonato mundial; завоювати ~ ganar el campeonato, ganar (ocupar) el primer puesto; виборювати ~ disputar el campeonato (el primer puesto)
першовідкрив0ч ч descubridor m; Ч науки investigadores científicos першоджерелб c fuente originaria, origen m першодрук ч incunable m першодрук ч primer impresor першодрукбван’Ий прикм. incunable першоквітнбвий прикм.: ~ жарт broma del día de los Santos Inocentes, inocentada f першоклбсний прикм. de primera clase (calidad); de calidad (clase) superior (вищоїякості) nepiuowiácHMK ч alumno del primer grado першокурсник ч estudiante del primer curso (año)
першооснбва ж principio m першопричйна ж origen m, causa de origen, la razón primera
першорГчник ч (солдат або матрос) bisoño т першорозрядний прикм. de primera categoría першорозрйдник ч спорт, deportista de primera categoría
першорЯдн'ИЙ прикм. de primer grado (orden), primordial; ~ої ваги de (una) importancia trascendental
першосбртний прикм. de primera calidad (clase)
nepiuoTpáBeHb ч Fiesta del Primero de Mayo першотравнбвий прикм. del Primero de Mayo першочергбв'ий прикм. de primer orden, prioritario, primero, inmediato (найближчий); urgente (невідкладний); ~e завдання tarea inmediata (de primacía absoluta, de urgencia) першочергбвість ж prioridad f, carácter urgente, primacía (preferencia) absoluta пес ч can m, perro m; сторожовий ~ perro centinela, mastín m; сузір’я Великого Пса acmp. Can Mayor; сузір’я Малого Пса acmp. Can Menor; Гончі Пси acmp. Perros de Caza песбта ж (грошова одиниця) peseta f песбць ч zorro polar (ártico); isatis m; голубий, білий - zorro azul, blanco песимГзм ч pesimismo m песимГст ч pesimista m песимістйчний прикм. pesimista néco c невідм. (грошова одиниця) peso пбстйти cuidar vt (bien, mucho) п0стйтися acariciarse; hacer caricias, hacer mimos
пестлйв'ий прикм. cariñoso; Ч суфікси грам. sufijos diminutivos п0стощі мн. caricia f, mimo m пестун ч 1. (улюбленець) mimado m; niño mimado; mimado de todos; загальний - mimado general; ~ долі (щасливець) mimado por la suerte; 2. див. пустун
ПЄСЦ0ВИЙ прикм. de zorro polar, de raposo ferrero
пЯсячий прикм. de perro, canino петбрда ж 1. зал. petardo m; 2. (для феєрверка) cohete m
петбльк а ж ojal m; за ~y coger por el cuello (por el gañote)
петйт ч полігр. gallarda f петйція ж petición f петлйця ж galón m
петл-Я ж 1. nudo m, lazo m; затяжна ~ nudo corredizo, lazo m; 2. (шибениця) dogal m; 3. (безвихідь) nudo m; callejón sin salida; 4. (e одязі) presilla f, ojal m; corchete m, ojete m (для гаплика); обкидати 4 hacer los ojales; 5. (y плетінні) punto m; спустити ~ю bajar un punto; - спустилася se ha corrido un punto; 6. sinuosidad f, tortuosidad f, ~ дороги recodo del camino; 7. ae. rizo m, looping m; ~ Нестерова, мертва ~ rizo de Nésterov, rizo circular (cerrado); робити ~ю rizar (hacer) el rizo; 8. (завіса) gozne m, bisagra f, лізти в ~ю ponerse el dogal al cuello
петлЯстий прикм. sinuoso, tortuoso петлЯти 1. ir haciendo eses (vueltas); recodar vi (звиватися); 2. andar con rodeos петрифікйція ж геол. petrificación f
петрогрЯфія ж petrografía f петрушка ж (рослина) perejil m петунія ж petunia f
nenáTKa ж sello m, estampilla f, sigilo m (сургучева); гербова ~ sello de armas; державна ~ sello del Estado; прикласти (поставити) ~ sellar vt, poner (estampar) el sello; sigilar vt nenáTb ж sello m, estampa f, marca f (знак); ~ мовчання signo del silencio; ~ ганьби estigma m П0ЧЄНИЙ прикм. cocido печенГги мн. icm. pechenigos m pl ПЄЧ0НЯ ж asado m
печбра ж cueva f, caverna f, gruta f(apom) печбристий прикм. анат. cavernoso печерйця ж (гриб) champiñón m печбрн'ий прикм. 1. de (las) cueva(s), cavernoso; troglodita; 2. архвол. cavernario; ~a людина cavernícola m; ~e мистецтво arte rupestre пбчиво c galletas f pl; bizcochos m pl (бісквітне); polvorón m, pastas f pl (пісочне); alfajores m pl (миндальне) печінк а ж hígado m; сидіти в ~ax (у кого-н.) moler los hígados (a), tener montado en las narices (a)
печінкбвий прикм. 1. de hígado; 2. анат. hepático
печГння c cocción f, cochura f, quemazón f, ardor m
печіночник ч (вид моху) hepática f печіночниця ж (рослина) hierba de la Trinidad, hepática f
печі я ж pirosis f, страждати на ~ю sufrir pirosis пбщен'ИЙ прикм. (bien) cuidado, mimado; 4 руки manos bien cuidadas п’єдестбл ч pedestal m, peana f, спорт, podio m; стати на ~ subir al pedestal; упасти з ~y caerse del pedestal п’єзозлЯктрика ж piezoelectricidad f п’Якси мн. спорт, botas de (para) esquiar, borceguíes m pl
n*éca ж 1. театр, pieza f (de teatro); 2. муз. composición f, pieza f
пивн йй прикм. de cerveza; Ч дріжджі levadura de cerveza; ~ кухоль jarro de cerveza, bock m; ~a склянка caña f; ~ бар cervecería f пивнйця ж cervecería f, bar m пйв’о c cerveza f, світле, темне ~ cerveza dorada, negra; бродіння ~a cerveceo m; любитель ~a cervecero m nneoBáp ч cervecero m
пивовЯрний прикм.: ~ завод (броварня) fábrica de cerveza, cervecería f nHBoeápcTBo c fabricación de cerveza пйжик ч (хутро) piel (de cría) de reno пйжмо c (рослина) tanaceto m, hierba lombriguera
пйка ж morro m, jeta f пикдтий прикм. jetudo
пике1 c невідм. ae. vuelo en picado; увійти в ~ entrar en picado; вийти з ~ salir de un picado пике2 c невідм. (тканина) piqué m пил ч polvo m; змітати (витирати) ~ (з чого-н.) quitar el polvo (a), desempolvar vi; вугільний ~ cisco m, carbonilla f; космічний ~ polvo cósmico пилбв ч кул. pilav m (especie de paella) пм^-рйба ж pez sierra пилйна ж grano de polvo пил йти levantar polvo пил йтися cubrirse (llenarse) de polvo пйлка ж sierra f, tronzador m (пила); лучкова ~ sierra de arco (de carpintero); дворучна ~ sierra de dos manijas (de tiro); стрічкова ~ sierra de cinta (sin fin); ручна - sierra de mano, serrucho m пилкоподібний прикм. serriforme пилкоправ ч afilador de sierras пиловйдн-ий прикм. pulverizado, en (forma de) polvo; ~e паливо combustible pulverizado пиловйй прикм. de polvo пиловлбвлювач ч спец, recogedor de polvo пилбк ч бот. polen m
пиломатерІЯл ч, пиломатерІЯли мн. madera aserrada, maderas de construcción, maderaje m, tablas f pl
пилонепроникнйй прикм. impenetrable al polvo пилоприймач ч спец, colector de polvo nwiopáMa ч sierra de bastidor, sierra vertical alternativa
945
ПИЛОСМ0К
пилосмбк ч aspirador т (de polvo) пилосбс ч див. пилосмок пилосбсити limpiar con aspirador, pasar la aspiradora
пйльн ий прикм. fijo; atento (уважний); з ~ою увагою con gran atención; vigilante, avizor; бути ~им ser vigilante, estar alerta; - сторож argos m;
- нагляд vigilancia extremada
пйльність ж fijeza f, atención f (уважність); vigilancia f
пйльно присл. alerta, con vigilancia; con ojo avizor; en guardia (напоготові); fijamente; atentamente (уважно) пильнувйння c vigilia f, pen. vísperas f pl пильнувйти 1. velar vi, trasnochar vi; 2. vigilar vi пильовйк ч (плащ) guardapolvo m пйльщик ч (комаха) semcornio m пилюгй ж polvareda f, nube de polvo пилйжа ж див. пиилюга пилйк ч бот. antera f
пйляний прикм. aserrado; cortado, de cortadillo (у грудочках); - ліс madera aserrada; - цукор azúcar de cortadillo, cortadillo m пилйння c aserrado m, aserradura f пилйр ч aserrador m, serrador m пилйстий прикм. polvoriento, polvoroso; cubierto de polvo
пилйти 1. aserrar* vt, serrar* vt, 2. (кого-н.) chinchar vi, dar la lata (a), tener frito (a) пиндючитися inflarse, darse pisto пйпоть ч (хвороба птахів) pepita f, бодай тобі ~ на язик! que se te pudra la lengua, que se te haga la lengua un nudo
пиріг ч pastel m, pastelón m, empanada f, torta f (солодкий)
пиріжкбва ж pastelería f, repostería f пиріжник ч pastelero m
пиріжбк ч pastelillo m, empanadilla f, ~ з м’ясом, з рисом empanadilla de carne, de arroz; ~ ні з чим pan sin sal пирій ч (рослина) grama f пйрскати див. пирснути пйрскатися; ~ парфумами perfumarse пйрснути 1. salpicar vt, pulverizar vt (з пульве- ризатора)г en chorro; 2. (розсміятися) reír* vi;
- зо сміху reventar de risa пйрхання c resuello m
пйрхати 1. resollar* v/; 2. (сміятися) soltar el trapo, estallar de risa, reír* vi; 3. refunfuñar vi, rezongar vi
пйрхнути однораз. див. пирхати пирхбта ж tos seca (por picor en la garganta) писйка ч / ж escritorzuelo m; foliculario m (газетний)
писйльний прикм. de (para) escribir; ~ папір papel de escribir
пйсан-ий прикм.: ~a красуня beldad f, belleza f, muy guapa; - красень adonis m, mozo hermoso; говорити як по -ому hablar como un libro
писанина ж papeluchos m pl, papelotes m pl лисіння c 1. (дія) escritura f, 2. (написане) escrito m; Священне - цврк. Escritura Sagrada пйсар ч escribano m, escriba m\ військ, escribiente m
лисіти 1. escribir* vt, - на машинці escribir a máquina, mecanografiar vt; - великими літерами, дрібними літерами escribir con letra grande, menuda; швидко ~ escribir de prisa (muy tirado); - недбало hacer garabatos, garrapatear vi; - олівцем escribir con lápiz, lapizar vt,
- прозой, віршами escribir en prosa, en verso; ~ щоденник llevar el diario; - музику escribir (componer) música; 2. (фарбами) pintar vt, - аквареллю pintar a la acuarela; ~ олійними фарбами pintar al óleo; - мисліте andar (ir) haciendo eses; не для нього писано eso no le atañe; пиши пропало! tenlo (dalo) por perdido; дурням закон не писаний la ley no se ha hecho para los tontos; не для нас писано está fuera de nuestro alcance
nncáTHCfl 1. escribirse*; як пишеться це слово? ¿cómo se escribe esta palabra?; 2. безос. (про бажання писати) escribir* vt писбмність ж 1. escritura f, lengua escrita; 2. (писемні пам’ятки) monumentos literarios, literatura f
писк ч chillido(s) m (pl); pío m (курчат, пташенят)
пйскавка ж chifla f, chiflato m, silbato m писклйвий, писклйвий прикм. chillón; pión (про курчат, пташенят) пйскнути 1. однораз. dar un chillido; piar una vez (про курчат, пташенят); 2. (намагатися сказати) chistar vi
пискотнйва ж chillidos т pl; piada f, pío т (пташенят)
пискун ч pión т; chillón т (про людину) пйсок ч jeta f, morro m
письменй мн. caracteres т pl, letras f pl (antiguas) .
письмбнник ч escritor m; literato m, hombre de letras (літератор) письменниця ж escritora f письмбнництво c 1. actividad literaria; 2. patraña f письмбнницький прикм. de escritor письм-ó c 1. (система знаків, уміння писати) escritura f, ієратичне ~ escritura hierática; клинописне - escritura cuneiforme; мистецтво -a arte de escribir; 2. мист. manera (estilo) de pintar; 3. літ. manera de escribir письмбв'ий прикм. 1. (написаний escrito; -а робота trabajo (por) escrito; ~ іспит examen escrito; у -ій формі por escrito; 2. de (para) escribir, de (para) escritorio; - стіл escritorio m, mesa de escritorio; ~e приладдя objetos de escritorio, escribanía f письмбво присл. por escrito питйльний прикм. див. запитальний; ~ прийменник грам, pronombre interrogativo пт^нн’Я с 1. (проблема) cuestión f, problema т; національне - cuestión (problema) nacional; аграрне - problema agrario; житлове ~ problema de la vivienda; дискусійне - cuestión batallona; злободенне (животрепетне) - cuestión candente; головне ~ caballo de batalla; міжвідомче - юр. cuestión de competencia; ~ назви cuestión de nombre; соціальні ~ cuestiones sociales; у ~i про... en cuestión de..., tocante а...; ~ про довіру (урядові) voto (cuestión) de confianza; - про існування уряду cuestión de gabinete; жваво обговорювати ~ agitarse una cuestión; 2. (справа, обставина) cuestión f, asunto m; - честі cuestión deshonor; спірне - cuestión (asunto, problema) en litigio, cuestión (asunto) discutible, controversia f, - життя і смерті cuestión de vida o muerte; - не в цьому no se trata de eso; обговорювати - discutir el asunto; - залишається відкритим la cuestión está sin resolver; 3. грам, знак - signo de interrogación f, interrogante f, що за ~? сл. [vaya una pregunta!, ¡claro!; поставити - руба poner la cuestión sobre el tapete; знати суть ~ ser (tener) voto, saber el quid del asunto питвб c bebida f
пйти beber vt, tomar vt, - маленькими ковтками beber a sorbos pequeños, sorber vt, - великими ковтками beber a tragos; ~ чай, каву tomar té, cafó; - за чиє-н. здоров’я brindar por (beber a) la salud de alguien; хотіти - tener sed; як - дати como tres y dos son cinco, como el sol que nos alumbra; з краси не ~ роси beldad y hermosura poco dura; вашими устами та мед. ~(¡habla Ud. de perlas!, ¡habla como un libro!; en su boca todo son mieles
пйти-гулйти estar en juerga, parrandear vi, farrear vi
пйтися безос. (про бажання пити) beberse питлівка ж flor de harina питльбваний прикм. de flor de harina; ~ хліб pan de flor de harina; ~e борошно flor de harina (de centeno)
питн’йй прикм. potable; -а вода agua potable питбм’ий прикм. фіз. específico; вага a) peso específico; 6) importancia f, papel m (роль) питтй c beber m; вода для - agua para beber, agua potable
питущий 1. прикм. bebedor; 2. ч bebedor m пих-á ж orgullo m, arrogancia f, altanería f, збити -у з кого-н. bajar los bríos (los humos) a alguien пих0тий прикм. arrogante; presuntuoso; orgulloso, ufano, arrogante, altanero пихйтість ж orgullo m, ufanía f, arrogancia f, altanería f
nnxáTO присл. con arrogancia, arrogantemente, con altanería, altaneramente пйхкати, пихтіти 1. jadear vi; resoplar vi, resollar* vi (сопіти); 2. afanarse, aporrearse, echar el bofe, sudar la gota gorda; 3. (про машини) hacer puf-puf; - люлькою dar chupadas a la pipa, echar fumaradas
пйшн-ий прикм. 1. blando; 2. (пухнастий) esponjoso, vaporoso; ~e волосся; 3. (розкішний) magnífico, suntuoso, espléndido, esplendoroso;
4. (чудовий) excelente, admirable пйшність ж 1. blandura f, 2. (про волосся) esponjosidad f
пйшно присл. 1. magníficamente, con magnificencia, suntuosamente, esplendorosamente, con esplendor; 2. (чудово) excelentemente, admirablemente
пишноволбсий прикм. de cabello vaporoso пишномбвн'ий прикм. enfático; ampuloso, grandilocuente; bombástico (Лат. Ам.); - стиль estilo ampuloso; -а промова discurso grandilocuente; -і вірші versos enfáticos (campanudos) пишномбвність ж énfasis m, grandilocuencia f, ampulosidad f
пишномбвно присл. con énfasis, enfáticamente пишнбта ж (розкіш) suntuosidad f, fausto m, lujo m; esplendor m, magnificencia f, pompa f пищйль ж icm. arcabuz m пищ0ти piar vi, pipiar vi (про пташенят); chillar vi (про дітей; про деяких тварин); chirriar vi (про предмети)
пйщик ч (дудочка) chifle т, reclamo m
пийк, пийка ч borracho т, curda m
пийтйка ж borrachera f, juerga f, francachela f
пийцтво c borrachera f
пийчити andar de juerga, borrachear vi
пі c невідм. мат. pi f
nlaná ж tazón m
піаніно c невідм. piano m; грати на - tocar el piano
піаніссімо муз. 1 .присл. pianísimo, muy suave; 2. c невідм. pianísimo m піаніст ч, піаністка ж pianista m,f nláHO муз. 1. присл. piano, despacio; 2. c невідм. piano m піанбла ж муз. pianola f nlácTp ч (монета) piastra f півбідй ж невідм. у знач, присуд.: це ще - еі mal no es tan grande піввірш ч hemistiquio m піввісь ж semieje m
півгодйни ж media hora; протягом - durante media hora
півгодйнний прикм. de media hora півголоснйй ч лінгв. semivocal f півгбря c невідм. див. півбіди півдбнець ч habitante del sur, sureño m півдбнн ий прикм. (del) sur, sureño, meridional; austral, sudista; -а широта геогр. latitud sur (meridional); Південний полюс Polo Sur (Austral); - вітер viento del sur, sur m; Південний Хрест acmp. Cruz del Sur півд0нно-з0хідний прикм. del sudoeste; sudoeste; ~ вітер viento del sudoeste, sudoeste m півд0нно-схщний прикм. del sudeste; sudeste;
- вітер viento del sudeste, sudeste m
півд ень ч 1. surm, sud m; mediodía f, austro m; на - al sur, hacia el sur; на -ні en el sur; 2. Sqr m півдорбги ж mitad del camino; зупинитися на півдорозі pararse en la mitad del camino; на -зі a mitad del (a medio) camino півдіЬжини ж media docena; - ложок media docena de cucharas, seis cucharas півень ч gallo m; індійський - pavo m; бійцевий
- gallo de pelea; вставати з -нями levantarse al primer canto del gallo; червоний - incendio m; пустити червоного —ня pegar fuego; пустити -ня (про співака) soltar (dar) un gallo півжиттй ж media vida
півзахиснйк ч спорт, medio m; правий - medio derecha
niB3áxncT ч спорт, línea media; центр -y medio centro
півзйхід ж media medida, medida paliativa, paños calientes півімл0 жйпіеЬІа^) f(pl) півкільцб c semicírculo m
946
підвйщення
півкбло ж semicírculo m півкруг ч semicírculo т
півкул я ж hemisferio т; північна, південна ~ геогр. hemisferio boreal, austral; ~і головного мозку анат. hemisferios cerebrales півлітра ч 1. medio litro т; 2. media litrona f півлітрівка ж media litrona f півлітрбвий прикм. de medio litro niBMácKa ж antifaz f півм0тра ч medio metro m півмільйбна ч medio millón півмісяць ч media luna; червоний ~ creciente rojo
півмісяця ч medio mes m, quincena f, минуло ~ pasaron dos semanas
півмісячний прикм. de medio mes, de quince días
півмброк ч penumbra f, semioscuridad f півник1 ч (ірис) lirio m півник2 ч зм. gallito m
півничбнин ч habitante del norte, norteño m північ1 ж medianoche f, за ~ después de (la) medianoche; далеко за ~ muy avanzada la noche
північ2 ж 1. norte m; на ~ al norte, hacia el norte; на ~очі en el norte; 2. Norte m; Крайня Північ Extremo Norte
північн-ий прикм. (del) norte; norteño, septentrional, boreal; ~a широта геогр. latitud norte (septentrional); - полюс Polo Norte; Ч країни países norteños (nórdicos); ~e сяйво aurora boreal; - вітер viento del norte (boreal); у -ому напрямку en dirección norte; - схід nordeste m; - захід noroeste m; - олень reno m півнГчно-збхідний прикм. del noroeste; - вітер noroeste m
північно-східний прикм. del nordeste, nordestal; - вітер nordeste m півнячий прикм. de gallo(s); - гребінь (перестріч) бот. cresta de gallo, gallocresta f півбберт ч media vuelta півбберта ч medía vuelta f, media revolución f, завестися з - perder la calma enseguida, acalorarse fácilmente; salirse de sus casillas пів0нія ж peonía f; saltaojos m півбстрів ч península f півпальтб c невідм. chaquetón m, pelliza f півп0ріод ч semiciclo m, semiperíodo m півплід ч бот. hemicarpo m півплйшка ж media botella півпотенцібметр ч ел. semipotenciómetro m піврічний прикм. semestral, de seis meses півріччя c semestre m, medio año піврбку ч medio año; semestre m (півріччя) піврбта ж військ, media compañía півсвіт ч gente de vida alegre півсвітло c media luz, penumbra f півсер0дн*ій прикм. спорт.: -я вага peso semimedio (welter)
півслбв а c media palabra; спинитися на -і detenerse en la mitad de la (a media) palabra; зрозуміти з - comprender a (con) medias palabras; урвати на -i interrumpir a mitad de la palabra; можна вас на -? ¿podría decirle dos palabras?
півслбво c див. півслова півсмерт-ь: побити до -і (мало не до смерті) tundir hasta dejarle medio muerto, moler a palos півсбн, напівс-бн ч duermevela m; у -ні durmiendo velando, entre duerme y vela півсторічний, півстолітній прикм. de medio siglo, de cincuenta años півсума ж мат. semisuma f півсф0ра ж hemisfera m півт0мрява, напівт0мрява ж див. півморок півтйжня ж media semana f півтінь ж penumbra f півтон ч муз. semitono m півтбнка ж camioneta f (de media tonelada) півтор-á числ. uno y medio; -и тисячі mil quinientos; в - рази більше vez y media más; - чоловіка alguno que otro, un si es no es; ні два ні - ni chicha ni limonada, ni fu ni fa півторарічний прикм. de (un) año y medio niBTopácTa числ. ciento cincuenta півторат0нка ж camión m (de tonelada y media) півусмішка ж sonrisa leve
півфінбл ч спорт, semifinal f півфіналіст ч спорт, semifinalista m півциркульний прикм. apxim. semicircular півцінй ж: за - a mitad de precio півчий ч chantre т, sochantre m пігм0й ч pigmeo m nirMéHT ч pigmento m пігментбція ж pigmentación f пігм0нтний прикм. de pigmento, pigmentario пігментувбти i pigmentar vt під1 ч (черінь печі) solera f під2 прийм. 1. bajo, debajo de; поставити - стіл poner debajo de la mesa; лежати - ковдрою estar tumbado debajo de la manta, estar tapado con la manta; сидіти - деревом estar sentado al pie de un árbol; стоять - стріхою estar de pie debajo del alero (de la tejavana); 2. (про місце, напрямок) bajo; cerca de; fuera de; - Києвом cerca (en los alrededores) de Kiev; вони живуть піді Львовом viven en las afueras de Lviv; битва
- Конотопом la batalla de Konotop; він загинув
- Полтавою cayó en los campos de Poltava; він перевіз родину - Київ llevó a su familia cerca de Kiev; 3. (про час) a; hacia; la víspera (de) (напередодні)’, - Новий рік la víspera de Año Nuevo; 4. (про наближення до якої-н. межі): йому - сорок років tiene cerca de (los) cuarenta años; - старість cerca de la vejez; 5. a, con; танцювати - музику bailar al son de la música; - акомпанемент con acompañamiento; - оплески con aplausos; 6. (про призначення) para; de; склад - картоплю almacén de (para) patatas; приміщення - школу local para (la) escuela; 7. (про подібність) a imitación de; a(l) estilo de; це зроблено - червоне дерево es una imitación de caoba; писати - Репіна pintar al estilo de Repin; 8. (про спосіб виконання) а; стригти - машинку cortar el pelo al rape; писати - диктовку escribir al dictado; 9. (про поруку) bajo; - заставу bajo fianza; відпустити - чесне слово soltar bajo palabra de honor; 10. (про стан, становище) bajo; а; - командою bajo el mando; - прапором bajo la bandera (de); - керівництвом bajo la dirección; - впливом bajo la influencia (de); віддати - суд entregar a los tribunales; взяти - арешт arrestar vt’, 11. (про причину) bajo; - дією тепла bajo la acción del calor; - враженням поїздки bajo la impresión del viaje; 12. (під чим) con; будинок - залізним дахом casa con tejado de hierro; лампа - абажуром lámpara con pantalla; 13. (з приправою) con; а; риба - соусом pescado con (en) salsa підббвити aumentar vi; poner* vt, echar vt (un poco más)’, añadir vt, agregar vi підбавляти див. підбавити підбадьбрення с animación f підбадьбрити alentar* vt, confortar vt, levantar el ánimo, animar vt
підбадьоритися alentarse*, animarse підбадьбрливий 1. дієприсл. від бадьорити; 2. прикм. vivificante, vivificador підбадьбрливо присл. alentadamente підбадьбрювати(ся) див. підбадьоритися) підбербзник ч (гриб) boleto áspero (del abedul); hongo (boleto) castaño, seta badius підбивбти недок., підбйти incitar vt (a), pinchar vt, dar (una) calda (a) підбирбти див. підібрати; - колосся espigar vi підбирбтися див. підібратися підбирбч ч 1 .(сортувальник) seleccionador m, apartador т; 2. с.-г. espigadora f, recoge- espigas m
підбйти 1. (прибити) pegar vi; poner* ví; - підметки echar (poner) medias suelas; - набійки poner tapas; - підкову poner una herradura, herrar* ví; 2. (підшити) forrar ví (de, con); - хутром forrar de (con) piel, poner forro de piel; - ватою acolchar ví, enguatar ví; 3. (підбурити) incitar ví, empujar ví, picar ví; - на що-н. incitar a algo; 4. (збити) derribar ví; abatir ví; - літак abatir un avión; 5. lesionar ví, lisiar ví;
- око lisiar (herir) un ojo підбігбти див. підбігти
підбігти acercarse (acudir) corriendo (hacia, a); correr vi, meterse corriendo (debajo de, en) підбілювати недок., підбілйти 1. blanquear ví (un poco)’, 2. (приправити) añadir un poco (de
crema o leche); - каву молоком cortar el café con leche підббр ч tacón m
підборіддя ч barbilla f, mentón m; подвійне- barbilla doble
підборідн-ий прикм. de barbilla, de mentón; -a ость анат. tubérculo geniano підборідник ч спец. 1. (частина вуздечки) mu- serola f, sobarba f, 2. (у скрипки) almohadilla f підбортбвий прикм. para la(s) solapa(s) підбріхувати echar (soltar) mentiras, ser (un poco) mentiroso
підбугрбв-ий прикм. анат. hipotalámico, subtalámico; -а ділянка región subtalámica, hipotálamo m
підбудувати, підбудбвувати (прибудувати) construir* vt (junto a)
підбурювання c instigación f, incitación f підбурювати недок., підбурити aguijonear vt, pinchar vt, incitar vt
підбурювач ч instigador m, incitador m підвбл ч 1. (приміщення) sótano m; subsuelo m; 2. (у газеті) folletín m
підвблини мн. (основи) base f, fundamentos m pl; - суспільства los pilares de la sociedad підвбльн-ий прикм. de sótano(s); - поверх, ~e приміщення sótano m; subsuelo m підвбл ювати1 недок., підвал йти (підбавити) dar* ví (más), añadir ví, agregar ví підвбл ювати2 недок., підвал йти 1. (долучитися) incorporarse; 2. (причалити) atracar vi підвбрювати недок., підварйти 1. (ще раз) cocer* ví (otra vez); 2. (добавляти) hacer* ví, preparar ví (más); 3. mex. (приварювати) soldar* ví
підвбхтовий ч мор. marinero de relevo підвбзення c див. підвіз підвезтй 1. (кого-н.) llevar ví, conducir* ví; dar un aventón; пропонувати, просити - proponer, pedir llevar; 2. (забезпечити) traer* ví, abastecer* ví, suministrar ví; - дров traer leña; - боєприпаси suministrar municiones; 3. безос. tener la suerte, tocarle a alguien (en) la suerte підвбрнути, підвертбти (ушкодити) torcer* vt, dislocar vt, - ногу dislocarse (torcerse) el pie підвбрнутися 1. (підігнутися) doblarse, recogerse (hacia dentro); 2. torcerse*, dislocarse, hacerse un esguince; 3. (випадково опинитися) caer* vi, presentarse; venir (llegar) de improviso; -ся під руку caer a mano; -ся під гарячу руку caer en mala hora підвертбти(ся) недок. див. підвернути (ся) підвесловйй ч мор. remante m підвестй 1. (довести кого-н.) llevar vt, conducir* vt; avanzar vt, adelantar vt, acercar vt (наблизити); 2. {довести, сполучити) llevar vt, conducir* vt; - дорогу до станції hacer (practicar) el camino a la estación; 3. (спорудити) hacer* vt, realizar vt (debajo de); - фундамент apuntalar los cimientos; 4. (про докази) asentar* vt; - базу asentar la base; 5. (не справдити очікування) fallar vi, jugar una mala pasada, hacer una faena, dejar colgado (а); я вас ніколи не підведу nunca le dejaré colgado; 6. (підсумувати) resumir vt, saldar vt, - результати hacer el resumen (el balance); 7. (підмалювати) dar color (afeite), pintar vt; - (собі) брови pintarse las cejas; - під монастир poner entre la espada y la pared; echar la soga al cuello; y мене живіт підвело me está ladrando (me ladra) el estómago
підвивбти 1. hacer coro (aullando), acompañar vt (con aullidos); 2.. (вити тихо) aullar vi (bajito) підвивбти(ся) див, підвити(ся) підвйвих ч мед. subluxación f підвйд ч біол. subespecie f підвись присл. військ, en (lo) alto підвйти ondular vt (ligeramente) підвйтися ondularse, hacerse ondas en el pelo підвйщен-ий прикм. subido, elevado; -а температура temperatura elevada; -а чутливість sensibilidad excesiva (elevada); - інтерес gran (particular) interés; - настрій humor elevado, excitación f, говорити ~им тоном hablar conun tono levantado (elevado) підвйщення c 1. subida f, elevación f, alza f, aumento m (збільшення); auge m (піднесення);
947
підвйщити
- температури subida de Va temperatura; ~ зарплати aumento (incremento) del salario; курси - кваліфікації cursillos de recapacitación (de perfeccionamiento), cursillos de readaptación profesional (de reciclaje); грати на ~ (на біржі) jugar al alza; 2. (височина) alto m, altura f підвйщити, підвйщувати subir vt, elevar vt, alzar vt aumentar vt (збільшити); - удвічі duplicar vt, - утричі triplicar vt, - уп’ятеро quintuplicar vt, aumentar (en) cinco veces; ~ рівень elevar el nivel; - продуктивність aumentar la productividad; ~ свою кваліфікацію elevar su calificación, recapacitarse; ~ вимоги aumentar las exigencias; ~ по службі ascender* vt, promover* vt, - голос, тон alzar la voz, el tono підвйщитися subir vi, elevarse; aumentar vi (збільшитися); ~ся по службі ascender* vi підвідділ ч subsección f підвідомчий прикм. subordinado (а), administrado (por), dependiente (de); bajo la jurisdicción (de); установа, -а міністерству la institución tutelada por el ministerio підвГз ч transporte m, acarreo m; abastecimiento m, suministro m (постачання) підвізний прикм. de transporte, de acarreo; -i шляхи vías de transporte підвікбння c antepecho m (de ventana), peana f підвісити suspender vt, colgar* vt підвіска ж 1. (пристрій) suspensión f, ресорна ~ suspensión deballestas; 2. (прикраса colgante m, pendiente m
підвісн-йй прикм. de suspensión, suspendido, colgante; ~a дорога cable aéreo, teleférico m, funicular m; - бак ae. depósito lanzadle підвітряний прикм. de (a) sotavento підвішування c suspensión f, colgamiento m підвішувати див. підвісити підвладний прикм. dependiente (de), bajo el dominio (de) підвбда ж carro m підвбдити див. підвести пІдвбдн'Ий прикм. submarino; ~а частина корабля obra viva; -а течія comente submarina; - кабель cable submarino; ~ човен submarino т, sumergible т; -е полювання спорт, caza submarina; ~ камінь escollo т; ~е плавання submarinismo т; судно на ~их крилах buque hidroala (hidrofoil)
підвбдник ч 1. (моряк) submarinista т; 2. (водолаз) buzo m підвбжчик ч acarreador m підвбзити див. підвезти 1,2 підворіття с 1. (дошка) tabla f, rebajo т (de la puerta cochera); 2. (щілина під воротами) renvalso m; 3. (прохід у двір) paso т, puerta f підв’язЯти 1. (прив’язати) atar vt, anudar vt ligar vt, asegurar vt (зв'язати); - гілки sujetarse las ramas; 2. (пов'язати) ponerse*, ajustarse, atarse; - руку llevar el brazo en cabestrillo; - фартух ponerse (atarse) el delantal підв’язЯтися ponerse*, ajustarse підв’йзк'а ж 1. (дія) atadura f, ligamiento m (зв'язування); 2. (для панчох) liga f, гумові ~и ligas de goma
пІдв’Язувати(ся) див. підв’язати(ся) підгвинтйти atornillar vt, apretar* vt, - гвинт, гайку atornillar un tomillo, apretar una tuerca підгвйнчувати див підгвинтити підгинЯти(ся) див. підігнути(ся) підгір’я с falda f, ladería f (de la montaña) підгірний прикм. al pie de la montaña підгірський прикм. див. підгірний підглядЯти mirara hurtadillas, espiar vt, atisbarvt підглЯдач ч echadizo m, espía m підглянути 1. див. підглядати; 2. ver* vt (casualmente, sin quererlo)
підгнивЯти недок., підгнйти 1. (знизу) pudrirse* (por debajo); 2. (трохи) haberse podrido (ligeramente)
підгодбвування c (дітей) lactación mixta ; штучне - sobrealimentación artificial підгодбвувати 1. dar de comer, comer vt (un poco); - дитину молоком alimentar ai niño con leche adicional
підгодбвувати(ся) див. підгодувати(ся); prestar ayuda monetaria; sobornar vt (підкуповувати)
підгодувЯти sobrealimentar vt, 2. с.-г. (тварин) cebar vt, echar cebo, alimentar vt; - коней echar cebo (dar pienso) a los caballos підголівник ч cabecera f ПІДГОЛ0С ОК ч 1. segunda voz; 2. voto de reata (de amén), sacristán de amén; наклепники та їхні ~ки los calumniadores y sus turiferarios підгблювати недок., підголйти afeitar vi (un poco; por los costados) підгорілий прикм. quemado, achicharrado підгоріти 1. (пригоріти) quemarse, pegarse, achicharrarse; 2. (знизу) quemarse (abajo), pegarse
підгорнути doblar vt, recoger vt (hacia dentro); - штани arremangar los pantalones; ~ ковдру doblar (meter) la manta; - під себе ногу doblar la pierna; sentarse sobre la pierna; ~ хвоста meter el rabo entre las piernas
підгортЯння c с.-г. aporcadura f, acogombradura f, acolladura f підгортЯти недок. с.-г. aporcar vt, acogombrar vi, acollar vt
підгорйти, підгорЯти див. підгоріти підгострйти afilar vt (más); - олівець sacar más punta al lápiz
підгбстрювати див. підгострити підготбваність, підготбвленість ж estado de preparación
підготбвк-а ж 1. (дія) preparación f, disposición f, capacitación f (навчання); entrenamiento m (вишкіл); - кадрів capacitación (entrenamiento, formación) de cuadros; допризовна ~ instrucción premilitar; бойова ~ instrucción de combate, instrucción f, артилерійська - preparación artillera; наземна ~ ae. enseñanza teórica en tierra; діяти без ~и actuar sin preparación; 2. (запас знань) preparación f, добра, слабка ~ preparación buena, débil підготбвч'ИЙ прикм. preparatorio; ~i курси cursillos preparatorios; - комітет comité preparatorio (patrocinador)
підготувЯти preparar vt, disponer* vt, capacitar vt (навчити); entrenar vt (вишколити); - роль preparar (aprender) el papel; ~ збори preparar la reunión; - ґрунт preparar (disponer) el terreno підготувЯтися prepararse, disponerse*; ~ до чого-н. prepararse para algo підгризати недок., підгрйзти estropear por debajo (royendo)
пІдгрібЯти недок., підгребтй (граблями) rastillar vt, rastrear vt підгруддя c falda f (у тварин) підгрузд, підгруздок ч (гриб) agárico т, lactario m
підгрупа ж subgrapo m підгузок ч metedor т, metidillo m підґрунтовйй прикм. subterráneo, de subsuelo; ~i води aguas subterráneas підґрунтя c trasfondo m; incógnita f, intríngulis m (fam.); знати все ~ справи saber el estado real del asunto; conocer el intríngulis del asunto (fam.)
піддавЯння c (у грі) ganapierde m піддавЯти недок., піддЯти (чому-н.) someter vi (a), exponer* vi (a); - покаранню, тортурам someter al castigo, a la tortura; - обстрілу exponer al fuego; ~ сумніву poner en duda (en tela de juicio); ~ штрафу imponer (infligir) una multa піддавЯтися someterse, exponerse* піддавкй мн. ganapierde m; грати в ~ jugar al ganapierde
піддЯнець ч subdito m піддЯний ч див. підданець піддЯнство с ciudadanía f, прийняти ~ naturalizarse
піддЯти 1. (підкинути) lanzar vt, botar vt, ~ м’яч ногою lanzar la pelota con el pie; ~ задом (про коня) corcovear vi; 2. (ударити) golpear vt, asestar (dar) un golpe; ~ коліном dar un rodillazo піддЯтися 1. ceder vi, no resjstir, sucumbir vi; двері піддалися la puerta cedió; ~ся кому-н. ceder ante (someterse a) alguien; -ся на лестощі, на умовляння dejarse lisonjear, convencer; 2. dejarse, entregarse (а); -ся впливу dejarse influenciar, caer bajo la influencia (de); -ся паніці entregarse al pánico; -ся спокусі caer en la tentación, sucumbir a la tentación
піддЯтливий, подЯтливий прикм. 1. blando; flexible (гнучкий); 2. (поступливий) dócil, apacible, bonachón; tratable, complaciente (несперечливий) 1
піддЯтливість, податливість ж 1. blandura f, flexibilidad f (гнучкість); 2. (поступливість) docilidad f, apacibilidad f піддЯтливо, податливо присл. sin resistencia, con flexibilidad
піддЯча ж lance m, bote m; - м'яча bote de pelota
піддзеркЯльник ч consola f піддбн ч 1. bandeja f (colectora); mex. placa de solera, asiento m; - для талої води cubeta de descarche; 2. (друге дно) segundo fondo піддбнник ч див. піддон 1 піддбслідн'ий прикм. experimental; бути в ролі -ого кролика ser conejillo de (las) Indias, servir de cobaya
піддрЯжнювати недок., піддражнйти fastidiar vt, provocar vt
піддубник ч (гриб) rodellón m піддувЯло c cenicero m, foso de cenizas, cenizal m (de homo)
піддувЯти 1. див. піддути; 2. безос. soplar vi (ligeramente)
піддути soplar vi (para avivar el fuego)
піддягЯти див. піддягти
піддягтй (надягти) poner* vt (debajo algo)
піддЯчий ч icm. escriba m
піденніше присл. más al sur
піджЯк ч chaqueta f, americana f, saco m (Л.
Ам.); однобортний, двобортний - chaqueta
abierta, cruzada
піджЯрка ж carne asada (guisada, estofada) піджЯрювання c asada f, tostado m піджЯчний прикм. de chaqueta; -a napa traje m (de hombre)
піджй'ти (empezar a) cicatrizarse, cerrarse* (un poco); рана ~ла la herida se ha cicatrizado (empezó a cicatrizarse) підживіти див. піджити підживйти (рослини) fertilizar vt estercolarvt (гноєм)
піджйвлення 1. с suministro complementario; financiación complementaría; 2. с.-г. fertilización f, estercoladura f (гноєм); - рослин abonado de cobertera
підзаголбвок ч subtítulo m підзапрЯвитися 1. (пальним) reabastecerse íreaprovlsionarse) de combustible (un poco); 2. (перекусити) tomar un bocadillo (un tentempié) підзіхисний ч cliente m, defendido m, patrocinado m
підзвітний прикм. 1. (про гроші) a cuenta; -і гроші dinero a cuenta; 2. (про людину, організацію) subordinado, subalterno; responsable de su gestión; -і органи órganos subordinados; -і організації organizaciones sujetas a rendir cuentas (de su gestión) підзвітність ж subordinación f, obligación de informar (de rendir cuentas) підземблля c subterráneo m, sótano m; cueva f (печера)
пІдзЯмка ж ferrocarril subterráneo, subterráneo m підзЯмн-ий прикм. subterráneo; -і поштовхи sacudidas sísmicas, temblores de tierra; -i роботи laboreo subterráneo; -а залізниця ferrocarril subterráneo підзбл ч podzol m (tierra gredosá) підзблистий прикм. de podzol підзбр ч мор. espejo m
підзбрн-ий прикм.: -а труба anteojo т (de larga vista), catalejo m
підзубрювати недок., підзубрйти empollar vt, repasar vt (un poco más) підзябровий прикм. зоол. infrabranquial підібраний прикм. apuesto підібрЯти 1. (підняти що-н.) coger vt, recoger vt 2. (кого-н.) coger vt; recoger vt (кількох, багатьох); - поранених recoger (a) los heridos; 3. (підгорнути; підібгати) recoger vt, subir vП (підняти); - сукню arremangarse, subirse el vestido; - волосся recogerse el cabello; 4. (втягнути) meter vt, encoger vt - живіт meter (encoger) la barriga; 5. (вибрати потрібне) escoger vt, elegir* vt, seleccionar vt, - ключ
948
підкріпйтися
escoger una llave; ~ костюм escoger (elegir) el traje; - что-н. за кольором escoger algo del mismo color; - під пару aparear vt, elegir lo más parecido; ~
підібрЯтися 1. (сформуватися) formarse; 2. (підкрастися) acercarse cautelosamente; 3. (прибрати підтягнутого вигляду) estar (ponerse) apuesto
підігнЯти 1. (наблизити) hacer llegar, llevar vt; 2. (поквапити) apresurar vt, apremiar vt; - роботу acelerar (apretar) el trabajo; 3. (пристосувати) ajustar vt, adaptar vt; - факти constreñir los hechos; 4. (приурочити) simultanear vt підігнути doblar vt (hacia adentro); recoger vi; - ноги під себе recoger las piernas (bajo sí) підігнутися 1. doblarse; 2. (про ноги, коліна) doblar vt, doblarse; ноги йому підігнулися se le doblaron las piernas
підігрЯти, підігрувЯти ayudar jugando; acompañar vt (cantando, tocando, etc.); hacer el juego (у картах)
підігрів ч спец, calefacción f, calentamiento m підігрівЯльний прикм. de calefacción, de calentamiento
підігрівЯти недок., підігріти 1. poner а calentar, calentar* vt, recalentar* vt, - молоко calentar la leche; 2. animar vt, caldear vt підігрівЯтися calentarse* підігрівнйк чтех. calentador m, economizadorm підіймЯння c 1. alzamiento m; elevación f підіймЯти, піднімЯти 1. див. підійняти; 2. (у вагонах, суднах) tener la capacidad (la potencia) de carga (de transporte, de cargamento); levantar vt
підійматися 1: див. підійнятися; 2. (про дорогу) subir vi; 3:(височіти) alzarse, elevarse; 4. encaramarse, empingorotarse, trepar vi; escalar vi; - на гору escalar una montaña; ~ на дах, на дерево encaramarse al tejado, a un árbol підійняти 1. subir hacia arriba, levantar vt, alzar vt (tirando); 2. (повісити кого-н.) colgar* vt, ahorcar vt
підійнятий 1 .дієприкм. від підійняти; 2. прикм.: - (кирпатий) ніс nariz arremangada (respingona, respingada)
підійнятися ájzarse, elevarse; crecer* vi, ascender* vi
підійтй 1. (наблизитися) acercarse (a), aproximarse (а); мор. abordar vi; llegar vi (прибути); 2. (настати) llegar w; 3. (поставитися) tratar vt, portarse; ~ до справи серйозно, об’єктивно abordar el asunto de un modo serio, objetivo; 4. (годитися) convenir* vi, cuadrar vi (con), encajar vi; ir* vi, sentar* vi (розміром, до лиця); - одне одному congeniar vi; 5. (про тісто) subir vi, fermentar vi, leudarse підірвЯти 1. (висадити в повітря) volar* vi, explotar vt, hacer saltar; 2. socavar vi, minar vt, - здоров’я arruinar (quebrantar) la salud; - чий-н. авторитет minar la autoridad de alguien; ~ довіру до кого-н. socavar (poner en duda) la confianza a (hacia) alguien; ~ економіку країни minar la economía nacional підірвЯтися 1. (на міне) saltar vi; 2. arruinarse, quebrantarse
підіслЯти1 1. enviar (mandar) en secreto; 2. (додатково) enviar (mandar) más пщіслЯти2 meter (por) debajo, extender bajo підіткнути remeter vi; - ковдру, простирадло remeter la manta, la sábana підТдЯти див. під’їсти підТжджЯти див. під’їхати під’їзд ч 1. (вхід) entrada f, парадний ~ portal т; 2. (шлях до чого-н.) acceso т підгізнйй прикм. de acceso; ~ шлях vía de acceso
під’їсти 1. (знизу) roer* vi; 2. (геть чисто) comer(se) todo (hasta la última migaja) під^а-ти 1. llegar vi (приїхати); acercarse (наблизитися); машина ~ла до будинку el automóvil se paró ante la casa; 2. (do кого-н.) engatusar vi; він спритно до нього -в le cameló de una manera mañosa
підй0м ч 1. (гори) cuesta f, pendiente f, 2. (ноги) empeine m; 3. (сигнал) toque de diana, diana f підйомник ч ascensor m; elevador m (Л. Am.); вантажний ~ montacargas m
підкаблучник ч maridazo m; gurrumino m підказ-Яти 1. apuntar vt, soplar vt; dictar vt (продиктувати); - неправильну відповідь apuntar una respuesta equivocada; 2. (навести на думку) sugerir* vt; інстинкт ~ав йому правильне рішення el instinto le dictó una solución justa підкЯзк-а ж soplo m; покарати за -у на уроці castigar por haber apuntado (soplado) en la lección
підкЯзувати див. підказати підкЯзувач ч soplete m підкЯпати echar gota a gota (un poco más) підкЯпувати див. підкапати підкатнйк ч гірн. vagonetero т підкачЯти 1. (накачати додатково) bombear vt, llenar (cargar) bombeando (un poco más); - води bombear (más) agua; ~ балон inflar (más) el neumático; 2. (не справдити сподівань) fallar vi, frustrar las esperanzas; salir mal (rana) (виявитися невдалим) підкЯчувати див. підкачати 1 підкидЯти недок., підкинути añadir vt підкиднйй прикм. metido subrepticiamente; - лист carta anónima, anónimo m; - дурень карт, burro m
підкидьок ч echadizo m, expósito m, niño de la piedra; huérfano m (П. Am.) підкйнути 1. (вгору) echar vi, lanzar vi (hacia arriba); - м’яч lanzar arriba la pelota; ~ дитину (на руках) tirar en alto al niño; 2. (задом — про тварин) corcovear vi; 3. (підкласти, додати) echar vi (más), añadir vi, aumentar vi; ~ дрова y піч echar (más) leña al fuego; - корму в годівницю echar más forraje al pesebre; 4. (дати, послати) dar* vi, mandar vi, enviar vi (más); ~ людей mandar (más) gente; ~ коштів dar (más) recursos; 5. (потай) echar (poner) furtivamente; ~ дитину abandonar (dejar) un niño; ~ листівку echar (furtivamente) una octavilla; 6. (підвезти) llevar vi, conducir* vi; dar un aventón; ~ на машині до станції llevar en el coche a la estación підкйслення c хім. acidulación f, acidificación f підкислйти, підкислювати acidificar vt, hacer un poco más ácido під кірка ж анат. subcorteza f підкірковий прикм. 1. cortical; 2. анат. subcortical
підкіс ч тех. puntal т, codal т підкладЯти див. Підкласти підклЯд-ка ж 1. forro т; пальто на -ці abrigo forrado (con forro); 2. (основа) fundamento m, base f, 3. (підкладене для опори) apoyo m підклЯдковий прикм. de (para) forro підкладн-йй прикм.: ~e судно tiorba f, chata f підклЯс ч біол. subclase f підклЯсти 1. (під що-н.) poner* vt (debajo de); 2. (додати) echar vt (más), añadir vt (un poco); 3. (потай) poner* vt (a hurtadillas; de intento); - свиню (кому-н.) hacer una marranada (a), hacer una guarrería (a), jugar una mala pasada підклЯйка ж pegadura f, encolado m, engomado підклЯювати недок., підклЯїти 1. (прикріплювати) pegar vt (con cola); 2. (лагодити) encolar vt, arreglar (unir) con cola; - карту encolar un mapa
підклйкати llamar vt, dar una voz (гукнути) підключЯти недок., підключити conectar vt, enchufar vt, - газ abrir (conectar) el gas; - струм conectar (dar) la corriente підключЯтися 1. conectarse; 2. (приєднатися) ponerse en contacto, incorporarse; -ся до роботи incorporarse al trabajo підключення c conexión f, puesta en circuito; - антени acoplamiento de antena підкпючйчний прикм. анат. subclavio підкбва ж herradura f, casquillo m (Л. Am.) підковоподібний прикм. de forma de herradura підкЯвувати(ся) недок. див. підкувати(ся) підколінки мн. corva f, jarrete m підколінний прикм. анат. poplíteo; - м’яз músculo poplíteo
підколбти 1. asegurar vt, fijar vt, sujetar vt, - косу шпильками asegurar (sujetar) la trenza con horquillas; - документ до справи meter (añadir) el documento al expediente; 2. (поранити) picar vt, pinchar vt, 3. (підпустити шпильку) dar un pinchazo, pinchar vt, tirar una pulla
пщкблювати див. підколоти підкомірЯць, підкомірчик ч tirillaf (cosida bajo el cuello de la guerrera) підкомісія ж subcomisión f підкомітЯт ч subcomité m підконтрольний прикм. bajo (el) control підкоп ч 1. (дія) zapa f, socavación f, робити - zapar vt, socavar vt; 2. (підземний хід) socavón m, galería subterránea, paso subterráneo; 3. мн. (підступи) labor (actividad) de zapa підкопЯти 1. socavar vt, cavar por debajo; - дерево socavar un árbol; 2. (картоплю) sacar vt (cavando)
підкопЯтися 1. socavar vt; 2. minar vt, під нього не -єшся! ¡no hay manera de hacerle la cama! підкопу вати (ся) недок. див. підкопати(ся) підкоренЯв*ий прикм. мат.: ~е число radicando m
підкбрення с (дія) sometimiento т, supeditación f, conquista f (завоювання) підкорйти someter vt, subyugar vt; vencer vi (перемогти); conquistar vt (завоювати) підкорйтися someterse, subyugarse підкорінний прикм. de debajo de la raíz підкбрм ч с.-г. (додатковий корм) forraje adicional (suplementario) підк0рювач ч subyugador m; conquistador m (завойовник); - сердець conquistador de corazones, rompecorazones m, don Juan Tenorio, ligón m
підкорЯти(ся) див. підкорити(ся) підкосйти 1. (підрізати косою) segar* vt, guadañar vt; 2. (звалити з ніг) tumbar vt, doblar vt (ноги, коліна); 3. (позбавити сил) flaquear vt, abatir vt, derribar vt; злидні його ~ли la miseria le abatió
підкосйтися: ноги -лися las piernas flaquearon підкотйти, підкбчувати 1. acercar (meter) rodando; rodar* vt (підвезти до чого-н.); 2. (під'їхати) llegar (acercarse) rodando (en un vehículo); - до під’їзду llegar rodando al portal; 3. (до горла, до серця) subir vi (a), ponerse* (en); до горла підкотив клубок le subió una bola a la garganta, se puso un nudo en la garganta; до горла підкотила нудота sintió náuseas підкотйтися 1. rodar* vi; -ся до ніг rodar a los pies; -ся під ліжко rodar debajo de la cama; 2. (про екіпаж) llegar vi (rodando — un vehículo); 3. (підбігти) acudir (llegar) corriendo; 4. (підлеститися) insinuarse (en); hacer la pelota (a) підкбшений дівпри km.: як - упав dio con su cuerpo en tierra, cayó de bruces, se cayó redondo
підкбшувати(ся) недок. див. підкосити(ся); у нього ноги -ються від утоми le tiemblan las piernas de cansancio підкрадЯтися див. підкрастися підкрЯ-стися 1. acercarse cautelosamente (furtivamente); 2. (непомітно настати) llegar solapadamente (inesperadamente); -лася зима el invierno ha llegadoinesperadamente, se ha echado encima elinvierno підкрЯслений прикм. especial; -а увага atención especial
підкрЯслення c 1. subrayado m; 2. acentuación f; puesta de relieve
підкрЯслити 1. subrayar vt, 2. destacar vt, poner énfasis (en); - важливість питання hacer resaltar (realzar) la importancia del problema підкрЯслювати див. підкреслити підкрйлля с reverso del ala підкрйлок ч ав. aleta compensadora, flap m (de intradós)
підкритйчн-ий прикм. subcrítico; - реактор фіз. reactor subcrítico; -а маса фіз. masa subártica
підкріпйти 1. (зміцнити) reforzar* vt, apuntalar vt (підпорками); 2. (підтримати, посилити) reforzar* vt, apoyar vt, - свої доводи цитатою apoyar (reforzar) sus argumentos con una cita; - прохання сльозами acompañar la solicitud con lágrimas; - слова ділами apoyar las palabras con los hechos; 3. (додати сил) (re)confortar vt, reanimar vt, - свої сили reanimar (restablecer) sus fuerzas
підкріпйтися (їжею) (re)constituirse*, (re)con- fortarse; tomar un bocadillo (un tentempié)
31 Іспансько-український словник
949
підкріплення
(перекусити)-, -ся перед дорогою tomar un tentempié antes de partir (de salir) підкріплення c 1. (дія) refuerzo m; 2. (стан) confortación f, conforte m; - сил confortación de fuerzas; 3. (допомога) refuerzo m; послати, одержати ~ enviar, recibir refuerzos підкріплювати(ся) див. підкріпити(ся) підкрбїти cortar vt
підкрохм0лювати недок., підкрохм0лити
almidonar vt (un poco); - білизну almidonar (dar almidón) a la ropa підкрбювати див. підкроїти підкрутйти, підкручувати atornillar vt, apretar* vt (un poco; más)', - гвинта, гайку atornillar (apretar) un tornillo, una tuerca; ~ ґніт (лампи) bajar la mecha de la lámpara; ~ гайки apretar la tuerca (las tuercas)
підкув0ти 1. herrar* vt, encasquillar vt (Л. Am.); - коня herrar un caballo; 2. (підготувати) capacitar vt
підкувйтися capacitarse підкуп ч soborno m, cohecho m підкупйти 1. (грошима) sobornar vt, cohechar vt; 2. (викликати симпатію) seducir* vt, cautivar vi; - своєю щирістю cautivar (ganar) por su sinceridad; 3. (купити додатково) comprar vt (más, un poco más)
підкупн-ий прикм. sobornabie, cohechable; -i чиновники funcionarios venales підкупбвувати див. підкупити підлабузник ч adulador т, tiralevitas т, pelotillero т; lameculos т (fam.) підлабузництво с adulación f, carantoñas f pl підлабузнюватися ser un pelotillero, hacer la pelotilla, dar jabón (a alguien); arrastrarse (ante alguien)
підп0дитися, підл0джуватися 1. (до співу, гри) sintonizar vt, 2. (пристосуватися) habituarse, adaptarse, acomodarse nl/piaMáTH romper* vt, quebrar* vt пЦу^мувати(ся) недок. див. підломити(ся) підл0ститися hacer la pelota, insinuarse підлат0ти remendar* vt (de prisa, a la ligera) ПІДЛ0ГЛИЙ прикм. subordinado, subalterno ПІДП0СЛИВИЙ прикм. obsequioso; servil, servilón; ~a людина hombre servil, rastrero m іпідпбсливість c obsequiosidad f, servilismo m; obsecuencia f
ІПІДЛ0СЛИВО присл. obsequiosamente; ser- I vilmente, de una manera rastrera; con sumisión підлбсник ч adulador m, lisonjero m підлеститися insinuarse (en el ánimo de alguien), ganarse la simpatía (de) підлбщуватися див. підлабузнюватися підлйва ж (соус) salsa f підлйвати(ся) див. підлити(ся) підливнйй прикм.: ~е колесо (млинове) rueda de molino, ruejo m
підлйза ч і ж lameculos т, pelotillero т, adulador m
підлиз0ти, підлйзувати haber lamido, lamer vt (todo, hasta el jiri)
підлиз0тися (до кого-н.) hacer la pelotilla (a), adular vt
підл-ий прикм. 1. infame, vil, ruin, bajo; 2. (нікчемний) malo, detestable nl/yinnáñno ч і ж cobista m, f, lavacaras m,f підлисок ч мисл. (молода лисиця) zorraela f підлйти añadir vt, echar vt (más liquido); adicionar vt (un liquido); - масла у вогонь echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego
підлйтися colar* vi (un líquido) підлідний прикм. bajo el hielo; -лов риби pesca bajo el hielo
підліз0ти недок., підлГзти introducirse (arrastrándose), meterse (debajo de); - під що-н. meterse debajo de algo підлГкар ч practicante m підлікбвувати недок., підлікув0ти curar vt (un poco)
підлікбвуватися curarse (un poco) підлісок ч, подлГсся c monte bajo підлість ж infamia f, vileza f, ruindad f, bajeza f підліт ч 1. (дія) llegada f (de los pájaros; de un avión); 2. AB volada f, vuelo de corta duración (de pequeño recorrido)
підліт0ти недок., підлетіти 1. volar* vi (hasta), llegar (acercarse) volando (hasta); 2. (підбігати, під'їжджати) volar* vi, abalanzarse, acudir en volandas (corriendo); 3. (злітати) volar* vi (hacia arriba); elevarse, entrar volando (debajo de); 4. (підстрибувати) botar vi, dar un salto підліток ч adolescente m підло присл. (безчесно) vilmente, ruinmente, deshonradamente
підлбга ж suelo m, piso m; дощата - entablado m; паркетна - parquet m, entarimado m; плиткова - embaldosado m, enlosado m; настилати -y solar vt, entarimar vt
підлокітник ч brazo m (del sillón), descan- sabrazos m
підломйти romper* vt, quebrar* vt підломйтися 1. romperse*, quebrarse*; 2. (підігнутися — про ноги, коліна) fallar vi (las rodillas); doblarse (las piernas) підлопатковий прикм. анат. subescapular підлбтник ч canalla f, cabrón m підлуговування c кім. alcalinización f підлуговувати хім. alcalinizar vt підльодовикбвий прикм. subglacial підлягати 1. (зазнавати) estar sujeto (a), estar* vt (para); - знищенню estar destinado para destruir (la destrucción); - арешту tener que ser arrestado; не - розголошенню ser confidencial; 2. (бути у віданні) estar a cargo (de), incumbir vi; - суду estar a cargo del tribunal; - віданню кого-н. ser de la competencia (de la incumbencia) de alguien; не ~ає сумніву no cabe (la menor) duda
підлйщ ч (риба) brenia f підм0зати 1. (намазати) untar vt (más); engrasar vt (un poco); 2. (підфарбувати) pintar vt (губи, вії); darse colorete (щоки); 3. (дати хабара) untar vt, untar el carro; не підмажеш - не поїдеш cuando en el camino hay barro, untar el carro; sin aceite no anda el tren (la máquina) підмйзатися 1. (підфарбуватися) pintarse, darse colorete; 2. (підлеститися) hacer la pelotilla, insinuarse
підмйзувати(ся) недок. див. підмазати(ся) Підм0йстер ч aprendiz m підмальбвок ч жив. bosquejo т, esbozo m підмальбвувати недок. див. Підмалювати підмалюв0ти 1. (підфарбувати) pintar vt (un poco); 2. жив. bosquejar vt, esbozar vt підмандйтн-ий прикм. bajo mandato; -a територія territorio bajo mandato (fideico- misado, en fideicomiso)
підм0нювати недок., підманйти llamar vt (con un gesto, con la mirada), atraer* vt (con la mirada)
підмарднник ч (рослина) galio m підм0слювати недок., підм0слити 1. (намащувати) untar con manteca (un poco más), poner mantequilla; 2. (задобрювати) untar vt підмйхувати недок., підмахнути 1. (підписувати) firmar vt (de una plumada, sin leer), firmar como en un barbecho; 2. (підмітати) barrer vt (de prisa)
підмерз0ти див. підмерзнути підмбрзлий прикм. congelado (un poco) підмбрзнути congelarse (un poco) підместй barrer vi; - кімнату, - в кімнаті barrer (en) el cuarto; - сміття barrer la basura пГдмет ч грам, sujeto m підметйти hilvanar vi
підмбтюа ж suela f, media suela; в ~и не годиться (кому-н.) no llegar a otro a la suela del zapato, по valer ni para las suelas de los zapatos підм0тковий прикм. para suelas, de medias suelas
підмйв ч derrubio m; - берега derrubio de la ribera núiMHBáHHfl c 1. (миття) ablución f, lavatorio m; 2. (змив) derrubio m підмив0ти(ся) див. підмити(ся)
ПІДМИН0ТИ див. підім’яти підмйти 1. limpiar vt (lavando); lavar vt (ciertas partes del cuerpo); 2. lavar vi, limpiar vt (un poco); fregar* vt (підлогу); 3. (розмити) derrubiar vt, - берег derrubiar la ribera підмйтися lavarse
підміна ж 1. (потай) sustitución f, cambio m, permuta f, 2. (тимчасова заміна) sustitución f,
reemplazo m; - чергового reemplazo (cambio) de guardia
підмінювати недок., підмінйти 1. (потай) sustituir* vt, cambiar vt; 2. (тимчасово заміняти) sustituir* vt, reemplazar vt, hacer las veces (de) підмінюватися 1. (змінюватися непомітно) sustituirse; 2. (тимчасово змінювати кого-н.) hacerse reemplazar підмісйти añadir (echar) amasando підмісячний прикм. sublunar підмітйльник ч barrendero m підміт0ти див. підмести підмітити notar vi, reparar vi, advertir* vt підміч0ти див. підмітити підміш0ти mezclar vi; añadir vi, adicionar vi (додати)
підмішувати1 див. підмісити підмішувати2 див. підмішати підмовлйти недок., підмбвити incitar, haber instigado; llegar a convencer підмбг-а ж ayuda f, socorro m; поспішати на -у correr en ayuda (de), apresurarse a socorrer (a); бігти no -y correr por ayuda; прийти на -у acudir en socorro (de) підмости див. підмокнути підмбклий прикм. mojado (un poco) підмбкнути mojarse por debajo (un poco) підмолодйти rejuvenecer* vi, remozar vi підмолодйтися rejuvenecerse*, remozarse підморгнути guiñar vi (una vez) підмбргування c guiño(s) m (pl), guiñada(s) f(pl)
підмбргувати hacer guiños (guiñadas), guiñar vi підморбжувати див. підморозити підморбзи-ти 1. helar* vi, congelar vt (un poco); 2. безос. comenzar a hacer frío; уночі ~ло por la noche empezaron los fríos підмоскбвний прикм. de los suburbios moscovitas, de los alrededores de Moscú підмостйти poner* vi (debajo de) підмостйтися 1. encaramarse (a); 2. (примоститися) pegarse
під motó™ 1. (намотати) envolver* vi; 2. enrollar vt (más); 3. (обмотати) arrollar vi, enrollar vt підмбтувати див. підмотати підмбчен'Ий прикм. (заплямований) manchado; -а репутація reputación manchada підмочйти mojar vt (un poco); dejar mojarse (un poco)
підмочйтися mojarse, dejarse mojar підмбчувати(ся) недок. див. підмочити(ся) підмбщувати(ся) недок. див. підмостити(ся) підмурок ч (фундамент) base f, fundamento т„ cimiento т
підм’яти aplastar vi; - кого-н. під себе aplastar a alguien con su peso, hacer tortilla a alguien підн0глядний 1. прикм. vigilado, bajo vigilancia; 2. ч persona vigilada
піднатужувати недок., піднатужити poner tirante
піднатужуватися esforzarse* піднеббсн’ИЙ прикм. celeste; -а височінь los cielos
піднеббсна ж la Tierra, universo m, orbe m піднебдсся c cielos m pl підневільний прикм. 1. (підлеглий) dependiente; 2. (примусовий) forzado; -а праця trabajo forzado
підн0сений прикм. 1. elevado, alto; 2. elevado, sublime; ~ напрям думок ideas sublimes (edificantes)
піднбсеність ж (думок, почуттів) elevación f ПІДН0СЄННЯ c 1. (зростання; розвиток) elevación f, aumento m; desarrollo m, fomento m; auge m (промисловості, економіки); революційне - oleada revolucionaria, auge revolucionario; - матеріального добробуту incremento del bienestar, mayor bienestar; на -i en auge; 2. entusiasmo m; animación f; говорити з великим -ям hablar con gran animación (con gran entusiasmo); в обстановці загального - en un ambiente de entusiasmo general; 3. мат. elevación f, - до степеня elevación a potencias піднестй 1. llevar vt, acercar vt, - ложку до рота llevar la cuchara a la boca; 2. (доставити) traer* vt (принести); llevar vt (віднести); - валізу traer la maleta; 3. безос. (течією,
950
підрахунок
вітром) traer* vt (hasta); llevar vt (hasta); 4. (пригостити) agasajar vt, 5. (піднести) regalar vi, hacer un don
підніжжя c pie m\ - гори, вежі pie de la montaña, de la torre; - пам’ятника pie (pedestal) del monumento
підніжк-а ж 1. estribo m, escalón m; 2. zancadilla f; дати -y poner (echar) la zancadilla підніжний прикм. bajo los pies; - корм (паша) a) pasto m\ 6) sopa boba підніжок ч див. підніжка 1 піднім0льн*ий прикм. de elevación, elevador, elevatorio; - кран grúa f, - механізм mecanismo elevador; -а сила ae. fuerza de sustentación підновити, піднбвлювати renovar* vt підновитися renovarse* піднос ч див. таця
підносити недок., піднестй мат. elevar vt', - до степеня elevar a potencias; - до квадрата (до куба) elevar al cuadrado (al cubo) підносити(ся) див. піднести(ся) підношення с 1. (дія) donación F, 2. (дар) don т, dádiva f
піднощик, підношувач ч portador т; - патронів proveedor de municiones, municionador m підняти, підійняти 1. (з землі, з підлоги) recoger vi\ levantar vt, alzar vt (угору)', - камінь з землі recoger (levantar) la piedra del suelo; - дитину (з підлоги) levantar al niño (dei suelo)-, 2. (перемістити нагору) levantar vt, alzar vt, subir vt] - на ліфті subir en el ascensor; - руку a) levantar la mano; б) (на кого-н.) alzar (levantar) la mano (а); - голову levantar (alzar, erguir) la cabeza; - прапор izar la bandera; ~ вітрила izar (largar) las velas; - якір levar el ancla; - завісу subir (alzar) él telón; - келих beber a la salud (de); brindar' vi (por); - покришку levantar la tapa; ~ комір levantar el cuello; 3. (поставити) levantar vt, poner derecho; ~ стілець levantar la silla; 4. (вилікувати) sanar vt, hacer convalecer; - хворого poner en convalecencia al enfermo; 5. (виростити) educar vt, formar vt, criar vt] - дітей educar a los hijos; 6. (змусити встати; спонукати до дії) levantar vt, sublevar vt; hacer levantarse; - і<ого-н. з ліжка hacer levantarse a alguien del lecho; - народ sublevar (alzar en armas) al pueblo; - звіра мисл. levantar la pieza (la caza); 7. (змусити злетіти) hacer despegar, hacer levantar el vuelo; - в повітря літак hacer despegar el avión; 8. (здійняти; порушити) plantear vt, presentar vt] - тривогу tocar alarma, dar la serial de alarma; 9. (збільшити; підвищити) aumentar vt, subir vt, elevar vt] - насип subir (acrecentar) el terraplén; ~ врожай elevar la cosecha; - продуктивність elevar la productividad; ~ дисципліну mejorar la disciplina; - ціни subir (alzar) los precios; ~ авторитет elevar (aumentar) la autoridad; - настрій levantar el humor, elevar la moral; 10. (налаго-, дити) fomentar vt, hacer ascender (medrar, progresar); ~ господарство desarrollar (fomentar) la economía; ~ завод hacer progresar la fábrica; 11. (переглянути) revisar vt] - архів revisar el archivo; - давні справи revisar (rever) los expedientes antiguos; 12. (зорати) roturar vt] - цілину roturar las tierras vírgenes; - голос levantar (alzar) la voz; - меч alzar la espada; - зброю alzarse en armas, alzar las armas; - на ноги (кого-н.) poner en pie (de pies) (а); - з руїн, з попелу levantar de las ruinas, de las cenizas; ~ у повітря volar* vt, explotar vt\ - петлю levantar un punto, remallar vt] - прапор на кого-н. empezar una contienda contra alguien; levantar las banderas contra alguien; romper hostilidades contra alguie
піднятися, підійнятися 1. levantarse, alzarse; subir vi, ascender* vi, remontarse (зійти)] - сходами subir (por) la escalera; - на ліфті subir (elevarse) en el ascensor; ~ на гору remontarse (ascender) a la montaña, escalar la montaña; - в повітря subir (elevarse) al aire; ~ вгору рікою subir rio arriba (contra corriente); рука не піднялася la mano no se le alzaba (para), no se levantaba la mano; 2. (підвестися) levantarse; ~ з землі, з ліжка levantarse de la tierra, de la cama; допомогти ~ ayudar a levantarse; 3. (ody- жати) levantarse, recobrarse, convalecer* vi;
4. (відновитися) levantarse; - з руїн levantarse de las ruinas; 5. (рушити) levantarse, salir* vi] - на ворога alzarse contra el enemigo; ~ як один levantarse todos a una (como uno); 6. (повстати) levantarse, alzarse, sublevarse; народ -вся на боротьбу el pueblo se alzó a la lucha (para luchar); 7. (збільшитися] підвищитися) aumentar vi, subir vi, elevarse; рівень води -вся el nivel del agua subió; тісто -лося subió la masa; температура -лася se elevó la temperatura; тиск -вся la presión ha aumentado; ціни -лися los precios han subido
підняття c 1. (з землі, з підлоги) recogida f, levantamiento m (угору)] 2. (переміщення вгору) levantamiento m, alzamiento m, subida fizada f (прапора)] голосувати -м руки votar a mano alzada (a manos alzadas); 3. (збільшення] підвищення) elevación faumento m; - цін alza (subida) de precios; - врожайності elevación delrendimiento de la cosecha; - авторитету elevación de la autoridad; 4. (цілини) roturación f підодіяльник ч funda de la manta підбзр-а ж sospecha f, desconfianza f (недовіра)] suposición f (припущення)] бути під ~ою ser sospechoso; бути, лишитися поза -ами ser, quedar fuera de sospechas; викликати -y inspirar desconfianza
підозріливий прикм. (недовірливий) receloso, desconfiado
підозріливість ж (недовірливість) desconfianza f, recelo m
підозріливо присл. (недовірливо) sospechosamente, con desconfianza; дивитися - mirar con desconfianza
підозрілий прикм. 1. (що викликає підозру) sospechoso, que inspira recelo; -ого вигляду de aspecto sospechoso підозрілість ж carácter sospechoso підозріло присл. 1. de una manera sospechosa, sospechosamente; поводитися - portarse de una manera sospechosa підозрювати sospechar vt, recelar vi підопічний 1. прикм. bajo tutela; -а територія territorio en fideicomiso; 2. ч tutelado m підорбп^льний прикм. мед. infraorbitario підбрний прикм. с.-г. (de) debajo de capa labrada
підоснова ж trasfondo m підошв а ж 1. (черевика) suela f-, planta f(Hoau)] 2. (нижня частина) pie m; коло -и гори (під горою) al pie de la montaña ntanaAáTH див. підпасти підп0л ч incendio m (premeditado) підп0лина ж (на шерсті, хутрі) mancha rojiza підпалити 1. encender* vt, incendiar vt, prender fuego; 2. (здійснити підпал pegar fuego, incendiar vt] - будинок incendiar la casa пiдпáлювaти див. підпалити підп0сок ч zagal m
підп0сти caer* w(bajo); - під чий-н. вплив caer bajo la influencia de alguien підпахівник ч sobaquera f niflnepe3áTH, підперізувати poner el cinturón (el cinto)
підперез0тися ponerse el cinturón (el cinto) підпбрти 1. apuntalar vi, afianzar vt] - щоку рукою apoyar la mejilla sobre la mano; 2. безос. (про напад болю) acometer vi, atacar vt підп0ртися apoyarse (en) підпйлок ч lima f
підпилювати недок., підпиляти (a)serrar* vt (пилкою)] limar vt (напилком)] acortar vi (укорочувати)
nÍAnnpáTH(Cfl) див. підперти(ся) підпис ч 1. firma f] за -ом firmado (por); за -ом і печаткою firmado у sellado; без -у (про лист) anónimo, sin firma; 2. (напис) pie т, suscripción f
підпис0ння c firma f (acción) ntanncáTH 1. firmar vt] 2. (додати до написаного) añadir vt; escribir* vt (más) ntanncáTHCfl (поставити підпис) firmar vt, poner su firma
підписка ж (зобов’язання) compromiso m, obligación f, - про невиїзд compromiso de no salir (al extranjero)] дати -y comprometerse, obligarse
підписнйй прикм. de suscripción; - лист lista de suscripción
підпйсувати(ся) недок. див. підписати(ся) підпити (захмеліти) achisparse, estar alegre nMjnnxáTH недок., підіпхнути meter empujando (en, debajo de)
підпшл'Я c clandestinidad f, ilegalidad f, працювати в -i actuar en la clandestinidad; загнати в - lanzar a la ilegalidad; перейти в - pasar a la clandestinidad
підшльн-ий прикм. (нелегальний) clandestino, ilegal; -а організація organización clandestina; -а робота trabajo ilegal; -а друкарня tipografía clandestina
підпільник ч militante (miembro) de una organización clandestina
підпір чтех. caudal de agua, altura de impulsión ntanipHáTH недок., підпірнути zambullirse, meterse nadando (debajo de)
ПІДПЛИВ0ТИ недок., підплисти, підпливти
acercarse a nado (уплав)] acercarse navegando (nadando); ir a atracar, arribar vi (про судно)] - під міст meterse nadando (navegando) debajo del puente
підповз0ти недок., підповзти 1. (наблизитися) arrastrarse, acercarse a rastras; acercarse lentamente (про потяг)] 2. (під що-н.) meterse (arrastrándose) debajo de; - під дріт meterse por debajo del alambre підпоїти emborrachar vt, embriagar vi, enebriar vt підполковник ч teniente coronel підпомога ж ayuda f, apoyo m; бути великою ~ою servir de gran apoyo (ayuda) підпора, підпірка ж puntal m, soporte m; ставити підпірки (до рослин) poner rodrigones, rodrigar vt
підпороти descoser vt (por dentro) підпоротися descoserse (por dentro) підпоруч(н)ик ч військ, subteniente m підпорюватися) див. підпороти(ся) підпорядкований 1. прикм. bajo el mando, bajo las órdenes; subordinado; 2. ч subordinado m підпорядкбваність ж subordinación f, dependencia f
підпорядкув0ння c 1. subordinación f, sujeción f, sumisión f-, бути в і (у кого-н.) estar subordinado (a), estar a las órdenes (de); 2. грам, subordinación f
підпорядкув0ти, підпорядковувати subordinar vt
підпорядкув0тися someterse; acatar vt] obedecer* vt (вимогам, наказові) підпбювати див. підпоїти ntanpáBHTH, підправляти retocar vt (un poco] en algunos sitios)] corregir* vt (написане) niAnpánopujiHK ч військ, suboficial m niflnpacyBáTH, підпрасбвувати planchar vt (de nuevo)
підпри0маець ч empresario m; empleador m (Л. Ам.у, -ці empresariado m] конфедерація -ців confederación de organizaciones empresariales підпри0мництв*о c espíritu de empresa; свобода -a libertad de empresa підпри0мницьк*ий прикм. empresarial; -a оренда arrendamientos de patrono підпри0мство c empresa F, промислове - empresa industrial; мале (дрібне), середнє, велике - pequeña, mediana, gran empresa; приватне, державне - empresa privada, pública; спільне - empresa mixta; joint venture (anglicismo)
підпудрювати недок., підпудрити empolvarse (un poco) підпункт ч apartado m
підпуск0ти недок., підпустити 1. dejar acercarse (a), dejar arrimarse; 2. (підбавити) echar vt (más), añadir vt (más)] - шпильку soltar (tirar) una pulla, tirar un pinchazo підп’ятник ч mex. quicionera f, tejuelo m; - муфти muñonera del acoplamiento niApáMHHK ч жив. bastidor auxiliar, subbastidor m
підр0нок ч animal herido, ave herida (cinegética) підрахув0ти, підрахбвувати hacer las cuentas (los cálculos), calcular vt, contar* vt підрахунок ч 1. cálculo m, recuento m; cómputo m, conteo m] - голосів recuento de votos,
951
підреббрний
escrutinio т; 2. (підсумок) resultado m, cuentas fpl
підребЯрний прикм. анат. subcostal, in- fracostal
підребЯр’я c анат. zona subcostal (infracostal) підрегулювЯти acabar de regular (de arreglar), ajustar vt
підремонтувати reparar vt, arreglar vr підресбрник ч спец, ballesta auxiliar підрйв ч 1. (вибух) voladura f, explosión f, 2. perjuicio m, detrimento m; ~ авторитету menoscabo de la autoridad підривЯти1 див. підірвати; ~ підвалини (чого-н.) socavar los cimientos (de) підривЯти2 див. підрити підриватися див. підірватися підривний прикм. 1. військ, explosivo, de explosión; Ч роботи trabajos de explosión; - заряд carga explosiva; 2. de zapa, subversivo; ~a діяльність actividad de zapa, labor subversiva підривнйк ч artificiero m, petardero m, petardista m; військ, minador m підрйти 1. socavar vt, excavar vt (поглибити— розширити); 2. (нарити) cavar vt (un poco más)
підрівнювати(ся) недок. див. підрівняти(ся) підрівняти igualar vt, nivelar vt, ~ бороду cortar un poco la barba підрівнятися військ, alinearse підріз ч corte m; ramoneo m (depee) підрізЯти 1. podar vt (дерева); 2. (відокремити) apartar vt, separar vt, 3. mex. hacer un corte; ~ крила (кому-н.) (a)cortar las alas (a) підрізка ж див. підріз підрізувати див. підрізати підробйти falsificar vt, contrahacer* vt, adulterar vt, ~ підпис falsificar una firma підробйтися imitar vt, contrahacer* vt, fingir vt підрббка ж 1. (дія) falsificación f, contrahechura f, adulteración f; ~ документів falsificación de documentos; 2. (підроблена річ) falsificación f, imitación f
підрбблювач ч falsificador m, contrafactor m підроблйти недок., підробйти 1. (опрацьовувати) elaborar vi, preparar vt; 2. (заробляти) obtener un sobresueldo; tener otros ingresos,
I tener enchufes
підроблЯти(ся) див. підробити(ся) Іпідрббн’ИЙ прикм. falsificado, falso (фальши- I вий); artificial, fingido (штучний); ~е вино vino adulterado; ~а шкіра piel artificial (de imitación) підродйна ж біол. subfamilia f підрбзділ ч 1. subdivisión f, дрібний ~ fracción f; 2. військ, pequeña unidad, elemento m, subdivisión f
підрозділяти, підрозділяти subdividir vt підрозділятися subdividirse пІдростЯти недок., підрости crecer* vi; formarse; dar un estirón (витягтися) підроблювати недок., підрубйти (підшивати) hacer un dobladillo, ribetear vt, rematar vt підрубувати недок., підрубЯти 1. (сокирою) cortar a hachazos; - під корінь (покінчити) dar un hachazo; 2. гірн. socavar vt підрулювати недок., підрулйти rodar* vi, carretear vi (a, hasta, hacia) підрум’янювати недок., підрум’янити 1. poner colorado; sacar los colores (el color, etc.); 2. (обличчя) darse un poco de colorete (de carmín); 3. кул. dorar vt (friendo, asando) підрум’янюватися 1. ponerse colorado; 2. (підфарбуватися) darse colorete; 3. кул. dorarse (asándose, triándose) підручн ий 1. прикм. a mano, disponible; ~ інструмент instrumento que está a mano; Ч засоби materiales de circunstancias, herramientas improvisadas, medios disponibles; 2. прикм. (підсобний) auxiliar; 3. ч ayudante m, auxiliar m, peón m підручник ч manual m, libro de texto; curso m (курс)
підрЯд ч contrato m, contrata f, ~ на будівництво contrato de obras de construcción; орендний - contrato de arrendamiento; колективний ~ contrato colectivo; родинний ~ contrato familiar; заявка на ~ presentación del contrato; взяти ~ на що-н. contratar vt, celebrar (hacer) un contrato; здати ~ на що-н. dar a contrato
підрЯд2 присл. seguidamente, consecutivamente, continuamente; п’ять годин - cinco horas seguidas (consecutivas); працювати три дні ~ trabajar tres días seguidos; зробити все ~ hacerlo todo seguido (de una vez) підрЯд3 ч зоол. suborden m підряджЯти(ся) convenir* vi, entenderse* під ряд йти contratar vt; ~ робітників contratar (ajustar) obreros; conchabar operarios (П. Am.) підрядйтися contratarse, obligarse (a) підрядкбвий прикм. 1. (буквальний) literal; ~ переклад traducción literal (interlineal); 2. (розташований внизу сторінки) al pie; -a примітка nota al pie
підрЯдний1 прикм. por contrato; -і роботи trabajos por contrato
підрйдн'Ий2 прикм. грам, subordinativo; ~e речення oración subordinada підрядник1 ч traducción literal (interlineal) підрядчик2 ч contratista m, empresario m; empresa que ejecuta contratas підрЯсник ч церк. sotana f підсадйти, пІдсЯджу вати 1. ayudar vt (a subir); ~ кого-н. на коня ayudar a alguien a montar a caballo; 2. (помістити поряд) poner* vi; llevar consigo (взяти з собою як попутника); 3. (рослину) plantar vi (más); ~ ще квітів plantar más flores
підсачувати див. підсочити підсвинок ч с.-г. gorrino m підсвйстувати недок. 1. acompañar vt (silbando), silbar vi (al son de la música, etc.); 2. silbar bajo
підсвідбмий прикм. subconsciente підсвідбмість ж subconsciencia f підсвітйти, підсвічувати iluminar vt (desde el fondo)
підсвічування c iluminación f (de fondo) підсбкція ж subsección f підселйти, підселяти instalar vt (con, junto con); alojar vt, albergar vt (un inquilino más) підсйджування c intriga f підсйджувати див. підсидіти підсйдіти hacer una mala jugada (una faena) підсилЯти див. підіслати підсйлення с ел. amplificación f підсйлити фіз. amplificar vt підсйлювальн'ий прикм. ел. amplicador; ~а лампа válvula amplificadora підсйлювач ч 1. mex. reforzador т; 2. ел. amplificador т; ламповий ~ amplificador a (de) válvulas підсйнювати недок., підсинйти 1. teñir de azul, azular vt, 2. (синькою) añilar vt; ~ білизну dar añil a la ropa
підсипЯти, підсйпати недок. 1. echar más; añadir vt, aumentar vt (echando, vertiendo); 2. (зробити вищим) aumentar la altura (echando tierra, arena)
.підсиснйй прикм. с.-г. 1. (про матку) amamantados 2. (про дитинча) chupador підсихЯти див. підсохнути підсідЯльник ч ataharre т, sotacola f підсікЯти див. підсікти
підсГкти 1. (підрубати) separar cortando; cortar vt, 2. риб. tirar del anzuelo підсісти (до кого-н.) sentarse* (junto a, a la vera de); subir vi (на воза) підсіювати див. підсіяти підсіяти sobresembrar* vt підскакЯти acercarse al galope підскакувати див. підскакати; 2. (підстрибувати) dar saltos (brincos) підскік ч salto т, brinco m підсклянник ч portavaso т підскоблйти raspar vt (un poco) підскбблювати див. підскоблити підскбчи'ти 1. (підстрибнути) dar un brinco (un salto); botar vi, saltar vi; 2. (підвищитися) elevarse, subir vi; ціни ~ли los precios subieron (se elevaron) (en flecha); температура ~ла la temperatura subió vertiginosamente; 3. (підбігти) acercarse, llegar vi (saltando, brincando); acudir vi (de un salto hacia); 4. (забігти до кого- н.) hacer una visita corta, venir a ver a alguien (por poco tiempo)
підслідний юр. 1. прикм. procesado; 2. ч procesado m
підсліпуватий прикм. cegato; cegatón (Ц. Ам.); Ч очі ojos de topo підслужуватися недок., підслужйтися engatusar vi; dar jabón (fam.) підслухати (розмову) sorprender vi (una conversación)
підслухування c escucha f, любитель ~ escuchón m; віконце для ~ escucha f; служба ~ servicio de escuchas
підслухув-ати, підслухбвувати недок. escuchar a hurtadillas, aguzar el oído; -альний пристрій dispositivo de escuchas; canario m (fam.) підсмЯжений прикм. asado (frito, tostado) підсмЯжити asar vf, freír* vf, tostar* vt підсмажитися asarse, freírse*, tostarse* підсмЯжувати(ся) недок. див. підсмажити(ся) підсмйкувати див. підсмикнути підсміюватися недок., підсміЯтися reírse* (de), burlarse (de)
підсніговйй, підсніжний прикм. bajo la nieve підсобйти, підсобляти ayudar vf, echar una mano (a)
підсббка ж local auxiliar підсобляти див. підсобити підсббн-ий прикм. auxiliar; suplementario (додатковий); ~ робітник auxiliar т, peón т; ~е господарство economía auxiliar; ~а робота tabajo suplementario підсббник ч auxiliar т, peón m підсбвувати недок., підсунути acercar vi, aproximar vi
підсбвуватися acercarse пІДсокблик ч (птах) alhorre m підсолйти 1. echar más sal; salar vt (un poco); 2. (додатково засолити) salar vt (adicionalmente)
підсолбджувати endulzar vt, dulcificar vt підсолодйти, підсолбджувати недок. 1. endulzar vt, azucarar vt (un poco; algo más); ~ лікио edulcorar vt, 2. dulcificar vt підсблювати див. підсолиті* підсбння c див. осоння підсбс ч спец, succión f підсбхнути secarse (un poco), ponerse más seco
підсочйти спец, cortar vt підспівувати 1. acompañar vt (cantando); 2. hacer coro, hablar por boca (de) підспівувач ч pelotillero m, lisonjero m, adulador m, hombre de reata * під спідок ч verdad oculta, secreto arcano; знати весь ~ conocer el intríngulis ¿ підстава ж (причина, мотив) razón f, causa f, на 4 en virtud de, en razón de; на цій 4 por esta razón (causa); не без ~и no sin razón (causa); posta f
підстЯвити 1. poner* vt (debajo de), colocar vi (debajo de); acercar vt (присунути); 2. (щоку) poner* vi, presentar vt, 3. мат. sustituir* vt; ~ ногу (кому-н.) echar (poner) la zancadilla (a) підставка ж soporte m, pedestal m; tentemozo m (підпірка)
підставляти див. підставити підставний прикм. 1. (приставний) de quitapón; 2. ~а особа testaferro т, hombre de paja підстанбвка ж мат. substitución f підстЯнція ж subcentral f, subestación f, електрична ~ subcentral eléctrica; телефонна ~ centralilla telefónica
підстЯркуватий, пристаркуватий прикм. vejete, viejecillo підстелити див. підстилати підстерігати недок., підстерегтй acechar vt, atisbar vt, coger vt, atrapar vt (спіймати) підстилати див. підіслати підстйлка, підстілка ж yacija f, petate т (для спання); cama (lecho) de paja (для худоби) підстібати недок., підстебнути (пристебнути) ajustar vf
підстілка ж 1. (для спання) lecho т; 2. (для худоби) cama (lecho) de paja; 3. puta f підстрахувати asegurar vi підстрибнути saltar vi, dar (pegar) un salto підстрйбувати brincar vi, dar saltos підстригати недок., підстрйгти 1. cortar vt (волосся, нігті); podar vt (дерева); 2. (кого-н.) cortar el pelo (а); ~ся cortarse el pelo
952
підшитті
підстрілювати недок., підстрілити matar vt
(a tiros)] herir* vt (поранити) лідстрб'їти, підстрбювати 1. (музичний інструмент) afinar vt, sintonizar vt, 2. (каверзу) tramar vt, urdir vt, це заздалегідь -єно esto está tramado de antemano
підстругбти pasar la garlopa, acepillar vt (un poco)
підстругувати див. підстругати підступ ч acceso т\ військ, aproximación; на ~ах до міста en los accesos (en las puertas, a la entrada) de la ciudad; ~y (приступу) до нього нема es como unas ortigas, es un cardo borriquero
niACTynáTH недок., підступйти 1. acercarse, aproximarse; війська підступали до міста las tropas se acercaron a ia cuidad; 2. (до горла, до серця)subir vi, salir* vi, saltar vt, у нього сльози підступили до горла se le formó un nudo en la garganta (por las lágrimas) ntacTynáTHcn acercarse (a); abordar vt, до нього не підступитися es imposible abordarle підступи мн. artimañas f pl, tretas f pl, amaños m pl; таємні ~ intrigas secretas підступний прикм. pérfido, astuto підступність ж perfidia f, astucia f підступно присл. con perfidia, con astucia підстьббувати недок., підстьобнути 1. dar un latigazo (a), arrear vt, 2. estimular vi, apremiar vt, incentivar vi
підсУджувати спорт, arbitrar a favor de підсУдн’ИЙ 1. ч acusado m, procesado m; лава ~их banquillo m (de los acusados)’, 2. прикм. acusado, procesado
підсудність ж юр. jurisdicción f, competencia f підсукувати недок., підсукЯти (засукувати) arremangar vt
підсумкбв'ий прикм. 1. total, global; 2. (завершальний) conclusivo; ~e заняття lección conclusiva
підсумбвування c suma f, totalización f підсумбвувати sumar vt, totalizar vt; resumir vt (резюмувати); hacer la cuenta (el balance); ~ витрати totalizar ios gastos підсумбвуватися sumarse підсум'ок ч 1. total m, suma f, monta f, monto m; загальний ~ total general; остаточний ~ saldo m\ підбивати ~ки sacar el total; 2. resultado m, resumen m; у ~ку en suma, en resumen, en conclusión; у кінцевому ~ку al fin de cuentas, en resumidas cuentas, al fin y al cabo підсумок ч cartuchera f підсунути 1. meter vt (debajo de); 2. (непомітно) meter vt (subrepticiamente) підсушувати недок., підсушити secar vt (un poco más)
підсушуватися secarse (un poco más) підтавбти див. підтанути підтбкувати недок., пІдтЯкнути dar coba, hacer coro; - кому-н. hacer coro, dar votos de reata (de amén); ~ всьому decir amén a todo, decir a todo «sí» підтЯлина ж lugar deshelado підтбнути derretirse*, deshelarse* (un poco) підтасбвка ж 1. (карт) barajadura f, 2. (перекручення) alteración f, adulteración f, amaño m; ~ фактів amaño de los hechos; - результатів виборів pucherazo m (fam.) підтасбвувати див. підтасувати підтасувати (карти) barajar vt, ~ факти pergeñar los hechos; ~ результати виборів dar pucherazo, realizar el fraude electoral, manipular las urnas
підтвбрдження c confirmación f, corroboración f, refrendo m, refrendación f, ~ автентичності документа refrendo de la validez del documento; на - своїх слів para confirmar sus palabras; ~ одержання acuse de recibo підтвбрдити, підтвбрджувати недок. confirmar vt, corroborar vt, comprobar* vt, certificar vt (засвідчувати); ~ одержання acusar recibo (de); - звання revalidar un título підтвбрдитися confirmarse, corroborarse; чутки не підтвердилися los rumores no se han confirmado
підтбкст ч sentido solapado, intríngulis m (de un texto), connotación f, subtexto m (no explícito)
підтектй (натекти) correr vi (un líquido por debajo de)
підт0рти limpiar vt (pasando con un trapo, fregando)
підтесбти, підтісувати dolar* vt, desbastar vt (un poco; más); alisar vt, acepillar vt підтикбти див. підіткнути nfATHpáTH див. підтерти підтйрк'а ж 1. frote т, frotación f, limpieza f, fregado m; 2. papel higiénico; на ~y годиться es una futesa (una chuchería), la cosa no vale un comino
підтікй'ти див. підтекти; 2. (протікати) irse*, salirse* (un vaso, cubo, etc.)] чайник ~є la tetera se va (se sale)] радіатор ~є el radiador tiene un escape
підтопйти (протопити) sobrecalentar* vt, calentar* vt (un poco) підтбплювати див. підтопити підтбптаний (про людину) gastado, acabado; ~ вигляд aspecto acabado підточй'ти 1. minar vt, roer* vt; derrubiar vt (про воду)] 2. (здоров'я) minar vt, це ~ло його здоров’я esto minó (arruinó) su salud; комар носа не підточить puede pasar por las picas de Flandes; está hecho a las mil maravillas підтрймання c mantenimiento m, apoyo m; ~ тиску conservación de ia presión підтрймати 1. (не дати впасти) apoyar vt, sostener* vt, mantener* vt;2. (допомогти) mantener* vt, sostener* vt, ayudar vt, respaldar vt, ~ наступ apoyar la ofensiva; - страйк apoyar (mantener) ia huelga; 3. (виступити на захист) apoyar vt, prestar apoyo (ayuda); - думку, пропозицію apoyar (respaldar, secundar) la opinión, la propuesta; ~ резолюцію, кандидатуру apoyar la resolución, la candidatura; 4. (не дати припинитися) mantener* vt, sostener* vt, - розмову mantener la conversación підтрймк-а ж 1. apoyo m, sostén m; ayuda f (допомога)] mantenimiento m (підтримання)] матеріальна ~ ayuda material (monetaria); взаємна ~ apoyo mutuo, ayuda mutua; одержати ~y recibir apoyo (ayuda); надати ~y prestar apoyo (respaldo), dar el espaldarazo; заручитися, користуватися ~ою granjearse el (gozar del) apoyo; 2. (опора) apoyo m, báculo m; слугувати ~ою servir de apoyo; 3.(група людей) grupo (destacamento) de apoyo; вислати ~y enviar refuerzos, mandar un grupo de apoyo підтрймувати 1. див. підтримати; 2. (зберігати) mantener* vt, ~ стосунки mantener relaciones (con); ~ зв’язок mantener contacto; ~ дружбу mantener amistad; 3. (правити за опору) apoyar vt, soportar vt, sostener* vt підтушувбти, підтушбвувати недок. retocar vt підтюпцем присл. al trote cochinero; бігти ~ correr al trote cochinero підтягнений прикм. (про живіт, боки) metido підтягнутий, підтягнений прикм. (про живіт, боки) metido
підтягтй 1. apretar más, ajustarse; subir estirando (догори)] ~ штани subirse los pantalones; ~ гайку apretarel tomillo; 2. acercar arrastrando (tirando); ~ човна до берега arrastrar (llevar) la lancha a la orilla; 3. (війська) concentrar vt, 4. reforzar* vt, mejorar vt, hacer trabajar; ~ дисципліну reforzar ladisciplina; 5. acompañar vt (cantando)] 6. (втягти — живіт) meterse підтягтйся 1. (на трапеції) subirse (a pulso)] 2. (про війська) concentrarse; 3. animarse, activarse, alcanzar vt, enmendarse*, corregirse* (виправитися) підтйгувати див. підтягти підтйгувати(ся) див. підтягти(ся) підтйжки мн. tirantes т рі підусники мн. guías de los bigotes підучувати недок., підучйти 1. (урок) estudiar vt (más), repasar vt, 2. (навчити) enseñar vt підучуватися aprender vt, estudiar vt підфарббвування c teñidura f, pintado m підфарббвувати(ся) недок. див. підфарбуватися)
підфарбувЯти 1. (злегка пофарбувати) pintar vt, teñir* vt, ~ губи pintar (ligeramente) los labios; 2. repintar vt, sobrepintar vt, renovar la pintura, volver a pintar
nMtf>ap6yBáTHCfl pintarse, maquillarse, afeitarse, repintarse
підфарббвувати 1. спец, dar color, colorear vt (un poco)
підДОрник ч авт. luz de posición, luz de aleta (delantera)
niAxeáT ч alzapaño m; бути на -i estar hecho un recadero; estar siempre listo (para cualquier cosa)
підхихйкувати reírse a hurtadillas підхід ч 1. (дія) acceso m; aproximación f (зближення)] 2. (місце) paso m, acceso m; зручний ~ acceso cómodo; 3. (уміння підійти) enfoque m, modo de abordar (de enfocar, de tratar); concepción f (розуміння)] ~ до питання enfoque de (manera de enfocar) la cuestión; класовий ~ concepción de clase; індивідуальний ~ (do людей) trato especial; реалістичний ~ criterio (fisión) realista
підхіднйй прикм. de acceso, de entrada підхльбснути, підхльбстувати недок. 1. arrear vt (con el látigo), fustigar vt, 2. aguijonear vt niAXMápHHñ, noniAXMápHHñ прикм. cenital, muy alto, más alto que las nubes ПІДХ0ДИТИ див. підійти підхбжий прикм. conveniente, oportuno, favorable підхопйти, підхбплювати 1. enganchar vt, coger vt, atrapar vt, agarrar vt (Л. Ам.)] ~ на льоту coger al vuelo; - м’яч llevarse (alcanzar) la pelota; 2. arrastrar vt, ~ течією arrastrar con la corriente; 3. (хворобу) coger vt, atrapar vt, 4. (продовжити) continuar vi] apoyar vt, mantener* vt (підтримати)] ~ думку apoyar el pensamiento; ~ чиї-н. слова repetir las palabras de alguien; ~ ініціативу respaldar (secundar) la iniciativa; 5. empezar a acompañar (cantando)] усі підхопили пісню todos al mismo tiempo acompañaron la canción; -ся echar a correr, salir pitando, tomar las de Villadiego^ підцензурний прикм. bajo (la) censura підцукровувати недок., підцукрувйти azucarar vt, echar más azúcar nÍA4ánHTH atracar vi підчйсок ч військ, ayudante del centinela підчепйти 1. (зачепивши, підійняти) levantar enganchando; - покришку levantar enganchando la tapa; ~ шматок виделкою enganchar el pedazo con el tenedor; 2. (бесідника) pinchar vt, tirar una pulla, poner una banderilla; 3. (роздобути, придбати) enganchar vt, pescar vt підчеревнйй прикм. анат. hipogástrico підчербвник ч (в упряжі) barriguera f підчйстити 1. limpiar vt, borrar vt (стерти)] raspar vt (зіскоблити)] 2. (зУсти геть-чисто) lamer el plato; 3. (використати до решти) dejar limpio (cogiendo)
підчйстка ж limpieza f, borradura f, raspadura f (написаного)
підчтбти 1. leer más (suplementariamente)] 2. полігр. atender* vt підчйтувати див. підчитати підчйтувач ч полігр. atendedor m підчищЯти див. підчистити підчіплювати 1. enganchar vt, coger vt, agarrar vt (схопити, підхопити)] 2. (одержати) atrapar vt, contraer* vt, enganchar vt підчіплйти див. підчепити підшашка ж гірн. puntal т, tirante т, pieza de retaque
підшбрстя c peladillos m pl підшбфний 1. прикм. patrocinado (por), bajo los auspicios (de); 2. ч protegido m, patrocinado m підшбфник ч persona (entidad) patrocinada підшивЯти див. підшити підшйвка ж 1. dobladillo т, ribete m; 2. archivamiento m; 3. colección de periódicos підшикувбти, підшикбвувати військ, poner en fila
підшйпник чтех. cojinete m, rodamiento m; кульковий, роликовий ~ rodamiento de bolas, de rodillos
підшйпниковий прикм.: ~ завод fábrica de cojinetes; - сплав metal para cojinetes підшйти 1. hacer un dobladillo; ribetear vt (сукню)] forrar vt (підкладку)] ~ чоботи echar medias suelas a las botas] 2. (папери) archivar vt підшиття, пгдшивЯння c costura f
953
підшкіпер
підшкіпер ч мор. maestre т підшкірн ий прикм. 1. subcutáneo, subtegumentario; ~ шар capa subcutánea, hipodermis t, ~ жировий шар panículo adiposo; 2. мед. hipo- dérmico; ~e упорскування inyección hipodér- mica (subcutánea)
підшлунков-ий прикм.: -а залоза анат. páncreas т; - сік фізіол. jugo pancreático; -а ділянка анат. región umbilical підшолбмник ч військ, cofia f, birrete т підшт0нки, підшт0ники мн. calzoncillos т рі підштовхнути empujar vt; dar un empujón, empellar vt; ~ ліктем empujar con el codo, codear vt підштбвхувати див. підштовхнути підштбпати, підштопувати zurcir vi, remendar* vi (a lo ligero, con prisa) підштрикнути pinchar vt підштрйкувати див. підштрикнути підштукатурювати недок., підштукатурити estucar vt (en algunos sitios)', arreglar estucando підшук0ння c hallazgo m підшук0ти (знайти) encontrar* vt\ ~ собі місце, житло encontrar(se) colocación, vivienda, hallar vt, escoger vt (вибрати) підшукувати buscar vt підщблепний прикм. анат. submaxilar підщ0па ч patrón m
під’юдити, під’юджувати недок. pinchar vt, incitar vt, hurgar vt
під’язикбвий прикм. анат. sublingual під’ярбмний прикм. forzado пієліт ч мед. pielitis f піємія ж мед. piemia f nieTéT ч estimación f, respeto m піж0ма ж pijama m піжмурки мн. (гра) la gallinita ciega піжон ч pollopera m, niño litri, pisaverde m; pituco m (Л. Am.), pijo m
піжонистий прикм. de pisaverde, de pijo, pijo; ~ ТИП tipo pijo
піжонство c conducta de un pijo; melindrería f, amaneramiento m (манірність); fanfarronería f, fanfarronada f
піжбнський прикм. de pisaverde, pijo, pijotero пізнав0льн-ий прикм. cognoscitivo, epistemológico, gnoseológico; -а здатність facultad I cognoscitiva, cognición t, ~a цінність valor cognoscitivo
пізн0ваність ж reconocibilidad f !пізнав0нний, пізн0ваний прикм. cognoscible, conocible, perceptible
пізнав0нність, пізн0ваність ж cognoscibilidad f, ~ світу та його закономірностей posibilidad de conocer el mundo y sus leyes n¡3HaeáTH недок., пізн0ти 1. conocer* vt; тепер він її краще пізнав ahora la ha conocido mejor; 2. (з власного досвіду) conocer* vt, saber* vt; sufrir vt, experimentar vt (пережити) пізнав0тися conocerse*; друзі пізнаються в біді en las ocasiones se ven los amigos, en los males se conoce a los amigos leales пізн0ння c філос. conocimiento m; теорія ~ teoría del conocimiento, epistemología f, gno- seología f, юр. constatación de identidad, identificación f
n¡3HáTH 1. conocer* vt; concebir* vi (осягти)', ~ закони природи conocer las leyes de la naturaleza; ~ кого-н. по голосу distinguir (conocer) a alguien por la voz; 2. (зазнати) sentir* vi; рано ~ горе haber experimentado temprano la pena шзн*ій прикм. avanzado; tardío (запізнілий); ~я пора hora avanzada; працювати до ~ьої ночі trabajar hasta muy entrada la noche; -я весна primavera tardía; -я осінь; ~i сорти яблук clases de manzanas tardías; -є середньовіччя Baja Edad Media
пізнші'ИЙ прикм. ulterior; -і здобутки logros ulteriores; за ~их часів en (los) tiempos ulteriores пізно 1. присл. tarde; ~ вночі cerrada la noche; повернутися, лягти ~ regresar, acostarse tarde; рано чи ~ tarde o temprano; не пізніш, ніж за місяць dentro de un mes como más tarde; найпізніше a más tardar; 2. безос. es tarde; краще - ніж ніколи más vale tarde que nunca пізньостйглий прикм. с.-г. tardío піїт, піїта ч див. поет пійло с brebaje m
пійм0ння, спійм0ння с captura f, prendimiento m пійм0ти, спійм0ти, упійм0ти coger vi, atrapar vi, cazar vi (на полюванні); prender vi (злодія); ~ на слові coger la palabra; ~ в тенета coger en la red
пік ч 1 (шпиль) pico m; 2. (кульмінація) máximo m, vértice m; години ~ horas de punta (de aglomeración, de mayor tránsito, de mucha afluencia); pico (máximo) de carga (у роботі електростанції)
пікадор ч picador т; amansador т (Л. Ам.) пік0нтний прикм. 1. (на смак) picante; 2. curioso, sensacional; 3. encantador, agraciado; picante
niKán ч furgoneta f, camioneta f, rubia f пікати див. пищати пік0йний прикм. de piqué niKéT1 ч piquete m; страйковий - piquete de huelguistas (de huelga); виставити ~и colocar piquetes, piquetear vt пікбт2 ч геод. poste m, piquete m niKéT3 ч карт, juego de los cientos пiкeтáж ч геод. jalonamiento m пікбтник ч piquetista m пікетув0ння c colocación de piquetes niKeTyeáTH colocar piquetes, piquetear vt піки мн. карт, picas f pl пікіровка ж с.-г. trasplantación f, replantación f пікірув0льник ч ae. avión en picado пікірування1 c ae. vuelo en picado (en picada) пікірув0ння2 c с.-г. trasplantación f, replantación f
пікірувати1 і ав. picar vi, descender en picado (en picada)
niKipyeáTH2 и c.-r. trasplantar vt, replantar vt пікірув0тися altercar vi, tirotearse, andar en dimes y diretes
пікіруючий прикм.: ~ бомбардувальник bombardero en picado
пікколо невідм. муз.: флейта - flautín т, píc- colo m
пікпув0тися cuidar vi (de), mirar vi (por), velar vi (por)
пікнік ч picnic m; gira f (recreativa) пікнбметр ч фіз. picnómetro m пікнути 1. однораз. piar una vez; 2. chistar vi; він - не наважується no se atreve a chistar; він i - не встиг no tuvo tiempo ni para chistar (ni para despegar la boca)
піков-ий прикм. карт, de picas; ~ туз as de picas
пікрйновий прикм. хім. pícricó піктогр0ма ж лінгв. pictográma m піктогр0фія ж лінгв. pictografía f, escritura pictográfica
пікулі мн. кул. encurtidos m pl пікша ж (риба) gado m, eglefino m пілерс ч мор. puntal m (de cubierta) пілігрйм ч peregrino m пілка ж 1. зм. (пола) faldoncito т; 2. спец, (частина ліфа) hoja f пілон ч архіт. pilón m пілбт1 ч piloto m
пілот2 ч (пробна програма, передача) piloto m пілот0ж ч pilotaje т; вищий ~ alto pilotaje, acrobacia aérea, vuelo artístico пілотка ж військ, gorro m (de cuartel, de campaña en verano) пілотув0ння c ae. pilotaje m пілотув0ти ав. pilotar vt, pilotear vt піль виг. мисл. cuz, cuz; tus, tus пільга ж privilegio m, ventaja f, franquicia f (митна); надавати ~и conceder exenciones (facilidades)
пільгов'йй прикм. de favor; de privilegio; de exención; - квиток billete de favor; -і умови condiciones de privilegio, facilidades f pl; за ~ою ціною a precio ventajoso пільговйк ч privilegiado т, favorecido m пілюля ж pildora t, гірка - trago amargo, pildora amarga; проковтнути ~ю tragarse la pildora; позолотити ~ю dorar la pildora пілйстр ч, пілястра ж архіт. pilastra f пін-а ж 1. espuma f, jabonadura f (мильна); giste m (пивна); морська ~ espuma del mar; зняти ~y espumar vi; 2. (слина) babaza f; покритий ~ою (про коня) espumajoso, cubierto de espuma; з
~ою на губах echando baba, babeando de cólera
пінакот0ка ж pinacoteca f пінгвін ч pingüino m, pájaro niño пінг-понг ч ping-pong m, tenis de mesa, pimpón m; грати в ~ jugar al pimpón пін0тки мн. patucos m pi (de cuero para bebés) шнйстий прикм. espumoso; espumajoso (покритий піною) пінити hacer espuma пінитися espumar vi пінія ж (дерево) pino /7?, piñonero (real) пінк-а1 ж (на молоці) nata f, знімати ~и desnatar vi, quitar la nata пінка2 ж див. плівочка пінка3 ж: (морська) ~ мін. espuma de mar пінковий прикм. de espuma de mar niHK03HÍMá4 ч amante de desnatar, desna- tador m
пінобетбн ч спец, hormigón celular níHorácHHK ч extinguidor de espuma niHonnácT ч буд. masa plástica espumada, espuma /77, espuma sintética піносклб c mex. cristal espuma пінта ж (міра) pinta f пінцбт ч pinzas f pl пінчер ч (собака) perro pincher пінявий прикм. див. пінистий nioHép1 ч (член піонерської організації) pionero m
nioHép2 ч (першопроходець) pionero т; бути ~ом у чому-н. ser pionero en algo пioнepвoжáтий ч instructor (guía) de pioneros піон0рка ж pionera f
піонбрський прикм. de pionero(s); - табір campamento (colonia) de pioneros; - загін destacamento (grupo) de pioneros; ~ галстук pañuelo de pionero
піор0я ж мед. piorrea f піп ч pope m ninéTKa ж pipeta f пір, порей ч puerro m
пірамід а ж pirámide f; фінансова ~ pirámide financiera; будувати фінансову ~y piramidar vt
пірамід0льн-ий прикм. piramidal; ~a тополя álamo piramidal nipáT ч pirata m nipáTCTBo c piratería f
пір0тськ ий прикм. de pirata(s), pirático, piratesco; ~e видання edición pirata пірен0йський прикм. pirenaico nipéTpyM ч piretro /77, pelitre m пірйт ч мін. pirita f
пір’їнка ж зм. до перо; легкий як ~ leve (ligero) como una pluma
пірн0ння c zambullida f, zambullidura f, chapuzón m
пірн0ти 1. (уводу) zambullirse, chapuzar vi, bucear vi; 2. (проникати) penetrar vt; ~ у натовп, y зарості penetrar en la muchedumbre, en la maleza; 3. спорт, (у боксі) inclinar (apartar) la cabeza, hacer duckings пірнути однораз. до пірнати пірога ж piragua f пірогаловий прикм. хім. pirogálico пірогравюра ж мист. pirograbado m піроксилін ч piroxilina f, algodón pólvora, pólvora de algodón пірбметр ж фіз. pirómetro m nipón ч мін. piropo m піроскоп ч фіз. piroscopio m nipoTéxHiK ч pirotécnico m, cohetero m nipoTéxHixa ж pirotecnia f піротехнічний прикм. pirotécnico піррова: ~ перемога victoria pírrica пірс ч мор. muelle de atraque; muelle de carga (вантажний) nipyéT ч pirueta f пір’ястий прикм. зоол. plumoso піс0нний прикм. de canciones nicéHHHK ч (збірка пісень) cancionero m пісенька.ж canción f, cancionera f, ~ його скінчена es un hombre acabado (perdido), tiene sus horas contadas
пісковйй прикм. de arena; - годинник reloj de arena
954
плакучий
пісковйк ч мін. gres т, asperón m піскодувн ий прикм.: ~а машина тех. chorreadura (soplete) de arena піскомййка ж тех. lavadora de arena, desa- renadora f
піскострумйнний прикм. тех. de chorro de arena; - апарат chorro de arena, arenadora f пГсля 1. присл. después (пізніше); luego (no- тім); más tarde (через деякий час); 2. прийм. después de; ~ обіду después de comer; я прийшов - всіх llegué el último; ~ ~ того як спол. después que
післязйвтра, поз0втра присл. pasado mañana nicnfl3áBTpauiHtó прикм. de pasado mañana ПІСЛЯЙМ0ННИК ч лінгв. posposición f післяльодовикбвий прикм. posglacial післямбва c epílogo m, conclusión f післяоперацїйн-ий прикм. postoperatorio; ~a пропасниця fiebre postoperatoria; ~e лікування tratamiento postoperatorio післяполбгов'Ий прикм. puerperal, pos- tpártum, postnatal; ~a пропасниця fiebre puerperal; ~ період puerperio m, sobreparto m; ~a кровотеча hemorragia postpártum післяреволюційний прикм. después de la revolución, pos(t)rrevolucionario післясвітіння c фіз. pos(t)luminosidad f, incandescencia residual
пісн’йй прикм. 1. de vigilia; ~ день día de vigilia; 2. (нежирний) magro; ~e м’ясо carne magra; ~e обличчя cara de viernes; спец.: ~ ґрунт tierra árida; ~e вугілля carbónduro (de llama corta); ~ сир requesón desgrasado пГсн-я ж canción f, aire f, tonada f (наспів); endecha f (сумна); народна ~ canción popular; застільна ~ canción de sobremesa; лебедина ~ canto del cisne (cantinela); це стара ~ es una vieja canción, es una cantilena (cantinela); це довга ~ esto va para largo, esto es una historia larga
піснйр ч (автор пісень) cantautor m, cancionista f
піс-ÓK ч 1. arena f, золотоносний ~ arena aurífera; 2.MH.: ~ки regiones arenosas, arenal m; сипучі ~ки arenas movedizas; 3. мед. arenas f pl; 4.: (цукровий) ~ azúcar molida; будувати на ~ку edificar sobre arena; з нього ~ сиплеться está hecho un cascajo, se cae de viejo пісбчн-ий прикм. de arena 1. (про колір) color (de) arena; 2.: ~e печиво polvorón m, pastas f pl пісбчник ч (птах) andario m пісбчниця ж (для дітей) cajón con arena (para jugar ios niños); 2. ЗАЛ arenero m; 3. icm. (приладдя для посипання піском написаного) salvadera f, arenillero m
піст ч ayuno m, vigilia f, додержувати посту guardar ayuno (vigilia); великий ~ церк. cuaresma f, не все котові масниця, буде і великий піст a cada cerdo le llega su San Martín nicTonÓT ч pistola f, автоматичний ~ pistola automática; ~-кулемет pistola ametralladora; стартовий ~ спорт, pistola de salida ПІСТОЛ0ТНИЙ прикм. de pistola(s); ~ постріл disparo de pistola, pistoletazo m пістбн ч 1. військ, pistón m, cápsula f, 2. муз. pistón m; 3. (дірочка для шнурка) ojete m пістря ж (тканина) paño burdo (casero) пістрйвий прикм. abigarrado пістрйвість ж mezcla (mezcolanza) de colores, abigarramiento m; sarpullido de colores nicyáp ч orinal m
піт ч sudor m; холодний ~ sudor frío; обливатися потом estar bañado (empapado) en sudor; ~ градом котиться (стікає) está sudando a mares (la gota gorda); ~ увігнати в ~ (кого-н.) hacer sudar (а); зігнати сім потів (з кого-н.) hacer sudar la gota gorda (а); сім потів зійшло (з кого-н.) sudó la gota gorda; трудитися до сьомого поту sudar la gota gorda, sudar tinta, trabajar hasta echar el bofe; у поті чола con el sudor de su frente
пітекйнтроп ч палеон. pitecántropo m пітй (собі) 1. ir* vi, irse*, retirarse, marcharse; salir* vi, partir vi; ~ на роботу ir (irse, marcharse) altrabajo; salir (partir) para el trabajo; потяг уже пішов el tren ya se ha ido (hasalido, ha partido); ~ вперед marchar adelante; 2. (покинути)dejar
vt, abandonar vt, desamparar vt; 3. (залишити яке-н. заняття,)dejar vt, marcharse; ~ зі служби dejar elservicio (el puesto); - у відпустку marcharse de descanso; ~ на пенсію tomar el retiro, jubilarse; ~ у відставку presentar la dimisión, dimitir vt, retirarse (del servicio); далеко ~ ir lejos; 4. gastarse, consumirse, agotarse, acabarse; ~ у напрямку до... dirigirse a (hacia)...; ponerse en caminado (hacia)...; ~ дорогою, стежкою tomar el camino, el sendero; ~ пішки ir a pie, ir andando; ~ на жертву hacer un sacrificio; - війною (на кого-н.) empezar la guerra (contra); - по лінії найменшого опору seguir el camino (ir por la línea) de (la) menor resistencia
пітлйвий прикм. sudoroso, sudador, que suda mucho
пітн’йй прикм. 1. sudoso, sudoriento; ~i руки manos sudosas; 2. (запотілий — про вікна, стіни) empañado пітнйк ч sudadero m (manta) пітнйця ж мед. miliaria f пітбн ч (змія) pitón m
nÍTbMá ж (морок) tinieblas f pl, o(b)scuridad f, непроглядна ~ oscuridad completa, profundas tinieblas; boca de lobo піфагорієць ч філос. pitagórico m піфагорійський прикм. філос. pitagórico, de Pitágoras
піфія ж icm. pitonisa f
піхва ж 1. анат. vagina f, 2. бот. espata f, vaina f піхви мн. vaina f, funda f, вкладати в - envainar vt, enfundar vt; видобувати з піхов desenvainar vt, desenfundar vt піхвовий прикм. анат. vaginal піхбта ж infantería f, морська ~ marines m pl (anglicismo)
піхотйнець ч soldado de infantería піхбтний прикм. de infantería піхтурбю присл. (пішки) a pata, en la muía de San Francisco піца ж pizza f піц0рія ж pizzería f
піцик0то муз. 1. присл. pellizcado, pinteado, picado; 2. c невідм. pizzicato m піч ж horno m; estufa f (для опалення); кахляна ~ estufa de azulejos; доменна ~ alto horno; плавильна ~ horno de fundición (de fusión); електрична ~ hornillo eléctrico; кремаційна ~ horno crematorio, incinerador m; саджати в ~ (хліби) meter al horno; enhornar vt пічкур ч (риба) albur m, gobio m пічн’йй прикм. de estufa, de horno; ~e опалення estufa(s) f (pl) пічнйк ч fumista m, estufista m nluiáK ч 1. шах. peón m; 2. peón m, fantoche m, títere m
пішечки присл. a pie, a pata, a patita піший прикм. 1. pedestre; a pie; 2. ч peón m пішки присл. a pie, andando; іти ~ ir a pie, ir andando
пішохід ч peatón m, transeúnte m пішохідний прикм. de peatón, de (para) peatones; ~ міст puente de (para) peatones; - рух tráfico (circulación) de peatones піщйний прикм. arenoso, arenisco, arenáceo, sabuloso
піщ0нка ж 1. зоол. campañol m; 2. (риба) chocha de mar, centrisca f; 3. (рослина) arenaria f піщйна, піщйнка ж grano de arena плав ч: на ~y спец, a flote, flotando, en flotación шквальний прикм. de natación, natatorio; ~ басейн piscina de natación, piscina f, ~ міхур (y риб) vejiga natatoria
плйвання c 1. natación f, школа ~ escuela de natación; ~ брасом braza f; ~ на спині espalda f; 2. (суднами) navegación f; viaje m; travesía f (рейс); далеке ~ navegación de altura; навколосвітнє - navegación alrededor del mundo, circunnavegación f, каботажне ~ navegación de cabotaje, cabotaje m; вирушити в ~ hacerse a la mar, tomar alta mar; великому кораблеві велике ~ a gran buque, gran altura; a gran río, gran puente
пл0вати 1. (про людину, тварину) nadar vi; вміти ~ saber nadar; 2. (про предмети) flotar vi, sobrenadar vi; 3. (про судно, човен) navegar vi;
4. (відповідати наздогад) estar nadando, tocar el violón; мілко ~ a) ser de escasas luces; 6) ser gente menuda
плйваючий прикм. natátil, flotante, nadador; ~ птах ave nadadora
пл0вень ч mex. material fundente; flujo m (флюс) плав4ць ч (риби) aleta f, хвостовий, спинний ~ aleta caudal, dorsal плавбць ч nadador m
плавикбв ий прикм.: ~а кислота хім. ácido fluorhídrico; - шпат мін. espato flúor, fluorina f, fluorita f
плавильн ий прикм. mex. de fusión, de fundir; ~ тигель crisol de fusión, fusor m; ~a піч horno de fundir (de fusión) плавйльник ч fundidor m плавильня ж fundición f, fundería f, taller de fundición пл0вити fundir vi ПЛ0ВИТИСЯ fundirse
rniáexa ж 1. (дія) fusión f, fundición f, швидкісна - fusión rápida; 2. (результат) colada f, hornada f, vaciada f
пл0вки мн. спорт, bañador m, calzoncillos de baño, taparrabos m, biquini m плавкий прикм. fundible, fusible плйвкість ж fusibilidad f плйвлений прикм.: ~ сир queso fundido (blando) пл0влення c fusión f, точка ~ punto de fusión плавн-йй, плавк ий прикм. 1. suave; ligero (легкий); rítmico (ритмічний); ~a мова hablar fluido; ~a хода paso ligero; 2. лінгв. (про звук) líquido
плавнйк ч maderos flotantes пл0вні мн. estero m
плйвність, плйвкість ж suavidadf; ligereza f (легкість); facilidad f, fluidez f плйвно, пл0вко присл. suavemente; ligeramente, levemente (легко); rítmicamente плавун4ць ч (жук) dítico m плавуч ий прикм. flotante, flotable; ~ маяк barco-faro m, faro flotante; ~ міст puente flotante; ~a крижина témpano (banco) de hielo flotante; ~ завод buque factoría плавучість ж flotabilidad f плавчйха ж спорт, nadadora f nnariáT ч plagio m; вчинити - plagiar vi плагійтор ч plagiario m пл0зма ж біол. plasma m плазматйчний прикм. plasmático плйзмовий прикм. фіз. de plasma; ~ стан речовини estado de plasma de la sustancia; ~ двигун motor de plasma плазмбдій ч біол. plasmodio m пл0зом присл. de plano, en sentido plano; ударити шаблею ~ dar un sablazo de plano nna3yeáHHB c servilismo m плазувйти 1. arrastrarse; ~ перед ким-н. arrastrarse ante alguien; 2. (повзати) reptar vi плазунй мн. зоол. reptiles m pl пл0кальниця ж llorona f, plañidera f плак0т ж cartel m, pancarta f, anuncio m, letrero m, rótulo m (оголошення) плйкати 1. llorar vi; гірко ~ llorar amargamente; ревно ~ llorar a lágrima viva; ~ на радощах llorar de alegría; 2. (тужити) llorar vi, lamentar vi; хоч плач! ¡es para desesperarse! шукатися 1. (на що-н.) quejarse, lamentarse (de); 2. бвзос. (про бажання плакати) llorar vi плак0тник ч pintor de carteles плакіровка ж revestimiento de plaqués пл0кса ч / ж llorón m, llorona f, berrín m (про дитину)
плаксйв-ий прикм. llorón, lloroso; ~e обличчя cara de llorón; ~им голосом con voz lastimera (lastimosa)
плаксйвість ж llorosidad f плаксйво, плачлйво присл. llorosamente, con plañidos
плаксій ч див. плакса плаксійка ж див. плакса плакув0ння с plaqueado т, chapeado m плакув0ти тех. plaquear vi, chapear vi; revestir con plaqués
плакун-Tpaeá ж salicaria f плакуч ий прркм. llorón; ~a верба sauce llorón, sauce de Babilonia (de Levante)
955
план
план ч 1. plan т; propósito т, proyecto т, designio т (намір, задум); plano т (проект); навчальний ~ plan de estudios; зустрічний ~ contraplán т; за ~ом, згідно з ~ом conforme (según) el plan; скласти ~ planear vi, trazar el plan; будувати ~и hacer planes (proyectos); зняти ~ (місцевості) levantar un plano; 2. (y перспективі) plano m, lugar m; задній - fondo m; на передньому ~i en primer plano; на задньому ~i en el último lugar; al fondo; 3. кіно. plano m; крупним ~ом en granplano; blow up план0р ч ae. planeador m планерйзм ч planeado m, vuelo planeado, pilotaje en planeador(es) планерйст ч piloto de planeadores (de vuelo sin motor)
планЯрний прикм. de planeadores планерувйння c ae. vuelo planeado, planeo m планерувйти ав. planear vi планЯта ж planeta f, —гігант planeta gigante планетйрій ч planetario m планетйрний прикм. acmp. planetario, de (los) planeta(s)
планйда ж suerte f, destino m планімЯтр ч геод. plan (metro m планіметрйчний прикм. planimétrico планімЯтрія ж мат. planimetría f планісфЯра ж acmp. planisferio m плЯнка ж chapa f, tabla f, listón m; прицільна ~ alza f
планктбн ч біол. plancton m плйновий прикм. 1. planificado; sistemático; ~ розвиток desarrollo planificado (sistemático); 2. planificador; ~ відділ departamento (sección) de planificación
плановйк ч planificador m; empleado del departamento de planificación плановість ж carácter planificado планомірн-ий прикм. planificado, conforme (con arreglo) al plan; sistemático; metódico планомірність ж regularidad f, ~ у заняттях estudios sistemáticos; ~ розвитку desarrollo planificado (sistemático)
планомірно присл. según el plan, conforme (con arreglo) al plan; sistemáticamente; metódicamente; працювати ~ trabajar con arreglo al plan іплантйж ж с.-г. cavazón f (profunda) плантйтор ч plantador m плантйція ж plantación f, чайна ~ plantación de té 'планувальний прикм. de planeamiento, de planificación
планувйння c 1. (дія) planeamiento m, planificación f, 2. (взаємне розташування частин) trazado y replanteo; ~ міст planificación urbanística
планувйти planear vi, planificar vi, trazar planes планшййба ж mex. mandril frontal, plato m (al aire), plata de sujeción
планшЯт ч 1. геод. plancheta f, 2. (польова сумка) portamapas m, portaplanos m планшйр ч мор. regala f пласкйй прикм. див. плоский пласт ч геол. estrato т, lecho т; утворення ~ів estratificación f nnácTHK ч plástico m
пл0стика ж 1. мист. plástica f, arte plástico; 2. Mucm. (пластичність) plasticidad f, 3. (pum- мічні рухи) movimientos plásticos; 4. мед. plástica f
пластикйт ч спец, caucho masticado (plasticado) плЯстиковий прикм. de plástico; ~a картка tarjeta de plástico; ~a вибухівка carga de plástico, plástico m
пластилін ч cera de modelar, barro plástico; arcilla plástica пластйна ж placa f
пластйнка ж placa f, planchuela f, мед. lámina f, зубна ~ lámina dentaria; кісткова - laminilla ósea
пластйнчастий прикм. laminoso; - гриб hongo laminoso
пластинчатозяброві мн. зоол. lamelibranquios m pl
пластир ч 1. emplasto m, bizma f, липкий ~ esparadrapo m; витяжний - diaquilón m; накласти ~ emplastar vt, bizmar vt; 2. мор. parche m пластифікувйти plastificar vi
пластйчн-ий прикм. plástico; ~a хірургія cirugía plástica; ~i маси masas plásticas пластйчність ж plasticidad f пластівці мн. rosetas f pl, palomitas f pl; кукурудзяні ~ palomitas de maíz miacTÍB4ácTHñ прикм. en forma de copo пластмЯса ж materia plástica, plástico m лластовйй прикм. de (en) capas пластрбн ч pechera f, plastrón m плЯта1 ж pago m; pensión f (за стіл і приміщення); заробітна ~ salario т, sueldo т; мінімальна заробітна - salario mínimo interprofesional; поденна ~ jornal т; квартирна - alquiler т, renta f, орендна ~ arrendamiento m, arriendo т; ~ за проїзд tarifa de transporte; вхідна ~, ~ за вхід precio de entrada, entrada f, внести ~y (за що-н.) pagar vi rniáTa2 ж mex. placa f, монтажна ~ placa de montaje
платйн ч (дерево) plátano m (de sombra) платйти cortar en capas плйтина ж platino m плйтиновий прикм. de platino, platínico платинувйти тех. platinar vt платйти pagar vt, enterar vt (Л. Am.); ~ no рахунку saldar (liquidar) una cuenta; ~ за що-н. pagar (por) algo; ~ готівкою pagar al contado (en efectivo, en moneda contante y sonante); ~ скажені гроші pagar una suma fantástica (por); ~ послугою за послугу pagar con usura; ~ тією самою монетою pagar en (con) la misma moneda; ~ кому-н. взаємністю corresponder a alguien; ~ невдячністю pagar con ingratitud; ~ся pagar vi
платівка ж disco m, placa f, довгограюча ~ disco microsurco, LP
платіж ч paga f, pago m; припинити ~ежі suspender (los) pagos
платіжн-ий прикм. de paga, de pago; ~ день día de paga; ~a відомість nómina f, hoja de pago (de salarios)
rniáTH-Hñ прикм. 1. de pago; ~ вхід entrada de pago; 2. (оплачуваний) pagado; -а робота trabajo pagado; ~ агент agente asalariado; 3. (що вносить плату) pagador; ~ учень alumno que paga
плйтник ч pagador m; ~ податків contribuyente m платн-Я ж sueldo m, salario m, paga f, підвищення ~¡ subida de sueldo; одержати ~ю cobrar el sueldo
плато c невідм. геогр. meseta f, altiplanicie f, altiplano m (Л. Am.) платонізм ч platonismo m платонічний прикм. platónico платонічно присл. platónicamente, de modo platónico
платоспромбжний прикм. solvente платоспромбжність ж solvencia f платтяний прикм. para (de) vestidos платфбрм-а ж 1. plataforma f, 2. (перон) andén m; 3. (полустанок) apeadero m; 4. (товарний вагон) plataforma f, carro (de) plataforma (Д Am.); 5. (програма) plataforma f, programa m; передвиборча ~ plataforma electoral плаун ч (рослина) licopodio m плафбн ч 1. apxim. plafón m, techo m; 2. (абажур) lámpara de techo, pantalla f nnáx a ж 1. (колода) tajo m; 2. іст. (ешафот) cadalso m; зійти на ~y subir al cadalso; класти голову на ~y dejar cortar la cabeza плЯхта ж (тканина) paño rústico a cuadros плац ч військ, plaza f, учбовий ~ campo de instrucción
плацдйрм ч військ, campo de operaciones, base de partida; береговий ~ cabeza de playa (de puente)
плацЯнт-а ж анат. placenta f, зрощена ~ placenta accreta; передлежання ~и placenta previa плацентйрні мн. зоол. placentarios m pl плацкЯрта ж billete con derecho a cama; billete de coche-cama
плацкЯртн'ИЙ прикм. con asientos reservados; ~ вагон vagón con asientos reservados; ~e місце cama reservada
плач ч 1. llanto m, lloro m; зайтися ~ем (про дитину) deshacerse en lágrimas; 2. (обрядова пісня) plañidera f, endecha f
плачЯвн-ий прикм. 1. plañidero; 2. lamentable, deplorable; ~ результат resultado deplorable плачлйвий прикм. llorón; ~ голос voz llorona плачлйвість ж див. плаксивість плйшка ж 1. tablilla г, 2. mex. cojinete т (de roscar)
плашкбут ч мор. gabarra f, gánguil m плащ ч capá f, непромокальний ~ impermeable m; ~ мозку анат. palio m, pallium m плащанйця ж церк. Santo Sudario, sudario m плащ-палЯтка ж військ, capa-tienda f, paño de tienda (de campaña) плебЯй ч plebeyo m
плебЯйський прикм. plebeyo, de plebeyo(s) плебісцйт ч plebiscito m; провести - celebrar el plebiscito
плебс ч icm. plebe f плЯвра ж анат. pleura f плеврйт ч мед. pleuresía f, pleuritis f плед ч manta f
nne3io3áep ч палеон. plesiosauro m плейббй ч playboy m плейстоцЯн ч геол. pleistoceno m плекЯти acariciar vt, ~ мрію acariciar (abrigar, alimentar) una esperanza плексиглйс ч plexiglás m; vidrio orgánico плектр ч муз. plectro m
племінний прикм. 1. de tribu, tribal; 2. (про худобу) de raza, semental
ПЛемїННИК 4 SObrinO /77 племінниця ж sobrina f плЯм’я c 1. tribu f, 2. (покоління) generación f; 3. (у тваринництві) raza f; на ~ para cría, para la reproducción; без роду, без племені hijo de nadie (de la tierra)
пленЯрн-ий прикм. plenario; ~e засідання sesión plenaria
плЯнтатися ir (andar) despacio, arrastrarse; ~ в хвості ir a la zaga <
плЯнум ч pleno /77, sesión plénaria плеонЯзм ч літ. pleonasmo m плеонастичний прикм. nimJpleonásilco плескЯти 1. batir vt, chapotear vi; producir rociones (про хвилі); 2. (у доон/) palmotear vi, dar palmadas; aplaudir vt (аплбдувати) плбскіт ч chapoteo m; roción m (хвиль) плЯсно c анат. metatarsó Yn; плесну ти 1. однораз. до плескати; 2. (налити) echar vt (un poco) плЯсо c curso /77 (entre dos reóodos) плестй 1. tejer vt, trenzar Vfrentrelazar vt (заплітати); ~ косу hacer la trenza; ~ мереживо hacer encaje; ~ сіті hacer malla, mallar vi; ~ павутину tejer la telaraña; 2. (вигадувати) tejer vt, inventar vt, urdir vt; ~ інтригу urdir (tramar) una intriga
пл0тений прикм. trenzado; ~ стілець silla de rejilla плЯтиво c cestería f, словесне ~ vanilocuencia f, peroraciones f pl плетінка ж (хліб) trenza f плетіння c tejido m; trenzado m, entrelazamiento /77 (заплітання)
плеч'Я c 1. hombro m; знизувати ~има encogerse de hombros; носити через ~ llevar a la espalda (en bandolera); - в ~ ~ем до ~a hombro con hombro; на ~! військ, ¡al hombro, mar!; 2. mex. brazo m; ~ важеля brazo de (la) palanca; ~ кривошипа brazo del cigüeñal; з чужого ~a de otro, ajeno; це йому не по ~у esto le va (le viene) muy ancho; no es capaz de hacerlo, no podrá con ello, esto no lo hará ni por pienso; рубати з ~a dar un golpe tajante, golpear con toda fuerza; мати голову на ~ax tener la cabeza sobre los hombros; мати... за ~има tener en el pasado (sobre las espaldas); підставити ~ arrimar el hombro; розправити (розпростати) -i desencogerse de hombros, crecerse плечйстий прикм. ancho de hombros (de espaldas)
плечов’йй прикм. анат. humeral, braquial; ~a кістка húmero m; ~ пояс región escapular плеяда ж pléyade f Плейди мн. acmp. Pléyades f pl пливун ч геол. terreno movedizo, bugeo m; arcillas expansivas
пливучий прикм. fluido, movedizo; derrubiadizo (про ґрунт)
956
пляма
плигйння с див. стрибання плигйти див. стрибати плигнути див. стрибнути плигун ч див. стрибун
плйнність ж fluctuación f, - робочої сили fluctuación (rotación) de la mano de obra, movimiento de personal
плис ч terciopelo de algodón, algodón aterciopelado
плйска ж (птах) aguzanieves f, nevatilla f, nevareta f
плистй, пливтй 1. (про людину, тварину) nadar vi; - на спині nadar de espalda; 2. (про предмети) flotar vi; 3. (про судно, човен) navegar vi; - човном ir en lancha; - на веслах ir a remo; - під вітрилами hacerse a la vela, navegara vela; - за течією seguirla corriente, ir río abajo; - проти течії a) ir contra la corriente, ir río arriba; 6) ir contra viento y marea; 4. planear vi, pasar vi; по небу пливуть хмари las nubes pasan por el cielo; 5. (про місяць, сонце) flotar vi; 6. (про звуки, запахи) extenderse*, esparcirse; 7. (плавно рухатися) moverse*, pasar vi (despacio); pasar vi (paulatinamente); 8. (перед очима, в пам’яті) girar vi, dar vueltas (alrededor); все пливе, переді мною todo da vueltas alrededor de mí; estoy a punto de desfallecer; - в руки venir a la(s) mano(s); ~ крізь пальці deshacerse como la sal en el agua плитй ж 1. baldosa f, losa f (кам’яна); chapa f (металева); бетонна - plancha (tablón) de hormigón; могильна - losa tumbal, lápida f, де- ревностружкова ~ tablero aglomerado, plancha prensada de viruta de madera y resina sintética; вимостити плитами embaldosar vt, enlosar vt, 2. (кухонна) chapa f, hornillo m, cocina f, газова
- cocina de gas
плйтка ж 1. (облицювальна) baldosa f, loseta f, azulejo m (кахляна); 2. (шоколаду) tableta f (велика); pastilla f (маленька); 3. (для готування їжі) infiernillo т; електрична ~ hornillo eléctrico
плитковий прикм. de losa(s), de baldosa(s); de placa(s); enlosado, embaldosado; -а підлога suelo embaldosado, losado m; - шоколад pastillas de chocolate; - чай té en barra(s) плитнйк ч losa f, laja f, lancha f плі виг. військ, fuego
плівй ж анат. membrana f, película f, легенева
- pleura f; дівоча - himen m
плівк а ж 1. (оболонка) película f, cascarilla f, membrana f, 2. кіно, película f, film m; проявити -y revelar la película; відзняти -y tirar un carrete; 3. (для звукозапису) cinta f; магнітофонна - cinta magnetofónica; записувати на -у grabar en cinta
плівковий прикм. pelicular; de película; - фотоапарат cámara (fotográfica) de película пл’ід ч 1. fruto m; приносити -оди dar frutos; пожинати -оди чого-н. sacar fruto, recoger frutos; -оди роздумів resultados de las reflexiones; -оди багаторічної праці el fruto del trabajo plurianual; 2. біол. feto m, engendro m; рентгенофафія -a fotografía f; заборонений - fruto prohibido
плідний прикм. біол. 1. fecundo; 2. fructífero, frutal
пліднйк ч с.-г. semental m, reproductor m; же- ребець-~саЬаІІо semental; padrillo m (П. Am.) плідність ж carácter fructífero, efecto benéfico плідно присл. fructuosamente, fructíferamente, provechosamente, con éxito плінтус ч 1. apxim. plinto m; 2. (підлоги) rodapié m ПЛІОЦ0Н ч геол. plioceno m miicé 1. c невідм. plisado m; 2. прикм. plisado; спідниця - falda plisada плісир0ваний прикм. plisado плісир0вка ж plisado m плісирувйти i plisar vt
плісняв-ажтоііо m, verdín m; roña f, cabezuela f (на вині); покритися -ою enmohecerse* пліснявіти недок. enmohecerse*, enroñarse пліснявка ж (захворювання) lactumen m пліт ч balsa f, armadía f, maderos ligados (сплавний)
пліт ч seto m, surón m, sebe m, valla de encestado
плітка ж chisme m, comadreo m, cotilleo m; займатися -ми traer y llevar chismes, chismear vi; ходять плітки corren rumores пліткйр ч chismoso m, correveidile m, chinchorrero m
плічкб c 1. зм. до плече 1; 2. (сорочки) tirante m; З.мн.: -а (вішалка) percha f, colgador m; 4. мн.; -и (ватяна підкладка на плечах) almohadillas f pl, hombreras f pl плішйвий прикм. calvo, pelón плішйвість ж calvicie f плішйвіти ir quedándose calvo, caerse el cabello плішйна ж calva f, calvicie f плішнй ж palanca de hierro, alzaprima f, barreta f плов ч кул. plov m (especie de paelia) плодити (re)producir* vt, criar vt, engendrar vt, procrear vt, - дітей procrear hijos плодйтися reproducirse*; multiplicarse плодівнйцтво c fruticultura f плодівницький прикм. de fruticultura плодбв-ий прикм. frutal; -e дерево árbol frutal, frutal m; - сад huerto m; - цукор azúcar de fruta, levulosa f, fructosa f плодозбір ч с.-г. recogida de frutos плодозмінн’ий прикм.; -а система с.-г. sistema de sucesión de cultivos плодолйстик ч бот. carpelo m плодоніжка ж бот. pedúnculo m, pezón m плодонбсити fructificar vi, frutar vi плодоносіння c fructificación f плодонбсний прикм. fértil, fecundo плодонбсність ж fertilidad f, fecundidad f плодоовоч0вий прикм.: - магазин tienda de frutas y legumbres, frutería y verdulería плодіЬчий прикм. proliferante, fértil, prolífico; fecundo
плодіЬчість ж proliferación f, fertilidad f, fecundidad f ' плоїти ondular vt
плбмб-а ж 1. precinto m; свинцева - plomo m; 2. (зубна) empaste m; поставити -y empastar (emplomar) una muela
пломбір1 ч (морозиво) mantecado m, helado de crema
пломбір2 ч (пристрій) emplomadora f пломбований прикм. (про зуб) empastado, emplomado
nnoM6yeáTH 1. (зуби) empastar vt, emplomar vt,
2. (двері, вагон) precintar vt, emplomar vt ,, плбск ий прикм. plano, llano; -а поверхня superficie plana; - берег orilla llana; - ніс nariz achatada (aplastada); -і груди tórax (pecho) plano; -а стопа мед. pie plano; 2. soso, banal, trivial; - жарт broma sosa (insulsa, banal); - друк полігр. impresión plana
плоскогір’я c meseta f, altiplanicie f, altiplano m (Л. Am.)
плоскогрудий, пласкогрудий прикм. de pecho plano (aplastado)
плоскогубці мн. alicates m pl, tenazas f pl (de pico plano)
плоскодбнка ж batea f, barco de fondo chato (de poco fondo)
плоскодбнний прикм. de batea, de fondo chato плоскодрукув0льн-ий прикм.: -а машина полігр. prensa plana; máquina de imprimir planográfica
плоскостбпість ж мед. pie plano, platipodia f nnoTáp ч almadiero m, balsero m, maderero m nnoTBá ж (риба) albur m, gobio m плотогбн ч див. плотар плбтський прикм. carnal, lascivo плот-ь ж 1. carne f, умертвіння -i mortificación de la carne, maceración f, 2. encamación f; набувати -і і крові encarnar vt; - і кров (чия-н.), - від -i sangre de la propia sangre; rama del mismo tronco
плбшка ж (для ілюмінації) farol т, quinqué m плбща ж superficie f, área f, житлова - superficie habitable; посівна - área de siembra; - круга área (superficie) del círculo плош^ка ж 1. (сходова) descansillo m, meseta f, 2. (театральна) tablas f pl; 3. (вагона, трамвая) plataforma f
площин-á ж 1. plano m, superficie plana; 2. plano m, esfera f, у тій самій -i en el mismo plano;
3. ae. ala f, plano m
площйнний прикм. de superficie plana (llana) плуг ч arado m; тракторний - arado para tractor; сніговий - quitanieves m, barrenieves m, limpianieves m
nnyráTáp ч arador m; labrador m, labriego m плунжер ч mex. émbolo, móvil, pistón (émbolo) buzo
плутаний прикм. 1. (заплутаний) embrollado, enredado; enmarañado (про волосся); 2. (про мову) confuso, embrolloso, intrincado; -a людина enredador m, lioso m, embrollista m плутаник ч embrollador m, enredador m плутанйна ж confusión f, lío m, embrollo m, enredo m; garullo m (Л. Am.) плутаність ж confusión f, embrollo m (плутанина); contradicción f (суперечливість); enmarañamiento m (неясність) плутано присл. confusamente, con confusión, con desorden
плутати 1. embrollar vt, enredar vt, - сліди despistar vt, - плани barajar los planes; 2. (збивати з пантелику) desconcertar* vt, confundir vt, enmarañar vt, embrollar vt, 3. equivocar vt, confundir vt; - імена confundir los nombres; - події confundir (embrollar) los acontecimientos плутатися 1. enredarse, embrollarse; - в полах пальта enredarse en los faldones del abrigo; 2. (збиватися) hacerse un lío, equivocarse, confundirse; - в показах contradecirse en las declaraciones; - під ногами enredarse entre las piernas
плутнй ж bribonada f, tunantada f плутокр0т ч plutócrata m плутократйчний прикм. plutocrático nnyTOKpáTifl ж plutocracia f плутбній ч хім. plutonio m плювáльниця ж escupidera f, salivera f (Л. Am.) плюв0ння c expectoración f, escupir m плювйти 1. escupir vi, vt, 2. menospreciar vt, desdeñar vt, escupir vt; йому - на все le da lo mismo, no le importa nada, no se anda en chiquitas; він на всіх плює mira a todos por encima del hombro; - в очі кому-н. escupir en la cara de alguien; - в стелю estar rascándose la barriga,estar tumbado a la bartola; не плюй у криницю, (бо) пригодиться води напиться nadie diga de este agua no beberé; no escupas al cielo que te puede caer en la cara плювйтися escupir vi плювібметр ч метво. pluviómetro m плювбк ч escupitajo m, esputo m, salivazo m плюгйвець ч figurilla m, gorgojo m плюгйвий прикм. endeblucho, ruin плюм0ж ч penacho m, plumero m плюнути однораз. до плювати; раз - es coser у cantar; está chupado, está a pluma y a pelo; - нема куди no caber de pies; no hay donde poner un pie; не плюй у криницю, пригодиться води напиться no se puede decir que de este agua no beberé
плюралізм ч філос. pluralismo m плюралістйчний прикм., філос. pluralista плюс ч 1. мат. más т (signo); 2. (перевага) ventaja f, plus m
плюхати недок., пліЬхнути 1. caer a plomo, desplomarse; caer redondo (на що-н.) плюхатися caer a plomo, desplomarse; caer redondo
плюш ч felpa f, peluche velludo, velludo m; рубчастий - felpa de cordoncillo плюшевий прикм. de felpa пліЬш-ка ж pañal m, envoltura f, fajos m pl; знати кого-н. з -ок conocer a alguien desde los pañales; вийти з -ок haber salido de los pañales (de mantillas) плющ ж hiedra f
плющйльн ий прикм. mex. de achatar, de aplanar, de laminar; -а машина laminador m; - молот achatador m, aplanador m плющити achatar vt, aplanar vi; laminar vt (залізо) пляж ч playa f
пляжний прикм. de playa, playero плйма ж mancha f, у плямах manchado, salpicado de manchas; родима - lunar m; mancha f, supervivencia f, сонячні плями астр. manchas solares; виводити плями quitar las
957
плямйстий
manchas; білі плями espacios blancos; lugares sin explorar; problemas sin investigar; і на сонці є плями no hay cielo sin nubes ni paraíso sin serpiente; de todo tiene la viña: uvas, pámpanos y agraz
плямйстий прикм. pintado, pintojo, jaspeado плймкати comer chascando (ruidosamente) плямув0ти manchar vt
плйш’ка ж botella f, frasco m; лізти в ~ку subirse a la parra; не ворог -ці amante de litrona(s) пляшкбв ий прикм. de botella, de frasco; -oro кольору de color botella пневмйтика ж neumática f пневматйчний прикм. neumático пневмбграф ч neumógrafo m пневмокбк ч бакт. neumococo m пневмонія ж мед. neumonía f, pulmonía f, крупозна - neumonía crupal пневмопбшта ж tubo neumático para transporte, canal neumático пнемотбракс ч мед. neumotorax m пнутися (старатися, силкуватися) esforzarse* (por), pugnar vi (por) по прийм. 1. (на позначення простору, поверхні) por, en; гладити по руці, по голові acariciar la mano, la cabeza; іти (їхати) по дорозі, по вулиці ir por el camino, por la calle; подорожувати по всій країні recorrer todo el país, viajar por todo el país; розставити книжки по полицях poner los libros en los estantes; поплескати по плечу golpear en el hombro; 2. (на позначення меж дії, руху) por; en; ходити по кімнаті andar por la habitación; гуляти по саду pasear por el jardín; розсадити по місцях sentar en sus sitios, hacer ocupar sus sitios; розселити по квартирах instalar por (en) las casas (por (en) los pisos); ходити по театрах andar por los teatros; 3. (на позначення напряму) por; a favor de; іти по вітру ir a favor del viento, ir viento en popa; 4. (згідно з чим-н.; на підставі чого-н.) por; según; conforme а; жити по правді vivir honradamente; одержати по рахунку recibir según la cuenta; судити по зовнішньому вигляду juzgar por las apariencias; пізнати по ході conocer por (en) el andar;
5. (на позначення спорідненості, близькості) І por, de; брат по матері hermano de madre (por línea materna); товариш по університету compañero de (la) Universidad; 6. (на позначення І предмета або особи) por; говорити по телефону hablar por teléfono; передати по радіо. tra(n)smitir por radio; 7. (на позначення розміру, кількості) рог; клювати по зернині picar grano a grano (cada grano); випити по склянці beber a vaso, tomar un vaso cado uno;
8. (на позначення вартості) a; por; по гривні за штуку a grivna cada uno; 9. (до, аж до) hasta; по пояс hasta la cintura; по горло hasta la garganta; по вуха hasta las orejas; 10. (на позначення терміну) hasta; з січня по березень desde enero hasta marzo; по 1-е листопада hasta el primero de noviembre; 11. (на позначення місця) por, а; сидіти по інший бік столу estar sentado por (a) la otra parte de la mesa; 12. (на позначення мети) por; ходити в ліс по гриби, по ягоди ir al bosque (a) por hongos, (a) por bayas; 13. (з числівниками) а; en; по одному uno (a uno), uno tras otro, de uno en uno; по три tres, a tres, en tres, de tres en tres; по двоє de dos en dos; по двадцять гривень штука a veinte grivnas la pieza по тому прийм. después; кілька років - unos años después, pasados algunos años поаркушйвий, по0ркушний прикм. por hojas пойхати, пойхкати lanzar ayes (un tiempo) no6aráTo присл. mucho, en gran cantidad побажйння c deseo m, anhelo m побажйти 1. (захотіти) querer* vi, desear vt; anhelar vt (зажадати); 2. (висловити) desear vt, - щасливої дороги desear un viaje feliz побйлувати mimar vt, halagar vt (un poco) поб0луватися 1. hacer travesuras, travesear vi, juguetear vi (un tiempo); 2. (дозволити собі що-н.) deleitarse (en) побарйтися tardar vi (en), retardar vt по-бйтьківському присл. paternalmente по батькові: nombre patronímico
побйчення c cita f, entrevista f (офіційне); призначити - determinar (fijar) la cita; прийти на - acudir a la cita; одержати - (з в’язнем) conseguir la entrevista; до - hasta luego, hasta la vista; до скорого - hasta pronto побйчити 1. ver* vt, він перший його -в le vio primero; 2. (зрозуміти) comprender vt, percibir vt; - свою помилку darse cuenta de su error; - свої вади entender sus defectos; 3. (помітити) notar vt, - світло ver la luz; поживемо — побачимо veremos, ya veremos, vivir para ver побйчитися verse* (con); encontrarse* (con) (зустрітися)
побенкетувйти estar de banquete; andar de juerga
поберегтй 1. (зберегти) guardar vt, conservar vt, reservar vt; 2. (поставитися дбайливо) cuidar vt (de), tratar con miramiento; - свої сили cuidar sus fuerzas
поберегтйся cuidarse (de), guardarse (de) побивк-а ж: приїхати на -у venir a pasar una temporada (unos días), estar de permiso п0бити 1. pegar vt, azotar vt, dar una paliza; garrotear vt (палицею); 2. (перемогти) vencer vt, ganar vt (у грі); - ворога vencer (derrotar) al enemigo; 3. (перебити) matar vt (a todos, a muchos); 4. (градом, морозом) destrozar vt, estropear vt, 5. (розбити, зламати) romper* vt, hacer trizas (añicos); destrozar vt (зіпсувати); - рекорд batir el record побйтий ціеприкм. від побити побйтися 1. pegarse (con), pelearse (con); 2. romperse (en añicos); hacerse trizas; - об заклад apostar* vt
побиттй c 1. golpeamiento m; apaleamiento m (дрючком); paliza f (побої); притягти до суду за - llevar a juicio por haber golpeado; 2. (винищення) exterminio /77, matanza f, masacre f, carnicería f (різанина); - немовлят бібл. degollación de los inocentes побГгати corretear vi, correr vi (un tiempo) побігбньк’И мн. ajetreo m; бути на -ах (у кого-н.) а) (виконувати дрібні доручення) hacer de botones (de recadero); б) (бути підлеглим) ser criado (de)
побЬти 1. echar (ponerse) a correr; huir* vi; 2. empezar a moverse (rápidamente); pasar velozmente; 3. (про час) comenzar a transcurrir (a pasar); 4. (политися) empezar a correr, salir corriendo побідйт ч pobedit m (aleación dura de volframio) побїжно присл. de paso; ligeramente, a la ligera, superficialmente; згадати - mencionar de paso; поглянути - mirar a la ligera (por encima) побіл ч, побілка ж (стін, стелі) blanqueo m побілйти blanquear vt
побіліти ponerse blanco; - як полотно ponerse blanco como la pared (nieve) побілй 1. присл. cerca; сісти - sentarse a la vera; 2. прийм. cerca de, junto a, a la vera de; - столу cerca de la mesa
побічн-ий прикм. 1. colateral; accesorio, suplementario (додатковий); secundario (другорядний); - продукт producto derivado, subproducto m; - питання cuestión secundaria; - дохід ingreso suplementario; -і втрати bajas colaterales; -а реакція reacción secundaria; -a дія efecto secundario; 2. (про дітей) ilegítimo, adulterino, bastardo, espurio поблйжливий прикм. 1. indulgente; 2. condescendiente; 3. protector, de protección; - тон tono protector
поблйжливість ж 1. indulgencia f, виявити - ser indulgente (con), mostrarse indulgente (con);
2. condescendencia f
побл0жливо присл. 1. indulgentemente, con indulgencia; 2. de una manera condescendiente;
3. con un aire protector
поблизу присл. al lado, muy cerca, inmediatamente, a corta distancia; cerca, de cerca, próximo; junto a; - міста cerca de la ciudad пбблизький прикм. próximo, vecino, circunvecino поблйскувати centellear vi (de vez en cuando) поблукйти (походити) vagar vi, deambular vi, andar errante (por) (un tiempo) поббвтати 1. agitar vt, remover* vt (un tiempo); 2. безос. ав.\ літак добряче побовтало el avión se balanceó mucho
поббжний прикм. piadoso поббжність ж veneración f поббжно присл. piadosamente, con (piadoso) respeto (reverencia) поббї мн. paliza f, tunda f, azotes m pl поболіти (про тіло) doler* vi (un tiempo) поббри мн. exacciones f pl, extorsiones f pl поббрник ч defensor m, partidario m, adepto m поборознйти surcar vt, cubrir de surcos поборонув0ти rastrillar vt поборбти 1. vencer vt, triunfar vi (sobre); ganar vt (взяти гору); 2. (подолати опір) superar vt, ganar vt, vencer vt, derrotar vt, - всіх конкурентів derrotar a todos los concurrentes; 3. (опанувати) dominar vt, vencer tt; - страх dominar (vencer) el miedo поббювання c recelo m, temor m; precaución f, викликати - despertar recelos; відчувати - abrigar el temor
поббюватися 1. recelar vt, temer vt, precaverse, cuidarse (de) (остерігатися); 2. tener algo de miedo, estar algo temeroso, temer un poco побоятися temer vi, tener miedo; він -явся сказати це no se atrevió a decirlo; він нічого не -їться no tiene miedo a nada, es un hombre temerario
побратйтися fraternizar vi (con), hermanarse (con)
побрйти tomar vt, coger vi (todo, mucho; a todos, a muchos); чорт мене (тебе, його^ побери! ¡que me (te, le, etc.) lleve el diablo! побратйм ч 1. hermano adoptivo; 2. amigo fraternal; міста— cuidados hermanadas по-брйтньому, по-бр0тському, по-брат0р- ському присл. fraternalmente, de manera fraternal; поділити - dividir como buenos hermanos
побрех4нька ж fábula f, historieta f, cuento m, jácara f (небилиця) <
побрехбньки мн. mentiras f pl, embustes m pl; paparruchas fpl, bolas f pl . побрйзкати 1. salpicar vt, esparcir vt, asperjar vt (un poco); 2. (про дощ) lloviznar vi, rociar vi побрйнькати, побрбнькати tocar vt, tañer* vi (un tiempo); rasguear vt (на гітарі); aporrear vt (на піаніно)
побризкувати (re)sonar* vi (de vez en cuando) no6yeá'TH visitar vt, haber visitado; estar* vi, haber estado; він -в в Іспанії ha estado en (ha visitado) España; він -в у багатьох містах ha recorrido (ha visitado) muchas ciudades; - на війні haber estado en la guerra; - у відпустці haber estado de vacaciones; я ~ю у неї iré а verla (a visitarla); -йте у нас venga(n) a vemos (a visitarnos) побудйти despertar* vt побудка ж військ, toque de diana, diana f побудова ж 1. (структура) construcción f, estructura f, - фрази construcción de la frase;
2. (теорія) teoría f, interpretación f; рел. exégesis f, exegesis f; філософські ~и sistema de ideas filosóficas
побудув0ти 1. construir* vi; levantar vi, edificar vi (спорудити); 2. (створити) edificar vi, construir* vi; - нове життя construir una vida nueva;
3. (скласти) construir* vi, hacer* vi; organizar vi; - фразу construir una frase; - роботу за планом organizar el trabajo según el plan; 4. (узасаднити) basar vi; - свої взаємини на чому-н. basar sus relaciones sobre (en) algo; 5. спец, (накреслити) formar vi, trazar vi; - кут formar (trazar) un ángulo побудувйтися 1. (побудувати собі) construirse una casa
побурїти ponerse pardo побурчйти refunfuñar vi, gruñir* vi (un tiempo) пббут ч vida f, vivir m; modo (género) de vida; vida cotidiana; предмети -y objetos de uso corriente; увійти в - hacerse corriente (habitual) побути estar* vi, quedarse (un tiempo) побутбв'ий прикм. de costumbres; cotidiano (повсякденний); doméstico (про машини); - роман novela de costumbres; - уклад usos y costumbres; -і умови condiciones de vida; ~e явище acontecimiento (hecho) corriente; -i послуги servicios comunitarios; комбінат -oro обслуговування taller de reparación de prendas
958
пбвінь
de vestir y objetos de uso corriente, taller de servicios a la población; empresa (compañía) de multíasístencía
побутовйзм ч costumbrismo m лобутопйсець ч escritor costumbrista, costumbrista m
побутувйти existir vi; ocurrir vi noeára ж respeto m, estimación f, consideración f, ~ до закону observación de la ley; викликати ~y inspirar respeto; користуватися ~ою gozar de respeto (de estima); ставитися з ~ою tratar con respeto, respetar vt, ставитися без ~и tratar sin respeto; з ~и до вас por respeto a Vd. повйдка ж 1. costumbre f, hábito m; 2. acicate m пов0ж0ний діеприкм. від поважати поважйння c див. шанування пoвaжáти respetar vt, estimar vt, considerar vt, tener en consideración (en estima); змусити себе - hacerse (darse a) respetar; глибоко ~ respetar profundamente, respetar en mucho; ~ гідність людини respetar la dignidad humana; ~ закони observar (cumplir) las leyes; його не можна не - no hay más remedio que respetarle, no se puede por menos que respetarle повйжний прикм. respetable, honorable; venerable (про вік); ~ вигляд aspecto respetable повйжність ж (ґрунтовність — причини) fundamento т
повйжно присл. de forma imponente; con aire imponente
повйжчати hacerse (más) pesado повйлення c derrocamiento m; derrumbamiento m; ~ царизму derrocamiento del zarismo; ~ самодержавства derrocamiento de la autocracia повалйти1 hacer caer, derribar vi, tambar vi, volcar* vt (перекинути); abatir vi (обрушити) повалйти2 1. (посунути — про натовп) ir* vi, venir* vi, andar* vi (en tropel); 2. (здійматися густою масою) empezar a salir (a bocanadas — un humo denso, etc.); 3. (падати густою масою) caer* vi (copiosamente) повалйтися 1. caerse*, tumbarse; 2. derribarse, arruinarse, desmoronarse повалйвати недок., повалйти derribar vt. derrumbar vt, desmoronar vt, ~ самодержавство destronar la autocracia повалйти hacer rodar
повалйтися 1. revolcarse* (en); 2. estar tambado a la bartola: estar acostado (un tiempo) повйплений прикм.: ~ гроб sepulcro blanqueado
noBapTyeáTH custodiar vi, guardar vt (un tiem- po)
по-в0шому присл. según Vd. (vosotros), según su (vuestra) opionión, a su (vuestro) modo, a su (vuestro) parecer; нехай буде ~ haga Vd. lo que quiera
повбивйти matar vt (a todos, a muchos) поведінка ж conducta f, comportamiento m; лінія ~и línea de conducta (de proceder); взірцева ~ una conducta ejemplar поведГнков-ий прикм. спец, conductista; ~i реакції reacciones conductistas повез тй 1. llevar vi, traer* vi (en un móvil); conducir* vi (машиной); 2. безос. tener suerte; йому ~ло tuvo (ha tenido) suerte; йому неабияк ~ло tuvo una suerte padre пoвeлiвáти gobernar* vt, dirigir vi повелГння c orden f, mandamiento m повбрненець ч неол. retornado m повбрнений, повбрнутий дієприкм. від повернути; - фасадом до... (на...) cuya fachada da a (hacia)..., que da de fachada a (hacia)... пов0рнення c 1. (приїзд, прихід) regreso m, retorno m; ~ додому regreso a casa; ~ на батьківщину regreso a la patria, repatriación f, ~ до школи vuelta f (al colegio), retomo m; rentróe f (галл.); 2. devolución f, reembolso m, restitución f (грошей), recuperación f; 3. (поновлення) vuelta f, regreso m, retomo m; recaída f (про хворобу); ~ до минулого retomo al pasado повернути 1. (віддати, допомогти здобути кому-н.) devolver* vt, reembolsar vt, restituir* Щгроші); ~ книжку devolver el libro; ~ свободу devolver la libertad; ~ зір devolver la vista; ~ голову volver la cabeza; ~ ключ, кран hacer girar (dar vuelta) a la llave, al grifo; - розмову
mudar de conversación; 2. (одержати, знову здобути) recobrar vt, recuperar vt, ~ (собі) здоров’я recobrar (recuperar) lasalud; минулого не - el pasado novuelve; 3. (змусити повернутися) hacer volver, hacer desandar; ~ з дороги hacer desandar el camino; ~ у вихідне положення hacerle volver a la posición de partida; ~ до життя volver ala vida; 4. (змінити напрям) torcer* vi; virar vi (про дорогу, авто); ~ праворуч, ліворуч torcer a (hacia) la derecha, a (hacia) la izquierda; ~ за ріг doblar la esquina; ~ назад volver (hacia) atrás; ~ назад хід історії invertir el curso de la historia
поверну’тися 1. volver* vi, regresar vi, retomar vi; devolverse* (Лат. Ам.); ~ назад volver atrás (sobre sus pasos); ~ додому volver (regresar, retornar) a casa; ~ на роботу volver al trabajo; ~
3 відпустки regresar del descanso; ~ на батьківщину volver (regresar) a la patria; repatriarse; - спиною до кого-н. volver (dar) la espalda a alguien; ~ кругом dar la vuelta en redondo, dar media vuelta; ~ на підборах girar sobre los talones; язик ~вся (у кого-н.) se atrevió a decir; 2. (до попереднього, до перерваного) volver* vt, (re)tomar vt, ~ до розповіді reanudar la narración; ~ до давньої звички retornar a las viejas costumbres; 3. (знову з'явитися) recobrar vt, recuperar vt, до нього повернулася свідомість recobró el conocimiento,volvió en sí; сили знову повернулися до нього recobró de nuevo las fuerzas; зір до нього не повернувся no recobró la vista; до нього повернулась (його) енергія recobró su energía повертіти див. повернути noBepTáTHcn 1. див. повернутися; 2. (швидко робити) moverse*, dar vueltas
пбверх ч planta f, altura f, перший ~ planta baja; другий - primera planta; будинок на шістнадцять Чв edificio de dieciseis alturas (plantas) повбрх, позв0рх 1. прийм. encima de, sobre; дивитися ~ окулярів mirar encima de las gafas; ~ клейонки (церати) покласти скатерть poner el mantel encima del hule; 2. присл. por encima noBópxH-я ж superficie f, на H води a flor de agua; земна ~ superficie de la tierra; ковзати no
4 mirar superficialmente (por encima); лежати на 4 estar clara una cosa, saltar a la cara (a los ojos, a la vista), no tener vuelta de hoja поверхн0в-ий прикм. superficial; somero; 4 знання conocimientos superficiales (epidérmicos), erudición a la violeta; ~ натяг tensión superficial; ~ нагрів calentamiento superficial; ~ гарт temple superficial; ~e дихання мед. respiración superficial; внутрішня ~a вена руки анат. vena basílica
поверхбвість ж superficialidad f, спец, cantidad de plantas (alturas)
поверхбво присл. superficialmente, por encima повеселйти divertir* vt, regocijar vt повеселйтися divertirse*, regocijarse; entretenerse* (розважитися) повеселіти, звеселіти ponerse de buen talante, animarse
noeecByBáTH remar vi (un tiempo) по-веснйному присл. como en primavera повестй 1. llevar vt, ~ за руку llevar de la mano; 2. (кермувати) conducir* vt, guiar vt, pilotar vi, pilotear vt (судно, літак); ~ потяг conducir un tren; ~ авто conducir (guiar) un automóvil; 3. (керувати) dirigir vi, conducir* vt, ~ взвод в атаку conducir (llevar) la unidad al ataque; 4. (провести по чому-н.) pasar vt (alguna cosa por otra); ~ смичком по струнах deslizar (pasar) el arco por las cuerdas; 5. (поворушити) mover* vt, ~ очима entornar vt (la vista), mirar vt, він і бровою не повів ni siquiera parpadeó (pestañeó), no se inmutó en absoluto повбстйся 1. ser (la) costumbre, soler ser; так воно повелося tal (así) es la costumbre, así se usa; 2. (дружити) entablar amistades, hacer (contraer) amistad; andar* vt (con); з ким поведешся, від того і наберешся no con quien naces, sino con quien paces; dime con quien andas y te diré quien eres
повечбряти 1. (закінчити вечеряти) terminar la cena, cenar vi; 2. cenar vi; запросити - invitar (convidar) a cenar
повз прийм. delante de, al lado de, cerca de; пройти - кого-н., чого-н. pasar por alto, hacer la vista gorda; пропустити ~ вуха hacer oídos de mercader (sordos)
пбвзати 1. arrastrarse; reptar vi (про плазунів); ~ в ногах (у кого-н.) a) estar de rodillas (ante); б) (принижуватися) arrastrarse a los pies (de); 2. (повільно рухатися) ir (arrastrarse) lentamente; deslizarse (ковзати) повзвбдно присл. військ, en (por) secciones пбвзик ч (птах) pardal m повзай 1. arrastrarse; reptar vi (про плазунів);
2. (повільно рухатися) ir (arrastrarse) lentamente; deslizarse (ковзати); потяг ~e el tren se desliza (marcha) lentamente; небом ~ли хмари en el cielo se deslizaban lentamente las nubes;
3. (поширюватися) cundir vi; propagarse, difundirse, divulgarse (про чутки); ~ли чутки cundían los rumores; 4. (слатися — про рослини) trepar vi; 5. (в'юнитися) serpentear vi; 6. (про час) pasar lentamente; 7. (розповзатися — про тканину) deshilarse
повзун ч 1. (про дитину) niño que anda a gatas; 2. твх. taco de deslizamiento, cursor m, corredera f
повзункбвий прикм. de niño повзунбк ч 1. (про дитину) niño que anda a gatas; 2. мн.: ~ки (одяг) leotardos m pl (para niños); pelele m
повзучий прикм. rastrero, trepador; movedizo (про лід)
повивйти недок. див. повити повивйтися див. повитися повйдло с mermelada f повйнен у знач, присуд, (зобов'язаний) deber vt (+ inf.), tener que (+ inf), estar obligado a (+ inf); я ~ це зробити debo (tengo que) hacer esto; estoy obligado a hacer esto; він ~ захищатися debe defenderse; він ~ тікати debe huir повинйтися (у чому-н.) reconocer (confesar) su culpa, declararse culpable, descargar la conciencia
ПОВЙННІСТ& ж obligación f, carga f, загальна військова ~ servicio militar general (obligatorio); філос. (те, що повинно бути) el deber ser noBHcáTH недок., повйснути quedarse colgado, colgar* vi, pender vi (de); agarrarse (de, а) (ухопившись); quedar suspendido (над прірвою); ~ у повітрі (завмирати) pender (quedar) en el aire; quedar en vilo; (про птахів, комах; про літаки) quedar parado en el aire повйтель ж (рослина) enredadera f, convólvulo m повйти enrollar vt, enredar vt повитйця ж (рослина) cusputa f повитуха ж partera f comadrona f пбвід ч rienda f, brida f, відпустити поводи aflojar las riendas
повДОти contar* vt, descubrir* vt, revelar vi (відкрити); ~ таємницю confiar un secreto повідбць ч trailla f
повідбмити 1. comunicar vt, noticiar vt, impartir vt, dar parte, hacer saber (дати знати); informar vt, ~ адресу comunicar la dirección; ~ новину informar sobre (comunicar) la novedad повідбмлення c 1. (дія) comunicación f, 2. (звістка) comunicación f, comunicado m, noticia f; aviso m (сповіщення); ponencia f (доповідь); офіційне ~ comunicado oficial; газетне ~ información (comunicado) de prensa; за ~ми преси, газет según comunica la prensa, los periódicos повідомлйти див. повідомити повідбмний прикм.: ~ лист (повідомлення) notificación f, aviso m, comunicado m повідбмник ч notificador m, avisador m пбвіз ч carro m, carruaje m повГки мн. (одн. повіка ж) párpados m pl повґльн’Ий прикм. lento, tardío; на -ому вогні а fuego lento
повільність ж lentitud f повільно присл. despacio, con lentitud, lentamente; поспішаємо - nos damos prisa lentamente
гіовінчйти цврк. casar vt, desposar vi (por la iglesia)
noBÍH4áTHCfl casarse, desposarse (por la iglesia) \
пбвінь, пбвідь ж inundación f, riada f
959
повірений
повірений ч apoderado т, habilitado т; - у справах дип. encargado de negocios повірити 1. creer* vt, dar crédito (а); ~ на слово (кому-н.) creer de palabra (a); 2. (довірити) confiar vt, abrirse* (con) повірник ч confidente m повір’я c creencia f (popular) повірйти див. повірити2 повісити 1. colgar* vt, suspender vt (підвісити); - білизну tender (colgar) la ropa; - трубку (телефонну) colgar el auricular; 2. (скарати) ahorcar vt, colgar* vt (fam.); повісивши голову con la cabeza agachada, cabizbajo повіситися ahorcarse
пбвістка ж 1. aviso m, notificación f, citación f, comparecencia f (до суду)', 2. спец, (сигнал) toque m
пбвість ж novela f (corta); relato m, narración f (оповідання); historia f повіт ч icm. distrito m
повітбв ий прикмicm. de distrito; ~e місто cabeza de distrito
повітродувка ж mex. fuelle m, ventilador (impelente)
повітродувн’Ий прикм. mex.: ~a машина máquina soplante; ~e хутро fuelle m повітромір ч фіз. aerómetro m повітронагнітйльний прикм. mex.: - насос fuelle m, bomba neumática повітроохолбджувач ч м refrigerador de aire повітроочйсник ч depurador de aire повітропідігрівнйк ч calentador de aire повітроплавальний прикм. aeronáutico, aerostático; ~ апарат aeronave f повітрош^вання c aerostación f, aeronáutica f, navegación aérea повітром^вець ч aeronauta m повітропровіднйй прикм. de conducción (conductor) de aire
повітропроникнйй прикм. permeable al aire повітрю c aire m; свіже ~ aire fresco; важке ~ aire sofocante (viciado); стиснене ~ aire comprimido; рідке ~ aire líquido; кондиційоване ~ aire acondicionado; розріджене ~ aire enrarecido (rarefacto); морське ~ aire de mar; на (відкритому) -i al aire libre; вийти на свіже ~
I salir a tomar el fresco; подихати ~ям tomar el aire; ширяти в ~i planear vi; злетіти на - volar* vt, explotar vt, estallar vi; висіти в -i (бути в не- I визначеному становищі) andar en (por) los aires; зависнути в Ч (залишитися без вирішення) quedar en el aire; живитися ~ям vivir del aire; носитися в 4 flotar en el aire; потрібен як ~ (es) necesario como el aire; j4 військ. ¡alerta a los aviones!
повітрян ий прикм. 1. aéreo, de(l) aire, al aire; ~ простір espacio aéreo; ~a яма AB bache m; -e сполучення comunicaciones (vías) aéreas; ~a пошта correo aéreo; ~ флот flota aérea; ~a тривога alarma aérea; ~a оборона defensa aérea; ~ десант desembarco aéreo (de paracaidistas); ~a куля globo m, aeróstato m; - насос bomba de aire; -а проводка en. línea aérea; -e гальмо freno de aire comprimido; -a подушка colchón (cojín) de aire; 2. (легкий) ligero; ~a ванна baño de aire повІтрйно-десЯнтн’Ий прикм. de destacamento de desembarco aéreo, de destacamento de paracaidistas; Ч війська tropas aerotransportadas
повішений ч ahorcado m повішення c ahorcadura f, ejecución en la horca; засудити до страти через - condenar а pena de muerte (a morir) en la horca повія ж mujer de mala vida, prostituta f повія ти 1. soplar vi (ligeramente); ~в вітерець sopló un suave vientecillo; ~ло димом безос. se sintió un olor a humo, olía a humo; 2. безос. empezar a sentirse; ~ло прохолодою empezó a sentirse fresco
пбвн-ий прикм. 1. (наповнений) lleno, repleto; atestado (набитий); - по вінця lleno hasta los bordes; ~a склянка vaso lleno; театр, повний el teatro está repleto; 2. (граничний) completo, íntegro, entero; - оберт revolución completa; ~ робочий день día de trabajo entero, jornada completa; - збір reunión (recogida) completa; -
курс curso íntegro; 3. (цілий, весь) completo, entero, total; ~e зібрання творів obras completas; ~e затемнення eclipse total; вони тут у -ому складі todos están aquí; 4. (абсолютний) absoluto; perfecto, completo (довершений); -e роззброєння desarme absoluto (completo); -a свобода libertad completa; - спокій reposo absoluto; все у -ому порядку todo está en completo orden (bien); у -ому розквіті сил en pleno florecimiento (en plenitud) de sus fuerzas;
5. (про людину) gordo, grueso, relleno; corpulento (огрядний); -а дитина niño rollizo; - місяць luna llena; - генерал, адмірал general, almirante en jefe; -а середня школа escuela secundaría (de segunda enseñanza); -i прикметники грам, adjetivos completos; у них дім
а чаша viven con desahogo, nadan en la
abundancia; на ~ий голос con (a) plena voz; іти -им ходом (про роботу) ir a toda marcha (а toda vela), ir viento en popa пбвністю присл. por completo, enteramente, íntegramente; цілком i - íntegramente, por entero, sin reservas
повніти, повнішати ponerse gordo, engordar vi пбвно кров’я c мед. plétora f пбвно присл. mucho, en demasía, de sobra; народу - hay muchísima gente повновйгий прикм. de peso completo (normal); pesado (важкий); -а монета moneda de peso normal
повновйж-ення c pleno poder, plenipotencia f, mandato m; широкі - amplios poderes; давати - conceder plenos poderes (а); передати свої - delegar sus poderes; мати - estar facultado (tener poderes) para hablar en nombre de; перевищення —ень abuso de poder; термін —ень (депутата) término de mandato; скласти з себе - renunciar a su mandato, demítir vi повновджний прикм. plenipotenciario; - представник ministro plenipotenciario, plenipotenciario m; - посол embajador plenipotenciario
noBHoenámn c poder absoluto повновл0дний прикм. soberano, absoluto; - господар dueño absoluto повновлЯдно присл. soberanamente, con poder soberano повновбддя c riada f
повновбдий, повновбдний прикм. caudaloso, de rico caudal
повноголбсся c лінгв. vocalismo íntegro повногрудий прикм. de mucho (gran) pecho повнозвучний прикм. sonoro повнозначний прикм. грам, significativo; -е слово грам, palabra significativa повнокрбвн'ИЙ прикм. мед. pletórico; -вжиття vida pletórica
повнолітній 1. прикм. mayor de edad; 2. ч mayor m
повноліття c mayoría f (de edad), mayoridad f, досягти - llegar a la mayoría de edad повнометрЯжний прикм.: - фільм película de largo metraje
noBHonpáBHHñ прикм. con todos los derechos, que goza de todos los derechos; - член miembro de pleno derecho, miembro con voz y voto noBHonpáBHicTb ж plenitud (igualdad) de derechos
повноті ж 1. llenura f, abundancia f, 2. (вичерпний характер) plenitud f, totalidad f, carácter completo; - влади plenitud de poder; в усій -i en toda la plenitud; для ~и картини para completar el cuadro; 3. (вищий ступінь) colmo m; 4. (огрядність) gordura f, obesidad f (надмірна); від ~и серця de todo corazón, de la abundancia del corazón
повноцінний прикм. de pleno valor; -a монета moneda de ley; -а людина hombre válido (cabal) пбвня ж plenilunio m
повбдження c trato m, tratamiento m; жорстоке - sevicia f
поводйр, поводЯр ч lazarillo m, guía m поводйти1 1. llevar vt, conducir* vi (un tiempo); 2. (провести по чому-н.) pasar vt (una cosa por otra algún tiempo) повбдити2 див. повести 2
поводйтися tratar vt, добре - tratar con respeto (con consideración); погано - maltratar vt, maltraer* vt
пово0нний прикм. de postguerra, postbélico повозйти llevar vt, arrastrar vt (un tiempo); pasear vt (un poco; en un vehículo, etc.) повозйтися 1. (пововтузитися) revolverse*, dar vueltas; 2. (поморочитися) dar que hacer, dar quebraderos de cabeza; довелося добре з ним - nos dio mucho que hacer, nos produjo muchos dolores de cabeza повблі прися, див. повільно поволбюа ж capa fina; очі з -ою ojos lánguidos поволоктй 1. empezar a arrastrar; 2. (силоміць повести) llevar vt, arrastrar vt (a la fuerza); ~ся (піти) ir a duras penas (lentamente) поволочйти 1. arrastrar vt (un tiempo); 2. див. поволокти
поворожйти adivinar vt, decir (echar) la buenaventura (по руці); - на картах echar (tirar) las cartas
поворбт ч 1. vuelta f, ae. viraje m; 2. (місце) recodo m, revuelta f; ángulo m; крутий - curva cerrada; на -і дороги en el recodo del camino; 3. viraje m, giro m; крутой - cambio radical (total) повороткйй прикм. 1. ágil, hábil, ligero; 2. maniobrable, manejable
поворотнйй прикм. 1. mex. giratorio, rotatorio; - круг зал. placa giratoria; - момент momento de rotación (de viraje); 2. de viraje; - пункт punto de viraje (de inflexión) поворушйти mover* vt (un poco) поворушйтися moverse* (un poco) по-вбсьме вставн. сл. en octavo lugar noBoioBáTH guerrear vi, luchar vi (un tiempo) повпрбд ч (= повноважний представник) ministro plenipotenciario
повпрбдство c (= повноважне представництво) representación plenipotenciaria, em- bajadaf
noBCTaeáTH ponerse de pie (todos, muchos) повстанець ч insurrecto Jn, sublevado m, rebelde m; alzado m (Л. Am.) повстання c insurrección f, sublevación f, sublevamiento m, levantarrtiento m; alzamiento m, rebelión f (заколот); pronunciamiento m (військових)
повстанський, повстЯнчий лршш. insurreccional, de insurrección, rebelde повстати insurreccionarse, sublevarse, levantarse; alzarse, rebelarse; pronunciarse (про військових); - проти чого-H.vsublevarse contra algo
повстйна ж fieltro m
повстрйманість ж abstención f, abstinencia f, moderación f, templanza f (поміркованість); sobriedad f, frugalidad f (в їжі); статева - continencia f
повстрймливий прикм. abstinente; moderado, templado (поміркований); sobrio, parco, frugal (в їжі)
повсть ж fieltro m повстйнйй прикм. de fieltro повстйники mh. botas de fieltro повсюдний прикм. universal; general (загальний)
повсюдно присл. en (por) todas partes; umversalmente
повсякдбнн’ИЙ прикм. diario, cotidiano, de cada día; -а робота trabajo cotidiano; ~e життя vida ordinaria; -і клопоти quehaceres corrientes повсякдЯнність ж cotidianidad f ПОВСЯКД0ННО, ПОВСЯКД0НЬ присл. todos los días, diariamente, cada día повсякч0сн-ий прикм. de siempre, ordinario, habitual, común (звичайний); continuo (безперестанний); constante (постійний); -і скарги quejas habituales (frecuentes, constantes) повтбр ч 1. див. повторення; 2. літ. repetición f повтбрення c repetición f,. recapitulación f, reiteración f (багаторазове); repaso m (уроку, ролі); - хвороби recaída f, recidiva f; - помилки reincidencia en un error
повторйти repetir* vt, reiterar vt (багаторазово); repasar vt (урок, роль); - помилку reincidir en un error; -ся repetirse*; recaer* vi (про хворобу)
960
погоріти
повтбрн-ий прикм. 1. segundo {другий); repetido, reiterado; ~е повідомлення, нагадування segunda notificación, advertencia; 2. repetido; reiterativo, reiterado, frecuente повтбрно присл. por segunda vez; de nuevo повтбрюваність ж repetición f, reiteración f (багаторазова)
повтбрювати див. повторити; ~ одне й те саме repetir la misma cantilena; ~ся 1. див. повторитися; 2. (повторювати раніше сказане, зроблене) volver a repetir повчйльний прикм. instructivo, aleccionador; sentencioso (напутливий) повчйльно присл. de un modo aleccionador; sentenciosamente
повчйння c lección f, sermón m (напучення) повчйти aleccionar vt, sermonear vt (читати мораль); pontificar vt (віщати) повчйти 1. (що-н.) aprender vi (un tiempo); 2. (кого-н.) enseñar vt (un tiempo); -ся (чого-н.) aprender vt
пов’язйти 1. anudar vt, - голову хусткою cubrir la cabeza con un pañuelo; unir vt, ligat vt, trabar vt, - свою долю unir su suerte (a); 2. (поєднати) ligar vt, vincular vt, eslabonar vt; - одне питання з іншим vincular (eslabonar) una cuestión con otra; це тісно пов’язано з названою проблемою esto guarda estrecha relación con dicho problema; 3. traer (arrastrar) consigo algo; це пов’язано з витратами esto trae (lleva) consigo gastos; 4. atar vt, liar vt, encordelar vt (зв'язати); 5. (погодити) coordinar vt, relacionar vt,
пов’язйтися ponerse*, cubrirse*; ~ся хустиною ponerse una toquilla; -ся фартухом ponerse un delantal
пов’йзка ж tira f, cinta f, lazo m; brazalete m (нарукавна); vendaje m, venda f(6uHm); гіпсова
- мед. venda enyesada, férula f пов’язувати див. пов’язати 1 пов’язуватися див. пов'язатися пов’Янути secarse, marchitarse, ajarse погйвкати ladrar vi, haber ladrado (un tiempo) погадйти suponer* vt, hacer suposiciones (conjeturas)
поган-е c malo m; що в цьому -oro? ¿qué hay de malo en ello?; нічого -oro nada de malo поганбнький прикм. mediocre, mediano, malejo noráH-ий прикм. 1. malo; mal; - запах mal olor, olor malo; -а ознака síntoma malo; - вчинок acción mala; - настрій mal humor (talante); 2. (негарний) feo; він - із себе él es feo погйнйн ч pagano m поганіти afearse, ponerse feo поганіше, поганше присл. (un poco) peor noráHKa ж (гриб) hongo venenoso (falal); бліда
- falo m
noráHo 1. присл. mal, malamente; - себе почувати sentirse mal, no encontrarse bien; - пахнути oler mal; - поводитися з ким-н. maltratar vt, він - скінчить acabará (terminará) mal; - вихований mal educado; 2. у знач, присуд. anda mal; у нього - зх. грошима anda mal de dinero; мені - me siento mal; 3. невідм. (оцінка) suspenso m; cate m (fam.); одержати - recibir suspenso
погЯнство c paganismo m
погйнський прикм. pagano
пбгань ж 1. porquería f, inmundicia f, 2. (про
людей) miserables m pl, infames m pl
поганЯння c arreada f
поганЯти1 1. arrear vt, aguijar vt (воли, коні); - батогом dar latigazos; fustigar vt; 2. arrear vt поганЯти2 (ганяти деякий час) hacer trotar (correr), arrear vt (un tiempo) погарнішати embellecerse*, ponerse guapo погарячкувЯти acalorarse, excitarse, enardecerse* (un poco) погасання c extinción f noracáTH див. погаснути погасЯти. погЯснути apagarse, estinguirse погасити1 apagar vt, extinguir vt погасйти2 1. apagar vt, extinguir vt, 2. (зробити недійсним) cancelar vt, anular vt, liquidar vt, - облігацію cancelar (anular) la obligación; - заборгованість cancelar (liquidar) una deuda; - марки inutilizar (matar) sellos
norauiáTH див. погасити 2 погЯшений прикм. cancelado; inutilizado, matado (про марку)
погЯшення с cancelación f, anulación f, liquidación f, inutilización f погектЯрний прикм. por hectárea(s) погйбель1 ж perdición f, pérdida f, muerte f, perecimiento m (смерть) погйбел’Ь2 ж: зігнути в три -і meter en cintura, hacer doblar la cerviz; зігнутися в три -i hacerse un ovillo, acurrucarse
погидувйти tener repugnancia (de), sentir aprensión (por)
погйркатися pelear vi, reñir* vt, andar a la greña погідливий, погідний прикм. sereno, bueno; excelente
погіршений прикм. agravado, empeorado погіршення c agravación f, agravamiento m, empeoramiento m; - якості empeoramiento de la calidad; - стосунків agravación (empeoramiento) de las relaciones; у нього різке - здоров'я tiene un bajón погіршити agravar vt, empeorar vt погіршитися agravarse, empeorarse погіршувати(ся) недок. див. погіршитися) поглЯджувати pasar la mano (por), acariciar vt (de vez en cuando)
поглйдити 1. pasar la mano (por); acariciar vt (пестити)
поглйдшати (розтовстіти) echar carnes, engordar vi
поглйбити 1. ahondar vt, profundizar vt, 2. ahondar vt, profundizar vt; agravar vt, intensificar vt (посилити); - свої знання profundizar (solidificar) sus conocimientos; - суперечності agravar (intensificar) las contradicciones, ahondar las divergencias
поглйбитися (поглибшати) hacerse más hondo поглйблений прикм. 1. hondo, profundo; 2. (ґрунтовний) profundo, profundizado поглйблення c ahondamiento m, ahonde m; 2. ahondamiento m; agravamiento m, intensificación f(посилення)
поглйблено присл. de una manera profunda, profundamente
поглинйльність ж poder de absorción; ab- sorbibilidad f
поглинЯння c absorción f, absorbencia f, - тепла absorción termal; - світла, вологи absorción de la luz, de la humedad поглинЯч ч хім. absorbente m, absorbedor m поглйнути, поглинати 1. (вбирати) absorber vt, sorber vt, -ати книжки devorar libros; 2. (захопити цілком) absorber vt, estar ocupado del todo; робота -ула його está absorbido (enfrascado) en su trabajo; 4. (вимагати багато витрат, часу) absorber vt, consumir vt, tragarse поглумйтися burlarse (de), mofarse (de) пбгляд ч 1. mirada f, ojeada f, vistazo m (побіжний); пильний - mirada fija; побіжний - ojeada rápida; спрямувати - fijar la mirada (la vista); відвести - apartar la mirada (la vista); retirar los ojos; кинути побіжний - echar un vistazo; кинути - на що-н. dar una vista a algo; окинути -ом extender la vista; невидющий - mirada vaga; опустити - bajar la mirada; затопити - fijar la mirada, clavar la vista; озирнути -ом extender la vista; відвести - apartar la vista; зміряти -ом medir con la mirada; звернути на себе всі ~и atraer todas las miradas, llamar la atención; 2. (думка) punto de vista, opinión f, parecer m, criterio m; concepción f, - на речі manera (forma) de ver las cosas; поділяти чиї-н. -и compartir las opiniones con (de) alguien; на мій - según mi parecer; на перший - a primera vista; з першого -у а) (відразу) al instante; б) (з першого враження) a primera vista; зміряти -ом medir con la mirada, mirar de arriba a abajo поглядЯти недок., поглйнути 1. mirar vt, echar una mirada, echar una ojeada (кинути погляд); dar un vistazo, ojear vt; 2. tomar vt, estimar vt, поглянути на справу серйозно tomar el asunto en serio
погнйти comenzar a correr (a llevar), correr vt, llevar vt; arrear vt (поганяти) погнйтися 1. (за ким-н.) echar a correr (tras alguien), empezar a perseguir (a); 2. (за чим-н.)
correr vi; - за грошима andar a la caza de dinero; - за славою aspirar a la fama; за двома зайцями поженешся, жодного не не піймаєш el que dos liebres sigue, tal vez cace una y muchas veces ninguna; quien mucho abarca, poco aprieta
погнйти pudrirse*, podrirse* (todo, mucho) погнати combar vt, encorvar vt, doblar vt погнутий прикм. encorvado, doblado погнутися combarse, encorvarse, doblarse поговір ч chismorreo m, chismes m pl поговорйти hablar vi (de, sobre); conversar vi; platicar vi, entablar conversación (con) погбд-а ж tiempo m (atmosférico); бюро ~и servicio meteorológico; сьогодні гарна - hoy hace buen tiempo; погана - mal tiempo; жахлива - un tiempo de perros; яка сьогодні -? ¿qué tiempo hace (hoy)?; - зіпсувалася el día (el tiempo) se ha estropeado; за будь-якої -и haga el tiempo que haga, con cualquier tiempo; робити -у а) (про що-н.) tener un valor decisivo (para); 6) (про кого-н.) llevar la voz cantante; чекати від моря ~и esperar a que dé peras el olmo, estar al pairo
погбджен-ий прикм. concordado, coordinado, acorde, bien avenido; -і дії acciones coordinadas (concertadas)
погбдженість ж concordancia f, coordinación f погбджбння c arreglo m; conciliación f, coordinación f (планів, дій); - дій coordinación de acciones; - питання arreglo del problema погбджбно присл. en común acuerdo, en conformidad; de mancomún, mancomunadamente погбджувальн-ий прикм. юр. conciliatorio, conciliativo; -а комісія comisión de conciliación погодйнн ий прикм. por hora(s); -а оплата pago por hora(s); - графік horario m погодйнник ч profesor sustituto (que cobra por horas)
погбдити, погбджувати arreglar vt, concertar* vt, conciliar vt (інтереси, цілі); coordinar vt (план дій)
ПОГ0ДИТИСЯ див. згодитися погбдний прикм. de tiempo (atmosférico) noroAyeáTH dar de comer; dar de mamar, amamantar vt (груддю)
погбжий прикм. (про погоду) sereno, claro (ясний); caluroso (теплий) погойдати mecer vi, balancear vt, columpiar vt (un tiempo); - дитину mecer (acunar) al niño погойдйтися mecerse, balancear vi; -ся на гойдалці columpiarse
погбйдувати balancear vi, mecer vi (de vez en cuando, poco a poco); cabecear vi (на воді) погойдуватися balancear vi; cabecear vi; човен - на хвилях la barca cabeceaba sobre las olas поголйти afeitar vt, rasurar vt, hacer la barba поголйтися afeitarse, rasurarse; hacerse la barba
поголів’я c cabezas de ganado, ganado vivo, cabana f, - рогатої худоби cabezas de ganado vacuno
поголбвний прикм. 1. por cabeza; 2. (загальний) general
поголбвно присл. totalmente; yci - todos sin excepción
поголодувйти haber padecido hambre, pasar hambre (un tiempo)
пбголос ч rumor m, hablilla f, людський - el hablar (el decir) de la gente, rumores m pl поголбска ж див. поголос поголубішати azularse, azulear vi погомоніти conversar vi, platicar vi, charlar vi (un tiempo); - з ким-н. conversar (charlar) con alguien
погбн ч військ, hombrera f norÓH-я ж 1. persecución f, acosamiento m; кинутися в ~ю emprender la persecución (de); 2. (група переслідувачів) perseguidores m pl погбнич ч arriero m; - мулів mulero m; - ослів burrero m; - волів boyero m; - верблюдів camellero m; - слонів cornaca m погбнний прикм. (про міри) lineal, linear; - метр metro lineal
погорілець ч víctima de un incendio погоріти 1. (Згоріти) quemarse (por completo; todo, mucho); 2. (втратити майно) perder sus
961
noropioBáTM
bienes en el incendio; ser danificado (siniestrado) por el incendio; 3. (засохнути від спеки) quemarse, arder vi; 4. (горіти деякий час) arder vi (un tiempo); 5. (зазнати невдачі) quedar(se) fresco (lucido, frío), frustrarse погорювйти apenarse, afligirse, estar apenado (un tiempo)
по-господарському присл. como buen amo, parsimoniosamente
погосподарюв0ти gobernar* vt, mangonear vt (un tiempo)
погострйти afilar vi, amolar vt (un poco) погостювйти estar (haber estado) un tiempo (en casa de alguien); haber venido a pasar una temporada (a), pasar unos días (en casa de) noroTÍB присл. ni que decir tiene (que), tanto (mucho) mejor
пограбув0ння c saqueo m, despojo m, pillaje m пограбувйти saquear vt, despojar vt, pillar vt, atracar vt, - країну saquear un país; ~ квартиру despojar una casa
norpá™ 1. jugar vi (un tiempo); 2. (на музичному ійструменті) tocar vt (un tiempo) погрдбувати despreciar vt, desdeñar vt, не ~йте ¿si gusta?
погримотіти tronar* vi (un tiempo) погрймувати tronar ligeramente (de vez en cuando)
погрГб ч sótano m; винний ~ bodega f, пороховий ~ pañol de pólvora погріббць ч cofrecito m погріти calentar* vi (un tiempo) погрітися calentarse* (un tiempo) погрішйти 1. (проти чого-н.) pecar vi; faltar vi;
- проти істини faltar a la verdad; 2. (грішити) pecar vi (un poco); 3. acusar injustamente, colgar* vt, cargar vi
погрішн'їсть ж 1. falta f, error m; - компаса desvío de aguja; величина ~ості magnitud del error; 2. defecto m
погрбжу вати недок. amenazar vt, conminar vi;
- пальцем amenazar con el dedo; він -є його вбити amenaza con matarlo
погрбз-а ж amenaza f, анонімна ~ amenaza anónima; - убивством amenaza de muerte; ~ на словах amenaza verbal; пусті -и amenazas I vanas
погрозйти amenazar vt; - пальцем amenazar con el dedo
Іпогрбзливий прикм. amenazador, amenazante, conminativo, conminatorio погрбзливо присл. con aire amenazador погрбм ч 1. matanza f, masacre m; 2. devastación f, destrucción f
погрубішати 1. ponerse áspero, endurecerse*; encallecer* vi (про шкіру); hacerse tosco (про голос); 2. (про людину) hacerse grosero (tosco, rudo)
погубйти hacer perder; arruinar vt; destruir* vt (знищити)
погулйти 1. dar una vuelta (un paseo), pasear vi (un tiempo); 2. divertirse*; parrandear vi погустішати ponerse (más) espeso (denso) подав0льник ч proveedor m, obrero abastecedor (de materia prima, materiales, etc.) подавальниця ж 1. proveedora f, obrera abastecedora; 2. (у їдальні) camarera f подав0ти див. подати; ~ надії prometer vi (mucho), dar esperanzas; не - ознак життя no dar (ni) señal de vida подаватися див. податися подавбць ч portador т, dador т (листа); solicitante т (прохання) подавйти 1. (надавити) apretar* vt(ligeramente); 2. aplastar vt, romper* vt (todo, mucho); - всі яйця romper todos ios huevos, hacer tortilla todos los huevos; 3. (покласти край) aplastar vt, reprimir vt, - заколот aplastar la sublevación, sofocar una sublevación; - вогонь військ. neutralizar el fuego
подаватися atragantarse,, atorarse (con); бодай ти -вся! ¡ojalá te atragantes! подавлйти див. подавити подйгра ж gota f, podagra f(en ios pies) noflárpHK ч gotoso m
подагрйчний прикм. gotoso; de podagra; ~ хворий gotoso m
nofláni присл. un poco más lejos, más allá под0льці"Ий прикм. siguiente (наступний); continuo, subsiguiente; yce ~e todo lo demás, el resto; в -ому ulteriormente, más tarde; en lo sucesivo, en el ftituro (в майбутньому); (далі в тексті) más abajo, más adelante a continuación; відмовитися від -их переговорів romper las negociaciones; - перебіг подій el desarrollo ulterior de los acontecimientos под0ння c presentación f, exhibición f подарувйти regalar vt, donar vt, hacer un presente
подарункбвий прикм. para regalar (obsequiar) подарунок ч regalo m, presente m, obsequio m; новорічний - aguinaldo de Año Nuevo; зробити
- hacer un obsequio, regalar vt, одержати - recibir un regalo; не - es un asco, sabe mal подйти 1. (дати) dar* vi; entregar vi; - пальто кому-н. ayudar a alguien a poner el abrigo; - стілець la silla; - руку dar (tender) la mano; вони подали одне одному руки ellos se estrecharon (dieron) las manos; - знак dar (hacer) la señal; - команду військ, dar la voz de mando, dar la orden; - приклад dar ejemplo; 2. (на стіл) servir* vt, - суп servir la sopa; обід подано la comida está servida; 3. (милостиню) dar* vt (limosna); - жебракові dar limosna al mendigo;
4. (для посадки, завантаження); - потяг conducir el tren; потяг подали на 1-у платформу el tren ha llegado al andén número uno; авто подано el coche ha llegado; 5. (доправити до місця) abastecer* vt, alimentar vt, traer* vi; - РУДУ, вугілля alimentar (abastecer) de mineral, de carbón; 6. (надати) presentar vt; - заяву hacer (presentar) una solicitud; - апеляцію interponer apelación (recurso de apelación); - скаргу presentar quejas (contra), quejarse (de);
- до суду (на кого-н.) llevar a los tribunales (а), pleitear Vt (contra); - у відставку presentar la dimisión; 7. (перемістити) trasladar vt, - вперед hacer avanzar, avanzar vt; - убік poner a un lado, apartar vt; 8. спорт, sacar vt; - голос dar señales de vida, dar una voz; (за кого-н. — на виборах) dar su voto (a), votar vi (por); - думку, ідею dar (sugerir) una idea; - допомогу prestar ayuda; рукою - estar a dos pasos (de) подйтися 1. (зрушити) apartarse; - назад hacerse (volver a) atrás, retrocedervi; - убік apartarse a un lado; 2. (піти, поїхати) marcharse, irse* под0тний прикм. icm. de tributo, de impuesto, tributario
под0ток ч carga fiscal, tributo m, impuesto m под0ча ж 1. entrega f, 2. (на стіл) sevício m; 3. transporte m; - вагонів під завантаження transporte de vagones para la carga; 4. (доставка) abastecimiento m, alimentaciónf alimento m; - нафти, електроенергії abastecimientode petróleo, de energía eléctrica; 5. (документів) presentación f, - заяви presentación de una solicitud; 6. спорт, saque m; pase m (передача); - кутового saque de esquina под0чка ж 1. pedazo m (de pan, de carne, etc.); 2. (грошова) ayuda monetaria; limosna f подайння c limosna f, caridad f, erogación f (Л. Ам.); жити ~m vivir de limosna пбдвиг ч hazaña f, proeza f, gesta f, здійснювати ~и ejecutar hazañas, realizar proezas подвйжник ч devoto m; entusiasta m; - науки devoto (servidor fervoroso) de la ciencia подвйжництво c hazaña f, proeza f (подвиг) подвйжницький прикм. devoto подвиз0тися actuar vi, trabajar vi; -на якій-н. ниві actuar en alguna palestra; - на сцені trabajar en las tablas
подвійн'Ий прикм. doble, duplo; мат. binario; ~e підборіддя papada (mentón) doble; у -ому розмірі el doble, el duplo; -а бухгалтерія contabilidad por partida doble; вести -у гру hacer doble juego; jugar dos cartas; ~e дно doble fondo подвійно присл. 1. en (el) doble, doblemente (y подвійному розмірі)
подвірний прикм. icm. por hogar, por chimenea подвбєний прикм. doblado, duplicado; doble (подвійний)
подвбєння c doblamiento m, duplicación f, redoblamiento m, redobladura f, reduplicación f (про літери)
подвбїти doblar vt, duplicar vt, redoblar vt, - пильність redoblar (intensificar) la vigilancia; ~ся doblarse, duplicarse подв0ювати(ся) див. подвоїти(ся) по-дев’йте вставн. сл. en noveno lugar подейкувати murmurar vi, decirse*, hablar vi (de, sobre); -ють, що... se dice que...; dicen que..., corren rumores que... подек0дний прикм. decadario, de cada década подекйдно присл. en cada década, decadariamente
подбкуди присл. en alguna(s) parte(s) под0нки mh. asiento m, posos m pl ПОД0НН ИЙ прикм. a jornal; -а платня pago a jornal; -а робота jornal m; - робітник jornalero m ПОД0ННИК ч jornalero m ПОД0ННИЦЯ ж jornalera f ПОД0ННО присл. a jornal; працювати, найматися - trabajar, contratarse a jornal, ajomalarse подбнщина ж jornal m, trabajo a jornal подбрти 1. (порвати) rasgar vt; romper* vt; gastar vt (взуття)
по-десяте вставн. сл. en décimo lugar подесятбрений прикм. décuplo подесятерйти, подесятерити недок. decuplicar vt, decuplar vt, -ся decuplicarse, decuplarse подешевіти, подешбвшати ponerse (hacerse) más barato, abaratarse, bajar de precio подзвеніти sonar* vt (un tiempo) подзвонйти tocar vt, sonar* vt, tañer vt, - no телефону llamar por teléfono, telefonear vt, - y двері llamar a la puerta
подзвбнювати sonar* vt (de vez en cuando; ligeramente)
подзбнькати разг. 1. hacer sonar (un tiempo) подзь0бйти див. поклювати подив ч asombro т, sorpresa f, на мій превеликий - para mi gran sorpresa; дивитися з -ом mirar con asombro < подивйтися mirar vt подивовано присл. con asorpbro подивув0ти asombrar vt, scfrprender vt подивув0тися asombrarse, sorprenderse, maravillarse
подиктувйти dictar vt (un tiempo) подйна ж mex. solera f . пбдих ч soplo, m; перевести, - tomar (cobrar) aliento; на одному -y sin tomar aliento, de un aliento; не переводячи -y sin respiración; затамувавши - sin respirar; затамувати - retener la respiración (el aliento); до останнього -y hasta el último aliento; 2. (подув) soplo m; - весни los efluvios de la primavera; 3. suspiro m; спустити останній - exhalar el último suspiro подйхати respirar vi (un tiempo); - чистим повітрям respirar aire fresco; - на що-н. echar vaho en (sobre) algo
подібн’ий прикм. 1. (схожий) semejante, parecido; він нічого -ого не бачив no ha visto nada semejante; 2. мат. semejante; -і фігури figuras semejantes; нічого -oro! ¡nada de eso!, ¡ni mucho menos!
подібність ж мат. semejanza f, similitud f подібно 1. присл. semejantemente, con semejanza; 2. прийм. como, así como, lo mismo que; - героям como héroes; - до того, як... lo mismo que...
по-дідівському присл. como los abuelos, a la antigua, a lo antiguo
поділ1 ч 1. (сукні) dobladillo m; 2. (низина під горою) falda f
пбділ2 ч 1. división f, 2. біол. segmentación f; - клітин división celular; 3. (на шкалі) división f, graduación f; 4. repartición f (розподіл); - на ділянки parcelación f; - праці división del trabajo поділйти 1. (розподілити) repartir vt, - навпіл partir en dos; (на частини) dividir vt (en partes; con alguien); - на три частини dividir en tres partes, tripartir vt, - порівну dividir en partes ¡guales; 2. (про почуття) compartir (con); - чувства compartir sentimientos поділ йтися 1. (з ким-н.) repartir vt (con), dividir vt (con); 2. (передати) compartir vt (con); -ся своїми думками, спогадами comunicar sus pensamientos, sus recuerdos; -ся горем, клопотами compartir las penas, las preocupaciones (con)
962
позакг^сний
поділ ьн-ість ж 1. divisibilidad f, - клітини segmentabilidad de la célula; 2. мат. divisibilidad f; ознаки -ості síntomas de divisibilidad подіти meter vt подітися meterse пбдіум ж podio m
подія ж suceso mt acontecimiento m; accidente m (нещасний випадок); надзвичайна -
acontecimiento extraordinario; algo terrible; evento m; suceso m (пригода); історична - hecho histórico; поточні -Ї actualidades f pl подіяти 1. actuar vt, 2. haber obrado (un tiempo) подмухбти 1. empezar a soplar; 2. soplar vi (un tiempo)
подбб-а ж 1. (схожість) semejanza f, simulacro m (видимість); жалюгідна - la mísera sombra de; за образом і ~ою a imagen у semejanza de подббатися agradar vi (a), gustar vi (a) подобйзна ж див. подоба подобріти hacerse más bueno по-дбброму присл. a buenas, por (las) buenas подбвгу присл. mucho tiempo, largo rato; horas enteras (годинами)
подбвжений прикм. alargado; oblongo (довгастий)
подбвження, подбвжування c alargamiento m; prolongamiento m, prolongación f (терміну) п од ó вжити, под0вжувати alargar vt, estirar vt; prolongar vt (термін)
подбвжитися alargarse, estirarse; prolongarse (про термін)
подбвжній прикм. longitudinal подбвжувач, здбвжувач ч alargador m ПОД0ВИЙ прикм. de horno abierto, de (la) solera подоїти ordeñar vt, haber ordeñado подолбння c superación f подолбти superar vt, vencer vt, salvar vt (перешкоду); - труднощі superar (vencer) las dificultades; - відставання superar el atraso по-домбшньому присл. sin ceremonias, lisa y llanamente; бути одягненим ~ estar en traje de casa
п0дорож ж viaje m; навколосвітня - vuelta al mundo; бюро -ей agencia de viajes; весільна - viaje de novios, luna de miel подорбжник ч (трава) llantén m подорбжній ч viajero m, caminante m подорбжня ж icm. hoja de ruta подорожувбти viajar vi, ir de viaje, hacer un viaje
подорбжчання c encarecimiento m, subida del precio
подорбжчати encarecerse*, subir de precio подорбслішати hacerse mayor de edad, crecer* vi, madurar vi; envaronar vi (змужніти) подражнйти hacer rabiar, hacer burla, fastidiar vt (un tiempo)
подрбзливий прикм. irritable, irascible подрбзливість ж irritabilidad f, excitabilidad f подрбзнення c фізіол. irritación f (гпж физиол?); excitación f (возбуждение); больове
- estímulo doloroso подрйзник ч irritante m подрбзнювати фізіол. irritar vt подрібнен-ий прикм. fraccionado, dividido; descuartizado, desmembrado подрібнення c trituración f, desmenuzamiento m; pulverización f (на порошок) подрібнйти triturar vt, desmenuzar vt, pulverizar vt (на порошок) подрібнювати див. подрібнити подрімбти dormitar vi (un poco); adormecerse*;
- трохи echar un sueño пбдруга ж amiga f, compañera f
по-друге вставн. сл. en segundo lugar, segundamente, segundo подружжя ч 1. (чоловік) cónyuge m, esposo m; 2. c cónyuges m pl; unión conyugal подружйти 1. amistar vt; 2. див. подружитися подружйтися hacerse amigos, trabar amistad (con)
подружн-ій прикм. conyugal; -я вірність fidelidad conyugal
по-дружньому присл. amistosamente, como amigo(s)
подряпати arañar vt, - кулею arañar con una bala, pegar un balazo
подряпатися 1. arañarse; 2. cubrirse de arañazos (de rayas)
подряпина ж 1. (ранка) arañazo m, rasguño m; excoriación f (садно); 2. (пошкодження на предметі) rozadura f пбдув ч soplo /л, soplido m; літ. hálito m подужати poder* vt, vencer vt, resistir vt • подужчати intensificarse, arreciar vi под^ма-ти pensar* vt, estar pensando (un tiempo); reflexionar vt (поміркувати); - трохи pensar un poco; можна -... se puede pensar...; i не ~юі ¡ni por asomol; ~єш! ¡qué importa!, ¡y qué!, pues, que te aproveche; - тільки! ¡atiza!, ¡vaya!, ¡anda!
подума-тися без ос.: мені -лось... creí que... пбдумки присл. mentalmente подумувати 1. pensar* vt (en), meditar vi, reflexionar vt (de vez en cuando); 2. (намірятися) proponerse* (+ inf.)
подурйти burlarse (de), chancearse (mofarse) de, tomar el pelo (a)
подуріти hacer el tonto (tonterías) (un tiempo) подурнішати atontarse, volverse tonto (bobo); abombarse (Л. Am.)
по-дурнбму присл. a lo tonto, tontamente, estúpidamente
подушечк-а ж 1. almohadilla f, acerico m (для голок); 2. мн. caramelos m pl (rellenos) подушйти1 (задушити) ahogar vt, extrangular vt (a todos, a muchos)
подушйти2 (парфумами) perfumar vt (un poco) подушйтися perfumarse (un poco), echarse un poco de perfume
подушка ж 1. almohada f, cojín m (для сидіння або диванна); штемпельна - almohadilla de entintar (de estampar); киснева - respirador (almohada, balón) de oxígeno; 2. mex. cojinete m; повітряна - almohada (cojín, colchón) de aire; бетонна - placa de asiento подушний прикм. (на душу населення) por persona, por cabeza, per capita; - наділ (землі) lote de terreno (que toca a cada campesino); - податок icm. impuesto de capitación, capitación f подЯк-а ж 1. (почуття) reconocimiento m, gratitud f, 2. (слова) agradecimiento m; розсипати ~и deshacerse en agradecimientos; не варто ~и no hay de qué; 3. (офіційне поцінування) felicitación f, оголосити кому-н. -у dar un voto de gracias a alguien (por); день - día de ассіомп de gracias
подякувати agradecer* vt, dar las gracias; - за увагу agradecer (por) la atención подЯчний прикм. de agradecimiento побзія ж poesía f
побма ж poema m; епічна - poema épico noéT ж poeta m
поетЯпн ий прикм. por etapas, por fases; -e виведення військ, retirada escalonada de tropas; ~e будівництво construcción por fases noeTéca ж poetisa f поетизйція ж poetización f поетизувйти i poetizar vt побтика ж poética f
поетичний прикм. poético; - безлад desorden poético
поетйчно присл. poéticamente побтка ж див. поетеса
поєдйнок ч duelo т; словесний - duelo verbal; боксерський - combate de boxeo; викликати на - desafiar vt
поєднбння c unión f, combinación f; - барв combinación de colores; juego m; - теорії з практикою ligazón de la teoría con la práctica; y -i en combinación con
поєднйти unir vt, juntar vt, - приємне з корисним juntar lo útil con lo agradable; - теорію з практикою unir la teoría con la práctica побднувати i unir vt, reunir vt; combinar vt, - теорію з практикою ligar la teoría con la práctica; - роботу з відпочинком alternar el trabajo con el descanso; - в собі reunir en sí побднуватися unirse, reunirse пожалйти aguijonear vi пожаліти apiadarse, sentir lástima (de) пожЯрищес lugar del incendio, lugarsiniestrado пожартувЯти bromear vi, chancear vi; - з кого-н. burlarse de alguien
пожЯти cosechar vt, - плоди своїх трудів cosechar los frutos de su trabajo; хто сіє вітер, пожне бурю quien siembra vientos, recoge tempestades; ицо посієш, те й пожнеш quien bien siembra, bien recoge пожвйвлення c activización f, - діяльності activización (aumento) de la actividad пожбж-а ж incendio m, fuego m; поспішати як на -y no poner los pies en el suelo, dejar atrás los vientos
пожбжн-ий прикм. de incendio(s); -а команда equipo de bomberos; - кран, насос llave, bomba de incendios; -а машина automóvil del servicio de incendios; -а драбина escalera de salvamento (de incendios) пож0жник ч bombero m пожбртва ж donativo m, donación f, збирання пожертв colecta f
пожбртвувати 1. donar vi, hacer un donativo (a); 2. (не пощадити) sacrificar vi; - собою sacrificarse, inmolarse пожбрти див. пожирати пожйв-а ж alimtnto т; давати -у (чому-н., для чого-н.) dar pábulo a, echar leña al fuego; - для роздумів materia en qué pensar поживйтися lucrarse, aprovecharse, ponerse las botas
пожйвн’ий прикм. (про їжу) alimenticio, nutritivo, nutrimental; - бульйон caldo nutritivo пожйвність ж nutritividad f, nutrimento m пожилбць ч (квартирант) inquilino m пожинбти див. пожати; - лаври cosechar (recoger) laureles
пожирбти 1. devorar vt, 2. (поглинати) tragar vt; - очима devorar con los ojos, comer con la mirada
пожйти 1. vivir vi (un tiempo); 2. (побути) estar* vi, quedarse (un tiempo); він поживе у тебе кілька днів se quedará en tu casa (para) unos días; 3. (порозкошувати) darse buena vida, haber gozado de la vida; - собі на втіху darse buena vida, vivir a sus anchas; поживемо - побачимо vivir para ver, veremos, ya veremos пожйтки мн. bártulos m pl; trastos m pl, cachivaches m pl (скарб); зібрати свої - liar los bártulos (el petate) пожйток ч ganancia f, beneficio m пожовтілий, ПОЖ0ВКЛИЙ прикм. amarillento пожовтіти, пожбвкнути ponerse amarillo, amarillecer* vi
пожолббити 1. alabear vt, torcer* vi, encorvar vt, 2. dar asco
пожолббитися alabearse, torcerse*, encorvarse пожувбти 1. masticar vt (un tiempo); 2. (поїсти) mascar vt, comer vt, - губами mover los labios п0з-а1 ж actitud f, postura f, pose f, стати в -у tomar una pose, posar vi; - жертви тобі не личить no te conviene la pose de víctima пбза2 прийм. fuera de; - домівкою fuera de la casa; - містом fuera de la ciudad, en las afueras; - небезпекою fuera de peligro; - підозрами fuera de sospechas; - чергою fuera de turno, sin guardar turno; - планом fuera de plan; - конкурсом fuera de concurso; - законом fuera de la ley, al margen de la ley; más allá (de); detrás (de); - річкою más allá del río позабу*в0ти olvidar vt (a todos, a muchos); desaprender vt (розучитися) позабувбтися olvidarse (todo, mucho); yce -лося se (me) ha borrado todo de la memoria позавійськбв'ий прикм. fuera del ejército; -a підготовка instrucción militar fuera del ejército позавч0ра присл. anteayer позавчорбшній прикм. de anteayer позагоряти, позагорбти estar tomando baños de sol (un tiempo) позадкувбти retroceder vi, cejar vi позбду 1. присл. detrás; atrás; він ішов - iba detrás; найважче - lo más difícil ha quedado atrás (está por detrás); 2. прийм. tras de, detrás de; - мене tras (detrás) de mí; залишити - dejar atrás, dejar por detrás (a), dejar a la zaga (a) позбздрити envidiar vt позаземнйй прикм. extraterrenal позаклбсний прикм. fuera de clase, extraescolar, extraaeadémico; ~e читання lectura de casa
963
позамгасовий
позаклйсовий прикм. fuera de las clases; sin clases
позакоштбрисний прикм. fuera del presupuesto; extrapresupuestario; imprevisto, extraordinario
позалицятися flirtear vt, cortejar vt, hacer la corte (un tiempo; un poco) позамЯтков’ИЙ прикм.: -а вагітність мед. embarazo extrauterino позамбжний прикм. más allá de los límites позаминул’ий прикм. antepasado; -oro року el año antepasado, hace dos años; -ого тижня la semana antepasada, hace dos semanas позйбчний прикм. en ausencia (de), a espaldas (de)
no3áó4Ho присл. en ausencia (de), a espaldas (de); sin haber visto
позапарлйментський прикм. extraparlamentario
позапартійний прикм. fuera del partido позаплйновий прикм. sin plan, mera del plan, no previsto en (por) el plan позаслужб0в*ий прикм. fuera de servicio; -i години horas no laborables позасудов-йй прикм. extrajudicial; -і заходи medidas extrajudiciales позаурядбвий прикм. extragubernamental позачасбвий прикм. al margen del tiempo, fuera de la época, extemporáneo; atemporal, intemporal; - ефект efecto intemporalizador позачергбвий прикм. extraordinario; -e питання cuestión no incluida en el orden del día;
- з’їзд congreso extraordinario позашкільн-йй прикм. extraescolar; -а робота trabajo extraescolar
позашлюбний прикм. extramatrimonial, espurio; - дитина hijo natural (ilegítimo), hijo bastardo, bastardo m; - зв’язок unión libre; concubinato m; amasiato m (Лат. Ам.) позаштйтний прикм. eventual, no titular, supernumerario, temporero; - співробітник colaborador supernumerario, supernumerario m позайк спол. див. оскільки позбйвити privar vt; despojar vt, quitar vt (відібрати)', - прав privar de derechos; - права escamotear un derecho; - спадщини deshe- I redar vt\ - майна quitar los bienes, desposeer vt',
- житла privar de techo; - сну hacer perder el sueño (desvelar); - довіри privar de (quitar) la
I confianza; - розуму (глузду) hacer perder la razón (el juicio), volver loco; - свободи privar de (quitar) 1a libertad; encarcelar vt, meter en la cárcel; - можливості privar de la posibilidad (de); - звання desposeer del título; - себе втіхи privarse del placer; він позбавлений відчуття міри no tiene (está falto del) sentido de la medida; - слова (кого-н.) retirar la palabra (a);
- себе життя quitarse la vida, suicidarse позбйвлення, позбавляння c 1. (дія) privación f, - прав privación de derechos; degradación cívica; - свободи privación de libertad, encarcelamiento m; - майна за судовим рішенням expropiación f, desposeimiento m позбавляти недок., позбйвити librar vt, liberar
vt, - усяких клопотів librar (liberar) de toda clase de preocupaciones позбувйтися див. позбутися позбутися deshacerse* (de), quitarse de encima, librarse (de); - надокучливого відвідувача deshacerse de un visitante importuno; - прикрих спогадів quitarse de encima los recuerdos desagradables; - поганих звичок librarse de malas costumbres (de vicios); - хатніх клопотів estar exento de (quitarse de encima) los quehaceres domésticos
по-звірячому присл. bestialmente, con ferocidad, ferozmente, con brutalidad, brutalmente поздбвжній прикм. longitudinal; - розріз sección longitudinal; вести - вогонь військ. enfilar vt
поздоровити див. привітати поздорбвлення с felicitación f поздоровляти felicitar vt поздорбвник ч felicitador т, saludador m поздорбвшати, поздоровішати hacerse (ponerse) más fuerte, cobrar fuerzas; reponerse*, restablecerse* (після хвороби)
позеленілий прикм. 1. verde, (reverdecido; 2. cubierto de verdín (de verdete) позеленіти 1. (стати зеленим) ponerse verde, (re)verdecer* vi\ 2. (набути зеленого забарвлення) verdear vi; 3. (збліднути) palidecer* vi; 4. cubrirse de verdín (de verdete) позем0льн-ий прикм. de (sobre) tierras; - податок impuesto territorial; -а рента renta sobre la tierra
позбмка ж, позймок ч viento bajo (rastrero); ventisca f (зі снігом) позбр ч presuntuoso m, presumido m поздрство c presuntuosidad f, presunción f позйв ч ganas f pl; - до сну ganas de dormir; - до блювоти arcadas f pl, náuseas f pl позйвйч ч юр. demandante m, querellante m позйвйчка ж юр. demandante f, querellante f позивн йй прикм. 1. de llamada; - сигнал señal de llamada; 2. мн.: -і радіо, sintonía de un programa de radio; мор. señales de llamada (de identificación)
п0зик-а ж empréstito m; préstamo m; crédito m; державна - empréstito del Estado; виграшна - empréstito sorteable; внутрішня, зовнішня - empréstito interior, extrerior; довгострокова - crédito a lagro plazo; безвідсоткова - empréstito sin interés; випустити -y lanzar (emitir) un empréstito; avío m (Л. Ам.)', грошова - dinero prestado; банківська - préstamo (crédito) ban- cario; короткотермінова, довготермінова - préstamo a corto plazo (a largo plazo); термінова - préstamo a plazo fijo; погашенння ~и reembolso (pago) del préstamo; - з відсотками préstamo con interés; дати -y prestar vt, dar (conceder) un préstamo; брати -y tomar un préstamo
позик0вий прикм. de empréstito; de préstamo; de crédito; - лист юр. carta de crédito позикодйвець ч acreedor m, prestamista m позикодЯржець ч portador de obligaciones (de un empréstito)
по-зимбвому присл. como en invierno, a lo invernal
позирйти див. поглядати позитйв ч фото, positivo т, prueba positiva; resultado positivo
позитивізм ч філос. positivismo m позитивіст ч філос. positivista m позитивн ий прикм. positivo; afirmativo; favorable (сприятливий); -а відповідь respuesta afirmativa; -е рішення solución favorable; - образ літ. figura positiva, personaje positivo; -а електрика фіз. electricidad positiva; робити —им positivar vt, positivizar vt; робити -им positivar vt, positivizar vt позитйвність ж carácter positivo позитйвно присл. afirmativamente, positivamente; відповісти - responder afirmativamente;
- поставитися mirar con buenos ojos (a) позитрбн ч фіз. positrón m
позиційний прикм. de posición, de posiciones; -а війна guerra de posiciones; -а перевага шах. ventaja de posición позйц-ія ж 1. військ, posición f, передові ~ії posiciones avanzadas (de vanguardia); вихідна
- base (posición) de partida; вогнева - posición de fuego (de tiro), emplazamiento m, asentamiento m; зайняти ~ію ocupar una posición; 2. (точка зору, ставлення до чого-н.) posición f, actitud f; вичікувальна - actitud expectativa; займати вичікувальну ~ію estar a la expectativa; зайняти правильну ~ію adoptar una posición justa; змінити свою ~ію cambiar de parecer; з -її сили desde las posiciones de fuerza; 3. спорт, posición f, planta f, pose f(no3a) позичати див. позичити
позйчен'ий прикм. (взятий у борг) prestado позйчити prestar vt, haber (dejar) prestado пбзичка ж див. позика
позичкбвий прикм. de prestado; de préstamo^), de empréstito(s)
позичк0во присл. a título de préstamo, como préstamo
позіх ч bostezo m; стримати - ahogar un bostezo
позіхйльний прикм. de bostezo позіхйння c ganas de bostezar
позіхйти bostezar vi; - на весь рот desencajarse la mandíbula позіхачка ж bostezo m пбзіхи мн. див. позіхання позіхнути див. позіхати позлйти enojar vt (un tiempo); enfadar vt (un tiempo)
позлйтися estar enojado (enfadado) (un tiempo)
позловтішйтися regocijarse por el mal ajeno позмагйтися competir* vi (con), contender* vi (con)
позмінний прикм. por turno(s) позмінно присл. por turnos по-змбвницькому, по-змбвницьки присл. de manera conspirativa
познайбмити (з ким-н.) presentar vt (a) познайбмитися (з ким-н.) conocer* vi, hacer conocimiento (con) позначйти див. позначити позначйтися див. позначитися познйчення с 1. designación f, jalonamiento т (лінії, дороги)
позначйти 1. señalar vi, marcar vi, designar vi; jalonar vi (дорогу, лінію); - літерами marcar con letras; 2. (вказати, назвати) designar vt, fijar vi; denominar vt (визначити); 3. (зробити помітним) señalar vi, hacer ver позначатися reflejarse, influir* vi, dejar huellas; хвороба -лася на ньому la enfermedad le dejó huellas; негативно - afectar adversamente; (вплинути) repercutir vi, redundar vi; шкідливо
- на кому-н. redundar en perjuicio de alguien, perjudicar a alguien; добре - на кому-н. surtir buen efecto en alguien, redundar favorablemente en alguien
пбзначка ж nota f, marca f, señal f, signo m (знак); - висоти (на картах) cota f, контрольна
- marca de referencia; умовні ~и signos convencionales
познущйтися burlarse (de) (¿m tiempo); mofarse (de) (un tiempo)
пбзов ч demanda f (judicial); цивільний - demanda civil; майновий demanda de bienes; зустрічний - reconvencióla f, contraquerella t, учинити - кому-н. demandar a alguien, entablar demanda contra alguien
позовн’ИЙ прикм. юр. de demanda; -а заява demanda f, solicitud f позолбта ж dorado m, doradura f позолотйти dorar vi; - пілюлю dorar la pildora позолбтник ч dorador m \ позолбчений дієприкм. і прикм. dorado, bañado en oro
позондувйти sondar vi, sondear vi позорище c див. ганьба позувйти 1. posar vi; 2. presumir vi, tomar una pose, posar vi
позумйнт ч pasamano m, galón m, sardineta f поімЯнн-ий прикм. nominal; - список lista nominal; -e голосування votación nominal поімЯнно присл. por sus nombres; викликати - pasar lista
поінформбваність ж competencia f, conocimientos m pl
поінформувйти informar vt, enterar vt (de), hacer saber
по-іншому присл. de otra manera, de otro modo, diferentemente поїдйти див. поїсти
пбїдом присл.: - їсти а) (про комах) abrasar vt, picar (chinchar) sin tregua; 6) consumir la vida, atormentar vt
п0їзд ч див. потяг; весільний - cortejo nupcial поїздити viajar vi (un tiempo), ver mundo; - на коні andar a caballo
поїздка ж viaje m, excursión f, jira f, tournée f (гастрольна); - для розваги viaje de recreo; тривала - periplo m
поїзн йй прикм. de tren; -а бригада personal de tren
поїльник ч: - і годувальник sustentador de (la) familia; padre de familia
поїсти 1. comer vt (algo); tomar un bocadillo (перекусити); - усмак comer a satisfacción, darse un hartazgo; 2. (зіпсувати — про міль) roer* vt, estropear mordiendo (royendo)
964
покосйтися
поїти dar de beber; abrevar vi (худобу)] - кого-н. чаєм (молоком, кавою,) servir (dar) té (leche, cefó, etc.) a alguien; ~ хворого dar de beber al enfermo; - і годувати sustentar vi] dar de beber y £de) comer
поїхати 1. ir* vi (a) (en vehículo)] partir vi (para), salir* vi (para) (вирушити далеко)] - трамваєм ir en tranvía; ~ наступним автобусом tomar el siguiente autobús; поїхали! ¡vamos!, ¡marchemos!; 2. (впасти, покотитися) rodar* vi] deslizarse (посковзнутися) пойменувйти nombrar vi, pasar lista; mencionar vt (згадати)
пбйнтер ч (собака) perro pointer, perro braco покйжчик ч indicador m; índice m (список)] guía f (довідник)] алфавітний ~ índice alfabético; библіографічний ~ índice bibliográfico, bibliografía f, предметний - tabla analítica; ~ швидкості indicador de velocidades, velocímetro m; ~ висоти indicador de altura, altímetro m; ~ тиску manómetro m
пбказ ч demostración f, muestra f, - товарів exhibición de mercancías; - нового фільму proyección de una nueva película показйння c 1. (свідчення) testimonio m] declaración f (заява)] top. deposición t, давати ~ hacer una deposición; testimoniar vi, declarar vt; 2. (приладу) indicación f показй-ти 1. hacer ver, mostrar* vi, demostrar* vi, enseñar vt] exponer* vt (виставити)] - фокус enseñar un juego de manos, escamotear vi] - нову п’єсу representar una obra nueva; 2. (ознайомити) enseñar vi, hacer conocer; ~ місто, визначні пам’ятки enseñar (llevar a visitar) la cuidad, las curiosidades; 3. (вказати) indicar vi, señalar vi] - пальцем, рукою señalar con el dedo, con la mano; 4. (виказати) manifestar* vi, dar muestras (de), exteriorizar vt; - себе mostrarse*, portarse (como); 5. top. (дати показання) deponer* vi, hacer una declaración; testimoniar vt (свідчити)] declarar vt (заявити)] 6. (про прилад) indicar vi, marcar vt] термометр ~в десять градусів нижче нуля el termómetro marcaba diez grados bajo cero; ~ приклад dar ejemplo; ~ носа (куда-н.) dejarse ver, sacar lacabeza; ~ язика а) (для огляду) sacar(mostrar) la lengua; б) (пустуючи) sacar (enseñar) la lengua; ~ спину dar(volver) las espaldas; ~ кому-н. на двері enseñar(le) la puerta (а); я йому покажу! ¡me las pagará!, ¡me las va apagar!, ¡nos veremos las caras! показ0*тися 1. (з’явитися) aparecer* vi, verse*, descubrirse*, surgir vi] нарешті -вся берег por fin apareció la costa; у нього на очах -лися сльози (se) le saltaron (brotaron) las lágrimas; -вся місяць ha salido (ha aparecido) la luna; 2. (прийти) venir* vi, presentarse, ir a ver, dejarse ver; - лікареві consultar al médico, ir a ver al médico
показн-йй прикм. aparente, espectacular, ostentativo, efectista; -а розкіш lujo ostentativo (ostentoso); ~e благополуччя bienestar aparente
покйзник ч 1. índice m, indicador m; factor m; середні ~и coeficientes medios; якісні і кількісні —и índices cualitativos y cuantitativos; за всіма -ами según todos los indicios; домогтися добрих -¡в а) (у роботі) alcanzar altos índices (resultados); б) (у навчанні) avanzar mucho; 2. мат. índice т, exponente m; - степеня exponente m
показникбв ий прикм. мат. exponencial; -а функція función exponencial, exponencial f noKá3HicTb ж buena apariencia показбв-ий прикм. 1. demostrativo, ejemplar; - урок lección demostrativa; - (судовий) процесе proceso ejemplar; 2. (взірцевий) ejemplar, modelo; ~e господарство granja modelo; -і виступи actuaciones de exhibición; 3. (характерний) significativo, indicativo; це -o es significativo покйзувати(ся) див. показати(ся) показух а ж escaparatismo т, efectismo m; espectacularidad f (парадність)] farfolla f (видимість)] така політика — справжня - dicha política no es más que una política de relumbrón
показушник ч escaparatista m, efectista m
покалічений дієприкм. і прикм. mutilado; estropeado (зіпсований)
покалічити mutilar vi] estropear vt (зіпсувати) покалічитися mutilarse; estropearse (зіпсуватися)
покар0ти castigar vi
покарт0ти reprender vi, regañar vt (ligeramente) покатйти 1. (м’яч) rodar* vi (un tiempo)] 2. (повозити для розваги) llevar vi, conducir* vi (un tiempo)] - на санках pasear en el trineo покатйтися pasear vi, pasearse (un tiempo)] - на човні pasearse en barca покйшляти toser vi (un tiempo) покайнний прикм. de penitencia, penitente покайння c 1. confesión f, arrepentimiento m (каяття)] 2. церк. penitencia f; відпустити душу на - absolver* vi, dejar en paz покйятися 1. (визнати вину, помилку) reconocer* vt, 2. (розкаятися) arrepentirse*; 3. церк. confesar(se)*
пбквап ч prisa f, precipitación f, apuro m (П. Am.) покв0пити dar (meter) prisa, apresurar vi поквйпитися darse prisa, apresurarse поквартйльний прикм. trimestral поквитй-тися desquitarse; despicarse (помститися)] тепер ми з вами -лися ahora estamos en paz; я ще з тобою -юся! ¡nos veremos aún las caras!, ¡te costará caro esto! пбкер ч карт, póquer m, poker m пбки 1. npuen. por ahora; - що mientras tanto, entretanto (тим часом)] я - що почекаю mientras tanto (yo) espero; - що нічого не відомо de momento se desconocen; 2. спол. mientras, mientras que, en tanto que; - він вчиться, треба йому допомогти mientras estudie hay que ayudarle; 3. спол. hasta que, mientras; дзвони, - не відчинять llama hasta que abran; зачекайте тут, - я не повернусь espérese Vd. aquí mientras (yo) vuelvo, espere aquí mientras vuelvo
покйдати 1. echar vi, tirar vt, arrojar vt (todo, mucho)] 2. abandonar vi (todo, mucho] a todos, a muchos)
покйдьки мн. desechos m pl, desperdicios m pl, detritus m] relieves m pi (недоїдки)] basura f, barreduras fpl (сміття)] - суспільства heces de la sociedad, chusma f покипіти hervir* vi, bullir vi (un tiempo) покип’ятйтися hervirse*, estar hirviendo покій ч 1. див. спокій; 2. (кімната) aposento т, cubículo m
покійник ч difunto /77, fallecido m покійницька ж cámara mortuoria, depósito de cadáveres; morgue f
покінч йти 1. (з чим-н.) dar fin (a), acabar vi. (con); з цим -єно esto se ha terminado; 2. (з kum-h.) acabar vi (con); - з собою, - життя самогубством suicidarse покірливий прикм. humilde; resignante покірливість ж resignación f, sumisión f покірливо присл. humildemente, con humildad; con resignación, resignadamente покірний прикм. sumiso, humilde; obediente, dócil (слухняний)] resignado (покірливий)] ваш слуга - su (seguro) servidor покірність ж sumisión f, humildad f, obediencia f, docilidad f (послух)] resignación f (покора) покірно присл. sumisamente, dócilmente, con humildad
поклад ч 1. yacimiento m; capa f (пласт) покладйти див. покласти; - надії poner (cifrar) sus esperanzas (en)
покладйтися див. покластися; - на самого себе fiarse de sí mismo
покладйючи: не - рук sin levantar la mano, sin descanso, sin tregua; con ahínco поклйдення c colocación f, puesta f поклйжа ж carga f, equipaje m (багаж) noicná-CTH1 1. poner* vt, meter vt] colocar vt (помістити)] verter* vt (насипати, .налити)] - цукру в каву echar azúcar al café; -діть собі (якої-н. їжі) sírvase; - собі в кишеню meterse en el bolsillo; (привласнити) embolsar vt] 2. acostar* vt] - в лікарню hospitalizar vt] - початок (чому-н.) dar comienzo (principio) (a); - край (чому-н.) poner fin (coto) (a); - основи poner las bases, echar los cimientos; - життя за
батьківщину sacrificarse por la patria; - на музику poner en música; - собі за правило tener por regla; поклавши руку на серце con el corazón en la mano, sinceramente noioiácTH2 1. (урочисто) depositar vt, colocar vt, poner* vt, - вінок на могилу depositar (poner) una corona en (sobre) la tumba; 2. (доручити) encargar vt, - завдання (на кого-н.) hacer un encargo (a), encomendar algo a alguien; - командування (на кого-н.) investir de mando (a); - відповідальність на кого-н. за що-н. hacer responsable a alguien de algo, cargar la responsabilidad sobre alguien; - свої надії на кого-н. cifrar las esperanzas en alguien; - провину (на кого-н.) echar (enjaretar, endosar) la culpa (a), hacer recaer la culpa (sobre) покл0-стися confiar vi (en), fiarse (de); -діться на мене confíen en mí, cuenten conmigo поклйцати (зубами) chasquear vt, dar chasquidos (un tiempo)
поклйцувати (зубами) chasquear vt, dar chasquidos (de vez en cuando)
П0КЛИК ч llamamiento m, llamada f, на перший - a la primera llamada; з’явитися на - acudir a la llamada
поклйкання c vocación f, inclinación f, за ~м según su vocación; - до чого-н. inclinación por algo, destinado a algo
поклйкати llamar vt, invitar vt (куди-н.)] - в гості invitar vt, convidar vt
поклін ч reverencia f, inclinación f, saludo m; глибокий (низький) - reverencia profunda; зробити - hacer una reverencia (una inclinación); передайте - усім tra(n)smita un saludo a todos; іти на - (до кого-н.) humillarse (ante), ponerse de hinojos (ante); (звертатися з проханням) doblar la espina ante alguien, tirarse (echarse) a los pies (de) поклонйтися, вклонйтися saludar vt, cumplimentar vt, hacer una reverencia поклоніння c adoración f, culto m (культ)] - волхвів Adoración de los Reyes, epifanía f поклбнник ч adorador m поклонйтися 1. adorar vt] 2. (обожнювати) admirar vt
поклопотйтися hacer gestiones, ajetrear vi] - по господарству ocuparse de los quehaceres domésticos
поклювйти picotear vt (las aves —- un poco) поклястйся jurar vt] - помститися (кому-н.) jurar vengarse (de), jurárselas (a) покбвка ж (виріб) pieza forjada, tocho forjado поковтйти 1. (трохи) tragar vt, deglutir vt (un poco)] 2. tragar vt, deglutir vt (todo, mucho) покоївка ж doncella f, camarera f (у готелі)] mucama f(flam. Am.)
