Text
                    DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO UCRANIANO - ESPAÑOL
• •
ІСПАНСЬКО- УКРАЇНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
L



XXXVIII
DICCIONARIO ESPAÑOL - UCRANIANO UCRANIANO - ESPAÑOL 230000 + 210000 Dos en un solo volumen 440000 unidades de traducción Bajo la dirección general de Viacheslav Busel 2013
словник ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ 230000 + 210000 Два в одному томі 440000 одиниць перекладу Під загальною редакцією Вячеслава Бусела 2013
ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА V- XII ІСПАНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК 1 -696 УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКИЙ СЛОВНИК 699 -1114 ДОДАТКИ 1114-1120 УДК 811.131.1+811.161.2](038) ББК 81.2Іта-4+81.2Укр-4 С48 Автор проекту, головний редактор видання та укладач Вячеслав БУСЕЛ Виконавчий директор Надія Гегельська Редакційна група: Вячеслав Бусел — упорядкування, загальне та фахове редагування В ’ячеслав Сахно — редактор-лінгвіст Ганна Ворота — редактор-лінгвіст Художнє оформлення, дизайн сторінок Тимофій Бусел Комп’ютерний набір та верстка Інна Білокінь, Ольга Булдашова Відповідальний за випуск та координатор поліграфічного виконання Тетяна Боброва C4g Іспансько-український словник. Українсько-іспанський словник : 230 000 + 210 000 : два в одному томі: 440000од.пер./під заг.ред.В.Бусела.—К.; Ірпінь: ВТФ«Перун», 2013 — 1136. ISBN 978-966-569-289-8 УДК 811.131.1+811.161.2](038) ББК 81.2Іта-4+81,2Укр-4 У словнику вказано основні значення іспанських та українських слів за сучасним діючим правописом. Окрім літературної та побутової, лексика словника охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки і техніки. Відповідники до різних значень розмежовано, що дозволяє вибрати потрібний варіант перекладу; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови та словосполучення. Іспансько-український та українсько-іспанський словники містять разом понад 440000 слів та словосполучень в одному томі. Словник розраховано на перекладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іноземців. ISBN 978-966-569-289-8 © ВТФ «Перун», 2013
V Передмова Іспанська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов (романська група, іберо-романська підгрупа). Писемність на основі латинського алфавіту. Іспанською мовою як державною користуються, окрім Іспанії, Мексика, Аргентина, Болівія, Венесуела, Гватемала, Домініканська Республіка, Колумбія, Коста- Рика, Куба, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Фшіпіни, Сахар- ська Арабська Демократична Республіка та США. Звертаємо увагу на те, що в США — дві державні мови — англійська та іспанська, якою користуються понад 38 мільйонів американців. Іспанська мова — це офіційна мова Європейського союзу, ООН та ОАД. На загал, іспанською мовою послуговуються понад 400 мільйонів жителів планети Земля. На Балканах та Середньому Сході зустрічається давньоіспанська мова (judeoespañol), якою говорять сефарди-нащадки євреїв, котрих було вигнано з Іспанії у 1442р. Іспанська мова розпадається на дві групи діалектів: північну, яка поділяється на леоно-астурійську та арагонські діалекти (Кастильський, Ріохський, Арагонський, Галісійський, діалект Чурро та Каталанський), та південну, яка складається з Андалузького, Мурсійського, діалекту Естремадури (estremeño), Мадридського, Валенсійського, Ла-Манчського та Канарського діалектів. Каталанський (Валенсійський) діалект почав формуватися у самостійну мову починаючи з IX століття і став другою державною мовою в Каталонії в 1930х роках (був заборонений фашистами генерала OpáHKo з 1936 до 1975 року). У 1979 році став офіційною мовою в Каталонії, а з 2002 року Каталонська мова стала другою державною мовою Іспанії. За межами Іспанії існує безліч діалектів Іспанської мови. В Африці: Сахарський та Екватор. Гвінеї. В Америці: амазонський, андський, антиохськИй, східно-болівійський, карибський, північ- ноколумбійський, кубинський, домініканський, панамський, пуерториканський, центральновенесуельський, маракайський, центральноамериканський, чилійський, діалект Чілбе, цен- тральноколумбійський, екваторіальний, північномексиканський, південномексиканський, юкатанський, парагвайський, перуан- ський-побережний, північноперуанський побережний, уругвайський, соціолект лунфардо, філіпінський та іспансько-креольська мова чавакано. Окрім діалектів, існує багато похідних від іспанської мови: іспансько-англійська суміш — спанінгліш] іспано-англійська суміш яніто (Гібраалтарі); іспано-індіанська суміш — йопара (в Парагваї) іспано-португальська суміш — портуньол; іспано-ка- таланська суміш — так звана валенсійська мова; стародавня мова євреїв Леванта — ладино; соціалект Буенос-Айреса — мунфардо (на сьогодні не існуючий). Іспанську мову також називають кастильською (castellano) відповідно до регіону, в якому вона зародилася. Цим підкреслюється її відмінність від інших мов та діалектів Іспанії: ка- таланської мови, галісійської, баскської, аранської, арагонської та астурійської, які багатьма мовознавцями вважаються не іспанськими мовами. Історично Іспанська мова є продовження народної мови латини, яку на Піренейський півострів принесли римляни у час Пунічних воєн (III ст. до н. е.) і яка замінила говірки автохтонного населення — іберів. Наступні завоювання Іспанії германськими племенами (V ст) та арабами (VII — XV ст.) вплинули лише на словниковий склад іспанської мови. В основу літературної мови ліг діалект Кастилії, через що іспанська мова довго називалася кастильською. Звуковий склад іспанської мови дуже змінився у порівнянні з народною латиною: початкове латинське Т перетворилося на “h”, а потім зникло з вимови, зберігаючись лише в орфографії (лат. filiam > ісп. hijo [іхо]) - “син"); групи приголосних fi, pl, сіа початку слова перетворювались на м'яке I [II] (лат. flammam > ісп. flama - “вогонь”); вибухові приголосні в положенні між голосними ставали дзвінкішими (лат. apothecam > ісп. bodega - льох”); характерна для іспанської мови дифтонгізація латинських коротких наголошених голосних ó та é (лат. sortem > юп. suerte - “доля”). В сучасній іспанській мові п’ять простих голосних а, о, е, і, и, велика кількість дифтонгів і трифтонгів, 18 приголосних - 16 твердих та 2 м’які - II і ñ. Слова, які закінчуються на голосну, а також на n і s, мають наголос на передостанній склад (Dolores - Долорес”, canto - “спів”), а слова з закінченням на інші приголосні мають наголос на останньому складі (cristal - “скло”). Усі випадки відхилення від цих правил помічаються на письмі знаком наголосу (magnífico - “чудовий”). Характерною рисою іспанської орфографП є перевернуті знаки питання та знаки оклику, наприклад: ¿Qué hora es? - “Котра година?”, ¡Qué niña más mona! - “Яка гарненька дівчинка!”. Граматична будова сучасної іспанської мови в головних рисах склалася до кінця XVI ст. Іменники та прийменники не відмінюються, порядок слів майже вільний. Дієслово має 115 морфологічних та аналітичних форм. Більшість слів іспанської мови походить від народної латини. Проте у процесі довготривалого розвитку їх значення змінювались (так лат. famelicum - “голодний" та юп. jamelgo - “lUKána”). Латинські слова з класичної латини також входили в іспанську мову і в більш пізні епохи. В лексиці іспанської мови зустрічаються слова германського походження, запозичення з французької, італійської та арабської мов. Через іспанську мову в інші європейські мови перейшла значна кількість арабізмів (напр. “алгебра”, “цифра", “зеніт"), а також слова індіанського походження (tomate - “томат”, “помідор", chocolate - "шоколад", tabaco - “табак”, “тютюн", maíz - “кукурудза", quina - “хіна", cacao - “какао” та багато інших). Окрім додаткової ñ. іспанська орфографія також використовує такі букви: Áá, lí, Óó, Úú, Oü (букви з акутним наголосом). В діалектах іспанської мови можна зустріти букви з гравісним наголосом: Aá, Éé, ll, Ó6, Üíi та Qq - ce - седилья. Якщо в шрифті відсутня діакритика, наголоси передаються апострофом (а’, е’, ¡’, o’, u’), ü - як іГ, ñ - як пп, інколи як gn. Усі слова читаються так, як і пишуться. Цьому сприяє таке поняття, як “вокалізм", тобто чітка вимова усіх голосних, тоді як приголосні можуть “проковтуватися” або асимілюватися. Наведемо основні правила читання: ch - читається як м'яке українське [ч] II - читається як “й" або “ль", інколи як “дж" h — не читається ніколи, проте зберігається в андалузькій говірці с — як англійське “th" (в Іспанії) аба як “с" (в Лат. Америці) z — перед а, o, u — як “ю", перед е, і — як “с", “th” (в Іспанії) ^ — перед і, е — як українське “х”, перед іншими голосними — j — як українське “х”, але більш напружене, s — як українське "с". х — в залежності від слова, як українське “с”, “х”. Давньоіспанське прочитання — “ш". gu — перед е, і —■ як “г”, “и” — не вимовляється (окрім сполучення gü). qu —- перед е, і — “к", “и" — не вимовляється (окрім сполучення gü) b та v —— “фрикативний б", на початку слова та носових і губних приголосних ці букви означають звук [Ь]. за вимовою відповідає українському “б”. В інших випадках ці букви означають звук між о” та “в". Наприклад: Havána > Habána Гавана >Хабана Хабанера — танець Havanera (ісп. — кубинський діалект). Наголос в іспанській мові падає на останній склад, або на передостанній, якщо слово закінчується на голосну або приголосні “n” “s”. У виняткових випадках при письмі обов'язково ставиться наголос над наголошеною голосною. Наголос також ставиться за необхідністю розбити дифтонг або для розрізнення частин мови ("cómo" — як?, “como" — як подібно). Структура простого речення в іспанській мові має прямий порядок слів: підмет, присудок, додаток (El coche es moderno — Машина сучасна). Заперечні речення будуються за допомогою частки “по” перед дієсловом (El país no es grande — Країна не велика). В питальних реченнях використовується інверсія. У кінці XIX ст. створюються (штучно) норми літературної, так званої сценічної вимови. У XX — XXI ст. в іспанській мові з’являється чимало англійських запозичень. Це пов’язано з активним розвитком англомовного музичного мистецтва, з впливом Інтернету та ЗМІ. Сучасна українська, порівняно з іспанською, — мова молода, хоча своїми коренями сягає мови давньоруської, мови Київської Русі. Вже в другій половині XVII ст. руська мова була державною для Великого Князівства Руського. Саме так називалася і під такою назвою увійшла наша країна до Речі Посполитої за Договором, підписаним (через рік після смерті Богдана Хмельницького) під Гадячем 6 вересня 1658 р., і який було ратифіковано Сеймом Польщі. Державна мова Великого Князів¬
VI ства Руського називалася pVcbKOto. Таку ж назву мала і мова тогочасної Запорізької Січі. Назва Украйна вперше з’явилася у договорі між Річчю Посполитою та Османською Портою, укладеному 28 жовтня 1672 р. у м. Бучач (нині Тернопільської обл.). Збереглися польсько-литовські карти (1650 р.), на яких територія сучасної України названа Кіовія. Така назва державного утворення на українських землях в офіційному правовому міжнародному акті прозвучала вперше. Сама ж Украйна тих часів являла собою територію, роздерту на чотири частини Польщею, Литвою, Османською Портою та Московським Царством. Тоді ж таки утвердилися і почали розвиватися численні діалекти України. Внаслідок мовної дифузії через прозорі кордони України до її мови увійшла і натуралізувалася величезна кількість слів іншомовного походження. Поступово діалекти та говірки перетворилися на цілком самостійну мову, яка змінила багато назв — від руської, південноруської та малоросійської до сучасної української мови. Треба знати і пам ятати: Малоросія це осердя, початок Великої Росії, а не її окраїна, як Англія — основа Великої Британії. Втім, починаючи з кінця XVII ст. і до початку XX ст., українська мова неодноразово заборонялася до офіційного вжитку. Українською дозволялося лише віршувати, ставити вистави (переважно фольклорного характеру), спілкуватися усно та у приватному листуванні. У1904 році видатний російський філолог та історик академік Шахматов Олексій Олександрович (1864 — 1920) запропонував, а Російська Академія Наук підтримала, визнати Українську мову офіційно, відмінити будь-які обмеження до вжитку української мови в Російській Імперії. Отже Українська мова визнана офіційно мовою у 1906 році. Лише після революції 1905 року в Російській імперії українська мова була офіційно визнана і царським урядом. Наступного року було видано “Словарь української мови” Б. Грінченка (до речі, білінгвістичний на взірець словників Памви Беринди та Івана Котляревського). Почалося видання білінгвістичних словників української та мов Європи, і навпаки. У 1922 році українська мова стала державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). У1945 р. українська мова набула визнання як мова однієї з держав - засновників та членів Організації Об’єднаних Націй (ООН). За часи існування СРСР було видано Словник Української Мови на 132 тис. слів, 11 томів, за редакцією академіка І. Білодіда та за участі визначних поетів того часу М. Рильського та П.Тичини. Також побачили світ відомі іспансько-українські словники. Видавалися також українсько-іспанські словники різних укладачів та різного обсягу — від 10 000 слів до 50 000 слів і більше. Починаючи з 1991 року, мовознавці та лексикографи України почали створювати все більше різноманітних словників, як тлумачних, так і білінгвістичних, як галузевих, так і візуальних. Лише у видавництві “Перун” за роки незалежності словниковою редакцією було створено і видано 38 словників. Деякі з них було нагороджено дипломами та визнано Книгою Року на міжнародних книжкових ярмарках та в різноманітних рейтингових акціях у Києві, Львові та Москві. Словники-білінгви “Перуна” відомі також і в “далекому зарубіжжі” — Іспанії, Франції, Італії, Португалії, Канаді, США та Бразилії. Даний Словник — це тридцять восьмий словник видавництва, про що свідчить цифра на його авантитулі — XXXVIII. Пропонований читачеві “Іспансько-Український словник, Українсько- Іспанський словник" — на 440 000 слів та словосполучень, або, як зараз кажуть, одиниць перекладу, обидві частини в одному томі. Словник такого обсягу зазвичай створюють, виходячи з таких міркувань: — мова — засіб спілкування, за допомогою якого інформація від одного інтелекту передається іншому; — інтелект — створений людиною віртуальний продукт, який фіксує усі зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі та впливає на ці зміни, створюючи нові умови існування людини в природі. Словник-білінгва великого обсягу — це перш за все інструмент, який допомагає перекладачеві-професіоналу точно зрозуміти письмові або усні іншомовні джерела та перекласти їхні тексти з мови оригіналу на іншу мову. Обсяг слбвника (лексикону) у будь-якій мові зумовлюється такими факторами: 1. Кількість нейронів у корі головного мозку людини приблизно однакова для всіх і не залежить від раси, національності тощо. 2. Кількість предметів, що оточують сучасну людину, однакова для всіх і не залежить від місця перебування людини на Землі, держави, в якій вона мешкає. Таким чином, кількість іменників в усіх сучасних мовах має бути однаковою. 3. Діяльність людини від її народження і до самої смерті складається приблизно з однакової кількості рухів, думок, вирішень тих чи інших проблем, що виникають внаслідок цієї діяльності. Таким чином, кількість дієслів в усіх сучасних мовах має бути теж однаковою. 4. Для того, аби передати враження від побаченого, описати вигляд предмета або дії істоти чи механізма, кількість прикметників, дієприкметників та інших частин мови теж має бути однаковою. Виходячи з таких простих на перший погляд істин, неважко дійти висновку, що слбвники будь-якої сучасної мови складаються з майже однакової кількості слів та словосполучень. Різниця полягає лише в кількості діалектів та говірок даної мови, від яких залежить синонімічний та омонімічний ряд. Так, наприклад, іспанське sigüeña в українській мові має такі відповідники: лелека, чорногуз, гаистер, чугайстер, бусел, бусол, боцун, боцюн, бузько і, мабуть, цей ряд можна продовжити. Сама по собі іспанська мова "коротша” за українську, але, зважаючи на наявність транскрипцій у Іспансько-українській частині Словника, ми бачимо, що вона значно більша за кількістю сторінок, ніж Українсько-іспанська частина Словника. Сучасна лексикографія, вельми комп’ютеризована, вказує на усереднене число « 230 000 4-210 000. Саме цим пояснюється кількість реєстрових слів та одиниць перекладу у пропонованому читачеві Словнику 230 000 + 210 000 « 440 000 (дані числа наближені). Звертаємо увагу користувача на такі поняття, як літературна мова, розмовна лексика і таке інше. В сучасній літературі автори наводять діалоги, тобто розмову, бесіду між героями, написану автором і надруковану друкарем. Книга вийшла друком і таким чином стала надбанням літератури даної країни. Отже, розмовна мова персонажів перетворилася на літературну мову. Якого ґатунку така “літературна мова”? Це питання до автора твору. Але відповідати на такі питання має Словник. На початку XXI століття українська мова своєю усталеністю та упорядкованістю майже зрівнялася з європейськими мовами. Українська мова також майже наздогнала європейські за термінологією і багато запозичила з них, особливо у царині наукової та технічної лексики. Проте лексикографам та мовознавцям України ще багато потрібно працювати (об’єднати десятки діалектів її національних меншин, вирішити питання мовного упосереднення між Заходом та Сходом України), аби українська мова, подібно до німецької, французької, англійської та іспанської могла завоювати статус міжнародної мови. Окрім літературної та побутової лексики, Словник охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки й техніки. На превеликий жаль, серед науковців України не досягнуто згоди щодо українського написання не те що термінів, але навіть самих назв наук та їх галузей. Нащадки української “діяспори”, що повертаються в Україну зі своїх нових англо-, німецько-, франко-, польсько- та іншомовних батьківщин, привозять лексику своїх предків і намагаються втулити архаїчну словникову екзотику в сучасну, усталену, нормативну, наукову термінологію української мови. Так з’являються, а точніше, відновлюються, свого часу внесені, попри усі закони етимології та транслітерації, терміни типу “кемія” — хімія; “етер" — ефір; “аритметика” — арифметика; “гокей" — хокей; “Гельсінки” — Хельсінки; “гин- дус" — індус; “шпиталь” — лікарня; “копальня, копанка" — шахта; “пательня” — сковорода. Таким чином, лексика, яка вважалася зросійщеною, зполонізованою, згерманізованою, зтатар- щеною та зтуречченою, на сьогодні підміняється лексикографами невідомого походження такою ж невідомого походження, термінологією, і, що цікаво, знаходить серед науковців України прихильників, реформаторів та “революціонерів” в сучасній українській мові. Такі “реформатори” дуже тішаться з того, що їхні “реформи” призведуть до повного хаосу в українській науці, а також вимагатимуть десятків мільярдів гривень на впровадження їхніх граматичних опусів у підручники, посібники та довідники для середньої школи. Такі реформи спрямовані на знищення освіти українців. Слід відзначити, що іспаномовна громадськість до сьогодні неоднозначно ставиться до нововведень з Інтернету. Нам, українцям, теж не слід поспішати з усякого роду новаціями в українському правописі. Даний Словник укладений за українським правописом, чин- ни на день його виходу з друку. Словник розрахований на перек- ладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іспаномовних іноземців. Б. Г. Бусел.
Alfabeto daktilnym Дактилологія (ручна абетка) з и і ї й к л м н о п ф х цчшщь ю я
VIII Abreviaturas Умовні скорочення Іспанські adjetivo adj прикметник adverbio adv прийменник ambiguo amb двозначне apócope ap’oc апокопа antiguo antl застаріле слово artículo art артикль aumentativo aum. збільвальний común com. середній рід comparativo comp. порівняльна ступінь conjunción conj сполучник demostrativo dem вказівний (займенник) diminutivo det зменшувальний etcétera etc. іт. д. exclamativo exclam вигук femenino f жіночий рід gerundio per герундій impersonal impers безособова форма indeterminado indet безособовий займенник infinitivo inf інфінітив interjección interj вигук interrogativo interr. питальний (займенник) irregular irr. неправильна (форма) locución adverbial loc.adv. прислівниковий вираз locución conjuncional loc.conj. складний сполучник locución preposicional loc.prep. складний прийменник masculino m чоловічий рід numeral num числівник participio P дієприкметник personal pers особовий (займенник) plural pi множина posesivo pos присвійний (займенник) preposición prep сполучник pronombre pron займенник reflexivo refl зворотній займенник relativo reí відносний займенник singular sg однина subjuntivo subj субхунтив superlativo sup. найвища ступінь порівняння прикметника sustantivo sust іменник usted Ud.,Vd. Ви verbo V дієслово verbo intransitivo vi неперехідні дієслова verbo reflexivo vr зворотнє дієслово verbo transitivo vt перехідне дієсло Українські Авила Ав. Ávila Алава Ал. Álava авіація ав. aviación автомобільна справа авто automobilisme аккузатив (відмінок) акк. accusativo Аликанте Алик. Alicante Альбасете Альб. Albacete Альмерія Альм. Almería анатомія анат. anatomía Андалусія Анд. Andalucía Антальські острови Ант. о-ви Antillas (islas) антропологія антр. anthropología Арагон Ар. Aragón Аргентина Арг. Argentina артикль арт. artículo археологія археол. arqueología архітектура архіт. arquitectura астрономія астр. astronomía Астурія Аст. Ásturias бактеріологія бакт. bacteriología бджільництво бджіл. apicultura безособовий(е) безос. forma impersonal біблеїзм бібл. expresión bíblica біологія біол. biología біохімія біохім. bioqímica Біская (Віская) Віск. Vizcaya Болівія Вол. Bolivia ботаніка бот. botánica будівництво буд. edificación Валенсія Вал. Valencia Вальярдолід Вальяд. Valladolid Венесуела Вен. Venezuela ветеринарія вет. veterinaria вживається вжив. se usa вигук виг. interjection відмінок відм. caso відносний займенник віднос. pronombre relativo військовий термін військ. término militar вказівний займенник вказ. pronombre, demonst- rativo вставне слово вставн. сл. inciso Галісія Гал. Galicia галіцизм гал. galicismo Г ватемала Гват. Guatemala географія геогр. geografía геодезія геод. geodesia геологія геол. geología геометрія геом. geometría геофізика геофіз. geofísica геральдика геральд. heráldica
IX Колумбія Кол. Columbia Кордоба Корд. Córdoba Коста-Ріка К.-Р. Costa Rica Країна Басків Баск. País Vasco, Vascongadas Куенка Куен. Cuenca кулінарія кул. cocina Латинська Америка Ам. América Latina Леріда Пер. Lérida лінгвістика лінгв. lingüística лісництво ліс. silvicultura (administración forestal) література літ. literatura літр л litro логіка лог. lógica Логроньйо Логр. Logroño майбутній час майб. futuro Малага Мал. Málaga математика, число мат. matemáticas медицина мед. medicina Мексика М. México металургія мет. metalurgia метереологія метеор. metereología механіка мех. mecánica минулий час мин.ч. pasado мисливство (полювання) мисл. término de caza мистецтво мист. pintura міліграм мг. miligramo мінералогія мін. mineralogía міфологія міф. mitología множина мн./рІ plural морський термін мор. término marítimo музика муз. música Мурсія Муре. Muda Наварра Нав. Navarra називний відмінок наз. (caso) nominativo наказовий спосіб наказ. imperativo наприклад нап. por ejemplo наука наук. ciencia нашої ери н.е. nuestra era недоконаний вид дієслова недокон. aspecto impefecto de verbo незмінювальний незмін. invariable неозначена форма Heo3H./indéf infinitivo Нікарагуа Нік. Nicaragua Овьедо Ов. Oviedo однина одн./sing singular оптика опт. óptica особа дієслова ос. д. persona (de verbo) особова форма особ.ф. forma personal, pronombre personal острови ост. isla(s) Паленсія Пал. Palencia палеонтологія палеон. paleontología Панама Пан. Panamá Парагвай Пар. Paraguay гідрологія, гідротехніка гідр. hidrología, hidrotécnica Гіпускоа Гіп. Guipúzcoa гірництво гірн. ¡minería голосний звук голоси. vocal Гондурас Гонд. Honduras грам г. gramo грамматика грам. gramática Гранада Гран. Granada грубе слово, вираз (міцне) груб. palabra (expresión) vulgar давальний (відмінок) дав. (caso) dativo дивись див. véa (se) дипломатичний термін дип. término diplomático діалектизм, сленг діал. dialecto дієприкметник дієприкм. participio дієслово дієсл. verbo доконаний вид дієслова докон. aspecto perfecto de verbo Домініканська Республіка Дом. Р. República Dominicana Еквадор Екв. Ecuador економіка екон. económica економічний термін ек. término comercial електротехніка електр. electrotécnica ентомологія ент. entomología Естремадура Естр. Estremadura етнографія етнограф. etnografía етнографія етн. ethnographie жаргон жарг. jerga жіночий (рід) ж/f femenino займенник займ. pronombre залізничний транспорт зал. transporte ferroviario заперечний запереч. negativo заперечувальний займенник запереч. pronombre negatvo, párticula negativa звуконаслідувальне слово звуконаслід. onomatopeya знахідний (відмінок) знахід. в (caso) acusativo значення знач. significación зоологія зоол. zoología і так далі і т.д. etc., etcétera іменник ім. sustantivo інфінітив інфін./infin infinitivo історія іст. historia іхтіологія іхт. ictiología Кадіс Кад. Cádiz Канадські острови Кан.о-ви Canarias (islas) Кантабрія Кант. Cantabria карти (гра) карт. juego de cartas Касерес Кас. Cáceres Кастилія Каст. Castilla Каталунія Кат. Cataluña кілограм кг. kilogramme кілометр км. kilómetro кіно кіно. cinematógrafo
X педагогіка <» пед. pedagogía питальний (займенник) пит.з. interrogativo Південна Америка Півд. Ам. América del Sur підсилювальна частка підсил. partícula expletiva поетичне слово поет. palabra (expresión) poética поліграфія полігр. poligrafía політичний термін політ. término político порівняльний ступінь порів. grado comparativo порядковий числівник порядки (numeral) ordinal прийменник npuÜM./prép preposición прикметник npumJadj adjetivo присвійний займенник присв. (pronombre) posesivo присудок прис. predicado психологія, психіатрія псих. psicología Пуерто-Рико П.-Р. Puerto Rico радіотехніка радіо radiotécnica, radioelectrónica регіон Ріо-де-ла-Плата Р. Пл. región Río de la Plata релігія рел. religión рибальство риб. piscicultura рік р. 1 .año* 2.ciudad родовий (відмінок) род. (caso) genitivo розділовий сполучник розділ. aonjunción disyuntiva роки рр. años садівництво сад. jardinería Саламанка Сал. Salamanca Сальвадор Сальв. Salvador Самора Сам. Zamora Сантандер Сант. Santander Сарагоса Cap. Zaragoza Севілія Сев. Sevilla Сеговія Сег. Segovia середній рід с. neutro сільске господарство с.-г. agricultura складний склад. compuesto скорочення скор. abreviatura слово сл. palabra Сорія Сор. Soria спеціальний термін спец. término especial сполучник спол./сопі conjuntivo спорт і фізкультура спорт. deporte y cultura física стверджувальна частка ствердж. partícula afirmativa століття с. siglo ступінь ст. grado тавромахія тавр. tauromaquia Таррагона Тар. Tarragona театрознавство, театр театр. teatro текстильна справа текст. industria textil телебачення тел. televisión теперішній час теп. presente термін шахової гри шах. ajegrez Теруель Тер. Teruel техніка тех. técnica Толедо Тол. Toledo топографія топ. topografía торгівля торг. comercio у значенні у знач. en función de Уельва Уельв. Huelva Уеска Уеск. Huesca узагальнений іменник узагал. sustantivo colectivo умовний спосіб умов. modo subjuntivo Уругвай Уругвай Uruguay фармокологія фарм. farmacología фізика фіз. física фізіологія фізіол. fisiología фізкультура і спорт спорт. cultura física Філіпіни Філ. Filipinas філологія філол. filología філософія філос. filología фінансовий справа фін. término comercial фольклор фольк. poético-popular, folklore форма ф. forma фотографія фото fotografía хімія хім. química хірургія хір. cirugía Центральна Америка Ц. Ам. América Central церковне слово, вираз церк. palabra (expresión) religiosa час ч. tiempo числівник числУпит numeral Чілі Чіл. Chile чоловічий рід ч masculino шаховий термін шах. ajedrez юридичний термін к>р- término jurídico Лексикографічні джерела 1. Real Academia Española. Diccionario de la lengna Española 20-a ed. Madrid, 1994. 2. Enciclopedia univer Sopeña. Diccionario illustrado de la lendua Española. Bacelona 1989. T. 1—10. 3. Enciclopedia universal ilustrada. Madrid 4. Diccionario de uso del español. Alonso M. Madrid 1971. 5. SPANISH DICTIONARY, SPANISH - ENGLISH, ENGLISH - SPANISH, Claremont books, London, 1990 6. Larousse. Gran diccionario Español-Frangós, Frangós-Español. 2007. 7. Іспансько-український, українсько-іспанський словник. Перун, 2009р. 8. Большой испанско-русский словарь. Русский язьїк. медиа; Дрофа,Москва, 2008г. 9. Большой русско-испанский словарь, Русский язьїк, медиа, Москва 2004г. 10. Великий Тлумачний словникй сучасної української мови. Перун, 2009р. 11. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. Перун, 2009р.
DICCIONARIO ESPAÑOL - UCRANIANO ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
ALFABETO ESPAÑOL ІСПАНСЬКИЙ АЛФАВІТ Аа a Nn ЄНЄ вь 6e Ññ еньє Сс ce Оо 0 Ch ch ЧЄ Рр пе Dd де Qq ку Ее e Rr ере Ff ефе Ss есе Gg xe Tt те Hh аче Uu У Ii i Vv уве Jj хота Ww уве добле Kk ка Xx екіс L1 еле Yy і ґрієґа Lili ельє Zz седа Mm еме c перед e, і вимовляється як “се”, “сі”; перед а, o, u — “ка”, “ко”, “ку”. ch вимовляється як “ч”. g перед е, і вимовляється як “х”; у буквосполученнях gue, gui — як “ґе”, “ґі”. h не вимовляється. 11 вимовляється як м’яке “л”. ñ вимовляється як м’яке “н”. у перед голосними вимовляється як “й”; у значенні сполучника — “і”, z вимовляється як губно-зубне “с”.
