/
Author: Бусел В.
Tags: українська мова словник лексика мовознавство правопис іспанська мова вивчення мови переклад
ISBN: 978-966-569-289-8
Year: 2013
Text
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO UCRANIANO - ESPAÑOL
• •
ІСПАНСЬКО- УКРАЇНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
L
XXXVIII
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO
UCRANIANO - ESPAÑOL
230000 + 210000 Dos en un solo volumen 440000
unidades de traducción Bajo la dirección general de Viacheslav Busel
2013
словник
ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКО - ІСПАНСЬКИЙ
230000 + 210000
Два в одному томі 440000
одиниць перекладу Під загальною редакцією Вячеслава Бусела
2013
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА V- XII
ІСПАНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК 1 -696
УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКИЙ СЛОВНИК 699 -1114
ДОДАТКИ 1114-1120
УДК 811.131.1+811.161.2](038)
ББК 81.2Іта-4+81.2Укр-4 С48
Автор проекту, головний редактор видання та укладач
Вячеслав БУСЕЛ
Виконавчий директор Надія Гегельська
Редакційна група:
Вячеслав Бусел — упорядкування, загальне та фахове редагування В ’ячеслав Сахно — редактор-лінгвіст Ганна Ворота — редактор-лінгвіст
Художнє оформлення, дизайн сторінок Тимофій Бусел
Комп’ютерний набір та верстка Інна Білокінь, Ольга Булдашова
Відповідальний за випуск та координатор поліграфічного виконання Тетяна Боброва
C4g Іспансько-український словник. Українсько-іспанський словник : 230 000 + 210 000 : два в одному томі: 440000од.пер./під заг.ред.В.Бусела.—К.; Ірпінь: ВТФ«Перун», 2013 — 1136.
ISBN 978-966-569-289-8 УДК 811.131.1+811.161.2](038)
ББК 81.2Іта-4+81,2Укр-4
У словнику вказано основні значення іспанських та українських слів за сучасним діючим правописом. Окрім літературної та побутової, лексика словника охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки і техніки. Відповідники до різних значень розмежовано, що дозволяє вибрати потрібний варіант перекладу; наведено фразеологічні звороти, ілюстративні вислови та словосполучення.
Іспансько-український та українсько-іспанський словники містять разом понад 440000 слів та словосполучень в одному томі. Словник розраховано на перекладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іноземців.
ISBN 978-966-569-289-8
© ВТФ «Перун», 2013
V
Передмова
Іспанська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов (романська група, іберо-романська підгрупа). Писемність на основі латинського алфавіту. Іспанською мовою як державною користуються, окрім Іспанії, Мексика, Аргентина, Болівія, Венесуела, Гватемала, Домініканська Республіка, Колумбія, Коста- Рика, Куба, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Фшіпіни, Сахар- ська Арабська Демократична Республіка та США. Звертаємо увагу на те, що в США — дві державні мови — англійська та іспанська, якою користуються понад 38 мільйонів американців. Іспанська мова — це офіційна мова Європейського союзу, ООН та ОАД. На загал, іспанською мовою послуговуються понад 400 мільйонів жителів планети Земля. На Балканах та Середньому Сході зустрічається давньоіспанська мова (judeoespañol), якою говорять сефарди-нащадки євреїв, котрих було вигнано з Іспанії у 1442р.
Іспанська мова розпадається на дві групи діалектів: північну, яка поділяється на леоно-астурійську та арагонські діалекти (Кастильський, Ріохський, Арагонський, Галісійський, діалект Чурро та Каталанський), та південну, яка складається з Андалузького, Мурсійського, діалекту Естремадури (estremeño), Мадридського, Валенсійського, Ла-Манчського та Канарського діалектів.
Каталанський (Валенсійський) діалект почав формуватися у самостійну мову починаючи з IX століття і став другою державною мовою в Каталонії в 1930х роках (був заборонений фашистами генерала OpáHKo з 1936 до 1975 року). У 1979 році став офіційною мовою в Каталонії, а з 2002 року Каталонська мова стала другою державною мовою Іспанії.
За межами Іспанії існує безліч діалектів Іспанської мови. В Африці: Сахарський та Екватор. Гвінеї. В Америці: амазонський, андський, антиохськИй, східно-болівійський, карибський, північ- ноколумбійський, кубинський, домініканський, панамський, пуерториканський, центральновенесуельський, маракайський, центральноамериканський, чилійський, діалект Чілбе, цен- тральноколумбійський, екваторіальний, північномексиканський, південномексиканський, юкатанський, парагвайський, перуан- ський-побережний, північноперуанський побережний, уругвайський, соціолект лунфардо, філіпінський та іспансько-креольська мова чавакано.
Окрім діалектів, існує багато похідних від іспанської мови: іспансько-англійська суміш — спанінгліш] іспано-англійська суміш яніто (Гібраалтарі); іспано-індіанська суміш — йопара (в Парагваї) іспано-португальська суміш — портуньол; іспано-ка- таланська суміш — так звана валенсійська мова; стародавня мова євреїв Леванта — ладино; соціалект Буенос-Айреса — мунфардо (на сьогодні не існуючий).
Іспанську мову також називають кастильською (castellano) відповідно до регіону, в якому вона зародилася. Цим підкреслюється її відмінність від інших мов та діалектів Іспанії: ка- таланської мови, галісійської, баскської, аранської, арагонської та астурійської, які багатьма мовознавцями вважаються не іспанськими мовами.
Історично Іспанська мова є продовження народної мови латини, яку на Піренейський півострів принесли римляни у час Пунічних воєн (III ст. до н. е.) і яка замінила говірки автохтонного населення — іберів. Наступні завоювання Іспанії германськими племенами (V ст) та арабами (VII — XV ст.) вплинули лише на словниковий склад іспанської мови. В основу літературної мови ліг діалект Кастилії, через що іспанська мова довго називалася кастильською.
Звуковий склад іспанської мови дуже змінився у порівнянні з народною латиною: початкове латинське Т перетворилося на “h”, а потім зникло з вимови, зберігаючись лише в орфографії (лат. filiam > ісп. hijo [іхо]) - “син"); групи приголосних fi, pl, сіа початку слова перетворювались на м'яке I [II] (лат. flammam > ісп. flama - “вогонь”); вибухові приголосні в положенні між голосними ставали дзвінкішими (лат. apothecam > ісп. bodega - льох”); характерна для іспанської мови дифтонгізація латинських коротких наголошених голосних ó та é (лат. sortem > юп. suerte - “доля”).
В сучасній іспанській мові п’ять простих голосних а, о, е, і, и, велика кількість дифтонгів і трифтонгів, 18 приголосних - 16 твердих та 2 м’які - II і ñ. Слова, які закінчуються на голосну, а також на n і s, мають наголос на передостанній склад (Dolores - Долорес”, canto - “спів”), а слова з закінченням на інші приголосні мають наголос на останньому складі (cristal - “скло”). Усі випадки відхилення від цих правил помічаються на письмі
знаком наголосу (magnífico - “чудовий”). Характерною рисою іспанської орфографП є перевернуті знаки питання та знаки оклику, наприклад: ¿Qué hora es? - “Котра година?”, ¡Qué niña más mona! - “Яка гарненька дівчинка!”.
Граматична будова сучасної іспанської мови в головних рисах склалася до кінця XVI ст. Іменники та прийменники не відмінюються, порядок слів майже вільний. Дієслово має 115 морфологічних та аналітичних форм.
Більшість слів іспанської мови походить від народної латини. Проте у процесі довготривалого розвитку їх значення змінювались (так лат. famelicum - “голодний" та юп. jamelgo - “lUKána”). Латинські слова з класичної латини також входили в іспанську мову і в більш пізні епохи. В лексиці іспанської мови зустрічаються слова германського походження, запозичення з французької, італійської та арабської мов. Через іспанську мову в інші європейські мови перейшла значна кількість арабізмів (напр. “алгебра”, “цифра", “зеніт"), а також слова індіанського походження (tomate - “томат”, “помідор", chocolate - "шоколад", tabaco - “табак”, “тютюн", maíz - “кукурудза", quina - “хіна", cacao - “какао” та багато інших).
Окрім додаткової ñ. іспанська орфографія також використовує такі букви: Áá, lí, Óó, Úú, Oü (букви з акутним наголосом). В діалектах іспанської мови можна зустріти букви з гравісним наголосом: Aá, Éé, ll, Ó6, Üíi та Qq - ce - седилья. Якщо в шрифті відсутня діакритика, наголоси передаються апострофом (а’, е’, ¡’, o’, u’), ü - як іГ, ñ - як пп, інколи як gn.
Усі слова читаються так, як і пишуться. Цьому сприяє таке поняття, як “вокалізм", тобто чітка вимова усіх голосних, тоді як приголосні можуть “проковтуватися” або асимілюватися.
Наведемо основні правила читання: ch - читається як м'яке українське [ч]
II - читається як “й" або “ль", інколи як “дж" h — не читається ніколи, проте зберігається в андалузькій говірці
с — як англійське “th" (в Іспанії) аба як “с" (в Лат. Америці) z — перед а, o, u — як “ю", перед е, і — як “с", “th” (в Іспанії)
^ — перед і, е — як українське “х”, перед іншими голосними —
j — як українське “х”, але більш напружене, s — як українське "с".
х — в залежності від слова, як українське “с”, “х”. Давньоіспанське прочитання — “ш".
gu — перед е, і —■ як “г”, “и” — не вимовляється (окрім сполучення gü).
qu —- перед е, і — “к", “и" — не вимовляється (окрім сполучення
gü)
b та v —— “фрикативний б", на початку слова та носових і губних приголосних ці букви означають звук [Ь]. за вимовою відповідає українському “б”. В інших випадках ці букви означають звук між о” та “в".
Наприклад: Havána > Habána Гавана >Хабана
Хабанера — танець Havanera (ісп. — кубинський діалект).
Наголос в іспанській мові падає на останній склад, або на передостанній, якщо слово закінчується на голосну або приголосні “n” “s”. У виняткових випадках при письмі обов'язково ставиться наголос над наголошеною голосною. Наголос також ставиться за необхідністю розбити дифтонг або для розрізнення частин мови ("cómo" — як?, “como" — як подібно).
Структура простого речення в іспанській мові має прямий порядок слів: підмет, присудок, додаток (El coche es moderno — Машина сучасна). Заперечні речення будуються за допомогою частки “по” перед дієсловом (El país no es grande — Країна не велика). В питальних реченнях використовується інверсія.
У кінці XIX ст. створюються (штучно) норми літературної, так званої сценічної вимови. У XX — XXI ст. в іспанській мові з’являється чимало англійських запозичень. Це пов’язано з активним розвитком англомовного музичного мистецтва, з впливом Інтернету та ЗМІ.
Сучасна українська, порівняно з іспанською, — мова молода, хоча своїми коренями сягає мови давньоруської, мови Київської Русі. Вже в другій половині XVII ст. руська мова була державною для Великого Князівства Руського. Саме так називалася і під такою назвою увійшла наша країна до Речі Посполитої за Договором, підписаним (через рік після смерті Богдана Хмельницького) під Гадячем 6 вересня 1658 р., і який було ратифіковано Сеймом Польщі. Державна мова Великого Князів¬
VI
ства Руського називалася pVcbKOto. Таку ж назву мала і мова тогочасної Запорізької Січі.
Назва Украйна вперше з’явилася у договорі між Річчю Посполитою та Османською Портою, укладеному 28 жовтня 1672 р. у м. Бучач (нині Тернопільської обл.). Збереглися польсько-литовські карти (1650 р.), на яких територія сучасної України названа Кіовія. Така назва державного утворення на українських землях в офіційному правовому міжнародному акті прозвучала вперше. Сама ж Украйна тих часів являла собою територію, роздерту на чотири частини Польщею, Литвою, Османською Портою та Московським Царством. Тоді ж таки утвердилися і почали розвиватися численні діалекти України. Внаслідок мовної дифузії через прозорі кордони України до її мови увійшла і натуралізувалася величезна кількість слів іншомовного походження. Поступово діалекти та говірки перетворилися на цілком самостійну мову, яка змінила багато назв — від руської, південноруської та малоросійської до сучасної української мови. Треба знати і пам ятати: Малоросія це осердя, початок Великої Росії, а не її окраїна, як Англія — основа Великої Британії. Втім, починаючи з кінця XVII ст. і до початку XX ст., українська мова неодноразово заборонялася до офіційного вжитку. Українською дозволялося лише віршувати, ставити вистави (переважно фольклорного характеру), спілкуватися усно та у приватному листуванні.
У1904 році видатний російський філолог та історик академік Шахматов Олексій Олександрович (1864 — 1920) запропонував, а Російська Академія Наук підтримала, визнати Українську мову офіційно, відмінити будь-які обмеження до вжитку української мови в Російській Імперії. Отже Українська мова визнана офіційно мовою у 1906 році.
Лише після революції 1905 року в Російській імперії українська мова була офіційно визнана і царським урядом. Наступного року було видано “Словарь української мови” Б. Грінченка (до речі, білінгвістичний на взірець словників Памви Беринди та Івана Котляревського). Почалося видання білінгвістичних словників української та мов Європи, і навпаки. У 1922 році українська мова стала державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). У1945 р. українська мова набула визнання як мова однієї з держав - засновників та членів Організації Об’єднаних Націй (ООН). За часи існування СРСР було видано Словник Української Мови на 132 тис. слів, 11 томів, за редакцією академіка І. Білодіда та за участі визначних поетів того часу М. Рильського та П.Тичини. Також побачили світ відомі іспансько-українські словники. Видавалися також українсько-іспанські словники різних укладачів та різного обсягу — від 10 000 слів до 50 000 слів і більше.
Починаючи з 1991 року, мовознавці та лексикографи України почали створювати все більше різноманітних словників, як тлумачних, так і білінгвістичних, як галузевих, так і візуальних. Лише у видавництві “Перун” за роки незалежності словниковою редакцією було створено і видано 38 словників. Деякі з них було нагороджено дипломами та визнано Книгою Року на міжнародних книжкових ярмарках та в різноманітних рейтингових акціях у Києві, Львові та Москві. Словники-білінгви “Перуна” відомі також і в “далекому зарубіжжі” — Іспанії, Франції, Італії, Португалії, Канаді, США та Бразилії.
Даний Словник — це тридцять восьмий словник видавництва, про що свідчить цифра на його авантитулі — XXXVIII. Пропонований читачеві “Іспансько-Український словник, Українсько- Іспанський словник" — на 440 000 слів та словосполучень, або, як зараз кажуть, одиниць перекладу, обидві частини в одному томі.
Словник такого обсягу зазвичай створюють, виходячи з таких міркувань:
— мова — засіб спілкування, за допомогою якого інформація від одного інтелекту передається іншому;
— інтелект — створений людиною віртуальний продукт, який фіксує усі зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі та впливає на ці зміни, створюючи нові умови існування людини в природі.
Словник-білінгва великого обсягу — це перш за все інструмент, який допомагає перекладачеві-професіоналу точно зрозуміти письмові або усні іншомовні джерела та перекласти їхні тексти з мови оригіналу на іншу мову.
Обсяг слбвника (лексикону) у будь-якій мові зумовлюється такими факторами:
1. Кількість нейронів у корі головного мозку людини приблизно однакова для всіх і не залежить від раси, національності тощо.
2. Кількість предметів, що оточують сучасну людину, однакова для всіх і не залежить від місця перебування людини на Землі, держави, в якій вона мешкає. Таким чином, кількість іменників в усіх сучасних мовах має бути однаковою.
3. Діяльність людини від її народження і до самої смерті складається приблизно з однакової кількості рухів, думок, вирішень тих чи інших проблем, що виникають внаслідок цієї діяльності. Таким чином, кількість дієслів в усіх сучасних мовах має бути теж однаковою.
4. Для того, аби передати враження від побаченого, описати вигляд предмета або дії істоти чи механізма, кількість прикметників, дієприкметників та інших частин мови теж має бути однаковою.
Виходячи з таких простих на перший погляд істин, неважко дійти висновку, що слбвники будь-якої сучасної мови складаються з майже однакової кількості слів та словосполучень. Різниця полягає лише в кількості діалектів та говірок даної мови, від яких залежить синонімічний та омонімічний ряд. Так, наприклад, іспанське sigüeña в українській мові має такі відповідники: лелека, чорногуз, гаистер, чугайстер, бусел, бусол, боцун, боцюн, бузько і, мабуть, цей ряд можна продовжити. Сама по собі іспанська мова "коротша” за українську, але, зважаючи на наявність транскрипцій у Іспансько-українській частині Словника, ми бачимо, що вона значно більша за кількістю сторінок, ніж Українсько-іспанська частина Словника. Сучасна лексикографія, вельми комп’ютеризована, вказує на усереднене число « 230 000 4-210 000. Саме цим пояснюється кількість реєстрових слів та одиниць перекладу у пропонованому читачеві Словнику 230 000 + 210 000 « 440 000 (дані числа наближені).
Звертаємо увагу користувача на такі поняття, як літературна мова, розмовна лексика і таке інше. В сучасній літературі автори наводять діалоги, тобто розмову, бесіду між героями, написану автором і надруковану друкарем. Книга вийшла друком і таким чином стала надбанням літератури даної країни. Отже, розмовна мова персонажів перетворилася на літературну мову. Якого ґатунку така “літературна мова”? Це питання до автора твору. Але відповідати на такі питання має Словник.
На початку XXI століття українська мова своєю усталеністю та упорядкованістю майже зрівнялася з європейськими мовами. Українська мова також майже наздогнала європейські за термінологією і багато запозичила з них, особливо у царині наукової та технічної лексики.
Проте лексикографам та мовознавцям України ще багато потрібно працювати (об’єднати десятки діалектів її національних меншин, вирішити питання мовного упосереднення між Заходом та Сходом України), аби українська мова, подібно до німецької, французької, англійської та іспанської могла завоювати статус міжнародної мови.
Окрім літературної та побутової лексики, Словник охоплює основну термінологію майже усіх галузей науки й техніки. На превеликий жаль, серед науковців України не досягнуто згоди щодо українського написання не те що термінів, але навіть самих назв наук та їх галузей. Нащадки української “діяспори”, що повертаються в Україну зі своїх нових англо-, німецько-, франко-, польсько- та іншомовних батьківщин, привозять лексику своїх предків і намагаються втулити архаїчну словникову екзотику в сучасну, усталену, нормативну, наукову термінологію української мови. Так з’являються, а точніше, відновлюються, свого часу внесені, попри усі закони етимології та транслітерації, терміни типу “кемія” — хімія; “етер" — ефір; “аритметика” — арифметика; “гокей" — хокей; “Гельсінки” — Хельсінки; “гин- дус" — індус; “шпиталь” — лікарня; “копальня, копанка" — шахта; “пательня” — сковорода. Таким чином, лексика, яка вважалася зросійщеною, зполонізованою, згерманізованою, зтатар- щеною та зтуречченою, на сьогодні підміняється лексикографами невідомого походження такою ж невідомого походження, термінологією, і, що цікаво, знаходить серед науковців України прихильників, реформаторів та “революціонерів” в сучасній українській мові. Такі “реформатори” дуже тішаться з того, що їхні “реформи” призведуть до повного хаосу в українській науці, а також вимагатимуть десятків мільярдів гривень на впровадження їхніх граматичних опусів у підручники, посібники та довідники для середньої школи. Такі реформи спрямовані на знищення освіти українців.
Слід відзначити, що іспаномовна громадськість до сьогодні неоднозначно ставиться до нововведень з Інтернету.
Нам, українцям, теж не слід поспішати з усякого роду новаціями в українському правописі.
Даний Словник укладений за українським правописом, чин- ни на день його виходу з друку. Словник розрахований на перек- ладачів-професіоналів, науковців, інженерів, військових, аспірантів, студентів і старшокласників, українців та іспаномовних іноземців.
Б. Г. Бусел.
Alfabeto daktilnym
Дактилологія (ручна абетка)
з и і ї й к л м
н
о
п
ф
х цчшщь ю я
VIII
Abreviaturas Умовні скорочення
Іспанські
adjetivo
adj
прикметник
adverbio
adv
прийменник
ambiguo
amb
двозначне
apócope
ap’oc
апокопа
antiguo
antl
застаріле слово
artículo
art
артикль
aumentativo
aum.
збільвальний
común
com.
середній рід
comparativo
comp.
порівняльна ступінь
conjunción
conj
сполучник
demostrativo
dem
вказівний (займенник)
diminutivo
det
зменшувальний
etcétera
etc.
іт. д.
exclamativo
exclam
вигук
femenino
f
жіночий рід
gerundio
per
герундій
impersonal
impers
безособова форма
indeterminado
indet
безособовий
займенник
infinitivo
inf
інфінітив
interjección
interj
вигук
interrogativo
interr.
питальний
(займенник)
irregular
irr.
неправильна (форма)
locución adverbial
loc.adv.
прислівниковий вираз
locución conjuncional
loc.conj.
складний сполучник
locución preposicional
loc.prep.
складний прийменник
masculino
m
чоловічий рід
numeral
num
числівник
participio
P
дієприкметник
personal
pers
особовий (займенник)
plural
pi
множина
posesivo
pos
присвійний (займенник)
preposición
prep
сполучник
pronombre
pron
займенник
reflexivo
refl
зворотній займенник
relativo
reí
відносний займенник
singular
sg
однина
subjuntivo
subj
субхунтив
superlativo
sup.
найвища ступінь порівняння прикметника
sustantivo
sust
іменник
usted
Ud.,Vd.
Ви
verbo
V
дієслово
verbo intransitivo
vi
неперехідні дієслова
verbo reflexivo
vr
зворотнє дієслово
verbo transitivo
vt
перехідне дієсло
Українські
Авила
Ав.
Ávila
Алава
Ал.
Álava
авіація
ав.
aviación
автомобільна справа
авто
automobilisme
аккузатив (відмінок)
акк.
accusativo
Аликанте
Алик.
Alicante
Альбасете
Альб.
Albacete
Альмерія
Альм.
Almería
анатомія
анат.
anatomía
Андалусія
Анд.
Andalucía
Антальські острови
Ант. о-ви
Antillas (islas)
антропологія
антр.
anthropología
Арагон
Ар.
Aragón
Аргентина
Арг.
Argentina
артикль
арт.
artículo
археологія
археол.
arqueología
архітектура
архіт.
arquitectura
астрономія
астр.
astronomía
Астурія
Аст.
Ásturias
бактеріологія
бакт.
bacteriología
бджільництво
бджіл.
apicultura
безособовий(е)
безос.
forma impersonal
біблеїзм
бібл.
expresión bíblica
біологія
біол.
biología
біохімія
біохім.
bioqímica
Біская (Віская)
Віск.
Vizcaya
Болівія
Вол.
Bolivia
ботаніка
бот.
botánica
будівництво
буд.
edificación
Валенсія
Вал.
Valencia
Вальярдолід
Вальяд.
Valladolid
Венесуела
Вен.
Venezuela
ветеринарія
вет.
veterinaria
вживається
вжив.
se usa
вигук
виг.
interjection
відмінок
відм.
caso
відносний займенник
віднос.
pronombre relativo
військовий термін
військ.
término militar
вказівний займенник
вказ.
pronombre, demonst- rativo
вставне слово
вставн. сл.
inciso
Галісія
Гал.
Galicia
галіцизм
гал.
galicismo
Г ватемала
Гват.
Guatemala
географія
геогр.
geografía
геодезія
геод.
geodesia
геологія
геол.
geología
геометрія
геом.
geometría
геофізика
геофіз.
geofísica
геральдика
геральд.
heráldica
IX
Колумбія
Кол.
Columbia
Кордоба
Корд.
Córdoba
Коста-Ріка
К.-Р.
Costa Rica
Країна Басків
Баск.
País Vasco, Vascongadas
Куенка
Куен.
Cuenca
кулінарія
кул.
cocina
Латинська Америка
Ам.
América Latina
Леріда
Пер.
Lérida
лінгвістика
лінгв.
lingüística
лісництво
ліс.
silvicultura (administración forestal)
література
літ.
literatura
літр
л
litro
логіка
лог.
lógica
Логроньйо
Логр.
Logroño
майбутній час
майб.
futuro
Малага
Мал.
Málaga
математика, число
мат.
matemáticas
медицина
мед.
medicina
Мексика
М.
México
металургія
мет.
metalurgia
метереологія
метеор.
metereología
механіка
мех.
mecánica
минулий час
мин.ч.
pasado
мисливство
(полювання)
мисл.
término de caza
мистецтво
мист.
pintura
міліграм
мг.
miligramo
мінералогія
мін.
mineralogía
міфологія
міф.
mitología
множина
мн./рІ
plural
морський термін
мор.
término marítimo
музика
муз.
música
Мурсія
Муре.
Muda
Наварра
Нав.
Navarra
називний відмінок
наз.
(caso) nominativo
наказовий спосіб
наказ.
imperativo
наприклад
нап.
por ejemplo
наука
наук.
ciencia
нашої ери
н.е.
nuestra era
недоконаний вид дієслова
недокон.
aspecto impefecto de verbo
незмінювальний
незмін.
invariable
неозначена форма
Heo3H./indéf
infinitivo
Нікарагуа
Нік.
Nicaragua
Овьедо
Ов.
Oviedo
однина
одн./sing
singular
оптика
опт.
óptica
особа дієслова
ос. д.
persona (de verbo)
особова форма
особ.ф.
forma personal, pronombre personal
острови
ост.
isla(s)
Паленсія
Пал.
Palencia
палеонтологія
палеон.
paleontología
Панама
Пан.
Panamá
Парагвай
Пар.
Paraguay
гідрологія, гідротехніка
гідр.
hidrología, hidrotécnica
Гіпускоа
Гіп.
Guipúzcoa
гірництво
гірн.
¡minería
голосний звук
голоси.
vocal
Гондурас
Гонд.
Honduras
грам
г.
gramo
грамматика
грам.
gramática
Гранада
Гран.
Granada
грубе слово, вираз (міцне)
груб.
palabra (expresión) vulgar
давальний (відмінок)
дав.
(caso) dativo
дивись
див.
véa (se)
дипломатичний
термін
дип.
término diplomático
діалектизм, сленг
діал.
dialecto
дієприкметник
дієприкм.
participio
дієслово
дієсл.
verbo
доконаний вид дієслова
докон.
aspecto perfecto de verbo
Домініканська
Республіка
Дом. Р.
República Dominicana
Еквадор
Екв.
Ecuador
економіка
екон.
económica
економічний термін
ек.
término comercial
електротехніка
електр.
electrotécnica
ентомологія
ент.
entomología
Естремадура
Естр.
Estremadura
етнографія
етнограф.
etnografía
етнографія
етн.
ethnographie
жаргон
жарг.
jerga
жіночий (рід)
ж/f
femenino
займенник
займ.
pronombre
залізничний
транспорт
зал.
transporte ferroviario
заперечний
запереч.
negativo
заперечувальний
займенник
запереч.
pronombre negatvo, párticula negativa
звуконаслідувальне
слово
звуконаслід.
onomatopeya
знахідний (відмінок)
знахід. в
(caso) acusativo
значення
знач.
significación
зоологія
зоол.
zoología
і так далі
і т.д.
etc., etcétera
іменник
ім.
sustantivo
інфінітив
інфін./infin
infinitivo
історія
іст.
historia
іхтіологія
іхт.
ictiología
Кадіс
Кад.
Cádiz
Канадські острови
Кан.о-ви
Canarias (islas)
Кантабрія
Кант.
Cantabria
карти (гра)
карт.
juego de cartas
Касерес
Кас.
Cáceres
Кастилія
Каст.
Castilla
Каталунія
Кат.
Cataluña
кілограм
кг.
kilogramme
кілометр
км.
kilómetro
кіно
кіно.
cinematógrafo
X
педагогіка
<»
пед.
pedagogía
питальний
(займенник)
пит.з.
interrogativo
Південна Америка
Півд. Ам.
América del Sur
підсилювальна
частка
підсил.
partícula expletiva
поетичне слово
поет.
palabra (expresión) poética
поліграфія
полігр.
poligrafía
політичний термін
політ.
término político
порівняльний ступінь
порів.
grado comparativo
порядковий
числівник
порядки
(numeral) ordinal
прийменник
npuÜM./prép
preposición
прикметник
npumJadj
adjetivo
присвійний
займенник
присв.
(pronombre) posesivo
присудок
прис.
predicado
психологія,
психіатрія
псих.
psicología
Пуерто-Рико
П.-Р.
Puerto Rico
радіотехніка
радіо
radiotécnica,
radioelectrónica
регіон
Ріо-де-ла-Плата
Р. Пл.
región Río de la Plata
релігія
рел.
religión
рибальство
риб.
piscicultura
рік
р.
1 .año* 2.ciudad
родовий (відмінок)
род.
(caso) genitivo
розділовий
сполучник
розділ.
aonjunción disyuntiva
роки
рр.
años
садівництво
сад.
jardinería
Саламанка
Сал.
Salamanca
Сальвадор
Сальв.
Salvador
Самора
Сам.
Zamora
Сантандер
Сант.
Santander
Сарагоса
Cap.
Zaragoza
Севілія
Сев.
Sevilla
Сеговія
Сег.
Segovia
середній рід
с.
neutro
сільске господарство
с.-г.
agricultura
складний
склад.
compuesto
скорочення
скор.
abreviatura
слово
сл.
palabra
Сорія
Сор.
Soria
спеціальний термін
спец.
término especial
сполучник
спол./сопі
conjuntivo
спорт і фізкультура
спорт.
deporte y cultura física
стверджувальна
частка
ствердж.
partícula afirmativa
століття
с.
siglo
ступінь
ст.
grado
тавромахія
тавр.
tauromaquia
Таррагона
Тар.
Tarragona
театрознавство,
театр
театр.
teatro
текстильна справа
текст.
industria textil
телебачення
тел.
televisión
теперішній час
теп.
presente
термін шахової гри
шах.
ajegrez
Теруель
Тер.
Teruel
техніка
тех.
técnica
Толедо
Тол.
Toledo
топографія
топ.
topografía
торгівля
торг.
comercio
у значенні
у знач.
en función de
Уельва
Уельв.
Huelva
Уеска
Уеск.
Huesca
узагальнений
іменник
узагал.
sustantivo colectivo
умовний спосіб
умов.
modo subjuntivo
Уругвай
Уругвай
Uruguay
фармокологія
фарм.
farmacología
фізика
фіз.
física
фізіологія
фізіол.
fisiología
фізкультура і спорт
спорт.
cultura física
Філіпіни
Філ.
Filipinas
філологія
філол.
filología
філософія
філос.
filología
фінансовий справа
фін.
término comercial
фольклор
фольк.
poético-popular,
folklore
форма
ф.
forma
фотографія
фото
fotografía
хімія
хім.
química
хірургія
хір.
cirugía
Центральна Америка
Ц. Ам.
América Central
церковне слово, вираз
церк.
palabra (expresión) religiosa
час
ч.
tiempo
числівник
числУпит
numeral
Чілі
Чіл.
Chile
чоловічий рід
ч
masculino
шаховий термін
шах.
ajedrez
юридичний термін
к>р-
término jurídico
Лексикографічні джерела
1. Real Academia Española. Diccionario de la lengna Española 20-a ed. Madrid, 1994.
2. Enciclopedia univer Sopeña. Diccionario illustrado de la lendua Española. Bacelona 1989. T. 1—10.
3. Enciclopedia universal ilustrada. Madrid
4. Diccionario de uso del español. Alonso M. Madrid 1971.
5. SPANISH DICTIONARY, SPANISH - ENGLISH, ENGLISH - SPANISH, Claremont books, London, 1990
6. Larousse. Gran diccionario Español-Frangós, Frangós-Español. 2007.
7. Іспансько-український, українсько-іспанський словник. Перун, 2009р.
8. Большой испанско-русский словарь. Русский язьїк. медиа; Дрофа,Москва, 2008г.
9. Большой русско-испанский словарь, Русский язьїк, медиа, Москва 2004г.
10. Великий Тлумачний словникй сучасної української мови. Перун, 2009р.
11. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. Перун, 2009р.
DICCIONARIO
ESPAÑOL - UCRANIANO
ІСПАНСЬКО - УКРАЇНСЬКИЙ
СЛОВНИК
ALFABETO ESPAÑOL ІСПАНСЬКИЙ АЛФАВІТ
Аа
a
Nn
ЄНЄ
вь
6e
Ññ
еньє
Сс
ce
Оо
0
Ch ch
ЧЄ
Рр
пе
Dd
де
Qq
ку
Ее
e
Rr
ере
Ff
ефе
Ss
есе
Gg
xe
Tt
те
Hh
аче
Uu
У
Ii
i
Vv
уве
Jj
хота
Ww
уве добле
Kk
ка
Xx
екіс
L1
еле
Yy
і ґрієґа
Lili
ельє
Zz
седа
Mm
еме
c перед e, і вимовляється як “се”, “сі”; перед а, o, u — “ка”, “ко”, “ку”. ch вимовляється як “ч”.
g перед е, і вимовляється як “х”; у буквосполученнях gue, gui — як “ґе”, “ґі”. h не вимовляється.
11 вимовляється як м’яке “л”. ñ вимовляється як м’яке “н”.
у перед голосними вимовляється як “й”; у значенні сполучника — “і”, z вимовляється як губно-зубне “с”.
abacorar
А, а1 /і. 1-ша літера іспанського алфавіту а; 2. муз. нбта ля; - mayor ля мажбр; ~ menor ля мін0р; 3. вищий, перииоклЯс- ний; de categoría “а” вищої категбрії; а por а у be por be loe. adv. тбчно; no saber ni la а НІЧ0ГО не 3HáTH, бути цілковйтим невігласом
a2 prep 1. (іпросторові відношення) кінцева точка руху до, в, на; ir al cine (al médico) йти в kíhó (до лікаря); subir al techo піднімЯтися на дах; ¿ a dónde? кудй?; 2. напрямок до, в, на; volverse a la pared повернутися до стінй; mirar al suelo дивйтися в збмлю; 3. відстань в; a cuatro kilómetros de la ciudad у чотири кіломбт- pa від міста; в деяких сполученнях означає положення поблизу чого-н., на чому-н. в, за, на; a la mesa за столбм; а Іа puerta в дв0рі (у двбрях); a la cabeza на голові; 4. в деяких прислівникових сполученнях означає перебування під пливом навколишнього середовища в, на; аі viento на вітрі; al sol на ебнці; a la sombra в тіні; al aire libre надвбрі (на вулиці); 5. в складі прислівникових і прийменникових сполучень означає просторові відношення: a la derecha прЯворуч; a la izquierda ліворуч; a ambos lados по обидва ббки; al final de la calle в кінці вулиці; al borde del camino край дорбги; 6. (часовівідношений) в складі лексикосинтаксичних конструкцій означає: дату: a doce de agosto дван0дцятого серпня; годину доби: a las ocho у media о пів на дев’яту; час, що минув з певного моменту ч0рез; на; a los ocho días чбрез; за; вісім днів; аі quinto día на п’Ятий день; одночасовість: a la salida del sol зі схбдом ебнця; 7. в складі прислівникових сполучень означає часові відношення: al mediodía опівдні; a veces інколи; al fin нарбшті; а tiempo вч0сно; 8. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням послідовності, чергування):día a día день за днем; línea a línea рядок за рядкбм; 9. (входить до складу прислівникових сполучень з вказівкою на знаряддя): а mano вручну; pintar al óleo писЯти олією;
10. (входить до складу прислівникових сполучень зі значенням способу дії): а escondidas пбтай; a la francesa по-
французьки, на французький манір; vivir a lo grande жйти на ширбку нбгу; 11. (мета дії) в сполученні дієслова руху з inf: salió a dar un paseo він вййшов прогулятися; ¿a qué? навіщо?, для чбго?; ¿ a qué me llamas? навіщо ти менб кличеш?; 12. (входить до складу конструкції sust + а + ini): problema a resolver проблбма, що підлягЯє вйрішенню; 13. (розподільче значення) по; a tres libros por cabeza по три кнйги на людйну; a cien pesetas por día по сто necéT в день; 14. (в поєднанні з прикметником) щбдо, ctocóbho; a bueno у honrado no hay quien lo aventaje щб до доброти І HéCHOCTi, то в цьбму він пере- Bépuuye всіх; 15. (вводить пряме доповнення, що позначає особу, живий предмет, персоніфіковане поняття): curar аі enfermo вилікбвувати хворого; maltratar al perro крйвдити соббку; no ver a nadie нікбго не бЯчити; amar a la Patria (а Іа libertad) любйти батьківщйну (свободу);
16. (вводить непрямий додаток адресата): escribir a su hermano писати брбту;
17. (утворює атрибутивну конструкцію з іменниками): cocina a gas гбзова плитб;
18. (входить до складу конструкції а + inf, що виражає):умову, a saber yo que había de venir якби я знав, що він прййде; а decir verdad пр0вду кажучи; наказ: ¡ а callar! мовчбти!; 19. (входить до складу конструкції ai + inf, що виражає): одночасовість і послідовність двох дій: al entrar... захбдячи, зайшбвши...; al oír aquellas palabras... почувши ці cnoeá...; причину: al no encontrarle le dejé un recado не застЯвши йог0, я залишйв йому запйску; 20. (показник керування при іменниках, прикметниках і д/єсловаУ): el prólogo а este libro передмова до цібї кнйги; desagradable a la vista неприбмний на вйгляд; negarse a pagar відмовлятися платйти; 21. (входить до складу дієслівних перифраз зі зніченням початку дії, найближчого майбутнього): echar а correr кйнутися бігти; volver a pensar знбву подумати; va a llover екбро піде дощ; 22. (входить до складу прислівниковий і прийменникових сполучень з абстрактними іменникамй): a este respecto щбдо цьбго; a este objeto з цібю метбю; аі
contacto de algo при конт0кгі з чим-н.; аі influjo de algo під вплйвом чого-н.; a por іос. prep. Meié рухугв\ ir a por agua (a por pan) йти по вбду (по хліб); a que іос. conj. вводить підрядні речення мети після дієслів руху щоб; vengo a que me digas toda la verdad я прийшбв, щоб почути від Té6e всю прбвду; іос. adv. (a) pámroM, (а) що якщб; ¡ a que no le encontramos en casal а рЯптом ми не заст0немо йогб вдбма!; іос. adv. от побЯчиш, б’ємбея об заклЯдІ; ¡ a que llueve esta tarde! от по- ббчиш, сьогодні ввбчері буде дощ!; ¡ а que sí! отак!; і a que по! а от і ні! aba /771. гр^ба вбвняна тканйна; 2. бурнус ababa їдив. amapola 1 ababari тдіал. зоол. нутрія ababaya тдіал. бот. nanán, дйнне дбрево ababo /77 прапрЯдід
ababol /771. див. amapola 1; 2. бевзь, тютя; роззЯва
abacá f бот. абЯка, текстйльний банбн, манільське прЯдиво (волокно, тканина) abacates /77р/абакбти (інд&нці в Уругваї) abacería f 1. бакалійна крамнйця; 2. про- дуктбвий магазйн abacero m крамбр; бакалійник abacial adj церк. 1. абЯтський; 2. монастирський
abaciato m церк. сан абЯта abacio adj що не Máe npáea гблосу, без npáea гблосу
abacisco m спец, дрібнб бруківка ábaco /771. рахівнйця; 2. лічйльна таблй- ця; 3. мат. номогрбма; ~ pitagórico таб- лйця мнбження; 4. архіт. аббк(а), вбрхня частйна капітблі; 5. (ш0фа) для пбсуду; поставбць; 8. лотбк, корйто (для промивання золота); ~ mágico мат. чарівнйй квадрбт
abacómite m 1. осбба, що вхбдить до склбду пбчту; 2. /ст. аббт, що Máe тйтул грЯфа abacora їдіал. див. albacora2 abacorado adjдіал. переслідуваний, má- ний
abacorar vt\. Л. Ам. смілйво брбтися (за що-н.)\ 2. Л. Ам. складбти, відкладЯти, накопйчувати, наживбти (капггагі)\ 3. діал. переслідувати, не давбти прохбду; А. діал. приструнчувати, приббркувати; 5. діал. заставати на місці злбчину
1
abacosa
Я abacosa fflne. arvejo abactio m штучний аббрт abactor m конокрЯд
abad m і. церк. абЯт, настоятель монастиря; 2. діал. свящЄник; 3. див. abadejo 3; como canta el % responde el sacristán який піп, такий прихід; el ~ de lo que canta yanta що посієш, те й пожнЄш; si bien canta el ~ no le va en caga el monaguillo кбжен Máe знЯти своє місце abadanamiento m чинення шкіри abadanar вчинити шкіру abadavina f орніт. зеленушка, дубоніс (птаК)
abade тдіал. парафіЯльний свящЄник abadejo т 1. í- común) тріскЯ; 2. орніт. ко- рольок (птах)', 3. шпЯнська мушка abadeng«o 1. adj див. abacial; tierras ~as монастирські зЄмлі; 2. тдив. abadía 2, З abadernar vt мор. кріпити abades трізоол. жорсткокрйлі abadesa f 1. абатиса, ігуменя; 2. діал. хазЯйка будйнку розпусти abadesal діал., abadesco, abadesil adj див. abacial
abadía f церк. 1. сан (звання) абЯта (аба- тйси); 2. майнб (прибуток) абЯта; 3. абЯт- ство; 4. діал. будйнок священика abadiado, abadiato тдіал. abadía 1,2, З abafo зсунезабЯрвлений abajadero т схил, спад; укіс abajador т чорнорбб (що завідує інструментом в шахті)
abajamiento1 m 1. знйження; 2. див. abatimiento; 3. знйження цінй, знйжка abajamiento2 m муз. 1. зниження зв^ку; 2. транспонувЯння
abajar11. vi заст. схбдити вниз, спускЯти- ся; 2. вихбдити, схбдити, висЯджуватися;
3. заст. пЯдати, знйжуватися, опускЯтися; слЯбнути, спадЯти; 4. бліднути, блЯкнути, знебЯрвлюватися(/7р00арб//); 5. иґнестй вниз; опускбти, спускЯти; - el telón опус- тйти зЯвісу; 6. знйжувати (цінУ)\ зменшувати, послЯблювати (напругії', пом’якшувати (вимоги)', 7. заст. нахиляти, наги- нЯти
abajar2 vt знйжувати тон (у муз. інструмента)
abajarse діал. починЯти гнистй, бути з душкбм
abajeño Л. Ам. 1. adj що живб в низині; 2. північний (про жителгії, 3. m урбдженець (жйтель) низйн (узбережжя); 4. сіверЯнин abajino Л. Ам. 1. adj див. abajeño 1; 2. m див. abajeño 4
abajo 1. adv (напрямок, вживається також в якості післяйменника) вниз, донйзу; cuesta ~ вниз схйлом; з горй; ir cuesta ~ котйтися похйлою плбщою, котйтися по похйлості; río - вниз за течіЄю; escalera - вниз схбдами; de ~ arriba знйзу вгбру; знйзу догорй; dar - спускЯтися; ir hacia - йти вниз; venirse - завалйтися; 2. (місце) вниз^; de ~ нйжній; знйзу; barrio de ~ нйжній квартЯл міста; нйжнє місто; hallarse ~ знахбдитися внизу; 3. нйжче, дЯлі (про місце в документі, книзі)', еі ~ firmante нижчепідпйсаний; 4. interj геть!;
¡ - la guerra! геть війну!; 5. геть (з)!; ¡ - del carrol геть з машйни!; 6. тдіал. північне узбережжя
abalallar vt діал. прибивЯти до землі; топтЯти, толочйти, витбптувати (посіви, рослини)
abalanzamiento ті. кидЯння, шпурляння, жбурлЯння; 2. порйв (гніву, відчаю) abalanzar vt 1. урівновЯжувати (вЯг); 2. урівновЯжувати; 3. кйдати, шпурлЯти, жбурлЯти; -se 1. (a, hacia, sobre) кйда- тися, накидЯтися, налітЯти; кйдатися (до чого-н.)', -se sobre el enemigo нападати
на вброга, атакувЯти вброга; 2. (а) по- спішЯти (зробити, сказати)', 3. діал. басу- вЯти (про коня)
abalar vt 1. діал. трястй; струшувати; 2. зсбвувати, пересувЯти abalar vt виганЯти геть, проганЯти abalaustrar vt встанбвлювати балюстрЯ- ду (пбручні)
abaldesar vt 1. вичинЯти (овчину, овечу шкурУ)', 2. див. abadanar abaldonar vti. принйжувати, ображЯти;
2. кйдати, зрЯджувати
abaleado adjЛ. Ам. веснянкувЯтий, рябйй; віспувЯтий
abaleadura fi. див. abaleo; 2. ріполбва abaleamiento m див. abaleo abalear1 Звіяти, провіювати (зерно) abalear vt Л. Ам. обстрілювати; вестй стрільб^
abaleo m віяння, провіювання (зерна) abálicos /77р/абЯліки (індіанці в Колумбії та Еквадорі)
abalienación f мед. душевний розлад, психбз
abalizamiento m встановлення бЯкенів (буїв); огорбджування фарвЯтера abalizar vt 1. мор. стЯвити бЯкени (буї); огорбджувати фарвЯтер; 2. Л. Ам. сушити вбсла; -se визначЯти місцеперебувЯння суднЯ
abalorio m 1. (рі) бісер, стеклЯрус; 2. на- мистйн(к)а; no vale un - не вЯртий лЯ- маної копійки
abalsamado adj 1. бальзамічний, що містить бальзЯм; 2. бальзамбваний abalsamar иґготувЯти бальзЯм abaluartar \гідив. abastionar aballado тдіал. прим’Яті (полЯмані) кущі; лігвище (в лісі)
aballar 1. vt пересувЯти; 2. діал. пере- вбзити; 3. гнЯти (худобу); розпушувати (землю)', 4. vi (-se) пересувЯтися aballar \гіжив. пом’якшувати тонй aballar vt заст. скидЯти донйзу aballestar vti. тягнути; натЯгувати; 2. мор. відтягувати трос
abamiado adj шафрЯновий, шафрЯнний (про колір)
abanar гідив. abanicar 1 abandalizar(se) див. abanderizar(se) 1 abanderado m 1. прапоронбсець; 2. рел. хоругвонбсець; 3. суднб, що йде пщ на- ціонЯльним прЯпором; 4. вождь, лідер; діал. суддЯ на лінії (у футболі) abanderamiento m 1. військ, прйзов; набір (вербувЯння) в Ярмію; 2. мор. пропйска сУдна до пбрту (державі) abanderar vti. військ. призивЯти; набирЯ- ти (вербувЯти) в Ярмію; 2. мор. пропйсу- вати судно до пбрту (держави); 3. діал. згуртбвувати об’єднувати єдйною метбю (прогрЯмою); -se діал. згуртбвуватися, об’єднуватися
abanderizar vti. ствбрювати угрупбвання (в партії)', внбсити розкбл; 2. див. acuadrillar 2; -se 1. об’єднуватися в угрупбвання; 2. Л. Ам. приєднуватися до угрупбвання; вступЯти до пЯртії abandolear vííct. див. aballestar abandonado adj і. залйшений; запущений, занедбаний, занехЯяний (про людину); забутий; 2. неохайний, нечепурнйй;
3. незахйщений (про шахову фігуру{); 4. діал. розпусний; 5. Л. Ам. недбЯлий abandonamiento тдив. abandono 1, 2 abandonar vt 1. кйдати, залишЯти; - en manos de la suerte залишйти напризволяще; - la ciudad залишйти місто; 2. занедбувати, занехЯювати, запускЯти (справи, господарство)', 3. відмовлятися; випускЯти (з рук)', впускЯти; - la cuerda вйпустити з рук мотузку; -se 1. віддавЯ-
тися; 2. покладЯтися; довірятися; 3. стЯти неохЯйним (нечепурним); опустйтися; занепЯсти духом; 4. Стйшити хбду (про коня)
abandonismo m капітулянтство abandonista 1. ^'капітулянтський; política - капітулянтська політика; 2. m капіту- лЯнт
abandono m 1. залишЯння, покидЯння; 2. відмбва (від прав, майна)', 3. занедбаність, занехЯяність, запущеність; запустіння; 4. безпорЯдний стан; 5. неохайність, нечепурність; - de destino службб- вий вчйнок, недбЯлість, недбЯльство; соп - муз. невймушено abanero adj заст. лбвчий (про птаха\ abanicamiento m 1. обмЯхування віялом (опахЯлом); 2. див. abaniqueo abanicar vt 1. (vt) обмЯхуватися віялом (опахЯлом); 2. тавр, дражнйти бикЯ мулб- тою
abanico m 1. віяло; опахЯло; en - toe. adv. віялом; 2. вентилятор; 3. пбдув вітру; 4. флюгер; 5. піддувЯло; бстов повітродувних міхів; 6. екрЯн, заслін (від вогню, світла)', 7. їстівнйй гриб; 8. складЯний нам6т; 9. ілЯбля; 10. сл. шпЯга; 11. діал., зал. стріл ковий покЯжчик; 12. мор. підіймЯльний механізм, лебідка; ІЗ. ріал., Л. Ам. бот. півник (квітка)', 14. розчепірена кисть рукй; п’ятбрні; 15. садова решітка; parecer - de tonta метушйтися abanillo m 1. маленьке віяло; 2. рюш abaniqueo m 1. обмЯхування віялом; 2. коливЯння, гойдЯння; 3. надмірна жестикуляція, розмЯхування рукЯми abaniquería f 1. майстерня (фЯбрика) віял; 2. магазйн віял
abaniquero mi. мЯйстер, що виготовляє віяла; 2. продавець віял; 3. підстЯвка для віял
abano /771. див. abanico 1; 2. стельовйй вентилятор; 3. опахЯло (відмуК)', 4. пере- носнйй вентилятор
abanos /77/?/абЯни (індійців Колумбії) abantal m іст. фартух abantar vi діал. википЯти; -se хизувЯтися, вихвалятися, хвалйтися abanto 1. adj невпевнений, нерішучий, боязкйй, лякливий, полохлйвий (про людинУ)', 2. тавр, неповороткйй, повільний (про бика)\ 3. /77 Яструб (різновид) abacador m сортувЯльник (насіння) abacadura fi. сортувЯння (насінні)', 2. діал. вйсівки, відсівки
abacar itf сортувЯти (насіння) abarajar vtfi. Ам. 1. заважЯти, бути на пе- решкбді, бути на завЯді; 2. ловйти (нальоту, перехоплювати; 3. відбивЯти (удар) abarandar vt діал. тримЯти в межах (в рЯмках)
abarañar vt діал. копйчити, складЯти в копйці (сіно)
abaratamiento m знйження ціни, здешевлення
abaratar 1. vt знйжувати (зменшувати) ціну, здешевлювати; 2. продавЯти (купу- вЯти) дешевше; 3. нехтувати; зневажЯти; втрачЯти повЯгу; 4. w'(-se) пЯдати в ціні, дешевшати
abarbechar иґорЯти зЄмлю під пар abarbetar vt і. міцно тримЯти (підтрйму- вати) рукЯми; 2. з’єднувати мотузками; 3. мор. скрижувЯти; А. військ, укріплювати, споруджувати укріплення; -se чіплЯтися abarcas fpiі. абЯрки (шкіряне взуття)', 2. нЯдто простбре взуттЯ abarcadura f, abarcamiento mi. охбплю- вання; 2. військ. охвЯт; обхід; 3. захбплен- ня; оволодіння
abarcar vti. охбплювати, обіймЯти; 2. міс- тйти; 3. брЯтися, хапЯтися (за декілька
2
abertura
справ)\ 4. з’бднути, збирбти, об’єднувати;
5. мисл. обкладати; 6. військ, отбчувати, йти в обхід; 7. Л. Ам. скупбвувати, притрй- мувати (товар для перепродаж})', 8. діал. сидіти на яйцях; quien mucho abarca, poco aprieta за двомб зайцями поженбш- ся — жбдного не впіймбєш abarcón тскобб
abaritonado adj муз. баритонбльний abarloar vt (vi) швартувбти(ся) abarque m діал. виводок (курчат,; пташенят)
abarquero m мбйстер, що виготовляє аббрки (шкіряне взуття) abarquillado adj у формі трубки abarquillamiento m 1. загинання в трубку;
2. вигинбння; жолбблення; деформбція abarquillar vt 1. надавбти фбрми трубки;
2. (v/) жолббити(ся); деформувбти(ся) abarracadura f, abarracamiento m військ. розташувбння тббором, розсблення по барбках
abarracar vi (~se) військ, розташбвува- тися тббором (у барбках) abarrado adj з дефбктом, нерівномірно пофарббваний (про тканину) abarraganamiento m див. amancebamiento
abarraganar vt робити непромокбльною (;тканину)
abarraganarse див. amancebarse abarrajado adjЛ. Ам. розпусний, гулбщий, безпутний
abarrajamiento тЛ.Ам. розпуста; безпутство
abarrajar 1. vt див. abarrar 1; 2. Л. Ам.
вал йти, перекидбти; 3. військ, розсіювати (супротивника)', 4. vt діал. вибігбти, вист- рйбувати; -se 1. діал. спіткнутися (на бігу)', впбсти 2. Л. Ам. вестй розгульне життб; жйти розпусно abarrajo m діал. спотикбння; падіння (при 6¡rA
abarramiento m кидбння, шпурляння abarrancadero m 1. непрохідне місце, дра- говинб, трясовинб; 2. мілкб місце, мілина;
3. скрутнб станбвище abarrancadura f, abarrancamiento m загрузбння, застрягання
abarrancar 1. rf покраяти яругами; 2. зіштбв- хувати в яр; 3. w(-se) сідбти на мілину (про суднЬ)\ -se 1. грузнути, застрягбти (в багнюці, болоті); 2. падати в яр; 3. загрузбти, вли- пбти
abarrar vtA. кйдати, шпурляти; 2. виби- вбти (килим)
abarredera /мітлб, віник; щітка abarrer і/ґзабирбти, підбирбти (дбчиста) abarrilado ^вузькогрудий (про коня) abarrisco adv без розббру, скбпом abarrotada ґдіал. продуктовб крамнйця abarrotadura f, abarrotamiento m 1. пбвне завантбження (судна)', 2. скупбвування товбрів; 3. діал. затоварювання abarrotar1 vt кріпйти залізними балками (брусами)
abarrotar vt\. завантажувати суднб вщерть; 2. напбвнювати (вщерть)', перепбв- нювати, забивбти; 3. Л. Ам. скупбвувати товбр (для перепродаж^)', 4. діал. забивбти товбрами (магазин)', -se діал. див. abaratar(se)
abarrote m 1. мор. пбка, невелйкий тюк (товарну, 2. діал. продуктбва крамнйця;
3.: ~здіал. товбри (предмбти) пбршої по- трбби; продукти; д/продовбльчі товбри abarrotero m діал. крбмбр abarse (вжив. тк. в неознач. формі і в 2-ій ос. одн. імн. наказ, сп.) відхбдити, схбди- ти (з дороги)', ¡ ábate! геть з дорбги! abasar гідив. abastecer abases mpiдив. abaso 2
abasida adj див. abaso 1 abaso, -a 1. adj абхбзький; 2. m, f абха- збць, -ка; 3. я?абхбзька мбва abastamiento m постачання, забезпб- чення
abastanza 1. /достбток, забезпбченість;
2. велйка кількість, нбдлишок; 3. adv достбтньо
abastar 1. и/постачбти, забезпбчувати;
2. vi вистачбти, бути достбтнім; -se 1. запасбтися, забезпбчувати себб; 2. задовольнятися
abastardar vi вирбджуватися abastecedor 1. постачальний, Щ° по- стачбє; 2. торгуючий; спекулюючий; 3. m постачальник; 4.торгбвець, купбць; 5. скупник, перекупник; спекулянт abastecer* vtA. (con, de) постачбти, забезпбчувати; 2. вв6шт\л(продукти харчування, пальне)', -se постачбтися; запасбтися товбрами; закупбвувати товбри abastecimiento m 1. постачбння, забезпб- чення; 2. тех. жйвлення, подбча; - de agua водопостачбння abastero 1. adj іст. див. abacero; 2. тдіал. оптбвий скупник худбби abastimiento т /Ьг./ртя* abastecimiento abastionar vt військ, укріплювати бастіб- нами
abasto 1. т див. abastecimiento 1; 2. велйка кількість; 3. рі продовбльчі товбри, продовбльство; 4. Л. Ам. ббйня; 5. advicr. діал. рясно; dar - a (para) (із запереч.) справлятися, упбратися abatanar vt 1. валйти (сукно)’, 2. бйти, лупцювбти
abatatar vt( vi) Л. Ам. сорбмити(ся), бентежитися)
¡ábate! interj 1. бережись!, обербжноі; 2. від- сггупйсь!
abate т див. abad
abatí т діал. 1. маю, кукурудза; 2. абаті (кукурудзяна горілка) abatidero т водостік, дренбжний канбл abatido adj А. низькйй, ниций; мерзбнний;
2. пригнбблений, пригнічений; 3. знйже- ний (у ціні)
abatimiento т 1. принйження; 2. виснаження, знесйлення; 3. пригнббленість, пригніченість; 4. ганьбб, сбром; 5. вирубування (ліс))', 6. разбирбння, демонтбж; 7. мор. дрейф
abatir 1. и/валити, звблювати; збивбти; - los árboles вирубувати ліс; - un avión збйти літбк; 2. (трбхи) спускбти (прапор, вітрило)', 3. принйжувати; - soberbia збивбти пихУ; 4. пригнбблювати, пригнічувати, придушувати; 5. знімбти, де- монтувбти, розбирбти (намет)’, 6. и/'мор. дрейфувбти; -se 1. пбдати кбменем (про хижого птаха)', пбдати, разбивбти- ся (про літа/)', 2. принйжуватися; 3. засмучуватися, занепадбти духом; 4. по- ступбтися, здавбтися abatojar, abatollar vt діал. вилущувати, лущити
abaz m див. aparador 1 abazón /771. зоол. защічна пбзуха; 2. шлунок; вбло
abdicación fA. складбння сбну; зрбчен- ня (престолу)’, 2. зрбчення, відмбва (від віри, переконань)', 3. юр. відмбва (від власності, права)', 4. юр. докумбнт про зрбчення
abdicar vtA. складбти з сббе (сан)', зрікатися (престол))', 2. зрікбтися, відмовлятися (від віри, переконань)', 3. юр. відмовлятися (від власності, прав)', 4. позбавляти (прав, привілегій) abdicativo adj що стосується зрбчення abditorio /771. усамітнення, самбтність:
2. хбванка, схбвок
abdomen m А. анат. черевнб порожнйна;
2. зоол. черевцб, абдбмен (у членистоногим
abdominal adj черевнйй, абдомінальний; cavidad - черевнб порожнйна; tifus - черевнйй тиф
abducción fA. філос. абдукція; 2. мед. абдукція, відвбдення м’йза; 3. вйкрадення abductor /771. анат. абдуктор, відвіднйй м'яз; 2. відвід, відвіднйй прйстрій; відвід- нб трубб
abecé /77 див. abecedario 1, 2, 3; по entender (по saber) el - нічого не знати, не знати бзбучних істин; saber una cosa como el - знбти як свої п’ять пбльців; es como el - це простіше простого abecedario m 1. алфавіт; бзбука; 2. бзбу- ка, буквбр; - manual бзбука для глухо- німйх; - telegráfico (Morse) бзбука Мбр- зе; 3. азй, основи (науки)', 4. алфавітний спйсок
abedul /77бербза; - de Carelia карбльська бербза
abedular m березняк, бербзовий ліс, бербзовий гай abedulino бербзовий abeja /1. бджолб; - machiega (maesa, maestra, reina) бджолйна мбтка; - obrera (neutra) роббча бджолб; 2. працелюбна людйна; muerta es la - que daba la miel y la cera помбр годувбльник abejar /77 пбсіка abejareño ^пбсічний abejarrón m 1. див. abejorro 2; 2. див. abejón 3
abejaruco m 1. орніт. бджолоїдка, щурка золотйста (пта))\ 2. пліткбр abejera fpne. abejar
abejero /771. пбсічник; 2. див. abejaruco 1;
3. діал. бджолйний рій
abejón /771. зоол. трутень; 2. див. abejorro 1, 2; 3. абехбн (різновид гри в “жучка”)', hacer ^ діал. освистбти, ошйкати; нашіптувати; jugar al - con uno презйрливо повбдитися, зачіпбти самолюбство abejonear vi діал. 1. дзижчати; 2. шептб- тися, шушукатися
abejorreo /771. дзижчбння бджіл; 2. гул, шум, гудіння (голосів) abejorro /771. джміль; 2. мбйський жук; 3. зануда
abejuno ^бджолйний abela Лібрна топбля, осокір abellacado ^'підлий, нйций abellacar vt(v) розббщувати(ся), ставбти нйцим
abellotar vt надавбти фбрми жолудя abemolar vtA. пом’якшувати, робйти ніжним (гблос); 2. муз. стбвити бемолі abena /верббна
abencerraje: a lo - іос. adv. діал. з дбвгою бородбю
aberenjenado adj 1. тбмно-бузкбвий, kó- льору баклажана; 2. схбжий на баклажбн aberración f А. відхилення від шляху; 2. пбмилка; омбна; відхилення від прбвиль- ного шляху; 3. астр., біол., фіз. абербція;
4. фото світлорозсіювання; 5. безглуздість; заскбк; - mental мед. потьмарення рбзуму
aberrante adj що відхиляється від (прб- вильного) шляху; помилкбвий, хибний aberrar* vi відхилятися від шляху; заблу- дйти; блукбти
aberrear vt діал. сбрдити, гнівйти, злйти, розлючувати
abertal 1. adj що лбгко тріскається (про ґрунт)', 2. не обгорбджений (про садиб))',
3. /77 тріщина, ущблина, бтвір abertura fA. відкривбння; відмикання; 2. бтвір, проббїна; щілйна; 3. щілйна; тріщина, розкблина; 4. ущблина; 5. бухта, губа;
З
abesana
S6. відвертість; щирість; 7. астр., фіз. апертура; 8. рад. рОзхил (антени)] 9. юр. Оголошення заповіту
abesana /і. népuua 6opo3Há; 2. діал. nápa волів у запряжці
abestiado, abestializado яс/озвірілий abestiarse звіріти; озвіріти; перетворитися на тварйну
abetal, abetar m ялинник, ялиновий ліс abete m тех. CKo6á abético, abetíneo ^'ялиновий abetino m див. abeto abetinote /77ялйнова CMoná abeto m 1. ялйна; ялинка; ~ albar (blanco, común) ялйця біла (європейська); - falso (del Norte, rojo) ялйна звичáйнa; 2. дере- BHHá ялйни (ялиці)
abetunado adj цуже смаглявий; смолйстий abetunar vt\. BKpneáTH бітумом, асфаль- TyeáTn; 2. смолйти abieldar vt провіювати abierta f 1. icr. див. abertura 3; 2. діал. ривбк конЯ (з переляку?) abiertamente advi. відкрйто, публічно; 2. відкрйто, щиросердно, відверто abierto 1. р. ігг. de abrir; 2. a# відкрйтий, розкрйтий; відчйнений; 3. відкритий, рівний (про місцевість)] 4. відкритий, незахй- щений, неукріплений; відвертий, щйрий; a pecho - іос. adv. відверто, щйро; 5. Яв- ний, Яснйй; 6. діал. придЯтний для сівбй, посівнйй; 7. лінгв. відкрйтий (про звук, склад)] 8. мор. відкрйтий, безпЯлубний; 9. adv див. abiertamente; ~ de ojos далекоглядний, проникливий; carta -а відкрйтий лист; ciudad ~а відкрите місто; cuenta ~а відкрйтий рахунок; inteligencia -а живйй (гбстрий) рбзум; a cielo - іос. adv. прбсто Hé6a; a puertas -as при відкрйтих дебрях abiete m див. abeto
abigarrado adj 1. строкатий, пістрявий, різнобЯрвний; 2. розмаїтий, різношбр- стий
abigarramiento m 1. строкЯтість, пістрявість, барвистість; 2. різнобЯрвність; розмаїтість, мішанйна
abigarrar vt 1. розфарбовувати (розмальовувати) в різні кольорй; 2. перемішувати, плутати
abigeato m юр. крадіж худОби abigeo m викрадЯч худОби abigotado а^вусЯтий abijar vtpian. нацьковувати (собаі) abintestado тюр. спрЯва про спЯдок (без заповіту?)
abioquímica /неорганічна хімія abipones /77 рі абіпОни (інд&нці в Аргентині)
abirritar vt мед. знімЯти подрЯзнення abisagrar vt буд. стЯвити пЄтлі (на вікна, Двері)
abisal adj див. abismal; fauna ~ глибоководна фЯуна
abiselar иГскОшувати край, знімЯти фЯску abismado adj 1. що зазнЯв крЯху; розорений; 2. що задумався; 3. таємнйчий; мовчазнйй; 4. геральд. центрЯльний (про фігурі на щиті) abismar m швОрінь
abismal2 adj глибйнний; глибоководний, абісЯльний 1
abismar vti. скидЯти в безОдню; 2. бентЯ- жити; 3. ретЯльно приховувати; -se 1. пЯ- дати в безОдню; 2. ніяковіти, бентбжити- ся; 3. замикЯтися в собі; впадЯти, поринЯ- ти (в скорботу, спогляданні)] поринати, заглиблюватися (в роздуми, мрії)] 4. ди- вувЯтися
abismático adj 1. див. abismal2; 2. глибокий, бездОнний
abismo /771. безОдня, прірва; пучйна (морська)] un - de dolor безмірне rópe; un -
de bajeza межЯ нйцості; es un - de necedad він несосвітенний дурень; 2. вели- чЯзна різниця, прірва; 3. пЯкло; 4. геральд. середйна пОля (на щиті) abitar vt прив’язувати Якірний трос (до бітенгів)
abitigas m рі абітйги (індійці в Болівії і Пер}/)
abitón /77 мор. 1. кнехт; 2. бітенг abizcochado adj пухкйй, дірчЯстий (про випічку?)
abjuración /'клЯтвенне зрЯчення abjurar vt(vi, de) клйтвенно зрікЯтися, від- ступЯтися, ВІДМОВЛЯТИСЯ ablación f 1. ампутЯція; вйдалення (зуба, мигдалин)] 2. геол. аблЯція, руйнування (змив) ґрунту; - glaciaria льодовикова аблЯція, тЯнення (льодовиків) ablactar vt припиняти грудне годувЯння (дитини)
ablandabrevas com. пустЯ місце, нуль без пЯлички (про людину?) ablandada ffi. Ам. див. ablandamiento ablandador adj пом’якшувальний ablandahigos com. див. ablandabrevas ablandamiento m 1. пом’якшення; - del agua пом’якшення водй; 2. послЯблення, пом’якшення, полегшення (болю) ablandar 1. и/пом’Якшувати, м'якшйти; ос- лЯблювати, розслЯблювати; 2. пом’якшувати, полегшувати (біль)] 3. змЯншувати, вгамовувати (гнів), стрймувати; 4. побй- ти; 5. i//(~se) тепліти (пропогоду?)] 6. (-se) стихЯти, слабнути (про вітер)] -se 1. ста- вЯти м’яким, пом’якшуватися; 2. вгаму- вЯти свій гнів, вгамовуватися ablandativo adj див. ablandador ablandecer* іі див. ablandar 1 ablanedo m діал. див. avellanal ablano m діал. див. avellano ablaquear vt обкопувати (дерева, кущі) ablativo /77 лінгв. аблатйв, відкладнйй (орудний) відмінок ablegado m пЯпський легЯт ablegar vt відправляти, усувЯти ablentar іїдіал. див. aventar ableo /77 зоол. білорйбиця ablepsia /і. мед. аблбпсія, втрЯта зОру;
2. потьмЯрення свідОмості ablución f\. обливЯння, умивЯння, миття; 2. рел. обмивЯння; 3. хім. очйщення (від солі)
abluir* vt промивЯти, розчищЯти (пергамент, письмена)
ablusado довільний, простОрий (про крій) abnegación f 1. самозрЯчення, самопо- жЯртвування; 2. самовідданість abnegado adj самовідданий abnegar* vt 1. (-se) добровільно зрікЯтися, жЯртвувати; 2. рішуче заперечувати; відкидЯти
abobado adj 1. придуркуватий, дурнувЯ- тий, недоумкуватий, пришелепуватий; 2. сторопілий, очманілий, оскаженілий abobar 1. Зробити дурнйм, отуплЯти; 2. приголомшувати; 3. vi (~se) божевОліти; -se 1. дурніти, тупіти; 2. застигЯти від здивувЯння
abocadear vt 1. кусЯти, відкушувати; 2. ха- пЯти (рвЯти) зубЯми
abocado1 aaj\. напівсухйй (провино)] 2. близький, майбутній; 3. прирЯчений abocado2 m див. abogado abocamiento m 1. кусЯння; 2. укус; 3. близькість, наблйження; 4. небезпека, загрб- за
abocar 1. и/кусЯти; хапЯти (рвЯти) зубЯми;
2. наближЯти, присувЯти (війська)] 3. на- вОдити, націлювати (зброю)] 4. перели- вЯти (з пляшки в пляшку)] 5. широко роз- крйти мішОк (для засипанні)] 6. vi вхОди- ти в порт (протОку); -se 1. наближЯтися,
присувЯтися 2. (соп) зустрічЯтися, СХОДИТИСЯ (для переговорів) abocardado adj тех. 1. зенкОваний; 2. розвальцьований; 3. рОзтрубний abocardador m тех. 1. зЯнкер, зенківка; 2. свЯрдел, бурЯв, бурЯвчик abocardar vt Л. розширювати (отвір)] 2. надавЯти розлОжистої фОрми (дереву; кущу?)] 3. тех. зенкувЯти; розвальцьовувати
abocardo m 1. зЯнкер; 2. гірн. бур; бурЯв abocatero m див. aguacate 1 abocetado adj у вйгляді нЯрису, ескізний abocetar \гіжив. робйти нЯрис (ескіз) abocinado adj що розшйрюється у фОрмі рОзтруба, конусоподібний abocinamiento m розшйрення (розтрубом)
abocinar 1. vt розшйрювати, надавЯти фОрму рОзтруба; 2. viпЯдати долілйць abochornado adj збентЯжений, засоромлений, зніяковілий, почервонілий, зашарілий
abochornar vt 1. обдавЯти жЯром (спЯ- кою), обпЯлювати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se 1. задихЯтися (від спеки)] 2. згорЯти з сОрому, шарітися; 3. сОхнути (в’Янутй) від спЯки (про рослини) abodocarse Л. Ам. вискЯкувати, з’являтися (про нариви, прищі) abofado adj діал. розпухлий; одутлий (про обличчі)
abofarse діал. 1. опухЯти, набрякЯти (про обличчя); 2. здувЯтися, здимЯтися (про покриття)
abofetear vt\. давЯти ляпаса; 2. діал. див. apuñear
abogacía ^адвокатура abogada f 1. адвокЯт (жінка)] 2. дружйна адвокЯта; 3. заступниця; посередниця abogadear и/адвокатувЯти abogaderas f рі Л. Ам., abogaderías f рі діал. хитромудрі дОкази, вйверти; andar (salir) con - хитрувЯти, вивертЯтися, викручуватися
abogadesco, abogadil яс/адвокЯтський abogadillo m rópe-адвокЯт abogadismo m засилля адвокЯтів (у справі)
abogado m 1. адвокЯт, захиснйк; - consultor (de bufete) юрисконсульт; - del Estado держЯвний оовинувЯч; - de pobres захиснйк за признЯченням; 2. адвокЯт, заступник, прохЯч; 3. рел. патрОн, заступник (про святого)] - de secano (de sábana) діал. (- de trompito) адвокЯтик; знавЯць законів, законник; базіка, пусто- брЯх; всезнЯйко, нЯук, невіглас, що береться судйти про все
abogar vi 1. займЯтися адвокЯтською прЯктикою; 2. юр. вестй спрЯву, захищЯти (в суді)] 3. (por) захищЯти abolengo /771. походження, рід; родовід;
2. родовитість, знЯтність, вельможність
3. юр. спЯдок; родовйй маЯток abolición f відміна, скасувЯння (закону?)] знйщення (рабства) abolicionismo m іст. аболіціонізм abolicionista іст. 1. adj аболіціоністський;
2. com. аболіціоніст
abolir* vt відмінЯти, скасовувати, анульО- вувати; знйщувати (рабство) abolitivo adj що відмінЯє, скасовує; що знйщує
abolsado adj 1. мішкоподібний; 2. мішку- вЯтий; 3. нерівний, шерхкйй (пропобілкр) abolsar vt зробйти простОрим, мішкуватим (одяї)] -se 1. бути мішкувЯтим; сидіти мішкОм (про одя/)] 2. див. afollarse abollado 1. adj див. abatido 2; 2. m збОрки (на сукні)] 3. тйснення; карбувЯння abolladura /і. ум’ятина; 2. карбувЯння
4
abrevadero
abollar vtA. робити ум’ятини; 2. витисі^ти (візерунок 3. Kap6yBáTH, Bn6nBáTn; 4. Ha6nBáTH ґулю
abollón /771. див. abolladura 1; 2. брунька, bíhko, nápocroK (на виноградній лоз)\ 3. ґуля (від забиття)
abollonar 1. vt вкривати ум’ятинами; 2. карбувати, вибивати (рельєф, візерунок
3. vi діал. давати бруньки (паростки); розпукуватися (про бруньки) abomaso m сичуг \відділ шлунка жуйний) abombado adj 1. випуклий; cristal ~ випукле скло; 2. божевільний, навіжбний, очманілий; 3. Л. Ам. затхлий, з душкбм; 4. діал. м’який, влбжаний (про фрукти); 5. Л. Ам. напідпитку
abombamiento тЛ. Ам.див. aturdimiento abombar 1. vt надимати (кулю)] щільно набивати; 2. ставати випуклим, вигинЯ- ти(ся); 3. приголбмшувати, ошелбшува- ти, оглушати; затуманювати (гблову); 4. vi качати насбсом; ~se Л. Ам. 1. п’яніти, хмеліти; 2. псуватися, тухнути, гнистй; 3. ставати м’якйм, перестиглим (npot фрук- тй)\ 4. збожевбліти, здуріти, очманіти abominable adj огйдний, мерзбнний, бридкий
abominación /і. відраза; 2. мерзбнність, мерзбта, огйдність, паскудність abominar vt(vr, de) 1. ненавидіти, зневажати; відчувати відразу (непрйязнь); 2. клясти, проклинати; осипати прокльбна- ми
abonable adj А. що заслугбвує довіри; гідний рекомендації; 2. що налбжить сплаті abonadero тдіал. 1. місце для зберігання дббрив; 2. удббрювані поля abonado 1. adj що користується довірою (гарною репутацією); 2. багатий, замбж- ний; 3. кредитоспромбжний; 4. готбвий (схйльний) зробйти (сказати); 5. т або- нбнт, передплатник; 6. удббрювання (дія)]
7. споживач електроенергії (газу), абонбнт abonador т 1. абонант, передплатник; 2. довіритель, поручйтель; 3. свердлб, бурав abonadora /"розкидач дббрив abonamiento т див. abono 1 abonanzar vi випогбджуватися; розсіюватися (прохмарй)] стихати, вгамовуватися (про вітер, море)
abonar 1. vt схвалювати; 2. ручатися; 3. покращувати, удосконалювати; підвйщу- вати Якість; сплачувати, виплачувати, внбсити плату (гроші)\ 4. зарахбвувати, приймати (часткову сплату боргу); 5. внбсити добрива, удббрювати (ґруні)] 6. (vr) (а) абонувбти(ся); передплачувати; 7. ком. внбсити, занбсити (до бухгалтерської книгй)\ 8. vi див. abonanzar abonaré m ком. 1. чек, грошовйй брдер; 2. грошова зобов’язання abonero /77Л. Ам. величний торгбвець (що продає на виплат)
abono /771. схвалення; 2. порука, поруч- ництво, гарантія; 3. сплата, вйплата ббр- гу; 4. абонемант; передплата; 5. дббриво; ~s químicos (fosfatados) хімічні (фосфатні) дббрива; 6. внесення дббрив; en su ~ вам на кбристь; ser de ~ становйти цінність
abonuco тдіал. валик для носіння вантажів (на голові)
aboquillado adj 1. у фбрмі мундштука; 2. з мундштукбм; 3. скбшений, конусоподібний (про арку)
aboquillar vt 1. вставлЯти мундштук; 2. буд. надавати конічную фбрму; 3. скбшу- вати, обтісувати (кути, краї) aborción f 1. див. aborto 1, 2; 2. бот. передчасний рбзвиток плода abordable adj 1. доступний; 2. придатний для причалювання (про судно, берет)
abordador adj мор. що берЄ на абордаж abordaje m 1. мор. абордаж; entrar (saltar, tomar) al ~ брати на абордаж; 2. штурм, прйступ
abordar 1. vi (a, con; vt) йти (брати) на абордаж; 2. (а, con; vt) зіштбвхуватися (з судном); підхбдити впритул (до судна)]
З.вхбдити в порт; пришвартбвуватися; 4. и/пришвартбвувати (судно)] 5. підхбдити; заговбрювати; 6. розпочинати; братися; ~se зіштбвхуватися (про судна) abordo /77 див. abordaje aborigen 1. a# аборигенний, тубільний; 2. т(р) абориген, коріннйй жйтель, тубілець aborígena adj, т (р) Л. Ам. див. aborigen aborrachado ^'яскрЄво-червбний aborrajarse засихати на кбрені (про злаки) aborrascarse 1. псуватися (про погоді)] 2. розсердитися, розгніватися, скипіти; понурюватися; 3. напиватися , набиратися aborrecer* 1. vt ненавидіти, почувати відразу; ~ de muerte a uno смертельно ненавидіти; 2. розлюбйти; 3. набридати, надокучати, дозолЯти; 4. (про птахів) кйдати, залишати (гніздо, пташенят)] 5. витрачати (час, гроші)] ~se втрачати терпіння; нудьгувати
aborrecible adj огйдний, мерзенний; ненависний, осоружний aborrecido adj нуднйй, що нудьгує aborrecimiento /771. огйда, відраза; 2. ненависть, ворбжість; 3. див. aburrimiento aborregar \гіЛ. Ам. копйчити, складати в копйці (хліб)
aborregarse 1. вкриватися білими хма- рйнками (баранцЯми) (про небо)] 2. Л. Ам. дурнішати, тупіти; 3. діал. лякатися, боЯтися
aborricarse черствіти, грубіти abortadura f іст;, abortamiento m див. aborto 1
abortar vi А. викйдувати плід, нарбджува- ти передчасно; 2. (vt) порбджувати чудб- висько; ствбрювати дбщо огйдне; 3. зазнавати невдачі, не вдаватися, провалюватися; hacer ~ una cosa зірвати (прова- лйти) що-н.; 4. не розвиватися, зупинятися в рбзвитку (про частинурослинй)] 5. мед. не розвиватися (про хворобу) abortivo 1. зс/недонбшений, народжений передчасно; 2. абортйвний, що викликає аббрт (про засіб)] 3. m абортйвний засіб aborto /771. аббрт; ~ criminal (terapéutico) штучне переривання вагітності; 2. вйки- день, передчасні полбги; 3. вйродок, вилупок
abortón /771. недонбсок, вйродок (про тваринУ)] 2. каракульча
aborujarse 1. згортатися в грудочки, вихб- дити грудкуватим; 2. див. arrebujarse abosar \гідіал. підбурювати, підохбчувати (бійцівськихпівнів)] ~se налітати abotagamiento m 1. пухлйна, припухлість;
2. одутлість, набряклість abotargarse 1. опухати, припухати, роздуватися; 2. набрякати (про обличчя)] 3. дуріти, дурніти
abotinado adj: zapatos ~s закрйті чере- вйки
abotonador m гаплйк для застібання ґудзиків
abotonar 1. rf(~se) застібати на ґудзики; 2. Л. Ам. перекривати (зрошувальний ка- нагі)] 3. ^/розпукуватися (про бруньки, бу- тонй)
abovedado adj 1. архіт. склепінчастий, арочний; 2. випуклий, дугоподібний abovedar vt архіт. 1. надавати фбрми склепіння; 2. перекривати склепінням aboyado1 adj 1. скотарський (про ферму)]
2. що здааться в орбнду разом з волами (про ферму)
aboyado2 adj діал. безробітний; позбавлений кбштів
aboyar 1. vt мор. ставити бакени; 2. мор. утрймувати на повархні водй за допомб- гою ббкенів; 3. vi (~se) плавати, триматися на повбрхні водй abozalar Зодягати намбрдник abozar vt мор. стопорйти, кріпйти стбпо- ром
abra ñ. невелйка бухта, затбка; 2. рейд; 3. ущблина; 4. тріщина на ґрунті (після землетрус})] 5. Л. Ам. галЯвина (в ліс)] б.діал. стулка (дверей, вікна)] 7. діал. просвіт abracadabra f абракадабра; безглуздя, нісенітниця
abracadera ЇЛ. Ам. рукопашна, сутичка abracar \іїЛ. Ам. див. abarcar 1 abracijo m обіймання abrasador 1. пекучий, палючий; fuego - спопеляючий вогбнь; 2. що засушує, обпалює; 3. гарЯчий, полум'Яний, палкйй (про пристрасть)] 4. m марнотратник життЯ
abrasamiento m 1. спалювання; 2. займання, загорання, пожбжа abrasar 1. и/палйти, спалювати; спопеляти; 2. палйти, обпікати, обдавати жаром;
3. пектй, обпалювати, обпікати (про перець, гостру їжу)] 4. сушйти, висУшивати (рослини — про сонце)] 5. розпалювати (пристрасть)] 6. марнувати, марнотратити; 7. сорбмити, змушувати червоніти; со- рбмити, стидйти; 8. viб^ти дуже гарЯчим, обпалювати; ~se 1. горіти; згорати; 2. згорати від спбки; 3. сбхнути (в’Янути) від спбки (про рослин*)] 4. палати (почут- тям)] згорати (від сорому, нетерпіння.)] ~se vivo задихатися, згорбти від спбки; палЯти (гбріти) прйстрастю abrasión f 1. мед. абразія, вискбблюван- ня; 2. мед. подразнення (кишок, слизових оболоноі)] 3. мед. вйразка; 4. геол. розмивання 6épera; - glaciaria (marina) льо- довикбва (морськЯ) абразія; 5. тех. абразія, стирЯння; 6. тех. зачищання, шліфування; полірування
abrasivo 1. adj абразйвний, шліфувальний; 2. /77 абразйв, шліфувальний матеріал
abravecer* и/сердити, гнівйти, злйти (тва- рип?)
abrazadera fA. тех. хомут, затискач, стяж- Hé кільцб; 2. підхват (для занавісок, портьєр)] 3. полігр. з’аднувальна фігурна дужка; 4. військ, ложовб кільцб abrazado 1. adj сл. що сидйть у в’язнйці; 2. /77 іст. див. abrazo abrazador 1. adj обіймаючий; 2. m сл. по- ліцбйський
abrazamiento m обійми abrazar vtA. обіймЯти; 2. отбчувати, охбп- лювати; ~ con un paréntesis брати в дужки; 3. обвивати (про рослйніА] 4. приймати; долучатися; 5. містйти (в соб)] ese título abraza el contenido de la obra заго- лбвок відображає зміст твбру; 6. брЯти на сббе (керівництво, справ})] ~se 1. обійматися; 2. вхопйтися; 3. вйтися, обвиватися (про рослинй)
abrazo m обійми; dar un ~ обійнЯти abreboca com. А.Л.Ам. роззЯва, ґава; 2 .діал. аперитйв
abrecartas m розрізувальний ніж ábrego /77 півдбнний (півдбнно-західний) вітер
abrelatas m консбрвний ніж abrenuncio не трбба мені, не буду, не хбчу abreojos тдіал. див. abrojo 1 abreostras т видблка для устриць abretrochas /77бульдбзер abrevadero т 1. водопій; 2. водопійний жблоб; - automático автонапувалка; 3.
5
abrevador
подбток на водопій; 4. бдо.Чірбміжок; за- збр; щілина
labrevador 1. adj водопійний; напувбль- ний; 2. /77 HanyBánbHHK (худоби); 3. див. abrevadero, 1,2
abrevar vt 1. HanyeáTH, вести на водопій іхудобу); 2. давбти напитися; обпбювати (зіллям); спбювати; 3. nonnBáTH, зрбшу- вати; 4. втамбвувати, задовольняти; 5. замбчувати (шкіру при дубленні); ~se пити, напивбтися (про худобу abreveredas т див. abretrochas abreviación f 1. скорбчення; 2. змбншен- ня; скорбчування; 3. іст. корбткий посібник, компбндій; 4. див. abreviatura 1 abreviadamente advcimno, коротко; конспективно
abreviado 1. aojr скорбчений, стислий; 2. мізбрний, урізаний; 3. m короткий посібник; корбткий курс
abreviamiento тдив. abreviación 1,2 abreviar 1. і^скорбчувати; урізбти; 2. змбн- шувати, скорбчувати; 3. і//еконбмити час; робити швидше; -se (а) діал. поспішбти (зробити)
abreviatura / 1. скорбчення, абревіатура;
2. компбндій, конспбкт; en - іос. adv. ско- рбчено, кбротко, стйсло; швидко; відрбзу abrevios mpiдіал. див. avio З abriboca com. Л. Ам. див. abreboca 1 abribonado ¿q/злодійкуватий; шахраювб- тий
abribonarse ставбти крутібм (шахрабм) abricotina /абрикотин (слива, лікер) abridero 1. adi що лбгко відкривається (розлбмується) (про фрукти); 2. m бот. пбрсикове дбрево (різновид); 3. бот. пбр- сик (плід)
abridor 1. adj що відкривбє; 2. тдив. abridero 2; 3. копулювбльний ніж (для щеп- лення дерев); 4. дитбча сербжка; 4. див. abrelatas; 6. діал. рідкий гребінбць; - de láminas гравбр
abrigadero т А. див. abrigo 1,3; 2. Л. Ам.
притбн; 3. Л. Ам. лігво, Hopá; - de chinches розсбдник клопів, блощичник abrigado 1. ¿¿^'захищений від вітрів (холодів); 2. вдягнутий; demasiado - нбдто тбпло вдягнутий; 3. Л. Ам. див. abrigador 1; 4. тдив. abrigo 1
abrigador 1. adjJi. Ам. тбплий (про одяг);
2. Л. Ам. що перехбвує (злочинця); 3. т шерстянб фуфайка; 4. Л. Ам. переховувач
abrigamiento т іст. див. abrigo 2 abrigano mіст., abrigaco гпА.див. abrigo 3; 2. мбт, рогбжа (для парників); 3. військ. тимчасбвий навіс
abrigar vtA. (vt) укривбти(ся), захищбти- (сяї (віддощу, холоді; 2. гріти (про одяг);
3. (vr) тбпло вдягбти(ся), закутувати(ся);
4. захищбти, оборонити; 5. плекбти, таїти, прихбвувати; - esperanzas плекбти надії; - planes винбшувати плбни; 6. укривбти судно (від шторму)
abrigo /771. укриття, збхист (від дощу, холоду; de mal - холбдний (про місце); ponerse al - ховбтися, укривбтися; 2. вбрх- ній бдяг, пальтб; 3. закрита бухта; 4. притулок, пристанбвище; servir de - слугу- вбти укриттям; 5. військ, укритті; 6 допо- мбга, піклувбння, опіка, заступництво, протегувбння; 7. стоянка пбрвісної людини (в печері); al - de loe. ргер. під збхис- том, під протегувбнням, под прикриттям; de -: una persona de - небезпбчна людина
abril /771. квітень; 2. (рі) юність, мблодість; el - de la vida веснб життя; en los -es floridos в юні рокй; tiene quince -es їй п’ятнбдцять рбків; estar hecho (parecer) un - бути свіжим (гбрним), сяяти красбю;
як намальбваний; хоч малюй; як картйн- ка; aguas mil, cernidas por un mandil квітень — водолій; - y mayo, la llave de
todo el año весняний день рік годує abrileño з^'квітнбвий abrillantador m 1. гранувбльник (коштовного каміння); 2. шліфувбльник; 3. грану- вбльний верстбт
abrillantar vtA. гранувбти (коштовне каміння); 2. шліфувбти, полірувбти; 3. нада- вбти блйску, лйску abrimiento тдив. abertura 1 abrinquicado adj ніжний, крихкйй abrir* 1. vt відкривбти, розкривбти; відчиняти (вікно, двері); -conllave відмйка- ти (ключбм); - de par en par розчинйти нбвстіж; - una bótela відкоркбвувати пляшку; 2. розкривбти, розпечбтувати (конверт, пакет); - el sello зняти печбть;
3. розрізбти (журнал, книгу; 4. пробивб- ти, пролбмувати; свердлйти; - un orificio пробивбти бтвір; 5. розрізбти; розкблюва- ти; 6. розрубувати, розтинбти; розбирбти (тушУ; 7. відкривбти (кран, вентиль); - еі agua (el gas) вмикбти воду (газ); 8. роз- кривбти, розправляти; - la mano розтйс- нути кулбк; - el paraguas розкрйти парасольку; 9. гравіювбти; висікбти; 10. розсу- вбти, розставляти (ноги, циркуль); про- кладбти, провбдити (дорогу, канал); 12. відкривбти (крамницю, установу ; 13. відкривбти, розпочинбти роббту (засідання);
- las negociaciones розпочбти переговб- ри; 14. починбти, розпочинбти (передплату, кампанію); оголоейти (конкурс);
15. відкривбти (пам'ятний); 16. відкривбти (кордон, доступ); 17. відкривбти, очблю- вати (ходу, парад); 18. відкривбти (вогонь); 19. відкривбти (рахунок в банку; 20. відкривбти, виявляти (родовище); 21. тавр, відганбти від бар’єрб (бика); 22. Л. Ам. вирубувати (ліс); 23. vi відкривбтися, відчинитися (про вікно, двері); 24. розкри- вбтися, розпукуватися (про квіти); 25. відкривбтися, розпочинбти роббту (про крамницю); випогбджуватися, покрбщу- ватися (про погодУ; 26. мор. відчблю- вати, відпливбти; 27. Л. Ам. тікбти; en un
- у cerrar de ojos вмить, мйттю abrirse* 1. відкривбтися, розкривбтися, відчинитися; - de par en par розкривбтися нбвстіж; - con llave відмйкатися ключбм; 2. розступбтися, давбти дорбгу (про натовп); 3. розкблюватися, розтріскуватися; лбпатися; 4. розлізбтися, рвб- тися (про матерію); la seda se abre шовк січбться; 5. розпукуватися, розкривбтися (про квіти); 6. розтягуватися, пошкбджу- ватися (прозв'язки); 7. відкривбтися (про пейзані); 8. прояснятися (про погоду); 9. відкривбтися, розпочинбтися (про засідання); 10. (а, соп) відкривбтися, довірятися; 11. відкривбтися (про ранУ; проривбтися (про нарив); 12. (a, sobre) вихбдити (про вікно, балкон); 13. розгор- тбтися (про війська); 14. Л. Ам. потихбнь- ку пітй, втіктй; 15. Л. Ам. відмовлятися (відучасті); вихбдити з гри; 16. Л. Ам. зад- кувбти; боятися; 17. діал. бути щбдрим; - camino прокладбти собі шлях, пробивб- тися; вйбитися, вийти в люди abroarse вхбдити в бухту; укривбтися в бухті abrocalar vt отбчувати захиснбю стінкою (крбєм)
abrocatelado ^'парчбвий abrochador m 1. гаплйк. (для застібання)
2. скріпкозшивбч
abrochadura /1. застібування (на ґудзики, ґачки); 2. збетібка
abrochamiento тдив. abrochadura 1 abrochar vtA. застіббти (на ґудзики, гаплички, 2. Л. Ам. схопйти; 3. діал. робйти
догбну, карбти; -se 1. застіббтися (на
Йудзики, гаплички); 2. діал. зчіплюватися, йтися; 3. (а) діал. обмбнювати, обдурювати
abrogación f, abrogamiento т юр. відміна, скасувбння (закону), аброгбція abrogar іїюр. відміняти, скасбвувати (законі) abrojal /77 збрості чортополбху abrojín /77 морськйй слимбк abrojo /771. бот. якірці; 2. бот. золототй- сячник (різновид); чортополбх; 3. колючка (шип) чортополбху; 4. зоол. краб (різновид); 5. їжбк (загородження); 6. рі рй- фи; 7. рі сл. засмучення; -s de la vida життбві негарбзди abromado ^'похмурий, тумбнний abromar vt іст. див. abrumar; -se вкривб- тися морськйм шбшнем (про днище корабля)
abroncar vtA. дратувбти, сбрдити; 2. лбя- ти; 3. сорбмити, стидйти; -se 1. сбрди- тися, обурюватися; 2. стидйтися, згорбти від сброму
abroquelado adj бот. щитоподібний (про листя)
abroquelar vt прикривбти, захищбти, заступ бти; -se 1. прикривбтися; 2. не здавб- ти позйції; наполягбти на свобму abrótano m (- macho) абрбтон (різновид полину; - hembra глистогін (цитварний полин)
abrotocar и/розпускбтися, розпукуватися; з’являтися (про бруньки, листя, пагони) abrumador adj А. що пригнічує; 2. обтяжливий; 3. набридливий, надокучливий abrumar vtA. пригнічувати; 2. набридбти, надокучбти; 3. обтяжувати; 4. перемогтй, взйти гбру (в суперечці); 5. принйжувати; -se вкривбтися (застилбтися) тумбном abrupto ас/крутйй, урвйстий, стрімкйй abrutado загрубий, з грубими манбрами abruzarse діал. бйтися, зчепйтися absceso /77абсцбс, нарйв abscisa ґмат. абсциса absenta /абебнт, полинбва горілка absentismo m А. постійна відсутність поміщика в свобму мабтку; 2. неявка (невй- хід) на роббту (робітників) ábsida, ábside f архіт. апейда absintio тдив. ajenjo 1 absolución /1. прбщення, звільнення (від покарання, зобов'язання); - sacramental рел. відпущення гріхів; 2. юр. (- libre) вй- правдання, абсолюція; - de la demanda припйнення пбзову
absoluta /1. категорйчне твбрдження; 2. військ, білий квитбк; tomar la - звільнятися зі служби
absolutamente adv А. абсолютно, пбвніс- тю, цілковйто; 2. діал. збвсім ні, ні в якому рбзі
absolutismo /77абсолютйзм, самодержбв- ство
absolutista 1. ао/абсол.ютйстський, само- держбвний; 2. влбдний, деспотйчний; 3. /77 прибічник абсолютйзму (самодержбв- ства)
absoluto adj А. абсолютний, пбвний, ціл- ковйтий; mayoría -а абсолютна більшість; verdad -а абсолютна істина; en - іос. adv. абсолютно; ніскільки, нітрохи; (в ствердж. констр.) цілкбм, пбвностю, цілковйто; (в запереч, констр.) аж ніяк, категорйчно; ні в якому рбзі; 2. абсолютний, необмбжений (про владу; 3. деспотйчний, влбдний (про характер, тон); 4. військ.:\\сепс\а -а пбвне звільнення від служби; 5. лінгв. абсолютний; ablativo - абсолютний аблатйв; 6. чйстий, без дбмішок; alcohol - чйстий спирт; Іо - філос. абсолют absolutorio, absolvedor adj виправдувб- льний (про вироґ)
6
acabar
absolver* vti. (de) звільнити (від покарЯн- ня, зобов’язання); 2. юр. визнавЯти невинним, виправдбвувати; 3. Bn6a4áTH, пробачЯти, відпусти (гріхи); 4. розв’язувати, вирішувати {питання, сумніви) absorbechoques m амортизЯтор absorbedor m хім., фіз. поглинач, абсор- 6ép
absorbencia їдив. absorción 1 absorbente 1. ао(гпотинЯльний, всмбкту- вальний; medio - поглинЯльне середб- вище; всмбктувальна речовинЯ; 2. владний; що не допускЯє втручЯнь; 3. m хім., фіз. поглинЯч, абсорббнт absorberі^1. всмбкгувати, вбирЯти; 2. хім. поглинЯти, абсорбувЯти; 3. амортизувЯти (поштовх, удар); 4. поглинЯти, поїдЯти [час, продукцію); 5. проживЯти, гайнувЯти (спадоії); 6. поглинЯти, цілкбм захбплю- вати; - la atención привертЯти увЯгу absorción f\. всмбктування, поглинЯння;
2. фіз., хім. поглинЯння, абсбрбція; 3. поглинЯння (часу, продукції) absortar vt поглинЯти, захбплювати, заволодіти yeároio; -se бути захбпленим (зачарованим) absorto ас^'захбплений abstemio 1. adju\о не п’є винЯ; 2. m непитущий
abstención /і. утримання; 2. відмбва, утримання {від голосуванні ¿ -es hay? скільки тих, хто утримався?; - parlamentaria неЯвка на засідання парламенту abstencionismo m утримання, ухилЯння {від участі у виборам abstencionista adj що утрймується, що відмовляється {від голосування)’, що ухиляється {від участі в політичному житті) abstener* (de) утримувати abstenerse* (de) утримуватися, відмовлятися
abstergente 1. adj що очищує, промивЯє {рані 2. /иочйщувальний зЯсіб absterger і/ґпромивЯти (рану) abstinencia f 1. утримання, абстинЯнція;
2. дотрймання посту abstinente adjпоміркбваний abstracción f 1. аострЯктність, абстрагб- ваність; 2. філос. абстрЯкція; абстрактне поняття; 3. абстрагувЯння; 4. прЯгнення до самбтності, усамітнення abstraccionismo m, abstractismo m абстракціонізм
abstractista com. абстракціоніст abstractivo adj абстрагуючий; схйльний до абстрЯкцій
abstracto adj абстрЯктний (мат.); arte - абстрЯктне мистбцтво; en - іос. adv. абстрактно
abstraer* 1. vt абстрагувЯти, відволікЯти;
2. i//(-se, de) не брати до увЯги, не врахб- вувати, опускЯти; -se 1. абстрагувЯтися, відволікЯтися; 2. замикЯтися в собі; заглйблюватися в рбздуми abstraído adj 1. заглйблений (в думки);
2. неувЯжний
abetruso adj незрозумілий, неЯснйй, складний для розуміння absuelto р. ігг. de absolver absurdez, absurdidad їдив. absurdo 2 absurdo 1. adj абсурдний, безглуздий, нісенітний; 2. /лабсурд, безглуздість, нісенітниця
abubilla fopHiT. бдуд (лгал) abucasta їдив. avutarda abuchear і^обсвистбти, ошйкати abucheo m крики, шйкання, свист abuela f 1. бабуся; 2. старЯнька;лбЯбця; cuéntaselo a tu - розскажи це своїй бЯбці (комусь іншому); éramos pocos у parió mi - тільки його тут бракувЯло; se le ha muerto su -, no necesita (no tiene) - сам
себб не похвЯлиш, ніхтб не похвЯлить; еі que más no tiene, con su - se entretiene Л. Ам. на безрйбі' і рак рйба abuelastra f нерівна бабуся abuelastro m нерідний дідусь abuelense m урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Авіли
abuelo m 1. дід, дідусь; 2. рі дідусь і бабуся; 3. рідідй, прЯдки; 4. старий; дід, дідусь; está hecho un - він збвсім постарів; 5. (рі) завиткй (на потилиці); 6. сл. дід, шеф; criado por - nunca es bueno y дбброго діда погані онуки abuhardillado adj з полбгим дЯхом у фбрмі мансЯрди
abulia fMe/.і абулія, патологічне безвбл- ля, слабовілля
abúlico adj мед. що страждЯє абулією; безвільний, безвбльний, слабовільний abultado adj велйкий, об’бмистий, гро- міздкйй
abultar 1. збільшувати об’Ям; потбвщу- вати; розшйрювати; 2. перебільшувати, переоцінювати; - los hechos перебільшувати фЯкти; 3. vi б^ти об’0мним (гро- міздкйм)
abundamiento тдив. abundancia; a mayor-
іос. adv. крім tóto; на додЯток; про всяк вйпа- док
abundancia f достЯток, багЯтство; en - іос. adv. вдбсталь; nadar (vivir) en la - ку- пЯтися в розкбшах; жйти в повному достатку
abundante adj ряснйй, багЯтий; надмірний, надлишкбвий
abundar т 1. бути в достатку (у величЯз- ній кількості); - más que las moscas en verano кишіти, рбєм роїтися; кишіти як Mypáxn в мурЯшнику; 2. (de, en) рясніти;
3. бути (дотримуватися) одні# дУмки; Іо que abunda no daña кЯшу мЯслом не зіпсуЯии
abundoso adj див. abundante abucolar*, abucuelar vt надавЯти фбрми млинцЯ (пбнчика) (при підсмажуванні) ¡aburl interj див.ауиг aburar і/ґпалйти, спЯлювати aburguesamiento /иобуржуЯзнювання aburguesarse обуржуЯзнитися; звйкнути досйтого життЯ aburilar иґгравіювЯти aburrado adj 1. дурнйй; капловухий; 2. грубий, неотЯсаний aburrarse дурніти, тупіти aburrición Ті. див. aburrimiento; 2. Л. Ам. антипЯтія; непрйязнь aburrido adj 1. що нудьгує; 2. нуднйй, нецікЯвий (про людину) aburrimiento ті. нудьгЯ, нудбта; 2. втбм- леність, втбма
aburrir vti. наганЯти нудьгу; 2. набридЯ- ти, втбмлювати, гнітйти; 3. смітйти (грошима); марнувати, марнотрЯтити (час, гроші); А. див. aborrecer 1,4; -se 1. нудь- гувЯти, помирЯти від нудьгй; 2. (con, de, por) втбмлюватися; вважЯти обтяжливим abusador adjдіал. див. abusón abusar vi(de) 1. зловживЯти; - de la salud не берегтй здорбв’я; - del poder зловживЯти влáдoю; 2. гвалтувати, безчбстити (жінкУ)
abusión їі.див. abuso; 2. абсурд, нісенітниця; 3. марновірство, забоббни; 4. прик- мЯта, пердвістя, прорбцтво; 5. діал. при- мЯра, прйвид; 6. ритор. катахрЯза abusiv«o 1. adj протизакбнний; 2. непрЯ- вильний, несправедлйвий; 3. надмірний;
4. обрЯзливий, лайлйвий; palabras -as лЯйка, обрЯза; 5. Л. Ам. що зловживЯє; 6. тдіал. шахрай, крутій; 7. нахЯба; цйнік abuso т 1. зловживЯння, протизакбн- ність, беззакбння; - de autoridad зловжи¬
вЯння влЯдою, перевищення влЯди; - de caudales розкрадЯння, розтрЯти; - de confianza зловживЯння довірою; 2. нестриманість; непоміркованість; - en la comida нестрйманість в їжі abusón adj що зловживЯє abutilón т бот. канЯтник, китЯйський джут abuzarse пЯдати долілйць abyección fi. ницість, мерзбтність, підлість; 2. принйженість, принйжене станбви- ще
abyecto adj 1. нйций, мерзбтний, підлий; 2. принйжений, обрЯжений acá adv 1. тут; сюдй; - ó allá] - ó acullá і тут і там; de - para alia звідси тудй; de - у de allá всюди, звідусіль, з усіх боків; más - блйжче; muy - збвсім пбряд, блйзько; no tan - не так блйзько; рог - сюдй, цим шлЯхом; ven - йди сюдй; correr de - para allá кйдатися з ббку в бік (тудй і сюдй); 2. в той час, тоді; de ayer - від учбра; desde entonces - відтбді, з тогб чЯсу; ¿ de cuándo -? (цЯ) відкбли?, чи давнб?; de diez años para - прбтягом остЯнніх десятй рбків
acabación /діал. див. abatimiento З acabadamente adv 1. чудбво, пречудбво; 2. цілкбм, пбвністю
acabado 1. ^закінчений; 2. обрбблений, відшліфбваний; 3. зруйнбваний, розлЯд- наний (про здоров'я); 4. знбшений, обтріпаний (про сукню); 5. старйй, нЯмічний;
6. худйй, за^мбрений; 7. об'їжджений (про коші); 8- заїжджений (про коня); 9. m об- рббка; полірувЯння: trabajos de - оздбб- лювальні роббти; 10. тех. чистовЯ обрбб- ка, довбдка; 11. облиуювЯння, покриття acabador 1. абіщо закінчує; що оздбблює;
2. /77обрббник; оздбблювач acabadora /'полірувЯльна машйна acabalar иґдопбвнювати (до цілого) acaballadero m період (місце) злучки кбней (віслюків)
acaballado ^кінський (про профіль) acaballerado adj з аристократйчними (благорбдними) манЯрами; з претЯнзією на аристократйчність acaballerar vt навчЯти гЯрних манбр, вихбвувати; -se переймЯти гЯрні манбри acaballonar иґрозбивЯти на грЯдки acabamiento m 1. закінчення, завбршен- ня; 2. кінець, межЯ; результЯт; 3. знесй- лення; кончйна, смерть acabacar vi будувЯти курені (на пасовища^)
acabar 1. vt(vi) закінчува(ся), завЯршува- ти(ся); 2. остатбчно оздбблювати; шліфу- вЯти, оброблЯти нЯчисто; 3. використовувати (витрачЯти) до кінця; 4. (соп) з’їдЯти, випивЯти; 5. добивЯтися (від кого-н.); acabé con él que estudiase я добйвся від ньбго, щоб він продбвжував навчЯння; 6. виснЯжувати; 7. руйнувЯти, розлЯднува- ти (здорові 8. добивЯти; 9.77. Ам. гань- бйти,обмовляти; 10. vi(vr)закінчуватися; припинятися; es una cosa de nunca - цьбму не буде кінцЯ; це буде вічно про- дбвжуватися; 11. (-se) помирЯти, конЯти;
12. (соп) покінчйти; поклЯсти край; 13. (соп) руйнувЯти, псувЯти, губйти; - соп su salud вкрай зіпсувЯти собі здорбв’я; tu acabarás con mi vida ти менб доконЯєш; 14. в констр. - + de + inf: ознає щойно закінчену дію: acabó de llegar я щбйно приїхав; в запереч, формі означає відсутність результату дії: no acabo de comprender ніЯк не мбжу зрозуміти; в запереч, формі пом'якшує заперечення: по acaba de gustarme esa proposición мені не дуже подббається ця пропозйція;
6. в констр. - por + inf або - por + ger означає здійснення довго очікуваної дії:
7
acabe
a acabará por cediendo він%врбшті-решт поступиться; ¡acaba de parir! закінчуй!, не тягни!; ¡acabara ya!, ¡acabáramos (con ello)! HapéujTi!; ¡hemos acabado!, ¡se acabo! все!, дбсить!; se acabó lo que se daba от і все, cnpáey скінчено; antes que acabes, no te alabes не кажй гоп, пбки не перескбчиш
acabe /771. діал. див. acabamiento 2; 2. діал. свЯто пебнів (після збору врожаю кавй) acabijo т кінбць, завбршення acabildar к/радитися acabo /77 іст. див. acabamiento 2 acabóse rrr. ¡esto es el -І це кінбць!, далі (їхати) нікуди!