покбїти rodear de cuidados (de tranquilidad) пок0ї тися 1. (непорушно лежати) estar* vi, encontrarse*, descansar vi (sobre); 2. (про небіжчика) yacer* vi] тут -ться... aqui yace...; тут -ться прах aquí yacen las cenizas (de) поколивйти sacudir vt, hacer vacilar покоління c generación f, молоде - joven generación; з - в - de generación en generación; еом. третього - ordenadores de tercera generación
покблювання c (біль) punzadas fpl, punzadura f покблювати punzar vi, dar punzadas (de tiempo en tiempo)] у мене -є в боці безос. me dan punzadas en el costado покопйтися hurgar vt (un tiempo)] - в пам’яті escarbar la memoria
покор*а, покірність ж obediencia f, acatamiento m (законам)] вийти з ~и desobedecer* vt покористувйтися aprovecharse (de), haberse aprovechado (de)
покорбби-ти alabear vt, encorvar* vt (дерево, меблі)] arrugar vt, abarquillar vt (картон)] 2. disgustar vt, chocar vt, мене ~ло від його слів sus palabras me chocaron покорббитися encorvarse*, ladearse, torcerse* (про дерево, меблі)] arrugarse (про картон) покорбтшати acortarse, reducirse* покоейти1 с.-г. segar* vt покоейти2 (перекосити) combar vt, torcer* vt покосйтися V combarse, torcerse*, ladearse, desvencijarse; 2. mirar de reojo (de soslayo)
965
покотйти
покотйти 1. hacer rodar; 2. (швидко поїхати) ir* vi (a), partir vi (para)
покотйтися 1. rodar* vi; deslizarse (por) (з гори); 2. (зрушити, поїхати) rodar* vi, ir* vi; 3. (пролунати) resonar* vi; 4. (политися) correr vi, chorrear vi
покотом присл. amontonadamente, en montón, uno junto a otro; спати ~ dormir amontonadamente
покрапйти, noKanáTH 1. (налити) echar gotas; 2. (падати краплями) gotear vi (un tiempo) noKpácTM robar vt, haber robado (todo, mucho; a todos, a muchos) покрйщання c див. поліпшення покрйщений прикм. див. поліпшений покр0щити(ся) див. поліпшити(ся) покр0щувати(ся) недок. див. покращити(ся) покрйяти hacer jirones; desmenuzar vt, ~ хліб desmenuzar (desmigajar) el pan; ~ статтю destrozar el artículo
покрбктувати gimotear vi (de vez en cuando; un poco)
покреслити rayar vt, llenar de rayas пбкрив ч анат. tegumento m; шкірний ~ epidermis f; волосяний ~ vellosidad f покрив0ло c velo m; colcha f, sobrecama f, cobertor m, cubrecama f (на ліжку) покрив0ти див. покрити; ~ся див. покритися покривйти encorvar vt, torcer* vt; ~ душею actuar con doblez
покривйтися encorvarse, inclinarse; torcerse* покривн-йй прикм. de (para) cubrir; спец. tegumentario; ~ поклад геол. manto m, capa f покрйкувати 1. gritar vi (de vez en cuando); 2. regañar vt (de vez en cuando) покрйти 1. (re)cubrir* vi, revestir* vi; ~ тканиною cubrir (forrar) en (con) tela, entelar vi; ~ дахом techar vi; ~ шифером empizarrar vi; 2. (re)cubrir* vi; ~ фарбою cubrir con pintura, pintar vi; ~ лаком cubrir con barniz, barnizar vi; 3. (оплатити, відшкодувати) cubrir* vi; ~ витрати cubrir los gastos; ~ борг pagar la deuda; 4. (сховати, не видати) encubrir* vi, tapar vi; ~ злочин encubrir el crimen; 5. (подолати відстань) cubrir* vi, recorrer vi, salvar vi; 6. карт. matar vi, cargar vi; 7. спец, (про тварин) cubrir*
I vi, montar vi; ~ себе славою cubrirse de gloria; ~ ганьбою cubrir de oprobio; ~ поцілунками cubrir de besos
'покритикувйти someter a crítica, criticar vt покритонасінні мн. бот. ahgiospermas fpl покриття c 1. (re)cubrimiento m, revestimiento m, revestido m; ~ даху revestimiento del techo, techado m; 2. (обшивка, облицювання) recubrimiento /77, revestimiento /77, cubierta f; асфальтове ~ revestimiento de asfalto; 3. recubrimiento m; ~ фарбою pintura f; ~ лаком barnizado m, bamización f; 4. (оплата, відшкодування) pago /77, reembolso m; ~ витрат pago de costas; 5. (приховування) encubrimiento m; 6. (тварин) cubrición f
покричйти 1. gritar vi (un tiempo); 2. llamar a gritos покришйти echar (hacer) migas, desmigajar vi покришка ж авт. cubierta f покрівбльний прикм. de techo покрівйльник ч techador m покрівля ж 1. techado m, techadura f, techumbre f, techo m; cubierta f; черепична ~ tejado m; 2. гірн. techo m покров ч velo /77, manto m; сніговий ~ manto de nieve; под ~om so capa de; под ~ом ночі Покрбва ж церк. fiesta del manto de la Virgen покрбїти cortar vt
покрокувйти док. echar a andar (a caminar) покропйти rociar vt; hisopear vt (кропилом) покружйти dar vueltas (un tiempo) покружйтися revolotear vi, dar vueltas (un tiempo)
покружлйти див. покружити покрутйти retorcer* vi, estar retorciendo (un tiempo); dar vueltas (un tiempo) покрутйтися dar vueltas, estar dando vueltas (un tiempo)
покруч ч (помісь) abortón m покручнйй прикм. bastardo; monstruoso покручувати retorcer* vi (de vez en cuando; un poco); dar vueltas (de vez en cuando; un poco)
покрйкувати parpar vi, graznar vi (de vez en cuando; un poco)
покульгйти 1. cojear vi (un tiempo); 2. (піти накульгуючи) echar a andar cojeando покумйтися compadrar vi, haber compadrado покумбкати pensar vt, rumiar vt; dar vueltas a la cabeza
покунйти див. подрімати покупйти bañar vt
покупйтися bañarse; tomar un baño (у ванні) покупйць ч comprador m; запити ~ців demandas de los compradores; ринок ~ців mercado de compradores покупк-а ж compra f, adquisición f, вигідна ~ ganga f chollo m; щоденний набір покупок bolsa (cesta) de la compra; робити ~и comprar vi покурйти estar (haber estado) fumando (un rato); давай покуримо vamos a fumar (echar un pitillo)
покурювати fumar vi, vt (poco, de vez en cuando)
покусйти mordicar vt, morder* vt, picar vt (про комах)
покусувати див. покусати пбкуття с rinconera del ¡cono пбкуть ч див. покуття
пол-á ж faldón т; з-під ~и a escondidas, de tapadillo, bajo cuerda, por la trastienda полйгодити 1. (механізм) reparar vt; ~ пошкодження reparar el daño; arreglar vi (убрання, взуття); refaccionar vt (Л. Am.) полйзити trepar vi (un tiempo); ~ по горах escalar (subir) por los montes полакувйти enlacar vt, pintar con laca, barnizar vi поламйти 1. romper* vt; 2. gastar vt, destrozar vt поламйтися 1. romperse*; 2. ser un pamplinero (un melindroso) (un tiempo) поласувйти paladear vt, saborear vi (un tiempo) п0лба ж (злак) escanda f, escaña f пбл-е c 1. campo m (raso); terreno m (ділянка); житнє ~ centenal m; пшеничне ~ trigal m; льодові поля campos (bancos) de hielo; ~ бою campo de batalla (de combate); футбольне ~ campo de fútbol; у відкритому 4 en campo raso; 2. (область, сфера) campo m, esfera f, dominio m; ~ діяльності esfera (terreno) de actividad; campo de acción; 3. (фон) campo m, fondo m; 4. мн. (береги книжки) margen f, помітки на полях notas marginales; 5. мн.: поля (криси) (капелюха) ala f, 6. фіз. campo т; магнітне ~ campo magnético; ~ зору campo visual; один у Ч не воїн uno es ninguno; un grano no hace granero; одного ~я ягода son lobos de una (la misma) carnada, cortados por el mismo patrón полевод ч agricultor m
полбгкість ж benevolencia f, favor m, protección f полйглий 1. дієприкм. від полягти І; 2. ч caído т; ~ на полі бою caído en el campo de batalla полйгша-ти без ос. sentirse mejor, andar mejor; хворому ~ло el enfermo se siente mejor полйгшення c 1. alivio m, aligeramiento m; 2. (болю) alivio /7?, mitigación f, відчути ~ sentir alivio полйгшено присл. con alivio полбгшити 1. (вагу, ношу) aligerar vt, aliviar vi; alivianar vt (Л. Am.); 2. спец, (спростити конструкцію) aligerar vt, alivianar vt; 3. (зробити менш обтяжливим) aliviar vt, suavizar vt (пом’якшити); ~ умови праці facilitar las condiciones de trabajo; 4. (заспокоїти) aliviar vt, mitigar vt, atenuar vt (пом’якшити); ~ біль aligerar (mitigar) el dolor полбгшитися 1. (про вагу) aligerarse, aliviarse; 2. (стати менш обтяжливим) aliviarse, facilitarse
полйгшувати(ся) див. полегшити(ся) полйжати echarse un rato; guardar cama un tiempo (про хворого)
полезахисн-йй прикм.: Ч лісові смуги franjas forestales
полемізувйти polemizar vi (con) полймік-а ж polémica f, вступити в ~у entrar en polémica (con) полеміст ч polemista m полемічний прикм. polémico полестйти lisonjear vt, halagar vt полєстйтися dejarse tentar (por), dejarse atraer (por), dejarse llevar (por)
полетіти 1. volar* vi, emprender el vuelo; salir volando; 2. (впасти) caer* vi, caerse*; ~ сторчголов dar un tumbo; 3. (бути вигнаним звідки-н.) ser despedido, ser echado (de); 4. (помчати) volar* vi (hacia); salir corriendo, correr vt; precipitarse; 5. (почати швидко поширюватися) empezar a volar (a difundirse); 6. (про час) empezar a volar (el tiempo) полйва ж спец, esmalte т; vidriado m поливйльний прикм. de riego, de regadío, regador
поливйльниця ж regadera f поливйння c riego m; ~ вулиць riego de las calles; вода для ~ aguacibera f поливйти спец, esmaltar vt, nielar vt (чорним) поливн’йй прикм. de riego, de regadío; ~e землеробство cultivo de regadío; Ч культури cultivos de regadío
полйв’яний прикм. спец, vidriado, esmaltado; ~ глек jarro vidriado
полизйти lamer vt, haber lamido, haber estado lamiendo (un tiempo)
полйн ч absintio m, ajenjo m; звичайний ~ artemisa f, hierba de San Juan полинбв’ий прикм. de ajenjo, de absintio; ~a горілка absintio m
полинйлий прикм. descolorido, desteñido полинйти 1. (потьмяніти) descolorarse, descolorirse; 2. (облізти) mudar vi, pelarse полйсіти quedar(se) calvo п0лиск ч (відтінок) cambiante m, viso m; шовк з ~ом seda cambiante; з синім ~ом con viso azul полй-ти 1. regar* vt, echar (derramar) agua (на руки); 2. (почати лити) empezar a caer (а correr, a verterse); ~в дощ comenzó a llover полйтий прикм. спец, esmaltado, vidriado полйтися 1. (полити на себе) echarse agua (de); ducharse; 2. (почати литися) comenzar a correr (a manar, a fluir) і полихословити murmurar vi, vituperar vi полйц'Я ж 1. balda f, anaquel m; estantería f (етажерка); 2. (у вагоні)/cama f, верхня, нижня ~ cama superior, inferior; класти (покласти) зуби на ~ю no tener para (donde hincar) el diente, estar muerto de hambre; (у плуга) vertedera f
поліавітамінбз ч мед. poliavitaminosis f, polide- ficiencia f
полійндрія ж poliandria f поліартрйт ч мед. poliartritis?* полівіння, полівішання o ^desviación a la izquierda, radicalización f . v полівіти, полівішати evolucionar (desviarse) a la izquierda
полівка ж (гризун) campañol m полігймія ж poligamia f полігінія ж poliginia f полігл0т ч polígloto m поліг0н ч військ, polígono m поліграфіст ч polígrafo m поліграфічний прикм. poligráfico поліграфія ж poligrafía f полійдр ч мат. poliedro m полізти 1. empezar a trepar (a escalar, a encaramarse), subirse (нагору); ponerse a descender, bajar vi (вниз); ~ на дерево trepar (subirse) a un árbol; ~ через стіну encaramarse (escalar) un muro; - в яму bajar (descender) a una fosa; 2. empezar a introducirse (a penetrar), meterse (en); 3. (рукою) meter la mano (en); ~ в кишеню meter la mano (rebuscar) en el bolsillo поліклініка ж policlínica f ПОЛІКСЙН Ч МІН. polixeno /77 полікувйти curar vt, tratar vt (un tiempo; un poco)
полікувйтися ponerse en tratamiento, curarse полільник ч escardador m noniMÓp ч хім. polímero m полімеризйція ж хім. polimerización f полімерія ж хім. polimeria f полімйрний прикм. хім. polimérico поліметалйвий прикм. спец, poiimetálico поліморфізм ч біол. polimorfismo т поліморфічний, полімбрфний прикм. біол. polimorfo
поліневрйт ч мед. polineuritis f полінезієць Ч polinesio /77
966
nonKmáHHfl
полінезійка ж polinesia f полінезійський прикм. polinesio поліно с leño m полінбм ч мат. polinomio m полІнувЯтися remolonear vi; - зробити що-н. mostrarse remiso para hacer algo, no hacer algo por pereza
поліомієліт ч мед. poliomielitis f поліп ч зоол. pólipo m поліпшений прикм. mejor поліпшення c mejoramiento m, mejora f, mejoría f
поліпшити 1. mejorar vt, 2. спорт, batir vt (рекорд, час)
поліпши-тися mejorarse, ir mejorando; його здоров’я -лося su salud va mejorando (ha mejorado); його становище -лося su situación ha mejorado
поліпшувати(ся) нвдок. див. поліпшити(ся) полірбваний прикм. pulido полірувЯльний прикм. de (para) pulir, de (para) lustrar; - верстат máquina de pulir, pulidoraf; - папір papel de lija
полірувальник ч pulidor /77, bruñidor m полІрувЯння c pulimento mt lustrado m, bruñido m полірувЯти pulir vt, lustrar vt, bruñir vt пбліс ч póliza f страховой - póliza de seguro полісемантйзм ч див. полісемія полісемантйчний прикм. лінгв. polisemántico полісемія ж лінгв. polisemia f, plurivalencia f полісинтетйчний прикм. лінгв. polisintético полісм0н ч policía т (agente) поліспЯст ч тех. poli(s)pasto т, cuadernal m полісся с pantanal poblado de árboles полістирбл ч спец, poliestireno m пол-Іт ч vuelo т; фігурний, ширяючий - vuelo acrobático, planeado; нічний - vuelo nocturno; висотний - vuelo a gran altura; сліпий - vuelo sin visibilidad; - думки vuelo del pensamiento; - фантазії vuelo de la fantasía; з (висоти) пташиного птичьего -ьоту a vista de pájaro; видно (знати) птаха по -ьоту pájaro gordo, hombre de copete полИЯти volar* vi (un tiempo) політббсіда ж charla política політбюрб c невідм. buró político політв’язень ч (= політичний в’язень) preso político
політеконбмія ж (= політична економія) economía política
політемігрйнт ч (= політичний емігрант) emigrado político
політехнізйція ж politecnización f політехнізм ’ч sistema de educación politécnica, politecnismo m
політЯхнікум ч escuela politécnica політехнічн-ий прикм. politécnico; -а освіта instrucción politécnica політизйція ж politización f політизувЯти politizar vt політик ч político m, hombre político політи-ка ж política f, - миру política de paz; зовнішня, внутрішня - política exterior, interior; - невтручання política de no intervención (de no ingerencia); - відчинених дверей política de puertas abiertas; страусова - política (táctica) de avestruz; хитра - politiqueo m; присвятити себе -ці dedicarse a la política політикан ч politicastro m, politicón m політикЯнство c politiquería f полІтикЯнствувати politiquear vi політйчн'Ий 1. прикм. político; - діяч personalidad política, hombre político; -а боротьба lucha política; - лад régimen político; 2. ч preso político; -а економія economía política політйчно присл. diplomáticamente, con diplomacia
пoлlтiнфopмáтop ч informante político політкаторжйнин ч icm. preso político пoлiтнaвчáння c estudios políticos по-літньому присл. como en verano, a lo veraniego; одягтися - ponerse el traje (vestirse) de verano; сонце гріє - el sol calienta como en verano
політблог ж politólogo m політолбгія ж politología f політура ж barniz m, charol m
поліфонічний прикм. муз. polifónico, polífono поліфонія ж муз. polifonía f поліхромія ч мист. policromía f поліцййський 1. прикм. de policía, policíaco; -а дільниця comisaría de policía; 2. ч policía m поліційний прикм. див. поліцейський 1 поліція ж policía f, розшукна - policía secreta; податкова - policía fiscal поліціянт ч див. поліцейський 2 поліцмййстер ч comisario de policía полічйти contar* vt, calcular vt, computar vt (вичислити); - про себе hacer cálculo mental;
- на пальцях contar con los dedos полішинЯл'Ь ч polichinela m, pulchinela m; секрет -я secreto de Anchuelos (a voces, con chirimías)
полк ч regimiento m; нашого -у прибуло aumentó nuestro batallón; llegaron refuerzos полковйй прикм. de regimiento полкбвник ч coronel m
полковбдець ч adalid m, caudillo m; jefe militar пбло c невідм. спорт, polo m; водне - waterpolo /7?, polo acuático полбв-а ж tamo m, arista f, старого горобця на -і не зловиш el pez viejo no muerde el anzuelo; soy perro viejo y morder no me dejo половйн-а ж mitad f, добра - por lo menos la mitad, una buena mitad половйнка ж зм. mitad f половйнн ий прикм. medio; -а ціна medio precio; у -ому розмірі la mitad (de) половйнчаст-ий, половйнчат ий прикм. 1. спец, de dos partes; 2. transigente; indeciso, indefinido (невизначений); -а політика política de medias tintas; ~e рішення decisión de compromiso; -і заходи paliativos m pl половйнщина ж icm. (використання землі споловини) aparcería a medias пблов'ці мн. icm. pólovtsi т pl полбги мн. parto т, alumbramiento m; передчасні, важкі - parto prematuro, difícil; загайні - br- aditocia f, вдалі - parto feliz, feliz alumbramiento; - із знеболюванням parto sin dolor; штучні - parto artificial; приймати - ayudar en el parto полбгий, полбжистий прикм. en pendiente suave, en declive, en suave declive полбгість, полбжистість ж declividad f, pendiente suave
полбго присл. en cuesta suave полбгов'ий прикм.: - будинок casa de maternidad, maternidad f, ~e відділення sala de partos; -а гарячка fiebre puerperal полбження c 1. (місцезнаходження) situación f, posición f, географічне - situación geográfica; 2. (тіла) posición f, disposición f, actitud f(no3a); вихідне - спорт, posición inicial; 3. (теза) tesis f; 4. (статут) reglamento m; - про вибори reglamento de las elecciones; пблоз1 ч 1. patín m; 2. спец, resbaladera(s) f (pl), barraauía f
пблоз2 ч (змія) culebra f полбмка ж rotura f, fractura f, avería f (аварія) полбн ч cautiverio m; потрапити в - caer prisionero; брати в - hacer prisionero; здатися в
- entregarse al enemigo; бути в -і передсудів ser presa de perjuicios
полонЯз ч polonesa f
ПОЛОН0НИЙ 1. прикм. cautivo; 2. ч prisionero m, cautivo m
полонбник ч див. полонений 2 полбнити encantar vt, fascinar vt, hechizar vt (зачарувати) полбнка ж див. ополонка полбпати comer vt, zampar vt, papear vt полбпатися reventar* vi полосЯ ж полігр. plana f полоскбльний прикм. de (para) enjuagar полоскйльниця ж vasija para enjuagar полоскйння c 1. (дія) enjuague m; gárgaras fpl (горла); 2. (розчин) gargarismo m; gárgaras fpl (Л. Am.)
полосни 1. enjuagar vt, - білизну enjuagar (aclarar) la гора; - собі горло (рот) enjuagarse la boca, hacer gárgaras, gargarizar vi; 2. (розвівати) hacer ondear
полос^тися 1. (плескатися в воді) chapotear vi; 2. (майоріти) ondear vi
ncuiocKOTáTH hacer cosquillas (un tiempo; ligeramente)
полоснути pegar una cuchillada, dar un navajazo (ножем); dar un latigazo (батогом) полбти escardar vt, sachar vt полотий на ж lienzo m
полбтнище c 1. paño m; 2. військ, painel m; сигнальне, розпізнавальне - painel de jalonamiento, de identificación полотнб c 1. lienzo m; tela f (тканина); шовкове - tela de seda, seda f, штапельне - algodón sintético; лляне - lienzo m, tela de lino; 2. (картина) lienzo m, tela f, cuadro m; 3. спец. banda f; - пилки hoja de sierra; 4. (дороги) vía f; блідий як - blanco como una pared полотнйний прикм. de lienzo полоттй, поління c (прополювання) sachadura f полбханий прикм. espantado; - заєць (і) пенька боїться gato escaldado del agua fría huye; de los escarmentados nacen los avisados полбхати недок., сполбхати asustar vi, espantar vi, ahuyentar vi полохлйвий прикм. miedoso, asustadizo; espantadizo (o лошади) полуботки мн. botas fpl полуда ж 1. (лудіння) estañadura f, 2. (метал) estaño /77
полудЯнний прикм. 1. de mediodía; 2. (південний) meridional полуденок ч merienda f пблудень ч mediodía f, після полудня, пополудні después del mediodía, en las primeras horas de la tarde полудйти estañar vr полуднати, полуднувати merendar* vi полукіпок ч gavilla f, haz en cruz пблум’я c llama f, спалахнути ~м inflamarse полум’ягйсник ч extinguidor m, apagador m, matafuegos m
полум’яний прикм. ardiente, ardoroso, fervoroso
полум’йність ж ardor m полум’яніти, полуменіти flamear vi, flagrar vi полум’яно присл. ardientemente полундра виг. мор. allá va, qué cae полунйці мн. 1. (кущ) fresa f, 2. збірн. (ягоди) fresa f, fresón m
полунйчка ж 1. див. полуниці; 2. obscenidades f полунйчн ий прикм. de fresa; de fresón; -e варення confitura de fresa полускати (горіхи, насіння) cascar vt (un tiempo)
полускувати (горіхи, насіння) cascar vt (de vez en cuando)
полустйнок ч зал. apeadero m полуторка ж див. півторатонка полуторний прикм. de uno у medio; entredoble (про тканину); у -ому розмірі aumentado en el cincuenta por ciento
получка ж (зарплатня) sueldo m, paga f, pago /77;cobro /77 (виплат)
полчйще c 1. (військо) tropas fpl, hueste f, 2. мн. horda(s) f (pl)
пблька* ж (національність) polaca f пблька2 ж (танець) polca f польов-йй прикм. 1. de campo, campestre; -i роботи trabajos de campo; -і квіти flores campestres; -а миша ratón de campo; 2. військ. de campaña; - шпиталь hospital de campaña; -а кухня cocina de campaña; -а сумка macuto m; portamapas m, portaplanos m (з планшетом); - суд tribunal militar, juicio sumarísimo; - шпат мін. feldespato m
пбльський прикм. polaco, polonés; de Polonia полюбйти querer* vt, encariñarse (con); enamorarse (de) (закохатися) полюбйтися gustar vi; він мені -вся (él) se captó mi cariño
полюббвн'ий прикм. amistoso; -а угода acuerdo amistoso
полюббвно присл. amistosamente, por buenas componendas; залагодити справу - acabar el asunto de una manera amistosa ncmioBáHHfl c caza f, - на великого, дрібного звіра caza mayor, menor; - з собаками montería f, cinegética f, соколине - halconería f, cetrería f
967
полювйти
nonioBáTM cazar vt, ~ на кого-н. acosar (perseguir) a alguien, dar caza a alguien; ~ на що-н. andar a la caza de algo поліЬддя c icm. vasallaje m nónioc ч polo m; північний ~ Polo Norte (Ártico); південний ~ Polo Sur (Antartico); магнітний ~ polo magnético; - холоду polo de frío; від ~a до ~a de polo a polo; два ~и dos polos, dos extremos
пблюсний прикм. polar; del polo полкщія ж фізіол. polución f полягти (в чому-н.) consistir vi (en); ваше завдання ~є в такому su tarea consiste en lo siguiente; вопрос ~є в тому, що... (щоб...) se trata de (Mnf.); головне ~є в тому, що... lo más importante es...
полягтй (бути вбитим на полі бою) caer* vi (todos, muchos) полядвйця ж див. філе І полйк ч polaco m
полягти asustar vt, haber asustado (un poco), dar un susto
полйна ж calvero m, claro m (галявина); campa f (лужок)
поляриз0тор ч фіз. polarizador m поляризаційний прикм. фіз. polarizador поляриз0ція ж фіз. polarización f поляризув0ти і фіз. polarizar vt полярйметр ч фіз. polarímetro m полйрн’ий прикм. polar; ~е коло círculo polar; ~а експедиція expedición polar; Полярна зоря Estrella Polar
полйрник ч investigador (explorador) del polo, miembro de una expedición polar; invernante en una estación polar полйрність ж фіз. polaridad f noMáAa ж pomada f, губна - rojo (pintura) para los labios
noMáAMTM untar con pomada появитися untarse con pomada помазанець ч церк. ungido m помазаник ч див. помазанець помйзання с церк. unción f помазати 1. untar vt, engrasar vt (колеса); 2.: ~ на царство церк. ungir vt помазатися untarse .помазбк ч brocha de afeitar помалбньку присл. poquito a poco, despacito помандрув0ти viajar vi (un tiempo)
Іпоманйти llamar vt (con gestos), hacer señas (de acercarse)
помар0нча ж 1. (дерево) naranjo agrio; 2. (плід) naranja agria
помар0нчевий прикм. anaranjado, naranjado noMápxa ж tachadura f, corrección f помасажув0ти hacer el masaje, masar vt (un tiempo)
помастйти, змастйти untar con mantequilla пбмах ч seña f, señal f, ~ом руки con un movimiento de la mano; ніби ~ом чарівної палички como por encanto
noMaxáTH agitar vt, mover* vt (un tiempo); помахай йому рукою! ¡dile adiós (salúdale) con la mano!
пом0хувати menear vt, ~ ціпком hacer molinetes con su bastoncito; ~ хвостом mover la cola, colear vi
помйцати palpar vt
пом0цувати palpar vt (de vez en cuando) noMón ч moltura f, molienda f помелб c escoba f noMÓHme присл. menos помер0нець ч див. помаранча померйжити, мер0жити cubrir* vt, llenar vt, abigarrar vt (написами)
помдрзнути 1. (про рослини) helarse*, marchitarse del frío; 2. (постраждати від холоду) estar helado (congelado) (un tiempo) помдркнути, зм0ркнути oscurecerse* пом0рлий ч muerto m, difunto m помертвілий, змертвілий прикм. lívido помертві-ти (зі страху) morir(se) de miedo; він -в від (з) жаху quedó muerto de espanto помбрти morir* vi, fallecer* vi, fenecer* vi, sucumbir vi; expirar vi (сконати); він помер ha muerto, ha dejado de existir; ~ з голоду morir de hambre; він помер на моїх руках ha expirado en
mis brazos; ~ насильницькою смертю morir vestido (a mano airada); - своєю смертю tener una muerte natural
помбрхлий прикм. apagado; destemplado (потьмянілий); marchito помбрхнути apagarse; destemplarse (потьмяніти); marchitarse поме-стй barrer vt (un tiempo) помй'ї мн. lavazas f pl, lavadura f, облити ~ями (кого-н.) ensuciar vt, cubrir de fango помййн’ий прикм.: ~a яма basurero m, vertedero m; ~e відро cubo de la basura помйлити enjabonar vt (un poco), dar un poco de jabón
помйлитися enjabonarse, darse de jabón пбмйлк-а ж falta f, equivocación f, error m; ~ y підрахунку yerro de cuenta; припуститися ~и cometer un error; виправляти ~и corregir errores; незначна ~ error de poco bulto; орфографічна ~ falta de ortografía; груба ~ falta garrafal, error craso; ~ вийшла metió la pata, le salió el tiro por la culata
помилкбвий прикм. equivocado, errado, erróneo
помилкбво присл. equivocadamente, erradamente, erróneamente; inexactamente (неправильно); en falso (безпідставно) помйлування c indulto m; perdón m (прощення); клопотання про ~ solicitud de indulto помилув0ти indultar vt, perdonar vt (простити)
помилу-в0тися admirar vt (un tiempo); ~уйся!, -уйтеся! ¡mira!, ¡miren!, ~уйся на себе! ¡mírate al espejo!; -уйтесь на нього! ¡mírenlo! помилитися недок., помилйтися equivocarse, errar vi, cometer una falta; engañarse, estar en un error, caer en (un) error; ~ в чому-н. equivocarse en algo; - в кому-н. equivocarse respecto a alguien; - адресою trocar (confundir) las señas; ir descaminado; якщо я не помиляюсь si no me equivoco пбмин ч церк. misaf, conmemoración f, rogación f(MOne6eH)
noMHHá-ти 1. (згадувати) recordar* vt, rememorar vt, hacer mención (de), mencionar vt, 2. церк. conmemorar vi, decir misa de difuntos (мертвих); rezar por la salud (живих); 3. (справляти поминки) celebrar una comida de exequias; ~ добром recordar bien, guardar un buen recuerdo (de); не ~йте лихом! ¡no (me) guarde (guardéis) rencor! помин0льний прикм. церк. conmemorativo noMHHáHHfl c див. помин пбминки мн. comida de exequias помир0ння c muerte f, agonía f; повільне ~ muerte lenta
помир0ти див. померти; ~ від нудьги morir de aburrimiento; - від холоду morirse de frío; ~ від спраги morirse de sed; ~ від кохання morirse de amor; - від нетерпіння morirse de impaciencia; ~ з цікавості estar muerto de curiosidad; - зо сміху morirse (desternillarse) de risa помирйти reconciliar vt помирйтися reconciliarse, hacer las paces пбмисел ч idea f, pensamiento m (думка); intento m, designio m (намір) помйсливий прикм. aprensivo; desconfiado, receloso (підозріливий)
помйсливість ж aprensión f, desconfianza f, recelo m (підозріливість) помйслити див. сч помишляти помйти lavar vt помйтися lavarse
помишлйти pensar* vt (en), tener el pensamiento (de)
помідбр ч tomate m
поміліти, зміліти quedar de escasa profundidad (de poco fondo) помінйти cambiar vt помінйтися cambiar vi, trocar* vt поміркбваний прикм. moderado, comedido, módico; ~l погляди puntos de vista moderados, ideas moderadas; ~ політик político moderado поміркбваність ж moderación f, політична ~ moderantismo m
поміркбвано присл. moderadamente, con moderación
помірку-в0ти juzgar vi; ~й сам imagínate (tú mismo)
помірний прикм. 1. (в їжі, питті) sobrio, parco, frugal; 2. (про клімат) templado помірність ж 1. (в їжі, питті) sobriedad f, parquedad f, frugalidad f, 2. (клімату) templanza f помірно присл. (¡їсти, пити) con sobriedad, sobriamente, con parquedad, parcamente поміряти medir* vt
помірятися medirse*; ~ся силами medir las fuerzas (con); echarle un pulso (a otro) пбмісн'йй прикм. hacendado; ~e дворянство icm. terratenientes m pl
поміст ч 1. tablado m, andamio m; спорт, podio m; 2. (ешафот) cadalso m пбмісь ж mestizo m, híbrido m помісячний прикм. mensual помісячно присл. mensualmente, al mes помітити advertir* vt, reparar vi (en), observar vt, notar vt, captar vt (звернути увагу); percibir vt (побачити); avistar vt (розпізнати здаля); ~ помилку notar una falta; ~ чию-н. відсутність notar la ausencia de alguien помітн'ий прикм. (видимий) visible; manifiesto, patente (очевидний); perceptible, sensible (відчутний); considerable (значний); ~a різниця diferencia perceptible; ~e поліпшення mejoría considerable
помітно 1. присл. visiblemente, sensiblemente; він - постарів ha envejecido visiblemente; 2. безос. у знач, присуд, es notable (perceptible) поміцнГти див. подужчати ПОМІЧ0ТИ див. помітити поміч0тися (виявлятися) notarse помічнйк ч ayudante т; adjunto т (за посадою); asistente т, auxiliar т (асистент); ~ капітана, старший - мор. segundo de a bordo помети (перемішати, розмішати) remover* vt, revolver* vt (un poco)i ~ в печі atizar el fuego
помішувати remover* vt, revolver* vt (de vez en cuando) J*
поміщення c 1. (дія) puesta f, colocación f; 2. (розміщення) instalación f,. alojamiento m; 3. (вкладення — капиталу) inversión f, colocación f; 4. (опублікування) publicación f, inserciónf
поміщик ч terrateniente m, hacendado m; великий ~ latifundista m поміщицький прикм. de terrateniente(s) помнбжити multiplicar vt; ~ 2-на 3 multiplicar 2 por 3
помнбжитися multiplicarse помбвчати callarse, guardar silencio; помовч! ¡cállate!, ¡chitón!
помбвчувати estar callado; no decir esta boca es mía (fam.)
по-мбєму присл. 1. (про думку) a mi modo de ver, a mi juicio; 2. (про бажання) a mi antojo, según mi deseo
помбкнути estar mojándose (un tiempo) помолйтися rezar vt, orar vi по-молод4цькому присл. valientemente, bravamente
помолодіти, помолбдшати rejuvenecer* vi, remozar vi
помбр ч pomor m (habitante dei Norte de Rusia) помбргувати guiñar vt (de vez en cuando) помбрник ч (птах) gavia f поморбзити helar* vt, congelar vt помбрський прикм. de Pomorie; de pomores помбрщити arrugar vi, fruncir vt пом0рщитися arrugar el entrecejo, fruncir el ceño; ~ від болю crisparse de dolor помот0ти agitar vt, menear vt помочйти mojar vt, haber mojado помочйтися 1. (помокнути) mojarse, haberse mojado; 2. orinar vi, haber orinado пбмпа1 ж (урочистість) pompa f, fausto m пбмпа2 ж (насос) bomba f помпадур ч burócrata despótico помп0зний прикм. pomposo, aparatoso помп4зність ж pompa f, aparato m помпбн ч pompón m
помпув0ти sacar con ona bomba, bombear vi помріяти soñar* vt (un tiempo) помрячйти lloviznar vi (un tiempo)
968
попнутися
пбмста ж venganza f, кровна (кревна) ~ venganza de la sangre
помстйтися 1. vengar vt, vengarse (de); 2. (відплатити) vengar vt (en), sacar venganza <de) помутйти 1. enturbiar vt; 2. turbar vt помутйтися 1. enturbiarse; 2. (про розум) ofuscarse, obcecarse помутніння c enturbiamiento m помутніти, помутнішати enturbiarse помучити atormentar vt, hacer sufrir (a) (un tiempo)
помучитися 1. sufrir vt (un tiempo); 2. (потрудитися) molestarse mucho, trabajar demasiado помчйти 1. llevar a toda prisa; 2. див. помча- тися
помчйтися echar(apretar) a correr пом’йкшення с 1. (шкіри) ablandamiento т, reblandecimiento m, suavización f, 2. (сили, інтенсивності) ablandamiento т, suavización f; atenuación f (ослаблення); aplacamiento m, mitigación f (заспокоєння); amortiguamiento m (удару); 3. лінгв. palatalización f пом’йкшити 1. (шкіру) ablandar vt, ablandecer* vt, reblandecer* vt, suavizar vt, 2. (зменшити) ablandazar vt, suavizar vt; atenuar vt (ослабити); aplacar vt, mitigar vt, calmar vt (заспокоїти); ~ світло, барви atenuar (suavizar) la luz, los colores; ~ удар amortiguar (acolchonar) el golpe; ~ гнів calmar (mitigar) la cólera; ~ покарання atenuar el castigo; ~ вирок suavizar la sentencia; ~ відмову suavizar la negación; ~ враження suavizar la impresión; ~ міжнародну напруженість aliviar la tirantez internacional; ~ звичаї ablandar los hábitos; 3. (зробити поступливішим) ablandar vt, suavizar vt, humanizar vt; ~ чиє-н. серце ablandar el corazón (de);
4. лінгв. palatalizar vt
пом’йкшитися 1. ablandarse, suavizarse; 2. (зменшитися) ablandarse, suavizarse; atenuarse (ослабнути); aplacarse, mitigarse, calmarse (стихнути); 3. (стати поступливішим) ablandarse, suavizarse; humanizarse; 4. лінгв. palatalizarse
пом’йкшувати(ся) див. пом’якшити(ся) пом’ян-ути див. поминати; ~ добрим словом recordar bien, hablar bien (de), hacer buenas ausencias (de); ~и моє слової ¡te acordarás entonces de mis palabrasl пом’йти arrugar vt, ajar vt пом’йтися 1. arrugarse, ajarse; 2. (повагатися) titubear vi
пом’йтий дієприкм. і прикм. arrugado, ajado пбнад, над прийм. 1. por encima de, superior a, más allá de; ~ міру con exceso, desmedidamente; ~ план superando el plan; 2. (усупереч) contra, en contra de; a pesar de; над сподівання en contra de (contra) lo esperado, inesperadamente
понадіятися contar* vi (con), cifrar las esperanzas (en)
понаднормбв'ий, наднормбв ий прикм. suplementario; ~a робота trabajo(s) adícional(es), suplementario(s), trabajo extra (extraordinario); ~i години horas extra (extraordinarias, suplementarias); 2. mh.: -i retribución de horas suplementarias (extraordinarias) понадштйтн'ий прикм. supernumerario; ~a посада puesto supernumerario по-нашому присл. 1. (про думку) a nuestro modo de ver, a nuestro juicio; 2. (про бажання) а nuestro antojo, según nuestro deseo; 3. (як y нас) como en nuestra casa, como nosotros поневірйння c tormento m, torturaf; sufrimiento m; зазнати багатьох поневірянь pasar toda clase de sufrimientos (de calamidades) поневірйтися недок. extenuarse, agotarse; llevar vida de perros
понбвблбння c avasallamiento m, subyugación f, esclavización f
ПОНОВ0ЛИТИ, поневблювати avasallar vt, subyugar vt, esclavizar vt поневблювач ч avasallador m понеділок ч lunes m; y ~ el lunes; по ~ках los lunes; доживемо до ~ка allá veremos, ya veremos
понбстй 1. llevar vt, 2. (про коня) arrancar vi (помчати); desbocarse (помчатися); 3. (про
вітер, течію) arrastrar vt; натовп поніс її до виходу la muchedumbre la arrastró hacia la salida; 4. без ос. (повіяти) soplar vi, penetrar vt (про холод, вітер); salir* vi (про запах); 5. (почати говорити дурниці) empezar a decir tonterías, disparatar vi
понбстйся echar a correr, salir disparado (помчати)
понйження c (в посаді) descenso m понйззя c cuenca baja (inferior) del río понйзити (в посаді) degradar vt, descender* vt понйні присл. hasta hoy día, hasta ahora понйшпорити buscar vt (un tiempo) nóHi ч невідм. pony m, poney m понівечити deformar vt, torcer* vt, encorvar* vt понівечитися deformarse, torcerse*, encorvarse* поніжити mimar vt (un tiempo) поніжитися recrearse (un tiempo); ~ на сонечку tumbarse al sol
поновйти 1. recomenzar* vt (почати знову); reanudar vt (продовжувати розпочате); renovar* vt (договір; знайомство; абонемент); ~ заняття, роботу reanudar las clases, el trabajo; ~ дружбу reanudar la amistad; ~ п’єсу restrenar (reiniciar, reponer) una obra; - дипломатичні відносини restablecer las relaciones diplomáticas; 2. (відновити, оновити) reponer* vt, restaurar vt, -ся reanudarse; renovarse* поновйтися reanudarse; renovarse* понбвлоння c. 1. reanudación f, renovación f, ~ роботи reanudación del trabajo; - п’єси reposición (reestreno) de una obra; - дипломатичних відносин restablecimiento de relaciones diplomáticas; 2. restauración f понбвлювати(ся) недок. див. поновити(ся) по-новбму присл. de nuevo, de una manera nueva; почати жити ~ comenzar una nueva vida (a vivir de nuevo)
понбжі mh. icm. espinillera f, canillera f поножовщина ж pelea a cuchillazos понбсити llevar vt (un tiempo) понбшений прикм. 1. usado, gastado (por el uso); 2. gastado, acabado; ~e обличчя cara marchita
пбнтер ч карт, envidador m понтирувйти карт, envidar vt понтбн ч pontón m noHTOHÓp ч військ, pontonero m понтбнн ий прикм. de pontón, de pontones; ~ міст puente de pontones; ~a рота compañía de pontoneros
понудьгувйти estar aburrido (un tiempo); sentir tedio (un tiempo)
пбнчик ч buñuelo m (de viento); продавець ~ів buñolero m
пбнчо c невідм. poncho m понюхати oler* vt, olfatear vt, ventear vt (про тварин)
поніЬшюа ж: ні за ~у табаки (тютюну) por un quítame allá esas pajas понйньчити cuidar vt (un tiempo) понйньчитися atender* vt (un tiempo) понятйй ч юр. testigo de vista, testigo presencial понйття c 1. noción f, idea f, мати - tener (la) idea (de), formar concepto (sobre); розтяжне ~ noción vaga, concepto elástico; 2. філос. concepto m, noción f
пообідати 1. (закінчити обідати) terminar de comer; 2. comer vi, almorzar* vi; просити ~ invitar a comer
пообідній прикм. de después de la comida; ~ відпочинок siesta f
пообіцйти prometer vi, haber prometido поодйнці присл. uno a uno, de uno en uno поодрУжувати casar vt (a todos, a muchos) поодружуватися casarse (todos, muchos) поорйти surcar vt, поораний зморшками surcado de arrugas
по-осінньому присл. como en otoño, a lo otoñal побхати, побхкати decir (lanzar) ayes (un tiem- po)
попадйти caer* vi, haber caído uno tras otro (todos, muchos)
попад0-ти(ся) див. попасти(ся); більше не ~йся! ¡que no te pille más! попадй ж mujer de un pope попйрити dar un baño de vapor
поп0ритися tomar un baño de vapor nonápHo присл. de dos en dos, por parejas поп-ápT ч arte pop
noná*CTH див. потрапити; ~ пальцем у небо acertar de chiripa, tocar el violón; як ~ло de cualquier modo, como sea; sin prestar atención, al (buen) tuntún (недбало); en tropel (у безладі) ceja; - з вогню та в полум’я huir del fuego y caer en las brasas (llamas); escapar del trueno y dar en (topar con) el relámpago noná-стися caer* vi, dejarse coger; - в сіті, в пастку caer en la red, en la trampa; ~ на вудочку tragar el anzuelo, picar en el anzuelo; ~ на чому-н. ser sorprendido en algo; caer en el garlito (fam.); -вся! ¡te cogí!, ¡ya te cojo! поп-група ж grupo pop попелйця ж (комаха) pulgón m попелюшка ж (казковий персонаж) cenicienta f попелйстий прикм. color de ceniza, ceniciento nonepeáx присл. al principio, primeramente, primero
попербд прийм. delante; лізти - інших meterse delante de los demás
попербдження c 1. (повідомлення) advertencia f, aviso m; 2. (запобігання) prevención f, preservación f, ~ захворювань мед. profilaxis f; 3. (зауваження, догана) voto de censura, reprensión f, apercibimiento m; догана з ~м amonestación (admonición) severa; зробити - llamar al orden
попербдити, попереджйти 1. (заздалегідь повідомити) prevenir* vt, advertir* vt, ~ кого-н. про небезпеку advertir a alguien del peligro; заздалегідь - про від’їзд dar a conocer (anunciar) de antemano la partida; 2. (запобігти) prevenir* vt, preservar vt, ~ пожежу, нещасний випадок prevenir el incendio, el accidente; - хворобу preservar de (evitar) la enfermedad; - злочин conjurar el delito
поперйдн'ій прикм. preliminar, previo; -і переговори preliminares m pl; - проект anteproyecto m; ~ продаж квитків venta previa de billetes, venta de billetes con anticipación; -я оплата pago previo; ~є замовлення квитків reserva (reservación) de billetes; ~є слідство юр. diligencias previas; - висновок юр. prisión preventiva (provisional); -я команда військ, voz de mando preventiva
попербдник ч antecesor m, predecesor m попербдньо присл. preliminarmente, previamente, con antelación
попбреду 1. присл. delante; іти - ir delante; ir a la cabeza; 2. присл. (у майбутньому) en lo futuro, en el porvenir; у нього ще ціле життя ~ tiene toda una vida por delante; 3. прийм. delante de; a cabeza de; іти - всіх ir delante de todos, ir a la cabeza de todos nónepóK ч ríñones m pl, cintura f, біль y -y lumbago m
попербков ий прикм. анат. de los ríñones, de la cintura, lumbar; -і болі lumbago m, lumbodinia f, ~e сплетення plexo lumbar; -і хребці vértebras lumbares
поперекрбслювати borrar vt, tachar vt поперемінно присл. alternativamente, por tumo попер0чка ж travesano m, barra (viga) transversal; cruceta f (віконної рами) попербчн-ий прикм. transversal; ~ переріз sección transversal
попербчник ч diámetro т; п’ять метрів у -у cinco metros de diámetro попбрти 1. (рушити) ir (dirigirse) en tropel; 2. (погнати) echar vt, despachar vt, 3. (потягти) arrastrar vt (algo pesado o en cantidad) попбртися див. поперти 1 поперхнутися atragantarse поперчйти echar pimienta; enchilar vi (Ц. Am.) no-népuue вставн. сл. en primer lugar, primeramente, primo попбстити acariciar vt (un poco) попивйти 1. beber vt (poco a poco, sin darse prisa); 2. (пиячити) borrachear vi, darse a la borrachera (de vez en cuando) попильнувйти cuidar vt (de), mirar vt (por), velar vi (por); seguir* vt, observar vt (постежити) попинйтися^ terquear vi, obstinarse, encapricharse (un tiempo)
969
попирхати
попйрхати resoplar vi (varias veces) попйрхувати dar resoplidos (de vez en cuando) пописЯти escribir* vt (un tiempo) попйсувати 1. escribir* v* (de vez en cuando); 2. emborronar cuartillas
пбпит ч demanda f, - і пропозиція demanda y oferta; мати великий ~ gozar de gran demanda; на цей товар є ~ esta mercancía es solicitada попйти beber vt
попихЯти tratar a la baqueta, traer al redopelo попишЯтися gallardear vi (un tiempo) nonÍBHa ж hija del pope
nonÍBHOHi присл. después de (la) medianoche; o другій годині ~ a las dos de la mañana попівський прикм. de pope(s) попівщина ж oscurantismo clerical nónin ч ceniza f, вкритий попелом cenizoso; вулканічний - ceniza volcánica; повстати з попелу resurgir (resucitar) de sus cenizas; обернути в ~ reducir a cenizas, hacer cenizas; посипати голову попелом ponerse (estar) de luto; estar hecho un polvo попільнйця, попільнйчка ж cenicero m пбпка ч (папуга) lorito т, perico m поплЯвати nadar vi (un tiempo) поплавбць ч flotador m поплавбк ч (ресторан) barco-restaurante m поплавцЯвий, поплавкбвий прикм. спец. flotador
пoплáкaти llorar vi (un tiempo) пoплáкaтиcя (пожалітися) quejarse по-пластунському присл. a rastras, a (la) rastra, arrastrándose
поплатйтися pagar vt, дорого - pagar caro; ~ життям pagar con la vida поплбнтатися echar a andar a duras penas (lentamente)
поплбскати 1. dar golpes (palmadas) (un tiempo); - по плечу dar palmadas en el hombro; 2. (аплодувати) aplaudir vt (un tiempo), dar palmadas
поплбскувати див. поплескати попливтй, поплйсти 1. ponerse a nadar (а flotar, a navegar); 2. (перед очима, в пам'яті) girar vi, dar vueltas (alrededor) попливти див. пострибати .поплін ч (тканина) popelina f поплічник ч cómplice т, secuaz m попльбвувати escupir vt (de vez en cuando) ІпоплювЯти escupir vt (varias veces) поп-мистецтво c див. поп-арт поп-музика ж música pop пбповзом присл. a rastras; a gatas (рачки) поповзтй empezar a arrastrarse попбвич ч hijo del pope попбвнення c 1. (дія) reposición f, reabastecimiento m, reaprovisionamiento m (боєприпасами); recargo m (пальним); enriquecimiento m (знань); 2. (про війська, кадри) reemplazo т; нове ~ військ, reemplazo m попбвнити, попбвнювати completar vt, reponer* vt, abastecer de nuevo, reabastecer* vt, reaprovisionar vt (боєприпасами); recargar vt (пальним); enriquecer* vt (знання); - втрати військ, reponer (cubrir) las bajas; ~ лави engrosar las filas
попбвнитися completarse; reabastecerse*, reaprovisionarse (боєприпасами); recargarse (пальним); enriquecerse* (про знання) поповніти engordar vi по-подвижницькому присл. devotamente попозіх0ти bostezar vi (varías veces) попоїсти comer vt, любити ~ ser de buen comer, ser buen comedor попоїти dar de beber nononocxáTH див. полоскати пополудні присл. de la tarde; o другій годині ~ a las dos de la tarde
пополювЯти ir de caza, cazar vi (un tiempo) попомучитися sufrir vt, sufrirse попбна ж caparazón m, gualdrapa f попотіти sudar vi (un tiempo); довелося мені ~ над цим tuve que sudar la gota gorda en ello попошук0ти dar vueltas (buscando) попрЯвити 1. (полагодити) reparar vt, 2. (помилку) corregir* vt, enmendar* vt; ~ учня corregir ai alumno; 3. (зробити лад) arreglar vt,
poner en orden; ~ зачіску arreglar el peinado; ~ подушку ahuecar la almohada; 4. (поліпшити) remediar vt, mejorar vt, restablecer* vt (відновити); ~ грошові справи subsanar los asuntos financieros, méjorar el problema monetario; ~ своє здоров’я recobrar la salud попрЯвитися 1. (виправити свою помилку) corregirse*, enmendarse*; 2. (опорядитися) arreglarse; 3. (поліпшитися) ir mejor; pelechar vi (fam.); 4. (одужати) reponerse* поправіння, поправішання c desviación a la derecha
поправіти, поправішати hacerse derechista попрЯвк-а ж 1. (лагодження) reparación f, 2. (виправлення) corrección f; enmienda f, mejora f (у законопроекті); вносити ~и hacer enmiendas, enmendar vt; 3. (здоров'я) restablecimiento m; він іде на ~y está mejor (va mejorando), va recobrando la salud
поправлйти(ся) нвдок. див. поправити(ся) поправнйй прикм. corregible, remediable попрЯвний прикм. reparable, remediable попрЯвочний прикм. de corrección; ~ коефіцієнт coeficiente dé corrección попрактикувЯтися practicar vt (un tiempo); haberse entrenado (потренуватися) nonpáTH lavar vt
попрацювЯти trabajar vi, haber trabajado (un tiempo)
попрйскати echar vt, rociar vt пбприще c див. нива
попрйщитися cubrirse (llenarse) de granos по-прйятельському присл. como amigo(s) попрілість ж мед. intertrigo m попросйти див. просити попросйтися див. проситися по-простбму присл. sin ceremonia, sin cumplidos, sin aparato; a la pata (la) llana (fam.) пбпросту присл. sin cumplidos, con franqueza, a la pata la llana
попрощЯтися despedirse* (de); ~ з чим-н. decir adiós a (despedirse de) algo; ~ з мрією, з надією abandonar el sueño, la esperanza попруга ж cincha f, sobrecincha f (сідла); barriguera f (упряжі)
noncyeáTH echar a perder, estropear vt попсувЯтися echarse a perder, haberse estropeado
попудрити empolvar vt попудритися empolvarse популізм ч populismo m, popularismo m популіст ч populista m популяризатор ч popularizador m популяризЯція ж popularizaciónf популяризувЯти i popularizar vt популярний прикм. popular; al alcance de todos
популярність ж 1. al alcance de todos; ~ викладу exposición al alcance de todos; 2. popularidad f
популярно присл. popularmente; de una manera clara, al alcance de todos популЯція ж спец, población f попурі c нввідм. муз. popurrí m пбпуск, пбпуст ч favor m; indulgencia f, condescendencia f
попускЯння c див. потурання попускЯння c мор. arriada f попускЯти (канат) мор. arriar vt, lascar vt попустувЯти hacer travesuras (un tiempo) попутати: біс (меня) попутав el demonio (me) tentó
попутний прикм. de paso, pasajero; ~a машина coche de paso
попутник ч compañero de viaje по-п’Яте вставн. сл. en quinto lugar, quinto nopá ж 1. tiempo m; época f, período m; temporada f (сезон); весняна ~ tiempo de primavera, primavera f, літня ~ verano m, estío m; дощова
- temporada de lluvias; ночною порою de noche; 2. у знач, присуд, es hora de (+ inf.); вам
- спати ya es hora de acostarse para Ud.; до пори, до часу hasta un punto, hasta que ocurra algo, hasta cierto tiempo; в (на) ту пору en aquel entonces, entonces; на цю пору а) (тепер) ahora, en este momento; б) (у такий самий час) en este mismo tiempo; саме на порі en
pleno florecimiento; не на порі a destiempo, fuera de tiempo, intempestivamente nópa ж poro m
порЯд-а ж consejo m, asesoramiento m, aviso m; за його ~ою según su consejo; дати ~y dar (un) consejo
порЯдити aconsejar vi порЯдитися aconsejarse (con) порЯдник ч consejero m, aconsejador m порЯдувати alegrar vt порЯдуватися alegrarse порЯження c: - прав (в правах) юр. interdicción civil
порЯз-ка ж derrota f, зазнати ~ки sufrir una derrota; завдати ~ки ворогові derrotar al enemigo, infligir (causar) una derrota al enemigo, derrotar vt; не мати ~ок спорт, no tener (no sufrir) derrotas
порЯзник ч derrotista m порЯзництво c derrotismo m порЯзницький прикм. derrotista порЯнений 1. прикм. herido; 2. ч herido m порЯнення c herida f, важке, легке ~ herida grave, leve порЯнити herir* vt порЯнитися herirse*, cortarse пбратися hacer gestiones (diligencias), tramitar vt, - по господарству andar en (hacer los) quehaceres domésticos порахувЯти див. полічити порахувЯтися ajustar (examinar las) cuentas пбрваний дієприкм. і прикм. desgarrado, despedazado
порвЯти 1. (розірвати) rasgar vt, romper* vt, - дипломатичні відносини romper las relaciones diplomáticas; 2. (припинити зв'язок) romper* vi (con); 3. arrancar vt, recoger vt (todo, mucho) порвЯтися rasgarse, romperse* пореготЯти reír a carcajadas (un tiempo) порекомендувЯти recomendar* vt порбмствувати quejarse (de); reprochar vt (дорікати) t
порЯпатися див. потріскатися поржавіти aherrumbrarse порйв ч 1. (вітру) racha f, ráfaga f (de viento); borrasca f, fugada f(6ypi); 2. arebato m, ímpetu m; шляхетний (благородний) - noble impulso; в -і гніву en un arranque* de cólera; в -i відвертості en un arrebato de sinceridad поривЯння c impulso m • поривЯти romper* vi (con) - * поривЯтися esforzarse* (en)* pugnar vi (por) порйвчаст'Ий прикм. 1. impetuoso, violento; - вітер viento racheado; 2. (різкий) brusco; -і рухи movimientos bruscos; 3. impetuoso, precipitado; -а вдача carácter impetuoso порйвчастість ж impetuosidad f, violencia f порйвчасто присл. impetuosamente, con ímpetu; a ráfagas (про вітер) по-ринковому присл. como manda el mercado, a lo mercado
порйпувати crujir vi (de vez en cuando; ligeramente)
пбристий прикм. poroso; pasoso (П. Am.) пбристість ж porosidad f порйт ий прикм. picado; ~e віспою обличчя rostro picado de viruelas по-рйцарському; по-лй царському присл. а lo caballero, caballerosamente пбрівну присл. див. нарівно порівнювання с comparación f порівнювати див. порівняти порівнйльн'ий прикм. comparativo; -і дані datos comparativos (de comparación); ~e мовознавство lingüística comparada порівнйльно-Історйчний прикм. comparativo-histórico
порівнянний прикм. comparable; -і величини valores comparables
порівнйнн’ИЙ прикм. comparativo, equiparable; у —их цінах a precios comparativos (constantes)
порівнйнн*я с comparación f, símil m; parangón m (зіставлення); y -i en comparación con; por lo que toca а; це не витримує - з чим-н. esto no tiene punto de comparación con algo; ступені - грам, grados de comparación
970
nopflTyBáTH
порівняно присл. 1. comparativamente; 2. (відносно) relativamente; ~ невеликий строк un plazo relativamente breve; - з en comparación con порівняти comparar vt, parangonar vt (зіставити); confrontar vt, cotejar vt (звірити) порівнятися alcanzar vi (a), llegar a reunirse (con)
пор іг ч 1. umbral m; переступити - franquear el umbral; на - не пускати no dejar atravesar los umbrales; no admitir en su casa; ~ бідності límite de pobreza; оббивати ~и (у кого-н.) andar de puerta en puerta, llamar a las puertas; 2. (річковий) rápido m; 3. спец, (міра вияву) dintel m, umbral m; ~ чутності, слуховий ~ dintel (umbral) de audibilidad, el límite auditivo; з ~ora desde el umbral
поріддя c збірн. hampa f поріднйти emparentar vt поріднйтися emparentar vi (con) порідшати 1. enralecerse* (про дерева, кущі); ponerse ralo (про волосся); 2. (поменшати числом) disminuir* vi nopÍ3 ч (місце) cortadura f порізати 1. (поранити) cortar vt, hacerse una cortadura; ~ собі пальця cortarse el dedo; 2. (нарізати) cortar vt, tajar vt порізатися cortarse
по-різному, різно присл. de diferente (distinta) manera, de modo diferente (distinto) пбріст ч 1. vastago m; 2. bosque joven; verdasca f поріччя c див. надріччя порішйти (вбити) (re)matar vt, acabar vt (con) порнографічний прикм. pornográfico порногрйфія ж pornografía f поробйти 1. (зайнятися) hacer* vt, haber estado haciendo, realizar vt (un tiempo); 2. (зробити) hacer* vt, establecer* vt поробйтися 1. (зробитися) llegar a ser, hacerse* (todos, muchos); 2. (статися) hacerse*, realizarse, efectuarse
пороблЯ-ти hacer* vt, estar haciendo; що ~єш? ¿qué tal?, ¿cómo te va?
порбгов-ий прикм. liminar, liminal; de umbral; ~a реакція reacción de umbral пор6д*а ж 1. raza f, especie f(eud); тієї самої ~и de la misma raza; 2. (рід, сім’я) linaje m; 3. гвол. roca f, пуста ~ ganga f; осадкова ~ roca sedimentaria; ця ~ людей gente de esta calaña порбдження c engendro m; fruto m (фантазії) порбджувати див. породити по-родйнному присл. (como) en familia порбдистий прикм. 1. de raza; 2. (про людей) de linaje, linajudo
породйти 1. engendrar vt, dar lugar (a); ocasionar vt (спричинити); 2. (народити) engendrar vt породичйтися emparentarse* породілля ж puérpera f порбдність ж с.-г. raza f порожеві ти salir los colores (a); arrebolarse (про хмари); його обличчя ~ло від морозу Іе salieron los colores del frío пор0жистий прикм. (про річку) con rápidos, con rabiones
порожнбм, упорожні присл. vacío, de vacío, sin carga
порожнбча а див. пустота порожнйна ж анат. cavidad f, черевна ~ cavidad abdominal; ротова ~ cavidad bucal порожнйнний прикм. анат. cavitario, cavital порожнйст ий прикм. hueco, vacío; ~і вени анат. venas cavas; ~а цегла ladrillo hueco порожнйстість ж спец, oquedad f порожнисторогий прикм. зоол. cavicornio порбжн-ій прикм. vacío; sin carga (нвнаван- тажвний); переливати з пустого в ~є dar vueltas a la noria, echar lanzas en la mar; hablar por hablar
порожніти див. пустіти порожнЯк ч vagones (carros) vacíos порозважйти distraer* vt (un poco) порозважйтися distraerse* (un poco) порозкидйти deshacer* vt; hacer escombros; destruir* vt (зруйнувати); trastornar vt (зробити безлад); ~ всю кімнату poner la habitación patas arriba
порозпйтувати preguntar vt, haber estado preguntando (muchas cosas; a muchos)
порозповідЯти contar* vi, haber estado contando (muchas cosas; de, sobre) порозумітися entenderse*, arreglarse; hacerlas paces (помиритися) порозумнішати hacerse (más) juicioso; sentar la cabeza (fam.)
nopóK ч vicio m; віддатися ~y entregarse al vicio; ~ серця мед. lesión del corazón, afección cardíaca
порбм, порбн ч puente volante, pontón flotante; almadía f, balsa f(nnim), buque transbordador, transbordador m; залізничний ~ transbordador de trenes; вантажний - zatara f, переправлятися ~ом balsear vt
порбмник, порбнник ч almadiero m, balsero m поросйтися parir vi (la puerca) порбсна прикм. ж: ~ свиня cerda preñada поростйти недок., поростй cubrirse* (de); ~ травою cubrirse de hierba поросЯ c cerdito m, cochinillo m; молочне ~ lechón m
поросйтина ж carne de lechón (de cochinillo) поросЯтник ч cochiquera f, gorrinera f, pocilga f порбти (розпорювати) descoser vt порбтися descoserse пороттЯ c (розпорювання) descosedura f nópox ч pólvora f, бездимний ~ pólvora sin humo; пахне ~ом el aire huele a pólvora; понюхати ~y haber olido la pólvora; він ~y не вигадає no ha inventado la pólvora; йому ~y бракує le faltan chichas; є ще - у порохівницях todavía nos quedan arrestos порохівнйця ж icm. polvorín m, polvorera f (frasco, bolsa para la pólvora) порохнЯ c polvo m (de la madera, del papel) порохнявий прикм. reducido a polvo; podrido (гнилий)
порохнявіти reducirse a polvo; carcomerse пороховйй прикм. de pólvora; ~ завод fábrica de pólvora; - погріб polvorín m; мор. pañol de pólvora
порбчний прикм. vicioso; depravado (розбещений); resabido (Л. Am.) 2. (хибний) vicioso, defectuoso; ~ метод método viciado; ~e коло círculo vicioso
порбчність ж viciosidad f, depravación f (розбещеність)
порбша ж primeras nieves порошйнка ж grano m (de pólvora) порошйти 1. nevar ligeramente; 2. (засипати) cubrir* vt (la nieve, el polvo, etc.) порошкбв'ий прикм. en polvo; ~e молоко leche en polvo, leche evaporada; ~a металургія pulvimetalurgia f
порошкоподібний прикм. en forma de polvo, pulverulento
nopouuóK ч polvos m pl; зубний ~ polvos dentífricos
пбрпатися revolver vt*; rebuscar vt порт1 ч puerto m; морський ~ puerto marítimo; річковий ~ puerto fluvial; повітряний ~ puerto aéreo, aeropuerto m порт2 ч мор. porta f, portalón m портйл ч apxim. 1. portal m; 2. mex. pórtico m портйльний прикм. 1. apxim. portal; 2. mex. de pórtico, de portada; ~ кран grúa de pórtico портатйвний прикм. portátil портвбйн ч oporto m, vino de Oporto пбртер ч (сорт пива) porter m пбртик ч apxim. pórtico m портмонЯ c невідм.. portamonedas m портбв йй прикм. de(l) puerto, portuario; ~e місто puerto m (de mar); ~ робітник portuario m портовйк ч obrero portuario, portuario m nópTO-KppáHKo c невідм. ком. puerto franco портплЯд ч portamantas m портрЯт ч retrato m; ~ на весь зріст retrato de cuerpo entero; ~ до пояса retrato de medio cuerpo; він живий ~ свого батька es el vivo retrato de su padre портретйст ж retratista m портрЯтний прикм. de retrato(s) портсигЯр ч pitillera f (для цигарок); cigarrera f (для сигар)
португйлець ч portugués m португЯлка ж portuguesa f португйльський прикм. portugués, de Portugal
портулЯк ч (рослина) verdolaga f портупЯя ж військ, correaje т; cinturón т (поясна); bandolera f (наплічна) портфЯл-ь ч 1. (для паперів) cartera f, portapliegos т; 2. (міністра) cartera f; міністр без ~я ministro sin cartera; редакційний ~ materiales para publicar портшЯз ч palanquín m nopTbé ч невідм. portero m nopTbépa ж cortina f (віконна); antepuerta f, guardapuerta f (дверна) пбруб ч lugar talado
порубЯти 1. (вирубати) talar vt, 2. (нарубати) picar vt (м’ясо); cortar vt (дрова) порубка ж tala fraudulenta del bosque порубник ч talador fraudulento del bosque поруділий прикм. enrojecido порудіти enrojecerse*
пор^к-а ж fianza f, garantía f, caución f, кругова ~ caución solidaria, apoyo mutuo, solidaridad f; віддати на ~и poner en libertad bajo fianza (bajo caución); взяти на ~и tomar bajo fianza (bajo caución)
пбручень ч pasamano m, empuñadura f поручйтель ч fijador m, garante m; avalista m (по векселю)
поручйтельство c garantía f, fianza f, aval m; даватИ ~ (по векселю) avalar vt поручйтися responder (por), salir fiador (de, por), caucionar vt пор^ч(н)ик ч військ, teniente m поруччя c baranda f, barandilla f, balaustrada f порушити запропонувати на обговорення) proponer vt, presentar vt, ~ порушити питання plantear una cuestión; ~ справу instruir un proceso (una causa); incoar un proceso; ~ позов, клопотання presentar una demanda, una petición
порфір ч мін. pórfido m, pórfiro m, porfidita f порфіра ж púrpura f (traje) порфірний, порфіровий прикм. 1. porfídico; porfidoideo; 2. (про колір) de color pórfido; purpúreo (багряний)
порфіронбсний прикм. regio, purpurado порцелЯна ж porcelana f, саксонська ~ porcelana de Sajonia
порцеляновий прикм. de porcelana; ~ посуд porcelana f
порцібн ч спец, (пайка) porción f, ración f порцібнний прикм. 1. de porción, de ración; 2. (про страву) (plato) a la carta пбрц'ія ж porción f, дві ~ії морозива dos raciones de helado, dos helados пбршень ч mex. émbolo m, pistón m поршнЯвий прикм. mex. de émbolo, de pistón; ~e кільце anillo de émbolo пбряд присл. 1. (один біля одного) al lado (de), junto (a); cerca de; 2. (по сусідству) cerca; це зовсім - eso está muy cerca (de aquí) порядкбвий прикм. ordinal, de orden; ~ числівник грам, adjetivo numeral ordinal nopflAKyeáHHfl c див. господарювання порйдн’ий прикм. honrado, honesto, probo; ~a людина hombre honrado порядність ж honradez f, honestidad f, probidad f порЯдно присл. honradamente, honestamente порЯд-ок ч 1. orden m, regla f, ~ роботи régimen de trabajo; ~ денний orden del día, agenda f; зняти з ~ку денного retirar del orden del día; ~ голосування procedimiento de (la) votación; похідний ~ військ, orden de marcha; бойовий ~ військ, orden de combate, dispositivo militar; алфавітний ~ orden alfabético; у певному ~ку según orden determinado; в обов’язковому ~ку obligatoriamente; у спішному ~ку urgentemente, perentoriamente; у судовому, в адміністративному ~ку por vía judicial, administrativa; ставити по ~ку poner por orden; додержувати ~ку respetar el orden; стежити за ~ком guardar el orden; привести в ~ poner en orden; закликати до ~ку; усе в ~ку todo está en orden; todo va bien; бути не в ~ку estar en desorden; no estar en regla; funcionar mal; у робочому ~ку en el transcurso del trabajo inmediato; 2. мн.: ~ки (звичаї) usos m pl, costumbres f pl; ~ денний del día, agenda f.
порятувЯти див. врятувати
971
порятувйтися
порятувйтися див. врятуватися порятунок ч liberación f, salvación f, ~ від неприємностей salvación de las contrariedades (de los disgustos) nócar ч див. придане посйд1 ч (млиновий) plataforma f nocáfl2 ч icm. burgo m, arrabal m (передмістя) посйда ж destino m\ plaza f (місце)] puesto m, cargo m\ штатна ~ plaza numeraria (de plantilla); виборна ~ cargo electivo; обіймати ~ ocupar el puesto (el destino, el cargo); вступити на ~ entrar en (ejercicio de sus) funciones; мати поважну (високу) ~ desempeñar un cargo representativo (alto); складати присягу при вступі на - jurar el cargo посадйти 1. (в землю) plantar vt, 2. (посадовити) sentar* vi, hacer sentar(se); ofrecer un asiento (запропонувати місце)] colocar vt (помістити)] embarcar vt (на пароплав)] ~ за стіл sentar (poner) a la mesa; ~ на коліна poner en las rodillas; ~ на коня hacer montar (subir) a caballo; ~ на потяг hacer subir al tren; 3. (змусити робити що-н.) obligar vi (a + inf), hacer* vt (+ inf.)] ~ за роботу, за уроки obligar а trabajar, a estudiar las lecciones; 4. (змусити виконувати) poner* vt (en, a), hacer que...; imponer* vt, ~ на дієту poner a dieta, adietar vt,
5. (до в’язниці) meter en la cárcel, encarcelar vt; ~ під арешт arrestar vt; 6. (поставити y скрутне становище) embarazar vt, atascar vt; parar vt; atajar vt, cortar vt (у суперечці)] ~ на іспитах suspender (catear) en los exámenes;
7. (насадити) ponerse*; enmangar vt, 8. (пляму) hacer* vt, poner* vt; ~ латку poner un remiendo; - в піч meter en el homo; ~ літак hacer aterrizar el avión; ~ на мілину embarrancar vt, hacer encallar; ~ в калюжу dejar con un palmo de narices, poner en solfa; посади свиню за стіл, то вона й ноги на стіл al villano, dale el pie y se tomará la mano
посйдк-а ж 1. (рослин) plantación f, postura f, 2. (впуск) embarco m (на пароплав)] subida f (do потяга, на машину)] ~ на літак embarque en el avión; 3. ав. (приземлення) aterrizaje m; amaraje m (на воду)] йти на -у ir tomando tierra, prepararse para tomar tierra (aterrizar); здійсни- l ти ~y aterrizar vi] amarar vi, acuatizar vi (на воду)] 4. (манера триматися в сідлі) posturaf; 5.: ~ голови postura de la cabeza; 6. mex. ajuste m;
I encaje m, adaptación f, нерухома ~ ajuste apretado (sin holgura); вільна ~ ajuste holgado; 7. (do в’язниці) encarcelación f, encarcelamiento m посадкбв-ий прикм. 1. мор. de embarque; ~a платформа plataforma de embarque,
embarcadero m; - талон tarjeta de embarque; 2. ae. de aterrizaje; ~a площадка campo de aterrizaje
посадбв-ий прикм.: ~a особа funcionario m посварйти enemistar vi, desavenir* vi,
malquistar vi
посварйтися enemistarse, reñir* vi посвйтати pedir en matrimonio noceáTaTMCfl pedir la mano, pedir la novia nócBMCT ч silbo m, silbido m посвистйти, посвистіти 1. silbar vi] 2. llamar silbando
посвйстувати silbar vi (de vez en cuando) посвідчення c (документ) certificado m; ~ особи certificado (taijeta) de identidad; cédula personal; documento nacional de identidad (DNI) (в Іспанії)
посвіжіти, посвіжішати 1. refrescar vi] 2. (про людину) tener mejor aspecto, rejuvenecer* vi; 3. (стати яскравішим) ponerse fresco по-свійському присл. 1. (як прийнято між близькими) sin cumplidos, llanamente; 2. (по- своєму) a su manera, según su voluntad, con confianza
посвітйти alumbrar vt, ~ кому-н. dar luz (alumbrar) a alguien
посвітлі’ти, посвітліша ти 1. aclarar vi] amanecer* vi (про світанок)] ~ло безос. ha aclarado; ha amanecido (розвиднилося)] 2. resplandecer* vi] avivarse
по-свбєму присл. 1, (про думку) a mi (tu, su) modo de ver, a mi (tu, su) juicio; 2. (про бажання) a mi (tu, su) antojo, según mi (tu, su) deseo
посвйта, присвйта ж (у книжці) dedicatoria f посвятйти, посвяііщти (у що-н.) iniciar vt, confiar vt (довірити) поселйнець ч colono m ПОС0ЛЄННЯ с colonia f посерйдині присл. en medio, en el centro nocepéflHHK ч 1. (у справі) intermediario m, mediador m; 2. (комісіонер) comisionado m посерйдництво c (inter)mediación f, actividad de mediación; за ~ом кого-н. por intermedio de alguien
посербдній прикм. mediocre, mediano, regular посербдність ж mediocridad f посербдньо 1. присл. de una manera mediocre, medianamente; 2. c невідм. (оцінка) aprobado m, regular m
посесійний прикм. icm. posesional посйвілий прикм. canoso посйвіти encanecer* vi, ponerse canoso sentada (quieta) ni un segundo посидйньки мн. carava f посйджувати pasar el tiempo sentado (en algún sitio)
посйд-іти (деякий час) estar sentado (un tiempo)] quedarse (побути)] вона ані секунди не ~ить на місці (ella) no puede estar посидіЬче присл. con asiduidad, asiduamente посидіЬчий прикм. ahincado; asiduo посидіЬчість ж ahínco т (старанність)] asiduidad f
посилйльний прикм. de referencia посилйння с 1. (на кого-н., що-н.) alegación f, referencia f, 2. referencia f, nota f, cita f; 3. (на джерело) remisión f, cita f посилйти див. послати посилйтися див. послатися посйлен’ИЙ прикм. intensivo, intensificado; redoblado (подвоєний)] ~е спостереження vigilancia redoblada (intensiva); ~е харчування sobrealimentación f, ~ звук sonido amplificado посйлення с 1. reforzamiento m; acrecentamiento m (зростання)] intensificación f (напруженості)] redoblamiento m, redobladura f (уваги)] agravación f, agudización f, acentuación f (загострення)
посйлити 1. reforzar* vt, acrecentar* vt (збільшити)] intensificar vt (інтенсифікувати)] activar vt (роботу)] redoblar vt (увагу)] agravar vt, agudizar vt, acentuar vt (загострити)] ~ міжнародну напруженість intensificar (agravar) la tensión internacional; ~ харчування aumentar (reforzar) la alimentación, sobrealimentar vt посйлитися reforzarse*, hacerse más fuerte; redoblar vt, acrecentarse* (зрости)] agravarse, agudizarse (загостритися) посйлк-а ж 1. (поштова) envió т, paquete postal; encomienda f(l1. Ам.)] відправити ~y enviar un paquete postal; 2. філос. див. засновок посилкбвий, посйлочний прикм. de expedición
посилкувйтися esforzarse* (un poco más)] hacer un esfuerzo (más)
посйльн’ий1 прикм. posible, según sus posibilidades; ~e завдання tarea factible; надати ~y допомогу prestar ayuda con arreglo a sus fuerzas
посйльний2 ч recadero m, botones m, ordinario m посйлювати(ся) недок. див. посилити(ся) посинілий прикм. azulado посйніти ponerse (volverse) azul, tomar color azul посипйти, посйпати 1. echar vi, verter* vi] 2. (усипати) espolvorear vi, polvorear vi; despolvorear vi (Л. Ам.)] ~ піском arenar vi, enarenar vi; ~ борошном enharinar vi, rebozar en (con) harina; 3. (про дощ) cerner* vi; algaracear vi (про сніг)
посипй-тися 1. comenzar a caer; 2. (про докори] про удари, кулі) comenzar a llover; ~ на чию-н. голову llover sobre la cabeza (sobre los hombros) de alguien; у нього іскри з очей ~лися le saltaron chispas de los ojos посібник ч (підручник) manual m посів ч sembrado m; площа ~ів superficie sembrada; ~и зійшли las semillas han brotado посівн-йй прикм. de siembra, de sembrado; ~a площа superficie de siembra; ~a кампанія campaña de siembra; - матеріал semillas fpl
nociBHá ж campaña de siembra посіктй (порубати) cortar vt, picar vt (con arma blanca)
посіктися (про волосся) tener dicocia по-сім0йному присл. див. по-родинному посіпування с contracción f (судомне)] tic т (нервове)
посіріти, посірішати ponerse gris, agrisarse посіяти sembrar* vt, що посієш, те й пожнеш quien bien siembra, bien recoge поскакйти 1. salir a galopar, ir a(l) galope; 2. (скакати який-н. час) saltar vi, brincar vi (un tiempo) поскандйлити causar (armar) escándalo поскйржитися quejarse (de); ~ до суду presentar una queja al juzgado посковзнутися resbalar vi, deslizarse поскребтй, пошкребтй док. raspar vt (un tiempo)
поскребтйся arañar vt (un tiempo] ligeramente) поскрйпувати див. порипувати поскубти desplumar vt, pelar vt (un poco)] tirar vt, estirar vt (de); castigar tirando de (за вуха) поскупйтися escatimar vt, ser un poco cicatero; ser (algo) cicatero, ser (algo) roñoso поскучйти див. понудьгувати послйблення с indulgencia f, давати ~ (кому-н.) mostrarse indulgente (hacia) посланбць ч mensajero т, enviado m послйнник ч дип. enviado т, ministro plenipotenciario
послйння с 1. mensaje т, misiva f, 2. літ. epístola f
послйти1 1. enviar vt, mandar vt; ~ привіт enviar (transmitir) saludos; 2. (кинути) lanzar vt, ~ м’яч chutar vi; 3. (вилаяти) mandar a escardar cebollinos (a freír espárragos); - до дідька mandar al diablo (al cuerno) послйти2, постелйти extender* vt (розіслати)] poner* vi (покласти)] ~ постіль (постелю) hacer la cama
послйтися alegar vt, referirse* (a); - на кого-н. citar el nombre de alguien; Salegar como testimonio (свідчитися ким-н.)] ~ на чиї-н. слова referirse a las palabras de alguien; ~ на що-н. alegar (invocar) algo; pretextar algo (зазначаючи причини)] ~ на, хворобу alegar una enfermedad; ~ на факти remitir a los hechos; ~ на попереднє рішення apoyarse en la decisión anterior
послйнити mojar con saliva, ensalivar vt послГвний прикм. literal; palabra por palabra послґд ч excremento de (los) pájaros, estiércol m; анат. secundinas fpl, placenta f ПОСЛІД0ВН ИЙ прикм. 1. (про порядок) sucesivo, consecutivo; ~ переклад la interpretación consecutiva; ~e з’єднання ел. conexión en serie; 2. (логічний) consecuente, lógico; 3. (y напрямі думок) consecuente; ~ революціонер revolucionario consecuente послідбвник ч discípulo m, adepto m; continuador m (продовжувач)] partidario m (прихильник)
послідбвність ж 1. (порядок) sucesión f, consecuencia f, serie f (ряд)] ~ операцій orden de operaciones; 2. (логічність) lógica f, coherencia f (зв’язність)
ПОСЛІД0ВНО присл. 1. sucesivamente, de una manera consecutiva; paso a paso; 2. (логічно) consecuentemente, lógicamente послуга ж servicio m; погана ~ flaco servicio; зробити ~y prestar (hacer) un servicio a alguien, hacer un favor; зробити ведмежу ~y кому-н. hacer un flaco servicio a uno; до ваших послуг а sus órdenes, a su disposición, servidor de Ud.; комунальні ~и servicios comunales (públicos) послужйти 1. (який-н. час) servir* vi (un tiempo) послужливий прикм. atento, cumplido; cortés, urbano (ввічливий)
послужливість ж atención f, cortesía f, urbanidad f
послужливо присл. atentamente, cumplidamente; cortésmente, con urbanidad (ввічливо) послужнйй прикм.: ~ список hoja de servicios, escalafón m
пбслух ч obediencia f, docilidad f послухати escuchar vi] ~й(те)! (при зверненні) jescucha!, ¡escuche!, ¡oye!, ¡oiga!
972
постуг^льний
послухатися obedecer* vt послушник ч (у монастирі) novicio т посмажити asar vt, freír* vi посмЯжитися asarse, freírse* посмертний прикм. postumo посм0ртно присл. a título postumo посмйкати 1. tirar vt (de), estirar vt (de) (varías veces); 2. (чим-н.) sacudir vt, 3. arrancar vt,sacar vt (todo, mucho) посмйкування c sacudidas fpl посмйкувати tirar vt (ligeramente, de vez en cuando)
посмГти atreverse (a), tener la osadía (de); arriesgarse (а) (ризикнути) пбсміх ч burla f, escarnio m; виставляти себе на ~ exponerse a la burla посміхЯтися див. усміхатися посміхнутися див. посміхатися посміхбвисько, посміхбвище с 1. hazmerreír т; бути ~м ser el hazmerreír, hacer de mamarracho
посмішйти hacer reír (un tiempo) пбсмішка ж див. усмішка посміюватися reírse* (de), reír* (de); ~ про себе reír(se) para sus adentros; - з кого-н. reírse de alguien
посмійтися reírse*; - з кого-н. reírse (burlarse, hacer burla) de alguien nocMOKTáTH chupar vt (un tiempo) посмбктувати sorber vt, ir sorbiendo (poco a poco); ~ люльку chupar (estar chupando) la pipa
nocMyryeáTH 1. cruzar, cubrir de rayas, rayar vt (покреслити); 2. (побити) azotar vt, fustigar vt (dejando rayas, marcas)
посмутніти, посмутнішати entristecerse*, ponerse triste
поснідати desayunar vi, almorzar* vi посббник ч (спільник) cómplice m, fautor m посббництво c complicidad f посбвати mover* vt {un tiempo); ~ руками mover los brazos (las manos) cierto tiempo посбватися moverse* {un tiempo) посбл ч 1. dun. embajador m; надзвичайний ~ embajador extraordinario; 2. (посланець) mensajero m, enviado m посолити 1. (посипати сіллю) salar vt, echar sal (a); 2. (засолити) poner en salazón, salar vt посоловілий, посовілий прикм. anonadado посоловіти : у нього очі ~ли se le enturbió la vista
пос0льство c 1. dun. embajada f, 2. diputación f посбльський прикм. de embajador; de embajada
посбпувати, посЯпувати resoplar vi (de vez en
cuando)
посорбм’итися incomodarse, tomarse la molestia, sentirse cohibido; abstenerse; я не ~люся сказати йому це no me incomodaré decírselo посбхнути secarse (todo, mucho) nocnáTH dormir* vi (un tiempo); echar (descabezar) un sueño (подрімати) посперечЯтися discutir vi (con), habérselas (con) поспівати cantar vt (un tiempo) поспівчувЯти compadecer* vi, compadecerse* (de)
поспілкувЯтися comunicarse, relacionarse (un tiempo)
nócnix ч prisa f
nócnixoM присл. apresuradamente, de prisa, a toda prisa; por apresurarse, por haberse precipitado; ~ я забув гроші por apresurarme olvidé el dinero
nocniuiá'TH 1. apresurarse, darse (tener) prisa; ir de prisa; не поспішаючи despacio, paulatinamente; - на допомогу acudir en ayuda; ~ на потяг darse prisa para tomar el tren; куди ви ~єте? ¿a dónde va (Ud.) tan de prisa?; 2. (про годинник) adelantar vi
поспішйти apresurarse, darse (tener) prisa; apretar el paso
поспішнйй прикм. apresurado, presuroso; precipitado (нерозважливий) поспішність ж apresuramiento m, prisa f, precipitación f (нерозважливість); apuro m (П. Am.) поспішно присл. apresuradamente, de prisa; precipitadamente (нерозважливо)
посполйТ’Ий прикм. icm. villano; ~ого походження de una familia villana; ~ народ plebe f по-спрЯвжньому присл. de un modo justo (verdadero), justamente, verdaderamente, debidamente, como se debe посприяти ayudar vt, contribuir* vt посріблений прикм. plateado, argentado посріблйти platear vt, argentar vt посріблйтися comenzar a platearse (тж. про волосся)
пост ч (пункт; посада) puesto т; спостережний, сторожовий ~ puesto de observación, avanzado; займати ~ ocupar un puesto, tener un empleo (cargo); бути на своєму ~y estar en su puesto; стояти на ~y estar de guardia, hacer la guardia
nocTáea ж 1. postura f, (манера тримати); ~ голови manera (modo) de llevar la cabeza; - пальців муз. dedeo m; 2. presencia f, figura f, prestancia f; 3. військ, posición f (inicial), posición de firme(s); ~ струнко posición de firme(s) постав0ти див. постати nocTáBHTHf 1. poner* vt, meter vi; colocar vt (помістити); ~ пам’ятник erigir un monumento; 2. театр, poner en escena; кіно, realizar vt; 3. (справу) organizar vi; ~ пастку tender un lazo, poner una trampa; ~ годинника (на точний час) poner el reloj en hora; - на ноги (кого-н.) а) (вилікувати) reponer* vi, restablecer* vt, 6) (виховати) poner en el buen camino; ~ собі за мету proponerse el objetivo; ~ на голосування poner (someter) a votación; все на карту ponerlo todo (jugárselo todo) a una carta; ~ собі завдання marcarse una tarea поставити2 (товари) suministrar vt, abastecer* vt постЯвитися tratar vt, acoger vt; добре ~ до кого-н. tratar bien a alguien, ser bueno con alguien; simpatizar con alguien; погано ~ до кого- н. maltratar a alguien; antipatizar con alguien (Л. Ам.); ~ до чого-н. з недовірою tratar algo con desconfianza, desconfiar de algo; ~ до чого-н. співчутливо aprobar algo, desaprobar algo; ~ до чого-н. байдуже ser indiferente, neutral con algo; ~ зневажливо tener en menosprecio (en desestimación) (a)
nocTáBK-a ж suministro m, abastecimiento m, entrega f, обов’язкові ~и entregas obligatorias постЯвляти див. поставити2 поставнйй прикм. див. ставний пост0вність ж див. ставність постамбнт ч pedestal m постанбв а ж decisión f, disposición f (рішення); resolución f (зборів); decreto m, edicto m (указ); судова ~ auto m; ухвалити ~y tomar una decisión; ~ про затримання юр. auto de prisión (de detención)
постановйти decidir vt, disponer* vt (вирішити); decretar vf (офіційно) постанбвка ж театр, representación f, кіно. realización f
постановляти див. постановити постанбвник ч театр, director de escena; кіно, realizador m
постанбвочн ий прикм. театр. 1. de representación; кіно, de realización; 2. (ефектний) espectacular; ~a п’єса pieza espectacular постарЯтися procurar vt, tratar vi (de), esforzarse* (por)
постаріти envejecer* vi постарітися aviejarse, envejecerse*, caducar vi по-старбму присл. a lo antiguo, a la antigua, como antes, como de costumbre (як завжди) по-старосвітському присл. a la antigua, a lo antiguo
постат0йний прикм. por párrafos; ~ словник (в підручнику) vocabulario por párrafos пост0ти surgir vi (про перешкоду; про спогад); plantearse (про питання) постах0ти meter miedo постачЯльник ч suministrador т, abastecedor т, proveedor m
постачЯння c 1. abastecimiento m, pertrechamiento m, proveimiento m; suministro m (поставка); ~ продовольства aprovisionamiento m; ~ боєприпасів municionamiento m; централізоване ~ abastecimiento centralizado; 2. (me, що постачають) abastos m pl, provisiones fpl
пост0чити, постачЯти 1. abastecer* vt (de), pertrechar vt (de), proveer vt (de); - усе необхідне proveer de todo lo necesario; ~ продукти aprovisionar vt, ~ боєприпаси municionar vt, abastecer de pertrechos
постбжити estar observando (un tiempo), haber estado observando
постелйти extender* vi (розіслати); poner* vi (покласти)
пбстер ч (плакат) póster m, cartel m постйти(ся), постувати ayunar vi постій ч військ, alojamiento m, acuartelamiento m; поставити на ~ alojar vi, acuartelar vt постійний прикм. constante; de siempre (повсякчасний); continuo, permanente (безперервний); regular (регулярний); ~ відвідувач frecuentador asiduo; parroquiano m (завсідник); ~ місце проживання domicilio permanente; ~a виставка exposición permanente; ~ струм вл. corriente continua; ~a армія військ, ejército regular; - капітал ек. capital constante; ~a робота trabajo inamovible
постійно присл. constantemente; siempre (завжди); continuamente, permanentemente (безперервно); regularmente (регулярно) постілка ж estera f, ruedo m; alfombra de pasillo (доріжка)
пбст'іль, пбст еля ж cama f, lecho m; лежати в ~елі (в ліжку) (про хворого) guardar cama, estar en cama, estar acostado постільн’ий прикм. de cama; ~a білизна ropa de cama, juego de cama; - режим régimen de cama
постільник ч icm. camarero m (de zar) постіндустрІЯльн-ий прикм. postindustrial; ~e суспільство sociedad postindustrial постник ч ayunador m
постовйй 1. прикм. de puesto; de guardia; ~ міліціонер guardia de puesto; 2. ч guardia m, plantón m
постбгнувати gemir ligeramente (de vez en cuando)
посторінкбвий прикм. por página(s) посторбнок ч tirante m постоялець ч posadero m, huésped m посвяти estar de pie, permanecer de pie (un tiempo)
постпозитйвний прикм. грам, pospositivo постпрЯдство c (= постійне представництво) representación permanente постприскорбння c вл. postaceleración f пострадянський прикм. pos(t)soviético постраждЯти sufrir vi (por), ser víctima (de) пбстрах ч: на ~ para asustar, para intimidar, para causar miedo
пострибЯти 1. saltar vi (un tiempo), dar saltos; 2. saltar uno tras otro (todos, muchos); 3. (застрибати) empezar a saltar (a brincar); empezar a botar (про м’яч) постривЯ-ти esperar vt, aguardar vt; tener paciencia (потерпіти) ~йте! a) ¡esperen un poco!; ¡un momento!; б) (погроза) ¡(ya) verás!, ¡me las pagarás!; ¡aguarda!, ¡mañana será otro día! пбстриг ч церк. tonsura f пбстріл ч disparó m, tiro m; гарматний ~ cañonazo m; холостий ~ tiro solo con pólvora; disparo con cartucho de fogueo; звук ~y detonación f, estampido m; пролунав ~ se oyó un disparo; на ~ (від кого- н., чого-н.) a tiro (de); а tiro de ballesta (далеко); взяти, здати без ~у tomar, entregar sin un disparo пострілювати 1. tirar vt, disparar vt (de vez en cuando); 2. безос. (про гострий біль) dar punzadas
постріляти tirar vt (un tiempo) постскрйптум ч pos(t)data f, post scriptum посттонічний прикм. літе, postónico постувЯльник ч див. постник постудіювЯти estudiar vt (un tiempo) постукати golpear vi; ~ у двері llamar a la puerta
постукатися llamar vi (a la puerta), golpear vi постукувати golpetear vi (de vez en cuando) постулЯтч postulado m поступЯльний прикм. progresivo; ~ рух movimiento progresivo; movimiento de tra(n)slación (у механціц)
973
поступйтися
поступ0тися renunciar vi (a), desistir vi (de); transigir vi
поступитися ceder vt, ~ місцем ceder el sitio; ~ кому-н. дорогою ceder el paso a alguien, dejar pasar a alguien; він ні в чому не поступиться по les desmerece en nada
пбступк-а ж concesión f, взаємні ~и concesiones mutuas; іти на ~и hacer concesiones, ir al compromiso
поступливий при km. condescendiente,
complaciente, deferente
поступливість ж condescendencia f, complacencia f, deferencia f поступбвий прикм. gradual, paulatino поступбвість ж gradación f, carácter gradual; ~ розвитку desarrollo gradual поступбво присл. gradualmente, paulatinamente; poco a poco постсДОктум присл. post factum посув0ти(ся) див. посунути(ся) пбсуд ч збірн. vajilla f, кухонний ~ batería de cocina; чайний ~ servicio de té посудина ж vasija f, vaso m, recipiente m посудн ий прикм. de (para) la vajilla; ~a крамниця cacharrería f, alfarería f, ~ рушник paño para los platos, trapo de cocina посудниця ж fregatriz f, fregona f посудомййка ж máquina fregadera (de fregar), lavaplatos m
посудомййн-ий прикм. de lavavajillas; ~a машина lavavajillas m, lavaplatos m посумувйти estar triste (un tiempo) посунути 1. (присунути) mover* vi, correr vt, acercar vt (наблизити); avanzar vt (уперед)', 2. (просунути) adelantar vt ~ справу adelantar un asunto
посунутися 1. (пересунутися) moverse*, correrse; apartarse (відсунутися)', ~ся вперед avanzar vi; ~ся назад hacerse atrás; ~ся убік correrse (hacerse) a un lado, apartarse; 2. (просунутися) adelantar vi по-сусідському присл. como buenos vecinos, en vecindad
посутній прикм. див. істотний посутність ж див. істотність посуха ж sequía f
посухостійкйй прикм. resistente a la sequía посухостійкість ж resistencia a la sequía посушйти secar vi Іпосушйтися secarse
посушлив-ий прикм. seco, árido; ~ рік año seco; ~а погода tiempo seco; ~і степи estepas áridas
посушливість ж sequedad f, aridez f посхбплюватися ponerse de pie (de un salto; todos, muchos)
по-сьбме вставн. сл. en séptimo lugar посьбрбувати sorber vt (poco a poco) пота0мний прикм. secreto, arcano потай, пбтайки присл. en secreto, secretamente; тримати що-н. ~ mantener algo en secreto; сміятися ~ reírse para sí; reírse para su capote (fam.); діяти - від інших actuar a espaldas de otros
потайнйй, пот0йливий прикм. 1. (про людину) reservado, cerrado, poco comunicativo, disimulado; 2. (таємний) encubierto, disimulado, callado
потайнйк ч див. тайник потайність, потайлйвість ж carácter reservado (poco comunicativo); disimulación f noTán a ж: віддати на ~y entregar a la merced de alguien
потал0нити див. пощастити пот0нути derretirse*, deshelarse* (todo, mucho) потанцю*в0ти bailar vi (un tiempo)', він у мене ~є me las pagará; danzar vi (un tiempo, un poco); ~ймо! vamos a bailar пот0сканий прикм. gastado, desgastado потасувйти (карти) barajar vt nóTáui ч potasa f
по-твбєму присл. 1. (про думку) a tu modo de ver, a tu juicio; 2. (про бажання) a tu antojo, según tu deseo; хай (нехай) буде ~ que sea como tú quieras
потворйти afear vt, desfigurar vt потвбрний прикм. monstruoso; feo
потвбрність ж vonstruosidad f, fealdad f потекти comenzar a correr (un líquido) потемк-й мн. oscuridad f, tinieblas fpl; блукати в ~ax vagar a oscuras; no saber por donde se anda
потемнілий прикм. oscurecido, fusco потемніння c oscurecimiento m потемні ти oscurecer* vi, ponerse oscuro; ~ло безос. se hizo de noche, se puso oscuro потенціал ч potencial m; воєнний ~ potencial bélico; різниця ~ів diferencia de potenciales потенційн-ий прикм. potencial; ~a енергія energía potencial; ~ ворог enemigo potencial (virtual)
потенційно присл. potencialmente, virtualmente
потенцібметр ч en. potenciómetro m потенціювйння c мат. potenciación f потенціювйти і мат. elevar a una potencia потбнція ж potencia f
потепління c elevación (subida) de temperatura; настало-ha llegado el calor, ya no hace frío
пот0плІ-ти 1. ponerse más caliente, calentarse*; 2. безос. (про погоду) hacer más calor; ~ло hace más calor
потеревбнити hablar vi, charlar vi (un tiempo); ~ трохи charlar un poco
потерпілий 1. дієприкм. від потерпіти; 2. прикм. юр. siniestrado; 3. ч víctima f, ~ корабельної аварії (кораблетрощі) náufrago т; ~ від пожежі siniestrado т (por un incendio) потерпіти 1. (терпляче зносити) sobrellevar vt, aguantar vi (con paciencia un tiempo); 2. (допустити) transigir vi, tolerar vi, aguantar vi; він не потерпить цього no lo permitirá, no lo tolerará
пот0рти frotar vt, restregar vi, dar friegas (un tiempo)
пот0ртий 1. ді єприкм. від потерти; 2. прикм. (зношений) rozado, pasado, raído потбртися 1. frotarse (un tiempo); 2. (зноситися) rozarse, desgastarse, deslucirse* noTÓpTicTb ж (потерте місце) rozadura f, matadura f
ПОТИЖН0ВИЙ прикм. semanal, de cada semana, hebdomadario
потижн0во присл. semanalmente, cada semana потйлиця ж nuca f, occipucio m потйличний прикм. анат. occipital потйличник, запотйличник ч cogotazo m потир0ти frotar vi (ligeramente); ~ руки frotarse las manos
потиск ч apretón m, estrechamiento m; ~ руки apretón de manos ПОТИСК0ТИ див. потиснути потйснути estrechar vi (la mano); ~ руки (одне одному) darse un apretón de manos потихдньку, потихбнько присл. 1. (тихо) en silencio, silenciosamente; bajito, quedo (нечутно); a media voz (тихим голосом); 2. (повільно) despacio; poco a poco (поступово); 3. (непомітно) a escondidas, a hurtadillas пот-ік ч 1. torrente m, corriente f(de agua), flujo m; бурхливий - raudal m; ~оки лави flujos de lava; - променів, світла flujo (haz) de rayos, de luz; повітряний - corriente de aire; 2. torrente m, flujo m; ~ слів torrente de palabras; - образ torrente de injurias; людський - tumulto m, torrente de gente; 3. (конвєрна система) cadena f (de producción); 4. (у навчальному закладі) ingreso m, promoción f пбтім присл. después, luego; más tarde (пізніше); detrás (про місце) потіння c sudación f, transpiración f noTináxa ч /^tenorio m, perdis m, depravado m; buscona f, ramera f потіснйти estrechar vi, apretar* vt потіснйтися estrecharse, apretarse*; correrse un poco (посунутися)
поті-ти 1. sudar vi, transpirar vi, cubrirse de sudor; - над чим-н. sudar con algo; 2. (запотівати) rezumar vi; empañarse (про шибки) потіха ж diversión f, regocijo m, jolgorio m потішйти divertir* vi, entretener* vi потіш0тися 1. burlarse (de), reírse* (de); 2. (розважатися) divertirse*, entretenerse*
потішений прикм. halagado, agradado, satisfecho
потішити divertir* vi, entretener* vi потішитися 1. burlarse (de), reírse* (de); 2. (розважитися) divertirse*, entretenerse* потішн-ий прикм. divertido, entretenido, cómico, gracioso; drolático
потов'йй прикм. анат. sudoríparo; -і залози glándulas sudoríparas
по-товарйському присл. como (buenos) camaradas; camaraderilmente; чинити не ~ portarse con poca camaradería (como mal compañero)
потовктй triturar vt (un tiempo; todo, mucho); pulverizar vt (на порошок); ~ перець moler la pimienta
потовктйся (потоптатися) dar patadas, patalear vi
потовстйти, потбвщувати див. стовстити потбвщати, потовстіти engordar vi, echar carnes
потбвщений прикм. див. стовщений потбвщення с див. стовщення потогінне с sudorífico т, sudorífero m потогінн ий прикм. sudorífico, sudorífero; -а система sistema de exprimir el jugo (de chupar la sangre), sistema extenuador потойбічний прикм. del más allá; - світ el otro mundo, el otro barrio, existencia transmundana потбков-ий прикм. спец, en cadena; ~ метод роботи método de trabajo en cadena; ~e виробництво producción en cadena; -а лінія cadena de producción
потбковість ж спец, producción en cadena потол6чй*ти pisotear vi (todo, mucho); худоба ~ла траву el ganado ha pisoteado la hierba потбмки мн. descendientes m pl потбмствений прикм. hereditario; - пролетар proletario de origen (de pura* cepa); - робітник obrero de rancio abolengo : потбмство c (нове покоління) descendencia f, posteridad f /
потонути 1. irse a pique, hundirse (про судно); ahogarse (про живу істоту); 2. hundirse, desaparecer* vi
noTón ч diluvio m; всесвітній - бібл. (el) diluvio universal; до -y antes del diluvio, en tiempos antediluvianos
потопйючий ч el que se ahoga, el que se hunde потопбльник ч ahogado m, hundido m потопйти1 (нагріти) calentar* vt (un tiempo) потопйти2 1. (пустити на дро) hundir vi, echar a pique, sumergir vi; ahogar vt (живу істоту); 2. (залити) inundar vi; 3. (кого-н.) perder* vt (a);
4. (горе) ahogar vt
потбплення c hundimiento m, sumersión f потоптйти pisar (hollar) en un sitio (un tiempo) потопт0тися estar pisando en un sitio (un tiempo)
поторгувйтися regatear vt (un tiempo) поторк0ти tocar vt (varias veces); ~ пальцем tocar varias veces con el dedo пот0чн*ий прикм. (теперішній) corriente; este (цей); actual (сучасний); ~i справи asuntos inmediatos; -і завдання problemas del día; - момент situación actual; - ремонт reparación corriente (de mantenimiento); - рахунок cuenta corriente
потр0пити (опинитися) caer* vi, encontrarse*, dar* vi (en); - під суд ser juzgado, caer en los tribunales; - в полон caer prisionero; - в біду caer en desgracia; - в скрутне становище encontrarse (caer) en una situación difícil, estar copado; - в пастку caer (dar) en la trampa; - кому-н. у руки caer en manos de alguien; - в оточення військ, caer en el cerco; - під авто caer bajo un automóvil, ser atropellado por un coche; як мені туди ~? ¿cómo (puedo) llegar a aquel sitio?
потрбб-а ж necesidad f, exigencia f, demanda f (вимога); природна, нагальна - necesidad natural, imperiosa; життєві ~и necesidades vitales;
- в чому-н. necesidad de algo; задовольнити ~и satisfacer las demandas потребув0ти exigir vt, requerir* vt, necesitar vt;
- часу (на що-н.) exigir tiempo (para); - грошей (на що-н.) necesitar dinero (para); хворий
974
почервоніти
потребує цілковитого спокою el enfermo necesita tranquilidad absoluta (descanso completo)
по-TpéTC вставн. сл. en tercer lugar, tercero потривбжити inquietar vt, molestar vi потривбжитися inquietarse, molestarse потриMám tener* vt, mantener* vt (un tiempo) потримЯтися tenerse*, mantenerse* (un tiempo)', estar agarrado (aigo, de alguien — un tiempo)
потрібн-ий прикм. necesario; -а книжка libro necesario; сон потрібен для здоров’я el sueño es necesario para la salud потрійний прикм. triple; у -ому розмірі al (en el) triple
потрійно присл. el triple, triplemente (y nom- рійному розмірі); tres veces más; заплатити ~ pagar el triple (tres veces más) потріскатися agrietarse потріскувати crepitar vi; chisporrotear vi (про дрова); crujir vi (про меблі) потрбєний прикм. triple, triplicado потрбєння c triplicación f потрбїти triplicar vt потрбїтися triplicarse
потрбху, потрбхи присл. 1. (un) poco; 2. (поступово) poco a poco потрощйти romper* vt, destrozar v (todo, mucho)
потрбювати див. потроїти потрудитися 1. trabajar vi, bregar vi; 2. (вважати за потрібне) tomarse la molestia (de); -іться зробити це sírvaselld. hacerlo; -іться вийти! ¡tómese la molestia de salir! потруїти (винищити) envenenar vt, intoxicar vt (a todos, a muchos)
пбтрухи mh. despojos m pl; menudillos m pl (пташині); callos m pl (тельбухи) потрушувати sacudir vt (de vez en cuando, ligeramente)
потріЬхати, потрюхйкати (побігти) echar а trotar
потрясЯти див. потрясти; ~ зброєю blandir las armas
потрясіння с conmoción f, quebranto m, trastorno m; нервове - conmoción nerviosa потрястй sacudir vt
потуг-и mh. dolores m pl (de parto); arcadas fpl (рвотні)
потужн ість ж capacidad f (виробнича); проектна ~ capacidad calculada; ~ двигуна potencia del motor; ~ вугільного пласта riqueza de la veta hullera; працювати на повну - trabajar (funcionar) a pleno rendimiento; ввести в дію нові енергетичні -ості poner en funcionamiento nuevas centrales energéticas потупити, потуплювати bajar vt, agachar vt, - очі agachar la vista потупитися bajar los ojos потупцювйти див. потоптатися потуральник ч consentidor т, complacedor m потурЯння c consentimiento m, complacencia f, connivencia f
потур0ти tolerar vi, consentir* vi; - примхам consentir los caprichos, conceder indulgencia потурбувйти (завадити) molestar vt, incomodar vt, importunar vt потурбувЯтися 1. (похвилюватися) inquietarse, turbarse, alterarse (un tiempo); 2. (виявити занепокоєння) molestarse, preocuparse (por); вам доведеться -ся про це tendrá Vd. que preocuparse por (de) esto потушкувЯти кул. estofar vt, cocer a fuego lento потьмЯрення c ofuscación f, ofuscamiento m; - свідомості entorpecimiento m; - розуму obnubilación f, ofuscamiento m, confusión mental потьмЯрйти ofuscar vt, obcecar vt, - погляд ensombrecer la mirada; - свідомість obscurecer la razón; -ся ensombrecerse* потьмйрювати див. потьмарити потьмянілий прикм. empañado; extinguido, apagado
потьмяніти empañarse; extinguirse, apagarse пбтяг ч propensión f, aspiración f, ambición f, afición f, inclinación f (схильність); - до знань afición a los estudios; - до читання afición a la lectura, ganas de leer
пбтяг2 ч tren m; приміський - tren de cercanías (suburbano); туристичний - tren de recreo; надшвидкісний - tren de alta velocidad, AVE; еїхати -ом ir en tren; - відходить el tren va a efectuar su salida
ПОТЯПГЙ 1. traer* vt, entrañar vt, 2. llevar vi, arrastrar vt (consigo)
потйгувати 1. tirar vt, arrastrar vt (de vez en cuando); 2. (попивати) beber a sorbos; 3. (посмоктувати) ir dando chupadas потягуватися estirarse, desperezarse поурбчН'Ий прикм.: -а оплата pago por lección поурбчно присл. por lección; por lecciones пофантазувйти fantasear vi (un tiempo) пофарбувйти pintar vi; teñir* vi (матерію, волосся); - в коричневий колір teñir en marrón, teñir de color marrón; - олійною фарбою pintar al óleo
пофарбувЯтися 1. teñirse* (про сукню, волосся); 2. (забруднитися фарбою) mancharse de pintura
пофілософувйти filosofar vi (un tiempo) пофліртувЯти flirtear vt (un tiempo; un poco) похапати 1. (взяти) tomar vt, coger vt (todo, mucho; a todos, a muchos); 2. (поїсти поспіхом) engullir vt
пбхапки, пбхапцем присл. aprisa; a toda prisa, apresuradamente, precipitadamente похвал-á ж elogio m, alabanza f, говорити з ~ою hacer elogios (de), tener frases de elogio (para) похвалйти alabar vt, elogiar vt, - автора tener frases de elogio para el autor похвалйтися alabarse (de), jactarse (de), hacer alarde (de); не можу -ся no puedo alabarme (de)
похвйлювати alabar vi (de vez en cuando) похвал b6á ж jactancia f, fanfarronada f похвЯльний прикм. 1. digno de elogio, plausible, meritorio, laudable; 2. de elogio, laudatorio; -а грамота diploma de honor; ~e слово panegírico m
похвалйння c див. похвальба похвЯстати(ся) jactarse похворіти estar enfermo (un tiempo) пбхибк-а ж (при пострілі) tiro perdido, tiro fallado; зробити -y fallar el tiro, errar el blanco по-хижйцькому, по-хижому присл. de una manera rapaz, con rapacidad похйл'ий прикм. provecto, maduro; - вік edad avanzada (madura); у -ому віці en edad provecta похитйти sacudir vt (un tiempo) похитйтися vagar vi (un tiempo) похитнули1 1. tambalear vi, sacudir vt, inclinar vt, мене ~ло безос. me tambaleé; 2. hacer vacilar (titubear)
похитнути2 1. sacudir vt, quebrantar vt, minar vi; - чий-н. авторитет quebrantar (minar) la autoridad de alguien; 2. hacer vacilar (titubear) похитнутися11. tambalearse; inclinarse; estar a punto de derrumbarse (про будинок); 2. vacilar vi, titubear vi; tambalearse похитнутися2 1. vacilar vi; 2. quedar tambaleando, quebrantarse
похйтувати tambalear vt (un poco; de vez en cuando); його -є безос. (él) se tambalea похйтуватися tambalearse, bambolearse похихйкувати soltar risillas, reírse* (de vez en cuando)
похід ч 1. marcha f, excursión f (екскурсія); visita f (відвідання); 2. військ, campaña f, expedición f, виступити в - salir a campaña; хрестовий - icm. cruzada f похіднЯ ж мат. derivada f похідн ий прикм. 1. de marcha; військ, de campaña; - порядок dispositivo de marcha; -а пісня canción de marcha; ~e життя vida de campaña; ~e ліжко cama de campaña, catre m; 2. (пересувний) ambulante; -а кухня cocina ambulante похіднйй прикм. мат. derivado по-хлопчйчому, по-хлоп’Ячому присл. puerilmente
похльбскувати dar latigazos (de vez en cuando, ligeramente)
похмелйтися, похмелятися quitarse la resaca (el reseco); matar el ratón (la rata) (Ц. Am.) похмілля c 1. (стан) malestar m, resaca f, cruda f; спати з - dormir la mona; 2. (дія) quitadura de
la resaca (del reseco); з чужого - голова болить por culpa de la bestia mataron al obispo; pagar justos por pecadores; pagar los platos rotos похмурий прикм. 1. (темний) obscuro, sombrío, lóbrego; ~e небо cielo o(b)scuro; 2. sombrío, lóbrego, huraño; -і думки pensamientos lóbregos; ~e обличчя cara de pocos amigos (de vinagre, de vaqueta)
похмурість ж 1. o(b)scuridad f, lobreguez f, 2. carácter sombrío (lóbrego, huraño); - погляду mirada sombría
похмуро 1. присл. sombríamente, lóbregamente, hurañamente? - дивитися mirar sombríamente; 2. у знач, присуд, está o(b)scuro; 3. безос. у знач, присуд, (про настрій) está lóbrego (sombrío); у нього на душі - tiene el alma sombría, está de mal talante похнюплений прикм. deprimido, abatido похнюплювати недок., похнюпити agachar vt, - голову agachar (bajar) la cabeza похнюплюватися agachar (bajar) la cabeza; dejarse abatir, decaer de ánimo поховйння c entierro m, sepultura f, inhumación f, funerales m pl (похорон) поховЯти inhumar vt, enterrar* vt походжйти pasearse, deambular vi; - no кімнаті ir por la habitación de un lado para otro похбджоння c 1. (за народженням) origen m, procedencia f, pinta f (Л. Ам.); соціальне - origen social; за -м de origen; 2. (виникнення) origen m; - видів біол. origen de las especies; - мови orígenes de la lengua пох0дити1 (якийсь час) andar vi, caminar vi (un tiempo); - по крамницях andar de tiendas похбдити2 (вести родовід) proceder vi (de), provenir* vi (de), ser* vi (de) похолодйння c descenso de temperatura; настало - la temperatura ha bajado, ha co- menzzado a hacer frío
похолодйти, похолоднішати безос. comenzar a hacer frío
похолбнути 1. enfriarse; 2. (зі страху) sentir frío похопйтися, похбплюватися caer en la cuenta, darse cuenta (repentinamente); ocurrirse de repente (згадати); advertir de repente (зауважити); вчасно - darse cuenta oportunamente
пбхорон ч 1. entierro m, funerales m pl; sepelio m, exequias f pl (поховання); 2. (процесія) séquito funerario
похорбнна ж partida de defunción похорбнн'ий прикм. fúnebre; funeral; ~e бюро funeraria f, oficina de pompas fúnebres; - марш marcha fúnebre похрбсник ч ahijado m похрЯсниця ж ahijada f по-христиЯнському присл. como cristiano, cristianamente
похрбпувати roncar vi (de vez en cuando, ligeramente)
похрускувати crujir vi (de vez en cuando, ligeramente)
поцікйвитися interesarse (por), tener interés (por)
поцілувЯти besar vt, dar un beso поцілувйтися besarse, darse besos поцілунок ч beso m; ósculo m (poét); - рукою (здаля) beso tirado
поцінувйч ч apreciador m; conocedor m (знавець)
поцупити (вкрасти) timar vt, soplar vt, escamotar vt
поцяткувйти, цяткувЯти abigarrar vt, puntear vt (знаками)
почалйпати, почЯпати echar a chapotear почйсти присл. en parte, parcialmente почастувйти (чим-н.) convidar vt (con), agasajar vt (con), obsequiar vt (con); ofrecer* vt (запропонувати) почйток ч panocha f, panoja f почаювЯти tomar té
почекати 1. esperar vt, aguardar vi; він трохи ~ав вас, а потім пішов le esperó a Vd. un rato у luego se marchó; 2. esperar vt, aplazar vi; -ай! ¡espérate!
почервоніння c (шкіри) rubefacción f почервоніти enrojecerse*, ponerse rojo
975
noMepryBáTH
почергувйти estar de guardia (un tiempo); ~ біля хворого velar al enfermo лбчерк ч 1. escritura f, letra f, нерозбірливий ~ escritura ilegible; я впізнаю його ~ le conozco por la letra, reconozco su letra; 2. (манера, стиль) estilo m почеркйти tachar vt no4epK03HáecTBo c grafología f почерпнути (entre)sacar vt, extraer* vt почерствіти endurecerse*; ponerse duro (про хліб)
no4ecáTH rascar vt почесйтися rascarse
поч0сн*ий прикм. 1. honorario, de honor; - гість invitado de honor; 2. de honor; honorable, honorífico; ~e звання título honorífico; ~a варта guardia de honor; ~e завдання tarea honrosa; 3. honorario; ~ президія presidencia honoraria; ~ член miembro honorario ПОЧ0СНО присл. honorablemente, con honor пбчот séquito m, comitiva f почетверйти, почетверити cuadruplicar vt почетверйтися cuadruplicarse, estar cuadruplicado
по-четв0рте вставн. сл. en cuarto lugar почбчуй ч (геморой) almorrana f почйн ч 1. (ініціатива) iniciativa f, innovación f, сміливий ~ iniciativa audaz; з ~y por (a) iniciativa de; 2. (початок) comienzo m; estreno m (y торгівлі); для ~y para empezar почйстити limpiar vt почйститися limpiarse почитйти leer* (un poco; un tiempo) почйтувати leer* vt (de vez en cuando; un poco) почбму. nonÍM присл. ¿a cuánto?, ¿a cómo? почорнілий прикм. ennegrecido почорніти, почорнішати ennegrecerse* по-чбрному присл. exageradamente, desmesuradamente; a lo bestia; пити ~ beber (estar) como una cuba no4yeáHHfl c sensación f no4yeáTH sentir vt*; ~ себе хворим sentirse enfermo (mal), estar indispuesto; ~ себе краще sentirse mejor
почути 1. oír* vt, entender* vt, ~, що... oír decir (entender) que...; 2. (дізнатися) saber (cono- I cer) de oídas
початися (про звук) (re)sonar* vi; oírse*; ~вся стук у двері alguien llamó a la puerta; ~вся крик I se oyó un grito; ~лися голоси se elevan voces почутгй c sentodo m; sentimiento m; ~ власної гідності sentimiento de dignidad propia; ~ відповідальності sentido de responsabilidad; ~ прекрасного sentido de la belleza (de lo bello); плекати ніжні ~ sentir ternura; грати з ~м interpretar con pasión; від надміру ~ por exceso de sentimientos
почухати(ся) див. почесати(ся) почухувати estar rascando (de vez en cuando, ligeramente)
почухуватися estar rascándose (de vez en cuando, ligeramente)
пошабйшити acabar el (dar fin al) trabajo nomáH'a ж respeto m, estima f, бути в ~i ser respetado, gozar de mucha estima; виявляти ~y tratar con distinción; дошка ~и cuadro de honor; коло ~и спорт, vuelta de honor; (бути) не в ~i no gozar de estima
пошйрпаний 1. дієприкм. від пошарпати; 2. прикм. (рваний) usado, gastado; enervado; irritado; ~i нерви nervios descompuestos nouiápnaTH usar vi, ajar vi пошйрпатися usarse
пбшбпки присл. cuchicheando, susurrando, murmurando; bajito, en voz baja; говорити ~ hablar en voz muy baja; перекладати ~ interpretar susurrando (con «chuchotement») пошептйти, пошепотіти susurrar vi (un tiem- po)
пошептйтися estar susurrando, susurrar vi пошйрен-ий 1. дієприкм. від поширити; 2. прикм. extendido, difundido; ~ погляд opinión difundida; -і види рослин especies difundidas (propagadas) de plantas; ~e речення грам. oración con elementos secundarios, frase con complementos o atributos пошйреність ж difusión f
пошйрення c 1. difusión f, propagación f, divulgación f, ~ радіохвиль difusión de ondas radioeléctricas; ~ холоду propagación del frío; - чуток propagación de rumores; мати велике ~ difundirse ampliamente, propagarse en gran escala; товариство з поширення знань Sociedad de divulgación de conocimientos; 2. (запаху) esparcimiento m; 3. (розширення) expansión f, extensión f, ~ впливу expansión de la influencia
пошйрити 1. difundir vt, propagar vt, divulgar vt, esparcir vt, ~ вчення poner en circulación la doctrina; ~ досвід divulgar las experiencias; ~ чутки propagar (esparcir) rumores; 2. (запах,аромат) difundir vt, despedir* vt, exhalar vt, 3. (розширити) extender* vt, amplificar vt, ~ свій вплив extender suinfluencia; - дію закону ampliar el vigor de la ley; ~ся 1. difundirse, propagarse, cundir vi; 2. (про запах,аромат) esparcirse; 3. (розширитися)ехіег\6егве* пошйрювальний прикм. (про тлумачення) extenso
пошйрювати див. поширити пошйрюватися 1. див. поширитися; це ~ється на всіх esto concierne a todos (a todo el mundo)
пошйрювач ч propagador т; ~ чуток bulista m пошкодження с 1. deterioro m, deterioración f, 2. daño m, deterioro m; avería f (машини) пошкбджувати див. пошкодити пошк0дити estropear vt, deteriorar vt, echar a perder
пошкбдитися estropearse, deteriorarse; echarse a perder
пошкодувйти dar lástima (de), no querer desprenderse (de); не ~ коштів no escatimar recursos; не ~ зусиль no regatear esfuerzos пошкутиль^ти див. покульгати пошльбпати dar palmadas (manotazos) nouuMaráTH azotar vt, zurrar vt (fustigando) пошмигувйти aspirar por la nariz (de vez en cuando; ligeramente) по-шбстб вставн. сл. en sexto lugar пошпбтити (висварити) regañar vt, reñir* vt пошпурлйти echar vi, botar vt (todo, mucho) nóiirr-a ж 1. (установа) correo(s) m (pl); здати листа на ~y echar una carta al correo; 2. (пересилання) correo m; дипломатична ~ correo diplomático; електронна - correo electrónico; e- mail; emilio m; ~ою por correo; з ранковою ~ою en el correo de la mañana; із зворотною ~ою por (a) vuelta de correo; 3. (кореспонденція) correspondencia f, correo m
nouiTáMT ч correos /77 pl; головний ~ Correo Central
noiuTáp ч див. листоноша поштм0йстер ч icm. administrador de correos поштбВ’ИЙ прикм. 1. postal, de correos; ~a марка sello de correos, sello de franqueo; estampilla f(fl. Ам.); ~a листівка tarjeta postal; ~e відділення estafeta (administración) de correos; ~a скринька buzón m; ~ папір papel de cartas; ~ мішок saca de correos; ~ потяг tren correo; - вагон coche correo; ambulancia de correos; ~ голуб paloma mensajera поштовйк ч correo /7? (persona) поштбво-телегрйфний прикм. de correos y telégrafos
пбштовх ч 1. traqueteo m (під час їзди); sacudida f (під час землетрусу); 2. (імпульс, спонука) impulso т, estímulo т; давати ~ (чому-н.) estimular vt; arrimar el hombro; це стало ~ом для нього esto le sirvió de incentivo поштовхйтися (у натовпі) dar empujones (un tiempo)
поштбпати remendar* vt (un tiempo) поштурхйтися див. поштовхатися поштучний прикм. por pieza(s) поштучно присл. por pieza пбшук ч 1. búsqueda f, busca f, y ~y, y ~ax en busca de; 2. (розвідування) prospección f; 3. військ, golpe de mano
пошукйти estar buscando, buscar vi (un tiempo); пошукай як слід búscalo bien пошуміти hacer (un poco de) ruido пошумувйти (про пиво, вино) estar fermentando (un tiempo)
пощ0д*а ж gracia f, clemencia f, без ~и sin cuartel, sin piedad; просити ~и pedir gracia (cuartel); не давати нікому ~и no dar cuartel a nadie пощадйти 1. perdonar vt, hacer gracia, dar cuartel; 2. (уберегти) conservar intacto; - самолюбство respetar el amor propio; 3. apiadarse (de), compadecerse* (de) пощастйти безос. tener (la) suerte (de), tener la fortuna (de) пощип0ти pellizcar vt
пощйпу вати picar vt (de vez en cuando); мороз ~є hace un frío que pela пойва ж aparición f
по-якбму присл. en qué lengua; ~ він говорить? ¿en qué lengua está hablando? пояркбвий прикм. de añinos пойрок ж añinos m pl
пбяс ч 1. cinturón m, cinto /77, ceñidor m; portaligas /77 (жіночий); рятувальний - cinturón salvavidas; 2. (талія) cintura f, no ~ hasta la cintura; 3. (зона) zona f; жаркий, помірний ~ zona tórrida, templada; тарифний ~ zona de tarifas; часовий - huso horario
пойснення c explicación f, explanación f, interpretación f (тлумачення); clarificación f (роз'яснення); дати ~ dar una explicación; зажадати від кого-н. ~ exigir una explicación a alguien; подати свої ~ dar explicaciones; важко знайти - такої поведінки es difícil justificar semejante conducta
поясн йй прикм. 1. de cinturón; ~ ремінь cinturón /77, correa f, 2. (зональний) de zona, zonal; - час huso horario; - портрет retrato de medio cuerpo; -а ванна baño de asiento пояснйти explicar vt, explanar vt, définir vt (уточнити); interpretar vt (витлумачити); clarificar vt (з'ясувати); як - його поведінку? ¿cómo justificar su conducta? пойснювальн'Ий прикм. explicativo, aclaratorio; ~a записка memorial aclaratorio пойснювати див. пояснити,, пойснюватися (мати причиною) explicarse; цим і пояснюється його, поведінка así se explica su conducta, con ello se explica su comportamiento
npa6á6a, прабабуся ж bisabuela f прабйтьківщина ж patria primigencia (originaria, ancestral), protopatria f праЗДтько ч antecesor m, procreador m npáBA-a ж 1. verdad f, veras fpi (істина); це щира - es la pura verdad; сказати всю ~y decir toda la verdad (las cuatros verdades); перекручувати ~y tergiversar la verdad; у цьому нема ні слова ~и en esto no hay ni pizca de verdad; 2. (справедливість) justicia f, шукати ~и pedir justicia; обстоювати ~y defender la justicia; 3. y знач, присуд, eso es verdad, es cierto; 4. у знач. спол. (хоча) bien es verdad, (la) verdad es que, aunque; він буває у нас, ~, рідко nos visita aunque raras veces; твоя ~ tienes razón; що ~, то - lo que es verdad, es verdad; дивитися -і в очі tener la verdad delante de los ojos, mirar cara a cara a la realidad; ~y кажучи вставн. сл. а decir verdad, lo cierto es que; hablando en plata (fam.); всіма ~ами і неправдами sin reparar en ningún medio, por todos los medios, sin pararse en barras, a tuertas o a derechas, por fas o por nefas; служити вірою і ~ою servir en cuerpo y en alma; ~ очі коле no les gusta a las comadres que les digan las verdades
правдйв-ий прикм. veraz, verídico; franco, sincero (щирий); ~a людина persona franca; ~a відповідь respuesta sincera правдйвість ж veracidad f, franqueza f, sinceridad f (щирість)
правдйво присл. sinceramente, francamente; sin rebozo
правдолюб ч amante de la verdad правдолюбний прикм. amante de la verdad правдоподібний прикм. verosímil правдоподібність ж verosimilitud f правдоподібно присл. verosímilmente прйведн’ИЙ прикм. 1 .рел. pío, religioso; 2. justo; після трудів ~их después de haber trabajado bien прйведник ч 1. рел. hombre pío, religioso m, justo m; 2. hombre justo; спати сном ~a dormir el sueño de los justos
976
npaqioBáTM
правйць ч мед. tétanos т, pasmo m npáB-ий1 прикм. 1. derecho; ~ бік lado derecho; ~а рука la derecha, mano derecha, diestra f, ~ борт (корабля) estribor m; 2. de derecha; derechista; ~a партія partido de derecha; 3. mh.: ~i derechistas m pl; він його ~a рука es su brazo derecho, es su mano derecha прйв'ий2 прикм. (справедливий) justo; бути ~им tener razón; ви ~¡ Ud. tiene (Uds. tienen) razón
npáewi-o c 1. regla f, граматичні ~a regias gramaticales; 2. mh. (постанова, припис) reglas f pl, reglamento m; ~a внутрішнього розпорядку reglamento interior; -а (вуличного) руху ordenanza de tránsito, normas de circulación; 3. (принцип) principio m, norma f, взяти за ~ tomar por norma, tomar como principio; як ~ como regla; за всіма ~ами en regla, según todas las reglas; нема ~a без винятку no hay regla sin excepción
правйло c (пристрій) reglón m, aplanadera f правйльн-ий прикм. 1. (вірний) justo; correcto (без помилок); exacto (точний)] ~ рахунок cuenta cabal; ~ шлях camino justo (recto); ~e рішення solución justa (exacta); ~e використання utilización ajustada (adecuada); 2. (закономірний) regular; ~e співвідношення proporción justa; ~a вимога demanda justificada; ~e дієслово verbo regular; ~ многокутник polígono regular; ~¡ риси обличчя facciones regulares, facciones correctas
прйвильність ж justeza f, corrección f (безпомильність)
npáewibHo 1. присл. (вірно) justo, cabal; correctamente (без помилок); мій годинник іде ~ mí reloj anda (marcha) bien; 2. у знач, присуд. es justo
прйвити1 1. gobernar* vi, regir* vi, dirigir vi] 2. (кіньми, авто) conducir* vi, manejar vi, guiar vi; 3. (здійснювати) administrar vi; ~ суд administrar justicia
npáBMTM21. (виправляти) corregir* vi] ~ коректуру corregir la prueba; 2. (бритву) afilar vi, suavizar vi
правішати desviarse a la derecha npáexa ж 1. (виправлення) corrección f, 2. (бритви) afiladura f прйвлений прикм. corregido правління c 1. gobernación f, спосіб ~ forma de gobierno, régimen m; 2. (адміністративний орган) dirección f; consejo administrativo; ~ корпорації directiva (junta de gobierno) de una corporación
правнйк ч jurista m, legista m npáBHyx ч 1. biznieto m] 2. мн. (нащадки) nietos mpl
npáBHyHKa ж biznieta f
npáe o c 1. derecho m; ~ голосу derecho de (al) voto, derecho al sufragio; загальне виборче ~ sufragio universal; ~ на працю, на відпочинок, на освіту derecho ai trabajo, al descanso, a la instrucción; ~ притулку derecho de asilo; міжнародне ~ derecho internacional; цив^ільне ~ derecho civil; кримінальне ~ derecho penal; звичаєве ~ derecho consuetudinario; ~á громадянства derecho del ciudadano, ciudadanía f, carta de ciudadanía; ~ користування usufructo m; - першої ночі icm. derecho de pernada; канонічне ~ derecho canónico (eclesiástico); процесуальне - derecho procesal; публічне ~ derecho público; використати ~ ejercitar el derecho; мати ~ (на що-н.) tener derecho (a); давати - conceder el derecho; вступити в свої ~á entrar en posesión de sus derechos, entraren vigor; no ~y de derecho; з повним ~ом con pleno derecho, con razones; на рівних ~áx con iguales derechos; на правах en calidad (de), a título (de); -а людини derechos humanos; 2.mh.: ~á (посвідчення) permiso m; водійські ~á carnet de conductor, permiso de conducción правобер0жний прикм. de la orilla derecha правовйй прикм. jurídico, de derecho правовіднбсини мн. юр. relaciones jurídicas; встановити ~ constituir una relación jurídica; припинити ~ extinguir una relación jurídica правовірний прикм. 1. ortodoxo; 2. mahometano
правовірність ж ortodoxia f правозахиснйй прикм. de defensa de derechos; ~ рух movimiento de defensa de derechos правозахиснйк ч defensor de derechos (civiles, humanos, etc.)] disidente m npaeo3AáTHHñ прикм. юр. capaz правоздатність жюр. capacidad f, aptitud legal правоз^вець ч 1. (юрист) jurista m, jurisconsulto m, legista m; 2. (студент) estudiante de Derecho
npaB03HáecTB0 c jurisprudencia f, derecho m правомірний прикм. legítimo, legal; conforme a las leyes
правомірність ж legitimidad f, legalidad f правомбжн ий прикм. юр. idóneo, competente; ~a особа apoderado m, poderhabiente m правомбжність c юр. idoneidad f, competencia f
правонаступник ч юр. derechohabiente m правоопортуністйчний прикм. oportunista de derecha
правбпис ч reglas de ortografía, ortografía f правопорушення c юр. infracción (transgresión) de la ley; адміністративне ~ infracción de leyes administrativas; цивільне ~ infracción de leyes civiles; ~ мінімальної тяжкості infracción de mínima gravedad; вчинити ~ cometer una infracción (delictiva)
правопорушник ч юр. infractor m, delincuente m] transgresor m; юний ~ delincuente menor (de edad)
правопорядок ч юр. orden legal, ordenamiento jurídico
правбруч присл. a la derecha, a la diestra; звернути ~ tomar (doblar) a la derecha; ~ від a la derecha de
правосвідбмість ж reconocimiento legal de derechos; conciencia de justicia правослйв’я c ortodoxia f правослйвний 1. прикм. ortodoxo; ~a церква iglesia ortodoxa; 2. ч ortodoxo m правосуддя c justicia f, здійснювати ~ administrar justicia; шукати ~ pedir justicia правот-á ж justificación f, justicia f (справедливість)] довести свою ~y demostrar su razón правофлангбв'ий 1. прикм. del flanco derecho;
2.ч cabo de fila, hombre de flanco derecho правша ч і ж diestra f, no ser zurdo прагматйзм ч філос. pragmatismo m прагматйчний прикм. філос. pragmático npáraeHHfl c (do чого-н.) aspiración f, ambición f] tendencia f (тенденція)] propósito m (намір)] непереборне ~ afán insaciable npárayTH aspirar vt (a), tender* v/(a), ambicionar vt, ~ перемогти ambicionar el triunfo; - до знань aspirar a poseer conocimientos прйдід ч 1.bisabuelo m; 2. мн.: ~и (предки) antepasados m pl
прйдідівський прикм. de bisabuelo(s) прйзелень ж verdeazul m, verde brillante npáKTHK ч 1. práctico m, practicón m; 2. (практична людина) práctico m прЯкти ка ж práctica f, переддипломна ~ prácticas de fin de carrera; виробнича ~ práctica laboral, aprendizaje m] проходити ~ку hacer prácticas (los trabajos prácticos); на ~ці en la práctica, prácticamente; застосовувати на ~ці poner en práctica; здійснити на ~ці llevar a la práctica, poner en practica; вести ~ку dar (dirigir) las prácticas; йому бракує ~ки le falta práctica практикйнт ч practicante m, pasante m; робота ~a pasantía f
практикувЯти 1. (застосовувати) usar vi, emplear vt, practicar vt; 2. (про лікаря, юриста) practicar vt, ejercer vt (medicina, abogada)
практикувйтися 1. emplearse, usarse; 2. (оправлятися) ejercitarse; ~ся в іспанській мові hacer ejercicios de español прбктикум ч prácticas f pl, trabajos prácticos практицйзм ч espíritu (enfoque) práctico, comodismo m
практйчний прикм. práctico практйчність ж 1. practicidad f, 2. (вигідність) eficiencia f
практйчно присл. prácticamente пралінб c невідм. praliné m
прЯльн-ий прикм. de lavar; ~a машина máquina de lavar, lavadora f, lavarropas m (Л. Am.)] ~ порошок polvos de (para) lavar npaMáTH ж antecesora f, procreadora f прамбва жлінгв. protolengua f прЯний прикм. lavado прйнка ж lavoteo m
праний c lavado m; colada f (з лугом)] віддавати в - dar a lavar праотбць ч див. прабатько npánop ч bandera f, estandarte т, enseña f] перехідний ~ bandera challenge; синьо-жовтий ~ bandera azul-amareia; піднести ~ enarbolar (izar) la bandera; складати присягу перед ~ом jurar la bandera; кликати під ~и alzar (levantar) bandera(s); під ~ом bajo la bandera (de); схилити ~и військ, batir banderas, rendir la bandera; воювати під чиїми-н. ~ами militar debajo de la bandera de uno, seguir la bandera de uno; з розгорнутими ~ами con banderas desplegadas
прапорйць ч зм. banderín m, gallardete m; сигнальний ~ bandera de señal(es) прапоронбсець ч abanderado m, portaestandarte m
прЯпорщик ч військ, alférez m npanpa6á6a, прапрабабуся ж tatarabuela f прапрйвну-к ч 1. tataranieto m; 2. мн.: ~ки (нащадки) descendientes m pl; ~чка жіаіагапіеіа f прапрадід ч 1. tatarabuelo m; 2. мн.: ~и (предки) ascendientes т pl, abuelos m pl npáexa ж plancha f, електрична ~ plancha eléctrica
праслов’янський прикм. лінгв. protoeslavo прасбваний прикм. planchado, aplanchado npácon ч asentador de víveres, tratante m прасувЯльний прикм. de (para) planchar; ~a дошка tabla de planchar прасувдльник ч planchador m прасувЯльниця ж planchadora f прасувйння c planchado m, aplanchado m npacyeá™ (праскою) planchar vt npacyeáTMCfl plancharse npám lavar vt, colar* vt (з лугом) npáTMCfl lavarse
прах ч polvo m] restos m pl (останки)] cenizas f pl (після кремаци)] тут спочиває ~ ... aquí yace...; піти ~ом volverse agua de borrajas; повергнути y ~ reducir a polvo (a la nada) пpaцeвлaштyвáння c colocación f npaueBnaLUTyeáTM emplear vt, colocar vt працедйвець ч patrono m, patrón m; empresario m; empleador m працездйтний прикм. 1. (що може працювати) capaz (apto) para el trabajo; 2. (здатний багато працювати) trabajador incansable працездйтність ж aptitud para el trabajo, capacidad de trabajo
працелюбний прикм. див. працьовитий працелюбність ж див. працьовитість працетерапія ж terapia laboral, labor-terapia f працівнйк ч trabajador m; науковий ~ científico m; sabio m (вчений)] партійний ~ funcionario del Partido; відповідальний ~ alto funcionario; газетний - periodista m; ~ за контрактом trabajador autónomo (por cuenta propia); звільнений - funcionario exento (ocupado exclusivamente en el trabajo social); поганий ~ un mal trabajador
працьовйтий прикм. trabajador, laborioso; diligente (старанний)] asiduo, perseverante (ревний)
працьовйтість ж laboriosidad f, diligencia f (старанність)] asiduidad f, perseverancia f (ревність)
працювйти 1. trabajar vi] ~ за наймом estar (ser) asalariado; - поденно trabajar a jornal; ~ відрядно trabajar a destajo; ~ за чотирьох, за сімох hacer el trabajo de cuatro, de siete; ~ над чим-н. trabajar en algo; 2. (чим-н.) trabajar vi] ~ лопатою trabajar con (la) pala; ~ веслами trabajar con (los) remos, remar con ahinco; - ліктями dar codazos; 3. (функціонувати) trabajar vi, funcionar vi] estar abierto (про заклад, установу)] крамниця працює без перерви Іа tienda по сіеггф (по tiene horas de pausa); ~ над собою trabajar para formarse (para capa-
977
працю^тися
citarse); час працює на нас el tiempo está а nuestro favor (nos ayuda); хто не працює, той не їсть el que no trabaja по соте; ~ абияк trabajar con (al) descuido (con desaliño), trabajar negligentemente (a la birlonga); ~ в стіл trabajar (escribir) sin poder publicar працю*в0тися безос. (про бажання працювати); сьогодні легко -ється hoy se trabaja bien, hoy el trabajo marcha bien пр0ц*я ж 1. trabajo m, labor f, розумова, фізична ~ trabajo intelectual, físico (manual); творча - trabajo creador, labor constructiva; наймана ~ trabajo asalariado; розподіл -i división del trabajo; продуктивність ~¡ productividad (rendimiento) del trabajo; знаряддя -i instrumentos de trabajo; охорона -i protección del trabajo; біржа -i bolsa del trabajo; жити зі своєї -i vivir de su trabajo; марна - trabajo perdido; 2. (результат діяльності, твір) trabajo m, obra f, накові ~i obras científicas; -і наукового товариства trabajos de una sociedad científica npáuia ж honda f npáujHHK ч hondero m npáujyp ч retatarabuelo m преймбула ж preámbulo m пребагато присл. muchísimo, por mucho, muy превалюв0ти prevalecer* vi, predominar vt превел0бний прикм. церк. reverendísimo, reverendo; santo (святий) лревел0бність ж церк. (титулування) reverendo m
превелйкий прикм.: на - подив con gran asombro
превентйвн-ий прикм. preventivo; ~і заходи medidas preventivas превесблий прикм. alegre, jubiloso прегарний прикм. requeteprecioso предик0т ч грам, predicado m предикатйвний прикм. грам, predicativo предмбт ч 1. objeto nr, artículo т (у торгівлі); ~и широкого вжитку artículos de amplio consumo, objetos de uso corriente; ~и першої потреби artículos de primera necesidad; ~и домашнього вжитку enseres domésticos, utensilios caseros; ~и розкоші artículos de lujo, suntuarios m pl; 2. (тема) objeto m, tema m\ - І вивчення objeto de estudio; - суперечки, насмішок objeto de discusión, de burlas; 3. (v викладанні) asignatura f, disciplina f, materia f, npo- I фільні —и asignaturas troncales; на ~ (чого-н.) con el fin (de), a propósito (de), con motivo (de) предм0тн*ий прикм. de objeto(s); de materia(s), material, substantivado; -e мистецтво arte figurativo; ~e поняття concepto objetual; - пока ¬ жчик índice de materias; - урок lección demostrativa
пр0док ч abuelo m, antepasado m предпарл0мент ч icm. preparlamento m представити 1. (відрекомендувати кому~н.) presentar vt: 2. (зобразити, показати) (representar vt; - на сцені (re)presentar en escena; - y кумедному вигляді poner en ridículo; 3. (do нагороди) proponer* vt
предст0витися (при знайомстві) presentarse предст0влення c 1. (рекомендація) presentación f, 2. (до нагороди) propuesta f(de) представляти 1. див. представити; 2. (бути представником) ser representante; 3. (бути виразником) ser vocero; ~ чиї-н. інтереси, погляди ser vocero de los intereses, de los puntos de vista de alguien представлятися див. представитися представнйк ч representante т\ delegado m; повноважний - representante plenipotenciario; офіційний - portavoz m
представництво c representación f\ торгове ~ representación comercial; офіційне ~ portavocía f
представницький прикм. 1. юр. representativo, de representación; - спосіб правління gobierno representativo; 2. (про зовнішній вигляд) de buena apariencia; imponente (солідний) предстоятель ч рел. príncipe m предтбча ч і ж precursor т\ antecesor т (попередник): anunciador т (провісник) пред’явйти presentar vt, mostrar* vt: ~ квиток presentar el billete; - паспорт mostrar el
pasaporte; ~ на першу вимогу presentar а cualquier requisición пред’явлення c presentación f пред’являти див. пред’явити пред’явнйк ч dador т, portador m; чек на -а cheque al portador презбнт ч presente т, regalo m лрезент0бельний прикм. de buena apariencia; imponente
презент0ція ж presentación f, recepción f (прийняття)
презентув0ти presentar vt, regalar vt, ofrecer* vt презерватйв ч мед. preservativo m, condón m президбнт ч presidente m: резиденція -a presidencia f; - Академії наук presidente de la Academia de Ciencias; здатний (гідний) стати -ом presidenciable; жінка-- presidenta f президбнтство c presidencia f, presidencialismo m (президентське правління) лрезид0нтствувати ocupar el cargo del presidente, ser presidente, presidir vt презид0нтськ*ий прикм. de presidente, presidencial; - спосіб правління presidencialismo m; прихильник -ого способу правління presiden- cialista m
президія ж presidencia f, mesa f(Ha засіданні): почесна - presidencia de honor презумпція ж юр. presunción f, conjetura f, - невинуватості presunción de inocencia прейскур0нт ч tarifa f, lista de precios преклонйти inclinar W; - коліна hincarse (de) rodillas, arrodillarse преклонйтися див. преклонятися преклоніння с admiración f преклоняти див. преклонити преклонятися 1. admirar W; 2. див. пре- клонитися
прекр0сн ий прикм. 1. hermoso, bonito, lindo; 2. excelente
прекр0сне c (lo) hermoso, (lo) bello прекраснодушний прикм. benigno прекраснодушність ж benignidad f, dulcedumbre f
прекумбдний прикм. див. кумедний прекумбдно присл. див. кумедно npenáT ч церк. prelado m npenáTCTBo с церк. prelacia f, prelatura f прелімін0рії мн. дип. preliminares т pl препімін0рний прикм. дип. preliminar, previo прелюд ч муз. preludio m прелюдія ж муз. preludio m прем’єр ч 1. premier т: 2. театр, galán m прем’єра ж театр, estreno m прем’єр-міністр ч primer ministro; Presidente del Consejo de Ministros, Presidente del Gobierno; canciller m прем’єрша ж театр, galana f премі0льн-ий прикм. de primas, de premios; -a система sistema de primas; - фонд fondo de primas
премі0льні мн. prima(s) f (pl), premio(s) m (pl) премійований дієприкм. і прикм. premiado преміюв0ння с adjudicación de un premio, premiación f, система - sistema de primas (de premios)
преміюв0ти i premiar vt: ~ чим-н. premiar con algo
прбмія ж 1. (нагорада) premio m; 2. фін. prima f; gratificación f (винагорода): страхова - prima de seguros
премудрий прикм. 1. (мудрований) incomprensible, abstruso; 2. omniscio, omnisciente, om- nisupiente
премудрість ж 1. sabiduría f, невелика -! jesto no es una cosa del otro mundo!; 2. (вища мудрість) omnisciencia f
преосвящбнний ч церк. (титул) ilustrísimo m преосвящбнство c церк. (титулування) ilustrísimo m
npenapáT ч preparado m, preparación f npenapáTop ч preparador m, disector m npenapáTopcbKa ж laboratorio m, sala anatómica
препарув0ння c preparación f, disección f, desecación f
препарув0ти i preparar vt: disecar vi преподббіє c див. превелебність
преподобний прикм. див. превелебність препозитйвний прикм. грам, prepositivo прерафаеліт ч мист. prerrafaelista m прерйвист ий прикм. interrumpido, discontinuo; intermitente; -а лінія línea discontinua прбрія ж геогр. pradera f прерогатйва ж prerrogativa f прес ч 1. prensa f, штампувальний - prensa de estampar (de embutir), prensa troqueladora (de troquelar); давильний - prensa f, гвинтовий (черв’ячний) - prensa de tornillo (sin fin); гідравлічний - prensa hidráulica; 2. (гноблення) presión f, податковий - presión de los impuestos; черевний - анат. músculos abdominales; покласти під - poner bajo laprensa, (a)prensar vt npéca ж prensa f, місцева - prensa local; періодична - prensa diaria (periódica); свобода ~и libertad de prensa; periodistas m pl (представники преси): жовта - prensa amarilla прес-аташб ч невідм. дип. agregado de prensa прес-бюрб c невідм. oficina de prensa, despacho periodístico (informativo) пресвГтер ч церк. (священик) presbítero m, preste m
пресвітері0нин ч церк. presbiteriano m npecBÍTepiáHCTBo c церк. presbiterianismo m пресвітері0нськ ий прикм. церк. presbiteriano; -а церква iglesia presbiteriana пресвятйй прикм. santísimo, sacratísimo npécHHr ч presión f-, психологічний - presión sicológica; зазнавати -y experimentar una presión
прес-конфер0нція ж conferencia (rueda) de prensa; audiencia noticiosa, rueda de periodistas (Jl. Am.)
пресбваний дієприкм. і прикм. prensado npec-nan’é с невідм. 1. secante m; 2. (для паперу) pisapapeles m прес-секрет0р ч portavoz m прес-служба ж servicio de prensa престидижит0тор ч prestidigitador m престйж ч prestigio m
престижн ий прикм. de prestigio, prestigioso; -а професія profesión de presitigio; робити ~им prestigiar vt
npécTO муз. 1. присл. presto, de presto; 2. c невідм. presto m
престол ч 1. trono m: вступити на - subir al trono; скинути з -y destronar vt: зректися -y abdicar vt (la corona); 2. церю mesa del altar (en la iglesia ortodoxa): 3. церк. (свято) fiesta (día) del patrón
престолонаслідник ч sucesor al trono престолонаслщування c sucesión al trono престольний прикм. 1. de trono; con trono; 2. церк. de altar; de la mesa del altar пресув0льний прикм. de (para) prensado пресув0льник ч prensador m пресув0ння c prensado m npecyeáTH prensar vt прес-фбрма ж mex. molde m прес-ц0нтр ч centro de prensa (de periodistas) претендбнт ч pretendiente m претендув0ти pretender vt* - на спадщину arrogarse (optar a) la herencia; - на місце optar a una plaza
претензійний прикм. pretencioso, presuntuoso; afectado, cursi (манірний): con pretensiones претензійно присл. con pretensión, presuntuosamente; afectadamente прет0нз-ія ж pretensión f, queja f, reclamación f (вимога): без -ій sin pretensiones; територіальні -ії reivindicaciones (reclamaciones) territoriales; бути в -ії (до кого-н.) tener queja (de), estar disgustado (con); мати -ію pretender vt: заявити -ію юр. hacer una reclamación; людина з -іями hombre presuntuoso, presumido, persona afectada; одягатися з -ією vestirse pretenciosamente npéTop ч icm. pretor m преторі0нець ч icm. pretoriano m преторі0нський прикм. icm. pretoriano преф0кт ч prefecto m префектура ж prefectura f префер0нс ч карт, préférence f (juego de cartas)
пр0фікс ч грам, prefijo m
978
npMBHáTM
префікс0льний прикм. грам, con prefijo, pre- fijal
префікс0ц1я ж грам, prefijación f префіксбваний, префікс0льн-ий прикм. грам, con prefijo(s); -і дієслова verbos con prefijos
прецедбнт ч precedente m; без -y sin precedente; створити ~ sentar un precedente пречудовий прикм. див. прегарний при прийм. 1. (біля) cerca de; junto а; ~ вході а la entrada; 2. (для позначення зв'язку) adjunto a; anejo a, anexo а; комітет - кабінеті міністрів comité afecto (adjunto, anejo) al Consejo de Ministros; гуртожиток ~ інституті residencia del instituto; працювати ~ кафедрі trabajar adjunto a la cátedra; 3. (у присутності) en presencia de, delante de; ~ сторонніх en presencia de ajenos; ~ свідках delante de testigos; ~ мені en mi presencia, delante de mí; 4. (для позначення супровідних обставин) a; durante; соп; ~ денному світлі a la luz del día; 5. (для позначення наявності) соп; документи - мені tengo los documentos conmigo; тримати гроші ~ собі tener el dinero consigo прибалтійський прикм. báltico прибер0жн'ий прикм. ribereño, de la orilla, costero; ~a (морська) смуга litoral m приберіг0ти недок., приберегти . guardar vt, reservar vt
прибив0ти див. прибити прибив0тися див. прибитися прибивнйй прикм. clavado прибир0льник ч mozo de la limpieza, barrendero m
прибир0льниця ж mujer de la limpieza, barrendera f
прибир0ння c arreglo m, limpieza f, - в кімнаті limpieza de la habitación прибир0ти(ся) див. прибрати(ся) прибй ти 1. (цвяхами) clavar vt, clavetear vt; fijar vt (плакати, об’яви); 2. (вітром, дощем) acamar yt (росллини); пил ~ло дощем la lluvia asentó (quitó) el polvo; 3. (пригнати) llevar vt, echar vt; хвилями судно ~ло до берега las olas echaron (arrojaron) el barco a la orilla; - прибйтися 1. (цвяхами) estar clavado; 2. (do землі) estar acamado (asentado); 3. (до берега) dejar encallado; 4. (пристати) juntarse, incorporarse; ~ до партизанів incorporarse a los guerrilleros
прибігти див. прибігти прибігти llegar (venir, acudir) corriendo; ~ першим llegar el primero прибіднйтися, прибіднюватися hacerse el pobre
прибій ч oleaje m, marejada f прибічник ч partidario m, adepto m, parcial m приблйзний прикм. aproximado приблйзно присл. aproximadamente; пройти ~ п’ять кілометрів haber recorrido (aproximadamente) unos cinco kilómetros приблудний прикм. advenedizo приболбтний прикм. palustre приббркати, приббркувати 1. domar vi, amansar vt, domesticar vt
приббркування, приббркання c amansamiento m, domesticación f, doma f, domesticación f, amansamiento m приббркувач ч domador m приббркувачка ж domadora f прибрати 1. arreglar vt, poner en orden (зробити лад); - кімнату arreglar la habitación; 2. (сховати) esconder vt, - якнайдалі esconder muy adentro (muy lejos); - до рук meter la mano (en), alzarse con el santo y la limosna; acaparar vt прибр0тися poner todo en orden, arreglar todo прибрех0ти mentir* vi, decir embustes, meter trolas
прибрГхувати див. прибрехати прибув0-ти див. прибути; потяг ~є на першу колію el tren va a efectuar su entrada por la vía uno
прибудбва ж (споруда) anexo m, ala f прибудбвувати(ся) див. прибудувати(ся) прибудування с construcción de accesorias прибудувйти construir* vi, edificar vi (añadiendo), yuxtaponer* vt
прибуксирув0ти llevar (traer) a remolque прибулець ч forastero m; advenedizo m (чужинець); planetícola m (з іншої планети) прибути 1. llegar vi, arribar vi, acudir vt, 2. aumentar vi; subir vi (про рівень води); crecer* vi (про місяць); нашого полку прибуло aumentó nuestro batallón; llegaron refuerzos прибуткбв-ий прикм. 1. фін. de entrada(s); ~a книга libro de entradas (de ingresos); 2. rentable, beneficioso; lucrativo, provechoso (вигідний); - податок impuesto sobre la renta (de la persona física) (IRPF)
прибуткбвість ж rentabilidad f прибуткбво-видаткбвий прикм.: -а книга фін. libro mayor (de entradas y salidas) прибуткув0ти фін. abonar (acreditar) en cuenta
прибуток ч beneficio m, ganancia f, interés m, provecho m (користь); lucro m (зиск); чистий
- beneficio /íquido (neto); додатковий ~ ganancia adicional; одержати ~ sacar provecho, obtener beneficios; приносити - rendir (dar) beneficio, reportar ganancia; розподіляти ~ distribuir la ganancia; брати участь у ~ках participar en las ganancias
прибутті c llegada f, arribo m привабливий прикм. atractivo, atrayente; encantador
npHBá6BHBÍcTb ж atractivo m; encanto m прив0бливо присл. de una manera atractiva прив0блювати granjearse прив0л ч alto m, etapa f, зробити ~ hacer alto прив0лювати, при вал йти apoyar vt (en) прив0люватися apoyarse npneápKa ж mex. soldadura f npneápoK ч спец, vituallas f pl прив0рювати, приварйти mex. soldar* vt прив0рюватися mex. estar soldado, soldarse* приват-доц0нт ч asistente de profesor приватиз0ція ж privatización f приватизув0ти i privatizar vt npHBáTH-nñ прикм. 1. privado, particular; ~ капітал capital privado; ~a торгівля comercio privado; ~a власність propiedad privada; ~a особа persona particular, particular m; ~i уроки lecciones privadas (particulares); 2. (особистий) privado; ~e листування correspondencia privada; -e життя vida privada; право на ~e життя el derecho a la privacidad (a la intimidad); ~e помешкання piso privado; ~e обвинувачення юр. denuncia particular прив0тник ч comerciante privado, empresario m; artífice privado (ремісник); propietario m (власник)
приватновл0сницьк-ий прикм. privado; ~e господарство economía privada приватнокапіталістйчний прикм. de(l) capital privado
приватнопідпри0мницький прикм. de empresa privada
привез-тй traer* vt (en vehículo); llevar vt (доправити); дівчинку ~ли додому trajeron (llevaron) a la niña (a casa); він привіз мені листа від брата me trajo una carta de mi hermano приверзтйся parecer* vi, aparecer* vi приве-стй док. 1. traer* vt, llevar vt, conducir* vt (показати дорогу); що ~ло вас сюди? ¿qué le ha traído (por) aquí?; дорога ~ла нас до річки el camino nos condujo (nos llevó) al río; 2. (do чого-н.) llevar vt, conducir* vt, ir a parar (a); acabar vi (en) (закінчитися чим-н.); - до висновку llevar a la conclusión; ~ до незалежності conducir a la independencia; ~ до загибелі, до поразки conducir (llevar) a la muerte, a la derrota; - до сумних наслідків llevar a consecuencias tristes; 3. (факти, дані) citar vi, aducir* vt, alegar vt, - цитату alegar (dar) una cita, citar vt;
- доказ aducir (presentar) pruebas; ~ фразу reproducir una frase; ~ приклад poner (dar) un ejemplo; ~ що-н. в приклад citar algo como ejemplo; 3. (в який-н. стан) poner* vt (en), dejar (+ part. pas.); sumir vt (en); - в порядок poner (en) orden, arreglar vt, ~ в дію, в рух poner en movimiento, en marcha; ~ у захват entusiasmar vt, dejar admirado; ~ кого-н. до тями hacer recobrar el sentido (a)
прйвид ч visión f, espectro m, fantasma m
привйді тися aparecérsele, ver en visiones; мені ~лося creí haber visto прйв’Ід ч motivo m, pretexto m; - до війни casus belli; дати ~ dar lugar (a), dar pie (a); dar motivo (para); дати ~ для чуток dar ocasión para rumores; без усякого -оду bajo (sin) ningún pretexto; з будь-якого -оду con cualquier pretexto; з якого -оду? ¿con qué pretexto?; ¿a son de qué? привід ч 1. conducción f, 2. юр. orden de comparecencia, citación judicial привіз ч transporte m, acarreo m; importación f привізн-йй прикм. importado, de importación; ~e паливо combustible importado привілей ч privilegio m; соціальні ~еї ventajas sociales; користуватися -еями gozar de privilegios; надавати ~еї conceder privilegios, privilegiar vi
привілейбваний прикм. privilegiado привілля c 1. (свобода) libertad f, 2. (простір) vasto espacio
привільн-ий прикм. 1. (вільний) holgado, libre; ~e життя vida holgada (a sus anchas); 2. vasto, ancho, anchuroso
привісити suspender vt, colgar* vt привіт ч saludo m, salutación f, recuerdos m pl; ~! ¡salud!;; передати (переказати) - transmitir un saludo; передайте - усім вашим recuerdos а todos los suyos
привіт0ння c 1. saludo m, salutación f, військ. saludo militar; 2. (вітальна промова) arenga f, alocución f (en honor de); palabras de bienvenida (з нагоди прибуття) привіт0ти (з чим-н.) felicitar vt; -зі святом кого-н. felicitar a alguien con motivo de la fiesta;
- кого-н. З Новим роком desear a alguien feliz Año Nuevo
привіт0тися saludar vt (a); saludarse (одне з одним)
привітний прикм. afable, amable, atento; hospitalario (гостинний); amistoso (приязний) привітність ж afabilidad f, amabilidad f привітно присл. afablemente, amablemente; de una manera hospitalaria (гостинно); amistosamente (приязно) привішувати див. привісити npHBnáCHOHHfl с див. присвоєння 1 ПрИВЛ0СНИТИ див. присвоїти 1 привнестй, привнбсити aportar vt прйвод ч тех. (передача) transmisión f, ручний
- tracción a mano; кінний - tracción animal; пасовий - transmisión por correa; ножний - accionamiento (mando) por pedal; з електричним -ом accionado (propulsado) eléctricamente привбдити див. привести
привбдка ж полігр. ajuste m привбднення с amaraje ж, amarizaje m приводнйй прикм. mex. de transmisión, de accionamiento; - пас correa de transmisión; - вал árbol de impulsión (de mando), árbol propulsor приводнйтися amarar vi привбзити див. привезти привокз0льний прикм. (de cerca) de la estación
приволік0ти див. приволокти приволік0тися див. приволоктися приволоктй arrastrar, traer arrastrando (a la fuerza)
приволоктйся llegar (venir) arrastrándose (a la fuerza)
приворітний прикм. de (que está) cerca de la puerta
приворожйти hechizar vi, embrujar vt приворбжувати див. приворожити приворбт ч 1. hechizo т; 2. бот. hierba de San Guillermo, algafil m
прйворотень ч бот. estelaria f, alquimila f, pie de león
приворбтн-ий прикм.: ~e зілля bebedizo m, filtro m
привселюдно присл. en presencia de todo el mundo
прив^шн-ий прикм. parótico; -а залоза анат. parótida f
привхіднйй прикм. accesorio привчати недок., привчйти acostumbrar vi, habituar vt, avezar vt, - до дисципліни disciplinar vt; - до порядку acostumbrar al orden
979
npiiBHáTHcn
привчйтися acostumbrarse, habituarse прив’ядйти див. прив’янути прив’язаний 1. дієприкм. від прив’язати; 2. прикм. (відданий) apegado (а) прив’язйння с 1. afición f, afección f, apego m; 2. (предмет симпатії) cariño m прив’язйти 1. atar vt, sujetar vt, - собаку atar el perro; 2. hacer tomar cariño (a); 3. спец. acordar* vt; - до орієнтиру acordar con el punto de referencia
прив’язйтися 1. atarse; 2. encariñarse, tomar afecto (apego) a; 3. (причепитися) tomarla (con); 4. (прискіпатися) buscar camorra (con alguien); buscar pelillos (a algo); 5. спец. acordar* vt
прйв’язка ж 1. atadura f, 2. слец. referencia topográfica de un punto a otro de posición conocida; medición de referencia (de comprobación); ~ аерознімків identificación por fotografía aérea прив’язн-йй прикм. atadizo; que se ata; ~a коса, борода trenza, barba postiza; ~ аеростат globo cautivo; ~ пасок cinturón de seguridad прив’йзувати(ся) недок. див. прив’язати(ся) прйв’яз-ьжЬ-аіІІа f (для собак); посадити собак на - atar a los perros прив’йнути marchitarse (un poco) пригадй-ти recordar* vt, acordarse* (de); я йому це ~ю! (погроза) ¡se lo voy a recordar!, ¡se acordará de mí!, ¡me las pagará! пригадйтися acordarse* (de) пригадувати 1. estar haciendo memoria; наскільки -ю si mal no me acuerdo; 2. див. пригадати
пригальмбвувати, пригальмувйти aminorar la marcha frenando; frenar vt (ligeramente) приганйти див. пригнати прйгар ч 1. (місце) chicharrón т; 2. тех. costra de fundición
пригасйти недок., пригйснути apagarse, (a)minorarse (la luz, el fuego, etc.) пригасйти apagar vt, (a)minorar vt (la luz, el fuego, etc.)
пригеинтйти, пригвйнчувати недок. atornillar vt пригин0ти(ся) див. пригнути(ся) пригін ч (худоби) conducción f пригінка ж ajuste т, ajustamiento m |Пригл0джений прикм. (про мову) peinado приглбджувати див. пригладити лриглйдити alisar vt, atusar vt 'приглухуватий прикм. duro de oído приглушений прикм. (про голос) apagado, atenuado
приглушйти apagar vt, amortiguar vt atenuar vt (ослабити); suavizar vt (поякшити); - голос bajar (un poco) la voz; - мотор silenciar el motor; ~ біль mitigar un dolor приглушувати див. приглушити пригніти 1. traer* vt, conducir* vt (corriendo, acosando); llevar vt (доправити); - худобу conducir corriendo (correr) el ganado; ~ полонених traer corriendo a los prisioneros; 2. (човен, авто) conducir* vt, llevar vt 3. (змусити з'явитися) traer* vt, hacer venir, 4. (примчати) acudir corriendo (en volandas); 5. (припасувати) ajustar vt пригнічен-ий прикм. abatido, abrumado; deprimido; - стан abatimiento m, depresión f, бути y -ому стані estar abatido (deprimido) пригніченість f depresión f, abatimiento m, estado depresivo (estresado) пригнічувати abrumar vt abatir vt, oprimir vt, postrar vt
пригнббити, пригнбблювати недок. oprimir vt, vejar vt perseguir* vt (переслідувати) пригнбблений прикм. oprimido пригнбблювати див. гнобити пригнути agachar vt, inclinar vt, encorvar vt (зігнути)
пригнутися agacharse, inclinarse; encorvarse (зігнутися)
пригбд'а ж aventura f, мисливські ~и andanzas (peripecias) de un cazador; malaventura f (прикра); incidente /77 (випадок); шукач пригод buscador de aventuras, aventurero m; бібліотека пригод literatura de suspense пригбдницький прикм. de aventura(s), de suspense; - роман novela de aventuras (de suspense); - фільм película de suspense
приголомшений прикм. conmovido, sumamente emocionado
приголбмшити zumbar vt (fuerte); - новиною dejar turulato con la noticia приголбмшливий прикм. estupendo, formidable (про новину); emocionante; estupefaciente;
- успіх éxito rotundo; ~e враження impresión emocionante
приголбмшливо присл.: діяти ~ atolondrar vt, dejar perplejo
приголбмшувати недок., приголбмшити atolondrar vt, aturdir vt, aturrullar vt; - запитанням turbar con una pregunta
прйголосний лінгв. 1. прикм. consonante; 2. consonante m приголубити acariciar vt приголубитися hacer mimos пригорілий прикм. quemado, achicharrado пригорі-ти quemarse, pegarse; молоко ~ло la leche se ha pegado (quemado) пригорнутися estrecharse (contra), pegarse (a) прйгород ч arrabal m, suburbio m, afueras f pl прйгорща ж 1. palma f(de la mano); 2. (вміст) puñado m, almorzada f, пригорщами a puñados, a manos llenas пригоряти див. пригоріти пригостйти(ся) див. пригощати(ся) приготувбти 1. preparar vt, hacer* vt; - постіль, ванну hacer (preparar) la cama, preparar el baño; - ліки preparar la medicina; - обід hacer la comida; - уроки hacer los deberes; 2. (підготувати) preparar vt, instruir* vt приготуватися prepararse; disponerse* (намірятися); - до від’їзду prepararse para el viaje, hacer los preparativos de viaje; - до стрибка, - стрибнути prepararse para el salto, para saltar
пригрів0ти(ся) див. пригріти(ся)
пригріти 1. calentar* vt, 2. abrigar vt, amparar vi;
- гадюку (гадину) в пазусі criar una sierpe (una víbora) en su seno
пригрітися 1. (зігрітися) calentarse*, entrar en calor; ~ біля вогню entrar en calor al amor de la lumbre; 2. encontrar abrigo (amparo) пригрозйти amenazar vt, conminar vi пригубйти, пригублювати tocar con los labios (una copa, un vaso); beber (probar) un poco придавйти 1. aplastar vt, despachurrar vt; ~ каменем aplastar con una piedra; ~ своєю вагою aplastar con su peso пpидáвлювaти див. придавити прйдбне c dote /77, ajuar m; canastilla f (для новонародженого); давати - dotar vt npüAá’THCfl ser útil, servir*w; він вам ще -еться todavía le será útil (le servirá, le hará falta) придйтковий прикм. adicional, suplementario, apendicular; - пагін бот. brote adventicio; -a залоза мед. glándula accesoria npnAáTHHñ прикм. conveniente, útil; apto; capaz (здатний); válido (про квиток); vigente (дійсний); - до військової служби apto (útil) para el servicio militar; - для пиття bueno para beber, potable; ні до чого не ~, ні на що не - inservible (про річ); que no vale para nada (про людину) придатність ж conveniencia f, utilidad f, aptitud f, capacidad f (здатність); validez f (квитка) npHAáTOK ч apéndice m придбавйти див. придбати придббння с adquisición f, вдале - ganga f, chollo m
придбйти (купити) comprar vt, adquirir* vt придвбрний прикм. 1. cortesano, de la corte, áulico; ~ радник consejero áulico; ~ блазень bufón de la corte; 2. ч cortesano m прйдих ч aspiración f, вимовляти з -ом aspirar vt придихбвий прикм. лінгв. aspirado придієслівний прикм. грам, adverbal, adver- bativo
приділйти acordar* vt, conceder vt, otorgar vt (надати); - уваїу prestar atención; - час dedicar (conceder) tiempo приділйти див. приділити придорбжній прикм. (al borde) del camino придуманий прикм. Inventado придУм-ати, придум увати inventar vt, idear vt, - пристрій до машини inventar un dispositivo para la máquina; - вихід із становища encontrar
una salida a la situación; - відмовку, виправдання inventar una excusa, una justificación придурюватися hacerse el tonto придушення c aplastamiento m, supresión f,represión, neutralización f придушйти estrangular vt, ahogar vt приєднйння c 1. asociación f, reunión f (з’єднання); anexión f(mepumopñ); 2. (примикання) adhesión f, afiliación f, 3. en. conexión f приєднйти, приєднувати 1. juntar vt, unir vt, agregar vt; anexionar vt, anexar vt (територію); 2. ел. conectar vt
приєднйтися unirse (a); juntarse (a); adherirse*, incorporarse (примкнути); - до ддумки adherirse a la opinión (de)
прибднувальний прикм. грам, de unión прибмн-ий прикм. agradable; -а новина buena noticia; - запах olor grato; - на смак gustoso al paladar; ~e обличчя cara agradable прибмно 1. присл. agradablemente; 2. безос. у знач, присуд, es agradable приживйти див. прижити приживйтися див. прижитися приживйти, приживляти aglutinar vt, conglutinar vt
прижйвлюваність ж: aclimatabilidad f прижйти tener hijos (ел concubinato) прижйтися habituarse; familiarizarse (con) (освоїтися); aclimatarse
прижиттбв'ий, зажиттбв’ИЙ прикм. en (la) vida (de), durante la vida (de); ~e видання edición que apareció en vida del autor приз1 ч (нагорода) premio m; грошовий - premio en efectivo; перехідний - спорт, challenge m; присудити - adjudicar un premio приз2 ч мор. presa f de un navio) призабути olvidar vt, haber olvidado (un poco); recordar mal (погано пам'ятати) призахідний прикм. poniente призбирйти acumular vt, {atesorar vt npH36npáTH ahorrar vt, - грошенят ahorrar dinero //
призбйрувати див. призбирати npH3BáTH (на військову сдужбу) llamar a filas, reclutar vt
npH3BH4áioBaHicTb ж acostumbrabilidad f, habitabilidad f, existencia de'Costumbre (hábito) призвідник ч instigador m% incitador m (підбурювач); cabecilla m (ватажок) прйзвістка ж див. передвістя прйзвук ч sonido complementario (adicional) призбмкуватий прикм'* bajo (низький); rechoncho, achaparrado (про людину) призбмлений прикм. materialista призбмленість ж materialismo m призбмлення с ав. aterrizaje т, toma de tierra приземлйти, призбмлювати АВ aterrizar vt приземлйтися aterrizar vi призбр ч спорт, premiado т, medallista т; ganador т (переможець) призивйти див. призвати призивдтися (на військову службу) ser llamado a filas (a quintas); ser llamado a hacer «la mili»
прйзм*а ж мат. prisma m; крізь -у чого-н. а través del prisma (de) ’
призматйчний прикм. prismático; - бінокль prismáticos m pl призначйти див. призначити npH3Há40HHfl c (pre)destinación f призначити (pre)destinar vt прйзов ч військ, reclutamiento m, llamada f, quinta f (певного року)
призов'йй1 прикм. de premio; -e місце puesto premiado
призовйй2 прикм. мор. apresado призбвн-йй прикм. військ, de reclutamiento; - вік edad de quintas; - пункт caja de recluta(s); -а повістка citación de llamada a filas призбвнйк ж recluta m, quinto m прйзьба ж banco de tierra alrededor de una casa rústica
приїжджйти, приїздйти див. приїхати приіедж’ий ч viajero т; готель для ~их fonda f приїзд ч llegada f
приї стися empalagar vt, мені -лося ... me empalaga ... (me molesta...)
980
npwiauiTyBáTMcn
приїхати llegar vi, venir* vi (en vehículo) прийд0шнє c porvenir m, futuro m, (lo) venidero прийдЯшн'Ій прикм. futuro, próximo, venidero; ~i покоління generaciones futuras приймйк ч hijo adoptivo приймЯльна, приймальня ж recibidor m, sala de recepción
приймЯльн'Ий прикм. 1. радіо, de recepción, receptor; ~a антена antena de recepción; 2. (день) de recibo; ~i години horas de recibo (de visita), horas de consulta; 3. de recibo, de ingreso; ~¡ іспити exámenes de ingreso; ~a комісія comisión de Ingreso; ~aa палата sala de admisión y reconocimiento de enfermos npnñMánbHHK ч receptor m приймЯння c recepción f, - товарів recepción de mercancías приймйти див. прийняти npnñMá4 ч 1. mex. receptor m, recipiente m; 2. радіо, aparato (receptor) de radio, receptor m; ламповий - receptor con válvulas; детекторний ~ detector m, receptor de cristal; короткохвильовий ~ receptor para onda(s) corta(s) приймЯчка ж hija adoptiva прийм0нник ч грам, preposición f прийменникбвий прикм. грам, prepositivo, preposicional; ~a конструкція construcción preposicional
прйймочка ж бот. estigma m прийняти 1. {взяти, одержати) recibir vt, aceptar vt, tomar vt, - подарунок aceptar el regalo; ~ товар recibir mercancías; 2. tomar vt, aceptar vt {посаду); - командування tomar el mando; ~ справи hacerse cargo de los asuntos; ~ справу до провадження admitir a trámite la d- enuncia; ~ призначення aceptar el cargo; ~ сан церк. aceptar la dignidad; 3. {до складу, в члени) admitir vt, afiliar vt, - в партію admitir en el partido; ~ на роботу admitir en el trabajo; - в школу, в інститут admitir en la escuela, en el instituto; ~ громадянство naturalizar; 4. (відвідувачів, гостей) acoger vt, recibir vt; гостинно ~ (кого-н.) acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a); 5. {сприйняти) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar* vt {погодитися, схвалити); - близько до серця tomar а pechos; ~ пораду, пропозицію aceptar el consejo, la proposición; ~ резолюцію aprobar una resolución; 6. recibir vt, captar vt, - радіограму recibir el radiograma; ~ сигнал captar la señal; 7. abrazar vt, - християнство abrazar el cristianismo; 8. (wy, ліки) tomar vt, 9. {про процедуру) tomar vt; - ванну, душ tomar un baño, una ducha; 10. {допомогти при пологах) asistir vi (a), partear vt; - бій aceptar el combate; ~ на себе удар tomar sobre sí (recibir) el golpe; ~ присягу prestar juramento; ~ рішення tomar una decisión (una resolución); ~ за чистую монету creer a pie juntillas; ~ на свій рахунок tomar por su cuenta, darse por aludido; це так прийнято así es la costumbre
прийнятися {про рослину) prender vi, arraigar vi прийнятний прикм. aceptable; admisible (допустимий)
прийнятність ж aceptabilidad f, admisibilidad f, plausibilidad f {допустимість) прийняття сі. {чого-н. пропонованого) toma f, recepción f, aceptación f, - рішення toma de decisión; 2. {посади) aceptación f; - призначення aceptación de un cargo; 3. (до складу, в члени) admisión f, afiliación f, ingreso m {вступ); - в партію admisión (ingreso) en el partido, afiliación al partido; ~ громадянства naturalización f,
4. {закону, проекту) aprobación f; adopción f; - резолюції aprobación de una resolución; ~ присяги prestación de juramento; 5. {їжі, ліків) toma f; після ~ ліків después de haber tomado la medicina
прий0м ч 1. (по радіо) recepción f, captación f, телефонний - recepción telefónica; переходжу на ~ paso a la escucha; ~! ¡cambio!; 2. (спосіб) procedimiento m, método m; мед. maniobra f, manipulación f; спорт, llave f (у боротьбі); заборонений ~ ardid prohibido; - ведення бою estratagema f, мистецькі ~и recursos artísticos прийтй 1. venir* vi, llegar vi; acudir vi; - додому venir a casa; ~ в порт arribar vi; потяг прийшов
el tren ha llegado; лист прийшов la carta ha llegado; 2. (настати) llegar vi; прийшла весна ha llegado la primavera
прийтйся (подійти) convenir* vi, caer* vi; ці черевики прийшлися йому до ноги estos zapatos le sentaron bien
прйказк-а ж proverbio m, dicho m; стати (зробитися) ~ою hacerse (volverse) proverbial, convertirse en proverbio приквіток ч бот. bractéola f прикидати недок., прикйнути calcular aproximadamente; ~ про себе calcular mentalmente; ~ на руці (про вагу) tomar a peso, sopesar vt, - на око calcular a ojo
прй’КІл ч noray m, proís m (для суден, човнів); estaca f (для тварин); на -колі amarrado; стояти на -колі estar amarrado прикінчйти acabar vt прикінчувати див. прикінчити приклЯд ч (зброї) culata f прйклад ч 1. ejemplo т; modelo т (зразок); за -ом a ejemplo de, a la manera de; щія -y como modelo; подати (показати) - dar ejemplo; бути -ом servir de ejemplo; наводити - poner (dar) un ejemplo; наводити як - citar como ejemplo; брати - (з кого-н.) coger (tomar) ejemplo (de); 2. мат. ejercicio m прикладЯти див. прикласти прикладка ж грам, aposición f прйкладн-ий прикм. aplicado; -і науки, мистецтва ciencias, artes aplicadas npniuiácTH acercar vt, pegar vt; - руку до серця llevar la mano al corazón; - вухо до дверей pegar el oído a la puerta; - печатку estampar elsello, sellar vt, - руку (підписати) firmar vt; (до чого-н.) meter las manos (en), echar una mano (a) приклЯстися acercarse, pegarse (a) приклепЯти, приклЯпувати remachar vt, roblar vt
приклЯювати недок., приклЯїти pegar vt приклЯюватися pegarse приклйкати llamar vt, invitar vt, - на помощь llamar en ayuda
приключЯти див. приключити приключйти тех. conectar vt прикмЯт*а ж seña f, signo m, indicio m; погана - mal agüero; superstición f (забобон); особливі, -и señas personales, filiación f, мати на -i tener puestos los ojos (en, sobre); tener en cuenta; бути на -і (у кого-н.) estar a la vista (de); бути -ою servir de indicio прикмЯтник ч грам, adjetivo m прикблка ж (заколка) horquilla f, prendedor m приколбти prender vt (con aifíieres) прикблювати див. приколоти прикомандирбваний прикм. agregado, afecto, adjunto
прикомандирувЯти, прикомандирбвувати
destinar vt (provisionalmente), agregar vt прикопЯти plantar someramente прикбпувати див. прикопати прикордбнн-ий прикм. de frontera(s), fronterizo, limítrofe; -а смуга zona fronteriza; -а застава puesto fronterizo; -і війська tropas de la defensa de fronteras; -а область región fronteriza прикордбнник ч guardafronteras m, guardia fronterizo; carabinero m (в Іспанії) прикордбння c zona fronteriza прикорм ч (тварин) alimentación adicional; cebadura f, cebo m, ración suplementaria (me, чим підгодовують)
прикотйти 1. hacer rodar, rodar* vt, 2. (приїхати) hacerse presente, dejarse caer прикбчувати див. прикотити прикрЯса ж adomo m, ornamento m; decoración f, embellecimiento m, adomo m; без прикрас sin afectación, sin linderos y arrabales прикрйсити adornar vt, ornamentar vt, engalanar vt, embellecer* vt, decorar vt,.guarnecer* vt (оздобити); - прапорами empavesar vt прикрашЯти див. прикрасити прикрЯшення, прикрашЯння cescaparatismofn прикривЯти(ся) див. прикрити(ся) прйкр ий прикм. aflictivo, acongojador; desagradable (неприємний); doloroso, sensible (з відтінком жалю); -е непорозуміння incom¬
prensión enojosa; -а друкарська помилка errata enojosa (sensible); - факт сл. un hecho lamentable
прикрйти 1. (покрити) cubrir* vt, recubrir* vt, 2. (замаскувати) encubrir* vt, tapar vt; enmascarar vt, camuflar vt; 3. (захистити) cubrir* vt, tapar vt, proteger vt; - очі рукою tapar los ojos con la mano; - відхід військ, cubrir la retirada; - фланг військ, cubrir el flanco; 4. (причинити) medio cerrar, entornar vt (una puerta, ventana); entrecerrar* vt (Л. Am.); 5. (припинити) cerrar* vt, liquidar vt
прикрйтися 1. cubrirse*, recubrirse*, taparse; 2. (замаскувати свої дії) encubrirse*, taparse; enmascararse, escudarse (en); -ся законом ampararse en la ley; 3. protegerse (contra); 4. medio cerrarse, entornarse (una puerta, ventana); entrecerrarse* (Л. Am.); 4. (припинити діяльність) cerrarse*, estar cerrado, estar liquidado прикриття c 1. (дія) (recubrimiento m; 2. (маскування) encubrimiento m; 3. (захист, охорона) cubrimiento m, protección f, amparo m; cobertura f (заслін); escolta f (конвой); під -м al amparo (al abrigo) de; so capa (de) (під виглядом); 4. (укриття) abrigo m прикріпйти 1. fijar vt, sujetar vt, prender* vt, 2. agregar vt, atar vt; 3. empadronar vt, inscribir* vt, registrar vt; -ся 1. fijarse, sujetarse, prenderse*; 2. inscribirse*, registrarse прикріплення c 1. fijación f, sujeción f, 2. agregación f, atamiento m; 3. empadronamiento m, registro m
прикрГплювати(ся) див. прикріпити(ся) прикріпнйй прикм. de registro; - талон ficha de registro
прйкрість ж див. досада прйкро 1. присл. enojosamente, con enfado; 2. безос. у знач, присуд, es lástima, es digno de ser sentido; es disgustoso (Лат. Ам.); мені - що... siento que.., lamento que...; мені - це чути me da pena oírlo; -, що ти не прийшов увечері es lástima que no hayas venido anoche прикрутйти, прикручувати 1. (прив'язати) atar vt, 2. (про ґніт) bajar vt лрикувЯти, лрикбвувати 1. fijar vt (clavando); encadenar vt (ланцюгом); 2. (доякого-н. місця) dejar clavado; inmovilizar vt, страх прикував його до місця el miedo le dejó clavado(en el sitio); 3. (увагу, погляд) clavar vt, fijar vt, - увагу fijar (centrar) la atención прйкуп ч карт, monte m прикупбвувати недок., прикупйти 1. comprar más; 2. карт, robar vt
прикурювати недок., прикурйти encender el cigarrillo; дозвольте прикурити permítame encender el cigarrillo, dóme (Ud.) lumbre (füego) прйкус ч encaje de los maxilares, oclusión f, нормальний - oclusión normal (ideal) прикусйти : - губу morderse el labio; - язик morderse la lengua
прилЯв-ок ч mostrador m; працівники -ка dependientes de comercio, vendedores m pl; стати за - ponerse al mostrador; торгувати з-під -ка vender por debajo del mostrador (por la trastienda)
прйлад ч 1. aparato m, mecanismo m, instrumento m, dispositivo m; 2. (комплект, набір предметів) juego m; письмове приладдя - juego de escribir (de escritorio), escribanía f, - для гоління enseres (servicio)de afeitar; 3. спорт.: (гімнастичний) - aparato de gimnasia прилЯддя c accesorios m pl, avíos m pl; письмове - avíos de escribir; - для гоління enseres (avíos) de afeitar прилЯдження c полігр. cambio de presión прилЯдити, прилЯджувати ajustar vt, adaptar vt приладобудувЯння c construcción de aparatos (de instrumentos, de dispositivos) de precisión прйладов'ий прикм. de instrumentos прилЯзити недок., прилізти 1. acercarse arrastrando; 2. venir* vi (a molestar, etc.) прилаштувЯти 1. (помістити, розмістити що-н.) colocar vt, poner* vi; 2. (кого-н.) colocar vt, emplear vt
гірилаштувЯтися 1. (приміститися, розміститися) ponerse (colocarse) al lado (de); juntarse (a); 2. colocarse
32 Іспансько-український словник
981
прилбглий
прилбглий прикм. contiguo, adyacente прилив ч 1. afluencia f, acceso т; ~ грошових коштів afluencia de dinero; ~ ніжності arrebato de ternura; ~ сил afluencia de fuerzas; ~ енергії impulso de energía; ~ (крові) мед. congestión f, aflujo de sangre; 2. mex. protuberancia f, saliente m прилив0ти див. прилити прилйзаний прикм. 1. alisado, atusado; acicalado, peripuesto, emperejilado (про зовнішній вигляд); 2. (про літературний твір) peinado, pulido
прилизано присл. de un modo alisado (pulido) пpилизáтиl прилизувати 1. lamer vt; 2. (волосся) alisar vt, atusar vt прилизатися alisarse, atusarse (demasiado) прилип0ти недок., прилйпнути pegarse, apegarse
прилипливий прикм. 1. (липкий) pegajoso, pegadizo; 2. (заразний) pegajoso, pegadizo, contagioso; 3. (нав'язливий) pegajoso, empalagoso прйлисток ч бот. estípula f прилйти 1. afluir* vi (a), subir vi; 2. (про почуття) invadir vt, llenar vt приліпйти, приліплювати pegar vt приліпйтися pegarse приліт ч llegada f(de los pájaros; del avión) прилп^ти недок., прилети 1. llegar vi (volando); 2. (примчати) venir corriendo, volar* vi прилітнйй прикм. migratorio, de paso прилічення c (додавання) añadidura f прилічйти, прилічувати 1. (додати) añadir vt; 2. (віднести до числа) contar en el número (de); catalogar vt
приловчйтися adaptarse, acomodarse пpилyчáти недок., прилучйти iniciar vt (en); poner al tanto (de); - до мистецтва iniciar en el arte; ~ до культури iniciar en la cultura прилягання c грам, adjunción f прилягти 1. (про одяг) venir justo, caer bien; убрання добре -є до фігури el vestido se ajusta bien a su talle (a su figura); 2. (межувати) ser contiguo, lindar vi (con), ser adyacente; 3. грам. ir adjunto
прилягтй '{.(лягти ненадовго) acostarse* (un poco); ~ на півгодини acostarse para (una) media hora; 2. recostarse* (sobre, en), apoyarse . (en); ~ на чиє-н. плече recostarse (apoyarse) en el hombro de alguien
приляпати, приляпувати poner (montar, artic- I ular) al desgaire (descuidadamente) прйма ж муз. 1. tónica f, 2. primer violín, primer instrumento
прйма-балерйна ж primera bailarina примадбнна ж театр, primera cantante npHMá3aTHcn, примазуватися (примкнути) juntarse
прималюв0ти, примальовувати dibujar vt (adicionalmente)
npnMáHK-a ж 1. cebo m; 2. atractivo m, aliciente m; gancho comercial (у торгівлі); іти на ~y caer en la trampa (en el cepo), morder el anzuelo npnMáHK)BaTH недок., приманйти atraer* vt; cebar vt (тварин); arrebatar vt, seducir* vt (принадити)
npnMápa ч і ж espectro m, imagen f, fantasma m, visión f, ~ щастя el fantasma de la felicidad npHMápH*nñ прикм. 1. fantasmagórico, fantástico; 2. (уявний) quimérico, fingido; ilusorio; -a надія esperanza ilusoria; 3. mortecino; ~e світло luz mortecina
пpймác ч церк. primado m примйт ч primacía f, primado m прим0ти мн. зоол. primates m pl примбншення c aminoración f, disminución f, subestimación f(недооцінити) прим0ншити aminorar vt, disminuir vt; subestimar vt (недооцінити) примбншувати див. применшити примерз0ти недок., примбрзнути pegarse, quedar adherido (a fuerza del frío) примет0ти hilvanar vt прим0тувати див. приметати прими^ння c contigüidad f примикйти див. примкнути npnMHHáTH див. прим'яти примир0нець ч conciliador т; conformista т, pancista f (угодовець)
примйренний прикм. (re)conciliable примйрення с reconciliación f, conformismo т (поглядів, інтересів)
примирбнство с espíritu de conciliación, conciliación f, conformismo m (угодовство) примир0нський прикм. conciliador; conformista (угодовський)
примирйти, примиряти 1. (з ким-н.) reconciliar vt, poner de acuerdo; 2. (з чим-н.) conciliar vt; ~ся 1. (з ким-н.) reconciliarse (con); 2. (з чим-н.) resignarse (a); someterse (а) (скоритися) примйрливо присл. en (con) tono de reconciliación
примйрний прикм. concillante, de reconciliación
примйрник ч reconciliador m примірка ж prueba f, коли ~? ¿cuándo es la prueba?
примірник ч ejemplar m; удвох (трьох) ~ax por duplicado (por triplicado); 2. (образец) espécimen m; muestra f, сигнальний - полігр. ejemplar de prueba (ejemplar-modelo para la publicación)
примірювальна ж probador m примірювати недок., приміряти probar* vt; сім раз відміряй, а раз відріж antes de que te cases, mira bien lo que haces; en cosa alguna, pensar mucho y hacer una примірювати(ся) недок. див. приміряти(ся) примістити, помістйти 1. (покласти, поставити) poner* vt; colocar vt; ~ дітей в інтернат colocar a los niños en el internado; 2. (оселити) instalar vt, alojar vt; ~ в готелі alojar en un hotel; 3. (вкласти) invertir* vt, colocar vt; ~ капітал invertir (colocar) el capital; 4. (опублікувати) insertar vt, ~ об’яву в газеті anunciar (publicar un anuncio) en el periódico; - статтю insertar un artículo примістйтися 1. caber* vi (en), entrar vi, encajar vi; 2. (оселитися) instalarse, alojarse; ponerse* (розміститися)
приміськйй прикм. suburbano; - рух зал. tráfico local; - потяг tren de cercanías (suburbano); літній - потяг icn. tren botijo примісячитися alunizar vi примітйв ч primitivo m примітивізм ч primitivismo/77 примітйвн-ий прикм. primitivo; simplista (спрощений); ~a людина hombre primitivo; - підхід до справи enfoque simplista del asunto примітйвно присл. primitivamente, de una manera primitiva
примітити notar vt, observar vt, reparar vt примітк-а ж nota f, observación f, advertencia f (пояснення); llamada f, remisión f (у книжці); додати ~и anotar vt примітливий прикм. observador примітний прикм. remarcable; curioso (цікавий); visible, significante; notable (помітний) примітно присл. visiblemente; notablemente (помітно)
npHMÍ4áTH див. примітити приміидети див. примістити приміщ0тися 1. див. поміститися приміщення с lugar т; local т (для установи); житлове - vivienda f; виробничі - locales de trabajo, dependencias fpl примкнути adherirse* (a), incorporarse (a), juntarse (a), unirse (а); ~ до організації incorporarse (afiliarse) a una organización; ~ багнет військ, armar la bayoneta; - багнети! (команда) ¡a la bayoneta!
примовити decir por añadidura, añadir vt, agregar vt
примбвка ж bordón m, muletilla f примовити callarse
примовкнути dejar de hablar (de cantar, de gritar, etc.); callarse (замовкнути) приморбжувати недок., приморбзити 1. pegar vt (por la acción del frío); 2. безос. llegar el frío; helar* vi (підморозити) приморський прикм. marítimo, litoral примбр’я c litoral m примостйти encaramar W примостйтися encaramarse примот0ти (прив’язати) atar vt (enrollando) примбтувати див. примотати
примочйти aplicar paños húmedos (al sitio dolorido), fomentar vt
примбчк-а ж fomentos m pl, fomentación f, epítema f; ~ для очей colirio m; свинцева - extracto de Saturno; робити ~и poner fomentos примочувати див. примочити примощувати(ся) див. примостити(ся) примрітися aparecérsele en sueños, soñar* vi (con)
примружити(ся) entornar vt (los ojos, un ojo) примружувати entornar vt (los ojos guiñándolos)
примружуватися entornarse (los ojos guiñándolos)
прймула ж (рослина) prímula f прймус ч constreñimiento m, coacción f, з ~y constreñidamente, por fuerza; без -y de buen grado, voluntariamente, sin coacción примусити, примушувати constreñir* vi, forzar* vi; obligar vi (зобов’язати); ~ мовчати hacer callar (a), acallar vi, imponer silencio (a); hacer* (+ inf.), forzar* vt, obligar vt, compeler vt; ~ задуматися hacer pensar; dar que pensar; він змусив себе чекати él se hizo esperar; - замовкнути reducir (forzar) al silencio; ~ визнати cantarle a alguien el trágala примусбв’ий прикм. forzado, coercitivo; -i заходи юр. medidas coactivas; -і роботи юр. trabajos forzados; ~e змащення mex. engrase a presión
прймх-а ж capricho m, antojo m; дитячі ~и caprichos infantiles; ~ моди capricho de la moda примхлйвий прикм. caprichoso, antojadizo примхлйво присл. con filigranas примч0ти 1. traer a toda velocidad; 2. див. примчатися
примч0тися llegar vi (muy de prisa), venir corriendo
прим’яти aplastar vt; pisotear vt (притоптати)
принагідно присл. si llega el caso, en caso necesario
прин0дити, прин0джувати 1. мисл. atraer con un aliciente, cebar vt; 2. atraer* vt; granjearse la simpatía
npHHáAHHBicTb ж atracción f, seducción f (спокусливість)
npHHá/yiHBO присл. de una manera arráyente (seductora)
npHHáAH*nñ прикм. atrayente; seductor (спокусливий); -а пропозиція proposición seductora; - план plan sugestivo прин0дність ж див. привабливість пpинáймнi присл. por lo menos, al menos принайтовйти мор. fijar con jarcia(s) принарбдний прикм. que ocurre a ojos vistas de todo el mundo
прйндитися envalentonarse, alzar el gallo, ponerse flamenco
приневблювати недок., приневблити forzar* vi, constreñir* vi
принестй 1. traer* vi; llevar vi (звідки-н. куди-н.); ~ дитину додому traer (llevar) al niño a casa; ~ відповідь traer la respuesta; - звістку traer la noticia; 2. (дати результат) dar* vi; ~ плоди dar frutos; - дохід producir beneficio, rentar vi; ~ користь ser de utilidad, ser provechoso; - шкоду causar daño; 3. безос. (про несподіваний прихід, приїзд) caer* vi; лиха година тебе ~ла caíste en hora mala; ~ щастя, нещастя acarrear dicha, desgracia; - в дар dar en ofrenda, traer como regalo; - в жертву sacrificar vi; ~ жертву hacer un sacrificio; сорока на хвосте ~ла como caído del cielo, lo dijo la urraca принйжений прикм. 1. humillado, vejado; 2. humilde
принйженість ж humildadf; estado de humillación
принйження c humillación f, humillamiento m, vejación f
принйжено присл. humilladamente, de forma humillante
принйжувати(ся) див. принизити(ся) принйзити humillar vt, vejar vt, rebajar vt; montar vt(Jl. Am.)
принйзитися 1. hacerse más pequeño (bajo); 2. rebajarse, humillarse
982
приручений
принйзлив'ий прикм. humillante; ~а роль papel humillante; ~е становище situación humillante; це -o es humillante
принйзливо присл. de una forma humillante принбиіен'ий прикм. usados ~е убрання vestido usado (de segunda mano) принбшення c ofrenda f, don m (дар)', regalo m, presente m (дарунок)
прйнтер ч комп. impresora f, лазерний ~ impresora láser принц ч príncipe m принцбса ж princesa f
прйнцип ч principio m; з -y por principio; y -i en principio, en general принципЯл ч principal m принципйт ч icm. principado m, principadgo m принципбв ий прикм. de (con) principio(s); ~e питання cuestión de principio; ~a згода consentimiento en principio; -а людина persona de (con) principios, hombre probo (íntegro) принципбвість ж firmeza (rectitud) de principios; intransigencia f (непохитність); integridad f
принципбво присл. 1. por principio; a nivel de principios; 2. (no суті) en principio, en general принюхатися, принюхуватися нвдок. 1. (зви- кнути до запаху) acostumbrarse al olor; 2. (упізнати запах) reconocer el olor (olfateando) приодягтй dar ropa, vestir* vt, ataviar vt, componer* vt (причепурити) приодяпгйся abastecerse de ropa, vestirse*; ataviarse, componerse* (причепуритися) приоздрний прикм. de lago; lagunero приохбтити (до чого-н.) aficionar vt приохбтитися aficionarse (a) припадЯти 1. див. припасти; 2. (накульгувати) cojear vi (un poco); - на ліву ногу cojear del pie izquierdo
припйд’ок ч acceso m, ataque m; paroxismo m (сильний); arrebato m, arranque m (бурхливий вияв почуттів); нервовий ~ ataque de nervios припйдочний прикм. epiléptico припйй ч franja de hielo (en la orilla del mar); hielo costero припййка ж soldadura f припйлювати нвдок., припалйти chamuscar vt (un poco)
припйрк-а ж мед. paños calientes, fomento m, compresa f, cataplasma f, класти -и aplicar paños calientes, aplicar (poner) fomentos npnnác ч (провізія) víveres m pl, comestibles m pl, vituallas f pl
npnnacáTH нвдок., припастй proveerse* (de), hacer provisiones (de), guardar vt, reservar vt припасбвувати див. припасувати припйсти apretarse* (contra), juntarse (a); caer* vi (опуститися); - до чиїх-н. ніг caer (echarse) a los pies de alguien припасувйння c ajuste m, reglaje m припЯювати див. припаяти припайти 1. soldar* vt, 2. (призначити покарання) fulminar vt
припектй 1. (рану) cauterizar vt, - рану йодом cauterizar la herida con yodo; 2. (обпалити) quemarse; 3. (про сонце) calentar* vt, picar vi; abrasar vt (пекти)
припбрти 1. (оперти) arrimar vt (a), apoyar vt (contra); 2. (закрити) cerrar* vt, - двері atrancarla puerta; 3. (притиснути) apretar*vt; ~ противника apretar (acorralar) alenemigo; 4. (принести, привезти) traer* vt, 5. (прийти) venir* vi; caer como llovido del cielo (a secas y sin llover); - кого-н. до стіни (до стінки) dejar pegado a la pared a alguien, poner a alguien entre la espada y la pared
припбртися venir* vi, llegarse; caer a secas y sin llover
припбрчувати нвдок., приперчйти echar (un poco de) pimentón; enchilar vt (Л. Am.) припйл ч mex. polvo de carbón, carbón pulverizado (para moldes)
припйнення c cese m; suspensión f (тимчасове); interrupción f (перерва) припинйти, припинити cesar vi (de); dejar (de + inf.); suspender vt (тимчасово); interrumpir vi (перервати); poner fin (а) (покласти край); - курити dejar de fumar; ~ переговори suspender
las negociaciones; ~ розмову cortar la conversación; ~ роботу interrumpir el trabajo; - дебати clausurar los debates; ~ платежі suspender los pagos; ~ вогонь військ, cesar el fuego, hacer alto el fuego; ~ депо top. sobreseer la causa припинйтися cesar vi припирЯти див. приперти прйпис ч prescripción f, згідно з -ом con arreglo a Ib prescri(p)to
приписйти 1. añadir vt, - в конці листа agregar una posdata; 2. (зарахувати) inscribir* vt, alistar vt, 3. atribuir* vt
приписдтися (записатися) inscribirse* (a), alistarse (a)
припйск-а ж 1. añadido m (вставка); nota f (нотатка); posdata f, post scriptum (P. S.) (y листі); codicilo m (до заповіту); 2. (зарахування) alistamiento m; порт ~и мор. puerto de matrícula; 3. mh. índices (datos) falsificados, índices trucados; el truco del almendruco приписнйй прикм. alistado, matriculado припйсувати(ся) нвдок. див. приписати(ся) припГй ч mex. soldadura f припікЯння с (рани) cauterización f припікйти див. припекти прйпічка ж aumento de peso (al cocer el pan) прйпічок ч placa f(en la boca del homo) приплата ж sobrepaga f приплатйти, приплЯчувати sobrepagar vt, pagar (de) más
приплентати(ся) llegar vi (a duras penas) приплеснути (хвилею) llevar vt (por), arrastrar vt (por)
приплестй 1. (вплести) entrenzar vt, entrelazar vt, 2. (сказати) tejer vt, inventar vt приплестйся llegar despacio (a duras penas); arrastrarse
приплйв ч 1. (морський) marea ascendente, flujo m; - і відплив marea f, flujo y reflujo; 2. (річки) afluente m; 3. (наплив) aflujo m, afluencia f; - крові aflujo de (la) sangre; ~ повітря aflujo del aire припливйти нвдок., приплистй, припливтй llegar navegando; llegar a nado; arribar vi (прибути); atracar vi (пристати) припливнйй прикм. afluente; de marea ascendente, de flujo
приплід ч cría f, camada f, lechigada f, ventregada f
приплутати, приплутувати 1. (що-н.) añadir vt, agregar vt (en balde); 2. (кого-н.) envolver* vt, meter vt, enredar vt (inmotivadamente) приплутатися enredarse, meterse приплюсувйти adicionar vt приплющений прикм. aplastado, achatado; ~ ніс nariz chata (nacha)
припліЬщити achatar vt, aplastar vt, despachurrar vt
приплющувати див. приплющити припнути atar vt, - коня arrendar el caballo приповзйти нвдок., приповзтй llegar a rastras; arrastrarse приповідка ж див. примовка припблок ч (у лазні) banco de estufa припбн-а ж ronzal т (для коня); тримати на ~і atar corto, meter en freno (en cintura); тримати язика на ~i callarse la boca, no decir esta boca es mía
припоручйти нвдок., припоручйти encomendar* vt
npnnpáB'a ж condimento m, aderezo m; з -ою condimentado (con), sazonado (con) припрйвити, приправляти (їжу) condimentar vt, sazonar vt
прйпрят ч encuarte m; кінь на -зі encuarte m, caballería de refuerzo припрягйти див. припрягти припрягтй enganchar vt (por añadidura) припрйжний прикм. de refuerzo, de encuarte припудрювати нвдок., припудрити echar un poco de polvo, empolvar vt (un poco) припудрюватися empolvarse (un poco) прйпуск ч mex. margen m, tolerancia f припускЯти 1. hacer correr; - коня dar rienda suelta al caballo; 2. див. припуститися; 3. (посилитися — про дощ) arreciarse, aumentar vt, vi; 4. (при розкрої) alargar vt (у довжину); ensanchar vt (у ширину)
припускйтися echar a andar de prisa (a correr); acelerar el paso (la carrera) припустйти див. припускати; припустімо вставн. сл. supongamos, admitamos припухдти недок., припухнути hincharse (un poco)
припухлий прикм. hinchado, inflado припухлість ж hinchazón f припухнути hincharse (un poco) припущення c suposición f, supuesto m, hipótesis/, conjetura f (здогад); висловити - expresar una hipótesis; робити - hacer conjeturas прирахбвувати недок., прирахувЯти див. приліпити
прирахувЯння с див. прилічення приревнувйти tener (sentir) celos (de); empezar a ser celoso
приректй condenar vt, sentenciar vt прирбчений дієприкм. і прикм. condenado (а) прирбчен-ість ж: відчуття -ості sentimiento de perdición irremediable; відчувати свою - sentirse irremediablemente perdido (condenado) прирівнювати недок., прирівнйти (do кого-н., до чого-н.) igualar vt (a), equiparar vt (a), poner а un mismo nivel; asimilar vt (а) (уподібнити) прирівнюватися igualarse (a) прирізати , прирізати 1. (зарізати) degollar* vt, pasar a cuchillo; 2. (додати) añadir vt, agregar vt, - ділянку землі añadir un lote de tierra; 3. (чужу територію) anexionar vt прирізувати див. прирізати прирікати див. приректи прйріст ч с.-г. aumento de peso (del ganado joven o cebado)
приробйти, прироблйти poner* vt, fijar vt, ajustar vt, adaptar vt (припасувати); aumentar vt, pegar vt (додати); - замок до дверей poner una cerradura a la puerta приробіток ч sobresueldo m, ganancias suplementarias
приробляти недок., приробйти ganar un sobresueldo
прирбд'а ж 1. naturaleza f, явища ~и fenómenos de la naturaleza; гра -и capricho (cambios) de la naturaleza; на лоні ~и en el seno de la naturaleza; 2. (сутність, характер) naturaleza f, carácter m; genio m, natural m (вроджена властивість); (за) природою, від -и por (de) naturaleza, de nacimiento; веселий -ою alegre por naturaleza; - не терпить порожнечі (пустоти) la naturaleza tiene horror al vacío прирбджений прикм. connatural, congénito, innato; de nacimiento; inmanente (внутрішньо властивий): - талант talento por naturaleza прирбдженість ж inneidad f прирбдн-ий прикм. 1. natural; -і багатства, умови riquezas, condiciones naturales; -і багатства riquezas naturales; -а смерть muerte natural; ~им чином de modo natural; -а річ es natural; - висновок conclusión orgánica (motivada); - розвиток el desarrollo lógico; - відбір біол. selección natural; 2. (вроджений) innato, nativo; -.розум inteligencia nativa природнйч'ий прикм. natural; -і науки ciencias naturales; -а історія historia natural прирбдність ж naturalidad f прирбдно 1. присл. naturalmente; 2. вставн. сл. es natural
природознйвець ч naturalista m природознЯвство c historia natural, ciencias de la naturaleza, ciencias naturales природоохорбнний прикм. de conservación (de protección) de la naturaleza приростЯти нвдок., приростй 1. adherirse* (а), pegarse (а); - до місця estar de plantón (en un sitio); 2. (збільшитися) crecer* vi, aumentar vi приростйти 1. coaptar vt, dejar coaptarse; 2. mex. (приєднати) empalmar vt прирбщення c 1. coaptación f, 2. (збільшення) crecimiento m, aumento m; incremento m; 3. Іграм, aumento m прирбщувати див. приростити прирУлювати недок., прирулйти acercarse carreteando (rodando) приручЯти див. приручити приручений^ дієприкм. і прикм. domesticado, amansado
983
приручення
приручення с domesticación f, amansamiento m приручйти domesticará amansarvt присЯджувати див. присадити присЯджуватися див. присісти 1, З присадйбн ий прикм. anejo а іа casa; ~а ділянка parcela individual (aneja a la casa) присадйти 1. plantar vt (más); 2. (приробити) pegar vt, 3. mex. adicionar vt присЯдка ж mex. adición f, adicionante m, aditivo m
присаднйй прикм. mex. de adición, aditivo; ~ метал metal de adición присвйснути silbar vi
прйсвист ч silbido m, silbo m; говорити з -ом hablar silbando
присвГйний прикм. грам, posesivo; ~ займенник pronombre posesivo присвбєння с 1. (захоплення) apropiación f, usurpación f, 2. (звання) atribución f; adjudica- ciónf; військ, promoción f, ascenso m, investimiento m
присвбїти 1. (собі) apropiarse, usurpar vt, adueñarse (de), enseñorearse (de) (заволодіти); atribuirse* (приписати собі); - собі право arrogarse el derecho; 2. (дать, надати) adjudicar vt, conceder vt, promover* vt, dar* vt, - звання promover (conferir) un grado; investir con el grado
присвбювати див. присвоїти присвятйти, присвячувати (кому-н., чому-н.) dedicar vt, consagrar vi; ~ кому-н. вірші, книжку dedicar poesías, un libro a alguien; ~ себе consagrarse (а); ~ себе дітям consagrarse a los niños; ~ своє життя науці consagrar (entregar) su vida a la ciencia; присвячується пам’яті se dedica a la memoria de, in memoriam de присилЯти див. прислати присйлка ж envío т
присйпати, присилЯти 1. (додати) echar vt (más); 2. (посипати) polvorear vt, espolvorear vt, despolvorear vt (un poco) присйпка ж 1. (дія) polvoreamiento m, despolvoreo m; 2. (порошок) polvos m pl присиплйти див. приспати присихЯти див. присохнути прйсГд ч: за одним ~ом de una (a)sentada, de I un tirón
присІдЯння c 1. (рух) flexión f, 2. (реверанс) reverencia f
ІприсідЯти див. присісти прис-їсти і.(навпочіпки) ponerse en cuclillas, acuclillarse; 2. (зробити реверанс) hacer una reverencia; 3. (сісти ненадовго) sentarse por un momento; присядьте! jslónte(n)se (Ud.(s.)l, jtome(n) (Ud.(s.) asientol прискакЯти 1. llegar a saltos (saltando); 2. (на коні) llegar a galope-
прискбрен-ий прикм. acelerado, precipitado; -a хода paso acelerado (precipitado); -ими темпами a ritmos acelerados прискбрення c aceleración f, aceleramiento m; - сили тяжіння aceleración de la gravedad, aceleración gravitatoria
прискбрити, прискбрювати acelerar vt, apresurar vt
прискбритися acelerarse, apresurarse прискбрювальний прикм. mex. acelerador, aceleratriz
прискбрювач ч mex. acelerador m; хім. acelerante m; - частинок фіз. acelerador de partículas прислЯти enviar vt, mandar vt прислів’я c dicho m, adagio m, decir m; proverbio m; стати ~м hacerse proverbial прислуга ж criados m pl, servidumbre f, fámulos mpl
прислугбвувати, прислужувати servir* vi, hacer el servicio; - за столом servir la mesa прислугбвуватися portarse servicialmente (con) прислужйтися hacer (prestar) un servicio (a), hacer un favor прислужник ч lacayo m прислужництво c conducta lacayuna (rastrera) прислужуватися недок., прислужйтися prestar un servicio, hacer un favor прислухатися, прислухуватися escuchar vt, prestar oído; aguzar el oído; ~ до чиєї-н. думки dar oídos a la opinión de alguien
прйсмак ч sabor m, gustillo m; dejo m; мати - (чого-н.) tener dejillo (de), saber vi (a) присмЯка ж див. приправа присмачйти (чим-н.) añadir vt (додати); sazonar vt (con), condimentar vt (con) (засмачити) присмЯчувати див. присмачити прйсмерк ч crepúsculo т; -ом entre dos luces; penumbra f
прйсмерки мн. див. присмерк присмеркбв’ий прикм. 1. crepuscular, crepusculino; ~е світло luz crepuscular; ~ день día gris (crepuscular)
прйсмерком присл. (коли стемніє) al caer el día; cuando oscurece, al oscurecer присмирнГти 1. hacerse más sumiso, amansarse; 2. (принишкнути) aplacarse, calmarse, apaciguarse
присмоктЯтися adherirse por medio de ventosas присмбктуватися недок. див. присмоктатися приснй-тися soñar* vt; йому ~лося, що... soñó que...
присобЯчувати недок., присобЯчити poner (pegar) a la birlonga присолйти salar vt (un poco) присблювати див. присолити присорбмити avergonzar* vt присбс ч ventosa f присбсок ч ventosa f
присбх нути pegarse, adherirse* (ai secarse); -ла твань barro seco
приспаний прикм. durmiente m; приспана красуня (у казках) la bella durmiente прйспання, присйпляння c adormecimiento m, amodorramiento m; hipnotización f (гіпно- зування)
прислЯти adormecer* vt, amodorrar vt, hipnotizar vt (гіпнозом); - пильність adormecer la vigilancia прйспів ч estribillo m прйспівка ж copla f прйспівувати canturrear vi приспГги 1. (про час) llegar vi; 2. llegar a tiempo приспічи'ти безос. antojarse, tener que; necesitar urgentemente; йому ~ло їхати сьогодні se le antojó (tuvo que) partir hoy mismo; що тобі ~ло? ¿qué mosca te ha picado? приспускЯти недок., приспустйти bajar vt, abatir vi (un poco); - прапор abatir (arriar) la bandera
приспускЯтися bajarse (un poco) приставЯння c (чіпляння) importunación f, molestia f
приставЯ-ти див. пристати; не ~й(те)! idéjame (déjenme) en paz!; ¡no me fastidies (fastidien)! пристЯвити 1. (присунути) poner* vt (junto a), arrimar vt (a); apoyar vi (contra) (притулити); 2. (приробити) añadir vt (a) (aumentando, alargando); 3. (для нагляду) poner* vt, designar vt (para cuidar, guardar) пристЯвка ж (пристрій) adaptador m приставляти див. приставити приставн-йй прикм. supletorio; - стілець asiento supletorio; -а драбина escalera de mano (de ganchos, portátil) пристанбвище c refugio m; asilo m (притулок) пристанційний прикм. (de) cerca de la estación, de la estación
прйстань ж desembarcadero m, muelle m, atracadero m; embarcadero m (вантажна); тиха - un puerto tranquilo
пристЯти 1. (прилипнути) adherirse*, (alegarse; 2. (причалити) abordar vi, atracar vi; 3. (приєднатися до кого-н. juntarse (a), unirse (а); 4. (причепитися) empezar a molestar, importunar vt; - з запитаннями asediar a preguntas; - до кого-н. з ножем до горла poner а alguien el puñal en el pecho пристібЯти недок., пристдбнути 1. abrochar vt, sujetar vt (на пряжку); abotonar vi (на ґудзик); 2. (припрягти) enganchar vi пристібнйй прикм. postizo; - комірець cuello postizo
пристбйн-Ість ж decencia f, decoro m; правила -ості reglas de urbanidad; з -ості por (para) cumplir; додержувати правил -ості comportarse con el decoro
пристбйний прикм. 1. decente, decoroso; conveniente (належний); 2. (непоганий) bastante
bueno; decente, tolerable; - на вигляд de buen aspecto, presentable; - заробіток sueldo decente; - переклад traducción tolerable пристбйно присл. 1. decentemente, correctamente, como se debe; - поводитися portarse correctamente; 2. (досить добре) decentemente, bastante bien
пристосбванець ч persona acomodaticia (acomodadiza), convenenciero m; conformista m, pancista m, vivales m, comodón m пристосбваність ж acomodación f пристосовництво c conformismo m, pancismo m, acomodabilidad f
пристосбвницький прикм. conformista, pancista, comodón
пристосбвність ж capacidad de acomodación, adaptabilidad f, contemporización f пристосбвувати недок., пристосувЯти adaptar vi, acomodar vt, ajustar vt, acondicionar vt, - кого-н. для чого-н. adaptar (emplear) a alguien para algo
пристосбвуватися adaptarse (a), acomodarse (a), contemporizar vi (con); habituarse (a) (звикнути); aclimatarse (а) (до клімату) пристосувЯння c adaptación f, acomodación f, ajuste m; aclimatación f
прйстрасний прикм. apasionado; ardiente, fogoso (палкий); vehemente (про бажання) прйстрасність ж див. жагучість; - вдачі temperamento apasionado прйстрасно присл. див. жагуче прйстраст’Ь ж pasión f, anhelo т (палке бажання); бути полоненим -ю arder de pasión, abrasarse vivo; розпалювати -i acalorar (excitar, caldear) las pasiones
пристрибЯти, пристрибувати acercarse saltando
прйстрій ч instalación f, dispositivo m; mecanismo m, aparato m (прилад); програмуючий - programador m, dispositivo de programación; запам’ятовуючий - dispositivo de memoria, memoria f, лічильно-розв’язув&льний - caculado- ra f, зчитуючий - lector m пристрілити matar de un tiro, acabar vt (con) пристрГлк-а ж військ, tiró de ajustamiento (de reglaje, de corrección), .reglaje de(l) tiro; вести -y reglar (regular) el tiro r ; -
пристрілювальний прикм!•(tiro) de regulación de disparos, de prueba пристрілювати1 див. пристрілити пристрілювати(ся)2 недок. див. пристрілятися) *
пристрілятися reglar (regular) el tiro, hallar la distancia
прйстріт ч mal de ojo, aojamiento m, aojo m; maleficio m; боятися -y tener miedo al mal de ojo пристрочйти coser vt, pasar vt (a máquina) пристрбчувати див. пристрочити приструнчувати недок., приструнчити apretar las clavijas (a), meter en cintura (a) пристукнути 1. golpear vt, dar un golpe; - каблуком golpear con el tacón, taconar vt, 2. (вбити) romper la crisma, descalabrar vt прйступ ч 1. acceso m, ataque m; paroxismo m (сильний); arrebato m, arranque m (бурхливий вияв почуттів); - малярії acceso (ataque) de fiebre palúdica; 2. військ, asalto m; взяти -ом tomar por asalto
приступка ж, приступець ч escalón т, peldaño m
пристьобЯти, пристьббувати недок. hilvanar vi присувЯти недок., присунути acercar vt (moviendo), arrimar vt присувЯтися acercarse, arrimarse присудження c (премії, нагороди) adjudicación f, otorgamiento m, concesión f, colación f (ступеня)
присуджувати див. присудити присудйти, присуджувати 1. (за рішенням суду) sentenciar vt, condenar vt (а) (засудити); 2. (присвоїти кому-н.) adjudicar vt, otorgar vt, conceder vt (премію, нагороду); conferir* vt (ступінь); не присуджувати declarar desierto прйсудок ч грам, predicado m присусідитися pegarse (a), sentarse (instalarse) al lado (de)
присутні мн. los presentes, los asistentes
984
ГфИЧЙНН'ИЙ
присутн ість ж 1. presencia f, у ~ості en presencia de, delante de; ефект ~ості presen- cialidad f
присушувати, присушйти secar vt (un poco) присьбрбувати sorber vt, traguear vi, dar tragos
присЯг-а ж jura f, juramento m; військова ~ juramento militar; складання ~и jura f, приводити до ~и juramentar vt; давати -y prestar juramento, jurar vt
присягйти нвдок., присягнути jurar vt, juramentarse; ~ прапору військ, jurar la bandera; ~ на вірність jurar fidelidad (a), prestar juramento de fidelidad (a)
присяжний 1. прикм. jurado; 2. прикм. (постійний) permanente; 3. ч jurado m; суд ~их tribunal de jurados, juicio por jurados; ~ повірений abogado m
притаїти disimular vt, ~ подих contener la respiración
притаїтися agazaparse, esconderse, ocultarse притамйнн’ий прикм. inherente; propio (властивий); з ~им йому гумором con el humor que le caracteriza, con su habitual humor пританцьбвувати 1. bailotear vi, hacer como que baila; 2. zapatear vi, gambetear vi, bailotear vi притвбр ч церк. anteiglesia f, atrio m притектй afluir* vi
притерпітися acostumbrarse (a), avezarse (a); ~ до болю acostumbrarse al dolor притбрти спец, esmerilar vt, rectificar vt (пригнати)
притбртий прикм. esmerilado; ~ корок tapón esmerilado
притбртися (пристосуватися) acomodarse (a) притирбння c (косметичне) afeite m притирйти 1. frotar vt, 2. див. притерти притйрка ж спец, esmerilado т, esmerilaje т; rectificación f
прйтиск ч sujeción f aprieto m притискбти нвдок., притйснути apretar* vt, estrechar vt (contra)
притискбтися apretarse*, estrecharse (contra) притискйч ч теж. sujetador m, borne m, cárcel m притискнйй прикм. теж. de sujeción, de aprieto притйснути 1. apretar* vt (contra), sujetar vt (contra), estrechar vt (contra), pegar vt (contra, a); - до грудей estrechar contra su pecho; - до стіни pegar (arrimar) a la pared; 2. poner* vt, pegar vt, ~ противника до річки, до гір apretar al enemigo contra el río, a las montañas; 3. apretar* vt, acosar vt, ~ кого-н. до стіни (до стінки) poner a alguien entre la espada y la pared притйснутися apretarse* (contra); estrecharse (contra), pegarse (contra, a);~ лобом до шибки pegar la frente al cristal
притихйти нвдок., притйхнути aplacarse, calmarse, apaciguarse
притйхнути calmarse, aplacarse (un poco) притікдти див. притекти приткнути 1. (приколоти) prender vt, pegar vt, 2. (примостити) acomodar vt, poner* vt, meter vt (de cualquier modo); 3. (прилаштувати кого-н.) emplear vt, colocar vt (con dificultad) приткнутися 1. (примоститися) acomodarse, ponerse*, meterse (de cualquier modo); 2. (прилаштуватися) emplearse, colocarse (con dificultad)
притлумлений прикм. reprimido; ~ стогін un gemido apenas perceptible притомйти cansar vt притомйтися cansarse притому, притім спол. ademá9 (окрім того); también (до того ж); por lo demás (понад того) притоптЯти pisotear vt, hollar* vt притопт0тися quedar hollado притбптувати(ся) див. притоптати(ся) приторгбвувати 1. див. приторгувати; 2. mercadear vi, regatear vt, comerciar vi; ~ квітами comerciar con flores
приторгувдти regatear vt, convenir en el precio (en la compra)
приторбчити мисл. atar con correas (a la silla de montar); asegurar vt, atar vt (прикріпити) приторбчувати atar con correas притрймати, притрймувати 1. agarrar vt lligeramente); apoyar vt (підтримати); parar vt,
detener* vt (призупинити); 2. (затримати у себе) retener* vt, guardar vt (зберегти); ~ язик morderse (hacerse un nudo en) la lengua лритрймуватися agarrarse (a); sostenerse* (sobre); ~ за поруччя agarrarse a la barandilla притрусйти espolvorear vt притул йти, притуляти (до чого-н.) arrimar vt (a), apoyar vt (contra), adosar vt (a) притулйтися arrimarse (a), apoyarse (contra) притул-ок ч 1. (пристановище) refugio m; abrigo m; знайти (собі) - encontrarse un refugio; право -а юр. derecho de asilo; шукати ~ку buscar refugio (asilo); дати ~ (кому-н.) conceder asilo (а); просити політичного ~ку pedir el asilo político; не мати ~ку no tener abrigo; 2. (установа) asilo m; дитячий - inclusa f, orfanato m; пологовий - maternidad f; ~ для бродячих тварин centro de acogida de animales errantes притупати venir andando притупйти, притуплювати, притупляти 1. (затупити) embotar vt, hacer romo; 2. embotar vt, enervar vt, ~ увагу enervar la atención притупйтися embotarse, hacerse romo притупнути golpear con el pie, dar con el tacón; patalear vi, patear vi (від обурення) притупувати 1. taconear vi; 2. див. притупнути прйтч-а ж parábola f, alegoría f, ~ во язиціх la comidilla de la gente, la fábula del pueblo; бути (стати) ~ею во язиціх andar en opiniones притюпати venir (llegar) a trote притяг0льн'ий прикм. atractivo; ~a сила fuerza de atracción
притягнення c atracción f, ~ до суду formación de proceso; ~ до відповідальності procedimientos m pl
притягтй, притягнути 1. atraer* vt, tirar vt (мотузку); 2. (зобов'язати) obligar vt, traer* vi, forzar* vt, ~ до відповідальності cargar con la responsabilidad; ~ за волосся (за вуха) traer por los pelos (por los cabellos) притЯгувати(ся) див. притягти(ся) приурочувати недок., приурбчити (до чого- н.) sincronizar vt, hacer coincidir; fijar vi (призначити)
прифрантйтися, вифрантйтися ataviarse, acicalarse
прифронтовий прикм. cercano al frente; ~a смуга zona cercana al frente прихватизйція ж privatización del pelotazo, «privatizazo» m
прйхвостень ч lacayo m, lameculos m прихилйти, прихилйти reclinar vt, ~ голову reclinar la cabeza; йому нема де голову ~ по tiene donde reclinar la cabeza прихйльний прикм. apegado, fiel (відданий); partidario, adicto
прихйльник ч partidario m, adicto m прихйльність ж benevolencia f, bienquerencia f, buena voluntad; користуватися з чиєї-н. -ності gozar del favor de alguien, estar muy en gracia con...
прихйльно присл. con benevolencia, benevolentemente
прихилЯти див. прихилити прихилятися, прихилйтися недок. reclinarse прихистйти albergar vt, dar asilo прихитрйтися, прихитрятися ingeniarse (para), darse maña (para), encontrar el medio (de) прихід ч 1. (прибуття) llegada f, arribo m; ~ до влади subida al poder; 2. (настання) llegada f; ~ весни (la) llegada de la primavera; 3. (надходження) entrada f, ingreso m прихбван-ий прикм. 1. disimulado, encubierto; ~a загроза amenaza disimulada; ~i сили fuerzas ocultas; ~a зйомка rodaje discreto (oculto); знімати ~ою камерою rodar (filmar) con cámara oculta (con «candid camera»); 2. secreto, reservado, latente; ~i пружини resortes secretos приховйти disimular vt, ocultar vt, ~ свою радість disimular su alegría; ~ свої наміри disimular (enmascarar) sus intenciones прихбвування c ocultación f прихбвувати див. приховати прихбдити див. прийти прихбдитися див. прийтися прихопйти, прихбплювати 1. (взяти з собою) tomar vi, llevar vt (con); 2. (дістати,
придбати) conseguir* vi; 3. (затиснути) apretar* vt; fijar vt (закріпити); 4. (підморозити) helar* vt; estropear vt, echara perder (la helada) прицвяхбвувати недок., прицвяхувйти clavar vt
приціл ч (пристрій) alza f, mira f, ~ для бомбометання visor de bombardeo; змінити ~ cambiar el alza; встановити ~ poner el alza; взяти на ~ dirigir (tomar) la puntería; apuntar vt прицілювання c puntería f прицілюватися недок., прицілитися 1. apuntar vt, 2. fijar (clavar, poner) la vista прицільний прикм. de puntería; ~ вогонь fuego de puntería (de precisión); ~ пристрій dispositivo (aparato) de puntería; ~a планка placa del alza прицінюватися недок., прицінйтися preguntar el precio
прицмбкувати недок., прицмбкнути chasquear la lengua; paladear vi (про немовля) причйл ч amarradero m причалЯпати venir* vi (chapoteando) причйлювання c amarre m причЯлювати недок., причЯлити abordar vi, atracar vi
причЯльн-ий прикм.: ~ канат amarra f, cable de amarrar; -а щогла AB mástil de amarre причандйл-и мн. chismes m pl, trastos m pl, bártulos m pl; з усіма ~ами con todos sus ajilimójilis
причандЯлля c див. причандали причЯсник ч церк. comulgador т, comulgante m причастйти церк. comulgar vt причастйтися comulgar vi причйстя c церк. 1. eucaristía f, 2. (обряд) comunión f, comulgación f причащЯння c церк. comunión f, comulgación f причащ0ти(ся) недок. див. причастити(ся) причбпа ч і ж (про людину) cataplasma т, f, lapa f, pegadizo m, persona pegajosa; 2. ж (риба) remora f, pega f, pez reverso причепйти 1. enganchar vt, unir vt, acoplar vt (вагон); 2. (приколоти) pegar vt, sujetar vt; ~ся engancharse; emprenderla, tomarla (con) (пристати)
причепйтися 1. (до кого-н.) tomarla (con), meterse (con); 2. (до чого-н.) reparar vt (en); tomar como pretexto; - до дрібниці reparar en pelillos лричбплення c enganche m причбпливий прикм. 1. fastidioso, latoso, chinchoso; 2. quisquilloso, puntilloso причбпливість ж carácter quisquilloso (pelilloso)
причбпливо присл. de una manera reparona; de un modo quisquilloso (дріб'язково); rigurosamente (суворо)
причепурйти, причепурювати ataviar vi, engalanar vi, endomingar vi причепурйтися ataviarse, engalanarse, endomingarse
причбсаний прикм. peinado npH4ecáTH 1. peinar vt, pasar el peine; 2. (виклад, стиль) arreglar vt, depurar vt, pulir vt причесбтися peinarse
прйчет, причт ч церк. clero т (de la parroquia) причЯтн ий прикм. (до чого-н.) participante; бути ~им (до чого-н.) ser partícipe (de), participar vi (en); estar mezclado (en) (бути замішаним у чому-н.)