abacorar А, а1 /і. 1-ша літера іспанського алфавіту а; 2. муз. нбта ля; - mayor ля мажбр; ~ menor ля мін0р; 3. вищий, перииоклЯс- ний; de categoría “а” вищої категбрії; а por а у be por be loe. adv. тбчно; no saber ni la а НІЧ0ГО не 3HáTH, бути цілковйтим невігласом a2 prep 1. (іпросторові відношення) кінцева точка руху до, в, на; ir al cine (al médico) йти в kíhó (до лікаря); subir al techo піднімЯтися на дах; ¿ a dónde? кудй?; 2. напрямок до, в, на; volverse a la pared повернутися до стінй; mirar al suelo дивйтися в збмлю; 3. відстань в; a cuatro kilómetros de la ciudad у чотири кіломбт- pa від міста; в деяких сполученнях означає положення поблизу чого-н., на чому-н. в, за, на; a la mesa за столбм; а Іа puerta в дв0рі (у двбрях); a la cabeza на голові; 4. в деяких прислівникових сполученнях означає перебування під пливом навколишнього середовища в, на; аі viento на вітрі; al sol на ебнці; a la sombra в тіні; al aire libre надвбрі (на вулиці); 5. в складі прислівникових і прийменникових сполучень означає просторові відношення: a la derecha прЯворуч; a la izquierda ліворуч; a ambos lados по обидва ббки; al final de la calle в кінці вулиці; al borde del camino край дорбги; 6. (часовівідношений) в складі лексикосинтаксичних конструкцій означає: дату: a doce de agosto дван0дцятого серпня; годину доби: a las ocho у media о пів на дев’яту; час, що минув з певного моменту ч0рез; на; a los ocho días чбрез; за; вісім днів; аі quinto día на п’Ятий день; одночасовість: a la salida del sol зі схбдом ебнця; 7. в складі прислівникових сполучень означає часові відношення: al mediodía опівдні; a veces інколи; al fin нарбшті; а tiempo вч0сно; 8. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням послідовності, чергування):día a día день за днем; línea a línea рядок за рядкбм; 9. (входить до складу прислівникових сполучень з вказівкою на знаряддя): а mano вручну; pintar al óleo писЯти олією; 10. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням способу дії): а escondidas пбтай; a la francesa по- французьки, на французький манір; vivir a lo grande жйти на ширбку нбгу; 11. (мета дії) в сполученні дієслова руху з inf: salió a dar un paseo він вййшов прогулятися; ¿a qué? навіщо?, для чбго?; ¿ a qué me llamas? навіщо ти менб кличеш?; 12. (входить до складу конструкції sust + а + ini): problema a resolver проблбма, що підлягЯє вйрішенню; 13. (розподільче значення) по; a tres libros por cabeza по три кнйги на людйну; a cien pesetas por día по сто necéT в день; 14. (в поєднанні з прикметником) щбдо, ctocóbho; a bueno у honrado no hay quien lo aventaje щб до доброти І HéCHOCTi, то в цьбму він пере- Bépuuye всіх; 15. (вводить пряме доповнення, що позначає особу, живий предмет, персоніфіковане поняття): curar аі enfermo вилікбвувати хворого; maltratar al perro крйвдити соббку; no ver a nadie нікбго не бЯчити; amar a la Patria (а Іа libertad) любйти батьківщйну (свободу); 16. (вводить непрямий додаток адресата): escribir a su hermano писати брбту; 17. (утворює атрибутивну конструкцію з іменниками): cocina a gas гбзова плитб; 18. (входить до складу конструкції а + inf, що виражає):умову, a saber yo que había de venir якби я знав, що він прййде; а decir verdad пр0вду кажучи; наказ: ¡ а callar! мовчбти!; 19. (входить до складу конструкції ai + inf, що виражає): одночасовість і послідовність двох дій: al entrar... захбдячи, зайшбвши...; al oír aquellas palabras... почувши ці cnoeá...; причину: al no encontrarle le dejé un recado не застЯвши йог0, я залишйв йому запйску; 20. (показник керування при іменниках, прикметниках і д/єсловаУ): el prólogo а este libro передмова до цібї кнйги; desagradable a la vista неприбмний на вйгляд; negarse a pagar відмовлятися платйти; 21. (входить до складу дієслівних перифраз зі зніченням початку дії, найближчого майбутнього): echar а correr кйнутися бігти; volver a pensar знбву подумати; va a llover екбро піде дощ; 22. (входить до складу прислівниковий і прийменникових сполучень з абстрактними іменникамй): a este respecto щбдо цьбго; a este objeto з цібю метбю; аі contacto de algo при конт0кгі з чим-н.; аі influjo de algo під вплйвом чого-н.; a por іос. prep. Meié рухугв\ ir a por agua (a por pan) йти по вбду (по хліб); a que іос. conj. вводить підрядні речення мети після дієслів руху щоб; vengo a que me digas toda la verdad я прийшбв, щоб почути від Té6e всю прбвду; іос. adv. (a) pámroM, (а) що якщб; ¡ a que no le encontramos en casal а рЯптом ми не заст0немо йогб вдбма!; іос. adv. от побЯчиш, б’ємбея об заклЯдІ; ¡ a que llueve esta tarde! от по- ббчиш, сьогодні ввбчері буде дощ!; ¡ а que sí! отак!; і a que по! а от і ні! aba /771. гр^ба вбвняна тканйна; 2. бурнус ababa їдив. amapola 1 ababari тдіал. зоол. нутрія ababaya тдіал. бот. nanán, дйнне дбрево ababo /77 прапрЯдід ababol /771. див. amapola 1; 2. бевзь, тютя; роззЯва abacá f бот. абЯка, текстйльний банбн, манільське прЯдиво (волокно, тканина) abacates /77р/абакбти (інд&нці в Уругваї) abacería f 1. бакалійна крамнйця; 2. про- дуктбвий магазйн abacero m крамбр; бакалійник abacial adj церк. 1. абЯтський; 2. монастирський abaciato m церк. сан абЯта abacio adj що не Máe npáea гблосу, без npáea гблосу abacisco m спец, дрібнб бруківка ábaco /771. рахівнйця; 2. лічйльна таблй- ця; 3. мат. номогрбма; ~ pitagórico таб- лйця мнбження; 4. архіт. аббк(а), вбрхня частйна капітблі; 5. (ш0фа) для пбсуду; поставбць; 8. лотбк, корйто (для промивання золота); ~ mágico мат. чарівнйй квадрбт abacómite m 1. осбба, що вхбдить до склбду пбчту; 2. /ст. аббт, що Máe тйтул грЯфа abacora їдіал. див. albacora2 abacorado adjдіал. переслідуваний, má- ний abacorar vt\. Л. Ам. смілйво брбтися (за що-н.)\ 2. Л. Ам. складбти, відкладЯти, накопйчувати, наживбти (капггагі)\ 3. діал. переслідувати, не давбти прохбду; А. діал. приструнчувати, приббркувати; 5. діал. заставати на місці злбчину 1
abacosa Я abacosa fflne. arvejo abactio m штучний аббрт abactor m конокрЯд abad m і. церк. абЯт, настоятель монастиря; 2. діал. свящЄник; 3. див. abadejo 3; como canta el % responde el sacristán який піп, такий прихід; el ~ de lo que canta yanta що посієш, те й пожнЄш; si bien canta el ~ no le va en caga el monaguillo кбжен Máe знЯти своє місце abadanamiento m чинення шкіри abadanar вчинити шкіру abadavina f орніт. зеленушка, дубоніс (птаК) abade тдіал. парафіЯльний свящЄник abadejo т 1. í- común) тріскЯ; 2. орніт. ко- рольок (птах)', 3. шпЯнська мушка abadeng«o 1. adj див. abacial; tierras ~as монастирські зЄмлі; 2. тдив. abadía 2, З abadernar vt мор. кріпити abades трізоол. жорсткокрйлі abadesa f 1. абатиса, ігуменя; 2. діал. хазЯйка будйнку розпусти abadesal діал., abadesco, abadesil adj див. abacial abadía f церк. 1. сан (звання) абЯта (аба- тйси); 2. майнб (прибуток) абЯта; 3. абЯт- ство; 4. діал. будйнок священика abadiado, abadiato тдіал. abadía 1,2, З abafo зсунезабЯрвлений abajadero т схил, спад; укіс abajador т чорнорбб (що завідує інструментом в шахті) abajamiento1 m 1. знйження; 2. див. abatimiento; 3. знйження цінй, знйжка abajamiento2 m муз. 1. зниження зв^ку; 2. транспонувЯння abajar11. vi заст. схбдити вниз, спускЯти- ся; 2. вихбдити, схбдити, висЯджуватися; 3. заст. пЯдати, знйжуватися, опускЯтися; слЯбнути, спадЯти; 4. бліднути, блЯкнути, знебЯрвлюватися(/7р00арб//); 5. иґнестй вниз; опускбти, спускЯти; - el telón опус- тйти зЯвісу; 6. знйжувати (цінУ)\ зменшувати, послЯблювати (напругії', пом’якшувати (вимоги)', 7. заст. нахиляти, наги- нЯти abajar2 vt знйжувати тон (у муз. інструмента) abajarse діал. починЯти гнистй, бути з душкбм abajeño Л. Ам. 1. adj що живб в низині; 2. північний (про жителгії, 3. m урбдженець (жйтель) низйн (узбережжя); 4. сіверЯнин abajino Л. Ам. 1. adj див. abajeño 1; 2. m див. abajeño 4 abajo 1. adv (напрямок, вживається також в якості післяйменника) вниз, донйзу; cuesta ~ вниз схйлом; з горй; ir cuesta ~ котйтися похйлою плбщою, котйтися по похйлості; río - вниз за течіЄю; escalera - вниз схбдами; de ~ arriba знйзу вгбру; знйзу догорй; dar - спускЯтися; ir hacia - йти вниз; venirse - завалйтися; 2. (місце) вниз^; de ~ нйжній; знйзу; barrio de ~ нйжній квартЯл міста; нйжнє місто; hallarse ~ знахбдитися внизу; 3. нйжче, дЯлі (про місце в документі, книзі)', еі ~ firmante нижчепідпйсаний; 4. interj геть!; ¡ - la guerra! геть війну!; 5. геть (з)!; ¡ - del carrol геть з машйни!; 6. тдіал. північне узбережжя abalallar vt діал. прибивЯти до землі; топтЯти, толочйти, витбптувати (посіви, рослини) abalanzamiento ті. кидЯння, шпурляння, жбурлЯння; 2. порйв (гніву, відчаю) abalanzar vt 1. урівновЯжувати (вЯг); 2. урівновЯжувати; 3. кйдати, шпурлЯти, жбурлЯти; -se 1. (a, hacia, sobre) кйда- тися, накидЯтися, налітЯти; кйдатися (до чого-н.)', -se sobre el enemigo нападати на вброга, атакувЯти вброга; 2. (а) по- спішЯти (зробити, сказати)', 3. діал. басу- вЯти (про коня) abalar vt 1. діал. трястй; струшувати; 2. зсбвувати, пересувЯти abalar vt виганЯти геть, проганЯти abalaustrar vt встанбвлювати балюстрЯ- ду (пбручні) abaldesar vt 1. вичинЯти (овчину, овечу шкурУ)', 2. див. abadanar abaldonar vti. принйжувати, ображЯти; 2. кйдати, зрЯджувати abaleado adjЛ. Ам. веснянкувЯтий, рябйй; віспувЯтий abaleadura fi. див. abaleo; 2. ріполбва abaleamiento m див. abaleo abalear1 Звіяти, провіювати (зерно) abalear vt Л. Ам. обстрілювати; вестй стрільб^ abaleo m віяння, провіювання (зерна) abálicos /77р/абЯліки (індіанці в Колумбії та Еквадорі) abalienación f мед. душевний розлад, психбз abalizamiento m встановлення бЯкенів (буїв); огорбджування фарвЯтера abalizar vt 1. мор. стЯвити бЯкени (буї); огорбджувати фарвЯтер; 2. Л. Ам. сушити вбсла; -se визначЯти місцеперебувЯння суднЯ abalorio m 1. (рі) бісер, стеклЯрус; 2. на- мистйн(к)а; no vale un - не вЯртий лЯ- маної копійки abalsamado adj 1. бальзамічний, що містить бальзЯм; 2. бальзамбваний abalsamar иґготувЯти бальзЯм abaluartar \гідив. abastionar aballado тдіал. прим’Яті (полЯмані) кущі; лігвище (в лісі) aballar 1. vt пересувЯти; 2. діал. пере- вбзити; 3. гнЯти (худобу); розпушувати (землю)', 4. vi (-se) пересувЯтися aballar \гіжив. пом’якшувати тонй aballar vt заст. скидЯти донйзу aballestar vti. тягнути; натЯгувати; 2. мор. відтягувати трос abamiado adj шафрЯновий, шафрЯнний (про колір) abanar гідив. abanicar 1 abandalizar(se) див. abanderizar(se) 1 abanderado m 1. прапоронбсець; 2. рел. хоругвонбсець; 3. суднб, що йде пщ на- ціонЯльним прЯпором; 4. вождь, лідер; діал. суддЯ на лінії (у футболі) abanderamiento m 1. військ, прйзов; набір (вербувЯння) в Ярмію; 2. мор. пропйска сУдна до пбрту (державі) abanderar vti. військ. призивЯти; набирЯ- ти (вербувЯти) в Ярмію; 2. мор. пропйсу- вати судно до пбрту (держави); 3. діал. згуртбвувати об’єднувати єдйною метбю (прогрЯмою); -se діал. згуртбвуватися, об’єднуватися abanderizar vti. ствбрювати угрупбвання (в партії)', внбсити розкбл; 2. див. acuadrillar 2; -se 1. об’єднуватися в угрупбвання; 2. Л. Ам. приєднуватися до угрупбвання; вступЯти до пЯртії abandolear vííct. див. aballestar abandonado adj і. залйшений; запущений, занедбаний, занехЯяний (про людину); забутий; 2. неохайний, нечепурнйй; 3. незахйщений (про шахову фігуру{); 4. діал. розпусний; 5. Л. Ам. недбЯлий abandonamiento тдив. abandono 1, 2 abandonar vt 1. кйдати, залишЯти; - en manos de la suerte залишйти напризволяще; - la ciudad залишйти місто; 2. занедбувати, занехЯювати, запускЯти (справи, господарство)', 3. відмовлятися; випускЯти (з рук)', впускЯти; - la cuerda вйпустити з рук мотузку; -se 1. віддавЯ- тися; 2. покладЯтися; довірятися; 3. стЯти неохЯйним (нечепурним); опустйтися; занепЯсти духом; 4. Стйшити хбду (про коня) abandonismo m капітулянтство abandonista 1. ^'капітулянтський; política - капітулянтська політика; 2. m капіту- лЯнт abandono m 1. залишЯння, покидЯння; 2. відмбва (від прав, майна)', 3. занедбаність, занехЯяність, запущеність; запустіння; 4. безпорЯдний стан; 5. неохайність, нечепурність; - de destino службб- вий вчйнок, недбЯлість, недбЯльство; соп - муз. невймушено abanero adj заст. лбвчий (про птаха\ abanicamiento m 1. обмЯхування віялом (опахЯлом); 2. див. abaniqueo abanicar vt 1. (vt) обмЯхуватися віялом (опахЯлом); 2. тавр, дражнйти бикЯ мулб- тою abanico m 1. віяло; опахЯло; en - toe. adv. віялом; 2. вентилятор; 3. пбдув вітру; 4. флюгер; 5. піддувЯло; бстов повітродувних міхів; 6. екрЯн, заслін (від вогню, світла)', 7. їстівнйй гриб; 8. складЯний нам6т; 9. ілЯбля; 10. сл. шпЯга; 11. діал., зал. стріл ковий покЯжчик; 12. мор. підіймЯльний механізм, лебідка; ІЗ. ріал., Л. Ам. бот. півник (квітка)', 14. розчепірена кисть рукй; п’ятбрні; 15. садова решітка; parecer - de tonta метушйтися abanillo m 1. маленьке віяло; 2. рюш abaniqueo m 1. обмЯхування віялом; 2. коливЯння, гойдЯння; 3. надмірна жестикуляція, розмЯхування рукЯми abaniquería f 1. майстерня (фЯбрика) віял; 2. магазйн віял abaniquero mi. мЯйстер, що виготовляє віяла; 2. продавець віял; 3. підстЯвка для віял abano /771. див. abanico 1; 2. стельовйй вентилятор; 3. опахЯло (відмуК)', 4. пере- носнйй вентилятор abanos /77/?/абЯни (індійців Колумбії) abantal m іст. фартух abantar vi діал. википЯти; -se хизувЯтися, вихвалятися, хвалйтися abanto 1. adj невпевнений, нерішучий, боязкйй, лякливий, полохлйвий (про людинУ)', 2. тавр, неповороткйй, повільний (про бика)\ 3. /77 Яструб (різновид) abacador m сортувЯльник (насіння) abacadura fi. сортувЯння (насінні)', 2. діал. вйсівки, відсівки abacar itf сортувЯти (насіння) abarajar vtfi. Ам. 1. заважЯти, бути на пе- решкбді, бути на завЯді; 2. ловйти (нальоту, перехоплювати; 3. відбивЯти (удар) abarandar vt діал. тримЯти в межах (в рЯмках) abarañar vt діал. копйчити, складЯти в копйці (сіно) abaratamiento m знйження ціни, здешевлення abaratar 1. vt знйжувати (зменшувати) ціну, здешевлювати; 2. продавЯти (купу- вЯти) дешевше; 3. нехтувати; зневажЯти; втрачЯти повЯгу; 4. w'(-se) пЯдати в ціні, дешевшати abarbechar иґорЯти зЄмлю під пар abarbetar vt і. міцно тримЯти (підтрйму- вати) рукЯми; 2. з’єднувати мотузками; 3. мор. скрижувЯти; А. військ, укріплювати, споруджувати укріплення; -se чіплЯтися abarcas fpiі. абЯрки (шкіряне взуття)', 2. нЯдто простбре взуттЯ abarcadura f, abarcamiento mi. охбплю- вання; 2. військ. охвЯт; обхід; 3. захбплен- ня; оволодіння abarcar vti. охбплювати, обіймЯти; 2. міс- тйти; 3. брЯтися, хапЯтися (за декілька 2
abertura справ)\ 4. з’бднути, збирбти, об’єднувати; 5. мисл. обкладати; 6. військ, отбчувати, йти в обхід; 7. Л. Ам. скупбвувати, притрй- мувати (товар для перепродаж})', 8. діал. сидіти на яйцях; quien mucho abarca, poco aprieta за двомб зайцями поженбш- ся — жбдного не впіймбєш abarcón тскобб abaritonado adj муз. баритонбльний abarloar vt (vi) швартувбти(ся) abarque m діал. виводок (курчат,; пташенят) abarquero m мбйстер, що виготовляє аббрки (шкіряне взуття) abarquillado adj у формі трубки abarquillamiento m 1. загинання в трубку; 2. вигинбння; жолбблення; деформбція abarquillar vt 1. надавбти фбрми трубки; 2. (v/) жолббити(ся); деформувбти(ся) abarracadura f, abarracamiento m військ. розташувбння тббором, розсблення по барбках abarracar vi (~se) військ, розташбвува- тися тббором (у барбках) abarrado adj з дефбктом, нерівномірно пофарббваний (про тканину) abarraganamiento m див. amancebamiento abarraganar vt робити непромокбльною (;тканину) abarraganarse див. amancebarse abarrajado adjЛ. Ам. розпусний, гулбщий, безпутний abarrajamiento тЛ.Ам. розпуста; безпутство abarrajar 1. vt див. abarrar 1; 2. Л. Ам. вал йти, перекидбти; 3. військ, розсіювати (супротивника)', 4. vt діал. вибігбти, вист- рйбувати; -se 1. діал. спіткнутися (на бігу)', впбсти 2. Л. Ам. вестй розгульне життб; жйти розпусно abarrajo m діал. спотикбння; падіння (при 6¡rA abarramiento m кидбння, шпурляння abarrancadero m 1. непрохідне місце, дра- говинб, трясовинб; 2. мілкб місце, мілина; 3. скрутнб станбвище abarrancadura f, abarrancamiento m загрузбння, застрягання abarrancar 1. rf покраяти яругами; 2. зіштбв- хувати в яр; 3. w(-se) сідбти на мілину (про суднЬ)\ -se 1. грузнути, застрягбти (в багнюці, болоті); 2. падати в яр; 3. загрузбти, вли- пбти abarrar vtA. кйдати, шпурляти; 2. виби- вбти (килим) abarredera /мітлб, віник; щітка abarrer і/ґзабирбти, підбирбти (дбчиста) abarrilado ^вузькогрудий (про коня) abarrisco adv без розббру, скбпом abarrotada ґдіал. продуктовб крамнйця abarrotadura f, abarrotamiento m 1. пбвне завантбження (судна)', 2. скупбвування товбрів; 3. діал. затоварювання abarrotar1 vt кріпйти залізними балками (брусами) abarrotar vt\. завантажувати суднб вщерть; 2. напбвнювати (вщерть)', перепбв- нювати, забивбти; 3. Л. Ам. скупбвувати товбр (для перепродаж^)', 4. діал. забивбти товбрами (магазин)', -se діал. див. abaratar(se) abarrote m 1. мор. пбка, невелйкий тюк (товарну, 2. діал. продуктбва крамнйця; 3.: ~здіал. товбри (предмбти) пбршої по- трбби; продукти; д/продовбльчі товбри abarrotero m діал. крбмбр abarse (вжив. тк. в неознач. формі і в 2-ій ос. одн. імн. наказ, сп.) відхбдити, схбди- ти (з дороги)', ¡ ábate! геть з дорбги! abasar гідив. abastecer abases mpiдив. abaso 2 abasida adj див. abaso 1 abaso, -a 1. adj абхбзький; 2. m, f абха- збць, -ка; 3. я?абхбзька мбва abastamiento m постачання, забезпб- чення abastanza 1. /достбток, забезпбченість; 2. велйка кількість, нбдлишок; 3. adv достбтньо abastar 1. и/постачбти, забезпбчувати; 2. vi вистачбти, бути достбтнім; -se 1. запасбтися, забезпбчувати себб; 2. задовольнятися abastardar vi вирбджуватися abastecedor 1. постачальний, Щ° по- стачбє; 2. торгуючий; спекулюючий; 3. m постачальник; 4.торгбвець, купбць; 5. скупник, перекупник; спекулянт abastecer* vtA. (con, de) постачбти, забезпбчувати; 2. вв6шт\л(продукти харчування, пальне)', -se постачбтися; запасбтися товбрами; закупбвувати товбри abastecimiento m 1. постачбння, забезпб- чення; 2. тех. жйвлення, подбча; - de agua водопостачбння abastero 1. adj іст. див. abacero; 2. тдіал. оптбвий скупник худбби abastimiento т /Ьг./ртя* abastecimiento abastionar vt військ, укріплювати бастіб- нами abasto 1. т див. abastecimiento 1; 2. велйка кількість; 3. рі продовбльчі товбри, продовбльство; 4. Л. Ам. ббйня; 5. advicr. діал. рясно; dar - a (para) (із запереч.) справлятися, упбратися abatanar vt 1. валйти (сукно)’, 2. бйти, лупцювбти abatatar vt( vi) Л. Ам. сорбмити(ся), бентежитися) ¡ábate! interj 1. бережись!, обербжноі; 2. від- сггупйсь! abate т див. abad abatí т діал. 1. маю, кукурудза; 2. абаті (кукурудзяна горілка) abatidero т водостік, дренбжний канбл abatido adj А. низькйй, ниций; мерзбнний; 2. пригнбблений, пригнічений; 3. знйже- ний (у ціні) abatimiento т 1. принйження; 2. виснаження, знесйлення; 3. пригнббленість, пригніченість; 4. ганьбб, сбром; 5. вирубування (ліс))', 6. разбирбння, демонтбж; 7. мор. дрейф abatir 1. и/валити, звблювати; збивбти; - los árboles вирубувати ліс; - un avión збйти літбк; 2. (трбхи) спускбти (прапор, вітрило)', 3. принйжувати; - soberbia збивбти пихУ; 4. пригнбблювати, пригнічувати, придушувати; 5. знімбти, де- монтувбти, розбирбти (намет)’, 6. и/'мор. дрейфувбти; -se 1. пбдати кбменем (про хижого птаха)', пбдати, разбивбти- ся (про літа/)', 2. принйжуватися; 3. засмучуватися, занепадбти духом; 4. по- ступбтися, здавбтися abatojar, abatollar vt діал. вилущувати, лущити abaz m див. aparador 1 abazón /771. зоол. защічна пбзуха; 2. шлунок; вбло abdicación fA. складбння сбну; зрбчен- ня (престолу)’, 2. зрбчення, відмбва (від віри, переконань)', 3. юр. відмбва (від власності, права)', 4. юр. докумбнт про зрбчення abdicar vtA. складбти з сббе (сан)', зрікатися (престол))', 2. зрікбтися, відмовлятися (від віри, переконань)', 3. юр. відмовлятися (від власності, прав)', 4. позбавляти (прав, привілегій) abdicativo adj що стосується зрбчення abditorio /771. усамітнення, самбтність: 2. хбванка, схбвок abdomen m А. анат. черевнб порожнйна; 2. зоол. черевцб, абдбмен (у членистоногим abdominal adj черевнйй, абдомінальний; cavidad - черевнб порожнйна; tifus - черевнйй тиф abducción fA. філос. абдукція; 2. мед. абдукція, відвбдення м’йза; 3. вйкрадення abductor /771. анат. абдуктор, відвіднйй м'яз; 2. відвід, відвіднйй прйстрій; відвід- нб трубб abecé /77 див. abecedario 1, 2, 3; по entender (по saber) el - нічого не знати, не знати бзбучних істин; saber una cosa como el - знбти як свої п’ять пбльців; es como el - це простіше простого abecedario m 1. алфавіт; бзбука; 2. бзбу- ка, буквбр; - manual бзбука для глухо- німйх; - telegráfico (Morse) бзбука Мбр- зе; 3. азй, основи (науки)', 4. алфавітний спйсок abedul /77бербза; - de Carelia карбльська бербза abedular m березняк, бербзовий ліс, бербзовий гай abedulino бербзовий abeja /1. бджолб; - machiega (maesa, maestra, reina) бджолйна мбтка; - obrera (neutra) роббча бджолб; 2. працелюбна людйна; muerta es la - que daba la miel y la cera помбр годувбльник abejar /77 пбсіка abejareño ^пбсічний abejarrón m 1. див. abejorro 2; 2. див. abejón 3 abejaruco m 1. орніт. бджолоїдка, щурка золотйста (пта))\ 2. пліткбр abejera fpne. abejar abejero /771. пбсічник; 2. див. abejaruco 1; 3. діал. бджолйний рій abejón /771. зоол. трутень; 2. див. abejorro 1, 2; 3. абехбн (різновид гри в “жучка”)', hacer ^ діал. освистбти, ошйкати; нашіптувати; jugar al - con uno презйрливо повбдитися, зачіпбти самолюбство abejonear vi діал. 1. дзижчати; 2. шептб- тися, шушукатися abejorreo /771. дзижчбння бджіл; 2. гул, шум, гудіння (голосів) abejorro /771. джміль; 2. мбйський жук; 3. зануда abejuno ^бджолйний abela Лібрна топбля, осокір abellacado ^'підлий, нйций abellacar vt(v) розббщувати(ся), ставбти нйцим abellotar vt надавбти фбрми жолудя abemolar vtA. пом’якшувати, робйти ніжним (гблос); 2. муз. стбвити бемолі abena /верббна abencerraje: a lo - іос. adv. діал. з дбвгою бородбю aberenjenado adj 1. тбмно-бузкбвий, kó- льору баклажана; 2. схбжий на баклажбн aberración f А. відхилення від шляху; 2. пбмилка; омбна; відхилення від прбвиль- ного шляху; 3. астр., біол., фіз. абербція; 4. фото світлорозсіювання; 5. безглуздість; заскбк; - mental мед. потьмарення рбзуму aberrante adj що відхиляється від (прб- вильного) шляху; помилкбвий, хибний aberrar* vi відхилятися від шляху; заблу- дйти; блукбти aberrear vt діал. сбрдити, гнівйти, злйти, розлючувати abertal 1. adj що лбгко тріскається (про ґрунт)', 2. не обгорбджений (про садиб))', 3. /77 тріщина, ущблина, бтвір abertura fA. відкривбння; відмикання; 2. бтвір, проббїна; щілйна; 3. щілйна; тріщина, розкблина; 4. ущблина; 5. бухта, губа; З
abesana S6. відвертість; щирість; 7. астр., фіз. апертура; 8. рад. рОзхил (антени)] 9. юр. Оголошення заповіту abesana /і. népuua 6opo3Há; 2. діал. nápa волів у запряжці abestiado, abestializado яс/озвірілий abestiarse звіріти; озвіріти; перетворитися на тварйну abetal, abetar m ялинник, ялиновий ліс abete m тех. CKo6á abético, abetíneo ^'ялиновий abetino m див. abeto abetinote /77ялйнова CMoná abeto m 1. ялйна; ялинка; ~ albar (blanco, común) ялйця біла (європейська); - falso (del Norte, rojo) ялйна звичáйнa; 2. дере- BHHá ялйни (ялиці) abetunado adj цуже смаглявий; смолйстий abetunar vt\. BKpneáTH бітумом, асфаль- TyeáTn; 2. смолйти abieldar vt провіювати abierta f 1. icr. див. abertura 3; 2. діал. ривбк конЯ (з переляку?) abiertamente advi. відкрйто, публічно; 2. відкрйто, щиросердно, відверто abierto 1. р. ігг. de abrir; 2. a# відкрйтий, розкрйтий; відчйнений; 3. відкритий, рівний (про місцевість)] 4. відкритий, незахй- щений, неукріплений; відвертий, щйрий; a pecho - іос. adv. відверто, щйро; 5. Яв- ний, Яснйй; 6. діал. придЯтний для сівбй, посівнйй; 7. лінгв. відкрйтий (про звук, склад)] 8. мор. відкрйтий, безпЯлубний; 9. adv див. abiertamente; ~ de ojos далекоглядний, проникливий; carta -а відкрйтий лист; ciudad ~а відкрите місто; cuenta ~а відкрйтий рахунок; inteligencia -а живйй (гбстрий) рбзум; a cielo - іос. adv. прбсто Hé6a; a puertas -as при відкрйтих дебрях abiete m див. abeto abigarrado adj 1. строкатий, пістрявий, різнобЯрвний; 2. розмаїтий, різношбр- стий abigarramiento m 1. строкЯтість, пістрявість, барвистість; 2. різнобЯрвність; розмаїтість, мішанйна abigarrar vt 1. розфарбовувати (розмальовувати) в різні кольорй; 2. перемішувати, плутати abigeato m юр. крадіж худОби abigeo m викрадЯч худОби abigotado а^вусЯтий abijar vtpian. нацьковувати (собаі) abintestado тюр. спрЯва про спЯдок (без заповіту?) abioquímica /неорганічна хімія abipones /77 рі абіпОни (інд&нці в Аргентині) abirritar vt мед. знімЯти подрЯзнення abisagrar vt буд. стЯвити пЄтлі (на вікна, Двері) abisal adj див. abismal; fauna ~ глибоководна фЯуна abiselar иГскОшувати край, знімЯти фЯску abismado adj 1. що зазнЯв крЯху; розорений; 2. що задумався; 3. таємнйчий; мовчазнйй; 4. геральд. центрЯльний (про фігурі на щиті) abismar m швОрінь abismal2 adj глибйнний; глибоководний, абісЯльний 1 abismar vti. скидЯти в безОдню; 2. бентЯ- жити; 3. ретЯльно приховувати; -se 1. пЯ- дати в безОдню; 2. ніяковіти, бентбжити- ся; 3. замикЯтися в собі; впадЯти, поринЯ- ти (в скорботу, спогляданні)] поринати, заглиблюватися (в роздуми, мрії)] 4. ди- вувЯтися abismático adj 1. див. abismal2; 2. глибокий, бездОнний abismo /771. безОдня, прірва; пучйна (морська)] un - de dolor безмірне rópe; un - de bajeza межЯ нйцості; es un - de necedad він несосвітенний дурень; 2. вели- чЯзна різниця, прірва; 3. пЯкло; 4. геральд. середйна пОля (на щиті) abitar vt прив’язувати Якірний трос (до бітенгів) abitigas m рі абітйги (індійці в Болівії і Пер}/) abitón /77 мор. 1. кнехт; 2. бітенг abizcochado adj пухкйй, дірчЯстий (про випічку?) abjuración /'клЯтвенне зрЯчення abjurar vt(vi, de) клйтвенно зрікЯтися, від- ступЯтися, ВІДМОВЛЯТИСЯ ablación f 1. ампутЯція; вйдалення (зуба, мигдалин)] 2. геол. аблЯція, руйнування (змив) ґрунту; - glaciaria льодовикова аблЯція, тЯнення (льодовиків) ablactar vt припиняти грудне годувЯння (дитини) ablandabrevas com. пустЯ місце, нуль без пЯлички (про людину?) ablandada ffi. Ам. див. ablandamiento ablandador adj пом’якшувальний ablandahigos com. див. ablandabrevas ablandamiento m 1. пом’якшення; - del agua пом’якшення водй; 2. послЯблення, пом’якшення, полегшення (болю) ablandar 1. и/пом’Якшувати, м'якшйти; ос- лЯблювати, розслЯблювати; 2. пом’якшувати, полегшувати (біль)] 3. змЯншувати, вгамовувати (гнів), стрймувати; 4. побй- ти; 5. i//(~se) тепліти (пропогоду?)] 6. (-se) стихЯти, слабнути (про вітер)] -se 1. ста- вЯти м’яким, пом’якшуватися; 2. вгаму- вЯти свій гнів, вгамовуватися ablandativo adj див. ablandador ablandecer* іі див. ablandar 1 ablanedo m діал. див. avellanal ablano m діал. див. avellano ablaquear vt обкопувати (дерева, кущі) ablativo /77 лінгв. аблатйв, відкладнйй (орудний) відмінок ablegado m пЯпський легЯт ablegar vt відправляти, усувЯти ablentar іїдіал. див. aventar ableo /77 зоол. білорйбиця ablepsia /і. мед. аблбпсія, втрЯта зОру; 2. потьмЯрення свідОмості ablución f\. обливЯння, умивЯння, миття; 2. рел. обмивЯння; 3. хім. очйщення (від солі) abluir* vt промивЯти, розчищЯти (пергамент, письмена) ablusado довільний, простОрий (про крій) abnegación f 1. самозрЯчення, самопо- жЯртвування; 2. самовідданість abnegado adj самовідданий abnegar* vt 1. (-se) добровільно зрікЯтися, жЯртвувати; 2. рішуче заперечувати; відкидЯти abobado adj 1. придуркуватий, дурнувЯ- тий, недоумкуватий, пришелепуватий; 2. сторопілий, очманілий, оскаженілий abobar 1. Зробити дурнйм, отуплЯти; 2. приголомшувати; 3. vi (~se) божевОліти; -se 1. дурніти, тупіти; 2. застигЯти від здивувЯння abocadear vt 1. кусЯти, відкушувати; 2. ха- пЯти (рвЯти) зубЯми abocado1 aaj\. напівсухйй (провино)] 2. близький, майбутній; 3. прирЯчений abocado2 m див. abogado abocamiento m 1. кусЯння; 2. укус; 3. близькість, наблйження; 4. небезпека, загрб- за abocar 1. и/кусЯти; хапЯти (рвЯти) зубЯми; 2. наближЯти, присувЯти (війська)] 3. на- вОдити, націлювати (зброю)] 4. перели- вЯти (з пляшки в пляшку)] 5. широко роз- крйти мішОк (для засипанні)] 6. vi вхОди- ти в порт (протОку); -se 1. наближЯтися, присувЯтися 2. (соп) зустрічЯтися, СХОДИТИСЯ (для переговорів) abocardado adj тех. 1. зенкОваний; 2. розвальцьований; 3. рОзтрубний abocardador m тех. 1. зЯнкер, зенківка; 2. свЯрдел, бурЯв, бурЯвчик abocardar vt Л. розширювати (отвір)] 2. надавЯти розлОжистої фОрми (дереву; кущу?)] 3. тех. зенкувЯти; розвальцьовувати abocardo m 1. зЯнкер; 2. гірн. бур; бурЯв abocatero m див. aguacate 1 abocetado adj у вйгляді нЯрису, ескізний abocetar \гіжив. робйти нЯрис (ескіз) abocinado adj що розшйрюється у фОрмі рОзтруба, конусоподібний abocinamiento m розшйрення (розтрубом) abocinar 1. vt розшйрювати, надавЯти фОрму рОзтруба; 2. viпЯдати долілйць abochornado adj збентЯжений, засоромлений, зніяковілий, почервонілий, зашарілий abochornar vt 1. обдавЯти жЯром (спЯ- кою), обпЯлювати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se 1. задихЯтися (від спеки)] 2. згорЯти з сОрому, шарітися; 3. сОхнути (в’Янутй) від спЯки (про рослини) abodocarse Л. Ам. вискЯкувати, з’являтися (про нариви, прищі) abofado adj діал. розпухлий; одутлий (про обличчі) abofarse діал. 1. опухЯти, набрякЯти (про обличчя); 2. здувЯтися, здимЯтися (про покриття) abofetear vt\. давЯти ляпаса; 2. діал. див. apuñear abogacía ^адвокатура abogada f 1. адвокЯт (жінка)] 2. дружйна адвокЯта; 3. заступниця; посередниця abogadear и/адвокатувЯти abogaderas f рі Л. Ам., abogaderías f рі діал. хитромудрі дОкази, вйверти; andar (salir) con - хитрувЯти, вивертЯтися, викручуватися abogadesco, abogadil яс/адвокЯтський abogadillo m rópe-адвокЯт abogadismo m засилля адвокЯтів (у справі) abogado m 1. адвокЯт, захиснйк; - consultor (de bufete) юрисконсульт; - del Estado держЯвний оовинувЯч; - de pobres захиснйк за признЯченням; 2. адвокЯт, заступник, прохЯч; 3. рел. патрОн, заступник (про святого)] - de secano (de sábana) діал. (- de trompito) адвокЯтик; знавЯць законів, законник; базіка, пусто- брЯх; всезнЯйко, нЯук, невіглас, що береться судйти про все abogar vi 1. займЯтися адвокЯтською прЯктикою; 2. юр. вестй спрЯву, захищЯти (в суді)] 3. (por) захищЯти abolengo /771. походження, рід; родовід; 2. родовитість, знЯтність, вельможність 3. юр. спЯдок; родовйй маЯток abolición f відміна, скасувЯння (закону?)] знйщення (рабства) abolicionismo m іст. аболіціонізм abolicionista іст. 1. adj аболіціоністський; 2. com. аболіціоніст abolir* vt відмінЯти, скасовувати, анульО- вувати; знйщувати (рабство) abolitivo adj що відмінЯє, скасовує; що знйщує abolsado adj 1. мішкоподібний; 2. мішку- вЯтий; 3. нерівний, шерхкйй (пропобілкр) abolsar vt зробйти простОрим, мішкуватим (одяї)] -se 1. бути мішкувЯтим; сидіти мішкОм (про одя/)] 2. див. afollarse abollado 1. adj див. abatido 2; 2. m збОрки (на сукні)] 3. тйснення; карбувЯння abolladura /і. ум’ятина; 2. карбувЯння 4