acacalote mí!. Ам. орніт. нирбк (птаХ) ¡acacau! interjдіал. 1. (відчуття болю) ой- ой-ой!; 2. (відчуття спеки) уф!, фу! acacia f акація; - blanca (falsa) біла aKá- ція; - de Rusia жбвта акація; - bastarda TépeH
acacharse 1. див. agacharse; 2. діал. за- лбжуватися, не користуватися пбпитом (про товарі)
acachazamiento m діал. терпіння; покірність, покбра
acachetar vt тавр, добивати бика кинджалом
acachetear vt надавати лЯпасів academia f 1. акадбмія; Academia de Ciencias Акадбмія наук; Academia de Bellas Artes Акадбмія мистбцтв; Real Academia Espacola, Real Academia de la Lengua Іспанська королівська Акадб- мія (мови); 2. акад0мія (вищий навчальний заклад)’, - militar військбва акадбмія;
3. шкбла, училище (приватні)’, курси (вечірні); - de corte у confección курси крбю і шиттЯ; - de idiomas курси інозбмних мов; 4. кбнкурс (літературний)’, 5. зібрання (академіків); 6. літературний (артистичний) гурток; 7. жив. малюнок, що зображує оголене тіло
academicismo mакадемізм (твору, авто-
académico 1. adj академічний; 2. мист. академічний, класицистйчний, консервативний; 3. /77акад0мік; - correspondiente член-кореспондбнт Акадбмії наук; ~ de numero дійсний член Акадбмії наук; año ~ навчальний рік
academismo m див. academicismo academista com. 1. акадбмік, член акадбмії; 2. академіст, прибічник академізму academizar vt надавати академічного характеру (творам мистецтва) acaecedero adjf\6сить можливий, ймовірний
acaecer* vi траплятися, відбуватися; ~se заст. знахбдитися, перебувати acaecimiento m подія, вйпарок, пригбда acafelar vt іст. 1. затулити дірку; 2. тинькувати; 3. прихбвувати, прикривати acaguas m рі акагуаси (індіанці у Венесуелі)
acahual m Л. Ам. 1. сбняшник (різновид)’,
2. висбка трава, бур'ян; 3. зарості чагарнику
acahualarse Л. Ам. заростати висбкою травбю (бур’янбм)
acairelar vt обрамбвувати, оздбблювати (торочками)
acajú /771. бот. акажу, анакардія; 2. бот. червбне д0рево (деревина) acal тЛ. Ам. канбе
acalabazarse 1. ставати схбжим на гарбуз; 2. звіріти, озлбблюватися acalambrarse звбдити судбмою (про м’язй)
acalanto т 1. орніт. зеленушка (птаХ)\ 2. щиголь
acalcar vi діал. хворіти
acaldar vt (vr діал. влаштбвувати(ся), налагбджувати(ся); упорядкбвувати(ся) acalenturado adj: está - eró починає морбзити (лихоманити) acalenturarse починати морбзити (лихоманити).
acalifa /1. бот. молочай (різновид)', 2. морська кропива
acalinópteros трізоол. лускокрйлі acalípteros т рі зоол. двокрйлі acalmar vticr. заспокоювати, вгамбвувати acalorado adj 1. розгарячілий; розпалений; збуджений; 2. палкйй, гарЯчий, полум’яний
acaloramiento т 1. нагрівання, зігрівання;
2. запал, рбзпал; прйстрасність; 3. запальність, гарячкбвість
acalorar иМ. гріти, нагрівати, зігрівати; 2. збуджувати, напружувати, розбурхувати; -se 1. розігрітися, спітніти (від праці)’, 2. запалюватися, надихатися; 3. збуджуватися; розпалюватися acalorearse див. acalorarse acaloro т див. acaloramiento 2,3 acalote тЛ. Ам. 1. ділянка річки, очйщена від вбдоростей; канал; 2. стбжка між горбдами; 3. лелбка, чорногуз, бусел, бусол (американский різновид) acalugar vt діал. 1. заспокбювати; 2. пбс- тити
acalumniador т іст. накл0пник, обмбвник acalumniar vt іст. 1. звбдити наклепи, обмовляти; 2. гбнити, хулйти; ганьбйти, чорнйти; 3. відлучати (від церкви) acallantar, acallar vt 1. змусити замовчати, вгамувати; - las protestas приду- шйти протбсти; 2. заспокбювати, вгамбвувати (дитину; біль)’, 3. військ, приду- шйти (вогонь ворога) acaller /77 заст. гончар acamado adj геральд. розташбваний на правому ббці (про фігурі acamar vt прибивати рослйни до землі (про вітер); -se 1. полягати (про рослини)', 2. діал. лягати спати (про худобу,
3. діал. псуватися від спбки (про фрукти) acamastronarse діал. стати лбдарем acamaya /'папуга (різновид) acamellado ¿¿^‘схожий на верблюда acamellonar к/У7. Ам. див. acaballonar acampamiento m 1. розташування табором; 2. табір
acampanado adj\. дзвоноподібний; 2. роз- кльбшений (про спідницю, сукню) acampanar vt надавати фбрми дзвбна acampar vi (-se) розташбвуватися табором, розбивати табір acampo m 1. пасовйще, лука; 2. діал. занбдбане пбле, пербліг ácana í6ot. бкана (американське будівельне дерево)’, de ~ діал. чудбвий, висбкої Якості acanalado adj 1. те.х. каналоподібний; жолобчастий; 2. архіт. з канелюрами; 3. довгастий, мигдалеподібний (про ніготь) acanalador m буд. шпунтгббель, фальцгб- бель, пазовйк
acanaladura /і. паз, канавка; 2. архіт. ка- неліЬра; 3. прорізання (протбчування) канавок
acanalar vt буд. робйти пазй (канавки); жолобйти; шліцювати acanallado adjmu,m, підлий acanallar vt розббщувати; -se ставати негідником; нйзько падати acanchar k/оснащувати (судно) acandilado adj\. витягнутий, вйдовжений;
2. трбхи піднятий, задбртий acanelado adj 1. кбльору корйці, коричневий; 2. зі смакбм (із запахом) корйці acangrenarse див. agangrenarse acanillado adj 1. з дефактом (про ткани- нУ); 2. з вйробкою
acanita /'мексиканська сосна acanogar vt діал. 1. надавати фбрми канбе; 2. див. acanalar acansinarse втбмлюватися acanta m щйголь acantáceas fpi бот. акантові acantalear і пі pers діал. 1. пбдати, йти (про великий град)\ 2. йти, лйти (про сильний дощ)
acantear vtкйдати каміння, закйдувати камінням
acantilado 1. а^'скелЯстий; що піднімається уступами (про дно моря)’, 2. крутйй, стрімкий, обрйвистий (про бере/)’, 3. /77 крутйй (скелЯстий) ббрег; 4. круча; Урвище acantilar vt 1. кйдати кораббль на скблі;
2. утвбрювати уступи; 3. заглйблювати (морське дно)\ -se сідати на скблі (про корабель)
acantilo/77 стриж (разновидность) acantino adj бот. вкрйтий шипами (колючками)
acantis /77 бот. хрестбвник acanto /771. бот. акант, аканф, ведмбжа nána; 2. архіт. акант, аканф; hojas de - акантове лйстя, акант acantonamiento m 1. розташування, розквартирування (військ)’, 2. місце розквартирування військ; 3. кбрпус, з'бднання acantonar vt розташбвувати, розкварти- рбвувати (війська)’, -se діал. усамітнюватися, віддалятися від лю^бй acanutado adj трубкоподібний acanutillado adj бот. трубкоподібний (про листя)
асасопеаг и/стріляти, обстрілювати,бомб ардувЯти (з гармат)
acaparador m скупник; спекулянт; гендляр
acaparamiento m 1. скупбвування; спекуляція; гендлярство; 2. захбплення; привласнення; 3. монопблія (в торгівлі) acaparar иМ. притрймувати товари (в комерційних цілячу, 2. скупбвувати (товари)’, 3. монополізувати (торгівлю)’, 4. привласнювати (чужий труд, супільне надбання)
acaparrar Сховати, прихбвувати, перехб- вувати; -se 1. ховатися, залізати (під плащ)’, 2. користуватися захистом acaparrarse домовлятися, змовлЯтися; розумітися
acaparrosado adj 3enénm, кбльору купо- рбсу
acápite m Л. Ам. 1. параграф, абзац; 2. за- голбвок; hacer - Л. Ам. відхилйтися (від теми розмовй)
acapizarse діал. схопйтися, зчепйтися, побйтися
acaponado ¿¿^схбжий на кастрата (скбп- ця) (обличчям, голосом) acarabear vtcj7.1. говорйти, розмовляти;
2. називати, вказувати (на кого-н.) acaracolado зс/равликоподібний acaramelado adj 1. зацукрбваний; глазу- рбваний; 2. ввічливий, привітний, люб’язний, галантний
acaramelar vt зацукрбвувати; глазурувати; -se бути ввічливим, привітним (люб’язним, галантним)
acarapachado adj діал. тбмний (про очі) acarar \4див. acarear acardenalar иґнаставити синців; -se вкриватися плЯмами (про шкірр) acardenillarse вкриватися Яром (бкисом міді)
acardo /77гастропбд, черевонбгий молюск acarear vt\, влаштбвувати бчну ставку;
2. зустрічати лицб в лицб; протистояти; -se іст. відповідати одйн бдному acariasis feer акарбз, сверблЯчка acariciador ласкавий, привітний
8
acechadera
acariciar vt\. гостити, осипбти лбсками, виявляти ніжність; 2. пбстити, глбдити; la brisa acariciaba su cara вітербць пбстив н обличчя; 3. плести (мрію, задум), будувбти (плани) acáridos трізоол. акарйди, кліщі acaricar vt діал. див. acariciar acarminado adj карміновий, яскрбво-чер- вбний
acarnerado adj 1. схбжий на 6apaHá; 2. діал. легкодухий, слабовільний acarno т чортополбх, лопух acarón г. бот. дйкий мирт acarotóxico adj фарм. протикорбстяний acarpo adj бот. неплодонбсний acarraladura П.діал. ряд спушених петб- ль (на панчосі)', 2. діал. рідкб місце на тка- нйні
acarralarse 1. стягуватися, висмйкуватися (про нитки в тканині); 2. псувбтися від холодів (про виноградні грона) acarrarse скупчуватися (рятуючись від сонця — про худоб}) acarrazarse діал. кйдатися, налітбти acarreadizo ао/транспортббельний acarreador /771. возій, візнйк; 2. носій, ван- тбжник; - de trozas тягбч колбд, трелю- вбльний трбктор
acarrear vt 1. возйти, перевбзити; транс- портувбти; 2. переносити, перетягбти; 3. призвбдити, завдавбти, принбсити (збитки, шкоду)', ~se викликбти на cé6e (гнів) acarreo m перевбзення; транспортувбн- ня; подвбзення, достбвка; de - привізнйй; наносний, алювіальний; tierras de - наносні 30МЛІ
acarreto m Л. Ам. іст. див. acarreo acarrocarse 1. іст. псувбтися, гнистй; 2. діал. злякбтися
acartonado adj\. схбжий на картбн; твер- дйй, як картбн; 2. сухорлЯвий, худорлявий
acartonamiento m 1. надання консистенції картбну; 2. сухорлявість; худорлявість; 3. усихбння; муміфікбція acartonar vt надавбти консистенції картбну; ~se 1. ставбти жорсткйм (негнуч- кйм); 2. висихбти, худнути (про стару людину 3. ставбти зарозумілим, задирб- ти нбса
acasape m Л. Ам. іржбвий метбл acaserado 1. adj Л. Ам. приблудний (про пса)\ 2. /77 діал. постійний клібнт (покупець); завсідник; 3. домосід acaserarse 1. Л. Ам. приживбтися; звикбти (до дому)', 2. полюбити, прив’язбтися; 3. діал. стбти постійним клієнтом (покупцбм), стбти завсідником
acaso 1. /77випадкбвість, вйпадок; аі ~ !ос. adv. навмання, на щбстя; por - ¡oc. adv. випадкбво; 2. adv можлйво, мбже бути; por si - ¡oc. adv. про всяк вйпадок; 3. (у пит. реч.) невжб?, хібб?, чи можлйво?; más vale un por si - que un quién pensará сім раз відміряй, одйн раз відріж; si - якщо, у вйпадку, якщб; якщб рбптом; si - viene antes que yo, que me espere якщб рбптом він прййде раніше за менб, нехбй зачекбє; якщб тільки; no podré venir esta tarde, si - a última hora я не змбжу прийтй сьогбдні ввбчері, хіба що пізніше
acastañado яс/каштбнового відтінку acastillaje m надвбдна частина судна acastorado яс/вйчинений під бобрб acatable adjB&pim повбги (шанувбння) acatadamente ¿¿/ишаноблйво, поштйво acatador 1. афліаноблйвий; 2. тохорбне- ць; fiel ~ de las leyes старбнний виконб- вець закбнів
acatamiento m повбга, пошбна; шанувбння
acatar 1. vt шанувбти; 2. поважбти, до- трймуватися (законів)', 3. іст. увбжно ди- вйтися; 4. іст. мбти зв’язбк; мбти стосунок; 5. v/’Л. Ам. помічбти; -se іст. поббю- ватися, тривбжитися
acatarrar vt 1. (vi) застуджувати(ся); 2. діал. набридбти, надокучбти; турчбти acatéchili, acatechitli m мексикбнський зЯблик
acates твірний (відданий) друг acatexia ґмед. нетримбння acato /77 див. acatamiento; darse - ус- відбмлювати; розуміти; delante hago — у por detrás al rey mato на язиці мед, а під язикбм лід
acatólico adj некатолйцький (про віру) acaudado, acaudal я^'безхвбстий acaudalado ¿¿У'замбжний, багбтий acaudalar vt 1. складати, накопйчувати (гроші)', 2. накопйчувати, здобувбти (знання, досвід), набирбтися (знань, досвіду) acaudillador 1. adj головуючий, вйщий; комбндуючий; 2. m ватажок, проводйр acaudillamiento m комбндування, управління
acaudillar vt 1. комбндувати (військами);
2. керувбти, очблювати; 3. верховбдити; бути ватажкбм (отбманом); -se обирбти керівникб (ватажкб, отбмана) acaula, acaule adj бот. безстебловйй acautelarse остерігбтися, поббюватися acayocha, acayoiba f див. acajú 1 acazacate m гладіблус (мексиканский різновид)
acceder vi (а) 1. погбджуватися, давбти згбду; 2. поступбтися, піддавбтися accensión f тех. запблювання accesibilidad /і. доступність, досяжність;
2. увбжність, чуйність accesible adj 1. доступний, досЯжний; 2. піддбтливий, поступливий; 3. увбжний, чуйний; 4. схйльний (до чого-н.) accesión f\. приєднання, прилучення; 2. доступність; 3. злягбння, статбвий акт; 4. угбда, дбговір; 5. нбпад (лихоманки) accesional adj переміжний (про лихоман- кУ)
accésit m друга (заохбчувальна) прбмія acceso /771. підступ, підхід; 2. дбетуп, дб- пуск; dar - а допускбти; tener - а мбти дб- пуск (дбзвіл) на вхід; 3. вхід, прохід; 4. прищеплювання; 5. спблах, нбпад (мед.)', - de cólera спблах гніву; 6. злягбння, статбвий акт; 7. див. accesión 5; 8. mex. вйбір дбних (машинй)\ - al trono схбд- ження на престбл; - del mar морськйй приплйв; de fácil - доступний accesoria f 1. (рі) прибудбва; 2. рі приміщення на пбршому пбверсі (з окремим входом)
accesorio 1. adj супровіднйй; 2. додаткб- вий, допоміжнйй, побічний; 3. m рі при- лбддя; аксесубри; 4. додаткбве прилбд- дя, допоміжнб облбднання; 5. прилбддя (туалету, письмові)
accidencia /випадкбвість, неочікуваність accidentadlo adj 1. потерпілий, постраж- дблий; viaje - пбдорож з пригбдами; 2. буряний (про погоді)', 3. нерівний; camino - виббїста дорбга; costa -а порізаний ббрег; terreno - пересічена місцевість accidental adj 1. несуттбвий, неістбтний; другорядний; 2. випадкбвий; непередбб- чуваний (прорезультат дослід/)', viaje - випадкбва поїздка; sueldo - випадкбвий заробіток; signo - муз. альтербція accidentalidad f випадкбвість; несуттб- вість, неістбтність
accidentalizar vt муз. модифікувбти звук (за допомогою альтерації) accidentar vt призвбдити до нещбсного вйпадку; -se 1. бути жбртвою нещбсного
вйпадку; 2. непритбмніти, втрачбти свідб- мість
accidentario adj див. accidental accidente /771. вйпадок, пригбда; нещбс- ний вйпадок, авбрія; - automovilístico автомобільна авбрія; - del trabajo не- щбсний вйпадок на виробнйцтві; seguro contra -s страхувбння від нещбсних вйпадків; 2. пригода; халбпа; 3. нбпад; непритбмність; 4. пбрух душі; 5. мед. ус- клбднення; 6. філос. випадкбва ознбка, акцидбнція; 7. лінгв. словозмінювальна категбрія; флбксія; -s gramaticales граматйчні словозмінювальні категбрії; 8. рі муз. альтербції; 9. нерівність (місцевості)', - geográfico елембнт рельєфу; 10. діал. нарйв, карбункул (у тварин)', por
- іос. adv. випадкбво
acción f 1. ДІЯ; вчйнок; акт; - directa відкрйтий вйступ (мас), політйчна бкція; -es nobles благорбдні дії (вчйнки); - recíproca (mutua) взаємодія; hombre de
- людйна дії; unidad de - Єдність дій; en - іос. adv. в дії, за роббтою; estar en - діяти, ф^ункціонувбти; poner en - привбдити до дії, запускбти, ввбдити в дію; 2. дія, вплив, ефбкт; - destructora руйнівнб ейла; - retardada уповільнена дія; la - de un ácido sobre el metal дія (вплив) кисло- тй на метбл; radio de - рбдіус дії; 3. діяльність, роббта; - subversiva (de zapa),під- ривнб діяльність; 4. вчйнок; поведінка; спбсіб дій; - consciente свідбмий вчйнок; mala - нйций вчйнок; - premeditada нав- мйсна дія; 5. рух, жест, пбза; 6. (в поєднанні з дієсл. coger, dejar, quitar) можлй- вість діяти; dejar sin-а ипообмбжити дії; coger (ganar) a uno la - перехопити ініціативу; 7. заст. див. acta; 8. фіз. діюча ейла; 9. військ, опербція, бій; -es defensivas (ofensivas) оборонні (натупальнії дії; - de armas (de guerra) вобнні (бойові) дії; 10. ком. бкція; пай; 11. юр. спрбва; прбво пбзову; 12. жив. пбза fнатурника); 13. літ. р\9\ (романуу, - dramática драма- тйчна дія; 14. діал. лотербйний квитбк; - de gracias вйеловлення вдЯчності accionado 1. adjrex. що привбдиться до руху (до дії); вбдений (про шестерню); 2. /77 жестикуляція, міміка (актора, оратора)
accionamiento m ввбдення в дію, збпуск (механізму)
accionar1 и/жестикулювбти, размбхувати рукбми
accionar 1. vt привбдити до дії, пускбти в хід; 2. vi діяти, працювбти, функціонувб- ти; 3. Л. Ам. звертбтися до суду accionario 1. а^акціонбрний; 2. сот. іст. див. accionista
accionista сот. акціонбр; пайовйк acebal /77, acebeda f, acebedo m див. acebedul 2
acebedul /771. чагарнйк; 2. чагарникй гост- ролйсті; 3. узлісся acebo /77 бот. пбдуб, гостролйст acebrado adjсмугбстий (про коня) acebuchal m збрості дйких олйвкових де- рбв
acebuche /771. бот. дйке олйвкове дбрево (деревина)', 2. мужик, селюк acebuchina f 1. бот. дйка олйвка (маслй- на); 2. гіркий плід
acecido /771. див. acezo; 2. Л. Ам. див. asma
acecinado adj 1. солбно-кбпчений (про м’ясо)', 2. худйй, сухорлЯвий cecinar і/ґсолйти і коптйти м’Ясо; -se сбх- нути, усихбти, худнути (про літню люди- ну
acechadera f, acechadero m спостережний пункт; збсідка
9
acechador
a acechador 1. adju\o стереже; що спосте- piráe; 2. /77 вартовий, дозбрний, чатовий; спостерігбч
acechamiento т див. acecho 1 acechanza /стеження, шпигунство, шпіо- нáж
acechar и/стЄжити, вистежувати; чатувб- ти
aceche /77 купорбс (мідний, залізний) acecho /77 1. стеження, спостереження; вислужування; estar al (de, en) ~ бути на сторбжі, пильнувбти; 2. спостережний пункт; збсідка
acechón adj, т див. acechador acechona їдив. acechador 2; hacer la ~
підглядбти
acedar vtA. надавбти кислого смаку; 2. ви- кликбти відрижку кислим (про їж})j 3. засмачувати; -se 1. npoKHcáTn; 2. бліднути, жовтіти (про рослини) acedera /1. (- común) щавель; 2. діал. оцетниця
acederilla їбот. щбвлик acedía1 /1. кислувбтість, терпкість; 2. від- рйжка кйслим; 3. жбрсткість, сувбрість (в поводженні); 4. бот. жовтизнб (на росли- на*) .
acedía /кбмбала acediana їдіал. бот. щирйця acedo 1. adj див. ácido 1; 2. кйслий; 3. непривітний; різкйй, грубий; 4. сувбрий, важкйй; 5. m кйслий сік acéfalo adj А. мед. безголбвий, без головй (про зародок 2. що не Máe головй (керівний); 3. безголбвий, безмбзкий aceguero m шіадбльник хмйзу aceitada /1. кількість пролйтої олії; 2. нбд- лишок олії (я їжі); 3. булочка (замішана на оливі)
aceitado /77змбзування aceitar vt А. змащувати олією; прооліювати; занурювати в олію; 2. приправляти олією; 3. змбщувати (частинимашини) aceitazo m див. aceitón 1 aceite /771. олія (рослинна, мінеральна); - alcanforado камфброва олія, кбмфорна олія; ~ de arder (de oliva de baja calidad) деревнб (лампбдна) олйва; - de girasol (de tornasol) сбняшникова олія; - de linaza ллянб олія; - de secante жив. сикатйв; - de oliva олйвкова (провбнська) олія; ~ de ricino рицйнова олія; рицйна; ~ vegetal рослйнна олія; ~ volátil ефірна олія; 2. тварйнний жир; ~ de ballena китбвий жир; - de hígado de bacalao рйб’ячий (трісковий) жир; ~ de abeto ялйнова (ялйцева) смол б, бальзбм; - de anís анісова горілка, анісівка; - de belmontina мінербльна олія (розчин каучук^); - de cada (de enebro) соснбва (ялівцева) смолб; - de comer діал. олія для втирбнь, кбмфорна олія; ~ de parafina рідкйй вазелін; ~ esencial ароматйчна олія, квіткбва єсЄнція; - mineral Л. Ам., - de gas діал. нбфта, рідке пбливо; - virgen олйвкова олія nép- шого віджйму; - vitriolo купорбс; cundir como mancha de ~ поширюватися як мбсляна пляма на воді; echar ~ al (en el) fuego підкладбти дров до багбття; ser - у vinagre ріал, не ладнбти; ворогувбти; жйти як кішка з соббкою; quien el - mesura, las manos se unta біля водй бути та не напйтися; sin ~ no anda ej tren (la máquina) не підмбжеш — не поїдеш aceitera /1. продавчйня олії; 2. див. alcuza 1; 3. див. aceitero 4; 4. тех. олйвниця;
5. шпбнськая мушка; 6. рі столбвий прйлад (для олії, оцту) aceitería f 1. олійне виробнйутво; олійна cnpáea; 2. олійний завбд; олійня; масло- рббка; 3. склад (магазйн з прбдажу) рос- лйнної олії
aceítelo A. adj олійний, олйвний; 2. олійний; industria ~а олійна промислбвість;
3. /77 торгбвець олією; 4. ріг (для зберігання олії)
aceitillo /771. легкб олія; 2. діал. запашнб олія; 3. Л. Ам. косметйчна олія aceitón /771. каламутна олія, олія з бса- дом; 2. пбкидьки, бсад (олії) aceitoso adj А. олійний, оліїстий; 2. масний, жйрний
aceituna /олйвка, маслйна; - zapatera
маслйна, що втрбтила кблір і смак; llegar a las ~s прихбдити на шапкобрбння aceitunada /збір урожбю олйвок (маслйн) aceitunado adj олйвковий (про колір обличчя)
aceitunera f діал. сезбн зббру олйвок (маслйн)
aceitunero 1. олйвковий, що стосується олйвок; 2. /77 збирбч олйвок (маслйн);
3. продавбць олйвок (маслйн); 4. склад для зберігбння олйвок aceitunil adj див. aceitunado aceituno /77 бот. олйвкове дбрево acelajado adjвкрйтий рідкими хмбрами acelajarse вкривбтися рідкйми хмбрами aceleración f А. прискбрення, пришвйд- шення; - del pulso частішання пульсу; 2. поспішність, кваплйвість; 3. тех., фіз. збільшення (наростбння) швй^кості; прискбрення; - uniforme рівномірне прискбрення
acelerada f тех. різке збільшення швйд- кості
acelerado adj А. прискбрений; 2. прискбре- ний (про пульс)\ 3. поспішний, квапнйй acelerador 1. adj прискбрювальний; 2. m фіз. прискбрювач; 3. тех. акселербтор aceleramiento m див. aceleración acelerar vt прискбрювати; пришвйдшу- вати; форсувати; - el paso прискбрювати ход^, крок, йти швйдше; -se 1. прискбрю- ватися, пришвйдшуватися; частішати (про пульс); 2. поспіиибти, квбпитися acelga /білий (листянйй) бурйк; cara de - бліде (зелбне) облйччя acema Удіал. див. acemita acémila / А. в’ючний віслюк (мул); 2. віслюк, йблоп, ббвдур, тблепень acemilería / загорбда (для в’ючних тва- рий)
acemilero /77погбнич (в’ючних тварин) acemita /хліб з вйсівок acemite /771. вйсівки (з домішкою борошна); 2. юшка, кбша (з підсмаженої пшеничної крупи); 3. заст. питлівка acenaria /мбрква acendón /77 призвідник; заводій acendradlo ¿¿й'бездогбнно чистий, неза- плямбваний; fidelidad -а безкорйслива відданість
acendramiento m А. афінбж; очищення, рафінувбння (металів); 2. бездогбнна чистотб, незаплямбваність acendrar vt 1. афінувбти, очищбти, ра- фінувбти (метали); 2. робйти бездогбнно чйстим
acensar vt іст., acensuar иґоподаткбвува- ти (нерухоме майно)
acento /771. лінгв. нбголос; - de intensidad силовйй Háronoc; 2. лінгв. знак нбго- лосу; - agudo (grave) гбстрий (тупйй) нбголос; 3. вимбва, акцент; - extranjero іноземний акцент; - andaluz андалузький акцент, андалузька вимбва; 4. відтінок, тон, інтонбція; 5. вйділення, акцент; poner especial - en una cosa особлйво під- крбслити (вйділити); 6. (- métrico, rítmico) ритм, чергувбння нбголосів (у поезії);
7. муз. модулйція; 8. пісня, вірш, мбва acentuación /1. розставляння нбголосів, акцентубція; 2. вйділення, підкреслюван¬
ня, акцентувбння; - de las contradicciones загбстрення протиріч acentuadamente adv 1. підкреслено, нав- мйсно; 2. йвно, очевйдно acentuadlo adj 1. лінгв. наголбшений; 2. підкреслений, акцентбваний; 3. ясно вй- ражений, помітний; facciones muy -as різкі рйси облйччя
acentuador ¿¿^'підкреслюючий, перебільшуючий
acentual adj лінгв. акцентуаційний, що стосується нбголосу
acentuar vtA. лінгв. робйти нбголос (на словак); 2. лінгв. стбвити знак нбголосу;
3. виділити, підкреслювати, акцентувбти (голосом); -se 1. вимовлятися з нбголо- сом; 2. загбстрюватися, усклбднюватися (про хвороб}/); посйлюватися; ставбти більш бвним (очевйдним) aceña /1. вітрбк; 2. див. azud 1; andando gana la -, que no estándose queda без трудб нема плодб
aceñero /77 мірбшник, мЄльник; працівнйк на вітряку
acepción /1. знбчення (слова); en toda la - de la palabra у пбвному розумінні слб- ва, у пбвному знбченні слбва; 2. іст. див. aceptación 2; 3. іст. див. apropiación; - de personas упереджене стбвлення; протекція
acepillador m руббнок, струг acepilladora /стругбльний верстбт acepilladura /1. стругбння; 2. стружка; 3. чйщення щіткою (меблів, взуття); 4. наданий блйску
acepillar vtA. стругбти, обстругувати; 2. чйстити (щіткою); 3. шліфувбти, обтісувати; 4. діал. знімбти стружку (з кого-н.); 5. Л. Ам. лестйти, догоджбти, плазувбти aceptabilidad /прийнйтнісгь; припустимість aceptable ¿с/прийнйтний; припустймий aceptación /1. прийнятій; прийбм, приймання; - de las condiciones прийняттй умбв; 2. схвблення; апроббція; esta novela tiene buena - цей ромбн дббре прййня- тий; 3. ком. акцепт, згбда; - de personas протекція
aceptador A. adj що отримує; що приймбє; 2. /77 отрймувач; 3. ком. акцептбнт; - de personas покровитель (що робить протекцію) aceptar vtA. приймбти; - una invitación приймбти запрбшення; - la batalla прий- нйти бій; - excusas приймбти вйбачення;
2. схвблювати, вітбти; апробувбти; 3. ком. акцептувбти, приймбти до сплбти (рахунок, вексель)
acepto 1. ¿¿^прихйльно (дббре) прййня- тий; 2. /77 ком. акцепт, нбпис на рахунку (векселі) (про прийняття документа) acequia т 1. зрбшуральний канбл; рів, канбва; - madre головнйй зрбшувальний канбл; 2. діал. струмбк; 3. Л. Ам. стік нечистбт, клобка; 4. діал. акведук acequiado ¿¿^‘порізаний зрбшувальними канблами
acequiaje m діал. подбток на утрймання зрбшувальних канблів acequiar 1. и/провбдити зрбшувальні канбл и; 2. иґвкривбти мербжею зрбшувальних канблів
acequiero m будівельник зрбшувальних канблів
acequión тдіал. струмбк acera /1. тротубр; 2. сторонб вулиці; Іа - de los pares пбрна сторонб вулиці; Іа - de enfrente протилежна сторонб вулиці;
3. облицювбння (будинків, стін); 4. Л. Ам. стежка, стежйна
aceráceas fpiдив. aceríneas aceración f тех. А. сталеваріння; 2. ста- лювбння; 3. настблювання, навбрювання стбллю
10
aclaración
acerado 1. ас/сталбвий; вкрйтий (навбре- ною) cтáллю; сталистий; 2. стальний, твердий, міцний; 3. гбстрий, відтбчений;
4. гбстрий, уїдливий; злий; 5. гбстрий (про рослин^)\ 6. т див. aceración З acerar1 vt\. переплавляти на сталь; 2. на- стблювати, навбрювати сталь; вкривбти стбллю; 3. (уг) загартбвувати(ся); 4. зміцнювати, укріплювати
acerar vt 1. робити тротубри; 2. облицьб- вувати (будинки, стіни) acerato я^'безрбгий
acerbidad f\. тбрпкість; 2. жбрсткість, су- вбрість
acerbo adj 1. терпкий, в’язкий; 2. жорсткий, сувбрий
acerca: - de toe. ргер. про.., стосбвно, щб- до; charlar ~ del teatro розмовляти про тебтр
acercamiento m 1. наближення, блйзкість;
2. зблйження; - de la cámara кіно наїзд кбмери; фото навбдення кбмери acercar vt(vr) 1. наближбти(ся); присувб- ти(ся); 2. зблйжувати(ся) ácere m див. arce
acerería, acería f 1. сталеливбрний (сталеплавильний) завбд; 2. сталеплавильний цех
acerico, acerillo m 1. малбнька подушечка; 2. гольнйк (подушечка) aceríneas fpi бот. кленбві acerino adj див. acerado 1,2 acero m 1. сталь; ~ aleado легбвана сталь; ~ colado (fundido) ливбрна сталь; ~ fino Якісна сталь; ~ en hojas (en planchas) листовб сталь; - inoxidable нержавіюча сталь; ~ Siemens-Martín мартб- нівська сталь; ~ templado загартбвана сталь; 2. (з означ) шпбга; buenos ~s дбб- рий клинок; 3. ріейла; відвбга, твбрдість; voluntad de ~ залізна вбля; 4. р/апетйт; tener envidiables (valientes) ~s мбти прекрбсний (чудбвий)апетйт acerola /Іспбнський глід (ягода) acerolero, acerolo m бот. іспанський глід (рослина)
aceroso adj заст. 1. терпкйй; 2. гбстрий, уїдливий
acertijo /пзбгадка acerrar vt сл. хапбти
acérrimo adj(superi. de acre) енергійний, рішучий; гарячий, палкйй, прйстрасний; enemigo ~ запбклий вброг; defensor ~ палкйй захиснйк
acerrojar vt 1. зачинЯти на збсув; 2. закб- вувати в кайдбни; 3. саджбти на ланцюг acertado adj 1. вдалий; влучний; 2. своєчбс- ний
acertajo m, acertajón тдіал. див. acertijo acertamiento т див. acierto acertar* 1. vi (а) влучбти в ціль; 2. (con; vt) знахбдити, відшукбвувати, виявлЯти; ~ (con) la casa знайтй будйнок; 3. (соп, еп, vt) вгбдувати; потрапляти в ціль; ~ los resultados вгбдувати напербд результб- ти; - en la respuesta вгбдувати відповідь;
4. (в поєднанні з предл. а + inf) траплятися; acertó á ser domingo aquel día тогб дня ебме булб неділя; 5. (в запереч, формі с предл. а + inf) не вдавбтися, не вихбдити; no - a decir не знайтй, що сказбти; 6. приймбтися, приживбтися (про рослинй)] 7. і/ґприпасбвувати, підганяти (викрійку acertigo /пзбгадка
aceruelo т 1. сідлб для їздй вбрхи; 2. див. acerico 2
acervar vííct. див. amontonar acervo /я 1. купа, горб, (дрібних речей)] 2. нанбси (скупчення) піску (на дні річки, біля причалу] 3. юр. спільне майнб; ~ común неподільне майнб; 4. скарбнйця;
спбдщина, спбдок; - cultural культурна спбдщина
acescencia /закисбння, почбток бродіння, сквбшування
acescente adj\. що закисбє, починяє бро- дйти, що скисбє; 2. схйльний до бродіння (закисбння)
acesia /лікувбння; признбчення ліків acetábulo /77 анат. вертлюжна запбдина acetar гідив. aceptar acetato /77 ацетбт acético з^'бцтовий
acetificación f утвбрення бцту; бцтове окйснення
acetificar vt( vr) перетвбрювати(ся) на бцет acetileno /77ацетилбн aceto /77 іст. бцет acetona f ацетбн acetosa ґдив. acedera 1 acetosilla їдив. acederilla acetoso adj 1. кислий; 2. бцтовий; 3. що пбхне бцтом; що мбє смак бцту acetre /771. баддЯ, цббрик; 2. церк. кропй- льниця (посудина)\ 3. діал. див. aguamanil
acetrinarse зеленіти, жовтіти (про обличчі) acezar и/задихбтися; захбкатися acezo /77задйшка
acezoso adj\i\ о задихбється, що страждбє задйшкою
acia /гблка (хірургічна) aciago adjt нещаслйвий; що передвіщбє біду; зловісний
acial /771. воротЯжка, закрутка (для коня);
2. діал. батіг; más vale ~ que fuerza de oficial впрбвність цінніша ейли aciano /77 бот. 1. (~ mayor) див. aldiza; 2. (~ menor) волбшка блакйтна acianto /77 орхідбя (різновид) acíbar /77 1. албе; 2. настбянка албе (столітника); 3. гіркотб, прйкрість, смуток; погбний нбетрій; una gota de ~ en un balde de miel лбжка дьбггю в діжці мбду acibara ґдив. agave
acibarar иМ. робйти гіркйм; 2. засмучувати, прйкро вражбти; - la vida псувбти (отруювати) життя acibarrar vt іст. див. abarrar aciberar vt молбти, розмблювати, пере- твбрювати на порошбк acicalado 1. афначйщений до блйску; 2. m див. acicaladura
acicalador m 1. полірувбльник; шліфувб- льник; 2. полірувбльний інструмбнт acicaladura f, acicalamiento /771. чйщення (до блискуt); 2. полірувбння; шлліфувбн- ня; 3. навбдення блйску (лйску) acicalar vt 1. чйстити, начищбти до блйску; 2. прикрашбти, вбирбти; 3. покрбщу- вати; удосконблювати; ~ la inteligencia шліфувбти (відтбчувати) рбзум; 4. поліру- вбти; шліфувбти; 5. шліфувбти, прикрашбти (мову, стиль)] -se вбирбтися; чепу- рйтися
acicate /771. острбга (з одним вістрям)] 2. стймул, спонука; 3. рідіал. нбги acicatear vt 1. стимулювбти, спонукбти;
2. Л. Ам. острбжити acicoca fflian. матб, парагвбйський чай aciculado adj див. acicular 1 acicular adj 1. голчбстий; голкоподібний;
2. бот. голколйстий
acicúleo, aciculiforme adj див. acicular 1 aciche1 /77 буд. тбртка; гладйлка aciche2 m див. aceche acidalia ñ. асидблія (лускокрила комаха)]
2. біла троЯнда (різновид) acidaque /77вйкуп; калйм (у мусульман) acidar(se) див. acidificarse) acidez ЛІ. кислотб, кйелии смак; 2. мед. (~ de estómago, ~ gástrica) підвйщена кис- лбтність
acidia ^лінощі, недбайлйвість acidífero adj кислбтний, що містить кислоту
acidificación /'окйснення; процбе окйснення; підкйелення
acidificante 1. яфцо підкйелює; 2. /77 окисник; підкйелювач
acidificar vt (vr) окйснювати(ся); підкислятися )
acidioso лінйвий, недбайлйвий acidizar vt\. оброблЯти кислотбю; 2. див. acidificar
ácido 1. adj кйелий; 2. кислбтний; 3. див. áspero 2; 4. діал. набрйдливий, надокучливий; 5. /77хім. кислотб; - acético бцтова кислотб; ~ ascór-bico ícevitámíco) аскорбінова кислотб; - azótico (nítrico) азбтна кислотб; - bórico ббрна кислотб; - carbónico solidificado твердб вуглекислотб, сухйй лід; - carbónico вугільна кислотб; ~ cianhídrico (prúsico) синйльна кислотб; - cítrico лимбнна кислотб; - clorhídrico fhidroclórico, muríático) хлористоводнева (солЯна) кислотб; ~ láctico мо- лбчна кислотб; ~ nitrohidroclórico (nitro- muriático) цбрська горілка; ~ nucleico нуклеїнова кислотб; - oxálico щавблева кислотб; - sulfúrico сірчбна кислотб; ~ tánico дубйльна кислотб acidómetro m ел. ацидомбтр, аеромбтр для кислбт
acidulado adj див. acídulo acidular vtx/м. підкислювати (рідину{); ~se окйснюватися
acídulo з^'кислувбтий; підкислений acierto /771. влучність, влучбння; 2. удбча, Успіх, досягнення; 3. впрбвність, спрйт- ність; 4. кмітлйвість; don de ~ винахідливість; 5. збій; випадкбвість aciesia, aciesis /безпліддя (жінки) acigarrado adj діал. прокурений (про голос)
aciguatado Л. Ам. 1. adj придуркуватий, дурнувбтий; 2. m дурень, простбк acijado ас/яскрбво-сйній acije m див. aceche ácimo adj див. ázimo acimut /77бзимут acimutal а<#азимутбльний acincelar иґгравіювбти (літерй) acinesia fMep. акинезія acineta f орхідбя (латиноамериканський різновид)
acinturar vt заст. отбчувати ación /стрембнний рбмінь, путлиця acionera f 1. Л. Ам. див. ación; 2. Л. Ам. кріплення для стременнбго рбменя acipado ¿¿^щільнйй (про сукно) acipenséridos m рі зоол. осетрові acirate /771. вал; межб (між володінням^)]
2. албя; 3. плоскогір’я aciscado яо/боязлйвий, ляклйвий acitara f 1. цеглянб стінб, перегорбдка (в одинуцеглинУ)] 2. боковб стінб (будинку);
3. перйла мостб; 4. чепрбк (сідла) acitrón /77 цукбт з цитрбну
acivilar vt іст. 1. (vr) принйжувати(ся); га- ньбйти(ся); 2. (vi) підкбрювати цивільній влбді; -se діал. вступбти в громадянський шлюб
aclamación /акламбція, вигук схвблення, вйеловлення (загбльного) схвблення; por - іос. adv. одностбйно; (загбльним) схвб- ленням
aclamar vt 1. захбплено вітбти; влаштбву- вати овбцію; 2. проголбшувати, урочйсто заявлЯти; 3. благбти, заклинбти (палко)]
4. скликбти (птахів)
aclámatorUo adj вітбльний; exclamación
-а вйгук схвблення, акламбція aclaración /1. прояснення, просвітлення;
2. пояснення, роз’яснення; 3. прорід-
11
aclarado
а жування, розчищення (ліду; 4. розрідження; 5. юр. nonpáBKa (до ухвали суду) aclarado т полоскЯння (білизни) aclarar 1. освітлювати, робйти світлішим; 2. (vi) проясняти(ся), робйти(ся) ясним (дЯбревйдним); 3. (vi) CTaeáTH рідкі- шим; проріджувати(ся) (про посадкй); розчищЯти(ся) (про зарості); 4. полоскЯти (білизну 5. повтбрно npoMHBáTH (рудУ;
6. розбавляти (рідину; 7. очищати (рідину; освітлЯти; відстбювати; 8. пpoчищáти (горло); 9. прояснити, просвітлити (розум, свідомість); 10. роз’яснювати, пояснювати; - una cuestión з’ясЯвувати питЯння;
11. прославляти, принбсити слЯву; 12. пом’якшувати (погляд); - el rostro припи- нйти хмуритися; 13. (мор.) розплутувати, разв’Язувати, розмбтувати (трос, бухту; 14. i/y(-se) прояснюватися (про небо, погоді 15. (-se) ceiTáTH, розвиднюватися; -se 1. відкривЯтися; відкривЯти душу; 2. відстбюватися (про рідину) aclarativo, aclaratorio adj 1. роз’яснювальний, пояснювальний; 2. лінгв. пояснювальний (зворот)
aclarecer* vtA. робйти світлішим; освітлювати; 2. робйти рідкішим, проріджувати;
3. роз’яснювати, прояснювати aclareo m проріджування посівів aclavelado яс/цвяхоподібний aclimatable adj що піддаЯться аклімати- зЯції
aclimatación f, aclimatamiento m акліма- тизЯція
aclimatar vtA. акліматизувЯти; 2. ввбдити, прищЯплювати (моду, звичай); -se 1. ак- ліматизувЯтися; 2. звикЯти до новйх умЯв життЯ, обживЯтися, призвичЯюватися aclínico 1. adjreorp., топ. акліновий; 2. мед. не клінічний; 3. /нтеатрЯльний бінЯкль aclis ЛІ. дрбтик, корЯткий спис; 2. барбарис (різновид)
aclocar* i//(~se) сідЯти на Яйця (про квочку; ~se див. arrellanarse acmé m 1. мед. amé, крйза; 2. рбзквіт, підйбм
acné m мед. вугрі acó advflian. див. acá, aquí acobardamiento /77.1. залякування; 2. боягузтво, ляклйвість
acobardar \4(vi, vi) див. amedrentar(se) acobijar і//вкривЯти, утЯплювати сЯджан- ці (рослини)
acobrado adj див. 1. мідний, що містить мідь; 2. мідний (про колір) acocarse червйвіти (про плоди) acoceador adj що брикЯється acoceamiento m брикЯнння acocear vtA. (vi) брикЯти(ся); 2. ганьбйти, паплюжити; зневажЯти, топтЯти; 3. див. abatanar
acocil, acocili m Л. Ам. прісновбдний криль; estar como un ~ почервоніти як рак acocorar гідіал. набридЯти; заважЯти acocotar гідив. acogotar 1-4 acocote /77 Л. Ам. гарбуз (різновид)’, el que de chico es guaje, hasta ~ no para дернем народився — дурнем (і) помрЯш acocullado, acocuyado adj Л. Ам. підпй- лий
acochambrar \ПЛ. Ам. сйльно забруднювати
acocharse див. agacharse 1 acochinar vtA. вбивЯти (беззахисного)', 2. нЯхтувати, зневажЯти; 3. див. amedrentar; 4. замикЯти (у грі в шашки)', ~se жйти по-свинЯчому
acodado adj вйгнутий, колінчастий (про трубУ)
acodalamiento /771. архіт., буд., гірн. уста- нЯвка, косинців; кріплення розпірками; 2. перекіс, заклйнювання (в механізмі)
acodalar vt архіт., буд., гірн. кріпйти розпірками
acodar vt 1. підпбрти ліктем; 2. гнути, згинЯти (під кутом)', 3. див. acodalar; с.-г. відвбдити (пагонй); -se спирЯтися ліктем acoderar vtA. (vi) Л. Ам. з’0днувати(ся) в пЯри (попЯрно); 2. мор. укріплювати кормовйй швартбв; стЯвити на шпринг (корабель)', 3. стЯвити лЯтки (на ліктя)!) acodiciar vt викликЯти дйвне бажЯння, спрЯгу; -se загорЯтися, запЯлюватися (бажанням)
acodillar 1. и/вигинЯти, згинЯти під кутбм;
2. vi опускЯтися на пербдні нбги (про коня)
acodo /77 с.-г 1. пЯгін; 2. розвЯдення пЯго- нами
acogedizo adj нЯбраний без розббру (звідусіль)
acogedor яс/гостйнний, привітний acogencía їдіал. див. aceptación acoger vt 1. гостйнно приймЯти, зустрічЯ- ти; 2. дЯти притулок; 3. приймЯти, сприй- мЯти; 4. опікуватися, допомагЯти; 5. іст. див. asir; -se 1. (а) шукЯти зЯхисту; 2. (а) укривЯтися, ховЯтися; шукЯти притулок;
3. приЯднуватися (до думки)', 4. посилЯ- тися, навбдити Як аргумЯнт
acogeta /притулок
acogida f 1. прийбм, зустріч; dispensar una - calurosa влаштувЯти тЯплу зустріч;
2. приплйв (водиу, 3. відхід, відступ; 4. притулок; 5. заступництво, підтрймка; 6. див. aprobación 2; a buen saludo buena ~ на дббрий привіт дббра відповідь acogido m 1. людйна, що живЯ в богадільні; 2. стЯдо (на платному пасовищі);
3. плЯта за користувЯння пасовйщем acogimiento m 1. див. acogida 1,4; 2. див. aprobación 2
acogollar1 і^захищЯти (укривЯти) рослини (від холоду, дощу) acogollar w(-se) завивЯтися в качЯн (про капусту, салат)
acogombradura fc.-r. підгортЯння (овочів) acogombrar гідив. acohombrar acogotar vtA. вбивЯти удЯром в потилицю; 2. давЯти запотиличника; 3. валйти, збивЯти з ніг удЯром в потйлицю; 4. попи- хЯти; тирЯнити; 5. надокучЯти, набридЯ- ти; 6. Л. Ам. стЯвити у скрутнЯ матеріЯль- не станбвище
acohombrar vt підгортати (овочі) acojinamiento m тех. застопбрювання (парової машини)
acojinar vt див. acolchar1; ~se застопЯрю- ватися (про машину acojolado adjдiaл. дрібний (про фрукти) acolada /і. полігр. фігурна дужка; паран- тЯз; 2. іст. ритуЯльні обійми (при посвяченні в лицарі)
acolar vt геральд. 1. з’Яднувати під єдй- ною емблЯмою (гербйу, 2. комбінувЯти (фігури)', прикрашЯти фігурами acolchado /771. стьобЯння, простьЯбуван- ня; 2. мостіння (греблі, дамби) acolchar1 і^підбивЯти вЯтою, стьобЯти acolchar2 vt мор. сукЯти (троси) acolchonar vt/і. Ам. див. acolchar1 acolín /77 Л. Ам. болбтний пЯрепел, бекЯс acolitar ігіЛ. Ам. 1. (vi) церк. прислужувати (під час меси)', 2. супровбджувати; допомагЯти; 3. ділйти трЯпезу (з ким-н.) acólito /771. церк. дячок; 2. церк. служка; прислужник; 3. поплічник, прйхвостень, підлабузник; підспівувач acolmillado adj 1. іклоподібний; 2. великий (про зубець пили) acolochar гідіал. завивЯти (волбсся); -se вйтися (про волосся)
acollador m 1. мор. тЯлреп; 2. чекЯн, карбівка (інструмент)
acolladura /обкЯпування (дерев) acollar* vt 1. обкЯпувати (дерева); 2. глЯ- бити (судно)', 3. вибирЯти (снасть)', 4. ви- стригЯти вЯвну на шйї (в овець) acollarado adj з намйстом, з ошййником (про масть тварин, про птахів) acollarar vtA. одягЯти хомут (ошййник); 2. мисл. збирЯти згрЯю; 3. Л. Ам. спарЯву- вати (тварин)’, 4. Л. Ам. поЯднувати пЯра- ми (людей, речі)', 5. діал. одружйти; -se 1. діал. (соп) хапЯтися за шйю; 2. діал. одру- жйтися; 3. Л. Ам. жйти рЯзом, лигЯтися (з ким-н.)
acollo /77 підвЯдний кЯмінь, риф acollonar vt (-se) див. amedrentar(se) acombar иґскрйвлювати, згинЯти, вигинЯ- ти
acomedido adj Л. Ам. люб’Язний; ввічливий
acomedirse* Л. Ам. бути люб’Язним (ввічливим)
acomendar* vt іст. доручЯти, довіряти; ввірЯти
acometedor adj 1. нападЯючий, атакуючий; 2. агресйвний, агресйвно налаштЯ- ваний
acometer vt 1. (vi, contra) стрімко напа- дЯти, атакувЯти; кйдатися; 2. улЯмувати, вмовлЯти, намагЯтися схилйти (до погоні)', 3. енергійно брЯтися; 4. охЯплювати, напЯвнювати (про почуття), заволодівЯти (продумку); брЯти, долЯти (про сой); брЯ- ти (про смій); 5. спокушЯти; 6. тех. підвЯ- дити, приЯднувати (труби); - hace vencer смілйвість містЯ берЯ acometerse Л. Ам. нападЯти одйн на 6д- ного
acometida f\. див. acometimiento 1,3; 2. відгалуження; місце з’єднЯння (трубу, стик; відвід; 3. тех. підвбдення; ввЯдення; під'Яднування; 4. Л. Ам. зіткнення (автомобілів)
acometimiento m 1. несподіваний нЯпад, атЯка; 2. починЯння, витівка; 3. мед. нЯпад; спЯлах; 4. зЯвнішній канЯл (канЯва, трубЯ) для стічнйх вод acometividad f 1. войовнйчість, агресивність; 2. рішучість acomia Лілішйвість acomodabilidad /пристосЯвність acomodable adj що пристосЯвується, що має здЯтність до акомодЯції acomodación ЛІ. пристосування (доумов);
2. примйрення (ворогуючих); 3. фізіол. акомодЯція; - del ojo (de la vista) акомо- дЯція ока (зЯру); 4. лінгв. уподібнення, часткЯва асиміляція
acomodadizo adj А. зручний, практйчний; передбЯчений на всі вйпадки; 2. згідливий, поступливий, лЯгідний; 3. що лбгко пристосЯвується; 4. послужливий, люб’язний, ввічливий
acomodado adj А. зручний, відповідний; 2. замЯжний, забезпбчений, багЯтий; 3. що ліЬбить зручності (комфЯрт); що живЯ з комфЯртом; 4. помірний, доступний (про ціну); 5. влаштЯваний на робЯту, з місцем (про служницю); 6. Л. Ам. що дЯбре влаш- тувЯвся (про людину) acomodador 1. adj що влаштовує, що пристосЯвує; 2. m посередник; 3. театр. капельдйнер; білетЯр acomodamiento m 1. налаштувЯння, на- лагЯдження; 2. зручність; доцільність, прийнятність; 3. угЯда acomodar 1. и/упорядкЯвувати; готувЯти;
2. (vi) зручно розташЯвувати(ся), розміщуватися), влаштЯвувати(ся); 3. (vi) влаштЯвувати(ся) (нароботу; 4. (vi) при- стосЯвувати(ся); 5. примирЯти; залЯгод- жувати (сваркУ; 6. (de) забезпЯчувати; 7. влаштЯвувати, підхЯдити, бути зручнйм;
12
acostado1
si te acomoda puedes venir mañana
якщб тобі зручно, мбжеш прийтй 3áBTpa; -se 1. задовольнитися, погбджуватися; 2. Л. Ам. вбирбтися
acomodaticio adj 1. див. acomodadizo 1,
2, 3; 2. рел. заповітний, таємничий; sentido - прихбване (символічне) ЗНбчвННЯ acomodativo adj рив. acomodadizo acomodo m 1. місце, роббта (служниці);
2. діал. вбраний, прикрбса acompañado 1. adjuxо супровбджується; 2. людний, відвідуваний; 3. що допомагбє, 6epé участь; 4. діал. напідпйтку, п’Яний; 5. т компаньйбн; супутник; 6. діал. див. acompañamiento; 7. діал. див. atarjea acompañador 1. ао/супровбджуючий, супутній; 2. т супутник; 3. муз. акомпанібтор acompañamiento т 1. супровід; 2. супро- вбджуючі осбби; пбчет; кортбж; 3. театр. статйсти; нбтовп; 4. муз. акомпанувбння, акомпанембнт, супровід acompañanta fí. компаньйбнка; супутниця; 2. муз. акомпанібтор (жінка) acompañante mí. компаньйбн; супутник;
2. муз. акомпанібтор
acompañar vtí. проводжбти; слідувати; ескортувбти; 2. бути пбряд (в біді)]
3. супровбджувати; 4. приєднувати, дода- вбти; - la traducción con el original дода- вбти оригінбл до пербкладу; 5. співчувб- ти, розділяти; - en el dolor співчувбти ró- рю; 6. гарнірувбти (блюді)] 7. муз. аком- панувбти; 8. геральд. прикрашбти додат- кбвими фігурами (гербі] 9. діал. замурб- вувати (щілинив стінах)] -se 1. брбти собі в супровідники (помічникй); 2. супровбд- жуватися; 3. муз. акомпанувбти собі acompasado adj 1. ритмічний; розмірений; плбвний; 2. статбчний, повбжний, некваплйвий; 3. відповідний; 4. муз. ритмічний
acompasar vtí. див. вимірювати цйрку- лем; 2. (а, соп) розмірювати; 3. муз. відби- вбти такт
acomplejado adi Í. псих, з кбмплексами;
2. Л. Ам. стурбований, пригнічений acomplexionado adj. bien - міцнбї статури; mal - квблий
acomunarse об’бднуватися, з’єднуватися; вступбти в союз (заради загальної меті) acón /77 Л. Ам. плоскодбнка aconchar vticr. приправляти (страві) aconchar vtí. (vi) ховбти(ся) (від небез- пекі)] 2. викидбти судно (вітром, течією); -se 1. викидатися (на бере/)] бути при- тйснутим до ббрега (про судно)] 3. стикб- тися (про судна)] 4. тавр, притискбтися до бар’Єру (про бика)] 5. діал. відстбювати- ся, давбти бсад (про рідин/)] 6. норма- лізувбтися (про становище) acondicionado adj Í. пристосбваний; об- лбднаний; приготований; aire - кондиціо- нбване повітря; 2.: bien (mal) - з гбрним (погбним) харбктером; гбрної (погбного) Якості; в гбрному стбні acondicionador m кондиціонбр, устанбв- ка для кондиціонувбння повітря; - de agua пом’якшувач водй acondicionamiento mí. обумбвленість;
2. (- del aire) кондиціонувбння (повітря)] 3. просушування шбвку (після вироблення)] 4. впакувбння (товбру) acondicionar vtí. (v/) обумбвлювати(ся); визначбти(ся); 2. готувбти, упорядкбвува- ти; пристосбвувати; обладнбти; 3. конди- ціонувбти (повітря)
aconejado adj схбжий на крблика; кролячий
acongojarse) див. afligir(se) acónito /77 бот. аконіт, вбвче коріння aconsejable асУ'рекомендбваний; доцільний
aconsejado adj розсудливий, твербзий; actuar mal - чинйти нерозсудливо aconsejador 1. adj що рбдить; 2. /77Порбд- ник
aconsejante adj див. aconsejador 1 aconsejar vtí. рбдити, давбти порбду; ре- комендувбти; 2. пояснювати, тлумбчити; -se (con, de) рбдитися, просйти порбди; quien á solas se aconseja á solas se remesa (desaconseja) однб головб дббре, а дві крбще
aconsonantar 1. и/утвбрювати співзвуччя (консонбнс), римувбтися (про слова)] 2. відповідбти, гармоніювбти; 3. иґримувб- ти; 4. складбти вірші aconstelado adj що мбє фбрму сузір’я acontar \ізаст. див. apuntalar acontecedero adj можлйвий, що мбже трбпитися
acontecer* vi траплятися, відбувбти- ся, ставбтися
acontecimiento /77вйпадок, подія; adelantarse (anticiparse) á los -s випереджбти події
acopa advЛ. Ам. див. acopas acopado adj схбжий на крбну дбрева acopar 1. игутвбрювати крбну; 2. vt під- різбти крбну
acopas adv(B)KHB. здієсл. caer, llegar, venir) Л. Ам. 1. несподівано, рбптом; 2. вчбс- но, своєчбсно
acopetado аа^чуббтий, з чубкбм acopiamiento m див. acoplo acopiar vt заготовляти, запасбти (зерно, продовольство)
acopio /771. збирбння, накопйчення; 2. рі заготівля (зерна, продовольства)] hacer - de paciencia набрбтися терпіння, запастйся терпінням acoplado m А Ам. прйчіп (трамвая) acoplador m тех. муфта, сполучний прйстрій
acopladura f Í. з’єднбння, зчбплення; 2. тех. стикувбння; 3. злучка, спарбвування;.
4. ел. муфта; 5. радіо зв’язок acoplamiento m Í. з’єднбння, приеднбн- ня; 2. тех. зчбплення; стикувбння; - rígido (automático) жорсткб (автоматичне) стикувбння; 3. див. acoplador; 4. злучка, спарбвування
acoplar vtí. (a, en)з’єднувати, приєднувати, зв’язувати; стикувбти; 2. тех. зчіплювати; 3. тех. вмикбти, підключбти; 4. підганяти, приганЯти, прилаштбвувати; 5. запрягбти пброю; 6. (vi) злучбти(ся), спб- рювати(ся); 7. (vi) мирйти(ся), примирЯ- ти(ся); 8. узгбджувати; 9. Л. Ам. причіплювати (вагой)] -se здружйтися, прив’язб- тися одйн до бдного acoplo m див. acopladura acoquinar vt залйкувати; лякбти, страхб- ти; -se боЯтися; занепбдати духом acor /77 крутйй ббрег acorador adj що засмучує; гнітіЬчий; скор- ббтний
acorar vtí. (vi)див. afligiríse); 2.діал. див. atronar 2,3,5; 3. діал. оточувати; -se в’янути, засихбти, мбрхнути (про рослині) acorazado 1. adj броньовйй, броньбва- ний; 2. загрубілий, зачерствілий (про людину 3. /77 мор. броненбсець acorazamiento m покриття бронбю (частин корабля, укріплень) acorazar vt вкривбти бронбю (частини корабля, укрщлення) acorazonado зо/серцеподібний acorchado adjí. губчастий, пбристий, ніз- дрювбтий; 2. що погбно піддається обробці (про деревин/) acorchar иґоббивбти (обшивбти) кбрком; -se 1. ставбти пбристим (губчастим); 2. змбрщуватися, в’йнути (про фрукти); 3.
втрачбти чутлйвість, німіти (про кінцівки);
4. загрубіти, зачерствіти (про людину acorchetar гіполігр. брбти у фігурні дужки acordación ficr. пбм’ятка, нагбдування acordada fí. накбз, постанбва (суду вищої інстанції)] 2. служббва запйска, служ- ббвий лист; пбм’ятка, нагбдування; 3. ле- кбло; 4. геодезйчна лінія acordadamente adví. одностбйно, одно- голбсно; 2. розсудливо, твербзо acordado1 adj Í. узгбджений, схвблений;
2. розсудливий, твербзий acordado2 adjзоол. безхреббтний acordanza їзаст. Í. пбм’ять; спбгад; 2. уз- гбджена думка; згбда, угбда; 3. гармбнія; відповідність
acordar* 1. vt вирішувати, ухвблювати рішення; 2. нагбдувати; 3. згбдувати, пригадувати; 4. юр. визначбти (сум/)] 5. по- гбджувати, узгбджувати; 6. діал. призна- чбти, надавбти (пенсію)] 7. настрбювати (муз. інструмент)] 8. жив. підбирбти (кольорі)] 9. игузгбджуватися; 10. бути співзвучним; -se 1. домовлятися; 2. (de) пам’ятбти; згбдувати acorde 1. aqjr згідний, іцо поділЯє думку; 2. що збігбється, відповідний; 3. співзвучний, що гармонує; 4. m муз. акбрд; 5. жив. гармбнія; 6. рі згбда, одностбйність; 7. adv згідно, відповідно
acordelar vt 1. вимірювати шнурбм; 2. провішувати (лінію)
acordeón /77, acordeona їдіал. акордебн; гармбніка; гармбнія; - cromático хрома- тйчна гармбнія; баЯн acordeonista com акордеоніст; гармоніст acordonado adjí. кручений (як мотузок)]
2. огброджений (про ділянк/)] 3. Л. Ам. худйй (про тварин/)
acordonar vtí. шнурувбти, зашнурбвувати; 2. сукбти, вйти (мотузк/)] 3. чекбнити гуртик (на монета)!)] 4. сгбвити кордбни; отбчувати; 5. діал. готувбти фунт (для сівбі) acornar*, acornear vtí. буцати; 2. діал. змусити тікбти
ácoro /77 бот. лепехб, аїр; - bastardo (falso, palustre) ірйс жбвтий acorralar vt 1. заганЯти (худобу в загород/)] 2. гнбти (дичин/)] 3. заганЯти в кут; залякувати, навбдити страх; -se сл. бути в бігбх, перехбвуватися (від правосудді) acorrer 1. вдавбтися; 2. прихбдити на допомбгу; допомагбти, підтрймувати; 3. іст. сорбмити; 4. vüct. вдавбтися до допо- мбги; -se ховбтися acorrucarse див. acurrucarse acortamiento m Í. укорбчення; 2. змбн- шення, скорбчення; урізбння acortar 1. і^обрізбти, укорбчувати; 2. (vi) змбншувати(ся), скорбчувати(ся); знйжу- вати(ся); - la ración урізбти паибк; - un programa скоротйти прогрбму; 3. покін- чйти, поклбсти край; 4. відсікбти; 5. и/ста- вбти корбтшим (про дні)] 6. бути корбтким (про одя/)] 7. уповільнювати (рук); -se 1. бентбжитися, ніяковіти (у розмові)] 2. сідбти, давбти усбдку (про тканин/) acorvar vt вигинбти acosado ао/збгнаний, зацькбваний acosador m переслідувач acosamiento mí. переслідування, гонйт- ва; 2. гоніння, цькувбння acosar vtí. переслідувати; ганЯтися; гнб- тися слідом; 2. гнбти (дичин/)] 3. поганЯти (коні)] переслідувати, піддавбти гонінням (цькувбнню) acosijar \іЛ. Ам. див. acosar 4 acoso m див. acosamiento acostada /сон (нічний) acostado11. adj іст. близькйй, рідний; свій;
2. іст. підопічний; протежб; 3. геральд. ле- жбчий (про фігуру на полі)
13
acostado2
acostado2 adj іст. оплЯчувений acostamiento1 m 1. укладення (в ліжко)', 2. I Háxnn; 3. npocyeáHHfl, наблйження; при- чблювання, підхід до 6épera; 5. приєд- нЯння до думки
acostamiento2 т винагорбда, плбта acostar* 1. vt\. вкладЯти, KnácTH (вліжко)', ~ a los niños BicnácTH cná™ дітбй; 2. (vñ притулЯти(ся), присувЯти(ся); 3. (vi, -se) припаювати; підхбдити до 6épera [до причал,У); 4. vi (-se) нахилитися (про будівлю); 5. відхилитися (про стрілку ваг);
6. (-se) схилЯтися; -se 1. вкладатися, ля- ráTH (cnáTn); -se con (cuando) las gallinas páHo лягти cnáTn; 7. (con; ~se juntos) жйти pá30M; 8. CTnxáTH (про вітер)', 9. Л. Ам. нарбджувати; -se dos y amanecer tres: se acostaron dos y amanecieron tres збільшення родйни; oqé сюрприз!; -se líbre y despertarse preso спіти Д0ВГО — встіти з ббргом acostillado до/ребрйстий, рифліний acostillar vt діал. стівити конЯ ббком (до стіни, дерева)\ -se 1. діал. підати набік (про коня)\ 2. діал. примізуватися (до кого-н.)
acostumbradamente adv як завждй, за звйчкою
acostumbrado adj 1. звиклий; 2. звйчний; прййнятий
acostumbrar 1. vt(а) привчіти; прищбп- лювати; - á los niños á la gimnasia привчіти дітбй до зароки; 2. vi міти звйчай (звйчку); está acostumbrado á levantarse temprano він звик ріно вставіти; -se звикіти, привчітися; -se á los trabajos втягнутися в роббту acotación1 (див. acotamiento acotación2 /і. вйноска; пбзначка, примітка (на поля$\ 2. театр. peMápKa; 3. пбзначка висотй (на картах, планам, рбзміри (у кресленні) acotada /лісорозсадник acotado adj заповідний (про мисливські угідді
acotamiento m устанбвка віх, провішування. межувЯння
acotar1 vt 1. стівити віхи, розмежбву- вати, розмічіти; 2. загорбджувати, обго- рбджувати (ділянку)', terreno acotado обгорбджена ділЯнка; 3. обмбжувати, стівити межу; 4. п оси літи ся; 5. виби- ріти, вподббувати; -se 1. перехбву- ватися від правосуддя; 2. посилітися; грунтувітися
acotar vt 1. робйти вйноски (пбзначки, примітки), позначбти на полЯх; 2. відзна- чіти висоту (на картах, планам нанбси- ти рбзміри (у кресленні) acotar обрізіти гілки acotejar иМ. діал. див. acomodar 1; 2. діал. спонукіти, стимулювіти; сприяти acotejo тдіал. див. acomodamiento 1 acotiledóneo adj бот. безсім’ядбльний acótilo абізоол. безхреббтний acotillo m ковільський мблот, кувілда acoto m с.-г. угнбювання acoyundar і^запрягіти (коней, волів)', на- дягіти ярмб (на волів) acoyuntar vt з’бднувати в одну запрЯжку (коней, волів, що належать двом господа- рям)
acra ґдив. acre acracia /анархізм
ácrata 1. a# анархістський; 2. com анархіст, -ка
acrático adj анархічний acre1 adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, смаіїу, 2. їдкйй, роз’їдіючий (про речовину)', І. жорсткйй, сувбрий (про характер)’,
4. уїдливий, жбвчний acre2 m акр (міра площі)
acrecencia /1. див. acrecentamiento; 2.
юр. npáeo на додаткбву часггйну спідку;
3. Л. Ам. борг, заборгбваність acrecentamiento m 1. збільшення, при- мнбження, приріст; - de la productividad del trabajo підвйщення продуктивності пріці; - de la población прйріст насб- лення; 2. посйлення, наростіння; - del sonido наростіння звуку; 3. підвйщення (по службі)
acrecentar* vt 1. (-se) див. aumentar(se);
2. посйлювати; 3. підвищувати (на посаді)', 4. покріщувати; підвйщувати якість acrecer* 1. vt(vi, -se) див. aumentar(se);
2. vi (-se) юр. здобувіти пріво на додаткбву чістку спідку
acrecimiento m 1. збільшення, рбзшйрен- ня, зростіння (фіз.)\ 2. див. acrecencia 2 acreditadlo adj 1. що заслугбвує довіри (пошіни); що користується гірною репу- тіцією; 2. дип. акредитбваний acreditar vt 1. підтверджувати, засвідчувати, свідчити; - la firma засвідчувати підпис; 2. дип. акредитувіти; - como embajador en^un país акредитувіти як послі в країні; 3. (de) підніміти автори- тіт; ствбрювати репутіцію; - de buen gobernante характеризувіти як гірного керівникі (про вчино/і)', 4. див. abonar 1, 8; 5. діал. давіти (бріти) у пбзику (під заставу); -se 1. підтвірджуватися, упевнятися; 2. набувіти популярності (сліви, гірної репутіції); завойбвувати автори- тіт (довіру)
acreditativo adj що засвідчує, свідчить acreedor 1. adj що заслугбвує нагорбди (заохбчення); ser - al agradecimiento заслугбвувати вдЯчності; 2. m кредитбр, позикодавець; 3. довірена осбба зі стягнення платежів (боргів) acreencia fЛ. Ам. кредит; борг acrianzado adj іст. вйхований acrianzar vt іст. вихбвувати acribadura /1. просівіння; 2. рідив. ahechaduras
acribar vti. просіювати; 2. (-sв) див. acribillar
acribillar иМ. зрешічувати, продірявлювати; 2. нанбсити, завдавіти багіто ран; порінити; 3. покусіти (про komsüí)', 4. на- бридіти, безупйнно турбувіти; - a preguntas закидіти питіннями acridianos, acridídeos, acrídidos m рі зоол. прямокрйлі
acridio m 1. рі див. acridianos; 2. саранЯ acriminación / звинувЯчення, обвинувЯ- чення; Інкримінув0ння acriminador 1. adj що звинув0чує; 2. m обвинувЯч
acriminar vt 1. обвинувбчувати, ставити за провйну; інкримінувЯти; 2. перебільшувати (провину, тяжкість злочину); -se діал. скбювати тяжкйй злбчин acrimonia /1. гостротб, різкість (запаху, смакУ)', 2. жбрсткість, сувбрість (характеру)', 3. roorpoTá (болю)\ 4. уїдливість, жбв- чнють (у поводженні) acrimonial, acrimonioso adj 1. гбстрий, різкйй (про запах, сма/і)', 2. жорсткйй, сувбрий (про характер); 3. колючий, уїдливий, жбвчний
acriollado adj Л.Ам. 1. що засвбїв міс- цбві звичаї; 2. кребльський, властйвий, притамбнний креблам acriollarse 1. Я. Ам. засвбювати місцбві звйчаї; 2. діал. акліматизувЯтися, прижи- вбтися (про тварин)
acrisolación f, acrisolamiento m 1. очищення (афінбж; рафінувбння) метЯлів (у тиглі)', 2. перевірка (істини)', випрббуван- ня (кохання, чесності) acrisolado Двірний, перевірений, надійний
acrisolar vt\. очищЯти (рафінувЯти) метЯ- ли (у тиглі)', 2. очищЯти; 3. (vi) перевірЯ- ти(ся) (про істину); випроббвувати(ся), піддавЯти(ся) випрббуванню (про кохання, чесність)
acristianar vtA. навертЯти в християнську віру; хрестйти; 2. діал. викбнувати (здійснювати) обрЯди християнської віри acritud fflHB. acrimonia acroamático ярусний (про метод навчання)
acrobacia /1. акробЯтика, еквілібрйстика;
2. акробатичні впрЯви; 3. рі (-s aéreas) ав. фігури вйщого пілотЯжу; 4. р/вйверти acróbata com акробЯт, -ка acrobática ^‘акробатичний; vuelo - ав. фігурний політ; máquina -а трамплін acrobatismo m 1. акробатйзм; акробатичність; 2. спритність, вйверткість acrofobia / мед. боЯзнь висотй acromático adj фіз. ахроматйчний acromatismo m фіз. ахроматйзм, безбЯр- вність
acromegalia f мед. акромегЯлія, слонбва хворбба
acrómico, acromo ас/безбЯрвний acrópolis /акрбполь acróstico m акровірш acta /1. акт, докумбнт; - de acusación об- винувЯчувальний акт; - notarial нота- ріЯльнии акт; -s de estado (registro) civil ¿кти громадянського стЯну; - de venta купча; 2. протокбл; - de un incidente npo- токбл пригбди; levantar (firmar) - склбсти (підписати) акт (протокбл); hacer constar en - зaпpoпoнyвáти внестй до протокблу; tomar ~ діал. занотбвувати; 3. ріпостанб- ви, резолюції; 4. npápi; запйски; -s de la Academia de Ciencias вісті Акадбмії наук; - adicional іст. додаткбвий закбн; -(s) de los Apóstoles рел. діяння anóc- толів
actinal adj променеподібний actinio тхім. актиній actinografía f радіогрЯфія actinometría f фіз. актиномбтрія actinómetro m фіз. актинбметр actitud /1. пбза, положення (тіла)', - de un actor пбза актбра; - imponente статбч- ність, солідність (постави)', 2. славлення; лінія поведінки, позйція; - benévola доброзйчливе ставлення; - de un partido (de un gobierno) позйція nápTfi (Уряду); - expectante вичікувальна позйція; en - de toe. prep. з н0міром (зробити що-н) activación /1. активізація; прив0дення до руху; прискбрення; 2. пожв0влення, натхнення; 3. хім. активбція; 4. тех. актив0ція activádor хім. активбтор activar vt 1. активізувбти, спонукбти до актйвності; 2. пожвбвлювати, надихбти;
3. хім. активув0ти
actividad /1. діяльність; - científica наукб- ва діяльність; - subversiva підривн0 діяльність; esfera de - сф0ра діяльності; 2. роббта, функціонувбння; en - діючий (про вулкан, підприємство)', entrar en - вступйти в дію, стбти до л^ду; 3. актйв- ність; енЯргія; 4. фіз. (- radioactiva) ра- діоактйвність
activo 1. adj актйвний, діяльний; tomar parte - á en la lucha por la paz бр0тй ак- тйвну участь у боротьбі за мир; 2. діючий; ejército - діюча ¿рмія; servicio militar -
дійсна військбва служба; 3. що працює, викбнує служббві оббв’язки; 4. функціонуючий; 5. сильнодіючий (про отрутУ)', 6. фіз. радіоактйвний; 7. лінгв. дійсний, актйвний (яро стай)\ 8. /лактйв; la reunión del - зобри актйву; 9. ек. актйв, готівка; superficie -а тех. роббча повбрхня; por -а у por pasiva у будь-якбму вйпадку
14
acuñar1
acto m 1. акт, дія, вчйнок; cnpáea; - de terrorismo (violencia) акт терорйзму (насильства); ~ de última voluntad заповіт; un ~ de virtud доброчбсний вчйнок; un ~ hostil ворбжий акт; 2. (- público) (урочйстий) акт; зйхід; 3. театр, акт, дія;
4. oflHoáKTHa riéca; 5. іст. літературний вйступ, дбповідь (в університеті); 6. р! постанбва (з’їзду, конгресУ)] 7. р! іст. cyfloeá процедура; - deconcílíación прихід сторін в суд; - continuo (seguido) іос. adv. безпосередньо (нег0йно) вслід; -s de los Apóstoles рел. дійння апбсто- лів; en * de готбвий (до чого-н.)] en el - ¡oc. adv. зрйзу ж, нег0йно; hacer - de presencia з’являтися, бути присутнім; hacer ~ de buenavoluntad виявляти дббру
В0ЛЮ
actor /77 1. актбр; артйст; primer - про- віднйй актбр; 2. учбсник (події)] дійовй осбба (творУ)] З.юр. позив0ч actriz f актриса
actuación f1. діяльність; викон0ння обб- в’язків; 2. гра на ецбні, виконбння рблі; 3. рі судовб процедура actuado adj див. apostumbrado actual adj 1. сучбсний, тепбрешній; en el momento - збраз, Tenép; 2. злободенний, акгубльний, своєчбсний; 3. фактйчний, дійсний, рейльний; posición - нинішнє становйще
actualidad f 1. сучбсність, тепбрішній час; en la - в дбний час; 2. актубльність, зло- бодбнність; своєчбсність; un asunto de ~ злободбнне питбння; 3. р/новйни; 4. кіно- хрбніка, кіножурнбл (з оглядом новин) actualizar vt робйти актубльним, модер- нізувбти; онбвлюватй actualmente adv 1. в дбний час, Tenép, нйні; 2. дійсно, наспрбвді actuar 1. vi діяти, робйти, чинйти; - bien (mal) дббре (noráHo) чинйти; 2. (de) викб- нувати свої функції; ~ de mediador бути посербдником, виступбти як посербдник; 3. діяти; ~ como calmante діяти як заспокійливий 3áci6; 4. виступбти (на сцені)\ 5. брбти участь (в конкурсі); 6. юр. вестй спрбву (рбзгляд); 7. vt привбдити в дію; викбнувати (рішення)] 8. попереджбти, довбдити до відома; 9. поглинати, аси- мілювбти; 4. осягйти, усвідбмлювати; -se здійснюватися, викбнуватися actuario m секретбр суду; ~ de seguros страховйй aréHT
actuosidad ficr. старбнність, ретбльність actuoso adj іст. старбнний, ретбльний acuache, acuachi тЛ. Ам. сл. друг, прйя- тель; andar (estar, ir, ser) ~s дружити, бути нерозлучними друзями acuadrillar vticT. 1. (v¡) 36npáTn(cfl) у групу (у згрбю); 2. очблювати гр^пу (arpáio); 3. діал. нападбти групою (згрбєю) на одногб acuamotor т 1. гідравлічний тарйн; гідравлічний пбршень; 2. гідравлічний двигун; водянб турбіна, гідротурбіна acuanta adv діал. щбйно, недбвно acuantiar vt визначити кількість acuaplanar vi див. amarar acuaplano т спорт, акваплйн acuarela f 1. акварбль; 2. рі акварбльні фбрби
acuarelista com. аквареліст acuarelístico adj акварбльний acuario1 m аквбріум
Acuario2 /77 Водолій (зодіакальне сузір’я) acuartelado adj геральд. розділений на квадрбти (рбмби) (про щит) acuartelamiento m 1. розміщення по ка- зйрмах; розквартирування; 2. місце роз- квартирувбння; квартйри (заст.) acuartelar vt 1. (v/) розміщуватися) по каз0рмах; розквартирбвувати(ся); 2. три-
м0ти військй в казйрмах; 3. ділйти збмлю (на квадратй)
acuartillar vi волочйти нбги (про коня) acuate /77 мексикйнська водянб змій acuático, acuátil adjBopmm (про рослини, тваринй) acuatinta fpne. aguatinta acuatizaje m Л.Ам. привбднювання acuatizar и/77. Ам. див. amarar acubado ^'бочкоподібний, що Máe фбр- му ббчки
acucar vtpian. висміювати, обсвйстувати acucia f\. мотбрність, спрйтність; 2. палкб бажйння
acuciar vt 1. квйпити, підганяти; 2. (vi) пблко бажбти; 3. іст. пектйся acuciosidad їдив. acucia acucioso adj 1. мотбрний, спрйтний; 2. спрйглий, жадйючий acuclillarse сідйти навпбчіпки, присідйти acuchamado adj діал. пригнічений, сумнйй acucharado ложкоподібний acuchilladizo m 1. фехтувбльник; 2. гла- дібтор
acuchillado adj і. з рбзрізами (про старовинний одяґ)] 2. досвідчений, бувблий, стріляний
acuchillador m і. див. acuchilladizo; 2. за-
бійка, задир0ка; 3. циклювйльник acuchillamiento m 1. нанбсення ножовйх ран; вбйветво ножбм (шпйгою); 2. циклю- вйння
acuchillar vt, acuchillear vt діал. 1. рйни- ти (холодною зброєю)] 2. вбйти, зарізати, заколбти (холодною зброєю)] 3. циклювй- ти; 4. робйти рбзрізи (на одязі)] 5. проріджувати (посіви)] -se бйтися на ножйх (на umárax)
acuchuchar vt діал. ейльно тйснути, натискйти; розплющувати (ударом) acudiciarse заст. захопйтися acudidero тдіал. турббти, клбпоти; tiene muchos -s у ньбго пбвно клбпотів; - de bandidos кублб бандйтів; - de lobos лігво вовків; ~ de las aguas водбймище, збводь, затбн
acudiente /77 діал. курбтор (у закритих навчальних закладав) acudir vi 1. прихбдити, з’являтися; 2. 4ác- то відвідувати, бувйти; захбдити; 3.6yeá- ти, траплйтися, відбув йтися; á él le acuden todas las desgracias на ньбго всі біди вйляться; 4. прихбдити на допомбгу;
5. приділйти yeáry; займйтися; справлй- тися; 6. вдавйтися до допомбги; 7. розточуватися, дякувати; 8. заперечувати; 9. плодонбсити (про землю, рослинУ)] 10. слухатися, бути слухнйним (про коня)] - al pensamiento спадбти на думку; ~ como las abejas á la miel злитися, як м^хи на мед acueducto /77 акведук ácueo adj\. вбдний, водяний; 2. водянистий
acuerdado adj вйтягнутий по мотузці, вйрівняний мотузком acuerdar витйгати (вирівнювати) по мотузці
acuerdista com. учйсник, -ця блбку (політичних партій)
acuerdo /771. рішення, постанбва; adoptar (tomar) un ~ ухвалйти рішення; 2. висновок; 3. угбда, дбговір, пакт; denunciar un - денонсувйти дбговір; faltar á los -s не викбнувати ^бговорів; firmar un - під- писйти дбговір; llegar a un - дійтй згбди;
4. згбда; домбвленість; de común ~ за спільною згбдою, за домбвленістю; estar de - бути згідним; poner de - примирйти; quedar (ponerse) de ~ домбвитися, умб- витися; ¡de ~І згоден!, дббре!; 5. порйда; думка; 6. пйм’ять, спбгад; 7. жив. гармбнія
(фарб)] 8. лінгв. узгбдження; 9. Л. Ам. за- сідання (Ради міністрів)] 10. Л. Ам. Hapá- да (за участі члена урядУ)] de - соп іос. шшШШШШ ргер. відповідно до, згідно; estar en su ~
(fuera del ~) бути при CBoéMy (не при свобму) глузді; volver de su - відмовлй- тися від своїх слів, передумати; volver en su - опам’ятйтися, схаменутися, прийтй до тйми; одуматися, передумати; dormiréis sobre ello, у tomaréis ~ сім разів відміряй, одйн відріж acuernar vt тавр, спрямбвувати рбги (про бика)
acuerpado adj діал. 1. пбвний, в тілі; 2. щільний (про тканинУ) acuerpar vt діал. бути тілоохорбнцем, охоронйти
acúfono /77 слуховйй апарйт acuidad їдив. agudeza 1,2 acuilmarse діал. 1. занепадйти духом; 2. ніяковіти, бойтися
acuitado adj засмучений, пригнічений acuitador ^‘прйкрий, гнітючий acuitamiento тіст. прйкрість, печбль, сум acuitar vt(vñзасмучувати(ся),журйти(ся) aculado adj 1. див. arrinconado 2; 2. геральд. що стоїть на зйдніх ногйх (про фігуру на полі щита)
acular 1. иґподавйти назйд (кінь, екіпаж);
2. (-se) див. arrinconar 2; 3. оейджувати (коня)] 4. vi діал. задкувйти; -se 1. задку- вйти; оберйжно ступати при спуску (про коня)] торкйтися мілинй (про суднб) aculeado adj\. оснйщений шипйми; 2. жа- лонбений (про комаху) aculebrar vtMop. прив’йзувати вітрйло до щбгли; -se див. aculebrearse aculebrearse не проростйти, не давйти схбдів (про злакй)
aculeiforme adj шилоподібний; жалопо- дібний
acúleo /77 див. aguijón aculiforme adj див. aculeiforme acullá adv там; acá y - тут і там acullicar і/?У7. Ам. жувйти лйстя кбки acullico /77 Л. Ам. Máca лйстя кбки (для жування)
acumen m іст. пронйкливість, зіркість, пйльність; прозорлйвість acúmetro m фіз. акуметр acuminado adj загбстрений; гостронбсий (бот., зоол.)
acumíneo яс/загбстрений; гостронбсий acuminifoliado adj бот. гостролйстий acumuchamiento m діал. див. acumulación
acumuchar гідіал. див. acumular 1,2 acumulación f 1. накопйчення; акумуляція; - primitiva ек. первйнне накопйчення; 2. скупчення; нагромйдження; купа,
Máca
acumulador 1. adj що накопйчує; збирйє; акумулює; 2. m тех. акумулйтор; 3. збірник, колбктор; 3. накопйчувач, сумбтор (лічильних пристроїв) acumular иМ. (vi) накопйчувати(ся), зби- рйти(ся); акумулювати(ся); 2. складйти; накопйчувати, нагромйджувати; 3. тех. акумулювйти; 4. обвинувйчувати; інкри- мінувйти
acumulativo adj 1. накопйчений; 2. кумулятивний; сум0рний acunar иґгойдбти колиску; заколйсувати, колисйти
acuñación1 /’карбув0ння монбт; вибивбн- ня медйлей
acuñación2 /’забивбння клинів acuñador m 1. монбтний мáйcтep; карбу- вбльник, медаль0р; 2. прес для карбувбн- ня монбт; прес для вибивбння медблей acuñar1 vt карбувйти (монбти); вибивбти (медблі)
15
acuñar2
acuñar2 rf1. закріплювати юійном; 2. вставляти, вправлЯти; 3. Л. Ам. дЯбре відзивЯ- тися (про кого-н.)\ -se 1. заклйнюватися, заїдЯти; 2. діал. намагЯтися закінчити (справу
acuosidad /"водянистість acuoso adj 1. водянистий; 2. водяний; вбдний (хім.)