причбтність ж concernencia f(a), roce т (соп); participación f (en)
лричйн'а ж causa f, razón f, motivo m; спонукальна - móvil m; без усякої ~и sin ninguna razón; з якої~и? ¿porqué causa?; з ~и (чого-н.) a causa de, por razón de; з тієї простої ~и, що... por la simple razón de que...; з причин особистого характеру por razones personales; не без ~и no sin motivo; фактор ~и і наслідку factor de causa y efecto; бути ~ою ser causa (de) причинйти medio cerrar, entornar vt (una puerta, ventana); entrecerrar* vt (Л. Am.) причинятися medio cerrarse, entornarse (una puerta, ventana); entrecerrarse* (Л. Am.) причйнн'ий прикм. філос. causal; ~¡ зв’язки nexos causales, concatenación de causas; ~ сполучник грам, conjunción causal; ~о-наслід- кові відносини relaciones de causa a efecto, relaciones dé causación
985
причйнність
причйнність ж філос. causalidad f, causación f причинити див. причинити прйчіп ч remolque m; на ~і a remolque; вантажівка з -ом camión con remolque причіпка ж bronca f, camorra f, cavilación f, vanas sutilezas, reproche cominero; лізти з -ми buscar las cosquillas причіплювач ч с.-г. enganchador m причіплйти(ся) недок. див. причепити(ся) причіпнйй прикм. de remolque, remolcado; ~ вагон coche de remolque; carro acoplado (Л. Am.)
причісувати(ся) недок. див. причесати(ся) причбму, причім спол. con todo (eso); al mismo tiempo; siendo de notar que.... con la particularidad de que .... dándose la circunstancia de que...
пришвартув0ти, пришвартбвувати мор. amarrar vt
пришвартув0тися amarrarse пришвйдшений прикм. див. прискорений пришвйдшення с див. прискорення пришвйдшити, пришвйдшувати див. прискорити
пришвйдшувальний прикм. див. прискорю- вальний
пришвйдшувач ч див. прискорювач приш0стя с advenimiento т\ друге - el santo advenimiento
ПрИШИВ0ТИ див. пришити пришивнйй прикм. cosido (a algo): ~ комір cuello pegado
пришйти 1. coser vt, pegar vt (прикріпити); 2. спец, (прибити) clavar vt: 3. (неправдиво звинуватити) cargar vt (sobre), colgar* vt, cargar (echar) las cabras (a); - справу echarle a alguien el muerto; 4. (убити) acabar vt (con), acochinar vt, pasaportar vt пришкандиб0ти venir cojeando пришкільн-йй прикм. de la escuela; -а ділянка parcela próxima a la escuela пришліфув0ти ajustar puliendo пришпйлювати недок., пришпилйти salar vt (un poco)
пришпбрювати espolear vt
прищ ч grano m (tumorcillo): y ~ax granujiento,
I granujoso
прищ0вий, прищув0тий прикм. granujiento, granujoso
Іприщ0па ж с.-г. injerto m прищепйти 1. (рослину) injertar vi: мед. inocular vt: ~ віспу vacunar vt; 2. inocular vt; implantar vt, introducir* vt (зробити звичним): - смак до чого-н. inculcar el gusto a algo; ~ дітям любов до праці inculcar a los niños el amor al trabajo прищепйтися 1. (про рослину) prender* vi: 2. мед. inocularse; 3. implantarse, arraigar vi прищ0плювати(ся) див. прищепити(ся) прищепнйй прикм. 1. с.-г. de injerto; 2. мед. de inoculación; de vacunación прищикнути, прищйкувати coger vt, apretar* vt, pillar vt
прищйпка ж с.-г. despuntado m прищипнути, прищйпувати с.-г. despuntar vt прищіпка ж pinza f(para colgarla ropa) прищулювати недок., прищулити entornar vt прищулюватися entornar los ojos, cerrar a medias los ojos
прйязн-ий прикм. amistoso; benévolo; -і стосунки relaciones amistosas; - погляд mirada afectuosa
прйязність ж див. дружелюбність прйязно присл. див. дружелюбно прйязнь ж amistad f, afición f приятелюв0ти tener relaciones amistosas прйятель ч amigo m, compañero m, compinche m приятельський прикм. amistoso, amigable прізвисько c apodo m, mote m; дати - apodar vt, motejar vt: на - por apodo, alias прізвище c apellido m, nombre de familia; як ваше ~? ¿cómo se apellida Ud.?; дівоче - apellido (nombre) de soltera; ~, ім’я і по батькові nombre y patronímico
прілий прикм. podrido (por humedad y calor) пріль ж podredumbre f, putrefacción f пріння c (гниття) putrefacción f (por humedad y calor)
npióp ч церк. prior m пріоритбт ч prioridad f
прірв а ж precipicio m, sima f, abismo m; на краю ~и al borde del abismo прісн’ий прикм. soso; insípido, insulso (без смаку): - хліб pan ázimo; -а вода agua dulce (potable); -і дотепи chistes sin gracia (insípidos, sosos)
прісність ж 1. potabilidad f (придатність): calidad sin sal; 2. insipidez f, sosera f прісновбдний, прісновбдий прикм. de agua dulce, dulceacuícola
пріти недок. 1. (гнити) pudrirse*; 2. (мліти) cocerse (mermarse) a fuego lento про1 прийм. 1. de, acerca de, sobre; він розповів нам - про цей випадок nos habló de (acerca de, sobre) este incidente; я чув - це he oído hablar de eso; про мене забули se han olvidado de mí; 2. para; це не - вас esto no es para Ud(s).; 3. para; ~ чорний день para los días malos; ~ себе para si; читати (думати) ~ себе leer (pensar) para sí; ні за що, ні - що sin más ni más, injustamente; en vano, inútilmente (марно) про2: ~ і контра pro y contra; зважити всі - і контра pesar todos los pro y los contra проамериюнський прикм. yancófilo проаналізув0ти analizar vt проатлантйст ч defensor (partidario) de la OTAN прбб’а ж 1. ensayo m: prueba f (випробування): - актора audición f; - сил examen de fuerzas; - пера ensayo de pluma; на -y para probar; 2. (зразок) muestra f, взяти -y tomar una muestra (una prueba); взяття ~и toma de muestra, muestreo m: взяти (дати) кров на -у hacer análisis de sangre; 3. (коштовного металу) ley f, золото 56-ї ~и oro de catorce quilates; золото 94-ї ~и oro puro, oro de veinticuatro quilates; 4. (клеймо на коштовних металах) sello de contraste; високої, низької ~и de alta, baja calidad; ~и нема де ставити (на кому-н.) es un sinvergüenza (canalla, bellaco) rematado; es un taimado de verdad пробал0кати estar (haber estado) hablando (charlando) (un tiempo) пробасйти decir (cantar) en voz baja проб0чити, пробач0ти див. вибачити пробелькот0ти, пробелькотіти haber dicho balbuceando
пробив0ти див. пробити 1, 2 пробив0тися див. пробитися 1, 2, 5 пробивн-йй прикм.: -а сила (снаряда) fuerza de penetración (de perforación), efecto perforador; - розряд ел. descarga disruptiva; він - хлопець es un muchacho dinámico (enérgico, emprendedor); es un arribista пробир0тися 1. див. пробратися; 2. (прямувати куди-н.) encaminarse (hacia), dirigirse (a,hacia)
пробй-ти 1. (зробити отвір) abrir* vt, hacer un agujero, practicar una abertura; perforar vt (просвердлити): 2. (шлях) abrir* vt: ~ собі дорогу, abrirse camino; 3. (продзвонити) dar* vi, sonar* vi: годинник -в північ el reloj ha dado las doce de la noche; - зорю військ, tocar diana (вранішню): tocar retreta (вечірню): 4. (про м’яч) tirar vt, lanzar vt
пробйтися 1. (пройти, прорватися) pasar а través de; atravesar* vt, penetrar vt (про промінь): - крізь натовп abrirse paso a través de la muchedumbre; - з оточення romper el cerco; 2. (проступити) apuntar vi (про бороду, вуса): salir* vi, brotar vi (про рослини): 3. (про почуття) brotar vi, manifestarse*; 4. alcanzar vt: ~ в люди abrirse camino, crearse una posición пробиттй c abertura f, perforación f пробіг ч 1. carrera t, лижний ~ carrera de esquís; 2. спец, recorrido m; - під час посадки ав. recorrido de aterrizaje; гарантійний - garantíaf kilometraje garantizado пробіг0ти correr vi (un tiempo) пробігти recorrer vt, pasar corriendo; - яку-н. відстань haber recorrido una distancia; - пальцями по клавішах recorrer el teclado con los dedos; - очима recorrer con la vista; тінь ~ла по його обличчю un tono sombrío recorrió su rostro; мурашки ~ли у мене по спині sentí escalofríos en la espalda
пробігтися recorrer vt, hacer un recorrido; dar una vuelta (прогулятися) пробіжка ж recorrido m; carrera f(6ia) пробій ч 1. (замка) aldabilla f, 2. ел. perforación f; ~ діелектрика perforación dieléctrica пробійник ч mex. punzón m, sacabocados m пробіл ч полігр. blanco m пробільний прикм.: - матеріал полігр. blancos т pl
пробірка ж probeta f, tubo de ensayo пробІрков*ий прикм. de probeta; -а дитина niño probeta
пробірн-ий прикм. спец.: ~e клеймо sello de garantía; -а палата oficina de contraste; - камінь piedra de toque
пр6бк*а ж 1. tapón m; - з вушної сірки - мед. tapón de cerumen; 2. ел. plomo m, fusible m; ~и перегоріли se han fundido los plomos, se han quemado los fusibles; 3. (затор) aglomeración f, atascamiento de vehículos, embotellamiento m пробл0м-а ж problema m; порушувати (розв’язувати) -y plantear (solucionar) el problema; зробити цілу -y poner (armar) todo un problema; це не ~! ¡eso es coser y cantar!, ¡eso es juego de niños!, ¡eso está chupado!; нема проблем! ¡todo va estupendamente (divinamente, de aúpa)!, ¡no hay problemas!; - проблем la madre de todos los problemas
проблем0тика ж problemas m pl, problemática f проблематйчний прикм. problemático пробл0мн-ий прикм. dedicado a algún problema; -а стаття artículo que plantea un problema пробл0мність ж carácter problemático прбблиск ч luz f, resplandor m; ~ надії rayo de esperanza; ~и свідомості intervalos lúcidos пр0блисков*ий прикм. de luz intermitente; -i світлові сигнали señales de luz intermitente; - маяк faro de destellos
проблук0ти errar vi, vagar vi, vagabundear vi (un tiempo)
прббн-ий прикм. de prueba, de ensayo; experimental; - урок clase de prueba; - політ ав. vuelo de la prueba; - відбиток impresión de prueba; - прокол мед. punción exploradora; - тиск presión de ensayo; ~e золото (срібло) oro (plata) de ley; - примірник ejemplar de prueba, espécimen m; - камінь piedra de toque; -а куля globo sonda
пробовідбйрач ч tomamuestras m пробовкув0тися див. пробо&кнутися проббїна ж agujero m; brecha f, vía de agua (y судні)
проболіти (про частини тіла, про орган) doler* vi (un tiempo)
пробр0ти penetrará; мороз-в мене до кісток el frío me caló hasta los huesos пробр0тися penetrar vt (en) (a duras penas: a hurtadillas): colarse*, deslizarse (прослизнути): - куди-н. colarse en alguna parte; - навпомацки avanzar tentando; - через вікно penetrar por la ventana; - крізь натовп abrirse paso entre la muchedumbre; abrirse paso a codazos (codeando)
пробрестй haber andado (a duras penas) пробрех0тися decir mentiras, bolear vi, trolear vi
пробродйти (проблукати) vagar vi, errar vi (un tiempo)
пробубоніти balbucear vi прббувати 1. (намагатися) intentar vt (+ inf.), hacer tentativas (de + inf.): 2. (куштувати, перевіряти) probar* vi, ponera prueba, ensayar vt: gustar vt (на смак): degustar vt (вино): palpar vt (на дотик)
прббуватися tratar de pasar la prueba; - на роль pasar la audición пробудження c despertar m пробудити, пробуджувати despertar* vt - духовно estimular espiritualmente; - серце, свідомість hacer que despierte el corazón, la conciencia
пробудйтися despertarse* пробуксбвка ж patinaje m; interrupción f, falta de avances
пробуксув0ти 1. patinar w; 2. patinar vi; interrumpir vt; no conseguir avances пробурч0ти gruñir vi, dar un gruñido, refunfuñará
986
проголосити
пробути quedarse; pasar vt (провести час); estar* vi, permanecer* vi (прожити); ми пробули там три дні estuvimos allí tres días пров&п ч 1. (яма, провалина) foso т, abertura f, carcavuezo т; 2. (падіння) caída f, 3. (невдача) fracaso т, fiasco т; chasco т (розчарування); ~ на іспиті quedar suspendido (cateado, escabechado); зазнати ~y quedar desarticulado; y мене ~ в пам'яті me falla la memoria провалйти 1. derrumbar vt, hundir vt, 2. (привести до провалу) hacer fracasar, frustrar vt, ~ на іспиті suspender vt, revolcar vt, reprobar* vt, catear vt (fam), escabechar vt, cargarse; ~ плани desarticular los planes; ~ кандидата hacer fracasar a un candidato; ~ справу torpedear un negocio; ~ роль hundir el papel; ~ пропозицію frustrar una propuesta
провал йтися 1. (рухнути) derrumbarse, hundirse; caer* vi (впасти); ~ся в яму caer en un foso; підлога провалилася se ha hundido el suelo; 2. (запасти) hundirse (про щоки); tener ojeras (про очі); 3. (зазнати невдачі) fracasar vi, frustrarse, fallar vi; ~ся на іспиті ser suspendido en el examen; 4. (щезнути) desaparecer* vi, hundirse; як крізь землю ~ся desaparecer como si lo hubiera tragado la tierra; я ладен був крізь землю ~ся від сорому de vergüenza deseaba que la tierra me tragase провйлля c див. прірва пров&пьний прикм. improductivo, infructuoso; inútil (безглуздий); ~ контракт contrato improcedente
провйлювати див. провалити провйлюватися недок. див. провалитися провалйтися haber estado tendido (un tiempo); permanecer tumbado (un tiempo) провансйль ч куп. (соус) provenzal f провансйльський прикм. provenzal; de Provenza
провйнськ'ий прикм.: ~a олія aceite de oliva npoeáp ч mex. penetración f, recargue por soldadura
провйрювати недок., проварйти 1. cocer bien; 2. mex. soldar* vt, 3. cocer* vt (un tiempo) провйрюватися (зваритися) cocerse* (a sazón; un tiempo)
провбдення c 1. (прокладання) tendido m, instalación f, construcción f (будівництво); ~ електрики instalación eléctrica; ~ лінії trazado de una línea; - кордонів delimitación de fronteras; 2. (здійснення) realización f, ejecución f, efectuación f; ~ кампанії organización de una campaña; - в життя puesta en práctica; encarnación f (втілення); порядок - orden de ejecución
провезтй llevar vt, traer* vt (en vehículo); transportar vt
провентилювйти ventilar vt провертГти (просвердлити) agujerear vt, perforar vt, horadar vt
прове'стй 1. conducir* vt, llevar vt, acompañar vt, 2. (чим-н. по чому-н.) pasar vt (alguna cosa por otra); ~ рукою по чому-н. pasar la mano por algo; 3. (позначити) trazar vt, - лінію (риску) trazar una línea; ~ межу delimitarvt, trazar el límite; ~ грань trazar una línea de demarcación;
4. (прокласти) tender* vt, instalar vt, construir* vt (збудувати); ~ електрику instalar laelect- rícidad; - залізницю tender una línea férrea; ~ родогін instalar tacañería del agua; 5. (здійснити) realizar vt, ejecutar vt, efectuar vt hacer* vt (дослід); ~ кампанію organizar una campaña; - збори celebrar unareunión; ~ бесіду tener una conversación; - в життя realizar vt, llevar a la práctica; 6. (домогтися прийняття) hacer pasar, hacer aceptar (aprobar); promover* vt (кандидатуру); ~ резолюцію hacer aprobar lamo- ción; ~ пропозицію hacer aceptar lapropuesta;
7. (записати) inscribir* vt, ~ по книгах anotar en los libros; 8. (час) pasar vt провбштатися pasar ganduleando (un tiempo)
провйдець ч profeta m, vidente m провидіння c previsión f, clarividencia f, pen. providencia f провйдіти prever* vt провйна, провйнність ж culpa f, falta f
провинйтися cometer una falta, caer en falta, faltar vi (а); ~ перед ким-н. ser culpable ante alguien; ~ у чому-н. tener la culpa de algo провисйти pandearse, combarse (bajo el peso) провисГти estar colgado (un tiempo) провйснути див. провисати провйти aullar vi; haber aullado, haber estado aullando (un tiempo)
провищ0ти chillar vi, dar un chillido, gritar chillando; silbar vi (прокулі); rechinar vi (про колеса)
npoBláHT ч provisiones fpl, víveres m pl прбвід ч cable m, hilo m, alambre m; електричний ~ cable conductor; телефонний ~ alambre telefónico; прямий ~ línea directa; магістральний - conductor principal провідати (навідати) visitar vt, ir (venir) a ver; провіденційльний прикм. providencial провідмінювати грам, declinar vt провідмінйти грам, conjugar vt провідн-йй прикм. (головний, основний) dirigente, rector; principal; dominante; ~i галузі промисловості sectores punteros de la industria; ~ інженер ingeniero jefe; ~a роль papel rector (decisivo)
провіднйк1 ч 1. (речовина) conductor m, cuerpo conductor; - звуку conductor de sonido, tubo acústico; 2. (посередник) intermediario m; ~ нових ідей portador de nuevas ideas провіднйк2 ч 1. (проводир) guía m; baqueano m, baquiano m (Л. Am.); 2. (у вагоні) encargado (mozo) del vagón (del coche) провідність ж фіз. conductibilidad f, conductividad f, питома ~ conductividad específica; активна ~ en. conductancia f проводити1 1. див. провести; ~ політику миру realizar (practicar) una política de paz; ~ ідею aplicar una idea; ~ кампанію llevar adelante una campaña; 2. фіз. (про властивість тіл) transmitir vt провідувати див. провідати провіз ч transporte т, transportación f провізія ж provisiones f pl, víveres m pl провізн-йй прикм. de transporte; ~a плата pago de(l) transporte провізор ч farmacéutico m провізбрний прикм. provisional провінційл ч provinciano m провінціалізм ч provincialismo m провІнц!0льний прикм. 1. provincial, de provincia; 2. cateto, paleto, pueblerino провінційний прикм. див. провінціальний провінція ж provincia f провісник ч precursor т, anunciador т; ~ бурі, негоди barrunto de la tempestad, del mal tiempo провістйти anunciar vt провітрювати недок., провітрити airear vt, ventilar vt
провітрюватися 1. airearse; 2. (освіжитися) tomar el fresco, refrescarse; 3. (розважитися) distraerse*
провішувати недок., провішйти (розставити віхи) jalonar vt, haber jalonado провіщйти presagiar vi, anunciar vi провіювати див. провіяти провіяти aventar* vt, abalear vt проводжйти див. провести прбводи мн. despedida f, ~ масляної última fiesta de carnestolendas
проводйр, npoBÓfláp ч jefe m; caudillo m (ватажок)
провбдити 1. (do якого-н. місця) conducir* vt, acompañar vt, ~ додому, до дверей acompañar a (hasta) casa, hasta la puerta; 2. (відправити) despachar vt, enviar vt, 3. (чим-н.) acompañar vt(con); ~ оплесками acompañarcon aplausos; ~ очима (поглядом) seguir con la vista провбдка ж (мережа проводів) cables т pl, instalación alámbrica; внутрішня ~ cableado interno
провозйти llevar vi, transportar vt (un tiempo) провбзити див. провезти провбзитися 1. (по господарству) estar atareado (ocupado) (un tiempo); 2. (про пустощі) retozar vi (un tiempo) провокйтор ч provocador m провок0торський прикм. provocador; de provocador
провокаційний прикм. provocador, provocativo; ~ запитання una pregunta quisquillosa (picajosa)
провокйц-Ія ж provocación f, влаштувати ~ію armar una provocación; не піддаватися на ~ію no dejarse provocar
провокувйти provocar vt, ~ на що-н. provocar a algo
проволікдти див. проволочити проволоктй див. проволочити 1 проволочйти 1. (протягти) llevar arrastrando; 2. mex. estirar vt, haber estirado проворкотйти arrullar vi провощйти encerar vt, impregnar de cera проволок ч callejón m, calleja f, callejuela f провчйти 1. (покарати) dar una lección, escarmentar* vt, 2. (вчити який-н. час) estudiar vt, aprender vt (un tiempo); весь вечір - уроки pasar toda la tarde estudiando las lecciones провчйтися estudiar vt, cursar sus estudios (un tiempo)
пров*яз0ти estar (haber estado) haciendo punto (tejiendo) (un tiempo); ~ петлю tejer un punto провалювати недок., пров’ялйти curar vt, haber curado
провалюватися curarse, estar curado про^вкати ladrar vi
nporañHyBáTH, згайнувйти див. гайнувати прогйлин-а ж laguna f, hueco m; ~ у знаннях una laguna en los conocimientos; заповнити ~y llenar un vacío проганйти1 див. прогнати проганйти2 hacer correr (rodar) (un tiempo) nporáp ч quemado m прогарчйти (про собаку) gruñir vi прогйн ч mex. flexión f, pandeo m; стріла ~y mex. flecha f, ~ корпусу судна мор. quebranto m (del casco)
прогин0ти(ся) див. прогнути(ся) прогімнйзія ж gimnasio т прогін1 ч 1. carrera f, 2. (між двома станціями) trayecto т, recorrido m
прогін2 ч буд. 1. (опорна балка) correa f, larguero т; 2. (сходова клітка) tramo m прогін3 ч спец, ensayo т; preestreno m проглинути (показатися, з'явитися) asomar vi, aparecer* vi, vislumbrar vi; dejarse ver, mostrarse*; ~в місяць la luna asomó npomáTH 1. hacer pasar (por); ~ коней на пасовище llevar los caballos al pastizal; 2. echar vt, expulsar W; poner de patitas en la calle (fam.) (виставити); despedir* vt (звільнити); ~ з роботи despedir del trabajo; pasaportar vt, dar el pasaporte; 3. (позбутися) desechar vt, ~ думку ahuyentar el pensamiento; - спогад desechar el recuerdo
прогнивйти, прогнйти pudrirse (por completo); ~ наскрізь estar corrompido hasta la médula прогнівати, прогнівйти encolerizar vt, enojar vt, enfadar vt (розсердити); descontentar vt (викликати невдоволення) прогніватися (на кого-н.) encolerizarse (con); enfadarse (con) (розсердитися); не прогнівайтесь! і no se enfade!
прогнбз ч pronóstico т; prognosis f, ~ погоди previsión (predicción) dei tiempo, pronóstico meteorológico; робити ~ pronosticar vt прогнозйст ч especialista en pronósticos прогнозувйння c pronosticación f прогнозувйти pronosticar vi, hacer el pronóstico прогнбстика ж teoría y praxis del pronóstico прогностйчний прикм. referente ai pronóstico, pronosticador
проговорйти hablar vi (un tiempo); ~ весь вечір llevarse (haber estado) hablando toda la tarde прогодбвувати(ся) див. прогодуватися) прогодування с alimentación f, manutención f, sustentación f
прогодув0ти alimentar vt, mantener* vt, sustentar vt, ~ родину alimentar a la familia; ~ прогодувйтися alimentarse, mantenerse*, sustentarse
проголодувйти sufrir hambre, hambrear vi (un tiempo)
проголодувйтися tener (sentir) hambre проголосйти, проголбшувати proclamar vt, promulgar ^(обнародувати); ~ лозунг lanzar
987
nporonocyeáTH
una consigna; ~ незалежність proclamar la independencia
проголосувйти votar vi, haber votado (por) проголбшення c proclamación f, promulgación f прогблювати недок., проголйти (виголити) afeitar vt, rasurar vt прогорілий прикм. quemado, pasado прогорГти 1. (постраждати від вогню) estar quemado, quemarse; 2. (про дрова) arder vi, consumirse; 3. (зазнати невдачі) fracasar vi, frustrarse; arruinarse, quebrar* vi; 4. arder vi (un tiempo); haber estado encendido (ardiendo) (про лампу)
прогоряти див.ч прогоріти 1, 2, З прогостювЯти estar (haber estado) de visita, pasar en casa de (un tiempo) програв0ти див. програти 1, 2 програвЯтися див. програтися програвйч ч tocadiscos т; ~ компакт-дисків, лазерний ~ pletina (platina) láser (de CD) nporpáM-a ж programa m; навчальна ~ programa (plan) de estudios; театральна ~ programa teatral; перша, друга ~ (радіопередач) primer, segundo programa; software m (комп’ютерна) стандартна ~ rutina f, побудова ~и ¡mplementación del programa; - введення órdenes (comandos) iniciales; комплексна - programa integral; ударна ~ programa de choque програмГст ч programador m, computista m nporpáMH-ий прикм. de programa, programático; ~e забезпечення software m; ~ виступ discurso programático; ~a музика música de programa (descriptiva) програмувйння c programación f програмувйти programar vt nporpáTM 1. perder* vt, ~ з рахунком 3:1 perder por 3 a 1; ~ процес perder la causa; 2. (зіграти, виконати) tocar vt, ejecutar vt 3. (грати який-н. час) tocar vt, haber tocado (un tiempo); ~ весь день haber estado tocando todo el día nporpáTMCfl perder el juego; quedarse a espadas (розоритися); ~ся до решти quedar limpio (pelado), perder hasta la camisa прбграш ч pérdida f, бути в ~¡ salir perdiendo, perder* vt
прбграшний прикм. que no gana, frustráneo;
I desfavorable (несприятливий) nporpéc ч progreso m
І прогресивка ж plus progresivo (sobre el salario) Іпрогресйвн'Ий прикм. progresivo; progresista; ~ податок impuesto progresivo; ~ параліч мед. parálisis progresiva; ~i галузі sectores de avanzada, ramas de punta (punteras) прогресйст ч progresista m, progre m прогрбсія ж мат. progresión f, арифметична, геометрична ~ progresión aritmética, geométrica
прогресувйти progresar vi, hacer progresos; ir progresando
прогризйти недок., прогрйзти roer* vt (un tiempo); hacer agujeros (royendo); agujerear con los dientes
прогриміти 1. meter ruido, retumbar vi, sonar* vi; tronar* vi; 2. (уславитися) cobrar fama, quedar sonado
прогримотГти haber tronado (retumbado) прогрГв ч mex. calentamiento m, recalentamiento m
прогрів0ти(ся) див. прогріти(ся) прогріти calentar* vt, recalentar* vi (bien, completamente)
прогрітися calentarse*, recalentarse* (bien, completamente) npórplx ч pecado m
прогрохотйти тех. cribar vt, haber pasado por la criba
прогугнйвити, прогугнйти decir gangueando, ganguear vi, haber dicho gandueando прогудіти, прогустй dar silbidos (sonidos), retumbar vi, zumbar vi, sonar* vi прогул ч ausentismo m; falta (ausencia) injustificada (al trabajo); novillos m pl (занять); систематичні ~и ausentismo sistemático прогульник ч ausentista m, faltón m, fallero m; novillero m (про школяра) прогулювати 1. див. прогуляти; 2. pasear vi, sacar a pasear
прогулюватися pasear vi, pasearse прогулянк-а ж paseo m; ~ пішки paseo a pie; - на човні, на авто paseo en lancha, en coche; розважальна ~ partida de campo, gira campestre
прогулянковий прикм. recreativo; de paseo, de recreo
прогулйти 1. estar paseando (un tiempo); 2. perder por haber paseado; ~ вечерю perder la cenapor pasear; 3. faltar al trabajo, no salir al trabajo; correr la oficina (fam.); hacer novillos, fumarse la clase (заняття); hacerse la rabona (П. Am.); 4. (пропити, розтринькати) derrochar vt, despilfarrar vt
прогулятися dar una vuelta (un paseo), pasearse прогумбван'ИЙ діеприкм. і прикм. engomado; encauchado; ~a тканина tela engomada прогумбвувати недок., прогумувйти engomar W; encauchar vt
прогуркати tronar* vi, retumbar vi; meter mucho ruido
пpoґáвити (пропустити) dejar pasar; perder* vt (потяг); dejar escapar vt (момент); ~ нагоду perder la ocasión
продавйти див. продати; ~ з-під поли vender por la trastienda; за що купив, за те й продаю como me lo contaron te lo cuento, ni quito ni pongo; relata refero
продавйтися venderse, estar de (en) venta продавбць ч dependiente m, vendedor m продавйти, продйвлювати aplastar vt, calar vt (apretando, a presión); romper* vt (зламати) продавйтися quedar aplastado (calado) продавчйня ж dependiente f, vendedora f продЯж, спродЯж ч venta f, ~ гуртом, уроздріб venta al por mayor, al por menor; ~ на виплат venta a plazo(s); - у кредит venta a crédito (a plazos); ~ з торгів subasta pública, almoneda f, пустити в ~ poner (sacar) a la venta; надійти в ~ estar de (en) venta; зняти з ~y retirar del mercado
пpoдáжн'Ий прикм. 1. (про ціну) de venta; 2. (для продажу) vendible, para vender; 3. (підкупний) venal, sobornable; mercenario (найманий); ~e перо pluma venal; H писаки escritorzuelos mercenarios; ~a душа alma de mercenario (alquiladiza)
пpoдáжнicть ж venalidad f продйти 1. vender vt, ~ гуртом, уроздріб vender al por mayor, al por menor; ~ у кредит vender a crédito; ~ за готівку vender al contado; ~ з торгів vender en pública subasta; ~ за копійки vender barato, abaratar vt 2. (зрадити) traicionar vt, дорого ~ своє життя vender cara su vida
продйтися venderse
продезінфІкувЯти desinfectar vt, haber desinfectado
npoAeicnaMyBáTH recitar vt, haber recitado; hablar con énfasis
продемонструвйти 1. demostrar* vt, mostrar* vt, echar vt, proyectar vt (фільм); 2. (проявити) poner en evidencia
продЯр-тися 1. (порватися) gastarse (por completo), desgarrarse; usarse (зноситися); лікті ~лися los codos están completamente destrozados; 2. (пробратися, пробитися) abrirse paso (con dificultad)
продеренчЯти sonar* vi, temblar* vi; tintinear vi продбрти gastar vt (hasta romper), desgarrar vt, destrozar vt, ~ очі abrir los ojos, despabilarse продефілювйти desfilar vi продешевйти abaratar vt, malvender vt продзвеніти sonar* vi, resonar* vi, tintinear vi продзвонйти 1. sonar* vi (el timbre, la campana, etc.); 2. anunciar vt (con el timbre, con la campana, etc.)
продзижчЯти zumbar w; ~ (всі) вуха (кому-н.) haber estado ladrando al oído (a); haber zumbado en los oídos (de)
продиктувЯти dictar vt, це продиктовано бажанням eso obedece al deseo, este está inspirado por el deseo
продимйти llenar de hollín, impregnar de humo продимйтися llenarse de hollín, impregnarse de humo
продинЯмити plantar vt, dar un plantón
продир0ти(ся) див. продерти(ся) прбдих ч descanso т (breve); без ~у sin tregua, sin respirar
продихнути respirar vi (a pleno pulmón); тут не - aquí no se puede respirar прбділ1 ч raya f, crencha f, носити прямий, косий ~ llevar (el pelo con) la raya en medio, a un lado
прбділ2 ч спец, (сорт крупи) grano т (partido); granulo m, semilla f (partidos) прбдільний прикм. (про крупу) de grano partido
продірявити, продірявлювати недок. agujerear vt, usar vt (зносити) продірявитися agujerearse; usarse (зноситися)
npoAMár ч (= продовольчий магазин) tienda de comestibles (de ultramarinos), galería de alimentación; abacería f (Л. Am.) продовбйти abrir* vt, agujerear vt, perforar vt продбвбувати див. продовбати продбвження с continuación f, prolongación f (подовження); ~ відпустки prolongación de las vacaciones; - терміну дії prórroga f, prorrogación f
продбвжити 1. (подовжити) prolongar vt, ~ термін дії prorrogar vt 2. див. продовжувати 1 продбвжитися див. продовжуватися продбвжувати 1. continuar vt, seguir* vt, proseguir* vt, ~ свою роботу continuar su trabajo; ~ працювати continuar (seguir) trabajando; ~ йти seguir su marcha, continuar marchando; ~ читати continuar (seguir) leyendo; ~ розповідь proseguir el relato; ~ чию-н. справу continuar la obra (la causa) de alguien; 2. див. продовжити продбвжуватися continuar vi; durar vi (тривати); prolongarse (затягуватися) продбвжувач ч continuador m продовбльство c productos alimenticios, víveres m pl, artículos de alimentación продовольчий прикм. de abastos, de víveres, de comestibles; ~i товари artículos (productos) alimenticios, comestibles ifí pl, víveres m pl; ~ магазин tienda de comestibles, galería de alimentación; ~ склад depósito de productos alimenticios (alimentarios); ~ картка cartilla de racionamiento, bono de alimentación продрейфувбти мор. 1. (про крижину, судно) ir a la deriva, derivar vi; 2. безос. (судно) llevar а la deriva
npoApíMáTH haber estado adormecido (dormitando) (un tiempo)
продряпати, продрЯпуватй romper arañando (raspando); arañar vt, haber arañado продубйти haber curtido, curtir vt прбдув ч див. протяг
продувбння с soplado т; додаткове ~ тех. sobresoplado m
продувЯти 1. див. продути; 2. (про вітер, повітря) pasar vi (el viento, el aire) продУвка ж mex. soplado m, purga f продувнйй, продув0льний прикм. mex. pur- gador, de purga
продукт ч 1. producto m; ~ праці producto del trabajo; ~и тваринництва productos ganaderos; побічний - producto accesorio (derivado); subproducto m; валовий національний ~ (ВНП) producto interior bruto (PIB); 2. мн.: ~и (їстівні) víveres m pl, provisiones f pl, comestibles m pl; молочні ~и productos lácteos; ~и харчування comestibles m pl, víveres m pl; 3. consecuencia
f, resultado m; мова історичного розвитку
la lengua es el resultado del desarrollo histórico продуктйвн-ий прикм. 1. productivo, eficiente; ~a праця trabajo productivo; ~a худоба ganado productivo (de renta); 2. лінгв. productivo, activo; - тип tipo productivo; - суфікс sufijo productivo
продуктйвність ж productividad f, rendimiento m; ~ праці productividad (rendimiento) del trabajo
продуктйвно присл. de una manera productiva; con provecho
продуктбвий прикм. de comestibles, de abacería; ~ магазин tienda de comestibles (de ultramarinos); abacería f(f¡. Am.) продуктоббмін ч intercambio de productos
988
прокйнутися
продуктопрбвід ч alimentoducto m продукція ж producción f, валова ~ producción global (bruta); товарна ~ producción de mercancías
продуманий прикм. bien pensado, meditado; ~ аргумент argumento sopesado продумати 1. pensar bien (detenidamente), meditar vt, reflexionar vt, examinar vt, 2. (провести час у роздумах) estar pensando (reflexionando, meditando) (un tiempo); ~ всю ніч haber estado pensando toda la noche продумувати див. продумати 1 проду ти 1. limpiar a chorro de aire, soplar vt, 2. безос.: його ~ло (протягло) cogió un resfriado прбдух ч спец, ventilador m продуховина, продухвина ж agujero т, escape de aire
продюсер ч (фільмів) productor m проекзаменувйти examinar vt проекзаменувйтися examinarse про0кт ч 1. proyecto m; ~ резолюції proyecto de resolución; ~ закону proyecto de ley; ескізний, попередній ~ anteproyecto m; ~ основних напрямів proyecto de directrices; - порядку денного proyecto del orden del día; подати ~ presentar un proyecto; 2. (задум) plan m проектйвн ий прикм. мат. proyectivo; ~a геометрія geometría proyectiva проектн йй прСікм. de proyectos; ~a потужність potencia proyectada; ~a організація organización de diseños (diseñadora); ~e бюро oficina de proyectos
npoóKTop ч (прилад) proyecto m (de cine, etc.) проектувйльник ч proyectista m, diseñador m проектувйння1 c proyección f, diseñado m, proyecto(s) m (pl); trazado m, planeamiento m (планування)
проектув0ння2 c мат. proyección f (acción); ~ зображення proyección de la imagen проектувйти1 (складати проект) hacer (trazar) un proyecto, proyectar vt, 2. (припускати) hacer planes, planear vt, suponer* vt проектувйти2 мат. proyectar vt проекційний прикм. спец, de proyección; ~ ліхтар proyector m
пробкція ж спец, proyección f (imagen) прожйрювати прожйрити 1. asar bien (por completo); 2. (дуже прогріти) calentar bien (mucho), recalentar* vt; 3. (піддати дезинфек- ціі) flamear vt
прожйрюватися 1. estar bien asado; 2. (дуже прогрітися) estar bien (muy) calentado, recalentarse*
прожбкт ч див. проект прожектбр ч proyectista т, arbitrista m прожектбрство с manía de (hacer) proyectos, proyectomanía f
прожбктор ч proyector m, faro m; посадковий ~ baliza f
проживйння c residencia f, estancia f (перебування); місце (постійного) - lugar de residencia; domicilio m; посвідка на ~ permiso de residencia
проживйти 1. (мешкати) vivir vi, residir vi, habitar vi; 2. див. прожити; З проживйтися див. прожитися прожйлок ч vena f, veta f, nervio m, nervadura f (листка)
прожйте c (lo) vivido
прожйти 1. (лишатися живим) vivir vi (un tiempo); йому лишилося ~ не більше місяця vivirá, a todo tirar, un mes; 2. (пробути де-н.) vivir vi, residir vi, habitar vi (un tiempo); 3. (витратити) gastar vt, malgastar vt, disipar vt (змарнувати); comer vt (проїсти)
прожйтися tirar su fortuna; arruinarse (розоритися)
прожиткбвий прикм. vital, de vida; ~ мінімум mínimum vital (de vida) прожйток ч див. прожиття прожиттй с.: на - para vivir (existir) прбжовть ж matiz amarillento, vetas amarillentas прожбгом присл. a carrera abierta, a toda prisa; ~ кинутися бігти correr sin poner los pies en el suelo
прожувйти, прожбвувати masticar bien (por completo)
прбза ж prosa f, ~ життя la prosa de la vida; мала ~ novelas cortas прозаїзм ч prosaísmo m прозаїк ч prosista m, prosador m прозаїчний прикм. 1. (escrito) en prosa, prosaico, prosado; prosístico (стосовний прози); ~ твір obra en prosa; 2. ordinario; mundano прозаїчно присл. prosaicamente, de un modo prosaico
прозйхідний прикм. prooccidental прозвйння c sobrenombre m, apodo m; на ~ ... apodado ..., de sobrenombre ... прозвйти apodar vt прозвучйти resonar* vi прозбктор ч мед. prosector m, disector m прозбкторська ж мед. sala de disección прбзелень ж matiz verdoso, vetas verdosas прозелГт ч prosélito m прозивйти див. прозвати прозивйтися (зватися) llamarse прозимувати invernar* vi прозирати transparentarse; traslucirse*; в його словах ~ло невдоволення en sus palabras se traslucía el descontento прозирнути див. прозирати прозГрливий, прозорлйвий прикм. perspicaz, sagaz, clarividente
прозірливість, прозорлйвість ж perspicacia f, sagacidad f, clarividencia f прозірливо, прозорлйво присл. con perspicacia
npo3HáTH haberse enterado (de), enterarse (de) прозбр-ий прикм. transparente, diáfano; claro (ясний); ~e повітря aire diáfano; ~a вода agua clara (límpida, cristalina); ~a порцеляна porcelana transparente (translúcida); ~ натяк alusión transparente
прозбрість ж transparencia f, diafanidad f, claridad f (ясність)
прозбро присл. abiertamente, sin reserva(s); ~ натякнути tirar una indirecta прозрівйтй див. прозріти прозріння с 1. (дія) recuperación (recobro) de la vista; 2. (прозірливість) clarividencia f, perspicacia f
прозріти 1. recuperar (recobrar) la vista; 2. (зрозуміти) ver claro, comenzar a ver claro проілюструвйти ilustrar vt, haber ilustrado проінструктувйти dar (haber dado) instrucciones, instruir* vt
проінформувйти haber informado, informar vt проІснув0ти existir vi (un tiempo); subsistir vi (un tiempo); durar vi, vegetar vi (животіти) проїдати див. проїсти
проїаджйти 1. див. проїхати; 2. див. проїздити 2, З
проїжджйтися див. проїхатися проїжджий 1. прикм. transitable; -а дорога camino carretero; 2. прикм. viajero; 3. ч viajero т проїзд ч 1. (дія) paso т, tránsito т; 2. (місце) pasaje т, paso т; ~у немає! ¡prohibido el paso! (de vehículos); вартість ~y precio del billete проїздйти 1 .(який-н. час) estar de viaje, pasar viajando (un tiempo); 2. (витратити на дорогу) gastarse en viajes (en el camino); 3. (коня) pasear vt
проїздйтися (витратитися на дорогу) gastar mucho (arruinarse) en viajes проіздка ж (коней) paseo m (de caballo) проїздом присл. de paso, de (en) tránsito, durante el viaje
проїзнйй прикм. de viaje, de pasaje; ~ квиток abono de transportes; tarjeta multiviaje (para todos los tipos de transporté); bonometro m (de metro); bonobús m (de autobús); bonotrén m (de tren); boleto (para viajar) (Л. Am.) проїсти 1. (прогризти) agujerear royendo, roer* vt (del todo); 2. (кислотою) corroer* vt, 3. (витратити на їжу) gastar en la comida, comer vt; зуби ~ salir los dientes (en) проїстися gastarse todo en la comida; consumir toda la comida
проїхати 1. pasar vt, recorrer vt (en vehículo); atravesar* vt (перетнути); ~ вулицю atravesar (pasar) la calle; 2. (покрити відстань) pasar vt, cubrir* vt, dejar atrás (en vehículo); ~ вісімдесят кілометрів за годину hacer (recorrer) ochenta
kilómetros en una hora; 3. (пробути в дорозі) viajar vi (un tiempo); ~ з півгодини viajar una media hora; 4. (поїхати) partir vi (en vehículo); 5. (пропустити) dejar pasar (la estación, etc.); ~ зупинку dejar pasar la parada проїхатися dar una vuelta, pasearse (en vehículo, a caballo, etc.)
прбйда ч і ж caballero de industria, perillán m, picaro m (de siete suelas) прбйден'е c 1. (шлях) camino recorrido; 2. (що- н. вивчене) material estudiado, (lo) estudiado; повторення ~oro repaso m прбйма ж (в одязі) sisa f проймйти див. пройняти прбйняти 1. (про холод) penetrar vi, traspasar vt, 2. (подіяти) tener (ejercer) efecto (en); tocar vt, impresionar vt (діткнути); його нічим не проймеш no le afecta nada, tiene (el) alma de cántaro
пройтй 1. ir* vi, andar* vi; тут не - (не пройдеш) aquí es imposible (no es posible) pasar; ~ мимо pasar de largo (de paso); no detenerse*; ~ кілька кроків dar algunos pasos; 2. (який-н. шлях) pasar vt, recorrer vt ~ велику відстань recorrer (andar) una gran distancia; ~ через що-н. atravesar* vt pasar a través de; - урочистим маршем desfilar vi (por); 3. (пропустити) pasar vi (por delante de; de largo); perder* \t ~ поворот pasar la curva, dejar atrás la curva; 4. (випасти — про осади) caer* vi; вночі пройшов дощ anoche llovió; 5. (про час, події) pasar vi, transcurrir vi; пройшло три роки pasaron tres años; 6. (припинитися) pasar vt, це скоро пройде es(t)o pasará pronto; 7. (проникнути) pasar vi, penetrar vt; infiltrarse (про рідину); 8. (зазнати) pasar vi, atravesar* vt, experimentar vt; ~ через випробування haber pasado (por) una prueba; ~ кілька фаз розвитку atravesar varias fases de desarrollo; 9. (виконати) pasar vt hacer vt, realizar vt, ~ військову службу cumplir vi, haber cumplido el servicio militar; ~ курс лікування tratarse, pasar un tratamiento; ~ медогляд pasar el examen módico;
10. (вивчити) estudiar vt, pasar vt, ~ курс математики cursar matemáticas^, цього ми не проходили! ¡no lo hemos estudiado!, ¡no lo sabemos!;
11. (про кандидата, про резолюцію) pasar vi; н ~ за конкурсом pasar el concurso, pasar por Шш concurso; 12. (відбутися) tener lugar; спек- ЩШ такль пройшов з великим успіхом el espectá- “ culo ha tenido gran éxito; ворог не пройде! ¡no pasarán!
пройтйся 1. (прогулятися) dar una vuelta; 2. (швидко провести по чому-н., пробігтися) deslizar vt, ~ по струнах deslizar por las cuerdas
прокажбн'ий ч leproso т; лікарня для ~их leprosería f
npoxá3a ж мед. lepra f прокараулйти estar de guardia (un tiempo) прокарк£ти graznar vi, dar un graznido npoxáT1 ч mex. 1. (дія) laminación f, laminado m;
2. (вироби) laminados m pl npoxáT2 ч 1. alquiler m; взяти на ~ alquilar vi, tomar alquilado; плата за ~ pago del alquiler; 2. кіно, distribución f, distribuidores m pl прокатдти 1. mex. laminar vt (метал); 2. (катати деякий час) llevar vt (en coche, etc. — un tiempo)
прокатйтися (покататися) dar una vuelta (en coche, etc.)
прок0тка ж mex. laminación f, laminado m прок0тн ий1 прикм. mex. de laminación, de laminado; - цех taller de laminación; - стан tren de laminado; ~e залізо hierro laminado прокйтний2 прикм. de alquiler; alquilado прокйтник ч mex. laminador m прокачйти 1. (білизну) estirar vt прок0шляти 1. (кашляти певний час) toser vi, estar tosiendo (un tiempo); 2. (прочистити горло) destoserse прокйшлятися aclararse la voz прокв0сити hacer fermentar, hacer agriar прокйдати недок., прокйнути 1. (через що-н.) echar vt (a través de); 2. (не влучити) pasar vi (lo que se tirq), fallar vt, errar* vt прокйнутися див. проснутися
989
npoKHnám
прокипіти недок., прокипіти 1. cocerse* (8 fuerza de hervir); 2. (протягом якого-н. часу) estar (haber estado) hirviendo {un tiempo) прокип’ятйти dejar hervir, hervir* vt npoKHcáTH див. прокиснути прокйслий прикм. agriado; avinagrado, picado {про вино); agriado, cortado {про молоко) прокйснути 1. agriarse; avinagrarse, picarse {про вино); agriarse, cortarse {про молоко) прокіс ч banda de tierra segada прокладення c 1. tendido m; colocación f {укладання); construcción f {будівництво); ~ кабелю tendido de cables; ~ труб colocación de tuberías (de cañerías); 2. {нанесення на карту) trazado m; ~ курсу trazado de la ruta прокладйти див. прокласти проклйдка ж guarnición f, junta f, almohadilla f, volandera t, empaque m (Гі. Ам.); гумова, картонна ~ junta de caucho, de cartón прокламйція ж {листівка) octavilla f, hoja volante (Л. Am.)
npoioiácTM 1. tender* vt, abrir* vi, practicar vt {дорогу); colocar vt {труби, кабель); hacer* vt, construir* vt {побудувати); trazar vt {намітити); ~ тунель hacer (abrir) un túnel; ~ дорогу abrir (practicar) un camino (hacia); ~ собі дорогу abrirse camino; ~ нові шляхи trazar nuevos caminos; ~ лижню trazar la pista de esquiar; 2. {нанести на карту) trazar vt, 3. {між чим-н.) meter vt (entre); ~ чим-н. llenar de algo проклбйка ж (речовина) cola f проклеювання encolado m, encoladura f проклбювати недок., проклбїти empapar con cola, encolar vt проклинйти див. проклясти проклювйти, прокльбвувати недок. {пробити дзьобом) agujerear a picotazos проклбнути див. проклювати прокліЬнутися 1. {про пташенят) salir los pollos; 2. (прорости) brotar vi проклясти maldecir* vt, imprecar vi; ~ все на світі maldecir todo, echar todo a rodar; будь ти проклятий! ¡maldito seas! проклйтий прикм.'maldito, execrable проклйття c maldición f, imprecación f; ~! ¡maldita sea!, ¡mal haya!
І проклятущий прикм. requetemaldito прокбвтувати недок., проковтнути 1. tragar vt, engullir vt, ~ образу tragarse el insulto; ~ сло- I bo tragarse (comerse) la palabra; 2. leer rápidamente, devorar vt; ~ книжку devorar un libro; ~ язика tragarse la lengua; язика проковтнеш {так смачно) de rechupete, para chuparse los dedos; ~ пілюлю tragarse la pildora прокбл ч {дія) picadura f, мед. punción f, pinchazo m {шини); punzadura f{Jl. Am.) прокблина ж {отвір) agujero m, perforación f проколбти punzar vt, punzonar vt, calar vt, мед. puncionar vt
проколупйти agujerear vi прокблювання c punción f, ~ вух punción de las orejas
прокблювати див. проколоти прокоментувйти comentar vt, haber comentado
прокомпостувйти formalizar el billete; fechar el billete
проконопйтити, проконоп0чувати calafatear vt проконспектувйти hacer un resumen, tomar apuntes
прокбнсул ч icm. procónsul m проконсультувйти dar consulta (a) проконтролювйти controlar vf, haber controlado прокопати cavar vt, excavar vt, haber (ex)ca- vado; atravesar (ex)cavando прокопйтися roncear vi, demorar vi прокоптГлий прикм. ahumado прокоптГти 1. llenar de hollín, hollinar vt, 2. ahumar vt
прокопатися 1. ahumarse; 2. hollinarse прокбпчувати(ся) див. прокоптити(ся) прокоректувйти corregir* vt, haber corregido; hacer la corrección (de)
прокбрм ч alimento m, manutención f, sustento m прокосйти segar* vt, haber segado прокотйти 1. {кулю, м'яч) hacer rodar; 2. {швидко проїхати) pasar rápidamente
прокрадйтися див. прокрастися прокрйстися 1. {пробратися) colarse*, introducirse* {subrepticiamente); 2. {проникнути) penetrar vt
прокректйти decir gimoteando прокрбслити, прокреслювати trazar vt, delinear прокрбслитися salir* vi, perfilarse прокричйти 1. gritar vi, vt, lanzar un grito; vocear vi, decir gritando; 2. {розголосити) pregonar vt, vocear vt, ~ (всі) вуха ladrar al oído, silbar los oídos
прокрокувйти andar* vi, vt, haber andado прокрутйти 1. {фільм, запис) mostrar vt, proyectar vt, poner vt, 2. jugar vt, vi; ~ чужі гроші jugarse el dinero ajeno прокрйкати див. прокаркати проктйт ч мед. proctitis f проктолбгія ж мед. proctología f прокумкйти croar vi прокурйтор ч icm. procurador m прокуратура ж fiscalía f, ministerio público прокурбр ч fiscal m; генеральний - Fiscal General; головний ~ procurador general; військовий - fiscal togado; товариш ~a icm. substituto m прокурбрський прикм. de fiscal; ~ нагляд inspección fiscal, ministerio público прокурювати недок., прокурйти 1. ahumar vt, llenar de (impregnar con) humo {fumando); 2. {витратити на куриво) gastar en tabaco прокус ч mordisco m, mordedura f {herida) прокусйти, прокушувати morder* vt {hasta hacer sangre); atravesar mordiendo nponá3 ч coladero m
пролйза ч і ж moscón m, caballero de industria проламйти 1. romper* vt, acabar por romper {en varias veces)
проламйтися див. проломитися пролймувати недок. див. проламати, проломити
прол0муватися див. проломитися прол0жа-ти 1. estar acostado, permanecer acostado {un tiempo); ~ місяць хворим haber guardado cama durante un mes; 2. permanecer* vi, estar arrinconado; лист довго ~в у мене в кишені llevé mucho tiempo la carta en el bolsillo;
3. rozar (estropear) por haber estado acostado прблежень ч мед. decúbito crónico, anacusis f {llaga causada por larga permanencia en el lecho)
пролбжувати див. пролежати пролетйр ч proletario т; ~і всіх країн, єднайтеся! icm. ¡proletarios de todos los países, uniosl пролетаризйція ж proletarización f пролетарі ч proletariado m; диктатура ~y dictadura del proletariado пролетйрський прикм. proletario; ~ інтернаціоналізм internacionalismo proletario пролив0ти(ся) див. пролити(ся) пролйти derramar vt, verter* vi; ~ кров за батьківщину derramar la sangre por la Patria; ~ сльози derramar lágrimas; ~ світло {на що-н.) verter (arrojar) luz (sobre), sacar a la luz, poner en claro, aportar datos clarificadores пролйтися 1. derramarse; 2. {про дощ) llover* vi пролиттй c: ~ крові derramamiento (efusión) de sangre
пролізйти, пролйзити недок., пролізти 1.
{через що-н.) pasar vi {por, a través dé); penetrar vt {проникнути); colarse* {пробратися); 2. colarse*, insinuarse
пролікувйти curar vt, haber estado curando пролікуватися curarse (un tiempo) прблісок1 ч {квітка) escila f прблісок2 ч nevadilla f, campanilla de invierno (de las nieves); galante m проліт ч espacio m {libre), abertura f пролІт0ти недок., пролетіти 1. pasar vi; volar por encima, pasar volando {про літаки); sobrevolar* w; 2. cubrir* vt, franquear vt; 3. {про час) pasar (transcurrir) rápidamente, volar* vi прблбг ч prólogo m
пролбм, пролам ч agujero m, brecha f (у стіні); fractura f {черепа)
проломйти abrir* vt, practicar vt, romper* vt {зламати); ~ стіну abrir brecha en un muro; ~ череп (голову) romper la cabeza, fracturar el cráneo, descalabrar vt
проломйтися romperse*; hundirse {провалитися)
пролонгйція ж юр. prolongación f пролонгувйти і юр. prolongar vt пролягти pasar vi (por); atravesar* vt {перетинати)
пролягтй pasar vi
промйзати, промйзувати 1. untar vt (con), embadurnar vt (con); ~ замазкою enmasillar vt, poner masilla; 2. {промахнутися) errar el blanco, fallar vi
промайну ти pasar rápidamente, pasar como un relámpago, volar* vi {про час); у мене ~ла думка una idea cruzó mi mente; літо ~ло voló el verano пpoмaлювáтиl промальбвувати 1. dibujar (trazar) claramente, perfilar vi; 2. estar dibujando, dibujar vi {un tiempo) промандрувати viajar vi {un tiempo) проманіжити {змусити чекати) hacer esperar {mucho tiempo); plantar vt, dar un plantón проманіжитися haber estado esperando промаринувйти estancar vt, embromar vt, no dar curso (a)
промарудитися gastar (perder) mucho tiempo, demorarse
промарширувйти desfilar vi промйслений прикм. engrasado промйслювати недок., промяслити engrasar vt, ensebar vi, lubrificar vt промйслюватися engrasarse npoMácTHTH, промйщувати див. промазати, промазувати 1
прбмах ч descuido т {недогляд); falta f, error т {помилка); majadería f {дурість); lapso т, plancha f, допустити - hacer un marro промйцати, промйцувати palpar vt промйцатися sentir al palpar npóMátuKa ж див. промах промйщений прикм. див. промаслений промйщувати недок., продастйти див. промаслювати, промаслити, : промбжина ж анат. perinqé m промбкати, промекйкати balar vi, dar balidos променбв’ий прикм. 1. de rayo; спец, radial; ~a енергія energía radial; 2. {що розходиться радіусами) radial; ~a кістка анат. radio m; ~a хвороба síndrome radiactivo променезалбмлювання c. фіз. refracción f, подвійне - difracción f променеподібний прикм. radial, radiado променйст'ий прикм. 1 ¿ raboso; radiado; 2. radiante, luminoso; -і очі ojos ¡radiantes; ~ погляд mirada luminosa; 3. фіз. radiante; ~a теплота, енергія calor, energía radiante променйстість ж brillo radiante (radial) променіти, променітися, променитися irradiar vi
промерзйння c congelación f промерзйти див. промерзнути промбрзлий прикм. helado, congelado промбрзнути helarse*, congelarse; estar aterido de frío {про людину); ~ до кісток helarse hasta los huesos проместй limpiar barriendo прометйти pespuntar vt прометувйти див. прометати промив0льний прикм. спец, para lavar, lavador; - пристрій lavador m промивйння c lavado m; ~ мізків lavado de cerebros
промив0ти(ся) див. промити(ся) промйвка ж див. промивання промймрити mascullar vi; musitar vi, farfullar vt промин0ти(ся) див. пром'яти(ся) промйнка ж спец, paseo т {del caballo) прбмисел 1. {заняття) ocupación f, oficio т (ремесло); industria f {виробництво); кустарний ~ artesanía f, industria artesana (de artesanos); гончарний ~ alfarería f, 2. {лови) caza f; мисливський ~ caza f; рибальський ~ pesca f; 3. мн. {підприємство) explotación f; нафтові ~ли explotaciones petroleras, industria petrolera; золоті ~ли explotación de minas de oro; Божий - designios de Dios промислбвець ч industrial m промислбв'ий прикм. industrial; ~a продукція producción industrial; ~ капітал capital industrial;
990
nponiné'i
~е рибальство pesca comercial; ~a кооперація cooperación de artesanos; -а риба pez comercial; - звір fiera comercial промислбв-ість ж industria f, важка ~ industria pesada; легка ~ industria ligera; industria liviana (Л. Ам.)\ добувна, обробна - industria extractiva, transformadora; металургійна ~ industria metalúrgica, metalurgia f, харчова ~ industria de la alimentación; основні галузі ~ості industrias básicas, sectores básicos (ramas básicas) de la industria
промислбвості equipamiento técnico de la industria
промйти lavar vt, bañar vt (рану, очі); -ся quedar lavado
промишляти ocuparse (en), dedicarse (a); ganarse la vida, buscársela прбміж прийм. entre
проміжн-ий прикм. intermedio, de paso; - вид біол. especie intermedia; - мозок мед. diencéfalo m; - сплав mex. aleación madre; анат. mesotólico; -а тканина біол. tejido mesotéiico проміжок ч 1. (про простір) intervalo m, espacio m; 2. (про час) intervalo m, lapso m, período m, espacio de tiempo; pausa f (перерва); - в п'ять років lustro m
npóM-Інь rayo m; - сонця rayo de sol; рентгенівські -єні rayos X (de Róntgen); ультрафіолетові, інфрачервоні -єні rayos ultravioleta, infrarrojos; катодні -єні rayos catódicos; відбитий - rayo reflejado (reflejo); заломлений - rayo refractado (refracto); теплові -єні rayos caloríficos; космічні -єні rayos cósmicos; гамма--ені rayos gamma; світловий - rayo de luz (luminoso); сніп -енів haz de rayos; попускать ~й radiar vt, irradiar vt, emitir (lanzar) rayos; розходитися -енями divergirse en rayos; - надії rayo (viso) de esperanza промінювати недок., промінйти cambiar vt, trocar* vt (por); проміняти шило на мило cambiar lo malo conocido por lo bueno por conocer npoMÍp ч 1. medición f, sondeo m (глибини); 2. (помилка у вимірюванні) error de medición промірювати див. проміряти проміряти, проміряти 1. medir* vt, sondear vt (глибину); 2. (помилитися у вимірюванні) equivocarse en la medición промісйти amasar bien промИЯти див. промести npoMluiáTH, промішувати remover bien промбв’а ж discurso m, intervención f, informe m (прокурора, захисника); arenga f (урочиста); alocución f (коротка); вітальна, вступна - discurso de salutación, inaugural; надгробна - oración fúnebre; виголосити -y pronunciar un discurso
промбвець ч orador m
промбвист ий прикм. 1. muy eficiente, muy importante; 2. muy significativo; - погляд una mirada muy significativa; 3. elocuente, expresivo; - погляд mirada elocuente; -e мовчання silencio elocuente; - факт hecho convincente промбвити decir* vt, pronunciar vt, articular vt, proferir* vt, - крізь зуби decir entre dientes; decir* vt (сказати); ні слова не - no decir ni (una) palabra
промбвчати callarse, no decir (ni, ni una) palabra; no abrir la boca (un tiempo) промок0льний прикм.: - папір papel secante, secante m; papel pasoso (П. Am.) промокЯти11. див. промокнути; 2. (пропускати вологу) calar vi, filtrar vi, dejar pasar la humedad; цей плащ -є este impermeable cala; цей папір -є este papel se empapa промости2 див. промокнути промбкнути mojarse, estar mojado; estar calado (про взуття); - до кісток, до нитки calarse hasta los huesos, ponerse como una sopa промокнути secar vt (con papel secante) проморгати (проґавити) dejar escapar, perder* vt, desaprovechar vt, - нагоду perder la ocasión промордув0ти(ся) див. промучити(ся) проморйти (голодом) hambrear vt (un tiempo) проморбжувати див. проморозити проморбзити 1. (заморозити) helar* vt, congelar W; 2. (протримати на холоді) tener en el frío, dejar al frío
промочйти mojar vt, empapar vt, humedecer* vt, - ноги mojarse los pies; - горло remojar la garganta
промбчувати див. промочити промтовйри мн. (= промислові товари) artículos manufacturados
промтовдрн-ий прикм.: -а крамниця tienda de artículos manufacturados промукати dar un mugido, mugir vi npoMypKOTáTH 1. ronronear vi, haber ronroneado (un tiempo); 2. decir (cantar) suavemente промучйти atormentar vt, martirizar vt (un tiempo)
промучйтися sufrir vt, padecer* vi (un tiempo) промфінплдн (= промислово-фінансовий план) plan industrial y financiero промчдти llevar en volandas пром’Яти 1. dejar aplastado, dejar abollado; 2. (руки,ноги) desperezar vt, desentumecer* vi пром’Ятися (розім'ятися) desperezarse;
desentumecerse los miembros пронес-тй 1. llevar vi, haber llevado, conducir* vi, haber conducido; - через що-н. llevar a través de algo; - куди-н. (потай) meter (introducir) (a escondidas); 2. llevar consigo, retener* vt, guardar en la memoria; 3. llevarse; pasar vi; грозу -ло безос. la tormenta hapasado; 4. безос. estar (andar) corriente, irse de cámaras, tener diarrea; мене -ло me he ido de vareta пронестйся 1. pasar corriendo (como una bala); 2. (рознестися) correr vi, cundir rápidamente
пронизйти 1. atravesar* vt, pasar de parte a parte; 2. penetrar vt, calar vt пронйзливий прикм. 1. (про звук) estridente, penetrante; 2. (про вітер, холод) penetrante, crudo, que pela; 3. (про погляд) penetrante пронйзливо присл. 1. (про звук) con voz (соп sonido) estridente (penetrante); 2. (про вітер, холод) de un modo penetrante, con crudeza; 3. (про погляд) de una manera penetrante пронйзувати див. пронизати; - до кісток (про вітер, холод) pasar (calar) hasta los huesos проникйння, пронйкнення c 1. penetración f, 2. infiltración f; - ідей infiltración ideológica проникйти див. проникнути пронйкливий прикм. perspicaz, sagaz, clarividente; penetrante, agudo (про погляд) пронйкливість ж perspicacia f, sagacidad f, clarividencia f, penetración f, agudeza f (погляду) пронйкливо присл. con perspicacia, sagazmente, con mirada escrutadora проникнйй прикм. penetrable, permeable пронйкність ж penetrabílidad f, permeabilidad f пронйкнути penetrar vt, infiltrarse, colar* vi; - в будинок penetrar en la casa; світло проникло в кімнату la luz penetró en la habitación; - в розташування противника internarse en el dispositivo enemigo; - в його архіви acceder a sus archivos
пронирнути 1. nadar zambulléndose; 2. colarse*
пронбза ч fatuo m, petimetre m, lechuguino m, chisgarabís m
пронбзливий прикм. astuto, ladino пронбзливість ж astucia f, artificios m pl пронбнс ч pronunciación f, acento m, dejo m, dejillo m (акцент)
пронбс ч diarrea f, descomposición f, кривавий - disentería f
пронбсити’ див. пронести проносйти2 llevar vt (un tiempo) пронбситися* див. пронестися проносйтися2 1. ir velozmente (rápidamente); 2. llevar vt, usar vt (un tiempo) npoHOCHÓ c purgante m, laxante m; прийняти - tomar un purgante
проноснйй прикм. purgante, laxante npoHyAbryeáTH estar aburrido, haber estado aburrido (un tiempo)
пронумерувйти numerar vt, haber numerado пронюхати, пронюхувати (прогнати) olfatear vt, husmear vt проббраз ч prototipo m, modelo m проолієний прикм. див. промаслений проорЯти, пробрювати arar vt cultivar vt, - борозну hacer un surco
пробрювання c c.-a. arada f, cultivo m пробхати 1. decir quejándose; 2. dar ayes (un tiempo)
nponaráHAa ж propaganda f пропагандйст ч propagandista m пропагандйстський прикм. de propaganda; propagandístico
пропагувЯти hacer propaganda; - нові ідеї difundir (propugnar) ideasjiuevas пропасти див. пропасти; де наше не -лої ¡pase lo que pasel; -, то з музикою ya que el diablo nos lleve, que sea en coche проп4жа ж 1. pérdida f, desaparición f (зникнення^, 2. (те, що пропало) pérdida f пропЯлений діеприкм. від пропалити пропалйти atravesar quemando, quemar vt - наскрізь quemar de parte a parte nponáfliOBaTH див. пропалити nponáH ч хім. propano m пропйрювальний прикм. спец, para tratar con vapor
nponápioBaTH недок., пропйрити tratar con (por, al) vapor
пропйрюватися estar tratado con (por, al) vapor прогідсниця ж 1. fiebre f, calentura f, переміжна - fiebre intermitente; кропив’яна - (кропив’янка) urticaria f, жовта, тропічна - fiebre amarilla, tropical; москітна - paludismo m nponá-сти 1. (загубитися) perderse*, estar perdido; 2. (зникнути) desaparecer* vi; -лий безвісти desaparecido; де ти -в? ¿dónde has estado metido?; у нього -ла охота se le han pasado las ganas de; 3. (загинути) perecer* vi; morir* vi; я -в! ¡estoy perdido!; 4. (минути марно) perderse*; весь день -в todo el día se ha perdido; всі мої труди -ли (марно) todos mis trabajos han sido vanos (en balde); пиши -ло pon cruz y raya, tenlo (dalo) por perdido пропЯхнути impregnarse de olor (аї пропащ-ий прикм. (невиправний) acabado, perdido; -а людина hombre acabado (perdido) проп0щ|ий прикм. 1. decaído, degenerado; -a жінка mujer perdida; 2. (невиправний) perdido, acalado, rematado; inveterado ' * пропедбвтика ж propedéutica f, enseñanza preparatoria
пропедевтйчний прикм. propedéutico, preparatorio
пропектй 1. cocer bien; 2. (прогріти) (re)ca- lentar* vt
пропектйся estar bien cocido проп0лер ч AB hélice f пропивЯти(ся) див. пропити(ся) пропйл ч спец, (місце) aserradura f пропилйти 1. empolvar vi; 2. (проїхати, здійнявши куряву) pasar levantando polvo пропилйтися impregnarse de polvo пропйлювати див. пропиляти пропилЯти aserrar* vt прбпис ч modelo de escritura прописЯти 1. (зареєструвати) registrar vt, empadronar vt, inscribir en el padrón; 2. (ліки, лікування) recetar vt, prescribir* vt; 3. (писати який-н. час) escribir* vt, estar escribiendo (un tiempo)
прописйтися registrarse, empadronarse, inscribirse en el padrón
пропйск-а ж registro m, empadronamiento m, inscripción padronal
прописн-йй прикм. trillado, común; -а мораль moral trillada, tópicos m pl; -а істина perogrullada f, lugar común
прописуватися недок. див. прописати(ся) пропйти 1. beberse, gastarse en borracheras; 2. (талант, здібності) estropear bebiendo; - голос tener voz aguardentosa, perder la voz a fuerza de beber
пропйтий прикм. aguardentoso пропйтися gastarse en borracheras пропихйти недок., пропхнути empujar vt пропии^гти decir con voz fina гіропийчити andar de borrachera (de juerga) (un tiempo)
пропій ч borrachera f, curda f пропікЯти(ся) див. пролекти(ся) nponinéi mhj%1. apxim. propileo m; 2. літ. florilegio m, antología f, polianteo m
991
пропітнілий
пропітнілий, пропотілий прикм. impregnado de sudor
пpoплáвaти nadar vi (un tiempo); navegar vi {на судні)
пропл0кати llorar vi, estar llorando {un tiempo)',
- всі очі llorar a lágrima viva, estar hecho una botija (una Magdalena)
пропл0катися desahogarse llorando, hartarse de llorar
проплбнтатися andar (caminar) a duras penas проплйв ч спорт, prueba de natación проплив0ти недок., пропливтй, проплисти
1. nadar vi, pasar a nado; navegar vi,pasar navegando; -два кілометри nadar dos kilómetros, hacer dos kilómetros a nado; 2. pasar vi, ofrecerse* (a la imaginación)
проповз0ти недок., проповзтй 1. arrastrarse;
2. colarse* (прослизнути); penetrar vt {проникнути)
проповідник ч 1. церк. predicador m проповідувати церк. predicar vt, sermonear vt,
- вчення propugnar (preconizar) la doctrina прбповідь ж церк. sermón m, prédica f пропозйц-ія ж 1. proposición f, propuesta f, ofrecimiento m {послуг, допомоги)', moción f(wa зборах); мирні ~ії propuestas de paz; внести ~ію hacer una proposición; за ~ією кого-н. а propuesta (según la propuesta) de alguien; 2. ек. oferta f, попит i - demanda y oferta; 3. petición de mano; зробити -ію pedir la mano прбпбліс ч propóleos m прополіскувати див. прополоскати прополоскйти 1. aclarar vt {la ropa, etc.); 2. (рот, горло) hacer gárgaras
прополбти c.-r. escardar vt, haber escardado пропблювальний прикм. de (para) escardar пропблювання c с.-г. escarda f, sachadura f пропблювати див. прополоти пропонув0ти див. запропонувати пропорбти {прорвати, прорізати) calar vt, atravesar* vt, pasar (cortar) de parte a parte пропорційний прикм. proporcional, proporcionado; ~e представництво representación proporcional; середнє ~e мат. media proporcional пропорційність ж proporcionalidad f пропорційно присл. proporcionalmente; - І чому-н. con (en) proporción a algo; прямо - directamente proporcional; обернено - inversamente (recíprocamente) proporcional Іпропбрція ж proporción f пропотіти 1. sudar vi, transpirar vi; 2. {просякнути потом) estar impregnado de sudor пропрасбвувати недок. див. пропрасувати 1 nponpacyeáTH 1. planchar vt, estirar vt, 2. planchar vt {un tiempo)
пропрацюв0ти trabajar vi, haber trabajado, haber estado trabajando {un tiempo) пропурхн9ти,пурх0ти surcar vt, haber surcado (los pájaros)
прбпуск ч 1. paso m (a través de); 2. {куди-н.) admisión f, entrada f {впуск); 3. omisión f; blanco m {пробіл); 4. {неявка) ausencia f, falta f; - занять falta a las clases
nponycKáTH 1. див. пропустити; 2. {дати витекти): - воду hacer agua, salir(se)*, perder impermeabilidad; ~ газ dejar escapar los gases;
- повітря perder aire, tener fugas (pérdidas) de aire; 3. {бути проникним для світла, повітря, вологи) dejar pasar; empapar vt {про папір); - чорнило absorber la tinta; - воду, газ ser permeable al agua, al gas; не - повітря ser estanco al aire
пропускний прикм. (que sirve) para dejar entrar (pasar); - папір papel secante; -а здатність capacidad de tráfico {транспорту); capacidad de información {інформаційна ємність);
- пункт puesto de cotnrol
пропускнйк ч estación de desinfección {con baño y lavado de ropa)
пропустйти 1. dejar pasar; - світло dejar pasar la luz; 2. pasar vt, hacer pasar; - м'ясо через м’ясорубку picar la carne; - воду через фільтр filtrar el agua; 3. dejar pasar, dar paso; dejar entrar {впустити); dejar salir {випустити); - м’яч спорт, dejar pasar el balón; 4. {пройти, проїхати мимо) pasar de largo (por delante); 5. {упустити) dejar escapar; perder* vt, omitir vt
{проґавити); olvidar vt {забути); no reparar (en), no fijarse (en) {не скористатися); - потяг perder el tren; - нагоду perder la ocasión; 6. {опустити, випустити) omitir vt, pasar vt, hacer caso omiso; це місце треба - hay que saltarse este pasaje; 7. faltar vi (a); - засідання faltar a la reunión; - урок faltar a la clase; fumarse la cíase {fam.); нікого не - no dejar pasar a nadie
npopaxyeáTH, прорахбвувати equivocarse (en); - десять гривень equivocarse en diez griv- nas
прорахув0тися 1. {помилитися рахуючи) equivocarse (en); 2. {помилитися у припущеннях) equivocarse (engañarse) en sus cálculos; ворог прорахувався el enemigo se engañó en sus cálculos
прорахунок ч 1. (дія) cálculo m; 2. {помилка) error de cuenta (de cálculo); 3. {промах) error m npopeá'TH 1. romper* vi; desgarrar vi {продірявити); - греблю romper el dique; - фронт romper el frente; його ~ло безос. rompió a hablar, prorrumpió
npopBá-тися 1. {розірватися) romperse*; desgarrarse {продірявитися); гребля ~лася el dique se rompió; 2. {луснути) reventar* vi; abrirse* {про нарив); 3. {крізь що-н.) abrirse paso, romper* vi, penetrar vi; - крізь вороже оточення abrirse paso a través dei (cerco) enemigo
npopearyeáTH reaccionar vi проревіти bramar vi npopóKTop ч vicerrector m прорепетйрувати ensayar vt, haber ensayado прорепетув0ти 1. dar un chillido; 2. chillar vi {un tiempo)
прорецензув0ти reseñar vt, hacer una reseña проржавіти aherrumbrarse прорйв ч 1. {дія) ruptura f, penetración f, - фронту rotura del frente; - води entrada de agua; adelanto m, progreso m, avance m; великий - у технології gran descubrimiento tecnológico; 2. {прорване місце) rotura f, grieta f {тріщина); - у греблі brecha en el dique; 3. {на виробництві) incumplimiento del plan, brecha f; - у роботі interrupción (entorpecimiento) del trabajo; 4. мед. perforación f, - кишківника perforación intestinal; - виразки шлунка gastrobrosís f прорив0ти1 див. прорити прорив0ти(ся)2 див. прорвати(ся) прорйвка ж 1. cavazón f, 2. с.-г. escarda f проривнйй лінгв. 1. прикм. oclusivo; 2. ч oclusiva f
прорипіти див. проскрипіти прорйти cavar vt, layar vt {скопати); minar vt (під землею)
прорйтися 1. abrirse camino (el agua, un río); 2. revolver* vt, examinar vt; buscar vt (шукати) (un tiempo) проріджування c despejo m, entresaca f прорідйти, проріджувати hacer ralo, aclarar vi; despejar vt, entresacar vt; - ліс aclarar un bosque; - овочі escardar las hortalizas прбріз ч (місце) corte m; ranura f; військ, mirilla f; буд. alféizar m, vano m; дверний - vano de puerta, tablero m; віконний - vano (hueco) de ventana
прорізати, npopbáTH 1. cortar vi, hacer una sajadura; calar vi (вирізати); 2. atravesar* vt проріз0тися 1. (про зуби) endentecer* vi; y дитини прорізалися зуби al niño le han salido los dientes; el niño ha echado los dientes; 2. penetrar vi (про звуки, голос); surcar vt (про зморшки)
прорізний прикм. con corte(s), cortado; -а кишеня bolsillo cortado
прорізування с 1. corte т; 2.: - зубів dentición f прорізувати(ся) недок. див. прорізати(ся) прорікіпги Недок., прор0кти predecir* vt, pronosticar vi, vaticinar vt проробйти 1. (отвір, прохід) hacer* vt, abrir* vt, practicar vt, - підземний хід practicar un paso subterráneo; 2. (виконати) realizar vt, ejecutar vt, hacer* vt
пророблйти див. проробити прорбк ч profeta m
пророкот0ти tronar* vi; haber tronado пророкув0ння c predicción f, pronóstico m, pronosticación f, profecía f (пророцтво) пророкув0ти profetizar vt, vaticinar vt проростання c germinación f проростати недок., проростй 1. germinar vi; 2. brotar vi
прорбцтво c profecía f, vaticinio m, predicción f прорбчий прикм. profótico, profetal прорбчиця ж profetisa f npopy6á™ 1. abrir* vt, partir vt, cortar vt (con el hacha); 2. cortar vt, hachear vt (un tiempo); -ся (прокласти шлях) abrirse camino (con hacha, con machete)
прорубувати див. прорубати 1 просадйти, просйджувати 1. (проломити) hacer una brecha (un boquete, un agujero), romper* vt, agujerear vt (пробити); 2. (витратити) disipar vt, malgastar vt, quemar vt; perder* vt (програти)
просйлити engrasar vt, untar con (de) grasa, dar grasa; manchar vt, ensuciar vt (заялозити) просйлитися estar engrasado, estar untado (impregnado) de grasa прос0лювати(ся) див. просалити(ся) npocanáTH azadonarvt просапн-йй прикм. с.-г. (про знаряддя) para cultivar, cultivador, de escavanado; - трактор tractor-cultivador (de escavanado); 2. (про рослини) de entrecavado; -і культури cultivos de entrecavado
просапнйк ч с.-г. cultivador m, cultivadora f просв0тати prometer en matrimonio просвердлйти, просв0рдлювати barrenar vt, horadar vt, taladrar vt
просвбрдлювати недок., просвердлйти
taladrar vt, horadar vt, perforar vt просвистати, просвистіти 1. silbar vi; dar un silbido; 2. (мелодію) silbar vi* просвйстувати див. просвистати 2 npócBÍT ч 1. claro m, espacio,claro, blanco m; 2. (проміжок) vano m; 3. (на пбгонах) barra f просвітйти 1. atravesar* vt (con la luz); iluminar vt, bañar de luz (освітити); 2. мед. radiografiar vt, 3. ¡luminar vt, alumbrar vt (un tiempo) просвітйтися haber pasado los rayos просвітлений прикм. serepo; radiante (осяйний)
просвітлення c 1. (свідомості) serenidad f, lucidez f, intervalo lúcido; rayo-de luz (осяяння); 2. спец, (про рідину) aclaración f, clarificación f просвітлйти, просвітлювати aclarar vt, clarificar vt (про рідину)
просвітліти 1. (про настрій) ponerse sereno (radiante); - з (від) радості ponerse radiante de alegría; 2. (про свідомість) ponerse lúcido просвітник ч icm. ilustrador т; enciclopedista т; civilizador т; pensador т, racionalista т; preceptista т, educacionista т просвітництво с ilustración f просвітницький прикм. de ilustración просвітній прикм. civilizador просвічування с мед. radiografía f просвічувати 1. (проникати — про світло) transparentarse, traslucirse*, filtrarse; 2. (пропускати світло) ser transparente; dejar pasar la luz
просига0лити dar (hacer) señales просигналізув0ти dar la (una) señal; avisar vt просйдіти, просйджувати 1. estar sentado, haber estado sentado, pasar sentado (un tiempo); - весь вечір з книжками pasar toda la tarde con los libros; - ніч біля ліжка хворого velar toda la noche al enfermo; 2. (у в'язниці) haber estado (estar) encarcelado (un tiempo); 3. (пробути де-н.) estar* vi, haber pasado, pasar vt (un tiempo); - літо у місті pasar el verano en la ciudad; - два роки в одному класі estar dos años en la misma clase, repetir curso; 4. (продавити) desvencijar vt usar vt, desgastar vt (a fuerza de estar sentado)
прбсинь ж matiz azulino, venas azulinas прбсип ч: спати без -у dormir a pierna suelta; пити без -у beber sin parar (como una cuba) npocnnáTH див. проспати просйти 1. (що-н., про що-н.) pedir* vt, rogar* vt, solicitar vt (домагатися); - дозволу, виба¬
992
npocyeáTM(cfl)
чення pedir permiso, perdón; - допомоги (про допомогу) pedir ayuda (socorro); - пощади pedir misericordia; pedir cacao (Я Ам.); ~ поради pedir consejo; ~ слова pedir la palabra; ~ руки pedir la mano; ~ милостиню pedir limosna, mendigar vt, 2. (за кого-н.) interceder vi; ~ за товариша interceder en favor de su camarada; 3. (запрошувати) invitar vt, ~ до столу invitar a la mesa; прошу (вас)! ¡por favor!; 4. (призначати ціну) pedir* vt, poner precio; 5. (жебрати) pedir* vt, mendigar vt
просйтися 1. pedir permiso; pedir* vt, tener necesidad (gana); слово так і проситься з язика tengo la (esa) palabra en la punta de la lengua, la palabra pende de los labios просихйти див. просохнути просідйти див. просісти просГка ж entresaca f, cortafuego т {протипожежна)
просісти спец, asentarse*, quedar asentado просіювання с cernido т, cribado т, tamización f просіювати див. просіяти просіяти cerner* vt, cribar vt, tamizar vt проскакйти galopar vi; pasar (recorrer) a galope проскйкувати 1. див. проскочити; 2. див. проскакати
проскандувйти escandir vt проскбчити 1. pasar vt, haber pasado (rápidamente); ~ небезпечне місце haber pasado de prisa el lugar peligroso; ~ мимо pasar de largo; 2. {проникнути) colar* vi, colarse* (por); - в двері colarse por la puerta
проскрипіти 1. rechinar vi, haber rechinado, decir con voz rechinante; 2. {прожити) ir tirando, pasar vi, vegetar vi проскрипційний прикм.: ~ список icm. lista de proscripción
проскрйпція ж icm. proscripción f проскУра ж церк. hostia f {divina), pan euca- rístico (supersubstancial) прослЯвити glorificar vt, dar fama, afamar vt, enaltecer* vt
прослЯвитися 1. tener fama (de), cubrirse de gloria, ilustrarse; 2. tener mala fama; ~ся своїми походеньками tener mala fama por sus aventuras прослЯвлений прикм. afamado, ilustre, célebre прославлення, прослЯвлення c glorificación f, ilustración f
прославлйти(ся) див. прославити(ся) прослизЯти див. прослизнути прослизнути pasar deslizándose, deslizarse; colarse* (продістатися) прослужити 1. {ким-н.) servir* vi, trabajar vi {un tiempo)', ~ в армії два роки haber estado en el servicio (haber servido en el ejército) dos años; 2. durar vi {un tiempo)', шини ~ли довго los neumáticos han durado mucho прослухати, прослухувати 1. escuchar vt, asistir vt {курс лекцій); ~ телефон intervenir las conexiones telefónicas, practicar escuchas telefónicas; 2. мед. auscultar vt, ~ легені auscultar los pulmones; 3. {не почути) no oír; no escuchar
прослухування c escucha f, ~ телефону intervención de las conexiones telefónicas; поставити телефон на ~ intervenir el teléfono просмердіти poner (llenar) de mal olor просмердГгися despedir mal olor, apestar vi просмбктувати(ся) див. просмоктати(ся) просмолйти alquitranar vt, embrear vt просмблювати див. просмолити проснутися despertarse* npóco c mijo m
просбвувати(ся) недок. див. просунути(ся) просодйчний прикм. літ. prosódico просбдія ж літ. prosodia f просолйти salar vt просолйтися ponerse (hacerse) salado просблювати(ся) див. просолити(ся) просбхнути ponerse seco, secarse прос0чення ж mex. impregnación f, saturación f {насичення)
просочйти impregnar vt, empapar vt {змочити); saturar vt {наситити) просочйтися 1. rezumarse, (in)filtrarse {un líquido); 2. {проникнути) infiltrarse, penetrar vt, transpirar vi, rezumarse {про відомості, чутки)
993
просбчувати див. просочити просбчуватися див. просочитися проспЯти 1. dormir* vi, estar durmiendo {un tiempo); ~ весь ранок estarse (pasarse) durmiendo toda la mañana; 2. {не прокинутися вчасно) dormirse*
npocnáTH ся {протверезіти) dormir la mona npocnóicr ч {широка вулиця) avenida f npocnÓKT2 ч {програма) prospecto m; рекламний ~ folleto publicitario (de propaganda) проспиртувЯти, проспиртовувати impregnar con (empapar de) alcohol npocnieáTH 1. cantar vt, haber cantado; 2. {втратити голос) perder la voz (a fuerza de cantar) проспбрити 1. perder la apuesta; 2. discutir vt, haber estado discutiendo {un tiempo) проспбрювати див. проспорити 1 простЯвити, проставляти poner* vt, inscribir* vt, ~ дату fechar vt, datar vt простЯк ч. simplón m, inocentón m простакувЯтий прикм. 1. simplote; 2. {наївний) ingenuo
простйта ж анат. próstata f простежити 1. seguir* vt; observar vt, acechar vf, espiar vt {за ким-н.); ~ за подіями seguir los acontecimientos; ~ за виконанням observar la ejecución; 2. seguir* vt, examinar vt, estudiar vt простбжувати див. простежити простбнький прикм. 1. muy simple; 2. {простакуватий) simple, ingenuo простигЯти див. простигнути простйгнути {охолонути) ponerse frío; enfriarse
прбсгйй прикм. 1. {неважкий, нескладний) simple, sencillo; це зовсім -o esto es muy sencillo; це простіше ~oro eso está chupado, es coser y cantar; 2. {звичайний) simple, ordinario; sencillo; frugal {про їжу); ~ спосіб життя modo de vida sencillo (ordinario); ~i люди gentes sencillas; ~ смертний un simple mortal; 3. {природний) natural; sincero {щирий); 4. спец. simple; ~e тіло хім. cuerpo simple; ~e речення грам, oración simple; ~e число мат. número simple, número primo; 5. de calidad inferior; ~ помел cabezuela f, 6. {наївний) sencillo, ingenuo; candido; з тієї ~ої причини, що... por la simple razón, (de) que... простирЯло, простирЯдло c sábana f простирЯлов-ий прикм.: ~e полотно lienzo para sábanas
простйти perdonar vt, excusar vt {вибачити); absolver* vt {гріх); ~ борг perdonar una deuda проститутка ж prostituta f, ramera f, guaricha f {Ц. Am.)
проституція ж prostitución f проституювЯти i prostituir* vt простій ч horas muertas, tiempo improductivo; estadía(s) f(pl) {судна); плата за ~ sobre(e)sta- díaf
простінок ч entrepaño m; entreventana f {між вікнами)
прбст'ір ч espacio m; extensión f, vastedad f, confín m; повітряний ~ atmósfera f; безповітряний ~ vacio m; космічний ~ espacio cósmico; мертвий ~ військ, espacio muerto; боязнь ~opy мед. agorafobia f; життєвий ~ espacio vital; lebensraum m {alemán) прбсто 1. присл. {нескладно) simplemente, sencillamente; 2. присл. {звичайно) simplemente, ordinariamente; sencillamente; 3. у знач, присуд, {легко) es fácil, no es difícil; спростувати його аргументи дуже ~ no es difícil rebatir sus argumentos; 4. част. verdaderamente, realmente; це ~ свинство es una verdadera porquería; я ~ не можу цьому повірити realmente no puedo llegar a creerlo; ~ так a) así; 6) casualmente, sin ninguna intención простовбйчити {де-н.) estar de plantón {un tiempo)
простоволбсий прикм. descubierto простогнйти dar un gemido, gemir* vi; decir gimiendo
простодушний прикм. sencillo, simple, ingenuo; candido {простий); crédulo {довірливий) простодушність ж sencillez f, simpleza f, ingenuidad t, candidez f {простота); credulidad f {довірливість)
простбліодин ч villano m простонарбдний прикм. del pueblo; ~a мова lenguaje vulgar
простбрий прикм. vasto, espacioso, amplio; ancho {про одяг)
просторікування c peroración f, verborrea f просторГкувати extenderse* (en), hablar largo y tendido, explanarse
простбрість ж amplitud f, vastedad f, espaciosidad f
просторічний прикм. de lenguaje popular (vulgar)
просторічч'Я c lenguaje popular (vulgar); y ~i en el lenguaje del pueblo
npócrópo 1. присл. espaciosamente; 2. у знач, присуд, es (está) espacioso; es (está) ancho {про одяг); у кімнаті було - 1а habitación era espaciosa; тут ~ aquí hay amplitud просторбв-ий прикм. del espacio, espacial; ~e сприйняття percepción del espacio простосЯрдий прикм. sincero, franco; candido {наївний)
простосердість ж sinceridad f, franqueza f, candidez f {наївність)
простосЯрдо присл. sinceramente, con franqueza; candidamente {наївно) простоті ж 1. {нескладність) simplicidad f, 2. {звичайність) simplicidad f; sencillez f; frugalidad f (їжі); 3. {природність) naturalidad f; sinceridad f {щирість); 4. {простодушність) sencillez f, ingenuidad f; candidez f; з сердечної ~и inocentemente, por inocencia (credulidad), sin ninguna malicia; свята ~ santa simplicidad простбювати див. простояти простб-яти 1. estar (permanecer) de pie {un tiempo); 2. estar* vi, encontrarse* {un tiempo); 3. parar vj, estar parado; потяг ~їть тут дві години el tren parará aquí dos horas прострЯція ж postración f прострЯлити, простріляти atravesar de un balazo
прбстріл ч мед. lumbago m прострілювати 1. див. прострелити; 2. військ. batir vt, tener bajo el fuego простромйти atravesar* vt, traspasar vt, partir vt; ~ списом, стрілою atravesar con la lanza, con la flecha
прострбмлювати див. простромити прострбчений прикм. caducado {про документ); expirado, atrasado {про борг) прострбчення с retraso т, demora f, prescripción f, caducidad f {документа) прострочйти 1. coser a máquina, pespuntar vt, 2. {про кулемет) coser vt, acribillar vt прострбчувати недок., прострочйти dejar pasar el plazo, retrasarse; prescribir* vt, caducar vt, dejar caducar {документ); ~ на тиждень retrasarse (en) semana п росту вЯти ir* vi, marchar vi {en procesión) простудіювЯти estudiar a fondo простукати, простукувати palpar vt, percutir vi проступ-Яти недок., проступати 1. rezumar vi, rezumarse, filtrarse; піт ~ив на чолі el sudor le rezumaba por la frente; вода ~ила el agua se ha filtrado; 2. salir* vi, brotar vi; на її щоках ~ив рум’янець le salieron los colores; 3. aparecer* vi, dejarse ver
проступок ч error m, falta f, contravención f {порушення закону, наказу); юр. desacato т простушка ж simple f, ingenua f простьобйти, простьббувати pespuntar vt {enguatando)
простягти див. простягти; по своєму ліжку простягай ніжки extiende la pierna hasta donde llegue la sábana, nadie tienda más la pierna de cuanto fuere de larga la sábana простягтися див. простягтися простягтй 1. alargar vt, tender* vt, ~ руку alargar la mano; ~ кому-н. руку dar la mano (a); tender la mano; ~ руку допомоги tender la mano; 2. alargar vt, dar* vt, ~ книжку, газету alargar un libro, un periódico; ~ ноги estirar la pata гіростягтйся t. tenderse*; 2. {лягти) tenderse, estirarse; 3. (у просторі) extenderse* просувЯння c 1. avance m, adelantamiento m; 2. {по службу ascenso m просувЯти(ся) див. просунути(ся)
993
просунути
просунути 1. hacer avanzar, adelantar vt, 2. (no службі) ascender* vi просунутий прикм. Avanzado просунутися 1. avanzar vi; ~ з боями вперед avanzar combatiendo; 2. (по службі) ascender* vi
просушування c secamiento m просушувати нвдок., просушйти 1. secar vt, poner seco; 2. poner a secar (un tiempo) просцбніум ч театр, proscenio m просякати див. просякнути просякнути impregnarse, empaparse, estar impregnado (empapado); saturarse; ~ потом estar (quedar) empapado en sudor просЯний прикм. de mijo просЯнка ж (птах) pájaro tonto просЯяти 1. (про сонце, райдугу) radiar vi, resplandecer* vi, brillar vi; 2. (усміхнутися) ponerse radiante, irradiar vt, resplandecer* vi; ~ з радості ponerse radiante de alegría протавйти див. протанути протйнути deshelar* vi протанцювйти danzar vi, vt, ~ вальс valsear vi, haber valsado, haber bailado un vals; ~ всю ніч pasar toda la noche danzando протарднювати недок., протарйнити atacar con espolón, atravesar de un espolonazo протвереження c desembriagamiento m, desvanecimiento de la embriaguez, disipación del emborrachamiento; resaca f(похмілля) протвербжувати(ся) див. протверезити(ся) протверезйти desemborrachar vt, quitar la borrachera, desembriagar vt протверезйтися 1. quitarse la borrachera; 2. volverse sensato; quitarse las ilusiones протверезіти pasársele la embriaguez, quitársele la borrachera
nporeryBáTH proteger vt, amparar vt, patrocinar vt протежЯ ч і ж protegido m протбз ч prótesis f, зубний ~ prótesis dental протезйст ч ortopedista m, ortopédico m протбзний прикм. de prótesis, protético, de ortopedia, ortopédico протезувЯти i hacer una prótesis протеши мн. біохім. prote idas fpi протеїн ч біохім. proteína f ¡протекти 1. (про річку, струмок) correr vi, pasar vi; 2. (просочитися) rezumarse, (in)filtrarse; 3. (пропустити воду) dejar pasar (ei agua, I etc.); gotear vi (про дах); calar vi (про взуття, плаш); hacer agua (про судно) протбктор ч mex. protector m (neumático) npoTeKTopáT ч protectorado m протекційний прикм. proteccionista, protector; ~ тариф ек. arancel protector, tarifa protectora протекціонГзм ч proteccionismo m протекціоніст ч proteccionista m протекціоністський прикм. Proteccionista ПрОТ0КЦ‘ІЯ ж protección f, зробити ~ію (кому-н.) patrocinar vt; одержати роботу за ~ією colocarse por enchufe
протелеграфувйти telegrafiar vt, transmitir por telégrafo
протелефонувЯти telefonear vt, transmitir por teléfono
прот0рти 1. (зносити) agujerear vt, gastar vt (por el uso); 2. (витерти) frotar vt, limpiar vt, 3. rallar vt (на тертку); hacer puré; ~ очі a) restregarse los ojos, despabilarse; б) (отямитися) despertarse*
протЯртий прикм. rallado (на тертку) протйртися usarse, estar usado, gastarse прот0ст ч 1. protesta f, reclamación f/op.; заявити - elevar una protesta, protestar vt, подати ~ юр. presentar una impugnación; страйк ~y huelga de protesta; марш ~y marcha (manifestación) de protesta; 2. фін. protesto m; ~ векселя protesto de una letra de cambio; пред’явити вексель до ~y protestar una letra de cambio протестйнт ч pen. protestante m протестантйзм ч рел. protestantismo m npoTecTáHTCTBO c рел. protestantismo m протестйнтсьий прикм. рел. protestante протестувйти protestar vt, ~ проти чого-н. protestar contra algo
прбти прийм. 1. (при познач, зустрічної дії) contra; - вітру contra el viento; йти ~ вітру ir
viento en proa; пливти ~ течії navegar contra la corriente; 2. (При познач, дії, здійснюваної всупереч кому~н., чому-н.) contra, en contra; ~ правил contra las reglas; ~ волі (бажання) contra la voluntad (el deseo), a desgana, de mala gana; ~ всіх сподівань contra toda esperanza; вчинити ~ совісті obrar contra su conciencia; іти - кого-н. ir en contra (de), oponerse* (a), contraponerse* (a), enfrentarse (a); 3. (при познач, протидії кому-н., чому-н.) contra; ліки ~ ревматизму medicina contra el reumatismo; засіб ~ кашлю remedio contra la tos (antltusívo); засіб ~ клопів insecticida f, 4. (при порівнянні) en comparación con; зростання промисловості ~ минулого року el incremento de la industria en comparación con el año pasado; 5. у знач, присуд.: бути - estar (en) contra; за i - (el) pro y (el) contra; нічого не мати - no tener nada en contra
протийтомний прикм. antiatómico; ~ захист defensa antiatómica, protección contra los efectos de las armas atómicas протиббрство c oposición f, resistencia f, confrontación f
протиббрствувати luchar vi (contra), combatir vt, vi; oponerse* (а) (протидіяти) npomBára ж 1. contrapeso m; на ~y como contrapeso, para contrapesar протйвник ч adversario m, contrario m; enemigo m (ворог); contradictor m (опонент); розгромити ~a derrotar al enemigo; зламати опір ~a quebrar la resistencia del enemigo протигйз ч careta antigás протигазовий прикм. antigás протигарячкбвий прикм. febrífugo, antifebril протигнйльний прикм. antipútrido, antiséptico протигрипбзний прикм. contra la gripe, antigripal
протигромйдський прикм. antisocial протидіабетйчний прикм. antidiabético протидія ж resistencia f, reacción f (зворотна дія)
протидіяти oponerse* (a), resistir vi (a), ir en contra (de); impedir* vt (перешкоджати) протизакбнн'ий прикм. ilegal; ~ вчинок acción contra la ley; ~a оборудка transacción ilegal; ~i вимоги reivindicaciones ilegales протизакбнно присл. ilegalmente, en contra de la ley
протизапальнйй прикм. antiflogístico, anticatarral
протизаплідний прикм. мед. preventivo, anticonceptivo, anticoncepcional; ~i засоби medios preventivos, anticonceptivos m pl протизміїний прикм. antiofídico, antiponzoñoso протикйти див. проткнути протикашльовйй прикм. antitusivo, antíbé- quico
протиковзнйй прикм. спец, antideslizante протикорозійний прикм. anticorrosivo протил0жнае с contrario т, (lo) inverso; доказ від ~oro demostración a la inversa протилйжн'ий прикм. 1. opuesto, inverso; ~ кінець extremo opuesto; 2. contrario, opuesto; діаметрально ~a думка opinión diamet- ral-mente opuesta; ~ напрям dirección contraria протилйжн'ість ж 1. contraste m, oposición f, 2. філос. contrario m; єдність і боротьба ~остей la unidad y la lucha de los contrarios; 3. contrariedad f, antípoda m; пряма ~ contrariedad directa; ~ості сходяться los extremos se tocan протималярійний прикм. antipalúdico протимінний прикм. військ, contra (las) minas протинаркотйчний прикм. antinarcótico протинйтися haber estado ajetreando (deambulando) sin motivo (un tiempo) протиоблідніЬвач ч ae. anticongelador m протиотрута c contraveneno m, antiveneno m; antídoto m
протипаразйтний прикм. с.-г. antiparasitario протипіхбтн'ий прикм.: ~а міна mina antipe- rsonal
протиповітряний прикм. antiaéreo; ~а оборона defensa antiaérea, defensa contra aeronaves протипожйжн'ий прикм. contra incendio(s); ~i заходи medidas contra incendios протипокйзаний прикм. мед. contraindicado
протипоказ4ння c мед. contraindicación f протипостЯвити (кому-н., чому-н.) contraponer* vt (a), oponer* vt (a) протиправн ий прикм. antilegal, ilegal, ilegítimo; ~¡ дії acciones ilegales (abusivas) протиправцйвий прикм. мед. antitetánico протиприродний прикм. contranatural, antinatural; perverso (збочений) протипухлйнний прикм. antioncótico протиракЯтний прикм. antiproyectil, antimisil протир0льний прикм. de limpieza, frotador протирдння c frotamiento m, limpieza f протирЯти(ся) див. протерти(ся) протиревматйчний прикм. antirreumático, antiartrítico
прбтирка ж військ, (для чищення одягу) lavador m
протирликйти haber tocado (rascado) протисифілітйчний прикм. antisifilítico, antitético
протйскувати недок., протйснути meter a (la) fuerza, hacer entrar por fuerza протйскуватися abrirse paso; abrirse paso codeando (ліктями); ~ся крізь натовп meterse por entre la gente
протйснутися abrirse paso (a través dé) протиставити див. протипоставити протиставлення с contraposición f, oposición f протиставний прикм.: ~ сполучник грам, conjunción adversativa
протистарйтель ч спец, antienvejecedor m протистояння с астр. oposición f протистойти 1. (опиратися) oponerse* (а), resistirse (a), hacer frente (a), arrostrar vt, ~ небезпеці arrostrar el peligro; 2. ser opuesto протисупутников-ий прикм. військ, antisatélite m; ~a зброя armas antisatélite протитанковий прикм. військ, antitanque, anticarro <
протитуберкульбзний прикм. antituberculoso, antitísico . \
протиудйрний прикм. antichoque(s), a prueba de choque; ~ годинник reloj antichoque протиурядбвий прикм., antigubernamental, (dirigido) contra el goblemd протихімічний прикм. contra los gases, antiquímico . ' ,
протицингбтний прикм. мед. antiescorbútico протичовнбвий прикм. військ, antisumbarino протишумний прикм. antirruido протІкЯти див. протекти проткнути atravesar* vt, traspasar vt протодиЯкон ч церк. archidiácono m протоІєрЯй ч церк. arcipreste m протбка ж 1. acequia f, zanja f, ramal m; 2. анат. canal m, conducto m; слізна - conducto lagrimal; 3. estrecho m
протокбл ч acta f, protocolo m; ~ судового розгляду transcripción del juicio; скласти - levantar acta; занести до ~y protocolizar vt, вести ~ extender (el) acta, levantar acta, minutar vt протокбльний прикм. de protocolo; ~ відділ departamento de protocolo; ~ стиль estilo de protocolo
протоколювйти protocolar vt, protocolizar vt, registrar vt
протбн ч фіз. protón m протопйти1 (піч) calentar* vt (bien) протопйти2 (сало, масло) derretir* vt протопГп ч церк. arcipreste m протоплйзма ж біол. protoplasma m протбплювати calentar* vt (de vez en cuando; un poco)
протоптЯти (стежку) formar vt, abrir* vt, asenderear vt
протбптувати див. протоптати проторгувйтися 1. (зазнати збитків) sufrir pérdidas; arruinarse (розоритися); 2. regatear vt (un tiempo)
проторохтГти decir como una matraca прототйп ч prototipo m
проточйти 1. (прогризти) roer* vt, carcomer vt, 2. mex. (на верстаті) tornear vt протбчка ж mex. torneado m протбчн-ий прикм. 1. corriente; ~a вода agua comente (viva), agua de pie; ~ ставок estanque de agua corriente; 2. mex. de escape
994
прочути
npoTpáea ж (речовина) mordiente m протравйти, протр0влювати нвдок. 1. mor- dentar vt, morder* vt, текст, tratar con un mordiente; 2. c.-s. corroer* vt, ~ насіння corroer las semillas
протрбвлення c mordedura ft с.-г. corrosión f протремтіти estar (haber estado) temblando (un tiempo)
протримбти 1. tener* vt, haber tenido, mantener* vt(un tiempo); 2. sostener* vt(un tiempo)] 3. (не відпускати) tener* vt, retener* vt протримбтися mantenerse*, quedar vi (un tiempo)
протріскотіти див. протріщати протріщбти dar chirridos, crujir vi] chisporrotear vi (про дрова)
протрубйти tocar vt, sonar* vt (la trompeta, etc.)] ~ тривогу tocar alarma (a generala); - збір batir llamada; 2. (пропрацювати) haber prestado servicios (a disgusto — un tiempo) протряхати (проїхати) pasar trotando протубербнець ч acmp. protuberancia f протухйти див. протухнути протухлий прикм. pasado, picado, podrido протухнути pasarse, picarse, pudrirse прбтяг ч corriente de aire; extensión f, dimensión f (розмір)] на ~зі багатьох кілометрів en una extensión de muchos kilómetros прбтягом присл. durante; a lo largo de; ~ довгого часу durante largo tiempo; - усього життя durante toda mi (tu, etc.) vida протягтй 1. arrastrar vt, tirar vt (a duras penas] a través de)] 2. (провести обманом) embocar vt, ~ ідею hacer embocar una idea; 3. (розкритикувати) critiquizar vt, hablar en la prensa (de) протяжн-йй прикм. prolongado; lento (повільний)] largo (тривалий)] ~e зітхання un suspiro largo
протяжність ж extensión f протйжно, протйгло присл. prolongadamente, extendidamente, con alargamiento; говорити ~ hablar alargando las palabras проурядбвий прикм. progubemamental, gubemamentalista проучувати див. провчити 1 профЯн ч profano т (en una materia)] він справжній ~ no sabe (по entiende) una jota профанЯція ж profanación f, profanamiento m профанувЯти profanar vt профарбувЯти haber pintado, pintar vt, haber teñido, teñir* vt
професійний прикм. profesional, de profesión; ~a діяльність actividad profesional, profesión f, ocupación f, ~a підготовка formación (preparación) profesional; ~a орієнтація orientación profesional; - дипломат diplomático de carrera; ~ секрет secreto profesional (de fábrica); ~a спілка sindicato m; ~ революціонер revolucionario profesional (de plena dedicación); ~e захворювання enfermedad profesional професійно-технічний прикм.: ~e училище escuela de formación profesional (vocacional), escuela de artes y oficios професіон0л ч profesional m; profesionista m (Л. Ам.)] художник—, музикант— pintor, músico de profesión
професіоналізм ч 1. profesionalismo m; 2. лінгв. profesionalismo m (palabra o giro profesional)
професіоналізувЯти i profesionalizar vt професіон0льність ж profesionalidad f профбс'ія ж profesión f, здобути ~ію conseguir (obtener) una profesión; змінити ~ію cambiar de profesión; вільна ~ profesión liberal; за ~ією de profesión; опанування суміжних ~ій polivalencia f, pluric(u)alificaciones fpl профбсор ч catedrático m, profesor m; штатний ~ catedrático numerario
профбсорська ж sala (de descanso) de los profesores
профбсорськ'ий прикм. de profesor, profesoral; ~о-викладацький склад personal docente профбссорша ж mujer del profesor професора ж 1. (звання І посада) profesorado гп] título de profesor; cátedra f (кафедра)] 2. збірн. profesorado m, profesores m pl прбфі ч, ж, невідм. спорт, profesional m,f
профілЯктика ж profiláctica f, profilaxis f, ~ краще, ніж лікування prevenir es mejor que curar профілактйчн’ий прикм. profiláctico; ~i заходи medidas profilácticas (preventivas); ~e лікування tratamiento preventivo (profiláctico); ~e обслуговування entretenimiento preventivo профілактбрій ч preventorio m; dispensario m (диспансер)] dispensaría f(íi. Ам.) прбфіЛ’Ь ч 1. perfil m] mex. поздовжній ~ perfil longitudinal; поперечний - corte transversal; y ~ de perfil; складний ~ configuración compleja; 2. (специфічний характер) tipo m\ ~ школи tipo (especialidad) de la escuela; ~ роботи tipo (carácter) de trabajo, especialización f, вузького (широкого) ~ю capacitación especializada (polivalente, plurivalente) профільтрувЯти filtrar vt профілювЯти тех. perfilar vt профілюючий прикм. básico, fundamental, formativo; Ч дисципліни asignaturas formativas (troncales)
профіт ч ventaja f (перевага)] ganancia f, beneficio m (прибуток)] interés m (Інтерес) профкбм ч (= профспілковий комітет) comité del sindicato
профнеприддтність ж (= професійна непридатність) inutilidad (incapacidad) profesional профорганіздція ж (= профспілкова організація) organización sindical профбрм’а ж formalidad f, проста ~ pura fórmula; для ~и por fórmula, para cubrir el expediente (apariencias) профспілка ж (= професійна спілка) sindicato m профспілкбв'Ий прикм. de sindicato, sindical; ~a організація organización sindical; ~ комітет comité del sindicato; ~ рух movimiento sindical профтехучйлище c (= професійно-технічне училище) escuela de artes y oficios, escuela de formación profesional прохЯльний прикм. pedidor, pedigüeño прохЯння c petición f, ruego m; pedidera f (Ц. Ам.)] на ваше ~ según su petición, a petición de Ud.; ~ не шуміти se ruega no hacer ruido; звернутися з ~м hacer una petición прохарчувЯти alimentar vt прохарчувЯтися poder alimentarse npoxáTM див. просити npoxá4 ч solicitante m; peticionario m (Л. Ам.) прохворіти estar enfermo, guardar cama (un tiempo)
прохід ч 1. (дія) paso m, pasada f, 2. (місце) paso m, pasaje m; desfiladero m (у горах)] задній - анат. ano m; слуховий ~ conducto auditivo; ~ заборонено! ¡prohibido el paso! прохІднЯ ж entrada (puesto, paso, garita) de control
прохідний прикм. de tránsito; ~a кімната habitación de paso; ~ двір patio abierto; transitable прохіднйк ч гірн. laborero m, pocero m\ minero de avance, perforador m прохіднйцький прикм. гірн. de laboreo прохідність ж 1. (доріг) viabilidad f, practica- bilidad f, 2. (транспортних засобів) capacidad de paso (de tránsito); 3. мед. permeabilidad f прохбдження c 1. paso m, recorrido m; desfile m; 2. (по Інстанціях) tramitación f; 3. (виконання) servicio m (служби)] tratamiento m (лікування)] 4. (випробувань) soportación f; 5. (вивчення) estudio m; 6. гірн. laboreo m прохбдити1 див. пройти; - червоною ниткою resaltar vi, estar marcado con un trazo rojo, ser el leitmotiv
прохбдити2 1. pasar vi, estar paseando (un tiempo)] 2. (про механізми) funcionar vi, haber funcionado; 3. (вякому-н. одязі, взутті) pasar llevando, llevar vt (un tiempo)] ~ зиму в легкому пальті pasar el invierno con un abrigo de entretiempo
прохбдка ж гірн.. excavación f, laboreo m; ~ шахти excavación f; ~ по породі avance en la roca прохбдом присл. de paso прохолбда ж fresco m, frescura f, вранішня ~ fresco matutino
прохолбджуватися 1. див. прохолодитися; 2. (баритися) tardar vi] 3. (ледарювати) remolonear vi] hacerse el remolón прохолодйтися refrescarse
прохолбдн-ий прикм. refrescante; Ч напої refrescos m pl
прохолоднйй прикм. fresco прохолбдно 1. присл. fríamente; 2. у знач, присуд, бвзос. (про погоду) hace fresco; 3. у знач, присуд, безос.: йому ~ siente frío (fresco) прохопй-тися dejarse decir, irse de la lengua, soltar inadvertidamente; revelar secreto; не ~сь нікому no digas ni una palabra a nadie; він ~вся se le ha ido la lengua; не ~ жодним словом no decir palabra, no decir esta boca es mía, no despegar los labios; (проговоритися) irse de la lengua
прохрипіти 1. dar un ronquido; 2. decir (cantar) con voz ronca; 3. estar ronco (un tiempo) процвістй 1. див. процвітати; 2. (цвісти якийсь час) estar floreciendo (un tiempo) процвітбння c prosperidad f процвітбти prosperar vi, florecer* vi процедурна ж 1. procedimiento m; 2. мн. мед. tratamiento(s) m (pl); enquiresis f; водні ~и baños de agua
процедурна ж мед. sala de tratamientos процедурний прикм. 1. de procedimiento, pro- cedimental; ~e питання cuestión de orden (de procedimiento); 2. мед. de tra-tamiento(s) процбнт ч 1. tanto por ciento; porcentaje m (процентне відношення)] перевиконати план на двадцять ~ів sobrepasar el plan en el (en un) veinte por ciento; 2. фін. interés m; складні ~и interés compuesto; під великі ~и а gran interés; на (всі) сто ~ів por completo, al cien por cien
процбнтн-ий прикм. 1. (виражений у процентах) de porcentaje; ~ зміст porcentaje m; 2. (що приносить проценти) con interés; Ч папери títulos т рі; ~а позика empréstito соп interés; ~а ставка tipo de interés процентомбнія ж manía de porcentajes проц0с ч 1. proceso т, procedimiento m; виробничий ~ procedimiento de fabricación; технологічний ~ proceso tecnológico; запальний ~ proceso inflamatorio; у -і роботи en el proceso del trabajo; 2. юр. proceso m, vístame la causa; кримінальний ~ juicio m, causa f, програти ~ perder el pleito
проц0сія ж procesión f, траурна (жалобна) ~ cortejo fúnebre
процесор ч спец, procesador m; ~ даних procesador de datos
процесуйльний прикм. юр. procesal, de proceso, de procedimiento процйндрити malgastar vt, fumarse процитувбти citar vt проціджувати див. процідити процідйти 1. colar* vt, trascolar* vt, pasar vt (por); filtrar vt, 2. (сказати): ~ (крізь зуби) decir (hablar) entre dientes прочбнин ч peregrino m, romero m прочЯнство c peregrinación f, peregrinaje m прочбнський прикм. de peregrino, de romero прочекбти esperar vt, haber estado esperando (un tiempo)
прочергувбти estar de guardia (un tiempo) прбчерк ч raya f прочеркнути rayar vt
прочесбти 1. (волокно, пряжу) cardar vt, 2. військ, peinar vt; limpiar vt, realizar una operación punitiva
прочинйти, прочинйти entreabrir* прочинйтися entreabrirse* прочйстити limpiar vt, aclarar vt, ~ голос aclararse la voz; ~ ліс aclarar el monte; ~ посіви escardar los sembrados; ~ труби limpiar los tubos; ~ шлунок purgar vt, dar un purgante прочитбння c lectura f
прочитбти, прочйтувати leer* vt, estar leyendo; - вголос leer en voz alta;~ напам’ять recitar de memoria; - нотацію echar un sermón; ~ доповідь hacer un informe прочищбти див. прочистити прочісування с 1. carda f, cardado m; 2. військ. peinado m; operación punitiva прочісувати див. прочесати прочуматися recobrar el sentido, volver en sí; recobrarse (опам'ятатися) прочути haber oído (oír) hablar
995
nponyxáH
npoHyxáü ч {догана) bronca f, regañina f, reprimenda f, bronca f, rapapolvo m {fam.); дати -a dar un rapapolvo
nponyxáüK'a ж recorrido m, repasata f, rapapolvo m; дати -а (-и) {кому-н.) dar un rapapolvo (a) прочхйти pegar un estornudo прочхйтися estornudar vi npouiáK ч pedigüeño m; sacaperras m {fam.) прошдмкати, прошамкотіти decir mascullando
прошарбвувати див. прошарувати npouiápoK ч capa intermedia прошарув£ги {чим-н.) meter (colocar) en capas (de); куп. hojaldrar vt (con) прбшва ж entredós m прошелестіти susurrar vi, haber susurrado прошептати cuchichear vi, murmurar vi прошив0ти див. прошити прошйвка ж entredós m прошипіти 1. silbar vi; 2. decir silbando прошйти 1. coser W; 2. mex. perforar vt; 3. (,прострелити) acribillar vi прошкандибйти andar cojeando прошмйгувати нвдок., прошмигнути pasar rápidamente, colarse*
прошнурувати, прошнурбвувати ponerse los cordones
прошпаклювйти, прошпакльбвувати enmasillar vt
прошпигувйти mechar vt проштемпелювйти sellar vt проигговхйтися 1. abrirse paso; abrirse paso codeando {ліктями); 2. pernear vi, patear vi {un tiempo)
проштовхнути hacer pasar (por), empujar vt (a) (через що-н.); meter vt, forzar* vt, introducir a (la) fuerza (куди-н.)
проштовхнутися, проштовхйтися див. проштовхатися 1
проштбвхувати див. проштовхнути проштбвхуватися див. проштовхатися 1 проштрйфитися cometer una falta проиіукйти haber estado buscando, buscar vi {un tiempo) '
прошуміти hacer raido; bramar vi {про хвилю, вітер)
>прощай(те) виг. adiós
прощйльн-ий прикм. de adiós, de despedida; ~i слова palabras de despedida Іпрощйння c despedida f, adiós m; separación f (розставання); на ~ en la despedida прощйти(ся) див. попрощатися) прощебетйти gorjear vi; trisar vi {про ластівку) прбщений прикм. perdonado прощбнний прикм. perdonable, excusable прощбння с perdón т проявити, проявлйти фото revelar vt проявйтися revelarse проявнйй прикм. de revelado, para revelar пройвник ч фото revelador m пройснення с {про погоду) claridad f, serenidad f, despejo m
прояснйти aclarar vt, esclarecer* vt, poner en claro
прояснйтися aclararse, abrirse*; serenarse {про обличчя); hacerse lúcido {про думку) прояснhn {про погоду) ponerse claro (sereno), despejarse
пройснюватися див. прояснитися пруг ч borde т, margen т, orilla f, orillo m прудкйй прикм. despabilado, ágil, vivo; veloz, ligero
прудкість ж agilidad f, viveza f, presteza f, rapidez f; velocidad f, ligereza f пружйн аж 1. resorte m, muelle m; - годинника espiral m (de reloj); бойова ~ (в зброї) resorte de percusión, muelle de disparo; зворотна ~ muelle de retomo (de retracción); 2. resorte m; натиснути на всі ~и tocar todos los resortes (registros), no dejar piedra por mover пружйнити, пружйнитися ser elástico; hacer muelle (ballesta)
пружйнний прикм. de resorte(s), de muelle(s); ~ матрац colchón de muelles пружйстий прикм. elástico пружнйй, пружкйй прикм. 1. elástico; 2. {про ходу, рухи) ligero, leve
пружність ж 1. фіз. elasticidad f, 2. {про ходу, рухи) ligereza f
npycáx ч {тарган) cucaracha f, curiana f прусський прикм. prusiano прут ч verga f, vareta f, varilla f, вербовий ~ mimbre m; залізний ~ barra (verga) de hierro пруткбв'Ий прикм.: ~e залізо mex. hierro en varilla cilindrica прйдений прикм. hilado прйдиво c hilado m; сидіти за -м estar hilando прядйльн-ий прикм. de hilar; ~ верстат hiladora f, máquina de hilar; ~a фабрика hilandería f прядйльник ч hilador m, hilandero m прядйльниця ж hiladora f, hilandera f прядіння c hilado m прйдка ж rueca f
прйж-а ж hilado m, hilaza f, hilatura f прйжанка ж кул. varenetz m {leche agriada al homo)
прйжен-ий прикм.: ~e молоко leche cocida a fuego lento (al homo) просити abrasar vt, quemar vt прйжитися {про молоко) cocerse a fuego lento прйжюа ж hebilla f, застебнути ~y пояса abrochar el cinturón con la hebilla прйля ж hilandera f
прям-á ж línea recta, recta f, відстань по -ій distancia en línea recta; фінішна ~ recta final; вийти на фінішну ~y entrar en la recta final (de llegada)
прям'йй прикм. 1. derecho, recto; ~a лінія línea recta; ~ шлях vía recta; ~ кут мат. ángulo recto; -а кишка анат. recto m; 2. {гладкий) lacio; ~e волосся cabellos lacios; 3. {єднальний) directo; -e сполучення comunicación directa; потяг -ого сполучення tren directo; - телефон teléfono rojo (de emergencia); 4. {безпосередній) directo; -і вибори elecciones directas; ~ податок impuesto directo; ~ спадкоємець heredero directo; 5. {правдивий) derecho; franco {відвертий); sincero {щирий); -а відповідь respuesta franca; б. {явний; справжній) manifiesto, verdadero; - обман engaño manifiesto (patente); -a відмова negación directa; ~ збиток verdadera pérdida; 7. мат. directo; ~a пропорційність proporcionalidad directa; - додаток грам, complemento directo; -а мова estilo directo; ~ постріл tiro directo; -а наводка військ, puntería directa; ~e влучання impacto directo; у -ому розумінні слова en el sentido directo (propio) de la palabra
прямизнй ж rectitud f
прямісінько присл. todo derecho, en derechura, directamente
прймо присл. 1. derecho; en derechura, directamente {навпрямки); триматися - tenerse derecho; іти - ir derecho; - переді мною justamente delante de mí; 2. {безпосередньо) derecho, directamente; іти - до мети ir directamente al objetivo; лягти - на землю acostarse en la misma tierra; - зі шкільної лави apenas salido (egresado) de la escuela; 3.{відверто) francamente; lisa y llanamente, sin rodeos; говорити ~ hablar sin ambages ni rodeos; сказати - в обличчя decir en (a) la cara; дивитися - в очі mirar a los ojos, mirar cara a cara; 4. част. verdaderamente; він - герой está hecho (es) un verdadero héroe —таки verdaderamente, a pesar de todo прямовйсний прикм. vertical прямовйсно присл. a plomo, a cordel, verticalmente
прямодїючий прикм. спец, de acción directa прямодушний прикм. sincero, sencillo (щирий); derecho {прямий); franco {відвертий) прямодушність ж sinceridad f {щирість); franqueza f {відвертість) прямокрйлі мн. зоол. ortópteros т рі прямокутний прикм. rectángulo, rectangular; ~ трикутник triángulo rectángulo прямокутник ч rectángulo m прямолінійний прикм. 1. recto, rectilíneo; 2. {про людину) recto, derecho; franco {відвертий); 3. {однобічний) estrecho, rígido прямолінійність ж rectitud f прямотй ж rectitud f, derechura f, franqueza f {відвертість); sinceridad f {щирість) прямотбчний прикм. mex. de un paso
прямошарбвий прикм. спец, {про деревину) cañizo
прямувйння с: потяг далекого - tren de largo recorrido
прйний прикм. sazonado, picante, especiado; aromático
прйник ч melindre m, alajú m, alfajor m; медовий - melindre m {de miel)
прйниковий прикм. de melindre(s); de pasta de melindre
прйність ж especia f прйсло c seto m прйсти hilar vt псалбм ч церк. salmo m псалбмщик ч церк. salmista m псалтйр ч церк. salterio m псар ч perrero m псйрня ж perrera f ПС0ВДО c див. псевдонім псевдовч0ння c (p)seudodoctrina f псевдодемокрйтія ж (p)seudodemocracia f псевдокласицйзм ч (p)seudoclasicismo m псевдокласйчний прикм. (p)seudoclásico псевдонарбдний прикм. (p)seudopopular псевдонаука ж (p)seudociencia f псевдонаукбвии прикм. (p)seudocientífíco* псевдонім ч seudónimo т; під -ом bajo seudónimo; розкрити - descifrar el seudónimo псевдонбгі мн. зоол. sendópodos т рі псевдообвинувачйння с acusación falsa псевдопатріот ч (p)seudopatriota т, patriota imaginario
псевдопрброк ч profeta falso псевдотривбга ж falsa alarma псих ч loco т, chiflado m психастенічний прикм. мед. (p)sicasténico психастенія ж (p)sicastenia f психійтр ч (p)siquiatra т, alienista m психіатрйчка ж manicomio, т, casa de locos психіатрйчн-ий прикм. - (p)siquiátrico; -a лікарня manicomio m психіатрія ж (p)siquiatría f / псйхіка ж mentalidad f
психічн ий прикм. (p)síquico; -а хвороба, - розлад enfermedad mentah alienación mental; - хворий enfermo mental, demente m, loco m; -a атака ataque (p)síquíco
психічно присл. mentalmehte; він - хворий padece de trastornos mentales психоанйліз ч (p)sicoanálisiaj психоаналітик ч (p)sicoanaljtico m психоаналітйчний прикм. (p)sicoanalitico психбваний прикм. chiflado, loquillo ПСИХ03 ч (p)sicosis f, воєнний - (p)sicosis de guerra (bélica)
психолінгвістика ж (p)sicolingüística f психблог ч (p)sicólogo m психологізм ч (p)sicologismo m психологічний прикм. (p)sicológico; - роман novela (p)sicológica
психологічно присл. (psicológicamente, desde el punto de vista (p)sicológico психолбгія ж (p)sicología f психоневрбз ч мед. (p)siconeurosis f ncnxonáT ч (p)sicópata m; chiflado m, tocado m психопйтія ж (p)sicopatfa f психопатологічний прикм. мед. (p)sicopa- tológico
психопатолбгія ж мед. (p)sicopatología f психотерапія ж мед. (p)sicoterapia f психотйхніка ж (p)sicotécnica f психофізика ж (p)sícofísica f психофізйчний прикм. (p)sicofísico психофізіологічний прикм. (p)sicofísiológico психофізіолбгія ж (p)sicofisiología f психрбметр ч фіз. (p)sicrómetro m психувйти ponerse nervioso ncopiá3 ч мед. psoriasis f пструг, струг ч trucha f псування c estropeo m; avería f, deterioro m {пошкодження)
псу вйти 1. (що-н.) estropear vt, echar a perder; deteriorar vt {пошкоджувати); desarreglar vt {механізм); perder* vt, arruinar vt {здоров’я); - собі шлунок tener estropeado el estómago; - собі апетит perder el apetito; - собі нерви destrozarse los nervios; - кому-н. кров quemar
996
996
a alguien la sangre; ~ враження estropear la impresión; - задоволення (кому-н.) echar a perder el placer (а); ~ свято (кому-н.) aguar la fiesta (a); 2. (кого-н. — морально) estropear vt, corromper* vt, pervertir* vt, depravar vt (розбещувати)
псувбтися 1. estropearse, echarse a perder; deteriorarse (погіршуватися); cariarse (зуби); macarse (фрукти); ponerse malo (про погоду); 2. (морально) corromperse* псйтина ж carne (olor) de perro птах ч 1. ave f', pájaro m; співучий ~ ave canora; перелітний ~ ave de paso, ave pasajera; хижий - ave de rapiña, ave rapaz; 2. (про людину) pájaro m; вільний ~ dueño de sí mismo, libre como el aire; видно ~a по польоту por la muestra se conoce el paño; por el canto se conoce al ruiseñor; - високого польоту es un pájaro de altos vuelos; синій ~ el pájaro azul; стріляний (обстріляний) - perro viejo; toro corrido
птахівнйк ч avicultor m птахівнйцтво c avicultura f птахокомбінбт ч factoría (granja) avícola птахолбв ч pajarero m птахолбвство c caza de pájaros птахофбрма ж granja avícola пташенй, пташа c pajarillo m; жовтороте ~ pollo m, pollito m, mocoso m пташйний прикм. de ave(s), de pájaro(s); з -ого польоту a vista de pájaro; на ~их правах como las avecicas de Dios птбшка ж pajarito m
пташнйк ч 1. corral m; 2. (працівник) pajarero m, corralero m
птбшниця ж corralera f птеродактиль ч палеонт. pterodáctilo m птерозбвр ч палеонт. pterosauro m птйця ж 1. див. птах; 2.: свійська ~ збірн. aves de corral
птіалін ч хім. ptialina f пуансбн ч полігр. punzón m nyáHT ч: ходити, стояти на ~ах театр, andar, estar de puntillas
пуантилізм ч мист. puntillismo m публік а ж público т; широка ~ amplio público; працювати (грати) на ~у tratar de granjearse а los espectadores; tratar de cautivar al público публікйція ж 1. (дія) publicación f, inserción f, 2. (об’ява) anuncio m, remitido m публікувйти (у газеті) insertar vt, publicar vt публіцйст ч periodista m, publicista m публіцйстика ж literatura publicística (periodística)
публіцистичний прикм. de publicista, publicís- tíco
публічн ий прикм. público; ~a лекція conferencia pública; ~a бібліотека biblioteca pública; ~e право derecho administrativo; -і торги venta pública, subasta f публічність ж publicidad f публічно присл. públicamente, en público nyrá ж látigo m
nyrán ч (іграшка) pistola f(de juguete) пугач ч (птах) buho m пуголовок ч renacuajo m пуд ч pud m (medida antigua de peso = 16,3 kg) пудель ч perro maltes, perro lulú пудинг ч pudín f, pudding m, budín m пудлінгов-ий прикм. mex. de pudelar, de pudelación; -а піч homo de pudelar; ~e залізо hierro pudelado
пудлінгувбння c mex. pudelación f пудлінгувйти mex. pudelar vt пудбвий прикм. 1. de un pud; 2. muy pesado пудра ж polvos m pl; цукрова ~ polvo de azúcar, azúcar en polvo пудрений прикм. empolvado пудрениця ж polvera f пудрити empolvar vt, pasar la borla пудритися empolvarse, pasarse la borla пуерторикйнець ч puertorriqueño m пуерторикйнка ж puertorriqueña f пуерторикйнський прикм. puertorriqueño; de Puerto Rico
пужално c mango del látigo пузйтий прикм. див. череватий
пузйр ч 1. burbuja f
пузйрйти inflar vt (una falda, una cortina, etc.); ~ пузйрйтися inflarse; tener rodilleras (про штани) пузйрчйстий прикм. con burbujas, ampollar пузо c див. черево пулбвер ч pulóver т, pullóver m пульверизатор ч pulverizador т, vaporizador m пульверизбція ж pulverización f пульверизувбти і pulverizar vt пулька ж карт, puesta f пульман ч coche de lujo, Pullman m пульпа ж 1. анат. pulpa f, 2. mex. pasta f, papilla f
пульпіт ч мед. pulpitis f пульповід ч mex. cañería de pasta (de papilla) пульс ч 1. pulso m; частий ~ pulso serrátil; ниткоподібний - pulso formicante; нерівний ~ з
перебоями pulso intermitente; биття ~y pulsación f, pulsada f, удари ~y pulsaciones f pl; мацати ~ tomar el pulso; тримати руку на ~i estar al corriente (al tanto) de; 2. ritmo m nynbcáp ч спец, pulsar f пульсбція ж pulsación f пульсувбти 1. (про серце, apmepíi) pulsar vi; 2. спец, pulsar vi, fluctuar vi пульт ч 1. (нотний) pupitre m; 2. mex. tablero m, panel m; ~ керування tablero (cuadro) de mando; диспетчерський ~ panel de control пулйрка ж pularda f пума ж зоол. puma f
пунічн'ий прикм. icm. púnico; ~і війни guerras púnicas
пункт ч 1. punto m; військ, puesto m; збірний ~ punto de reunión; медичний - puesto de socorro; переговорний ~ central telefónica, puesto de conferencia (telefónica); командний ~ puesto de mando; спостережний ~ puesto de observación, observatorio m; опорний ~ punto de apoyo; призовний ~ caja de recluta; заготівельний ~ centro de acopio; командно-диспетчерський ~ torre de control; контрольно-пропускний ~ punto de control, control m; обмінний ~ (валюти) caja de cambio, bureau de change; п’ятий - cuestión N5, «cuestión reveladora» (en los impresos y documentos soviéticos fue una cuestión sobre la nacionalidad); кореспондентський ~ corresponsalía f, 2. (момент) punto m; вихідний ~ punto de partida; кінцевий ~ término m; кульмінаційний ~ punto culminante; 3. (параграф) párrafo m, artículo m, punto m; no ~ax punto por punto; 4. полігр. punto m; населений ~ lugar poblado, localidad f пунктик ч manía f, locura f, tema m пунктйр ч punteado m; накреслити ~ом puntear vt
пунктйрний прикм. punteado пункту¿льний прикм. puntual, exacto пунктудльність ж puntualidad f, exactitud f пунктудльно присл. puntualmente, exactamente
пунктуйція ж грам, puntuación f пункція ж мед. punción f пунсбн ч полігр. punzón m пунш ч ponche m
пуп ч ombligo т; ~ землі el ombligo del mundo пупбць ч зоол. (у птахів) buche m пупкбв-ий прикм. umbilical; ~а грижа (гила, кила) hernia umbilical пуповйна ж анат. cordón umbilical пупбк ч ombligo т пургбн ч фарм. purgante m пурйзм ч purismo m пурйст ч purista m пурйстський прикм. purista пуритбнин ч puritano m пуритйнський прикм. puritano пурпур ч púrpura f
пурпурний, пурпурбвий прикм. purpúreo, purpurino; ~ мантія manto de púrpura, púrpura f пурхати недок., пурхнути 1. revolotear vi, volitar vi, revolar vi; levantar (alzar) el vuelo; 2. mariposear vi
пуск ч puesta en marcha (en servicio, en movimiento); ~ ракети lanzamiento del cohete; ~! (команда) (despegue! пускдти(ся) див. пустити(ся) пускбч ч mex. arrancador т, arranque m
пусков-йй прикм. de (para el) arranque, de puesta en marcha; -а установка військ, rampa (plataforma) de lanzamiento, lanzador m; ~ період período de prueba (de una fábrica, etc.) пуст йй прикм. 1. vacío, hueco (порожнистий); deshabitado (незаселений); desierto (пустельний); despoblado (збезлюднілий); ~ шлунок estómago vacío; 2. (беззмістовний) vacío, huero; ligero, veleidoso, frivolo (несерйозний); ~a голова cabeza vacía (de chorlito); -і слова palabras hueras; ~a порода гірн. roca estéril, ganga f, ~e місце nulidad f, cero a la izquierda; переливати з -ого в порожнє dar vueltas a la noria, echar lanzas en la mar; hablar por hablar пусте c nadería f, futesa f, futilidad f пустбльний прикм. desierto; inhabitado пустбльник ч ermitaño m, anacoreta m пустбльництво c ascetismo m, vida de eremita (de anacoreta)
пустбльницький прикм. anacorético, eremítico, de eremita, ascético пустбльність ж soledad 1, desierto m пустбля ж desierto m; zona árida пустинь ж ermita f, monasterio m (solitario) пустйр ч solar m, descampado m пустйти 1. (відпустити) soltar* vt, dejar libre; poner en libertad (звільнити); permitir vt (дозволити); - гуляти dejar pasear; 2. (впустити) dejar entrar; dejar pasar (пропустити); - жити dar alojamiento, alojar vt, ~ ночувати dejar pernoctar; ~ пожильців tomar inquilinos, alquilar vt, 3. (урухомити) poner en marcha (en movimiento), hacer arrancar, hacer entrar en funcionamiento, echar a andar; ~ електростанцію poner en marcha la central eléctrica; 4. (організувати рух транспорту) poner* vt, organizar el tráfico; 5. abrir* vt, ~ воду abrir (dar) agua; 6. (запустити; кинути) lanzar vt, tirar vt; ~ ракету lanzar un cohete; ~ змія echar una cometa; - стрілу lanzar una flecha; 7. (про рослину) brotar vi, retoñar vi, retallar vi, serpollar vi; ~ коріння echar raíces, arraigar vi; ~ в хід а) poner en marcha; 6) poner en juego, emplear vt; ~ в обіг, у продаж poner en circulación, en venta; - чутку lanzar rumores; - коня учвал echar el caballo al galope; ~ на дно echar a pique (una embarcación); ~ кров мед. sangrar vt, ~ собі кулю в лоба pegarse un tiro (un balazo) en la frente, saltarse la tapa de los sesos; ~ червоного півня pegar mego пустище c erial m, baldío m, páramo m пустіти, пустішати quedarse) vacío; despoblarse* (безлюдніти)
пусто безос. у знач, присуд, está vacío; у кишені ~ la cartera, el bolsillo está vacío; коли густо, а коли й - un día de pan y otro de hambre; días de mucho, vísperas de nada пустобрбх ч sacamuelas m, tarabilla f пустоголбвий прикм. cabeza huera (redonda) пустодзвін ч charlatán m, palabrero m пустомбля ч vanílocuo m пустомолбт ч див. пустодзвін пустомолбтство с charlatanería f, palabrería f, vanilocuencia f, hojarasca f пустопорбжн-ій прикм. huero; ~є базікання palabrería huera
пустослів’я c vanilocuencia f, hojarasca f пустбта ж 1. vacuidad f, vacuo m; vacío m; to- річелієва - vacío de Torricelli; 2. (беззмістовність) vacío m; ligereza f, veleidad f, frivolidad f (несерйозність); 3. mex. (у литві) oquedad f, hueco m
пустотлйвий прикм. travieso, revoltoso; retozón, juguetón
пустотлйво присл. traviesamente пустбтн-ий прикм. mex. vacío; -а лампа lámpara al (en) vacío
пустоцвіт ч 1. бот. flor estéril; 2. persona estéril; persona inútil пустощі мн. bribonada f, travesura f пустувбти hacer travesuras, hacer picardías, travesear vi
пустун ч travieso m, diablillo m, pihuelo m пустушка ж 1. chupete m; 2. (про людину) veleta m
пута мн. 1. (коня) traba f, apea f, 2. cadenas f pl, hierros m pl %
997
nyTáHa
nyTáHa ж puta f
путйна ж 1. arribazón f, ribazón f, 2. pesca f путівець ч camino vecinal (comunal) путівка ж 1. plaza f, - в санаторій plaza en un sanatorio; 2. спец, {водія) hoja de ruta; ~ в життя pasaporte (certificado) para el futuro; acceso a la vida, el camino de la vida путівнйк ч guía f, itinerario m путн ій прикм. sensato, cuerdo; нічого ~ього не вийде no resultará nada bueno путгй c provecho m; - не буде no hay que esperar nada bueno (de) путч ч putch m, golpe m, intentona golpista путчйст ч putchista m, golpista m пуф ч puf m
пух ч plumón m; pelusa f {рослин); гагачий ~ plumón de eider, edredón m; розбити в ~ і прах hacer polvo (a); hacer morder el polvo (а); ні пуху ні nepal ¡que (te, le, etc.) sea leve!, ¡que no (te, le, etc.) pase nada!; ni asno rebuznador ni hombre rallador; ¡mucha suerte!; ¡Dios ponga tiento en sus manos!; ni pelo ni pluma {traducción literal)
пухйр ч ampolla f, vejiga f пухирЯць ч ampolla f пухйрник ч {рослина) utrfcula f пухйрчатий, пухйрчастий прикм. cubierto de ampollas
пухівка ж (рослина) juncia f пухкЯнький прикм. rollizo пухкйй прикм. 1. friable (розсипчастий); mullido, cavadizo {про землю); - сніг nieve granulosa; ~ фунт terreno granuloso; ~ камінь piedra floja; 2. {про людину) fofo, blanducho пухкість ж friabilidad f пухкішати hacerse friable; ponerse mullido пухлий, пухкйй прикм. 1. rollizo; 2. {товстий) regordete
пухлйн-а ж hinchazón f, bulto m {ґуля); abotagamiento m {здуття); мед. tumor m, tumefacción f; neoformación f {новоутворення); злоякісна - tumor maligno; ~ миндалин amigdalitis f, - кришталика facoma m; - язика glosonco m; наука про ~и fimatología f пухпйнний прикм. neoformativo; fimatoide {пухлиноподібний)
іпухнйстий прикм. velloso, lanoso; afelpado {про матерію); esponjoso, vaporoso {про волосся, про сніг)
І пухн*ути hincharse; у мене голова ~е me estoy quebrando la cabeza, me estoy devanando (calentando) los sesos пухбвйй прикм. de plumón; de edredón пуховйк ч plumón m {colchón) пучка ж pulgarada f, polvo m пучбк ч manojo m, haz m, hacecillo m; - волос moño m; - променів фіз. haz de rayos; ~ електронів фіз. hacecillo de electrones, haz пушйнка ж plumilla f, pelusa f, снігова ~ copo de nieve
пушйти ahuecar vi, batir vi пушйтися ahuecarse, batirse пушбк ч vello m, pelusilla f {на плодах); bozo m {на губі, підборідді) пуща ж bosque virgen, selva f
лущення c церк. vigilia f пфбніг ч {монета) pfennig m nxáTH 1. empujar vt, empellar vt, 2. meter vt {apresuradamente) пхйтися empujarse, atrepellarse пхйкання c gimoteo m, lloriqueo m пхйкати gimotear vi, lloriquear vi пшенйця ж trigo m; озима ~ trigo otoñal, trigo de invierno; яра ~ trigo trechel (tremés); багатоко- лоса ~ trigo ramoso
пшенйчка ж зм. до пшениця; 2. {кукурудза) mazorca f, majorca f
пшенйчний прикм. de trigo; ~ хліб pan candeal, pan blanco пшик ч nada f nuuoHó c mijo limpio пшонйний прикм. de mijo limpio пюпітр ч pupitre m, atril m niopó c невідм. puré m
п’йвка ж sanguijuela f, ставити ~и aplicar (poner) sanguijuelas
п’ядЯк, п’ядун ч {метелик) procesionaria f п’яд ь ж palmo т; ні ~і ni un palmo п’йло с спец, bastidor m п’йльці мн. bastidor т {para bordar) п’йн'ий прикм. borracho, ebrio; ~ як чіп borracho como una cuba, borracho perdido; з ~их очей en estado de embriaguez, no estando en sus trece; під -у руку estando bebido (borracho) п’янйти emborrachar vt, embriagar vt п’янйця ч і ж borracho m, borrachaf, bebedor m, bebedora f, curda m (fam.); гіркий ~ borracho empedernido
п’яніти emborracharse, embriagarse; ~ з (від) радості estar borracho de alegría п’яніЬга, п’янйчка ч/жЬоггаспиеІо m, curda m п’йсток ч анат. metacarpo m п’ят-á ж 1. talón m, calcañar m; 2. спец, {склепіння) arranque m; Ахілесова ~ talón de Aquiles;3 голови до п’ят de pies a cabeza; бути під ~оюй (у кого-н.) estar bajo la férula (de), estar bajo el tacón (а); ходити за ким-н. по ~ах pisar(le) a alguien los talones п’ятйк ч moneda de cinco kopeks; cinco kopeks п’ятачбк ч 1. див. п’ятак; 2. (рило у свині) hocico т; 2. (невеликий майданчик) palmo de terreno
п’ятдесят числ. cincuenta п’ятдесйт-ий числ. quincuagésimo; cincuenta (дата, номер, сторінка); -і роки los años cincuenta
п’ятдесятилітній, п’ятдесятирічний прикм. de cincuenta años; quincuagenario (про вік); - чоловік hombre de cincuenta años; cincuentón m (fam.)
п’ятдесятиліття, п’ятдесятиріччя c 1. (термін) cincuenta años; 2. (річниця) cincuenta aniversario, cincuentenario m п’ятеро числ. cinco
п’ятибйльн*ий прикм.: ~a система sistema de evaluación académica con cinco puntos п’ятиббрець ч спорт, pentatlonista m п’ятиббрство c спорт, pentatlón m п’ятиглЯвий прикм. de cinco cabezas; de cinco cúpulas
п’ятигодйнний прикм. de cinco horas; de las cinco (призначений на п’яту годину) п’ятигрйнний прикм. pentaedro п’ятигрйнник ч мат. pentaedro m п’ятидбнка ж cinco días; semana de cinco días п’ятидбнний прикм. de cinco días; у ~ термін en cinco días
п'ятидесятник ч Іст. jefe de una cincuentena п’ятидесйтниця ж церк. cincuesma f, pascua de Pentecostés, pascua del Espíritu Santo п’ятизіркбвий прикм. de cinco estrellas; ~ готель hotel de cinco estrellas п’Ят'Ий числ. quinto; cinco (дата, номер, сторінка); ~e число, -ого числа el (día) cinco; пів на -y las cuatro y media; а колона la quinta columna; з -oro на десяте sin pies ni cabeza п’ятиклйсник ч alumno de quinto grado п’ятикопійчЯний прикм. de cinco kopeks п'ятикутний прикм. de cinco puntas; -а зірка estrella de cinco puntas п’ятикутник ч pentágono m п’ятилітній, п’ятирічний прикм. de cinco años, quinquenal; - план plan quinquenal; - ювілей el quinto aniversario
п’ятиліття, п’ятиріччя c 1. (термін) cinco años, quinquenio m, lustro m; 2. (річниця) quinto aniversario
п’ятимісячний прикм. de cinco meses п’ятиразбв'ий прикм. quíntuplo; у -ому розмірі al quíntuplo
п’ятирічка ж quinquenio m, plan quinquenal п’ятискладбвий прикм. лінгв. pentasílabo п’ятисбтий числ. quingentésimo; quinientos {рік, номер, сторінка) п’ятисбтка ж спорт, carrera de 500 metros п’ятисотліття, п’ятисотріччя с 1. (термін) quinientos años; 2. (річниця) quinientos (quingentésimo) aniversario п’ятистінний прикм. de сіпсоі paredes п’ятистбпний прикм. літ. pentámetro; - вірш verso pentámetro, pentámetro,m п’ятитйсячний прикм. de cinco mil п’ятихвилйнка ж reunión relámpago п’ятихвилйнний прикм. de cinco minutos п’ятірка ж 1. (цифра, гральна карта) cinco т; 2. (шкільна оцінка) cinco т, sobresaliente т; un diez (en España); 3. (п’ять» гривень) cinco grivnas
п’ятірнйй прикм. quíntuplo п’ятірні ж los dátiles 1
п’ятнЯдцятий числ. décimoquinto; quince (дата, номер, сторінка) \ п’ятнЯдцять числ. quince п’Ятниц-я ж viernes т; у -ю el viernes; по -ях los viernes, todos los viernes; Велика - рел. Viernes Santo; у нього сім п’ятниць на тиждень cambia de opinión como de camisa; a la noche, chichirimoche y a la mañana, chichirinada п’ятсбт числ. quinientos п’ять числ. cinco; знати як свої - пальців conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo; дай -! ¡choquen esos cinco!
998
радіорубка
раб ч esclavo m; siervo m; ~и (П. Ам.) esclavatura f; ~ Божий siervo de Dios; торгівля ~ами trata de esclavos; відпускати ~a на свободу manumitir vt; бути ~ом своїх звичок ser esclavo de sus costumbres pa6á ж esclava f; síerva f; ~ пристрастей esclava de sus pasiones pá6üH ч rabino m, rabí m рабинський прикм. rabínico рабйня ж esclava f; sierva f (кріпачка) рабовлйсник ч esclavista m; poseedor de esclavos
рабовлйсництво c posesión de esclavos рабовл0сницьк*ий прикм. de esclavitud; esclavista (про лад); ~ лад esclavismo m раболіпний прикм. servil, rastrero раболіпність ж servilismo m; звідки така ~? ¿de dónde sale este comportamiento rastrero? работоргівля ж trata de esclavos работоргбвець ч esclavista m, negrero m pá6cTB-o c esclavitud f; servidumbre f; esclavismo m (лад)\ бути в -і (у кого-н.) ser esclavo (de); звільнити від ~а liberar (redimir) de la esclavitud
рдбськи, по-рабському присл. servilmente, rastreramente, ruinmente рйбський прикм. de esclavo; servil равелГн ч військ, revellín m рйвлик ч caracol m
рагу c нввідм. кул. guisado (guiso) de carne, ragú m; овочеве ~ guisado de hortalizas рада ж 1. (державний, адміністративний opa- ан) consejo m; Верховна Рада Consejo Supremo; Рада Безпеки Consejo de Seguridad; вчена - інституту claustro de científicos de un instituto; 2. (нарада) consejo m; військова ~ consejo de guerra; родинна ~ consejo de familia радйр ч радіо, radar m радйрний прикм. (de) radar рдджа ч raja m
р0дий, рад у знач, присуд.: я ~ estoy contento; я дуже ~ me alegro mucho; ми вам раді estamos encantados de verles; ~ тебе бачити me alegro (de) verte, encantado de verte; ~ написати вам gustoso le escribo; усі раді весні й теплу todo el mundo está gozando de la primavera y del calor; ^-радісінький como unas pascuas; - (чи) не ~ de grado o por füerza, por buenas o por malas; я (і) сам не ~ y me pesa; чим багаті, тим і раді lo que hay en casa es suyo радикдл’ ч radical m радикйл2 ч мат. radical m радикалізм ч radicalismo m радикалізувати radicalizar vt
pадикáльнaий прикм. 1. radical (корінний)’, drástico, eficiente (дієвий)’, ~i заходи medidas radicales (drásticas); 2. radical радикальність ж 1. carácter radical; 2. radicalismo m
редикйльно присл. radicalmente радикуліт ч мед. radiculitis f, ciática f радйрувати radiotelegrafiar vt, transmitir por radío
редйст ч radiotelegrafista m, operador de radio; військ, radista m, radio m радити aconsejar vt asesorar vt; recomendar vt; не ~ no aconsejar (+ inf); ~ р0дитися 1. (просити поради) aconsejarse (de), asesorarse (con); consultar vt; - з адвокатом aconsejarse de un abogado, consultar un abogado; ~ про що-н. aconsejarse de algo, tomar consejo de algo; 2. (між собою) consultar vt, conferenciar vi радійльний прикм. radial рад№н ч (одиниця вимііру) radián m, radiante m радійтор ч mex. radiador m (охолодний)’, calefactor m (опалення)
радіаційний прикм. de radiación; ~e забруднення polución (contaminación) radiactiva; ~ захист protección antinuclear редійція ж фіз. radiación f радієв ий прикм. хім. de radio; ~a руда mineral de radio
рідій ч хім. radío m; лікування радієм radioterapia f, tratamiento radiológico радіо проведення c tendido (montaje) de hilos (de cables)
рідіо c нввідм. radio f; radiodifusión f (радіопередача)’, radiorreceptor m (радіоприймач); передавати no ~ transmitir por (la) radio, radiar vi; керований no ~ radioguiado радіоактйвний прикм. хім. radioactivo радіоактйвність ж хім. radioactividad f радіоамйтор ч aficionado de radio, radioaficionado m
paflioanápaT ч aparato (receptor) de radio, radiorreceptor m
радіоаудитбрія ж radioyentes m pl радіобіологія ж radiobiología f радіобуй ч radiobaliza f радібвиклик ч llamada de radio радіовистйва ж radiomontaje m; radionovela m радіовузол ч estación de radiodifusión, centro radiodifusor
paAiorpáMa ж radiograma m; cable m (Л. Ам.) редіогрйфія ж radiografía f редіогурток ч radiocírculo m, círculo de radío радіодеталь ж pieza de radío
радіодиспбтчер ч controlador por radio радіоелектрбніка ж radioelectrónica f радіоелемент ч radioelemento m радіозаглушування c radiointerferencia intencionada, perturbación de emisiones de radio радіозасічка ж localización por radío радіозв’язбк ч radiocomunicación f, enlace por radio
радіозбнд ч radiosonda f радіоізотоп ч radioisótopo m радіоінженбр ч ingeniero de radio редіоінформйція ж información por radio (radial)
редіокербваний прикм. radioguiado, ra- dlodírigido, dirigido (guiado) por radío радіокліп ч radioclip m редіокоментйтор ч comentarista de (la) radio редіокбмпас ч radiocompás m, radiogoniómetro m, radiobrújula f
радіоконцбрт ч radioconcíerto m, concierto por radio
редібла ж radiotocadiscos m, radiogramola f редіолймпа ж lámpara (válvula) de radio радіблог ч radiólogo m радіолбгія ж radiología f редіолокйтор ч radar m, radiolocalizador m радіолокаційний прикм. (de) radar, de radiolocalización
редіолокйція ж radar m, radiolocalización f редіомаскувйння c camuflaje por radio радіомайк ч radiofaro m редіомербжа ж red de radio (de radiodifusión) редіомікрофбн ч micrófono m радіомбвлення c radiodifusión f радіомбвний прикм. radioemísor, radiodifusor, radiofónico
радіопеленг0тор ч radiogoniómetro m, radio- compás m
радіопередавйч ч radiotransmisor m, radioemisora f, emisora de radio
редіопереддча ж radioemisíón f, transmisión por radio, emisión de radio (radial) редіопербкличка ж intercomunicación por radio (radial), radiointercomunicación f, emisión doble редіоперехбплення c intercepción de las emisiones de radio, radioescucha f редіоперешкбди мн. interferencias de radio радІоприйм0ння ч recepción de señales de radío
радіоприймйч ч radiorreceptor m, radio f радіопроводка ж hilos m pl, cables m pl радіопромислбвість ж industria de radio радіорепортйж ч radíorreportaje m радіорубка ж^іосавеіа f
999
радіорупор
радіорупор ч radiobocinaf радіосигнал ч radioseñal f, señal radiotécnica; - часу señal horaria радіоскопія ж radioscopia f радіослухач ч radioescucha m, radioyente m радіостЯнція ж estación (emisora) de radio радіостудія ж estudio(s) de radio радіотелегрЯф ч radiotelégrafo m, telégrafo inalámbrico
радіотелеграфія ж radiotelegrafía f, telegrafía sin hilos
paдioтeлeкepyвáння c control remoto por radio, telecontrol por radio радіотелефбн ч radioteléfono m радіотелефонія ж radiotelefonía f, telefonía sin hilos
радіотерапія ж radioterapia f, radiumterapia f радІот0хнік ч técnico de radio, radiotécnico m радіот0хніка ж radiotécnica f радіотехнічний прикм. radiotécnico радіотбчка ж puesto (punto) de transmisión радіотрансляція ж radiotransmisión f, retransmisión por radio
радіоустанбвка ж radioinstalación f, instalación de radio, puesto de TSH радіоустаткування c equipo de radio радіофікйція ж instalación de la red de radio; instalación de aparatos de radio, efe, радІофікувЯти instalar la radio, aparatos de radio, etc.; fomentar la radio радіохвйля ж radioonda f, onda radioeléctrica радіохімічний прикм. radioquímico радіохімія ж radioquímica f радіоцбнтр ч estación de radio, centro radiofónico
P9AÍ04acT0Tá ж radiofrecuencia f радіощбгла ж radiofaro m, torre emisora, mástil de radio
рЗдісН'ИЙ прикм. alegre, de alegría; contento (задоволений); risueño (про вигляд); ~a звістка noticia alegre; - настрій humor festivo; ~ вигук exclamación de alegría р0дІсно 1. присл. alegremente, con alegría; 2. y знач, присуд, place; ~ чути place oír рйд'ість ж alegría f, gozo m; не тямити себе від ~ості no caber en sí de gozo; стрибати від -ості saltar de regocijo; з ~істю con mucho gusto, con sumo placer; на ~ощах de gozo; ~ ти моя! ¡cariño mío!, ¡mi cielo! рЯдіус ч radio m; ~ дії radio de acción раднаргбсп ж (= Рада народного господарства) іст. Consejo de economía nacional раднаркбм ж (= Рада народних комісарів) іст. Consejo de Comisarios del Pueblo рйдник ч (посадова особа) consejero m; ~ посольства consejero de (la) embajada; технічний ~ asesor técnico радбн ч хім. radón m
рЯдувати alegrar vt, causar alegría (a); regocijar vt (веселити)
радянський прикм. soviético; Радянський Союз Unión Soviética
раж ч rabia f, furia f; прийти (ввійти) в - llenarse de furia, enfurecerse
раз1 ч 1 .vez f; - в (на) день, ~ в рік una vez al día, al año; ~ (і) назавжди (de) una vez (y) para siempre; два ~и (двічі) підряд dos veces seguidas; ще ~ una vez más; багато ~ів muchas veces; кожного -y cada vez; цього ~y esta vez; в останній ~ por última vez; іншим ~ом otra vez; не ~ más de una vez; ні ~y ni una sola vez; з першого ~y de una vez; de un golpe (відразуу); 2. (при лічбі —один) uno; ~, два, три uno, dos, tres; ~ —два і кінець en un quítame allá esas pajas, en un abrir y cerrar de ojos; як ~ precisamente, justamente; у знач, присуд, está (sienta) bien; саме в ~ ajustado; ~ на ~ не припадає no siempre sale todo a pedir de boca; - плюнути y знач, присуд, es coser y cantar, está chupado раз2 присл/. одного ~y una vez, un día раз3 спол. si, cuando; - не знаєш, не кажи si no io sabes, cállate
раз у раз присл. a cada instante, a cada momento
раз ч caso m; у Ч чого-н, dado el caso, una vez que, en caso de (que); в ~i потреби en caso de necesidad; у такому 4 en este caso; y
крайньому 4 en caso extremo; у противному ~i en caso contrario; у цьому -i en este caso (concreto); у найгіршому 4 en el peor caso, poniéndose en lo peor; у кращому 4 en el mejor de los casos; ні в якому Ч, у жодному Ч en ningún caso, de ninguna forma (manera); por nada en el mundo (нізащо на світі); в усякому -і en todo caso
развилина ж bifurcación f развилка ж bifurcación f развідний прикм/ ~ міст puente levadizo (giratorio); ~ ключ llave ajustable (universal) разганяти(ся) див. розігнати(ся) разйти (бити, трощити) abatir vt, derribar vt разливн'ий прикм/ ~е вино vino suelto; ~е молоко leche suelta
разломи-ти док. romper* vt; ~ся romperse* разминировать док. и недок., В. levantar minas, desminar vt
разовий прикм/ ~ квиток billete sencillo (válido para una vez); -ого вжитку producto desechadle; - шприц jeringuilla desechadle разбк ч (пацьорків) garvín m, piocha f рЯзом присл. 1. de una vez, a la vez, al mismo tiempo; yei ~ todos a una; 2. (відразу, миттєво) de un golpe, de repente; ~ покінчити з чим-н. acabar con algo de un доіреж 3. juntos; - з junto (con); іти - з ким-н. ir junto a alguien, ir en compañía de alguien; ~ з тим simultáneamente, al mismo tiempo; все ~ узяте todo en conjunto, en todo y por todo, en resumidas cuentas разряд ч (розрядження) descarga f; електричний ~ descarga eléctrica разрядка ж 1. (рушниці; електробатереі) descarga f; 2. (ослаблення напруженості) alivio m, distensión f; ~ міжнародної напруженості alivio de la tirantez internacional; 3. полігр. espacio m разюче присл. de modo asombroso разй)Ч"Ий прикм: asombroso, sorprendente; -а схожість semejanza asombrosa; chocante; ~ схожість semejanza sorprendente рай ч 1. paraíso m, gloria f; як у раю como en Jauja; 2. paraíso m, Jauja f; ~ земний paraíso terrenal; податковий - paraíso fiscal; рада б душа в рай, та гріхи не пускають viviría gustoso en el paraíso, pero estoy (está) en pecado рЯйдуг-а ж arco iris; вигравати усіма барвами ~и irisar vi
рЯйдужн-ий прикм. 1. irisado, iridiscente; ~ агат ágato iridiscente; 2. radiante; jubiloso; ~i мрії sueños dorados; -а оболонка анат. iris m рЯйдужність ж iridiscencia f райок ч (гальорка) paraíso m, gallinero m, general m
райбн ч 1. (місцевість) región f, zona f; вугільний ~ región carbonífera; робітничий ~ barrio (distrito) obrero; укріплений ~ sector fortificado; промисловий ~ zona (polígono) industrial; 2. (адміністративний) región f; distrito m (міський); y ~i cerca de, al lado de райбнний прикм. regional, de región; distrital, de distrito (у місті)
районувйння c división en regiones (en distritos), zonificacióq f
районувйти dividir en regiones (en distritos), zonificar vt
р0йськ‘ий прикм. paradisíaco, de(l) paraíso; ~ птах ave del Paraíso
рак1 ч зоол. cangrejo m; річковий - cangrejo de rio; червоний як ~ rojo como un cangrejo; коли ~ свисне cuando la(s) rana(s) críe(n) pe!o(s), cuando meen las gallinas, cuando lluevan habas; я йому покажу, де ~и зимують (погроза) Іе diré cuántas son cinco, le enseñaré lo que es bueno
рак2 ч мед. cáncer m; cancro m (у рослин); захворіти на - enfermar de cáncer, cancerarse Рак ч acmp. Cáncer m; тропік -a trópico de Cáncer рака ж церк. relicario m
paxéT-a ж cohete m; misil m; космічна ~ cohete cósmico; ~-носій cohete portador; ~ далекої дії misil de largo alcance; крилата - misil de crucero; керована ~ cohete teledirigido (teleguiado); багатоступінчаста ~ cohete polifásico (multieta- pa); ~ класу «земля-повітря» cohete tierra-aire; сигнальна - cohete de señales, bengala f; запустити ~y lanzar un cohete
рак0тка ж спорт, raqueta f ракЯтний прикм. coheteril, de cohete(s); misi- lístico; ~ двигун propulsor de cohete; ~a техніка coheteríaf ~ човен submarino portamisiles; ~a зброя cohetes m pl (armamento) ракЯтник ч 1. especialista en cohetes (misiles); 2. cohetero m
рак0тниця ж pistola lanzacohetes, pistola pirotécnica (lanzabengalas, de señales) paK6To6yAyBáHHfl c construcción de cohetes (de misiles)
ракетодрбм ч cohetódromo m, campo (polígono) de cohetes
ракетонбений прикм. portacohetes, porta- misiles
ракетоплйн ч avión cohete раковидний прикм. canceriforme рйковий1 прикм. de cangrejo(s); ~ суп sopa de cangrejos
páKOB-ий2 прикм. мед. canceroso; ~a пухлина tumor canceroso
р0ковина ж 1.: вушна ~ pabellón de la oreja, caracol m; 2. (водопровідна) fregadero m, pila f (de cocina); 4. спец, (у металі) oquedad f, quebraza(s) f pl
ракоподібні мн. зоол. crustáceos m pl ракбрд ч terminal m, extremo m (de película para el empalmé)
ракурс ч 1. жив. escorzo m; зображувати в Ч escorzar vt; 2. фото, ángulo de toma, postura f páni c невідм. спорт, rally m páM-a ж 1. (вікна, дверей) marco m, bastidor m; 2. (картини) marco con cristal, cuadro m; вставити в ~y encuadrar vt; 3. (автомобіля) chasis m
páMK-a ж 1. cuadro m; траурна ~ cuadro de luto;
2. мн.: ~и (межі) límites m pl; тримати себе в ~ax (пристойності) mantenerse en los límites (de la decencia); виходити за ~и pasar de la raya; rebosar (transgredir,:, translimitar) los límites, salirse del (exceder, ep marco; 3. радіо. cuadro m
рймков ий прикм. de cuadro; ~a антена радіо. antena de cuadro . -
páMH-ий прикм. de marco, de bastidor; -а пилка sierra de bastidor páMna ж театр, candilejas f pl рЯм’я c harapos m pl, andrajo^ m pl páH-a ж herida f; вогнепальна - balazo m; колота - herida punzante^ рвана ~ desgarradura f, desgarrón m; Йойфва ~ cuchillada f; ~ від багнета bayonetazo rrii глибока - herida profunda (penetrante); перЯв’язати -y vendar (la herida); роз’ятрюввати ’~y renovar (abrir) la herida
páH-oK ч mañana f; madrugada f (ранній); o п'ятій ранку a las cinco (de la mañana); над ~, перед ~ком en (cerca de) la madrugada; ~ками por las mañanas, todas las mañanas; спати довго ~ками dormir mucho por la mañana; наступного ~ку a la mañana siguiente; доброго ~ку! ¡buenos días!
ранг ч 1. rango m, clase f, jerarquía f; 2. мор/ капітан 1-го ~y capitán de navio; капітан 2-го ~y capitán de fragata; капітан 3-го ~y capitán de corbeta
рангбут ч мор. arboladura f, palazón m; berlinga f рандеву c невідм. rendez-vous m, citaf ран0нько, ранЯсенько присл. див. уранці ранбтч (сорт яблук) reineta f, manzana reineta рЯнець ч morral m; mochila f, macuto m (солдатський, шкільний, туристський); cartapacio m (шкільний)
ранжйр ч: за ~ом а) військ, (за зростом) por estatura; б) según la categoría рЯнити, поранити herir* vt; balear vt (Л. Am.) раніше присл. 1. порівняльн. cm. від присл. рано 1; якомога ~ lo más pronto (lo más temprano, lo antes posible); cuánto antes (якнайшвидше); 2. (до чого-н.) antes; ~ терміну antes del plazo; - за нас antes de (que) nosotros; не ~ полудня no antes del mediodía;
3. antes, antiguamente, en otros tiempos ранішній, уранішній прикм. de la mañana, matinal, matutino, matutinal; ~ час por la mañana, las primeras horas del día, mañanita f, mañanica f; вранішня зоря aurora f
1000
реваншйстський
рйнн ій прикм. 1. (про початковий період чого-н.) primero; ~ьої осені ai principio del otoño; ~я весна la primavera incipiente; ~є дитинство tierna infancia; ~є середньовіччя Alta Edad Media; 2. (що рано настав) precoz; prematuro (передчасний); temprano, tempranero (про розвиток); ~i овочі, фрукти hortalizas, frutas tempranas, primicias f pi; ~я весна primavera temprana; ~я смерть muerte prematura; -є слабоумство мед. demencia precoz (Juvenil); 3. (вранішній) matutino, matinal; з молодих, та ~ maduro antes de tiempo; es joven pero ya tiene espolones
páHo 1. присл. (наприпочатку) temprano; ~ (вранці) por la mañana temprano, de madrugada, muy de mañana; 2. присл. (раніше за інших; передчасно) prematuramente, temprano, tempranamente; - вставати madrugar vi, ser madrugador (tempranero); він ~ помер murió prematuramente; 3. безос. у знач, присуд, es temprano, es prematuro, es pronto; ще ~ обідати es pronto para comer; вам ще ~ виходити з дому (після хвороби) es pronto para salir (que salga) de casa, Ud. no debe salir todavía de casa; надто ~ говорити про це es demasiado prematuro (pronto) para hablar de esto; ~ чи пізно tarde o temprano; хто - встає, тому бог дає a quien madruga, Dios le ayuda páHOK ч театр, matinal m, matinée f рант ч vira f, cerquillo m (на взутті); черевики на ~і zapatos ribeteados ранть0 ч невідм. rentista m рйнчо невідм. c rancho m рань ж madrugada f, hora temprana; у таку ~! ¡tan de madrugada!
panípa ж estoque m; florete m (навчальна) рапірйст ч floretista m
pánopT ч informe m, parte m; приймати ~ escuchar (recibir) el informe; віддавати ~ dar parte рапортув0ти informar vt, dar parte; anunciar vt (про прибуття) рапс ч (рослина) calza f, coiza f páncoB-ий прикм. de colza; ~a олія aceite (de semillas) de colza рапсбдія ж муз. rapsodia f раптбвий прикм. súbito, repentino; improviso, inesperado, inopinado, por sorpresa (несподіваний)
раптбво присл. de súbito, súbitamente, de repente, repentinamente; de improviso, inesperadamente, inopinadamente (несподівано) рйптом присл. (зненацька) de súbito, súbitamente, de pronto, de repente, de sopetón рарит0т ч rareza f, curiosidad f páca ж raza f біол. estirpe f расизм ч racismo m; сповідувати ~ profesar el racismo; боротися з ~ом luchar contra el racismo расйст ч racista m расйстський прикм. racista рас6в*ий прикм. racial; ~a дискримінація discriminación racial; ~i передсуди prejuicios raciales расплести док. destrenzar vt, deshacer* vt; ~ косу deshacer la trenza, destrenzar vt; ~ мотузку deshacer la cuerda
расплестися destrenzarse, deshacerse* растр ч полігр. trama f, retícula f páTáñ, оратай ч arador m ратифікаційн-ий прикм. de ratificación; ~i грамоти cartas (instrumentos) de ratificación ратифікйція ж ratificación f; - договору ratificación del tratado
ратифікувйти ratificar vt; ~ договір ratificar el tratado
рдтний прикм. guerrero; ~ подвиг hecho de armas рйтник ч guerrero m ратоббрство c lid f
páTyuia ж ayuntamiento m, alcaldía f, casa consistorial
рать ж ejército m, hueste f раунд ч спорт, round m, asalto m раут ч recepción f
рафін0д ч azúcar refinado (en terrones) рафін0дний прикм.: ~ завод refinería de azúcar рафінбваний дієприкм. і прикм. refinado; ~ смак gusto refinado
рафінувйння с спец, refinación f, refinadura f, refino m; ~ сталі afino del acero
рафінувйти спец, refinar vt paxáT-лукум ч alajú m, nuégado m рахівнйк ч contador m, contable m, tenedor de libros
paxfвнйцтво c contabilidad f, teneduría de libros рахівнйчий прикм. de contabilidad рахГт ч мед. raquitis f, raquitismo m; пізній ~ raquitismo tardío рахітик ч raquítico m
рахітйчн-ий прикм. raquítico; ~a дитина niño raquítico
рахувйти див. лічити
раху-вйтися 1. (вести взаємний рахунок) echar cuentas, entrar en cuentas; 2. (брати до уваги) tener en cuenta (en consideración), hacer caso (de); з цим треба - hay que tenerlo en cuenta; не ~ ні з чим no hacer caso de nada, no tener en cuenta nada; з ним ~ються le tienen en cuenta; з нею не ~ються la desdeñan, no la tienen en cuenta
рахунюк ч 1. (документ) cuenta f; factura f (за товар, за роботу); поточний ~ cuenta corriente; особовий ~ cuenta nominal; відкрити ~ abrir cuenta; заплатити по ~ку pagar (saldar) la cuenta; поставить в ~ cargar en cuenta; 2. спорт. tanteo m, punteo m, score m; - очок tanteo de los puntos; з ~kom 3:1 por tres a uno, con el resultado de 3 a 1; 3. (взаємні розрахунки; претензії) cuentas f pl; особисті ~ки asuntos (cuentas) personales; звести ~ки ajustar cuentas; звести ~ки з життям suicidarse; у нас з ним свої ~ки tenemos que ajustar nuestras cuentas; які можуть бути *гки! ¿para qué echar cuentas? рахункбв'ий прикм. de contabilidad; ~a книга libro de contabilidad; ~ відділ contaduría f (oficina)
рацібн ч ración f
раціоналіз0тор ч racionalizador m раціоналізйторськ'ий прикм. de racionalización; ~i пропозиції propuestas de racionalización
раціоналізйція ж racionalización f; ~ виробництва racionalización de laproducción раціоналізм ч філос. racionalismo m раціонапізувйти racionalizar vt раціоналіст ч racionalista m раціоналістйчний прикм. racionalista раціонйльн-ий прикм. 1. racional; razonable (розумний); ~a організація праці organización racional del trabajo; ~e використання utilización racional; 2. мат. racional; ~e число número racional
раціонйльність ж racionalidad f раціон0льно присл. racionalmente, de modo racional
рйція ж estación de TSH (a veces portátil) р0ці-я ж sentido m, razón f; мати ~ю tener sentido (razón)
рйчач'Ий прикм. de cangrejo; ~i очі ojos de sapo рйчки мн. a gatas, a cuatro patas páuintab ч lima gruesa, escofina f рвйн’ий прикм. desgarrado, roto; usado (зношений); jironado (дірявий); ~i черевики zapatos rotos; ~a рана desgarradura f, desgarrón m рвйти 1. arrancar vt; extraer* vt (висмикувати); ~ зуб sacar (extraer) un diente; - з коренем desarraigar vt, extirpar vt; - з рук arrancar de las manos; 2. (збирати) arrancar vt, recoger vt; ~ квіти, ягоди recoger flores, bayas; 3. (на частини) hacer pedazos, despedazar vt; romper* vt, cortar vt (нитку, мотузку); ~ листа hacer pedazos (romper) una carta; - на собі одяг desgarrarse la ropa, hacerse jirones la ropa; 4. (припиняти) romper* vt; ~ (стосунки) з ким-н. romper con alguien; ~ й метати echar chispas, echar sapos y culebras; ~ на собі волосся arrancarse (tirarse de) los pelos; його рвуть на частини no le dejan ni a sol ni a sombra, le están atosigando; ~ кігті najarse, salir de naja рвйтися 1. (розриватися) desgarrarse; romperse*; 2. (вириватися) desprenderse; 3. (пориватися) aspirar vi (a), rabiar vi (por); - на свободу aspirar a la libertad; ~ в бій rabiar (desvivirse) por entrar en combate; 4. (вибухати) estallar vi, explotar vi; ~ на частини dividirse, hacerse pedazos; де тонко, там і рветься siempre se rompe la cuerda por lo más delgado
рвйцтво c диив. горлохватство рвач ч див. горлохват pe с невідм. муз. re m реабілітйція ж rehabilitación f реабілітувйти rehabilitar vt реабілітувйтися rehabilitarse pearóHT ч хім. reagente m, reactivo m; agente m pearysáTH reaccionar vi; - на що-н. reaccionara (ante) algo
реадаптйція ж readaptación f реактйв ч хім. reactivo m реактйвн-ий прикм. reactivo, de (a) reacción, de propulsión a chorro; - опір ел. reactancia f, resistencia reactiva; -а турбіна turbina de reacción; ~ двигун propulsor a chorro (de reacción, a reacción); - літак avión reactivo (de propulsión a chorro)
реактйвність ж capacidad de reacción; reactividad f; перехідна - ел. reactancia transitoria póaKTop ч reactor m; ядерний (атомний) - reactor (caldera) nuclear; дослідний - reactor piloto; - на швидких нейтронах reactor de neutrones rápidos; - для виробництва плутонію reactor plutonígeno
реакційний прикм. reaccionario, retrógrado реакційність ж carácter reaccionario; ~ поглядів concepciones reaccionarias реакціон4р ч reaccionario m, retrógrado m рейкція1 ж (дія на відповідь) reacción f; ланцюгова - reacción en cadena рейкція2 ж reacción f peán1 ч (монета) reai m peán2 ч полігр. caja f, chibalete m реалізйтор ч vendedor m реалізйція ж 1. realización f; 2. venta f реалізм ч realismo m; соціалістичний ~ realismo socialista; критичний - realismo crítico реалізувйти realizar vt; vender vt (продати); ~ інтереси hacer valer los intereses peaлlзyвáтиcя realizarse реаліст ч realista m
реалістйчн-ий прикм. realista; - напрям у мистецтві orientación realista en el arte ре0лі-я ж cosa f, objeto m; ~ї нашого життя las realidades de nuestra vida рейльн’Ий прикм. 1. (дійсний) real; verdadero auténtico (істинний); -а дійсність realidad viva, vida real, realidad efectiva; 2. (здійснимий) realizable, viable; - план plan realizable (factible); 3. (що відповідає дійсному станові речей) real; -а політика política real (realista); -а заробітна плата salario real
рейльність ж realidad f; об’єктивна - realidad objetiva
реально присл. realmente реанімйтор ч мед. médico de UVI (unidad de vigilancia intensiva), médico de UCI (unidad de cuidados intensivos)
реанімаційний прикм. мед. de revitalización; de cuidados intensivos; ~e відділення Unidad de cuidados intensivos (UCI), Unidad de vigilancia intensiva (UVI)
реанімйція ж мед. revitalización f, cuidados intensivos
реанімувйти revitalizar vt реббрда ж спец, pestaña f, reborde m ребрйст-ий прикм. 1. (кістлявий) huesudo; 2. (з виступами) acostillado; -а поверхня superficie acostillada; - нагрівач calentador de aletas; -а труба tubo de aristas ребр-ó c 1. (кістка) costilla f; біль y ~ax dolor de costado; 2. (край) borde m, canto m, margen m, f; - дошки borde de la tabla; - монети canto de la moneda; поставити ~м (на ~) poner de canto; 3. mex. arista f; ae. borde m; - жорсткості nervadura f, refuerzo m; - обтікання borde de escape (de salida); перелічити -а (кому-н.) medir las costillas (a) ребрбвий, реберний прикм. costal pé6yc ч jeroglífico m рйва ч / ж llorón m
ревакцинйція ж мед. revacunación f ревальвйція ж спец, revalorización f ревйнш ч revancha f, desquite m реваншйзм ч revanchismo m реваншйст ч cevanchista m реваншйстський прикм. revanchista
1001
peeepáHC
peeepáHC ч reverencia f; зробити - hacer una reverencia
ревербер0ція ж фіз. reverberación f péeepc ч 1. (медалі, монети) reverso m, anverso m; 2. mex. inversor m, dispositivo de reversión (de retroceso)
реверсйвний прикм. mex. inversible, de reversión
ревбрсія ж 1. біол. atavismo m; 2. mex. див. реверсування; 3. юр. reversión f peeépcop ч mex. dispositivo de inversión de marcha, inversor m
реверсувйння c mex. inversión f, reversión f ревізійний прикм. de control; ~a комісія comisión de control (de intervención de cuentas) ревізіонізм ч revisionismo m ревізіоніст ч revisionista m ревізіоністський прикм. revisionista ревіз-ія ж revisión f, inspección f, control m; піддати ~ії hacer una revisión, someter al control; робити ~iio hacer una inspección ревізбр ч revisor m, interventor m, inspector m ревізувйти revisar vt, inspeccionar vt, controlar vt ревіння c 1. bramido m; rugido m, mugido m; 2. (сирени) rugido m, zumbido m; 3. (плач) llanto m; alaridos m pl (крик) póBiHb ч ruibarbo m
ревіти недок. 1. bramar vi, rugir vi, mugir vi; 2. (про сирену) rugir vi, zumbar vi; 3. llorar a gritos, dar alaridos
ревма присл- ревіти llorar a lágrima viva ревматйзм ч мед. reumatismo m; суглобовий ~ reumatismo articular; м’язовий ~ reumatismo muscular
peBMáTHK ч reumático m ревматйчн-ий прикм. reumático; ~a хвороба reumatosis f; ~ біль reumatalgia f ревматбїдний прикм. мед. reumatoideo ревматблог ч мед. reumatólogo m ревматолбгія ж мед. reumatología f ревмокардйт ч мед. endocarditis reumática, reumatismo cardiaco ревнйвець ч celoso m
ревнйвий прикм. celoso; ~ погляд mirada celosa; diligente (старанний); fervoroso (запальний)
ревнйво присл. celosamente ревнйтель ч defendedor m; adepto m, secuaz m (поборник)
.рбвність ж celo m, fervor m; - у службі celo en el servicio; ahinco m (ретельність); ardor m (запал)
[péBHO, ревне присл. con celo, con diligencia рбвнощі мн. celos m pl; викликати ~ dar (provocar) celos
peBHyeáTH tener celos (de); ~ кого-н. до кого-н. tener celos de alguien por alguien ревокйція ж спец, revocación f революційний прикм. revolucionario; ~ рух movimiento revolucionario; ~e піднесення auge (del movimiento) revolucionario революційність ж espíritu revolucionario; ~ поглядів espíritu revolucionario de las concepciones (ideas)
революційно присл. revolucionariamente; ~ налаштовані маси espíritu revolucionario de las masas
революційно-визвбльний прикм. revolucionario-liberador
революційно-демократичний прикм. revolucionario-democrático революціонбр ч revolucionario m революціонізувйти revolucionar vt революція ж revolución f; культурна revolución cultural револьвбр ч revólver m револьвдрн ий прикм. de revólver; ~a куля bala de revólver; ~ верстат tomo (de) revólver револьв0рник ч (токар) obrero de tomo revólver
рев^н ч 1. (мавпа) aullador m (mono); 2. мор. (сигнал) sirena f
ревю c невідм. revista f; show m (Л. Am.) регйлія ж condecoración f, insignia f реган ч бот. hierba buena, hierbabuena f peráTa ж спорт, regata f pér6l c невідм. спорт, rugby m
регбіст ч спорт, rugbysta m регенератйвний прикм. mex. regenerador pereHepáTop ч mex. regenerador m регенерйція ж спец, regeneración f регенерувйння c спец, regeneración f, recuperación f
регенерувйти спец, regenerar vt; recuperar vt póreHT ч 1. regente m; 2. (церковного хору) chantre m, capiscol m póreHTCTBO c regencia f регіонйльн-ий прикм. regional, zonal; ~ пакт, -а угода dun. pacto zonal, acuerdo zonal регістр ч registro m
póriT ч risa f, carcajada f, risotada f; гомеричний
- risa homérica реглдмент ч reglamento m регламент0ція ж reglamentación f регламентув0ти reglamentar vt pemáH ч raglán m
регот0ти, реготіти reír a carcajadas; ~ до упаду caerse de risa; ~ на все горло reventar (desternillarse) de risa реготнй ж risotada f реготун ч reidor m реготуха ж reidora f
perpéc ч retroceso m, regreso m, involución f регресйвний прикм. regresivo, involucíonista регресувйти retroceder vi, retrogradar vi; degenerar vi (вироджуватися) регтййм ч (музика) ragtime m регтййм ч ragtime m
рбгули мн. фізіол. regla(s)f (pl), menstruación f регулювйльний прикм. regulador; ~ гвинт tornillo regulador, contratuerca de retención; - пост puesto de regulación del tráfico регулювйльник ч 1. (механік) ajustador m; 2. (вуличного руху) policía de tráfico; guardia de la porra
регулюв0ння c regulación f, reglaje m, ajuste m;
- вуличного руху regulación del tráfico; - цін ordenación de los precios; автоматичне - control automático
perynioBáTH regular vt, regularizar vt; reglar vt, ajustar vt; ~ швидкість машини regular la velocidad del automóvil; ~ вуличний рух. regularizar (reglamentar) el tráfico; ~ дії reglamentar las acciones
регулйрн-ий прикм. regulado, regular; ~ спосіб життя vida arreglada; ~i війська tropas regulares регулйрність ж regularidad f регулйрно присл. regularmente регулйтор ч regulador m редагув0ння c redacción f, corrección f, revisión f редагув0ти redactar vt, corregir vt, revisar vt ред0істор ч redactor m; головний ~ redactor jefe; відповідальний - redactor (editor) responsable; технічний ~ redactor técnico ред0кторський прикм. de redactor(es) редакційний прикм. de redacción; ~a колегія consejo de redacción; ~e опрацювання trabajo de redacción; ~a стаття editorial m ред0кц‘Ія ж redacción f; початкова ~ primera redacción; остаточна ~ redacción definitiva; головна ~ redacción f, plantilla de redacción; за Нею bajo la dirección de, redactado por редйска ж rabanillo m
редкол0іія ж (= редакційна колегія) consejo de redacción
редукбван-ий 1. дієприкм. від редукувати; 2. прикм. лінгв. reducido; -і звуки sonidos reducidos редуктор ч mex. reductor m, engranaje reductor редукув0ти reducir* vt редукув0тися reducirse* редукційний прикм. спец, de reducción; de reductor; ~ клапан válvula reductora редукція ж reducción f; ~ голосних лінгв. reducción de las vocales редут ч військ, reducto m р0дьк а ж rábano m; це мені набридло як гірка ~ estoy sumamente harto de eso, estoy hasta la punta de los pelos (hasta las uñas, hasta el tuétano); хрін від -и не солодший tanto monta, como monta tanto; tan bueno es Juan como Pedro peécrp ч registro m; escalafón m, matrícula f, lista f реєстр0тор ч registrador m реєстратура ж oficina de registro, registro m; recepción f
реєстр0ційний прикм. de registro реєстр0ція ж registro m; ~ шлюбу registro del matrimonio
реєструв0ти registrar vt; inscribir* vt (вносити до списку); apuntar vt (занотовувати); - шлюб registrar el matrimonio; inscribir el matrimonio en el registro civil; реєструючий прилад aparato (dispositivo) registrador реєструв0тися 1. registrarse, hacer registrar, apuntarse; 2. (оформлювати шлюб) inscribirse en el registro civil
режйм ч régimen m; ~ харчування régimen dietético, dieta f; ~ дня régimen del día; йому прописаний постільний ~ le está prescrito guardar (estar en) cama; температурний - спец. condiciones de temperatura; ~ економії régimen de austeridad (de economía) режймний прикм. de régimen; ~e підприємство empresa con régimen especial режисбр ч director de escena; traspunte m (y театрі); director de cine; помічник ~a asistente del director de escena, de cine; --постановник realizador m
режис0рськ-ий прикм. de director de escena (y театрі); de director de cine; -а робота trabajo de director de escena, de cine peжиcyвáти dirigir vt, poner en escena режисура ж puesta en escena pe30flá ж reseda f рез0кція ж мед. resección f рез0рв ч reserva f; мати в -i tener en reserva, reservar vt; трудові ~и reservas laborales (de mano de obra) (juventud profesionalizada) резерв0ція ж reservación f резервіст ч військ, reservista m рез0рвний прикм. de reserva; - фонд fondo de reserva
pe3epeyáp ч 1. recipiente m, depósito m; 2. (джерело) foco m резервув0ти reservar vt резид0нт ч 1. residente m; 2. ajgente m, espía m, miembro del servicio de inteligencia резидбнція ж residencia f резйнка ж (тасьма) elástico m резолюц ія ж resolución f; прийняти Чю aprobar una resolución; накладати Чю escribir una resolución, escribir instrúcx^iones (en una solicitud, informe) резбн ч razón f, motivo m резон0нс ч resonancia f, repercusión f; мати великий - tener gran resonancia резон0тор ч фіз. resonador rri резон0р ч razonador m резон0рство c razonamientos m pl резон0рствувати razonar vi, filosofar vi резон0рський прикм. (de) * razonador; - тон tono razonador
резонн-ий прикм. razonable, juicioso; -а порада consejo razonable; Ч аргументи argumentos razonables (juiciosos)
резбнно присл. razonablemente, con razón резонув0ти resonar* vi резонуючий дієприкм. і прикм. resonante результ0т ч resultado m, efecto m; значний - resultado significativo; попередні ~и resultados preliminares; ~и виборів el balance de las elecciones; стрес є ~oM нервового перенапруження el estrés es el fruto delhipernervio- sismo; ничийний - empatem; шах. tablas f pl; дати - dar resultado, surtir efecto; стати -ом ser resultado (de), ser producto (de); y -i de resultas, como resultado (de),por efecto (de) результатйвний прикм. eficiente, eficaz результатйвність ж eficiencia f, eficacia f; capacidad resolutiva р0зус ч 1. macaco m; 2. factor Rh m р0зус-ф0ктор ч спец, factor Rh m резюм0 c невідм. resumen m, extracto m, compendio m
резюмув0ти resumir vt реінвестув0ння c reinversión f реінвестув0ти reinvertir* vt реінтегр0ція ж reintegración f рей ка ж carril m, riel m; сходити з -ок descarrilar vt; поставити на -ки encarrilar vt, poner en marcha (en función)
рейд1 ч мор. rada f; стояти на -i estar en la rada
1002
рептйлія
рейд2 ч 1. військ, raid m, incursión f; повітряний ~ raid aéreo; 2. (раптова ревізія) inspección f, visita de control
рбйка ж listón m; mira f (з поділками); зубчаста ~ cremallera f
рдйков ий прикм. de listón; de cremallera; de mira; ~a передача transmisión por cremallera рбйков-ий прикм. de riel; ~a колія carril de paso; ~a мережа red ferroviaria рейкопрокбтний прикм.: ~ завод fábrica laminadora para carriles рейнвбйн ч vino del Rhin рбйнський прикм. de(l) Rhín рейс ч recorrido m; trayecto m; travesía f, crucero m (морський); vuelo m (літака); вирушити у зворотній ~ salir de vuelta; чартерний - vuelo chárter
рбйсов-ий прикм. de línea; regular; - літак avión regular (de línea); ~ автобус autobús de línea; ~¡ перевезення transportes regulares рейсфбдер ч tiralíneas m рейсшйна ж mex. escuadra en T, regla T рбйтинг ч 1. спорт, rating m; 2. rating m, índice m (de popularidad); ~ президента падає el rating del presidente sigue bajando рейтузи мн. pantalones de montar; pantalón m (дамські, дитячі); обтислі ~ leggings m pl; вовняні ~ leotardos m pl рейхсвбр ч icm. Reichswehr m peñxcTár ч Reíchstag m PÓkbícm ч réquiem m
реквізйт ч 1. театр, accesorios m pl, utilería f; útiles escénicos, atrezzo m, arrezo m; 2. юр. requisito m
реквізйтор ч театр, atrecista m реквізйція ж requisición f реквізувбти requisar vt pÓKGT ч racket m рекетйр ч racketeer m
реклбм-а ж reclamo m, publicidad f, propaganda f; anuncio m; світлова - reclamo (letrero) luminoso; відділ ~и (у газеті) sección de anuncios publicitarios; спеціаліст з ~и publicista m рекламбція ж reclamación f реклймн'ий прикм. de reclamo, publicitario; ~e бюро oficina (técnica) de publicidad; ~ щит cartel publicitario
рекламбвий прикм. див. рекламний рекламувбння с publicidad f, propaganda f рекламувбти hacer reclamo, efectuar propaganda, publlcitar vt; ~ свої товари efectuar propaganda de (publicitar) sus mercancías рекогносцирбвк-а ж спец, reconocimiento m; робити ~y hacer reconocimiento рекогносцирув0льний прикм. спец, de reconocimiento
peKomociwpyBáTM спец, reconocer* vt; - місцевість reconocer el terreno, hacer el reconocimiento del terreno
рекомендйц-ія ж recomendación f; дати ~ію dar recomendación
рекомендаційний прикм. de recomendación; ~ лист carta de recomendación; ~ список книжок lista de libros recomendados рекомендбван-ий прикм. (про лист) certificado; надіслати лист ~им enviar una carta certificada
рекомендувйти 1. (атестувати) recomendar* vt; це його добре, погано рекомендує esto habla bien, mal de él; 2. (радити) recomendar* vt, aconsejar vt; 3. (надавати) presentar vt peKOMeHAyeáTHCfl recomendarse*; це (не) рекомендується (no) es recomendable, (no) se recomienda
реконструктивний прикм. de reconstrucción; ~ період período de reconstrucción реконструкція ж reconstrucción f реконструювати reconstruir* vt реконструювйтися reconstruirse* рекбрд ч record m, plusmarca f; світовий ~ record mundial; поставити ~ establecer, marcar un record; побити ~ batir un record рекордйст ч 1. (рекордсмен) recordista m, ré- cord(s)man m; plusmarquista m; 2. (про свійських тварин) ejemplar m; бик— toro-ejemplar m рекбрдн'ий прикм. de record; - час tiempo record; ~a швидкість record de velocidad
рекордсмбн ч, рекордсменка ж recordista m, f, récord(s)man m, f, plusmarquista m, f рекребція ж recreo m рбкрут ч icm. recluta m, quinto m рекрутський прикм. icm. de recluta(s); ~ набір reclutamiento m рекрутувйти reclutar vt ректифікбція ж спец, rectificación f peKTHcj)ÍKyBáTH спец, rectificar vt рйктор ч rector m; ~ університету rector de la universidad
peicropáT ч rectorado m рбкторський прикм. (de)l rector peKynepáTop ч mex. recuperador m рекупербція ж mex.. recuperación f penó c невідм. mex. relé m, relevador m; вмикаюче ~ relé conmutador релейн-ий прикм. mex. de relé, de retransmisión; ~a лінія línea de relé (de retra(n)smisión) релігієзнйвець ч especialista en religiones penlrie3HáBCTBo c ciencia de las religiones релігійн'ий прикм. religioso; de religión, devoto, pío (побожний); ~i погляди concepciones religiosas; ~ обряд ritos religiosos; ~i війни icm. guerras de religión
релігійність ж religiosidad f; devoción f (побожність) релігія ж religión f реліквія ж reliquia f релікт ч relicto m
реліктовий прикм. relicto; ~i тварини animales relictos
релятивізм ч філос. relativismo m релятивістський прикм. філос. relativista; ~i погляди concepciones relativistas релйція ж relación f
рельбф ч relieve m; ~ місцевості relieve del terreno
рельбфн’Ий прикм. 1. de relieve; ~a мала mapa en relieve, mapa altimétrico; ~ візерунок dibujo en relieve; 2. puesto de relieve рельбфність ж relieve m; ~ зображення imagen en relieve рельбфно присл. en relieve ремйрка ж acotación f
ремеслб c oficio m; profesión f (професія); menester m (робота); шевське ~ zapatería f; столярне ~ carpintería f; слюсарне ~ cerrajería f; кушнірське - peletería f реміз ч 1. спорт, remesón m; 2. фін. remesa f ремілітаризбція ж remilitarización f ремілітаризувйти remilitarizar vt ремінбць ч зм. correa (pequeña); ~ для годинника correa para reloj ремінісцйнція ж reminiscencia f ремінний прикм. por (a) correa ремінь ч correa f реміснйк ч artesano m реміснйцтво c artesanía f реміснйчий прикм. de artesano(s) рембнт1 ч reparación f; obra f (приміщення); arreglo m (взуття); refaccionamiento m (Л. Ам.); капітальний ~ reparación general (total); поточний, профілактичний ~ reparación (entretenimiento) corriente, reparación profiláctica; revisión preventiva; робити - hacer obras; бути в ~i estar en reparación; потребувати -y requerir reparación
рембнт2 ч с.-г. remonta f ремонтбр ч військ, remontista m ремонтн ий1 прикм. de reparación; ~a майстерня taller de reparación (de reparaciones); ~ робітник reparador m (obrero) ремонтний2 прикм. с.-г. de remonta рембнтник ч reparador m ремонтувбння c див. ремонт1 ремонтувйти1 reparar vt; hacer obras (приміщення); arreglar vt (взуття); refaccionar vt (Л. Am.)
ремонтувбти^ с.-г. remontar vt póMCTBO, рбмствування c murmullo m; rumor m (гомін); queja f (скарга) рбмствування, рбмство c lamentación f, queja(s) f (pl)
рбмствувати lamentarse (de), quejarse (de); murmurar vi (entre dientes manifestando queja o disgusto)
peneráT ч renegado m, apóstata m ренегбтство c apoetasíaf ренегбтський прикм. renegado, apóstata ренесбнс ч icm. Renacimiento m ренклбд ч (сорт слив) ciruela Claudia реномб c невідм. renombre m, reputación f рента ж ек. renta f; щорічна ~ anualidad f; земельна ~ renta sobre tierras; натуральна ~ renta en espécie; державна ~ renta estatal (del Estado)
рентббельн’Ий прикм. rentable, provechoso, productivo; ~e господарство economía rentable рентаббльність ж rentabilidad f рентгбн ч 1. rayos X, rayos Roentgen (промені); radiografía f, radioscopia f; 2. (апарат) aparato de rayos; 3. (одиниця випромінювання) roentgenio) m
рентгбнівськ'Ий прикм. radiológico; ~ знімок radiografía f; ~ кабінет gabinete de radiología; ~i промені rayos X, rayos Roentgen рентгеногрбмма ж radiografía f рентгеногрбфічний прикм. radiográfico рентгеногрбфія ж radiografía f рентгенблог ч radiólogo m рентгенологічний прикм. radiológico рентгенолбгія ж radiología f рентгеноскбпічний прикм. de radioscopia; ~ метод método de radioscopia рентгеноскбпія ж radioscopia f рентгенотерапія ж radioterapia f Реомюр ч termómetro de Reaumur; 30° за ~ом treinta grados Reaumur
реорганізбційний прикм. de reorganización; ~ період período de reorganización реорганізбція ж reorganización f реорганізувбти reorganizar vt реорганізувдтися reorganizarse peocrráT ч ел. reóstato m реп ч rap m
penapá4'fí мн. reparaciones f pl; платити ~ pagar reparaciones рбпатися excoriarse (про шкіру) репатрібнт ч repatriado m репатрійція ж repatriación f репатрійбваний ч repatriado m репатріювбти repatriar vt репатріювбтися repatriarse penóp ч 1. геод. referencia de nivel, banco de nivel (de fija); 2. військ, punto de referencia, blanco auxiliar
penepTyáp ч repertorio m; включити до ~y incluir en el repertorio; зняти з ~y quitar del repertorio
репетйрувати 1. театр, ensayar vt; 2. (учня) preparar vt
репетйтор ч repetidor m, pasante m репетйторство c trabajo de repetidor репетйторствувати trabajar de repetidor репетйці-я ж ensayo m; генеральна ~ ensayo general; ~ матчу ensayo del partido; проводити ~ї hacer ensayos
репетиційний прикм. театр, de ensayo(s); ~ зал. sala de ensayos рбплік'а ж réplica f; подати ~y replicar vi репорт0ж ч reportaje m; ~ з місця події reportaje (programa) en directo; вести ~ hacer reportaje репортбр ч repórter m, reportero m репортбрство c reporterismo m репортерствувбти trabajar de reportero репортбрський прикм. de reportero(s); reporteril репрезентбція ж representación f репрезентувбти representar vt penpecánfi мн. represalias f pl репресйвн-ий прикм. represivo; ~i заходи medidas represivas репрбсія ж represión f, represalia f репресбваний 1. діеприкм. і прикм. sometido а represión; 2. ч represaliado m peпресувбти someter a represión репрйза ж муз. vuelta f репрйнт ч reimpresión f репродуктор ч радіо, altavoz m, altoparlante m (Л. Ам.)
репродукувбти reproducir* vt репродукція ж reproducción f репс ч (тканину) reps m рептйлія ж зоол. reptil m
1003
penyTáM-ія
репутЯц-Ія ж reputación f; fama f; незаплямо- вана ~ reputación inmaculada; мати добру ~ію gozar de buena fama; дорожити своєю ~ією tener en mucha estima su reputación рескрйпт ч rescripto m
pecóp-a ж resorte m; ballesta f (пластинчаста); екіпаж на ~ax carruaje con ballestas ресбрний прикм. con resortes; con ballestas респектЯбельн-ий прикм. respetable; ~a зовнішність apariencias respetables респектЯбельнІсть ж respetabilidad f pecnipáTop к respirador m, aparato respiratorio республіка ж república f; демократична ~ república democrática республікЯнець ч republicano m республікЯнський прикм. republicano реп’ях ч bardana f, lampazo m, lapa f; причепився як ~ se pegó como una lapa реп’яхов'ИЙ прикм. de bardana, de lampazo; ~a олія aceite de bardana pecTaepáTop ч restaurador m реставраційний прикм. de restauración, restaurador; ~a майстерня taller de restauración реставрЯцІя ж restauración f реставрувЯти restaurar vt реституція ж юр. restitución f рестлинг ч спорт, wrestling m (anglicismo) pecropáH ч restaurant(e) m; вагон— coche (vagón) restaurante; замовити столик у ~i reservar una mesa en el restaurante pecTopáTop ч dueño (poseedor) de un restaurante
ресурс ч recurso m, medio m; природні ~и recursos naturales; людські ~и recursos humanos ресурсозбербження c economía de recursos ресурсомістк-йй прикм. que consume muchos recursos; ~a технологія tecnología de grandes recursos
ретбльн-ий прикм. 1. esmerado, cuidadoso, minucioso; escrupuloso, meticuloso, concienzudo (сумлінний); ~a робота trabajo esmerado; ~e дослідження examen meticuloso; 2. aplicado (старанний); asiduo, tenaz;; estudioso (y навчанні); 3. celoso; diligente ретбльність ж 1. aplicación f (старанність), asiduidad f; celo m; 2. diligencia f; esmero m, cuidado m, minuciosidad f; escrupulosidad f, meticulosidad f (сумлінність); 3.exactitud f (акуратність); puntualidad f (пунктуальність) ретбльно присл. 1. con celo, con diligencia; con aplicación (старанно); 2. esmeradamente, con cuidado, minuciosamente; escrupulosamente, concienzudamente (сумлінно) ретйна ж анат. retina f ретирЯда ж військ, retirada f ретируватися док. retirarse ретирувйтися retirarse; tomar el trote (fam.) ретбрта ж хім. retorta f ретранслювЯти радіо, retransmitir vt ретрансляція ж радіо, retransmisión f рбтро c нввідм. retro m; мода на - moda retro ретрогрід ч retrógrado m ретрогрЯдний прикм. retrógrado ретроспектйвний прикм. retrospectivo р0туш ж retoque m ретушбр ч retocador m ретушувЯння c retoque m ретушувЯти retocar vt
реферЯт ч 1. (доповідь) ponencia f; 2. (короткий виклад) resumen m, compendio m, memoria f
рефератйвний прикм. de resúmenes; ~ журнал revista de resúmenes рефербндум ч referéndum m, referendo m; провести - someter a referéndum рефербнт ч ponente m; - директора asesor (consultor) del director рЯфері ч нввідм. спорт, referee m реферувЯти resumir vt, compendiar vt рефлбкс ч reflejo m; умовний, безумовний ~ reflejo condicional, incondicional рефлЯксІя reflexión f рефлексолбгія ж reflexología f рефлектйвний прикм. reflejo рефлЯктор ч reflector m, espejo reflector рефлект0рн*ий прикм. reflector; ~e дзеркало espejo reflector; ~a піч horno reverbero
рефлЯкторний прикм. фізіол. reflejo; ~ біль dolor reflejo
рефбрм’а ж reforma f; аграрна, грошова ~ reforma agraria, monetaria; провести ~y reformar vt, hacer la reforma реформЯтор ч reformador m реформаторський прикм. reformador pecjropMáTCbK'Hñ прикм. рел. reformado; ~a церква iglesia reformada; ~i війни icm. guerras de Reforma
реформЯція ж icm. Reforma f реформізм ч reformismo m реформіст ч reformista m реформістський прикм. reformista реформувЯти reformar vt, hacer una reforma pe<j>opMyBáTHCfl reformarse рефрактбметр ч фіз. refractómetro m рефрЯктор ч acmp. refractor m рефрЯкція ж фіз. refracción f рефрЯн ч (приспів) estribillo m рефрижерЯтор ч тех. refrigerador m, frigorífico m рецензЯнт ч recensor m, recensista m; crítico m рецензія ж reseña ,f recensión f; crítica f рецензувЯти criticar vt, censurar vt; hacer una reseña (una recensión) рецЯпт ч receta f, fórmula f рецЯптор ч фізіол. receptor m рецептура ж recetario m, farmacopea f рецептурний прикм. de recetas рецепція ж recepción f рецидйв ч reincidencia f, relapso m; recidiva f рецидивіст ч reincidente m реципІЯнт ч хім. recipiente m рбчення c грам, oración f; головне, підрядне ~ oración principal, subordinada; просте, складне ~ oración simple, compuesta; вставне ~ oración incidental, inciso m; члени ~ partes de la oración речитатйв ч муз. recitado m, melopeya f, aria parlante (declamada); говорити ~ом hablar en estilo recitativo
речитатйвн-ий прикм. муз. recitativo# ~ій формі en estilo recitativo речов-ий прикм. material, real; ~ світ філос. mundo material; ~ доказ юр. pieza de convicción, prueba material, cuerpo del delito; ~ мішок mochila f, morral m; ~e постачання avituallamiento m; ~ склад almacén de ropa; ~a лотерея rifa f; ~e право юр. derecho real, derecho de propiedad
речовйн-а ж su(b)stancia f, materia f; білкова ~ materia albuminosa, albúmina f; органічні ~и su(b)stancias orgánicas; барвні ~и materias colorantes; вибухова ~ materia explosiva, explosivo m; пальна ~ carburante m, combustible m; ростова ~ sustancia de crecimiento; радіоактивна ~ sustancia radiactiva; отруйні ~и sustancias tóxicas; cipa ~ sustancia gris речовйнність ж materialidad f, realidad f póuieT'O c tamiz m, criba f; просіювати через ~ tamizar vt, cribar vt, pasar por el tamiz; носити воду ~м llevar (coger) agua en una canasta (en una cesta), arar en la mar, echar lanzas en el mar
решетити див. обрешетити решетувЯння с enrejado m решітка ж (частина топки) rejilla f, parrilla f; колосникова ~ barra de emparrillado pótuKa ж cruz f; орел чи ~? ¿cara o cruz? рбшта ж 1. resto m, (lo) restante; 2. прикм. demás; restante; - часу tiempo restante; 3. mh.: (про людей) los demás, los otros рбштки mh. (залишки) vestigios m pl; restos m pl, sobras f pl р0я ж мор. verga f ржа ж див. іржа
рйба ж pez m; pescado m (як їжа, як предмет торгівлі); морська ~ pez de mar (marino); річкова ~ pez de río (de agua dulce); вудити (ловити) рибу pescar vt; ні ~ ні м’ясо ni carne ni pescado, ni chicha ni limonada, ni fu ni fa; як ~ y воді como el pez en el agua; ловити рибу в каламутній воді pescar en río revuelto; на безриб'ї і рак ~ en tierra de ciegos el tuerto es rey; a falta de pan, buenas son tortas рибЯлити pescar vt рибЯлка ч pescador m рибЯльство c pesca f, pesquería f
рибЯльський прикм. de pesca; ~e судно barco de pesca, pesquero m; -а сіть red de pescar; ~i знадоби avíos para pesca рибЯчка ж pescadora f Риби mh. acmp. Peces m pl, Piscis m рибн ий прикм. de pez; de pescado; ~a промисловість industria pesquera; ~ лавка pescadería f; ~a сажалка vivero m; ~i консерви conservas de pescado рйбництво c piscicultura f рйбницький прикм. de piscicultura рибовбд ч piscicultor m рибозавбд ч fábrica de conservas de pescado; плавучий ~ barco-factoría m риболовбцьк'ий прикм.: ~e господарство piscifactoría f; ~ флот flotilla pesquera рибопромислбвий прикм.: ~ район región pesquera
рибопромислбвість ж industria pesquera рибчйна, рибинка ж pececillo m; дрібна ~ morralla f, boliche m
рйб’яч-ий прикм. de pez; de pescado; ~a луска escama de pez; - клей colapez f, cola de pescado, ictiocola f; H очі ojos de pez (de besugo); ~ жир aceite de hígado de bacalao; на ~ому хутрі de piel de rana ривбк ч 1. tirón m, sacudida f; arranque m; ривками a tirones, a golpes, a saltos; 2. спорт. tirón m, arrancada f, rush m (бігши); arrancado m (піднімаючи тягар) ригЯти eructar vi
рйгель ч mex. viga transversal, viga de refuerzo ригнути однораз. до ригати ригорйзм ч rigorismo m ригорйст ч rigorista m ригористичний прикм. rigorista рид0ння с sollozo m ридЯти sollozar vi ридвЯн ч carreta f ридикюль ч ridículo m рижбк, рижик ч (гриб) mizcalp, m, robellón m рйза ж (на іконах) cubierta metálica ризи мн. (священика) casulla f рйзик ч riesgo m; з ~ом для життя con riesgo para (de) la vida, arriesgando la vida; іти на ~ arriesgar(se), correr el riesgo (de), exponerse* ризикнути док. 1. однораз. db ризикувати; 2. (зважитися) arriesgarse, aventurarse, intentar vt
ризикбван'ий прикм. arriesgado, aventurado; temerario (відважний); peligroso (небезпечний); ~ крок paso arriesgado; -а гра juego arriesgado (peligroso)
ризикбваність ж riesgo m, carácter arriesgado ризикувЯти arriesgar vt, aventurar vi; correr el riesgo (de); життям arriesgar (jugarse, exponer) la vida
рйзниця ж церк. sacristía f рййка ж (рило у свині) hocico m рик ч rugido m рйкати rugir vi рикошбт ч rebote m
рикошбтний прикм. de rebote; ~ удар golpe de rebote
рикошбтом присл. de rebote, de rechazo; зачепити ~ tocar de rebote рикошетувати rebotar vi рйкша ч ricksha m
рйло c 1. (у тварин) hocico m; 2. (обличчя) jeta f, morro m
рильце c 1. зм. до рило 1 рим ч мор. argolla f (de amarra) рйм-а ж rima f; сказати в ~y decir en rima рймар ч див. лимар рймлянин ч romano m римбваний дієприкм. і прикм. rimado рймськ-ий прикм. romano; de Roma; ~і цифри números romanos; ~е право derecho romano; ~а церква iglesia romana; ~ папа Papa de Roma
римувЯння c літ. versificación f, metrificación f римувЯти rimar vt pHMyeáTHCfl rimar vi ринг ч спорт, ring m, cuadrilátero m рйнда ж мор. campana f ринков ий прикм. de mercado; ~a площа plaza de mercado; zoco m (на Сході); ~a ціна precio
1004
рідкий
de mercado; за ~ою ціною a precio de mercado; -а економіка economía de mercado рйнок ч mercado m; plaza f; ~ збуту mercado (de venta); світовий ~ mercado mundial; чорний ~ mercado negro
рйнути док. (про рідину) brotar vi (de repente, con fuerza); salir a chorros, manar violentamente рйнутися док. precipitarse; arrojarse (sobre), lanzarse (sobre) (кинутися) рип ч див. скрип
рипати rechinar vi, chirriar vi; двері ~лять la puerta rechina chirria риплйвий прикм. див. скрипливий рйпнути однораз. до рипіти рис ч arroz m
рйс-а ж 1. (лінія) línea f, trazo m, raya f; провести ~y trazar una línea; 2. (властивість, особливість) rasgo m; характерна - rasgo característico; родинна (сімейна) rasgo de la familia; ~и характеру rasgos del carácter; 3. ми: -и (обличчя) facciones f pl, rasgos m pl; у загальних ~ax a grandes rasgos, en términos generales pncáK ч trotón m
рисйст-ий прикм. trotador; ~ кінь trotón m; -i перегони carreras al trote рисівнйк ч arrocero m, cultivador de arroz рисівнйцтво c cultivo de arroz рисівнйцький прикм. de cultivo de arroz; ~ район región de cultivo de arroz (arrocera) риск ч див. ризик
рйск-а ж 1. зм. rayita f; 2. (дефіс) guión m; писати через ~у escribir con guión рйска ж trazo de graduación рйскати мор. dar guiñadas, guiñar vt рйслінг ч Riesling m (vino blanco) рйсов-ий прикм. de arroz, arrocero; (молочна) ~a каша arroz con leche; ~e поле arrozal m, arrocería f
рйссю присл. al trote; іти ~ trotar vi; пуститит коня ~ lanzar el caballo al trote рисувйльний прикм. de dibujo; ~ папір papel de dibujo
pncyBáíibHHK ч dibujante m рисунок ч dibujo m; ~ олівцем, вугіллям dibujo a lápiz, a carbón; ~ тканини dibujo del tejido рйсяч’ий прикм. de lince; ~e хутро piel de lince; - -і очі ojos de lince рисьі ж (тварина) lince m рись2, ристь ж (алюр) trote m рйти cavar vt; layar vt (скопувати); minar vt (під землею); hocicar vt (рилом — про свиню); - яму, колодязь cavar un hoyo, un pozo; ~ землю копитом piafar vi; ~ самому собі яму cavar su propia fosa; - яму (кому-н.) hacer la cama (un flaco servicio) (а); ~ могилу (кому-н.) cavar la tumba (a)
рйтися revolver* vt; rebuscar vt (искать); ~ в бумагах revolver los papeles; '- в карманах rascarse los bolsillos, rebuscar en los bolsillos ритм ч ritmo m, cadencia f; y ~ a(l) compás; - життя ritmo de vida; трудовий - ritmo de trabajo рйтміка ж rítmica f
ритмГчн-ий прикм. rítmico; ~a гімнастика gimnasia rítmica
ритмічність ж ritmo m; - у роботі carácter rítmico del trabajo, suavidad de funcionamiento pHTMonnácTHKa ж спец, gimnasia rítmica рйтор ч icm. rétor m ритбрика ж retórica f
риторйчн ий прикм. retórico; ~e запитання pregunta retórica
ритій c excavación f, cavadura f, cavazón f; ~ котловану excavación de un foso; ~ колодязів excavación (cavadura) de pozos ритуйл ч rito m, ritual m; ~ хрещення rito del bautizo; додержання ~ів ritualismo m ритуйльний прикм. ritual; ~i пісні cantos rituales
ритурнйль ч муз. ritornelo m рифгч (підводна скеля) arrecife m; escollo m (підводний камінь); кораловий ~ arrecife coralino риф2 ч мор. rizo m; брати рифи tomar rizos рйфлен'Ий прикм. mex. acanalado, corrugado, ondulado; ~e залізо hierro acanalado (corrugado)
рихтув0льний прикм. mex. enderezador, de enderezar
рихтувйння c mex. enderezamiento m, rectificación f
рихтувйти mex. enderezar vt, rectificar vt рйцар ч caballero m; мандрівний ~ caballero andante
рйцарство c caballería f рйцарський прикм. caballeresco; ~ турнір torneo m; ~ поступок acto de caballero (caballeresco); ~ роман novela caballeresca рицйна ж (рослина) ricino m рицйновий прикм.: ~a олія ферм, aceite de ricino
ричйння c rugido m; bramido m ричйти rugir vi, bramar vi ришель0 c невідм. bordado Richeiieu pHUiTáK ч гірн. canaleta f, conducto m риштбванн я c (на будівництві) andamio(s) m fplj, andamiaje m; будівля y -i edificio con andamios; зняти ~ quitar el andamiaje pián ч (грошова одиниця) rial m рів ч zanja f, foso m; фортечний ~ foso del castillo; протитанковий ~ foso (zanja) antitanque рГв-ень ч 1. nivel m; ~ води nivel del agua; над ~нем моря sobre el nivel del mar; нижче ~ня моря bajo el nivel del mar; життєвий ~ nivel de vida; ~ знань nivel de conocimientos; на високому ідейному ~ні en un alto nivel ideológico; ~ заробітної плати tipo de salarios; нарада на найвищому -ні conferencia cumbre (cúspide, en el más alto nivel); бути на -ні estar al nivel de las circunstancias; бути на одному -ні estar а un nivel
рГвн-ий прикм. 1. (про поверхню) igual, llano, plano, liso; -а поверхня superficie llana; -а дорога camino llano; -а величина, -а кількість cantidad igual; на -их правах en paridad (con igualdad) de derechos; ставитися до кого-н. як до -oro tratar a alguien como a su igual; йому немає -ихпо tiene igual, es sin par; серед -их parigual; бути на -ій нозі (з ким-н.) estar al mismo nivel (al mismo rasero) con, codearse con; на -их, як - з -им de poder a poder; 2. (прямий) derecho, directo, recto; -а лінія línea recta; - ряд fila recta; 3. (однаковий) igual; -і зуби dientes iguales; 4. (рівномірний) regular, igual; -а хода paso regular; -e дихання respiración regular (normal); - характер carácter inmutable; -а вага peso justo; - рахунок cuenta cabal; для -ого рахунку para redondear la cuenta pÍBH-icTb c igualdad f; соціальна - igualdad social; - можливостей igualdad de oportunidades; w перед законом igualdad ante la ley; при -ості голосів en caso de igualdad (de paridad) de votos; знак -ості мат. signo de igualdad, igual m; ставити знак -ості igualar vt, equiparar vi; no hacer distingos (con) рівнемїр ч indicador de nivel рівнйна ж llanura f; planicie f рівнйнний прикм. llano, plano рівнйчн'ий прикм.: -а машина текст, hilera f рГвність ж 1 .(про поверхню) igualdad f, lisura f; 2. (прямизна) derechura f, rectitud f; 3. (рівномірність) regularidad f рівно енергетичний прикм. isoenergético PÍbho присл. 1. (про поверхню) lisamente, con lisura; 2. (прямо) directamente, rectamente, en línea recta; провести лінію - tirar una línea (en) recta; 3. (рівномірно) regularmente; - дихати respirar regularmente (normalmente, tranquilamente); серце б’ється - el corazón late regularmente (normalmente); 4. (якраз) justo, justamente, con exactitud, exactamente; - десять гривень exactamente diez grivnas, diez grivnas justos; - рік justamente un año, un año justo; - o третій годині a las tres en punto piBHoeára ж equilibrio m; стійка, нестійка - equilibrio estable (inestable); - сил correlación estable de fuerzas; привести в -у, відновити -у restablecer el equilibrio, equilibrar vt; втратити -y perder el equilibrio; вивести з -и desequilibrar vi
рівнов0жний прикм. equiponderante рівновелйкий прикм. мат. equigráfico, ¡so- métrico; equivalente, de dimensiones iguales рівновідд^лений прикм. мат. equidistante рівнодбнний прикм. equinoccial рівнодбння c acmp. equinoccio m
рівнодійна ж фіз. fuerza resultante, resultante f рівнознйчний прикм. equivalente, equipolente рівноймовірний прикм. de igual probabilidad рівнокутний прикм. мат. equiángulo, isógono рівномірний прикм. regular, igual; uniforme (однорідний); - рух фіз. movimiento uniforme piBHOMÍpHlcTb ж regularidad f; uniformidad f (однорідність)
рівномїрно присл. regularmente, igualmente; uniformemente (однорідно); розвиватися - desarrollarse de una manera regular; retardado;
- розподілене навантаження carga distribuida en forma equilibrada розподіляти що-н. - distribuir algo equitativamente; - прискорений, уповільнений рух фіз. movimiento uniformemente acelerado,
рівнопр0вн’Ий прикм. de iguales derechos, equitativo; -і відносини relaciones equitativas; бути -им gozar de iguales derechos; - договір contrato equitativo
piBHonpáBHicTb ж igualdad de derechos рівноприскбрений прикм. фіз. uniformemente acelerado
рівносйльний. 1. de igual fuerza; 2. (pjeno- значний) equivalente; idéntico (тотожний) рівносторбнній прикм. мат. equilátero, equilateral
рівнотемпйратурний прикм. de igual temperatura, isotérmico
рівноцГнний прикм. del mismo valor; equivalente
рівноцГнність ж valor equivalente, equivalencia f рівночастбтний прикм. de igual frecuencia рівня ч / ж igual m, f; він тобі не - no es de tu igual, no es parejo a tí
рівнйння c alineación f; - ліворуч! (команда) ¡alineación izquierda, mar!, ¡vista a la izquierda! рівнйння c мат. ecuación f, igualdad f; - з двома невідомими ecuación con dos incógnitas; - першого степеня ecuación de primer grado; квадратне - ecuación de segundo grado рівнйти 1. (робити рівним) igualar vt, hacer igual; 2. (порівнювати) igualar vt, equiparar vt (a, con); -ся 1. (вважати себе рівним) igualarse (a), ser igual (а); ніхто не може з ним -ся по tiene igual, nadie puede igualarse a él; 2. (наслідувати приклад): -ся на кого-н. tomar el ejemplo de alguien; 3. військ, alinearse; (праворуч) рівняйсь! ¡alineación (derecha), mar! рівнйти igualar vt, nivelar vt; alinear vt (no прямій)
ріг ч 1. cuerno m; cornamenta f, astas f pl (бика); cuernas f pl (оленя); 2. (музичний інструмент) cuerno m; мисливський - cuerno de caza; трубити в - tocar el cuerno; - достатку cuerno de la abundancia, cornucopia f; наставити роги (кому-н.) poner los cuernos (а); брати (взяти) бика (вола) за роги coger al toro por los cuernos; у дідька на рогах en los quintos infiernos ріг ч 1. esquina f; - будинку esquina de la casa, cantón m; 2. (.місце перетину двох вулиць) esquina f, cantón m; звернути за ріг doblar la esquina; на розі en la esquina; з-поза рогу а) detrás de la esquina; 6) a traición рід ч 1. (генерація) generación f; familia f, clan m, tribu f (плем’я); pinta f (Л. Ам.); людський - género humano, raza (estirpe) humana; з роду в
- de generación en generación; 2. (походження) linaje m, alcurnia f, prosapia f; стародавній - alta (gran) alcurnia; бути родом з ser natural de; вести свій - від кого-н. descender de alguien; звідки ти родом? ¿de dónde eres?, ¿de dónde procedes?; 3. (сорт, вид) especie f, género m; - занять profesión f; всякого роду de todo género;
4. біол. género m; 5. грам, género m; чоловічий
- género masculino, masculino m; жіночий - género femenino, femenino m; середній - género neutro, neutro m; - зброї, - військ, arma f; у своєму роді a su manera; від роду de edad; йому на роду написано (судилося) (le) está escrito, es su destino; без роду і племені hijo de nadie (de la tierra)
рідині ж 1. (речовина) líquido m; міри рідин medidas para líquidos рідйнний прикм. спец, líquido рідк-йй прикм. 1. (плинний) líquido; - стан estado líquido; *е паливо combustible líquido; -
1005
рідкісний
кисень oxígeno líquido; 2. (водянистий) acuoso, aguado, claro (про рослинність)', -і дерева, кущі árboles, arbustos espaciados (dispersos); ~ ліс bosque ralo (claro); ~ суп sopa aguada; ~e молоко leche aguada; ~a кава, ~ чай café, té claro; 3. (обрідний) ralo, claro; ~e волосся cabello ralo; ~¡ зуби dientes separados; dientes de embustero (fam.)] 4. (нечастий — у часі) raro, infrecuente; - гість huésped raro; -і постріли tiros ocasionales
рідкісн'ий прикм. raro; ~ої краси de una belleza singular; ~i здібності capacidades extraordinarias; ~i метали metales raros рідкість ж 1. rareza f, raridad f, raleza f; claridad f (про рослинність)] - населення poca densidad de población; 2. (про тканину) claridad f; 3. (рідкісне явище) rareza f; 4. (рідкісна річ) rareza f, curiosidad f, cosa rara; бібліографічна ~ curiosidad bibliográfica; музейна ~ curiosidad del museo
рідко присл. 1. (не густо): борода у нього росте ~ tiene la barba rala; 2. (не часто — у часі) raramente; дуже ~ muy raras veces рідколісся с bosque ralo (claro) рйдонасблений прикм. poco poblado рщн-ййприкм. 1. pariente; - брат hermano carnal; ~а сестра hermana carnal; це його ~ син es su propio hijo; 2. (свій, близький) próximo, entrañable; natal; ~ країна, земля país, tierra natal; ~e місто ciudad natal; ~a домівка casa paterna; ~a мова lengua materna; 3. (як звернення) querido (mío); 4. mh.: ~i (родичі) parientes m pl; його -і і близькі sus familiares y allegados ріднйти aproximar vt (зближувати)] hacer semejante (parejo) (уподібнювати) ріднйтися 1. emparentar* vi (con); 2. (зближуватися) aproximarse ріднй ж 1. збірн. parentela f, parientes m pl; близька, далека ~ parientes cercanos, lejanos; 2. (родич) pariente m, deudo m; він мені ~ somos parientes рідбта ж barro m; líquido m рідшати, рідіти enrarecerse*, ralear vi, arralar vi рГжки mh. бот. tizón m, cornezuelo m ріжкбв ий прикм.: ~e дерево algarrobo m ріж-бк ч 1. зм. до ріг; 2. (музичний інструмент) cometa f; cornetín m (військовий)] пастушачий ~ flautillo m, caramillo m; англійський ~ cuerno inglés; 3. (слуховий) trompetilla f, cometa acústica; 4. (для годування) biberón m; годувати з ~ка alimentar con (a) biberón, dar biberón; 5. (для взування) calzador m; 6. (плід ріжкового дерева) algarroba f; 7. ми. ріжки (макарони) tallarines m pl; газовий - mechero de gas; лишилися ріжки та ніжки quedaron habas contadas
ріжучий 1. діеприкм. від різати; 2. прикм. cortante, incisivo; - інструмент instrumento cortante; 3. прикм. agudo; ~ біль dolor agudo різак ч (ніж) cuchilla f, cortante m різальний прикм.: ~а машина máquina de cortar різальник ч cincelador m різаний прикм. 1. (розрізаний) cortado; 2. (про рану)] -а рана cuchillada f; 3. спорт, соп efecto; ~ удар chut con efecto різанйна ж carnicería f, matanza f, degollina f різання c corte m; швидкісне ~ металів corte rápido de metales
різати 1. cortar vt, tajar vt; rebanar vt, trinchar vt (скибами)] - ножем, ножицями cortar con el cuchillo, con las tijeras; ніж добре, погано ріже el cuchillo corta bien, mal; 2. (худобу, птицю) matar vt, degollar* vt; sacrificar vt; carnear vt (Л. Ам.)] 3. (оперувати) operar vt; abrir* vt (нарив)]
4. (завдавати болю) herir* vt, cortar vt; мотузка ріже пальці la cuerda corta los dedos; ріже слух, вухо esto hiere los oídos; ріже око esto hiere los ojos (lastima la vista); 5. (на іспиті) catear vt; 6. спорт, chutar con efecto; ~ м’яч chutar el balón con efecto; - по живому cortar por lo sano; - хвилі мор. hender las olas різатися 1. (розрізатися) cortarse; легко, важко - cortarse fácilmente, con dificultad; 2. (про зуби) endentecer* vi; у нього зуби ріжуться está echando los dientes; 3. (азартно грати) jugar fuerte (grueso), jugar con azar (perdidamente); - в карти jugar fuerte a los naipes
РІздвб c pen. Navidad f, Pascua de Navidad різдвйн-ий прикм. рел. de Navidad, de Natividad, navideño; ~a ялинка Árbol de Navidad; - подарунок aguinaldo m; - дід Papá Noel, Santa Ciaus
різ0ць ч 1. hoja f, cuchilla f (верстата)] buril m (гравіювальника)] cincel m (скульптора)] розточувальний ~ cuchilla de taladrar; 2. (зуб) diente incisivo, incisivo m різка ж vara f, azote f; покарати -ми azotar vt різний прикм. 1. vivo, penetrante, agudo; fuerte (сильний)] bronco (про звуки)] ~e світло luz fuerte (deslumbradora); - запах olor penetrante (intenso); - звук sonido bronco (estridente); - голос voz bronca; -і тони colores vivos (chillones); 2. (раптовий) brusco, violento; -а зміна cambio brusco; 3. (грубий) brusco, duro, áspero; - тон tono brusco; -і слова palabras duras (ásperas) рГзкІсть ж 1. viveza f, penetración f, agudeza f; 2. (раптовість) brusquedad f; 3. (грубість) brusquedad f, dureza f, aspereza f; 4. palabras mayores; 5. (чіткість обрисів) ostención f, carácter acusado
рГзко присл. 1. de una manera viva (penetrante, aguda); fuertemente (сильно)] 2. (раптово) bruscamente, de una manera brusca; - змінитися cambiar bruscamente (violentamente); 3. (грубо) bruscamente, con dureza, con aspereza; говорити ~ hablar en un tono brusco (con dureza)
різний прикм. diferente; distinto, diverso, variado (різноманітний)] -і підходи pluralidad de criterios; ми дуже ~i люди somos completamente diferentes (distintos); розійтись y ~i боки irse en diferentes direcciones; говорити ~ими мовами hablar (en) lenguas diferentes різне c (у порядку денному) varios m pl, asuntos varios, miscelánea f
різнйтися diferenciarse, distinguirse; -ся між собою distinguirse entre sí різнйц-я ж 1. diferencia f; - в ціні diferencia en el precio; - у віці diferencia de edades; - в тому, що... la diferencia consiste en que...; 2. (величина, сума) diferencia f; виплатити -ю pagar la diferencia; велика - у знач, присуд, es una gran diferencia; дві великі -i es una diferencia por exceso; яка (мені) ~? ¿qué me importa (a mí)? різнобйрвний прикм. див. різноколірний рІзнобГй ч divergencia f, discordancia f; - у правописі diferencia en la escritura різнобічн-ий прикм. multilateral, multifacético; de todo orden; -і потреби necesidades multilaterales; -а людина hombre de vastos conocimientos
різнобГчність ж variedad f, diversidad de intereses
різнбвид ч variedad f
різновідмінюваний прикм. грам.: ~e дієслово verbo irregular (de conjugación propia) різноголбсий прикм. polifónico; discorde, disonante
різноголбсиця ж 1. (у співі) discordancia f, disonancia f; 2. (розбіжність) contradicción f, disconformidad f, discrepancia f, divergencia f різнодумний прикм. de diferentes opiniones, de ideas disidentes
різнодумство c divergencia de opiniones (de ideas)
pÍ3H03Há4HHñ прикм. de diferente significación, de distinto significado, heterovalente різноймбнн'ий прикм. de nombres diferentes; -і заряди фіз. cargas contrarias різнокаліберний прикм. 1. de diferentes calibres; 2. dispar, desigual; no adecuado; heterogéneo (різнорідний)
різнокблірн'ий прикм. de varios colores, multicolor; abigarrado (строкатий)] heterocromáti- co, policromo; -і олівці lápices de varios colores різноманітити, урізноманітнювати variar vt, diversificar vt; - життя hacer una vida variada (amena); - заняття amenizar los estudios різноманітний прикм. diferente, diverso, vanado різноманітність ж diversidad f, variedad f різноманітно присл. de un modo variado, de modos diferentes
різноманіття c, різноманітність ж diversidad f, variedad f, pluralidad f
різномйстий прикм. 1. (про тварин) de diferente color, de diferentes pelajes; 2. (про карти) de diferente palo; 3. variado, diverso; diversi- forme; abigarrado (строкатий)] mezclado (змішаний)
різномбвний прикм. de diferentes lenguas різноплемінний прикм. de diferentes razas, de diferentes tribus
різнорідн-ий прикм. heterogéneo, diverso, variado; -і поняття nociones heterogéneas (de diversa naturaleza)
різнорідність ж heterogeneidad f, diversidad f, variedad f
різнорбб ч peón m, obrero no especializado різностатбвий прикм. біол. de diferentes sexos, heterosexual
різносторбнній прикм. мат. escaleno; - трикутник triángulo escaleno різнотипний прикм. de diferente(s) tipo(s) різнохарбктерний прикм. de carácter variado (diferente)
pÍ3H04ácH‘Hñ прикм. no simultáneo; -і виплати pagos no simultáneos
різночйсно присл. no simultáneamente; en tiempos diferentes
різночйнець ч Іст. intelectual que no pertenecía a la nobleza en la Rusia del siglo XVIII — X\X)] plebeyo m
різночитбння c лінгв. variante f (en una obra literaria)
різношерстий прикм. 1. (про тварин) de diferente(s) pelaje(s); 2. variado, variopinto; abigarrado (пістрявий)] mezclado (змішаний)] -а публіка público abigarrado різь ж dolor vivo; cólico m (у животі) різьбйти (по дереву, каменю, металу) tallar vt, grabar vt, esculpir vt, cincelar vt різьблений прикм. esculpido, tallado; cincelado (карбований) ¡
різьблення c corte m; - по дереву grabado en madera
різьблення c grabado m, tallado m; - по дереву tallado (escultura) en madera різьбяр ч grabador m; tallista m (en madera) рій ч -I. enjambre m; 2. afluencia f; - думок afluencia de pensamientos рік ч 1. año m; високосний - año bisiesto; астрономічний, сонячний - año astronómico, solar; навчальний - año escolar; академічний - año docente (lectivo); господарський ~ año económico; бюджетний -/año presupuestario, ejercicio anual; урожайний año de buena cosecha; минулого року el año pasado; цього року (en) este año, el año actual (corriente); наступного року el año que viene, (en) el próximo año, (en) el año venidero; - тому hace un año; через (за) два роки dentro de dos años; з року в - año tras año: de año en año; з роками con los años; йому три роки tiene (ha cumplido) tres años; йому пішов п’ятий - va para cinco años, tiene los cuatro años cumplidos; тисяча девятсот п’ятдесятий - año mil novecientos cincuenta; 2,мн. роки, літа (епоха, період) años m pl; молоді літа (роки) años de (la) juventud; сорокові, шістдесяті роки (століття) los años cuarenta, sesenta; З.мн.: гоки, літа (вік) edad f; роки вийшли (укого-н.) a) tiene los años para...; 6) pasa la edad de...; Новий - Año Nuevo; з Новим роком! ¡Felicidades con motivo del Año Nuevo!, ¡feliz Año Nuevo!; без року тиждень (hace) muy poco tiempo, de ayer a hoy; - на - не схожий un tiempo se parece a otro como un huevo a una castaña; скласти іспити за - ganar año; втратити - (про студента) perder año рільнйк ч agricultor m (хлібороб) рільнйк ч див. хлібороб *
рільнйк ч див. хлібороб рільнйцтво с cultivo de campos, agronomía f рільнйцтво c див. хліборобство рільнйцьк-ий прикм. de campo; -а бригада brigada de campo ріллй ж labrado m, campo labrado ріпа ж nabo m
ріпчйст-ий прикм.: -а цибуля cebolla f ріска, рісочк а ж: -и в роті не було no he probado ni pizca, no he probado bocado, estoy en ayunas
1006
роз'їжджуся
річ ж 1. (предмет) objeto m, cosa f; 2.: речі мн. (майно) efectos m pl, enseres m pl; bagajes m pl, paquetes m pi (багаж:); vestidos m pl, ropa f (одяг); теплі речі ropa de abrigo; 3. (витвір) obra f; це гарна ~ es una buena película, obra cinematográfica; es un buen libro, es una buena obra literaria; 4. (обставина, явище) cosa f; дивна ~ cosa asombrosa; вникати в суть речей penetrar en el fondo (llegar al fondo) de las cosas; ~ у собі філос. la cosa en sí; називати речі своїми іменами llamar las cosas por su nombre, llamar al pan pan y al vino vino річк-а, рік-á ж río m; угору ~ою (no річці), униз ~ою (по річці) río (agua) arriba, abajo; ~ стала el río se ha helado; литися рікою correr ríos (de); ріка забуття río dei olvido; хоть в року разг. para suicidarse uno, para echarse de cabeza a un pozo
річков-йй прикм. de río, fluvial; ~a вода agua de río; ~e судноплавство navegación fluvial; ~ вокзал estación fluvial; ~ трамвай barco tranvía, tranvía fluvial
річковйк ч trabajador (obrero) del transporte fluvial
річн йй прикм. 1. anual, de (para) un año; ~ план plan anual, plan para un (el) año; 2. (що буває раз на рік) anual; ~ відпустка descanso anual, vacaciones anuales; ~ звіт balance (informe) anual; ~i кільця бот. anillos anuales річнйця ж aniversario m; efemérides f pl (знаменна дата)
рішення c 1. (постанова, ухвала) auto m, sentencia f; попереднє - interlocutorio m; 2. (висновок) resolución f; прийняти (ухвалити) ~ tomar una resolución, tomar partido, adoptar (tomar) una decisión
рішуче присл. decididamente, resueltamente; categóricamente (категорично)\ він ~ проти цього está categóricamente en contra de esto ріш^ч-ий прикм. 1. decisivo; зробити ~ крок dar un paso decisivo; 2. (категоричний) decidido, resuelto, categórico; perentorio; ~a відсіч resistencia decidida (resuelta); ~i заходи medidas drásticas; ~ тон tono resuelto (perentorio); ~a відповідь respuesta categórica (perentoria); 3. (сміливий) decidido, resuelto; audaz (відважний); ~a людина hombre decidido рішучість ж decisión f, resolución f; firmeza f (твердість)
рбба ж (робочий одяг ropa de trabajo рббер ч КАРТ mano f
роб-йти 1. (діяти, чинити) hacer* vt; ~ по-своєму hacer a su modo (a su voluntad); що мені-? ¿qué (debo, puedo, tengo que, etc) hacer?; нічого не ~ no hacer nada; ~іть як знаєте hága(n)lo como quiera(n); я ~лю все, що від мене залежить hago cuanto de mi dependa; 2. (виробляти, виготовляти) hacer* vi, fabricar vt, producir* vt; ~ верстати producir máquinas-herramientas; ~ папір fabricar papel; 3. (здійснювати, виконувати) hacer* vt, cometer vt; - гімнастику hacer gimnasia; ~ візит hacer una visita; ~ борги contraer deudas, endeudarse; - спробу hacer una tentativa; ~ помилки cometer errores; - догану amonestar vt; ~ висновок hacer conclusión (deducción), sacar una consecuencia, concluir* vt, deducir* vt; ~ послугу (кому-н.) hacer un favor (a); 4. (кого-н. kum-h.) hacer* vt, convertir* vt; - своїм помічником (кого-н.) hacer su ayudante (а); ~ щасливим hacer feliz; 5. (проходити певну відстань) hacer* vt, pasar vt; потяг ~ить 70 кілометрів на годину el tren hace 70 kilómetros por (a la) hora; ~ вигляд dárselas, echárselas (de), poner cara (de); - вигляд, що... hacer como que...; - честь (кому-н.) hacer el honor (a), rendir honores (a), honrar vt; ~ нічого jqué hacer!, jqué se le va a hacer!, ¡no hay más remedio!; ~ з мухи слона hacer de una pulga un elefante; hacer de la nada un mundo; ~ під себе ensuciarse, ciscarse робй-тися 1. (ставати) hacerse*, ponerse*; 2. (відбуватися, здійснюватися) suceder vt, pasar vt; що таке з ним ~ться? ¿qué le pasa (sucede)?; ¿qué mosca le ha picado? (fam.); що ~ться у нас вдома? ¿qué sucede en nuestra casa?