abrevadero abollar vtA. робити ум’ятини; 2. витисі^ти (візерунок 3. Kap6yBáTH, Bn6nBáTn; 4. Ha6nBáTH ґулю abollón /771. див. abolladura 1; 2. брунька, bíhko, nápocroK (на виноградній лоз)\ 3. ґуля (від забиття) abollonar 1. vt вкривати ум’ятинами; 2. карбувати, вибивати (рельєф, візерунок 3. vi діал. давати бруньки (паростки); розпукуватися (про бруньки) abomaso m сичуг \відділ шлунка жуйний) abombado adj 1. випуклий; cristal ~ випукле скло; 2. божевільний, навіжбний, очманілий; 3. Л. Ам. затхлий, з душкбм; 4. діал. м’який, влбжаний (про фрукти); 5. Л. Ам. напідпитку abombamiento тЛ. Ам.див. aturdimiento abombar 1. vt надимати (кулю)] щільно набивати; 2. ставати випуклим, вигинЯ- ти(ся); 3. приголбмшувати, ошелбшува- ти, оглушати; затуманювати (гблову); 4. vi качати насбсом; ~se Л. Ам. 1. п’яніти, хмеліти; 2. псуватися, тухнути, гнистй; 3. ставати м’якйм, перестиглим (npot фрук- тй)\ 4. збожевбліти, здуріти, очманіти abominable adj огйдний, мерзбнний, бридкий abominación /і. відраза; 2. мерзбнність, мерзбта, огйдність, паскудність abominar vt(vr, de) 1. ненавидіти, зневажати; відчувати відразу (непрйязнь); 2. клясти, проклинати; осипати прокльбна- ми abonable adj А. що заслугбвує довіри; гідний рекомендації; 2. що налбжить сплаті abonadero тдіал. 1. місце для зберігання дббрив; 2. удббрювані поля abonado 1. adj що користується довірою (гарною репутацією); 2. багатий, замбж- ний; 3. кредитоспромбжний; 4. готбвий (схйльний) зробйти (сказати); 5. т або- нбнт, передплатник; 6. удббрювання (дія)] 7. споживач електроенергії (газу), абонбнт abonador т 1. абонант, передплатник; 2. довіритель, поручйтель; 3. свердлб, бурав abonadora /"розкидач дббрив abonamiento т див. abono 1 abonanzar vi випогбджуватися; розсіюватися (прохмарй)] стихати, вгамовуватися (про вітер, море) abonar 1. vt схвалювати; 2. ручатися; 3. покращувати, удосконалювати; підвйщу- вати Якість; сплачувати, виплачувати, внбсити плату (гроші)\ 4. зарахбвувати, приймати (часткову сплату боргу); 5. внбсити добрива, удббрювати (ґруні)] 6. (vr) (а) абонувбти(ся); передплачувати; 7. ком. внбсити, занбсити (до бухгалтерської книгй)\ 8. vi див. abonanzar abonaré m ком. 1. чек, грошовйй брдер; 2. грошова зобов’язання abonero /77Л. Ам. величний торгбвець (що продає на виплат) abono /771. схвалення; 2. порука, поруч- ництво, гарантія; 3. сплата, вйплата ббр- гу; 4. абонемант; передплата; 5. дббриво; ~s químicos (fosfatados) хімічні (фосфатні) дббрива; 6. внесення дббрив; en su ~ вам на кбристь; ser de ~ становйти цінність abonuco тдіал. валик для носіння вантажів (на голові) aboquillado adj 1. у фбрмі мундштука; 2. з мундштукбм; 3. скбшений, конусоподібний (про арку) aboquillar vt 1. вставлЯти мундштук; 2. буд. надавати конічную фбрму; 3. скбшу- вати, обтісувати (кути, краї) aborción f 1. див. aborto 1, 2; 2. бот. передчасний рбзвиток плода abordable adj 1. доступний; 2. придатний для причалювання (про судно, берет) abordador adj мор. що берЄ на абордаж abordaje m 1. мор. абордаж; entrar (saltar, tomar) al ~ брати на абордаж; 2. штурм, прйступ abordar 1. vi (a, con; vt) йти (брати) на абордаж; 2. (а, con; vt) зіштбвхуватися (з судном); підхбдити впритул (до судна)] З.вхбдити в порт; пришвартбвуватися; 4. и/пришвартбвувати (судно)] 5. підхбдити; заговбрювати; 6. розпочинати; братися; ~se зіштбвхуватися (про судна) abordo /77 див. abordaje aborigen 1. a# аборигенний, тубільний; 2. т(р) абориген, коріннйй жйтель, тубілець aborígena adj, т (р) Л. Ам. див. aborigen aborrachado ^'яскрЄво-червбний aborrajarse засихати на кбрені (про злаки) aborrascarse 1. псуватися (про погоді)] 2. розсердитися, розгніватися, скипіти; понурюватися; 3. напиватися , набиратися aborrecer* 1. vt ненавидіти, почувати відразу; ~ de muerte a uno смертельно ненавидіти; 2. розлюбйти; 3. набридати, надокучати, дозолЯти; 4. (про птахів) кйдати, залишати (гніздо, пташенят)] 5. витрачати (час, гроші)] ~se втрачати терпіння; нудьгувати aborrecible adj огйдний, мерзенний; ненависний, осоружний aborrecido adj нуднйй, що нудьгує aborrecimiento /771. огйда, відраза; 2. ненависть, ворбжість; 3. див. aburrimiento aborregar \гіЛ. Ам. копйчити, складати в копйці (хліб) aborregarse 1. вкриватися білими хма- рйнками (баранцЯми) (про небо)] 2. Л. Ам. дурнішати, тупіти; 3. діал. лякатися, боЯтися aborricarse черствіти, грубіти abortadura f іст;, abortamiento m див. aborto 1 abortar vi А. викйдувати плід, нарбджува- ти передчасно; 2. (vt) порбджувати чудб- висько; ствбрювати дбщо огйдне; 3. зазнавати невдачі, не вдаватися, провалюватися; hacer ~ una cosa зірвати (прова- лйти) що-н.; 4. не розвиватися, зупинятися в рбзвитку (про частинурослинй)] 5. мед. не розвиватися (про хворобу) abortivo 1. зс/недонбшений, народжений передчасно; 2. абортйвний, що викликає аббрт (про засіб)] 3. m абортйвний засіб aborto /771. аббрт; ~ criminal (terapéutico) штучне переривання вагітності; 2. вйки- день, передчасні полбги; 3. вйродок, вилупок abortón /771. недонбсок, вйродок (про тваринУ)] 2. каракульча aborujarse 1. згортатися в грудочки, вихб- дити грудкуватим; 2. див. arrebujarse abosar \гідіал. підбурювати, підохбчувати (бійцівськихпівнів)] ~se налітати abotagamiento m 1. пухлйна, припухлість; 2. одутлість, набряклість abotargarse 1. опухати, припухати, роздуватися; 2. набрякати (про обличчя)] 3. дуріти, дурніти abotinado adj: zapatos ~s закрйті чере- вйки abotonador m гаплйк для застібання ґудзиків abotonar 1. rf(~se) застібати на ґудзики; 2. Л. Ам. перекривати (зрошувальний ка- нагі)] 3. ^/розпукуватися (про бруньки, бу- тонй) abovedado adj 1. архіт. склепінчастий, арочний; 2. випуклий, дугоподібний abovedar vt архіт. 1. надавати фбрми склепіння; 2. перекривати склепінням aboyado1 adj 1. скотарський (про ферму)] 2. що здааться в орбнду разом з волами (про ферму) aboyado2 adj діал. безробітний; позбавлений кбштів aboyar 1. vt мор. ставити бакени; 2. мор. утрймувати на повархні водй за допомб- гою ббкенів; 3. vi (~se) плавати, триматися на повбрхні водй abozalar Зодягати намбрдник abozar vt мор. стопорйти, кріпйти стбпо- ром abra ñ. невелйка бухта, затбка; 2. рейд; 3. ущблина; 4. тріщина на ґрунті (після землетрус})] 5. Л. Ам. галЯвина (в ліс)] б.діал. стулка (дверей, вікна)] 7. діал. просвіт abracadabra f абракадабра; безглуздя, нісенітниця abracadera ЇЛ. Ам. рукопашна, сутичка abracar \іїЛ. Ам. див. abarcar 1 abracijo m обіймання abrasador 1. пекучий, палючий; fuego - спопеляючий вогбнь; 2. що засушує, обпалює; 3. гарЯчий, полум'Яний, палкйй (про пристрасть)] 4. m марнотратник життЯ abrasamiento m 1. спалювання; 2. займання, загорання, пожбжа abrasar 1. и/палйти, спалювати; спопеляти; 2. палйти, обпікати, обдавати жаром; 3. пектй, обпалювати, обпікати (про перець, гостру їжу)] 4. сушйти, висУшивати (рослини — про сонце)] 5. розпалювати (пристрасть)] 6. марнувати, марнотратити; 7. сорбмити, змушувати червоніти; со- рбмити, стидйти; 8. viб^ти дуже гарЯчим, обпалювати; ~se 1. горіти; згорати; 2. згорати від спбки; 3. сбхнути (в’Янути) від спбки (про рослин*)] 4. палати (почут- тям)] згорати (від сорому, нетерпіння.)] ~se vivo задихатися, згорбти від спбки; палЯти (гбріти) прйстрастю abrasión f 1. мед. абразія, вискбблюван- ня; 2. мед. подразнення (кишок, слизових оболоноі)] 3. мед. вйразка; 4. геол. розмивання 6épera; - glaciaria (marina) льо- довикбва (морськЯ) абразія; 5. тех. абразія, стирЯння; 6. тех. зачищання, шліфування; полірування abrasivo 1. adj абразйвний, шліфувальний; 2. /77 абразйв, шліфувальний матеріал abravecer* и/сердити, гнівйти, злйти (тва- рип?) abrazadera fA. тех. хомут, затискач, стяж- Hé кільцб; 2. підхват (для занавісок, портьєр)] 3. полігр. з’аднувальна фігурна дужка; 4. військ, ложовб кільцб abrazado 1. adj сл. що сидйть у в’язнйці; 2. /77 іст. див. abrazo abrazador 1. adj обіймаючий; 2. m сл. по- ліцбйський abrazamiento m обійми abrazar vtA. обіймЯти; 2. отбчувати, охбп- лювати; ~ con un paréntesis брати в дужки; 3. обвивати (про рослйніА] 4. приймати; долучатися; 5. містйти (в соб)] ese título abraza el contenido de la obra заго- лбвок відображає зміст твбру; 6. брЯти на сббе (керівництво, справ})] ~se 1. обійматися; 2. вхопйтися; 3. вйтися, обвиватися (про рослинй) abrazo m обійми; dar un ~ обійнЯти abreboca com. А.Л.Ам. роззЯва, ґава; 2 .діал. аперитйв abrecartas m розрізувальний ніж ábrego /77 півдбнний (півдбнно-західний) вітер abrelatas m консбрвний ніж abrenuncio не трбба мені, не буду, не хбчу abreojos тдіал. див. abrojo 1 abreostras т видблка для устриць abretrochas /77бульдбзер abrevadero т 1. водопій; 2. водопійний жблоб; - automático автонапувалка; 3. 5
abrevador подбток на водопій; 4. бдо.Чірбміжок; за- збр; щілина labrevador 1. adj водопійний; напувбль- ний; 2. /77 HanyBánbHHK (худоби); 3. див. abrevadero, 1,2 abrevar vt 1. HanyeáTH, вести на водопій іхудобу); 2. давбти напитися; обпбювати (зіллям); спбювати; 3. nonnBáTH, зрбшу- вати; 4. втамбвувати, задовольняти; 5. замбчувати (шкіру при дубленні); ~se пити, напивбтися (про худобу abreveredas т див. abretrochas abreviación f 1. скорбчення; 2. змбншен- ня; скорбчування; 3. іст. корбткий посібник, компбндій; 4. див. abreviatura 1 abreviadamente advcimno, коротко; конспективно abreviado 1. aojr скорбчений, стислий; 2. мізбрний, урізаний; 3. m короткий посібник; корбткий курс abreviamiento тдив. abreviación 1,2 abreviar 1. і^скорбчувати; урізбти; 2. змбн- шувати, скорбчувати; 3. і//еконбмити час; робити швидше; -se (а) діал. поспішбти (зробити) abreviatura / 1. скорбчення, абревіатура; 2. компбндій, конспбкт; en - іос. adv. ско- рбчено, кбротко, стйсло; швидко; відрбзу abrevios mpiдіал. див. avio З abriboca com. Л. Ам. див. abreboca 1 abribonado ¿q/злодійкуватий; шахраювб- тий abribonarse ставбти крутібм (шахрабм) abricotina /абрикотин (слива, лікер) abridero 1. adi що лбгко відкривається (розлбмується) (про фрукти); 2. m бот. пбрсикове дбрево (різновид); 3. бот. пбр- сик (плід) abridor 1. adj що відкривбє; 2. тдив. abridero 2; 3. копулювбльний ніж (для щеп- лення дерев); 4. дитбча сербжка; 4. див. abrelatas; 6. діал. рідкий гребінбць; - de láminas гравбр abrigadero т А. див. abrigo 1,3; 2. Л. Ам. притбн; 3. Л. Ам. лігво, Hopá; - de chinches розсбдник клопів, блощичник abrigado 1. ¿¿^'захищений від вітрів (холодів); 2. вдягнутий; demasiado - нбдто тбпло вдягнутий; 3. Л. Ам. див. abrigador 1; 4. тдив. abrigo 1 abrigador 1. adjJi. Ам. тбплий (про одяг); 2. Л. Ам. що перехбвує (злочинця); 3. т шерстянб фуфайка; 4. Л. Ам. переховувач abrigamiento т іст. див. abrigo 2 abrigano mіст., abrigaco гпА.див. abrigo 3; 2. мбт, рогбжа (для парників); 3. військ. тимчасбвий навіс abrigar vtA. (vt) укривбти(ся), захищбти- (сяї (віддощу, холоді; 2. гріти (про одяг); 3. (vr) тбпло вдягбти(ся), закутувати(ся); 4. захищбти, оборонити; 5. плекбти, таїти, прихбвувати; - esperanzas плекбти надії; - planes винбшувати плбни; 6. укривбти судно (від шторму) abrigo /771. укриття, збхист (від дощу, холоду; de mal - холбдний (про місце); ponerse al - ховбтися, укривбтися; 2. вбрх- ній бдяг, пальтб; 3. закрита бухта; 4. притулок, пристанбвище; servir de - слугу- вбти укриттям; 5. військ, укритті; 6 допо- мбга, піклувбння, опіка, заступництво, протегувбння; 7. стоянка пбрвісної людини (в печері); al - de loe. ргер. під збхис- том, під протегувбнням, под прикриттям; de -: una persona de - небезпбчна людина abril /771. квітень; 2. (рі) юність, мблодість; el - de la vida веснб життя; en los -es floridos в юні рокй; tiene quince -es їй п’ятнбдцять рбків; estar hecho (parecer) un - бути свіжим (гбрним), сяяти красбю; як намальбваний; хоч малюй; як картйн- ка; aguas mil, cernidas por un mandil квітень — водолій; - y mayo, la llave de todo el año весняний день рік годує abrileño з^'квітнбвий abrillantador m 1. гранувбльник (коштовного каміння); 2. шліфувбльник; 3. грану- вбльний верстбт abrillantar vtA. гранувбти (коштовне каміння); 2. шліфувбти, полірувбти; 3. нада- вбти блйску, лйску abrimiento тдив. abertura 1 abrinquicado adj ніжний, крихкйй abrir* 1. vt відкривбти, розкривбти; відчиняти (вікно, двері); -conllave відмйка- ти (ключбм); - de par en par розчинйти нбвстіж; - una bótela відкоркбвувати пляшку; 2. розкривбти, розпечбтувати (конверт, пакет); - el sello зняти печбть; 3. розрізбти (журнал, книгу; 4. пробивб- ти, пролбмувати; свердлйти; - un orificio пробивбти бтвір; 5. розрізбти; розкблюва- ти; 6. розрубувати, розтинбти; розбирбти (тушУ; 7. відкривбти (кран, вентиль); - еі agua (el gas) вмикбти воду (газ); 8. роз- кривбти, розправляти; - la mano розтйс- нути кулбк; - el paraguas розкрйти парасольку; 9. гравіювбти; висікбти; 10. розсу- вбти, розставляти (ноги, циркуль); про- кладбти, провбдити (дорогу, канал); 12. відкривбти (крамницю, установу ; 13. відкривбти, розпочинбти роббту (засідання); - las negociaciones розпочбти переговб- ри; 14. починбти, розпочинбти (передплату, кампанію); оголоейти (конкурс); 15. відкривбти (пам'ятний); 16. відкривбти (кордон, доступ); 17. відкривбти, очблю- вати (ходу, парад); 18. відкривбти (вогонь); 19. відкривбти (рахунок в банку; 20. відкривбти, виявляти (родовище); 21. тавр, відганбти від бар’єрб (бика); 22. Л. Ам. вирубувати (ліс); 23. vi відкривбтися, відчинитися (про вікно, двері); 24. розкри- вбтися, розпукуватися (про квіти); 25. відкривбтися, розпочинбти роббту (про крамницю); випогбджуватися, покрбщу- ватися (про погодУ; 26. мор. відчблю- вати, відпливбти; 27. Л. Ам. тікбти; en un - у cerrar de ojos вмить, мйттю abrirse* 1. відкривбтися, розкривбтися, відчинитися; - de par en par розкривбтися нбвстіж; - con llave відмйкатися ключбм; 2. розступбтися, давбти дорбгу (про натовп); 3. розкблюватися, розтріскуватися; лбпатися; 4. розлізбтися, рвб- тися (про матерію); la seda se abre шовк січбться; 5. розпукуватися, розкривбтися (про квіти); 6. розтягуватися, пошкбджу- ватися (прозв'язки); 7. відкривбтися (про пейзані); 8. прояснятися (про погоду); 9. відкривбтися, розпочинбтися (про засідання); 10. (а, соп) відкривбтися, довірятися; 11. відкривбтися (про ранУ; проривбтися (про нарив); 12. (a, sobre) вихбдити (про вікно, балкон); 13. розгор- тбтися (про війська); 14. Л. Ам. потихбнь- ку пітй, втіктй; 15. Л. Ам. відмовлятися (відучасті); вихбдити з гри; 16. Л. Ам. зад- кувбти; боятися; 17. діал. бути щбдрим; - camino прокладбти собі шлях, пробивб- тися; вйбитися, вийти в люди abroarse вхбдити в бухту; укривбтися в бухті abrocalar vt отбчувати захиснбю стінкою (крбєм) abrocatelado ^'парчбвий abrochador m 1. гаплйк. (для застібання) 2. скріпкозшивбч abrochadura /1. застібування (на ґудзики, ґачки); 2. збетібка abrochamiento тдив. abrochadura 1 abrochar vtA. застіббти (на ґудзики, гаплички, 2. Л. Ам. схопйти; 3. діал. робйти догбну, карбти; -se 1. застіббтися (на Йудзики, гаплички); 2. діал. зчіплюватися, йтися; 3. (а) діал. обмбнювати, обдурювати abrogación f, abrogamiento т юр. відміна, скасувбння (закону), аброгбція abrogar іїюр. відміняти, скасбвувати (законі) abrojal /77 збрості чортополбху abrojín /77 морськйй слимбк abrojo /771. бот. якірці; 2. бот. золототй- сячник (різновид); чортополбх; 3. колючка (шип) чортополбху; 4. зоол. краб (різновид); 5. їжбк (загородження); 6. рі рй- фи; 7. рі сл. засмучення; -s de la vida життбві негарбзди abromado ^'похмурий, тумбнний abromar vt іст. див. abrumar; -se вкривб- тися морськйм шбшнем (про днище корабля) abroncar vtA. дратувбти, сбрдити; 2. лбя- ти; 3. сорбмити, стидйти; -se 1. сбрди- тися, обурюватися; 2. стидйтися, згорбти від сброму abroquelado adj бот. щитоподібний (про листя) abroquelar vt прикривбти, захищбти, заступ бти; -se 1. прикривбтися; 2. не здавб- ти позйції; наполягбти на свобму abrótano m (- macho) абрбтон (різновид полину; - hembra глистогін (цитварний полин) abrotocar и/розпускбтися, розпукуватися; з’являтися (про бруньки, листя, пагони) abrumador adj А. що пригнічує; 2. обтяжливий; 3. набридливий, надокучливий abrumar vtA. пригнічувати; 2. набридбти, надокучбти; 3. обтяжувати; 4. перемогтй, взйти гбру (в суперечці); 5. принйжувати; -se вкривбтися (застилбтися) тумбном abrupto ас/крутйй, урвйстий, стрімкйй abrutado загрубий, з грубими манбрами abruzarse діал. бйтися, зчепйтися absceso /77абсцбс, нарйв abscisa ґмат. абсциса absenta /абебнт, полинбва горілка absentismo m А. постійна відсутність поміщика в свобму мабтку; 2. неявка (невй- хід) на роббту (робітників) ábsida, ábside f архіт. апейда absintio тдив. ajenjo 1 absolución /1. прбщення, звільнення (від покарання, зобов'язання); - sacramental рел. відпущення гріхів; 2. юр. (- libre) вй- правдання, абсолюція; - de la demanda припйнення пбзову absoluta /1. категорйчне твбрдження; 2. військ, білий квитбк; tomar la - звільнятися зі служби absolutamente adv А. абсолютно, пбвніс- тю, цілковйто; 2. діал. збвсім ні, ні в якому рбзі absolutismo /77абсолютйзм, самодержбв- ство absolutista 1. ао/абсол.ютйстський, само- держбвний; 2. влбдний, деспотйчний; 3. /77 прибічник абсолютйзму (самодержбв- ства) absoluto adj А. абсолютний, пбвний, ціл- ковйтий; mayoría -а абсолютна більшість; verdad -а абсолютна істина; en - іос. adv. абсолютно; ніскільки, нітрохи; (в ствердж. констр.) цілкбм, пбвностю, цілковйто; (в запереч, констр.) аж ніяк, категорйчно; ні в якому рбзі; 2. абсолютний, необмбжений (про владу; 3. деспотйчний, влбдний (про характер, тон); 4. військ.:\\сепс\а -а пбвне звільнення від служби; 5. лінгв. абсолютний; ablativo - абсолютний аблатйв; 6. чйстий, без дбмішок; alcohol - чйстий спирт; Іо - філос. абсолют absolutorio, absolvedor adj виправдувб- льний (про вироґ) 6
acabar absolver* vti. (de) звільнити (від покарЯн- ня, зобов’язання); 2. юр. визнавЯти невинним, виправдбвувати; 3. Bn6a4áTH, пробачЯти, відпусти (гріхи); 4. розв’язувати, вирішувати {питання, сумніви) absorbechoques m амортизЯтор absorbedor m хім., фіз. поглинач, абсор- 6ép absorbencia їдив. absorción 1 absorbente 1. ао(гпотинЯльний, всмбкту- вальний; medio - поглинЯльне середб- вище; всмбктувальна речовинЯ; 2. владний; що не допускЯє втручЯнь; 3. m хім., фіз. поглинЯч, абсорббнт absorberі^1. всмбкгувати, вбирЯти; 2. хім. поглинЯти, абсорбувЯти; 3. амортизувЯти (поштовх, удар); 4. поглинЯти, поїдЯти [час, продукцію); 5. проживЯти, гайнувЯти (спадоії); 6. поглинЯти, цілкбм захбплю- вати; - la atención привертЯти увЯгу absorción f\. всмбктування, поглинЯння; 2. фіз., хім. поглинЯння, абсбрбція; 3. поглинЯння (часу, продукції) absortar vt поглинЯти, захбплювати, заволодіти yeároio; -se бути захбпленим (зачарованим) absorto ас^'захбплений abstemio 1. adju\о не п’є винЯ; 2. m непитущий abstención /і. утримання; 2. відмбва, утримання {від голосуванні ¿ -es hay? скільки тих, хто утримався?; - parlamentaria неЯвка на засідання парламенту abstencionismo m утримання, ухилЯння {від участі у виборам abstencionista adj що утрймується, що відмовляється {від голосування)’, що ухиляється {від участі в політичному житті) abstener* (de) утримувати abstenerse* (de) утримуватися, відмовлятися abstergente 1. adj що очищує, промивЯє {рані 2. /иочйщувальний зЯсіб absterger і/ґпромивЯти (рану) abstinencia f 1. утримання, абстинЯнція; 2. дотрймання посту abstinente adjпоміркбваний abstracción f 1. аострЯктність, абстрагб- ваність; 2. філос. абстрЯкція; абстрактне поняття; 3. абстрагувЯння; 4. прЯгнення до самбтності, усамітнення abstraccionismo m, abstractismo m абстракціонізм abstractista com. абстракціоніст abstractivo adj абстрагуючий; схйльний до абстрЯкцій abstracto adj абстрЯктний (мат.); arte - абстрЯктне мистбцтво; en - іос. adv. абстрактно abstraer* 1. vt абстрагувЯти, відволікЯти; 2. i//(-se, de) не брати до увЯги, не врахб- вувати, опускЯти; -se 1. абстрагувЯтися, відволікЯтися; 2. замикЯтися в собі; заглйблюватися в рбздуми abstraído adj 1. заглйблений (в думки); 2. неувЯжний abetruso adj незрозумілий, неЯснйй, складний для розуміння absuelto р. ігг. de absolver absurdez, absurdidad їдив. absurdo 2 absurdo 1. adj абсурдний, безглуздий, нісенітний; 2. /лабсурд, безглуздість, нісенітниця abubilla fopHiT. бдуд (лгал) abucasta їдив. avutarda abuchear і^обсвистбти, ошйкати abucheo m крики, шйкання, свист abuela f 1. бабуся; 2. старЯнька;лбЯбця; cuéntaselo a tu - розскажи це своїй бЯбці (комусь іншому); éramos pocos у parió mi - тільки його тут бракувЯло; se le ha muerto su -, no necesita (no tiene) - сам себб не похвЯлиш, ніхтб не похвЯлить; еі que más no tiene, con su - se entretiene Л. Ам. на безрйбі' і рак рйба abuelastra f нерівна бабуся abuelastro m нерідний дідусь abuelense m урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Авіли abuelo m 1. дід, дідусь; 2. рі дідусь і бабуся; 3. рідідй, прЯдки; 4. старий; дід, дідусь; está hecho un - він збвсім постарів; 5. (рі) завиткй (на потилиці); 6. сл. дід, шеф; criado por - nunca es bueno y дбброго діда погані онуки abuhardillado adj з полбгим дЯхом у фбрмі мансЯрди abulia fMe/.і абулія, патологічне безвбл- ля, слабовілля abúlico adj мед. що страждЯє абулією; безвільний, безвбльний, слабовільний abultado adj велйкий, об’бмистий, гро- міздкйй abultar 1. збільшувати об’Ям; потбвщу- вати; розшйрювати; 2. перебільшувати, переоцінювати; - los hechos перебільшувати фЯкти; 3. vi б^ти об’0мним (гро- міздкйм) abundamiento тдив. abundancia; a mayor- іос. adv. крім tóto; на додЯток; про всяк вйпа- док abundancia f достЯток, багЯтство; en - іос. adv. вдбсталь; nadar (vivir) en la - ку- пЯтися в розкбшах; жйти в повному достатку abundante adj ряснйй, багЯтий; надмірний, надлишкбвий abundar т 1. бути в достатку (у величЯз- ній кількості); - más que las moscas en verano кишіти, рбєм роїтися; кишіти як Mypáxn в мурЯшнику; 2. (de, en) рясніти; 3. бути (дотримуватися) одні# дУмки; Іо que abunda no daña кЯшу мЯслом не зіпсуЯии abundoso adj див. abundante abucolar*, abucuelar vt надавЯти фбрми млинцЯ (пбнчика) (при підсмажуванні) ¡aburl interj див.ауиг aburar і/ґпалйти, спЯлювати aburguesamiento /иобуржуЯзнювання aburguesarse обуржуЯзнитися; звйкнути досйтого життЯ aburilar иґгравіювЯти aburrado adj 1. дурнйй; капловухий; 2. грубий, неотЯсаний aburrarse дурніти, тупіти aburrición Ті. див. aburrimiento; 2. Л. Ам. антипЯтія; непрйязнь aburrido adj 1. що нудьгує; 2. нуднйй, нецікЯвий (про людину) aburrimiento ті. нудьгЯ, нудбта; 2. втбм- леність, втбма aburrir vti. наганЯти нудьгу; 2. набридЯ- ти, втбмлювати, гнітйти; 3. смітйти (грошима); марнувати, марнотрЯтити (час, гроші); А. див. aborrecer 1,4; -se 1. нудь- гувЯти, помирЯти від нудьгй; 2. (con, de, por) втбмлюватися; вважЯти обтяжливим abusador adjдіал. див. abusón abusar vi(de) 1. зловживЯти; - de la salud не берегтй здорбв’я; - del poder зловживЯти влáдoю; 2. гвалтувати, безчбстити (жінкУ) abusión їі.див. abuso; 2. абсурд, нісенітниця; 3. марновірство, забоббни; 4. прик- мЯта, пердвістя, прорбцтво; 5. діал. при- мЯра, прйвид; 6. ритор. катахрЯза abusiv«o 1. adj протизакбнний; 2. непрЯ- вильний, несправедлйвий; 3. надмірний; 4. обрЯзливий, лайлйвий; palabras -as лЯйка, обрЯза; 5. Л. Ам. що зловживЯє; 6. тдіал. шахрай, крутій; 7. нахЯба; цйнік abuso т 1. зловживЯння, протизакбн- ність, беззакбння; - de autoridad зловжи¬ вЯння влЯдою, перевищення влЯди; - de caudales розкрадЯння, розтрЯти; - de confianza зловживЯння довірою; 2. нестриманість; непоміркованість; - en la comida нестрйманість в їжі abusón adj що зловживЯє abutilón т бот. канЯтник, китЯйський джут abuzarse пЯдати долілйць abyección fi. ницість, мерзбтність, підлість; 2. принйженість, принйжене станбви- ще abyecto adj 1. нйций, мерзбтний, підлий; 2. принйжений, обрЯжений acá adv 1. тут; сюдй; - ó allá] - ó acullá і тут і там; de - para alia звідси тудй; de - у de allá всюди, звідусіль, з усіх боків; más - блйжче; muy - збвсім пбряд, блйзько; no tan - не так блйзько; рог - сюдй, цим шлЯхом; ven - йди сюдй; correr de - para allá кйдатися з ббку в бік (тудй і сюдй); 2. в той час, тоді; de ayer - від учбра; desde entonces - відтбді, з тогб чЯсу; ¿ de cuándo -? (цЯ) відкбли?, чи давнб?; de diez años para - прбтягом остЯнніх десятй рбків acabación /діал. див. abatimiento З acabadamente adv 1. чудбво, пречудбво; 2. цілкбм, пбвністю acabado 1. ^закінчений; 2. обрбблений, відшліфбваний; 3. зруйнбваний, розлЯд- наний (про здоров'я); 4. знбшений, обтріпаний (про сукню); 5. старйй, нЯмічний; 6. худйй, за^мбрений; 7. об'їжджений (про коші); 8- заїжджений (про коня); 9. m об- рббка; полірувЯння: trabajos de - оздбб- лювальні роббти; 10. тех. чистовЯ обрбб- ка, довбдка; 11. облиуювЯння, покриття acabador 1. абіщо закінчує; що оздбблює; 2. /77обрббник; оздбблювач acabadora /'полірувЯльна машйна acabalar иґдопбвнювати (до цілого) acaballadero m період (місце) злучки кбней (віслюків) acaballado ^кінський (про профіль) acaballerado adj з аристократйчними (благорбдними) манЯрами; з претЯнзією на аристократйчність acaballerar vt навчЯти гЯрних манбр, вихбвувати; -se переймЯти гЯрні манбри acaballonar иґрозбивЯти на грЯдки acabamiento m 1. закінчення, завбршен- ня; 2. кінець, межЯ; результЯт; 3. знесй- лення; кончйна, смерть acabacar vi будувЯти курені (на пасовища^) acabar 1. vt(vi) закінчува(ся), завЯршува- ти(ся); 2. остатбчно оздбблювати; шліфу- вЯти, оброблЯти нЯчисто; 3. використовувати (витрачЯти) до кінця; 4. (соп) з’їдЯти, випивЯти; 5. добивЯтися (від кого-н.); acabé con él que estudiase я добйвся від ньбго, щоб він продбвжував навчЯння; 6. виснЯжувати; 7. руйнувЯти, розлЯднува- ти (здорові 8. добивЯти; 9.77. Ам. гань- бйти,обмовляти; 10. vi(vr)закінчуватися; припинятися; es una cosa de nunca - цьбму не буде кінцЯ; це буде вічно про- дбвжуватися; 11. (-se) помирЯти, конЯти; 12. (соп) покінчйти; поклЯсти край; 13. (соп) руйнувЯти, псувЯти, губйти; - соп su salud вкрай зіпсувЯти собі здорбв’я; tu acabarás con mi vida ти менб доконЯєш; 14. в констр. - + de + inf: ознає щойно закінчену дію: acabó de llegar я щбйно приїхав; в запереч, формі означає відсутність результату дії: no acabo de comprender ніЯк не мбжу зрозуміти; в запереч, формі пом'якшує заперечення: по acaba de gustarme esa proposición мені не дуже подббається ця пропозйція; 6. в констр. - por + inf або - por + ger означає здійснення довго очікуваної дії: 7