acupuntura f мед. голкотерапія, акупунктура
acurado adj іст. старЯнний, завзЯтий acurcucharse гЯрбитися acure, acuri т(діал.) зоол. морськЯ свинка, кЯвія
acurrado adjЛ. Ам. франтувЯтий acurrarse л. Ам. наслідувати андалузців (у манерах, вимові)
acurrucado 1. adj скбрчений; 2. геральд. сидЯчий (про фігуру на полі щита)\ 3. m діал. контрабЯндна горілка acurrucarse 1. стискЯтися, кбрчитися, зіщулюватися; 2. діал. див. acuclillarse acurrujarse діал. див. acurrucarse 1 acusable adj що підлягЯє обвинувЯченню; що заслугЯвує обвинувЯчення acusación f юр. 1. обвинувЯчення, стЯв- лення за провйну; acto de ~ обвинувЯчу- вальний акт; testigo de ~ свідок обвинувЯчення; 2. обвинувЯчувальний акт, об- винувЯчувальна промова; 3. прокурбр, обвинувЯч
acusadlo 1. adj Ьсно вйражений, Явний, очевйдний; una ~а semejanza Явна (яск- рЯво виражена) схбжість; 2. m обвинувЯ- чуваний, підсудний
acusador 1. adj\i\o обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; 2. /п обвинувЯч; ~ público (fiscal) громЯдський (держЯвний) обвинувЯч
acusamiento m, acusanza ficr. див. acusación
acusa*r vt 1. (de) обвинувЯчувати, стЯвити за провйну; висувЯти звинувЯчення; los hechos -п фЯкти викривЯють; 2. вида- вЯти, зрЯджувати; донЯсити; 3. помічЯти, улЯвлювати; показувати, реєструвЯти (про прилад); 4. гЯнити, засуджувати; 5. вкЯзувати; видавЯти; su cara acusa cansancio на йогб облйччі помітна втбма; 6. підтвЯрджувати, повідомляти; - recibo de una carta повідомляти про отрймання листЯ; 7. оголЯшувати кЯрти (у грі)\ ~se
1. визнавЯти себЯ вйнним; 2. ставЯти помітним (Явним)
acusativo 1. adj юр. що обвинувЯчує; обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт; 2. m лінгв. знахідний відмінок acusatorio adj юр. обвинувЯчувальний; acto ~ обвинувЯчувальний акт acuse /771. (- de recibo) підтвЯрдження, повідбмлення (про отримання); 2. оголЯ- шення кЯрти (у грі)-, 3. оголбшена кЯрта {У грі)
acusetas m Л. Ам., acusete m діал. див. acusón
acusica com. Ябеда (про школяра) acusma ЛзлуховЯ галюцинЯція acuso /77 іст. див. acusación acusón /77донЯщик; наклЯпник acústica їфіз. акустика acústico adj 1. акустичний; звуковйй; 2. слу- ховйй; nervio - анат. слуховйй нерв acutangulado adj бот. гостролйстий acutangular adj мат. гострокутний acutí m діал. див. agutí acutifoliado adj бот. гостролйстий acutirrostro adj гостромЯрдий (про тваринУ)\ гостродзьЯбий (про птаха) acuznador m полірувальник achabacanamiento m 1. опЯшлення; 2. нЯсмак, вульгЯрність achabacanar опошлЯти; -se опошлятися
achacadizo adj іст. удЯваний, лицемірний achaca«r приписувати; стЯвити за провйну; le -n la responsabilidad del accidente на ньЯго звЯлюють провйну за не- щЯсний випадок
achacillarse діал. полягтй (про хлібії) achacosamente adv 1. хвороопйво; 2. лицемірно, вдЯвано
achacosidad f хвороблйвість, квЯлість, слабкЯ здорЯв’я
achacoso adj 1. хвороблйвий, квЯлий, слабкЯго здорЯв’я; 2. що заслабувЯв, що відчувЯє нездужання; 3. з вЯдою, неповноцінний
¡achachayІ interj діал. 1. (для вириження відчуття холоду брр!; 2. брЯво! achaflanador m дерев’Яні лещЯта achaflanadura f 1. стісування, скЯшуван- ня; 2. фЯска
achaflanar vt 1. стісувати (кути, краї)-, 2. скЯшувати, знімЯти фЯску; 3. розкарбовувати
achagrinado яс/зрЯблений під шагрЯнь (про шкіру
achagual m Л. Ам. 1. низинЯ, болотйста місцевість; 2. сЯняшник achajuanarse Л. Ам. 1. втЯмлюватися, знемагЯти; 2. діал. задихЯтися від спЯки (про худобу
achala fЛ. Ам. див. abalorio ¡achalayl interj Л. Ам. (для вираження захоплення) ну і ну!, оцЯ так! achambergado adjкрислЯтий^дсх? капелю^ achampanado, achampacado афгрйстий (про вино)
achamparse 1. діал. пускЯти коріння, вкорінюватися; 2. (соп) діал. привлЯснювати собі; 3. Л. Ам. ховЯтися в хатйні achanchar гідіал. замикЯти шЯшку (у грі)] ~se 1. Л. Ам. розжиріти як свинЯ; 2. діал. бентЯжитися, сорЯмитися achangar гісл.див. avasallar achantar vt\.діал. див. apabullar; 2.діал. бути нахлібником; 3. діал. крЯсти; 4. діал. зламЯти дух (вЯлю)
achantarse 1. вичікувати; перечікувати (небезпеку-, 2. погЯджуватися (з чужою думкою)-, 3. здавЯтися, поступатися; 4. діал. мовчЯти; замЯвчати; 5. Л. Ам. затрй- муватися, зупинятися achaparrado adj 1. низькйй; низькорЯслий, присЯдкуватий (про дерева); 2. осЯдку- ватий, призЯмкуватий (про людину achaparrarse 1. бути низькорЯслим (про дерева); 2. іст. див. agactiarase achaplinarse діал. чинйти невпЯвнено, ніяковіти (як герої Чарлі Чапліна) achaque1 m 1. чЯсте нездужання, нездо- рЯв’я, хворЯба; -s de la vejez старЯче нездужання; 2. місячні; 3. вагітність; 4. ха- рактЯрний недЯлік (вЯда); 5. рідіал. нудЯ- та, блювЯта (у вагітної жінки) achaque2 m 1. прйвід, відмЯвка; con ~ de... іос. ргер. під прйводом; 2. прйвід, причй- на; 3. репутЯція; 4. донЯс з метЯю здйрст- ва; 5. іст. штраф; 6. обставина, справа achaquiento adj див. achacoso acharado adj 1. зніяковілий; 2. сл. ревнивий
acharar иМ. див. azarar; 2. діал. викликЯ- ти рЯвнощі; ~se сл. див. azararse achares m рірЯвнощі; dar ~ ревнувати acharolado аа/лакбваний acharolador 1. яфіакувЯльний; 2. я?лаку- вЯльник
acharoladura /лакувЯння, покриття лЯком acharolar и/лакувЯти, покривЯти лЯком achatadlo ^сплющений, розплЯстаний; плоский, пласкйй; nariz ~а кирпЯтий ніс achatar vt(vi) сплющувати(ся), розплЯст- увати(ся); -se 1. діал. див. achamparse 2; 2. Л, АМ. див. amilanarse
achechar \ЛЛ. Ам. бЯлувати
acheta ^цикЯда
acheté adv сл. вчЯра
achí1 /77 Л. Ам. див. ají
achí2 adv діал. див. así 1
achia /очерЯт; тростина (американський
різновид)
achiacabo m діал. дід, дідусь achibó adven, сьогодні achicado adj див. anteado achicador m 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. черпЯк (для вичерпування води з човнів)
achicadura f, achicamiento m 1. змЯншен- ня, спад; 2. вичЯрпування, відкЯчування (водії)
achicar иМ. (vi) змЯншувати(ся), знижуватися), скорЯчувати(ся); 2. вичЯрпувати, відкЯчувати (водУ\ 3. (vi) лякЯтися; 4. (vi) принйжувати(ся); 5. діал. вбивЯти; 6. діал. саджЯти до в’язнйці; 7. діал. прив’язувати (тварину
achicopalarse Л. Ам. 1. занепадЯти духом, сумувЯти; 2. в’Янути (про рослинії) achicoria f цикЯрій achicorial /77ПосЯдки цикЯрію achicote тдив. achiote achichado adj діал. підпйлий, п’Яний achichar ііїдіал. п’янйти; -se п’яніти achicharradero /77Сп0котне місце, пЯкло achicharrar vt\. (vi) пересмЯжувати(ся);
2. палйти, пектй (про сЯнце); 3. набридати, надокучЯти; 4. діал. див. achuchar 2 achicharronarse 1. Л. Ам. пересмЯжува- тися; 2. Л. Ам. засихЯти, змЯрщуватися achichiguar 14Л. Ам. 1. доглядЯти за дитй- ною, нЯньчити (про няню, годувальницю);
2. піклувЯтися, пЯстити, плейти; 3. укри- вЯти вщ сЯнця (рослинії) achichinar \ЛЛ. Ам. обвуглювати achichincle, achichinque тЛ. Ам. 1. гірн. робітнйк, що відкЯчує вЯду; 2. підлЯсник, облЯсник
achiguar гіА.діал. надавЯти фЯрми пара- сЯльки; 2. Л. Ам. гойдЯти колйску; 3. Л. Ам. підгодЯвувати дитйну (про годувальницю); 4. Л. Ам. кйдати тінь (про дерево)-, -se Л. Ам. 1. прогинЯтися, провисЯти; 2. відрЯщувати чЯрево
achilado adj діал. 1. сумнйй; засмучений, пригнічений; 2. вйснажений; 3. жебрЯк achilarse діал. див. acoquinarse achilenado adj 1. Л. Ам. що наслідує чилійців; 2. діал. що захищЯє чилійців achimero т діал. лотЯчник, рознЯщик achimes т рідіал. дрібнйй товЯр achín т діал. див. achimero achinado adj Л. Ам. 1. схЯжий на китЯй- ця; 2. простонарЯдний, плебЯйський; 3. Л. Ам. метйс (з домішкою індіанської крові)
achinar іїдив. acochinar 1 achinero т діал. див. achimero achingar \іїдіал. укорЯчувати (сукню) achiote /77 бот. орлЯнка, бікса (дерево); estar hecho un - почервоніти achipilarse Л. Ам. захвЯрювати, нездужати (про дитину, яку відняли від груді) achipilcarse діал. захлинутися (при питті) achique m вичЯрпування, викЯчування (води)
achiquó f діал. чаклунка, відьма achiquillado adj див. aniñado achiquitar vt(vr) Л. Ам.див. achicar(se) 1; -se Л. Ам. див. amilanarse achirarse діал. хмЯритися, вкривЯтися хмЯрами (про небо) achirdar vt сл. див. acortar 1 achirlar vt\. Л. Ам. розм’якшувати; розрід- иувати; 2. бентЯжити, змушувати червоніти; -se принйжуватися ¡achis! ачхи
16
además
achispar vt підпбювати, поїти; ~se мали* BáTHcn, п’яніти
achocadura f 1. сильний пбштовх, удбр (общо-н. тверде); 2.діал. páHa (на голові) achocar vtA. штовхати; ударити (обстінії\
2. páHHTH (палицею, каменеву, З.діал. по- páHHTH в гблову; 4. склад ¿ти, icnácTH в скарбничку; -se діал. непритомніти (від УДарІЇ
achocazo m А. діал. див. achocadura 2; 2. удар по голові
achocolatado ^'шоколадний (про колір) achocharse впадати в дитинство; заговорюватися
acholado adjЛ. Ам. схбжий на метйса acholamiento т Ч. збентбження, розгубленість
acholar vt Л. Ам. сорбмити; бентбжити; -se 1. сорбмитися, червоніти; 2. Л. Ам. перегріватися на сбнці, отрймувати сонячний удар
acholo т Л. Ам. див. acholamiento achololear vi Л. Ам. стікати, просбчува- тися (про воду при зрошуванні) acholloncarse діал. див. acuclillarse achongar vt (-se) діал. див. abochornarle)
achorgornar vi сл. див. acudir achote m див. achiote achual тЛ. Ам. гігантська пальма achubascarse вкриватися дощовйми xm¿- рами (про небо)
achucutar vt 1. діал. див. acoquinar; 2. див. acoquinar; 3. діал. в’Янути, бліднути achucuyarse) діал. див. acoquinarle) achuchado adj складнйй, нелегкий achuchar vtA. див. azuzar; 2. м’Яти, бгати; тиснути, стискати; 3. штовхати, nxáTn; зіштовхувати (одйн з бдним) achucharrar \ДЛ. Ам. див. achuchar 2,3; -se Л. Ам. див. acoquinarse achucharrar \гіЛ. Ам. див. achicharrar 1,
2,3
achucharse діал. захворіти переміжною лихоманкою
achuchón т 1. жмакання, стйскування; давлення; стйснення; 2. пбштовх, стусан;
3. HáTHCK
achuicarse діал. див. apocarse achujar vt діал. див. azuzar achulado adjz замашками чуло; зухвалий; розв’язний, нахабний achulaparse, achularse CTaeáTH схбжим на чуло, наслідувати чуло; Haxá6HiujaTH achunchar vt 1. діал. збивати пиху; сорбмити; 2. діал. наврбчити, зурбчити achuñuscar іїдив. achuchar 2; -se діал. змбншуватися, знижуватися achura ҐЛ. Ам. 1. нутрощі, тбльбухи; 2. шматбк туші
achurar vt Л. Ам. 1. потрошйти, виймати нутрощі; 2. поранити, зарізати; вйпустити кйшки; 3. 6p¿TH свою частку (при грабуй- кУ)
achurrar \4діал. див. achuchar 2 achurrascaxvt діал. див. ajar 2 achurruscará діал. див. apretar 1; -se
діал. стискатися, зіщулюватися; згортб- тися
achuru тЛ. Ам. лавр (різновид) adacción f*І. примушування, прймус; 2. вй- мушена дія
adacilla f сбрго (різновид) adáctilo adjзоол. безпалий adagia^ adj афористйчний adagio т корбткий вйслів, сентбнція, афоризм
adagio2 adv, т муз. aдáжio adaguar v/пйти (про худобу) adalid тА. воєначальник; 2. вождь, голова adaluñ«ó, А сл. A. adj.мадрйдський; 2. т мадрйдець
adamado adj 1. женоподібний; 2. вйтонче- ний, елегбнтний adamadura їдив. adamar1 adamante m icr. діамант adamantino a# діамантовий; подібний до діаманту
adamar1 m іст. дар, піднбшення, подарунок (на знак уваги, кохання) adamar vt іст. 1. залицЯтися; 2. прйст- расно кохбти
adamarse 1. уподібнюватися жінці; зніжуватися (про чоловіка); 2. діал. див. amancebarse
adamascado ^візерунчастий, схожий на дамбст (на камку); acero - дамбська сталь
adamascar vt 1. виробляти під дамаст (камку); 2. робити насічку (на сталі) adámico до/наноснйй (про землю, принесену морем) adamsita їмін. адамсит adán /л 1. обідранець; нечепура; 2. нерб- ба, лбдар
adapción їдив. adaptación adaptabilidad f пристосбвність adaptable ас/пристосбвний adaptación f 1. пристосувбння; прилад- нбння; адаптбція; 2. біол. пристосувбння, адаптбція; 3. екранізбція літературного твбру; 4. переклбдення, аранжувбння (муз. творУ)
adaptador m тех. адбптер, звукознімбч adaptar vt (а) пристосбвувати; підганяти, прилбднувати; адаптувбти (біол.)\ -se 1. пристосовуватися, адаптуватися; 2. при- стосбвуватися; -se a las circunstancias пристосбвуватися до обстбвин adaptividad їбіол. пристосбвність adarba їзаст. золота копбльня adarce m соляний наліт (від морської водії)
adarga ficr. овбльний шкірянйй щит adárgama ficr. питлівка adargar vt(vf) А. закривбти(ся), затулЯти- (ся) щитбм; 2. захищбти(ся), прикрива- ти(ся), вкривбти(ся)
adarme m 1. адбрме (старовинна міра ваги); 2. (вжив, в запереч, конструкціяУ) крапля, крйхта; no tiene un - de sentido común у ньбго нембє ні крйхти здорбвого глузду; por -s іос. adv. по краплйні, по- трбху
adarvar вражати, приголбмшувати; -se вpaжáтиcя, дивуватися adarve /771. іст. фортбчна CTiHá; 2. захист, прикриття
adatar vt внбсити (суму на поточнірахун- кії)
adaza f бот. сбрго
adazal m волокнб іспбнського дрбку adecenar vt paxyeáTH десятками; ділйти на десЯтки
adecentar vt упорядкбвувати, надавбти пристбйного вигляду; - la casa зробйти лад (npn6páTn) в будинку; -se опоряджатися; Ha6yeáTH пристбйного вйгляду adecuación fA. відповідність, адеквбтніс- ть; 2. пристосувбння, приладнання; 3. мат. тотбжність
adecuadlo 1. приватний, що відповзе вимбгам; 2. відповідний; aдeквáтний; tomar las medidas -as вжйти відповідних заходів; cantidad -а достбтня кількість; 3. відповідний, зручнйй, слушний, сприятливий; momento - слушний момбнт adecuar* vt розмірЯти, привбдити у відповідність; робйти адекватним; -se відпо- відбти
adéfago ас/ненажбрливий, ненасйтний adefesiero adjЛ. Ам. 1. що говбрить дур- нйці (нісенітниці); 2. екстравагбнтний; хи- мбрно (недоладно) одЯгнений
adefesio /771. (рі) дивбцтво, дивинб; на- віжбнство; 2. екстравагбнтний (химбр- ний) костюм; екстравагантна прикрбса; 3. дивбк, оригінал; навіжбний adefesioso adj діал. див. adefesiero adefina ficr. секрбт, таємниця adehala f 1. приббвка; надбавка; лйшок (прилокупці, продажії\ 2. чайові; могорйч adehesar у/відвбдити збмлю під пасовйще adela fapéna (метели/і) adelantadamente adv див. anticipadamente
adelantado 1. adj ранній, передчбсний; скоростйглий (с.-г.)\ 2. розвйнутий не по роках; обдарбваний (про дитинії\ 3. видатний, кращий; передовйй (про робітника); успішний (про учнії)\ 4. вiдвáжний, сміливий; зухвалий; 5. нешаноблйвий; 6. виплбчуваний напербд, що авансується; por - іос. adv. 3aB4ácHO, напербд, впербд, авбнсом; 7. m іст. аделантбдо (губернатор прикордонної провінції); 8. іст. вер- хбвний суддя королівства (провінції) (у мирний час); капітбн-генербл (під час вій- нй); - de mar іст. керівник морськбї експе- дйції; lo llevamos - спрбву зрбблено adelantamiento m 1. рух впербд, просу- вбння; 2. випередження; обгін; 3. при- скбрення, форсувбння; 4. передувбння, вгадування напербд; 5. зростання, збільшення; 6. успіх, досягнення, прогрбс; 7. перевбга; 8. іст. губернаторство adelantanza ficr. повноваження, влбда adelantar 1. vt рухати впербд, просувати;
2. прискбрювати, форсувати; перенбсити на раніший тбрмін; 3. платйти авбнсом (напербд), авансувати; 4. обганЯти, випереджати; 5. перевбдити впербд (стрілки годинника); 6. удосконалювати, покращувати; 7. перевбршувати; одбржувати пе- ревбгу; 8. vi йти, просуватися впербд; 9. (-se) поспішбти, йти впербд (про ГОДИННИЙ)', 10. прогресувати, робйти Успіхи; досягати успіху; - en los estudios досягнути успіхів у навчанні; покращуватися, удосконалюватися; 11. видужувати, набиратися сил (про хворогоі; 12. додавати; - sóbrelo ya dicho додати до сказаного раніше; -se 1. просуватися впербд;
2. випереджати; 3. траплятися (відбуватися) завчасно; 4. виділЯтися, відрізнятися; 5. видаватися, виступати adelante adv А. впербд; hacer un paso - зробйти крок впербд; 2. надалі, в майбутньому; de hoy en - надалі, відтепбр; más - пізніше, пбтім; ¡-I впербд!; продбвжуй- те!, дблі!; увійдіть!, захбдьте! adelanto m 1. див. anticipo 2; 2. див. adelantamiento 1,5 adelfa їбот. олеандр adelfal, adelfar m олеандровий гай adólfico adj 1. олеандровий; 2. сувбрий, жорстбкий
adelfilla f бот. дйкий лавр, вбвче лйко adelgazamiento m 1. потбншення; 2. схуднення; 3. розбавлення, розрідження; 4. пом’якшення (водії)
adelgazar 1. vt(vi) стбншувати(ся), робитеся) тбнким; 2. розбавлЯти, розріджувати; 3. пом'якшувати (водії\ 4. вдаватися до тбнкощів; 5. vi (-se) худнути adema їдив. ademe ademador m гірн. кріпйльник ademán m 1. жест, рух; con un - amenazador із загрбзливим виглядом; 2. рі ма- нбри; звйчки; en - de іос. adv. з наміром; з вйразом, з вйглядом... ademar vt гірн. кріпйти (окладами шахтії, ставити підпбри (стійкі) además adv 1. пбнад, окрім, крім, ще; - de esto пбнад (крім, окрім) тбго; 2. до тбго ж; з іншого ббку; 3. іст. занадто, надто
17
ademe
ademe m гірн. підпбра,розпірка, стійка adementado ^божевільний, навіжЯний adementar і//звбдити з рбзуму, довбдити до божевілля; ~se божевбліти adenitis f мед. лімфаденіт, запблення лімфатичних вузлів
adenoide анат. 1. adj див. adenoideo; 2. m
д/аденбїди
adenoideo adjанат. аденбїдний adenoma m мед. аденбма adentelladura f 1. укус; 2. слід (рЯна) від укусу; 3. уїдливість, колючість adentellar vt 1. встромлювати зуби, кусЯти; 2. зачіпЯти, колбти, шпигЯти; 3. робити в клЯдці стіни виступбючі зубці; -se 1. сЯрдитися, злйтися; 2. огризЯтися, покЯзувати зуби
adentrarse А. заглиблюватися, просувЯ- тися углйб (всерЯдину); 2. заглйблюва- тися, занурюватися
adentro 1. adv всерЯдину; ven - захбдь; se retiraron - para descansar вонй увійшлй до приміщення, щоб відпочити;
2. (вжив, після деяких ім.) всерЯдині; mar - у^відкрйтому мбрі; tierra - усерЯдині країни; de puertas - всерЯдині будинку;
2. m д/душЯ; нутрб; en sus -s в глибині душі; para sus -s в душі, в думкЯх, про сЯбе; і -І увійдй, увійдіть!; ser muy de - б^ти свобю (людйною) adepto 1. ас^утаємнйчений, досвідчений; 2. прййнятий, що всгупйв (до організації?, 3. m член (секти, таємної організації)', 4. при- хйльник, прибічник; адЯггг, 5. ісг. алхімік aderar vticr. розцінювати; оцінювати aderezado adj сприятливий, зручнйй, слушний
aderezadura їдив. aderezo aderezar vtA. готувЯти (їжУ\ 2. приправляти (їжУ\ 3. (vr) прикрашЯти(ся), вбирЯ- ти(ся); 4. (vr) готувЯти(ся), приводитеся) до готбвності (до лад^); 5. лЯгодити, ремонтувЯти, реставрувЯти; 6. змішувати (напої)', 7. апретувЯти (тканинїї, 8. (vr) прямувЯти, орієнтувЯти(ся), націлюватися); 9. прикрашЯти
aderezo m 1. прикрЯса; 2. прикрЯси; вбраннЯ (з коштовного камінні)-, 3. комп- лЯкт (гарнітур) коштбвностей (кольє, сережки і браслет)', medio - комплЯкт з се- рбжок і брбшки; 4. нарЯдна кінська збр^я;
5. опрЯва холбдної збрбї; 6. підготбвка, привЯдення до готбвності (до ладУ); 7. апретувЯння тканйни; 8. припрЯва (до страви)', 9. те.х. мастйло для рЯменів adesivo тлінгв. адесйв adestrar* ігідив. adiestrar adestría f іст. вміння, впрЯвність adeudado adj що заборговувЯв, що мЯє боргй
adeudamiento /77заборгбваність adeudar1 vtA. заборгувЯти, наробйти боргів; 2. обплутати боргЯми; 3. підлягЯти оподаткувЯнню (митним збором)', 4. іст. стЯгувати; 5. ком. дебетувЯти, занбсити в дЯбет; -se влісти в боргй adeudar и/ріднйтися adeudo /771. борг; грошовб зобов’язання;
2. мйтний збір; 3. ком. дебетувЯння adeveras adv Л. Ам. наспрЯвді, спрЯвді adherecer* viзаст. див. adherir 2 * adherencia f 1. прилягЯння; зіткнення; 2. прилипЯння, злипЯння; 3. приєднЯння, примикЯння; вступ (до партії)', 4. блйзь- кість, схбжість; зв’язбк; спорідненість; 5. фіз. спЯювання, зрбщення adherente 1. adj див. anejo 1; 2. m (pt) аксесуЯри; реквізйт
adherir* 1. и/наклЯювати, приклЯювати; 2. vi (-se) щільно прилягЯти; прилипЯти, приклЯюватися; 3. (-se) приЯднуватися, примикЯти; вступЯти (до партії)
adhesión f 1. див. adherencia; 2. згбда; схвЯлення
adhesividad f 1. лйпкість, клЯйкість; 2. прихйльність; 3. мед. зрбщуваність adhesivo adj А. лйпкий, клейкйй; emplasto (esparadrapo) - лейкоплЯстир; 2. щільно прилЯглий
adhortar vt заст. перекбнувати, умовлЯти adiabático adj фіз. адіабатйчний, адіабЯт- ний
adiado adj умбвлений, признЯчений (про день, дату
adiáfano я^'непрозбрий, мутний adiaforia /'байдужість adiamantado adjcxómm на діамЯнт adiamantar vt прикрашЯти алмЯзами (діа- мЯнтами)
adianto m бот. адіЯнт (папороть)
adiar* призначати, встанбвлювати (день,
дату
adiarrea їмед. запбр
adiatérmano, adiatérmico adj див. atérmano
adicidad їхім. валЯнтність adición f А. додавЯння; 2. допбвнення, до- дЯток; З.прибудбва; 4. мат. додавЯння, cioiafláHHfl; 5. ком. допбвнення до рахунку; 6. тех. присЯдка, додЯток; 7. тех. легу- вЯння; 8. рахунок (у ресторані)', - de la herencia юр. вступ у правЯ спЯдку adicional adj додаткбвий; що додаЯться, приЯднується; artículo (cláusula) - додаткова стаття (договору, закону adicionar vtA. додавЯти, приЯднувати; 2. мат. підсумбвувати, складЯти adicto 1. ^прихильний, відданий, вірний; 2. спільний; колегіЯльний; 3. припй- саний; 4. m прихйльник, прибічник, по- слідбвник; 5. помічнйк, рЯдник; асистЯнт adiestrador m дресирувальник; берЯйтор, об’їждчик (коней)
adiestramiento m 1. навчЯння, вйшкіл; трЯнувЯння; 2. дресирувЯння (тварин)', об’їж/р^ння, вйїждження (коней) adiestrar vt 1. робйти спрйтним (майстЯр- ним); 2. дресирувЯти; об’їжджЯти (конейу,
3. (vr) навчЯти(ся), вчйти(ся); тренуватися); 4. вестй, направляти, спрямбвува- ти; -se ставЯти спрйтним (майстЯрним), призвичЯїтися
adietar vt призначЯти дібту; саджЯти на діЯту; -se дотрймуватися діЯти; сідЯти на Дібту
adifés діал.А. ^'складний, важкйй; 2. adv див. adrede
adinámico мед. 1. adj слабкйй, астенічний; 2./77астЯнік
adinerado adj багЯтий, спромбжний; грошовитий
adinerar vtA. перетвбрювати на грбші; 2. збагЯчувати, робйти 6aráTHM; -se наживЯти грбші, збагЯчуватися adintelar \гібуд. стЯвити одвірки ¡adío! interjдіал. ну так!; кудй там!; ще б пак!
adiós 1. (a Dios) />7/0/7 прощав0й(те)!; 2. ще чогб!; цьогб ще не вистач0ло!; 3. Л. Ам. не мбже бути!, ну так!; 2. m прощЯння; decir - попрощЯтися; розпрощатися, облишй- ти надії
adipal яс/жйрний, маснйй adipocira f адипоцйр, трупний віск; - de ballena спермацЯт; - mineral гірськйй віск, озокерйт
adiposidad, adiposis /огрядність, ожиріння; - del corazón мед. ожиріння сЯрця adiposo adj 1. огрядний, гладкйй; що страждЯє ожирінням; 2. мед. сЯльний (про залозу', жировйй (про тканину adir* vt. - la herencia юр. вступЯти в правЯ спЯдку
aditamiento тдіал. див. adición 1, 2
aditicio adj див. añadido aditivo1 adj мат. адитйвний, що додаЯться aditivo2 тлінгв. адитйв adivinación f 1. вгЯдування^ розгЯдуван- ня; 2. передбЯчення, провидіння; 3. ворожіння; прорбцтво; прорікЯння adivinador 1. adj що вгЯдує, роз^дує; 2. що передбачує; 3. прорбчий; 4. т во- рожбйт, провісник; віщ^н adivinaja їдив. acertijo adivinamiento т див. adivinación 1 adivinanza/1 .див. adivinación 1;2.див. acertijo
adivinar vtA. вгЯдувати, розгЯдувати; 2. передбачЯти, провйдіти; 3. передбачЯти; ворожйти; 4. бЯчити здЯлеку, розрізняти;
5. пророкувЯти; провіщЯти; adivina, quien te dio шукЯй вітра в пблі adivinarse вгЯдуватися, відчувЯтися; вимальбвуватися, просіупЯти adivinatorio adj що стосується ворожіння (пророкувЯння) ad vino тдив. adivinador 2 adjetivación fлінгв. ад’єктивЯція adjetivado adjлiнгв. ад’єктивбваний adjetival adj див. adjetivo 1 adjetivar vtA. лінгв. ад’єктивувЯти; 2. на- ділЯти епітетом, давЯти 03Há46HHn; 3.06- зивЯти, давЯти прізвисько; 4. узгбджува- ти, пов’язувати
adjetivo лінгв. 1. ^ад’єктивний; nombre - прикмЯтник; 2. т прикмЯтник; - calificativo Якісний прикмЯтник adjudicación f 1. присудження майнЯ (судом, з торгів)', 2. нагорбдження, привласнення, присудження adjudicador 1. adju\о присуджує (премію)',
2. /77 осбба, що присаджує прЯмію (наго-
рбду)
adjudicar vtA. присуджувати, nepeflaeá™ судбм (майно)', 2. нагорбджувати; при- влácнювaти,í присаджувати; -se привлЯс- нювати (собі), заволодівЯти adjudicatario m осбба, якій присуджується що-н.
adjudicativo adj г adjunción f
лінгв. зЯвгма adjuntamente adv А. рЯзом, спільно; 2. сЯме
^'присуджуваний 1. див. añadidura
1; 2.
тут
adjuntar vt приЯднувати, додавЯти (до листа)
adjunta) 1. adj що супровбджує; приЯдна- ний, дбданий; cuenta -а á la mercancía рахунок, дбданий до товЯру; 2. m помічнйк; ад’юнкт; agregado militar - помічнйк військбвого аташЯ; 3. супутник; 4. дода- вЯння, збільшення
adjuración f іст. 1. заклинЯння; закляття; 2. прохЯння, благЯння adjurar vt іст. 1. заклинЯти, благЯти; 2. вмовлЯти
adminicular vt (юр.) підкріплювати, під- твЯрджувати (одне положення іншим) adminículo m 1. підручний зЯсіб, підмбга; 2. р/прилЯддя, причандЯли administración fA. управління, завідування, адмініструвЯння; - colectiva (personal) колектйвне (одноосібне) управління;
- de la justicia здійснення правосуддя; por - іос. adv. під безпосереднім управлінням держЯвних (провінційних, місцЯ- вих) брганів; 2. адміністрЯція, управління;
- local місцЯва адміністрЯція; - militar військбва адміністрЯція; 3. посЯда ад- міністрЯтора; 4. адміністрЯція, керівнйцт- во; уряд; - pública держЯвні бргани, дер- жЯвна адміністрЯція; consejo de - адміністративна рЯда, правління; 5. признЯ- чення ліків
administrado 1. а^’кербваний, підлЯглий; 2. /77 підлЯглий
18
adrollero
administrador 1. adj керівнім; 2. m ад- MiHicTpáTop, управляючий, завідуючий; 3. Л. Ам. управляючий мабтку; наглЯдЯч; ~ que administra у enfermo que enjuaga, algo traga б^ти біля води і не напитися administrar vti. адмініструвати, управляти, завідувати, керувати; 2. забезпбчува- ти, постачати; 3. викбнувати оббв’язки; 4. призначЯти ліки; 5. викбнувати правосуддя; 6. церк. причащати; - la última (extrema) unción соббрувати вмираючого; 7. дЯти (прочуханкй)-, дЯти пЯрцю; - un bastonazo оперіщити палицею; ~se угіоряд- кувЯти справи; розумно розпоряджЯтися майнбм (грошима)
administrativ«o 1. adj адміністратйвний; розпорядчий; cuerpo (personal) ~ад- міністрЯція; división ~а адміністратйвний пбділ; órgano - адміністратйвний (розпорядчий) брган; por vía ~а в адміністратйв- ному порядку; 2. т служббвець, чинбв- ник, урядбвець* administro тіст. помічнйк admirable до/дивовйжний; чудбвий, пре- крЯсний
admiración /1. пбдив, здивувЯння; зЯх- ват; digno de ~ вартий зЯхвату; despertar (excitar) - викликати зЯхват; sentir - (ріг) захбплюватися; бути в зЯхваті; 2. пред- мбт захбплення; 3. лінгв. знак бклику; 4. лінгв. оклйчне вислбвлювання, вйгук admirado adj здив0ваний, вражений; за- хбплений; estar (quedar, sentirse) - ди- вувЯтися, вражатися; захбплюватися; dejar (tener) - дивувати, вражЯти; захбп- лювати
admirador 1. adjuro преклонЯється(перед ким-чим-н.)-, 2. m прихйльник, ообжню- вач, шанувальник; ferviente - палкйй шанувальник
admirando adj вЯртий зЯхвату admirar vt\, дивувЯти, вражЯти; захбплю- вати; me admira su ignorancia менб вражЯє йогб неосвіченість; 2. (-se) дивуватися; захбплюватися; admiro su paciencia я врЯжений йогб терпінням admirativa adj 1. врЯжений, здивбваний; захбплений; mirada -а здивбваний пб- гляд; 2. дивовйжний, вражЯючий; чудбвий
admisibilidad /допустймість, прийнятність admisible а^'допустймий, прийнятний admisión f\. прийняття; прийбм {до партії)', 2. прийбм (дипломатичного представникаі)\ 3. дбпуск, допущення; 4. визнання (заслуі)\ 5. допущення; прийняття;
6. тех. подЯча, впускЯння, підвбдення; приплйв; válvula de - впускний клапан admitancia fcp¡3. пбвна провідність admitido adj прййнятий, допущений; mal (bien) - погано (дббре) прййнятий admitir vt\. впускати, пропускати; 2. приймати, допускати; - en su casa приймати у cé6e вдбма; - en su compañía прийняти в свою компанію; 3. допускати, визнавати; погоджуватися; - como legitimo (por válido) визнавЯти закбнним (дійсним); - excusas приймати вйбачення; 4. дозволяти, допускати; терпіти; no - objeciones не допускати запербчень; este caso no admite demoras ця справа не тарпить зволікань; 5. вміщувати; 6. тех. впускати; подавЯти admixtión ^змішування, суміш admonición /і.див. amonestación; 2. по- пербдження, застербження admonitor /77 наставник adnominal adj лінгв. приіменнйй; caso - приіменнйй відмінок
adobado 1. adj вйчинений (про шкір)?)', 2. маринбваний; 2. m м'ясні консбрви (домашні); 3. заст. маринади
adobadura f, adobamiento тдив. adobo 1 adobar иМ. приправляти (їжУ)\ 2. готувати, куховарити; тушкувати; варйти; 3. маринувати (м'ясо, риб)?)', 4. дубйти (чинйти) шкіру; 5. ісг. домовлятися; залагоджувати (питання, справу-, 6. подавЯти у вйгід- ному світлі
adobasillas m майстер з ремонту сідбл adobe1 /771. необпалена цеглйна, цбгла- сирбць; саман; 2. Л. Ам. ножйща adobe2 /77 Л. Ам. див. adobo 1—4 adobera f 1. фбрма (для цегли)', 2. див. adobería 1; 3. ісг. цегляна клЯдка; 4. Л. Ам. фбрма (для сирУ)\ 5. Л. Ам. сир у фбрмі цеглйни (брускЯ) adobería f\. цегельний завбд; 2. шкірянйй завбд; чинбарня, дубйльня adobero /77 Л. Ам. гончЯр adobo /77 1. приготування (їжі)-, куховарство; 2. консервЯція; маринувЯння; заготівля консбрвів; 3. сбус, підливка; 4. розсіл, маринад; 5. апретура (тканини)-, 6. космбтика; 7. лагодження, рембнт; 8. іст. домбвленість, угбда; 9. іст. прикраса; 10. Л. Ам. куп. тушкбване м’Ясо adocamble adv сл. всюди; накбжному крбці
adocenado adj рядовйй, посербдній, звичайний
adocenar vt\. рахувати дюжинами; ділйти на дюжини; 2. вважати рядовйм (посереднім)
adoctrinamiento m повчання, наставляння
adoctrinar vt повчати, наставлЯти adolecer*11. irf (de) хворіти, страждати; - de alguna enfermedad страхщЯти на за- хвбрювання; 2. страждати, грішйти (недоліками)', ~ de falta de originalidad страждати відсутністю оригінальності; 3. vt іст. напускати, насилЯти хворббу; -se співчувати
adolecer*2 vi ростй, виростати adolescencia ЛЬтроцтво adolescente 1. adj підліткбвий; 2. m підліток; бтрок (іст.)\ 3. кишенькбвий пістолат adolme m 1. несправедливість; 2. насильство
adolorado, adolorido adj 1. хвороблйвий;
2. скорббтний; страждаючий adomiciliar vt поселЯти, вселяти adonde adv 1. куди; ¿adonde vas? кудй ти йдеш?; aquella es la casa - vamos он будйнок, до якбго ми йдемб; 2. де adondequiera adv 1. кудй завгбдно; - que vaya кудй б він не пішбв; 2. всюди, де хбчеш; на кбжному крбці adonis /771. крЯсень; 2. бот. адбніс, горицвіт
adonizarse 1. красуватися, хизуватися;
2. чепурйтися, вбиратися; франтйти adopción /і. усинбвлення, удочеріння; 2. заступництво, зЯхист, допомбга; 3. прийняття, ухвалення, схвалення; - de la constitución прийняття конституції adoptable adj прийнятний, допустймий, припустймий
adoptación ííct. див. adopción adoptado m прийбмний син adoptador 1. adj що усинбвлює; 2. я?уси- нбвлювач
adoptar vt\. усинбвлювати; удочерЯти; 2. брЯти під зЯхист, протегувати, захищЯти;
3. приймати; - la nacionalidad (de un país) прийнЯти громадянство (країни); - una costumbre засвбїти звйчай, взЯти за звйчку; 4. приймати, схвалювати, ухвалювати; - una resolución прийнЯти рішення; - una actitud займати позйцію adoptív«o adj 1. усинбвлений, прийбмний (про сина)\ 2. що усиновйв, прийбмний (про батька); patria -а друга батьківщйна
adoquín m 1. бруківка, брущЯтка; кам’яна шашка; 2. (pedazo de ~) ббвдур, йолоп, тупак
adoquinado m 1. брукування; 2. бруківка adoquinar vt брукувЯти ador /77 час, відвбдений для полйву кбжної ділЯнки (у колективній системі зрошування)
adorable adj\. оббжнюваний; 2. чарівнйй, чудбвий
adoración ñ. преклоніння, оббжнювання;
2. рел. поклоніння; Adoración de los Reyes (Magos) поклоніння волхвів adorador m оббжнювач, прихйльник adorar 1. vt(vi) шалбно любйти, оббжню- вати; 2. преклонЯтися, оббжнювати; поклонятися; 3. и/молйтися, діяти молйтву, проказувати молйтву adormecedor а^усиплЯючий, снодійний adormecer* 1. усипляти, мати снодійний вплив; 2. вгамбвувати, притупляти, втамбвувати (біль)-, 3. усиплЯти, притупляти (пильність)', 4. vi іст. спЯти; -se 1. засинати, поринати в сон; 2. затерпати, німіти (про кінцівки); 3. (en) грузнути, потопати (в порокау
adormecimiento m 1. усиплЯння; 2. засипання, занурення в сон; 3. затерпання, оніміння (кінцівок) adormentar vt іст. див. adormecer adormidera f6oT. мак снодійний adormilarse див. adormitarse adormir* vt(vr) іст. див. adormecer(se) adormitarse дрімати
adornación ííct., adornamiento m прикрашання
adornar vti. (vr) прикрашати(ся), вбиратися); 2. прикрашати, слугувати прикрасою (про чесноти); 3. обдарбвувати, на- ділЯти
adornista com. декоратор adorno /77 1. прикраса, вбраннЯ; 2. сл. сукня; 3. рібот. бальзамін (різновид); de ~ декоратйвний; факультативний (про навчальні предмети)-, надмірний adoro /77 іст. див. adoración adorote /77 Л. Ам. див. angarillas adosar vt притулЯти; ставити; -se притулятися
adquiridor 1. adj що куп^є; 2. /77покупбць adquirimiento тдив. adquisición adquirir* vt 1. придбавбти, купувати; 2. одбржувати, здобувати (знання, досвід); оволодівати (знаннями, навичками)-, досягати; - crédito заслужйти довіру; - Іа gloria здобути славу; - fama отрймати популярність
adquisición f 1. оволодіння (знаннями)-, здобування, отрймання (знань)-, досягнення; 2. придбання, купівля; 3. вдбла покупка, цінне придбання adquisidor adj. тдив. adquiridor adquisitiva adj 1. юр. що даб право на володіння (на придбання); 2. ек:. capacidad -a, poder - купівбльна спромбж- ність
adra f\. чбрга, чергбвість; 2. частина жй- телів селб; 3. Л. Ам. трудова повйнність adral /77 (рі) борт (воза, возика) adrar vt Л. Ам. розподіляти вбду для зрб- шування
adrede, adredemente adv навмйсно, обдумано; спеціально adrenalina їмед. адреналін adrián /771. подагрйчна шишка; 2. сорбче гніздб
adrizado т мор. фбли adrizar vt мор. випрямлЯти, виправляти; вирівнювати (креії)
adrolla ííct. обмбн; шахрайство, обдурювання (при купівлі-продажу adrollero /77 іст. обманщик; шахрай
19
adscribir
%
А
adscribir* vt 1. зарахбвувати, приймбти (на роботі', прикомандирбвувати; при- I кріплювати; призначбти, приписувати; 2. приймбти (в організацію)', 3. припйсувати; CTáBMTH (за провинУ); -se 1. BCTynáTH (на роботу); 2. BCTynáTH (в організацію) adscripción f прийбм, зарахування (на роботу, в організацію) adscrí(p)to р. ігг. de adscribir; campesinos ~s іст. приписні селЯни adsorbente m хім. адсорббнт, адсорбуючий aréHT
adsorber vt фіз., хім. адсорбувбти adsorción tipia., хім. адсбрбція, поверхневе ПОГЛИНбННЯ
aduana fi. мйтниця; 2. іст. мйтний збір; 3. багатолюдне місце, штовханйна; прохід- нйй двір; 4. місце, звідки ведбться спосте- рбження, мспостер0жний пункт"; 5. сл. місце аберігбння крбденого, хбта; 6. сл. борд0ль; pasar por todas las ~s npoxó-
ДИТИ ВСІМб ІНСТАНЦІЯМИ
aduanable adj оподаткбвуваний митним зббром (мйтом)
aduanal adjpiajт. див. aduanero 1 aduanar vti. провбдити мйтний бгляд; 2. оподаткувати мйтом aduanero 1. adj мйтний; tarifa ~а мйтний тарйф; 2. /77 мйтний чиновник, мйтник aduanista тдив. aduanero 2 aduar /771. сблище бедуїнів; 2. цигбнський Tá6ip; 3. Л. Ам. індібнське сблище, р0нчо adúcar т 1. шовкові охлбпки (навколо кокона)', 2. тканина з шбвку-сирцю aducción faHaT. адукція aducir* vti. посилатися; навбдити (докази, аргументіи); 2. див. agregar 1; 3. іст. носйти, приносити, привбдити; 4. іст. скорбчувати
aductor 1. adj що привбдить в дію (про м'яз)’, 2. /77 м’яз, що привбдить в дію aducho adi іст. досвідчений, знбючий aduendado adj схбжий на домовикб (на пербвертня)
aduecarse ставбти влбсником; оволодівб- ти; захбплювати, привлбснювати adufe /771. адуфе (мавританський бубогі)\
2. ббвдур, лббур adufre тдив. adufé
aduja fMop. бухта (троса, ланцюга, дроту-, згбрнутий канбт
adujar vt мор. згортбти, вкладбти в бухту (канат, ланцюг, дріі)', -se згорнутися клубкбм; стйснутися
adula fi. громбдське стбдо (щоналежить жителям селища); 2. див. ador adulación /лбстощі, підлбщування, підлабузнювання; догоджання adulador 1. adj підлбсливий, улбсливий; підлабузницький; 2. m підлбсник; підлабузник
adulancia /д/ая. див. adulación adular vtA. лестйти, підлабузнюватися, до- годжбти; 2. тішити, рбдувати (око, слук) adulcir vticr. пом’якшувати, полбгшувати, стримувати
adulero /77 пастух громбдського стбда adulete тЛ. Ам. див. adulón adulo /77 діал. див. adulaciyn adulón /77 підлбсник; підлабузник; підлйза adulteración f 1. подружня зрбда, адюль- тбр; перелюбство; 2. підрббка, фальси- фікбція, - de la verdad спотвбрення істини; 3. тех. ввбдення дбмішки adulterado adj пщрббний, фальсифікбва- ний
adulterador 1. adj що підроблЯє, Фальсифікує; 2. /77підрбблювач, фальсифікбтор;
3. іст. див. adultero 2
adulterar 1. vi порушувати подружню вірність, зрбджувати; перелюбствувати; 2. vt підробляти, фальсифікувбти; - la verdad
спотвбрювати істину; ~ la leche розбавляти молокб
adulterino adj 1. незаконнонарбджений, позашлюбний; 2. що порушує подружню вірність; 3. підрббний, фальшивий adulterio /771. подружня невірність, адю- льтбр; перелюбство; 2. підрббка; фаль- шйвка
adúltero 1. adj невірний, що порушує подружню вірність; 2. пЦрбблений, фальси- фікбваний; 3. m невірний чоловік; пре- любник (іст.)
adultez /77. Ам. зрілість, змужнілість adulta) 1. adj дорбслий, повнолітній; що досягнув зрілості; edad ~а зрілий вік; повноліття; 2. досконблий, що досягнув досконблості; 3. m дорбслий, повнолітній adulzar vti. розм’якшувати (іметали); 2. під- солбджувати, робйти солбдким; 3. тішйти, рбдувати (око, сяу$
adulzorar vti. див. adulzar 2; 2. пом’якшувати, полбгшувати, змбншувати, вга- мбвувати
adumbración /жив. тіні, тбмні місцЯ; півтіні adumbrar \гіжив. накладбти тіні, тушувбти adunar vti. з’бднувати, збирбти; накопичувати; 2. об’єднувати adunco adjKpmm, зігнутий; вйгнутий adundarse Л. Ам. див. atontarse adunia а^удбсталь, рЯсно adustez fi. сувбрість, стрбгість; 2. непривітність, похмурість, сухість, чбрствість adusto adj 1. вйпалений сбнцем, сухий (про місцевістьу, 2. жаркий, спекбтний; 3. стрбгий, сувбрий; hombre de carácter ~ сувбра людйна; непривітний; похмурий;
5. Л. Ам. неподбтливий; впбртий; непо- хйтний
advenedizo 1. ас^чужозбмний, інозбмний; збйшлий; приїжджий; 2. чужйй, сторбнній;
3. що втбрся, незаконно посів посбду; 4. діал. що починбє, недосвідчений; 5. m чужозбмець, інозбмець; чужйнець; 6. про- лбза; вйскочка; 7. діал. новачбк advenidero adj майбутній, прийдбшній, наступний
advenimiento m 1. прихід, прибуття; при- шбстя; 2. церк. схбдження на престбл; 3. настаннЯ; поЯва; - de la República встанбвлення республіки; 4. іст. подія, вйпадок; esperar el santo ~ не діяти, чекбти від мбря погбди; мбрно чекбти, чекбти до другого пришбстя advenir* vi 1. прихбдити, прибувбти; 2. на- ставбти; з’являтися; 3. церк. BCTynáTH на престбл
adventicio adj 1. випадкбвий, непередбб- чений, несподіваний, неочікуваний; 2. ди- корбслий (пророслин^, 3. бот. адвентйв- ний, придатковий; побічний adventismo m рел. адвентйзм adventista рел. 1. adj адвентйстський; 2. сот. адвентйст, -ка advento т ісг. див. advenimiento 1,4 adveración ficr. 1. запбвнення, підтвбрд- ження; 2. свідчення, засвідчення adverar vticr. засвідчувати adverbial adj лінгв. адвербібльний, при- слівникбвий; locución ~ адвербібльний (прислівникбвий) вйраз adverbio т лінгв. прислівник adversador т іст. див. adversario 2 adversar vticr. опирбтися; протидіяти adversario 1. adj іст. ворбжий; 2. несприятливий; 3. /77 вброг, супротйвник; 4. супбрник; 5. юр. супротйвна сторонб; 6. рі досьб, картотбка
adversativa adj лінгв. протистбвний; conjunción ~а протистбвний сполучник adversidad fi. ворбжість, непрйязнь; 2. несприятливі обстбвини; 3. нещбстя, бідб, напбспгі; -es de vida злигодні
adversión f іст. А. див. aversión; 2. див. advertencia 1
adverado adj 1. супротйвний, ворбжий, непрйязний; 2. несприятливий; suerte -а невезіння, невдбча; 3. протилбжний advertencia f 1. попербдження, застерб-, ження; 2. заувбження, примітка; 3. по- відбмлення, оголбшення; 4. повчання; заувбження
advertido adj 1. обербжний, оббчний; 2. знбючий; досвідчений advertimiento m див. advertencia і advertir* 1. vt(vt) звертбти увбгу; ббчити,, помічбти; 2. звертбти чию-н. увбгу на що-н.; застерігбти; 3. сповіщбти, повідомляти; 4. попереджбти, запобігбти, відвер- тбти (інебезпекУ); 5. viвзЯти до увбги, звб-1 жити (на що-н.), послухати; 6. переконб- тися; зрозуміти, внйкнути adviento /77 церк. різдвЯний піст advocación ficr. 1. див. abogacía; 2. див. avocación
advocado m іст. див. abogado advocar vt іст. 1. див. abogar; 2. див. avocar і
adyacencia /1. прилягбння, суміжність; 2. су-1 одство, блйзькість
adyacente ас{гприлбглий, суміжний; ángulos ~s мат; суміжні кутй adyuntivo adj іст. сполучний adyutorio /77 заст. допомбга, підтрймка adyuvante adi що допомагбє, сприЯє aechaduras грі див. ahechaduras aechar \гідив. ahechar aellas fpicn. ключі
aeración fi. провітрювання, вентилювбн- ня, аербція; 2. мед., тех. аербція, насичення повітрям
aerador m аербтор; вентилятор aerar, aerear vt провітрювати, вентилю- вбти; аерувбти aeremoto/77 вйхор, смерч aóre«o adj 1. повітряний; perspectiva -а жив. повітряна перспектива; antena -а збвнішня антбна; 2. повітряний, авіаційний; alarma ~а повітряна тривбга; base ~а авіаббза; 3. неребльний, фантастйч- ний; примбрний; 4. підвісний, надзбмний; funicular ~ підвіснб канбтна дорбга; 5. легкйй, невагбмий, повітряний aereonauta сот. діал. див. aeronauta aerial adj див. aóreo 4 aerícola adj біол. що живб у повітрі aeriducto /77повітропрбвід aerífero adj 1. повітронбсний; 2. вітрянйй (про двигун)\ motor - вітрянйй двигун aerificación /"газоутвбрення; перетвбрен- ня на газ
aerificar vt 1. перетвбрювати на газоподібний стан; 2. (vi) робйти(ся) легкйм (повітряним)
aeriforme ¿¿У газоподібний aeroacondicionamiento т кондиціону- вбння повітря aerobase /'авіаббза aeróbata acjf літбльний aerobio біол. 1. а^аерббний; 2. /77аербб- на бактбрія, аербб
aerobús /77 багатомісний пасажйрський літбк, аерббус aeroclub /77 аероклуб aerodinamia, aerodinámica ^аеродинб- міка
aerodinámico adj А. аеродинамічний; tubo - аеродинамічна трубб; 2. обтічний (про форму
aerodoncella ідив. azafata 2 aeródromo т аеродрбм aeródromo-cohete т ракетодрбм aerofano з^'прозбрий aerofaro/77 аербмаЯк, авіамаЯк aerofiltro /77 фіз. повітряний фільтр
20
afición
aerofobia fMefl. аерофббія aerófono /77 фонбграф aeróforo adj див. aerífero aerofotografía /аерофотозйбмка aerofotograma /77аерофотозн(мок aerogasolina /авіаційний бензин aerógrafo m аербграф, фарборозпилювач
aerograma m pa^iorpáMa aerolínea /авіалінія aerolito /77 астр.,геол. аероліт aerología f(p¡3. аеролбгія aerómetro m аербметр aeromodelismo m авіамоделізм aeromodelista com. авіамоделіст aeromotor m вітряний двигун aeromoza ffíHB. azafata 2 aeromozo тстіЬард, бортпровідник aeronato acf/’щo народйвся в літаку aeronauta /77аеронбвт, повітроплбвець aeronáutica /1. аеронбвтика, повітро- плбвання; 2. аеронавігбція, літаководіння; 3. авібція, повітряний флот aeronáutico ¿¿^'авіаційний aeronaval ¿¿#1. повітроплбвний; 2. мор- ськйй (про авіацію)
aeronave m 1. літбльний anapáT; 2. повітряний кораббль
aeronavegación /аеронавігбція, літаководіння
aeroplano m аероплбн, літбк aeroposta /1. пневматйчна пбшта; 2. авіа- пбшта
aeropuerto таеропбрт aerorruta /маршрут польбту aeróscafo m вітрйльне суднб aeroscala/проміжний аеродрбм(д/7яза-
aerosfera ffíne. atmósfera aerosol /наерозбль aerostación /повітроплбвання aeróstata m повітроплбвець, аеронбвт aerostática /аеростбтика aerostático adj 1. аеростатйчний; 2. повітряний (про кулю) aeróstato m аеростбт aerotécnica / авіаційна тбхніка aeroterapia / аеротерапія, лікувбння повітрям
aerotérmico adj аеротермічний aerotransportar vt перевбзити повітрям (повітряним шляхбм) aerovía fflHB. aerolínea afabilidad / 1. привітність, гостйнність; 2. ввічливість, привітність; люб’язність afable adj 1. привітний, гостйнний; 2. ввічливий, привітний; люб’язний afabulación /морбль (байки) afabular vt 1. пояснювати морбль ббй- ки; 2. писбти у фбрмі ббйки áfaca f6or. віка (різновид) afaccionado adj3acr.\ bien - миловйдний, гарний; mal-негбрний afamable ¿¿^гідний слбви afamado adi знаменйтий, відбмий afamado adj іст. голбдний afamar vt прославляти, принбсити слбву, робити знаменйтим; -se прославлятися, здобувати слбву; ставбти знаменйтим afán /771. важкб (виснбжлива) прбця; 2. завзЯття, старбнність, збпал; 3. прйст- расне (палкб) бажбння, прбгнення, жагб;
4. Йтурббти, клбпоти afanado adj див. afanoso 2 afanador 1. ¿¿У'старбнний, завзЯтий; 2. m трудівник, працівнйк; 3. злбдій, шахрбй;
3. Д* ч°Рнорбб, прибирбльник (у в’яз-
НИЦІ)
afanar і- w£se) старбтися; виявлЯти зав- se en la labor викла- дЯтиоЯ на' роббті; 2. надривбтися, гнути спйну» тРУДитися; з. (~se) добивбтися
щосйли, домагбтися; 4. турбувбтися; 5. vt заганЯти, замучити роббтою, заїздити; 6. вкрбсти, поцупити; 7. обвбжувати, обкурювати; 8. видавбти чужі словб за свої; 9. діал. заробляти грбші; -, - у nunca medrar працювбти як віл і мбти пустий стіл afano /77 сл. крадіжка
afanoso adj 1. складний, важкйй, стбмли- вий; 2. працелюбний; завзЯтий, старбн- ний
afantasmado adj А. пихбтий; зарозумілий, надутий, бундючний; 2. схбжий на примб- ру (на прйвида) afargar vtcn. закутувати afarolado adj діал. злий, сердйтий afarolarse 1. Л. Ам. метушйтися, клопотб- тися; 2. діал. дратувбтися, злйтися, сбр- дитися; 3. діал. збуджуватися, напружуватися
afasia /1. мед. афбзія; 2. вагбння, сумнів, нерішучість
afeamiento /771. спотвбрювання; 2. обмовляння, огуда; бсуд
afear vtA. спотвбрювати; 2. ганьбйти; хулити; -se поганіти, ставбти потвбрним afeblecerse* худнути, слббнути afección /1. слід, знак, відбйток; 2. схильність, прихильність; 3. хвилювбння; переживбння; 4. хронічне захвбрюван- ня, хворбба, недуга; - cardíaca серцбва недостбтність; - mental психічне захвб- рювання, душбвна хворбба; - atmosférica (meteorológica) атмосфбрні ко- ливбння
afeccionarse див. aficionarse aféctabilldad /1. неприрбдність, нарочй- тість, навмисність, вдбваність; 2. вразлй- вість; чутлйвість
afectable ¿с/вразлйвий; чутливий afectación / афектбція; неприрбдність; вдавбння; манірність afectado adj 1. неприрбдний; манірний; пишномбвний (про стиль)\ 2. вдбваний, рбблений, показнйй; cariño ~ показнб ко- хбння; 4. врбжений (хворобою)', - de una grave enfermedad страждбючий важкбю хворббою
afectador adj 1. хвилюючий; 2. прйкрий afectar vtA. маніритися, маніжитися; бйти на ефбкт; виставляти напокбз; 2. прики- дбтися, вдавбти (з сббе); напускати на сббе...; - modestia кбрчити з сббе скрбм- ника; - sabiduría вдавбти з сббе вчбного; - indiferencia прикидбтися байдужим; 3. додавбти; приєднувати; 4. зворушувати, хвилювбти; 5. набувбти фбрми; мбти вйг- ляд; 6. зачіпбти (інтереси)', 7. іст. пблко бажбти, жадбти; 8. впливбти; 9. юр. по- кладбти оббв’язки; 10. шкбдити, завда- вбти шкбди; 11. мед. вражбти, зачіпбти; - el corazón вражбти сбрце; -se (por) хвилювбтися
afectibilidad / сприйнятливість, чутлйвість; емоційність
afectividad /підвйщена емоційність; під- вйщена збудливість
afectivo adj афектйвний, підвйщено емоційний
afecto1 adj 1. відданий; люблячий; 2. відданий (ідеям, справі); 3. прикомандирб- ваний; прикріплений; признбчений; - аі ministerio при міністерстві; 4. оподатковуваний (про володіння, ренту) afecto2 /771. почуттЯ, переживання; 2. при- хйльність, люобв; - filial синівська любов; 3. хворбба, захвбрювання, недуга; 4. жив. жвбвість, вирбзність afectuosamente adv 1. щйро, з люббв’ю;
2. зі щйрою пошбною, щйро ваш (в кінці листа)
afectuosidad /щйрість; привітність, при- хйльність
afectuoso adj 1. щйрий; привітний; при- хйльний; 2. лібблячий; ласкбвий; 3. жив. жвбвий, вирбзний afeitada fflian. гоління afeitadera ficT. гребінбць afeitado 1. adj гблений; 2. вбрбний, виряджений; 3. m гоління afeitador m іст. цирульник afeitar 1. и/голйти, згблювати, збривбти;
2. підстригбти (гриву, хвіст)', 3. підстри- гбти (дерева, газони)', 4. підрізбти (роги биків для кориди); 5. підфарбовувати, підвбдити (брови), фарбувбти (губії)', 6. вбирбти; 7. іст. наставляти, направлЯти;
8. vi прбгнути нажйви, збагбчуватися будь-якйми збсобами; -se 1. голйтися; 2. підфарббвуватися; фарбувбтися; 3. вби- рбтися
afeite /771. прикрбси, вбраннЯ; 2. косме- тйчний збсіб afelio /77 астр. афблій afelpado adj А. вйроблений під оксамйт;
2. м’якйй, бархатистий, оксамйтовий afelpar і^надавбти бархатйстості (тканині) afeltrar* vt виробляти фетр afeminación /зніженість; розслббленість afeminado adj А. жінкоподібний; жінбчний;
2. зніжений, слабкйй; 3. боязкйй, нерішучий, несмілйвий
afeminar vt зніжувати; -se зніжуватися, втрачбти мужність, фемінізувбтися afórente adj А. що принбсить, несб; 2. анат. афербнтний (про кровеносні судимії)', до- центрбвий (про нервії) aféresis ґлінгв. афербзис aferrado adj впбртий; наполбгливий, настирний
aferrador 1. adj що міцно скріплює, зв’язує, з’бднує; 2. /77 сл. поліцбйський; сй- щик, лягбвий
aferramiento m 1. скріплювання; з’єднбн- ня, зчбплення; 2. мор. зачбплення (багром, гачком)', 3. спуск (якоря)', 4. кріплення (вітригі)
aferrar* 1. vt( vi) хапбти, схбплювати; 2. іст. приєднуватися (до думки)', слідувати (вченню)', 3. мор. зачіплювати (багром, гаком)', 4. мор. стбвити на Якір; 5. мор. кріпйти, складбти (вітрила)', 6. vi мор. ставбти на Якір (про судно)', -se 1. (а) хапб- тися, чіплятися; 2. міцно зв’язуватися; зчіплюватися; 3. наполягбти на свобму; - se á su opinión наполбгливо обстбювати свою дУмку
aferro(n)charse діал. хапбтися, чіплЯтися, міцно тримбтися
aferruzado adj 1. сердйтий, роздратбва- ний; 2. похмурий, понурий, хмурий afervorar, afervorizar vt іст. надихбти afesis fniHm. афбза
afestonado adj 1. зрбблений у вйгляді фестбнів; 2. прикрбшений фестбнами afestonar і/ґробйти у фбрмі фестбнів; ви- різбти фестбни afeudador adj m див. aliado afeudarse встанбвлювати дружні стосунки; ставбти союзниками afgan«o, -а 1. ¿¿^'афгбнський; 2. m, /аф- гбнець, -ка; 3. /пафгбнська мбва, пушту afianzador 1. adj що ручбється; 2. m кріплення, фіксбтор
afianzamiento m 1. порука, поручйтельст- во; 2. кріплення, закріплення, фіксбція; 3. укріплення, зміцнення afianzar vtA. ручбтися, давбти поручйте- льство (гарбнтію); 2. кріпйти, укріплювати; скріплЯти; фіксувбти; 3. підпирбти;
4. (vi) укріплювати(ся), зміцнюватися); - la paz зміцнйти мйр; -se (en) все більше перекбнуватися
afición /1. пбтяг, схйльність; люббв, при- хйльність; cobrar (coger, tomar) - por
21
aficionado
а захопитися; horticultor de -*садівнйк-лю- бйтель; por - з люббві до cnpáBn; 2. напо- лбгливість, завзятість; 3. любйтелі, убо- лівбльники
aficionado 1. ¿¿з/любйтельський; 2. /77 лю- бйтель; círculo de -s ai arte гуртбк xy- дбжньої самодіяльності aficionar vt(а) викликбти люббв (прихйль- ність); -se прихилйтися (до кого-чого-н.); po3CMaKyeáTH, захопйтися afiche тдіал. афіша
afiduciar vt іст. ручатися; відповзти (за що-н.)
afiebrarse Л. Ам. див. acalenturarse afielar vt іст. вивірити, врівновбжувати (ваги)
afijar vt іст. 1. закріплювати, прикріплювати; 2. встанбвлювати, BH3Ha4áTn; 3. фік- cyeáTH
afijo лінгв. 1. ¿¿^афіксбльний; 2. енклітйч- ний (про займенникй); 3. m бфікс afiladera Гточйльний KáMiHb, брусбк afilado 1. ¿¿# затбчений; гбстрий; 2. тон- кйй, худорлявий, вйтончений (про риси обличчя); 3. тонкйй, ніжний (про голос); 4. гбстрий, уїдливий (промову); 5. /лзатбчу- вання; гостріння, прбвка (бритви) afilador 1. ¿фочйльний; 2. Л. Ам. що залицяється (до жінки); 3. /77 точйльник, гост- рйльник; 4. рбмінь для гостріння брйтви; 5. Л. Ам. точйльний кбмінь, брусбк; 6. Л. Ам. жінколюб, дбмський догідник afiladura f відтбчування; гостріння; затб- чування, прбвка (бритви, інструментів) afilalápices m машйнка для затбчування олівців
afilamiento m тбнкість, худорлявість (рис обличчгі)
afilantropía Гмізантрбпія; нелюдймість afilar vt\. точйти, прбвити; відтбчувати, загбстрювати; 2. діал. залицятися; 3. діал. підлабузнюватися, підлбщуватися;
4. діал. потрапляти на ґачбк (у nácTKy); -se 1. загбстрюватися, видбвжуватися (прориси обличчя); 2. Л. Ам. налаштувб- тися, приготувбтися
afile тЛ. Ам. ромбн, захбплення, люббв- на інтрйга
afiliación f 1. прийбм (до організації); 2. усинбвлення
afiliado 1. adju\о вступйв, прййнятий (до організації); 2. т член (організації) afiliar vtA. приймбти (до організації); 2. уси- нбвлювати; -se вступбти ідо організації) afiligranado adjA. філігрбнний; 2. тонкйй, вйтончений; крихкйй; мініатюрний afiligranar vt 1. робйти філігрбнь; 2. від- шліфбвувати, обробляти, довбдити до дocкoнáлocтi; робйти філігрбнним áfilo adj бот. безлйстий afilón /77 точйльний рбмінь (брусбк) afilorar гідіал. див. afirolar afilosofado adjuro наслідує філософів afillamiento m іст. усинбвлення afín 1. ¿¿^'прилбглий, суміжний, межуюю- чий; 2. споріднений, близькйй, схбжий, подібний; lenguas afines споріднені мови; 3. мат. афінний; 4. m свояк afinación f 1. вдосконблення; обрббка, шліфувбння; 2. тех. афінбж, очйщення (металі; 3. муз. настройка afinadlo adj 1. з вйтонченими манбрами, делікбтний; 2. настрбєний (про музичний інструмент); voz ~а поставлений голос afinador 1. adj удосконблювальний; 2. очищаючий; рафінуючий; 3. що настроює (музичні інструменти); 4. m настроювач;
5. ключ (для настройки смичкових інстру- ' ментів)
afinadura fpne. afinación afinamiento тА.див. afinación; 2. витонченість, вйшуканість
afinar1 vtA. оброблЯти, шліфувбти, удос- конблювати; 2. виховувати, прищбплюва- ти гбрні манбри, робйти вйтонченішим; 3. тех. очищбти, афінувбти (метал); 4. по- лірувбти; 5. настрбювати (приймач); 6. настрбювати (музичний інструмент); 7. чйсто співбти (грбти); -se ставбти де- лікбтнішим, здобувбти гбрні манбри afinar \гізаст.,діал. кінчбти, завбршувати afincado 1. adj іст. див. ahincado; 2. що володіє (маєтком); 3. m влбсник мабтку afincamiento m 1. придббння нерухбмого майнб; 2. іст. див. ahínco; 3. іст. примушування, насйльство, утиск; 4. заст. смуток, прйкрість; печбль, скорббта afincar vi 1. (-se) придбавбти нерухбме майнб; 2. (-se) поселитися; осідбти; 3. діал. давбти гроші під застбву нерухб- мості
afine 1. adj див. afín 1; 2. m Л. Ам. провіювання (зерна)
afinería Гчавуноливбрний завбд afinidad f 1. схожість, спорідненість, блй- зькість, спільність (смаків, поглядів); - espiritual духбвна блйзькість; 2. свояцтво; pariente por - своЯк; 3. прихйльність, симпбтія; 4. хім. спорідненість; 5. мат. афінність
afino m див. afinación 2 afir /77 фарм. екстрбкт Ягід ялівцю afirmación f 1. твбрдження; підтвбрджен- ня; 2. запбвнення; 3. укріплення, закріплення
afirmadero тдіал. підпірка afirmado /77дорбжнє покриття; бруківка, afirmanza ííct. твбрдість, стійкість; постійність
afirmar vtA. затвбрджувати, підтвбрджу- вати, засвідчувати; 2. закріплювати (перемогу, успіії); 3. міцно встанбвлювати, закріплювати; 4. мор. закріплювати, за- вертбти (снасть); 5. укладбти дорбжнє покриттй; брукувбти; 6. Л. Ам. завдавбти (ударів), давбти (ляпаси); -se 1. спирб- тися; 2. підтверджуватися; 3. (en) ствбрд- жуватися (в думці), твбрдо перекбнува- тися; 4. смілйво наступбти на супротйв- ника (у фехтуванні)
afirmativa f 1. твбрдження; 2. позитйвна відповідь; 3. лінгв. ствбрджувальне рб- чення
afirmativamente adv ствердно afirmativo adj ствбрдний; підтвбрдний; respuesta -а ствердна відповідь afirolar \гідіал. вбирбти, прикрашбти aflamar vt іст. підпблювати, запблювати aflamencado adj 1. що нагбдує стиль «фламбнко»; 2. властйвий андалузьким цигбнам
aflatarse Л. Ам. сумувбти, журйтися aflato /77 іст. 1. пбдув; 2. натхнбння aflautado adj що нагбдує звук флбйти; voz -а мелодійний гблос aflechado ¿¿# стрілоподібний afleo adj бот. що не має корй aflicción f прйкрість, смуток; скорббта, caer en - засмутйтися aflictivo adjпрйкрий, гнітючий aflicto, afligido adj засмучений, в пригніченому стані afligimiento тдив. aflicción afligir vt 1. засмучувати, пригнічувати; 2. Л. Ам. бити; -se засмучуватися, журйтися
aflijo тдіал. прйкрість, смуток aflijón діал. 1. adj що лбгко засмучується;
2. /77 скиглій
aflojadura ííct., aflojamiento т 1. ослбб- лення, зменшення; 2. відгвйнчування, розгвйнчування; 3. послбблення, занепад (дисципліни, ентузіазм^; 4. млЯвість, розслббленість
aflojar 1. послабляти, розслабляти, від- пускбти, розпускбти; - la cuerda ослб- бити (відпустйти) мотузку; - el cinturón розпустйти пбсок; - la rigidez de los músculos розслббити м’язи; - la disciplina послббити дисципліну; 2. викладбти (гроші — неохоче); розщедрюватися; 3. стрймувати, вгамбвувати (запал, гнів); 4. k/(-se) слббшати, змбншуватися; спадб- ти (про спекУ); 5. слббнути, втрачбти сйли; 6. (en) здавбти, змбншувати; холб- нути; 7. поступбтися, погбджуватися з думкою (пропозйцією); 8. (-se) Л. Ам. ви- пускбти кишкбві гбзи
aflorado adj 1. вйпечений з питлівки (про хліб), 2. чудбвий, першоклбсний; крбщий з крбщих
afloramiento m відслбнення, вйхід на повбрхню (руди, шар)!) aflorar 1. і/ґвідслонЯтися, вихбдити на повбрхню (про рудУ); 2. з’являтися, виявлятися, проявлятися; 3. vt просіювати (борошно); 4. очйщувати (від домішоії); 5. усувбти недорббки, удосконалювати afluencia f 1. приплйв (води); злиттй (річок); 2. скупчення, наплйв; - de mano de obra наплйв роббчої сйли; 3. достбток, багбтство; 4. балакучість, багатослівність afluente 1. ¿¿# балакучий, багатослівний;
2. /77 притбка (річки)
afluir* vi 1. притікбти, приливбти; 2. стікб- тися, скупчуватися; 3. впадбти (про річкУ) aflujo /77 приплйв (крові) aflús advЛ. Ам. без копійки, на мілині afluxionarse 1. діал. див. acatarrar(se) 1;
2. Л. Ам. див. abotagarse afogarar vt обпблювати, спблювати, випблювати (про сонце); -se висихбти, згорбти від сбнця (про рослини) afolado adj пбристий, губчастий afolar vt(vr) робйти(ся) пбристим (губчастим)
afoliado adj бот. безлйстий afollado m зббрки (на сукні) afollar*1 vt 1. тех. роздувбти міхбми;
2. складбти гармбшкою; 3. буд. погбно вестй клбдку; -se буд. здимбтися, мбр- щитися (про покриття) afollar*2 vt іст. 1. крйвдити; ображбти; 2. псувбти, розббщувати, спокушбти afondado adj іст. глиббкий afondar 1. занурювати у вбду, затбплю- вати, пускбти на дна; 2. іст. заглйблю- вати; 3. k/(-se) занурюватися у вбду; тонути, йти на дно
afonía ґмед. афонія, втрбта гблосу afónico, áfono ¿¿^безголбсий; що страж- дбє на афонію; quedarse - втрбтити гблос aforado adj що користується привілбями (за законові)
aforamiento m 1. здбча в орбнду; орбнда (маєтка); 2. надання привілбїв (пільг) aforar* vt 1. віддавбти (брбти) в орбнду (маєток, землю); 2. вестй бблік (товарів на складі); оцінювати товари (для визначення мита); 3. визначати вйтрату водй;
4. іст. надавбти (дарувбти) привілбї, пільги (місту)
aforismo тафорйзм, короткий вйслів aforístico ¿¿^афористичний aforo /771. оцінка (товарів); 2. вйзначення кількості води, що протікає (у річка)!); 3. місткість; кількість місць (в глядацькій залі)
aforrar vt\. саджбти (ставити) на підкладку, підшивбти підклбдку; 2. мор. обплітати, -se 1. тбпло одягатися, одягати теплі речі, кутатися; 2. і[вжив, в поєднанні з присл.) дббре попоїсти aforro /771. підклбдка; 2. мор. обплбтення afortunadamente adv 1. вдбло, щаслйво;
2. на щбстя
22
agarrotar
afortunado adj 1. щасливий; 2. вдЯлий, успішний, благополучний; сприятливий;
3. багЯтий, замбжний; 4. непогбжий, штормовий (про погоді ~ en el juego desgraciado en amores щастить в кЯр- тах, не щастить в кохЯнні afortunar vt 1. ощасливлювати; 2. збагЯ чувати
afosarse військ, обкбпуватися; укривЯти- ся в окбпі (траншеї)
afoscarse 1. хмуритися, хмЯритися, бути похмарим, заволікЯтися (туманом); 2. хмуритися, пригнічуватися afrailado adj схбжий на ченцЯ afrailar иГобрізЯти (дерева) afrancesado 1. adj що наслідує французів, офранцужений; 2. що підтримує французів; 2. m іст. «офранцужений», прихильник (прибічник) французів (під час війни за незалежність в Іспанії) afrancesar vt офранцужувати; переробляти на французький манір; ~se наслідувати французів, офранцужуватися afranelado зо/схбжий на фланЯль afranjado облямбваний afrecho m висівки
afrenta ЛІ. сбром, ганьбЯ; sacar а Іа ~іст. зганьбйти, вйставити на потЯлу (на по- сміхбвисько); 2. обрЯза; beber (tragar) ~ проковтнути обрЯзу, стерпіти обрЯзу afrentado adj діал. нахЯбний, безсбвісний, безсорбмний
afrentador 1. а^обрЯзливий; 2. m обрЯз- ник, кривдник
afrentar vt 1. ображЯти; 2. паплюжити, ганьбйти; 3. іст. наражЯти на небезпЯку; -se сорбмитися, червоніти afrentoso adj 1. обрЯзливий, прйкрий; 2. ганЯбний, стидкий
afretado adi мор. начйщений, надрЯєний (про судно)
afretar1 vt\. мор. чйстити, дрЯїти; кілювЯ- ти (судно); 2. тЯрти (одну річ об іншу) afretar vt фрахтувати (судно) africada fniHm. африкЯта africado афлінгв. змйчно-щілйнний, змйч- но-фрикатйвний
africanista com. африканіст, фахівбць з Африки
african«o, -а 1. adj африкЯнський; 2. /л, f африкЯнець, -ка; 3. Л. Ам. африкЯно (десерт зі збитих яєць з корицею і цукром)
áfrico 1. adj див. africano 1; 2. m див. ЯЬгедо
afrijolar vt діал. 1. вбйти, застрЯлити; 2. набридЯти, турбувЯти; 3. завдавЯти (уда- рії\ ~ una bofetada дЯти лЯпас afrikaans /лафрикЯанс, бурська мбва afrikЯnder /лафрикЯн(д)ер, бур afro adj m іст. див. africano afroamericano зс/Яфро-америкЯнський afroasiático ас/Яфро-азіЯтський afrodisiaco, afrodisíaco adj фарм. стимулюючий статЯву діяльність afrodita adj бот. агЯмний afrontado adj А. іст. що наражЯється на не- безпЯіу; що перебувЯє у скрутнбму ста- нбвищі; 2. геральд. з фігурами тварин, що стоЯть однЯ напрбти бдної (про герб, щиі) afrontar vt 1. (и/) стЯвити віч-нЯ-віч (одйн прбти бдного); 2. протистояти; - el peligro йти назустріч небезпЯці; 3. іст. вла- штбвувати бчну стЯвку; 4. іст. дорікЯти; кйдати в облйччя (звинувачення); 5. іст. сорбмити; - la opinión pública кйдати вйклик громЯдській думці afrontilar vt Л. Ам. прив’язувати за рбги (бика, корову afta fMefl. Яфта
afuera 1. advt збвні; надвбрі, на вулиці; salgamos - підемо на вулицю; 2. назбвні;
me voy - я вихбджу; 3. /р/окблиці; 4: ¡ -! interj геть!; ~(s) de іос. ргер. іст. крім чого-н.; Л. Ам. пбза (за мЯжами) afuereño adj діал. чужйй, зЯйшлий, приїжджий
afuerino adj діал. 1. що прихбдить (про наймита);!, див. afuereño afuerita абуЛ. Ам. див. afuera 1; pelear de - діал. посварйтися
afueteada, afueteadura fЛ. Ам. шмагЯння батогбм
afuetear \ЛЛ. Ам. шмагЯти батогбм afufa /втЯча; estar sobre las -s готувЯти- ся до втЯчі, нашорбшитися; tomar las ~s змбтувати вудки, змивЯтися afufar vi (~se) тікЯти; -las змивЯтися, давЯти дрЯла afufón m див. afufa
afumado adj 1. іст. насЯлений (про будинок, місцевість); 2. п’Яний, напідпйтку afumar vt іст. 1. див. ahumar 1; 2. запЯ- лювати
afusilar rf розстрілювати afusión fMefl. обливЯння afuste m військ, іст. лафЬт afutrarse діал. вйрядитися; вйчепуритися agachada ЛІ. нЯхил, згинЯння; 2. хйтрість, прийбм, трюк
agachadilla fЛ. Ам. присідЯння agachadillas: en - Сал. навпбчіпки agachadiza f зоол. бекЯс; hacer la -
намагЯтися сховЯтися, причаїтися agachado 1. adj Л. Ам. догідливий, улЯс- ливий; холуйський, холбпський; 2. діал. хйтрий; лицемірний, удЯваний; 3. m Л. Ам. звідник; 4. Л. Ам. рогонбсець agachaparse діал. див. agazaparse agachar vt нахилЯти, схилЯти, нагинЯти; опускЯти; * la cabeza нахилйти (опустй- ти) гблову; - el lomo гнути спйну; -se 1. (vi) нахилЯтися, нагинЯтися; 2. причаїтися, зачаїтися, затйхнути (на певний час);
3. усамітнюватися, віддалятися (від людей); 4. Л. Ам. поступЯтися, піддавЯти- ся; здавЯтися; 5. Л. АМ. зібрЯтися, приго- тувЯтися; -se a bailar приготувЯтися до тЯнців
agache тдіал. брехнЯ, обмЯн; andar de - nepexóвуватися; бути в бігЯх; llevar (meter) de - хитрувати agachón тЛ. Ам. рогонбсець agachona Л/7. Ам. бекЯс (різновид) agadón тдіал. 1. улбгбвина; 2. джерелб agaje тдіал. 1. упакбвка; 2. головЯ, дов- бЯшка
agalactia, agalaxia /відсутність молокЯ (у матері-годувальниц) agalbanado adj ледЯчий, бездіяльний, дозвільний
agalgado adj А. схбжий на хбрта; 2. худйй, худорлявий
agalla f 1. бот. гЯлли, цецйдії (нарости на рослина*); 2. чорнйльний горіх, дубйль- ний горішок; - de ciprés кипарйсова шйшка; 3. (рі) анат. мигдалеподібні зЯло- зи, мигдЯлини; 4. д/ангіна; 5. (рі) зЯбра; 6. (вжив, з дієсл. tener) хорббрість; сміливість, присутність духу; tener тЯ$ -s que un dorado Л. Ам. бути дуже смілйвим (відвЯжним); 7. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. скнЯрість, скупість; зажЯрливість, жЯдібність; se la abrió la - діал. ним заволоділа жЯдібність; 8. (вжив, з дієсл. tener) Л. Ам. хйтрість, шахрЯйство; coger a uno por las -s брЯти за зЯбра; quedarse colgado de las ~s зірвЯтися, прова- лйтися (про справу, намір) agalladero adj діал. що перебільшує, рббить з мухи слонЯ agallado adj діал. молодбцький, брЯвий agalladura /зЯродок (в яйці) agallarse діал. храбрувЯти; курЯжитися
agallegado adj схбжий на галісійця ^мовою, звичаями)
agallón m 1. aum. efe agalla; 2. срібна на- мистйна; 3. намистйна чбток; А. діал. див. agalla 1; 5. ріЛ. Ам. див. agalla 3; 6. діал. тонзиліт
agalludo adj А. Л. Ам. смілйвий, рішучий;
2. скупий; скнЯрий; жЯдібний; 3.діал. хйтрий, лукЯвий; 4. Л. Ам. безсорбмний; 5. діал. жвЯвий; кмітлйвий, тямущий (про дитинії\ 6. діал. честолюбний; владолюбний
agamí m орніт. трубЯч (пта*) agamia í6ot., біол. агЯмія agamuzado adj 1. зЯмшевий; 2. світло- жбвтий
agangrenarse ставЯти гангренбзним ágapa ґдив. ágape ágape m бенкбт
agarabar vtcn. 1. чекЯти, очікувати; 2. див. algarabar
agar-agar /aráp-aráp agarbado adj бадьбрий; молодбцький, орЯвий
agarbanzar vi діал. розпускЯтися (про бруньки, бутони)
agarbarse нагинЯтися, пригинЯтися; зіщулюватися agarbillar vt в’язЯти снопй agárico m бот. пластйнчастий гриб agarrada /1. сперечЯння, суперЯчка, свЯр- ка; 2. Л. Ам. скандЯл, свЯрка; 3. Л. Ам. сутичка, бійка
agarradera fЛ. Ам. див. agarradero 1; tener (buenas) ~s мЯти руку (знайбметва, зв’язки)
agarradero m 1. ручка, рукоЯтка; 2. підтримка, допомбга; протЯкція; tener sus ~s мЯти зв’язки (знайбметва); 3. відмбв- ка; 4. мор. Якірна стоЯнка agarrado adj А. скупйй, снЯрий; es un tío - він жмот; 2. пЯрний (про танець) agarrador 1. adj\pо схбплює, хапЯє; 2. тех. затискнйй; 3. діал. хмільнйй, п’янкйй (про напій); 4. m рукавйця, прихвЯтка (кухонна); 5. див. alguacil 1 agarrafarse зітнутися, зчепйтися (в суперечці, в бійці)
agarrante 1. яс/скупйй, скнЯрий; 2. тдив. alguacil 1
agarrar 1. vt міцно хапЯти (схбплювати); вчіплюватися; - por el cuello схопйти за кбмір; 2. затискЯти, стискЯти; 3. діставЯ- ти, схбплювати, підхбплювати (хворобу
4. здобувЯти, отрймувати; уривЯти; 5. наздоганяти, навЯлюватися; налягЯти, брЯти (про біду; про сон); 6. vi приживЯтися (про рослинії\ 7. закріплюватися (про деталь); 8. Л. Ам. йти, відправлятися, вирушЯти
agarrarse 1. (a, de) хапЯтися, чіплЯтися; 2. зчепйтися, почЯти бійку (свЯрку); 3. (а) чіплЯтися (до слів); ловйти на слбві; 4. причепйтися (про застуду, кашель); 5. влаштувЯтися в житті; 6. пригорЯти, при- ставЯти до стінок пбсуду (про їжії aparre m 1. див. agarradero 1; 2. тех. за- тискЯч, захвЯт
agarro /лехбплювання, хапЯння agarrochar, agarrochear vticT. 1. тавр, переслідувати (рЯнити) бикЯ; 2. мор. брасу- вЯти, брасопйти рей
agarrón m Л. Ам. 1. ривбк, пбштовх; удЯр; струс; 2. див. agarrada; 3. див. agarro agarroso adj діал. терпкйй, в’яжучий (про вино)
agarrotamiento m 1. стрЯта, задушення (за допомогою гароти); 2. тех. заїдЯння agarrotar vt 1. затягувати, міцно зв’язувати, стЯгувати; стискЯти; 2. стрЯчувати, душйти (за допомогою гароти); 3. здЯв- лювати, стискЯти, тйснути; 4. зв’Язувати
23
agasajador
ano pyKáx ¡ Horáx, позбавлЯт^ свобОди дій; -se 1. тОрпнути, німіти; 2. тех. заклйню- вати
agasajador 1. a#привітний, гостинний; 2. підлОсливий, догідливий; 3. m підлОсник, облОсник
agasajar vt 1. виявляти гостйнність, влаштовувати привітний прийОм; привітно зустрічОти; 2. пpигoщáти; обдарбвувати;
3. дати притулок, пригріти agasajo m 1. привітність, гостйнність; 2. пригощання; подарунок; 3HaKyeárn; 3. іст. пОлудень ágata ímíh. aráT agatino a^'aгáтoвий
agauchado adjJl. Ам. схОжий на ráy4o; що наслідує гОучо
agaucharse Л. Ам. пepeймáти манОри (звйчки)ráyno
agavanza f бот. шипшйна {плід) agavanzo m бот. шипшйна (рослина) agave /агОва, америкОнське алОе, столітник
agavillado adjлукОвий; злoдiйкyвáтий agavillador m 1. копнувОч; 2. CHonoB’n3án- ка; 3. копйчник agavilladora /снопов’язОлка agavillar vtA. (vi) в’язОти снопй; 2.36npáTH 3rpáio (6áHfly); 3. en. KpácTH, rpa6yeáTH (зграєю, бандою)\ -se збирОтися 3rpáeio (бандою)
agazapar k/ловйти, xanáTn; -se l. приги- нОрюя, зіщулюватися; 2. причаїтися, зачаїтися; ховОтися
agencia ЛІ. (rrapáHHicTb, ретОльність, ста- páHHfl; 2. агентура; de - агентурний; 3. aréHTCTBo, бюро, контбра; - de colocaciones бюрб (контбра) з працевлашту- вОння; - de información інформаційне агОнтство (бюрб); - de mudanzas Л. Ам. контОра з перевОзення мОблів; - de publicidad pewáMHO агОнтство (бюрб); - telegráfica тeлerpáфнe агОнтство; - de transportes трОнспортне агОнтство; - de turismo туристйчне агОнство; - funeraria Л. Ам. похорОнне бюрб; 4. ві/^ділення, філіОл; - de correo поштОве відділення; - del banco відділення бОнку; Ь,діал. (casa de ~) ломбОрд; позикова Káca agenciar иМ. (vi) KnonoTáTHcn, проейти; вживОти (заходів, кроків); 2. діставОти, здобувОти; -se добивОтися, домагОтися; yo me las agenciará я Якось вйкручусь agenciero m 1. діал. влОсник ломоОрду (позикової Kácn); лихвОр; 2. діал. влОсник лотерОйної контОри; 3. Л. Ам. влОсник контори (з перевезення меблів); 4. діал. агОнт (з перевезення меблів) agencioso adj 1. діяльний, активний; 2. старОнний, ретОльний agenda /1. (~ de bolsillo) записнйк; 2. порядок дОнний
agentarse діал. величОтися; зазнавОтися, ставбти зарозумілим
agente 1. adj nléem] діючий; 2. m агОнт, посерОдник; представнйк; - de bolsa (de cambio) біржовйй мОклер; - de enlace (de transmisión) військ. офіцОр зв’язку; ~ de negocios посерОдник; ~ de policía поліцОиський агОнт, поліцОйський; - secreto агОнт розвідки; 3. фОктор; діюча ейла; 4. фіз., хім. агОнт, реактйв, речовино; - colorante пігмОнт, фарбник; - disolvente розчйнник; - explosivo вибухОва речовинб; - de fijación закріплювач, фіксОтор; 5. лінгв. дійовО осОба agentive m сл. сидіння, стілОць, лОвка agerú m Л. Ам. бот. дйкий геліотрОп agestado adj. bien - миловйдний, гОрний; mal ~ негОрний
agestarse приймОти вйгляд, приймОти вйраз облйччя
agestión /додав0ння, приєднОння agibílibus m 1. спрйтність, пронОзливість; хвОтка; життОва кмітлйвість; 2. спрйтник, пронОза, пройдйсвіт agible aq/здійснОнний, реОльний agigantado adj 1. гігантський, велетОн- ський;2.надзвичОйний,незвичОйний, ви- датнйй
agigantar vt (vi) робйти(ся) величОзним (гігОнтським)
ágil 1. асушвидкйй, рухлйвий; легкйй; - de piernas швидконогий, легкйй на нОгу; 2. спрйтний, мотбрний; жвáвий; - de pensamiento кмітлйвий; 3. шахм. легкйй (про фігурУ', 4. adv див. ágilmente agilidad f швидкість, рухлйвість; лОг- кість; 2. спрйтність, моторність; жвОвість; - de entendimiento жвОвість рОзуму, кмітлйвість
agilimógili m жвОвість, спрйтність, лОг- кість, витонченість
agilitar, agilizar vtA. (vi) робйти(ся) спритним (моторним); 2. полОгшувати, спрощувати; 3. діал. див. activar ágilmente adv швйдко, мотОрно; лОгко, жвОво, впрОвно aginar(se) див. ajetrearse aginia f 1. відсутність дружйни; 2. не- прйязнь до жінки
agio m 1. фін. ¿жіо, лаж; 2. спекуляція цінними папОрами; 3. див. agiotaje agiotador m див. agiotista agiotaje m біржово гра, спекуляція, біржовйй ажіотОж
agiotar viгрбти на біржі; спекулювОти цінними папОрами
agiotista com. біржовйй гравОць, спекулянт
agir* \гіюр. іст. подавОти пбзов чОрез суд agitable adj А. що лОгко збуджується (лОг- ко збудливий); 2. що піддаОться агітОції agitación f 1. струшування, збовтування; перемішування; 2. коливОння, колихОння; розмОхування; 3. хвилювОння, збудження; - del mar хвилювбння на мОрі; - del pueblo бродіння мас, нарОдне заворушення; 4. агітОція; підбурювання agitador 1. adj агітбторський; 2. m arrrá- тор; 3. змішувач, мішОлка agitanado adj цигОнський; схбжий на цигОна
agitanarse ставбти схОжим на цигбна agitar vtA. струшувати, збовтувати; перемішувати; 2. коливОти; розгойдувати; приводити до руху; махОти; 3. хвилювОти, збуджувати; 4. агітувОти, спонукОти; підбурювати; ~se 1. коливатися, колихОти- ся, приходити до руху; 2. хвилювОтися, турбувОтися; -se en el vacío мбрно хвилювОтися; 3. метушйтися, кйдатися aglobar vt складбти на «Упу aglomeración f 1. скупчення, нагромОд- ження; 2. скупчення нарОду; нбтовп; 3. астр., біол., тех. агломерОція aglomerado m тех. агломербт; пресОване пальнО, брикОт
aglomerante adj 1. зв’язувальний; що спресОвує; substancia - зв’язувальна речовина; 2. лінгв. інкорпоруючий aglomerar vtA. (vi) збирОтися, скупчуватися); нагром0джувати(ся); 2. (vi) тех. спресовуватися); агломерувОти(ся); 3. бри- кетувОти
aglutinable adju\о склеюється, злипається aglutinación ЛІ. лінгв., біол. аглютинбція;
2. мед. стягування (загОєння) країв рОни aglutinador 1. adj склОювальний, лйпкий;
2. /77 склОювальна (зв’язувальна) речовино
aglutinante 1. adi лінгв. що аглютинує; 2. що стЯгує, склеює (рани)\ 3. m лейко- плОстир, плОстир
aglutinar vtA. (иг)склОювати(ся), загОюва- ти(ся); 2. (vi) затЯгувати(ся) (про ранУ\
3. об’Однувати, згуртовувати agnación f юр. агнОція, спорідненість по чоловічій (батьківськії) лінії agnado m юр. amáT, рбдич по чоловічій (батьківськії) лінії
agnombre заст., agnomento /77прІзвисько agnosia, agnosis /нОуцтво; незнання agnosticismo m філос. агностицйзм agnóstico 1. adjф/лос. агностйчний; 2. m філос. агнОстик
agobiado adj 1. зігнутий, похйлий; está - por los años рокй йогО зігнули; 2. обтЯже- ний, задОвлений, завОлений (справами, роботою); - de deudas задавлений боргОми
agobiar vt 1. (vi) гнути(ся), згинОти(ся), пригинОти(ся); 2. придОвлювати, притискати; 3. принижувати; 4. пригнічувати, пригноблювати; 5. надокучОти, набри- дбти; стомлювати; -se вважОти обтяжливим
agobio /77 пригнічений стан, пригніченість agogía, agojía /водостічнйй канОл (у шахті) agolar vt мор. зарифлЯти (вітрилі) agolpamiento m 1. нагромОдження, скупчення; 2. збОрище, стОвпище (народі) agolpar vt нагромОджувати, скупчувати; -se 1. збирОтися; сходитися, збігатися, скупчуватися (про людей)', 2. приливати (про кров)\ 3. нарйнути, налйнути, набігти (про сльози); накотйтися, навалитися (про біди)
agolletar vt зав’язувати, забинтовувати гОрло
agón m див. achicoria agonal adju\o стосується спортйвних змагань
agonfo ^‘беззубий
agonía f 1. агОнія; 2. церк. похорОнний дзвін; 3. палкО бажбння, жагО; 4. неспбкій, тривОга; туга; 5. ріпанікОр, скиглій agónico ^агонізуючий, що перебувОє в агОнії
agonioso ^'нетерплячий; надокучливий, настйрливий agonismo m спорт
agonista com. 1. борОць; 2. іст. вмирОючий agonística /атлОтика agonístico adj див. agonal agonizante m 1. вмирОючий; 2. свящОник (що дає напуття вмираючому agonizar 1. давОти напуття (вмираючому; 2. чіплЯтися, набридОти, надоку- чОти; мучити; 3. w'aroHiayBáTH; бути в агОнії; 4. вичОрпуватися, кінчОтися; згасОти, 3aTyxáTn; 5. (por) мучитися, страждОти, переживати; 6. (рог) жадОти, прОгнути agonizos m рі Л. Ам. прйкрість; неприОм- ності
agora 1. adv див. ahora 1; 2. conj іст. див. ahora 2
agorador adj, m див. agorero agorafobia f мед. агорафобія, боЯзнь відкрйтого прОстору
agorar* vt 1. пророкувОти, провіщОти; наворожити; 2. пророкувОти нещОстя agorería ficT. див. agüero 1 agorero 1. adj що пророкує, провіщОє; 2. lijo вірить у ворожіння; 3. зловісний; 4. віщий (про птаха)\ 5. m ворожбйт, віщун;
6. провісник неицОсть agorzomado adj Л. Ам. стОмлений, втомлений
agorzomar vt Л. Ам. набридОти, надоку- чОти; стомлювати; -se Л. Ам. занепадОти духом, сумувОти
agostadero m 1. літнє пасовйще, вйгін; 2. Оранка землі (у серпні) agostado m див. agostadero 2 agostador ^'пекучий (про сонце, спеку
24
agrimensorio
agostar 1. irf висушувати, склювати рослини (про сонце, спекУ\ 2. a6npáTH вро- жбй (у серпні); 3. переорювати збмлю (у серпні); 4. нйщити, вбивати (ілюзії, почуття)] 5. vi пастй худббу по стерні'; -se зго- páTH, сбхнути (про рослини) agosteño adj див. agostizo agostero 1. adjщо пасбться по стерні (про худобїї, 2. m с.-г. сезбнний працівнйк (для зоирбння вpoжáю) agostía f сезбнна роббта на 36npáHHi врожбю
agostillo m dim. de agosto; hacer su ~ поживитися, нажитися, нагрівати руки agostizo adj 1. серпнбвий; 2. в'Ялий, чáxлий (про рослину] 3. слабкий, квблий (про тварину, що народилась в серпні) agosto /л 1. cépneHb; 2. час (період) зби- рбння вpoжáю; 3. вpoжáй; 4. сл. біднЯк; hacer su ~ поживйтися, нажйтися, нагріти руки; ~ у septiembre no duran siempre, ~ у vendimia по es cada día не все коту Máa-іиця
agotación fpne. agotadura agotador acjr виснажливий; trabajo ~ вис- нбжлива прбця
agotadura f% agotamiento m 1. виучування, вичбрпування (водй)] 2. вйснаження, змбрювання, знесйлювання agotar vt 1. викбчувати, вичбрпувати (во- дУ); 2. вич0рпувати; витрачбти до кінцЯ;
3. виснбжувати, змбрювати, знесилювати; -se¿1. вичбрпуватися, добігбти кінцЯ
тися, виснбжуватися, ВИДИХ0ТИСЯ agrá ґдіал. 1. дйкий виногрбд; 2. неприбм- ність, прйкрість
agracejina f6or. барбарйс (плід) agracejo m 1. dim. de agraz; 2. барбарйс (кущ); 3. діал. олйвка-падалиця agraceco adj тбрпкий, кйслий (як недостиглий виноград)
agracera f іст. посудина (для зберігання кислого виноградного соку agraciado 1. adj вйтончений, грацібзний; миловйдний, привббливий; 2. здбтний, обдарбваний; 3. /77 щасливчик agraciar vt 1. додавати привббливості, робйти rápHHM; 2. (соп) дарувбти; наго- рбджувати
agracillo m див. agracejo 2 agradable adi прибмний; - al (para el) paladar приємний на смак; ~ con (para con) todos мйлий(а) зі bcímó agradamiento m іст. див. agrado agrad*ar vi(~sé) подббатися, б^ти прибм- ним; como le ~e a Ud. як вам буде завгбд- но; esto me ~а це мені до душі; querer ~ а alguien хотіти ^огодйти; me -aria conocer... мені хотілося б знбти...; те ~а oír un rato música ligera я люблю іноді послухати легку музику; -se насолбд- жуватися, зазнавбти насолбди, тішитися agradecer* иґ дЯкувати, відповзти вдячністю, бути вдЯчним
agradecido 1. a#вдячний; mal - невдячний; estar - a alguien por algo бути вдячним; 2. //7/е//спасйбі!, дЯкую! agradecimiento m подЯка, вдячність agrado m 1. привітність, прихйльність, люб’язність; 2. дббра вбля, бажбння; соп - із задовбленням, охбче; 3. діал. подарунок agrafía f мед. агрбфія agramadera f тіпблка, тіпбльна машйна (для льону, конопель) agramado /77тіпбння (льону, конопель) agramador m 1. тіпбльник (льону, конопель); 2. див. agramadera agramadoras fpi див. agramiza 1 agramar vt\, м’яти, тіпбти (льон, коноплі)]
2. бйти
agramilar иґзрізбти (обкблювати) цбглу agramiza f 1. кбстра, костриця; 2. діал. див. agramadera
agrandado adj діал. що вдаб з qéбе дорбслого (про дитину agrandar vt (vi) збільшувати(ся); - una casa розшйрити будйнок; - la importancia de una cosa перебільшувати знбчен- ня; переоцінювати
agranitar іїбуд. обробляти під граніт agranujado1 ас/зернйстий, що Máe фбрму збрен;крупнистий
agranujado2 adi\. із замбшками хулігбна, хулігбнський; 2. крутійський, з хитрйнкою agranujarse стбти хулігбном agrario adj 1. сільськогосподбрський, землерббський; aperos -s сільськогоспо- дбрські знарйддя, сільськогосподбрський інвентбр; 2. агрбрний, зембльний; legislación -а зембльне законодбвство; reforma ~ а агрбрна рефбрма agravación f див. agravamiento agravador adj 1. що погіршує, усклбднює (хворобу] 2. що загбстрює (супербчності, віднбсини); 3. юр. обтЯжувальний, по- сйлюючий (провину
agravamiento m 1. поп'ршення, усклбд- нення (хвороби)] 2. усклбднення, загбст- рення (суперечностей); 3. юр. обтЯження, посйлення (провини) agravante adi юр. обтЯжувальний, посйлюючий (провину; circunstancias -s обтЯжувальні провйну обстбвини agravar vt\. погіршувати (стан, ситуацію), загбстрювати (суперечності, положення);
2. юр. обтяжувати, посйлювати (провинуі; 3. пригнбблювати, обтяжувати; - соп los impuestos обтяжувати подбтками; - se 1. обтяжуватися, посйлюватися (про провину; 2. погіршуватися, загбстрюва- тися (про стан, ситуацію) agravatorio adj обтяжу вал ь н и й, посйлюючий (юр.)
agraviado adj іст. див. agravioso agraviador 1. з<#обрбзливий; 2. /77крйвд- ник, обрбзник; 3. сл. закоренілий злочй- нець
agraviar vt\. кривдити, ображбти; 2. зав- давбти шкбди, збйтків; 3. усклбднювати; 4. юр. посйлювати тЯжкість (злочину] -se 1. погіршуватися, усклбднюватися (про хворобу; 2. ображбтися; -se de alguien por algo обрбзитися на кого-н. за що-н.; 3. іст. юр. подавбти апеляцію agravio m 1. обрбза, крйвда; принйження;
2. юр. збйток; шкбда; 3. юр. іст. апеляція; deshacer ~s мстити за обрбзу; відновйти справедливість
agravión adj діал. дуже вразлйвий agravioso adj\. обрбзливий; 2. що завдаб шкбди, збйтків
agraz m 1. недостйглий виногрбд; 2. сік не- достйглого виногрбду; 3. див. agrazada;
4. сморбдина (різновид); 5. гіркотб, обрбза, прйкрість; echar (exprimir) a uno el - en el ojo сказбти все в бчі; en - іос. adv. передчбсно, в початкбвій стбдії, в процбсі підготбвки; un ingeniero en ~ майбутній інженбр; anos comen el - у otros tienen la dentera однйм пирбги і пампушки, а іншим синці та ґулі agrazada f аграсбда (напій з соку недостиглого винограду
agrazar 1. игмбти кйслий (терпкйй) смак;
2. игвикликбти прйкрість agrazón m 1. дйкий виногрбд; 2. недостйглий виногрбд (що залишився після збору урожаю); 3. бгрус (дикорослий); 4. прйкрість, роздратувбння agre adj іст. діал. кйслий (про сЩ agrecillo m див. agracejo 2 agredido m потерпілий; жбртва
agredir* иМ. нападбти; 2. ображбти; - de palabra обрбзити слбвом agredón m груба шерсть (для набивання матраців)
agregación ЛІ. додавбння; приєднбння; 2. признбчення; прикомандирувбння; 3. скупчення, нагромбдження; 4. хім. агрегб- ція
agregado m 1. суміш, конгломербт; 2. додавбння, допбвнення; 3. понадштбтний працівнйк; 4.дип. аташб; - cultural аташб з питбнь культури, культурний аташб; - comercial торгбвий аташб; ~ militar військбвий аташб; 5. помічнйк, заступник; 6. Л. Ам. див. arrendatario 2; 7. Л. Ам. нахлібник; 8. Л. Ам. подбнник (що живе у господаря); 9. діал. дрібнйй орендбр; 10. тех., геол. агрегбт agregamiento тдив. agregación agregar vt\. (vi) прибднувати(ся); додавб- ти(ся); 2. додавбти (до сказаного, написаного); 3. тимчасбво призначбти; прико- мандирбвувати; 4. див. anexar agregativo adj 1. іст. з'єднувальний, сполучний; 2. фарм. складовйй (про ліки) agregatorio яс#зв'язувальний agremán m оздбблення дбмського бдягу (тасьмою)
agrément тдіал. дип. агрембн agremiación f об’єднбння (в організацію, профспілку
agremiar vt (vi) об’бднувати(ся) (в організацію, профспілку agreco adj див. agreste 2 agresión /і. агрбсія, нбпад; pacto de no ~ пакт про ненбпад; 2. юр. порушення прав agresividad fpne. acometividad agresivo adj 1. агресйвний, загбрбниць- кий; planes ~os агресйвні (войовнйчі) плбни; 2. агресйвний; ворбжий; actitud -а ворбже стбвлення; нахббна поведінка; 3. біол. вірулбнтний; -os químicos бойові отруйні речовйни
agresor 1. агресйвний; наступбльний;
2. юр. що порушує правб; 3. /77агрбсор; 4. юр. правопорушник; 5. юр. крйвдник agresorio adj що стосується агрбсії agreste adj\. сільськйй; 2. дйкий, дикорбс- лий; 3. необрбблений; 4. невйхований, грубий, неотбсаний agria f/ірн. похилий прохід agriado ¿¿^'уїдливий, жбвчний agriamente adv 1. їдко, уїдливо; 2. різко, сувбро
agriar иН. робйти кйслим, підкйслювати;
2. (vi) дратувбти(ся), озлбблювати(ся), робйти(ся) жорстбким; 3. усклбднювати; -se 1. кйснути, закисбти; 2. усклбднюватися, погіршуватися agriaz т бот. корйчне дбрево, цейлбнська корйця
ágrícola 1. adj землерббський, сільсько- господбрський; economía - сільськб гос- подбрство; 2. агрономічний; biología - аг- робіолбгія; técnica - агротбхніка; 3. аг- рбрний, зембльний; 4. сот. землербб agricultor т землербб agricultura ЛІ. сільськб господбрство; 2. землерббство, рільнйцтво agirdulce adjкйсло-солбдкий agriera f\. діал. див. acedía1 2; 2. ріКол. оцбтниця
agrietamiento т розтріскування agrietar vt сприЯти вйникненню тріщин; -se вкривбтися тріщинами, розтріскуватися
agrifado adj діал. темношкірий agrifolio тдив. acebo .agrilla ідив. acedera 1 agrillarse проростбти agrimensor т землемір agrimensorio adj землемірний
25
agrimensura
agrimensura /межування 4 agrimonia fpen'áx
agringarse Л. Ам. повбдитися як америкб- нець, наслідувати американців agrio 1. adj кислий (про смаії); 2. нерівний; труднопрохідний (про місцевість); 3. похмурий, незадовблений; кислий; genio - важкйй xapáKTep; 4. складний, важкйй; гіркйй; 5. їдкйй, колючий, уїдливий (про мов/}\ respuesta ~а pi3Ká відповідь; 6. су- вбрии; жорстбкий, тяжкйй (про покарання, стражданні)', 7. нековкйй, крихкйй (про метал)', 8. різкйй, кричущий; 9. /якйс- лий фруктбвий сік; 10. д/цйтрусові; ¡échale-! діал. дай йому життй!; mascar las -as прихбвувати прйкрість (незадовб- лення)
agrión m див. agriaz agrior /77 Л. Ам. див. acedía12 agrioso adj діал. кислуватий; гіркувбтий agripado хвбрий на грип agripalma т бот. собача KponnBá, пустйр- ник
agriparse захворіти грйпом agripnia fMefl. безсбння agrisado ^‘сіруватий agriura f Л. Ам. 1. див. agrura; 2. див. acedía1 2
agro /771. (брне) пбле; 2. сільська господарство
agrobiología f агробіолбгія agrobiológico ^'агробіологічний agrobiólogo /77агробі0лог agrología f(arpo) ґрунтознавство agrómena com. сільськйй жйтель agronometría f землеустрій, землевпорядкування agronomía ^агронбмія agronómico adj агрономічний agrónomo 1. m (ingeniero -) агронбм; 2. ^'агрономічний
agropecuario adj сільськогосподарський; землерббський; тварйнницький agror /77 іст. див. agrura 1 agrósteo adjznémsm agrotecnia, agrotécnica f агротбхніка agrotécnico ^'агротехнічний agrumar vt (vt) звУрджувати(ся); згущб- ти(ся)
agrupación f\. групування, розташування групами; 2. група, угрупувбння; об*єдн0н- ня; - dirigente правляча верхівка; 3. військ, група, угрупувбння, з’еднбння; - guerrillera партизанське з’єднання agrupado adj розташбваний групою, груповйй
agrupar vt(vr) 1. групувати(ся), розташб- вувати(ся) групами; з’бднувати(ся); 2. об’бднувати(ся), згуртбвувати(ся) agrura f 1. кислоті, кйслий смак; 2. див. agrio 2,1;3.нерівність, труднопрохідність (місцевості}, 4. цйтрусові (дерева)
¡agúl interjдіал. див. ajé; decir agu! говорити дурнйці
agua f 1. водб; - artesiana (surgidora)
артезіанська водб; - bendita церк. свята водб; - corriente (de pie, viva) протбчна вода; - destilada дистильбвана вода; - dulce (blanda, delgada) прісна (питна) вода; м'яка вода; - dura (cruda, gorda, sosa) жорстка вода; - estancada стойча (застійна) вода; - fluvial (de río) річкова вода; - fresca сира вода; - hervida кип’я- чбна вода; - hirviendo кип’ятбк; - manantial джербльна вода; - marina (de mar, salada, salobre) морська (солбна) вода; - mineral мінеральна вода; - perra (de perros) діал. кип’ятбк (з неопрісненої води)', - potable питнб вода; - quebrantada Л. Ам. тепла вода; - roja гарйча вода; - radi(o) activa радіоактйвна вода; —s subterráneas ґрунтбві (підґрунтбві)
вбди; ~s superficiales (someras) назбмні (поверхнбві) вбди; ~s de desagüe стічні вбди; - de fusión тбла вода; - pluvial (lluvial, de lluvia, lluviosa, llovediza, meteó- rica) дощова вода; - de Seltz збльтерсь- ка вода; - gaseosa (acídula, agria) газб- вана водб; - de cepas виноградне винб; виноградний сік; - de limón лимонад; - de Colonia одеколбн; bajo el - під водбю; a flor de - на повбрхні водй; por - по воді, водбю; 2. рі вбдний прбстір, вбди; ріки; водбймища; -s continentales континентальні вбди; ~s jurisdiccionales (territoriales) територіальні вбди; ~s marítimas морй, морськйй прбстір; ~s vertientes гіррькйй потік; 3. дощ; - nieve дощ зі снігом; мбкрий сніг; - viento дощ з сйль- ним вітром; - Dios діал. тривалий дощ; - puesta Л. Ам. дощова хмбра; alzarse el - іст. припинйтися (про дощ), розходйтися (про погоді, irse el - Л. Ам. раптбво припинйтися (про дощ)', розсіятися (про хмарУ)', meterse en - бути дощовйм (про час, день)', 4. рідина, вйділення; волбга; сльбзи; піт; ~s menores сбча (людини)', ~s mayores екскрембнти; estar hecho un
- сйльно спітніти; hacer -s, írsele las -s помочйтися; 5. приплйв і відплйв; -s de creciente, ~s llenas приплйв; -s de menguante відплйв; 6. хім. вода, рбзчин;
- blanca свинцбва примбчка; - fisiológica фізіологічний рбзчин; - oxigenada пбрекис вбдню; - regia цбрська горілка;
7. рі (~s minerales) вбди, (мінеральні) джербла; -s termales термальні вбди, гарйчі лікувальні джербла; 8. вода (якість коштовного камені)', diamante de hermosa - діамант чйстої водй; 9. схил (даху)', tejado de dos ~s двосхйлий дах; 10. пе- релйвчастість, відблиск (тканин); 11. мор. кільватер; - fuerte міцний рбзчин азбтної кислотй; офбрт; - mansa тйхі (спокійні) вбди; тишкб, смирбнник; -s malas зоол. медузи; - de cerrajas дурнйці, нісенітниці; convertirse en (hacerse, volverse) - de cerrajas не вдатися, зірватися; закінчитися нічйм; de - у lana нісенітниця; дурнйця; ~s abajo (arriba) іос. adv. вниз (вгбру) за течібю; sin decir - va як сніг на гблову; несподівано, без попербдження; sin tomar - bendita закбнно, закбнним шляхбм; з чистою сбвістю; aguantar ~s мор. гальмувати вбслами, табанити; ahogarse en poca - панікувати, засмачуватися чбрез дрібнйці; тонути в лбжці водй; bailarle el - (delante) вислужуватися, плазувати; bacarse en - rosada тріумфувати, не тймити ce6é від радості; радіти чужбму нещастю, злорадіти, зловтішатися; coger - en cesta (en harnero); echar - en el (la) mar носйти вбду péme- том, лйти вбду в колбдязь; correr el - por donde solía вхбдити у звичне русло; echar toda el - al molino старбтися; збмлю рити; encharcarse de - пити вбду, надутися водй; estar con el - a (hasta) la boca; tener el - a la boca (al cuello, a la garganta) бути в скрутнбму станбвищі; hacer de(l)- попрбти, замочйти білйзну (перед носінням), тканйну (перед шиттям)', hacerse (una) - la boca: se le hace (una) - la boca у ньбго слинки течуть; ir el
- por... наступати для кого-н. (про смугу везінні)', el - va por él прийшбв иогб час; пощастйло йому; llevar el - a su molino лйти вбду на свій млин; llevar una cosa а beber - діал. віднестй до ломбарду; mover el - a una mujer Л. Ам. закрутйти гблову жінці, звббити жінку; nadar (navegar) entre dos ~s лавірувати; служйти і нашим і вбшим; parecer que no enturbia el parece que no enturbia el - водй не
замутить; тихіше водя, нйжче травй; у тйхому вйрі біси вбдяться; no alcanzar para - заробляти грбші; по hallar - en el (la) mar не зуміти зробйти найпростішого; упустйти з-під нбса; quedarse echando - Л. Ам. бути обдуреним, залишйтися з нб- сом; sacar - de las piedras отрймувати з усьбго кбристь; вичавлювати вбду з кб- меня; tomar el (una) - (las ~s) мор. заглй- бити щілйни; como - рікбю ллбться (про достаток)', лбгко; лбгше лбгкого; como el - de mayo як мбнну неббсну (чекатйу, ¡- (va)! не брешй!; estar como - para chocolate Л. Ам. розлютйтися, скипіти; спалахнути як сірнйк; діал. бути готбвим розплакатися; сльбзи закипбють; algo tendrá el -cuando la bendicen нембє диму без вогніЬ; del - mansa líbreme dios,que de la brava libraré yo врятуй мене, Ббже, від друзів, а ворогів я і сам позбудусь; nadie diga de esta -no beberé від в’яз- нйці і злиднів не зарікайся; tan seguro como -en una cesta це ще вйлами по воді пйсано
aguabenditera f діал. церк. купіль aguabomba m діал. дурень, йблоп aguabresa Ляік для нечистбт aguacal m вапняний рбзчин, вапнйне молокб aguacatal m 1. плантація авокбдо; 2. діал. бот. авокбдо (дерево) aguacate m 1. бот. авокбдо, алігбторова груша (дерево і плід)\ 2. грушоподібний смарбгд; 3. діал. мимрій; cerrado como un - діал. тупак; жаднюга; ser - соп pan Л. Ам. бути прісним (позбавленим смаку, як трава); tenersus -s Л. Ам. мбти любовний зв’язбк; крутити ромбн aguacatero 1. adj діал. голбдний; 2. діал. багатий, замбжний; 3. тдив. aguacate 1 aguacella /діал; див. aguanieve aguaceral т діал. див. aguacero 1 aguacerito т 1. dim de aguacero; 2. діал. мрйка, дрібнйй дбщик aguacero т 1. злйва; 2. смуга невдбч; 3. діал. зоол. світлячбк (різновид)', - blanco діал. мрйка, дрібнйй дбщик aguacibera f 1. водб для поливання посівів; 2. полйта ділянка aguacil т іст. див. alguacil aguacola fЛ. Ам. вбдний рбзчин клбю aguacha /і. застбяна (загнйла) водб; 2. рі діал. див. alpechín 1 aguachacha f діал. бурдб, отрута, помйї (про страву, напій) aguachar1 m калюжа
aguachar иМ. наливбти дуже багато водй, перепбвнювати водбю; 2. (vt) діал. приручбти(ся), приббркувати(ся); 3. Л. Ам. забирбти від мбтки (молодняк)', -se 1. діал. жиріти (про коня)\ 2. діал. див. abochornarse
aguacharnar vt рйсно поливати (землю) aguache m Л. Ам. 1. невелйка водяна змій; 2. друг, прйятель aguachentarse діал. ставати водянйстим і позбавленим смаку (про фрукти) aguachento adj Л. Ам. водянйстий, позбавлений смаку (про фрукти) aguachil тЛ. Ам. слабкйй відвар пбрцю aguachinado adj діал. хвороблйвий, слабкйй, квблий
aguachinangado adj діал. 1. що наслідує мексиканців (у мові, манерал); 2. вкрадливий, улбсливий
aguachinangarse діал. наслідувати мексиканців (умові, манера.к) aguachirle п.див. aguapié 1; 2. рідкб юшка; бурдб, пійло; 3. нісенітниця, дурнйця; pintura - погбна картйна, мазнй; poeta - віршомаз
aguada f1. запбс питнбї водй (на судніу, hacer - попбвнити запбс прісної водй; 2.