робінзбн ч robinsón m
робітний прикм.: ~ дім icm. reformatorio laboral (para mayores)
робітнйк ч obrero m; сільськогосподарський ~ obrero agrícola; jornalero m; bracero m (наймит); поденний - jornalero m; сезонний ~ temporil m, temporal m
робітнйця ж trabajadora f; obrera f (на заводі, Фабриці); хатня ~ sirvienta f, criada f; asistenta f (нахожа); interina f (тимчасова) робітнйч'ий прикм. obrero; ~ клас clase obrera; ~e селище barrio obrero рбблений дієприкм. і прикм. afectado, amanerado; forzado (вимушений) рббленість ж afectación f, amaneramiento m рбблення c hacer m, acción de hacer; hadmiento рбблено присл. afectadamente, amaneradamente; ~ сміятися, усміхатися tener risa, sonrisa amanerada (afectada) рббот ч robot m; перетворитися на ~a actuar como un robot
роббга ж 1. trabajo m; громадська ~ travajo social; ідейно-виховна ~ trabajo de educación ideológica; підпільна ~ actividad clandestina, trabajo en la ilegalidad; спільна ~ colaboración f; домашня ~ quehaceres (domésticos); deberes m pl (de casa); науково-дослідна ~ trabajo de investigación; понаднормова ~ trabajo extraordinario; відрядна ~ trabajo a destajo; ударна ~ trabajo de choque; взятися до ~и ponerse а trabajar, poner manos a ia obra; 2. (функціонування) trabajo m, funcionamiento m; ~ двигуна funcionamiento del motor; одиниця ~и фіз. unidad de trabajo; ~ вітру (води) trabajo del viento (del agua); ~ вхолосту trabajo en vacío; 3. (служба, заняття) trabajo m, servicio m; випадкова ~ trabajo casual; servicio provisional; постійна - trabajo (servicio) permanente; поступити на ~y entrar a trabajar; colocarse en un trabajo (влаштуватися); зняти з ~и despedir del trabajo, destituir* vt; бути без ~и, не мати ~и estar parado, no tener trabajo; вийти на ~y після хвороби darse de alta; 4. (продукт праці, виріб) trabajo m, obra f; 5. мн. trabajos m pl; громадські ~и trabajos públicos, prestaciones públicas; монтажні ~и trabajos de instalación; будівельні ~и obras f pl; чия це ~a? ¿quién lo ha hecho?; каторжні ~и trabajos forzados (forzosos); це моя ~ lo hice yo; - горить у нього в руках en sus manos el trabajo se hace solo роботизув0тиrobotizar vt робототбхніка ж robótica f роббч-ий прикм. 1. (призначений для роботи) de trabajo, de labor; ~ день día de trabajo, día laborable; jomada f; ~e місце puesto de trabajo; ~ одяг ropa de trabajo; ~e креслення dibujo de trabajo, plano de ejecución; ~a зустріч reunión de trabajo; ~a зміна turno m; tanda f; ~a гіпотеза hipótesis de trabajo; 2. (про твариин): ~a худоба bestias de carga (в'ючна); animales de tracción (тяглова); ~a бджола abeja obrera; 3. mex. de trabajo; ~ хід carrera (recorrido) de trabajo; carrera efectiva; ~e навантаження carga útil; ~i руки mano de obra, obreros m pl, operarios m pl; ~a сила ек. mano de obra; у ~ому порядку durante el trabajo; operativamente ров0сник ч coetáeno m; він мій ~ es de mi edad ров0сниця ж coetánea f; вони ~ці son de la misma edad (coetáneas) poránHK ч cuerno m, cruasán m, croissant m poránb ч (жук) ciervo volante рогань ч (олень) reno m, ciervo m poráT-ий прикм. comudo; ~a худоба ganado de cuerna; велика ~a худоба ganado bovino (vacuno, mayor); дрібна ~a худоба ganado ovino (menor)
poráTHHa ж frámea f
poráTK-a ж 1. barrera f, obstáculo m; caballo de frisa (металева); 2. (для стрільби) tirador m, tiragomas m; стріляти з ~и disparar con el tiragomas
porán ч horquilla f (para coger y poner las ollas en el horno)
рогівка ж анат. córnea f рогіз ч, рогоза ж (рослина) atocha f, pajón m рогов йй прикм. de cuerno, córneo; ~i окуляри gafas de carey; ~a оболонка ока (рогівка) анат. córnea f
роговйдний прикм. corniforme рогбжа ж estera f, esteren m рогонбсець ч cornudo m родйнат ч хім. sulfocianuro m роданистйй прикм. хім. rodanuro, tiocianato; ~а кислота ácido tiociánico; ~е залізо tiocianato ferroso; ~а мідь sulfocianuro de cobre родбо c невідм. rodeo m родзйнка ж pasa f родзйнки мн. pasas f pl рсщйм-ий прикм.: ~a пляма a) lunar m; antojo(s) т (pl); 6) mancha f, supervivencia f родймець ч calambre m (de las parturientas o recién nacidos)
рбдимка ж lunar m, antojo(s) m (pl) родйна ж favilia f
родйнн-ий прикм. 1. de parentesco, pariente, de la misma sangre; ~í зв’язки lazos de parentesco; ~¡ стосунки relaciones de parentesco; ~i справи asuntos de (entre) parientes; 2. (теплий, сердечний) familiar, entrañable, íntimo родйти док. і 1. dar a luz, alumbrar vi; parir vi (про тварин); 2. engendrar vt, dar origen (a); 3. (про землю, про рослину) producir* vt родйтися (про злаки, овочі) crecer vi рбдич ч pariente m, deudo m; близький, далекий ~ pariente cercano, lejano; найближчий ~ familiar en primer grado; ~i по низхідній лінії descendientes m pi; ~¡ по висхідній лінії ascendientes m pl родичбтися див. ріднитися 1 родбв-ий1 прикм. 1. (спадковий) patrimonial; ~ маєток patrimonio, bienes de abolengo; ~a помста venganza f, vendetta f; 2. етн. de tribu, tribal; ~ лад sistema tribal; ~e суспільство sociedad gentilicia; 3. genérico; ~i закінчення грам, desinencias genéricas родбв-ий2 прикм. de parto; ~i болі (муки) dolores de parto
родбвий прикм.: ~ відмінок грам, caso genitivo, genitivo m
родовйтий прикм. de alta alcurnia, noble, linajudo
родовйтість ж alta alcurnia f, nobleza f родбвище c геол. yacimiento m, filón m родовід ч genealogía f; pedigree m, pedigri m (породистість)
родовідн-ий прикм. genealógico; ~e дерево árbol genealógico; ~a книга libro genealógico родод0ндрон ч (рослина) rododendro m родоначбльник ч 1. cabeza de linaje (de casa), progenitor m; ascendiente m (предок); 2. (засновник) fundador m; padre m родопбміч ж asistencia obstétrica родопбмічний прикм. obstétrico; ~i заклади casas de maternidad, establecimientos obstétricos
родіЬчий прикм. fértil, fecundo родіЬчість ж fertilidad f, fecundidad f рбжа ж malva rosea рожа, ружа ж (квітка) rosa f рож0в*ий прикм. rosado, de color de rosa; ~ журнал жарг. revista rosa; бачити все в -ому світлі (в ~их барвах) verlo todo de color de rosa; дивитися крізь —і окуляри verlo todo de color de rosa
рожевіти 1. (виднітися) rosear vi, mostrarse color de rosa; 2. (ставати рожевим) tomar color de rosa; sonrosearse (про обличчя) рожевощбкий прикм. de mejillas rosadas рожбн ч asador m, espetón m; насаджувати на - espetar vt
рож0н ч: лізти (перти) на ~ buscar tres pies al gato; meterse en la boca del lobo роз’єднання c 1. desunión f, separación f; 2. mex. desconexión f
роз’єдн0ти док., роз’єднувати 1. desuñir vt. separar vt; 2. mex. desconectar vt, desacoplar vt, interrumpir vt; - проводи desconectar los cables; нас роз'єднали (по телефону) nos han cortado
роз’єдн0тися desunirse, separarse роз’бднувати(ся) див. роз’єднати(ся) роз’їдати 1. див. роз'їсти; 2. roer* vt розгїждж0ти circular vi, recorrer vi; ~ по світу recorrer el mun^o розгіждж0тися див. роз'їхатися
1007
роз’їзд
роз'їзд ч 1. (від'їзд) partida f; 2.мн.: ~и recorridos m pl, viajes m pl; 3. військ, patrulla f; 4. зал. vía de apartadero, vía muerta (колія); apartadero m (станція)
розгізн’йй прикм. 1. de viaje; viajero; -і гроші viático m (subvención); ~ агент agente de movimiento; 2. зал. de apartadero; ~a колія vía de apartadero, vía muerta, desviadero m роз'їсти док. roer* vt (про іржу); corroer* vt (про кислоту)
роз'їхатися док. 1. irse*, retirarse; 2. separarse, despedirse*; 3. (розминутися) cruzarse; 4. (ковзнути урізнобіч) irse*; у нього лижі ~лися se le han ido los esquís; 5. (розповзтися) estar hecho trizas
роз’юшити док., роз’юшувати (обличчя) cruzar la cara, romper los morros; ~ ніс largar un soplamocos
роз’яснення c explicación f, esclarecimiento m, aclaración f; дати ~ dar explicaciones, dilucidar vt роз’яснити док. explicar vt, esclarecer* vt, aclarar vt, dilucidar vt; ~завдання explicar la tarea, el problema; ~ значення слова dilucidar el significado de la palabra; ~ся explicarse, esclarecerse*, aclararse, dilucidarse роз’яснювальний прикм. aclaratorio, explicativo; ~a робота trabajo de esclarecimiento роз’яснювати(ся) див. роз’яснити(ся) роз’ятрити док. avivar vi; ~ душу atormentar el alma; ~ рану hurgar en la herida роз’ятрити док., роз’ятрювати 1. irritar vt; ~ рану irritar la herida; 2. enconar vt, avivar vt, excitar vt; ~ горе avivar penas рбза ж: ~ вітрів метво. rosa de los vientos розагітувати док. 1. llegar a convencer, persuadir vt; 2. disuadir vi, desaconsejar vt розйрій ч rosaleda f, rosaleza f розбйвити док., розбавляти diluir* vt; bautizar vi, aguar vi (вино, молоко) розбавлення c dilución f розбагатіти док. enriquecerse*; ponerse las botas (fam.); fondearse (Л. Am.) розбазйрювання c dilapidación f, disipación f; ~ коштів disipación de recursos розбазйрювати недок., розбазарити док. malbaratar vt; vender a precios irrisorios; dilapidar vi (згайнувати); disipar vi розбалансувйти док. romper el equilibrio; ~ систему desequilibrar el sistema розббстити док. depravar vt, corromper* vt, pervertir* vt; -ся depravarse, corromperse*, pervertirse*
розббщений прикм. див. розпусний розббщення с depravación f, corrupción f, perversión f
розббщувати(ся) див. розбестити(ся) розббщувач ч depravador m; seductor m (спокусник)
розбй-ти док. 1. romper* vt; quebrar* vt, quebrantar vt (роздробити); ~ на друзки estrellar vt, hacer añicos; ~ машину estrellar el coche, romper el carro; ~ голову кому-н. descalabrar vt, romper la crisma a alguien; - собі носа romperse (deshacerse) las narices; 2. (життя, надії) destrozar vt, destruir* vt; 3. (завдати поразки) derrotar vt, desbaratar vt; ~ вщент derrotar completamente; 4. (спростувати) refutar vt, rebatir vt; - аргументи противників refutar los argumentos de los adversarios; 5. dividir vt; - на групи dividir en grupos; - на ділянки parcelar vt; ~ на склади dividir en sílabas; 6. marcar vt; trazar un plano; replantear vt (споруду); ~ сад trazar el plano de un jardín; ~ грядки acaballonar vt; 7. полігр. espaciar vi; ~ табір acampar vt; бути ~им паралічем estar paralítico; quedar tullido
розбитися док. 1. romperse*; - на друзки estrellarse (contra), hacerse añicos; машина ~ла- ся el coche se ha estrellado; 2. (про надії; про серце) destrozarse, destruirse*, venirse abajo; 3. (пошкодити собі що-н.) lastimarse; 4. dividirse (en), subdividirse (en); ~ на групи dividirse, en grupos
po36neáTH(cfl) див. розбити(ся) розбйвка ж 1. rompimiento m; 2. división f; 3. marcación f; trazado de un plano; replanteo m (споруди)
розбинтувйти док., розбинтбвувати desvendar vt, quitar el vendaje; ~ся desvendarse розбирання c 1. (товарів) selección f; clasificación f, reparto m; 2. (механізму) desmontaje m, desarme m
розбирйти 1. див. розібрати; мене ~є сміх estoy para reventar de risa; 2. escoger vt; ser exigente; не ~ючи дороги sin distinguir el camino розбирйтися 1. див. розібратися; 2. desmontarse, ser desmontable розбйт-ий 1. діеприкм. від розбити; 2. прикм. roto, quebrado; deteriorado (про дорогу); lastimado, estropeado (деренчливий); ~e серце corazón quebrado; ~í мрії sueños fracasados (perdidos); 3. прикм. (переможений) derrotado;
4. прикм. (стомлений) quebrantado, molido; почуватися ~им estar reventado; tener los pies molidos (від ходьби); лишитися над ~им коритом la ambición (la avaricia) rompe el saco, quedarse compuesta y sin novio розбитість ж laxitud f, cansancio m розбишйка ч див. розбійник рбзбіг ч carrera f, carrerilla f; з -y con carrera; стрибок з ~y salto con impulso; - при злітанні ae. recorrido de arranque, carrera de despegue; узяти ~ tomar carrerilla (impulso) розбігатися недок., розбігтися док. 1. (узяти розбіг) tomar carrerilla; 2. (урізнобіч) desbandarse, dispersarse; ~ по місцях correr a sus sitios; очі розбігаються no saber donde poner los ojos (alguien)
розбіжність ж 1. (між ким-н.) divergencia f, disensión f; ~ у чому-н. desacuerdo en algo; - y поглядах disparidad de opiniones; 2. contradicción f, disconformidad f, discordancia f, divergencia f; ~ у показах discordancia de declaraciones; ~ в даних divergencia de datos розбій ч bandolerismo m, bandidaje m; морський ~ piratería f
розбійник ч bandolero m, bandido m; морський ~ pirata m, corsario m; ~и пера plumas venales розбійницький прикм. de bandolero(s), ban- didesco; ~e гніздо (кишло) cueva de ladrones; ~ ватага banda f, ladronesca f, camada f розб ір ч (аналіз) análisis m; examen m (розгляд); граматичний ~ análisis gramatical; без ~opy sin elección, sin escoger; sin hacer diferencia; sin discernimiento розбірливий прикм. 1. (чіткий) legible, descifrable; 2. (вимогливий) (demasiado) exigente, descontentadizo; escrupuloso, delicado; ~ в їжі melindroso en la comida розбірливість ж 1. (чіткість) carácter legible; 2. (вимогливість) exigencia f; escrúpulos m pl (у засобах); melindrería f (в їжі) розбірливо присл. (чітко) de una manera legible
розблокув0ти desbloquear vt, levantar los obstáculos; ~ конфліктну ситуацію solucionar un problema conflictivo
розббвкати док. (розголосити) divulgar vt, desembuchar vt (секрет, таємницю); propalar vt, difundir vt (поширити) розббвтати док. (розмішати) agitar vt; mezclar vt (перемішати); diluir* vt (розчинити) розббвтатися diluirse* розббвтувати див. розбовтати розболітися док. doler* vi розбомбйти док. destruir bombardeando розборонйти док. (пврвбійців) separar vt, apartar vt
розборонйти див. розборонити рбзбрат ч discordia f, disensión f; яблуко ~y (la) manzana de la discordia розбрехйтися док. acostumbrarse a mentir, hacerse un mentiroso incorregible розбрйзкати док. rociar vt, pulverizar vt; espolvorear vt
розбрйзкатися derramarse розбрйзкувати(ся) див. розбризкати(ся) розбрйзкувач ч pulverizador m рбзбрід ч desacuerdo m, divergencias f pl; ідейний ~ división (disensión) ideológica розбрідйтися недок., розбрестися док. dispersarse; ~ урізнобіч dispersarse por todas partes; ~ по домівках marcharse cada uno a su casa
розбрунькбвуватися (про бруньки) desabotonar vi, brotar vi, despuntar vi розбуркати док. (розбудити) sacudir vt розбурхатися док. див. розбушуватися розбухання с 1. hinchazón f, abultamiento m; 2. aumento m; ~ штатів engrasamiento (exceso) de personal
розбухати недок., розбухнути док. 1. hincharse, abultar vi; 2. aumentar vi, engrosar vi розбушувйтися док. 1. (про море) desatarse, desencadenarse; 2. enfurecerse* розвйга ж distracción f, entretenimiento m; recreo m (відпочинок); entretención f розважйльн'ий прикм. entretenedor, divertido; ~a література literatura de evasión розважйти(ся) див. розважити(ся) розвйжити док. (на вагах) pesar vt розвйжити док. distraer* vt, entretener* vt, divertir* vt
розвйжитися distraerse*, entretenerse*, divertirse*; enfiestarse (Л. Am.) розвйжливий прикм. cuerdo, circunspecto; juicioso (розсудливий); prudente (обачний) розвйжливий прикм. sólido, asentado розвйжливість c buen juicio m, cordura f, circunspección f, prudencia f (обачність) розвйжливо присл. con cordura, con circunspección; juiciosamente (розсудливо); prudentemente (обачно) розвйжний прикм. див. розважальний розвйл ч descomposición f, desintegración f (розпад); desbarajuste m, desorganización f (руїна); ~ роботи frustración del trabajo розвалйти док. 1. deshacer* vt, desmoronar vt; 2. arruinar vt, desbarajustar vt; desorganizar vt розвалйтися 1. deshacerse, desmoronarse; arruinarse; 2. deshacerse*, desgastarse; 3. (y кріслі) arrellanarse, aclocarse* розвйлювати(ся) див. развфіити(ся) розвантйження с descarga f; descargue m розвантйжник ч descargador m, obrero de descarga /
розвантйжувальний прикм. de descarga розвантйжувати недок., розвантажити док. 1. descargar vt; desembarcar vt (судно); ~ вагон descargar el vagón; 2. descargar vt (de algo), quitar vt (algo de encima)\ ~ вуличний руху descongestionar el tráfico; ~ від Зайвої роботи eximir (exonerar) de parte del trabajo innecesario розвантйжуватися 1. estar, descargado; 2. descargarse (de), quitarse (d$ encima) розвантйжувач ч mecanismp de descarga розварнйй прикм. (bien) cocido розвйрювати недок., розварити док. cocer bien
розвйрюватися estar bien cocido розвбдений 1. діеприкм. від розвести розвбдення c 1. apertura f; - рук apertura de manos; ~ мосту apertura del puente; 2. cría f (тварин, птахів, риб); cultivo m (рослин); ~ бджіл cria de abejas; 3. disolución f, dilución f; 4. encendimiento m; ~ вогнища encendimiento de una hoguera
розвбзення c transporte m; expedición f, remisión f (відправлення); entrega f (доставка) розвезтй док. 1. llevar vt, conducir* vt (кого-н.); transportar vt, entregar vt (товари); 2. безос. (дорогу) hacer impracticable; 3. безос. (розморити) desmadejar vt; його ~ло se cayó a pedazos
розвередув0тися док. encapricharse, quejarse de vicio
розверз0тися недок., розверзтися док. abrirse*
розверстйти док. 1. distribuir* vt, repartir vt; dividir vt; 2. полігр. compaginar vt, ajustar vt розвбрстка ж distribución f, repartición f розвбрстувати див. розверстати розвбртка ж спец, (інструмент) escariador m розвеселйти док. regocijar vt, alegrar vi; ~ гостей poner a los invitados de buen humor; ~ся regocijarse, alegrarse
розвестй док. 1. llevar vt, conducir* vt (a distintos sitios, lugares); - всіх по домівках llevar a cada uno a su casa; 2. apartar vt, separar vt; ~ гілля apartar las ramas; - міст abrir un puente; 3. criar vt (тварин, риб, птахів); cultivar vt
1008
розгримуі^ти
(рослини); ~ сад plantar un jardín; 4. propiciar la propagación, propagar vt; ~ комах propagar insectos; ~ бруд llenar de porquerías; 5. disolver* vt; diluir* vt; ~ порошок (у воді) disolver polvos (en el agua); ~ спирт (водою) diluir el alcohol (con el agua); 6. encender* vt; - вогонь encender fuego; ~ вогнище encender una hoguera; ~ руками quedarse hecho una pieza розвивЯти(ся) див. розвинути(ся) розвйдніти, розвиднітися док. див. розвиднятися; ~ло (ya) ha amanecido, (ya) es de día розвйднітися док. бвзос. amanecer* vi розвиднй-тися бвзос. amanecer* vi; ~ється amanece, alborea
розвиднитися (про світанок) empezar а apuntar a amanecer; розвиднялося бвзос. amaneció, apuntó el día
розвйнен’Ий, розвйнут-ий прикм. 1. (про людину) desenvuelto, desarrollado; 2. (про що-н.) desarrollado; ~а промисловість industria desarrollada
розвйнути док. 1. desarrollar vt, fomentar vt; ~ пам’ять ejercitar la memoria; - швидкість acelerar la marcha, aumentar la velocidad; ~ бурхливу діяльність desplegar una actividad febril; - промисловість fomentar la industria; ~ туризм promocionar el turismo; - успіх військ. explotar el éxito; 2.: - думку profundizar el pensamiento; ~ культурні зв’язки fomentar los vínculos culturales
розвинутися док. desarrollarse; prosperar vi рбзвиток c desarrollo m, fomento m; progreso m; ~ промисловості fomento de la industria; бурхливий ~ економіки expansión impetuosa de la economía; - туризму promoción del turismo; ~ успіху військ, explotación del éxito; високий розумовий ~ alto nivel de la intelectualidad розвівйти hacer ondear, hacer flotar розвівЯтися ondear vi, flotar vi розвГда*ти док. 1. enterarse, conocer* vt (дізнатися); husmear vt, olfatear vt (пронюхати); 2. (обстежити) explorar vt; гвол. localizar vt, ubicar vt; hacer trabajos de prospección; ~ район на нафту catear (buscar) petróleo en la región; ~ні копалини minerales descubiertos (explorados); 3. військ, explorar vt; reconocer* vt (здійснити рекогносцировку); ~ місцевість explorar el terreno
розвГдатися док. enterarse, inquirir* vt, husmear vt
розвідані мн. військ. (= розвідувальні дані) datos (información) de reconocimiento рбзвід-ка ж 1. (обстеження) exploración f; геол. prospección f; 2. військ, exploración f; reconocimiento m (рекогносцировка); ~ місцевості reconocimiento del terreno; піти в ~ку ir de reconocimiento; з ним у ~ку не підеш no se puede contar con él (confiar en él); 3. servicio (secreto); servicio de inteligencia; служба ~ки servicio de información (secreta) розвГдник ч 1. військ, explorador m; 2. agente de los servicios de inteligencia; 3. геол. explorador m, cateador m; 4. avión de reconocimiento розвідувальн-ий прикм. 1. військ, de exploración, de reconocimiento; -а служба servicio de inteligencia (de información); 2. геол. de prospección; ~e буріння perforación de prospección1 розвГдувати див. розвідати розвідцЯнтр ч (= розвідувальний центр) centro (servicio) de inteligencia рбзвГз ч див. розвезення розвізнйк ч repartidor m розвінчЯти док., розвінчувати destronar vt, desendiosar vt, desdorar vt розвісити док. colgar* vt; tender* vt (білизну) розвісити док. colgar* vt; tender* vt (білизну); ~ вуха abrir (aguzar) ios oidos, ser todo oídos розвіювати(ся) див. розвіяти(ся) розвіяти док. dispersar vt, disipar vt; ~ насіння desparramar semillas (el viento) розвіятися 1. dispersarse, disiparse; 2. distraerse*, entretenerse*
розвбд’И мн. 1. (візерунки) dibujos m pl; з ~ами con dibujos; 2. manchas f pl, chorreaduras f pl розвбддя c claro entre los hielos розвбдитися hablar largo y tendido (con pelos y señales), extenderse
розвбдка ж (інструмент) triscador m розвбдовий ч військ, cabo de guardia розвбзити див. развезти розворбт ч viraje m, cambio de frente; крутий ~ viraje brusco; - на 45° ae. viraje de 45° розворушйти док. hurgar vt, sacudir vt, zarandear vt
розвоювйтися док. arrebatarse, desenfrenarse розв’ючувати недок., розв’ючити док. desenalbardar vt, desenjalmar vt розв’язЯння c (проблеми) solución f розв’язЯти док. 1. (що-н.) desatar vt, desamarrar vt; - вузол desanudar vt; 2. (кого-н.) soltar* vt; - руки (кому-н.) dejar las manos libres (a); y нього руки розв’язані tiene las manos libres; ~ язик destrabar la lengua; ~ війну desencadenar la guerra
po3Bffl3áTH док. solucionar vt; ~ проблему solucionar un problema; ~ задачу solucionar el problema
розв’язйтися док. desatarse, soltarse*; desanudarse (про вузол)
розв'Язіса ж 1. fin найдеться до ~и el asunto toca a su fin; 2. літ. desenlace m; 3. спец, descongestión del tráfico
розв’язнйй прикм. descarado, fresco (нахабний); desenvuelto, desenfadado, desahogado (про манери, тон) розв’йзний прикм. soluble, resoluble розв'язність ж descaro m, frescura f (нахабність); desenvoltura f (про манери, тон) розв'йзно присл. con frescura (нахабно); соп soltura, de una manera desembarazada, con desenvoltura, con desenfado (про манери, тон) розв’язуючий прикм. resolutivo; ~ пристрій aparato (sistema) resolutivo розгадйти док. 1. adivinar vt; ~ загадку desentrañar un enigma; 2. (збагнути) comprender vt; ~ чиї-н. наміри penetrar en las intenciones de alguien
розгйдка ж adivinanza f, adivinación f розгЯдувати див. розгадати розгалужен-ий прикм. ramificado; bifurcado (роздвоєний); широко ~а мережа залізниць una extensa red de líneas ferroviarias розгалуження c ramal m, ramificación f, horqueta f; bifurcación f (доріг, труб); derivación f (кабелю)
розгалужувати(ся) див. розгалузити(ся) розгалузити док. ramificar vt розгалузитися ramificarse; bifurcarse (про дорогу, трубу)
розгардіяш ч barahunda f, zurriburri m; caos m, desorden m, batiborrillo m розгарячйти док. acalorar vt розгарячйтися acalorarse; ~ся від бігу acalorarse (exaltarse) por la carrera розгвинтйти док. destornillar vt; aflojar vt (ослабити)
розгвинтйтися destornillarse розгвйнчувати(ся) див. розгвинтити(ся) розгерметизувати док. deshermetizar vt, despresurizar vt
розгерметизувйтися deshermetizarse, despresurizarse
розгинйльний прикм.: ~ м’яз анат. músculo extensor
розгинЯ’Ти(ся) див. розігнути(ся); не ~ючи спини, не ~ючись sin levantar cabeza розгін ч 1. (натовпу) dispersión f; 2. (розбіг) carrera f, impulso adquirido; з ~ону con impulso, con carrerilla
розгладити док., розглйджувати enderezar vt; estirar vt, desencoger vt; ~ складки estirar los pliegues, descoger vt
розглЯдитися док., розглйджуватися (про складки) desarrugarse, desplegarse* рбзгляд ч examen m; бути на Ч estar en estudio; подати на - someter a examen; лишити справу без ~у no dar curso al asunto, dar carpetazo al asunto; юр. судовий ~ vista dé la causa розглядйти mirar atentamente, examinar vt; ~ з усіх боків mirar de arriba abajo розглядйти див. розглянути розглядйтися considerarse розглядіти, розгледіти док. discernir* vt, ver* vt
розглянути док. 1. mirar vt, examinar vt (ретельно); ~ всі деталі ver todos los detalles; 2. (вивчити) examinar vt; estudiar vt; ~ заяву examinar una solicitud; ~ справу estudiar un pleito розгніваний прикм. encolerizado, enfurecido розгнівати док. encolerizar vt, airar vt; ~ розгніватися encolerizarse, enfurecerse* розгнуздан-ий прикм. 1. (про коня desembridado; 2. licencioso, desenfrenado; ~e поводження conducta licenciosa розгнузданість ж licenciosidad f; desenfreno m розгнуздЯти док., розгнуздувати (коня) quitar la brida, desembridar vt розгнузддтися desembridarse розговітися док., розговлятися церк. hacer pascua
розговорйтися док. 1. trabar conversación (con); 2. (захопитися розмовою) soltar la sinhueso, calentársele la boca розгодйнитися док. despejarse (levantarse, abrirse) el tiempo
розгодбвувати див. розгодувати розгодувЯти док. engordar vt; - поросят engordar (cebar) a los (echones розгбйдати док. balancear vt, mecer vt, menear vt; columpiar vt (гойдалку) розгбйдатися empezar a balancearse розгбйдувати див. розгойдати розгбйдуватися див. розгойдатися рбзголос ч publicidad f, divulgación f; надати ~y hacer público, dar (sacar) al público, echar un bando; sacar a la plaza; уникати ~y eludir (evitar) la publicidad
розголосйти док., розголошувати divulgar vt, pregonar vt
розголбшенн-я c divulgación f, promulgación f, не підлягає ~ю es secreto, es confidencial розгбнист-ий прикм. suelto; Ч рухи movimientos sueltos; ~a хода paso largo (suelto); ~ почерк escritura suelta
розгбнисто присл.: ~ крокувати andar con paso largo (abierto) розгорлЯтися док. desgañifarse розгорнути док. 1. desenvolver* vt; desplegar* vt, desdoblar vt (згорнуте); abrir* vt (розкрити); ~ пакет desenvolver un paquete; ~ цукерку desenvolver un caramelo; ~ газету desplegar el periódico; 2. desplegar* vt; desarrollar vt; ~ роботу desplegar el trabajo; ~ торгівлю fomentar el comercio; 3. військ, desplegar* vt; ~ колону desplegar la columna розгбрнугий 1. дієприкм. від розгорнути; 2. прикм. en gran escala, amplío; ~e будівництво construcción en gran escala (en todos los frentes); 3. прикм. extenso, detallado; Ч тези tesis detalladas; ~a програма amplio programa, programa circunstanciado; 4. прикм. військ. desplegado; ~ стрій formación desplegada розгорнутися 1. desenvolverse*; desplegarse*; abrirse*; 2. desplegarse*; desarrollarse; 3. військ, desplegarse*
розгорбджувати(ся) див. розгородитися) розгородйти док. tabicar vt розгородйтися separarse, tabicarse розгортання c 1. desenvolvimiento m; despliegue m; 2. desarrollo m; 3. військ, despliegue m
розгбртка ж 1. мат. desarrollo m; ~ циліндра desarrollo del cilindro; 2. (у телебаченні) exploración f (de imagen) розгорятися недок., розгорі-тися док. 1. encenderse*, empezar a arder; багаття -лося (se) prendió la hoguera; дрова ~лися la leña está ardiendo; 2.(від хвилювання) encenderse*; 3. (про битву, суперечку) acalorarse, enardecerse*; очі (і зуби) ~лися se quedó encandilado, se le han puesto los dientes largos, se le han alargado los dientes
розграбувЯння c salteamiento m, saqueo m, salteo m, pillaje m; віддати на - entregar al saqueo
розграбувЯти док. saquear vt, saltear, pillar vt розграфйти док., розгрЯфлювати rayar vt, trazar renglones
розфизЯти недок., розгризти док. cascar vt; ~ горіх cascar la nuez розгримувЯти\)ок. quitar el maquillaje
1009
розгримувЯтися
розгримувЯтися quitarse el maquillaje po3rpi6ám нвдок., розгребти док. esparcir vt, escombrar vt; ~ сіно extender el heno; - сніг espalar vt
розгрбм ч derrota f; destrucción f (знищення); aplastamiento m (придушення — повстання); ~ банди desarticulación de una banda розгромйти док. derrotar vt; destruir* vt; aniquilar vt, arrollar vt (ущент); aplastar vt (придушити — повстання)
розгрупув0ти док., розгруповувати недок. agrupar vt, dividir en grupos розгубач/ж perdulario m розгубити док. perder* vt (poco a poco) розіубйтися 1. (пропасти) perderse*, extraviarse (varías cosas); 2. desconcertarse*, azorarse; perderla cabeza (втратитиголову) розгублений прикм. confuso, perplejo, desconcertado, azorado розгубленість ж confusión f, perplejidad f розгул ч desenfreno m; orgía f; - реакції desenfreno de la reacción розгулювати1 pasear vi, pasearse, deambular vi розгулювати(ся)2 див. розгуляти(ся) розгульн ий прикм. juerguista, libertino; вести ~е життя llevar una vida airada розгулЯти док. despejar vt; ~ сон espantar el sueño; ~ дитину entretener al niño (para quitarle las ganas de dormir)
розгулятися 1. (дати собі волю) proceder а sus anchas; 2. (про вітер, хвилі) enojarse, desatarse, desencadenarse; 3. (про дитину) no tener ganas de dormir; 4. (про погоду) aclararse, despejarse
роздав0льний прикм. distribuidor, de distribución; - пункт centro de distribución роздавЯльник ч distribuidor m роздавйти див. роздати роздавйтися див. роздатися роздавйч ч див. роздавальник роздавйти док., роздйвлювати aplastar vt; atrepellar vt (переїхати); apachurrar vt (Л. Ам.); ~ яйце aplastar (despachurrar) un huevo роздарбвувати нвдок., роздарувати док. distribuir* vt, repartir vt (regalando) роздйти док. distribuir* vt, repartir vt роздй-тися док. 1. (розширитися) dar de sí estirando; estirarse; чоботи ~лися las botas se han ensanchado; 2. (погладшати) engordar vi, echar carnes
роздача ж distribución f, reparto m; ~ грошей distribución de dinero; ~ подарунків entrega de regalos
роздвбєний прикм. bifurcado; doblado роздвбєння c bifurcación f; desdoblamiento m; ~ особистості doble personalidad, desdoblamiento de la personalidad роздвбїти док. dividir en dos роздвбггися 1. dividirse en dos, bifurcarse; 2. desintegrarse, discordarse роздвбювати(ся) див. роздвоїти(ся) роздержйвлення с desestatalización f, de- sestatízación f
роздбрти, розідрати док. desgarrar vt роздбртися desgarrarse роздзвонйти док. pregonar vt, echar las campanas a vuelo
роздзвбнювати нвдок., роздзвонити док. pregonar vt, echar las campanas a vuelo; echar en (el) corro; скрізь ~ про що-н. cacarear algo en todas partes
роздивйтися док. ver* vt; discernir* vt (розпізнати)
роздирйти 1. див. роздерти роздирйтися див. розідратися рбзділ ч (у книзі) parte f розділбвий прикм. грам, divisorio; ~ сполучник conjunción disyuntiva
розділювальний прикм. divisorio; ~а риса
línea divisoria
розділЯти(ся) див. розділити(ся) роздільн-йй прикм. 1. separado; ~е навчання educación separada (de niños y niñas); ~e збирання врожаю realización de la cosecha en dos operaciones; ~e харчування comida (alimentación) disociada; 2. (прро вимову) distinto, claro; 3. (про написання) separado
роздмухати док. avivar vt, atizar vt; ~ вогонь avivar atizar el fuego роздмухування c avivamiento m роздмухувати див. роздмухати роздобрйтися док. mostrarse generoso роздобувЯти недок., роздобути док. conseguir* vt
роздблля с 1. (простір) vastos espacios, amplia extensión; степове ~ estepas vastas (dilatadas); 2. plena libertad роздбльн-ий прикм. 1. espacioso; 2. pleno de libertad
роздорГжж'Я c encrucijada f; на ~i en el cruce de caminos
роздосйдувати док. enfadar vt, enojar vt роздосйдуватися enfadarse, enojarse роздражнйти док. irritar vt excitar vt; exasperar vt роздракбнити док. poner verde (de vuelta y media)
роздратбваний прикм. irritado; ~ тон tono irritado; ~ голос voz exasperada роздратувйння c irritación f; з ~м con irritación роздратув0ти(ся) док. див. дратувати(ся) рбздріб ч menudeo m; продавати, купувати на (у) роздріб vender, comprar al por menor (al menudeo)
роздрібний прикм.: ~a торгівля comercio al por menor, comercio minorista; - продаж venta al por menor (al menudeo); ~i ціни precios de menudeo; ~i товари mercancías al por menor роздробйти док. 1. quebrantar vt; romper* vt (розбити); ~ кістку fracturar el hueso; 2. (розділити) fraccionar vt; parcelar vt (на ділянки); desmembrar vt (розчленувати) роздробйтися 1. quebrantarse; romperse* (розбитися); 2. (розділитися) dividirse, fraccionarse
роздрбблений прикм. 1. (розбитий) quebrantado, roto, destrozado; 2. fraccionado роздрббленість ж fraccionamiento m, desmembración f
роздрбблення c fracción f, fraccionamiento m; parcelación f (на ділянки); desmembración f (розчленування)
роздрбблювати(ся) див. роздробити(ся) рбздрук ч fotocopiado m, xerografiado m роздрукбвувати див. роздрукувати роздрукувіти док. (надрукувати, розмножити) fotocopiar vt, xerografiar vt роздряпати док., роздряпувати arañar vt роздряпатися arañarse роздувЯння c 1. disipación f; 2. (надмірне збільшення) exageración f
роздувЯти док. 1. levantar vt, elevar vt fso- plando); 2. hincharse, inflarse; у тебе ~ло щоку se te ha hinchado (se te hinchó, inflamó) la mejilla; 3. (ціни) alzar vt elevar vt, subir vt рбздум ч 1. reflexión f, meditación f; y ~ax abismado en meditaciones; поринути в ~и entregarse a la reflexión, abismarse; 2. (вагання) vacilación f, indecisión f
роздума ти док. mudar de parecer, cambiar de opinión; renunciar vt (а) (відмовитися); я ~в іти до нього he renunciado ir a verle роздумувати 1. (міркувати) pensar* vt, reflexionar vt, meditar vt; 2. (вагатися) vacilar vi, titubear vi; не ~ючи sin vacilar роздУ’ТИ док. 1. disipar vt, esparcir vt; 2. hinchar vt, inflar vt; ~ щоки hinchar(se) los carrillos; 3. безосу нього ~ло живіт tiene el vientre hinchado; у нього ~ло щоку tiene la mejillainflama- da (hinchada); 4. (надмірно збільшити) hinchar vt, abultar vt, inflar vt (розширити); exagerar vt; ~ штати hinchar la plantilla; ~ справу inflar (exagerar) el asunto роздутися hincharse, inflarse роздутий прикм. 1. hinchado; inflado; 2. (надмірно збільшений) hinchado, inflado; exagerado (перебільшений); ~¡ штати plantilla hinchada; ~ кошторис presupuesto exorbitante роздягальня ж guardarropa f роздягЯти(ся) див. роздягти(ся) роздягтй, роздягнути док. desnudar vt, desvestir* vt
роздягтйся desnudarse, desvestirse*; quitarse (зняти верхній одяг); ~ся догола ponerse en cueros; empelotarse (Л. Ам.)
розЯтка ж 1. (із стрічки) escarapela f, rosa de cinta; 2. (блюдце) platillo m; 3. (для свічника) arandela f; 4. mex. (штепсельна) fijador del enchufe; receptáculo m; 5. apxim. florón m, rosetón m
розжЯлобити док. apiadar vt causar piedad (compasión); enternecer* vt (розчулити) розжЯлобитися apiadarse, compadecerse*; enternecerse* (розчулитися) розж0луваний ч degradado m розжЯлування c degradación f розжЯлувати док. degradar vt розж0рений прикм. 1. candente, incandescente; 2. (вогняно-червоний) rojo vivo розждрити док. encandecer* vt; - до червоного (до білого) calentar al rojo (al rojo blanco) розжйритися encandecerse*; ~ся до червоного (до білого) calentarse al rojo (al rojo blanco) розждрювання c спец, calentamiento m, calda f, incandescencia f
розждрювати 1. calentar* vt; ~ до червоного calentar (poner) al rojo розж0рювати(ся) див. розжарити(ся) розженйти док. divorciar vt, descasar vt розжиріти док. engordar vi, ponerse grueso розжирувйтися док. empezar a juguetear; hacer (grandes) travesuras; loquear vi (en demasía) розжйтися док. (роздобути) conseguir* vt; ~ чим-н. conseguir algo; calzarse con algo (fam.) розжйток ч beneficio m, gananciaf; на - para sacar beneficio
poзжyвáти док., розжбвувати 1. masticar vt, mascar vt; 2. dilucidar vt desatar vt, aclarar vt; ~ і в рот покласти meter con cuchara (de palo); meter las palabras en el cuerpo роззбрбєння c desarme m; загальне i цілковите ~ desarme general y completo (universal y absoluto) роззбрбїти док. desarmar vt роззбрбггися desarmarse - роззбрбювати(ся) див. роззброїтися) роззв’язувати(ся) див. розв'язати (ся) роззенківка ж твх. avellanado m; escariado m роззнайбмитися док. dejar-de relacionarse, romper las relaciones (con)- роззолбчений прикм. dorado, bañado en oro роззувЯти(ся) див. роззути(^я) - роззути док. descalzar vt, quitar el calzado роззутися descalzarse, quitarse el calzado роззутий прикм. descalzo роззЯва ч і ж papanatas mf papamoscas m, pazguato m *
роззЯви-ти док. abrir* vt (mucho); ~ рота abrir mucho la boca; quedarse boquiabierto (з подиву); ~вши рота boquiabierto роззявляти див. роззявити* розиграш ч 1. (лотереї, позики) sorteo m; 2. спорт, campeonato m; - кубка torneo de la copa; 3. спорт, (нічия) empate m; 4. (жарт) chasco m, burla f рбзигри мн. див. розиграш розібраний 1. діеприкм. від розібрати; 2. прикм.: у -ому вигляді desmontado розібрй'ти док. 1. (взяти) tomar vt; llevarse (розхапати); comprar vt (розкупити); там уже все ~ли аііі cargaron con todo lo que había; 2. (розсортувати) poner en orden; 3. (на частини) desmontar vt; desarmar vt (механізм); demoler* vt (будинок, стіну); 4. (розглянути, обговорити) examinar vt; estudiar vt; analizar vt; 5. (розрізнити) descifrar vt, distinguir vt; comprender vt (зрозуміти); 6. (пройняти) entrar vt, apoderarse (de) розібрйтися док. 1. (розібрати речі, папери) arreglar vt; desempaquetar vt; 2. (зрозуміти) comprender vt; orientarse; - у питанні dar con el quid de la cuestión, llegar a comprender (a descifrar) el asunto
розігнЯ'Ти док. 1. (змусити розійтися) echar vt, expulsar vt; disolver* vt (збори, організацію); ~ натовп dispersar la muchedumbre; 2. (розвіяти) dispersar vt, disipar vt; ahuyentar vt (нудьгу, сумніви); вітер -в хмари el viento disipó las nubes; 3. (наддати швидкості) embalar vt, acelerar la marcha; - машину embalar el coche; - коня hacer galopar al caballo; - кров acelerar la circulación de la sangre
1010
розкопувати
розігн0тися док. tomar carrera розігнати док. desencorvar vt, enderezar vt; - спину ponerse derecho, enderezarse розігнутися enderezarse po3ÍrpáTH док. 1. (п’єсу, роль) representar vt, interpretar vt, desempeñar vt; ~ партію в шахи jugar una partida de ajedrez; ~ комедію hacer una comedia; 2. (в лотерею) sortear vt, echar a suerte; rifar vt (про речову лотерею); 3. simular vt, fingir vt; 4. (обдурити) tomar el pelo; gastar una broma (a)
розігр0тися док. 1. (захопитися грою) retozar vi, estar alborotando; andar a coz y bocado (fam); 2. (посилитися) desencadenarse, desatarse; у мене -вся апетит se me ha abierto (desatado) el apetito; у нього ~лася подагра ha tenido un ataque de gota; 3. ocurrir vi; acaecer* vi, estallar vi
розігрівбння c calentamiento m; recalentamiento m (повторне) роз(грів0ти(ся) див. розігріти(ся) розігріти док. calentar* vt, meter en (dar) calor; recalentar* vt (зігріти знову); - обід calentar la comida; - мотор calentar el motor розігрітий 1. дієприкм. від розігріти; 2. прикм. calentado; recalentado (повторно) розігрітися calentarse*, entrar en calor (зігрітися); recalentarse* (знову нагрітися) розігрувати див. розіграти розігруватися див. розігратися 2, З розідраний дієприкм. і прикм. desgarrado, despedazado
розізлйти док. enfadar vt, enojar vt; hacer rabiar, encolerizar vt
розізлйтися enfadarse; ponerse hecho una furia розій-тйся док. 1. irse*, marcharse; dispersarse (урізнобіч); - по домівках marcharse cada uno a su casa; гості -шлися las visitas se retiraron; 2. (поступово зникнути) disiparse; desarrugarse (про зморшки, складки); хмари -шлися las nubes se disiparon; 3. (припинити спілкування) separarse (de); divorciarse (про подружжя); - з чоловіком, з дружиною separarse del marido, de la mujer; 4. (розділитися—- про дороги; про думки) divergir vi; diferir* vi (не збігтися); наші шляхи -шлися nuestros caminos son distintos; думки -шлися las opiniones han divergido; - у чому-н. discrepar vi, no estar de acuerdo en algo; disentir de algo; 5. (роз’єднатися) separarse; мостини -шлися las tablas del suelo se han separado; шви -шлися las costuras están descosidas; 6. (витратитися) estar gastado; hacerse sal y agua (fam.); estar agotado (бути розпроданим); 7. (розчинитися) disolverse*; derretirse* (розтанути, розтопитися); 8. (поширитися—про чутки) cundir vi; 9. (про крайній вияв почуттів) desenfrenarse; volverse loco розімкнути док. 1. (роз’єднати) desjuntar vt; - струм ел. desconectar el circuito, desacoplar vt; 2. військ, abrir* vt; - лави abrir filas розімкнутися 1. desjuntarse; 2. військ, abrirse* розімліти док. (від спеки) derretirse (desmadejarse) de calor
розім’йти док. 1. amasar vt, sobar vt; malaxar vt (розм’якшити); 2. (частини тіла) desentumecer* vt, desperezarse; - ноги desentorpecer las piernas (los pies)
розім’йтися 1. quedar blando; 2. desperezarse, desentumecerse*
розіпнути, розп’ясти док. crucificar vt розіпріти док. 1. (про наїдки) mermarse, estar bien cocido; 2. (від спеки) nadar en sudor розіпхйти док., розпихйти 1. dispersar vt (codeando); abrirse paso (codeando); 2. meter vt; - все по кишенях meterlo todo en los bolsillos po3ÍnxáTH док., розпихйти meter vt; - сигарети по кишенях meter cigarillos en los bolsillos розірваний 1. дієприкм. від розірвати; 2. прикм. (рваний) roto; 3. прикм. (уриваний) incongruente
p03ipeá'TH док. 1. romper* vt; desgarrar vt (одяг); - на шматки hacer pedazos, despedazar vt; - на клапті hacer trizas, destrozar vt; - контракт romper (rescindir) el contrato; - дипломатичні відносини romper las relaciones diplomáticas; - угоду rescindir un acuerdo; - шлюб
disolver un matrimonio; 2. (вибухом) despedazar vt; гармату -ло безос. el cañón estalló розірвйтися 1. romperse*, desgarrarse; descoserse (розійтися по шву); він не може -тися no puede dividirse; 2. (про бомбу) estallar vi, reventar* vi,explotar vi; хоч розірвися! ¡hasta reventar!
розіслйти док. enviar vt, expedir* vt розіспйтися док. dormir demasiado; pegársele las sábanas (fam.)
розітнути, розтяти док. 1. див. розсікти 1,2; 2. мед. disecar vt
розічхйтися док. ponerse a estornudar розкабблити док., розкабалйти emancipar vt, franquear vt manumitir vt розказати док. contar* vt, relatar vt, narrar vt; - (про) що-н. contar (narrar) algo розкйзування c narración f розкбзувати див. розказати; що ти мені -єш? ¡no seas cuentista!
розкарббвувати недок., розкарбувати док. тех. acuñar vt, troquelar vt розкасувйти док. licenciar vt, disolver* vt розк0шлятися док. darle un golpe de tos розкйюватися див. розкаятися розкйяння с див. каяття розкйятися док. arrepentirse*; compungirse; morderse las manos (fam.) розквартирувйння c acantonamiento m розквартирувйти док., розквартировувати acantonar vt
розквитйтися док. див. поквитатися рбзквіт ч 1. florecimiento пі; 2. (піднесення) prosperidad f; - промисловості auge de la industria; - мистецтв florecimiento de las artes; y -i літ. en la flor de la edad; у -і сил en la plenitud de sus fuerzas розквітйти див. розквітнути розквітнути док. 1. (про квіти) brotar vi, florecer* vi; 2. embellecerse*; 3. prosperar vi, florecer* vi
розкйданий 1. дієприкм. від розкидати; 2. прикм. disperso, dispersado, desparramado розкидйність ж dispersión f, desparrama- miento m
розкидйти, розкинути док. 1. dispersar vt, desparramar vt; diseminar vt (зерна, насіння); esparcir vt (сіно); - гроші despilfarrar (arrojar) el dinero por la ventana; - листівки echar octavillas; 2. (зробити безлад) desparramar vt розкйдатися 1. estar tirando (echando); 2. tenderse*, tumbarse a la larga розкйдувати див, розкидати розкйдуватися 1. див. розкидатися; 2. (займатися одночасно багатьма справами) desparramar sus energías розкйнути док. 1. (руки, ноги) extender* vt, abrir* vt; 2. extender* vt; 3. esparcir vt, diseminar vt; - торговельну мережу esparcir una red comercial; - розумом dar vueltas (a algo); rumiar vt (fam.)
розкйну-тися док. 1. tenderse*, tirarse (у кріслі, на канапі); arrellanarse (розвалитися); 2. (розташуватися) extenderse*; місто -лося біля підніжжя гори la ciudad se extendía al pie de una montaña
розкипГгися док. bullir vi, ponerse bravo розкисбти див. розкиснути розкйслення с хім. desoxidación f розкислювач ч хім. desoxidante m розкисляти, розкислювати хім. desoxidar vt розкйснути док. 1. (розмокнути) estar empapado; revenirse* (про взуття); estar hecho un lodazal (про дорогу); 2. desanimarse, aplanarse, anonadarse розкГс ч mex. riostra f, jabalcón m рбзк-іш ж lujo m, suntuosidad f; предмети -оші artículos de lujo, artículos suntuarios; жити в -ошах vivir en el lujo (lujosamente); дозволити собі - permitirse el lujo (de) розкґшн-ий прикм. 1. lujoso, suntuoso; -e убрання traje lujoso; -e видання edición de lujo; 2. exuberante, lujuriante; -e волосся cabellera exuberante; 3. maravilloso, espléndido; - обід comida opípara
розкГшно присл. 1. lujosamente, suntuosamente, con mucho lujo
рбзклад ч 1. correlación f; - сил correlación de fuerzas; політичний - situación política; ось такий ~! ¡así están las cosas!; 2. полігр. imposición f
розклад ч 1 .(на складники) descomposición f; disgregación f; хім. disolución f; 2. (розпад, гниття) descomposición f, putrefacción f; 3. descomposición f; desorganización f; desmoralización f; corrupción f (розбещення); depravación f (моралі); моральний - degradación moral
рбзклад ч horario m; - потягів horario de trenes; cuadro de marcha de trenes; - польотів cuadro de servicio de vuelos; за -ом según el horario; скласти - hacer el horario; - змінився cambió el horario
розклад0ти(ся) див. розкласти(ся) розкладйчка ж cama plegable, cama de campaña, catre de tijera
розклйдк а ж (розподіл) repartimiento m, distribución f; робити -y fijar la cuota de cada uno розкладн'йй прикм. plegable, plegadizo; ~e ліжко cama plegable, catre de tijera; - стіл mesa de dos alas (de dos hojas); - стілець silla de tijera
розклйнюватися недок., розкланятися док.
1. saludar vt; - з присутніми saludar (hacer reverencias) a los presentes; 2. (прощатися) despedirse* (de)
розкласифікувати док. clasificar vt, catalogar vt розклйсти док. 1. (викласти) exponer* vt, poner de muestra; extender* vt (розіслати); 2. (розподілити) repartir vt, distribuir* vt; 3. (на складники) descomponer* vt; disgregar vt; 4. desorganizar vt; desmoralizar vt; corromper vt (розбестити); - пасьянс hacer un solitario розклйстися док. 1. (розпакуватися) desembaular vt; 2. спец, (на складники) descomponerse*; 3. (згнити) pudrirse; 4. desmoralizarse, descorazonarse
розклбйка ж (афіш) pegadura f, fijación f, encolado m
розклепйти док., розклбпувати desroblar vt, quitar el remache
розклбювати недок., розклбї-ти док. 1. (афіші) pegar vt, fijar vt; 2. (відклеювати) despegar vt; desencolar vt розклбюватися 1. despegarse; desencolarse (розпастися); коробка -лася la caja se ha despegado (desencolado); стілець -вся la silla щщ se ha desencolado; 2. (про кого-н.) estar ^*1 indispuesto, estar hecho un cascajo; 3. Щшт (розладнатися) frustrarse, fracasar vi; справа ■■ -лася el asunto quedó abortado розклбювач ч cartelero m розклинйти док. acuñar vt, calar con cuña розклйнювати див. розклинити розкодувбти док. descifrar vt, descodificar vt розкокбшитися док. empezar a gallear (a alzar la cresta)
розкбл ч 1. escisión f; disensión f (у поглядах); політика -y política escisionista; 2. рел. cisma m розкблина ж hendidura f, grieta f, fisura f розколбти док. 1. escindir vt, hender* vt; partir vt, cortar vt (дрова, цукор); cascar vt (горіхи); 2. escindir vt, dividir vt; 3. hacer cantar (gargantear) розколбтися 1. rajarse; romperse*; cascarse (про горіхи); 2. escindirse; 3. cantar vi, gargantear vt, cantar de plano розколупувати недок., розколупати док. hurgar vt; arañar vt (роздряпувати) розкблювання c hendimiento m розкблювати(ся) див. розколоти(ся) розкбл ьникч 1. escisionista m, divisionista m; 2. рел. apóstata m
розкбльництво c рел. cisma m розкбльницький прикм. 1. escisionista, divisionista; -і дії acciones divisionistas; -a політика política escisionista; 2. рел. cismático розконсервувбти reanudar vt; recuperar vt (відновити); - будівництво reanudar las obras розкопбти док. 1. cavar vt; 2. (відкопати) desenterrar* vt, excavar vt; 3. (здійснити розкопки) excavar vt
розкопки мн. excavaciones f pl; археологічні - excavaciones arqueológicas розкбпувати див. розкопати
1011
розкоркбвувати
розкоркбвувати недок., розкоркувати док. descorchar vt, destapar vt (пляшку) розкоркбвуватися destaparse розкорчбвування с descuaje m, descepa- miento m, arranque de cepas (de tocones); ~ лісу destroncamiento del bosque розкорчбвувати див. розкорчувати розкорчувбти док. descuajar vt, descepar vt; - ділянку desbrozar el terreno розкбсий прикм.: -і очі ojos bizcos розкбтист-ий прикм.: -а громовиця estrépito de un trueno; ~ сміх risa estrepitosa розкотйти док. 1. (розігнати) aumentar la veloidad, acelerar ia marcha; ~ велосипед acelerar la marcha de la bicicieta; 2. hacer rociar (en direcciones opuestas); - бочки, колоди hacer rodar ios toneles, los rollizos en direcciones opuestas
розкотйтися 1. rodar velozmente, adquirir velocidad; 2. deslizarse, rodar* vi (en direcciones opuestas)', 3. tronar* vi, sonar estrepitosamente розкбчувати 1. див. розкотити розкбчуватися див. розкотитися розкошувбння с prosperidad f розкошувйти1 darse vida de gran señor, vivir a lo rey
розкошувйти2 prosperar vi, vivir en la prosperidad
розкошувйти3 vivir a lo grande; permitirse el lujo (de)
розкрадйння c depredación f, pillaje m, rapiña f; robo m (крадіжка)
розкрадбння2 c desfalco m, malversación f розкрадйти див. розкрасти розкрадбч ч desfalcador m, malversador m розкрбсти1 док. robar vt (todo) розкрбсти2 док., розкрадати robar vt saquear vt розкрйсти3, розікрасти док., розкрадати desfalcar vt malversar vt
розкрбяти док. cortar vt; ~ череп (голову) (кому-н.) romper la crisma a alguien розкремс0ти док. despedazar vt, desgarrar vt розкрилися док. 1. abrirse*; валіза ~лася la maleta se abrió; книжка ~лася el libro se abrió; парасоль, парашут -вся el paraguas, el paracaídas se abrió; квіти ~лися las flores se han abierto; 2. descubrirse*, revelarse, ponerse al descubierto; таємниця ~лася se descubrió el secreto, el secreto salló a luz; обман -вся el engaño se ha descubierto (está sangrando) розкривати(ся) див. розкрити (ся) розкрйти док. 1. abrir* vt; - портфель abrir la cartera; - книжку, ноти abrir el libro, el libro de música; - парасолю, віяло abrir el paraguas, el abanico; - ніж abrir el cuchillo; - рот abrir la boca; - очі abrir los ojos; - обійми abrir los brazos; - дужки abrir paréntesis; 2. revelar vt; desenmascarar vt (викрити); - змову revelar un complot; - таємницю hacer una revelación, descubrir un secreto; - чию-н. гру descubrir (desenmascarar) el juego (de) розкрити кувбти док. criticar vt (severamente); censurar vt (acerbamente) розкрйття c 1. abertura f; - парашута apertura del paracaídas; - дужок apertura de paréntesis; 2. descubrimiento m, revelación f; - злочину descubrimiento de un delito розкричйтися док. 1. desgañifarse (gritando); 2. (на кого-н.) levantar la voz (a); reñir* vt (вилаяти)
розкришйти док. desmenuzar vt, desmigajar vt розкришйтися desmenuzarse, desmigajarse розкрйшування c desmenuzamiento m розкрйшувати(ся) див. розкришити(ся) розкрій ч 1. trazado m; карта ~ою plancha f; 2. corte m (тканини); безвідхідний - corte sin desperdicios
розкручення c liberación f, emancipación f; - жінки emancipación de la mujer розкрУчити док., розкручувати liberar vt, emancipar vt
розкрУчитися liberarse, emanciparse розкрбювальник ч cortador m розкрбювати див. розкроїти розкрутйти док., розкручувати 1. desenrollar vt; 2. hacer girar; 3. desarrollar vt; promocionar vt; - ідею propagar una idea; - нового співака
lanzar en la órbita (promocionar) a un nuevo cantante
розкрутйтися 1. destorcerse*, destrenzarse, desenrollarse; 2. ponerse a girar, empezar a dar vueltas; 3. cosechar éxitos; hacerse famoso розкувйти док., розкбвувати 1. (коня) desherrar* vt; 2. (зняти окови) desaherrojar vt; 3. (звільнити) desinhibir vt, relajar vt розкувйтися (про коня) desherrarse* розкудкудйкатися док. ponerse a cacarear розкуйбвдити док. desgreñar vt, despeluznará розкупбвувати недок., розкупити док. comprar vt (todo); бути розкупленим agotarse (por completo)
розкурйти док. encender* vt; - люльку encender la pipa
розкурйтися (про сигарету) encenderse* розкурювати 1. (палити) fumar vt; 2. див. розкурити
розкурюватися див. розкуритися розкусй-ти док. 1. partir vt (mordiendo); cascar vt (mordiendo) (горіх); 2. comprender vt, conocer* vt, callar vt; descifrar vt; -, у чому річ ver el quid del asunto; тепер я тебе -в ya te he comprendido (calado)
розкутай прикм. desembarazado, desinhibido; libre (вільний); почуватися -o sentirse relajado розкутати док. desabrigar vt, desarropar vt; quitar vt (зняти)
розкутатися desabrigarse, desarroparse розкутість ж desembarazo m, desenvoltura f розкутувати(ся) див. розкутати(ся) розкуштувйти док. paladear vt, saborear vt, probar* vt
розкушувати див. розкусити 1 рбзлад ч 1. (безлад) desorden m, desbarajuste m; 2. (захворювання): нервовий - depresión nerviosa, choque m; - шлунка diarrea f, descomposición f; - травлення indigestión f розладнйн'ий 1. діеприкм. від розладнати; 2. прикм. (про здоров'я) arruinado розладндти док., розлбднувати 1. estropear vt; 2. estropear vt, echar a perder; frustrar vt розладндтися 1. estropearse; 2. estropearse, echarse a perder; frustrarse розладндти, розладити док. 1. (зробити безлад) desordenar vt, desorganizar vt; 2. (завадити здійсненню) desbaratar vt; розладити плани desbaratar los planes; 3. (завдати шкоди) estropear vt; - здоров’я quebrantar (arruinar) la salud; - шлунок tener descompuesto el estómago; - нерви estropear los nervios розладнбтися 1. desordenarse; 2. desbaratarse; fracasar vi (зазнати невдачі); 3. (про здоров'я) quebrantarse; arruinarse розл0днувати(ся) див. розладнати (ся) розламдти док. 1. (зламати) romper* vt, fracturar vt; 2. (зруйнувати) abatir vt, derribar vt розламйтися romperse* розлетґ'тися док. 1. (відлетіти) volar* vi; 2. difundirse rápidamente; -лася звістка la noticia se difundió rápidamente; 3. romperse*; hacerse añicos (на друзки); 4. disiparse; desvanecerse*, evaporarse (про надії); ~ як дим esfumarse рбзлив ч (вина) embotellado m; безперервний - тех. colada continua розлйв ч; - вина embotellado de vino розливбльн-ий прикм.: -а ложка cucharón m розливйння с vertimiento m; tra(n)svase m, trasiego m
розливйти(ся) див. розлити(ся) розлйти док. 1. (пролити) derramar vt, verter* vt; 2. (налити) echar vt; - чай servir (echar) té; - вино по пляшках embotellar el vino; їх водою не - están a partir un piñón, son como uña y carne розлйтися док. 1. (пролитися) derramarse, verterse*; 2. (вийти з берегів) desbordar vi, desbordarse; 3. (поширитися) cundir vi, difundirse, esparcirse, extenderse*; cubrir* vi (про рум'янець)
розлиттй c (річки) desbordamiento m; - жовчі мед. derrame biliar, ictericia f розлізбтися недок., розлізтися док. romperse*; descoserse (по швах); чоботи розлізлися las botas se han roto
розлініяти док., розлініювати rayar vt, linear vt розлінувбтися док. emperezarse, apoltronarse
розлінюватися недок., розлінуватися док. apoltronarse, hacerse un holgazán (un haragán) розліпйти док., розліплювати despegar vt, desencolar vt; -ся despegarse, desencolarse розлітатися 1. див. розлетітися; 2. (про поли одягу, волосся) levantarse розлбм, розлам ч 1. (дія) rompimiento m, rotura f; 2. (місце) fractura f, rotura f розлу-ка ж 1. separación f; жити в -ці (з ким-н.) vivir separado (de); 2. despedida f, separación f розлучбти недок., разлучити док. (з ким-н.) separar vt (de); -ся separarse (de) розлучений прикм. (про подружжя) divorciado розлучення с (подружжя) divorcio m; оформити - formalizar el divorcio; одержати - quedar divorciados
розлучйтися док. divorciarse, separarse; - з чоловіком, з дружиною separarse del marido, de la mujer
розлучник ч rompeamistades m; castigador m розлюбйти док. 1. (кого-н.) dejar de querer, perder el amor (por); 2. desaficionarse (de), despegarse* (de)
розлютйти док., розлютбвувати, розлючувати enfurecer* vt, encolerizar vt розлютйтися enfurecerse*, enrabiarse розлютбваний, розлючений прикм. enfurecido, encolerizado, rabioso розліЬчений прикм. encarnizado, exasperado; furioso, rabioso, frenético (шалений) розлягтйся док. tenderse* розмагнітити док., розмагнічувати фіз. desimanar vt, desimantar vt; -ся фіз. desimanarse, desimantarse
розмазйти док. 1. embadurnar vt, extender* vt; —ся embadurnarse, extenderse розмазнй 1. ж (каша) puches m (f) pl, gachas f pl; 2. ч / ж (про людину) persona apocada, calzonazos m, Juan Lanas¿ розм0зувати(ся) див. розмазати(ся) розмаїтий прикм. див. різноманітний розмаїтість ж, розмаїття é’due. різноманітність розмалюв0ти док., розмальбвувати 1. llenar de dibujos; - фарбами pintar vt; 2. (зобразити) pintar vt, representar vt " розмалювбти док., розмальбвувати pintarrajear vt, pintorrear vt, émbjadumar vt розмальбваний прикм. pintado, cubierto de pinturas
розмарйн ч (кущ) romero m рбзмах ч 1.agitación f? braceo m (руки); brazada f (плавця); з -y con fuerza; бити з -y dar (golpear) con aire; 2. (про крила) aletada f, envergadura f 3. (про діяльність) escala f, envergadura f; широкий - будівництва construcción en gran escala; він людина з -ом es hombre de grandes capacidades (de gran alcance, de audaces iniciativas); 4. amplitud f, oscilación f розмахнутися док. 1. (для удару) alzar la mano (de repente); 2. dar comienzo, emprender vt (icón envergadura)
розмахувати (махати) agitar vt; bracear vi (рукою); batir vi, aletear vi, alear vi (крилами); r хусткою, прапором agitar el pañuelo, ln bandera; - руками agitar las manos; -ся див. размахнутися
розмачулювати недок., розмачулити док. (мотузку) deshilacliar vt; -ся 1. (про мотузку) deshilacliarse
розмежбвувати див. розмежувати розмежувбльн'ий прикм.: -а лінія військ. línea de demarcación
розмежувбння с 1. demarcación f, delimitación f; 2.delimitaciónf diferenciación f; - понять diferenciación de conceptos; - обов’язків delimitación de las obligaciones розмежувбння c 1. deslinde m, amojonamiento m; 2. desmarque m, desolidarización f; ідейне - deslinde (desmarque) ideológico розмежувбти док. 1. demarcar vt, delimitar vt; 2. delimitar vt, diferenciar vt; discriminar vt (Л. Am.); - обов’язки delimitar las obligaciones розмежувбти док., розмежбвувати 1. deslindar vt, amojonar vt; - землю jalonar la tierra; 2. deslindar vt, delimitar vt; -ся 1. fijar los límites; 2. deslindarse, delimitarse; desmarcarse, desolidarizarse; separarse (відокремитися)
1012
розг^чливий
розмбл ч molienda f, moltura f розм0лювати(ся) див. розмолоти(ся) розместй док. barrer vt; ~ доріжку barrer el camino; ~ сніг espalar vt розмйв ч, розмивЯння с (берега) derrubio m; deslave m (77. Ам.) розмивЯти(ся) див. розмити(ся) розмикЯння с 1. ruptura f; interrupción f; ~ ланцюга interrupción (puesta fuera) de circuito; 2. військ, apertura f; ~ лав apertura de las filas розмикЯти(ся) див. розімкнути(ся) розминЯти(ся) див. розім’яти(ся) розмйнка ж desperezo m, desentorpecimiento m, desentumecimiento m; спорт, entrenamiento m (antes del juego, del match, etc.) розминатися док. cruzarse розмйслити док. meditar vi (sobre, en), reflexionar vi (sobre)
розмйти док. derrubiar vt; ~ся derrubiarse рбзмін ч cambio m; ~ грошей cambio de dinero; ~ полонених canje de prisioneros; ~ квартир cambio de apartamentos розмінний прикм. de cambio; ~a монета moneda de cambio, cambio m, calderilla f; ~a каса caja de cambio
розмінування c levantamiento de minas, desmínado m
розмГнювати(ся) див. розміняти(ся) розміняти док. cambiar vt; ~ гроші cambiar el dinero; ~ житлову площу cambiar apartamento (por); ~ся 1. cambiar vi; ~ся фігурами шахи cambiar las piezas; 2. menudear vt; ~ся на дрібниці perderse en minucias (en detalles) розмГр ч 1. (величина) dimensión f, tamaño m, extensión f (протяжність); ~ суми suma f (integral); importe m, cuantía f; ~ платні la cuantía del salario; критичний ~ фіз. tamaño crítico; 2. (мірка) número m (взуття, рукавичок); medida f (одягу); 3. (ступінь, масштаб) escala f, dimensión f; у невеликому ~¡, у невелииких ~ax en pequeña escala; у повному ~i por entero, íntegramente; інфляція набирає загрозливих ~ів 1а escalada de la inflación es de un ritmo alarmante; 4. (вірша) metro m; 5. муз. medida f розмірен-ий, розмірний прикм. mesurado; rítmico; ~a хода paso mesurado(grave); ~i рухи movimientos rítmicos
розміреність, розмСрність ж mesura f; ritmo m розмірено, розмірно присл. mesuradamente, con mesura; con ritmo; gravemente, con gravedad
розмГрити док. (з чим-н.) medir* vt, conmensurar vt proporcionar vt розміркувй'пі док. cavilar bien (en, sobre) розміркувйти док. reflexionar vi, cavilar vi (en, sobre)
розмірний, домірний прикм: proporcionado, proporcional; - чому-н. adecuado a, correspondiente a
розмірність ж dimensión f, dimensionalidad f розмірність, домірність ж proporcionalidad f, la justa proporción, correspondencia f -розмірно, домірно 1. присл. proporcionada- eimente, adecuadamente; 2. прийм. con relación a, en proporción a
розмірювати, розміряти див. розмірити розміряти док., розмірювати medir* vt; ~ ділянку medir la parcela, parcelar vt розмісйти док. amasar vt розмістйти док. 1. instalar vt, situar vt; poner en orden; ~ війська estacionar tropas; ~ війська no квартирах військ, alojar vt, acantonar vt; 2. (розподілити) distribuir* vt, repartir vt, colocar vt; ~ замовлення distribuir los encargos; ~ся instalarse, establecerse* розмітити док. marcar vt trazar vt; ~ по годинах detallar las horas, dar el horario розмітка ж marca f, trazado m, marcado m, marcación f
розмітник ч marcador m, trazador m розміч0ти, розмінувати див. размітити розміняти док. disolver* vt (revolviendo); revolver* vt; ~ся disolverse* розмішувати1 див. розмісити розмішувати(ся)2 див. розмішати(ся) розміщення с 1. instalación f; ~ (військ) по квартирах alojamiento m, acantonamiento m; 2.
distribución f; reparto m; ~ позики distribución de un empréstito
розміщувати(ся) див. розміститися) розмнбження с 1. multiplicación f; ~ доповіді multicopiado de la ponencia; 2. біол. reproducción f, procreación f; статеве ~ generación sexual; безстатеве - generación (reproducción) asexual; partenogénesis f (cient.); ~ брунькуванням gemación f; ~ діленням reproducción por escisión; endogénesis f; органи ~ órganos de reproducción
розмнбжити док. multiplicar vt; ~ документ multiplicar (sacar copias de) undocumento; ~ на ксероксі xerocopiar vt; ~ся 1. multiplicarse; 2. reproducirse*, propagarse розмнбжувальний прикм. multiplicador; ~ пристрій multiplicador m; ~ апарат multicopista m розмнбжувати див. розмножити; ~ся 1. див. розмножитися; 2. біол. reproducirse*; ~ся діленням, брунькуванням reproducirse por segmentación, por yemas розмбва ж conversación f, plática f; замовити ~y з Києвом pedir la comunicación con Kiev; завести ~y trabar conversación; без зайвих розмов sin hablar mucho; досить розмов! ibasta de hablar de esto!, |no se hable más de esto!; це інша ~ eso es harina de otro costal розмовлйти hablar vi; conversar vi, platicar vi (бесідувати); ~ іспанською hablar español; ~ про справи tratar de los asuntos; ~ з самим собою hablar consigo mismo (para sí) розмбвн'Ий прикм. hablado, conversacional; ~a мова lenguaje hablado; урок ~ої мови lección de conversación
розмбвник ч guía de conversación розмокйти недок., розмбкнути док. estar mojado (empapado)
розмолбти док. moler* vt molturar vt розмолбтися molerse*
розмонтувЯти desmontar vt; desarmar vt (механізм)
розмори-ти док. desmadejar vt; задуха його ~ла el bochorno lo dejó desmadejado; його ~ло (від спеки) безос. está desmadejado de calor; -тися desmadejarse розморбзити док. descongelar vt розморбзитися descongelarse розмотдти док. desenrollar vt, desarrollar vt; devanar vt (моток); desovillar vt (клубок); ~ мотузку desenrollar (desarrollar) la cuerda po3MOTáTHCfl desenrollarse, desarrollarse; desovillarse (про клубок) розмотка ж desenrollamiento m; desdevanado m (пряжі); mex. desbobinado m розмбтувати(ся) див. розмотати(ся) розмочйти док. remojar vt empapar vt; ~ хліб y молоці empapar el pan en leche; ~ рахунок abrir el mareaje, marcar (meter) el primer gol розмочйтися empaparse розмбчувати(ся) див. розмочити(ся) розмріятися док. soñar* vi, ilusionarse, entregarse a los sueños
розм’якти недок., розм’якнути док. 1. ablandarse; 2. (стати млявим) ablandarse; derretirse* (від спеки); 3. mitigarse; enternecerse* (розчулитися)
розм’якти недок., розм’якнути док. ablandarse
розм’якшення с 1 .(дія) ablandamiento m; 2. (стан) reblandecimiento m, mitigación f; ~ мозку мед. reblandecimiento cerebral; ~ кісток мед. reblandecimiento de los huesos, osteomalacia f; ~ шлунка мед. gastromalacia f розм’якшйти док. ablandar vt; reblandecer vt розм’якшйтися ablandarse, reblandecerse розм’Якшувати(ся) див. розм’якшити(ся) рознарядка ж 1. distributión planificada; ~ роббочої сили reparto de mano de obra; 2. orden f, mandato m; ~ з перевезення вантажів orden para transportar mercancías рознервувЯти(ся) док. poderse nervioso рознЯсення c 1. conducción f; entrega f (доставка); reparto m, distribución f (листів); 2. (по книгах) anotación f, inscripción f рознестй док. 1. llevar vt (віднести); conducir* vt, transportar vt (доправити); - листи repartir (entregar) las cartas; 2. propagar vt, divulgar vt; ~
заразу propagar contagio; 3. (по книгах, на картки) anotar vt inscribir* vt; 4. destruir* vt; ~ ущент destrozar vt, despedazaf vt; 5. disipar vt dispersar vt; вітер розніс хмари el viento disipó las nubes; 6. безос.: у нього ~ло щоку tiene la mejilla hinchada
рознес-тйся (поширитися) difundirse, propagarse, extenderse* розніжувати недок., розніжити док. mimar vt (con comodidades, etc.) розніжуватися mimarse, estar mimado рознімйння, розняття c desmonte m рознімЯти див. розняти рознбс ч гірн. zanja f, calicata f розносйти(ся)1 див. рознести(ся) розносйти2 док. (взуття) ensanchar vt usar para dar de sí; ~ черевики domar los zapatos розносйтися (про взуття) ensancharse, dar de sí
розносний прикм. 1.: ~a книга registro de entregas; 2. mordaz; ~a стаття ún artículo vituperante (de rompe y rasga) рознбшувати(ся) див. розносити(ся) рознбщик ч 1. (посилок) paquetero m; 2. (торговець) buhonero m, vendedor ambulante; ~ інфекції foco (propagador) de infección розніЬхати док., розніЬхувати husmear vt olfatear vt
рознЯти док. separar vt розбрення c (втрата статків) ruina f; depauperación f (зубожіння)
розорйти док. 1. (спустошити) devastar vt asolar vt; saquear vt (розграбувати); 2. (кого- н.) arruinar vt
розорйтися 1. arruinarse; fundirse (77. Ам.) розорЯти див. розорити розорЯтися 1. див. розоритися; 2. echar sapos у culebras; salir de sus casillas розосерЯджувати недок., розосередити док. військ, dispersar vt розбхатися empezar a lanzar ayes розохбтитися док. tomar gusto (a algo) розоцвіті мн. бот. rosáceas f pl розп’яття с crucifixión f рбзпад ч 1. descomposición f, disgregación f; 2. фіз. disociación f, desintegración f; радіоактивний ~ desintegración radiactiva; 3. (занепад) descomposición f, ruina f, disolución f; ~ колоніальної системи descomposición del sistema colonial
розпадЯння c див. розпад; ~ молекули desintegración molecular розпадатися див. розпастися розпакбвувати(ся) див. розпакувати(ся) розпакувЯння с desembalaje m розпакувЯти док. desembalar vt; desempaquetar vt ~ валізи, багаж desembalar (deshacer) las maletas, el equipaje; -ся desembalar los bultos рбзпал ч encendimiento m розпал ч: у -і літа en pleno verano; у -і суперечки en el ardor de la disputa; у -і бою en el fragor del combate
розпалйти док., розпйлювати 1. (розжарити) calentar* vt, pegar fuego; - багаття encender (prender fuego a) una hoguera; 2. (збудити) encender* vt inflamar vt; - уяву, фантазію excitar la imaginación, la fantasía; ~ ненависть atizar el odio; ~ пристрасті enconar (excitar) las pasiones
розпалйтися 1. (розжаритися) calentarse*; 2. (збудитися) enardecerse*, inflamarse; 3. arrebatarse
розпЯлубка ж буд. desencofrado m, desmontaje del encofrado
розпЯлювати 1. calentar* vt, dar calor; 2. (збуджувати) acalorar vt, excitar vt, enardecer* vt розпЯлювати acalorarse, excitarse, enardecerse*, sulfurarse розпарувЯти док. desaparear vt розпЯрювати недок., розпарити док. 1. ablandar vt (al vapor); 2. (у лазні) bañar con agua caliente; dar un baño de vapor; 3. (розслабити) calentarse hasta sudar la gota gorda розпЯрюватися 1. estar ablandado (al vapor); 2. estar chorreando sudor розпЯчливий чірикм. desesperado; - погляд mirada desesperada; ~ крок paso desesperado
33 Іспансько-український словник
1013
розпйчливо
розпйчливо присл. desesperadamente розп0ювати(ся) див. розпаяти(ся) розпЯяти док. desoldar* vt розпаятися desoldarse* розпектй(ся) док. див. розжарити(ся) розперЯзаний прикм. sin cinturón розпербзатися док., розперізуватися 1. quitarse el cinturón, desceñirse*; 2. desatarse, pasar de la raya розпбрти док. hinchar vt розп0’Стися док. 1. (на частини) dividirse; hacerse pedazos (зруйнуватися); 2. фіз. desintegrarse, descomponerse*, disociarse; молекула ~лася la molécula se disoció (se desintegró); 3. (розладнатися) descomponerse*, desmoronarse; venir a menos (занепасти); група -лася el grupo se descompuso розпбстити док., розпещувати 1. mimar vt, malcriar vt; 2. (чим-н.) malacostumbrar vt розпбститися 1. ser (muy) mimoso; 2. (про дітей) ser revoltoso (travieso); 3. (розледачіти) emperezarse, acostumbrarse a hacer el vago
розпечбтати док. 1. desellar vt, levantar los sellos; 2. (лист) abrir* vt, desellar vt розпечбтування c 1. deselladura f; 2. (листа) apertura f
розпечЯтувати(ся) див. розпечатати(ся) розпбчений див. розжарений розпбщений 1. дієприкм. від розпестити; 2. прикм. mimoso, delicado (зніжений); caprichoso (вередливий) розпивбти 1. див. розпити; 2. estar bebiendo; estar tomando
розпйвочний прикм.: - продаж спиртних напоїв venta al copeo
рбзпил ч: на ~ піти derrochar vt, malgastar vt; пустити на ~ condenar a la destrucción (a la muerte)
розпйлення c pulverización f, dispersión f; ~ нафти pulverización (atomización) del petróleo розпилйти док., розпилювати pulverizar vt, dispersar vt; espolvorear vt; atomizar vt (рідину) розпилйтися pulverizarse, dispersarse розпйлювання c aserrado m, aserradura f розпйлювати недок., розпиляти док. aserrar* vt, serrar* vt
розпйлювач ч mex. pulverizador m, rociador m, atomizador m розпинбти див. розіпнути розпинбтися desvivirse, desvelarse (por); perorar vt
розпирЯ-ти див. розперти; мене ~є estoy que exploto
розписЯти док. 1. (розподілити) inscribir* vt; anotar vt (записати); - все по днях і по годинах anotar todo por días y horas; усі дні розписані todos los días están repartidos; 2. (розмалювати) pintar vt; 3. (змалювати) pintar vt, pormenorizar vt; ~ свої успіхи pintar sus éxitos розписйтися док. 1. (підписатися) firmar vt, poner su firma; ~ в одержанні acusar recibo (de); 2. (зареєструвати шлюб) casarse (por lo civil); 3. escribir (mucho) розпйск-а ж recibo m, vale m, recibí m; ~ в одержанні acuse de recibo; дати (написати) ~y dar recibo; під ~y bajo firma розпйсувати див. розписати розпйсуватися див. розписатися 1, 2 розпйт-и мн. preguntas f pl, indagación f; набридати з -ами estrechar a preguntas розпйти док. beber vt; - пляшку (з ким-н.) beberse una botella (con) розпйтувати недок., розпитйти док. preguntar vt, interrogar vt, indagar vt; ~ про що-н. preguntar algo
розпізнавбльн-ий прикм.: - знак signo distintivo; distintivo m; ~ сигнал військ, señal de reconocimiento; ~i вогні fuegos de seguridad розпізнбваний прикм. reconocible, discemible розпізнавйння c discernimiento m; diagnosis f (хвороби)
розпізнавбти недок., розпізнати док. discernir* vt, distinguir vt; reconocer* vt (впізнавати); - хворобу diagnosticar una enfermedad розпІкЯти(ся) див. розжарити(ся) рбзпір ч mex. empuje (presión) longitudinal
рбзпірка ж mex. barra f (separadora); tirante m, riostra f; madero de entibar, peón de madera (y шахах)
рбзплав ч mex. fundido m, masa fundida розплбвити док., розплавлйти fundir vt, derretir* vt
розплбвитися fundirse, derretirse* розплбвлення c mex. fusión completa розплатися док. echarse a llorar, deshacerse en lágrimas
розпланувбти док. 1. planear vt, distribuir* vt; - свій час distribuir su tiempo; ~ роботу на тиждень planear el trabajo para una semana; 2. marcar vt, trazar un plano; replantear vt (споруду) розпластати док., розплбстувати (ex)tender* vt; ~ руки, ноги extender los brazos, las piernas; ~ крила abrir las alas розпластатися (ex)tenderse* розплбт-а ж 1. (платіж) paga f; 2. paga f, desquite m; час ~и hora de ajustar cuentas розплатитися док., розплбчуватися 1. (з ким-н.) pagar vt; satisfacer* vt; - з боргами pagar sus deudas; 2. pagar vt, expiar vt; ~ за необережність pagar una imprudencia; ~ за (свої) помилки expiar sus faltas розплескбти док., розпліскувати, розплескувати derramar vt, verter* vt; ~ воду derramar agua розплеснися derramarse, verterse* розпливбтися див. розпливтися розпливтися док. derramarse, esparcirse; disiparse, esfumarse; чорнило -лося la tinta se ha corrido
розплйвчастий прикм. vago, indeterminado, impreciso; difuso (про стиль) розплйвчастість ж vaguedad f, indeterminación f; medias tintas f pl (fam.) розплйвчасто присл. vagamente, indeterminadamente; - говорити hablar en general розплГдник ч criadero m, vivero m розплітбння c destrenzamiento m розплИЄти(ся) див. розплести(ся) розплодйти док. criar vt (розвести); dejar propagarse (тарганів, блощиць) розплодйтися multiplicarse, propagarse; pulular vi (кишіти)
розплутати док. 1. (вузол) desanudar vt, desatar vt; - коня destrabar al caballo; 2. (з’ясувати) desenredar vt, desenlazar vt; - справу desenredar el asunto; ~ злочин desentrañar el crimen; - інтригу desenredar la intriga; - клубок (вузол) desembrollar la maraña, desenmarañar la madeja
розплутатися 1. desanudarse, desatarse; 2. (з’ясуватися) desembrollarse, aclararse; 3. deshacerse*, desembarazarse; -ся з боргами deshacerse de sus deudas розплУтувати(ся) див. розплутати (ся) розплювйтися док. finiquitar vt, liquidar vt, saldar vt
розплющування c aplastamiento m, aplanamiento m
розплющувати недок., розплющити док. aplastar vt, despachurrar vt; aplanar vt розплющуватися aplastarse, despachurrarse; aplanarse
розповзбтися недок., розповзтися док. (про комах) dispersarse
розповйти док., розповивбти desempañar vt розповйтися desempañarse розповідбння с див. розказування розповідбч ч narrador m, cuentista m рбзповідь ж (виклад подій) relato m, relación f; narración f (оповідь); докладна - про події la relación detallada de los hechos; доповнити - completar la narración; перервати - interrumpir el relato
розповістй док. див. розказати розповсЮдженість ж див. поширеність розповсюдження с див. поширення 1 розповсюджу вати(ся) див. поширити (ся) 1 розповсюдити (ся); док. див. поширити(ся) 1 розподГбнення с лінгв. disimilación f розпбділ ч 1. distribución f; repartición f, reparto m (між ким-н.); - доходів repartición de beneficios; - роботи distribución dehtrabajo; 2. (призначення) designación f; одержати - obtener (conseguir) el destino
розподіл йти док., розподіляти 1. distribuir* vt; repartir vt (між ким-н.); - роботу між членами бригади distribuir el trabajo entre los miembros del equipo (de la brigada); - гроші distribuir el dinero; - робітників по ділянках colocar a los obreros en loslugares de trabajo; 2. (систематизувати) clasificar vt; 3. (призначити) destinar vt, designar vt
розподілйтися distribuirse*, repartirse розподілювач ч див. розподільник розподільн-ий прикм. distributivo, distribuidor; de distribución, de repartición; - щит, -а дошка mex. tablero de distribución розподільник ч distribuidor m розполбхати док., розполохувати dispersar vt (asustando)
розпорбти док. descoser vt, deshilvanar vt розпорбтися descoserse, deshilvanarse розпорбшений 1. дієприкм. від розпорошити; 2. прикм. disperso
розпорбшеність ж dispersión f; - сил dispersión de fuerzas; - кадрів dispersión del personal розпорбшення c dispersión f, desparrama- miento m; - коштів derroche de recursos; - сил dispersión de fuerzas
розпорошйти док., розпорбшувати (сили) dispersar vt, desparramar vt розпорошйтися dispersarse, desparramarse розпбрювати(ся) див. розпороти(ся) розпорйдюк ч orden m, ordenamiento m; - дня distribución del tiempo; правила внутрішнього -ку reglas interiores, reglamento interior розпоряджатися 1. див. розпорядитися; 2. administrar vt, regir* vt; mandar vt (командру- вати); хто тут -ється? ¿quién manda aquí?; - як у себе вдома estar como Pedro por su casa розпорядження c 1. disposiciónf; 2. (вказівка) disposición f, orden f; усне .- orden verbal; віддати - dar órdenes; залишити до особливого - dejar hasta orden especial; (| бути в -і (кого-н.) estar bajo las órdenes (de),^estar a disposición (de); мати у своєму -i tener a su disposición; надати в чиє-н. - poner a disposición (de) розпорядйтися док.А.(наказати) ordenar vt, mandar vt, disponer* vt; - про що-н. mandar (ordenar) algo; - зробити шіо-н. mandar hacer algo; - на свій розсуд obrar a* sus anchas; 2. (грошима, часом) disponer*vt (de); emplear vt;
- собою ser dueño de sus actos (de su persona);
- власною долею regir s,u propio destino розпорЯдлив-ий прикм.: -бути -им ser un hábil administrador . ¿ розпорядливість ж habiljdad administrativa розпорядник ч jefe m; - робіт administrador m, jefe de trabajos, gerente m
po3npáe-á ж represión f, violencia f, ensañamiento m; жорстока - represión salvaje (contra); кривава - matanza f, carnicería f; кулачна - ley del puñetazo; коротка - breve suplicio; вчинити -y cometer represalias, hacer justicia розпрЯвитися док., розправлятися castigar vt (cruelmente), reprimir vt; я з ним розправлюся! і me las pagará!, ¡ le diré cuántas son cinco! розпрйндитися док. empezar a envalentonarse (a alzar el gallo, a ponerse flamenco) розпрйскати док. rociar vt, pulverizar vt розпрйскувати див. розприскати розпрйскувач ч pulverizador m розпрбдаж ч venta f (por partes; de todo); saldo m; остаточний - liquidación f; - товарів за зниженими цінами rebajas f pl розпрбдати док. vender vt (todo; por partes); - з молотка vender en pública subasta, subastar vt; видання розпродано la edición se ha agotado розпрбдувати див. розпродати розпроклйтий прикм. requetemaldito розпропагувЯти док. llegar a convencer (agitando)
розпрбстати док., розпростувати estirar vt, desencoger vt; - плечі desencogerse de hombros; - крила desplegar las alas розпростерлий дієприкм. і прикм. extendito; -і крила alas abiertas
розпростерти док. extender* vt; -ся extenderse* розпростирЯти(ся) див. розпростерти(ся) розпрощбтися док. despedirse* (de); - з надіями abandonar las esperanzas
1014
розорення
розпрягЯння ж desenganche m розпряг0ти(ся) див. розпрягти(ся) розпрягтй док. desenganchad vt (коні); desuncir vt (бики)
розпрягтйся desengancharse (про коні); desuncirse (про бики)
розпрямляти, розпрямлювати нвдок., розпрямити док. enderezar vt, erguir* vt, desencorvar vt; ~ спину enderezar el espinazo (la espalda)
розпрямлятися enderezarse, erguirse*, desencorvarse
розпсихуватися док. alterarse (crispársele) los nervios a alguien, ponérsele a alguien los nervios de punta
розпукуватися (про квіти) abrirse* рбзпуск ч permiso m, licénciamiento m; disolución f (opaanspswsq, парламенту) розпускйння c 1. (розв’язування) soltura f; aflojamiento m (ослаблення); desañudadura f (вузла); 2. (плетених виробів) desmalladura f deshacimiento m (del punto); 3. (чуток, пліток) divulgación f, propagación f; 4. (розчинення) disolución f; 5. (квітів) abertura f, brotamiento m розпускЯти недок., розпустйти док. 1. (відпускати) dar permiso; licenciar vt; despedir* vt (звільняти); disolver* vt (організацію, парламент); dar receso (парламент) (Л. Ам.); ~ збори disolver la reunión; ~ на канікули (на вакації) dar (conceder) vacaciones; 2. (розв’язувати) desatar vt, soltar* vt; aflojar vt (ослаблятт); desanudar vt, desañudar vt (вузли); ~ мотузку aflojar la cuerda; ~ шнурки desatar los cordones; ~ волосся soltar la cabellera (el pelo, los cabellos); 3. desplegar vt; ~ хвоста (про птахів) espadañar vt; 4. (плетені вироби) deshacer* vt, desmallar vt; 5. relajar vt, dar rienda suelta; ~ дитину aflojar las riendas con el niño, dejar hacer al niño lo que quiera; 6. difundir vt, divulgar vt; ~ чутки propagar rumores; 7. disolver* vt; ч язика soltar la lengua (el pico); ~ рюми a) lloriquear vi; б) (зажуритися) desanimarse, entristecerse*; ~ слину caérsele las babas розпускЯтися 1. (розв’язуватися) desatarse, soltarse*; aflojarse (слабнути); desanudarse (про вузли); шнурки розпустилися los cordones se desataron; 3.(про плетені вироби) deshacerse*, desmallarse; 4. (про дисципліну) desatarse; perder el control (sobre sí); indisciplinarse; 5. disolverse*
розпусн-йй прикм. libertino, depravado; ~a людина libertino m; ~a поведінка conducta licenciosa
розпусник ч libertino m, depravado m розпусничати entregarse al libertinaje розпусність ж depravación f, corrupción f, perversidad f
розпуст а ж 1. libertinaje m, depravación f,corrupción f; віддаватися ~i entregarse al libertinaje розпустйтися док. див. розпускатися розпустувйтися док. hacer travesuras; loquear vi (en demasía)
розпуття c encrucijada f; на ~i en una encrucijada
розпухйння c inflamación f, hinchazón f розпухйти недок., розпухнути док. hincharse, abultar vi
розпухлий діеприкм. і прикм. hinchado, abultado
розпушення с (ґрунту) mullido m розпушити док. ahuecar vt, batir vt; ~ хвоста espadañar vt , -
розпушити док., розпушувати (ґрунт) mullir vt; azadonar vt (мотикою) розпушитися mullirse розпушувати mullir vt розпушувач ч с.-г. cilindro rompedero розпущен-ий 1. діеприкм. від розпустити; 2. прикм. indisciplinado; ~а дитина niño desmandado (rebelde)
розпущеність ж indisciplina f розпхйкатися док. empezar a gimotear розрбда ж consuelo m розрядник ч consolador m розрахбван'Ий 1. діеприкм. від розрахувати; книжка, ~а на широкого читача un libro concebido (destinado) para el gran público
розрахбвувати 1. див. розрахувати; 2. calcular vt, suponer* vt; він ~в прийти раніше calculaba que podría llegar antes; 3. (покладатися) contar vi (con); ~йте на Мене cuente (Ud.) conmigo розрахбвуватися див. розрахуватися розрахувати док. 1. (вирахувати) calcular vt; ~ конструкцію calcular la construcción; 2. (визначити) calcular vt, presuponer* vt; ~ все наперед determinarlo todo de antemano (por adelantado); не ~ своїх сил no tener en cuenta (no calcular) sus fuerzas; 3. (звільнити) despedir* vt, echar vt; 4. спец, formar por números розрахувЯтися 1. (з ким-н.) ajustar (las) cuentas (con); hacérselas pagar, vengarse; 2. (взяти розрахунок) darse de baja; 3. спец. numerarse
розрахун-ок ч 1. (підрахунок) cálculo m, cómputo m; cuenta f (рахунок); ком. balance de cuentas,, saldo m; взаємні ~ки saldos recíprocos; приблизний ~ cálculo aproximado; з ~ку... calculando...; teniendo en cuenta...; 2. (сплата) ajuste de cuentas; зробити ~ ajustar las cuentas; - готівкою al contado; 3. (звільнення) despido m; дати - despedir* vt, dar la cuenta; взяти ~ pedir la cuenta; одержати ~ ser despedido; 4. (припущення, намір) cálculos m pl; за моїми ~ками según mis cálculos; помилитися в ~ках equivocarse en los cálculos; 5. (вигода) ventaja f, beneficio m, interés m; з ~ку por interés; шлюб з ~ку matrimonio por interés; 6. mex. cálculo m; ~ потужності cálculo de la potencia; ~ двигуна cálculo del motor
розрахункбв-ий прикм. 1. de cálculo; ~a таблиця tabla de cálculo; 2. (платіжний) de pago; ~ відомість nómina f; ~a книжка libro de pago, cartilla de libramiento; 3. mex.: ~a потужність potencia nominal
розревГтися, розревтйся док. deshacerse en llanto
розрегулювйти док. desarreglar vt; desarmonizar vt
розрекламувбти док. hacer una gran publicidad, publicitar vt; ~ новий фільм publicitar a lo grande una nueva película розрйв ч 1. ruptura f; mex. disrupción f; випробування на - mex. prueba de ruptura; ~ з ким-н. ruptura (de relaciones) con alguien; ~ дипломатичних відносин ruptura de relaciones diplomáticas; ~ лінії фронту espacio muerto (brecha) en la línea del frente; 2. explosión f, estallido m; ~ снаряду explosión de un proyectil; 3. incoherencia f, falta de ligazón; ~ між попитом і пропозицією desproporción entre la demanda y la oferta; 4. intervalo m, plazo m; великий часовий ~ gran lapso de tiempo розрив0тигд£/в. розрити розривЯти(ся)2 див. розірвати(ся) розривнйй прикм. (про кулю) explosivo; explosible (вибуховий)
розридбтися док. prorrumpir en llantos розрйти док. cavar vt, excavar vt; ~ землю excavar (escarbar) la tierra розрівнювати див. розрівняти розрівняти док. igualar vt, nivelar vt, allanar vt розріджений 1. діеприкм. від розрідити; 2. прикм. (про посіви) aclarado; 3. прикм. (про повітря) enrarecido, rarefacto розрідженість ж (повітря) enrarecimiento m, rarefacción f
розрідження c aclaración f, dilución f (розведення)
розрідйти док., розріджувати 1. (ліс) aclarar vt; 2. (повітря) enrarecer* vt рбзріз ч 1. (розрізане місце) corte m, cortadura f; tajo m (надріз); 2. (перетин) corte m, sección f; поперечний, поздовжній - sección transversal, longitudinal; вертикальний ~ sección vertical, perfil m; 3. гірн. banco m (en la superficie de una mina); у неї гарний ~ очей tiene bonito corte de ojos; y ~¡ en relación (con); desde el punto de vista; teniendo presente розрізати док., розрізати cortar vt розрізнен-ий 1. діеприкм. від розрізнити; 2. прикм. (про комплект) incompleto; dispar, desparejado (про що-н. парне); suelto (окремий); 3. прикм. (неузгоджений) separado, aislado; Ч зусилля esfuerzos aislados
розрізнення с distinción f; знаки ~ військ. divisas f pl, insignias f pl
розрізнйти док. distinguir vt, discernir* vt; reconocer* vt (упізнати)
розрізняльний прикм. distintivo; ~a ознака rasgo distintivo розрізняти див. розрізнити розрізувальний прикм.: ~ ніж cortapapeles m розробйти док. 1. (питання, план) elaborar vt, redactar vi; 2. perfeccionar vt; 3. гірн. terminar de explotar (de laborear) розрббка ж 1. (питання, плану) elaboración f; 2. perfeccionamiento m; 3. гірн. explotación f, laboreo m; відкрита ~ explotación (laboreo) a cielo abierto; ~ надр mineraje m; ~ родовищ explotación de yacimientos розробляти 1. див. розробити; 2. гірн. explotar vt, laborear vt розроблятися elaborarse розрббник ч investigador m; elaborador m розростбтися недок., розростйся док. 1. (про рослини) espigarse; hacerse espeso; дерево розрослося el árbol se pobló; 2. (збільшитися) crecer* vi (excesivamente), sobrecrecer* vi; місто розрослося la ciudad creció mucho; родина розрослася la familia ha crecido mucho
розрубник ч cortador m; - м’яса troceador de carne
розрубувати недок., розрубЯти док. cortar vt, partir vt; hender*vt (розколоти); despedazar vt (на частини); гордіїв вузол cortar el nudo gordiano
розрум’янити док. colorear vt розрум’янитися enrojecerse*; ruborizarse (від сорому, хвилювання); його обличчя -лося від морозу tenía el rostro enrojecido por el frío рбзрух ч, розруха ж ruina f, desorganización f, desbarajuste m
розрЯд ч (клас, група) clase f, categoría f; ательє вищого ~y casa de modas de gran clase; весілля по першому ~y boda de primera розряджЯти(ся) див. розрядити(ся) розрядження с див. розрядка 1, 2 розрядйти док. 1. (рушницю, електробате- рею) descargar vt; 2. (напруженість) descargar vt, aliviar vt; - атмосферу descargar la atmósfera; 3. полігр. espaciar vt розрядйтися 1. (про рушницю; про елек- тробатерею) descargarse; 2. (про напруженість) descargarse, aliviarse; атмосфера ~лася se descargó la atmósfera розрЯдН'ИЙ1 прикм. фіз. de descarga; ~а трубка tubo de descarga
розрЯдН'ИЙ2 прикм. спорт, de categoría; Ч групи grupos de categoría; Ч норми normas para obtener categoría
розрЯдник1 ч фіз. excitador m (eléctrico), descargador m; іскровий ~ explosor m розрЯдник2 ч спорт, deportista con categoría розсбд-а ж plantas f pl, plantones m pl; горшкова ~ plántulas en tiesto; саджати, пересаджувати ~y plantar, trasplantar las plantas (los plantones)
розсЯджувати див. розсадити розсбджуватися див. розсістися 1, 2 розсадйти док. 1. hacer sentarse, sentar* vt, acomodar vt; colocar vt (помістити); ~ на місця acomodar en sus asientos; 2. (кого-н.) separar vt, hacer cambiar (de asiento); 3. (рослини) plantar vt, trasplantar vt (tb. separando) розсЯдник ч 1. plantel m, semillero m, almáciga f; 2. foco m; - зарази foco de infección розсадосаджалка ж sembradora de plantas розсвбрдлювати недок., розсвердлити док. taladrar vt, barrenar vt (ensanchando el orificio); retaladrar (a mayor diámetro); avellanar vt розсвистітися док. deshacerse en silbidos; empezar a dar silbidos (a silbar) розсвітЯти, розсвітЯтися див. розвиднятися розсекрбтити док., розсекречувати dejar de ser secreto, anular el carácter secreto (de), dejar de clasificar; dar libre acceso (a) розсблення c 1. (розміщення) establecimiento m, instalación f; - тварин migración de los anímales; ф. (нарізно) separación f, desmasificación f
1015
розселйти
розселйти док., розселйти 1. (розмістити) establecer* vt, instalarvt; 2. (поселити нарізно) separar vt; desmasificar vt розселйтися 1. (розміститися) establecerse*, instalarse; 2. (нарізно) separarse; desmasifi- carse
розселйнювання c enajenación del campesinado de la tierra; descampesinización f розсбрдити док. irritar vt, enfadar vt, enojar vt розсбрдитися irritarse, enfadarse, enojarse; ~ не на жарт enfadarse de veras розсйдітися док. estar (pasar, permanecer) mucho tiempo (en un lugar) розсилйння c envío m, expedición f розсилЯти див. розіслати розсйльний ч mandadero m, recadero m, recadista m
рбзсип ч геол.: золоті ~и terreno aurífero, placer m; діамантові ~и terreno diamantífero розсйпати док., розсипйти 1. echar vt, verter* vt, derramar vt; desparramar vt (порозсипати);
2. (розподілити) repartir vt (vertiendo) розсйпатися 1. esparcirse, desparramarse; desmigajarse (розкришитися)', deshacerse*, desmoronarse (розвалитися); 2. (розбігтися) dispersarse; 3. deshacerse*; ~ся в похвалах, у вибаченнях deshacerse en alabanzas, en excusas
розсипн-йй прикм. suelto; a granel; ~i сигарети cigarrillos sueltos
розсйпчастий прикм. deleznable (про тісто) розсихйтися див. розсохнутися розсівйти див. розсіяти 1 розсідЯтися див. розсістися З розсідлЯти док., розсГдлувати desensillar vt; ~ коня desensillar al caballo розсікйти див. розсікти розсіктй док. 1. (розрубати, розрізати) cortar vt, partir vt; мед. disecar vt; 2. (хвилі) hender* vt;
3. (поранити) partir vt, cortar vt; ~ лоб, губу partir (romper) la frente, el labio; 4. (розділити) dividir vt
розсГл ч salmuera f; огірковий ~ salmuera de pepinos
розсістися док. 1. sentarse*, tomar asiento; instalarse; ~ за столом sentarse a la mesa; 2. (розвалитися) arrellanarse; - у кріслі arrellanarse (acomodarse) enel sillón; 3. (дати тріщину) henderse*;asentarse* (осісти) розсіювання c 1. (насіння) diseminación ; 2. (під час стрільби) dispersión f (del tiro); 2. див. розсіяння 1
розсіювати(ся) див. розсіяти(ся) розсіян-ий 1. дієприкм. від розсіяти; 2. прикм. (розкиданий) disperso; raro, ralo (рідкий); 3. фіз. difuso, disperso; ~е світло luz difusa; ~а енергія energía dispersa розсіяність ж (розкиданість) dispersión f розсіяння с dispersión f, difusión f; ~ світла dispersión de la luz
розсіяти док. 1. (посіяти) diseminar vt, sembrar* vt; ~ насіння sembrar semillas; 2. (світло) dispersar vt; ~ світло difundir la luz; - енергію dispersar la energía; 3. (розігнати) dispersar vt;
4. (сумніви) disipar vt, desvanecer* vt розсіятися 1. (про світло) dispersarse; 2. (розбігтися) dispersarse; 3. (щезнути) disiparse, desvanecerse*; ~ як дим esfumarse; 4. (про увагу) distraerse*
розслйбити док. debilitar vt, aflojar vt; enervar vt (позбавити енергії); ~ м’язи aflojar (relajar) los músculos
розслЯбитися relajarse; desestresarse (neol); quitarse el estrés
розслЯблен-ий 1. дієприкм. від розслабити; 2. прикм. debilitado, flojo; почуватися ~им sentirse debilitado
розслЯбленість ж debilidad f, flojedad f розслЯблення c 1. debilitación f, aflojamiento m; - м'язів aflojamiento (relajamiento) de los músculos; 2. див. розслабленість розслабляти див. розслабити розслЯвити док., розславляти pregonar vt розслйнювати недок., розслинити док. hablar largo у tendido, extenderse demasiado, gastar mucha saliva рбзслід ч див. розслідування
розслідування с examen m, investigación f; instrucción f (слідство); розпочати ~ abrir una investigación, incoar un expediente; призначити, провести ~ ordenar, realizar una instrucción розслідувати examinar vt, investigar vt; юр. sumariar vt, instruir* vi; ~ на місці investigar sobre el terreno
розсмакувЯти док. див. розкуштувати розсмішйти док. hacer reír розсміятися док. echarse a reír; romper en risotadas (голосно)
розсмоктЯтися док. 1. (про пухлину) resorberse, resolverse*; 2. disiparse, desvanecerse*; irse cada uno por su lado розсмбктування c (пухлини) resorción f, resolución f
розсмбктуватися див. розсмоктатися розсбвувати due. розсунути розсбвуватися 1. див. розсунутися; 2. (бути розсувним) ser corredizo, correr vi розсбльник ч кул. sopa de pepinos salados розсортувЯти док., розсортбвувати escoger vt; separar vt, apartar vt (листи) розсбха ж horcadura f розсбхнутися док. resquebra(ja)rse, rajarse розсохуватий прикм. bifurcado; ~ сук rama bifurcada
рбзспів ч муз. canto m
розспів йтися док. 1. (увійти в голос) entonarse; 2. (захопитися співом) darse a cantar розспівувати cantar vi, vt; ~ на все горло cantar a voz en grito (a pleno pulmón) розставЯння c despedida f, separaciónf (розлука) розставЯтися див. розстатися розстЯвити док., розставляти 1. (розмістити, поставити) poner* vt, colocar vt; tender* vt (пастку); distribuir* vt (розподілити); ~ книжки в шафі poner los libros en el armario; ~ шахи на шахівниці poner las piezas en el tablero; ~ меблі colocar (apostar) muebles; ~ людей colocar la gente; ~ вартових colocar centinelas; 2. abrir* vi; - ноги abrir (separar) las piernas розстанбвка ж puesta f (en su lugar), colocación f, disposición f; distribución f; ~ меблів colocación de los muebles; ~ сил distribución de las fuerzas; alineamineto (encuadramiento, esquema) de fuerzas; ~ кадрів colocación del personal (de los cuadros); ~ розділових знаків puntuación f
розстанбвлювати див. розставити 1 розстЯтися док. despedirse* (de); separarse (de); ~ друзями separarse como amigos розстелйти док., В. extender* vt; ~ скатерку на столі poner el mantel en la mesa; ~ килим на підлозі cubrir el suelo con una alfombra, alfombrar el suelo розстелйтися extenderse* розстеляти див. розстелити розстелятися 1. див. розстелитися; 2. extenderse*
розстикувЯння с desempalme m, desunión f, desjuntamiento m
розстикувЯтися док. desempalmarse, desunirse, desjuntarse
розстІбЯти недок., розстебнути док. desabotonar vt (ґудзики); deshebiliar vt (пряжку); desabrochar vt (гачки, ґудзики); ~ комір desabrocharse el cuello
розстІбЯтися desabotonarse; deshebiliarse; desabrocharse
розстрйга ч церк. exclaustrado m розстрйгти док. церк. exclaustrar vt рбзстріл ч fusilamiento m; засудити до ~y condenar a fusilamiento
розстрілювати недок., розстріляти док. 1. (скарати) fusilar vt; balear vt (Л. Ам.); ~ з кулемета ametrallar vt; 2. consumir vt (todas las municiones)
розстрбєний прикм. (про музичний інструмент) destemplado, desafinado розстрбїти док. (музичний інструмент) desacordar* vt, destemplar vt розстрбїтися desacordarse*, destemplarse розстрбчувати недок., розстрбчити док. distribuir* vt (por plazos), repartir vt (en fechas); ~ виплат боргу distribuir por plazos el pago de una deuda
розступЯтися недок., розступитися док. apartarse, abrirse*; dejar sitio (даючи місце); натовп розступився la muchedumbre se abrió розсувн-йй прикм. corredizo; ~a завіса telón corredizo; - стіл mesa extensible; ~i двері puerta corrediza
рбзсуд ч juicio m; parecer m, criterio m; передати на чий-н. - poner, someter a juicio de alguien; діяти (чинити) за власним ~ом actuar según su (propio) parecer; на ваш ~ lo que Ud. decida
розсудйти док. 1. juzgar vt; 2. pensar* vt, reflexionar vt (обміркувати); creer necesario (визнати за доконечне) розсудливий прикм. див. розважливий розсудливість ж див. розважливість розсудливо прися, див. розважливо розсУну-ти док. apartar vt; abrir* vt (розкрити); ~ фіранки (des)correr las cortinas; ~ ноги abrir (descruzar) las piernas; ~тися apartarse; abrirse* (розкритися); descorrerse (про завісу) розсьорбЯти док., розсьбрбувати desembrollar vt, desenmarañar vt розтЯну-ти, розтЯ'ТИ док. 1. derretirse*, deshelarse*; сніг, лід ~в la nieve, el hielo se derritió; 2. (щезнути) disiparse, desvanecerse*, desaparecer* vi; звук ~в el sonido se desvaneció; туман ~в la neblina se disipó; натовп ~в la muchedumbre se disipó; гроші ~ли el dinero se disipó (se esfumó); 3. enternecerse*, ablandarse; ~ від задоволення ablandarse de placer (de gusto) рбзтань, рбзталь ж temporada de malos caminos
розташбваний 1. дієприкм. від розташувати розташбвувати див. розташувати розташування с 1. (розміщення) disposición f; ~ військ, по квартирах alojamiento de tropas; 2. (місце) situación f, posición f; orden m (порядок); місце ~ lugar de ubicación; проникнути в ~ противника penetrar emlos dispositivos del enemigo; 3. (порядок розміщення); ~ жилок у листках nervadura f
розташувЯти док. 1. (розмістити) disponer* vt; ubicar vt (Л. Ам.); poner* vt (покласти, поставити); colocar vt (помістити); enfilar vt (в ряд); ~ по порядку colocar por orden розташувЯтися 1. (влаштуватися) instalarse; зручно (вигідно) ~ся instalarse cómodamente; ~ся табором acampar vi; 2.. (зайняти місце) situarse
розтектйся док. derramarse; extenderse* (про чорнило) *
розтЯрти док. 1. (подрібнити) triturar vt; ~ на порошок pulverizar vt; 2. (розмазати) extender* vt; ~ бруд по обличчі cubrir la cara de suciedad; 3. flotar vt, friccionar vt; ~ руки, ноги frotar los brazos, las piernas розт0ртися 1. estar triturado; 2. (рушником) darse fricciones, frotarse рбзтин ч мед. autopsia f (трупа); sajadura f, incisión f, cesura f (нариву); ~ черевної порожнини laparotomía f; sección f; кесарів - мед. operación cesárea, cesárea f розтинЯти мед. disecar vt; hacer la autopsia (труп); sajar vt (нарив)
розтирання c 1. (подрібнення) trituración f; 2. (масаж) fricción f, frotación f; - рушником masaje con la toalla
розтирЯти(ся) див. розтерти(ся) розтікЯтися див. розтектися розтлйти док. estuprar vt, desflorar vt розтлівЯти див. розтлити розтлінний прикм. corrupto, depravado розтління с estupro m
розтлумЯчити док., розтлумЯчувати недок. explicar vt, dilucidar vt
розтопйти1 док. (затопити) encender* vt; ~ піч encender el homo
розтопйти2 док. (розплавити) derretir* vt; ~ віск derretir la cera розтопйтися1 encenderse* розтопйтися2 derretirse* розтбплювати(ся)1,2 див. розтопити(ся)1,2 розтоптЯти док. pisotear vt, hollar vt розтбптувати див. розтоптати розторгувЯтися док. vender todas sus mercancías
1016
розтбрсати док. 1. desarreglar vt; 2. sacudir vt, zarandear vt
розтбчення, розтбчування c mex. man- drinado m, torneado interior, ensanchamiento m; повторне - циліндра rectificado del cilindro розточйти док. mex. mandrinar vt, tornear interiormente, ensanchar vt; ~ деталь mandrinar una pieza
розточувальний прикм. mex. de mandrinar; ~ верстат mandrinadora f розтбчувати див. розточити розтрйт-а ж 1. gasto m, derroche m; ~ сил gasto de fuerzas; 2. (незаконна витрата) desfalco m, malversación f; юр. peculado m; зробити ~y cometer malversación
розтрйтити док. 1. (витратити) gastar vt, derrochar vt; despilfarrar vt (проциндрити); ~ всі гроші despilfarrar todo el dinero; 2. (чуже) desfalcar vt, malversar vt; 3. malgastar vt; ~ (своє) здоров'я arruinar su salud; ~ (свої) сили malgastar sus fuerzas; ~ талант derrochar el talento
розтрйтник ч desfalcador m, malversador m розтрйчувати див. розтратитистратить розтривбжити док. alarmar vt, inquietar vt, desasosegar* vt; ~ душу (серце) remover (quemar) el alma, desalmar vt; ~ся alarmarse, inquietarse, desasosegarse* розтрйнькати док. derrochar vt, malgastar vt, disipar vt
розтрГпан-ий прикм. despeinado, desgreñado; erizado (скуйовджений); desaliñado (неохайний)
розтріпйти док., розтрГпувати despeinar vt, desgreñar vt
розтріпатися despeinarse, desgreñarse розтріскатися док., розтріскуватися agrietarse, henderse*; rajarse (про меблі); cascarse (про посуд)
розтрощйти док. romper* vt, aplastar vt, machacar vt
рбзтруб ч enchufe m, boca f (труби); pabellón m (духового інструмента); чоботи з ~ами botas fuelle; рукавички з ~ами guantes соп manopla(s); з’єднання ~ом empalme en forma de campana (tubos)
розтрубйти док. pregonar vt, tamborilear vt рбзтрубний прикм. спец, abocinado розтрусйти док. (сіно) desparramar vt; 2. (гроші) derrochar vt, disipar vt розтулйти док. aflojar vt, abrir* vt; ~ кулак abrir el puño (la mano); ~ руки, пальці abrir (separar) las manos, los dedos; ~ губи despegar los labios розтулйтися aflojarse, abrirse* розтулйти див. розтулити розтулйтися див. розтулитися розтушбвка ж (паличка для розтушовування) esfumino m
розтушбвування с esfumino m, lavado m розтушбвувати див. розтушувати розтушувати док. esfuminar vt рбзтягч distensión f; ~ зв’язок мед. esguince m розтягйй ч кул. empanadilla rellena de carne, de pescado, etc.
розтягйти, розтйгувати див. розтягти розтйгнений, розтягнутий прикм. extendido; largo, extenso; prolijo (багатослівний); ~a доповідь una ponencia extensa розтйгнення c див. розтяг розтйгнутість ж 1. extensión f; ~ комунікацій військ, alargamiento de líneas de comunicación; 2. (розповіді) prolijidad f розтйгти, розтйгнути док. 1. extender* vt, estirar vt; ensanchar vi (ушир); ~ ремінь estirar una correa; - взуття dar de sí los zapatos; ~ рукавички estirar los guantes; ~ лінію фронту extender la línea del frente; 2. (пошкодити): ~ зв’язки darse un esguince, distender* vt; 3. (натягти) tender* vt; ~ полотно tender la tela;
4. (затягти, продовжити) alargar vt, prolongar vt; ~ роботу на місяць alargar el trabajo para un mes; ~ задоволення prolongar (alargar) el placer; ~ доповідь alargar el informe розтйгтися 1. extenderse*, estirarse; alargarse (уздовж); ensancharse (ушир); 2. (затягтися) durar vi; ~ся на кілька місяців, років durar algunos meses, años
розтйгувати див. розтягти; ~ слова alargar las palabras
розтйгуватися див. розтягтися розтйжка ж спец, tirante m розтяжн-йй прикм. expansible, elástico; ~е поняття concepto elástico розтяжність ж 1. expansibilidad f, elasticidad f; 2. mex. ductilidad f
розукрупнення c división f, descentralización f розукрупнйти док., розукрупнювати dividir vt; descentralizar vt
рбзум1 ч razón f, juicio m; голос ~y la voz de la razón; втратити (стратити) ~ perder la razón; всупереч здоровому ~ові (глузду) sin sentido común
рбзум2 ч razón f; juicio m, raciocinio m; intelecto m, inteligencia f; колективний ~ inteligencia colectiva; у нього глузд за ~ заходить su cabeza no carbura; набратися ~y adquirir conocimientos розуміння c 1. comprensión f, entendimiento m; важкий для ~ difícil de comprender; це вище мого ~ eso está fuera (por encima) de su alcance; 2. (тлумачення, точка зору) concepción f; на його ~ a su modo de ver, a su entender розуміли 1. comprender vt, entender* vt; нічого не - no comprender (no saber) nada de nada; що ви під цим ~єте? ¿qué quiere Ud. decir con eso?; ~ю comprendo; 2. (тямити) ser conocedor (en), estar fuerte (en); ~ мистецтво ser buen conocedor del arte; ~єш, ~єте вставн. сл. comprendes, comprende Ud.; mira, mire Ud.; оце я ~ю! ¡muy bien!, ¡eso, eso!, ¡ole!; багато ти ~єш! ¡de eso no entiendes una jota! розумітися comprender vt, entender* vt, saber* vi (de); tener buenas entendederas (fam.); ~ на чому-н. comprender en algo розУмн-ий прикм. inteligente; sensato (розважливий); razonable; ~a людина persona inteligente; ~a голова cabeza pensante; ~a книга un libro ingenioso; ~ комп’ютер un ordenador inteligente
розумник ч 1. buena cabeza, cabeza despejada, persona con mollera (con cacumen); 2. (про хлопчика) muchacho inteligente (bienmandado) розумниця ж buena cabeza, cabeza despejada розумність ж 1. razón f, racionabilidad f; 2. (обґрунтованість) sensatez f розумніти, розумнішати hacerse razonable, hacerse más inteligente, ajuiciarse розумно присл. con inteligencia; sensatamente, con buen sentido (розважливо); говорити ~ hablar sensatamente; чинити ~ actuar con sentido común
розумбв'ий прикм. espiritual, mental, intelectual; ~a праця trabajo intelectual; pensador; ~i здібності capacidades mentales розумбво присл. desde un punto de vista intelectual; ~ відсталий atrasado, débil mental, oligofrénico
розумувйння c raciocinación f, raciocinio m, especulación f
розумувйти raciocinar vi, disertar vi, razonar vi; filosofar vi
розучувати недок., розучити док. estudiar vt, aprender vt; - роль aprender el papel; ~ пісню aprender la canción
розучуватися desacostumbrarse; olvidar vt розфарббваний прикм. pintado розфарббвування c pintura f, iluminación f (картинок)
розфарббвувати див. розфарбувати розфарбувати док. pintar vt; dar color, iluminar vt (картинки)
розфасбвувати див. розфасувати розфасувйння с empaquetadura f розфасувйти док. empaquetar vt розформув0ння с disolución f, reformaf; ~ військової частини disolución de una unidad розформув0ти док., розформовувати disolver* vt, reformar vt
розхапйти док., розхйпувати cargar con todo, llevarse cuanto hay; quitar de las manos (розкупити)
розхвйлювати недок., розхвалити док. ensalzar vt, colmar de elogios розхвйстатися док. jactarse, ufanarse, hacer alarde (de)
розчинйти1
розхвилювйти док. agitar vt, emocionar vt, conmover* vt
розхвилювйтися agitarse, emocionarse, conmoverse*
розхворітися док. sentirse indispuesto (durante mucho tiempo); caer enfermo (захворіти) розхвбрюватися див. розхворітися рбзхил ч спец, (циркуля, ножиць) abertura f розхйтан'Ий 1. діеприкм. від розхитати; 2. прикм. flojo, desvencijado; ~і двері puerta desvencijada
розхитаність ж relajación f; estado achacoso (здоров'я); ~ нервів nervios estropeados розхитйти док., розхйтувати desvencijar vt, desencajar vt; ~ стіл, стілець desvencijar la mesa, la silla; ~ паркан desencajar la valla; ~ зуб aflojar el diente розхитйтися aflojarse розходйтися див. розійтися розхблоджувати недок., розхолодити док. entibiar vt, enfriar vt
розхрабрувйтися док. sentirse audaz, envalentonarse
розхрйпати док. despachar vt, saltar la tapa de los sesos
розцвістй док., розцвітйти див. розквітнути розцвітйти док. colorear vt; - прапорами empavesar vt
розцвітка ж colores m pl, colorido m; яскрава ~ vivos colores
розцвічувати див. розцвітити розцілувати док. besuquear vt, besucar vt, besar vt (repetida y fuertemente) розцілувйтися besarse (repetida y fuertemente) розцінка ж 1. (дія) valoración f, tasación f; 2. (ціна) tarifa f, precio m (товарів) розцінник, розцінювач ч tasador m розцінювати недок., розцінити док. 1. спец. apreciar vt, estimar vt; valorar vt (роботу); tasar vt (товар); 2. (сприйняти) juzgar vt; ~ мовчання як боягузтво calificar el silencio como cobardía; як ви розцінюєте його слова? ¿cómo juzga Ud. sus palabras?
розчйвлен-ий прикм. aplastado, despachurrado; ~i помідори tomates aplastados рбзчйлка ж (mpgc) tirante m, cable de refuerzo розчйлювання c atirantamiento m, refuerzo con cable
розчйлювати недок., розчалити док. mex. atirantar vt, reforzar con cable розчарбваний 1. діеприкм. від розчарувати; 2. прикм. desengañado, desilusionado розчарбвано присл. con decepción розчарувйння с desengaño m, desilusión f, decepción f, desencanto m; зазнати ~ sufrir una desilusión; llevarse una decepción; приховати своє глибоке - ocultar su profundo desengaño po34apyeáTH док., розчаровувати desengañar vt, desilusionar vt, desencantar vt розчарувйтися desengañarse, desilusionarse, decepcionarse; ~ в кому-н. desengañarse (de) розчахнути(ся) док. див. розчинити(ся) розчепйти док. desenganchar vt розчепйтися desengancharse, desatarse розчепір-а ч і ж: ходити ~ою andar patiabierto розчепірювати недок., розчепірити док. abrir* vt, separar vt (las piernas); ~ пальці abrir los dedos
розчбплення c desenganche m; автоматичне ~ desenganche automático розчервонітися док. ponerse rojo (encamado); ~ від морозу ponerse rojo de frío розчерепйти док. romper vt*; ~ голову (кому-н.) romper la cabeza (a) рбзчерк ч rúbrica f; одним ~ом пера de un plumazo, de una plumada розчесйти док. 1. (волосся) peinar vt; ~ волосся на проділ peinarse con raya; 2. (льон, вовну) cardar vt
рбзчин1 ч (дверей, вікна) hueco m, vano m рбзчин2 ч (рідина) (di)solución f; міцний, слабкий ~ (di)solución fuerte, débil; насичений - <di)solución saturada; вапняковий ~ буд. mortero m, argamasa f розчйнення c disolución f розчинйти1 док. (відкрити) abrir* vt; ~ двері, вікна abrir las puertas, las ventanas
1017
розчинити2
розчинйти2 док. disolver* vt; ~ сіль, цукор у воді disolver sal. azúcar en agua розчинйти3 док. 1. (вікна, двері) abrir de par en par
розчинйтися abrirse* розчинйтися2 disolverse en agua розчинйтися3 (широко відкритися) abrirse de par en par
розчйнний прикм. (di)soluble розчйнник ч спец, disolvente m розчйнність ж (di)solubilidad f розчиномішйлка ж mezcladora f розчинйти див. розчинити розчинйти(ся)1,2 див. розчинити(ся)1,2 розчйстити док. limpiar vt; desmontar vt (ділянку в лісі); ~ доріжку limpiar la senda; ~ ліс entresacar vt; ~ шлях abrir camino, despejar (allanar) el terreno, dejar expedito el camino розчйститися limpiarse, despejarse розчищйти(ся) див. розчистити(ся) розчйщення с limpieza f; desmonte m (ділянки від лісу); ~ лісу entresaca f, aclareo m розчГплювати(ся) див. розчепити(ся) розчісування с 1. (волосся) peinadura f; 2. (льону, вовни) carda f розчісувати див. розчесати розчленувйння с desmembración f розчленувйти док., розчленовувати desmembrar* vt, desarticular vt; dividir vt (розділити) розчленувйтися desmembrarse*, desarticularse; dividirse (розділитися) розчбвгатися док. reverenciar vt (en demasía), arrastrarse (ante)
розчохлити док. desenfundará, quitar la funda розчалений прикм. emocionado, conmovido; enternecido
розчуленість ж див. розчулення розчулення с enternecimiento m; conmoción f розчулено присл. con emoción, sentidamente, conmovido
розчулити 'док. emocionar vt, conmover* vt; enternecer* vt; глибоко ~ conmover profundamente; ~ до сліз emocionar hasta hacer llorar розчулитися conmoverse*, emocionarse; enternecerse*; ~ до сліз estar emocionado hasta saltársele las lágrimas розчути док. див. дочути розчухати док. rascar vt розчухування с rascadura f розчухувати див. розчухати розшйркатися док., розш0ркуватися saludar vt (haciendo reverencias) розшарбвувати(ся) див. розшарувати(ся) розшарування с 1. exfoliación f; геол. estratificación f; 2. diferenciación f, estratificación f розшарувйти док. 1. exfoliar vt; геол. estratificar vt; 2. diferenciar vt, estratificar vt розшарувйтися 1. exfoliarse; геол. estratificarse; 2. diferenciarse, estratificarse розшйвка ж (інструмент) rejuntador m розшйрений 1. дієприкм. від розширити; 2. прикм. (збільшений) ampliado, dilatado; ~а програма programa ampliado; ~е засідання sesión ampliada; ~е відтворення ек. reproducción ampliada; ~е тлумачення interpretación ampliada
розшйрення с 1. ampliación f, ensanchamiento m; acrecentamiento m, aumento m (збільшення); dilatación f (розтягнення); extensión f (поширення); ~ посівної площі ampliación del área de siembra; ~ виробництва incremento de la producción; ~ торгівлі expansión del comercio; ~ міжнародних зв’язків ampliación de los vínculos internacionales; 2. фіз. dilatación f; expansión f (газів і рідин); 3. мед. dilatación f; ~ вен varice f, várice f; ~ серця diástole f; 4. (розтруб) enchufe розширено присл. ampliamente, largamente розшйрити док. ampliar vt, ensanchar vt; acrecentar* vt, aumentar vt (збільшити); dilatar vt (розтягти); extender* vt (поширити); desarrollar vt (розвинути); ~ вулицю ensanchar la calle; - отвір aumentar (agrandar) el orificio; ~ асортимент ampliar el surtido; ~ виробництво aumentar la producción; ~ кругозір ampliar el horizonte; - сферу впливу extender (ampliar) la esfera de influencia; ~ імперію expandir el imperio
розшйритися ampliarse, ensancharse; acrecentarse*, aumentarse (збільшитися); dilatarse (розтягтися); extenderse* (поширитися); зіниці розширилися las niñas de los ojos se dilataron; очі розширилися los ojos se dilataron (se agrandaron)
розшйрник, розшйрювач ч спец, dilatador m, ensanchador m, expansor m розширювальн ий прикм. de dilatación, de ensanchamiento, de expansión; ~a труба tubo de expansión; ~e сопло tobera divergente (de expansión)
розшйрюваність ж dilatabilidad f, expansibilidad f (газів)
розшйрювати(ся) див. розширити(ся) розшйти док. 1. (розпороти) descoser vt; 2. (вишити) bordar vt розшйтися descoserse розшйтий 1. дієприкм. від розшити; 2. прикм. bordado; brochado (золотом, сріблом) розшифрбвка ж desciframiento m розшифрбвувати див. розшифрувати розшифрувйти док. descifrar vt, de(s)codificar vt розшматований прикм. roto, descosido, desordenado
розшматув0ти док. 1. destrozar vt, despedazar vt; 2. romper* vt, desgarrar vt; deshacer* vt розшнурув0ти док., розшнуровувати desatar vt; - черевики desatar los cordones de los zapatos
розшпурювати недок., розшпурляти док. desparramar vt
розштовхйти док. (натовп) apartar vt, abrirse paso
розштбвхувати див. розштовхати; ~ ліктями abrirse paso codeando, codear vi рбзшук ч busca f; юр. búsqueda(s) f (pl); карний ч policía judicial
розшукйти док. encontrar* vt, hallar vt, descubrir* vt
розшук0тися hallarse
розшукний прикм.: ~a поліція policía secreta розшукбв-ий прикм. de prospección; ~i роботи trabajos de exploración, prospección f розшукувати rebuscar vt, estar buscando розшукуватися див. розшукатися розшумітися док. hacer mucho ruido розщбдрюватися недок., розщедритися док. mostrarse generoso, abrir la mano розщепйти док. 1. (розколоти) partir vt, hender* vt; 2. спец, dividir vt; ~ волокна dividir las fibras; 3. фіз. disociar vt, desagregar vt розщепйтися 1. henderse*, partirse; 2. фіз. disociarse, desagregarse розщбплення c 1. división f; 2. фіз. disociación f, fisión f; ~ атомного ядра fisión del núcleo atómico; ~ атому fisión (desintegración) del átomo розщ0плювати(ся) див. розщепити(ся) розщбпн ий прикм., фіз.; ~і матеріали materiales asiles
роїння с (про бджіл) enjambrazón f роїтися 1. (про бджіл) enjambrar vi, arrebozarse; 2. (літати роєм) arrebozarse; 3. (поро думки) pulular vi, abundar vi ройовйй прикм. jefe del pelotón (de la escuadra) рок ч (= рок-музика, рок-н-рол) rock and roll m, rock m
рокйми присл. 1. (кілька років підряд) durante años, por años, año tras año; 2. (в деякі роки) algunos años рбкер ч roquero m рокірбвка ж шах. enroque m рокірувйти(ся) шах. enrocar vt рбкіт ч fragor m, estruendo m; глухий ~ fragor sordo; ~ хвиль fragor de las olas рококб c невідм. мист. rococó m рокотйти, рокотіти tronar* vi; bramar vi; zumbar vi (про мотор)
рокфбр ч (сорт сиру) roquefort m рблик ч 1. (самокат) patinete m; мн. ~и patines de ruedas; 2. кіно, carrete m, bobina f; рекламний ~ spot (espot) publicitario рбликов'ий прикм. de ruedas; ~i ковзани patines de ruedas
роль ж papel m, rol m; parte f (текст); головна ~ papel principal; ~ без слів papel mudo; керівна ~ papel dirigente; у ролях reparto m; бути на
других ролях hacer segundos papeles, hacer de parte de por medio; грати (виконувати) - representar (interpretar) el papel (de), ser un actor de reparto; помінятися ролями з ким-н. intercambiar papeles con alguien; розігрувати ~ hacer el papel; грати першу - hacer el papel principal; взяти на себе ~ кого-н. actuar (ejercer) de; висьтупити в ролі кого-н. intervenir como..., hacer de...
рольгйнг ч mex. transportador de rodillos ром ч ron m
ромйн ч 1. novela f; 2. (любовний зв’язок) amores m pl, ligue m романізйція ж icm. romanización f романізувйти icm. romanizar vt романізувйтися romanizarse романіст1 ч (автор) novelista m романіст2 ч (філолог) romanista m романістика ж románística f, filología romance романічн-ий прикм. (про літературний твір) novelesco, romancesco; ~а форма forma novelesca
ромйнс ч 1. romanza f; збірка ~ів romancero m; ~ на вірші romanza con versos de; 2. літ. romance m
ром0нськ’ИЙ прикм. romance, románico; ~i мови lenguas romances; - стиль apxim. estilo románico
романтйзм ч romanticismo m романтизувйти hacer romántico, idealizar vt ромйнтик ч romántico m, entusiasta m poMáHTHKa ж (lo) romántico романтйчн'Ий прикм. romántico; ~a поезія poesía romántica; ~a історія historia romántica ромйшка ж manzanilla f, camomila f ромб ч rombo m; у формі ~a rombal ромбічний прикм. rómbico, romboidal ромбовйдний прикм. rombal, rómbico ромббід ч мат. romboide ró ромббїдальний прикм. romboidal ромби ч (рослина) manzanilla romana рбмов'ий прикм. de ron;¿~a баба bizcocho borracho
poMuiTÓKC ч filete de temera^con pan rallado) рондб1 c невідм. літ. redóndilla f рбндо2 c невідм. 1. (шрифт) romanilla f, letra redonda; 2.: перо ~ pluma de redondilla ронйти dejar caer; ~ сльози dejar correr las lágrimas, derramar lágrimas; ~ слова dejarse decir, dejar caer las palabras; - листя deshojarse роозбірн'Ий прикм. ctésnñontable; ~i меблі muebles desmontables; ~ міст puente provisorio pocá ж rocío m; вранішня ~ rocío matutino (de la mañana); вечірня ~ sereno m, relente m • росйнка ж gota de rocío; aljófar m росйчка ж (рослина) drosera f російськ ий прикм. ruso; ~a мова lengua rusa, idioma ruso, ruso m
російський прикм. de Rusia, ruso; Російська Федерація Federación de Rusia росіянин ч ruso m, habitante de Rusia російнка ж rusa f
рбслий, рославий прикм. (o человеке) gallardo рослйн-а ж planta f, vegetal m; однорічна, багаторічна ~ planta anual, vivaz; лікарські ~и plantas medicinales; кручена ~ planta trepadora; повзуча ~ planta rastrera; оранжерейна ~ planta de salón (de invernadero) рослйнн'ий прикм. vegetal; ~ світ reino vegetal, flora f; ~ організм organismo vegetal; ~a їжа alimento vegetal; ~a олія aceite vegetal; ~e життя vegetación f, vegetar m рослйнник ч cultivador de plantas рослйнництво c cultivo de plantas рослйнн'ість ж 1. vegetación f, flora f; багата, бідна ~ vegetación exuberante, pobre; позбавлений -ості carente de vegetación, desierto; lampiño (про обличчя, голову); 2. (про волосся) cabellera f, cabello m (на голові); barba f (на обличчі) pocoMáxa ж glotón m рбстбіф ч кул. rosbif m
ростй 1. crecer* vi; agrandarse (ставати більшим); ~ не щоднини, а щогодини crecer a ojos vistas; espigarse; - як на дріжджах crecer como la espuma; 2. (про рослинність) crecer vi*, vegetar vi
рундук
ростйти criar vt; educar vt; ~ дітей educar a los niños; - кадри formar cuadros ростбк ч див. паросток ростр ч іст. rostro m (espolón de la nave) рострйльн-ий прикм.: ~a колона apxim. columna rostrada рбсяний прикм. cubierto de rocío рот ч 1. boca f; cavidad bucal; ~ до вух boca de oreja a oreja; затулити (заткати) ~ tapar la boca; не відкривати ~a no abrir la boca; роззявити ~a (від подиву) quedarse boquiabierto; 2. (їдець) boca f; п’ять ~ів у сім’ї una familia de cinco bocas; у ~ не брати no probar bocado; no hacer boca; він вина в ~ не бере ni siquiera prueba el vino; розжувати і в - покласти meter con cuchara (de palo); meter las palabras en el cuerpo; йому пальця в - не клади no le metas el dedo en la boca; no hay quien se la dé; дивитися в ~ (кому-н.) а) (про голодного) hacérsele la boca agua viendo comer a alguien; б) (догідливо слухати) b.eber las palabras (de); ніче води в ~ набрати no abrir la boca, ponerse el dedo en la boca рбта ж compañía f (militar) ротапрйнт ч multicopista m poTáTop ч mex. multicopista m ротацґйн-ий прикм. rotativo; ~a машина полігр. rotativa f
ротбція ж полігр. rotativa f ротвбйлер ч rottweiler m рбтмістр ч військ, capitán de caballería рбтний військ. 1. прикм. de compañía (militar); - командир jefe de compañía; 2. ч jefe de compañía
ротов-йй прикм. bucal; ~a порожнина cavidad bucal
ротбнда ж 1. apxim. rotonda f; 2. (одяг) pelerina f, esclavina f (de piel) ротоногі мн. зоол. estomatópodos m pl рбтор ч mex. rotor m рбхкання c gruñido m рбхкати gruñir vi рбхнути однораз. до рохкати рошивати(ся) див. розшити(ся) рбщення с: ~ волосся crecimiento del pelo ройЛ'Ь ч piano de cola; грати на ~і tocar el piano роялГзм ч realismo m (doctrina política) роялГст ч realista m (partidario del realismo político)
роялГстський прикм. realista рбялті c невідм. royalty m (anglicismo) ртут-ь ж mercurio m, azogue m; rpbvexf ~ хім. fulminato de mercurio; отруїтися парами -і azogarse
ртутн-ий прикм. mercurial; de mercurio, de azogue; ~a мазь ungüento mercurial; ~e отруєння hidrargirismo m; ~ барометр barómetro de mercurio
рубйка ч espadachín m
рубйння c (дров) cortadura f; 2. (дерев) corta f, talaf
рубйнок ч cepillo m, garlopa f py6á™ 1. (дрова) partir vt, cortar vt; 2. (дерева) talar vt, cortar vt (por el pie); 3. (відтинати) cortar vt, cercenar vt; - сучки cortar ramas; 4. (шаблею) asestar sablazos рубйтися asestarse sablazos рубйч ч cortador m
руббць ч 1. (шрам) cicatriz f; 2. (шво) costura f, sutura f; 3. (відділ шлунка жуйних) panza f рубйльник ч ел. interruptor m рубідій ч хім. rubidio m
рубіж ч 1. frontera f, límite m; на ~ежі (на зламі) XXI сторіччя en la frontera de (entre) los siglos XX у XXI; 2. військ, línea f; objetivo m (під час наступу); водний - curso de agua, corrientef; río m; оборонний ~ línea de defensa (defensiva) рубГн ч rabí m
рубіновий прикм. 1. de rubí; 2. (про колір) color rubí
рубка ж мор. puente m, camareta alta; бойова ~ torre de combate; стернова - caseta de timón, timonera f; штурманська ~ caseta de derrota, cuarto de mapas
рУблен-ий прикм. de troncos; ~a хата casa de troncos (rústica) рубрика ж rúbrica f
рубрикйція ж rubricación f рубцювбння c cicatrización f рубцювйтися cicatrizarse рубчик ч 1. зм. до рубець 1, 2; 2. (на тканині) raya f, canuto m; тканина в ~ tela rayada; вельвет в дрібний ~ micropana f руб’я c див. рам’я рудй ж mineral m, mena f рудйй 1. прикм. rojo, taheño; alazán (про коня); 2. (клоун) payaso m, clown m, el tonto рудимбнт ч rudimento m рудиментйрний прикм. rudimentario рудіти 1. mostrarse rojo; 2. ponerse rojo, rojear vi рУдн-ий прикм. de mineral; ~a жила filón m; ~e родовище yacimiento de mineral руднйк ч mina f
рудникбвий прикм. de mina; minero; - газ газ grisú m
рудня ж див. рудник
рудоборбдий прикм. barbirrojo, barbitaheño рудоволбсий прикм. pelirrojo рудокбп ч minero m рудонбсний прикм. metalífero рудув0тий, руденький прикм. rojizo руїн’и мн. ruinas f pl; лежати в -ах estar hecho ruinas; піднятися з руїн levantarse de las ruinas руїна ж 1. ruina f; 2. ruina f, cascajo m руйнбція ж див. руйнування руйнівний прикм. destructivo, destructor; pernicioso, nocivo (згубний); ~a дія acción destructora, efecto devastador; -а сила часу la fuerza destructora del tiempo руйнівний прикм. ruinoso, dispendioso руйнівнйк ч destructor m руйнівнйк ч devastador m; saqueador m (грабіжник)
руйнівно прислдіяти ~ producir un efecto destructivo (pernicioso) (en) руйнувйння c 1. (спустошення) devastación f, asolamiento m; saqueo m, pillaje m (розграбування)
руйнувйння c destrucción f; demolición f (знесення); ruina f; ~ заподіяні війною las destrucciones causadas por la guerra; ~ організму destrucción del organismo руйнувйти(ся) див. зруйнувати(ся) pyKá ж 1. mano f (кисть); brazo m (вся рука); вмілі руки manos hábiles; махати -ми agitar las manos (los brazos); тримати на ~x tener en brazos; тримати в -x tener en las manos; тримати кого-н. в ~x tener en sus manos (atar corto) a alguien; він у нього в -x está en sus manos; потрапити кому-н. в руки caer en manos de alguien; носити на ~x llevar en la(s) palma(s) de la mano; mimar vt, tratar bien; вести за руку llevar de la mano; взяти, вести під руку tomar, llevar del brazo; йти під руку ir cogidos del brazo; вести кого-н. під руки llevar a alguien sostenido por los brazos; взятися за руки cogerse (asirse) de las manos; вітатися за руку estrechar la mano; подавати, потискати dar, apretar la mano; простягати руку alargar (tender) la mano; подати руку допомоги tender una mano de ayuda; ламати (собі) руки torcerse las manos; переходити з рук в руки pasar de mano en mano; передати з рук в руки mudar de manos; руки вгору! ¡manos arriba!; руки геть! j fuera las manos!; -ми не чіпати! ¡no tocar con las manos!; руками (вручну) a mano; обома -ми a dos manos; 2. (почерк) escritura f, letra f; розібрати чию-н. руку descifrar la escritura de alguien; 3. (протекція) mano f, agarradero m; тверда (сильна) - mano dura; рукою подати estar a dos pasos de; мати руку tener un tío en las Indias; мати під рукою tener a mano, tener al alcance de la mano; відбитися від рук desmandarse, indisciplinarse; obrar a su antojo; він його права - es su mano derecha; видати на руки entregar a la mano; бути зв’язаним по -х і ногах estar atado de pies y manos; бути майстром на всі руки tener buenas manos, ser un estuche; це мені на руку eso me conviene, esto me viene bien; набити руку на чому-н. estar curtido en algo; ser un practicón; як рукою зняло como con la mano, como por encanto; на швидку руку (нашвидкуруч) de prisa, a la ligera; це мені не з руки eso no me conviene; накласти
на себе руки suicidarse; накласти руку на що-н., прибрати до рук що-н. meter la mano (en), hacerse dueño (de); ударити no -x estar conforme, hacer trato; no -x! ¡chócala!, ¡conforme!; з перших, других рук de primera, segunda mano; прикласти руку до чого-н. а) (підписати) firmar vt; б) (до чого-н.) meter las manos (en), cargar la mano, echar una mano (a); нагріти собі руки на чому-н. hacer a dos (а todas) manos; ponerse las botas; -м волі не давай! ¡(las) manos quietas!; у нього руки впали (опустилися) se le han caído las alas; soltó los brazos; збути з рук що-н. deshacerse de algo, quitarse de encima alguna cosa; сидіти склавши руки estar con los brazos cruzados, estar mano sobre mano; махнути рукою dejar de la mano (a), no darle un pito, dar de codo; махнути на все рукою echar la soga tras el caldero; дати кому-н. no -x escarmentar a alguien; підняти руку на кого-н. alzar la mano a alguien; не покладаючи рук sin levantar mano (cabeza), sin descanso, sin tregua; con ahinco; розв’язати руки кому-н. dejar las manos libres (а); у мене руки не доходять до цього no tengo manos para hacer tanto, estoy hasta el gollete (de trabajo, etc.); просити руки pedir la mano pyxáe ч 1. (одягу) manga f; 2. (річки) brazo m; 3. mex. (шланг) manga f, tubo m; пожежний - manguera para incendios; засукати -и poner manos a la obra
рукавйці мн. manoplas m pl (de invierno) рукавйця ж manopla f, guantelete m рукавйчк-а ж guante m; лайкові -и guantes de cabritilla; боксерські ~и guantes de boxeo, gloves m pl; в -ax enguantado; в білих -ах enguantado de blanco, con guantes blancos; кинути -y arrojar el guante; підійняти -y recoger el guante
руків’я c mango m; - шпаги empuñadura f рукоблудство c masturbación f, onanismo.m рукоділля c labor f, costura f; займатися -м hacer labores de aguja (de costura) рукодільниця ж laborera f рукодільничати hacer labores de aguja (de costura)
рукокрйлі мн. зоол. quirópteros m pl рукомййник ч lavamanos m, aguamanil m pyKonáiuHa ж combate (lucha) cuerpo a cuerpo, lucha a brazo partido
рукопйшний прикм.: - бій combate (lucha) cuerpo a cuerpo
рукбпис ч manuscrito m; original m; ~и не повертають no se devuelven originales рукопйсний прикм. 1. manuscrito; - текст. manuscrito m; 2. de manuscritos рукоприклйдств'о c paliza f, tunda f; дійшло до -a se llegó a las manos
рукостискйння c apretón de manos; обмінятися -M darse un apretón de manos рукойтка ж mango m, astil m рулбда ж муз. trino m
рулет ч кул. brazo de gitano (солодкий); rodaja de carne (м’ясний)
рулбтка ж 1. mex. cinta métrica, metro de cinta; 2. (гра) ruleta f
рулйти 1. ав. (про літак) rodar* vi; 2. (про пілота) rodar (llevar rodando) el avión рулбн ч rollo m; папір y -ax rollos de papel рульовйй прикм. de dirección; - пристрій mecanismo de dirección румб ч мор. rumbo m; viento de brújula (напрям) румба ж (танець) rumba f румпель ч мор. barra de timón румун ч rumano m румунка ж rumana f
румунський прикм. rumano; de Rumania рум’йн-ець ч sonroseo m; rubor m, sonrojo m (від хвилювання, сорому) рум’йн-ий прикм. sonrosado, colorado; ~е обличчя cara colorada; -і щоки mejillas sonrosadas
рум’йна мн. carmín m, colorete m рум’йнити 1. colorar vt, sonrosar vt; 2. (фарбувати рум’янами) dar colorete рум’йнитися pintarse, darse colorete рундук ч puesto m, quiosco m; estanco m (тютюновий)
1019
рундучник
рундучник ч vendedor del quiosco руни мн. (письмена) runas f pl рунГчний прикм. лінгв. rúnico р^но с спец, vellón m; золоте ~ міф. vellocino (toisón) de ого
рупія ж (грошова одиниця) rúpia f рупор ч bocina f, megáfono m; portavoz m; скласти руки ~ом hacer bocina con las manos рУра ж див. труба 1 рурка ж див. трубка 1 pycáK1 ч (заєць) liebref (gris) pycáic2 ч ruso m
pycánica ж rusalca f, sirena f, ondina f, náyade f русйзм ч лінгв. rusismo m русйст ч rusista m русифік0тор ч rusificador m русифік0ція ж rusificación f русифікбваний прикм. rusificado русифікувдти rusificar vt pycnó c lecho m, cauce m; curso m русйвий прикм. castaño claro рута ж (рослина) ruda f рутбній ч хім. rutenio m рутинер ч rutinario m, rutinero m рутйна ж rutina f рутинбрство c espíritu de rutina рутинйрський прикм. rutinario, rutinero рутйнн-ий прикм. rutinario, rutinero; ~i погляди puntos de vista rutinarios рутйнність ж rutina f рутка ж бот. palomina f рух ч 1. (переміщення) movimiento m; рівномірний ~ movimiento uniforme; плавні, поривчасті ~и movimientos suaves, bruscos; вільні ~и спорт, ejercicios (movimientos) libres; обхідний - військ, movimiento envolvente; привести в - poner en movimiento (en marcha); прийти в - ponerse en marcha (en movimiento); 2. (суспільний) movimiento m; революційний ~ movimiento revolucionario; страйковий ~ movimiento huelguístico; 3. (їзда, ходьба, перевезення) circulación f; tráfico m, movimiento m; трамвайний, автобусний ~ tráfico de tranvías, de autobuses; ~ потягів circulación de trenes; ~ вантажів tráfico de cargas (de mercancías); вуличний ~ tráfico f, circulación f; служба ~y зал. servicio de explotación рУханка ж gimnasia f
рухати 1. (переміщувати) mover* vt, desplazar , vt, remover* vt; adelantar vt, avanzar vt (вперед); empujar vt (штовхати); 2. (ворушити) mover* vt; ~ пальцями mover los dedos; ~ рука- I ми, ногами mover las manos, los pies; 3. (скеровувати) lanzar vt; hacer marchar; 4. (сприяти розвиткові) hacer progresar, avanzar vt; ~ справу вперед hacer avanzar el asunto; ~ науку contribuir al progreso de la ciencia: 5. (спонукувати до чого-н.) mover* vt; impulsar vt; ним рухає співчуття le mueve un sentimiento de compasión
рухатися 1. (переміщуватися) moverse*, estar en movimiento; вам треба більше ~ся usted necesita hacer más ejercicio (moverse más); 2. (прямувати) dirigirse; avanzar vi (вперед); не ~ся no avanzar, estar estancado; 3. (ворушитися) menearse, moverse; ~ся по службі ascender en el cargo, mejorar el puesto
рухлйв-ий прикм. (жвавий) vivo, ágil; travieso, revoltoso; ~a дитина niño vivo (travieso); ~e обличчя rostro vivo; ~¡ пальці dedos ágiles; -i ігри juegos deportivos (al aire libre) рухлйк ч гвол. marga f
рухов-йй прикм. 1. (що стосується руху); ~ акт gesto m, ademán m; ~¡ навички ejercicios (movimientos) locomotrices; ~a реакція reacción gesticular; 2. (що керує рухом) de motor, motor, motriz; ~i нерви nervios motores рухбм-ий прикм. 1. (про пристрій, механізм) móvil, movible, movedizo, corredizo; - блок polea móvil (viajera); ~a гайка tuerca corrediza; ~ столик platina f; 2. móvil, trasladable, ambulante; ~a шкала escala móvil (movible); ~ наголос грам, acento móvil (ambulante); ~ склад зал. material rodante (móvil) рухбмість ж юр. bienes muebles ручйтися, руч0тися garantizar vt, dar garantía; ~ за що-н. garantizar algo, responder de algo; ~ за кого-н. responder por alguien, salir fiador de alguien; ~ головою responder con la cabeza ручк а ж 1. зм. до рука 1; 2. (рукоятка) mango m, astil m; tirador m (двеей); asa f agarradero m (чашки, каструлі, валізи); puño m (парасолі); brazo m (крісла, дивану); manubrio m, manivela f (для обертання); 3. (для пера) portaplumas m, canutero m; автоматична ~ estilográfica f, pluma fuente; кулькова ~ bolígrafo m; boli m (fam.); дійти до ~и llegar hasta el último extremo ручн'йй прикм. 1. de mano(s); de brazo(s); ~ годинник reloj de pulsera; ~ багаж equipaje de mano; ~i кайдани esposas f pl; 2. (що робиться руками) manual, (hecho) a mano; ~a праця trabajo manual, manualidades f pl; ~a робота labor a mano; ~e складання полігр. composición a mano; 3. (завіяний руками) de mano; ~a пилка sierra de mano, serrucho m; ~e гальмо freno de mano; 4. (приручений) doméstico, domesticado, amansado; ~ продаж venta a mano руш виг.: військ, кроком ~! (команда) ¡de frente, marchen I
рушГй ч mex. propulsor m рушГйний прикм. див. руховий 2; ~і сили fuerzas motrices (motoras, impulsoras, propulsoras) рушник ч toalla f; махровий ~ toalla rusa рушнйц-я ж fúsil m, escopeta f (мисливська); протитанкова ~ fusil antitanque; духова ~ escopeta de viento; кремінна ~ fusil de chispa; стріляти з ~i disparar (con) el fusil; бути під чею estar sobre las armas
рушнйчн-ий прикм. de fúsil; ~ постріл tiro m, fusilazo m, escopetazo m; ~ патрон cartucho m; ~a граната granada de fusil; ~ майстер armero m рушнйчник ч armero m рюкз0к ч mochila f, morral m рюма, ріЬмса ч і ж llorón m рюмати llorar vi; soltar el trapo (fam.) ріЬми мн.: розпустити ~ lloriquear vi рюш ч tul plegado
ряб'йти док. 1. abigarrar vt, esmaltar vt; 2. безос. hacer chiribitas los ojos; у мене ~іє в очах me hacen chiribitas los ojos рябйй прикм. (про асть тварини) pío рябий прикм. 1. (від віспи) picado de viruelas; 2. (пістрявий) abigarrado
рябйти 1. (воду) rizar vt cubrir de rizos; 2. безос.: у мене ~ть в очах me hacen chiribitas los ojos
рябРти1 estar abigarrado; луги ~ють квітами las flores esmaltan los prados рбб'іти21. aparecer muy a menudo, resaltar vi; береги книжки Чють позначками las notas marginales resaltan mucho en el libro; 2. estar lleno, abundar vi; стаття ~іє цитатами el artículo abunda en citas; 3. ser muy abigarrado (muy chillón); матерія ~ить la tela es muy chillona рябокрилий прикм. de alas abigarradas ряботйна ж (від віспи) mancha de viruela рйбчик ч ortega f
ряд ч 1. fila f, hilera f; retahila f; перший, останній - (у театрі, кіно) primera, última fila; ~ автомашин fila (cadena) de automóviles; ~ за рядом una fila tras otra; 2. (у шерезі) fila f; шикуватися в ~и ponerse en filas, formar vi; зімкнути ~и cerrar las filas; ламати ~и romper las filas (la formación); 3. (серія) serie f; sucesión f (послідовність); número m (певне число); ~ запитань serie de preguntas; ~ прикладів una serie de ejemplos; натуральний ~ чисел мат. serie natural de números; синонімічний ~ serie de sinónimos; 4.MH.: ~и (склад, середовище) fila(s) m (pl); в ~áx армії en las filas del ejército; 5. (лавки, крамниц)) hilera f (de tiendas); молочний, рибний ~ hilera de lecherías, de pescaderías; y перших ~ax en las primeras filas; ставити в один ~ poner a la misma altura (a) ряд ч зоол. orden m
ряд ок ч renglón m; línea f; нотний ~ renglón musical; кінцевий ~ полігр. línea ladrona; з нового ~ка (punto y) aparte; ~ розгортки (у телебаченні) línea de exploración (de análisis); читати між ~ками leer entre renglones (entre líneas)
рйджений ч máscara m, disfrazado m рядковідливн-ий прикм. гірлігр.: ~a машина linotipia f
рядкбм, рядбчком присл. cerquita, jun-tito(s) ряднйна ж harpillera f, lienzo grueso рядов-йй 1. прикм. (звичайний) simple, ordinario; 2. прикм. військ.: ~ склад tropa f 3. ч військ. soldado m, soldado raso (de filas) рядковий прикм. с.-г.: - посів siembra a chorrillo; ~а сівалка sembradera á chorrillo рйжанка ж leche agriada al horno рйжка, ряжа ж (для води) palangana f, lebrillo m рйса ж sotana f; cogulla f; (чернецька) рйска ж бот. lenteja de agu^ ряснолйстий прикм. de follaje espeso рятівн-ий прикм. salvador; de salvación; ~ засіб remedio salvador; ~a брехня mentira salvadora рятівник ч 1. (людина) salvador m; socorrista m; 2. (судно) lancha de salvamento ряту-вати(ся) див. врятувати(ся); ~йся, хто може! ¡sálvese quien pueda! рятувальний прикм. de salvamento, de socorro^); ~a експедиція expedición de salvamento (de socorro); ~a шлюпка canoa de salvamento, lancha salvavidas; ~ круг, ~ пояс salvavidas m рятувальник ч див. рятівник рятування с salvamento m рятуйте! виг. ¡socorro!
1020
сам
caáMi мн. невідм. tapones m pl сабантуй ч 1. sabantúi m (fiesta tradicional tártara y bashkiría en primavera)', 2. holgorio m, juerga f
ca63á ж uvas pasas (sin pepitas) сабб c мн. невідм. zuecos m, almadreñas f pl caбoтáж ч sabotaje m; відвертий, прихований ~ sabotaje abierto, camuflado; економічний ~ sabotaje económico сабот&кник ч saboteador m саботувйти sabotear vt сабур ч фарм. acíbar m, áloe m cáeaH ч 1. mortaja f, sudario m; 2. manto m; сніговий ~ manto de nieve caeáüa ж геогр. sabana f Савабф ч Sebaot, Sabaot cára ж літ. saga f
сагайдйк, сайдйк ч icm. aljaba f, carcaj m сагіт0льний прикм. анат. sagital cáro c невідм. sagú m
cároB-ий прикм. de sagú; -а пальма burí m, sagú m
сад ч jardín m; фруктовий ~ huerto frutal; зимовий -jardín de invierno; міський - jardín público; ботанічний - jardín botánico; зоологічний - jardín zoológico, zoo m с0джанець ч с.-г. plantón m; arbolito m саджйти 1. sentar* vt, hacer sentar; - за стіл sentar (invitar) a la mesa; 2. poner* vt, meter vt; embarcar vt (на пароплав)', - на потяг poner (meter) en un tren; 3. ae. ejecutar un aterrizaje, hacer aterrizar; 4. (рослини) plantar vt; 5. poner* vt (en), meter vt (en); - на трон colocar en el trono, entronizar vt; - до в’язниці meter en la cárcel, encarcelar vi; - в клітку poner en la jaula, enjaular vt; - на ланцюг atar con cadena, encadenar vt; - хліб у піч meter el pan en el homo, enhornar vt; 6. (на дієту) poner* vt; - на хліб і воду poner a pan у agua; 7. (наносити) poner* vt, hacer* vt; - плями hacer borrones садйба ж 1. hacienda f, rancho m (Л. Am.); 2. (поміщицький дім) finca f, quinta f; 3. (присадибна ділянка) huerta f садйбний прикм. de hacienda садивн'йй прикм. с.-г. de plantación; para plantar; -а картопля patatas para plantar садйзм ч sadismo m
садйльник ч с.-г. (машина) sembradera f, sembradora f, plantadora f (de patatas, etc.) садйст ч sádico m садйстський прикм. sádico садйти див. саджати садівнйк ч jardinero m; hortelano m садівників прикм. de jardinero(s)
садівникув0ти 1. (працювати садівником) hacer de jardinero; 2. (розводити сади) cultivar (los) jardines
садівнйцтво c 1. (розведення садів) jardinería f; horticultura f (галузь сільського господарства); 2. (господарство) hacienda hortense (de jardinería)
садівнйцький прикм. de jardinería, de horticultura; de jardinero, de horticultor садівнйчий ч див. садівник с0дка ж тех. carga f; - печі carga del horno саднб c excoriación f; arañazo m, rasguño m, raspadura f (подряпина); verdugón m (Л. Am.); cardenal m (синець)
саднути, садонути однораз. dar* vt, pegar vt, asestar vt (un navajazo, un cuchillazo, etc.) садбв'ий прикм. de jardín; de huerto; -і ножиці podaderaf tijeras para podar; - рослини plantas de jardín; голова -а (капустяна) cabeza de chorlito (redonda), cabeza de melón садбво-горбдній прикм. hortense садовбд ч horticultor m садбво-пйрковий прикм. de jardines y parques садбк ч зм. jardincito m; дитячий - jardin de infancia
садомазохґзм ч sadomasoquismo m сажа ж hollín m; negro m, negro de carbón сйжалка ж (рибник) vivero m (de peces, etc.) сйженк'И мн. crol m (especié); пливти -ами nadar a crol
сйжень ч sazhén f (medida rusa antigua = 2,134 mj; морський - braza f (= 1,83 m) сажбк ч: кролячий - conejar m, conejal m, vivar m сажотрус ч deshollinador m сййда ж (риба) faneca f, faneca plateada сййка ж saika f (bollo)
cáñpa ж (риба) sauri m; paparda f (атлантична)
сак1 ч 1. (дорожниий) saco de viaje; 2. (пальто) abrigo m; saco m (Л. Am.) сак2 ч риб. balanza f, red de mano саквй мн. alforjas f pl сакви мн. див. бесаги саквойж ч maletín m, saco de viaje сак0 c невідм. (японська рисова горілка) sake m cáiui-я ж saklia f (vivienda de los montañeses del Cáucaso)
сакрдльний прикм. sagrado, sacro сакраментйльний прикм. sacramental саксаул ч saxaul m (arbusto del desierto de Asia Central)
cáKcn мн. sajones m pl
саксбнськ-ий прикм. sajón; de Sajonia; -a порцеляна porcelana de Sajonia
саксофбн ч муз. saxófono m саксофоніст ч saxofón m салаббн ч жарг. quinto m canára ч bisoño m (marina), marinero de agua dulce
салйка ж arenque m (del Báltico) саламйндра ж salamandra f саланган ч зоол. salanga f, salangana f салйт ч 1. (рослина) lechuga f; --латук lechuga f; 2. кул. ensalada f; - із спеціями ensalada italiana; фруктовий - ensalada de frutas, mace- donia f
салйтний прикм. 1. de lechuga; - колір color verde lechuga; 2. кул. de (para) ensalada салйтник ч, салйтниця ж ensaladera f саліцйлка ж ácido salicílico саліцйлов-ий прикм. хім.: -а кислота ácido salicílico
с0ло с 1. grasa f, sebo m; tocino m, manteca de cerdo (свиняче); яловиче - grasa (sebo) de buey
салбн ч salón m; літературний - ateneo m салбновий, салбнний прикм. de salón салбп ч saco m (de señora) салбпниця ж gorrista f, gorra f салотбпний прикм. para derretir el sebo саліЬт1 виг. {salud!
саліот2 ч saludo m; salva f; провести - hacer (disparar) salvas салютувйти aludarvt салймі ж невідм. (сорт ковбаси) salami m с0льдо с невідм фін. saldo m; активне - saldo activo (favorable, positivo); дебетове - saldo débit (pasivo, negativo) сальмонбла ж мед. salmonella(s) f (pl) сальмонельбз ч мед. salmonelosis f с0льн-ий прикм. 1. (масний) graso, grasicnto; -і плями manchas de grasa; 2. (із сала) de tocino; de sebo; 3. (непристойний) obsceno, indecente; -а залоза анат. glándula sebácea сйльник ч 1. анат. redaño m, epiplón m; 2. mex. prensaestopas m
сйльність ж (непристойність) obscenidad f, indecencia f
сдльто c невідм. salto m сйльто-мортйле c невідм. salto mortal сам, самйй (сама, саме, самі) займ. 1. (особисто) mismo, personalmente; я - йому сказав yo mismo le dije; він - відповість на його листа contestará personalmente a su carta; перевершити -ого себе superarse (sobreponerse) a sí mismo; думати тільки про -ого себе pensar sólo en sí mismo; говорити з -им собою hablar consigo mism<^ hablar para su capote (fam.); 2.
1021
caMáH
(самостійно) por sí mismo, de por sí; він - повернеться volverá por sí mismo; 3. mismo; ~á дійсність підтверджує це la misma realidad lo confirma; вона ~a доброта ella es la misma bondad; він - собі пан es dueño de sí mismo caMáH ч adobe m cáM6a ж samba f
cáMe част. 1. precisamente, justamente, exactamente; ~ про це і йдеться precisamente se trata de ésto; - тому precisamente por que (por esto); хто ~? ¿precisamente quién?; скільки ~? ¿exactamente cuánto(s)?; 2. a saber, es decir (тобто); verbigracia, por ejemplo (наприклад) cáMiiñ займ. див. сам
самісінький: сам-- sólito solo; solo como el espárrago, solo como la una самітний, самбтн-ій прикм. 1. solo, solitario; guacho (77. Ам.); 2. (безсімейний) solo, sin familia; señero (без близьких); soltero, célibe (парубок); ~я мати madre soltera; 3. ч (парубок) soltero m; кімната для ~ього habitación para soltero
самГтність^амбтність ж soledad f; остаться, оказаться в ~e quedarse), encontrarse en la soledad; сидеть в ~e estar incomunicado, encontrarse en una celda incomunicada самГтно, самбтньо присл. solitariamente, а solas; жити ~ vivir solo, vivir entre cuatro paredes; почуватися ~ sentirse solo (señero) самовіддан-ий прикм. abnegado, lleno de abnegación; sin reservas; ~a хоробрість valor sin límites; ~a вірність fidelidad sin reservas самовіддано присл. abnegadamente, con abnegación; sin reservas самозрозуміло вставн. сл. sin ninguna duda, eso ni que decir tiene саморуч присл. див. власноручно самоті, самотина ж soledad f с0ндвіч, сбндвіч ч sandwich m, bocadillo m; - з шинкою і сиром bocadillo (sandwich) de jamón y queso
санчйта мн. trineo pequeño; кататися на ~x pasear (andar) en trineo cána, сапка ж azada f cápHa ж (тварина) gamuza f, rebeco m сатисфйкці-я ж satisfacción f; вимагати -Ї (y кого-н.) exigir una satisfacción (a) carné c невідм. sachet m, almohadilla para perfumar
сближення c acercamiento m, aproximación f; creciente similitud; ~ меридіанів convergencia de meridianos
свавілля c voluntariedad f, carácter voluntarioso, arbitrariedad f
свавільний прикм. voluntarioso, antojadizo,
I arbitrario
свавільність ж див. свавілля свавільство с див. свавілля свавблити1 obrar con arbitrariedad, obrar a su antojo
свавблити2 tomarse la libertad (de), propasarse свавбля ж ч 1. arbitrio m, voluntariedad f; 2. (свавілля) arbitrariedad f; abuso m, desamero m (беззаконня); - влади abuso de poder (de autoridad)
сварйти enemistar vt, desavenir* vt, malquistar vt сварйтися enemistarse, reñir* vi свар-ка ж riña f, pendencia f; bronca f, altercado m (свара); engarce m (Л. Ам.); бути у -ці (посваритися) (з ким-н.) estar reñido (con); втручатись у -ку meterse en la riña (la pendencia) сварлйвий прикм. regañón, gruñón, áspero, huraño
сварлйво присл. a regañadientes; - відповідати responder a regañadientes свбстика ж svástika f, cruz gamada сват ч 1. (той, хто сватає) casamentero m; 2. (батько зятя або невістки) consuegro m; він мені ні брат ні - él no me toca nada, es ті pariente como de ciento y otros veinte свбтання c arreglo de matrimonio, esponsalicias fpl
свбтати 1. (кому-н., за кого-н.) arreglar matrimonio; 2. meter por los ojos свбтатися pedir en matrimonio, pedir la mano ceáxa ж consuegra f свбшка ж casamentera f
свбкор ч suegro m свекруха ж suegra f сверббць ч мед. prurito m свербіж ч comezón m, picazón m свербіти picar vi, sentir comezón; у меня чешется спина me pica la espalda; у нього руки сверблять (зробити що-н.) se le van manos por; у нього язик свербить se le va lengua, siente comezón por decir свбрдел ч, свердло c taladro m, barrenaf свердлйльний, свердлувбльний прикм. taladrador, de horadación; de perforación; - верстат máquina de taladrar, taladradora f, perforadora f
свердлйти, свердлувбти 1. (отвір) taladrar vt, horadar vt; perforar vt; alizar vt (розсвердлювати); 2. (пильно дивитися) clavar los ojos (en); - поглядом clavar (fijar) la vista; mirar de hito en hito
свердління c taladrado m, horadación f; perforación f
свердловин-а ж (буровая) pozo m, agujero m; нафтова - pozo petrolífero; бурова - agujero de sonda; пробурити -y abrir un pozo свердляр, свердлувальник ч taladrador m, barrenero m
свердлйчий прикм. (про біль) penetrante; terebrante
светр ч jersey m, suéter m CBHHáp ч porquero m свинбрка ж porquera f
свин0рник ч pocilga f, porqueriza f; cochiquera f, cochitril m
свин0рство c cria de cerdos свинбрський прикм. de cría de cerdos свин-бць ч plomo m свинйна ж carne de cerdo, cerdo m свйнка1 ж зм. до свиня; морська - conejillo de Indias
свйнка2 ж (захворювання) parótida f, parotiditis f; paperas f pl (fam.) свйнка ж (довгоносик) gorgojo m свиномбтка ж cerda f (de cría) свинопбс ч porquerizo m, porquero m, guarrero m; chanchero m (Л. Ам.) свинофбрма ж granja (de cría) de cerdos свйнство c cochinada f, guarrería f, marranada f, porquería f; chanchada f (Л. Ам.) свйнський прикм. cochino, guarro, marrano свйнтус ч cochino m, guarro m свинцбв'ий прикм. de plomo, plúmbeo; хім. plúmbico; plomizo, plomoso (про колір); -e отруєння intoxicación con sales de plomo, saturnismo m; ~e білило blanco de plomo, albayalde (de plomo), cerusa f; -а примочка extracto de Saturno; -і хмари nubes plomizas; - блиск мін. galena f
свин-й ж cerdo m, puerco m, cochino m, guarro m, marrano m; cerda f, puerca f, cochina f, guarra f, marrana f (самиця); chancho m, chancha f (77. Ам.); підкласти ~ю (кому-н.) hacer una marranada (una guarrería); jugar una mala pasada (a); знатися як свиня на перці no comprender jota; розкидати перла перед ~ьми echar margaritas a los cerdos (puercos) свинйк ч див. корбан , свинйч-ий прикм. de cerdo, de puerco de cochino, de marrano; porcino; cochinero (для свиней); ~e сало manteca de cerdo, cochevira f; -i очиці ojos de cerdo
свинйчити hacer guarradas (cochinerías) свиріпа ж бот. colza f
свйснути 1. однораз. до свистіти і свистати; 2. (поцупити) soplar vt, escamotear vt; як рак (у полі) свисне cuando la(s) rana(s) críe(n) pelo(s); cuando lluevan habas, cuando meen las gallinas свист ч silbo m, silbido m; pitido m, pitío m (птахів)
свист-іти silbar vi; pitar vi (про свисток); - в свисток tocar el pito, pitar vi; у нього в кишені вітер свище (гуде) tiene los bolsillos llenos de aire, está sin céntimo
свистбти див. свистіти; - всіх нагору мор. llamar a todo el mundo al zafarrancho свистбк ч silbato m, pito m свистун ч 1, silbador m; 2. charlatán m, badajo m; mentiroso m (брехун)
свистйч’ий 2. прикм. (c присвистом) silbante;
- шепіт susurro silbante; -і приголосні лінгв. consonantes sibilantes, sibilantes m pl
свищ ч мед. fístula f; 2. спец, (в металі) oquedad f; inclusión gaseosa свйщик ч pito m, silbato m свідок ч testigo m; deponente m (що свідчить);
- обвинувачення, захисту testigo de cargo, de descargo; викликати як ~ка citar como testigo; ~и Єгови рел. testigos de Jehová; Бог - Dios es testigo, pongo a Dios por testigo свідбм-ий прикм. 1. consciente; juicioso, racional (розумний); concienzudo (усвідомлений); ~e ставлення до праці actitud consciente hacia el trabajo; 2. (зумисний) premeditado, preconcebido, deliberado; hecho conscientemente (зроблений свідомо); - обман un engaño premeditado (intencionado) свідбм-ість ж (усвідомлення, розуміння) conciencia f; класова - conciencia de clase (clasista); буття визначає - la existencia determina la conciencia, el ser determina el pensar; 2. (сприйняття) conocimiento m, percepción f; пережитки в -ості людей supervivencias en la conciencia de la gente; втратити - (знепритомніти) - perder el sentido
свідбмо присл. 1. conscientemente; - ставитися до своїх обов’язків cumplir sus deberes de una manera consciente, ser consciente de sus deberes; 2. (зумисно) a sabiendas, adrede, con intención; - зробити hacer deliberadamente; - образити, ошукати ofender, engañar a sabiendas
свідбцтво c certificado m, certificación f; - про народження, про шлюб certificado (partida) de nacimiento, de matrimonio; медичне - certificado médico
свідчення c (повідомлення, показання) testimonio m, atestiguamiento Jn, deposición f (на суді); за - сучасників según atestiguan los contemporáneos, según testimonio de los contemporáneos Jt
свідчити 1. testimoniar vt, atestiguar vt, atestar vt; deponer* vt (давати показання) свіжйк ч viento fuertéy fresco свіж-ий прикм. fresco; reciente (недавній); -і продукти productos fréseos; - хліб pan tierno; -а білизна ropa limpia; - йетеруць vientecillo fresco, remusgo m; -а рана herida reciente; - номер газети periódico del .olía; -а думка idea fresca; -і барви colores, frescos; - колір обличчя aspecto lozano; із'-ими силами con nuevas fuerzas; -ими слідами por la pista reciente; на -ому повітрі al aire libre; на -y голову con la cabeza fresca свіж-ість ж fresco m, frescura f; - барв frescura de los colores; - вражень lo fresco de las impresiones; не першої -ості pasado, picado; usado, ajado (про білизну) свіжіти, свіжішати 1. comenzara hacer fresco, refrescar vi; повітря -є comienza a refrescarse el aire; 2. (про обличчя) hacer (poner) lozano свіжозаморбжений прикм. helado en fresco (про рибу); helado en maduro (про фрукти) свіжопросольний прикм. recién salado свіжосп0чен-ий прикм. 1. recién cocido, calentito; 2. (недавно посталий) flamante; recién salido, novato (про людей); -а новина noticia fresca (caliente)
свій 1. займ. (el) mío, (la) mía; (los) míos, (las) mías; mi(s); мн. (el) nuestro, (la) nuestra; (los) nuestros, (las) nuestras; (el) tuyo, (la) tuya; (los) tuyos, (las) tuyas; tu(s); мн. (el) vuestro, (la) vuestra; (los) vuestros, (las) vuestras; мн. (el) suyo, (la) suya; (los) suyos, (las) suyas; su(s); загубити свого квитка perder su billete; вони визнали свої помилки ellos reconocieron sus faltas; жити своєю працею vivir de su trabajo; 2. прикм. (своєрідний) propio, peculiar; говорити своєю мовою hablar su propio lenguaje; мати своє обличчя tener su personalidad (su rasgo peculiar); 3. прикм. (слушний, належний) su; у свій час (свого часу) a su tiempo; 4. прикм. (близький, рідний) suyo, nuestro; свої люди gente nuestra; він там своя людина es de los suyos, es muy de casa; 5. мн.: свої los suyos; піти до своїх ir a ver a los suyos; тут усі свої
1022
святсп^тський
aquí no hay extraños; ~ брат su (mi, nuestro) semejante, su (mi, nuestro) prójimo; він сам не ~ está fuera de sí; кричати не своїм голосом gritar a voz en cuello, gritar desgañitadamente; діяти на ~ страх і риск obrar (actuar) por su cuenta y riesgo; померти своєю смертю morir de muerte natural; знати своє місце conocer su lugar; називати речі своїми іменами llamar a las cosas por sus nombres, llamar al pan, pan, y al vino, vino; на своїх двох (пішки) ir en el coche (en el caballo) de San Fernando, un poco a pie y otro andando; на все ~ час cada cosa a su tiempo свійський прикм. sencillo, llano, campechano світ ч 1. mundo m; universo m (всесвіт)', сторони -y puntos cardinales; п’ять частин ~y las cinco partes del mundo; подорож навколо ~y viaje alrededor del mundo; об’їхати навколо ~y dar la vuelta al mundo; блукати ~ами rodar por (recorrer) el mundo; 2. (люди, суспільство) mundo m; весь ~ знає todo el mundo lo sabe; вищий ~ alta sociedad, gran mundo; знання ~y mundologíaf; Старий - el Antiguo (Viejo) Mundo; Новий ~ el Nuevo Mundo; не близький ~ donde Cristo dio las tres voces; з'явитися на ~ venir al mundo, salir a la luz; побачити ~ ver la luz; зігнати (звести) з ~y hacer morir, matar vt; mandar al otro mundo; кінець ~y el fin del mundo; на край ~y en el extremo (en el confín) del mundo; той ~ el otro mundo; відправити на той ~ dar el pasaporte (despachar) para el otro barrio, mandar al otro mundo; нізащо в ~i! ¡por nada del mundo!; не тільки ~y, що в вікні aquí no termina el mundo; ancha es Castilla; Lisardo, en el mundo hay más
свГта ж геол. serie f; ~ пластів serie de estratos cBiTáü'OK ч amanecer m, madrugada ,f alba f; на ~ку al amanecer, de madrugada, al rayar el alba; перед ~kom, до ~y antes del amanecer світйння c див. світанок cBiTá'TM безос. amanecer* vi; ~є amanece світ0ць ч tedero m, almenar m світйло c 1. (небесне) astro m, cuerpo celeste; 2. (знаменитість) lumbrera f; ~ науки una lumbrera en la ciencia
світйльний прикм.: ~ газ gas del alumbrado світйльник ч candil m
світйти 1. (випромінювати світло) lucir* vi; brillar vi, resplandecer* vi (сяяти)', сонце яскраво світить el sol resplandece; 2. (освітлювати) dar luz, alumbrar vt, iluminar vt; - ліхтариком dar luz con linterna (lámpara) de mano; ~ кому-н. dar luz a alguien
світйтися lucir* vi; brillar vi, dar brillo, resplandecer* vi (сяяти)', ~ в темряві lucir en la obscuridad; ~ радістю resplandecer (estar radiante) de alegría
світГння, свічення c luminiscencia f; fosforescencia f, fluorescencia f
свГтл-ий прикм. 1. claro; ~a кімната; ~ день día claro (despejado); ~a ніч noche clara (serena); ~a сукня vestido claro; ~i спогади recuerdos felices; ~a голова buena cabeza, mente lúcida; ~ої пам’яті a la preclara memoria; ~ий шрифт полігр. caracteres claros світою c luz f; денне ~ luz del día (diurna); сонячне - luz solar; розсіяне ~ luz difusa, media luz; холодне ~ luz fría; жовте ~ (світлофора) luz ámbar; при ~i a la luz (de); при ~i місяця a (bajo) la luz de la luna, al claro lunar; ~ і тіні жив. claros y oscuros; пролити (кинути) ~ (на що-н.) arrojar (verter) luz (sobre), poner en claro, sacar a la luz; y ~i a la luz de, según, desde el punto de vista; y ~i нових відкриттів a la luz de (los) nuevos descubrimientos; в істинному ~i tal como es, en su verdadero significado; у вигідному ~i bajo un aspecto favorable; у невигідному ~i desfavorablemente, con negros colores; бачити все в рожевому H verlo todo de color de rosa світлйця ж buhardilla f світлі-ти, світлішати ponerse claro, aclarar vi; небо, обрій ~є el cielo, el horizonte* se despeja світлість ж (титулування) serenidad; señoría f, excelencia f
світло 1. присл. con claridad; лампа горить - la lámpara alumbra bien; 2. безос. у знач, присуд. hay luz; clarea (про світання); es de día (про денне світло); тут дуже ~ aquí hay mucha luz
світлобоязнь ж мед. fotofobia f світловидйтність ж rendimiento luminoso світлов'йй прикм. de luz, luminoso; ~ сигнал señal luminosa; ~a енергія energía de luz; ~ рік acmp. año (de) luz; -а потужність luminosidad f; ~a віддача фіз. potencia lumínica світловипромГнювання c radiación de la luz світловбд ч mex. fibra óptica світловолбсий прикм. pelirrubio, rubio світлоголовий прикм. pelirrubio, rubio світлозалбмлення c refracción de la luz світлоколіюв0льний прикм. heliográfico, cianográfico; ~ апарат mimeógrafo m світлокбпія ж copia heliográfica світлолйций прикм. de cara blanca світлолікувЯння c мед. fototerapia f світлолюбн-ий прикм. fotófilo; ~i рослини plantas fotófilas
світломаскувйння c enmascaramiento de luces, camuflaje luminoso світлометричний прикм. військ, fotométrico світломузика ж dispersión de la luz світлонепроникнйй прикм. opaco, a prueba de luz, hermético a la luz
світлонепронйкність ж opacidad f, hermeticidad a la luz
світлонбсний прикм. luminoso; luminófono світлобкий прикм. de ojos claros світлопроникнйй прикм. transparente світлопронйкність ж transparencia f світлосигналізйція ж señales ópticas, señalización óptica
свИтюсигнЯльний прикм. de señalización óptica світлосйла ж onm. luminosidad f світлотбхніка ж lumínotécnica f, luminotecnia f, técnica del alumbrado світлотінь ж (у живописі) claroscuro m світлофільтр ч фіз. filtro de luz світлофбр ч semáforo m світлочутлйвий прикм. fotosensible; ~ папір papel sensible (sensibilizado), papel de fotografía світлочутлйвість ж fotoestesia f, sensibilidad f, sensitividad f
світлЯк, СВІТЛЯЧ0К ч luciérnaga f, gusano de luz; cocuyo m (Ц. Am.)
світнйй прикм. luminoso, luminiscente; fosforescente, fluorescente світність ж acmp. luminosidad f світобудбва ж (усесвіт) universo m; mundo m (світ)
світов-йй прикм. mundial, universal; ~ простір universo m, mundo m; ~ ринок mercado mundial, mercado internacional; ~ рекорд record del mundo; ~a війна guerra mundial; у ~ому масштабі en escala mundial; події ~oro значення acontecimientos de importancia mundial; ~a скорбота pesar universal, Weltschmerz m світовідчуття c sensación del mundo; actitud f, disposición f; modo de sentir el mundo світбгляд ч concepción del mundo; ideología f; ideario m; mundividencia f; науковий '• filosofía (concepción científica) del mundo, cosmovisión f світбглядний прикм. concepcional, conceptual, cosmovisivo
світозорий прикм. deslumbrante, luminoso, radiante
світорозуміння c concepción del mundo; ideario m
світоспоглядЯння c modo de ver el mundo світосприймйння c percepción del mundo світосяйний прикм. див. світозорий світоч 1.ч antorcha f, faro m; 2. (про людину) lumbrera f
світський прикм. 1. (не церковний) laico, profano; ~е виховання educación laica; ~а влада poder seglar; 2. mundano, mundanal; ~a жінка mujer mundana
світськість ж mundaneria f, mundanalidad f свічна ж 1. див. свіча; 2. mex. bujía f; лойова ~ vela de sebo; ~ запальна bujía de ignición; лампочка на 75 ~ок bombilla de 75 bujías; 3. мед. supositorio m; 3. (про м'яч) ascenso en vertical; ae. trepada f; дати ~ку lanzar (subir) verticalmente; шкода й ~ку світити el juego no vale la pena, el juego (la cosa) no vale un comino; ні богові свічка ні чортові шпичка = un cero a la izquierda
свіча ж (велика) vela f, candela f; cirio m (воскова)
свічковйй прикм. de vela(s), de candela(s), de bujía(s); ~ недогарок (згарок) cabo de vela свічнйк ч candelera m, candelabro m своббд-а ж libertad f; демократичні ~и libertades democráticas; ~ слова libertad de palabra; ~ друку libertad de prensa; ~ зібрань libertad de reunión; ~ совісті libertad de conciencia; ~ віросповідання libertad de cultos; ~ торгівлі libertad de comercio; ~ волі libre voluntad; тимчасово випустити на ~y conceder la libertad provisional; позбавлення ~и privación de libertad; надати кому-н. повну ~y дій dar carta blanca a alguien; на ~i en libertad свободоліЬбний прикм. див. волелюбний свободолюбність ж див. волелюбність своє с (lo) mío; мн. (lo) nuestro; 2. (lo) tuyo; мн. (lo) vuestro; 3. мн. (lo) suyo; стояти на ~му mantenerse en sus trece; взяти (брати) ~, одержати ~, домогтися свого salirse con la suya; взятися (знову) за ~ volver a las andadas своєкорйсливий прикм. de interés propio своєкорйсливість c interés propio своєкбштний прикм. pagante, que paga su manutención
своєрідний прикм. peculiar, original, singular своєрідність ж peculiaridad f, originalidad f, singularidad f
своєчЯсний прикм. oportuno; вжити ~их заходів tomar medidas oportunas (a tiempo); це дуже ~o esto es muy oportuno, muy a propósito, muy a tiempo
своєчйсність ж oportunidad f своєчЯсно присл. a tiempo, oportunamente свблок ч viga f
сволбта, сволоцюга ч canalla m своЯк ч 1. cuñado m; 2. (близька людина) pariente m, allegado m своЯчка ж cuñada f
святвЯчір ч (переддень Різдва) Nochebuena f святйнник1 ч hipócrita m, mojigato m, gazmoño m, santurrón m
святЯнниіг ч santón m, santurrón m, gazmoño m, mojigato m
свят0нництво c hipocresía f, mojigatería f, beatería f, santurronería f святЯнницький прикм. hipócrita, mojigato, beato, santurrón
свят’йй 1. прикм. santo, sacro; sagrado (священний); ~ обов’язок deber sagrado; Святий Дух рел. espíritu santo; ~¡ місця lugares sagrados; для нього немає нічого -oro no hay nada sagrado para él; 2. ч рел. santo m; -a простота santa simplicidad; ~ая святих sanctasanctórum m святйлище c santuario m святйня ж sagrada f, sanctasanctórum m; santuario m (святилище) святйтель ч santo m святйти santificar vt, bendecir* vt свЯтість1 ж (титул патріарха і папи римського) santidad f свЯтість2 ж santidad f Святкй мн. церк. Pascuas f pl (de Navidad) святкбвий прикм. de fiesta, festivo; - день día de fiesta; - вигляд aspecto de fiesta (festivo); ~ настрій humor festivo
святкбво присл. de manera festiva, festivamente; бути - одягненим estar endomingado, endomingarse святкувйння c celebración f святкувЯти celebrar vt, festejar vt; fiestear vi (Ц. Ам.); ~ день народження celebrar (festejar) el cumpleaños
святкувйтися celebrarse свЯто1 присл. sagradamente, piadosamente свЯто2 c fiesta f; día feriado (вихідний); національне - fiesta nacional; церковне - fiesta de guardar (de precepto); зіпсувати - aguar la fiesta; зі ~м! ¡felicidades!; буде й на нашій вулиці - en nuestra calle también habrá fiesta, algún día habrá fiesta en nuestra aldea святокр0дець ч sacrilego m святотЯтство c sacrilegio m святотйтствувати cometer un sacrilegio святаЯтськйй прикм. sacrilego
1023
святбчний
святбчний прикм. де las Pascuas (de Navidad) свйтці мн. церк. santoral m, almanaque m (de la iglesia)
свящбник ч sacerdote m, cura m, clérigo m, eclesiástico m
свящднн ий прикм. sagrado, sacro, santo; ~ обов’язок deber sagrado; ~a земля tierra sa> grada; Священна історія церк. Historia Sagrada
свящбнницький прикм. sacerdotal священнодійство c рел. ceremonia f (solemnidad) religiosa
священнодіяти 1. рел. celebrar vt, oficiar vt; 2. solemnizar vt
священнослужйтель ч clérigo m, eclesiástico m
свящ0нство c 1. sacerdocio m; 2. збірн. clero m, eclesiásticos m pl
ce займ.: те-се, те і ce una cosa y otra, algo; ні те ні ce ni una cosa ni otra, ni fu ni fa; así así (так собі); ні з того ні з сього sin ton ni son, sin más ni más
ceáHC ч sesión f; estadía f (портретиста); función f (показ); tanda f (Л. Ам.); ранковий, вечірній ~ (в кіно) sesión de la mañana (maturina), de la noche (nocturna); ~ показу моделей desfile de modelos; ~ одночасної гри ШАХ simultáneas fpl
себб займ. (собой, про себе): me; mí; мн. nos; te; tí; mh.os; мн. se; sí; знати самого себе conocerse (a sí mismo); взяти на ~ що-н. tomar sobre sí (consigo) algo; я невдоволений собою estoy descontento de mí (mismo); вона не- звдоволена собою está descontenta de sí (misma); уявіть собі... imagínese (Ud.)..., figúrese (Ud.)...; про - (подумки) para sus adentros; володіти собою dominarse; знайти - encontrar su (verdadero) camino; мені не по собі estoy indispuesto, me encuentro cohibido; прийти в - volver en sí, recobrarse; вивести з - exasperar vt; hacer subirse a la parra; бути не в собі no tenerlas todas consigo себеліЬб, себелюбець ч egoísta m, comodón m, ególatra m
себелюбність ж, себелюбство c egoísmo m, egolatría f
сббто, цебто спол. див. тобто себялюбний прикм. egoísta сбврськ-ий прикм. de Sevres; -а порцеляна porcelana de Sevres севріЬга ж esturión m (clase) севріЬжина ж carne de esturión сегідйлья ж (танець) seguidilla f сегмбнт ч біол. segmento m сегментбція ж біол. segmentación f ¡сегмбнтний прикм. en segmentos сегрегбція ж segregación f седбн ч спец, sedán m; автомобіль ~ coche sedán
сезбм ч (рослина) sésamo m, ajonjolí m; Сезам, одчинись ábrete, sésamo C03ÓH ч estación f, temporada f; tiempo m (пора року); театральний ~ temporada teatral; курортний - temporada (época) de baños (de veraneo); мертвий ~ estación muerta сезбнний прикм. de estación; estacional, de temporada; - робітник obrero temporero (temporal); - квиток зал. bono tren, billete temporal (trimestral)
С630ННИК ч obrero temporero (temporal) сезбнність ж temporalidad f; estacionalidad f сейм ч dieta f (asamblea) сбйнер ч barco pesquero (pequeño), chalupa f, buque de arrastre cerquero, arrastrero m сейсмічний прикм. sísmico сейсмогр0ма ж sismograma m сейсмогрбф ч sismógrafo m сейсмогрбфічний прикм. sismográfico сейсмогрбфія ж sismografía f сейсмологічний прикм. sismológico сейсмолбгія ж sismología f сейсмбметр ч sismómetro m сейсмостійкий прикм. resistente a las sacudidas sísmicas
сейф ч caja de caudales, caja raerte сбканс ч мат. secante f ónométríca) секбтор ч спец, tijeras de podar; podadera f
секвбнція ж муз. repetición f, gradación melódica
секвбстр ч 1. юр. secuestro m, embargo m, emparamento m; накласти ~ юр. secuestrar vt. embargar vt; 2. мед. secuestro m, secuestración f секвеструвбти юр. secuestrar vt, embargar vt секвбя ж (дерево) secoya f секрбт1 ч 1. secreto m; професійний ~ secreto profesional; no ~y en secreto, secretamente; під великим ~ом estrictamente confidencial; замок з ~ом cerradura secreta; не бути -ом no ser (ningún) secreto, ser del dominio público; 2. військ, puesto de escucha (avanzado) секрбт2 ч фізіол. secreción f секретбр ч secretario m; secretaría f; особистий - secretario particular; вчений ~ secretario científico; генеральний ~ secretario general; державний ~ secretario de Estado (en EEUU es tb. Ministro de Asuntos Exteriores) секретарійт ч secretaría f, secretariado m (oficina y su personal)
секретйрство c secretaría f, secretariado m (cargo)
секретйрський прикм. de secretario, secretarial секретйрювати hacer de secretario секрет0р ч secreter m, escritorio m секр0тн ий прикм. secreto, confidencial, reservado; ~ документ documento secreto (clasificado); -і переговори negociaciones secretas; ~ замок cerradura secreta секрбтничати secretear vi ceKpéTH-icTb ж carácter secreto (confidencial, reservado); манія -ості secretismo m cexpéTHo присл. secretamente, en secreto; confidencialmente; цілком - rigurosamente secreto, estrictamente confidencial секретбрний прикм. фізіол. secretorio, secretor секрбція ж фізіол. secreción f; внутрішня ~ secreción interna секс ч sexo m
сексапільньїй прикм. sexappeal, sex appeal, con atractivo físico y sexual секс-ббмба ж mujer sexi сбксблог ч sexólogo m сбксолбгія ж sexología f с0кста sexta f секстйнт ч мор. sextante m C6KCTÓT ч муз. sexteto m сексуйльний прикм. sexual сексуйльність ж sexualidad f секс-шоп ч sex shop m секта ж secta f
сект0нт ч sectario m, sectador m сект0нтство c 1. secta f (doctrina); 2. (догматизм) espíritu sectario, sectarismo m сектйнтський прикм. sectario, sectador céicrop ч sector m; - спостереження військ. sector de observación секуляризйція ж secularización f ce куля ризу Bá™ ecularizar vt секунда ж 1. segundo m; в (одну) -y al (en un) segundo, en un dos por tres; - в -y exactamente, justamente; a un tiempo, al mismo tiempo; зачекай -y (espera) un segundo (un momento); 2. муз. segunda f секундйнт ч 1. padrino de duelo; 2. спорт. secundador m, secundante m секундн ий прикм. de segundo(s); de un segundo; -а стрілка segundero m; -а пауза pausa de un segundo
секундометрйст ч спорт, cronometrador m секундомір ч cronómetro m, cuentasegundos m с0кці я ж sección f; - взуття sección (departamento) de calzado; шкаф з трьох ~й armario de tres módulos
секційний прикм. de (en) sección; seccionador (що складається з секцій) сел-о с 1. aldea f, pueblo m; campo m; жити в -і vivir en el campo (en la aldea); їхати в - marchar a la aldea (al campo); 2. (селюк) al-deanote тж 3. збірн. habitantes de una aldea; aldeano m, aldeanote m; ну ти ~! ¡que hortera eres! селезінк'а ж bazo m; запалення ~и inflamación del bazo, esplenitis f селезінковий прикм. de bazo; esplénico (cient.)
селективний прикм. спец, selectivo
селективність ж спец, selectividad f, selec- tancia f
сел0ктор ч selector m сел0кторний прикм. mex. selector селекційний прикм. с.-г. de selección селекціонбр ч с.-г. seleccionista m сел0кція ж с.-г. selección f Сбл0н ч хім. setenio m селеніт1 ч мін. selenita f селеніт2 ч (назва уявного жителя Місяця) selenita m
С6Л0Н0ВИЙ прикм. хім. de setenio, selénico, selenífero
селеногрйфія ж acmp. selenografía f cenépa ж apio m; arracacha f (Л. Ам.) селйти(ся) див. оселяти(ся) с0лище с colonia f, poblado m; рибальське ~ poblado pesquero; дачне - colonia veraniega С0ЛИЩНИЙ прикм. de poblado селітра ж salitre m
селітряний прикм. salitroso, salitrero; - завод salitrería f
селюк ч palurdo m, paleto m, cateto m селюцький прикм. aldeano, hortera, palurdo селянйн ч campesino m, labrador m, labriego m; jíbaro m (Л. Ам.)
селйнка ж campesina f, labradora f, labriega f селянство c збірн. campesinado m селйнськ-ий прикм. de campesino(s), campesino; ~e господарство hacienda (economía) campesina; 4 маси masas campesinas сель ч alud m, argayo m сельвйси мн. selvas f pl с0льтерськ-ий прикм.: -а (вода) agua
gaseosa, agua de Seltz семйнтика ж лінгв. semántica f семантйчний прикм. лінгв. semántico семасіологічний прикм. лінгв. semasiológico семасіолбгія ж лінгв. semasiología f семафбр ж зал. semáforo m семафбрити hacer señales semafóricas семафбрний прикм. зал. semafórico семерйк ч septena f
céMepo числ. збірн. siete; ^ одного не ждуть por un monje no ayuna la comunidad сем0стр ж semestre m; завалив увесь другий - me cargué el segundo semestre, семестрбвий прикм. semestral, de(l) semestre семибйрвний прикм. de siete colores семиборство c спорт, heptátlón m семиглйвий прикм. de síetq cúpulas семигодйнний прикм. de siete horas; de las siete (призначений на сьому годину); - робочий день jomada de siete horas семиголовий прикм. de siete cabezas СЄМИД0ННИЙ прикм. de (para) siete días, semanal, hebdomadario
семижйльний прикм. robusto, fortachón; resistente (витривалий) семиклйсник ч alumno del séptimo grado семикутний прикм. heptagonal, heptágono семикутник ч heptágono m семимйльн-ий прикм.; іти ~ими кроками avanzar con paso de siete leguas (a pasos gigantes) семимісячний прикм. de siete meses; sietemesino (про дитину) семиразов-ий прикм. séptuplo, siete veces; y -ому розмірі al séptuplo, siete veces más семирічка ж escuela secundaria de siete grados (años)
семирічний семилітній прикм. (про термін, вік) де siete años, septenal; - період septenio m, septenado m
семиріччя, семиліття c septenio m семисклйдовий прикм. septisílabo семисбтий числ. septigentésimo; setecientos (рік, номер, сторінка)
семиструнний прикм. муз. de siete cuerdas ceMiHáp ч seminario m (lección); вести - з міжнародного права dirigir el seminario de derecho internacional семінарйст ж seminarista m семін0рія ж seminario m; духовна - seminario conciliar; вчительська - escuela normal самарський дієприкм. de (en) seminarío(s) семібтика ж semiótica f семіотйчний дієприкм. semiótico
1024
С0СІЯ
семіти мн. semitas m pl семітйчний прикм. semítico, semita семітблог ж semitólogo m, semitista m семітолбгія ж semitología f семітський див. семітичний сен ч (монета) sen m сенат ч senado m сенйтор ч senador m
сенйторський прикм. de senador, senatorial сенйтський прикм. de senado, senatorial, senatorio
сенбернйр ч San Bernardo сенс ч sentido m; razón f; ~ життя sentido de la vida
сенсаційний прикм. sensacional, sensaciona- lista
сенсаційність ж sensacionalismo m; aparatosidad f
сенсац-ія ж sensación f; зробити ~ію causar sensación, dar (el) golpe; потяг до ~ій propensión al sensacionalismo сенсибілізйція ж фізіол. sensibilización f cóhcop ч mex. sensor m сенсуалізм ч філос. sensualismo m сенсуаліст ч філос. sensualista m сенсуйльний прикм. sensual сентаво ч невідм. (монета) centavo m сентенційний прикм. sentencioso СЄНТ0НЦІЯ ж sentencia f, máxima f cohtóchmo c невідм. (монета) centesimo m сентименталізм ч літ. sentimentalismo m сентиментільний прикм. sentimental; ~a людина persona sentimental сентимент0льн*ість ж sentimentalismo m; без -остей sin sentimentalismo сентиментйльничати ser sentimental; mostrarse demasiado blando (con) сентймо c невідм. (монета) céntimo m сеньйбр1 ч icm. señor feudal сеньйбр2 ч (у зверненні) señor (Sr.); Señor Don fSr. D.) (на письмі)
сеньйбра f (у зверненні) señora (Sr.); Señora Doña fSr. D.) (на письмі) сеньйорйта ж señorita f сеньйорія ж icm. señorío m (territorio) сепаратйвний прикм. separatista, separativo сепаратйзм ч separatismo m сепаратйст ч separatista m сепаратистський прикм. separatista сепарітний прикм. separado; ~ мир paz por separado
cenapáTop ч separador m; молочний ~ desnatadora f
сепар0ція ж separación f cenapyeáTH epararvt
С0ПІЯ ж 1. (молюск; фарба) sepia f; 2. (малюнок) dibujo a la sepia
cóncHc ч мед. septicemia f, sepsis f; післяпологовий - sepsis puerperal cenTéT ч муз. septeto m сбптима ж муз. séptima f септйчний прикм. мед. séptico сер ч sir m
cepánb ч serrallo m; harén m (гарем) серафйм ч рел. serafín m серб ч serbio m, servio m с0рбка, сербійнка ж serbia f, servia f с0рбський прикм. serbio, servio cepeáHT ч aparador m сервелйт ч див. салямі серв0т*ка, серв0та ж servilleta f; паперові -ки servilletas de papel
серв0тковий прикм. de (para) servilleta(s) сервіз ч servicio m, vajilla f (juego); столовий - vajilla de mesa; кавовий, чайний - servicio (vajilla) de café, de té сервірувйння c servicio m (de mesa) сервірувйти ervir* vi; - стіл poner (servir) la mesa; - сніданок, чай servir el desayuno, el té cópele ч servicio al público; служба -y sector servicios (terciario)
сервітут ч юр. servidumbre f; міжнародний ~ servidumbre internacional (limitación de la soberanía)
серводвигун ч mex. servomotor m, servo m сервокерувйння c mex. servomando m, servo- gobierno m, servocontrol m; servocomando m
сервомбханізм ч mex. servomecanismo m, servo m
сервомотбр ч servomotor m, servo m сервосистема ж servosistema m cópra ж mex. anillo m; arete m сбрденько c (ласкаве звернення) lucero, cariño сбрденько c зм. до серце сердбчний прикм. de amor; amatorio, amoroso (любовний); -а драма drama de amor; -а таємниця secreto de amor; -і справи asuntos amorosos
сердбчник ч 1. (про хворого) cardíaco m; 2. (лікар) cardiólogo m
сердйт-ий прикм. 1. enfadado, enfadoso, enojado, enojoso; severo (суворий); бути ~им на кого-н. estar enfadado con alguien сбрдити enfadar vt, enojar vt; embromar vt (Л. Ам.); ~ся enfadarse, enojarse сердйто присл. con enfado, enfadosamente, enojosamente; con despecho (c досадою) сердолік ч мін. cornalina f сердоліковий прикм. de (con) comalina(s) сбред прийм. (посеред) en medio de; durante (протягом); - кімнати en medio de la habitación; - літа en pleno (durante el) verano; - ночі por (durante) la noche; - білого дня en pleno (durante el) día; 2. (між) entre; - друзів entre amigos
середй ж (день тижня) miércoles m середземномбрський прикм. mediterráneo сер0дин-а ж medio m; centro m; в -і (місяця) a mitad de, a mediados de; в ~i літа en pleno (en la mitad del) verano; золота - justo término medio; триматися золотої ~и atenerse al (justo) término medio
сер0динка ж див. середина середйнний прикм. de medio; medianero; а medias (половинчастий) середмістя с centro de la ciudad сер0данє c media f; - арифметичне término medio, media aritmética; щось - algo así como; у -ньому por término medio; вище -нього bastante (muy) bueno; нижче -нього regularcillo, medianejo
сер0дн-Ій прикм. 1. medio, mediano; - поверх piso medio; - брат hermano medio; -я буржуазія burguesía media; - член мат. término medio (de la proporción); -ього зросту de estatura media (mediana); -ього віку de media edad, de edad regular; 2. (взятий у середньому) medio; -я цифра (величина) media f, cantidad media, promedio m; -я швидкість velocidad media; - врожай cosecha media, promedio de (la) cosecha; - виробіток rendimiento medio; 3. (пересічний) ordinario, mediocre, mediano; - учень alumno ordinario; - рід грам, género neutro, neutro m; - палець dedo corazón (medio); -є вухо анат. oído medio; -я школа escuela secundaria (de segunda enseñanza); liceo m (П. Ам.); -я освіта segunda enseñanza, enseñanza secundaria
середняк ч campesino medio середнйцьий прикм. de campesino(s) medio(s) сербдньо присл. (так собі) así así, tal cual, regular, medianamente; así no más (Л. Ам.); вони живуть - van tirando
середньоазійтський, середньоазійський
прикм. del Asia Central
середньовічний прикм. de la Edad Media, medieval
середньовіччя c Edad Media, medi(o)evo m; епоха (доба) - época de la Edad Media середньодобовий прикм. medio por día, diario medio; -а продуктивність rendimiento medio por día (diario medio) середньоєврол0йський прикм. centroeuro- peo; - час hora centroeuropea середньомісячний прикм. medio mensual; - виробіток rendimiento medio del mes; - заробіток salario medio mensual середньопіднебінний прикм. лінгв. medio- lingual, semipalatal
середньорічн ий прикм. medio anual; - дохід beneficio medio del año; -а температура temperatura media del año
середньостатистичн-ий прикм. estadístico medio; -і дані datos estadísticos medios
середньоязйчний прикм. лінгв. mediolingual, semilingual
середбвище c medio m, ambiente m, medio ambiente; живильне (поживне) - біол. caldo de cultivo
середостіння c 1. анат. mediastino m; 2. tabique m
сербжка ж 1. zarcillo m, pendiente m; caravana f (П. Ам.)
серенйда ж муз. serenata f cepxcáwr ч військ, sargento m cepián ч (багатосерійний фільм) serial m; culebrón m
серійн ий прикм. de (en) serie; -e виробництво producción en serie
cópi-я ж serie f; tren m, sucesión f (ряд); кінофільм з кількох -й película en seríes (en jomadas)
серйбзн-ий прикм. 1. serio; він -а людина es hombre formal; 2. serio, grave; -e становище situación grave; ~e питання problema serio; -a небезпека grave peligro; Що з ним? — Нічого -ого ¿Que le pasa? Nada de grave; -а загроза amenaza sería; -а хвороба enfermedad grave; це справа -a es una cosa sería, no es una broma
серйбзнісгь ж 1. seriedad f; з усією -ю con toda la seriedad; 2. gravedad f серйбзний прикм. фізіол. seroso; -а рідина serosidad f; -а оболонка анат. membrana serosa
серйбзно 1. присл. seriamente, en serio; говорити - hablar en serio; 2. присл. seriamente, gravemente; 3. вставн. сл. (насправді) de veras
серолбгія ж біол. serología f серотерапія ж мед. sueroterapia f, seroterapia f серп ч hoz f; - і молот la hoz y el martillo; - місяця cuarto (cuerno) de luna серпйнкбвий прикм. de muselina cepnáHaOK ч velo m, humo ligero; vapor m; - туману bruma ligera; оповитий -ком vaporoso серпйнок ч'(тканина) muselina f серпантйн ч serpentina f (de papel) серп0стий прикм. en forma de hoz, falciforme серпентйрій ч serpentario m серпентин ч мін. serpentina f серсо c невідм. juego de las gracias, juego aro сертифікйт ч certificado m, certificación f (documento); - якості certificado de calidad; - про приймання certificado de aceptación; видавати - entregar el certificado с0рфінг ч спорт, surf m, surfing m cépu-e c corazón m; добре - buen corazón; золоте - corazón de oro; - болить duele el corazón; операція на відкритому -i operación а corazón abierto; камінне - corazón de piedra; - підказало me lo anunció (dijo) el corazón; y нього немає -я no tiene corazón; у нього - кров'ю обливається se le parte (se le arranca) el corazón; у мене відлягло від -я sentí alivio (en el corazón); відкривати - abrir el corazón; чує моє - me lo anuncia (me lo dice, me lo da) el corazón; щирим -ем con (de) todo corazón; від усього -я de todo corazón; з легким -ем tranquilamente; з важким -ем con un peso en el alma (en el corazón); поклавши руку на - con el corazón en la mano, sinceramente серцебитті c golpes del corazón, palpitaciones f pl
серцбв-ий прикм. cardiaco, cardíaco, de corazón; - м’яз miocardio m; - напад ataque cardíaco; -ого походження cardiogénico; - хворий cardíaco m
серцевйна ж corazón m; núcleo m (ядро); duramen m (дерева)
серціво-судйнний прикм. cardiovascular серцеїд ч conquistador m, castigador m, rompecorazones m, don Juan, Tenorio m; ~ка ж castigadora f, arrastracorazones f серцеподібний прикм. acorazonado, cordiforme
сесійний прикм. de sesión, para sesiones сбсія ж sesión f; - парламенту sesión del parlamento; - OOH período de sesiones de la ONU; екзаменаційна - temporada de exámenes, período de examenes
1025
сест-pá
сест-pá ж 1. hermana f; двоюрідна ~ prima hermana; зведена - media hermana, hermanastra f; молочна ~ hermana de leche; 2.: (медична) - enfermera f; чергова - enfermera de turno; старша - enfermera jefe; --жалібниця hermana de la caridad
сестринський прикм. 1. de la hermana; 2. (про медичних сестер) de la(s) enfermera(s) сестричка ж hermanita f сет ч спорт, manga f, set m céTep ч setter m сетл(ь)м0нт ч setflement m сеч-á ж orina f, orín m; aguas menores; аналіз -i análisis de (la) orina
сечов-йй прикм. мед. urinario; - міхур vejiga f (urinaria)’, -а кислота ácido úrico; - камінь cálculo urinario
сечовйділення c evacuación urinaria сечовйна ж хім. urea f
сечовипускйльний прикм.: - канал анат. uretra f
сечовипуск0ння с evacuación urinaria сечовід ч анат. uréter m сечогінний прикм. diurético; - засіб diurético m сечокисл ий прикм.: -а сіль хім. urato m сечоприймач ч мед. orinal para enfermos сечостат0вий прикм. анат. génitourinario сибарйт ч sibarita m сибарйтство с sibaritismo m сибаритствув0ти vivir como un sibarita сибарйтський прикм. sibarita, sibarítico сибілянт ч лінгв. sibilante f сибірка ж мед. carbunc(l)o m сибірськ ий прикм. siberiano; de Siberia; - мороз frío de Siberia; -і пельмені raviolis siberianos
сибіряк ч siberiano m
сив ий прикм. 1. cano, canoso; -e волосся pelo canoso; 2. (про хутро) plateado, argentado; -a давнина remota antigüedad; до -ого волосся (волосу) hasta la vejez, hasta la senectud сивин0 ж canas f pl; дожити до сивини llegar а la vejez; - в голову, а чорт у бороду a la vejez, viruelas; después de viejo, gaitero; волосся з ~ю cabello gris (entrecano) сивіла ж icm. sibila f сивіти encanecer* vi, ponerse cano сйвка ж (птах) charadrio m, alcaraván m сивкб ч (про масть коня) caballo rucio сивоборбдий прикм. de barba cana, barbicano сивоволбсий прикм. canoso, de cabellos blancos
сивовусий прикм. de bigotes canosos сивуватий, сивастий прикм. entrecano сивуха ж harapo m, matarratas f І сивуч ч зоол. lobo marino, otaria f сивушн ий прикм. de harapo; -e масло aceite de rusel (de patata) сиг ч (риба) tímalo m, timo m cnrápa ж cigarro m, puro m; гаванська - habano m, puro m; tabaco m (Куба) cnrapéTa, сигарбтка ж cigarrillo m, pitillo m сигар0тниця ж pitillera f сигарний прикм. de cigarro(s) сигароподібний прикм. puriforme, en forma de cigarro
cnmán ч señal f; aviso m (попередження)’, світловий - señal luminosa (óptica); звуковий - señal acústica (audible); - біди señal de socorro (SOS); - тривоги señal de alarma; подавати - hacer señales
сигн0лити див. сигналізувати 1 сигналіз0тор ч mex. aparato de señalización, avisador m, señalizador m; - пожежі indicador de incendio
сигналіз0ція ж señalización f сигналізув0ти 1. (подати сигнал) hacer señales; 2. (застерегти) señalar vt, advertir* vt сигналіст ч військ, señalador m, señalero m сигнйльн ий прикм. de señales; - прапорець banderín de señales; -а ракета cohete de señales; -а лампочка luz de aviso, lámpara indicadora, lamparita piloto; - прилад aparato de alarma; - вогонь señal de luces; luz piloto; друга -а система фізіол. segundo sistema de señales; - примірник полігр. ejemplar de prueba (ejemplar-modelo para la publicación)
cnmánbHHK ч señalero m сигнатура ж 1. фарм. etiqueta f; 2. полігр. signatura f, guía f
сйдень ч: сиднем (сидьма) сидіти estar sentado mucho tiempo; encerrarse (estar sin salir) en su casa сидерйт ч мін. siderita f сиділка ж див. доглядальниця сидіння с (дія) sentar* vi; він втомився від довгого - se cansó de estar sentado mucho tiempo; місце для - asiento m сидіння c 1. дія) sentar vi; 2. (стільця, крісла) asiento m; відкидне - asiento plegable (rebatible); крісло з м’яким -м sillón con asiento blando (acojinado, mullido) сидіти 1. estar sentado; - на стільці, в кріслі estar sentado en la silla, en el sillón; - за столом estar sentado a la mesa; - у кого-н. на колінах, на руках estar sentado en las rodillas, en los brazos de alguien; - навпочіпки estar en cuclillas; - на коні estar montado a (en el) caballo; - на гілці (про птаха) estar posado en una rama; лишитися - quedar sentado; 2. (перебувати, бути) estar* vi, encontrarse*, quedarse); - склавши руки estar mano sobre mano, estar con los brazos cruzados; - без діла no tener nada que hacer, estar ocioso; - на веслах, біля стерна estar en los remos, en el timón; - вдома estar (metido) en casa; - в місті no salir de la ciudad; - у в’язниці estar en la cárcel; - без грошей no tener un cuarto; estar sin blanca; - на дієті estar a dieta; - ночами trabajar de noche, pasar las noches en vela; 3. (засісти) estar metido; корок сидить у шийці пляшки el tapón está metido en el cuello de la botella; 4. (укорінитися) tener metido; - цвяхом (у голові) estar obsesionado; 5. (про убрання) sentar* vi, caer* vi; ця сукня гарно сидить на ній este vestido le sienta bien; костюм сидить на ньому мішком el traje le sienta como un saco; - у кого-н. на шиї estar sobre el cuello de alguien; vivir de mogollón (de gorra), comerle un lado a alguien; - як на голках estar como en ascuas; estar sobre espinas; - між двох стільців nadar entre dos aguas; - на яйцях empollar vt; - в дівках quedar para vestir imágenes; він у мене отут сидить lo tengo sentado en la boca; estoy más que harto de él
сидіти ся безос.: йому не сидиться вдома no Іе gusta estar en casa; йому не сидиться на місці по se está quieto en un sitio, tiene agujas en el asiento
сидор-ів прикм.: лупцювати як -ову козу poner como un pulpo сидр ч sidra f
сидйч-ий прикм.: - хворий enfermo sentado; ~е місце lugar con asiento; в -ому положенні sentado; - спосіб життя vida sedentaria; - страйк huelga sentada
сйзий прикм. gris azulado; - голуб paloma gris сикатйв ч спец, secante m (sustancia) сйкнути однораз. див. шикнути сикомор ч (дерево) sicómoro m сйл-а ж 1. fuerza f, vigor m; poder m, potencia f (потуга)’, esfuerzo m (зусилля)’, фізична - fuerza física; душевні сили fuerzas del espíritu (espirituales); - волі fuerza de voluntad; він має -у волі tiene propiedades (virtudes); занепад (спад) сил postración de las fuerzas; colapso m (раптовий); сповнений сил lleno (pleno) de fuerzas (de energía); у розквіті сил en pleno vigor; бути в -ax tener fuerza (para + inf); ser capaz (de + inf); poder* vt; напружити всі сили hacer muchos esfuerzos; зібратися на -i reunir fuerzas, sacar fuerzas de flaqueza; робити що-н. через -y hacer algo a la fuerza (sobreponiéndose a sus fuerzas); спільними -ами con el esfuerzo de todos; своїми -ами con sus propias fuerzas; під -y dentro de las posibilidades; це йому не під -у esto es superior a sus fuerzas; це понад мої -и eso es superior a mis fuerzas; політика (з позиції) сили política de poder (desde las posiciones de fuerza); 2. (міра прояву) fuerza f, violencia f; intensidad f; potencia f; - звуку intensidad del sonido; - удару poder destructivo; - звички fuerza de la costumbre; - зчеплення, притягання fuerza de
cohesión, de atracción; підіймальна - capacidad de carga, fuerza de levantamiento; - тяжіння gravitación f; - струму intensidad de corriente; 3. мн.: сили військ, fuerzas f pl; збройні сили fuerzas armadas; повітряні, морські сили fuerzas aéreas, navales; головні сили grueso del ejército; 4. (дієвість) capacidad f; зворотна - закону efecto retroactivo de la ley; робоча - mano de obra; кінська - caballo de fuerza, caballo de vapor (H P.); нечиста - demonio m, espíritu del mal (maligno); від ~и lo más, lo máximo; силою por fuerza, a la fuerza силабічний прикм. літ. silábico сил0бо-тонічний прикм. літ. silabotónico cnná4 ч forzudo m, atleta m силік0т ч спец, silicato m силік0тн ий прикм. спец, de (con) silicatos; -i вироби silicatos sintéticos; -а цегла ladrillo silicocalcáreo (de cal y arena)
СИЛІК03 ч мед. silicosis f силіцій ч хім. silicio m
силкув0ння c esfuerzos vanos, tentativas f pl силкув0тися esforzarse* (por), pugnar vi (por) силов-йй прикм. de fuerza; -а установка instalación de fuerza, grupo motriz; -а станція estación de fuerza, centralf; -і лінії фіз. líneas de fuerza; -а вправа спорт, ejercicio de fuerza
силовйк ч dirigente de un ministerio «de fuerza» (defensa, interior, seguridad) силогізм ч філос. silogismo m силогічний прикм. філос. silogístico силомір ч dinamómetro m силоміць присл. por fuerza, a la fuerza; взяти (відняти) - quitar a viva fuerza силон ч silón m (fibra sintética) сйлос1 ч (корм) forraje ensilado, ensilado m сйлос2 ч (сховище) silo m сйлосн ий прикм. de (para) forraje, ensilado; -a яма silero m; -а башта silo de torre, torre para forraje ensilado
силосозбир0льний прикм. с-г: - комбайн cosechadora de forraje para ensilar силосорізка ж cortadora de forraje, cortaforrajes m
силосувйння c ensilaje m, ensilado m силосувйти ensilar vt силу0т ж silueta f
силу0тн-ий прикм. en silueta; ~e зображення silueta f
силурійський прикм. геол. silúrico, siluriano сйльн-ий прикм. 1. fuerte; firme, vigoroso (стійкий; вольовий); robusto (міцний); potente (потужний); poderoso (могутній); -а людина persona fuerte (vigorosa, robusta); -і руки manos fuertes; - характер carácter fuerte (duro); -а армія ejército fuerte (poderoso, potente); - мотор motor potente; -а сторона lado fuerte; 2. (за своєю дією, виявом) fuerte; grande; violento (нестерпний); recio (різкий); intenso (напружений); - запах olor fuerte; -а посуха gran sequía; - вітер viento fuerte; - дощ lluvia violenta; - біль dolor vivo; - голод gran hambre, hambre violenta; 3. (добре обізнаний) fuerte; bueno; - учень buen alumno; - гравець jugador fuerte (bueno); - у чому-н. fuerte en algo; він - y математиці es fuerte en matemáticas; -і світу сього los omnipotentes, los todopoderosos, los poderosos
сйльно присл. 1. fuerte, con fuerza, fuertemente; firmemente, vigorosamente (стійко); robustamente (міцно); 2. (за своєю дією, виявом) fuertemente; grande; gravemente (серйозно; небезпечно); violentamente, con violencia (нестерпно); reciamente (різко); - битися (про серце) latir fuertemente, palpitar vi; - дути (про вітер) soplar reciamente; - сказано ha sido dicho muy fuerte
сильнодіючий прикм. muy eficaz, enérgico; muy fuerte (про отруту); drástico (про ліки) сильф ч міф. silfo m сильфіда ж міф. sílfide f сильц0 с lazo m (para cazar) симбібз ж біол. simbiosis f сймвол ч símbolo m; - віри рел. símbolo de la fe (de los Apóstoles), profesión de fe символіз0ція ж simbolización f
1026
систбма
символізм ч 1. літ. simbolismo m; 2. (символіка) simbolia f символ ізувбти imbolizar vt симвбліка ж simbolia f, simbología f; збірн. símbolos m pl символіст ч simbolista m символістський прикм. simbolista символічний прикм. simbólico символічність ж (lo) simbólico, simbología f симентбл ч toro Simmenthal симентблка ж vaca Simmenthal симентбльський прикм. de Simmenthal симетрйчний прикм. simétrico симетрйчність ж simetría f симетрйчно присл. simétricamente симетрія ж simetría f
симпатизувйти simpatizar vi (con), tener simpatía (por)
симпатичн-ий1 прикм. simpático; ~a нервова система sistema nervioso simpático; ~e чорнило tinta simpática
симпатичн-ий2 прикм. simpático; atractivo, encantador (привабливий) симпатичнГсть ж carácter simpático; atractivo m, encanto m (привабливість) симпйт-Ія ж simpatía f; почувати ~ію до кого-н. sentir simpatía por alguien; afecto m; ставитися з -ією simpatizar (con), mostrar afecto (а); це твоя нова -? ¿es tu nuevo amor (tu nueva predilecta)?
симпбзіум ч simposio m (asamblea) симптбм ч síntoma m симптомбтика ж мед. sintomatología f симптоматйчний прикм. sintomático симулювйти imular vt, fingir vt; - хворобу simular una enfermedad симулйнт ч simulador m симулйція ж simulación f симультйнний прикм. simultáneo симфонічн-ий прикм. sinfónico; -а музика música sinfónica; - оркестр orquesta sinfónica симфбнія ж sinfonía f
син ч hijo m; незаконний, законний - hijo bastardo, legítimo; названий - hijo adoptivo; старший - hijo mayor; менший - benjamín m; годитися в -и (кому-н.) poder ser el hijo (de); блудний - hijo pródigo; сучий - hijo de perra (de puta, del tal, etc.): hijo de la chingada (Ц. Am.) син-0ць ч cardenal m, equimosis f; наставити ~ців acardenalar vt; -ці під очима ojeras f pl синагбга ж sinagoga f (tb. la comunidad de fíeles)
синйнтроп ч палеонт. sinántropo m синдикалізм ч sindicalismo m синдикаліст ч sindicalista m синдикалістський прикм. sindicalista синдикйт ч 1. (форма монополії) sindicato m; 2. (профспілка) sindicato m синдикувбти indicar vt синдрбм ч мед. síndrome m; - набутого імунодефіциту (СНІД) síndrome de inmunodeficien- cia (SIDA); стокгольмський - síndrome de Est- ocolmo; в’єтнамський ^ síndrome de Vietnam синедрібн ч 1. icm. sanedrín m, sinedrio m; 2. consejo m; farsa judicial (судилище) синекдбха ж літ. sinécdoque m синекура ж sinecura f синбль ж felpilla f синений прикм. azulado, añilado синбнькі мн. berenjenas f pl синерма ж cine(o)rama m, cine panorámico синбць ч (від удару) cardenal m, moradura f, chichón m
синйльн-ий1 прикм.: -а кислота кім. ácido prúsico, ácido cianhídrico (hidrociánico) синйльний2 прикм. спец, de (para) teñir, de (para) tintura
синйти, висинювати 1. (білизну) azular vt, añilar vi, dar añil; 2. (фарбувати) teñir* vt, tintar vi (en azul)
синйця ж paro m (pájaro) синівськ-ий прикм. de hijo; filial; -а любов amor filial
синій прикм. azul; -я панчоха marisabidilla f синіти, синішати 1. ponerse (volverse) azul, tomar color azul; 2. (виділятися синім кольором) azulear vi
синклінбль ж геол. sinclinal m синкліт ч 1. icm. senado m (en Grecia): 2. церк. concilio m
синкбпа ж муз. síncopa f синкопбваний, синкбпічний прикм. муз. sincopado
синкретйзм ч sincretismo m синкретйчний прикм. sincrético синбд ч церк. sínodo m синодйльний прикм. церк. sinodal, sinódico синодичний прикм. астр. sinódico синбк ч зм. hijito m; мамин - niño mimado, niño de mamá; hijo de papá (татків ~) синблог ч sinólogo m синолбгія ж sinología f chhóhím ч лінгв. sinónimo m синоніміка ж лінгв. збірн. sinónimos m pl синонімічний прикм. лінгв. sinónimo синонімія ж лінгв. sinonimia f синбптик ч meteorologista m (el que hace los pronósticos del tiempo) синбптика ж meteorología sinóptica синоптйчн-ий прикм. 1. sinóptico; 2. метео. meteorológico; -а метеорологія meteorología sinóptica; -а карта carta meteorológica (sinóptica)
синбчок ч зм. hijito m синтйгма ж лінгв. sintagma m сйнтаксис ч sintaxis f
синтаксйчн-ий прикм. sintáctico; -а помилка falta sintáctica, error sintáctico сйнтез ч síntesis f; ядерний - fusión nuclear; - білка síntesis del albumen синтез0тор ч sintetizador m синтезувбти intetizarvt синтбтика ж збірн. materiales sintéticos; artículos sintéticos
синтетйчн-ий прикм. sintético; -e волокно fibra sintética; - матеріал materiales sintéticos сйнус ч мат. seno m синусбїда ж мат. sinusoide f синхронізбтор ч mex. sincronizador m синхронізйція ж mex. sincronización f синхронізм ч mex. sincronismo m синхронізувйти mex. sincronizar vt синхронічний прикм. sincrónico, síncrono синхронія ж sincronismo m синхрбнн-ий прикм. sincrónico, síncrono, simultáneo; - двигун motor sincrónico; - переклад interpretación simultánea; - перекладач intérprete simultáneo (de las conferencias); -a кінозйомка filmación sincronizada; -e плавання natación sincronizada синхрбнність ж sincronismo m синхротрбн ч фіз. sincrotrón m синхрофазотрбн ч фіз. sincrofasotrón m синхроциклотрбн ч фіз. sincrociclotrón m синюха ж мед. cianosis f синюшний прикм. мед. cianótico сйнява ж color azul, azul m; - неба, моря azul del cielo, del mar
сйнявий, синювйтий прикм. azulino, azulado синь ж див. синява синьйор ч (в Італії) señor m синьйбра ж (в Італії) señora f синьйорйна ж (в Італії) señorita f сйнька ж 1. (фарба) añil m; 2. спец, (світлокопія) calco azul, copia azul (al ferroprusiato), ferroprusiato m - синьобкий прикм. de ojos azules сйпа-ти 1. echar vt, verter* vt; desparramar vt (розсипати): 2. (падати, йти) cerner* vi (про дощ): algaracear vi (про сніг, град): 3.: - удари (ударами) llover (propinar, administrar) golpes; - іскрами chisporrotear vi; - цифрами llover cifras; - дотепами decir donaires, gastar muchos chistes; - грошима disipar el dinero; -ся 1. derramarse; caer* vi (падати): іскри сипляться від вогнища la hoguera está chisporroteando; 2. caer* vi, llover* vi; удари -лися на нього градом granizar vi
сипіння с enronquecimiento m сипіти ronquear vi, estar afónico; hablar con afonía
сипк-йй прикм. friable, desmenuzabie (про картоплю, кашу): ~ пісок arena movediza; -і тіла áridos m pl; міри ~их тіл medidas de capacidad
сйплий прикм. enronquecido, afónico (про голос) сйплість ж enronquecimiento m, afonía f сипнути однораз. lechar (verter) de un golpe сйпнути enronquecerse*, ponerse afónico сипнйк ч tifus (exantemático) сипонути однораз. (вибігти, побігти) salir corriendo
сипуч-ий прикм. movedizo; -і піски arenas movedizas
сир ч queso m; голландський - queso de Holanda (de bola); швейцарський - gruyere m; плавлений - queso fundido (blando); - 6p¡ queso de Brie; овечий - queso manchego; - рокфор queso roquefort; - камамбер queso de Camembert; пармезанський - queso palmesano; бутерброд з -ом bocadillo de queso; як - у маслі купатися nadar en la abundancia; tener una vida regalada
сирбна ж 1. міф. sirena f; 2. (гудок) sirena f; 3. (ссавець) sirenio m
сирбць ч 1. materia (sustancia) cruda; шовк— seda cruda; бавовна— algodón en rama; спирт — alcohol crudo; нафта— crudo m; цегла- adobe m, ladrillo crudo
сирйй прикм. 1. (неварений) crudo; -а вода agua sin hervir; -e молоко leche cruda (fresca); -e мясо carne cruda; 2. (недоварений) crudo, mal cocido; - хліб pan mal cocido; 3. (необроб- лений) (en) bruto, (en) crudo; - матеріал materiales en bruto
сирйця ж cuero crudo, cuero no curtido (sin adobar)
сирієць ч sirio m, siriaco m сирійка ж siria f, siríaca f сирівбць ч див. сировина сирійський прикм. sirio, siriaco сйрість ж див. вогкість сиріти див. вологнути
сирітство с 1. orfandad f, abandono m, desamparo m; 2. (сирота) huérfano m (de padre) сирітськ-ий прикм. de huérfano(s); - будинок orfanato m, asilo de huérfanos сйріч спол. es decir, con otras palabras сирков-ий прикм.: -а маса cuajada f (con azúcar, pasas, etc.), requesón dulce сйрний прикм. de (con) requesón, caseoso сйрник ч pastel de requesón сирнйстий прикм. grumoso сйро без ос. у знач, присуд, hay humedad сировбр ч quesero m сироваріння c fabricación de quesos сировбрня ж quesería f, quesera f сировбрство c див. сироваріння сирбватка ж suero m; молочна - suero de la leche
сировйй прикм. див. сирий З сировинб ж materias primas сировйнн-ий прикм. ек. de materias primas; -і ресурси recursos de materias primas сиро^дження c спец, comer crudo сироїжка ж (гриб) rúsula f сирбк1 ч куп. quesito fundido (blando); 2. requesón dulce
сирбк2 ч (риба) salmonete m, salmón m сирбко ч невідм. siroco m сиром’йтний прикм. crudo, sin adobar сирбп ч jarabe m, almíbar m; фрукти в -i dulce de almíbar; персики в -i melocotones en almíbar; - із смородини jarabe de grosella сирот-á ч / ж huérfano m; huérfana f; huacho m (Л. Ам.): круглий - huérfano de padre y madre; стати -ою quedar huérfano (huérfana) сиротинець ч orfanato m сиротіти quedar huérfano сиротлйвий прикм. 1. huérfano; solo; abandonado; 2. (сумний) triste, melancólico сиротлйво присл. como huérfano сирт ч геогр. syrt m (montículo en el Sur de los Urales)
сируватий прикм. 1. див. вогкуватий; 2. (недоварений, недосмажений) (un poco) crudo сирцбв-ий прикм. crudo; - шовк seda cruda; -а цегла ladrillo crudo, adobe m сирцбм присл.: їсти - comer crudo сиснйй прикм. див. смоктальний систбм-а ж sistema m; виборча - sistema electoral; державна - sistema (régimen) estatal;
1027
системат^ція
судова ~ sistema (estructura) judicial; планово- бюрократична ~ sistema burocrático de planificación; командно-адміністративна ~ sistema administrativo de orden y mando; метрична - sistema métrico; нервова ~ sistema nervioso; періодична ~ елементів хім. sistema periódico de los elementos; сонячна ~ sistema solar (planetario); привести в ~y reducir a sistema, sistematizar vt; працювати в -i UNIX комп. utilizar el sistema UNIX систематиз0ц1я ж sistematización f систематизувйти istematizar vt системйтика ж 1. sistematización f; 2. зоол. sistematización f, clasificación f систематичний прикм. sistemático систематйчність ж sistematismo m систематйчно присл. sistemáticamente систбмний прикм. sistémico; - аналіз análisis sistémico (de sistemas)
системність ж carácter sistemático (sistémico) сйстола ж фізіол. sístole f сис^н ч (молокосос) pipiólo m, boquirrubio m сисунбць ч 1. (дитинча) cria f; 2. (немовля) cría f, mamón m cm-á ж agua con miel сйтець ч percal m; indiana f (вибивний) сйтечко c зм. до сито; чайне ~ colador m (de té) сйтий прикм. 1. harto, saciado; бути ~им по горло estar harto de todo; estar hasta el gollete (hasta los topes); 2. (багатий — про країну) rico (en productos); і кози -i, і сіно ціле salvar la cabra y la berza; ~ голодного не розуміє en tiempo de higos no hay amigos; panza llena se ría del hambre ajena сйтість ж saciedad f
сйтний прикм. nutritivo (поживний); abundante, suculento, opíparo (багатий); - (хліб) sítnik m (pan de harina bien cernida) сйтник ч (хліб) sítnik m (pan de harina bien cernida)
сйтно присл. suculentamente, opíparamente; ~ поїсти comer opíparamente сйто c criba f, cedazo m; tamiz m (волосяне) ситрб c невідм. Limonada f ситуатйвний, ситуаційний прикм. situacional ситуатйвність ж carácter situacional ситуйці'Я ж situación f (económica, política, etc.); конфліктна - situación conflictiva; безвихідна ~ situación sin salida; крайня ~ situación límite; потрапити у складну ~ю encontrarse en apuros
ситцевибивн'йй прикм. текст.: ~a фабрика fábrica de percales estampados сйтцевий прикм. de percal, de indiana сйфіліс ч sífilis f (сифілітик ч sifilítico m сифілітйчний прикм. sifilítico сифбн ч sifón m
сич ч (птах) mochuelo m; дивитися ~ем mirar como un mochuello
сичуг ч 1. (відділ шлунку жуйних) cuajar m, abomaso m; 2. (страва) callos m pl сичугбвий, сичужний прикм. de cuajar; ~ фермент спец, cuajo m сі c невідм. муз. si m
ciáMCbK-ий прикм. de Siam, siamés; ~i близнята siameses m pl
сів0лка ж sembradora f, sembradera f; рядкова, гніздова ~ sembradora en líneas, en nidos; розкидна ~ sembradora a voleo deán, сіяч ч sembrador m сівб-á ж siembra f, sementera f; розпочати -y empezar la siembra
сівозміна ж с.-г. rotación de cultivos, cultivos alternados; травопільна ~ rotación de cultivos alternando hierbas forrajeras сідйти див. сісти сДОч ч бот. eupatorio m сідйлко c (у запрягу) sillín m; silleta f (Л. Am.) сід0льний прикм. de silla(s) (de montar); - майстер sillero m; guarnicionero m (лимар) cUyiáTH 1. ensillar vt; 2. військ, ocupar vt сідло c 1. silla f (de montar); в’ючне ~ albarda f, enjalma f; знімати ч desensillar vt; 2. (велосипеда, мотоцикла) sillín m; 3. mex. asiento m, silleta f, sillín m; вибити кого-н. з сідла sacar de quicio aalguien
сідловйна ж 1. (вигин спини) sillar m, ensilladura f; 2. (у горах) ensillada f сіднйці mh. asentaderasf pl, posaderas f pl, nalgas f pl
сіднйця ж nalga f; cacha f (fam.); canco m (Л. Am.)