acabe a acabará por cediendo він%врбшті-решт поступиться; ¡acaba de parir! закінчуй!, не тягни!; ¡acabara ya!, ¡acabáramos (con ello)! HapéujTi!; ¡hemos acabado!, ¡se acabo! все!, дбсить!; se acabó lo que se daba от і все, cnpáey скінчено; antes que acabes, no te alabes не кажй гоп, пбки не перескбчиш acabe /771. діал. див. acabamiento 2; 2. діал. свЯто пебнів (після збору врожаю кавй) acabijo т кінбць, завбршення acabildar к/радитися acabo /77 іст. див. acabamiento 2 acabóse rrr. ¡esto es el -І це кінбць!, далі (їхати) нікуди! acacalote mí!. Ам. орніт. нирбк (птаХ) ¡acacau! interjдіал. 1. (відчуття болю) ой- ой-ой!; 2. (відчуття спеки) уф!, фу! acacia f акація; - blanca (falsa) біла aKá- ція; - de Rusia жбвта акація; - bastarda TépeH acacharse 1. див. agacharse; 2. діал. за- лбжуватися, не користуватися пбпитом (про товарі) acachazamiento m діал. терпіння; покірність, покбра acachetar vt тавр, добивати бика кинджалом acachetear vt надавати лЯпасів academia f 1. акадбмія; Academia de Ciencias Акадбмія наук; Academia de Bellas Artes Акадбмія мистбцтв; Real Academia Espacola, Real Academia de la Lengua Іспанська королівська Акадб- мія (мови); 2. акад0мія (вищий навчальний заклад)’, - militar військбва акадбмія; 3. шкбла, училище (приватні)’, курси (вечірні); - de corte у confección курси крбю і шиттЯ; - de idiomas курси інозбмних мов; 4. кбнкурс (літературний)’, 5. зібрання (академіків); 6. літературний (артистичний) гурток; 7. жив. малюнок, що зображує оголене тіло academicismo mакадемізм (твору, авто- académico 1. adj академічний; 2. мист. академічний, класицистйчний, консервативний; 3. /77акад0мік; - correspondiente член-кореспондбнт Акадбмії наук; ~ de numero дійсний член Акадбмії наук; año ~ навчальний рік academismo m див. academicismo academista com. 1. акадбмік, член акадбмії; 2. академіст, прибічник академізму academizar vt надавати академічного характеру (творам мистецтва) acaecedero adjf\6сить можливий, ймовірний acaecer* vi траплятися, відбуватися; ~se заст. знахбдитися, перебувати acaecimiento m подія, вйпарок, пригбда acafelar vt іст. 1. затулити дірку; 2. тинькувати; 3. прихбвувати, прикривати acaguas m рі акагуаси (індіанці у Венесуелі) acahual m Л. Ам. 1. сбняшник (різновид)’, 2. висбка трава, бур'ян; 3. зарості чагарнику acahualarse Л. Ам. заростати висбкою травбю (бур’янбм) acairelar vt обрамбвувати, оздбблювати (торочками) acajú /771. бот. акажу, анакардія; 2. бот. червбне д0рево (деревина) acal тЛ. Ам. канбе acalabazarse 1. ставати схбжим на гарбуз; 2. звіріти, озлбблюватися acalambrarse звбдити судбмою (про м’язй) acalanto т 1. орніт. зеленушка (птаХ)\ 2. щиголь acalcar vi діал. хворіти acaldar vt (vr діал. влаштбвувати(ся), налагбджувати(ся); упорядкбвувати(ся) acalenturado adj: está - eró починає морбзити (лихоманити) acalenturarse починати морбзити (лихоманити). acalifa /1. бот. молочай (різновид)', 2. морська кропива acalinópteros трізоол. лускокрйлі acalípteros т рі зоол. двокрйлі acalmar vticr. заспокоювати, вгамбвувати acalorado adj 1. розгарячілий; розпалений; збуджений; 2. палкйй, гарЯчий, полум’яний acaloramiento т 1. нагрівання, зігрівання; 2. запал, рбзпал; прйстрасність; 3. запальність, гарячкбвість acalorar иМ. гріти, нагрівати, зігрівати; 2. збуджувати, напружувати, розбурхувати; -se 1. розігрітися, спітніти (від праці)’, 2. запалюватися, надихатися; 3. збуджуватися; розпалюватися acalorearse див. acalorarse acaloro т див. acaloramiento 2,3 acalote тЛ. Ам. 1. ділянка річки, очйщена від вбдоростей; канал; 2. стбжка між горбдами; 3. лелбка, чорногуз, бусел, бусол (американский різновид) acalugar vt діал. 1. заспокбювати; 2. пбс- тити acalumniador т іст. накл0пник, обмбвник acalumniar vt іст. 1. звбдити наклепи, обмовляти; 2. гбнити, хулйти; ганьбйти, чорнйти; 3. відлучати (від церкви) acallantar, acallar vt 1. змусити замовчати, вгамувати; - las protestas приду- шйти протбсти; 2. заспокбювати, вгамбвувати (дитину; біль)’, 3. військ, приду- шйти (вогонь ворога) acaller /77 заст. гончар acamado adj геральд. розташбваний на правому ббці (про фігурі acamar vt прибивати рослйни до землі (про вітер); -se 1. полягати (про рослини)', 2. діал. лягати спати (про худобу, 3. діал. псуватися від спбки (про фрукти) acamastronarse діал. стати лбдарем acamaya /'папуга (різновид) acamellado ¿¿^‘схожий на верблюда acamellonar к/У7. Ам. див. acaballonar acampamiento m 1. розташування табором; 2. табір acampanado adj\. дзвоноподібний; 2. роз- кльбшений (про спідницю, сукню) acampanar vt надавати фбрми дзвбна acampar vi (-se) розташбвуватися табором, розбивати табір acampo m 1. пасовйще, лука; 2. діал. занбдбане пбле, пербліг ácana í6ot. бкана (американське будівельне дерево)’, de ~ діал. чудбвий, висбкої Якості acanalado adj 1. те.х. каналоподібний; жолобчастий; 2. архіт. з канелюрами; 3. довгастий, мигдалеподібний (про ніготь) acanalador m буд. шпунтгббель, фальцгб- бель, пазовйк acanaladura /і. паз, канавка; 2. архіт. ка- неліЬра; 3. прорізання (протбчування) канавок acanalar vt буд. робйти пазй (канавки); жолобйти; шліцювати acanallado adjmu,m, підлий acanallar vt розббщувати; -se ставати негідником; нйзько падати acanchar k/оснащувати (судно) acandilado adj\. витягнутий, вйдовжений; 2. трбхи піднятий, задбртий acanelado adj 1. кбльору корйці, коричневий; 2. зі смакбм (із запахом) корйці acangrenarse див. agangrenarse acanillado adj 1. з дефактом (про ткани- нУ); 2. з вйробкою acanita /'мексиканська сосна acanogar vt діал. 1. надавати фбрми канбе; 2. див. acanalar acansinarse втбмлюватися acanta m щйголь acantáceas fpi бот. акантові acantalear і пі pers діал. 1. пбдати, йти (про великий град)\ 2. йти, лйти (про сильний дощ) acantear vtкйдати каміння, закйдувати камінням acantilado 1. а^'скелЯстий; що піднімається уступами (про дно моря)’, 2. крутйй, стрімкий, обрйвистий (про бере/)’, 3. /77 крутйй (скелЯстий) ббрег; 4. круча; Урвище acantilar vt 1. кйдати кораббль на скблі; 2. утвбрювати уступи; 3. заглйблювати (морське дно)\ -se сідати на скблі (про корабель) acantilo/77 стриж (разновидность) acantino adj бот. вкрйтий шипами (колючками) acantis /77 бот. хрестбвник acanto /771. бот. акант, аканф, ведмбжа nána; 2. архіт. акант, аканф; hojas de - акантове лйстя, акант acantonamiento m 1. розташування, розквартирування (військ)’, 2. місце розквартирування військ; 3. кбрпус, з'бднання acantonar vt розташбвувати, розкварти- рбвувати (війська)’, -se діал. усамітнюватися, віддалятися від лю^бй acanutado adj трубкоподібний acanutillado adj бот. трубкоподібний (про листя) асасопеаг и/стріляти, обстрілювати,бомб ардувЯти (з гармат) acaparador m скупник; спекулянт; гендляр acaparamiento m 1. скупбвування; спекуляція; гендлярство; 2. захбплення; привласнення; 3. монопблія (в торгівлі) acaparar иМ. притрймувати товари (в комерційних цілячу, 2. скупбвувати (товари)’, 3. монополізувати (торгівлю)’, 4. привласнювати (чужий труд, супільне надбання) acaparrar Сховати, прихбвувати, перехб- вувати; -se 1. ховатися, залізати (під плащ)’, 2. користуватися захистом acaparrarse домовлятися, змовлЯтися; розумітися acaparrosado adj 3enénm, кбльору купо- рбсу acápite m Л. Ам. 1. параграф, абзац; 2. за- голбвок; hacer - Л. Ам. відхилйтися (від теми розмовй) acapizarse діал. схопйтися, зчепйтися, побйтися acaponado ¿¿^схбжий на кастрата (скбп- ця) (обличчям, голосом) acarabear vtcj7.1. говорйти, розмовляти; 2. називати, вказувати (на кого-н.) acaracolado зс/равликоподібний acaramelado adj 1. зацукрбваний; глазу- рбваний; 2. ввічливий, привітний, люб’язний, галантний acaramelar vt зацукрбвувати; глазурувати; -se бути ввічливим, привітним (люб’язним, галантним) acarapachado adj діал. тбмний (про очі) acarar \4див. acarear acardenalar иґнаставити синців; -se вкриватися плЯмами (про шкірр) acardenillarse вкриватися Яром (бкисом міді) acardo /77гастропбд, черевонбгий молюск acarear vt\, влаштбвувати бчну ставку; 2. зустрічати лицб в лицб; протистояти; -se іст. відповідати одйн бдному acariasis feer акарбз, сверблЯчка acariciador ласкавий, привітний 8
acechadera acariciar vt\. гостити, осипбти лбсками, виявляти ніжність; 2. пбстити, глбдити; la brisa acariciaba su cara вітербць пбстив н обличчя; 3. плести (мрію, задум), будувбти (плани) acáridos трізоол. акарйди, кліщі acaricar vt діал. див. acariciar acarminado adj карміновий, яскрбво-чер- вбний acarnerado adj 1. схбжий на 6apaHá; 2. діал. легкодухий, слабовільний acarno т чортополбх, лопух acarón г. бот. дйкий мирт acarotóxico adj фарм. протикорбстяний acarpo adj бот. неплодонбсний acarraladura П.діал. ряд спушених петб- ль (на панчосі)', 2. діал. рідкб місце на тка- нйні acarralarse 1. стягуватися, висмйкуватися (про нитки в тканині); 2. псувбтися від холодів (про виноградні грона) acarrarse скупчуватися (рятуючись від сонця — про худоб}) acarrazarse діал. кйдатися, налітбти acarreadizo ао/транспортббельний acarreador /771. возій, візнйк; 2. носій, ван- тбжник; - de trozas тягбч колбд, трелю- вбльний трбктор acarrear vt 1. возйти, перевбзити; транс- портувбти; 2. переносити, перетягбти; 3. призвбдити, завдавбти, принбсити (збитки, шкоду)', ~se викликбти на cé6e (гнів) acarreo m перевбзення; транспортувбн- ня; подвбзення, достбвка; de - привізнйй; наносний, алювіальний; tierras de - наносні 30МЛІ acarreto m Л. Ам. іст. див. acarreo acarrocarse 1. іст. псувбтися, гнистй; 2. діал. злякбтися acartonado adj\. схбжий на картбн; твер- дйй, як картбн; 2. сухорлЯвий, худорлявий acartonamiento m 1. надання консистенції картбну; 2. сухорлявість; худорлявість; 3. усихбння; муміфікбція acartonar vt надавбти консистенції картбну; ~se 1. ставбти жорсткйм (негнуч- кйм); 2. висихбти, худнути (про стару людину 3. ставбти зарозумілим, задирб- ти нбса acasape m Л. Ам. іржбвий метбл acaserado 1. adj Л. Ам. приблудний (про пса)\ 2. /77 діал. постійний клібнт (покупець); завсідник; 3. домосід acaserarse 1. Л. Ам. приживбтися; звикбти (до дому)', 2. полюбити, прив’язбтися; 3. діал. стбти постійним клієнтом (покупцбм), стбти завсідником acaso 1. /77випадкбвість, вйпадок; аі ~ !ос. adv. навмання, на щбстя; por - ¡oc. adv. випадкбво; 2. adv можлйво, мбже бути; por si - ¡oc. adv. про всяк вйпадок; 3. (у пит. реч.) невжб?, хібб?, чи можлйво?; más vale un por si - que un quién pensará сім раз відміряй, одйн раз відріж; si - якщо, у вйпадку, якщб; якщб рбптом; si - viene antes que yo, que me espere якщб рбптом він прййде раніше за менб, нехбй зачекбє; якщб тільки; no podré venir esta tarde, si - a última hora я не змбжу прийтй сьогбдні ввбчері, хіба що пізніше acastañado яс/каштбнового відтінку acastillaje m надвбдна частина судна acastorado яс/вйчинений під бобрб acatable adjB&pim повбги (шанувбння) acatadamente ¿¿/ишаноблйво, поштйво acatador 1. афліаноблйвий; 2. тохорбне- ць; fiel ~ de las leyes старбнний виконб- вець закбнів acatamiento m повбга, пошбна; шанувбння acatar 1. vt шанувбти; 2. поважбти, до- трймуватися (законів)', 3. іст. увбжно ди- вйтися; 4. іст. мбти зв’язбк; мбти стосунок; 5. v/’Л. Ам. помічбти; -se іст. поббю- ватися, тривбжитися acatarrar vt 1. (vi) застуджувати(ся); 2. діал. набридбти, надокучбти; турчбти acatéchili, acatechitli m мексикбнський зЯблик acates твірний (відданий) друг acatexia ґмед. нетримбння acato /77 див. acatamiento; darse - ус- відбмлювати; розуміти; delante hago — у por detrás al rey mato на язиці мед, а під язикбм лід acatólico adj некатолйцький (про віру) acaudado, acaudal я^'безхвбстий acaudalado ¿¿У'замбжний, багбтий acaudalar vt 1. складати, накопйчувати (гроші)', 2. накопйчувати, здобувбти (знання, досвід), набирбтися (знань, досвіду) acaudillador 1. adj головуючий, вйщий; комбндуючий; 2. m ватажок, проводйр acaudillamiento m комбндування, управління acaudillar vt 1. комбндувати (військами); 2. керувбти, очблювати; 3. верховбдити; бути ватажкбм (отбманом); -se обирбти керівникб (ватажкб, отбмана) acaula, acaule adj бот. безстебловйй acautelarse остерігбтися, поббюватися acayocha, acayoiba f див. acajú 1 acazacate m гладіблус (мексиканский різновид) acceder vi (а) 1. погбджуватися, давбти згбду; 2. поступбтися, піддавбтися accensión f тех. запблювання accesibilidad /і. доступність, досяжність; 2. увбжність, чуйність accesible adj 1. доступний, досЯжний; 2. піддбтливий, поступливий; 3. увбжний, чуйний; 4. схйльний (до чого-н.) accesión f\. приєднання, прилучення; 2. доступність; 3. злягбння, статбвий акт; 4. угбда, дбговір; 5. нбпад (лихоманки) accesional adj переміжний (про лихоман- кУ) accésit m друга (заохбчувальна) прбмія acceso /771. підступ, підхід; 2. дбетуп, дб- пуск; dar - а допускбти; tener - а мбти дб- пуск (дбзвіл) на вхід; 3. вхід, прохід; 4. прищеплювання; 5. спблах, нбпад (мед.)', - de cólera спблах гніву; 6. злягбння, статбвий акт; 7. див. accesión 5; 8. mex. вйбір дбних (машинй)\ - al trono схбд- ження на престбл; - del mar морськйй приплйв; de fácil - доступний accesoria f 1. (рі) прибудбва; 2. рі приміщення на пбршому пбверсі (з окремим входом) accesorio 1. adj супровіднйй; 2. додаткб- вий, допоміжнйй, побічний; 3. m рі при- лбддя; аксесубри; 4. додаткбве прилбд- дя, допоміжнб облбднання; 5. прилбддя (туалету, письмові) accidencia /випадкбвість, неочікуваність accidentadlo adj 1. потерпілий, постраж- дблий; viaje - пбдорож з пригбдами; 2. буряний (про погоді)', 3. нерівний; camino - виббїста дорбга; costa -а порізаний ббрег; terreno - пересічена місцевість accidental adj 1. несуттбвий, неістбтний; другорядний; 2. випадкбвий; непередбб- чуваний (прорезультат дослід/)', viaje - випадкбва поїздка; sueldo - випадкбвий заробіток; signo - муз. альтербція accidentalidad f випадкбвість; несуттб- вість, неістбтність accidentalizar vt муз. модифікувбти звук (за допомогою альтерації) accidentar vt призвбдити до нещбсного вйпадку; -se 1. бути жбртвою нещбсного вйпадку; 2. непритбмніти, втрачбти свідб- мість accidentario adj див. accidental accidente /771. вйпадок, пригбда; нещбс- ний вйпадок, авбрія; - automovilístico автомобільна авбрія; - del trabajo не- щбсний вйпадок на виробнйцтві; seguro contra -s страхувбння від нещбсних вйпадків; 2. пригода; халбпа; 3. нбпад; непритбмність; 4. пбрух душі; 5. мед. ус- клбднення; 6. філос. випадкбва ознбка, акцидбнція; 7. лінгв. словозмінювальна категбрія; флбксія; -s gramaticales граматйчні словозмінювальні категбрії; 8. рі муз. альтербції; 9. нерівність (місцевості)', - geográfico елембнт рельєфу; 10. діал. нарйв, карбункул (у тварин)', por - іос. adv. випадкбво acción f 1. ДІЯ; вчйнок; акт; - directa відкрйтий вйступ (мас), політйчна бкція; -es nobles благорбдні дії (вчйнки); - recíproca (mutua) взаємодія; hombre de - людйна дії; unidad de - Єдність дій; en - іос. adv. в дії, за роббтою; estar en - діяти, ф^ункціонувбти; poner en - привбдити до дії, запускбти, ввбдити в дію; 2. дія, вплив, ефбкт; - destructora руйнівнб ейла; - retardada уповільнена дія; la - de un ácido sobre el metal дія (вплив) кисло- тй на метбл; radio de - рбдіус дії; 3. діяльність, роббта; - subversiva (de zapa),під- ривнб діяльність; 4. вчйнок; поведінка; спбсіб дій; - consciente свідбмий вчйнок; mala - нйций вчйнок; - premeditada нав- мйсна дія; 5. рух, жест, пбза; 6. (в поєднанні з дієсл. coger, dejar, quitar) можлй- вість діяти; dejar sin-а ипообмбжити дії; coger (ganar) a uno la - перехопити ініціативу; 7. заст. див. acta; 8. фіз. діюча ейла; 9. військ, опербція, бій; -es defensivas (ofensivas) оборонні (натупальнії дії; - de armas (de guerra) вобнні (бойові) дії; 10. ком. бкція; пай; 11. юр. спрбва; прбво пбзову; 12. жив. пбза fнатурника); 13. літ. р\9\ (романуу, - dramática драма- тйчна дія; 14. діал. лотербйний квитбк; - de gracias вйеловлення вдЯчності accionado 1. adjrex. що привбдиться до руху (до дії); вбдений (про шестерню); 2. /77 жестикуляція, міміка (актора, оратора) accionamiento m ввбдення в дію, збпуск (механізму) accionar1 и/жестикулювбти, размбхувати рукбми accionar 1. vt привбдити до дії, пускбти в хід; 2. vi діяти, працювбти, функціонувб- ти; 3. Л. Ам. звертбтися до суду accionario 1. а^акціонбрний; 2. сот. іст. див. accionista accionista сот. акціонбр; пайовйк acebal /77, acebeda f, acebedo m див. acebedul 2 acebedul /771. чагарнйк; 2. чагарникй гост- ролйсті; 3. узлісся acebo /77 бот. пбдуб, гостролйст acebrado adjсмугбстий (про коня) acebuchal m збрості дйких олйвкових де- рбв acebuche /771. бот. дйке олйвкове дбрево (деревина)', 2. мужик, селюк acebuchina f 1. бот. дйка олйвка (маслй- на); 2. гіркий плід acecido /771. див. acezo; 2. Л. Ам. див. asma acecinado adj 1. солбно-кбпчений (про м’ясо)', 2. худйй, сухорлЯвий cecinar і/ґсолйти і коптйти м’Ясо; -se сбх- нути, усихбти, худнути (про літню люди- ну acechadera f, acechadero m спостережний пункт; збсідка 9
acechador a acechador 1. adju\o стереже; що спосте- piráe; 2. /77 вартовий, дозбрний, чатовий; спостерігбч acechamiento т див. acecho 1 acechanza /стеження, шпигунство, шпіо- нáж acechar и/стЄжити, вистежувати; чатувб- ти aceche /77 купорбс (мідний, залізний) acecho /77 1. стеження, спостереження; вислужування; estar al (de, en) ~ бути на сторбжі, пильнувбти; 2. спостережний пункт; збсідка acechón adj, т див. acechador acechona їдив. acechador 2; hacer la ~ підглядбти acedar vtA. надавбти кислого смаку; 2. ви- кликбти відрижку кислим (про їж})j 3. засмачувати; -se 1. npoKHcáTn; 2. бліднути, жовтіти (про рослини) acedera /1. (- común) щавель; 2. діал. оцетниця acederilla їбот. щбвлик acedía1 /1. кислувбтість, терпкість; 2. від- рйжка кйслим; 3. жбрсткість, сувбрість (в поводженні); 4. бот. жовтизнб (на росли- на*) . acedía /кбмбала acediana їдіал. бот. щирйця acedo 1. adj див. ácido 1; 2. кйслий; 3. непривітний; різкйй, грубий; 4. сувбрий, важкйй; 5. m кйслий сік acéfalo adj А. мед. безголбвий, без головй (про зародок 2. що не Máe головй (керівний); 3. безголбвий, безмбзкий aceguero m шіадбльник хмйзу aceitada /1. кількість пролйтої олії; 2. нбд- лишок олії (я їжі); 3. булочка (замішана на оливі) aceitado /77змбзування aceitar vt А. змащувати олією; прооліювати; занурювати в олію; 2. приправляти олією; 3. змбщувати (частинимашини) aceitazo m див. aceitón 1 aceite /771. олія (рослинна, мінеральна); - alcanforado камфброва олія, кбмфорна олія; ~ de arder (de oliva de baja calidad) деревнб (лампбдна) олйва; - de girasol (de tornasol) сбняшникова олія; - de linaza ллянб олія; - de secante жив. сикатйв; - de oliva олйвкова (провбнська) олія; ~ de ricino рицйнова олія; рицйна; ~ vegetal рослйнна олія; ~ volátil ефірна олія; 2. тварйнний жир; ~ de ballena китбвий жир; - de hígado de bacalao рйб’ячий (трісковий) жир; ~ de abeto ялйнова (ялйцева) смол б, бальзбм; - de anís анісова горілка, анісівка; - de belmontina мінербльна олія (розчин каучук^); - de cada (de enebro) соснбва (ялівцева) смолб; - de comer діал. олія для втирбнь, кбмфорна олія; ~ de parafina рідкйй вазелін; ~ esencial ароматйчна олія, квіткбва єсЄнція; - mineral Л. Ам., - de gas діал. нбфта, рідке пбливо; - virgen олйвкова олія nép- шого віджйму; - vitriolo купорбс; cundir como mancha de ~ поширюватися як мбсляна пляма на воді; echar ~ al (en el) fuego підкладбти дров до багбття; ser - у vinagre ріал, не ладнбти; ворогувбти; жйти як кішка з соббкою; quien el - mesura, las manos se unta біля водй бути та не напйтися; sin ~ no anda ej tren (la máquina) не підмбжеш — не поїдеш aceitera /1. продавчйня олії; 2. див. alcuza 1; 3. див. aceitero 4; 4. тех. олйвниця; 5. шпбнськая мушка; 6. рі столбвий прйлад (для олії, оцту) aceitería f 1. олійне виробнйутво; олійна cnpáea; 2. олійний завбд; олійня; масло- рббка; 3. склад (магазйн з прбдажу) рос- лйнної олії aceítelo A. adj олійний, олйвний; 2. олійний; industria ~а олійна промислбвість; 3. /77 торгбвець олією; 4. ріг (для зберігання олії) aceitillo /771. легкб олія; 2. діал. запашнб олія; 3. Л. Ам. косметйчна олія aceitón /771. каламутна олія, олія з бса- дом; 2. пбкидьки, бсад (олії) aceitoso adj А. олійний, оліїстий; 2. масний, жйрний aceituna /олйвка, маслйна; - zapatera маслйна, що втрбтила кблір і смак; llegar a las ~s прихбдити на шапкобрбння aceitunada /збір урожбю олйвок (маслйн) aceitunado adj олйвковий (про колір обличчя) aceitunera f діал. сезбн зббру олйвок (маслйн) aceitunero 1. олйвковий, що стосується олйвок; 2. /77 збирбч олйвок (маслйн); 3. продавбць олйвок (маслйн); 4. склад для зберігбння олйвок aceitunil adj див. aceitunado aceituno /77 бот. олйвкове дбрево acelajado adjвкрйтий рідкими хмбрами acelajarse вкривбтися рідкйми хмбрами aceleración f А. прискбрення, пришвйд- шення; - del pulso частішання пульсу; 2. поспішність, кваплйвість; 3. тех., фіз. збільшення (наростбння) швй^кості; прискбрення; - uniforme рівномірне прискбрення acelerada f тех. різке збільшення швйд- кості acelerado adj А. прискбрений; 2. прискбре- ний (про пульс)\ 3. поспішний, квапнйй acelerador 1. adj прискбрювальний; 2. m фіз. прискбрювач; 3. тех. акселербтор aceleramiento m див. aceleración acelerar vt прискбрювати; пришвйдшу- вати; форсувати; - el paso прискбрювати ход^, крок, йти швйдше; -se 1. прискбрю- ватися, пришвйдшуватися; частішати (про пульс); 2. поспіиибти, квбпитися acelga /білий (листянйй) бурйк; cara de - бліде (зелбне) облйччя acema Удіал. див. acemita acémila / А. в’ючний віслюк (мул); 2. віслюк, йблоп, ббвдур, тблепень acemilería / загорбда (для в’ючних тва- рий) acemilero /77погбнич (в’ючних тварин) acemita /хліб з вйсівок acemite /771. вйсівки (з домішкою борошна); 2. юшка, кбша (з підсмаженої пшеничної крупи); 3. заст. питлівка acenaria /мбрква acendón /77 призвідник; заводій acendradlo ¿¿й'бездогбнно чистий, неза- плямбваний; fidelidad -а безкорйслива відданість acendramiento m А. афінбж; очищення, рафінувбння (металів); 2. бездогбнна чистотб, незаплямбваність acendrar vt 1. афінувбти, очищбти, ра- фінувбти (метали); 2. робйти бездогбнно чйстим acensar vt іст., acensuar иґоподаткбвува- ти (нерухоме майно) acento /771. лінгв. нбголос; - de intensidad силовйй Háronoc; 2. лінгв. знак нбго- лосу; - agudo (grave) гбстрий (тупйй) нбголос; 3. вимбва, акцент; - extranjero іноземний акцент; - andaluz андалузький акцент, андалузька вимбва; 4. відтінок, тон, інтонбція; 5. вйділення, акцент; poner especial - en una cosa особлйво під- крбслити (вйділити); 6. (- métrico, rítmico) ритм, чергувбння нбголосів (у поезії); 7. муз. модулйція; 8. пісня, вірш, мбва acentuación /1. розставляння нбголосів, акцентубція; 2. вйділення, підкреслюван¬ ня, акцентувбння; - de las contradicciones загбстрення протиріч acentuadamente adv 1. підкреслено, нав- мйсно; 2. йвно, очевйдно acentuadlo adj 1. лінгв. наголбшений; 2. підкреслений, акцентбваний; 3. ясно вй- ражений, помітний; facciones muy -as різкі рйси облйччя acentuador ¿¿^'підкреслюючий, перебільшуючий acentual adj лінгв. акцентуаційний, що стосується нбголосу acentuar vtA. лінгв. робйти нбголос (на словак); 2. лінгв. стбвити знак нбголосу; 3. виділити, підкреслювати, акцентувбти (голосом); -se 1. вимовлятися з нбголо- сом; 2. загбстрюватися, усклбднюватися (про хвороб}/); посйлюватися; ставбти більш бвним (очевйдним) aceña /1. вітрбк; 2. див. azud 1; andando gana la -, que no estándose queda без трудб нема плодб aceñero /77 мірбшник, мЄльник; працівнйк на вітряку acepción /1. знбчення (слова); en toda la - de la palabra у пбвному розумінні слб- ва, у пбвному знбченні слбва; 2. іст. див. aceptación 2; 3. іст. див. apropiación; - de personas упереджене стбвлення; протекція acepillador m руббнок, струг acepilladora /стругбльний верстбт acepilladura /1. стругбння; 2. стружка; 3. чйщення щіткою (меблів, взуття); 4. наданий блйску acepillar vtA. стругбти, обстругувати; 2. чйстити (щіткою); 3. шліфувбти, обтісувати; 4. діал. знімбти стружку (з кого-н.); 5. Л. Ам. лестйти, догоджбти, плазувбти aceptabilidad /прийнйтнісгь; припустимість aceptable ¿с/прийнйтний; припустймий aceptación /1. прийнятій; прийбм, приймання; - de las condiciones прийняттй умбв; 2. схвблення; апроббція; esta novela tiene buena - цей ромбн дббре прййня- тий; 3. ком. акцепт, згбда; - de personas протекція aceptador A. adj що отримує; що приймбє; 2. /77 отрймувач; 3. ком. акцептбнт; - de personas покровитель (що робить протекцію) aceptar vtA. приймбти; - una invitación приймбти запрбшення; - la batalla прий- нйти бій; - excusas приймбти вйбачення; 2. схвблювати, вітбти; апробувбти; 3. ком. акцептувбти, приймбти до сплбти (рахунок, вексель) acepto 1. ¿¿^прихйльно (дббре) прййня- тий; 2. /77 ком. акцепт, нбпис на рахунку (векселі) (про прийняття документа) acequia т 1. зрбшуральний канбл; рів, канбва; - madre головнйй зрбшувальний канбл; 2. діал. струмбк; 3. Л. Ам. стік нечистбт, клобка; 4. діал. акведук acequiado ¿¿^‘порізаний зрбшувальними канблами acequiaje m діал. подбток на утрймання зрбшувальних канблів acequiar 1. и/провбдити зрбшувальні канбл и; 2. иґвкривбти мербжею зрбшувальних канблів acequiero m будівельник зрбшувальних канблів acequión тдіал. струмбк acera /1. тротубр; 2. сторонб вулиці; Іа - de los pares пбрна сторонб вулиці; Іа - de enfrente протилежна сторонб вулиці; 3. облицювбння (будинків, стін); 4. Л. Ам. стежка, стежйна aceráceas fpiдив. aceríneas aceración f тех. А. сталеваріння; 2. ста- лювбння; 3. настблювання, навбрювання стбллю 10