agudo
місце, де с^дно запасається питнбю во- дбю; 3. приплив водй до шбхти; 4. аква- pénb; губш; pintura a la - акварбльний живбпис; акварбль; губш; 5. зал. гідравлічна колбна; 6. діал. ранкбва pocé; 7. Л. Ам. див. abrevadero 1; 8. Л. Ам. колбдязь;
9. джерелб прісної водй; прісна водб; 10. Л. Ам. ставбк, невелйке бзеро; 11. діал. штучне водбймище, водосхбвище aguadeño тдіал. солбм’яний капелюх aguadera / 1. мисл. маховб nepó; 2. діал. cTÍHHá KaHáea (уполі)\ 3. р/плбтені кбшики (для перевезення води в глекай) aguadero 1. adj непромокбльний (про сщяї)]
2. т див. abrevadero 1; 3. місце сгшбву лісу (на річці}] 4. іст. див. aguador 1 aguadija f мед. вйпіт, ексудбт aguadillo тдіал. рідкб юшка aguadito тдіал. див. aguado 2, 1 aguado 1. adj див. abstemio 1; 2. діал. слабкйй, знесйлений; З.діал. водянйстий і позббвлений смаку (про фрукгй)] 4. m діал. горілка, розббвлена водбю; 5.діал. агубдо (прохолодний напій з фруктів, цукру і горілки)\ 6.рі aryáfloc (прізвисько жителів столиці Мексики)
aguador m 1. водовбз, водонбс; прода- вбць водй; 2. Л. Ам. напувальник худбби (в маєтку, на фермі); como el oficio del que al primer viaje se aprende Л. Ам. дурнб діло нехйтре
aguaduchar vtiCT. зaливáти, затбплювати aguaducho m 1. пбвінь, бурхлйвий роз- лйв; 2. kíóck з прбдажу прохолбдних на- пбїв; 3. шбфа для зоерігбння глбків з водбю; 4. заст. див. acueducto; 5. нбрія, підйбмник (для водй) aguadulce тдіал. див. aguamiel 1 aguadulcera їдішг звбний обід aguafiestas сот. порушник весблощів, людина, що отруює іншим задовблення aguafresquera //7. Ам. продавчйня прохолбдних напбїв aguafuerte т жив. офбрт aguafuertista сот. жив. офортйст aguagoma /вбдний рбзчин клбю aguaicar vt Л. Ам. нападбти (гуртом на одного)
aguaita їдив. acecho 1 aguaitacamino m діал. зоол. дрімлюга (різновид)
aguaitada їдив. acecho 1 aguaitar \4див. acechar; ~se діал. сідбти навпбчіпки
aguaite тдіал. див. acecho 1 aguajal тдіал. див. aguazal aguaje m 1. водопій; 2. сйльний морськйй приплйв; 3. морськб течій; hacer ~ бурхливо (швйдко) текти; 4. див. aguada 2; 5. мор. кільвбтер; 6. Л. Ам. див. aguacero 1; 7. діал. ставбк, водбймище; 8. Л. Ам. див. abrevadero 1; 9. діал. бот. aryáxe (пальма); 10. діал. догбна, прочухбн; 11. діал. брехнЯ, непрбвда; 12. діал. порбжня по- грбза
aguajear діал. 1. давбти про себб знбти, з’являтися (про людину 2. сполбхатися;
3. брехбти; обмбнювати
aguají тдіал. кул. aryáxi (соус з часнику, перцю, цибулі, лимона) aguajirarse 1. діал. ставбти боязкйм (затурканим); замкнутися в собі; 2. одягбти- ся по-селЯнському (як гуахіро) aguajolotar \гіЛ. Ам. копйчити, складбти в копйці
aguajogo adj див. aguanoso 1 agualate adj Л. Ам. рідкйй, водянйстий (про суп)
agualdar иґфарбувбти в золотбво-жбвтий кблір
agualó т сл. див. asesor 1 agualoja дал. див. alondra
agualotal тдіал. болбто, драговинб aguallevado тдіал. очйщення (зрбшува- льних) канблів aguallita їдіал. мілковбддя agualluvia /(agua lluvia) дощовб водб aguamala f зоол. медуза aguamanil т глек (таз) для вмивання; умивбльник
aguamanos т 1. водб для миттЯ рук; dar~ полйти на руки; 2. див. aguamanil aguamar т див. aguamala aguamarina ímíh. аквамарйн aguamarse діал. див. amilanarse aguamelar vti. розвбдити мед водбю; 2. підсолбджувати вбду aguamiel т 1. медбвий напій; 2. діал. гуа- рбпо (тростинна горілка) aguamorío m іст. лагуна aguanchinarse діал. ставбти водянйстим і позббвленим смаку (про фрукти) aguanchinoso adj діал. див. aguachento aguandal тдіал. див. aguazal aguanieve т дощ зі снігом; мбкрий сніг aguanieves їдив. aguzanieves aguanosiarse діал. 1. див. aguanchinarse; 2. не вдбтися, зірвбтися, провалйтися (про плани)
aguanosidad /1. фізіол. сербзна рідинб;
2. водянистість
aguanoso adj 1. водянйстий; 2. діал. не- згрббний; 3. Л. Ам. водянйстий, позббв- лений смаку (про фрукти)\ 4. діал. соко- вйтий (про фрукти)
aguantable adj стбрпний, припустймий aguantacanoa тдіал. допомбга, підтримка
aguantada fЛ. Ам. 1. див. aguante; 2. ри-
вбк, різкйй рух
aguantaderas / рі вйтримка; довготерпіння, терплячість; tiene buenas (malas) ~ не дуже терплячий (нетерплйчий) aguantadero 1. adj див. aguantable; 2. т місце страждбння, “голгбфа” aguantador ¿¿^витривблий; стійкйй aguantar 1. і/ґтримбти, утрймувати, підтримувати; la viga aguanta el techo ббл- ка підтрймує стблю 2. перенбсити, витрй- мувати (трудності, випробування); 3. знб- сити, винбсити; терпіти; ~ una injuria знестй обрбзу; - el dolor терпіти біль; 4. мор. натягувати мотузку (кінбць); 5. тавр. витрймувати нбпад бикб (про тореро)] 6. vi (~se) стрймуватися; змбвчати; 7. про- сувбтися в роббті
aguante m 1. витривблість; стійкість; вйтримка; hombre de mucho ~ витривбла (стійкб) людйна; 2. терпіння, покірність aguantón adj Л. Ам. терплЯчий; витривб- лий; darse un - діал. запізнюватися, за- трймуватися
aguañón m (maestro ~) гідротбхніка; інже- нбр-гідрбвлік
aguaparse діал. нахабнішати aguapié m 1. слабкб винб (з виноградних вичавой)] 2. протбчна водб aguar vti. розбавляти водбю (вино)] 2. псувбти (свято)] затьмбрювати (веселість)] 3. робйти прибмнішим, скрбшува- ти; 4. занурювати у вбду; 5. діал. поїти (худобу)] ~se 1. змішуватися з водбю; 2. псувбтися (про свято)] затьмбрюватися (про веселість)] 3. затбплюватися, напбв- нюватися водою
aguarapado adj діал. 1. солодкувбтий (про напій)] 2. жовтувбтий
aguaraparse діал. напивбтися гуарбпо (соком цукрової тростини) aguardada /очікування aguardadero m іст. див. acecho 1 aguardador 1. adj що очікує; 2. m іст. вар- товйй, охорбнець aguardamiento m іст. очікування
aguardar иМ. (~se) чекбти, очікувати; 2. чекбти, чатувбти; 3. очікувати; сподівб- тися; 4. давбти відстрбчку; ~se затрйму- ватися, спізнюватися aguardentera /флЯга (обплетена) aguardentera / 1. вйнна лбвка, що торгує горілкою; 2. торгівля горілкою aguardentero /нторгбвець горілкою aguardentoso adj 1. горілчбний, що містить горілку; 2. горілчбний, схожий на горілку; olor - збпах, що віддаб горілкою;
3. хрипкйй, пропйтий (про голос) aguardiente m горілка
aguardo m 1. див. acecho 1; 2. діал. очікування; 3. мисл. збсідка aguarear viЛ. Ам. мрячйти, мжйчити (про ДОЩ)
aguarería їдіал. зловісне прорбцтво aguarrás /пскипидбр, терпентйнна олія aguasal m розсіл; рбзчин сблі aguasaliarse діал. сп'яніти, напйтися aguasarse Л. Ам. 1. грубіти, набувбти сільськйх манбр; 2. дуріти, чманіти aguasol /771. іржб (хвороба бобів)] 2. Л. Ам. кукурудзяна стернЯ aguatarse діал. 1. напбвнюватися водбю; 2. Л. Ам. порбнити колючками (кактуса)] 3. діал. див. achiguarse 1 aguatero mi. Л. Ам. див. aguador; 2. діал. місце для зберігбння глбків з водбю; 3. Л. Ам. чагарникй коліЬчих рослйн aguatinta Ґполігр. акватйнта aguatocha /насбс, рбмпа aguatorre /водонапірна ббшта aguaturma їбот. землянб груша, топінбм- бур (рослина і бульба) aguatusar vt діал. вибивбти (виривбти) з рук
aguaverde m зелбна медуза aguaviento m дощ з сйльним вітром aguayo 1. аб}Л. Ам. колючий, вкрйтий ши- пбми; 2. тдіал. хустка; накйдка; 3. діал. шкіряний мішбк (для перенесення руди)]
4. Л. Ам. гр^бе полотнб aguayungar vt діал. з’бднувати (зв’язувати) попбрно
aguaza /1. фізіол. вйпіт, ексудбт; 2. сік рослйн
aguazal т калюжа aguazar и/(и/)затбплювати(ся) aguazo т живбпис губшшю aguazoso adj див. aguanoso agudeza /1. гостроті, відтбченість (леза)]
2. гостротб (зору)] ~ visual гостротб збру; 3. проникливість; 4. (~ deespíritu) дотбпність; 5. дбтеп, дотбпний жарт; 6. різкість, пронйзливість (звуку)] 7. лбг- кість, швйдкість; рухливість, жвбвість agudización /загбстрення; усклбднення;
- de las contradicciones загбстрення су- пербчностей
agudizar vt 1. загбстрювати, затбчувати, робйти гбстрим; 2. загбстрювати, усклбд- нювати; ~se загбстрюватися (про хворобу, ситуацію)
agud«o adj 1. гбстрий, загбстрений; вигострений, відтбчений; de punta ~а гбстрий, гостронбсий; 2. пронйкливий, гбстрий; ingenio ~ тонкйй розум; polemista
- гбстрий полеміст; 3. пронйзливий; дзвінкйй; високий (про голос)] 4. гбстрий, дотбпний; влучний; dicho - дотбпний вйслів, persona -а дотбпна людйна; 5. легкйй, швидкйй; рухливий, жвб- вий; 6. пронйзливий, різкйй, сйльний (про біль; про вітер)] 7. гбстрий, важкйй (про захворювання)] 8. гбстрий (про зір)] тонкйй (про слух); 9. різкйй (про запах)] гбстрий (про смай)] 10. лінгв. гбстрий (про наголос)] acento - знак гбстрого нбголосу, акут; palabra - а слбво з нбголосом на остбнньому
27
¡agüé!
асклбді; 11. мат. гбстрий; ángulo - гбст- рий кут; 12. архіт. стрілчбстий ¡agüé! inteijдіал. (вжив, для підкликанні) гей!
agüeitar vtfl. Ам. див. acechar agüela ЛІ. бабуся, 6á6a; 2. сл. плащ agüela m дідусь, дід agüella fcn.pne. agüela 2 agüera f зрбшувальна KaHáBa agüerista adj діал. марновірний, забоббн- ний
agüero m 1. передвістя, прикмбта; про- рбцтво; buen ~ щаслйва прикмбта; de mal ~ зловісний; 2. Л. Ам. пустощі, поту- рбння
aguerrido adj 1. досвідчений (у військовій справі); обстріляний; ~ en combates за- ґартбваний в боях; 2. витривблий, за- ґартбваний
aguerrir* vt 1. прищбплювати бойовий дух; готувбти до боїв; 2. привчбти до труднощів; заґартбвувати, робити витри- вблим; -se заґартбвуватися aguí fcn. мед
aguija f icr. гблька (річкова) aguijada Лкердйна (погонича волів) aguijar 1. vt поганяти жердйною (волів); острбжити (коней); 2. підганяти; понукувати; спонукбти; 3. v/прискбрювати крок aguijón m 1. жбло (комай); 2. шип, колючка (рослий); 3. вістря, наконбчник 0жердини); 4. див. acicate 1; 5. спонука, стймул; cocear contra el dar (tirar) coces contra el ~ опирбтися, упиратися, брикбтися
aguijonada fpne. aguijonazo aguijonar vticr. див. aguijar 1 aguijonazo m 1. укбл (жалом, шипом, колючкою]і; 2. укбл, удбр (жердиною) aguijoneador m погбнич (волів, мулів) aguijonear vti. див. aguijar 1; 2. мучити, переслідувати (про бажання) aguijoso adj ют. коліЬчий águila 1. ^орбл; - barbuda Яструб-стер- в’Ятник; - cabdal (caudal, caudalosa, real) ббркут; ~ exployada геральд. двого- лбвий орбл; - hembra орлйця; - del monte гірськйй орбл; 2. орбл, гербй; 3. військ., іст. штандбрт, знамбно; 4. бгила (золота монета в Іспанії ч^сів Карла V = 10 реалам)’, 5. бгила (золота монета в Мексиці= 20 песо); 6. діал. папербвий змій;7. (А.) Орбл (сузір'я)’, 8. m зоол. (~ de mar, ~ marina) орлЯк (різновид ската)’, 9. Л.Ам. обмбнщик, шахрбй; 10. Л. Ам. дармоїд; у estar ~ Л. Ам. бути на мілині, без копійки в кишбні
aguileña f бот. водозбір aguileñ«o 1. adj орлйний; 2. m іст. див. aguilucho 1; 3. див. aguilucho 4; nariz ~а
орлйний ніс
aguilera /скбля з орлйним гніздбм aguililla ЛІ. орніт. боривітер (птай); 2. ки- шенькбвий злодюжка (що обкрадає п'я- ний); 3. Л. Ам. обмбнщик, шахрбй aguilillo /77 Л. Ам. рисбк aguilita m Л. Ам. поліцбйський aquilón /771. aum. ¿fe águila; 2. теx. стрілб підйбмного крбна; 3. скіс черепйці (шйфе- РУ); кут (фронтону будівліі; 5. діал. витривблий кінь; 6. діал. рисак aguilucho m 1. орля; 2. мохнонбгий орбл;
3. геральд. орбл (фігура на гербі)’, 4. сл. співучбсник крадіжки
agüinado adi діал. світло-жбвтий (про масть тварин)
aguinaldo m 1. різдвяний подарунок; подарунок в день “поклоніння волхвів”; 2. подарунок; 3. вільянсйко (старовинна різдвяна пісні)’, 4. діал. бот. лібна (різновид) aguisado 1. adj іст. розсудливий; розвбж- ливий; 2.: bien (mal) ~ дббре (погбно)
підготбвлений; 3. adv іст. розумно, ре- збнно
aguisar vt іст. готувбти; влаштбвувати agüista com. курортник, -ця agüita f діал. грбші; estar de ~ діал. виг- равбти, обігравбти; бути у вйграші; estar en ~ діал. бути ласкбвим (про дитинУ); hacerse - діал. сйльно бажбти, жадбти agüitarse Л. Ам. засмучуватися, сумувбти aguja ЛІ. гблка; - de coser швбцька гблка;
- de zurcir штбпальна гблка; trabajo de ~ рукоділля; enhebrar una - втягувати нйтку в гблку; 2. (~ de media) спйця (в’язбльна);
- de gancho в’язбльний ґачбк; 3. шйло (митне)’, 4. капелюшна шпйлька; 5. стрілка (годинника, вагів); - loca стриббюча стрілка; ~ magnética (imantada) магнітна стрілка; кбмпас; declinación de la ~ відхилення стрілки (кбмпаса); 6. мор. (~ de bitácora, ~ de marear) кбмпас; 7. зал. стрілка; 8. військ. бойбк; 9. покбжчик (у вигляді сіріл- кй); 10. обеліск; 11. шпиль (будівлі); 12. пиріжбк (вузький і довгий); 13. гблка-рйба; 14. гблка для програвана; 15. піка, спис;
16. медйчна гблка; 17. Л. Ам. плбнка шта- хбт; 18. с.-г. прищбпа; 19. бот. шип, гблка, колючка; 20. полігр. склбдка, змбршка (на папері); 21. рі пербдні рббра (тварині); 22. вершйна (горі); alabar sus ~s звелйчувати, вихваляти (розхвблювати) себб; buscar una ~ en un pajar шукбти гблку в копйці сіна; conocer (entender, saber) la~ de marear розумітися, знбтися на чому-н., знбти свою спрбву; - е hilo, es mediovestido головнб почбток agujada ґдіал. див. agujal
agujador тдіал. гольнйк agujal т лаз, лазівка (у паркбні) agujar і/М. іст. вколбти, подрЯпати (голкою, шпилькою); 2. іст. рукодільничати; 3. іст. в’язбти; 4. див. aguijar 1, 2; 5. діал. див. azuzar
agujazo m укбл (голкою, шпилькою) agujereador m дриль, коловорбт agujerar, agujerear vt 1. продірявлювати, протикбти; прокблювати; 2. тех. перфору- вбти; 3. свердлити, бурбвити; 4. зрешбчу- вати
agujero m 1. діра, бтвір; 2. тех. (~ de hombre) лаз; 3. тех. свердловйна; - de sonda буровб свердловйна; 4. виробнйк гблок; продавбць гблок; 5. гольнйк, гблечник; taparas залатбти діркй; вйплатити боргй agujeta ЛІ. ремінбць, шнурбк (зметалевими наконечниками); 2. діал. див. aguja 4; З.діал. шбвська гблка; А. діал. стручкбвйй пбрець (різновид); 5. див. aguja 18; 6. рі іст. чайові (листоноші); 7. р/біль, ломбта (у м’язай); cada uno alaba sus ~s усЯк кулик своб болбто хвблить agujetear vt зшивбти ремінцЯми agujetería f 1. майстбрня з вйготовлення ремінців (шнурків); 2. магазйн з прбдажу ремінців (шнурків)
agujetero m 1. виробнйк ремінців (шнурків); 2. торгбвець ремінцЯми (шнуркбми); 3. Л. Ам. див. alfiletero agujón /771. aum. de aguja; 2. кістянб (ме- талбва) шпйлька; 3. капелюшна шпйлька agujoso adj голкоподібний agunchi тЛ. Ам. вйсівки; dar (muchos) ~s нічбго не дбти; тільки по губбх помбзати aguosidad f фiзioл. сербзна рідина aguoso adj див. acuoso ¡agur! interjбувбй!, прощавбй! agurrulado adj роздратбваний, розсбрд- жений, розгніваний
agusanado adj червйвий, роз’їдений чер- в’якбми, в червотбчиніах agusanar vt вишивати канитбллю (золотою або срібною ниткою); ~se червйвіти, ставбти червйвим
agustino /77августйнець (чернець) agutí /77 зоол. агуті, золотйстий заєць aguzadera f див. aguzadora aguzadero 1. точильний; 2. /77брусбк, точйльний кбмінь
aguzado ас/вйгострений, вйтончений aguzador ас^'точйльний aguzadora /брурбк, точйльний кбмінь aguzadura Лгочіння, затбчування (інструментів); прбвка (бритви) aguzamiento m 1. див. aguzadura; 2. іст. стймул, спонука
aguzanieves m зоол. трясогузка aguzar иМ.точйти, відтбчувати, затбчува- ти (інструменти); прбвити (бритву); 2. див. aguijar 1, 2; - elinterés підігрівбти інтербс; - las pasiones розпблювати прйстрасті; 3. загбстрювати (почуття); ~ el oído прислухбтися; - la vista вдивитися; ~ elentendimiento вдуматися ¡ah! interj (вжив, для вираження здивування, захоплення, радості, засмучення) ах!; ох!; ex!; saber decir ¡ah! (уміти) володіти соббю, опанбвувати себб ahajar іїдив. ajar 1 ahebrado adj волокбнний ahechadura f(pf) полбва ahechar ^просіювати, провіювати (через грохот, решето)
aheleado adjгіркйй, з прйсмаком жбвчі ahelear 1. иґробйти гіркйм (якжовч); 2. за- тьмбрювати, отруювати; 3. vi мбти смак жбвчі, гірчйти ahelgado ^рідкозубий ahembrado adj див. afeminado 2 aherrojamiento m 1. закбвування в кайдани; 2. поневблення, закабблення aherrojar vt\. закбвувати в кайданй; сад- жбти на ланцюг; 2. поневблювати, зака- балЯти
aherrumbrar vt надавбти кбльору (смбку) іржі; ~se 1. набувбти кбльору (смбку) іржі; ~se las aguas ставбти залізистою (про водУ); 2. вкривбтися іржбю, іржбвіти aherrumbroso adj 1. іржбвий, проржавілий; 2. залізистий (про водУ) ahervorarse перегоріти, зіпріти (про зерно)
ahí adv 1. тут, там; quédate ~ donde estás залишбйся там, де стоїш; ~ cerca тут, поблизу; - lo tienes ось, візьмй; - Іе tienes а ось і він; de (desde) ~ звідси, з цьбго місця; hacia ~ сюдй; hasta ~ до цьогб місця; до цьбго, дбсі; por - десь тут, поблизу; 2. тудй; - es adonde vamos ось кудй ми йдемб; 3. діал. збраз, цю ж мить; тут, в цьбму; 4.~ está la dificultad в цьбму вся склбдність; de ~ se deduce (se infiere) з цьбго випливбє; de ~ que іос. conj. отбж, тому; 5. (вжив, в прислівникових сполученнях з часовим значенням): de - а росо чбрез дбякий час, трбхи згбдом; de ~ en adelante на- дблі, в майбутньому; de por ~ посербд- ній, звичбйний, рядовйй, так собі; рог~, por ~ щось подібне; на зразбк тогб; більш-менш
ahidalgado adj благорбдний, великодушний; лйцарський
ahigadado adj 1. смілйвий, безстрашний;
2. тбмно-червбний, кбльору печінки ahijado m 1. прийбмний син; 2. хрбсник, -ця; 3. протежб
ahijar 1. vt усинбвлювати; 2. приймбти, вигодбвувати (чужедитинча); 3. припйсу- вати; стбвити за провйну; 4. v/порбджу- вати, нарбджувати; 5. пускбти пбростки (про рослину ahijonear іїдив. aguijar 1 ¡ahijuna! interj (вжив, для вираження захвату, псщиву, обурення) Л. Ам. хай йому біс!; якбго біса!
28
ahumar
ahilado adj 1. слабкий, квблий, чáxлий; 2. легкий, теплий (про вітер); 3. тонкий, слабкий (про голосу ahilamiento тдив. ahilo 1 ahilar 1. йти низкою (ланцюгбм); 2. vt діал. розташбвувати (ставити) в ряд; 3. діал. сіяти (саджбти) рядбми; -se 1. непритомніти (від недоїдання); 2. псувбти-
СЯ; npOKHCáTH (про ТІСТО, ВИНО)', 3. ВИСНб-
жуватися, худнути, cná6HyTH (через хво- роб)і); 4. витягуватися; чбхнути (про рослини, позбавлені світла) ahilerar vt діал. розташбвувати (стбвити) вряд
ahilo m 1. розміщення, розташувбння в ряд; 2. непритбмність; 3. слббюсть; безсилля, знесилення; 4. наліт плісняви (на хлібі)
ahina advicT. див. aína 2 ahincadamente adv настирно, наполбгливо ahincado adj настирний, наполбгливий ahincar vticr. наполягбти, упирбтися; -se див. apresurarse
ahínco /77 наполбгливість, завзятість ahinojar viіст. (vt, vi) див. arrodillar(se) ahitamiento mi. розстанбвка дорбжніх віх (межових знбків); 2. обжбрливість ahitar 1. иґмежувбти; 2. перегодбвувати, напихбти; 3. vi (-se) об’їдбтися; оожирб- тися
ahitera, ahitería f нетрбвлення (рбзлад) шлунку
ahito 1. adi страждбючий нетрбвленням (рбзладом) шлунку; 2. що об’ївся; пересичений; 3. іст. надокучливий, настйр- ливий; 4. іст. нерухбмий, спокійний; 2. m нетрбвлення (рбзлад) шлунку ahobachonado ас^'ледбчий, дозвільний ahobachonarse див. apoltronarse ahocicar 1. vt тикати мбрдою тварину (як покарання); 2. перемагати, долбти (у суперечці)', 3. и/здаватися, визнавбти себб перембженим (в суперечці); 4. примушувати себб робити що-н. ahocinarse протікбти по ущблині (по міжгір’ю) (про річку)
ahogadero 1. adj душний, задушливий; 2. /77 мотузка кбта; 3. задушливе приміщення; тіснотб, духота; 4. підщічний рбмінь (у коня); 5. див. ahogador З ahogadizo adj 1. душний, задушливий; 2. терпкий, в'яжучий (про сма/)\ 3. важкйй, мбкрий (про сплавний ліс); 4. тушкбваний (про м’ясо)
ahogado 1. а^'тіснйй, задушливий (про приміщення); 2. Л. Ам. припущений (про їжуі); 3. /77 утбпленик; 4. Л. Ам. кул. сбус (для тушкування м’яса) ahogador 1. adj задушливий; 2. /77старо- вйнне намйсто; 3. див. ahogadero 2, З ahogagato m діал. кул. аогагбто (солодка страва з борошна маніоки, яєць і цукру) ahogar1 vt 1. душйти, задушйти; 2. заглушувати одйн бдного (про рослини); 3. затбплювати, заливбти водбю (рослини)',
4. гасйти (вогонь, пожежу); 5. заглушувати, стрймувати, затамбвувати (почуття)', 6. (vi, vi) мучити(ся), терзбти(ся); 7. топйти (у вод); 8. зривбти (плани)', ~se 1. задихбтися; -se de calor задихбтися від спбки; 2. стрймуватися, затамбвувати (почуття)', 3. тонути; -se en un vaso de agua тонути в ложці водй ahogar2 vt іст. тушкувбти (їжу) ahogo m 1. див. ahoguío; 2. прйкрість, рбзлад; 3. див. apremio 1;4. потрбба; estar en - бідувбти; 5. діал. кул. сбус (для тушкування м’яса) ahoguijo mi. див. ahoguío; 2. див. angina ahoguío /77задйшка, ускладнене дйхання ahombrado adj мужоподібний (про жінку, дитину)
ahondamiento m поглйблення ahondar 1. і/ґзаглйблювати, робйти глйб- шим (яму)', 2. рйти, копбти; 3. глйбоко ввб- дити, занурювати; 4. (vi) (en) заглйблюва- тися, вникбти; діставатися суті; 5. i//(-se) (en) заглйблюватися, проникати углиб ahora 1. adv збраз, тепбр, на дбний час; hasta - до тепбрішнього чбсу, дотепбр; понйні; desde - з цібї мйті, з цьогб чбсу, відтепбр; desde - en adelante надблі, починаючи з цьогб чбсу; 2. збраз, щбйно; - lo hemos visto ми щбйно йогб ббчили; - me lo han dicho мені сказбли про це щбйно; saliy - mismo він щбйно вййшов;
3. збраз, дуже швйдко; цю ж мить; - Іо verás збраз поббчиш; ven - mismo при- хбдь негбйно ж; 3. соп/. - .... ~... або..., або...; чи...чи,...; або..., або...; - hable de ciencias - de artes siempre es atinado su juicio говбрить він про науку або про мистбцтво, йогб думкй збвждй вдблі; 4. алб, протб; - bien іос. conj. бтже, отбж; - bien, ¿qué quiere Vd? бтже, чогб ви добивбєтеся?; - que іос. conj. але; Іа casa es cómoda - que no tiene ascensor квартйра зручнб, ané нембє ліфтб; por - іос. adv. пбки, пбки що ahorca f діал. подарунок до дня нарбд- ження
ahorcado m 1. повішений; шйбеник (іст.);
2. засуджений до смбрті чбрез повішення; 3. рідіал. черевйки (на шнурівці); по hay que mentar la soga en casa del - y будйнку повішеного не говбрять про мотузку
ahorcador m заст.тт ahorcadura f повішення, стрбта чбрез повішення
ahorcajarse сидіти eépxn ahorcamiento тдив. ahorcadura ahorcaperros т мор. затяжнйй вузол, мбртва петлб
ahorcar vti. вішати (страчувати); 2. припиняти; залишбти, кйдати (навчання); -se 1. повіситися; 2. задихбтися (від справ, турбот)
ahorita adv 1. uiéY ж мйті (секунди); 2. не- дбвно, щбйно; 3. Л. Ам. збраз, ось-ось (про майбутнє)
ahormar vt 1. формувбти, робйти за шаб- лбном (по колодці); 2. рознбшувати (взуття); 3. див. amoldar 3; -se 1. рознб- шуватися (/7/?0 взуття); 2. дббре сидіти, бути до міри, до ногй (по фігурі, по нозі) ahornado я//ичерствйй, сухйй (прохліб) ahornagarse 1. висихати (про землю); 2. засихбти (про рослини) ahornar і'ґсадйти в піч; -se пригорбти, за- лишбючись непропбченим (про хліб) ahorquillado adj що мбє фбрму шпйльки (вилки, розвйлки); вилоподібний ahorquillar vtA. с.-г. стбвити підпбри (під дерева); підпирбти розвйлками (дерева); 2. розга луджу вати, надавбти вилоподібної фбрму; -se розгалуджуватися, мбти вилоподібну фбрму ahorrado adj і. вільний, вольний; вільно- відпущений (про раба); 2. еконбмний, бережливий, ощадливий ahorrador ^'еконбмний, ощбдливий ahorramiento m 1. надання вблі; звільнення (раба); 2. еконбмія, ощбдливість ahorrar vt\. відпускбти на вблю, звільнити (раба); 2. (vi) зберігбти(ся), еконбмити- (ся), накопйчувати(ся); - combustible еконбмити пбливо; - dinero складбти гроші; - palabras не витрачати зайвих слів; 3. (vi) звільняти(ся), позбавляти(ся), позбувбти(ся); щадйти (ce6é); no te lo dijepor -te un disgusto я не сказбв тобі про це, щоб не засмучувати Te6é; si le telefoneas le ahorras el viaje якщо ти
подзвбниш, йому не доведбться їхати; 4. віддавбти частйну худбби пастухбм; по ahorrarse (по ahorrárselas) con nadie говорйти прбвду в бчі; діяти незважбючи на інших
ahorrativa ідив. ahorro 1 ahorratividad f 1. ощбдливість, бережлй- вість; 2. скнбрість, скупість ahorrativo adj і. ощбдливий, бережливий;
2. діал. ледбчий, дозвільний ahorría їіст. своббда, вільність ahorro /771. заощбджєння, еконбмія; нако- пйчення; 2. (рі\ заощбджєння; caja de -s ощбдна каса
ahoyar vi копбти (рйти) ями (канбви) ahuachafar гідіал. вульгаризувбти, опошляти
ahuate m Л. Ам. бот. шипй, колючки (на стебл)
ahuciar vt іст. вірити, довірйти ahuchador 1. adj що накопйчує (гроші, цінності); 2. m скнбра; користолюбець ahuchamiento /77накопйчення, складбння (грошей, цінностей)
ahuchar vt 1. накопйчувати, складбти (гроші, цінності); 2.зберігбти, ховбти (гроші, цінності)
ahuchar \Пдіал. див. achuchar 2 ahuchar vt 1. мисл. клйкати сбкола; 2. діал. нацькбвувати
ahuchear гідіал. свистіти; обсвйстувати ¡ahuél interjдіал. див. привіт!, гей!, аллб! ahuecadera Ідив. ahuecador З ahuecador 1. adj що видовбує; 2. що розм’якшує, розпушує; 3. тдолотб; 4. кринолін
ahuecamiento m 1. видбвбування; 2. поглйблення, запбдина; 3. збивбння; розпушування; 4. зарозумілість, чвбнство ahuecar 1. и/видбвбувати, робйти порож- нйстим; 2. збивбти; розпушувати; 3.: Іа voz говорйти нарочйто сувбрим (похмурим) гблосом; 4. и/йти, залишбти (збори); iahuecal забирбйся геть!, йди!; -se 1. розпушуватися; 2. роздувбтися, вкривб- тися пухирйми; 3. надувбтися, величатися, бундючитися, чвбнитися ahuerar vt псувбти; -se діал. ставбти порбжнім (порожнйстим) ahuesado adj 1. кістянбго кбльору, кбльо- ру кістки; 2. твердйй як кістка ahuesarse діал. 1. вихбдити з лбду, ставбти непридбтним; 2. див. acacharse 2; 3. сйльно худнути
ahuevar 1. освітлювати я0чним білкбм (вино); 2. vi Л. Ам. див. aovar; 3. діал. кривлйтися, вихлйтися (yt танці); -se 1. діал. злякбтися; 2. очманіти, отупіти ahuevazón m діал. приголбмшення, отупіння,
ahuilado adjЛ. Ам. сумнйй, пригнічений ahuizotar vt Л. Ам. постійно турбувбти (переслідувати)
ahuizote /77 діал. 1. надокучлива людйна; зануда; 2. чаклунство ahulado 1. adj Л. Ам. прогумбваний; 2. m Л. Ам. прогумбвана тканйна; клейбнка; 3. рідіал. галбші ahumada ^димовйй сигнал ahumadero m коптйльня ahumadlo 1. ^димчастий; мбтовий; gafas -as tómhí окуляри; topacio - димчастий топбз; 2. копчбний; 3. п’бний; 4. m див. ahumador 2
ahumador 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. обкурювач; димбр
ahumadura f, ahumamiento m копчення ahumar 1. itf коптити (рибу, окіст); 2. обкурювати; 3. (vi) закоптйти(ся); 4. vi диміти;
5. (-se) напиватися, п’яніти; -se 1. наповнюватися дймом; 2. пбхнути (віддавати, тхнути) дймом (про їжу/); 3. закоптй-
29
ahunche
атися, почорніти (від диму)> 4. злитися, кип’ятитися
ahunche тдіал. відхбди, пбкидьки lahupal interj див. aúpa ahupar гідив. aupar ahur interj див. agur
ahurragado, ahurrugado adj погано об- рбблений (про землю) ahusado adj веретеноподібний ahuyentar vt 1. злякувати, відлакувати; примушувати TiKáTn; 2. відганяти, проганяти (похмурідумки, печаль); ~se 1. тікб- ти; 2. уникати, триматися подблі аі т зоол. Л. Ам. 1. лбдар; 2. зоол. вігбнь (різновид)
aideico я^безідбйний aideísmo т безідбйність aijada fдив. aguijada aillo т 1. Л. Ам. болеадбрас, лбсб (з мідними кулями); 2. Л. Ам. общйна (в індіанців)
aimaras, aimarás /нр/аймбри (індіанці в Перу і Болівії)
aína adv 1. мотбрно, швидко; спішно; 2. лбгко; 3. мбйже
ainado adj втбмлений, стбмлений aínas adv див. aína; no tan ~ не так-то прбсто, не так-то лбгко aínda adv крім тбго, пбнад те, крім; більше тбго
aindamáis adv див. aínda aindiado adjЛ. Ам. схбжий на індіанця airad*o adj А. сердйтий; гнівний, лютий; 2. розпусний, порбчний; vida-a розгульне життя
airamiento т гнів, лють; злість airar vtA.(vi)сердйти(ся), злйти(ся), гніватися); 2. див. agitar 1; 3. іст. зненбвидіти; позбавлятимйлостей aire /771. повітря; атмосфбра; - acondicionado кондиціонбване повітря; - cargado збтхле повітря; - fresco (libre) свіже повітря; - comprimido (á presión) те.х. стисле повітря; - enrarecido (rarefacto) фіз. розріджене повітря; - líquido фіз. рідкб повітря; - de mar морськб повітря; аі - líbre іос. adv. на свіжому повітрі, прбсто нбба; tomar el - подйхати повітрям; прогулятися; 2. вітер; - colado холбдний пронйзливий вітер; - del mar морськйй вітер, бриз; 3. схбжість; - de familia сімбйна (фамільна) схбжість; darle un - а otro, darse un - con otro бути схбжим; 4. вйгляд; збвнішність; - ausente відсутній вйгляд; - misterioso таємнйчий вйгляд; - de importancia (imponente) повбжний (солідний) вйгляд; darse ~s de importancia напускбти на сббе повбжність; еі cuadro tiene buen - картина rápHO виг- лядбє; - de taco невймушеність; tener - de suficiencia мбти самовдовблений вйгляд; 5. (рі) пихбтість, чванлйвість; 6. нікчбмність; 7. грбція, вйтонченість; 8. жвбвість; спрйтність, впрбвність (у роботі)', 9. удбр; le dio, un - йогб схопйв удар; йогб розбйв парбліч; 10. алюр; 11. мелб- дія; мотйв; нбспів; - popular нарбдна мелбдія (пісня); 12. муз. ритм, темп; 13. див. aria; 14. рісл. волосся; аі - іос. adv. без опрбви (про коштовне каміння і окуляри); дарбмно, мбрно; hablar аі - кйдати словб на вітер; palabras аі - порбжні словб; de buen (mal) - іос. adv. в гарному (погбному) нбстрої; епеі~іос. adv. вмить, мйттю; у висячому полбженні; в невйзна- ченості, під питбнням; estar en el - вйсіти в повітрі, бути між нббом і землбю; quedar en el - повйснути в повітрі, залишй- тися без рішення (про питання); por el -, por los ~s іос. adv. стрімко, швйдко; andar en (por) los -s бути в невйзначеному станбвищі, вйсіти в повітрі; azotar el -
мбрно трудйтися, товктй воду в ступі; beber los ~s por una cosa пблко бажбти, жадбти;сог1агІав (matarlas) en el - не лізти за слбвом до кишбні; розуміти з півслбва; creerse del - бути довірливим, легковірним; coger - застудйтися, схопй- ти нбжить; dar - пустйти на вітер (гроші, майно)', dar con -, dar de buen - вдбрити з усьбго розмбху (палицею)', штрикнути (ножем)', darle a uno el - de una cosa передчувбти, підбзрювати; почувбти; echar al - відкривбти, огблювати (частину тіла)', fabricar (fundar) (castillos) en el - будувбти повітряні збмки; guardarle (llevarle) el - aunó підлбджуватися, при- стосбвуватися; hacer - (hacerse ~) обмб- хувати(ся); надокучбти, робйти ведмбжу пбслугу; hacer proyectos en el - будувбти на піску; herir el - (con gritos, lamentos) гблосно скбржитися, голосйти; mudar (de) ~s (tomar ~s) змінити клімат (про хворого)', втіктй; mudarse a cualquier - бути флюгером, тримбти ніс за вітром; mudarse el - змінйтися (про долю); ofenderse del - бути обрбзливим, дутися чбрез дрібнйці; ser (un poco de) es(un poco de) - це пусте (нісенітниця); sustentarse del - (vivirdel -) жити святйм духом, живйтися повітрям; плекбти не- здійснбнні мрії; піддавбтися лбстощам, спокушбтися; tener la cabeza llena de-: tiene la cabeza llena de - у ньбго вітер у голові; !, ¡-,-І а ну давбй!, тйсни!; рушбй!, йти звідси!
aireación f провітрювання, вентиляція, аербція
aireada ficr. порйв, пбдув вітру aireado adj 1. провітрений; 2. що пере- бувбє на вітру, що обдувбється вітрбми;
3. зіпсбваний, скйслий airear vtA.(vr) провітрювати(ся), вентилю- вбти(ся); 2. сушйти на повітрі; провітрювати; 3. рознбсити (новини, чутки)', трубй- ти, роздзвбнювати; -se 1. провітрюватися, прогулюватися, дйхати повітрям; 2. застуджуватися; 3. псувбтися, прокисбти airela /вбрес (різновид) aireño adj /говітряний aireo /77 провітрювання, вентиляція, аербція airón1 /771. сіра чбпля; 2. чуббк (у птахів)',
3. плюмбж, султбн
airón2 adj:. pozo - глиббкий (бездбнний) колбдязь; безбдня, прірва airón3: andar al - Л. Ам. галопувбти, мчбти галбпом
airosidad /статурність, стрункість; грбція airoso adj 1. вітряний (про погоду, місце)',
2. граційний; стрункйй, статурний; 3. бла- горбдний, пбвен достбїнства; 4. пере- мбжний, торжествуючий; quedar (salir) - з чбстю спрбвитися; вййти переможцем aislacionismo m політ, ізоляціонізм aislacionista політ. 1. adj що стосується ізоляціонізму; 2. сот. ізоляціоніст aislado adj 1. усамітнений, самбтній; 2. відосбблений, ізольбваний; casos -s ок- рбмі вйпадки; З.архіт. окрбмий, що не примикбє до будівлі (про колону); 4. ел. ізольбваний
aislador 1. adj що ізоліЬє, відділяє; 2. фіз., ел. ізолювбльний; 3. фіз., ел. ізолятор; ізоляційний матерібл; - de alta tensión високовбльтний ізолятор; - del calor теплоізолятор; 4. Л. Ам. рблик (на телеграфних стовпал)
aislamiento m 1. усамітнення, відокрбм- леність; 2. збмкненість, відчуженість; самбтність; 3. фіз., ел. ізоляція; - térmico теплоізоляція; - de sonido звукоізоляція aislante 1. adj фіз., ел. ізолювбльний, ізоляційний (про матеріал)', 2. m див. aislador З
aislar vt\. (vr) усамітнювати(ся), відокрбм- лювати(ся), ізолювбти(ся); 2. отбчувати водбю; 3. ел. ізолювбти aitón тдіал. безбдня, прірва jajá! interj 1. чудбво!, добре!; 2. діал. ага!, попбвся!
ajada1 f кул. ахбда (часниковий соус) ajada2 fflian. див. ajamiento ajado1 adj зів’ялий; збляклий ajado2 adj іст. часникбвий ajaezar \гізаст. запрягбти ¡ajajál interj див. ajá ¡ajajáí! interj діал. сміх та й гбді! ajaleado а^'драглйстий; желеподібний ajaletinado adj желатиноподібний ajamar vt іст. волбти (до кого-н.) ajambado діал. 1. adj ненасйтний, нена- жбрливий; 2. дурнйй, тупйй; 3. /77ненажб- ра; 4. дурень, тупбк
ajamiento m 1. бгбння; 2. в’янення; поть- мбрення, потемніння; 3. обрбза, принй- ження
ajamonarse повніти, глбдшати, розпливб- тися (про жінкУ) ajanado adj рівний, глбдкий ajanar vt іст. див. allanar 1 ajaquecarse страждбти на мігрень ajaquefa f іст. дах (черепичний) ajar1 /77ділбнка, засбджена часником ajar2 иМ. (vt) м’яти(ся), бгбти(ся); 2. вимб- тувати, старйти (про страждання, турботи)', 3. ображбти, принйжувати ajaraca /1. іст. бант; вузол (зі стрічо*); 2. ар хіт. орнбмент вузлбм ajarafe m 1. плоскогір’я, височинб; 2. плас- кйй дах
ajardinar vt перетвбрювати на сад ajaspajas /д/дурнйці, нісенітниці aje1 /77 (рі) див. achaque11 aje2 /77 зоол. червбць (гондураський різновид)
ajear и/квоктбти (про куріпкУ) ajedrea f бот. чаббр, чабрбць ajedrecista сот. шахіст, -ка ajedrecístico adj шбховий; concurso - шбховий турнір
ajedrez /77 шбхи; partida de - пбртія в шбхи; tablero de - шахівнйця; torneo de -
шбховий турнір; jugar al - грбти в шбхи ajedrezado adj розділений на квадрбти (геральд.)', клітчбстий ajedrezamiento т строкбтість, суміш кричущих кольорів і позббвлених смаку при- крбс
ajedrista сот. див. ajedrecista ajelar vt сл. лестйти, підмбзуватися ajenabe, ajenabo т бот. гірчйця ajenación f, ajenamiento m іст. відчуження
ajenar vt(vr) іст. відчужуватися) ajeniar vt, -se Л. Ам. привлбснювати чужб ajenjo /77 1. бот. полин; - decampo, - mayor гіркйй полйн; 2. полйнова настбян- ка; 3. прйкрість, гіркотб ajeno adj 1. чужйй, що налбжить Іншій осб- бі; 2. чужйй, сторбнній; 3. чужйй, не- властйвий, нехарактбрний; esto es - á su carácter це для ньбго не характбрно; 4. відмінний, несхбжий; 5. вільний; позббв- лений; далбкий; está - de preocupaciones він далбкий від турббт; un plan - de sentido común план, позббвлений здорбвого глузду; estar - a (de) не знбти, бути не в курсі; al que de - se viste en la calle le desnudan з чужбго коня сбред бруду геть
ajenuz тдив. arañuela З ajeriar, ajerizar \гісл. смбжити ajero /77 торгбвець часникбм ajete /771. молодйй (зелбний) часнйк; 2. кул. часникбвий соус, сбус з часникбм;
3. див. ajipuerro
ЗО
alabiado
ajetrear vt зaвáлити роббтою; заганЯти, засмикати; -se клопотбтися, метушитися, бігати тудйгсюдй
ajetreo /771. клбпоти, біганйна, cyerá; 2. гармидер, штовханйна
ají /771. пбрець (гострий)-, 2. див. ajiaco 1; estar de - para perro діал. погіршитися (про справу)-, ponerse como un - Л. Ам. почервоніти як рак; почервоніти від злбсті; ser más bravo que el - Л. Ам. б^ти злісним (дратівлйвим) ajiaceite m cóyc з товченого часнику і оливкової олії
ajiaco /771. Л. Ам. кул. cóyc з п0рцю; 2. Л. Ам. різнбвид бл’ї; 3. діал. скандбл, 6éiu- кет; 4. Л. Ам. плутанйна, б0злад; estar como 7 Л. Ам. бути не в дусі, злйтися, скаженіти; ponerse como - Л. Ам. роз- с0рдитися, сказйтися ajibararse діал. 1. набувбти сільськійх звйчок; грубіти; 2. відвикбти від спілку- вбння, дичавіти
ajicera f діал. 1. пбречниця; 2. торгбвка п0рцем
ajicero 1. adj діал. перцбвий; 2. m діал. торгбвець пірцем; 2. Л. Ам. п0речниця ajicillo тЛ. Ам. бот. гбрець, гречйха (рослина)
ajicomino m 1. cóyc з пбрцю з кмйном; 2. обдурювання, шахр0йство iche adj діал. худйй igolear vt Л.Ам. квбпити igolones тріЛ. Ам. скрутн0 станбвище; потрбба
ajigotar иґділйти на дрібні шматкй ajilar 1. vt сл. допомагбти, прихбдити на виручку, на допомбгу, підсобляти; 2. стб- вити клізму; 3. Л. Ам. прямувбти; -se 1. діал. худнути; 2.діал. клювбти (прорибу) ajilé /77 сл. клізма
ajilimoje, ajilimójili т 1. cóyc з часнику (пбрцю); 2. причандЯлля; con todos sus ajilimójilis зі всімб своїми'манбтками ‘ilorio тдіал. ряд, нйзка iménez /77 солярій ajimez /77 венеціЯнське вікнб ajinar vt сл. ділйти на частйни ajiné /77 сл. частйна, чбстка {puerro /77 ДИКИЙ ПОр0Й ¡ajito! interjдив. ajó ajizal /77 п0ле, зас0джене пбрцем ajo /771. часнйк; - porro (puerro) пор0й; bulbo (cabeza) de - голбвка часник^; horca de - в’язка часнику; 2. (espigón de -, diente de -) чбсточка часник^; 3. часни- к0вий cóyc; - blanco (tierno) часник0вий cóyc з 0цтом і мигдал0м; 4. косм0тика, крем; 5. (з дієсл. meterse, andar metido, estar) cnpáea, оборудка; дільце; andar metido en el - бути замішаним y cnpáei; estar en el - б^ти в курсі спрбви; 6. міцн0 слівц0; лбйка; soltar un - вйлаятися; harto de -s невйхований, грубий; селіЬк; hacer morder (en) el - випроббвувати терпіння, дратувбти, водйти за ніс; revolver el - підкладЯти дрбва до багбття; (bueno anda el -І ну й розгардіяш!, біс нбгу зламбє!; quien se pica, -s come на злодії LiiánKa горйть; tieso como un -, más tieso que un - немов аршин проковтнув ¡ajó! interj avy\ (при поводженні з грудними дітьми)
ajobar vt нестй, носйти (на спин)-, тягбти на плечбх; -se іст. due. amancebarse ajobero /771. вантбжник; 2. носій, носйль- ник
ajobilla /їстівнб^мушля ajobo /771. носіння, тягбння на спйні; 2. вантбж, нбша; 3. важкб роббта; навантб- ження; тягбр; 4. значущість, важлйвість ajochar vt діал. 1. дратувати, розохбчувати;
2. наполягати (на проханн!)-, чіплЯтися
ajofaina fflne. aljofain ajolote /77 зоол. аксолотль ajonjear vt 1. діал. пЯстити; бЯлувати; 2. спокушбти; обманювати; 3. лестйти ajonjolí /771. кунжут, сезЯм; 2. кунжутне насіння
ajorar* vt 1. насйльно переганяти, відвб- дити (людей, худобу)-, 2. діал. злйти, ви- вбдити з cé6e, дратувЯти ajorca f6расл0т
ajornalar vt(vt) наймбти(ся) на под0нну роббту
ajoró /77 сл. П’ЯТНИЦЯ ajorro ж/ивблоком; на буксйрі ajotar vt діал. 1. переслідувати, цькувбти (звіра)-, 2. нацькбвувати (собаі)\ 3. діал. зневажЯти, нехтувати; -se 1. діал. див. abochornarse 3; 2. Л. Ам. див. afeminarse ajuar /771. домашнє начиння; пожитки; 2. придане (нареченій; новонародженому) ajuarar вмеблювати, обставляти ajudiado adj А. схбжий на єврЯя; 2. євр0й- ський
ajuiciado розумний, розвбжливий ajuiciamiento m думка, оцінка ajuiciar vt\. (v) напоумлЯти; 2. судйти, склад0ти врбження ajumarse напивЯтися дбп’яну ajuncar vt 1. мор. навантЯжувати 6anác- том (судно)-, 2. сл. див. agraviar ajunco adj сл. див. agravioso ajunquillar гідив. ajuncar 1 ajustad*o adj 1. вірний, прбвильний; 2. т0чно підігнаний, припасбваний; підігнаний по фігурі, облягбючий (про одяг); 3. відповідний; una conferencia -a al teína
Л0КЦІЯ, ЩО ВІДПОВІД0Є TÓMÍ
ajustador /771. корсаж; корс0т; ліф; 2. слюсар (високого розряду)’, налЯдчик; скла- дбльник; 3. полігр. верстбльник; 4. полігр. верстЯк
ajustamiento тдив. ajuste 1-7,9 ajustar 1. иґпривбдити до лбщу, упорядкб- вувати; - las cuentas вивірЯти рахунки; 2. підганЯти, припас0вувати; підганЯтй по фігурі (сукню)-, 3. встанбвлювати, монто- вувбти, збирати (механізм); 4. настрбю- вати, налбгоджувати, регулювбти; 5. уз- гбджувати, пов’язувати, привбдити до відповідності; 6. домовлятися; обговбрю- вати; - el precio домовлятися про ціну; - un tratado comercial укладбти торгбву угбда; 7. примиряти, залбгоджувати (сварку, конфлікт)-, 8. наймбти, пі^ряд- жбти; - obreros наймбти працівників; 9. спл¿чувати (рахунки, борги); 10. полігр. верстбти; 11. діал. еконбмити; 12. діал. тйснути, стискбти; 13. діал. завдбти удб- ру; вліпйти лЯпаса; 14. и/тбчно підхбдити, бути до міри; -se 1. застосбвуватися, пристосовуватися; 2. (соп) погбджува- тися, домовлятися; 3. Л. Ам. захвбрювати ajuste /771. привбдення до лбду; 2. мон- тбж, склад0ння; 3. налагодження, наст- рбйка, регулювання; 4. приганяння, при- пасувбння, прилбджування; 5. дбговір, угбда; домбв- ^ леність;
conforme al - згідно ¿}Ом0вленості, за домбвленістю; 6. дбговір про найм ро- ббчої сйли; підрЯд; 7. звірЯння, перевірка (рахунків)-, 8. діал. умбва, обстбвина; 9. полігр. верстбння; mas vale mal - que buen pleito погбний мир крбще дбброї свбрки
ajustero тдіал. 1. працівнйк, що вик0нує відрЯдну роббту, відрЯдник; 2. підрядник ajusticiado /77стрбчений ajusticiador т кат ajusticiamiento т стрбта ajusticiar і//стр0чувати ajustón /771. діал. див. ajuste 1,3; 2. Л. Ам. покарбння
аі (стягнення прийменника а і означ, арт еі); decir al padre сказбти ббтькові; аі anochecer іос. adv. в сутінки, надвбчір ala1 f 1. крилб (птаха, комахи); desplegar las -s розпрбстувати крйла; 2. ряд, лінія; en - іос. adv. в ряд; hacer - вишикуватися в ряд; 3. піддбшшя; 4. флігель; крилб (будівлі)’, 5. полЯ (капелюха)-, 6. шахм. лінія; 7. бот. гелбніум; 8. ріанат. крйла нб- са; 9. військ., спорт, крилб, фланг; 10. військ, фланг, бічнб лінія укріплення; 11. тех. лбпать (гребного, повітряного ґвин- та)‘, 12. мор. малбньке вітрйло; 13. авіаційний полк; 14. ав. крилб, площинб; - plegable висувнб крилб; 15. діал. фігура контрдбнса; 16. рі внутрішня сйла, енбр- гія; натхнбння; dar -s надихбти, окри- лЯти; tomar -s надихбтися; 17. зухвбліс- ть; нахббство; безпардбнність; dar -s по- турбти; tiene demasiadas -s він занбдто знахабнів; - de mosca карт. сл. крап; - del corazón анат. передсбрдя; р! бадьб- рість, енбргія; вбля; ahuecar el - тікати, накивбти п’Ятами; arrastrar él - увивб- тися; волочйтися; caérsele á uno las -s (del corazón) onycKáTH руки, занепад0ти духом; cortar (quebrantar, quebrar), las -s підрізати крйла; volar con sus propias -s стбти самостійним, стбти на нбги ¡alai2, jalál interj 1. давбй!, швидше!, сміливіше!; 2. гей!, ходй сюдй!
Alá /77 аллбх
alabable adj що заслугбвує похвал й alabado m 1. хвалббна молйтва; 2. муз. motót; 3. Л. Ам. алаббдо (селянська пісня)-, аі - іос. adv. діал. на зорі, на світбнку, удбсвіта; por el - dejé el conocido, y víme arrepentido від добрб добрб не шукбють
alabador а^'хвалббний, вихваляючий alabamiento m хвалб, вихвалЯння alabancero adjулбсливий, догідливий alabancia f див. alabanza alabancioso зс/хвалькув0тий alabanco m орніт. дйка кбчка, чирбк alabanza f\. похвалб; хвалб, вихвалЯння; canto de - хвалббна пісня; deshacerse en -s розсипбтися похвалбми; llenar de -s захвблювати; 2. хвальбб, похвальбб alabar 1. к7хвалйти, розхвблювати; 2. и/77. Ам. cniBáTH алаббдо; -se хвалйтися, вихвалятися; alábate, Juan, que si no te alabas, no te alaban себб не похвблиш — ніхтб не похвблить; alábate, pavo, que mañana te pelan вйсоко літбєш, десь сЯдеш
alabarda f\. алеббрда; 2. іст. збрбя сер- жбнтів (у піхот)-, 3. іст. звання сержбнта alabardero m 1. солдбт, озбрбєний але- ббрдою; 2. клакбр
alabastrado ^с/схбжий на алеббстр, але- ббстровий
alabastrino ^'алеббстровий alabastrita, alabastrites f мін. гіпсовий алеббстр
alabastro m алебастр alabatorio тдив. alabanza alabe /771. гілка, прйгнута до землі; 2. ци- нбвка, рогбжа (біля бортів воза)-, 3. іст. навіс (даху)-, 4. тех. лбпать, лопбтка (водяного колеса, гребного ґвинта)\ - director турбінна лопбтка; 5. зуббць кблеса (механізму)
alabeado ^'зіпнутий, викривлений, кривйй alabear иґзгинбти, викрйвлювати; -se пе- рекбшуватися, жолббитися (про предмети з дерева) alábega f див. albahaca alabeo /771. вйгин, кривизнб; 2. жолбблен- ня, перекіс
alabiado ^зазублений (про монету, медаль)
31
alabradorado
3alabradorado a# схбжий на селянина alacalufes т рі алакалуфи (індіанці в Чилі)
alacayo т іст. лакбй
alacena /'(стіннб) шáфa (для продуктів, посуді
alaciar vi, -se сбхнути; в’янути alaco тдіал. 1. лахміття, ганчір’я; дрбнтя; непбтріб; 2. пpoпáщa людина, гультЯй alacrán т 1. зоол. скорпіон; - cebollero звичáйнa капустянка; - marino морськЯ жбба (риба)\ 2. ґачбк (на вуздечці коня)', 3. Л. Ам. пліткбр; picado del - урбжений хворббою, недугою; пригнічений; що страждбє Há венерйчну хворббу; quien del ~ está picado, la sombra le espanta лякана ворбна і кущб боїться alacranado adj 1. схбжий на скорпібна; 2. укушений скорпібном; 3. порбчний, зіпсб- ваний, розббщений
alacranear vi лихослбвити, розпускбти пліткй, пліткувбти
alacranera /і. місце, багбте на скорпібнів; 2. бот. скорпібнниця (рослина)', 3. діал. зббрище пліткарів
álacre adj 1. рбдісний, весблий; 2. живйй, рухливий, мотбрний
alacridad f весблість, пожвбвленість, жвбвість
alacha f3oon. анчбус alachar vtcn. знахбдити, виявлЯти alachero m продавбць анчбусів alaching(u)ar vt сл. подбвжувати; витягувати, розтягувати alada Лібмах крил aladar m (рі) лбкони на скрбнях aladear vt діал. 1. постбвити (відклбсти, відвестй) убік; 2. позббвити допомбги (заступництва) aladica їдив. aluda
aladierna f, aladierno /лжбстір вічнозелб- ний
alado adj 1. крилбтий, що Máe крйла; 2. легкйй, швидкйй; 3. пбристий (про листя) aladrar vt діал. див. arar; -se починбти псувбтися
aladrería їдіал. сільськогосподбрський ін- вентбр
aladroque m див. alacha aladul /77 казанбк (для їжі) alafa f заст. зарплата alafia f 1. поблбжливість, мйлість; прощення; pedir - просйти вйбачення (по- щбди); 2. діал. балакучість, балаклйвість alafre adj діал. нйций, підлий; ганббний álaga /пблба (рослина і зерно) alagadizo ¿q/болотйстий, багнистий alagado 1. adj що перетворйвся набзе- ро; затбплений; 2. m діал. затбплене місце
alagar vt(vr) затбплювати(ся); -se діал. протікбти, давбти тбчу (про судно) alagartado adj 1. схбжий на Ящірку (кольором); 2. діал. скупйй, жбдібний alagartarse 1. Л. Ам. шйроко розстбвити нбги (про тварину); 2. діал. ставбти ску- пйм (жбдібним)
alagunar vt заболбчувати, утвбрювати болбта (калюжі) alajú /77 хул. Hyrá
¡alalau! interj діал. \.(при відчутті холоді бр-р-р!; 2. (при переляк/) ой!, ах! alalia їмед. алалія
alalimón m алалімбн (дитяча гра, схожа на хоровод) alalino adjnmm
alamar /771. петлйця, петлЯ (зішнура)', 2. торочкй, бахромб (на одязі) alambicado adj А. що видабться скупо (в обріз); 2. мудрбваний, пишномбвний alambicamiento m 1. перегбнка, дисти- лЯція; 2. хитромудрість, пишномовність
alambicar vt 1. переганяти, дистилювбти;
2. пйльно (скрупульбзно) розглядбти (ви- вчбти); оцінювати налбжним чйном; 3. (vi) мудрувбти, пишномбвно вислбвлювати думкй; 4. змбншувати (цін/)\ 5. врізбти (норму, порцію)
alambique m 1. перегінний куб; дистилятор; 2. Л. Ам. спйрто-горілчбний завбд; por - іос. adv. мізбрно, по краплйні alambiquería f Л. Ам. спйрто-горілчбний завбд
alambiquero m винокур alambor m 1. буд. скіс, косйй зріз (дошки, каменя); 2. військ, ескбрп alambrada fвійськ, дротянб загорбдження alambrado 1. adj обтягнутий дрбтом (про предмет)', 2. міцнйй (про нитк/)\ 3. яскрб- во-червбний (про колір)’, 4. діал. світло- золотйстий (про масть коня)', 5. m див. alambrera 1; 6. дротянб загорбдження alambrar1 vtA. обгорбджувати (відокрбм- лювати) дрбтом; 2. підвішувати дзвінбчки (худобі)
alambrar vi діал. прояснюватися (про небо) alambre m 1. дріт; - espinoso (de espino)
колібчий дріт; - eléctrico електрйчний прбвід; 2. іст. мі/jb, брбнза, латунь; 3. дзвінбчки, бубонці (у худоби); 4. тріска, скелбт (про людину); pisar el - діал. ро- бйти з-під пблиці
alambrecarril m підвіснб канбтна дорбга (для транспортування деревний) alambrera f 1. дротянб сітка (на вікнах)-,
2. сітка, дротянб крйшка (для зберігання їжі)
alambrería /і. магазйн з прбдажу дрбту;
2. дріт
alámbrico adj дротянйй alambrilla їдив. azulejo2 alameda f 1. тополйний гай; 2. тополйна албя; 3. албя; 4. проспбкт alamino adj бот. топбля álamo /77 бот. топбля; - blanco (negro) сріблЯста (чбрна) топбля; - temblón (alpino, líbico) осйка
alamor m бот. фарбувбльний сафлбр alamparse 1. запблюватися бажбнням;
2. облйзуватися, передчувбти смачнйй обід
alamud m залізний збсув alancear vt 1. завдавати удбру (колоти) спйсом; 2. зачіпбти, підштрйкувати alandal m бот. колоквінт, гіркйй гарбуз alandro m дрібнйця
alanés m Л. Ам. зоол. велйкий мексикбн- ський блень
alano /77 1. зоол. бульдбг; 2. настйра, причбпа
alante adv див. adelante alanzado adi А. списоподібний; 2. геральд. що біжйть (про фігур/) alanzar vt 1. див. alancear1; 2. метбти, кйдати
alaqueca f, alaqueque m мін. сердолік, червбний агбт alaquiar vtcn. ткбти alaquiní f сл. ткбля alaquinó m сл. ткач
alar11. adju\о стосується крилб; 2. крилб- тий; 3. пахвбвий; 4. mдив. аіегої; 5. діал. див. acera; 6. (ріі) мисл. сильцб (дляловлі куріпок); 7. рісл. штанй, порткй alar vi сл. йти, пбртися alárabe, alarbe adj, m див. árabe alarde m1. військ, іст. бгляд; парбд; 2. іст. спй- сок особбвого склбду; поімбнний спйсок солдбтів; 3. перевірка, інспбкція; 4. афішу- вбння, демонстрбція; hacer - висгавлЯти напбказ, хвалитися; 5. відвідування суддбю ув’язнених; 6. юр. рбзгляд справ (в суді) alardear vi (de) виставляти напбказ, афішувбти, хвалйтися
alardoso adj А. пйшний, розкішний; 2. хва- лькувбтий; пихбтий
alargada їмор. штиль, безвітря, затйшшя; dar la - діал. запускбти папербвого змія alargadera fA. подбвжувач (ніжки циркуля)', надстбвка; 2. діал. пбгін (лози) alargado 1. а^довгбстий, вйтягнутий, по- дбвжений; 2. дбльній, віддблений; 3. m див. alargadera 1
alargador 1. adj подбвжуючий, надстав- нйй; 2. тдив. alargadera 1 alargamiento т А. подбвження; розтягування; 2. продбвження, відстрбчення; 3. віддблення
alargar vt 1. подбвжувати, робйти дбв- шим; - un sobretodo подбвжити пальтб;
2. розтягувати, витягувати; 3. розширювати (межі)', 4. продбвжувати, відстрочувати, відкладбти; 5. напружувати (зір, слух); - el oído прислухбтися; - la vista вдивлЯтися; 6. передавбти (з рук в руки)',
7. протягувати (рук/)\ 8. поступбтися; 9. відпускбти, попускати (мотузок, канат)',
10. віддаляти, відсторонювати, відсувб- ти; 11. Збільшувати, підвйщувати (зарплат/)', 12. підганЯти, квбпити; -se 1. подбвжуватися, збільшуватися; 2. розтягуватися, витягуватися; 3. тягнутися (про час)', 4. віддалятися, відсторбнюватися, відсувбтися; 5. (a, hasta) дійтй; добігти; 6. перехбдити мбжі, не знбти міри; 7. розщедритися; 8. розпатЯкатися, патЯкати; 9. мор. змінювати нбпрям (про вітер) alargue m 1. надстбвка (на одязі)', 2. (рі) запбс тканйни (на одязі) alaria /Інструмбнт для полірувбння глйня- них посудин
alarida тзбірн. крйки, збйки; гбмір, гблас alarido m 1. войовнйчий клич (маврів)', 2. тухшйвий крик (зойк); 3. рбдісний зойк alarife /771. архітбктор; збдчий; 2. викон- рбб; 3. див. albañil; 4. Л. Ам. хитрун, спрйтник
alario ^‘крилбтий
alarma гА. тривбга, сигнбл тривбги; - aérea повітряна тривбга; - antigás хімічна тривбга; aparato de - сигналізбція, сиг- нбльний прйстрій; 2. тривбга, занепо- кбєння, хвилювбння;^ - falsa фальшйва тривбга; sembrar - сіяти тривбгу alarmador, alarmante adj тривбжний, що викликбє тривбгу
alarmar 1. vi піднімбти тривбгу; давбти сигнбл тривбги; 2. vt турбувбти, викли- кбти тривбгу (хвилювбння); -se турбувб- тися, непокбїтися, хвилюватися alarmismo m панікбрство alarmista 1. adj панікбрський; 2. com. па- HÍKép, -ка
alaroz /77 двернб корббка alarse сл. змивбтися, змбтуватися alasita їдіал. Ярмарок іграшок alastrar vt див. amusgar 1; -se припбсти до землі (про тварин) alaterna їбот. олйвкове дбрево (різновид) alaterno тдив. aladierna alatli тЛ. Ам. див. alción 1 alatonado яс/латунний alaureado adj схбжий на лавр alausa їдив. alosa alavanco т орніт. дйка кбчка, чирбк alavense, alavés, alavesa 1. adj що стосується провінції Алава; 2. m, /'жйтель, -ка (урбдженець, -ка) провінції Алава alavesa /жорбткий спис alavete /77 орніт жайворонок (різновид) alazán 1. ^світло-корйчневий; 2. гнідйй, червонувбто-рудйй; 3. m світло-корйчне- вий кблір; 4. гнідйй (кінь) alazana Лиаслорббка alazano adj, тдив. alazán alazar тдив. alazor
32
albita
alazo m див. aletazo 1 alazor m бот. фарбувбльний сафлбр alba /1. зоря, свинок; al - loe. adv. на зо- pí, удбевіта, на світбнку; quebrar (despuntar, rayar, reír, romper) el ~ світбти; розвиднюватися, зaймáтиcя (про зорю)] 2.білб вбрбння (католицьких священиків під час богослужіння); 3. передранкбвий дзвін; 4. ¿льба, ранкбва пісня (жанр провансальської поезіїу, 5. анат. біла речо- BHHá мбзку; 6. військ, іст. остбння чверть нбчі (у вартовий 7. сл. npocTnpáflno albaca їдив. albahaca albacea com. душоприкбзник albaceazgo m обов’язки душоприкбзника albacora^їбот. фіга, ембква (рання) albacora2 fixr. тунбць (різновид) albada їдив. alborada 4 albahaca їбот. базйлік (ароматична рослина)
albahaquero m квітковий гбрщик albahío з#світло-жбвтий, солбм’яного кб- льору (про масть корови, бика) albaicín /77 міський KBapTán (на схилі гори) albaire /77 сл. курячеяйцб albalá /1. іст. королівська rpáMOTa; 2. іст. докумбнт, розписка, свідбцтво albalado adj сл. що спить, сплячий albán /77 сл. 1. дихання; знишка; 2. (рі) кістка (гральна)
albando adj розт^рений до білого (про метал)
albanega /1. іст. сітка (дляволосся)\ 2. сітка (для ловлі кроликів); 3. архіт. антрвб- льт; ná3yxa склепіння albaneguero m сл. гравбць в кістки albanés1 m сл. 1. див. albaneguero; 2. рі кістки (гральні)
albanés2, albanesa, alban*o, -а 1. adj ал-
бáнcький; 2. m, /алббнець, -ка; 3. m ал- 6áHCbKa мбва
albañal m стік для нечистбт, CT¡4Há Tpy6á; клобка; salir por el ~ опинитися (по в^ха) в брйді
albañalero 1. яя/асенізаційний; 2. mace- HÍ3áTop
albañar m 1. див. albañal; 2. марнотрбт- ність, MapHOTpáTCTBO albañear vi іст. див. albañilear albañería їіст. див. albañilería albañil m каменяр, муляр albañilear и/працювбти каменярбм, мулярем
albañilería f 1. кам’янб (цеглянб) клбдка; 2. ремеслб (профбсія) KaMeHflpá, муляра albaquía f зблишок (рахунку, боргуі) albar 1. adj білий, білувбтий (вжив, у назвах рослин)) ріпо - бот. ялиця; 2. m посушливий ґрунт (на пагорбал) albara їдив. albarazo albarada /1.див. albarrada1; 2. білизнб albarán m 1. оголбшення (про здачу будинку, квартири); 2. іст. див. albalá 2 albarazado1 a# хвбрий на білу npoKá3y albarazado2 аоучбрно-червбний albarazo m мед. 1. біла npoKáaa; 2. (рі) лишáй; екзбма albarcas їрідив. abarcas albarcoque m див. albaricoque albarcoquero m див. albaricoquero albarda /1. в’ючне сідло; - gallinera плбе- ке в’ючне сідлб; 2. див. albardilla 6; 3. діал сідлб (з сиром’ятної шкіри)] ~ sobre - sobre aparejo (Гі. Ам.) непотрібне повтбрення; Mácno мбеляне; como ahora llueven ~s казки!, бути тогб не може!; echar una - a uno TpináTH нбрви (не да- BáTH життя); venirse (volverse) la - a la barriga вийти ббком кому-н. albardado adj 1. зі смугою іншого кольору на спині (про тварину); 2. діал. в клярі (про м’ясо, риб.У)
albardán m блбзень, паяц álbardar vtA. нав’ючувати; сідлбти під в’юки; 2. o6xnaAáTH скйбочками cána (перед смаженням)
albardear vt 1. діал. набридбти, надоку- 4áTn; 2. діал. пригнбблювати, утискати; 3. Л. Ам. Bnépiue сідлбти (лоша) albardela їдив. albardilla 1 albardería f 1. сильна майстбрня; 2. náBKa з прбдажу сідел; 3. ремеслб сідельника
albardero m сідбльник albardilla f 1. сідлб для об’їжджбння кбней; 2. густб (зимбва) шерсть; 3. шкіря- нб подушка (на плечі водоноса) ] 4. межа] землянйй вал (для межування); 5. скат (для відведення води)\ 6. скйбочка cána (для обсмажування дичини)] 7. пбгорок (на дорозі під час бездоріжжя); 8. кул. припрбва (з яєць, борошна і цукру)] 9. карт, шахрбйство
albárdillar vt 1. обкладбти печбню скйбочками cána; 2. одягбти ковпачбк (на ловчих птахів)
albardín m бот. альбардйн (різновид іспанського дроку)
albardón m 1. aum. de albarda; 2. сідлб для верховбї їздй (у пастухів); 3. Л. Ам. див. albardilla 5; 4. діал. горббк; 5. Л. Ам. дбмба
albardonería їдив. albardería albardonero m див. albardero albarejo 1. ао/вйщоїбкості, вйщого ґатунку (про пшеницю, борошно); 2. m високо- сбртна пшенйця; питлівка (борошно) albareño m див. albarino albareque m сітка для ловлі сардйн albarico adj, m див. albarejo albaricoque m 1. бот. абрикбса (плід)] 2. див. albaricoquero
albaricoquero m бот. абрикбсове дбрево; - de Cuba мамбй (фруктове дерево) albarigo adj, тдив. albarejo albarillo1 /77 швидкйй акомпанембнт на гітарі; ir por el ~ йти шкереббрть (навпа- кй)
albarillo /77 біла абрикбса (дерево і плід) albarino т білйла (для обличчя) albariza f 1. солончакбва лагуна; 2. діал. див. albar 2
albarizo 1. adj білястий, білувбтий (про ґрунт)] 2. m див. albar 2 albarra їбот. ялівбць (іспанський різновид) albarrada11. кам’янб CTiHá, огорбжа (сухої кладки)] 2. укріплена Tepáca (на схилі гори)] 3. землянйй вал, загорбжа (навколо ділянки землі)] 4. іст. землянб укріплення, землянйй вал albarrada2 ЇА.див. alcarraza; 2. діал. ста- вбк; водбймище, резервубр albarrana ЛІ. лук (різновид)] 2. іст. ббшта (на фортечній стіні)
albarráneo adj іст. чужозбмний, інозбмний albarranilla /лук (різновид) albarraz тдив. albarazo albarrazar і^фарбувбти волосся (бброду) albarsa /риббльський кбшик (для перенесення снасті)
albartada їдив. albarrada1 albatoza /баркас (з тентом) albatros(te) m орніт. альбатрбс; буревісник
albayaldar иґ вкривбти свинцевими білилами
albayalde /77 свинцеві білйла albazano яфгбмно-каштбновий (про масть коня)
albazo /771. іст., діал. див. alborada 2; 2. Л.
Ам. див. alborada 4; 3. Л. Ам. світбнок; 4. Л. Ам. крадіжка на світанку; 5. Л. Ам. раннє вставбння
albear1 /77 ґрунт, багбтий блакйтною глйною
albear2 vi 1. біліти; білітися; 2. Л. Ам. páHo вставбти
albedo /77 астр., фіз. альббдо albedrío /771. (libre ~) своббда вблі; свавілля; 2. свавілля; прймха, капрйз; al - de uno за прймхою (волею); 3. звичайне прбво, непйсаний закбн; rendir el - підко- рйтися вблі
albedro тдіал. сунйчне дбрево, сунйчник albegar vt іст. білйти (стіни) albéitar /77, albeite m іст. ветеринбр albeítería / ветеринбрія albeldar* Звіяти (зерно) albellón тдив. albañal albén /77 мін. вапнянйй шпат; вапняк albenda / заст. облямівка, оборка albendera /1. іст. майстрйня обброк; 2. не- рбба, ледацюга
albeogo m зоол. каракбтиця (різновид) alberca /1. штучне водбймище, резервуар; 2. мочйльня (для льону)] en - без даху (про будівлю, що будується) albercoque тдив. albaricoque albercoquero т див. albaricoquero albérchigo т 1. бот. пбрсик (плід)] 2. див. albaricoque; 3. див. alberchiguero alberchiguero /771. бот. пбрсикове дбрево (різновид)] 2. діал. див. albaricoquero albergada їіст. 1. табір; стан; 2. тимчасбве укриття; 3. притулок, пристанбвище albergador 1. adj що надаб притулок (пристанбвище); 2. m іст. госпбдар заїжджого двору (готблю); шинкар albergadura їзаст., див. albergue 1 albergar 1. і/ґнадавбти притулок (пристанбвище); 2. селйти, розміщувати; 3. слу- гувбти житлбм; 4. таїти, прихбвувати (почуття, наміри)] ~ odio затаїти злість; 5. vi (~se) знахбдити (отрймувати) притулок;
6. селйтися, поселитися albergue m 1. притулок, пристанбвище;
2. тимчасбве житлб, кут; 3. бурйночок для турйстів; турббза; 4. норб, лігво, барліг;
5. іст. (сирітський)^ притулок; - para los pobres будйнок опіки; богадільня alberguería ї іст. 1. заїжджий двір, трак- тйр; 2. див. albergue 5 alberguero m іст. 1. див. albergador 2;
2. див. alberguería 1
albero 1. adj див. albar 1; 2. тдив. albar 2;
3. посудний рушнйк; 4. діал. збльник (у юпці)
alberque тдив. alberca
alberquero /77flomáflá4 водбймища (став-
Ká)
albiage, albiaje m зоол. каракбтиця (різновид)
albiam, albián m бот. нарцйс albiar /77 бот. апельейнове дбрево albibarbo adj зоол. біломбр^ий albica їмін. біла глйна, каолін albicanta їбот. білий анембн albicante adj що біліє albície /білизнб
albicolor білий, білого кольору albido adj&mm
albillo тбот. 1. білий BHHorpáfl; 2. албілйо (сорт білого вина)
albín /771. мін. гематйт, червоний залізняк;
2. жив. тбмний кармазйн albina /1. (~ de marisma) лагуна, затбка, бухта; 2. мін. сіль, що відкладається в лагунах
albinia ї, albinismo m мед. альбінізм albino 1. ас/блідйй (про шкірУ)] білястий (про ВОЛОССЯ, шерсть, оперення)] 2. /77 альбінос; 3. Л. Ам. альбіно (нащадок мо- риска і європейки)] 4. діал. світлошкірий негр
albir /77смола (тисовогодерева) albiriji / сл. спрйтність, впрбвність albita їмін. білий польовйй шпат
33
albitana
3 albitana /огорбжа (для захисну рослині) albo adj 1. білий; 2. розжбрений до білого (про метал)
albocinéreo adj біло-сірий albogue m муз. 1. сопілка; флбйта; 2. тарілки
albohol1 m обкурювання (ароматичними речовинамні)
albohol2 m бот. берізка nonbOBá albolena /вазелін albollón тдив. albañal albóndiga, albondiguilla f кул. 1. фрика- дблька; 2. Л. Ам. котлбта albor /771. див. albura 1; 2. (рі) сЯиво зорі; світ0нок; -es del día néptue проміння сбн- ця; 3. (pi) почбток, зорЯ; (-es de la vida) дитинство; іЬність
albora їдіал. муз. серенбда (на честь нареченого і нареченої напередодні весілля)
alborada f 1. світбнок; 2. військ, ранкбвий HácTyn; 3. військ, зоря (сигнал)\ 4. альбо- рбда (ранкова пісня) albórbola f (рі) рбдісні крики, тріумфу-
ВбННЯ
alborear vi іст. 1. свисти; займбтися (про зорю); розвиднюватися; 2. пробивбтися, займатися, схбдити alborecer* див. alborear 1 albornez тдіал. північний вітер albornía f керамічна (глазурбвана) миска (каганбць)
alborno тдив. albura З albornoz /77 1. тканйна з грубої крученої шбрсті; 2. плащ з кбптуром; бурнус; 3. ку- пбльний xanáT
alboroc, alboroque /77могорйч, пригощбн- ня (після укладення угоди) alborotadizo ^‘неспокійний, нервбвий alborotado adj 1. збуджений; 2. необбч- ний; нерозвбжливий; 3. метушлйвий, непосидючий; 4. розпбтланий (про волосся) alborotador 1. ¿q/галаслйвии, гомінкйй; 2. що збуджує, підбурює ідо безладів); 3. т порушник спбкою (громадського порядку-, 4. баламут, бешкбтник alborotamiento т іст. див. alboroto 2 alborotapueblos com. і. див. alborotador 2; 2. заводій, веселун alborotar 1. иґпереполбхати, схвилювбти, привестй до ббзладу; порушувати тйшу (громбдський порядок); 2. збурювати, підбурювати (до безладів); 3. vi шуміти, галасувбти, кричбти; -se 1. переполб- хати, схвилювбтися; -se por nada хвилю- вбтися чбрез дрібнйці; 2. обурюватися, бунтувбти; 3. бушувбти (про море)', 4. Л. Ам. ставбти на дибй (про коня)', - el gallinero (el palomar, el rancho) переполб- хати всіх; зчинйти переполбх alborotero, alborotista adj, m Л. Ам. див. alborotador
alboroto /771. шум, ránac; крик; 2. ббзлад; переполбх, метушнЯ; 3. занепокбєння, тривбга, хвилювбння; 4. див. asonada;
5. Л. Ам. див. alborozo 1; 6. діал. пожвбв- лення; 7. рідіал. смбжена кукурудза з мб- дом; de - діал. приголбмшливий; винят- кбвий
alborotoso adj, тЛ. Ам. див. alborotador alborozado adjsecénm, рбдісний alborozador 1. adjsecénm, рбдісний; 2. m веселун
alborozamiento m іст. див. alborozo 1 alborozar vt\. викликбти весблість (сміх);
2. іст. див. alborotar 1; -se шумно веселйтися
alborozó /77 1. весблість, рбдість, тріум- фувбння; 2. іст. крик, шум, ráMip albortante тЛ. Ам. бра alborto /77 бот. сунйчне дбрево, сунйчник albotín /77 бот. терпентйнове дбрево
albriciar vt іст. 1. робйти подарунок (за добру звісткУу, 2. принбсити дббру звістку albricias fpl 1. подарунок (за добру звістку)', ganar las - пбршим принбсти дббру звістку; 2. пбм’ятний подарунок; |-І якб рбдість!, урб! albuco тдив. asfódelo albudeca f бот. позббвлений смаку кавун; позббвлена смаку дйня albufera /лагуна (на низинному березі), приплйвний басбйн albúgina їдив. albugo albugíneo, albuginoso adj\. анат. білковий; 2. абсолютно білий (про тварину) albugo /77 мед. більмб albuhera /1. див. albufera; 2. штучне во- дбймище; басбйн; ставбк albulo, albullo m зоол. кефбль (різновид) ólbum /77альббм albumen m біол. білбк albúmina fxiM. альбумін, білбк albuminoso adj 1. білкбвий, що містить білбк; 2. хім. альбуміновий, альбумінний albuminuria /мед. альбумінурія, наявність білкб в сбчі albumor тдив. albúmina albur1 тдив. alburno 2 albur2 /771. дві пбрші кбрти банкомбта (у грі “монтер 2. випадкбвість; гра вйпадку;
3. (рі) Л. Ам. каламбур, гра слів; 4. рідіал. брехнЯ; 5. р/альбур (карткова гра)\ аі - іос. adv. навмання, наздогбд; jugar (correr) un -Jugar (Ir) -y gallo діал. піти на рйзик, ризикнути
albura /1. білизнб (абсолютна); 2. білбк (яйця)', 3. бот. збболонь, оболбнь alburente до/м’якйй, пбристий (про деревину)
alburiar vt діал. спокушбти, звбблювати; обмбнювати
alburno /771. див. albura 3; 2. уклбйка (риба) alburoso зс/білкбвий alca їорніт. гагбрка
alcabala1 / іст. алькаббла, подбток на торгбві угбди; - del viento подбток, що стЯгується з інозбмного торгбвця alcabala2 f icr. велйка риболбвна сіть alcabalero m іст. збирбч подбтків (алька- ббли)
alcabela їдив. alcavela alcabiaz тдив. alcahaz alcabuco тдив. arcabuco alcabuz m іст. див. arcabuz alcacel, alcacer m 1. недоспілий ячмінь;
2. ячмінне пбле; 3. діал. див. alfalfa; esté ya duro el - para zampoñas та де вже йому, старбму; старбго вчйти — що мбртвого лікувбти; час втрбчено; тепбр вже пізно; булб та спливлб alcací, alcacil m бот. див. alcaucil 1 alcachofa / 1. бот. артишбк; 2. тех. сітчбстий фільтр; 3. діал. лЯпас alcachofado 1. яс/схбжий на артишбк; 2. m кул. стрбва з артишбків alcachofal m 1. ділЯнка, засбджена бртйшбкбмй; 2. ділЯнка, зарбсла дйкими артишбками
alcachofar vt 1. кул. готувбти артишбки; гарнірувбти артишбками; 2. захвблюва- ти, звелйчувати
alcachofera / 1. див. alcachofa 1;2. про- давчйня артишбків
alcachofero 1. aq/артишбковий; 2. rnnpo- давбць артишбків alcadén m іст. глйнистий ґрунт alcadra їдив. alfarería alcafar m заст. попбна; прикрбса (на збруї) alcahaz m велйка клітка (для птахів) alcahuetar vt іст. 1. див. alcahuetear 1; 2. спонукбти, підбурювати alcahuete m 1. звідник; 2. співучбсник; посібник; 3. шйрма; 4. пліткбр; 5. донб-
щик, Ябедник; наклбпник; 6. театр, малб завіса
alcahuetear 1. иґзвідникувбти, звбдити; 2. прихбвувати; покривбти; 3. домагбтися хйтрістю; 4. пліткувбти, лихослбвити; звбдити нбклеп; 5. vi бути звідницею, займбтися звідництвом alcahuetería /1. звідництво; 2. прихбвува- ння, замбвчування; хйтрість alcaide m іст. 1. алькбйд, начбльник вбрти (фортеці)\ 2. алькбйд, начбльник в’язнйці; 3. алькбйд, начбльник охорбни (на ринку
alcaidía їіст. 1. посбда алькбйда; 2. будинок (контбра) алькбйда alcaidilla / ковбльські щйпці alcalá /77 форт0ця, форт alcalame m с.-г. прищбпа alcaldada /1. перевйщення влбди алькб- льдом; 2. зловживбння влбдою; 3. дурість, безглуздість; (dar) meter una - ббвк- нути дурнйцю
alcalde m 1. алькбльд, міськйй головб, головб муніципбльної рбди, мер; 2. іст. міськйй суддЯ; 3. розпорядник тбнців; 4. алькбльд (карткова гра)', 5. діал. див. alcahuete; - del mes de enero новб мітлб чйсто метб; hacedme -hogaco y yo os haré a vos otro año боргй трбба сплбчу- вати
alcaldesa /1. дружина алькбльда; 2. аль- кальдбса, жінка-алькбльд alcaldía /1. посбда (звання) алькбльда; 2. теритбрія (бкруг) під керівнйцтвом алькбльда; 3. муніципалітбт, мбрія; рбтуша alcalescer vtxiM. підлугбвувати álcali m хім. 1. оснбва; 2. луг, лужна сіль; - cáustico їдкйй луг; - volátil нашатйр- ний спирт
alcalífero яс/лужний, що містить луг alcalificar \гідив. alcalescer alcalimetría fxiM. алкалімбтрія alcalinidad fxiM. лужність, вміст лугу alcalino adj хім. лижний, що містить луг alcalización /хім. алкалізбція, підлугбву- вання, луження
alcalizar vt хім. алкалізувбти, підлугбвувати, лужити alcaloide m хім. алкалбїд alcaloideo adj хім. ал кал бїдний alcaller /771. гончбр; 2. гончбрна майстбр- ня
alcallería /гончбрні вйроби; глйняний пб-
суд
alcamonero adj діал. настйршвий, надокучливий; що суне ніс в чужі спрбви alcamonías 1. f рі кул. насіння (анісу, коріандру, що використовуються як спеції)',
2. пліткй, пересади; 3. тдив. alcahuete 1 alcana /1. див. alheña 1; 2. бот. алкбнна (фарбувальна) alcaná їіст. торговбльні рядй alcance m 1. досягнення (мети)', 2. досягнення, успіх; 3. досЯжність; estar al - пе- ребувбти в мбжах досяжності; al - de la mano блйзько, поблизу; 4. рбдіус дії; 5. військ, дбльність дії, далекобійність; - de un proyectil дбльність пбльоту снарЯда; pieza de largo - далекобійна гармбта; 6. переслідування; dar - наздогнбти; зрівнятися; seguir el - військ, переслідувати супротйвника; 7. пбшта з кур’бром; 8. ком. дефіцйт, зблишок ббргу; 9. остбнні вісті (новйни) (у газеті)', 10. Ш; вжив, у запереч. знач.) здібність, обдарбваність, та- лбнт; es persona de pocos (cortos) -s він обмбжена людйна; 11. знбчення, важ- лйвість, значущість; 12. полігр. матерібл для наббру (прбвки); 13. заощбдження військовослужббвця, що виплачуються при демобілізбції; 14. див. alcanzadura; 15. рідіал. брехнЯ, нбклеп; andarle (Irle) а
34
aldabilla
uno a (en) los ~s вести спостербження (yBá>KHO cnociepIráTM); наздоганяти; Ir a (ЄП) lOS ~S ДОСЯГбтИ мети alcancía f 1. скарбнйчка; 2. іст. алькансія (гра вершників, що метали глиняні кулі один в одного); correr (jugar) ~s rpáTH в алькансію; 3. іст. гбрщик з киплячою смо- лбю (використовувався при відбитті атак супротивника)', 4. Л. Ам. кухоль (для збору пожертвувань): 5. сл. утримувач будинку розпусти
alcándara f іст. 1. жердина, сідало (для мисливських соколів); 2. жердина (для білизни)
alcandés тдіал. іхг. рйба-прилипбла alcandía í6ot. сорго alcandial m с.-г. ділянка, засіяна сорго alcandora1 f іст. сигнбльне багбття (во- rÓHb)
alcandora ííct. сорочка alcándora /див. alcándara alcanfor m 1. фарм., хім. Амфора; - de Borneo кбмфорний спирт; 2. див. alcanforero; 3. діал. див. alcahuete; 4. Л. Ам. бот. евкаліпт
alcanforáceo adj що має смак і 3ánax Амфори
alcanforado adj кáмфopний; alcohol ~ кáмфopний спирт
alcanforar і^змішувати з Амфорою, готу- BáTH на кáмфopi; ~se Л. Ам. 3HHKáTn; перехбвуватися
alcanforero m бот. кáмфopнe дбрево alcanfórico adj кбмфорний, що містить кáмфopy
alcántara /і. ящик (для прийому оксамиту з ткацького верстата)', 2. іст. міст; 3. діал. скляний глек (для води) alcantarilla / 1. містбк; 2. каналізаційна трубб; колектор стічних вод; 3. каналізаційна решітка; 4. Л. Ам. водбймище alcantarillado /77каналізбція; систбма стічних труб
alcantarillar vi 1. будувбти (настилбти) містки; 2. прокладбти каналізаційні труби alcanzadizo афіегкодосяжний, доступний alcanzado adj 1. обтяжений 6opráMH, що заплутався в 6opráx; 2. що гбстро потребує; 3. ослбблений, виснажений (від голоді, 4. діал. втбмлений, стбмлений alcanzadura / вет. зарубки на Horáx (у коня)
alcanzamiento m іст. див. alcance 1 akanz*ar 1. vt наздоганяти; 2. діставбти, дотягуватися; - con la mano дістбти рукбю; - al techo дістбти (дотягнутися) до créni; 3. дохбдити, діставбтися; - su casa дістбтися дбму; - lá línea військ. вййти на межу; 4. розрізняти, улбвлювати (оком, слухом, нюхом)', - el oído дійтй до слуху; hasta donde alcanza la vista скільки сягбє око; 5. досягти, добивбти- ся; 6. бути сучбсником; застати, захопй- ти; 7. встйгнути; noTpánnTH (на автобус);
8. розуміти, осягбти; no alcanzo el móvil que te impulsa я не розумію, що cnoHyKáe Te6é до цьбго; 9. ком. стбти кредитбром; 10. наздоганяти; зрівнюватися; - еп Іо- sestudios наздогнбти в навчбнні; 11. іст. переслідувати; А2.діал. подавбти, протягувати; 13. vi (a, hasta) дохбдити; дося- гбти; 14. діставбтися, випадбти; 15. (a, para) бути достбтнім, вистачбти; sialcanza no llega ледь-лбдь вистачає 16. (а + inf; в запереч, формі) б^ти в змбзі зробйти; по alcanzo a comprenderlo я не мбжу цьогб зрозуміти; 17. виголбшувати тост (слідом за ким-н.); alcanza quien по cansa терпіння і труд все перетруть alcanzarse 1. стикбтися; 2. набивбти собі зарубки на Horáx (про коня)', 3. бути зрозумілим, дохбдити (до кого-н.)
alcanzativo adj діал. наклбпницький alcaparra /бот. 1. кбперсовий кущ; 2. кб- перс (квіткова брунька)', 3. Л. Ам. бутбн америкбнської агбви; - de Indias настурція; крес-салбт
alcaparrado adjкул. припрбвлений каперсами
alcaparral m ділянка кбперсових кущів alcaparrera /А. бот. Kánepcn, кбперсовий кущ; 2. судбк для кбперсів; 3. продавчйня кбперсів
alcaparrero / продавбць кбперсів alcaparro m див. alcaparra 1 alcaparrón m бот. кбперс (плід) alcaparrosa /хім. купорбс alcaraván m орніт. авдбтка (птаїї) alcaravea í6ot. кмин alcarceña бот. журавлйний горох, дйка сочевйця
alcarceñal m с.-г. ділянка, засіяна дйкою сочевйцею (вйкою) alcarcil тдив. alcaucil 1 alcarehofa /див. alcachofa alcarrán1 т сл. лбдар, ледбщо alcarrán2 adj діал. що розпускбє пліткй alcarraza /’пбристий глйняний глек (для охолоджування води) alcarria /А. рівне плоскогір’я з бідною рос- лйнністю; 2. діал. весняні дощі alcartaz т папербвий пакбтик, мішбчок alcatara f див. alambique alcatifa /і. іст. кйлим тонкбї роббти; 2. буд. засйпка
alcatifar vt іст. див. alfombrar alcatife /77 сл. шовкбве волокно alcatraz1 m 1. див. alcartaz; 2. див. аго2 alcatraz2 m 1. орніт. пелікбн (американський різновид)', 2. зоол. блуша північна;
3. діал. рбдник (муніципалітету) alcaucí тдив. alcaucil 1 alcaucil /771. бот. дйкий артишбк; 2. Л. Ам. див. alcahuete
alcaudón m орніт. сорокопуд (птай) alcavela f 1. іст. див. alcavera; 2. стбдо; згрбя
alcavera ííct. рід; сім’я; плбм’я alcayata f 1. тех. костйль (цвяй),2. діал. світйльник
alcayota /діал. бот. гарбуз великоплідний alcazaba /фортбця; цитадбль alcázar m 1. алькасбр; фортбця; 2. королівський палбц; 3. мор. шкбнці alcazuz m бот. локрйця звичбйна, солодкий кбрінь, солбдка alce1 тдив. anta11
alce2 /771. зняття карт (перед роздачею);
2. діал. збір і вантаження цукрбвої тро- стйни; 3. полігр. розкладбння віддрукбва- ного матеріблу (для брошурування); по dar~aunoy7./4/if. недавбти перепочйнку alcedo тдив. arcedo alcidión /77 бот. гвоздйка (різновид) alción /77 орніт. зимородок, рибблочка (птай)
alcista 1. adj що стосується підвйщення бкцій; що підвйщує бкції; tendencia ~ тендбнція до підвйщення бкцій; 2. сот. біржовйк, що грбє на підвйщенні бкцій' alcoba /А. спбльня; альков; 2. спбльня (гарнітур меблів)’, 3. нбвід alcocarra /гримбса, міна alcocer/77 іст. малбнький палбц alcofa /плбтений кошик alcohol /77 1. алкогбль, спирт; - absoluto абсолютний спирт; - desnaturalizado денатурбт; - metílico (de madera) метй- ловий (деревнйй) спирт; - etílico (vínico, ordinario) етйловий (вйнний) спирт; 2. мін. свинцбвий блиск; 3. хім. сурмб (фарба) alcoholado 1. adj зоол. з тбмною плямою біля очбй (про тваринУ)', 2. m мед. спиртова настбянка; 3. спиртувбння (вий)
alcoholar vtA. сурмйти, чорнйти (брови, віі)\ 2. промивбти очі спиртбвим рбзчи- ном; 3. хім. отрймувати спирт (з чого-н.);
4. просмолювати (шви, щілини судна) alcoholera /спиртовйй завод alcoholero aq¡rспиртовйй; що стосується виробнйцтва спйрту; industria ~а спир- товб промисловість
alcohólico 1. а#алкогбльний, що містить алкогбль, спиртнйй; bebidas -as' спиртні напбї; 2. вйкликаний алкогблем (про хвороб}/)', 3. див. alcoholizado 1; 4. m алкоголік, п’янйця
alcohólido m хім. речовинб, що містить спирт
alcoholímetro m спиртомір alcoholina /зубнб пбста (на спирті) alcoholismo m алкоголізм alcoholizado 1. adj що страждбє на алкоголізм; 2./77 алкогблік alcoholizar vt 1. див. alcoholar 4; 2. змішувати зі спйртом; ~se отруюватися алкогблем
alcolcaz m бот. колокбція, таро alcona /бот. бакбут, залізне дбрево alcor /77 горббк, пбгорб Alcorán /77 корбн
alcoránico adj що стосується корбну alcoranista /77тлумбч корбну alcoravisar vt сл. див. alcanzar 1, 5 alcorcí /77 невелйкий ювелірний вйріб (прикрбса)
alcornocal /77 зарості прббкового дуба aícornoque A. mбот. прббковий, кбрковий дуб; 2. деревинб прббкового (кбрково- го) дуба; 3. іст. корб прббкового (кбрково- го) дуба; 4. дурень, йблоп, тупбк; es un (pedazo de) - він дурнйй як чіп; 5. adj дурнйй,тупйй
alcorque1 m 1. корб прббкового (коркового) дуба; 2. кброк; 3. сандблія на кбрковій підошві; 4. сл. див. alpargata alcorque2 m лунка (навколо рослини для затримання вологи)
alcorza /А. глазур (сироп)', 2. глазурбвані кондйтерські вироби; 3. манірник alcorzado adj див. almibarado alcorzar vtA. глазурувбти, вкривати глазур’ю (кондитерськівироби)', 2. (vr) вбиратися), прикрашбти(ся); ~se маніритися, маніжитися
alcotán /77 орніт. чйглик (перелітний сокіл) alcotana /молотбк (каменяра) alcotón /77 іст. див. algodón alcribís /77 тех. 1. соплб; 2. фурма alcubilla /'крйтий резервубр alcubiyí /орніт. чуббтий жбйворонок alcucero 1. adj що любить солбдке; 2. m мбйстер, що виготовляє судкй (для олії); го/7/бвець судкбми (для олії) alcudia /'горб, пбгорб alcurnia /"походження, рід; de (noble) ~ благородного (знбтного) похбдження alcurniado adj. bien (mal) ~ благорбдний (неблагорбдний) (про походження) alcuza /А. посудина (для олії)', маслянка;
2. діал. оцбтниця, судбк для оцту alcuzcuz /77 кул. кускус (мавританська страва) alchaz / іст. шовковйста тканйна aldaba /А. двернйй молотбк; 2. збсувка, збсув; клямка; 3. ручка, скобб (ящика)', 4. Л. Ам. двернйй (вікбнний) ґачбк; 5. іст. надокучлива (набрйдлива) людйна; agarrarse a buenas ~s, tener buenas ~s мбти зв’язкй, мбти руку
aldabada /, aldabazo m А. удбр двернйм молоткбм; 2. погбні звістки; несподівана прйкрість; неприбмний сюрпрйз aldabear vi стукати двернйм молоткбм aldabía /бблка, що підтрймує перегорбдку aldabilla /А. скобб (длядверей, ящика)', 2.збсувка
35
aldabón
З
aldabón m 1. aum. de aldafcha; 2. велика ручка (чемодана, скрині) aldea /cenó
aldeanamente adv 1. по-селянському;
2. некультурно, грубо aldeaniego adj див. aldeano 1 aldeanismo /771. сільськб слбво; сільський вислів; 2. сільськйй спбсіб життя; 3. сіль-
CbKá ВІДСТАЛІСТЬ
aldeano 1. a# сільськйй; 2. некультурний, невйхований, грубий; 3. т сільськйй жй тель, селянйн aldehido т хім. альдегід aldeorrio, aldeorro т бідне (занбдбане) селб; глушинб
alderredor adv див. alrededor 1 aldisa, aldiza їдив. aciano aldorá í6ot. сорго (різновид) aldorta їорніт. квбква (птак) aldrán /77 продавбць винб jale! ¡Мережив, для спонукання дії) дaвáй! aleación fA. сплав; лігатура; ~ de imprenta полігр. гарт; ~ ferrosa феросплбв; ~ fusible легкоплбвкий сплав; 2. стулювання (металів), легувбння aleada ñ. див. aletazo 1; 2. корбткий політ alear1 vi 1. мах0ти крйлами; 2. розмбху- вати рук0ми (як крилами)', 3. переводити дух, набирбтися сил; 4. одужувати, видужувати; 5. тягнутися, npámyTH alear vtrex. сплавляти (метали), легувбти aleatorio adj1. юр. що залбжить від вйпад- ку; 2. азбртний (про гру)', 3. ком. алеатбр- ний (про угодУ)
alebrarse 1. припадбти до землі (як заєць)', 2. див. amedrentar(se) alebrestado 1. adj Л. Ам. женолюбний;
2. Л. Ам. гнівлйвий; дратівлйвий; 3. m женолюб; бабій
alebrestarse 1. див. alebrarse 1; 2. діал. ставати на дибй (про тварин)', 3. діал. за- знавбтися, занбситися; 4. Л. Ам. сполб- хатися; 5. діал. закбхуватися alebronar(se) vt див. amedrentar(se) aleccionador 1. adj повчбльний; 2. я?нас- тбвник, вчйтель
aleccionar vtA. (vi) вчйти(ся), навчбти(ся);
2. наставляти, повчбти; давбти порбди alecrín1 /77 діал. зоол. акула (різновид) alecrín2 /77 бот. алекрйн (червонедерево, схоже накаоба)
alecto тзоол. 1. отруйний павук; 2. кажбн (різновид)
aléctridas fpi зоол. курячі alechigarse мутніти, набувбти вйгляду молокб (про рідину)
alechugado adj плісирбваний; гофрбва- ний (про комір)
alechugar і^плісирувбти; гофрувбти alechuzarse 1. осовіти; 2. діал. робйти невдовблену міну aleda /пропбліс, б^жолйний клей aledaño 1. суміжний, межівнйй, сусідній; 2. додаткбвий, допоміжнйй; 3. т (рі) межб; 4. окблиці
alefato, alefbeto /77єврбйський алфавіт alegación f 1. посилбння, вказівка; 2. юр. див. alegato 1; ~ en derecho письмбва зайва сторін (у суді) alegador тЛ. Ам. сперечбльник alegajar vt діал. ув’йзувати (склад¿ти) в стбси (документи, папери) alegamar і/ґудббрювати мулом alegar 1. і^цитувбти, посилбтися; 2. навб- дити (випадок), перерахбвувати (заслуги); 3. vi юр. наводити дбкази (про адвоката)', 4. Л. Ам. сперечбтися alegato m 1. юр. письмбва заява захисний (на користь підзахисного)', 2. перерахунок (заслуг, достоїнств)’, 3. Л. Ам. супербчка; 4. рідіал. аргумбнти, дбкази alegatorio adj що посилбється
alegoría f алегбрія; інакомбвлення alegórico а^'алегорйчний, інакомбвний alegorista m тлумйч алегбрій (переважно біблійний
alegorizar и/виражбти (зобрбжувати) але- горйчно (інакомбвно), висловлювати у фбрмі алегбрії
alegrador1 1. adj що рбдує, викликбє pá- дість (весблість); 2. m веселун, жартівнйк, душб компбнії; 3. папербвий джгут (для розпалювання вогню)', 4. тех. розгбртка (інструмені)’, 5. рі тавр, бандерйльї alegrador2 m тех. розгбртка alegradura fA. мед. вискбблювання; 2. тех. розгортйння; зенкувбння alegramiento m іст. див. alegría alegrar1 vtA. рбдувати, принбсити рйдість; веселйти; - la vísta тішити око; 2. пожвйв- лювати; прикрашбти, надавбти святкб- вого вйгляду; 3. роздувати (вогонь)', 4. мор. ослабляти, відпускбти; попускбти (трос)', 5. тавр, збуджувати, провокувбти (бика)', ~se 1. (con, de, por) радіти, бути задовбленим; ~se con los regalos радіти подарункам; 2. вйпити, бути напідпйтку alegrar vtA. мед. вискбблювати; вилущувати; 2. тех. розгортбти, зенкувати alegre adj 1. рбдісний, весблий, задовб- лений; estar ~ con una noticia радіти звістці; sentirse - відчувати рбдість; 2. весблий, життєрбдісний; 3. що рбдує, приносить рбдість; ~s nuevas рбдісні новини; 4. яскравий, соковйтий, насйчений (про колір)', 5. ясний, світлий; 6. грайлй- вий, вбльний, фривбльний; 7. підпйлий, напідпйтку; 8. легковбжний, самовпбвне- ний; 9. азбртний (про гравця); 10. ризи- кбваний, небезпбчний (протру)', 11. гулящий (про жінку)', 12. іст. різкйй, сйльний (прозапа))', 13. іст. відважний, зухвблий alegremente adv 1. рбдісно, вбсело, жвб- во; 2. ризикявано, необдумано, легко- вбжно
alegría fA. рбдість, весблість; 2. весблість, пожвбвленість; весблий нбстрій; 3. рі на- рбдне гулйння, 4. сп’яніння, хміль; 5. див. ajonjolí; 6. сл. тавбрна; 7. діал. ромб; 8. рі діал. алегріас (андалузький танець) alegrillo adj див. alegre 7 alegrón 1. /77 величбзна несподівана рбдість; 2. спблах пблум’я; 3. adj Л. Ам. влюбливий; 4. Л. Ам. див. alegre 7; 5. діал. кокбтливий, кокбтний alegrona f 1. жінка легкбї поведінки; 2. діал. кокбтка
alegroso adj дуже рбдісний alejado adj 1. далбкий, дбльній, віддбле- ний; 2. відчужений, далбкий alejamiento m 1. відділення, відхід; 2. віддаленість; 3. усунення, вйключення; 4. відчуження, відчуженість, непрйязність alejandrar гідив. alentar 7 alejandrino 1. ¿q/александрійський; verso - літ. александрійський вірш; 2. m літ. александрійський вірш alejar vt 1. віддаляти; відділяти, ізолювб- ти; 2. розлучбти; 3. гнбти, виганяти, проганяти; відганяти; 4. відвбдити (відмети)',
5. відштовхувати від сббе, тримбти на дистбнції, не підпускати до сббе; ~se 1. віддалятися, відхбдити; 2. відчужуватися alejija f(p) ячмінна кбша alelado adj 1. отупілий, очманілий; 2. що оторопів, розгублений alelar vtA. отупляти, дурмбнити; 2. приго- лбмшувати; ~se А.отупіти, очманіти; 2. оторопіти, сторопіти alelas f vi діал. велйкі (товсті) нбги alelí /77 див. alhelí
aleluya 1. interj рел. алілуя; 2. amb. рел. алілуя; cantar la (el) - співбти алілую; 3. m Великдень, flácxa, великбдній тиждень; 4.