сіднйч-ий прикм. анат. ciático, isquiático; -a кістка isquión m; ~ нерв nervio ciático; запалення ~ого нерву мед. neuralgia ciática, ciática f, isquias f; ~i м’язи músculos glúteos сідбк ч jinete m (вершник); viajero m (в екіпажі); ciclista m (на велосипеді); motociclista m (на мотоциклі)
ciéHa ж (фарба) tierra de Siena, siena f сієніт ч мін. sienita f
ciécT-a ж siesta f; відпочивати (спати) під час ~и sestear vi, echarse una siesta сізіф-ів прикм.: ~ова праця trabajo de Sísifo сік ч jugo m; zumo m (вичавлений); savia f (рослин); виноградний ~ zumo de uvas, mosto m; шлунковий ~ фізіол. jugo gástrico; молочний ~ бот. jugo lácteo; - соки землі substancias de la tierra; саме в соку en la plenitud de la vida; варитися в своєму соку cocerse en su propia salsa
сікйч ч cuchilla f; destral m сікйчка ж (для капусти) cuchillo m сіктй 1. cortar vt; picar vt (подрібнювати); 2. (різками) azotar vt, fustigar vt, dar azotes; dar latigazos (батогом); 3. (про дощ, сніг) azotar vt сіктйся 1. (про тканину) deshilacliarse; 2. (про волосся) cortarse; мед. tener dicocía сіль ж 1. sal f; кухонна ~ sal común (blanca); sal de cocina; кам’яна ~ sal gema, sal de mina (de piedra); морська ~ sal marina; 2. sal f; salero m (пікантність); 3. хім. sal f; ~ сірчаної кислоти sulfato m; оцтовокисла ~ acetato m; глауберова - sal de Glauber; гірка ~ sal amarga; англійська ~ sal de la Higuera (amarga, inglesa); аттична ~ sal ática; ~ землі la sal de la tierra; - питання la enjundia de la cuestión; вся ~ y тому... el quid está en que...; багато солі з’їсти з ким-н. pasar mucho juntos, haber pasado juntos muchas peripecias; насипати солі на хвіст dar en (los) ojos; dar a beber hieles; hacer mal estómago; сипати ~ на рану tocar en la herida сільгосппрбдукти mh. (= сільськогосподарські продукти) productos agroalimentarios сільгосптбхніка ж збірн. maquinaría agrícola сільнйця, сільнйчка ж salero m сільськ йй прикм. rural, lugareño; de aldea, aldeano; ~a місцевість lugares rurales; ~e життя vida rústica, vida campestre; ~e господарство agricultura f; ~e населення población rural; ~ житель habitante rural; - вчитель maestro de aldea (rural)
сільськогосподйрський прикм. agrícola, de agricultura, del agro; ~ робітник obrero agrícola; ~ інвентар aperos de labranza сільцб ж зм. aldehuela f, aldeorrio m, aldeorro m сім числ. siete; за -ома замками cerrado (guardado) bajo siete llaves (con siete candados); книжка за -ома печатями libro esotérico; у нього - п’ятниць на тиедень cambia de opinión como de camisa; a la noche, chichirimoche, y a la mañana, chichirinada; - раз відміряй, а раз відріж antes que te cases, mira lo que haces сімдесйт числ. setenta
сімдесятий числ. septuagésimo; setenta (рік, номер, сторінка); -і роки los años setenta сімдесятирічний, сімдесятилітній прикм. de setenta años; septuagenario (про вік); - старий viejo setentón, septuagenario m сімдесятиріччя, сімдесятиліття c 1. (термін) setenta años; 2. (річниця) setenta aniversario СІМ0ЙН-ИЙ прикм. de familia; familiar; -а людина persona con familia; за -ими обставинами por razones de familia (familiares) сім0йств'0 c familia f; батько -a padre de familia; Святе - Sagrada Familia сімбйщина ж (у роботі) nepotismo m сіменс ч (одиниця виміру) Siemens m сімка ж siete m, septena f сімнйдцят-ий числ. decimoséptimo; diecisiete (дата, номер, сторінка); ~е число, -ого числа el (día) diecisiete; йому йде (пішов) - рік tiene (los) dieciséis años cumplidos
сімнйдцять числ. diecisiete сімсбт числ. setecientos сім'-й ж familia f; з доброї -Ї de buena familia; y -Ї en familia; на одну -ю unifamiliar сім'й c фізіол. semen m, esperma f сім’явилиттй c фізіол. eyeculación f сім’явипбрскування c див. сім’явилиття сім’ядбля ж бот. cotiledón m сім’ян-йй прикм. seminal; анат. seminal, espermático; -а нитка espermatozoide m; - канал espermiducto m сім’янйк ч анат. testículo m сім’янйн hogareño m сім’йнка ж бот. aquenio m****** сінешній прикм. див. сінний2 сіни мн. zaguán m сіннйй1 прикм. de heno сінн'йй2 прикм. de zaguán сіннйк ч (матрац) colchón de paja, jergón m сіннйк ч colchón de paja, jergón m сіннйк ч henil m, henal m сіно c heno m; almiar m; (як) собака на сіні (como) el perro del hortelano (que ni come la berza ni la deja comer al amo) сіножйть ж prado m, pradera f сінозбирйльн'ий прикм. para segar heno; -a машина segadora de heno сінозбирйння c recogida del heno сінокопнувйч ч с.-г. hacinador (de heno) сінокосйрка ж segadora f, guadañadora f сінокбсний прикм. de siega (de heno) сіонізм ч sionismo m сіоніст ч sionista m сіоністський прикм. sionista сіпати безос. contraerse* (при судомах); tener un tic (про нервове посіпування); -ся contraerse* (при судомах); tener un tic (про нервове посіпування)
сір'ий прикм. 1. gris}1 - в яблуках (про коня) tordo, rucio rodado; 2J pardo, gris; - день un día gris; 3. descolorido безбарвний); inexpresivo (невиразний); -e життя una vida gris (insulsa); 4. (малокультурний) inculto, rústico; mediocre; -а людина hombr% mediano (de medio pelo); -а речовина sustancia gris сірість ж 1. color gris; descolorimiento m; 2. inexpresividad f (невиразність); 3. (малокультур- ність) incultura f, rusticidad f сіріти 1. (ставати сірим) ponerse gris; 2. (виділятися кольором) verse gris Сіріус ч acmp. Sirio nv
сірк-а ч 1. azufre m; обкурювати -ою azufrar vt, sulfurar vt; 2. (вушна) cerumen m, cera de los oídos
сірковбдень ч хім. hidrógeno sulfurado, sulfuro de hidrógeno
сірководнйвий прикм. хім. sulfhídrico сірковуглйць ч хім. bisulfuro (sulfuro) de carbono сіркуватистий прикм. хім. hiposulfüríco сіркуватокислий прикм. хім.: -а сіль hiposul- fito m
сірнйк ч cerilla f, fósforo m; запалити -, черкнути -ом encender un fósforo сірникбв'ий прикм. de cerillas; -а коробка caja de cerillas
сірнйчниця ж cerillera f, fosforera f cipo 1. присл. gris, descoloridamente (безбарвно); inexpresivamente (невиразно); 2. безос. у знач, присуд, hace gris (про погоду); está oscuro, no es de día (про досвіток) сіробкий прикм. de ojos grises сіруватий прикм. grisáceo сірчйн-ий прикм. de azufre; azufrado, azufroso; sulfúrico, sulfúreo (cient.); - запах olor de azufre; -а рудня azufrera f; - колчедан мін. pirita f; -a кислота хім. ácido sulfúrico; -і ванни baños sulfúreos
сірчанокисл'ий прикм. хім.: -а сіль sulfato m сірчист ий прикм. хім. sulfuroso; -а сіль sulfuro m; - натрій sulfuro de sodio сірчистокисл-ий прикм. хім. sulfuroso; -а сіль sulfito m; - натрій sulfito de sodio сіряк ч abrigo (traje) de sayal сіряк ч caftán largo (de paño) сірятина ж див. сірість З сірячина ж (сукно) sayal m, paño buriel (pardillo, de fabricación casera)
1028
сірячинний прикм. 1. de sayal; 2. rústico; de campesino(s) pobre(s)
сісти док. 1. sentarse*; tomar asiento; ~ на стілець, у крісло sentarse en una silla, en una butaca; ~ за стіл sentarse a la mesa; ~ обідати sentarse a comer; ~ на коня montar a (en el) caballo; ~ верхи sentarse a horcajadas; ~ навпочіпки ponerse en cuclillas, acuclillarse; 2. (на транспорт) tomar vt; subir vi; - в трамвай, в автобус tomar el tranvía, el autobús, subir al tranvía, al autobús; ~ на потяг tomar el tren; 3. ponerse* (а); ~ за роботу ponerse a trabajar; ~ за кермо ponerse al volante, tomar el volante; ~ на весла ponerse a los remos (a remar); 4. caer preso; ~ до в’язниці caer en la cárcel; ~ за ґрати ponerse entre rejas (a la sombra); 5. ponerse* (a); - на дієту ponerse a dieta; ~ на хліб і воду ponerse a pan у agua; 6. (опуститися) posar vi (про птаха, комаху)-, aterrizar vi (про літак); 7. ponerse*; сонце сіло el sol se ha puesto; 8. (про пил) posarse; 9. (осісти) asentarse*; будинок, фундамент сів la casa, los cimientos se asentaron; 10. (про матерію) encogerse; ~ на яйця enclocar vi; ~ на мілину a) varar vi, encallar vi, embarrancar vi; б) (бути без грошей) quedarse en seco; estar (andar) cortado (77. Am.)\ ~ на шию (кому-н.) sentarse en el cuello (de), vivir a costa de; ~ на голову (кому-н.) estragar la cortesía (de); ~ в калюжу hacer el paso сітка ж 1. red f; redecilla f (для волосся); багажна ~ rejilla f; металева - malla metálica; дротяна ~ alambrera f; 2. (сумка) bolsa de malla; redecilla f; porsiacaso m (77. Ам.); 3. (сорочка) camiseta de malla; 4. grilla f, rejilla f; захисна ~ grilla (rejilla) supresora; екрануюча ~ grilla- pantalla f, rejilla-pantalla f; 5. спец, (шкала, схема) escala f; 6. retícula f, reticulación f; градусна ~ cuadriculado m; квадратна ~ cuadrícula f; масштабна ~ retículo de escala сітківка ж анат. retina f сітч0ст ий прикм. de malla, reticular, reticulado; ~ фільтр filtro de malla; ~ візерунок reticulación f, retículo m, dibujo reticulado; -а оболонка (ока) анат. retina f
сітчастокрйлі мн. зоол. neurópteros m pl сіть ж red f; рибальська ~ red pesquera (para pescar)
cíy ч (індіанець штату Айова) siux m січа ж (битва) batalla f
січен-ий прикм. picado; ~e м’ясо carne picada; picadillo m (de carne) сГченик ч croqueta f січення c (капусти, м'яса) picadura f січень ч enero m
січка ж 1. (січена солома) paja cortada; 2. (подрібнена крупа) grano triturado ci4üá ж мат. secante f (linea)
СІЧН0ВИЙ прикм. de enero
сГшка, сбшка ж (кулемета) bípode m
сіянка ж cebolleta?
сГянка ж, сіянець ч с.-г. germen m, tallo m; plántula f, germen m (проросток) сіяти 1. sembrar* vt; ~ паніку sembrar pánico; ~ ворожнечу sembrar hostilidad; 2. (просіювати) tamizar vt; хто сіє вітер, пожне бурю quien siembra vientos, recoge tempestades сГятися (про дощ, сніг) cerner* vi скабібза ж (рослина) escabiosa f скавуліти gañir vi
скаж0Н‘ИЙ прикм. 1. rabioso; мед. hidrófobo; ~ собака perro rabioso; як - como un loco (un hidrófobo), con hidrofobia; 2. (шалений) rabioso, frenético; furioso, furibundo; arrebatado; ~ характер carácter violento; 3. (надмірний) desaforado, disparatado, excesivo; ~a швидкість velocidad loca (vertiginosa); ~a ціна fabuloso (exorbitante)
скажбно присл. 1. rabiosamente, con rabia; con furia, furiosamente, frenéticamente; 2. (надмірно) desaforadamente, disparatadamente, excesivamente
сказ ч 1. rabia f; мед. hidrofobia f; 2. {шаленство) rabia f, frenesí m; furor m, furia f; дійти до ~y enfurecerse*; tomar rabia; montar en cólera; кидати в ~ enfurecer* vt; encolerizar vt; dar rabia; хворіти на ~ rabiar vi скбзання c historia f, leyenda f
сказ0ти док. decir* vt; - на вухо decir al oído; ~ правду, брехню decir una verdad, una mentira; - свою думку decir (expresar) su opinión; що ти хотів цим ~? ¿qué querías decir con eso?; сказавши це dicho esto; можна ~, що... se puede decir que...; нічого ~! ¡quién lo pudiera decir (esperar)!; нічого не скажеш! ¡no hay nada que añadir!; - по совісті (по правді) - a decir verdad; краще ~ mejor dicho; цим усе сказано eso explica todo; легко ~! ¡es fácil decirlo!, ¡no es una broma!; сказано — зроблено dicho y hecho; не скажіть lo dudo; no me digan сказонути док. decir algo inoportunamente, soltar una palabra improcedente скак: на ~y, на всьому ~y a todo galope скакблк-а ж comba f; стрибати через -y saltar а la comba
скакбти 1. (стрибати) saltar vi, brincar vi; botar vi (про м’яч); 2. galopar vi, ir a (al) galope; ~ щодуху galopar a rienda suelta скакнути однораз. до скакати 1 скаков'йй прикм. 1. (про породу коней) de carrera(s); ~ кінь caballo de carreras; 2. (про перегони) hípico; - коло hipódromo m; - сезон temporada hípica
скакун ч caballo de carreras, corcel m скаламбурити док. soltar un retruécano скаламутити док. enturbiar vt, turbar vt; води не ~ить es un aguas mansas, es una mosquita muerta
скаламутитися док. enturbiarse ск0лити недок.: ~ зуби a) enseñar los dientes; 6) reírse a boca llena
скйлити, вискалювати недок., вискалити док.: ~ зуби enseñar los dientes скблитися enseñar (mostrar) los dientes скалічений дієприкм. і прикм. mutilado; estropeado
скалічувбти недок., скалічити док. mutilar vt; estropear vt
скалічувбтися mutilarse скблка ж astilla f, tea f скблка ж fruslero m, rolló m скйлка ж rahcajo m, espina f скальд ч escaldo m
скалькувбти док. 1. спец, (зняти копію) calcar vt; 2. лінгв. calcar vt скалькулювати док. calcular vt скальп ч cuero cabelludo скбльпель ч escalpelo m скальпувйти escalpar vt скам’янілий, закам’янілий прикм. fosilizado; yerto (застиглий)
скам’янілість, закам’янілість ж fósil m скам’яніння, закам’яніння с fosilización f скам’яніти, закам’яніти док. 1. fosilizarse; 2. (заціпеніти) quedarse petrificado, petrificarse
скандйл ч escándalo m, alboroto m; batahola f (бешкет); влаштувати ~ armar un escándalo, dar un espectáculo; armar bochinches (77. Ам.); спричинити ~ causar escándalo сканд0лити armar escándalo, causar escándalo (alboroto); escandalizar vt, alborotar vt,vi; bochinchear vi (77. Ам.) скандалізувбти escandalizar vt скандаліст ч escandalizador m, escandaloso m, bullanguero m; bochinchero m (Л.Ам.) скандйльн'ий прикм. escandaloso; ~ випадок caso escandaloso; ~a хроніка crónica escandalosa
скандбльно присл. escandalosamente скандинбв ч escandinavo m скандинбвка ж escandinava f скандин0вський прикм. escandinavo скандувбти escandir vt cxáHep ч escáner m сканув0ння c escaneo m; exploración f сканувбти спец, escanear vt скапотувбти док. ae. capotar vi, caer de proa скапутитися док. diñarla, hincar el pico скараббй ч 1. зоол. ateuco m; 2. icm. escarabajo sagrado
скарб ч 1. tesoro m, riqueza f; ~и надр tesoros del subsuelo; 2. мн.: ~и (духовні, культурні) tesoros m pl, valores m pl; acervo m cxápóHMK, скарбничий ч tesorero m
скарбниця ж tesoro público; erario m, fisco m; caja del Estado; - знань tesoro del saber; - ми- бтецтва, літератури acervo del arte, de la literatura
скарбницький, скарбнйчий прикм. del tesoro; de tesorero
скарбнйчка ж 1. hucha f; 2. acervo m, caudal m cKápr a ж 1. queja f, lamento m; 2. (офіційна) reclamación f, queja f, denuncia f; касаційна ~ юр. recurso de casación; подати, розглянути ~y юр. presentar, examinar una queja (una denuncia); бюро скарг oficina de reclamaciones; книга скарг libro de reclamaciones скйржитися недок. 1. quejarse, lamentarse; querellarse (в суд); ~ на кого-н. quejarse de alguien; на що ви скаржитеся? ¿de qué se queja Ud.?; ~ куди-н. quejarse a alguna instancia; 2. (доносити) ir con cuentos, soplar vt, acusar vt
скаржнйк ч querellante m; demandante m (y суді)
скарифік0тор ч с.-г. escarificador m, escarificador f
скарифік0ція ж с.-г. escarificación f скарифікувбти с.-г. escarificar vt скарлатйна ж escarlatina f скарлатйновий прикм. de escarlatina скарлатинбзний прикм. de escarlatina, escarlatinoso; para los enfermos de escarlatina скасбвувати див. скасувати скасувйння с anulación f, supresión f, revocación f (наказу); abrogación f, derogación f (закону); casación f, conmutación f (вироку); suspensión f (засідання); ~ рабства abolición de la esclavitud; ~ приватної власності anulación de la propiedad privada; ~ смертної кари anulación (abolición, conmutación) de la pena capital
скасувбння c supresión f, anulación f; abolición f, derogación f (закону)
скасув0ти док., скасбвувати suprimir vt, anular vt; abolir* vt, derogar vt (закон); anular vt; revocar vt (наказ); abrogar vt; casar vt, conmutar vt (вирок); suspender vt (засідання); ~ рішення revocar una decisión; ~ результат invalidar un resultado
скасувдтися suprimirse, anularse; abolirse*, derogarse (про закон)
скагч авт. rueda f (con neumático); запасний ~ neumático (rueda) de repuesto; колісний - зал. rodaje m
скат* ч (риба) raya f; електричний ~ torpedo m; tembladera f, tremielga f (fam.) скатбрка, скдтерть, скатертйна ж mantel m; ~ою дорога! ¡puente de plata! скбтка ж capote enrollado скбут ч boy scout, explorador m скафбндр ч escafandra f, escafandro m скачйти док. arrollar vt enrollar vt; ~ килим arrollar (enrollar) una alfombra скачйтися arrollarse, enrollarse скбчка ж carrera de caballos; шалена ~ carrera desenfrenada
скбчувати(ся) див. скачати(ся) скваплйвий, сквапнйй прикм. brusco, precipitado
скваплйво, сквйпно присл. bruscamente, precipitadamente сквер ч jardín m, square m cKBépH-a ж inmundicia f; очиститися від чи limpiarse de la inmundicia скелелбз ч escalador m; roquista m скелелбзіння c escalada f скбл0т ч esqueleto m; ~ ґрунту esqueleto del suelo
скбльн'Ий прикм. rocoso; ~ ґрунт suelo rocoso; ~¡ роботи excavaciones en suelo rocoso ск0льц‘Є c cristalito m; ~я окулярів lentes m pl, cristales lenticulares
ск0ля ж roca f, peña f, peñasco m; підводна ~ escollo m, arrecife m
скелйстий прикм. rocoso, peñacoso; ~ берег acantilado m
ск0псис ч escepticismo m скбптик ч escéptico m скептицйзм ^escepticismo m скептйчний прикм. escéptico
34 Іспансько-український словник
1029
скептйчно
скептйчно присл. con escepticismo скбрцо с нввідм. муз. scherzo m скетч ч sketch m (especie de saínete) скйба, скйбка ж rebanada f (хліба, сиру); loncha f, lonja f; troncha f (77. Ам.); нарізати -ми cortar en rebanadas (en lonchas); відрізана (відкраяна) ~ rama desgajada скйбочка ж зм. rebanada f; loncha f, lonja f; ~ лимону rodaja (rodajuela) de limón; ~ шинки loncha de jamón; різати ~ми cortar en rodajas скйглення, скигління c quejido m, lamento m скйглити quejarse, lamentarse, gemir* vi скиглій ч lloraduelos m, descontento m скид ч геол. falla f; dislocación f; поперечний ~ falla transversal
скйдається у знач, присуд, parece que; ~ (на те), що буде дощ parece que va a llover скндАння c lanzamiento m; ~ бомб (з літака) lanzamiento de bombas; ~ баласту lanzamiento de lastre
скид0ти недок., скйнути док. 1. derrocar vt; - колоніалізм derrocar elcolonialismo; - ярмо sacudir el yugo; ~ з престолу destronar vt; 2. (вниз) despeñar vt, precipitar vt, arrojar vt скйдати недок., скйнути док. 1. echar vt (abajo)', 2. quitar vt; ~ шапку quitarse la gorra; 3. карт, descartarse; ~ з рахунку no contar, hacercaso omiso (de), pasar por alto скид0тися (бути схожим) parecerse*, ser parecido (а); ~ лицем на матір parecerse por la cara a su madre
CKHAán ч mex. eyector m, extractor m, expulsor m скидн йй прикм. і. гідр, de desagüe; 2. геол. de falla; ~a лінія línea de falla скйну-ти док. 1. (згори вниз) arrojar vt, tirar vt; sacudir vt (струсити); - ношу (вантаж) arrojar (tirar) la carga; - сніг з даху tirar (quitar) la nieve del tejado; ~ вершника desmontar (derribar) al jinete; ~ на парашуті lanzar en paracaídas; 2. (повалити) derribar vt, derrumbar vt; ~ ярмо рабства sacudir el yugo de la esclavitud; 3. (зняти — одяг, взуття) quitar vt, quitarse bruscamente; ~ черевики, пальто quitarse los zapatos, el abrigo; ~ ковдру quitarse la manta; 4. (листя, роги) quitar vt; - листя deshojarse; олень ~в роги el ciervo se descornó; ящірка ~ла шкіру la lagartija mudó la piel; 5. (стерти) borrar vt; ~ пам’ять borrar la memoria; ~ маску quitarse la careta (la máscara), desencadenarse; ~ з рахунку no tomar en cuenta, no hacer cuenta, desechar vt
скипати недок., скипати док. 1. hervir* vi, bullir vi; молоко ~іло ha hervido la leche; чайник ~ів ha hervido el agua en la tetera; 2. encolerizarse, montar en cólera; subírsele la sangre a la ca- I beza.
скипйння c cuajadura f, coagulación f скипйтися див. скипітися скипидйр ч trementina f, aguarrás m, aceite de trementina
скипид0рн'ий прикм. de trementina, de aguarrás; ~a олія aceite de trementina скипіти док. arrebatarse, encolerizarse, montar en cólera; subirse a la parra (fam.) скипГтися док. спец, agramarse (en la fundición) скйрта ж almiar m, hacina f, niara f скиртувйння c hacinamiento m, apilamiento m скиртувйти almiarar vt, hacinar vt, apilar vt скис0ти недок., скйснути док. 1. agriarse; avinagrarse (про вино); cortarse (про молоко); 2. desalentarse, desanimarse, desacorazonarse скит ч 1. er(e)mitorio m; ermita f (ym los monasterios ortodoxos); 2. (старообрядницький) monasterio m (en despoblado) скік ч спец, carrera a saltos скільки займ. і присл. cuanto, cuánto; cuan, cuan; como, cómo (наскільки); - разів cuantas veces; ~ тобі років? ¿cuántos años tienes?; - коштує? ¿cuánto cuesta?, ¿a cuánto?; стільки, ~ хочете cuanto quiera; ~ я живу desde que vivo; ~ душа забажає cuanto el alma pida, tanto como se quiera; ~ літ, ~ зим! ¡hace un siglo que no te veo!, ¡dichosos (los) ojos que te vuelven a ver!
скГльки-нббудь займ. і присл. algo, alguno, por muy poco
скГлькись займ. і присл. algo, cierta cantidad
скімлити gemir* vi, ayear vi скінченний прикм. finito, límite; -а величина мат. magnitud finita скінч0нність ж філос. consunción f ckíh4óho безос. у знач, присуд.: ha terminado; усе ~! ¡todo ha terminado!; з ним усе - con él todo ha terminado
скінчй'ти док. 1. acabar vt, terminar vt, ultimar vt; 2. (навчальний заклад) cursar la carrera (los estudios), acabar sus estudios, revalidarse; egresar vi (Л. Ам.); він ~в університет acabó sus estudios en la universidad скінчйтися acabarse, terminarse; expirar vi, extinguirse (про термін) скіп ч спец, carretilla de carga, skip m CKináTH astillar vt; ~ скіпку (лучину) picar astillas скГпетр ч cetro m скіпка ж astilla f, tea f
скіс ч sesgadura f, sesgo m, achaflanadura f, bisel m
скіф1 ч див. скіфи скіф2 ч спорт, skiff m скіфи мн. іст. escita m скіфський прикм. escita, escítico CKná-стися 1. (утворитися) formarse, constituirse*; 2. (про пісню, вірші) componerse*; 3. rodearse; tomar un cariz (про справи); обставини ~лися для нас сприятливо las circunstancias nos favorecieron, las cosas se pusieron a pedir de boca (bien) para nosotros; 4. (сформуватися) formarse, llegar a formarse, establecerse*; у нього ~лася думка llegó a formar una opinión; характер його ще не -вся su carácter no se ha formado todavía; 5. (набути якої-н. форми) formar vi, tomar forma (de); 6. (зробити складчину) pagar a escote, organizar una colecta; 6. hacer las maletas; liar los bártulos (fam.)
склад ч 1. (структура) composición f, constitución f, estructura f; хім. compuesto m; соціальний -estructura social; - речовини compuesto de una substancia; увійти до -y formar parte (de); 2. (суміш) compuesto m, mixtura f; лікарський - compuesto medicinal; 3. (про колектив людей) cuerpo m, personal m; викладацький - cuerpo docente, profesorado m, maestros m pl; - виконавців театр, reparto m; офіцерський - cuerpo de oficiales, oficiales m pl, oficialidad f; рядовий - військ, tropa f; наявний - efectivo disponible (real); особовий - personal m; льотний - ae. personal de vuelo (volante, navegante); керівний - dirigentes m pl, directivos m pl, ejecutivos m pl; у повному -i todo, íntegro, en pleno; рухомий - material rodante (móvil); - злочину юр. cuerpo del delito; y -i compuesto de, formado por; комісія у -і десятьох осіб comisión compuesta de diez personas; 4. depósito m, almacén m, parque m; продовольчий - almacén de víveres (de subsistencias); матеріальний - depósito de materiales, almacén m;
- боєприпасів depósito (parque) de municiones; митний - almacén de aduanas
склад2 ч carácter m; modo m, manera f (спосіб); духовний - formación espiritual, espiritualidad f;
- життя modo de vida; люди особливого -у gente de temple (dementalidad) singular; ні -у ні ладу sin ton ni son, sin pies ni cabeza склад3 ч (частина слова ^sílaba f; читати по -ax leer silabeando, leer con un silabario; відкритий, закритий - sílaba abierta, trabada; останній, передостанній - última, penúltima sílaba; проказати no -ax silabear vi, vt складальний прикм. de montaje, de armado, de ensamblaje; - цех taller (departamento) de montaje; - конвеєр línea de montaje, cadena de armado
cклaдáльник ч mex. montador m, ajustador m, mecánico m
склад0н ий прикм. plegadizo, plegable; - стілець silla plegadiza (plegable); - ніж navaja f; -e ліжко cama plegadiza; - ніж cortaplumas m складання c 1. (віршів) composición f; 2.: - обов’язків renuncia a sus obligaciones; 3. mex. montaje m, armado m, ensambladura f, ensamble m, ensamblaje m; - верстата montaje de una máquina herramienta; - літаків armado de aviones; потокове - montaje en cadena (en línea)
склад0ти(ся) див. скласти(ся) склад0ч ч compilador m; - потягів especialista en formación de trenes скл0день ч políptico m
cwiáflK-a ж pliegue m; doblez m, cogido m; tabla f (на убранні); arruga f (зморшка); - на штанях raya del pantalón; -и земної кори pliegues de la corteza terrestre; -и місцевості accidentes del terreno
складн-йй прикм. 1. complicado; complejo (не простий); difícil (важкий); - сюжет trama intrincada; 2. compuesto, complejo; -а речовина sustancia compuesta; -e слово palabra compuesta; -e речення oración compuesta; -i проценти interés compuesto; -e число número compuesto (complejo)
складнйк ч (складова частина) aditamento m, adición f, ítem m
склйдність ж complicación f, complejidad f синодно 1. присл. de una manera complicada; 2. безос. у знач, присуд, es complicado скл0дно присл. bien; - говорити hablar bien (de un modo coherente)
складнопідрйдн-ий прикм.: ~e речення грам. oración compuesta subordinada складноскорбчен-ий прикм.: -e слово грам. palabra abreviada
складносурйдн-ий прикм.: -e речення грам. oración compuesta coordinada складноцвГті мн. бот. compuestas f pl складов-ий прикм. (для складування) de almacenamiento; -е місце recogedero m складов йй прикм. componente, integrante, constituyente; -а частина (складник) parte integrante; componente m; ingrediente m (ліків) складов-йй прикм. лінгв. silábico; -е письмо escritura silábica, silabismo m складопбділ ч лінгв. frontera (línea divisoria) entre sílabas <
складотвбрчий прикм. лінгв. que forma sílaba(s), silábico .
складський прикм. de deposito, de almacén; -e приміщення almacén m складувйти спец, almacenará складчйст-ий прикм. гео/1. con pliegues, de plegamiento, plegado; гори montañas de plegamiento
скл0дчин-а, скл0дк а ж contribución a escote, colecta f; в -y a escote; влаштувати -y organizar una colecta, pagar a escote, escotar vi; робити що-н. y -y hacer algosa escote cmiácm док. 1. (покласти разом) poner* vt; - навхрест poner en cruz; - дрова (у штабель) apilar la leña; - речі empaquetar las cosas, hacer las maletas; 2. (произвести сложение — чисел u m. n.) adicionar vt; sumar vt (суммиро- вать); componer* vt (векторьі u m. n.); 2. (зібрати) componer* vt, juntar vt; construir* vt, hacer* vt (побудувати); - ціле з різних частин componer un todo con diferentes partes; - піч construir (hacer) una estufa; 3. (вірші, пісню) componer* vt, hacer* vt; 4. (удвоє, учетверо) plegar* vt (en dos, en cuatro, etc.); - навпіл doblar vt; - ніж cerrar (plegar) la navaja; - штатив plegar el trípode; 5. poner* vt; - руки на грудях cruzar los brazos; 6. (зняти) quitar vt; descargar vt (вантаж, ношу); - з себе відповідальність quitarse de encima la responsabilidad; - з себе обов’язки renunciar a sus obligaciones, dimitir vi; - зброю rendir (deponer) armas; сидіти склавши руки estar con los brazos cruzados, estar mano sobre mano
склйстися componerse*, constituirse*, hacerse*, formarse
склеп ч cripta f, bóveda f, hipogeo m склепйти док. mex. remachar vt, roblar vt, roblonar vt
склепйстий, склепінчастий прикм. abovedado, arqueado
склепГння c bóveda f arco m; стрільчасте - bóveda ojival; - небес bóveda celeste, firmamento m
склбпка ж mex. remache m, robladura f склоплйти недок., склепйти док. cerrar* vt; - очі cerrar los ojos склеплйтися cerrarse* склбпувати див. склепати
1030
скотити
cicnópa ж анат. esclerótica f склербз ч мед. esclerosis f склербзн ий прикм. мед. escleroso, esclerósico; esclerótico; -і явища fenómenos esclerósicos
склербметр ч (прилад) esclerómetro m склербтика ж анат. esclerótica f склеротйчний прикм. escleroso, esclerósico, esclerótico
склбювання с encolamiento m, pegadura f склйювати недок., склеїти док. 1. encolar vt, pegar con cola; 2. (відновлювати) coser vt; arreglar vt (налагоджувати) склбюватися 1. pegarse; 2. (відновлюватися) coserse; arreglarse (налагоджуватися); adherir vt
склйкання ч convocación f, convocatoria f; ~ з'їзду convocación del congreso; перша сесія другого ~ primera sesión de la segunda legislatura
склйкати док. 1. llamar vt (a todos, a muchos); invitar vt, convidar vt (a todos, a muchos) (запросити); 2. (збори) convocar vt; ~ з’їзд, конференцію convocar un congreso, una conferencia; ~ консиліум citar un concilio médico скло c vidrio m, cristal m; lente m (оптичне); дзеркальне ~ luna f, cristal de espejo; пляшкове ~ vidrio de (para) botellas; небитке ~ vidrio (cristal) irrompible (indestructible); матове ~ vidrio (cristal) mate; кольорове ~ vidrio (cristal) de color(es); лампове ~ cristal de lámpara (del quinqué); збільшувальне ~ lupa f lente (cristal) de aumento; запалювальне ~ espejo ustorio; годинникове ~ cristal de reloj; переднє (вітрове) ~ (автомобіля) parabrisas m, guardabrisas m ciuiOBáp ч vidriero m скловаріння c fabricación de vidrio скловйрний прикм. de vidrio(s) скловйта ж algodón (de) vidrio скловидувальник ч див. склодув склбграф ч mimeógrafo m, ciclostilo m склодув ч vidriero m, soplador de vidrio склодувний прикм.: ~ цех taller de soplado de vidrio
склоплавильний прикм.: ~ завод vidriería f (taller)
склоподібн ий прикм. vitreo, vidrioso; ~e тіло анат. humor vitreo
склоріз ч (інструмент) cortavidrios m, cortac- ristal m
скл0чн-ий прикм. cizañero, cizañador, enredador; ~a людина cizañero m склбчник ч cizañero m, cizañador m склувйтий, склистий прикм. 1. геол. vitreo; 2. див. склоподібний
склюв0ти док., скльовувати 1. (поранити дзьобом) picotear vt, picar vt; 2. (видзьобати) picar vt
склян'йй прикм. de vidrio, de cristal, cristalino; ~ посуд vajilla de cristal; ~i двері puerta de cristal; 2. (про очі, погляд) vidrioso; ~ папір papel (de) vidrio
скляніти ponerse vidrioso склйнка1 ж 1. vaso m; 2. frasco m, botellín m склйнк а2 ж мор. media hora; бити ~и dar la media hora
склйночка ж vasito m скляр ч vidriero m
скнйра ч / ж cicatero m, roñoso m, tacaño m скнйристий прикм. tacaño, cicatero, roñoso скнйрити ser cicatero, ser tacaño скнйрість ж cicatería f, roñería f, tacañería f скнарувйння c avaricia f, cicatería f скнарувйти ser avariento (cicatero), cicatear vi скніння c vegetación f скніти 1. vivir en la inacción; 2. vegetar vi CKo6á ж abrazadera f, laña f, gra(m)pa f; скріпити -ми lañar vt скобк-а ж див. скоба скоблйти raspar vt; acuchillar vi; raer* vt сковородй, сковорідка ж sartén f скбвувати див. скувати скбї тися док. ocurrir vi, suceder без ос. (algo malo, alguna desgracia); з ним -лося нещастя le ha ocurrido una desgracia скбйка ж див. мушля скбком присл. a saltos; a galope (навскач)
сколйхнути док. 1. agitar vt, sacudir vt; 2. conmover* vt, alterar vt, remover* vt, estremecer* vt; -ся 1. agitarse, sacudir vi; 2. conmoverse*, alterarse, removerse*, estremecerse* сколібз ч мед. escoliosis f скблок ч (подоба) copia f сколоп4ндра ж (тварина) escolopendra f сколбти док. 1. (кригу) romper* vt; 2. (скріпити) asegurar vt, fijar vi, sujetar vt; ~ шпилькою prender con un alfiler; - скріпками asegurar con grapas; 3. pinchar vt (колючками, голкою); 4. (поколоти скрізь) agujerear vt сколбтися pincharse сколбтини мн. suero de leche сколотйти док. enturbiar vt; amotinar vt (підбурити)
сколбчування c batimiento m (de leche) сколбчувати batir vi (la leche) сколупати док. estropear vi, agujerear vt (escarbando)
сколупувати недок., сколупати док. (здерти) quitarse, arrancarse (con uñas, etc.) скблювання c 1. (криги) rompimiento m; 2. (скріплення—шпильками) fijación f, sujeción f скблювати див. сколоти скблювати(ся) див. поколоти(ся) cKOMáHAyeaTH док. mandar vt, dar la voz de mando, dar una orden скомбінувйти док. combinar vt скоморбство c juglaría f скоморбх ч comediante de la legua, histrión m, juglar m (en la Rusia antigua) скомпілювйти док. compilar vt скомпонувйти док. componer* vt скомпрометбваний діеприкм. і прикм. comprometido
скомпрометувйти док. comprometer vt сконйти док. fallecer* vi, fenecer* vi cKOHAOHcyeáTH док. спец, condensar vt сконструюв0ти док. construir* vt сконфузити док. despachurrar vt, meter a bulla; apabullar vt, aplastar vt (збентежити) сконфузитися cometer una torpeza, descubrir la hilaza
сконцентрув0ти док. concentrar vt; ~ війська concentrar tropas; - увагу (на чому-н.) centrar la atención (en)
сконцентрув0тися concentrarse скооперувйти док. cooperar vt; organizar en cooperativas, atraer a la cooperativa CKOonepyeáTHCfl cooperar vi, agruparse en sociedades cooperativas скоординувйти док. coordinar vt скопйти док. cavar vt, excavar vt; - грядки cavar surcos
скопйць ч castrado m, eunuco m скопидом ч сл. avariento m, cicatero m скопйчити док. с.-г. hacinar vt CKoniiOBáTH док. copiar vt, haber copiado; calcar vt, haber calcado (накреслити) скбпувати див. скопати скорббт’а ж dolor m, pesar m, aflicción f; з глибокою ~ою con profundo dolor; світова - pesar universal, Weltschmerz m скорббтний прикм. triste, dolorido, afligido скорббтно присл. con dolor, con aflicción, dolo- rosamente, afligidamente, con el aire dolorido скбрбут ч мед. escorbuto m скоректув0ти док. corregir vt, rectificar vt; reglar vt скбрий прикм. 1. rápido, veloz; 2. próximo, cercano
скорйн(к)а ж: ~ хліба corteza de pan скористйтися док. aprovecharse; apropiarse (привласнити); usufructar vt, gozar vt, vi (de); - нагодою aprovecharse de la ocasión; coger la ocasión por los pelos (fam.); - правом hacer uso del derecho
скорйтися док. resignarse; ~ долі resignarse con (a) la suerte
скоріш(е) присл. 1. (краще) antes, primero; він ~ помре, ніж здасться antes morirá que se rinda; 2. (більше) más bien; вона ~ схожа на матір, ніж на батька (ella) más bien se parece a la madre que al padre; ~ за все lo más probable
скоровйрка ж olla a (de) presión скороминущий прикм. efímero, pasajero
скороминущий прикм. fugaz, efímero, breve; pasajero, transitorio
скороминущість ж fugacidad f, brevedad f, transitoriedad f
скорбмн-ий прикм. de carne y leche; ~a їжа comida de carne y leche (prohibida en la cuaresma); ~i дні días de carne y leche скоромбвк'а ж 1.: говорити ~ою hablar muy de prisa, hablar como una ametralladora; 2. (важко- мовнне словосполучення) trabalenguas m скорбпис ч letra cursiva; escritura rápida; logografía f (cient.); писати ~ом escribir rápido скоропідйомність, швидкопідйомність ж ав. velocidad de subida (ascensional) скороплідність ж бот. precocidad f скороспіл-ий прикм. 1. с.-г. precoz, temprano, tempranero; prematuro; -і сорти especies tempranas, primicias f pl; 2. precoz, prematuro; ~e рішення decisión prematura скороспілка ж fruto precoz (temprano) скоростйглий прикм. див. скороспілий скорострільний прикм. de tiro rápido скорострільність ж velocidad de tiro, rapidez de fuego
скоротбчн'ий прикм.: ~i сухоти tisis galopante скоротйти док., скорбчувати 1. (вкоротити) acortar vt, abreviar vt, reducir* vt; ~ шлях acortar el camino; ~ слово abreviar la palabra; ~ термін reducir (abreviar) un plazo; ~ термін ув’язнення redimir de penas; 2. (обсягом, кількістю) reducir* vt; disminuir* vt (зменшити); - штати reducir el personal; ~ витрати reducir los gastos;
3. (звільнити) dar la cuenta, despedir* vt, dar de baja, de-fenestrar vt; 4. мат. simplificar vt; ~ дріб simplificar el quebrado скоротйтися 1. (стати коротшим) acortarse, abreviarse; відстань скоротилася la distancia se acortó; 2. (про витрати) reducirse*; disminuir* vi (зменшитися); 3. фізіол. contraerse*;
4. мат. simplificarse, reducirse* скоротнйй прикм. 1. мат. reducidle, reductible; 2. фізіол. contráctil
скорбтність ж 1. мат. reductibilidad f; 2. фізіол. contractilidad f
скорохбд, скорохбдець ч 1. andarín m; 2. спорт, corredor de velocidad, velocista m; чоботи—и las botas de siete (de cien) leguas (en los cuentos populares)
скорбчен-ий 1. діеприкм. від скоротити; 2. прикм. reducido, abreviado; sumario; 3. прикм. resumido, compendiado; abreviado; ~e слово palabra abreviada
скорбчення c 1. (укорочення) acortamiento m, abreviación f, reducción f; ~ робочого дня reducción del día de trabajo; ~ терміну (ув’язнення) redención de penas; 2. (обсягу, кількості) reducción f; disminución f (зменшення); - штатів reducción del personal; ~ озброєнь reducción de armamentos; 3. (абревіатура; пропуск у тексті) abreviación f; видання з -ми edición abreviada; 4. (звільнення) despido m, cesantía f; defenestración f; потрапити під - ser despedido; quedarse cesante; 5. фізіол. contracción f; 6. мат. simplificación f, reducción f скорбчено присл. 1. sumariamente, en resumen, en compendio; 2. (коротко) abreviadamente, en forma abreviada, en abreviatura скорпібн ч escorpión m, alacrán m скбса присл. de reojo, de soslayo; подивитися на кого-н. - mirar a alguien de reojo (con el rabillo del ojo); погляд - mirada de soslayo скосйти1 док. 1. с.-г. segar* vt, guadañar vt; 2. (знищити) segar* vt, diezmar vt скосйти2 док. 1. (ребро, край) sesgar vt, achaflanar vt, (a)biselar vt; 2.: - очі bizquear vi, torcer los ojos; -
скосйтися sesgarse, achaflanarse скособбчитися док. ladearse, engarabatarse; achiguarse (Л. Am.) скотір ч ganadero m; vaquero m скотйрник ч див. скотарня скотйрня ж corral m, establo m; vaqueriza f скотйрство c ganadería f скотйрський прикм. ganadero, de ganadería скотйнячий прикм. (грубий, ниций) brutal, bestial скотйти док. hacer rodar (cuesta abajo); - ско- тйтися 1. rodar* vi, bajar rodando; deslizar vi
1031
CKOTOJ1Ó3TBO
(зіслизнути); 2. deslizarse, resbalar vi, caer* vi; ~ до ідеалізму deslizarse al (hacía el) idealismo скотолбзтво c bestialidad f, bestialismo m (perversión sexual)
скотопригінний прикм.: ~ двір corral para ganado (que llega al mercado) скотопромисловець ч tratante (negociante) en ganado
скотопромислбвий прикм. de ganado, ganadero, de comercio de ganados скотопромислбвість ж ganadería f, comercio de ganados
скбчуватиіся) див. скотити(ся) скбшувати1 див. скосити1 скбшувати(ся)2 див. скосити(ся)2 cKpá¿BHBHH прикм. insinuador, insinuante, embaucador, engatusador; ~ голос voz insinuadora (embelesadora)
скрЗдливість ж insinuación f, engatusamiento m скрадливо присл. de manera insinuante (embaucadora, engatusadora); con disimulo скрап ч мет. chatarra f скрбплений прикм. див. зріджений скрйплення с див. зрідження скрасйти док., сліпувати embellecer* vt (disimulando defectos); - життя hacer la vida más hermosa (más llevadera); ~ дефекти disimular los defectos; ~ся embellecerse*; hacerse más hermoso
CKpe6á4Ka ж 1. raspador m, rascador m; limpiabarros m (при вході — для очищення взуття)', 2. тех. (лопатка) cucharón cogedor скребкбвий, скреббчковий прикм. тех. de (con) cucharones cogedores скреблб с almohaza f; чистити ~м almohazar vt скребнйця ж див. скребло скребтй, шкрббти raspar vt, rascar vt; rasguñar vt (дряпати)', roer* vt (про мишей)', у нього на душі шкребе una pena le roe el alma скребтйся, шкребтйся rasguñar vi; roer* vi (про мишей)
CKpóriT ч rechinamiento m, rechino m, crujido m; - коліс rechino (crujido) de las ruedas cKperoTáTH, скреготіти rechinar vi, crujir vi; ~ зубами rechinar (crujir) los dientes ckpókít ч (комах, птахів) chirrido m cKpeKOTáTH (про комах, птахів) chirriar vi скрекотнйва ж див. скрекіт скрекотушка ж rana f
cKpónep ч тех. pala f (mecánica), cucharón de arrastre, niveladora f, trailla f, scraper m скресйння c (річки) deshielo m, rotura del hielo CKpecáTH (про річку) deshelarse скр0снути док. див. скресати скрйвди-ти док. 1. ofender vt, agrawiar vt; не І дати себе - (кому-н.) по dejarse ofender (por), saber defenderse solo; no dejarse ensillar; 2. dañar vt, causar daños; 3. (обділити) privar vt (de); природа не ~ла його талантом la naturaleza no escatimó luces para él; він мухи не скривдить (él) no es capaz de matar una mosca скривйти док. torcer* vt, encorvar vt; - підбори torcer los tacones, destaconarvt; - рот, губи torcer la boca; torcer elgesto (fam.) скривйтися 1. curvarse; inclinarse, ladearse (набік); destaconarse (про взуття); torcerse* (про рот, губи); deformarse, arrugarse (про обличчя); 2. hacer muecas; ~ся від болю retorcerse de dolor
скрйвлений 1. дієприкм. від скривити; 2. прикм. (кривий) encorvado, torcido скрйвлювати(ся) див. скривити(ся) скрижйль ж tablas f pl (de la ley); ~i пророка Мойсея tablas de Moisés скрик ч grito m; exclamación f (вигук) скрйкнути док. lanzar un grito, exclamar vi скрйкувати lanzar gritos, gritar vi* скрйня ж arca f, baúl m, cofre m скрйнька ж estuche m, cofrecíto m, arquilla f, escriño m; joyero m (для коштовностей) скрйп, скрйпіт ч chirrido m, crujido m скрйп-іти 1. crujir vi, chirriar vi, rechinar vi; - зубами rechinar los dientes; 2. tirar vi, ir tirando скрйп-ка ж violín m; грати на -ці tocar el violín; грати першу ~ку ser el primer violín cкpипáль ч, скрипблька ж violinista m,f скрипГння c див. скрип
скрипковйй прикм. de (para) violín; ~ ключ муз. clave de sol
скриплйвий прикм. crujiente, chirriador, rechinante; - голос voz rechinante скрйпнути однораз. до скрипіти скришйти док. desmigajar vt, desmenuzar vt; despedazar vt
скришйтися desmigajarse, desmenuzarse скрГпа ж 1. sujetador m, abrazadera (brida, grampa) de fijación, garra f, mordaza f (de sujeción); 2. (стик) junta f; 3. (другий підпис) refrendata f
скріпйти док. 1. sujetar vt; asegurar vt, afianzar vt; consolidar vt- (зміцнювати); cimentar* vt (цементом); - шпилькою prender con una alfiler; - болтами empernar vt; - дружбу cimentar la amistad; 2. (підписом) refrendar vt скріпка ж sujetador m, grapa f; sujetapapeles m, clip m (канцелярська)
скріплення c 1. sujeción f, aseguramiento m, afianzamiento m; consolidación f (зміцнення); cimentación Ццементом); 2.: - підписом refrendación f
скріплювати див. скріпити скроїти док. cortar vt
скрбмн-ий прикм. modesto; sencillo, simple (простий); módico (незначний); sobrio, frugal (про їжу); discreto (стриманий); ~e убрання traje modesto; - заробіток salario módico; -a пенсія pensión exigua; -і потреби necesidades moderadas; - костюм traje sobrio скрбмник ч modesto m
скрбмничати hacerse el modesto; achicarse (Л. Am.)
скрбмність ж modestia f; sencillez f (простота); discreción f (стриманість) скрбмно присл. modestamente, con modestia; триматися, одягатися - portarse, vestir con modestia; жити - vivir modestamente скрбнев-ий прикм. анат. temporal, de (la) sien; -а кістка hueso temporal, temporal m скрбня ж sien f; tufo m (волосся на скронях) скрупульбзний прикм. escrupuloso скрупульбзність ж escrupulosidad f скрупульбзно присл. escrupulosamente скрута ж apuro m скрута ж situación embarazosa скрутйти док., скручувати 1. (мотузку, нитку) torcer* vt, retorcer* vt; - цигарку liar un cigarrillo; 2. (туго зв’язати) atar vt, liar vt; - руки назад atar las manos a la espalda; 3. (змусити коритися) doblegar vt, cachifollar vt; 4. (здолати — про хворобу) hacer presa (en); acabar vt (con) (покінчити з ким-н.); - в баранячий ріг meter en un puño (en cintura) скрутйтися док. torcerse*; - в трубку enrollarse, arrollarse; - клубком ovillarse, acurrucarse, hacerse un ovillo скрутнйй прикм. embarazoso; difícil (важкий); потрапити у -e становище caer en una situación embarazosa (difícil); бути у -ому становищі (у скруті) encontrarse (hallarse) en una situación embarazosa (difícil) скрутно присл. безос. у знач, присуд, hay apuros (dificultades) соп; з грошима - hay dificultades con el dinero; йому - atraviesa dificultades, pasa apuros скручування c 1. arrollamiento m, enrollamiento m; 2. (цигарки) liar vt
cKyeá-ти док. 1. (викувати) forjar vt, martillar vt; juntar a martillo; 2. (скувати) encadenar vt, aherrojar vt; 3. (позбавити легкості, свободи рухів) entorpecer* vt, sujetar vt; 4. (знерухоми- mu) inmovilizar vt, paralizar vt, constreñir* vt; мороз -в річку el río se ha helado, el hielo ha paralizado el río; жах -в його se quedó yerto de espanto; 5. військ, inmovilizar vt, paralizar vr; - противника inmovilizar al enemigo скуйбвджений дієприкм. і прикм. desmelenado, desgreñado
скуйбвджувати недок., скуйовдити док. erizar vt, despeluz(n)ar vt, espeluznar vt скуйбвджуватися erizarse, despeluznarse, espeluznarse
скуйбвдити док. desmelenar vt, desgreñar vt скула ж мор. pantoque m скульптор ч escultor m
скульптура ж escultura f скульптурний прикм. de escultura; escultural скумбрія ж (риба) caballa f, escombro m, verdel m скунс ч (тварина і хутро) mofeta f скупбти док. (викупати) bañar vt скупбтися bañarse
скупбнький прикм. mezquino, agarrado, roñoso скупбнький прикм. parsimonioso скупердйй ч tacaño m, cicatero m, roñoso m скупердйй, сукупбндра ч cicatero m, roñoso m скупйй 1. прикм. avaro, avariento, avaricioso, agarrado; 2. прикм. (небагатослівний) parco; - на слова, на похвали parco en palabras, en elogios; 3. ч avaro m, avariento m скупйти док. acaparar vt (mucho, todo) скупитися escatimar vt, cicatear vi; не - на похвали no escatimar elogios; не - на обіцянки prodigar promesas скупій ч avaro m, avariento m скупість ж 1. avaricia f; 2. parquedad f (en palabras, etc.) скупка ж acaparamiento m скупнйй прикм. de acaparamiento, de compra (para revender)
скупник ч acaparador m, comprador m скупо присл. 1. avaramente, avariciosamente; 2. parcamente, con pocas palabras скупбвувати 1. див. скупити; 2. (задля перепродажу) acaparar vt (para revender), traficar vi (acaparando)
dcynyeáTHñ прикм. див. скупенький скупчений прикм. apiñado, muy denso, congestionado, hacinado
скупченість ж amontonamiento m, estrechez f; congestión f, hacinamiento m (населення) скупчення c acumulación f, amontonamiento m; aglomeración f (нагромадження); agolpamiento m, concurrencia f (людей) \ скупчено присл. amontonado, con estrechez скупчитися док. amontonarse, aglomerarse; agolparse, apiñarse (стовПифися) скупчувати недок., скупчиіп док. amontonar vt, apiñar vt
скупчуватися amontonarsé, apiñarse скупчувати(ся) див. скулчити(ся) скурювати недок., скурити док. fumar vt (hasta el fin) \
скурюватися consumirse, gastarse скутер ч спорт, canoa automóvil, scooter m, out-board m
скутий 1. дієприкм. від скувйіи; - кригою cercado de hielo; - морозом cortgelado; 2. прикм. (про рухи) embarazado, entorpecido, sujeto скутість ж embarazo m, entorpecimiento m; - рухів movimientos embarazados; - думок pensamientos entorpecidos ' скуфій ж церк. escufia f (especie de birrete que llevan los sacerdotes y monjes ortodoxos) скучити док. echar de menos (a), añorar vi (por); extrañar vt (а) (Л. Am.)
скуштувйти док., куштувати 1. gustar vt, saborear vt; 2. (зазнати) probar* vt, experimentar vt; sentir* vt (спізнати) слабйк ч debilucho m, pachucho m слаббнький прикм. 1. un poco débil; fiojito, flaquito (ьлявий); 2. (про напої, тютюн) un poco flojo; 3. (не тугий) un poco flojo, fiojito; 4. (поганенький) debilucho, malejo; deficiente, mediocre (посередній)
слаб4нько присл. 1. un poco débil; un poco flojo (flaco), flaquito; 2. (не туго) un poco flojo; un poco holgado; 3. (поганенько) bastante mal, así así, medianamente
слаб'йй прикм. débil; flojo, flaco (млявий); -i м'язи músculos flojos (endebles) слабіст'Ь ж debilidad f, flojedad f, flaqueza f (млявість); - зору debilidad de la vista слббк'ий прикм. 1. débil; flojo; -а воля voluntad débil (flaca); - голос voz débil (queda); - вітер viento débil (suave); -e світло luz débil (suave); -а пам’ять color débil (pálido); 2. (про напої, тютюн) flojo, débil; - чай té flojo (poco cargado); -а кава café des-cafeinado; - напій bebida light; - тютюн tabaco light; - розчин solución débil (ligera); ~e вино vino flojo; 3. (не тугий) flojo; holgado, suelto, libre; - вузол nudo flojo; 4. (поганий) débil, malo; mediocre (no-
1032
СЛОВ0СНИК
середній); - учень alumno débil (malo); 5. спец, (не твердий) blando; - ґрунт suelo blando; це його ~е місце es su (punto) flaco сл0бкість ж 1. (слабовілля) debilidad f, flaqueza f, pusilanimidad f (легкодухість); 2. (слабке місце) flaco m, punto débil; 3. спец, (про ґрунт) blandura f; 4. (схильність) flaco m, afecto m, debilidad f; propensión f (до чого-н.); мати - до кого-н. sentir predilección por alguien слйбко присл. (не туго) flojamente; holgadamente (вільно); мотузка ~ напнута la cuerda está floja
слабкострумовий прикм. фіз. de corriente de pequeña (poca) intensidad, de corriente de baja tensión, de corriente débil слйбнути, слйбшати див. ослабіти слйбо присл. débilmente; flojamente, flacamente (мляво)
слабовГлля с falta de voluntad, abuliaf слабовільний прикм. falto de voluntad, abúlico слабогрудий дієприкм. débil (delicado, enfermo) del pecho
слабодухий прикм. див. легкодухий слабодухість ж див. легкодухість слаборозвйнений, слаборозвинутий прикм. poco desarrollado; subdesarrollado (про країни, регіони)
слабосйлий дієприкм. 1. débil, flojo, de poca fuerza; 2. (про машини, механізми) de poca potencia :
слабосйлля c debilidad f, flojedad f слабоумний прикм. chocho (про старика) слабоумство с flaqueza de espíritu, imbecilidad f; мед. afronesia f, micropsiquia f, subnormalidad f; старече - chochez f; страждати на старече - chochear vi
слабохарйктерний прикм. débil de carácter слабохарактерність ж debilidad de carácter слабувйти enfermar muy a menudo; ser muy enclenque, estar enfermo (a menudo) слйбшати, слабіти debilitarse; calmarse, tranquilizarse (про біль); enflacar vi (Л. Ам.); вітер -є el viento se va calmando cnáB-a ж 1. gloría f, fama f; всесвітня ~ fama mundial; завоювати ~y, здобути ~y cobrar (lograr, conquistar) fama; вкрити себе ~ою cubrirse de gloría; ~ героям! (gloria a los héroes!; 2. (репутація) fama f; renombre m; добра ~ buena fama; на ~y en honor de; ~ богу! (gracias a Dios! славйтн-ий прикм. glorioso, celebro, famoso; ~e ім’я nombre famoso
слав0тність, славнозвісність ж celebridad f славити glorificar vt, loar vt, dar fama (a) слйвитися ser célebre (por), tener fama (por) славіст ч eslavista m славістика ж eslavística f слйвно присл. gloriosamente славослів’я c alabanzas f pl, loas f pl; incienso m (фіміам)
славослбвити alabar vt, loar vt; incensar* vt (курити фіміам) слайд ч diapositiva f
слйлом ч спорт, slalom m, carrera de slalom, eslalon m; гігантський ~ eslalon gigante слаломіст ч спорт, slalomista m, eslalonista m слйн'ець ч мін. esquisto m, pizarra f; глинястий ~ esquisto arcilloso, grafolita f; горючі ~ці esquistos bituminosos сланкйй прикм. (про рослини) rastrero слйнцевий прикм. esquistoso, pizarroso . слйти enviar vt, mandar vt; expedir* vt слебезувйти, слебізувйти chismear vi, cotillear vi; chinchorrear vi слезйтися (сочитися) salir lágrimas, gotear vi слив’йнка ж (наливка) licor de ciruela слйва ж 1. (дерево) ciruelo m; 2. (плід) ciruela f сливбв'ий прикм. de ciruelo; de ciruela(s); ~e дерево ciruelo m сливбвиця ж див. слив’янка слиз ч mucosidad f, flema f; pituita f (з носа, легень)
слизнйк ч 1. limaza f, babosa f; 2. baboso m слизов-йй прикм. mucoso; -а оболонка анат. membrana mucosa, mucosa f слизувйтий прикм. mucoso, pituitario; flemoso слизьк'йй прикм. 1. resbaladizo, escurridizo; 2. resbaladizo; arriesgado (ризикований); -а тема
un tema resbaladizo; стати на ~ шлях ponerse en un camino resbaladizo слйзько безос. у знач, присуд.: (сьогодні) ~ (hoy) el suelo (el piso) está resbaladizo слимйк ч див. равлик
слйн*а ж saliva f, baba f; виділення ~и salivación f; ковтати -y tragar saliva; бризкати ~ою lanzar saliva; echar perdigones слйнити ensalivar vt, babosear vt слйнк-а ж: ковтати -y tragarse la saliva; у мене
- тече (потекла) la boca se me hace agua слйнн'Ий прикм. salival; -а залоза анат. glándula salival
слиновйділення c фізіол. sialismo m слинотбча ж talismo m, salivación f слйнявий прикм. baboso слйнявість ж carácter baboso; babeo m слинйвчик ч babador m, babero m слинькб ч baboso m, bragazas m, calzonazos m слівц-е c palabra f; задля красного ~я para decir una belleza, para echar un granito de sal, por retórica
слід1 ч 1. (відбиток) huella f, pista f, vestigio m (ноги); rastro m; surco m (на воді); свіжі ~и huellas frescas (recientes); іти -ами seguir la pista (el rastro), rastrear vt; seguir las huellas (de), seguir los pasos (а); по гарячих ~ax por las huellas frescas (recientes); замітати свої -и borrar sus huellas; напасти на ~ dar con la huella (con la pista); збити зі ~y hacer perder la pista, despistar vt; 2. huella f, rastro m, vestigio m; impresión f (враження); ~и фарби huellas de pintura; —и зубів huellas de los dientes; ~ (від) рани huella de una herida; cicatriz f (шрам); ~и сліз huellas de lágrimas; залишити ~ (про хворобу) dejar huella (señal); його і ~ пропав (захолонув) desapareció sin dejar rastro, no dejó ni rastro
слід2 безос. у знач, присуд, es necesario, es menester; se debe, hay que; працювати як ~ trabajar como es necesario (como se debe); так не - чинити no se debe obrar así; не - no se debe, no hay que, no hace falta слідбць ч agente secreto, policía secreto слідйти (залишати сліди) dejar huellas (sucias), manchar vt; - черевиками manchar con las botas
слідкувйтй mirar vt (por), velar vt (por); - за порядком mirar por el orden; ~, щоб... mirar que...
слідкуючий прикм. спец.: ~a система, - пристрій servomecanismo m слідбм, слідкбм присл. detrá? (de); іти ~ за ким-н. ir detrás de alguien, seguir los pasos a alguien; ходити ~ за ким-н. pisarle los talones a alguien
слідопйт ч rastreador m (cazador); розвідник-- batidor m, explorador m
слідство c юр. instrucción f; información f; попереднє ~ sumario m, instrucción del sumario (de un proceso); вести (провадити) ~ instruir* vt; sumariar vt (попереднє); бути під ~м estar en sumario
слідчий 1. прикм. юр. de instrucción, de primera instancia; 2. ч juez instructor, instructor del sumario
слізлйвий прикм. lloroso, lagrimoso, lacrimoso;
- голос voz llorosa
слізлйвість ж lagrimeo m, lacrimosidad f слізн'ий прикм. 1. анат. lacrimal, lagrimal; ~a протока conducto lagrimal (lacrimal); 2. (жалісний) lagrimoso, lacrimoso; ~e прохання súplica lacrimosa
слізнйця ж apxim. goterón m слізно присл. con lágrimas сліпець ч ciego m
сліп-йй прикм. 1. ciego; corto de vista (підсліпуватий); - на одне око tuerto m; 2. (не здатний зрозуміти) ciego; cerrado (обмежений); 3. (безпідставний) ciego, irreflexivo; servil (рабський); ~e знаряддя instrumento ciego; —e наслідування imitación servil; - випадок caso fortuito; ~a віра fe ciega; ~e кохання, ~a злоба amor, rencor ciego; - страх miedo inconsciente; -і сили природи fuerzas espontáneas de la naturaleza; 4. (нечіткий) indistinto; borroso (про шрифт); 5. (без участі зору) sin
ver, a ciegas; ~ політ ав. vuelo a ciegas, pilotaje sin visibilidad; - метод (машинопису) sistema al tacto; 6. (що не має виходу) ciego, cerrado, cegado; 7. ч ciego m; ~a кишка анат. intestino ciego; - дощ lluvia con sol; ~a курка cegato m, cegatón m, topo m
сліпйти (осліплювати) cegar* vt, ofuscar vt, obcecar vt; - очі cegar vt, deslumhrar vt (la vista) сліпнути cegar vi, perder la vista сліпо присл. 1. (не роздумуючи) ciegamente, а ciegas; 2. (нечітко, неясно) borrosamente (про шрифт)
сліпоглухонімйй прикм. ciego sordomudo сліпонарбджений прикм. ciego de nacimiento сліпотй ж ceguedad f, ceguera f; політична і духовна ~ ceguera política y obcecación espiritual; куряча ~ (хвороба) ceguera nocturna, he- meralopia f; (рослина) rancesilla f, ranúnculo m сліпуч ий прикм. deslumbrante, deslumbrador; ~ блиск brillo deslumbrador; ~a краса belleza deslumbrante
сліпучо, сліпуче присл. deslumbradamente, obcecadamente; ~ білий de una blancura deslumbrante
слобідка ж див. слобода 2 слободй ж 1. pueblo m, lugar m; 2. (передмістя) suburbio m, arrabal m слбв-о c 1. palabra f; vocablo m, voz f; discurso m (промова на зборах); ласкаве ~ palabra cariñosa; образливі ~á palabras mayores (pesadas); заключне ~ discurso de clausura; вітальне ~ alocución de bienvenida; надгробне - oración fúnebre; похвальне - panegírico m; дар ~a don de palabra; свобода ~a libertad de palabra; просити ~a pedir la palabra; давати - (на зборах) conceder la palabra; взяти ~ (на зборах) tomar la palabra; позбавити ~a quitar (retirar) la palabra; не сказати (не мовити) й -а no decir palabra, по decir esta boca es mía; не знаходити слів no encontrar palabras; без зайвих слів sin hablar de más, sin palabras vanas; своїми ~ами con sus propias palabras; іншими ~ами con otras palabras, hablando de otro modo; у кількох -ax en breves (en pocas) palabras; 2. (обіцянка) palabra f; чесне ~ palabra de honor; людина -a hombre de palabra; дотримати (додержати) свого ~a cumplir su palabra; не дотримати (не додержати) свого ~а faltar a su palabra; взяти ~ з кого-н. hacer prometer (hacer dar su palabra) a alguien; 3. (літературний твір) cantar m (пісня); panegírico m (похвальне слово); «Слово o полку Ігоревім» «Cantar de las huestes de Igor»; гра слів juego de palabras, retruécano m; не те -! iclaro que sí!; це лише -a ésto no son más que palabras; нема слів ni que decir tiene; ~ за ~ de palabra en palabra, de plática en plática; ~ в ~ palabra por palabra; одно ~, одним -ом en una palabra; до -а сказати a propósito sea dicho; у широкому значенні -a en el sentido amplio (lato) de la palabra; за останнім -ом техніки según la última palabra de la técnica; зважувати свої -a medir (pesar) las palabras; кидатися -ами prodigar promesas; кидати -a на вітер hablar por hablar, gastar palabras (en balde); брати (взяти) свої -а назад retractarse, desdecirse*; перейти від слів до діла pasar de las palabras a los hechos; вірити на - (кому-н.) creer en la palabra (de), creer de palabra (a); замовити - за кого-н. interceder por alguien; можна Вас на два -a? ¿puedo decirle dos palabras?; з чужих слів por boca de otro (de ganso); ловити (спіймати) на -i coger por la palabra; на початку було - бібл. en el principio existía la palabra, en el principio era el verbo словй-цький прикм. eslovaco cnoeáK ч eslovaco m словйчка ж eslovaca f словбнець ч esloveno m словбнка ж eslovena f словбнський прикм. esloveno cnoeecá mh. palabras f pl; пусті - palabras hueras словбсн'Ий прикм. 1. (усний) verbal, oral; - бій batalla oratoria; 2. de literatura; -а народна творчість folklore m
словбсник ч filólogo m; profesor de idioma y (de) literatura
1033
СЛОВ0СНІСТЬ
словбсність ж 1. literatura f; усна - folklore m; 2. filología f
словбсно, словами присл. (усно) verbalmente словбчко с зм. palabrita f; замовити ~ за кого- -н. interceder (hablar) en favor de alguien словнйк ч 1. diccionario m; léxico m; vocabulario m; glosario m (з короткими поясненнями); тлумачний ~ diccionario de la lengua; енциклопедичний ~ diccionario enciclopédico; одномов- ний, двомовний, багатомовний ~ diccionario monolingüe, bilingüe, multilingüe; укладач ~ів lexicógrafo m; diccionarista m (словникар); укладати - hacer (escribir, componer) un diccionario; користуватися ~ом usar (mirar en) el diccionario; читати із ~ом leer con el diccionario; працювати над ~ом estar haciendo un diccionario; перевірити за ~ом verificar en el diccionario; 2. (запас слів) vocabulario m, caudal léxico; léxico m (лексика) словникйр ч diccionarista m словникбвий прикм. 1. de (por) diccionario(s); lexicográfico, de lexicografía; 2. (лексичуЬф léxico; ~ склад мови caudal léxico, vocabulario m словничбк ч pequeño diccionario словоблудство, словоблуддя c vanilocuencia f
CHiOBOBMMBáHiM c uso de la(s) palabra(s) слововйвід ч лінгв. derivación f слововивіднйй прикм. лінгв. derivativo, derivado
словозміна ж лінгв. accidente gramatical словолйтн-ий прикм. полігр.: ~а машина fundidora de caracteres
словолйтня ж полігр. fundición de caracteres de imprenta
словбм, одно слово вставн. сл. en una palabra, en total, en resumidas cuentas словосполучення c лінгв. combinación f (de palabras); стале - frase hecha (proverbial), combinación estable; вільне ~ combinación ocasional
словотвір ч лінгв. formación de palabras словотворчйй, словотвірний прикм. лінгв. de formación de palabras словотвбрчість ж creación de palabras словофбрма ж лінгв. forma de la palabra слов’янйн ч eslavo m слов’янкй ж eslava f слов’янізм ч лінгв. eslavismo m слов’янознйвство c див. славістика слов’янофіл ч eslavófilo m слов’янофільство c eslavofilismo m слов’янофільський прикм. eslavófilo слов’йнство c збірн. eslavos m pl ¡слов’янськ ий прикм. eslavo; ~i мови lenguas | eslavas
слон ч 1. elefante m; 2. шах. alfil m; робити з мухи ~a hacer de una pulga un elefante; hacer de la nada un mundo; ~a не помітити no ver un burro a dos pasos, no caer en la cuenta слбник ч (іграшка) elefantito m (juguete) слонйха ж elefanta f
слон0в-ий прикм. de (para) elefante(s); elefantino; ~a кістка marfil m; ~a хвороба мед. elefancía f, elefantiasis f; ~ папір спец, papel marfil; ~e дерево бот. árbol del marfil слонбвість ж мед. elefantopodia f, bucnemia trópica
спонбвник ч casa de los elefantes слоня, слоненй c elefantito m слонйчий прикм. de elefante(s) cnyrá ч 1. servidor m, criado m, doméstico m, fámulo m; mucamo m (77. Ам.); слуги збірн. criados m pl, servidumbre f; 2. servidor m; devoto m (відданий якій-н. справі); ваш покірний - su (seguro) servidor
служЯка ч veterano m (estricto); старий ~ viejo veterano
cnyMáHKa ж criada f, sirvienta f, doméstica f, fámula f; mucama f (77. Ам.) служб-a ж 1. servicio m; військова ~ servicio militar; la mili; дійсна ~ servicio (militar) activo; стройова, нестройова ~ servicio en filas, auxiliar; строк ~и duración del servicio; нести ~y hacer el servicio; бути на ~i у кого-н. estar al servicio de alguien; 2. (праця, посада службовця) empleo m, trabajo m; іти на -y ir al trabajo;
поступити на ~y colocarse; entrar a trabajar (a servir); просуватися no ~¡ ascender en el cargo, mejorar el puesto; залишити ~y dejar de trabajar; звільнитися зі ~и darse de baja en el trabajo; 3. (галузь, установа) servicio m; - тяги зал. servicio de tracción; - руху зал. servicio del tráfico (de explotación); ~ зв’язку servicio de comunicaciones; ~ часу servicio de la hora exacta; - погоди oficina meteorológica (del tiempo); рятувальна - servicio de socorro; аварійно- відновна - servicio de reparación de averías; ~ побуту empresa de multiservicios; 4. церк. servicio m, oficio m; 5. мн.: ~и (підсобні приміщення) dependencias f pl; поставити на ~y (чому-н.) poner en (al) servicio (de); не в~у,ав дружбу no por favor sino por amor службйст ч empleado celoso; formalista m (en el servicio, trabajo)
служббв-ець ч empleado m, funcionario m; ~ці збірн. funcionaríado m; державні ~ці funcionarios públicos
служббв'ий прикм. 1. de servicio; ~i години, - час horas de servicio (de oficina); виконуючи ~i обов’язки en el ejercicio de sus funciones; 2. (допоміжний) auxiliar, accesorio; - характер carácter instrumental; ~e слово лінгв. palabra auxiliar
служббник ч церк. oficionario m служйвий ч soldado m, militar m служйтель ч 1. servidor m, criado m; enfermero m (лікарняний); 2. servidor m; - науки científico m; - мистецтва artista m, devoto del arte; - культу clérigo m, eclesiástico m служйти 1. (ким-н.) servir* vi (a); tener un empleo; trabajar vi, hacer* vi (de) (працювати); - в армії servir (prestar el servicio) en el ejército; ~ секретарем trabajar de secretario, ser secretario; 2. (робити що-н. для кого-н., на користь чого-н.) servir* vi; dedicarse (а); - кому-н. вірою і правдою servir a alguien en cuerpo у en alma; ~ справі миру servir a la causa de la paz; ~ мистецтву, науці servir al arte, a la ciencia; чим можу -? ¿en qué puedo servirle?; 3. (про собаку) andar a dos patas служіння c servicio m; ~ народові servicio al pueblo; ~ ідеї dedicación a una idea служка ч церк. sacristán m, acólito m служнйк ч servidor m
служнйця ж criada f, sirvienta f; прихожа ~ interina f, asistenta f
слух ч oído m; орган ~y órgano del oído; абсолютний ~ oído absoluto; різати ~ desgarrar los oídos; тішити ~ regalar el oído; він позбавлений -у (музикального) es duro de oído, no tiene oído; на ~ de oído; грати, співати на ~ tocar, cantar de oído
слухали 1. escuchar vt; asistir vi (лекції); - з напруженою увагою escuchar con suma atención; ~ радіо, escuchar la radio; ~ю! (по телефону) ¡oigo!, ¡diga!, ¡aló!; 2. юр. oír* vt; ~ справу (в суді) hacer audiencia; ~ свідків oír a los testigos; -ли, ухвалили... (в резолюції) considerando...resuelve...; 3. (слухатися) escuchar vi; obedecer* vi (коритися); ~й! (як звернення) ¡escucha!, ¡oye!; ~йте! (як звернення) ¡escuchen!;¡oiga!, ¡oigan! слухалися escuchar vt; obedecer* vi (коритися); - поради escuchar un consejo; нікого не ~ no obedecer a nadie; ~ керма obedecer al timón; справа ~ється завтра la causa será vista mañana; ~юсь! ¡a sus órdenes! слухавк-а ж (телефонна) auricular m; повісити ~y colgar el auricular
слухання c 1. audición f, oída f, escucha f; asistencia f (лекцій); 2. юр. audiencia f; oimiento m; ~ (в парламенті) audiencias f pl; справу призначено до ~ на... la causa será vista el...
слухЯч ч 1. oyente m; 2. (студент) estudiante m; 3.: мн.: ~i збірн. auditorio m, audiencia f слухнйн'ий прикм. 1. obediente, dócil; ~ кінь caballo arrendado; 2. dúctil; flexible (гнучкий) слухнйно присл. obedientemente, dócilmente слухов'йй прикм. auditivio; del oído; acústico; ~ прохід анат. conducto auditivo, meato acústico; - ріжок cometa acústica, trompetilla f; ~e вікно tragaluz m, buhardilla f
слушний прикм. oportuno, favorable; ~ момент momento oportuno
сльоз0 ж lágrima f; y -x bañado en lágrima; до сліз досадно, образливо es ofensivo, hace llorar; плакати гіркими -ми llorar a lágrima viva; залитися -ми deshacerse en lágrimas; ковтати сльози tragarse (beberse) lágrimas, contener el llanto; сміятися крізь сльози reír llorando; сміятися до сліз morirse de risa; дати волю -м saltársele las lágrimas; крокодилові сльози lágrimas de cocodrilo; -ми горю не зарадиш las lágrimas no apuran (no borran) el dolor, las lágrimas no quitan penas сльозйвий прикм. (про очі) lagrimoso, lacrimoso сльозйтися (про очі) lagrimear vi; cubrirse de lágrimas
сльозовйділення c фізіол. secreción lacrimal сльозотбча ж lagrimeo m; мед. epifora f сльозоточивий прикм. 1. (сльозавий) lagrimoso; 2. (що викликає сльози) lacrimógeno; - газ gas lacrimógeno сльот0 ж aguanieve m сльот0 ж tiempo lluvioso (y nevoso)
СЛЬОТ0ВИЙ прикм. lluvioso (y nevoso) (про погоду)
слюд0 ж mica f слюдйстий прикм. micáceo слюдянйй прикм. de (con) mica, micáceo; - сланець мін. micacita f
слюсар ч cerrajero m; ajustador m (високого розряду); --наладчик, —складальник, —монтажник montador-ajustador m; —інструментальник instrumentista m; —лекальник moldeador m cntocápH-Hñ прикм. de cerrajero; -а майстерня cerrajería f (taller); -а справа cerrajería f (oficio) слкк^рня ж cerrajería f (taller) cniocapiOBáTH hacer de cerrajero сляб ч mex. palastro m, planchón m, desbaste (lingote) plano ;
слйбінг ч mex. laminador de palastro en bruto; laminador para desbastes (lingotes) planos смйжен'Ий прикм. asado; Шд (нажирі); tostado (підсмажений); torrefacto (про каву); -а картопля patatas fritas; пахне гим huele a chamusquina; - і факти hechos sensacionalistas смЯжити 1. asar vt; freír* vt (на жирі); tostar vt (підсмажувати); - на сковороді freír en la sartén; - у духвці asar en el homo; - каву tostar café; 2. (палити - про сонце) quemar vt, abrasar vt
см0житися 1. asarse; freírse* (на жирі); tostarse (підсмажуватися); 2. (бути у спекотному місці) calentarse*; -ся на сонці tostarse al sol смак ч 1. (відчуття, властивість) gusto m, sabor m; приємний - gusto (sabor) agradable; приємний на - agradable al paladar; куштувати на - probar vt, gustar vt, degustar vt; органи -y los órganos del gusto; мати - чого-н. saber vi a; 2. (відчуття прекрасного) gusto m; мати поганий, добрий - tener mal, buen gusto; бути одягненим зі -ом estar vestido con gusto; це справа -y eso es cosa (cuestión) de gusto; на мій - a mi gusto, a mi ver; бути до -у (кому-н.) ser del gusto (de), gustar vi (а); увійти в - tomar el gusto (afición) а; на любов і - товариш не всяк = sobre gustos no hay nada escrito смаківщина ж apreciación f (a gusto de alguien); valoración con gustillo subjetivo смаковйй прикм. gustativo, gustatorio смакувЯти saborear vt
см0лен-ий прикм. chamuscado, quemado; пахне -им huele a quemado (a chamuscado, a chamusquina)
смЯлець ч manteca de cerdo (derretida) смалйти (над вогнем) chamuscar vt, socarrar vt смаління, см0лення c chamusquina f, socarra f, socarrina f
см0льта ж збірн. esmalte m смальтйн ч мін. esmaltina f смарЯгд ч esmeralda f смарЯгд ч esmeralda f
смарЯгдовий прикм. 1. de (con) esmeralda(s); 2. (колір) verde vivo, de color esmeralda, esmeraldino
смачн'йй прикм. gustoso, sabroso, rico, apetitoso; це -o esto está rico; як -I ¡qué sabroso!; -а страва plato gustoso (rico)
1034
снарйд
cMáHHo присл. 1. gustosamente, con gusto; ~ готувати preparar una comida sabrosa; 2. (з апетитом) con apetito
смерд ч 1. icm. smerd m (hombre del campo, campesino en la Rusia antigua)\ 2. gañán m, rústico m, plebeyo m
смерд-іти heder* vi, apestar vi, despedir (echar) mal olor; тут ~ить aquí hiede, apesta; від нього ~ить цибулею huele a cebolla смердбта ж hediondez f, hedor m (insoportable) смердіЬчий прикм. maloliente, hediondo, fétido смеркати, CMepKá-тися anochecer* vi; -не» -ється безос. anochece смЯркнути док. oscurecerse* (потемніти)] cubrirse de tinieblas; ofuscarse смЯркнутися док. 1. див. смеркати; 2. див. смеркнути
смерковйй прикм. див. присмерковий смертбльн'Ий прикм. mortal; a (de) muerte; -а отрута veneno mortal; ~а рана herida mortal смертЯльно присл. mortalmente, de muerte; ~ поранений herido de muerte; ~ блідий pálido como la muerte; бути ~ хворим estar a la muerte; ~ втомитися caerse muerto de cansancio смЯртн'Ий 1. прикм. mortal; простий ~ simple mortal; 2. прикм. (стосовний смерті) mortal, de muerte; ~ час hora suprema; на ~ому одрі en el lecho mortal (de la muerte); ~a кара pena de muerte (capital); ~ вирок sentencia de muerte; ~ гріх pecado mortal
смбртник ч condenado a muerte (a la pena de muerte)
смбртність ж mortalidad f смертовбйвство c matanza f смертонбсний прикм. mortífero, mortal; letal, deletéreo (poét.)
смерт ь ж muerte f, fallecimiento m; defunción f (кончина)] природна ~ muerte natural; раптова (нагла) ~ muerte súbita; насильницька ~ muerte violenta (a mano airada); легка ~ muerte dulce; клінічна ~ muerte clínica; громадянська ~ muerte civil; посвідка про ~ partida de defunción; блідий як ~ pálido como la muerte; до самої ~¡ hasta la muerte; між життям і ~ю entre la vida y la muerte; питання життя i ~¡ cuestión de vida o muerte; бути при -i estar a la muerte; бути на волосину від Ч estar a las puertas de la muerte; померти своєю ~ю morir de muerte natural; полягти ~ю хоробрих morir (caer) como un héroe; врятувати від вірної 4 salvar de una muerte segura; до Ч (дуже) de muerte, hasta la muerte; набриднути до 4 fastidiar hasta la muerte; не на життя, а на - a muerte; наляканий до -і más muerto que vivo; тебе тільки по ~ посилати tienes mucha cachaza, eres de los que se van muriendo; двом ~ям не бути, а одної не минути sólo una vez muere el hombre смерч ч torbellino m; manga f, manga de viento; tromba f (водяний) cMOTáüa ж crema agria (de leche) сметЯнник ч jarrita para crema (de leche) СМЄТ0НОВИЙ, сметЯнний прикм. de (con) crema agria; ~ cóyc salsa de crema agria смик ч мисл. trailla f
смйкання c 1. (висмикування) tirón m; 2. (сіпання) contracción f, tic m смйкати 1. (шарпати) tirar vt; ~ за рукав tirar de la manga; 2. (виривати) tirar vt, arrancar vt, sacar vt; ~ зуби extraer dientes; 3. (надокучати) importunar vt
смйкатися 1. contraerse* (при судоми)] tener un tic (про нервове посіпування)] 2. (хвилюватися) inquietarse; ponerse nervioso смикнути док. див. смикати смикнутися док. див. смикатися
смир0нник ч mojigato m, mosquita muerta смйрна ж benjuí m
смичкбв-ий прикм. муз. de arco; de instrumentos de arco; Ч інструменти instrumentos de arco смичбк ж текст, arco m смичбк ч муз. arco m
смілйвець ч valiente m, arrojado m; guapo m (відчайдух)
смілйв-ий прикм. valiente, valeroso, audaz, atrevido, arrojado, osado смілйвість ж valor m, valentía f, intrepidez f, audacia f, atrevimiento m; взяти на себе -
(зробити що-н.) tener la valentía de (+ inf), tomarse la libertad (de)
смілйво, смГло присл. valientemente, valerosamente, audazmente, atrevidamente, con arrojo; sin miedo (без страху)] sin vacilar (не вагаючись)] сміливіше! ¡ánimo!, ¡hala! сміліти, смілішати hacerse (más) valiente, envalentonarse, cobrar coraje смілка ж бот. colleja f, silene m сміти atreverse (a + inf.), permitirse (+ inf)] не смійте цього робити по se aventure a hacerlo; не - рота відкрити по atreverse a abrir la boca; не - дихнути по atreverse ni a respirar; смію сказати вставн. сл. me atrevo a decir смітйна, смітинка ж porquería f; grano de pólvo (порошина)
смітйти echar basura; ensuciar vt; - на підлогу, на килим echar basura al (en el) suelo, en (a) la alfombra; ~ грошима derrochar eldinero, arrojar (tirar) el dinero por la ventana смітнйк ч basurero m, muladar m смітт0в-ий прикм. de (la) basura; ~ ящик cajón (cubo) de la basura; ~a купа montón de basura
сміттєзбир0льн'ий прикм.: ~a машина
autobarrendera f
сміттєпровід ч vertedero de basuras сміттєспалюв0льн‘ий прикм.: ~a піч incinerador de basuras
сміття c 1. basura f, barreduras f pl; 2. (будівельне) escombros m pl, cascote m; звільняти від ~ adesescombrar vt, (d)escombrar vt; 3. жара, calabocero m сміттЯр ч basurero m
сміх ч 1. risa f; заразний ~ risa contagiosa; сардонічний ~ risa sardónica; вибух -y carcajada f, risotada f; вибухнути ~ом romper a reír; заходитися від ~y estallar de risa; partirse (troncharse, mearse) de risa; не втриматися від -y no poder contener la risa; мене розбирає - me ha entrado la risa, estoy para reventar de risa; 2. у знач, присуд, (смішно) da risa, es de- risa; ~ крізь сльози la risa del conejo; risa entre sollozos; і гріх i - da risa y pena (verlo); задля ~y de (en) broma; de coña; брати на - (кого-н.) poner en ridículo (a), burlarse (de); помирати зо -y estar muerto de risa; курям на - es para morirse de risa
сміхи, смішки мн. bromitas f pl сміховиннйй прикм. risible, ridículo, reidero; irrisorio, irrisible (вартий посміху)] absurdo сміховйнність ж risibilidad f, ridiculez f, ridículo m; absurdidad f сміхотун ч див. реготун смішйти causar risa; hacer reír смішки мн. bromitas f pl, risitas f pl смішлйвий, сміхотлйвий прикм. reidor смішлйвість ж risibilidad f, propensión a la risa смішн'йй прикм. ridículo, risible; gracioso; cómico (кумедний)] chusco, jocoso, chistoso (потішний)] irrisorio (сміховинний)] grotesco; тут немає нічого ~oro aquí no hay nada que pueda causar risa; він ~ es un hazmerreír, es un adefesio;' виставити кого-н. у -ому вигляді poner a alguien en ridículo, ridiculizar a alguien; до -oro hasta no más, sobre manera смішно 1. присл. ridiculamente, risiblemente; graciosamente (кумедно)] jocosamente (потішно)] - розповідати contar de una manera graciosa; 2. безос. у знач, присуд, es para reír, es de risa, de (causa) risa, es ridículo (irrisorio); мені - me dan ganas de reír; - дивитися на них da risa verlos смішбк ч risita f
сміЯтися reír* vi, reírse*; burlarse, bromear vi (насміхатися)] голосно - reír a carcajadas; - силувано reír forzadamente; - до сліз morirse de risa; - до упаду caerse (troncharse) de risa; - нишком reírse para sus adentros; - з кого-н. reírse (burlarse) de alguien; - в обличчя кому-н. reírse a la cara de alguien, burlarse de alguien en sus narices; ви смієтеся з мене Ud. se burla de mí; ви смієтесь? (ви жартуєте) ¿Ud. quiere reírse?, ¿Ud. bromea?; нема чого ~! ¡no hay nada risible!, ¡ no hay nada que cause risa! смогчsmog m
смбква ж 1. (плід) higo m; 2. (дерево) higuera f
смоківнйця ж higuera f; безплідна - higuera infructuosa
смбкінг ч smoking m смоктйльний прикм. de succión смоюЗння c succión f, chupadura f CMOKTáTH chupar vt, succionar vt; - соску chupar el biberón
CMoná ж 1. alquitrán m, brea f; resina f (деревна)] pega f, pez f (вар)] 2. pegote m, cataplasma m смблений прикм. alquitranado, embreado смолйстий прикм. alquitranoso смолйти alquitranar vt, embrear vt смолокур ч див. смоляр смолокуріння с extracción del alqutrán (de la resina, de la pez)
смолокурний прикм.: - завод fábrica de alquitrán, peguera f смолокурня ж див. смолярня смолоскйп ч antorcha f, hacha f, tea f смолоскйпник ч hombre de antorcha смолоскипдвий прикм. de (con) antorcha(s), de (con) tea(s), de (con) hacha(s) смолюк ч зоол. gorgojo m, pisode m смоляний прикм. 1. alquitranado, alquitranoso, resinoso; - канат cuerda alquitranada; 2. (про волосся) azabachado; negro como el betún смоляр ч peguero m, empecinado m смолярня ж peguera f
смольнйй, смільний прикм. resinoso (про запах)] azabachado (про колір волосся) смбрід ч hediondez f, hedor m, fetidez f сморбдина ж 1. (кущ) grosellero m; чорна - casis m; 2. (плід) grosella f; чорна - casis f смородинний, смородиновий прикм. de casis сморбдиновий прикм. de grosella; de grosellero; de casis (чорносмородиновий) смуга ж 1. raya f; смуги спектра rayas espectrales; - поглинання фіз. banda de absorción; широка - banda ancha; 2. (вузький клапоть) banda f, tira f (матерії, паперу)] 3. (ділянка) franja f; - землі callejón m; calle f, parcela f; полезахисна - franja forestal; 4. zona f; прикордонна - zona fronteriza; чорноземна - zona de tierras negras; 5. (період часу) temporada f; щаслива - життя época feliz de la vida; - дощів temporada de lluvias
CMyrácT-ий прикм. rayado, a rayas, (a)listado; -а будова геол. estructura bandeada смугЯч ч (кит) rorcual m смуглолиций, смаглолйций прикм. moreno, de tez morena
смуглЯвий, смаглявий прикм. moreno; tezado, atezado (засмаглий)] - колір обличчя tez morena
смуглявість, смаглйвість ж tez morena смуглявіти, смуглішати ponerse moreno смуглЯвка, смуглЯнка ж morenita f, morena f смугувйти (шмагати) golpear vt, dar golpes, asestar vt
смужюа ж зм. до смуга; у -у rayado, a rayas, (alistado
смут а ж 1. disturbios m pl; perturbaciones f pl; discordias f pl (чвари)] revuelta f (заколот)] сіяти -у (розбрат) sembrar cizaña (discordias); 2. (душевна) disturbio m, congoja f, zozobra f
смут-ок ч aflicción f, amargura f; завдати ~ку causar congoja; зазнати -ку sentir pena смутйти afligir vt, apenar vt, entristecer* vt смутйтися afligirse, apenarse, entristecerse* смушЯвий, смушкбвий прикм. de añino смушок ч astracán m
снЯйпер ч francotirador m, tirador certero, tirador emboscado
CHáñnepcTBo c arte del francotirador; certería f (влучність)
снййперський прикм. de francotirador, de tirador certero (emboscado) снарЯд ж 1. військ, proyectil m; granada f (артилерійський)] протитанковий - granada antitanque (perforante); бронебійний - granada perforadora; телекерований - proyectil teleguiado; ракетний - proyectil cohete; 2. (механічний пристрій) dispositivo m, aparató m; землесосний - draga hidráulica (aspirante, chupón, de sección); землечерпальний - draga f, máquina de dragar
1035
снарбдн-ий
снарйдн'ий прикм. військ, de proyectil, de granada
снасть ж 1. збірн. (прилади, інструменти) aparejos m рі; риболовна ~ aparejos de pesca; 2. мн. мор. jarcias f pl снйтися soñar* vt, ver en sueños сніг ч nieve f; вічні ~и nieves perpetuas; перший - nieve nueva, (las) primeras nieves; мокрий ~ nieve granulosa (polvo), húmeda; ~ з дощем agua nieve; падає ~, іде - nieva; занесений ~ом sitiado por la nieve; як ~ на голову como llovido (del cielo), como caído de las nubes; a secas y sin llover; як торішній ~ como nubes de antaño
снігов-йй прикм. de nieve; nevado (вкритий снігом)\ nevoso (зі снігом); ~ покрив capa de nieve; ~a баба monigote de nieve; Ч заноси acumulaciones (montones) de nieve; ~ плуг arado quitanieves, limpianieve(s) m сніговйк ч див. снігова баба снігозатрймувальний прикм.: ~ щит enrejado para (contra) nieves, paranieves m снігозатрймування c retención de nieves снігозахисний прикм. див. снігозатримувальний
снігозйхист ч protección contra la nieve сніголГт ч lanzanieves m снігомГр ч nivómetro m
снігоочйсник ч quitanieves m, barrenieve(s) m, limpíanieve(s) m
CHironáA ж nevada f, nevasca f; nevazón m (77. Am.)
снігоприбирбльний прикм. para quitar nieve, para remover la nieve; ~a машина quitanieves m, barrenieve(s) m
снігорозбрювач ч arado para la nieve CHiroTómca ж derritenieves f (máquina) снігур ч pinzón real
снігурка, снігуронька ж Blancanieves f (en los cuentos populares)
снігурочки мн. patines de cuchilla ancha СНІД ч sida f; хворий на ~ sidoso m снідйн-ок ч desayuno m, almuerzo m; на ~ para desayuno, para desayunar; годувати ~ками mañanar vt, mañanear vt снідати desayunar vi, almorzar* vi сніжйнка ж copo de nieve сніжйти безос. nevar* vi сніжк-а ж bola de nieve; гратися в ~и tirarse bolas de nieve
сн(жн‘ий прикм. nevoso; ~a зима invierno nevoso
сн(жно безос. у знач, присуд, hay(mucha) nieve, está (todo) nevado сніжбк ч nieve ligera
Існіп ч 1. gavilla f, haz m; 2. haz m; - проміння haz de rayos; ~ іскор haz de chispas; впасти як ~ caer a (como un) plomo сноб ч (e)snob m снобізм ч (e)snobismo m сноброда ч / ж див. лунатик сновигати ir у venir, andar al retortero, dar vueltas; zancajear vi, zanquear vi сновидіння c sueño m, visión f снодійне c soporífero m, dormitivo m снодійний прикм. soporífero, somnífero; dormitivo; ~ засіб soporífero m, dormitivo m снопов’яз0лка ж с.-г. atadora f, agavilladora f снопов’яз0льник ч atador m снув0льн‘ий прикм. спец: ~a машина urdidera f (mecánica); ~ барабан urdidor m снув0льник ч urdidor m снувбти текст, urdir vt co6áica ч 1. perro m; дворовий ~ perro de corral; мисливський ~ perro de caza, perro braco (perdiguero); сторожовий - perro mastín, mastín m; —нишпорка perro bucero (rastrero, sabueso); кімнатний ~ perro faldero; їздовий ~ perro esquimal (siberiano, de Alaska); породистий (расовий) ~ perro de casta (con pedigrí); поліційний ~ perro de policía; зв’язковий ~ perro estafeta; жити як кішка з ~ою vivir como perros у gatos; 2. комп. arroba f; кожний (всякий) - cada quisque, cada cual; ні один (жоден) ~ ni piante ni mamante, ni los perros; от де ~ заритий ahí está el quid de la cuestión; як ~ на сіні (como) el perro del hortelano (que ni come la berza ni la deja
comer al amo); як собак (нерізаних) a porrillo, de sobra, hasta los topes; en montón; він на цьому ~y (зуби) з’їв es perro viejo en la materia; вішати собак на кого-н. colgar el San Benito a otro; cargar con el muerto a otro; собаці собача смерть a tal vida tal muerte; собака гавка (бреше), а вітер несе (носить) el perro ladra у la caravana pasa
собаківнйк ч perrero m (el que los cuida o cría) собаківнйцтво c cría de perros собйч'ий прикм. de perro(s), perruno, canino; ~a буда perrera f; ~e життя vida de perros, vida perra; ~ холод frío que pela, frío de perros; ~ нюх olfato de sabueso собачйтина ж carne de perro собйчка ж 1. зм. до собака; 2. perrillo m, gatillo m (вогнепальної зброї) собйчник ч perrero m, canófilo m собГ част.: а він ~ мовчить у (él) se calla (como si tal cosa); справи йдуть ~ los asuntos marchan; нічого - no está mal; так ~ así así; tal cual, medianamente; regular (у знач, присуд.); само по ~ es de suyo; хай (нехай) ~ venga, vale собівбртість ж ек. precio de costa (de coste, de costo); за Heno al precio de coste, al pie de fábrica; зниження -ості reducción del precio de coste соболбвий прикм. de (marta) cebellina соболйн-ий прикм. de (marta) cebellina; ~e хутро cebellina f; 4 брови cejas de cebellina соболівнйцтво c cría de cebellinas соболь ч cebellina f, marta cebellina сббор ч 1. (церква) catedral f; 2. concilio m; вселенський ~ concilio ecuménico (general) соббрн’ий прикм. 1. catedral; ~a церква iglesia catedral; 2. de concilio, conciliar соборувйння c церк. extremaunción f, últimos sacramentos
соборувйти dar la extremaunción, olear vt; ~ся recibir la extremaunción coeá ж lechuza f, mochuelo m сбватися agitarse, tener hormiguillo совйний прикм. de lechuza, de mochuelo сбвісний прикм. vergonzoso, escrupuloso сбвісність ж escrupulosidad f cóbIcho безос. у знач, присудмені ~ me da vergüenza
сбвіст'Ь ж conciencia f; нечиста ~ conciencia sucia; чиста ~ conciencia limpia; втратити ~ perder la vergüenza; із спокійною ~ю con. la conciencia tranquila; меблі зроблено на ~ un mueble hecho a conciencia; свобода 4 libertad de conciencia; по H con (a) conciencia; сказати по 4 a decir verdad, hablando en conciencia; іти (чинити) проти своєї Ч ir (hacerlo) en contra de su conciencia; не за страх, а за ~ según (а) conciencia
совГти quedarse medio dormido; estar entre Pinto y Valdemoro (від сп'яніння) сбвка ж див. нічниця
сбвков'ИЙ прикм. soviético; ~а ідеологія ideología soviética
сов6кгч paleta f; cogedor m (для сміття) cobók2 soviético m
согрішйти, згрішйти док. pecar vi, cometer (hacer) un pecado
сбда ж sosa f, soda f; питна ~ bicarbonato sódico сбдов'Ий прикм. de sosa; sódico; ~a вода soda f (bebida)
соєв'ий прикм. de (con) soja; Ч цукерки caramelos de soja
сбйка ж (птах) arrendajo m сокйра ж hacha f (herramienta); теслярська ~ hacha de carpintero сокирйще c mango del hacha сокйрник ч (робітник) hachero m; hachador m (Л. Am.)
ебкіл ч halcón m сокільнйк ч halconero m соковижимблка ж estrujadora f, exprimidera (exprimidero, esprimidor) de zumos соковйт-ий прикм. 1. jugoso, zumoso; suculento (про їжу); Ч плоди frutos jugosos; ~a трава hierba jugosa; ~e м’ясо carne jugosa; 2. (свіжий, яскравий) jugoso, vivo; pintoresco (барвистий); Ч барви colores frescos (vivos); ~a мова lenguaje pintoresco (animado); 3. sonoro; ~ голос voz sonora
соковйтість ж 1. jugosidad f; 2. (свіжість, яскравість) jugosidad f, viveza f; carácter pintoresco (барвистість) соковйто присл. de una manera pintoresca; de una manera jugosa (про живопис) соколйн-ий прикм. de halcón; con halcones; halconado; ~e полювання halconería f, cetrería f сокольнйчий ч icm. halconero m, cetrero m, halconero mayor
солдбт ч soldado m; ~ свободи soldado de la libertad; іти в ~и ir al servicio (militar); служити в ~ax hacer el servicio, servir (en el ejército); ~ y спідниці (про брутальну жінку) sargentona f солдйтик ч 1. зм. до солдат; 2. (іграшка) soldadito m
солдйтка ж mujer de soldado солдатнй ж збірн. soldadesca f солдйтськ'Ий прикм. de soldado, soldadesco; ~е сукно paño pardo (para capotes de soldados)
солдйтчина ж servicio militar солдафбн ч soldadote m, ordenancista m солевйр ч salinero m солеваріння c extracción de la sal солевйрний прикм. salinero; ~ завод salina f солевбрня ж salina f, saladero m солевидобувнйй, соледобувний прикм. extractor de sal
солевмГст ч хім. salinidad f СОЛЄН0ЇД ч фіз. solenoide m солонбсний прикм. salífero солеутвбрення c formación de sal, salificación f солецйзм ч лінгв. solecismo m солйльний прикм. de saladura, de salazón солйти 1. salar vt; echar sal, sazonar con sal; ~ бульйон echar sal al caldo; ~ рибу, гриби salar pescado, hongos; 2. (завдавати прикрощів) fastidiar vt, acibarar vt, acedar vt солідаризйція ж solidarizagón f солідаризув0ти(ся) olidarízarse (con) солідйрн'ий прикм. solidario^ ~e зобов'язання юр. obligación solidaría; б$и ~им з ким-н. solidarizarse con alguien солДОрн'ість ж solidaridad J; з -ості solidaridad; - поглядів carácter solidario de pareceres (de puntos de vista)
солідбрно присл. con solidaridad, solidariamente; юр. in sólidum; діяти ~ obtar con solidaridad (in sólidum)
сол{дн*ий прикм. 1. (міцний) .Sólido, resistente, macizo; 2. (ґрунтовний)'s^ljdo, considerable (значущий); serio (серйозниу); ~ досвід experiencia seria; Ч знання conocimientos sólidos; -а сума una suma considerable; - вік edad avanzada; 3. (поважний) respetable, de mucho fuste
солідність ж 1. (міцність) solidez f; 2. (ce- рьйозність, поважність) seriedad f солідно присл. 1. (міцно) sólidamente, macizamente; a machamartillo (fam.); 2. (ґрунтовно) sólidamente; considerablemente (значуще); seriamente (серйозно); 3. (поважно) respetablemente
солідбл ч mex. grasa de lubricación (lubricante), grasa consistente, lubricante sólido солГння c saladura f, salazón f; - огірків salazón de pepinos
солГння c salazón f, salazones f pl соліпсйзм ч філос. solipsismo m солГст ч solista m, recitalista m солітйр1 ч (великий брильянт) solitario m соліт0р2 ч зоол. solitaria f, tenia f ебло 1. c невідм. муз. solo m; 2. присл. solo; співати, грати - cantar, tocar solo солов’їний прикм. de raiseñor(es) солов0й, соловбйко ч ruiseñor m соловіти ponerse turbio (про очі); ir poniéndose indolente, ponerse indolente (про людину) еблод ч malta m
солод0ньк‘Ий прикм. dulce; dulzón, azucarado (солодкуватий) солод0ць ч див. солодка солбдк'ий прикм. 1. dulce, azucarado; 2. dulce; meloso (нудотний); suave (ніжний); delicioso (приємний); -і речі palabras melosas; - голос voz suave; - сон sueño dulce солбдка ж regaliz m, orozuz m
1036
соснуть
солодовий прикм. dulzón, dulzarrón, almibarado; meloso, melifluo (медоточивий); empalagoso (нудотний)
солодкбво присл. dulzonamente; melifluamente (медоточиво); empalagosamente (нудотно) солодкб c (страва) postre m солодкість ж dulzura f, dulcedumbre f, dulzor m сблодко 1. присл. dulcemente; 2. присл. dulcemente; melosamente (нудотно); suavemente (ніжно); deliciosamente (з насолодою); - спати dormir dulcemente; 3. безос. у знач, присуд, (на смак) es (está) dulce; у мене ~ в роті tengo dulce la boca; 4. безос. у знач, присуд, (про приємний стан) es dulce; йому не так і ~ живеться no es tan dulce (no es tanta delicia) su vida
солодкозвучний прикм. dulcísono, melodioso солодкомбвний прикм. melifluo (en el modo de hablar)
солодбвий прикм. de (con) malta; ~ завод fábrica de malta
сблодощі mh. dulces m pl; golosinas f pl (ласощі)
солбм-а ж paja f соломйна ж tallo de la paja соломйнюа ж pajita f, pajilla f; хапатися за ~y asirse (agarrarse) a una paja (a un clavo ardiendo)
солбмк а ж paja f (fina); 2. (кондитерський виріб) збірн. colines m pl; picos m pl (коротка) соломорізка ж с.-г. cortadora de paja солбм’ян'ий прикм. 1. de paja; pajizo, pajoso; ~ капелюх (бриль) sombrero de paja; -а стріха tejado de paja; 2. (кольору соломи) pajizo; ~e волосся pelo pajizo; ~a вдова viuda de pega, mujer temporalmente separada de su marido; - удівець rodríguez m; бути ~им удівцем estar de Rodríguez
солбн-ий прикм. 1. salobre; salino; salado; ~a їжа comida salada; ~ огірок pepino en salmuera; ~a риба pescado salado; ~e озеро lago salino; 2. salado; picante; ~ анекдот anécdota (chiste) picante (verde)
солбнець ч (фунт) terreno salobreño, salobral m солонйна ж carne salada, cecina f солбність ж salinidad f, salsedumbre f солонкувйтий прикм. un poco salado сблоно 1. присл. con sal; 2. безос. у знач, присуд, está salado; в роті ~ siento sal en la boca
солонц0в*ий прикм.: Ч ґрунти tierras salobreñas
coлoнчáк ч (фунт) terreno salífero, saladar m; tierras salinas; salina f (Л. Am.) солончакбв'ий прикм. salífero, salino, salobreño; Ч рослини halófilas f pl; ~ степ estepa salífera
сблюкс ч мед. lámpara con reflector (para helioterapía)
солйн-ий прикм. salino; salinero, de sal; salífero (соленосний); ~a копальня mina de sal, salina f; ~e озеро lago salado, saladar m солйн-ий прикм.: ~a кислота ácido clorhídrico солйнка ж (страва) solianka f (sopa de pescado o carne bien condimentada) солянокйсл-ий прикм. хім. de ácido clorhídrico; ~a сіль cloruro m солйр ч див. солевар соляризбція ж фото solarización f солйрій ч solarium m, solano m, solana f солйрка ж спец, aceite diesel, gasoil m соль c невідм. муз. sol m (nota) соль ч (грошова одиниця) sol m сбльн-ий прикм. муз: - номер solo m; ~е виконання, - спів canto solo; ~ концерт recital m сольовйй прикм. salino сольфбджіо с невідм. муз. solfeo m сом ч (риба) siluro m соматйчний прикм. мед. somático сомбр4ро с невідм. sombrero m сомнбмбула ч і ж somnámbulo m; somnámbula f сомнамбулізм ч somnambulismo m сомнамбулічний прикм. somnámbulo; ~ стан estado somnámbulo
сон ч sueño m; ensueño m (сновидіння); важкий - sueño pesado, sopor m; чуткий (сторожкий) - sueño ligero; пообідній - siesta f; страшний ~
sueño terrible (terrífico); мене хилить на сон tengo sueño, me rinde el sueño; спати міцним сном dormir a pierna suelta; спати спокійним сном dormir a sueño suelto; розігнати - espantar el sueño; втратити - perder el sueño; поринути в ~ descabezar (conciliar) el sueño; бачити у (уві) сні (снити) soñar* vt, ver en sueños; (як) у (уві) сні (como) en sueños; (як) крізь - (como) entre sueños; - в руку sueño augural (aciago); приємного сну! (buenas noches!; ~ не йде на очі estar despabilado (en absoluto); ні (ані) сном ні (ані) духом не винен ni en sueños (ni por asomo) tengo la culpa; заснути вічним сном dormir el sueño eterno; спати сном праведника dormir el sueño del justo сонйта ж муз. sonata f сонатйна ж муз. sonatina f cohót ч літ. soneto m
сбночко c 1. зм. до сонце; 2. (ласкаве звернення) lucero, cielito; 3. зоол. mariquita f, vaquita de San Antón
сонлйвий прикм. somnolente, soñoliento; ~ стан estado soñoliento сонлйвість ж somnolencia f, soñolencia f сонм ч, сонмйще c multitud f, muchedumbre f; pléyade f; цілий ~ шанувальників toda una asamblea de admiradores сбнн'ий прикм. 1. de sueño; ~e марення delirio del sueño; ~ая одурь pesadillaf у -ому стані amodorrado, semidormido, adormilado; 2. (сонливий) amodorrado, semidormido; somnolento, soñoliento; - голос voz soñolienta; 3. (млявий) soñoliento, indolente, apático, inerte; 4. (снодійний) soporífero; soñoliento; -а артерія анат. carótida f; -а хвороба letargo (africano); ~e царство el reino del sueño сбннйк ч libro de oniromancia cóhho присл. de una manera soñolienta; con un aspecto amodorrado сонбрний прикм. лінгв. sonoro сбнц-е c sol m; за ~ем con el sol; до (схід, сходу) -я antes de la salida del sol; на - al sol; грітися на 4 tomar el sol; - припікає se deja caer el sol; гірське - мед. lámpara de cuarzo; знайти своє місце під ~м abrirse paso en la vida (en la sociedad) (literalmente: encontrar su lugar bajo el sol); і на Ч є плями no hay cielo sin nubes ni paraíso sin tormento
сонцезахисн'йй прикм.: -і окуляри gafas de sol (ahumadas)
coHueAiKyeáHHR c helioterapía f сонцелюбний прикм. heliófílo, fotófilo сонцестояння c acmp. solsticio m сбнячн ий прикм. 1. de sol, solar; soleado (освітлений сонцем); -а система sistema solar; ~e світло luz. solar; ~e проміння rayos de sol; ~e затемнення eclipse de Sol (solar); ~ день día de sol; -а кімната habitación soleada; -а країна tierra de sol; -і ванни baños de sol; 2. (радісний) radiante; - зайчик reflejo (rayo) de sol; - годинник reloj de sol, cuadrante m; - удар мед. insolación f; asoleada f (П. Am.); ~e сплетення анат. plexo solar сбнячно 1. присл. asoleado; 2. безос. у знач, присуд, hace sol; сьогодні - hoy hace sol сбняшник ч girasol m, tornasol m сбняшников ий прикм. de girasol, de tornasol; -а олія aceite de girasol сопілка ж caramillo m, flautillo m, zampona f сопіння c resoplido m, resuello m сопіти, соптй resoplar vi, resollar* vi; - носом dar resoplidos (resuellos) por la nariz сбпка ж 1. (височина) cerro m, colina f, montículo m; 2. (вулкан) volcán m (en Sibería); volcán de barro (en el Cáucaso) connó c mex. tobera f, boquilla f, soplo m; реактивне - tobera de propulsión (de chorro) conpáHO c невідм. муз. soprano m сорЯтник ч compañero de armas, conmilitón m; compañero de lucha (споборник) cópro c невідм. sorgo m, zahina f, cañota f сброк числ. cuarenta
сорбка ж urraca f, cotorra f; - на хвості принесла lo dijo la urraca, lo trajo el viento сорокарічний, сорокалітній прикм. 1. (про термін) de cuarenta años; 2. (про вік) cuadragenario; - чоловік cuarentón m
сорокаріччя, сорокаліття с 1. (термін) cuarenta años; 2. (річниця) cuarenta aniversario сорокбв-ий числ. cuadragésimo; cuarenta (рік, номер, сторінка); -і роки los años cuarenta сорокопуд ч (птах) alcaudón m, pega reborda, picagrega f
сбром ч 1. vergüenza f; pudor m (соромливість); на - мені para mi vergüenza; втратити - perder la vergüenza; горіти (згоряти) від -у caérsele la cara de vergüenza, morirse de vergüenza; не мати ні стида ні -у no tener temor ni vergüenza; без -у con descaro, desvergonzadamente; стид і - I (es una vergüenza! сорбмити avergonzar* vt, abochornar vt сорбмитися avergonzarse*, sentir vergüenza; aplomarse (Л. Am.)
соромітний прикм. escabroso, obsceno, verde соромітник ч desvergonzado m, sinvergüenza m соромітниця ж desvergonzada f, sinvergüenza f, descarada f(нахаба)
соромітність ж escabrosidad f, obscenidadf; palabras obscenas
сороміцький прикм. desvergonzado, descarado; -і слова palabras obscenas (escabrosas); -і частівки coplas escabrosas соромлйвий, сором’язлйвий прикм. púdico, pudoroso, vergonzoso
соромлйвість, сором’язлйвість ж pudor m, pundonor m, vergüenza f соромлйво, сором’язлйво присл. con pudor, con vergüenza
сбромно у знач, присуд, es vergonzoso, da vergüenza; - плакати es vergonzoso llorar; - брехати da vergüenza mentir; мені - me da vergüenza; як -I ¡qué vergüenzal; як вам не ~! (cómo no le da (a Ud.) vergüenza!; мені за тебе - siento vergüenza por tí, tú me avergüenzas сором’язлйвий прикм. tímido, corto сором’язлйвість ж timidez f, cortedad f; надмірна - timidez excesiva сором’язлйвість ж timidez f, cortedad f сором’язлйво присл. tímidamente, con timidez сорбч’ка ж 1. camisa f; нічна - camisa de noche; нижня - camisa interior, гамівна - camisa de fuerza; 2. mex. camisa f; envoltura f; лишити в самій -ці dejar sin camisa; народитися в -ці haber nacido de pie(s); своя - до тіла ближча más cerca están mis dientes que mis parientes сорбчачий прикм. de urraca(s), de cotorra(s) сорт ч clase f; calidad f; especie f; género m; вищий - calidad superior сортдмент ч спец. 1. materiales estandartizados; 2. збірн. (асортимент) surtido m сортимбнт ч 1. див. сортамент 2; 2. (рослин) surtido de variedades сбртність ж calidad f
сортов йй прикм. seleccionado; ~e насіння semillas de alta calidad, semillas seleccionadas; -а сталь, -e залізо acero perfilado, perfiles m pl
сортувалка ж с.-г. (машина) seleccionados f, separador m
сортувбльн-ий прикм. de clasificación; de selección; - цех taller de clasificación; -а станція зал. estación de clasificación (de formación de trenes); estación apartadero; -а гірка зал. rampa de clasificación, playa f сортувбльна ж зал. (станція) estación de clasificación
сортувбльник ч 1. escogedor m; apartador m (ганчір’я, паперу); clasificador m; 2. (механізм) seleccionador m
сортув0льня ж (цех) taller de clasificación сортувбння c clasificación f, selección f; separación f (відбір)
сортувбти clasificar vt, graduar vt; seleccionar vt, escoger vt, separar vt (відбирати) сосйска ж salchicha f сосисочна ж salchichería f соска ж chupete m, chupador m; mamadera f (Л. Am.)
соскоподібний прикм. mamelíforme; - відросток анат. apófisis mastoides cocHá ж pino m
cochób-ий прикм. de pino(s); -а шишка pina f соснуть echan un sueño; - немного descabezar un sueño
1037
соснбк
соснйк, соснйкч 1. pinar m, bosque de pinos; 2. збірн. maderos (tablas) de pino cocók ч 1. pezón m; мед. mamelón m, mamila f; грудний - estafilión m; 2. анат. (зорового нерва) papila f сосбнка ж зм. pino pequeño сбсочок ч 1. зм. до сосок; 2. анат. (на поверхні шкіри) papila f сота ж centésima f сотбйник ч sartén honda сбтий числ. centesimo, centeno; ciento, cien (дата, номер; сторінка) сбтка ж centesimo m (de hectárea, de jomada de trabajo, etc )
сбтник ч icm. sótník m (jefe de un escuadrón de cosacos)
сбтн'Я ж 1. centena f; за ~ю кроків a cien pasos; -ями a centenares; 2. (сто гривень) (billete de) cien grivnas; 3. icm. Centura f (escuadrón de cosacos)
cóyc ч salsa f; під різними -ами con diferente salsa (aliño) сбусник ч salsera f софб ж sofá f софізм ч sofismo m софіст ч sofista m
софістика ж sofistería f; sofisticación f софістичний прикм. sofístico софіт ч 1. apxim. sofito m; 2. спец, difusor m (de luz); 3. театр, reflectores m pl софтвбр ч (програмне забезпечення) комп. software m (conjunto de programas e instrucciones)
coxá ж arado m (de madera) сбхн'ути 1. secarse, ponerse seco; ponerse duro (засихати); у меня ~e в роті tengo la boca seca;' 2. (засихати) consumirse, secarse; 3. (худнути) enflaquecer* vi; 4. morir(se)*, beber los vientos, estar muerto (por alguien) соцзаббз ч (= соціальне забезпечення) seguro social, seguridad social; oficina de seguridad social (установа)
соціал-демокрйт ч social-demócrata m соційл-демократйчний прикм. social-demo- crático
соці0л-демокр0тія ж democracia social соціалізйція ж socialización f соціалізм ч socialismo m соціалізувйти ocializar vt соціаліст ч socialista m соціалістйчн-ий прикм. socialista; -а революція revolución socialista; - реалізм realismo socialista
соціаліст-революціонер ч icm. socialista- revolucionario m
|соці0л-пацифІзм ч pacifismo social соці0л-шовінІзм ч chovinismo social соці0льн‘ИЙ прикм. social; asistencial; - стан estado social; -e страхування seguro social; ~e забезпечення seguridad social; -і послуги servicios asistenciales; -і науки ciencias sociales соційльно присл. desde el punto de vista social, en sentido social; - небезпечний peligroso en sentido social
соційльно-економічний прикм. social y económico
соці0льно-побутов"ИЙ прикм.: -і умови
condiciones sociales de vida соцібльно-політйчний прикм. social-político, político social соціблог ч sociólogo m соціологічний прикм. sociológico соціолбгія ж sociología f соціомбтрія ж sociometría f соцстрбх ч (= соціальне страхування) seguro social
сочевйця ж lenteja f
сочевичний прикм. de lenteja(s); за -у юшку por un plato de lentejas сочйтися rezumarse; gotear vi (капати) сбчка ж фіз. lente m, luneta f сошнйк ч військ, arado m (de cureña) соїЬз ч 1. (єднання) unión f, alianza f; братній - unión fraternal; таємний - pacto secreto; 2. (державне об'єднання) unión f; Радянський союз Unión Soviética; 3. (громадська організація)
соїЬзка ж спец, (взуття) pala f, empella f союзн ий прикм. 1. de alianza, aliado; -і країни potencias aliadas; 2. (стосовно CPCP) de la Unión, federado союзник ж aliado m
союзницький прикм. aliado, de aliado(s) союзно-республікбнський прикм. icm. nacional republicano, federal republicano сбя ж soja f, soya f
спад ч caída f; disminución f (зменшення); ек. recesión f, período recesivo спад ч descenso m; rebaja f; - напруги ел. caída de tensión; - струму ел. disminución de corriente; - температури baja de temperatura спадйння ж disminución f; - пухлини deshinchazón f
спадбти 1. див. спасти; 2. (про одяг) colgar* vi спйдистий прикм. inclinado, en declive, en pendiente; -а поверхня superficie descendente; - лоб frente deprimida (en sesgo) спйдистість ж declividad f; pendiente m, declive m (схил)
спадкобмець ч sucesor m; heredero m; continuador m (продовжувач) спадкобмний прикм. sucesivo, sucesible; heredado
спадкобмність ж sucesión f, herencia f, continuidad f
спадкобмство c sucesión f, herencia f спаднйй прикм. descendente; - наголос лінгв. acento descendente
спазм ч, спбзма ж espasmo m; - у горлі espasmo de la glotis; - стравоходе espasmo esofágico; біль при ~ax espasmodinía f; зняття -y espasmólisis f
спазматйчний прикм. espasmódico спай ч тех. soldadura f спбйка ж 1. тех. soldadura f, juntura f; 2. біол. comisura f; 3. мед. adherencia f, acreción f; brida f (зрощення); - губ comisura labial спакувати док. empaquetar vt, embalar vt; encajonar vt (в ящики); ~ся hacer el equipaje (las maletas)
спакувдтися док. hacer las maletas спблах ч 1. llamarada f, fogata f; fogonazo m (при пострілі); - блискавки fulgor del relámpago; 2. (короткочасний прояв) arrebato m; transporte m, acceso m, explosión f (гніву); recaída f, brote m (хвороби) спалйхувати недок., спалахнути док. 1. inflamarse, encenderse*, prenderse fuego; relumbrar vi, resplandecer* vi (про полум'я); estallar vi (про пожежу); 2. (червоніти) enrojecerse*; sonrojarse (від збентеження); - на радощах irradiar alegría; обличчя спалахнуло enrojeció el rostro; 3. (виникнути) estallar vi; encenderse*, inflamarse (про пристрасть); спалахнула суперечка se encendió (se exacerbó) la controversia; 4. (скипіти) arrebatarse, montar en cólera
спбленн’Я, спалювання c quema f, incineración f; cremación f; - на вогнищі icm. auto de fe спалймий прикм. combustible спалйти док. 1. quemar vt; - будинок pegar fuego a una casa; - дощенту reducir a cenizas; 2. (витратити) gastar vt, quemar vt; 3. (висушити, обпалити) abrasar vt, quemar vt; 4. (надмірно засмагнути) tostar*vt, quemar vt
спйлювання, спблення c combustión f, quema f, cremación f спблювати див. спалити спальн-ий прикм.: -а комната dormitorio m, alcoba f; - вагон coche-cama m; -e місце cama f (у вагоні); litera f (на кораблі); - мішок saco de dormir
спбльник ж див. спальний мішок спбльня ж dormitorio m, alcoba f спанібль ч spaniel m
спаннй c dormir* vi; від довгого - у нього болить голова el dormir mucho le causa dolor de cabeza
спбнська присл. a lo señor спантелйчений прикм. perplejo, desconcertado, desorientado
спантелйчувати недок., спантеличити док. 1. dejar perplejo, desconcertar* vt
спапліЬжити док., папліЬжити profanar vt, manchar vt
спарашутувйти док. planear con paracaídas спардбк ч мор. espardec m, spar-deck m cnápeH-ий, спарбваний 2. прикм. apareado, acoplado, gemelo; -і кулемети військ. ametralladoras gemelas; -і мотори motores acoplados; -а їзда servicio (de transporte) con doble equipo сп0ржа ж espárrago m
спартакі0да ж спорт, espartaquíada f, olimpíada f
спартбнець ч espartano m спартбнськ-ий прикм. espartano; -e виховання educación espartana спбрювати недок., спарйти док. (соединять в пару) aparear vt, acoplar vt, unir por pares (por parejas); - сівалки aparear (las) sembradoras спаровув0ти, парувбти недок., спарувати док., с-г (злучати) acoplarse Спас1 ч 1. рел. el Salvador; 2. церк. festividad del Señor
спас2 ч: -у нема (немає) no hay salvación, по hay remedio
спасбнний прикм. церк. reconfortante, edificante
спасйбі gracias; велике - muchas gracias; - за допомогу gracias por la ayuda; - й на тому se lo agradezco mucho; - на доброму слові agradezco sus buenas palabras; - за увагу gracias por su atención; сказати - dar (las) gracias; (тільки) за - (зробити що-н.) (sólo) por la cara bonita (de) спасйтель ч рел. Salvador m, Redentor m спаскудити док. 1. ensuciar vt, manchar vt; 2. (зіпсувати) estropear vt, malograr vt; - справу estropear (malograr) el asunto cnácm док. 1. (упасти) caer* vi; 2. (знизитися) bajar vi; disminuir* vi (зменшитися); спека спала el calor ha disminuido; йому'Иолуда з очей слала se le cayó la venda de los ojos; - з тіла (схуднути) quedarse en los huesos, quéaarse hecho un fideo, quedarse en el chasis, adelgazar vi спастичний прикм. сПещ^див. спазматичний спасувати док. 1. (у zpif dar (hacer) un pase, pasar vi; 2. ceder vi, recular vi; rendirse* (здатися) \ -
спати dormir* vi; reposar vi (покоїтися); міцно (твердо) - dormir profundamente, dormir a pierna suelta; - як убитий dormir como un tronco (como un lirón, como una marmota); - мертвим сном dormir como (estar * hecho) un tronco; dormir como un ceporro (un leño); - просто неба небом dormir a campo raso (a la intemperie); - по обіді dormir la siesta; лягати (лягти) - acostarse*, echarse a dormir; вкласти дітей - acostar a los niños; не - всю ніч no dormir (en) toda la noche, pasar la noche en vela, pasar una noche toledana; хотіти - tener sueño; мені хочеться - tengo sueño; - і (вві сні) бачити soñar con; - вічним сном dormir el sueño eterno спатйся недок., без ос.: мені не спиться по puedo conciliar el sueño, estoy desvelado; йому солодко спиться duerme dulcemente (a pierna tendida, a pierna suelta) спаш ч holladura f (por el ganado) сп0ювати(ся) II див. сгіаяти(ся) спбяний 2. прикм. (єдиний) unido, solidario; міцно - колектив colectividad fuertemente unida спбяність ж unión f, unidad f, cohesión f спайти док. 1. soldar* vt, unir soldando; 2. unir sólidamente, mancomunar vt; - воєдино mancomunar vt; -ся 1. soldarse*, unirse soldando; 2. unirse sólidamente, mancomunarse cnóKaa ж calor sofocante (intenso); bochorno m; fogaje m (Лат. Ам.); calor m, f; стоїть - se deja caer el calor; задихатися від -и ahogarse (asarse, freírse) de calor cnexoTá ж див. спека
спекбтн-ий прикм. canicular, tórrido, bochornoso; - день día bochornoso; -e літо verano canicular
спекбтно 1. присл. con bochorno; 2. у знач, присуд, hace mucho calor, hace bochorno cneicrámib ч espectáculo m, representación f, función f; денний - función matutina; аматорський - espectáculo de aficionados
1038
cniBicHyeáHHfl
спектй док. cocer* vt (al homo) спектйся1 док. estar cocido (al homo) спектйся2 док. 1. (про кров) coagularse; 2. спец, estar aglomerado (conglutinado) спектр ч фіз. espectro m; сонячний ~ espectro solar; світловий - espectro de luz; магнітний ~ espectro magnético
спектр0льний прикм. фіз. espectral; ~ аналіз análisis espectral
спектрбграф ч фіз. espectrógrafo m спектрбметр ч фіз. espectrómetro m спектрбметрія ж фіз. espectrometría f спектроскбп ч фіз. espectroscopio m спектроскопія ж фіз. espectroscopia f спекулювйти 1. especular vi, hacer especulaciones; 2. (на чому-н.) especular vi (con); aprovechar vt (використовувати); ~ своїм ім’ям, становищем especular con su nombre, con su cargo
спекулянт ч especulador m; logrero m; біржовий ~ agiotista m
спекулянтський прикм. especulador, especulativo
спекулятйвний1 прикм. (спекулянтський) especulativo, especulador спекулятйвний2 прикм. (умоглядний) especulativo
спекуляція1 ж especulación; logrería f, logrerismo m (77. Ам.); ~ земельними ділянками especulación en lotes (en terrenos); ~ на довірі especulación con la confianza спекулЯц-Ія2 ж (умоглядна побудова) especulación f; ідеалістичні ~ії especulaciones idealistas
спелеблог ч espeleólogo m спелеолбгія ж espeleología f спбреду 1. присл. delante, por delante; вид ~ vista de frente; стояти ~ estar delante; 2. прийм. delante de; складки ~ спідниці tablas en la delantera de la falda спересбрдя присл. a sangre caliente спереч0льник ч discutidor m, altercadora сперечдння c altercado m, disputa f сперечйтися 1. discutir vt disputar vt, vi (sobre); debatir vt (при обговоренні чого-н.); altercar vi; ~ про літературу discutir de literatura сп0рма ж фізіол. esperma f сперматозбїд ч біол. espermatozoide m спермацбт ч фарм. espermaceti m, esperma de ballena
спермацбтов'Ий прикм. de (con) espermaceti; ~e мило jabón de espermaceti cnepMÍH ч мед. espermina f сп0рти док. (стиснути) apretar* vt; дух сперло se me ha cortado la respiración; apoyar vt спбртися apoyarse (en, contra); ~ на колектив contar con la colectividad; ~ на ініціативу adherirse a la iniciativa; 3. (взяти за основу) apoyarse (en), basarse (en); ~ на факти apoyarse en los hechos
cnópuiy, nópiue присл. en primer lugar, primeramente, ante todo
спец ч especialista m; maestro m (знавець) спецвйпуск ч (= спеціальний випуск) edición especial
спецзавдЯння с (= спеціальне завдання) misión especial
спецйфіка ж carácter especifico; especificidad f, especialidad f; particularidad f, singularidad f специфікбція ж спец, especificación f; clasificación f (класифікація); скласти ~ю especificar vt специфікувйти спец. 1. especificar vt; clasificar vt (класифікувати); 2. (скласти специфікації) especificar vt
специфічний прикм. específico; particular, singular
спеціалізйція ж especialización f спеціалізбван-ий дієприкм. і прикм. especializado; ~е підприємство empresa especializada; ~а крамниця tienda especializada спеціалізувйти especializar vt спеціалізувбтися especializarse; ~ся в чому-н. (на чому-н.) especializarse en algo спеціаліст ч 1. especialista m; молодий ~ recien graduado; recien egresado (Л. Ам.); ~ широкого профілю profesional multifacético; дипломований ~ licenciado m; 2. (знавець) maestro m
спеційльний прикм• especial; singular, particular
спеці0льність ж especialidad f спеці0льно присл. 1. en especial, con especialidad, especialmente; 2. (зумисно) especialmente, adrede, intencionadamente спецівка ж див. спецодяг спбція ж (приправа) especia(s) f pl спецкбр ч (= спеціальний кореспондент) corresponsal (enviado) especial спецкурс ч (= спеціальний курс) curso (cursillo) especial
спецбдяг ж traje de trabajo; mono m (комбінезон)
спецпризн4ченець ч miembro de unidades espeicales, GEO m, UEJ m, GOES m спецслужба ж servicio especial (de inteligencia) спецшкбла ж escuela especial спивйтися див. спитися спйлювати не док., спилЯти док. aserrar* vt, serrar* vt, cortar con la sierra спйн-а ж espalda f; ~ до ~и espalda con espalda; упасти на ~y caer de espaldas, caer boca arriba; пливти на ~í nadar de espaldas, nadar boca arriba; стати (повернутися) ~ою до кого-н. volver las espaldas a alguien; вигинати ~y (про кота) arquear la espalda; показати ~y dar (volver) la(s) espalda(s); гнути ~y а) (трудитися) trabajar sin enderezar el espinazo, estar hecho un azacán; б) (перед ким-н.) doblar el espinazo; працювати не розгинаючи ~и trabajar sin enderezar el espinazo; завдати удару в ~y asestar un golpe por la espalda (por detrás); робити що-н. за ~ою у кого-н. hacer algo a espalda(s) (por la(s) espalda(s) de alguien; стояти за чиєю-н. ~ою estar detrás de alguien, hacer espaldas (guardar las espaldas) a alguien; ховатися за чиєю-н. ~ою esconderse detrás de las espaldas (de); виїжджати на чиїй-н. ~i montarse sobre alguien спинйти док. див. зупинити спйнка ж 1. зь. до спина; 2. (у меблів) espaldar m, respaldo m; 3. (частина одягу) espalda f спинн-йй прикм. 1. de espalda; 2. анат. espinal, dorsal; ~ хребет espina dorsal; ~ мозок médula espinal; ~a струна cuerda f; запалення ~ого мозку espinitis f
спинномозковий прикм. анат. cerebroespinal; encefalorraquídeo, íntraspinal; ~a рідина liquido cerebroespinal
спинномозочкбвий прикм. анат. espinoce- rebreloso
спирйти див. сперти
спирт ч alcohol m, espíritu m; винний ~ espíritu de vino; чистий, денатурований ~ alcohol puro, desnaturalizado; деревний ~ alcohol metílico (piroleñoso), espíritu de madera; нашатирний ~ amoníaco m (disolución acuosa) спиртівка ж mechero (lámpara) de alcohol спиртн-йй прикм. de alcohol, alcohólico, espiritoso; ~i напої bebidas alcohólicas (espiritosas) спиртне c aguardiente f; bebidas alcohólicas спиртов-йй прикм. alcohólico, de alcohol; ~ лак barniz de alcohol, laca alcohólica; ~e бродіння fermentación alcohólica
спиртогорілч0ний прикм.: ~ завод destilería f; alambiquería f (Л. Ам.) спиртомір ч alcoholímetro m спиртувйти спец, alcoholizar vt спис ч lanza f, pica f; jabalina f (мисливський, спортивний); метання ~a спорт, lanzamiento de jabalina
списйти док. 1. (переписати) copiar vt; fusilar vt (видаючи за своє); 2. спец, (борг, суму) amortizar vt; 3. мор. (відрахувати) dar de baja (del rol); 4. (заповнювати) llenar vt (escribiendo); 5. (витратити) usar vt, gastar vt (escribiendo); ~ гори паперу gastar montones de papel
списйтися 1. trabar correspondencia, cartearse; 2. мор. (звільнитися) darse de baja (del rol); (про олівець) estar gastado (usado); estar desgastado (про перо) спйсник ч іст. lancero m спйс-ок ч 1. lista f, rol m, tablas f pl; іменний ~ nómina f lista de nombres; ~ виборців lista electoral; ~ мешканців relación de vecinos, padrón
m; ~ термінів listado de términos; чорний ~ lista negra; ~ друкарських помилок fe de erratas; ~ перемог спорт, palmares m; скласти ~ hacer (la) lista; внести до ~ку apuntar (en la lista), alistar vt; перевіряти за ~ком pasar lista; 2. (документ): послужний ~ escalafón m списоносець ч див. списник списоподібний прикм. lanceado, lanceolado спйсувати(ся) див. списати(ся) спитбти док. 1. preguntar vt; enterarse*, informarse (довідатися); ~ прізвище, ім’я preguntar el apellido, el nombre; ~ про що-н. preguntar (por), enterarse (de); ~ учня preguntar al alumno; - себе preguntarse; 2. (попросити) pedir* vt; - дозволу pedir permiso; ~ поради pedir consejo; 3. (захотіти бачити) preguntar vt (por); buscar vt (Л. Ам.); 4. (зажадати) pedir* vt;
5. (зажадати виконання) exigir vt; pedir cuentas; з вас спитають за це (Ud.) tendrá que responder por (de) esto
спитЯтися (попросити дозволу) pedir permiso спити док. hacer flojo (aguado) спйт'ий прикм.: ~ чай té flojo (aguado); ~a кава café de recuelo
спйтися док. darse a la bebida спихйти недок., зіпхнути док. 1. empujar vt; echar abajo, hacer caer (вниз); botar vt (Л. Ам.); 2. (змістити) echar vt; 3. (позбутися) deshacerse*, desembarazarse; ~ кому-н. cargarse sobre alguien
спйц'Я ж 1. (колеса) rayo m, radio m; 2. (в’язальна) aguja f (de punto); З.(парасолі) varilla f бути останньою ~ею в колесі ser el último mono, ser un cero a la izquierda, ser el farol de cola
спів ч canto m, cante m cnieáBTop ч coautor m, colaborador m співЯвторство c colaboración f, coautoría f cnieáK ч cantante m, cantador m; оперний ~ operista m
співанка ж ensayo de coro cnieáTH cantar vi, vt; - басом, тенором cantar con voz de bajo, de tenor; - упівголоса cantar a media voz, canturriar vi, canturrear vi; ~ на все горло cantar a voz en cuello (a grito pelado); ~ фальшиво desentonar vi; - тієї самої volver a la misma canción, venir con la misma cantilena; ~ дифирамби entonar ditirambos; Лазаря ~ quejarse como un Lázaro співйтися безос. tener ganas de cantar співйцький прикм. de canto, de cantor співйчка ж cantante f, cantatriz f; cupletista f (естрадна)
співббсіда ч interlocución f, conversación f, coloquio m; charla f (бесіда) співббсідник ч див. співрозмовник співвіднестй док. correlacionar vt; ~два поняття establecer la correlación entre dos conceptos співвіднбситися correlacionarse співвіднбсний прикм. correlativo співвіднбсність ж correlación f співвіднбшення c correlación f, proporción f; ~ сил correlación de fuerzas; ~ м’ячів спорт. promedio de goles співвідповідач ч юр. coacusado m співвітчйзник ч, співвітчизниця ж compatriota m, f
співвлбсник ч copropietario m співволодіння c copropiedad f, condominio m співгромадяни мн. conciudadanos m pl співдоповідач ч coinformante m; coponente m співдбповідь ж coinforme m, coponencia f співдружність ж confraternidad f; amistad f (дружба); comunidad f (єдність); ~ націй comunidad de las naciones; ~ науки i виробництва colaboración (cooperación) de la ciencia y de la industria; працювати у тісній ~ості trabajar en estrecha amistad співЯць ч vate m, bardo m співжиття c vida en sociedad, convivencia f; правила ~ normas de convivencia (de sociedad) співзвучний прикм. consonante; armonioso; ~ епосі al unísono con la época співзвуччя c 1. consonancia f; armonía f; 2. літ. asonancia f
співіснувбнн* c coexistencia f; мирне ~ coexistencia pacífica
1039
cniBicHyeáTH
співіснувбти coexistir vi співмбшканець ч compañero de cuarto, coinquilino m
співмнбжник ч мат. factor m cпiвпepeживáти compartir m СПІВПОЛІМ0Р ч хім. copolímero m співпрбця ж див. співробітництво; у тісній -і en estrecha colaboración співпрацівнйк ч див. співробітник співпрацювйти див. співробітничати співпричбтний прикм. cómplice, copartícipe, participante
співпричбтність ж complicidad f, coparticipación f
співробітник ч 1. colaborador m; 2. (службовець) empleado m, funcionario m, colaborador m; науковий - colaborador científico; ~ газети, журналу colaborador de un periódico, de una revista
співробітництво c colaboración f, cooperación f; мирне ~ cooperación pacífica співробітничати colaborar vi, cooperar vi; - з ким-н. colaborar con alguien; ~ в газеті colaborar en el periódico співрозмбвник ч interlocutor m співспадкобмець ч юр. coheredero m співтрапбзник ч comensal m, compañero de mesa
співумйсник ч cómplice m, copartícipe m, fautor m
співун ч cantarín m співунка ж cantarína f
співучбсник ч copartícipe m, participante m; cómplice m (змови, злочину) співучасть ж coparticipación f; complicidad f (y злочині)
співучий прикм. 1. cantador; 2. armonioso, melodioso
співучість ж armonía f, melodía f співчлон ч consocio m, cofrade m, consorte m, congregante m
співчувб-ти 1. compadecer* vt (de), compadecerse* (de), sentir piedad (por); він -є вашому горю se compadece de su pena, comparte su pena; ~ рідним testimoniar su pésame a los familiares; 2. (поділяти) simpatizar vi(con); я ~ю вашим ідеям simpatizo(me solidarizo) con sus ideas, compartosus ideas співчутлйвий прикм. de compasión, compasivo
співчутлйвість ж compasión f співчутливо присл. con compasión співчуттй c compasión f, piedad f; викликати - inspirar compasión; condolencia f, pésame m; висловлювати своє - expresar (su) condolen- I cia, dar el pésame
спідлитися док. envilecerse, avillanarse спідлбба присл.: дивитися ~ mirar con ceño; (неприязно) mirar de reojo спіднє c ropa interior спіднйзу присл. por debajo (de) спіднйЦ'Я ж falda f, saya f; pollera f (Л. Am.); нижня - enagua f; бігати за кожною ~ею ir detrás de cada falda; триматися за чию-н. ~ю estar bajo (junto a) las faldas de alguien спіднйчка ж зм. faldita f спіднйчний прикм. de falda(s), faldero спідній прикм. (про одяг) interior спідбметр ч indicador de velocidad; cuentakilómetros m
спізнавбтися недок., спізнатися док. conocer* vt
спізнйти док. poner en prueba; experimentar vt (тж. на власному досвіді) спізнення, запізнення с retraso m, tardanza f; без ~ sin retraso (demora, tardanza); із -м на годину con retraso de una hora спізнйтися, запізнйтися док. llegar tarde, tardar vi; retrasarse, demorar vi; ~ на десять хвилин tardar diez minutos, llegar con retraso de diez minutos; - з чим-н. demorar con algo; ~ на що-н. llegar demasiado tarde para...; llegar a los anises, llegar a las aceitunas (fam.)] - на потяг perder el (tardar al) tren
спізнювання, запізнювання c retardo m, retardación f; atraso m (загаяння)] demora f (затримка); tardanza f
спізнюватися, запізнюватися див. спізнитися
спікйння с твх. aglomeración f, aglutinación f спікйти твх. aglomerar vt, conglutinar vt спікйтися 1. див. спектися2; 2. спец, aglomerarse; conglutinarse
спікер ч 1. (голова палати) presidente del parlamento, speaker m (anglicismo)] 2. спорт. speaker m, voceador m
спікірувати док. ae. picar vi, descender en picada
спіклйв-ий, спікнйй прикм. спец, aglomerante; ~e вугілля carbón aglomerante спілий прикм. див. достиглий спілість ж див. достиглість спілка ж unión f; професійна ~ sindicato m спілкувбння с comunicación f; relaciones f pl; trato m; особисте - contacto personal; - з людьми trato con la gente; засоби ~ medio de comunicación
спілкувбтися (з ким-н.) comunicarse, relacionarse (con)
спілчбнський прикм. de sindicato, sindical спільний прикм. colectivo, común, conjunto; ~a робота trabajo colectivo; Ч дії a) acciones comunes; б) військ, operaciones combinadas; ~a справа causa común; ~a думка opinión común; - знайомий amigo común; -а мова lengua (lenguaje) común, coiné f; Ч інтереси intereses recíprocos; ~e засідання sesión conjunta; ~e навчання coeducación f; школа -oro навчання escuela mixta спільник ч cómplice m, partícipe m спільництво c complicidad f, connivencia f, participación f
спільність ж comunidad f; - володіння posesión en común; - інтересів comunidad de intereses
спільнота ж comunidad f спін ч фіз. spin m, espín m спінений 1. дієприкм. від спінювати; 2. прикм. (змилений) cubierto de espuma, enjabonado спінінг ч (пристрій) pesca al lanzado (al spin- ning); caña lanzadora; spinning m спінювати недок., спінйти док. espumar vt, hacer espumar
спінюватися espumar vi, dar espuma (про мило] про вино)] cubrirse (llenarse) de espuma (про воду, про хвилі) спір ч див. суперечка
cnipán-ь ж espiral f; espira f (лінія)] voluta f (завиток)] -лю, по -і en espiral спір0льн*ий прикм. espiral; -а лінія línea espiral, espira f cnlpánbHO присл. en espiral cnipáHT ч лінгв. fricativo m спірйт ч espiritista m спіритизм ч espiritismo m спіритичний прикм. espiritista; - сеанс sesión de espiritismo
спіритуалізм ч філос. esplritualismo m спіритуаліст ч espiritualista m спіритуалістйчний прикм. espiritualista спірка ж див. суперечка спірн’йй прикм. contestable, discutible, litigioso, en litigio, controvertible; impugnable; ~e питання cuestión en litigio (discutible, controvertible); -a справа un asunto cuestionable спірність ж contestabilidad f, carácter litigioso (controvertible)
спірбметр ч мед. espirómetro m спірохбта ж біол. espiroqueta f спіти див. достигати
cnlTKá-ти док. (про горе, нещастя) ocurrir vi; його ~ло нещастя le ha sucedido (ocurrido) una desgracia; мене ~ло розчарування he tenido una desilusión
спіткнутися док. tropezar* vi (contra, en), dar un traspié
спітніти док. 1. sudar vi; transpirar vi, cubrirse de sudor; 2. (запотіти) empañarse, cubrirse de vapor (de humedad)
спіч ч speech m, brindis m; виголосити - pronunciar un speech
спішений прикм. descabalgado, desmontado спішитися док. apearse, descabalgar vi, desmontarse
спішн’ий прикм. urgente; perentorio, apremiante (нагальний)] ~e замовлення encargo urgente
спішність ж urgencia f; perentoriedad f (нагальність)
спішно присл. de prisa, con presura; urgente (нагально)] rápidamente (швидко) спішувати недок., спішити док. hacer apearse (descabalgar, desmontar) сплав1 ч (лісу) flotación f (de maderas), transporte de madera por flotamiento сплав2 ч (металів) aleación f, liga f сплбвити , сплавлйти1 1. (ліс) conducir maderadas, transportar por flotamiento; 2. (спекатися) deshacerse* (de), desembarazarse (de) сплбвити2 док., сплавляти21. (метали) alear vt, ligar vt; 2. alear vt, fundí сплбвитися 1. alearse; 2. alearse, fundirse сплавнйй прикм. 1. (про річку) flotable; 2. - ліс maderada f
сплавнйк ч maderero m сплбкатися док. derramar muchas lágrimas; consumirse llorando
сплакнути док. verter algunas lágrimas, llorar un poco
спланерувбти док. tomar tierra en vuelo planeado
спланувбти док. planificar vt; правильно - роботу organizar bien el trabajo cnnáT-a ж pago m, paga f; - боргу pago (liquidación) de una deuda; в рахунок ~и a cuenta; залишається до ~и queda en deuda, queda por pagar
сплатйти док., спл ¿чувати pagar vt; - борг pagar (liquidar) una deuda; - рахунок saldar una cuenta; ~ натурою pagar en especie сплеск ч chapoteo m, embate m, golpe de agua спл¿скувати, спліскувати недок., сплеснути док. 1. lavar echando (salpicando) agua; 2. (вихлюпнути) vaciar vt (salpicando)] - руками juntar (levantar) las manos, hacerse cruces (en señal de asombro o admiración) сплеснути док. chapotear vi, sacudir salpicando; у річці ~ла риба el pez saltó fuera salpicando el agua; - в долоні juntar (levantar) las manos (en señal de asombro o admiración) сплестй док. 1. trenzar vt;.tejer vt (вінок)] - кошик tejer una cesta; 2. (з’єднати) enlazar vt; entrelazar vt (переплести)]- - кінці мотузки enlazar los cabos de una cuerda; - пальці entrelazar los dedos; 3. (видумать) tejer vt, inventar vt, forjar embustes; он можбт такое ~! ¡puede inventar (imaginar) cualquier historial сплестйся enlazarse; entrelazarse (переплестися)
сплбтення, сплетіння c entrelazado m, entrelazamiento m; - обставин concurrencia de circunstancias; сонячне сплетення анат. plexo solar
спливбння c emergencia f, subida a la superficie спливбти док., спливтй, сплисти док. 1. bajar vi (agua abajo)] 2. (стекти через край) verterse*, salirse* (de); було та спливло (та загуло) se fue por donde vino; lo que ha sido y no es, como si no hubiera sido сплйгувати недок., сплигнути док. saltar vi (de); bajar vi (de un salto) сплйття c emergencia f, subida a la superficie сплін ч esplín m спліт0ти(ся) див. сплести(ся) сплохув&ти док. cometer una torpeza, meter la pata
сплохувбти док. meter la pata сплбщений прикм. спец, aplanado, llano сплутаний прикм. (про нитки, волосся) enmarañado, enredado, embrollado сплутано присл. (про мову) confusamente, de un modo embrollado; incongruentemente (незв’язно)
сплутати док. 1. (зробити безлад) embrollar vt; enmarañar vt, enredar vt (нитки, волосся)] 2. (прийняти за іншого, за інше) confundir vt сплуталися док. 1. embrollarse; enmarañarse, enredarse (про нитки, волосся)] 2. (змішатися) confundirse, embrollarse; enzarzarse (заплутатися)] у нього в голові все -лося tenía todo embrollado en la cabeza
1040
спорт
сплутувати(ся) див. сплутати(ся) сплюснути док. escupir vt сплюха ч / ж dormilón m, lirón m, marmota f сплющений дієприкм. і прикм. achatado, aplastado, aplanado, despachurrado сплощування c achatamiento m, aplanamiento сплощувати нвдок., сплющити док. achatar vt, aplastar vt, aplanar vt; despachurrar vt, apachurrar vt (Л. Am.) сплощуватися achatarse, aplastarse сплйчка ж (у тварин) sueño m; sueño invernal, hibernación f (зимова); sueño estival (літня) спльбвувати див. сплюнути споббрник ч compañero de lucha споважнГти док. enseriarse, ponerse serio; ajuiciar vi, asentar el pie (стати розважливим) сповзйння c deslizamiento m сповзйти(ся) див. сповзти(ся) сповзтй док. deslizarse; resbalar vi (зіслиз- нути); bajar vi, descender* vi (despacio) (спуститися)
сповзтйся 1. juntarse (arrastrándose); 2. (поступово зійтися, зі'хатися) reunirse poco a poco (despacio) сповивйти empañar vi, fajar vf сповивач ч apretador m, fajero m сповйти док. empañar vt, enfajar vt, envolver en pañales
сповідйльня ж церк. confesonario m сповідбння c 1. (дія) confesión f; 2. (віровчення) profesión de fe; religión f сповідник ч церк. (священик) confesor m, penitenciario m
сповідувати 1. confesar* vt; 2. profesar vt сповідувйтися 1. confesarse*; 2. (зізнаватися) confesar* vt спбвідь ж confesión f
сповільнен-ий, уповільнЯн-ий прикм. disminuido; pausado; retardado; бомба ~ої дії bomba de acción retardada
сповільнення, уповільнення c (дія) disminución f, ralentización f, desaceleración f, retardación f; ~ промислового приросту desaceleración del crecimiento industrial сповільнити, уповільнити док. disminuir* vi, demorar vi; ralentizar vi, lentificarvi, desacelerar vt; frenar vt (загальмувати); ~ кроки disminuir (aminorar) el paso, aflojar el paso; ~ швидкість disminuir la velocidad
сповільнитися disminuirse*; hacerse más pausado; ralentizarse
сповільнювати(ся), уповільнювати(ся) див. сповільнити(ся)
сповістйти док. informar vt, avisar vt, notificar vt сповістйти док., сповіщати informar vt, enterar vt; avisar vt, advertir* vt (попередити) сповіщйти див. сповістити СПОВІЩ0ННЯ c 1. (дія) información f, notificación f; 2. (повідомлення) aviso m cnóBHá npucn. íntegramente, enteramente, en totalidad
спбвноний прикм. lleno, pleno (de); ~ зарозумілості inflado de altivez; ~ рішучості lleno de resolución, firmemente decidido; ~ енергії lleno (pleno) de energía; ~ гордості lleno de orgullo спбвнити док., спбвнювати colmar vt (de) спбвнюватися недок., сповнитися док. cumplir vt (про вік); йому сповнилося 35 років ha cumplido 35 años
спбгад, спбмин ч 1. recuerdo m, memoria f, remembranza f, reminiscencia f (невиразний); ~и дитинства recuerdos de la infancia; віддатися ~ам ponerse a recordar; 2. mh.: - (мемуари) memorias f pl спогйнити док. emporcar* vt; profanar vt (спаплюжити)
споганіти док. afearse
споглядйльний прикм. contemplativo; contemplador (схильний до споглядання); intuitivo споглядйльник ч див. споглядач споглядйння с contemplación f; intuición f споглядйти contemplar vt споглядйч ч contemplador m сподівбння c esperanza f; aspiración (прагнення); над усяке - contra toda espera, contra todas las esperanzas, por encima de todo lo esperado
сподівйтися esperar vt, aguardar vt сподобйтися док. gustar vi сподобйтися док. merecer* vi, dignarse споживйння c consumo m, consumición f; товари широкого - artículos de amplio consumo, artículos de uso corriente (de uso y consumo) споживйти consumir vt
споживйцьк-ий прикм. de consumidor; ~ кошик споживйч ч consumidor m; скарги ~ів reclamaciones de los consumidores; товариство ~ів asociación de los consumidores; товари для масового ~a artículos de amplio consumo спожйвн'ий прикм. de consumo; ~a вартість ек. valor de uso (de utilidad, de consumo) споживчий прикм. de consumo; ~a кооперація cooperativa de consumo; ~ підхід enfoque consumista; ~i витрати gastos consuntivos; ~ кредит crédito del consumo, ventas a plazos; ~e товариство sociedad consumista спожйти док. див. споживати спозарйнку, спозарйна присл. 1. (рано вранці) muy de mañana, por la mañana temprano; 2. (дуже рано) tempranito
споїти док. 1. (дати випити) dar de beber; gastar en bebida (para) (витратити); 2. (напоїти доп’яну) emborrachar vt; 3. (привчити до пияцтва) hacer borracho, acostumbrar a la borrachera, enviciar a beber спбк-ій ч 1. tranquilidad f, quietud f (нерухомість); sosiego m, reposo m (спочинок); абсолютний ~ фіз. reposo absoluto; у стані ~ою en estado de reposo; не знати ~ою no conocer el reposo; не мати ані хвилини ~ою no tener un momento de descanso; дати ~ dejar en paz; не давати ~ою no dar tregua, no dejar en paz; порушити ~ turbar la paz (la tranquilidad) спокійн'ий прикм. 1. tranquilo, sosegado, calmoso, quieto; sereno (ясний); pacífico (мирний); незворушно ~ imperturbablemente apacible; ~a дитина niño tranquilo; ~a вдача carácter tranquilo; ~a розмова conversación pacífica; ~ тон tono sosegado; - голос voz tranquila; зі ~ою совістю con la conciencia tranquila; ~e море mar serena; ~! jesté(n) tranquilo(s)! спокійнісінько присл. muy tranquilo, imperturbablemente
спокійно 1. присл. tranquilamente, con tranquilidad, sosegadamente, con sosiego, con calma, quieto; pacíficamente (мирно); сидіти ~ estarse quieto; ~ обміркувати pensar tranquilamente; ~! ¡quieto(s)!; 2. безос. у знач, присуд, está tranquilo, hay tranquilidad споконвіку присл. desde los tiempos más remotos, desde que el mundo es mundo споконвічн-ий прикм. de tiempo remoto (lejano, inmemorial); eterno (вічний); viejo (старий); ~ враг enemigo eterno (inveterado); ~¡ землі tierras ancestrales; ~i традиції tradiciones ancestrales
спокус-а ж tentación f, seducción f; не встояти перед ~ою no resistir la tentación; піддаватися ~i dejarse tentar; ceder a la tentación спокусйти док., спокушати seducir* vt; fascinar vt (звабити)
спокусйтися dejarse seducir, dejarse tentar; ~ся чим-н. dejarse seducir por algo спокуслив-ий прикм. 1. (принадний) tentador, seductor; ~a пропозиція propuesta seductora; 2. (звабливий) seductivo; 3. (непристойний) indecente
спокусливо присл. de una manera tentadora спокусник ч seductor m, tentador m, спокусниця ж tentadora f спокута ж expiación f; redención f; - вини expiación de la culpa
спокутн-ий прикм. expiatorio; redimidor; ~a жертва víctima redentoria спокутувати expiar vt; redimir vt спокутуватися redimirse спокушйння c seducción f спокушйти tentar* vt; seducir* vt (зваблювати); ~ долю tentar la suerte спокушйтися ser atraído, ser tentado (por) спокушений дієприкм. від спокусити споліскувати див. сполоскати споліскувати недок., сполоскати док. enjuagar vt
споловйни присл. a medias; оренда ~ aparcería a medias; обробляти землю ~ labrar la tierra a medias сполоснути док. aclarar vt сполоснутися lavarse (ligeramente) спблох1 ч fucilazo m
спблох2 ч (переполох) sobresalto m; alarma f (тривога)
сполбхати док. alarmar vt, sobresaltar vt, asustar сполбхатися alarmarse, asustarse спблохи mh. reflejo fulgurante, fulguración f сполука ж хім. combinación f сполучйти(ся) див. сполучити(ся) сполучення с comunicación f; шляхи ~ vías de comunicación; пряме ~ comunicación directa; залізничне ~ vías ferroviarias, comunicaciones ferroviarias; повітряне - servicio aéreo сполучйти док. 1. (про комунікації) unir vt; 2. хім. combinar vt; ~ сполучйтися хім. combinarse сполучн-ий прикм. 1. conjuntivo; -а тканина анат. tejido conjuntivo; 2. лінгв. copulativo; ~а голосна vocal copulativa; 3. de enlace, de cohesión; ~a ланка eslabón de enlace enlace y transmisiones; батальйон ~ку batallón de transmisiones; вузол ~ку centro de transmisiones; ~ оповіщення red de сполучник ч грам, conjunción f сполучникбв ий прикм. conjuntivo; ~a конструкція construcción conjuntiva сполучність ж див. сумісність спондбй ч літ. espondeo m спондиліт ч мед. espondilitis m споночіти док. anochecer* vi; hacerse de noche спонсирувати esponsorízar vt patrocinar vt; ~ передвиборну кампанію esponsorízar la campaña electoral
спбнсор ч (e)spónsor m, patrocinador m; - виставки esponsor de la exposición спонт0нний прикм. espontáneo спонук-а c impulso m; motivo m, móvil m (причина); за власною ~ою por sí mismo, por propio impulso, mota proprio
спонук0льн-ий прикм. incentivo, impulsivo, motriz; ~a сила fuerza motriz; ~a причина móvil m, causa incentiva (impulsiva, eficiente) спонукати док., спонукувати impeler vt (a), impulsar vt (a); constreñir* vt (примусити), forzar vt coaccionar vt (змусити) спопелйти док., спопеляти incinerar vt reducir a cenizas
спополйтися 1. reducirse a cenizas, convertirse en cenizas; 2. desolarse* cnópa ж біол. espora f, esporo m спорадйчний прикм. esporádico спорадйчно присл. de un modo esporádico cnopáHríñ ч бот. esporangio m спбрий прикм. (про роботу) rápido, diligente; acertado, feliz (успішний) спорйш ч бот. centinodia f, lengua de pájaro споріднений прикм. (близький походженням або змістом) afín, cercano; -і мови lenguas afines; ~і науки ciencias cercanas; ~і міста ciudades hermanadas
споріднений прикм. de la misma índole, afín спорідненість ж (близькість, подібність) afinidad f, cercanía f; ~ душ afinidad de almas (de espíritus); хімічна ~ afinidad química споріднення c parentesco m; кревне ~ lazos de sangre, consanguinidad f cnópo присл. 1. con rapidez, rápidamente, con diligencia; 2. con habilidad, hábilmente; con facilidad, fácilmente, con ligereza спбровий прикм. criptógamo cnópoBÍ mh. бот. críptógamas f pl спорожнйти док., спорожняти vaciar vt; ~ пляшку vaciar una botella спорожнйтися vaciarse, quedar vacío спорбжнювати(ся) див. спорожнитися) спброк ч descosido m спорблист ч бот. esporofilo m спороплідник ч бот. esporocarpio m спорбти док. descoser vt спорохнявіти док. caducar vi; ponerse (ha- perse) viejo
опорт ч deporte m; лижний ~ esquí m; велосипедний ~ ciclismo m; весловий ~ remo m;
1041
спортйвки
вітрильний - deporte náutico, yachting m; займатися ~ом practicar el deporte спортйвки мн. zapatillas de deporte спортйвн-ий прикм. deportivo, de deporte; de sport; ~ майданчик campo de deportes, cancha f; - зал. sala de deportes; ~i ігри juegos deportivos, deportes m pl; ~e товариство sociedad deportiva; ~ клуб club deportivo; ~ інвентар utensilios (aperos) de deporte, equipo de deporte; - костюм traje deportivo; chándal m (для тренування); -і змагання competiciones f pl; заради -ого інтересу (sólo) por gusto спорткбмплекс ч (= спортивний комплекс) polideportivo m
спортсмбн ч deportista m; —розрядник deportista de clase (de categoría) спорУд-а ж construcción f, edificio m, obra f; іригаційні ~и obras de irrigación; надземні, підземні ~и construcciones sobre nivel (elevadas, aéreas), subterráneas; оборонні ~и військ. obras defensivas, defensas f pl спорудження c construcción f, levantamiento m; erección f (зведення)
споруджувати alzar vt, erigir vt, levantar vt, edificar vt; - пам’ятник erigir un monumento споруджуватися alzarse, erigirse, elevarse спорудйти док. construir* vt, levantar vt; erigir vt (звести)
спбрювати див. спороти спорядж0ти(ся) див. спорядити(ся) спорудження с 1. (дія) equipo m; 2. збірн. equipo m, aperos m pl; лижне - equipo de esquiar; кінське ~ aparejo m, arreos m pl; військове - equipaje (fornitura) militar спорядйти док. equipar vt, dotar vt; enviar equipando; - експедицію equipar una expedición; ~ кого-н. у дорогу equipar a alguien para un viaje спорядйтися equiparse, pertrecharse спбс’іб ч modo m, manera f; medio m (засіб); procedimiento m, método m (прийом, метод); - висловлення modo de hablar; - уживання modo de empleo; - виробництва modo de producción; у такий - de esa manera, carácter m, guisa f; - життя modo (tren) de vida, manera de vivir; - дій manera de obrar (de proceder); ~ правління modo de gobierno; в який -? ¿de qué modo?, ¿de qué manera?; обставина ~обу дії грам, complemento circunstancial de modo спот ч (рекламне оголошення по радіо, або телебаченню) (e)spot m спотвбрений діеприкм. і прикм. alterado, desfigurado; descompuesto (про обличчя); tergiversado
спотвбрення с alteración f, desfiguración f, deformación f, tergiversación f Іспотвбрити док. alterar vt, desfigurar vt; descomponer* vt (обличчя); tergiversar vt спотвбрювати недок., спотворити док. desfigurar vt, afear vt; deformar vt спотвбрюватися desfigurarse, afearse спотикйння c tropiezo m, traspié m; камінь ~ piedra de tropiezo, escollo m, tropiezo m; puente de los asnos
спотикйтися див. спіткнутися; іти спотикаючись ir dando traspiés
спохмурніти док. ensombrecerse*, ponerse sombrío
спочйтку присл. 1. al principio; primeramente; - подумай, потім відповідай primero piensa y luego contesta; 2. (знову) de nuevo, nuevamente; нумо спробуємо - vamos a probar otra vez спочйтку, на початку присл. al principio, al comienzo, primeramente, primero, inicialmente спочивйти 1. dormir* vi; 2. yacer* vi спочйти док. 1. (заонути) descansar vi; reposar vi; 2. (померти) morir* vi; - на лаврах estar dormido (dormirse) en los laureles cnpáe-a ж 1. (робота, заняття) asunto m; ocupación f; quehaceres m pl (домашні); бути зайнятим ~ою estar ocupado (atareado); y нього багато справ tiene mucho trabajo (muchos quehaceres); взятися до ~и poner manos a ría obra; упорядкувати свої ~и arreglar sus asuntos; 2. (спеціальність, галузь знань) arte m, industria f, oficio m, ocupación f; військова - arte militar; гірнича - industria minera; газетна ~ periodismo m; видавнича - industria dei libro;
столярна - oficio de carpintero, carpintería f; він знає свою -y conoce su oficio (su profesión); 3. (мета, інтереси) causa f, obra f (створення); cuestión f (питання); справедлива - causa justa; це спільна - es una causa común; це ~ всього його життя es la obra de toda su vida; ~ честі cuestión de honor; - миру causa de la paz;
4. asunto m; competencia f; це -прокурора es de competencia del fiscal; це моя - esto es asunto mío; не моя - no es asunto mío, no me incumbe; особиста - asunto personal; втручатися в чужу - meterse en asunto ajeno; 6. юр. causa f, pleito m, proceso m, sumario m; судова
- autos m pl (документи); прийняти -у до провадження admitir a trámite la denuncia; закрити -y dar carpetazo al expediente; порушити -у (проти кого-н.) instruir (incoar) un proceso (contra); вести -y dirigir un asunto; 7. empresa f, comercio m, negocio m; firma f, casa f (фірма); спільна - empresa común; прибуткова
- una empresa ventajosa; він орудує -ами maneja grandes negocios; 8. (тека, папери) expediente m; legajo m; особова - expediente m; підшити до ~и adjuntar a la causa; оформити особову -y formar expediente a alguien; 9. мн.: справи (стан речей, обставини) cosas f pl, asuntos m pl; як справи? ¿cómo van los asuntos?, ¿cómo le va?, ¿qué tal?; справи залагоджуються las cosas mejoran; стан справ situación de las cosas; поточні справи asuntos de trámite; гибла - asunto perdido, vano empeño; дражлива - asunto vidrioso (delicado); - за вами depende de Ud.; мати -у (з ким-н.) а) tener un asunto (asuntos) (con), tener que hacer con alguien; б) (стикатися з ким-н.) verse* (con); це - його рук esto es obra suya (de él); уся - в цьому todo está en esto; це інша - esto (eso) es otra cosa; до ~и! ¡al grano!
cnpáea присл. див. праворуч; - наліво de derecha a izquierda
спрйвдити док. justificar vt; - сподівання justificar (satisfacer) las esperanzas; не - сподівань frustrar (desmentir) las esperanzas спрЯвдися (збутися) realizarse, verificarse; його розрахунки не -лися sus cálculos no se realizaron; сподівання не -лися las esperanzas se frustraron
cnpáBAÍ 1. присл. realmente, efectivamente; verdaderamente (Істинно); йому - хотілося вчитися realmente quería estudiar; 2. вставн. сл. en efecto, en realidad; -, сьогодні холодно en efecto, hoy hace frío
справедлйв-ий прикм. 1. (що діє неуперед- жено) justo, justiciero; imparcial (неупередже- ний); - суддя juez Imparcial; 2. (що ґрунтується на вимогах або почутті справедливості) justo, equitativo; legítimo (законний); - вирок sentencia justa; -а війна guerra justa; -і вимоги reivindicaciones legítimas; -е обурення justa indignación; 3. (що відповідає істині) justo; justificado; exacto, cabal, correcto (правильний); -e зауваження observación justa (cabal); -і підозри sospechas fundadas справедлйв-ість ж 1. justicia f; 2. (відповідність вимогам моралі і права) justeza f, justicia f, equidad f; legitimidad f (законність); вчинити по -ості (з ким-н.) hacer justicia (а) справедлйво присл. 1. con justicia, con justeza, justamente; вчинити - proceder a justo título (legítimamente); 2. (правильно) justamente, cabalmente; говорите ви цілком - está (Ud.) en lo cierto
спрйвжн-ій прикм. verdadero, real, genuino, legítimo; -я демократія una verdadera democracia; - героїзм heroísmo real (auténtico); - друг amigo verdadero (fiel, leal) спрйвити док. 1. (відсвяткувати) celebrar vt, festejar vt; - весілля celebrar las bodas; 2. (придбати, купити) adquirir* vt, comprar vt справлйти див. справити спрйвний прикм. 1. (у доброму стані) en buen estado; - прилад dispositivo en buen estado cnpáBHicrb ж (добрий стан) buen estado cnpáBHO присл. bien; puntualmente; con ahínco (старанно)
cnpára ж sed f; викликати, утамовувати -у provocar, calmar (apagar) la sed
спрйглий прикм. sediento спрадбвна, справіку присл. desde el tiempo inmemorial, de antaño
спрацювбти док. спец, (виконати належну дію) disparar(se), funcionar vi, entrar en juego спрацювй'тися1 док. mex. (зноситися) desgastarse; мотор -вся el motor se ha desgastado спрацювйтися2 док. (з ким-н.) entenderse*, lograr armonía (en el trabajo) спрацьбваність1 ж спец, (зношеність) desgaste m
спрацьбваність2 ж (узгодженість у роботі) armonía (comprensión) en el trabajo спрацьбвувати див. спрацювати спрацьбвуватися1,2див. спрацюватися1,2 спрей ч spray m
спресбваний діеприкм. і прикм. prensado спресувйти док., спресовувати prensar vt спресувйтися estar prensado сприймйти недок., сприйняти 1. (осягати) comprender vt, entender* vt; interpretar vt (тлумачити); apropiarse; asimilar vt (засвоювати); неправильно - percibir (comprender, interpretar, asimilar) mal; - як образу tomar por ofensa сприйнятливий прикм. 1. (про розум) susceptible, sensible; 2. (що піддається впливу) receptivo (а)
сприйнятливість ж permeabilidad f (a), susceptibilidad f, receptividad f сприйняття c percepción f, apercepción f спринт ч спорт, sprint m спрйнтер ч спорт, velocista m, sprinter m спринцівка ж jeringa (de goma), lavativa f, ayuda f спринцювйння c lavado m (con jeringa de goma), jeringación f спринцювйти jeringar vt спринцювйтися jeringarse спрйскування c 1. inyección f, aspersión f; 2. (випивка) convidada f -¡ спрйскувати недок., сприснути док. 1. asperjar vi, rociar vi; espurrear yi: espurriar vi (білизну); 2. (відсвяткувати вйфвкою) remojar vi; - новий костюм remojar el traje nuevo спрйтний прикм. 1. hábil, diestro, mañoso; 2. (кмітливий; промітний) Sagaz; astuto спрйтник ч astuto m, persona mañosa; caballero de industria •' * ,
спрйтність ж 1. habilidad f, destreza f, maña f, soltura f, baquía f (77. Ам.); - рук agilidad de manos; 2. sagacidad f, astucia f спрйтно присл. 1. con destreza, diestramente, con habilidad, hábilmente;* bien (вдало); - спіймати cazar con habilidad (con destreza); - стрибнути saltar con ligereza (con agilidad); 2. con sagacidad, con astucia; - діяти obrar con sagacidad
спричинйти док. causar vt, ocasionar vt спричиняти, спричинювати див. спричинити сприяння с ayuda f, contribución f, cooperación f, concurso m; за - кого-н. con la ayuda de alguien
сприЯти contribuir* vi (a), coadyuvar vi; favorecer* vt; - успіхові contribuir al éxito; - розвиткові промисловості contribuir al desarrollo de la industria, fomentar la industria; - кому-н. у чому-н. apoyar a alguien en algo; - виконанню propiciar el cumplimiento; - просуванню (товарів, людей) promocionar vt
сприятливий прикм. favorable, propicio; -i умови condiciones favorables; -а погода tiempo favorable
сприятливо присл. favorablemente, propiciamente
спр0б*увати док. див. пробувати; -уй! (погроза) ¡inténtalo!, ¡a ver si te atreves!, ¡cuidado! спрбба ж tentativa f; prueba f; марна - vano intento
спрббний прикм. див. пробний спрббувати док. intentar vi, hacer la prueba спровйдити док., спроваджувати despedir* vt, despachar vt; enviar a paseo; mandar fuera (випровадити); deshacerse* (спекатися) спровокувбти док. provocar vt; - кого-н. на що-н. provocar a alguien a hacer algo спрогаозувати док. pronosticar vt cnpoeKTyeáTH1 док. (скласти проект) proyectar vt
1042
CTáBHTM
спроектувйти2 док. мат. proyectar vt спрожбгу присл. por exaltación, de exaltado (в возбуждении, азарте)
спроквбла присл. poco a poco; gradualmente, pausadamente (поступово) спромагйтися недок., спромогтися док. encontrar tiempo (para); encontrar un momento de ocio (para)
спромбжний прикм. capaz спромбжність ж capacidad f; купівельна ~ ек. capacidad adquisitiva, poder adquisitivo; пропускна - транспорту capacidad de tráfico спросбння присл. medio dormido, entre sueños спрбста присл. 1. (простодушно) simplemente, ingenuamente; 2. (без наміру) sin intención, sin malicia
спростйти док., спрощувати simplificar vt; tri- vializar vt, esquematizar vt; ~ ідею trivializar la idea
спростйтися док. darse a costumbres simples, tomar hábitos sencillos; tomar el chorrillo de la vida simple (fam.)
спростбвання c (заява) mentís m, desmentida f, confutación f
спростбвувати недок., спростувати док. desmentir* vt, refutar vt, impugnar vt; новину було спростовано la noticia ha sido desmentida; ~ чутки salir al paso de los rumores, encararse con los rumores; ~ докази rebatir las pruebas; ~ самих себе desdecirse
спростувйння c 1. (дія) refutación f, impugnación f
спротйв ч див. опір 1
спротйви-тися док. disgustar vt, desagradar vi; indigestarse, no poder tragar (про їжу); це йому ~лося esto le da asco (repugnancia) спрощйнець ч simplista m, simplicista m спрбщений прикм. simple, sencillo спрбщення, спрбщування c simplificación f, trivializaclón f, esquematización f спрбщено присл. de forma simple, simplemente, sencillamente
спрощбнство c simplismo m, vulgarización f спрощйнський прикм. simplista, simplicista спрбщуватися див. спроститися спрут ч (восьминіг) pulpo m спряпгй док. (запрягти разом) aparejar vt (juntos)
спрястй док. haber (tener) hilado спуд ч: тримати під ~ом, покласти під ~ guardar solapadamente, tener escondido; лежати під ~ом estar en un lugar oculto; витягти з-під ~y sacar a luz (del fondo del arca) спузйрюватися недок., спузиритися док. ampollarse, cubrirse de ampollas спурхнути док. 1. (про пташку, метелика) echar a volar, alzar el vuelo; 2. lanzarse (saltar, bajar) con ligereza спурхувати див. спурхнути спуск ч 1. bajada f, descendimiento m, descendida f; descenso m (з гори); botadura f (корабля на воду); - в шахту descenso a la mina; - прапора arriada de la bandera; швидкісний ~ descenso de velocidad (esquí alpino); 2. (вивільнення— заскочки.): - курка apretar el gatillo; 3. (рідини, газу) dejar escapar, salir* vi (el agua, el gas); - шлаку colada de escoria; 4. (похила площина) bajada f; pendiente f, declive m; vertiente f (схил); 5. disparador m; gatillo m (в зброї); 6. по- лігр. (форми) imposición f; не давати ~у (ко- му-н.) cargar la mano (con); apretar la cuerda (a) спускйти див. спустити; не ~ очей no quitar los ojos (de)
спускйтися 1. див. спуститися; 2. (бути розташованим похило) bajar vi; 3. (висіти) colgar* vi; caer* vi (en) (звисати) спускн-йй прикм.: - люк escotillaf; ~ кран grifo de desagüe; ~a труба tubo de descarga (de evacuación, de extracción)
спусков-йй прикм. спец.: - трап escalera f, escala f; - механізм, - пристрій disparador m, mecanismo de disparo; ~ важіль disparador m, palanca de disparo
спустй-ти док. 1. (перемістити вниз, нижче) bajar vt, descender* vt; - завісу bajar la cortina; - прапор arriar la bandera; ~ сходні мор. poner la pasarela; ~ корабель varar vt, botar vt, echar
al agua un buque; ~ шлюпку bajar el bote; - робітників у шахту descender los mineros a la galería; ~ кого-н. зі сходів arrojar (hacer rodar) a alguien por la escalera; 2. (переслати нижче по інстанціях) bajar vt; - наказ bajar una orden; 3. (вивільнити, відчепити) soltar* vt; ~ з цепу desencadenar vt; ~ курок apretar el gatillo; 4. (випустити рідину, газ) dejar escapar, vaciar vt; desaguar vt (воду); agotar vt (викачати); - пару descargar vapor; ~ воду із ставка desecar el estanque; ~ воду у вбиральні hacer correr el inodoro, tirar de la cadena, dar la bomba; 5. (ослабнути) desinflarse; шина ~ла el neumático se desinfló; 6. (знизити, зменшити) bajar vt, disminuir* vt; ~ рівень води bajar el nivel de agua; ~ ціну bajar el precio; 7. (простити) perdonar vt; я йому цього не спущу no se lo perdonaré; 8. (згайнувати) perder* vt; ~ все в карти perder todo a las cartas; - петлю a) dejar escapar un punto; б) (на панчосі) escaparse un punto; ~ шкуру (з кого-н.) quitar el pellejo (a) спустйтися док. 1. bajar vi, descender* vi; ~ сходами bajar (por) la escalera; ~ вниз річкою ir río abajo; 2. (сісти) posar vi, posarse (про птахів, комах); aterrizar vi (на землю — про літак); amerizar vi, amarar vi (на воду); 3. (понизитися) bajar vi, disminuir* vi спустГлий прикм. desierto, abandonado; deshabitado (безлюдний)
спустіти док. 1. quedar vacío; 2. quedarse desierto; despoblarse* (про країну, місто) спустбшений прикм. desolado спустбшеність ж desolación f спустбшення с 1. devastación f, asolamiento m, desolación f; 2. див. спустошеність спустбшити док. 1. devastar vt, asolar* vi, desolar* vt; saquear vt (розграбувати); 2. (пляшку) vaciar vt; 3. (морально) desolar* vt спустбшувальн-ий прикм. devastador, asolador; ~a війна guerra asoladora спустбшувати див. спустошити спитати док. trabar vt; atar vt (зв’язати); - коня trabar un caballo
спухйти недок., спухнути док. hinchar vi, hincharse; tumefacerse* (здутися) спочити док. cascar vt, zumbar vt, zurrar la badana
спочування c hinchamineto m, inflación f спучувати недок., спучити док. inflar vt, hinchar vt
оптуватися inflarse, hincharse сп’янйти док., п’янити emborrachar vt, embriagar vt
сп’янілий прикм. borracho; hecho una uva; curado (П. Am.)
сп’яніння c 1. (стан) embriaguez f,‘ borrachez f, borrachera f; легке ~ chispa f; 2. (захват) éxtasis m, excitación f,‘ efervescencia f сп’яніти док. ponerse borracho, emborracharse; трохи ~ estar entre Pinto y Valdemoro; achisparse (fam.)
сп’йну присл. en estado de embriaguez сріблений прикм. plateado, argentado сріблення c plateadura f (acción) сріблйстий, сріблйстий прикм. plateado, argentado (про колір); argentino (про звук) сріблйстість, сріблястість ж tono plateado сріблйти platear vt, argentar vt; ~ся platearse; y нього скроні срібляться tiene las sienes plateadas
сріблб c 1. plata f; plateadura f (накладне); argento m (poét); 2. збірн. (срібні речі) plata labrada; столове - vajilla de plata, plata f; 3. збірн. (гроші) plata f
сріблолюбство c avaricia f, codicia f (de dinero) сріблонбсний прикм. геол. argentífero сріблонбсний прикм. геол. argentífero срібн-ий прикм. 1. de (en) plata; argénteo; ~ зливок plata en barra; ~ посуд vajilla de plata; y -ій оправі engarzado en plata; 2. (сріблястий) plateado, argentado; argentino (про голос, звук); - дзвін sonido argentino; - вік siglo de plata; ~ e весілля bodas de plata срібнйк ч moneda de plata; за тридцять ~ів БІБЛ por treinta monedas ссавці мн. зоол. mamíferos m pl; травоїдні - herbívoros m pl; хижі ~ carnívoros m pl
ссйння c див. смоктання ccáTH (грудь) mamar vt
ста-ти1 док. 1. (ступити; зайняти місце; прибрати поставу) ponerse*, colocarse; apostarse* (на певне місце); levantarse, ponerse de (en) pie (підвестися); - на коліна ponerse de rodillas, arrodillarse; ~ навшпиньки ponerse de puntillas; - на стілець subirse (ponerse de pie) en una silla; ~ в чергу ponerse en (a) la cola; ~ в позу tomar una pose; ~ обличчям до volverse de cara а; ~ в стрій військ, ponerse en fila; 2. (взятися до чого-н.) ponerse*, comenzar* vt, empezar* vt (a + inf); - до верстата ponerse a trabajar en el tomo; 3. (на постій; на стоянку) colocarse, instalarse, establecerse*; ~ на квартиру (на постій) alojarse; ~ табором acampar vi; 4. (на боротьбу) ponerse*, alzarse, levantarse; ~ на захист ponerse en defensa (de); 5. (зупинитися) parar(se), detenerse*; коні ~ли los caballos pararon; річка ~ла el río se ha helado (está bloqueado de hielo); ~ під рушницю військ, tomar las armas; ~ на якір echar anclas, anclar vi; ~ на ноги abrirse camino; ~ на облік registrarse, matricularse, darse de alta; ~ на чергу ponerse en la cola (inscribirse en la lista para recibir algo); - на чиєму-н. шляху salir al camino (de), cerrar el camino (a) ста-ти2 док. 1. (розпочати) comenzar* vt (а + inf), empezar* vt (a + inf), ponerse* (a + inf); він ~в їсти se puso a comer; ~ло смеркатися comenzó a anochecer; я не -в його слухати dejé de escucharle; 2. (у майбутньому); (не) ~ну їсти (no) voy a comer; 3. (зробитися) hacerse*, llegar a ser, volverse*, convertirse*, devenir* vi; - дорослим hacerse mayor; - вчителем llegar a ser maestro; ~ звичкою hacerse (una) costumbre; ~ло холодно безос. comenzaron los fríos; мені ~ло погано безос. me puse malo; мені ~ло страшно безос. me dio miedo; 3. безос. (виявитися наявним) resultar vi, llegar a ser; нас ~ло багато llegamos a ser muchos; не ~ dejar de existir, desaparecer* vi; його не ~ло dejó de existir, murió ста тйся док. 1. acontecer* vi, suceder impers., ocurrir vi; pasar vi; зі мною ~лося нещастя me ha sucedido (ocurrido) una desgracia; що -лося? ¿qué ha pasado?; хай би що -лося pase lo que pase, suceda lo que suceda; ніби нічого не -лося como si tal cosa CTa6üii3áTop ч спец, estabilizador m; ae. estabilizador (plano) de cola стабілізйція ж estabilización f стабілізувйти estabilizar vt стабілізувдтися estabilizarse стабільний прикм. estable стабГльність ж estabilidad f став ч estanque m ставйти див. стати став0ти(ся) див. стати(ся) стйвити 1. poner* vt, colocar vt (usualmente — de pie, en pie, derecho, levantado); meter vt (поміщати); - в ряд poner en fila, alinear vt; - вазу на стіл poner el florero sobre la mesa; - квіти у вазу poner (colocar) las flores en el florero; - книжки до шафи colocar los libros en el armario; - валізу на місце colocar la maleta en su lugar; - машину в гараж meter el coche en el garaje; - ногу на землю poner pie en tierra; - на коліна (кого-н.) poner de rodillas (a), arrodillar vt; 2. (надавати правильної постави; виставляти): - годинник poner el reloj en hora; - руку (піаністу) enseñar el dedeo al piano; - голос (співакові) enseñar a modular la voz; 3. (призначати) poner* vt, colocar vt, designar vt; - на роботу colocar al trabajo; - на пост військ, colocar al puesto; 4. (розміщати кого-н.) poner* vt, colocar vt, instalar vt (влаштовувати де-н.); - на постій військ, acuartelar vt; - на квартиру colocar (instalar) en una vivienda; 5. (створювати умови) poner* vt; - y безвихідне становище poner en un callejón sin salida; - у важкі умови poner en condiciones difíciles; - під контроль poner bajo control; 6. (розцінювати) poner* vt; високо - estimar altamente; - нарівні з ким-н. igualar con alguien;
7. (в азартниц іграх) hacer puesta; - що-н. на карту jugarse (arriesgarlo) todo a una carta,
1043
ставйти
jugarse el todo por el todo; 8. (встановлювати) instalar vt; ~ сіті echar (tender) las redes; ~ вітрила largar las velas; ~ телефон instalar el teléfono; 9. (накладати) poner* vt; aplicar vt (прикладати)\ ~ банки aplicar (poner) ventosas; 10. (пришивати, прибивати) poner* vt, echar vt; - підметки poner (echar) suelas, solar* vt; ~ латку remendar* vt, echar (poner) un remiendo; ~ підкладку forrar vt; 11. (підпис, печатку) poner* vt, echar vt; - печатку poner el sello, sellar vt; - підпис ponerla firma, firmar vt; ~ оцінку (учневі) poner una nota, calificar vt; 12. (споруджувати) poner* vt construir* vt; ~ пам’ятник poner (erigir) un monumento; 13. (провадити) realizar vt; ~ досліди realizar (hacer) experimentos; 14. (налагоджувати) organizar vt, arreglar vt; - справу (роботу) organizar el trabajo; 15. (здійснювати постановку) poner en escena; interpretar vt, representar vt (грати); ~ фільм filmar (rodar) una película; ~ ónepy dirigir una ópera; 16. (висувати, пропонувати) poner* vt, plantear vt; ~ умови poner condiciones; ~ питання руба plantear la cuestión decididamente, poner la cuestión sobre el tapete; ~ на голосування poner a votación;
17. (розглядати): ~ у провину кому-н. що-н. imputar algo a alguien; ~ за мету proponerse un objetivo (plantearse, fijarse); ~ термометр poner el termómetro, tomar la temperatura (a); ~ диагноз diagnosticar vt; ~ хрест hacer (poner) cruz y raya; - рекорд establecer (marcar) un record; ~ перешкоди (перепони) poner obstáculos; poner chinas (fam); ~ крапки над «і» poner los puntos sobre las «fes»; ~ кого-н. на місце poner a alguien en el lugar que le corresponde; ~ під сумнів poner en duda (en tela de juicio); ~ знак рівності (між ким-чим-н.) igualar vt; dar un trato de igualdad (про людей); ~ під удар exponer a un peligro ставйти див. поставити сповитися див. поставитися; як ви ~еся до нашої пропозиції? ¿qué piensa Ud. de nuestra propuesta?; ~ся з розумінням acoger con comprensión; хай би як ми ставилися до цього cualquiera que sea el juicio que este hecho nos merezca
CTáBK*a1 ж 1. (у грі) puesta f, envite m; 2. cálculos m pl, planes m pl; confianza f, esperanza f; це остання ~ es la última esperanza; es un ordago; робити ~y на що-н. poner la mira (miras) en algo; fundar esperanzas en algo; вони роблять ~y на... juegan la carta de..., apuestan por...; 3. sueldo m; тарифна ~ sueldo tarifado, salario (fijo); 4. фін. tasa ,f tarifa f; облікова банківська ~ tipo de descuento bancario ICTáBKa2 ж військ. Cuartel General; ~ Верховного Головнокомандувача Gran Cuartel General
cTáBKa3 ж: очна ~ юр. confrontación f, careo m ставленик ч protegido m, criatura f, hechura f ставлення c actitud f, acción f (hacia); trato m (con); posición f; бережне ~ cuidado minucioso (con); respeto m, consideración f (до людини); недбале ~ negligencia f
ставнйй прикм. garboso, de buena planta (estatura); de buena presencia (показний) ставнйй, поставний прикм. de buena planta, presentable, de buena presencia ст0вність ж buen talle, buena planta (estatura), garbo m; buena presencia (показність) ставбк ч зм. див. став ставрйда ж (риба) traquino m, jurel m стага0ція ж ек. estancamiento m ст0д о c 1. rebaño m, hato m, grey m; 2. grey m, tropa f; відбитися від свого ~a abandonar su rebaño
стадійльн-ий прикм. por es.tadios, por etapas; ~ розвиток desarrollo por estadios стадібн ч estadio m ст0дія ж estadio m, fase f, etapa f ст0дний прикм. gregario, gregal; ~ спосіб життя modo de vida gregario (gregal); - інстинкт instinto gregal (de rebaño) стйдність ж 1. gregarismo m; 2. espíritu gregario ста0нний прикм. de cuadra crácp ч спорт, corredor de fondo, stayer m; fondista m
стаж ч 1. años m pl, antigüedad f, período m (de servicio, etc.); виробничий (трудовий) ~ años (antigüedad) de trabajo; партійний ~ años de Partido; 2. (практика, період навчання) aprendizaje m; periodo de prueba стажйст ч practicante m, pasante m, meritorio m стажув0ння c período de prueba, practica(s) f (pl); pasantía f
стажув0ти(ся) pasar el período de prueba стййн'Я cuadra f, caballeriza f; Авгієві ~¡ cuadras (establos) de Augías
стак0н ч 1. mex. copa f; 2. військ, vaina f стак0то присл. муз. staccato, con separación ст0ксель ч мор. vela de estay сталагміт ч мін. estalagmita f сталактйт ч мін. estalactita f стал0в-ий прикм. 1. de acero; acerado (ста- левмісний); ~i рейки rieles (carriles) de acero; ~a воля voluntad de acero (férrea); 2. (про колір) (de) color de acero CTaneeáp ч fundidor de acero сталеваріння c fundición de acero сталелив0рний прикм.: ~ завод fábrica de acero, acería f
сталелив0рник ч fundidor de acero сталеплавйльн-ий прикм.: ~a піч horno de fundición de acero, homo de fusión; - цех acería f сталепрок0тний прикм. de laminación; ~ стан laminador m, tren de laminación ст0Л‘ИЙ прикм. estable, constante; ~a погода tiempo estable (fijo); ~a рівновага equilibrio estable; ~i ціни precios estables (fijos); ~a валюта divisa estable; ~i переконання convicciones firmes (inquebrantables); ~a величина мат. constante m
сталінізм ч estalinismo m сталініст ч estalinista m CTánicTb ж constancia f, perseverancia f, permanencia f (незмінність)
CTáno присл. constantemente, con constancia сталюв0ти спец, acerar vt crránb ж acero m; воронована ~ acero empavonado; нержавіюча ~ acero inoxidable; мартенівська ~ acero Martín; легована ~ acero aleado; листова - acero en chapas; сортова ~ aceros comerciales, acero del comercio; гартувати ~ templar el acero стальнйй прикм. див. сталевий стам0ска ж escoplo m, formón m стан1 ч talle m, estatura f; тонкий ~ talle fino стан2 ч campo m, campamento m; польовий ~ campamento m
стан3 ч 1. mex. laminador m; прокатний ~ laminador m, tren m; листопрокатний - laminación de chapas, tren de laminación de chapa; трубопрокатний ~ laminador de (para) tubos; волочильний ~ banco de estirar; 2. (деревний) soporte m, bancada f стан4 ч 1. estado m; posición f, condición f (становище); нормальний ~ estado normal; моральний ~ moral f; - сп’яніння estado de embriaguez; рідкий, газоподібний ~ фіз. estado líquido, gaseoso; ~ здоров’я estado de salud; y доброму, поганому ~i en buen, mal estado; en buenas, malas condiciones; у ~¡ війни en pie de guerra 2. (соціальний, суспільний) condición f, posición f; соціальний ~ condición social; родинний ~ situación familiar; воєнний ~ estado de guerra, de sitio; надзвичайний ~ estado de emergencia (de excepción); ~ речей estado de las cosas; 3. грам, voz f; дійсний, пасивний ~ voz activa, pasiva; 4. icm. estado m, estamento m; третій ~ tercer estado; дворянський ~ nobleza f; духовний - clero m; купецький - mercaderes m pl; міщанський ~ pequeña burguesía станд0рт ч 1. (e)standard m, patrón m; 2. ordinariez f, trivialidad f, modero estereotipado; золотий ~ patrón oro
стандартиз0ція ж (e)standartizacíón f, (estandardización f, (e)standarización f, normalización f .
стандартизув0ти (e)standartizarvt, (estandardizar vt, (e)standarizar vt, normalizar vt станд0ртн‘Ий прикм. 1. (e)standartizado; de serie (серійний); ~i будинки casas tipo (estan- dard); ~a модель modelo en (e)standard; ~ зразок modelo normal; 2. ordinario, trivial
станйна ж mex. soporte m, bancada f; bastidor m, marco m (рама); ~ лафета військ, mástil m, flecha f
станйця ж stanitsa f (pueblo de cosacos) станібль ч mex. hoja (papel) de estaño станкбв'ий прикм. 1. de máquina(s) herramienta^), de maquinaría; 2. мист.: ~ живопис pintura de caballete; ~ кулемет ametralladora pesada
стЗнов’ИЙ прикм. icm. de estado(s), estamental; ~e представництво representación de estados; ~i інтереси intereses estamentales станбвищ-е c estado m, situación f, posición f; міжнародне ~ situación internacional; перебувати на нелегальному ~i encontrarse en la ilegalidad; знайти вихід із ~a encontrar salida (a la situación); його ~ кепське su caso es grave; бути господарем -a ser dueño de la situación станбвлення c proceso de formación, devenir m, consolidación f; у процесі ~ en el proceso de formación
станбк ч військ, (гармати, кулемета) cureña f, afuste m
станс ч літ. estancia f
стйнути док. 1. (розтанути) derretirse*; 2. disiparse, disolverse*
станційний прикм. de estación; ~ зал. sala de espera
ст0нці-я ж 1. зал. estación f; вузлова ~ estación de cruce, empalme m (ferroviario); кінцева ~ estación terminal; товарна ~ estación de mercancías; сортувальна ~ estación de clasificación (de formar trenes), estación apartadero; начальник ~ї jefe de estación; 2. (підприємство, установа) estación f, central f; електрична ~ central eléctrica; гідроелектрична - central hidroeléctrica; центральна телефонна ~ central telefónica; заправна ~ surtidor (poste distribuidor) de gasolina; ~ переливання крові мед. hemoteca f; 3. (база) estaelón f, centro m; човнова ~ lugar de alquiler de botes; лижна ~ centro de alquiler de esquís; м0т^орологічна ~ estación meteorológica; дослана - с.-г. estación experimental; міжпланетна ~ estación espacial станцюв0ти док. bailar vt, ejecutar un baile; ~ польку bailar una polca; станцюємо? ¿vamos a bailar? ‘ ' >
cTánenb ч мор. grada f de artillero)
CTapá ж vieja f
стар0нний прикм. afanoso^diligente, aplicado (ретельний); empeñoso (наполегливий) старйнність ж aplicación f, '¡¡asiduidad f, celo m стар0нно присл. afanosamente, con afán; con empeño (наполегливо)r diligentemente, con aplicación (ретельно)
стар0ння c afán m; esfuerzo m, diligencia f, aplicación f (ретельність); empeño m (зусилля) стар0тися esforzarse* (por), tratar vi (de); procurar vi (прагнути); aplicarse (en), afanarse, esmerarse (старанно працювати); ~ з усіх сил destrozarse, matarse (por), sacar fuerzas de flaqueza; ~ намарно destrozarse en vano, esforzarse por nada (en balde)
CTapé c (lo) antiguo; взятися за ~ volver a las andadas
crapéHbKa ж viejecita f, viejezuela f старйнький ч viejecíto m, viejezuelo m ст0рець ч 1. anciano m, viejo m; 2. padre m, monje anciano; eremita m, ermitaño m (відлюдник) стар0чий прикм. de viejo(s); senil; caduco, decrépito (дряхлий)
старигйн стариг0нь ч vejete m, vejestorio m старйзна ж збірн. 1. trastos viejos, cachivaches m pl; 2. (про людей) los vejetes, los viejos старий 1. прикм. viejo, anciano; 2. прикм. (колишній, давній) viejo, antiguo; ~i часи tiempos antiguos; 3. мн.: ~¡ los viejos; ~¡ та малі los jóvenes y los viejos; ~a дівка solterona f; ~a пісня un disco rallado; ~a історія la misma historia; vuelta a las andadas; Старий завіт Viejo (Antiguo) Testamento старйй ч viejo m ст0рити envejecer* vt, avejentar vt старитися envejecer* vi, envejecerse*, avejentarse
старйця ж (черниця) madre f, monja anciana старійш-ина ж anciano m (de una tribu)
1044
стереозвук
старіння с envejecimiento m cTáp-ість ж vejez f, ancianidad f (глибока); під ~ en la vejez; дожити до глибокої ~ості llegar a la ancianidad (a una edad muy avanzada)
CTápÍTH envejecer* vi; hacerse viejo CTápica ж starka f (aguardiente fuerte especial) старкувйт’ий прикм. (de) viejo; de aspecto senil; ~e обличчя cara vieja старовйн’а, старйна ж tiempo antiguo, antigüedad f; сива ~ remota antigüedad; y -y antiguamente, antaño
старовйна ж 1. antigüedad f; сива ~ tiempos remotísimos
старовйнний прикм. 1. antiguo, remoto; chapado a la antigua (старомодний); - звичай costumbre antigua; ~ замок castillo antiguo; 2. (давній) viejo; ~ друг viejo amigo старовір ч рел. viejo creyente стародйвн'ій 1. antiguo; ~я історія historia antigua; ~i мови lenguas clásicas; 2. (старезний) vetusto, ancestral; caduco, decrépito стародавній прикм. remoto, vetusto, prístino; antiguo (старовинний); - звичай hábito remoto стародідівський прикм. antiguo, arcaico, vetusto старожйл ч antiguo habitante старожйтності мн. (старовинні речі) antigüedades f pl, antiguallas f pl старожйтності мн. археол. antigüedades f pi старозавітний прикм. 1. arcaico, vetusto; anticuado (застарілий); 2. (стародавній) antiquísimo; antediluviano (допотопний) старомбдн-ий прикм. 1. pasado de moda; 2. antiguo, anticuado, vetusto, arcaico; ~i погляди puntos de vista anticuados; ~e виховання educación antigua (vieja); ~a людина hombre chapado a ia antigua
старомбдність ж moda anticuada, carácter antiguo (anticuado, vetusto) старомбдно присл. a ia antigua старообрйдець ч рел. viejo creyente старообрйдництво c рел. viejas creencias старорежймний прикм. del viejo régimen; reaccionario
старорічище c (старе русло) cauce (lecho) viejo; leja f
староруський прикм. antiguo ruso старосвітський прикм. de ia antigüedad, de antaño, arcaico
старослов’йнськ'ий прикм. лінгв. antiguo eslavo; ~a мова idioma antiguo eslavo стйроста ч 1. jefe m, síndico m; сільський ~ alcalde (pedáneo); 2. (групи, курсу) responsable m
crapnóp ч vejestorio m
старт ч 1. спорт, salida f, partida f, arranque m; дати ~ dar la señal de arranque, dar la salida; 2. спорт, (місце) línea de salida; arrancadero m; на ~! ¡a sus puestosl; 3. ав. (зліт) despegue m, decolaje m
crapTóp ч 1. спорт, juez de salida; 2. mex. arranque m, motor de arranque, starter m, estárter m стартовйй прикм. 1. спорт, de salida, de arranque; ~ пістолет pistola de salida; 2. ae. de despegue, de decolaje
стартувйти 1. спорт, salir* vi, arrancar vi; 2. ae. despegar* vi
старцювЯти pordiosear vi стйрш'ий 1. прикм. (віком) mayor (de edad); ~ брат hermano mayor; 2. прикм. (у часі) más antiguo, primero; 3. мн. ~¡ (дорослі) los mayores; слухатися ~их obedecer a los mayores; 4. прикм. (становищем) principal, superior, mayor; ~ лікар médico jefe; ~ інженер ingeniero jefe; ~ офіцер oficial superior (mayor); 5. ч (начальник) mayor m, jefe m; хто тут -? ¿quién manda aquí?, ¿quién es el superior aquí?; 6. прикм. (про клас, курс) superior, último (останній) старшйна ч військ, oficial m; sargento m старшйнств-о c 1. (віком) mayoría f, mayoridad f, mayor antigüedad; 2. (становищем) superioridad f, primacía f
старшоклЯсник ч alumno de la clase superior старшокурсник ч estudiante de(l) curso superior (último)
статбв-ий прикм. біол. sexual; ~i органи órganos genitales, partes f pl; ~a зрілість pubertad f; -а безсилість impotencia f
статбчний прикм. ceremonioso (церемонний); sólemne (урочистий); correcto, decente (добропристойний); remilgado (манірний); grave, serio; pausado (неквапливий); reposado (про поведінку)
статбчність ж gravedad f, seriedad f стат4чно присл. ceremoniosamente (церемонно); con solemnidad (урочисто); conecta- mente, decentemente (добропристойно); gravemente, seriamente; pausadamente (неквапливо)
стйти док. 1. (зайняти місце де-н.) colocarse, ponerse*; entrar vi, caber* vi (поміститися); - на килим colocarse (ponerse) en la alfombra; стіл стане в цей куток la mesa cabe en este rincón; 2. (зупинитися) pararse; detenerse* (про годинник; про двигун); 3. (про річку) helarse*; - на коліна ponerse de rodillas; ~ в позу adoptar una pose; ~ на ноги ocupar una posición; levantar cabeza; ~ на варту montar la guardia; ~ на вахту мор. estar de cuarto (de guardia); ~ до роботи ponerse a trabajar; ~ на облік registrarse (en el partido, en el ejército, en el sindicato, etc.), darse de alta; matricularse; ~ на чий-н. бік ponerse de parté de alguien; ~ на шлях tomar el camino (de); ~ на шляху (кому-н.) ponerse en el camino (de) стйтика ж estática f
статйст ч театр, figurante m, comparsa m; кіно, extra m
статйстик ч estadista m, estadístico m статйстика ж estadística f статистйчний прикм. estadístico; ~i дані datos estadísticos; ~e управління dirección (departamento) de estadística
статйстка ж театр, figurante f, comparsa f; кіно, extra f
статйчний прикм. estático cTáTop ч mex. estator m статс-дЯма ж camarera mayor статс-секретйр ч secretario de Estado статубтка ж estatuilla f; figurilla f (з глини, бронзи)
статура ж complexión f; talle m, tipo m, figura f; presencia f, apostura f (постава) статурний прикм. (про фігуру) gallardo, arrogante, bien plantado статус ч дип. status m cTáTyc-кво ч невідм. дип. statu quo m статут ч estatuto m, carta f; reglamento m, ordenanza f (військовий); regla f (монастирскій);
- партії estatutos del partido; - Організації Об'єднаних Націй Carta de la Organización de las Naciones Unidas; військовий ~ reglamento militar; бойовий ~ reglamento de combate; діяти за ~ом actuar según los estatutos, reglamentariamente
статутний прикм. de estatuto; військ, de reglamento, reglamentario, de ordenanza стЯтуя ж estatua f
статгй ж 1. artículo m; передова ~ artículo de fondo, editorial m; редакційна ~ artículo de redacción; газетна - artículo periodístico, entrefilete m; автор ~i autor del artículo, articulista m; 2. (розділ) artículo m, partida f; cláusula f (договору, документа); 3. (разряд у флоті) clase f стать ж porte m, apostura f стать ж біол. sexo m; обох статей de ambos sexos; слабка ~ sexo débil; сильна ~ sexo fuerte; прекрасна ~ el bello sexo стафілокбк ч бакт. estafilococo m стаціонйр ч: лікарня-- hospital m стаціонЯрний прикм. 1. (постійний) estable, fijo; - кінотеатр cine estable (fijo); 2. спец, (закріплений нерухомо) fijo; - двигун motor fijo;
- хворий enfermo hospitalizado ствбрджувальний прикм. див. ствердний ствбрджувально присл. див. ствердно ствбрджувати afirmar vt, sostener* vt; pretender vt (усупереч істині) ствбрдливий прикм. див. ствердний ствбрдливо присл. див. ствердно ствбрдний прикм. afirmativo
ствбрдно присл. afirmativamente ствол ч 1. (вогнепальної зброї) cañón m; tubo m (гармати); 2. гірн.: - шахти pozo de mina стволовйй ч гірн. ascensorista en la mina
ствбльний прикм. (про ствол зброї) de cañón ствбрення с 1. (дія) creación f; organización f; fundación f (заснування); - матеріальних цінностей producción de bienes materiales створйти док. 1. crear vt, hacer* vt, organizar vt, fundar vt; cimentar* vt (заснувати); - організацію crear (fundar) una organización; - гурток organizar un círculo; - розвинуту промисловість crear una industria desarrollada; - умови crear (las) condiciones; - громадську думку configurar la opinión pública; 2. (спричинити) crear vt, causar vt; - труднощі crear dificultades;
- шум causar ruido; - враження causar impresión
створйтися crearse, hacerse*, organizarse; formarse (утворитися) створіння c (істота) criatura f, ser m ствбрювати(ся) див. створити(ся) стеарйн ч estearina f
стеарйнов-ий прикм. de estearina, esteárico; -а свічка vela esteárica стебельчйст-ий прикм.: - шво punto de tallo стеблб с tallo m, caña f; сланке - tallo rastrero;
- затвора (зброї) cerrojo m
стегаб c (мн. стегна) 1. muslo m; 2. (бік) cadera f; 3. (частина туші) codillo m стегнов-йй прикм. анат. femoral; -а кістка fémur m
СТ0ЖОННЯ c observación f, vigilancia f; acecho m, espionaje m; влаштувати - establecer vigilancia стежйна ж sendero m, vereda f стбжити 1. seguir* vt; observar vt (спостерігати); acechar vt, espiar vt (нишком); - очима seguir con la vista; - за модою seguir la moda стбжка ж senda f, sendero m стек ж fusta f
стеклйрус ч збірн. abalorios m pl стектй док. caer* vi, correr vi, resbalar vi; salirse*, verterse* (витекти); escurrir vi (краплями) стектйся confluir* vi стбла ж estela f (monumento) стол0ж ч estantería f, anaquelería f стел йти, слйти 1. poner* vi; extender* vt (розстилати); - постіль hacer la cama; - скатертину на стіл poner el mantel en la mesa;
2. (настилати) poner* vt, colocar vt (junto); - підлогу, паркет entarimar vt, colocar el entarimado (el parqué); м’яко стеле, та твердо спати bala como oveja y muerde como león; parece hormiga y es avispa
стел йтися extenderse*; -ся по землі extenderse por el suelo (про рослини); туман стелеться se extiende la niebla ст4льмах ч carretero m стельовйй прикм. de techo ст0л*я ж 1. techo m; cielo raso; з високою, з низькою -ею de techo alto, bajo; 2. (гранична межа) cumbre f, límite m, término m стемніти док. безос. o(b)scurecer* vi стенд ч 1. (виставковий) stand m, caseta f; 2. спец, (для складання) soporte m, caballete m;
3. спорт, ianzaplatos m
стендйст ч trabajador de stand (caseta) стендовйк ч спорт, tirador a platos CTeHorpáMa ж estenograma m стенографіст ч taquígrafo m, estenógrafo m стенографістка ж taquígrafa f, estenógrafa f стенографічний прикм. estenográfico, taquigráfico; - звіт acta taquigráfica стеногрйфія ж estenografía f, taquigrafía f стенографувйти taquigrafiar vt, estenografiar vt стенбз ч мед. estenosis f стенокардія ж мед. estenocardia f стеньга ж мор. mastelero m степ ч estepa f
CTéniHb ч мат. potencia f, grado m; показник -еня expontnte m; рівняння другого -еня ecuación de segunda potencia степовйй прикм. de estepa, estepario; - район región esteparia степовйк ч llanero m стерв’ятник ж buitre m стерепгй (сторожити) guardar vt стереоефбкт ч efecto estereoscópico o este- reofónico
стереозЯпицч grabación estereofónica стереозвук ч sonido estereofónico
c
1045
CTepeo3o6pá>KeHHfl
cтepeoзoбpáжeння c (= стереоскопічне зображення) imagen estereoscópica (en relieve) стереокінб c (= стереоскопічне кіно) cine en relieve
стереометрйчний прикм. estereométrico стереомбтрія ж estereométria f стереопрогравЯч ч tocadiscos estereofónico стереоскбп ч estereoscopio m стереоскопічний прикм. estereoscópico; ~e кіно, cine en relieve стереотйп ч полігр. estereotipo m стереотйпія ж полігр. estereotipia f стереотйпн ий прикм. полігр. estereotipado; estereotípico; ~e видання edición en estereotipo; ~a форма forma estereotipada; ~ вислів frase estereotipada (hecha) стереотипувбти полігр. estereotipar vt стереотруб ж військ, anteojo goniométrico (panorámico)
стереофільм ч (= стереоскопічний фільм) película en relieve (tridimensional) стереофонГчн-ий прикм. estereofónico; ~ запис grabación estereofónica; ~e кіно, cine estereofónico
стереофонГя ж estereofonía f стереохімія ж estereoquímica f стереоцентр ч cadena de música (de sonido, musical), equipo estereofónico стбржень ч barra f; varilla f (шток)] biela f (шатун)] alma f, ánima m (осердя)] графітний ~ (олівця) mina del lapicero стержньовйй, стержневий прикм. de (con) varillas; de (con) bielas; con alma, con ánima стерилізбтор ч (апарат) esterilizador m стерилізйція ж esterilización f стерилізбваний дієприкм. і прикм. esterilizado стерилізувбти esterilizar vt стерйльний прикм. estéril стерйльність ж esterilidad f ст0рлінг ч: фунт ~ів libra esterlina ст0рлядь ж (риба) acipenser m, sollo m стернйчий ч timonel m стернб c timón m
стернов-йй прикм.: ~e колесо volante (rueda) de dirección
стернй ж с.-г. rastrojera f; rastrojo m cTópniTH док. aguantar vt, soportar vt, contenerse*; dominarse (стриматися)] ~ біль aguantar el dolor; ~ образу tragarse la (una) injuria; не ~ no (poder) aguantar стерпітися resignarse (a), someterse (a) стбрпний прикм. pasable, mediano, soportable; tolerable (терпимий)] ~i умови condiciones suficientes (satisfactorias)
CTópnHÍCTb ж soportabilidad f; tolerabilidad f (терпимість)
crépriHO присл. pasadero, medianamente, soportablemente; tolerablemente (терпимо)] pasaderamente; він ~ розмовляє іспанською habla bastante bien el español ст0рти док. 1. limpiar vt, secar vt; ~ піт з обличчя enjugar el sudor de la cara; sacudir vt, quitar vt (змахнути)] ~ пил quitar el polvo; ~ написане borrar lo escrito; 2. (згладити) borrar vt; ~ грані borrar las facetas; ~ з пам’яті borrar de la memoria; 3. (позбавити своєрідності) borrar vt; 4. (розтерти) triturar vt; ~ на порошок а) reducir a polvo, pulverizar vt; б) (кого-н.) hacer polvo (а); ~ з лиця, землі borrar de la faz de la tierra, hacer desaparecer ст0рт*ий 1. дієприкм. від стерти; 2. прикм. (потертий) triturado, gastado; -а монета moneda gastada; 3. прикм. borrado; ~ напис inscripción borrada; ~і східці peldaños desgastados; ~і слова palabras desusadas ст4ртися 1. (зникнути) borrarse; напис стерся la inscripción se ha borrado; ~ в пам’яті borrarse de la memoria; 2. borrarse, desgastarse; східці стерлися los peldaños están desgastadosж 3. (про одяг, взуття) desgastarse, raerse* стес0ти док. desbastar vt СТ6ТОСК0П ч мед. estetoscopio m стивідбр ч мор. estibador m стйглий прикм. див. достиглий стйгмат ч estigma m стйгнути enfriarse, estarse helando стйгнути див. достигати
стик ч junta f, juntura f, empalme m, punto de unión
стикбти(ся) див. зіткнути(ся) стикбтися (з чим-н.) tocar vt, rozar vt,vi стикЯтися недок., зіткнутися док. chocar vi, tropezar* vi; ~ся з труднощами tropezar con (las) dificultades
стикувйння c empalme m, ensamblaje m, enlace m; ~ у космосі atraque m, rendezvous en el espacio; автоматичне ~ enlace automático стикуbóth спец, empalmar vt, ensamblar vt стикуватися empalmarse, ensamblarse стил-ь1 ч 1. (у мистецтві, літературі) estilo m; пишномовний ~ estilo bombástico (campanudo); піднесений ~ estilo elevado; лаконічний ~ estilo lacónico; розмовний ~ lenguaje coloquial; публіцистичний ~ estilo publicístico; 2. (манера) estilo m, modo (manera) de obrar; y ~i ретро al estilo retro; це не в моєму ~і no es mi modo de obrar; no me es propio стил-ь2 ч (літочислення) estilo m; новий ~ estilo nuevo; за старим ~ем según el estilo antiguo, a lo antiguo стил0т ч estilete m стилізбтор ч estilizador m стилізйція ж estilización f стилізбваний дієприкм. і прикм. estilizado стилізувбти estilizar vi стиліст ч estilista m
стилістика ж estilística f,‘ estilo m; ~ фільму expresividad de la película; ~ наукової мови el estilo del lenguaje científico стилістйчний прикм. estilístico, de estilo стилйга ч pijo m, pisaverde m, pollo pera, niño litri; pituco m (Л. Am.)
стйльн-ий прикм. 1. de estilo; ~i меблі mueble de estilo; 2. ridículo, extravagante; pijo стйльність ж 1. pureza de estilo; 2. ridiculez f, extravagancia f
стйльно присл. 1. de puro estilo; 2. con ridiculez, con extravagancia
стильовйй прикм. de estilo, estilístico стймул ч estímulo m, incentivo m стимулювбння c estimulación f, incentivación f, potenciación f
стимулювбти estimular vt, incentivar vt, potenciar vt
стимулятор ч estimulador m стимуляція ж estimulación f стинбти cortar vt; ~ голови cortar las cabezas, descabezar vt
стипендіат ч becario m, becado m; bequista m (Ц. Am.)
стип0ндіая ж beca f; підвищена ~ beca alta; давати ~ю conceder una beca, becar vi; одержувати ~ю percibir una beca; жити на ~ю vivir de beca
стир0ння c 1. (дія) trituración f; desmenuzamiento m (подрібнення)] 2. спец, desgaste m; випробування на ~ prueba a (de) desgaste стирйти(ся) див. стерти(ся) стирчбти salir* vi, resaltar vi; sobresalir* vi (виступати)
стиск ч apretamiento m, estrechamiento m; compresión f (ущільнення газу, рідини)] contracción f (пружинт)] acmp. implosión f, estrujón m стиск0ти(ся), стйскувати(ся) див. стиснути(ся) стискйч ч мед. esfínter m стйскувати, стйскати недок., стиснути док. 1. estrechar vt, apretar* vt; achucharrar vt (Л. Am.)] сильно - apretujar vt; - в обіймах estrechar entre sus brazos
стйскуватися apretarse*, cerrarse* стйсливість ж compresibilidad f стйслість ж 1. (газу, рідини) compresión f; 2. (лаконічність) concisión f стйсло присл. (коротко) concisamente, sucintamente; en resumen, en compendio стйснбння c (скорочення) contracción f; ~ серця contracción del corazón, sístole f стйснення c aprieto m, estrechez f; ~ в грудях opresión f
стйснути док. 1. apretar* vt; estrechar vt; comprimir* vt (здавити)] apretujar vt; contraer* vt (пружину)] ~ руку в кулак apretar el puño; ~ кулаки crispar los puños; - губи apretar los labios; ~ в обіймах estrechar entre sus brazos;
2. oprimir vt; туга стиснула серце la congoja le oprimía el corazón; 3. (скоротити) acortar vt; ~ терміни acortar (reducir) los plazos стйснутий, стиснений прикм. (ущільнений) apretado, comprimido; contracto, contraído (про пружину)] ~e повітря aire comprimido стислий прикм. conciso, sucinto; - виклад resumen m; -i терміни plazos cortos (reducidos) стйснутися 1. apretarse*; estrecharse; comprimirse* (ущільнитися)] contraerse* (про пружину)] enarcarse (Л. Ам.) 2. (про серце) oprimirse стихйр ч церк. estolón m стихйти див. стихнути
стихійн-ий прикм. espontáneo; aleatorio, accidental (випадковий)] ~ рух movimiento espontáneo; ~е лихо cataclismo m, catástrofe f стихійність ж espontaneidad f стихійно присл. espontáneamente стихі-я ж elemento m; ~ї природи elementos de la naturaleza; розбурхана ~ elemento desencadenado (desenfrenado); наперекір ~ям contra viento y marea; бути у своїй ~ї estar en su elemento
стйхнути док. 1. (замовкнути) callarse; 2. (припинитися) cesar vi; calmarse (заспокоїтися)] encalmarse (про вітер, бурю) стіббк ч punto m стіг ч almiar m, hacina f стійбище c campamento c (de nómadas) стійк-йй прикм. 1. resistente, estable, persistente; ~a фарба pintura resistente; - запах olor persistente; - газ gas persistente; 2. (непохитний) firme; - характер carácter firme стійкість ж 1. estabilidad f; 2. (непохитність) firmeza f
стійко присл. establemente, con estabilidad стійло c (для худоби) establo m стійма присл. de pie, en pie . стік ч 1. desagüe m; 2. (mpypa) sumidero m, desaguadero m, vertedero m ; стікбння c afluencia f; confluencia f стікати 1. див. стекти; 2. (тефи вниз) bajar vi (el río, etc.)
стікатися див. стектися стіл1 ч mesa f; письмовий ~-escritorio m, mesa de escribir; операційний ~ mesa de operaciones; креслярський ~ tableta (tabla) de proyección (para diseñar, dibujar); сісти за ~, сісти до -столу sentarse a la mesa; накрити (на) - poner la mesa; подати на - servir* vi; прибрати зі столу levantar la mesa; встати ¿-за столу levantarse de la mesa; 2. (харчування) mesa f, comida f; cocina f (кухня)] ~ і квартира pensión completa; м’ясний - comida con (de) carne; дієтичний - comida dietética; 3. (відділ в установі) sección f, oficina f; - замовлень sección de encargos; адресний - oficina de direcciones; за круглим столом a la tabla (mesa) redonda; сісти за ~ переговорів empezar a negociar стіл2 іст. (князювання) trono m стілбць ч 1. silla f; складаний - silla de tijera (plegable); м’який - silla acolchada; запропонувати - ofrecer una silla; електричний - silla eléctrica; сидіти на двох стільцях nadar entre dos aguas
стільки займ. і присл. tanto; - ж otro tanto, lo mismo; скільки... ~... tanto... tanto...; tanto... como...; не - no es lo que más cuenta; не ... скілько... no tanto (no tan)... como...; мені ~ треба сказати debo decir tanto стільки-то займ. і присл. tanto(s) стільнйк ч panal m, celdas f pl, celdillas f pl (de panal)] мед. y -y miel en panales (en celdas, en celdillas)
стільникбв-ий прикм. 1. (у стільнику)] ~ мед. miel en panal (en celdas); -а рамка bastidor m; 2. mex. apanalado; -а котушка радіо, panalillo m, bobina de panal (de nido de abeja); ~ телефон teléfono celular (móvil, portátil) стільникоподібний прикм. apanalado стільчак ч asiento m стільчик ч зм. sillita f
стін-á ж pared f; tabique m (перегородка)] капітальна - pared maestra; обнести ~ою amurallar vt; в ~ax університету dentro de los muros de la universidad; китайська - muralla china; - плачу muro de las lamentaciones; в
1046
стбянка
чотирьох -ах entre cuatro paredes; стати ~ою levantarse todos a una (para defender, etc.); приперти (притиснути) до ~и poner entre la espada y la pared, dejar pegado a la pared стінгазбта ж (= стінна газета) periódico mural cTÍHK*a ж 1. зм. до стіна; гімнастична ~ espaldera f; 2. pared f; -и кузова paredes de una carrocería; поставити до ~и poner al paredón, pasar por las armas
стінн'йй прикм. de pared; mural; - годинник reloj de pared; -а шафа alacena f стінбпис ч pintura mural стінопйсець ч muralista m стіс, стос ч pila f, montón, rimerí m стісувати див. стесати
стічн'йй прикм.: ~а труба sumidero m, conducto (tubo) de desagüe; -і води aguas residuales (negras, cloacales); - колодязь pozo negro сто числ. ciento; cien; збільшити в - разів centuplicar vt; на - відсотків en el cien por cien;
- років не бачились hace un siglo que no nos vemos; на всі - відсотків por completo, al cien por cien
стовбйч-ити estar de plantón; - перед очима estar constantemente delante de los ojos (de); він -ить там цілий день está allí (de plantón) todo el día
стовбур ч (дерева) tronco m, fuste m стовбурйстий прикм. 1. спец, de (con) muchos troncos, troncudo; 2. с.-г. tronchudo стовідсбтков'ИЙ прикм. 1. cien, por cien; -a присутність presencia absoluta; 2. completo; rematado
стовктй док. machacar vt, moler* vt; pulverizar vt (дрібно)
стовп ч 1. poste m, pilar m; межовий - mojón m; прикордонний - poste fronterizo; телеграфний
- poste telegráfico; стояти як - estar parado (permanecer inmóvil) como un poste, estar de plantón; 2. (води, повітря) columna f; курява -ом polvareda f, torbellino de polvo; хребетний
- анат. columna vertebral, espina dorsal; Геркулесові -и Columnas de Hércules
стбвпитися док. agolparse, apiñarse стовпйще c (натовп) agolpamiento m, banda f стовпГти quedarse petrificado, pasmarse стбвпник ч ermitaño m стовповйй прикм.: - шлях calzada f, camino real стовпотворіння c: (вавилонське) - babel m стбвпчик ч зм. до стовп; - ртуті columna de mercurio; 2. columna f; - цифр columna de cifras; 3. бот. estilo m
стовстйти док., стбвщувати engrosar vt, poner más grueso
стовстйти ся engrosarse, ponerse más grueso стбвщений прикм. engrosado, grueso стбвщоння c 1. (дія) engrasamiento m; 2. (опуклість) hinchazón f CTÓrlH ч gemido m
стоглбвий, стоголбвий прикм. de (con) cien cabezas
стогнйти gemir* vi; - від болю gemir de dolor; - під ярмом gemir (sufrir) bajo el yugo стогоклід ч с.-г. hacinadora para heno, hacinador m
СТОГОЛ0СИЙ прикм.: -а чутка (поголоска) rumores a cien voces
стогрйдусний прикм. de den grados, centígrado стогувйння c с.-г. hacinamiento m стодбла ж mostelera f, gavillero m стодбла ж див. клуня стбїк ч estoico m стоїцйзм ч estoicismo m стоїчний прикм. estoico стоїчно присл. estoicamente стойка, стійка ж 1. спорт, (вниз головою) posidón de manos; farol m, puntal m; зробити -y hacer el farol (el puntal); 2. мисл. muestra f; робити -y hacer muestra (el perro) ctokóp ч mex. cargador mecánico, stoker m стоклітков'йй прикм. de cien cuadros; -i шашки damas con tablero de cien cuadros CTOKpáT, cTOKpáTHO присл. cien veces стокрбтний прикм. céntuplo стблик ч зм. meslta f, mesilla f; замовити - y ресторані reservar una mesa en el restaurante;
- на двох mesa para dos personas
столйця ж capital f, metrópoli f столйчн-ий прикм. de la capital, capitalino, metropolitano; -e місто capital f столітник ч áloe m, aloe m столбв ий прикм. 1. de mesa; - прибор cubierto m; -а ложка cuchara f; -e срібло servicio de plata; ~e вино vino de mesa; 2. геогр.: -a ropa meseta f
столоначбльник ч jefe del despacho столувбтися comer vi, alimentarse стбляр ч carpintero (de blanco); —червонодеревник ebanista m столйрн'Ий прикм. de carpintera столйрня ж carpintería f, taller de carpintero столйрство, столйрництво c carpintería f (oficio, arte)
столярувбти hacer de carpintero стбльний прикм. (столичний) capitalino, metropolitano
стбльник ч icm. camarlengo m, camarero m стоматйт ч мед. estomatitis f стоматблог ч estomatólogo m, odontólogo m стоматологічний прикм. estomatológico, odontológico
стоматолбгія ж estomatología f, odontología f стометрівка ж спорт, (carrera de) cien metros lisos, hectómetro m
стомйти док. fatigar vt, cansar vt; extenuar vt (дуже); derrengar vt, deslomar vt (fam.) (знесилити); cansar vt, importunar vt, fastidiar vt (набриднути); - роботою cansar (fatigar) por el trabajo; - (собі) очі cansarse la vista; - стомйтися fatigarse, cansarse; extenuarse, agotarse (дуже); derrengarse, deslomarse (fam.) (знесиліти)
стбмлений прикм. fatigado, cansado, laso; extenuado (дуже); derrengado, deslomado (fam.) (знеможвний)
стбмленість ж cansancio m, lasitud f стбмлення c fatiga f, cansancio m, lasitud f; extenuación f, derrengamiento m (fam.) (знемога) стбмлив'ий прикм. fatigoso, exhaustivo, agotador; penoso (важкий); fastidioso (нудний); -a робота trabajo agotador; -а подорож un viaje muy cansado; -e заняття una clase aburrida стбмливість ж agotamiento m, fatiga f стбмливо присл. de una forma agotadora стбмлюваність ж fatiga f, fatigabilidad f стбмлювати(ся) див. стомити(ся) стонбга ж ciempiés m, cientopies m, escolopendra f
стоншйти док. adelgazar vt, poner más delgado стоншйтися adelgazarse стбншувати(ся) див. тоншати стоп виг. alto, pare; alto, ahí; stop m (знак, сигнал)
стоп-а1 ж (ноги) planta f; пласка - pie plano croná2 ж літ. pie m
CToná3 ж montón m, pila f; resma f (паперу) стоп йти док. 1. (розтопити) fundir vt, derretir* vt; 2. mezclar derritiendo стопйтися 1. fundirse, derretirse*; 2. mezclarse derritiendo
стбпка ж (скляночка) chato m стоп-KpáH ч зал. freno de urgencia (de alarma) стбплювати(ся) див. стопити(ся) стбпор ч mex. retén m, tope m; dispositivo de parada (de retención); segura m (запобіжник) стбпорити detener* vt, parar vt стбпоритися 1.. detenerse*, pararse, dejar de funcionar
стбпорний прикм. mex. de retención, de tope; de seguridad; - пристрій dispositivo de parada (de retención); - клапан válvula de retención (de incomunicación, de cierre); - гвинт tomillo de retención, tomillo limitador стопроцбнтний прикм. див. стовідсотковий стоп-сигн0л ч señal de parada (de detención), señal de freno
стбптаний 1. діеприкм. від стоптати; 2. прикм. destalonado, destaconado (про взуття) CTonTáTH док. 1. (ногами) pisotear vt; 2. (про взуття) usar vt, gastar vt, destaconar vt стоптбтися destalonarse, destaconarse (про взуття)
стоптувати див. стоптати стбптувати(ся) див. стоптати(ся)
сторгувбтися док. ajustar vt, concertar vt, convenir en el precio, llegar a un trato сторйцею присл. con creces; відплатити - pagar con creces
сторґн'ка ж página f, hoja f; нумерація -ок paginación f; перегорнути ~ку volver la pagina; відкрити еову -ку (у чому-н.) abrir una nueva página (en)
сторічний, столітній прикм. de cien años, centenario; secular (віковий) сторіччя, століття c 1. siglo m; 2. (річниця) centenario m
стброж ч guarda m, vigilante m, guardián m; нічний - sereno m; лісовий - guardabosque m; залізничний - guardavía m, guardabarrera m сторожйха ж guarda f сторбжка ж garita f, caseta f сторожов-йй прикм. de guardia; - пес perro mastín, mastín m; -а будка garita f, caseta f; -a вежа (вишка) atalaya f; - пост puesto de vigilancia; - корабель військ, buque patrulla (patrullero), guardacostas m сторожувбти див. вартувати сторонб ж 1. (у процесі, спорі) parte f; противна - parte adversa; Високі Договірні Сторони дип. las Altas Partes Contratantes; зобов'язання сторін compromisos de las partes; 2. (особливість) lado m, aspecto m, rasgo m, faceta f; юридична - справи aspecto jurídico de la causa (del pleito); - діяльності faceta de (la) actividad; різні сторони життя distintos aspectos de la vida; відпустити на всі чотири сторони dar rienda suelta, dejar el campo libre; poner en plena libertad
сторонйтися apartarse, hacerse a un lado сторбнн-Ій 1. прикм. (чужий) extraño, ajeno; -є тіло cuerpo extraño; -і справи asuntos extraños; без -ьої допомоги sin ayuda de nadie; -є тіло cuerpo ajeno (extraño); 2. прикм. (побічний) accesorio, extraño; 3. ч extranjero m; -ім вхід заборонений prohibida la entrada a extraños; - спостерігач observador imparclal стороною присл. 1.: піти (обійти, пройти) - pasar de largo, dejar a un lado; 2. de una manera indirecta; дізнатися що-н. - enterarse de algo de una manera indirecta сторопілий прикм. estupefacto, pasmado сторопіти док. pasmarse, quedarse boquiabierto (plantado); quedarse hecho una pieza; quedar turulato
сторч, сторчмд присл. derecho, levantado; стояти - estar de punta (empinado) стбрчголов присл. rodando; скотитися - зі сходів bajar rodando las escaleras стосильний прикм. mex. de cien caballos de fuerza, de 100 HP
стосбвно прийм. a propósito de, con motivo de; en lo que se refiere a
стосу-вйтися (мати відношення) concernir* vt, tocar vi; мене це не -ється esto no me atañe; це його не -ється esto по le concierne, esto no le incumbe; що -ється... en cuanto a..., en lo que concierne a..., en lo que toca á.. стосун-ок ч 1. relación f; бути у приятельських -ках з ким-н. tener relaciones amistosas con alguien; hacer buenas migas con alguien (fam.); бути у добрих, поганих -ках з ким-н. estar en buenas, malas relaciones con alguien; estar, no estar a partir un piñón con alguien (fam ); 2. (зв’язок, причетність) relación f, comunicación f, ligazón f, atingencia f (77. Ам.); мати - до чого-н. tener relación con algo; не мати ніякого -ку до чого-н. no tener nada que ver (ninguna relación) con algo
стотйсячний прикм. de cíen mil; - натовп (centenares de) miles de personas сточйти док. 1. (сточити) aguzar vt, afilar vt (con el uso); сточений ніж cuchillo afilado (por el uso); 2. carcomer vt, corroer* vt, roer* vt сточйтися afilarse, aguzarse (con el uso) сточувати див. сточити стойк ч 1. (брус, стовп) árbol m, pie derecho, puntal m; 2. (труба) tubo bajante, bajante m стойн, стойк ч (мосту) pila f, pilar m; estribo m (береговий)
стбянка ж 1. (зупинка) parada f; estancia f, estada f, estadía f; мор. escala f; військ.