aclaración acerado 1. ас/сталбвий; вкрйтий (навбре- ною) cтáллю; сталистий; 2. стальний, твердий, міцний; 3. гбстрий, відтбчений; 4. гбстрий, уїдливий; злий; 5. гбстрий (про рослин^)\ 6. т див. aceración З acerar1 vt\. переплавляти на сталь; 2. на- стблювати, навбрювати сталь; вкривбти стбллю; 3. (уг) загартбвувати(ся); 4. зміцнювати, укріплювати acerar vt 1. робити тротубри; 2. облицьб- вувати (будинки, стіни) acerato я^'безрбгий acerbidad f\. тбрпкість; 2. жбрсткість, су- вбрість acerbo adj 1. терпкий, в’язкий; 2. жорсткий, сувбрий acerca: - de toe. ргер. про.., стосбвно, щб- до; charlar ~ del teatro розмовляти про тебтр acercamiento m 1. наближення, блйзкість; 2. зблйження; - de la cámara кіно наїзд кбмери; фото навбдення кбмери acercar vt(vr) 1. наближбти(ся); присувб- ти(ся); 2. зблйжувати(ся) ácere m див. arce acerería, acería f 1. сталеливбрний (сталеплавильний) завбд; 2. сталеплавильний цех acerico, acerillo m 1. малбнька подушечка; 2. гольнйк (подушечка) aceríneas fpi бот. кленбві acerino adj див. acerado 1,2 acero m 1. сталь; ~ aleado легбвана сталь; ~ colado (fundido) ливбрна сталь; ~ fino Якісна сталь; ~ en hojas (en planchas) листовб сталь; - inoxidable нержавіюча сталь; ~ Siemens-Martín мартб- нівська сталь; ~ templado загартбвана сталь; 2. (з означ) шпбга; buenos ~s дбб- рий клинок; 3. ріейла; відвбга, твбрдість; voluntad de ~ залізна вбля; 4. р/апетйт; tener envidiables (valientes) ~s мбти прекрбсний (чудбвий)апетйт acerola /Іспбнський глід (ягода) acerolero, acerolo m бот. іспанський глід (рослина) aceroso adj заст. 1. терпкйй; 2. гбстрий, уїдливий acertijo /пзбгадка acerrar vt сл. хапбти acérrimo adj(superi. de acre) енергійний, рішучий; гарячий, палкйй, прйстрасний; enemigo ~ запбклий вброг; defensor ~ палкйй захиснйк acerrojar vt 1. зачинЯти на збсув; 2. закб- вувати в кайдбни; 3. саджбти на ланцюг acertado adj 1. вдалий; влучний; 2. своєчбс- ний acertajo m, acertajón тдіал. див. acertijo acertamiento т див. acierto acertar* 1. vi (а) влучбти в ціль; 2. (con; vt) знахбдити, відшукбвувати, виявлЯти; ~ (con) la casa знайтй будйнок; 3. (соп, еп, vt) вгбдувати; потрапляти в ціль; ~ los resultados вгбдувати напербд результб- ти; - en la respuesta вгбдувати відповідь; 4. (в поєднанні з предл. а + inf) траплятися; acertó á ser domingo aquel día тогб дня ебме булб неділя; 5. (в запереч, формі с предл. а + inf) не вдавбтися, не вихбдити; no - a decir не знайтй, що сказбти; 6. приймбтися, приживбтися (про рослинй)] 7. і/ґприпасбвувати, підганяти (викрійку acertigo /пзбгадка aceruelo т 1. сідлб для їздй вбрхи; 2. див. acerico 2 acervar vííct. див. amontonar acervo /я 1. купа, горб, (дрібних речей)] 2. нанбси (скупчення) піску (на дні річки, біля причалу] 3. юр. спільне майнб; ~ común неподільне майнб; 4. скарбнйця; спбдщина, спбдок; - cultural культурна спбдщина acescencia /закисбння, почбток бродіння, сквбшування acescente adj\. що закисбє, починяє бро- дйти, що скисбє; 2. схйльний до бродіння (закисбння) acesia /лікувбння; признбчення ліків acetábulo /77 анат. вертлюжна запбдина acetar гідив. aceptar acetato /77 ацетбт acético з^'бцтовий acetificación f утвбрення бцту; бцтове окйснення acetificar vt( vr) перетвбрювати(ся) на бцет acetileno /77ацетилбн aceto /77 іст. бцет acetona f ацетбн acetosa ґдив. acedera 1 acetosilla їдив. acederilla acetoso adj 1. кислий; 2. бцтовий; 3. що пбхне бцтом; що мбє смак бцту acetre /771. баддЯ, цббрик; 2. церк. кропй- льниця (посудина)\ 3. діал. див. aguamanil acetrinarse зеленіти, жовтіти (про обличчі) acezar и/задихбтися; захбкатися acezo /77задйшка acezoso adj\i\ о задихбється, що страждбє задйшкою acia /гблка (хірургічна) aciago adjt нещаслйвий; що передвіщбє біду; зловісний acial /771. воротЯжка, закрутка (для коня); 2. діал. батіг; más vale ~ que fuerza de oficial впрбвність цінніша ейли aciano /77 бот. 1. (~ mayor) див. aldiza; 2. (~ menor) волбшка блакйтна acianto /77 орхідбя (різновид) acíbar /77 1. албе; 2. настбянка албе (столітника); 3. гіркотб, прйкрість, смуток; погбний нбетрій; una gota de ~ en un balde de miel лбжка дьбггю в діжці мбду acibara ґдив. agave acibarar иМ. робйти гіркйм; 2. засмучувати, прйкро вражбти; - la vida псувбти (отруювати) життя acibarrar vt іст. див. abarrar aciberar vt молбти, розмблювати, пере- твбрювати на порошбк acicalado 1. афначйщений до блйску; 2. m див. acicaladura acicalador m 1. полірувбльник; шліфувб- льник; 2. полірувбльний інструмбнт acicaladura f, acicalamiento /771. чйщення (до блискуt); 2. полірувбння; шлліфувбн- ня; 3. навбдення блйску (лйску) acicalar vt 1. чйстити, начищбти до блйску; 2. прикрашбти, вбирбти; 3. покрбщу- вати; удосконблювати; ~ la inteligencia шліфувбти (відтбчувати) рбзум; 4. поліру- вбти; шліфувбти; 5. шліфувбти, прикрашбти (мову, стиль)] -se вбирбтися; чепу- рйтися acicate /771. острбга (з одним вістрям)] 2. стймул, спонука; 3. рідіал. нбги acicatear vt 1. стимулювбти, спонукбти; 2. Л. Ам. острбжити acicoca fflian. матб, парагвбйський чай aciculado adj див. acicular 1 acicular adj 1. голчбстий; голкоподібний; 2. бот. голколйстий acicúleo, aciculiforme adj див. acicular 1 aciche1 /77 буд. тбртка; гладйлка aciche2 m див. aceche acidalia ñ. асидблія (лускокрила комаха)] 2. біла троЯнда (різновид) acidaque /77вйкуп; калйм (у мусульман) acidar(se) див. acidificarse) acidez ЛІ. кислотб, кйелии смак; 2. мед. (~ de estómago, ~ gástrica) підвйщена кис- лбтність acidia ^лінощі, недбайлйвість acidífero adj кислбтний, що містить кислоту acidificación /'окйснення; процбе окйснення; підкйелення acidificante 1. яфцо підкйелює; 2. /77 окисник; підкйелювач acidificar vt (vr) окйснювати(ся); підкислятися ) acidioso лінйвий, недбайлйвий acidizar vt\. оброблЯти кислотбю; 2. див. acidificar ácido 1. adj кйелий; 2. кислбтний; 3. див. áspero 2; 4. діал. набрйдливий, надокучливий; 5. /77хім. кислотб; - acético бцтова кислотб; ~ ascór-bico ícevitámíco) аскорбінова кислотб; - azótico (nítrico) азбтна кислотб; - bórico ббрна кислотб; - carbónico solidificado твердб вуглекислотб, сухйй лід; - carbónico вугільна кислотб; ~ cianhídrico (prúsico) синйльна кислотб; - cítrico лимбнна кислотб; - clorhídrico fhidroclórico, muríático) хлористоводнева (солЯна) кислотб; ~ láctico мо- лбчна кислотб; ~ nitrohidroclórico (nitro- muriático) цбрська горілка; ~ nucleico нуклеїнова кислотб; - oxálico щавблева кислотб; - sulfúrico сірчбна кислотб; ~ tánico дубйльна кислотб acidómetro m ел. ацидомбтр, аеромбтр для кислбт acidulado adj див. acídulo acidular vtx/м. підкислювати (рідину{); ~se окйснюватися acídulo з^'кислувбтий; підкислений acierto /771. влучність, влучбння; 2. удбча, Успіх, досягнення; 3. впрбвність, спрйт- ність; 4. кмітлйвість; don de ~ винахідливість; 5. збій; випадкбвість aciesia, aciesis /безпліддя (жінки) acigarrado adj діал. прокурений (про голос) aciguatado Л. Ам. 1. adj придуркуватий, дурнувбтий; 2. m дурень, простбк acijado ас/яскрбво-сйній acije m див. aceche ácimo adj див. ázimo acimut /77бзимут acimutal а<#азимутбльний acincelar иґгравіювбти (літерй) acinesia fMep. акинезія acineta f орхідбя (латиноамериканський різновид) acinturar vt заст. отбчувати ación /стрембнний рбмінь, путлиця acionera f 1. Л. Ам. див. ación; 2. Л. Ам. кріплення для стременнбго рбменя acipado ¿¿^щільнйй (про сукно) acipenséridos m рі зоол. осетрові acirate /771. вал; межб (між володінням^)] 2. албя; 3. плоскогір’я aciscado яо/боязлйвий, ляклйвий acitara f 1. цеглянб стінб, перегорбдка (в одинуцеглинУ)] 2. боковб стінб (будинку); 3. перйла мостб; 4. чепрбк (сідла) acitrón /77 цукбт з цитрбну acivilar vt іст. 1. (vr) принйжувати(ся); га- ньбйти(ся); 2. (vi) підкбрювати цивільній влбді; -se діал. вступбти в громадянський шлюб aclamación /акламбція, вигук схвблення, вйеловлення (загбльного) схвблення; por - іос. adv. одностбйно; (загбльним) схвб- ленням aclamar vt 1. захбплено вітбти; влаштбву- вати овбцію; 2. проголбшувати, урочйсто заявлЯти; 3. благбти, заклинбти (палко)] 4. скликбти (птахів) aclámatorUo adj вітбльний; exclamación -а вйгук схвблення, акламбція aclaración /1. прояснення, просвітлення; 2. пояснення, роз’яснення; 3. прорід- 11
aclarado а жування, розчищення (ліду; 4. розрідження; 5. юр. nonpáBKa (до ухвали суду) aclarado т полоскЯння (білизни) aclarar 1. освітлювати, робйти світлішим; 2. (vi) проясняти(ся), робйти(ся) ясним (дЯбревйдним); 3. (vi) CTaeáTH рідкі- шим; проріджувати(ся) (про посадкй); розчищЯти(ся) (про зарості); 4. полоскЯти (білизну 5. повтбрно npoMHBáTH (рудУ; 6. розбавляти (рідину; 7. очищати (рідину; освітлЯти; відстбювати; 8. пpoчищáти (горло); 9. прояснити, просвітлити (розум, свідомість); 10. роз’яснювати, пояснювати; - una cuestión з’ясЯвувати питЯння; 11. прославляти, принбсити слЯву; 12. пом’якшувати (погляд); - el rostro припи- нйти хмуритися; 13. (мор.) розплутувати, разв’Язувати, розмбтувати (трос, бухту; 14. i/y(-se) прояснюватися (про небо, погоді 15. (-se) ceiTáTH, розвиднюватися; -se 1. відкривЯтися; відкривЯти душу; 2. відстбюватися (про рідину) aclarativo, aclaratorio adj 1. роз’яснювальний, пояснювальний; 2. лінгв. пояснювальний (зворот) aclarecer* vtA. робйти світлішим; освітлювати; 2. робйти рідкішим, проріджувати; 3. роз’яснювати, прояснювати aclareo m проріджування посівів aclavelado яс/цвяхоподібний aclimatable adj що піддаЯться аклімати- зЯції aclimatación f, aclimatamiento m акліма- тизЯція aclimatar vtA. акліматизувЯти; 2. ввбдити, прищЯплювати (моду, звичай); -se 1. ак- ліматизувЯтися; 2. звикЯти до новйх умЯв життЯ, обживЯтися, призвичЯюватися aclínico 1. adjreorp., топ. акліновий; 2. мед. не клінічний; 3. /нтеатрЯльний бінЯкль aclis ЛІ. дрбтик, корЯткий спис; 2. барбарис (різновид) aclocar* i//(~se) сідЯти на Яйця (про квочку; ~se див. arrellanarse acmé m 1. мед. amé, крйза; 2. рбзквіт, підйбм acné m мед. вугрі acó advflian. див. acá, aquí acobardamiento /77.1. залякування; 2. боягузтво, ляклйвість acobardar \4(vi, vi) див. amedrentar(se) acobijar і//вкривЯти, утЯплювати сЯджан- ці (рослини) acobrado adj див. 1. мідний, що містить мідь; 2. мідний (про колір) acocarse червйвіти (про плоди) acoceador adj що брикЯється acoceamiento m брикЯнння acocear vtA. (vi) брикЯти(ся); 2. ганьбйти, паплюжити; зневажЯти, топтЯти; 3. див. abatanar acocil, acocili m Л. Ам. прісновбдний криль; estar como un ~ почервоніти як рак acocorar гідіал. набридЯти; заважЯти acocotar гідив. acogotar 1-4 acocote /77 Л. Ам. гарбуз (різновид)’, el que de chico es guaje, hasta ~ no para дернем народився — дурнем (і) помрЯш acocullado, acocuyado adj Л. Ам. підпй- лий acochambrar \ПЛ. Ам. сйльно забруднювати acocharse див. agacharse 1 acochinar vtA. вбивЯти (беззахисного)', 2. нЯхтувати, зневажЯти; 3. див. amedrentar; 4. замикЯти (у грі в шашки)', ~se жйти по-свинЯчому acodado adj вйгнутий, колінчастий (про трубУ) acodalamiento /771. архіт., буд., гірн. уста- нЯвка, косинців; кріплення розпірками; 2. перекіс, заклйнювання (в механізмі) acodalar vt архіт., буд., гірн. кріпйти розпірками acodar vt 1. підпбрти ліктем; 2. гнути, згинЯти (під кутом)', 3. див. acodalar; с.-г. відвбдити (пагонй); -se спирЯтися ліктем acoderar vtA. (vi) Л. Ам. з’0днувати(ся) в пЯри (попЯрно); 2. мор. укріплювати кормовйй швартбв; стЯвити на шпринг (корабель)', 3. стЯвити лЯтки (на ліктя)!) acodiciar vt викликЯти дйвне бажЯння, спрЯгу; -se загорЯтися, запЯлюватися (бажанням) acodillar 1. и/вигинЯти, згинЯти під кутбм; 2. vi опускЯтися на пербдні нбги (про коня) acodo /77 с.-г 1. пЯгін; 2. розвЯдення пЯго- нами acogedizo adj нЯбраний без розббру (звідусіль) acogedor яс/гостйнний, привітний acogencía їдіал. див. aceptación acoger vt 1. гостйнно приймЯти, зустрічЯ- ти; 2. дЯти притулок; 3. приймЯти, сприй- мЯти; 4. опікуватися, допомагЯти; 5. іст. див. asir; -se 1. (а) шукЯти зЯхисту; 2. (а) укривЯтися, ховЯтися; шукЯти притулок; 3. приЯднуватися (до думки)', 4. посилЯ- тися, навбдити Як аргумЯнт acogeta /притулок acogida f 1. прийбм, зустріч; dispensar una - calurosa влаштувЯти тЯплу зустріч; 2. приплйв (водиу, 3. відхід, відступ; 4. притулок; 5. заступництво, підтрймка; 6. див. aprobación 2; a buen saludo buena ~ на дббрий привіт дббра відповідь acogido m 1. людйна, що живЯ в богадільні; 2. стЯдо (на платному пасовищі); 3. плЯта за користувЯння пасовйщем acogimiento m 1. див. acogida 1,4; 2. див. aprobación 2 acogollar1 і^захищЯти (укривЯти) рослини (від холоду, дощу) acogollar w(-se) завивЯтися в качЯн (про капусту, салат) acogombradura fc.-r. підгортЯння (овочів) acogombrar гідив. acohombrar acogotar vtA. вбивЯти удЯром в потилицю; 2. давЯти запотиличника; 3. валйти, збивЯти з ніг удЯром в потйлицю; 4. попи- хЯти; тирЯнити; 5. надокучЯти, набридЯ- ти; 6. Л. Ам. стЯвити у скрутнЯ матеріЯль- не станбвище acohombrar vt підгортати (овочі) acojinamiento m тех. застопбрювання (парової машини) acojinar vt див. acolchar1; ~se застопЯрю- ватися (про машину acojolado adjдiaл. дрібний (про фрукти) acolada /і. полігр. фігурна дужка; паран- тЯз; 2. іст. ритуЯльні обійми (при посвяченні в лицарі) acolar vt геральд. 1. з’Яднувати під єдй- ною емблЯмою (гербйу, 2. комбінувЯти (фігури)', прикрашЯти фігурами acolchado /771. стьобЯння, простьЯбуван- ня; 2. мостіння (греблі, дамби) acolchar1 і^підбивЯти вЯтою, стьобЯти acolchar2 vt мор. сукЯти (троси) acolchonar vt/і. Ам. див. acolchar1 acolín /77 Л. Ам. болбтний пЯрепел, бекЯс acolitar ігіЛ. Ам. 1. (vi) церк. прислужувати (під час меси)', 2. супровбджувати; допомагЯти; 3. ділйти трЯпезу (з ким-н.) acólito /771. церк. дячок; 2. церк. служка; прислужник; 3. поплічник, прйхвостень, підлабузник; підспівувач acolmillado adj 1. іклоподібний; 2. великий (про зубець пили) acolochar гідіал. завивЯти (волбсся); -se вйтися (про волосся) acollador m 1. мор. тЯлреп; 2. чекЯн, карбівка (інструмент) acolladura /обкЯпування (дерев) acollar* vt 1. обкЯпувати (дерева); 2. глЯ- бити (судно)', 3. вибирЯти (снасть)', 4. ви- стригЯти вЯвну на шйї (в овець) acollarado adj з намйстом, з ошййником (про масть тварин, про птахів) acollarar vtA. одягЯти хомут (ошййник); 2. мисл. збирЯти згрЯю; 3. Л. Ам. спарЯву- вати (тварин)’, 4. Л. Ам. поЯднувати пЯра- ми (людей, речі)', 5. діал. одружйти; -se 1. діал. (соп) хапЯтися за шйю; 2. діал. одру- жйтися; 3. Л. Ам. жйти рЯзом, лигЯтися (з ким-н.) acollo /77 підвЯдний кЯмінь, риф acollonar vt (-se) див. amedrentar(se) acombar иґскрйвлювати, згинЯти, вигинЯ- ти acomedido adj Л. Ам. люб’Язний; ввічливий acomedirse* Л. Ам. бути люб’Язним (ввічливим) acomendar* vt іст. доручЯти, довіряти; ввірЯти acometedor adj 1. нападЯючий, атакуючий; 2. агресйвний, агресйвно налаштЯ- ваний acometer vt 1. (vi, contra) стрімко напа- дЯти, атакувЯти; кйдатися; 2. улЯмувати, вмовлЯти, намагЯтися схилйти (до погоні)', 3. енергійно брЯтися; 4. охЯплювати, напЯвнювати (про почуття), заволодівЯти (продумку); брЯти, долЯти (про сой); брЯ- ти (про смій); 5. спокушЯти; 6. тех. підвЯ- дити, приЯднувати (труби); - hace vencer смілйвість містЯ берЯ acometerse Л. Ам. нападЯти одйн на 6д- ного acometida f\. див. acometimiento 1,3; 2. відгалуження; місце з’єднЯння (трубу, стик; відвід; 3. тех. підвбдення; ввЯдення; під'Яднування; 4. Л. Ам. зіткнення (автомобілів) acometimiento m 1. несподіваний нЯпад, атЯка; 2. починЯння, витівка; 3. мед. нЯпад; спЯлах; 4. зЯвнішній канЯл (канЯва, трубЯ) для стічнйх вод acometividad f 1. войовнйчість, агресивність; 2. рішучість acomia Лілішйвість acomodabilidad /пристосЯвність acomodable adj що пристосЯвується, що має здЯтність до акомодЯції acomodación ЛІ. пристосування (доумов); 2. примйрення (ворогуючих); 3. фізіол. акомодЯція; - del ojo (de la vista) акомо- дЯція ока (зЯру); 4. лінгв. уподібнення, часткЯва асиміляція acomodadizo adj А. зручний, практйчний; передбЯчений на всі вйпадки; 2. згідливий, поступливий, лЯгідний; 3. що лбгко пристосЯвується; 4. послужливий, люб’язний, ввічливий acomodado adj А. зручний, відповідний; 2. замЯжний, забезпбчений, багЯтий; 3. що ліЬбить зручності (комфЯрт); що живЯ з комфЯртом; 4. помірний, доступний (про ціну); 5. влаштЯваний на робЯту, з місцем (про служницю); 6. Л. Ам. що дЯбре влаш- тувЯвся (про людину) acomodador 1. adj що влаштовує, що пристосЯвує; 2. m посередник; 3. театр. капельдйнер; білетЯр acomodamiento m 1. налаштувЯння, на- лагЯдження; 2. зручність; доцільність, прийнятність; 3. угЯда acomodar 1. и/упорядкЯвувати; готувЯти; 2. (vi) зручно розташЯвувати(ся), розміщуватися), влаштЯвувати(ся); 3. (vi) влаштЯвувати(ся) (нароботу; 4. (vi) при- стосЯвувати(ся); 5. примирЯти; залЯгод- жувати (сваркУ; 6. (de) забезпЯчувати; 7. влаштЯвувати, підхЯдити, бути зручнйм; 12
acostado1 si te acomoda puedes venir mañana якщб тобі зручно, мбжеш прийтй 3áBTpa; -se 1. задовольнитися, погбджуватися; 2. Л. Ам. вбирбтися acomodaticio adj 1. див. acomodadizo 1, 2, 3; 2. рел. заповітний, таємничий; sentido - прихбване (символічне) ЗНбчвННЯ acomodativo adj рив. acomodadizo acomodo m 1. місце, роббта (служниці); 2. діал. вбраний, прикрбса acompañado 1. adjuxо супровбджується; 2. людний, відвідуваний; 3. що допомагбє, 6epé участь; 4. діал. напідпйтку, п’Яний; 5. т компаньйбн; супутник; 6. діал. див. acompañamiento; 7. діал. див. atarjea acompañador 1. ао/супровбджуючий, супутній; 2. т супутник; 3. муз. акомпанібтор acompañamiento т 1. супровід; 2. супро- вбджуючі осбби; пбчет; кортбж; 3. театр. статйсти; нбтовп; 4. муз. акомпанувбння, акомпанембнт, супровід acompañanta fí. компаньйбнка; супутниця; 2. муз. акомпанібтор (жінка) acompañante mí. компаньйбн; супутник; 2. муз. акомпанібтор acompañar vtí. проводжбти; слідувати; ескортувбти; 2. бути пбряд (в біді)] 3. супровбджувати; 4. приєднувати, дода- вбти; - la traducción con el original дода- вбти оригінбл до пербкладу; 5. співчувб- ти, розділяти; - en el dolor співчувбти ró- рю; 6. гарнірувбти (блюді)] 7. муз. аком- панувбти; 8. геральд. прикрашбти додат- кбвими фігурами (гербі] 9. діал. замурб- вувати (щілинив стінах)] -se 1. брбти собі в супровідники (помічникй); 2. супровбд- жуватися; 3. муз. акомпанувбти собі acompasado adj 1. ритмічний; розмірений; плбвний; 2. статбчний, повбжний, некваплйвий; 3. відповідний; 4. муз. ритмічний acompasar vtí. див. вимірювати цйрку- лем; 2. (а, соп) розмірювати; 3. муз. відби- вбти такт acomplejado adi Í. псих, з кбмплексами; 2. Л. Ам. стурбований, пригнічений acomplexionado adj. bien - міцнбї статури; mal - квблий acomunarse об’бднуватися, з’єднуватися; вступбти в союз (заради загальної меті) acón /77 Л. Ам. плоскодбнка aconchar vticr. приправляти (страві) aconchar vtí. (vi) ховбти(ся) (від небез- пекі)] 2. викидбти судно (вітром, течією); -se 1. викидатися (на бере/)] бути при- тйснутим до ббрега (про судно)] 3. стикб- тися (про судна)] 4. тавр, притискбтися до бар’Єру (про бика)] 5. діал. відстбювати- ся, давбти бсад (про рідин/)] 6. норма- лізувбтися (про становище) acondicionado adj Í. пристосбваний; об- лбднаний; приготований; aire - кондиціо- нбване повітря; 2.: bien (mal) - з гбрним (погбним) харбктером; гбрної (погбного) Якості; в гбрному стбні acondicionador m кондиціонбр, устанбв- ка для кондиціонувбння повітря; - de agua пом’якшувач водй acondicionamiento mí. обумбвленість; 2. (- del aire) кондиціонувбння (повітря)] 3. просушування шбвку (після вироблення)] 4. впакувбння (товбру) acondicionar vtí. (v/) обумбвлювати(ся); визначбти(ся); 2. готувбти, упорядкбвува- ти; пристосбвувати; обладнбти; 3. конди- ціонувбти (повітря) aconejado adj схбжий на крблика; кролячий acongojarse) див. afligir(se) acónito /77 бот. аконіт, вбвче коріння aconsejable асУ'рекомендбваний; доцільний aconsejado adj розсудливий, твербзий; actuar mal - чинйти нерозсудливо aconsejador 1. adj що рбдить; 2. /77Порбд- ник aconsejante adj див. aconsejador 1 aconsejar vtí. рбдити, давбти порбду; ре- комендувбти; 2. пояснювати, тлумбчити; -se (con, de) рбдитися, просйти порбди; quien á solas se aconseja á solas se remesa (desaconseja) однб головб дббре, а дві крбще aconsonantar 1. и/утвбрювати співзвуччя (консонбнс), римувбтися (про слова)] 2. відповідбти, гармоніювбти; 3. иґримувб- ти; 4. складбти вірші aconstelado adj що мбє фбрму сузір’я acontar \ізаст. див. apuntalar acontecedero adj можлйвий, що мбже трбпитися acontecer* vi траплятися, відбувбти- ся, ставбтися acontecimiento /77вйпадок, подія; adelantarse (anticiparse) á los -s випереджбти події acopa advЛ. Ам. див. acopas acopado adj схбжий на крбну дбрева acopar 1. игутвбрювати крбну; 2. vt під- різбти крбну acopas adv(B)KHB. здієсл. caer, llegar, venir) Л. Ам. 1. несподівано, рбптом; 2. вчбс- но, своєчбсно acopetado аа^чуббтий, з чубкбм acopiamiento m див. acoplo acopiar vt заготовляти, запасбти (зерно, продовольство) acopio /771. збирбння, накопйчення; 2. рі заготівля (зерна, продовольства)] hacer - de paciencia набрбтися терпіння, запастйся терпінням acoplado m А Ам. прйчіп (трамвая) acoplador m тех. муфта, сполучний прйстрій acopladura f Í. з’єднбння, зчбплення; 2. тех. стикувбння; 3. злучка, спарбвування;. 4. ел. муфта; 5. радіо зв’язок acoplamiento m Í. з’єднбння, приеднбн- ня; 2. тех. зчбплення; стикувбння; - rígido (automático) жорсткб (автоматичне) стикувбння; 3. див. acoplador; 4. злучка, спарбвування acoplar vtí. (a, en)з’єднувати, приєднувати, зв’язувати; стикувбти; 2. тех. зчіплювати; 3. тех. вмикбти, підключбти; 4. підганяти, приганЯти, прилаштбвувати; 5. запрягбти пброю; 6. (vi) злучбти(ся), спб- рювати(ся); 7. (vi) мирйти(ся), примирЯ- ти(ся); 8. узгбджувати; 9. Л. Ам. причіплювати (вагой)] -se здружйтися, прив’язб- тися одйн до бдного acoplo m див. acopladura acoquinar vt залйкувати; лякбти, страхб- ти; -se боЯтися; занепбдати духом acor /77 крутйй ббрег acorador adj що засмучує; гнітіЬчий; скор- ббтний acorar vtí. (vi)див. afligiríse); 2.діал. див. atronar 2,3,5; 3. діал. оточувати; -se в’янути, засихбти, мбрхнути (про рослині) acorazado 1. adj броньовйй, броньбва- ний; 2. загрубілий, зачерствілий (про людину 3. /77 мор. броненбсець acorazamiento m покриття бронбю (частин корабля, укріплень) acorazar vt вкривбти бронбю (частини корабля, укрщлення) acorazonado зо/серцеподібний acorchado adjí. губчастий, пбристий, ніз- дрювбтий; 2. що погбно піддається обробці (про деревин/) acorchar иґоббивбти (обшивбти) кбрком; -se 1. ставбти пбристим (губчастим); 2. змбрщуватися, в’йнути (про фрукти); 3. втрачбти чутлйвість, німіти (про кінцівки); 4. загрубіти, зачерствіти (про людину acorchetar гіполігр. брбти у фігурні дужки acordación ficr. пбм’ятка, нагбдування acordada fí. накбз, постанбва (суду вищої інстанції)] 2. служббва запйска, служ- ббвий лист; пбм’ятка, нагбдування; 3. ле- кбло; 4. геодезйчна лінія acordadamente adví. одностбйно, одно- голбсно; 2. розсудливо, твербзо acordado1 adj Í. узгбджений, схвблений; 2. розсудливий, твербзий acordado2 adjзоол. безхреббтний acordanza їзаст. Í. пбм’ять; спбгад; 2. уз- гбджена думка; згбда, угбда; 3. гармбнія; відповідність acordar* 1. vt вирішувати, ухвблювати рішення; 2. нагбдувати; 3. згбдувати, пригадувати; 4. юр. визначбти (сум/)] 5. по- гбджувати, узгбджувати; 6. діал. призна- чбти, надавбти (пенсію)] 7. настрбювати (муз. інструмент)] 8. жив. підбирбти (кольорі)] 9. игузгбджуватися; 10. бути співзвучним; -se 1. домовлятися; 2. (de) пам’ятбти; згбдувати acorde 1. aqjr згідний, іцо поділЯє думку; 2. що збігбється, відповідний; 3. співзвучний, що гармонує; 4. m муз. акбрд; 5. жив. гармбнія; 6. рі згбда, одностбйність; 7. adv згідно, відповідно acordelar vt 1. вимірювати шнурбм; 2. провішувати (лінію) acordeón /77, acordeona їдіал. акордебн; гармбніка; гармбнія; - cromático хрома- тйчна гармбнія; баЯн acordeonista com акордеоніст; гармоніст acordonado adjí. кручений (як мотузок)] 2. огброджений (про ділянк/)] 3. Л. Ам. худйй (про тварин/) acordonar vtí. шнурувбти, зашнурбвувати; 2. сукбти, вйти (мотузк/)] 3. чекбнити гуртик (на монета)!)] 4. сгбвити кордбни; отбчувати; 5. діал. готувбти фунт (для сівбі) acornar*, acornear vtí. буцати; 2. діал. змусити тікбти ácoro /77 бот. лепехб, аїр; - bastardo (falso, palustre) ірйс жбвтий acorralar vt 1. заганЯти (худобу в загород/)] 2. гнбти (дичин/)] 3. заганЯти в кут; залякувати, навбдити страх; -se сл. бути в бігбх, перехбвуватися (від правосудді) acorrer 1. вдавбтися; 2. прихбдити на допомбгу; допомагбти, підтрймувати; 3. іст. сорбмити; 4. vüct. вдавбтися до допо- мбги; -se ховбтися acorrucarse див. acurrucarse acortamiento m Í. укорбчення; 2. змбн- шення, скорбчення; урізбння acortar 1. і^обрізбти, укорбчувати; 2. (vi) змбншувати(ся), скорбчувати(ся); знйжу- вати(ся); - la ración урізбти паибк; - un programa скоротйти прогрбму; 3. покін- чйти, поклбсти край; 4. відсікбти; 5. и/ста- вбти корбтшим (про дні)] 6. бути корбтким (про одя/)] 7. уповільнювати (рук); -se 1. бентбжитися, ніяковіти (у розмові)] 2. сідбти, давбти усбдку (про тканин/) acorvar vt вигинбти acosado ао/збгнаний, зацькбваний acosador m переслідувач acosamiento mí. переслідування, гонйт- ва; 2. гоніння, цькувбння acosar vtí. переслідувати; ганЯтися; гнб- тися слідом; 2. гнбти (дичин/)] 3. поганЯти (коні)] переслідувати, піддавбти гонінням (цькувбнню) acosijar \іЛ. Ам. див. acosar 4 acoso m див. acosamiento acostada /сон (нічний) acostado11. adj іст. близькйй, рідний; свій; 2. іст. підопічний; протежб; 3. геральд. ле- жбчий (про фігуру на полі) 13
acostado2 acostado2 adj іст. оплЯчувений acostamiento1 m 1. укладення (в ліжко)', 2. I Háxnn; 3. npocyeáHHfl, наблйження; при- чблювання, підхід до 6épera; 5. приєд- нЯння до думки acostamiento2 т винагорбда, плбта acostar* 1. vt\. вкладЯти, KnácTH (вліжко)', ~ a los niños BicnácTH cná™ дітбй; 2. (vñ притулЯти(ся), присувЯти(ся); 3. (vi, -se) припаювати; підхбдити до 6épera [до причал,У); 4. vi (-se) нахилитися (про будівлю); 5. відхилитися (про стрілку ваг); 6. (-se) схилЯтися; -se 1. вкладатися, ля- ráTH (cnáTn); -se con (cuando) las gallinas páHo лягти cnáTn; 7. (con; ~se juntos) жйти pá30M; 8. CTnxáTH (про вітер)', 9. Л. Ам. нарбджувати; -se dos y amanecer tres: se acostaron dos y amanecieron tres збільшення родйни; oqé сюрприз!; -se líbre y despertarse preso спіти Д0ВГО — встіти з ббргом acostillado до/ребрйстий, рифліний acostillar vt діал. стівити конЯ ббком (до стіни, дерева)\ -se 1. діал. підати набік (про коня)\ 2. діал. примізуватися (до кого-н.) acostumbradamente adv як завждй, за звйчкою acostumbrado adj 1. звиклий; 2. звйчний; прййнятий acostumbrar 1. vt(а) привчіти; прищбп- лювати; - á los niños á la gimnasia привчіти дітбй до зароки; 2. vi міти звйчай (звйчку); está acostumbrado á levantarse temprano він звик ріно вставіти; -se звикіти, привчітися; -se á los trabajos втягнутися в роббту acotación1 (див. acotamiento acotación2 /і. вйноска; пбзначка, примітка (на поля$\ 2. театр. peMápKa; 3. пбзначка висотй (на картах, планам, рбзміри (у кресленні) acotada /лісорозсадник acotado adj заповідний (про мисливські угідді acotamiento m устанбвка віх, провішування. межувЯння acotar1 vt 1. стівити віхи, розмежбву- вати, розмічіти; 2. загорбджувати, обго- рбджувати (ділянку)', terreno acotado обгорбджена ділЯнка; 3. обмбжувати, стівити межу; 4. п оси літи ся; 5. виби- ріти, вподббувати; -se 1. перехбву- ватися від правосуддя; 2. посилітися; грунтувітися acotar vt 1. робйти вйноски (пбзначки, примітки), позначбти на полЯх; 2. відзна- чіти висоту (на картах, планам нанбси- ти рбзміри (у кресленні) acotar обрізіти гілки acotejar иМ. діал. див. acomodar 1; 2. діал. спонукіти, стимулювіти; сприяти acotejo тдіал. див. acomodamiento 1 acotiledóneo adj бот. безсім’ядбльний acótilo абізоол. безхреббтний acotillo m ковільський мблот, кувілда acoto m с.-г. угнбювання acoyundar і^запрягіти (коней, волів)', на- дягіти ярмб (на волів) acoyuntar vt з’бднувати в одну запрЯжку (коней, волів, що належать двом господа- рям) acra ґдив. acre acracia /анархізм ácrata 1. a# анархістський; 2. com анархіст, -ка acrático adj анархічний acre1 adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, смаіїу, 2. їдкйй, роз’їдіючий (про речовину)', І. жорсткйй, сувбрий (про характер)’, 4. уїдливий, жбвчний acre2 m акр (міра площі) acrecencia /1. див. acrecentamiento; 2. юр. npáeo на додаткбву часггйну спідку; 3. Л. Ам. борг, заборгбваність acrecentamiento m 1. збільшення, при- мнбження, приріст; - de la productividad del trabajo підвйщення продуктивності пріці; - de la población прйріст насб- лення; 2. посйлення, наростіння; - del sonido наростіння звуку; 3. підвйщення (по службі) acrecentar* vt 1. (-se) див. aumentar(se); 2. посйлювати; 3. підвищувати (на посаді)', 4. покріщувати; підвйщувати якість acrecer* 1. vt(vi, -se) див. aumentar(se); 2. vi (-se) юр. здобувіти пріво на додаткбву чістку спідку acrecimiento m 1. збільшення, рбзшйрен- ня, зростіння (фіз.)\ 2. див. acrecencia 2 acreditadlo adj 1. що заслугбвує довіри (пошіни); що користується гірною репу- тіцією; 2. дип. акредитбваний acreditar vt 1. підтверджувати, засвідчувати, свідчити; - la firma засвідчувати підпис; 2. дип. акредитувіти; - como embajador en^un país акредитувіти як послі в країні; 3. (de) підніміти автори- тіт; ствбрювати репутіцію; - de buen gobernante характеризувіти як гірного керівникі (про вчино/і)', 4. див. abonar 1, 8; 5. діал. давіти (бріти) у пбзику (під заставу); -se 1. підтвірджуватися, упевнятися; 2. набувіти популярності (сліви, гірної репутіції); завойбвувати автори- тіт (довіру) acreditativo adj що засвідчує, свідчить acreedor 1. adj що заслугбвує нагорбди (заохбчення); ser - al agradecimiento заслугбвувати вдЯчності; 2. m кредитбр, позикодавець; 3. довірена осбба зі стягнення платежів (боргів) acreencia fЛ. Ам. кредит; борг acrianzado adj іст. вйхований acrianzar vt іст. вихбвувати acribadura /1. просівіння; 2. рідив. ahechaduras acribar vti. просіювати; 2. (-sв) див. acribillar acribillar иМ. зрешічувати, продірявлювати; 2. нанбсити, завдавіти багіто ран; порінити; 3. покусіти (про komsüí)', 4. на- бридіти, безупйнно турбувіти; - a preguntas закидіти питіннями acridianos, acridídeos, acrídidos m рі зоол. прямокрйлі acridio m 1. рі див. acridianos; 2. саранЯ acriminación / звинувЯчення, обвинувЯ- чення; Інкримінув0ння acriminador 1. adj що звинув0чує; 2. m обвинувЯч acriminar vt 1. обвинувбчувати, ставити за провйну; інкримінувЯти; 2. перебільшувати (провину, тяжкість злочину); -se діал. скбювати тяжкйй злбчин acrimonia /1. гостротб, різкість (запаху, смакУ)', 2. жбрсткість, сувбрість (характеру)', 3. roorpoTá (болю)\ 4. уїдливість, жбв- чнють (у поводженні) acrimonial, acrimonioso adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, сма/і)', 2. жорсткйй, сувбрий (про характер); 3. колючий, уїдливий, жбвчний acriollado adj Л.Ам. 1. що засвбїв міс- цбві звичаї; 2. кребльський, властйвий, притамбнний креблам acriollarse 1. Я. Ам. засвбювати місцбві звйчаї; 2. діал. акліматизувЯтися, прижи- вбтися (про тварин) acrisolación f, acrisolamiento m 1. очищення (афінбж; рафінувбння) метЯлів (у тиглі)', 2. перевірка (істини)', випрббуван- ня (кохання, чесності) acrisolado Двірний, перевірений, надійний acrisolar vt\. очищЯти (рафінувЯти) метЯ- ли (у тиглі)', 2. очищЯти; 3. (vi) перевірЯ- ти(ся) (про істину); випроббвувати(ся), піддавЯти(ся) випрббуванню (про кохання, чесність) acristianar vtA. навертЯти в християнську віру; хрестйти; 2. діал. викбнувати (здійснювати) обрЯди християнської віри acritud fflHB. acrimonia acroamático ярусний (про метод навчання) acrobacia /1. акробЯтика, еквілібрйстика; 2. акробатичні впрЯви; 3. рі (-s aéreas) ав. фігури вйщого пілотЯжу; 4. р/вйверти acróbata com акробЯт, -ка acrobática ^‘акробатичний; vuelo - ав. фігурний політ; máquina -а трамплін acrobatismo m 1. акробатйзм; акробатичність; 2. спритність, вйверткість acrofobia / мед. боЯзнь висотй acromático adj фіз. ахроматйчний acromatismo m фіз. ахроматйзм, безбЯр- вність acromegalia f мед. акромегЯлія, слонбва хворбба acrómico, acromo ас/безбЯрвний acrópolis /акрбполь acróstico m акровірш acta /1. акт, докумбнт; - de acusación об- винувЯчувальний акт; - notarial нота- ріЯльнии акт; -s de estado (registro) civil ¿кти громадянського стЯну; - de venta купча; 2. протокбл; - de un incidente npo- токбл пригбди; levantar (firmar) - склбсти (підписати) акт (протокбл); hacer constar en - зaпpoпoнyвáти внестй до протокблу; tomar ~ діал. занотбвувати; 3. ріпостанб- ви, резолюції; 4. npápi; запйски; -s de la Academia de Ciencias вісті Акадбмії наук; - adicional іст. додаткбвий закбн; -(s) de los Apóstoles рел. діяння anóc- толів actinal adj променеподібний actinio тхім. актиній actinografía f радіогрЯфія actinometría f фіз. актиномбтрія actinómetro m фіз. актинбметр actitud /1. пбза, положення (тіла)', - de un actor пбза актбра; - imponente статбч- ність, солідність (постави)', 2. славлення; лінія поведінки, позйція; - benévola доброзйчливе ставлення; - de un partido (de un gobierno) позйція nápTfi (Уряду); - expectante вичікувальна позйція; en - de toe. prep. з н0міром (зробити що-н) activación /1. активізація; прив0дення до руху; прискбрення; 2. пожв0влення, натхнення; 3. хім. активбція; 4. тех. актив0ція activádor хім. активбтор activar vt 1. активізувбти, спонукбти до актйвності; 2. пожвбвлювати, надихбти; 3. хім. активув0ти actividad /1. діяльність; - científica наукб- ва діяльність; - subversiva підривн0 діяльність; esfera de - сф0ра діяльності; 2. роббта, функціонувбння; en - діючий (про вулкан, підприємство)', entrar en - вступйти в дію, стбти до л^ду; 3. актйв- ність; енЯргія; 4. фіз. (- radioactiva) ра- діоактйвність activo 1. adj актйвний, діяльний; tomar parte - á en la lucha por la paz бр0тй ак- тйвну участь у боротьбі за мир; 2. діючий; ejército - діюча ¿рмія; servicio militar - дійсна військбва служба; 3. що працює, викбнує служббві оббв’язки; 4. функціонуючий; 5. сильнодіючий (про отрутУ)', 6. фіз. радіоактйвний; 7. лінгв. дійсний, актйвний (яро стай)\ 8. /лактйв; la reunión del - зобри актйву; 9. ек. актйв, готівка; superficie -а тех. роббча повбрхня; por -а у por pasiva у будь-якбму вйпадку 14