/■листівка релігійного змісту; 5. луббк, лу- ббчна картйна; 6. груба гравюра (картй- на); мазанйна; 7. /7/слабкі вірші; віршики;
8. радість, свято; 9. рбдісна звістка; 10. рі (живі) мбщі; шкіра та кісткй; скелет (про людину або тварину); 11. див. acederilla;
12. (р) Л. Ам. відмбвка aleluyar vi А. рел. співбти алілую; 2. співб- ти (кричбти) від рбдості alema f\. водб для зрбшування (щорозподіляється по черзі)', 2. рідіал. купбльня (на березі річки)
alemán, alemana 1. яо/німбцький; 2. m, f німець, німка; 3. т німбцька мбва alemanés adj див. alemán 1 alemanesco, alemánico, alemanisco adj
німбцький, гермбнський alendar vi 1. діал. дйхати; 2. сл. відпочи- вбти, розважбтися
alenguado adj 1. схбжий на язйк, у фбрмі язикб; 2. балакучий, балакливий alentada f. de una ~ одним духом, на одному дйханні
alentado 1. adj витривблий; 2. мужній, відвбжний; 3. Л. Ам. що одужав, вйдужав;
4. див. altanero 2; 5. діал. здорбвий, міц- нйй; 6. діал. сйльний; 7. тдіал. підбадьорювання (схвальнимивигуками, плесканням у долоні)
alentador adj А. обнадійливий, що вселяє впевненість (надію); 2. підбадьбрливий, що вселяє бадьорість alentar 1. vi дйхати; 2. жйти, існувбти; mientras aliente la vida sobre la Tierra покй існує життя на Землі; ~ con una ilusión жйти однібю мрією; 3. жйти, коренйтися (про почуття)', 4. HaflnxáTHCfl; збирбтися з дУхом; 5. віддихбтися, передихнути; 6. діал. ритмічно плбскати в долбні, притупувати ногбми; 7. и/надихбти, підбадьорювати; піднімбти дух; 8. діал. аплоду- вбти; sin - беззапербчно; нерухомо, як укбпаний
alentarse 1. надихбтися, окрилятися; 2. Л. Ам. одужувати, видужувати; 3. діал. на- рбджувати
alentoso adj див. alentado 1, 2 alecar \іїдіал. рубати на дрбва aleonado adj А. бурий, рудувбтий; 2. діал. див. alionado
aleonar \гідіал. див. alionar alepantado adj Екв. занурений в сббе; задумливий; неувбжний alepantamiento m діал. задумливість; неувбжність
alepantarse діал. задуматися, впбсти в задуму
alepín /77 tohkó вбвняна тканйна alerce /77 бот. модрйна alérgeno m мед. алергбн alergia їмед. алергія alérgico adj мед. 1. алергійний; 2. що страждбє на алергію
alero1 /771. навіс (даху)', 2. крилб (екіпажа)', estar en el eso está en el ~ вилами на воді пйсано; нбдвоє 6á6a ворожйла alero2 adjмолодйй (про оленя) alerón /77 ав. елербн
alerta 1. advmnbHO', насторбжено; andar (estar) - бути насторбжі, пильнувбти; poner - застерегтй; 2. interjобербжно!; бе- режйсь!; 3. військ, пильнуй! (оклик вартового)
alertado adj діал. див. alerto alertar 1. и/застерігбти, закликбти до пй- льності: 2. vi бути насторбжі, пильнувбти, зберігбти пйльність; ~se насторожйтися; стбти пйльним
alerto adj пйльний, невсипущий; насто- рбжений
alerzal /77 модрйновий ліс; посбдки модрини
36
algarrada2
alesna /'шило
alesnado adj 1. гострий; 2. діал. без- стрбшний, вiдвáжний aleta ñ. dim. cfeala; 2. плавбць; 3. >р/крйла нбса; крилб (автомобіля); 5. укріплений 6éper; 6. крилб будівлі; флігель; 7. лбпа- ть, лопбтка; 8. ав. щитбк; закрилок; 9. іст. див. alero11 aletada /’пбмах крилбм aletargado adj 1. заглиблений в летаргію;
2. млявий, сбнний, бездіяльний aletargar vt\. викликбти летаргію, заглиблювати в сон; 2. усипляти; позбавляти бадьбрості; ~se 1. заглйблюватися в летаргію, страждбти летаргією; 2. засинбти, впадбти в сплячку
aletazo /771. удбр крилбм; 2. діал. лЯпас; стусбн; 3. діал. крадіжка; 4. діал. шах- рбйство
aletear vi 1. махбти крйлами; 2. рухати плавцями; 3. махбти рукбми; 4. ожив ¿ти, набирбтися сил, міцніти; 5. освбюватися, поводитися більш невймушено; 6. діал. сидіти без копійки в кишбні; жйти у борг aleteo /771. махбння крйлами; 2. рух плавцями; 3. серцебиття
aleudar vtxyn. заквбшувати (тісто для хліба) aleve1 adj див. alevoso 1 aleve2 m див. alabeo alevilla feHT. нічний метблик; метблик alevín /77 іхт. мальбк (риби) alevinar і//випускбти мальків (уставок alevino тдив. alevín alevosía f 1. віролбмство, підступність;
2. зрбда
alevoso 1. aq¡r віроломний, підступний; 2. зрбдницький; 3. /77зрбдник alexia їмед. алексія
alezo /77 мед. 1. підстйлка (під хворим)', 2. бандбж для породіллі alfa /альфа (назва першої літери грецького алфавіт,У)\ ~ у omega бльфа і омбга, оснбва
alfábega їдив. albahaca alfabéticamente adv в алфавітному порядку, за алфавітом alfabético adj алфавітний alfabetismo m алфавітний (буквений) лист alfabetista 1. adj що стосується алфавіту, алфавітний; 2. грбмотний, що вміє читбти; 3. /77 грбмотна людйна alfabetización f 1. розташувбння в алфавітному порядку; 2. навчбння грбмоти; ліквідбція неписьмбнності alfabetizar vt 1. розташбвувати за алфавітом (в алфавітному порядку); 2. навчб- ти грбмоти
alfabeto /771. алфавіт, аббтка, бзбука; ~ Morse бзбука Мбрзе; - para ciegos аббтка для сліпйх; 2. буквбр, ¿збука alfada f викуп, звільнення alfagra f зрбшувальний канбл alfaguara /’бурхлйве джерело, кринйця alfaida f підняття рівня водй в річці (під дією морського припливу) alfaide /аїльний приплйв (морський) alfajor /771. див. alajú; 2. кул. крбндель з мигдбльного тіста; 3. діал. велйкий ніж, кинджбл
alfalfa їбот. люцбрна сйня alfalfal, alfalfar1 m с.-г. пбле, засіяне лю- цбрною
alfalfar vtJl. Ам. с.-г. засівбти люцбрною alfalfe тдив. alfalfa alfana /аїльний (витривблаий) кінь alfandoque т 1. діал. муз. маракбси (муз. інструмент)’, 2. Л. Ам. кул. десбрт (з патоки, сиру і анісу
alfanjazo m 1. удбр шбблею; 2. рбна, збв- дана шбблею
alfanje /771. корбтка кривб шббля; ятагбн;
2. іхт. рйба-меч
alfaque m(pt) піщбна мілинб (в гирлі річки) alfar /771. гончбрна майстбрня; 2. глйна alfarda f діал. плбта за вбду для зрбшу- вання
alfardilla f текст, золотйй (срібний) галун alfarería f 1. гончбрна майстбрня; 2. гон- чбрне ремесло alfarero m гончбр alfargo m маслорббний прес alfarje /77 набірна стбля alfaya їіст. 1. цінб; оцінка; 2. див. alhaja 1 alfeiza f% alféizar m 1. вікбнний (двернйй) отвір; 2. підвіконня
alfecicado adj А, манірний; 2. виряджений, вйчепурений
alfeñicarse 1. сйльно схуднути, охпЯнути; 2. маніритися, кривлЯтися; 3. вйрядитися, вйчепуритися
alfeñique1 m 1. кул. карамбль (у вигляді крученої палички)’, 2. нбмічна (щупла) людйна; 3. манірність, кривлЯння; 4. ворбн- нЯ;космбтика; прикрбси alfecique2 тдіал. бот. валерібна alfeciquero/77 торговець карамбллю alfeñiquín m замірок, здихлЯ alferazgo m звання прбпорщика (молбд- шого лейтенбнта) alferecía1 їмед. спазмофілія alferecía2 їдив. alferazgo alférez /77 1. прбпорщик, молбдший лей- тенбнт; - de fragata мор. мічман, молбдший лейтенбнт; - de navio мор. старший лейтенбнт; 2. іст. офіцбр-прапоро- нбсець; 3. іст. командйр; заступник ко- мандйра; 4. діал. муніципальна посбда в індібнських сблищах; 5. діал. осбба, що несб витрбти з провбдення свЯта; 6 .діал. (ось) цей, той сбмий (про кого йде мова) alferezado m іст. див. alferazgo alferga /напбрсток alferraz m орніт. сокіл (різновид) álfico adj білий, білосніжний; лілбйний alfid, alfil1 /77 шахм. слон alfil2 /77 іст. див. agüero1 alfiler /771. шпйлька; ~ de criandera діал., ~ de gancho Л. Ам., ~ de nodriza діал. англійська шпйлька; 2. велйка декоративна шпйлька; брбшка; - de corbata шпйлька для кравбтки; 3. рі грбші «на шпйльки»; 4. рі іст. чайові (покоївці)', dar para ~es дбти на чай; 5. сл. ніж, перб; 6. діал. філб, філбйна частина; con todos sus ~es, е veinticinco ~es виряджений, як на весілля; вйряджений, вйчепурений (про жіноті)', pegado (prendido, preso) con ~es зрбблений нашвидкуруч, на жив^ нитку; no caberle a uno un ~ de gusto діал.’. по le cabe un ~ de gusto весь розплйвся від задоволення, так і сЯє; по estar con sus ~es бути не в гуморі alfilera їдіал. див. alfiler 6 alfilerar vt прикблювати (пришпйлювати) шпйлькою
alfilerazo /771. укбл шпйлькою; 2. зухвблий пбгляд; 3. уїдливе заувбження, шпйлька alfilerería /і. збірн. шпйльки; 2. майстбрня з виробнйцтва шпйльок; 3. торгівля шпй- льками
alfilerero /77 1. мбйстер, що виготовляє шпйльки; 2. торгбвець шпйльками alfilete тдив. alfitete alfiletero /77 гольнйк, гблечник, корббка для шпйльок alfitete /77мбнна крупб alfolí /771. комбра; 2. соляний склад alfoliar vt складувбти (сіль)', звбзити на солянйй склад
alfoliero, alfolinero т завідувач солянйм склбдом
alfolla /і. гачбк, збстібка; 2. пурпурна парчб alfombra1 f\. кйлим, килимбк (для підлоги)’, килимбва доріжка; 2. пбкрив, кйлим;
~ de flores квіткбвий кйлим; 3. діал. вбвнЯний пітнйк alfombra2 їдив. alfombrilla 1 alfombrado 1. з# візерунчастий, вкрйтий килимовим візерунком; 2. т килимй; 3. діал. килимбва доріжка; 4. діал. підлбга, збслана кйлимом alfombrador тдив. alfombrista 2 alfombrar vt(m vi) застилбти килимбми; стелйти килимй
alfombrero т 1. килимнйк, килимбр; 2. торгбвець килимбми
alfombrilla ЛІ. мед. краснуха; 2. діал. віс- пЯнйй вйсип
alfombrista сот. 1. торгбвець килимбми;
2. мбйстер з настилбння килимів alfóncigo т бот. 1. фістбшкове дбрево;
2. фістбшка
alfondoque тдіал. 1. див. alfandoque 2;
2. недотбрка
alfonsearse жартувбти, кепкувати, висміювати
alfónsigo тдив. alfóncigo alforfón т бот. 1. грбчка; 2. гречана крупб; грбчка
alforja f\. перекиднб тбрба; 2. дорбжня провізія; 3. д/мішкувбта сукня; pasarse а la otra ~ діал. вййти за мбжі пристойності; перейтй мбжі дозвбленого; jqué ~! що за нісенітниця!, що за безглуздя!; como el que teje ~s нбспіх, пбспіхом, нашвидкуруч
alforjado ас^'горббтий alforjar 1. vt клбсти в тбрбу; 2. и/тепло одягатися, кутатися
alforjero /771. мбйстер, що виготовляє сак- вй; 2. торгбвець саквами; 3. чернбць-зби- рбч мйлостині alforjón тдив. alforfón alforjudo adj діал. дурнйй, безмозкий, тупоголбвий
alforrocho /77 діал. 1. курчб; 2. курка alforza /і. склбдка, шов; 2. шрам, руббць;
3. відрізаний край; 4. потабмні збкутки сбрця (душі)
alforzar и/робити склбдки (на сукні) alfós /77 мед. біла прокбза alfosio adj6\nm
alfoz /771. гірськйй прохід, ущблина; 2. іст. бкруг, райбн alga /’вбдорость algaba (діал. ліс
algaida1 /ліс, зарбслий чагарникбм; гущб- вина, хбщі algaida2 Здібна algalaba ^дйкий виногрбд algalia ñ. мускус (азіатськоїциветй)', 2. зоол. азібтська цивбта; 3. бот. мускусна трбва algaliar иґароматизувбти мускусом algaliero adj що любить користувбтися парфумами (мускусом) algara1 /і. іст. кіннбта, кінний загін (длянабігів на ворожу територію)', 2. іст. набіг кін- нбти; 3. іст. авангбрд, передові частйни algara2 ^плівка, оболбнка algarabar vtcn. крбсти, тягбти algarabía f 1. нісенітниця, тараббрщина;
2. нерозбірливе бурмотбння; плутана мбва; 3. шум, гбмір, ґвблт; 4. плутанина, ббзлад; 5. іст. арббська мбва algarada1 f 1. див. algara1 1, 2; 2. шум, гбмін, гбмір
algarada2 їдив. algarrada1
algarazo тдіал. див. aguacero 1
algarda їдив. alborada 2, З
algarero 1. adj іст. галасливий; криклйвий;
2. балакучий; 3. m іст. вбршжік кінного загбну; 4. іст. крикун; 5. іст. базікало algarrada1 їіст. баліста
algarrada2 f тавр. 1. корйда у віркрйтому пблі; 2. заганяння биків у приміщення;
3. корйда з молодйми бикбми
37
algarroba
3algarroba f\. див. arveja 1>2. бот. плід ріжкбвого flépeea; солбдкий ріжбк; 3,р! діал. бот. коріння MáHroBoro дбрева (що використовується як наживка) algarrobal m с.-г. 1. посіви вики; пбле, засіяне війкою; 2. гай ріжкбвих дербв algarrobera f див. algarrobo algarrobero m 1. продав0ць солбдких ріжків (плодів ріжкового дерева); 2. див. algarrobo
algarrobilla f див. algarroba 1 algarrobillo тдіал. див. algarroba 2 algarrobo m ріжкбве дбрево algas! f туга, біль, скорбота algazara ЛІ. шум, крик; 2. шумні весблощі, бурхлйві рбдощі, páflicHi вигуки; 3. іст. войовничі крйки (маврів)\ бойовйй клич; А. див. algara11,2
algazaroso adj діал. весблий, páдicний, що шумно виpaжáє páflicTb algazo m бот. плбваюча вбдорість álgebra /Ч. ¿лгебра; 2. мистбцтво косто- npáea
algebraico adj алгебрйчний algebrar vt вправляти (суглоби, кістки) algébrico adj див. algebraico algebrista com. 1. алгебрйст; 2. косто- npáe; 3. сл. звідник, -ця algebrizar иґвиражбти в алгебричній фбрмі algecería ідив. aljecería algecero тдив. aljecero algente adjxonbpnm, крижанйй algerga foi. див. argolla 1 algerina /газбваний напій algesia /"підвйщена чутлйвістьдобблю algésico, algético ж#хвороблйвий algez тдив. aljez algezar тдив. aljezar algia /'біль, хвороблйвість álgido adj 1. дуже холодний; 2. мед. альгідний,^ супровбджуваний ознббом; 3. кульмінаційний; критйчний algo 1. pron indet щось; що-нббудь, péu\o, щось; dime - скажй мені що-нббудь; aquí hay - que no entiendo я тут дбщо не розумію; 2. péu\o, He6aráTO, трбхи; tengo - de dinero en la cartera y MéHe є трбхи грбшей в гаманці; 3. ас^небагбто, дбкіль- ка, трбхи; está - sordo він трбхи глуху- вбтий; el enfermo está - mejor хвброму трбхи крбще; falta ~ para dos metros трбхи не вистачбє до двох MéTpie; 4. іст. дуже, дбсить; 5. m (p¡t) іст. майнб, влбс- ність; 6. діал. легкб закуска; - qué дбщо суттбве, значнб кількість; небагато, декілька; por - іос. adv. недарбмно, несп- ростб; не без наміру; creerse - задавб- тися; dar - обпоїти зіллям; ser - бути важлйвою персбною (цабб); - asi (como) приблйзно; o~así або що-нббудь подібне; - es -, más vale - que nada крбще що-нббудь, ніж нічого; і на тбму спасйбі algoaza /'місце прання білйзни algodón m 1. бавбвник; 2. бавбвна; - en rama бавбвна-сирбць; 3. бавбвняне во- локнб; 4. бавбвняна тканйна; 5. вбта; 6. рі вбтні тампбни для вух; беруші; 7. рі куп- чбсті хмбри; estar criado entre algodones бути зніженим, вйрости в теплйчних умбвах; llevar (meter, tener) a ano entre algodones пбстити, плекбти; трястйся над ким-н.; pasar las del ~ діал. намучитися, натерпітися
algodonal m 1. с.-г. бавбвняне пбле, бавбвняна плантбція; 2. див. algodón 1 algodonar1 и/набивбти (підбивбти) вбтою algodonar2 тдіал. див. algodonal1 algodonería ^бавбвняна фббрика algodonero 1. бавовняний; 2. бавбв- няний; industria -а бавбвняна промис- лбвість; 3. /иторгбвець бавбвною; 4. див. algodón 1
algodonoso adj 1. вкрйтий пухом (вбр- сом), ворсйстий; 2. що містить ббвовну, з бавбвною; 3. м’якйй, позббвлений смаку, улбжаний (про плоди) algor f ознбб
algorfa /“приміщення для зберігбння зер- Há (на горищі)
algorín т 1. приміщення для зберігання олйвок (на олійні); 2. двір олійні algoritmia fMar тебрія чйсел algorítmico adj мат. алгоритмічний algoritmo /л 1. мат. алгорйтм; 2. матема- тйчний сймвол algorra f діал; див. alhorre 2 algoso я^'тванйстий, багнйстий alguacil m 1. юр. альгвазйл, судовйй вико- нбвець; ~ de ayuntamiento служббвець муніципальну; 2. іст. міськйй головб, градоначбльник; 3. іст. вйборний суддй;
4. гірн. управляючий; 5. мор. осбба, що завідує запбсом прісної водй; 6. ент. (- de moscas) павук-стрибун; 7. діал. ент. бббка
alguacilato m діал., alguacilazgo m юр.
посбда альгвазйла alguacilesa /’дружйна альгвазйла alguacilesco ас/властйвий (що налбжить) альгвазйлу
alguacilía fflne. alguacilazgo alguacilillo m 1. тавр, альгвасилільо (розпорядник в кориді)] 2. див. alguacil 6 alguaza fflian. двернб (вікбнна) петля alguese тдіал. див. agracejo 2 alguien pron indet 1. хтось; ha venido - хтось прийшбв; ~ de Madrid хтось з Мад- рйда; 2. будь-хтб; хто-нббудь; ¿ha llamado ~? хто-нббудь дзвонйв?; creerse - задавбтися; ser - бути важлйвою персбною (цабб)
alguinio тдіал. велйкий кбшик (для збору фруктів)
algún adj pron (усічена форма від alguno, вжив, перед ім. ч. р.): - libro якб-небудь кнйга; - tanto небагбто, дбкілька algun*o 1. adj pron якйй-нббудь; tráeme -a revista принесй мені якйй-н0будь жур- нбл; dame ~а cosa дай мені що-н0будь;
2. якййсь; me dijeron que vive en ~a ciudad del sur мені сказбли, що він живб в якбмусь півдбнному місті; 3. дбхто; -as personas creen... дбхто вважбє...; 4. (- que otro) дбякий; дбкілька, небагато; tengo ~as publicaciones sobre el asunto y MéHe є дбякі публікбції з цього питбння; -a (que otra) vez іноді, зрідка; 5. дбсить, достатньо; una enfermedad de ~а importancia дбсить серйбзне захвбрювання; 6. (після ім. в запереч, висловам ніякий; eso no tiene importancia ~а це не Máe ніякого знбчення; по tienes cosa ~а de que avergonzarte тобі нічого сорбмитися; en caso - у жбдному pá3¡; 7. pron indet хто-н0будь, будь-хтб; ¿ha venido -? хто- нббудь прихбдив?; 8. хтось, дбхто; - de esos hombres ha dicho mentira хтось з цих людбй збрехбв; 9. pipé які, дбхто; - s no quieren creérselo дбхто не хбче цьому повірити; ~s de esos libros están traducidos al español дбякі з цих книг перейдені на іспбнську мбву; hacer ~ a (de las suyas) нашкбдити, накбїти alhacena f див. alacena alhaja 1. коштбвність, коштовна річ; 2. (найбільша) цінність; цінна річ; 3. коштбвність, скарб (про людинУ)] 4. іст. майнб, влбсність; 5. adjJi. Ам. при0мний, мйлий; - con dientes нахлібник, утрйманець alhajado adj діал. багбтий, заможний alhajar vt 1. прикрашбти коштовностями;
2. див. amueblar
alhajera f, alhajero mil. Ам. футляр (скрй- нька) для коштбвностей
alhajita adj Л. Ам., alhajito adj діал. прибмний, мйлий
alhambrilla /червбна плйтка (для підлоги) alhamí т кам’янб лбва, викладена Káx- лями
alharaca f(pt) показнб вйявлення почуттів, удбваність, афеїстбція alharaquiento adj 1. нбграний, афектований; 2. галаслйвий, бурхливий alhelí /77 бот. левкбй alhema /'час полйву (зрбшування) alheña ЛІ. бот. бирючйна, вбвча ягода; 2. порошок з лйстя бирючйни (для забарвлення)] 3. бот. іржб (хвороба рослин); hecho ~, molido como una ~ розбйтий; вйснажений; весь побйтий; живбго місця нембє
alheñar vt фарбувбти порошком з лйстя бирючйни; -se 1. бути врбженим ірж0ю (про рослини)] 2. сбхнути, в’янути (про посіви)
alhócigo m див. alfóncigo alhoja fpHB. alondra alhóndriga /"хлібний рйнок (оптовий) alhorma ííct. військбвий Tá6ip (у маврів) alhorre m мед. 1. мекбній; 2. вйсип ново- нарбджених; yo te curaré el - збраз я тобі всиплю пбрцю (погроза пустотливій дити- ні)
alhuate m Л. Ам. ворс, пух (на листі, плода*)
alhucema í6ot. лавбнда alhumajo тдіал. бот. хвбя alhurreca fflne. adarce aliabierto adj з розкрйтими (розпрбвлени- ми) крйлами
aliacán m мед. жовтянйця, жовтуха aliacanado adj мед. жовтянйчний aliáceo ^'часникбвий aliado 1. ^‘союзний, що вхбдить до союзу; 2. /77 союзник, член союзу; 2. діал. віз- ник; нбйманий екіпбж aliaga fflne. aulaga aliaje /77 сплав; сполука; суміш alianza f 1. об’бднання, з’єднбння; сполучення; 2. союз, об’бднання, співдружність, альянс; concertar (concluir, firmar) una - укладбти союз; en - соп в союзі з;
3. (~ matrimonial) шлюбний союз; 4. обручка; 5. діал. коктбйль aliar vt \. сполучбти, об’0днувати; згуртовувати; 2. (а) при0днувати; -se 1. обснуватися, укладбти союз, ствбрювати альянс; 2. об’єднуватися, по0днуватися; співіснувбти; 3. поріднйтися aliara f ріг (посудина) alias 1. adv(вжив. перед прізвиськами або псевдонімами відомих людей минулого) він же, на прізвисько, відбмий тбкбж під ім’ям; Rafael Gómez, - El Gallo Рафабль Гбмес, на прізвисько Півень; Domenico Theotpcó-puli, - El Greco Доменіко Теотокбпулі, відбмий під псевдонімом Ель Грбко; 2. m прізвисько, клйчка alibi /77 0лібі
aliblanca f Л. Ам. лінь; млявість, сонлй- вість
alible ^пожйвний, лбгко засвбюваний alicaído adj 1. з опущеними крйлами; 2. слабкйй, безсйлий; 3. занепблий духом, сумнйй, понурий; 4. що розорйвся, розб- рений
alicanco mЛ. Ам., alicancro тдіал. див. alicrejo
alicántara f, alicante m піщбна гадюка alicantina /’хйтрість, шахрайство, обмбн alicantin«o, -а 1. adj алікбнтський, що стосується Аліканте (місто і провінція в Іспанії); 2. т, Лкйтель, -ка Алікбнте alicaria ^посудина для зберігбння пблби alicario 1. пблб’яний; 2. т мірбшник, мбльник
38
aljebana
alicatado m панбль з кбхлів з араббсками alicatar vt, vi A. викладбти кбхлями; 2. підганяти кахлі népefl укладбнням alicate m 1. див. alicates; 2. діал. компа- ньйбн; 3. товбриш, приятель alicates /77p¡плоскогубці; кліщі, обцбньки; - cortantes кусбчки alicer m див. alizar aliciente /77 npnMáHKa; стимул alicorado adj діал. напідпитку alicorear гідіал. прикрашбти, B6npáTH alicortado adj див. alicaído alicortar vtA. підрити крила; 2. páHHTH в крилб; 3. підрізати крила (кому-н.) alicorto adj діал. див. alicaído alicrejo т діал. 1. старб шкбпа; 2. старий непбтріб, лахміття; 3. опудало, страхб- вище
alicuanta adj мат. некрбтний alicuanto adv трбхи, дбкілька alícuota adj мат. крбтний alicurco adj діал. хитрий, лукбвий alicuz /77 пройдисвіт, пронбза alidada freofl., мор. алідбда aliebrarse див. alebrarse alienable adj юр. відчужуваний alienación ЛІ. юр. відчуження; 2. (~ mental) психічний рбзлад, божевілля; 3. за- хбплення, збхват; самозабуття, нестяма alienado 1. adj юр. відчужений; 2. схйбле- ний, не при тЯмі; 3. перебільшуючий; 4. m божевільний; 5. любитель перебільшень alienar vtA. юр. відчужувати; 2. звбдити з рбзуму
alienígena 1. adj інозбмний; 2. m інозб- мець
alienígeno а^'інозбмний; чужий alienismo m психіатрія alienista 1. ^'психіатричний; 2. com. пси- хібтр
aliento /771. дихання; - corto задишка; ~ entrecortado переривисте дихання; cobrar (tomar) - перевести пбдих, передихнути; sin tomar ~, de un - іос. adv. одним духом, без перепочинку; 2. повітря, що видихбється; 3. р/присутність духу, сила, енбргія; - vital життбві сйли; dar (Infundir) - додбти сйли (бадьбрості), надихнути; 4. пбдув; 5. нюх, чуттЯ; 6. випарбву- вання, піт; exhalar el ultimo - спустйти дух, сконбти, помбрти alifafe /77 нездужання alifara fíi. Ам. див. adehala alífero adj див. alígero aliforme adj у фбрмі крилб aligación f 1. зв’язування, з’єднбння; 2. зв’язбк, єднбння, бдність aligador m див. aligátor aligar vt(vr) зв’Язувати(ся), з’бднуватися, оабднуватися
aligátor m зоол. алігбтор, каймбн aligeramiento m 1. полбгшення; 2. прискб- рення
aligerar 1. vt(vr) полбгшувати(ся), робй- ти(ся) лбгше; 2. прискбрювати, пришвидшувати; ~ el paso прискбрити крок; 3. змбншувати, ослабляти; угамбвувати (біль); 4. и/поквбпитися alígero adj А. крилбтий; 2. швидкйй, стрімкий aligustre m див. alheña 1 alijado adj мор. недовантбжений alijador m 1. баркбс для перевбзення вантажів; 2. чистйльник бавбвни alijar1 /771. необрбблена землЯ; пустка; 2. пасовйще, вйгін; 3. фбрма, хутір; 4. горйс- та місцбвість; 5. рі громбдські (общйнні) збмді навкбло сблища alijar vtA. розвантбжувати суди; 2. вивантажувати (контрабанді 3. очйщувати (бавовн})
alijar vt обробляти (полірувбти) шкірою акули
alijarar vt розподіляти необрбблювані збмлі
alijarero /77 селянйн, що розбрює пустку alijo /771. розвантбження судна; 2. контра- ббнда, контраббндний вантбж; 3. тбндер паровбза; 4. діал. баркбс alilaya 1. com. Л. Ам. хитрун, пронбза, прбйда; 2. f діал. пустб відмбвка alimaña /тварйна, звір alimentación f 1. харчувбння, годувбння;
2. їжа, продукти харчувбння; 3. поста- чбння; 4. тех. жйвлення, постачбння, подбча; 5. тех. джерелб жйвлення alimentar 1. vt(vr, con, de) харчувбти(ся); годувбти(ся); 2. постачбти; 3. тех. живйти, подавбти, підвбдити, завантбжувати; 4. живйти, підтрймувати, розпблювати (ненависть); - esperanza плекбти надію; 5. платйти аліменти (пбнсію); 6. vi бути пожйвним
alimentario 1. adj див. alimenticio 1; 2. m див. alimentista
alimenticio adj А. харчовйй, їстівний; productos ~s харчові продукти; 2. пожйвний alimentista com. юр. осбба, що отрймує алімбнти
alimento /771. харчувбння, їжа, харчі; ~s продукти харчувбння; de mucho (poco) ~ пожйвний (непожйвний); 2. корм; 3. харчувбння, вживбння їжі; 4. постачбння; 5. рі юр. алімбнти; пбнсія alimentoso adj пожйвний; живйльний alimentoterapia /лікувбльне харчувбння alimoche m див. abanto 2 alimón: al ~ іос. adv. тавр, удвбх, спільно alimonarse жовтіти (про вічнозелені рослинні)
alindado adj А. що вважбє себб крбсенем; піжбнистий, франтувбтий; 2. іст. гбрний alindamiento m межувбння, провбдення меж
alindar11. иґвстанбвлювати межу; провб- дити межувбння; 2. і//'(соп) межувбти alindar vt прикрашбти, робйти гбрним; ~se ставбти гбрним, гарнішати alinderar vtЛ. Ам. див. alindar11 alindongarse діал. вйрядитися, вбрбтися alineación fA. вирівнювання, вишикбву- вання по прямій лінії; 2. тех. регулювбн- ня, налаштувбння; 3. військ, рівнЯння alineamiento m див. alineación 1, 2 alinear vtA. вирівнювати, вишикбвувати по прямій лінії; 2. військ. рівнЯти; ~se
1. шикувбтися по прямій лінії, витягуватися в одну лінію; 2. військ, рівнятися, вирівнювати рядй aliñado1 з^'чйстий, охбйний aliñado2 m діал. горілка зі спбціями (трб- вами)
aliñador тдіал. костопрбв aliñar vtA. вбирбти, прикрашбти; 2. приправляти (стуав/); 3. готувбти, упорядкб- вувати; 4. змішувати (напої), ствбрювати (суміші)', 5. іст. управляти; 6. діал. вправ- лЯти (кістки)
aliño /77 1. привбдення до лбду, приби- рбння; 2. прикрбса, убрбннЯ; 3. додавбн- ня припрбв (до страви); 4. припрбва (до страви); 5. чистотб, охбйність; 6. прилбд- дя; 7. рі іст. знарЯддя, інструмбнти alionado adj діал. галаслйвий, задерикуватий
alionar vt діал. підбурювати до заворушень
alípede, alípedo adj легконбгий, швидко- нбгий
alipegarse Л. Ам. причепйтися, ув’язбти- ся; втбртися (куди-н.) alipego тдіал. А. див. adehala; 2. настирлива людйна; 3. помічнйк aliquebrado adj А. зі злбманим (підбйтим) крилбм; 2. див. alicaído 2, 3,4
aliquebrar vt зламбти (підбйти) крилб; ~se 1. зламбти собі крилб; 2. знесйліти, занепбсти духом alirrojo а^'червонокрйлий alisado /77полірувбння, шліфувбння; зачи- щбння
alisador т 1. тех. шббер; 2. діал. чбстий грббінь, гребінбць
alisadura f 1. див. alisado; 2. дрібні стружки, тйрса
alisal, alisar1 m збрості вільхй, вільхбвий гай
alisar2 vtA. полірувбти, шліфувбти; зачи- щбти; 2. (~se) приглбджувати волбсся aliscafo /77 суднб на підвбдних крйлах aliseda fflne. alisal alisios /77 pi(vientos ~) пасбти (вітри) aliso /77 бот. вільхб
alistado 1. а^'смугбстий, в смужку; 2. що завербувбвся; 3. тдіал. рядовйй alistamiento т 1. занесбння до спйску; 2. військ, вербувбння, набір; прйзов; 3. військ. призовникй (одного рок/ alistar1 vtA. запйсувати, занбсити (вклю- чбти) до спйску; 2. вербувбти (брбти, призивати) на військбву службу; ~se 1. запй- суватися, внбсити своб ім’я до спйску; 2. заверббвуватися, вступбти на військбву службу
alistar vt А. готувбти; підготбвувати; 2. діал. зшивбти (заготовкидля взуття)', ~se
1. приготувбтися, бути напоготбві; 2. Л. Ам. одягнутися, вбрбтися aliteración fA. літ. алітербція; 2. ритор. парономбзія
aliterado adj літ. з алітербціями (про вірш) alitranca f А. діал. див. ataharre; 2. діал. рі хитрощі, вйверти
aliviadero m водостік (в резервуарах для прісної води)
aliviador 1. ^полегшувальний; 2. пом’якшувальний, заспокійливий, що принбсить полбгшення; 3. m регулювбльний вбжіль (на млині)-, 4. випускнйй (запобіжний) клбпан; 5. сл. перехбвувач крбденого alivianar \гізаст., Л. Ам. див. aliviar 1 aliviar vt 1. полбгшувати, змбншувати вбжкість; 2. пом’якшувати, вгамбвувати, заспокбювати (біль, горе), полбгшувати (стан хворого)', 3. прискбрювати; 4. (трбхи) піднімбти; 5. сл. вкрбсти; ~se 1. полбг- шуватися, робйтися лбгше; 2. одужувати, відчувбти себб крбще; 3. вгамовуватися, заспокбюватися (про біль)', відчувбти полбгшення, підбадьбрюватися alivio /771. полбгшення; 2. пом’якшення, послбблення (болі)', Z.' одужування, по- крбщення (стану); 4. втіха; 5. тех. вйпуск (газ/); скидбння (тиск/); de - жахлйвий, неможливий
alizar /77 архіт. 1. кбхельний фриз; 2. кб- хель для фрйза alizarina íxím. алізарин alizo m див. aliso aliaba ficT. сагайдбк, колчбн aljafana їдив. aljofaina aljafifar \гідив. aljofifar aljama fA. іст. нбтовп мбврів (єврбїв); 2. іст. мавритбнський (єврбйський) квартбл;
3. мечбть; 4. синагога aljamados m рі іст. мбшканці мавритбн- ського (єврейського) квартблу aljamía f іст. А. альхамія (назва, дана маврами кастильській мові); 2. лист кас- тйльською мбвою арббськими літерами aljamiado adj іст. А. що говбрить кастильською мбвою; 2. напйсаний по-кастйль- ські арббськими літерами aljamiar vt говорити лбманою іспбнською мбвою
aljarafe m див. ajarafe aljebana fpne. aljofaina
39
aljecería
aljecería /'гіпсовий завбд 4 aljecero /77 1. майстер гіпсових виробів;
2. торговець гіпсовими виробами aljez /77 гіпс
aljezar /"поклади гіпсу aljibe /771. водбйма; резервубр (для дощової води)\ 2. мор. наливнб суднб; TáHKep;
3. мор. бак для прісної водй; 4. іст. підзбм- на в’язниця, підземблля; 5. Л. Ам. колб- дязь; 6. діал. джерелб, криниця; арте- зібнський колбдязь
aljofaina /“бблія (таз) для умивання aljófar /771. невелика перлина непрбви- льної фбрми; 2. дрібні пбрли; 3. сльозинка; росинка
aljofarar vt оздбблювати (прикрашбти) дрібнйми пбрлами
aljofifa /"сукнйна (для натирання підлоги) aljofifado пп натирбння підлбги сукнйною aljofifar і//натирбти підлбгу сукнйною aljonjolí /77 див. ajonjolí aljorozar vt діал. покривати вапнянйм розчином (стіни) aljorozo тдіал. побілка стін alma f\. душб, дух; en el fondo del ~ в глибині душі; 2. людйна, живб істбта, живб душб; no había una ~ en la calle на вулиці не булб ні душі; 3. жвбвість; внутрішня сйла, енбргія; declamar соп ~ ви- рбзно декламувбти; trabajar соп ~ пра- цювбти з душбю; 4. душб (компбнії), натх- нбнник; el ~ del movimiento натхнбнник руху; 5. рушійна сйла, двигун, пружйна; 6. серцевйна, ядрб, суть; 7. тех. сердбчник, стрйжень; 8. тех. серцевйна, ядрб; 9. тех. жйла (кабелю); 10. канбл ґармбтного жбрла; 11. буд. стійка (іриштовання); - atravesada (de Caín, de Judas) недблюдок, лиходій; негідник; ~ nacida (viviente) (вжив, у запереч, конструкціял) ніхтб, жодна людйна; no había allí ~ viviente там не булб ні душі; ~ de caballo негідник, тварюка; ~ de cántaro йолбп, тблепень, тюхтій, ббвдур; - de Dios дббра душб; добряк; простбк, святб простотб; - en pena: andar (ir) como ~ en pena блукбти як неприкбяний; con ~ y vida, con el ~ (y vida, y con la vida); con toda el con mil ~s з великим задовбленням, дуже охбче; всібю душбю; від усібї душі; con el ~ en Іа boca (entre los dientes): está con el ~ en la boca він прй смерті, він дйхає на лбдан; він ні живйй ні мбртвий; у ньбго душб пішлб в п’яти; con el - en un hilo: está con (tiene) el ~ en un hilo він ні живйй ні мбртвий, у ньбго душб пішлб в п’яти; de mi - лк)бий, дорогйй, мйлий (при звертанні); en el ~ (вжив, з дієсл. doler, sentir, agradecer, alegrarse) від душі, глйбоко, щйро, від щйрого сбрця, сер- дбчно; abrir su ~ відкрйти (вйлити) душу; arrancarle a uno el ~ вбйти; arrancársele a uno el ~: se me arranca el - у мбне душб розривбється; caérsele a uno el - a los pies: se le cayó el - a los pies він занепбв духом, в ньбго руки опустйлися; dar (despedir, entregar, exhalar, rendir) el ~, dar eí - a Dios помбрти, сконати, спу- стйти дух, віддбти Ббгу душу; dar el - al diablo бути готбвим продати душу чбрту, не грббувати ніякими збсобами; echar el ~ (por la boca) надривбтися, трудйтися до сьбмого поту; echar(se) el ~ atrás (а las espaldas) втрбтити сбвість, діяти безсоромно; encomendar (recomendar) el ~ (a Dios) читбти відхідну молйтву, молйти- ся за вмирбючого; hablar al ~ вмовляти, намагатися зворушйти; говорйти відкрито (відвбрто, щйро); írsele a uno el ~ por (tras) una cosa пблко бажбти, до смбрті хотіти; llevar tras sí el - приваблювати, спокушати, нбдити; manchar el - запля-
мувбти честь, зіпсувбти свою репутбцію; no poder con su - знемогтй, вйбитися з сил, падати з ніг; no tener ~ бути бездушним (безсердбчним, черствйм); не мбти сбвісті; бути байдужим (бездушним); paseársele a uno el ~ por el cuerpo: se le pasea el ~ por el cuerpo йому хоч кіл на голові тешй; poner el ~ en una cosa вкладбти дУшу в що-н.; робйти з душбю; romperle a uno el ~ проламбти гблову; побйти; sacarle a uno el ~ (якпогроза): {te saco el -І я з тббе душу вйтрясу!; розо- рйти, обібрбти до нйтки; salírsele a uno el ~: se le salió el ~ він CKOHáe, віддбв Ббгу душу; tener el - bien puesta бути рішучим (смілйвим); бути не з боязкйх; tener el ~ parada припинйти міркувбти; tener más ~s que un gato, tener siete ~s como (un) gato бути живучим як кішка; tener su ~r en su almario (en su cuerpo, en sus carnes) бути смілйвим (рішучим); бути не з боязкйх; бути чутлйвим (небайдужим); tocarlea uno en el ~ una cosa глйбоко врбзити, зворушйти; дійтй до сбрця; trae- rel ~ en la boca (en las manos) мучитися, страждбти; volverle aunó el ~ al cuerpo заспокбїти; позббвити тривбг (турббт); como ~ quelleva el diablo (вжив, з дієсл. irse, salir) прожбгом, стрімголов almacén m 1. комора; склад; схбвище; 2. лаббз; склад (оптового продажу): 3. рі (grandes almacenes) універсбльний ма- газйн, універмбг; 4. іст. інтендбнтський склад; 5. Л. Ам. крамнйця дрібнйчок; про- дуктбвий магазйн; 6. полігр. магазйн; - de agua цистбрна з прісною водбю (на кораблі); gastar (mucho) ~ обвішатися де- шбвими прикрбсами (дрібнйчками); 7. орбторствувати з неістбтного прйводу, просторікувати
almacenado m 1. зберігбння на склбді; складувбння; 2. кількість винб, що збе- рігбеться у пiдвáлi
almacenaje m 1. див. almacenamiento 1;
2. платня за зберігбння товару almacenamiento m 1. зберігання на склбді; складувбння; накопйчення запасів; 2. товбри (що зберігаються на складі): 3. тех. накопйчення, зберігбння (інформації), 4. тех. запам’ятбвувальний прйстрій; накопйчувач (інформації): пбм’ять (машини): 5. тех. запасбння; акумулювбння almacenar vt 1. складбти в комбру (у схбвище); складувбти; 2. накопйчувати, зби- рбти, зберігбти (різніречі): 3. тех. накопйчувати, запасбти, акумулювбти; 4. тех. запам’ятбвувати, зберігбти інформбцію; ~se 1. накопйчуватися, нагромбджува- тися; 2. юрбйтися, тіснйтися almacenero m 1. завідувач склбдом (магазином); каптенбрмус; 2. стброж склбду (магазину); 3. Л. Ам. влбсник лбвки, крб- мбр
almacenista com. 1. влбсник (госпбдар) склбду; оптовйк; ~ de vinos оптовий тор- гбвець винбм; 2. див. almacenero 1 almaceno 1. adj див. amaceno 1; 3. m бот. дамбська слйва (різновид) almacería1 ficr. див. algorfa almacería2 f іст. 1. глинобйтна (кам’яна) огорбжа; 2. див. algorfa; 3. будйночок, хатйна
almáciga1 /"смолб мастйкового дбрева; мастйка, камбдь
almáciga2 fc.-r. насінний розсбдник; шкілка
almacigado adj діал. 1. смаглявий; 2. яск- рбво-рудйй (про масть тварин): 3. тбмно- русявий
almacigar vt обкурювати (мастикою, камеддю)
almacigo m бот. мастйкове дбрево
almacigo2 m див. almáciga2 almaciguero adj що стосується розплідника
almádana їдив. almádena almadén m іст. рудна жйла almádena /"мблот каменярб almadía f\. пліт (для спляннялісу): 2. по- рбм
almadiar и/перепливбти річку на плоту (на поромі); ~se страждбти морською хворобою
almadiero m 1. плотбр, плотогбн; 2. поромник
almádina їдив. almádena almadraba1 /"1. лбвля тунців; 2. місце ловлі тунців; 3. сітка (для ловлі тунців): 4. рі час (період) рибної ловлі almadraba2 їіст. цегбльний (черепйчний) завбд
almadrabero 1. adj що стосується ловлі тунців; 2. /77 ловбць тунців almadraque m іст. 1. матрбц; 2. подушка almadreña /дерев’яний черевйк almadreñero m 1. мбйстер, що виготовляє дерев’бні черевйки; 2. продавбць дерев’яних черевйків
almágana їдіал. і. див. almádena; 2. лбдар almagra ґдив. almagre 1 almagrado adj червбний; вохрйстий, вбх- ровий
almagral m ґрунт, багатий на червбну вохру
almagrar иМ. вохрити, фарбувбти червоною вбхрою; 2. відзнбчити, помітити;
3. заплямувбти, зганьбйти; 4. сл. пустйти кров (юшку)
almagre m 1. червона вбхра; 2. відмітина, знак
almagrera їдив. almagral almagrero adj багбтий на червбну вбхру (про ґрунт)
almaizal, almaizar m 1. мавритбнський головнйй убір; 2. біла наплічна хустйна свящбника
almajal m див. almarjal1 almajanech, almajaneque m іст. тарбн; стінобйтне знаряддя almajar m див. almarjal1 almajo m див. almarjo1 almalafa f, almaleque m іст. альмалбфа (довгополий мавританський одяґ) almanafa /альманбфа (вуаль мавританських та іспанських жінок) almanaque m 1. календбр; - exfoliador відривнйй календбр; ~ de pared настінний календбр; 2. альманбх; hacer ~s фантазувбти, поринбти у нездійснбнні мрії; tacar a uno vendiendo ~а Л. Ам. вйг- нати геть, вйштовхати утришия almanaquero m 1. укладбч календаря;
2. продавбць календарів almandina fмін. альмандйн, гранбт (темно-червоний або червоно-фіолетовий) almandino adj тбмно-червбний, червбно- фіолбтовий (про гранат) almanguena їдив. almagre 1 almanta ñ. прбміжок між рядбми посбдок;
2. грядб; 3. розсбдник almaraco m бот. майорбн almarada /і. тригрбнний кинджал; 2. гбл- ка (шевська)
almarbatar vt буд. в’язбти, скріплювати (дерев'яні деталі)
almarca, almarcha /хблище, розташбва- не в долйні (низині)
almario m 1. див. armario; 2. тіло, вмістй- ще душ]
almarjal m місце, зарбсле солянкою (зб- льником)
almarjal2 m низькб болотйсте місце almarjo m 1. бот. солбнка, збльник; 2. золб солянки (збльника)
alodial
almártaga1 fxiM. глет, бкис свинцю almártaga2 їдіал. шахрЯй, хитрун almaste, almástec m, almástiga f див. almáciga1
almastigado adj що містить смолу мастй- кового дбрева
almatriche т зрбшувальний канЯл almazara ^олійня almazarero т влácник олійні almazarrón т див. almagre 1 almeja f3oort. альмбха (їстівний морський
МОЛЮСІІ)
almejí, almejía /"мавританський корбткий плащ
almelado adj 1. кбльору м0ду, бурштинового, янтбрного кбльору; 2. медбвий almena /зуббць (стінй) almenado 1. a# зубчбстий, прикрбшений зубцЯми; muro - зубчбста стінб; 2. тдив. almenaje
almenaje т зубці (стіни) almenar1 m іст. залізна підставка (для факелів)
almenar2 vt прикрашати, увінчувати зубцЯми (стіну)
almenaraf /і. сигнальний вогбнь (на башті {); 2. /сг. канделйбр; 3. див. almenar almenara2 їдіал. відвіднйй канбл alméndola, almendra f 1. мигдальний горіх, мигдаль; - amarga гіркйй мигдаль; aceite de * мигдбльна олія; 2. ядрб (горіха, кісточкових^, 3. мигдалеподібний діамант; 4. підвіска (люстри, канделябра}, 5. круглй к, булйжник; 6. діал. кбкон; 7. (рі) куля; de la media almendra: señorita de la media ~ манірниця almendrada f 1. мигдальне молокб з цукром; 2. мигдбльний cóyc; dar una ~ a uno сказбти що-н. втішне, полестйти almendrado 1. a# мигдалеподібний; 2. з мигдалбм, що містить мигдаль; 3. m мигдальне тісто
almendral m 1. мигдальний гай; 2. див. almendro
almendrera їдив. almendro; florecer la ~
передчасно посйвіти
almendrero m 1. див. almendro; 2. блюдо (ваза) для мигдалю almendrilla ЛІ. напйлок; 2. щббінь almendro m бот. мигдальне дбрево almendrón1 m 1. Л. Ам. див. almendra; 2. діал. бот. дйкий мигдаль almendrón2 тдіал. пройдйсвіт, бйта голова; conocer el - діал. бути в курсі almendruco т незрілий мигдаль almenilla /оздбблення у вйгляді зубчиків (на білизні, сукні) almete т іст. шолбм almez /77 бот. глід (різновид) almeza їбот. Ягода глбду almezo тдив. almez almiar т стіг, скйрта
almiarar vt збирати в стогй, скиртувати (сіно, соломtУ)
almíbar т 1. сирбп; dulce de ~ фрукти в сирбпі; 2. фруктбвий сік; está hecho un ~ він сама люб’язність
almibarado adj солодкавий (про людину, медоточйвий (про мову almibarar vt 1. заливати сирбпом; 2. підлб- щуватися, підлабузнюватися almidón т 1. крохмаль; dar ~ a la гора підкрохмалити білйзну; 2. Л. Ам. бот. сік юки; 3. Л. Ам. крохмальний клбйстер almidonado adj 1. накрохмалений (про білизну, 2. вйряджений, вйчепурений, як на весілля; 3. бундючний, надутий, пихатий
almidonar крохмалити, підкрохмалювати almidonería f 1. фабрика з виробнйцтва крохмалю; 2. магазйн з прбдажу крохмалю
almidonero m 1. виробнйк крохмалю;
2. продавбць крохмалю almifor /77 сл. коняга almifora fcn. мулйця almiforero m сл. конокрад almila /'піч (для випалювання гончарних виробів)
almilla f 1. сорбчка, що щільно облягає тіло; 2. іст. сорбчка з корбткими рукавами (що одягалася під панцир); 3. свинЯча грудйнка; 4. буд. чіп
almimbar/77 мінраб, підвйщення (в мечеті) alminar m мінарбт
almirantazgo m 1. мор. адміралтбйство;
2. мор. чин адмірала, адміральський чин; 3. морськйй трибунал; 4. ют. податок на торгбві судна (на користь військового флоту
almirante m 1. мор. адмірал; 2. іст. вата- жбк, капітан; 3. erpéT, ecnpí (прикраса для жіночої зачіски)', 4. діал. трбнер з плавання
almirantear vi командувати, здійснювати свою владу (про адмірала) almirez /77 ступка
almizcate m внутрішній (прохіднйй) двір almizclar vtA. душйти мускусом, надавати запаху мускусу; 2. сйльно душйти, надушувати
almizcle /771. мускус; 2. діал. важкйй (різкий) здпах
almizcleña їбот. жасмйн мускусний almizcleño adj мускусний; надушений мускусом
almizclera f зоол. мускусний пацюк, ондатра
almizclero 1. adj див. almizcleño; 2. m
зоол. кабарга
almo adj\. живодайний, життєдайний, жи- вотвбрний; 2. благйй, добродійний almocafre m мотйка; caná almocárabe, almocarbe m (рі) архіт. прикраса у вйгляді завитків almocela, almocera їіст. каптур almodrote m 1. кул. соус з часнику, сйру і рослинної олії; 2. всяка всЯчина; мішанина
almófar m іст. підшолбмник (з металевих кілець)
almofía їіст. тбзик, бблія almogávar m іст. альмогавар, найманий солдЯт
almogavarear vi іст. здійсювати набіги в тил вброга
almogavaría ї іст. альмогавбри, наймане військо
almohada /і. подушка; ~ del diván диванна подушка; ~ neumática (de aíre) надувна (повітряна) подушка; 2. наволочка;
3. див. almohadilla 8; aconsejarse (consultar) con la - відкласти рішення до рбнку, обдумувати; la - es buen consejero рЯнок принбсить розраду almohades m рі іст. альмохбди (західно- африканські племена, що завоювали*му- сульманську Іспанію в XII ст.)
almohadilla /і. dim. efe almohada; 2. подушечка (для рукоділля)', 3. див. acerico;
4. подушечка (для праски)', 5. плічко (ватна підкладка); 6. пітнйк (для сідла коня)\ 7. діал. подушечка (для в’язання мережив)', 8. архіт. руст; 9. тех. прокладка, подушка; ~ de freno гальмівнб колбд- ка; - eléctrica рлектрйчна грілка; cantar а Іа ~ тйхо наспівувати, мугйкати almohadillado 1. adj архіт. рустбваний;
2. /77 мор. дерев’Яна обшйвка (судна) almohadillar vt архіт. рустувбти almohadón /771. подушка (диванна); 2. архіт. п’ятá (аркй)
almohatre m фарм. нашатйр almohaza /скребнйця (для коней)
almohazar vtA. чйстити скрббницею (коня)', 2. чйстити, очищбти (поверхню)', 3. іст. тішити
almojábana 71. ейрний кбржик; 2. здббна булочка; пампушка
almojarifazgo тют. 1. мйто (увізне і вивізне)',!
almojarife m іст. збира almojarra їіст. глек (у вигляді куб almojaya їбуд. брус (палець) будівбльно- го риштовання
almona 71. риб. лбвля башенки (риби)',
2. іст. громадська будівля; 3. діал. мило- вбрний завбд; 4. діал. крамнйця з прбдажу мйла
almóndiga, almondiguilla їдив. albóndiga almoneda 71. публічні торгй, аукцібн; 2. розпрбдаж товарів (за зниженими цінами)', 3. діал. свбрка, скандал almonedar, almonedear vt продавбти з публічних торгів (з аукцібну) almorabe тдив. almocárabe almoraduj, almoradux т бот. 1. майоран; 2. м’Ята (різновид)
almorávides mpi іст. альморбвиди (захід- ноафриканські племена, що завоювали мусульманську Іспанію в Хі ст.) almorejo m бот. китайське прбсо, чумйза almorí m кул. тісто на меду і^цпя коржиків) almorrana ї(рі) мед. гемороїдальний вузол almorzada їі. жмбня; 2. Гі. Ам. ейтний сніданок
almorzado adj іцо поснідав almorzar* 1. vi снідати; 2. обідати опівдні;
2. и/їсти за снідбнком almotacén m іст. 1. інспбктор служби мір і ваг; 2. палбта мір і ваг almotacenazgo m іст. 1. посада і оббв’язки ¡HcnéKTopa служби мір і ваг; 2. палбта мір і ваг
almotacenía їіст. 1. мйто, сплЯчуване ін- cnéioropy служби мір і вагів; 2. див. almotacenazgo 1
almotroste тЛ. Ам. див. armatoste almozárabe 1. aq/мосарббський; 2. т мо- сарбб
almud /77 алмуд (міра сипких тіл; в Наварі = 1,76 л; в Арагоні = 1,87 ті) almuecín, almuédano m рел. муедзйн almuercear іїдіал. віднбсити (рознбсити) сніданок (в поле)
almuercera ї Л. Ам. вулична торгбвка гарЯчою їжею
almuercero m 1. діал. торгбвець гарЯчою їжею (на базарі)', 2. Л. Ам. рознбщик сніданку (в поле)
almuérdago m бот. омбла almuerza їіст. див. almorzada 1 almuerzo m 1. сніданок; другий (легкйй) сніданок; ленч; 2. обід (опівдні)', 3. ейтний снідбнок (рано вранці) alna їдив. ana
alnada 7пЯсербиця, падчерка alnado m пасинок ¡aló! ШецЛ. Ам. аллб! aloballar vt погано повбдитися (з ким- чим-н.)
alobunado adj схбжий на вбвка, сірий як вовк
alocado adj 1. безрозсудний, навіжбний; 2. легковбжний (про ВЧИНОХ) alocar иМ. звбдити з рбзуму; 2. вражати, приголбмшувати; -se божевбліти alocromasia 71. фіз. зміна кбльору; 2. мед. дальтонізм
alóctono adj біол., геол. алохтбнний alocución 1. корбтка промбва, звбрнення;
2. церк. алокуція (звернення папи римського до колегії кардиналів) alocuo adj неговіркйй alodial adj іст. алодібльний, вільний від лбнних повйнностей
41
alodio
3 alodio m іст. албд, пбвна влбйність на збм- лю
aloe, áloe /77, áloes m іст. 1. албе, столітник; palo - деревоподібне албе; 2. фарм. сабур (сікалое)
aloético а^албйний, що містить сік албе alófano adj що переливбється різними кольорбми
alogamia їбот. перехрбсне запилення alógeno adj чужоплемінний; чужозбмсь- кий, інозбмний alógico нелогічний aloisia f бот. верббна лимбнна aloja1 /1. албха (медовий напій зі спеціями); 2. Л. Ам. освіжаючий напій, прохо- лбдний напій aloja2 їдив. alondra
alojado m 1. військбвий, що перебувбє на постбї; 2. постоялець, пожилбць, жилбць alojador m квартирмбйстер alojamiento m 1. посблення, розсблення;
2. житлб, квартйра; 3. військ, розкварти- рувбння; постій; 4. мор. житлові приміщення (на судні)
alojar 1. vt поселЯти; надавбти притулок (пристанбвище); 2. військ, розквартирб- вувати; розміщувати на постій; 3. вставляти (в гніздо, у паз)-, вганяти (всередину 4. vi жити, проживбти, мбшкати; -se
1. обфунтбвуватися; 2. розквартирбву- ватися, ставіти на постій; 3. встрбмлю- ватися, застрягти (в тілі) alojé adj сл. див. afable alojería /бар (шинбк), де торгують албхою alojero /77 продав0ць албхи alojo m див. alojamiento alomado adj хребтоподібний alomar itfopá™ (з широким захватом)-, -se відгодбвуватися, набирбтися сил (про племінного жеребця) alón1 /77 куп. крильце (смаженого птаха) alón2 1. adj Л. Ам. див. aludo; 2. m діал. широкопблий капелюх alonan//£/7. кул. приправляти, солити (їжУ) alondra їорніт. жбйворонок alondrilla f орніт. слбвка, кропив'янка (пта/)
alongado ¿¿^подбвжений, довгбстий alongamiento m 1. див. alargamiento;
2. відцблення
alongar* иМ. див. alargar; 2. відстрбчу- вати; продбвжувати; 3. віддаляти alónimo афзпублікбваний під чужим ім’Ям alópata мед. 1. ^'алопатичний; 2. mano-
náT
alopatía їмед. алопбтія alopático adj мед. алопатйчний alopecia f мед. алопбція, вйпадання во- лбсся
alopecuro /77 бот. черевйчок, лисохвіст alopiado adj що містить бпій, бпійний aloque 1. adj світло-червбний, рожбвий (про вино)-, 2. /77 світло-червбне (рожбве) винб; 3. с^міш білого і червбного винб aloquecerse* божевбліти alorarse діал. засмбгнути до чорнотй alosa fixT. ббшенка (риба) alosar vt іст. уклбдати плйти; мостйти плйтками (підлог/) alosma, alosna ííct. див. ajenjo 1 alotropía їхім. алотрбпія alotrópico adjхім. алотропічний aloyar(se) сл. див. alojar(se) alpabarda /дурість
alpaca1 /1. зоол. альпакб, альпагб; 2. шбрсть альпакб; 3. nencá вбвняна тканйна «альпарі»; 4. бавбвняна тканйна «альпакб» alpaca2 /альпакб, нейзйльбер (сплав, що імітує срібло) alpaga їдив. alpaca11 alpamato тЛ. Ам. бот. альпамбто (трава, що замінює чай)
alpañata1 /шкіра (для полірування гончарних виробів)
alpacata2 / глйнистий фунт (червоного кольору comer - діал. лежбти в могйлі alparcería їдив. aparcería alpargata /альпаргбта (полотняне взуття на підошві з дроку або прядива)\ los de la(s)-(s) біднякй
alpargatado adj зрбблений під альпар- гбти, схбжий на альпаргбти (про взуття) alpargatar vi виготовляти альпаргбти alpargate m див. alpargata alpargatería /1. майстбрня з пошиття аль- паргбт; 2. крамнйця, що торгує альпаргб- тами
alpargatero /771. мбйстер, що шйє альпар- гбти; 2. торгбвець альпаргатами alpargatilla com. хйтра (підлбслива) людина, лисйця
аїре 1. тгеол., геогр. височинб, ropá; 2. adj діал. твердйй, міцнйй alpeciense 1. adj що жив0 в Альпах; 2. сот. жйтель, -ка Альп
alpechín /771. сік олйвок (зібранихдля вичавлювання олії); 2. діал. сік з кірки апельсина
alpechinera /резервубр (посудина) для зббру сбку олйвок
alpende /771. ґбнок, навіс; 2. комбра (для зберігання інструмент))) alpenstock /77 спорт, альпенштбк alpérsico /77 бот. пбрсикове дбрево alpestre, álpico adj 1. див. alpino 1; 2. го- рйстий, скелЯстии; 3. альпійський, високогірний (про рослину alpígeno adj що похбдить (рбдом) з Альп alpinismo m альпінізм alpinista com. альпініст, -ка alpina adj 1. альпійський; що стосується Альп; 2. альпійський, високогірний; 3. альпіністський, гірськйй; deportes -s альпінізм
alpiste /77 1. бот. баклбун; 2. канбркова насінйна; dejar - залишйти з нбсом (на 6o6áx); quedarse - залишйтися ні з чим (у дурнях)
alpistela, alpistera /альпістбла, альпіс- Tépa (коржик з борошна, яєць і кунжут/) alquería /1. хутір; 2. поміщицька садйба alquero m сл. кімнбта alquicel, alquicer m іст. білий вбвняний плащ морйсків
alquifol /77 мін. свинцбвий блиск alquil /77 плбта; винагорбда alquila /таблйчка на таксі (що означає “вільно")
alquiladizo 1. adj н&Шант (про людей)-,
2. /77 нбйманий працівнйк, нбймит alquilador /771. людйна, що віддаб в орбн- ду (напрокбт); 2. винаймбч, орендбр alquilamiento тдив. alquiler 1 alquilar vt\. здавбти в орбнду (напрокбт);
2. брбти в орбнду (напрокбт), винаймати (приміщення); -se іст. наймбтися на ро-
alquiler /771. орбнда; прокбт; de - що зда- бться в орбнду (напрокбт); 2. (рі) плбта за орбнду (за прокбт); квартирна nnáTa alquilón 1. adj див. alquiladizo 1; 2. тдив. alquiladizo 2; 3. діал. квартиронаймбч alquimia /алхімія alquimista сот. алхімік alquitara їдив. alambique; por - ioc. adv. скупо; потрбху, по краплйні alquitarado ¿¿#виг0дливий, витіювбтий alquitarar vt переганяти, дистилювбти alquitifa їіст. див. alcatifa alquitira їбот. трагакбнт alquitrán m техн. 1. смолб, гудрбн; бітум; дьбготь; - mineral асфбльт, мінербльна смолб, гудрбн; - vegetal (de madera) де- ревнб смолб, дьбготь; 2. вар
alquitranado 1. adj смолянйй, просмбле- ний; і^дронбваний; 2. /77просмблювання, смоління; гудронувбння; 3. мор. просмб- лене полотнб; брезбнт alquitranar vt техн. смол йти, просмблю- вати; гудронувбти; просбчувати дьбгтем alquitrete тдіал. див. alcahuete alrededor 1. advнавкбло, довкругй; 2. трі окблиці; - de /ос. ргер. навкбло; un viaje - del mundo навколосвітня пбдорож; біля, приблйзно, блйзько; - de las nueve біля дев’ятої години; - de veinte pesos блйзько двадцятй néco
alrevesado adj Л. Ам. неЯсний, незрозумілий, заплутаний alrota /пбкля
alta /1. ¿льта (старовиннийіспанський танець)-, 2. вступ (повбрнення) на (військб- ву) службу; вступ (до організації, до партії)-, ser (causar) - вступйти на службу (військову 3. вйписка з лікбрні; вйписка на роббту; 4. заЯва влбді (про відкриття справи, підприємства); 5. спорт, вйпад; фінт (у фехтуванні); 6. сл. ббшта (у фортеці, церкві); 7. сл. вікнб; dar de -, dar el - вважбти здорбвим (придбтним до служби в брмії); вйписати з лікбрні; закрйти лікарняний; вважбти прййнятим (на роботу, в організацію); darse de - вступбти (до організації, до партії) altabaque m кбшик altabaquillo m бот. гречйха, гбрець altaico ^ алтбйський altamente adv надзвичбйно, вкрай, абсолютно
altamía /1. іст. чбша; мйска; 2. діал. глй- няна каструля altamisa їдив. artemisa altamuz тдіал. див. altramuz altana їсл. церква, храм altanado adjen. одружений altanar vi (-se) сл. повінчбтися altanería /1. див. altura 2; 2. висбкий політ птахів; 3. мисл. соколйне полювбння;
4. гбрдість, зарозумілість, гордовйтість; meterse en - розміркбвувати про висбкі матбрії, розумувбти
altanero adj 1. що вйсоко лггбє (про хижого птаха)-, 2. гбрдий, гордовйтий, зарозумілий altanez їіст. див. altanería 4 altano adj змінний (про вітер, що дме з моря на суходіл і навпаки) altar1 /771. BiBTáp, престбл (в католицькій церкві); - mayor гбловнйй престбл; 2. жер- тбвник; 3. завівтбрна прикрбса; 4. діал. nápa, наречбні; conducir (llevar) al - вес- тй до вівтаря, вестй під вінбць; el - у el trono релігія і монбрхія; poner a uno en un - звелйчувати, вихвалЯти altar2 гідіал. піднімбти, клбети (розміщувати) вгорі
altarero m людйна, що прикрашбє вівтарі (у дні релігійних свят) altaricón яс/височбзний, дужий altarreina їбот. деревій altavoz /77 гучномбвець, репродуктор; ди- нбмік
altea їбот. алтбя, проскурнЯк altear vt діал. піднімбти, надбудбвувати (стіну, -se височіти, підвйщуватися (про гору, пагорб)
alterabilidad /змінність, мінлйвість alterable ^'змінний, мінлйвий alteración /1. зміна; 2. погіршення (настрою, здоров’я)-, 3. неспбкій, тривбга, су- м’яттЯ; 4. порушення, недотрймання; - del orden público порушення громбдсь- кого порядку; 5. евбрка, супербчка; 6. муз. альтербція
alteradizo adj див. alterable alterado adj 1. розлбднаний, підірваний (проздоров’я)-, 2. діал. що відчуває cnpáry
42
aluvional
alterador adj А. що змінює; 2. що порушує (спокій, порядок3. що ncyé, спотвбрює alterar vt (vi) 1. змінюватися); спотвбрю- вати(ся); 2. погіршувати(ся), псувбти(ся) (про настрій, здоров'я); 3. хвилювбти(ся), турбувбтися); 4. злйти(ся), дратувбти(ся);
5. лякáти(cя); 6. порушувати(ся), не дотримуватися); - el orden público порушувати громадський порядок; -se діал. хотіти пити, відчувбти cnpáry alterativo adj що викликбє зміни, що змінює
altercación f, altercado m свбрка; супе- рбчка; сперечбння
altercador 1. adj сварливий; 2. m cnepe- чбльник
altercar vi сваритися; сперечбтися alternación /1. чергувбння, змінність; 2. пе- рестанбвка, зміна місця; 3. мат. альтер- нбція; диз’юнкція; 4. фіз. половйна циклу (коливанні півперіод; 5. лінгв. див. alternancia З
alternado adj див. alternativo alternador 1. ^змінний; 2. m фіз. альтер- HáTop, генер0тор змінного страму; - bifásico двофбзний генербтор alternancia f 1. чергувбння; 2. ел. півпе- ріод; зміна полюсів; 3. лінгв. альтернбція, чергувбння
alternar 1. vt чергувбти, змінювати; 2. мінЯти місцями, переставляти; 3. мат. переставляти (членипропорції)', 4. vi, -se чергу вбтися, змінюватися, змінювати (один одного)', 5. (соп) спілкувбтися), бу- вбти в товарйстві; 6. (соп) вступбти у зма- гбння; 7. сл. бути прййнятим до злодійської згрбї; 8. тавр, отрймувати звання ма- тадбра (про новачка) alternativa f А. чергувбння, зміна; змінність; 2. вйбір; альтернатйва; 3. тавр, це- рембнія посвЯчення в матадбри (новачка)', 4. дип. альтернбт alternativo adj 1. що чергується; 2. аль- тернатйвний
altern«o adj 1. див. alternativo; 2. бот. поперемінно розташбваний (про листя)',
3. ел. змінний; corriente -а змінний струм; 4. рігеом. протилбжний (про кути) alternomotor m ел. електродвигун .змінного страму
altero тЛ. Ам. купа, ropá alterón /77 діал. 1. пщвйщення; гбрбик; 2. див. altero
alteroso adj 1. іст. див. altivo; 2. мор. з висбкою надвбдною частйною; 3. діал. дуже ВИС0КИЙ
alteza f 1. див. altura 1, 3; 2. вблич, піднбсеність (думок, почуттів); 3. висб- кість; світлість (титулування)', 4. див. altitud 2
altibajar и/відчувбти постійні зміни altibajo /771. старовинний візерунчастий оксамйт; 2. іст. стриббк; 3. удбр звбрху вниз (у фехтуванні)', 4. рі нерівності ґрунту; виббїни; 5. раптбва зміна; ~s de la fortuna злйгодні
altilocuencia fA. красномбвство; 2. велемовність, пишномбвність altilocuente, altílocuo adj 1. красномбв- ний; 2. пишномбвний
altillano /77 Л. Ам., altillanura f див. altiplanicie
altillo /771. горб, nárop6; висотб; 2. антре- сбль; 3. Л. Ам. горйще; мансбрда altímetro 1. ао/альтиметрйчний; 2. m ав., топ. альтимбтр, висотомір altiplanicie f, altiplano m Л. Ам. плоскогір’я, платб
altisonancia /"пишномбвність (мови, стилю)
altisonante, altísono adj високомбвний, пишномбвний (про мову, стиль)
altitonante adjгромовйй, гучний altitono adj висбкого тбну, висбкий (про звук, голод)
altitud f 1. див. altura 1, 3; 2. висота (над рівнем моря)
altivecer* и/робити гбрдим (зарозумілим); -se загордйтися
altivez, altiveza /тбрдість, зарозумілість altivo adj 1. гбр^ий, зарозумілий; 2. висбкий, що височіє; 3. діал. неспокійний, нервбвий (про коня)
alt«o11. acjr висбкий, велйкий; 2. висбкий, висбкий на зріст, висбкого зрбсту; 3. вбрх- ній (про поверх 4. висбкий, підвйщений (про місцевість); 5. висбкий, підвйщений; -a frecuencia те.х., ел. висбка частотб; -а presión тех. висбкий тиск; -a tensión ел. висбка напруга; 6. висбкий, гучнйй (про звук, голос)', 7. вйщий; верхбвний; un - cargo висбкий пост; las -as partes contratantes дип. висбкі стброни, що домо- лЯються; 8. нaйкpáщий, вйщої Якості; 9. висбкий, піднбсений; благорбдний; 10. висбкий, дорогйй (про ціну)', 11. що здувся (про річку?)', 12. глиббкий; міцнйй; 13. важкий, складнйй; 14. важкйй, тяжкйй (про злочин)', -a traición держбвна зрбда;
15. пізній (про перехідні релігійні свята)',
16. пізній (про час доби); a las -as horas de la noche пізно вночі; Al. діал. корбткий (ПРО СуКНЮ)\ 18. /77BHCOTá, височинб, ви- шинб; 19. підвйщеністьь, горб; 20. пбверх (ібудинку); 21. муз. трубб, сурмб; 22. муз. контрбльто; 23. муз. альт; 24. Л. Ам. купа, стіс; 25. ріЛ. Ам. вбрхній пбверх (двоповерхового будинкуі)\ 26. adv гучно, гблос- но; 27. вйсоко; вгорі; de - a bajo іос. adv. звбрху вниз; звбрху донйзу; з головй до ніг; -a mar відкрйте мбре; -s у bajos нерівності ґрунту, виббїни; злйгодні; Іо - верх, вбрхня частина; нббо; відкрйте мбре; de tres -s (в поєднанні з деякими прикм.) надзвичайно, найвищою мірою; en - іос. adv. вйсоко; вгорі; вгбру; por - іос. adv. за протбкцією, по знайбмству; por todo lo - чудбво, першоклбсно; pasar por - опустйти; замбвчати
alto2 /77 зупйнка, відпочйнок; привбл; j -І стій! (команда)', і - ahí! стій!, зупинйсь! (окрик вартового); стій!, стривбй!; |- de ahí (de aquí)! геть звідси!, забирбйтеся!; dar el - давбти комбнду “стій” (про вартового)', забороняти; змушувати зупинятися; hacer (un) - робйти зупйнку (при- вбл); звертбти увбгу; задумуватися, за- мйслюватися
altocúmulos m рікупчбсті хмбри altoparlante тдив. altavoz altor тдив. altura 1
altozanero т діал. носйльник; вантбжник altozano т 1. пагорб (на рівнині)', 2. підвищене (відкрйте вітру) місце; 3. діал. пб- перть; 4. діал. обгорбджений майдбнчик пбред будйнком
altramuz т бот. люпйн, вбвчий біб altruismo m альтруїзм altruista 1. adj альтруїстйчний; 2. com. альтруїст, -ка
altura f 1. висотб, височинб, вишинб; - sobre el nivel del mar висотб над рівнем мбря; tomar (ganar) - ав. набирбти висоту; 2. зріст (людини, тварини)', 3. (рі) височинб, висотб; 4. д/вершйна горй (пб- горба); 5. благородство, вблич душі; піднбсеність; 6. астр. висотб, кут піднбсення (світила)', 7. висотб звуку; 8. мат. висотб; 9. д/нббо, небесб; - vivadel agua глибинб (річки)’, a la - de іос. ргер. відповідно, на рівні; estar a la - de las circunstancias діяти відповідно до обстбвин; a estas -s в цей час; на цей період; ponerse a la -de uno зрівнЯтися
alúa1 /рукавйця (для чищення коней)
alúa2 їдіал. ент. світлячбк
alubia f бот. квасбля
alucema їдив. alhucema
aluciar vt 1. полірувбти, лощйти; чйстити
до блйску; 2. затбчувати (бур)\ -se див.
acicalarse
aluciedad їіст. просвіта, освіта; культура alucinación fA. галюцинбція; 2. засліплення; потьмбрення (свідомості, розумуі) alucinado 1. ^'схильний до галюцинбцій;
2. /77 мрійник, фантазбр alucinar vt 1. викликбти галюцинбції; 2. спокушбти, зачарбвувати; обдурювати; -se 1. галюцинувбти; 2. обдурюватися, спокушбтися alucón тдив. autillo2 alud /771. сніговб лавйна, обвбл; 2. лавй- на, потік, мбса
aluda ґент. летюча (крилбта) мурбха aludir vt(a) 1. натякбти; 2. згбдувати, нази- вбти
aludo ^’широкопблий (про капелю^) alujar vtpian. див. abrillantar alumbrado11. яс^напідпйтку, захмелілий;
2. /77 вуличне освітлення alumbrado2 adjxiM. галунбвий alumbrador 1. я# освітлювальний; 2. m освітлювач
alumbralado тЛ. Ам. поріг (дверей) alumbramiento т 1. освітлення; 2. полб- ги; 3. засліплення, потьмбрення (розуму?) alumbrante т театр, освітлювач alumbrar1 1. vt освітлювати, осявбти; 2. повертбти зір; 3. освічувати; навчбти;
4. вивбдити ґрунтбві вбди на повбрхню;
5. сл. зацідйти (кому-н.)\ 6. відкидбти збмлю (від виноградної лози)', 7. Л. Ам. вихвалятися (грошима)', 8. Л. Ам. перевіряти на світло (яйця)’, 9. и/світйти; 10. нестй фбкед (в процесії, ході)', 11. (а) посвітйти (кому-н.)’, 12. порбджувати, нарбджувати; -se підпйти; захмеліти alumbrar2 vt клбсти в галунбвий рбзчин, галунити (тканинуі)
alumbre m хім. галун alumbrera Лшіунбва копбльня alámbrico, alumbrífero adj що містить галун, галунбвий (про руду?) alumbroso adj галунбвий alúmina їхім. бкис алюмінію, глинозбм aluminar vt іст. див. alumbrar11, З aluminio m алюміній
aluminita f хім. галунбвий кбмінь, алю- мінбт
alumnado /771. учні; 2. діал. шкбла, кблбдж alumno /771. Учень; los -s de la Universidad студбнти університбту; 2. виховб- нець
alunado adj А. божевільний; дйвний, дива- кувбтий; 2. непостійний, мінлйвий; 3. тухлий, протухлий (про сало) alunarado ^'плямйстий (прохуцобУ) alunarse 1. примісячйтися; 2. змінюватися, коливбтися (про величинуі); 3. проту- хбти, псувбтися (про сало)', 4. діал. гноїтися (про рану тварини) alunita їдив. aluminita alunizaje m примісячення alunizar и/примісячйтися alus /77 велйкий пблець (ноги) alusión /"нбтяк; - discreta тонкйй нбтяк; hacer - (а) натякнути на кого-що-н. alusivo adj що натякбє; що містить нбтяк alustrar vt 1. полірувбти, лощйти, навбди- ти глЯнець; 2. чйстити (взуття) aluvial adjгеол. наноснйй, алювібльний aluvión /і. пбвінь, потбп; 2. наплйв, скупчення, збіг (людей, подій)', 3. геол. алювій, нанбс; terreno de - наноснйй ґрунт; arena de - пливунй aluvional, aluvionario adj див. aluvial
43
aluzar
3aluzar vt Л. Л.' Ам. світити, освітлювати;
2. діал. просвічувати, перевіряти на світло Сяйця)
alvareque т див. albareque alveario т анат. збвнішній слуховйй прохід
álveo m русло річки alveolado adj бот. чарункбвий alveolar 1. adj лінгв. альвеолярний; 2. m архіт. npnxpáca у вигляді чарунок alveolo, alvéolo m 1. чарунка (бджолиних стільників); 2. анат. альвебла alverja, alverjana f 1. див. arveja; 2. Л. Ам. бот. горбх
alverjilla fдiaл. бот. духмйний горбшок alvino adj анат. черевний alvo m 1. живіт, чЄрево; 2. анат. мбтка; 3. вулик
alza 71. підвйщення цін; jugar al - грбти на підвйщення, спекулювбти на біржі; 2. військ, приціл; прицільна плбнка; 3. на- клбдка (на шевську колодку)] 4. зал. під- клбдка під шпблами; 5. непроникнйй збсув воріт шлюзу; 6. полігр. прилбджува- льний бркуш; 7. чарунка (вулика)] 8. діал. бльса (танець)
alzacuello m 1. брйжі (у вбранні духовних осіб)] 2. іст. стоячий комір alzada ЛІ. зріст конй; 2. діал. літнє високогірне пасовйще; 3. юр. апеляція, оскбр- ження
alzado 1. adj злісний (про банкрота);
2. оптбвий (про ціну); 3. Л. Ам. здичавілий (про домашніх тварин); 4. Л. Ам. зарозумілий, гордовитий, пихатий; 5. Л. Ам. бун- тівнйй, непокірний; 6. Л. Ам. грубий, неотесаний; 7. Л. Ам. забйтий; нерішучий; 8. m іст. грошові заощбдження; 9. діал. крадіжка; 10. архіт. вертикбльний рбзріз; 11. полігр. підбір, подіймбння (друкованих аркушів)
alzador 1. adj підіймбльний; підйбмний;
2. m брошурувбльний цех; 3. підбирбч, брошурувбльник; 4. Л. Ам. дбвга дерев’яна náBa
alzadora 7У7. Ам. нйня alzadura 71. див. alzamiento; 2. діал. с.-г. підняття nápy
alzafuelles com. 1. підлесник, облесник; 2. діал. йбеда; nniTKáp alzamiento m 1. підняття; підйбм, під- німбння; 2. зведення, спорудження (будівлі)] 3. полігр. підбір (друкованих аркушів)] 4. підвйщення цінй (на аукціоні); 5. посйлення, підвйщення (голосу); 6. пов- стбння, збколот; 7. звелйчування, вихвалення; 8. бранка, орбння землі; - de bienes юр. прихбвування майнб alzapaco /77гачбкз підхвбтом (для гардин, занавісок)
alzapelo adj діал. 1. полохлйвий (про півня)] 2. боязкйй, легкодухий alzapié m мисл. затяжне петлй, сильцЄ alzapiés m лбвочка (для ні/) alzaprima 71. вбжіль (для підняття вантажів)] підвбга, лом; 2. кобилка (в струнних інструментал); 3. іст. підніжка, підсічка alzaprimar vt 1. піднімбти за допомбгою вбжеля (підвбги, лбму); 2. збуджувати, надихбти
alzapuertas m актор на вихіднйх ролях слугй; статйст
alzar vt 1. піднімбти, стбвити (клбсти) вйще; - la bandera піднйти (постбвити) npánop; 2. стбвити, привбдити в стойче положення; 3. піднімбти, підбирбти; 4. піднімбти гблову, спрямувбти пбгляд вгб- ру; 5. прибирбти, усувбти (перешкоди)]
6. г споруджувати, звбдити (будівлі)] 7. збільшувати, мнбжити; підсйлювати; 8. піднімбти, підвйщувати (ціну)] 9. знімбти (облогу)] 10. карт, знімбти; 11. орЄти по
стерні; 12. буд. подавбти (розчин); 13. прибирбти, вивбзити з пбля (врожай)] 14. прибирбти, ховбти; 15. підвйщувати (голос)] 16. заснбвувати; 17. збирбти, стйгу- вати (податки)] 18. знімбти (заборону, покарання)] 19. вилучбти (з обігу)] 20. зве- лйчувати, вихваляти; 21. розорити; 22. полігр. підбирбти (друковані аркуш/)] ¡ alza! interja ну, давбйі, ворушй ногбмиї, веселіше! (для підохочення танцюючи)) alzarse 1. вставбти; 2. піднімбтися; 3. здіи- мбтися, підвйщуватися; 4. піднімбтися на боротьбу; ~ en rebelión (en armas) піднятися зі збрбєю в pyxáx; повстбти; 5. піднімбтися в ціні, дорбжчати; 6. оголб шувати себе банкрбтом (в шахрайських уіляУ)] 7. карт, вихбдити з гри, не дбвши Іншим можлйвості відігрбтися; 8. (соп) за- хбплювати, привлбснювати; 9. Л. Ам. тікбти, дичбвіти (про домашніх тварин)] 10. Л. Ам. загордйтися, занестйся; 11. юр. апелювати до вйщої інстбнції; 12. діал. напивбтися, п’яніти; 13. Л. Ам. KpácTH, привлбснювати
alzarropa m вішалка (для суконь)] jugar de (manejar) la ~ іст. BKpácTH бдяг alzo m діал. 1. крадіжка; 2. перембга (в бою півнів)
allá adv 1. тудй; de - звідти; más ~ (по)дблі; unos metros más ~ на дбкілька мбтрів дблі; mucho más ~ набагато дблі;
2. (означає менш визначене і більш далеке місце, ніж allí) там; - lejos там далеко; там вдалині; muy - дуже далеко; no tan ~ не так далеко; por ~ десь там; 3. тоді, в ті часй; - en tiempos lejanos в ті далекі часй; ~ por los años veinte ще в двадцяті рокй (в двадцятих poKáx); el más ~ той світ, загрббне життй; más - de іос. ргер. за, по той бік; hasta - чудбвий, хоч кудй (про речі і людей)] по muy ~ посе- рбдній, середній; no estar muy - noráHo ce6é почувбти; ~ veremos поббчимо, по- дйвимося, там вйдно буде; ~ se las componga (haya) хай викручується, як зуміє; так йому і треба
allamararse запблюватися (про душУ) allanabarrancos com. діал. оптиміст allanador 1. ¿q/вирівнюючий, зглбджую- чий; 2. /77 тех. рихтувбльний мблот allanadura f іст., allanamiento /77І. вирівнювання, зглбджування; 2. знесення, руйнувбння; 3. подолбння, усунення (труднощів)] 4. утихомйрення; 5. наліт, погрбм; - demorada юр. порушення не- дотбрканності житлб
allanar vt 1. вирівнювати, розрівнювати, зглбджувати; 2. знбсити, руйнувбти; зрівнювати з землбю; 3. долЄти, усувбти (труднощі)] 4. утихомирювати; 5. вривб- тися (у чужий судино/)] -se 1. обрушуватися, обвблюватися; 2. (а) примиритися; поступбтися
allanerarse діал. прикидбтися відвертим (простодушним)
allantarse діал. див. achantarse allega 71. (рі) роббта, спрбва; 2. р/оббв’язки allegadizo ^'доданий для кількості allegado 1. adj блйжній; близькйй; сусідній; 2. близькйй; споріднений, рідний;
3. прихйльний; що є сорбтником; 4. Л. Ам. див. agregado; 5. m рбдич, свояк; 6. прихильник, прибічник; соратник allegador 1. я# збирбючий; об’єднуючий;
2. госпорбрний, хазяйновйтий; 3. /77велй- кі граблі (для підбирання хліба на току);
4. коцюбб, кочергб
allegamiento m І. збирбння, збір; 2. іст. зббри; 3. іст. спорідненість; 4. іст. блйзь- кість; стикбння; 5. іст. злягбння allegancia, alleganza f іст. 1. див. allegamiento 3; 2. прибутті
allegar 1. і/ґзбирбти; з’єднувати; об’єднувати; 2. (vr) присувбти(ся); притуляти(ся), наближбти(ся); 3. згріббти (хлібна току)]
4. додавбти; 5. (~se) іст. злягбтися; 6. іст. просйти, добиватися; 7. иг(~se) іст. при- бувбти, приїжджбти; ~se схилятися (до думки)] приєднуватися
allegro /77 муз. anérpo allende 1. зс^звідти, з Іншого ббку; 2. крім того; 3. ргер за, з тогб ббку, з Іншого ббку; ~ los mares за мбрем; 4. окрім, крім allí adv 1. там; ~ lejos там вдалині; ~ arriba там вгорі; de - звідти; hacia - там, по той бік; por - десь там; 2. тудй; 3; тут, тоді, при цьбму; hasta ~ до тбго місця; дбти; чудбвий, надзвичбйний (про людей і речі)] ~ fue ella отут почалбся; ну, і пішлб! allomar vticr. проклинбти alloza ґдив. almendruco allozar /77 збрості дйкого мигдаля allozo /771. див. almendro; 2. бот. дйкий мигдбль
allulla fЛ. Ам. куп. здббне тісто з кукурудзяного бброшна
ama 71. господйня будйнку, головб родй- ни; - de casa хбтня господйня, домогос- подбрка; 2. господйня, влбсниця; 3. господйня, náHi; 4. еконбмка; - de llaves (de gobierno) домоправйтелька, ключниця;
5. (~ de cría, de leche) годувбльниця; ~ seca (de brazos) нйня; 6. виховбтелька; гувернбнтка
amabilidad ^люб’язність, привітність amable adj 1. гідний кохбння; 2. люб’язний, привітний; ласкбвий; ~ de genio добродушний; ~ en eltrato ввічливий amacena f 6oT. тернбслйв(а) (пліц) amaceno 1. adj терносливбвий; 2. бот. тернбслйв(а) (дерево) amacerado adj пшенйчний, вйщого ґатунку (про хліб)
amacigado adj мідно-червбний amacizar vti. Л. Ам. посйлювати, зміцнювати; 2. діал. запбвнювати, напбвнювати amacollar i//(~se) пускбти пбгони, гілкувб- тися
amachado adj мужній amachar гідіал. згріббти, збирбти в купу; ~se 1. діал. с.-г. переставбти плодоносити (про дерева)] 2. Л. Ам. упирбтися amachet(e)ar иґруббти (завдавбти удбрів) мачбте
amachinarse 1. Л. Ам.див. amancebarse;
2. діал. див. amedrentarse
amacho adj Л. Ам. чудбвий, відмінний; ~ tirador першоклбсний стрілець amachorrarse Л. Ам. ставбти безплідним amadamarse зніжитися, втрбтити мужність
amado 1. adj кохбний, любий; 2. m кохб- ний, любий
amador 1. ^'люблячий, закбханий; 2. m ^лбханий
amadrigar дбти притулок; пригріти; ~se 1 v ховатися в нору (про тварину); 2. усамітнюватися, не покбзуватися на люди amadrinadero m діал. стовп (для прив'язування тварин)
amadrinar иМ. з’єднувати упряжкою (двох коней, мулів)] 2. бути хрещеною мбтір’ю;
3. Л. Ам. привчбти табун йти за кобйлою;
4. мор. скріплювати, закріплювати (снасті)] ~se 1. захищбти одйн бдного, допома- гбти одйн бдному; 2. діал. звикбтичдо місця (про тварину
amadrugar vi діал. світбти amaestrable adj що піддається прирученню (дресирувбнню)
amaestradamente adv майстерно, вміло amaestrado adj 1. вмілий, майстерний, добрбтний; 2. дресирбваний; 3. вймушт- руваний
44
amarinar
amaestrador 1. adj щo приручіє, дресирує; що навчіє; 2. /лдресирувільник amaestramiento m 1. навчіння, виучка;
2. дресирувіння
amaestrar vt\. навчіти, вчити; 2. дресиру- віти; - un caballo об’їжджати конЯ; 3. муштрувіти, шкблити; 4. сл. підкбрювати, стримувати
amafiarse Л. Ам. змовлятися, вступіти в змбву
amagamiento т Л. Ам. вузькі і глиббка ущілина; розкблина
amaga«r 1. vt(vi) виявляти бажіння (ні- мір) зробити що-н.; 2. діал. ховіти; 3. vi насувітися, наближуватися; 4. загрбжу- вати; нависіти (про небезпеку, лихо)\ передвіщіти (небезпеку, бідУ)\ todo el día está ~ndo llover весь день збирієть- ся на дощ; 5. виявлятися (про симптоми хвороби)
amagarse сховітися, причаїтися amagatorio тдіал. хбванки (дитяча гра) amago m 1. загроза, погрбза; 2. озніка,
СИМПТ0М
ámago m 1. бджолиний клей; 2. відріза, огида
amagrecer* vi іст. худнути amagur m іхт. сардина amahuacas /лд/амауіки (індіанців Перу і Болівії)
amainar 1. vt мор. зарифляти (вітрила)',
2. гірн. витйгувати з шахт напбвнені діжки; 3. vi стихіти, слібшати (про вітер)',
4. (-se) вгамувітися, охолбнути, перегоріти; - (en) sus pretensiones стримати свої претбнзії
amaine m затихіння, осліблення amaitaco тдіал. другий снідінок amaitinar vt підстерігіти, вистіжувати; шпигувіти
amaizar vi діал. багатіти, ставіти замбжним amajadar 1. vt( vi) триміти худббу в загбні, влаштбваному на угіддях (для угноєння)',
2. и/знахбдитися в загбні (про худобу amalar vt3acr. завдавіти шкбди, шкбдити; -se іст. захвбрювати, погіно почувітися ¡amalayal іпіецЛ. Ам. хай йому грець! amalayar vtЛ. Ам. див. amalhayar amalearse діал. захвбрювати amalgama f 1. амальгіма; 2. поєдніння різнорідних речій {¡дій) amalgamación /амальгамувіння, амаль- гаміція
amalgamante adjлінгв. флективний amalgamar vt 1. хім. амальгамувіти; 2. змішувати (різнорідніречі)', -se 1. амаль- гамувітися 2. змішуватися (про різнорідні речі)
amalhayar \ЛЛ. Ам. пілко бажіти, жадіти amalignadura f діал. захвбрювання на злоЯкісну лихомінку
amalignarse діал. 1. дратувітися; сірди- тися, гніватися; 2. хворіти на злоЯкісну лихомініу
amallarsef заплутуватися в сітях (про
amallarse2 карт. 1. упускіти кірту; 2. вихб- дити з гри, не дівши партнірам можливості відігрітися
amamal тЛ. Ам. водбймище, басійн; ста- вбк
amamantamiento т годувіння груддю; - artificial штучне вигодбвування amamantar vt 1. вигодовувати, годувіти грудьми; 2. вигодбвувати; ростити, вихб- вувати
amanar vt іст. передбачіти amancay тдіал. бот. жбвтий нарцис amancebamiento m позашлюбний зв’я- збк, співмішкання
amancebarse співмбшкати пбза шлюбом amancilla їіст. плЯма ганьбй, безчбстя
amancillar vt 1. ганьбити (честь, ім’я)',
2. іст. спотвбрювати, псувіти; 3. іст. вик- ликіти жілість (співчуття)
amanear иґтринбжити (коня) amanec«er*1 1. vi cbít&tw, розвиднюватися, займітися (про зорю)', 2. прибувіти на світінку; зустріти рінок Іде-н.); 3. з’являтися на світінку; 4. виявлятися (про здібності, ознаки)', 5. vt освітлювати amanecer2 m світінок; al - /ос. adv. на світінку
amanecida f1. див. amanecer2; 2. Л. Ам.