1047
СТ0ЯННЯ
estacionamiento m; 2. (місце для транспорту) estación f, parada f; ~ таксі parada (punto) de taxis; ~ автомобілів aparcamiento (parking, estacionamiento) de vehículos; якірна ~ мор. anclaje m; 3. (місце тимчасового проживання) campamento m; археол. estación f, yacimiento m
стбяння c parada f; довге ~ gran parada стой-ти 1. estar (permanecer) de pie; ~ на колінах estar arrodillado; ~ карачки estar a cuatro patas (a gatas); ~ навшпиньках estar de puntillas; ~ на голові, на руках apoyarse sobre la cabeza, sobre las manos; ~ на посту estar de guardia; - на варті estar de centinela; - біля керма estar en el (al) timón, timonear vi; ~ y черзі hacer cola; 2. (триматися вертикально) estar (mantenerse) levantado; ~ сторчма erizarse; ~ дибом (диба) estar (ponerse) de punta; 3. (знаходитися) estar* vi, encontrarse*; ubicar vi, estar situado (бути розташованим); будинок стоїть на березі річки la casa está situada en la orilla del río; квіти ~ть у вазі las flores están en un (el) florero; книжки ~ть у шафі los libros están en el armario; ~ на якорі мор. estar anclado; 4. (бути, матися) estar* vi; безос. hay; hace (про погоду); ~ на порядку денному estar en el orden del día; на документі стоїть підпис, печатка el documento está firmado, sellado; стоїть гарна погода hace buen tiempo; 5. (займати певне становище) encontrarse*, hallarse, ocupar un lugar; - на першому плані encontrarse en primer plano, ocupar el primer plano; ~ на своєму mantener lo dicho; 6. (триматися на чому-н.) apoyarse, asentarse*; ~ на фундаменті apoyarse en los fundamentos (en las bases); 7. (не рухатися) estar parado, parar vi; потяг стоїть десять хвилин el tren para diez minutos; годинник ртоїть el reloj está parado; робота стоїть el trabajo está estancado; 8. (на постої, на відпочинку) estar* vi, vivir vi; ~ табором acampar vi; 9. (займати яку-н. позицію) defender* vt; - горою defender con todas sus fuerzas (a capa y espada); ~ на смерть defenderse hasta la última gota de sangre (hasta morir); ~ на чолі estar a la cabeza, encabezar vt, dirigir vt; ~ за ким-н. estar detrás de alguien; - на варті чиїх-н. інтересів cuidar (defender) los intereses de alguien; ~ на власних ногах volar con sus propias alas, poder andar sin andadores; ~ над душею no dar sosiego, importunar vi, exigir con insistencia; chinchar vi (fam.) стоя-тися без ос. permanecer parado; йому не ~лося no podía permanecer parado (estar quieto)
стойчи, стбячки, навстоячки присл. de (en) pie стойч'Ий прикм. 1. vertical; ~ комір cuello alto; 2. (непорушний) estancado; ~a вода agua estancada (muerta); ~a хвиля фіз. onda estacionaria стравохід ч анат. esófago m страж ч guarda m, guardián m (armado) страждйльний прикм. див. стражденний страодйльник, стражд0лець ч mártir m страждйння с sufrimiento m, dolor m страодйти sufrir vi; ~ від чого-н. sufrir por algo; - на що-н. adolecer* vi (de) страждбнний прикм. doloroso, sufridor; ~ вигляд aspecto doloroso, aire de mártir страйк ч huelga f; загальний ~ huelga general; політичний, економічний ~ huelga política, económica; італійський ~ huelga de brazos caídos; попереджувальний ~ huelga de aviso; голодний ~ (голодування) huelga dé hambre; оголосити ~ declararse en huelga; huelguear vi (Перу) страйкйр ч huelguista m страйковйй прикм. de huelga; huelguístico; ~ рух movimiento huelguístico; ~ комітет comité de huelga
страйкувйти estar en huelga страйкуючий 1. дієприкм. від бастувати; 2. прикм. huelguista; ~¡ робітники obreros huelguistas
странгуляція ж мед. estrangulación f CTpácH-ий прикм. церк.: ~ тиждень Semana Santa; ~а п’ятниця Viernes Santo cTpáT-a ж ejecución f; pena de muerte, pena capital; - на електричному стільці electrocución f; засудити до ~и condenar a muerte
стратбг ч військ, estratega m стратегічн ий прикм. estratégico; ~а авіація aviación estratégica стратбгія ж estrategia f стратигрдфія ж геол. estratigrafía f стратифікація ж спец, estratificación f стратонйвт ч estratonauta m стратостат ч ав. globo estratosférico стратосфбра ж метео. estratosfera f стратосфбрний прикм. метео. estratosférico стрйус ч avestruz m
страх ч 1. miedo m, temor m, pavor m; julepe m (П. Ам.); смертельний ~ miedo mortal (cerval); охоплений ~ом lleno de miedo; тремтіти від ~y temblar de miedo; наводити - amedrentar vt; нагнати -у (на кого-н.) dar miedo (a), amedrentar vt; через ~ por miedo (temor) de que; 2. (загроза) amenaza f; під ~ом смерті bajo la amenaza de muerte, bajo pena de muerte; 3. y знач, присл. terriblemente; мені ~ як хочеться estoy rabiando por..., estoy muerto por...; на свій - і риск por su cuenta y riesgo; лицар без ~y і закиду caballero sin miedo ni reproche, sin miedo y sin vituperio; не за ~, а за совість según (a) conciencia; тримати в (Божому) ~y tener (mantener) bajo miedo; у ~y очі великі el miedo ve con anteojos de aumento, tiene el miedo muchos ojos
страх ч у знач, присл. (дуже): ~ як холодно! ¡qué frío!, ¡qué horror el frío que hace!; - який великий! ¡qué horror lo grande que es! crpaxáHHR c atemorizamiento m, intimidación f страхйти atemorizar vt, aterrorizar vt страхачка ж historia macabra страхачка ж película de suspense; triller m (anglicismo)
страхітлйвий прикм. espantoso, terrible, pavoroso
страхітний, страховинний прикм. terrible, horrible
страхГття c pesadilla f; ~ війни los horrores de la guerra
страховйдло ч і ж monstruo m страховйдний прикм. como un coco страховий прикм. de seguro(s); ~ агент agente de seguros; ~ поліс póliza de seguros, aseguración f; ~a каса oficina (caja) de seguros; ~e товариство compañía de seguros; ~ договір contrato de seguro страховйк ч asegurador m страхбвисько, страхбвище c espantajo m, esperpento m
страховка ж 1. aseguramiento m; 2. (страхова премія) prima (premio) de seguro; 2. (страховий внесок) seguro m страхополбх ч cobarde m, miedoso m страхув0льник ч asegurado m страхувйння c seguro m; соціальне ~ seguro social; ~ від нещасних випадків, від пожежі seguro de accidentes, de incendios;, ~ життя seguro de (sobre la) vida страхувйти asegurar vt; ~ життя, майно asegurar la vida, los bienes; ~ гімнаста asegurar al gimnasta (contra accidentes) cTpaxyeáTHCfl asegurarse; estar asegurado; ~ся від пожежі asegurarse contra el incendio crpányeaTH недокстратити док. ajusticiar vt, ejecutar vt; ~ на електричному стільці electrocutar vt
страшбнний прикм. muy espantoso страшбнно присл. excesivamente, muy, mucho страшйти espantar vt, asustar vt; aterrar* (жахати) страшйтися espantarse, asustarse страшн-йй прикм. terrible, horroroso, espantoso; temible (небезпечний); ~a хвороба enfermedad espantosa (temible); ~a помилка falta garrafal; ~ кінець fin horrendo; Страшний суд рел. juicio final (universal); нічого ~oro no es nada serio, no es de temer; не такий ~ чорт, як його малюють no es tan fiero el león como lo pintan, no es tan feo el diablo como lo pintan crpáujHo 1. присл. terriblemente, horriblemente; 2. безос. у знач, присуд, da miedo, es terrible; ~ подумати da miedo (es terrible) pensar (que); мені ~ tengo miedo
стременнб c (остання чарка на дорогу) espolada de vino
стрембнний ч palafrenero m стрембно c estribo m стремінцб c анат. estribo m стрепенутися док. 1. sacudir las alas (про птаха); estremecerse* (здригнутися); despertarse*, animarse (пожвавитися); 2. (про серце) palpitar vi, latir vi
стр0пет ч (птах) sisón m, gallarón m стрептокбк ч мед. estreptococo m стрептокбков-ий прикм. мед. estreptocócico; -а ангіна angina estreptocócica стрес ч estrés m, stress m; викликати - estresar vt стрбсовий прикм. estresante стриб, плиг у знач, присуд. : ~ у воду se lanzó al agua
стрибйння c saltos m pl, brincos m pl стрибйти 1. saltar vi, brincar vi; arrojarse, precipitarse (кидатися); botar vi (про м’яч); ~ на одній нозі saltar en un pie (a la pata coja); ~ на радощах brincar de alegría; ~ з жердиною спорт, saltar con pértiga; ~ через мотузок jugar (saltar) a la comba
стрибкоподГбний прикм. a saltos; desigual, irregular (нерівномірний) стрибкувйтий прикм. див. стрибкоподібний стрибнути док. dar un salto, saltar vi стриб-бк ч salto m, brinco m; ~ з парашутом salto con paracaídas; ~ з жердиною salto con pértiga; ~ у висоту, в довжину salto de altura, de longitud; ~ з місця salto a pies juntos (sin impulso); ~ з розбігу salto a la carrera (con impulso); ~ у воду salto al agua, clavado m; потрійний - triple salto; bote m (скік - коня); якісний ~ salto cualitativo; ~ками a saltos стрибун ч saltador m; saltarín m; - з жердиною pertiguista m стрибунка ж saltarina f
стривожений 1. дієприкм. від стривожити; 2. прикм. alarmado, agitado ^ стривбжити док. alarmar vt, inquietar vt стривбжитися alarmarse, inquietarse стригйль ч esquilador m,~ trasquilador m; ~ овець esquilador de ovejas стригальний прикм. cney.:jrа машина tundidora f fдля ворсу); esquiladora mecánica (для тварин); ~\ ножиці с.-г. podadera f стрйгти 1. (зрізати) cprtárvt(воросся, нігті); pelar vt; rapar vt (коротко); ‘.podar vt (гілкт, сучки); ~ ворс tundir el pelo (de los paños); ~ газон segar el césped; 2. (kozqzH.) cortar el pelo (de), pelar vt; rapar vt (коротко); esquilar vt, trasquilar vt (худобу); 3. (ножицями) tijeretear vt; ~ всіх під один гребінець tratar (medir) а todos por el mismo rasero; *- вухами orejear vi, amusgar vi; ~ купони vivir de la renta; 4. (у ченці) tonsurar vi,hacer tomar los hábitos стрйгтися 1. cortar(se) el pelo, pelarse; raparse (коротко); 2. (у ченці) tomar los hábitos стригун, стригун0ць ч potro m (de un año) стригучий прикм.: ~ лишай мед. alopecia f, peladera f
стриж ч vencejo m (común) стрйжен-ий прикм. 1. cortado (про волосся); esquilado (про вовну); 2. (про людину) pelado, rapado; ~а голова cabeza pelada; 3. (про дерево, кущ) podado; ~ газон césped segado стрйж*ень ч alma f, centro m; ~ усієї роботи la médula de todo el trabajo; людина без ~ня hombre sin nervio
стрйжк-а ж 1. (волосся) cortadura f, corte m, peladura f, pela f; tunda f, tundidura f (ворсе); машинка для ~и máquina para cortar el pelo; 2. (худоби) esquila f, esquileo m; 3. (дерев) poda f стрижнбвий прикм. principal, cardinal стрйман'ий прикм. reservado, contenido, discreto, moderado; -а людина hombre reservado (contenido); ~ тон tono reservado (discreto); ~ сміх risa contenida; ~a відповідь respuesta reservada
стрйманість ж reserva f, continencia f, discreción f; виявити - manifestar discreción; ~ y словах comedimiento en las palabras стрймано присл. con reserva, discretamente, con discreción, moderadamente; поводитися ~ portarse comedidamente стрймати док., стрймувати 1. (витримати) contener* vt, detener* vt; resistir vt, hacer frente
1048
стуканина
(а) (протистояти)', ~ натиск противника соп- tener(resistir) el empuje del enemigo; - натовп contener a la multitud; 2. contener* vt, reprimir vt, moderar vt; ~ сльози, сміх contener las lágrimas, la risa; ~ себе contenerse*; 4. (клятву, обещание) cumplir vt; ~ слово cumplir lapalabra стрйматися contenerse*; я ледь стримався, щоб не... apenas pude contenerme para no... стрйнгер ч мор. trancanil m; larguero m стриптйз ч striptease m, strip-tease m; піти на ~ ir a un strip-tease; влаштувати ~ hacer strip-tease стрихнГн ч ферм, estricnina f стрій ч військ, fila f, hilera f (шеренга); línea f; formación, f orden m (військові підрозділи); зімкнутий ~ orden cerrado; розгорнутий - formación en línea; стати в - ponerse en fila стріл *a ж 1. flecha f; saeta f; пустити ~y lanzar una flecha; 2. спец, flecha f; - підіймального крана flecha de grúa, brazo giratorio (móvil), pluma f; ~ арки (склепіння) flecha del arco; 3. див. стрілка 4, 5; - Амура (Купідона) flecha de Cupido стрілбць ч tirador m; військ, fusilero m; вправний - tirador certero; повітряний ~ tirador (ametrallador) aéreo; ~-радист ametrallador-radista m; вільний - francotirador m, franco tirador Стрілдць ч acmp. Sagitario m стріл0цьк-ий прикм. військ. 1. de fusileros, de fusiles; ~a дивізія división de fusileros (de fusiles); ~ полк regimiento de fusileros (de fusiles); ~ взвод pelotón de fusileros; 2. de tiro; ~a підготовка Instrucción de tiro (de armas portátiles) стрілйця ж (рослина) sagitaria f стрілка ж 1. зм. до стріла 1; 2. (вимірювального приладу) aguja f, puntero m, flecha f; lengüeta f (терезів); ~ компаса aguja de brújula; годинникова - horario m; секундна ~ segundero m; хвилинна ~ minutero m; 3. зал. aguja f; перевести ~y cambiar la aguja; 4. (знак, візерунок) flecha f; вказівна ~ flecha indicadora;
5. (квітки) tallo m, maslo m; 6. (мис, коса) lengua de tierra; 7. (склепіння) ojiva f стрілкувбння c бот. tallecimiento m, echadura (brotación) de tallos
стрілкувйтий, стрілоподібний прикм. sagital, en flecha
стрілочник ч зал. guardagujas m стрілою присл. como una flecha, como una bala; мчати (летіти) ~ volar como una flecha; pasar como un cohete
стрілчйстий прикм. 1. apxim. ojival; 2. (про рослину) talludo
стрГлян-ий прикм. 1. (про дичину) matado de un disparo; 2. (обстріляний) fogueado; - солдат soldado fogueado; 3. (вистріляний) disparado, descargado; ~a гільза cartucho descargado; ~ горобець perro viejo, toro corrido стрілити 1. tirar vt, disparar vt; hacer fuego (вести вогонь); ~ з гвинтівки disparar la escopeta, tirar con la escopeta; ~ з гармати tirar (disparar) un cañonazo; ~ з лука tirar con el arco; - в кого- н. tirar (disparar) contra alguien; 2. (видавати звуки, подібні до пострілів) estallar vi, restallar vi, detonar vi; chisporrotear vi (про дрова); 3. безос. (штрикати — про біль) punzar vt, dar punzadas; у мене ~є у вусі me dan punzadas en el oído; 4. (просити) sablear vi; ~ очима echar ojeadas; echar miradas de reojo; ~ з гармати по горобцях gastar la pólvora en salvas стрілитися 1. (накладати на себе руки) pegarse un tiro; 2. (на дуелі) batirse en duelo (a pistola) стрільбі ж tiro m; fuego m (вогонь); escopeteo m, tiroteo m (рушнична); cañoneo m (з гармат); навчальна - tiro de instrucción, ejercicio de tiro; ~ холостими патронами tiro muerto; ~ прямою наводкою tiro directo; ~ чергами fuego por ráfagas; відкрити ~y romper (abrir) (el) fuego; ~ по рухомій мішені tiro a blanco movible; ~ по тарілках tiro a plato; ~ лежачи (з коліна, стоячи) tiro tendido (rodilla en tierra, de pie) стрільбище c campo de tiro, polígono m (de tiro) стрільнути, стрілити однораз. до стріляти стрімголбв, сторчгблов присл. precipitadamente, a todo correr
стрімкйй, стрімлйвий прикм. rápido, impetuoso, precipitado; ~ натиск avance impetuoso стрімкість, стрімлйвість ж rapidez f, impetuosidad f, precipitación f
стрімко, стрімлйво присл. impetuosamente, precipitadamente, en un dos por tres стрімчйк ч див. бескид стрімчйстий прикм. acantilado (про берег) стріпувати agitar vt; ~ крилами agitar (batir) las alas
стріпуватися agitarse Стрітення c рел. Candelaria f стріха ж 1. techo m; tejado m; 2. coco m; casco m; ~ поїхала está tocado del casco стрічк-а ж cinta f; banda f (смуга); película f (кінострічка); орденська - (через плече) banda f; фінішна ~ спорт, cinta de la meta; ізоляційна ~ en. cinta aislante; ~ конвеєра mex. cinta de la cadena; мірна ~ cinta métrica; клейка ~ cinta adhesiva; патронна - canana f; витися ~ою serpentear vi
стрічков'йй прикм. de cinta(s); ~a пила sierra de cinta, sierra sin fin; - транспортер transportador a (de) cinta
стробоскбп ч фіз. estroboscopio m стрбг-ий прикм. clásico, puro; serio, severo, austero (про стиль одягу); ~ костюм traje serio; ~a зачіска peinado serio; ~ стиль estilo serio (severo, austero); ~a архітектура arquitectura austera
стрбгість ж (про красу) pureza f; seriedad f, severidad f, austeridad f (про стиль одягу) стрбго присл. (про стиль одягу) severamente, con severidad, austeramente, con austeridad стройов-йй прикм. військ.: ~а служба servicio activo (de filas); ~a підготовка instrucción de orden cerrado; ~ крок paso de parada (ceremonial) стройовйк ч військ, militar m (en el servicio activo, de filas)
строк ч 1. (проміжок часу) plazo m; lapso m, duración f; período m; tiempo m (час); випробний - período de prueba; ~ служби duración de servicio; ~ом на десять днів en un plazo de diez días; ~ом до... válido hasta...; по закінченні ~y expirado (al expirar) el plazo; 2. (певний момент часу) plazo (fijado), término m; vencimiento m (платежу); без зазначення ~y sin plazo fijado; 3. (ув'язнення певної тривалості) plazo de cárcel, pena f
строкбт-ий прикм. variado, heterogéneo, mezclado; ~a аудиторія auditorio heterogéneo строков'йй прикм. a (en) plazo fijo, a término fijo; ~a служба військ, servicio de emergencia стрбнцій ч хім. estroncio m строп ч спец. 1. cuerda f (парашута); cuerdas (hilos) de suspensión (аеростата, дирижабля); 2. (у такелажних роботах) eslinga f, braga f, gaza f
строфб ж літ. estrofa f, copla f, estancia f строфбнт ч ферм, estrofanto m строфіка ж літ. estudio de las estrofas; división en estrofas
строфічний прикм. літ. estrófico стрбчений прикм. 1. pespuntado; 2. (вишитий) bordado (con pespuntes) строчйти 1. (шити) coser vt (a máquina); 2. (писати) dejar correr la pluma; 3. (з кулемета) tabletear vt, traquetear vt стрбчка ж (шво) costura f; pespunte m (суцільне шво); ажурна ~ vainica f, calado m строщйти док. (з'їсти) zampar vt, engullir vt струбцйна, струбцйнка ж mex. mordaza (de rosca), prensa (cepo) de tornillo струг ч 1. (столярний) garlopa f, cepillo m, guillame m; 2. (шляховий) nivelador m, niveladora f струг* ч (старовинне річкове судно) barca f струг ч (форель) trucha f стругйльник ч cepillador m стругбльний прикм.: ~ верстат cepilladora f, acepilladora f
стругйний прикм. 1. (виструганий) acepillado, alisado; 2. (нарізаний) rallado, cortado en placas finas
стругати cepillar vt, acepillar vt, alisar vt стругйчка ж (для олівців) sacapuntas m; tajalápiz m (Л. Am.)
стружк а ж viruta f; збірн. virutas f pl знімати ~y з кого-н. echar un rapapolvo a alguien структура ж estructura f структуралізм ч лінгв. estructuralismo m структуралістський прикм. лінгв. estructuralista
структурйльний прикм. лінгв. estructural структурн-ий прикм. de estructura, estructural; -і ґрунти tierras estructurales; ~а лінгвістика lingüística estructural
струм ч ел. corriente f, fluido m (eléctrico); постійний, змінний - corriente continua, alterna; вимкнути ~ desconectar vt, cortar (interrumpir) la corriente; увімкнути - conectar vt, dar la corriente, poner el contacto струмінь ч 1. chorro m; hilo m (цівка); corriente f (повітря); бити ~енем salir a chorros (en chorro), brotar vi, saltar vi; 2. corriente f; свіжий ~ corriente nueva; влити (внести) живий - introducir una corriente nueva (más viva)
струмйнний прикм. de chorro, a chorro(s); ~ насос bomba de chorro
струмйстий прикм. que mana (que corre) a chorros
струмйти hacer correr a chorros струмйтися chorrear vi, correr a chorros струмбк ч arroyo m; torrente m (потік); quebrada f (Л. Am.)
струмбприймач ч colector de corriente; colector de pantógrafo, pantógrafo m (пантограф- ний); trole m (тролей) струмбчок ч зм. arroyo m; cañada f струн-á ж cuerda f; напинати струни poner las cuerdas, encordar* vt; перебирати струни rasguear las cuerdas; слабка ~ el punto flaco, flaco m, debilidad f; знати чию-н. слабку ~y conocer el (punto) flaco (de); зачепити слабку ~y tocar en lo más vivo (el punto flaco) струнюа ж зм. do струна струнк'йй прикм. 1. esbelto, garboso; 2. alineado; ~i лави filas alineadas; 3. lógico, armonioso; ~a теорія teoría lógica (armoniosa); ~a система sistema armonioso
стрункої військ, {silencio!; {firmes!; ставати ~ cuadrarse
струнний прикм. de cuerda(s); ~ інструмент instrumento de cuerda; ~ оркестр orquesta de cuerda
струнобетон ч буд. hormigón armado (reforzado)
струп ч costra f, postilla f, escara f струс ч (душевний) conmoción f, revulsión f, sacudida f; ~ мозку conmoción cerebral струсну*ти док. 1. sacudir vt; машину ~ло el automóvil se estremeció струснутися sacudirse струхлявіти док. estar carcomido стручкбв'Ий прикм. leguminoso; ~i рослини plantas leguminosas; - перець pimiento m стручбк ч vaina f, cascara f струшування c sacudida(s) f (p\), sacudimiento m струшувати див. струсити струшуватися див. струситися струшувати недок., струсити док. 1. tirar (lanzar) con sacudida; 2. sacudirse, librarse стрйпчий ч icm. abogado m стрясйння c conmoción f, estremecimiento m стрясбти conmover* vt, estremecer* vt sacudir vt стряс0™ся conmoverse*, estremecerse*; vibrar vi стрястй(ся) док. див. стрясати(ся) студбний прикм. muy frío, álgido, crudo, frígido студбнт ч, студент ка ж estudiante m, f студбнтство с збірн. estudiantado m, estudiantes m pl
студбнтський прикм. estudiantil, estudiantino, de estudiantes; ~ гуртожиток residencia de estudiantes студйти enfriar vt студйтися enfriarse
студієць ч estudiante de una escuela teatral (artística)
студійний прикм. de estudio; de la escuela teatral (artística) студіювйти estudiar vt
студія ж estudio' m, taller m; театральна ~ escuela teatral (artística) стужйтися док. echar de menos (a), añorar vt; ~ за батьківщиною sentir nostalgia стук1 ч 1. golpe(s) m; 2. llamada f (a la puerta, a la ventana)
стук2 виг.: стук-стук! ¡tras, tras! стуканйна ж golpeadero m (ruido)
1049
стукати
стикати 1. golpear vt; hacer ruido (шуміти); дощ стукає у вікно la lluvia azota los cristales; 2. (у двері, у вікно) llamar vi; 3. (доносити) delatar vt, soplonear vt, chivar vt стикатися golpearse
ciyKáH ч soplón m, chivato m; viento m (арго) стукіт ч golpeteo m (частий) стукнути док. 1. asestar un golpe, pegar vt; ~ кулаком по столу dar un puñetazo en la mesa; 2. (у двері, у вікно) llamar vi (a la puerta, a la ventana, etc.); 3. hacer ruido, rechinar vf; 4. (настати) llegar vi; йому ~ло п’ятдесят le cayeron los cincuenta, tiene cincuenta años cumplidos
стукнутися док. darse* (en, contra), pegarse (contra); ~ головою в двері dar con la cabeza en la puerta
стулйти док. plegar vt; - пелюстки (про квітку) cerrar los pétalos
стулка ж I. hoja f, batiente m; valva f (мушлі); ~и дверей, вікна hojas (batientes) de puerta, de ventana; 2. бот. ventalla f стулчбстий, стулкбвий прикм. de (con) hojas (batientes); con valvas (про мушлю); ~i двері puertas de hojas
ступ-а ж mortero m; товкти воду в ~i coger agua en cesto; machacar en hierro frío; echar lanzas en el mar; azotar el aire cTyná-ти див. ступити
ступйти док. 1. dar un paso; pisar vt (стати ногою); ~ крок (два кроки) dar un paso (dos pasos); ~ через поріг atravesar el umbral; ~ на землю posar la planta (del pie) sobre la tierra, poner los pies sobre la tierra; pisar tierra; 2. (на ногу) apoyarse (andando), hincar vt (el pie), afirmar vt (el pie), pisar vt (con); ~ на хвору ногу apoyarse en (pisar con) el pie enfermo ступінь ч 1. grado m; опік першого ~еня quemadura de primer grado; 2. (вчений) grado (científico); título m; ~ кандидата наук grado de candidato a doctor en ciencias; ~ доктора grado de doctor, doctorado m; магістерський ~ título de máster; присудити вчений - conferir un grado científico; 3. (про орден) categoría f; 3. грам, grado m; ~ені порівняння grados de comparación; вищий ~ grado comparativo, comparativo m; найвищий ~ grado superlativo, superlativo m; 4. (ракети) escalón m, segmento m; 5. муз. grado m
ступка ж зм. mortero m; аптекарська ~ mortero de drogas
ступнй ж planta f (del pie) ступор ч мед. estupor m ступою присл. al paso; їхати ~ (про коня) marchar al paso
IcTycáH ч (удар) manotón m, sopapo m, tabanazo m; puñetazo m; дати -а (кому-н.) dar un puñetazo (a)
стушувйти док., стушовувйти esfumar vt, dífumar vt
стушувбтися esfumarse, difumarse стіЬард ч camarero m (на кораблі); aeromozo m (на літаку)
стіоардеса ж (на літаку) aeromoza f, azafata f стяг ч estandarte m, bandera f стягйти cobrar vt, percibir vt; ~ податки percibir (recaudar) los impuestos стЯгнення c 1. (покарання) sanción f, castigo m, corrección f, amonestación f; накласти ~ imponer (aplicar) una sanción, amonestar vt; 2. (боргу) exacción f; подати до ~ (на кого-н.) proceder contra (alguien); подати вексель до ~ presentar una letra de cambio стягнути док., стЯгувати 1. recaudar vt; ~ податок recaudar impuestos; ~ борг cobrar la deuda; 2. sancionar vt, castigar vt стягтй док. 1. apretar* vt; anudar vt (петлю); atar vt (переязати); ceñir* vt (затягти — пояс); 2. теж. (скріпити) apretar* vt; empernar vt, atornillar vt (болтами); 3. (з’єднати—кінці) juntar vt, empalmar vt; 4. (зібрати в складки) fruncir vt, encoger vt; 5. (зосередити) concentrar vt; ~ сили concentrar las fuerzas; 6. (перемістити) arrastrar vt, llevar vt; ~ човна в воду llevarla barca al agua; 7. (зняти) quitar vt,sacar vt; ~ човна з мілини sacar la barcadel bajío; ~ чоботи quitarse las botas
стягтйся 1. apretarse*, anudarse (про петлю); ceñirse* (затягтися—поясом); 2. (зібратися в складки) fruncirse, encoger vi, encogerse; 3. (зібратися) concentrarse стЯгувати див. стягти стягуватися див. стягтися стьббан'ий прикм. acolchado, guateado; ~а ковдра colcha f
стьббати (ковдру) acolchar vt, acolchonar vt, guatear vt
субальпійський прикм. subalpino субарктйчний прикм. subártico субдомінйнта ж муз. subdominante f суб’Якт ч 1. філос. sujeto m; 2. (людина) persona f, individuo m; tipo m суб’єктивізм m філос. subjetivismo m суб’єктивіст ч філос. subjetivista m суб’єктйвний прикм. subjetivo; ~ ідеалізм філос. idealismo subjetivo суб’єктйвність ж subjetividad f суб’єктйвно присл. de una manera subjetiva сублімйт ч хім. sublimado m сублімйція ж хім. sublimación f сублімувйти хім. 1. sublimar vt; 2. sublimarse субмарйна ж submarino m, sumergible m (bu- que)
субнормбльний прикм. subnormal субординйція ж. subordinación f суборбнда ж ек. subarriendo m суббт а ж sábado m; в ~y el sábado; no ~ax los sábados
суббтник ч subótnik m (trabajo colectivo gratis en los sábados)
суббтній прикм. del sábado, de los sábados субпідряд ч спец, subcontratación f субпідрядник ч спец, subcontratista m субпродукти мн. спец, subproductos m pl, productos accesorios (secundarios) субрбтка ж театр, doncella f, soubrette f субсидія ж subsidio m, subvención f субсидувЯти ubvencionar vt субстантивйція ж лінгв. su(b)stantivación f субстантивувЯтися лінгв. substantivarse субстанціЯльний прикм. substancial субстЯнція ж філос. substancia f субститут ч su(b)stituto m субстрЯт ч спец, substrato m субстратосфбра ж su(b)stratosfera f субструктура ж subestractura f субтйльний прикм. sutil, fino, tenue субтйльність ж sutileza f, finura f, tenuidad f субтйтр ч кіно, subtítulo m, letrero m (al pie de los cuadros en las películas extranjeras); фільм з ~ами película subtitulada субтрбпіки мн. zona subtropical, subtrópicos m pl субтропічний прикм. subtropical сувенір ч recuerdo m, presente m, souvenir m (objeto que se regala) сувербн ч soberano m суверенітбт ч soberanía f сувербнний прикм. soberano сувій ч rollo m; pergamino m (старовинний рукопис)
сувбр-ий 1 прикм. 1. severo; inflexible (непохитний); áspero (непривітний, жорсткий); hosco, adusto (похмурий); seco (сухий); ~e поводження trato severo (seco); ~ погляд mirada hosca (áspera, seca); 2. (надміру суворий) severo, riguroso, duro, rígido; ~e покарання castigo riguroso; 3. (важкий) duro, arduo, penoso; ~e життя vida dura; ~a реальність realidad dura; 4. (про клімат) riguroso, crudo сувбрість ж 1. severidad f, inflexibilidad f (непохитність); aspereza f (непривітність, жорсткість); hosquedad f, adustez f (похмурість); sequedad f (сухість); 2. (надмірна суворість) severidad f, rigurosidad f, dureza f, rigidez f; ~ вироку rigurosidad de la sentencia; 3. (клімату) rigurosidad f, crudeza f
сувбро присл. 1. severamente, inflexiblemente; ásperamente, con aspereza (непривітно); hoscamente, adustamente (похмуро); secamente, con sequedad (сухо); 2. (украй суворо) severamente, rigurosamente, duramente, con rigidez; ~ карати castigar duramente cyBópo-npócyeopo присл. muy severamente (rigurosamente, estrictamente), terminantemen¬
te; - заборонити prohibir terminantemente; ~ покарати castigar severamente (con mano pesada)
cyráK, сайгЯк ч saiga m суглйнний, суглйнистий прикм. arcilloso суглинок ч tierra arcillosa суглбб ч анат. articulación f; колінний ~ articulación de la rodilla; нерухомість ~ів мед. anquilosis f
суглббистий прикм. біол. articulado суглббовий прикм. анат. articular; ~ ревматизм reumatismo articular суголосність ж (співу) armonía f суд ч 1. (установа) juzgado m, tribunal m; Верховний ~ Tribunal Supremo; Конституційний ~ Tribunal Constitucional; народний ~ tribunal popular; муніципальний ~ juzgado municipal; ~ присяжних (присяглих) tribunal del jurado, jurado m; військовий ~ tribunal de guerra; consejo de guerra (в Іспанії); військово-польовий ~ tribunal militar, juicio sumarísimo; третейський ~ arbitraje m, tribunal arbitral; товариський ~ juicio de amigables componedores; tribunal de cama- radas; засідання ~y audiencia f (del tribunal); вирок ~y sentencia del tribunal; неупередженість ~y imparcialidad del tribunal; віддати під ~ entregar a los tribunales; подавати в ~ на кого-н. llevar a alguien a los tribunales, plantear pleito a (contra) alguien, recurrir a un tribunal; порушити проти кого-н. справу в ~і proceder contra alguien (por vía judicial); бути під ~ом estar procesado; постати перед ~ом comparecer ante el tribunal (en el juicio); виступати в ~¡ hablar en estrados, Informar vt; 2. (будівля) audiencia f, juzgado m; 3. (розгляд справи) vista de la causa, proceso m, audiencia f; день ~y día de vista de la causa (de los tribunales); 4. (судження) juicio m, opinión f; ~ нащадків juicio de la posteridad; ~ совісті juicio de la razón (de la conciencia); ~ історії juicio de|la historia; Божий ~ рел. castigo de Dios; Страшний ~ рел. juicio final (universal); ~ Лінча ley dé'Lynch; на нема й ~y нема a «no puede ser» ¿qué le vamos a hacer?, a lo imposible nadief stá obligado, «ultra posse nemo obligatur» судЯк ч lucioperca m; морський ~ lubina f суддівство c спорт, arbitraje m * суддя ч / ж I. juez m, magistrado m; народний ~ juez popular; мировий - juez de paz; третейський ~ juez arbitro, arbitro m; 2. спорт. arbitro m, referee m, colé¿iado m, juez m; ~ на лінії juez de línea, linter m; головний ~ змагань el arbitro principal de las competiciones; ~ю на мило! (вигуки уболівальників) |fuera el arbitro!; кожен сам собі ~ cada uno es juez de sí mismo; Бог вам ~ que le juzgue Dios суджбна ж (наречена) prometida f суджбний ч (наречений) prometido m суджбння c juicio m, apreciación f; opinión f (думка)
судйлище c farsa judicial, el juicio orquestado, monstruoso juicio
судймість ж юр. condena f; antecedentes penales; мати ~ haber sido condenado (procesado), tener antecedentes penales; зняти ~ eximir de la condena
судйн'а ж анат. vaso rri; кровоносні ~и vasos sanguíneos; лімфатичні ~и vasos linfáticos судйнний прикм. анат. vascular, vasculoso судйти 1. (складати думку) juzgar vt; ~ з вигляду juzgar por las apariencias; ~ no справах, а не по словах juzgar por los hechos y no por las palabras; 2. (засуджувати) juzgar vt; ~ за злочин juzgar por un delito; 3. спорт. árbitrar vt; ~ гру arbitrar el partido судйтися 1. predestinar vt, predeterminar vt; нам не судилося... no nos era predestinado... 2. (зким-н..) litigar vi, pleitear vi; 3. estar procesado судно1 c (корабель) barco m, buque m, navio m, embarcación f; вітрильне, парове ~ buque (barco) de vela, de vapor; ~ на повітряній подушці buque aerodeslizante; торгове ~ barco mercante, navio mercantil; риболовецьке ~ barco pesquero, pesquero m; китобійне ~ barco ballenero, ballenero m; військове ~ buque de guerra; вантажне ~ barco de carga, carguero m; нафтоналивне ~ barco petrolero, petrolero m,
1050
суповий
tanque m (buque), aljibe m; ремонтне - buque taller; флагманське ~ buque insignia; рефрижераторне ~ barco frigorífico; каботажне ~ buque (barco) de cabotaje
судно* c (для хворого) chata f, bacín m (para enfermos)
суднобудівн-йй прикм. de construcción naval; ~ завод, ~a верф astillero m суднобудівнйк ч constructor de barcos, naviero m
суднобудув0ння c construcción de barcos, construcción naval судновбрф ж astillero m судновйй прикм. de buque, de navio; ~ журнал мор. diario de a bordo, cuaderno de bitácora судновлйсник ч armador m судноводій ч piloto m
судноводіння c náutica f, navegación f, pilotaje m
судноплйвний прикм. navegable судноплйвність ж navegabilídad f судноплйвство c navegación f; річкове (морське) - navegación fluvial (marítima) суднорембнт ч reparación de embarcaciones, compostura de barcos
суднорембнтн-ий прикм. de (para) reparación de barcos; ~a верф astillero para reparaciones судовайй прикм. judicial, forense; ~a справа causa f, proceso m; ~e засідання audiencia f (del tribunal); ~e слідство instrucción del sumario; ~i витрати costas judiciales, litisexpensas f pl; ~ виконавець ejecutor (ejecutante) judicial, alguacil m; -e рішення providencia f; -а влада poder judicial; ~a медицина medicina legal судовомедйчний прикм. de medicina legal судоговоріння c юр. exposición de partes суд*6к ч 1. (для соусів) salsera f; 2. (столовий прибор) vinagreras f pl; 3. мн.: ~ки (для їжі) fiambrera f, tartera f судбмити retorcer vt, encoger vt судорога ж calambre m, convulsión f, espasmo m судорожн-ий прикм. convulsivo, espasmódico; -і рухи movimientos convulsivos; ~e схлипування sollozos convulsivos судорожно присл. convulsivamente, espas- módicamente
судоустрій ч юр. sistema judicial судочйнство c юр. procedimiento judicial суєтй ж див. марнота су0тний прикм. див. марний суєтність ж див. марність сузір’я с constelación f; ~ Велика Ведмедиця constelación la Osa Mayor сук ч 1. ramo m; 2. (у колоді, дошці) nudo m; - під собою рубати cavar su propia fosa, tomar una decisión suicida сука ж perra f
сукйльн'Ий прикм. текст, doblador, para doblar; ~a машина dobiadora f; torcedor, del torcido суканий прикм. torcido, retorcido; ~a нитка hilo torcido
сукйння c torcedura f, torcido m; текст. doblado m
сукйти torcer* vt, retorcer* vt; текст, doblar vt сукнйр ч pañero m
сукнина ж paño m (para limpiar, sacar brillo) сукнб c paño m; класти (покласти) під ~ poner bajo el tapete, dar carpetazo; encarpetar vt (77. Am.)
cyKHoeán ч batanero m
сукнов0льний прикм. de batán, de batanero, de abatanar
сукнов0льня ж batán m (taller) сукня ж vestido m; шовкова ~ vestido de seda; вечірня - vestido de noche сукнйний прикм. див. суконний сук6нн*ий прикм. de paño; ~а мова lenguaje (estilo) duro (tosco, insípido, soso) сукровиця, сукроватиця ж sanie(s) f, icor m сукувйтий, сучкуватий прикм. nudoso сукупний прикм. conjunto, común; ~ суспільний продукт producto social colectivo сукупність ж conjunto m, totalidad f; total m (загальна сума); - фактів, ознак conjunto de hechos, de rasgos
сукупно присл. en común, conjuntamente, de mancomún
сулгуні (сорт сиру) mozzarella f (especie) cyneMá ж хім. sublimado m (corrosivo) cynTáH1 ч (титул) sultán m cynTáH2 ч 1. (на головному уборі) plumaje m, plumero m; penacho m; 2. (суцвіття) copete султан0т ч sultanía f сульф0т ч хім. sulfato m сульфід ч хім. sulfuro m сульфіт ч хім. sulfito m сум ч tristeza f, melancolía f; gurrumina f сум-а ж suma f; total m; importe m; загальна - suma total; montante m (Л. Ам.); підзвітна - suma (anticipo) a cuenta; y ~i en total, en suma сумйрний прикм. sumario сумах ч (дерево) rumaque m, rus m сумбур ч confusión f; caos m (хаос) сумбурний прикм. confuso; desordenado (безладний); embrollado (заплутаний) сумбурність ж confusión f сумбурно присл. confusamente сумйрний прикм. tranquilo; manso сумйрно присл. tranquilamente; mansamente; pacíficamente; поводитися ~ portarse bien суміжний прикм. contiguo, adyacente; vecino (сусідній); -і кімнати cuartos contiguos; ~¡ поняття conceptos contiguos (conexos);. ~i професії profesiones contiguas; ~i галузі науки ciencias afines; ~ кут мат. ángulo adyacente; ~e підприємство empresa cooperadora суміжник ч empresa cooperadora (cooperante, copartícipe); copartícipe m (про людину) суміжність ж contigüidad f, adyacencia f; асоціація за ~ю псих, asociación de contingencia сумірний прикм. conmensurable сумірність ж conmensurabilidad f сумісн-ий прикм. compatible сумісник ч pluralista m (el que ejerce varios cargos simultáneamente); pluriempleado m, plurie- jecutivo m
сумісництво c simultaneidad (pluralidad) de cargos; pluriempleo m; працювати за ~м simultanear varios cargos (empleos); шукати роботу за ~м buscarse pluriempleos сумісність ж compatibilidad f; ~ крові біол. compatibilidad de la sangre сумістити(ся) див. суміщатися) суміш ж 1. mezcla f, mixtura f, entrevero m; compuesto m (сполука); поживні ~i mezclas nutritivas; harina lacteada (для немовлят); пальна - mezcla combustible; вибухова - mezcla explosiva; 2. (мішанка) mezcolanza f суміщати 1. simultanear vt; ~ дві посади simultanear dos cargos; 2. мат. hacer coincidir; ~ся 1. simultanear vt (про роботу); 2. мат. coincidir vi суміщений 1. дієприкм. від сумістити; 2. прикм. combinado; ~ санвузол cuarto de aseo суміщення с 1. simultaneidad f; ~ посад desempeño (simultáneo) de varios cargos; 2. мат. coincidencia f
сумка ж 1. bolsa f, saco m; bolso m, bolsillo m (дамська); cartera f, mochila f (шкільна); - листоноші bolsa del cartero; санітарна ~ bolsa sanitaria; польова ~ macuto m; portamapas m, portaplanos m (з планшетом); патронна ~ військ, cartuchera f; ~ для провізії cesta de la compra; 2. анат. bolsa f, cápsula f; навколосерцева - pericardio m; суглобова - cápsula articular; 3. зоол. bolsa f (de los didelfos); 4. бот. espora f
сумлінний прикм. concienzudo, de buena fe; escrupuloso (ретельний); - працівник trabajo- dor concienzudo
сумлінність ж conciencia f; escrupulosidad f (ретельність)
сумлінно присл. concienzudamente, de buena fe; escrupulosamente (ретельно) сумління c conciencia f; докори сумління remordimientos de conciencia; зазнавати докорів ~ acusar la conciencia сумний прикм. 1. triste, afligido, apesadumbrado; taciturno, melancólico; avergonzado (Лат. Ам.); - погляд mirada triste; 2. angustioso, desagradable; -і результати resultados desagradables
сумнів ч duda f; брати під ~ poner en duda (en tela de juicio); без -у, поза (всяким) -ом sin duda (alguna); викликати - provocar duda
сумніватися dudar vi (de), poner en duda; - в кому-н. dudar (desconfiar) de alguien; можете в цьому не - puede (Ud.) no dudar de ello, no tenga (Ud.) duda de esto сумнівн-ий прикм. 1. dudoso, incierto, problemático; -і випадки правопису casos dudosos de la ortografía; 2. (підозрілий) dudoso, sospechoso; -і знайомства conocimientos sospechosos; -а репутація reputación dudosa; 3. dudoso, equívoco; - комплімент cumplimiento (cumplido) equívoco; -e задоволення placer dudoso; білизна -ої чистоти ropa de limpieza dudosa
сумнівність ж 1. carácter dudoso, incertidumbre f сумнівно 1. присл. dudosamente; con duda; 2. безос. у знач, присуд, es dudoso сумно 1. присл. tristemente,' con tristeza; 2. безос. у знач, присуд.; ¡(es) tristel; мені - estoy triste; мені -, що... estoy triste de que... сумочка ж (дамська) bolso m, bolsillo m; поясна - riñonera f
сумувати estar triste, tener el corazón oprimido, tener morriña, afligirse; - за чим-н. estar triste por algo; - за ким-н. añorar (echar de menos) a alguien; - за минулим tener (sentir) nostalgia por el pasado
сумчаст-ий зоол. 1. прикм. marsupial, didelfo; 2. мн.: -i marsupiales m pl, didelfos m pl сум’яття c barahunda f, jaleo m, batahola f; embullo m (Л. Ам.)
суниці мн. (рослина) fresa f, fresera f суниця ж (ягода) fresa f суничний прикм. de fresa; - кущик fresera f сунізм ч рел. sunna f суніт ч su(n)nita m сунітський прикм. su(n)nita сунути док. 1. див. совати; 2. (дати хабара) untar la mano
сунутися 1. див. соватися; 2. meterse, hundirse суперарбітр ч юр. superárbitro m супергетеродин ч радіо, superheterodino m супереч ити 1. (кому-н.) contradecir* vt, llevar la contraria; - самому собі contradecirse*; 2. (чому-н.) contradecir* vt, estar en contradicción (con), ser contrario (а); показання -ать одні одним las declaraciones se contradicen (unas a otras)
суперечна ж discusión f, disputa f, debate m (при обговорення чого-н.); engarce m (77. Ам.); палка - discusión acalorada; марна - disputa inútil; завести -y entablar una disputa суперечливий прикм. contradictorio суперечливість ж contradicción f суперечн ість ж contradicción f; класові -ості contradicciones de clase (clasistas); непримиренні -ості contradicciones irreconciliables
суперечний прикм. contrario; - законам природи contrario a las leyes de la naturaleza суперечник ч див. сперечальник суперзірка ж superestrella f суперкубок ч supercopa f супермаркет ч supermercado m, mercadona f супермен ч superman f суперник ч rival m; adversario m (противник); competidor m, contrincante m (у спорті); не мати -ів no tener rival
суперництво c rivalidad f; competición f, competencia f (у спорті)
суперничати rivalizar vi; competir* vi (у спорті) суперобкладинка ж полігр. sobrecubierta f, forro m
суперсучасний прикм. ultramoderno суперфосфат ч хім. superfosfato m супити fruncir vt (las cejas) супитися fruncir las cejas супідрядний прикм. грам, subordínativo; ~e речення oración subordinada супінатор ч plantilla ortopédica супісок ч terreno arenoso, greda arenosa супіщаний прикм. arenoso супліддя c бот. fruto compuesto супліка ж icm. solicitud f, petición f (presentada por escrito) супниця ж sopera f
супов ий npükM. de sopa; -а миска sopera f; -a ложка cuchara f
1051
супоня
супоня ж correa de collera (horcate) супорт ч твх. soporte m супостат ч 1. (ворог) enemigo m; 2. ladrón m, malvado m
супров-Ід ч acompañamiento m; escolta f, convoy m; музичний ~ acompañamiento musical; y -оді а) (разом з ким-н.) acompañado, seguido (de), escoltado (por); б) (під акомпанемент) con acompañamiento (de) супровідний прикм. 1. de acompañamiento; 2. (про документ) adjunto; ~ лист carta adjunta супроводжувати acompañar vt; seguir* vt; escoltar vt, convoyar vt (ескортувати) супроводжуватися ir acompañado (de), acompañarse (de), ser acompañado (por) супроводити док. див. супроводжувати супротивн-ий прикм. opuesto, contrario; ~і сторони partes adversas, lados opuestos; ~ вітер viento contrario супротивник ч див. противник супряга ж cooperativa f супутник ч 1. compañero de viaje; ~ життя compañero de la vida; 2. (чого-н.) concomitante m; 3. acmp. satélite m; штучний ~ satélite artificial, sputnik m; місто— ciudad satélite супутній прикм. concomitante (про обставини) сургуч ч lacre m
сурдинк а ж sordina f; під ~у а 1а sordina, bajo cuerda
сурдут ч див. сюртук сурик ч minio m
суріпиця ж (бур’ян) colza salvaje сурм-ити 1. trompetear vt, vi; ~ в ріг tocar el cuerno; - збірку tocar (batir) llamada; 2. sonar* vi; сурми ~лять suenan las trompetas сурма ж (сигнальна) trompeta f, trompa f сурма ж хім. antimonio m сурмач ч див. трубач
суров-ий прикм. (нвбілвний) crudo; ~е полотно paño crudo; ~і нитки hilos crudos сурогат ч sucedáneo m, sustituto m; ~ кави sucedáneo del café
сурогатний прикм. sucedáneo, substitutivo, su(b)stituyente
сурядний прикм. грам, de coordinación сурядність ж грам, coordinación f сусід, сусіда ч vecino m; ~ по квартирі, по будинку vecino de apartamento, de casa; зайти до ~a ir a ver al vecino; дружити з ~ами tener amistad con los vecinos
сусідити 1. (з ким-н.) ser vecino (de); 2. (з чим-н.) estar vecino (a) сусідка ж vecina f
сусідн-ій прикм. vecino; adyacente, lindante (іприлеглий); Ч країни países limítrofes (confinantes); ~я кімната cuarto contiguo сусідств-о c vecindad f; по -у з чим-н. vecino a
сусідський прикм. vecino; de vecino(s), vecinal сусло c mosto m (de la cerveza, del vino, etc.); виноградне ~ mosto (del vino) суспендувати фіз. suspender vt суспензія ж фіз. suspensión f суспензорій ч мед. suspensorio m суспільн-ий прикм. 1. social; público; ~ лад régimen social; ~i відносини relaciones sociales; -а власність, ~e майно bienes públicos, bienes concejiles; ~i науки ciencias sociales; ~e становище posición social суспільно-економічний прикм. socio-económico
суспільно-корисний прикм. de utilidad social (pública), socialmente útil суспільно-політичний прикм. politico-social, socio-político
суспільства c. 1. sociedad f; соціалістичне (капіталістичне) ~ sociedad socialista (capitalista); феодальне - sociedad feudal; безкласове - sociedad sin clases; громадянське ~ sociedad civil; постіндустріальне - sociedad postin- dustrial; ~ споживання sociedad de consumo (consumista); первісне - sociedad primitiva суспільствознавець ч sociólogo m суспільствознавство c sociología f суспільствознавчий прикм. sociológico сутаж ч sutás m, cordoncillo m сутана ж sotana f
сутенер ч chulo m, proxeneta m сутенерство c chulería f, proxenetismo m сутичка ж lucha f, encuentro m; escaramuza f, refriega f (зіткнення); combate m (бій); рукопашна ~ lucha (combate) cuerpo a cuerpo сутінки мн. див. присмерк сутінковий прикм. див. присмерковий сутінь ж o(b)scuridad f сутінь ж див. присмерк сутність ж esencia f, médula f, (lo) esencial; sus- tantividad f філос. ente f, entidad f; - явища la esencia del fenómeno; класова ~ esencia de clase
суто присл. 1. particularmente; 2. especialmente суттєвий прикм. див. істотний суттєвість ж див. істотність суттєво присл. esencialmente, su(b)stancial- mente; considerablemente сутужно бвзос. у знач, присуд, (про скруту) mal; йому ~ se halla en un aprieto, está de capa caída; у нього ~ з грошима pasa grandes apuros; у мене ~ з часом me falta tiempo, tengo poco tiempo
сутулий прикм. encorvado, cargado de espaldas (de hombros) сутулити encorvar vt agobiar vt сутулитися encorvarse, agobiarse сут-ь ж esencia f, (lo) esencial, médula f; говорити no ~i hablar de lo esencial; ir al grano (fam.); розглянути питання по 4 entrar en la cuestión de fondo; пропозиція по 4 moción sobre el fondo de la cuestión; по Ч вставн. сл. en realidad, de hecho, dicho con propiedad сутяжник ч pleitista m, picapleitos m сутяжницький прикм. pleitista, litigioso сутяжничати litigar vi, ocuparse en litigios суфікс ч грам, sufijo m; зменшувальний ~ sufijo diminutivo
суфле c нввідм. кул. soufflé m суфлер ч apuntador m; soplón m (Ц. Ам.); грати під ~a actuar con apuntador суфлерський прикм. de apuntador; ~a будка concha del apuntador суфлірувати apuntar vt суфражизм ч sufragismo m суфражистка ж sufragista m сухар ч 1. pan tostado; pan seco; galleta f, bizcocho ni (de pan); товчені -i pan (seco) rallado; (обкачаний) у ~ях empanado; 2. hombre seco, alma de cántaro сухарний прикм. con (de) pan seco; de galletas; de bizcochos; ~ квас kvas hecho de pan seco; ~ cóyc salsa de pan (seco) rallado сухарниця ж galletera f сух ий прикм. 1. (без вологи) seco; árido (про ґрунт, клімат); en seco (за відсутності вологи); en polvo (у порошку); Ч дрова leña seca; ~ хліб pan seco; Ч фрукти fruta seca; ~е молоко leche en polvo; ~ лід hielo seco; ~а пара vapor seco; ~ елемент ел. pila seca; ~е чищення lavado (limpiado) en seco; ~ кашель tos seca; 2. (холодний, черствий) seco, árido, frío; ~ прийняття acogida fría; ~a доповідь informe insípido; ~a мова lenguaje insulso; 3. (сухорлявий) enjuto, flaco, delgado; ~ док dique de carena; ~e вино vino seco, vino de mesa; ~a пайка ración seca, rancho en frío; військ, etapa f; ~ закон ley seca; вийти ~им з води salir como si tal cosa; salir bien librado (bien parado), lograr zafarse; caer de pie como los gatos; ~a ложка рот дере sin aceite no anda la máquina; cuando en el camino hay barro, untar el carro сухість ж 1. sequedad f, aridez f (ґрунту; клімату); відчувати - у горлі tener la garganta seca; 2. (холодність, черствість) sequedad f, aridez f, frialdad f
сухо 1. присл. (холодно, черство) secamente, ardidamente, fríamente; відповісти ~ contestar secamente; його прийняли ~ le recibieron fríamente; 2. бвзос. у знач, присуд, (про погоду) está seco; на вулиці ~ la calle está seca; 3. бвзос. у знач, присуд, (у роті, в горлі) está seco; у нього - в горлі tiene seca la garganta суховантажний прикм. de carga seca суховій ч viento seco y caliente суход-іл ч tierra f, tierra firme; на ~олі і на морі por tierra у por mar
сухожилля c анат. tendón m сухозлітка ж plata en hoja сухозлітний, сухозлотн-ий прикм. de oropel; de pacotilla; ~ блиск brilla falso; ~e золото oro falso
сухолюбний прикм. бот. de clima árido (seco) сухом’ятк-а ж: їсти в ~у comer de fiambre сухоногий прикм. de pierna mioatrofiada сухопарник ч твх. domo (cúpula) de vapor сухопутний прикм. terrestre, de (por) tierra; 4 війська tropas terrestres; ~a армія ejército de tierra
сухорлявий прикм. enjuto, flaco сухорлявий прикм. enjuto, flaco, delgado сухорлявість ж flaqueza f, delgadez f сухорукий прикм. de brazo mioatrofíado сухостій ч збірн. árboles (matorrales, arbustos) secos
сухостійний прикм. seco сухоти мн. tisis f; скоротечні ~ tisis galopante сухотка ж tabes f, consunción f; ~ спинного мозку мед. tabes dorsal, tabes f, tabescencia f сухотний прикм. tísico; hético (cient.); ~ рум’янець color tísico сухофрукти мн. frutas secas сухоцвіт ч siempreviva f суцвіття c бот. inflorescencia f суцільн-ий прикм. 1. continuo, ininterrumpido; ~a маса masa sólida; ~ лід campo de hielo; ~ ліс bosque denso; 2. total, completo; ~a колективізація colectivización completa суцільно присл. enteramente, completamente суцільнозварний прикм. твх. todo soldado суцільнокроєн-ий прикм. enterizo; ~a сукня vestido enterizo
суцільнометалевий прикм. mex. enteramente metálico, todo de metal; ~ вагон vagón todo metálico
суцільнотягнен-ий прикм. твх. (estirado) sin costura; ~a труба tubo estiradp sin costura сучасн-ий прикм. contemporáneo; actual (теперішній); moderno (нагрівні часу); ~a техніка técnica moderna сучасник ч contemporáneo Lrprcoetáneo m; він був ~ом великих подій fue coetáneo de grandes acontecimientos
сучасність ж 1. contemporaneidad f; 2. (сучасна епоха) época actual, tiempos presentes; actualidad f (сучасна дійсність) сучий прикм. de perra; ~ син hijo de perra сучкуватий прикм. nudoso , сучок ч зм. до сук
суш, суша ж (про погоду) sequedad f, sequía f, secaf
суша ж див. суходіл
сушарка ж (пристрій) secador m, secadora f, aparato de secar; tendedero m (для білизни) сушарня ж (приміщення) secadero m, desecador m
сушен-ий прикм. secado, desecado; Ч фрукти fruta seca
сушильний прикм. твх. de secar сушити 1. secar vt, desecar vt; ~ білизну secar la ropa; ~ сіно secar el heno; ~ весла мор. levantar los remos, dejar de remar сушитися secarse, desecarse сушіння c secamiento m, secado m сушка ж (бублик) rosquilla f (de pan), sequillo m сушняк ч збірн. ramaje seco сущ-ий прикм. verdadero; -а дрібниця una nadería, una nimiedad; це ~a правда es la pura (la propia) verdad
сфабрикувати док. (вигадати) fabricar vt, inventar vt, pergeñar vt
сфальцювати док. 1. спец, (залізні листи) plegar* vt; 2. спец, (зробити виїмку, паз) encajar vt, hacer hendiduras (encajes); 3. полігр. plegar* vt; doblar vt сфальшувати док. муз. falsear vi; desentonar vi (звучати не в тон)
сфер-a ж 1. (куля) esfera f; небесна ~ астр. esfera celeste; 2. (царина) esfera f; - діяльності esfera (sectores) de actividad; - впливу medio ambiente; esfera de influencia; ~ дія campo de acción; - послуг servicios públicos; 3. (середовище) esfera f, medio m; вищі ~и altas esferas сферичний прикм. esférico
1052
сюрприз
сферичність ж esfericidad f сфероїд ч спец, esferoide m сфероїдальний прикм. спец, esferoidado сфігмограф ч esfigmógrafo m сфільмувати док. кіно, filmar vt, rodar vt сфінкс ч esfinge f сфінктер ч анат. esfínter m сфокусувати док. спец, enfocar vt сформувати док. formar vt сформуватися formarse сформулювати док. formular vt сфотографувати док. fotografiar vt; retratar vt сфотографуватися fotografiarse, retratarse схаменутися док. recordar de repente; ocurr- írsele súbitamente
схвалення c aprobación f; asenso m, asentimiento m (згода); aplauso(s) m (pl); заслуговувати на ~ merecer la aprobación, lograr el beneplácito; висловити своє ~ dar su aprobación, expresar su asenso
схвалити док., схвалювати aprobar* vt, haber aprobado; asentir* vt (погодитися); - проект резолюції aprobar la moción схвальний прикм. aprobatorio, aprobativo схвально присл. aprobativamente схвилювати док. 1. (подняти хвилі) agitar vt;
2. (привести у стан схвильованості) agitar vt, conmover* vt, emocionar vt; inquietar vt, alarmar vt (стривожити)
схвилюватися 1. agitarse, picarse; 2. (прийти у стан схвильованості) conmoverse*, emocionarse; inquietarse, alarmarse схвильован-ий дієприкм. і прикм. emocionado, agitado; - голос voz emocionada; ~e море mar picada
схвильованість ж emoción f, agitación f схвильовано присл. con emoción, con agitación, con alteración
схема ж esquema m, circuito m; ~ керування circuito de control; ~ зв’язку plan de comunicaciones; ~ включення diagrama de conexiones схематизм ч esquematismo m схематизувати esquematizar vt схематичний прикм. esquemático схематично присл. esquemáticamente, en esquema
схибити док. 1. (не влучити) errar el blanco, fallar vi; 2. meter la pata, tirarse una plancha схиблений прикм. (несповна розуму) tocado, chiflado
схибнутися док. guillarse, volverse loco, perder la cabeza (la razón, la chaveta) схизма ж цврк. cisma m схизматик ч цврк. cismático m схил ч (гори) cuesta f, pendiente f, vertiente f; спадистий, крутий ~ pendiente suave, escarpada; на -і (схилку) віку en el crepúsculo de la vida, al fin de sus días, en las postrimerías de la vida, en el ocaso; ~ даху agua f, vertiente f (del tejado)
схилення c фіз. declinación f, desviación f; магнітне ~ declinación (desviación) magnética схилити док. 1. (нахилити) inclinar vt; agachar vt (голову); - голову на груди inclinar (apoyar) la cabeza en el pecho; 2. (до якої-н. думки) inclinar vt; atraer* vt (прилучити); persuadir vt (умовити); - на свій бік atraer a su bando; ~ до чого-н. inducir (mover) a algo схилитися док. 1. (нахилитися) inclinarse; agacharse, encorvarse (зігнутися, пригнутися); - над чим-н. inclinarse sobre algo; 2. declinar vi; сонце ~лося на захід el sol declinaba; день -вся над вечір el día declinaba;
3. inclinarse (a); dejarse convencer (піддатися на умовляння); - на чий-н. бік tomar el bando de alguien; - до рішення inclinarse a la decisión схиляння c reverencia f, inclinación f; - голови inclinación de la cabeza
схиляти див. схилити схилятися див. схилитися схильний прикм. 1. sujeto (a), expuesto (а); - впливу expuesto a la influencia; 2. прикм. propenso (а); 3. inclinado (a, hacia), propenso (а); - до захворювань propenso a las enfermedades; - до огрядності propenso a la obesidad схильність ж 1. (до чого-н..) inclinación f, propensión f, disposición f; мати - до музики
tener inclinación (propensión) a la música; мати
- до мов tener facilidad para los idiomas; мати - до огрядності estar propenso a la obesidad схима ж цврк. sjima f (orden ascética monacal de la iglesia ortodoxa)
схимник ч цврк. monje asceta схитрувати док. obrar con astucia, valerse de mañas
сх-ід ч 1. este m, oriente m, levante m; на - al este, hacia el este; на -оді en el oriente; зі -оду світло la luz viene del oriente, ex oriente lux; 2. Este m, Oriente m; Близький Схід Oriente Cercano, Próximo Oriente; Далекий Схід Extremo Oriente, Lejano Oriente; 3. salida f, orto m; на -оді сонця a la salida del sol, al despuntar del sol східець ч (сходів) escalón m, peldaño m східн ий прикм. oriental, de oriente, levantino, de levante, del este; - вітер Oriente m, viento del este (de levante, de oriente); у -ому напрямі en dirección este; Східна церква iglesia oriental (griega)
східчастий прикм. escalonado схлинути док. 1. (про воду) refluir* vi; вода -ла el agua ha bajado; 2. (розійтися) lanzarse (precipitarse) hacia atrás; alejarse, apartarse (en masa); натовп -в la multitud se ha alejado (apartado)
схлипування ñ sollozo m схлипувати sollozar vi
схов ч: камера -у зал. depósito de equipajes, consigna
схований прикм. escondido схованка ж див. тайник сховати док. esconder vt, ocultar vt; tapar vt (переховати); cerrar* vt (замкнути); - гроші до сейфу guardar el dinero en la caja fuerte; - руку до кишені meter la mano en el bolsillo; - очі no mirar cara a cara; - кінці borrar las huellas сховатися esconderse, ocultarse; - в кущі hacer la agachadiza, esconderse acobardado, comer liebre; escaparse; emplumar vi (Л. Am.); -ся від переслідування escaparse de la persecución; сонце сховалося (за хмарою) el sol se ha puesto (se ha ocultado detrás de una nube)
сховище c depósito m сходами присл. en escalera сходження c ascensión f, escalada f, escalamiento m
сход и мн. escalera f; гвинтові - escalera de caracol (de husillo); чорні - escalera de servicio (excusada, falsa); пожежні - escalera de incendios; запасні - escalera de salvamento; потайні - escalera excusada (falsa); парадні
- escalera principal; escalinata f, escalera monumental (de honor); підійматися, спускатися -ами subir, bajar (por) la escalera
сходини мн. reunión f сходинка ж див. східець сходити1 док. ir* vi (у venir); - по кого-н. ir a buscar a alguien; - в гості ir a ver a alguien, ir a casa de alguien
сход-ити2 див. зійти; не - з язика no irse de la lengua; не -ячи з місця sin moverse del sitio сходні мн. мор. pasarela f (puentecillo), eslora f сходов ий прикм. de escalera; -а клітка caja de la escalera; -і перила (поручні) barandilla f, baranda f, pasamano m сходознавець ч orientalista m сходознавство c orientalismo m сходознавчий прикм. de estudios orientales (про інститут)
схож-ий прикм. parecido, semejante; бути -им parecerse* (a), semejarse (а); бути дуже -им на кого-н. ser el vivo retrato de alguien, parecerse mucho a alguien; вони дуже -і один на одного se parecen mucho (uno a otro); сам на себе не схожий no se parece a sí mismo; на що це -е? ¿a qué se parece esto?, ¿qué es esto?, ¿para qué vale esto?; це ні на що не -е nunca se ha visto cosa semejante; (не) ~e на кого-н. (no) es propio de alguien; це на нього -e eso es propio de él; germinante, germinativo схожість ж с.-г. poder germinativo, nascencia f, brotes m pl, germinación f схоласт ч escolástico m схоластика ж escolástica f, escolasticismo m
схоластичний прикм. escolástico схопити док. 1. asir vt, coger vt; agarrar vt (стиснувши руками); - за руку coger de (por) la mano; - за горло asir por el cuello, coger (agarrar) por la garganta; 2. (затримати) prender* vt detener* vt; arrestar vt (арештувати); 3. (підхопити) coger vt, atrapar vt, contraer* vt; - застуду coger un constipado, atrapar un resfriado; 4. (про напад болю) atacar vt схопитися док. 1. cogerse, asirse (de), agarrarse (de); - за руки cogerse de la mano; - за голову llevarse las manos a la cabeza; - за поручні agarrarse a la barandilla схоплювати(ся) див. схопити(ся) схрестити док. cruzar vt; - ноги cruzar las piernas; - руки на грудях cruzar los brazos, cruzarse de brazos; - шпаги cruzar las espadas схреститися cruzarse
схрещення c cruce m; cruzamiento m; - вулиць cruce de las calles
схрещування c cruce m; біол. cruzamiento m схрещувати(ся) див. схрестити(ся) схудлий прикм. enflaquecido, flaco, demacrado схуднення c adelgazamiento m; засіб для - producto adelgazante
схуднути док. adelgazar vi; enflaquecer* vi, demacrarse
сцен а ж 1. (театральні підмостки) escena f, escenario m, tablado m, tablas f pl; вийти на -у salir a las tablas; грати на -i estar en escena; ser actor (бути актором); ставити на -і poner en escena, representar vt; 2. (частина акту; епізод) escena f; німа - escena muda; 3. (сварка) escena f; - ревнощів una escena de celos; влаштувати -y hacer una escena; 4. (поприще) escena f; campo m (нива); з'явитися на політичній -і aparecer en la escena política; зійти зі -и retirarse de la escena (de las tablas); з’явитися на -і, виступити на -і aparecer en escena
сценарист ж argumentista m, guionista m; adaptador m
сценарій ч argumento m, guión m (de cine); adaptación f (за літературним твором) сценарний прикм. de argumento, de guión; de adaptación
сценічний прикм. escénico; - варіант escenificación f; писати (робити) - варіант escenificar vt сценічно присл. de manera (de forma) escénica сценограф ч escenógrafo m сценографічний прикм. escenográfico сценографія ж escenografía f Сцилла ж: бути (перебувати) між Сциллою і Харибдою estar (encontrarse) entre Escila у Caribdis
сьогодні присл. hoy; - вранці esta mañana, hoy por la mañana; - увечері esta tarde, hoy por la tarde; не - - так завтра un día de estos; muy pronto; hoy o mañana
сьогоднішн-ій прикм. de hoy; жити ~ім днем vivir al día
сьом ий числ. séptimo; siete (дата, номер, сторінка); -e листопада, -ого листопада el siete de noviembre; пів на -y (las) seis y media; їй пішов -ий рік tiene los seis años cumplidos; бути на -ому небі estar en el séptimo cielo (en la gloria)
сьомга ж salmón m
сьорбнути однораз. dar un sorbo (un trago) сюди присл. aquí, acá; будь ласка, - por aquí, haga el favor; ходіть - venga Ud. acá; (і) туди i - a) por aquí y por allí; б) (то так, то сяк) de un modo y de otro; туди-- de aquí para allá; ні туди ні - ni va ni viene
сюжет ч sujeto m, trama f, argumento m (п’єси) сюжетн-ий прикм. de trama; -а лінія línea de trama; - фільм película de argumento сюзерен ч 1. icm. señor feudal; 2. (у міжнародному праві) Estado protector сюзеренітет ч 1. icm. señoríalismo m; 2. (y міжнародному праві) derechos de Estado protector
сюїта ж муз. suite f
сюр ч 1. див. сюрреалізм; 2. lo irreal, lo surrealista; - нашого життя lo surrealista de nuestra vida
сюрприз ч sorpresa f
1053
сюрпризний
сюрпризн*ий прикм. de sorpresa; ~а коробка (з парфумами) caja de sorpresa (con perfumes) сюрпризом присл. por sorpresa сюрреалізм ч мист. sobrerrealismo m, superrealismo m, surrealismo m сюрреаліст ч мист. sobrerrealísta m, super- realista m, surrealista m сюртук ч levita сюрчати див. скрекотати сюсюкання с 1. ceceo m, seseo m; 2. zalamerías f pl, melindrerías m pl сюсюкати 1. cecear vi, sesear vi; 2. hacer zalamerías (melindrerías) (a)
сягати див. досягати сягнути док. див. досягнути сяйв'О с aureola f (ореолу, місячне ~ claro de luna; північне ~ aurora boreal; у -і слави en la aureola de la gloria
сяйнули док. (про думку, здогад) ocurrir vi, venir a la imaginación, caer en mientes; йому ~ло безос., йому ~ла думка se le ocurrió una idea
сяк присл.: і так, і -, то так, то - así у así, ya de una manera ya de otra; так-~ así así сякати недок.: - носа limpiarse las narices
сякатися sonarse*, limpiarse las narices сякий-такий займ. tal cual сякой займ.: такий-- tal cual сям присл.: і там, І ~, то там, то - (por) aquí y (por) allí, por acá y por allá сяяння c resplandor m, brillo m сяяти 1. radiar vi, resplandecer* vi, brillar vi; - чистотою brillar de limpieza; 2. (усміхатися) estar radiante, irradiar vi, resplandecer* vi; - від радості estar radiante de alegría
1054
так
Ta6áKa ж див. тютюн табакбрка ж tabaquera f, petaca f табакГзм ч мед. tabaquismo m табакбз ч мед. tabacosis f табанйти мор. ciar vi
тйбель ч 1. (список) tabla f, lista f, 2. {шкільний) boletín de evaluación; 3. cuadro m {de entrada y salida del trabajo); tablero de jómales {дошка); ficha de jornales {жетон); ficha f {numerada); número (de control), ficha de entrada {numerada); ~ про ранги icm. escala jerárquica, tabla de las jerarquías
тйбель-календйр ч almanaque m, calendario m тйбельний прикм. de tabla; de cuadro тйбельник ч inspector de entradas y salidas del trabajo; listero m, apuntador m Tá6ec ч мед. tabes dorsal Tá6-ip ч campo m; bando m, lado {сторона); ~ військовополонених campamento de prisioneros; концентраційний ~ campo de concentración; туристський ~ campamento turístico; циганський ~ campamento gitano; піонерський - colonia de pioneros; стати -ором acampar vi, asentar el campo; знятися з ~opy levantar el campo; діяти на два -ори actuar en dos campos тйбірн-ий прикм. de campamento (gitano); -i пісні canciones gitanas (de gitanos); de un campo de concentración; - збір período de ejercicios en el campamento; ~e життя vida de campamento, vida nómada
тйбірник ч preso m {en un campo de concentración)
таблбтка ж pastilla f, tableta f, comprimido m; ~ аспірину una aspirina, comprimido de aspirina; ~ від кашлю pastilla antitusiva таблйц-я ж tabla f, cuadro m, lista f, ~ множення tabla de multiplicar; -і логарифмів tablas de logaritmos; періодична - Менделєєва tabla periódica de Mendeléyev; - виграшів lista de la lotería; ~ кольорів código de colores таблб c невідм. tanteador m, marcador m; електронне - marcador electrónico табльдбт ч mesa redonda {en fondas, paradores, etc.)
таборбвий прикм. див. табірний таборйнин ч див. табірник табу с невідм. tabú т; тема ~ tema tabú; накласти - imponer tabú табулювйння с tabulación f табулюв0ти tabular vt
табулйтор ч 1. (лічильна машина) calculadora f, computadora г, 2. {друкарської машинки) ta- bulador m
табун ч manada f, caballada f {коней)
табунйтися 1. juntarse en manadas; 2. adocenarse
табунний прикм. de la manada, de la caballada табунник ч manadero m, pastor m {de una manada de caballos); gaucho m (Д Am.) табунбвий прикм. див. табуновий табурйт ч, табурбтка ж taburete т, banqueta f тавйрна ж taberna f, tasca f, chingana f {П. Am.) тавлйнка ж tabaquera plana {de madera o corteza de abedul)
тйволга ж {рослина) filipéndula f, reina de los prados
тавбт ч mex. grasa consistente, grasa para ejes, tavota f, solidol m
тавбтниця ж mex. engrasador m, grasera de copa (a presión); engrasadera f (Л.. Am.) таврб c marca f, hierro m; накладати (випалювати) - poner el hierro, marcar vt, herrar* vt, estigma f {раба)
таврбваний прикм. marcado, sellado; contrastado {про метали)
таврбв-ий прикм. 1. de marca, de hierro; 2. mex. en T, en forma de T; -а балка barra en T таврувйння c estampillado m, marcación f, selladura f, herradero m {худоби); contraste m {металів)
TaepyeáTH 1. {розпеченим залізом) herrar* vi {худобу); estigmatizar vi {раба); 2. {ганити) estigmatizar w; ~ ганьбою estigmatizar vi, marcar con la vergüenza; 3. marcar vt, herrar* vt тавтологічний прикм. tautológico тавтолбгія ж tautología f TaráH ч trébedes f pl таджйк ч tadzhik m таджйчка ж tadzhika f таджйцький прикм. tadzhik; de Tadzhikistán та0мн-ий прикм. secreto; disimulado {прихований); encubierto {замаскований); recóndito {затаєний); clandestino {підпільний); esotérico {про давні вчення); ~e побачення cita secreta;
- шлюб matrimonio clandestino; - ворог enemigo secreto (anónimo); ~e голосування votación secreta; ~e товариство sociedad secreta (clandestina); -а поліція policía secreta; -a рада consejo privado
таємнйц-я ж misterio m; secreto m {секрет, секретність); військова - secreto militar; державна
- secreto de Estado; - листування secreto de la correspondencia; довірити ~ю confiar un secreto; робити з чого-н. ~ю hacer un misterio de algo
таємнйч-ий прикм. misterioso; enigmático {загадковий); secreto {секретний); -і письмена letras misteriosas; з ~им виглядом con un aire (aspecto) enigmático
таємнйче, та0мно присл. misteriosamente; enigmáticamente, secretamente {загадково) таємнйчість, та0мність ж misterio т, carácter misterioso (enigmático, secreto) та0мно присл. ocultamente, secretamente, en secreto, a escondidas, en escondido; clan-
- palangana
f, jofaina f
таз2 ч анат. pelvis f, bacinete m тйзик, тазбк ч зм. perolito m тйзов'ий прикм. анат. pelviano, del bacinete; - пояс cintura pélvica; -а кістка hueso coxal; -a порожнина cavidad pélvica тазостегновйй прикм. див. кульшовий таїнство с рел. sacramento т, misterio m таїти encubrir* vt, ocultar vt, disimular vt {не показувати, не виявляти); guardar vt {приховувати); ~ злобу проти кого-н. guardar rencor a alguien
тай-брййк ч спорт, muerte súbita; tie-break т {anglicismo) тайгй ж taiga f тайгбвий прикм. de la taiga тайговйк ч habitante (cazador) de la taiga тайквондб c невідм. спорт, taekwondo m тайм ч спорт, tiempo m, time m тайм-áyr ч tiempo muerto таймбграф ч cronógrafo m {aparato) тййний прикм.: Тайна вечеря церк. La Cena тайнйк ч escondrijo т, escondite т, zulo m тайнбпис ч criptografía f тайфун ч tifón m
так 1. присл. {таким чином) así, de (esta) manera; ~, як треба como se debe; ~ само del mismo modo; - само, як... lo mismo que..., así como...; - чи інакше de un modo o de otro; (i) - i - así y así, ya de una manera ya de otra; чи не ~? ¿no es así?; зробіть - hágalo así; - кажуть así se dice, así (lo) dicen; це тобі - не минеться! ¡esto no te pasará así!; ¡esto no te quedará impune!; 2. присл. {настільки) tanto; tan; він ~ багато ходив, що втомився anduvo tanto que se cansó; 3. част. eso, eso es, sí; - він вам сказав? — Саме Ч ¿eso le ha dicho? — ¡Precisamente eso!; 4. спол. (следовательно) luego, pues; - вьі eró знаєте! ¡pero le conoce
Ud.!; ~ bot где... luego es aquí, donde pero es
aquí, donde...; - званий (así) llamado, supuesto, sediciente; - би мовити por decirlo así; - і є! ¡así es!; ¡en realidad!; - і знай para que sepas de fijo; за - грошей de balde, de mogollón; - йому й треба se lo merece; le está (muy) bien, le está bien empleado* просто - a) así; б) {без мети)
destinamente {підпільно) таз1 ч {посуд) perol т; умивальний
1055
так
casualmente, sin ninguna intención; - на - taz a taz; тут щось не - aquí hay gato encerrado так част. 1. sí; no; тобі весело? — Так ¿estás alegre? — Sí; ти цього не знаєш? — Так, не знаю (= ні, не знаю) ¿tú no sabes esto? — No, по lo sé; 2. (насправді) sí, en realidad; так, немає нічого важчого як... sí (en realidad) no hay nada más difícil que...; 3. (при раптовій згадці) a propósito; так! мало не забула! ¡а propósito!, ¡por poco me olvido!; 4. (для вияву недовіри, невдоволення - «ще б пак») sí; я тобі куплю іншу книжку. — Так, купиш! te compraré otro libro. — Sí ¡me lo comprarás!; 5. а) (хіба?, невже?) ¿sí?, ¿es posible?, ¿no es verdad?; я одержав листа від сина. — Так? he recibido carta de mi hijo. — ¿Sí? (¿es posible?); ви мене дуже любите, так? Vd. me quiere mucho, ¿sí? (¿no es verdad?); та невже? ¿es posible?; 6) (відповідь на звернення «що») ¿qué?; ¿di?; — Батьку! — Так? ¡Padre! — ¿Qué?; - на ~ taz a taz
так0ти1 (про механізми) tabletear vi, traquetear vi такбти2 hacer coro, decir amén a todo таке, отаке c (lo) siguiente тaкeлáж ч 1. мор. jarcia(s) f (pl); cabullería f, cabuyería f (дрібний); рухомий ~ jarcia de labor; стоячий ~ jarcia muerta; 2. mex. aparejo m, cordelería f, jarcias f pl
тaкeлáжник ч (робітник) aparejador m таки, -таки част. pues, sin embargo; я ~ скажу йому a pesar de todo se lo diré; він прийшов- ~ прийшов sin embargo vino; знову-- a) una vez más; б) (окрім того) además так-йй займ. tal (перед ім.); tan (перед прикм.у, así; - самий parecido, semejante; я -а людина yo soy así; який є tal como es; -ого самого розміру de la misma medida; за ~их умов... así las cosas...; що ~e? (що сталося?) ¿qué pasa?, ¿qué sucede (ocurre)?, ¿qué hay?; що це ~e? ¿qué es esto (eso)?; хто -? ¿quién es?; -им чином (робом) а) (у такий спосіб) así, de este modo, de tal guisa, de esa manera, de esta suerte; б) (отже) pues bien, así pues, consiguientemente; у -ому разі en este (ese, tal) caso; і -e інше y todo lo demás, y así sucesivamente
такий-то займ. (замість імені) un tal, fulano; tal (перед ім..)
тбкбж присл. también, asimismo, así mismo, igualmente; - не... tampoco...; він - не поїде tampoco irá; ми - згодні también estamos de acuerdo; a - también, lo mismo que Táxca1 ж (розцінка) tasa f (precio fijo)
Táxca2 ж (собака) basset m, perro basset такс0тор ч tasador m
таксбція ж tasa f, tasación f, justiprecio m; valuación f (de una cosa) таксйст ч taxista m
таксі c невідм. taxi m, taxímetro m; стоянка - parada de taxis; замовити - pedir un taxi; спіймати - coger un taxi таксбметр ч taxímetro m (aparato) таксомотбр ч taxímetro m, taxi m таксомотбрний прикм. de taxi(s); - парк parque de taxis
тaкcyвáльник ч tasador m таксувбння c tasación f, - вантажів спец. tasación de las mercancías таксувбти tasar vt, justipreciar vt; valuar vt (una cosa)
такт1 ч 1. муз. compás m; y - al compás, rítmicamente; відбивати - llevar (marcar) el compás; збитися з -y perder el compás; 2. (ритм) ritmo m; 3. mex. (рабочого циклу) tiempo m такт2 ч (чуття міри) tacto m, tino m, tiento m; відсутність -y falta de tacto TáK-таки част. 1. (усе-таки) con todo, sin embargo; a pesar de (попри); 2. (прямо-таки) por completo; verdaderamente, literalmente; - всі? ¿acaso todos? тбктик ч військ, táctico m тбктик-а ж táctica f, очікувальна - táctica expectativa; виробити певну -y elaborar una táctica concreta
тактйчн-ий прикм. táctico, de táctica; -а одиниця військ, unidad táctica; -e завдання військ. tarea táctica
тбктовий прикм. муз. de compás тактбвн-ий прикм. de (mucho) tacto; comedido, cortés (чемний); -а людина hombre de (mucho) tacto; бути -им tener tacto, ser comedido тактбвність ж tacto m, tino m, tiento m; comedimiento m (чемність) тактбвно присл. con tacto, con tino, con tiento тал ч див. шелюг
талановйт*ий прикм. de talento, talentoso, talentudo; ingenioso (винахідливий); - твір obra de talento; -а натура persona de talento natural талановйтість ж talento m, ingeniosidad f талановйто присл. con talento тaлáнт ч 1. talento m, ingenio m, alcances m pl, dotes f pl; у нього великий - tiene mucho talento, es muy talentoso; 2. (талановита людина) persona ingeniosa (de talento, talentosa); 3. іст. (грошова одиниця) talento m; зарити (закопати) свій - у землю hundir su talento тблер1 ч (монета) tálero т, taler m тблер2 ч полігр. platina f(de la máquina) тáл'ий прикм. deshelado, derretido; - сніг nieve fundida; -а земля tierra deshelada; -і води aguas desheladas
тáлi мн. мор. aparejos m pl, jarcias f pl (de cuerdas y poleas) тблій ч хім. talio m талісмбн ч talismán m, mascota f тблі-я1 ж talle m, cintura f, тонка - talle fino; обійняти (взяти) за -ю coger por la cintura; в -ю (про убрання) entallado
тблія2 ж карт. 1. (колода) baraja f, cuaderno т (fam.); 2. mano m, partida f Талмуд ч рел. Talmud m талмудист ч 1 .рел. talmudista m; 2. (схоласт) escolástico m
талмудйчний прикм. рел. talmúdico тaлoвйнá ж lugar deshelado талбн ч 1. (на одержання чого-н.) talón т, vale т, bono т; - на харчування talón para comer; проїзний - bono de transporte; 2. (дублікат документа) recibo m, resguardo m, libranza f талбнн’Ий прикм. de talón; (de) talonario; -a книжка talonario m
таль ч mex. aparejo m (de izar), cabria f тбльвег ч геод. vaguada f, thaiweg m тальк ч talco m
тбльковий прикм. de talco, talcoso тальйнка ж acordeón m там 1. присл. allá, allí; ahi; por ahí (allá, allí); acullá (у тому напрямі); - було багато народу allí había mucha gente; вихід - por ahí se sale; ~, де... allí donde...; i - i - (por) aquí y (por) allí, por acá y por allá; - само allí mismo, en el mismo sitio; ibídem (при посиланні); 2. присл. (потім) después, luego; - видно буде allá veremos, ya veremos (más adelante); 3. част.: які - справи! ¡vaya qué asuntos!; куди ~! (нічого подібного) ¡qué va!, ¡en absoluto!, ¡nada de eso!, ¡ni mucho menos!, ¡ni hablar!; чого -! ¡vamos!, ¡ea!; 4. част.: хай - що sea lo que fuere, pase lo que pase
тамадб ч maestro (organizador) de brindis тамарйнд ч (дерево) tamarindo m тамарйск ч (рослина) tamarisco т, taray т, taraje m
тбмбур1 ч 1. (у вхідних дверей) cancel т; 2. зал. plataforma f (parte del vagón); 3. apxim. tambor m (muro)
тбмбур2 ч (у рукоділлі) punto de cadeneta, cadeneta f
тамбурйн ч tamboril m, tamborín m, atabal m тамбурмажбр ч військ, tambor mayor тамплібр ч icm. templario т, caballero del Temple (del Templo)
тампбн ч мед. tapón m; жіночий - tampón m, támpax m
тампонбда ж мед. taponamiento m тампонбж ч гірн. taponamiento m тампонбція ж мед. taponamiento m тампонувбти мед. taponar vt там-сйм присл. aquí у allí тамтбм ч (муз. інструмент) tamtan т, tantán т, batintín m
тамтбшн-ій прикм. de allá, de aquel lugar; -i жителі habitantes de allá (de aquel lugar) TáHreHC ч мат. tangente f (en trigonometría)
тангенсбїда ж мат. tangentoide f тангенцібльний прикм. мат. tangencial TáHro c невідм. tango m (baile) тандбм ч mex. tándem m танбння c derretimiento m; deshielo m, desnieve m (снігу, криги); - воску derretimiento de la cera тбн-ець ч 1. baile m, danza f, народні -ці danzas populares; бальні -ці bailes serios de salón; вчитель -ців maestro de baile; вечір -ців baile m (velada); -ці на льоду baile sobre hielo; 2. мн.: -ці (танцювальний вечір) baile m; іти на -ці ir al baile
тан0чн-ий прикм. de danza; -а пісня canción bailable (bailadora) танїн ч tanino m
танк1 ч військ, tanque m, carro de combate танк2 ч (цистерна) tanque m (depósito) тбнкер ч buque tanque, tanque m, petrolero m танкбтка ж військ, tanqueta f, carroceta f танюст ч військ, tanquista m танкобудувбння c construcción de tanques тбнков-ий прикм. військ, de tanque(s); -а дивізія división de tanques (acorazada, blindada); -а рота compañía de tanques танбк ч corro m, ronda f, водити - jugar al corro Тантбл ч міф. Tántalo; муки -a el suplicio de Tántalo
тантбл ч хім. tantalio m, tántalo m танути 1. derretirse*, desnevar vi (про сніг); сніг тане la nieve (la vela) se derrite; 2. безос. (про відлигу) deshelar* vi; сьогодні тане hoy deshiela; 3. (зникати) desaparecer* vi; disiparse (про хмару, туман); extinguirse (про звуки); його сили тануть sus fuerzas se van agotando (extinguiendo); гроші тануть el dinero se va evaporando (se marcha volando); так і тане в роті se deshace en la boca
тбнцівнйк ч bailador m, bailarín m, danzante m танцівнйця ж bailadora f, ba||arina f, danzanta f танцмайдбнчик ч (= танцювальний майданчик) pista de baile
танцмейстбр ч maestro de ^Éile(s), maestro de danza(s)
танцювбльн-ий прикм. de baile(s), de danza(s), bailable, dancfstico; - вечір baile m (velada); -а музика música de baile (bailable); - майданчик pista de baile) bailadero m танцювбти bailar vi, danzar vt' танцюлька ж baile m, bailoteo m (fiesta) танцюрйст ч bailador m, bailarín m, danzador m; канатний - volatinero n?;füriámbulo m (en el alambré); -ка ж bailarína f, bailadora f танцюрйстка ж див. танцівниця тапібка ж (крупа) tapioca f; mañoco m тапір ч (тварина) tapir т, danta f тапбр ч pianista m (en un baile); ilustrador m (en un cine)
Táno4KH мн. zapatillas (ligeras de deporte) тапчбн ч catre m (de madera)
Tápa ж 1. (опаковання) embalaje m; 2. (вага опаковання) tara f
тараббнити hacer ruido, traquetear vi тараббрськ-ий прикм. 1. (незрозумілий) incomprensible, (en)revesado, crespo; -а мова galimatías m, jerigonza f, говорити -ою мовою hablaren jerigonza; 2. (тайнописний) criptográfico
тараббрщина ж galimatías f pl, guirigay m, jerigonza f, baturrillo m; це - для мене es griego para mí
тарадбйка, таратбйка ж tartana f, chaírete m, calesa f
тарбн ч 1. ariete m (муроломний); 2. мор. (виступ у носовій частині) ariete т, espolón т, esperón т; 3. ав. (удар) espolonazo т; гідравлічний - ariete (pisón) hidráulico тарбнити військ, atacar (embestir) con espolón, batir en brecha, arietar vt тарбнн-ий прикм. 1. icm. de ariete; 2. мор. de espolón; 3. ae.: - удар espolonazo m; -а кістка анат. hueso navicular (escalofoides), astrágalo m тарантбс ч calesa f тарантблаж taran tela f тарбнтул ч (комаха) tarántula f; taranta f (Л. Am.)
тарбня ж (риба) gobio m, cadoce m тарат(д)бйка ж carricoche m
1056
телевіз(йн-ий
Tapáx, торох виг. ¡pafl {падаючи); ¡pum!, ¡cataplum! {при ударі) тарйхкати див. тарахнути TapáxHym док. і однораз. 1. {про гучний звук) resonar* vi, hacer pum {при ударі); hacer paf {при падінні); 2. {вистрілити) tirar vt, vi, disparar vi; 3. {ударити) asestar (dar) un golpe; dar* vt (con, contra)
Tapráü ч cucaracha f, corredera f, curiana f, blata f TapráHHHK ч cucaracha pequeña тарйф ч tarifa f, диференційний ~ tarifa de favor; заборонний ~ tarifa prohibitiva тарифікйція ж tarificación f тарифікувйти док. i tarifar vt тарйфн-ий прикм. de tarifa(s); -а сітка escala de tarifas; ~a ставка salario base, salario de calificación
таріл-ка ж 1. plato m; глибока, мілка ~ plato hondo, liso; повна - чого-н. un plato (lleno) de algo; 2. мн.: ~ки муз. platillos m pl; 3. спец, plato m, disco m; parachoques m {автомобіля); - буфера tope m, disco de choque; бути не в своїй ~ці estar de mal talante, no estar con sus alfileres; летючі ~ки platillos volantes тарГль ч (велика тарілка) plato m {grande) тйрний прикм. de tara тйртар ч міф. tártaro m, infierno m тартйнка ж emparedado m, bocadillo m, sandwich m
тарув0ти док. і 1. tarar vt, 2. mex. comprobar* vt, calibrar vt
тархун ч бот. estragón m
тасувйти barajar vt, - карти barajar las cartas
TácbMa ж cinta f, risete m; trenza f {плетена)
тасьмйстий прикм. hecho de cinta (de trenza)
тат0кати див. такати1
татймі ч невідм. tatami m
татйрин ч tártaro m
татйрка ж tártara f
татйрник ч {рослина) cardo (borriquero), onopordo m
тат0рський прикм. tártaro; de Tartaria татйрщина ж icm. yugo tártaro {período) тйтко ч див. тато tóto ч {батько) papá m; tata m татуювйння c tatuaje m татуювйти док. i tatuar vt тафтй ж {тканина) tafetán m тахебметр ч, тахіметр ч геод. taquímetro m тахікардія ж мед. taquicardia f тйхкати traquetear vi TaxTá ж cama turca, otomana f, canapé m т0ця ж bandeja f, batea f, charola f{Jl. Am.) Tá4K-a ж carretilla f, carrito de mano; возити -oto acarrear (llevar) en carretilla тванйстий прикм. limoso, lamoso твань ж limo m, lama f, cieno m {мул) твар ж criatura f, усякої тварі по парі el arca de Noé, una pareja de cada especie de animales, a cada oveja su pareja
тварині ж animal m, bestia f, домашні ~и animales domésticos; приручена (одомашнена) ~ animal amansado (domesticado); дика ~ animal fiero (feroz, salvaje); в’ючна - acémila f, хижа ~ animal carnicero (carnívoro); всеїдна ~ omnívoro m; м’ясоїдна ~ carnívoro m; копитні -и ongulados m pl; сумчасті ~и marsupiales m pl; мікроскопічна - animálculo m; потворна - animalucho m
тварйнн ий прикм. animal; ~ організм organismo animal; ~ світ mundo animal; ~ інстинкт instinto animal; жити ~им життям vivir como un animal (una vida de animales); ~a сутність animalidad f
тварйнник ч criador de animales, ganadero m тварйнництво c cría de animales, ganadería f тварйнницький прикм. ganadero; agropecuario, agroganadero; ~a ферма granja ganadera
тварюка ж mal bicho, bestia f тверд-йй прикм. 1. {про речовину) duro, sólido; ~e тіло фіз. cuerpo sólido; ~ ґрунт terreno firme; ~ олівець lápiz duro; ~a вода agua cruda (dura); 2. {стійкий) firme, sólido; ~ духом firme de espíritu; -і знання conocimientos sólidos; -а воля voluntad firme; - характер carácterfirme (duro); -а пам’ять memoria firme (segura); -e слово
palabra firme (segura); ~ою рукою con mano firme (dura); 3. {сталий) estable, firme; - порядок orden firme; ~ графік gráfico estable; -і ціни precios estables (fijos); ~a валюта divisa fuerte; - приголосний лінгв. consonante dura твбрджа ж див. твердиня твбрдження с afirmación f, aserción f твердйня ж fortaleza f, ciudadela f ТВ0РД ИТИ repetir* vt, про це -ять усі todo el mundo habla de eso
твердіння, твбрднення c solidificación f твердінь ж 1. {небо) firmamento m; 2. {земля) tierra f
твбрдість ж 1. dureza f, solidez f, 2. firmeza f; - духу firmeza de ánimo; - руки firmeza de mano; mano firme (dura), dureza f твердіти, твбрднути endurecerse*, ponerse duro; solidificarse {застигати); encallecerse* {грубшати)
твердо присл. firmemente, con firmeza; ~ стояти на ногах tenerse firme en pie; ~ стояти на своєму mantenerse en sus trece; ~ триматися mantenerse firme; ~ запам’ятати recordar con seguridad; ~ вирішити decidirse con firmeza твердоголбвий прикм. de cabeza de tarro (de porro, de sandio)
твердокам’янйй, твердокамінний прикм. {непохитний) de roca, inquebrantable твердокрйлі мн. зоол. coleópteros т pl твердолббий прикм. cabeza dura, cabezudo, testarudo, cerril
твердошкірий прикм. див. товстошкірий твердувйтий прикм. un poco duro, durillo твер0з-ий прикм. 1. abstemio; sobrio {непитущий); у -ому стані estando normal; бути ~им по estar borracho, по haber empinado; 2. sensato, juicioso, prudente, cuerdo; - погляд на речі juicio sensato (sereno, realista, ponderado) de las cosas твербЗ'Ість ж 1. abstención f, sobriedad f, товариство -ості sociedad de abstemios; 2. sensatez f, realismo m
тверезіти 1. pasarse (ir pasándose) la borrachera, quitarse la resaca; 2. volver en sí твербзо присл. sobriamente, sensatamente, juiciosamente; - дивитися на речі juzgar sensatamente las cosas
твід ч {тканина) tweed m, paño escocés твій (твоя, твоє, твої) 1. займ. tuyo(s); ж р. tuya(s); tu(s) {перед Ім.); ця кімната твоя esta habitación es tuya, esta es tu habitación; це твої книжки estos libros son tuyos, estos son tus libros; цей журнал мій, а той твій esta revista es mía (esta es mi revista) y aquélla (es) tuya; 2. мн.: твої {домашні) los tuyos твіндбк ч мор. entrecubierta f, entrepuente m твір ч 1. obra f, - мистецтва obra de arte; - літератури obra literaria; музичний - pieza musical, composición f, вибрані твори obras escogidas; кращий (взірцевий) - obra maestra; (повне) зібрання творів obras completas; вибрані твори obras escogidas; 2. {шкільний) composición f TBipHá ж мат. generatriz f твіст ч twist m, tercedura f, танцювати - bailar de twist
твоє c (lo) tuyo; мені твого не треба no necesito lo tuyo (nada tuyo) твбрення, творіння c creación f творбць ч 1. creador m; fundador m {meopñ); 2. рел. Creador m
творйло c спец, {для вапна) pozo de ahogar cal творйти t. {створювати) crear vt, 2. {робити) hacer* vt; - дива hacer milagros, obrar maravillas; - молитву orar vi творйтся crearse, formarse твбрч’Ий прикм. creador, de creación, creativo; inspirado {натхненний); - дар don de creación; -а праця trabajo creativo (inspirado); - підхід enfoque creativo, creatividad f, -а спілка alianza de artistas (pintores, músicos, etc.); - працівник trabajador de profesiones liberales; -а інтелігенція intelectualidad creativa; -і здібності capacidades creativas; - шлях митця vida y obra del artista; -а уява imaginación creadora, creatividad f, -і плани planes creativos твбрчість ж 1. creación f, creatividad f, trabajo creador {творча діяльність); народна - arte popular; 2. {сукупність створеного) obra f
TeáTp ч teatro m; оперний - teatro de (la) Opera; драматичний - teatro dramático; ляльковий - teatro de títeres (de marionetas); піти в театр. - ir al teatro; - воєнних дій teatro de guerra (de operaciones); анатомічний - anfiteatro anatómico; sala de disección
театрал ч aficionado al teatro; teatrero m (ГІ. Am.) TeaTpafll3á4Ífl ж escenificación f, adaptación para el teatro
театралізбваний діеприкм. і прикм. escenificado, adaptado para el teatro театралізув0ти док. i escenificar vt, adaptar para el teatro, teatralizar vt театрйльн-ий прикм. 1. teatral, de teatro; -e мистецтво arte teatral, arte escénico; - сезон temporada teatral; -а школа escuela teatral; -a зала sala de espectáculos; -а каса taquilla de teatro; 2. {награний) teatral театральність ж teatralidad f театрйльно присл. teatralmente театрйльщина ж carácter (espíritu) melodramático (teatral)
театрознавець ч teatrólogo m, especialista en la ciencia del teatro
TeaTpo3HáecTBO c ciencia de teatro, teatrología f товтбни мн. icm. teutones m pl тевтбнський прикм. icm. teutónico теж присл. también; - не... tampoco...; я - іду туди yo también voy (por) allá; я - йому цього не скажу tampoco se lo diré тбза ж tesis f, juicio m тезаврувйти док. і ек. tesaurizar vi Te3áypyc ч спец, tesauro m, tesoro m T03KÓ ч tocayo m; він мій - es tocayo mío тезоіменйтство c natalicio regio теїзм ч рел. deísmo m теїст ч рел. deísta m тейлорйзм ч ек. taylorismo m т0ка ж {для паперів) carpeta f, cartapacio m; планшетна - cuaderno de croquis текінський прикм.: - килим alfombra de Turkmenia
текст ч texto m; letra f {до музики); рукописний - manuscrito m; науковий - escrito científico; коментар до -y comentario de texto; газетний - artículo en el periódico; - виступу discurso m; говорити відкритим -ом hablar sin rodeos (lisa y llanamente); прослуховування, переклад і переказ -у escuchar, Interpretar (o traducir) y contar el texto; тлумачення -ів hermenéutica f текстйль ч збірн. tejidos m pl, artículos textiles текстйльн'ий прикм. textil, textilero; -а промисловість industria textil (textilera) текстйльник ч obrero (de la industria textil) текстовайй прикм. de(l) texto, textual; - процес- cop комп. procesador de textos; -і особливості particularidades textuales текстовйк ч letrista m тбкстблог ч textólogo m текстолбгія ж textología f текстуйльн-ий прикм. 1. de texto; -і варіанти variantes del texto; 2. {дослівний) textual текстуйльність ж carácter textual текстуйльно присл. {дослівно) textualmente текстура ж mex. textura f тектй 1. correr vi; rezumar vi, salirse* {витікати); chorrear vi {струменіти); у мене кров тече з носа estoy sangrando por la nariz; 2. {давати течу) dejar pasar el agua; hacer agua {про судно); tener (haber) gotera, gotear vi {про дах) тектбніка ж геол. tectónica f тектонічний прикм. геол. tectónico текучість ж фіз. fluidez f, fluencia f, ступінь -ості grado de fluidez (de fluencia) текучка ж ajetreo m, trajines m pl телебйченн’Я c televisión f (TV); tele f, кольорове - televisión en colores, telecolor f; кабельне - televisión por cable; навчальне - televisión educativa; державний, приватний канал - televisión pública, privada; програма - programas televisivas (de televisión); національне, зарубіжне - televisión de cobertura nacional, internacional; працювати на -i trabajar en la televisión; передавати (показувати) по -ю televisar vt телевізійний гюикм. de televisión, televisado, televisivo; -а передача emisión (transmisión) televisada; -а програма programa de televisión
1057
телевізійник
(televisado); ~і новини telediario т, noticiario televisivo; ~а станція estación de teledifusión; пересувна ~a станція (ПТС) unidad móvil de TV; ~ приймач telerreceptor m; ~ центр estación de televisión, telecentro m телевізійник ч televisísta m телевізор ч televisor m; no ~y por televisión телеглядйч ч televidente m, telespectador m; ~¡ audiencia f (en la televisión) телегрйм-а ж telegrama m; cable m {каблограма); термінова ~ telegrama urgente; вітальна ~ telegrama de felicitación; —блискавка telegrama relámpago (expreso); дати ~y despachar un telegrama
телегр0ф ч telégrafo m; telegrafía f {як вид зв’язку); бездротовий - telegrafía inalámbrica, telegrafía (telégrafo) sin hilos (TSH); no ~y por telégrafo
телеграфіст ч telegrafista m телеграфія ж telegrafía f телегрйфний прикм. telegráfico; ~ стовп poste telegráfico; ~e повідомлення despacho (comunicado) telegráfico; ~e агентство agencia telegráfica; - стиль estilo telegráfico телеграфувйти док. i telegrafiar vt, cablegrafiar vt {по кабелю)
теледискусія ж teledebate m тележурналГстика ж teleperiodismo m телекербваний прикм. teleguiado, teledirigido, telemandado
телекерувйння c (= телемеханічне керування) control remoto, control a distancia, telemando m, telecontrol m Т6Л6КІН03 ч telekinesis f телекомандувйння c спец, telemando m, telecontrol m, teleaccionamiento m телекомунікйція ж telecomunicación f телемеханізйція ж спец, telemecanízación f, introducción de telecontrol телемехйніка ж telemecánica f телемеханічний прикм. telemecánico телеміст ч telepuente m телембвлення c teledifusión f теленовбла ж telenovela f телеоб’єктйв ч фото, teleobjetivo m телеологічний прикм. teleológico телеолбгія ж філос. teleología f телеопер0тор ч cámara (operador) de la televisión
телепйтія ж telepatía f
т0лепень ч badulaque m, tonto de capirote; imbécil m , idiota m телепередавйч ч teletransmisor m телепередача ж programa de televisión (televisado); програма ~ач programa de trasmisiones por televisión телесерійл ч culebrón m Т6Л6СК0П ч telescopio m телескопічний прикм. telescópico телескбпний прикм. de telescopio, telescópico телестудія ж telestudio m телетййп ч teletipo m телетййпіст ч teletipista m телефбн ч teléfono m; —автомат teléfono automático, automático m, teléfono público; cabina telefónica; міжміський ~ teléfono interurbano; польовий - teléfono de campaña; службовий, домашній (хатній) ~ teléfono de servicio, privado; стільниковий ~ teléfono celular (móvil); бездротовий ~ teléfono sin hilos (inalámbrico); говорити no ~y hablar por (el) teléfono; дзвонити no -y llamar por teléfono, telefonear vt, викликати no ~y hacer una llamada telefónica; підійти до ~y ponerse al habla (al teléfono); ваш - зайнятий su teléfono está comunicado; зіпсований ~ teléfono que funciona mal (que tergiversa todo); висіти на ~i estar pegado al teléfono; обривати ~ destrozar el teléfono {llamar ininterrumpidamente a alguien) телефонізйція ж instalación de red telefónica (de teléfonos)
телефоніст ч telefonista m телефоністка ж telefonista f, operadora f телефонія ж telefonía f телефбнний прикм. telefónico, de teléfono(s); ~a станція central telefónica; -а будка cabina telefónica, locutorio telefónico; ~a розмова
conferencia telefónica (por teléfono); ~a трубка auricular m, receptor m; ~a книга guía de teléfonos
телефоногрйма ж telefonema m телефонувйти док. i telefonear vt телефотогр0фія ж telefotografía f телецбнтр ч (= телевізійний центр) estación de televisión, telecentro m
тел0ць ч becerro m; золотий - becerro de oro Телбць ч acmp. Tauro m телйтися parir vi {la vaca, el reno, la gacela) телйця ж ternera f телйчка ж див. телиця телій ч вет. див. сибірка телур ч хім. telurio т, teluro m телурйчний прикм. фіз. telúrico тбльбухи мн. menudo т; mondongo т {свині); menudillos? {птиці)
телй с ternero т; becerro т {бичок до року); молочне ~ ternero recental (lechal); куди Макар телят не ганяв donde Cristo dio las tres voces, a los quintos infiernos
телйтин-а ж carne de ternera, ternera f, печеня з ~и guisado de ternera, ternera guisada телйтни’К ч 1. {хлів) establo m {para temeros); 2. {працівник) mozo de cuadra телйч’ий прикм. de ternero; ~ вагон vagón jaula; ~a радість entusiasmo loco (ñoño); -і ніжності ñoñerías f pl, carantoñas f pl т0м-а ж tema m; asunto m; відхилитися від ~и salirse (apartarse, desviarse) del tema; запропонувати ~y для розмови proponer un tema para la conversación
темйтика ж temas m pl, temática f, temario m тематйчн-ий прикм. temático; ~ план plan temático
тембр ч timbre m
темлйк ч військ, cinto m {de espada) темна ж calabozo m
tómh-ий прикм. 1. o(b)-scuro, tenebroso, sombrío; ~e приміщення local o(b)scuro; ~a ніч noche o(b)scura; 2. {кольором) o(b)scuro; - колір color o(b)scuro; -а шкіра piel morena; ~i окуляри gafas ahumadas; 3. {похмурий) sombrío, lúgubre; 4. {сумнівний) o(b)scuro, tenebroso; sospechoso {підозрілий); ~a справа asunto obscuro; ~e минуле pasado tenebroso; ~a історія historia sospechosa; 5. {неясний) o(b)s- curo, tenebroso, poco claro; - зміст sentido incomprensible (oscuro); 6. ignorante; -а пляма mancha negra, mancilla f, ~a вода {хвороба очей) gota serena; amaurosis f; ~a конячка un oscuro personaje
темнйти 1. o(b)scurecer* vt, hacer o(b)scuro, ensombrecer* vt, 2. enmarañar vt, o(b)scurecer* vt темнйця ж calabozo m, mazmorra f tgmhí-ти, темнішати 1. o(b)scurecerse*; небо ~є el cielo se o(b)scurece; у мене ~є в очах se me nubla la vista; 2. безос. {про сутінки) o(b)scurecer* vi, anochecer* vi; ~є o(b)scurece, anochece; 3. divisarse; distinguirse {виділятися); удалині щось ~є a lo lejos se divisa algo negro (negrea algo)
tómho 1. присл. {про освітлення) obscuramente; 2. безос. у знач, присуд, está o(b)- scuro; es de noche {стемніло); ~, хоч в око стрель está oscuro como (en) boca de lobo; no se ve un burro a dos pasos; 3. присл. {про колір) o(b)scuro, obscuramente
темнобрйвий, темнобрбвий прикм. cejinegro темно-брунйтний, темно-коричневий прикм. marrón o(b)scuro
темноволосий прикм. pelioscuro, de cabello castaño o(b)scuro; de cabello negro темно-золбний прикм. verde o(b)scuro темнолйций прикм. moreno, prieto темнобкий прикм. ojimoreno; ojinegro темно-русйвий прикм. trigueño темно-сйній прикм. azul o(b)scuro, azul turquí темно-червбний прикм. rojo o(b)scuro темношкірий прикм. de piel morena (negra) темнув0тий прикм. un poco o(b)scuro, algo o(b)scuro
темп ч ritmo m; tiempo m, ritmo m; уповільнити ~ disminuir el ritmo; у прискореному, шаленому -i a ritmo acelerado, frenético; y -i hacer algo con rapidez (con energía)
тбмпера ж жив. temple m темпер0мент ч femperamento m {estado fisiológico)
темперйментний прикм. ardiente, apasionado, con temperamento
темперйментно присл. apasionadamente, con temperamento
температУр-а ж 1. temperatura f, ~ кипіння temperatura de ebullición; ~ плавлення punto (temperatura) de fusión; нормальна ~ temperatura normal, normotermia f, підвищена - temperatura elevada; міряти ~y {хворому) tomar la temperatura (al enfermo); 2. (жар) fiebre f, calentura f, у нього немає ~и no tiene fiebre температурити tener fiebre, tener temperatura температурний прикм. de temperatura температуропровідність ж спец, termo- fusividad f, difusibilidad térmica темпербваний прикм. муз. temperado т0мряв-а ж 1. o(b)scuridad f, tinieblas f pl; y ~i en la obscuridad, a obscuras; до ~и hasta (entrada) la noche; з -oto al anochecer; 2. ignorancia f, 3. {незрозумілість) obscuridad f, incomprensibilidad f
твн0кль ч полігр. tenáculo m тенденційний прикм. tendencioso; preconcebido (упереджений); parcial тенденційність ж carácter tendencioso; parcialidad f (упередженість) тенденційно присл. de manera tendenciosa; con parcialidad {упереджено) тенд0нц'ія ж tendencia f, propensión f {схильність); idea preconcebida т4ндер ч зал. ténder m
тонбта мн. red f, розставити ~ tender las redes, echar la red; потрапити в ~ caer en la red tóhíc ч спорт, tenis m; настільний ~ tenis de mesa, pimpón m, ping-pong m; гр^ти в - jugar al tenis тенісйст ч tenista m, jugador de tenis тбніска ж camisa de punto con manga corta, camiseta de tenis /;
tóhích-ий прикм. de tenis; tenístico; - майданчик, корт pista de tenis, court m; cancha ЦЛ. Ам.); -а ракетка raqueta*/f~ м’яч pelota de tenis; -і змагання competiciones tenísticas; -i кеди tenis m pl 1 . .
tóhop ч tenor m . 4 '
тенорбк ч tenorcito m {voz)' тент ч toldo m, pabellón de lona тбнькати tintinar vi, tilintear vT теогбнія ж міф. teogonia f теодоліт ч геод. teodolito m > теократичний прикм. teocrático теокрйтія ж teocracia f теологічний прикм. teológico теолбгія ж teología f
TeopéM-a ж teorema m; довести -y demostrar un teorema
теоретизувйти teorizar vi, vi TeopéTHK ч teórico m теоретйчний прикм. teórico теоретйчно Присл. teóricamente тебр'Ія ж teoría f, ~ і практика teoría у práctica; - пізнання teoría del conocimiento; - відносності teoría de la relatividad; - ймовірності cálculo de probabilidades; у ЧЇ en (la) teoría теосбфія ж. teosofía f
Tenép присл. ahora, actualmente, hoy, por el presente; en este momento, en esta hora; ahorita (Я Ам.)
теп0рІшн-Ій прикм. actual, presente, de hoy теплбньк-ий прикм. зм. calentito; tibio; ~e місце cargo lucrativo, sinecura f, enchufe m, canonjía f
Т0ПЛ ИЙ прикм. 1. caluroso, caliente, cálido; tibio, templado {теплуватий); -і країни países cálidos; - день día caluroso; - одяг ropa de abrigo; ~e пальто abrigo de invierno; ~i джерела aguas termales; 2. caluroso; cordial {сердечний); afectuoso {привітний); cariñoso {ласкавий); -а зустріч recibimiento (bienvenida) cordial; ~e ставлення до кого-н. relación cordial con alguien; 3. {приємний для зору, слуху) cálido; ~¡ тони tonos cálidos; ~¡ води aguas termales, caldas f pl, termas f pl; ~e місце cargo lucrativo, sinecura f, enchufe m, canonjía f; -a компанія peña f, pandilla f
тетерев’ятник
Т0ПЛИТИ calentar* vt
теплйця ж invernadero т, invernáculo т, estufa f
теплйчн-ий прикм. de Invernadero; -а рослина planta de invernadero (de salón) теплінь ж calor m, la(s) calor(es) тепліти, теплішати 1. calentarse*; 2. бвзос. (про погоду) comenzar a hacer calor тепл-ó1 c calor m; п’ятнадцять градусів ~á quince grados sobre cero; давати ~ dar (desprender) calor, calentar* vi; тримати в ~i tener al calor
т0пло21. присл. con calor, calurosamente; одягатися ~ abrigarse bien; 2. присл. calurosamente; cordialmente (сердечно); ~ зустріти (кого-н.) acoger calurosamente, tributar una acogida calurosa (cordial) (a); 3. безос. у знач, присуд, hace calor; мені - tengo calor; ні ~ ні холодно no da frío ni calor теплов'йй прикм. térmico, calorífico; - баланс balance térmico; ~a енергія energía térmica; ~ промінь rayo calorífico; - удар мед. golpe térmico; ~a електростанція central termoeléctrica, termoelectrocentral f
тепловіддЯча ж 1. спец, irradiación de calor; 2. фізіол. pérdida de calor тепловбз ч locomotora Diesel теплоелектроцентрбль ж central termoeléctrica, termoelectrocentral f теплоенерг0тика ж termoenergética f теплобмність ж фіз. capacidad térmica (calorífica); питома - calor específico теплоізоляційний прикм. mex. calorífugo теплоізоляція ж mex. aislamiento calorífugo (térmico), termoaislamiento m теплокрбвн-ий прикм.: ~i (тварини) зоол. homotermos m pl
теплолюбн ий прикм.: ~¡ рослини plantas ter- mófilas
тепломербжа ж спец, sistema de calefacción тепломір ч спец, calorímetro m теплонепронйкний прикм. фіз. calorífugo, adiatérmico, atérmano
теплоббмін ч спец, cambio térmico, recuperación de calor
теплообмінник ч спец, termocambiador m, termopermutador m
теплопередбча ж спец, termotransferencia f теплопостачЯння c (sistema de) calefacción centralizada
теплопрбвід ч спец, tubería de caldeo теплопровЬний прикм. фіз. termoconductivo теплопровідних ч спец, conductor del calor, termoconductor m
теплопровідність ж фіз. termoconductividad f, conductibilidad (conductividad) del calor теплопродукція ж біохім. termoformación f теплосиловйй прикм. mex. termogenerador теплостійкйй прикм. спец, termorresistente, termostátil
теплостійкість ж спец, termorresistencia f теплот-á ж 1. фіз. calor т; прихована ~ calor latente; питома ~ calor específico; промениста ~ energía radiante; одиниця ~и unidad térmica; 2. див. тепло; говорити про кого-н. з ~ою hablar calurosamente (cordialmente) de alguien теплотвбрн'ий прикм. фіз. calorífico; ~а здатність палива фіз. capacidad calorífica del combustible
теплотбхнік ч técnico (especialista) en calefacciones
теплотбхніка ж termotecnia f теплотехнічний прикм. termotécnico теплофізика ж termofísica f теплофікаційний прикм. de (la) calefacción теплофікдція ж instalación (del sistema) de calefacción
теплофІкувЯти док. / instalar (el sistema de) (la) calefacción
теплохід ч motonave f теплоцентрдль ж central térmica теплувЯтий прикм. tibio теплушка ж 1. (вагон) vagón de mercancías (con calefacción, calefaccionado); 2. (приміщення) refugio m, abrigo m, albergue m (con calefacción, calefaccionado) теракбта ж terracota f
теракбтов ий прикм. 1. de terracota; 2. (про колір) (de) terracota; ~ого кольору color (de) terracota
терапбвт ч terapeuta m терапевтйчний прикм. terapéutico терапія ж terapéutica f Tepápiñ, терЯріум ч terrario m Tepáca ж terraza f, azotea f, terrado m (на даху) тератолбгія ж біол. teratología f теревбнити charlatanear vi, chacharear vi теревбні мн. habladuría f, toletole m; ~ правити charlotear vi, rajar vi, chacharear vi терезй мн. 1. balanza f, 2. acmp. Libra f(сузір'я i знак зодіаку)
тбрем ч tórem т (cubículo de la torre; torre) тбрен ч (рослина) endrino m, espino negro терикбн ч гірн. terreno m, escombrera f, terreno m; vaciadero m (відвал) територі0льн-ий прикм. territorial; ~i межі fronteras territoriales; ~i води aguas jurisdiccionales; ~a недоторканність inviolabilidad territorial теритбрія ж territorio m
термбльний прикм. termal; ~e джерело manantial de aguas termales тбрми мн. termas f pl
тбрмін ч término m (palabra o frase hecha); словник Чв з ботаніки diccionario de términos botánicos
термін0л ч спец, terminal m; ~ введення-виве- дення terminal de entrada-salida; екранний ~ terminal de pantalla; ~ в аеропорті terminal de aeropuerto
термінбв-ий прикм. (нагальний) urgente, apremiante, perentorio термінбвість ж див. нагальність термінбво присл. urgentemente, con urgencia термінблог ч terminólogo т термінологічний прикм. terminológico термінолбгія ж terminología f терміт’ ч (комаха) termita f, comején т терміт2 ч хім. termita f термітний прикм. хім. de termita термічн-ий прикм. фіз. térmico; ~ обробіток tratamiento térmico, termotratamiento т термбграф ч фіз. termógrafo т термодинаміка ж фіз. termodinámica f термоелбктрика с фіз. termoelectricidad f термоелектрйчний прикм. фіз. termoeléctrico
термоелембнт ч фіз. elemento termoeléctrico, termoelemento т
термоізоляція ж див. теплоізоляція термолікувдння с termoterapia f термбметр ч termómetro т; ~ Цельсія termómetro centígrado; ~ Реомюра, Фаренгейта termómetro de Réaumur, de Fahrenheit; медичний ~ termómetro clínico; поставити хворому ~ tomar ia temperatura ai enfermo, poner ei termómetro al enfermo
термометрйчний прикм. фіз. termométrico термомбтрія ж фіз. termometría f TepMonápa ж ел. elemento termoeléctrico терморегулятор ч termorregulador т терморегуляція ж фізіол. termorregulación f тбрмос ч termos т термбсити sacudir vt, zarandear vt термоскбп ч фіз. termoscopio т тормостбт ч фіз, termostato т термотерапія ж див. термолікування термохімія ж termoquímíca f термоядерн ий прикм. termonuclear; ~а зброя arma termonuclear; ~а реакція reacción termonuclear
тернйна ж (ягода) endrina f, amargaleja f тернйстий прикм. espinoso; ~ шлях camino espinoso
тбрниця, тбрлиця ж див. тіпалка тернбв'ий прикм. de endrino, de espino negro; de endrinas; ~a ягода endrina f, amargaleja f, ~ вінок corona de espinas тбрня c збірн. espinas f pl тербр ч terror m, terrorismo m; встановити ~ crear el clima de terror терорйзм ч terrorismo m тероризувбти док. i aterrorizar vt, causar terror; ~ місцеве населення causar terror entre la población
терорйст ч terrorista m; організація ~ів organización terrorista
терористйчний прикм. terrorista; ~ акт acto (atentado) terrorista терпентйн ч спец, trementina f терпбць ч див. терпіння; йому урвався ~ se le acabó (agotó) la paciencia терпймий прикм. (про явище) tolerable, soportable
терпймо присл. 1. (стерпно) soportablemente, tolerablemente
терпіння с paciencia f, resistencia f (витривалість); longanimidad f, firmeza f (твердість); perseverancia f, constancia f (наполегливість); втрачати ~ perder la paciencia, impacientarse; вивести з ~ sacar de quicio; випробовувати чиє-н. ~ tentar la paciencia de alguien терпіти 1. (витримувати) sufrir vt, aguantar vt, soportar vt, ~ біль aguantar el dolor; 2. (покірно чекати) tener paciencia, aguantarse; 3. (допускати, зносити) soportar vt, tolerar vt, sufrir vt, час терпить el tiempo lo permite; час не терпить ei tiempo urge; не ~ кого-н. no poder ver a alguien; no tragar a alguien (fam.); ~ не можу no puedo resistir, aborrezco, odio, tengo horror; він не терпить заперечень no aguanta objeciones терпітися 1. (допускатися) tolerarse; 2. безос. tener espera; йому не терпиться está ardiendo de impaciencia, no tiene espera терпк'йй прикм. acerbo, áspero, austero (al gusto); astringente (в'яжучий); acre (про запах); ~e вино vino áspero
тбрпкість ж acerbidad f, aspereza f, austeridad f Tépnxo 1. присл. ásperamente, acremente, austeramente; ~ пахнути despedir un olor acre; 2. безос. у знач, присуд.: у мене в роті ~ tengo un gusto acre (áspero)
терплЯче присл. pacientemente, con paciencia терплЯчий прикм. paciente; resistente (<вити- валий); longánimo, firme (твердий); perseverante, constante (наполегливий); ~ слухач oyente sufrido
терплячість ж paciencia f, resistencia f (витривалість)
тбрпнути entorpecerse*, anquilosarse терпуг ч mex. escofina f (para madera) тбрти 1. frotar vt, estregar* vt, restregar* vt (розтирати); ~ руки frotarse las manos; - (собі) очі restregarse los ojos; 2. (натирати до блиску) dar lustre, lustrar vt 3. (подрібнювати) triturar vt, rallar vt (на тертці); ~ фарби triturar pinturas; ~ тютюн picar (desmenuzar) tabaco тбртий прикм. (подрібнений) triturado; rallado (на тертці)
тбртися 1. frotarse; estregarse*, restregarse* ; ~ся об стіну restregarse contra la pared; -ся рушником frotarse con una toalla; 2. (серед кого-н.) estar (andar) pegado (a), ser un pegote т0рт*ка ж rallador m; терти на -ці rallar vt тертЯ c frote m, frotamiento m, roce m, fricción f, коефіцієнт - coeficiente de fricción терцбт ч муз. terceto m терцйна ж літ. terceto m тбрція ж муз. tercera f, велика (мала) - tercera mayor (menor)
тес ч збірн. tablas f pl (finas), chillas f pl TecáK ч machete m; machado m тбсаний прикм. labrado (madera, piedra) TecáHHfl c labra f
TecáTH labrar vt (madera, piedras, etc.) тесина ж chilla f теситура ж муз. tesitura f тбсла ж (одиниця виміру) testa m теслб c machado m
теслювЯти, теслярувЯти carpintear vi, trabajar de carpintero
т0сля, теслЯр ч carpintero m, carpintero de armar (de obra de fuera) теслЯрство c carpintería f теслярський прикм. de carpintero, carpinteril тесбвий прикм. de tablas, de chillas тест ч псих, test m, ensayo psicológico тестостербн ч біохім. testosterona f тестув0ти testar vt, testear vt (П. Am.) тесть ч suegro m (padre de la esposa) тет-a-TÓT присл. e solas тетерев’ятник ч (птах) gallinazo m (buitre)
1059
TeTépxa
тетбрка ж gallina silvestre тетерук ч urogallo т, tetrao т, gallo silvestre тетерукбві, тетбрячі мн. зоол. gallináceas f pl тетбря ж teteria f {especie de gazpacho con kvas o agua, pan y cebolla) тетбря ч див. тетерук тетрагонбльний прикм. мат. tetragonal тетрбедр ч мат. tetraedro m тетралбгія ж літ. tetralogía f тетрйл ч хім. tetrílo m тетрбд ч радіо, tetrodo m теург ч teurgo m
тефлбн ч спец, teflón т; сковорода з -ом una sartén de teflón
Texácn мн. vaqueros m pl, jean m техмінімум ч (= технічний мінімум) mínimo (indispensable) de conocimientos técnicos tóxhík ч técnico m\ зубний ~ técnico dentista тбхні'ка ж 1. técnica f, tecnología f, передова ~ tecnología punta; відстала ~ tecnología atrasada; революція в -ці revolución tecnológica; опанувати ~ку dominar la técnica; 2. збірн. {машини, знаряддя) maquinaria f, máquinas f pl, utillaje m, equipo m\ військ, material m\ сільськогосподарська - maquinaria agrícola, aperos agrícolas; бойова - pertrechos m pl; гірнича - maquinaria de minas; - безпеки técnica de seguridad, prescripción de seguridad тбхнікум ч escuela de peritaje (técnica); escuela de artes y oficios; escuela normal (педучилище) техніцйзм ч tecnicismo m технічка ж (прибиральниця) barrendera f, moza de la limpieza, limpiadora f технічн ий прикм. técnico; - прогрес progreso tecnológico; -а освіта instrucción técnica; ~e устаткування equipo m (técnico)’, -і культури с.-г. cultivos industriales; - редактор redactor técnico; - секретар secretario (asesor) técnico; -а допомога asistencia técnica; -і умови condiciones técnicas, especificaciones f pl; ~ термін tecnicismo m
технічно присл. técnicamente, desde el punto de vista técnico технокрбт ч tecnócrata m технокрбтія ж tecnocracia f тохнблог ч tecnólogo m; інженер-- ingeniero industrial
технологічний прикм. tecnológico технолбгія ж tecnología f, proceso tecnológico; - виробництва know-how, saber hacer (de fabricación)
техрбд ч (= технічний редактор) redactor técnico
т0ч*а ж vía de agua; дати -y hacer agua; tener (haber) gotera, gotear vi (про дах); закласти (забити) місце -і tapar (taponar) la vía de agua I (la gotera)
Ітечі'й ж 1.corriente f, curso m; - ріки corriente del | río; морські -Ї corrientes marinas; повітряна - comente de aire (atmosférica); угору -єю aguas frío) arriba (contra comente); униз ~єю aguas (rio) abajo (a favor de la corriente); пливти за -єю ir a favor de la corriente; dejarse llevar por la comente, seguir la corriente; пливти проти -ї nadar contra la corriente; 2. (напрям - літературний) corriente f, tendencia f Téma ж ventrecha f тбща ж suegra f (madre de la esposa) т0щин прикм. de suegra; - язик matasuegras m ти займ. (тебе, тобі, тобою) tú; ти сам tú mismo; ти і я tú у уо; я (на) тебе чекаю te espero; я дам тобі цю книжку te daré este libro; що з тобою? ¿qué te pasa?; я йду з тобою voy contigo; мені казали (говорили) про тебе me hablaron de ti; бути на «ти» з ким-н. hablar de «tú» con alguien, tutear vt, tutearse; пити з ким-н. на «ти» empezar a tutearse (después de haber brindado); ну тебе déjame en paz (tranquilo); на тобі! ¡vaya!, ¡qué sorpresa! тиб0тський прикм. tibetano тйгель ч 1. mex. crisol m; 2. полігр. placa de presión, platina f
тйгельн ий прикм. 1. de crisol; -а сталь acero de crisol; 2. полігр.: -а машина prensa de platina
тигр ч tigre m
тигренй c cachorro de tigre
тигрйця ж tigresa f
тйгров-ий прикм. de tigre; -а шкура piel de tigre тигролбв ч cazador de tigres тик1 ч мед. tic m, tiques m; нервовий - tic nervioso
тик2 ч (тканина) cotí m, terliz m, dril m тйкати1 1. meter vt, clavar vt (втикати); - пальцем на señalar con el dedo (a); - в очі (в ніс) (чим-н.) meter por los ojos (por las narices) algo
тйкати* (називати на «mu») tutear vt тйковий прикм. (про тканину) de cotí, de terliz тил ч 1. parte trasera; reverso m (зворотний бік); 2. військ, retaguardia f, глибокий - profunda retaguardia; напасти з -y atacar por la retaguardia (por la espalda); прикрити - cubrir la retaguardia; зайти з -у (в -) acercarse por la retaguardia; y -y en la retaguardia тиловйй прикм. de retaguardia тиловйк ч el que opera (trabaja) en la retaguardia, trabajador de la retaguardia тйльда ж полігр. tilde m, f тйльн ий прикм.: ~ бік reverso m; -а поверхня руки reverso de la mano тим присл. tanto; - краще, гірше tanto mejor, peor; чим далі, - краще cuanto más lejos tanto mejor; - не менш no obstante, sin embargo тимбл ч хім. timol m тимофіївка ж бот. fleo m тимпбн1 ч муз. tímpano т, timbal m тимпбн2 ч apxim. tímpano m тимчасбв-ий прикм. temporal, temporero, provisional; transitorio, pasajero (минущий); interino (про посадову особу); - працівник temporero т; -а непрацездатність incapacidad laboral transitoria; -е посвідчення certificado provisional; -а робота trabajo temporal (provisional); - закон ley transitoria; - захід medida provisional; - уряд gobierno provisional тимчасбво присл. temporalmente, provisionalmente; - виконуючий обов’язки (кого-н.) Interino; - виконуючий обов’язки директора director interino; - заступати sustituir interinamente тин ч empalizada f, estacada f тинктура ж фарм. tintura f, - йоду tintura de yodo
тинйтися див. вештатися тиньк ч див. штукатурка тинькувбти див. штукатурити тип ч 1. (різновид) tipo т; clase f, especie f(eud); modelo m (зразок); - корабля, літака tipo (clase) de barco, de avión; - обличчя tipo de cara; 2. (про людину) tipo m; підозрілий - individuo (tipo, tío) sospechoso типбж ч 1. мист. tipo m; 2. mex. modelos m pl типізбція ж tipificación f типізбваний прикм. tipificado типЬувбти hacer típico, tipificar vt, caracterizar vt типбв-ий прикм. 1. típico; característico; - випадок un caso típico; -а модель modelo representativo; 2. verdadero типовйй прикм. tipo, modelo; - договір contrato tipo; - будинок casa tipo (estandard) типовість ж típicidad f, carácter típico типбво присл. 1. típicamente, de una manera típica; 2. verdaderamente типбграф ч tipógrafo m, impresor m типолітогрбфія ж tipolitografia f типологічний прикм. tipológico типолбгія ж tipología f тир ч tiro m (lugar)
тирбд'а ж pasaje m, trozo m; вибухнути -ою echar una retahila (una sarta), soltar andanada (invectiva)
тирбж ч 1. (позики) sorteo m; 2. (видання) tirada f, edición f; малий, великий - edición corta, grande; вийти в - quedar fuera de uso; caer en desuso; pasar de moda (a la historia) (застаріти)
тиражувбти док. i tirar vt, determinar la tirada
тирбн ч tirano m, déspota m
тирбнити tiranizar vt, oprimir vt (пригнічувати)
тиранічний прикм. tiránico, tirano
тиранічно присл. tiránicamente
тиранія ж tiranía f
тиранозбвр ч tiranosaurio m
тирбнство c tiranía f, tiranización f
тиранствувбти tiranizar vt, portarse como un tirano
тирб c невідm. raya f (signo ortográfico) тирлйч ч бот. genciana f тирбльський прикм. tirolés тйрса ж serrín m, aserrín m (деревна) тис ч (дерево або кущ) tejo m тиск ч presión f, кров’яний - мед: presión (tensión) arterial; підвищений (кров’яний) - alta tensión arterial, hipertensión f, понижений (кров’яний) - мед. baja tensión, hipotensión f; справляти - presionar vi; під -ом (чого-н.) por (bajo) la presión (de), presionado (por) тйскати apretujar vt, estrujar vt, estrechar vt, - дитину estrechar al niño en sus brazos тиснений прикм. estampado тйснення c estampación f, estampado m; - no шкірі piel grabada
тйснути 1. estrechar vt, apretar* \гі(тж. притискати); - руку apretar (estrechar) la mano; 2. (бути тісним) apretar* vt, estar estrecho (про сукню); hacer daño (про взуття); 3. спорт, levantar vi, alzar vt, - штангу levantar pesos (halterios); 4. apretar* vt (робити що-н. енергійно) тйснутися (тулитися) apretarse*; estrecharse; - одне до одного apretarse; estrecharse тйснява ж apretura f, apretón т; - в метро las apreturas del metro тисбвий прикм. de tejo(s) тйсяч а 1. числ. mil; 2. ж мн. millar т, mil т; -і людей millares (miles) de hombres; один на -у uno de (entre) mil
тйсячн-ий 1. числ. milésimo; mil (рік; номер; сторінка); -а частка milésimo т; 2. прикм. (з кількох тисяч) de miles; - натовп una multitud de miles de hombres (de personas) тисячоголбсий прикм. de mil voces тисячокрбтний прикм..т\ veces тисячокрбтно присл. rriil veces тисячолітній прикм. milenario тисячоліття c 1. (стррк) milenio m; 2. (річниця) milenario m *»"
титбн ч 1. міф. titán m; 2. (про людину) titán m, gigante m; 3. (кип'ятильник) hervidor m; 4. хім. titanio m
титанічний прикм. titánico, titanio титбновий прикм. xím. de titanio тйтар ч церк. mayordomo de parroquia тйтло c лінгв. signo de abreviación титр ч 1. кіно, subtítulo w, letrero m, rótulo m (explicativo); 2. х/м/título m титрувбння c хім. titulación f, graduación f титрувбти док. і хім..titular vt, graduar vt тйтул ч título m
титулбваний ц\еприкм. і прикм. titulado титулувбти conceder (otorgar) título (a alguien) титулув0тися titularse, tener el título (de) тйтульний прикм.: - аркуш полігр. portada f, página (de) portada, página del título; - редактор redactor de la portada тиф ч tifus m, tifo m, fiebre tifoidea; черевний - tifus abdominal; enteropiría f, enterotifus m; висипний - tifus exantemático тифбзн'ий прикм. tifoideo, tífico; - хворий enfermo tífico, tifoso m; -а пропасниця fiebre tifoidea, tifus m
тихбнько присл. 1. див. тихо 1,2, 3; 2. (потай) a hurtadillas
тйх-ий прикм. 1. bajo (негучний); silencioso (безшумний); débil (слабкий); ligero (легкий); suave (м’який); -і кроки pasos silenciosos; - стук golpes débiles; - стогін gemido débil; співати -им голосом cantar en voz baja; говорити -им голосом hablar en voz baja, hablar (muy) quedo; 2. (спокійний) tranquilo, quieto, calmoso, sosegado; pacífico (мирний); sereno (про погоду); -а вода agua tranquila (mansa); -а вулиця calle tranquila (silenciosa); рік -oro сонця año de(l) sol en calma; 3. (повільний) lento; - хід marcha lenta, baja velocidad; -ою ходою a paso lento; -а година siesta f, -e божевілля locura pacífica тихіше виг. ¡chito!, ¡chitón!; ¡silencio!; ¡cálmense! (заспокойтесяI); ¡atención!, ¡cuidado! (обережно!)
тйхо 1. присл. sin ruido (безшумно); débilmente (слабо); ligeramente (злегка); suavemente
1060
TOBápH-ий
(м’яко); говорити ~ hablar en voz baja, hablar (muy) quedo; ~ увійти entrar sin ruido; - постукати в двері llamar suavemente (débilmente, callandito) a la puerta; ~! (мовчати!) jchito!, ¡chitónl; ¡silencio!; 2. присл. (спокійно) tranquilamente, quietamente, calmosamente; pacíficamente (мирно); сидіти ~ estarse quieto; поводитися ~ portarse bien; 3. присл. (повільно) lentamente, despacio; ~! (обережно!) ¡atenciónl, ¡cuidadol; 4. безос. у знач, присуд, (про погоду) el tiempo está sereno; no hace viento; 5. безос. у знач, присуд, (про тишу, спокій) todo está en calma; no hay ruido; yce стало ~ todo quedó en silencio; в оселі було ~ la casa permanecía silenciosa, en la casa había silencio, en la casa reinaba el silencio тиховбддя c aguas mansas, remansos m pl THxooKoáHCbMfW прикм. del Océano Pacífico тихохід ч lento m, tardón m; tortuga f тихохідний прикм. de velocidad baja, de marcha lenta
тйцяти див. тикати І тичйнка ж бот. estambre m тичйнковий прикм. бот. de estambre тйчка, тичйна ж estaca f тйш-а ж silencio т; calma f, tranquilidad f (спокій); мертва ~ silencio sepulcral; дотримувати (додержувати) ~¡ guardar silencio; порушити ~y romper (violar) el silencio; turbar (violar) la tranquilidad; y ~i en silencio, en calma тишкб ч mosquita (mosca) muerta; прикидатися ~м hacerse la mosquita (mosca) muerta тйшком присл. див. нишком тйшком-нйшком присл. див. нишком Tiápa ж tiara f
тік ч 1. (клуня) granero т; 2, (критий тік) era cubierta тік ч с.-г. era f
тік0-ти, утікйти див. утйкти; я ~ю me largo Tinecá мн. carnes f pl
тілйсн'Ий прикм. 1. corporal; ~і ушкодження lesiones corporales; ~е покарання castigo corporal; 2. (про колір) (de) color carne; 3. мат. corpóreo; 4. (матеріальний) material; ~ світ mundo material; 5. (плотський) camal тГл-о c cuerpo m; carne f (плоть); тверде, рідке ~ фіз. cuerpo sólido, líquido; небесне ~ cuerpo celeste; чужорідне ~ cuerpo extraño; тремтіти усім ~м temblado las carnes {a alguien); бути відданим ~м і душею ser fiel en cuerpo y alma; (бути) в ~i estar carnoso; тримати в чорному -і dar mala vida, maltratar W; торгувати своїм ~ом ganar con su cuerpo
тілогрійка ж chaquetón guateado (acolchado) тілоохорбнець ч guardia de Corps; guardaespaldas m
тільки 1. част. sólo, solamente; маю ~ п'ять гривень tengo sólo cinco grívnas, no tengo más que cinco grívnas; я ~ хотів дізнатися quise sólo saber; ~ ти можеш це зробити tú sólo puedes hacer esto; він п’є - воду bebe únicamente (nada más que) agua; 2. спол. pero, más; sin embargo; no obstante (однак); я напишу йому листа, ~ не сьогодні, а завтра le voy a escribir la carta (mas) no hoy, sino mañana; не а й... no sólo... sino...; 3. присл. apenas; я ~ вийшов acabo de salir; 4. част.; подумайте ~! ¡piense Ud.l, ¡vea y creal; ~ спробуй! ¡a ver si te atreves!; де я ~ не побував! ¡en dónde no estuve yo!
тільна прикм. ж: ~ корова vaca preñada тільнйк ч camiseta f тільнйшка ж camiseta de marino тільцй c 1. cuerpecito m; 2. біол. corpúsculo m; крояні тільця glóbulos de la sangre тім’я c анат. sincipucio m, bregma m тім’ян-йй прикм. анат. parietal; ~a кістка hueso parietal
тім’ячко c анат. fontanela f тінйст ий, тінявий прикм. umbroso; sombroso, sombrío, umbrío (вкритий тінню); ~a алея alameda umbrosa
тін-ь ж sombra f, umbría f, ~ і світло sombra y luz; нічна - penumbra f, sombra nocturna; тіні під очима ojeras f pl; класти тіні жив. sombrear vt, кинути - (на кого-н.) deslustrar vt, deslucir* vt, desdorar vt; difamar vt, denigrar vi; трима¬
тися, залишати в ~i quedarse, dejar en la sombra; бути, стати чиєю-н. ~ню ser, llegar а ser (la) sombra de alguien; ходити за ким-н. ~ню andar tras alguien, seguir a alguien como (si fuese) su sombra; боятися власної -i tener miedo de su propia sombra; ні тіні сумніву ni sombra de duda; китайські тіні sombras chinas; від нього лишилася сама ~ no es ni la sombra de lo que era
тіньов'йй прикм. 1. sombrío, umbrío; ~ бік вулиці lado sombrío de la calle; 2. (про рослини) que crece en la sombra (en la umbría); 3. мист. sombrío, sombreado; ~ кабінет gabinete de sombra; ~a економіка economía sumergida тіньолюбний прикм. esciófilo тіпйлка ж espadilla f, agramadera f, tascador m тіпйльн'Ий прикм.: ~a машина máquina de espadar, agramadera f тіпйльник ч agramador m тіпаний прикм. (про волокно) espadado, espadillado, agramado
TlnáHWi c (льону, конопель) espadillado m, agramado m
тіпати (льон, коноплі) espadar vt, espadillar vt, agramar vt, tascar vt
тіпйти (про пропасницю) hacer temblar; його тіпає пропасниця está calenturiento, tiembla de fiebre
тіп-топ виг. у знач, присуд, excelente, chipén; справи ~ los asuntos van chachi тісн йй прикм. 1. estrecho, angosto; exiguo, pequeño, escaso (про приміщення); 2. (про одяг, взуття) apretado, estrecho; 3. (розташований упритул) apretado; ~ ряд (чого-н.) fila apretada (de); ~ стрій orden cerrado; 4. estrecho, íntimo; ~a співпраця cooperación estrecha; у ~ому колі en reunión íntima, en la intimidad, en un círculo de amigos, entre amigos тіснйна ж vaguada f, rambla f тіснйти empujar vt, acosar vt; ~ ворога hostigar al enemigo; ~ся estrecharse, apretarse* тісно 1. присл. estrechamente, apretadamente; ~ притулитися apretarse; 2. присл. estrechamente, íntimamente; - зблизитися (зійтися) juntarse; 3. безос. у знач, присуд.: тут (нам) ~ aquí estamos muy apretados; у вагоні ~ el vagón está repleto
тіснбга ж estrechez f, estrechura f, angostura f, hacinamiento m (тіснява); жити в ~i vivir muy apretados
tíct-o c pasta f, masa f, здобне - pasta con mantequilla y huevos; листкове ~ pasta de hojaldre, hojaldre m; місити - amasar vt; ставити ~ poner la masa; з одного, зрізного ~a de la misma, de diferente masa (cosecha, cepa) тістечко c pastel m, pastelillo m; бісквітне ~ bizcocho m; пісочне - polvorón m тістомісйлка ж amasadora f (mecánica) тісту вйтий прикм. pastoso тітка ж 1. tía f, 2. (доросла жінка) mujer de edad; señora f (як звернення); ~ не тітка a buen hambre no hay pan duro тітонька, тіточка ж 1. tiíta f, 2. (як звернення) tía
тічка ж біол. celo т (de /а hembra) тішити 1. (розважати) entretener* vt, divertir* vt (забавляти); regocijar vt, alegrar vt (веселити); causar placer; ~ око (зір) alegrar la vista; 2. (утішати) consolar* vt, (re)confortar W; ~ себе надіями consolarse con las esperanzas, acariciar esperanzas
тішитися entretenerse*, divertirse* ткйля ж tejedora f тк0ний прикм. tejido
тканйна ж 1. tela f, tejido m; бавовняна, вовняна ~ tela de algodón, de lana; 2. біол. tejido m; нервова, м'язова ~ tejido nervioso, muscular; 3. (основа, зміст) trama f тканйнн-ий прикм. 1. de tela, de tejido; 2. біол. de tejido; ~a терапія terapia tisular, tisuloterapia f тканий c tejedura f, tejido m tkóth 1. tejer vt, ~ золотом tejer con (de, en) oro; 2. (про комах) hilar vt, tejer vt, ~ павутину tejer la telaraña
тк0цтво c tejeduría f
ткйцьк ий прикм. de tejido; ~ верстат telar m; ~ човник lanzadera f
ткач ч tejedor m
ткнути док. 1. однораз. до тикати 1; 2. meter vt,
~ носом (кого-н. у що-н.) meter por las narices тлінний прикм. perecedero, mortal (смертний); frágil (крихкий); ~e тіло cuerpo frágil; ~i останки restos mortales; ~ світ mundo pecador тлінність ж carácter perecedero; fragilidad f (крихкість)
тління c (гниття) descomposición f, putrefacción f, corrupción f
тлінь ж 1. (розпад) descomposición f, putrefacción f, 2. (те, що підлягає загибелі) podredumbre f, carroña f; 3. (те, що зітліло) cenizas f pl тліти (гнити) descomponerse*, pudrirse, corromperse* тло ч див. фон І
тлумйч ч comentador т; intérprete m тлум0чення с 1. interpretación f, comentario т; дати правильне ~ dar una interpretación justa; ~ текстів (священних) hermenéutica f, 2. comentario m
тлумйчити 1. interpretar vt, comentar vt, ~ текст, interpretar un texto; 2. explicar vt тлумдчний прикм.: ~ словник diccionario de la lengua
тлустий прикм. bien alimentado, gordo тот част. (тоді) entonces; якщо вже пізно, то не ходи si es tarde, (entonces) no vayas; якщо так, то я йому напишу si es así yo le escribiré то2 спол.: то..., то... ya..., ya...; ora..., ora...; то тут, то там ya por aquí, ya por allá; то вгору, то вниз ora arriba, ora abajo; то дощ, то сніг ora llueve, ora nieva To6oráH ч спорт, tobogán m тббто спол. es decir
Toeáp ч mercancía f, artículo m; género m; ~и широкого вжитку artículos de amplio consumo; продовольчі ~и productos alimenticios, comestibles m pl; abarrotes m pl (Л. Ам.); промислові ~и artículos industríales (fabricados); колоніальні ~и ultramarinos m pl; ходовий ~ mercancía comerciable (con mercado) (muy demandada); сільськогосподарські ~и productos agrícolas; бракований ~ mercancía defectuosa, desecho m; залежачий ~ mercancía deteriorada; дефіцитний ~ mercancía en déficit; постачати ~и suministrar mercancías товарйство c 1. compañía f (компанія); у 4 кого-н. en compañía de alguien; 2. (об’єднання, організація) sociedad f, asociación f, liga f, cuerpo m (корпорація); спортивне - sociedad deportiva; акціонерне - sociedad anónima, compañía anónima; командитне - sociedad comanditaría (de responsabilidad limitada); ~ споживачів organización de consumidores; таємне - sociedad secreta; ~ спільного обробітку землі cooperativa para el laboreo de la tierra товарйськ-ий прикм. 1. camaraderíi, de cama- ■ ■ rade(s), de compañeros; de amigos, amistoso; ШШШ ~a зустріч спорт, partido amistoso; ~i стосунки relaciones de compañerismo; вчинити по- товариському portarse como un compañero; ~ суд juicio de amigables componedores; tribunal de camaradas; 2. sociable, comunicativo; ~a людина persona sociable; ~a вдача carácter comunicativo
товйриш ч 1. camarada m, compañero m; amigo m (друг); colega m (колега); compinche m (fam); шкільний ~ compañero de escuela, condiscípulo m; ~ від зброї, бойовий ~ compañero de armas, de lucha; ~ у нещасті compañero de fatigas (de infortunio); 2. (як звернення) camarada, compañero; 3. (помічник, заступник): ~ прокурора vicefiscal m; ~ міністра viceministro m товйришка ж compañera f, camarade f товаришувйння c camaradería f, camara- derismo m, compañerismo m товйрн-ий прикм. mercantil, de mercancías, de mercaderías; ~ обіг ек. circulación mercantil (de mercancías); ~e виробництво ек. producción mercantil (de mercancías); ~e господарство ек. economía de mercado (mercantil); ~a біржа bolsa de mercaderías; ~e зерно cereales comerciables; ~ потяг tren de mercancías, mercancías m; ~i запаси reqprvas de mercancías; - знак marca registrada (de fábrica); trade mark m (anglicismo)
35 Іспансько-український словник
1061
TOBápHicTb
TOBápHicTb ж ек. producción mercantil {para el mercado, para la venta) товарнйк ч tren de mercancías товаровиробнйк ч ек. productor m (de mercancías)
товарознбвець ч perito mercantil товарозн0вство c peritaje mercantil товароббіг ч circulación de mercancías, giro (intercambio) comercial товароббмін ч intercambio de mercancías TOBápo-пасажйрський прикм. de viajeros y mercancías; ~ потяг tren mixto, mixto m товаропровіднйй прикм. ек. de conducción de mercancías; de promoción de mercancías товкбч ч (макогін) mazo m товктй triturar vt, moler* vt (молоти); desmenuzar vt {подрібнювати); ~ воду в ступі coger agua en cesto; machacar en hierro frío; echar lanzas en el mar; azotar el aire; dar palos al agua товктйся 1. revolotear vi; 2. (сновигати) trajinar vi товкачка ж rastro m {mercado) товмбч ч truchimán m, trujamán m, dragomán m тбвпитися agolparse, agruparse, apiñarse товстбзний, товстелбзний прикм. muy gordo, gordinflón
товстбнький прикм. gordito; regordete {про людину)
товсгйй прикм. gordo, grueso; corpulento {про людину); rollizo {про дитину); ~ шар capa gruesa; ~а кишка анат. intestino grueso товстйти hacer más grueso (más gordo) товстіти, товстішати див. гладшати товстогубий прикм. bezudo товстоз0дий прикм. culón, nalgudo товстокбрий прикм. cortezudo товстом’ясий прикм. gordo, carnoso, carnudo товстонбгий прикм. de piernas gordas товстопузий прикм. barrigudo, panzudo товстостінний прикм. de paredes gruesas товстосум ч ricachón m, pájaro gordo товстошкірий прикм. 1. {про фрукти) de piel dura; 2. зоол. paquidermo; 3. {про людину) insensible, tronco, alma de cántaro; cuerudo (Л. Am.)
товстощокий прикм. mofletudo товстуватий прикм. un poco gordo товстун ч gordi(n)flón m, gordo m, botijo m товстуха ж mujer gruesa (gorda), pandorga f товчбний прикм. triturado, molido; desmenuzado {подрібнений) товчіння c trituración f товчбк ч див. товкучка тбвща ж grueso т, espesor т; grosor m товщинб ж espesor лі, grueso т; grosor m товщинна ж театр, tontillo т, falso m тбга ж icm. toga f, убиратися в тогу ponerse el ropaje (de), hacerse pasar (por)
Toró присл. por eso, por lo tanto, por ello тоді присл. entonces; ось ~ і треба було йому сказати entonces fue (era) cuando había que habérselo dicho; саме ~ precisamente entonces тодішній прикм. de entonces, de aquel entonces
тож, отож присл. див. того той (та, те, ті) займ. aquel (aquella, aquello, aquellos, aquellas); ese (esa, eso, esos, esas); ~ чи ~ uno u otro; якщо не ~, то інший si no es uno es otro; ні ~, ні - ni uno ni otro; ~ самий el mismo; те саме lo mismo; ~ світ el otro mundo; ні те ні ce ni fu ni fa, ni una cosa ni otra, ni carne ni pescado; así así {так собі); річ у тому, що... es que, el hecho es que; до того ж además; тим часом entre tanto, mientras tanto токбй ч, токбйське c (вино) tokai m тбкар ч tornero m, torneador m; ~ по дереву tornero en madera
TOKápH-ий прикм. de tomo; de tornero; ~ верстат torno m; ~a майстерня tornería f {taller) токбрня ж tornería f
токарювйти hacer de tornero, ser tornero токбта ж муз. tocata f
ТОК0ВИЩ6 c lugar de reclamo (de urogallos, etc.), cantadero m
токсикбз ч мед. toxicosis f ТОКСИКОЛ0ГІЯ ж toxicología f токсикомбн ч toxicómano m, drogadicto m токсикомЯнія ж toxicomanía f, drogadicción f
токсйн ч біол. toxina f токсйчний прикм. біол. tóxico токсйчність ж біол. toxicidad f токувбння c мисл. reclamo m токувбти reclamar vt тол ч trilita f, tolita f
тбловий прикм. de cartón (papel) embreado (asfaltado)
толербнтний прикм. tolerante толербнтність ж tolerancia f толер0нтно присл. con tolerancia толокнб c harina de avena толубл ч хім. toluol m, tolueno m толь ч буд. cartón (papel) embreado (asfaltado), papel alquitranado том ч tomo m, volumen m TOMaráBK ч tomahawk m томасувбння c mex. proceso básico, proceso Thomas-Gilchrist
томасшлбк ч mex. escoria Thomas tomót ч tomate m
томйльний прикм. mex. de calentamiento, de (para) calentar, de (para) maleabilizar том йти mex. calentar* vt, maleabilizar vt тбмлений прикм. спец, maleabilizado; ~ чавун hierro maleabilizado
томлйвий прикм. fatigoso, abrumador; penoso томління c mex. calentamiento m, maleabiliza- ción f
томогрбфія ж tomografía f TOMnáx ч mex. tompak m {aleación de cobre y cinc)
тому 1. присл. por esto (eso), por esta (esa) causa, por este (ese) motivo, es por ello; він нічого не знає, і ~ не приїде no sabe nada у por eso по vendrá; 2. спол.: ~ що (бо) porque, ya que; він не приїде, ~ що зайнятий no vendrá porque está ocupado
тон ч tono т; високий, низький ~ tono alto, bajo; світлі тони tonos claros; тони серця tonos cardíacos, ruidos del corazón; тоном вище, нижче en un tono más alto, más bajo; владним, ласкавим ~ом con tono imperioso, cariñoso; змінити ~ mudar de tono; задавати - dar tono; не говоріть зі мною таким ~ом по hable conmigo (по me venga) con ese tono тонбльний прикм. муз. tonal тонбльність ж муз. tonalidad f тонзилГт ч мед. tonsilitis f, amigdalitis f тонзура ж церк. cerquillo m тоніз'увбти док. і фізіол. tonificar vt, entonar vt, ~аційні засоби tónicos т pl тбнік ч tónica f, agua tónica тбнікаж муз. tónica f
тонічний прикм. літ. tónico; ~ наголос acento tónico
тонк-йй прикм. 1. delgado; fino; sutil, tenue, débil, delicado (крихкий); ~i нитки hilos finos (delgados); ~a лінія línea fina; ~ шар capa fina; ~ папір papel fino; 2. (тендітний) esbelto, fino; ~i пальці dedos finos (delgados); ~i риси обличчя facciones finas (delicadas); 3. (високий) fino, agudo, alto; ~ голос voz fina (aguda); 4. (складний) delicado, fino; detallado (детальний); exacto (точний); ~a робота trabajo fino (delicado);
5. (ледь помітний) fino, imperceptible; ~i відмінності diferencias imperceptibles; 6. (вишуканий) fino, delicado, sutil; ~i вина vinos finos (generosos); 7. (делікатний) fino, delicado; 8. (про органи чуття) fino, delicado, agudo; ~ слух oído fino; ~ нюх olor agudo (fino); 9. (проникливий) fino, delicado; ~a критика crítica fina; ~ дипломат diplomático delicado; ~ знавець conocedor fino; ~a кишка анат. intestino delgado; ~ натяк alusión discreta, indirecta f tóhкість ж fineza f, delicadeza f, текст. tenuidad f, sutileza f; debilidad f, delgadez f; ~ вин fineza de los vinos
tóhko присл. con finura, bien; - накраяні скибки хліба rebanadas delgadas (finas) de pan, pan cortado en lonchas (lonjas) finas тонкововнбвий прикм. de vellón fino тонковолокнйстий прикм. de fibra fina тонкозернйстий прикм. de grano fino тонкокбрий прикм. de corteza fina (delgada) TOHKOHÍr ч (рослина) poa f тонконбгий прикм. de piernas (patas) delgadas
тонкопрйд ч (метелик) hepíolo m тонкорунн ий прикм. de vellón fino; ~e вівчарство cría de ovejas de vellón fino тонкосукбнний, тонкосукняний прикм. de paño fino
тонкошбрст-ий прикм. de lana fina, fino; ~e сукно paño fino
тонкошкГрий прикм. de piel fina тбнкощі mh. detalle m, pormenor m; знати що-н. до -в conocer a fondo un asunto, conocer todos los detalles (todos los pormenores) de un asunto; вдаватися в ~ entrar en minucias, entrar en detalles (en pormenores) тонмбйстер ч director de sonido тбнна ж tonelada f, метрична ~ tonelada métrica, tonelámetro m; англійська - tonelada bruta (larga)
тoннáж ч tonelaje m
тбнно-кіломбтр ч спец, tonelada-kilómetro f тбнний прикм. elegante, de buen tono, de (con) tono
тонстудія ж estudio de efecto sonoro тонувбння c 1. муз. entonación f, entonamiento m; 2. фото, entintación f, entonación f тонувбти док. і муз. entonar vt тбнус ч фізіол. tono т; життєвий ~ tonus vital тонути 1. ahogarse; hundirse (занурюватися); irse a pique (про судно); 2. (загрузати) ahogarse, hundirse, atascarse; ~ в снігу hundirse (atollarse) en la nieve; ~ в багнюці hundirse (atascarse) en el barro; 3. (губитися) perderse*, desaparecer* vi; ~ в тумані desaparecer en la neblina
тонфільм ч 1. кіно, tonfilm m, cine sonoro, película sonora; 2. радіо cinta magnetofónica тбншати hacerse fino (delgado) tóh-я ж 1. (місце) pesquería f, 2. (вилов) pesca f, redada f; тягти ~ю sacar la red con pesca топ ч мор. tope m
топЯз ч мін. topacio m; димчастий ~ topacio ahumado $
топйти1 (піч, в печі) encender* vt (una estufa, el fuego)
топйти 1. (віск, жири) derretir* vt, 2. (молоко) cocer a fuego lento, tostar* vt топйти3 1. (занурювати у воду) hundir vt, sumergir vt, ahogar vt (змушудати тонути); echar a pique (судно); 2. (занапащати) hundir vt, 3. (заглушати) ahogar -vt, ~ горе у вині ahogar las penas en el yjno ~ топ йтися1 (про піч) arder Webstar encendido (el fogón, el fuego) - ^
топ йтися2 (про віск, жири) derretirse* топйтися3 (позбавляти себе життя) ahogarse
топінбмбур ч 1. (рослина) aguaturma f, tupinambo т; 2. (бульба) aguaturma f, cotufa f тбпка ж (частина печі) fogón т, homo т, caja de fuego
тбпковий прикм. de(l) homo, de(l) hornillo тбплен'Ий прикм.: ~e масло mantequilla hervida тбповий прикм. мор. de tope; ~ вогонь luz de situación, tope m топбграф ч topógrafo m топографічн-ий прикм. topográfico; -а анатомія anatomía topográfica топогрбфія ж topografía f тополбв-ий прикм. de álamo(s) тополбгія ж мат. topología f топбля ж álamo m; пірамідальна ~ álamo piramidal; срібляста, чорна ~ álamo blanco, negro топбнім ч лінгв. topónimo m топонГміка ж toponimia f тбпсель ч мор. escandalosa f топтбння c pisoteo m; cambio (constante) de pie; - на місці inmovilismo m топтбти 1. pisotear vt, hollar* vt, 2. ensuciar vt; ~ підлогу ensuciar el suelo топтбтися patalear vi; ~ на місці no moverse del sitio, estar de plantón; estar estancado, no salir delatolladero, empantanarse; ~ цілий день estar de plantón todo el día Tópa ж рел. Thora f торакоплбстика ж toracoplastia f торакоскопія ж мед. toracoscopia f тбрб а ж 1. morral m; носитися з чим-н. як дурень з писаною ~ою andar en pamplinas con
трагічність
algo; andar con algo como (un) niño con zapatos nuevos; 2. bolsa f, saco m; burjaca f {жебрака)', з ~ою ходити mendigar vt, pedir limosna; з ~ами пустити dejar en la calle
торбйзи mh. torbasás m pl {botas de piel de reno)
торбйнка ж bolsa f, bolsillo m торг1 ч {установа) casa de comercio, comercio m
торг ч 1. {торгівля) comercio m, negociación f, negocio m; 2. regateo m; transacción f {обо- рубка)', 3. {торговище) bazar m, mercado m, plaza f, 4. mh. (аукціон) subasta f; продаж з ~ів venta en pública subasta; продавати з ~ів sacar a pública subasta, subastar vt торгівбць ч mercader m; comerciante m, negociante m {комерсант)', дрібний ~ pequeño comerciante; великий - gran comerciante, gran negociante; вуличний ~ mercader ambulante; оптовий (гуртовий) - comerciante mayorista; роздрібний ~ comerciante menorista торгівл-я ж comercio m, negocio m, tráfico m; зовнішня, внутрішня - comercio exterior, interior; оптова (гуртова) ~ comercio al por mayor (mayorista); роздрібна ~ comercio al por menor (menorista); мінова - intercambio de mercancías; сприяти розширенню ~i fomentar (promo- cionar) el comercio
торгов0льн-ий, торгбвий прикм. 1. comercial, de comercio, mercante; ~a мережа red de comercio; - флот marina mercante; ~ капітал capital comercial; ~ представник representante comercial; ~ оборот intercambio comercial торговбльно-промислбв'ий прикм. comercial e industrial, de comercio e industria; ~a палата Cámara de Comercio e Industria торгбвище c plaza f (місце торгівлі) торгбвка ж mercadera f торгпрбдство c (= торговельне представництво) representación comercial торгувйти comerciar vi', negociar vi, traficar vi', ~ чим-н. vender algo; - оптом (гуртом), у роздріб vender al por mayor, al por menor; крамниця торгує з одинадцятої ранку la tienda está abierta desde las once de la mañana; крамниця сьогодні не торгує hoy la tienda está cerrada торгувйтися 1. (про ціну) regatear vt, 2. discutir vt тореадбр ч torero m
торбць ч 1. tope m, extremo m; ~ палі буд. cabeza de un pilote
торжеств‘6 c 1.fiesta f, festejo m; 2, triunfo m; ~ правосуддя triunfo de la justicia торі ч невідм. tory m тбрій ч хім. torio m
торГшній, тогорічний прикм. del año pasado, del último año торкйти tocar vt, mover* vi торкнути док. див. торкати торкретувйти док. і спец, torcretar vt TopHáAO с невідм. tomado m торокй мн. correas f pl торбс ч banco (témpano) de hielo торосйстий прикм. con bancos de hielo; ~ лід hielo amontonado торосйти amontonar hielos торосйтися (про лід) formar bancos de hielo торбхкати не док., торбхнути док. і однораз. 1. dar (pegar, descargar, encajar) un golpe; 2. disparar vt
торохтГй ч parlanchín m торохтійка ж (про людину) chicharra f, cotorra f торохтіння c (базікання) charloteo m, chachara f торохтіти 1. hacer ruido, traquetear vi, tabletear vi', 2. (говорити) charlar vi, charlotear vi, cotorrear vi
торпддаж torpedo m
торпйдний прикм. torpedero; ~ катер lancha torpedera, torpedero m; ~ апарат tubo lanzatorpedos
торпедонбсець ч ae. torpedero-bombardero m торпедувйння c toipedeo m, torpedeamiento m торпедувйти док. i torpedear vt тбрс ч torso m торт ж torta f, tarta f
тортур-а ж 1. tortura f, tormento m; брати на ~и someter a tortura; 2. (страждання) tormento m, suplicio m
торувйти abrir* vt, practicar vt (un camino, etc.) торф ч turba f (combustible) торфовидобувйння c extracción de turba торфбвий, торф’йний прикм. con turba (про болото, ґрунт)', de turba (з торфу)', ~ брикет briqueta de turba
торфбвище с turbera f, turbal m торфоперегнійний прикм. с.-г. con compuesto de turba
торфорозрббки мн. explotación de turba, turbera f
торфувйння c с.-г. fertilización con turba торфувйти с.-г. fertilizar con turba торф’янйк ч obrero de una turbera торф’янйстий прикм. turboso, que tiene turba торцйвий прикм. 1. спец, de tope, de extremo; ~ ключ llave de copa; llave de cubo (de muletilla) (гайковий)] ~a стіна muro de contención (de apoyo); 2. (друкований торцями): ~ брук entarugado m Topuióp ч lámpara de pie тбскн'Ий прикм. 1. desagradable, penoso, aburrido; 2. triste, melancólico, angustiado; aburrido (нудний)', ~ настрій morriña f, ~e життя vida triste (aburrida)
тбскність ж tristeza f, melancolía f tóckho 1. присл. tristemente, melancólicamente, angustiosamente; 2. у знач, присуд, está aburrido, reina tristeza (en algún sitio)', у нього на душі - su alma está triste; мені ~ estoy triste; me aburro (мені нудно)
тост1 ч brindis т; виголосити ~ brindar vi; anunciar un brindis; запропонувати - proponer un brindis
тост2 ч pan tostado, tostada f тбетер ч tostador m тоталізйтор ч totalizador m тоталітарйзм ч totalitarismo m тоталітйрний прикм. totalitario тот0льний прикм. total totóm ч ент. tótem m тотемїзм ч ент. totemismo m тотемістйчний прикм. ент. totemista тотбжний прикм. idéntico; ~ чому-н. idéntico a algo
тотбжність ж identidad f тбчений прикм. torneado точйло c afiladera f (камінь); afiladora f (верстат)
точйльник ч (жук) carcoma f, caroncho m точйти1 despedir* vt, hacer emanar; ~ сльози verter lágrimas
точйти11. (на токарному верстаті) tornear vt, 2. (робити дірки) roer* vt (прогризати); picar vt (про комах); carcomer vt (дерево); minar vt (про воду); ~ зуби (на кого-н.) enseñar los dientes (a); tomar entre dientes (a) точГння c (виточування) torneado m тбчк а ж punto m; вихідна, відправна ~ punto de partida, de salida; ~ опори punto de apoyo; ~ кипіння punto de ebullición; ~ замерзання punto de congelación; мертва ~ punto muerto; зрушити з мертвої ~и salir (sacar) del punto muerto; вогнева ~ військ, punto de resistencia; торговельна ~ tienda f, puesto m; критична ~ фіз. punto crítico; ~ рівнодення acmp. punto equinoccial; - довготи мор. punto fijo; - відліку punto de referencia; ~и дотику puntos de contacto; terreno común; - зору punto de vista; з ~и зору desde el punto de vista (de) точкбв'ий прикм. спец, puntual; por puntos; ~ заряд carga puntual; ~e електрозварювання soldadura eléctrica por puntos тбчн'Ий прикм. 1. exacto, justo, preciso; de precisión; ~a вага peso justo (cabal); - рахунок cálculo exacto; ~ переклад traducción exacta (fiel); ~¡ ваги balanza de precisión; - годинник reloj de precisión, cronógrafo m; Ч прилади instrumentos (aparatos) de precisión; - час hor? exacta; 2. (пунктуальний) puntual; ~a людина hombre puntual; ~i науки ciencias exactas точнісінько присл. exactamente, precisamente; - так eso es, es cierto, en efecto; - так само (як) lo mismo que, así como; ~ такий exactamente el mismo, igual
тбчніст'Ь ж exactitud f, precisión f, ~ вимірювання exactitud de la medición; ~ перекладу
fidelidad de la traducción; з ~ю до 0,1 con una exactitud de 0,1; 2. (пунктуальність) puntualidad f
точніше присл. con más precisión; (hablando) más exactamente
тбчно присл. exactamente, justamente, precisamente; sin quitar ni poner (буквально); ~ o п’ятій a las cinco en punto; обчислити ~ calcular exactamente (con precisión); так ~ військ, sí, mi jefe (coronel, general, etc.) тпру виг. so, jo, cho; ні тпру ні ну ni al vado ni a la puente
трав-á ж hierba f, yerba f, багаторічні ~и hierbas vivaces; кормові ~и hierbas forrajeras, forraje m; лікарські ~и plantas medicinales; морська ~ alga f, fuco m; крамниця (аптека) лікарських трав herbolario т, herboristería f, збирати ~и herborizar vi; пити, заварити -у tomar, hacer una infusión; порослий ~ою herboso; як ~ (про їжу) insípido, soso; хоч - не рости con su pan se lo coma; ahí me las den todas трйвень ч mayo m; Перше травня Primero de Mayo
TpáBepc1 ч спорт, trayecto m Tpáeepc2, трйверз ч 1. військ, través m (parapetó); 2. mex. (дамба) dique m; 3. мор. (напрям) través m; вийти на ~, бути на 4 salir (estar) por ei través (de), demorar por el través; 4. mex. traversa f, travesano m, traviesa f Tpáeepca ж див. траверс1 4 траверсувйти спорт, atravesar* vt травесті невідм. 1. с театр, (амплуа) tran- sformista т; 2. у знач, невідм. прикм. театр. travestido; 3. ж (актриса) transformista f; 4. с літ. parodia f
травйльний прикм. mex. corrosivo, para (de) atacar, de decapado
травйнк-а ж hierbecita f, ні ~и ni una hierbecita травйти 1. (їдкою речовиною) quemar vt, irritar vf; 2. хім. corroer* vt, atacar vt, decapar vt; grabar vt, rayar vt (наносити візерунок); ~ кислотою desincrustar por ácido травйця, травйчка ж зм. hierba f, hierbecilla f трйвлений прикм. mex. grabado al agua fuerte трйвлення1 c mex. corrosión f, ataque químico, decapado m; grabado al agua fuerte, grabación f (нанесення візерунку)
трйвлення2 c digestión f, органи ~ órganos de la digestión; розлад ~ indigestión f трівма ж trauma m, traumatismo m; виробнича - trauma laboral; психічна - trauma (p)síquíca
травматйзм ч traumatismo m травматйчний прикм. traumático травматологічний прикм. traumatológíco травматолбгія ж мед. traumatología f TpaBMyeáTH док. / traumatizar vt травневий прикм. de mayo, del mes de mayo травнйй прикм. digestivo; ~ процес digestión f, ~ апарат aparato digestivo трйвник ч herbolario m, herborista m; hierbatero m (ПиАм.)
травощн-ий прикм. herbívoro; ~a тварина herbívoro m
траволікувйння c cura de hierbas травопілля c с.-г. rotación de cultivos con alternación de hierbas forrajeras травопільний прикм.: H сівозміни sistema de cultivo alternativo con hierbas forrajeras травосіяння c с.-г. cultivo de hierbas forrajeras травостій ч с.-г. herbaje m трав’ян-йй прикм. de hierba, herbáceo трав’янйст'Ий прикм. 1. herbáceo; ~a рослина planta herbácea; 2. (порослий травою) herboso; 3. (про смак) insípido, soso трагедійний прикм. trágico трагбд-ія ж tragedia f, пережити Чю sufrir una tragedia; робити Чю з чого-н. hacer una tragedia de algo
трагізм ч (lo) trágico, carácter trágico; ~ становища lo trágico de la situación TpárlK ч (актор) actor trágico трагіком0дія ж tragicomedia f Трагікомічний прикм. tragicómico трагічне c (lo)4rágico
трагічний прикм. trágico; ~ актор actor trágico трагічність ж tragicidad f
&
1063
трагічно
трагічно присл. trágicamente; ~ ставитися до чого-н. tomar algo por lo trágico; закінчитися ~ acabar trágicamente, tener fin trágico традиційний прикм. tradicional традиційність ж tradicionalismo m, espíritu de tradición
традиційно присл. tradicionalmente, según la tradición
традйц'ія ж tradición f, за ~ією por tradición; стати ~ією ser (hacerse) la tradición траєктбрія ж trayectoria f, крута ~ trayectoria curva; настильна - військ, trayectoria rasante трак ч спец, eslabón m
тракт ч carretera f, camino real (битий шлях)', шлунково-кишковий ~ анат. tracto intestinal (digestivo)
TpaicráT ч tratado m трактйр ч taberna f трактйрник ч tabernero m тр0ктор ч tractor m; колісний - tractor de ruedas; гусеничний ~ tractor de orugas; --тягач tractor remolque
тракторйст ч tractorista m, conductor m трЯкторний прикм. de tractores); -а тяга tracción por tractor; - плуг arado para tractor тракторобудівнйй прикм.: - завод fábrica de tractores
тракторобудувйння c construcción de tractores
трактувйння c enfoque m, modo de tratar; interpretación f
трактувЯти 1. tratar vt (de); examinar vt, discutir vt, 2. (тлумачити) interpretar vt тракту вйтися tratarse
трал ч 1. [риболовний) traína f, red de arrastre, boliche m; 2. (гідрографічний) rastra f; 3. (мінний) dragaminas m трЯлення c мор. rastreo m тр0лер ч див. тральщик трЯлити 1. риб. rastrear vt, 2. військ, dragar vt трЯльщик ч 1. (риболовний) pesquero т; bote de pesca con red barredera; arrastrero m, trainera f, pesquero de arrastre; 2. (мінний) dragaminas m, rastrero m трамбівка ж (знаряддя) pisón m трамбувЯння c apisonamiento m трамбувЯти apisonar vt трамвай ч tranvía m; їхати -єм ir en tranvía; сісти на - tomar (montarseen) el tranvía; вийти з ~ю bajar(apearse) del tranvía; потрапити під - ser atropellado por un tranvía, caer debajo del tranvía; річковий - tranvía fluvial трамвЯйн'Ий прикм. de tranvía, tranviario; -a лінія línea de tranvía; - квиток billete de tranvía; -а зупинка parada de(l) tranvía; - вагон tranvía m, (coche, vagón) de tranvía; - парк parque de tranvías; - кондуктор cobrador del tranvía; -a мережа red tranviaria трамвййник ч tranviario m трамплін ч trampolín m;. лижний - trampolín m (de esquís)
транзйстор ч transistor m; на -ax transis- torizado; кремнієвий - transistor de silicio транзйсторний прикм. de transistor; - приймач transistor m
транзйт ж tránsito m; перевозити -ом товари transitar mercancías, pasar las mercancías en tránsito
транзйтн'ий прикм. en tránsito, de tránsito; -i товари mercancías en tránsito; -а торгівля comercio de tránsito; -а такса tasa f, - пасажир pasajero de tránsito; -а віза visado de tránsito транзйтник ж pasajero de tránsito транквілізйтор ч спец, tranquilizante m, sedante m, calmante m
транс ч мед. trance m, éxtasis f, впадати в - estar en trance
трансагЯнтство c agencia de viajes трансальпійський прикм. tra(n)salpino трансарктйчний прикм. tra(n)sártico трансатлантйчний прикм. transatlántico; - пароплав (теплохід) transatlántico m трансгрбсія ж геол. transgresión f трансконтинентЯпьний прикм. intercontinental
транскрибувйти док. і лінгв. transcribir* vt транскрйпція ж лінгв. transcripción f
транслітерЯція ж лінгв. transliteración f транслювйти док. і transmitir vt, difundir vt трансляційний прикм. de transmisión; -а мережа red de transmisión; - вузол centro de transmisión, radioemisora f трансляція ж transmisión f, radioemisión f трансмісійний прикм. mex. de transmisión трансмісія ж mex. transmisión f (mecanismo) трансоке0нський прикм. transoceánico транспарйнт ч 1. transparente m; pancarta f (плакат); 2. (з лінійками для письма) falsilla f, pauta f
трансплант0т ч спец, injerto m, trasplante m трансплашЯція ж мед. trasplante m трансплантувЯти док. і спец, trasplantar vt транспонувЯння с муз. transposición f TpaHcnonyBáTH док. і муз. transportar vt трйнспорт ч 1. transporte т, medios de transporte; залізничний - transporte ferroviario; автомобільний - transporte automóvil, transporte por carretera, autotransporte m; гужовий - transporte hipomóvil, transporte de sangre, acarreo m; міський - transporte urbano; водний - transporte fluvial; повітряний - transporte aéreo; 2. (перевезення) transportación f, 3. (партія вантажу) convoy m; 4. військ, (судно) transporte m (buque), navio de carga; 5. військ, (обоз) tren m; санітарний - tren sanitario TpaHcnopTá6enbHHft прикм. transportable транспортЯр ч 1. (конвеєр) transportador m (mecánico); стрічковий - transportador de cinta, cinta transportadora; 2. зал. transportador ferroviario; 3. військ, (бронетранспортер) transporte oruga (acorazado), camión blindado (oruga) транспортйр ч mex. transportador m трйнспортн-ий прикм. de transporte, transportador, transportivo; ~e судно transporte m; - літак avión de transporte; -і засоби medios de transporte
трЯнспортник ч trabajador del transporte, transportista m
транспортувйння c transporte m, transportación f, transportamiento m транспортувЯти док., transportar vt транссибірський прикм. transiberiano транссудЯція ж мед. trasudación f трансфЯрт ч фін. transferencia f трансфокЯтор ч фото, zoom т трансформЯтор ч ел. transformador m трансформЯторн-ий прикм. ел. (de) transformador; -а підстанція subestación (centralilla) de transformación
трансформйція ж transformación f трансформізм ч біол. transformismo m трансформувйти док. і transformar vt трансформувЯтися transformarse трансфузія ж мед. transfusión f (de sangre) трансценденталізм ч філос. tra(n)scendenta- lismo т, apriorismo m
трансцендентЯльний прикм. філос. transcendental
трансцендЯнтний прикм. філос. tra(n)- scen- dente
транш ч parte f, porción f траншЯйний прикм. de trinchera(s); - стенд спорт, campo de tiro con trincheras траншЯя ж trinchera f трап1 ч мор. escala f, escalera f трап2 ч mex. (для спуску води) orificio de desagüe трапЯзаа ж refectorio m, comedor m (стіл); comida f, comilona f, ágape m, banquete m (приймання їжі); ділити -у з ким-н. compartir la comida con alguien трапЯзна ж refectorio m, comedor m трапецеїдЯльний прикм. trapezoidal трапецієвйдний прикм. trapecial, trapezoidal трапЯцІя ж мат. trapecio m трЯпитися док. ocurrir vi, suceder vi траплятися див. 1. ставатися, статися; 2. див. доводитися, довестися
трЯса ж 1. (дорога, шлях) línea f, ruta f, повітряна, автомобільна - línea (vía, ruta) aérea, automovilística; 2. (лінія на карті) trazado m, traza f; 3. (слід кулі) traza f трасувЯти док. i trazar vt трасуюч-ий прикм. військ, trazador, trazante; -а куля bala trazadora
Tpáynep ч див. тральщик 1 трЯур ч див. жалоба трйурний прикм. див. жалобний трафарЯт ч 1. (модель, шаблон) patrón т, estarcido т; plantilla f (для малювання); 2. modelo estereotipado; frase hecha (шаблонна фраза); за -ом según el modelo estereotipado, según el estandard
трафарЯтний прикм. 1. de patrón; 2. (шаблонний) trivial, estereotipado; - вислів frase hecha трафарЯтнІсть ж trivialidad f трахеїт ч мед. traqueitisf трахЯйний прикм. анат. traqueal трахеотомія ж мед. traqueotomia f трахЯя ж анат. tráquea f трахіт ч геол. traquita f трахбма ж мед. tracoma m трЯб а ж церк. rito religioso, ceremonia religiosa (con motivo de un bautizo, boda, exequias, etc.); відправляти -y celebrar una ceremonia religiosa
трЯба, потрібно безос. у знач, присуд, hace falta, tiene (hay) necesidad (de), es necesario (preciso, menester); це - зросити hace falta hacer esto; йому - le hace falta; - бути уважним es necesario ser atento; вам - поїхати в санаторій tiene necesidad de ir a un sanatorio; йому - тисячу гривень tiene necesidad de mil grivnas, le hacen falta mil grivnas; йому не - приходити no tiene necesidad de venir; що тобі -? (що ти хочеш?) ¿qué deseas?, ¿qué quieres?; дуже (мені) -! jno se me da un higo!, (me importa un pepino!
трЯбник ч церк. devocipnario m, libro de misa, oracional m
тред-юнібн ч trade-unión f тред-юніонізм ч tradeunionismo m тред-юніоніст ч tradeunioniéfa m трек ч спорт, pista f, velódromo m (велосипедний)
трел*ь ж trino m, gorjeo m; вйЬодити -i trinar vi, gorjear vi; заливатися -ями'hacer trinos трелювЯльний прикм. ліс., de arrastre; - трактор tractor de arrastre * трелювЯння c ліс. arrastre m трелюв4ти ЛІС arrastrar vt трельЯж ч 1. (ґратки) enrejado m; 2. (дзеркало) espejo de tres caras; coqueta f (туалетний столик)
трЯмоло c невідм. муз. tnémdlo m тремтіння c trepidación f, temblor m тремтіти 1. temblar* vi; vacilar vi (про ноги); oscilar ví, titilar vi, rielar vi\npo світло); vibrar vi (про голос, звук); - від хвилювання temblar de emoción; - від холоду tiritar de frío;.- всім тілом temblar de pies a cabeza; 2. (боятися) temblar* vi
тремтлйвий прикм. trémulo, palpitante трен ч (шлейф) cola f (de la ropa) тренЯж ч спорт, див. тренування тренажЯр ч спец, simulador т, maqueta de entrenamiento
трЯнер ч спорт, entrenador т; - збірної з баскетболу el técnico de la selección de baloncesto трЯнерський прикм. de(l) entrenador, de(l) técnico
трЯнзель ч bocado m, embocadura f трЯнінг ч спорт, див. тренування тренбваний цієприкм. і прикм. entrenado тренувЯльний прикм. de entrenamiento; - костюм chándal m тренувЯння ж entrenamiento m тренувЯти entrenar vt тренувЯтися entrenarse трепЯнчмед. trépano m трепанЯцІя ж мед. trepanación f, terebración f, - черепа trepanación del cráneo трепЯнг ч (тварина) trepang m, balate m трепанувЯти док. і мед. trepanar vt, terebrar vt трЯпет ч estremecimiento m, temblor m, trepidación f (дрож); з -ом temblando трепетЯння c див. трепет трепетЯти 1. (тремтіти) estremecerse*, temblar* vi; 2. (відчувати хвилювання) temblar* vi, palpitar vi; - від радості palpitar de alegría; - на саму думку... temblar ante la idea... трест ч trust m
1064
трйнькати
TpecTá ж спец, lino (cáñamo) enriado трестувбти док. і ек. organizar en trusts трестувбтися organizarse en trusts третбйськ’ий прикм. arbitral; ~ суд arbitraje m, tribunal (juicio) arbitral; - суддя arbitro m, juez arbitro; ~e рішення sentencia arbitral третє c (десерт) postre m третйна ж tercio m, tercera parte третйнний прикм. terciario; ~ період геол. era terciaria
третйрувати maltratar vt, tratar por encima del hombro
тр0т*1й числ. tercero; tercer; tres (dama; номер; сторінка); -є число día tres; -ього числа el día tres; ~я частина una tercera parte, tercio m; пів на ~ю las dos y media; - склад від кінця sílaba antepenúltima; у ~ особі en tercera persona; з ~ix рук de tercera mano; країни -ього світу países tercermundistas, los países del tercer mundo
третя ж una tercera parte, tercio m третьоклйсний прикм. див. третьорядний третьоклбсник ч alumno del tercer grado третьокурсник ч estudiante del tercer curso (año)
третьорозрйдник ч deportista de tercera categoría
третьосбртний прикм. 1. de tercera clase (categoría); 2. de calidad inferior третьрйдний прикм. 1. de tercera categoría; 2. de calidad inferior; mediocre (посередній) трбфа ж карт. див. трефи трбфи мн. карт, tréboles т рі трефбвий прикм. карт, de tréboles; - туз as de tréboles
три числ. tres; по - a tres триб ч tiro de seis caballos триббрвний прикм. див. триколірний трибічний прикм. trilátero триббрець ч спорт, triatlonista m триббрство с спорт, triatlón m трибун ч tribuno m
трибуна ж tribuna f, gradería f (на стадіоні) трибунйл ч tribunal т; військовий - tribunal militar; віддати під - entregar a los tribunales тривалбнтний прикм. хім. trivalente тривйл'ий прикм. largo, de larga duración, prolongado; - час largo tiempo; -а відсутність ausencia larga (prolongada) тривблість ж duración f, - робочого дня horas de trabajo; - роботи двигуна durabilidad (potencia normal) del motor; - польоту ae. autonomía (en horas) de vuelo; випробування на - prueba de duración; ensayo de permanencia en el aire (іпро політ); - життя esperanza de vida, vida media, índice vital
тривбло присл. (durante) mucho tiempo тривй-ти continuar vi, durar vi; prolongarse; переговори ~ють las negociaciones siguen su curso; вистава -є la fünción (el espectáculo) continúa; seguimos adelante a pesar de todo тривбрстка ж (карта) mapa de escala de tres verstás en una pulgada
тривймірний прикм. tridimensional; - простір espacio tridimensional
тривібльний прикм. trivial, banal; chabacano (про стиль)
тривібльність ж trivialidad f тривідльно присл. trivialmente, de manera trivial тривідсоткбвий прикм. al (de) tres por ciento трйвірш ч літ. terceto m трйвнйй прикм. див. ситний трйвно присл. див. ситно тривбга ж 1. (неспокій) alarma f, inquietud f, angustia f, zozobra f, 2. (переполох) bulla f, jaleo m; зняти -y armar un jaleo; знялася - se armó una trapisonda; 3. (небезпека; сигнал небезпеки) alarma f, хибна - falsaalarma; сигнал —и señal de alarma; хімічна - alarma antigás; повітряна - alarma aérea; бойова - alarma f, мор. zafarrancho de combate; зняти -y dar la señal de alarma; бити -y tocar alarma, alarmar vt
тривбжити 1. (непокоїти) alarmar vt, inquietar vt, desasosegar* vt (турбувати); 2. (порушувати спокій) molestar vt, hostigar vt, inquietar vt (противника)
тривбжитися (хвилюватися) alarmarse, inquietarse, estar inquieto; desasosegarse* (непокоїтися)
тривбжн-ий прикм. 1. alarmado, inquieto, desasosegado, ansioso; - стан estado intranquilo (de alarma); - сон sueño inquieto; H думки pensamientos zozobrosos; - голос voz alarmada (alarmante); -а ніч noche inquieta; 2. (що викликає тривогу) alarmante,alarmador, inquietante; -а звістка nueva alarmante; -а обстановка situación preocupante; 3. (що сповіщає про тривогу) de alarma; - сигнал, гудок señal, sirena de alarma
тривбжно 1. присл. con inquietud, con zozobra, ansiosamente; 2. безос. у знач, присуд.: мені - estoy inquieto; у мене на душі - tengo el alma encogida; 3. безос. у знач, присуд, reina alarma, hay peligro
трйгер ч фіз. basculador m, báscula f триглбвий прикм. див. триголовий тригодйнний прикм. de tres horas; - потяг el tren de las tres
триголбвий прикм. tricéfalo, tricípite триголбсний прикм. муз. a (para) tres voces тригонометрйчний прикм. trigonométrico тригономбтрія ж trigonometría f тригрйнн'Ий прикм. triedro; triangular (трикутний); - напилок lima triangular; -а піраміда pirámide triangular тригрбнник ч мат. triedro m тридев’йт'ий прикм.: ~е царство фольк. lejas tierras, lejanas tierras
трйдев’ять числ.: за - земель al otro confín del mundo, donde Cristo dio las tres voces тридбнний прикм. de tres días тридесйт-ий прикм.: ~e царство фольк. lejanas tierras
тридобовйй прикм. de (para) tres días, triduano тридцйт-ий числ. trigésimo, treinteno; treinta (дата; номер; сторінка); -і роки los años treinta; ~e число, -ого числа el (día) treinta тридцятирічний, тридцятилітній прикм. de treinta años; -а річниця treinta aniversario тридцятиріччя, тридцятиліття c 1. (строк) treinta años; 2. (річниця) (el) treinta aniversario
трйдцять числ. treinta тридюймбвий прикм. de tres pulgadas триєдйний прикм. tríúnico, uno y trino трйзвук ч муз. tríada f (acorde) тризмінний прикм. de (en) tres tumos; -a робота trabajo en tres turnos трйзна ж 1. icm. trizna f (festejo funerario de los antiguos eslavos); 2. (поминальний обряд) festejo funerario; comida funeraria тризнбчний прикм. de tres signos, trinario; ~e число número de tres cifras тризуб, тризубець ч tridente m тризубий прикм. tridente триклбсний прикм. de tres grados; -а школа escuela de tres grados триклйтий прикм. requetemaldito триклятущий прикм. див. розпроклятий трикб с невідм. 1. (тканина) género de punto de lana; 2. (одяг) maillot m (плавця, акробата); pantalones m pl (дамські панталони) трикблірний прикм. tricolor, de tres colores; фото, tricromático, tricromo; - прапор bandera tricolor
триколісний прикм. de tres ruedas; - велосипед triciclo m
трикопійчбний, трикопієчний прикм. de tres kopeks
трикотйж ч 1. (матерія) género de punto, tricó m; 2. збірн. (вироби) artículos (géneros) de punto (de tricó)
трикотбжний прикм. de punto, de género de punto, de tricó
трикрбтний прикм. див. триразовий; у -ому розмірі al triple
трикрбтно присл. див. триразово триктрйк ч (гра) chaquete m трикутний прикм. triangular, triangulado, en triángulo
трикутник ч 1. triángulo т; прямокутний, рівно- бедрений - triángulo rectángulo, isósceles; рів- носторонній, різносторонній - triángulo equilá¬
tero, escaleno; 2. муз. triángulo т; любовний - triángulo m
трилйсник ч trifolio т; trébol т (у геральдиці) трилйстий прикм. trifoliado, atrebolado, de tres hojas
трилінійний прикм. de tres lineas; -а гвинтівка fusil de tres líneas
трилітбрний прикм. trilitero; - корінь raíz trilí- tera
триліток ч de tres años (de edad) трилбгія ж trilogía f
трилопатбвий прикм. trilobulado, trilobado, de tres lóbulos трильйбн ч billón m
тримйння c mantenimiento m, manutención f, entretenimiento m; conservación f (збереження); - під арештом mantenimiento bajo arresto тримарбн ч спец, trimarán m тримбти sostener* vt, tener* vt, mantener* vt, - за руку (кого-н.) tener de la mano (a); - в руках (що-н.) tener (sostener) en las manos (en los brazos); - в руках (кого-н.) manejar vt, dominar vt,■ - у своїй владі; tener bajo su dominio; - в послуху hacerse obedecer; - в полоні, у в’язниці (кого-н.) tener prisionero, en la cárcel; - y себе гроші, книжки tener el dinero, los libros; - гроші в ощадному банку tener el dinero en la Caja de ahorros; ця хвороба тримає мене в ліжку esta enfermedad me tiene en la cama; - кішку, собаку tener (mantener) un gato, un perro; - крамничку, ресторан ser dueño de un puesto, de un restaurante; - прямо mantener derecho; - курс на a) mantener el rumbo (hacia); 6) orientarse (hacia); - в таємниці mantener en secreto; - в пам’яті retener en la memoria, recordar* vt, - кого-н. у чорному тілі maltratar vt; dar mala vida a alguien; - ніс за вітром (obrar) según el viento que sople, ser como una veleta; - язик за зубами callarse la boca, no decir esta boca es mía; уміти себе - saber portarse; не вміти себе - estar mal educado, no saber comportarse; - банк карт, tener la banca; так -! ¡a la vía el timónl
тримбтися (за кого-н., за що-н.) tenerse*, mantenerse*; agarrarse, asirse* (чіплятися); - (за що-н.) рукою (руками) agarrarse de la mano (de las manos) (de); 2. (бути укріпленим) sostenerse*; дах тримається на стовпах el tejado se mantiene en los postes; ґудзик тримається на ниточці el botón se sostiene de un hilito; 3. (перебувати в певному положенні) mantenerse*; - на воді, у повітрі mantenerse en el agua, en el aire; - разом mantenerse juntos; - осторонь mantenerse al margen; - прямо mantenerse derecho; - на ногах mantenerse de (en) pie;
4. (поводитися) portarse, comportarse, conducirse*; він добре тримається sabe portarse bien; 5. (не здаватися) resistir vt, tenerse (mantenerse) firme; тримайся! (не здавайся) ¡mantente firme!; 6. (зберігатися) durar vi; тримається гарна погода se mantiene (un) buen tiempo, se mantiene bueno el tiempo; 7. seguir* vt, - берега seguir la orilla; - за живота agarrarse las tripas (de risa) тримбч ч 1. (власник) detentar m, tenedor m, portador m; - цінних паперів tenedor de títulos; 2.mex. soporte m тримбстр ч trimestre m
тримірний прикм. муз. temario; - такт compás temario
тримісний прикм. de tres plazas, triplaza тримісячний прикм. de tres meses, trimestral; -а дитина niño de tres meses; - журнал revista trimestral
тримбвний прикм. en tres lenguas, trilingüe тримотбрний прикм.: - літак trimotor m тринбдцятий числ. decimotercero; trece (дата; номер; сторінка); ~е число, -ого числа el (día) trece
TpHHáALpiTb числ. trece триніжок, триніжник ч trípode m тринітротолубл ч trinitrotolueno m тринбга ж trípode m тринбгий прикм. de tres pies (patas) тринбжити недрк., стринбжити док. trabar vt трин0м ч мат. trinomio m трйнькати див. марнотратити
1065
трип^ий
трипйлий прикм. зоол. tridáctilo трипйлубний прикм. de tres cubiertas трйпер ч мед. blenorragia f, gonorrea f трипбрстний прикм. цврк. (hecho) con tres dedos
трипбрстя c цврк. santiguamiento con tres dedos
трипілля c с.-г. rotación de cultivos trienal, cultivo alternativo trienal
трипільний прикм. с.-г. de tres hojas; ~a система, ~e господарство sistema de cultivo alternativo trienal триплйн ч ae. triplano m трйплекс ч 1. (сорт скла) triplex m, cristal triplex; 2. (пристрій) aparejo (dispositivo) triple (de tres partes)
триповерхбв'ий прикм. 1. de tres pisos; 2. (про лайку) enrevesado, diabólico; ~i матюки . palabrotas (tacos) enrevesados трипроцЯнтний прикм. див. тривідсотковий трипсйн ч фізіол. tripsina f трйптих ч tríptico m
трипудбвий прикм. 1. de tres puds; 2. muy pesado
триразбвий прикм. triple; tríplice, hecho tres veces; ~ чемпіон tres veces campeón триразбво присл. al triple, tres veces трирбма ж icm. trirreme f трирічн-ий, трилітній прикм. 1. (про строк) de tres años, trienal; ~ план plan de tres años, plan trienal; ~a річниця tercer aniversario; 2. (про вік) de tres años; ~a дитина niño de tres años триріччя, триліття c 1. (строк) trienio m, período de tres años; 2. (річниця) tercer aniversario трирйдний прикм. de (en) tres filas, trifilar трйсель ч мор. vela de trinquete трискладбв'ий прикм. лінгв. trisílabo; ~e слово trisílabo m трйста числ. trescientos триствблка ж escopeta de tres cañones триствбльний прикм. (про зброю) de tres cañones
тристбпний прикм. літ. de tres pies; ~ розмір trímetro m
тристорбнній прикм. 1. див. трибічний; 2. (про договір, угоду) tripartito триструнний прикм. de tres cuerdas тристулков'ий прикм. de tres hojas; ~a шафа armario de tres hojas
триступенбв-ий прикм.: ~i вибори elecciones en tres etapas
триступінчастий прикм. de tres etapas (segmentos, pisos), trifásico; ~a ракета cohete de tres segmentos (fases) тритЯктовий прикм. 1. муз. de tres compases; 2,mex. de tres tiempos
тритижнбвий прикм. de tres semanas, trisemanal
тритйсячний, трьохтйсячний 1. числ. tres mil; 2. (що складається з трьох тисяч) de tres mil; 3. (що коштує три тисячі) de tres mil (grivnas)
тритбмник ч edición en tres tomos (volúmenes) трйтбн ч 1. зоол. tritón m\ 2. міф. Tritón m тритбнка ж camión de tres toneladas триух ч gorro con orejeras трифЯзний прикм. вл. trifásico; ~ струм corriente trifásica
трифтбнг ч лінгв. triptongo m трихіна ж зоол. triquina f трихінбз ч мед. triquinosis f триходовйй прикм. тех. de tres conductos, de tres pasos
трйцепс ч анат. tríceps m трйчі присл. tres veces; ~ по чотири cuatro por tres
тричлбн ч мат. trinomio m тричлйнний прикм. de tres términos, de tres miembros (partes), trimembre тришарбвий прикм. de tres capas трищбглов'ий прикм. de tres palos, de tres mástiles; ~e судно barco de tres mástiles тріЯда ж triada f
тріангуляція ж мат. triangulación f Tpiác ч гвол. trías m тріЯсовий прикм. гвол. triásico трієр ч с.-г. cribadora f
трієрувйти с.-г. cribar vi трієчник ч (про учня) alumno que tiene notas regulares, alumno regular (mediocre) трійка ж 1. (цифра, гральна карта) tres т; 2. (шкільна оцінка) tres т, aprobado т, regular т; 3. icm. comisión de tres; 4. (костюм) temo т; fluxm (Л.Ам.)
трійнйй прикм. triple; ~е правило мат. regla de tres
трійнйк ч тех. unión Т, conexión (conectar) en Т, cabezal de conexión múltiple трійнй ж tres gemelos, trillizos m pl трійнйта мн. див. трійня трійця, тройця ж 1. рел. Trinidad f, 2. (церковне свято) fiesta de la Santísima Trinidad; 3. (про друзів) trinidad f
трійчйстий прикм.: ~ нерв анат. nervio trigémino, trigémino m
тріо c нввідм. муз. trío m, terceto m трібд ч радіо, triodo m тріол0т ч літ. letrilla f, tercerilla f трібль ч муз. tresillo m
тріпЯння c sacudida f, ~ нервів tensión nerviosa, nerviosismo m
тріск ч crujido m, rechinido m; crepitación f, chisporroteo m (дров); з ~ом (провалитися, вигнати) estrepitosamente, estruendosamente тріска ж astilla f, збірн. leña menuda; худий як ~ más delgado que una tea; ліс рубають—тріски летять donde pan se come migajas caen; donde hay teja, hay pelleja
тріска ж bacalao m, abadejo m; pejepalo m, estocafís m (копчена) тріскати zampar vt, engullir vt тріскатися agrietarse, rajarse; henderse* (розколюватися)
тріскачка ж 1. canaca f, matraca t, chicharra f (іграшка); 2. тех. chicharra f тріскбвий прикм. de bacalao; ~ жир aceite de hígado de bacalao
тріскотнй, тріскотнйва ж crujidos m pl, chirridos m pl (комах); ~ кулеметів traqueteo de las ametralladoras
тріскуч'ий прикм. 1. estrepitoso; chisporroteante (про дрова); chirriador (про голос); 2. (пишномовний) retumbante, bombástico, ensordecedor; -і фрази frases retumbantes (bombásticas); ~ мороз frío crudo, frío que pela тріснути док. 1. однораз. до тріщати; 2. (луснути) agrietarse, rajarse; henderse* (розколотися); cascarse (про що-н. битке); хоч трісни aunque revientes, ni por asomo, no hay tu tía тріснутий прикм. agrietado, rajado тріумвір ч triunviro m TpiyMBipáT ч icm. triunvirato m тріумф ч triunfo m
тріумфЯльн-ий прикм. triunfal, de triunfo; ~a арка arco de triunfo (triunfal) тpíyмфáльнo присл. triunfalmente, triunfantemente
тpiyмфáтop ч triunfador m тріщ-Яти 1. crujir vi, rechinar vi; crepitar vi, chisporrotear vi (про дрова); chirriar vi (потріскувати; П7Ж про комах); 2. hacer ruido; matraquear vi (тріскачкою); 3. (наближатися до краху) quebrar* vi; мороз ~ить hace un frío crudo (que pela), se hielan hasta las piedras (los pájaros); голова ~ить se me parte la cabeza; ~ по всіх швах resquebrarse por los cuatro costados, desinflarse
тріщин-a ж 1. grieta f, hendedura f, raja f, fisura f (у гірській породі; у кістці); дати -y rajarse, abrirse*, cuartearse; 2. (у стосунках) desavenencia f, виникла ~ у наших стосунках ha surgido una desavenencia en nuestras relaciones троглодйт ч troglodita m трбє числ. збірн. tres; нас ~ somos tres троєжйнець ч trígamo m троєжбнство c trigamia f троїстий прикм. triple; Троїстий союз icm. Tri- ple^Alianza
трбістість ж triplicidad f троїти 1. (ділити натроє) repartir (dividir) en tres; 2. (робити тричі) triplicar vt троїтися 1. (ділитися натроє) dividirse en tres (partes); 2. (потроюватися) triplicarse; у мене троїться в очах veo triple, veo visiones
трок ч (сідла) sobrecincha f тролбйбус ч trolebús m тролбйбусний прикм. de trolebús, de trolebu- ses
тромб* ч мед. trombo m тромб2 ч (смерч) tromba f, manga f тромббз ч мед. trombosis f тромббн ч муз. trombón m (instrumento) тромбоніст ч trombón m (músico) тромбофлебіт ч мед. tromboflebitis f трон ч trono m; зійти на - subir al trono, entronar vt, entronizar vt
трбнн'Ий прикм. del trono; ~a промова discurso del trono
троп ч літ. tropo m
Tponáp ч цврк. cánticos m pl (en honor a una fiesta o santo ortodoxo)
трбпік ч гвогр. 1. trópico m; ~ Рака trópico de Cáncer; - Козерога trópico de Capricornio; 2. мн.: ~и trópicos m pl
тропічний прикм. trópico, tropical; ~a рослина planta tropical; ~ ліс selva f, ~ пояс zona tórrida; ~ рік acmp. año trópico; ~a пропасниця fiebre tropical
тропосфйра ж геофіз. troposfera f трос ч cable m; мор. sirga f, сталевий - cable de alambre
тростйна ж caña f, цукрова ~ caña de azúcar тростйнний, тростйновий прикм. de caña; ~ цукор azúcar de caña тротйл ч trinitrotolueno m, trilita f тротуйр ч acera f, vereda f(fl. Am.) трофйй ч trofeo m; botín m (здобич) трофбйний прикм. de trofeo; de botín трбфіка ж: нервова ~ фізіол. trofismo m трофічн ий прикм. фізіол. trófico; -і нерви nervios tróficos
трохеїчний прикм. літ. trocaico трохбй ч літ. troqueo т, coreo m троцькізм ч trotskismo m троцькіст ч trotskista m // трощйти (їсти) jamar vt, zampar vt, (руйнувати) destruir* vt, romper* vt, aniquilar vt; ~ ворога aniquilar al enemtac* троюрідний прикм.: ~ брат primo segundo; ~ племінник resobrino m ., , троЯкий прикм. triple' тройко присл. de tres maneras (formas) тройнда ж 1. (квітка) rosa f, чайна ~ rosa de té; 2. (кущ) rosal m r
тройндов-ий прикм. de rosst(b); ~ кущ rosal m; ~a олія aceite de rosa - * троянський прикм. icm. troyano, de Troya; ~ кінь caballo de Troya
труб-á ж 1. tubo m; caño m (дренажна); фабрична ~ chimenea (de fábrica); водопровідна ~ cañería f, conducto m (de agua); водостічна ~ canalón m, gotera f, випускна (вихлопна) ~ tubería de escape; аеродинамічна ~ tubo aerodinámico; підзорна ~ anteojo de larga vista; - перископа tubo del periscopio; 2. (музичний інструмент) trompeta f, trompa f, грати на Ч tocar la trompeta; 3. анат. trompa f; євстахієва ~ trompa de Eustaquio; єрихонська ~ la trompeta de Jericó; хвіст ~ою cola empinada; вилетіти в ~y salir por la ventana, quebrar* vi трубадУр ч icm. trovador m трубЯч ч trompeta m (músico), trompetista m трубйти 1. див. сурмити; 2. (розголошувати) pregonar vt, proclamar vt, echar las campanas al vuelo; 3. (тяжко працювати) echar el bofe, matarse (por), no parar, andar (bailar) de coronilla; ~ з ранку до ночі no parar todo el día трубк-а ж tubo m; мед. cánula f, гумова - tubo de caucho; дренажна ~ tubo de drenaje; сифонна ~ tubo-sifón m; паяльна - tubo soldador; електронно-променева - (у телевізорі) tubo catódico (de rayos catódicos); слухова ~ cometa acústica; дистанційна ~ військ, espoleta a tiempos трубковйй прикм. de tubos; tubular, tubuloso (y формі трубки)
трубний прикм. 1. de tubo(s); 2. (про звук) de trompeta; - звук sonido de trompeta трубовідвід ч ramal m (de una tubería) трубоволочіння c estirado de tubos труболивйрний прикм.: ~ завод fundición de tubos
1066
тупий
трубоочйсник ч limpiador de tubos; máquina de escariar tubos
трубопрбвід ч tubería f, cañería f (для води); oleoducto m {нафтопровід); gasoducto m {газопровід)
трубопрокйтний прикм.: ~ завод fábrica de laminado de tubos; ~ стан laminador de tubos трубоукладйч ч 1. {робітник) instalador de tuberías; 2. {кран) tendedor(a) de tuberías трубою присл. 1. {прямо вгору) empinado; підняти хвіст - empinar la cola; 2. (у формі розтрубу) en bocina; скласти руки - hacer una bocina con las manos, abocinar las manos трубчйсгий прикм. 1. {у формі труби, трубки) tubular, tubuloso, tubiforme; ~а кістка hueso tubular; 2. {складений з труб, трубочок) tubular; ~ котел caldera tubular трув0р ч іст. trovero m труд ч {тяжка праця) trabajo т, labor f трудйтися див. працювати трудівнйкч trabajador m трудівнйчий прикм. de trabajo, de labor, laborioso
трУдн-ість ж dificultaf f, долати ~ощі pasar por encima las dificultades, triunfar en (salir airoso de) las dificultades; не зупинятися перед ~оща- ми no detenerse ante las dificultadas труднопрохІдн'Ий прикм. poco practicable; ~a місцевість terreno poco practicable трудовий прикм. de trabajo, laboral; ~ народ pueblo trabajador; - договір, ~a угода юр. contrato de trabajo; ~a дисципліна disciplina laboral (del trabajo); ~i гроші dinero adquirido por el trabajo; ~ стаж años de servicio (de trabajo); ~a книжка libreta (cartilla) de trabajo; ~a колонія юр. colonia laboral трудомісткйй прикм. trabajoso, laborioso, que cuesta trabajo; ~i роботи trabajos que exigen mucha mano de obra; ~e виробництво industria de gran insumo laboral
трудйга ч trabajador m, azacán m, currante m трудйщ-ий 1. прикм. trabajador; ~i маси masas trabajadoras; 2. ч trabajador m труїти emponzoñar vt, envenenar W; exterminar vt {щурів); ~ себе алкоголем envenenarse con alcohol
труїтися emponzoñarse, envenenarse трунй ж 1. ataúd m, féretro m, caja de muerto; 2. {гробниця) tumba f, sepultura f, sepulcro m; 3. y знач.присуд. {кінець) es el sansea-cabó; хоч y ~y лягай estar más perdido que Car racuca трунйр ч fabricante de ataúdes труп ч cadáver m; розтин ~a autopsia f трупа ж compañía f, conjunto m (teatral); балетна ~ compañía (conjunto) de ballet; мандрівна ~ compañía de la legua трупйрня ж depósito de cadáveres, morgue f трупн ий прикм. de cadáver, cadavérico; ~a отрута tomaina f, ptomaína f, cadaverina f трус ч (землетрус) sacudida f, temblor de tierra трусй мн. calzoncillos m pl (нижня білизна); pantalones de deporte, shorts m pl (спортивні); trusas f pl (купальні); taparrabo m, slip m (плавки)
трусик ч (кролик) conejo т трусики мн. див. труси
трусйти 1. (сипати) echar sacudiendo; aventar* vt (сіно); 2. (яблука з дерева) sacudir vt трусйтися 1. (сипатися) verterse*, derramarse; 2. (тремтіти) temblar* vi труськйй, тряський прикм. que da sacudidas (про екіпаж); escabroso, accidentado (про дорогу)
труським присл.: їхати (бігти) ~ trotar vi; andar a trote cochinero
трут ч 1. (ґніт) yesca f, 2. (гриб) yesquero m трутень ч zángano m трутовйк ч (гриб) yesquero m трухлйвий, струхлявілий прикм. див. порохнявий
трухлйвіти, трухнути див. порохнявіти трьохйктний прикм. en tres actos трьохбска ж camión de tres ejes (de seis ruedas)
трьохбсний прикм. mex. de tres ejes, de seis ruedas
трьохоснбвний прикм. хім. tribásico
трьохсбт'ий числ. tricentésimo; trescientos (рік; номер; сторінка); ~а річниця el trescientos (el tricentésimo) aniversario трьохсотрічний, трьохсотлітній прикм. de trescientos años; ~ ювілей tercer centenario, tricentenario m
трьохсотріччя, трьохсотліття c 1. (строк) trescientos años; 2. (річниця) tercer centenario, tricentenario m
трюзм ч perogrullada f, truismo m, verdad trillada (pedestre)
трюк ч truco m; juego de manos (фокус); акробатичний ~ salto acrobático; шахрайський - escamoteo m трюкйцтво c trucaje m трюк0ч ч excéntrico m трюм ч мор. bodega f, cala f трюмб c невідм. 1. (дзеркало) tremó m, tremol m, espejo de entrepaño; 2. apxim. entrepaño m, entreventana f
трюфел ь ч 1. (гриб) trufa f, criadilla de tierra; 2.MH.: ~i (шоколадніцукерки) trufa de chocolate тріЬхати, трюхйкати (бігти підтюпцем) trotar vi трйска ж traqueteo т (під час їзди)
TpncoBHHá ж tremedal т, tembladal m трясогузка ж див. плиска трястй 1. sacudir vt, zarandear vt (струшувати); ~ головою sacudir la cabeza; ~ кому-н. руку agitar la mano a alguien estrechándosela; 2. (під час їзди) traquear vi, traquetear vt трястйся traquear vi, traquetear vt, ir saltando ¡por los vaivenes del vehículo) трясун-и мн.: секта Чв secta de convulsionarios туалбт ч 1. (одяг) vestido m, traje m; atavío m (убрання); 2. (одягання, причісування) compostura f, aseo m; займатися ~ом (одягатися) arreglarse, vestirse*; 3.(столик) tocador m; 4. (приміщення) excusado m, retrete m, servicio m; громадський - vespasiana f(n. Am.) туалбтн-ий прикм. de tocador; ~a кімната gabinete de aseo, tocador m; ~ папір papel de tocador, papel higiénico; ~e мило jabón de tocador (de olor), jaboncillo m туба ж 1. муз. tuba f, 2. (тюбик) tubo m туберкулін ч мед. tuberculína f туберкульбз ч tuberculosis f, ~ легень tuberculosis pulmonar; tisis f (сухоти); кістковий ~ tuberculosis ósea
туберкульбзний прикм. de tuberculosis, tuberculoso; ~ хворий tuberculoso m, tísico m; ~ диспансер dispensario para tuberculosos туберкульбзник ч 1. (хворий) tuberculoso m; 2.
etisiólogo m
за ж (рослина) tuberosa f, nardo m тубілець ч indígena m; aborigen m (абориген) тубілка ж indígena f
тубільний прикм. indígena; aborigen (місцевий); ~e населення población indígena, aborígenes m pl тувйнець ч tuvino m тувйнка ж tuvina f тувйнський прикм. tuvino; de Tuva туга ж 1. tristeza f, melancolía f, morriña f, angustia f, congoja f (гнітюча); esplín m (сплін); 2. (за ким-н., за чим-н.) añoranza f, soledad f; ~ за батьківщиною nostalgia f, añoranza por la patria
тугйй прикм. 1. (затягнутий) apretado, ajustado; tenso (напнутий, стягнутий); ~ вузол nudo apretado (sano); ~ пасок cinturón (bien) ajustado; ~ комірець cuello duro; 2. (набитий чим-н.) repleto, muy lleno; hinchado, inflado (надутий); túrgido, turgente (пружний); ~ м’яч pelota bien inflada; ~i м’язи músculos fuertes (tensos); 3. (неподатливий) fuerte, resistente, tenaz; ~a пружина resorte (muelle) fuerte; ~ механізм mecanismo duro; 4. (повільний) difícil; lento, tardo; ~e зростання crecimiento lento; ~ розвиток desarrollo difícil; 5. (мало схильний до чого-н.) duro, reacio; - на рішення reacio a las soluciones; ~ на вухо duro (cerrado) de oído туго 1. присл. (щільно) apretadamente, ajustadamente; fuertemente, con fuerza (міцно); ~ зав’язати atar (ajustar) bien; ~ напакувати валізу llenar por completo la maleta; ~ напнути tensar fuertemente (bien); 2. присл. (з трудом) difícilmente, penosamente; lentamente, despa¬
cio (повільно); ~ входити entrar forzado (con dificultad); ~ мізкувати tener malas entendederas, ser duro de mollera тугодУм, туподум ч cachazudo m, torpe m, rumión m
тугоплйвкий прикм. mex. refractario, infusible тугрик ч (грошова одиниця) tughrik m тудй присл. allí, allá, ahí; я йду ~ voy allá; покладіть - цю книжку ponga allí este libro; квиток ~ і назад billete de ida y vuelta; ходіння ~ i назад constante ir y venir, continuas idas y venidas; (і) ~ і сюди a) por aquí y por allí; 6) de un modo y de otro; «ні - ні сюди ni va ni viene; ~ йому й дорога le está bien empleado (eso); lo tiene bien merecido; ~ ж! |tú también quieres (él también quiere) hacerlo! (irónico) тудй-сюдй присл. 1. (урізнобіч) por aquí y por allí; 2. (терпимо) así así; bastante bien тужйти 1. estar triste, estar melancólico; 2. (за кцм-н., за чим-н.) echar de menos (a), añorar vi, extrañar vt, ~ за батьківщиною echar de menos a la patria
тужйтися hacer esfuerzos тужлйвий прикм. melancólico, triste тужлйвість ж melancolía f, tristeza f тужлйво присл. con melancolía, melancólicamente, con tristeza
тужний, тужлйв-ий прикм. див. тоскний; -а пісня canción triste
тужність, тужлйвість ж див. тоскність тужно, тужлйво присл. див. тоскно 1 тужурка ж cazadora f
тузгч 1. карт, as т; бубновий ~ as de cuadrados; 2. (впливова людина) hombre de fuste (de campanillas), pájaro gordo туз2 ч (човен) batel m тузик ч див. туз II
тук ж с.-г. abono (fertilizante) mineral TyKáH ч (птах) tucán m тукати (стукати) golpetear vt туковий прикм. с.-г. de abono(s) mineral(es) тук-тук виг. tac tac
тулій ж (капелюха) copa f(de sombrero) тулуб c tronco m, torso m тулумбйси мн. муз. timbales m pl туляремія ж мед. tularemía f тумйн ч niebla f, bruma f (густий); neblina f (легкий); надворі ~ hay niebla, el tiempo está nublado; бачити мов y ~i ver como através de una nube; бути мов (немов, наче) у ~і no ver claro, tener cataratas; у нього ~ у голові tiene la cabeza embotada (acorchada); напустити ~y enturbiar el agua, embrollar vt тумйнйти l.(a)nublar vt, 2. (розум, очі) ofuscar vt, obcecar vt, obnubilar vt тумйнйтися 1. (a)nublarse; 2. (про очі) nublársele la vista; 3. (про свідомість) ofuscarse туманіти entorpecerse*, atontarse TyMáHH-ий прикм. 1. nebuloso, brumoso, neblinoso; ~a далечінь lejanía nebulosa; 2. (про погляд) nublado; empañado (тьмяний); 3. (неясний) nebuloso, confuso, vago; ~i обриси contornos vagos
тумйнність ж 1. nebulosidad f, nubosidad f, 2. acmp. nebulosa f; 3. (неясність) nebulosidad f, vaguedad f
тумйнно 1. присл. (неясно) vagamente; 2. безос. у знач, присуд, (про погоду) el tiempo está nublado
тумба ж 1. (вулична) guardacantón т; 2. (підставка) pie т; 3. (про людину) pelma т, pelmazo т; причальна ~ amarradero m тумбочка ж (шафка) mesita f(de noche) тунгус ч tungús т, evenco m тундра ж tundra f
тунбл-ь ч túnel т; бачити світло в кінці ~ю ver la luz al final del túnel тунбць ч (риба) atún m туніка ж túnica f туп виг. див. гуп
тупйк ч zoquete т, adoquín т, alcornoque m тупання, тупотіння с pataleo т, pateo т, pateamiento m
тупати patalear vt, patear vt, trapalear vi; ~ ногами dar patadas, patear vi (de cólera) тупйй прикм. 1. (затуплений) embotado, sin corte; 2. (тупокінцевий) obtuso, romo, sin
1067
тупик
punta; ~ ніс nariz roma; 3. (невиразний) inexpresivo; ~ погляд mirada inexpresiva (vacía); 4. (іпро біль, про звуки) sordo; 5. (про людину) obtuso, torpe; limitado (обмежений); estúpido {дурний)] ~ кут мат. ángulo obtuso тупик ч 1. (глухий кут, глуха вулиця) callejón sin salida; 2. зал. via muerta тупйти недок. embotar vt, desafilar vt тупйтися embotarse, desafilarse тупі ч мн. нввідм. (группа індіанських племен) tupi(s)m (pl)
тупість ж 1. {ножа) embotadura f, embotamiento т\ 2. (тупокінцевість) obtusidad f; 3. {невиразність) inexpresividad f; 4. {нетямущість) obtusidad ,f obtusería f, torpeza f, cerrazón f тупіт ч pataleo m, pateamiento m\ ruido de pasos; кінський ~ trote de un caballo, trápala f тупіти, тупішати 1. (про ніж) embotarse, desafilarse; 2. (про людину) embotarse, debilitarse тупнути однораз. до тупати т^по присл. 1. (безтямно, невиразно) inexpresivamente; con un aspecto estúpido; 2. (про біль, про звуки) sordamente тупоголбв-ий прикм.: ~а людина cerrado de mollera, pedazo de alcornoque тупокінцбвий прикм. obtuso тупокутний прикм. мат. obtnsangulo тупонбсий прикм. achatado, de punta achatada тупорйлий прикм. hociquirromo тупотГти patalear vi, patear vi, trapalear vi] trotar vi (про коня)
тупоумний прикм. necio, torpe тупоумство c necedad f, torpeza f тур1 ч 1. (танцю) vuelta f, 2. (поїздка) gira f, vuelta f; 3. (етап) vuelta f; вибори в два ~и elecciones en dos vueltas; 4. спорт, ronda f, turno m, vuelta /; round m (у боксі) тур2 ч mex. gavión m тур3 ч (тварина) uro m Typá ж шах. torre f
турбйза ж (= туристична база) club (centro) turístico; campamento de excursionistas, albergue m турбіна ж turbina f, парова, газова ~ turbina de vapor, de gas; водяна ~ turbina hidráulica турбГнний прикм. de turbina(s), con turbina(s) турбобудувйння c construcción de turbinas турбобур ч turboperforador m турбогвинтовйй прикм. ae. de (a) turbohélice турбогенерйтор ч turbogenerador m турбонасбс ч turbobomba f турбореактйвний прикм. ав. turborreactivo, de (a) turbohélice
іурббт-а 1. (стурбованість) preocupación f, inquietud f, ~ про майбутнє preocupación por el futuro; без турбот sin preocupación; 2. (опікування) preocupación f, solicitud f; cuidado m І (догляд)] desvelo por; ~ про людину preocupación por la persona; ~ про хворого cuidado I por el enfermo; виявити ~y preocuparse (por); вартий усілякої ~и por la preocupación que merece
турббтливий прикм. cuidadoso, solícito; atento (уважний)] diligente (старанний) турббтливість ж cuidados т pl, solicitud f, atenciones f pl
турббтливо присл. con cuidado, cuidadosamente
турбувйти 1. (заважати) molestar vt, incomodar vt, importunar vt, 2. (непокоїти) inquietar vt, turbar vt, agitar vt
турбувйтися 1. (непокоїтися) inquie tarse, turbarse, alterarse; 2. (утруднювати себе) molestarse, tomarse la molestia; in comodarse, preocuparse; не турбуйтеся! ¡no se preocupe! турбулбнтний прикм. спец, (вихровий) turbulento
турбль ч військ, torrera f тур0цьк ий прикм. turco; ~а мова turco т, lengua turca; - горох garbanzo m; Ч боби alubias f pl, habas f pl; ~ тютюн tabaco turco; ~a шабля alfanje m, yatagán m; ~ диван cama turca, otomana f; сидіти по-~ому estar sentado a la turca турйзм ч turismo m турйст ч turista m; іноземний ~ guiri m туристйчний, турйстський прикм. turístico, de turismo
туркбня ж turca f
туркмбн ч turcomano m, turkmeno m, ~ка ж turcomana f, turkmena f
туркмбнський прикм. turcomano, turkmeno; de Turkmenia
TypKOTáTH, туркотіти (набридати) importunar vt, molestar vt
турмалін ч мін. turmalina f турман ч tumbler m (paloma) турн0 c нввідм. gira f, toumée t, здійснювати ~ estar de gira
турнбпс ч naba f, nabo forrajero турнік ч barra fija
турнікбтч torniquete m (en las entradas) турнір ч спорт, torneo m; тенісний - torneo de tenis
турнути док. echar vt, enviar (mandar) a paseo турніЬр ч polisón m турбвий прикм. шах. de torres турок ч turco m
тут, отут присл. (про місце) aquí; ~ ? ¿quién está aquí?; - і там por aquí у por allí; то ~, то там ya por aquí, ya por allí; він ~ як - y hele aquí, míralo que ahí viene; siempre está a punto тутбшній прикм. de aquí, de acá; local (місцевий)] ~ житель vecino m; він не ~ no es de aquí туф ч мін. tufo m, toba f, вулканічний ~ toba volcánica
туфля ж zapato m; pantufla f, zapatilla f (хатня)] chancleta f, chinela f (без задника)] escarpín m (.подочка)] лаковані Чи zapatos de charol тухлий прикм. podrido, pasado, corrompido; ~e яйце huevo podrido; ~e м’ясо carne podrida (cediza); ~ запах olor fétido тухлйтина ж 1. збірн. podredumbre f, 2. (запах) olor fétido
тухнути (псуватися) pudrirse, echarse a perder, picarse
туш1 ч 1. муз. fanfarria f, грати ~ tocar la fanfarria туш2 ж tinta china
туша ж 1. canal m (res)] свиняча ~ cerdo m; 2. (про огрядну людину) gordi(n)flón m, jergón m туш0 c нввідм. муз. digitación f, 2. спорт, puesta de espaldas
тушкйнчик ч (земляний заєць) jerbo m, gerbo m тушкбван-ий прикм. estofado, rehogado; ~e м’ясо estofado m] Ч овочі legumbres rehogadas тушкувйння c куп. cocción a fuego lento тушкувйти кул. estofar vt, rehogar vt, cocer a fuego lento
тушкувйтися estar cociéndose a fuego lento тушувйльний прикм. de (para) esfumar (esfuminar)
тушувйння c esfumación f тушувйти esfumar vt, esfuminar vt, sombrear vt тушувйтися azararse; desconcertarse* (знічуватися)
туя ж (рослина) tuya f тхір ч mofeta f, mefito m; zorrillo m тхн-ути (про сильний запах) apestar vi] від нього ~е вином безос. apesta a vino тьмйн-ий прикм. 1 .(про блиск) empañado, opaco; deslucido, mate descolorido (матовий)] 2. (про світло) pálido, débil, escaso; ~e освітлення alumbrado débil; 3. (безбарвний) pálido, descolorido; Ч очі ojos apagados тьмйність ж A.(про блиск) carácter empañado (opaco); deslustre m, descoloramiento m (безбарвність); 2. (про світло) palidez f, debilidad f, escasez f, 3. (безбарвність) palidez f тьмяніти empañarse, opacarse (мутніти)] deslustrarse, deslucirse* (вицвітати)] palidecer* vi (бліднути)
тьмйно присл. 1. (про блиск) de una manera opaca, opacamente; 2. (про світло) con una luz escasa
тьбхкання c (про солов’я) canto m (de ruiseñor, etc.)
тьбхкати (про серце) estremecerse* тьху виг. fu, ¡caramba!, ¡caraey! тюбетбйка ж tubeteica f (bonete oriental) тюбик x tubo m (pequeño) тіЬбінг ч mex. entubado m, entubamiento m тюк ч див. пака тюкати gritar a voz en cuello тіЬлеВ'Ий прикм. de tul; ~фіранка cortina de tul тюленбв'ИЙ прикм. 1. (з тюленячої шкури) de piel de foca; 2. мн.: Ч зоол. fócidos m pl
тюл0нь ч foca f
тюлбнячий прикм. de foca(s); - жир grasa de foca; ~ промисел caza de la foca тюль ч tul m тюлька ж boquerón m тюльпйн ч tulipán m
тюнік ч, тюніка ж túnico m (que usan las mujeres)
тюпати див. трюхати тюрбйн ч turbante m тюрбмний прикм. див. в’язничний тюрбмник ч. carcelero m тюрки мн. túrquicos т pl, turcos т рі тюркський прикм. túrquico, de (los) turco(s) TiopMá ж див. в’язниця тюрйжник ч presidiario m тютюн ч tabaco m; курильний ~ tabaco de (para fumar, tabaco de humo); люльковий ~ tabaco de pipa; нюхальний ~ tabaco rapé, rapé m; листяний ~ tabaco de hoja (capero); нюхати ~ tomar tabaco; ~ вищого ґатунку tabaco de regalía; ~ нижчого ґатунку tabaco mabinga (injuriado, jorro); огида до ~y tabacofobia f, пропахлий -ом tabacudo (Л. Ам.)] продавець -у tabaquero m; ні за понюх -у por un quítame allá esas pajas, por humo de pajas тютюнник ч 1. fumador m (курець)] tabaquista m (нюхальник)] 2. (робітник) tabaquero m, tabacalero m; cigarrero m тютюнництво c cultivo de tabaco тютюнницький прикм. tabacalero, de cultivo de tabaco
тютюнбв-ий прикм. 1. de tabaco, tabacalero; -a фабрика fábrica de cigarros; -а плантація tabacal m; ~e листя andullos m pl; -а фабрика fábrica de cigarros, cigarrería f, ~ кіоск estanco m, tabaquería f; cigarrería f (Лат. Ам.)] 2. (про колір) tabaquero, atabacado, тюфтйльки мн. кул. albóndigas f pl тюхтій ч 1. bezudo m; 2. calzonazos m тйг-а ж 1. (рушійна сила) tracción f, arrastre m; сила ~и fuerza de tracción, pótencia de arrastre; кінна - tracción hipomóvil (animal); механічна, електрична - tracción meq^nlca, eléctrica; 2. (y трубі) tiro m; tiraje m (Л. Ам.)] штучна - tiro artificial (aspirado); у трубі немає ~и la chimenea no tira; 3. мисл. vuelo m; * служба ~и зал. servicio de tracción
тяганйна ж (канцелярська\ trámites burocráticos, tejemanejes burocráticos; паперова ~ papeleo m, expedienteo fn, exceso de trámites тягйр ч peso m, carga f, fardoVn; - турбот, років peso de las preocupaciones, de los años; покласти важкий - на кого-н. hacer гесаеґ una carga dura sobre alguien тягйти 1. llevar vt, traer* vt, arrastrar vt (волочити)] ~ мішки llevar los sacos; - воду llevar agua; - всюди з собою а) (що-н.) llevar consigo en todas partes (por doquier); 6) (кого-н.) traer al retortero; 2. (виймати) sacar vt, 3. (красти) hurtar vt, quitar vt; ~ з кишень limpiar los bolsillos; - каштани з вогню sacar las castañas delruego (con manos ajenas) тягйч ч remolcador m
тяглб c 1. іст. (подать) tributo m, impuesto m (податок)] 2. (робоча худоба) animales de tiro (de tracción)
тяглов-йй прикм. 1. icm. tributario; 2. de tracción; -а худоба animales de tiro (de tracción) тягов-йй прикм. de tracción; -а підстанція ел. subestación de tracción
тягтй, тягнути 1. tirar vt, arrastrar vt (волокти)] ~ мішок llevar el saco; - відро води llevar un cubo de agua; estirar vt (розтягувати)] tender* vt (протягувати; натягувати)] sacar vt (видобувати)] jalar vt (Л. Ам.)] ~ за рукав tirar de la manga; - на буксирі remolcar vt, ~ жереб sacar la suerte; 2. cargar vt (con); 3. traer* vt, llevar vt, remolcar vt; 4. atraer* vt; безос. tener ganas (de); його тягне додому tiene muchas ganas de ir a casa, está rabiando por ir a casa; 5. aspirar vt, sorber vt, ~ через соломинку absorber con una paja; 6. (мати тягу — про трубу, димар) tirar W; 7. безос. (про струмінь повітря, про запах) despedir* vt; тягне холодом від вікна el frío entra por la ventana; 8. alargar vt; - ноту муз. sostener una nota; 9.