acuñar1 acto m 1. акт, дія, вчйнок; cnpáea; - de terrorismo (violencia) акт терорйзму (насильства); ~ de última voluntad заповіт; un ~ de virtud доброчбсний вчйнок; un ~ hostil ворбжий акт; 2. (- público) (урочйстий) акт; зйхід; 3. театр, акт, дія; 4. oflHoáKTHa riéca; 5. іст. літературний вйступ, дбповідь (в університеті); 6. р! постанбва (з’їзду, конгресУ)] 7. р! іст. cyfloeá процедура; - deconcílíación прихід сторін в суд; - continuo (seguido) іос. adv. безпосередньо (нег0йно) вслід; -s de los Apóstoles рел. дійння апбсто- лів; en * de готбвий (до чого-н.)] en el - ¡oc. adv. зрйзу ж, нег0йно; hacer - de presencia з’являтися, бути присутнім; hacer ~ de buenavoluntad виявляти дббру В0ЛЮ actor /77 1. актбр; артйст; primer - про- віднйй актбр; 2. учбсник (події)] дійовй осбба (творУ)] З.юр. позив0ч actriz f актриса actuación f1. діяльність; викон0ння обб- в’язків; 2. гра на ецбні, виконбння рблі; 3. рі судовб процедура actuado adj див. apostumbrado actual adj 1. сучбсний, тепбрешній; en el momento - збраз, Tenép; 2. злободенний, акгубльний, своєчбсний; 3. фактйчний, дійсний, рейльний; posición - нинішнє становйще actualidad f 1. сучбсність, тепбрішній час; en la - в дбний час; 2. актубльність, зло- бодбнність; своєчбсність; un asunto de ~ злободбнне питбння; 3. р/новйни; 4. кіно- хрбніка, кіножурнбл (з оглядом новин) actualizar vt робйти актубльним, модер- нізувбти; онбвлюватй actualmente adv 1. в дбний час, Tenép, нйні; 2. дійсно, наспрбвді actuar 1. vi діяти, робйти, чинйти; - bien (mal) дббре (noráHo) чинйти; 2. (de) викб- нувати свої функції; ~ de mediador бути посербдником, виступбти як посербдник; 3. діяти; ~ como calmante діяти як заспокійливий 3áci6; 4. виступбти (на сцені)\ 5. брбти участь (в конкурсі); 6. юр. вестй спрбву (рбзгляд); 7. vt привбдити в дію; викбнувати (рішення)] 8. попереджбти, довбдити до відома; 9. поглинати, аси- мілювбти; 4. осягйти, усвідбмлювати; -se здійснюватися, викбнуватися actuario m секретбр суду; ~ de seguros страховйй aréHT actuosidad ficr. старбнність, ретбльність actuoso adj іст. старбнний, ретбльний acuache, acuachi тЛ. Ам. сл. друг, прйя- тель; andar (estar, ir, ser) ~s дружити, бути нерозлучними друзями acuadrillar vticT. 1. (v¡) 36npáTn(cfl) у групу (у згрбю); 2. очблювати гр^пу (arpáio); 3. діал. нападбти групою (згрбєю) на одногб acuamotor т 1. гідравлічний тарйн; гідравлічний пбршень; 2. гідравлічний двигун; водянб турбіна, гідротурбіна acuanta adv діал. щбйно, недбвно acuantiar vt визначити кількість acuaplanar vi див. amarar acuaplano т спорт, акваплйн acuarela f 1. акварбль; 2. рі акварбльні фбрби acuarelista com. аквареліст acuarelístico adj акварбльний acuario1 m аквбріум Acuario2 /77 Водолій (зодіакальне сузір’я) acuartelado adj геральд. розділений на квадрбти (рбмби) (про щит) acuartelamiento m 1. розміщення по ка- зйрмах; розквартирування; 2. місце роз- квартирувбння; квартйри (заст.) acuartelar vt 1. (v/) розміщуватися) по каз0рмах; розквартирбвувати(ся); 2. три- м0ти військй в казйрмах; 3. ділйти збмлю (на квадратй) acuartillar vi волочйти нбги (про коня) acuate /77 мексикйнська водянб змій acuático, acuátil adjBopmm (про рослини, тваринй) acuatinta fpne. aguatinta acuatizaje m Л.Ам. привбднювання acuatizar и/77. Ам. див. amarar acubado ^'бочкоподібний, що Máe фбр- му ббчки acucar vtpian. висміювати, обсвйстувати acucia f\. мотбрність, спрйтність; 2. палкб бажйння acuciar vt 1. квйпити, підганяти; 2. (vi) пблко бажбти; 3. іст. пектйся acuciosidad їдив. acucia acucioso adj 1. мотбрний, спрйтний; 2. спрйглий, жадйючий acuclillarse сідйти навпбчіпки, присідйти acuchamado adj діал. пригнічений, сумнйй acucharado ложкоподібний acuchilladizo m 1. фехтувбльник; 2. гла- дібтор acuchillado adj і. з рбзрізами (про старовинний одяґ)] 2. досвідчений, бувблий, стріляний acuchillador m і. див. acuchilladizo; 2. за- бійка, задир0ка; 3. циклювйльник acuchillamiento m 1. нанбсення ножовйх ран; вбйветво ножбм (шпйгою); 2. циклю- вйння acuchillar vt, acuchillear vt діал. 1. рйни- ти (холодною зброєю)] 2. вбйти, зарізати, заколбти (холодною зброєю)] 3. циклювй- ти; 4. робйти рбзрізи (на одязі)] 5. проріджувати (посіви)] -se бйтися на ножйх (на umárax) acuchuchar vt діал. ейльно тйснути, натискйти; розплющувати (ударом) acudiciarse заст. захопйтися acudidero тдіал. турббти, клбпоти; tiene muchos -s у ньбго пбвно клбпотів; - de bandidos кублб бандйтів; - de lobos лігво вовків; ~ de las aguas водбймище, збводь, затбн acudiente /77 діал. курбтор (у закритих навчальних закладав) acudir vi 1. прихбдити, з’являтися; 2. 4ác- то відвідувати, бувйти; захбдити; 3.6yeá- ти, траплйтися, відбув йтися; á él le acuden todas las desgracias на ньбго всі біди вйляться; 4. прихбдити на допомбгу; 5. приділйти yeáry; займйтися; справлй- тися; 6. вдавйтися до допомбги; 7. розточуватися, дякувати; 8. заперечувати; 9. плодонбсити (про землю, рослинУ)] 10. слухатися, бути слухнйним (про коня)] - al pensamiento спадбти на думку; ~ como las abejas á la miel злитися, як м^хи на мед acueducto /77 акведук ácueo adj\. вбдний, водяний; 2. водянистий acuerdado adj вйтягнутий по мотузці, вйрівняний мотузком acuerdar витйгати (вирівнювати) по мотузці acuerdista com. учйсник, -ця блбку (політичних партій) acuerdo /771. рішення, постанбва; adoptar (tomar) un ~ ухвалйти рішення; 2. висновок; 3. угбда, дбговір, пакт; denunciar un - денонсувйти дбговір; faltar á los -s не викбнувати ^бговорів; firmar un - під- писйти дбговір; llegar a un - дійтй згбди; 4. згбда; домбвленість; de común ~ за спільною згбдою, за домбвленістю; estar de - бути згідним; poner de - примирйти; quedar (ponerse) de ~ домбвитися, умб- витися; ¡de ~І згоден!, дббре!; 5. порйда; думка; 6. пйм’ять, спбгад; 7. жив. гармбнія (фарб)] 8. лінгв. узгбдження; 9. Л. Ам. за- сідання (Ради міністрів)] 10. Л. Ам. Hapá- да (за участі члена урядУ)] de - соп іос. шшШШШШ ргер. відповідно до, згідно; estar en su ~ (fuera del ~) бути при CBoéMy (не при свобму) глузді; volver de su - відмовлй- тися від своїх слів, передумати; volver en su - опам’ятйтися, схаменутися, прийтй до тйми; одуматися, передумати; dormiréis sobre ello, у tomaréis ~ сім разів відміряй, одйн відріж acuernar vt тавр, спрямбвувати рбги (про бика) acuerpado adj діал. 1. пбвний, в тілі; 2. щільний (про тканинУ) acuerpar vt діал. бути тілоохорбнцем, охоронйти acúfono /77 слуховйй апарйт acuidad їдив. agudeza 1,2 acuilmarse діал. 1. занепадйти духом; 2. ніяковіти, бойтися acuitado adj засмучений, пригнічений acuitador ^‘прйкрий, гнітючий acuitamiento тіст. прйкрість, печбль, сум acuitar vt(vñзасмучувати(ся),журйти(ся) aculado adj 1. див. arrinconado 2; 2. геральд. що стоїть на зйдніх ногйх (про фігуру на полі щита) acular 1. иґподавйти назйд (кінь, екіпаж); 2. (-se) див. arrinconar 2; 3. оейджувати (коня)] 4. vi діал. задкувйти; -se 1. задку- вйти; оберйжно ступати при спуску (про коня)] торкйтися мілинй (про суднб) aculeado adj\. оснйщений шипйми; 2. жа- лонбений (про комаху) aculebrar vtMop. прив’йзувати вітрйло до щбгли; -se див. aculebrearse aculebrearse не проростйти, не давйти схбдів (про злакй) aculeiforme adj шилоподібний; жалопо- дібний acúleo /77 див. aguijón aculiforme adj див. aculeiforme acullá adv там; acá y - тут і там acullicar і/?У7. Ам. жувйти лйстя кбки acullico /77 Л. Ам. Máca лйстя кбки (для жування) acumen m іст. пронйкливість, зіркість, пйльність; прозорлйвість acúmetro m фіз. акуметр acuminado adj загбстрений; гостронбсий (бот., зоол.) acumíneo яс/загбстрений; гостронбсий acuminifoliado adj бот. гостролйстий acumuchamiento m діал. див. acumulación acumuchar гідіал. див. acumular 1,2 acumulación f 1. накопйчення; акумуляція; - primitiva ек. первйнне накопйчення; 2. скупчення; нагромйдження; купа, Máca acumulador 1. adj що накопйчує; збирйє; акумулює; 2. m тех. акумулйтор; 3. збірник, колбктор; 3. накопйчувач, сумбтор (лічильних пристроїв) acumular иМ. (vi) накопйчувати(ся), зби- рйти(ся); акумулювати(ся); 2. складйти; накопйчувати, нагромйджувати; 3. тех. акумулювйти; 4. обвинувйчувати; інкри- мінувйти acumulativo adj 1. накопйчений; 2. кумулятивний; сум0рний acunar иґгойдбти колиску; заколйсувати, колисйти acuñación1 /’карбув0ння монбт; вибивбн- ня медйлей acuñación2 /’забивбння клинів acuñador m 1. монбтний мáйcтep; карбу- вбльник, медаль0р; 2. прес для карбувбн- ня монбт; прес для вибивбння медблей acuñar1 vt карбувйти (монбти); вибивбти (медблі) 15
acuñar2 acuñar2 rf1. закріплювати юійном; 2. вставляти, вправлЯти; 3. Л. Ам. дЯбре відзивЯ- тися (про кого-н.)\ -se 1. заклйнюватися, заїдЯти; 2. діал. намагЯтися закінчити (справу acuosidad /"водянистість acuoso adj 1. водянистий; 2. водяний; вбдний (хім.) acupuntura f мед. голкотерапія, акупунктура acurado adj іст. старЯнний, завзЯтий acurcucharse гЯрбитися acure, acuri т(діал.) зоол. морськЯ свинка, кЯвія acurrado adjЛ. Ам. франтувЯтий acurrarse л. Ам. наслідувати андалузців (у манерах, вимові) acurrucado 1. adj скбрчений; 2. геральд. сидЯчий (про фігуру на полі щита)\ 3. m діал. контрабЯндна горілка acurrucarse 1. стискЯтися, кбрчитися, зіщулюватися; 2. діал. див. acuclillarse acurrujarse діал. див. acurrucarse 1 acusable adj що підлягЯє обвинувЯченню; що заслугЯвує обвинувЯчення acusación f юр. 1. обвинувЯчення, стЯв- лення за провйну; acto de ~ обвинувЯчу- вальний акт; testigo de ~ свідок обвинувЯчення; 2. обвинувЯчувальний акт, об- винувЯчувальна промова; 3. прокурбр, обвинувЯч acusadlo 1. adj Ьсно вйражений, Явний, очевйдний; una ~а semejanza Явна (яск- рЯво виражена) схбжість; 2. m обвинувЯ- чуваний, підсудний acusador 1. adj\i\o обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; 2. /п обвинувЯч; ~ público (fiscal) громЯдський (держЯвний) обвинувЯч acusamiento m, acusanza ficr. див. acusación acusa*r vt 1. (de) обвинувЯчувати, стЯвити за провйну; висувЯти звинувЯчення; los hechos -п фЯкти викривЯють; 2. вида- вЯти, зрЯджувати; донЯсити; 3. помічЯти, улЯвлювати; показувати, реєструвЯти (про прилад); 4. гЯнити, засуджувати; 5. вкЯзувати; видавЯти; su cara acusa cansancio на йогб облйччі помітна втбма; 6. підтвЯрджувати, повідомляти; - recibo de una carta повідомляти про отрймання листЯ; 7. оголЯшувати кЯрти (у грі)\ ~se 1. визнавЯти себЯ вйнним; 2. ставЯти помітним (Явним) acusativo 1. adj юр. що обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт; 2. m лінгв. знахідний відмінок acusatorio adj юр. обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт acuse /771. (- de recibo) підтвЯрдження, повідбмлення (про отримання); 2. оголЯ- шення кЯрти (у грі)-, 3. оголбшена кЯрта {У грі) acusetas m Л. Ам., acusete m діал. див. acusón acusica com. Ябеда (про школяра) acusma ЛзлуховЯ галюцинЯція acuso /77 іст. див. acusación acusón /77донЯщик; наклЯпник acústica їфіз. акустика acústico adj 1. акустичний; звуковйй; 2. слу- ховйй; nervio - анат. слуховйй нерв acutangulado adj бот. гостролйстий acutangular adj мат. гострокутний acutí m діал. див. agutí acutifoliado adj бот. гостролйстий acutirrostro adj гостромЯрдий (про тваринУ)\ гостродзьЯбий (про птаха) acuznador m полірувальник achabacanamiento m 1. опЯшлення; 2. нЯсмак, вульгЯрність achabacanar опошлЯти; -se опошлятися achacadizo adj іст. удЯваний, лицемірний achaca«r приписувати; стЯвити за провйну; le -n la responsabilidad del accidente на ньЯго звЯлюють провйну за не- щЯсний випадок achacillarse діал. полягтй (про хлібії) achacosamente adv 1. хвороопйво; 2. лицемірно, вдЯвано achacosidad f хвороблйвість, квЯлість, слабкЯ здорЯв’я achacoso adj 1. хвороблйвий, квЯлий, слабкЯго здорЯв’я; 2. що заслабувЯв, що відчувЯє нездужання; 3. з вЯдою, неповноцінний ¡achachayІ interj діал. 1. (для вириження відчуття холоду брр!; 2. брЯво! achaflanador m дерев’Яні лещЯта achaflanadura f 1. стісування, скЯшуван- ня; 2. фЯска achaflanar vt 1. стісувати (кути, краї)-, 2. скЯшувати, знімЯти фЯску; 3. розкарбовувати achagrinado яс/зрЯблений під шагрЯнь (про шкіру achagual m Л. Ам. 1. низинЯ, болотйста місцевість; 2. сЯняшник achajuanarse Л. Ам. 1. втЯмлюватися, знемагЯти; 2. діал. задихЯтися від спЯки (про худобу achala fЛ. Ам. див. abalorio ¡achalayl interj Л. Ам. (для вираження захоплення) ну і ну!, оцЯ так! achambergado adjкрислЯтий^дсх? капелю^ achampanado, achampacado афгрйстий (про вино) achamparse 1. діал. пускЯти коріння, вкорінюватися; 2. (соп) діал. привлЯснювати собі; 3. Л. Ам. ховЯтися в хатйні achanchar гідіал. замикЯти шЯшку (у грі)] ~se 1. Л. Ам. розжиріти як свинЯ; 2. діал. бентЯжитися, сорЯмитися achangar гісл.див. avasallar achantar vt\.діал. див. apabullar; 2.діал. бути нахлібником; 3. діал. крЯсти; 4. діал. зламЯти дух (вЯлю) achantarse 1. вичікувати; перечікувати (небезпеку-, 2. погЯджуватися (з чужою думкою)-, 3. здавЯтися, поступатися; 4. діал. мовчЯти; замЯвчати; 5. Л. Ам. затрй- муватися, зупинятися achaparrado adj 1. низькйй; низькорЯслий, присЯдкуватий (про дерева); 2. осЯдку- ватий, призЯмкуватий (про людину achaparrarse 1. бути низькорЯслим (про дерева); 2. іст. див. agactiarase achaplinarse діал. чинйти невпЯвнено, ніяковіти (як герої Чарлі Чапліна) achaque1 m 1. чЯсте нездужання, нездо- рЯв’я, хворЯба; -s de la vejez старЯче нездужання; 2. місячні; 3. вагітність; 4. ха- рактЯрний недЯлік (вЯда); 5. рідіал. нудЯ- та, блювЯта (у вагітної жінки) achaque2 m 1. прйвід, відмЯвка; con ~ de... іос. ргер. під прйводом; 2. прйвід, причй- на; 3. репутЯція; 4. донЯс з метЯю здйрст- ва; 5. іст. штраф; 6. обставина, справа achaquiento adj див. achacoso acharado adj 1. зніяковілий; 2. сл. ревнивий acharar иМ. див. azarar; 2. діал. викликЯ- ти рЯвнощі; ~se сл. див. azararse achares m рірЯвнощі; dar ~ ревнувати acharolado аа/лакбваний acharolador 1. яфіакувЯльний; 2. я?лаку- вЯльник acharoladura /лакувЯння, покриття лЯком acharolar и/лакувЯти, покривЯти лЯком achatadlo ^сплющений, розплЯстаний; плоский, пласкйй; nariz ~а кирпЯтий ніс achatar vt(vi) сплющувати(ся), розплЯст- увати(ся); -se 1. діал. див. achamparse 2; 2. Л, АМ. див. amilanarse achechar \ЛЛ. Ам. бЯлувати acheta ^цикЯда acheté adv сл. вчЯра achí1 /77 Л. Ам. див. ají achí2 adv діал. див. así 1 achia /очерЯт; тростина (американський різновид) achiacabo m діал. дід, дідусь achibó adven, сьогодні achicado adj див. anteado achicador m 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. черпЯк (для вичерпування води з човнів) achicadura f, achicamiento m 1. змЯншен- ня, спад; 2. вичЯрпування, відкЯчування (водії) achicar иМ. (vi) змЯншувати(ся), знижуватися), скорЯчувати(ся); 2. вичЯрпувати, відкЯчувати (водУ\ 3. (vi) лякЯтися; 4. (vi) принйжувати(ся); 5. діал. вбивЯти; 6. діал. саджЯти до в’язнйці; 7. діал. прив’язувати (тварину achicopalarse Л. Ам. 1. занепадЯти духом, сумувЯти; 2. в’Янути (про рослинії) achicoria f цикЯрій achicorial /77ПосЯдки цикЯрію achicote тдив. achiote achichado adj діал. підпйлий, п’Яний achichar ііїдіал. п’янйти; -se п’яніти achicharradero /77Сп0котне місце, пЯкло achicharrar vt\. (vi) пересмЯжувати(ся); 2. палйти, пектй (про сЯнце); 3. набридати, надокучЯти; 4. діал. див. achuchar 2 achicharronarse 1. Л. Ам. пересмЯжува- тися; 2. Л. Ам. засихЯти, змЯрщуватися achichiguar 14Л. Ам. 1. доглядЯти за дитй- ною, нЯньчити (про няню, годувальницю); 2. піклувЯтися, пЯстити, плейти; 3. укри- вЯти вщ сЯнця (рослинії) achichinar \ЛЛ. Ам. обвуглювати achichincle, achichinque тЛ. Ам. 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. підлЯсник, облЯсник achiguar гіА.діал. надавЯти фЯрми пара- сЯльки; 2. Л. Ам. гойдЯти колйску; 3. Л. Ам. підгодЯвувати дитйну (про годувальницю); 4. Л. Ам. кйдати тінь (про дерево)-, -se Л. Ам. 1. прогинЯтися, провисЯти; 2. відрЯщувати чЯрево achilado adj діал. 1. сумнйй; засмучений, пригнічений; 2. вйснажений; 3. жебрЯк achilarse діал. див. acoquinarse achilenado adj 1. Л. Ам. що наслідує чилійців; 2. діал. що захищЯє чилійців achimero т діал. лотЯчник, рознЯщик achimes т рідіал. дрібнйй товЯр achín т діал. див. achimero achinado adj Л. Ам. 1. схЯжий на китЯй- ця; 2. простонарЯдний, плебЯйський; 3. Л. Ам. метйс (з домішкою індіанської крові) achinar іїдив. acochinar 1 achinero т діал. див. achimero achingar \іїдіал. укорЯчувати (сукню) achiote /77 бот. орлЯнка, бікса (дерево); estar hecho un - почервоніти achipilarse Л. Ам. захвЯрювати, нездужати (про дитину, яку відняли від груді) achipilcarse діал. захлинутися (при питті) achique m вичЯрпування, викЯчування (води) achiquó f діал. чаклунка, відьма achiquillado adj див. aniñado achiquitar vt(vr) Л. Ам.див. achicar(se) 1; -se Л. Ам. див. amilanarse achirarse діал. хмЯритися, вкривЯтися хмЯрами (про небо) achirdar vt сл. див. acortar 1 achirlar vt\. Л. Ам. розм’якшувати; розрід- иувати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se принйжуватися ¡achis! ачхи 16
además achispar vt підпбювати, поїти; ~se мали* BáTHcn, п’яніти achocadura f 1. сильний пбштовх, удбр (общо-н. тверде); 2.діал. páHa (на голові) achocar vtA. штовхати; ударити (обстінії\ 2. páHHTH (палицею, каменеву, З.діал. по- páHHTH в гблову; 4. склад ¿ти, icnácTH в скарбничку; -se діал. непритомніти (від УДарІЇ achocazo m А. діал. див. achocadura 2; 2. удар по голові achocolatado ^'шоколадний (про колір) achocharse впадати в дитинство; заговорюватися acholado adjЛ. Ам. схбжий на метйса acholamiento т Ч. збентбження, розгубленість acholar vt Л. Ам. сорбмити; бентбжити; -se 1. сорбмитися, червоніти; 2. Л. Ам. перегріватися на сбнці, отрймувати сонячний удар acholo т Л. Ам. див. acholamiento achololear vi Л. Ам. стікати, просбчува- тися (про воду при зрошуванні) acholloncarse діал. див. acuclillarse achongar vt (-se) діал. див. abochornarle) achorgornar vi сл. див. acudir achote m див. achiote achual тЛ. Ам. гігантська пальма achubascarse вкриватися дощовйми xm¿- рами (про небо) achucutar vt 1. діал. див. acoquinar; 2. див. acoquinar; 3. діал. в’Янути, бліднути achucuyarse) діал. див. acoquinarle) achuchado adj складнйй, нелегкий achuchar vtA. див. azuzar; 2. м’Яти, бгати; тиснути, стискати; 3. штовхати, nxáTn; зіштовхувати (одйн з бдним) achucharrar \ДЛ. Ам. див. achuchar 2,3; -se Л. Ам. див. acoquinarse achucharrar \гіЛ. Ам. див. achicharrar 1, 2,3 achucharse діал. захворіти переміжною лихоманкою achuchón т 1. жмакання, стйскування; давлення; стйснення; 2. пбштовх, стусан; 3. HáTHCK achuicarse діал. див. apocarse achujar vt діал. див. azuzar achulado adjz замашками чуло; зухвалий; розв’язний, нахабний achulaparse, achularse CTaeáTH схбжим на чуло, наслідувати чуло; Haxá6HiujaTH achunchar vt 1. діал. збивати пиху; сорбмити; 2. діал. наврбчити, зурбчити achuñuscar іїдив. achuchar 2; -se діал. змбншуватися, знижуватися achura ҐЛ. Ам. 1. нутрощі, тбльбухи; 2. шматбк туші achurar vt Л. Ам. 1. потрошйти, виймати нутрощі; 2. поранити, зарізати; вйпустити кйшки; 3. 6p¿TH свою частку (при грабуй- кУ) achurrar \4діал. див. achuchar 2 achurrascaxvt діал. див. ajar 2 achurruscará діал. див. apretar 1; -se діал. стискатися, зіщулюватися; згортб- тися achuru тЛ. Ам. лавр (різновид) adacción f*І. примушування, прймус; 2. вй- мушена дія adacilla f сбрго (різновид) adáctilo adjзоол. безпалий adagia^ adj афористйчний adagio т корбткий вйслів, сентбнція, афоризм adagio2 adv, т муз. aдáжio adaguar v/пйти (про худобу) adalid тА. воєначальник; 2. вождь, голова adaluñ«ó, А сл. A. adj.мадрйдський; 2. т мадрйдець adamado adj 1. женоподібний; 2. вйтонче- ний, елегбнтний adamadura їдив. adamar1 adamante m icr. діамант adamantino a# діамантовий; подібний до діаманту adamar1 m іст. дар, піднбшення, подарунок (на знак уваги, кохання) adamar vt іст. 1. залицЯтися; 2. прйст- расно кохбти adamarse 1. уподібнюватися жінці; зніжуватися (про чоловіка); 2. діал. див. amancebarse adamascado ^візерунчастий, схожий на дамбст (на камку); acero - дамбська сталь adamascar vt 1. виробляти під дамаст (камку); 2. робити насічку (на сталі) adámico до/наноснйй (про землю, принесену морем) adamsita їмін. адамсит adán /л 1. обідранець; нечепура; 2. нерб- ба, лбдар adapción їдив. adaptación adaptabilidad f пристосбвність adaptable ас/пристосбвний adaptación f 1. пристосувбння; прилад- нбння; адаптбція; 2. біол. пристосувбння, адаптбція; 3. екранізбція літературного твбру; 4. переклбдення, аранжувбння (муз. творУ) adaptador m тех. адбптер, звукознімбч adaptar vt (а) пристосбвувати; підганяти, прилбднувати; адаптувбти (біол.)\ -se 1. пристосовуватися, адаптуватися; 2. при- стосбвуватися; -se a las circunstancias пристосбвуватися до обстбвин adaptividad їбіол. пристосбвність adarba їзаст. золота копбльня adarce m соляний наліт (від морської водії) adarga ficr. овбльний шкірянйй щит adárgama ficr. питлівка adargar vt(vf) А. закривбти(ся), затулЯти- (ся) щитбм; 2. захищбти(ся), прикрива- ти(ся), вкривбти(ся) adarme m 1. адбрме (старовинна міра ваги); 2. (вжив, в запереч, конструкціяУ) крапля, крйхта; no tiene un - de sentido común у ньбго нембє ні крйхти здорбвого глузду; por -s іос. adv. по краплйні, по- трбху adarvar вражати, приголбмшувати; -se вpaжáтиcя, дивуватися adarve /771. іст. фортбчна CTiHá; 2. захист, прикриття adatar vt внбсити (суму на поточнірахун- кії) adaza f бот. сбрго adazal m волокнб іспбнського дрбку adecenar vt paxyeáTH десятками; ділйти на десЯтки adecentar vt упорядкбвувати, надавбти пристбйного вигляду; - la casa зробйти лад (npn6páTn) в будинку; -se опоряджатися; Ha6yeáTH пристбйного вйгляду adecuación fA. відповідність, адеквбтніс- ть; 2. пристосувбння, приладнання; 3. мат. тотбжність adecuadlo 1. приватний, що відповзе вимбгам; 2. відповідний; aдeквáтний; tomar las medidas -as вжйти відповідних заходів; cantidad -а достбтня кількість; 3. відповідний, зручнйй, слушний, сприятливий; momento - слушний момбнт adecuar* vt розмірЯти, привбдити у відповідність; робйти адекватним; -se відпо- відбти adéfago ас/ненажбрливий, ненасйтний adefesiero adjЛ. Ам. 1. що говбрить дур- нйці (нісенітниці); 2. екстравагбнтний; хи- мбрно (недоладно) одЯгнений adefesio /771. (рі) дивбцтво, дивинб; на- віжбнство; 2. екстравагбнтний (химбр- ний) костюм; екстравагантна прикрбса; 3. дивбк, оригінал; навіжбний adefesioso adj діал. див. adefesiero adefina ficr. секрбт, таємниця adehala f 1. приббвка; надбавка; лйшок (прилокупці, продажії\ 2. чайові; могорйч adehesar у/відвбдити збмлю під пасовйще adela fapéna (метели/і) adelantadamente adv див. anticipadamente adelantado 1. adj ранній, передчбсний; скоростйглий (с.-г.)\ 2. розвйнутий не по роках; обдарбваний (про дитинії\ 3. видатний, кращий; передовйй (про робітника); успішний (про учнії)\ 4. вiдвáжний, сміливий; зухвалий; 5. нешаноблйвий; 6. виплбчуваний напербд, що авансується; por - іос. adv. 3aB4ácHO, напербд, впербд, авбнсом; 7. m іст. аделантбдо (губернатор прикордонної провінції); 8. іст. вер- хбвний суддя королівства (провінції) (у мирний час); капітбн-генербл (під час вій- нй); - de mar іст. керівник морськбї експе- дйції; lo llevamos - спрбву зрбблено adelantamiento m 1. рух впербд, просу- вбння; 2. випередження; обгін; 3. при- скбрення, форсувбння; 4. передувбння, вгадування напербд; 5. зростання, збільшення; 6. успіх, досягнення, прогрбс; 7. перевбга; 8. іст. губернаторство adelantanza ficr. повноваження, влбда adelantar 1. vt рухати впербд, просувати; 2. прискбрювати, форсувати; перенбсити на раніший тбрмін; 3. платйти авбнсом (напербд), авансувати; 4. обганЯти, випереджати; 5. перевбдити впербд (стрілки годинника); 6. удосконалювати, покращувати; 7. перевбршувати; одбржувати пе- ревбгу; 8. vi йти, просуватися впербд; 9. (-se) поспішбти, йти впербд (про ГОДИННИЙ)', 10. прогресувати, робйти Успіхи; досягати успіху; - en los estudios досягнути успіхів у навчанні; покращуватися, удосконалюватися; 11. видужувати, набиратися сил (про хворогоі; 12. додавати; - sóbrelo ya dicho додати до сказаного раніше; -se 1. просуватися впербд; 2. випереджати; 3. траплятися (відбуватися) завчасно; 4. виділЯтися, відрізнятися; 5. видаватися, виступати adelante adv А. впербд; hacer un paso - зробйти крок впербд; 2. надалі, в майбутньому; de hoy en - надалі, відтепбр; más - пізніше, пбтім; ¡-I впербд!; продбвжуй- те!, дблі!; увійдіть!, захбдьте! adelanto m 1. див. anticipo 2; 2. див. adelantamiento 1,5 adelfa їбот. олеандр adelfal, adelfar m олеандровий гай adólfico adj 1. олеандровий; 2. сувбрий, жорстбкий adelfilla f бот. дйкий лавр, вбвче лйко adelgazamiento m 1. потбншення; 2. схуднення; 3. розбавлення, розрідження; 4. пом’якшення (водії) adelgazar 1. vt(vi) стбншувати(ся), робитеся) тбнким; 2. розбавлЯти, розріджувати; 3. пом'якшувати (водії\ 4. вдаватися до тбнкощів; 5. vi (-se) худнути adema їдив. ademe ademador m гірн. кріпйльник ademán m 1. жест, рух; con un - amenazador із загрбзливим виглядом; 2. рі ма- нбри; звйчки; en - de іос. adv. з наміром; з вйразом, з вйглядом... ademar vt гірн. кріпйти (окладами шахтії, ставити підпбри (стійкі) además adv 1. пбнад, окрім, крім, ще; - de esto пбнад (крім, окрім) тбго; 2. до тбго ж; з іншого ббку; 3. іст. занадто, надто 17