рінній снідінок
amanerado adj 1. манірний; 2. вигідли- вий; 3. діал. привітний, ввічливий amaneramiento m 1. манірність; непри- рбдність; 2. вигідливість amanerar vt 1. робити манірним (непри- рбдним); 2. робити вигідливим; -se 1. ставіти манірним (неприрбдним); 2. ста- віти вигідливим
amanezca /77. Ам. див. amanecer2 amanezquero тЛ. Ам. людина без півних занЯть
amanguala f діал. домбвленість amangualarse діал. домовлятися, змов- лЯтися
amaniatar зв’язувати руки amanillar иґодягіти наручники amanojar иґзв’Язувати в пучки; -se Л. Ам. обіймати за тілію (в танці) amansador 1. adj що приручіє, приббр- кує; 2. m приббркувач; 3. примирйтель, миротвбрець; 4. Л. Ам. об'їждчик дйких кбней
amansamiento /771. приручення, приббр- кання; 2. утихомирення приббркання;
3. заспокбєння; 4. Л. Ам. обїжджіння дйких кбней
amansar vt\. приручіти, приббркувати;
2. утихомйрювати, приббркувати; 3. (vi, vt) пом’Якшувати(ся), заспокбювати(ся); -se 1. приручітися, ставіти ручнйм;
2. ставіти м’якйм (поступливим) amanse m Л. Ам. див. amansamiento amantar vt покривіти плащім (кбвдрою, плідом)
amante11. adj люблячий; - de la libertad
волелюбний; - de la paz миролюбний; 2. com. любйтель, -ка; 3. кохінець, -ка; 4. m р/закбхані
amante2 m мор. відтЯжка; трос amantecado тЛ. Ам. кул. молбчне морб- зиво
amanteniente adv рукбю, рукіми amantillado adj вкрйтий шарфбм (кбвдрою, попбною)
amantillo т мор. укбсина, топенінт, шкін- тель (вантажної стріли) amanuense com. 1. перепйсувач, -ка; 2. писар
amanzanamiento m Л. Ам. пбділ міста на квартіли
amanzanar vt Л. Ам. поділЯти місто на квартіли
amañar vt\. впрівно влаштбвувати, провертіти (справді)', хитрувіти; 2. навчити прийбмам (хйтрощів); -se 1. (amacárselas) пристосбвуватися; викручуватися, вивертітися; 2. (соп) пристосбвуватися; уживітися; 3. (а) призвичіїтися, набйти рУку; 4. Л. Ам. набувіти погіних ніхилів (звйчок); 5. діал. звикіти до місця, при- живітися
amaño m\. спрйтність, вйверткість; 2. (рі) хитрощі, прийоми; 3. ^/знаряддя, інстру- мінти
amapola f бот. 1. мак (польовий)-, 2. діал. мільва (різновид)
amapolarse 1. іст. рум’янитися, рум’янити облйччя; 2. червоніти від сброму, зашарітися
amapolo m іст. амапбло (вільнонайманий солдат за часів 1-ї іспанської республіки) amapuches m рі ріал. 1. рбчі, пожйтки; приліддя; 2. манірність amar иМ. любйти; - de corazón любйти всім сірцем; - a su patria любйти свою батьківщйну; 2. любйти, цінувіти; дорожйти; 3. бажіти, прігнути amáraco m бот. майорін amaraje m ав. посідка на вбду, привбд- нення
amaranto m бот. амарінт amarañar vt іст. плутати, збивіти з панте- лйку
amarar vi ав. здійснювати посідку (сідіти) на вбду, привбднюватися amarcigado adj діал. смаглЯвий amarchantarse Л. Ам. стіти постійним покупцбм магазйну amarescente а^гіркувітий amarete m кул. мигдільне пічиво amargado adj 1. засмучений, прйкро вріжений; 2. розчарбваний в житті; що став жорстбким; 3. похмурий, понурий amargaleja f бот. тірен (плід) amargamente adv 1. гірко, сумно; 2. з обрізок), з гіркотбю
amargar 1. w'(-se) гірчйти, віддавіти гіркотбю; 2. надавіти гіркбго смаку, робй- ти гіркйм; 3. засмачувати, завдавіти бб- лю; -se засмачуватися, журйтися amargazón m іст. див. amargor amarg«o 1. adj 1. гіркйй; - al gusto (de sabor) гіркйй на смак; tengo la boca -а в міне гірчйть у рбті; 2. прйкрий, неприбм- ний; важкйй; гіркйй; censura -а} reproche - гіркйй дбкір; verdad -а гіркі прівда;
3. важкйй, сувбрий (про характер)’, 4. пригнічений; me quedé muy - мені булб дуже ббляче (прйкро); 5. m див. amargor 1; 6. мигдільне тістечко; 7. мигдільний лікір;
8. срарм. настій гіркбтй; 9. Л. Ам. лікір, горілка, настбяні на лимбнних (апельсинових) кірках; 10.діал. гіркі міте amargón m бот. кульбіба
amargor m 1. гіркбті, гіркйй смак; 2. гіркоті, прйкрість; душівний біль; quitarse el - de la boca отрймати біжане, взЯти своб
amargoso 1. adj див. amargo 1; 2. m бот. горобйна (дерево)
amarguear vi 1. завдавіти постійних прйкрощів; 2. діал. пйти гіркйй міте amarguillo тдив. amargo 2,2 amargujear viзлігка гірчйти amargura їдив. amargor amaricado adj, amariconado adj див. afeminado
amarilidáceas f рі бот. лілійні amarilis m бот. амарйліс amarilla /"золоті унція (іспанська монета XVі і—ХІХ ст., вартістю у 80 песет) amarillazo adj блЯкло-жбвтий amarillear 1. vi віддавіти жовтизнбю;
2. жовтіти, ставіти жбвтим; 3. бліднути;
4. и/фарбу віти у жбвтий кблір amarillecer* vi див. amarillear 2 amarillejo adj 1. dim. ote amarillo; 2. див. amarillento
amarillento ¿q/жовтувітий amarilleo m пожовтіння amarillez, amarilleza f іст. жовтизні; блідість
amarilUo 1. яфкбвтий; cara -а бліді (жбв- те) облйччя; 2. /лжовтизні; жбвтий кблір;
3. жбвта фірба; 4. ент. сплЯчка (хвороба шовковичних черв’яків)', 5. Л. Ам. золотйй годйнник;6. діал. стйглий банін amarilloso adjЛ. Ам. див. amarillento amarinado ¿q/звйклий до мбря amarinar vt 1. кул. маринувіти (риб^)\
2. мор. набиріти екіпіж судна
45
amaritud
amaritud їдив. amargor ч amarizar viЛ. Ам. див. amarar amaro1 m бот. шЯвлія MycKáTHa amaro2 adj іст. див. amargo 1 amaromar \Пдив. amarrar amarra Л1. мартингЯл (в кінській збруї)] 2. мор. швартбв, трос, KaHáT; soltar las -s віддЯти кінці; 3. діал. див. amarradura; 4. діал. підв’язування виногрЯдної лози після обрізЯння; 5. діал. вузол; 6. д/зв’язки, протекція; tener buenas -s мЯти зв’язки; echar a uno la ~ одружувати; echarse la - зв’язЯти ce6é по рукЯх і Horáx amarradera fJl. Ам. 1. мотузбк, мотузка;
2. див. amarradura
amarradero m 1. стовп, кільцЯ {для прив’язії; 2. мор. причЯл amarradijo тдіал. \.див. amarradura; 2. заплутаний в^зол
amarrado adj 1. сл. що дббре завчйв (за- зубрйв) урбк; 2. з впливбвими зв’язкЯми;
3. Л. Ам. скупйй, скнЯрий; 4. діал. скутий в рухах, незгрЯбний, неповороткйй; 5. не- заповзЯтливий, неспрйтний (у справам
6. діал. сувбрий, похмурий (про ооличчяу,
7. Л. Ам. жалюгідний, нікчЯмний amarradura f 1. прив’язування; зав'язування, зв’язування; 2. мор. швартувЯння 3. мор. виток (троса)
amarrar і/Н. прив’язувати; прикріплювати; -aun tronco прив’язувати до дЯрева;
2. мор. швартувЯти, пришвартбвувати, причЯлювати; 3. в’язЯти (снопи)', 4. підта- сбвувати (картй)\ 5. вЯбити; зачарбру- вати; 6. Л. Ам. з’єднувати, скріплювати; 7. Л. Ам. дббре підготувЯти (справу 8. діал. домовлятися, змовлЯтися; amarrársela Л. Ам. напиватися
amarre m 1. див. amarradura; 2. шахрЯй- ство (угріу, підтасбвування карт; 3. Л. Ам. скріпи, ґвинтй
amarrete adjЛ. Ам. скупйй, скнЯрий amarrido adj іст. засмучений, пригнічений amarro m 1. див. amarra; 2. Л. Ам. згбрток, пЯчка, зв’Язка amarrón m сл. зубрйло amarroso adj діал. терпкйй, в’Яжучий amartelado ¿¿#‘закбханий Amartelamiento m галантербйність, кур- туЯзність; догоджЯння, слугувЯння (дамі) amartelar vt 1. залицЯтися, впадЯти; стра- ждЯти, сбхнути (за ким-н.)\ 2. мучити рЯв- нощами, терзЯти; -se закбхуватися amaitinar vt 1. кувЯти; бйти мблотом; 2. звбдити (куроіі)
amarulencia /гіркотЯ, прикрість amasadera /1. діжЯ; тістомісйлка; 2. діал. лотбк (для будівельного розчинУ) amasado adj діал. 1. м’ясйстий (про фрук- ти)\ 2. товстйй (про людину) amasador m 1. місйльник (тіста)’, 2. пбкар amasadura rt. замішування (тіста, будівельного розчинУ)\ 2. тісто amasamiento m 1. див. amasadura 1; 2. ма- сЯж
amasandería f діал. невелйка пекЯрня; булочна
amasandero тдіал. див. amasador amasar1 vt\. місйти, замішувати ( тісто)', 2. сполучЯти, змішувати, мішЯти; 3. влаштб- вувати (справи)', 4. мед. масажувЯти amasar2 гідіал. складЯти, збирЯти; - una fortuna розбагатіти amasia /кохЯнка, співмЯшканка amasiato m Л. Ам. позашлюбний зв’язбк, співмЯшкання
amasijo m 1. тісто; 2. буд. будівЯльний рбзчин; 3. замішування; 4. Л. Ам. пекЯрня;
5. прЯця, роббта, спрЯва; 6. плутанйна; мішанйна; клубок (ідей, понять); 7. змбва, інтрйга; andar en el - бути у змбві; Ь.діал. пшенйчний хліб
amatar vt\. іст. вбивЯти; 2. діал. натирЯти (про збрую)
amate m бот. амЯте (мексиканська смоковниця)
amateur m діал. любйтель, непрофесіо- нЯл (в мистецтві, спорті) amatista f мін. аметйст; - oriental фіолЯ- товий корунд
amatorUo adj 1. люббвний; poesía -а люббвна лірика, вірші про кохЯння; 2. що збуджує кохЯння
amaurosis f мед. пбвна сліпотЯ amayorazgar vt об’бднувати володіння, перетвбрювати на майорЯт amazacotado adj А. важкйй, грубо зрббле- ний; 2. незгрЯбний; негармонійний, не- грацібзний (про витвір мистецтва); важкйй, заплутаний, переобтяжений детЯля- ми (про літературний твір) amazona /і. амазбнка (наїзниця)', 2. ама- збнка (сукня цля верхової їзди); 3. смілй- ва (бойовЯ) жінка; воЯчка amazónico, amazonio ¿q/амазбнський ambages m pi недомбвки, нЯтяки; hablar sin - говорйти відвбрто ámbar m бурштйн, янтЯр; - negro агЯт, чбрний бурштйн; - gris фарм. сіра (за- пашнЯ) Ямбра
ambarar vt іст. душйти Ямброю, надавЯти зЯпаху Ямбри
ambareado adj діал. 1. надушений Ямброю; що мЯє зЯпах (смак) Ямбри; 2. каш- тЯновий (про волосся) ambarina їдив. algalia З ambarino ¿¿^‘бурштйновий, янтЯрний ambicano тдіал. знЯхар ambiciar vticT. див. ambicionar ambición f 1. честолюбство, пихЯтість; - de poder владолюбство; 2. самолюбство; амбіція; 3. обжЯрливість, ненажЯрливість ambicionar vt пЯлко бажЯти, жадЯти; домагЯтися, добивЯтися ambicioso 1. ¿¿^честолюбний, пихЯтий; 2. що пЯлко бажЯє, прЯгне; 3. самолюбний;
4. ненажЯрливий; 5. бот. в’юнкйй; 6. m честолюбець, пихЯта людйна; кар’єрйст;
7. ненажбра
ambidextro, ambidiestro adj що однЯково володіє прЯвою і лівою рукбю ambiental adj пов’язаний з навкблишнім отбченням (з навкблишніми умбвами); обумбвлений пЯвними обстЯвинами ambientar vt 1. відтвбрювати обстанбвку (події) (літературного твору); 2. стЯвити в пЯвні умбви, готувЯти обстанбвку; 3. ввб- дити в отбчення, знайбмити з обстанбв- кою; -se звйкнути до обстанбвки, освбї- тися
ambiente 1. ¿¿^‘отбчуючий; 2. /латмосфЯ- ра, повітря; 2. середбвище, отбчення; об- станбвка; - biológico біологічне середбвище; - histórico (político) історйчна (по- літйчна) обстанбвка; medio - (навкблиш- нє) середбвище; 3. /ціал. кімнЯта, приміщення; 4. жив. повітряна перспектйва;
5. суспільна думка; відгук; hacer buen (mal) - para uno створйти гЯрне (погЯне) врЯження про кого-н., зробити кому-н. гЯрну (погЯну) реклЯму; - muy cargado задуха, духотЯ, спЯрте повітря; непри- рбдна атмосфбра
ambigú m 1. вечбря; 2. буфЯт (в театрі) ambigüedád /двознЯчність ambiguo adj 1. двознЯчний; 2. неЯсний, нечіткйй; 3. лінгв. обопільний (про грам.
рід)
ambilado тЛ.діал. жувЯльний тютюн; 2. Л. Ам. підкаблучник, ганчірка (про чоловіка);
3. діал. біднЯк; жебрЯк ambilateral ¿¿^‘двосторбнній ambilátero adj двосторбнній; що розгля- дЯється з двох тбчок збру
ambir(e) т 1. Л. Ам. настій тютюну; 2. діал. нікотйновий наліт (на пальцях, люльці) ámbito /77 1. округа, окблиця; 2. пбвний прбстір; пбле дії; ббласть, сфбра; 3. середбвище, отбчення; el - internacional між- нарбдне отбчення
ambivalencia f подвійність; суперЯчли- вість, супербчність
ambivalente ¿с/подвійний; суперЯчливий amblador adj. caballo - інохбдець ambladura f(paso de -) інохідь amblar vi йти інохіддю ambleo /771. велйка восковЯ свічка; 2. свічник, канделябр
ambligonio adj геом. тупокутний ambo тдіал. пЯра (костюмі) ambón /77 церк. амвбн ambos ¿q/p/обйдва, той та інший; - a dos обйдва
ambrina їбот. лободЯ ambrolla їіст. плутанйна ambrollar vticT. плутати, заплутувати л ambrosia, ambrosía rt. міф. амбрбзія, їжа богів; 2. бот. амбрбзія ambucia їдіал. ненажЯрливість ambuciento adj діал. ненажЯрливий ambuesta ЛкмЯня
ambulación /бродяжництво, бурлакувЯн- ня
ambulacro /77алЯя, бульвЯр ambulancia /1. (польовйй) шпитЯль, лаза- рЯт; 2. нбші (санітарні)', 3. зЯсіб санітЯрно- го трЯнспорту, машйна (карЯта) швидкбї допомбги; - deasistencia publica, - automóvil машйна швидкбї допомбги, швидкЯ допомбга
ambulanciero m санітЯр (польового шпиталю)
ambulante adj 1. мандрівнйй, бродЯчий; músico - мандрівний музикЯнт; vendedor - вуличний продавЯць, рознбщик; 2. пересувнйй, нестаціонЯрний; hospital - похіднйй (польовйй) шпитЯль; cine - кінопересувка; 3. див. ambulativo; vida - бродЯче життЯ
ambulativo adj схйльний до бродяжництва, що ведЯ бродЯче життЯ; бродяжницький
ambulatorio 1. adj що слугує для ходьбй; órganos -s бргани руху; 2. мед. амбула- тбрний; 3. /77 амбулатбрія ambustión rt. мед. припікЯння; 2. бпік; 3. Л. Ам. спЯлювання, згорЯння, горіння ameba їзоол. амЯба
amechar vt\. вставляти ґніт; 2. шпигувЯти (свинячим салом) amedrantar vt див. amedrentar amedrentador ¿¿^‘жахлйвий, страшнйй amedrentamiento m залякування amedrentar vt викликЯти страх (жах); ля- кЯти, страхЯти; залякувати; -se лякЯтися, страшйтися
amedrento m страх, жах amelar* и/принбсити мед (про бджіл) amelcochado adj 1. липкий, клейкйй (як мед)', 2. діал. ласкЯвий, ніжний; солбдкий; солодкувЯтий; 3. Л. Ам. золотйстий; 4. Перу манірний
amelcochar гіЛ. Ам. згущувати; додавЯти медбву мЯсу^ (до солодкої страви)', -se
1. Л. Ам. густіти; 2. Л. Ам. виражЯти удЯ- ване задовблення; 3. розчулюватися, тЯнути, мліти; 4. діал. закбхуватися amelga /борознЯ
amelgado 1. ¿¿^‘нерівний (про сходи)', 2. m діал. див. amojonamiento 1 amelgar иРІ. борознйти, провбдити бороз-’ ну; 2. діал. див. amojonar amelocotonado adjсхбжий на пЯрсик amelonado adj\. диньоподібний; 2. дурну- вЯтий, обмЯжений
amelonarse сл. закохЯтися, втелющитися
amoladura
amellar і/ідіал. 1. робити зазублини; 2. зав- давбти збитків (втрат) amén11. рагінсиіа(т) 1. рел. амінь; 2. хай буде такі; decir (a todo) ~ збвждй погбд- жуватися; AaBáin свою згбду (на все); 2. /77 закінчення, завбршення, завершбльні словб; en un decir ~ миттбво, вмить; миттю; levarle a uno el - діал. підтбкувати (підспівувати)
amén2 adv. - de loe. prep. 1. за вйнятком, виключбючи; 2. окрім, пбнад amenaza /загрбза, погрбза; -s vanas по- рбжні погрбзи; bajo la - de під загрбзою чого-н.; proferir -s погрбжувати, залякувати
amenazador, amenazante adj загрбзли- вий
amenaz«ar vt 1. загрбжувати, погрбжувати; - de muerte погрбжувати ембртю; 2. (vi) загрбжувати, погрбжувати; висіти над ким-н. (про майбутню бдУ)] ~а (la) lluvia, está ~ando (con) llover збирбється на дощ, буде дощ; 3. іст. гнбти худббу amencia ficr. запбморочення, очманіння, божевілля
amenguamiento /771. змбншення, зниження; спад; 2. ганьбб, неслбва amenguar иМ. зменшувати; знижувати;
2. ганьбйти, HecnáBHTH amenidad /1. принбдність; npnBá6nnBicTb, чарівність (природи, пейзажjk); la ~ del clima de Galicia чарівність клімату Галісії;
2. привітність, люб'язність; чарівливість;
3. захбпливість, дієвість, заббвність (розмови)
amenito adv діал. тбчно, абсолютно вірно, ебме так
amenizar vt 1. робйти привббливим (при- бмним); 2. пoжвáвлювaти, робйти захбп- люючим (розмова, розповідь) ameno adj 1. чарівний, привббливий, ча- рівлйвий (про пейзаж)] 2. привітний, люб’язний, чарівлйвий; 3. прибмний, що принбсить задовблення; 4. захбпливий, дієвий, зaбáвний amenorrea / мед. аменорбя amenoso adj заст. див. ameno amentácea 1. adj бот. сербжчатий; 2.: -as /р/сережчбті
amentar* vt зв’язувати (стЯгувати) шкіря- нйм рбменем amento /77 бот. сербжка amerar ^змішувати (рідини)] -se відволб- жуватися, просбчуватися волбгою; змб- чуватися, зволбжуватися (про ґрунт) amercearse, amercendearse іст. співчувбти amerengado adj 1. солодкувбтий, нудбт- ний; 2. порбжній, лeгкoвáжний, беззміс- тбвний (про художній твір) americana f 1. піджбк; 2. хабанбра (тане- ць)] 3. сбдова (прохолодний напій)] А. діал. нбпад (кидбк) ззбду (зі спинй) americanismo m 1. лінгв. американізм; 2. преклоніння пбред всім америкбнським americanista 1. ^‘американістський; 2. com. американіст, -ка americanización f американізбція americanizar vt американізувбти; -se американізувбтися; пристосбвуватися до америкбнського спбсобу життя americano, -а 1. aq/америкбнський; 2. /77, f америкбнець, -ка; 3. діал. іспбнець, що розбагатів в Амбриді; calendario - настінний календбр americio тхім. амерйцій amerindio, amerindo 1. adj індібнський, щб стбсується індійців Амбрики; 2. т америкбнський індібнець amerismo т цілісність, неподільність ameritado adj 1. Л. Ам. гідний повбги, повбжний, шанбвний; 2. діал. згбданий, нбзваний
ameritar 1. viЛ. Ам. заслугбвувати, бути гідним (іпошани); 2. vt Л. Ам. виявлЯти повбгу (шбну)
amesquite т бот. мексикбнська смокбв- ниця
amestizado adjЛ. Ам. схбжий на метйса amestizarse Л. Ам. стбти схбжим на метйса
ametalado adj 1. схбжий на метбл; 2. ме- талбвий; дзвінкйй і різкйй (про звуґ) ametalar vt 1. див. alear2; 2. змішувати (різнорідні речі)
ametista / ametisto m іст. див. amatista ametrallador 1. ^кулембтний; fusil - руч- нйй кулембт, aBTOMáT; 2. m кулембтник ametralladora /кулембт; - antiaérea зенітний кулембт; - pesada станкбвий кулембт
ametrallar vt обстрілювати з кулембта, вестй вогбнь з кулембта ametría /1. невідповідність; несиметрйч- ність; 2. ббзлад; плутанйна amezquindarse засумувбти amia fixr. акула (різновид) amianta f іст., amianto m мін. азббет, гірський льон amiba їдив. ameba
amibiásico adj амббний; disentería -a амббна дизентерія amibo m див. ameba amiboideo adj амебоподібний amicho, amichu adjЛ. Ам. зрбщений (про фрукгй)
amida fx/'м. амід amiésgado m іст. бот. сунйця amiga f 1. пбдруга; прйятелька; 2. вчителька жінбчої шкбли; 3. жінбча шкбла; 4. кохбнка, співмбшканка; - de noche Л. Ам. бот. індібнський жасмйн amigabilidad /дружелюбність amigable adj 1. дружній; доброзйчливий; полюббвний; 2. що узгбджується, згідний; відповідний
amigacho /77друг-прйятель, дружбк amigar vt\. робйти друзями; зблйжувати;
2. мирйти, примирЯти; -se 1. ставбти друзями; подружитися; 2. мирйтися; 3. див. amancebarse amigazo m друзЯка
amígdala f анат. мигдалеподібна зблоза, мигдблина
amigdaláceo бот. 1. adj мигдблевий; 2.; -as /V/мигдблеві amigdalitis їмед. тонзиліт amigo 1. я# дружній; una potencia -а дружня держбва; 2. дружній, прйятельсь- кий; tono - дружній тон; 3. сприятливий, доброзйчливий; прихйльний; ocasión -а сприятливий вйпадок; 4. m друг, прйяте- ль; - de infancia друг дитйнства; - de casa друг дбму; 5. любйтель, прихйльник; - del arte шанувбльник мистбцтва; - de chistes гострослів, дотбпник, жартівнйк;
6. прихйльник, прибічник; 7. кохбнець; - del asa, - íntimo, - de gancho y rancho Л. Ам. задушбвний (близький, нерозлучний) друг; - desaludo далбкий знайбмий; - depelillo, - de taza de vino корйеливий друг; - de sí mismo егоїст; - detodos проста душб; como -s по-дружньому amiguero ¿¿#товарйський, компанійський amiláceo adj крохмблистий, що містить крохмбль
amilanado adj\. схбжий на шуліку; 2. боягузливий, малодушний amilanar vt наганЯти страх (жах); настрб- шувати; тримбти в страху; -se боЯтися, лякбтися; виявлЯти легкодухість amílico /77 горілка, винб (низької якості) amillarar vt оцінювати (опйсувати) землеволодіння, внбсити до зембльного кадастру
amillonado adj дуже багбтий, що володіє мільйбнними стбтками amillonar vt\. нажйти мільйбни; 2. стбти мільйонбром amina їхім. амін aminoácido m хім. амінокислотб aminoración f змбншення, скорбчення;
Йвбння
югаг vt змбншувати, скорбчувати, збавлЯти
amiscle /77 Л.Ам. зоол. морськйй лев amisión ficr. втрбта
amistad /1. дружба, прихйльність; contraer (trabar) - подружйтися, зав’язбти дружбу; cultivar la - підтрймувати дружні стосунки, дружйти; vivir en buena - жйти в дружбі (в злагоді)] romper (quebrar) las -es розірвбти дружні стосунки, посварй- тися; pacto de - дбговір про дружбу; 2. див. amancebamiento; 3. люб’язність, лбека; пбслуга; 4.рі зв’язки, знайбметва;
5. іст. співдружність, соїЬз; 6. іст. бажбн- ня, охбта; - de yerno непрйязнь; hacer las -es помирйтися, примирйтися amistanza їіст. див. amistad amistar vt\. зблйжувати, робйти друзями;
2. мирйти, примирЯти; -se 1. подружйтися; 2. мирйтися; 3. вступбти в люббв- ний зв’язбк
amistoso adj дружній; товарйський; trato - дружнє стбвлення; encuentro - спорт. товарйська зустріч amito /77 церк. накйдка amnesia їмед. амнезія, втрбта пбм’яті amnícola adjdion. що вбдиться по берегбх річбк
amnistía /амністія
amnistiar vt амністувбти, звільняти за амністією
ато /771. головб дбму (сім'ї); 2. госпбдар, влбеник; 3. госпбдар, пан; 4. управляючий, стбрший наглядбч; 5. іст. виховб- тель; el Amo grande Л. Ам. бог; Nuestro Ато діал. рел. святб причбстя; ser el - del baile діал.] ser el - del cotarro грбти пбршу скрипку (в якій-н. справі) amoblar* \гідив. amueblar amodorrado adj див. amodorrido amodorramiento m 1. сонливість, дрімб- та; сплЯчка; 2. стан отупіння (заціпеніння) amodorrar, amodorrecer* и/навівбти сон; викликбти сонлйвість; усиплЯти; -se впа- дбти в забуттЯ, забутися сном; задрімбти amodorrido зо/сонлйвий, ебнний amohecer* vt вкривбти цвіллю; -se вкри- вбтися цвіллю, пліснявіти amohinar vtсбрдити, дратувбти; -se сбр- дитися, дратувбтися
amohosar \АЛ. Ам. вкривбти цвіллю; -se вкривбтися цвіллю, пліснявіти amojamado adj гурт] сухорлявий amojamamiento /77худинб, худорбб amojamar і/ґкоптйти (тунців)] -se худнути amojonamiento m 1. розмежувбння; розставляння віх; 2. межові знбки; межові стовпй
amojonar і/ґрозмежбвувати; стбвити віхи, провішувати
amoladera /1. точйльний кбмінь, точйло;
2. шліфувбльний круг; 3. Л. Ам. втбмле- ність, втбма
amoladero adj 1. точйльний; piedra -а точйльний кбмінь; 2. шліфувбльний amolado 1. adj діал. настирливий, надокучливий, набрйдливий; 2. потерпілий, постраждблий; 3. m діал. куля для кбглів (з плоду пальми коросо) amolador 1. adj набрйдливий, надокучливий; утбмливий; 2. m точйльник; 3. точйльний кбмінь, бруебк amoladura /1. затбчування; 2. шліфувбн- ня; 3. рі пил, порошбк (від точильного
47
amolar
З каменя) ] 4. надокучливість, набридливість, настирливість
amolar* 1. і/ґточйти, затбчувати; 2. шліфу- b¿th; 3. набри^Яти, надокучЯти; 4. ^/худнути; -se терпіти, перемастися amoldador 1. adj формуючий, форму- вáльний; 2. т формувальник amoldamiento /77формувЯння, відливЯння amoldar vt 1. фopмyвáти, відливЯти у фбрму; 2. надавЯти фбрми; 3. (а) приганяти; підганйти (за формою); 4. форму- вЯти, вихбвувати (характер)] 5. (а) при- стосбвувати; -se 1. формувЯтися; 2. при- ймЯти фбрму; 3. формувЯтися, складЯ- тися (про характер)] 4. пристосбвуватися amolelar vtcn. цінувЯти, поважЯти amollar 1. vi відступЯти(ся), пасувЯти, задкувЯти; 2. упускЯти кЯрту (в rp/Y 3. vt (vi) мор. попускЯти (снасть, канат) amonarse напивЯтися, набирЯтися amondongado ^'огрЯдний, пухкий amonedación /жарбувЯння монЯт amonedado adj 1. металЯвий (про гроші)]
2. багЯтий, грошовйй amonedar иґкарбувЯти (монети) amonestación adj 1. поперЯдження, за- стерЯження; повчЯння, порЯда; 2. заувЯ- ження, бсуд; догЯна; 3. сповіщення, по- відбмлення; 4. церк. оголбшення (про майбутній шлюб)] correr las amonestaciones робйти оголбшення (про майбутній шлюб)] 5. юр. поперЯдження судді; вйклик до с^ду
amonestamiento m див. amonestación amonestar vtA. попереджЯти, застерігЯти; наставлЯти; давЯти вказівку; 2. журити, дорікЯти, докорЯти; робйти заувЯження (поперЯдження), винбсити догЯну; 3. спо- віщЯти, повідомляти; 4. церк. робйти оголбшення (про майбутній шлюб)] -se церк. бути оголбшеним сЯред осіб, що одружуються
amonguillarse діал. 1. бути розбйтим па- ралічЯм; 2. див. amedrentarse amoniacado, amoniacal adjхім. аміЯчний amoniaco, amoníaco хім. 1. ¿¿^‘аміЯчний;
2. аміЯк
amónico adj хім. аміЯчний amonio m хім. амбній amonita íxím. амоніт
amontar 1. vt примушувати тікЯти; 2. vi (-se) тікЯти в ліс; -se діал. перетвбрюва- тися на ліс, заростЯти дерЯвами amontonadamente adv скбпом, рЯзом; купою
amontonamiento /ннагромЯдження; скупчення
amontonar vt\. нагромЯджувати; навЯлю- вати купою, насипЯти горою; 2. збирЯти, складЯти; -se 1. нагромЯджуватися; на- копйчуватися; 2. товпйтися, юрбйтися, скупчуватися, тіснйтися; 3. гніватися, лю- тувЯти, злйтися (без приводі)] 4. див. amancebarse; 5. Л. Ам. групувЯтися (для нападу
amor m 1. люббв, кохЯння; - a la patria люббв до батьківщйни; - filial сйнова люббв; - materno (paterno) матерйнська (батьківська) люббв; tener (sentir) - а (por) uno любйти кого-н.; - propio самолюбство; соп - з люббв’ю, люббвно; 2. люббв, прихйльність; вЯблення, прЯгнен- ня; - a (de) la libertad люббв до своббди, волелюбність; 3. люббв, прйстрасть; entrar en -es (соп) закохЯтися; 4. м’Якість, терпймість, поблЯжливість; 5. (у складі звертання) кохЯний, любий; 6. дбзвіл; згбда; 7. люббвний зв’язбк; 8. предмЯт кохЯння; 9. ніжність; 10. іст. угбда, домбв- леність; - de hortelano реп’Ях; al - del agua за течіЯю; як Бог на душу покладЯ; al - de la lumbre (del fuego) біля вбгника;
con (de) mil -es з превеликим задовб- ленням, охбче; від всьогб сЯрця; en - у compañía в злЯгоді; por - al arte іос. adv. з люббві до мистЯцтва; безкорйсливо; por - de іос. ргер. чЯрез що-н.; hacer el - залицЯтися, впадЯти; займЯтися кохЯн- ням, крутйти кохЯння; tratar -es мЯти люббвний зв’язбк; - con - se paga борг трЯба повертЯти
amoragar и/коптйти (рибу на вогнищі) amoral яс#аморЯльний amoralidad f аморЯльність amoratado adj 1. фіолЯтовий, бузкбвий, лілбвий; 2. мертвбтно блідий, синювЯтий (про обличчя)] 3. посйнілий (про забите місце)
amoratarse ставЯти фіолЯтовим (бузкб- вим)
amorcillo m 1. dim. de amor; 2. купідбн, амур
amordazar vt\. затикЯти рот клЯпом; 2. не давЯти говорйти; затикЯти рот; 3. іст. ганьбйти, чорнйти
amorfía /'амбрфність; безфбрмність amórfico adj див. amorfo amorfismo m див. amorfía amorfo яс^амбрфний; безфбрмний amoricones /77/?/знЯки кохЯння; люббвні залицЯння
amorío /771. (pt) закбханість, захбплення;
2. іст. дружба
amoriscado adj схбжий на морйска amormado афсвбрий на сап (про тварину amorochado adj 1. діал. затверділий, вй- сохлий; 2. діал. зрбщений (про фрукти) amoros«o adj 1. люблячий, закбханий; ласкЯвий, ніжний; mirada -а закбханий пбгляд; padre - люблячий бЯтько; 2. люббвний; carta -а люббвний лист; declaración -а освідчення в кохЯнні; 3. м’який, піддЯтливий; що піддаЯться обрббці; 4. м’якйй, теплйй (про погоду amorrar vi\. (-se) опускЯти (нахилЯти) гб- лову (для пиття)] 2. (-se) дутися; супитися; 3. мор. заривЯтися нбсом; пірнЯти (про судно)
amorriñarse діал. слЯбнути, хиріти amorronar vt мор. піднімати згбрнутий прЯпор (як сигнал про допомогу amorrongarse діал. 1. засинЯти на рукЯх (продитину] 2. див. amedrentarse amortajar1 vñ. одягЯти сЯван (на небіжчика)] 2. загортЯти; прикривЯти amortajar і/ґвставлЯти (дерев’яну деталь в паз, в гніздо)
amortar vt іст. див. amortiguar amortecer* vt, vi див. amortiguar; -se не-
притбмніти, втрачЯти свідбмість amortecimiento m глиббка непритбм- ність, непритбмний стан, зомління amortiguación fдив. amortiguamiento amortiguador тех., фіз. 1. adju\о амортизує; що глушить; 2. буферний; 3. m амортизЯтор; глушнйк, дЯмпфер; 4. буфер, бЯмпер
amortiguamiento m 1. непритбмність; 2. тех. амортизЯція; глушіння, демпфувЯння;
3. фіз. загасЯння (коливань)] 4. ослЯблен- ня, притуплення; пом’якшення; 5. діал. обливЯння кип’яткбм (овочів, зелені) amortiguar vt\. викликЯти непритбмність; позбавляти сил; 2. тех. амортизувЯти; демпфувЯти, ослабляти; 3. приглушЯти (звуїі)] 4. притуплЯти, заспокбювати, вга- мбвувати (біль)] стрймувати (почуття)]
5. пом’якшувати (фарби)] 6. діал. обда- вЯти окрбпом (овочі, зелень) amortización /і. фін. амортизЯція (основних засобів)] fondo de - амортизаційний фонд; 2. фін. погЯшення (боргу, позики)]
3. скасувЯння (посади)] скорбчення (штатів)
amortizar vtí. оголбшувати невідчужува- ним (нерухоме майно)] 2. фін. амортизувЯти (основні засоби)] 3. фін. погашЯти, сплЯчувати (борг, позику] 4. скасбвувати (посаду- скорбчувати (штати) amoscar vt іст. відганЯти мух; -se 1. іст. відмЯхуватися від мух; 2. сЯрдитися, злйтися* 3. Л. Ам. сорбмитися amoscar vt покусувати amostachado adj вусЯтий amostazar vt (vr) злйти(ся), сЯрдити(ся), дратувЯти(ся); -se Л. Ам. сорбмитися amostrar* vt іст. 1. покЯзувати, виявлЯти;
2. вчйти, навчЯти; -se див. acostumbrarse
amotinado 1. а^'бунтівнйй; 2. /77бунтівнйк amotinamiento m зЯколот, бунт amotinar иН. закликЯти (підбурювати) до бунту (до зЯколоту); 2. обурювати; хвилювати, розбурхувати; -se 1. піднімЯти зЯколот, бунтувЯти; 2. обурюватися; хви- лювЯтися
amover* vt 1. усувЯти (з посади), звільняти; 2. іст. відмінЯти, анулювЯти, скасбвувати; 3. іст. передчЯсно нарбджувати; викидЯти
amovible adj 1. тех. знімнйй; змінний;
2. що тимчасбво обіймЯє посЯду, що мбже бути зміщеним (усунутим) (з посаді
amovilidad f 1. змінюваність; 2. зміщуваність
ampanga m діал. venir de - як з місяця звал йтися
amparador 1. adju\о протегує, захищЯє;
2. m заступник, захиснйк amparar vt 1. протегувЯти, захищЯти; охороняти; 2. іст. діал. позичЯти; 3. Л. Ам. отрймувати (давЯти) прЯво на експлуа- тЯцію шЯхти; -se 1. (con, de) вдавЯтися до допомбги (кого-чого-н.)] 2. шукЯти притулку (зЯхисту), ховЯтися, перехбвува- тися; -se contra el viento ховЯтися від вітру
amparo m 1. заступництво, підтрймка; зЯ- хист, допомбга; bajo el (al) - de під чиїм- н. зЯхистом; 2. укриття, притулок; 3. іст. бруствер, парапЯт; 4. (із запереч.) діал. крйхта, крЯпля; ni un - de pan ні крйхти хліба; 5. Л. Ам. дбзвіл (прЯво) на експлуа- тЯцію копЯльні amper m див. amperio amperaje m фіз. сйла струму (в амперах) amperímetro m фіз. ампермЯтр amperio /77 фіз. ампЯр; - hora ампбр-грдйна amperiómetro m фіз. див. amperímetro ampiar, ampielar vt сл. оліїти, змЯщувати олією
ampio /77 сл. олія
ampliación f 1. розширення; збільшення;
2. лінгв. розширення; пошйрення ampliador 1. ^'розширювальний, збільшувальний; 2. /77 фото збільшувач ampliar иґрозшйрювати; збільшувати ampliativo, ampliatorio adj див. amplificativo
amplificación f 1. розширення; збільшення; 2. фіз. посйлення; 3. ритор. ампліфікЯ- ція
amplificador 1. adj див. amplificativo; 2. m
фіз. підсйлювач; - de potencia підсй- лювач потужності
amplificar vt 1. збільшувати; розшйрю- вати; 2. фіз. підсйлювати; 3. ритор, роз- вивЯти (думку
amplificativo adj підсйлювальний amplío adj\. простбрий, вільний; 2. широкий, велйкий
amplitud /і. ширинЯ, протяжність; 2. про- стбрість, прбстір; - del mar морськйй прбстір; 3. широтЯ, рбзмах; 4. фіз., астр. амплітуда
48
anatopismo
ampo /771. сліпуча білизі-iá (снігУ)] 2. сніжинка ampolla / 1. пухир (на шкірі)] 2. кблба; склянка; ¿мпула; пляшечка; 3. графин, карЯфа; 4. церк. посудина для водй (ви- Há); 5. бульбашка (на вод/)] 6. бульбашка повітря (у скл/)\ páKOBHHa (у металі); 7. пишномбвна фpáзa; 8. фіз. paflionáMna ampollar едУпухйрчастий ampollar2 vt 1. викликЯти поЯву пухирів; здувЯти; 2. видбвбувати, робйти порожнистим; ~se 1. вкривйтися пухирЯми; здувЯтися; 2. ставйти порожнистим ampolleta /1. dim. de ampolla; 2. пісковйй годинник; 3. час пересипЯння піску (в годинникУ)] no soltar (по tomar) la ~ базікати без yráey, не давЯти нікбму слбва встйвити
ampollón adj діап. бездіяльний, гультяйський
ampón adj\. пінявий, пухйрчастий; 2. по- рбжній, порожнистий; 3. ширбкий, про- стбрий (про одяг)
ampuchar vt сл. переслідувати, тЯтися СЛЩ0М, висіти на хвості ampulosidad / пишномовність, високо- мбвність (стилю)
ampuloso adj пишномбвний, високомбв- ний (про стиль) amputación /мед. ампутЯція amputar иМ. мед. ампутувЯти; 2. вилучЯ- ти; видалЯти, усувЯти amuchachado ¿¿# дитЯчий, хлоп'яцький; легковЯжний
amuchamiento m діал. збільшення; по-
МН0ЖЄННЯ
amueblar у/меблювЯти, обставляти мЯб- лями
amuelar і^згрібЯти до купи (зерно на току) amugamiento m див. amojonamiento amugronamiento m c.-г. розвЯдення náro- нами (винограді)
amugronar vtc.-r. 1. розвбдити пЯгонами (виноград)] 2. діал. див. acodar; ~se проростати, давЯти пЯростки amujerado adj див. afeminado amular 1. vi бути безплідним; 2. vt сл. душйти; обезголбвлювати; ~se 1. стЯти безплідним; 2. діал. сЯрдитися, дратувЯ- тися; 3. Л. Ам. відмовляти, ставЯти не- придЯтним; вихбдити з лЯду amulatado adj смуглявий; схбжий на му- лЯта
amuleto /77амулЯт, талісмЯн amunicionar k/постачЯти, забезпЯчувати (спорядженням, продовольствоid) amunucarse діал. сЯрдитися, злйтися amucecado adj схбжий на лйльку, вбрЯ- ний як лйлька
amuñijar vi сл. див. arraigar 1 amura / мор. 1. носовЯ частина ббрту судна; 2. галс
amurada fMop. фальшббрт; планшйр amurallado ¿¿У’отбчений муром amurallar к/отбчувати муром amurcar \гідив. acornear amurco m 1. тавр. удЯр рогЯми (бика)]
2. вйпад; вйтівка amurcón ед/битлйвий amurillar гідіал. обкбпувати (дерева) amurrarse діал. 1. див. amodorrarse;
2. сумувЯти, засмучуватися amusco adj заст. тЯмно-корйчневий amusgar vt (vi) 1. щулити вуха (про тварин); 2. примружувати бчі; 3. ховЯти бчі (від соромі)] ~se діал. сорбмитися бентЯжитися
amuscos /77р/амусги (індіанці в Мексиці) amusjar v’/Л. Ам. відмовлятися від нЯміру; передумати, роздумувати amustiarse в’Янути
ana1 /Яна (старовинна міра довжини = 1м) ana2 /77 збірка висловів (цитЯт)
апаЬЯ /77 Л. Ам. бот. інжирне дбрево, смо- кбвниця (різновид)
anabaptismo трел. 1. анабаптйзм; 2. сЯк- та анабаптистів
anabaptista рел. 1. adj анабаптйстський;
2. сот. анабаптйст, -ка anabiosis /б/ол. анабібз anabólico adjdion. анаболічний anabolismo т фізіол. анаболізм anacahuite т бот. див. amate anacarado adj перламутровий anacardo m бот. анакЯрд, акажу anacer* vi сл. траплятися, ставЯтися, від- бувЯтися
anacidez /мед. понйжена кислбтність anaco /771.Ю. Л. Ам. спіднйця, сукня (в індіанок); 2. діал. лахміття, ганчір’я anacoluto тлінгв. анаколуф anaconda fзooл. анакбнда (зміХ) anacoreta сот. відлюдник, анахорЯт anacorético adj відлюдницький anacreóntico adj літ. анакреонтйчний anacrónico ¿¿^анахронічний; застарілий anacronismo m анахронізм anacusia, anacusis /мед. глухотЯ, втрЯта слуху
énade сот. орніт. кЯчур, кЯчка anadear vt ходйти перевЯльцем, ходйти качиною ходбю anadiar іїсл.див. acadir anadino m орніт. каченй anadón m 1. орніт. каченЯ; 2. затонуле дЯ- рево, затонула колбда (під час сплавляння)
anaerobio adj біол. анаерббний; bacterias ~as анаерббні бактЯрії, анаербби anafe /77 переноснЯ жарбвня (піч) anafé m діал. папір з ганчіркової мЯси anáfisis / відрбдження; повЯрнення до життЯ
anáfora fлінгв., ритор, aнáфopa anafórico adj 1. лінгв., ритор, анафорйч- ний; 2. тех. водянйй, що привбдиться до дГі водбю; 3. мед. блювбтний anafre тдив. anafe anaglífico ед/рельЯфний anáglifo т 1. архіт. анагліф; 2. фіз. анаг- ліфний мЯтод
anaglíptica f полігр. рельЯфне книгодрукування (для сліпив)
anagogo мед. 1. блювбтний; 2. /77 блювбтний зЯсіб anagrama m анагрЯма anaína adv/jian. лицемірно, yfláeaHO anal11. adj/ст.див. anual; 2. тіст. пбмин- ки (нароковини смерті); 3. piдив. anales anal2 adjанат. анЯльний, задньопрохщний analco /77 Л. Ам. заріччя analectas f pi, analectos m pi аналЯкти, літературна збірка
analéptico adj мед. аналептйчний; віднбв- люва льний сйли (про режим харчування) anales /77/7/аннЯли, літбпис analfabético adj див. analfabeto 1 analfabetismo m 1. негрЯмотність, непи- сьмЯнність; 2. неписьменність, нЯуцтво analfabeto 1. adj негрЯмотний; 2. непи- сьмЯнний, неосвічений; 3. /77безгрЯмотна людйна; 4. нЯук
analgesia f мед. анальгія, втрЯта больових відчуттів
analgésico adj мед. анальгетйчний, болезаспокійливий analgía fpne. analgesia análisis amb 1. анЯліз; дослідження, до- клЯдний рбзгляд; - de la situación internacional ан0ліз міжнарбдного стЯно- вища; - estadístico статистйчний анЯліз;
2. лінгв., літ. анЯліз, розбір; ~ sintáctico синтаксйчний анЯліз; 3. мат. аналітйчний мЯтод; анЯліз; диференціЯльне та інте- грЯльне чйслення; 4. хім., фіз. анЯліз;
прбба; - cualitativo (cuantitativo) Якісний (кількісний) анЯліз; ~ espectral спектрЯ- льний анЯліз
analista1 сот. анналіст, літопйсець; істо-
analista2 сот. 1. аналітик; 2. хім., мед. лаборЯнт, -ка; 3. фахівЯць з математйч- ного анЯлізу
analítico ¿¿Jr аналітйчний; geometría ~а аналітична геомЯтрія; química -а аналітична хімія; método ~ аналітйчний мЯтод; lenguas ~as аналітйчні мбви analizable adj що піддаЯться анЯлізу analizador 1. adj аналізуючий; 2. т фіз. аналізЯтор; 3. тестер, прббник analizar rfaHani3yBáTH, робйти анЯліз an6logamente advine, analógicamente analogía / аналбгія; схбжість, відпбвід- ність; por ~ аналогічно analógicamente adv за аналбгією, аналогічно
analógico adj див. análogo análogo adj\. аналогічний, схбжий, заснб- вании на аналбгії (схбжості); 2. лінгв. аналогічний
analto adj мед. невилікбвний anamnesia, anamnesis /мед. анЯмнез anamórfico adj 1. спотвбрений, непрЯви- льний; 2. мін. анаморфічний, що підд0вся змінам
anamorfosis /1. анаморфбза; спотвбрене зобрЯження; 2. бот. анаморфбз, зміна фбрми шляхбм еволюції anana, ananá, ananás í6ot. ананЯс ¡ananay! inte ¡¿діал. див. ay 1 anapéstico літ. 1. adj написаний анЯпес- том; 2. /77 вірш, напйсаний анЯпестом anapesto m літ. анЯпест anaplastia /мед. пластйчна хірургія anaquel m полйця (шафгі) anaquelería /полйці, ряд полйць, стелЯж anaranjado 1. ¿¿# орЯнжевий; 2. /77орЯн- жевий кблір
anarcosindicalismo m анЯрхо-синдика- лізм
anarcosindicalista 1. adj aHápxo-сицри- калістський; 2. сот. анЯрхо-синдикаліст, -ка
anarquía /анЯрхія anárquico adj анархічний anarquismo m анархізм anarquista 1. adj анархістський; 2. com. анархіст, -ка
anarquizar 1. и/пропагувЯти анЯрхію; 2. vt сприЯти анЯрхії; привбдити до CTáHy анЯрхії
anasarca /мед. анасЯрка, водЯнка шкіри anastáltico adj мед. в’Яжучий anastasia fflne. artemisa anastigmático adj фіз. анастигматйчний anastigmatismo m фіз. анастигматйзм anastomosis /мед. анастомбз anástrofe тлінгв. aнácтpoфa anata /річнйй прибуток, річнЯ рЯнта anatema 1. т, /анЯфема, відлучення від цЯркви; 2. проклЯття; 3. т іст. людйна, відлучена від цЯркви
anatematizar vt 1. накладЯти анЯфему, відлучЯти від цЯркви; 2. проклинЯти anátidas fpÍ300H. качйні anatomía / 1. анатбмія; анатомувЯння, рбзтин; 2. детЯльний анЯліз, доклЯдний рбзгляд; 3. скелЯт; 4. скелЯт, шкура та кйстки (про людині)
anatómico 1. ¿¿^анатомічний; anfiteatro ~ анатомічний теЯтр; 2. тдив. anatomista anatomista сот. виклад0ч, -ка анатбмії anatomizar vt\. анатомувЯти, препарувЯ- ти (тругі)] 2. жив. виділЯти (чітко зобрЯжу- вати) м’язи (на малюнку anatomopatólogo m патологоанЯтом anatopismo /77бЯзлад
49
anaudia
3anaudia їмед. BTpáia гблосуч
anca f 1. круп, зад (тварини); 2. стегнб;
3. сіднйця, зад; 4. діал. див. ancua; a (las) ~s, en las -s loe. adv. ззбду, на крупі (за спиною вершника); на додбток; вкупі; llevar (traer) a las ~s a uno утрймувати кого-н., тягнути на ceoéMy горбу; no sufrir -s скидбти вершника (про коня)\ не допускбти жápт¡в (насмішок); не давбти себб скрйвдити
ancana їдіал. жарбвня (для кукурудзи) ancestral adj cтapoдáвнiй, що йде з гли- бинй століть; прабатьківський ancestro m Л. Ам. прбдок, npa6áTbKO ancianía f 1. іст. див. ancianidad 1; 2. іст. старшинствб (у військових ордена.*) ancianidad f 1. глиббка старість; 2. іст. див. antigüedad 1
anciano 1. зс/дуже старйй, похйлого віку;
2. іст. стародбвній, старовйнний; 3. m старйй, сирець; 4. іст. старійшина військб- вого брдену
ancipital adj 1. анат. двоголбвий; 2. дво- сторбнній; 3. двознбчний; подвійний ancla f 1. якір; ~ de la esperanza ¿кір порятунку, еймвол надії; de - а - від пбрту до пбрту; aguantar al - стойти на ¿корі під час штбрму; echar -s кйнути (віддбти) ¿кір; стбти на ¿кір; estar un buque sobre el - (las -s) стойти на ¿корі (про судно); levar -s піднйти ¿кір, знатися з ¿коря;
2. архіт., те.х. бнкер; бнкерний бблт, бн- керна скобб; 3. сл. рукб ancladero тдив. anclaje 2 anclaje /771. мор. стбвлення кораблй на ¿кір; 2. ¿кірна стойнка; 3. платнй за стоянку на ¿корі (в порг/), якірний збір; 4. архіт., тех. анкерувбння anclar vi 1. кйдати (віддавбти) ¿кір; 2. сто- ¿ти на ¿корі; -se Л. Ам. дбвго затрйму- ватися
anclote /77 1. малбнький ¿кір; 2. Л. Ам. барйлбце
anco /771. діал. грубозернйсте срібло; 2. Л. Ам. бот. гарбуз (різновид) ancolia ЇЛ. див. aguileña; 2. геральд. три- пелюсткбва квітка (фігура на гербі) ancón /771. невелйка бухта; 2. архіт. кон- ебль; кронштбйн; 3. Л. Ам. кут (внутрішній); А. діал. пліт anconada fдив. ancón 1 anconi /77 архіт. див. ancón 2 ancor тЛ.Ам. бот. гарбуз (різновид) бпеога f*І. див. ancla 1; 2. тех. див. ancla 2; 3. бнкер (годинника); - de salvación ¿кір порятунку
ancorado adj 1. що мбє фбрму ¿коря;
2. геральд. ¿кірний (про фігуру на гербі) ancorar vi див. anclar ancorca і жив. бхра
ancorería /майстбрня (завбд) з виготовленню якорів
ancorero /77 працівнйк, що виготовлйє якорі
ancoso аб]Л. Ам. липкйй, клейкйй (про солодощі)
ancua /77 Л. Ам., куп. підембжена кукурудза
ancuco m діал. кул. нугб ancusa їдив. alcana 2 ancha f сл. велйке посблення, місто anchar 1. vt( vt) розшйрювати(ся); розтягуватися); 2. и/чванитися, бундючитися anche тдіал. див. anchi ancheta 71. невелйка пбртія товбрів (для продаж,У); 2. пбртія залбжаного товбру, що ввбзився до Амбрики (за часів іспанського володарюванні 3. прибуток, вйгода; 4. невелйка (невйгідна) спрбва; 5. діал. нісенітниця, дрібнйця, дрібнйчка; 6. Л. Ам. вй- гідна спрбва, вйгідна угбда (покупка); успіх, знбхідка; 7. р/ Л. Ам. нахббетво,
безцерембнність; 8. діал. лихйй жарт; вйтівка; 9. діал. надокучливе базікання, тріскотнб, балаканйна; 10. діал. збйток, втрбта, шкбда
anchi т діал.л 1. ячмінне (пшенйчне) бб- рошно; 2f маїсові вйсівки anchicorto a# ширбкий і корбткий anchoo 1. з^'ширбкий; - de espaldas ши- рокоплбчий; 2. ширбкий, простбрий (про сукню); 3. простбрий, вільний; 4. вільний, невймушений; quedarse - відчути полбг- шення; 5. безпутний, розгульний (про житті; 6. безсорбмний; розвізний; 7. гбрдии, самовдовблений; estar (ponerse) muy (tan) - загордйтися; зазнбтися; 7. т ширинб; а Іо - завширшки; todo а Іо ancho (a todo lo - ) de una cosa на всю ширину чого-н.; 8. відріз (на сукні); a mis (tus, sus) -as, a todos -s ioc. adv. вільно, невймушено; зручно; darse tantas en - como en largo жйти з рбзмахом (на ширбку нбгу)
anchoa f 1. кул. анчбус консервбваний;
2. іхг. анчбус, хамсб
anchoar vt кул. начинбти анчбусами (оливки)
anchor /77 іст. див. anchura 1 anchova їдив. anchoa 2 anchoveta 71. dem. de anchova; 2. діал іхт. анчовбта (різновид сардини) anchura 7 1. ширинб; 2. безсоромність; розббщеність; 3. відкрита місцбвість; широчінь; далечінь; a mis (tus, sus) -s ioc. adv. вільно, невймушено; зручно anchuroso adj 1. дуже ширбкий; 2. простбрий
anda 7Л. Ам. див. andas 1 anda сл. 1. я?кінбць; шаббш; 2. advпбтім, після
andada 71. іст. див. andanza; 2. іст. шлях, дорбга; 3. пласкйй пропбчений хліб; 4. діал. пасовйще, вйгін; 5. Л. Ам. ходіння; перехід; 6. рі слідй (дрібної дичини); volver a las -s брбтися за старб andaderas f рі «ходунбк», стільчик (для навчання дітей ходьбі); no necesitar - бути самостійним, ходйти без допомбги andadero adj\. лбгкопрохіднйй (про дорогу, місцевість); 2. див. andador 2 andado 1. adj (вживається з присл. más, menos, muy, poco, etc.) ліЬдний (про до- рбгу); 2. будбнний, звичбйний; 3. понбше- ний, ужйваний; 4. минулий (про час); 5. m діал. ходб
andador 1. a# звйклий (що любить) ба- гбто і швйдко ходйти; 2. бродбчий, мандрівний; 3. /77Хорбший ходбк; скорохбдець, скорохбд; 4. бродйга, блукбч; 5. див. alguacil 1; див. avisador 4; 6. доріжка, сте- жйна (між посадками); 7. плбтений стілб- ць (для навчання дітей ходьбіи); 8. рід и- тбчі підтбжки (для навчання ходьбі); poder andar sin -es не потребувбти допомбги, бути самостійним andadura /1. ходіння, ходьбб; 2. інохідь andalocio тдіал. злйва andalón adj\. Л. Ам. див. andador 1; 2. Л. Ам. жвбвий (про коня) andalucismo т 1. андалуейзм (слово, вислів, що вживається в Андалузії); 2. люббв до всьогб андалузського andalucita їмін. андалузйт andaluz, -а 1. а#андалузький; 2. т, 7ан- далузець, -ка; 3. /77 андалузький діалбкт andaluzada 71. андалузький жарт (дбтеп); андалузький звйчай; 2. перебільшення; хвбстощі
andamento т муз. 1. хід, рбзвиток (муз. творі 2. дивертисмбнт; 3. темп andamiada f будівбльне риштбвання andamiadura f буд. встанбвлення риштбвання
andamiaje тдив. andamiada andamiar vt буд. встанбвлювати (риштбвання)
andamiento т 1. ходіння, ходьбб; 2. іст. поведінка
ahdamio /771. буд. риштбвання; поміст; 2. підмбетки, трибуна; 3. черевйк; 4. іст. надгрббна споруда, гробнйця; 5. ката- фблк; 6. іст. ходьбб, ходіння; 7. іст. ходб;
8. мор. схбдні, майдбнчик трбпа andana1 f 1. ряд, лінія; шар; 2. коридбр;
3. діал. виступаючий зуб andana2: llamarse - відмовлятися від своїх слів
andanada /і. мор. бортовйй залп; 2. крйті трибуни (на арені для кориди); 3. сувбра догбна, бсуд; 4. різкість, різкб відповідь andancia /і. іст. див. andanza; 2. Л. Ам. див. andancio; 3. Л. Ам. непристбйне заняття; сумнівна спрбва; 4. діал. лінь, нерббетво; 5. діал. успіх, везіння andancio m невелйка епідбмія ¡andando! //7/е//жвавіше!, ворушйсь! andándula fcn. зоол. лисйця andaniño тдив. andaderas andante1 1. adj. caballero - мандрівний лйцар; excavadora - крокуючий екска- вбтор; bien (mal) - щасливий (нец^сний) (про людині 2, т Л. Ам. кінь andante2 adv, т муз. андбнте andantino adv, т муз. андантйно andanza /і. випадок, подія; пригбда; 2. (рі) мбндри, мандрувбння; пбдорож; 3. іст. ходб; buena - щбстя, успіх; mala - нещбс- тя, невдбча
andaquíes /лр/андбки (індіанці в Колум- біі)
andar* 1. и/(рог) ходйти; йти, крокувбти, CTynáTn; - por el camino йти дорбгою; - а saltitos ходйти підстрйбом; дріботіти; - а gatas рачкувбти; - andando Л. Ам. блу- кбти, тинбтися; 2. (-se) ходйти, курсувати; 3. (por) бути, перебувбти; 4. діяти, пра- цювбти, функціонувбти (промеханізм); el reloj anda bien (adelantado) годйнник іде прбвильно (поспішає); 5. йти, рухатися, розвивбтися; las cosas andan bien спрбви йдуть дббре; 6. бути, перебувбти (в певному стані); - malo погбно почувб- тися; - muy contento бути дуже задовб- леним; - preocupado бути стурббваним;
7. траплбтися, відбувбтися; 8. MHHáTH (про час); 9. (вживається у поєднанні з прийм. con. sin і деякими ім.) відчувбти; - con hambre бути голбдним; - sin trabajo бути безробітним; 10. (в поєднанні з прийм. соп і деяких ім.; -se) діяти, чинй- ти; - con cuidado діяти обербжно; 11. (а поєднанні з прийм. а і деякими ім. у мн. означає спосіб дії): - a gritos лбятися; - а golpes (a palos) бйтися; 12. (еп) рйтися, копбтися; ворушйти; - en los libros рйтися (копбтися) в кнйгах; 13. (еп; при означенні вікі. anda en los cuarenta йому мбйже сброк рбків; 14. (por; при позначенні приблизної кількості): debemos de andar por los treinta grados збраз грбдусів трйдцять; 15. (con) KopHCTyeáTH- ся; повбдитися (з чим-н.); - con armas ходйти зі (користувбтися) збрбєю; 16. (у складі перифрази - + ger. означає актуальну дію): - haciendo una cosa займб- тися чим-н.; 17. и/прохбдити, пробігбти, проїздити; - diez quilómetros пройтй дбеять кіломбтрів; - toda la ciudad обійтй все місто; {anda!, {andel, {ande usted! interj (вживається для вираження здивування, захоплення) та ну!, подумати ли- шбнь!; (вживається для вираження протесту, невдоволення) дбсить!, закінчуй!; (вживається для підбадьорювання) ну, нічбго!; тримбйся!, тримбйтеся!; anda
50
angelito
(andad) a pasear (a paseo) забийся (забирайтеся) геть; anda (andad) enhora* mala (noramala) хай тобі (вам) грець; landar! interj{вживається для вираження схвалення, згоди) дббре!; ~ a derechas (derecho) повбдитися як слід; - a la que salta байдикувати, ледарювбти; нічим не грббувати, не BTpanáTH нагбди; - anidando (una mujer) бути на осінніх днях {про жінку] - a una бути разбм, діяти спільно; ~ a viva quien vence тримати нбса за вітром; - torcido займбтися тбмними cnpá- вами; - tras una cosa наполбгливо /)оби- вбтися; - tras uno йти слідом; висліджувати; полювбти; - tropezando у cayendo наробйти дурниць; наламбти дров andar m 1. ходьбі, ходіння; 2. спбсіб (ха- ріктер) дії; a ese (este) ~ таким чином; 3. рі ході; 4. іст. підлбга, настйл; a largo - /ос. adv. з чісом; врішті-решт; a mis (a todo) ~ /ос. adv. швйдко, щодуху; до тбго ж, на додічу; - a todos los -es діал. мчіти щодуху; estar a un - бути на однбму рівні, на висоті однбго пбверху {про кімнату, вікно) andaraje m 1. кблесо (водокачки)] 2. до- рбжній KOTÓK
andaras m діал. сопілка, дудка andareguear vi діал. тинйтися andariego, andarín 1. adjдив. andador 1;
2. m див. andador З andarina fpne. andorina
andarivel m 1. каніт для перепріви {через річку, канал)\ 2. мор. штормовйй лієр;
3. діал. плоскодбнка {для переправи через річку
andarrío, andarríos тдив. aguzanieves andarse 1. (con, en) вживіти; - con bromas жартувіти; - con rodeos говорйти нітяками; 2. {входити до складу перифрази andar а + inf) бути зійнятим; брі- тися; - a leer брітися за чйтання; todo se andari неміє нічбго таімного, що не стіло б явним; шйла в мішку не сховієш andas fpi 1. носйлки; 2. труні з нішами; en - у en volandas іос. adv. на льоту; швйдко, з вітерцім andel m {рі) кблія {від колеса, воза) andén /771. полйця, дошка (шафи)] 2. кіло (по якому ходить кінь, що приводить до руху колесо водокачки і млина)] 3. кори- дбр; 4. пбручні, napanéT; 5. пербн, плат- фбрма; 6. нібережна; 7. пішохідна частй- на місту; 8. іст. доріжка, стежйна; 9. діал. тротуір; 10. Л. Ам. теріса, гряді, пісмо (на схилі)] 11. рі Л. Ам. спріви, турбіти, клбпоти
andero1 /77 носйльник, носій andero2 /77 жйтель (урбдженець) Анд andícola1 1. adj що живі в Андах; 2. m жйтель Анд
andido adj іст. слабкйй, вйснажений andigar vi сл. бути присутнім andinismo m Л. Ам. схбдження на Анди; альпінізм
andinista com. Л. Ам. скелеліз; альпініст andino 1. adj що стосується Анд, індсь- кий; 2. /77 жйтель (урідженець) Анд indito /771. галербя навкіло будинку; 2. тротуір
andolina fpne. andorina andón 1. adj див. andador 1; 2. діал. ви- тривілий; жвівий (про коня)] 3. m діал. інохідь
andonear vi діал. йти інохіддю andorga / чірево, пузо andorina, andoriña /тіістівка andorra /повія
andorrano 1. adj що стосується Андірри, андіррський; 2. m жйтель Андірри andorrear vi 1. метушитися без потрбби;
2. тинятися без діла; віштатися (вулицею)
andorrera fpne. andorra andorrero adj що тинйється, фланірує (про жінку
andosco 1. ^'дволітній (про дрібну худобу] 2. /77 дворічка, дволітка (про худобу andridíta ímíh. граніт (різновид) andrajero m ганчірник; лахмітник andrajo m 1. лахміття, дрінтя, ганчір’я;
2. обідранець, босяк andrajoso яс/обірваний, в лахмітті andrina í6ot. тбрен (плід) andrino /77 бот. тірен, тернйна (дерево) andró /77 сл. шлях, доріга andrógino 1. adj бот., зоол. двостатівий;
2. /77Гермафродйт; 3. жінкоподібний чоловік; 4. бот. двостатбва рослйна androide m рібот
andrómina f(pi) обмін; брехня androsemo m бот. звіробій (різновид) androtomía / анатімія людйни andullo /77 1. мор. крінець, причільний брус; 2. згбрнутий тютюнівий лист;
3. штранг, пресований тютюн; 4. Л. Ам. ширікий лист дбрева, що слугує для обгіртки; 5. Л. Ам. жувальний тютюн andurrial m (рі) місця, відділені від доріг; глушйна, зікуток
anea (бот. очеріт anear1 /77 зірості очеріту anear2 rfвимірювати ліктями anear vt діал. колисіти, заколйсувати (дитину)
aneblar* иМ. (vt) затйгувати(ся), вкриві- ти(ся) туміном; 2. глушйти, заглушувати (рослини)
anécdota /істбрія; рбзповідь; анекдбт anecdótico яс/анекдотйчний anecdotista com. любятель, -карозкі- зувати істбрії (анекдбти) ^ aneciarse дурнішати, дуріти anegación /1. затбплення; пбвінь;2. по- тбплення
anegadizo 1. adj що чісто затбплюється; prado - заливнйй луг; 2. що тіне у воді (про деревину] 3. /77 заливнйй луг anegamiento тдив. anegación anegar* vt 1. затбплювати, навбдню- вати; 2. топйти; 3. надокучіти, набриді- ти; -se 1. затбплюватися, вкривітися водію; 2. тонути; 3. зазнавіти корабільної авірії, йти на дно anego /77 Л. Ам. див. anegación anegociado adj зійнятий, завантіжений роббтою, обтяжений спрівами anejar \іїдив. anexar
anejín, anejir т купліт, пісенька (повчального характеру
anejo 1. adj дбданий; documento - доданий докумбнт; 2. додаткбвий; 3. прибудб- ваний; 4. /77додіток; допбвнення; 5. при- будбва
aneldo /77 бот. кріп
aneléctrico adj фіз. що не електризується anélidos mp/ент. кільчісті черв’якй anemia / мед. анемія, недокрів’я anémico ^'анемічний, недокрівний anemocordio m муз. еолова ірфа anemómetro m фіз. анемометр, вітромір anémona, anemona, anemone í6ot. анемон
anepigráfico, anepígrafo adj 1. що не Máe
нбзви (прорукопис)] 2. що не має легбнди (про монету, медаль) aneroide фіз. 1. adj анероїд ний; 2. m анероїд; барбметр-анербїд anestesia /анестезія, знебблення anestesiar vt знеболювати, анестезувбти anestésico 1. adj знеболювальний, ане- стезувбльний (про засіб)] 2. m знебблю- вальний (анестезувбльний) 3ác¡6 anestesiología /анестезіолбгія anestesista com. анестезіблог
aneurisma amb. мед. 1. аневрйзм(а), розширення артбрії; 2. розшйрення сбрця anexar иґанексувбти, прибднувати anexidades /р/додбтки, допбвнення anexión / anexionamiento m діал. анбк- сія, приєднання anexionar гідив. anexar anexionismo m політика анбксії, загбрбницька (анексіоністська) політика anexionista 1. яс^'загбрбницький, анексіоністський; 2. com. анексіоніст, прибічник анбксій
anexo 1. adj див. anejo 1; 2. тдив. anejo 5;
2. Л. Ам. див. anejo 4 anfibio 1. adj зоол. земновбдний; 2. т літбк-амфібія; танк-амфібія; 3. рі зоол. земновбдні, амфібії
anfibología /1. двозначність; 2. двознбч- ний вйслів
anfibológico ас/двознбчний anfíbraco т літ. амфібрбхій anfión /77 бпій, бпіум anfisbena f зоол. амфісббна, двохбдка anfiteatro /77амфіте0тр; - anatómico анатомічний TeáTp
anfitrión /77 амфітрібн, гостйнний (щбд- рий) госпбдар
ánfora /1. бмфора; 2. Л. Ам. вйборча урна anfractuosidad / 1. нерівність, звйвис- тість; обрйвистість; 2. (рі) анат. звйвини мбзку
anfractuoso adj нерівний, звйвистий; обривистий
angada /Я Ам. безглуздість, абсурд; norá- ний вчйнок
angaria /1. іст. пбнщина; 2. мор. відстрбч- ка (заборона) на вйхід судна angarilla f діал. 1. жердйна (для перевезення вантажу на в’ючних тваринал); 2. див. angarillas 1; 3. мотузка з кбменем (для ловіння паперового змія)] echar la - запустйти руку в чужу кишбню angarillar иґнадягбти сідлб з тбрбами (на в’ючну тварину
angarillas грі 1. носйлки, нбші (ручні)] 2. сідлб з велйкими тбрбами (для перевезення крихких предметів)] 3. див. aguadera 3; 4. столбві судкй (для оцту, солі та оліі)
angarillear діал. 1. vt переносити на руч- нйх нбшах; 2. vi працювати з нбшами angarillón m 1. велйкі носйлки, нбші; 2. тбчка (для перевезення матеріалів)] 3. вайлб, тюхтій
angaripolas f рі оздоблення сукні, зрбб- лене без смаку
ángaro m 1. див. almenara1 1; 2. зал. сигнбльний диск
angarria fflian. нбмічна людйна, замірок, здихля
angarrio m діал. 1. живйй скелбт (про людину, тварину 2. турббта, клбпіт, незручність angas: por - o por mangas /ос. ac/v. діал. так чи інбкше
ángel /771. янгол; - custodio (guardián, de la guardia) янгол-охорбнець; - malo (de tinieblas) диявол, демон; 2. янгол, мйле створіння; 3. чарівлйвість, чарівність, Kpacá; tener - бути привббливим (чарівним); - bueno добрий гбній; - malo лихйй геній; - echado del cielo a patatazoi (а zapatazos); - patudo вовк в овбчій шкурі; pasy un - (тйхий) янгол пролетів (про мовчання, що несподівано настало) angelar vi діал. вáжкo зітхбти angelí adj сл. див. anterior 2 angelical adj 1. янгольський; 2. чйстий, невйнний; voz - янгольський голос angélico adj див. angelical 1 angelito /77 1. dim. de ángel; 2. малюк, малятко; estar con los -s спбти, дрімбти; замріятися, витбти в xMápax
51
angelizarse
angelizarse надихії^ся; ушляхбтнюва- тися, вдоскон^юватися морйльно (angelón т aum. de ángel; ~ de retablo товстун, здоровйнь; бурмило, здоровило angelote m A. aum. de ángel; 2. стбтуя йнгола; 3. товстунчик, карапузик (про дитину; 4. янгол, гблуб (про покірливу людині 5. зоол. KaTpáH, колюча акула ángelus m вечірній пбдзвін angina Сангіна; - de pecho груднй жйба anginoso 1. a# ангінний; 2. /нхвбрий на ангіну angla /мис
anglicismo m лінгв. англіцйзм angloamericano adj А. йнгло-америкбнсь- кий; 2. що стосується Сполучених Штбтів Америки; північноамерикбнський anglofilo 1. adj англофільський; 2. m англофіл
anglonorteamericano adj див. angloamericano
anglosajón 1. англосаксонський; 2. m англосакс
angoja ficr. тута; сум, смуток angojoso adj іст. тужливий; сумний, смут- нйй
angola1 ґдіал. кйсле молокб angola2 adjf!. Ам. грубий, неотбсаний angolés, angolesa 1. adj ангбльський, що стосується Ангбли; 2. т, /анголбзець, -ка angón /лстаровйнний спис angostar 1. vt звужувати, робйти вузьким (тіснйм); стискбти; 2. іст. див. angustiar;
3. и/(-ве) звужуватися angostillo тдіал. провулок angosto adj 1. вузький, тіснйй; 2. іст. мізбрний, бідний; 3. іст. див. angustioso angostura f 1. tíchotó; 2. ущблина, тіснйна; 3. скрутнб станбвиице; 4. заст. сум, смуток, туга; 5. при. звуження (рудної жили, шару angra /невелйка бухта, ry6á angromo m сл. зйсувка, збсув anguiforme ^'змієподібний anguila fA. зоол. вугор; ~ de mar морськйй вугор; 2. (рі) мор. спускові бруси (етапе- ля); ~ de cabo іст. батіг (на галерал) anguilera f А. басбйн (для вугрів)'} 2. при- стосувбння для затрймання вугрів anguilero adj. canasto -, cesta ~а кбшик для перенбсення вугрів anguililla f невелйкий зрбшувальний канбл
anguilla f іст.; діал. див. anguila 1 anguín їдив. aguí
anguitarro тсл.А. ганчірник; 2. діал. дрібнішій злбдій (що скоює крадіжки в магазина*)
anguja fon. туга, смуток angula fixr. мальбк eyrpá angulado adj див. anguloso angular 1. adj кутовйй; 2. m KyjoBá сталь, кутовий прбфіль; piedra ~ наріжний кбмінь angulema f 1. тканйна з прядива; 2. (pt) л0стощі, підлабузнювання ángulo /я 1. кут; - recto прямйй кут; - agudo (obtuso) гбстрий (тупйй) кут; -s adyacentes суміжні кутй; - saliente (externo) збвнішній кут; - alterno протилбжний кут; - interno внутрішній кут; - dé ataque ав. кут атбки; - de caída (de incidencia) кут падіння; - muerto військ, мбртвий прбс- тір, мбртвий céicrop; - de reflexión (de refracción) кут відбиття (залбмлення); - de rotación кут обертбння; - del ojo кутик бка; - óptico (visual) тбчка збру; 2. збвнішній кут, ребрб; 3. кутовб сталь; кутовйй прбфіль; 4. коліно (труб*) angulómetro m кутомір angulosidad ^незгрббність anguloso adj незгрббний, що Mác кутй (виступи)
angurria fJi. Ам. А. ненажбрливість, нена- сйтність; 2. жбдібність, жадбба, зажбрли- вість
angustí їсл. пбпець
angustia f 1. туга, смуток; занепокбєння, тривбга; 2. стискбння в грудях; задйшка;
3. сл. в’язнйця; 4. рісл. галбри, заслбння на галбри
angustiado 1. яс/стурббваний, стривбже- ний; 2. пригнічений, засмучений; 3. мер- збнний, нйций; 4. тіснйй, вузькйй; 51 m сл. кбторжник (на галера*) angustiador adj А. тужлйвий, що навбдить тугу; 2. тривбжний
angustiar vt 1. навбдити тугу; 2. турбу- вбти; засмучувати; -se 1. сумувбти; 2. засмучуватися; турбувбтися angustioso adj 1. тужлйвий; змбрний;
2. бблісний; тривбжний, сумнйй anhelación fA. пристрасне бажбння, жагб;
2. див. anhélito
anhelar 1. иг вбжко дйхати, задихбтися;
2. (vt) пблко бажбти; жадбти; добивбти- ся; 3. і^видихбти
anhélito /77 усклбднене (прискбрене) дихання, задйшка anhelo /77палкб бажбння, жаг& anheloso adj А. прискбрений, усклбдне- ний (про дихання); 2. що задихбється (про людину, тварину; 3. що пблко ба- жбє, жадбє
anhídrido хім. 1. adj див. anhidro; 2. m ангідрид; ~ sulfúrico сірчбний ангідрйд; ~ carbónico вугільний ангідрйд, двобкис ангідрйду, вуглекйелий газ anhidrita їмін. ангідрйт anhidro adj хім. безвбдний anicular adj старбчий, властйвий літнім жінкбм
anidar 1. vi (~se) гніздйтися, вйти гнізда;
2. (-se) жйти, мбшкати; 3. (-se) коренитися, селйтися; 4. к/дбти притулок; пере- хбвувати, ховбти; -se знахбдити притулок
anieblar vt, -se див. aneblar(se) aniego m див. anegación aniel /77 чернь, чбрна ембль (по сріблу, золоту
anilina fхім. анілін
anilla /771. металбве кільцб (для дверей, штори)\ - de servilleta діал. кільцб для сервбтки; 2. рі спорт, гімнастйчні кільця anillado adj 1. кучерйвий (про волосся);
2. геральд. з кільцями (про фігуру на гербі)', 3. зоол. члбнистий; 4. окільцьбваний (про птаха)
anillar vtA. на^авбти фбрми кільця; 2. прикріплювати кільцями (штору); 3. кільцю- вбти (птахів)
anillo /771. кільцб; кбло; 2. пбрстень; каблучка; - de boda (nupcial, de matrimonio) обручка; cambiar los -s обмінятися обручками; 3. лбнка (ланцюга)', 4. тех. кільцб, вушко; 5. хомут; скобб; - de seguridad запобіжне кільцб; - abrazadera стя- жнб кільцб, скріплювальна оббйма; 6. зоол. члбник, сегмбнт (у комах*)', 7. мор. петлй; 8. сл. кайдбни; 9. арбна (для кориди)', - anual річнб кільцб (надереві)', - del Pescador папська печбтка; -s de Saturno астр. кільця Сатурну; de - почбсний (про посаду, звання); venir como - al dedo прийтйсь впбру; бути до міри ánima fA. душй, дух; 2. тех. порожнйна, канбл; 3. тех. сердбчник; 4. військ, канбл дула, стрйжень; 5. бот. серцевйна; 6. рі вечірній дзвін (що закликає до молитви)',
7. час вечірнього /^звбну; - en pena ледь-ледь душб в тілі; en mi - прися- гбюся Ббгом, присягбюся спасінням!; saber hasta donde penan las -s Л. Ам. бути в курсі усіх справ, все знбти
animación fA. піднбсення; 2. пожвбвлен- ня, жвбвість; 3. натхнбння; надихбння;
4. пожвбвлення, багатолюдність; 5. муль- типлікбція
animado adj А. піднбсений, живйй; 2. жвавий, весблий, в гбрному нбетрої; 3. нат- хнбнний, захбплений; estar - a una cosa налаштувбтися, бути готбвим; 4. пожвбв- лений, багатолюдний; película de dibujos -s мультфільм
animador 1. adj надихбючий, підбадьбр- ливий; 2. /77 натхненник; 3. конферансьб, ведучий; естрбдний артйст animadversión fA. ворбжість, недобро- зйчливість; 2. неприязнь, антип0тія; 3. су- вбре попербдження, бсуд, догбна animadvertencia f іст. див. advertencia animal1 m А. тварйна; істбта; - amansado (domesticado) приручена (одомбшнена) тварйна; - de bellota свинй; - doméstico (manso) свійська тварйна; - fiero (feroz, salvaje) дйка тварйна, звір; 2. лайл. тварйна, скотйна; 3. Л. Ам. тваріЬка, гад animal21. яс#тварйнний; mundo (reino) - тварйнний світ; 2. тварйнний, плбтський;
3. тварйнний, тварйнного похбдження;
4. тупйй, неосвічений; 5. m грубійн, нбук, невіглас; 6. нечбма; 7. здоровбнь animalada fA. дурість, дурнб вйтівка; 2. Л. Ам. табун кбней
animalazo m A. aum. de animal; 2. пбвний неук, невіглас
animálculo /77 дрібнб тварйна animalidad f тварйнна сутність animalista com. жив. анімаліст 7 animalizar vt перетвбрювати на тварйну; -se втрйтити людську подббу; оскотйніти animalucho m потвбра, чудбвисько animar 1. иґодушевляти; 2. пожвбвлюва- ти, додавйти жвбвості; вдихйти життя; до- давбти життя; 3. підбадьбрювати, нади- хбти; 4. внбсити пожвбвлення, веселйти, розважбти; 5. vi жйти, проживбти; -se 1. надихбтися; звбжуватися, набирбтися духу; 2. пожвбвлюватися; оживбти; підба- дьбрюватися; 3. звеселйтися anímico adj душбвний, психічний, духбв- ний
animidad f іст. див. animosidad animismo трел. анімізм ánimo /771. flyuiá, дух; 2. дух; вбля; енбр- гія; estar de buen (mal) - бути (не) в гуморі, бути в гбрному (повному) гуморі; cobrar (tomar) - підбадьбритися; зібрбтися з ейлами; dar - підбадьбрити, надихнути; caer (caerse) de - занепбсти духом; estrecharse de - злякбтися; dilatar el - спів- чувбти, втішйти; | - І, ¡buen -І тримййся, кріпися!; 3. бажбння, нбмір; hacer (tener) -deMáTH нймірзробйти що-н. animosidad fA.flHB. ánimo 2; 2. неприязнь, ворбжість
animoso ас/відвбжний, мужній, рішучий anicado adj А. легковбжний, схбжий на ди- тйну; 2. дитячий (про обличчя) antearse дитйніти, повбдитись як дитйна anión /77 фіз. анібн
aniquilación f знйщення, винйщування; пбвне руйнувбння
aniquilador 1. я^'знйщувальний, винищувальний; 2. руйнівнйй, нищівнйй; 3. т руйнівнйк
aniquilamiento тдив. aniquilación aniquilar vtA. (vr) знйщувати(ся), винищуватися); схбдити нанівбць; 2. (vi) руйну- вбти(ся), спустбшувати(ся); 3. див. anonadar 4; -se 1. занепадйти (про справи);
2. псувйтися, руйнувйтися (проздоров'я);
3. див. anonadarse
anís /77 А. бот. аніс (рослина і насіння); 2. кул. нуга з анісом; 3. анісова горілка (настоянка); 4. анісова есбнція; estar hecho
52
antenoche
un **Л. Ам. б^ти одягненим, як на весілля; llegar a los anises прихбдити на шапкобрання* no valer un - Л. Ам. шбга не вбр- тий
anisado 1. adj анісовий; настбяний на анісі; 2. /77 анісова горілка, ганусівка anisar"/77 с.-г. ділянка, засіяна анісом, nocían анісу
anisar vtxyn. приправляти анісом; додавати аніс , _ ,
aniseros діал:. entregar los - зіити в мо- гйлу; vaciarle a uno los - добйти кого-н. aniseta f, anísete т анісовий лікбр anivelar itf1. геод. нівелювбти; 2. вирівнювати (вивірити) за ватерпбсом; 3. рівнЯти, зрівнювати
aniversario 1. ¿^‘річний, щорічний; 2. т Річнйця, ювілбй; святкувбння річниці (певної події)
ianjál interjn. Ам. 1. ypá!, брбво!, чудбво!;
2. нічого сказбти!