1068
THTHBá
(іважити) pesar vi; - за язик tirar de la lengua; ~ жили (з кого-н.) sacarle a alguien las entrañas; ~ лямку ir tirando,llevar la carga, cargar con la mochila; ~ ковдру на себе apoderarse, apropiarse; el que parte y reparte, se queda con la mejor parte
тягтйся, тягнутися док. 1. tirarse; arrastrarse (іволочитися); 2. pasar vi {проходити); extenderse* (простиратися); desplegarse* {розгортатися); ліс тягнеться понад річкою el bosque avanza a todo lo largo del río; 3. {про гуму, дріт) estirarse; {тривати) durar vi, prolongarse; alargarse (продовжуватися); дні тягнуться одноманітно los días pasan monótonos; 4. {потягуватися) desperezarse, estirarse; 5. {простягати руки) tender los brazos (hacia); 6. {прагнути) tirar vi, tender* vi, propender vi; ~ за
ким-н. tender a igualarse con alguien; imitar vt {наслідувати); дитина тягнеться до матері al niño le tira su madre
тягуч ий прикм. 1. dúctil; viscoso {про рідину); maleable {про метали); 2. lento, largo; monótono; ~ голос voz lánguida тягучість ж 1. viscosidad f {рідини); 2. lentitud f, languidez f, monotonía f тягучка ж caramelo blando (de café con leche) тяжч mex. tirom
тяжіння c фіз. gravitación f, atracción f, закон усесвітнього ~ ley de la atracción (de la gravitación) universal
тяжіти 1. {силою тяжіння) gravitar vi; 2. {до кого-н., до чого-н.) tender* vt, vi (а); 3. {про прокляття, фатум) pesar vi (sobre)
тяжк-йй прикм. 1. pesado; 2. penoso; 3. grave; ~a хвороба enfermedad grave; ~ злочин crimen (delito) grave
тйжко присл. gravemente тяжкохвбрий ч gravemente enfermo тйжчати ponerse pesado тйми-ти comprender vt, entender vt, він нічого не ~ть no entiende nada, no comprende ni jota тямущий прикм. sabihondo; він ~ чоловік este tío tiene mucha cabeza
тямущість ж comprensibilidad f, comprensión f тйти див. стинати TflTHBá ж cuerda f {del arco)
1069
у1 виг. (виражає докір, погрозу, обурення): ¡cuidado conmigo, granuja! у2 прийм. а, en; жити у батьків vivir en casa de sus padres; він у себе está en casa (en su habitación, en su despacho, etc.)-, взяти книжку у товариша tomar el libro a su camarada уазик ч (автомобіль марки «УАЗ») coche «UAZ»
убачбти див. убачити убачбтися considerar vt, juzgar vt уббчити ver* vt; percibir vt, notar vt; ~ в чому-н. образу considerar en algo una ofensa, ver ofensa en algo
убезпбчити poner en seguridad (fuera de peligro); ~ себе resguardarse; - рух на дорогах proteger el tráfico
убезпбчитися ponerse en seguridad (fuera de peligro)
y6epiráTM недок., уберегтй док. guardar vt, conservar vt; proteger vt (contra) (захистити), preservar vt (убезпечити); ~ від proteger vt (de); ~ від захворювання preservar contra la enfermedad; ~ від вогкості proteger contra la humedad
уберігйтися preservarse, resguardarse; evitar vt (уникати) убив0ти див. убити убивйтися див. убитися убйвство с homicidio m, asesinato m; crimen m, masacre f; matanza f (масове); умисне, не- умисне - юр. muerte premeditada, impremeditada; - з-за рогу asesinato por la espalda (alevoso, proditorio, a traición); замовне - asesinato por encargo; холоднокровне - asesinato a sangre fría; задумати (замислити) ~ maquinar el asesinato; засуджений за ~ condenado por homicidio
убйвцая ч і ж homicida m, asesino m; criminal m (лиходій); найманий - asesino asalariado (a sueldo), sicario m; ~ю засуджено до довічного ув’язнення el asesino fue condenado a cadena perpetua
убйвч'Ий прикм. mortal; mortífero (смертоносний); ~ погляд mirada fulminante убйвчість, убійчість ж військ, capacidad mortífera
убйвчо присл. mortalmente убирбльня ж (відходок) excusado m, retrete m, water-closet m (W. C); громадська ~ retrete público, evacuatorio m, servicio(s) m (pl), común m убирйння c absorción f, absorbencia f, infiltración f
убирбти absorber vt, beber vt убирбти(ся) див. убрати(ся)
убйти matar vt, dar muerte; asesinar vt (підступно); ~ двох зайців matar dos pájaros de un tiro; хоч убий, не доберу que me maten si lo comprendo
убйтий прикм. muerto, matado, asesinado; спати як ~ dormir como un tronco (como un lirón, como una marmota) убйтися matarse
убігатися, набігатися док. cansarse (fatigarse) de correr (del ajetreo)
убік присл. aparte, a un lado; відкласти що-н. ~ apartar vt, echar a un lado; відійти - hacerse (apartarse) a un lado; відкликати кого-н. - llamar a alguien aparte; дивитись ~ mirar de lado убір ч adorno m; atavío m, aderezo m; головний ~ sombrero m, gorro m, tocado m ублагй-ти obtener a fuerza de ruegos (de súplicas); obtener de alguien el permiso (la promesa) de (домогтися дозволу); convencer vt (переконати); я його ~в написати листа he conseguido que escriba una carta уббгий прикм. pobre, indigente, miserable; módico; indigente; -і засоби (кошти) medios escasos
уббгість ж miseria f, pobreza f, indigencia f, penuria f; духовна ~ miseria (pobreza) espiritual; ~ думки pobreza de ideas, indigencia de espíritu
уббго присл. pobremente, míseramente уббжіти empobrecer* vi, caer en la miseria уббзтво c pobreza f, indigencia f, miseria f уболів0льник ч спорт, hincha m, fanático m, forofo m
уболівбти 1. (непокоїтися) preocuparse (por); sufrir vi (por); - за кого-н. душею (серцем) sufrir por alguien con toda el alma; ~ за успіх справи preocuparse por el éxito del asunto; 2. спорт. ser hincha (de) уббристий прикм. apretado уббристо присл.: писати ~ escribir apretado (con letra muy metida) y6páHH¿ c arreglo m
убрйти 1. absorber vt, embeber vt; empapar vt, impregnar vt; ~ вологу absorber la humedad; 2. asimilar vt
убрбтися infiltrarse, introducirse*; penetrar vt (проникнути)
убрід присл.: переходити річку - vadear (esguazar) un río
убухати echar vi, poner vi, meter vi; ~ всі кошти invertir todos los recursos ysár-a ж 1. atención f, cuidado m; звернути -у на що-н., приділити (особливу) ~ (чому-н.) prestar atención (a), dedicar atención, dar una atención
particular; заслуговувати на ~y merecer la atención, ser digno de atención; не звертайте ~и! ¡no haga caso!, ¡no preste atención!; привернути ~y atraer (llamar) la atención; залишити без ~и no hacer caso, hacer caso omiso; беручи до ~и tomando en consideración, teniendo presente, en atención de; вартий ~и digno de atención; він весь ~ es todaofps y oídos; бути в центрі ~и ser el centro de todas las miradas, ocupar ia mayor atención, centrar la atención, acaparar la atención; ~l ¡atención!, ¡cuidado!; 2. (турбота) atención f, consideración f; користуватися ~ою ser objeto de, atención; виявити ~y (до кого-н.) prestar atención (a), dedicar la atención
увйжний прикм. 1. atento; cuidadoso (ретельний); escrupuloso (Лат. Ам.)\ ^ слухач oyente atento; ~ погляд mirada atenta; 2. (турботливий) atento, considerado,, obsequioso; ~ до людей atento con las personas увбжність ж 1. atención f, cuidado m (ретельність); 2. (турботливість) atenciones f pl, consideraciones f pl
увйжно присл. 1. con atención, atentamente; con cuidado, cuidadosamente (ретельно), con detenimiento; 2. (турботливо) con atención, con consideración; - ставитися (do кого-н.) tratar con atención (a) увалйти див. увалювати увйлювати 1. (кидати) echar vt, arrojar vi, lanzar vi (dentro); 2. (вбігати юрбою) irrumpir (entrar) a la desbandada, en tropel, en grupo увалюватися 1. (западати) abollarse, hundir- sel; 2. (падати) caerse*, hundirse; 3. (важко входити) irrumpir vi, hacer irrupción уварювати недок., уварйти (do готовності) cocer* vt (por completo)
уварюватися (do готовності) cocer* vt (a punto)
увертіора ж муз obertura f увбчері присл. de (por la) tarde, de (por la) noche; пізно ~ a una hora avanzada de la tarde; de noche; сьогодні ~ hoy por la tarde (por la noche); esta tarde; esta noche; учора ~ ayer por la tarde (por la noche), anoche увйсь присл. en lo alto, arriba увібрйти 1. absorber vt, embeber vt (рідину); aspirar vt (повітря); 2.: ~ (в себе) integrar vt, incluir* vt; ~ голову в плечі esconder (meter) la cabeza entre los hombros yeimáTH (увіткнути, устромити) meter vt, clavar vt, hincar vt увігнати abollar vt
увігнатися abollarse, doblarse hacia dentro
1070
yfláTMCfl
увігнутий 1. дієприкм. від увігнути; 2. прикм. cóncavo
увігнутість ж concavidad f{calidad) увід тех. (пристрій) entrada f; ~ кабеля tntrada del cable
увіднйй прикм. твх.: - отвір abertura de entrada
увізн-йй прикм. вк. de importación; ~е мито derechos de entrada
увійтй 1. entrar vi; - в дім entrar en casa; ~ в місто entrar en la ciudad; ~ у воду entrar (meterse) en el agua; увійди! ¡entra!, ¡pasa!; увійдіть! ¡entre!, ¡entren!, ¡pase), ¡pasen!; 2. (проникнути) penetrar vt (en); лопата увійшла в землю la pala ha penetrado en la tierra; 3. (поміститися) entrar vi, caber* vi; 4. (включитися, взяти участь) entrar vi (en), ser incluido; - до складу (чого-н.) formar parte (de), integrar vt; - в уряд entrar en el (formar parte del) gobierno; ~ до числа entrar en el número; - до списку entrar (figurar) en la lista; 5. (вникнути) adentrar vi; - в подробиці entrar en detalles (en pormenores); ~ в становище (чиє-н.) hacerse cargo de la situación (de), ponerse en el lugar (de); 6. (звернутися, подати на розгляд) presentar vt; - з доповіддю, з пропозицією presentar un informe, una proposición; - в ужиток ponerse en uso, hacerse habitual; - в побут hacerse corriente (habitual); - в довіру (до кого-н.) ganarse (captarse) la confianza (de); ~ в азарт enardecerse*, acalorarse, perder los estribos; ~ в літа hacerse mayor de edad, entrar en años; - в контакт entrar en (establecer) contacto; ponerse en contacto (con); ~ в історію entrar en (pasar a) la historia; ~ в смак tomar gusto (afición) a; - в роль identificarse con un papel увінчйння c coronamiento m, corónide f увінчЯти док., увінчувати (чим-н.) coronar vt; ~ кого-н. вінком coronar (poner una corona) a alguien
увінчйтися coronarse, ser coronado; ~ся успіхом ser coronado por el éxito увірвйтися irrumpir vi (en), hacer irrupción; penetrar vt, entrar con violencia (про вітер, воду);
- силою irrumpir violentamente увірувати creer vt (de verdad, con firmeza) увісьмбх присл. los ocho (juntos), entre (los) ocho увіткнути clavar vt, hincar vt; fijar vt, meter vt; ~
голку clavar una aguja; ~ся clavarse, hincarse, meterse; -ся в землю clavarse en la tierra увічнення, увічнювання c inmortalización f; perpetuación f (системи, порядку) увічнювати недокувічнити док. inmortalizar vt; perpetuar vt (систему, порядок) увічнюватися inmortalizarse увблю присл. a (su) gusto увбсьмеро присл. (en) ocho veces; - більше (en) ocho veces más; - менше (en) ocho veces menos
увулЯрний прикм. лінгв uvular ув’язйти (вплести в'язанням) introducir* vt (tejiendo); - п'ятку в панчоху tejer el talón de (en) la media
ув’язнений 1. дієприкм. від ув’язнити; 2. ч preso m, detenido m, recluso m; політичний - detenido (preso) político
ув’йзненн'Я c (позбавлення свободи) reclusión f, arresto m; encarcelamiento m, prisión f; encierro m, detención f (стан); попереднє - detención preventiva; пожиттєве - cadena perpetua; одиночне - incomunicación f; - в концтабір reclusión en un campo de concentración; бути в -i estar encarcelado; засудити до - condenar a prisión
ув’язнйти (позбавити свободи) recluir* vt; - в тюрму encarcelar vt, meter en la cárcel; - в концтабір recluir en un campo de concentración;
- в тюрму encarcelar (recluir, poner) en prisión;
- в монастир encerrar en el convento, enclaustrar vt
ув’язнювати див. ув’язнити ув’Язувати див. ув’язати yráe ч: без -у sin cesar, sin parar, sin tener fin; говорити (базікати) без -y charlar por los codos, chacharear vi, cascar vi угадйти док. 1. adivinar vt, acertar* vt; ви вгадали! ¡(Ud.) lo ha adivinado!, ¡(Ud.) ha dado
en ei clavo!; 2. vaticinar vt, profetizar vt, augurar vt; - в кому-н. талант vaticinar ei talento de alguien; - чию-н. думку intuir la idea de alguien угадувати див. угадати угЯдуватися preverse*, sentirse* угЯдько ч див. відгадько угамбвувати tranquilizar vt, calmar vt, apaciguar vt (заспокоїти); acallar vt, reducir al silencio (змусити замовкнути) угамбвуватися tranquilizarse, calmarse, apaciguarse (заспокоїтися) угамувйти calmar vt, tranquilizar vt; hacer callar vt, acallar vt (змусити замовкнути); - дитину calmar al niño
угамувйтися calmarse; tranquilizarse (заспокоїтися); callarse (замовкнути) уганЯти див. увігнати
угатйти (про гроші) gastar (desembolsar) mucho угвинтйти introducir* vt (atornillando, enroscando), atornillar vt, enroscar vt угвинтйтися atornillarse, enroscarse угвйнчувати див. угвинтити угйн ч abolladura f, bollo m (convexidad) угин0ти(ся) див. увігнути(ся) угіддя с parcela f; лісові - parcelas forestales, bosques m pl; земельні - bienes raíces углЯдіти divisar vt
углйб присл. hacia adentro, en la profundidad; dentro de (усередину); - лісів en la profundidad de los bosques; - країни en el interior (dentro) del pais
углЯдіти, углбдіти 1. ver* vt; percibir vt; 2. mirar vt (por), cuidar vt (de), vigilar vt угніздитися anidarse угнбєння, угнбювання c див. удобрення угнбїти док., угнбювати с-г. estercolar vt, abonar con estiércol
угабювальний прикм. див. удобрювальний угнбювання с с-г estercoladura f, estercolamiento m, abono m
угнати doblar vt, combar vt, alabear vt, encorvar* vt угнатися doblarse, combarse, alabearse, encorvarse*
угбд-а ж convenio m, acuerdo m; трудова - contrato laboral; - про співробітництво (співпрацю) convenio de colaboración; рамкова - acuerdo marco; - набрала чинності з першого січня el 1 de enero el acuerdo entró en vigor; укласти -y firmar un convenio, celebrar un acuerdo угбдник ч церк. santo m; Миколай - San Nicolás
угодбваний прикм. bien nutrido, bien cebado угодбван'ість ж nutrición f; худоба середньої -ості ganado semicebado угодбвець ч conformista m, conciliador m; pancista m; oportunista m; entreguista m (Л. Am.) угодбвство c conciliación f, espíritu de conciliación; conformismo m, oportunismo m; entreguismo m (Л. Am.)
угодбвський прикм. conformista, conciliador; pancista
угблос присл. en voz alta, en alta voz угбн ч зал. bifurcación f угбрець ч húngaro m, magiar m угбрка1 ж húngara f угбрка2 ж (слива) ciruela f угорнути (загорнути) envolver* vt угбрський прикм. húngaro, magiar; de Hungría угощ0ння c див. частування угризйтися adentellar vt, hincar los dientes; - в науку enfrascarse en la ciencia угрйзтися див. угризатися Угро-фінський прикм. лінгв finougriano, ugrofinés
угрупбвання (група) agrupación f, bando m; coalición f; військове - agrupación militar yry, eró част. sí; así, así es удЯв ч boaf (serpiente) удав0льник ч fingidor m, simulador m уд0ван‘ий прикм. fingido, simulado; afectado (показний); -а покора humildad fingida; -i сльози lágrimas de cocodrilo; -а байдужість indiferencia afectada
удавйння c fingimiento m, simulación f; afectación f
удйвано присл. fingidamente, simuladamente; - зрадіти fingir alegría
удавйти див. удати удавйтися див. удатися удавйти meter a presión (втиснути); abollar vt (вм'яти)
удавйтися estar presionado; abollarse, abollonarse (вм'ятися) уд0влювати(ся) див. удавити(ся) удалині присл. a lo lejos, en la lejanía, en lontananza; - від a una gran distancia de; зникати - desaparecer en la lejanía удар ч 1. (чим-н.) golpe m; choque m (поштовх); manotada f (рукою); palmada f (долонею); - ножем cuchillada f; - сокирою hachazo m; - шаблею sablazo m; - кинджалом puñalada f; - багнетом bayonetazo m; - кольбою culatazo m; - кулаком puñetazo m; - ногою puntapié m, patada f; coz f (про тварину); - головою cabezada f, cabezazo m; - у спину golpe por la espalda, golpe a traición; - блискавки rayo m; одним -ом de un solo golpe; завдати, відвести - asestar, parar un golpe; 2. (ураза) choque m, sacudida f; 3. (напад, атака) ataque m, asalto m; раптовий - ataque de (por) sorpresa; головний - ataque principal; - з повітря asalto aéreo; 4. (крововилив) congestión cerebral; апоплексичний - ataque de apople- gía; 5. спорт, tiro m, chut m; saque m (у футболі); estocada f (у фехтуванні); вільний - saque libre, friqui m; штрафний - castigo m; одинадцятиметровий штрафний - penalty m; кутовий - córner m, saque de esquina; сонячний - insolación f; asoleada f (Л. Ам.); тепловий - golpe térmico; поставити під - exponer a un peligro; arriesgar (aventurar) algo; прийняти на себе - ponerse (exponerse) al peligro; бути в -i estar inspirado, estar en forma (en vena)
удйри'ти 1. golpear vt; atizar (dar) un golpe; - no обличчю abofetear vt, dar una bofetada; - кулаком по столі dar un puñetazo en la mesa, golpear en la mesa con el puño; - в долоні batir palmas, palmotear vi; дзвін tocar la campana; - на сполох tocar alarma, tocar a rebato; 2. (e що-н.) entrar vi, introducirse*; блискавка -ла в el rayo cayó (en); 3. (заатакувати) atacar vt (de súbito), lanzarse (sobre); - в лоб atacar de frente; - по гаманцю (по кишені) dar un sablazo, castigar el bolsillo; - в голову subirse a la cabeza; - по руках cerrar un trato, estar conforme (de acuerdo); decir amén; - у всі дзвони tocar a rebato; echar las campanas al vuelo; - в спину asestar el golpe por la espalda удйритися 1. golpearse (con, contra), darse un golpe (contra, en); 2. (удаватися в що-н.) entregarse (a), apasionarse (por), darse* (a) (ye- лечься); - у спогади entregarse a los recuerdos уд0рн‘Ий1 прикм. 1. de (a) percusión; - музичний інструмент instrumento de (a) percusión; - механізм mecanismo a (de) percusión; - детонатор espoleta f; - гвинт tomillo tope; - перфоратор martillo perforador de percusión; -e зварювання soldadura perciisiva; ~e буріння sondeo por percusión; 2. військ, de choque; -i частини unidades de choque; - напрям dirección del golpe
уддрн'ийг прикм. 1. (передовой) de choque; -a бригада brigada (equipo) de choque; -а робота trabajo de choque; -і темпи rítmo(s) acelerado^); -ьіми темпами a marchas forzadas; 2. (терміновий) de urgencia, urgente; -e завдання tarea de urgencia (urgente) удйрник ч 1. (у зброї) percutor m; 2. (музикант) músico de instrumentos de percusión удйрно присл.: працювати - trabajar como (un) obrero de choque ударЯти див. ударити ударЯтися див. ударитися удйти (прикинутися) fingirse, hacerse*; - за- снулого hacerse el dormido, fingirse dormido; - глухого hacerse el sordo, hacer oídos de mercader; - хворого hacerse el enfermo, fingirse enfermo; hacer la encorvada (fam.) удЯтися 1. tener éxito, salir bien; йому вдалося здійснити свої плани ha conseguido realizar sus planes, ha tenido éxito en la realización de sus planes, le han salido bien sus planes; дослід відразу вдався el experimento ha salido bien en
1071
yAáTHHü
seguida; 2. безос. (пощастити) lograr vt, conseguir* vt; йому вдалося добре прилаштуватися logró (consiguió) colocarse (instalarse) bien; як це тобі вдалося? ¿cómo has conseguido esto?; 3. (бути схожим) asemejarse (a), parecerse* (a); ser el vivo retrato (de); ~ в матір, в батька asemejarse a la madre, al padre, ser el vivo retrato de la madre, del padre удЯтний прикм. див. вдалий удЯтно присл. див. вдало удЯч-а ж acierto m, logro m; éxito m [успіх); suerte f, fortuna f [щастя); бажати -i desear éxito (buena suerte)
удЯчливий прикм. afortunado, feliz, dichoso; porrudo; suertero, suertudo [Л. Am.) удЯчли вість ж acierto m, suerte f удЯчливо присл. con éxito, con suerte удвічі присл. (en) dos veces; (en) el doble (y подвійному розмірі); doblado (en dos) [навпіл);
- більше (en) dos veces más, el doble; - менше (en) dos veces menos; ~ краще, гірше el doble mejor, peor; ~ дорожче el doble de (dos veces más) caro; збільшити ~ doblar vt, duplicar vt удвох присл. los dos (juntos), entre (los) dos удев’ятеро присл. en nueve vezes; - більше
(en) nueve veces más; - менше (en) nueve veces menos
удев’ятьбх присл. los nueve (juntos), entre (los) nueve
удень присл. durante el día; de día [при денному світлі); desupós del mediodía [після полудня); сьогодні ~ hoy por el día; ~ з вогнем не знайдеш no encontrar ni a la luz del día con una linterna
удержЯвити estatificar vt, estatalizar vt удержЯвлення c estatificación f, estatalización f удбсятеро присл. (en) diez veces; ~ більше (en) diez veces más; ~ менше (en) diez veces menos
удбсятьох присл. los diez (juntos), entre (los) diez
удівець ч viudo m удівство c viudez f, viudedad f удій ч 1. [кількість молока) rendimiento lechero [cantidad); 2. [доїння) ordeño m удійн ий прикм. 1. [кількість молока за один удій) de leche obtenida en un ordeño; 2. [що дає багато молока) lechero; ~а корова vaca lechera
удійність ж productividad lechera уділ ч іст. principadgo m, feudo m удільний прикм. іст.: - князь príncipe feudal удмурт ч udmurto m удмуртка ж udmurta f удмуртський прикм. (de) udmurto удббрення, удобрювЯння с abonamiento m, abono m, estercolamiento m удббрити док., удобрювЯти abonar vt, fertilizar vt; embonar vt [Л. Am.) удббрювальн'ий прикм. de (para) abonar, fertilizante; fertilizador; -а суміш mezcla fertilizante удббрювання c estercolamiento m, abonamiento m
удббрювати сч удобрити удов-á ж viuda f солом’яна - mujer temporalmente separada de su marido; бути солом'яною ~ою estar de rodríguez удовйний, удбвин прикм. de viuda, viudal удовйчкаж viudita f удовіти estar viudo, ser viudo удовольнйти док., удовольняти див. задовольнити
удосконЯлений дієприкм. і прикм. perfeccionado удосконЯлення, удосконалювЯння с perfección f, perfeccionamiento m; курси - cursillos de reciclaje (de actualización de conocimientos) удосконЯлити док., удосконапювЯти недок. perfeccionar vt
удосконЯлитися perfeccionarse удосконЯлювати perfeccionar vt удосконЯлюватися perfeccionarse удбсталь 1. присл. [досхочу) a satisfacción, а contento, hasta hartarse; en abundancia, abundantemente [достатньо); напитися, наїстися
- beber, comer a discreción; 2. у знач, присуд. hay en abundancia; у нього всього - tiene de todo (en abundancia)
удостбїти 1. (звання, нагороди) honrar vt (con); conferir* vt (a), conceder vt, otorgar vt [honores, distinciones, títulos, etc.); - кого-н. високої нагороди honrar a alguien con una alta condecoración; conferir (conceder) a alguien una alta condecoración; 2. [чим-н.) juzgar digno (de); tener a bien (+ inf), dignarse (+ inf) удостбїтися 1. (звання, нагороди) ser digno (de); merecer* vt [заслужити); 2. [уваги) obtener* vt; честі merecerse honores удостбювати(ся) див. удостоїти(ся) удочерйти док., удочеряти adoptar vt [una niña)
удруге присл. див. повторно ужал-йти picar vt; morder* vt [про змію); pinchar vt [про колючки); ortigar vt; мов -ений como alma que lleva el diablo ужалйтися pincharse con ortigas ужЯрюватися недок., ужарйтися 1. (do готовності) asarse [hasta quedar en su punto), estar asado a punto; 2. [зменшитися об'ємом) menguar vi [al asarse), mermar vi уж0, вже присл. і част. ya; - давно... ya hace tiempo...; ~ шоста година ya son las seis, ya han dado las seis; він ~ дорослий (él) ya es mayor; - не... ya no...
ужйваний прикм. usado, empleado; usual, corriente [звичайний); - вислів expresión usada уживЯння, ужиття c empleo m, uso m; aplicación f [застосування); спосіб - modo de empleo; для внутрішнього - para uso intemo уживЯти див. ужити; ~ спиртні напої tomar bebidas alcohólicas; не ~ чого-н. no usar (emplear) algo
уживЯтися emplearse, usarse; широко ~ emplearse profusamente; не - estar en desuso; - в (свою) роль [про актора) compenetrarse con su papel
ужйнок ч [врожай) cosecha f ужйти emplear vt, usar vt, hacer uso (de), servirse* (de); ~ в їжу emplear en la comida ужйтися 1. acostumbrarse (a vivir en); 2. [жити у злагоді) avenirse*, llevarse bien (con), entenderse bien (con), vivir en buena armonía (con) ужиткбвість ж carácter usual ужйгок ч uso m; ввести (запровадити) в ~ poner en uso; вийти з ~ку salir (caer) fuera de uso, caer en desuso; у широкому ~ку muy usado; предмети хатнього -y enseres domésticos, objetos de uso doméstico (casero); для домашнього -y para los menesteres domésticos, para uso casero; увійти в ~ entrar en uso, empezar a usarse
узагЯльнений прикм. generalizado; sintetizado, típico; ~ виклад exposición generalizada; ~ образ figura (imagen) típica узагЯльнення c 1. generalización f; зробити ~ generalizar vt; 2. [загальний висновок) conclusión general
узагальнити generalizar vt, sintetizar vt; ~ досвід generalizar la experiencia узагальнювати див. узагальнити узакбнений прикм. legitimado, legalizado, legal узакбнення, узакбнювання с legitimación f; legalización f [визнання) узакбнювати недок., узакбнити док. legitimar vt; legalizar vt [визнати); - декрет refrendar un decreto
узббк ч uzbeko m узббчка ж uzbeka f узбербжжя c litoral m, costa f узббцький прикм. uzbeco; de Uzbekistán узбГчч-я c [дороги) borde m, margen m; на 4 історії al margen de la historia узвйшшя c altura f, colina f [пагорб); otero m, cerro m [невелике) узгір’я c loma f
узгбджений прикм. див. погоджений узгбдженість ж див. погодженість узгбдження с 1. див. погодження; 2. грам, concordancia f; ~ часів concordancia de (los) tiempos
узгбджено присл. див. погоджено; діяти ~ actuar en común acuerdo узгбдити док., узгбджувати 1. див. погодити; 2. грам, concordar* vt,vi узгбдитися concordar* vi
узголГв’я с cabecera f; слугувати -м servir de cabecera
уздбвж 1. присл. a lo largo; 2. прийм. a lo largo de; - берега a lo largo de la orilla; ~ вулиці a lo largo de la calle, por toda la calle; ~ річки flanqueado por el río; ~ і впоперек a) de la Ceca a la Meca; 6) de cabo a rabo (a cabo); de la cruz a la fecha
узи мн. lazos m pl; ~ дружби lazos de amistad
узймку присл. en invierno
узлГсся c lindero m
узбр ч див. візерунок
узбрний, узбристий прикм. de dibujos
узуЯльний прикм. юр. usual, de uso
узурпЯтор ч usurpador m
узурпЯція ж usurpación f
узурпувЯти і usurpar vt
jfayc ч юр. uso m, costumbre m
узятися див. уїстися
уїдливий прикм. 1. pegajoso; 2. [про людину) quisquilloso
уїдливість ж 1. pegajosidad f; 2. meticulosidad f уїжджЯти див. уїхати
уїжджен-ий прикм. batido; ~а дорога camino batido
уїстися 1. enraizarse, arraigarse; 2. [глибоко проникнути) penetrar vt [profundamente) уїхати 1. [досередини) entrar vi, penetrar vt [en un móvil); - на подвір’я, в місто entrar en el patio, en la ciudad; 2. [нагору) subir vi [en un móvil); - на гору subir a la montaña; 3. [оселитися) domiciliarse, establecerse*, instalarse уйг^р ч uigur m уйгурка ж uiguraf уйгурський прикм. uigur укЯжчик ч preceptor m; ти мені не ~ no eres nadie para mandarme, no tengo porque recibir lecciones de ti í
указ ч decreto m, edicto m; ніхто йому не - nadie puede mandar en él укЯзаний прикм. indicado, determinado укЯзка ж puntero m
уквітчувати недок., уквітчати док.: adornar con flores
укилЯти , укипіти 1. consumirse (mermarse) hirviendo 2. [зменшитися об’ємом) menguarse, mermarse [cociendo) укіс ч 1. pendiente f, declive m; береговий ~ talud de la orilla; скотитися під,- rodar por el talud; пустити під - [потяг) tiadpr descarrilar; 2. спец, puntal m; 3. с-г siega річний - siega anual
уклЯд ч modo m, género m, régimen m; - життя género (modo) de vida; господарський - régimen económico укладЯльник ч embalador m укладЯння, уклЯдення c colocación f, co- locamiento m; embalaje m, encajonamiento m (e ящики); - рейок colocación de raíles; tendido de vía; - бетону vaciado del hormigón укладЯти недок., уклЯсти concluir* vt, concertar vt; celebrar vt; - союз (спілку) concertar una alianza, aliarse; - мир concertar (firmar) la paz; - контракт concluir un contrato; - угоду concertar un negocio; - шлюб contraer matrimonio укладатися1 див. укластися1; - спати acostarse*
укладЯтися2 див. укластися2 укладЯч ч compilador m; autor m; - словника diccionarista m
уклЯдення c (дія) introducción f укладка ж [вкладений аркуш) suplemento m [hoja), hoja adicional, cuadernillo m; [зачіска) peinado m
уклЯсти док. 1. [кого-н.) echar vt, acostar* vt; - в ліжко echar (meter) en la cama; - (спати) echar (a dormir); 2. [звалити з ніг) tumbar vt; 3. colocar vt; apilar vt [штабелями); - речі a) colocar las cosas; б) [про багаж) hacer las maletas (el equipaje); 4. [зробити зачіску) peinar vt; 5. colocar vt; tender* vt [протягти); - нафтопровід tender un oleoducto; - рейкову колію tender una vía férrea; 6. meter vt, poner* vt; empaquetar vt, embalar vt [спакувати); encajonar vt (в ящики); 7. meter vt, embutir vt, poder hacer [зуміти виконати); - статтю в один аркуш meter el artículoen una hoja; 8. [вистелити)
уміло
cubrir* vt; ~ підлогу плиткою embaldosar el suelo
умістися1 1. (укласти речі) hacer las maletas (el equipaje); 2. (уміститися) entrar vi, caber* vi, meterse; годі ~ в цю валізу todo no puede entrar (no cabe todo) en este baúl; 3. limitarse, reducirse*; - в строк limitarse al plazo; чи можете ви ~ в десять хвилин? (про промовця) ¿puede (Ud.) limitarse a diez minutos?, ¿le son suficientes diez minutos?; - в голові poder entrar (caber) en la cabeza; в голові не укладається no encaja en la cabeza уклбстися2 acostarse*, echarse, tenderse* уклбйка ж 1. (дія) encoladura f, encolamiento m, pegadura f; 2. (вклеєний аркуш) cartivana f уклін ч див. поклін уклінний прикм. genuflexo укбл ч 1. pinchazo m, punzada f, picadura f; 2. мед. inyección f
уколбти 1. pinchar vt, punzar vt; picar vt; 2. herir* vt уколбтися pincharse; pegarse un pincho уколбшкати (убити) 1. despachar vt; mamarse (Л. Am.); 2. suprimir vt, escabechar vt укблювати див. уколоти укблювати(ся) див. уколоти(ся) укомплектувбння, укомплектовувбння с complemento m
укомплектувбти док., укомплектбвувати
completar vt; - бібліотеку hacer completa la biblioteca; - штат лікарні llenar (completar) la plantilla del hospital укомплектувбтися ser completado укоренйти док., укорінювати hacer arraigar, hacer enraizar, hacer radicar укоренйтися arraigarse, enraizarse; raicear vi (Л. Am.)
укорінення, укорінювання c arraigue m, radicación f
укорінйти док., укорінювати arraigar vt, radicar vt; implantar vt (укорінити) укорінйтися arraigarse, enraizarse, echar raíces
укоротйти acortar vt, abreviar vi; achingar vt (Ц. AM.); ~ язика (кому-н.) (a)cortar la lengua a alguien; - хвоста (кому-н.) hacer bajar la cola (a); ~ піджак acortar la americana укорочений дієприкм. від укоротити укорбчувати(ся) див. укоротитеся) укотйти док., укочув0ти 1. (досередини або угору) meter vt, introducir* vt (rodando); rodar* vt, subir vt (rodando); ~ камінь нагору subir (rodando) la piedra; 2. (в'їхати) rodar* vi, entrar vi (rodando)
укотйтися 1. entrar vi (rodando), rodar* vi; 2. (швидко увійти, забігти) entrar vi (corriendo); penetrar vt, irrumpir vi (зненацька) украд0тися див. украстися українець ч ucraniano m, ucranio m українка ж ucraniana f, ucrania f український прикм. ucraniano; de Ucrania, ucranio
укрбй присл. 1. completamente, enteramente, del todo; - змучити atormentar hasta más no poder; 2. extremadamente, en (con) extremo, excesivamente, en (con) exceso укрбпити esparcir vt, diseminar vt, salpicar vt укрбпитися esparcirse, diseminarse укр0плювати(ся) див. украпитися укр0сти док. robar vt, sustraer* vt, hurtar vt укривЯти(ся) див. укрити(ся) укрйти envolver* vt (закутати); ~ ковдрою cubrir con (envolver en) la manta укрйтися envolverse*
укриття c amparo m, abrigo m, refugio m; протиосколкове ~ abrigo a prueba de cascos укріпйти док. 1. afirmar vt, reforzar* vt, asegurar vt; consolidar vt (владу, становище); ~ фундамент recalzar los cimientos; - ґрунт consolidar los terrenos; - владу reforzar el poder; 2. військ, fortificar vt, fortalecer* vt* укріпйтися 1. afirmarse, asegurarse; 2. військ. fortificarse, fortalecerse*; atrincherarse (за допомогою окопів)
укрГплений прикм. військ, fortificado укрГплення с 1. (дія) afirmación f, reforzamiento m; consolidación f (влади, становища); ~ фундаменту recalzo de cimientos; 2. військ.
fortificación f; польове ~ fortificación de campaña; довгочасне - fortificación permanente укрГплювати(ся) див. укріпити(ся) укрупнення с engrandecimiento m; ensanchamiento m, ampliación f (розширення); consolidación f (об'єднання)
укрупнйти док., укрупнювЯти engrandecer* vt, agrandar vt; ensanchar vt, ampliar vt (розширити); consolidar vt (об'єднати) укрупнйтися agrandarse; ampliarse; consolidarse
укрутйти (угвинтити) introducir* vi (enroscando, atornillando); enroscar vi, atornillar vi укрутйтися enroscarse, atornillarse укручувати див. укрутити укупі присл. (разом) junto; ~ з de consuno con укус ч mordedura f; picadura f (комах) укусй-ти morder* vt; picar vt (про комаху); яка муха його вкусила? ¿qué mosca le ha picado? улЯгодити док., улагоджув0ти недок. 1. arreglar vt; ~ справу arreglar un asunto; 2. liquidar vt (суперечності); ~ спірне питання liquidar (solucionar) una cuestión litigiosa улбгодитися arreglarse, estar arreglado ynáA присл. a propósito уладнати док., улЯднувати див. улагодити улбмковий прикм. геол detrítico; ~ матеріал detrito m
ул0мок ч 1. trozo m, pedazo m; 2. despojo m, cascajo m
ynáH ч військ, ulano m,lancero m уласк0вити док., улбскавлювати aplacar vt, enternecer* vt, ablandar vi улаштбвувати див. улаштувати; мене це влаштовує esto me conviene; esto me viene al pelo (fam.), esto me satisface улаштбвуватися див. улаштувати(ся) улаштування с 1. organización f, arreglo m, ordenamiento m; 2. (куди-н.) colocación f;_ instalación f
ynauiTyBáTH 1. (помістити) meter vt, colocar vt; instalar vt; ~ хворого до лікарні hospitalizar al enfermo; ~ кого-н. на роботу colocar a alguien а trabajar; ~ дитину в школу meter al niño en lá escuela; 2. (підійти чим-н.) convenir* vt, servir* vt; 3. (організувати) hacer* vt; organizar vtArreglar vt; ~ виставку hacer (organizar) una exposición; - прийняття на честь кого-н. organizar (ofrecer) una recepción en honor de alguien; ~ новосілля estrenar la casa; ~ скандал, сцену armar un escándalo, una escena; ~ засідку preparar una emboscada улаштувЯтися 1. instalarse (на квартирі); colocarse (на роботу); arrellanarse (у кріслі); ~ на роботу colocarse a trabajar; 2. establecerse*, instalarse, arraigar vi, arraigarse улбжати док. poder estar (tener) acostado (durante algún tiempo)
улбсливий прикм. див. підлесливий улбсливість ж див. підлесливість улбсливо прися, див. підлесливо улестйти док. halagar vt, adular vt, lisonjear vt улбщувати див. улестити улйтий прикм. (про одяг): як ~ (сидить) como а medida
улСтку присл. en verano улов ч pesca f; captura f уловйти 1. (сприйняти) percibir vt, captar vt; ~ зміст percibir el sentido; 2. (помітити) sorprender vt, encontrar* vt; ~ погляд sorprender una mirada; ~ схожість encontrar parecido; 3. спец, (пил) extraer* vt, absorber vt улбвлювати див. уловити улбвлювач ч captador m улбвний, уловймий прикм. perceptible, сар- table; audible (слухом)
улбгбвина ж depresión f, cuenca f, hondonada f улбження c código m; - про покарання código penal
ультиматйвн-ий прикм. perentorio, terminante; ~a умова condición definitiva (tajante); - лист carta con ultimátum
ультимбтум ч ultimátum m, ultimato m; ставити ~ presentar un ultimátum ультра мн. невідм. збірн. ultras m pl; демонстрація ~ una manifestación de ultras ультраекстремГзм ч ultraextremismo m
ультразвук ч ultrasonido m ультразвуковйй прикм. ultrasonoro ультраконсерватйвний прикм. ultraconservador
ультракорбтк'ИЙ прикм. фіз. ultracorto, extracorto; ~і хвилі ondas ultracortas ультракороткохвильовйй прикм. радіо de onda ultracorta (extracorta) ультрамарйн ч ultramarino m ультрамарйновий прикм. ultramarino ультранаціоналізм ч ultranacionalismo m ультранаціоналістйчний прикм. ultranacio- nalista
ультрапрЯвий прикм. de extrema derecha, ultraderechista
ультрафіолбтов'Ий прикм. ultravioleta; ~e проміння rayos ultravioleta уліЬбленець ч favorito m улюблен ий прикм. 1. amado, querido; 2. прикм. preferido, predilecto, de predilección; -а книжка libro predilecto; -а страва plato preferido улюліЬкат мисл ulular vi ум ч espíritu m, inteligencia f; mente f (розум) умбзати sujetar vt, fijar vt (в стіну, в піч); enmasillar vt (скло)
умбзування c fijación f, colocación f, en- masillamiento m (скла) умбзувати див. умазати Умбра ж (фарба) umbra f умеблювЯння с mobiliario m, mueblaje m; muebles m pl; (дія) amueblado m умебльбвання c (меблі) moblaje m, mueblaje m умерзЯти недок., умбрзнути sujetar (apresionar) por el hielo; quedar aprisionado en el hielo умбрлий ч див. померлий умертвйти matar Vt, dar muerte, hacer perecer; - нерв мед. matar el nervio умертвГння c destrucción f, matación f, matanza f; muerte f (acción); ~ нерва мед. matar el nervio; ~ плоті mortificación (maceracíón) de la carne умертвляти див. умертвити умбрти див. померти; хоч умри aunque me (te, etc.) muera
умбсти док., ум№гги hilvanar vt умивальний прикм.: ~таз palangana f, jofaina f; platón m (Л. Ам.); -а кімната cuarto de aseo, lavabo m, tocador m, baño m умивЯльник ч lavabo m умивЯльня ж lavabo m, tocador m (cuarto), cuarto de aseo, baño m
умивЯння c lavado m, lavadura f, lavatorio m; для - para lavar(se) умив0ти(ся) див. умити(ся) умикЯння с етн. (викрадення) rapto m умикЯти недок., умкнути етн. raptar vt уминЯти(ся) див. ум'яти(ся) умирЯння с див. помирання умирйючий прикм. agonizante; moribundo умиротвбрений прикм. apacible, plácido умиротвбрення с pacificación f; apaciguamiento m (заспокоєння)
умиротворйти док., умиротворяти pacificar vt; apaciguar vt, calmar vt (заспокоїти) умиротворйтися pacificarse; apaciguarse, calmarse (заспокоїтися) умирущий ч див. умираючий умйсн'ий прикм. див. навмисний; ~е вбивство asesinato premeditado (preconcebido) умйсність ж див. навмисність умйсно, умйсне присл. див. навмисно умйти lavar vt; - обличчя lavar(se) la cara; ~ руки lavarse las manos умйтися lavarse
умйть, миттю присл. en un abrir y cerrar de ojos; en un periquete; en menos que canta un gallo умГл-ий прикм. 1. virtuoso, magistral; hábil, habilidoso, diestro, mañoso (вправний); ~ майстер maestro virtuoso; Ч руки manos habilidosas; 2. sabio; ~e керівництво dirección sabia; ~e використання utilización sabia умГлець ч artífice m, artesano m умілість ж virtuosidad f, ingeniosidad f, ingenio m (майстерність); habilidad f, destreza f (вправність)
умГло присл.s virtuosamente, magistralmente; artificiosamente, con artificio; hábilmente, con habilidad, diestramente, con destreza (вправно)
1073
уміння
уміння с artificio m; habilidad f, destreza f, maña f (івправність); arte m; - робити що-н. habilidad para hacer algo; - жити habilidad para vivir умістйти 1. (містити в собі) contener* vt, encerrar* vt, comprender vt, abarcar vt; 2. (помістити куди-н.) colocar vt, meter vt (con trabajo)', poner* vt
умістйтися ponerse*, colocarse (поміститися)’, entrar vi, caber* vi; encontrar una plaza (знайти місце)
уміти, вміти saber* vt, poder* vt (+inf); tener aptitudes para trabajar; він уміє читати, писати sabe leer, escribir, efe.; він не вміє цього робити no puede (по sabe) hacer esto умішЯти (у що-н.) 1. (домішати) mezclar vt (en); 2. (втягти, уплутати) inmiscuir vt (en), implicar vt (en), mezclar vt (en) уміщЯти(ся) див. умістити(ся) уміщувати 1. див. умістити; 2. (мати місткість) tener capacidad; poder contener уміщуватися див. уміститися умбв'а ж 1. condición f; неодмінна ~ condición indispensable, condición sine qua non; необхідні ~и condiciones necesarias, requisitos m pl; пільгові ~и condiciones de excepción (de privilegio); попередня ~ postulado m; достатні ~и condiciones suficientes; ~и гри, угоди condiciones del juego, del trato; ставити ~y poner como condición; за ~ою según la condición, de acuerdo con el requisito; за ~и, що... a condición de que...; 2. мн.: ~и (обставини) condiciones f pl, ambiente m, circunstancias f pl; ~и праці condiciones de trabajo; побутові ~и condiciones de vida; за сприятливих умов en condiciones (circunstancias) favorables; 3. contrato m, acuerdo m, convenio m; ~и угоди cláusulas del acuerdo; дотримувати (додержувати) умов контракту acatar lo estipulado en el contrato; ~и задачі мат datos de un problema; технічні ~и especificaciones f pl
умбвити persuadir vt; decidir vt, determinar vt умбвитися entenderse*, convenir* vi, ponerse de acuerdo, quedar vi (en); ~ про зустріч convenir en verse, ponerse de acuerdo para verse (encontrarse), citarse умбвлен-ий прикм. (призначений) convenido; ~a година hora convenida; ~e місце lugar convenido
умовлЯння c exhortación f; persuasión f (переконування кого-н.)\ не піддаватися на ~ по dejarse persuadir
умовляти exhortar vt; persuadir vt (переконувати); inducir* vt (схиляти до чого-н.) умовлятися див. умовитися умбвний прикм. 1. convencional, de convención; convenido; - знак signo convencional; ~ сигнал señal convenida; 2. (обмежений умовою) condicional, convencional; eventual; ~ вирок юр. condena condicional; 3. грам, condicional; ~ спосіб modo condicional, condicional m; ~ рефлекс reflejo condicional |ум6вність ж 1. condicionalidad f; 2. (загальноприйнятий порядок) convencionalismo m, convencionalidad f
умбвно присл. 1. condicionalmente, convencionalmente; ~ засудити юр. condenar condicionalmente; 2. (з умовою) bajo (la) condición (de), a condición (de)
умбвчЯння c літ. precesión f, aposiopesis f, reticencia f
умоглйдний прикм. especulativo, teórico, contemplativo
умоглядність ж carácter especulativo (teórico) умолбт ч с-г. grano trillado умонЯстрій ч orientación de las ideas (de los intereses), inclinación (estado) del espíritu; ~ молоді estado de ánimo de la juventud умостйти 1. (вимостити) pavimentar vt, empedrar* vt; 2. (укласти) poner* vt, meter vt умостйтися ponerse*; colocarse, instalarse (поміститися)
умочЯння, умочувЯння c mojada f, mojadura f умочЯти нвдок., умочйти untar vt; mojar vt умбщувати(ся) див. умостити(ся) умудрйти док., умудрйти hacer sabio (prudente), hacer más inteligente; умудрений (навчений) досвідом lleno de experiencia, experto, ducho
умудрйтися ingeniarse (para), conseguir* vi (para), amañarse (para)
умфбрмер ч вл convertidor rotativo, conmutatriz f ум’йти 1. ablandar vt, amasar vt; 2. (зУсти) atiborrarse
ум’Ятися estar blando (amasado) ум’Ятина ж abolladura f унадйтися 1. c adquirir la costumbre (de), habituarse (a), acostumbrarse (a); 2. (часто ходити) acostumbrarse a frecuentar (a concurrir, a visitar)
унадно присл.: щоб не було - (кому-н.) para quitar (a alguien) la costumbre de algo, para que no tenga la costumbre (de) унаклЯдку присл.: пити (чай) ~ beber (té) con azúcar, tomar (té) azucarado унйз, донйзу, додблу присл. (hacia) abajo; згори вниз de arriba abajo; дивитися ~ mirar hacia abajo; кинутися вниз головою lanzarse de cabeza; опуститися (спуститися) ~ bajar vi; descender* vi (зійти); опустити (спустити) що-н. ~ bajar (descender) algo; униз сходами escaleras abajo; униз за течією aguas abajo, a favor de la corriente
унизЯти cubrir* vt, guarnecer* vt; - сукню перлами guarnecer el vestidocon perlas унизу 1. присл. abajo; він живе ~ vive abajo; 2. прийм. en lo bajo de, abajo (de), al pie de унйзувати див. унизати уникЯння, уникнЯння с evitación f; ~ удару esguince m
уникЯти 1. evitar vt, esquivar vt, eludir vt; ~ зустрічі з ким-н. evitar el encuentro con alguien; ~ крайнощів eludir (evitar) los excesos, huir de los excesos; ~ розмови rehuir (sustraerse a, soslayar) la conversación; 2. (рятуватися) salvarse (de), evitar vi; ~ небезпеки evitar el peligro, salvarse del peligro унйкнути див. уникати; ~ штрафу, покарання esquivar la multa, el castigo; ~ виконання обов'язків saltarse a la torera el cumplimiento de las obligaciones уніат ч, ~ка ж uniato m
універмЯг ч (= універсальний магазин) grandes almacenes, galerías f pl універсЯл1 ч icm. decreto m, edicto m універсЯл2 ч 1. trabajador universal; 2. acmp. universal m
універсалізм ч universalismo m універсалізувЯти i unlversalizar vt універсЯльн-ий прикм. universal; polifacético; ~ засіб remedio universal, panaceaf; ~ магазин grandes almacenes; ~ верстат tomo (máquina- -herramienta) universal універсЯльність ж universalidad f універсЯм ч (= універсальний магазин самообслуговування) supermercado m, hípermer- cadom
університЯт ч universidad f; випускник ~y graduado (diplomado) universitario; egresado (Л. Ам.)\ викладач ~y profesor universitario, universitario m; вступити до -y entrar (matricularse) en la universidad; закінчити ~ cursar sus estudios en la universidad, licenciarse en la universidad
університ0тськ-ий прикм. de universidad, universitario; ~a освіта instrucción universitaria; ~e містечко ciudad universitaria, campus m універсіЯда ж universiada f, olimpiada del deporte universitario
унікЯльн’Ий прикм. único; ~i знання conocimientos excepcionales; ~a споруда edificio fuera de lo común; це ~a книжка es un libro único Унікум ч cosa única, ejemplar único; бути ~ом ser único en su género, no tener parangón уніполярний прикм. фіз. unipolar уніполЯрність ж unipolaridad f унісбн ч МУЗ unísono m; в ~ al unísono; співати в ~ cantar al unísono
унітЯз ч taza f (del retrete); aparato sanitario, sanitario m
унітарйзм ч unitarismo m унітЯрний прикм. unitario уніфікЯція ж unificación f уніфікувЯти док. i unificar vt уніфбрма ж див. однострій уніформіст ч mozo de circo
Унія ж unión f
уночі присл. de noche, por la noche, durante la noche; ~ всі кішки сірі de noche todos los gatos son pardos
унтер ч див. унтер-офіцер
Унтер-офіцбр ч suboficial m
унтй мн. untis m pl (botas de piel de reno)
Унція ж (міра ваги) onza f уосббити док., уособлювЯти 1. personificar vt; 2. (втілювати) plasmar vi уосбблен-ий 1. дієприкм. від уособити; 2. прикм. personificado, plasmado; ~а щирість sinceridad en persona, sinceridad personificada уосбблення c 1. (дія) personificación f; 2. (втілення) encarnación f, personificación f; ~ чесності honestidad personificada; ~ доброти la bondad misma
упадЯти (коло кого) requebrar* vt, camelar vt; galantear vt, cortejar vt; arrastrar el ala (fam.) упакбвк а ж material de embalar; envase m (mapa); ціна без ~и precio sin envase упакувЯння, упакбвування c empaquetamiento m, empaquetadura f, embalaje m; encajonamiento m (в ящики)
упЯлий прикм. (іпро голос, тон) decaído; ~им голосом con voz débil (decaída) упЯсти 1. caer* vi, caerse*; ~ на коліна caer de rodillas; ~ кому-н. в ноги caer (arrojarse) a Ios- pies de alguien; 2. (знизитися) caer* vi,bajar vi, descender* vi
упЯвнен-ий прикм. 1. (про людину) seguro, cierto; ~ в собі seguro de sí mismo; 2. прикм. (про рухи, тон) seguro, firme; - тон tono seguro; ~a рука mano segura; -а хода paso firme упбвненіст’Ь ж seguridad f, certeza f, certidumbre f; ~ в собі seguridad en sí mismo; з ~ю con seguridad, con certeza
упЯвнено присл. con seguridad; говорити ~ hablar con seguridad (con aplqhio); ~ дивитися вперед estar seguro de su porvenir уперЯджений прикм. suspira^; preconcebido, prefijado; ~a думка opinión preconcebida упередженість ж idea preconcebida; prevención f (упередження); prefijación de ideas упорядження c prevención f, prejuicio m, suspicacia f, reconcomio m; favoritismo m, parcialidad f; без - sin favoritismo, imparcialmente, con ecuanimidad
уперЯджено присл. con una idea preconcebida; ~ ставитися до чого-н. tener una idea preconcebida acerca de algo1' У упереміж присл. alternativamente, turnándose
упереміш присл. en desorden, confundidos, revueltos, mezclados, entremezclados уперіщити (про дощ) desatarse un aguacero; empezar a llover a cántaros (a mares) упбрти док. apoyar vt (en, sobre, contra); ~ жердину в стіну apoyar la pértiga en la pared упЯртий прикм. obstinado, terco, testarudo упбртисяг 1. apoyarse; - руками в стіну apoyarse con las manos en (contra) la pared; 2. (натрапити на перешкоду) tropezar* vi (con, contra), chocar vi (con, contra), dar* vt (contra); 3. obstinarse; emperrarse (fam.); уперся як віл (як баран) se puso tozudo como un buey (como un carnero)
упертися2 obstinarse, encapricharse; oponerse* упЯртість ж obstinación f, terquedad f, testarudez f
упЯрто присл. obstinadamente, con obstinación, con terquedad, con testarudez упертіЬх ч testarudo m, terco m упивЯтися див. упитися і
упйн, спйн ч: без ~у sin moderación, sin freno, desbocadamente; не знати ~y no conocer freno, ser descomedido упйр ч (у казках) vampiro m ynnpáTH див. уперти
упирЯтися obstinarse, porfiar vi, ponerse testarudo (terco); ~ся руками й ногами ser tozudo, ser terco
упйсаний 1. дієприкм. від уписати; 2. прикм. мат. inscrito
уписЯти док., уписувЯти 1. poner (colocar, hacer entrar) lo escrito (en un libro, página, linea); 2. llenar escribiendo
1074
урозсйп
уписбтися (уміститися) caber* vi, entrar vi, encontrar sitio
упйсування c inscripción f, inserción f (вставка)
упйсувати див. уписати упйти’ся 1. clavarse, hincarse, meterse (про шпильку); 2. (про жало) clavar vt; ~ зубами adentellar vt; ~ кігтями agarrarse con las uñas; 3. (присмоктатися) adherirse*, agarrarse; ~ очима clavar los ojos (en), no apartar la mirada (de); comer con los ojos (a) упихбти нвдок., упхйти embutir vt, hacer entrar; empujar vt (вштовхувати) упізнавйти нвдок., упізнйти док. (знайомого, знайоме) conocer* vt, reconocer* vt; ~ кого-н. по (з) голосу (reconocer a alguien por la voz; його годі упізнати no se le puede conocer ynnáe присл. a nado; кинутись - lanzarse a nado; переправити ~ pasar a nado уплив0ти нвдок., уплистй 1. penetrar vt, entrar vi (nadando, navegando); 2. (плавно увійти) deslizarse, colarse*
уповзйти нвдок., уповзти 1. (досередини) introducirse reptando (arrastrándose); 2. (нагору) trepar vi, vt
уповновйжений ч apoderado m, mandatario m, delegado m
уповновбжити док. autorizar vt, apoderar vt, dar poderes, acreditar vt уповноважув0ти див. уповноважити уподібнення с 1. comparación f; 2. лінгв. asimilación f
уподібнити док. (кому-н., чому-н.) comparar vt (a), igualar vt (а)
уподібнитися asemejarse (a), identificarse (con) уподГбнювати(ся) див. уподібнити(ся) уподббати echar la vista (a), elegir* vt; acotar vt; triar vt (обрати)
упокій ч церк.: за ~ (душі) por el descanso (de su alma), por el reposo eterno упокбїтися morir* vi, fenecer* vi, fallecer* vi упокбрити док., упокорюв0ти 1. someter vt, dominar vt, amansar vt; sujetar vt, reprimir vt, refrenar vt; 2. humillar vt, abatir vt упокбритися 1. someterse, amansarse; 2. resignarse, humillarse упокбрювати(ся) див. упокорити(ся) упбперек, nonópeK 1. присл. de través, transversalmente; 2. прийм. a través de; уздовж і впоперек a) de la Ceca a la Meca; 6) de cabo a rabo; de la cruz a la fecha; стати (стояти) ~ дороги (кому-н.) atajar el camino (a), ponerse (cruzarse) en el camino (de) ynóp ч 1. apoyo m; punto de apoyo (точка упора); 2. mex. tope m, estribo m упбрати hacer* vt, llevar a cabo (rápidamente); preparar vt, servir* vt (con rapidez) упбратися 1. (зробити, виконати) hacer* vt, cumplir vt; poder hacer, lograr cumplir (realizar); - з роботою cumplir (hacer, realizar) el trabajo; не ~ з роботою no cumplir el trabajo; ~ зі своїм завданням cumplir con su tarea; 2. vencer vt, dominar vt; poder* vt (з ким-н.); ~ з труднощами salvar las dificultades
упбрний прикм. de apoyo; ~ болт tornillo de tope; ~ підшипник soporte de empuje упбрскування c inyecciónf; підшкірне ~ inyección subcutánea (hipodérmica); внутрішньовенне ~ inyección intravenosa упбрскувати недок., упорснути inyectar vt, poner una inyección
упорядкбван-ий дієприкм. від упорядкувати; 2. прикм. confortable, cómodo; ordenado; (bien) acondicionado; ~ будинок casa confortable; ~e місто ciudad urbanizada
упорядкбвувати недок., упорядкув0ти poner en orden; regular vt, reglamentar vt (урегулювати); ~ роботу arreglar el trabajo; ~ упорядкбвуватися ponerse en orden; regularse, reglamentarse упорядкувбння c comodidad f, confort m (квартири); urbanismo m (міське); acondicionamiento m, adecuación f, hermoseamiento m; ~ території adecuación del entorno упорядкувбти arreglar vt, disponer* vt, ordenar vt; ~ свої справи arreglar sus asuntos; ~ територію acondicionar bien el terreno
упорядник ч compilador m; autor m ynpáB-a ж 1. justicia f; шукати ~и buscar justicia; знайти ~y (на кого-н.) meter el freno (a), meter en cintura (а); на нього нема ~и está desbocado, no se puede con él; 2. ICT: міська ~ municipalidad f
управйтель ч director m, administrador m, gerente m, intendente m, sobrestante m упрбвитися (з ким-н.) poder (а) (здолати кого-н.); acabar vt (con) (розправитися); sujetar vt, domeñar vt
управління c 1. dirección f, administración f; gobernación f, gobierno m (країною, господарством); 2. (установа) administración f, dirección f, gerencia f; sección f, departamtnto m (відділ); ~ справами secretaría f управлінський прикм. de dirección, de administración
управлйти див. управляти ynpieáTH див. упріти
упріти 1. estar cocido (a punto); 2. estar cubierto de sudor, nadar en sudor упрягтися див. упрягти(ся) упряж ж tiro m, ameses m pl упурхнути 1. entrar volando; ~ у вікно entrar volando por la ventana; 2. entrar rápidamente упурхувати див. упурхнути упускати soltar* vt, dar libertad, dejar ir, dejar escapar; ~ з думки (з очей) no tomar (no tener) en consideración, olvidarse (de) упустйти dejar caer, dejar escapar (de la mano) упущення c negligencia f, descuido m, omisión f; - по службі falta f
уп’йтеро присл. (en) cihco veces; ~ більше (en) cinco veces más; ~ менше (en) cinco veces menos
уп’ятьбх присл. los cinco (juntos), entre (los) cinco ypá 1. виг. hurra; 2. c невідм. hurra m; гучне ~ hurra estruendoso; прем'єра спектаклю пройшла на «~» el estreno del espectáculo fue ovacionado (vitoreado); на ~ a carga cerrada yparáH ч huracán m; епіцентр ~y el ojo del huracán ураг0нний прикм. huracanado, de huracán; ~ вогонь військ, fuego huracanado урагбном присл. huracanadamente, de forma huracanada уражбти див. уразити
урбжен-ий прикм. ofendido, herido; ~е самолюбство amor propio ofendido ypáжeння c мед. afección f ур0зити док., ураж0ти 1. golpear vt; derribar vt, abatir vt; ofender vt, herir* vt, mortificar vt; ~ чиє-н. самолюбство herir el amor propio de alguien; ~ болюче місце dar en la llaga, tocar en lo más vivo; 2. (про хворобу) afectar vt, atacar vt урбзлйв'ий прикм. 1. vulnerable; ~e місце punto vulnerable, lo más vivo, la llaga; 2. susceptible, picajoso, vidrioso
ур0злйвість ж susceptibilidad f, vidriosidad f; vulnerabilidad f
урйльський прикм. uraliano, uralense YpáH1 ч acmp. Urano m ypáH2 ч хім. uranio m уранініт ч мін. uraninita f ур0нов ий прикм. хім. uránico, de uranio; -a руда mineral de uranio; ~i розробки yacimientos uraníferos
уранопластйка ж мед. uranosteoplastia f урбнці присл. de mañana; por la mañana (протягом ранку); сьогодні ~ hoy por la mañana, esta mañana; завтра - mañana por la mañana; вставати рано ~ levantarse temprano, mañanear vi, madrugar vi; якось ~ cierta (una) mañana
ура-патрібт ч patriotero m ура-патріотйзм ч patriotería f, patrioterismo m, jingoísmo m
ура-патріотйчний прикм. patriotero, jingoísta урахбвувати див. урахувати урахувбння с (узяття до уваги) tofnar (tener) en cuenta (en consideración); на підставі ~ всіх даних tomando (teniendo) en cuenta todos los datos
ypaxyeáTH див. зважити урбаніз0ція ж urbanización f урбанізм ч urbanismo m урбанізувбти i urbanizar vt
урбаніст ч urbanista m урбаністичний прикм. urbanístico урвбти 1. arrancar vt; ~ якомога більше грошей practicar la cultura del pelotazo; 2. encontrar* vt, hallar vt (час) урвйголова ч arrojado m урвйстий прикм. (крутий) escarpado, abrupto урду ч невідм. (мова) urdu m урегулювбння с regulación f, regularización f, arreglo m (питання); ajustamiento m (dslyjcby); мирне ~ міжнародних проблем arreglo pacífico de los problemas internacionales урегулювбти regular vt; arreglar vt (питання); ajustar vt (відносини)
урезбнювати недок., урезбнити persuadir vt, hacer entrar en razón уремічний прикм. мед. urémico уремія ж мед. uremia f ypóTpa ж анат. uretra f уретроскбп ч мед. uretroescopio m уретротомія ж мед. uretrotomia f уречевйти materializar vt, cosificar vt уречевйтися materializarse, cosificarse уреч0влення c materialización f, cosificación f уреч0влювати див. уречевити урйваний прикм.: ~ голос voz entrecortada уривбти див. урвати
урйвист-ий прикм. intermitente, intercadente; entrecortado, discontinuo (про мову); -а промова discurso entrecortado урйвисто, урйвчасто присл. de una manera entrecortada, de un modo discontinuo урйвками, уривц0м присл. a ratos, de rato en rato; de cuando en cuando, de vez en cuando, de tiempo en tiempo
урйвков'ий прикм. fragmentario, suelto; ~i спогади recuerdos incoherentes урйвок ч fragmento m, trozo m урйвчастий прикм. 1. intermitente; fragmentario; —і відомості noticias fragmentarias (incompletas); 2. (відривчастий) incoherente, entrecortado, discontinuo; ~i слова palabras incoherentes (entrecortadas) урйвчасто присл.: дихати ~ jadear vi урйна ж мед. orina f
урівень присл. (з чим-н.) a ras de, hasta el borde, al nivel de
урівнов0жений прикм. (про вдачу) equilibrado, ponderado
урівновбженість ж (про вдачу) equilibrio m, ponderación f
урізати 1. acortar vt, aminorar vt; 2. disminuir* vt; reducir* vt (скоротити); ~ витрати disminuir los gastos; ~ чиї-н. права reducir (aminorar) los derechos (de); ~ бюджет dar un «tijeretazo» al presupuesto
урізнббіч присл. en diferentes direcciones урізувати encajar vt; ~ замок в двері encajar una cerradura en la puerta урізуватися encallar vi, varar vi, embarrancar vi (про човен); chocar vi (про потяг); ~ в натовп penetrar en la muchedumbre; ~ в землю (про літак) clavarse (estrellarse) en la tierra Урка ч див. вуркаган
урна ж І. urna f; електоральна ~ urna electoral; погребова - urna funeraria; 2. (на сміття) cajón de la basura
уробйти (закаляти) ensuciar vt, emporcar vt урбджена прикм. (перед дівочим прізвищем) de nacimiento..., nacida... урбдженець ч nativo m, natural m, oriundo m, aborigen m
уродйти док. producir* vt; hacer nacer уродйтися 1. (про плоди) salir* vi, crecer* vi; 2. (про людину) nacer* vi, venir al mundo урожбй ч 1. cosecha f, recolección f; збирати ~ recoger la cosecha; зібрати - (do комор) llevar la cosecha; 2. abundancia f урожбйн-ий прикм. fértil, feraz; de buena cosecha; ~ рік año de buena cosecha (fértil, feraz); -і сорти clases fértiles (productivas, ubérrimas) урож0йність ж 1. (родючість) fertilidad f, feracidad f; 2. (рівень урожаю) rendimiento m; висока ~ gran rendimiento Урозсйп присл. en distintas direcciones, a la desbandada; тікати (кинутися) ~ huir a la desbandada
1075
урбк
урбк ч 1. lección f; давати (проводити) ~ dar una lección; давати приватні ~и dar lecciones particulares; брати ~и tomar lecciones (de); тікати з ~ів hacer novillos, fumarse las clases; бути присутнім на ~ax asistir a las lecciones (a las clases); дати (кому-н.) добрий ~ dar a uno una lección; стати ~ом servir de lección; 2. {завдання) lección ,f deber m, tarea f; задати ~и dar (marcar, señalar) deberes, echar (poner) lecciones; робити (готувати) ~и estudiar las lecciones, preparar los deberes; відповідати ~ contestar la lección урблог ч мед. urólogo m урологічний прикм. мед. urológico уролбгія ж мед. urología f уростання c arraigo m, arraigamiento m; enraizamiento m
уростйти недок., урости arraigarse, echar raíces, enraizar vi; encamar vi {про ніготь) урочйст-ий прикм. solemne; festivo (святковий); -і збори reunión solemne; ~a клятва (присяга) juramento solemne урочйстість ж solemnidad f урочйсто присл. solemnemente, con solemnidades
урбчище c bosque en medio de un prado (pantano, etc.y, prado en medio de un bosque (pantano, etc.)
урубувати недок., уруб0ти encajar vt урубуватися penetrar vt, internarse, hundirse; ~ у ворожі лави penetrar en las filas enemigas уругвйєць ч uruguayo m уругвййка ж uruguaya f уругвййський прикм. uruguayo; del Uruguay урк>к ч збірн. uriuk m {pequeños albarícoques secos con hueso)’, orejones m pl, albaricoque seco; huesillos m pl {П. Ам.) уряд ч gobierno m; представницький ~ gobierno representativo; багатопартійний ~ gobierno pluripartidista; маріонетковий ~ gobierno pelele; тимчасовий ~ gobierno provisional урядбвець ч funcionario m, empleado público урядбв-ий прикм. gubernamental, gubernativo, de gobierno; ~e повідомлення comunicado oficial; ~a делегація delegación gubernamental; ~a криза crisis de gobierno; ~i кола círculos de gobierno; ~ представник delegado del gobierno; ~a газета periódico gubernamental; ~a директива directriz gubernativa урятувйти librar vt; liberar vt, salvar vt; eximir vt, exentar vt {визволити)
усадйти, усадовйти hacer sentar, hacer tomar asiento; ofrecer asiento, sentar* vt {запропонувати сісти)
усйдк-а ж mex. merma f, contracción f; -.тканини encogimiento del tejido; - бетону contracción (retracción) del hormigón; - при пранні encogimiento por lavado; давати -y mermar vi, disminuir vi; asentar vi
усйдочний прикм. de merma, de contracción; de asentamiento
усамітнення c soledad f, aislamiento m; retiramiento m, privacidad f {про триб життя) усамітнити док., усамітнювйти aislar vt, separar vt
усамітнитися aislarse, separarse; incomunicarse; retirarse; retraerse* {замкнутися)’, enconcharse {Л. Ам.) усач ч {марена) barbo m усвідбмити див. усвідомлювати усвідбмлення с toma de conciencia; comprensión f (розуміння) усвідбмлювати недок., усвідбмити 1. reconocer* vt; darse cuenta (de), tener conciencia (de) {здавати собі справу); comprender vt (розуміти); - небезпеку darse cuenta del peligro; - чию-н. перевагу reconocer la supremacía de alguien; - свій обов’язок reconocer su deber; - свої права tener conciencia de sus derechos; ~ свою помилку reconocer su falta; 2. percibir vt; darse cuenta, concebir* vt {сприймати) ycó, все1 c todo m; він - з’їв ha comido todo; він сказав їй ~; залишитися без усього quedarse sin nada; незважаючи на все a pesar de todo; геть - todo el mundo; попри - sin embargo; por demás, además; все одно es igual, da lo mismo, no importa; мені - одно me es igual, me da lo
mismo; на все добре! ¡que siga bien!, ¡hasta otra!
ycó, все2 присл. 1. {завжди) siempre, todo el tiempo {повсякчас); continuamente {постійно); ви - сидите самий (usted) siempre está solo; 2. {досі) todavía, hasta ahora, aún; він - ще тут todavía está aquí; 3. {тільки) todo; precisamente {саме); - через вас todo por su culpa (por usted); це - ти винен todo es por tu culpa; --таки con todo, a pesar de усбмеро присл. (en) siete veces; - більше (en) siete veces más; - менше (en) siete veces menos
усербдині 1. присл. adentro, dentro, en el interior; 2. прийм. dentro de, adentro de, en el interior de; - будинку dentro de la casa; - країни en el interior del país
усербдину, до середйни 1. присл. dentro, adentro, en el interior; прийняти - tomar vt; 2. прийм. dentro de, adentro de, en el interior de усербднений прикм. promediado; -і дані datos promediados (generalizados); -а статистика estadísticas generalizadas усербднити promediar vt, hacer (sacar) el promedio
усйдіти permanecer (quedar) sentado (a pesar de); mantenerse* {утриматися); - в кімнаті permanecer (quedar) sentado en la habitación; важко було - на місці era difícil permanecer sentado (mantenerse) en el sitio; не - на коні no poder mantenerse en el caballo, ser desarzonado
усилйти pasar vt, hacer pasar; - нитку в голку enhebrar una aguja усилйти див. усилити усиновйти ahijar vt, prohijar vt, adoptar vt усинбвлений дієприкм. і прикм. ahijado, prohijado, adoptado
усинбвлення c prohijamiento m, prohijación m, adopción f
усиновлювйти див. усиновити усипбльня, усипйльниця ж túmulo m, sepulcro m
усихйти див. усохнути
усімбх присл. los siete Quntos), entre (los) siete усічений прикм. грам, apocopado усічення c грам, apócope m ускл0днений прикм. muy complicado ускл0дненість ж carácter complicado; complejidad f, conceptuosidad f ускл0днення c complicación f, complejidad f; - після хвороби complicación después de la enfermedad, lacra f
ускладнйти док., ускладнювйти complicar vt; empeorar vt {погіршити) ускладнйтися complicarse; agravarse, empeorarse {погіршитися) ускбчити 1. (в болото) emplastarse, embadurnarse; 2. {попастися) hacer el paso, meter la pata
услйвити див. прославити услйвлений прикм. див. прославлений услйвляння, услйвлення с див. прославляння
уславлйти(ся) див. прославити(ся) услід присл. і прийм. detrás (de), tras (de), en pos de; дивитися кому-н. - seguir con la mirada a alguien; кричати - кому-н. gritar a alguien que se aleja; махати кому-н. - decir adiós a alguien que se va; посилати - enviar en pos de; - за en pos de, tras de, inmediatamente después de; іти - за ким-н. seguir a alguien, seguir los pasos de alguien
услухатися док., услухуватися escuchar vt {con atención, atentamente), prestar oído, estirar la oreja
усмйжуватися недок., усмйжитися див. ужарюватися
усмйк присл. a gusto, a satisfacción усміхй’тися sonreír* vi, sonreírse*; лукаво - sonreírse maliciosamente; - самими очима sonreírse con los ojos (con la mirada); життя, щастя йому -ється la vida, la felicidad le sonríe усміхнутися док. див. усміхатйся усмішка ж sonrisa f; осяйна - sonrisa Colgate (profidón)
усмішливий прикм. sonriente
усмоктйти absorber vi, chupar vt; aspirar vt {увібрати); - що-н. з молоком матері mamar en la leche
усмоктйтися absorberse усмбктувальний прикм. aspirante, absorbente;
- клапан válvula aspirante усмбктування c absorción f; мед. resorción f усмбктувати(ся) див. усмоктати(ся)
усн ий прикм. oral, verbal; - іспит examen oral; -а лічба cálculo oral; -а мова lenguaje hablado, habla m; -а домовленість acuerdo verbal; -a народна творчість folklore m; одержати - наказ recibir una orden verbal усно присл. de viva voz, oralmente, verbalmente усббиця ж guerra intestina, guerra civil усовістйти док., усовіщйти llamar a la conciencia, exhortar vt
усовістйтися remorder la conciencia усбхлий прикм. disminuido, amenguado {al secarse)
усбхнути 1. {зменшитися вагою) disminuir* vi, vt {al secarse); kom. mermar vi; 2. {про стару людину) encanijarse, secarse {de viejo) успадкувйти heredar vt; - майно батька heredar los bienes de su padre успіння c 1. церк. {перша пречиста) Dormición f, Asunción f; 2. {смерть) dormición f Успіх ч 1. éxito m, progreso m; acierto m {удача); мати - tener éxito; не мати -y no tener éxito, fracasar vi; користуватися -ом gozar de éxito; досягти -y conseguir éxito, hacer progresos; бажаю вам -y! ¡le deseo éxito(s)!; як ваші -и? ¿cómo le va?, ¿cómo marchan sus asuntos?, ¿qué éxitos tiene Ud.?; 2..мн.: ~и {у заняттях) proaresos m pl, resultados m pl успішний прикм. exitoso; feliz; acertado {вдалий)
успішність ж progresos m pl, resultados m pl, aprovechamiento m; висока,-Низька - resultados buenos, malos, resultados altos, bajos; табель -ості boletín de evaluación; підвищити
- mejorar las notas (los resultados)
успішно присл. con éxito, 'exitosamente; felizmente; йти - {про справи) i&cón éxito (marchar felizmente), ir viento en popa; - довести що-н. до завершення llevar a buen, fin algo, llevar a resultado feliz algo ' * -
ycTá, вустй mh. boca f, labios rrr pl; з перших уст de buena fuente, de fuente fidedigna; з уст в - de boca en boca; на ~x у всіх err boca de todos; говорити чиїми-н. -ми hablarpor boca de otro (por boca de ganso)
устйв ч {правила, розпорядок) reglas f pl; монастирський - regla f; 2. лінгв. escritura uncial ycTÓBH-ий прикм. 1. de regla (у монастирі); -a грамота icm. carta reglamentaria; 2. лінгв. uncial; -e письмо escritura uncial уст0лений прикм. usado, corriente; - dbcksd expresión familiar (coloquial) устйлитися hacerse ley устанбва ж institución f, establecimiento m; державна - institución estatal устанбвка ж теж. {пристрій) instalación f; силова - instalación (planta) de potencia (fuerza); grupo propulsor; planta motriz {на кораблях); холодильна - instalación frigorífica, frigorífico m
устанбвлений прикм. establecido; fijado, fijo {зазначений); prescripto {правилами, статутом); - порядок orden establecido; - факт hecho establecido; -а ціна precio fijo устанбвлення c 1. {действие) colocación f; instalación f; establecimiento m; - батьківства establecimiento de la paternidad; - зв’язку puesta en comunicación; - факту constatación de un hecho; 2. institución f устанбвлювати недок., установйти 1. {помістити) colocar vt, meter vt, poner* vt; ordenar vt, disponer* vt {розташувати); instalar vt {механізм); montar vt, armar vt {змонтувати); ajustar vt {налагодити); - радіоприймач, телефон instalar un receptor, un teléfono, etc.; - приціл військ, determinar (dar, marcar) el alza; 2. establecer* vt; - дипломатичні відносини establecer relaciones diplomáticas; - зв’язок з ким-н. establecer relaciones (comunicación, enlace, contacto) con alguien; - контроль
1076
утрйманськ-ий
establecer (instituir) control; 3. (визначити) fijar vt, determinar vf; ~ ціну fijar el precio устанбвник ч ajustador m устанбвочний прикм. mex. de ajuste; ~ пристрій dispositivo de ajuste устанбвський прикм. de institución, instituido устанбвч'ий прикм. constituyente; ~i збори asamblea constituyente
устаткбвувати недок., устаткувбти instalar vt, equipar vt; habilitar vt, acondicionar vt; dotar vt (con)
устаткувбння c (предмети) instalación f, utillaje m, equipo(s) m (pl); машинне ~ maquinaria f; діюче (недіюче) ^ equipo activo (inactivo, parado); простій ~ paro de los equipos; допоміжне ~ equipo auxiliar; випробне ~ equipo de prueba; капітальне ~ equipo básico; комплектне ~ equipo completo; вузли - grupos (unidades) del equipo; поставляти ~ suministrar (abastecer) equipo(s); виготовляти ~ producir (fabricar) equipo
устелйти недок., устелйти док. gubrir* vt (de), recubrir* vt (de)
устигти 1. див. устигнути; 2. (у заняттях) progresar vi, hacer progresos, adelantar vt, aprovechar vi; ~ з математики hacer adelantos (progresar, estar fuerte) en matemáticas; не ~ no aprovechar (en los estudios), estar atrasado (en los estudios)
устйгнути llegar a tiempo; tener tiempo (para); ~ закінчити tener tiempo para terminar; ~ пообідати tener tiempo para comer; ~ на обід llegar a la hora de comer; не встиг подумати, як... no tuvo tiempo de pensarlo, cuando... устілка ж plantilla f устбювати(ся) див. устояти(ся) устбяти (утриматися, не впасти) mantenerse de pie, tenerse en (de) pie; я не міг ~ no podía tenerme de (en) pie; 2. (зберегтися) tenerse firme, sostenerse*; 3. resistir vi устбятися asentarse*, posarse, reposar vi {про вино, воду); hacer nata {про молоко) устриця ж ostra f; розведення ~ць ostricultura f устричний прикм. de ostra(s), ostrero; ostrícola {пов’язаний з розведенням устриць)
Устрій ч 1. {лад] будова) estructura f, orden m {порядок)] sistema m; державний ~ estructura del estado, sistema estatal; суспільний ~ orden social 2. régimen m; суспільно-економічний ~ ек. régimen socioeconómico, formación (estructura) socioeconómica
устромйти clavar vt, hincar vt, meter vt; - ножа в спину clavar un cuchillo en la espalda устрбмлювати див. устромити устромлйти clavar vt, hincar vt, hundir vt; ~ ножа clavar un cuchillo; ~ жало clavar el aguijón устромлятися clavarse, hincarse устругнути dar golpe, causar sorpresa (admiración)
устрявбти див. устряти устрйти meterse, entrometerse уступ ч piso m, terraza f, rellano m; apxim. proyección f; військ, berma f уступоподібний прикм. escalonado уступчастий прикм. escalonado устя c {отвір) abertura f, boca f устячко c бот. estoma m усунення c apartamiento m; alejamiento m {видалення)] eliminación f {ліквідація)] suplantación f {конкурента)] ~ з посади separación del cargo, destitución f, suspensión de empleo y sueldo; ~ недоліків eliminación de los defectos усунути док., усувЯти apartar vt, alejar vt {видалити)] eliminar vt {ліквідувати)] salvar vt {перешкоду)] suplantar vt {конкурента)] ~ труднощі obviar las dificultades; ~ причину хвороби eliminar las causas de la enfermedad; ~ розбіжності eliminar las divergencias; ~ загрозу війни alejar (eliminar) la amenaza de guerra; ~ зловживання extirpar los abusos усунутися apartarse, alejarse, retirarse; ~ від справ apartarse (retirarse) de los negocios усуспГльнений прикм. socializado усуспГльнення c socialización f, colectivización f усуспільнити socializar vt усуспГльнитися socializarse усуспГльнювати(ся) див. усуспільнити(ся)
усучбснювати, усучаснйти modernizar vt усушка ж ком. mermas f pl; ~ і утруска mermas у pérdidas
усіЬди, повсюди присл. en todas partes, en todo lugar, por doquier
усйк-ий 1. прийм. {кожний) cada (uno), cualquiera), cualesquiera, todo; 2. ч cada uno, cada cual; cada quisque (fam.)] 3. прийм. {всілякий) toda clase (suerte, especie) de; ~i товари toda clase de mercancías; 4. прийм. (який-н.) alguno; без ~их sin reservas; про всяк випадок por si acaso; в -ому разі en todo caso усйко присл. diversamente, de una u otra forma, de forma diferente; - буває todo es posible, todo puede ocurrir
утаємнйчити confiar un secreto утамбвувати див. утамувати утамувбння с aplacamiento m {спраги)] hartura f, saciedad f {голоду)
утамувбти apagar vt, aplacar vt {спрагу)] hartar vt, saciar vt {голод)
утаювати недок., утаїти док. 1. {приховати від кого-н.) encubrir* vt,ocultar vt, disimular vt; tener en secreto (de alguien)] callar vt {замовчувати)] 2. (присвоювати) sustraer* vt, defraudar vt
утвбрення c formación f; - слів formación de palabras; вулканічні - formaciones plutónicas утворйти док., утвбрювати 1. formar vt; organizar vt; crear vt, constituir* vt (створити)] fundar vt (заснувати); - комісію formar una comisión; - державу crear un Estado; 2. (спричинити появу чого-н.) dar* vt, formar vt, originar vt; - височину formar una altura; - щілину originar una grieta; - затоку formar un golfo утворйтися 1. (створитися) formarse, constituirse*; organizarse; 2. (з’явитися) formarse, aparecer* vi
утектй 1. escaparse; cimarronear vi; evadirse, fugarse (з в’язниці); abrirse* (Л. Ам.)] 2. largarse, poner pies en polvorosa, tomar las de Villadiego, apretar los talones; escaparse утбплений прикм. protegido contra el frío УТ0ПЛЄННЯ, ут0плювання c protección contra el frío
утеплйти док., ут0плювати (будинок, приміщення) proteger contra el frío, hacer más caliente (de más abrigo)
утбплювальний прикм. de (para) proteger contra el frío, protegedor contra el frío утбрпіти retenerse*, abstenerse*, contenerse*; важко - es difícil retenerse утбрти enjugar vt, secar vt; - піт з обличчя enjugar el sudor del rostro; - кому-н. носа tomarle a uno la vez; - чиї-н. сльози secar las lagrimas a alguien, consolar vt утертися enjugarse, secarse ут0ч-а ж fuga f; huida f, evasión f; desbandada f (урозсип)] рятуватися ~ею huir* vi, escaparse; salvarse por pies утйкати(ся) див. уткнути(ся) утилізбція ж utilización f утилізувбти док. і utilizar vt утилітарйзм ч utilitarismo m утилітбрний прикм. utilitario утйль ч збірн. 1. residuos (restos) utilizables como materia prima; hierro viejo, chatarra f (металевий)
утильсировинб ж див. утиль утинбти див. утнути утирбти(ся) див. утерти(ся)
Утиск ч див. гноблення
утиск-и мн. persecución f; зазнавати ~ів ser objeto de persecución, ser perseguido утйскувач ч perseguidor m (переслідувач); opresor m (гнобитель) утйсник, утйскувач ч див. гнобитель утйснути hundir apretando, meter a presión утйснутися hundirse, apretarse утГк ч текст, trama f
утікбч ч fugitivo m, prófugo m; evadido m (утікач із в’язниці, полону)
утІкЯчка ж fugitiva f, prófuga f; evadida f ут!х*а c consuelo m; alegría f, regocijo m (радість)] сумна - triste consuelo; шукати ~и в чому-н. buscar consuelo en (con) algo; знайти -y encontrar consuelo
утіш0ти(ся) див. утішити(ся) утішити consolar* vt утГшитися consolarse*
утішний, утішливий прикм. consolador; - приз premio de compensación утішник ч consolador m уткнути 1. colocar vt, apoyar vt, meter vt; 2. meter vt, hundir vt; - ніс у книжку enfrascarse en la lectura
уткнутися 1. meterse, hundir vt; - головою в подушку hundir la cabeza en la almohada; - носом у книжку meterse de narices en la lectura утлегЗр ч мор. botalón m утнути soltar* vt, hacer* vt; - жарт hacer una jugada (una faena, una trastada) утовкмачити док., утовкмачуBáTH hacer comprender, meter en la cabeza утбковий, утбчний прикм. текст, de trama утбм-а ж cansancio m, lasitud f; - металу спец. fatiga de metal; падати від ~и caerse de cansancio, no tenerse de pie (de cansancio) утомйтися док. estar fatigado (cansado, laso); estar extenuado (derrengado) (до знемоги) утбмлен-ий прикм. fatigado, cansado, laso; rendido, extenuado (знеможений); - вигляд aire (aspecto) fatigado; -а хода andares de fatigado (de cansado); - голос voz fatigada (cansada)
утбмленість ж cansancio m, lasitud f утбмлено, втбмлено присл. con fatiga, con cansancio
утбмливий, утбмний прикм. див. стомливий утбмливість ж див. стомливість утбмливо, утбмно присл. див. стомливо утбмлюваність ж див. стомлюваність утбмлюватися fatigarse, cansarse, rendirse* утонути 1. ahogarse; hundirse, irse a pique (про судно)] 2. (у чому-н. м’якому) hundirse утопбти ahogarse; - в крові ahogar en sangre утопйти ahogar vt, hundir vt утопйтися ahogarse, hundirse утопізм ч utopismo m утопіст ч utopista m
утопічний прикм. utópico; - соціалізм socialismo utópico утбпїя ж utopía f утбпленик ч див. потопельник утоптбти1 док. apisonar vt утоптбти2 patear vt, pisotear vt, hollar* vt; - в багно tirar por el barro, enlodar vt утбптувати див. утоптати утбр ч спец, (діжки) jable m уторбван-ий прикм. 1. (про дорогу, стежку) trillado, asendereado; іти ~ою дорогою seguir el camino muy transitado; 2. allanado, aplanado, apisonado (por vehículos) уторбвувати див. уторувати уторбпати док. comprender vt, entender* vt уторувбти abrir camino (apisonando; con vehículo)] asenderear vt (стежку) утбчнення, утбчнювання c precisión f, especificación f; внести - introducir una precisión; зробити деякі - hacer una serie de precisiones уточнйти precisar vt, especificar vt, matizar vt; ~ відомості precisar (especificar) la información (los datos); - карту precisar el mapa уточнйтися precisarse утбчнювати(ся) див. уточнити(ся) утрамббваний дієприкм. і прикм. apisonado утрамбувбти док., утрамббвувати apisonar vt утрамбув0тися ser apisonado Утреня ж церк. maitines m pl утрйдешева присл. tres veces más barato, baratísimo
утрйдорога присл.: заплатити - pagar el triple, pagar un precio exorbitante утрйманець ч persona a cargo; mantenido m; gorrón m, gorrero m, gorrista m (нахлібник); pegote m (дармоїд) утрйманка ж entretenida f, querida f утрймання c (забезпечення) mantenimiento m, mántenencia f; мати на -i tener a cargo (sobre sí); бути на -і у кого-н. vivir a costa de alguien
утрйманство c parasitismo m, gorronería f утрйманськ-иу прикм. 1. de mantenido; 2. parásito; -і настрої humores de parásito
1077
утрймати
утрймати док. 1. (не дати впасти) mantener* vt, no dejar caer; - в руках mantener en (no dejar caer de) las manos; 2. (не здати ворогові) retener* vt, mantener* vt; ~ місто mantener la ciudad en su poder; 3. (вирахувати) retener* vt, descontar* vt, desfalcar vt утрйматися 1. {устояти) tenerse*, mantenerse*; ~ на ногах tenerse en pie; 2. {від чого- н.) retenerse* (de), abstenerse* (de); ~ від куріння abstenerse (dejar) de fumar; privarse (de); - від їжі privarse de comer; ~ від голосування abstenerse de votar; я не мог ~ від зауваження no pude por menos que hacer una observación утрймування, утримйння c mantenimiento m, sostenimiento m; sustentación f; кошти на ~ (родини) medios para el mantenimiento (la manutención)
утрймувати mantener* vt, sostener* vt; sustentar vt {годувати); ~ родину mantener a la familia; ~ армію mantener el ejército; - (своїм коштом) трупу mantener (por su cuenta) el conjunto teatral
утрймуватися 1. {чиїм-н. коштом) mantenerse*, sostenerse*; vivir a cuenta de; 2. mantenerse*, conservarse; утримуватися в чистоті mantenerse limpio утрйруваний прикм. exagerado утрйрування c exageración f утрйрувати i exagerar vt утрйчі присл. (en) tres veces; (en) triple (у потрійному розмірі); ~ більше (en) tres veces más; - менше (en) tres veces menos; збільшити ~ triplicar vt; скласти ~ plegar (doblar) en tres утриший присл.: гнати (прогнати) ~ echar (despedir) con cajas destempladas, poner de patitas en la calle
утрбб-а ж 1. vientre m; entrañas f pl; в Ч матері en el vientre de la madre; 2. tripa f утрббний прикм. uterino; - плід feto m утруднен ий 1. дієприкм. від утруднити; 2. прикм. dificultoso; ~е дихання respiración dificultosa; ~і рухи movimientos dificultosos утрудненість ж dificultad f, impedimento m утруднення c dificultad f; embarazo m; atrenzo m {Лат. Ам.); фінансові ~ dificultades financieras; ~ дихання dificultad al respirar утруднйти док., утруднювати 1. importunar vt, molestar vt, incomodar vt; 2. {зробити важким) dificultar vt, hacer difícil; complicar vt (ускладнити); - дихання, рухи dificultar la respiración, los movimientos; ~ доступ dificultar el acceso утрусйти disminuir de volumen (sacudiendo) утрусйтися disminuirse de volumen утруска ж ком. mermas m pl утрушув0ти(ся) див. утрусити (ся) утрьбх присл. los tres (juntos), entre (los) tres утрясйти(ся) див. утрясти(ся) утрястй (залагодити) arreglar vt; це можна ~ eso tiene arreglo; ~ питання solucionar el problema
утрястйся arreglarse
утягнути, утягтй 1. {досередини) arrastrar vt, tirar vt {hacia adentro), meter arrastrando; ~ кігті esconder las uñas; 2. {губами, носом) aspirar vt; absorber vt, succionar vt {рідину); - повітря aspirar el aire; 4. {увібрати) meter para adentro {el vientre, los carrillos, etc.) 3. {залучити до чого-н.) arrastrar vt, asociar vt, hacer participar; implicar vt, involucrar vt, envolver vt {уплутати) утягнутися 1. meterse para adentro; hundirse, caer* vi {запасти); 2. (увійти, заглибитися) introducirse*; 3. {уплутатися у що-н.) enfrascarse; embarcarse; habituarse (a), acostumbrarse (а) {звикнути); apasionarse (por) {захопитися)
утйгувати(ся) див. утягнути(ся) утйжний прикм. тех. aspirante утйти apocopar vt уфолбгія ж ufología f
ух, ху виг. 1. {захват, подив) ¡oh!, ¡ah!; 2. {при ударі) ¡pum!
Ухати, ухкати див. ухнути ухвйла ж юр. decisión f; - суду decisión judicial, auto m
ухвалйти див. постановити ухвйлювати див. ухвалити ухбкати див. уколошкати
Ухил ч 1. {відхилення) inclinación f, desviación f; desviacionismo m; лівий, правий ~ desviación de izquierda, de derecha; 2. {спрямованість) tendencia f, inclinación f; гуманітарний - opción de humanidades; ~ до точних наук opción de ciencias exactas; школа з технічним ~ом escuela con orientación técnica ухйлення, ухилйння c 1. desviación f, desvío m; 2. efugio m {від обов’язків); abstención f {від відповіді)
ухилйтися 1. desviarse, apartarse; 2. negarse* {від обов’язків); abstenerse* {від відповіді); eludir vi, esquivar vi, escaquearse {уникнути); ~ від бою військ, rehusar el combate; ~ від вирішення питання inhibirse en cuestión ухйльн-ий прикм. evasivo; ~a відповідь salida por la tangente, respuesta evasiva ухйльник ч desviacionista m ухйльництво ч desviacionismo ш ухйльно присл. evasivamente, de una forma evasiva
ухилйтися escaquearse, fumarse; evitar vt {уникати); ~ від уроків hacer novillos; ~ від роботи huir (ausentarse) del trabajo ухитрйтися tener el colmillo retorcido, picardear vi ухитрйтися недок. ingeniarse, encontrar los medios (de)
ухнути і однораз. {крикнути) ulular vi ухопйти asir* vt, aferrar* vt, agarrar vt; empuñar vt {рукою)
ухопйтися 1. {за що-н.) asirse*, aferrarse*, agarrarse; 2. {скористатися) aprovechar vt; ~ся за пропозицію aprovechar (utilizar) ia proposición; ~ся обома руками hacer a dos manos (a todas manos)
уціліти quedar intacto {лишитися незайманим); salir ileso {нищитися неушкодженим); quedar sano y salvo, quedar vivo {про людей); sobrevivir vi, pervivir vi {лишитися живим); salvarse {урятуватися) учбдіти atufarse
учбсник ч participante m, partícipe m; cómplice m {спільник); competidor m (змагальник); miembro m {з'їзду); socio m {компаньйон); ~ експедиції miembro de la expedición; ~ конгресу congresista m; ~ змови conjurado m; ~ конкурсу на заміщення посади opositor m участ ь ж participación f; concurso m, colaboración f {співпраця); діяльна ~ participación activa; - у витратах, у прибутках participación en los gastos, en los beneficios; за ~i кого-н. con la participación (asistencia, concurso) de alguien; залучати кого-н. до ~i в чому-н. hacer participar a alguien en algo; брати - в чому-н. participar (tomar parte) en algo учащйти недок. ; він учащає до нас nos visita а menudo
учббвий прикм. див. навчальний учйн-ий 1. прикм. científico, sabio, letrado; 2. прикм. {інауковий) científico, sabio; ~ секретар secretario del consejo científico (del claustro); 3. прикм. {дресирований) amaestrado, domado;
4. ч científico m, hombre de ciencia, sabio m, investigador m; ~ із світовим ім’ям científico (sabio) de renombre mundial; учити ~oro vender miel al colmenero
ученйця ж alumna f; escolar f, colegiala f (y школі); aprendiza f (у ремеслі) учйність ж ciencia f, saber m {знання); erudición f {ерудиція)
учйння c {доктрина) doctrina f; teoría f; ~ Дарвіна doctrina de Darwin (darviniana) учень ч 1. alumno m; escolar m, colegial m (y школі); aprendiz m {у ремеслі); 2. {послідовник) discípulo m
учепйтися док., чіплйтися agarrarse, aferrarse*, asirse*; - одне одному у волосся agarrarse del cabello, tirarse de los pelos учйтверо присл. (en) cuatro veces; al cuádruple (у чотирикратному розмірі); ~ більше (en) cuatro veces más; ~ менше (en) cuatro veces menos; збільшити - cuadruplicar vt; скласти ~ doblar (plegar) en cuatro учйлище c escuela f; colegio m; ремісниче ~ escuela laboral (vocacional, profesional), escuela de artes y oficios; військове ~ academia militar; мореплавне ~ escuela de navegación
учйлищний прикм. de escuela, escolar учинйти док., учинйти hacer* vt; cometer vt {здійснити); ~ скандал un escándalo; ~ розправу administrar justicia, castigar vt, penar vt учинйтися hacerse*, realizarse учитйтися док., учйтуватися leer con atención учйтель ч 1. maestro m, profesor m; шкільний ~ maestro de escuela; ~ іспанської мови maestro de español; ~ танців maestro de baile; 2. {авторитет) maestro m учйтелька ж maestra f, profesora f; шкільна ~ка maestra de escuela
учйтельство c збірн. magisterio m, profesorado m
учйтельськ-ий прикм. de maestro(s), de profesores)
учйтельська ж sala de maestros (profesores) учителювйння c {діяльність) enseñanza f учителювйти enseñar vt, ser maestro (profesor), ejercer de maestro (de profesor) учйти 1. enseñar vt; ~, що... enseñar que...; 2. aprender vt, estudiar vt; ~ напам’ять aprender (estudiar) de memoria; - роль aprender (estudiar) el papel; 3. {карати) castigar vt учйтися 1. {чого-н.) aprender vt, estudiar vt; hacer el aprendizaje {якого-н. ремесла); ~ читати aprender a leer; ~ іспанської мови aprender el español; 2. (де-н.) hacer sus estudios, estudiar vt; cursar vi; ~ в школі estudiar en la escuela; ~ в університеті estudiar en la universidad, hacer estudios universitarios; 3. {набувати досвіду) aprender vt; - на власних помилках aprender en sus propias faltas; вік живи — вік учись nunca te acostarás sin aprender una cosa más; mientras vivas, aprende учнівство c 1. {навчання) estudio m; 2. {навчання ремесла) aprendizaje m учнівський прикм. 1. de alumno; de escolar, para los escolares {шкільниі}); de aprendiz (y ремеслі); 2. {незрілий) dé debutante, de principiante * * f
учбра присл. ayer; ~ вранці/’вночі ayer por la mañana, por la noche; ~ вдень en el día de ayer; ~ увечері ayer por la tarde (póf la noche) учорйшн-Ій прикм. de ayer; ~ день el ayer, el tiempo pasado; шукати ~ьргр дня buscar las nubes de antaño * '
учотирьбх присл. los cuatro (jpntos), entre (los) cuatro
учувйти olfatear vi, ventear.vi ~ уч^ти olfatear vt, sentir* vi' ?
ушанбвування c celebración f, festejo m ушанбвувати rendir homenaje (a), homenajear vt; honrar vt {ушанувати); organizar un festejo en honor (de)
ушанувйння c homenaje m * ушанувбти док., ушановувйти rendir honores, conceder el honor
ушбстеро присл. (en) seis veces; al séxtuplo (y шестикратному розмірі); ~ більше (en) seis veces más; ~ менше(еп) seis veces menos ушивйти недок., ушйти док. cerrar* vt, estrechar vt {cosiendo); pegar cosiendo; - рукави pegar (coser) las mangas ушивбтися недок., ушйтися liarlas, largarse, pirarse, salir de naja; escaparse, largarse, escabullirse
ушивн*йй прикм.: ~ рукав manga cosida (pegada); ~i кишені bolsillos pegados ушйр, уШйршки присл. en anchura, a lo ancho; ~ і углиб a lo largo y a lo ancho; розростатися ~ ampliarse, ensancharse, extenderse*; роздатися ~ ensancharse; engordar vi {погладшати) ушістьбх присл. los seis (juntos), entre (los) seis ушквйрити {станцювати) haber bailado bien уштовхнути empujar vt, meter a empellones уштбвхувати див. уштовхнути ущблина ж desfiladero m, paso m, garganta f ущемйти menoscabar vt, restringir vt; ~ чиї-н. інтереси, права menoscabar (herir) los intereses, los derechos de alguien ущбмлення c menosprecio m, detrimento m; ~ чиїх-н. інтересів menosprecio de los intereses de alguien
ущемлйти див. ущемити ущбнт, вщент присл. 1. en mil pedazos, en mil trozos; розбити ~ hacer añicos; 2. {остаточно)
1078
уйвн-ий
completamente, del todo, rematadamente; ~ програтися perder hasta la camisa ущбрб ч (місяця) cuarto menguante; бути на ~i estar en cuarto menguante ущбрть присл. hasta los bordes; hasta el colmo; наповнений ~ lleno hasta los bordes, colmado; наповнити ~ colmar vt ущипнути док. pellizcar vt ущільнен-ий 1. прикм. comprimido, compacto; мед. indurado; ~ фунт terreno apisonado; 2. (про строки) reducido, disminuido; ~i строки plazos apretados
ущільнення c 1. comprensión f, apisonamiento m, apisonado m; 2. condensación f, concentración f, compactación f; 3. (скорочення — строків) reducción f, disminución f; ~ робочого дня reducción de la jomada de trabajo
ущільнйти док., ущільнювйти 1. comprimir vt, compactar vt; - фунт apisonar el terreno; 2. condensar vt, concentrar vt; 3. hacinar vt, apiñar vt; ~ режим роботи introducir el régimen intensivo de trabajo; 4. reducir* vt, disminuir* vt; ~ час жнив reducir los plazos de la siembra ущільнювач ч спец, compactador m уйв-а ж imaginación f; fantasía f; жива ~ imaginación viva; багата ~ rica fantasía; розпалена ~ imaginación exaltada; дар ~и imaginativa f, don de imaginación; здатність ~и facultad imaginativa
уяв'йти imaginar vt, imaginarse, figurarse; ~ собі що-н. imaginarse algo; ~и! ¡imagínate!; ~іть! ¡imagínesel, ¡figúrese usted!; ~ неймовірне tener imaginaciones
уйвлений прикм. imaginable уйвлення c idea f, noción f; representación f (y психологи); мати, дати ~ про що-н. tener, dar una idea de algo; він не має жодногно ~ no tiene la menor idea (de)
уйвлюваний діеприкм. від уявляти уявляти imaginar vt, imaginarse, figurarse; ~яю! ¡me lo figuro!
уйвн'Ий прикм. imaginario; ~a лінія línea imaginaría; ~a величина cantidad imaginaría; ~i числа мат. números imaginarios; mental; ~ образ imagen f
1079
фа
фа с невідм. муз. fa т; ключ фа clave de fa ф0бра ж tinte m (para teñir el pelo de negro) ДОбрика ж fábrica f, manufactura f, factoría f, тютюнова ~ fábrica de tabacos; прядильна - fábrica de hilados, hilandería f; ткацька ~ fábrica de tejidos, tejeduría f; паперова ~ papelera f, papelería f
ДОбрика-кухня ж fábrica-cocina f (gran empresa que prepara y sirve comidas en grandes cantidades)
фабрикйнт ч 1. fabricante m, manufacturero m; industrial m; 2. fabricador m; ~ брехні fabricador de embustes
фабрик0т ч producto fabricado (manufacturado) фабрик0ція ж, фабрикув0ння c 1. (створення; вигадування) fabricación f, invención f, 2. (виготовлення) fabricación f, manufactura f; producción f (виробництво) фабрикув0ти 1 .(створювати; вигадувати) fabricar vt, inventar vt, pergeñar vt; 2. (виготовляти) fabricar vt, manufacturar vt, producir* vt (виробляти)
фйбрити teñir* vt; ennegrecer* vt (чорнити) фабрйчн-ий прикм. 1. de fábrica, fabril; manufacturado (про товар); ~a марка marca de fábrica; - гудок sirena f (de fábrica); ~a труба chimenea de fábrica; ~e виробництво industria fabril, manufactura f, 2. (промисловий) industrial фабрйчно-завбдськ'ий прикм. de fábrica,
, fabril; школа ~óro навчання escuela de aprendizaje industrial, escuela profesional (adjunta a unafábircá)
\ф^Ьупажліт. trama f, fábula f фавн ч міф. fauno m
фавбр ч favor m, merced f, gracia f, бути y ~i (y кого-н.) estar en favor (de), gozar de privanza (con); бути не в ~i no estar en favor фаворйт ч favorito m фаворитйзм ч favoritismo m фаворйтка ж favorita f фагбт ч fagot m, fagote m фаготерапія ж мед. fagoterapia f фаготйст ч муз. fagotista m фагоцйт ч біол. fagocito m фагоцитбз ж біол. fagocitosis f фаетбн ч (коляска) faetón m ф0з-а ж fase f, período т; ~и місяця fases de la luna; вступити в нову ~у entraben una nueva fase
фазйн ч faisán m
фазан0рій ч faisanería f
фаз0нові мн. зоол. fasiánidas f р/, faisánidas fpl
фаз0нячий прикм. de faisán
фазбнда ж (у Вразили) hacienda f, latifundio m
ф0зис ч fase f, período m ф0зн-ий прикм. ел. de fase(s); de período; ~a обмотка devanado de fases ф0зов-ий прикм. спец, de fase(s), fásico; de período; -а напруга voltaje de la fase фазбметр ч en. fasímetro m, fasómetro m фазотрбн ч фіз. fasotrón m фазув0ти ел. poner en fase фай ч текст, falla f, faya f (tejido) файдешйн ч текст, falla de China (tejido) файл ч комп. file m, fichero m фйкел ч спец, (полум'я) dardo m, llama f фйкельник ч військ, incendiario m факір ч faquir m
факс ч fax m; відправити ~ом enviar por fax факсйміле c невідм. 1. facsímile m, facsímil m; 2. (кліше, печатка) cliché m, sello m факт 1. ч hecho m, acto m; caso m (випадок); загальновідомий, достеменний ~ hecho notorio, fidedigno; історичний ~ hecho histórico; голі ~и los hechos solos; довести ~ами probar con los hechos; стояти перед ~ом afrontar un hecho; мають місце ~и tienen lugar (hay) casos; підтасувати ~и falsificar (amañar) los hechos; спиратися на ~и basarse en los hechos; якщо вірити ~ам si se da crédito a los hechos; ~и — річ уперта los hechos son testarudos; 2. у знач, частки (звичайно) claro está, claro que sí, naturalmente; indudablemente (безсумнівно); неймовірно, але ~ parece mentira, pero es verdad фактйчн-ий прикм. fáctico, factual; real; efectivo, verdadero (дійсний); ~ доказ prueba basada en los hechos; ~ стан справ estado real de las cosas (del asunto); ~ матеріал, ~i дані los hechos, los datos (recogidos); ~ шлюб юр. matrimonio rato (de facto) фактйчно присл. de hecho, prácticamente, verdaderamente; en realidad, efectivamente (по суті)
фактографія ж descripción de los hechos (sin su análisis, sin generalización, etc.) фактолбгія ж descripción de los hechos; documentos tácticos
фйктор ч 1. factor m, agente m; тимчасові ~и factores transitorios; постійно діючі ~и factores permanentes; 2. (посередник) factor m, factótum m; comisionista m (комісіонер) фактбрія ж factoría f (establecimiento) фактотум ч factótum m фактура ж factura f факультатйв ч cursillo opcional факультатйвн-ий прикм. facultativo, potestativo, discrecional; opcional (на вибір); ~i заняття clases opcionales
факультатйвно присл. facultativamente, de manera potestativa
факульт0т ч facultad f, escuela f; медичний, філологічний ~ facultad de medicina, de filología (de letras); навчатися на філософському, юридичному —і cursar filosofía, derecho, etc. факультбтський прикм. de (la) facultad фал ч мор. driza f, triza f, авіаційний ~ cuerda de apertura automática de paradaídas фал0нга ж 1. (бойовий порядок, стрій; комуна) falange f, 2. (іспанська фашистська партія) Falange f; 3. aríafh. falange f; 4. (комаха) falangio m, segador m фалангіст ч falangista m ' (miembro de la Falange)
фалангістський прикм. falangista (relativo a la Falange)
фаланстбр ч falansterio rri ф0лда ж falda f, faldón m (deja chaqueta, de la levita)
ф0лінь ч мор. amarra f, boza f фалічний прикм. fálico
фаплбпГів прикм.: ~a труба, ~ канал мед. trompa de Falopio ф0лос, ф0лус ч falo m фалрбп ч мор. guardamancebo m фальсифік0т ч falsificación f (producto) фальсифікйтор ч falsificador т, falsario m, adulterador m
фальсифік0ція ж falsificación f, adulteración f фальсифікбваний діеприкм. і прикм. fals- ficado, adulterado
фальсифікувйти falsificar vt, adulterar vt, ~ зезультати виборів dar (producir) un pucherazo фальстйрт ч спорт, salida falsa (en falso) фальц ч 1. спец, (шов) pliegue t, 2. спец, (паз) lendidura f, encaje m; 3. полігр. doblez de la hoja; 4. буд. junta engatillada фальцет ч муз. falsete m фальцюв0льн*ий прикм.: ~a машина полігр. máquina para plegar, plegadora f фальцюв0льник ч plegador m, doblador m фальцюв0ння ж спец, plegado m, plegadura f фальцюв0ти 1. спец, (залізні листи) plegar* vt, 2. спец, encajar vt, hacer hendiduras (encajes); 3. полігр. plegar* vt, doblar vt фальш ж 1. falsedad f, insinceridad f (нещирість); hipocresía f (лицемірство); 2. (удавання) afectación f, говорити без ~i hablar sin afectación (con sencillez); 2. муз. desafinación f, desentono m (у співі) фальшббрт ч мор. amurada f фальшйв-ий прикм. 1. (підробний) falso; falsificado (про документи); postizo (про волосся,
1080
фенолбгія
зуби)', artificial, especioso (несправжній, штучний)-, ~а монета moneda falsa; erróneo; ~а тревога alarma falsa; ~і покази pruebas falsas; ~е становище situación falsa; 2. (про людину, характер) falso, fingido, insincero, simulado, doble; hipócrita {лицемірний)-, 3. муз. falso, desafinado, disonante, dísono; 4. мор. (тимчасовий) falso, temporal, provisorio; ~a щогла mástil provisional
фальшйвити 1. (бути нещирим) obrar con falsedad (con hipocresía); ser falso, ser hipócrita; 2. муз. jugar (cantar) falso; falsear vi, desafinar vi (про інструменти); desentonar vi (звучати не в тон)
фальшйвка ж documento falsificado (adulterado, falso); fraude m (обман) фальшивомонетник ч falsificador de moneda, monedero falso
фальшкГль ч мор. zapata f, falsa quilla фальшбваний прикм. див. фальшивий 1 фан ч жара, fan m
фанаббрія ж 1. (пиха) arrogancia f, altanería f, 2. (примха) capricho m, antojo m, salida f фанбт ч див. фанатик фанатйзм ч fanatismo m фанбтик ч fanático т; релігійний ~ fanático religioso; він ~ футболу es un fanático del fútbol фанатйчний прикм. fanático фанатйчність ж fanatismo m фанатйчно присл. fanáticamente фандбнго с невідм. (танець) fandango m фанбра ж chapa de madera, madera contrachapada (contrachapeada); madera terciada (клеєна); plywood m (клеєна — Л. Ам.)\ покривати ~ою recubrir con chapas de madera, chap(e)ar vt, enchapar vt фанбрка ж chapa de madera фанбрний прикм. de madera contrachapada; de chapa de madera; de madera terciada; chapeado, enchapado
фанербваний дієприкм. і прикм. спец, chapeado, enchapado
фанерувйти спец. chap(e)ar vt, enchapar vt фйнза ж fansá f (casa campesina de China) фанбв'Ий прикм. спец, cloacal, de desagüe; ~i труби cañerías de desagüe, desaguadero m; ~ насос bomba de fango
фант ч(угрі) prenda f, гра у ~иjuego de prendas фантазер ч fantaseador m; soñador m фантазбрство c fantasía(s) f (pl) фантазбрський прикм. fantaseador, fantástico, quimérico
фантазГ прикм. невідм. de fantasía (traje) фантбзія ж fantasía f, imaginación f (уява); sueño m (мрія); capricho m, antojo m, salida f (примха); invención f (вигадка); йому прийшла (в голову) ~ se le metió en la cabeza una cosa fantástica; жити у світі ~й vivir en el mundo de fantasías
фантазувйти 1. fantasear vi; soñar* vt (мріяти); 2. (вигадувати) inventar vt, imaginar vt; 3. (імпровізувати) improvisar vt фантасмагорйчний прикм. fantasmagórico фантасмагорія ж fantasmagoría f фантбст ч 1. fantaseador m, visionario m; soñador m (мрійник); 2. літ.еscritor de novelas de ficción científica
фатОстика ж lo fantástico, lo imaginario, lo fabuloso; fantasía f, наукова ~ (novelas de) ficción científica, ciencia-ficción f фантастйчний прикм. 1. fantástico; ~ роман novela de ficción científica; 2. (неймовірний) increíble, fabuloso; quimérico (нездійсненний); ~ проект proyecto quimérico; 3. (химерний) fantástico, ilusorio; estrambótico (дивний); 4. (незвичайний) increíble, fantástico, prodigioso фантастйчно присл. fantásticamente cj>áHTHK ч santo m (el papel de los caramelos) фантбм ч fantasma m, espectro m фантбмний прикм. 1. фізіол. fantástico; imaginario, fingido, supuesto; 2. en. fantasmal, imprevisto
фанфдра ж 1. (труба) trompeta f (alargada); 2. (сигнал) fanfarria f
фанфйрний прикм. de trompeta(s); ~ марш fanfarria f
фанфарбн ч fanfarrón m
фанфаронйда ж fanfarronada f фанфарбнити fanfarronear vi, echar fanfarronadas, hacer el fanfarrón фанфарбнство c fanfarronería f ф0ра ж faro m (de un automóvil, etc.) фарйд ж (одиниця виміру) farad(io) m фарадизація ж мед. faradización f фарабн ч 1. faraón т; 2. poli т, guindilla m, guardia municipal (de seguridad) фарабнівськ'Ий прикм. faraónico; ~i плани planes faraónicos
фйрб'а ж color m; tinte m, tintura f (для матерії); pintura f (речовина); акварельна ~ acuarela f, aguada f, олійна - óleo m, pintura al óleo; клейова ~ pintura al temple; писати ~ами pintar vt фарбйр ч tintorero m фарбйрня ж tintorería f
фарббваний прикм. 1. pintado; teñido (про тканину; про волосся); 2. (про обличчя) maquillado
фарбувйльний прикм. colorativo; de teñir, de tintar, de colorar
фарбувйння c coloración f, tinte m; pintura f, teñidura f (хімічне); tintura f (матерії) фарбувйти pintar vt, teñir* vt, tintar vt (волосся, матерію); ~ губи pintarse los labios; ~ (собі) волосся teñirse el cabello фарбувйтися 1. teñirse*; 2. (підфарбовувати обличчя) pintarse, adornarse фарвбтер ч paso m, canal m, canal balizado (de acceso); пливти (іти) y ~¡ seguir el curso (de); encontrarse en la esfera de Influencia (de) Фаренг0йт ч termómetro Fahrenheit фарингіт ч мед. faringitis f фарисбй ч fariseo m
фарисбйство c 1. icm. arisaHsmo m, fariseísmo m; 2. (лицемірство) farisaísmo m, hipocresía f фарис0йствувати ser fariseo (hipócrita); portarse como un fariseo (como un hipócrita) фарис0йський прикм. de fariseo, farisaico; hipócrita (лицемірний) фармазбн ч francmasón m, masón m фармакблог ч farmacólogo m фармакологічний прикм. farmacológico фармаколбгія ж farmacología f фармакопбя ж farmocopea f, recetario m, antidotado m
фармацбвт ч farmacéutico m, farmaceuta m, boticario m
фармац0втика ж farmacia f (ciencia) фармацевтйчний прикм. farmacéutico фармація ж див. фармацевтика фаррука ж (танець) farruca f фарс ч театр, farsa f, розігрувати ~ hacer una farsa; перетворювати трагедію на ~ hacer de la tragedia una especie de farsa фарсі ч невідм. parsi m ф0рсовий прикм. (блазенський) de farsa(s) фарт ч suerte f, buena ventura, buena sombra фартух ч delantal m; mandril m фйрфбр ч див. порцеляна фйрфбровий прикм. див. порцеляновий фарш ч picadillo т; relleno m (начинка); м’ясний - carne picada
фарширбваний 1. дієприкм. від фарширувати; 2. прикм. relleno фарширувйти rellenar vt, hacer relleno фас1 ч 1. (вид спереду) faz f, cara f, frente f, y ~, ~om de cara, de frente; 2. військ, frente m фас2 виг. (наказ собаці) ¡ataca! фасбд ч fachada f, delantera f, підновити ~ renovar la fachada; за ~ом al amparo (de); so capa (de)
фас0т ч, фас0тка ж спец, faceta f фас0точн-ий прикм. con (de) faceta(s); ~i очі зоол. ojos compuestos фйска ж спец, faceta f, bisel m фасбван-ий ком. 1. дієприкм. від фасувати; 2. прикм. pesado у empacado, empaquetado; ~і товари mercancías empaquetadas фасбн ч 1. talle т, modelo т; corte m, hechura f, confección f (крій); 2. (манера) modo m; на інший ~ de un modo diferente; 3. (шик) gracia f, garbo m, chic m
фасбнистий прикм. elegante, de moda; ~ хлопець pijo m; petimetre m, pisaverde m; ~ костюм traje a la moda
фасбнити guapear vi, darse importancia фасбнн-ий прикм. спец, perfilado, formado; ~e залізо hierro perfilado, viguetas f pl; -а цегла ladrillo aplantillado; ~a сталь perfiles m pl фасувйльний прикм. ком. de empacado, de empaquetado, de empaquetar; ~ цех taller de empaquetado
фасувбльник ч ком. empacador m, empaquetador m
фасувйти ком. pesar y empacar, empaquetar vt фат ч fatuo m
фатй ж velo m (de desposada) фаталізм ч fatalismo m фаталіст ч fatalista m фаталістйчний прикм. fatalista фатбльний прикм. fatal; funesto, aciago; fatídico, ominoso фaтáльнicть ж fatalidad f фатбльно присл. fatalmente ДОта-моргбна ж fatamorgana f фатівствб c fatuidad f фатувбтий прикм. fatuo, presuntuoso фатувйтість ж fatuidad f фйтум ч hado m, destino m, sino m, fatalidad f ф0унажІаипа f
фаустпатрбн ч військ, lanzagranadas faust фах ч див. спеціальність фахвбрк ч тех. entramado m фахівбць ч див. спеціаліст фашизйція ж fascistízacíón f фашйзм ч fascismo т; боротися з ~ом luchar contra él fascismo фашизувйти док. і fascistizar vt фашйна ж тех. fajina f фашйст ч fascista т; fachísta m (П. Ам.); facha m фашйствуючий прикм. fascistoide фашйстськ-ий прикм. fascista; ~а держава estado fascista; ~а свастика esvástica f, cruz gamada файнс ч loza f фе виг. fu
федералізбція ж federalización f федералізм ч federalismo m федераліст ч federalista m федербльний прикм. federal федератйвн-ий прикм. federativo, federado; ~а держава estado federado (federativo); ~а республіка república federada (federativa) федербція ж federación f, confederación f, Російська Федерація Federación de Rusia; Всесвітня - профспілок Federación Sindical Mundial
фей0рверк ч 1. fuegos artificiales; 2. flujo m, torrente m; ~ слів flujo de palabras феєрйчний прикм. feérico, fantástico, mágico фебрія ж 1. función (representación) de magia;
2. espectáculo feérico (mágico) фекйлії мн. heces fecales, excrementos m pl фекйльний прикм. спец, fecal, excrementicio фелйх ч felá m, fellah m фельд^гер ч estafeta f, mensajero, oficial, correo especial
фельдшерський прикм. de estafeta, de correo ЩЩ especial; ~ зв’язок comunicación por estafeta | фельдмйршал ч feldmariscal m, mariscal de campo; capitán general (в Іспанії) фельдф0бель ч військ, sargento m (primero), brigada m
ф0льдшер ч practicante m, enfermero m ф0льдшерка practicante f, enfermera f фельєтбн ч artículo (folletín, folletón) satírico фельетбніст ч articulista satírico (folletinesco) фельєтбнн’Ий прикм. de artículo (de folletín, de folletón) satírico; - стиль estilo satírico; ~a література literatura satírica феліЬга ж мор. faluca f, falucho m, falúa f фемінізм ч feminismo m фемініст ч, ~ка feminista m,f феміністський прикм. feminista фен1 ч метео. foehn m (viento) фен2 ч (для сушіння волосся) secador para el cabello
ф0нікс ч міф. Fénix m
феніл ч хім. fenilo m (radical)
фенбл ч хім. fenol т, 6cido fónico (carbylico)
фенблог ч біол! fenólogo m
фенолбгія ж біол. fenología f
1061
фенбмен
фенбмен ч fenómeno m феноменалізм ч філос. fenomenalismo m феноменбльн'Ий прикм. 1. fenomenal, extraordinario, formidable; ~і здібності capacidades fenomenales (prodigiosas); 2. філос. fenomenal феноменолбгія ж філос. fenomenología f фен-я ж jerga f, argot m, germanía f фебд ч icm. eudo m феодбл ч icm. señor feudal феодалізм ч feudalismo m феодбльний прикм. feudal; ~ лад régimen feudal
феодбльно-кріпоснйцький прикм. icm. eudal de servidumbre
фбрзевий прикм. шах. de reina; - дебют debut de reina
ферзь ч шах. reina f, dama f
ферйт ж 1. хім. ferrito m; 2. фіз. semiconductor
. armadura f, viga f, наскрізна ~ armadura de enrejado, viga armada; ~и мосту armadura de puente
фбрма2 ж с-г. granja f, hacienda f, finca f, estancia f, chacra f, rancho m (Л. Ам.); молочна ~ granja lechera
фермбта ж муз. fermata f, calderón m фермбнт ч біол. fermento m ферментбція ж біол. fermentación f фермбнтний прикм. біол. fermentante, fermentativo
фepмeнтyвáти біол. fermentar vt, vi фермбр ч granjero m; ranchero m (Я Am.) фермбрка ж granjera f, ranchera f (Д Am.) фермбрство c 1. (система господарювання) agricultura de granjas; 2. granjeros m p/; estancieros m p/, rancheros m pl (Л. Am.) фбрмерський прикм. de granjero(s); de gra- nja(s)
фбрмерша ж mujer del granjero фбрмовий прикм. mex. de armadura, de viga фермубр ч 1. (застібка) manecilla f, broche m; 2. (намисто) collar m, gargantilla f (con cierre); 2. (долото) cincel m, buril m, trépano m фернамбук ч 1. (дерево) palo de Pernambuco (del Brasil); 2. (фарба) brasil m феромагнетйзм ч фіз. ferromagnetismo m феромагнітний прикм. фіз. ferromagnético феромаргбнець ч ferromanganeso m феромолібдбн ч ferromolibdeno m феросиліцій ч ferosilicio m феросплбв ч aleación ferrosa ферохрбм ч ferrocromo m ферт ч pisaverde т, gomoso т; стояти ~ом estar en jarras; дивитися (ходити) ~ом gallardear vi, pavonear vi, andar a lo jácaro, echárselas de guapo
ферула ж 1. (нагляд) férula f, 2. (для покарання) férula f, palmatoria f фбска ж fez m фестивбль ч festival m фестивбльний прикм. festivalero фестбн ч festón m
Іфестбнчастий прикм. festoneado, afestonado фетйш ч fetiche m
І фетишизбція ж fetichización f, idealización f фетишйзм ч fetichismo m\ товарний ~ ек. fetichismo mercantil
фетишизувбти fetichizar vt, idealizar vt, convertir en fetiche фетишйст ч fetichista m фетр ч fieltro m
фбтровий прикм. de fieltro; ~ капелюх sombrero de fieltro
фехтувбльн-ий прикм. de esgrima; ~a маска careta de esgrima; ~a зала sala de armas (de esgrima)
фехтувбльник ч esgrimidor m; esgrimista m (П. Ам.у, ~ рапірою floretistaf - шпагою tirador de espada
фехтувбння c esgrima f, esgrima con florete (навчальними рапірами) фехтувбти esgrimir vt
фешенббельний прикм. fasionable, elegante, distinguido, de moda ф0я ж міф. hada f фібкр ч fiacre m, simón m фібл ч літ. fíala f
ferromagnético ф0рм*агж mex
фі0лка ж violeta f, альпійська ~ ciclamen m, ciclamino m; пармська ~ violeta de Parma (parmesana)
фіблковий прикм. de violeta, violáceo; ~ корінь raíz (lirio, iris) de Florencia фiáлкoвí мн. бот. violáceas f pl фібско c невідм. fiasco m, fracaso m, chasco m; зазнати ~ hacer fiasco, sufrir un fracaso, fracasar vi
фібра ч 1. (жилка) fibra f, hebra f, 2. (частинка) célula f; усіма ~ми душі con toda el alma; 3. (замінник шкіри) fibra f, similcuero m фібрйн ч фізіол. fibrina f фібровий прикм. de fibra; ~ чемодан maleta de fibra
фібрбз ч фізіол. fibrosis f фібрбзний прикм. анат. fibroso фіброліт ч спец, fibrolita f фібрбма ж мед. fibroma m фіга ж 1. (дерево) higuera f, 2. (плід) higo m фігарб с невідм. fígaro т, torera f фіглі-міглі мн. 1. galanteos m pl, aventuras amorosas; lío m, apaño m; 2. tretas f pl, artimañas f pl, ardides m pl; 3. andanzas f pi, amoríos m pl
фіглйр ч bufón /77, payaso m фіглярство c payasada f, bufonada f фігляруbótm hacer payasadas, hacer el payaso (el bufón)
фігов-ий прикм. de (la) higuera; ~e дерево higuera f, ~ листок hoja de parra фігур-а ж 1.(форма; зображення) figura f, геометрична ~ figura geométrica; воскова - figura de (en) cera; бронзова ~ figura de (en) bronce; 2. карт, figura f, 3. шах. pieza f; 4. літ. figura f; риторична ~ figura de dicción, figura retórica; 5. (у танцях) figura f; paso m (na); 6. ae. maniobra f; figura f; ~и вищого пілотажу acrobacia aérea (de alta escuela), evoluciones dé alta escuela фігурбльн-ий прикм. 1. figurado, alambicado; 2. figurado, metafórico, traslaticio; ~ вислів expresión metafórica, metáfora f фігурбльно присл. 1. figuradamente, de una manera figurada, en sentido figurado; 2. metafóricamente, traslaticiamente фігурбнт ч, ~ка ж театр, figurante т, f comparsa m, f
фігурйст ч спорт, (ковзаняр) deportista (patinador) de patinaje artístico фігурка ж зм. до фігура; 2. (статуетка) estatuilla f, figurina f
фігурн ий прикм. de (con) figura(s); de forma perfilada (профільний); labrado, adornado (візерунчастий); -а дужка corchete m; ~e катання (на ковзанах) patinaje artístico; ~e плавання спорт, natación artística фігу^увбти figurar vi (entre), formar parte (de) фідеїзм ч філос. fideísmo m фідеїст ч філос. fideísta m фідеїстйчний прикм. філос. fideísta фідер ч mex. feeder m, arteria f, alimentador m фіжми мн. tontillo m, meriñaque m фіззарйдка ж gimnasia f фізик ч físico m
фізика ж física f, прикладна ~ física aplicada фізико-географічний прикм. fisicogeográfico, de la geografía física
фізико-математйчний прикм. fisicomatemático фізико-технічний прикм. fisicotécnico фізико-хімічний прикм. fisicoquímico фізйчн-ий прикм. físico, material; ~ кабінет laboratorio físico; ~а праця trabajo físico; ~а властивість propiedad (característica) física; ~a сила fuerza física; ~i вправи ejercicios físicos; ~a географія geografía física, fisiografía f, ~a хімія química física; ~a особа юр. persona física фізйчно присл. físicamente; corporalmente фізіокрбт ч ек. fisiócrata m фізіократйчний прикм. ек. fisiocrático фізіокрбтія ж ек. fisiocracia f фізіблог ч fisiólogo m
фізіологічний прикм. fisiológico; físico, corporal; ~ розчин біол. solución fisiológica фізіолбгія ж fisiología f фізіономіст ч fisonomista m фізіонбмія ж fisionomía f, cara f (обличчя); jeta f (фізія); пісна - cara de acelga
фізіотерапевтйчний прикм. fisioterápico, fisio- terapéutico, fisioterápico фізіотерапія ж мед. fisioterapia f, fisioterapia f фізія ж див. фізіономія фізкульт-привіт виг. ¡salud! фізкультура ж (= фізична культура) cultura física
фізкультурний прикм. de cultura física; deportivo (спортивний) фізкультурник ч, ж deportista т, f фіксбж ч фото fijador m фіксбжний прикм. de fijación, fijador фіксатйв ч жив. fijador m фіксбтор ч mex. fijador m фіксатубр ч fijador m (para el cabello) фіксбція ж, фіксувбння с fijación f фіксувбти 1. fijar vt, ~ увагу fijar (centrar) la atención (en); - в пам’яті retener en la memoria; 2. біол. asimilar vt фіксувбтися fijarse
фіктивний прикм. ficticio, fingido; falso, falsificado; ~ KaniTanapital ficticio фіктйвно присл. de una manera ficticia, ficticiamente фікус ч ficus m
фікція ж ficción f, simulación f, fingimiento m філантрбп ч filántropo m філантропічний прикм. filantrópico філантрбпія ж filantropía f філантус ч бот. filanto m філармонічний прикм. муз. filarmónico; de sociedad filarmónica
філармбнія ж filarmónica f, sociedad filarmónica
філателізм ч filatelismo m філателіст ч. filatelista m філателістйчний прикм. filatélico філателія ж filatelia f ¡ філб1 c невідм. (м’ясо) filete m, solomillo m; рибне ~ filete de pescado філб2 c невідм. (вишивка) malia f, bordado a filé філбр ч agente de policía філібл ч див. філія ^ філібльн-ий прикм. filial, sucursal, dependiente; ~e відділення filial f, sucursal f філібція ж filiación i . ' 1
філігрбнн-ий, філігрбновйй прикм. afiligranado, de filigrana; ~a робота trabajo de filigrana (afiligranado, delicado) філігрбнь ж збірн. спец., filigrana f філіппіка ж filípica f, invectivé Ї філістер ч pequeño burgués (inculto); fariseo m (святенник)
філістерство c fariseísmo m філістерський прикм. pequeño burgués (inculto); farisaico (святенницький) філія ж filial f, sucursal f філогенбз ч біол. filogénesis f, filogenia f філогенетйчний прикм. біол. filogénico філогенія ж біол. див. філогенез філодбндрон ч (рослина) filodendro m філодій ч бот. filodio m філоксбра ж (комаха) filoxera f філолбг ч filólogo m філологічний прикм. filológico філолбгія ж filología f філбсоф ч filósofo m філосбфія ж filosofía f
філосбфствування, філософувбння с filosofeo m
філосбфствувати, філософув0ти filoso- f(e)ar vi
філосбфський прикм. filosófico; ~ камінь piedra filosofal
філофбра ж бот. agar-agar m фільвброк ч granja f (en Polonia, Ucrania y Lituania)
фільм 4film(e) m, película f, звуковий ~ película sonora; художній (мистецький) ~ película de argumento, película principal, film(e) base; документальний ~ film(e) documental, documental m; видовий ~ filme de paisaje; телевізійний - telefilme m; хронікальний ~ noticiario /7?, actualidades f pl; науково-популярний ~ película de divulgación científica; мультиплікаційний ~ película de dibujos (cartones) animados, película de dibujos; німий ~ film(e)
1082
фольклор
mudo, película muda; короткометражний ~ película de corto metraje; повнометражний ~ película de largo metraje; знімати ~ filmar vt, rodar una película; випустити ~ lanzar una película; демонструвати - proyectar (echar) una película
фільмоскбп ч filmoscopio m фільмотбка ж cineteca f фільмофбн ч cinefono m, cinemáfono m, cine sonoro
фiльмyвáння c кіно rodaje m фільмувйти filmar vt, rodar una película фільбнка ж буд. chapa fina, filete m фільтр ч filtro m; colador m (для рідин); світловий ~ filtro de luz, filtro luminoso фільтр0т ч filtrado m cpinbTpáuta ж filtración f фільтрівнйй прикм.: ~ вірус virus filtrable фільтровий прикм. filtrador фільтрувдльний прикм. filtrante, filtrador; ~ папір papel filtro
фільтрувйння c 1. filtración f, 2. selección f фільтрувйти 1. filtrar vt, 2. seleccionar vt фільтрувЯтися filtrar vi фільчин: ~a грамота papel mojado фімійм ч incienso m; курити ~ (кому-н.) incensar* vt, adular vt, lisonjear vt фіна ж (личинка) cisticerco m фін0л ч 1. муз. final т; 2. театр, desenlace т; 3. спорт, final f; вийти у ~, грати у ~і salir a la final; 4. fin m
фіналіст ч спорт, finalista m фінЯльн-ий прикм. final, terminal; ~а зустріч спорт, final t, ~ акорд acorde final фінйнси мн. 1. finanzas f р/, hacienda f, Міністерство Чв Ministerio de Hacienda; 2. fondos m pl
фінансйст ч financiero m фінйнсов'ий прикм. financiero; ~i операції operaciones financieras; ~ капітал capital financiero; - рік año fiscal (económico); ~ інспектор inspector fiscal фінансувйння c financiación f, fmanciamiento m фінансувйти financian/? фінік ч (плід) dátil m фінікієць ч icm. enicio m фінікійський прикм. fenicio; de (la) Fenicia фініковий прикм. de dátil(es), datilero; ~a пальма datilera f
фінінрпбктор ч (= фінансовий інспектор) inspector fiscal de hacienda pública, recaudador m фініфть ж esmalte m
фініш ч спорт, metaf línea (raya) de llegada; прийти до ~y першим llegar a la meta el primero фінішн-ий прикм. de meta, de llegada; ~a пряма спорт, recta final; -а стрічка cinta de meta (de llegada); ~a риска raya de llegada фінішувйти док. і спорт, finalizar v?, llegar vi, cruzar la línea de llegada фінка1 ж finlandesa f, finesa f фінка2 ж 1. (ніж) navaja finlandesa; 2. (шапка) pasamontañas m, gorro de montaña фіни ч finlandés m, finés m фінно-угбрськ'ий прикм. finougriano; ~i мови лінгв. lenguas finougrianas фінбз ч мед. cisticerocosis f фінбзний прикм. мед. de cisticerco; de cisticerocosis
фінський прикм. finés, finlandés; de Finlandia; ~ ніж navaja finlandesa фінт ч спорт, finta f, regate m фіолбтовий прикм. див. фіалковий фібрд ч (затока) fiordo m фіоритура ж муз. fioritura f, floreo m фіра ж див. хура фірйнка ж див. занавіска фГрм*а ж 1. (підприємство) firma f, casa f (de comercio), razón social; empresa f, туристична ~ agencia turística; змішана ~ joint ventare, negocio conjunto, empresa mixta; 2. (підпис) firma f, 3. збірн. ropa de marca; під ~ою bajo pretexto, so color; секрет ~и el saber hacer de la empresa
фірман ч firman m фірмйч ч empresario m
фірмовий прикм. de firma, de casa (de comercio), de razón social; ~a крамниця negocio
especializado; ~ знак marca de firma, marca de fábrica
фірн ч (сніг) neviza f фісгармбнія ж (h)armonio m; melodío m фіск ч (скарбниця) fisco m, tesoro público фіскйл ч 1. chivato m, soplón m; 2. icm. (чиновник) fiscal m
фіскйлити delatar vt, soplonear vt фіск0льн‘ий прикм. юр. fiscal; ~a система legislación fiscal
фіскЯльство c 1. soplonería f, 2. icm. iscalía f фісташка ж 1. (дерево) alfóncigo m, pistachero m; 2. (плід) alfóncigo m, pistacho m фістЯшков-ий прикм. 1. de alfóncigo(s), de pistacho(s); ~e дерево alfóncigo m, pistachero m; 2. (про колір) color pistacho фістул-а ж 1. (інструмент) fístula f, 2. муз. falsete m; співати ~ою cantar en falsete; 3. мед. fístula f
фітйн ч хім. fitina f фітобіолбгія ж fitobiología f фітогеогрйфія ж fitogeografia f фітолбгія ж fitología f, botánica f фітопатолбгія ж fitopatología f фітофЯг ч біол. fitófago m фітофізіолбгія ж fitofisiología f фітохімія ж fitoquímica f фіфа ж lechuguina f фіхтейнець ч філос. fichteanista m фіхтейнство c філос. fichteanismo m фішка ж ficha f
флаг-капітйн ч capitán de bandera флйгман ч мор. 1. (командир) almirante m, jefe de escuadra; 2. (корабель) buque insignia (almirante), portainsígnia m флйгманський прикм. de almirante; ~ корабель buque insignia (almirante), portainsígnia m флаг-офіцбр ч general de marina флагштбк ч astil (mástil) de bandera флажолбт ч муз. flajolé m флакбн ч frasco m cpnaMáHAeqb ч flamenco m фламйндка ж flamenca f фламйндський прикм. flamenco; de Flandes фламбнко невідм. flamenco m; вивчення мистецтва ~ flamencología f фламінго ч невідм. (птах) flamenco m (ave) фланг ч військ, flanco m; ala f (крило); costado m (бік); атакувати з ~y atacar de (por el) flanco; охоплення ~y acción (movimiento) envolvente, flanqueo m
флангбвий 1. прикм. de flanco; de ala; de costado; ~ вогонь, марш fuego, marcha de flanco; 2. ч soldado de flanco
фланблівка ж мор. marinera f, blusa de marinero фланбль ж franela f фланбр ч azotacalles m, callejero m флЯнець ч mex. 1. (з'єднувальна частина) brida/1, 2. (закрайок) reborde m фланірувати callejear vi; azotar calles, barzonear vi, flanear vi
фланк ч військ, flanco m; ala f (крило); costado m (бік)
фланкувЯння c військ, flanqueamiento m, flanqueo m
фланкувйти док. і військ, flanquear vt флат ч полігр.papel en hojas флйтер ч ав. vibración f, trepidación f (de las alas) флебіт ч мед. flebitis f
флбгма ж 1. flema f, 2. (про людину) hombre flemático
флегмйтик ч hombre flemático флегматйчний прикм. flemático; cachazudo, pachorrudo (fam.); baquetudo флегматйчність ж flema f, carácter flemático; cachaza f, pachorra f (fam.) флегматйчно присл. flemáticamente, de manera flemática; de forma (de manera) baquetuda (Л. Am.)
флегмбна ж мед. flemón m
флбйт а ж flauta f, грати на ~¡ tocar la flauta
флейтйст ч flautista m
флбксія ж лінгв. flexión f, внутрішня ~ flexión interior
флексура жгеол. flexura f, pliegue m, repliegue m флектйвн-ий прикм. лінгв. fiexivo, de flexión, flexional; ~i мови lenguas fiexivas (de flexión)
флектувйти лінгв. fiexionar vi флер ч 1. (тканина) cendal m, crespón negro флердорйнж ч azahar m флеш ж військ, flecha f, bonete m флібустьЯр ч filibustero m флігель ч ala f (del edificio); pabellón m флігель-ад’ютант ч військ, ayudante del Emperador
флінтглЯс ч mex. (сорт скла) flint-glass m, vidrio flint
флірт ч flirteo m, coqueteo m; ligue m фліртувЯти flirtear vi (con), coquetear vi (con) флобма ж бот. floemo m, líber m флокс ч (рослина) flox m фломЯстер ч rotulador m флбпі-дйск ч комп. disquete m, floppy disk m (anglicismo) флор ч мор. varenga f флбражАога f
флорентійський прикм. florentino; ~ лак laca florentina
флоридйн ч хім. florídina f флорйн ч (грошова одиниця) florín m флот ч flota f, armada f, escuadra f, marina f, морський ~ marina f; військово-морський ~ marina de guerra
флот0ція ж гірн. flotación f флотйлія ж flotilla f
флбтський 1. прикм. de (la) flota, de (la) armada, de (la) marina, marinero; 2.ч (матрос) marinero m
флотувйти гірн. flotar vi флуоресцбнтний прикм. фіз. fluorescente флуоресцЯнція ж фіз. fluorescencia f флуоресціювЯти сріз. ser fluorescente, emitir fluorescencia
флюгйрка ж 1. мор. (прапорець) insignia f, emblema m, gallardete m; 2. див. флюгер фліЬгер ч giralda f, giraldílla f, veleta f флюїд ч fluido m (psíquico, nervioso) флюктуЯція ж фіз. fluctuación f флюорогр0фія ж спец, fotorradiografía f флюс1 ч мед. fluxión f, flemón m флюс2 ч mex. flujo m, agente fundente, fúndente m флйга ж див. фляжка флйжка ж cantimplora f, frasco m фббія жїоЬіа f, temor morboso фогліаніт ч мін. voglianita f фогліт ч мін. voglita f
фой0 с невідм. foyer т; артистичне ~ saloncillo m
фок ч (танець) fox m
фок ч мор. foque лі, trinquete m (vela)
фокйльний прикм. спец, focal
фокстер’0р ч foxterrier m
фокстрот ж fox-trot m
фбкус1 ч спец, foco т; хибний - foco virtual; не у ~і fuera de(l) foco; помістити у ~ poner en foco фбкус2 ч 1. juego de manos, pasapasa m, prestidigitación f, truco m, escamoteo m (трюк); картонний ~ truco con cartas; показати ~ escamotear vt, 2. secreto m; 3. ardid m, maña f, subterfugio m; 4. мн. (примхи) capricho m, antojo m; manía f; без ~ів! ¡sin cuentosl, jsin historias!; у тім-то й ~! ¡ahí está el intríngulis (el quid)!, ¡ahí está la dificultad!, ¡ése es el cuento! фбкусник ч 1. prestidigitador m, jugador de manos, ilusionista m; 2. (спритник) caballero de industria
фбкусничання c 1. juegos de manos, prestidi- gitaciones f pl; 2. (примхи) melindrería f, remilgos m pl, caprichos m pl фбкусничати 1. hacer juegos de manos, prestidigitar vt, 2. melindrear vi, remilgarse, ser caprichoso
фокусувйти фіз. (en)focar vt фок-щбгла ж мор. trinquete m, palo de trinquete фол ч спорт, falta f, foul m фолійнт ч infolio m фолікул ч фізіол. folículo m фолікулін ч фізіол. follculína f фолікулярний прикм. фізіол. folicular, con foliculina
фбльга ж laminilla f dr metal); hoja metálica; lámina f (de metal); золота ~ hoja de oro; олов’яна ~ papel de estaño; алюмінієва ~ hoja de aluminio, alumihio m фольклбр ч folklore m
1083
фольклорйст
фольклорйст ч folklorista m фольклорйстика ж ciencia del folklore фольклбрний прикм. de folklore, folklórico фон1 ч 1. fondo т; campo m (поле); на ~і en el fondo (de); sobre el telón de fondo; en el ambiente (de); вирізнятися на ~i resaltar (sobresalir) en el fondo (de); 2. радіо interferencia f фон2 ч (одиниця рівня гучності) fon m фонд ч 1. fondo(s) m (pl); reserva f, резервний ~ (ігрошовий) fondo de reserva; золотий ~ a) fondo de oro, reservas, oro; 6) capital m, caudal m; земельний ~ predio m, propiedad f; насіннєвий ~ reserva de semillas; житловий ~ fondo de vivenda(s); 2. мн.: ~и фін fondos m pl, valores m pl; 3. (громадська організація) fundación f, ~ культури fundación de cultura; Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) Fondo Monetario Internacional (FMI)
фбндов'Ий прикм. de fondo(s); ~a біржа bolsa f (ide valores)
фондовіддйча ж ек. rendimiento por unidad de fondos productivos
фондо0мн!сть ж ек. coeficiente de capital productivo, coeficiente de inversión фондооснйщеність ж equipamiento técnico фонбма жлінгв. fonema m фонендоскбп ч мед. fonendoscopio m фонбтика ж fonética f фонетист ж fonetista m фонетйчн ий прикм. de (la) fonética, fonético; ~a транскрипція transcripción fonética фонічний прикм. спец, fónico фбновий прикм. спец. 1. de fondo; 2. {однобарвний) monocromo, unicolor фоногр0ма ж fonograma т, banda sonora фонбграф ч fonógrafo m фонологічний прикм. fonológico фонолбгія ж fonología f фонбметр ч фіз. fonómetro m фонометрйчний прикм. фіз. fonométrico фономбтрія ж фіз. fonometría f фоноскбп ч фіз. fonoscopio m фонотбка ж fonoteca f
фонт0н ч fuente f, surtidor т; нафтовий ~ pozo brotante (surtidor) de petróleo; бити ~ом brotar violentamente, salir a borbotones; ~ красномовства flujo (torrente) de elocuencia фонтанувйти спец. brotar vi, saltar vi (violentamente), chorrear vi
фбр-а ж: дати ~y (кому-н.) dar un avance (a), dar puntos de ventaja (a) фбрвард ч спорт, delantero m форд ч (легковик) coche Ford, Ford m фордевінд ч мор. viento en popa форбйтор ч postillón m форбль ч trucha f
фбрзац ч полігр.pliego de encaje, guarda f фбринт ч (грошова одиниця) forint m фбркання c resoplido m, bufido m (про тварин)
{бркати resoplar vi, bufar vi (про тварин) бркнути однораз. див. форкати фбрм-а ж 1. (зовнішній вигляд) forma f,
І configuración f (обриси); у -і кулі globular, esférico (сферичний); надати ~и dar forma, formar vt, 2. мн.: ~и (обриси постаті) formas corporales, contextura f, hechura f; 3. (структура; спосіб) forma f; ~ і зміст forma y contenido; ~ правління forma de gobernación (de gobierno), modo de gobernar; 4. (пристрій, шаблон) forma f, ливарна - molde m; ~ для капелюхів horma de sombrero; 5. полігр.іorma tipográfica, molde de imprenta (de impresión); 6. (однострій) uniforme m, traje m; похідна ~ traje de campaña; парадна ~ uniforme de gala, traje de ceremonia; вихідна ~ uniforme de media gala; носити військову ~y llevar el uniforme; 7. forma f, fórmula f, у письмовій -i por escrito; no ~i en (debida) forma; для ~и para cubrir las apariencias (el expediente); 8. лінгв. forma f, ~и слова formas de las palabras; граматичні ~и formas gramaticales; 9. (видимість) apariencia(s) f (pl); малі ~и театр, género chico; бути у ~i estar en forma
формалізм ч formalismo m, formulismo m; formalidad(es) f (pl) (формальності) формалін ч фарм. formol m формаліст ч formalista т, formulista m
формалістика ж formalismo т, formulismo т; formalidad(es) f (pl) (формальності) формалістйчний, формалістський прикм. formalista, formulista формальдегід ч хім. formaldehido m форм0льн*ий прикм. 1. (законний) formal; ~а відмова від прав renuncia formal a sus derechos; 2. (про ставлення) formalista, formulista; burocrático
формйльність ж formalidad f, formalismo m, formulismo m (формалізм) форм0льно присл. formalmente; para la fórmula (для проформи); ~ ставитися до чого-н. tener una actitud formalista hacia algo, proceder para cubrir el expediente формйт ч formato m, forma/; tamaño m (de un libro)
формйц'ія ж formación; суспільно-економічна ~ formación económico-social; четвертинна ~ formación cuaternaria
фбрмен'Ий прикм. de uniforme; ~ одяг uniforme m; ~ кашкет gorra f (de uniforme) фбрменка ж мор. chaqueta f (de marino), marinera f
формбв'Ий прикм. спец, de moldear, de modelar; ~a глина arcilla de modelar; -а земля tierra de moldear
формозміна ж спец, cambio de forma(s) формотвбрчий прикм. formativo формоутворення c formación f формувйльний прикм. спец, de (para) formar; de (para) moldear
фopмyвáльник ч moldeador m; plantillero m (модельник)
формувйння c 1. formación f, ~ кабінету formación del gabinete; 2. спец, (дія) moldeado m, modelado m; 3. (форма) molde m формувйти 1. formar W; - уряд constituir (formar) un gobierno; ~ громадську думку configurar la opinión pública; - потяг formar un tren; ~ нову партію crear un nuevo partido; 2. спец. formar W; moldear vt, amoldar vt (відливати) формувйтися formarse; moldearse фбрмула ж fórmula f
формулювйння c 1. (дія) formulación f, 2. (формула) fórmula f, точна ~ formulación exacta, término preciso; дати ~ formular vt формулювйти док. i formular vt формуляр ч 1. (послужний список) hoja de servicios; 2. спец, formulario m, impreso m; libro m (de instrucciones); заповнити ~ rellenar (cumplimentar) el impreso; 3. (бібліотечний) ficha f форпік ч мор. compartimiento (camarote) de proa форпбст ч військ, puesto avanzado (de vanguardia); avanzada f, avanzadilla f форс ч guapeza f, majeza f, chulema f, jactancia f, ufanía f (пиха) форс-мажбр ч fuerza mayor форсбваний 1. дієприкм. від форсувати; 2. прикм. forzado; ~ марш marcha forzada форсувйння с 1. (прискорення) aceleración f, apresuramiento т; 2. муз. elevación de la nota; 3. військ, paso m (a viva fuerza); ~ ріки paso (a viva fuerza, forzado) de un río форсувйти док. і 1. forzar* vt, acelerar vt, apresurar vt (прискорювати); 2. військ, forzar* vt (a viva fuerza); pasar vt; ~ ріку forzar un río; 3. муз. subir vt, elevar vt; 4. mex. forzar vt форсунка ж mex. pulverizador m, quemador m, inyector m
форт ч військ, fuerte m, fortaleza f фбрте муз. 1. присл. forte; 2. c невідм. forte m фбртель ч chasco m, pasada f, jugada f, викинути ~ hacer una jugada (una faena), jugar una pasada
фортепІ0нн‘Ий прикм. de (para) piano, de fortepiano; ~a партія partitura de piano фортепі0но c невідм. piano m, fortepiano m; грати на ~ tocar el piano форт4ця ж fortaleza f, fuerte m, plaza fuerte; летюча ~ ae. fortaleza volante форт4чн‘ИЙ прикм. військ, de fortaleza; ~e укріплення fortificación f, baluarte de una fortaleza; ~a артилерія artillería de plaza фортифікаційний прикм. військ, de fortificación; de fortificaciones; ~a споруда obra de fortificación; ~¡ роботи trabajos de fortificación
фортифікйція ж військ, fortificación f фортіссімо присл., c муз. fortí(s)simo фортун а ж. fortuna f
фортунити недок., безос. tener suerte, tener buena sombra
фбрум ч 1. icm. oro m; 2. (збори) foro m форшлйг ч муз. apoyatura f форшмйк ч кул. picadillo de arenque форштйдт ч arrabal m, suburbio m, alfoz m, alhoz m
форшт4вень ч мор. roda f, roa f, estrave m; tajamar m
фосг4н ч хім. fosgeno m фосфйт ч хім. fosfato m фосфйтний, фосфйтовий прикм. хім. fosfatado фбсфор ч хім. fósforo m фосфоресцйнтний прикм. fosforescente фосфоресц0нція ж фіз. fosforescencia f фосфоресціювйти фіз. fosforecer* vi фосфорйстий прикм. хім. fosforoso; ~ кальцій fosfuro de calcio фосфорйт ч мін. fosforita f фосфорйтися fosforescer* vi фосфорйтний, фосфорйтовий прикм. мін. de fosforita
фосфорйчний прикм. fosfórico фбсфорн'Ий прикм. хім. fosfórico, fosforado; ~а кислота ácido fosfórico; ~і сірники fósforos m pl фосфорнокйсл-ий прикм. хім. fosfatado; ~і добрива abonos fosfatados; ~ кальцій fosfato calcico (de calcio) фот ч (одиниця виміру) fot(o) m фотбль ч sillón т, poltrona f фбто с невідм. (знімок) foto f фотоальббм ч álbum fotográfico фотоамйтор ч aficionado a la fotografía, fotógrafo aficionado
фотоапар0т и (= фотографічний апарат) cámara (máquina) fotográfica, aparato fotográfico фотоательб c невідм. estudio (taller) fotográfico, fotografía f f
фотоббмба ж ae. bomba lurríinosa фотовйставка ж exposición, de fotografías, exposición de objetos de fotografía фотовітрйна ж fotovitrina f фотогенічний прикм. fotógénico фотогравюра ж лол/ap.fotograba'do m фотограммбтрія ж спец, 'fotogrametría f, metrofotografia f
фотбграф ч fotógrafo m, retratista m; ринковий ~ fotógrafo de romerías ^
фотографічн ий прикм. fotográfico; - апарат cámara (máquina) fotográfica, aparato fotográfico; ~a пластинка placa fotográfica; ~ знімок fotografía f. foto f
фотографічно присл. por procedimiento fotográfico; ~ точний de una precisión fotográfica фотогрдф’ія ж 1. fotografía f, toma de vistas (фотографування); кольорова ~ fotografía en colores, fotocromía f, займатися ~ією aprender a fotografiar (la fotografía); ocuparse en la fotografía; 2. (знімок) fotografía f, foto f, моментальна ~ instantánea f, 3. (ательє) fotografía f фотографув0ння c toma de fotografiaste vistas)
фотографув0ти fotografiar vt, retratar vt фотографув0тися fotografiarse, retratarse фотодокумбнт ч fotodocumento m фотоелбктрика ж фіз. fotoelectricidad f фотоелектрйчний прикм. фіз. fotoeléctrico фотоелектрбн ч фіз. fotoelectrón m фотоелектрбнний прикм. фіз. fotoelectrónico фотоелемент ч (прилад) fotoelemento т, célula fotoeléctrica, fotocélula f, fototubo m, fotoválvula f
фотоеф0кт ч фіз. efecto fotoeléctrico фотозбільшувач ч ampliadora f фотозйбмка ж toma de fotografías (de vistas); повітряна ~ fotografía aérea фотознімок ч fotografía f, foto f фоток0мера ж cámara fotográfica фото^рткажйЖ) f (tarjeta), fotografía f, retrato m фотокбпія ж fotocopia f фотокореспондбнт ч reportero fotógrafo, corresponsal fotográfico
фотокореслонд0нція ж correspondencia (corresponsalía) fotográfica
1084
фурбр
фотолаборатбрія ж laboratorio fotográfico, fotolaboratorio m
фотолймпа ж 1. fotolámpara f, lámpara fotoeléctrica; 2. (фотоелемент) fotocélula f, fototubo m, fotoválvula f фотбліз ч фіз. fotolisis f фотолітографічний прикм. полігр. fotolitog- ráfico
фoтoлiтoгpáфiя ж полігрАоі olitografía f фотоматерійл ч 1. (для фотографування) material fotográfico; 2. (фотографи) fotografías f pl, fotos m pl (para exposiciones, etc.) фотбметр ч фіз. fotómetro m фотометрйчний прикм. фіз. fotométrico фотомбтрія ж фіз. fotometría f фотомехйніка ж non/sp.fotomecánica f фотомеханічний прикм. полігр. fotomecánico фотомонтбж ч fotomontaje т, composición fotográfica
фотбн ч фіз. fotón m фотонабір ч полігр.fotocomposición f фотооб’єктйв ч objetivo m фотопапір ч papel de fotografía (fotográfico) фотопластйнка ж placa fotográfica фотоплівка ж película f (fotográfica) фотопровідність ж fotoconductividad f, fotoconductibilidad f
фоторелб c невідм. mex. relé fotoeléctrico фоторепортбж ч reportaje fotográfico фоторепортбр ч reportero fotógrafo (fotográfico)
фоторозвідка ж військ, reconocimiento fotográfico
фоторушнйця ж cámara con teleobjetivo фотосйнтез ч біол. fotosíntesis f фотоспблах ч flash m, relámpago m фотосфбра ж acmp. fotosfera f фототбка ж fototeca f фототелегрбма ж fototelegrama m фототелегрйф ч fototelegrafía f, teleautógrafo m фототелеграфія ж fototelegrafía f, telefotografía f
фототерапія ж мед. fototerapia f фототйпія ж лол/'гр. fototipia f фотофббія ж fotofobia f фотофбн ч fotofono m фотохімічний лршсм. fotoquímico фотохімія ж fotoquímica f фотохрбніка ж noticiero (foto)gráfico, actualidades en fotografías, fotoactualidades f pl фотоцинкогрбфія ж полігр. fotozíncografía f фрагмбнт ч fragmento m фрагментйрний прикм. fragmentario фрагментбрно присл. fragmentariamente фрйєр ч chulo m фр0за ж frase f
фразеологічн ий прикм. лінгв. fraseológico, de fraseología; ~ зворот, ~ вислів locución f, modismo т, giro m
фразеолбгія ж 1. лінгв. fraseología f, 2. palabrería f
фраз0р ч hablador enfático (campanudo), palabrero m
фразбрство c palabrería f, fraseo m, fraseología f, peroraciones f pl; vanilocuencia f (пустослів’я) фрбзовий прикм. лінгв. de frase фразувбння c муз. fraseo m фразувйти муз. frasear vt, matizar vi фрак ч frac m, fraque m фракійський прикм. tracio, de Tracia фрактура ж мед. fractura f фракційн ий1 прикм. хім. fraccionario, fraccionado; ~a перегонка destilación fraccionada фракційн-ий2 прикм. fraccionista, sectario; ~a боротьба lucha sectaria
фракційність ж fraccionalismo m, carácter fraccionista, sectarismo m фракціондр ч fraccionista m, sectario m фракціонувйння c хім. fraccionamiento m фракціонувйти док. і хім. fraccionar vt фрйкція1 ж хім. fracción f фр0кція2 ж fracción f
фрамуга ж hoja superior, ventanillo m; vidriera corrediza (вікна); montante m франк1 ч (монета) franco m франк2 icm. raneo m франкізм ч franquismo m
франкіст ч franquista m франкістський franquista, del franquismo франкмасбн ч francmasón m, masyn m франкмасбнство c (franc)masonería f, masonería f
франкмасбнський прикм. (franc)masónico, de francmasón
фрйнковий прикм. de un franco фрйнкський прикм. icm. de los francos, franco франкувйння c franqueo m франкувйти док. i franquear vt франтйти, франтувйти 1. dárselas de petimetre, echárselas de pisaverde, ser elegante, seguir las modas; 2. exhibirse, pavonear vi; 3. presumir vi франтівствб c 1. dandismo m, gomosidad f, 2. elegancia f (rebuscada), gomosería f, dandismo m
франтувйтий прикм. currutaco, gomoso францискйнець ч franciscano m француженка, французка ж francesa f француз ч francés m французький прикм. francés; de Francia фрахт ч мор. flete m; мертвий ~ falso flete; знижка з ~y descuento de flete; сплатити за - pagar el flete
фрахтувйльник ч мор. fletador m фрахтувйння c мор. fietamento m фрахтувбти мор. fletar vt фрйчний прикм. de frac, de fraque фрегйт ч 1. мор. fragata f, 2. (птах) fragata f, horcado m
фрбза ж, фрдзер ч mex. fresa f, fresadora f, cortadora f
фрбзерний прикм. mex. de fresa; ~ верстат fresa f, fresadora f, ~a головка cabezal de fresar фpeзepyвáльний прикм. mex. de fresa; ~ верстат fresa f, fresadora f фрезерувбльник ч fresador m фрезерувйння c fresado m (acción) фрезерувйти док. i mex. fresar vt фрейдйзм ч психол. freudismo m фрбйліна ж dama de honor; menina f френолбгія ж frenología f френч ч guerrera f фрбска ж жив. fresco m фрбсковий прикм. жив. al fresco; ~ живопис pintura al fresco фривбльний прикм. frivolo фривбльність ж frivolidad f фривбльно присл. frivolamente, con frivolidad, de manera frivola фриз ч apxim. friso m, arrocate m фрикадблька ж кул. albondiguilla f фрикасб c невідм. кул. fricasé m фрикативний прикм. лінгв. fricativo; ~ звук, ~ приголосний consonante fricativa, fricativa f фрикційн ий прикм. mex. embrague de fricción, friccional; ~a муфта embrague de fricción (deslizante)
фрикцібн ч mex. embrague de fricción фритрбдерство c ек. sistema de cambio libre, teoría de librecambio фритіЬр ч кул. grasa f, sebo m фрі прикм. невідм. кул. frito фрігійський прикм. icm. rigió, de Frigia; ~ ковпак gorro frigio
фрбнда ж 1. icm. ronda f, 2. censura f, oposición f фрондбр ч 1. icm. participante de la Fronda; 2. censurador m, opositor m; conspirador m фронт ч frente m
фронтбльн-ий прикм. 1. військ, de frente, frontal, frontero; ~a атака ataque de frente; 2. simultáneo, común
фронтиспіс ч 1. apxim. frontispicio m; 2. полігр. frontis m, portada f
фронтов-йй прикм. de(l) frente; ~a частина unidad combatiente (del frente); - товариш compañero de(l) frente
фронтовйк ч combatiente m (en un frente); колишній ~ antiguo combatiente фронтбн ч apxim. frontón m фрукт ч 1. fruta f, зацукрені, сушені ~и frutas escarchadas, secas; 2. (про людину) tipo m, tipejo m, granuja m; що це за ~? ¿qué tipo es éste? фруктбв-ий прикм. de frutas, frutal; ~e дерево árbol frutal; - сад huerto m; ~ сік jugo de frutas; ~a вода agua de frutas
фруктбза ж хім. fructosa f
фтапбвий прикм. хім. itálico
фтизібтр ч мед. fisiólogo т, tisioterapeuta m
фтизіатрія ж мед. fisiología f, fisioterapia f
фтор ч хім. flúor m
фтбрист ий прикм. хім. fluórico; ~ кальцій fluoruro de calcio; ~а сполука fluórido m фтористоводнбвий прикм. хім. fluorhídrico ФУга ж муз. fuga f фугйнок ч garlopa f, cepilladora f фугйс ч військ, fogata f фугйска ж. bomba rompedora (explosiva) фугйсн-ий прикм. військ, explosivo, rompedor; con efecto de mina; ~a бомба bomba rompedora (demoledora); ~a дія efecto explosivo фугйто c невідм. муз. fugado m фугувйльний прикм. спец, de (para) (a)cepillar; ~ верстат cepilladora f фугувйти спец. (a)cepillar vt фуетб c невідм. мист. fouetté m фужбр ж copa f (grande) фузбя, фузія ж fusil m, chopo m (de chispa) фук ч (у шашках): узяти ~a coger en descuido, soplar vt
фукс ч (у більярді) chamba f, carambola f (casual); пройти ~ом salir por chiripa фукейн ч хім. füesina f фуксія ж (рослина) fucsia f фукус ч (водорость) fuco т, varec m фулйр ч 1. (тканина) fular т; 2. (хустина) pañuelo de fular фульгурит ч мін. fúlgurita f фумарбла ж геол. fumarola f фумігація ж с-г. fumigación f фундймент ч 1. fundamento т, cimento(s) m (pl), cimentación f, закласти ~ echar los cimientos, cimentar vt, fundamentar vt, fundar vt, 2. (основа) fundamento m, base f фундаментбльний прикм. 1. fundamental, básico; sólido, firme (міцний); ~e дослідження investigación fundamental; ~i знання conocimientos sólidos (firmes); 2. (основний) fundamental, principal
фундаментйльність ж carácter fundamental; solidezf, firmeza f
фундаментйльно присл. fundamentalmente фундйтор ч fundador m фундйція ж див. фонд З фундирбваний прикм. ек. fundado, consolidado; ~ дохід ingreso consolidado фундувйти fundar vt
фундук ч 1. (кущ) avellano т; 2. збірн. (горіхи) avellanas f pl фунікулбр ч funicular m функціонйльн-ий прикм. funcional; ~ розлад мед. desórdenes funcionales; ~а залежність МАТ dependencia funcional функціонбр ч funcionario т, militante m функціонувйння с funcionamiento т, movimiento m
функцІонув0ти funcionar vi, estar en acción (en servicio)
функція ж función f, тригонометричні ~fí funciones trigonométricas; похідна ~ función derivada; виступати у ~ії funcionar (como), asumir la función (de); виконувати ~ії cumplir (ejercer, hacer) las funciones (de) фунт1 ч icm. (міра ваги) libra f (+ 409,5 gr.) фунт2 ч libra f, ~ стерлінгів libra esterlina фураж furgón m
фурйж ж forraje m, herrén m, pienso m фуражйр ч військ, forrajeador m фурйжн-ий прикм. 1. de forraje(s), de herrén, de pienso; 2. (кормовий) forrajero; ~¡ культури cultivos forrajeros; ~a корова vaca lechera (de leche)
фуражувйти forrajear vt фургбн ч furgón m фургбнник ч furgonero m фур’єризм ч філос. furierismo m фур’єрист ч філос. furierista m фурія ж міф. furia f
фурма ж mex. tobera f, tubo portaviento фурман ч cochero m
фурнітура ж accesorios m pl (de quincallería, etc.) фурбр ч sensación f, furor m; зробити - causar sensación (furor), dar (el) golpe, estar en boga
1085
фурункул
фурункул чмвд. furúnculo т, divieso т; clacota ЦЛ.Ам.)
фурункульоз ч мед. furunculosis f фут ч (міра довжини) pie m (= 30,5 см) футббл ч fútbol т, balompié m футбблити llevar como una pelota; hacer dar vueltas; ~ скаргу jugar al ping-pong con la queja футболГст ж futbolista m футбблка ж camiseta f (deportiva), camisa de fútbol
футббльн'ий прикм. de fútbol, futbolístico; ~a команда equipo de fútbol, once m; - Vy+ balón
m, pelota f, ~i ботинки botas de fútbol; ~e поле campo de fútbol
футерувбння c mex. revestimiento refractario, capa refractaria (interior) футерувбти mex. revestir* vt (los hornos, etc.) футлбр ч estuche m, funda f, vaina f (для ножа); - для інструментів caja (estuche) de instrumentos; - для окулярів funda (estuche) para las gafas
футурйзм ч мист. futurismo m футурйст ч мист. futurista m
футуристйчний, футурйстський прикм. мист. futurista футурблог ч futurólogo m футуролбгія ж futurología f футштбк ч мор. marlógrafo т, escala (Indicadora) de mareas
фуфбйка ж camiseta f, jersey m\ chaqueta acolchada (стьобана) фюзелйж ч ae. fuselaje m фюрер ч fuhrer т; caudillo m
1086
хартій
xa виг. va, vaya
хабанбра ж (танець) habanera f xa6áp ч 1. (підкуп) soborno т, cohecho т; concusión; дати ~а (кому-н.) sobornar vt, cohechar vt, untar ia mano, tapar la boca (fam.); брати ~a tomar dádivas (propinas); dejarse sobornar; 2. (в картах) baza f, брати ~a hacer (una)baza
хабйрник ч concusionario m хабйрництво c sobornación f, concusión f, soborno m
хабйрницький прикм. concusionario хаджГ ч нввідм. (титул) hadji m, hajji m хазйри мн. khazaros m pl хазяїн ч див. господар
хазяйновйтий прикм. económico, parsimonioso
хазяйновйтість ж див. господарність хазяйновйто присл. económicamente хазяйнувйння с див. господарювання хазяйнувйти mangonear vi’, campar por sus respetos; ~ у чужій країні mangonear en país ajeno
хазййськ-ий прикм. 1. див. господарський; ~е око ojo del amo; 2. (владний) autoritario, imperioso; - тон tono imperioso хазййчик ч pequeño propietario, patronciilo m хай 1. част. que (+ subj.); ~ так і буде (que) sea así; ~ говорить! ¡que hable!; 2. ñ'fíé. aunque; ~ я цього і не знаю aunque no lo sepa... xaxác ч jacasio m xaKácxa ж jacasia f хакйський прикм. jacasio; de Jacasia xáxep ч комп. hackér m xáxi 1. прикм. нввідм. (про колір) caqui; 2. с нввідм. caqui m xéna ж trenza f
халабуда ж 1. perrera f (буде для собаки)’, 2. cuartucho т, tabuco m, chiribitil m халамйда ж fardel m, saco m халйтч 1. (домашній) bata f, batín m, media bata (куций); вранішній - salto de cama; купальний - albornoz m; дитячий - babi m; 2. (східний) bata oriental; 3. (робочий) bata (blusa) de trabajo, guardapolvo m
халйтн-ий прикм. 1. de (para) batas; 2. (недбалий) descuidado, abandonado, negligente, incurioso; ~e ставлення actitud negligente, negligencia f
халйтність ж descuido m, abandono m, negligencia f, incuria f
халйтно присл. negligentemente, descuidadamente; a la birlonga (абияк) халвй ж turrón m
халдбї мн. icm. caldeos m pl халдбйський прикм. icm. caldeo, caldaico халбпа ж peripecia/; incidente m; lance m (скрутне становище); потрапити в ~у verse en un mal trance, sufrir una crujía халїф ч icm. califa m; ~ на годину (на час) mandón para una hora, amo por un momento халіфйт ч icm. califato m халтура ж 1. (побічний заробіток) momio т, ingreso suplementario; 2. (недбала робота) chapucería f, chapuz m; chapuza f (річ) халтурити 1. (для побічного заробітку) trabajar para conseguir momios (ingresos suplementarios); 2. (недбало працювати) chapucear vt, chafallar vt, frangollar vt халтурн-ий прикм. chapucero; ~a робота chapucería f, chapuz m, chapuza f халтурник ч chapucero m, chafallón m, fartallón m, frangollón m, buñolero m халупа ж див. халабуда халцедбн ч мін. calcedonia f халькопірйт ч мін. calcopirita f халйва ж caña f (de la bota de montar) хам ч 1. descarado m, grosero m; fresco m (нахаба); 2. villano m
хамелебн ч зоол. camaleón m; chipojo m (Л. Am.)
хамелебнство c conducta camaleóníca хамлб c див. хам хамсй ж див. камса
хймство с 1. descaro т, grosería f, frescura f (нахабство); sinvergüencería f (безсоромність); 2. villanía f, villanería f хймський прикм. 1. descarado, grosero; fresco (нахабний); desvergonzado (безсоромний); 2. villano
хамувйтий прикм. descarado, grosero; fresco (нахабний)
хан ч icm. kan m, jan m
хандр0 ж hipocondría f, melancolía f, morriña f (fam.)
хйнство c icm. kanato m, janato m, k(h)anato m хйнський прикм. icm. de kan, dejan xáoc ч МІФ caos m, desorden m; первісний - el caos primitivo
хаотйчний прикм. caótico; incoherente хапальний прикм.: Ч органи órganos
prensores (prensiles) хапанйна ж див. поспіх хапйти 1. (схоплювати) coger vt, asir* vt, agarrar vt (rápidamente, violentamente); apuñar vt (рукою); ~ за руку asir de la mano; 2. (ловити, затримувати) prender* vt, coger vt, pillar vt; 3. (не розбираючись) arramplar vt, arramblar vt,
apañar vt; - що попало arramplar con lo que caiga; ~ повітря respirar anhelosamente; hacer una aspiración; ~ зорі з неба sacar polvo de debajo del agua
хапйтися 1. (рукою, руками) asirse*, agarrarse; recurrir а; ~ за голову llevarse las manos a la cabeza; 2. (починати робити) emprender* vt, ponerse* (a); - за все echarse todo a pechos; ~ за соломинку agarrarse a (de) un clavo ardiendo хапуга ч concusionario m хапун ч tomón m, tomajón m xapaxípi c нввідм. harakiri m xapáKTep ч 1. carácter m, índole f, naturaleza f, genio m; firmeza f, entereza f (стійкість); важкий ~ mal genio, carácter difícil; твердий ~ carácter;n»oflHHa з ~ом persona resuelta (recia); (вперта) terco, obstinado; 2. (властивість) carácter m, índole f, naturaleza f, ~ місцевості naturaleza del terreno; зауваження критичного ~y observaciones de carácter crítico; 3. літ. (образ) carácter m; комедія Чв comedía de carácter
характеризувйти caracterizar vt, definir vt, determinar vt (визначити); describir* vt (описати) характеризувйтися caracterizarse, distinguirse характерйстика ж 1. (визначення) caracterización f, definición f, descripción f (опис); 2. (документ) testimonio m, certificado m, referencia(s) f (pl), testimonial m; ~ з місця праці referencias del trabajo; conceptuación en conducta (службова); 3. спец, característica f характбрн-ий прикм. 1. característico, individual, típico; particular (особливий); distintivo (відмінний); ~e обличчя facciones características; ~a риса rasgo distintivo (sobresaliente), signo característico; 2. мист. de carácter; - актор característico m; Ч танці danzas de carácter; 4 ролі papeles de carácter характбрність ж rasgo característico, (lo) característico
характбрно 1. присл. característicamente, de una manera característica; 2. у знач, присуд, es característico, es significativo que; ~, що... es característico que харйзма ж carisma m
харизматйчний прикм. carismático; - лідер un lider con carisma xápiyc ч (риба) tímalo m, timo m хйркати gargajear vi, escupir vt, expectorar vt, ~ кров’ю escupir sangre хйркнути однораз. до харкати xápTÍá ж carta f (documento); Велика - воль- ностей (а Англії) icm. Carta Magna (de Inglaterra) '
1087
харч
харч ч див. харчі
харчбвня, харчівня ж bodegón т, figón m харчі мн. yantar т, manducatoria f харчб с нввідм. jarchó m (sopa caucasiana de costillar de camero con arroz y tomate y sazonada con especies picantes) харчов'йй прикм. alimenticio; ~i продукти productos alimenticios, artículos de consumo; -a промисловість industria alimenticia (de la alimentación); -e отруєння bromatoxismo m харчовйк ч trabajador (obrero) de la industria alimenticia (de la alimentación) харчув0ння c alimentación f, alimento m, nutrición f, штучне - alimentación artificial; посилене ~ sobrealimentación f, недостатнє - alimentación insuficiente, desnutrición f, роздільне - alimentación disociada; громадське - alimentación pública; інститут ~ instituto de broma- tología
харчув0ти alimentar vt, nutrir vt, sustentar vt харчув0тися 1. alimentarse, nutrirse, sustentarse; добре, погано ~ comer bien, mal xára ж l.jataf (casa en Ucrania); моя - скраю ahí me las den todas, cada uno va a su avío y yo voy almío; 2. casa f, виносити сміття з -и sacar a relucir los trapos sucios, la ropa sucia se lava en casa
Х0та-чит0льня ж casa de cultura rural (con biblioteca)
хатйна, хатинка ж зм. до хата; ~ на курячих ніжках
х0тка ж 1. зм. до хата; 2. (житло бобра) choza f (del castor)
xa-xáy xa-xa-xá виг. ja, ja, ja х0щі мн. (зарості) espesura f хвал-á ж loa f, elogio m, alabanza f хвалббн-ий прикм. elogioso, laudativo, laudatorio, encomiástico; ~a пісня canción laudativa; ~a промова panegírico m; - відгук comentario encomiástico
хвалббно, xeáübHO присл. con alabanza, con elogio, elogiosamente
хвалбний прикм. alabado, decantado, elogiado (sin motivo)
хвалйти (за що-н.) alabar vt, elogiar vt; hacer elogios (розхвалювати); ensalzar vt (вихваляти)
хвалйтися fanfarronear vi, alabarse, jactarse (de)
хвалькб ч jactancioso m, fanfarrón m, farolón m, matasiete m
хвалькув0тий присл. jactanciosamente, con jactancia, vanagloriosamente, con fanfarronería хвалькув0тість ж jactancia f XBácTa-ти, хв0ста*тися alabarse, jactarse, vanagloriarse; не -ючись sin alabarme XBácToutf мн. jactancia f, vanagloria f, fanfarronería f
хвастун ч див. хвалько xeáTxa ж 1. asimiento m, agarro m; 2. habilidad f, destreza f, ділова - habilidad (destreza) práctica (en los negocios); мертва ~ a) presa de muerte, lance mortal; б) (про людину) = tener bigotes (reflejos)
хв0цький прикм. 1. arrogante, gallardo, apues- | to; 2. chistoso (молодецький); gallardo (розв'язний); valentón, fanfarrón xeáijbKicTb ж valentonada f, fanfarronada f хв0цько присл. 1. valientemente, intrépidamente, osadamente, temerariamente; 2. con gallardía, con bizarría, con guapeza; - заломити шапку ponerse la gorra con gallardía; 3. arrogantemente, gallardamente хвилевід ч радіо guía (conductor) de ondas хвилевловлювач netector de onda хвилемір ч радіо ondametro m, ondímetro m хвилепок0жчик ч радіо cohesor m, indicador de ondas
хвилеріз ч rompeolas m хвилеутворюв0ч ч радіо oscilador m хвилйн а ж minuto m; за п’ять (хвилин) шоста las seis menos cinco; десять хвилин на п’яту las cuatro y diez; у цю -у en este momento; на цю -у en el momento dado (presente); з ~и на -у de un momento a otro; в першу ~y al principio; al primer instante; зачекайте -y! ¡un momento!; - мовчання minuto de silencio; за п’ять хвилин
інженер ingeniero en ciernes; промайнути як одна - pasar volando
хвилйнн-ий прикм. 1. (що показує хвилини); -а стрілка (годинника) minutero т; 2. (що триває хвилину; короткочасний) de un minuto; momentáneo; transitorio; pasajero (минущий); - успіх éxito pasajero; ~a радість alegría efímera хвильов'йй прикм. фіз. ondulatorio, ondulado, de ondas; -а теорія teoría de ondas (de las ondulaciones); ~ рух movimiento ondulado хвилюв0ння c 1. (на воді) agitación f, ondeo m; oleaje m, marejada f (морське); 2. (схвильованість) agitación f, alteración f, emoción f хвилювати 1. (здіймати хвилі) agitar vt; - воду (про вітер) agitar el agua; 2. (збуджувати) agitar vt, conmover* vt, emocionar vt, turbar vt; alarmar vt (тривожити); це хвилює мене esto me conmueve (me inquieta) хвилюв0тися 1. agitarse, picarse (про воду); ondular vi, ondear vi (про ниву); море хвилюється el mar está picado; 2. (непокоїтися) emocionarse, conmoverse; inquietarse, alterarse, alarmarse (тривожитися); марно - agitarse en el vacío
хвилюючий 1. дієприкм. від хвилювати; 2. прикм. emocionante, impresionante; alarmante (тривожний); encantador (чарівливий) хвйл-я ж 1с ola f, onda f, велика ~ oleada f; удар ~i oleada f, embate m; - прибою (зворотна) resaca f; вибухова - onda explosiva; страйкова ~ ola (oleada) de huelgas; іти проти хвиль cortar las olas (las ondas); 2. фіз. onda f, звукова, світлова - onda sonora, luminosa хвилйст-ий прикм. 1. ondulado, ondeado, ondoso, a ondas; ~a лінія línea ondulada; ~e волосся pelo ondulado; 2. ondulatorio, ondiforme; ~a поверхня superficie ondulada; ~ рух movimiento ondulatorio хвиц0ти cocear vi, dar coces хвиц0тися cocear хвицнути док. однораз. до хвицати хвіртка ж puertecilla f, portezuela f хв-іст ж 1. rabo т, cola f, estela f (диму); підібгавши ~оста con el rabo entre piernas; 2. (кінцева частина) cola f, - літака cola del avión; ~ комети cola (cabellera) del cometa; y -ості колони a la cola (a la zaga) de la columna; плентатися у -ості ir a la zaga (a la cola); 3. (черга) cola f, стояти у -ості guardar cola; іти -остом за ким-н. seguir la pista, pisar los talones; no dejar a sol ni a sombra; 4. (заборгованість) cosa pendiente, deuda f (en el trabajo, etc.); examen retrasado (pendiente); 5. мн. спец, colas pl, residuos m pl; задерти -оста alzar (levantar) la cola (el rabo), darse pisto (charol); ponerse moños; наступити на - кому-н. hacer bajar la cola; бути (висіти) на -ості (у кого-н.) estar pisando los talones (а alguien); гнати і в - і в гриву sacudir arriba у abajo (adelante у atrás); (ворога) acosar en la retaguardia y en la vanguardia хвбйдаж putaf
хвбйн ий прикм. 1. (про дерева) conifero; - ліс bosque de coniferas; -e дерево conifero m; 2. (з хвоєю, з хвої) de (los) pinos; - запах olor a pino;
- екстракт esencia de pino; -e мило jabón de esencia de pino; -і ванни baños de esencia de pino
хвбйні мн. бот. coniferas f pl хвбра ж enferma f
хвбр-ий 1. прикм. (про людину, тварину) enfermo, malo; -а дівчинка muchacha enferma; -e серце corazón enfermo; - зуб diente enfermo (careado); він (тяжко) хворий está gravemente enfermo; 2. прикм. (болісний) lastimero, lastimoso; -а гримаса una mueca lastimera (lastimosa, triste y dolorosa); 3. прикм. (надмірний) morboso; -а уява imaginación morbosa; 4. ч enfermo m; paciente m; туберкульозний - tuberculoso m, tísico m; психічно - enfermo mental; demente m
хвор іти 1. (бути хворим) estar (caer) enfermo, enfermar vi, contraer una enfermedad; - на грип enfermar de gripe, estar (caer) enfermo de gripe;
- на астму padecer el asma; він -іє з дитинства está enfermo desde la infancia; він завжди -іє siempre está enfermo
хвор6б*а ж enfermedad f, mal m; afección f (захворювання); заразна - enfermedad contagiosa (infecciosa); хронічна - enfermedad crónica; променева - síndrome radioactivo; спадкова - enfermedad hereditaria; венерична - enfermedad secreta (venérea); - Боткіна hepatitis infecciosa (epidémica); морська - mareo m; страждати на морську -y marearse; - росту crisis del crecimiento; зіркова - vedetismo m хвороблйвий прикм. 1. (слабий) enfermo, delicado; enfermizo, achacoso (що часто хворіє); enfermoso (Лат. Ам.); 2. (викликаний хворобою) enfermizo, morboso; - стан estado enfermizo; -і явища fenómenos morbosos; 3. (надмірний) mórbido, malsano; -e самолюбство amor propio malsano; 4. (що завдає болю) morboso, doloroso, penoso; 5. (страдницький) lastimoso, lastimero
хвороблйвість ж 1. (слабкість здоров'я) estado enfermizo (achacoso); 2. (надмірність) morbidez f
хвороблйво присл. 1. de aspecto (semblante) enfermizo; 2.(надмірно) malsano; він - самолюбивий tiene un amor propio malsano; 3. (страдницьки) lastimosamente, lastimeramente; - сприйняти encajarlo muy mal хворобостійкйй прикм. (про рослини) resistente a las enfermedades хвороботвбрний прикм. morbífico, patógeno хвост0тий прикм. rabudo хвостйзм ч seguidismo m хвбстик ч зм. rabillo т, colita f, pezón m, pecíolo m, cabillo m (фруктів) хвостйст1 ч seguidista m хвостист2 ч (студент) estudiante con exámenes pendientes; estudiante zaguero хвостов-йй прикм. de(l) rabo, de (la) cola, caudal; - плавець aleta caudal; -e оперення ae. empenaje de cola; -і вагони ivagones traseros (de cola)
хвостовйк ч mex. rabo m ¡¡ хвощ ч (рослина) equiseto m, cola de caballo хвбя ж 1. pinocha f, 2. збірн. follaje (ramas) de las coniferas • *
хбдер^ ч рел. jeder m (escueta hebrea religiosa) хбдер2 ч с-г. descabezadle m, descabezadora de mieses
хбпенінг ч happening m (anglicismo) xópec ч (сорт вина) jerez m херувим ч 1. рел. querubín mr, 2. querubín m, serafín m .
х0ти мн. héteos m pl, hititas m^pl хйбн-ий прикм. falso; erróneo (помилковий); - крок paso (en) falso; tergiversado хйбність ж falsedad f, error m (помилковість) хйбно присл. falsamente, dé manera tergiversada; al revés (навпаки); - витлумачити interpretar en mal sentido, tergiversar vt хйжау хижка ж choza f, cabana f хижак ч 1. carnívoro m, carnicero m (звір); rapaz m (птах); 2.. pirata m, rapiñador m; explotador m (експлуататор)
хиж0цтво c 1. ser carnívoro (carnicero) (про звіра); ser rapaz (про птаха); 2. rapacidad f, rapacería f, depredación f хиж0цьк ий прикм. 1. rapaz, de rapiña; -і інстинкти instintos rapaces (voraces); 2. rapaz, rapiñador, pirático, depredador; bárbaro (про господарювання); -e вирубування лісу tala bárbara
хиж0чити ser carnívoro (carnicero) (про звіра); ser rapaz (про птаха)
хйжий прикм. 1. carnívoro, carnicero (звір); rapaz, de rapiña, rapiego (птах); 2. (про людину) rapaz, rapiñador хйжість ж rapacidad f, rapacería f хйжо присл. de un modo rapaz хизув0тися jactarse, pavonearse, enorgullecerse*
хилйти 1. inclinar vt, ladear vt, дерево хилить до землі безос. el árbol se inclina a (hacia) la tierra; 2. (про сон, дрімоту) dar sueño; мене хилить до сну безос. me da sueño; те ha entrado el sueño; 3. (вести до чого-н.) tender* vt, він хилить до того, щоб... quiere hacer (dar a) entender que...; - голову (шию) agachar (inclinar) la cabeza
1088
хлор
хилйтися inclinarse, ladearse хильнути док. (випити) tomar vt, coger (pillar) un lobo, empinar el codo; ~ зайвого beber demasiado
XHMÓp-a ж quimera f, capricho m, antojo m, fantasía f; він людина з ~ами es un adefesio, es una persona estrambótica; ~и природи caprichos de la naturaleza
химбрний прикм. 1. quimérico; 2. raro; extravagante, estrafalario; ideático, ideoso (Л. Ам.); 3. caprichoso, antojadizo; extravagante, rebuscado, afectado
химбрник ч adefesio m, persona estrambótica химбрність ж carácter extravagante, rebuscamiento m, afectación f химбрно npucn. de una forma extravagante (rebuscada, afectada); de un modo ampuloso (hinchado)
химерувйти, химбрити hacer extravagancias (rarezas), andar con excentricidades химорбдний прикм. de carácter fuerte; obstinado, terco (упертий)
хйріти 1. encanijarse; marchitarse, ajarse, ahilarse (про рослини); 2. (занепадати) decaer*vi, desmoronarse, venir a menos хирлйвий, хйрний прикм. débil; tnférmizo, tnclenque, canijo
хирлйвість, хирйвість ж 1. caquexia f, dis- crasia f, 2. debilidad f, flojera f, endoblez f хирйк, хирлйк ч enclenque m, canijo m хисткйй, хиткйй прикм. frágil, endeble; ~ стіл mesa destartalada
хйт(с)кість ж (нестійкість) inestabilidad f хитавйця ж balanceo m (бортова); cabeceo m (кільова); мати кільову ~ю cabecear vi, arfar vi; мати бокову -ю balancear vi хит0ння c 1. balanceo m, bamboleo m, (головою) cabeceo m, oscilación f, 2. tambaleo m хит0ти 1. agitar vi, balancear vi; - головой cabecear vi; пароплав ~є бвзос. se balancea el barco; 2. безос. (похитуватися) tambalearse; його -є від утоми se tambalea de cansancio хитйтися 1. balancear vi, balancearse; 2. (від утоми, хвороби) vacilar vi, tambalearse; hacer eses (про п’яного)
хитк-йй, хистк'йй прикм. movedizo; vacilante, inestable; ~e становище situación inestable хйткість, хйсткість ж inestabilidad f хйтр'ий прикм. 1. astuto, fino, ladino; taimado; picaro (шахраюватий); socarrón (лукавий); malicioso (підступний); 2. (спритний) listo, ingenioso; 3. (не простий, складний) difícil, complicado
хитрйнк-а ж: з ~ою con astucia, con malicia хйтрість ж 1. astucia f, ardid т; picardía f (лукавство); malicia f (підступність); 2. (виверт) artificio m, treta f, artimaña f, військова ~ estratagema f; 3. (винахідливість) ingeniosidad f хйтро присл. 1. astutamente, con astucia, con malicia; 2. (спритно) hábilmente, mañosamente; sutilmente (хитромудро); 3. (не просто) de una manera complicada
хитромудрий прикм. 1. listo, sutil; ingenioso, fino (винахідливий); 2. (вигадливий) alambicado
хитромудрість ж 1. listeza f, sutileza f, ingeniosidad f, finura de ingenio (винахідливість); 2. (вигадливість) alambicamiento m хитроспл0тений прикм. enredoso, intrincado, enmarañado, complicado хитрослл0тення c enredo m, intrincación f, enmarañamiento m, contexto m хйтрощі мн. див. хитрість; вдаватися до різних хитрощів recurrir a diferentes subterfugios хитрування с artificio т, maña f, ardid m (хитрість); subterfugio m (виверт) хитрувйти usar de astucias, obrar con astucia, trapacear vi; andar con tretas хитрун ч hombre astuto; picaro m, tunante m хитрюга ч / ж astuto m, astuta f, zorro m, zorra f хихйкання c risilla f, risita f хихйкати soltar risillas; sonreír socarronamente; reírse solapadamente (нишком) xiá3M ч лінгв. quiasma m xi6á част. 1. acaso, es que; ~ він приїхав? ¿es que ha llegado?; - ти не знав? ¿acaso no lo sabías?; ~ можна? ¿acaso es posible?; 2. a no
ser por; вони не були схожі, хіба (що) очима а no ser por los ojos no se parecían en nada хід ч 1. (рух) movimiento m, paso m, marcha f, velocidad f (швидкість); тихий ~ velocidad (marcha) lenta, poca marcha; повний ~ plena (toda) velocidad; малий - velocidad (marcha) lenta; задній ~ marcha atrás, retroceso m; дати задній - dar marcha atrás; іти повним ходом marchar a todo vapor (a escape); 2. (у грі) jugada f, movimiento m; - конем шах. jugada con el caballo; чий -? ¿a quién le toca?; ваш - a Ud. le toca; 3. (вхід, прохід) entrada f, paso m; чорний ~ entrada de servicio; парадний ~ entrada principal; потайний - paso secreto; - сполучення військ, (траншея) ramal (trinchera) de comunicación; 4. mex. movimiento m, paso m, marcha f, funcionamiento m (функціонування); робочий ~ curso (recorrido) útil (activo); холостий (неробочий) ~ marcha muerta (en vacío);
5. mex. (робоча частина машини, механізму): черв’ячний ~ transmisión por tomillo sin fin; колісний ~ rodaje m; на колісному ходу sobre ruedas; на гусеничному ходу sobre orugas; на гумовому ходу sobre ruedas de goma; 6. mex. (цикл) proceso (ciclo) tecnológico; прямим ходом directamente, sin rodeos; дати ~ (чому-н.) (почати роботу) poner en marcha; (справ!) dar curso libre; не давати ходу (кому-н.) no dar posibilidad (а); на ходу (одночасно) de paso, sobre la marcha; їсти на ходу comer de paso; спати на ходу dar cabezadas; (під час руху транспорту) en marcha, durante la marcha хіднйк ч acera f xíiiyc ч фізіол. quilo m
xlMÍ3ái|lfl ж quimización f, aplicación de (los) procedimientos químicos XÍMÍ3M ч quimismo m
xímIk ч 1. químico m; 2. (пройда) astuto m, caballero de (la) industria
xiMlxánli* мн., xiMÍKáTH мн. спец, productos químicos, materias (substancias) químicas хіміко-фармацевтйчний прикм. químico-farmacéutico
хіміотерапія ж мед. quimioterapia f хімічити trapacear vi, trampear vi хімічний прикм. químico, de química; - аналіз análisis químico; ~a лабораторія laboratorio químico; -і елементи elementos químicos; -i добрива abonos químicos хімічно присл. químicamente хімія ж química f, органічна, неорганічна ~ química orgánica, inorgánica; фізична ~ química física
хімчйстка ж tintorería f хіна ж див. хінін хінді ч див. гінді хінін ч quinina f
хінн ий прикм. de quina, de quinina; ~e дерево guiño m
хіпі ч невідм. hippie m хіромйнт ч quiromántico m хіромйнтія ж quiromancia f, quiromancía f хіромйнтка ж quíromántica f хіротбнія ж церк. quirotonía f хірург ч cirujano m, operador m; - із серцево-судинних захворювань cirujano cardiovascular хірургічн'Ий прикм. quirúrgico; ~a голка aguja de suturar хірургія ж cirugía f хіт ч hit m; --парад hit parade хітйн ч біол. quitina f хітйновий прикм. біол. quitinoso xítóh ч quitón m (túnica) хіть ж concupiscencia f хламйда ж icm. clámide f хлебтйти beber a grandes tragos (sorbos); sorber vt (сьорбати) хлипйти lloriquear vi, sollozar vi хлипкйй прикм. pegajoso, viscoso хлист ч látigo m, fusta f$ varilla f (npytn) хліб ч 1. (печений) pan m; пшеничний - pan de trigo; житній - pan integral (de centeno); білий - pan blanco; чорний - pan negro (moreno); питльований - pan de flor de harina de centeno; черствий, свіжий - pan duro, blando; прісний - pan ázimo; - з непросіяного борошна pan bazo; - вищого ґатунку pan candeal; - з
питлівки pan de flor (aflorado); звичайний - pan fermentado; сухий - pan seco; м’який - pan tierno; - з маслом pan con mantequilla; пекти - cocer pan; ставити - leudar vt, 2. (зерно) trigo m; 3. (злаки) cereales m pl, granos m pl, mieses f pl; озимі, ярі -á cereales de invierno, de primavera; - на корені cereales en pie (en hierba); сіяти, збирати - sembrar, cosechar cereales; 4. (засоби до існування; їжа) pan т, medios de subsistencia; заробляти собі на - ganarse su pan, ganarse la vida; - насущний el pan de cada día; --сіль (гостинність) hospitalidad t, - та сіль! jque aproveche!, {buen provecho! хлібець ч panecillo m
хлібний прикм. 1. de pan; para pan (для хліба); - магазин panadería f, -і вироби artículos de harina; 2. (про зерно, про злаки) de cereal(es), de grano(s); cerealista; -і рослини, -і злаки cereales m pl, mieses f pl; -а комора depósito de granos, granero m; - ринок mercado cerealista (de cereales); -а торгівля comercio (venta) de cereales; 3. (прибутковий) lucrativo, fructuoso; -e місце enchufe m, mina f, -a горілка aguardiente de grano; -e дерево árbol del pan
хлібниця ж cesta de pan хлібобулочний прикм. de harina хлібозавод ч fábrica de pan хлібозаготівбльний прикм.: - пункт depósito de acopios de granos хлібозаготівля ж acopios de granos хлібозакупівля ж compra de cereales (por el Estado)
хлібозбирйльн'ий прикм. de (la) siega; de (la) cosecha (de cereales); -а машина cosechadora f хлібозбиріння c siega f, cosecha f (de cereales)
хлібоздавйльний прикм. de entrega de cereales
хлібоздавйльник ч entregador de cereales хлібокопнувач ч agavilladora f хлібопекйрня ж panadería f, tahona f хлібопекйрськ'ий прикм. de pan, de harina; de artes blancas; -а промисловість industria del pan; -і вироби artículos de harina (de pan) хліболйчення c panificación f, cocción del pan, arte blanca
хлібопоставки ж entrega de cereales (de granos)
хлібопродукти мн. productos de los cereales (el grano, la harina, etc.) хліборізка ж cortadora de pan хліборбб ч agricultor m, labrador m; chacarero m (Лат. Ам.); cerealicultor m хліборббити labrar (cultivar) cereales хліборббство c agricultura f, labranza f, cerealicultura f; cultivo de cereales хліборббський прикм. agrícola, de agricultura хліборбдний прикм. fértil (rico) en cereales, paniego (terreno) хлібосбл ч hombre hospitalario хлібосбльний прикм. hospitalario хлібосбльство c hospitalidad f, buena acogida хлібостій ч с-г. mieses f pl хліботоргівля ж comercio de cereales хліботоргов0льний прикм. de venta de cereales
хліботоргбвець ч comerciante en cereales хлів ч establo m; pocilga f, cuchitril m (для свиней)
хлбпець ч muchacho т, mozo т; chaval m (fam.); веселий - muchacho alegre; --друзяка muchacho campechano y alegre хлопчйчий, хлоп’йчий прикм. de niño, de muchacho
хлбпчик ч 1. muchacho m, chico m, niño m; 2. aprendiz m (учень ремісника); botones m (y готелі); —мізинчик (казковий персонаж) Pulgarcito т; а чи був -? ¿ha sido o no ha sido? хлопчйна ч mocito m, rapazuelo m, mozalbete m; chavalillo m (fam.)
хлопчйсько ч chaval m, mozalbete m; niño m; вуличний - píllete m, pihuelo m, galopín m, granujilla m
хлоп’й, хлопчак ч arrapiezo m хлоп’йцтво c niñería f, puerilidad f хлор ч хім. cloro m
1089
хлорал
х
хлорал ч хім. doral m хлоралгідрат ч мед. clorhidrato m xnopáT ч хім. clorato m xnopáTop ч (апарат) dorador m хлоргГдрат ч хім. hidrato de doral хлорйд ч хім. cloruro m хлорйстий прикм. хім. cloroso; ~ натрій cloruro sódico (de sodio); ~ кальцій cloruro de calcio хлористоводнбвий прикм. хім. clorhídrico хлбрн-ий прикм. хім. dórico; ~а кислота ácido cloroso; ~е вапно cloruro de cal хлорнув0тий прикм. хім. dórico хлорбван'ий 1. дієприкм. від хлорувати; 2. прикм. clorado; ~а вода agua clorada хлорбз ч мед. clorosis f хлороплйсти мн. бот. cloroplastos m pl хлорофіл ч бот. clorofila f хлорофіловий прикм. бот. clorofílico; ~і зерна cloroplastos m pl хлорофбрм ч хім. cloroformo m хлороформув0ти мед. cloroformizar vt хлорпікрйн ч хім. cloropicrina f хлорування с хім. cloración f, clorínación f хлорувйти хім. clorar vt, clorificar vt, clorurar vt хльбскати, хльбстати azotar vt, fustigar vt, pegar vt, ~ батогом fustigar vt, dar latigazos, zurriagar vt
хлюпати salpicar vt, mojar vt хлюст ч perillán m, caballero de (la) industria хлюстув0тий прикм. fatuo, lechuguino хлйстик ч (в одязі) tira f, trincha f (у штанів) XMáp*a ж 1. nube f, nubarrón m (грозова); дощова - nube de lluvia; перисті хмари cirros m pl; купчасті хмари cúmulos m pl; шаруваті хмари estratos m pl; грозова (дощова) ~ nublado m, nubarrón m; до хмар a (hasta) las nubes; y формі ~и nubiforme; спуститися з хмар bajar de las nubes; Магелланові хмари acmp. nubes de Magallanes; заноситися за хмари vivir en las nubes, estar en la luna; 2. (велика кількість) nube f, nubada f, ~ пилюки polvareda f, nube de polvo; ~ мух nube de moscas хмйритися encapotarse, entoldarse (про небо) хмйрка, хмарйнка ж зм. nubécula f xMápH-ий прикм. nuboso, nubloso, nebuloso; ~a погода tiempo cubierto, cargazón de tiempo, nublado m; ~e небо cielo cubierto de nubes, cielo encapotado (entoldado); entoldado (про небо)
хм0рність ж nubosidad f, nublado m; nublazón m (Я Ам.)\ низька ~ nubes bajas хмарно бвзос. у знач, присуд, está (es) nublado (gris, chubascoso)
хмеліти emborracharse, embriagarse хмелйр ч cultivador de(l) lúpulo хмелйрство, хмільнйцтво c cultivo del lúpulo хмиз ч збірн. chámara f, chamarasca f хміль ч 1. (рослина) lúpulo m; 2. (сп’яніння) borrachera f, embriaguez f хмільн е c bebida espiritosa (alcohólica); він і в рот не бере ~ого по empina el codo, no remoja el paladar
хмільн'йй прикм. 1. borracho, bebido, chispo; 2. emborrachador, embriagante; - запах olor embriagador
іхмільнйк ч terreno de lúpulo хмурий прикм. див. похмурий хмурити fruncir vt (брови); arrugar vt (лоб) 'хмуритися fruncirse, fruncir el ceño (el entrecejo); arrugarse хмурість ж див. похмурість хмурніти, хмурнішати 1. ponerse sombrío, ensombrecerse*, oscurecer* vi; 2. (ставати похмурим) entenebrecerse*, lobreguecer* vi; ensombrecerse* хмуро присл. див. похмуро хна ж (фарба) alheña f, henné f хббі c невідм. hobby m, comidilla f, afición f хббот ч 1. trompa f, probóscide f, 2. mex. cola f; 3. військ, (лафета) cola de cureña хоботбк ч (у комах) trompa f хбванки мн. (гра) escondite m, esconder m; грати в ~ jugar al escondite xóeáTH 1. esconder vt, ocultar vt, encerrar* vt (замикати); disimular vt (приховувати); meter vt (en) (класти); ~ від кого-н. ocultar de alguien; - очі esconder la vista, bajar los ojos; - кінці
borrar las huellas (hasta la sombra), tirar la piedra y esconder la mano; 3. (хоронити) enterrar* vt, sepultar vt, inhumar vt хов0тися 1. див. сховатися; 2. esconderse, ocultarse; sustraerse* (ухилитися від чого-н.) xoepáx, ховрашбк ч marmota f, lirón m (especie)
ход'й ж 1. ida f, caminata f, 2. andar m, modo de andar, andares m pl; paso m (крок); легкою ~ою a paso ligero; пізнати кого-н. по -і conocer а alguien por los andares (por el andar) ходйк, ход0к ч 1. (пішоход) andador m, andarín m, caminante m; 2. (виборна особа з дорученням) legado m, enviado m ходж0 ч (титул) jodzha m хбджено безос. у знач, присуд, se lleva (tenemos) andado; se anduvo; було багато - se anduvo mucho хбдики мн. reloj de pesas ходйти 1. ir* vi, andar* vi; caminar vi (крокувати); marchar vi (пересуватися); ~ кімнатою andar por la habitación; ~ вперед і назад ir y venir, andar de atrás para adelante; andar al retortero (fam.); ~ під руку ir (cogidos) del brazo;
- босоніж andar descalzo; - у розвідку ir de reconocimiento; - на полювання ir de caza; ~ на лижах esquiar vi; ~ пішки ir a pie, ir andando; no газонах ~ заборонено se prohíbe pisar el césped; 2. (куди-н.) ir* vi; frecuentar vt, visitar vt (відвідувати); ~ по крамницях ir de compras, andar (ir) por las tiendas; ~ в гості ir de visita, visitar vt ir a ver (a); - в кіно ir al cine; ~ на концерти asistir a los conciertos; - по музеях visitar los museos; ~ до церкви ir a (cumplir con) la iglesia; 3. (носити що-н.) ir* vt (con), llevar vt, usar vt; - у капелюсф, в пальті llevar (ir con) sombrero, abrigo; - в окулярах gastar (usar) gafas; 4. (про потяги) andar* vi; circular vi (курсувати); 5. (про годинник) andar* vi, marchar vi, funcionar vi; годинник не ходить el reloj no anda; 6. (у грі) jugar* vi; - з козиря atravesar (echar) un triunfo; 7. (дбати, піклуватися про кого-н.) cuidar vt, velar vt (коло хворого); 8. (переходити) pasar vi; estar en circulación, circular vi (про гроші); ~ по руках pasar (ir) de mano en mano; 9. (поширюватися
— про чутки) correr vi; 10. (про захворювання) extenderse*, propagarse; 11. (двигтіти) temblar* vi; земля ходила під ногами la tierra temblaba; 12. (бути) ser* vi, hacer de; - в начальниках hacer de jefe; 13. (про природні потреби) evacuar vt, obrar vt - гоголем (півнем) pavonearse, engallarse, echárselas de guapo; - з торбою (старцювати) mendigar vi, pordiosear vi, implorar caridad
ходіння c 1. (ходьба) marcha f, andar m, andadura f, ~ містом carreras por la cuidad; 2.
B-h.) ir* vi, andar* vi; frecuentar vi, visitar vi дувати); ~ по крамницях ir (andar) por las tiendas; 3. (паломництво) peregrinación; ~ no муках calvario m, vía crucis ходов йй прикм. 1. спец, de (en) funcionamiento; de marcha; de tránsito; ~ час tiempo de marcha (de funcionamiento); 2. спец, (рухомий) móvil; ~a вісь eje móvil; 3. mex. (робочий) móvil; ~a частина bastidor con los órganos de marcha;
4. (що має попит) solicitado, demandado; ~ товар mercancía solicitada (demandada); ~i вогні мор. luces (faroles) de situación (de posición) ходУл-і мн. zancos m pl; ходить на ~ях andar en zancos
ходульний прикм. ampuloso, hinchado; trivial ходун ч див. ходак 1
ходьб‘0 ж marcha f, andadura f, ~ туди й сюди idas y venidas; півгодини ~и media hora de camino (de marcha); спортивна ~ marcha atlética ходйч-ий прикм. 1. andante, que anda; ~ хворий enfermo que no guarda cama; 2. (поширений) común, ordinario, corriente; ~a істина perogrullada f, truismo m; -а монета moneda corriente; ~a енциклопедія enciclopedia andante хозйри мн. icm. josares m pl хоз0рський прикм. icm. de los josares хокеїст ч спорт, jugador de hockey, hockeísta m хокбй ч спорт, hockey m; ~ з шайбою hockey sobre hielo; трав'яний - hockey sobre hierba; ~ з м’ячем hockey m (con pelota)
хокбйн'ий прикм. de hockey; ~a команда equipo de hockey; ~a ключка cayado m, stick m; ~ м’яч pelota de hockey хол ч hall m хблдинг ч ex. holding m xonópa ж cólera m (enfermedad) холбрик ч психол. colérico m холерйчний прикм. психол. colérico холбрн'ИЙ прикм. de(l) cólera, colérico; ~a епідемія epidemia de cólera; - хворий enfermo del cólera, colérico m
холестерйн ч фізіол. colesterina f, colesterol m холецистйт ч мед. colecistitis f хблод ч 1. frío m; собачий - frío de perros, frío que pela; терпіти голод і - pasar hambre y frío, andar muerto de hambre y de frío; 2. мн.: ~и fríos m pl; temporada de los fríos; 3. (відчуття ознобу) escalofrío m; 4. frialdad f; обдавати ~ом ser muy frío (con), dar una ducha fría (a), tratar con frialdad (a) холодбць ч кул galantina f холодйльн ий прикм. frigorífico, de refrigeración; ~a установка instalación frigorífica, frigorífica f, ~a камера frigorífico m, cámara frigorífica холодйльник ч 1. refrigerador m, frigorífico m, frigorífica f (агрегат); nevera f (домашній); вагон— vagón frigorífico; 2. mex. (конденсатор) refrigerante m,condensador m холодйти refrigerar vt, frigorizar vt, congelar vt, enfriar vt (охолоджувати); refrescar vt (oc- віжити)
холодіти hacerse frío; ponerse frío холодна ж див. буцегарня холодндча ж frío que pela, helada f холбдн ий прикм. 1. frío; algente, fresco (прохолодний, свіжий); gélido (poét); ~ пояс геогр. zona fría (glacial); - льох sótano frío; ~e пальто gabán de poco abrigó* abrigo ligero; ~a страва, ~a закуска fiambre m; облити ~ою водою dar (poner) una ducha fría; 2. frío; indiferente; - погляд mirada fría; j3. mex. en frío; ~e клепання, ~a прокатка remachado, laminado en frío; ~a зброя arma blanca; ~a війна guerra fría холоднйк ч КУЛ sopa fría дає se hace con kvas, pescado o carne picada y hortalizas; especie de gazpacho ‘ »
холбдність ж 1. frialdad f, 2. (байдужість) indiferencia f
холодніти, холоднішати 1. бдзос. empezar а hacer frío; 2. (холодіти) hgcerséfrío, ponerse frío хблодно 1. присл. fríameri/e, con frialdad; indiferentemente; - поставитися до кого-н. tratar a alguien con frialdad; 2. безос. у знач, присуд, hace frío; мені - tengo frío; сьогодні ~ hoy hace frío
холоднок0таний прикм. mex. laminado en frío; - лист plancha laminada en frío холоднокрбвний прикм. de sangre fría; sereno, calmoso (спокійний); imperturbable (незворушний)
холоднокрбвні мн. зоол. animales de sangre fría холоднокрбвність ж sangre fría, dominio de sí mismo; serenidad f, calma f (спокій); зберігати ~ conservar la sangre fría, guardar circunspección (compostura)
холоднокрбвно присл. a sangre fría; con serenidad, con calma (спокійно) холоднувйто безос. у знач, присуд, (про погоду) hace fresco (frío); ранками - por las mañanas hace fresco
холодоагбнт ч mex. refrigerante m, criógeno m холодоббйня ж matadero m (con frigorífico) холодок ч 1. fresco m, frescor m; вранішній - el fresco de la mañana; 2. escalofrío m; відчути ~ sentir escalofríos; 3. (прохолодне місце) lugar sombreado (frío), sombraf 4. (стриманість) frío m; indiferencia f
холодостійкий прикм. resistente al frío; ~i сорти especies resistentes al frío холбнути 1. enfriarse; 2. sentir frío; ~ від жаху quedarse yerto de espanto; кров холоне (в жилах) se hiela la sangre en las venas холбп ч 1. icm. siervo m; 2. (слуга) fámulo m; 3. servilón m, lacayo m
холбпство c 1. servidumbre f, 2. servilismo m холбпствувати 1. ser siervo; 2. (плазувати) portarse servilmente, arrastrarse
1090
худбжн-ій
холбпський прикм. 1. іст. de siervo(s); 2. servil холост-йй прикм. 1. soltero, célibe; 2. тех. (не робочий) en vacío, de vacío; - хід marcha en vacío; 3. ВІЙСЬК (не бойовий) de salvas, de fogueo; ~ патрон cartucho sin bala (de fogueo, de salvas); - постріл tiro de fogueo (de salvas) холостйти capar vt, castrar vt холостГння, холбщення c див. валашення холостЯк ч див. парубок холостяцький прикм. див. парубоцький холощій ч capador m холуй ч див. лакиза
холуйство с servilismo т; adulación f (підлабузництво)
Хома: ~ невірний Santo Tomás, el incrédulo; ver y creer, como Santo Tomás; no creo más de lo que veo
хомут ч 1. collera f, 2. mex. férula f, yugo m, horcate m; ресорний ~ brida del muelle хомутик ж 1. зм. до хомут 1; 2. тех. аго т; прицільний - corredera (cursor) del alza хом’Як ч hámster m xónep ч mex. vagón-tolva, tolva f хор ч coro m; співати в 4 cantar en un coro хорЯл ч муз. coral m хорвйт 4, хорвЯтка ж croata m хорвЯтський прикм. croata хбрда ж 1. мат. cuerda f, ~ дуги cuerda de un arco; 2. анат. notocordio m хбрдові мн. зоол. cordados m pl хореїчний прикм. літ. en coreo, coreico хорбй ч літ. coreo m, troqueo m хореографічний прикм. coreográfico хореогрЯфІя ж coreografía f хорбя ж мед. corea f
хбри мн. архіт. galería f (descubierta)', coro m (de igiesia)
хорйст ч, хорйстка ж corista m,f хоріЯмб ч літ. coriambo m хормбйстер ч director de coro хорббр-ий прикм. valeroso, audaz; valiente (мужній); intrépido (відважний); не з -ого десятка no morirá de cornada de burro, no se achica por nada
хорббрість ж valentía f, valerosidad f, audacia f, valor m (мужність); intrepidez f (відважність) хорббрішати hacerse (más) valiente, coger valor
хорббро присл. valerosamente, audazmente; valientemente (мужньо); intrépidamente (відважно)
хоров-йй прикм. de coro, coral; - спів canto coral; - гурток círculo de canto, coro m хором присл. en coro; співати - cantar en (a) coro; yci - todos a una (en coro); al alimón хорбми мн. palacio m, casa suntuosa хоронйтель, хранйтель ч conservador m (музею)
хоронйти1 (ховати) enterrar* vt, sepultar vt, inhumar vt
хоронйти2 esconder vt, ocultar vt, sepultar vt хорт ч МИСЛ galgo m, lebrel m хортйця ж див. хорт
хорунжий ч іст. 1. (прапороносець) abanderado т, portaestandarte т; 2. (козацьке звання) cometa m, suboficial de cosacos хбта ж (танець) jota f
хот-дог ч perrito caliente; hotdog m (anglicismo) хотіння c deseo m, gana f, querer m, voluntad f хотіти 1. querer* vt; desear vt, tener gana (deseo) de (бажати); apetecer* vt (наполегливо); ~ пити, їсти tener sed, hambre, querer beber, comer; ~ спати tener sueño, querer dormir; я дуже хочу з ним познайомитися tengo muchas ganas de conocerle, me gustaría conocerle; як хочете como Ud. quiera (guste); скільки хочете cuanto Ud. quiera (guste); що ти хочеш цим сказати? ¿qué quieres decir con ésto?; хотів би я знати quisiera saber, me gustaría saber; 2. (мати намір) proponerse*; я саме хотів написати вам precisamene iba a escribirle; хочеш не хочеш (хоч-не-хоч) quieras о no (quieras), quieras que по, de grado o por fuerza, de buena o mala gana, por buenas o por malas
хотітися безос. querer* vt, impers., desear vi, gustar vi; tener ganas de (+ inf.): мені хочеться
спати deseo dormir, tengo ganas de dormir, tengo sueño; мені хочеться пити deseo beber, tengo ganas de beber, tengo sed хохуля ж desmán m, almizclera f хоч 1. спол. aunque, bien que, a pesar de; ~... ~ ... sea..., sea...; - один, - усі sea uno, sean todos; - убий, не знаю no lo sé aunque me mates; que me mates si lo sé; 2. част. (принаймні) por (a) lo menos, siquiera, cuando menos; для цієї роботи мені потрібен - день para este trabajo necesito por lo menos (cuando menos) un día; 3. част. aunque sea; - зараз al instante mismo; можеш читати - цілий день puedes leer aunque sea todo el día; 4. част.: ~ хто cualquiera; - що todo lo que quiera; ~ який-небудь cualquiera, no importa cual; - куди por doquier; - плач es para llorar uno хочй спол. aunque; - б ojalá: - б він швидше прийшов ojalá venga pronto храбрув0тиу храбрувЯтися envalentonarse, armarse de valor; cobrar ánimo храм ч templo m
хр0мовйй прикм. de(!) templo; ~e свято (храм) Fiesta f, Día del Santo
храмбвник ч іст. templario m, caballero del Temple (del Templo)
храп ч (частина перенісся тварини) nariz f храпов йй прикм. тех. de trinquete; ~е колесо rueda de trinquete; - механізм mecanismo de trinquete
храповйк ч mex. rueda (mecanismo) de trinquete хреббт ч 1. анат. lomo m (у тварин); columna vertebral, espina dorsal (у людини); raquis m (cient.); 2. (гірський) cordillera f, гірський - cadena de montañas, sierra f хреббтний, хребтбвий прикм. 1. de(l) espinazo; de(l) lomo; de (la) columna vertebral, de (la) espina dorsal; de raquis; 2. спец, del medio, medianero; 3. de cordillera; 4. мн.: -і зоол. vertebrados m pl хреббць ч анат. vértebra f хрестоматійний прикм. de (la) antología, de libro de texto, de (la) crestomatía; simplista (спрощений)
хрестоматійно присл. a la antología, a la crestomatía; de una manera simplista (спрощено) хрестоматія ж crestomatía f, antologHa f хрещЯна ж церк. madrina f хрещбний ч церк. padrino m хризантЯма ж crisantemo m хризоберйл ч мін. crisoberilo m хризоліт ч мін. crisólito m хризопрЯз ч мін. crisoprasa f хрип ч 1. ronquido т; estertor m (передсмертний); 2. мед. (у легенях) crepitación f, estertor m хрипіння c див. хрип 1
хрипіти 1. estar ronco, ronquear vi; sonar ronco; 2. hablar con voz ronca хрипкйй прикм. див. хриплий хрйші'ий прикм. ronco; aguardentoso, tomado (сиплий); говорити ~им голосом hablar con voz ronca (áspera)
хрйплість ж. enronquecimiento т, ronquera f хрйпло присл. roncamente, con voz ronca хрйпнути 1. enronquecerse*; 2. (втратити голос) ponerse ronco (afónico), perder la voz хрипоті ж. ronquera f, enronquecimiento m; afonía f (втрата голосу) христиЯнйн ч cristiano m християнізЯція ж cristianización f християнізувЯти cristianizar vt христийнств'О c 1. cristanismo m; навернути до -a cristianizar vt, cristianar vt; 2. збірн. cristiandad f
християнський прикм. cristiano Христбвий прикм. de Jesucristo христолюбний прикм. церк. cristiano, amante de Cristo
христопродЯвець ч judas m, traidor m Христбс ч Cristo, Jesucristo; Христа ради en nombre de Cristo; - з ним (з ними) vaya(n) con Dios; жити як у Христа за пазухою vivir como un príncipe, vivir a cuerpo de rey, vivir como en Jauja
христбсуватися besarse tres veces (con motivo de ias fiestas de la Pascua de Resurrección)
хрін ч 1. rábano picante (rústico, silvestre); 2. picha f, polla f, старий - v(i)ejarrón m; viejo verde; - від редьки не солодший tanto monta, como monta tanto; bueno es Juan como Pedro xpo6áx ч gusano m
хром ч 1. хім. cromo m; 2. (шкіра) box-calf m, becerro m; 3. (фарба) cromo m xpoMáT ч хім. cromato m хроматйзм ч муз. cromatismo m хроматйчн-ий прикм. муз. cromático; -а гама escala cromática; -а аберація aberración cromática
хрбмистий прикм. хім. cromoso хрбмов-ий прикм. 1. хім. crómico; de cromo; ~ галун alumbre de cromo; 2. (про шкіру) de box-calf; de becerro; -і чоботи botas de becerro хромбваний спец, дієприкм. і прикм. cromado хромовокйслий прикм. хім: ~ калій, натрій cromato potásico, sódico, etc. хромолітографія ж полігр. 1. (процес) cromolitografía f, 2. (відбиток) cromolitografía f, cromo m хромосбма ж біол. cromosoma m хромосфЯра ж acmp cromosfera f хромувЯння c mex. cromado m хромувЯти mex. cromar vt хрбнік ч enfermo crónico хрбніка ж 1. (літопис) crónica f, fastos m pk; 2. (відомості) crónica f, diario de novedades; - пригод crónica de sucesos; 3. (фільм) actualidades f pl, noticiario m; 4. (літературний твір) crónica f (literaria)
хронікЯльний прикм. de crónica; ~ фільм película de actualidades, noticiario m хронікбр ч noticiero m, reportero m хронічн ий прикм. crónico; ~e захворювання enfermedad crónica хронбграф ч mex. cronógrafo m хронологічний прикм. cronológico хронолбгія ж cronología f хронбметр ч cronómetro m хронометрЯж ж cronometraje m хронометражйст ч cronometrador m хронометрйст ч спорт, cronometrador m хронометрйчний прикм. cronométrico xpoHOMOTpyeáTH док. i cronometrar vt хроноскбп ч mex. cronoscopio m хропіння c ronquidos m pl; resoplidos m pl (про коня)
хропіт ч див. хропіння
хроптй, хропіти 1. roncar vi; resoplar vi (про коня); 2. (міцно спати) dormir como un tronco, dormir roncando хрумтіти cuscurrear vi хрупати crujir vi хрупіт ч crujido m, chasquido m хрускання c crujidos m pl, chasquidos m pl хрускати crujir vi, chasquear vi; castañetear vi хрускіт ч crujido m; crepitación f (потріскування)
хруснути однораз. до хрускати хрустЯнцІ мн. galletas de pan seco, panecillos crujientes, mini biscottes хрущ ч (жук) abejorro m хряиґ ч геол grava f хрящ2 ч анат. cartílago m, ternilla f хрящовйй прикм. анат. cartilaginoso, ternilloso хрящувЯтий1 прикм. анат. cartilaginoso, ternilloso
хрящувЯтий2 прикм. геол. con grava хтйвий прикм. lujurioso, lascivo хтйвість ж lujuria f, lascivia f хтйво присл. lujuriosamente, lascivamente худЯнький прикм. delgaducho, fiacucho худйй прикм. delgado, flaco, enjuto худнути adelgazar vi, ponerse flaco, enflaquecer* vi, perder carnes худбб'а ж збірн. ganado m; велика рогата ~ ganado bovino (vacuno, mayor); дрібна рогата - ganado ovino (menor); племінна - ganado de raza; молочна - ganado lechero; поголів’я ~и cabezas de ganado худббйна ж animal doméstico худбжник ч pintor m худбжницький прикм. de pintor худбжниця ж pintora f
худбжн-ій прийм. de arte, artístico; - твір obra de arte; -я література literatura f, bellas letras; -
1091
худбжність
фільм película de argumento, filme base; ~я самодіяльність actividad de aficionados al arte; ~я гімнастика gimnasia rítmica худбжність ж arte m, f, valor artístico худбжньо присл. artísticamente, con arte худорбб ж delgadez f, flaqueza f худорлявий прикм. flaco, enjuto, magro худорлявість ж flaqueza f, delgadez f, magrez f худячбк ч niño flaco хакати недок., хукнути док. hacer uf хулігЯн ч gamberro m, golfo m хулІгЯнити hacer gamberradas, golfear vi хулігЯнство c gamberrismo m, golfería f хулІгЯнський прикм. gamberro, golfo хунта ж junta f
хура ж furgón m
xypán ч jural m (órgano del poder estatal en Mongoliá)
хурдЯлити desencadenarse una nevasca (una ventisca)
хурмЯ ж caqui m; diospiro m хуртовйна ж ventisca f, nevasca f хуртовйнний прикм. de ventisca, con ventiscas хустка ж pañuelo m; toquilla f (вовняна); ~ на голову pañuelo de (para la) cabeza хусточка ж (do носа) pañuelo de bolsillo (de la mano), pañuelo m, moquero m хутір ч jútor m, casería f, caserío m; granja f (ферма)
хутірськйй прикм. de jútor, de casería, de caserío; de granja, granjeril хуткйй прикм. pronto, ligero, airoso хутко присл. pronto, ligeramente, rápidamente хуторЯнин ч dueño del jútor, casero m, granjero m хутро c 1. piel f, на H, підбитий ~м forrado de piel хутров'йй прикм. de piel; forrado de piel (на хутрі); ~ комір cuello de piel; ~e виробництво peletería f, ~ звір animal de piel fina; ~ товар peletería t ~ промисел caza de animales de pieles
хутровйк, хутрянйк ч peletero m
центрільн-ий
цаб0 с persona importante, hombre de fuste, persona de campanillas, pez gordo; personaje m; що то за ~? ¿qué pájaro es éste? qáHra ж mex. mandril m (extensible), plato de garras
цап ч cabrón m, chivo m цапенй c cabrito m цапйний прикм. de cabrón, de chivo ц0пфажтех. muñón m, gorrón m; pivote m (шип) цар «/zar m; rey m; ~ звірів el rey de los animales; ~ небесний el rey de los cielos; - і бог el amo; за царя Гороха en tiempo del rey que rabió (de Maricastaña), en tiempo de los godos царбвич ч zarévich m (hijo del zar) царевбйвство c regicidio m царевбйвця v/ж regicida m, f царедвбрець ч cortesano m, palaciego m, áulico m
царйзм ч zarismo m
цйрин*а ж valla f, cerca f (alrededor de la aldea); за ~ою en el ejido
царйця ж 1. zarina f; 2. reina f; - балу la reina del baile; ~ небесна reina de los cielos, virgen f царівна ж zarivna f (hija del zar) царств'О c 1. (правління, царюванння) remado m; 2. (держава) reino m; 3. (сфера) reino m; тваринне, рослинне ~ reino animal, vegetal; сонне ~ reino del sueño (de Morfeo); - небесне reino de los cielos; (кому-н.) que en gloría esté, quede Dios goce, que en paz descanse ц^рствений прикм. regio; majestuoso (величний) цйрськ'ий прикм. zarista, de(l) zar; real; ~i врата церк. puertas del iconostasio; ~a водка хім. agua regía
царьбк ч зм, reyecillo m, reyezuelo m царювйння c reinado m царюв0ти reinar vi, imperar vi цвйнтар ч cementerio m цвіль ж verdín m цвірінькання c gorjeo m цвірінькати gorjear vi цвірінькнути однораз. до цвірінькати цвіркун ч grillo т; знай, цвіркуне, свій припічок cada mochuelo conoce su olivo, cada oveja con su pareja
цвістй 1. dar flor, florecer* vi; florear vi; 2. (про стоячу воду) florecer vi*, cubrirse de verdín цвіт ч 1. flor f; дати - estar en flor, florecer* vi; липовий - flor de tilo; 2. (краща частина) flor f, crema f, élite f; ~ науки la flor y (la) nata de la ciencia
цвітіння c 1. florecimiento m; бот. florescencia f, floración f; 2. (про стоячу воду) florecimiento m
цвітнйй прикм. coloreado; ~a капуста coliflor f цвях ч clavo m; tachuela f (шпалерний); забивати - clavar (meter, hincar) un clavo; прибивати (забивати) ~ами clavar vt, clavetear vt, шпалерний ~ clavo calamón; штукатурний (гонтовий) ~ clavo chillón (de chilla); ~om засісти estar obsesionado цвяхов'йй прикм. mex.: ~a машина máquina de hacer clavos; ~ завод fábrica (taller) de clavos, clavaría f
це1 займ. esto, eso, ello; lo; ~ видно esto se ve; ~ я бачу k> veo; я - розумію me doy cuenta de ello; ~ добре eso está bien; для цього para eso; з цього випливає de ello se desprende це2 част. pues, luego; що - з вами? ¿qué le pasa?; куди ~ він пішов pues, ¿a dónde, se ha ido? цебеніти chorrear vi, manar violentamente; кров цебенить з рани la sangre está saliendo a chorros de la herida цйб0р ч cubeta f, tina f (con dos asas) цегбльний прикм. 1. de ladrillo(s); ~ завод fábrica de ladrillos, ladrillal m цйгла ж ladrillo m; випалена, вогнетривка ~ ladrillo cocido, refractario цеглйна ж ladrillo m
цеглянйй прикм. de ladríllo(s); ~ будинок casa de ladrillos; ~ колір color ladrillo цйдра ж capa exterior de la cascara de los agrios; cascara de limón o naranja seca цйзій ч хім. cesio m цезура ж літ. cesura f; 2. муз. pausa f цей займ. (ця, це, ці) este, ese; принеси ~ стілець, а я принесу той trae esta silla у yo traeré aquella; ~ світ este mundo цейтнбт ч шах. falta de tiempo; бути в -i encontrarse con falta de tiempo цейхг0уз ч військ, almacén m, bodega f, depósito m целібйт ч celibato m целофйн ч celofán m целоф0новий прикм. de celofán целулб’ід ч celuloide m
целулбїдн ий прикм. de celuloide; ~i іграшки juguetes de celuloide целюлбза ж celulosa f
целюлбзно-папербв ий прикм. de celulosa y papel; ~a промисловість industria de celulosa y papel
Цельс-ій ч: термометр ~ія termómetro de Cel- sio, termómetro centígrado; 10° за ~ієм 10 grados centígrados
цем0нт ч cemento m; швидкотверднучий - cemento de fraguado rápido (para agregación rápida)
цеметйція ж 1. (ґрунту, кладки) cementación f, inyección de cemento; 2. mex. (металу) cementación f; 3. геол. consolidación f цембнтн ий прикм. de cemento; - розчин disolución (mortero) de cemento; -а промисловість industria de cemento цементбван-ий прикм. mex. cementado; ~a сталь acero cementado цементувдти cementar vt ценз ч censo m; виборчий ~ censo electoral; освітній - grado de instrucción цбнзовий прикм. de censo цбнзор ч censor m цйнзорський прикм. de censor ценз^р-а ж censura f, схвалено ~ою aprobado por la censura
цензурний прикм. 1. de censura; 2. (пристой- ний) decente
цент ч (монета) centavo m, céntimo m цеіггівр ч міф. centauro m цбнтнер ч quintal métrico центр ч centro m; ~ окружності centro de la circunferencia; координаційно-обчислювальний ~ centro de coordinación y cómputo; ~ ваги centro de gravedad; - міста centro de la ciudad; адміністративний ~ centro administrativo; великий торговельний (науковий, культурний) ~ emporio m; телевізійний - centro de TV; нервові ~и фізіол. centros nerviosos; ~ нападу спорт, delantero centro, centro forward; партії ~y partidos centristas (del centro); бути y H уваги estar en el centro de la atención, ser el centro de todas las miradas, centrar la atención; опинитися в ~i подій encontrarse en la entraña de los acontecimientos центр0л ч icm. prisión central, central f централіз0ція ж centralización f централГзм ч centralismo m; демократичний ~ centralismo democrático централізбваний прикм. centralizado; ~a держава estado centralizado; ~e постачання abastecimiento centralizado централізув0ти centralizar vt централізув0тися centralizarse 40HTpánb ж central ((oficina) центр0льн-ий прикм. central; céntrico; ~e місце lugar central; - комітет comité central; ~a влада autoridades centrales; -а преса prensa central (oficial); ~i вулиці calles céntricas; ~e опалення calefacción central; ~a телефонна станція central telefónica, centralita f centralilla f; - нападник спорт, delantero centro, centro forward; ~a нервова система фізіол. sistema nervioso central, sistema ferebroespinal; - кут мат.