ademe ademe m гірн. підпбра,розпірка, стійка adementado ^божевільний, навіжЯний adementar і//звбдити з рбзуму, довбдити до божевілля; ~se божевбліти adenitis f мед. лімфаденіт, запблення лімфатичних вузлів adenoide анат. 1. adj див. adenoideo; 2. m д/аденбїди adenoideo adjанат. аденбїдний adenoma m мед. аденбма adentelladura f 1. укус; 2. слід (рЯна) від укусу; 3. уїдливість, колючість adentellar vt 1. встромлювати зуби, кусЯти; 2. зачіпЯти, колбти, шпигЯти; 3. робити в клЯдці стіни виступбючі зубці; -se 1. сЯрдитися, злйтися; 2. огризЯтися, покЯзувати зуби adentrarse А. заглиблюватися, просувЯ- тися углйб (всерЯдину); 2. заглйблюва- тися, занурюватися adentro 1. adv всерЯдину; ven - захбдь; se retiraron - para descansar вонй увійшлй до приміщення, щоб відпочити; 2. (вжив, після деяких ім.) всерЯдині; mar - у^відкрйтому мбрі; tierra - усерЯдині країни; de puertas - всерЯдині будинку; 2. m д/душЯ; нутрб; en sus -s в глибині душі; para sus -s в душі, в думкЯх, про сЯбе; і -І увійдй, увійдіть!; ser muy de - б^ти свобю (людйною) adepto 1. ас^утаємнйчений, досвідчений; 2. прййнятий, що всгупйв (до організації?, 3. m член (секти, таємної організації)', 4. при- хйльник, прибічник; адЯггг, 5. ісг. алхімік aderar vticr. розцінювати; оцінювати aderezado adj сприятливий, зручнйй, слушний aderezadura їдив. aderezo aderezar vtA. готувЯти (їжУ\ 2. приправляти (їжУ\ 3. (vr) прикрашЯти(ся), вбирЯ- ти(ся); 4. (vr) готувЯти(ся), приводитеся) до готбвності (до лад^); 5. лЯгодити, ремонтувЯти, реставрувЯти; 6. змішувати (напої)', 7. апретувЯти (тканинїї, 8. (vr) прямувЯти, орієнтувЯти(ся), націлюватися); 9. прикрашЯти aderezo m 1. прикрЯса; 2. прикрЯси; вбраннЯ (з коштовного камінні)-, 3. комп- лЯкт (гарнітур) коштбвностей (кольє, сережки і браслет)', medio - комплЯкт з се- рбжок і брбшки; 4. нарЯдна кінська збр^я; 5. опрЯва холбдної збрбї; 6. підготбвка, привЯдення до готбвності (до ладУ); 7. апретувЯння тканйни; 8. припрЯва (до страви)', 9. те.х. мастйло для рЯменів adesivo тлінгв. адесйв adestrar* ігідив. adiestrar adestría f іст. вміння, впрЯвність adeudado adj що заборговувЯв, що мЯє боргй adeudamiento /77заборгбваність adeudar1 vtA. заборгувЯти, наробйти боргів; 2. обплутати боргЯми; 3. підлягЯти оподаткувЯнню (митним збором)', 4. іст. стЯгувати; 5. ком. дебетувЯти, занбсити в дЯбет; -se влісти в боргй adeudar и/ріднйтися adeudo /771. борг; грошовб зобов’язання; 2. мйтний збір; 3. ком. дебетувЯння adeveras adv Л. Ам. наспрЯвді, спрЯвді adherecer* viзаст. див. adherir 2 * adherencia f 1. прилягЯння; зіткнення; 2. прилипЯння, злипЯння; 3. приєднЯння, примикЯння; вступ (до партії)', 4. блйзь- кість, схбжість; зв’язбк; спорідненість; 5. фіз. спЯювання, зрбщення adherente 1. adj див. anejo 1; 2. m (pt) аксесуЯри; реквізйт adherir* 1. и/наклЯювати, приклЯювати; 2. vi (-se) щільно прилягЯти; прилипЯти, приклЯюватися; 3. (-se) приЯднуватися, примикЯти; вступЯти (до партії) adhesión f 1. див. adherencia; 2. згбда; схвЯлення adhesividad f 1. лйпкість, клЯйкість; 2. прихйльність; 3. мед. зрбщуваність adhesivo adj А. лйпкий, клейкйй; emplasto (esparadrapo) - лейкоплЯстир; 2. щільно прилЯглий adhortar vt заст. перекбнувати, умовлЯти adiabático adj фіз. адіабатйчний, адіабЯт- ний adiado adj умбвлений, признЯчений (про день, дату adiáfano я^'непрозбрий, мутний adiaforia /'байдужість adiamantado adjcxómm на діамЯнт adiamantar vt прикрашЯти алмЯзами (діа- мЯнтами) adianto m бот. адіЯнт (папороть) adiar* призначати, встанбвлювати (день, дату adiarrea їмед. запбр adiatérmano, adiatérmico adj див. atérmano adicidad їхім. валЯнтність adición f А. додавЯння; 2. допбвнення, до- дЯток; З.прибудбва; 4. мат. додавЯння, cioiafláHHfl; 5. ком. допбвнення до рахунку; 6. тех. присЯдка, додЯток; 7. тех. легу- вЯння; 8. рахунок (у ресторані)', - de la herencia юр. вступ у правЯ спЯдку adicional adj додаткбвий; що додаЯться, приЯднується; artículo (cláusula) - додаткова стаття (договору, закону adicionar vtA. додавЯти, приЯднувати; 2. мат. підсумбвувати, складЯти adicto 1. ^прихильний, відданий, вірний; 2. спільний; колегіЯльний; 3. припй- саний; 4. m прихйльник, прибічник, по- слідбвник; 5. помічнйк, рЯдник; асистЯнт adiestrador m дресирувальник; берЯйтор, об’їждчик (коней) adiestramiento m 1. навчЯння, вйшкіл; трЯнувЯння; 2. дресирувЯння (тварин)', об’їж/р^ння, вйїждження (коней) adiestrar vt 1. робйти спрйтним (майстЯр- ним); 2. дресирувЯти; об’їжджЯти (конейу, 3. (vr) навчЯти(ся), вчйти(ся); тренуватися); 4. вестй, направляти, спрямбвува- ти; -se ставЯти спрйтним (майстЯрним), призвичЯїтися adietar vt призначЯти дібту; саджЯти на діЯту; -se дотрймуватися діЯти; сідЯти на Дібту adifés діал.А. ^'складний, важкйй; 2. adv див. adrede adinámico мед. 1. adj слабкйй, астенічний; 2./77астЯнік adinerado adj багЯтий, спромбжний; грошовитий adinerar vtA. перетвбрювати на грбші; 2. збагЯчувати, робйти 6aráTHM; -se наживЯти грбші, збагЯчуватися adintelar \гібуд. стЯвити одвірки ¡adío! interjдіал. ну так!; кудй там!; ще б пак! adiós 1. (a Dios) />7/0/7 прощав0й(те)!; 2. ще чогб!; цьогб ще не вистач0ло!; 3. Л. Ам. не мбже бути!, ну так!; 2. m прощЯння; decir - попрощЯтися; розпрощатися, облишй- ти надії adipal яс/жйрний, маснйй adipocira f адипоцйр, трупний віск; - de ballena спермацЯт; - mineral гірськйй віск, озокерйт adiposidad, adiposis /огрядність, ожиріння; - del corazón мед. ожиріння сЯрця adiposo adj 1. огрядний, гладкйй; що страждЯє ожирінням; 2. мед. сЯльний (про залозу', жировйй (про тканину adir* vt. - la herencia юр. вступЯти в правЯ спЯдку aditamiento тдіал. див. adición 1, 2 aditicio adj див. añadido aditivo1 adj мат. адитйвний, що додаЯться aditivo2 тлінгв. адитйв adivinación f 1. вгЯдування^ розгЯдуван- ня; 2. передбЯчення, провидіння; 3. ворожіння; прорбцтво; прорікЯння adivinador 1. adj що вгЯдує, роз^дує; 2. що передбачує; 3. прорбчий; 4. т во- рожбйт, провісник; віщ^н adivinaja їдив. acertijo adivinamiento т див. adivinación 1 adivinanza/1 .див. adivinación 1;2.див. acertijo adivinar vtA. вгЯдувати, розгЯдувати; 2. передбачЯти, провйдіти; 3. передбачЯти; ворожйти; 4. бЯчити здЯлеку, розрізняти; 5. пророкувЯти; провіщЯти; adivina, quien te dio шукЯй вітра в пблі adivinarse вгЯдуватися, відчувЯтися; вимальбвуватися, просіупЯти adivinatorio adj що стосується ворожіння (пророкувЯння) ad vino тдив. adivinador 2 adjetivación fлінгв. ад’єктивЯція adjetivado adjлiнгв. ад’єктивбваний adjetival adj див. adjetivo 1 adjetivar vtA. лінгв. ад’єктивувЯти; 2. на- ділЯти епітетом, давЯти 03Há46HHn; 3.06- зивЯти, давЯти прізвисько; 4. узгбджува- ти, пов’язувати adjetivo лінгв. 1. ^ад’єктивний; nombre - прикмЯтник; 2. т прикмЯтник; - calificativo Якісний прикмЯтник adjudicación f 1. присудження майнЯ (судом, з торгів)', 2. нагорбдження, привласнення, присудження adjudicador 1. adju\о присуджує (премію)', 2. /77 осбба, що присаджує прЯмію (наго- рбду) adjudicar vtA. присуджувати, nepeflaeá™ судбм (майно)', 2. нагорбджувати; при- влácнювaти,í присаджувати; -se привлЯс- нювати (собі), заволодівЯти adjudicatario m осбба, якій присуджується що-н. adjudicativo adj г adjunción f лінгв. зЯвгма adjuntamente adv А. рЯзом, спільно; 2. сЯме ^'присуджуваний 1. див. añadidura 1; 2. тут adjuntar vt приЯднувати, додавЯти (до листа) adjunta) 1. adj що супровбджує; приЯдна- ний, дбданий; cuenta -а á la mercancía рахунок, дбданий до товЯру; 2. m помічнйк; ад’юнкт; agregado militar - помічнйк військбвого аташЯ; 3. супутник; 4. дода- вЯння, збільшення adjuración f іст. 1. заклинЯння; закляття; 2. прохЯння, благЯння adjurar vt іст. 1. заклинЯти, благЯти; 2. вмовлЯти adminicular vt (юр.) підкріплювати, під- твЯрджувати (одне положення іншим) adminículo m 1. підручний зЯсіб, підмбга; 2. р/прилЯддя, причандЯли administración fA. управління, завідування, адмініструвЯння; - colectiva (personal) колектйвне (одноосібне) управління; - de la justicia здійснення правосуддя; por - іос. adv. під безпосереднім управлінням держЯвних (провінційних, місцЯ- вих) брганів; 2. адміністрЯція, управління; - local місцЯва адміністрЯція; - militar військбва адміністрЯція; 3. посЯда ад- міністрЯтора; 4. адміністрЯція, керівнйцт- во; уряд; - pública держЯвні бргани, дер- жЯвна адміністрЯція; consejo de - адміністративна рЯда, правління; 5. признЯ- чення ліків administrado 1. а^’кербваний, підлЯглий; 2. /77 підлЯглий 18
adrollero administrador 1. adj керівнім; 2. m ад- MiHicTpáTop, управляючий, завідуючий; 3. Л. Ам. управляючий мабтку; наглЯдЯч; ~ que administra у enfermo que enjuaga, algo traga б^ти біля води і не напитися administrar vti. адмініструвати, управляти, завідувати, керувати; 2. забезпбчува- ти, постачати; 3. викбнувати оббв’язки; 4. призначЯти ліки; 5. викбнувати правосуддя; 6. церк. причащати; - la última (extrema) unción соббрувати вмираючого; 7. дЯти (прочуханкй)-, дЯти пЯрцю; - un bastonazo оперіщити палицею; ~se угіоряд- кувЯти справи; розумно розпоряджЯтися майнбм (грошима) administrativ«o 1. adj адміністратйвний; розпорядчий; cuerpo (personal) ~ад- міністрЯція; división ~а адміністратйвний пбділ; órgano - адміністратйвний (розпорядчий) брган; por vía ~а в адміністратйв- ному порядку; 2. т служббвець, чинбв- ник, урядбвець* administro тіст. помічнйк admirable до/дивовйжний; чудбвий, пре- крЯсний admiración /1. пбдив, здивувЯння; зЯх- ват; digno de ~ вартий зЯхвату; despertar (excitar) - викликати зЯхват; sentir - (ріг) захбплюватися; бути в зЯхваті; 2. пред- мбт захбплення; 3. лінгв. знак бклику; 4. лінгв. оклйчне вислбвлювання, вйгук admirado adj здив0ваний, вражений; за- хбплений; estar (quedar, sentirse) - ди- вувЯтися, вражатися; захбплюватися; dejar (tener) - дивувати, вражЯти; захбп- лювати admirador 1. adjuro преклонЯється(перед ким-чим-н.)-, 2. m прихйльник, ообжню- вач, шанувальник; ferviente - палкйй шанувальник admirando adj вЯртий зЯхвату admirar vt\, дивувЯти, вражЯти; захбплю- вати; me admira su ignorancia менб вражЯє йогб неосвіченість; 2. (-se) дивуватися; захбплюватися; admiro su paciencia я врЯжений йогб терпінням admirativa adj 1. врЯжений, здивбваний; захбплений; mirada -а здивбваний пб- гляд; 2. дивовйжний, вражЯючий; чудбвий admisibilidad /допустймість, прийнятність admisible а^'допустймий, прийнятний admisión f\. прийняття; прийбм {до партії)', 2. прийбм (дипломатичного представникаі)\ 3. дбпуск, допущення; 4. визнання (заслуі)\ 5. допущення; прийняття; 6. тех. подЯча, впускЯння, підвбдення; приплйв; válvula de - впускний клапан admitancia fcp¡3. пбвна провідність admitido adj прййнятий, допущений; mal (bien) - погано (дббре) прййнятий admitir vt\. впускати, пропускати; 2. приймати, допускати; - en su casa приймати у cé6e вдбма; - en su compañía прийняти в свою компанію; 3. допускати, визнавати; погоджуватися; - como legitimo (por válido) визнавЯти закбнним (дійсним); - excusas приймати вйбачення; 4. дозволяти, допускати; терпіти; no - objeciones не допускати запербчень; este caso no admite demoras ця справа не тарпить зволікань; 5. вміщувати; 6. тех. впускати; подавЯти admixtión ^змішування, суміш admonición /і.див. amonestación; 2. по- пербдження, застербження admonitor /77 наставник adnominal adj лінгв. приіменнйй; caso - приіменнйй відмінок adobado 1. adj вйчинений (про шкір)?)', 2. маринбваний; 2. m м'ясні консбрви (домашні); 3. заст. маринади adobadura f, adobamiento тдив. adobo 1 adobar иМ. приправляти (їжУ)\ 2. готувати, куховарити; тушкувати; варйти; 3. маринувати (м'ясо, риб)?)', 4. дубйти (чинйти) шкіру; 5. ісг. домовлятися; залагоджувати (питання, справу-, 6. подавЯти у вйгід- ному світлі adobasillas m майстер з ремонту сідбл adobe1 /771. необпалена цеглйна, цбгла- сирбць; саман; 2. Л. Ам. ножйща adobe2 /77 Л. Ам. див. adobo 1—4 adobera f 1. фбрма (для цегли)', 2. див. adobería 1; 3. ісг. цегляна клЯдка; 4. Л. Ам. фбрма (для сирУ)\ 5. Л. Ам. сир у фбрмі цеглйни (брускЯ) adobería f\. цегельний завбд; 2. шкірянйй завбд; чинбарня, дубйльня adobero /77 Л. Ам. гончЯр adobo /77 1. приготування (їжі)-, куховарство; 2. консервЯція; маринувЯння; заготівля консбрвів; 3. сбус, підливка; 4. розсіл, маринад; 5. апретура (тканини)-, 6. космбтика; 7. лагодження, рембнт; 8. іст. домбвленість, угбда; 9. іст. прикраса; 10. Л. Ам. куп. тушкбване м’Ясо adocamble adv сл. всюди; накбжному крбці adocenado adj рядовйй, посербдній, звичайний adocenar vt\. рахувати дюжинами; ділйти на дюжини; 2. вважати рядовйм (посереднім) adoctrinamiento m повчання, наставляння adoctrinar vt повчати, наставлЯти adolecer*11. irf (de) хворіти, страждати; - de alguna enfermedad страхщЯти на за- хвбрювання; 2. страждати, грішйти (недоліками)', ~ de falta de originalidad страждати відсутністю оригінальності; 3. vt іст. напускати, насилЯти хворббу; -se співчувати adolecer*2 vi ростй, виростати adolescencia ЛЬтроцтво adolescente 1. adj підліткбвий; 2. m підліток; бтрок (іст.)\ 3. кишенькбвий пістолат adolme m 1. несправедливість; 2. насильство adolorado, adolorido adj 1. хвороблйвий; 2. скорббтний; страждаючий adomiciliar vt поселЯти, вселяти adonde adv 1. куди; ¿adonde vas? кудй ти йдеш?; aquella es la casa - vamos он будйнок, до якбго ми йдемб; 2. де adondequiera adv 1. кудй завгбдно; - que vaya кудй б він не пішбв; 2. всюди, де хбчеш; на кбжному крбці adonis /771. крЯсень; 2. бот. адбніс, горицвіт adonizarse 1. красуватися, хизуватися; 2. чепурйтися, вбиратися; франтйти adopción /і. усинбвлення, удочеріння; 2. заступництво, зЯхист, допомбга; 3. прийняття, ухвалення, схвалення; - de la constitución прийняття конституції adoptable adj прийнятний, допустймий, припустймий adoptación ííct. див. adopción adoptado m прийбмний син adoptador 1. adj що усинбвлює; 2. я?уси- нбвлювач adoptar vt\. усинбвлювати; удочерЯти; 2. брЯти під зЯхист, протегувати, захищЯти; 3. приймати; - la nacionalidad (de un país) прийнЯти громадянство (країни); - una costumbre засвбїти звйчай, взЯти за звйчку; 4. приймати, схвалювати, ухвалювати; - una resolución прийнЯти рішення; - una actitud займати позйцію adoptív«o adj 1. усинбвлений, прийбмний (про сина)\ 2. що усиновйв, прийбмний (про батька); patria -а друга батьківщйна adoquín m 1. бруківка, брущЯтка; кам’яна шашка; 2. (pedazo de ~) ббвдур, йолоп, тупак adoquinado m 1. брукування; 2. бруківка adoquinar vt брукувЯти ador /77 час, відвбдений для полйву кбжної ділЯнки (у колективній системі зрошування) adorable adj\. оббжнюваний; 2. чарівнйй, чудбвий adoración ñ. преклоніння, оббжнювання; 2. рел. поклоніння; Adoración de los Reyes (Magos) поклоніння волхвів adorador m оббжнювач, прихйльник adorar 1. vt(vi) шалбно любйти, оббжню- вати; 2. преклонЯтися, оббжнювати; поклонятися; 3. и/молйтися, діяти молйтву, проказувати молйтву adormecedor а^усиплЯючий, снодійний adormecer* 1. усипляти, мати снодійний вплив; 2. вгамбвувати, притупляти, втамбвувати (біль)-, 3. усиплЯти, притупляти (пильність)', 4. vi іст. спЯти; -se 1. засинати, поринати в сон; 2. затерпати, німіти (про кінцівки); 3. (en) грузнути, потопати (в порокау adormecimiento m 1. усиплЯння; 2. засипання, занурення в сон; 3. затерпання, оніміння (кінцівок) adormentar vt іст. див. adormecer adormidera f6oT. мак снодійний adormilarse див. adormitarse adormir* vt(vr) іст. див. adormecer(se) adormitarse дрімати adornación ííct., adornamiento m прикрашання adornar vti. (vr) прикрашати(ся), вбиратися); 2. прикрашати, слугувати прикрасою (про чесноти); 3. обдарбвувати, на- ділЯти adornista com. декоратор adorno /77 1. прикраса, вбраннЯ; 2. сл. сукня; 3. рібот. бальзамін (різновид); de ~ декоратйвний; факультативний (про навчальні предмети)-, надмірний adoro /77 іст. див. adoración adorote /77 Л. Ам. див. angarillas adosar vt притулЯти; ставити; -se притулятися adquiridor 1. adj що куп^є; 2. /77покупбць adquirimiento тдив. adquisición adquirir* vt 1. придбавбти, купувати; 2. одбржувати, здобувати (знання, досвід); оволодівати (знаннями, навичками)-, досягати; - crédito заслужйти довіру; - Іа gloria здобути славу; - fama отрймати популярність adquisición f 1. оволодіння (знаннями)-, здобування, отрймання (знань)-, досягнення; 2. придбання, купівля; 3. вдбла покупка, цінне придбання adquisidor adj. тдив. adquiridor adquisitiva adj 1. юр. що даб право на володіння (на придбання); 2. ек:. capacidad -a, poder - купівбльна спромбж- ність adra f\. чбрга, чергбвість; 2. частина жй- телів селб; 3. Л. Ам. трудова повйнність adral /77 (рі) борт (воза, возика) adrar vt Л. Ам. розподіляти вбду для зрб- шування adrede, adredemente adv навмйсно, обдумано; спеціально adrenalina їмед. адреналін adrián /771. подагрйчна шишка; 2. сорбче гніздб adrizado т мор. фбли adrizar vt мор. випрямлЯти, виправляти; вирівнювати (креії) adrolla ííct. обмбн; шахрайство, обдурювання (при купівлі-продажу adrollero /77 іст. обманщик; шахрай 19
adscribir % А adscribir* vt 1. зарахбвувати, приймбти (на роботі', прикомандирбвувати; при- I кріплювати; призначбти, приписувати; 2. приймбти (в організацію)', 3. припйсувати; CTáBMTH (за провинУ); -se 1. BCTynáTH (на роботу); 2. BCTynáTH (в організацію) adscripción f прийбм, зарахування (на роботу, в організацію) adscrí(p)to р. ігг. de adscribir; campesinos ~s іст. приписні селЯни adsorbente m хім. адсорббнт, адсорбуючий aréHT adsorber vt фіз., хім. адсорбувбти adsorción tipia., хім. адсбрбція, поверхневе ПОГЛИНбННЯ aduana fi. мйтниця; 2. іст. мйтний збір; 3. багатолюдне місце, штовханйна; прохід- нйй двір; 4. місце, звідки ведбться спосте- рбження, мспостер0жний пункт"; 5. сл. місце аберігбння крбденого, хбта; 6. сл. борд0ль; pasar por todas las ~s npoxó- ДИТИ ВСІМб ІНСТАНЦІЯМИ aduanable adj оподаткбвуваний митним зббром (мйтом) aduanal adjpiajт. див. aduanero 1 aduanar vti. провбдити мйтний бгляд; 2. оподаткувати мйтом aduanero 1. adj мйтний; tarifa ~а мйтний тарйф; 2. /77 мйтний чиновник, мйтник aduanista тдив. aduanero 2 aduar /771. сблище бедуїнів; 2. цигбнський Tá6ip; 3. Л. Ам. індібнське сблище, р0нчо adúcar т 1. шовкові охлбпки (навколо кокона)', 2. тканина з шбвку-сирцю aducción faHaT. адукція aducir* vti. посилатися; навбдити (докази, аргументіи); 2. див. agregar 1; 3. іст. носйти, приносити, привбдити; 4. іст. скорбчувати aductor 1. adj що привбдить в дію (про м'яз)’, 2. /77 м’яз, що привбдить в дію aducho adi іст. досвідчений, знбючий aduendado adj схбжий на домовикб (на пербвертня) aduecarse ставбти влбсником; оволодівб- ти; захбплювати, привлбснювати adufe /771. адуфе (мавританський бубогі)\ 2. ббвдур, лббур adufre тдив. adufé aduja fMop. бухта (троса, ланцюга, дроту-, згбрнутий канбт adujar vt мор. згортбти, вкладбти в бухту (канат, ланцюг, дріі)', -se згорнутися клубкбм; стйснутися adula fi. громбдське стбдо (щоналежить жителям селища); 2. див. ador adulación /лбстощі, підлбщування, підлабузнювання; догоджання adulador 1. adj підлбсливий, улбсливий; підлабузницький; 2. m підлбсник; підлабузник adulancia /д/ая. див. adulación adular vtA. лестйти, підлабузнюватися, до- годжбти; 2. тішити, рбдувати (око, слук) adulcir vticr. пом’якшувати, полбгшувати, стримувати adulero /77 пастух громбдського стбда adulete тЛ. Ам. див. adulón adulo /77 діал. див. adulaciyn adulón /77 підлбсник; підлабузник; підлйза adulteración f 1. подружня зрбда, адюль- тбр; перелюбство; 2. підрббка, фальси- фікбція, - de la verdad спотвбрення істини; 3. тех. ввбдення дбмішки adulterado adj пщрббний, фальсифікбва- ний adulterador 1. adj що підроблЯє, Фальсифікує; 2. /77підрбблювач, фальсифікбтор; 3. іст. див. adultero 2 adulterar 1. vi порушувати подружню вірність, зрбджувати; перелюбствувати; 2. vt підробляти, фальсифікувбти; - la verdad спотвбрювати істину; ~ la leche розбавляти молокб adulterino adj 1. незаконнонарбджений, позашлюбний; 2. що порушує подружню вірність; 3. підрббний, фальшивий adulterio /771. подружня невірність, адю- льтбр; перелюбство; 2. підрббка; фаль- шйвка adúltero 1. adj невірний, що порушує подружню вірність; 2. пЦрбблений, фальси- фікбваний; 3. m невірний чоловік; пре- любник (іст.) adultez /77. Ам. зрілість, змужнілість adulta) 1. adj дорбслий, повнолітній; що досягнув зрілості; edad ~а зрілий вік; повноліття; 2. досконблий, що досягнув досконблості; 3. m дорбслий, повнолітній adulzar vti. розм’якшувати (іметали); 2. під- солбджувати, робйти солбдким; 3. тішйти, рбдувати (око, сяу$ adulzorar vti. див. adulzar 2; 2. пом’якшувати, полбгшувати, змбншувати, вга- мбвувати adumbración /жив. тіні, тбмні місцЯ; півтіні adumbrar \гіжив. накладбти тіні, тушувбти adunar vti. з’бднувати, збирбти; накопичувати; 2. об’єднувати adunco adjKpmm, зігнутий; вйгнутий adundarse Л. Ам. див. atontarse adunia а^удбсталь, рЯсно adustez fi. сувбрість, стрбгість; 2. непривітність, похмурість, сухість, чбрствість adusto adj 1. вйпалений сбнцем, сухий (про місцевістьу, 2. жаркий, спекбтний; 3. стрбгий, сувбрий; hombre de carácter ~ сувбра людйна; непривітний; похмурий; 5. Л. Ам. неподбтливий; впбртий; непо- хйтний advenedizo 1. ас^чужозбмний, інозбмний; збйшлий; приїжджий; 2. чужйй, сторбнній; 3. що втбрся, незаконно посів посбду; 4. діал. що починбє, недосвідчений; 5. m чужозбмець, інозбмець; чужйнець; 6. про- лбза; вйскочка; 7. діал. новачбк advenidero adj майбутній, прийдбшній, наступний advenimiento m 1. прихід, прибуття; при- шбстя; 2. церк. схбдження на престбл; 3. настаннЯ; поЯва; - de la República встанбвлення республіки; 4. іст. подія, вйпадок; esperar el santo ~ не діяти, чекбти від мбря погбди; мбрно чекбти, чекбти до другого пришбстя advenir* vi 1. прихбдити, прибувбти; 2. на- ставбти; з’являтися; 3. церк. BCTynáTH на престбл adventicio adj 1. випадкбвий, непередбб- чений, несподіваний, неочікуваний; 2. ди- корбслий (пророслин^, 3. бот. адвентйв- ний, придатковий; побічний adventismo m рел. адвентйзм adventista рел. 1. adj адвентйстський; 2. сот. адвентйст, -ка advento т ісг. див. advenimiento 1,4 adveración ficr. 1. запбвнення, підтвбрд- ження; 2. свідчення, засвідчення adverar vticr. засвідчувати adverbial adj лінгв. адвербібльний, при- слівникбвий; locución ~ адвербібльний (прислівникбвий) вйраз adverbio т лінгв. прислівник adversador т іст. див. adversario 2 adversar vticr. опирбтися; протидіяти adversario 1. adj іст. ворбжий; 2. несприятливий; 3. /77 вброг, супротйвник; 4. супбрник; 5. юр. супротйвна сторонб; 6. рі досьб, картотбка adversativa adj лінгв. протистбвний; conjunción ~а протистбвний сполучник adversidad fi. ворбжість, непрйязнь; 2. несприятливі обстбвини; 3. нещбстя, бідб, напбспгі; -es de vida злигодні adversión f іст. А. див. aversión; 2. див. advertencia 1 adverado adj 1. супротйвний, ворбжий, непрйязний; 2. несприятливий; suerte -а невезіння, невдбча; 3. протилбжний advertencia f 1. попербдження, застерб-, ження; 2. заувбження, примітка; 3. по- відбмлення, оголбшення; 4. повчання; заувбження advertido adj 1. обербжний, оббчний; 2. знбючий; досвідчений advertimiento m див. advertencia і advertir* 1. vt(vt) звертбти увбгу; ббчити,, помічбти; 2. звертбти чию-н. увбгу на що-н.; застерігбти; 3. сповіщбти, повідомляти; 4. попереджбти, запобігбти, відвер- тбти (інебезпекУ); 5. viвзЯти до увбги, звб-1 жити (на що-н.), послухати; 6. переконб- тися; зрозуміти, внйкнути adviento /77 церк. різдвЯний піст advocación ficr. 1. див. abogacía; 2. див. avocación advocado m іст. див. abogado advocar vt іст. 1. див. abogar; 2. див. avocar і adyacencia /1. прилягбння, суміжність; 2. су-1 одство, блйзькість adyacente ас{гприлбглий, суміжний; ángulos ~s мат; суміжні кутй adyuntivo adj іст. сполучний adyutorio /77 заст. допомбга, підтрймка adyuvante adi що допомагбє, сприЯє aechaduras грі див. ahechaduras aechar \гідив. ahechar aellas fpicn. ключі aeración fi. провітрювання, вентилювбн- ня, аербція; 2. мед., тех. аербція, насичення повітрям aerador m аербтор; вентилятор aerar, aerear vt провітрювати, вентилю- вбти; аерувбти aeremoto/77 вйхор, смерч aóre«o adj 1. повітряний; perspectiva -а жив. повітряна перспектива; antena -а збвнішня антбна; 2. повітряний, авіаційний; alarma ~а повітряна тривбга; base ~а авіаббза; 3. неребльний, фантастйч- ний; примбрний; 4. підвісний, надзбмний; funicular ~ підвіснб канбтна дорбга; 5. легкйй, невагбмий, повітряний aereonauta сот. діал. див. aeronauta aerial adj див. aóreo 4 aerícola adj біол. що живб у повітрі aeriducto /77повітропрбвід aerífero adj 1. повітронбсний; 2. вітрянйй (про двигун)\ motor - вітрянйй двигун aerificación /"газоутвбрення; перетвбрен- ня на газ aerificar vt 1. перетвбрювати на газоподібний стан; 2. (vi) робйти(ся) легкйм (повітряним) aeriforme ¿¿У газоподібний aeroacondicionamiento т кондиціону- вбння повітря aerobase /'авіаббза aeróbata acjf літбльний aerobio біол. 1. а^аерббний; 2. /77аербб- на бактбрія, аербб aerobús /77 багатомісний пасажйрський літбк, аерббус aeroclub /77 аероклуб aerodinamia, aerodinámica ^аеродинб- міка aerodinámico adj А. аеродинамічний; tubo - аеродинамічна трубб; 2. обтічний (про форму aerodoncella ідив. azafata 2 aeródromo т аеродрбм aeródromo-cohete т ракетодрбм aerofano з^'прозбрий aerofaro/77 аербмаЯк, авіамаЯк aerofiltro /77 фіз. повітряний фільтр 20