anjear vi захбкатися, задйхатися; вбжко дйхати
епотанат. збдній прохід, анбльний бтвір anoche adv вчбра ввбчері (вночі) anochecedor m опівнічник anochecer m сутінки, вбчір; al ~ присмерком, надвечір anochecer*21. impera вечоріти, смеркбти, темніти; 2. заставбти (проніч)\ le anocheció en el camino ніч застЄла йогб в дорб- зі; 3. vt поцупити, BKpácni; ~ у no amanecer сховбтися, зушйтися anochecerse* темніти, мбркнути anochecida їдив. anochecer anodinar vt пропйсувати (застосбвувати) болезаспокійливі засоби anodino 1. ^'болезаспокійливий; 2. не- значнйй; недієвий; неістбтний; 3. беззміс- тбвний, безбЄрвний; банбльний; 4. m болезаспокійливий 3áci6 ánodo m фіз. анбд
anodonte adj що не Máe зубів, беззубий anofeles m ент. анбфелес, малярійний
KOMáp
anomalía f аномблія, відхйлення від нбр- ми; - magnética магнітна аномблія anómalo ас/аномбльний, що відхиляється від нбрми; ненормбльний anón /771. Л. Ам. див. anona2; 2. діал. зоб (хворбба); 3. іхт. тріскб (різновид) anona1 /запбс продовбльства anona2 f бот. анбна (дерево і плід); - de Méjico гванббано (дерево) anona3 діал. 1. дурний, обмежений; 2. що погбно сидйть у сідлі; 3. f дурість, тупість; недоумство
anonadación f, anonadamiento m 1. знй- щення, руйнувбння; винйщування; 2. сй- льне змбншення (скорбчення); 3. принй- ження; 4. смуток, пригніченість; 5. порбз- ка (в боротьбі, суперечці) anonadar vti. знйщувати, руйнувбти; звб- дити нанівбць; винйщувати; 2. різко змбн- шувати (скорбчувати); 3. принйжувати; 4. вражбти, приголбмшувати; 5. пригнічувати, засмачувати; 6. розбивбти, знйщувати (в боротьбі, суперечці); ~se 1. принйжу- ватися; 2. засмучуватися; занепадбти духом
anonimato m, anonimía їдив. anónimo 4 anonimista com. Л. Ам. ¿втор анонімок; анонім
anónim*o 1- adj анонімний, безімбнний; carta -а анонімний лист; libro - кнйга невідомого áBTcya; sociedad -а акціонбрне товарйство; 2. m анонім; 3. анонімний лист, анонімка; 4. анонімність; guardar (ocultarse en) el - прихбвувати своб ім’Я anopsia f мад.отх moTá anormal \ 9dj ненормбльний; 2. хвбрий;
3. com. (Ph розумбво (фізйчно) відсталий
anormalidad /ненормбльність, відхйлення від нбрми
anortado adj. tiempo ~ Л. Ам. погбра, що передвіщбє похолодбння (дощі) anortar и/хмбритися, вкриватися хмарами (про небо при північному вітрі) anotación f 1. замітка, нотбтка; збпис;
2. анотбція, примітка
anotar vt\. запйсувати (для пам’яті)’, від- значбти; 2. впйсувати, внбсити до спйску;
3. анотувбти, робити примітки anquento m діал. кул. печбна картбпля anquera f Л. Ам. попбна
anqueta fdim. de anca; estar de media ~ сидіти на крабчку стільцЯ anquí f сл. окуляри
anquilosado adj 1. мед. врбжений анкілб- зом; 2. що зупинйвся в розвитку, заскнілий, відстблий
anquilosarse 1. мед. бути врбженим ан- кілбзом; 2. зупинятися в рбзвитку; скніти ansa ґдіал. див. asa ánsar /77 гусбк
ansarino 1. ^'гусячий; 2. m гусенЯ ansarón тЛ.див. ánsar; 2. див. ansarino 2 anseático adj гусячий (про шкірУ) ansí adv див. así 1
ansia ft, туга, знем0га; 2. тривбга, хвилю- вбння, занепокбєння; 3. нудбта; 4. палкб (гарЯче) бажбння, mará; 5. сл. тортури; 6. сл. вода; 7. сл. кбторга; cantar en el ~ сл. зізнбтися під тортурами ansiar і/ґпблко бажбти, жадбти; прбгнути; ~se 1. відчувбти тугу; 2. хвилювбтися, турбувбтися; 3. бути перепбвненим ба- жбнням, жагбю ansiático1 adi див. anseático ansiático2 adi діал. нудбтний ansiedad f 1. бблісне занепокбєння, душевне хвилювбння, тривбга; 2. туга, пригнічений стан (при хворобі) ansiosidad ficr. див. ansia 2 ansioso adj 1. тужлйвий, змбрний; 2. три- вбжний, неспокійний, стурббваний; 3. що пблко бажбє, прбгне, спрбглий; 4. нена- сйтний, жбдібний; 5. діал. див. ansiático2 anta1 зоол. 1. /лось; 2. т Л. Ам. тапір anta2 fapxiT. кутовий пілЯстр antagónico ^'антагоністичний, неприми- рбнний
antagonismo т антагонізм, иепримирбн- не протиріччя; ~ de clase клбсові протиріччя, клбсова ворожнбча antagonista 1. com. антагоніст; супротйв- ник; супбрник; 2. зо/антагоністйчний, діа- метрбльно протилежний; 3. тех. відтЯгу- вальний, поворбтний (про пружинУ) antálgico adj мед. болезаспокійливий antañazo аг/идавнйм-давнб, за давніх часів antaño adv\. минулого рбку; 2. в старину, колйсь
antañón adj руто старйй, стародбвній antárctico, antártico ^антарктичний, пів- дбнно полЯрний; polo - Південний пблюс ante1 /771. див. anta11; 2. зоол. буйвіл; 3. збмша; 4. шкіра, вйроблена під збмшу;
5. жив. світло-жбвтий кблір, кблір збмші ante2 1. ргер пбред; пбред облйччям, в присутності; 2. пбред, до, раніше; ~ todo перш за все, в népuiy чбргу; 3. adv (ап ~) іст. див. antes
anteado adj 1. світло-жбвтий; 2. Л. Ам. зіпсбваний; залбжаний, неходовйй (про товар)
anteanoche ж/і/позавчбра ввбчері (вночі) anteantaño adv іст. позаминулого рбку anteanteayer adv два дні тбму antear vt\. вкривбти збмшею; 2. надавбти вйгляду збмші
anteayer adv позавчбра; - tarde (por la tarde), ~ noche (por la noche) ioc. adv. позавчбра ввбчері (вночі)
antebrazo m передпліччя anteburro /77 зоол. мексикбнський тапір antecama /килимбк біля ліжка antecámara /1. передпбкій; вестибюль;
2. приймбльня, зал очікування; 3. аван- збл
antecanto m прйспів, рефрбн antecedencia /1. див. antecedente 2; 2. див. ascendencia; 3. передувбння; соп ~ завчбсно, напербд, заздалегідь; tener la ~ мбти перевбгу
antecedente 1. adjnопербдній, колишній;
2. /77 попербднє; 3. рі попербдні подп (фбкти); минуле життЯ; минуле; estar en ~s бути в к^рсі колйшніх обстбвин, знбти істбрію подій; ізопег en ~s інформувбти про минулі події; 3. лінгв. антецедбнт; 4. мат. антецедбнт, попербдній член відношення; 5. мед. попербднє захвбрюван- ня; 6. філос. антецедбнт, передумбва (у силогізмі)
antecedentemente adv див. anteriormente anteceder vt передувбти antecesor 1. афтопербдній; 2. /77попербд- ник; 2. (рі) див. antepasado 2 antecocina /кімнбта біля іфсні, комбра, буфбтна
antecoger vtA. вести попбреду сббе; 2. діал. знімбти передчбсно (недостиглі фруктгі) antecolombiano, antecolombino adjp око- лумбівський
antecomedor m кімнбта, що меж^є з їдб- льнею
antedata /пбзначка (датувбння) збднім числбм
antedatar vt позначбти (датувбти) ра- нішим (збднім) числбм antedecir* vt передбачбти, пророкувбти antedespacho m приймбльня (перед кабінетом)
antedía adv 1. напередбдні, на день раніше, днЯми (про минуле); 2. заздалегідь, завчбсно, за дбкілька днів . antedicho 1. р. irr. ote antedecir; 2. adj ви- щескбзаний, вищезгбданий antediluvial, antediluviano adj допотбп- ний
ante-escenario m театр, авансцбна anteferir* vt іст. див. anteponer 2 antefija їбуд. антефікса antefirma f 1. заключні словб в листі (формула ввічливості); 2. тйтул (посбда) особи, що стбвить свій підпис antegabinete m передпбкій, невелйка кімнбта (біля вітальні) anteguerra /довобнний період antehistórico зс/доісторйчний anteiglesia /1. церкбвний пбртик; 2. па- рафіЯльна цбрква (в Країні Басків) antejardín m двбрик пбред сбдом antelación f див. anticipación 2; con ~ завчбсно, заздалегідь antellevar ііїЛ. Ам. наїхати, наскбчити antemano adv (de ~) заздалегідь, завчбсно
antemeridiano adj дообідній antemostrar* vt іст. передбачбти, пророкувбти
antemural m, antemuralla f іст., antemuro /77 1. захиснб споруда, укріплення; 2. зб- хист, заступництво; протбкція antena /1. мор. рбя; 2. зоол. антбна, щупальце, вусик (у комах); 3. антбна, радіо- щбгла; - emisora (receptora) передавальна (приймбльна) антбна; ~ interior внутрішня (кімнбтна) антбна; - de televisión телевізійна антбна antenacido adj передчбсно нарбджений; недонбшений
antenatal adj утрббний, що передує народженню
antenoche adv див. anteanoche
53
antenombre
3antenombre m титул, званий, сан
antenotar vticr. титулувбти, присвбювати титул
antenunciar і//передбачбти, пророкувбти antenupcial ^'передвесільний; дошлюбний
anteojera f\, футлЯр для окулярів; 2. на- бчники, шбри (у коня) anteojero т 1. мбйстер з вйготовлення окулярів; 2. продавбць окулярів anteojo т 1. зоровб трубб; - binocular бінбкль; - de larga vista підзбрна трубб; - de línea мор. морський бінбкль; - de pieza військ, гармбтний оптичний приціл;
2. див. anteojera 2; 3. р/ бінбкль; 4. р/ окулЯри, пенснб; ~s ahumados димчасті (захисні) окулЯри; mirar (ver) con -(s) de aumento (de larga vista) передбачбти; дуже перебільшувати antepagar і//платйти напербд (авбнсом) antepalco т аванлбжа anteparto т передполбгові пербйми antepasado 1. adj попербдній; 2. т (рі) прбдки, дідй
antepasto т див. aperitivo 2 antepatio т пербдній двір antepecho т 1. балюстрбда; пбручні; па- рапбт; 2. підвікбння; 3. нагрудний рбмінь (в збруї); 4. гірн. “груди” вибою; 5. мор. фальшббрт
antepenúltimo зс/трбтій з кінця anteponer* vt 1. стбвити (розміщувати) спбреду; 2. віддавбти перевбгу, стбвити на пбрше місце, стбвити пбнад ycé; -se
1- ставбти спбреду; 2. стбвити себб вйще за інших
anteportada f полігр. шмуцтйтул anteposición /і. стбвлення (розміщення) попбреду; 2. лінгв. препозйція anteproyecto т 1. пробктне завдбння; ескіз; 2. попербдній пробкт (законі - de la resolución пробкт резолюції antepuerta /і. драпрі (надверя^)] 2. другі (внутрішні) ворбта (у фортеці) antepuerto m 1. морі, збвнішня гбвань, аванпбрт, рейд; 2. підступи до гірськбго перевблу
antera fooT. пильовйк anterior adj 1. пербдній; 2. попербдній; el año - минулого рбку; 3. лінгв. пербдній (про голосний)
anterioridad /передувбння; соп - раніше, завчбсно
anteriormente adv раніше antes adv 1. раніше; mucho - знбчно раніше; росо - збвсім недбвно; como - як і раніше, як колйсь; de - колйшній; 2. (вживається у постпозиції до ім., означає відрізок часу): cinco días - за п’ять днів до цьбго; п’ятьмб днями раніше; muchos siglos - багбто століть (тбму) назбд; еі día - напередбдні; 3. (~ bien) швйдше, крбще; - al contrario швйдше навпакй; - de іос. ргер. до, пбред, раніше; - del jueves до четвергб; - de ayer позавчбра; - de amanecer до світбнку; - (de) que іос. conj. перш ніж; до тогб як; - de que se ponga el sol до захбду сбнця; - que llegue перш, ніж він прййде; - (у) соп - якнайшвидше; швйдше навпаки; - la muerte que la deshonra швйдше смерть, ніж ганьбб; - se juntaría el cielo con tierra швйдше землЯ перекйнеться догбри дном (про нездійсненне) antesala f 1. передпбкій; приймбльня; hacer - чекбти в приймбльні anteseca їзаст. відмітний знак; відзнбка antestatura f військ, польовб укріплення antetecho тдіал. навіс (даху) antetemplo /лпбртик (у храмі) antetrón гп передбк (воза, плуга) anteúltimo adj передостбнній
antevenir* vi іст. передувбти
antever* передбачбти
antevíspera f. la - (de) за два дні (до
свята, події)
antiácido adj А. мед., тех. протикислбтний;
2. тех. кислотостійкйй; кислототривкйй antiaéreo a# протиповітряний; зенітний; artillería -а зенітна артилбрія; defensa -а протиповітряна оборбна antialcohólico зс^'протиалкогбльний antiálgico adj болезаспокійливий antiartístico ас/антихудбжній; неестетйч- ний
antibacterial, antibactérico ¿¿#антибакте- рібльний
antibélico adjантивійськбвий, антиміліта- рйстський
antibiótico m фарм. антибібтик antiburgués adj антибуржубзний anticanceroso adj мед. протирбковий anticanónico ао/протиканонічний, що су- пербчить церкбвному канбну anticardio m анат. передсбрдя anticatólico adj 1. антикатолицький; 2. антирелігійний anticiclón /нантициклбн anticientífico ^'антинаукбвий anticipación f 1. передббчення, випередження (іподій); вйрішення напербд (питання)] 2. виконбння дострокбво; соп - завчбсно, заздалегідь, авбнсом; 3. ритор. прблепсис
anticipada ^несподіваний нбпад anticipadamente adv заздалегідь, завчбсно
anticipado ¿q/передчбсний; дострокбвий; pagar por - платити напербд (авбнсом) anticipar vt 1. перенбсити на раніший тбрмін, робйти (викбнувати) дострокбво (завчбсно); - una suma платйти напербд, авансувбти; 2. випереджбти, передбачб- ти (подіі)\ вирішувати напербд (питання)] -se 1. наставбти (траплятися) завчбсно;
2. випереджбти, обганЯти; випереджбти (події)
anticipo mА. див. anticipación 2; 2. авбнс, завдбток
anticívico ао(г'протигромадЯнський, негро- мадянський
anticlerical 1. ас/антиклерикбльний; 2. антирелігійний; 3. /^антиклерикалізм; 4. без- ббжник
anticlinal геол. 1. яс/антиклінбльний; 2. ан- тиклінбль, антиклінбльна склбдка; сідлб anticolonial adj антиколонібльний; movimiento - антиколонібльний рух anticolérico adj мед. протихолбрний anticombustible зо/незаймйстий anticoncepcional, anticonceptivo ^протизаплідний
anticonstitucional зс/антиконституційний anticorrosivo adj хім., тех. протикорозійний
anticristiano adjантихристиЯнський anticuado adj застарілий, що вийшов з мбди; старомбдний
anticuar vt вважбти застарілим (що вийшов з мбди); -se старіти, вихбдити з ужитку (з мбди) anticuario /нантиквбр anticuerpo /77 антитіло antidáctilo тдив. anapesto antidemocrático adj антидемократичний, протидемократйчний
antideportivo adj неспортйвний (про поведінку гравців, уболівальників) antideslizante adj тех. що запобігбє буксу- вбнню
antidetonante m тех. антидетонбтор antidiluviano adj див. antediluviano antidinástico з^'протидинастйчний, антимонархічний
antidisentérico adj мед. протидизенте- рійний
antidotar vt мед. застосбвувати протиотруту
antídoto /77 мед. антидбт; протиотрута antiemético adj мед. протиблювбтний antier adv див. anteayer antiescorbútico мед. 1. adj протицингбт- ний; 2. /77 протицингбтний збсіб antiestético adj 1. неестетйчний, малоху- дбжній; 2. потвбрний, негбрний antifármaco m мед. протиотрута antifascismo m антифашйзм antifascista 1. adj антифашистський; 2. com. антифашйсг, -ка antifaz /77 мбска; напівмбска antifebril adj мед. жарознйжувальний antifecundativo ^'протизаплідний antifernales adjрі іст. дбрчі (про володіння, майно, подарованих чоловіком дружині)
antiflogístico adj мед. протизапальнйй antífona ЛІ. церк. антифбн; 2. зад antifonal, antifonario m 1. церк. кнйга антифбнів; 2. зад
antifranquista 1. adj антифранкістський;
2. com. антіфранкіст, -ка antífrasis fритор, антифрбзис antigás adi протигбзовий, протихімічний, mascara (careta) - протигбз; refugio - газосхбвище
antigripal adj мед. протигрипбзний antigualla f(pt) 1. старожйтності; 2. лахміття, застарілі рбчі (що вййшли з мбди); 3. запізнілі новйни
antiguar 1. (-se) див. anticuar(se); 2. vi
(-se) виробляти трудовйй стаж {вислугу років)
antigubernamental ас/антиурядбвий antigüedad ЛІ. давнинб; глиобка старови- нб; 2. (- clásica) антйчність; 3. стаж; вйс- луга рбків; 4. р/пбм’ятники старинй; пред- мбти антйчного мистбцтва; tienda de -es антиквбрний магазйн antiguo 1. зс/стародбвній; старовйнний; tiempo - старовинб; a la - а, а Іо - іос. adv. по-старовйнному; по-старбму; de - іос. adv. здбвна, спрадбвна; en lo - іос. adv. в далбкі часй, давнб; 2. старйй, ста- родбвній; una herida -а задбвнена рбна; un - amigo дбвній друг; 3. старйй, колйшній; -s alumnos колишні учні; 4. що мбє велйкий стаж роббти; заслужений; 5. m зразбк класйчного мистбцтва; 6. /7/дбвні antihelmíntico adj мед. протиглистовйй antihigiénico ^негігієнічний antihumano ^'нелюдяний antiimperialista з<#антиімперіалістйчний antijurídico adj незакбнний, неправомірний
antilegal зо/протизакбнний; нелегбльний antilogía /'логічне протиріччя antilógico adj супербчливий; що суперб- чить лбгіці
antílope /77 зоол. антилбпа; - de las estepas сайгб(к)
antillano, -а 1. adj антйльський; 2. m, f урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Антйльсь- ких островів
antimacasar m Л. Ам. вйшита (мербжив- на) накйдка (для спинки крісла, дивана, стільця)
antimarxista 1. adj антимарксйстський;
2. com. антимарксйст antimelódico adjнемелодійний antimilitarismo /77антимілітарйзм antimilitarista 1. ^'антимілітаристський;
2. com. антимілітарйст antimonárquico 1. adj антимонархічний;
2. /77 антімонархіст
antimonial adj хім. сурм’янйй, що містить сурму
54
añadir
antimonio тхім. антимбній, сурмб antinacional adj антинарбдний; що супе- рбчить інтербсам нбції antinatural adj протиприрбдний; ненату- рбльний, неприрбдний antinomia їфілос. антинбмія, протиріччя antinómico adj супербчливий antipara /1. шйрма; 2. (рі) гамбші, гбтри;
3. щит, заслін (для вікна) antiparlamentario 1. adj антипарлбмент- ський; 2. т супротйвник парламентарйз- му
antiparras fp!окулЯри antipartícula їфіз. античбстка antipas /77 р! антйпаси (індіанців ПерУ) antipatía / 1. антипбтія, неприязнь; coger (tomar) - a (contra, hacia, por) uno не злюбйти] causar ~ викликбти непрйязнь;
2. несумісність
antipático яс/антипатйчний, неприбмний, несимпатйчний
antipatizar vi Л. Ам. 1. відчувбти антипб- тію; 2. викликбти антипбтію, бути несим- патйчним; 3. не схбдитися, розхбдитися (в інтересам
antipatriótico ас/непатр/Ь7йчний antipedagógico adj непедагогічний antipirético мед. 1. adj жарознйжуваль- ний; 2. /77 жарознйжу вальний 3ác¡6 antípoda /77антип6д antipolítico ^ нетактбвний antipopular#^ антинарбдний antiprogresista 1. a# реакційний; fuerzas ~s реакційні сйли; 2. com. реакціонбр, супротйвник прогрбсу antipurulento, antipútrido adj мед. проти- гнильнйй
antiquismo mдив. arcaísmo antirrábico adj мед. що попербджує скбз antirrealismo m політ, республіканізм antirrealista1 а^нереалістйчний antirrealista2 com. антимонархіст, противник монбрхії
antirreformista 1. adj антиреформіст; 2. com. протйвник реформізму antirreligios«o 1. adj антирелігійний; propaganda ~a антирелігійна пропагбн- да; 2. невіруючий; 3. m протйвник релігії;
4. невіруючий, безббжник antirrepublicano ясУантиреспублікбнський antirrevisionista політ. 1. #<#напрбвлений прбти ревізіонізму; 2. com. протйвник ревізіонізму
anturevolucionario 1. adj контрреволюційний; 2. /77 контрреволюціонбр antis, antisanas m рі антйси (індіанці в Перу і Болівії)
antisemita 1. антисемітський; 2. /77 антисеміт
antisemítico adj див. antisemita 1 antisemitismo m антисемітйзм antisepsia їмед. антисбптика antiséptico мед. 1. ¿q/антисептйчний; 2. m антисептйчний 3ác¡6, антисбптика antisísmico антисейсмічний antisocial adj антигромбдський, антисо- цібльний
antisocialista 1. ^'антисоціал¡стичний;
2. com. протйвник соціалізму antisoviético adj антирадЯнський antitanque adj військ, протитбнковий; са- cón - протитанковий збсіб antitérmico adj фіз. теплопровідний, теп- лоїзолювбльний
antítesis /771. ритор, антитбза, протистбв- лення 2. філос. антитбзис; 3. пбвна про- тилбжність, антипбд
antitético ас{гантитетйчний, діаметрбльно протилежний, полЯрний ап«ї°хіпа / мед. антитоксйн; протиотрута antituberculoso adj мед. протитуберку-
antiverminoso мед. 1. adj глистогінний, протиглистовйй; 2. m глистогінний 3ác¡6 antojadizo adj вередлйвий, капрйзний, примхливий, норовлйвий antojado adj 1. капрйзний, вередлйвий, примхлйвий; 2. сл. закутий в кайдбни antojarse 1. захотітися, спбсти на думку, заманутися; hacer lo que se le ~a чинити як заманбться; 2. здавбтися; se me ~a que va a llover мені здабться, що буде дощ
antojera їдив. anteojera antojero /77 мбйстер з вйготовлення окулярів
antojo /771. прймха, капрйз; вйгадка; 2. по- верхбва думка (уЯвлення); 3. д/рбдимки, родймі плЯми; 4. іст. окулЯри; 5. сл. кайдбни
antojoso adjдіал. див. antojadizo antología /антолбгія antónimo тлінгв. антбнім antonomasia fniHre., ритор, антономбзія; por ~ спрбвжній, з великої літери antorcha /1. фбкел, смолоскйп; 2. світоч;
3. паЯльна лбмпа
antorchero m старовйнний свічнйк, під- стбвка для велйких свічбк antoría /77 сл. слідбць, фахівбць з розкриття крадіжок
antracita ímíh. антрацйт ántrax /77 мед. фурункул; - maligno карбункул
antro /771. печбра; грот; 2. Hopá, барліг; - de perdición іублб, вертбп antropofagia / людоїдство antropófago /77антропофбг, людоїд antropoideo зоол. 1. яс/людиноподібний (про мавпу-, 2. /77 антропбїд, людиноподібна Máena
antropología /антрополбгія antropológico #cjr антропологічний antropólogo /77антропблог antropometría / антропомбтрія antropométrico adjантропометрйчний antropomorfismo m антропоморфізм antropomorfo зоол. 1. яс/людиноподібний; антропомбрфний; 2. m рі людиноподібні
antropozoico adj геол. антропозбйський antruejada ЛІ. карнавбльний жарт; 2. бру- тбльний (жорстбкий) жарт antruejo /77 іст. три дні карнавблу (мбс- ниці)
antuca /велйка парасблька antuerpia adj діал. тупйй, нерозвйнений antuviada /несподіваний (раптбвий)удбр antuviar vt 1. іст. (vi) див. anticipar(se);
2. раптбво напбсти (вдбрити) antuvión /77раптбвий нбпгщ, несподіваний удбр; de ~ іос. adv. несподівано, раптбво, pánTOM; jugar de - напбсти пбршим; завдбти попербджувального удбру anual adj 1. річнйй, однорічний; balance ~ річнйй баланс; 2. щорічний; cosecha - щорічний врожбй; vacaciones ~es щорічна відпустка; 3. однорічний (пророслину anualidad /1. річнйй тбрмін, строк; 2. річні рбнта; річнйй прибуток; 3. річнйй внесок anualmente adv щорічно, з рбку в рік anuario 1. adj див. anual; 2. m щорічник anubado, anubarrado adj 1. вкритий хм- брами; хмбрний; 2. жив. що зобрбжує хмбри
anubarrar(se) див. anublar(se) anublado adj 1. хмбрний, вкритий хмбра- ми; 2. потьмбрений, затьмбрений; 3. сл. сліпйй
anublar vt 1. заволікбти (вкривбти) хмб- рами; 2. потьмбрювати, затьмбрювати;
3. глушйти, заглушбти (рослини)', 4. сл. покривбти; -se 1. заволікбтися (вкривб- тися) хмбрами; хмбритися (про небо,
погодУ)-, 2. темніти, тьмяніти, затумбню- ватися; 3. в’Янути; 4. розсіюватися, руй- нувбтися (про мрії, надії) anublo /77 див. añublo anudadura / anudamiento m зв’язування вузлбм
anudar vt\, зав’язувати вузол, зв’язувати вузлбм; 2. встанбвлювати (зв’язки)', - Іа amistad зав’язбти дружбу; 3. віднбвлю- вати, продбвжувати; - el discurso відно- вйти виступ; -se 1. зав’язуватися вузлбм;
2. встанбвлюватися (про зв'язки); 3. за- трймуватися в рбсті, переставбти ростй (розвивбтися) anuencia /згбра; дбзвіл anuente a#згідний, що погбджується anuir* мпогбджуватися; давбти дбзвіл anulación /відміна, анулювбння, оголбшення недійсним
anular1 1. adj кільцеподібний; кільцбвий, круглий; 2. безімбнний(/7/?о/7а/7е//ь); 3. m безіменний пблець
anular2 иМ.анулювбти, оголбшувати недійсним; 2. позбавляти влбди (повновб- жень); 3. принйжувати, знйщувати морб- льно, осорбмлювати; 4. (vi) мат. перетвб- рювати(ся) на нуль; -se 1. анулювбтися;
2. схбдити нанівбць; звбдитися на нуль;
3. опускбтися, прирікбти ce6é на животіння
anulativo, anulatofio adj що анулює anuloso adj\. склбдений з кілбць, кільчбс- тий; 2. див. anular11
anunciación /1. оголбшення, сповіщення;
2. передвістя, передббчення; 3. (А.) рел. благовіщення
anunciador 1. adj що сповіщбє, повідомляє; 2. пророчий, віщий; 3. m вісник, провісник, віщун; 4. світловб таблб anunciante /771. повідомляти; 2. фахівбць з реклбми, рекламіст anunciar vt 1. оголбшувати; 2. сповіщбти, повідомляти; доповідбти (про прибутті)-, hacerse - просйти доповістй про сббе;
3. передвіщбти, передбачбти; - el porvenir передбачбти майбутнє; рекламувбти (товар)\ -se наставбти, починатися anuncio /77і. оголбшення; сповіщення, по- відбмлення; 2. анбнс; 3. передвістя, прик- мбта; 4. спорт. заЯвка; 5. реклбма; про- спбкт, буклбт
anuo adj див. anual anúteba /бойовйй клич anutrimentar vt харчувбти, годувбти anverso /771. лицевйй бік медблі (монбти);
2. лолігр. чйста смуга; 3. полігр. чйста мбтриця
anzolar * vt іст. ловйти на гачбк (на вудку) anzuelo /77 1. риболовбцький гачбк; 2. олбдка, пбнчик; 3. примбнка; caer (picar) en el -, tragar (morder) el - потрбпити на гачбк; echar el - заманити в пбстку; roer el - унйкнути пбстки
aña1 діал. 1. див. añas; 2. (А.) міф. злий
aña^ f діал. годувбльниця; - seca діал. нЯня
añacea ficr. свЯто, весблість añada /1. рік; buena - урожбйний (вдб- лий) рік; mala - неврожбйний рік; - de lluvias дощовйй рік; 2. клин (землі)-, 3. річнйй врожбй (винограді) añadido m 1. наклбдка, вблик (для зачіс- ки)\ 2. дотбчка (на сукні)', 3. полігр. встбв- ка, додбток до тбксту (в оригіналі, коректурі)
añadidura /1. додавбння, доббвка, допбв- нення; por - іос. adv. мбло тбго; на додбток до всьбго; 2. довбжок; лйшок, нбдли- шок (увазі)
añadir vt 1. додавбти; - a lo expuesto
додбти до вищескбзаного; 2. збільшу-
55
añafé
Я, %
вати, розширювати; - un vestido дото- чйти (подбвжити) сукню añafé т діал, añafe, añafea f грубий об- гбртковий папір
añagaza f 1. мисл. манбк; 2. пригінка; nádKa
añaje т діал. вигляд, збвнішність añal 1. adjдив. anual; 2. однорічний (про ятя, козенй)\ 3. т пбминки (в роковини смерті)] 4. іст. річнйця (лодіі)\ 5. рі див. anales
añalejo m церк. служббник; церкбвний ка- лендбр
añangotarse діал. 1. пригнутися; зіщулитися, згорнутися в клуббк; 2. сісти навпб- чіпки
¡añañayl interj діал. 1. (вживається для вираження схвалення) дббре!, чудбво!;
2. так!, звичáйнo!, cáMe так! añapa f\,Jl. Ам. бброшно (з солодкого ріжка)\ 2. діал. аньЯпа (горілка з недостиглого винограду або солодкого ріжка) ] hacer ~ Л. Ам. розбйти вщент añares m рі діал. рокй; hace ~ давнйм- давнб
añas f зоол. лисйця (перуанський різновид)
añascar vt\. складбти, 36npáTH (дрібниці
2. (vi) сплутувати(ся), заплутувати(ся);
3. Л.Ам.див. añasgar añasco m плутанйна, ббзлад añasgado тдіал. філбйна вйшивка, філб añasgar vt Л. Ам. вишивбти філб añecoches /нр/аньєкбчі (індіанців Аргентині)
añejar vt(vr) стбрити(ся); -se 1. старіти;
2. псувбтися від 4ácy (про продукти харчуванні] 3. витрймуватися (про вино) añejo adj 1. торішній, старйй; 2. витриманий (провино)] 3. копчбний, солбний (про сало, шинкії, 4. зіпсбваний; згірклий; зб- тхлий; 5. добре відбмий, не новйй; 6. застарілий
añero абіЛ. Ам. що плодонбсить чбрез рік (про фруктові дерева) añicos /л рі шматкй, улбмки, оскблки; hacer ~ розбйти вщент; перетворйти на оскблки; ст0рти, знйщити; hacerse ~ розбивбтися вщент; лізти зі шкіри añil /771. бот. індигонбска; 2. індйго; 3. tóm- но-сйній кблір; кблір індйго; sacar a uno el - діал. вйсікти, побйти до синців añilar vt фарбувбти фбрбою індйго añingotarse діал. рив. añangotarse 1 añino 1. ^'однорічний (проягнй)\ 2. /77 однорічне ягнЯ; 3. рі шкури однорічних яг- нЯт; 4. вбвна ягнЯти año /771. рік; ~ académico академічний рік; ~ árabe (lunar) місячний рік; ~ astral (astronómico, sideral, sidéreo) астрономічний рік; ~ bisiesto (intercalar) високбсний рік; ~ civil (político) календбрний рік; ~ común (vulgar) звичбйний (невисокбс- ний) рік; ~ corriente (presente) потбчний рік; ~ de luz астр. світловйй рік; ~ económico бюджетний рік; ~ escolar (docente) навальний рік; ~ financiero фінбнсовий (господбрський) рік; Año Geofísico Internacional Міжнарбдний геофізйчний рік; ~ nuevo новйй рік; felicitar con el - nuevo привітбти з Новйм рбком; ¡feliz Año Nue- vol щаслйвого Новбго рбку!, з Новйм рбком! ; - pasado минулий рік; ~ próximo (entrante, que viene) (наступний) рік; cabo de - кінбць рбку; de - en ~, - por ~ ioc. adv. з рбку в рік; рік за рбком; hace un ~, un - atrás рік тбму; ~s у ~s дбвгі рокй; entre - /ос. adv. прбтягом рбку; dentro de un - чбрез рік; cada ~, todos los ~s щорб- ку, щорічно; en lo que va del ~ за минулі місяці рбку; por los -s de... за часів...; 2. рі день нарбдження; el ~ de la nana (nanita)
колйсь; давнйм-давнб; дуже давнб; entrado en ~s ioc. adv. немолодйй, літній; estar de buen - бути угодбваним (гладким)] ganar - склбсти іспити за рік (про студента)] jugar los ~s rpáTH рбди розвбги (не на грбші); perder ~ втрбтити рік, провалй- тися на річнйх іспитах (про студента)] quitarse ~s скидбти рокй, прихбвувати вік; saber bastante para su ~ не бути дур- hóm; viva usted mil (muchos) ~s багатьбх років Вам (життЯ)
añojal /77 зембльний клин (що засівається декілька років підряд і потім залишається під паром)
añojo /771. однорічний бичбк; 2. однорічне ягня
añonar ііїЛ. Ам. пбстити; бблувати (дітей) añoranza /туга, смуток añorar vt (vi) сумувбти, нудьгувбти; - la patria сумувбти за батьківщйною años*o adj багаторічний; старйй; una ~а encina столітній дуб añublado adj сл. див. anublado añublar vt\. див. anublar; 2. сл. покривб- ти; ~еедив. anublarse añublo /77 бот. 1. ріжбк; 2. сбжка, іржб (на рослинай)
añudar vt (vi)див. anudar(se) añuscar, añusgar vi 1. вдавйтися, поперхнутися; 2. розсердитися, обуритися aojada fpian. див. agujal aojar vt 1. наврбчити; 2. занапащбти, псувбти; 3. іст. дивйтися aojo /77 прйстріт; чаклунство, чбри aojusgar vi вдавйтися, поперхнутися aoristo тлінгв. абрист aorta fanar. абрта aórtico adj анат. аортбльний aovado а<#'овбльний, яйцеподібний aovar vi клбсти Яйця (про птахів, комах і тварин)
aovillarse згортбтися клубкбм ара 1. interj див. aúpa; 2. adv: al ара діал. на спині, на плбчах
apabilar vt поправляти ґніт (свічки)] ~se
1. іст. зменшуватися, згасбти (про полу- мі] 2. занепадбти духом apabullar vt\.див. aplastar; 2. змушувати замбвкнути, затикбти рот apacanecas m рі апаканбки (індіанці в Мексиці)
apacentadero m пасовище, вйгін apacentador 1. adv що nacé; 2. m пастух apacentamiento /771. пасіння; 2. підніжний корм
apacentar* vt 1. виганЯти на пасовйще; пбсти; 2. навчбти, наставляти, освічувати; 3. розпблювати, збуджувати (пристрасть, бажання)] ~se 1. пбстися; харчувб- тися підніжним кбрмом; 2. (de) живйти, плекбти (надію, ненависть) apacible adj 1. спокійний, м’якйй, лбгідний (прохарактер)] 2. спокійний; тйхий, Ясний (про погоді)
apaciguador 1. adj заспокійливий; 2. m утихомйрювач, миротвбрець apaciguamiento m утихомирення, заспо- кбєння
apaciguar vtf. (уі) утихомйрювати(ся), за- спокбювати(ся); примирЯти(ся); 2. заспо- кбювати, знімбти, втамбвувати (біль)] -se заспокбюватися, втамбвуватися, слбб- шати (про біль)
apachar гідіал. 1. крбсти; 2.див. aplastar; ~ a uno el ojo підморгнути apache m 1. рі апбчі (індіанські племена на кордоні СІЛА ¡Мексики)] 2. хулігбн; estar - діал. бути нерозлучними друзями apacheta f діал. 1. ритубльна піраміда з каміння (в Андах)] 2. злодійське кублб; hacer su ~ отрймувати велйкі грбшіі; поживитися
apachetero тдіал. бандйт, грабіжник apachico тдіал. пбка, тюк, нбша (на спині) apachugarse діал. див. alebrarse apachurrar vtЛ. Ам. сплощувати apadrinador 1. adj що протегує; що захи- щбє; 2. /77секундбнт; 3. протектор; захис- нйк
apadrinar vt 1. бути хрещбним ббтьком; 2. протегувбти; надавати протекцію; захи- щбти; шефствувати; -se вдавбтися до заступництва (до допомбги) apadronarse підкорятися ватажку apagachispa(s) т ел. іскрогбсник; іскро- улбвлювач
apagadizo adj згасбючий, що noráHo горйть
apagado adj 1. боязкйй, соромливий, легкодухий; 2. приглушений, ослбблений (про звук, голос)] 3. блЯклий, тьмЯний (про колір, ТОЙ)
apagador 1. adj що гбсить; 2. що приглушує, заглушує; 3. /77гасйльник свічбк; 4. Л. Ам. вимикбч; 5. муз. модербтор apagaincendios т пожежна пбмпа (на судна*)
apagamiento т 1. гасіння; 2. затухбння, згасбння; 3. пом’якшення, ослбблення (кольори, ТОНЙ)
apag*ar і^1. гасйти (вогонь,світло)] 2. га- сйти (вапно)] 3. приглушувати (голос, звуй)] стрймувати (пристрасті); розвіювати (надії)] гасйти (ентузіазгйА); 5. приббрку- вати (невдоволення); 6. військ.: - el fuego del enemigo подавйти вогбнь вброга;
7. діал. розрядйти, всадити всю оббйму;
8. пом’якшувати, ослбблювати (тон, фар- бй)] 9. мор. ослаблювати вітрило; ¡ -а у vámonos! та й край!, та й гбді!; і крбпка!, дбсить!, гбді!
apagarse 1. гбснути (про вогонь, світло)]
2. eracáTH (про пристрасть)] 3. тьмяніти, eracáTH (про погляд)] 4. завмирбти, приглушуватися (прозвуй)] 5. бліднути, тьмяніти (про фарои)
apagavelas m 1. див. apagador 3; 2. ширб- кі ніздрі
apagón 1. adjдіал. див. apagadizo; 2. Л. Ам. що швидко вибивбється з сил (про конй)\ 3. /77випадкбве (раптбве) вимкнення світла (на короткий час) apagoso adjЛ. Ам. див. apagadizo apagullar vt 1. див. apabullar; 2. раптбво (несподівано) вдбрити apaisado adjширбкий, витягнутий в ушйр (про- картину
apaisanarse Л. Ам. огрубіти, оселЯнюва- тися
apajarado adj Л. Ам. легковбжний, легкодумний
apalabrar, apalabrear гідіал. 1. домовлятися на словбх; домовлятися; - un asunto обговорйти, обумбвити; 2. зв’язбти слбвом
apaladinar vt іст. пояснювати, довбдити apalage m мед. період одужування apalancar и/1. піднімбти (рухати) за допо- мбгою вбжеля; 2. підтрймувати, надавбти підтрймку; ~se користувбтися підтрйм- кою
apalastrarse 1. діал. видихбтися, ледь тримбтися на ногбх; 2. розтягтйся (про п’яного)] 3. діал. попршуватися (про хворобу
apaleamiento /771. побиття п0лицею; 2. ви- бивбння (килима, одягу] 3. збивбння плодів з дерев
apalear1 vt 1. бйти пблицею (лозйною); 2. вибивбти (килим, одяг)] 3. збивбти з дбрева (плодй)
apalear vt\. віяти, ворушйти лопбтою, ло- пбтити (зерно)] 2. загріббти лопбтою (гроші, золото)
56
aparquear
apalencarse 1. Л. Ам. укріплюватися, готу- вітися до оборіни; 2. діал. перехівува- тися (про збіглих рабів} apaleo т віяння (ворушіння) зерні лопі- тою
apalpar и/обміцувати apamparse Л. Ам. див. aturdirse apanalado adj А. що міє фірму стільників;
2. гофріваний (про комір) apancle т Л. Ам. див. acequia 1 apanclear vt Л. Ам. робйти канівки (для зрошування)
apancora f іхг. 1. діал. морський краб;
2. морськйй їжік apandar і/ґвідбиріти apandar w'(-se) вигинітися, прогинітися (про балку)
apandillar vtA. збиріти бінду, згрію; 2. сл. шахрувіти, шахраювіти; -se обснуватися в бінду (у згрію) apandorgarse 1. товстіти (про жінкУ)\
2. діал. див. apoltronarse apangado adj діал. дурнйй, тупий apangalarse діал. 1. дурнішати, тупіти;
2. занепадіти д^хом, засмучуватися apangarse Л. Ам. див. agacharse apaniaguarse Л. Ам. змовлЯтися, вступі- ти в змбву
apaniguado m 1. іст. слугі, прислуга;
2. фаворйт, протежі apaninarse Л. Ам. див. aclimatarse apantallado adj Л. Ам. дурнйй, придуркуватий
apantanar vt(vi) заболічувати(ся), затіп- лювати(ся)
apante m діал. поливіння (зрбшування) землі
apanteonarse діал. 1. висніжуватися (про рудну ЖИЛ^)\ 2. розоритися apantle m Л. Ам. див. acequia 1 apantuflado adjy фірмі хітніх кіпців (про взуття)
apanzaburrado adj затягнутий хмірами, сірий, похмурий
apanzaburrarse вкривітися (затягуватися) хмірами, темніти (про небо) apañado^ adjcxómm на сукні apañado2 adj 1. спрйтний, виверткйй; 2. зручнйй, впрівний, практйчний; 3. аку- рітний, тічний, що любить порядок; estar (ir) - (дуже) помилятися, прорахіву- ватися; помилятися; (estoy -І я пропаві;
¡ estaríamos ~sl лиші цьогі нам браку- віло!, ще чогі!
apañador m любйтель збиріти нітовп apañadura fA. хапіння рукію; 2. неза- кінне захіплення, привліснення; 3. при- крашіння, вбиріння; 4. іст. обірки (на ковдрі)
apañalarse Л. Ам. перехівуватися у зручніму і надійному місці apañamiento m див. apañadura 2 apañar vtA. бріти (в руки), хапіти; 2. лі- годити, упорядківувати; 3. незакінно заволодівіти; привліснювати; 4. прикра- шіти, вбиріти; 5. приправляти (їжУ)\ 6. вкривіти, закутувати; 7. прибиріти, хові- ти; 8. прихівувати (обман)-, 9. діал. ліго- дити, латіти; 10. діал. збиріти, підбирати; 11. діал. каріти; 12. діал. збиріти (бавовну); 13. Л. Ам. перехівувати (злочинця); ~se 1. (apañirselas) примудрятися, приловчітися; 2. діал. крісти apañico, apañijo m див. apaño 4 apaño /771. див. apañadura; 2. ремінт, лі- годження;^ літка; 3. спрйтність, вйверт- кють; 4. дільце, гешіфт; 5. халтура, халтурна робіта; 6. кохінець; 7. любівні справи, шури-мури; 8. ріначйння, пісуд apacuscar vtA. м’Яти, жмікати; 2. див. apañar3; 3.діал. набивіти, запівнювати apapachar vtЛ. Ам. пістити
apapagayada а<#схіжий на папугу; nariz -а ніс гачкім
apapizar vt діал. 1. годувіти кішею (дитину); 2. перегодівувати apar тдіал., apara тзоол. броненісець aparador т 1. буфіт, сервінт; 2. церк. кредінція (столик біля вівтаря)-, 3. май- стірня, ательі; 4. вітрйна, стійка (в магазині); 5. мійстер (що робить заготівки для взуття)-, 6. іст. гардеріб, одіжна шіфа; 7. діал. посудна полйця; 8. діал. легкі пригощіння; estar lie ~ (una mujer) вбирітися, розряджітися (до прийому гостей)
aparadorista com. Л. Ам. худіжник- офірмлювач вітрйн aparadura fMop. обшйвка судна aparar vtA. протягувати (руку)-, підставляти (капелюх, пеленгу, 2. пропілювати, підгортіти; 3. очищіти від шкірки (фрукти)-, передавіти, клісти (в руки)-, 5. зши- віти (заготівки взуття)’, 6. (vt) див. aparejar 2; 7. вирівнювати теслім (дошки) aparasolada 1. ¿^'зонтоподібний; 2. бот. зінтичний; 3.: -as fpi бот. зінтичні aparatado д(#готівий (до чого-н.) aparatarse 1. готувітися; 2. діал. хміри- тися (про небо перед дощем)\ 3. див. adornarse
aparatero adj діал. див. aparatoso 4 aparato m 1. апаріт, інструмінт, прйлад, прйстрій, механізм; - de alarma сигніль- ний прйлад; - de arranque пусковйй прйстрій, стартір; - calculador electrónico еліктрінна обчйслювальна машйна, ЕОМ; - encendedor автоматйчна запаль- нйчка; - fotográfico фотографічний апаріт, фотоапаріт; - receptor прийміч; 2. (рі) апаратура, обліднання; ~s sanitarios санітірно-технічне обліднання; 3. апаріт, телефін; ¡al -І так, я слухаю!; estar іі - відповідіти по телефбну; ponerse al - взЯти слухавку; 4. апаріт, літік; 5. політ, апаріт, машйна, механізм; - estatal (del Estado) держівний апаріт; дер- жівна машйна; - militar (de guerra) воін- на машйна; 6. підготбвка, приготувіння;
7. різкіш, пйшність; пишніта; пімпа; una puesta del sol con gran - de colores зіхід сінця, розквітчаний всімі бірвами;
8. (рі) вйдимість, показуха; 9. гілас, ажіо- тіж; armar un - здійміти шум (гілас); 10. довідківий апаріт (літературний, історичний)-, 11. діал. прйвид; 12. мед. бан- діж; пов’Язка, шйна; 13. мед. синдрім; 14. анат., фізіол. апаріт, систіма, ірга- ни; - circulatorio кровонісна систіма; - digestivo шлунківо-кишківий тракт, травнйй апаріт; estar en el - діал. зай- міти важлйвий пост, бути нагорі aparatosidad f 1. пйшність, різкіш; пйшність; 2. сенсаційність, незвйчність; 3. ме- тушлйвість
aparatoso adj А. чудівий, розкішний; пйш- ний; un sombrero - чудівий капелюх;
2. сенсаційний, гучнйй; evento - надзви- чійна подія; 3. помітний, яскрівий; 4. ме- тушлйвий
aparcamiento m 1. парківка; 2. стоянка (для автомашин)
aparcar vt 1. стівити пірком (артилерію);
2. стівити на стоЯнку, паркувіти; 3. скла- дувіти (матеріали)
aparcería f1. діговір про здічу в орінду (землі, худоби)-, іст. скіпщина, здільщи- на; 2. пайові товарйство; 3. діал. пліткй, пересуди; 4. діал. товарйство, взаємовй- ручка, взаємодопоміга (серед селян) aparcero /771. орендір, скіпщик, здільник;
2. член пайовіго товарйства, пайовик;
3. Л. Ам. близькйй друг; 4. Л. Ам. Постійний кліінт (магазину)
apareamiento m 1. розташувіння пірами; підбір пар; 2. спарівування, злучка aparear vt 1. припасівувати, приліджува- ти; 2. підбиріти піру; сполучіти (стівити, клісти) пірами; 3. (vt) спарівува- ти(ся), злучіти(ся); -se утвірювати піру aparecer* vi A. (-se) з’являтися, покізува- тися; - entre sueños приснйтися; 2. (-se) поставіти піред очйма, з’являтися; 3. ви- пливіти; de aquí aparece... звідси випливів...; 4. з’являтися, вихідити в світ, публікувітися (про видання); 5. знахіди- тися, виявлятися; ¡ya apareció aquello! знайшів!, іврика!; ось де собіка заритий!; -se з’являтися (про привида) aparecido m видіння, приміра, прйвид aparecimiento m див. aparición 1 aparejadamente adv відповідним чйном aparejado adj придітний; відповідний, адеквітний; llevar (traer) - спричиняти, призвідити
aparejador 1. adj що готує, налігоджує;
2. /77 виконівець робіт, виконріб, десятник; тіхнік
aparejar vtA. (vi) готувіти(ся); 2. осніщу- вати, обліднувати, спорЯджувати; 3. (vi) прикрашіти(ся), вбиріти(ся); 4. запря- гіти; сідліти (коня)-, 5. жив. ґрунтувіти (полотно)-, 6. архіт. ґрунтувіти (під позолоту)\ 7. буд. обтісувати, обстругувати; 8. тех. апретувіти; 9. мор. осніщувати (судно)
aparejería fдiaл. 1. лимірня; 2. лимірсь- ка лівка
aparejero m 1. лймар, госпідар лимір- но-сідільної майстірні; 2. продавіць лимірно-сідільних вйробів aparejo /77 1. приготувіння, підготівка;
2. кінське спорядження, збруя, упряж; 3. прйлад, прйстрій; 4. рі інструмінти, знаряддя; -s de pesca риболовіцькі сністі (приліддя); 5. тех. систіма бліків, поліс- піст; тілі; 6. тех. апретура; 7. діал. жініче сідлі; 8. буд. перев’Язь кам’янії (цегіль- ної) клідки; 9. мор. осніщення, такеліж; 10. жив., архіт. ґрунтівка; ґрунт, пороза- півнювач; 11. іст. оздіблення (для сукні) aparencial adj філос. уЯвний aparentamiento m див. apariencia aparentar 1. itf здавітися; міти вйгляд; -a una gran timidez він здаіться дуже боязкйм; 2. розігрувати, зобріжувати, вдавіти, інсценувіти; - humildad вдаві- ти смирінність; debes - que no te Importa вдай, що тобі все одні; 3. виглядіти на (який-н. вік), міти на вйгляд (стільки-то років)-, aparenta unos cincuenta años йому на вйгляд ріків п’ятдесят; 4. и/виставляти себі на піказ, замйлювати ічі aparente adj А. зівнішній, уЯвний, вдіва- ний; 2. відповідний; зручнйй; 3. очевйд- ний, Явний; безперічний, безсумнівний, наічний; un error - Явна пімйлка; 4. видимий, (лігко) помітний; 5. гірний; lleva un traje muy - на ньіму чудівий костюм aparentemente adv А. очевидно; ймовірно; 2. Явно, очевйдно, безсумнівно, без- перічно
aparición fA. поЯва, вйникнення; прихід;
2. видіння, приміра, прйвид apariencia fA. зівнішній вйгляд, зівніш- ність; - simpática приімна зівнішність; las -s engañan зівнішність омінлива; а juzgar por las -s судячи із зівнішності; de (en) - іос. adv. на вйгляд, як здаіться; por - про людські іко; guardar (cubrir) las -s дотрймуватися звйчаю; 2. рі оз- ніки, прикміти; 3. ймовірність; правдоподібність; 4. вйдимість, подібність; 5. рі театр, декоріції
aparqueamiento m див. aparqueo aparquear гідив. aparcar 2
57
aparqueo
aparqueo m 1. паркбвка; стоЯнка (автомобілів); 2. rmáia за стоянку aparrado adj\. з розлбгими гілкбми; 2. див. achaparrado
aparragarse 1. Л. Ам. див. achaparrarse;
2. діал. див. agacharse; 3. діал. див. arrellanarse
aparrandado, aparrangado adj діал. п’яний, напідпйтку
aparrar vtформувати розлбгу крбну (удерева); -se 1. розкидбти гілки, рости вшир;
2. див. agacharse
aparroquiado adj 1. церк. парафіяльний, приписаний до парбфії; 2. що мбє велику клієнтуру (про торговця, майстра); чбсто відвідуваний, популярний у покупців (про магазин)
aparroquianar, aparroquiar привертбти відвідувачів (покупців, клібнтів); 2. діал. привертбти віруючих до свобї парбфії; -se ставбти парафіянином aparta ЛІ. Л. Ам. молоднЯк; 2. діал. відок- рбмлення тварйн від стбда apartación ficr. 1. розпбділ, пбділ; 2. відо- крбмлення; відосбблення apartadero m 1. зал. запаснб кблія; 2. зал. роз’їзд; 3. ширбке узбіччя (для стоянка);
4. незасіяна смуга уздбвж дорбги; 5. місце сортувбння вбвни; 6. тавр, місце сортувбння биків (загонами) apartadijo mЛ. див. apartadizo 2; 2. неве- лйка частйна, частйнка, крйхта; hacer -s ділйти на дрібні частйни apartadizo 1. ас/відлюдний, нетовариський; збмкнений; 2. m відгорбджене приміщення
apartado 1. а<#дбльній, віддблений, роз- ташбваний бсторонь; усамітнений; 2. що живб на самоті, самбтній; 3. відмінний, .несхбжий; 4. діал. відлюдний, нетоварй- ський; 5. m зб^ня кімнбта; ізольбване приміщення; 6. відділ «до запитбння» (на пошті); абонембнтна скрйнька (на пошті);
7. сортувбння, відбір; 8. відокремлення тварйн (від стада); 9. відбір биків для ко- рйди; 10. рбзділ (доповіді, законУ); 11. при. сортувбння; просіювання, грохбчен- ня (під час добування золота) apartador 1. асущо відділяє; сортує; 2. m сортувбльник (вовни, худоби; на Кубі — тютюнового листії); 3. ретбрта (для отримання срібла); 4. діал. див. aguijada; ~ de ganado сл. конокрбд apartamento m див. apartamiento 4 apartamiento m 1. відокрбмлення, розпбділ, роз’єднбння; 2. відосбблення, ізолю- вбння; 3. сортувбння (листів); 4. квартира; 5. окрбма кімнбта; ізольбване приміщення; 6. фізіол. порожнйна, вакубля; 7. відмінність, різнйця, особливість; 8. юр. відмбва (від позові); - de ganado сл. крадіжка худбби, конокрбдство apartar і/Н. відокрбмлювати, розділяти, роз’бднувати; 2. відосбблювати; ізолювб- ти; 3. усувбти; змушувати пітй; - de su empleo усунути з посбди; 4. відсбвувати, відвбдити, відгбнити; - la vista відвестй пбгляд; 5. прибирбти (подблі), ховбти;
6. сортувбти (вовнії\ 7. перекбнувати, відмовляти; 8. діал. розподіляти на неве- лйкі стбда (худобії\ ~se 1. відокрбмлю- ватися, розділятися; 2. віддалятися, від- хбдити; - a un lado відійтй убік; - del camino збйтися зі шлЯху; - de alguien віддалятися; уникбти; - del mundo усамітнитися; ~ de un asunto не брбти участі; ухилятися від спрбви (розмбви); 3. розхб- дитися, розлучбтися (про подружжя);
4. посварйтися; 5. юр. відмовлятися (від лозовії
aparte 1. aí/и окрбмо, бсторонь, віддалік; tenerse (estar) ~ тримбтися бсторонь;
poner - відклбсти (поклбсти) окрбмо; 2. окрбмо, нбрізно; vivir - жйти нбрізно (окрбмо); 3. здблеку; observar - спосте- рігбти здблеку; 4. (в постпозиції до ім.) особлйвий, окрбмий; dos habitaciones ~ дві окрбмі кімнбти; 5. m театр, рбпліка вбік (про рббе); 6. парбграф; абзбц; 7. діал. пробіл (в тексті); 8. діал. див. aparta 2; - de іос. ргер. окрім, за вйнятком; крім, окрім; ~ de todo окрім всьогб іншого, на довбршення всьогб; dejar - відклбсти, відстбвити; hablar - говорйти по секрбту apartidar vt\. ставбти на чий-н. бік; 2. зважуватися; -se вступбти до пбртії, прибд- нуватися до пбртії apartijo m див. apartadijo 2 aparvar vt 1. розкладбти снопй на току (для молотьби); 2. збирбти (складбти) в купу (обмолоченіснопи) apasionadamente adv 1. прйстрасно, полум’яно, гбряче, пблко; 2. упербджено apasionado 1. adj прйстрасний, полум’яний; палкйй; 2. відданий, прихйльний; 3. упербджений; 4. хвбрий (про частину тіла); 5. m закбханий; 6. завзЯтий прибічник, прихйльник; 7. сл. наглЯдбч у в’язнйці apasionamiento m 1. прйстрасне захбп- лення; прйстрасть; 2. прйстрасна відданість, прихйльність; 3. упербдженість;
4. іст. страждбння, біль apasionar vt 1. викликбти прйстрасть; захбплювати, звбблювати; 2. турбувати; мочити; -se (con, por) 1. прйстрасно по- любйти; перейнятися палкйм почуттям; 2.захопйтися
apasito adv діал. 1. повільно, потихбньку;
2. тйхо; впівгблоса apastar vt іст. див. apacentar apaste тдіал. глйняний таз apastillado adj Л. Ам. рожбво-білий apata f бот. багаторічний салбт-латук apatanado adi грубий, неотбсаний apatía f\. апатія, байдужість; 2. млЯвість; пасйвність, бездіяльність
apático adj А. апатйчний, байдужий; 2. млявий; пасйвний; бездіяльний apatita f мін. апатйт
apatizar vtA. робйти апатйчним; викликбти апбтію; 2. вселЯти апбтію; -se ставбти апатйчним
apatrida 1. adj що не мбє (позббвлений) батьківщйни; 2. сот. апатрйд, людйна, що не мбє (позббвлений) батьківщйни; людйна, що втрбтила прбво громадянства apatronarse діал. 1. наймбтися; 2. завестй кохбнця, зрбджувати чоловіка apatuscar Зробити поспішно (недббло) apatusco т 1. прикрбса; вбраний; 2. ін- струмбнт; знарЯддя; 3. домбшнє прилбд- дя; 4. діал. грубіЯн, нечбма; 5. діал. об- мбн, окозамйлювання apayasar vt перетвбрювати на клоунбду (на балагбн); -se блазнювбти apea f пута (для коней) apeada f 1. Л. Ам. див. apeamiento; 2. Л. Ам. вйхід, лазівка; вйверт; 3. Л. Ам. див. apeadero
apeadero т 1. схбдинка, підніжка; колбда, пірстбвка (для посадки на коня); 2. заст. місце відпочйнку, привбл (при дорозі);
3. зал. полустбнок; 4. тимчасбвий притулок
apeador m землемір, межовйк apealar vtЛ. Ам. зашмбргувати нбги ласб; зааркбнювати
apeamiento m 1. спішування; 2. висадка, вйхід (з вагону, екіпажа); 3. (роз)межбву- вання, розпбділа землі; 4. перебування, відмовляння; 5. буд. стійка; onópa apear 1. vt допомагбти зійтй (з коня\, допомагбти вихбдити (з вагона, екіпажа);
2. тринбжити (коней); 3. розмежбвувати
(землі); 4. підкладбти гальмб (башмбк) (під колеса); 5. зрубувати, валйти (дерево); 6. долбти (труднощі); 7. перекбнувати, відмовляти; 8. підтрймувати, підпи- рбти (спорудії\ 9. архіт., буд. знімбти, де- монтувбти; 10. діал. дорікбти, засуджувати; 11. vi іст. йти (ходйти) пішки; -se
1. злізбти, схбдити (з коня), спішуватися; вихбдити (з вагона, екіпажа); 2. (із запереч.; de) змінювати думку (рішення); 3. Л. Ам. див. alojarse; -se por la cola діал. сказбти недорбчно; лЯпнути, ббвкнути; no apeársela Л. Ам. безпробудно пиЯчи- ти, пйти гірку
apechar 1. vi див. apechugar 2; 2. діал. схуднути, змарніти; 3. Л. Ам. не зупинятися пбред труднощами; звбжуватися на що-н. ризикбване; 4. vt діал. годувбти груддю; 5. піднімбтися (вгорії apechugar 1. и/ударяти (штовхбти) гру- дьмй; перегорбджувати шлях грудьмй;
2. (соп) погоджуватися (звбжуватися) на що-н., згнітйвши сбрце; 3. Л. Ам. не від- ступбти пбред труднощами; 4. Л. Ам. да- вбти груди, годувбти груддю; 5. vt діал. привласнювати (чужу річ); 6. діал. вдб- рити в грУди, відштовхнути
apedazar vt 1. розривбти на клбпті (на клбптики); 2. накладбти лбтки, латбти apedernalado adj жорстбкий, твердокам’яний; corazón - кам’янб сбрце apedreado adj 1. плямйстий, крапчбстий, строкбтий; 2. рябйй, з ряботйнням ^ apedreamiento m 1. побиття камінням;
2. вибивбння грбдом (посівів) apedrear 1. і/ґзакидбти (засипбти) камінням; 2. іст. забивбти камінням (вид стра- тй); 3, діал. кул. перекладбти рйбу лимбн- ними скйбочками; начинЯти лимбном (м’ясо, рибії\ 4. imperswTA, сйпатися (про град); -se постраждбти (про посіви) apedreo m див. apedreamiento apegadizo adj іст. 1. клейкий, липкйй;
2. причбпливий,зарбзний apegado adj 1. див. adicto 1; 2. прив’язаний; 3. приклбєний
apegamiento m іст. 1. приклбювання; 2. див. apego
apegar vt іст. приклбювати; -se 1. іст. приклбюватися; 2. прив’язбтися; полюбй- ти, відчути симпбтію apego m прихйльність, відданість; симпб- тія
apelable adj юр. що підлягбє оскбрженню (апеляції)
apelación f 1. юр. апеляція, оскбрження, касбція; interponer - подавбти апеляцію (касбцію); 2. збклик, звбрнення; 3. консй- ліум; no haber (по tener) - бути (пере- бувбти) в безвйхідному станбвищі apelado1 1. adj вйправданий (касаційним судомі); 2. m осбба, вйправдана касаційним судбм
apelado2 ¿q/одномбсний, одношбрстний, однокблірний (про коня) apelador, apelante m юр. апелянт apelar1 vi 1. юр. апелювбти, оскбржувати, подавбти апеляцію (касбцію); - de (contra) una sentencia оскбржити вйрок; 2. вдавбтися до (кого-чого-н.); звертбтися (до кого-чого-н); 3. посилбтися; - al testimonio de su amigo закликбти у свідки свогб друга; 4. благбти, звертбтися; 5. іст. називбти, давбти нбзву apelar2 vi бути одномбсним (про коней) apelativo 1. adjлінгв. номінатйвний, загб- льний; 2. m загбльне ім’я; апелятйв; 3. прізвисько; 4. звертбння; 5. Л. Ам. прізвище
apeldar vitr las) тікбти; -se діал. з’бдну- ватися, об'бднатися apelde m втбча
apitonar
apeligrar vticr. славити в небезпбчне ста- нбвище; піддавбти небезпбці apelmazadura f, apelmazamiento т стис- кбння, здбвлення; ущільнення apelmazar vt(vr) ущі'льнювати(ся), уминб- ти(ся)
apelo відкритий (про рану, виразку apelotonar и/змбтувати в клуббк (ниткй); -se 1. згортбтися в клуббк; збивбтися (про ВОВНУ); 2. товпйтися, юрбйтися apellar vt м’Яти (шкурй) apellidar vt\. проголбшувати; 2. скликбти, призивбти (на війну); 3. закликбти, звертатися із закликом; 4. кликати, окликбти (на ім'я); 5. називбти, давбти ім’Я; 6. див. apelar11; -se називбтися, іменуватися apellido /771. прізвище; 2. найменувбння;
3. прізвисько, клйчка; 4. прйзов (навійну;
5. військо; 6. крик, зойк; 7. іст. звбрнення, збклик
apellinarse діал. 1. висихбти, зсихбтися, зіщулюватися; 2. див. amojamarse apenachado acf/щ o Máe фбрму чубкб apenado я<#'засмучений, зажурений, прй- кро врбжений
apenar і/ґзавдавбти страждбнь, засмачувати; -se 1. засмачуватися, сумувбти, журйтися; 2. Л. Ам. сорбмитися; бентбжи- тися, ніяковіти
apenas advi. мбло не, мбйже не, лбдве (ледь); насйлу; - pude abrir los ojos лбдве (насйлу) я зміг розплющити бчі; - podía estudiar він насйлу (мбйже не) міг займбтися; 2. тільки, лише; quiero decirte - dos palabras я хбчу сказбти тобі лишб два слбва; 3. тільки-но, як тільки, лбдве; - llegó se puso a trabajar як тільки він прийшбв, відрбзу взявся до роббти apencar vi див. apechugar 1 apendejarse Л. Ам. боятися/ ніяковіти apóndice /771. додбток; 2. вічний супутник, хвбстик; 3. анат. відрбсток, придбток, апбндикс
apenaicitis f мед. апендицйт apensionar vt 1. давбти пбнсію; 2. покла- дбти оббв’язки; 3. оподаткбвувати apensionarse діал. сумувбти, засмачуватися
apecuscarse збирбтися, товпйтися, юрбйтися
apeo /77 1. межувбння, розпбділ землі;
2. вирубування дербв; 3. буд. підпирбння, встановлення опбр; 4. юр. межовйй зб- пис; 5. буд. тимчасбва опбра; стійка ареопаг vi бігати (про куріпку aperador m 1. стбльмах; 2. управйтель (в маєткуt); 3. наглЯдбч (у копальні, шахті) aperar иМ. виготовляти, лбгодити (вози, сільськогосподарські знарядді); 2. Л. Ам. запрягбти, сідпбти (конгі); -se діал. запа- сбтися
apercepción f психол. аперцбпція apercibimiento m 1. підготбвка, приготу- вбння; 2. догбна, бсуд; 3. юр. попербд- ження судді
apercibir vti. (vi) готувбти(ся); 2. (de) по- пербджаувати; 3. заувбжувати, роойти заувбження, попереджбти;- con eldespi- do погрбжувати звільненням; 4. юр. вик- ликбти до суду для попербдження; -se (de) усвідбмити, зрозуміти; здогадбтися apercollar* vtA. хапбти за гбрло (за кбмір);
2. вбивбти удбром в потйлицю; 3. взЯти пбтай (крадькомб); поцупити; 4. Л. Ам. загнбти в кут, притйснути до стінки aperchar vt діал. збирбти до купи, нагро- мбджувати
aperdigar vt 1. обсмбжувати (дичину, мясо —•для зберігання); 2. готувбти apergaminado adj 1. схбжий на пергб- мент; papel - пергбментний папір; 2. дуже худий, вйсохпий (про людину
apergaminarse див. acartonarse apergollar vt 1. діал. див. apercollar 3; 2.
Л. Ам. див. apersogar; 3. діал. заарешту- вбти, ув’язнйти
aperiente мед., фарм. 1. ^проносний;
2. /77 проноснб aperillado ас/грушоподібний aperiódico ао/неперіодйчний aperital тЛ. Ам. аперитйв
aperitivo 1. adj що збуджує апетйт; 2. мед. послбблювальний, проносний; 3. т аперитйв; 4. мед. проноснб aperlado adj перлйнного кбльору apero /77 1. (рі) знарЯддя прбці; інстру- мбнти; ~s de labranza сільськогосподбр- ський інвентбр; 2. загорбда, скбтний двір;
3. роббча худбба; 4. іст. стбдо; 5. Л. Ам. ошбтна збруя, упряж; 6. діал. сідлб (для їзди верхи)
aperreadlo ас/важкйй, складнйй; vida -а соббче життЯ
aperrear vt 1. спускбти (нацькбвувати) соббк; 2. завблювати роббтою, заганЯти; -se 1. працювбти як віл; ішбчити; 2. упи- рбтися; комйзитися
aperreo /771. важкб роббта, тяжкб прбця;
2. упбртість
aperrillar vtMncn. звбдити курбк aperruchar vt (vi) діал. роздбвлювати(ся) apersogar иґ прив’язувати тварйну за шйю apersonado adj. bien - презентббельний, показний, ставнйй; mal - непоказнйй, непривббливий
apersonamiento m юр. явка до суду apersonarse 1. з’являтися особисто; 2. юр. з’являтися до суду
apertrechar vt діал. забезпбчувати, по- стачбти
apertura f 1. відкриття, відмикбння; розкриття; 2. відкриття, почбток; 3. оголб- шення (заповіту); 4. дебют (в шахах); 5. лінгв. відкрйтість (звуку apesadumbrado adj засмучений, зажурений; сумнйй
apesadumbramiento m 1. смуток; засмучення; погбний нбстрій; 2. важкб відчуття, гіркотб, прикрість, вбжкість apesadumbrar vt(vr)засмучувати(ся), журитися); -se por nicerías (nimiedades) засмучуватися чбрез дрібнйці apesarar гі^/)див. apesadumbrar(se); -se діал. розкбюватися apesgar vt обтяжувати; стбмлювати; -se втбмлюватися; вимбтуватися apestado з^'зачумлений, чумнйй apestacar vt обкантбвувати, облямбву- вати
apest«ar 1. vt(vi) заражбти(ся) чумбю; 2. розббщувати; псувбти; 3. набридбти, на- докучбти; не давбти спбкою; 4. (de) заповнювати, напбвнювати; 5. vi (а) смердіти, тхнути; -se діал. ростй чбхлим (рахітичним); відставбти в рбзвитку apestillar vt 1. зачинйти на збсув (на клЯмку); 2. Л. Ам. міцно схопйти; 3. діал. ввбдити у мбду; 4. Л. Ам. постбвити в безвйхідне станбвище apestoso adj і. смердючий; 2. надокучливий, набрйдливий, нестбрпний apótalo adj бот. безпелюсткбвий apetecedor adj 1. спрбглий; 2. апетйтний; що збуджує апетйт
apetecer* 1. vt (-se) прбгнути, хотіти, бажбти; 2. и/подббатися, бути прибмним apetecible adj апетйтний; - al gusto прибмний на смак
apetencia ЛІ. апетйт; 2. пбтяг, схильність apetite /77 1. сбус, що збуджує апетйт; гбстра припрбва; 2. спонука, стймул apetitivo adj що збуджує апетйт, апетйтний apetito /771. апетйт%оажбння, потрбба; 2. апетйт, бажбння їсти; buen - гбрний
апетйт; abrir (despertar) el - збуджувати апетйт; el - viene comiendo апетйт прих- бдить під час їжі; mandar a hacer - діал. вйгнати, послбти подблі; відвернутися, відмахнутися
apetitoso adj і. апетйтний; manjar - смач- нб стрбва; 2. що любить дббре поїсти;
3. прибмний; вигідний; no es un encar- gomuy - це не дуже прибмне доручення apezuñar vi вбжко ступбти (про коней, волів)
арі тЛ. Ам. кул. кукурудзяна кбша apiadar vt 1. викликбти співчуття (жбліс- ть); розжблобити; 2. дивйтися зі співчуттям (з жблем); співчутлйво стбвитися; -se (de) співчувбти, жаліти apiagas /77/?/апібги (індіанці в Еквадорі) apianarse слббнути, слббшати (про голос, зву/і)
apiaradero т підрахунок поголів’я худбби apiario /77 пбсіка
apical adj лінгв. верхівковий, апікбльний apicararse ставбти шахрабм брісе /771. вершйна, верх; en el - de la gloria на вершйні слбви; 2. верхівка, мбківка; 3. лінгв. діакритйчний знак (над літерою), бпекс; 4. кінчик язикб; 5. крбпелька, крихітка; ni un - аніскільки, нітрбхи, ні крбплі;
6. суть, сутність (справи, питання); aquH esta el - de la cuestión ось у цьбму i полягбє суть питбння; estar en los -s досконбльно знбти; з’їсти зуби на чбму-н. apíceo яс/загбстрений, гостровбрхий apícola ас#*бджіл ьнйцький apicultor /77 бджолЯр apicultura ^бджільнйцтво apichu m діал. картбпля apilar и/складбти в штббелі (на купу); на- громбджувати
apilguarse діал. давбти (пускбти) пбгони apimpollarse розпускбтися (про рослини) apiñado, adj що мбє фбрму шйшки, шишкоподібний
apiñamiento/77 тіснотб, тйснява apiñar vt 1. нагромбджувати, звблювати на купу; 2. набивбти; напихбти; -se 1. на- бивбтися вщент; 2. тіснитися, товпйтися apiñonado adj Л. Ам. смуглЯвий, смаглявий, загорілий, засмбглий apio /77 бот. селбра; - de ranas жовтбць apiojarse діал. 1. вкривбтися тлбю (про рослини); 2. схуднути, змарніти apiolar vt 1. сплутувати, тринбжити (коней); 2. зв’язувати лбпи (вбитої тварини);
3. заарештбвувати, схбплювати; 4. докін- чйти, кбкнути
apiparse напивбтися (наїдбтися) донбхо- чу; обгідбтися apir тЛ. Ам. див. apiri apiramidar vt надавбти пірамідбльної фбрми
apirear vt діал. гірн. вивбзити руду (у вагонетці, тачці)
apiri тЛ. Ам. перевізник рудй (ушахті) apiro adj вогнетривкйй; незаймистий apisonado тдив. apisonamiento apisonador 1. adj трамбувбльний; 2. т трамбувбльник; 3. трамбівка, ббба apisonadora f трамбувбльна машйна, дорбжній котбк
apisonamiento т трамбувбння, утрамбб- вування
apisonar і/ґтрамбувбти, утрамббвувати apiste тдіал. скупий, жбдібний apitiguarse діал. занепадбти духом apitonado adj 1. педантйчний; 2. прискіпливий
apitonar 1. vi пробивбтися (про роги); 2. давбти пбгони; розпускбтися, розкривб- тися; 3. vt розбивбти, прокблювати (рогом, дзьобові); -se 1. сбрдитися; 2. обмінюватися дошкульними словбми
59
apizarrado
3apizarrado а^'бспідний, чбрно-сірий aplacamiento т заспокбєння, пом’якшення; заспокбєння
aplacar vt 1. заспокбювати, пом’якшувати;
2. умиротвбрювати, втихомирювати; -se за- спокбюватися, затихбти; пом’якшуватися aplacentar vticr. принбсити задовблення (рбдість)
aplacentería ficr. задовблення; рбдість aplacerado adj мор. неглиббкий aplacible, aplaciente adj прибмний, що принбсить задовблення aplacimiento т задовблення aplanacalles сот. Л. Ам. див. azotacalles aplanadera f буд. трамбівка, ручнб ббба aplanado adj Л. Ам. глбдкий, рівний (про місцевість)
aplanadora f А. грбйдер, дорбжній струг;
2. Л. Ам. див. apisonadora aplanamiento m 1. вирівнювання, зглбд- жування; 2. сплющувння; 3. утрамбовування; 4. пригніченість, смуток; 5. тех. осідбння, понйження
aplanar иг1. (vi) вирівнювати(ся), зглбд- жувати(ся); 2. сплющувати, робити пласким; 3. утрамббвувати; 4. вражбти, приго- лбмшувати, бентбжити; 5. Л. Ам. бродяжити, байдикувбти; -se 1. обвблювати- ся, руйнуватися; 2. почувбтися пригніченим, засмучуватися, втрачбти бадьбрість духу
aplanchado m гладження; прасувбння aplanchador m А. гладильник; прасувбль- ник; 2. діал. гладйльня, гладильний, прасувальний цех
aplanchadora /'гладильниця; прасувбль- ниця
aplanchar 1. і//прасувбти; 2. vi діал. зали- шбтисябез запрбшення на тбнець, підпи- рбти стінку (про ДІВЧИН}) aplaneto m фіз. апланбт aplantillar тесбти, обтісувати за шаблоном (камінь, дерево) aplastadora f с.-г. зернодроббрка aplastamiento m 1. сплющування; роздбв- лювання; 2. придушення, розгрбм aplastapapeles m діал. прес-пап’б aplastar vt 1. давити, роздбвлювати; 2. сплощувати, розплющувати; 3. розбйти, придушити, розгромити; - un levantamiento придушити повстбння; 4. бентбжити, спантеличувати; -se А .діал. сідбти, усбджуватися; 2. діал. розсістися, засй- дітися (в гостя))', 3. Л. Ам. втбмлюватися (про коня)\ 4. Л. Ам. розвалитися, роз- лягтйся
aplástico adj А. непластйчний; 2. що по- ráHO згортбється (про кров) aplatanarse 1. розледачіти, розлінувбти- ся; розббщуватися; 2. діал. звикбти, об- живбтися; акліматизуватися aplatarse діал. розбагатіти aplaudible adj гідний похвалй, похвбльний aplaudida /77. Ам. див. aplauso aplaudidorA.adju\oаплодує; 2. m шану- вбльник
aplaudimiento m іст. див. aplauso aplaudir vtA. аплодувбти; 2. вітбти, схвб- лювати
aplauso m А. аплодисмбнти, бплески; 2. схвблення, похвалб
aplayar viвиступбти (вихбдити) з берегів; розливбтися (про річК}) aplazada /77. Ам., aplazamiento /77відстрб- чення, перенбсення тбрміну (засідання) aplazar vt 1. відкладбти, відстрбчувати;
2. викликбти повісткою aplebeyar vt вульгаризувбти; опошляти; -se опошлятися, грубіти aplicable adj застосбвний; придбтний aplicación f 1. прикладбння, накладбння; нанбсення (фарби)\ 2. застосувбння;
вживбння, використбння; 3. докладбння (сили)', 4. (рі) аплікбція (вишивка)', 5. ста- рбнність, старбння aplicadero adj див. aplicable aplicado adj А. старбнний, запопбдливий, завзятий; 2. прикладнйй (про науку) aplicar vt (а) 1. прикладбти, накладати; нанбсити (фарб})\ 2. застосовувати, вжи- вбти, використбвувати; 3.застосбвувати, віднбсити (до чого-н.)', 4. докладбти (си- л})', 5. припйсувати; звблювати; 6. при- лаштувбти (кого-н. до справи); 7. юр. присуджувати; накладбти (штраф)', -se 1. віддавбтися; присвячувати себб (навчанню)', 2.старбтися
aplique m А. театр, предмбт бутафбрії;
2. бра
aplomado 1. яс/самовпбвнений, з аплбм- бом; 2. свинцбвий (про колір)', свинцбвого кбльору; 3. прямовйсний, прямйй, верти- кбльний; 4. неповороткйй, незгрббний; 5. розсудливий, розвбжливий; 6. діал. див. amolado 1; 7. я? свинцбвий тон (в живопис)
aplomar vtA. обвбжнювати; 2. (v) буд. перевірити вискбм; 3. буд. стбвити (розта- шбвувати) вертикбльно; -se 1. вбжчати, ставбти вбжче; 2. обвблюватися, руйну- вбтися; 3. здобувбти впбвненість, діяти оббчливо (розвбжливо); 4. Л. Ам. сорбми- тися, ніяковіти, конфузитися; 5. діал. вй- пити, хильнути; 6. Л. Ам. ошаленіти, очманіти
aplomo /я 1. вйтримка; спокій, впбвненість; розсудливість, розвбжливість; 2. вертикальне положення; 3. тех. висбк; 4. муз. прбвильний ритм; такт; 5. жив. рівновбга композйції
aployar гідіал. А. псувбти, калічити; погано повбдитися; 2. вбивбти apobanga: de - діал. чудбвий, першоклбс- ний
apocado adj 1. легкодухий, боязкйй; лякливий; 2. низькйй, нйций; жалюгідний, га- нббний
apocalipsis m А. рел. апокбліпсис; 2. кінець світу, жах, кошмбр apocalíptico adj 1. апокаліпсйчний; 2. загад- кбвий, незрозумілий, зловісний; 3. страшний, жахлйвий
apocamiento m А. легкодухість, ббязкість;
2. збентбження, ббязкість; 3. занбпад духу, зневіра, смуток; 4. нйцість, підлість apocar vtA. збавляти, змбншувати; знижувати; обмбжувати; 2. принйжувати; -se
1. бентбжитися; ніяковіти; 2. боятися, виявляти легкодухість; 3. занепадбти духом; засмучуватися
apócema, apócima f фарм. відвбр apocopa, apócope fлiнгв. апбкопа, усіче- ння слбва
apócrifo літ. 1. ^'апокрифічний; 2. manó- криф
apochinarse Л. Ам. розтріпуватися (про тканинУ}', обтріпуватися (про обшлаги) apochincharse 1. діал. наїдбтися донб- хочу; 2. Л. Ам. насолодйтися досхочу apochongarse Л. Ам. див. amedrentarse apodado adj wa прізвисько; Juan Lypez, - el Manco Хубн Лбпес на прізвисько Безрукий
apodamiento mіст. А. див. apodo; 2. оцінка
apodar vtA. давбти кличку (прізвисько);
2. іст. оцінювати; -se прозивбтися, мбти клйчку (прізвисько)
apoderado 1. adj уповновбжений, довірений; 2. /77уповновбжена, довірена осбба apoderar vt А. уповновбжувати, давбти правб (повновбження); 2. іст. надавбти в чиє-н. розпорядження; -se заволодівбти, захбплювати
apodo /77 прізвисько, клйчка ápodo зоол. A. adj безнбгий; 2.: -s m рі безнбгі
apófisis faHaT. апофіз, відрбсток кістки apofonía fлiнгв. апофонія, аблбут apogear і/у'астр. перебувбти в апогбї (про планету)
apogeo /771. астр. апогей; 2. апогбй, най- вйща тбчка, вершйна apógrafo m рукопйсна кбпія; апограф apolilladura /дірочка (слід) від мблі apolinar vt з’*і]рбти, проїдбти (про міль)', -se 1. б^ти з’їденим міллю; 2. підтбчува- тися, бути з’їденим червйцею apolinar, apolíneo addition аполлбнівсь- кий, аполлонів
apólisis ґмед. 1. пологи; 2. кінбць хворбби apolismar 1. vt Л. Ам. забйти; контузити, покалічити; 2. и/'діал. байдикувбти, леда- рювбти; -se А. хиріти, слабіти; 2. діал. боятися, ніяковіти
apolistas /77д/аполісти (індіанців Боліві) apolítico adj аполітйчний apologético adj апологетйчний apologetizar vtA. захищбти, виправдбву- вати; 2. вихваляти
apología /'аполбгія, захиснб (хвалебна) промбва
apológico adj повчбльний apologista сот. апологет apólogo 1. adj див. apológico; 2. m літ. апблбг, (повчбльна) ббйка apoltronado adj ледбчий, лінивий, бездіяльний
apoltronarse розлінувбтися; опустйтися apolvillarse діал. уражбтися сбжкою (про злаки)
apollar і//вив0дити курчбт (в інкубатора)) apoma adv див. apobanga apomazar vt жив. шліфувбти пбмзою apompar \гідіал. див. arromar aponer* vticT. 1. стбвити за провйну, обви- нувбчувати, звинувбчувати; 2. накладбти; -se іст. мбти намір apontocar vt підтрймувати, підпирати; -se спирбтися aponzocar іd іст. отруювати apopar vi, vt мор. йти з ходовйм вітром (за течібю)
apoplejía f мед. апоплбксія; ataque de -
апоплексйчний удбр
apoplético мед. 1. adj апоплексйчний;
2. розбйтий парблічем; 3. m апоплбктик apopocharse діал. насйчуватися; пересичуватися
apoquinar ^/розщбдрюватися (неохоче) aporca f А. діал. див. aporcadura; 2. обкапування (дерев, кущів) aporeador adj що підгортбє; що бре aporcadura f підгортбння aporcar vtA. підгортбти (овоч)', 2. обкбпу- вати (дерева, кущі); 3. діал. бентбжити, сорбмити, конфузити aporcelanado яс/схожий на порцеляну aporético сумнівний aporque m підгортбння aporrar vi бентбжитися, ніяковіти; не знб- ти, що відповістй
aporrarse ставбти нестбрпним (надокучливим)
aporratar vt діал. див. abarrotar З aporreado 1. adj див. arrastrado 1—3; 2. m
діал. апорребдо (страва з яловичини з часником, помідорами) aporreadura f, aporreamiento тдив. aporreo
aporrear vt 1. бйти пблицею, дуббсити;
2. бйти, лупцювбти; 3. набридбти, надо- кучбти; 4. ганйти (му))', 5. Л. Ам. див. apabullar 2; 6. діал. готувбти апорребдо; -se не шкодувати сил, старбтися aporreo /77 побиття, прочухбнка
60
apretador
aporrillarse набрякЯти (про суглоби) aportación f 1. bhócok, пай; 2. вклад (у наук)?)
aportadera М.кбшик (для перевезення товарів на в’ючних тварина.л); 2. діжка aportadero m прйстань, місце причЯлу; місце Якірної стоянки aportar1 vi 1. вхбдити (прибувЯти) в порт; причЯлювати до 6épera; 2. несподівано опинитися; вййти (куди-н.)\ 3. опинйтися в безпбці; дістЯтися до безпбчного місця;
4. прихбдити, покЯзуватися; hace tiempo que no aporta por aquí він тут вже давнб не показується
aportar vt 1. принбсити; привбзити; 2. да- вЯти, надавЯти; 3. внбсити (свою частку,); давЯти грбші (в родин/)] 4. навбдити (докази, свідчення) aporte m див. aportación aportillar vt 1. пробивЯти бтвір, пролбм (у стіні)\ 2. розбивЯти, розлЯмувати; роз’єднувати; ~se обвалйтися, завалйтися (про частину стіни)
aportuguesado adj 1. зрбблений на португЯльський зразбк (по-португЯль- ськи); 2. схбжий на португЯльця aposentador 1. adj гостйнний; 2. m гос- пбдар квартйри; влЯсник мебльбваних кімнЯт (готблю); 2. військ. квартирмбйс- тер; квартир’бр
aposentamiento m 1. розміщення, роз- квартирувЯння; 2. іст. див. aposento 1 aposentar надавЯти притулок, поселити, розміщувати; розквартирбвувати (війська)] -se наймЯти квартйру, мбш- кати; поселитися
aposento m 1. кімнЯта, приміщення; 2. заїжджий двір, гот0ль, мебльбвані кімнЯти;
3. театр, іст. лбжа; 4. діал. спЯльня; алькбв; 5. Л. Ам. передпбкій, приймЯльна aposesionar і/ґввбдити у володіння (майном, землею)] ~se вступ0ти у володіння (майном, землею)
aposición fA. лінгв. прйкладка; 2. діал. прикладЯння, накладЯння; 3. мед. НаКЛа- дЯнНЯ (пов’язкй)
aposito m мед. прим0чка, компрбс; пов’язка
aposta, apostadamente adv навмйсно; обдумано
apostadero m 1. пост; сторожовйй пункт;
2. військбвий порт, військ0во-морськ0 бЯза
apostamiento m іст. nocTáea apostar* 1. і^ст0вити (вартового, чергового)] виставляти (пости)] 2. (-se) стЯвити (гроші при укладанні парі)] 3. іст. при- крашЯти, вбирЯти; 4. иг(рог) стЯвити (на кого-що-н.) (при укладанні парі)] - por un caballo ст0вити на тбго абб іншого коня;
5. сперечЯтися, заставлятися, укладЯти парі; ~se розташбвуватися, ставЯти (про вартового)] apostár (se) las a (con) uno кидати вйкпик, викликЯти на змагЯння; se las apuesta con cualquiera a una cosa він з ким завгодно мбже потягтися; погрбжу- вати; ¿qué te apuestas (se apuesta Usted) a que...? закладбмося?; ¿qué te apuestas a que hoy llueve? закладбмо- ся, що сьогодні підб дощ; боюся, що...; гЯ- даю, що...
apoetasía fA. віровід ступництво; 2. відступництво, ренегатство apóstata com. віровідступник, anocTáT apostatar vi А. зрікЯтися, відступЯтися (від віри)] 2. виходити з чернбчого ордену apostelar vt іст. див. apostillar apostema, apostemación f іст. нарйв, гнійнйк
apostemar vt викликЯти нарйв (нагнбєн- ня); -se наривЯти, з’являтися (про нарив,
ГНІИНИІІ)
apostemero m мед. скЯльпель (для розтину наривів)
apostilla /'примітка, коментЯр apostillar vt супровбджувати примітками (коментарями)
apostillarse вкривЯтися струпом apóstol m А. апбстол; 2. проповіднйк, за- хиснйк
apostolado mА. апбстольська місія; апбс- тольське служіння; 2. зібрання апбстолів;
3. зобрЯження дванЯдцятьбх апбстолів, апостолЯт
apostólicamente adv А. рбвно; самовіддано; 2. прбсто, скрбмно, без П0МПИ apostólico adj А. апбстол ьський; 2. пЯпсь- кий; nuncio - пЯпський легЯт (нунцій) ^ apostolizar и/навертЯти у католицьку віру apostre adv заст. в кінці, на завбршення apostrofar1 tf(-se) 1. волЯти; 2. обсипЯти прокльбнами
apostrofar vt стЯвити апбстроф apostrofe amb. А. ритор, апосгрбфа; 2. про- клЯття
apóstrofo m лінгв. апбстроф apostura fA. стЯвність, статурність; імпо- зЯнтність; 2. збвнішність; 3. іст. прикрЯси, вбраннЯ; 4. іст. угбда apote adv рЯсно, удбсталь apoteca f іст. А. аптбка; 2. юр. іпотбка, застЯва нерухбмого майнЯ apotegma тритор, апофбгма, афорйзм apotema f мат. апофбма apoteosis fA. апофебз; оббжнювання, прославляння; 2. театр, урочйстий фінЯл
apotincarse діал. присідЯти, сідЯти навпб- чіпки
apoto непитущий
apotrarse діал. А. див. amorrarse 2; 2.
опустйтися, здичавіти apotrerar viЛ. Ам. 1. відвбдити збмлю (під пасовище)] 2. діал. виганЯти худббу (на пасовищі)
apoyadero m іст. підтрймка,-опбра apoyar 1. і//(еп) притулЯти, приставляти;
2. підпирЯти; 3. підтвбрджувати, засвідчувати; muchos hechos apoyan esta hipótesis багЯто фЯктів підтвбрджують цю гіпбтезу; (con, еп) підкріплювати, обґрун- тбвувати; підтвбрджувати; 5. підтрймува- ти, надавЯти підтрймку (сприяння); про- тегувЯти; 6. додбювати, видбювати остЯ- ннє молокб; 7. опускЯти гблову (про коня)] 8. w(-se) (en, sobre) спирЯтися, притулятися; -se 1. спирЯтися; ґрунтувЯти- ся, базувЯтися; 2. опускЯти гблову (про коня)
apoyatura fMyp. форшлЯг apoyo1 /771. підпбра; стійка; 2. опбра; 3. опбра, підтрймка, допомбга; prestar - надавЯти підтрймку; venir en - прихбдити на допомбгу; 4. підстЯва, підтвбрдження, обґрунтувЯння
apoyo2 /77 Л. Ам. молокб остЯннього вй- дою, жйрне молокб apozarse діал. застбюватися (про вод/) apreciable adj 1. що піддабться оцінці, оцінюваний; 2. помітний; явний; 3. значний; 4. шанбваний; 5. муз. що сприй- мЯється на слух (про звук) apreciación f 1. оцінка, вйзначення ціни;
2.. оцінка, думка
apreciador 1. adj оцінюючий; 2. m оцінювач; 3. цінувач
apreciar vt А. оцінювати, визначЯти ціну (вЯртість, цінність); 2. виміряти, визначЯти, встанбвлювати (величину, розмір)]
3. розцінювати, вважЯти, кваліфікувЯти;
4. вйсоко цінувЯти, дорожйти apreciativo adj оцінний, оцінювальний aprecio /771. див. apreciación; 2. повЯга; sentir - por (hacia) uno виявлЯти повЯгу
aprehender иМ.хапЯти, ловйти; 2. перехоплювати (контрабанду)] 3. сприймЯти (органами чуття)] 4. іст. вивчЯти aprehensión fA. піймЯння; 2. захбплення; конфіскЯція (контрабанди); 3. іст. сприйняття, розуміння
aprehensivo adj 1. що стосується сприйняття; 2. сприйнятливий, тямущий apremiador adj 1. що змушує, примушує; підганЯє, спонукЯє; 2. що заважЯє; що утискЯє; 3. юр. що зобов’язує; 4. невід- клЯдний
apremiar vtA. квЯпити, підганЯти; примушувати; es un asunto que -а ця спрЯва не тбрпить зволікЯнь; 2. impere, бути тер- мінбвим (квЯпним, невідклЯдним); 3. примушувати, змушувати; 4. юр. зобов’язувати; -se іст. підкорятися apremio /771. пбспіх; термінбвість, спішність; 2. примушування, підганЯння, квЯ- плення; 3. примушування, змушування;
4. пенЯ; 5. юр. постанбва (рішення) суду aprender vt А. вчйти, вивчЯти; вчйтися, навчЯтися; 2. (-se) вйвчити; запам’ятЯти;
3. діал. іст. брЯти в полбн aprendiz /77 учень, підмЯйстер; практи- кЯнт; стажйст
aprendizaje m А. учнівство; навчЯння (ремесла)] прЯкгика; 2. період (тбрмін) навчання
aprensador 1. adj що пресує; 2. m пресу- вЯльник
aprensamiento m пресувЯння aprensar vt 1. пресувати; 2. пригноблювати; засмучувати, пригнічувати; 3. сл. підняти на дибй
aprensión fA. див. aprehensión; 2. по-
ббювання, боЯзнь; 3. огида, антипЯтія; гидлйвість; 4. (р) упербдження, хибне уЯвлення; необґрунтбвана думка; 5. пе- дантйчність; делікЯтність aprensiva ^уЯва, фантЯзія aprensivo adj 1. боязливий; недовірливий; 2. педантйчний, делікЯтний apresamiento /771. схбплювання (зубами, кігтями)] 2. захбплення (судна)] 3. арбшт, затрймання
apresar vt 1. хапЯти, впивЯтися (зубами, кігтями)] 2. захбплювати (судно)] 3. за- арештбвувати; затрймувати apreso adj що прийнявся (про дерево) aprestar vtA. (vi) готувЯти(ся); - el oído прислухатися в слух; 2. текст. апретувЯти apresto /771. приготувЯння, підготбвка;
2. текст, апретура apresurado ^спішний, кваплйвий apresuramiento успішність, квапливість apresurar vtA. квЯпити; підганЯти; 2. при- скбрювати; - el paso прискбрити крок;
3. квЯпити (подіїJ; наближувати строк; -se поспішЯти, квЯпитися apretadera fA. (рі) шнур, мотузка; рбмінь;
2. рі наполбгливе прохЯння; 3. Л. Ам. прес-пап’б
apretadero m бандЯж apretadizo adj що лбгко стягується (сти- скЯється)
apretado adj 1. важкйй, складний; небез- пбчний; 2. стйслий, тіснйй; 3. тугйй (про вузол)] щільний (про тканин/)] 4. густйй (про почерії)] 5. важкйй, складнйй (про становище)] estar muy - перебувЯти в скрутнбму (важкбму) станбвищі; бути у важкому стЯні (про хворого)] 6. скупйй, скнЯрий; 7. термінбвий, невідкладний;
8. пригнбблений, пригнічений; 9. іст. легкодухий, боязкйй; 10. іст. жорстбкий;
11. іст. принйзливий, обрЯзливий apretador 1. adj що стискЯє; що стЯгує;
2. вимбгливий, жорсткйй; 3. m давйльний прес; 4. іст. жилбт; 5. сповивЯч; 6. іст. стрічка, пов’Язка (для волосся)
61
apretadura
apretadura /тиск, HáTHCK, стискЯння apretamiento m 1. див. aprieto 3; 2. іст. скупість, CKHápiCTb apretante m іст. впрЯвний гравЯць apretar* 1. и/тйснути, npnTHCKáTH, стискЯ- ти; здЯвлювати; - contra el pecho притиснути до грудЯй; - los dientes зціплювати зуби; - los labios стулити губи; 2. натискЯти; - el botón del timbre натиснути (на) кнбпку дзвінкЯ; 3. затягувати, стягувати; - un nudo зав’язЯти вузол;
4. м’яти, npnMHHáTn; ущільнювати; ~ Іа ropa para que quepa en lamaleta прими- н0ти білизну, щоб BOHá yвiйшлá в чемо- дЯн; 5. бути тісним, тиснути {про одяг, взуття)\ 6. квЯпити, підганяти; прискбрю- вати; - el paso прискорити крок, ходу;
7. (vi) тиснути, чинити тиск; 8. засмучувати, пригнічувати; 9. примушувати, змушувати; 10. (vi) сувбро поводитися; бути вимбгливим; 11. мочити, дошкулити (про біль)’, 12. жив. відтінювати; 13. vi напружуватися; працювЯти з напруженням; - en las matemáticas налягти на матемЯ- тику; ¡aprietal interjоце так!, нічбго собі!; -a correr кйнутися тікЯти apretinar vt діал. позначЯти тЯлію (на сукні)
apretón m 1. швидкЯ і сйльне стискЯння; - de manos рукостискЯння; 2. зусйлля, напруга, ривбк; 3. корбтка пробіжка; ри- вбк, кидбк; 4. стрімкйй нЯпад; 5. тйснява, штовханйна; 5. кбльки (в кишечникуі);
6. сутичка, св0рка; 7. жив. глиббка тінь apretujar vt 1. сйльно стискЯти, стйску- вати; тйскати; 2. бгЯти; м’Яти; -se товпй- тися, тіснйтися
apretura f 1. гармйдер, штовханйна, тйснява; las ~s del metro тйснява в метрб;
2. брак, нестЯча (продуктів)', 3. вузькЯ (tíchó) місце; 4. див. apremio 1 aprevenir* vt діал. попереджЯти, засте- рігЯти
apriesa adv див. aprisa aprietapapeles m Л. Ам. npec-nan'é aprietarropa m прищіпка (для білизни) aprieto m 1. небезпЯка, рйзик; 2. бідність, нуждЯ, злйдні; скрутні станбвище; en amarillentos -s діал. у дуже скрутнбму станбвищі; 3. див. apretura 1; 4. тех. ЗЯТИСК
aprimar іст. див. afinar11 aprisa adv поспішно, швйдко, кваплйво apriscar и/заганЯти; -se захбдити в загін (про худобу?)
aprisco /нзагорбда для овЯць; KOLuápa aprisionamiento m ув’язнення; утрйму- вання у в’язнйці
aprisionar vt 1. заарештувати; ув’язнювати; 2. брЯти в полбн; 3. притискЯти, затискати; 4. міцно хапЯти; ооіймЯти; 5. під- порядкбвувати, підкбрювати aproar vi прямувати, тримЯти курс (про судно)
aprobable adju\ о заслугбвує (гідний) схвЯ- лення
aprobación ñ. згбда, прийняття; схвЯлен- ня, апробЯція; dar su - дЯти свою згбду;
2. схвЯлення, затвЯрдження (законуі); 3. випрббування, іспит
aprobado 1. adj прййнятий; схвЯлений, апроббваний; 2. що вйтримав випрббування (іспит); 3. m задовільно (оцінка на іспиті)
aprobante m 1. цЯнзор; 2. рецензЯнт; крй- тик
aprobanza f див. aprobación aprobar* vtA. схвЯлювати; приймЯти; дозволяти; визнавЯти придЯтним (прЯвиль- ним); арробувЯти; - la decisión схвЯлю- вати рішення; - las cuentas прийнЯти рахунки; 2. затвЯрджувати, схвЯлювати
(постанову?)', санкціонувЯти; - una ley прийнЯти закбн; 3. екзаменувЯти, приймЯти іспит; 4. складЯти (іспит) aprobativo, aprobatorio а^схвЯльний aproches гп рі А. військ, облбгові роботи; підступи; 2. діал. окблиці aprontado adj діал. набрйдливий; що втручЯється у чужі спрЯви aprontamiento m 1. приготувЯння, підготовка; привЯдення до готбвності; 2. внЯ- сок, платіж; 3. внЯсення; вручення (без зволікання)
aprontar 1. и/швйдко готувЯти, приводити до готбвності; 2. вкладЯти; внбсити; вру- чЯти (без зволікання); 3. діал. авансу- вЯти, видавЯти авЯнсом; 4. и/прихбдити, з’являтися
apropjación f привлЯснення, захбплення apropiado ^відповідний; дорЯчний apropiar vtA. (-se) привлЯснювати; заво- лодівЯти; захбплювати; 2. пристосбву- вати; 3.застосбвувати, використбвувати;
4. іст. див. asemejar 1 aprosado ^прозаїчний aprovechable adj А. придЯтний; корйсний;
2. прибуткбвий, вйгідний aprovechado adj А. спрйтний, впрЯвний, що мЯє з усьбго вйгоду; 2. хазяйновйтий, еконбмний; 3. старЯнний, ретЯльний aprovechamiento m 1. використЯння, ко- ристувЯння; 2. кбристь, вйгода; 3. успіх, просувЯння; 4. (рі) сировинЯ aprovechar 1. и/бути корйсним, йти на кбристь; годйтися, бути придЯтним (для чого-н.)\ ¡que -е! смачнбго!; 2. (-se) дося- гЯти успіхів, робйти успіхи; 3. мор. лавірувати, йти прбти вітру; 4. vt використовувати, отрймувати кбристь; 5. іст. благо- діяти; опікуватися; -se користувЯтися; використбвувати; -se de la ocasión скористЯтися нагбдою aprovisionador m постачЯльник aprovisionamiento m постачЯння aprovisionar vt забезпЯчувати (продовольством)
aproximación fA. наблйження; зблйжен- ня; 2. другорядний вйграш лотерЯЇ; 3. тех. наближення; 4. мат. апроксимЯція, наблйження; 5. військ. навЯдення (на ціль) aproximadamente atfi/приблйзно aproximado adj А. див. aproxímaüvo 1; 2. схбжий
aproximar vtA. (vr) наблйжувати(ся), при- сувЯти(ся); 2. (vr) зблйжувати(ся), подру- жйти(ся); 3. мат. апроксимувати; набли- жЯти; -se б^ти схбжим aproximativamente adv діал. див. aproximadamente
aprpximativo adj А. приблйзний; 2. що на- блйжує, зблйжує
aprudenciarse Л. Ам. стрймуватися, стрй- мувати себЯ; виявлЯти розсудливість apruebo /77 Л. Ам. 1. прибуток; 2. вйгода, кбристь
ápsides тріастр. апсйди áptero 1. adj зоол. безкрйлий; 2.: -s m рі зоол. безкрйлі комЯхи, аптЯрії aptitud f здЯтність; схйльність, нЯхил; придЯтність; - para las ciencias здібність до наук; - para el trabajo працездЯтність; - para la maniobra військ. манЯвреність apto adjzpéjmw, придЯтний; - para el trabajo працездЯтний; - para el combate боєздЯтний; - para el servicio militar здЯтний до військбвої служби apuchinchar діал. і^перегодувЯти, загоду- вЯти; -se 2. наїдЯтися; об’їдЯтися; 2. діал. розбагатіти; 3. заволодіти, привлЯснити apuesta ft заклЯд, парі; de (sobre) - навперебій
apuesto 1. нарЯдний, гЯрно вбрЯний, вйряджений; показнйй, молодЯцький; 3.
дорЯчний, слушний; 4. статурний, струн- кйй; 5. m іст. див. apostura; 6. прізвисько apulgarar и/притискЯти велйким пЯльцем apulgararse вкривЯтися плямами від вогкості (про білизну?) apulismarse діал. див. apolismarse apunado аб]Л. Ам. худйй, вйснажений apunarse 1. Л. Ам. перенестй гірську хворобу (черезрозріджене повітря); 2. діал. клЯкнути; німіти
apuntación fА. див. apuntamiento; 2. муз. запйсування нот; 3. муз. нотЯція apuntado adj А. відтбчений, вйгострений; загострений, гострий; 2. архіт. стрілчЯс- тий (про арку)', - de cordón діал. слабкЯ горілка
apuntador 1. adj що відзначЯє, записує;
2. /77 військ, навіднйк; 3. театр. суфлЯр;
4. помічнйк режисЯра (в театрі)', 5. сл. див. alguacil 1
apuntalamiento m підпирЯння, підтрймка (підпорами)
apuntalar vtA. стЯвити підпори, підпирЯти;
2. підтрймувати; -se діал. юти, піджйв- люватися
apuntamiento m 1. націлювання, навЯдення; 2. замітка, нотЯтка, пбзначка, примітка; 3. заувЯження, нагЯдування, попе- рЯдження; 4. замальбвка; 5. стЯвка (у грі)]
6. театр. суфлювЯння; 7. іст. резолюція, рішення, постанбва; 8. юр. вйписка (із справи)
apuntar 1. vt(а) навбдити, прицілюватися;
2. (а) націлюватися; 3. вкЯзувати, покЯзу- вати (пальцем)\ 4. вкЯзувати, познЯчува- ти; 5. відзначЯти, запйсувати; занотбву- вати; 6. швйдко домбвитися; 7. робйти нЯрис; 8. точйти, відтбчувати; 9. карт. понтйрувати; робйти стЯвку; 10. пришпй- лювати; примЯтувати; 11. зашивЯти, під- штбпувати; 12. підкЯзувати; 13. театр. суфлювЯти; 14. натякати; злегкЯ торкЯ- тися, зачіпЯти (урозмові)', нагЯдувати; 15. vi з’являтися, виявлятися, виникЯти; 16. проростЯти, давЯти пЯростки; 17. світЯти;
18. пробивЯтися (про бородУ)', - у no dar наобіцЯти сім мішків гречЯної вбвни; пообіцЯти і не вйконати apuntarse 1. запйсуватися; 2. бродйти, грЯти, закисЯти (провино)', 3. хмеліти; 4. Л. Ам. проростЯти (про зерно) apunte /771. див. apuntamiento 1; 2. замітка, нотЯтка, зЯпис; ~s de viaje дорбжні нотЯтки; hacer -s занотбвувати; 3. рі конспЯкт (лекції)', 4. ескіз, нЯрис; tomar -s робйти замальбвки; 5. театр. підкЯзка суфлЯра; 6. театр. суфлЯр; 7. помічнйк режисЯра; 8. карт. стЯвка (у грі)', 9. карт. пбнтер; 10. дивЯк, оригінЯл; 11. шЯльма, шахрЯй; llevar (tomar) el - (вживаєтьсяіз запереч.) Л. Ам. звертЯти увЯгу apuntillar vt тавр. вбивЯти (добивЯти) кинджЯлом (бика) apunto тдив. apuntamiento apuñalar, apuñalear Л. Ам. vt завдавЯти ран кинджЯлом
apuñar 1. vt хапЯти рукбю; затискЯти в кулаці; 2. див. apuñear; 3. Л. Ам. місйти (тісто)', 4. viстискЯти в кулаці apuñazar vticT. бйти кулакбм apuñear, apuñetear и/надавЯти стусанів apucuscar \гіЛ. Ам. бгЯти, м’Яти (урукаві)', -se див. apiñarse
apupar іїдіал. нестй на спйні (на плечЯх) apuración f 1. очйщення; 2. перевірка, розслідування; 3. див. apuro 1 apurada Л/7. Ам. див. apuro 1 apuradamente adv 1. тбчно, вірно; 2. насй- лу; 3. Л. Ам. поспішно, кваплйво apurado adj А. бідний, нуждЯнний; - de medios (de recursos) що перебувЯє в скрутнбму станбвищі; 2. важкйй, склад¬
araucano
ний, скрутний; небезпбчний (про становите)', 3. ретбльний, тбчний; 4. Л. Ам. спішний, кваплйвий; estar ~ поспішбти, квбпитися
apnranieves fflHB. aguzanieves
apur«ar vt\. очищбти; 2. вичбрпувати; ви- cнáжyвaти; 3. довбдити до досконблості;
4. з’ясбвувати, перевірити, розслідувати;
5. KBánnTH, підганяти; 6. засмучувати; довбдити до рбзпачу; 7. набридати; сбр- дити; дратувбти; 8. див. apremiar 2; 9. іст. гноїтися; ~se 1. хвилювбтися; засмучуватися; no se ~е por росо не засмачуйтеся через дрібнйці; 2. Л. Ам. поспішбти, квапитися
apurativo adj\.icT. очйщувальний; 2. діал. вимбгливий, виббгливий; 3. діал. нерозумний, нетямущий
apure m гірн. очйщення (породи)] ir de ~ вичбрпуватися, добігбти кінцЯ apuro m 1. бідність, нуждб, нестбча; 2. скрутнб станбвище; pasar grandes ~s за- знавбти велйких труднощів; 3. засмучення, погбний нбстрій; 4. riócnix; гарячка apurón 1. adj що квбпить, підганяє усіх (про людину 2. Л. Ам. що засмачує, зав- даб прйкрощів (про людину 3. m Л. Ам. кваплйва людйна; 4. Л. Ам. вирішений
MOMÓHT
apurpujado adj діал. малбнький (про очі) apurruñar vt Л. Ам. 1. див. apañuscar;
2. торкбти, мбцати, м’Яти apusquipay m іст. воєначбльник (в індіанців)
apususarse Л. Ам. див. apelillarse aquebrajar vt (vi, vi) діал. розкблювати- (ся); розщбплювати(ся) aquejar vt\. мучити (про біль)] 2. іст. спо- нукбти; підштбвхувати; 3. іст. стбвити у скрутнб станбвище; ~se поспішбти, квб- питися
aquejoso adj іст. 1. див. afligido; 2. плаксивий
aquejumbrarse діал. скбржитися, жалітися; стогнбти
aquel, aquella 1. pron dem tow, та, то; este cuadro me gusta más que aquél ця
картйна мені подббається більше, ніж та; en esta parada у en aquélla на цій зупйнці і на тій; 2.(вживається в знач. особ. займ.) він; lo dijo aquel це сказбв він; 2. adjtow, aquel hombre та людйна; 3. m (вживається в поєднанні з артиклями el і un або з прикм.) чарівлйвість, npnBá6nnBicTb, шарм, родзйнка; no es guapa pero tiene un aquel вонб негбрна, ané привбблива aquelarre m 1. шббаш відьбм; 2. крик, шум; ráMip; 3. ббзлад, гармйдер aquello pron dem те; те cáMe; ¿qué hay de ~? а як з цібю спрбвою?; ya pareció - ось вонб й трбпилося
aquén заст., aquende advз цьогб ббку; de allende у de ~ з тогб та іншого ббку aquerenciado adj іст. Л. Ам. закбханий aquerenciarse звикбти до місця (про тварин)
aqueridarse діал. див. amancebarse aqüeste m іст. супербчка; CBápKa aqueste pron dem див. este aqueta f3oon. цикбда aquí adv 1. тут; - luego toe. adv. Я. Ам. тут поряд; ~ mismo (mismito) на цьому самому місці; - у allí іос. adv. тут і там, всюди; de - para allí toe. adv. то тут, то там; 2. сюдй; ven - йди сюдй; alguien viene - хтось іде сюдй; 3. (з передуючим прийменником в прислівникових виразах час))\ hasta ~ дотепбр; hasta - todo va bien пбки що все йде дббре; de - en adelante віднйні, надблі; відтепбр; 4. тут, торі; ~ me atraganté тоді я замбвк; de ~ звідси; de - se deduce звідси випливбє;
з цьбго мбжна зробити висновок; тутбш- ній, місцбвий; no soy de - я не тутбшній;
- es ello, ~ está el quid ось де і притичина; he - ось
aquiescencia f згбда, схвблення aquiescer vi виражбти згбду (схвблення), погбджуватися
aquietar к/(іт)заспокбювати(ся), вгамбву- вати(ся)
aquifoliáceas fpi бот. пбдубові aquifolio m див. acebo aquilas /ид/акіли (індіанців Парагваї) aquilatar vt 1. визначбти чистоту зблота; оцінювати, звбжувати (золото, коштовні камені)', 2. оцінювати, давбти оцінку;
3. oчищáти aquilea í6ot. деревій aquilegia ffíMB. aguileña aquilino adj див. aguileño 1 aquilón /771. північ; Північний пблюс; 2. ак- вілбн (північний вітер) aquilonal, aquilonar adj\. північний; 2. зи- мбвий, холбдний
aquistador іст. 1. а^завойбвницький, кон- кістадбрський; 2. m завойбвник, конкіста- Дбр
aquistar vticT. завойбвувати, підкбрювати ага1 1. вівтбр, престбл (у християнських церквал); 2. жертбвник; en ~s de в ім’я чого-н., зарбди чого-н.; acogerse a las ~s знбйти притулок (пpиcтáнoвищe) ara2 fflHB. arara
árabe 1. adj арббський; 2. аравійський;
3. m, /арбб, -ка; 4. /77арббська мбва arabesco 1. adj див. árabe 1; 2. m мист. араббек, apaoécKa; 3. рі літ.,муз. ара- ббеки
arabía f3acT. арббська мбва arábico, arábigo 1. adj див. árabe 1; cifras arábigas, números arábigos арббські цифри; goma arábiga гуміарабік; 2. m див. árabe 3; está en агбЬідо це якось тараббрщина, абракадббра arabio adj, m див. árabe 2 arabismo m лінгв. арабізм arabista com. арабіст, -ка arable асупридбтний для орбння, брний arabo m діал. бот. apá6o (дерево) aracanda, aracanga m 1. Л. Ам. орніт. аракбнга (птах, що лазить)', 2. діал. див. arara
arácneo adj схбжий на павукб, павукоподібний
arácnidos трізоол. павукоподібні arada ЛІ. бранка, орбння; - ligera (profunda) неглиббка (глиббка) бранка; - de otoño зяблбва бранка; 2. збране пбле, рілля; 3. ділянка землі (зоруваний за день однією упряжкою)', польові роббти; 5. діал. період бранки
arado т 1. плуг; - a reja лемішний плуг; ~ de tractor трбкторний плуг; - de madera coxá; - de subsuelo ґрунтопоглйблювач;
- patatero картоплекопбч; ~ quitanieve снігоочисник; 2. див. arada 1; 3. рільництво, землерббетво; А. діал. див. arada 2; 5. діал. горбд; сад; no prende de ahí el
- не в тому склбдність (заковйка) arador 1. adj що бре; 2. /77орбч; 3. (~ de la sarna) корбстяний кліщ; 3. іст.див. arado 1 aradura f 1. бранка, орбння; 2. діал. див. arada З
aragonés, aragonesa 1. adj арагбнський;
2. m, /’арагбнець, -ка; 3. m арагбнський діалбкт
araguaney m діал. 1. бот. арагуанбй (дерево)] 2. діал. пблиця, дубина araguato тдіал. зоол. арагубто (мавпа) arahunas т д/арауни (індіанців Болівії і Пер)/)
arambel т 1. занавіска, штбра; 2. р/дрбн- тя, лахміття
arambeloso ас/рвбний, подбртий на клбпті aramio a#землЯ, збрана під nápy arana f 1. брехня, обмбн; 2. шахрбйство araná f&an. індібнський солбм’яний капе- ліЬх
arancel т 1. тарйф, тбкеа, прейскурбнт; pagar por ~ оплбчувати за прейскурбн- том; 2. мйто; 3. перелік, спйсок, каталбг arancelar vt 1. занбсити до спйску; записувати по порядку; 2. діал. сплбчувати (по рахунку)', ~se діал. ставбти завсідником (постійним клібнтом) arancelario adj тарйфний; derechos ~s мйтний збір
arándano т бот. чорнйця (рослина і ягода)
arandela f 1. свічнб розбтка; 2. тех. шбй- ба; кільцбва проклбдка; - elástica (de muelle) пружйнна шбйба; 3. гбрда, чбшка (списа, шаблі)] 4. настінний канделябр; бра; 5. настільний канделйбр; 6. іст. гоф- рбваний кбмір; брйжі; 7. діал. бісквіт, печиво; 8. мор. гарм0тний люк; 9. рі Л. Ам. нбтяки; вйверти; відмбвки; 10. рі Л. Ам. див. arambel 2
arandela2 f діал. орніт. лбетівка arandillo m орніт. дрізд (різновид) aranero 1. ^'брехливий; 2. шахрайський;
3. /77 брехун, обм0нщик; 4. шахрбй aranoso adj див. aranero 1 araña f 1. ент. павук; ~ de agua водянйй павук; ~ de mar краб; ~ lobo тарантул; tela de ~ павутиння; 2. іхт. рйба-павук;
3. див. aracuela 3; 4. люстра; 5. сітка (для ловлі птахів)] 6. спрйтник, пронбза; 7. повія, шльбндра; 8. Л. Ам. невелйка легкб коляска; 9. діал. старйй віз; 10. діал. див. arrebatiña; 11. тех. спбйдер, затискнйй хомут; 12. мор. блок; 13. Л. Ам. бот. химе- нокблліс (рослина)] 14. діал. бот. тюль- пбн; 15. діал. бот. орхідбя (різновид)] 16. сл. злбдій; picado de la ~ діал. розбурханий, збуджений, напружений; (як0сь) муха йогб вкусйла; зар0жений венерйч- ною хворббою; estar hecho una ~ діал. бути дуже худйм
arañada ЛІ. див. arañamiento; 2. скупчення павуків; 3. діал. див. arañazo 1 arañamiento m дряпання arañando adv наейлу, вбжко arañar vt 1. дряпати; роздряпувати; 2. на- крбслити, нашкрябати; 3. наскріббти, надряпувати, збирбти по крйхтах; 4. брйнь- кати (на струнному інструменті)] 5. Л. Ам. красти; ~se 1. подряпатися; 2. посва- рйтися, подряпатися arañazo m 1. подрЯпина; 2. дошкульний нбтяк
arañero 1. adj мисл. дйкий, що вбжко під- дабться прирученню (про птаха)] 2. що харчується павук0ми і комбхами (про птаха)] 3. m текст, нитководій arañil ^‘павукбвий
araño m 1. див. arañamiento; 2. див. arañazo
arañuela f 1. dim. de araña; 2. див. arañuelo 1; 3. бот. чорнушка arañuelo m 1. гусениця (лугового метелика)] 2. див. araña 5 araonas /77д/арабни (індійці в Болівії) aráquida f, araquis m бот. apáxic arar 1. орбти; борознйти; 2. оглядбти; 3. див. arañar 1; cuantos aran y cavan ббзліч нарбду; все, весь світ ararse мбрщитися, вкривбтися змбрш- ками (борозбнками)
arara m Л. Ам. орніт. арбра, гуакамбйо (різновид папуги)
arate /771. дурість, нетямущість; 2. успіх;
3. сл. менструбція
araucan*o, -а 1. adj араукбнський; 2. m, f араукбнець, -ка; 3. т араукбнська мбва
63
araucaria
araucaria їбот. араукбрія arazá /77. Ам. бот. гуайява arbitrable adj 1. залбжний від чиєї-н. вблі (рішення); 2. довільний; juicio ~ необ- ґрунтбвана думка
arbitraje m 1. юр. третбйський суд, арбіт- рбж; ~ internacional міжнарбдний арбіт- рбж; 2. юр. рішення третбйського суду; 3. ком. біржовб гра; 4. ком. обчислення вбк- сельних курсів
arbitral асуарбітрбжний, третбйський, по- сербдницький; sentencia ~ визначення арбітрбжу
arbitramento, arbitramiento тюрЛ. обб- в’язки арбітра (третбйського судді); 2. рішення (постанбва) арбітрбжу (третбйсь- кого суду)
arbitrar vt 1. діяти (чинйти) на свій рбзсуд;
2. (vi) вйрішити спірне питбння, виступбти в якості арбітра (третбйського судді); бути посербдником; 3. знахбдити засоби;
4. спорт, судйти; ~ el partido (el encuentro) судйти матч (зустріч); ~se примуд- рйтися, приловчйтися; добйтися свогб arbitrariedad /'свавілля; свавбля, самоправство
arbitrario adj 1. довільний; свавільний; незакбнний; una decisión -а несправед- лйве рішення; 2. необґрунтбваний, не- вмотивбваний; juicio ~ необґрунтбвана думка; 3. див. arbitral arbitrativo аб]\*див. arbitrario 1;2. див. arbitral
arbitratorio adj див. arbitral arbitrero 1. adj див. arbitrario; 2. m див. arbitrista
arbitrio m 1. вільна вбля, вільний вйбір; npáeo вирішувати; al ~ mío на мій рбзсуд; estar al - de залбжати від кого-чого-н.; obrar (proceder) de propio ~ чинити на свій рбзсуд; 2. надзвичбйний збхід; особливий 3áci6 (для вирішення справи); 3. юр. рішення третбйського суду; 4. влбда (правб, повновбження) судді; 5. свавілля, caMonpáecTBo; tomar el ~ (de) взйти на сббе...; дозвблити собі...; 6. капрйз, прймха; 7. ріподбток, збір, мйто arbitrista com. прожектбр arbitro 1. adj вільний, незалбжний; 2. m госпбдар, пан (своєїдолі)] 3. третбйський суддя, арбітр; посербдник; 4. спорт, суддя, арбітр
árbol m 1. дбрево; ~ conifero хвбйне дбре- во; ~ enano кбрликове дбрево; - frondoso (foliáceo) листянб дбрево; - del amor (de Judas) сикомбр, дбрево Іуди; ~ de Navidad різдвйна ялйнка; ~ del pan хлібне дбрево; ~ de seda шовкбвиця; 2. мор. щбгла; - trinquete фок-щбгла; - maestro (mayor) грот-щбгла; - seco щбгла зі згбрнутими вітрйлами; 3. дерев’йна стійка, стояк; підпбра; 4. жердйна; 5. тех. вал, вблик, вісь; шпйндель; - acodado (cigüe- саі) колінчастий вал; 6. тех. пуансбн (пробійник) годинникарі; 7. геральд. дбрево (фігура на гербі)] 8. діал. вішалка в передпокбї; 9. сл. тіло, тулуб; туша; ~ genealógico (del linaje, gentilicio, de costados) родовідне дбрево; hacer del ~ caído leca відігравбтися на слабкбму; бйти лежбчого; el ~ no cae al primer golpe за одйн раз дбрево не зруббєш; не відрізу спрбва рббиться arbolado 1. ^'лісистий, засбджений де- рбвами; 2. бурхлйвий (про море)] 3. m дербва; ліс; гай; 4. сл. бурмйло, здоро- вйло, каланчі arboladura їмор. рангбут arbolar vt 1. сгбвити, підніміти (прапор)] 2. мор. сгбвити рангбут (щбгли); общбглювати (судно)] 3. притулйти; А. див. arborizar 1; --se ставбти на дибй (про конй)
arbolario 1. adj навіжбний, нерозсудливий, нерозвбжливий, навіжений; 2. m навіжбний; дивік
arbolear vt (vi) діал. кидати, шпурляти arbolecer vi див. arborecer arboleda /і. албя; 2. гай arboledo гп див. arbolado З arbolete пі 1. dim. ote árbol; 2. мисл. силь- цб (для ловлі птахів) arbolista com. 1. лісівнйк; 2. торговець лісом
arbollón m див. albañal; salir por el ~
зганьбйтися, сісти в калюжу arborecer* viрозростбтися (продерево) arbóreo adj 1. деревнйй; 2. деревоподібний; helócho - деревоподібна пбпороть arborescencia f деревоподібне розгалуження (рослин)
arborescente adj 1. деревоподібний; 2. гіллястий
arboricultor /77 лісівнйк
arboricultura /лісівництво, лісовб госпо-
дбрство
arboriforme деревоподібний arborista com. див. arbolista arborizado adj2 прожйлками (про мінераіі) arborizar 1. vt надавбти фбрму дбрева (який-н. рослині); 2. vi садйти (вирбщу- вати) дербва; розвбдити ліс arbotante m 1. архіт. аркбутбн, підпірна брка, брочний контрфбрс; 2. мор.