36 Іспансько-український словник
1093
центрйзм
ángulo central; рушниця ~ого бою escopeta de fuego central центрйзм ч centrismo m центрйст ч centrista m центрйстський прикм. centrista центрифуга жтвх. centrífuga f, centrifugadora f центроплйн ч ae. plano central центрувйльн-ий прикм. mex. centrador, de (para) centrar; -і заглибини aberturas cónicas центрувйння c mex. centrado m, centraje m, centración f
центрув0ти тех. centrar vt центурібн ч icm. centurión m центурія ж icm. centuria f цеп ч cadena f, fila f, стрілецький - військ, cadena (fila) de tiradores; ~ бійців fila de soldados цепелін ч ae. zepelín m цепнйй прикм. de presa; - собака (пес) perro de presa
цепом присл. en fila india, en cadena церйта ж hule m
ц0рбер ч 1. міф. Cancerbero m, Cerbero m; 2. cancerbero m
церебрйльний прикм. анат. cerebral церембнитися andar con miramientos, hacer ceremonias; - з ким-н. andar con cumplidos con alguien
церемонійл ч ceremonial m церемонійльний прикм. ceremonial; ~a хода marcha ceremonial; - марш desfile solemne церемонійм0йстер ч maestro de ceremonias церемонія ж ceremonia f;. без ~ій sin ceremonia, sin cumplidos церемонний прикм. ceremonioso церембнність ж ceremonialismo m церембнно присл. ceremoniosamente цереушник ч agente de la CÍA ц0рій ч хім. cerio m
цйрква ж iglesia f; православна - iglesia ortodoxa; зайти помолитися в -y entrar a rezar a la iglesia; вінчатися в ~i casarse por la iglesia церквйця, ц0рковка ж iglesia pequeña церкбвн'ий прикм. de iglesia, eclesiástico; -a парафія parroquia f; -а служба oficio m (religioso); - староста mayordomo de iglesia; ~e свято fiesta eclesiástica; -а школа escuela religiosa; ~a музика música sacra; ~ спів canto religioso; - шлюб matrimonio por la iglesia; бідний як -а миша, más pobre que una rataB церковник ч 1. clerical m; 2. eclesiástico m, clérigo m
церковнопарафійльний прикм. parroquial; -а школа escuela parroquial церковнослов’йнськ-ий прикм. eslavo eclesiástico; -а мова lengua eslava eclesiástica церковнослужйтель ч eclesiástico m, clérigo m церувйти див. штопати цесйрка ж (птиця) pintada f, gallina de Guinea цех ч 1. (на заводі, фабриці) taller m; прокатний, ливарний - taller de laminación, de fundición; складальний - taller de montaje, departamento para el montaje; ремонтний - taller de reparación; начальник ~y jefe de taller; 2. icm. corporación f, gremio m
цехівщина ж aislamiento gremial, cerrilismo gremial
цехком ч (= цеховий комітет) comité de taller цеховйй прикм. 1. (на заводі, фабриці) de і taller; 2. icm. de corporación; 3. (замкнутий, вузько професійний) de grupo, de clase, de profesión, del gremio, gremial 'цеце ж невідм. (муха) tse-tsé f цибулйвий прикм. bulboso цибулйна ж cabeza de cebolla, bulbo m цибульний прикм. de (con) cebolla цибульні мн. бот. bulbosas f pl цибуля ж cebolla f, --порей puerro m, porro m\ зелена - cebolla tierna (verde), cebolleta f цибух ч див. чубук 1 цивілізйтор ч civilizador m цивілізйторський прикм. civilizador цивілізйція ж civilización f цивілізований дієприкм. і прикм. civilizado цивілізувйти civilizar vt цивілізувйтися civilizarse цивільний прикм. civil; cívico; paisano; - кодекс юр. código civil; - шлюб matrimonio civil;
~е убрання ropa de paisano; у -ому de paisano; - одяг traje de paisano
цйган ч 1. gitano т\ cíngaro т, bohemio т; 2.: -и збірн. gitanos m pl, gitanería f цигйнити (просити) gitanear vi цигйнка ж gitana f цигйночкагж gitanilla f
цигйночка2 ж (пісня і танець) tsigánochka f (canción y danza popular) цигйнськ'ий прикм. gitano; cíngaro, bohemio; - табір campamento de gitanos, aduar m; ~e життя vida de gitano(s); - романс romanza gitana цигйрк-а ж cigarrillo liado con papel ordinario; згорнути -y liar una tsigarka цигаркбв ий прикм. de cigarrillo(s), de emboquillado^); -а фабрика fábrica de cigarrillos, tabacalera f; - папір papel de fumar цигйрниця ж (портсигар) pitillera f цигййка ж piel de cordero, moutón m цигййков ий прикм. de piel de cordero, de moutón; -а шуба abrigo de piel de cordero (de moutón) цигйкати rascar vt, zangarrear vi: ~ на скрипці rascar el violín
цидула, цидулка ж esquela f цикада ж cigarra f, chicharra f цйкати decir ¡chito (chitón)! (a alguien); levantar la voz (a alguien)
цикл ч ciclo m; serie f (ряду, - пісень cancionero m; - лекцій ciclo m, cursillo m, serie de conferencias; нульовий - obras gruesas, plantas bajo rasantes
цикламбн ч бот. ciclamino m циклізйція ж ciclización f циклічний прикм. cíclico циклбща ж мат. cicloide f циклбїдальний прикм. мат. cicloidal циклбн ч ciclón m циклоп ч міф. cíclope т циклопічний прикм. ciclópeo, ciclópico циклотрбн ч фіз. ciclotrón т циклювйння с acuchillado т циклювйти тех. raspar vt, acuchillar vt; - паркет acuchillar el parquet; - підлогу raspar (los) pisos цйкля ж mex. raspador m цикнути однораз. до цикати цикбрій ч achicoria f цикута ж бот. cicuta f
циліндр ч 1. мат. cilindro m; 2. (капелюх) sombrero de copa
циліндрйчн’ий прикм. cilindrico; -а поверхня мат. superficie cilindrica циліндровий прикм. тех. de cilindro(s) цимбйли мн. муз. cimbalón т цимбаліст ч tocador de cimbalón цйна ж estaño т цинамон ч canela f цинамоновий прикм. de canelo цингй ж мед. escorbuto m цингбтний прикм. escorbútico цинерйрія ж бот. cineraria f цинізм ч cinismo т цйнік ч cínico т цинічний прикм. cínico цинічно присл. cínicamente, con cinismo цинічність ж cinismo т цйнія ж бот. див. майорці цинк ч zinc m, cinc m
цйнков-ий прикм. 1. de (en) zinc, de (en) cinc; -а руда mineral de zinc; -і фарби pintura de zinc; -а обманка мін. blenda (de zinc), esfalerita f; -а мазь atutía f (ungüento)', 2. (оцинкований) cincado, galvanizado
цинкографічний прикм. cincográfico; ~e кліше cincograbado m
цинкогрйфія ж полігр. cincografía f цинкувйльний прикм. de (para) cincar цинкувйння c mex. zincado m, cincado m цинкувйти тех. cincar vt циновий прикм. de estaño цинбвка ж estera f, petate m ципки мн. costras f pl
цирк ч circo m; льодовий - circo glaciar; місячний - circo lunar; та й -! ¡vaya circo! циркйч ч artista de(l) circo цирковий прикм. de circo, circense; -а вистава función de circo (circense) циркбн ч мін. circón m
цирконій ч хім. circonio m цйркуль ч compás m; розсувний - compás de corredera; важільний - compás de vara; ніжка -я pie de compás; вимірювати ~ем compasar vt циркулю-вйти 1. circular vi: 2. correr w; -ють чутки corren (circulan) rumores; 3. (ходити туди-сюди) circular vi циркуляр ч circular f
циркулйрний1 прикм. circular; -а пилка sierra circular
циркулйрний2 прикм. circular; - лист carta circular
циркуляційний прикм. mex. de circulación, circulante, circulatorio; - потік corriente circulante; - насос circulador m циркулйція ж circulación f; - крові circulación de la sangre
циркульн-йй прикм. 1. de compás; 2. (про форму) de medio rotondo, circular; -а арка arco circular (cimbrado); -а пилка sierra circular цирбз ч мед. cirrosis f цирульник ч barbero m цирульня ж barbería f цйста ж бот. ciste m, quiste m цистйрна ж cisterna f, aljibe m, tanque m\ вагон-- vagón cisterna; залізнична - tanque para ferrocarril
цистйт ч мед. cistitis f цитадйль ж ciudadela f цитйт а ж cita f, наводити ~и citar vt, підтвердити -ою corroborar con una cita цитйтний прикм. de cita(s); - матеріал material de citas
цитйція ж 1. citación f, 2. citas fpi цитвйрн-ий прикм.: ~e насіння semilla de
santónico
цитолбгія ж біол. citología f цйтра ж муз. cítara f цйтрус ч cidrera m, agrio m цйтрусовий прикм. бот. agrio; -і плоди agrios m pl; -е дерево agrio m, cidrera m цйтрусові мн. бот. agrios , auranciáceas f pl цитув0ння c citación f цитувйти citar vt
цить, цйтьтеї виг. ¡chis!, ¡chito!, ¡cállate! циферблйт ч cuadrante m, esfera f, disco graduado; - годинника esfera del reloj цйфр*а ч cifra f, número m; dígito m; римські, арабські ~и cifras romanas, árabes; круглі -и cifras redondas; контрольні -и cifras de control, índices m pl
цифров-йй прикм. de cifra(s); numérico; -і дані cifras f pl, datos numéricos; -e позначення denominación numérica (digital) цйцеро c невідм. полігр. cicero m ційн ч хім. cianógeno m ціаністйй прикм. хім.: - калій cianuro potásico; - натрій cianuro sódico
ціаністоводнйвий прикм. хім. hidrociánico; -а кислота ácido cianhídrico (prúsico) ціанов-ий прикм. хім. ciánico; -а кислота ácido ciánico
ціанбз ч мед. cianosis f ціанувйння с тех. cianuración f цівка ж 1. текст, bobina f; 2. тех. tetón m; 3. військ, caña f; 4. hilo m, chorro m цівкати gorjear vi, trinar vi цівнйця ж cálamo m, flauta f ціджений прикм. filtrado, colado цідйлко, цідйло c coladera f, coladero m, colador m
цідйти 1. colar* vt: filtrar vt (фільтрувати): 2. (наливати) echar por alambique; 3. (пити) beber lentamente; - слова, - крізь зуби hablar entre dientes
цікйв-ий прикм. 1. interesante; curioso (допитливий): 2. (гарний) atractivo, atrayente; -a жінка mujer atractiva; -а зовнішність aspecto atrayente; у -ому становищі en estado interesante
цікйвити interesar vt
цікйвитися interesarse (por); mosquetear vi цікйвість ж curiosidad f, пуста (зайва) - vana curiosidad; задовольнити чию-н. - satisfacer la curiosidad de alguien
цікйво 1. присл. con interés, de una manera (forma) interesante; 2. безос. у знач, присуд.
1094
es interesante; ~ знати... es interesante saber...; якщо вам ~ знати si tiene interés en saber цІЛ'Є c 1. todo m, conjunto m; integridad f (цільність); архітектурне ~ conjunto arquitectónico; 2. мат. entero m; у -ому en total цілеспрямбван-ий при km. 1. constantemente orientado hacía un objetivo, firme en alcanzar la meta; dedicado al fin propuesto, con sentido de finalidad, consciente de finalidad; perseverante (наполегливий)’, -а воля voluntad concentrada (en un porpósito); -і зусилля esfuerzos convergentes; 2. orientado hacia un objetivo; determinado, concreto, definido; -і зусилля esfijer- zos con sentido de finalidad (encauzados para un objetivo, convergentes, coherentes); -a діяльність actividad orientada hacia un objetivo цілеспрямбваність ж claridad de objetivo; orientación hacia una finalidad; dedicación al fin propuesto; perseverancia f (наполегливість); consciencia de finalidad (прагнення до мети) цілеспрямбвано присл. viendo claramente el objetivo; perseverantemente; con sentido de finalidad; con dedicación al fin propuesto цГп’ИЙ прикм. 1. (нвпошкоджений, неушкодже- ний) intacto; entero (незайманий); - шматок (нерозрізаний) trozo entero; -а чашка (нерозвита) taza entera (en buen uso); - і неушкод- жений sano y salvo; забирайся, доки цілий! ¡vete, tras estés vivo!; 2. (увесь, повний) entero, todo; íntegro; -а склянка un vaso entero; - день todo el día; ~ими місяцями meses enteros; ~e число мат. número entero; 3. (справжній) verdadero; -а подія un verdadero acontecimiento; -а наука una verdadera ciencia; взагалі і в -ому en general; sin entrar en detalles; en un todo; -а вічність toda una eternidad; -а торба todo un montón (de novedades, etc.) цГпик ч 1. військ, regleta del blanco; 2. гірн. conjunto de rocas
цілин-á ж tierra virgen; піднята - campos roturados; освоєння —и roturación de tierras vírgenes (de baldíos); no -i por tierra virgen; підняти -y roturar vt
цілйнн ий прикм. de las tierras vírgenes; -i землі tierras vírgenes
цілйнник ч trabajador de las tierras vírgenes цілйтвль ч curador m
цілйти, цілйти 1. apuntar vt, - в мішень apuntar al blanco; 2. (натякати) insinuar vt; 3. (пнутися) aspirar vi, tender* vt цілитися 1. apuntar vt; - з рушниці apuntar con el fusil; - в кого-н. apuntar contra alguien; 2. poner la mira (en)
цГлісн-ий прикм. (про людину) íntegro; - характер carácter íntegro; -а натура naturaleza intea- ra; acabado (завершений)', -а теорія teoría bien articulada
цілісність ж integridad f; територіальна - integridad territorial
цГл'ість ж integridad f; у повній -ості intacto цілковйтий прикм. perfecto, absoluto; puro, mero; -а нісенітниця meros disparates цілком присл. enteramente, del todo, completamente, por completo; я - згоден з вами estoy completamente de acuerdo con Ud.; - достатньо suficientemente; íntegramente, por entero, por completo; - і повністю en todo y por todo, de todo punto
цілодобовйй прикм. de veinticuatro horas, de todo el día
ЦЙЦЯ
цілорічний прикм. de todo el año, del año completo
цілувбти besar vt, dar besos (a); - кого-н. в лоб, в губи besar la frente, los labios de alguien; besar en la frente, en los labios a alguien цілувбтися besarse
ціль ж (<мішень) objetivo т, blanco т; рухома - objetivo (blanco) móvil; повітряна - objetivo aéreo; наземна -? objetivo terrestre; влучити в - dar en el blanco, batir un objetivo, lograr tiro; не влучити в - errar el blanco, fallar el tiro цільовий прикм. con destinación especial; ad hoc (спеціальний); -а установка objetivo m, finalidad f; - аванс anticipo ad hoc; -а аспірантура estudios de posgraduación a propósito especial; -а програма programa ad hoc; - кредит crédito finalista
цілюще присл. saludablemente, de una manera salubre
ціліЬщ'ИЙ прикм. curativo; salubre, saludable (про повітря, клімат); - засіб medio curativo; -і трави plantas medicínales цілющість ж propiedad curativa; salubridad f (про повітря, клімат)
цін-á ж 1. precio m; роздрібна - precio al por menor; оптова (гуртова) - precio al por mayor, precio mayorista; продажна, ринкова - precio de venta (de mercado); тверда - precio fijo; фабрична - precio de costo (de fábrica); казкова - precio prohibitivo; переглядати -y reconsiderar (renegociar) el precio; збивати -и hacer bajar los precios; призначати -y poner precio, designar (fijar) el precio; за низькою -ою a bajo precio; падати, підніматися в -і bajar, subir de precio; підвищення цін subida (aumento) de precios; зниження цін disminución de precios; зійтися на -i convenir en el precio, llegar a un trato; 2. (цінність) precio m; valor m (вартість)’, не мати ніякої -и no valer nada, ser de muy poco valor; -ою чого-н. a costa de algo; al precio de algo; за будь-яку -y a toda costa, cueste lo que cueste, a cualquier precio; бути в -i estar en precio (en valor); цьому -и не скласти esto по tiene precio, esto es inapreciable цінйти (визначати ціну) valorar vt, tasar vt, evaluar vt
цґнн-ий прикм. 1. de valor, de precio; con valones) declarado(s) (про поштові відправлення); - подарунок obsequio de valor; 2. valioso, de valor; - працівник trabajador apreciado; -і відомості datos valiosos; -і папери valores m pl, títulos m pl ціннйк ч lista de precios цінність ж valor m, valía f; precio m (ціна); матеріальні, духовні -ості valores materiales, espirituales; обмін культурними -остями intercambio (canje) cultural ціноутвбрення c formación de precios цінувбння evaloración f, valorización f, tasación f, apreciación f, - товарів justipreciación de mercancías
цінувйти apreciar vt, estimar vt, evaluar vt, - надто високо atribuir mucha importancia, sobreestimar vt, - час valorar el tiempo; - свою свободу и незалежність apreciar su libertad e independencia; його не цінують no le aprecian, le tienen en menosprecio
цінувбтися valer* vi, tener valor; - на вагу золота valer a peso de oro ціп ч с.-г. mayal m, trillo de mano
ціпенГти див. заклякати ціпбк ч báculo m, bordón m ціп-ціп!, ціпу-ціпу! виг. ¡pío, pío! цмбкати 1. (поганяти) arrear vi; 2. chasquear los labios
цнбта ж castidad f, pudor m, pudicia f (сором’язливість)
цнотлйвий прикм. casto, pudoroso цнотлйвість ж castidad f, pudor m цнотлйво присл. castamente, con castidad цбкання1 c 1. chacoloteo m, taca-taca m; - копит el taca-taca de las pezuñas; - підков chacoloteo de las herraduras; 2. tictac m цбкання2 c лінгв. tsetseo m цбкати1, цокотйти 1. sonar con golpe(s) seóo(s); 2. (язиком) chascar vi цбкати7 лінгв. tener el «tsetseo» цбкатися нвдок., цокнутися док. brindar vi, chocar las copas
цбкіт ч chacoloteo m, taca-taca m цбкнути однораз. до цокати1 цбколь ч zócalo m, base f; - пам’ятника pedestal de monumento; - лампи base (zócalo) de (para) lámpara
цбкольний прикм. de zócalo; - поверх planta baja
цокот0ти (швидко говорити) cotorrear vi, picotear vi
цокотіти chacolotear vi, hacer el taca-taca цокотуха ж (балаклива жінка) habladora f, charlatana f, parlanchína f, cotorra f цок-цбк виг. tictac цуг ч (запряг) reata f
цугом присл. de reata; їхати - ir de reata; запрягати - enganchar de reata, reatar vt цукбт ч fruta (corteza) confitada цукбтний прикм. de mita (de corteza) confitada цукбрка ж caramelo m; bombón m (ішоколадна); confite m (драже)
цукбркбв'ий прикм. de caramelo(s); -а коробка caja de caramelos, confitera f цукробурякбвий прикм.: - завод fábrica de azúcar (de remolacha) цунбмі c нввідм. tsunami m цур виг. alto, alto ahí (у грі); sólo que (гумовою); - мовчати! ¡punto en boca! qypámcn huir* vi, evitar vf; apartarse, mantenerse al margen (de)
цУрка ж 1. (гра) tala f; 2. taco m (de madera o de metal)
цурпйлок ч див. цурка цуценй c, цуцик ч cachorro т, perrito т цькбваний прикм. (про звіра) acosado, corrido цькувбння с 1. мисл. caza de ojeo; 2. acosamiento m
цькувбти 1. (на полюванні) ojear vt, acosar vt, correr vf; - зайця correr uña liebre; 2. (під’юджувати) azuzar vt 3. (чіплятися) acosar vt (переслідувати); atormentar vt (мучити) цьбмкати dar un beso ruidoso, hocicar vt цьбмкатися darse besos ruidosos цюкати (рубати) cortar vt dar hachazos (сокирою)
ціЬкнути док. 1. однораз. до цюкати; 2. golpear vt, vi; -сокирою dar un hachazo цйця ж vanistorio m, fantasmón m; ба яка -! = ¡vaya un carcamán!, ¡vaya un señorito!
1095
4a6áH
4a6áH ч pastor m, ovejero m, carnerero m чабанувйти pastorear vt, ser ovejero чаббр ч (рослина) ajedrea f чавичі ж (риба) salmón oriental, salmón del Pacífico boreal
чавун ч 1. hierro fundido (colado), hierro de fundición; fierro colado (Я Ам.); ливарний ~ hierro fundido, hierro (de fundición) colado; ковкий ~ hierro (fundido) maleable; сірий ~ hierro de fundición gris; 2. (горщик) pote (puchero) de hierro fundido
чавуніць ч зм. до чавун 2 чавунн ий прикм. de hierro fundido (colado); ~e литво hierro moldeado (vaciado) чавуноливйрний прикм. теж.: - завод (цех) (fábrica de) fundición de hierro чагарнйк ч 1. arbusto m, mata f; espino m (колючий); 2. збірн. matorral m, mato m чагарникбв-ий бот. en forma de arbusto; ~a рослина arbusto m
чад ч 1. (газ) tufo m (emanación); óxido carbónico (de carbono) (чадний газ); 2. (стан отруєння) atufamiento m; 3. (самозабуття) tufo m, humos m pl; embriaguez f, borrachera f (сп’яніння); в ~y пристрастей en el fuego de la pasión
чадйти despedir tufo; exhalar olor a quemado чадГги humear vi
чаднйй прикм. atufado; - газ óxido carbónico (de carbono); tufo m (fam.); monóxído carbónico (de carbono); ~ запах olor a tufo чйдно присл. 1. con tufo; con humo; 2. бвзос. y знач, присуд, hay tufo; hay humo чйД'О c hijo m; hija f
чадолюбний прикм. amante de sus hijos; padrazo (про батька); madraza (про матір) чадолйюство с amor de padre (de madre) чадр-á ж velo m (de ias mujeres musulmanas); зняти ~y quitarse) el velo; emanciparse чаївнйк, чаєвбд ч cultivador de té чаївнйцтво c cultivo del té чаївнйцький прикм. del (al) cultivo del té чаїнка ж trocito de una hoja de té seca o de té preparado
чай ч 1. (рослина і напій) té m; чорний, зелений - té negro, verde; липовий ~ té de tila, tila; міцний - té cargado (fuerte); спитий - té aguado (flojo); плитковий - ladrillo de té; проносний ~ té de San Germán; парагвайський ~ mate m, huerba mate, té de los jesuítas; трав'яний ~ tisana f; заварювати (запарювати) ~ preparar el té; заварювати парагвайський ~ cebar el mate; пити ~ tomar té; чашка чаю taza de té; запросити на чашку чаю чая invitar a tomar té
(al té); за чаєм tomando té; 2. (чаювання) té m; дати на ~ dar propina чййка ж gaviota f чбйнй ж salón de té; cantina f ч0йн ий прикм. de té; para (el) té; ~a ложка cucharilla f; ~ сервіз servicio de té; ~ лист hoja de té; ~a плантація plantación de té; ~a ковбаса mortadela f (de segunda categoría); ~ кущ té m; ~a троянда rosa de té чайник ч 1. tetera f; 2. novato m, novel m, biso- ño m
ч0йниця ж bote de té чайові мн. propina f, gratificación f чайханй ж chaijaná f (salón de té en Asia Central) чаклувйти embrujar vt, hechizar vt чаклун ч brujo m, hechicero m чаклунка ж bruja f, hechicera f чаклунство c 1. sortilegio m, brujería f, hechicería f; 2. (зачарування) hechicería f чаклунський прикм. 1. sortílego; 2. (чародій- ний) hechicero
чакбна ж (музика, танець) chacona f чал ч amarra f чалйпання с patulleo m чалйпати chapaletear vi, chapotear vi, chapalear vi ч0лий 1. прикм. (про масть коня) rucio; 2. ч caballo rucio чйлити amarrar vt чйлитися amarrarse чалка ж amarra f чалмй ж turbante m чан ч cuba f, tina f
чйпати andar* vi, caminar vi, patear vi чаплій, чаплійка ж portasartenes m чйпля ж garza f
чапрйк, чепрйк ч (під сідло) telliz m 4ápa ж velicomen m
чйрдаш ч (танець) czarda f (danza popular húngara)
4áp-n мн. 1. sortilegio m, encantamiento m; лихі - brujería f; піддатися ~ам dejarse encantar; 2. encanto m, hechizo m; немов ~ами como por encanto
чарівлйвий прикм. encantador; atrayente (привабливий); fascinador; hechicero; delicioso чарівлйвість ж encanto m, embeleso m, atractivo m; fascinación f чарівнйй прикм. 1. mágico, hechicero, encantado; ~a паличка la varilla mágica (de virtudes); ~a флейта flauta mágica; ~e царство el reino de las hadas; ~i казки cuentos de hadas; 2. (чарівливий) encantador, cautivador, fascinador; ~i звуки sonidos encantadores; - голос voz fascinante; - ліхтар (la) linterna mágica
чарівнйк ч mago m, hechicero m, encantador чарівнйцтво c hechicería f, encantamiento m; magia f
чарівнйцький, чарівнйчий прикм. de hechicero, hechiceresco; de mago, mágico чарівнйця ж maga f, hechicera f, encantadora f, hada f i
чарівність ж encanto m, hechizo m; atracción f, atractivo m (привабливість)н чарівно присл. de una manera seductora (encantadora), admirablemente; 4 i formidable!, {estupendo!; ~ люб’язний de una afabilidad encantadora; - усміхатися sonreír de una manera cautivadora; fascinadamente,. encantadoramente, embelesadoramenté* чйрка ж copa f, copita f чарльстон ч (танець) charié^tón m чародійний, чародійський црикм. див. чарівницький
чародійство с див. чарівництво чйрочк-а ж зм. до чарка; вихилити ~у tomar una copita, echar un traguito чйртвр ч ae. chárter m; ек. póliza de fletamento чйртерн'ий прикм. (de) chárter; de póliza de fletamento; ~ політ (рейс) vuelo chárter; ~a операція transacción con contrato de fletamento чартйзм ч icm. chartismo m чартйст ч icm. chartista m чартйстський прикм. icm. chartista; ~ рух movimiento chartista чарувйти encantar vt, hechizar vt чарунка ж 1. (у стільниках) alvéolo m, celdilla f (de la colmena); 2. (сітки, в’язання) malla f час ч 1. tiempo m, crono m; весь - todo el tiempo, siempre; марнувати ~ gastar tiempo; надолужити - ganar el tiempo perdido; дати ~ conceder tiempo; згаяти ~ pasar, matar el tiempo; ~ іде, летить el tiempo pasa, vuela; ~ минув el tiempo ha pasado, ha expirado el tiempo; проміжок ~y lapso de tiempo, medio tiempo; intervalo m; під - (чого-н.) durante, en el transcurso (de); в будь-який ~ en cualquier momento, no importa cuando; останнім ~ом en los últimos tiempos, últimamente; у мене немає ~y no tengo tiempo; з ~ом con el tiempo; зоряний - tiempo sidéreo; істинний сонячний ~ tiempo (solar) verdadero; світовий (всесвітній) ~ tiempo universal; через деякий - pasando algún tiempo; показати найкращий - спорт. hacer el mejor crono(tiempo); витримати випробування ~ом resistir al tiempo; 2. (термін) tiempo m, hora f; на деякий - por cierto (por algún) tiempo; з ~y (чого-н.) desde el tiempo (de); до цього ~y hasta el presente; hasta ahora,
1096
червоніти
hasta hoy; до того ~у hasta entonces; з цього ~у desde este tiempo; від того ~у desde entonces; на той ~ para entonces; прийти в призначений ~ venir a la horamarcada (fijada); свого ~у а (en) su(debido) tiempo; в короткому Ч en росо(еп breve) tiempo, en un tiempo muycorto; настав ~ es tiempo; 3. (певна пора) tiempo m; hora f (година)', estación f, temporada f (сезон); робочий ~ horas detrabajo; вечірній ~ hora vespertina; ~ покосу, сівби temporada de la- siega, de la siembra, etc. ; 4. у знач, присуд, es hora, es tiempo; не ~ жартувати no es hora de bromear; ~ іти es hora de marcharse; самий ~ el momento más oportuno; 5. {період, епоха) tiempo m, época f, período m; нові ~и tiempos nuevos (modernos); в наш ~ en nuestro(s) tiem- po(s), en nuestros días, en nuestra época; за тих Чв en aquel entonces; героїчні ~и tiempos heroicos; період -у, не засвідчений документами юр. tiempo inmemorial; за теперішніх Чв en los tiempos que corremos; з прадавніх Чв desde los tiempos inmemoriales; за Чв моєї молодості en mis mocedades; його найкращі ~и su época dorada; 6. грам, tiempo m; теперішній ~ presente m; минулий ~ pretérito m; майбутній - futuro m; упускати - gastar (perder) tiempo; виграти ~ ganar tiempo; ~ покаже el tiempo dirá, {al tíempol; за Чв царя Го- роха en tiempos de Maricastaña; en los tiempos del Rey que rabió; в той ~ як mientras, mientras que; ~ від ~y, ~om de tiempo en tiempo, de cuando en cuando, de vez en cuando, a tiempos; з плином ~y con el transcurso (al andar) del tiempo; a largo andar; тим ~ом mientras (tanto), entre tanto, entretanto, ínterin; до пори до ~y hasta que ocurra algo; hasta un (punto) momento dado; hasta cierto tiempo; не відставати від -y ir con el tiempo часнйк ч ajo m
часникбвий прикм. de (con) ajo часничйна ж cabeza de ajos часов-йй прикм. temporal, temporero, provisional; ~a залежність dependencia temporal; ~ зв’язок enlace temporal; просторово— tém- poro-espacial; 2. horario; - пояс huso horario 4ácoM присл. a 1. veces, alguna que otra vez; 2. вставн. en. por casualidad, acaso; ти, ~, його не бачив? ¿por casualidad no le has visto? часослбв ч церк. libro de horas canónicas (en la iglesia ortodoxa)
част0нько присл. muy a menudo, frecuentemente
ч0ст"ий прикм. 1. frecuente, asiduo; - гість huésped frecuente; Ч відвідування visitas frecuentes; 2. rápido, acelerado; ~ пульс pulso acelerado; ~ вогонь військ, fuego nutrido (rápido, intenso)
частйк ч (риба) pescado cogido con red tupida частикбв'ий прикм. tupido; ~a риба pescado cogido con red tupida
частйн-а ж 1. parte f; більша ~ la mayor parte; la mayoría (більшість); складова ~ parte integrante; невід’ємна ~ (чого~н.) parte inalienable (de); ~и тіла partes del cuerpo; ~ами por partes; 2. (механізму) elemento m, órgano m; pieza f (деталь); основні ~и elementos principales; запасні ~и piezas de repuesto; розібрати на ~и desmantelar por elementos, desarmar vt; 3. (відділ) sección f, departamento m; навчальна ~ jefatura de estudios; господарська ~ departamento (servicio) administrativo; unidad de servicios; пожежна ~ puesto de bomberos; 4. військ, unidad f (superior); моторизована ~ unidad motorizada; піхотні ~и unidades de infantería; ударні ~и tropas de choque; ~и мови грам, partes de la oración; матеріальна - mex. material m
частйнка, чбсточка ж зм. partícula f, parcela f частйти 1. (робити що-н. швидко) precipitarse, hacer precipitadamente, atrepellar vi; 2. (квапливо говорити) farfullar vi частішати недок., почастішати док. hacerse más frecuente
ч0стка ж 1. (частина) parte f, lote m, porción f; ділити на рівні частки dividir en partes iguales; 2. (часточка) grano m, pizca f; - здорового глузду un grano (una pizca) de sentido común; y
цьому є - істини en esto hay algo (una pizca) de verdad; за ~ секунди en fracciones de segundo; 3. бот. lóbulo m; левова ~ la parte del león (leonina); книжка у четверту, у восьму частку (аркуша) libro en cuatro, en octavo; 4. грам, partícula f; 5. мат. cociente m; 6. partícula f, parte pequeña, parcela f
часткбв ий прикм. parcial; ~e затемнення acmp. eclipse parcial
часткбвість ж (поодинокість) particularidad f часткбво присл. en parte, parcialmente ч0сто присл. 1. frecuentemente, a menudo; ~ плакати llorar a cada instante (a menudo); 2. (густо, щільно) arrimado, poco espaciado; дерева посаджено ~ los árboles están plantados a corto intervalo HácTo-r^cTo присл. див. частенько частокіл ч (паркан) empalizada f, estacada f, tranquera f
частотй ж frecuencia f; висока, низька ~ alta, baja frecuencia; надвисока ~ hiperfrecuencía f; ультрависока ~ frecuencia ultra-alta, UHF частотний прикм. de frecuencia частбтність ж frecuencia f частотомір ч (прилад) frecuencímetro m чйсточка ж 1. (плоду) lóbulo m; ~ апельсину gajo de naranja; утворений з часточок lobulado, lobuloso; 2. зм. (частина) parte f, lote m
частувбння c corvite m, agasajo m, obsequio m; colación f (святкове); convidada f (напоями) частувйти agasajar vt
4ár и mh. guardia f; бути на ~ax estar de guardia чатбвий прикм., ч див. дозорний ч0хлий прикм. (про рослинність) marchito, ahilo; ~ садок jardincíto ahilo чбхнути (про рослини) marchitarse, ahilarse, acorarse
ч0ча ж (грузинська виноградна горілка) chacha f (especie de orujo) ча-ча-ч0 ч невідм. (танець) cha-cha-cha m 4áui-a ж 1. (для пиття) vaso m, copa f; cáliz m (кубок); 2. (кругла посудина) plato m; кругова ~ copa para beber en rueda (por tumo) чбиіечка ж прикм. tacita f; 2. бот. cáliz; колінна - rótula f
ч0шк*а ж taza f; випити ~y чаю tomar una taza de té
4áuiHHK 4, підчйший ч icm. gentilhombre de boca чашовйдний прикм. poculiforme чашолистбк ч бот. sépalo т чаювйльник ч, чаювальниця ж aficionado, aficionada a tomar té
чаювбння с té т; вечірнє ~ el té de la tarde чаювбти pasar el tiempo tomando té чвйнитися ufanarse, presumir vi чванлйвий, чванькувбтий прикм. ufano, presumido
чванлйвість, чванькувбтість ж ufanía f, presuntuosidad f
чванлйво, чванькуbóto con ufanía, presumidamente
4Bápa ж див. усобиця
чвйри мн. zacapelas f pl; disputas f pl (сварка) чвбртка ж un cuarto de litrona Чверть ж 1. cuarto m, cuarta parte; - години cuarto de hora; ~ на другу la una y cuarto; за ~ десята las diez menoscuarto; - століття cuarto de siglo, veinticincoaños; 2. (частина навчального року) trimestre m; 3. (міра рідини) cuartilla f; 4. муз. cuarta f; 5. (фаза Місяця) cuarto de Luna
чвертьфінбл ч спорт, cuartos de final чебр4ць ч (рослина) tomillo m, serpol m; ~ звичайний serpol m; духмяний ~ tomillo salsero чебурбк ч empanadilla f, empanada f (rellena de carne picada y sazonada) чебур0чна ж cantina f (donde venden empanadillas)
чеддер ч (сорт сиру) cheddar m чек ч 1. (банківський) cheque m; talón m, billete m; tiquete m (Л. Ам.); ~ на пред’явника cheque al portador; прострочений - cheque vencido; платити no ~y pagar el cheque; виписати ~ sacar un cheque; погасити - amortizar el cheque; 2. (касовий) talón m, ticket m; виписати ~ expedir un talón; chequear vt (Л. Ам.)
40Ká1 mex. chaveta (de eje), clavija f, pezonera f; запобіжна ~ pasador de seguridad 4exáz ж невідм. Checa f (comisión extraordinaria; comité de la policio secreta en la Rusia Soviética, (1918—1922)
чек0*ти 1. esperar vt; aguardar vt; tener esperanza (сподіватися); ~ потяга esperar (aguardar) al tren; ~ листів esperar cartas; ~ допомоги, підтримки (від кого-н.) esperar (tener esperanza en) la ayuda, apoyo (de); ~ неприємностей esperar cosas desagradables; не ~ пощади no esperar perdón (gracia); що буде esperar lo que sea; змусити себе ~ hacerse esperar; llegar tarde (con retraso); не змушувати себе ~ no hacerse esperar; llegar a su hora; як і слід було ~ como era de esperar; що на нас ~є? ¿qué nos espera?; 2. (призначатися для кого-н.) esperar vt; тебе чекає лист, подарунок te espera una carta, un regalo; ~ з моря погоди = estar al pairo; esperar a que dé peras el olmo; esperar sentado; час не чекає el tiempo apremia
чекГст ч funcionario (miembro) de la Comisión Extraordinaria (de la Checa) чекістський прикм. de funcionario (de miembro) de la Comisión Extraordinaria (de la Checa) чбков'ий прикм. de cheque(s); ~a книжка libro talonario, talonario m челбета ж муз. celesta f чблюсті мн. mex. (печі) boca f (de homo) челйдня, челйдницька ж tinelo m; cuarto de servidumbre
ч4лядь ж збірн. icm. servidumbre f, fámulos m pl чемерйця ж (рослина) eléboro m, veratro m чбмний прикм. cortés, urbano чймність ж cortesía f, urbanidad f чбмно присл. con cortesía, con urbanidad чемодйн ч див. валіза; сидіти на ~ах tener el pie en el estribo
чемод0нн*ий прикм. de maleta, de valija; ~ настрій humor de viaje
чемпібн ч campeón m; - світу campeón del mundo; ~ з шахів, з боксу campeón de ajedrez, de boxeo
чемпіон0т ч campeonato m чемпібнка ж campeona f чемпібнетво c (звання чемпіона) título de campeón
чемпібнський прикм. de campeón чйнчик ч зм. monje m чепбць ч див. очіпок
чепурйстий прикм. lechuguino, currutaco; ~ юнак petimetre m
чепурйстість, чблурність ж elegancia afectada
чепурйти hermosear vt; ~ся hermosearse чепурнйй прикм. elegante, vistoso; ~ вигляд aspecto elegante
чйпурно присл. con elegancia, vistosamente чепурун ч 1. elegante m, petimetre m, currutaco m; gomoso m (fam..); 2. pisaverde m (fam.) чепуруха ж elegante f, lechuguina f, currutaca f чбпчик ч 1. зм. cofia f; 2. (дитячий) gorro de niño
чбрва ж збірн. larva de abeja червб ж збірн. larvas f pl чбрвень ч junio m ч0рв0ць ч (комаха) coco m червйвий прикм. agusanado червйвіти agusanarse, ponerse agusanado чбрвити poner huevos (las abejas) червінець ч 1. (кредитний білет) chervónetz m; 2. icm. (золота монета) chervónetz m червл0ний, черлбний прикм. rojo oscuro червнйвий прикм. de junio червбн'ий 1. прикм. rojo; - прапор bandera roja; - галстук pañuelo rojo, corbata roja; corbata de pionero; - жар rojo vivo; -а мідь cobre rojo; ~a ікра caviar rojo; ~e вино vino tinto; Червона Армія icm. Ejército Rojo; Червона Гвардія icm. Guardia Roja; Червоний Хрест Крест Cruz Roja; 2. ч (про політичні погляди) »rojo m
червбність ж rubor m
червоніти 1. (ставати червоним) enrojecer* vi, ponerse rojo, colorear vi (про плоди); 2. (від збентеження, сорому) ponerse colorado,
1097
червоноармГец
enrojecer* vi, sonrojarse, ruborizarse; ~ по саме волосся (по самі вуха) enrojecer hasta la raíz de los pelos (hasta las orejas); - за кого-н. sonrojarse por alguien; 3. (вирізнятися кольором) colorear vi, enrojecer* vi червоноармГєць ч icm. soldado del Ejército Rojo
червоноармійський прикм. icm. del Ejército Rojo
червоногарячий, яскраво-червбний прикм. punzó, rojo muy vivo червоногвардієць ч icm. guardia rojo червоногвардГйський прикм. icm. de guardia rojo
червонодерЯвник ч ebanista m червонозЯм ч tierras rojas червонокрйлий прикм. con alas rojas червонокрівці мн фізіол. glóbulos rojos червонолйций, червоновйдий прикм. de cara roja; coloradote
червононбсий прикм. de nariz roja (colorada) червонопЯрий прикм. (про риби) con aletas rojas
червонопрапбрний прикм. condecorado con la Orden de la Bandera Roja червонофлбтець ч marino rojo червонофлбтський прикм. icm. de marino(s) rojo(s); de la flota roja
червоношкГр'Ий 1. прикм. de piel roja; 2. прикм. (про індіанців) de pieles rojas; ~¡ племена tribu de pieles rojas; 3. мн.: ~i (індіанці) pieles rojas m pl, cobrizos m pl червонощбкий прикм. de mejillas rojas (coloradas)
червонястий прикм. rojizo, tirando a rojo червоподібний прикм. vermicular, vermiforme; - відросток анат. apéndice vermiforme червоподібні мн. зоол. vermiformes m pl червотбчина ж carcoma f черв’йк ч 1. gusano m; шовковичний ~ gusano de seda; дощовий (земляний) ~ lombriz de tierra, lombriz f; 2. mex. gusanj m черв’Ячн'Ий прикм. mex. helicoidal; ~a передача engranaje helicoidal, engranaje de tornillo sin fin; ~e колесо rueda helicoidal черв’ячбк ч зм. до черв'як 4óp rá ж 1. tumo m, sucesión f; додержувати (дотримувати) -ги observar (mantener) el tumo; по -зі tumo; (почергово) ora uno, ora otro; alternativamente; 2. (місце) tumo m; ~ за вами es su tumo, le ha tocado el tumo; 3. etapa f, fase f; перша, друга ~ будівництва primera, segunda etapa de la construcción; будівництво першої ~ги construcción de primer orden; 4. (людей) cola f; стояти в -зі hacer (guardar) cola; стати в ~ry ponerse en la cola; зайняти -ry pedir la vez;
5. військ.: кулеметна - ráfaga f; стріляти ~гами disparar a ráfagas; у першу ~ry en primer lugar; у свою -ry a su vez, por su orden; бути на -зі estar en el orden del día; стояти на -зі estar en la cola (figurar en la lista para recibir algo); поставити на -ry poner en la cola (incluir en la lista para recibir algo); стати на -ry ponerse en da cola (inscribirse en la lista para recibir algo) чергов-йй 1. прикм. de guardia, de servicio; de tumo; - лікар médico de guardia (de servicio); - офіцер oficial de guardia; -а аптека farmacia de guardia; 2. ч empleado (obrero) de servicio (de guardia); - по станції зал. empleado de guardia en la estación, jefe de estación; -а страва plato del día; 3. inminente, inmediato; ~e завдання problema inmediato; problema del día (del momento); 4. consecutivo, seguido, ordinario, regular; -а відпустка vacaciones anuales, permiso anual; -e засідання reunión ordinaria; -e звання військ, grado superior (siguiente); 5. siguiente; 6. habitual, ordinario, regular; -i неприємності disgustos habituales чергбвість ж sucesión f orden m (sucesivo), tumo m
чергувЯння c 1. alternación f; - приголосних permutación f; - звуків лінгв. alternación (permutación) de.sonidos; 2. guardiaf servicio m; нічне - servicio de noche; vela f (біля хворого) чергувЯти 1. estar de servicio (de guardia); 2. velar vi; - біля хворого velar a un enfermo; 3. alternar vt (con), turnar vt
чергувЯтися alternar vi, turnarse черев0тий прикм. panzudo, barrigudo черевйк ч botín m, borceguí m черев'йки мн.(одн. -ик ч) botas f pl черевн'йй dominal; -а порожнина cavidad abdominal, abdomen m; - тиф fiebre tifoidea, tifus abdominal
чЯрево c panza f, barriga f, tripa f, vientre m; vientre m, entrañas f pl; відпустити - echar barriga; набити собі - llenar la panza, darse una panzada
черевомбвлення c ventriloquia f черевонбгі мн. зоол. gasterópodos m pl черевцЯ c 1. panza f, barriga f; відростити (собі)
- echar barriga; з -м barrigudo; 2. (тварин, птахів) abdomen m
чередб ж (рослина) bidente m чЯрез прийм.1. por encima (de); sobre; стрибнути - бар’єр saltar la barrera; переступити - поріг franquear el umbral; дивитися - плече mirar por encima del hombro; міст - річку puente sobre el río; 2. por; a través de; дивитися - вікно mirar por la ventana; пройти - ліс atravesar el bosque; переїхати - що-н. atravesar algo; бігти
- поле correr a campo traviesa; 3. a una distancia de; він живе - два квартали від інституту vive a dos cuadras (manzanas) del instituto; 4. dentro de (про майбутнє); al cabo de (про минуле); - три години dentro de tres horas; приходити - день venir cada dos días (un día sí y otro no); 5. a través de; por medio de; con ayuda de; розмовляти - перекладача hablar con intérprete; сповістити - газету anunciar en un periódico; - силу sobreponiéndose a sus fuerzas
черезсідблок, черезсідбльник ч sufra f черезсмужжя c enclavado m черезсмужний прикм. de enclavado(s) чербмха ж cerezo aliso, palo de San Gregorio, árbol de la rabia черемшй ж див. левурда ч0реп ч cráneo m; calavera f, cabeza de muerto (як зображення)
черепбха ж 1. tortuga f, galápago m; суходільна
- tortuga de tierra; морська - tortuga de mar, carey m; 2. збірн. (матеріал) concha de carey, carey m
черепйховий прикм. de tortuga; de carey; - гребінь peine(ta) de carey; - суп sopa de tortuga черепЯшач'Ий прикм. de tortuga; ~ою ходою а paso de tortuga, a paso de buey черепбшка ж 1. зм. do черепаха; 2. (комаха) chinche de campo
черепбшник ч roca de conchillas; caliza conchífera
черепй-ця ж збірн. teja f; критий -цею cubierto por tejas
черепйчний прикм. de tejas; - дах tejado m; - завод tejar m, tejería f
черепн'йй прикм. анат. craneal, craneano, de(l) cráneo; -а коробка cráneo m черепбк ч casco m
чербшнбвий прикм. de cereza, de picota; de cerezo
чербшня ж 1. (плід) cereza f, picota f; 2. (дерево) cerezo m черешбк ч бот. pedúnculo m черкбти dejar señales, rayar vt; borrar vt, tachar vt (закреслювати) черкбс ч circasiano m, cherques m черкбска ж 1. (одяг) cherkeska f (especie de caftán largo y estrecho de los caucasianos y cosacos); 2. circasiana f черкбський прикм. circasiano; de Circasia черкнути док. і однораз. див. черкати чернбтка ж borrador m, borrón m; cuaderno borrador
чернбцтво c 1. monacato m; 2. збірн. comunidad religiosa, monjío m, monjía f чернбць ч monje m, fraile m, cenobita m; постригтися в ченці tomar el hábito; жити ченцем vivir como un monje (en anacoreta) чернбч-ий прикм. monástico, monacal, monjil; de monje; - орден orden religiosa; -e убрання hábito(s) de monje
чернбчити, чернйчити ser monje (monja), llevar una vida de monje
чернйця ж monja f, religiosa f, cenobita f чернйчка ж зм. monja f чернь ж 1. (на металі) niel m, nielado m; 2. populacho m, plebe f черпбк ч мор. achicador m; cucharón m черпблка ж acetre m
черпйльн'ий прикм. de (para) sacar; -а машина achicador m
черпйти 1. sacar vt; - знання, сили sacar (extraer) conocimientos, fuerzas; 2. спец, dragar vt черпнути однораз. до черпати 1 черствйй прикм. 1. (про хліб) seco, duro, sentado; 2. (бездушний) duro, insensible чбрствість ж (сухість) dureza f, insensibilidad f чбрствіти 1. ponerse seco (duro), (re)secarse; 2. (ставати бездушним) endurecerse*, hacerse insensible
чертбг ч aposento m, cubículo m (кімната); palacio m (палац)
чесйлка ж текст, carda f, cardencho m, diabla f чесЯльн ий прикм. текст, rastrillados de (para) cardar; -а машина cardadora f, máquina ae cardar, diablo m чесЯльник ч текст, cardador m чбсаний прикм. текст, cardado; rastrillado (про льон)
чесйння с 1. peinado m, peinadura f; 2. текст. peinadura f; rastrilleo m, rastrillaje m (льону) чесйти 1. (волосся) peinar vt; 2. текст, peinar vt, rastrillar vt (льон); cardar vt (кардувати) чесЯтися peinarse
чЯсн ий прикм. honrado, honesto, probo; -e слово palabra de honor: дати -e слово dar palabra de honor; висіти (триматися) на -ому слові pender de un cabello, tenerse por milagro чбсність ж honestidad f, honradez f, probidad f чбсно npucn. honradamente чеснбта ж recato m честолюбець ч ambicioso m честолюбний прикм. ambicioso честолюбство c ambición fr apetencia f чесучй ж текст. tus(s)or m Jr чест ь ж honor m, honra f; справа -i pundonor m, punto (cuestión) de,honor; суд -i tribunal de honor; обов’язок -i deber- dé honor; скласти - hacer el honor (a), honrar vt; ваша - su (vuestra) señoría; на - en honoF (dé); віддати - військ. hacer el saludo militar; saludar vt; rendir homenaje (знамени); мати за ~ для себе tener a honra, honrarse; мати - tenq¿el honor (de) чбський прикм. checo >r четвбр ч jueves m; y - el juevés; no -rax (todos) los jueves
четверйк ч 1. (міра) chetverík m (medida de capacidad de 26,239 litros); 2. cuadriga f четвернйй прикм. cuádruple, cuadruplo, cuadruplicado
четвернй ж tiro de cuatro caballos чбтверо числ. cuatro; їх було - eran cuatro четверта ж cuarto, cuarta parte четвертях ч (moneda de) veiticinco copecs четвбрт'ий числ. cuarto; cuatro (дата, номер, сторінка); -e число, -ого числа el (día) cuatro; -а частина cuarto m, cuarta f; пів на -y son las tres y media
четвертйна ж cuarto, cuarta parte четвертйнка ж 1. див. четвертина; 2. (пляшечка) cuarto de litro, botella de un cuarto de litro
четвертйнний прикм. геол. cuaternario четвертн-йй прикм. (про навчальну чверть) trimestral; -і оцінки notas trimestrales четвертоклйсник ч alumno del cuarto grado четвертокурсник ч estudiante del cuarto curso четвертувйння c icm. descuartizamiento m четвертувйти док. i icm. descuartizar vt четвірка ж 1. (цифра, гральна карта) cuatro m; 2. (шкільна оцінка) cuatro m, notable m, bien m
четвірочник ч buen alumno (que suele recibir notable) чех ч checo m
чехардЯ ж 1. (гра) saltacabrillas m; 2. cambiazos m pl, trastrueques m pl чвхбня ж (риба) alosa f, sábalo m чечбн-ець ч checheno m; -ка ж chechena f чечбнський прикм. checheno
1098
членороздільність
чечГткажІ. (птах)pinzón m; 2. (танець)taconeo m, zapateado m; 3. (щебетуха) cotorra f, parlanchína f чечуга ж див. стерлядь чбіді'ка ж checa f
чи 1. част. si; не знаю, чи зможе він прийти по sé si podrá venir; 2. спол. si; не знаю, чи маю я йому писати no sé si debo escribirle; скажи мені, чи був він тут dime si él ha estado aquí; 3. спол.: чи один, чи другий ли sea uno sea otro, bien uno bien otro, uno u otro; чи взимку, чи влітку sea en invierno, sea en verano; чи зробить він це, чи не зробить lo haga о по Іо haga, hágalo o по чип&ння с espera f
чигдти esperar vt, aguardar vt, estar esperando; ~ у засідці estar al acecho, acechar vt чигйр ч noria f чиж ч pardillo m чйжик ч зм. до чиж
чий1 (чия, чиз, чиь) займ. 1. ¿de quién?; ~ це словник? ¿de quién es este diccionario?; ти -? ¿quién eres?, ¿de dónde eres?; ¿a qué familia perteneces?; 2. cuyo; я не знаю, чия це книжка по sé de quién es este libro; 3. (чий-н.)6е (uno) cualquiera; хоч би - a quienquiera que pertenezca, sea de quien sea; чия взяла (візьме) de quien fue (sea) la victoria чий2 ч (¡рослина) estipa f чий-нббудь займ. de (uno) cualquiera чийсь займ. de alguien чйкати hacer el tic tac (tríe trac) чикрйжити cortar demasiado чилГєць ч chileno m чилійка ж chilena f
чилійський прикм. chileno; de Chile; ~a селітра salitre de Chile
чим спол. más; - ... тим cuanto ... tanto; - більше, тим краще cuanto más, mejor; ~ раніше, тим краще cuanto antes, mejor чимйл-ий прикм. considerable (значний); grande (великий); ~a сума suma considerable (grande); ~a кількість cantidad considerable, gran cantidad; ~a відстань distancia grande; (розміром) voluminoso
чимйло присл. bastante, de lo lindo, mucho; ще лишилося ~ роботи aún hay trabajo para rato; considerablemente; bien (дуже); - випити beber con exceso
чин ч grado m; rango m (ранг); categoría f, orden m (розряд); бути в ~ax ocupar un alto puesto (cargo); за ~ом según el rango (cargo); нижній ~ grado inferior
чйна ж (рослина) látiro m, almona f чинйра ж plátano m (de sombra), plátano falso, sicómoro m чинбйр ч curtidor m
чинбйрня ж curtiduría f; curtiembre f (Лат. Ам.) чйнення c curtimiento m, curtido m чинйти 1. causar vt. hacer* vt, ocasionar vt; ~ перешкоди poner cortapisas (obstáculos); ~ суд administrar justicia; 2. curtir vt, adobar vt; ~ шкуру curtir la piel; 3. obrar vi, proceder vi; - по-своєму proceder a su antojo; ~ правильно obrar bien чйнник ч factor m
чйнн ість ж vigor m; набути -ості (про закон) entrar en vigor; мати - estar en vigor; ser válido чинбвник ч 1. див. урядовець; 2. burócrata m чинбвництво c 1. збірн. funcionarios m pl, empleados públicos; 2. burocracia f, carácter burocrático
чинбвницький прикм. 1. de funcionarios, de empleado público; 2. burocrático чиношанувйння c respeto al grado (a los superiores en grado); obsequiosidad f, servilismo m чинуша ч burócrata m, oficinista m, chupatintas m чип ч комп. chip m
чйпси mh. patatas fritas, chips f pl (anglicismo) чйрва, ч0рва ж карт, corazones m pl чирвбвий прикм. de corazones чйркати недок., чиркнути док. і однораз. 1. frotar vt; - сірником encender un fósforo; 2. (написати) escribir de (a,con) prisa чирбк ч, чйрка ж (птах) cerceta f, trullo m чирйк ч divieso m, furúnculo m; clacota f (Ц. Ам.) чис0льний прикм. numérico
чис0льник ч 1. мат. numerador m; 2. грам, numeral m; кількісні, порядкові ~и numerales cardinales, ordinales
чисйльність ж número m, cantidad f; - військ efectivos m pl
чисбльно присл. numéricamente; зрости ~ aumentar numéricamente числбнний прикм. numeroso, múltiple числбнність ж gran número, multiplicidad f чйелоння c numeración f; система - sistema numérico
числ'6 c 1. número m; ціле, дробове - número entero, fraccionario; парне, непарне - número par, impar; іменоване - número concreto; просте, кратне - número primo, múltiple; переважати -ом exceder en número; 2. грам, número m; 3. (dama) fecha f; яке сьогодні ~? ¿qué fecha es hoy?, ¿a cuántos estamos hoy?; у перших -ах травня en los primeros díasde mayo; y тому -i incluso; comprendido entre ellos числовйй прикм. numérico; digital чист ч бот. jara f, carpazo m чйст ий прикм. 1. limpio, puro, aseado; -і руки manos limpias; - рушник toalla limpia; -а вода agua limpia; ~e повітря aire limpio (puro); -e небо cielo despejado; -а сторінка página limpia; - бланк impreso sin llenar; 2. (без домішок) puro, neto; - спирт alcohol puro; -e золото oro puro; -а вовна lana pura; -а порода raza pura;
3. (акуратний, ретельно зроблений) cuidadoso esmerado, minucioso; acabado (завершений); -а робота trabajo cuidadoso (bien hecho);
4. (чіткий, ясний) claro; correcto; - голос voz clara; -а вимова pronunciación correcta; 5. (морально бездоганний) limpio, puro, candido, pulcro; -а дівчина muchacha candorosa (ingenua); 6. (абстрактний) puro; -e мистецтво arte pura; -а наука ciencia pura; 7. (цілковитий) completo, puro, mero; -а випадковість mera casualidad; -а вага peso neto; - прибуток beneficio neto, ganancia líquida; - пар с-г. barbecho limpio; з -ою совістю con la conciencia limpia (tranquila); вивести на -у воду poner al desnudo, sacar a la luz, desenmascarar vt чистйлище орел, purgatorio m чистйльник ч limpiabotas m; lustrabotas m (Л. Ам.)
чйстити 1. limpiar vt; cepillar vt (щіткою); lustrar vt (взуття); fregar* vt (посуд); acicalar vt (металеві предмети до блиску); almohazar vt (коня); - зуби limpiarse los dientes; - труби limpiar (deshollinar) las chimeneas; - ставок dragar el estanque; 2. (фрукти, овочі) pelar vt, mondar vt, descascarar vt (горіхи); escamar vt (рибу); 3. (перевіряти) depurar vt; 4. (грабувати) limpiar vt; 5. мед. legrar vt чиститися limpiarse
чйсто присл. 1. con pulcritud, limpiamente, puramente, aseadamente; con limpieza, con aseo; - одягнений vestido con pulcritud; 2. puramente, únicamente; - випадково (por) pura (mera) casualidad; 3. безос. у знач, присуд, está limpio; в оселі - la casa está limpia; на небі - el cielo está sereno; 4. (exactamente) igual que чистов'йй прикм. 1. limpio; - зошит cuaderno en limpio; - примірник ejemplar en limpio; 2. mex. de acabado; -e шліфування pulido de acabado
чистовйк ч copia (ejemplar) en limpio чистокрбвн'ий прикм. de pura sangre (raza)r- кінь caballo de pura sangre (raza) чистоплюй ч persona muy limpia (pulcra); exageradamente limpio; 2. (білоручка) señorito m чистоплюйство c 1. pulcritud exagerada; 2. señoritismo m
чистопорбдн’ий прикм. с-г. de pura sangre (raza); -а худоба ganado de pura raza чистопрббН'Ий прикм. de buena ley; -e золото oro de buena ley
чистот0 ж 1. (відсутність бруду) limpieza f, pureza f, aseo m; 2. (відсутність домішок) pureza f; 3. pureza f, candor m, candidez f чистотіл ч (рослина) celidonia mayor, hirun- dinaria f
чистошерстянйй прикм. de lana pura читйбельний прикм. que se puede leer, que se lee fácilmente
читйльний прикм. de lectura; - зал. sala de lectura
читйльня ж sala de lectura
читбння c lectura f, recitación f (декламування);
- п’єси lectura de una pieza
читйти недок. 1. leervt; - вголос (голосно) leer en voz alta (en alto); - про себе leer mentalmente, leer para sí; - по складах deletrear vi; - вільно leer de corrido; - коректури corregir pruebas; - між рядків leer entre renglones; - no очах leer en los ojos; - чиї-н. думки leer en los pensamientos de alguien; 2. (декламувати) recitar vt; - вірші recitar poesías; 3. (викладати); ~пещfí dar (dictar) conferencias;-. доповідь hacer un informe; - філософію, літературу в університеті enseñar filosofía, literatura en la universidad; 4. (знати, розуміти які-н. позначки) leer vt; - карту (мапу) leer en el mapa; - нотації echar sermones (reprimendas), sermonear vt
читй-тися 1. leerse; книжка легко -ється el libro se lee fácilmente; 2. безос. (про бажання читати) tener ganas de leer; сьогодні йому не -лося hoy no tiene ganas de leer; 3. (розпізнаватися) dejarse ver читйцьк'ий прикм. de lectores); -а конференція conferencia de lectores читдч ч lector m читбчка ж lectora f
читво c lectura de viaje, lectura huera; pasatiempo m; lectura de evasión читбцьч recitador m чйтка ж див. читання чифір ч жарг. té supercargado чичербне ч невідм. cicerone m чичисбей ч chichisbeo m чйщення с 1. limpieza f, limpiadura f, limpia f; cepilladura f (щіткою); fregado m (посуду); 2. (фруктів, овочів) peladura f, monda f; 3. мед. legración f, legrado m чіп ч див. затичка
чіпй'ти див. займати; наш собака дітей не -є nuestro perro no ataca a los niños чіпк-йй прикм. 1. prensil, tenaz; -і пальці dedos tenaces; -і кігті garras tenaces; 2. tenaz; -a пам’ять memoria tenaz чіпкість ж 1. prensión f, tenacidad f; 2. tenacidad f чіпко присл. con tenacidad чіплйти 1. agarrar vt; 2. (зачіпляти) enganchar vt чіплйтися 1. agarrarse (a), pegarse (a); 2. (намагатися зберегти) agarrarse; 3. (присікуватися) meterse(con), tomaría (con) чіт.чраг m; - і лишка par e impar чіткий прикм. preciso, exacto (точний); claro (ясний); legible, leíble (про почерк); - виклад exposición clara; - звук sonido claro; distinto (про вимову)
чіткість ж precisión f (точність); claridad f (ясність); carácter legible (про почерк); carácter distinto (вимови); - зображення claridad de la imagen
чітко присл. precisamente, exactamente (точно); claramente (ясно); de una manera legible (легкий для читання); distintamente (про вимову)
членчі. (тіла) miembro m; 2. (частина цілого) elemento m, parte f; -и речення грам, partes (elementos) de la oración; 3. (організації, товариства) miembro m, afiliado m, asociado m, militante m; - профспілки miembro de un sindicato; - сім’ї miembro de la familia; дійсний
- (академії) miembro (académico) de número; --кореспондент miembro correspondiente; почесний - miembro honorífico; - президії miembro de la presidenica (de la mesa); 4. мат. miembro m (рівняння); término m (пропорції); 5. грам, (артикль) artículo m; означений, неозначений - artículo determinado, indeterminado чл0ник ч зоол. segmento m
членйстий прикм. зоол. segmentado членистонбгі mh. зоол. artrópodos m pi, articulados m pl
членкбр ч (= член-кореспондент) miembro correspondiente (de la Academia de Ciencias) членороздільн-ий прикм., грам, bien articulado членорозділвність ж buena articulación f, inteligiblidad f
В
1099
ЧЛ0НСТВО
члбнство c pertenencia f (a un partido, a un sindicato, etc.), membrecía f, militancia f, calidad de miembro
члбнський npum. de miembro, de afiliado; ~ квиток carnet de miembro; ~ внесок cuota de miembro
члонув0ння c división en partes (elementos), desmembración f, desarticulación f членув0ти dividir en partes (en elementos), desmembrar* vt, desarticular vt членувдтися dividirse en partes (en elementos), desmembrarse*, desarticularse чманіти див. очманіти чміль ч див. джміль чоботйр ч zapatero m, botero m чбботи мн. botas f pl
чбвен ч lancha f, bote m; barca f, canoa f, yola f (ялик); моторний ~ lancha a motor, canoa automóvil; вітрильний ~ lancha a vela; гумовий ~ lancha neumática; перегоновий ~ barca de regatas; рятувальний ~ lancha de salvamento, lancha salvavidas; підводний ~ submarino m; канонерський ~ військ, cañonera f; перевезення вантажу ~ном barcaje m; сідати в ~ montar en barca; кататися на ~ні pasear en barca; летючий ~ ae. hidroavión de canoa чбвгання c chancleteo m чбвгати chancletear vi (черевиками); arrastrar los pies (ногами); reptar vi, arrastrarse чбвгнути док. однораз. до човгати чбвник ч 1. canoa f; 2. (ткацький) lanzadera f; 3. (швейної машини) canilla f; 4. vendedor ambulante (itinerante, migratorio) човнов'йй прикм. de lancha; ~ спорт, remo m; -а станція estación náutica, embarcadero m; -i перегони regatas f pl човнйр ч barquero m
чолб c frente f; бити ~м (уклонятися) hacer profúndas reverencias, doblar el espinazo; (просити) pedir humildemente; в) (дякувати) agradecer humildemente чолобйтна ж див. супліка чолобйтник ч іст. peticionario m, solicitante m чоловік ч marido m; esposo m, cónyuge m; consorte m
чоловіків дієприкм. del marido, del esposo, del cónyugue; ~ова рідня familiares del marido, parientes dei esposo чоловіковбйвство c conyugicidio m чоловіковбйвця ж conyugicida f чоловІЧ'ИЙ прикм. viril; de hombre; de caballero^); para hombre(s) (для чоловіків); - кравець sastre m; ~e взуття calzado de caballero; ~a кімната watercloset (WC) de caballeros; ~a стать sexo masculino; ~ рід грам, género masculino, masculino m; -а рима літ. rima masculina
чоловічок ч зм. hombrecillo m чолов’йга ч hombreton m, hombrón m, hom- brote m
чому присл. 1. ¿por qué?; - б не...? ¿qué nos impide?; 2. porque, por ello, por eso; ось ~ he aquí (el) porqué, por eso; вони не знають ~ no saben (el) porqué
чому-небудь, через що-небудь присл. por una razón o por otra
чомусь, через щось присл. no se sabe (el) porqué; por algo
чбрн-е c negro m; ходити в -ому andar vestido de negro; називати - білим llamar a lo negro blanco; написано ~им по білому está escrito blanco sobre negro (sin faltar punto ni coma) чбрнений прикм. nielado, ennegrecido чбрн'Ий 1. прикм. negro; - як вугілля, як смола negro como el carbón (como el azabache), negro como el betún; -а дошка cuadro de la vergüenza; - хліб pan negro (moreno); -а ікра caviar negro; -а кава cafó puro (solo, negro); ~e дерево ébano m; -а невдячність negra ingratitud; 2. мн.: -і шах. negras f pl (fichas); грати -ими jugar con las negras; хід -их jugada (movimiento) de negras; 3. ч (негр) negro m; 4. прикм. (службовий) de servicio; - хід puerta de servicio; -і сходи escalera excusada (de servicio); - nap c-s. barbecho negro; -а металургія siderurgia f, metalurgia ferrosa; -і метали metales ferrosos; - порох pólvora negra; -a
тополя álamo negro; -а робота trabajo no especializado; -а кістка = gente de escalera abajo; - ринок mercado negro; -а смерть (про чуму) peste f; -в духовенство clero regular; -i списки listas negras; -а сотня icm. centuria negra; написано -им по білому escrito blanco sobre negro; відкласти гроші про (на) - день guardar (ahorrar) el dinero para los malos tiempos (para los días malos) чорнйло c tinta f; симпатичне - tinta simpática чорнйльн'ий прикм. de tinta; -а пляма mancha de tinta; - олівець lápiz (de) tinta; -e приладдя escribanía f; - горішок agalla f (tinte); -а душа chupatintas m, plumífero m чорнйльниця ж tintero m чорнйти ennegrecer* vt; teñir de negro чорнйця ж arándano m, mirtillo m, mirtilo m чорнйчний прикм. de arándano(s), de mirtilo(s) чорнйчник ч arandanedo m чорнйш ч полігр. tipo defectuoso; bloqueo m (перевернута літера) чорнГсінько присл. como boca de lobo чорнГти 1. ponerse negro, negrecer* vi; 2. negrear vi, destacarse en negro чорнббиль ч (рослина) absintio m, ajenjo m (variedad); artemisa f
чорнобородий прикм. barbinegro, de barba negra
чорнобрйвий, чорнобрбвий прикм. cejinegro, de cejas negras
чорнобрйВ'ЦІ мн. (одн. -ець ч) (рослина) tagetes m pl
чбрно-бур-ий прикм.: -а лисиця zorro plateado чорнобурка ж zorro plateado чорнов-йй прикм. 1. (не остаточний) en borrador, en borrón; - лист borrador de carta, carta en borrador; - начерк bosquejo m; 2. (попередній) preliminar; 3. (допоміжний) auxiliar; pesado, duro
чорноволбсий прикм. pelinegro, de pelo negro чорновусий прикм. de bigotes negros чорногбрець ч montenegrino m чорногбрка ж montenegrina f чорногорський прикм. montenegrino; de Montenegro
чорногрйвий прикм. de crines negras чорнбзем ч tierra(s) negra(s) чорнозбмн'Ий прикм. de tierra(s) negra(s); -a смуга zona de tierras negras; - ґрунт humus m чорнбклен ч moscón m, sácere m чорнокнйжник ч nigromante m чорнокнйжництво c nigromancia f чорнокУдрий прикм. de rizos negros чорнолйций прикм. de cara (muy) morena чорнбліс ч bosques foliáceos чорномйзий прикм. 1. moreno; 2. (брудний) sucio
чорномбрський прикм. del mar Negro; - флот flota del mar Negro
чорнобкий прикм. de ojos negros, ojinegro, ojiprieto
чорнорбб ч peón m, obrero no especializado чорнбслив ч збірн. ciruelas pasas чорносорбчечник ч camisa negra (fascista italiano)
чорносбтенець ч icm. miembro de las «centurias negras» (en la Rusia zarista); ultrarreac- cionario m
чорносбтенний прикм. icm. ultrarreaccionario чорнот0, чорність ж negrura f, negror m; - під очима ojeras f pl
чорношбрстий прикм. de lana negra чорношкірий 1. прикм. de piel negra; 2. ч negro чорнув0тий прикм. negruzco чорнйвий прикм. de cabello o(b)scuro (castaño) чорнйвка ж morena f (mujer, muchacha) чорт ч diablo m; - його бери! ¡diablo!, ¡demonio!, ¡diantre!; не такий страшний ~, як його малюють no es tan feo el diablo como lo pintan; no es tan fiero el león como lo pintan чортенй c diablillo m; -та (бісенята) в очах (у кого-н.) picardía en los ojos чбртик ч diablillo m; допитися до ~ів beber hasta ver visiones
чортйха, чортйця ж diablilla f, diabla f, diablesa f чортихйтися jurar vi, echar votos (al diablo) чортихнутися однораз. до чортихатися
чбрт'ів прикм. 1. del diablo, diabólico, diablesco; -ова лялька hija del diablo, diablillo m; 2.
(украй поганий) pésimo; -ова діра rincón perdido; -ова шкіра (шкура) tela basta; -ова дюжина la docena del fraile чортівнй ж, чортовйння c brujería f, diablura f; що за ~? ¿qué es esto? чортополбх ч див. будяк чортйка ч diablo m; от ~! ¡vaya demonio! чортйчий прикм. diabólico, de diablo, de demonio, diablesco
чотйри числ. cuatro; як двічі по два - - como dos y dos son cuatro
чотиривеслбвий прикм. con dos pares de remos
чотиривймірний прикм. de cuatro dimensiones, cuadridimensional чотиривГрш ч літ. cuarteta f чотиривісний прикм. de cuatro ejes чотиригодйнн-ий прикм. de cuatro horas; de las cuatro (призначений на четверту годину); -і заняття clases de cuatro horas; - потяг tren de las cuatro
чотириголбвий прикм. de cuatro cúpulas чотиригр0нний прикм. мат. tetraédrico чотиригрднник ч мат. tetraedro m чотиридйнний прикм. de cuatro días, cuatriduano, cuatridiano
чотириклйсний прикм. de cuatro clases чотириколісний прикм. de cuatro ruedas чотирикутний прикм. cuadrado, cuadranglar чотирикутник ч cuadrángulo m; мат. tetrágono m
чотиримісний прикм. de cuatro plazas чотиримісйчний прикм. de cuatro meses; de cuatrimestre
чотиримотбрний прикм. cuatrimotor, cuadri- motor
чотиринбге c cuadrúpedo m :i чотиринбгий прикм. cuadrúpédo чотириповерховий прикм.-óp cuatro plantas (alturas) r
чотириразбв-ий прикм. cuádruple, cuadruplo; y -ому розмірі al cuadruplo * - чотирирічний прикм. de cüátro años чотирирічний, чотирилітній прикм. de cuatro años; cuadrienal (тривалібгЬь чотири роки) чотириріччя, чотириліття с (строк) cuadrienio m; 2. (річниця) cuarto aniversario чотирирукий прикм. cuadrúmano чотирискладбвий прикмі лінгв. cuadrisílabo чотйриста числ. cuatrociéntoá* чотиристбпний прикм. літ. de cuatro píes чотиристорбнн'ій прикмcuadrilátero; -я угода pacto cuadripartito чотириструнний прикм. de cuatro cuerdas чотирисхилий прикм. (про дах) de cuatro vertientes
чотиритйктний прикм., муз. de cuatro tiempos чотиритижн0вий прикм. de cuatro semanas чотирнадцятий числ. decimocuarto, catorzavo, catorceavo, catorceno; catorce (дата, номер, сторінка)
чотирнадцятирічний, чотирнадцятилітній
прикм. de catorce años чотирн0дцять числ. catorce чотирьохсбтий числ. cuadrigentésimo; cuatrocientos (рік, номер, сторінка) чотирьохсотрічний, чотирьохсотлітній прикм. de cuatrocientos años; - ювілей cuatrocientos aniversario
чотирьохсотріччя, чотирьохсотліття с 1.
(строк) cuatrocientos años; 2. (річниця) cuatrocientos (cuadrigentésimo) aniversario чотирьохтисячний числ., прикм. de cuatro mil чотіс ч (танець) chotis m чбтки мн. церк. rosario m; перебирати - pasar las cuentas del rosario
чохбл ч funda f, cubierta f (для меблів, зброї); estuche m (футляр); forro m (для сукні) чтйво c див. читво чуб ч mechón m, tufo m, tupé m чубйрий прикм. (про масть) entrepelado, salpicado; con un mechón (de pelo); moñudo; crestado (про птахів)
чуббк ч 1. cruz f, cerviz f; 2. (грива) crin f; penacho m (у птахів); (у коня) copete m
4xám
чубук ч 1. chibuquí m; 2. с-г. esqueje m чувйський прикм. chuvache; de Chuvachia чувйш ч chuvacho m чувйшка ж chuvache f чуднйй прикм. див. дивний чудно присл. див. дивно чудо с milagro m; prodigio m; maravilla f; країна чудес ei país de las maravillas; чудеса героїзму milagros de heroísmo
чудбв'ИЙ прикм. 1. excelente, magnífico, maravilloso; perfecto (досконалий); macanudo (П. Ам.); ~a погода tiempo maravilloso; 2. admirable; adorable (прекрасний), encantador, arrebatador (чарівний)
чудбвисько c monstruo m, sierpe f, basilisco m чудбво 1. присл. muy bien; magníficamente, perfectamente, estupendamente; усе йде ~ todo va magníficamente (a las mil maravillas); admirablemente, maravillosamente; adorablemente (прекрасно); encantadoramente (чарівно); a las mil maravillas (fam.); a la perfección; ~! {perfectamente!; 2. у знач, присуд, está muy bien, es magnífico; 3. у знач. част. magnífico чудодГй ч taumaturgo m; milagrero m, mago m; hechicero m (чарівник)
чудодійний прикм. 1. maravilloso, asombroso; - засіб remedio maravilloso; 2. рвл. milagroso, milagrero
чудодГйно присл. milagrosamente, maravillosamente
чудотвбрець ч taumaturgo m; milagrero m, mago m; obrador de maravillas чудотвбрний прикм. taumatúrgico, milagroso, milagrero, maravilloso чудувйтися див. дивуватися чудь ж збірн. tribus ugrofinesas чуєш вставн. сл. (слухай-но) oye чужйк ч extraño m, intruso m; forastero m (прибулець) чужб c lo ajeno
чуж'йй прикм. 1. ajeno, de otro(s); ~a річ objeto ajeno; ~i гроші dinero ajeno; під ~им ім’ям bajo nombre supuesto (falso); 2. (сторонній) extraño, ajeno; ~a дитина niño ajeno; ~a людина hombre extraño (foráneo); ~a мова lengua extraña; з -ого плеча de otro, ajeno (ropa); з -oro голосу hablar con voz ajena, por boca de otro (de ganso); з ~их слів de oídas; ~им коштом а cuenta (a expensas) de otro чужйн'й ж tierra extraña, país extranjero; на -i en el extranjero
чужйнець ч extranjero m (іноземець) чужоздмець ч forastero m чужозбмний прикм. forastero; extranjero (іноземний)
чужоїдний прикм. бот. parásito
чужопланетйнин ч planetícola m; extraterrestre m, alienígena m
чужоплемГнний прикм. extranjero, forastero чужоплемінник ч extranjero m, forastero m чужорідний прикм. extraño, ajeno чуйнйй прикм. 1. (добрий) bueno, bondadoso; compasivo (спочутливий); 2. (чутливий) sensible; 3. (про слух, нюх) fino; agudo (гострий) чуйність ж 1. bondad f (доброта); compasión f, simpatía f (співчуття); 2. (чутливість) sensibilidad f; 3. fineza f, agudeza f чуйно присл. 1. con bondad, bondadosamente; compasivamente, con simpatía (спочутливо); 2. (чутливо) con sensibilidad, sensiblemente чукотський прикм. de los Chukchis чукч-а ч chukchi m чукч0нка ж chukchi f
чул ий прикмdelicado, atento; sensible; ~e ставлення actitud atenta чум ч chum m (tienda de campaña cubierta con pieles de forma cónica en Siberia); iglú m чум-á ж peste f; бубонна - peste bubónica (levantina); - рогатої худоби peste bovina чумйк ч chumak m (carretero, carrero, transportista ucraniano)
чуманіти perder la cabeza (el seso, la chaveta) чумйрка ж chumarka f (abrigo plisado en el tallé) чумйза ж (рослина) almorejo m чумн-йй прикм. 1. de peste; pestífero, pestilencial, pestilencioso (уражений чумою); ~a епідемія epidemia de la peste; 2. loco, chiflado, tocado; atontado, alelado (очманілий) чупрйна ж cabellera f, cabelladura f чурбк ч pan ácimo
чу-ти 1. oír* vt; не - (бути глухуватим) ser duro de oído; - крик oír un grito; нас не ~ють no se nos oye, no nos oyen; я -в, що він незабаром приїде oí decir que vendría pronto; він і - не хоче... no quiere ni (tan siquiera) oír...; 2. (відчувати) sentir* vt; - запах sentir olor; ніг під собою не - a) correr sin poner los pies en el suelo; б) (від утоми) tener los pies molidos; в) (на радощах) dar saltos de alegría; haber pisado buena hierba; бігти не ~ючи ніг correr sin sentir los pies; ~в дзвін, та не знає, де (^відки) він ha oído campanas, у no sabe dónde; oyó al gallo cantar, y no supo en qué muladar чутися 1. oírse*; 2. (відчуватися) percibirse, dejarse sentir (про запах) чут-ка ж (поголос) rumor m, fama f, eco m; неправдиві ~и rumores fajsós, bulos m pl; з ~ок de (por) oídas; ходять ~ки corren rumores; пустити ~ку propagar (lanzar) rumores; вірити ~кам dar crédito a los rumores; ~ки не підтвердилися los rumores no se han confirmado; знати
з ~ок saber por el rumor que corre; - йде no всьому світу los rumores corren como la pólvora чутлйв*ий прикм. 1. (сприйнятливий) sensible, sensitivo; ~e місце punto sensible; - прилад aparato (instrumento) sensible; -а плівка película sensible; 2. (ніжний) sentimental чутлйвість ж 1. (сприйнятливість) sensibilidad f, sensitividad f; 2. (сентиментальність) sentimentalismo m; sensiblería f (награна); 3. (відчутність) sensibilidad f, perceptibilidad f чутлйво присл. atentamente, con atención, solícitamente
чутний прикм. 1. audible, oíble; 2. (відчутний) perceptible; ледь - шепіт cuchicheo apenas perceptible; добре - запах olor bien perceptible чутність ж audibilidad f, audición f; добра, погана - buena, mala audibilidad чутно 1. присл. audiblemente, perceptiblemente; ледь - apenas audible (perceptible); 2. безос. у знач, присуд, se oye; добре - se oye bien; - (чути), як муха пролетить se oye volar hasta las moscas, se oye hasta el vuelo de las moscas; 3. безос. у знач, присуд, (кажуть) se dice, se cuenta, corre el rumor; про нього нічого не - no se oye hablar (nada) de él чуттбв'ий прикм. 1. sensitivo, sensible; ~e сприйняття percepción sensitiva; 2. (тілесний) sensual, camal
чутгбвість ж 1. (здатність сприймати) sensitividad f, sensibilidad f; 2. (схильність до чуттєвих потягів) sensualidad f, sensualismo m; carnalidad f
чупЄво присл. 1. sensiblemente; 2. (сентиментально) sentimentalmente; 3. (відчутно) sensiblemente, perceptiblemente чуттй c 1. (у тварин) olfato m; 2. olfato m, intuición f; - мови sentido del idioma; 3. sentido m; sentimiento m; sensación f (відчуття); п’ять чуттів los cinco sentidos; органи чуттів óiganos de los sentidos
чухати (руку, ніс) rascar vt; - потилицю rascarse el cogote, tentarse las barbas чухатися rascarse
чхйльний прикм. estornutatorio, estornudó- geno; - газ військ, gas estomudógeno чхйннй c estornudo m
4xánm, чхнути 1. estornudar vi; 2. no dárselé un pepino (un bledo, un pito), no importar un pitoche, echar por alto
1101
ша
ш
ша виг. basta
uia6áiii1 ч 1 .рвл. sábat m, sabatismo m, descanso sabático; 2. (збіговисько відьом) sábat m, aquelarre m
uiá6aiu!2 ч 1. у знач, присуд, basta, bastante; 2. мор. (команда веслярам) ¡calad remos!; 3. (кінець роботи) sabatismo m; descanso m (перерва)
шабйшити dar fin al trabajo; interrumpir vt (un trabajo)
шаб0шник ч chapucero m, charanguero m шаббльний прикм. de sable; con sable (з шаблею); - удар sablazo m шабельт0с ч див. портупея uiá6ep ч mex. rascador m, raspador m шаблековтйч ч tragaespadas m шаблеподГбн-ий прикм. de forma de sable; бот. acinaciforme шаблГст ж sableador m, sablista m шаблбн ч 1. mex. gálibo m, plantilla f, patrón m, escantillón m, modelo m; calibre m; estarcido m (трафарет); 2. pauta f, dechado m, modelo m; tópico m, lugares comunes (oratorios) (загальне місце); frase gastada (sin imaginación), cliché m (заяложена фраза)
шаблбнн-ий прикм. 1. mex. de plantilla, de patrón, de escantillón, de modelo; 2. pautado, trivial, común, estereotipado; ~a фраза frase hecha, tópico m; ~a відповідь respuesta estereotipada; ~ підхід до справи enfoque estereotipado (standard) del asunto
шаблбнність, шаблонбвість ж trivialidad f, banalidad f
шаблонбвий прикм. див. шаблонний 2 ш0бля ж sable m
шабрув0ти mex. rascar vt, raspar vt uiáBica ж gozque m, cuzco m шавлія ж (рослина) salvia f шагрбневий прикм. de chagrín, de zapa uiarpéHb ж chagrín m, chagrén m, zapa f ш0йба ж 1. mex. arandela f, disco m (intermedio), volandera f; 2. спорт, tejo m, риск m ¡uiañTáH ч міф diablo m uianán ч chacal m шал0нда ж chalana f
шалапут ч bribón m, granuja m, tunante m; haragán m, holgazán m (нероба) шалапутний прикм. ligero, frivolo, liviano; libertino, licencioso шале c невідм. chalet m, chalé m шал0в ий прикм. de chai, de mantel; -а хустка chai m; ~ комір cuello smoking шал0Н‘ИЙ прикм. 1. loco, chiflado, tocado; 2. extravagante, estrambótico; ~i гроші dinero fácil;
3. de locura, exorbitante; ~a швидкість velocidad de locura (exorbitante); ~i ціни precios de locura (exorbitantes); це коштуватиме ~их грошей esto va a costar un ojo de la cara; 4. violento, (про людину) frenético, tremendo; encarnizado (лютий); - опір resistencia encarnizada (desesperada)
шаленіти, шалГти enfurecerse*, sulfurarse; perder la cabeza (el seso, la chaveta) шал'Ь ж chai m, mantel m; комір ~лю cuello smoking
шйлька ж plato m, platillo m uiaMáH ч chamán m, hechicero m, curandero m iiiaMáHHTH ser chamán, hechizar vt шаманство c chamanismo m шймкання, шамкотіння c masculleo m, barboteo m
шймкати, шамкотіти mascullar vt, barbotar vi, vt шамбт ч mex. chamota f, tierra (arcilla) refractaria шампанізув0ти achampañarvt, champanizar vt шампйнське c champaña m, vino de Champaña шампйнський прикм. de (para) champaña шампіньйбн ч див. печериця шамп^Н'Ь ч champú m; ~ для сухого волосся champú para cabello seco; мити голову ~ем lavar la cabeza con champú шампур ч brocheta f, broqueta f iiiáH-a, nouiáHa ж honor m; віддавати -y rendir honores (homenaje); respeto m, estimación f шанд0л ч candelabro m, candelera m шйнець ч військ, trinchera f, parapeto m uiáHKep ч мед. chancro m шаноблйв ий прикм. respetuoso, reverente шаноблйвість ж respetuosidad f, deferencia f шаноблйво присл. respetuosamente шанбваний дієприкм. від шанувати шанбвний прикм. respetable, estimable; honorable (гідний поваги); respetado, estimado (у листі, у зверненні) шаноліЬб ч див. честолюбець шанолюбний прикм. див. честолюбний шанолюбство с див. честолюбство шанс ч posibilidad f, probabilidad f (імовірність); мати всі ~и на успіх tener todas las posibilidades para (obtener) el éxito; мати мало ~ів tener pocas probabilidades (para); втратити свій - perder su oportunidad; останній ~ la última ocasión шансонбтка ж 1. (пісенька) cancioncilla f, cuplé m; 2. (співачка) cancionista f, canzonetista f, cupletista f
шант0ж ч chantaje m, coacción f; займатися ~ем hacer chantaje, chantajear vi; вдатися до політики -y recurrir a la política del chantaje шантажйст ч chantajista m
шантажувйти hacer chantaje, chantajear vi mampaná ж збірн. chusma f шанувйльник ч admirador m; aficionado m (любитель)
шанувйння c respeto m, estimación f (повага); admiración f (таланту) \ шанувйти respetar vt, estimarvt, considerar, vt venerar уЛ(поважати), admirar vt (талант); honrar vt, tener gran respeto;- пам’ять honrar la memoria
шйнцев-ий прикм. військ.: - інструмент útil de zapador(es), herramientas dé zapa; ~a лопата pala de zapador
шапітб c невідм. circo ambulante; tienda de circo ambulante
uián-Ka ж 1. gorro m; хутряна - gorro de piel; без ~ки con la cabeza descubierta;-2. (заголовок) encabezamiento m, encabezadom; ~ками закидати lanzar bravuconerías, ecífár roncas (bocanadas), echarla de plancheta; -ftv зняти quitarse el sombrero, chapeau bas, chapó; дістати по -ці recibir un golpe; по синку - le está bien empleado; на злодієві - горить quien se pica, ajos come uianKáp ч gorrero m шапковйй прикм. de gorro uianoBán ч arqueador m, arcador m шапоклйк ч sombrero de muelles, clac m ціпочка ж зм. gorrito m; Червона ~ (у казці) Caperucita Roja
шар ч capa f; lámina f (породи, льоду, деревини); геол. estrato m, estratificación f (пласт); нанести тонкий ~, покрити тонким -ом cubrir con (una) capa fina шараб0н ч charabán m ujapáfla ж charadaf шарйжка ж taller de chapuzas шар0ми присл. en capas, en estratos ujápsapoK ч escándalo m, jaleo m; зчинити - armar escándalo (jaleo), armarla шарж ч caricatura f, parodia f шаржув0ти caricaturizar vt, ridiculizar vt; exagerar vt (перебільшувати) uiapiáT ч рел. chariat m; shariáa m, chariá m шарГти(ся) enrojecerse*, ruborizarse шарлат0н ч charlatán m; embaucador m, embaidor m (дурисвіт); palancana f, palangana f (fl. Am.)
uiapnaTáHHTH portarse como un charlatán шарлат0нство c charlatanismo m шарлат0нський прикм. de charlatán, charlatanesco
шарл0ховий прикм. спец, de color escarlata, encamado
1102
шепнути
шарлбтка ж кул. cariota f шарм ч encanto m, fascinación f tuapMáH'ica ж organillo m; грати на -ці tocar el organillo
шармйнщик ч organillero m rnapHÍp ч bisagra f, chamela f; articulación f; на ~ax articulado, montado a (con) chamelas шарнГрн'Ий прикм. mex. a (por medio de) charnelas; articulado; -а передача transmisión a chamela; ~e з’єднання chamela f, articulación f uuapoBápM mh. zaragüelles m pl шдровий прикм. de capa, de estrato шарбшка ж mex. fresa f шарпанйна ж bulla f ujápnam ajetrear vt
шйрпнути док. dar un tirón, tirar vt (fuertemente);
- двері tirar fuertemente de la puerta luapyBám e-а. escarificar vt
шарувйтий прикм. foliado, laminado, laminar; гвол. estratificado, estratiforme; -і хмари estratos m pl (nubes)
шарувйтися formar (saltarse en) hojuelas (láminas, capas) шарудіння c susurro m шарудіти susurrar vi; hacer frufrú (про сукню) шарф ч bufanda f (теплий); tapaboca(s) m (кашне); echarpe m (жіночий) шдрфикчзм. до шарф шасі с невідм. mex. chasis m, bastidor m; - автомобіля chasis de automóvil; - літака tren de aterrizaje; висувне - tren de aterrizaje retráctil (escamoteable); випускати, прибирати
- soltar, escamotear el tren de aterrizaje шатбн ч persona de pelo castaño шйтія*брдтія ж corrincho m шаткбван'Ий дієприкм. і прикм. picado; -а капуста col picada
шаткувйти picar vt (la со/, zanahoria) uiáTpo c 1. (намет) pabellón m, tienda f; 2. архіт. (покрівля) techumbre f (piramidal) шатрбвий прикм. архіт. de (con) techumbre piramidal
шатун ч mex. biela f, barra de guía ш0фа ж armario m; escaparate m (Л. Ам.); одежна - armario ropero, ropero m, guardarropa m; дзеркальна - armario de luna; книжкова - armario de libros, biblioteca f, librería f; вогнетривка - caja de seguridad (de caudales, füerte); стінна - alacena f; сушильна - armario secador; духова-homo m ш0фка ж armario pequeño iua<t>páH ч azafrán m
шафр0новий прикм. 1. de (con) azafrán; 2. (про колір) azafranado
шах* ч (титул) sha m, cha m, shah m шах2 ч шах jaque m; оголосити ~ dar jaque, jaquear vt; - королю jaque al rey; - і мат jaque (y) mate
uiáxep-Máxep ч fraude m, picardía f, bribonada f ULiáxM mh. ajedrez m, escaques m pl; грати y - jugar al ajedrez
шахиншйх ч (титул) sha m, shah m шахйняж mujer del sha шахівнйця ж tablero de ajedrez шахіст ч ajedrecista m, ajedrista m iuáxoB-ий прикм. de ajedrez, ajedrecístico; -a партія partida de ajedrez; - турнір concurso (torneo) de ajedrez; -а фігура pieza de ajedrez, trebejo m; у -ому порядку escaqueado, en cau- dros alternados; al tresbolillo (про насадження) шахрйй ч estafador m, ratero m (дрібний), ladronzuelo m, cortabolsas m (злодій); rufián m, granuja m, picaro m, bribón m (пройдисвіт) шахрайство c estafa f, fraude m, picardía f, trampa f (y api)
шахр0йський прикм. fraudulento, de estafa; tramposo (про гру)
шахраювйння c ratería f, latrocinio m; tunantería f, bajeza f
шахраювЯтий прикм. tunante, ladino; ladronesco, arrufianado, agranujado шахрув0ти, шахраювйти estafar vt, defraudar vt; trampear vt, hacer trampas (у грі) ujáxTa ж 1. mina f; pozo m (ствол); кам’яновугільна - mina de carbón; 2. mex. pozo m; вентиляційна - pozo de ventilación; - доменної печі cuba f; - ліфта hueco del ascensor
uiaxTáp ч minero m, minador m, hullero m шахтйрка ж minera f, hullera f; mujer de un minero
шахтйрськ-ий прикм. de minero(s); -а лампа lámpara de mineros (de seguridad) ш0хтний прикм. див. шахтовий ш0хтов"Ий прикм. 1. de mina(s); de pozo; - ствол гірн. pozo m; 2. mex. de pozo; -а піч homo de cuba
шахтоуправління c administración de minas шЯшечниця ж (коробка) damero m uiáujK-a ж 1. mh.: ~и (гра) juego de damas; грати у -и jugar a las damas; 2. (у грі) peón m; 3. спец. cartucho m; підривна - petardo (de explosión), cartucho explosivo; димова - bote de humo, cartucho fumígeno шашкіст ч jugador de damas luáuiKOB'Hñ прикм. de (las) damas; -а дошка damero m
шашлйк ч кул. shashlik m (plato caucasiano a base de tmcitos de camero asados en brochetas)
шашлйчна ж restaurante donde se sirve shashlik
uiBá6pa ж lampazo m, escobón m
iiJBárep ч див. шурин
швййка ж lezna f
швйльня ж sastrería f
швіля ж див. швачка
швйркати недок., швйркнути док. і однораз. 1. (кинути) lanzar vt, arrojar vt, tirar vt; 2. (ударити) golpear vt, vi, asestar un golpe (violento) шваркйтися 1. (упасти) caerfse)*, darse* (contra); 2. (ударитися) golpearse швартбв ч мор. amarra f; віддати -и! ¡larguen las amarras!, ¡desamarrar! швартувЯння c мор. amarradura f, amarre m швартув0ти мор. amarrar vt ш варту в0тися amarrarse шв4цьк"Ий прикм. de coser, de costura; -a голка aguja de coser
uiBáMbKHH прикм. de lencería, de ropa blanca швачка ж costurera f, modista f; sastra f (кравчиня)
швед ч sueco m швидка ж sueca f
шв0дськ-ий прикм. sueco, de Suecia; -а стінка спорт, escalera inclinada швбйн'ий прикм. de coser, de costura, de confección; -а машина máquina de coser; -ая игла aguja de coser; -а фабрика fábrica de confección; -а промисловість industria de confección швбйник ч trabajador de la industria (del ramo) de confección
швейцйр ч portero m, conserje m швейцйрець ч suizo m швейцйрка ж suiza f швейцЯрська ж portería f, conserjería f швейцйрський1 прикм. (стосовний Швейцарії) suizo, de Suiza; - сир (queso) gruyere швейцйрський2 прикм. (стосовний швейцара) de portero, de conseije швблер ч mex. hierro acanalado (de canal, en U, de doble escuadra)
шв0лерн*ий прикм. mex. acanalado, de canal, en U, de doble escuadra; -а балка barra (viga) en U
швбндя ч vagabundo m, andariego m швбндяти azotar (las) calles, corretear vi; callejear vi, deambular vi швертббт ч спорт, balandra f швидкі ж ambulancia f; викликати -y llamar a una ambulancia
швидк’йй 1. прикм. (побіжний) rápido, fügaz; - погляд mirada rápida; - промінь rayo fugaz; veloz; acelerado (прискорений); - потяг tren rápido, rápido m -а допомога servicio de socorro 2. прикм. (незатруднений, вільний) fácil; -e читання lectura fácil (de corrido); 3. прикм. (поверховий) rápido, superficial; - огляд panorama superficial; - вогонь військ, fuego graneado; 4. ligero (спритний); pronto (моторний); correntoso (Лат. Ам. - про річку); -а течія corriente rápida; - біг carrera de velocidad швйдкісн'Ий прикм. rápido, de alta velocidad; - літак avión de alta velocidad; - метод будівництва método de construcción acelerada; -a плавка fusión rápida; - ліфт ascensor rápido; -
біг (на ковзанах) patinaje de velocidad; - спуск
швйдкісник ч спорт, corredor de velocidad! velocista m
швйдк ість ж 1. velocidad f, celeridad f; - світла velocidad de (la) luz; надзвукова - velocidad supersónica; початкова - velocidad inicial; максимальна (гранична) - velocidad máxima; - підйому ae. velocidad ascensíonal; (вантажу) velocidad de elevación; посадкова - ae. velocidad de aterrizaje; космічна - velocidad cósmica; перша космічна - velocidad orbital (circular); друга космічна - velocidad de escape (de liberación, parabólica); набирати -ості aumentar (acelerar) la velocidad; 2. (побіжність) carácter pasajero (fügaz); 3. (легкість) ligereza f, facilidad f; 4. (квапливість) rapidez f, apresuramiento m
швйдко присл. 1. (побіжно) de paso, ligeramente, superficialmente; - поглянути mirar superficialmente; 2. (легко, вільно) de corrido, con soltura; fácilmente; - читати leer de corrido, con facilidad; - грати (на роялі) tocar con facilidad (el piano, etc.); - говорити іспанською мовою hablar (el) español con soltura; 3. (нашвидку) con rapidez, rápidamente; por encima; - переглянути книжку hojear un libro, echar una ojeada a un libro; він ішов - iba de prisa швидкозшивдч ч carpeta de ganchos швидкокрйлий прикм. de vuelo rápido швидконбгий прикм. de pies ligeros швидкобкий прикм. de ojos vivos швидкоплйнний прикм. fügaz, efímero, pasajero, transitorio; rápido швидкоплйнність ж fugacidad f, brevedad f, transitoriedad f
швидкоплйнно присл. raudamente Швидкопсувний прикм. averiable, de fácil deterioro; -і продукти productos averiables швидкорізальн ий прикм.; -а сталь mex. acero rápido
швидкорбслий прикм. de crecimiento rápido ШВИДКОСТЙГЛИЙ прикм. див. скороспілий швидкострільний прикм. див. скорострільний швидкострільність ж див. скорострільність швидкохщн'ий прикм. rápido, veloz, ligero; -е судно barco velero; - двигун motor rápido швйдший прикм. más pronto, más rápido шво c див. шов
швбрінь ч clavija f, pivote m, gorrón m (de las ruedas de un carruaje)
шевеліЬра ж cabellera f, cabelladura f, melena f; густа - cabellera espesa шевйбт ч cheviot m шеврб c невідм. cabritilla f шеврбн ч військ, sardineta f шедбвр ч obra maestra, obra de arte; музичний - pieza maestra
шезлбнг ч tumbona f, meridiana f; chaise longue f (galicismo)
шейк ч (танець) shake m шейх ч jeque m, cheik m, sheik m шел0к ч (смола) goma laca шблест ч susurro m, murmullo m; frufrú m (сукні) шелестіти susurrar vi, munnurar vi; hacer frufrú (про сукню)
шелйхвістка ж (вітрогонка) lechuguina f шелюг ч, шелюга ж mimbrera f, mimbre m шбльма ч / ж 1. pilluelo m, granujilla m; 2. bribón m, granuja m
шельмівство c astucia f, picardía f; bribonada f (про вчинок)
шельмувйння c difamación f шельмувйти difamar vt, denigrar vt шельмувйтий прикм. taimado, ladino шельф ч спец, bajío m, banco de arena; plataforma f, shelf m; континентальний - plataforma continental
шелюгбвий прикм. de mimbrera; - кущ mimbrera шенкель ч спец, pierna f шепелявий прикм. ceceoso, zazo, zazoso шепелявити cecear vi, sesear vi шепелявість ж ceceo m шепелйво присл. ceceando шбпіт ч cuchicheo m, susurro m, murmullo m шепнути однораз. до шептати; - на вухо cuchichear (soplar) al oído
1103
шепотіння
шепотіння с див. шепіт шептал0 ж albaricoque (melocotón) seco; huesillos m pl (П. Am.) шептало c військ, fiador m шептйти, шепотіти cuchichear vi, susurrar vi, murmurar vi; - кому-н. на вухо cuchichear (soplar) a alguien al oído шептйтися cuchichear vi шептун, шепотун ч 1. {що тихо говорить) cuchichero m; 2. (пліткар) murmurador m, susurrón m; soplón m (донощик) шерббт ч 1. (напій) sorbete m; 2. (солодка маса) pasta de taitas y chocolate шереберть: полетіти - caer patas arriba mepéHpa, uiepéra ж fila f; hilera f; у дві ~и en dos filas; ~ами por (en) filas шеретівка ж molino para limpiar (descascarar) el grano de mijo
ujópex ч (тонка крига) capa de hielo fino; susurro m
шерехітий прикм. áspero (про шкіру) uiepexáTicTb ж (поверхні) rugosidad f, aspereza f (шкіри)
шерйфч sheriffm шерп ч sherpa m
шерстеобробн ий прикм. de elaboración de la lana; ~a промисловість industria lanera шерстепрядйльн-ий прикм.: ~a фабрика hilandería (fábrica) de lana шерстепрядіння c hilado de (la) lana шерстетіпйльний прикм. de (para) baquetear lana
шерстеткіцтво c tejido (tejedura) de lana шерстеткіцький прикм. de tejido de lana шерстечесйльн'Ий прикм. de (para) cardar lana; ~ая машина carda шерстйна, шерстйнка ж hilo de lana шерстйстий прикм. 1. lanoso, lanudo, enlanado шерстйти irritar la piel шбрстний прикм. с-г de (la) lana шерсть ж pelo m шерстянйй прикм. de lana, lanero шерстйнка ж tejido de algodón (parecido a la lana) шерхббель ч garlopa f, garlopina f шбрхнути hacerse ásepro шершавий прикм. rugoso шершйвити poner rugoso; hacer áspero шершівитися див. шершавіти шершйвість ж rugosidad f шершйвіти ponerse rugoso шбршень ч abejón m, crabrón m шестербнчастий прикм. de (por, a) rueda dentada
шестерйк ч tiro de seis caballos шестернйй прикм. séxtuplo шбстеро числ. збірн. seis шестигодйнний прикм. 1. de seis horas; ~ робочий день jomada de seis horas; 2. (призначений на шосту годину) de las seis шестигрйнний прикм. мат. hexaedro шестигрйнник ч мат. hexaedro m шестидбнка ж período de seis días шестидбнний прикм. de seis días шестидесйтник ч icm. progresista m (de los años 1860 en Rusia); persona de los años sesenta (generación de los sesenta en la URSS) шестиклйсник ч alumno del sexto grado шестикутний xagonal шестикутник c мат. hexágono m шестимісячний прикм. de seis meses шестипйлий прикм. de (con) seis dedos, sexdigitado
шестиразбвий прикм. séxtuplo шестирічний, шестилітній прикм. de seis . años; sexenal
шестисбтий числ. sexcentésimo; seiscientos (рік; номер; сторінка)
Ішестистбпний прикм. літ. de seis pies шестірнй ж тех. engranaje m (de rueda), piñón dentado, rueda dentada, rueda de engranaje шеф ч jefe m, director m, principal m; patrono m (господар); --кухар jefe de cocina шйфство c patrocinio m, patronato m; padrinazgo m (заступництво); взяти - patrocinar vt шбфствувати patrocinar vt ш0фськ-ий прикм. patrocinador, de patrocinio, de patronato; -а робота trabajo patrocinador
шибййголова ч 1. bravucón m, perdonavidas m, tragahombres m, matón m; 2. (бандит) bandido m; rufián m (хуліган)
шйбеник ч diablillo m, muchacho revoltoso; picaro m, pillo m (пустун); pilluelo m, golfíilo m, calavera m; travieso m, pilluelo m шйбениця ж horca f, patíbulo m, cadalso m шйбер ч mex. registro m (de chimenea, etc.) шйбка ж vidrio (cristal) de ventana(s) шизофрйнік ч esquizofrénico m шизофренічн ий прикм. esquizofrénico; -a поведінка conducta esquizofrénica шизофренія ж мед. esquizofrenia f шигг ч рел. chuta m, chií m шййка ж 1. зм. до шия; 2. (вузька частина чого-н.) cuello m; - пляшки gollete m; - вала тех. garganta de eje, gorrón de apoyo; - кривошипа mex. garganta de manivela; - рейки cuello de riel; - матки анат. cuello de la matriz; - хребця анат. cuello de la vértebra; 3. (у рака) colaf
шййн ий прикм. 1. de(l) cuello; -а хустка pañoleta f; 2. анат. cervical, cervicular; yugular; -a вена vena yugular; - хребець vértebra cervical шик ч chic m, ostentación f шйкання c 1. siseo m, chicheo m; 2. (oceucmy- вання) silba f, pita f, abucheo m; silbatina f (П. Am.)
шикйрний прикм. chic, ostentado, de ostentación; мати - вигляд tener un aspecto de ostentación
шикйрно 1. присл. con chic, con ostentación; 2. безос. у знач, присуд, hay chic шйкати недок., шйкнути однораз. 1. (на кого- н.) sisear vi, chichear vi; 2. (освистувати) silbar vi, vt, abuchear vt
шикувйння c військ, formación f; - у шерегу formación en fila
шикувйти 1. військ, formar vt; - в колону formar en columna; 2. mostrar ostentación, ostentar vt шикувйтися військ, formar vi; colocarse en filas; шикуйсьі ja formar!
ШЙЛІНГ ч (монета) chelín m шйл о c lezna f; -а в мішку не сховаєш todo saldrá en la colada; поміняти - на мило darse (pegarse) un planchazo, cometer una pifia, meter la pata
шилохвіст ч (дика качка) lavanco m шимпанзй ч невідм. chimpancé m шйна ж 1. (колеса) llanta f. (залізна); neumático m, goma f (гумова); пневматична - llanta neumática; 2. мед. férula f; 3. ел. barra (colectora) шинйль, шинбля ж capote m шинйльний прикм. de (para) capote(s) шйнка ж jamón m; jamón cocido (york); jamón serrano (окіст)
шинкйр ч tabernero m, bodeguero m шинкйрка ч tabernera f ujHHKBác ч mostrador m, tablero m шйнний прикм. de llanta(s); de neumático(s) шинбк ч taberna f, tasca f, figón m; chichería f (Л. Am.)
шиншйла ж (тварина і хутро) chinchilla f шиньйбн ч moño m
шип ч (підкови) ramplón m; tachuela f (на взутті) шипіння с 1. silbido m; chisporroteo m (олії на пательні); espumadura f (вина); chirrido m (механізму)
шипіти 1. silbar vi; chisporrotear vi (про олію на пательні); espumar vi (про вино); chirriar vi (про механізм)
шиплйчий прикм. silbante; con silbido(s); - голос voz silbante; - приголосний лінгв. sibilante m, silbante m
шипучий прикм. (про напій) espumoso (пінявий); gaseoso
шипучка ж bebida espumosa шипшйн*а ж escaramujo m, agavanzo m; rosal silvestre; квітка ~и zarzarrosa f ширвжйток ч 1. amplio consumo; 2. збірн. artículos de amplio consumo; (про товари культурного призначення) kitsch m ширин-á ж anchura f, ancho m; - дороги el ancho del camino шйрити 1. anchar vt; 2. ampliar vt шйритися 1. hacerse ancho, ancharse; 2. extenderse*, ampliarse
ширГнька ж bragueta f
шйрм а ж biombo m; cancel m (Л. Am.); слугувати ~ою servir de biombo (de pantalla, de tapadera)
ширбк'ий прикм. 1. ancho, holgado; -а вулиця calle ancha; -а колія зал. vía ancha; 2. amplio, vasto, extenso; 3. (про зображення) expresivo;
4. amplio, lato; - кругозір horizonte amplio; -e узагальнення generalización amplia; -і перспективи generosas perspectivas; 5. amplio, grande; -і маси las amplias (grandes) masas; y -ому сенсі (слова) en el sentido amplio (lato) (de la palabra); у -ому масштабі en gran escala;
6. corriente, frecuente; - читач lector corriente;
- екран pantalla ancha (panorámica); -а кістка hueso ancho; - жест gesto generoso; -а натура carácter generoso
шйроко присл. 1. con anchura; - відкритий abierto de par en par; - відкрити очі abrir desmesuradamente los ojos, desencajar los ojos; 2. ampliamente; - тлумачити interpretar ampliamente
широкогрудий прикм. de pecho ancho, ancho de pecho
широкоекрйнний прикм. de pantalla ancha; - фільм película en cinemascopio широкозахвйтний прикм. с-г de gran abarcamiento
ширококолійний прикм. зал. de vía ancha ширококбстий прикм. de hueso ancho ширококрйлий прикм. de alas anchas широколйстий прикм. de hojas anchas, foliáceo широколйций прикм. ancho de cara, de cara ancha
широколббий прикм. ancho de frente, de frente ancha
широкомбвлення c радіо amplia radiodifusión; amplia teledifusíón
широкомбвний прикм. радіо de amplia radiodifusión; de amplia teledffüsión широконбсий прикм. 1. deneriz ancha; 2. (про взуття) chato
широкопблий прикм. de grandes faldones (про одяг) ^ -
широкорядкбвий прикм. с-г de (con) ampli- o(s) entresurco(s)
широкоформйтний прикм. de (para) pantalla ancha (con sonido estereofónipo) широтй ж гвогр. latitud f ширбтний прикм. геогр. d,e latitud(es) широчбзний прикм. 1. anchísimo; 2. muy amplio, muy vasto, vastísimo, > широчінь ж extensión f, amplitud f, vastedad ff на всю - en toda la amplitud; - поглядів amplitud de conocimientos; - кругозору horizonte amplio
ширйння c planeo m, vuelo planeado ширйти planear vi; - у хмарах planear en (entre) las nubes
ширйючий 1. діеприкм. від ширяти; 2. прикм.:
- політ ав. vuelo planeado, vuelo a vela шитвбс costura f
шйти 1. coser vi; - на машині coser a máquina; - на руках coser a mano; 2. coser vt (одяг); hacer* vt (взуття); 3. (вишивати) bordar vt шйтий діеприкм. від шити шиттй с labor f (de costura), costura f; курси крою та - cursillos de corte y confección шйфер ч 1. мін. pizarra f; 2. (покрівельний матеріал) fibrocemento m (de tejar) шйферний прикм. pizarroso шифбн ч текст, muselina de seda (шовковий); muselina de algodón (бавовняний) шифоньйр ч armario de la ropa (ropero), ropero m шифоньбрка ж chifonier m шифр ч 1. cifra f; código m, escritora cifrada; ключ -y cifra f, clave del código; 2. (вензель) cifra f, monograma m
шифр0тор ч спец, (апарат) codificador m шифрбваний 1. діеприкм. від шифрувати; 2. прикм. cifrado, en cifra, en código; -а телеграма telegrama cifrado шифрбвка ж mensaje cifrado шифрувйльний прикм. de (para) cifrar шифрувйльник ч cifrador m шифрувйння c cifrado m шифрув0ти cifrar vt, codificar vt
1104
шлях
шйхта ж спец, carga f (de un alto homo, etc.) шихтувйти спец, formar la carga (para un alto homo, etc.)
luüiuáic ч іст (шолом) yelmo m шйшка ж (ялинки, сосни) pina f, cono m шишкйр ч (птах) cascanueces m шишкоподібний прикм.: ~a залоза glándula pineal
шйя ж cuello m, pescuezo m; cerviz f (потилиця)', кинутися на шию (кому-н.) arrojarse al cuello (de); вішатися на шию (кому-н.) а) colgarse del pescuezo (del cuello) de; 6) bailar el agua delante de; зламати собі шию romperse (partirse) la crisma; сидіти на шиї у кого-н. vivir de mogollón (de gorra), comerle un lado a alguien; висіти на шиї у кого-н. ser una carga (para), vivirá cuenta (de); посадити собі на шию echarse a cuestas; сісти на шию (кому-н.) sentarse en la cabeza (de) шістдесйт числ. sesenta шістдесйт’ий числ. sexagésimo; sesenta (рік; номер; сторінка); ~і роки los años sesenta шістдесятирічний, шістдесятилітній прикм. de sesenta años; sexagenario (про вік); ~ чоловік sexagenario m
шістка ж (цифра, гральна карта) seis m шістнддцятий числ. décimo-sexto; dieciseis (дата; номер; сторінка) шістнадцять числ. dieciseis шістсбт числ. seiscientos шість числ. seis
шкалй ж 1. escala f, graduación f; ~ термометра escala del termómetro; ~ температури escala térmica; 2. (зарплати, податків) tarifa f (de pagos) шк0лик ч chato m (vaso de aguardiente) шкандибйти renquear vi, cojear vi; marchar a paso de buey
шкйнці мн. мор. alcázar m, toldilla f
ujKána ж (про коня) caballejo matalón; rocín m;
jamelgo m, penco m
шкаралуп а, шкаралуща ж 1. cascara f; cascarón m; ~ горіха, яйця cascara (cascarón) de nuez, de huevo; очищати від ~и descascarar vt; 2. (вузька сфера) concha f; замкнутися (сховатися) у своїй ~і meterse en su concha; enconcharse (Л. Ам.)
шкарбйн, шкарбун ч: (старий) ~ viejarrón m, vejestorio m
шкарбанй мн. zapatos rotos шкарпбтка ж calcetín m; zoquete m (дамська) шкафут ч мор. combés m шквал ч ráfaga f, racha f шквйлистий прикм. (про погоду) a ráfagas; ~ вітер viento a ráfagas, golpes de viento шквйльний прикм. 1. див. шквалистий; 2. (про стрільбу) a (por) ráfagas; - вогонь tiro por ráfagas, fuego a ráfagas (graneado, intenso) ujKBápKH мн. кул. torrezno m (frito); chinchor- tas f pi
шкет ч chaval m
шків ч mex. polea f, garrucha f, roldana f, motón m; приводний ~ polea motriz шкідлйв-ий прикм. dañino, dañoso, perjudicial, nocivo; malsano, insalubre (для здоров'я); pernicioso (згубний); peligroso (небезпечний); ~a звичка costumbre nociva (perjudicial); ~e виробництво trabajo insalubre (nocivo); ~a теорія teoría perniciosa
шкідлйвість ж 1. nocividad f; 2. (шкідливі умови) insalubridad f
шкідлйво 1. присл. dañosamente, perjudicíal- mente; - впливати, діяти ejercer influencia nociva (sobre); 2. безос. у знач, присуд, es nocivo, es dañino, es insano; йому ~ палити le es nocivo fumar
шкіднйк ч 1. с-г parásito del campo; insecto dañino; 2. saboteador m
шкіднйцтво c sabotaje m; acto de sabotaje (вчинок); займатися ~м sabotear vi шкіднйцьк'ий прикм. de sabotaje; ~a діяльність sabotaje m
шкільн-йй прикм. de escuela, escolar; ~i роки (літа) años de escuela; - учитель maestro de escuela; ~ товариш camarada de escuela; ~i канікули (вакації) vacaciones escolares шкіпер ч мор. patrón m; capitán m (de un barco mercante)
шкіра ж piel f; epidermis f, cutis m (обличчя); гусяча ~ carne de gallina; чортова ~ tela basta; y нього тільки ~ та кості tiene sólo piel y huesos, está hecho un esqueleto шкірити, щирйти див. скалити шкіріміт ч cuero artificial шкірка, шкурка ж 1. (плівка на сирі) corteza f; ~ ковбаси tripa de los embutidos; 2. (рослин) epidermis f
шкірн ий прикм. de la piel, cutáneo; ~i (нашкірні) хвороби enfermedades cutáneas (de la piel); ~ покрив анат. epidermis f шкіряний прикм. de cuero, de curtido; ~ завод curtiduría f, tenería f; Ч вироби cueros m pl шкірянйк ч curtidor m шкірйнка ж cazadora de cuero шкірйстий прикм. coriáceo шкбд-а 1- (збиток) ж daño m, pérdida f, perjuicio m, detrimento m; завдати ~и causar daño, dañar vt; causar perjuicio, peijudicar vt; зазнати ~и sufrir daños (pérdidas); на ~y кому-н. en pe- ijuício (en detrimento) de alguien; 2. (витівка) travesura f, pillería f; 3. дуже ~! jes muy lamentable!, ¡es muy doloroso!
шкбдити 1. dañar vt, perjudicar vt; 2. hacer travesuras (pillerías), causar perjuicio; embromar vt (Лат. Ам.); ~ здоров’ю perjudicar la salud; ~ інтересам lesionar los intereses (de) шкодлйвий прикм. travieso, pillo шкоду"В0ти 1. sentir* vt, lamentar vt; 2. (берегти) escatimar vt, ahorrar vt; cicatear vi, tacañear vi (скупитися); не ~ сил і засобів no escatimar fuerzas y recursos; не ~ючи сил sin escatimar füerzas, sin regatear esfuerzos шкбл'а ж 1. escuela f, colegio m; colé m (fam.); початкова ~ escuela primaria; escuela general básica (EGB) (e Іспанії); середня - escuela secundaria (de segunda enseñanza); instituto de enseñanza secundaria (ÍES); bachillerato unificado polivalente (BUP) (в Іспанії); неповна середня ~ escuela media incompleta; вища ~ escuela superior; вечірня ~ робітничої молоді escuela nocturna (vespertina) de la juventud obrera; ~ дорослих escuela de adultos; "-інтернат escuela de alumnos intemos; ~ з продовженим днем escuela mediapensionista; es- cuela-hogar (в Іспанії); музична ~ escuela de música; іти (ходити) до ~и ir a la escuela; віддати до ~и mandar a la escuela; закінчити ~у terminar la escuela (los estudios); ~ життя escuela de la vida; 2. (напрям — у науці, мистецтві) escuela f; створити ~y formar (fündar) una escuela; 3. (метод) escuela f, método m шкблити, вишколювати enseñar vt (con rigidez); adiestrar vt, amaestrar vt (муштрувати) школйр ч escolar m, colegial m; alumno m (учень); estudiante m; escuelante m (Я Ам.) школйрство c chiquillada f, niñería f школярський прикм. escolar, colegial шкот ж мор. escota f
шкур*а ж 1. piel f, pellejo m; pelleja f (знята); здерти -y desollar* vt, despellejar vt; рятувати свою ~y salvar su (el) pellejo; тремтіти за свою -y temblar por su pellejo; бути (опинитися) у чиїй-н. ~і estar (hallarse) en el pellejo (de); зазнати (відчути) на власній Ч sentirlo en su propio pellejo; 2. pancista m; corrupto m; продажна ~ alma alquiladiza; ділити ~y невбитого ведмедя repartirse la piel del oso antes de matarlo, meter al pájaro en la cazuela antes de cazarlo, ofrecer la piel del oso antes de cazarlo; вовк в овечій ~i сага de beato у uñas de gato шкуратйнка ж див. шкірянка шкурйнка ж piel f; peladura f, monda f (лушпиння)
шкурка ж зм. див. шкура; 2. спец.: наждакова ~ papel (tela) de esmeril
шкурн-ий прикм. utilitario, metalizado, mercan- tilizado; Ч інтереси intereses utilitarios (utilitaristas)
шкурник ч utilitarista m, persona metalizada, pancista m
шкурництво c espíritu utilitario, mercantilismo m, utilitarismo m, pancismo m шкурницький прикм. utilitario, metalizado, mer- cantilizado
шкуродйр ч desollador m
шкуродйрня ж desolladero m шкуродйрство c ferocidad f, crueldad f шкутильгйти див. шкандибати шлагбйум ч barrera de golpe (de báscula), barrera guardacruce
шлак ч mex. escoria f (de fundición), cagafierro m, grasas f pl
шлакобетбн ч спец, cemento de alto homo, hormigón de carbonilla
шлакоблбк ч спец, bloque de cemento y escoria (de hormigón, de carbonilla) шлйковий прикм. de escoria; de carbonilla шлакоутвбрення c escorifícación f шлам ч спец, barro m, fango m шланг ч manga f, manguera f; пожежний ~ manga de incendio шлафрбк ч bata f
шлййки мн. (підтяжки) tirantes m pl; andaderas f pl (дитячі)
шлейф ч cola f (de vestido) шлем ч карт capote m
шлей ж ataharre m, retranca f; arretranca f (Л. Ам.)
шліфувйльний прикм. de pulir, de pulimentar; ~ верстат pulidora f, rectificadora f, esmeriladora f, pulidora f; ~ круг disco abrasivo шліфувйльник ч esmerilador m, rectificador m шліфувйння c pulido m, pulimento m, rectificado m, esmerilado m, esmerilaje m шліфувйти pulir vt, pulimentar vt, rectificar vt, esmerilar vt
шліфувйтися pulirse, rectificarse шліх ч гірн. granzas f pl, residuos minerales шліхта ж текст, apresto m шліхтувйти текст, aprestar vt, plastecer* vt шліц ч mex. ranura f, estría f шлун ок ч estómago m; нетравлення ~ка indigestión f, empacho m; розлад ~ка desarreglo estomacal, diarrea f; луджений ~ estómago de piedra
шлункбв'ий прикм. de(l) estómago, estomacal, gástrico; Ч захворювання enfermedades del estómago; ~ сік фізіол. jugo gástrico; Ч краплі gotas estomacales шлунково-кишкови étrointestinal шлуночок ч 1. зм. до шлунок; 2. анат. ventrículo m; ventrículo del corazón (у серці); ventrículo del encéfalo (порожнина головного мозку) шльбндра ж pindonga f, puta f, ramera f шлюб ч matrimonio m, casamiento m; nupcias f pl; ~ з розрахунку, з кохання matrimonio por interés, por amor; вступити в - contraer matrimonio, tomar estado, casarse; бути в 4 estar casado; другий " segundas nupcias; статистика "ів nupcialidad f; громадянський (церковний)" matrimonio civil (canónico) шліЬбН'ИЙ прикм. 1. nupcial, conyugal, matrimonial; "в свідоцтво certificado de matrimonio; ~e ложе lecho nupcial, tálamo m; у -ому віці casadero; 2. зоол. de celo;" період período de celo; "в оперення plumaje del período de celo шлюборозлучний прикм. de divorcio;" процес juicio de divorcio
шлюз ч 1. (споруда) esclusa f, compuerta f (заставка); відкрити ~и abrir las compuertas; 2. гірн. mesa durmiente
шлюзовйй прикм. de esclusa; ~ пристрій esclusa f
Liini03yBáTH 1. meter en esclusas; hacer pasar por una esclusa (un barco); esclusar vt; 2. (влаштовувати шлюзи) hacer esclusas (compuertas)
шлюп ч мор. sloop m (barco de vela) uinion6ánKa ж мор. pescante (para botes), serviola f
шлюпка ж chalupa f, bote m, lancha f; рятувальна " bote de salvamento (salvavidas) шлйгер ч canción de moda; temazo m шлймбур ч mex. abreagujeros m шлях ч 1. camino m, vía f, recorrido m, trayecto m; санний " camino de trineos; "И сполучення vías de comunicación; водні, морські ~и rutas (vías)fluviales, marítimas; 2. мн.: ~и анат. víasf дихальні "И vías respiratorias; 3. (напрям) vía f, senda f; статична " (чого-н.) ponerse en el camino (de); життєвий ~ el camino de la vida; стояти на правильному ~y estar en el camino
1105
ШЛЯХ0ТНИЙ
justo (de la verdad); Молочний Чумацький ~ acmp. Vía Láctea, Camino de Santiago; усипаний трояндами camino ide flores; ~и розійшлися cada cual va por su camino шляхбтний прикм. 1. noble, generoso; magnánimo (великодушний)', ~ вчинок acción noble; 2. (шляхетський) noble шляхбтність ж 1. nobleza f, generosidad f; magnanimidad f (великодушність); 2. (шляхетне походження) nobleza f іііляхбтно присл. noblemente, con nobleza іііляховйк ч constructor de caminos (de carreteras, de ferrocarriles, etc) шляхопрбвід ч viaducto m шлйхта ж icm. nobleza polaca (ucraniana), szlachta f
шлйхтич ч icm. noble polaco, ucraniano шмагйння c (покарання) azotaina f, zurra f, afueteadura ЦЦ.Ам.)
шмагйти (сікти) azotar vt, zurrar vt, dar latigazos; ~ паском azotar con el cinturón; ~ батогом dar latigazos; afuetear vt (Ц. Am.) шмаркйтий прикм. mocoso шмаркйч ч mocoso m uiMápiaii mh. mocos m pl шматковйй прикм. en pedazos, en trozos шмат'бк ч 1. pedazo m, trozo m; rebanada f, loncha f (скиба); ~ мила pedazo (pastilla) de jabón; розбити на ~ки hacer pedazos (añicos), despedazar vt; ласий ~ buen bocado; ~ хліба pedazo de pan; урвати ~ conseguir un buen bocado, arrancar una ganga (un chollo); мені ~ y горло не лізе lo tengo atravesado en la garganta шматувйти tijeretear vt, despedazar vt, tronzar vt; desgarrar vt, dilacerar vt шмигати ir y venir, correr de aquí para allí, trajinar vi
шмигнути док. 1. однораз. до шмигати; 2. colarse*, filtrarse; ~ в двері colarse rápidamente por la puerta
шмбргати sorberse los mocos; ~ носом dar sorbetones con las narices шмуцтйтул ч полігр. anteportada f, portadilla f шнапс ч aguardiente m (alemán) шнГцель ч куп. loncha f; tajada f (відбивний)’, croqueta grande (січений); escalope m шнур ч 1. cordón m; запальний - mecha f; бік- фордів - mecha lenta; 2. en. cable m, cordón eléctrico
шнурівка ж acordonamiento m шнур*6к ч cordón m, cinta f, agujeta f; ~ки для черевиків cordones para los zapatos шнурувйти недокА.acordonar vt, encordonar vt, apretar con cordones; 2. (прошивати) coser (sujetar) con cordones шнурувйтися acordonarse шов ч 1. costura f; punto m (у вишивці); 2. мед. sutura f; глухий ~ (хірургічний) sutura ciega; накладати шви suturar vt; зняти шви мед. quitar (levantar) los puntos de sutura; 3. анат. rafe m; черепний ~ comisura f; 4. mex. junta f, juntura f; зварний ~ junta soldada шовінізм ч chovinismo m шовініст ч chovinista m шовіністйчний прикм. chovinista шовк ч seda f; —сирець seda cruda, fíladiz m; штучний, натуральний - seda artificial, rayón m; seda natural; кручений (суканий) ~ seda torcida, sirgo m; моток ~y madeja de seda шовківнйк ч sericultor m шовківнйцтво c sericultura f шовківнйцький прикм. sericícola шовкбв'ий прикм. 1. de seda, sedoso; ~a нитка, тканина hilo, tejido de seda; 2. (що нагадує і шовк) sedeño, sedoso, asedado; ~e волосся cabellos sedosos, pelo sedeño; 3. (слухняний) como la seda, blando, manso; він став як ~ se I puso (manso) como una seda шовковйк ч gusano de seda шовкбвинка ж hilo de seda шовковйст-ий прикм. sedeño, sedoso, asedado; ~e волосся cabellos sedosos, pelo sedeño
шовкбвиця ж 1. (дерево) moral m, moreda f, morera f; 2. (плід) mora f шовкбвйчний прикм. de mora(s) (про плід); de morera (про дерево)
шовкообрббний прикм. de elaboración de la seda, de seda
шовкопрйд ч (комаха) bómbice m; тутовий ~ gusano de seda
шовкопрядйльн-ий прикм.: ~a фабрика fábrica (hilandería) de seda, sedería f шовкопрядіння c hilado de (la) seda шовкоткйцтво c fabricación de tejidos de seda шовкоткйцьк*ий прикм. de tejido de seda; ~a фабрика fábrica de seda шок ч мед. choque m, shock m шбковий прикм. мед. de choque; - стан estado de choque
шокол0д ч chocolate m; плитка ~y pastilla (ladrillo) de chocolate
шокол0дн-ий прикм. de chocolate; ~a фабрика fábirca de chocolate; ~i цукерки bombones de chocolate; ~e дерево cacao m (árbol); ~i боби semillas de cacao, cacao m (fruto) шокувйти chocar vt, causar extrañeza; escandalizar vt
шолбм ч 1. casco m; водолазний ~ casco de buzo (de la escafandra); 2. icm. yelmo m, morrión m, celada f шоломофбн ч casco laringofónico шолудйвий прикм. roñoso, tinoso шбмпол ч baqueta f, lavador m шбмпольний прикм. de avancarga шбр'И mh. 1. anteojeras f pf; 2. (запряг) cinchas f pl, correaje m; узяти в ~ meter en cintura; тримати y ~ax tener en cintura шорсткйй прикм. див. шерехатий шбрсткість ж див. шерехатість шбрти мн. shorts m pl, pantalón corto, pantalones cortos
mocó c невідм. carretera f, calzada f; автомобільне ~ autopista f, carretera (para automóviles)
ШОС0ЙН-ИЙ прикм. de carretera; ~a дорога carretera f
шбст-ий sexto; seis (дата; номер; сторінка); ~a масть sexta f, sexta parte; ~e травня seis de mayo; ~oro травня el seis de mayo; пів на ~y (las) cinco y media; ~e чуття el sexto sentido шотлйндець ч escocés m шотлйндка1 ж escocesa f шотлйндка2 ж (тканина) tartán m, escocés m іііотлйндський прикм. escocés; de Escocia uióy c невідм. Show m, espectáculo m; влаштувати - montar el Show шофбр ч chófer m; - таксі chófer de taxi шоф0рськ*ий прикм. de chófer(s); ~i права licencia (permiso) de conducir, carnet de conducir
iunár*a ж espada f, estoque m; florete m (рапіра); ~ для фехтування espada de esgrima; оголити ~y desenvainar la espada; схрестити ~и cruzar las espadas (con)
uunaráT ч 1. bramante m, cordel m; 2. спорт. spaccato m
шпажйст ч espada m; floretista m (рапірист) шпак ч estornino m
шпаківня, шпаківнйця ж nido (casita) para estorninos (hecho por el hombre) шпаклівка ж спец, (речовина) plaste m шпаклювйння c спец, plastecido m шпаклювйти спец, enmasillar vt; plastecer* vt шпйла ж зал. traviesa f
шпалбр а ж 1. (ґратки для рослин) espaldera f; 2. мн.: ~и (ряди дерев, кущів) calle de árboles (de arbustos); 3.: ~и військ, filas f pl, hileras f pl; шикувати ~ами formar calle; 4. мн.: ~и (настінні) tapices m pl; papel m шпалбр-и мн. empapelado m, cortinaje de papel pintado, tapicería f; обклеїти ~ами empapelar vt, tapizar vt
шпалбрний прикм. de tapicería; ~ цвях calamón m, chatón m
шпйльта ж columna f; на ~x газет en las columnas de los periódicos umaHá ж 1. golfo m, gamberro m; 2. збірн. chusma f, canalla f, gentuza f шпангбут ч мор. cuaderna f, costilla f шп4нськ"Ий прикм.: ~a муха (мушка) cantárida f umápa, шпарйиа ж agujero m, rendija f; ~ замка ojo de la cerradura
иіпаргйлка ж chuleta f (en los exámenes)
шпйрити (окропом) escaldar vt (con agua hirviendo)
шпйритися escaldarse uinápKa ж див. щілинка шпарувйтий прикм. спец, poroso; esponjoso шпарувйтість ж спец, porosidad f, esponjosidad f
шпат ч мін. espato m; польовий - feldespato m; плавиковий - espato flúor, fluorita f шпйтель ч espátula f іііпйція ж полігр. espacio m шпбник ч clavija f, espiga f шпбргель ч бот. espérgula f, esparcilla f ШП0ТИТИ cardar la lana; reñir* vt, regañar vt, solfear vt, dar un jabón; reprender vt, sermonear vt шпиг ч polizonte m, guindilla m шпиг0ти (en)lardar vt, mechar vt шпигувйти espiar vt шпигун ч espía m; bombero m (Л. Am.) шпигунство ч espionaje m; промислове ~ espionaje industrial
шпигунський прикм. de espía(s); de espionaje; ~a організація organización de espionaje шпик ч (сало) tocino m, lardo m шпйль ч 1. apxim. pico m, aguja f; 2. мор. cabrestante m
шпйльк-а ж 1. (для волосся) horquilla f; gancho m (Ц. Am.); 2. mex. espárrago m, clavija f, clavo m; 3. pulla ,f puntada f, alfilerazo m; пустити ~y tirar pulías; 4. (прагнення дошкулити) pinchazo m шпильковйй прикм. 1. de alfiler; ~ укол alfilerazo m; з ~y головку como una cabeza de alfiler; 2. див. хвойний uinHHáT ч espinaca f
шпйндель ч mex. 1. vastago m, árbol m; pinzote m, eje m (вісь); 2. (веретено) huso m шпиталізувйти док. і див. госпіталізувати іііпитйль ч див. госпіталь шпитйльний прикм. див. госпітальний шпйця ж див. спиця
шпичйстий прикм. puntiagudo^apuntado, picudo шпінгалбт ч 1. (засувка) falleba f; 2. (про підлітка) chaparro m
шпіц ч (порода собаки) р§гго de Pomerania, pomeranio m
шпіцрутен ч icm. baqueta f шплінт ч mex. chaveta f, clavija f - шпбна ж полігр. regleta f, interlínea f шпбнка ж mex. chaveta f; зрізна ~ chaveta encastrada
uinóp*a ж 1.espuela f; Стискати ~ами picar espuelas, espolear vt; 2. (у.птахів) espolón m шпорйш ч див. спориш шприц ч jeringa f, jeringuilla f, inyector m; одноразовий ~ jennga (jeringuilla) desechable uinpóTH mh. boquerones m pl (ahumados en aceite)
шпулька ж canilla f; намотувати на ~y encanillar vt
шпуля ж спец, bobina f, canilla f шпунт ч спец, ensambladura de caja y espiga (de lengüeta y ranura)
шпур ч 1. гірн. barreno m; вибуховий ~ barreno de voladura, pozo de explosión; 2. mex. (шахтної печі) canal de colada шпурлйти недок., шпурнути док. і однораз. echar vt, tirar vt, lanzar vt, arrojar vt; ~ камінням apedrear vt шрам ч cicatriz f
шрапнбль ж військ, metralla f, shrapnel m шрифт ч letra f, carácter m, tipo m; жирний ~ caracteres gruesos, negrilla f; курсивний ~ letra cursiva, itálica f; прямий ~ redonda f шрифтовйй прикм. de (con) letra(s), de (con) caracteres
шрифтоливйрн'ий прикм.: ~a машина
fundidora de caracteres шруб ч див. шуруп
штаб ч військ, estado mayor; генеральний ~ Estado Mayor General; морський ~ estado mayor naval
urrá6a ж (заліза) barra f штйбель ч pila f, montón m, rimero m штаб-квартйра ж sede f, cuartel general илгабнйй 1. прикм. de estado mayor; ~ офіцер oficial de estado mayor; 2. ч oficial de estado mayor
1106
шунт
штабовий прикм. mex. en barra(s); ~е залізо hierro en barra(s)
штаб-офіцбр ч військ, oficial superior штабс-KaniTáH ч військ, capitán ayudante штаг ч мор. estay m
штам ч біол. stockvacuna f, estirpe f, cepa f штамп ч 1. estampilla f, sello m; timbre m {штемпель); membrete m (бланка); 2. mex. cuño m, estampa f, troquel m; 3. (шаблон) estan- dard m, modelo m; patrón m; frase hecha, lugar común, tópico m (у мовленні); мислити ~ами pensar estereotipadamente штампбван-ий 1. дієприкм. від штампувати; 2. прикм. mex. estampado, troquelado; 3. прикм. (шаблонний) trillado, trivial; estereotipado; ~ вислів frase hecha, tópico m, modismo estereotipado
штампбвка ж (виріб) estampado m штампув0льний прикм. mex. de estampar, de troquelar; ~ прес estampadora f, troqueladora f штампув0льник ч estampador m штампувйння c 1. mex. estampado m, estampación f, troquelado m; 2. (e)standartización f штампувйти 1. sellar vt, timbrar vt; poner membrete; 2. mex. estampar vt, troquelar vt; 3. (estandartizar vt
iiiTáHra ж 1. barra f, varilla f; 2. спорт, (футбольних воріт) poste m, palo m; larguero m; 3. спорт, (снаряд) barra de discos, pesa f штангенцйркуль ч compás de vara (de regla, de corredera)
штангіст ч спорт, levantador de pesos, halterista m
штандйрт ч estandarte m, guión m, pendón m штан-й мн. pantalones m pl; короткі ~ pantalones cortos
штанйна ж див. колоша штанцГ мн. зм. pantalones cortos (de niños) штйпель ч 1. (тканина) tela de fibrana; 2. спец, (волокно) fibra corta, filamento cortado, fibrana f штйпельи-ий прикм. de fibra corta, de filamento cortado, de fibrana; ~e волокно filamento cortado; ~a тканина tela de fibrana штат1 ч estado m; Сполучені Штати Америки Estados Unidos de América штат2 ч plantilla f, personal m; військ, efectivos m pl штатйв ч soporte m, sostén m, pie m; trípode m (тринога)
штйтн-ий прикм. 1. titular, de plantilla, inamovible; ~ викладач profesor titular (numerario); ~a посада cargo titular; ~ працівник empleado de plantilla; 2. (статутний) reglamentario; ~a зброя arma reglamentaria; ~ розклад plantilla f штах0ти мн. estacada f, valla de estacas шт0йгер ч гірн. capataz de minas шт0мпель ч 1. (прилад) sello m, estampilla f; 2. (відбиток) timbre m, sello m штбмпельний прикм. de sello, de (para) sellar штемпелювйти sellar vt, timbrar vt, estampillar vt штбпсель ч enchufe m, tomacorriente m шт0псельн ий прикм. de enchufe, de tomacorriente; ~a вилка clavija de enchufe (de tomacorriente); ~a розетка enchufe m, tomacorriente m, caja de enchufe
штиб ч género m, índole f; manera f, estilo m (стиль); люди одного ~y gente de la misma calaña (de la misma laya y pelaje) штиль ч calma f, bonanza f; мертвий ~ calma muerta (chicha)
штильовйй прикм. de calma, de bonanza штир ч mex. clavija f, macho m штирббрт ч мор. estribor m штифт ч mex. espárrago m, pasador m, clavija f, perno m
штйхель ч спец, punzón m (de grabar) штoвxáльник ч спорт, lanzador de peso uiTOBxáH ч empujón m; golpe m (удар); estrellón m (Л. Am.)
штовханйна ж tumulto m, tropel m, vaivén m штовх0ння c 1. empuje m; 2. спорт.: ~ ядра lanzamiento de peso; - штанги levantamiento de peso, de pesas, halterofilia f uuTOBxáTH 1. empujar vt, empellar vt; arrebatar vt (П. Ам.); ~ ліктем dar codazos, codear vt; 2. empujar vt, mover a empujones; - в прірву empujar al precipicio; 3. (спонукати) incitar vt (a), instigar vt (а); ~ на злочин instigar al delito; 4.
спорт, lanzar vt; levantar vt; - ядро lanzar el peso; ~ штангу levantar pesas штовхйтися atrepellarse; dar empujones; ~ ліктями darse codazos
uiTOBxáH ч 1. зал. locomotora de empuje, empujadora f; 2. мор. empujador m штовхнути док. див. штовхати шток ч mex. varilla f, vastago m; ~ поршня varilla del émbolo
штбльня ж гірн. galería f, socavón m; бічна ~ galería lateral
штбпальн-ий прикм. de zurcir; ~a голка aguja de zurcir
штбпаний прикм. zurcido штбпання c zurcido m, zurcidura f штбпати zurcir vt
lUTÓnop ч 1. sacacorchos m, descorchador m, tirabuzón m; 2. ae. barrena f, tirabuzón m; увійти в - entrar en barrena штбпорити ae. entrar (caer) en barrena iiiTónopoM присл. en barrena uiTÓpa ж estor m, cortina f штбрка ж 1. зм. до штора; 2. спец, obturador m шторм ч temporal m, tormenta f, tempestad f; сильний ~ borrasca f, temporal m; потрапити в - correr un temporal
штормйти мор. estar tormentoso (borrascoso) штормовйй прикм. de temporal, de tormenta; ~ сигнал aviso de tormenta uiTopMTpán ч мор. escala de gato (de viento) штормув0ти мор. 1. (витримати шторм) correr un temporal, sufrir una tormenta; 2. див. штормити
штоф1 ч botella f (antigua medida ~ de 1,2 litros) штоф2 ч (тканина) damasco m штраф ч multa f, pena pecuniaria; стягти ~ imponer una multa; заплатити - pagar una multa
штрафнйй прикм. 1. pecuniario, de multa; 2. спорт, de castigo; - удар tiro de castigo; оди- надцятиметровий - удар penalty m; ~ майданчик área de castigo; ~ час tiempo que dura el castigo; ~e очко punto de penalización; призначити ~ удар (у футболі) penalizar vt; ~ батальйон військ, batallón de castigo (correccional)
штрафнйк ч 1. militar castigado; 2. спорт. deportista penalizado
штрафув0ти multar vt, imponer una multa штрейкбрбхер ч rompehuelgas m, esquirol m штрек ч гірн. galería f; головний, поперечний ~ galería de fondo, de recorte штрикйти недок., поштрйкати док. agujerear vt, pinchar vt, punzar vt
штрикнути док.: ~ ножем dar una puñalada (una cuchillada) штрйпка ж trabilla f
штрих ч línea f, trazo m; rasgo m; ~и (на мапі) rayas f pl; характерний ~ rasgo característico штриховйй прикм. rayado штрихувйння c sombreado m, rayado m (en negro), esgrafiado m
штрихув0ти sombrear vt, rayar vt (en negro), esgrafiar vt
штук-a ж 1. (окремий предмет) pieza f; - полотна pieza de lino; кілька штук груш unas cuantas peras; 2. (явище, річ) cosa f; що це за ~? ¿qué es esto?; 3. (витівка) pasada f, chasco m; утнути ~y dar un chasco (a); jugar una mala pasada (a); tomar el pelo (a) urryKáp ч chasqueador m; bromista m (жартівник)
штукатур ч estucador m, estuquista m, enlucidor m
штукатурення c estucado m, enyesado m, enlucido m
штукатурити estucar vt, enyesar vt, enlucir* vt штукатурка ж (розчин; шар) estuco m, enlucido m; суха - enlucido seco
штукатУрн-ий прикм. de estucar, de enlucir; -i роботи estucado m; - гіпс escayolaf yeso de estucar
штукбнція ж див. штука 2, З штукбвина ж див. штука 2, З штукувйння с спец, zurcido m (imitando la urdimbre)
штукув0ти спец, zurcir vt (imitando la urdimbre)
штурв0л ч timón m, rueda del timón, volante m (de dirección); стояти за ~ом estar al volante штурв0льн'ИЙ прикм.: ~e колесо rueda del timón
штурм ч asalto m; брати ~ом tomar por asalto штурман ч мор. navegador m, navegante m; військ, oficial de derrota
штурманський прикм. de navegación; de navegante; ~a рубка caseta de derrota штурмівщйна ж jomada intensiva de fin de mes, trabajo urgentísimo; carreras f pl штурмов-ий прикм. військ, de asalto, de choque; ~ загін destacamento de asalto (de choque); ~a авіація aviación de asalto штурмовйк ч 1. ae. avión de asalto; 2. (у фашистській Німеччині) S.A. m (miembro de las tropas de asalto de la Alemania hitleriana) штурмувйти asaltar vt
штурхйн ч puntapié m; дати ~a dar un puntapié urrypxáTH empujar vt; dar empujones en el costado
штуцер ч 1. mex. tubo de empalme, tubuladura f; 2. (рушниця) carabina f
штучка ж зм. cosa f, cosita f; тонка - tunante m, pájaro (de cuenta), buena (linda) pieza штучн'ий прикм. 1. artificial; sintético; ~ шовк seda artificial, rayón m; - каучук caucho sintético; ~e зрошення riego (irrigación) artificial; ~e харчування alimentación artificial; ~i квіти flores artificiales; ~¡ зуби dientes postizos; ~¡ перли perlas falsas (artificiales); 2. (удаваний) amanerado, afectado, fingido, artificioso штучність ж 1. artificio m; 2. (удаваність) amaneramiento m, afectación f, falsedad f штучно присл. artificialmente шуба ж pelliza f, abrigo de pieles шубка ж pelliza ligera шубний прикм. de (para) abrigo de pieles шуббвснути док. до шубовстати шуббвстати (падати в воду) caer en el (al) agua (de ímpetu, con golpe) шуббвсть виг. paf, chas uuyrá ж hielo friable (en los ríos) uiyrám 1. ahuyentar vt; 2. с-г limpiar vt, aventar vt шугнути, шугонути однораз. до шугати шукане с мат incógnita f шуканий прикм. 1. buscado, que se busca; 2. мат incógnito
шукйння c busca f, rebusca f uiyKáTH 1. buscar vt; esculcar vt (Л. Ам.); ~ дорогу buscar el camino; ~ причину buscar la causa (el motivo); - кого-н. andar en busca de uno; 2. (старатися одержати) buscar vt; ~ допомоги buscar una ayuda; ~ поради buscar un consejo; ~ нагоди buscar la ocasión; ~ очима buscar con la vista; ~ вчорашній день buscar lo que ha dejado de existir; шукай вітра в полі cógelo del rabo; хто шукає, той завжди знайде quien busca halla шукач ч buscador m; ~ перлин pescador de perlas; - пригод aventurero m шулер ч tahúr m, fullero m, tramposo m шулерство c tahurería f, fullería f, trampa f шулерський прикм. de tahúr, fullero, tramposo шулГк'а ч halcón m; налетіти (кинутися) ~ою (на кого-н.) lanzarse como un halcón шульгЗ ч і ж zurdo m; zurda f шум ч 1. ruido m; gritería f, griterío m (голосів); estruendo m (гуркіт); rumor m, susurro m (хвиль, вітру); ~ у голові, у вухах zumbidos en la cabeza, en los oídos; без ~y sin hacer ruido, a la chita callando, a cencerros tapados; 2. мед. ruido(s)m (pl), murmullo m; ~и у серці murmullo cardíaco
шум0ри мн. sumerios m pl iiiyMÍBKa ж espumadera f шуміти 1. hacer ruido; embullar vi; susurrar vi (про хвилі, вітер); 2. meter ruido, armar un jaleo шумний прикм. ruidoso, estrepitoso, estruendoso
шумно 1. присл. ruidosamente, estrepitosamente, estruendosamente; 2. безос. у знач, присуд. hay ruido; тут надто - aquí hay demasiado ruido шумов-йй прикм. de ruido(s); ~ оркестр orquesta de instrumentos de percusión шумопеленгЗІор ч мор. fonogoniómetro m шунт ч ел. derivación f, shunt m
1107
шура-буря
шура-буря: ~ зірвалася de donde salta el füego, de donde se armó la de San Quintín шурин, шурбк ч cuñado m шурувАти 1. mex. atizar vt, hurgonear vt; 2. (мити, чистити) limpiar (fregar) raspando шуруп ч mex. tomillo m
шурф ч гірн. excavación de ensayo, pozo m (de sondeo)
шурфувАти гірн. penetrar vi, hacer pozos шутий прикм. sin cuernos; cuatezón; ~a корова vaca sin cuernos; cuatezona f шухлАда ж cajón de la mesa иіуцкор ч (гвардієць у Фінляндії) suojeluskunta m шушваль ж canalla m, hampa f
шушукання c cuchicheo m
шушукатися cuchichear vi
шхбри мн. геогр. escollos m pl, arrecifes m pl
шхуна ж goleta f
1108
щілйнний
щаббль ч див. ступінь 1 щавбль ч acedera f щавельний прикм. de (con) acedera(s) щавл0в*ий прикм. 1. de acedera(s); 2. хім. oxálico; -а кислота ácido oxálico; сіль ~ої кислоти oxalato т
щадйти недок. compadecerse* (de); perdonar vt, respetar vt, tratar con indulgencia, evitarle disgustos e incomodidades; не ~ себе no tener piedad de sí mismo; ~ чиє-н. самолюбство respetar el amor propio
щаслйв'Ий прикм. feliz, dichoso; afortunado (вдалий); propicio (сприятливий); - день día feliz; ~a нагода ocasión propicia; ~a думка buena ocurrencia; народитися під ~ою зорею nacer con (buena) estrella; вірити в свою ~y зорю confiar en su estrella
щаслйво присл. felizmente, dichosamente; afortunadamente (вдало); ~ відбутися salir a pie enjuto, hallarse libre de cacho щаслйвчик ч. porrudo m, suertudo m; та й ~! ¡vaya potra que tiene! uiácHO присл. див. щасливо щ0стя с felicidad f, dicha f, fortuna f, suerte f (талан); (по)бажати - desear mucha suerte; спробувати ~ probar fortuna (suerte); на моє ~ para suerte mía; ваше ~, що... es una suerte para Ud., que...; сліпе ~ la ocasión la pintan calva; вірити в своє ~ creer en su fortuna; дай Бог йому - que Dios le bendiga; на - вставн. сл. por fortuna, afortunadamente; на - (дати, сказати) para tener suerte; мати ~ tener suerte (de + inf) ще, Іщ0 присл. 1. (знову) aún, todavía; más (на додаток); ~ i - más y más; ~ раз una vez más; ~ стільки ж otro tanto, lo mismo; ~ більше, менше aún (todavía) más, menos; ~ краще, гірше aún (todavía) mejor, peor; сказати ~ що-небудь decir algo más; дайте мені - déme más; я приїду ~ yo vendré otra vez (más); 2. (досі) todavía, hasta ahora; yce - inclusive, hasta ahora; - свіжий, молодий todavía está fresco, es joven; він ~ хлопчик todavía es un muchacho; дощ ~ йде todavía llueve; 3 (вже) ya, aún; ~ здаля ya desde lejos; - в дитинстві ya (aún) en la infancia; 4. (про наявність можливості) todavía; ~ не пізно todavía no es tarde; ми - встигнемо todavía llegaremos a tiempo; 5. у знач. спол. aún, todavía; це ~ нічого! {eso aún no es nada!, ¡aún no tiene importancia!; - б пак (звичайно) sin duda, por supuesto; ¡y no es para menos!; cómo no (Лат. Ам.); oto ~! ¡no faltaba más que eso!; ¡algo más!
щебенбвий прикм. de cascajo; ~ баласт lastre de cascajo
щббет ч, щебетйння c trisado m, gorjeo m щебетйти недок. trisar vi, gorjear vi щебетуха ж pájaro gorjeador щебетушечка ж (про пташку) cantora f, ave cantora
щббінь ч cascajo m, casquijo m, ripio m; цегельний ~ ripio de ladrillo
щбдр-ий прикм. 1. (не скупий) generoso, dadivoso, largo; pródigo (марнотратний); ~ою рукою a manos llenas; ~ на обіцянки pródigo en promesas; 2. (багатий, рясний) rico, abundante; ~a природа naturaleza rica (exuberante); ~i подарунки regalos ricos; ~a допомога ayuda generosa
щбдрість ж generosidad f, dadivosidad f, largueza f
щбдро присл. generosamente, dadivosamente, con largueza, a manos llenas щедрбти мн. generosidades fpl, liberalidades f pl, larguezas f pl; від (своїх) щедрот de (mis, tus, sus) manos llenas
щблепа ж 1. quijada f, mandíbula f, maxilar m (cient); верхня ~ mandíbula superior; нижня ~ mandíbula inferior, inframaxilar m; 2. (зубний протез) dentadura f, вставна ~ prótesis dental, dentadura postiza
щблепний прикм. maxilar, mandibular; ~a кістка hueso maxilar
Щ0ЛОПОВИЙ прикм. див. щелепний щеміти oprimir vt, agobiar vt щемлйв'ий прикм. agobiante, abrumador; ~ біль dolor agobiante; ~e почуття sentimiento abrumador
щенйтися parir vt (ia perra, la zorra, la loba) щенй c 1. cría f, perrito m; cachorro m; 2. сл. mocoso m, chiquillo m
щ0па, прищбпажслец. patrón m, portainjerto m Щ0ПЛ6ННЯ c 1. (рослин) injerto m; 2. мед. inoculación f, ~ віспи vacunación f, зробити кому-н. - vacunar a alguien uiep6á ж sopicaldo m
щербйтий прикм. mellado; ~ посуд vajilla desportillada (descascarillada); (про місяць) menguante щербйна ж mella f
щетйна ж 1. cerda f, 2. (на щоках) barba f, pelo corto
щетйнист-ий, щетинйстий прикм. cerdoso, cerdudo; erizado (про волосся); ~i брови cejas pobladas (espesas)
щетйнн'Ий прикм. de cerda(s); ~a щітка cepillo de cerdas
щетинув0тий прикм. cerdoso щйголь ч (птах) jilguero т, pintacilgo т
щйколотка ж tobillo т; maléolo т (cient.) щйколотковий прикм. maleolar щйпавка ж (комаха) forfícula f, tijereta f, corta- picos m
щипйти 1. pellizcar vt, dar pellizcos; 2. picar vt, pinchar vt (про мороз); 3. (траву) despuntar vt uprnántcfl недок. 1. (щипати кого-н.) pellizcar vt, dar pellizcos; 2. (щипати одне одного) pellizcarse
щипкбв'ий прикм. муз: ~і інструменти instrumentos de cuerda por punteo щипкбм присл. муз. por punteo, punteado щипбк ч pellizco m, pinchazo m, picotazo m щйпці мн. pinzas fpl; alicates m pl, tenazas fpl (кліщі); tenacillas f pl (для волосся; камінні); cascanueces m (для горіхів) щйпчики мн. pinza(s) f (pl), tenacillas fpl щйрий прикм. sincero; franco (відвертий) щйріст-ь ж sinceridad f, franqueza f (відвертість); з усією ~ю con toda sinceridad щйро присл. sinceramente; francamente (відверто); ~ відданий вам sinceramente fiel a usted, le soy sinceramente fiel щирос0рд*ий прикм. sincero, franco; ~e зізнання confesión franca щит ч 1. escudo m, broquel m, pavés m; 2. mex escudo m; pantalla f (заслона); tablero m, cuadro m (пульт); paranieves m (від снігових заносів); ~ керування tablero de mando; шлюзний ~ compuerta f, tablero de compuerta; прохідницький ~ escudo de avance; 3. (дошка оголошень) anunciadora f, cartelera f, 4. військ, (мішень) tablero de tiro al blanco; 5. спорт, (y баскетболі) tablero m (de baloncesto); піднести на ~ poner por las nubes, levantar (subir) hasta las nubes; на ~i повернутися regresar encima del escudo, regresar derrotado; з ~ом повернутися volver con el escudo, volver triunfador щитовйдн-ий прикм. анат.: ~a залоза glándula tiroides; ~ хрящ cartílago tiroides щитов-йй прикм. спец en (con) paneles; ~ поміст pavimento en paneles щитбк ч 1. tablero m, cuadro m; 2. (комах) es- cutelo m; 3. бот. colimbo m; 4. спорт, espinillera f
щілйна ж 1. hendidura f, ranura f, raja f, grieta f (тріщина); дме з усіх щілин sopla por todas las rajas (grietas); оглядова ~ спец, mirilla f, ranura f, 2. анат. abertura f, голосова ~ glotis f, 3. військ, (сховище) trinchera f (refugio) щілйнка ж зм. hendidura f, ranura f щілйнний прикм. 1. mex. de (con) ranura(s); ~a антена antena de ranura; 2. лінгв. fricativo; ~ приголосний cdhsonante fricativa
1109
щілйстий
щілйстий, щілйстий прикм. agrietado, rajado, resquebrajado; ~а підлога suelo agrietado щільнйк ч див. стільник щільність ж densidad f, espesura f, consistencia f щільно присл. densamente; estrechamente, ajustadamente (тісно); muy cerca (близенько); fuertemente; - причинити двері cerrar herméticamente (bien) la puerta; ~ облягати (про сукню) estar muy estrecho (ajustado) щінна прикм. (про тварин) preñada щГтК'а ж 1. cepillo т; зубна ~ cepillo para los clientes; ~ для волосся cepillo para la cabeza; одежна - cepillo de (para la) ropa; ~ для взуття cepillo de (para los) zapatos; ~ для підлоги escobón m, escoba f, ~ для натирання підлоги encerador m, enceradora f, почистити ~ою limpiar con el cepillo, dar una cepillada; 2. escobilla f щітков-йй прикм. de cepillo(s); -а фабрика fábrica de cepillos
щіткотримйч ч en portaescobillas m щічний прикм. анат. genal, maxilar що1 займ. (чого, чому, чим, про що) 1. qué; - ти тут робиш? ¿qué estás haciendo (qué haces) aquí?; про - вона думає? ¿en qué está pensando (en qué piensa) (ella)?; ~ це означає? ¿qué quiere decir (qué significa) esto?; ~ це таке? ¿qué es esto?; 2. ¿cómo?, ¿qué dice Ud.?; ¿Ud. decía?; то й ~? ¿y qué?, ¿pues y qué?; 3. у знач, присуд, ¿cómo está?; ¿qué hace?; 4. у знач. част. es que, acaso, que; ~, він досі навчається? ¿es qué (acaso) todavía estudia?; 5. у знач, присл. (чому) por qué; - ти такий веселий? ¿por qué estás tan alegre?; ~ так? ¿ó por qué así?; 6. (скільки) qué, cuánto; ~ коштує ця книжка? ¿qué (cuánto) cuesta este libro?; я знаю, ~ тобі треба sé lo que te hace falta; я знаю, про що ви думаєте sé en qué piensa Ud.; книжка, ~ лежить на столі el libro que está sobre la mesa; роби те, ~ наказано haz lo que te está ordenado (lo que te mandan); a ~? ¿y qué?; до чого? ¿por qué?, ¿para qué?: до чого ці розмови? ¿a qué fin estas habladurías?; ні до чого у знач, присуд, no es necesario; ні на що не годитися по valer (по ser necesario) para nada; ні до чого у знач, присуд, по hace falta; по tiene sentido, está fuera de lugar; ні за ~ ні про ~ en vano; por nada; хай там ~ costara lo que costara; он (воно) ~ ¡con que así!, ¡así, puesl; от - pues (bien), así pues; - (ж) робити!, - вдієш! ¡qué le vamos a hacer!; чи ~ вставн. сл. y si; погуляти нам, чи ~? ¿ó si vamos a dar una vüélta?; ~ ти!, ~ ви! ¡qué andas!, ¡qué anda!; ¡qué no! (заперечення); ~ до, ~ стосується en cuanto a, en lo que se refiere а; в разі чого en caso de; дивитися нема на ~ no hay en qué parar la mirada; не ~ інше, як... nada más, que;..; no es otra cosa, sino...; - не день, то дощ по hay día que no llueva, llueve todos los días що2 спол. que; кажуть, ~... dicen que...; я знаю, ~ ви маєте рацію sé que Ud. tiene razón; я щасливий, ~ бачу тебе me alegro mucho de
verte; що..., що... que... que...; ~ ти, - він — мені все одно que tú, que él (tú o él) me es igual; me da lo mismo que tú que él щоб 1. спол. que (+ subj.); я хочу, ~ він знав quiero que sepa; треба, ~ ти прочитав цього листа es necesario que leas esta carta; 2. спол. para (+ inf), a que fin (+ inf), para que (+ subj.); кваплюсь, ~ не спізнитися me doy prisa para no llegar tarde; 3. част. que; - я тебе більше не чув que no te oiga más; 4. част. ojalá щовечГрнІй прикм. de todas las tardes; de cada tarde
щовбчора присл. todas las tardes; cada tarde щбгла ж 1. мор. mástil m, árbol m; 2. mex. poste de amarre
щогловйй прикм., мор. de mástil; ~ ліс bosque maderable
щогодйни, щогодйнно присл. 1. todas las horas; cada hora; 2. (часто) frecuentemente; constantemente, continuamente (постійно) щогодйнний прикм. 1. de todas las horas; de (a) cada hora; 2. (частий) frecuente; constante, continuo (постійний)
щодбнн-ий прикм. 1. diario, cotidiano; ~a газета diario m, periódico m; 2. (повсякденний) habitual; cotidiano (буденний) ; consuetudinario, rutinario, habitual (звичайний); ordinario, común ЩОД0ННИК ч. 1. diario m; дорожній ~ diario de viaje; вести ~ llevar un diario; 2. (шкільний) cuaderno (libreta) de notas; boletín de evaluación (табель успішності)
щод0нність ж (lo) habitual, (lo) ordinario, (lo) común
щоднй, щодйнно присл. diariamente, cada día, cotidianamente
щбдо прийм. tocante a, respecto a, con relación a, acerca de; en lo que atañe a, en lo que concierne а; я поговорю з ним ~ вашого прохання hablaré con él de su petición щодобй присл. cada día, cada veinticuatro horas
щодобовйй прикм. de cada día, de cada veinticuatro horas
щодуху присл. див. щосили; бігти - correr а toda prisa (a todo vapor); no poner los pies en el suelo (fam.)
щбйно присл. ahora mismo, hace un momento; він ~ пішов acaba de marcharse; він ~ вийшов acaba de salir (ahora mismo) щок-á ж 1. mejilla f, carrillo m; товсті щоки mofletes m pl; запалі щоки mejillas hundidas; надимати ~и inflar los carrillos; 2. спец, mandíbula f, ~ руків’я (пістолета) cacha del mango; уминати за обидві ~и comer (mascar) a dos carrillos
щокдтий прикм. carrilludo, cachetudo, mofletudo
щомҐсяця, щомісячно присл. mensualmente щомГсячний прикм. mensual; ~ журнал revista mensual
щомісячник ч revista mensual
щонайбільше присл. (не більше) a lo más, а Іо sumo; no más de: засідання триватиме ~ дві години lo más que durará la reunión será dos horas
що-н0будь займ. algo, alguna cosa; no importa que
щонічний прикм. de cada noche щонбчі присл. cada noche щорічний прикм. anual, de cada año; todos los años
щорічник ч anuario m щорбку, щорічно присл. anualmente щосекунди, щосекундно присл. 1. cada segundo; 2. (часто) frecuentemente; continuamente; permanentemente (постійно) щосекундний прикм. 1. de cada segundo; 2. (частий) frecuente; continuo, permanente (постійний)
щосйли присл. con todas las fuerzas, al máximo щось1 займ. algo
щось2 присл. 1. un poco, algo; parece que; я - не пригадую no lo recuerdo bien; 2. (чомусь) algo; мені ~ нездужається estoy algo indispuesto; 3. algo, aproximadamente, más o menos щотижн0вий semanal, hebdomadario; ~ журнал revista semanal, semanario m щотижнбвик ч. semanario m щотйжня, щотйжнево присл. semanalmente, cada semana
щохвилйни присл. 1. (a) cada minuto, en todo momento, (a) cada instante; 2. (часто) frecuentemente; continuamente, incesantemente (постійно)
щохвилйнний прикм. 1. de cada minuto; 2. (частий) frecuente; continuo, incesante (постійний)
щука ж lucio m
щулити недок. encoger vt (плечі) щулитися 1. (від холоду) encogerse, acurrucarse, agazaparse; 2. (вагатися) avergonzarse*, cohibirse, estremecerse, щуп ч mex. tienta f, tient(a)aguja f, tientaclaro m щупальце c palpo m; tentáculo m; antena f (вусик)
щупати недок. palpar vt, ~ п$іьс tomar el pulso щур1 ч (птах) piquituerto m. щур2 ч (пацюк) rata f, сірий ~ rata parda (noruega); водяний ~ rata de agua; ~й-тікають з тону- чого корабля las ratas abandonan un barco que se va a pique; канцелярський ^chupatintas m щуренй c cría de rata, ratónénlp>m щурити (очі) entornar vt > щуритися entornarse
щуролбв ч. 1. cazador de ratas; 2. (капкан) ratonera f, 3. (собака) perro ratonero щурйчий прикм. de rata щучий прикм. de lucio щученй c lucio joven
1110
юшка
юйнь ч (грошова одиниця) yuan т ювелір ч joyero т; orfebre т ювелГрн’ИЙ прикм. 1. de joyería; ~а крамниця joyema f, ~і вироби artículos de joyería; ~е мистецтво orfebrería f, 2. de artífice; ~a робота trabajo de artífice
ювілбй ч aniversario m; conmemoración f (річниця)’, столітній - centenario m ювілбйн'ий прикм. conmemorativo; con motivo del aniversario; ~i урочистості solemnidades conmemorativas
ювілйр ч el homenajeado (persona, entidad, ciudad, etc. que celebra su aniversario) югослйв ч yugo(e)slavo m югослйвка ж yugo(e)slava f югославський прикм. yugo(e)slavo; de Yu- go(e)slavia
юдбль ж: ~ смутку (плачу) valle de lágrimas юдофбб ч antisemita m юдофббство c antisemitismo m юз ч спец, (при гальмуванні) derrapaje m, patinazo m
юзом присл., спец, derrapando, patinando; машина пішла ~ el coche empezó a derrapar (patinar)
йжа ж (рослина) yuca f юкола ж yúcola f (pescado seco) юлійнськ-ий прикм.: ~ календар calendario juliano; ~e літочислення era juliana
юнйк ч joven m; niño m (Л. Am.) юнйцтво c juventud f, jyvenes m pl юнйцький прикм. juvenil, de la juventud; ~ запал ardor juvenil гіжга ч мор. grumete m, galopín m юний прикм. joven; театр юних глядачів teatro de jóvenes espectadores юнібр ч júnior m юність ж juventud f
юнкер ч 1. icm. cadete m (en la Rusia zarista); 2. (поміщик у Пруссії) junker m юнкбр ч (= юний кореспондент) corresponsal juvenil, joven corresponsal юнн0т ч (= юний натураліст) joven naturalista Юнона ж міф. Yuno f юпітер ч foco m, proyector m Юпітер ч acmp. Júpiter m lopá ж геол. período jurásico; верхня ~ periodo jurásico superior iop6á ж hato m, banda f юрббю присл. див. натовпом юридйчн'ий прикм. jurídico; de derecho; ~ факультет facultad de derecho; ~i науки ciencias jurídicas; ~ акт acto jurídico; ~i права derechos jurídicos; ~ власник propietario por derecho; ~a особа persona jurídica; ~a консультація estudio jurídico, asesoma jurídica юридйчно присл. jurídicamente; desde el punto de vísta jurídico
іЬрик ч див. стриж
юрисдйкція ж jurisdicción f, церковна ~ jurisdicción eclesiástica
юрискбнсульт ч jurisconsulto т, jurisperito m, consultor (asesor) jurídico юриспрудбнція ж jurisprudencia f, jurispericia f юрйст ч jurista m, legista m; студент— estudiante de derecho; ~ з міжнародного права jurista en derecho internacional ibpMá ж див. натовп іЬрмище с див. стовпище юродйвий 1. прикм. simple, chiflado, flojo de mollera; 2. ч visionario m, iluminado m юрбдство c alienación f, insania f юрбдствувати недок. 1. (бути юродивим) hacer de mendigo alienado y vidente; 2. (клеїти дурня) hacer tonterías, hacer de histrión Орський прикм. геол. jurásico іЬрта ж yurta f (tienda de campaca de los nymadas del Asia Central y de Siberia) юрфак ч (= юридичний факультет) facultad de derecho
юстирувдння c спец, reglaje m юстйці я ж justicia f, Міністерство ~ї Ministerio de Justicia
ют ч мор. alcázar m, toldilla f юшка ж кул. bodrio m; sopa f
1111
я
я займ. 1. (мене, мені, мною) уо; це я soy yo; ось і я! jaquí estoy!, jheme aquí!; пропустіть мене! {déjeme pasar!; мене не було вдома (уо) по estaba en casa; допоможіть мені! ¡ayúdeme!; ходімо зі мною! ¡venga Ud. conmigo!, ¡acompáñeme!; я сам йому це скажу yo mismo se lo diré; 2. yo m\ зберегти своє я mantener su yo, mantener su personalidad йблук-о c manzana f, poma f, ~ незгоди la manzana de la discordia; очне ~ globo de ojo; Адамове ~ nuez de Adán, nuez f, manzana de Adán (П. Am.)
яблун0вий прикм. de manzano; ~ сад manzanal m, manzanar m, pomarada f йблуня ж manzano m
йблучко c 1. зм. до яблуко; 2. (мишвнь) diana f, влучити в ~ dar en el blanco; 3. «yábluchko» (canción y danza de los marineros) йблучн-ий прикм. de (con) manzana(s); ~e варення confitura de manzana; -а кислота хім. ácido málico ésa ж театр, escena f яв0нець ч javanés m neáHKa ж javanesa f явйнський прикм. javanés; de Java йвищ-е c fenómeno m; hecho m, evento, m (факт)] ~a природи fenómenos de ia naturaleza; звичайне ~ es un hecho corriente йвір ч arce blanco, plátano falso, sicómoro m йвка ж lugar de reuniones clandestinas; dirección (vivienda) clandestina (secreta) йвн-ий прикм. evidente, claro, manifiesto, patente, palmario; ~a брехня mentira palmaria; ~e невдоволення descontento evidente (palmario); ~i причини causas visibles (notorias) йвно присл. con evidencia, claramente, manifiestamente, palmariamente; ostensiblemente (відкрито, підкреслено) йвочн-ий прикм.: -а квартира (конспіративна) piso franco, vivienda clandestina (secreta); domicilio para los enlaces; ~им порядком sin previa autorización; de propia autoridad; por la vía del hecho
ягй ж bruja pirulí; баба-~ Baba-Yagá f (en los cuentos populares)
Ягве ч рел. Jehová(h), lahveh, lahvé ягдтйш ч мисл. morral m (de cazador) йгель ч (оленячий мох) liquen de ios renos йгідк'а ж зм. до ягода; це квіточки, а ягідки будуть esto no es nada para lo que ha de venir, cosas peores hemos de ver йгідний прикм. de bayas; ~ сік jugo de bayas de I grosella (de frambuesa, etc.) йгідник ч 1. plantación de bayas; 2. plantas I bacíferas; 3. vendedor de bayas
ягнйтися недок. parir vi (la oveja) ягнй c cordero m
ягнйтник ч (яструб) buitre conejero йгод-а ж baya f, uva f (винограду); збирати ~и recoger bayas; винна ~ higo seco (paso); вовчі ~и madreselva f nryáp ч jaguar m
йдерний прикм. nuclear; -а фізика física nuclear; ~a енергія energía nuclear; ~ розпад desintegración del núcleo; ~a зброя arma nuclear; - реактор reactor nuclear йдерник ч especialista en física nuclear ядйрце c 1. зм. до ядро; 2. біол. nucléolo т ядр-ó с1. núcleo т\ - плода semilla f, - клітини біол. núcleo de la célula; атомне ~ фіз. núcleo atómico; 2. (гарматне) bala f, 3. спорт, peso m\ штовхання -a lanzamiento de peso яд^Х'а ж sofocación f, ahogo m, ahoguío m, asfixia f, напад -и ataque de asfixia яйчко c 1. зм. до яйце; 2. анат. testículo m яйчн'ий прикм. de huevo(s); - жовток, білок yema, clara de huevo; - порошок polvos de huevo; -e мило jabón de huevo ябчник ч анат. ovario m ябчня ж tortilla f (a la francesa); оката - huevos fritos (estrellados), huevos al plato; --бовтанка huevos revueltos
язйк ч 1. (орган тіла) lengua f, показати -a sacar (mostrar) la lengua; запалення -а мед. glositis f, 2. (страва) lengua f, копчений ~ lengua ahumada; 3. військ, (полонений) lengua m\ prisionero; 4. (дзвона) badajo m язикйтий прикм. lenguaraz, lenguatón язикбвий прикм. анат. lingual; de la lengua язичкбвий прикм. анат. uvular язйчник ч pagano m\ idólatra m (ідолопоклонник) язйчницький прикм. pagano язичбк ч 1. зм. до язик; 2. анат. úvula f яйц-é с 1. huevo т\ - некруто (рідко) huevo pasado por agua; на твердо зварене - huevo duro (cocido); класти яйця (про курку) poner huevos; 2. біол. óvulo т\ -я курки не вчать los pollos no enseñan a los recoveros; donde hay patrón, no manda marinero; носитися як курка з (першим) -ем andar con repulgos de empanada яйцевйдний прикм. ovoide, aovado яйцеклйд ч зоол. oviscapto т яйцеклйдка ж зоол. oviposición f яйцеклітйна ж біол. óvulo т яйценароджйння с зоол. oviparidad f, ovi- parismo m
яйцепровід ч анат. oviducto т яйцербдний прикм. зоол. ovíparo як11. присл. (яким чином) cómo; qué; - він це зробив? ¿cómo ha hecho esto?; - вам це
подобається? ¿qué le parece esto?, ¿(cómo) le gusta esto?; - (ваші) справи? ¿cómo van sus asuntos?; - ти сказав? ¿qué (cómo) has dicho?; - так? ¿cómo entonces (así)?; - же так? ¿cómo puede ser (suceder)?, ¿pues cómo?; - жарко! ¡qué calor (hace)!; 2. присл. como; я зроблю, ~ ти мені сказав lo haré como tú rrié has dicho; він зробив не так, - йому радили bctuó no como (по de la forma que) le aconsejaron; такий..., - igual que...; це мене здивувалб так само, - і тебе esto me asombró lo mismo que (tanto como) a ti; 3. присл. cómof не §авЖди важливо, що кажуть, але завжди важливо, - кажуть по siempre es tan importante lo qu? se dice, sino cómo se dice; 4. присл. cómo; ось - це треба робити mira cómo (así) hay que hacerlo; 5. част. cómo; ~, (хіба) всі тут? ¿cómo, todos están aquí?; - ні? ¿cómo no?; ось (воно)- por lo visto, a lo mejor; mira cómo...; 6. чаГст.^він - побіжить y echó a correr; 7. спол. (при порівнянні) como; широкий, ~ море vasto como.el mar; він говорить іспанською - іспанець habla (en español) como un español; він зробив, - ви сказали obró como Ud. le dijo; 8. спол. como4, радити - друг aconsejar como (un) amigo; - кажуть (como) dicen; - відомо (como) es conocido; 9. спол. cuando; desde que; - побачиш її, скажи... cuando la veas, dícelo...; минуло вже три роки, ~... ya han pasado tres años desde que...; - тільки... en cuanto que..., tan pronto como...; тим часом - al mismo tiempo que; mientras que; entretanto que; mientras que; після того - después de que; щоразу, - cada vez que; 10. спол. si; що - справді... y si en realidad...; - здається según parece; - попало de cualquier modo, como sea; ось -! ¡vaya, vaya!, ¡qué cosas!; - коли - depende de; - кому según quien; - би не... ojalá (que) no; - би не так! ¡de ningún modo!, ¡no faltaba más!; ¡ni por esas!; - сказати quien sabe; тут - тут siempre a tiempo (a punto); - є de remate, totalmente; ще й ~! ¡no sabe (usted) cómo! як2 ч (тварина) yac m, yak m йкання c jactancia f, egolatría f (самозакоханість)
йкати estar repitiendo «yo» (con jactancia) якбй спол. si; - я вмів... si yo supiera...; - я зміг, то зробив би це si pudiera lo haría; - якби не ... si no (+ subj.): - не він... si no hubiera sido por él ...; - не це... si no fuera por esto...; (а) що, -...? ¿y si...?; - та - si todo fuera orégano як-йй займ. 1. num. qué; cuál (з кількох); - (котрий) з них? ¿cuál de ellos?; - із себе?, - собою? ¿cómo es?; -им чином? ¿de qué modo?; -им вітром? ¿de qué modo está(s)
1112
ЯЧМІННИЙ
aquí?; ¿de dónde ha(s) caído?; ~a сьогодні погода? ¿qué tiempo hace hoy?; -у книжку ви читаєте? ¿qué libro lee Ud.?; 2. виг. qué; ~a вона гарна! ¡qué guapa es!; ~ він добрий! ¡qué bueno es!; ~e щастя! ¡qué felicidad!; 3. cual, que, como, tal; я знаю, ~ журнал вам потрібен yo sé que revista le hace falta; 4. alguno; чи немає ~ої крамниці поблизу? ¿no hay alguna tienda en las cercanías?; ~ (би) не... cualquiera que sea; ~ би то не був cualquiera, no importa cual; хоч ~ como quiera (cualquiera) que sea; коли ~ según cuando, distintos tiempos, distintas costumbres; кому ~ según a quien; a cada persona lo suyo; ні в -ому разі en ningún caso, bajo ningún pretexto
який-нббудь прийм. 1. (той чи інший) cualquiera), alguno; algún; дайте мені ~ олівець déme cualquier lápiz, déme un lápiz cualquiera;
2. uno; залишилося яких-небудь два кілометри quedan (quedarán) unos dos kilómetros; ? хоч ~ aunque sea insignificante (pequeño), aunque sea lo peor, cualquiera que sea, no importa cual
якййсь прийм. 1. (невідомо який) cierto, uno, un tal, alguien; ~ чоловік прийшов до вас una (cierta) persona (alguien) vino a verle (a visitarle); 2. див. який-небудь 2; 3. (схожий) algo parecido а; це якесь безумство! ¡es una locura!, ¡es algo parecido a una locura! йк-ір ч 1. мор. ancla f, áncora f, мертвий ~ ancla de amarra (de muerto); кинути - echar el ancla (anclas), anclar vi; підняти ~, вибрати ~ спец. levar el ancla; знятися з -оря desanclar vi, levar el ancla; стати на ~ echar anclas, anclar vi; стояти на ~opi estar anclado, estar sobre el ancla (sobre las anclas); 2. (годинника) áncora f,
3. en. rotor m, inducido m
йкірн'ий прикм. мор. de ancla; ~ ланцюг cadena del ancla; ~a стоянка ancladero m йкісний прикм. 1. cualitativo; ~i зміни cambios cualitativos; - аналіз хім análisis cualitativo; 2. (високої якості) de alta calidad; -і продукти харчування productos alimenticios de alta calidad; - прикметник грам- adjetivo calificativo йкісність ж alta calidad йкісно присл. cualitativamente йк'ість ж 1. (властивість) cualidad f, 2. (цінність, придатність) calidad f, високої, низької -ості de alta, baja calidad; боротися за - продукції luchar por la calidad de producción; 3. філос. calidad f, перехід кількості в - transformación de la cantidad en calidad; 4. ШАХ calidad de posición; виграти - conseguir una mejor posición
якнайбільше присл. cuanto más, lo más posible якнайдйлі присл. muy lejos якнайкрйще присл. lo mejor posible якнайраніше присл. cuanto antes, de mañana якнайшвйдше присл. lo más pronto posible як-н0будь, йкось присл. 1. (тим чи іншим чином) de una manera (forma) o de otra, de algún modo; 2. (абияк) de cualquier modo, de cualquier manera (forma); con negligencia (недбало); 3. (якось у майбутньому) un día u otro, cualquier día; un día de estos; давай ~ побачимося a ver si nos vemos; зателефонуй мені - llámame cualquier día як-не-йк присл. como quiera que; a fin de cuentas, a pesar de todo йко спол. como, igual que якобГнець ч icm. jacobino m якобінський прикм. icm. jacobino, de jacobino(s) якомбга присл.: - швидше lo más rápidamente posible; - краще lo mejor posible; - можливо cuanto posible
йкось присл. 1. (якимось чином) en cierta medida; un poco; de algún (cierto) modo; він - зумів мене переконати en cierto modo (no sé cómo) me supo convencer; усе це - дивно todo esto es un poco raro; мені - зле me siento (algo) mal; 2. (одного разу, колись) una vez, un día; el otro día
якут ч yakuto m якутка ж yakuta f
якутський прикм. yakuto; de Yakutia якщб спол. si; -..., то... si..., entonces...; якщо б .... то... si hubiera ..., entonces ...; - я зможу,
то зроблю це si puedo lo haré; - можна так сказати вставн.сл. si de esta forma se puede hablar, si así puede expresarse; - хочете si Ud. quiere; ~ вже на те пішло si es tan necesario, si viene el caso, si a tanto ha llegado ял ч мор. bote m йлик ч мор. botel m, chalana f ялйна ж abeto m
ялйн-ка ж abeto m; новорічна - árbol de Año Nuevo; різдвяна - árbol de Navidad (de Noel); бути на -ці asistir a la fiesta del árbol de Año Nuevo (de Noel); поставити ~ку montar un árbol de Año Nuevo (de Noel); -кою, в -ку a espiga; вишивати -кою bordar a punto de espiga ялинкбв'ий прикм. de abeto; del árbol de Noel; -і іграшки, прикраси juguetes, adornos de árbol de Noel
ялйнник ч (ліс) abetal m ялйновий прикм. de abeto; - ліс abetal m ялйночка ж зм. до ялинка ялйця ж pino albar, abeto blanco, pinabete т, picea f
ялівйць ч бот. enebro т ялівц0В‘Ий прикм. de enebro; -а настоянка ginebra f
йлов'Ий прикм. 1. с.-г. estéril; -а корова vaca estéril (machorra)
йлович-ий прикм. de vaca; -е сало grasa (manteca) de vaca йловичина ж carne de vaca йловичн'ий прикм. de piel de vaca; -і чоботи botas de piel de vaca йловість ж с.-г. esterilidad f (temporal) йм*а ж foso m, hoyo m; hondonada f (западина, низина); сміттєва - basurero m, albañal m; вигрібна - pozo negro; силосна - silo m; ремонтна - foso de reparaciones; вугільна - carbonera f, вовча - pozo de lobo; повітряна - ae. pozo de aire, bache m; копати кому-н. -y hacer la cama (a), hacer un flaco servicio (а); не копай іншому -и, бо сам упадеш no caves la fosa а otro que puedes caer en ella, cae en la cueva el que a otro lleva a ella ямб ч літ. yambo m ямбічний прикм. літ. yámbico ймка ж анат. alvéolo т ймочка ж 1 .зм. до яма; 2. (на щоці) hoyuelo т яндолй ж icm. endová f (vasija antigua rusa para el vino)
яничйр ч icm. jenízaro m, genízaro m янкі ч невідм. yanqui m, norteamericano m янтйр ч ámbar m, succino m янтйрний прикм. 1. de ámbar, succínico; -e намисто collar de ámbar; -а кислота хім. ácido succínico; 2. (про колір) ambarino япбнець ч japonés m япбнка ж japonesa f
япбнськ ий прикм. japonés, nipón; del Japón; -а боротьба lucha japonesa, jiu-jitsu m яр ч barranco m, barranca f, precipio m ярйнга ж yaranga f (tienda de campaña de algunos pueblos del Norte) ярд ч (міра довжини) yarda f ярбмн'ий прикм.: -і вени анат. venas yugulares, yugulares т pl
ярйст'Ий прикм. cubierto de barrancos, abarrancado; -а місцевість barrancal т ярлйк ч, ярличбк ч 1. etiqueta f, marbete т; rótulo т (напис); 2. sello m, señal f, навісити (на кого-н.) - etiquetar a alguien como desleal йрмар'ок ч feria f, міжнародний - feria internacional; торгувати на -ку feriar vt, з -ку їхати retirarse de la fiesta
йрмарков'ий прикм. de feria, feriante; -a торгівля comercio (venta) en la feria ярм*6 c yugo m; fardo m, carga f (тягар); - рабства yugo de la esclavitud; скинути - sacudirse el yugo; під -ом, y -i bajo el yugo; скинути - sacudir el yugo; потрапити в - sujetarse al yugo (de) ярмулка ж bonete m, kipa f йро присл. див. люто
яров-йй прикм. с.-г. de primavera; trechel; -і хліба trigo de primavera (de verano); -а сівба siembra de primavera; -і культури cultivos de primavera
яровизйція ж с.-г. yarovización f, vemalización f
яровизувйти док. і недок. с.-г. yarovizar vt, vernalizar vt; - картоплю yarovizar patatas йрус ч 1. (горизонтальний ряд) fila f, 2. (частина споруди) piso m; planta f, altura f, nivel m (рівень); 3. театр, grada f, galería f, перший - primera galería; 4. геол. (шар) piso m, capa geológica
йсельний прикм. de casa-cuna йсеНі йсень ч fresno m ясбнний прикм. анат. de (las) encía(s) ясонбвий прикм. fresnal; de fresno (зроблений з ясеня)
яскрйв'ий прикм. 1. brillante, vivo; vistoso (що впадає в очі); chillón (кричущий); -е світло luz viva, claridad deslumbrante; -а лампа bombilla brillante; -і барви colores vivos; 2. (видатний) brillante; notable; - талант talento brillante; 3. (виразний) convincente, impresionante; - приклад ejemplo convincente яскрйвість ж brillo m, brillantez f, vivacidad f яскрйво присл. 1.: - палати arder con fuego vivo; 2. vivamente; - виявлений destacado, señalado
яскраво-зелбний прикм. verde vivo яскраво-червбний прикм. rojo vivo, rojo encendido
йсла мн. 1. (дитячі) casa-cuna f, 2. (для худоби) pesebre m, comedero m йсна мн. анат. encía f
ясн’йй прикм. 1. (яскравий, світлий) claro, luminoso; brillante (сяйливий); місяць - luna clara; -e сонце sol brillante; 2. (безхмарний) sereno, despejado; -а погода tiempo despejado; - день día sereno; 3. (спокійний) sereno, tranquilo; - погляд mirada tranquila; 4. (чіткий; логічний) claro; - звук sonido claro; -а відповідь contestación clara; -а річ ¡claro que sí!, ¡pues, claro!; -і очі ojos claros йсність ж 1. claridad f, claror m, brillantez f, 2. (безхмарність) serenidad f, 3. (спокій) serenidad f, tranquilidad f, 4. (виразність) claridad f, - думки claridad del pensamiento; 5. (очевидність) evidencia f; lucidez f, внести - poner en claro
ясніти, яснішати esclarecer* vi, despejarse йсно 1. присл. claramente, de una manera clara, con claridad; distintamente (чітко); - бачити ver claro; - розуміти comprender bien; 2. безос. y знач, присуд, es claro, es evidente; -, що... claro (evidentemente) que...; 3. безос. у знач, присуд.
(про погоду) está sereno (claro); 4. claro que sí, sí, claro
йсно-блакйтний прикм. azul claro йсно-брунйтний прикм. marrón claro ясновельмбжний прикм. (титул) serenísimo ясновельмбжність ж icm. (титулування) excelencia f
ясновйдець ч clarividente т ясновидіння с adivinación f, clarividencia f ясноволбсий прикм. див. світловолосий ясноголбвий прикм. див. світлоголовий ясно-голубий прикм. див. ясно-блакитний ясно-зелбний прикм. див. яскраво-зелений яснолйций, яснолйкий прикм. див. світлолиций
яснобкий прикм. див. світлоокий ясно-сірий прикм. gris claro ясно-червбний прикм. див. яскраво-червоний йструб ч azor т, gavilán т яструбйний прикм. 1. de azor(es); 2. rapaz яструбок ч зм. до яструб ятагйн ч yatagán т йтір ч риб. retel т
йтка ж puesto т, quisco т; estanco т (тютюновий)
йтков-ий прикм. de (en) tenderetes; -а торгівля venta en tenderetes
ятрйти, роз’ятрювйти недок. hacer (causar) daño; - давні рани reavivar viejas heridas йхонт ч rubí m; zafiro m йхта ж yate m, balandro m яхт-клуб ч спорт, yacht-club m ЯХТСМ0Н ч спорт, yachtsman m йчество c yoísmo m, egotismo m, individualismo exaaerado * №
ячмінн ий прикм. de cebada; -e зерно grano de cebada; -а кава café de cebada; fefl
1113
ячмінь1
ячмінь1 ч (злак) cebada f ячмінь2 ч мед. orzuelo т; у нього ~ на оці tiene un orzuelo
бчн-ий прикм. de cebada; ~а крупа cebada mondada; ~а каша papilla de cebada
йшма ч мін. jaspe т
йщик ч caja f, cajón т\ fichero т (для картотеки)
йщиковий прикм. de caja, de cajón йщичок ч cajoncito т
йщір ч зоол. pangolín т
йщірка ж lagarto т
йщур ч вет. glosopeda f, fiebre aftosa
1114
А
Аахен м. Aquisgrán Абіджан м. Abidján, Abidián, Abidzhán Абіссінія Abisinía; див. Ефіопія Абруцькі гори Abruzas т рі Абу-Дабі м. Abú-Dhabí, Abú-Zavi Абхазія Abjasia, Abazia, Abasia Авіла пров., м. Ávila Авіньйон м. Aviñón
Австралійський Союз Confederación Australiana Австралія Australia Австрія Austria Аддис-Абеба м. Addis-Abeba Аден м. Aden
Аденська затока Golfo de Aden Аджарія Adzharia Адигея Adíguea
Адміралтейські o-ви Islas Almirantes Адріатичне море Mar Adriático Азербайджан Azerbaidzhán, Azerbaiyán, Azerbayán Азія Asia
Азов м. Azov (Azof)
Азовське море Mar de Azov (de Azof)
Азорські о-ви Islas Azores
Аквітанія пров. Aquitania
Аккра м. Acra, Accra
Аконкагуа ropa Aconcagua
Алава пров. Alava
Аландські o-ви islas Aland
Албанія Albania
Александрія м. Alejandría
Алеутські o-ви Islas Aleuti(a)nas (Aleutas)
Алжир 1. Argelia; 2. м. Argel
Аліканте пров., м. Alicante
Алмати м. Almaty
Алтай Altai
Алтайський край Territorio de Altai
Альбасете пров., м. Albacete
Альмерія пров., м. Almería
Альпи Alpes
Аляска Alaska
Амазонка р. Amazonas
Америка América
Амман м. Ammán
Амстердам м. Amsterdam
Амудар’я р. Amu-Dariá, Amu-Daria
Амур р. Amur
Ангара р. Angara
Англія Inglaterra
Ангола Angola
Андалузія, Андалусія Andalucía Андаманське море Mar de Andamán Анди Andes, Cordillera Андорра Principado de Andorra Андорра-ла-В’єха м. Andorra (la Vieja) Анкара м. Ankara, Angora Антананаріву м. Antananarivo, Tananarive Антарктида Antártida, Antartica Антарктика Tierras Antárticas Антверпен м. Amberes Антильські о-ви Antillas (Archipiélago de las) Антіохія пров., м. Antioquía Апеннінські гори Apeninos (montes) Апенніни див. Апеннінські гори Апеннінський п-ів Península de los Apeninos Апіа м. Apia
Аппалачі (Montes) Apalaches Апшерон п-ів Apsherón Аравійська пустеля Desierto Arábigo (de Arabia)
Аравійське море Mar Arábigo (de Arabia) Аравія п-ів Arabia Арагон Aragón
Nombre geográficos
Географічні назви
Аральське море Mar de Aral, Lago de Aral Арарат Ararat (montaña)
Арафурське море Mar de Arafura
Аргентина Argentina
Арденни Ardenas
Арктика Tierras Árticas
Архангельськ м. Aijánguelsk, Arjángel
Астана м. Astaná
Астрахань м. Astrakán
Астурія Asturias
Асунсьйон м. Asunción
Атакама Desierto de Atacama
Атени м. див. Афіни
Атлантичний океан Océano Atlántico
Атлас Atlas (montes)
Афганістан Afganistán Афіни м. Atenas Африка África
Ашгабад м. Ashjabad, Ashk(h)abad Аяччо м. Ajacclo
Б
Баб-ель-Мандебська протока Estrecho de Bab-el-Mandeb Баварія Baviera Багамські о-ви Islas Bahamas Багдад м. Bagdad Бадахос пров., м. Badajoz Базель м. Basilea Байкал Baical, Baikal (lago)
Баку м. Bakú Балатон Balatón (lago)
Балеарські о-ви Islas Baleares Балкани Balcanes (montes)
Балканський п-ів Península Balcánica (de los Balcanes)
Балтійське море Mar Báltico Балхаш Baljash, Balkach (lago)
Бамако м. Bamako
Бан(д)жул м. Banjul
Бангі м. Bangui
Бангкок м. Bangkok, Bankok
Бангладеш Bangladesh
Бандунг м. Bandong, Bandung
Барбадос Barbada, Barbados
Баренцеве море Mar de Barentz (de Barents)
Барнаул м. Bamaúl
Барселона пров., м. Barcelona
Басків країна, Басконія див. Країна Басків
Бассова протока Estrecho de Bass
Бас-Тер м. Basse-Terre (La)
Батерст м. Bathurst Батумі м. Batum
Баффінова Земля o-в Tierra de Baffin Баффінове море Mar de Baffin Бахрейн, Бахрейнські о-ви (Islas) Bahrein Башкирія Bashkiria Бейрут м. Beirut Белград м. Belgrado Бельгія Bélgica Бенгазі м. Bengasi, Benghazi Бенгальська затока Golfo de Bengala Бенін Benín Берестя м. див. Брест Берингова протока Estrecho de Behring (de Bering)
Берингове море Mar de Behring (de Bering) Берлін м. Berlín
Бермудські о-ви Islas Bermudas Берн м. Berna Бєлгород м. B(i)élgorod Бізерта м. Biserta, Bizerta Бікіні o-в Bikini (islote)
Біле море Mar Blanco
Біломорсько-Балтійський канал Canal del Báltico
Білорусь Bielor(r)usia, Belor(r)usia, Belarús
БІльбао м. Bilbao
Бірма Birmania; див. М'янма
Бірмінгем м. Birmingham
Біробіджан м. Birobidzhán
Бісау м. Bissau
БІскайська затока Golfo de Vizcaya (de Gascuña)
Біскайя пров. Vizcaya Бішкек м. Bishkek Близький Схід Oriente Medio Богемія Bohemia Богота м. Bogotá Болгарія Bulgaria Болівія Bolivia Болонья м. Bolonia Бомбей м. Bombay Бонн м. Bonn Бордо м. Burdeos
Борнео Borneo (isla); див. Калімантан Бородіно Borodinó Боснія Bosnia Бостон м. Bostón Босфор протока Bosforo Ботнічна затока Golfo de Botnia Ботсвана Botswana Бофорта море Mar de Beaufort Браззавіль м. Brazzaville Бразиліа м. Brasilia Бразилія Brasil (El)
Бранденбург м. Brandeburgo
Братислава м. Bratislava, Presburgo
Братськ м. Bratsk
Брахмапутра р. Brahmaputra
Бремен м. Brema, Bremen
Брест м. Brest
Бретань Bretaña
Бриджтаун м. Bridgetown
Британські о-ви Islas Británicas
Брістоль м. Brístol
Брно м. Вто
Брюгге м. Brujas
Брюссель м. Bruselas
Брянськ м. Briansk
Буг р. Bug
Будапешт м. Budapest Буенос-Айрес м. Buenos Aires Буковина Bucovina Булонь м. Boulogne-sur-Mer Бургос пров., м. Burgos Бургундія Borgoña Буркіна Фасо Burkina Faso Бурунді Burundi Бурятія Buriatia Бутан Bután Бухара м. Bujará Бухарест м. Bucarest Бухенвальд Buchenwald
В
Вадуц м. Vaduz Валенсія пров., м. Valencia Валлетта (Па-) м. (La) Valette, (La) Valetta Вальпараїсо м. Valparaíso Вальядолід пров., м. Valladolid Ван Van (lago)
Варна м. Varna Варшава м. Varsovia Ватерлоо Waterloo Ватикан Vaticano Вашингтон м. Washington Везувій Vesubio Велика Британія Gran Bretaña Велике Ведмеусе озеро Lago del Oso (de los Osos)
1115
Гвографічні назви
Велике Невільниче озеро Lago de los Esclavos
Велике Солоне озеро Lago Salado
Великі Антильські o-ви Grandes Antillas
Веллінгтон м. Wellíngton
Венесуела Venezuela
Венеція м. Venecia
Веракрус м. Veracruz
Верден м. Verdún
Версаль м. Versalles
Верхнє Superior (lago)
Верхоянськ м. Verjoyánsk Вест-Індія Indias Occidentales Вестфалія Westfalia Веттерн Verter (lago)
В’єнт(ь)ян м. Wientian(e)
В’єтнам Viet-Nam Відень м. Viena Візантія іст. Bizancio Вікторія м. Puerto Victoria Вільнюс м. Vilnius, Vilna, Vilno Віндхук м. Wind(h)oek, Windhuck Вінніпег Wi(n)nipeg (lago)
Вірменія Armenia Вісла p. Vístula Вітебськ м. Vitebsk Віторія м. Vitoria Віші Vichy
Владивосток м. Vladivostok Владикавказ м. Vladikavkaz Владимир м. Vladimir Влтава р. Vlatava
Вогняна Земля архіпелаг Tierra de Fuego Волга р. Volga Волгоград м. Volgogrado Волго-Донський судноплавний канал Canal del Volga-Don
Воронеж м. Voronezh, Voronesch, Voroneye Врангеля o-e Isla de Wranguel
Г,Ґ
Гаага м. la Haya Габон Gabón
Габороне м. Gaborone, Gaberones Гавайські о-ви Islas Hawai Гавана м. Habana Гавр м. El Havre
Гаїті 1. Santo Domingo (isla); 2. Haití Гайана Guyana
Галапагос Islas de los Galápagos
Галісія Galicia
Гамбія Gambia
Гамбург м. Hamburgo
Гамільтон м. Hamilton
Гана Ghana, Gana
Гангр. Ganges
Гангток м. Gangtok
Ганновер м. Hannover
Гаронна p. Garona
ГасконІя Gascuña
Гвадалахара пров., м. Guadalajara
Гвадалквівір p. Guadalquivir
Гвадаррама ropa Guadarrama (Sierra de)
Гваделупа o-e Guadalupe
Гвадіана p. Guadiana
Гватемала Guatemala
Гвіана Guayana
Гвінейська затока Golfo de Guinea Гвінея Guinea Гвінея-Бісау Guinea-Bissau Ґданськ M.Gdansk
Гебридські о-ви, Гебриди Islas Hébridas, Las Hébridas ГельсІнкі м. Helsinki Генуя м. Genova Герцеговина Herzegovina Гібралтар Gibraltar
Гібралтарська протока Estrecho de Gibral- tar
Гімалаї Himalayos, Montes Himalaya Гіндукуш Indu-Koh, Hindu-Kush Ппускоа пров. Guipúzcoa
Глазго м. Glasgow Гобі Gobi (desierto)
Голландія Holanda; див. Нідерланди Голлівуд м. Hollywood Гольфстрім Gulf-Stream Гондурас Honduras Гонконг Hong-Kong; див. Сянган Гонолулу м. Honolulú Горн (мис) cabo de Hornos Готланд o-e Gotland (isla)
Ґранада пров., м. Granada
Ґренландія o-e Groenlandia (isla)
Ґренландське море Mar de Groenlandia
Гренобль м. Grenoble
Греція Grecia
Гродно м. Grodno
Грозний м. Grozny
Грузія Georgia
Гуантанамо м. Guantánamo
Гуанчжоу м. Cantón
Гуаякіль м. Guayaquil
Гудзонова протока Estrecho de Hudson
Гурон оз. Hurón (lago)
Д
Дагестан Daguestán Дакар м. Dakar Дакка м. Dacca
Далеукий Схід 1. Extremo Oriente; 2. Territorio (región) del Extremo Oriente (en Rusia) Далмація Dalmacia Далянь м. Dairen Дамаск м. Damasco Данія Dinamarca
Данська протока Estrecho de Dinamarca Дарданелли (Estrecho de los) Dardanelos Дар-ес-Салам м. Dar-es-Salam Двіна p. Dvina Делі м. Delhi Детройт м. Detroit
Джакарта м. Jakarta, Yakarta, Djakarta, Batavia
Джибуті Yibutí, Jibutí
Джомолунгма ropa Everest, Chom-Lungmo (monte)
Джорджтаун м. Georgetown Дніпро p. Dnlpro
Дніпропетровськ м. Dnipropetrovsk Дністер p. Dniéster
Доброї Надії мис Cabo de Buena Esperanza Домініканська Республіка República Dominicana Дон, Дін p. Don
Донбас (= Донецький вугільний басейн) Donbás (= Cuenca hullera del Donbás) Донецьк м. Donetsk Дортмунд м. Dortmund Доха м. Doha
Драконові гори Drakenberg (cordillera)
Дрезден м. Dresde, Dresden
Дублін м. Dublín
Дувр м. Dover
Дунай p. Danubio
Душанбе м. Dushanbé
Дузро p. Duero
Дюнкерк м. Dunkerque
Дюссельдорф м. Dusseldorf
E
Ебро p. Ebro Евбея o-e Eubea (isla)
Еверест див. Джомолунгма
Егейське море Mar Égeo
Единбург м. Edimburgo
Еквадор, Екуадор Ecuador
Екваторіальна Гвінея Guinea Ecuatorial
Еліста м. Elista
Епь-Аюн м. El Aaiún
Ельба o-e Isla de Elba
Ельба р. Elba
Ельбрус Elbrús, Elbruz
Ельзас Alsacia
Ель-Кувейт м. Koweit Ельтон оз. Elton (lago)
Ері оз. Erie (lago)
Ер-Ріяд м. Er-Riad, Er Riad, Riad Ессен м. Essen Естонія Estonia Естремадура Extremadura Етна Etna Ефіопія Etiopía
Є
Євпаторія м. Eupatoria Єврейська автономня область Región Autónoma de los Hebreos Європа Europa Євфрат p. Eufrates Єгипет Egipto Ємен Yemen Єна м. Jena Єнісей p. Yeniséi Єреван м. Erevan, Erivan Єрихон м. Jericó Єрусалим м. Jerusalén Єсентуки м. Essentukí
Ж
Женева м. Ginebra
Женевське озеро Lago Leman, Lago de Ginebra
Жерона пров., м. Gerona Жовте море Mar Amarillo
З
Забайкалля Transbaikalia Загреб м. Zagreb Заїр Zaire
Закавказзя Transcaucasia Закарпаття Transcarpatia Замбезі р. Zambeze Замбія Zambia Занзібар o-e Zanzíbar (isla)
Запоріжжя м. Zaporiyie Західна Двіна р. Dvina (Duina) Occidental, Duina del Sur
Західний іріан Irían Occidental Зеландія o-e Seeland (isla)
Зеленого Мису g-ви Islas de(í) Cabo Verde Земля Франца-Йосифа Tierra de Francisco José >
Зондська протока Estrecho de la Sonda
I
Іберія icm. Iberia Іваново м. Ivánovo Іжевськ м. izevsk, Izhevsk Ізмір м. Izmir, Esmima Ізраїль Israel Ільмень оз. limen (lago)
Інгушетія Ingushetia Інд p. Indo
індійський океан Océano índico Індія India
Індокитай п-ів Indochina (península)
Індонезія Indonesia
Індостан п-ів Indostan (península)
Іонічне море Mar Jónico Іонічні о-ви Islas Jónicas Ірак Irak Іран Irán Іркутськ Irkutsk Ірландія Irlanda Іртиш p. Irtish, Irtix, Irtich Ісламабад м. Islamabad Ісландія Islandia Іспанія España
Іссик-Куль оз. Issyk-Kul, Isik-Kul (lago)
Італія Italia Іудея icm. Judea
Й
Йоганнесбург м. Johannesburgo Йокогама м. Yokohama
те
Г9 ографічні назви
Йордан р. Jordán Йорданія Jordania Йошкар-Ола м. Yoshkar-Olá
К
Kácepec пров., м. Cáceres Kypá р. Kurá, Kur
Кабардино-Балкарія Kabardia-Balkaria
Кабул м. Cabul, Kabul
Кавказ Cáucaso
Кадіс пров., м. Cádiz
Казань м. Kazan, Kasán
Казахстан Kazaj(i)stán, Kasakstán; Kazajia
Казбек Kazbek
Каїр м. El Cairo
Кайєнна м. Cayena
Калабрія Calabria
Кале м. Calais
Калімантан o-e Kalimantán, Borneo (isla)
Калінінград м. Kaliningrado
Каліфорнія п-ів Península de California
Калмикія Calmuquía
Калуга м. Kaluga
Калькутта м. Calcuta
Кальяо м. Callao
Кама р. Káma
Камбоджа Camboya, Cambodia; Cambodge Камерун Camerún, Camerún Камлала м. Kampala Камчатка п-ів Kamchatka (península)
Канада (El) Canadá Канарські о-ви Islas Canarias Канберра м. Canberra Канни м. Cannes Кантон м. Cantón; див. Гуанчжоу Капрі o-в Isla de Capri
Кара-Богаз-Гол затока, протока Kara Bogas Gol
Караганда м. Karagandá Каракалпакія Kara-Kalpakia Каракас м. Caracas
Каракуми пустеля Kara-Kumi, Kara Kum (desierto)
Карачаєво-Черкесія Karacháyevo-Cherke- sia
Карачі м. Karachi Карелія Carelia
Карельський перешийок Istmo de Carelia Карибське море Mar Caribe, Mar de las Antillas
Карлові-Вари м. Karlovy Vary, Carlsbad Каролінські о-ви Islas Carolinas Карпати Cárpatos Карське море Mar de Kara Карські ворота протока Estrecho de Kara Картахена м. Cartagena Касабланка м. Casablanca Каскадні гори Cordillera de las Cascadas, Cascade Range Каспійське море Mar Caspio Кастельон-де-ла-Плана пров., м. Castellón de la Plana
Кастилія Castilla; Нова Кастилія Castilla la Nueva; Стара Кастилія Castilla la Vieja Каталонія Cataluña Катар Katar, Qatar Катманду м. Katmandú, Jatmandú Каттегат протока Cattegat (estrecho)
Каунас м. Kaunas, Kovno Кашмір Cachemira Кейптаун м. El Cabo, Capetown Кельн м. Colonia Кембридж м. Cambridge Кенія Kenia
Керкіра o-e Corcira, Corfú (isla)
Керч m. Kerch
Керченська протока Estrecho de Kerch Кесон-СІті м. Quezón City Кизил м. Kizil
Кизилкум пустеля Kizil-Kum (desierto)
Київ м. Kiev Киргизія Kirguizia
Кисловодськ м. Kislovodsk Китай China
Кишинів м. Kishinev, Kishiniov Кіліманджаро ropa Kilimanjaro (monte)
Кіль м. Kiel
Кінгстон м. Kingston
Кіншаса м. Kinshasa
Кіото м. Kioto
Кіпр Chipre
Кіто м. Quito
Клівленд м. Cleveland
Ковентрі м. Coventry
Колима р. Kolyma, Коїіта
Коломбо м. Colombo
Колорадо р. Colorado
Колумбія Colombia
Колхіда Coljida, Colquide
Кольський п-ів Península de Kola
Комі Komi
Коморські о-ви Islas Comores Комсомольськ-на-Амурі м. Komsomolsk del Amur
Конакрі м. Konakry Конго Congo Конго р. Congo Констанца м. Constanza Копенгаген м. Copenhague Копетдаг гори Kopet-Dag (montes) Коралове море Mar del Coral Кордильєри Cordilleras Кордова, Кордоба пров., м. Córdoba Корейська Народно-Демократична Рес- публика (КНДР) República Democrática Popular de Corea
Корейська протока Estrecho de Corea Корея Corea
Коринфська затока Golfo de Corinto Корсика o-e Córcega (isla)
Коста-Рика Costa Rica Кот-д’івуар Cóte-d'lvoire Котону м. Cotonú
Країна Басків País Vasco, Vascongadas Краків м. Cracovia Краснодар м. Krasnodar Краснодарський край Territorio de Krasnodar
Красноярськ м. Krasnoyarsk Красноярський край Terrítorio de Krasnoyarsk (de Krasnoiarsk)
Крим п-ів Crimea (península)
Крит o-e Isla de Creta Кронштадт м. Kronstadt Куала-Лумпур м. Kuala Lumpur Куба Cuba Кубань p. Kubán Кувейт Koweit, Koveit, Kuwait Куенка пров., м. Cuenca Кузбас (= Кузнецький вугільний басейн) Kuzbás (= Cuenca hullera de Kuznetsk) Куйбишев м. Kúibíshev, Kúibichev; див. Самара
Кукунор оз. Kuku-Nor (lago)
Курильські о-ви Islas Kuriles Курськ м. Kursk Кутаїсі м. Kutaísi Кюрасао o-в Curacao Кюсю o-e Kiusiu, Kiuxiu (isla)
Л
Лабрадор п-ів Labrador (península)
Лагос м. Lagos
Ладозьке озеро Lago Ladoga
Ла-Корунья пров., м. La Coruña
Ла-Манш протока Canal de la Mancha
Лангадок Languedoc
Лаос Laos
Ла-Пас м. La Paz
Лаперуза протока Estrecho de la Perouse Лапландія Laponia Ла-Плата м., затока La Plata Лаптєвих море Mar (de) Laptev Лас-Пальмас пров., м. Las Palmas
Латвія Letonia
Латинська Америка América Latina, Latinoamérica Лахор м. Labore Левант Levante Лейден м. Leíden Лейпціг м. Leipzig Леон пров., м. León Леріда пров., м. Lérida Лесбос o-б Lesbos (isla); див. Мітіліні Лесото Lesoto Лена р. Lena Литва Lituania Ліберія Liberia Лібревіль м. Líbreville Ліван Líbano Ліверпул м. Liverpool Лівійська пустеля Desierto de Libia Лівія Libia
Ліворно м. Liorna, Livomo
Лігурійське море Mar de Liguria
Лілль м. Lila, Lille
Ліма м. Lima
Лімпопо р. Limpopo
Ліон м. Lyon
Ліпарські о-ви Islas Líparí Лісабон м. Lisboa
Ліхтенштейн Principado de Liechtenstein
Логроньо пров., м. Logroño
Лодзь м. Lodz, Loodz
Лозанна м. Lausana, Lausanne
Ломбардія Lombardía
Ломе м. Lomé
Лондон м. Londres
Лос-Анжелос, Лос-Анжелес м. Los Angeles
Лотарингія Lorena
Луанда м. San Pablo de Loanda
Луара p. Loira
Луго пров., м. Lugo
Лусака м. Lusaka
Лусон o-e Luzón (isla)
Лхаса м. Lhasa, Lasa Львів м. Lviv Льєж м. Lieja Люйшунь м. Lushunkow Люксембург Luxemburgo Люцерн м. Lucerna
М
Маас р. Mosa Маврикій Mauricio Мавританія Mauritania Магдебург м. Magdeburgo Магелланова протока Estrecho de Magallanes
Магнітогорськ м. Magnitogorsk Мадагаскар Madagascar Мадейра o-e, р. Madera Мадрас м. Madras Мадрид пров., м. Madrid Майнц м. Maguncia Майорка див. Мальорка Македонія Macedonia Макензі р. Mackenzie Мала Азія Asia Menor Малабо м. Malabo Малаві Malavi Малага пров., м. Málaga Малайзія Malasia
Малайський архіпелаг Archipiélago Malayo Малакка п-ів Malaca (península)
Малаккська протока Estrecho de Malaca Мале м. Male Малі Malí
Малі Антильські о-ви Pequeñas Antillas Мальвінські о-ви Islas Malvinas; див. Фолклендські о-ви Мальдивські о-ви Maldivas Мальорка o-в Mallorca (isla)
Мальта Malta Манагуа м. Managua Манама м. Маната
1117
Гзографічні назви
Маніла м. Manila Мансанарес р. Manzanares Манчестер м. Manchester Мапуту м. Maputo Маракайбо оз., м. МагасаіЬо Маріанські o-ви Islas Marianas Марійська Республіка República de los Mari(s)
Маркізькі о-ви Islas Marquesas Мармурове море Mar de Mármara Марна p. Mame Марокко Marruecos Марсель м. Marsella Мартиніка o-в Martinica (isla)
Маршаллові о-ви Islas Marchad Масеру m. Maseru
Маскаренські о-ви Islas Mascareñas
Маскат м. Máscate
Мафекінг м. Mafeking
Махачкала м. Majach-Kalá
Мбабане м. Mbabane
Медина м. Medina
Мекка м. La Меса
Меконг р. Mekong
Мексика México, Méjico
Мексиканська затока Golfo de México
Меланезія о-ви Melanesia (islas)
Мелілья м. Melilla Мельбурн м. Melbourne Менорка о-e Menorca (isla)
Мертве море Маг Muerto
Месопотамія Mesopotamia
Мессінська протока Estrecho de Mesina
Мехіко м. Méjico, México
Мікени м. Micenas
Мікронезія о-ви Micronesia (islas)
Мілан м. Milán Мінданао o-в Mindanao (isla)
Мінськ м. Minsk
Міссісіпі р. Mississipí, Mississippí Міссурі р. Missouri Мітіліні o-в Mitiline (isla)
Мічиган оз. Michigan (lago)
Могадишо м. Mogadixo, Mogadiscio Мозамбік Mozambique Мозамбікська протока Canal de Mozambique
Мозель м. Mosela Молдавія Moldavia Молуккські о-ви Islas Molucas Монако Monaco
Монблан Montblanc, Monte Blanco Монголія Mongolia Монреаль м. Montreal Монровія м. Monrovia Монтевидео м. Montevideo Монте-Карло м. Montecarlo Моравія Moravia Мордовія Mordovia Москва м. Moscú Москва р. Moscova Мукден м. Mukden; див. Шеньян Мурманськ м. Murmansk Муррей м. Murray Мурсія пров., м. Murcia Мюнхен м. Munich М’янма Myanmar
Н
Haccáy, Hácco і Nassau Наварра Navarra Нагасакі м. Nagasaki Найробі м. Nairobi Нальчик м. Nalchik Намібія Namibia Нанкін м. Nankín, Nanquín Науру Nauru
Нахічевань м. Najichevan Нджамена м. N’djamena Неаполітанська затока Golfo de Ñapóles Неаполь м. Ñapóles Нева р. Neva
Непал Nepal
Нижній Новгород м. Nizhni Nóvgorod Ніагара р. Niógara
Ніагарський водоспад Cataratas del Niágara
Ніамей м. Niamey Нігер Ñíger Нігерія Nigeria Нідерланди Países Bajos Нікарагуа Nicaragua Нікобарські о-ви Islas Nicobar Нікозія, Нікосія м. Nicosia Ніл р. Nilo Німан р. Niemen
Німеччина Alemania; Федеративна Республіка Німеччина, ФРН República Federal Alemana Ніцца м. Niza
Нова Гвінея о-e Nueva Guinea (isla)
Нова Зеландія Nueva Zelandia Нова Земля о-ви Nueva Zem(b)la (tierra insular)
Нова Каледонія o-в Nueva Cale-donia (isla) Новгород м. Nóvgorod Новий Орлеан м. Nueva Orleáns Нові Гебриди о-ви Nuevas Hébridas (islas) Новоросійськ м. Novorosisk Новосибірськ м. Novosibirsk Новосибірські о-ви Islas de Nueva Siberia, Islas de Liajof Норвегія Noruega Нормандія Normandía Нуакшот м. Nuakchott Нубійська пустеля Desierto de Nubia Нукуалофа м. Nukualofa Нукус м. Nukus Нумеа м. Numea Нью-Йорк м. Nueva York Ньюфаундленд o-в Terranova (isla)
Ньяса оз. Nasa, Nias(sa) (lago)
Нюрнберг м. Nuremberg
O
06 p. Obi
Об’єднані Арабські Емірати (OAE) Emiratos Arabes Unidos Ов’єдо пров., m. Oviedo Огайо p. Ohío Одер p. Oder; див. Одра Одеса м. Odesa Одра р. Oder Ока р. Ока Океанія Oceanía Окінава o-в Okinawa (isla)
Оксфорд м. Oxford
Олімп Olimpo de Europa (de Tesalia)
Оман Omán Омськ м. Omsk Онега p. Onega Онезьке озеро Onega (lago)
Онтаріо оз. Ontario (lago)
Оранжева p. Orange Орел м. Orel, Oriol, Oryol Оренбург м. Oremburgo, Oremburg Оренсе пров., м. Orense Оріноко p. Orinoco
Оркнейські о-ви Islas Oreadas (Orkney)
Орлеан м. Orleáns
Осака м. Osaka
Осетія Osetia
Осло м. Oslo
Ост-Індія Indias Orientales Отранто протока Canal de Otranto Оттава м. Ottawa
Охотське море Mar de Ojotsk (de Okhotsk)
П
Павія м. Pavía Па-де-Кале Paso de Calais Падуя м. Padua Пакистан Pakistán, Paquistán Паленсія пров., м. Palencia
Палермо м. Palermo
Палестина Palestina
Пальма м. Palma, Palma de Mallorca
Памір Pamir
Памплона м. Pamplona
Панама Panamá
Панамський канал Canal de Panamá Папуа — Нова Гвінея Papua(sia) — Nueva Guinea
Парагвай Paraguay
Парамарібо м. Paramaribo
Парана p. Paraná
Париж м. París
Патагонія пров. Patagonia
Пекін м. Pekín, Pequín, Peking, Beijing
Пенджаб пров. Penyab, Penjab
Пенза м. Penza, Pensa
Пенсильванія штат Pensilvania
Перекопський перешийок Istmo de Perekop
Перм м. Perm
Персія Persia; див. Іран
Перська затока Golfo Pérsico
Перу Perú
Пескадорські о-ви Islas Pescadores Петрозаводськ м. Petrozavodsk Петропавловськ-Камчатський м. Petropa- vlovsk Kamchatski Печора р. Pechora Пешавар м. Peshawar, Peichaver П’ємонт м. Piamonte
Південна Америка América del Sur, Suda- mérica
Південна Корея Corea del Sur Південна Родезія Rhodesia Meridional Південно-Африканська Республіка (ПАР)
República Sudafricana
Південно-Китайське море Mar Meridional de la China
Північна Америка América del Norte, Norteamérica
Північна Двіна p. Dviná (Duina) del Norte Північна Земля архіпелаг Tierras del Norte Північна Осетія Osetia Septentrional (del Norte)
Північна протока Canal del Norte Північне море Mar del Norte Північний Льодовитий океан Océano Glacial Ártico Піза м. Pisa
Піренеї, Піренейські гори (Montes) Pirineos Піренейський п-ів Península Pirinaica (de los Pirineos)
Плімут м. Plymouth Пловдив м. Plovdiv Плоєшті м. Ploesti, Ploesci Пномпень м. Pnom-Penh По p. Po
Познань м. Poznan, Posnania Полінезія Polinesia Полтава м. Poltava Польща Polonia Померанія Pomerania Помпея м. Pompeya Понтеведра пров., м. Pontevedra Порт-Артур м. іст. Puerto Arturo; див. Люйшунь
Порт-Луї м. Port-Louis Порт-Морсбі м. Pórt Moresby Порто-Ново м. Porto Novo Порт-о-Пренс м. Puerto Príncipe Порт-оф-Спейн м. Puerto de España Порт-Сайд м. Port Said Портсмут м. Portsmouth Порту м. Porto, Oporto Португалія Portugal Потсдам м. Potsdam Поянгу оз. Poyanghu (lago)
Прага м. Praga
Прая м. Praia, Porto (de) Praia
Преторія м. Pretoria
Приамур’я región del (río) Amur
Приморський край Territorio Primorie
1118
Г9ографічні назви
Прованс Provenza
Пруссія Prusia
Прут р. Pruth, Prut
Псков м. Pskof, Pskov
Пуерто-Рико Puerto Rico
Пхеньян м. Pieng-Yang, Pyong-Yang
Р
Рабат м. Rabat
Равенна м. Rávena
Радянський Союз ІСТ Unión Soviética
Рангун м. Rangún
Регенсбург м. Ratisbona
Резайє оз. Urmia (lago)
Рейк’явік м. Reykjavik, Reykiavik Реймс м. Reims Рейн р. Rin, Rhin Рейнська область Renania Ресіфі м. Recife Реюньйон o-e Isla de la Reunión Рига м. Riga
Ризька затока Golfo de Riga Рим м. Roma
Ріо-Гранде, Ріо-Браво-дель-Нбрте р. Rho
Grande del Norte, Rho Bravo del Norte Ріо-де-Жанейро м. Río de Janeiro Ріо-Муні Río Muñí Pio-Herpo Río Negro Родос o-e Rodos (isla)
Рона p. Ródano Pocapio m. Rosario
Російська Федерація Federación de Rusia Росія Rusia
Ростов-на-Дону м. Rostov del Don
Роттердам м. Rotterdam, Roterdam
Руан м. Ruán
Руанда Ruanda
Рудні гори Montes Metálicos
Румунія Rumania
Pyp Ruhr
Рюкю о-ви Lu-Chu, Riu-Kiu (islas)
Рязань м. Riazán, Ryazán
C
Саарбрюкен м. Saarbrüsk
Саарська область Territorio del Sarre
Сабах Sabah
Савойя Saboya
Сагунт м. Sagunto
Сайма оз. Saima (lago)
Сайпан м. Saipan Саксонія Sajonia Саламанка пров., м. Salamanca Салоніки м. Salónica Салуїн р. Saluen Сальвадор Salvador Самара м. Samara Самарканд м. Samarcanda Самоа Західне Samoa Occidental Самоа o-ви Samoa (islas)
Самора пров., м. Zamora Сан-Xocó /. San José Сана м. Sana
Сандвічеві o-ви Islas Sandwich Санкт-Петербург м. San Petersburgo Сан-Марино San Marino Сан-Паулу м. San Pablo, Sao Paulo Сан-Сальвадор м. San Salvador Сан-Себастьян м. San Sebastián Санта-Крус-де-Тенеріфе пров., м. Santa Cruz de Tenerife Сантандер пров., м. Santander Санто-Домінго м. Santo Domingo Сан-Томе і Принсіпі Santo Tomé у Príncipe Сан-Томе р. Santo Tomé Сантьяго м. Santiago Сантьяго-де-Куба м. Santiago de Cuba Сан-Франциско м. San Francisco Сан-Хуан м. San Juan Саравак Sarawak Сарагоса пров., м. Zaragoza Саранськ м. Saransk
Саратов м. Saratov, Saratof Саргасове море Mar de Sargazo (de los Sargazos)
Сардинія o-e Cerdeña (isla)
Саудівська Аравія Arabia Saudita (Saudí) Сахалін o-e Sajalín, Sakhalin Сахара пустеля Sahara (desierto)
Саяни гори Sayanes (montes)
Свазіленд Swaziland
Святої Єлени острів Santa Elena (isla)
Севан оз. Seván (lago)
Севастополь м. Sebastopol Севілья пров., м. Sevilla Севр м. Sevres Сеговія пров., м. Segovia Сейшельські o-ви Islas Seychelles Сена р. Sena Сен-Дені м. Saint-Denis Сенегал Senegal Сербія Serbia
Середземне море Mar Mediterráneo, Mediterráneo
Середній Схід Oriente Medio Середня Азія Asia Central Сеул м. Seúl Сеута м. Ceuta Сибір Siberia Сиктивкар м. Siktivkar Симферополь м. Simferopol Синайський п-ів Sinaí (península)
Сирдар’я р. Sir-Daria Сирія Siria
Сицилія o-в Sicilia (isla)
Сіді-Іфні м. Sidi Ifhi Сідней м. Sydney Сіккім Sikkim
Сікоку o-e Sikok, Sikoku, Shikoku Сілезія Silesia Сінгапур Singapur
Сінгапурська протока Estrecho de Malaca Сіракузи м. Siracusa Сіхоте-Алінь гори Sikhota Alin (montes) Сіцзян p. Sí-Kiang
Скагеррак протока Skáger-Rak (estrecho) Скандинавський п-ів Península Escandinava Скелясті гори Montañas Roqueñas (Rocosas)
Словаччина Eslovaquia Словенія Eslovenia Смоленськ м. Smolensk Соломонові о-ви Islas Salomón Солсбері м. Salisbury Сомалі Somalia Сорія пров., м. Soria Софія м. Sofía Сочі м. Sochi
Сполучене Королівство Reino Unido Сполучені Штати Америки (США) Estados Unidos del Norte de América (EEUU) Ставрополь м. Stávropol Ставропольський край Territorio de Stávropol
Стамбул м. Estambul, Stambul Стокгольм м. Estocolmo Страсбург м. Estrasburgo Сува м. Suva Судан Sudán
Судети гори Sudetas, Sudetes Суецький канал Canal de Suez Сукре м. Sucre Сулавесі o-e Célebes (isla)
Суматра o-e Sumatra (isla)
Сурабая м. Surabaya Суринам Surinam Сухумі м. Sujumi
Східно-Китайське море Mar Oriental de la China
Східно-Сибірське море Mar Oriental de Siberia
Сьєерра-Невада гори Sierra Nevada Сьєрра-Леоне Sierra Leone Сьюдад-Реаль пров., м. Cuidad Real
Сянган територія, м. Hong-Kong
Т
Táxo р. Tajo
Таджикистан Tadzhikistán Таїланд Thailandia Таїті o-e Tahití (isla)
Тайвань o-e Taiwán, Taiuan (isla)
Таймир п-ів Taimir (península)
Таллін м. Tallin
Тамбов м. Tambov
Тананаріве див. Антананаріву
Танганьїка оз. Tanganica, Tanganyica (lago)
Танжер м. Tánger
Танзанія Tanzania
Тар пустеля Thar (desierto)
Таррагона прав., м. Tarragona Тасманія o-e Tasmania (isla)
Татарія Tartaria
Татарська протока Estrecho de Tartaria
Ташкент м. Tashkent
Тбілісі м. Tbilisi
Твер м. Tver
Тегеран м. Teherán
Тегусігальпа м. Tegucigalpa
Тель-Авів м. Tel-Aviv
Темза р. Támesis
Терек р. Terek
Теруель пров., м. Teruel
Тибет Tibet
Тибр р. Tiber
Тигр р. Tigris
Тирана м. Tirana
Тихий океан Océano Pacífico
Тімор Timor
Тірренське море Mar Tirreno Тітікака оз. Titicaca (lago)
Toro Togo Токіо м. Tokio Толедо пров., м. Toledo Томськ м. Tomsk Тонга Tonga
Тринідад і Тобаго Trinidad у Tobago
Триполі м. Trípoli
Трієст м. Trieste
Тува Tuva
Туз оз. Tuz (lago)
Тула м. Tula
Тулон м. Tolón
Тулуза м. Tolosa
Туніс Túnez
Туреччина Turquía
Турин м. Turín
Туркменія Turkmenia
Тюмень м. Tiumén
Тяньцзинь м. Tientsin
Тянь-Шань гори Tian-Shan (montes)
У
Уагадугу м. Uagadugu
Уганда Uganda
Угорщина Hungría
Удмуртія Udmurtia
Уельва пров,, м. Huelva
Уельс País de Gales
Уеска пров., м. Huesca
Узбекистан Uzbekistán
Україна Ucrania
Улан-Батор м. Ulan Bator Khoto
Улан-Уде м. Ulan-Udé
Урал 1. гори Urales (montes); 2. р. Ural
Уругвай Uruguay
Уссурі р. Usuri, Ussuri
Уфа м. Ufa
Ф
Феодосія м. Teodosia Фергана м. Ferganá Фернандо-По o-e Femando Ро (isla)
Фіджі Fiyi, Fidji Філадельфія м. Filadelfia Філіппіни Filipinas
1119
Географічні назви
Філіппінські o-ви islas Filipinas Фінляндія Finlandia Фінська затока Golfo de Finlandia Флоренція м. Florencia Флорида п-ів Florida (península) Флоридська протока Canal de Florida Фолклендські o-ви Islas Malvinas, Islas Falkland
Фор-де-Франс м. Fort-de-France Формоза o-в Formosa (isla)\ див. Тайвань Франкфурт-на-Майні м. Francfort del Meno (del Main)
Франца Иосифа Земля Tierra de Francisco José
Франція Francia Фрітаун м. Freetown Фудзіяма Fisi-lama, Fujiyama
X
Хабаровськ м. Jabarovsk, Khabarovsk Хабаровський край Territorio de Jabarovsk (de Khabarovsk)
Хаен пров., м. Jaén Хайдарабад м. Haiderabad Хайнань o-в Hainán (isla)
Хайфа м. Jaffa, Yafo
Хайфон м. Haifong
Хакасія Jakasia
Халеб м. Alepo
Ханаан ІСТ Canaán
Ханой м. Hanoi
Ханькоу Han-Kao, Hang-Keu
Харбін м. Jarbín, Harbín, Kharbín
Харків м. Jarkiv
Хартум м. Khartum
Херес де ла Фронтера м. Jerez de la Frontera
Херона див.. Жерона
Херсон м. Jersón Хібіни гори Jibiny (montes)
Хіросіма м. Hiroshima Хоккайдо o-в Hokkaido, Jeso (isla)
Хондо, Хонсю o-в Honshiu, Hondo (isla)
Хорватія Croacia
Хуанхе р. Hoang-Ho, Río Amarillo
Ц
Целебес див. Сулавесі Центральна Америка América Central Центральноафриканська Республіка República del África Central Цусіма о-ви Tsu-Sima (islas)
Цюріх м. Zurich
Ч
Чад Chad
Чебоксари м. Cheboksari, Ceboksari Челюскін мис Cabo de Cheliuskin Челябінськ м. Cheliabinsk, Chelyabinsk Червоне море Mar Rojo Чернігів м. Chemigiv Чехія Chequia
Чехословаччина іст. Checoeslovaquia
Чечня Chechenia
Чикаго м. Chicago
Чилі Chile
Чита м. Chita
Чомолунгма див.. Джомолунгма Чорне море Маг Negro Чорногорія Montenegro Чувашія Chuvachia, Chuvashia Чудське озеро Lago Peipus (Peipsi) Чукотське море Mar de (los) Chukchis Чукотський п-ів Península de (los) Chukchis Чунцін м. Chung-King, Chinkín
Ш
Шампань пров. Champaña Шанхай м. Shang(h)ai, Xangae Шварцвальд Selva Negra Швейцарія Suiza Швеція Suecia Шеньян м. Shenyang Шербур м. Cherburgo Шетлендські o-ви Islas Shetland Шотландія Escocia Шпіцберген о-ва Spitzberg (islas) Шрі-Ланка Shri-Lanka Штутгарт м. Stuttgart
Ю
Югославія Yugoeslavia Юкатан п-ів Yucatán (península) Юкон р. Yukón Юра гори Jura (montañas) Ютландія п-ів Yutlandia (península)
Я
Ява o-в Java (isla)
Якутія Yakutia Якутськ м. Yakutsk Ялта м. Yalta Ямайка Jamaica Ямал п-ів Yamal (península)
Янцзи р. Yang-Tsó-Kiang, Río Azul Японія Japón
Японське море Mar del Japón Японські o-ви Islas del Japón Ярославль м. Yaroslavl, Yaroslav Ясси м. Jassy, Yassy Яунде м. Yaunde Яффа м. Jaffa, Jafa
1120
Довідкове видання
ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ
словник
УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
словник
два в одному томі 230 000 + 210 000 до 440 000 одиниць перекладу
Автор проекту, головний редактор видання та укладач
Вячеслав БУСЕЛ
Виконавчий директор Надія Гзгельська
Редактори-лінгвісти В’ячвслав Сахно, Ганна Воронка
Художнє оформлення, дизайн сторінок Тимофій Бусел
Комп’ютерний набір та верстка інна Білокінь, Ольга Булдашова
Відповідальний за випуск та координатор поліграфічного виконання Тетяна Боброва
Підп. до друку 10.10.2013 р. Формат 60x90/8. Папір офсетний Друк офсетний. Ум. друк. арк. 142,0. Ум. фарбовідб. 144,5. Обл.-вид. арк. 258,0. Тираж 250 прим. Зам. № 13-10-0706.
Видавничо-торгова фірма «Перун».
08200, Україна, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Київська, 73-а.
Свідоцтво про внесення до державного реєстру: серія ДК № 2650 від 12.10.2006 р.
Віддруковано з готових позитивів у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського,17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.
Видрукувано в Україні (Printed in Ukraine)
• Іспансько-Український та Українсько-Іспанський словники в одному томі
• До 440 000 одиниць перекладу, слів та словосполучень
• Сучасна лексика з включенням наукової, ділової, комп’ютерної та спеціальної термінології
• Нове чітке компонування словникового реєстру
• Словники видавництва «Перун» базуються на двадцятирічному досвіді укладання найсучасніших словників - від ,
“Великого Тлумачного Словника Сучасної^країнськоїМЬви” до чотирьох десятків білінгвістичних та візуальних словників
Л41