afición aerofobia fMefl. аерофббія aerófono /77 фонбграф aeróforo adj див. aerífero aerofotografía /аерофотозйбмка aerofotograma /77аерофотозн(мок aerogasolina /авіаційний бензин aerógrafo m аербграф, фарборозпилювач aerograma m pa^iorpáMa aerolínea /авіалінія aerolito /77 астр.,геол. аероліт aerología f(p¡3. аеролбгія aerómetro m аербметр aeromodelismo m авіамоделізм aeromodelista com. авіамоделіст aeromotor m вітряний двигун aeromoza ffíHB. azafata 2 aeromozo тстіЬард, бортпровідник aeronato acf/’щo народйвся в літаку aeronauta /77аеронбвт, повітроплбвець aeronáutica /1. аеронбвтика, повітро- плбвання; 2. аеронавігбція, літаководіння; 3. авібція, повітряний флот aeronáutico ¿¿^'авіаційний aeronaval ¿¿#1. повітроплбвний; 2. мор- ськйй (про авіацію) aeronave m 1. літбльний anapáT; 2. повітряний кораббль aeronavegación /аеронавігбція, літаководіння aeroplano m аероплбн, літбк aeroposta /1. пневматйчна пбшта; 2. авіа- пбшта aeropuerto таеропбрт aerorruta /маршрут польбту aeróscafo m вітрйльне суднб aeroscala/проміжний аеродрбм(д/7яза- aerosfera ffíne. atmósfera aerosol /наерозбль aerostación /повітроплбвання aeróstata m повітроплбвець, аеронбвт aerostática /аеростбтика aerostático adj 1. аеростатйчний; 2. повітряний (про кулю) aeróstato m аеростбт aerotécnica / авіаційна тбхніка aeroterapia / аеротерапія, лікувбння повітрям aerotérmico adj аеротермічний aerotransportar vt перевбзити повітрям (повітряним шляхбм) aerovía fflHB. aerolínea afabilidad / 1. привітність, гостйнність; 2. ввічливість, привітність; люб’язність afable adj 1. привітний, гостйнний; 2. ввічливий, привітний; люб’язний afabulación /морбль (байки) afabular vt 1. пояснювати морбль ббй- ки; 2. писбти у фбрмі ббйки áfaca f6or. віка (різновид) afaccionado adj3acr.\ bien - миловйдний, гарний; mal-негбрний afamable ¿¿^гідний слбви afamado adi знаменйтий, відбмий afamado adj іст. голбдний afamar vt прославляти, принбсити слбву, робити знаменйтим; -se прославлятися, здобувати слбву; ставбти знаменйтим afán /771. важкб (виснбжлива) прбця; 2. завзЯття, старбнність, збпал; 3. прйст- расне (палкб) бажбння, прбгнення, жагб; 4. Йтурббти, клбпоти afanado adj див. afanoso 2 afanador 1. ¿¿У'старбнний, завзЯтий; 2. m трудівник, працівнйк; 3. злбдій, шахрбй; 3. Д* ч°Рнорбб, прибирбльник (у в’яз- НИЦІ) afanar і- w£se) старбтися; виявлЯти зав- se en la labor викла- дЯтиоЯ на' роббті; 2. надривбтися, гнути спйну» тРУДитися; з. (~se) добивбтися щосйли, домагбтися; 4. турбувбтися; 5. vt заганЯти, замучити роббтою, заїздити; 6. вкрбсти, поцупити; 7. обвбжувати, обкурювати; 8. видавбти чужі словб за свої; 9. діал. заробляти грбші; -, - у nunca medrar працювбти як віл і мбти пустий стіл afano /77 сл. крадіжка afanoso adj 1. складний, важкйй, стбмли- вий; 2. працелюбний; завзЯтий, старбн- ний afantasmado adj А. пихбтий; зарозумілий, надутий, бундючний; 2. схбжий на примб- ру (на прйвида) afargar vtcn. закутувати afarolado adj діал. злий, сердйтий afarolarse 1. Л. Ам. метушйтися, клопотб- тися; 2. діал. дратувбтися, злйтися, сбр- дитися; 3. діал. збуджуватися, напружуватися afasia /1. мед. афбзія; 2. вагбння, сумнів, нерішучість afeamiento /771. спотвбрювання; 2. обмовляння, огуда; бсуд afear vtA. спотвбрювати; 2. ганьбйти; хулити; -se поганіти, ставбти потвбрним afeblecerse* худнути, слббнути afección /1. слід, знак, відбйток; 2. схильність, прихильність; 3. хвилювбння; переживбння; 4. хронічне захвбрюван- ня, хворбба, недуга; - cardíaca серцбва недостбтність; - mental психічне захвб- рювання, душбвна хворбба; - atmosférica (meteorológica) атмосфбрні ко- ливбння afeccionarse див. aficionarse aféctabilldad /1. неприрбдність, нарочй- тість, навмисність, вдбваність; 2. вразлй- вість; чутлйвість afectable ¿с/вразлйвий; чутливий afectación / афектбція; неприрбдність; вдавбння; манірність afectado adj 1. неприрбдний; манірний; пишномбвний (про стиль)\ 2. вдбваний, рбблений, показнйй; cariño ~ показнб ко- хбння; 4. врбжений (хворобою)', - de una grave enfermedad страждбючий важкбю хворббою afectador adj 1. хвилюючий; 2. прйкрий afectar vtA. маніритися, маніжитися; бйти на ефбкт; виставляти напокбз; 2. прики- дбтися, вдавбти (з сббе); напускати на сббе...; - modestia кбрчити з сббе скрбм- ника; - sabiduría вдавбти з сббе вчбного; - indiferencia прикидбтися байдужим; 3. додавбти; приєднувати; 4. зворушувати, хвилювбти; 5. набувбти фбрми; мбти вйг- ляд; 6. зачіпбти (інтереси)', 7. іст. пблко бажбти, жадбти; 8. впливбти; 9. юр. по- кладбти оббв’язки; 10. шкбдити, завда- вбти шкбди; 11. мед. вражбти, зачіпбти; - el corazón вражбти сбрце; -se (por) хвилювбтися afectibilidad / сприйнятливість, чутлйвість; емоційність afectividad /підвйщена емоційність; під- вйщена збудливість afectivo adj афектйвний, підвйщено емоційний afecto1 adj 1. відданий; люблячий; 2. відданий (ідеям, справі); 3. прикомандирб- ваний; прикріплений; признбчений; - аі ministerio при міністерстві; 4. оподатковуваний (про володіння, ренту) afecto2 /771. почуттЯ, переживання; 2. при- хйльність, люобв; - filial синівська любов; 3. хворбба, захвбрювання, недуга; 4. жив. жвбвість, вирбзність afectuosamente adv 1. щйро, з люббв’ю; 2. зі щйрою пошбною, щйро ваш (в кінці листа) afectuosidad /щйрість; привітність, при- хйльність afectuoso adj 1. щйрий; привітний; при- хйльний; 2. лібблячий; ласкбвий; 3. жив. жвбвий, вирбзний afeitada fflian. гоління afeitadera ficT. гребінбць afeitado 1. adj гблений; 2. вбрбний, виряджений; 3. m гоління afeitador m іст. цирульник afeitar 1. и/голйти, згблювати, збривбти; 2. підстригбти (гриву, хвіст)', 3. підстри- гбти (дерева, газони)', 4. підрізбти (роги биків для кориди); 5. підфарбовувати, підвбдити (брови), фарбувбти (губії)', 6. вбирбти; 7. іст. наставляти, направлЯти; 8. vi прбгнути нажйви, збагбчуватися будь-якйми збсобами; -se 1. голйтися; 2. підфарббвуватися; фарбувбтися; 3. вби- рбтися afeite /771. прикрбси, вбраннЯ; 2. косме- тйчний збсіб afelio /77 астр. афблій afelpado adj А. вйроблений під оксамйт; 2. м’якйй, бархатистий, оксамйтовий afelpar і^надавбти бархатйстості (тканині) afeltrar* vt виробляти фетр afeminación /зніженість; розслббленість afeminado adj А. жінкоподібний; жінбчний; 2. зніжений, слабкйй; 3. боязкйй, нерішучий, несмілйвий afeminar vt зніжувати; -se зніжуватися, втрачбти мужність, фемінізувбтися afórente adj А. що принбсить, несб; 2. анат. афербнтний (про кровеносні судимії)', до- центрбвий (про нервії) aféresis ґлінгв. афербзис aferrado adj впбртий; наполбгливий, настирний aferrador 1. adj що міцно скріплює, зв’язує, з’бднує; 2. /77 сл. поліцбйський; сй- щик, лягбвий aferramiento m 1. скріплювання; з’єднбн- ня, зчбплення; 2. мор. зачбплення (багром, гачком)', 3. спуск (якоря)', 4. кріплення (вітригі) aferrar* 1. vt( vi) хапбти, схбплювати; 2. іст. приєднуватися (до думки)', слідувати (вченню)', 3. мор. зачіплювати (багром, гаком)', 4. мор. стбвити на Якір; 5. мор. кріпйти, складбти (вітрила)', 6. vi мор. ставбти на Якір (про судно)', -se 1. (а) хапб- тися, чіплятися; 2. міцно зв’язуватися; зчіплюватися; 3. наполягбти на свобму; - se á su opinión наполбгливо обстбювати свою дУмку aferro(n)charse діал. хапбтися, чіплЯтися, міцно тримбтися aferruzado adj 1. сердйтий, роздратбва- ний; 2. похмурий, понурий, хмурий afervorar, afervorizar vt іст. надихбти afesis fniHm. афбза afestonado adj 1. зрбблений у вйгляді фестбнів; 2. прикрбшений фестбнами afestonar і/ґробйти у фбрмі фестбнів; ви- різбти фестбни afeudador adj m див. aliado afeudarse встанбвлювати дружні стосунки; ставбти союзниками afgan«o, -а 1. ¿¿^'афгбнський; 2. m, /аф- гбнець, -ка; 3. /пафгбнська мбва, пушту afianzador 1. adj що ручбється; 2. m кріплення, фіксбтор afianzamiento m 1. порука, поручйтельст- во; 2. кріплення, закріплення, фіксбція; 3. укріплення, зміцнення afianzar vtA. ручбтися, давбти поручйте- льство (гарбнтію); 2. кріпйти, укріплювати; скріплЯти; фіксувбти; 3. підпирбти; 4. (vi) укріплювати(ся), зміцнюватися); - la paz зміцнйти мйр; -se (en) все більше перекбнуватися afición /1. пбтяг, схйльність; люббв, при- хйльність; cobrar (coger, tomar) - por 21
aficionado а захопитися; horticultor de -*садівнйк-лю- бйтель; por - з люббві до cnpáBn; 2. напо- лбгливість, завзятість; 3. любйтелі, убо- лівбльники aficionado 1. ¿¿з/любйтельський; 2. /77 лю- бйтель; círculo de -s ai arte гуртбк xy- дбжньої самодіяльності aficionar vt(а) викликбти люббв (прихйль- ність); -se прихилйтися (до кого-чого-н.); po3CMaKyeáTH, захопйтися afiche тдіал. афіша afiduciar vt іст. ручатися; відповзти (за що-н.) afiebrarse Л. Ам. див. acalenturarse afielar vt іст. вивірити, врівновбжувати (ваги) afijar vt іст. 1. закріплювати, прикріплювати; 2. встанбвлювати, BH3Ha4áTn; 3. фік- cyeáTH afijo лінгв. 1. ¿¿^афіксбльний; 2. енклітйч- ний (про займенникй); 3. m бфікс afiladera Гточйльний KáMiHb, брусбк afilado 1. ¿¿# затбчений; гбстрий; 2. тон- кйй, худорлявий, вйтончений (про риси обличчя); 3. тонкйй, ніжний (про голос); 4. гбстрий, уїдливий (промову); 5. /лзатбчу- вання; гостріння, прбвка (бритви) afilador 1. ¿фочйльний; 2. Л. Ам. що залицяється (до жінки); 3. /77 точйльник, гост- рйльник; 4. рбмінь для гостріння брйтви; 5. Л. Ам. точйльний кбмінь, брусбк; 6. Л. Ам. жінколюб, дбмський догідник afiladura f відтбчування; гостріння; затб- чування, прбвка (бритви, інструментів) afilalápices m машйнка для затбчування олівців afilamiento m тбнкість, худорлявість (рис обличчгі) afilantropía Гмізантрбпія; нелюдймість afilar vt\. точйти, прбвити; відтбчувати, загбстрювати; 2. діал. залицятися; 3. діал. підлабузнюватися, підлбщуватися; 4. діал. потрапляти на ґачбк (у nácTKy); -se 1. загбстрюватися, видбвжуватися (прориси обличчя); 2. Л. Ам. налаштувб- тися, приготувбтися afile тЛ. Ам. ромбн, захбплення, люббв- на інтрйга afiliación f 1. прийбм (до організації); 2. усинбвлення afiliado 1. adju\о вступйв, прййнятий (до організації); 2. т член (організації) afiliar vtA. приймбти (до організації); 2. уси- нбвлювати; -se вступбти ідо організації) afiligranado adjA. філігрбнний; 2. тонкйй, вйтончений; крихкйй; мініатюрний afiligranar vt 1. робйти філігрбнь; 2. від- шліфбвувати, обробляти, довбдити до дocкoнáлocтi; робйти філігрбнним áfilo adj бот. безлйстий afilón /77 точйльний рбмінь (брусбк) afilorar гідіал. див. afirolar afilosofado adjuro наслідує філософів afillamiento m іст. усинбвлення afín 1. ¿¿^'прилбглий, суміжний, межуюю- чий; 2. споріднений, близькйй, схбжий, подібний; lenguas afines споріднені мови; 3. мат. афінний; 4. m свояк afinación f 1. вдосконблення; обрббка, шліфувбння; 2. тех. афінбж, очйщення (металі; 3. муз. настройка afinadlo adj 1. з вйтонченими манбрами, делікбтний; 2. настрбєний (про музичний інструмент); voz ~а поставлений голос afinador 1. adj удосконблювальний; 2. очищаючий; рафінуючий; 3. що настроює (музичні інструменти); 4. m настроювач; 5. ключ (для настройки смичкових інстру- ' ментів) afinadura fpne. afinación afinamiento тА.див. afinación; 2. витонченість, вйшуканість afinar1 vtA. оброблЯти, шліфувбти, удос- конблювати; 2. виховувати, прищбплюва- ти гбрні манбри, робйти вйтонченішим; 3. тех. очищбти, афінувбти (метал); 4. по- лірувбти; 5. настрбювати (приймач); 6. настрбювати (музичний інструмент); 7. чйсто співбти (грбти); -se ставбти де- лікбтнішим, здобувбти гбрні манбри afinar \гізаст.,діал. кінчбти, завбршувати afincado 1. adj іст. див. ahincado; 2. що володіє (маєтком); 3. m влбсник мабтку afincamiento m 1. придббння нерухбмого майнб; 2. іст. див. ahínco; 3. іст. примушування, насйльство, утиск; 4. заст. смуток, прйкрість; печбль, скорббта afincar vi 1. (-se) придбавбти нерухбме майнб; 2. (-se) поселитися; осідбти; 3. діал. давбти гроші під застбву нерухб- мості afine 1. adj див. afín 1; 2. m Л. Ам. провіювання (зерна) afinería Гчавуноливбрний завбд afinidad f 1. схожість, спорідненість, блй- зькість, спільність (смаків, поглядів); - espiritual духбвна блйзькість; 2. свояцтво; pariente por - своЯк; 3. прихйльність, симпбтія; 4. хім. спорідненість; 5. мат. афінність afino m див. afinación 2 afir /77 фарм. екстрбкт Ягід ялівцю afirmación f 1. твбрдження; підтвбрджен- ня; 2. запбвнення; 3. укріплення, закріплення afirmadero тдіал. підпірка afirmado /77дорбжнє покриття; бруківка, afirmanza ííct. твбрдість, стійкість; постійність afirmar vtA. затвбрджувати, підтвбрджу- вати, засвідчувати; 2. закріплювати (перемогу, успіії); 3. міцно встанбвлювати, закріплювати; 4. мор. закріплювати, за- вертбти (снасть); 5. укладбти дорбжнє покриттй; брукувбти; 6. Л. Ам. завдавбти (ударів), давбти (ляпаси); -se 1. спирб- тися; 2. підтверджуватися; 3. (en) ствбрд- жуватися (в думці), твбрдо перекбнува- тися; 4. смілйво наступбти на супротйв- ника (у фехтуванні) afirmativa f 1. твбрдження; 2. позитйвна відповідь; 3. лінгв. ствбрджувальне рб- чення afirmativamente adv ствердно afirmativo adj ствбрдний; підтвбрдний; respuesta -а ствердна відповідь afirolar \гідіал. вбирбти, прикрашбти aflamar vt іст. підпблювати, запблювати aflamencado adj 1. що нагбдує стиль «фламбнко»; 2. властйвий андалузьким цигбнам aflatarse Л. Ам. сумувбти, журйтися aflato /77 іст. 1. пбдув; 2. натхнбння aflautado adj що нагбдує звук флбйти; voz -а мелодійний гблос aflechado ¿¿# стрілоподібний afleo adj бот. що не має корй aflicción f прйкрість, смуток; скорббта, caer en - засмутйтися aflictivo adjпрйкрий, гнітючий aflicto, afligido adj засмучений, в пригніченому стані afligimiento тдив. aflicción afligir vt 1. засмучувати, пригнічувати; 2. Л. Ам. бити; -se засмучуватися, журйтися aflijo тдіал. прйкрість, смуток aflijón діал. 1. adj що лбгко засмучується; 2. /77 скиглій aflojadura ííct., aflojamiento т 1. ослбб- лення, зменшення; 2. відгвйнчування, розгвйнчування; 3. послбблення, занепад (дисципліни, ентузіазм^; 4. млЯвість, розслббленість aflojar 1. послабляти, розслабляти, від- пускбти, розпускбти; - la cuerda ослб- бити (відпустйти) мотузку; - el cinturón розпустйти пбсок; - la rigidez de los músculos розслббити м’язи; - la disciplina послббити дисципліну; 2. викладбти (гроші — неохоче); розщедрюватися; 3. стрймувати, вгамбвувати (запал, гнів); 4. k/(-se) слббшати, змбншуватися; спадб- ти (про спекУ); 5. слббнути, втрачбти сйли; 6. (en) здавбти, змбншувати; холб- нути; 7. поступбтися, погбджуватися з думкою (пропозйцією); 8. (-se) Л. Ам. ви- пускбти кишкбві гбзи aflorado adj 1. вйпечений з питлівки (про хліб), 2. чудбвий, першоклбсний; крбщий з крбщих afloramiento m відслбнення, вйхід на повбрхню (руди, шар)!) aflorar 1. і/ґвідслонЯтися, вихбдити на повбрхню (про рудУ); 2. з’являтися, виявлятися, проявлятися; 3. vt просіювати (борошно); 4. очйщувати (від домішоії); 5. усувбти недорббки, удосконалювати afluencia f 1. приплйв (води); злиттй (річок); 2. скупчення, наплйв; - de mano de obra наплйв роббчої сйли; 3. достбток, багбтство; 4. балакучість, багатослівність afluente 1. ¿¿# балакучий, багатослівний; 2. /77 притбка (річки) afluir* vi 1. притікбти, приливбти; 2. стікб- тися, скупчуватися; 3. впадбти (про річкУ) aflujo /77 приплйв (крові) aflús advЛ. Ам. без копійки, на мілині afluxionarse 1. діал. див. acatarrar(se) 1; 2. Л. Ам. див. abotagarse afogarar vt обпблювати, спблювати, випблювати (про сонце); -se висихбти, згорбти від сбнця (про рослини) afolado adj пбристий, губчастий afolar vt(vr) робйти(ся) пбристим (губчастим) afoliado adj бот. безлйстий afollado m зббрки (на сукні) afollar*1 vt 1. тех. роздувбти міхбми; 2. складбти гармбшкою; 3. буд. погбно вестй клбдку; -se буд. здимбтися, мбр- щитися (про покриття) afollar*2 vt іст. 1. крйвдити; ображбти; 2. псувбти, розббщувати, спокушбти afondado adj іст. глиббкий afondar 1. занурювати у вбду, затбплю- вати, пускбти на дна; 2. іст. заглйблю- вати; 3. k/(-se) занурюватися у вбду; тонути, йти на дно afonía ґмед. афонія, втрбта гблосу afónico, áfono ¿¿^безголбсий; що страж- дбє на афонію; quedarse - втрбтити гблос aforado adj що користується привілбями (за законові) aforamiento m 1. здбча в орбнду; орбнда (маєтка); 2. надання привілбїв (пільг) aforar* vt 1. віддавбти (брбти) в орбнду (маєток, землю); 2. вестй бблік (товарів на складі); оцінювати товари (для визначення мита); 3. визначати вйтрату водй; 4. іст. надавбти (дарувбти) привілбї, пільги (місту) aforismo тафорйзм, короткий вйслів aforístico ¿¿^афористичний aforo /771. оцінка (товарів); 2. вйзначення кількості води, що протікає (у річка)!); 3. місткість; кількість місць (в глядацькій залі) aforrar vt\. саджбти (ставити) на підкладку, підшивбти підклбдку; 2. мор. обплітати, -se 1. тбпло одягатися, одягати теплі речі, кутатися; 2. і[вжив, в поєднанні з присл.) дббре попоїсти aforro /771. підклбдка; 2. мор. обплбтення afortunadamente adv 1. вдбло, щаслйво; 2. на щбстя 22
agarrotar afortunado adj 1. щасливий; 2. вдЯлий, успішний, благополучний; сприятливий; 3. багЯтий, замбжний; 4. непогбжий, штормовий (про погоді ~ en el juego desgraciado en amores щастить в кЯр- тах, не щастить в кохЯнні afortunar vt 1. ощасливлювати; 2. збагЯ чувати afosarse військ, обкбпуватися; укривЯти- ся в окбпі (траншеї) afoscarse 1. хмуритися, хмЯритися, бути похмарим, заволікЯтися (туманом); 2. хмуритися, пригнічуватися afrailado adj схбжий на ченцЯ afrailar иГобрізЯти (дерева) afrancesado 1. adj що наслідує французів, офранцужений; 2. що підтримує французів; 2. m іст. «офранцужений», прихильник (прибічник) французів (під час війни за незалежність в Іспанії) afrancesar vt офранцужувати; переробляти на французький манір; ~se наслідувати французів, офранцужуватися afranelado зо/схбжий на фланЯль afranjado облямбваний afrecho m висівки afrenta ЛІ. сбром, ганьбЯ; sacar а Іа ~іст. зганьбйти, вйставити на потЯлу (на по- сміхбвисько); 2. обрЯза; beber (tragar) ~ проковтнути обрЯзу, стерпіти обрЯзу afrentado adj діал. нахЯбний, безсбвісний, безсорбмний afrentador 1. а^обрЯзливий; 2. m обрЯз- ник, кривдник afrentar vt 1. ображЯти; 2. паплюжити, ганьбйти; 3. іст. наражЯти на небезпЯку; -se сорбмитися, червоніти afrentoso adj 1. обрЯзливий, прйкрий; 2. ганЯбний, стидкий afretado adi мор. начйщений, надрЯєний (про судно) afretar1 vt\. мор. чйстити, дрЯїти; кілювЯ- ти (судно); 2. тЯрти (одну річ об іншу) afretar vt фрахтувати (судно) africada fniHm. африкЯта africado афлінгв. змйчно-щілйнний, змйч- но-фрикатйвний africanista com. африканіст, фахівбць з Африки african«o, -а 1. adj африкЯнський; 2. /л, f африкЯнець, -ка; 3. Л. Ам. африкЯно (десерт зі збитих яєць з корицею і цукром) áfrico 1. adj див. africano 1; 2. m див. ЯЬгедо afrijolar vt діал. 1. вбйти, застрЯлити; 2. набридЯти, турбувЯти; 3. завдавЯти (уда- рії\ ~ una bofetada дЯти лЯпас afrikaans /лафрикЯанс, бурська мбва afrikЯnder /лафрикЯн(д)ер, бур afro adj m іст. див. africano afroamericano зс/Яфро-америкЯнський afroasiático ас/Яфро-азіЯтський afrodisiaco, afrodisíaco adj фарм. стимулюючий статЯву діяльність afrodita adj бот. агЯмний afrontado adj А. іст. що наражЯється на не- безпЯіу; що перебувЯє у скрутнбму ста- нбвищі; 2. геральд. з фігурами тварин, що стоЯть однЯ напрбти бдної (про герб, щиі) afrontar vt 1. (и/) стЯвити віч-нЯ-віч (одйн прбти бдного); 2. протистояти; - el peligro йти назустріч небезпЯці; 3. іст. вла- штбвувати бчну стЯвку; 4. іст. дорікЯти; кйдати в облйччя (звинувачення); 5. іст. сорбмити; - la opinión pública кйдати вйклик громЯдській думці afrontilar vt Л. Ам. прив’язувати за рбги (бика, корову afta fMefl. Яфта afuera 1. advt збвні; надвбрі, на вулиці; salgamos - підемо на вулицю; 2. назбвні; me voy - я вихбджу; 3. /р/окблиці; 4: ¡ -! interj геть!; ~(s) de іос. ргер. іст. крім чого-н.; Л. Ам. пбза (за мЯжами) afuereño adj діал. чужйй, зЯйшлий, приїжджий afuerino adj діал. 1. що прихбдить (про наймита);!, див. afuereño afuerita абуЛ. Ам. див. afuera 1; pelear de - діал. посварйтися afueteada, afueteadura fЛ. Ам. шмагЯння батогбм afuetear \ЛЛ. Ам. шмагЯти батогбм afufa /втЯча; estar sobre las -s готувЯти- ся до втЯчі, нашорбшитися; tomar las ~s змбтувати вудки, змивЯтися afufar vi (~se) тікЯти; -las змивЯтися, давЯти дрЯла afufón m див. afufa afumado adj 1. іст. насЯлений (про будинок, місцевість); 2. п’Яний, напідпйтку afumar vt іст. 1. див. ahumar 1; 2. запЯ- лювати afusilar rf розстрілювати afusión fMefl. обливЯння afuste m військ, іст. лафЬт afutrarse діал. вйрядитися; вйчепуритися agachada ЛІ. нЯхил, згинЯння; 2. хйтрість, прийбм, трюк agachadilla fЛ. Ам. присідЯння agachadillas: en - Сал. навпбчіпки agachadiza f зоол. бекЯс; hacer la - намагЯтися сховЯтися, причаїтися agachado 1. adj Л. Ам. догідливий, улЯс- ливий; холуйський, холбпський; 2. діал. хйтрий; лицемірний, удЯваний; 3. m Л. Ам. звідник; 4. Л. Ам. рогонбсець agachaparse діал. див. agazaparse agachar vt нахилЯти, схилЯти, нагинЯти; опускЯти; * la cabeza нахилйти (опустй- ти) гблову; - el lomo гнути спйну; -se 1. (vi) нахилЯтися, нагинЯтися; 2. причаїтися, зачаїтися, затйхнути (на певний час); 3. усамітнюватися, віддалятися (від людей); 4. Л. Ам. поступЯтися, піддавЯти- ся; здавЯтися; 5. Л. АМ. зібрЯтися, приго- тувЯтися; -se a bailar приготувЯтися до тЯнців agache тдіал. брехнЯ, обмЯн; andar de - nepexóвуватися; бути в бігЯх; llevar (meter) de - хитрувати agachón тЛ. Ам. рогонбсець agachona Л/7. Ам. бекЯс (різновид) agadón тдіал. 1. улбгбвина; 2. джерелб agaje тдіал. 1. упакбвка; 2. головЯ, дов- бЯшка agalactia, agalaxia /відсутність молокЯ (у матері-годувальниц) agalbanado adj ледЯчий, бездіяльний, дозвільний agalgado adj А. схбжий на хбрта; 2. худйй, худорлявий agalla f 1. бот. гЯлли, цецйдії (нарости на рослина*); 2. чорнйльний горіх, дубйль- ний горішок; - de ciprés кипарйсова шйшка; 3. (рі) анат. мигдалеподібні зЯло- зи, мигдЯлини; 4. д/ангіна; 5. (рі) зЯбра; 6. (вжив, з дієсл. tener) хорббрість; сміливість, присутність духу; tener тЯ$ -s que un dorado Л. Ам. бути дуже смілйвим (відвЯжним); 7. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. скнЯрість, скупість; зажЯрливість, жЯдібність; se la abrió la - діал. ним заволоділа жЯдібність; 8. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. хйтрість, шахрЯйство; coger a uno por las -s брЯти за зЯбра; quedarse colgado de las ~s зірвЯтися, прова- лйтися (про справу, намір) agalladero adj діал. що перебільшує, рббить з мухи слонЯ agallado adj діал. молодбцький, брЯвий agalladura /зЯродок (в яйці) agallarse діал. храбрувЯти; курЯжитися agallegado adj схбжий на галісійця ^мовою, звичаями) agallón m 1. aum. efe agalla; 2. срібна на- мистйна; 3. намистйна чбток; А. діал. див. agalla 1; 5. ріЛ. Ам. див. agalla 3; 6. діал. тонзиліт agalludo adj А. Л. Ам. смілйвий, рішучий; 2. скупий; скнЯрий; жЯдібний; 3.діал. хйтрий, лукЯвий; 4. Л. Ам. безсорбмний; 5. діал. жвЯвий; кмітлйвий, тямущий (про дитинії\ 6. діал. честолюбний; владолюбний agamí m орніт. трубЯч (пта*) agamia í6ot., біол. агЯмія agamuzado adj 1. зЯмшевий; 2. світло- жбвтий agangrenarse ставЯти гангренбзним ágapa ґдив. ágape ágape m бенкбт agarabar vtcn. 1. чекЯти, очікувати; 2. див. algarabar agar-agar /aráp-aráp agarbado adj бадьбрий; молодбцький, орЯвий agarbanzar vi діал. розпускЯтися (про бруньки, бутони) agarbarse нагинЯтися, пригинЯтися; зіщулюватися agarbillar vt в’язЯти снопй agárico m бот. пластйнчастий гриб agarrada /1. сперечЯння, суперЯчка, свЯр- ка; 2. Л. Ам. скандЯл, свЯрка; 3. Л. Ам. сутичка, бійка agarradera fЛ. Ам. див. agarradero 1; tener (buenas) ~s мЯти руку (знайбметва, зв’язки) agarradero m 1. ручка, рукоЯтка; 2. підтримка, допомбга; протЯкція; tener sus ~s мЯти зв’язки (знайбметва); 3. відмбв- ка; 4. мор. Якірна стоЯнка agarrado adj А. скупйй, снЯрий; es un tío - він жмот; 2. пЯрний (про танець) agarrador 1. adj\pо схбплює, хапЯє; 2. тех. затискнйй; 3. діал. хмільнйй, п’янкйй (про напій); 4. m рукавйця, прихвЯтка (кухонна); 5. див. alguacil 1 agarrafarse зітнутися, зчепйтися (в суперечці, в бійці) agarrante 1. яс/скупйй, скнЯрий; 2. тдив. alguacil 1 agarrar 1. vt міцно хапЯти (схбплювати); вчіплюватися; - por el cuello схопйти за кбмір; 2. затискЯти, стискЯти; 3. діставЯ- ти, схбплювати, підхбплювати (хворобу 4. здобувЯти, отрймувати; уривЯти; 5. наздоганяти, навЯлюватися; налягЯти, брЯти (про біду; про сон); 6. vi приживЯтися (про рослинії\ 7. закріплюватися (про деталь); 8. Л. Ам. йти, відправлятися, вирушЯти agarrarse 1. (a, de) хапЯтися, чіплЯтися; 2. зчепйтися, почЯти бійку (свЯрку); 3. (а) чіплЯтися (до слів); ловйти на слбві; 4. причепйтися (про застуду, кашель); 5. влаштувЯтися в житті; 6. пригорЯти, при- ставЯти до стінок пбсуду (про їжії aparre m 1. див. agarradero 1; 2. тех. за- тискЯч, захвЯт agarro /лехбплювання, хапЯння agarrochar, agarrochear vticT. 1. тавр, переслідувати (рЯнити) бикЯ; 2. мор. брасу- вЯти, брасопйти рей agarrón m Л. Ам. 1. ривбк, пбштовх; удЯр; струс; 2. див. agarrada; 3. див. agarro agarroso adj діал. терпкйй, в’яжучий (про вино) agarrotamiento m 1. стрЯта, задушення (за допомогою гароти); 2. тех. заїдЯння agarrotar vt 1. затягувати, міцно зв’язувати, стЯгувати; стискЯти; 2. стрЯчувати, душйти (за допомогою гароти); 3. здЯв- лювати, стискЯти, тйснути; 4. зв’Язувати 23
agasajador ano pyKáx ¡ Horáx, позбавлЯт^ свобОди дій; -se 1. тОрпнути, німіти; 2. тех. заклйню- вати agasajador 1. a#привітний, гостинний; 2. підлОсливий, догідливий; 3. m підлОсник, облОсник agasajar vt 1. виявляти гостйнність, влаштовувати привітний прийОм; привітно зустрічОти; 2. пpигoщáти; обдарбвувати; 3. дати притулок, пригріти agasajo m 1. привітність, гостйнність; 2. пригощання; подарунок; 3HaKyeárn; 3. іст. пОлудень ágata ímíh. aráT agatino a^'aгáтoвий agauchado adjJl. Ам. схОжий на ráy4o; що наслідує гОучо agaucharse Л. Ам. пepeймáти манОри (звйчки)ráyno agavanza f бот. шипшйна {плід) agavanzo m бот. шипшйна (рослина) agave /агОва, америкОнське алОе, столітник agavillado adjлукОвий; злoдiйкyвáтий agavillador m 1. копнувОч; 2. CHonoB’n3án- ка; 3. копйчник agavilladora /снопов’язОлка agavillar vtA. (vi) в’язОти снопй; 2.36npáTH 3rpáio (6áHfly); 3. en. KpácTH, rpa6yeáTH (зграєю, бандою)\ -se збирОтися 3rpáeio (бандою) agazapar k/ловйти, xanáTn; -se l. приги- нОрюя, зіщулюватися; 2. причаїтися, зачаїтися; ховОтися agencia ЛІ. (rrapáHHicTb, ретОльність, ста- páHHfl; 2. агентура; de - агентурний; 3. aréHTCTBo, бюро, контбра; - de colocaciones бюрб (контбра) з працевлашту- вОння; - de información інформаційне агОнтство (бюрб); - de mudanzas Л. Ам. контОра з перевОзення мОблів; - de publicidad pewáMHO агОнтство (бюрб); - telegráfica тeлerpáфнe агОнтство; - de transportes трОнспортне агОнтство; - de turismo туристйчне агОнство; - funeraria Л. Ам. похорОнне бюрб; 4. ві/^ділення, філіОл; - de correo поштОве відділення; - del banco відділення бОнку; Ь,діал. (casa de ~) ломбОрд; позикова Káca agenciar иМ. (vi) KnonoTáTHcn, проейти; вживОти (заходів, кроків); 2. діставОти, здобувОти; -se добивОтися, домагОтися; yo me las agenciará я Якось вйкручусь agenciero m 1. діал. влОсник ломоОрду (позикової Kácn); лихвОр; 2. діал. влОсник лотерОйної контОри; 3. Л. Ам. влОсник контори (з перевезення меблів); 4. діал. агОнт (з перевезення меблів) agencioso adj 1. діяльний, активний; 2. старОнний, ретОльний agenda /1. (~ de bolsillo) записнйк; 2. порядок дОнний agentarse діал. величОтися; зазнавОтися, ставбти зарозумілим agente 1. adj nléem] діючий; 2. m агОнт, посерОдник; представнйк; - de bolsa (de cambio) біржовйй мОклер; - de enlace (de transmisión) військ. офіцОр зв’язку; ~ de negocios посерОдник; ~ de policía поліцОиський агОнт, поліцОйський; - secreto агОнт розвідки; 3. фОктор; діюча ейла; 4. фіз., хім. агОнт, реактйв, речовино; - colorante пігмОнт, фарбник; - disolvente розчйнник; - explosivo вибухОва речовинб; - de fijación закріплювач, фіксОтор; 5. лінгв. дійовО осОба agentive m сл. сидіння, стілОць, лОвка agerú m Л. Ам. бот. дйкий геліотрОп agestado adj. bien - миловйдний, гОрний; mal ~ негОрний agestarse приймОти вйгляд, приймОти вйраз облйччя agestión /додав0ння, приєднОння agibílibus m 1. спрйтність, пронОзливість; хвОтка; життОва кмітлйвість; 2. спрйтник, пронОза, пройдйсвіт agible aq/здійснОнний, реОльний agigantado adj 1. гігантський, велетОн- ський;2.надзвичОйний,незвичОйний, ви- датнйй agigantar vt (vi) робйти(ся) величОзним (гігОнтським) ágil 1. асушвидкйй, рухлйвий; легкйй; - de piernas швидконогий, легкйй на нОгу; 2. спрйтний, мотбрний; жвáвий; - de pensamiento кмітлйвий; 3. шахм. легкйй (про фігурУ', 4. adv див. ágilmente agilidad f швидкість, рухлйвість; лОг- кість; 2. спрйтність, моторність; жвОвість; - de entendimiento жвОвість рОзуму, кмітлйвість agilimógili m жвОвість, спрйтність, лОг- кість, витонченість agilitar, agilizar vtA. (vi) робйти(ся) спритним (моторним); 2. полОгшувати, спрощувати; 3. діал. див. activar ágilmente adv швйдко, мотОрно; лОгко, жвОво, впрОвно aginar(se) див. ajetrearse aginia f 1. відсутність дружйни; 2. не- прйязнь до жінки agio m 1. фін. ¿жіо, лаж; 2. спекуляція цінними папОрами; 3. див. agiotaje agiotador m див. agiotista agiotaje m біржово гра, спекуляція, біржовйй ажіотОж agiotar viгрбти на біржі; спекулювОти цінними папОрами agiotista com. біржовйй гравОць, спекулянт agir* \гіюр. іст. подавОти пбзов чОрез суд agitable adj А. що лОгко збуджується (лОг- ко збудливий); 2. що піддаОться агітОції agitación f 1. струшування, збовтування; перемішування; 2. коливОння, колихОння; розмОхування; 3. хвилювОння, збудження; - del mar хвилювбння на мОрі; - del pueblo бродіння мас, нарОдне заворушення; 4. агітОція; підбурювання agitador 1. adj агітбторський; 2. m arrrá- тор; 3. змішувач, мішОлка agitanado adj цигОнський; схбжий на цигОна agitanarse ставбти схОжим на цигбна agitar vtA. струшувати, збовтувати; перемішувати; 2. коливОти; розгойдувати; приводити до руху; махОти; 3. хвилювОти, збуджувати; 4. агітувОти, спонукОти; підбурювати; ~se 1. коливатися, колихОти- ся, приходити до руху; 2. хвилювОтися, турбувОтися; -se en el vacío мбрно хвилювОтися; 3. метушйтися, кйдатися aglobar vt складбти на «Упу aglomeración f 1. скупчення, нагромОд- ження; 2. скупчення нарОду; нбтовп; 3. астр., біол., тех. агломерОція aglomerado m тех. агломербт; пресОване пальнО, брикОт aglomerante adj 1. зв’язувальний; що спресОвує; substancia - зв’язувальна речовина; 2. лінгв. інкорпоруючий aglomerar vtA. (vi) збирОтися, скупчуватися); нагром0джувати(ся); 2. (vi) тех. спресовуватися); агломерувОти(ся); 3. бри- кетувОти aglutinable adju\о склеюється, злипається aglutinación ЛІ. лінгв., біол. аглютинбція; 2. мед. стягування (загОєння) країв рОни aglutinador 1. adj склОювальний, лйпкий; 2. /77 склОювальна (зв’язувальна) речовино aglutinante 1. adi лінгв. що аглютинує; 2. що стЯгує, склеює (рани)\ 3. m лейко- плОстир, плОстир aglutinar vtA. (иг)склОювати(ся), загОюва- ти(ся); 2. (vi) затЯгувати(ся) (про ранУ\ 3. об’Однувати, згуртовувати agnación f юр. агнОція, спорідненість по чоловічій (батьківськії) лінії agnado m юр. amáT, рбдич по чоловічій (батьківськії) лінії agnombre заст., agnomento /77прІзвисько agnosia, agnosis /нОуцтво; незнання agnosticismo m філос. агностицйзм agnóstico 1. adjф/лос. агностйчний; 2. m філос. агнОстик agobiado adj 1. зігнутий, похйлий; está - por los años рокй йогО зігнули; 2. обтЯже- ний, задОвлений, завОлений (справами, роботою); - de deudas задавлений боргОми agobiar vt 1. (vi) гнути(ся), згинОти(ся), пригинОти(ся); 2. придОвлювати, притискати; 3. принижувати; 4. пригнічувати, пригноблювати; 5. надокучОти, набри- дбти; стомлювати; -se вважОти обтяжливим agobio /77 пригнічений стан, пригніченість agogía, agojía /водостічнйй канОл (у шахті) agolar vt мор. зарифлЯти (вітрилі) agolpamiento m 1. нагромОдження, скупчення; 2. збОрище, стОвпище (народі) agolpar vt нагромОджувати, скупчувати; -se 1. збирОтися; сходитися, збігатися, скупчуватися (про людей)', 2. приливати (про кров)\ 3. нарйнути, налйнути, набігти (про сльози); накотйтися, навалитися (про біди) agolletar vt зав’язувати, забинтовувати гОрло agón m див. achicoria agonal adju\o стосуєть