аутрйгер; заббртний кронштбйн arbuscular ^'розгалужений arbúsculo /77 низькорбсле дбрево arbustivo adj бот. чагарникбвий arbusto /77 бот. кущ, чагарнйк arca /1. ящик, скрйня; 2. скрйнька, шкатулка (для коштовностей); 3. піч для ви- пблювання (на скляному заводі); 4. рі сейф; hacer ~s відкрйти сейф у присутності кого-н.; 5. анат. ббластьпід грудьмй;
6. іст. груди, груднб клітка; 7. іст. сарко- фбг; - de agua цистбрна, резервубр {¡для води)\ ~ cerrada збмкнена (потайлива) людйна; тбмнаспрбва, тбмний ліс;~ de la alianza (del testamento) рел. ковчбг завіту; ~ de ciencia джерелб знань; ~ del diluvio íde N06) рел. Нбїв ковчбг; плута- нйна, безлад; ~ de embustes (mentiras) брехун; - del cuerpo тулуб, торс; ~ del hueso Л. Ам. ключйця; ~ delpan живіт, чбрево; - llena у - vacía рбзом густо, рбзом пусто
arcabucear vt іст. 1. стрілбти з аркебуза;
2. вбивбти пбстрілом з аркебуза arcabucería / іст. 1. військо, озбрбєне аркебузами; 2. залп з аркебузів; 3. майс- тбрня аркебузів
arcabucero m іст. 1. аркебузйр; 2. мбйс- тер, що виготовляв аркебузи arcabuco m 1. густйй ліс, гущбвина; 2. зб- рості чагарникб arcabucoso adj лісйстий arcabuz m іст. 1. аркебуз; 2. див. arcabucero
arcabuzal m іст. див. arcabuco arcada1 /1. аркбда; 2. прогін (моста)] 3. (рі) позйв до блювбти; нудбта; 4. муз. удбр смичкб
arcador m спец, шерстобйт arcaduz m 1. водопровідна трубб; 2. водопровід; 3. колбдязна баддй, нбрія; 4. збсіб (для досягнення мети) arcaduzar vííct. подавати вбду водопровідними трубами arcaico яс/архаїчний; застарілий arcaísmo m архаїзм
arcaizar 1. и/вживбти архаїзми; 2. vt ар- хаїзувбти
arcángel m рел. архбнгел arcano 1. до/табмний, потабмний; сокро- вбнний; 2. /77табмниця, секрбт; 3. потайнб
місце, схованка; 4. збмкнена (потбйлива) людйна
arcar іїдив. arquear11 arce /77 бот. клен arcediano m церк. архідиякон arcedo /77 кленбвий гай агсбп /771. край; межб; 2. цямрина (колодязя)
arciforme ар/дугоподібний, у фбрмі брки arciláceo adj кбльору глйни arcilla / глйна; - cruda (cocida) необ- пблена (обпблена) глйна; ~ refractaria (fugulina) вогнетривкб (гончбрна) глйна arcillar иМ. обмбзувати (покривбти) глй- ною; 2. додавбти глйну (у ґрунт) arcilloso adjглйнистий arción тЛ. Ам. стрембнний рбмінь arcipreste /77 стбрший свящбник; прото- ієрбй
arco»/7? 1. дугб; вйгин; en - вйгнутий; дугоподібний; дугбю; ~ de las cejas вйгин брів; - de círculo мат. дугб, частйна кбла; - voltaico вбльтова дугб; - de oscilación мех. амплітуда коливбнь; 2. лук (зброя)] cuerda de - тятивб; tender el - натягнути тятиву; 3. смичбк; instrumentos de ~ смичкбві інструмбнти; 4. ббід, ббруч; 5. архіт. брка, склепіння; ~ apuntado (ojival) стрілчбсте склепіння; - triunfal тріумфб- льна брка; ~ del puente прогін мостб; 6. спорт, прогйн; - iris (celeste, de San Martín) діал. весблка; - de iglesia пекб- льна прбця, кбторжна роббта arcógrafo m тех. кронцйркуль arcosa їмін. пісковйк, піщбник árctico adj іст. див. ártico arctocéfal m зоол. морськйй лев arcuado, arcual adj іст. аркоподібний archa їіст. військ, алеббрда archeota m іст. див. archivero archidiácono m див. arcediano archiducado m іст. ерцгбрцогство archiduque m іст. ерцгбрцог archiduquesa / іст. ерцгерцогйня archiganzúa m винахідливий злбдій archimandrita m церк. архімандрйт archimillonario m мультимільйонбр archín /77аршйн
archipámpano m (~ de las Indias) важ- лйва персбна, туз, цабб archipiélago /771. apxinenár; 2. незлічбнна кількість, ббзліч, тьма-тьмуща archivador 1. adj що збирбє архів; 2. m хранйтель архіву; 3. картотбчна шафа archivar иМ. зберігбти в архіві (докумен- ти)] 2. здавбти в архів; покінчйти (зі справою)] 3. прибирбти, ховбти; прихбвувати;
4. Л. Ам. сл. запротбрити до в’язнйці archivero /77, archivista com. архівбріус archivo /771. архів (приміщення)] 2. архів, архівні докумбнти; 3. тайнйк, схбванка, потайнб місце; 4. іст. джерелб знань; 5. повірений (чужих секретів)] конфідент (іст.); 6. ідебл, досконблість (про людину
7. діал. контбра, бюрб archivología /архівна спрбва arda1 їдив. ardilla 1 arda2 їдіал. див. ardentía З ardasa /пбрський шовк árdea їдив. alcaraván ardedor adj діал. легкозаймйстий ardentía /1. жар; 2. печія; 3. фосфорес- цбнція, свічення морської водй arder 1. и/горіти; палбти; 2. палати, згорб- ти (від кохання)] ~ de (en) pasión пагібти прйстрастю; * de (en) ira палбти гнівом;
3. пріти, горіти (про гній)] блищбти, ви- блйскувати; 5. світйтися (про морську во- ду)] 6. (en) бути охбпленим(/7/?0 країну, місто)] la ciudad arde en fiestas місто охбплене святкбвими весблощами 7. Л. Ам. боліти; свербіти; 8. vt палйти, обпб-
argumentar
лювати; 9. викликбти сверблячку (печію); 10. Л. Ам. шкбдити; ушкбджувати; \ arda Troya! гори все яснйм BoméM!; ~ verde por seco розточуватися за чужі гріхй; у a tí ¿qué te arde? Л. Ам. а тобі якйй клбпіт?, а тобі що до тбго? arderse 1. oбпáлювaтиcя; 2. гйнути від cné- ки (про злаки, оливкові дерева)] 3. діал. псувйтися від вбгкості, пріти (про зерна кави)
ardid1 1. adj іст. лукбвий, хйтрий, виверт- кйй; 2. пронйкливий; 3. я? хитрість, вйверт; usar de ~es хитрувати, викручуватися ardid2 adj іст. в¡двáжний, безстрбшний ardidez ficT. див. ardideza 2 ardideza f іст. 1. див. ardimiento2; 2. хитрість, вйверткість
ardido1 adj 1. засбхлий, зів’йлий; 2. Л. Ам. обпйлений
ardido2 adj 1. мужній, вiдвáжнийt без- cтpáшний; 2. Л. Ам. розсерджений, розгніваний. роздратбваний,злий ardidoso1 adj іст. див. ardid11 ardidoso2 adj іст. див. ardido21 ardiendo зс/гарйчии, poзжápeний ardiente adj 1. пекучий, спекбтний, палючий; sol - пекуче сбнце; 2. палкйй, жвб- вий, порйвчастий; 3. вогнбнний, червб- ний; rojo ~ вогненно-червоний; яскрбво- червбний; 4. полум’яний, прйстрасний; fiebre ~ жар, висбка температура ardil тдіал. Háicnen, обмбва; донбс ardilla ҐА. зоол. білка; 2. непосида, дзйґа;
3. спрйтник, пройдисвіт; más ligero que una ~ спритний як білка ardimiento1 т 1. горіння; 2. див. ardor З ardimiento2 /лсмілйвість, вщв0га, мужність ardical adj займйстий ardite т ардйта (старовинна дрібна монета КастиліїJ; no importar (по valer) un ~ не становйти труднощів; rpotuá лбманого не вартувати
ardor1 /771. жар, збпал; 2. pnéKa, néKno; el ~ del verano (del estío) літня cnéKa; 3. печія; ~ de estómago печія; 4. завзяття, 3á- пал; en el ~ de la batalla (de la disputa) в збпалі бйтви (супербчки); trabajar con ~ виявляти завзяття в роббті; 5. люббвна прйстрасть
ardor2 m відвйга, безстрбшність ardoroso adj 1. гарячий, жаркйй, пекучий; sol - жаркб сбнце; 2. полум’яний, палкйй; гарячий; discurso - полум’яна мбва arduo adj 1. складнйй, важкйй; 2. висб- кий, крутйй; неприступний ardura f іст., діал. скрутнб становище, склбдність, утруднення área f 1. плбща, яку займбє будівля;
2. плбща, прбстір; збна, райбн; - de siembra посівнб плбща; ~ de inundación затбплювана плбща; заплбва, заливнйй луг; 3. ар (міра землі)] 4. спорт, штраф- нйй майдбнчик
arecunas m р/ арекуни (індіанці у Венесуелі)
arel m велйке рбшето, грбхот (для просіювання зерна)
arelar просіювати зернб (черезрешето) arena /1. пісбк; - gorda грбвій; - aurífera золотонбсний пісбк; - movediza сипкі піс- кй, пливун; ~ muerta неродючі піскй;
2. дрібнйй грбвій; З.металбвий пил; 4. арбна (для коридй)] 5. іподрбм (іст.)] 6. рі відклбдення піску (в сечовому міхурі); edificar sobre (fundar en) - будувбти на піску; medir la - помірятися сйлами; sembrar en (la) ~ носйти вбду рбшетом arenáceo adj див. arenisco 1 arenación f мед. пісковб вбнна arenal m 1. сипучі піскй; 2. піщбна місцб- вість; 3. іст. арена, пбле бвтви; ристбли- ще (іст.)
arenar vt 1. засипбти (посипбти, напбв- нювати) піскбм; 2. чйстити (тбрти) піскбм arenario adj що ростб на піщбному ґрунті arencado adj 1. схожий на оселбдця; 2. ху- дйй як ОСЄЛ0ДЄЦЬ arencar иґсолйти, в’ялити (рибу) arenería /піщбний кар’бр arenero m 1. продавбць піску; 2. зал. пісб- чниця; 3. прибирбльник (на площі для кориди)
arenga /1. урочйста (вітбльна) промбва;
2. дбвге (нуднб) розміркбвування; 3 .діал. супербчка, свбрка
arengar vi, vt звертбтися з урочйстою промбвою; вітбти arenguear vi діал. сперечбтися arenífero adjnuufrwm, що містить пісбк arenilla f 1. іст. пісбк (для чорнила); 2. рі хім. тбвчена селітра; 3. мед. пісбк (в сечовому міхурі, вниркаК) arenillero /77 іст. пісбчниця (для висушування чорнила)
arenisca fгeoл. пісковйк, піщбник arenisco adj А. піщбний (про ґрунт)] 2. змішаний з піскбм arenoso adj див. arenisco 11 arenque m 1. оселбдець; - ahumado (curado, seco) копчбний (в’йлений) оселбдець; 2. діал. поліцбйський, шпик arenquera fA. сітка (для ловлі оселедця)]
2. грубіянка
arenquera /77торгбвець оселбдцем arenuloso adjвкрйтий дрібним піскбм areola, aréola ñ. почервоніння, червбність (навколо пухлини, виразки)] 2. анат., зоол. аребла (рожева ділянка навколо соска) areómetro m фіз. аребметр arepa fA.fi. Ам. кукурудзяна пербпічка, кукурудзяний хліббць; 2. діал. кул. пиріг з м’ясом; ganar la ~ діал. заробляти на хліб; al que bota su ~, el diablo lo visita діал. подблі покладбш — блйжче візьмбш arepera f діал. вулична жінка arepero adj діал. грубий, мужикувбтий arepita ffl. Ам. кул. кукурудзяна пербпічка з сйром; hacer ~s діал. плбскати в долбньки (про дитині) arequipa f Л. Ам. кул. арекіпа (молочний десерт)
ares: ~ у mares (вживається з дієсл. contar, hacer, poseer) діал. Máca, ббзліч, сйла-силбнна
arestín 1. бот. синьоголбвник; 2. сбдно (на нозі коня)] 3. вет. вйсип; 4. pocápa, прй- крість, роздратувбння; 5. діал. корбста;
6. Л. Ам. nyná; вйсип
arete /771. dim. de aro; 2. сербжка у вйгляді кільця; 3. Л. Ам. сербжка з підвіскою arfada fMop. кильовб хитавйця arfar vi мор. зазнав0ти кильовбї хитавйці (про судно) arfeo m див. arfada
argadijo m 1. див. argadillo; 2. див. argamandijo
argadillo m 1. тех. мотовило; 2. невгамовна (невгомбнна) людйна argado m 1. вйтівка, штука; 2. дурість, нісенітниця argallera ґтех. долотб argamandel m див. andrajo argamandijo m дрібні інструмбнти, при- лбддя
argamasa fA. вапняний рбзчин; 2. рйнок, базбр, базарна плбща argamasar vt 1. замішувати (вапняний розчин)] 2. скріплювати вапнянйм рбзчи- ном
argamasón m шматбк штукатурки ^ árgana /вантажопідйбмний кран; лебідка árganas f рі 1. див. angarillas; 2. Л. Ам. див. alforjas 1 árgano m див. árgana
arganudo adj діал. смілйвий, хоробрий argavieso /77сйльна злйва; rpo3á argayo /77 зсув; обвбл; ~ de nieve діал. снігова лавйна
argel adj білонбгий (про коня) argelin«o, -а 1. ао/алжйрський; 2. m, f алжирець, -ка
argén т 1. іст.див. argento; 2. заст; грбші, стбтки; 3. геральд. білий (сріблястий) колір
argentación /сріблення argentado adj А. посріблений; 2. дзвінкйй, срібний (про голос)
argentar vt 1. сріблити; 2. прикрашбти сріблом; 3. надавбти сріблястого блйску argénteo adj А. срібний; 2. посріблений;
3. сріблястий
argentería /1. золотб (срібне) шиття;
2. ювелірна майстбрня; 3. пйшна фрбза;
4. блиск, вйтонченість, Kpacá (витвору мистецтва, думки)
argentero /77 срібних справ мбйстер, ювелір
argéntico a#срібний argentífero adj сріблонбсний, що містить срібло
argentina í6ot. перстбч гасячий argentinismo m аргентинізм, слбво (вйс- лів), що існ^є в іспбнській мбві Аргентйни argentino, -а 1. adj див. argénteo; 2. див. argentado 2; 3. аргентйнський; 4. /77, fаргентинець, -ка; 5. /77аргентйно (аргентинська золота монета вартістю у б песо) argentita ímíh. аргентйт, срібний блиск argento m срібло; ~ vivo ртуть argentorífero adj що містить зблото і срібло
argentoso adj що містить срібло; сплбв- лений зі сріблом argírico adj див. argentífero argirocracia f плутокрбтія argirócrata com. nnyroKpáT argolla /1. tobctó металвве кільцб; рим; ~ de puerta двернб кільц0; 2. крокбт (гра)]
3. залбжність; гніт, ярмб; 4. іст. залізний ошййник (злочинця)] 5. іст. намйсто; 6. іст. браслбт; 7. діал. обручка; 8. діал. уг- рупувбння, блок; dar la - a uno Л. Ам. посміятися, пожартувбти з кого-н.; echar (poner) a uno una ~ надіти кому-н. ярмб на шйю; tener ~ Л. Ам. бойтися; tuvo ~ йому пощастйло; en torcida ~ no entra bola найшлб косб на кбмінь
argollar vtA. прив’язувати до кільця (ключі)] 2. діал. оголбшувати заручини argoma fpne. aulaga argón /77 хім. аргбн
argonauta m 1. міф. аргонбвт; 2. зоол. аргонбвт (молюск
argos /771. пйльнии вартовйй; невсипуще бко; 2. (A.) nápyc (сузір’я) argot /77 аргб, жаргбн argucia /1. хитрість, вйверт; 2. хйбний аріумбнт, софізм
argüe /77 тех. кабестбн, вертикбльний кбмір
arguellarse діал. худнути, марніти arguenas f рі 1. див. angarillas; 2. див. alforjas
arguende тЛ.Ам. пліткй, пересуди argüir* 1. Зробити вйсновок; 2. довбдити, свідчити; 3. розпізнавбти (за ознаками, прикметами)] 4. обвинувбчувати, кйдати в облйччя (звинувачення)] 5. vi навбдити дбкази; аргументувбти, обґрунтбвувати;
6. запербчувати, сперечбтися argumentación /1. аргументбція, дбказ;
2. аргумбнти, дбкази argumentador 1. adj що наводить дбкази;
2. /77 полеміст
argumentar 1. гідив. argüir 1,2; 2. и/(~$е) див. argüir 2
65
argumentativo
a argumentativo яс/аргументїіційний, що навбдиться у дбказ argumentista сот. 1. див. argumentador
2; 2. сценарист, ¿втор сценбрію argumento т 1. аргумбнт, дбвід; дбказ; ~ contundente перекбнливий дбвід; ~ сог- nuto дилбма; ~ golpeador убивчий аргу- мбнт; ~ de pie de banco Л. Ам. абсурдний дбвід; desatar el - розвинути аргументб- цію; 2. сюжбт; корбткий зміст; 3. сценбрій, кіносценбрій; películade - худбжній фільм; 4. мат. аргумбнт, незалбжна змінна величинб
argumentoso adj\. багбтий аргумбнтами;
2. що любить посперечбтися aria f муз. брія; - parlante (declamada) речитатив
aribe тдіал. здібна (обдарбвана) дитина aricar vt 1. провбдити неглиббку (поверх- нбву) бранку; 2. див. arrejacar aridecer* 1. vt засушувати, висушувати;
2. vi (~se) сбхнути, висихбти aridez /'сухість
árido 1. adj сухий, посушливий; арідний (про район)] безплідний (про ґрунт)] 2. сухий, черствий (пролюдині 3. сухий, нуд- нйй; 4. /77р!сипкі тілб; 5. тех. інбртний ма- терібл, запбвнювач; 6. буд. щебінка Aries /77 Овен (сузір ’я і знак зодіаку ariete /771. військ, іст. тарбн; ~ hidráulico тех. гідравлічний (вoдoпiдiймáльний) та- рбн; 2. ефективний збсіб (для досягнення чого-н.)
arifarzo m сл. плащ (куртка) на підклбдці arigames /77д/арігбми (індіанців Мексиці) arijo adjnévm обрбблюваний (про ґрунт) arijuna сот. Л. Ам. біла людина, іспбнець (на відміну від індіанців) arillo т див. arete; entrar por el ~ змиритися, підкоритися, виконати чию-н. вблю arinacotos, arinagotos т рі арінакбти (індіанціу Венесуелі) arinatro adjaг ув’язнений, арештбваний arincarse діал. страмедбти запбром ario 1. ^‘арійський; 2. m арієць arioso я^'вирбзний (про спів) arisblanco ас^білобстий (про зерно) ariscar vt діал. залЯкувати, лякбти; ~se
1. сбрдитися, хмуритися; 2. діал. тікбти, ховбтися
arisco adj 1. нелюдимий; похмурий; 2. що не піддасться прирученню [про тварин^)]
3. Л. Ам. боязливий; недовірливий arisnegro а^'чорнобстий (про зерно) arista 71. ость (у злаків)] 2. костриця (льону конопель)] 3. крбйка, край; ребрб, грань (мат.)] 4. вістря, лбзо (ножа)] 5. вододіл; 6. край, узбіччя (дорогії)] 7. анат. виступ (кісткії)] 8. геогр., геол. лінія гірськбго хребтб (грббеня); 9. іст. колючка, шпилька; 10. сл. кбмінь; гблька; скбля; 11. рі труднощі, склбднощі (у справі)] 12. рі похмурість, непривітність aristado adj 1. остйстий (про зерно)] ще- тинконбсний; 2. ребристий, гранбваний aristarco тсувбрий критик aristocracia f 1. аристокрбтія; 2. аристо- кратйчність
aristycrata сот. аристокрбт, -ка aristocrático adj 1. аристократичний;
2. аристократичний
aristocratizar vt встанбвлювати аристократичну фбрму (правління) aristón^ архіт. замбк склепіння aristón2 /77 шармбнка aristoso^ див. aristado aristotélico adj аристотелівський aritmética /арифмбтика aritmético 1. d¿7¡r арифметичний; 2. m ви- кладбч арифмбтики; 3. арифмбтика, ари- фмбтик
aritmómetro m іст. арифмбметр
arito /77 Л. Ам. сербжка arjoran m бот. багрЯнник, іудине дбрево arlar vt підвішувати фрукти у зв’язках (для сушки)
arlequín m 1. арлекін; 2. блбзень, ско- морбх; 3. кул. двошарбвий (двоббрвний) шерббт; 4. діал.' стриббк; nipyéT; - de frutas діал. асорті з консервбваних фруктів
arlequinada f 1. смішнб (блбзеньська) витівка; 2. арлекінбда arlequinado adj 1. одЯгнений в костюм арлекіна; 2. строкбто одЯгнений arlequinesco adj блбзеньський, клбунсь- кий; фіглЯрський
arlo /77 див. 1. agracejo 2; 2. зв’язка фруктів (для сушки)
arma М. збрбя; - arrojadiza метбльна збрбя; - atómica ¿томна збрбя; ~ bacteriológica бактеріологічна збрбя; ~ blanca холбдна збрбя; - de fuego вогнепбльна збрбя; ~ de punta кблюча збрбя; ~ negra шпбга; рапіра (навчальні); - ofensiva наступбльна збрбя; ~ química хімічна збрбя; compacero de ~s товбриш по збрбї; plaza de ~s плац; плацдбрм; і аі arma!, ¡ a las ~s!; ¡ arma, arma! до збрбї! (команда)] i descansen ~s! до ноги! (команда)] | - al hombro! на nnené! (команда)] apuntar el - взЯти збрбю напоготів; deponer (entregar) las ~s склбсти (здбти) збрбю; estar sobre las ~s стояти під рушницею; presentar las ~s віддбти військбві пбчесті; 2. військ, рід військ; - de infantería (de artillería) піхбтні (артилерійськії військб; піхбта, артилбрія; - aérea військова авібція; 3. р/збрбйні сили; 4. рі іст. озбрбєння, обладунок, збруя; 5. різб- соби збхисту у тварин (роги)] 6. рі війсь- кбва профбсія; seguir la carrera de las ~s служити в ¿рмії; бути військбвим; 7. рі бойові пбдвиги; 8. збрбя, збсіб; 9. д/герб (державний, фамільний); las ~s de la ciudad герб міста; ~ falsa хйбна тривбга; навчальна атбка; de ~s tomar не з полох- лйвих; рішучий, готбвий на все; suspensión de ~s припйнення військбвих дій, перемир’я; alzarse en ~s піднятися зі збрбєю в рукбх, піднятися на боротьбу, повстбти; hacer ~s бйтися, воювбти; по- грбжувати зі збрбєю в рукбх; hacer sus primeras ~s прохбдити бойовб хрбщен- ня; hacerse a las ~s звикнути, привчй- тися; llegar a las ~s: llegaron a las ~s спрбва дійшлб до бійки; medir las ~s схрестйти збрбю, вступити в бій; помірятися сйлами, посперечбтися; pasar por las ~s розстріляти; probar las ~s випробувати сйлу і спрйтність супротйвника; піддбти випрббуванню, перевірити сйли (можлйвості); rendir las ~s склбсти збрбю; velar las ~s охороняти збрбю (перед посвяченням в лицарі) armada f 1. флот; la Armada військбво- морські сйли (Іспанії)] 2. ескбдра, флотй- лія; 3. Л. Ам. ласб (підготовлене до закидання)] 4. діал. час, тбрмін, строк; 5. Л. Ам. встанбвлення, збирбння, монтбж; 6. мисл. нагбничі; 7. сл. крап (у картаії) armadHa /"пліт (для сплаву деревини) armadijo m1. мисл. пбстка; 2. риштбвання armadillo m зоол. броненосець armado 1. a#(con, de) озбрбєний; 2. тех. армбваний; cemento ~ залізобетбн; 3. Л. Ам. впбртий; 4. m збирбння, монтбж; 5. вбїн (вдягненийу старовинні обладунки)]
6. діал. див. armadura; 7. діал. див. armadillo; 8. Л. Ам. цигбрка (згорнута вручну); самокрутка
armador /771. судновлбсник; 2. осбба, що споряджбє суднб; 3. корсбр, командйр пірбтського кораблЯ; 4. вербувбння моря¬
ків (на вилов тріски і китів)] 5. буд.г арматурник; 6. діал. жилбт; 7. діал. вішалка (для сукні)
armadura f 1. озбрбєння; збруя, обладунок; ~ pectoral нагрудник, груднб частйна кірбси; poner (vestir de) ~ вдягнути обладунки; 2. арматура, оснбщення, устатку- вбння; 3. скел0т (хребетниії)] 4. іст. рбги;
5. іст. див. armadijo; 6. ел. Якір, рбтор;
7. буд. фбрма (моста)] 8. мор. шпангбут;
9. буд. каркбс; крбквй armamentario m 1. арсенбл, склад зброї;
2. устаткувбння медичної установи (інструментарій)
armamentismo m політика гбнки озброєнь armamentista 1. adj. carrera - гбнка оз- брбєнь; 2. сот. прибічник гбнки озбрбєнь;
3. торгбвець збрбєю
armamento m 1. озбрбєння; спорядження; оснбщення (дія)] carrera de ~s гбнка озбрбєнь; reducción de ~s скорбчення озбрбєнь; 2. амуніція; 3. спорядження, оснб- щення; оснбстка (судна)] озбрбєння
armar 1. k/озбрбювати; споряджбти, оснбщувати; 2. заряджбти; - el fusil заря- дйти рушнйцю; звестй курбк; 3. монту- вбти, збирбти (машину, верстат)] 4. тех., буд. армувбти; 5. встанбвлювати, стбви- ти (одне на інше)] 6. плакувбти, накладб- ти (золото або срібло на інший метал)]
7. організбвувати, влаштбвувати; 8. за- тівбти, починбти (суперечку, скандал)] ~ intrigas (enredos) умишлЯти nnxé; - un pleito (litigio) затіяти пбзов; ~ un escándalo здійнЯти скандбл; 9. забезпбчувати;
10. оснбщувати, готувбти (судно до плавання)] 11. и/годйтися, підхбдити; б>/ти до рбчі; 12. лйчити, пасувати; ~Іа вчинйти ббзлад; підтасбвувати кбрти
armarse 1. озбрбюватися, готувбтися до війнй; 2. озбрбюватися, запасбтися (терпінням)] 3. влаштбвуватися, організбву- ватися; затівбтися, зав’язуватися, здій- мбтися (про суперечку, скандал)] 4. Л. Ам. упирбтися (про коня)] 5. Л. Ам. упирб- тися; відмовлятися; 6. Л Ам. припасати (гроші)] 7. Л. Ам. несподівано розбагатіти;
8. Л. Ам. відігравбтися (у картаії) armario m шбфа; - de acero сейф; ~ de luna (de espejo) дзеркбльна шбфа; ~ ropero од0жна шбфа; ~ empotrado (de pared) стіннб шбфа
armatoste m 1. громіздкі мбблі; 2. див. armadijo 2; 3. вайлб, тюхтій armazón amb. Л.див. armadura 9; - de techo óctob fláxy; 2. буд. фбрма, неснб конструкція; 3. монтувбння, монтбж; 4. див. armadura 3; 5. Л. Ам. полйця (умагазині) armella f 1. спец, рим, болт з кільцбм; 2. іст. браслбт
armenio, -а 1. adj вірмбнський; 2. m, f вірм0н, вірмбнка; 3. т вірмбнська мбва armería ЛІ. склад збрбї, арсенбл; збройо- вб палбта (музей)] 2. збройовб майстерність; 3. магазйн збрбї; 4. гербльдика;
5. іст. збройовйй завбд armero т 1. зброЯр, збройовйй мбйстер;
2. продавбць збрбї; 3. доглЯдбч арсенб- лу; - mayor іст. начальник арсенблу;
4. військ, піраміда, рушнйчні козла; 5. іст. шбфа (для зберігання зброї) armífero adj озбрбєний
armígero 1. adj див. armífero; 2. одЯгнений в лбти; 3. войовнйчий; 4. m зброєнбсець armicado adj 1. оздбблений горностаєм;
2. білий як горностбй
armiño m 1. горностбй; 2. хутро горностбя;
3. білизнб, чистотб; 4. геральд. горностбй (фігура на полі щита)
armipotente adj що має могутню збрбю armisonante adj що брЯзкає збрбєю
66
arrancar
armisticio /н перемир'я; firmar el acta de ~
укладбти перемир’я, підписувати акт про перемйр’я; romper el - порушити перемйр’я
armón /77 військ, передбк (гармати) armonía fA. гармбнія, співзвуччя; мйло- звучність; ~ de sonidos гармбнія звуків;
2. відповідність, узгбдженість; гармбнія, злбгодженість (ліній)] 3. згбда, взаєморозуміння; одностбйність; vivir еп~жйти у злбгоді; 4. діал. цікбвість armónica f 1. муз. гармбніка, гармбнія; гармбшка; - de boca (de jaulín) губнб гармбніка; 2. муз., фіз. обертбн; 3. муз. кси- лофбн
armónico 1. ангармонійний; 2. тмуз. відгомін, обертбн; 3. м’якйй (приглушений) звук
armonio т муз. фісгармбнія armonioso adjA. гармонійний, милозвучний; 2. відповідний, стр^нкйй armonista 1. ангармонійний; І.сот.фа- хівбць в ббласті гармбнії, гармоніст armonización fA. муз. гармонізбція; 2. уз- гбдження
armonizado adj А. муз. що гармонує; милозвучний, ритмічний; 2. симетрйчний armonizar 1. и/додавбти гармбнії; 2. муз. гармонізувбти; 3. погбджувати; 4. и/(соп) бути в злбгоді; гармонувбти, гармоніювати
armuelle тбот. 1.д/де.асеіда; 2. бот. лободб
arnaco m діал. лахміття, мбтлох
arpera /ігвердйй ґрунт
arnés /771. іст. бронЯ, лбти; збруя, обла-
дунки; 2. різбруя, упряж; 3. інструмбнти;
прилбддя; blasonar del ~ хвалйтися,
вихвалитися
árnica f6oT. брніка (настоянка) аго1 /771. ббруч; ббід; - de rueda (de pinas) ббід (колеса)] шйна (залізна)] 2. серсб (дитяча гра)] 3. кільцб (для серветки)] 4. рбма круглого стблу; 5. Л. Ам. сербжка; entrar por el - підкорйтися aro2 /77 бот. дракбнів кбрінь (різновид) aroma 1. fbor. квітка акації; ~ blanca біла акбція; 2. m ароматйчна (запашнб) речо- винб; 3. аромбт, пбхощі aromado adj аромбтний, запашнйй, духмяний
aromar гідів, aromatizar aromaticidad /аромбтність aromático adjA. ароматйчний, аромбтний, запашнйй, духмЯний; 2. хім. ароматйчний aromatización /ароматизбція aromatizar гі душйти, ароматизувбти, напбвнювати аромбтом (пбхощами) aromo /77 бот. акбція (різновид) aromoso adj див. aromático 1 arpa fA. муз. ¿ірфа; - eolia еблова брфа;
2. Л. Ам. LUKána; 3. Л. Ам. худйй соббка;
4. Л. Ам. худинб, скелбт; tocar (el) - Л. Ам. обкрадати; обвбжу вати ^tronar como - vieja noráHo скінчйти; врізати дуба; з тріском проваштися, лбпнути; іраге еІІ діал. стій!, закінчуй роббту!, ббста! arpado1 ао/зубчбстий arpado2 adj співбчий, щеббтливий (про птахів)
arpadura /подрЯпина; сбдно arpar гіА. дрЯпати, роздряпувати; 2. рвб- ти, роздирати на частйни; -se діал. на- пбвнюватися
arpaz adjзлодійкуватий, схйльний до крадіжки
arpear гі Л. Ам. крбсти arpegio /77 муз. арпбджіо arpeo /77 мор. А. абордбжний гак (багбр);
2. гарпун; З. слец. дрек; кішка; ~s de pie MOHTépcbKi кішки
arpero /77 А. діал. див. arpista1; 2. Л. Ам. шахрбй, кишенькбвий злбдій
arpía fA. міф. rápnin; 2. хитрун, пронбза;
3. злюка, відьма; 4. потвора, Mapá; 5. сл. поліцбйський
arpiar і^виривбти, забирбти сйлою arpilladura f Л. Ам. обшйвка мішковйною (тюків, ящиків)
arpillar гі Л. Ам. обшивбти мішковйною (пакунки, ящики)
arpillera А/іішковйна, пакувбльна тканйна, грубе полотнб arpiña fдiaл. крадіжка arpiñar vi діал. крбсти arpista1 com. арфіст, -ка arpista2 тЛ. Ам. А. шахрбй, кишенькбвий злбдій; 2. професійний злбдій arpón /771. гарпун, острбга; 2. іст. флюгер;
3. архіт. скобб, скріпа arponar, arponear 1. гі бйти гарпунбм (острбгою); 2. гі метбти гарпун arponero /77 тех. гарпунник, rapnyHép arporrinco /77 орніт. пересмішник (різновид)
arqueada f А. муз. удбр смйчка; 2. див. arcada З
arqueado adj дугоподібний arqueador m спец, шерстобйт arquear11. гі надавбти дугоподібної фбр- ми, згинбти в дуг^; 2. бйти шерсть (лучком)] 3. гі нудити; - las cejas робйти ве- лйкі бчі, дивувбтися; -se згинбтися в дуг^; вигинатися, корббитися arquear2 гі А. мор. вимірювати тоннбж (судна): 2. фін. ревізувбти (касу) arquear гіЛ. Ам. фін. перевіряти (рахунки), ревізувбти (касу)
arqueo1 m А. згинбння в дугу; 2. збивбння uiépcTi
arqueo2 m А. мор. вимірювання тоннбжу (судна)] 2. мор. місткість судна, тоннбж;
3. фін. перевірка, ревізія (каси) arqueología /археолбгія arqueológico ^археологічний arqueólogo m археблог arquería 7аркбда, ряд ¿рок, склепінчаста галербя
arquero1 mА. касйр; скарбнйк; 2. мбйстер з вйготовлення скринь arquero2 m А. іст. стріл0ць з лука, лучник;
2. ббндар; 3. спорт, воротбр arqueta fA. dim. de arca* 2. порохівниця arquetar гідив. arquear1 2 arquetipo m проббраз, прототип arquibanco m рундук arquilla fA. dim. de arca; 2. передбк (екіпажа) arquillo /77 А. див. arco 3; 2. тех. малбньке свердлб
arquimesa /'секретбр, бюрб arquitecto m архітбктор, будівнйчий arquitectónico adj архітектурний; conjunto - архітектурний ансбмбль arquitectura fA. архітектура; ~ civil цивільна архітектора; - hidráulica гідротбх- ніка; - naval кораблебудувбння, суднобудування; 2. xapáicrep будбви; 3. статура arquitectural adj див. arquitectónico arquitrabe m архіт. архітрбв arrabal m пригород, передмістя; окблиця; слободб; - del infierno пекбльне кбдло; спокусниця; фатбльна жінка; contar соп linderos у -es розповідбти з yciMá подрб- бицями
arrabalera fA. мбшканка передмістя; 2. базбрна 6á6a, грубіянка arrabalero 1. adj що живб в передмісті; 2. грубий, невйхований; 3. /7? житель передмістя; 4. нечбма, грубіян arrabiado adj оскаженілий, розлючений, розгніваний
arrabiatar гі А. Л. Ам. прив’язувати за хвіст; 2. діал. зв’язувати хвостЯми (тварині)] -se Л. Ам. сліпо слідувати за ким-н., в усьбму погбджуватися
arrabio /77 3лйвок, виливбнець, бббка (ча- вунУ)
arracacinchado adj 1. зв’язаний; заплутаний; 2. стурббваний; одержймий arracacho діал. 1. adj дурнйй, прише- лбпкуватий, придуркуватий; 2. m дурень arracada /'сербжка з підвіскою arracimarse збирбтися в грбна; зростб- тися у вйгляді грон arraclán m бот. жбстір, крушйна arráez /771. вождь, ватажбк (в арабів, мори скі в)] 2. капітбн суднб (в арабів, морис- ків)
arraigada* fpi мор. вбнти arraigado 1. adj що мбє зембльні угіддя;
2. /77 мор. закріплення трбса arraigadura f іст., arraigamiento m див. arraigo 1
arraigar 1. vi (-se) пускбти коріння, укорінюватися; 2. (-se) укорінюватися, вхб- дити у звйчку (про вади)] 3. юр. давбти поруку (поручйтельство); 4. гі впровбджу- вати, укріплювати; 5. укорінювати (звичку)] 6. Л. Ам. позбавляти npáea вйїзду; -se пускбти коріння, облаштбвуватися arraigo m А. вкорінення (рослин)] 2. зембльні угіддя; hombre de - замбжна людй- на; 4. платоспромбжність; 5. юр. порука, поручйтельство; 6. Л. Ам. позббвлення прбва вйїзду arraigue m вкорінення arralar 1. vi рідшати, давбти рідкі схбди;
2. noráHo наливбтися (про виноград)]
3. гіЛ. Ам. розріджувати (плантації) arramblar гіА. нанбсити пісок, занбсити піскбм (про річки, струмки при розливі)] 2. знбсити, віднбсити, захбплювати з соббю; 3. (соп) підбирбти дочиста, забирати все з соббю; -se вкривбтися піскбм (при розливі)
arranado adj діал. плбский, присбдку- ватий
arranca /“збирбння (фруктів). arrancaclavos m спец, обценьки, цвяхо- flép
arrancada f А. різкб зрушення з місця; ривок, прискбрення; 2. іст. нбпад, атака;
3. іст. мор. курс кораблЯ; 4. мор. почбток руху суднб; 5. спорт, старт arrancadera /'дзвоник, велйкий бубонбць (у вожая стада)
arrancadero m місце стбрту, старт; línea de - лінія стбрту
arrancado adj збіднілий, розбрений arrancador m А. тех. пусковйй прйстрій, стартер; 2. ел. пусковйй реостбт; пусковйй автотрансформбтор arrancadora fc.-r. копач (машина) arrancadura f, arrancamiento m виривбн- ня, висмйкування (з силою, з корінням) arrancamuelas m зубодбр arrancapatatas m картоплекопбч arrancapinos m коротун, кбрлик arrancar 1. гі виривбти (висмикувати) з корінням; - un árbol викорчбвувати дбре- во; - cabellos виривбти волбсся; 2. витягувати, висмйкувати, виймбти; - un clavo вйсмикнути цвях; 3. відривбти, відцирбти, здирбти; 4. забирбти, вихбплювати, виривбти; 5. домагбтися, добивбтися; вимб- нювати; - una confesión змусити зізнб- тися; - aplausos зірвбти аплодисмбнти; - lágrimas викликбти сльбзи; 6. викорінювати (погані звички), відволікбти (від поганих звичок)] 7. відхбркувати (мокроту)]
8. видавбти, випускбти (звук, зітхання)]
9. відривбти (від справи)] зривбти з місця, змушувати пітй; 10. іст. нападбти, атаку- вбти; 11. іст. громйти (ворога)] 12. мор. давбти пбвний хід (суднУ)] 13. тех. пус- кбти в хід; запускати, завбдити (мотор)] 14. и/(-8е) кйнутися бігти; 15. йти, їхати;
67
arrancarraíces
316.брЯти почЯток, починЯтися; 17. спорт. стартувЯти; 18. (~se) кидатися в атЯку (про матадора)] нападЯти (про бика)\ ~se Л. Ам. збідніти, розорйтися; arrancársele a uno: se le arrancó Л. Ам. він залишився без грбшей; він спустйв дух arrancarraíces m с.-г. 1. культивЯтор- eKCTHpnáTop, грубер; 2. корчувЯч, буль- дбзер (для корчування) arrancasiega f 1. косовйця, жнивá (з висмикуванням стерні)\ 2. діал. ceápKa, су- перЯчка
arranciarse згіркнути, прогіркнути arrancón m 1. Л. Ам. вймушений від'їзд (відхід); 2. діал. смуток, засмучення; 3. діал. порйвчастість; натхнЯння, ентузіЯзм;
4. діал. розлука; прощЯння arranchar1 vt мор. 1. прохбдити поблйзу 6épera; 2. підтягувати (закріплювати)
ШК0ТИ
arranchar2 vt А. Л. Ам. відбирЯти, вири- вЯти; 2. діал. хапЯти, затримувати; ~se
1. збирЯтися в рЯнчо; жйти під однйм дЯхом; 2. Л. Ам. домовлятися (про сумісне життіїу, 3. Л. Ам. див. amancebarse;
4. діал. харчувЯтися у склЯдчину; 5. діал. затрймуватися, зупинятися (де-н. надов- го)
arranque m 1. витягування, виривЯння, висмикування, виймЯння; 2. зривЯння, відривЯння; 3. нЯпад (гнівУ)] порйв (ентузіазм^ 4. (рі) рішучість, енЯргія; 5. надмірна поспішність; 6. почЯток; punto de ~ вихіднЯ (відправнЯ) тЯчка; 7. щаслйва дУмка; вдЯлий жарт; 8. спорт, стриббк; ривбк; розгін; старт; 9. рушання з місця (автомобіля)', 10. див. arrancador; 11. тех. пуск, зЯпуск (мотора)', 12. архіт. п’ята (склепіння, арки)] 13. Л. Ам. бідність, нуждЯ; echar el - діал. вйпити на дорбгу; no servir ni para el ~ Л. Ам. нікуди не годйтися, бути непридЯтним arranquera fЛ. Ам. безгрошів’я, безгрішшя
arrapar \4див. arrebatar 1 arrapiezo m 1. лахміття; ганчір’я, дрЯнтя;
2. куций, недорбсток; 3. молокосбс; шмаркЯч; 4. дрібнЯта, пішЯк arrapo m див. arrapiezo 1 arras fpi 1. завдЯток, застЯва, авЯнс (на забезпечення договорі)', 2. тринЯдцять монЯт (символічний викуп, передаваний нареченим нареченій пір час вінчання)] 3. юр. подарунок чоловіка дружйні (при одруженні)
arrasado1 яс/атлЯсний, схбжий на Ятлас arrasado2 adjЯсний, чйстий (про небо) arrasamiento m 1. вирівнювання, зглЯд- жування (поверхні)] 2. руйнувЯння, знЯ- сення; спустЯшення; 3. напЯвнення посудини рідинЯю (по вінця) arrasar 1. vt вирівнювати, зглЯджувати; нівелювЯти; 2. знбсити, руйнувЯти, зрівнювати із землЯю, не залишЯти кЯменя на кЯмені; 3. напЯвнювати по вінця; 4. го- лйти; 5. impers прояснюватися (про погоду, небо)] ~se напбвнюватися сльозЯми, зволЯжуватися (про очі) arrastrada /пропЯща (гуляща) жінка arrastradero m 1. лісовЯзна дорЯга; 2. тавр. аррастрадЯро (місце, по якому виволікають вбитих биків після коридй)] 3. Л. Ам. кублЯ arrastradizo adj 1. що волбчиться (по землі)] 2. обмолЯчений arrastrado 1. aqjr бідний, нуждЯнний; не- щЯсний, бідолЯшний; andar ~ жйти в нужді; животіти; 2. жалюгідний, убЯгий; спЯв- нений клЯпотів (про життя)] 3. лукЯвий, хйтрий; 4. прбклятий, негідний (пролюдину, 5. рротЯжний (про звук)] 6. m шахрЯй;
7. негідник, бешкЯтник; ir - сидіти на мілині (без копійки в кишЯні)
arrastradora /причіп; ~ de troncos лесо- тЯска
arrastramiento m волочіння; тягЯння (по землі)
arrastrar 1. втягнути, волочйти; - apenas los pies лЯдве волочйти нЯги; 2. спец. трелювЯти (ліс)] 3. перекЯнувати, залучЯ- ти (на свій бій)] 4. Л. Ам. боронйти; 5. (неминуче) вестй за собЯю; призвЯдити (до чого-н.)] 6. насйлу перенбсити; - una vida miserable животіти; 7. и/тягнутися, воло- чйтися, повзтй; 8. звисЯти (до полУ)] 9. карт. козирЯти; 10. віднбсити судно (вітром, течією)] 11. Л. Ам. з’Яднуватися, зрб- щуватися (про рудні жили)] 12. робйти з велйким зусиллям, мучитися; ~ el ala залицЯтися до жінки
arrastrarse 1. повзтй; крЯстися пЯповзом;
2. тягнутися, волочйтися; 3. плазувЯти, принижуватися
arrastre m 1. тягЯння, волочіння по землі; перетягування; 2. транспортувЯння; пере- вЯзення; спец. трелювЯння (лісУ)] 3. карт. хід кЯзирем; 4. вплив, авторитЯт; 5. Л. Ам. дробЯрка (для срібної рудії)] 6. муз. пере- дЯча звуку; 7. тавр, витягування вбйтого бикЯ з пЯля (після кориди)] 8. крах, розЯ- рення (компаньйона)] 9. мор. трЯлення, лов рйби трЯлом; estar para el - бути ні до чЯго не придЯтним; estoy para el ~ час мені на звЯлище; quedar para el ~ зазнЯти невдЯчі
arrastrojarse діал. заростЯти чагарникЯм arratonado ас#'згризений мишЯми arrayán m бот. мирт (різновид) arrayanal m миртовий гай arrayar vtA. межувЯти; 2. діал. зрівнювати, вирівнювати
arre 1. interj (вживається для підганяння тварин) но!; 2. (вживається для вираження засудження, обурення) ну!, ну, ну!; 3. m шкЯпа, конячйна; 4. конЯчка (іграшка)] {arre allá! пішЯв геть!, забирЯйся!, йди собі!
arrea /77. Ам. каравЯн arreada ЇЛ. Ам. 1. вйкрадення, крадіжка;
2. рекрутський набір
arreado1 Л. Ам. млЯвий, важкйй на підйЯм; ледЯчий
arreado2 adjіст. вйряджений; нарЯдний arreador m 1. збирЯч олйвок; 2. діал. наглЯдЯч (у полі)] 3. Л. Ам. дЯвгий батіг (погонича)
агге«аг 1. і'/підганЯти, поганЯти {тварин);
2. підштЯвхувати, квЯпити; 3. бити, уда- рЯти; - un bofetón дЯти лЯпаса; 4. діал. перевозити на в’ючних тварйнах; 5. Л. Ам. крЯсти, викрадЯти (худобу)] 6. Л. Ам. перевЯзити; 7. Л. Ам. забирЯти сйлою; крЯсти; 8. Л. Ам. переганЯти (худобу); 9. Л. Ам. мобілізувЯти (в армію, на громадські роботи)] 10. vi йти лЯгко (кваплйво);
11. заст. діал. бути погЯничем худЯби; ¡~a! interj ну, давЯй, пішЯв!; а ну тебЯ!, забирЯйся (геть)!, ідй собі!, не морбч гЯлову!
arrear2 vt наряджЯти, вбирЯти, одягЯти arrebacar vt 1. ретЯльно підбирЯти крйхти (зЯлишки їжі); 2. див. arrebatar 1 arrebatadizo adj неприббрканий, запальний, гарЯчий
arrebatado adj 1. швидкйй, стрімкий; ademán - порйвчастий (різкйй) жест; 2. необдуманий, необЯчний; 3. запальнйй; 4. рум’яний (про обличчя) arrebatador 1. adj що викрадЯє; що за- бирЯє (захЯплює) сйлою; 2. захбплюю- чий, захЯпливий; 3. привабливий, чарів- нйй; 4. m викрадЯч; грабіжник arrebatamiento m 1. викрадЯння сйлою;
2. стрімкість, порйвчастість; гарячність, прйстрасність; 3. необдуманість, не-
обЯчність; 4. захЯплення, зЯхват; 5. гнів, лють
arrebatar иМ. виривЯти, забирЯти сйлою; викрадЯти; ~ de (de entre) las manos вйхопити з рук; - la pelota відбйти м’яч (у супротивника)] 2. віднЯсити (про течію, вітер) 3. роздратЯвуввати, розлютбвува- ти; 4. спЯлювати (висушувати) посіви (про спекУ)] 5. захЯплювати; привертЯти (погляд, увагу); захбплювати, зачарбву- вати
arrebatarse11. скипіти, розлютйтися, дра- тувЯтися; 2. засихЯти, згорЯти (про посіви); 3. підгорати, пригорати (tipo страву); 4. збільшуватися, зростЯти; 5. шаріти ся, червоніти (від соромУ)] червоніти (від ЗЛОСТІ)
arrebatarse2 іст. збирЯтися (на звук на- батУ)
arrebate m заст. 1. гвардійська частйна;
2. військ, сутичка
arrebatinga f діал., arrebatiña f бійка, сутичка
arrebato1 m 1. спЯлах, порйв; en un - de sinceridad в порйві відвЯртості; - de la juventud порйв юності; 2. нЯпад (гніву, люті)] 3. зЯхват, захЯплення; - у obcecación юр. стан неосудності arrebato2 m іст. набЯт, тривЯга arrebatoso adj див. arrebatado 1 arrebiates трідіал. прилЯддя, облЯднаня arrebiato т діал. 1. мотузка (для зв’язування коней)] 2. запрЯжка цугом arrebol т 1. червбний (багрЯний) кЯлір хмар; 2. червбний кЯлір; рум’Янець; 3. іст. рум’Яна; 4. діал. див. adorno; 5.рідив. arrebolada 1; 6. діал. позашлюбна дитйна (вдови)
arrebolada /1. червЯні (багрЯні) хмЯри; 2. Л. Ам. різкйй порйв вітру; 3. діал. мЯд- ниця; нарЯдна жінка; 4. Л. Ам. наклЯден- ня рум’Ян
arrebolar vt 1. забЯрвлювати в червЯні (багрЯні) кольорй; 2. рум’Янити; ~se1. зачервонитися, зажЯврітися (про небосхил)] червонйтися, забЯрвлюватися в багрЯний кЯлір; 2. рум’янитися; 3. діал. див. alborotarse; 4. діал. вбирЯтися, чепурйтися
arrebolera f 1. бЯночка (корЯбочка) для рум’Ян^ 2. продавщйця рум’Ян; 3. бот. чудоцвіт
arrebosar vi 1. діал. перепЯвнюватися, лйтися чЯрез край; рясніти; 2. Л. Ам. виражЯти жЯстами (вйглядом) свої почуттЯ; бути спЯвненим arrebozar иМ. прикривЯти облйччя (плащем)] 2. прихЯвувати, впрЯвно завуалю- вЯти; ~se 1. закривЯтися (плащем)] 2. роїтися (про бджіл)] кишіти (про мурашок); arrebócese con ello та подавіться ви там! arrebozo m заст. прикривЯння облйччя (плащем)
arrebujadamente adv невирЯзно, неЯсно, плутано; безлЯдно; невйзначено arrebujar vt 1. м’Яти, бгЯти;2. (и/)вкри- вЯти(ся), закутувати(ся) (ковдрою)] ~se сідЯти (про тканину arrecentar* vi 1. віднЯвлюватися; 2. від- кладЯтися.^ відстрЯчуватися; 3. пропо- нувЯти свої пЯслуги
arreciar 1. vt (vi) посйлювати(ся); 2. vi міцніти, набирЯтися сил; 3. посйлювати- ся, наростЯти (про вітер)] ~se 1. міцнішати, дужчати; лютішати (про почуття, вітер, мороз)] розбурхуватися; 2. див. arrecirse
arrecido adjзаклЯклий, замЯрзлий arrecife /иІ.шосЯ; бруківка; 2. дорбжній пЯкрив; 3. підвЯдний кЯмінь, риф arrecil /77 пЯвінь, розлйв (річки) arrecirse* заклякЯти. (від холодУ)
68
arriba
arrecloques m рі діал. 1. прикрЯси, зрб- блені без смакУ; 2. виверти; нЯтяки arrecostarse* Л. Ам. притулитися, привЯ- люватися; спирЯтися arrechera f Л. Ам. хтйвість, похітлйвість; хіть (у тварин)
arrecho adj А. іст.; діал. статарний, доланий, статнйй; прямйй, стрункйй (про дерево)] 2. Л. Ам. смілйвий, відвЯжний; рішучий; 3. Л. Ам. хтйвий, похітлйвий; 4. діал. cтapáннийl ретбльний; 5. Л. Ам. свйнський, бруднйй arrechoncharse діал. див. agazaparse arrechuchar иґштовхЯти arrechucho тА.див. arranque 3,5; 2. лег- Ké нездужання
arredilar заганЯти (худобу) arredomado adj досвідчений, обізнаний arredomar vt сл. сполучЯти; 36npáTH (разом); ~se сл. оборюватися arredondar іст., arredondear vt(vr) округлюватися)
arredrar vtA, (vr) відділяти (ся), роз’бднува- ти(ся); 2. утрймувати, відмовляти; 3. ля- кЯти, залйкувати; ~se 1. утрймуватися, стрймуватися; 2. лякЯтися arregazado adj кирпЯтий, задбртий (про ніс)
arregazarse підбирЯти (підтикЯти) поділ arreglado adj 1. підлбглий пбвним правилам, впорядкбваний; врегульбваний; - а las leyes узакбнений; 2. акурЯтний, прйбраний; охЯйно (нарЯдно) одЯгнений;
3. скрбмний, стрйманий; 4. хазяйновйтий, домовйтий
arreglamiento т іст. реглЯмент, розпорядок; статут
arreglar vt 1. підпорядкувати пЯвним прЯвилам, упорядкбвувати; врегульову- вЯти; ~ el tráfico реіулюв^ти вуличний рух; ~ el precio встанбвлювати ціну; - su vida влаштбвувати своЯ життЯ; 2. регул ю- вЯти, налЯгоджувати, настрбювати (прилад)] 3. привбдити до лЯду, вбирЯти; наряджЯти; - la maleta пакувати чемо- дЯн; - con flores вбирЯти квітами; 4. за- лЯгоджувати, узгбджувати; - un asunto владнЯти спрЯву; ~ un pleito юр. вйріши- ти суперЯчку; примирйти (стороні)] 5. виправляти, лЯгодити, ремонтувЯти; - el reloj лЯгодити годйнник; 6. Л. Ам. сплЯчу- вати борг; 7. (сопї кул. приправляти, заправляти (страви)] 8. Л. Ам. холостйти, каструвЯти; 9. Л. Ам. карЯти; 10. військ. коректувЯти (вогонь)] пристрілювати (зброю)] ya te ~е (yo a tí) я тобі покажу!, я з тоббю поквитЯюся!
arreglarse 1. налЯгодитися, владнЯтися, врегулювЯтися; mis asuntos se han arreglado мої cnpáBH владнЯлися; 2. привбдити себе до лЯду; вбирЯтися, збирЯтися; - el cabello зробйти зЯчіску, причесЯти- ся; saber ~ вміти вдягтися; 3. влаштбву- ватися (ужитті), влаштбвувати свої спрЯ- ви; вправлЯтися; se arregla muy bien він вміє дббре влаштбвуватися; у ньбго все ладнЯється; 4. жйти у злЯгоді, ладнЯти; 5. полюбйти одйн бдного; зійтйся; 6. погбд- жуватися; слідувати, підкорятися; - а Іа razón дослухЯтися до гблосу рбзуму; - а las circunstancias пристосбвуватися до обстЯвин; 7. домовлятися; погбджува- тися; - con el acreedor домбвитися з кредитбром; - en el precio зійтйся в ціні;
8. обхбдитися, задовольнятися; arreglárselas вйплутатися, вйкрутитися arreglito /771. люббвні спрЯви, шури-мури;
2. дільце, гешЯфт
arreglo m 1. прЯвило, порЯдок, розпорядок; con - а... іос. ргер. згідно з..., відповідно до...; 2. налЯгодження, врегулювЯн- ня, впорядкувЯння; 3. угбда, домбвле-
ність; llegar a un - дійти згбди; 4. привб- дення до лЯду, прибирЯння; - personal особйста гігібна; вбраннЯ, прикрЯси; 5. (рі) вбраннЯ; 6. тех. припасувЯння, регу- лювЯння; вивірЯння; 7. рембнт, лагодження; 8. припрЯва; 9. рі все необхідне; продукти; матеріЯли; 10. див. arreglito 1 arregostarse (а) взахопйтися; знахбдити задовблення (в чому-н.) arregosto гп прйстрасть, слЯбкість arrehecer* vt іст. 1. вважЯти підлим; бути погЯної думки; 2. зневажЯти, принйжувати arrejacar vtc.-r. боронувЯти arrejaco, arrejaque m орніт. стриж arrejerar 1. vt мор. стЯвити на Якір; 2. vi діал. затрймуватися arrelingarse діал. див. acicalarse arrellanarse 1. розсістися, розвалйтися (у кріслі); 2. дббре влаштувЯтися; розкошу- вЯти
arremangado adj 1. засуканий; 2. кирпатий, задбртий (про ніс) arremangar vt підбирЯти, піднімЯти (поділ)] засукувати (рукави, брюки)] ~se приймати твердЯ рішення arremango m 1. підбирЯння (сукні)] засукування (рукавів, брюг)] 2. підтйканий (підібраний) поділ; засуканий рукЯв arremansar vi діал. 1. застбюватися (про водУ)] 2. застрявЯти на місці, не рухатися вперЯд
arrematar закінчувати, завЯршувати arremedar наслідувати, імітувЯти arremetedero m військ, підступи arremetedor adj, m нападЯючий, насту- пЯючий
arremeter i/y(~se) 1. Яро нападЯти (атаку- вЯти); 2. кйдатися; - al (con, contra el) enemigo кйдатися на супротйвника;
3. різати бчі
arremetida f 1. Ярий нЯпад, нЯтиск; 2. ри- вбк (коня)] 3. корбтка пробіжка (коня) arremingarse 1. діал. маніритися; грима- сувЯти, кривлЯтися; 2. Л. Ам. підбирЯти (подіті)
arremolinar vtA. піднімЯти хвйлі, крутити вйхором (про вітер)] 2. збирЯти нЯтовп; ~se 1. крутйтися вйхором; крутйтися у вйрі; 2. скупчуватися, товпйтися arremuesco m іст.;діал. див. arrumaco 1 arrendable adj що здабться (в оренду arrendadero /77 кільцЯ (для прив’язування тварин)
arrendado adjслухнЯний (про коня) arrendador1 /771. що здаб в орЯнду; 2. орен- дЯр; 3. сл. скупник крЯденого arrendador 1. adj що вміє об’їжджЯти кбней; 2. /77 об’їждчик; 3 .див. arrendadero arrendajo m 1. орніт. пересмішник (птах)]
2. мЯвпа, папуга; 3. жалюгідна кбпія; невдЯле наслідування; serel - (de uno) бути дуже схбжим
arrendamiento m 1. наймЯння, орЯнда; dar en - 3fláTH (в орЯнду); tomar en - взЯ- ти в орЯнду; 2. орЯндний дбговір; 3. орбн- дна платня
arrendar*1 vt 1. здавЯти (в орЯнду); 2. най- мбти, брбти в орЯнду, орендувбти arrendar*2 vt 1. прив’язувати за пбвід (конті)] 2. об’їж,ф^ти (коня)] 3. підкбрю- вати, гнуздбти; 4. діал. підгортЯти arrendarse* Л. Ам. повертатися arrendatario 1. adjuro орендує, винаймЯє;
2. /77 орендЯр, винаймЯч arrendero mЛ. Ам., arrendire тдіал. див. arrendatario 2
arrenquín т 1. Л. Ам. кінь погбнича; 2. діал. помічнйк; поводйр, супутник; 3. Л. Ам. постійний супутник, тінь, хвіст arreo1 /771. вбраннЯ, прикрЯса; 2. Л. Ам. вЯлка (в’ючних тварин)] 3. рі збруя, упряж; 4. р/прилЯддя, аксесуЯри
arreo2 1. adv послідбвно; безпербрвно;
2. тдіал. підганЯння arrepápalo т кул. олЯдка; пбнчик arrepechar vi А. діал. підіймЯтися схйлом;
2. Л. Ам. притйснутися грудьмй arrepentimiento т 1. розкЯяння, покаяння; жаль; ~ activo юр. щиросбрде зізнЯн- ня; 2. пЯсмо, лбкон (що спадає на шию) arrepentirse* 1. (de) роз^юватися, кЯяти- ся; 2. задкувЯти, відмовлятися від обіцянки (зобов’язання)
arrepistar vt розмблювати ганчір’я (для паперової маси)
arrepollar vi А. діал. завивЯтися (в качан
— про капустУ)] 2. діал. сісти (навпочіпки)] ~зедіал. сідЯти (обсмикнувши сукню) arrepsia /нерішучість; душбвне сум яттЯ arrepticio я^'одержймий, біснувЯтий arrequesonarse звурджуватися, зсідЯти- ся (про молоко)
arrequintar vt Л. Ам. туго зав’язувати, забинтбвувати; міцно затягувати мотузкою
arrequive m А. оздбблення (на сукні)]
2. рі прикрЯси, дрібнйчки; 3. порбжні формальності
arrestado adj див. arrojado 1 arrestar vt заарештовувати, затрйму- вати; ~se (а) ризикувЯти; приймЯти ризи- кбване рішення; наважуватися, звЯжу- ватися
arresto /77 1. арбшт, затрймання, взяття під BápTy; 2. арбшт майнб; infligir ~ наклЯсти арбшт, заарештувЯти; 3. (рі) рішучість; відвЯга, порйв arretacarse діал. скбрчуватися, зіщулюватися
arretranco m (рі) діал. збрУя, Упряж arrevesado adj неЯсний, незрозумілий; заплутаний
arrezafe m бот; 1. чортополбх; 2. зЯрость чортополбха
arrezagar vtA. підбирЯти (подіті)] засукувати (рукава)] підвертЯти (штани)] 2. піднімЯти вгбру arria /1. вЯлка; 2. нйзка arriada1 f мор. 1. спускЯння (прапора, віт- риті)] 2. попускЯння (канату, снасті) arriada2 /пбвінь, підйбм водй arriado adjЛ. Ам. повільний; ледЯчий arriadura їдив. arriada1 arriar1 vt 1. спускЯти (прапор на судні)]
2. зарифлЯти (вітрило)] 3. мор. попускЯти (канат, снасть)] 4. діал. передавЯти, подавЯти; 5. Л. Ам. трйнькати грбші; 6. Л. Ам. див. arrear11
arriar2 vt (vr) затбплювати(ся), заливЯ- ти(ся) водбю
arriata f, arríate m 1. бордюр (із зелені); куртйна вздовж стінй (для чагарників, квітів)] 2. дорбга, доріжка; 3. плбтена огорбжа
arriaz /77 руків’я шпбги arriba adv А. вгбру, нагбру; calle - вгбру вулицею; Ir hacia - йти (піднімЯтися) вгбру; de - звбрху; 2. вгорі, нагорі; está ~ він (вонЯ) нагорі; los que están ~ “верхи”, еліта; estar - бути нагорі; 3. вйще, раніше (про місце в тексті книги, листа)] lo ~ mencionado вищезгЯдане; 4. більше, пбнад;
- de cinco toneladas пбнад п’ять тонн; ¡~І interj а) (вживається для підганяння) BCTaeá^; піднімЯйся!; (вживається для підбадьорення) вйще гблову!, сміливіше!; cuesta - в гбру; насйлу; de - іос. adv. Л. Ам. дЯром, задЯрмЯ, безкоштбвно; без нЯслідків; de ~ abajo іос. advзвбрху вниз; mirar de ~ abajo дивйтися звбрху вниз; зміряти пбглядом з головй до ніг; tratar а unode - abajo повбдитися звбрхньо; від nonáTKy до кінцЯ; звбрху до нйзу; más ~ вйще; раніше; ¡manos ~І руки вгбру!
69
arribada
a arribada f\. прибуття в гЯЙань (в порт); причЯлювання до 6épera; de - ¡oc. adv. із захбдом (в чужий порт)-, 2. дрейф; 3. Л. Ам. груба відповідь arribaje m див. arribada 1 arribano 1. adjдіал. що живЯ в півдЯнній провінції; 2. /77 діал. житель півдЯнної провінції, ПІВДЯнвЦЬ arribanza f див,. arribo arribar 1. и/прибувЯти (захбдити) в порт; 2. (-se) прибувЯти, приїжджати (суходолом); 3. одужувати; поправляти ceoé здо- рбв’я; 4. поправляти свої спрЯви; 5. до- вбдити cnpáey до кінця; добивЯтися; 6. vt заст. вестй; привбдити arribeño 1. adj Л. Ам. що живЯ в горах (у внутрішніх районах країни)', 2. Л. Ам. що живЯ (що poзвaжáєтьcя) задЯрмЯ (за чужий рахунок); 3. тЛ. Ам.л житель гірських (внутрішніх) райбнів країни; 4. Л. Ам. що живЯ за чужий рахунок; нахлібник; vivir (divertirse) de - жити (розважЯтися) за чужий рахунок arribismo т кар’єризм arribista сот. кар’єрйст, -ка arribo /77 прибуття, приїзд, прихід arricete /77 мілинЯ; обмілина arriciarse див. arreciarse arriendar \4діал. див. arrendar2 2 arriendo т див. arrendamiento arrieraje тЛ. Ам. 1. корпорЯція (об’Яднан- ня) погбничів; 2. діал. див. arriería arriería /"оббв’язки (ремеслб) погбнича arriero /771. погбнич в’ючних тварйн; 2. мор. ейльний ходовйй вітер arriesgada f діал. див. arriesgo arriesgado adj 1. ризикований, небезпЯч- ний; 2. смілйвий, бeзcтpáшний; зyxвáлий arriesgar vt 1. піддавЯти ризику (небез- пЯці), pn3HKyBáTH; ~ la vida pn3HKyBáTH життям; 2. ризикнути (спрббувати) зробй- ти; 3. CTáBHTH, робйти стЯвку (у грі)-, -se йти на рйзик; піддавЯти ce6é рйзику (не- бвЗПЯцІ), pH3HKyBáTH arriesgo т діал. ризикований крок (вчй- нок)
arrimadera f діал. див. arrimo 1 arrimadero т 1. onópa, підтрймка; 2. підніжка, схбдинка, прйступка arrimadillo т настінний кйлим {для оббивки цокольної частини) arrimadizo 1. adj приставнйй; 2. зацікЯв- лений, корйеливий; 3. mдармоїд; підлабузник; 4. іст. підпбра, onópa (для підтримки будівлі)
arrimado m 1. Л. Ам. кохЯнець, співмЯшка- нець; 2. діал. кул. суп з овочЯми і м’ясом arrimante m діал. орендЯр arrimar vt 1. наближЯти, присувЯти, приставляти; притуляти; 2. додавЯти; 3. від- кладЯти (убіії)\ залишЯти (роботу, заняття); нЯхтувати (заняттями, справою)', - еі bastón кйнути керівнйцтво (чим-н.)\ - los libros (за)кйнути навчЯння; усувЯти (від роботи, посади); звільняти (від обов’язків)', позбавляти (довіри, підтримки); 5. давЯти (ляпаса, стусана)', 6. розміщувати (розподіляти) вантЯж (на судні)', -se 1. наблйжуватися, підхбдити; 2. притулятися; спирЯтися;3. тавр, підхбдити до би- кЯ (про тореро)', 4. вдавЯтися до допомб- ги (заступництва); 5. прибднуватися; 6. наблйзитися (до вирішення задачі)’, 7. Л. Ам. див. amancebarse; arrímate a los buenos у serás uno de ellos з ким пове- дбшея, від тогб й набербшея arrimo /771. наближення; підхід; зближення (військ)', 2. опбра; 3. пЯлиця; ціпбк; тростина; 4щопомбга, заступництво, підтрймка; 5. при- хйльність, схйльність, пристрасть; 6. пере- горбдка, переділка; 7. діал. criné, огорбжа, паркЯн (міждвома володіннями)
arrimón 1. adj що підлйзується, лйпне;
2. див. arrimadizo 2; 3. m вуличний роз- зЯва; 4. див. arrimadizo 3; estar de - під- стерігЯти, чатувЯти; hacer el - йти попід стіною, хапЯтися за стінку; нетвЯрдо тримЯтися на Horáx (про п’яного) arrinconado 1. віддЯлений, усамітнений;
2. залйшений, забутий; залйшений без увЯги
arrinconamiento m усамітнення, самотЯ arrinconar vt 1. клЯсти (стЯвити) в кут; 2. заганЯти в кут; 3. усувЯти (від роботи, з посади)-, звільняти (відобов’язків)', А. див. arrimar 3; -se усамітнюватися, віддалятися (від людей) arrinquín тдіал. див. arrenquín arriostrar vt тех. 1. скріплЯти, зв’язувати (розпірками, підпорами); 2. додавЯти жорсткості
arriquin тдіал., див. arrenquín З arrisado adj\, мйлий, привабливий, при- Ямний; 2. м’якйй, лЯгідний; привітний arrisar vt принбсити задовблення, рЯду- вати; -se ставЯти мйлим (приЯмним) arriscadero тдіал. екбля arriscado adj 1. смілйвий, безстрЯшний, рішучий; 2. спрйтний, мотбрний; меткйй;
3. скелястий; 4. діал. див. arremangado 2 arriscador /77збирЯч олйвок (що падають з дерев)
arriscamiento m див. atrevimiento arriscar 1. vt(v/) див. arriesgar(se); 2. (vi) діал. див. arremangar(se); 3. vi діал. до- сягЯти; наближЯтися; 4. вживЯти; -se 1. зриватися, пЯдати з висотй (про худобу,
2. піднімЯтися на гору (скЯлю); 3. гордй- тися, вихвалятися; 4. сбрдитися, драту- вЯтися; 5. діал. вйшукано одягатися; quien no arrisca, no aprisca рйзик — благородна спрЯва
arrisco /77 рйзик, небезпЯка arriscocho adj діал. неспокійний; бунтівнйй arritmia /і. неритмічність; 2. фізіол. аритмія
arrítmico ^'аритмічний; неритмічний arritranca f 1. наспйнний ремінь (упряжі)',
2. діал. див. arretranco; 3. Л. Ам. прикрЯ- са, зроблена без смаку arrizar vt мор. 1. брЯти рйфи у вітрйл;
2. піднімЯти і прив'язувати баркЯс; 3. прив’язувати, зв’язувати [під час хитавиці) arroaz m зоол. дельфін arroba f 1. арбба (міра ваги в Кастилії =
11,5 кг, в Арагоніт 12,5 кґ)\ 2. арбба (міра рідини)', 3. гйря вагбю в одну арббу; por -s /ос. adv. купами; echar por -s розду- вЯти; перебільшувати; згущЯти бЯрви; llevar la medía - Л. Ам. мЯти перевЯгу arrobadera f спец, дорбжній коток arrobadizo adju\о вдЯвано захбплюється arrobador а/учарівнйй, чудбвий arrobamiento m 1. зЯхват, захоплення;
2. екстЯз
arrobar vt іст. міряти на арбби arrobar vt привбдити в звхват, захбплю- вати; -se 1. прихбдити в зЯхват, захбплю- ватися; 2. прихбдити в екстЯз arrobinar псувЯти, робйти непридЯтним; -se псувЯтися, ставЯти непридЯтним arrobiñar vtcn. 1. стЯгувати, збирЯти (податки)', 2. займЯтися дрібнйми крадіжками; 3. ховЯти, перехбвувати (крадене) arrobo /77 див. arrobamiento 2 arrocabe m apxim. фриз arrocería /’рйсова плантЯція arrocero 1. я^рйсовий; 2. трисівнйк; 3. тор- гбвець рйсом; 4. діал. грубіЯн, хам; 5. діал. знЯхар
arrocinado adj худйй, замбрений, виснажений (про коня)
arrocinar vt 1. довбдити до скотйнячого стЯну; 2. Л. Ам. приббркувати, загнузду¬
вати (коня)\ ~se 1. звіріти, дохб^ити до скотйнячого стЯну; 2. шалЯно (сліпо) закохуватися; 3. Л. Ам. ставЯти слухнЯним (про коня)
arrochelarse діал. 1. не рушЯти з місця (про коня)\ 2. ставЯти на дибй (про коня)\
3. звикЯти до місця arrodeo /77 обхід; обхіднйй шлях arrodillada їдіал., arrodilladura f, arrodillamiento /77 КОЛІНОПреКЛОНІННЯ arrodillar 1. стЯвити на коліна; 2. и/(-se) ставЯти на коліна
arrodo adj удбеталь, в нЯдлишку, у велйкій кількості
arrodrigar, arrodrigonar vt стЯвити під- пбри (рогЯтини), підпирЯти (рослини) arrogación f 1. усинбвлення; 2. привлЯс- нення, припйсування собі (права, звання, повноважень)
arrogancia ft. зарозумілість, пихЯ; 2. мужність, хорббрість; 3. стрункість, стЯвність, статурність
arrogante adj 1. зарозумілий, пихЯтий;
2. мужній, хорббрий; 3. стрункйй, став- нйй,статурний
arrogar vt юр. усинбвлювати; -se припй- сувати (привласнювати) собі (права, повноваження)
arrojadera їдіал. нудбта, блювбта arrojadizo adj 1. метЯльний; arma - а метЯльна збрбя; proyectil - метЯльний снарЯд; 2. іст. хорббрий, безстрЯшний arrojado 1. а^'відвЯжний, рішучий; 2. трі сл. штанй
airojamiento т іст. див. arrojo 1 arrojar1 vt\. кйдати, метЯти, шпурлЯти; - una piedra кйнути (шпурнути) кЯмінь, за- пустйти кЯменем; 2. викидЯти; - fuera вй- кинути геть; 3. виганЯти; звільняти; 4. пЯ- хнути; 5. викидЯти (товари)', напбвнювати (риноії)\ 6. вйблювати, знудити; 7. складЯ- ти, давЯти в результЯті (про підрахунки)', ~se 1. кйдатися (вниз)', спрямовуватися; рйнутися; 2. ризикувЯти, натахЯтися себЯ небезпбку
arrojar2 гідіал. розжЯрювати (піч) arrojo /771. безстрЯшність, відвЯга; 2. діал. брунька, бутбн;3.л/^- блювбта, нудбта arrollado m 1. Л. Ам. Яловичий рулЯт;
2. діал. свинЯчий рулЯт arrolladura f, arrollamiento m 1. скручування, згортЯння; намбтування; 2. діал. обмбтка
arrollar vt\. скручувати, згортЯти (у трубку, 2. змбтувати, намбтувати; навивЯти, накручувати; 3. котйти, знбсити (вітром, водою)', А. змітЯти, знйщувати (перешкоди)', 5. примушувати тікЯти; громйти, розгромлювати (ворога)-, 6. бентЯжити; пере- магЯти, брЯти гбру (в суперечці)', 7. зби- вЯти, наїжджЯти (про машину)\ 8. топ- тЯти, зневажЯти (гідність, право)', 9. коли- сЯти, заколйсувати (дитину); 10. тавр. збивЯти з ніг, топтЯти (про бика)', -se
1. засукувати, закбчувати (рукава)', 2. діал. спец. утрамббвувати.трамбувЯти (дорожнім котком)
arromadizarse застудйтися, підхопйти нЯжить
arromar tfpобйти тупйм, притуплЯти (вістря)', -se ставЯти тупйм, притуплятися (про вістря)
arromper* і^розбрювати, піднімЯти (ціли-
»У)
arrompido m піднята цілинЯ arronzar 1. vt мор. піднімЯти, пересувЯти вантЯж (важелями); 2. vi надмірно відхилятися у підвітряний бік (про судно) arropado adj розбЯвлений виногрЯдним сирбпом (про вино)
arropamiento m одягЯння, прикривЯння, закутування
70
artículo
arropar1 vt\. одягЯти, прикрити; закутувати; 2. діал. підгортЯти [щеплену лозУ)\ -se 1. одягтися; прикривЯтися, закутуватися* 2. сл. готувЯтися; бути напоготбві arropar vt розбавляти винб сирбпом arrope т 1. виногрЯдний сирбп;2. ме- дбвий сирбп з лiкyвáльнoю травбю; 3. Л. Ам. кул. варбння, конфітюр arropea 1. кільцб (ланцюга)', 2. пута arropía /вар0ний мед arrorró т люлі-люлі (приспів колискової пісні)
arroscado adj гвинтоподібний arroscar vticr. 1. згортЯти спірЯллю; нада- вЯти фбрми cnipáni; 2. заґвйнчувати; -se завивЯтися спірЯллю arrostrado adj [вживається з присл. bien, mal) див. agestado
arrostrar иМ. сміливо йти назустріч, зуст- p¡4áTH віч-н0-віч [ворога, небезпеку); протистояти; 2. (vi) терпіти, винбсити; 3. роз- починЯти [важкусправу сміливо брЯтися arroyada f, arroyadero m 1. русло струм- Ká; 2. улбгбвина, промбїна (після сильного дощ 3. тдйбм (прибувЯння) води arroyar иМ. зрізувати промоїнами, улбгб- винами (про дощові потоки)', 2. заливЯти, текти (про дощові потоки); -se вкривЯ- тися промбїнами, улбгбвинами (після ДощУ)
arroyarse бот. вкривЯтися іржбю (пророслинні)
arroyo m 1. струмбк, потік; 2. лбже струм- Ká; 3. кЯмінь; 4. стічнЯ канЯва, водостік;
5. вулиця, бруківка; 6. потік; ~s de lágrimas потік сліз; ~s de sangre ріки крбві;
7.діал. мілковбдна, ané судноплЯвна річка; plantar (poner) a uno en el - викинути на вулицю, виставити за двбрі; no hay - sin fuente немЯє диму без вогню arroz m 1. рис; 2. діал. відварний рис; - con leche молбчна рисова Káiua; дитЯча гра (з танцями і співом)', - у gallo muerto (вживається здієсл. haber, tener) багЯтий стіл, бенкбт; día de comer - святкбвий день, свЯто; haber comido - con perico діал. бути дуже балакучим arrozal m рисове пбле arruchar гідіал. оббирЯти, залишЯти без копійки
arrufaldado adj 1. підібраний (про спідницю, рукави)', з відігнутими полЯми (про капелю)ї)\ 2. іст. див. arrufianado arrufar vt 1. гнути, вигинЯти; 2. лЯяти, винбсити догЯну; -se 1. бурчЯти, сваритися;
2. вигинЯти спйну (про кішкУ)\ 3. іст. хизу- вЯтися, чвЯнитися; 4. діал. дратувЯтися, сбрдитися
arrufianado adj безсорбмний, зухвЯлий, нахЯбний
arruga f 1. змбршка; 2. склЯдка; зббрка;
3. тех. загйн; А. діал. обмЯн, шахрЯйство arrugación f, arrugamiento m 1. бгЯння; зминЯння; 2. змбршкуватість (дефект тканини)
arrugar vt\. мбрщити, робйти змбршкува- тим; 2. насуплювати (лоб, брови)', 3. м’Я- ти, бгЯти (папір)', 4. закладЯти склЯдками (матерію)', 5. Л. Ам. докоти, сбрдити; -se 1. змбрщуватися, вкривЯтися змбрш- ками; супитися; 2. бгЯтися, м’Ятися; 3. зіщулюватися, жолббитися; сідЯти (про тканин^', 4. боЯтися; 5. ніяковіти, бентб- житися; 6. сл. тікЯти, змивЯтися arrugia 7золотЯ копЯльня arruinador 1. adj руйнівнйй, нищівнйй, спустбшливий; згубний; 2. m руйнівнйк, знйщувач, спустбшувач arruinamiento m руйнувЯння, розбрення, спустбшення
arruinar vt 1. (vi) руйнувЯти(ся), розбрю- вати(ся); спустбшувати(ся); перетвбрю-
вати(ся) на руїни 2. нйщити, псувЯти; - Іа salud занапастйти здорбв’я; -se 1.гй- нути; 2. псувЯтися; 3. розорйтися, збідніти; 4. Л. Ам. засихЯти (про рослини) airullador 1. ^'заколисливий; прибмний, пестлйвий; 2. підлбсливий, вкрЯдливий;
3. /77 підлбсник, облбсник
arrullar иМ. воркотЯти (про голубів)', 2. за- колйсувати колискбвою піснею; 3. нашіптувати ласкЯві словб, воркотЯти (про закоханий
arrullo /771. воркотЯння, туркіт; 2. ласкЯ- вий лбпет (закоханий, 3. колискбва пісня;
4. монотбнний шум; тйха заколйслива музика; dormirse al - de la lluvia заснути під шум дощу
arruma f 1. відділення в трюмі (для вантажу); 2. діал. купа, ropá arrumaco m (рі) 1. пбстощі, ніжні пбгляди;
2. екстравагЯнтні прикрЯси; крикливе вбраннЯ (зрбблене без смаку) arrumar vt мор. розміщувати вантЯж, розподіляти навантЯження (на судні)', -se хмЯ- ритися, вкривЯтися хмЯрами (про небо) arrumazar vt діал. див. arrumbar1 1; -se діал. див. acurrucarse arrumazón f 1. розміщення вантажу, роз- пбділ навантЯження (на судні)', 2. хмЯри (на горизонті)
arrumbación f 1. розставляння; укладЯн- ня; штабелювЯння (тех.)', 2. мор. вйзна- чення румба
arrumbador m укладЯльник; такелЯжник; вантЯжник
arrumbamiento m мор. курс, румб (судна) arrumbar1 vt 1. прибирЯти, засбвувати, закидЯти (непотрібне); 2. див. arrinconar 2,3; -se діал. 1. пліснявіти; 2. прокисЯти arrumbar мор. 1. vt визначЯти нЯпрям (румб); 2. vi прокладЯти курс; -se визначЯти полбження суднЯ arruncharse діал. 1. див. acurrucarse 1;
2. заплутуватися
arrunflar vt(vr) карт, зібрЯти багЯто карт однібї мбсті (у грі)
arrunzar vt діал. . заволодіти чужйм; привлЯснити чужб arrurrú /77 діал. див. arrorró arrutanado adj діал. жвЯвий; живйй arrutar гідіал. відганЯти птахів arsáfraga 7бот. крес-салЯт arsenal m 1. верф; 2. арсенЯл, склад збрбї і військбвого спорядження; 3. зббри, колбкція, арсенЯл; золотйй фонд arsénico хім. 1. а^'миш’якбвий; 2. /77мишЯк arsenioso adjмиш’яковйстий arta їбот. подорбжник artanica, artanita f бот. європбйський цикламен
arte amb. 1. мистбцтво, твбрчість; bellas -s вйтончені мистЯцтва; Academia de Bellas Artes АкадЯмія мистбцтв; -s plásticas образотвбрче мистбцтво; -s decorativas (aplicadas, industriales) при- кладнб мистбцтво; ~s gráficas графіка; - militar військове мистбцтво (військбва cnpáea); - popular нарбдна твбрчість; - escénico театрЯльне (сценічне) мистбцт- во; 2. мистбцтво, майстбрність; уміння; - oratoria орЯторське мистецтво; ритбри- ка; 3. профбсія, ремеслб; -s mecánicas рембсла; хйтрість, вйверт; malas -s негідні (нйці) збсоби; 5. (в поєднанні з buen, mal) схйльність, здбтність; 6. (рі) нбвід, риболбвна сітка; 7. Л. Ам. мить, момбнт; de - que іос. conj. іст. бтже, такйм чйном; de mal - іос. adv. у повному стбні; по ser (по tener) - ni parte не мбти жбдного стосунку; бути п’Ятим кблесом до вбза artefacto m 1. пристосувбння, прйстрій; механізм; 2. виріб, продукт; 3. махйня, громіздкб річ; 4. біол. артефакт
artejo /771. кісточка (пальця)', 2. анат. фа- лбнга (пальця)', 3. зчленувбння, суглбб;
4. зоол. члбник
artel /77 артіль; - agrícola сільськогоспо- дбрська артіль
artemisa їбот. полйн; чорнббиль artemisal m діал. збрості полину (чорнб- билю)
artemisia їдив. artemisa arteria f 1. анат. артбрія; - carótida сбнна арт0рія; - coronaria вінцбва артбрія; 2. головня артбрія, оснорнЯ магістрбль; 3. ел. фідер, живйльна лінія arteria /хйтрість, шахрбйство, підступність arterial adj артеріЯльний; tensión - артеріЯльний тиск
arterio(e)sclerosis f мед. артеріосклербз arterioso adj див. arterial artero а^'хйтрий, лукЯвий; підступний artesa fl. дерев’Яне корйто, лоток; - de lavado промивнб корйто; 2. канбе, пірбга, човник
artesanado m 1. ремісники; 2. реміснйче виробнйцтво
artesanía 71. ремісникй; 2. кустЯрний прб- мисел; ремеслб кустарЯ artesano m реміснйк, кустЯр artesiano adjартезіЯнський; pozo - арте- зіЯнський колбдязь
artesón /771. корйто, бЯлія; 2. архіт. софіт artético adj див. artrítico ártico adj арктйчний, північний; polo - Північний пблюс; círculo polar - полЯрне кбло
articulación f 1. з’єднЯння, зч0плення (дія)', 2. анат. суглбб, зчленувЯння; - del hombro (humeral) плечовйй суглбб; - ilíaca (coxal) тазостегновйй суглбб; 3. бот. зчленувЯння, коліно стеблЯ; 4. тех. зчленувЯння, з’єднЯння; шарнір; 5. тех. систбма вЯжелів 6. артикуляція; розбірлива (чіткЯ) вимбва; - artificial артикуляція за допомбгою губ (використовувана глухонімими); 7. діал. дбпит articulado 1. adj анат. суглббистий, зчле- нбваний; 2. бот. зчленбваний, колінчастий; 3. зоол. членистонбгий; 4. вирЯзний, розбірливий, членороздільний (про мову); 5. лінгв. Єднаний (сполучений) з артиклем; preposición -а сполучений при- ймбнник; 6. тех. зчленбваний; шарнірний;
7. /77парЯграфи, пункти статті (закону, договору)', 8. рі зоол. членистонбгі articular1 adj анат. суглббовий; reumatismo - суглббовий ревматйзм articular 1. vt з’0днувати, зв’язувати, зчленбвувати; 2. артикулювЯти, вимовляти чітко (розбірливо); 3. Л. Ам. бурчЯти, буркотЯти; 4. У/. Ам. сперечЯтися; 5. vi діал. сперечЯтися, сварйтися; 6. бурчЯти, буркотЯти
articulatorio adj мбвний; артикуляційний; órganos -s органи мовлбння articulista com. журналіст, -ка; Явтор га- збтної (журнЯльної) статті artículo /77 1. анат. суглбб; 2. фалЯнга (пальця)', 3. зоол. члбник; 4. бот. коліно стеблЯ; 5. словЯрна статтЯ; 6. стаття, па- рЯграф, пункт (закону, договору); - adicional додаткбва статтЯ; 7. стаття (газетна)', - de fondo передовЯ статтЯ; передо- вйця; 8. предмбт, вйріб, товЯр; -s industriales промислбві товЯри (вйроби); -s de amplio consumo товЯри ширбкого вжитку; -s de punto трикотЯжні вйроби; -s de primera necesidad предмбти пбршої необхідності; 9. іст. пЯлець (руки, ноги)',
10. іст. спрЯва, факт; 11. іст. хйтрість, лукЯвство, підступність; 12. юр. пункт; пи- тЯння; 13. лінгв. артикль, член; - definido (determinado) ознЯчений артикль; - genérico (indefinido, indeterminado)
71
artifara
З неозначений артикль; - de fe догм0т віри; - de la muerte передсмбртний час; formar (hacer) ~ de una cosa чинити пере- шкбди, ускл¿днювати cnpáey artifara, artife m сл. хліб artífice com. 1. художник; артист; майстер; 2. мáйcтep свобї cnpáBn; фахівбць;
3. мáйcтep, ремісник; 4. ¿втор, творець;
5. спрйтник
artificial adj 1. штучний; рукотвбрний; seda - штучний шовк; fuegos ~es феєр- вбрк; cabellos ~es перука; pierna ~ про- t¿3 (ногй)] 3. неприрбдний, ненатурбль- ний, фальшивий
artificiar vt іст. робити майстбрно artificiero /77 nipoTéxHiK artificio /77 1. мистбцтво, майстбрність; 2. уміння, спритність, вправність; 3. механізм, пристрій, пристосувбння; 4. фальш,
УДЗВбННЯ
artificioso adj 1. майстбрно зрбблений;
2. спритний, майстбрний; 3. штучний, неприрбдний; 4. вигбдливий; надиманий artiga f с.-г. 1. брання підсіки; 2. збрана підсіка
artigar vt с.-г. орбти підсіку artillado 1. ^‘оснбщений артилбрією; 2. т фортбчна (кораббльна) артилбрія artillar vt забезпбчувати (озбрбювати) apTHnépicio (фортецю, судно) artillería f артилбрія; ~ antiaérea зенітна артилбрія; - antitanque (contracarro) протитбнкова артилбрія; - autopropulsada (de asalto) самохідна артилбрія; - de campaña польовб артилбрія; ~ de gran (largo) alcance далекобійна артилбрія; ~ de costa (costera) береговб артилбрія; ~ naval морськб артилбрія; de ~ артилерійський; fuego de ~ артилерійський вогбнь; pieza de ~ гармбта; tropas (unidades) de ~ артилерійські частйни; parque de ~ артилерійський парк artillero /77 артилерйст artimaña /1. пбстка; 2. д/хитрувбння; 3. іст. спритність, впрбвність artista com. 1. артист; ~ del pueblo нарбд- ний артист; ~ dramático драматичний артист; - lírico бперний співбк; 2. артист, худбжник, мбйстер
artístico adj 1. артистичний; 2. художній; director ~ худбжній керівнйк artizar vt 1. робйти майстбрно; 2. іст. див. artificiar
arto /77 бот. ліціум, ліцій, дереза artolas fp!двомісне сідлб artrítico adj мед. артрйтний; подагрйчний artritis /77 мед. артрйт; подбгра artrópodos трізоол. членистонбгі aruacas, aruacos т р! арубки (індіанці в Венесуелі і Колумбії)
arveja f бот. 1. віка, журавлйний горбх; ~ silvestre луговйй горбшок, чйна; 2. Л. Ам. див. arvejo arvejo /77 бот. горбх
arvícola m зоол. водянб полівка, водянйй ЩУР
arzobispado m 1. архієпйскопство; 2. діал. палбц архієпйскопа arzobispal а^архієпйскопський arzobispo /77 архієпйскоп arzón /77 сідбльна лукб as /771. карт, туз; 2. однб очкб (в доміно)]
3. ас, мбйстер свобї спрбви; as de la aviación ас; as de oros сл. зад asa f 1. ручка (кошика)] вушко; 2. прйвід, мотйв; причйна; 3. сл. анат. вухо, вушнб рбковина; en ~s іос. adv. взявшись у ббки; ser (muy) del ~ бути нерозлучним другом asá: así que ~ так чи інбкше asacar vt\. добувбти, отрймувати, здобу- вбти; 2. стбвити за провйну; 3. використовувати як прйвід
asadero 1. a#придбтний для смбження;
2. /77 спекбтне місцб; пбкло; 3. іст. див. asador
asado m кул. смбжене м’ясо; ~ al asador Л. Ам. асбдо (м’ясо, смажене на рожні)] pasarse еі - діал. втрбтити нагбду asador m 1. рожбн; 2. жаровня; дбко; parece que come (ha comido) ~es нембв аршин проковтнув
asadura f\. (p/\ нутрощі, тбльбухи; 2. печінка і легбні, лівер; 3. анат. печінка; 4. іст. платнб за прогін худбби; 5. Л. Ам. смб- ження; echar las ~s пнутися зі шкури, трудйтися до сьбмого пбту; ser un(a)~ бути млявим, флегматйчним; por mi parte у la del cura, que se coman la ~ діал. мой xáTa скрбю, я нічбго не знбю asaeteador 1. adj що стріляє; 2. /77 стріл бць з лука, лучник
asaetear vt*\. стріляти з лука; 2. рбнити (вбивбти) стрілбю; 3. набридати, надокучати
asainetear vt кул. приправляти сіллю і пбрцем
asalariado 1. яс/нбйманий; obrero ~ нбй- маний працівнйк; 2. найманий, підкуплений; tipo - нбйманець, нбймит; 3. m нбй- маний працівнйк
asalariar vt призначбти (встанбвлювати) заробітну плбту
asalmonado adj 1. лосбсевий; 2. блідо- рожбвий (про обличчя) asaltador 1. а/# атакуючий, нападбючий, штурмуючий;. 2. m атакуюча (нападбюча) сторонб
asaltante com. нальбтчик, грабіжник asaltar vt\. атакувбти; штурмувбти (фортецю)] 2. нападбти, накидбтися; 3. наки- д0тися, наскбкувати, налітбти; 4. уражбти (про хвороб,У)] 5. охбплювати, заволо- дівбти (про лють, пристрасть)] 6. раптбво спад0ти на думку, осявбти (про думку, ідею)
asaltear vt грабувбти, займатися грабунком
asalto /771. нбпад, атбка; штурм, прйступ; batallón de ~ удбрний батальйбн; de ~ штурмовий; dar un - штурмувбти; ir al ~ йти на штурм; tomar por - брбти прйсту- пом (штурмом); - a la bayoneta штикова атбка; 2. натиск; 3. вйпад (у фехтуванні)]
4. змаг0ння у фехтуванні; 5. несподіваність, раптбвість; 6. діал. бал, тбнці asamblea f 1. зббри; ~ general загбльні зббри; 2. асамблбя, зббри (орган)] ~ legislativa (constituyente) законодбвчі (устанбвчі) зббри; Asamblea Nacional Націонбльні Зббри; Asamblea General de la O. N. U. Генербльна Асамблбя OOH;
3. військ, збір (сигнал) asambleísta com. учбсник, -ця асамблеї asar иМ. смбжити, підсмбжувати; 2. па- лйти, обп0лювати; 3. (а) надокуч0ти, набрид бти, допікбти; aún no asamosy ya pringamos ділйти шкуру невбйтого вед- мбдя
asarse задих0тися від спбки (задухи); ~ vivo задихбтися (вмир0ти) від спбки asarero m бот. тбрен asaz atfi/дбсить, достбтньо; дуже, вельми asbesto /77 азббст
ascalonia f6oT. цибуля-шарлбт, шарлбт ascáride fзooл. аскарйда ascendencia ЛІ. спорідненість по висхідній лінії; похбдження; 2. прбдки; 3. див. ascendiente 1.
ascender* 1. vi піднімбтися, схбдити; 2. (~se) ростй, зростбти, збільшуватися, (про рахунок, сумУ)] 3. (а) досягбти (про кількість)] los daños ascienden a un millón de pesetas збйтки сягбють мільйбна песбт;
4. просувбтися по службі; 5. vt підвйщу-
вати (просувбтися) по службі; ~ a general підвйщувати до звання генербла ascendiente 1. com. родич по висхідній лінії, прбдок; 2. /77 вплив, дія; авторитбт, морбльна перевбга; ejercer (tener) mucho ~ sobre uno сйльно вплйнуги на кого-н. ascensiyn f 1. схбфкення, підйбм; 2. ав. зліт; 3. рел. вознесіння (свято) ascencional adj 1. висхіднйй; 2. підйбм- ний, підіймбльний
ascensionista m 1. скелелбз, альпініст;
2. див. aeronauta
ascenso /771. схбдження, підйбм; 2. підвищення (просування) по службі; 3. надання чйну, присвбєння звання ascensor /77 ліфт; підйбмник; ~ de cargas вантбжний ліфт, вантажопідйбмник ascensorista com. ліфтбр; ліфтбрка asceta com. аскбт ascético adj аскетйчний ascetismo m аскетизм ásciro /77 бот. звіробій (різновид) asco /771. відрбза до їжі; нудбта; 2. огйда, відрбза; dar - викликбти відрбзу; 3. мер- збта, гидбта, пбгань; 4. страх, бстрах; 5. рі діал. прймхи, капрйзи; estar hecho un ~ бути замурзаним; погбно виглядбти; бути схбжим на всіх чортів; hacer ~s відвер- тбти ніс від чого-н.; no hacer ~s бути не- вередлйвим (в ЇЖІ)] ser un - бути огйд- ним, бридкйм (про вчинок)] 6. бути ні на що не придбтним, гроша лбманого не вартувбти
ascua /жар, розж0рене вугілля; ~ de ого виблйскуючий (блискучий) предмбт; | ~s! interj тьху, прірва!, хай йому грець!; arrimar el - a su sardina пильнувбти свої ін- тербси; не втрачбти нагбди; echar~s роз- пблюватися; рвбти і метбти; estar en ~s сидіти на гблках; sacar el ~ con la mano del gato (con mano ajena) чужйми рукб- ми жар загріббти
aseado яо/чйстий, охбйний; акурбтний asear vt (vr) 1. наряджбти(ся), вбирбти- (ся); 2. чйстити(ся); прибирбти(ся); при- вбдить (себб) до л£ду asebia /безббжник
asechamiento m, asechanza f(pi) пбстка asechar иґвлаштбвувати пбстку asedado adjшовковйстий asedar1 vt робйти шовковйстим (м’якйм як шовк)
asedar2 иґпересувбти, зсбвувати з місця asediar vt 1. облягбти; отбчувати; блоку- вбти; 2. напосідбти, набрид0ти, чіплятися (з розпитами, претензіями) asedio /771. облбга; levantar el ~ зняти облбгу; 2. набридбння, надокуч0ння aseglarado а^мирськйй, світський aseglararse розпустйтися, вестй світський (мирськйй) спбсіб життб (продуховну особу)
asegundar иґповтбрювати, робйти ще раз aseguración f 1. страхувбння; 2. іст. див. aseguramiento 1
asegurado 1. adj застрахбваний; 2. m страхувбльник; застрахбвана осбба asegurador /77страховйй агент, страховйк aseguramiento m 1. зміцнення, закріплення; 2. забезпбчення, гарантувбння; 3. страхувбння; 4. дбзвіл, прбпуск; ліцбнзія;
5. запевняння
asegurar иМ. укріплювати, закріплювати; підпирбти; 2. забезпбчувати цілість, клбс- ти в надійне місце; 3. оберігбти, захищб- ти; 4. запевнити, ствбрджувати; 5. забезпбчувати, гарантувбти; 6. (vr) страхувбти- (ся); ~ la vida (los bienes) застрахувбти життя (майнб); ~se 1. забезпбчувати (га- рантув0ти, захищбти) себб; 2. переконб- тися, упбвнитися; 3. встановйтися (про гарну погоді)
72
asignar
aseladero, aselador m сідало asemejar 1. vt (а) уподібнювати; робити схожим; 2. vi бути схожим; ~se (а) бути схбжим (на що-н.); уподібнюватися asemillar vi діал. запилюватися; зав’язуватися (про бутони)
asendereado adj 1. уторбваний; camino ~ уторбвана дорбга; 2. що вибився з сил; вйснажений прбцею; 3. переслідуваний; беззбхисний, бездбмний; 4. досвідчений, практичний
asenderear vtA. прокладбти дорбгу, стбж- ку; 2. переслідувати, гнбтися; 3. виснбжу- вати, стбмлювати; noráHO повбдитися asenso m згбда, схвблення; dar - повірити
asentada 7 de una - loe. adv. відрбзу, за одним прйсідом asentaderas fpiсіднйці, зад asentadillas; а - ioc. adv. по-жінбчому (сидіти верхи на коні)
asentado 1. adj статбчний, розсудливий, poзвáжливий; 2. стійкйй, міцнйй, постійний; 3. /77укладбння; закладбння; 4. Л. Ам. o6xáTKa (цвиіуна); a asentadas /ос. adv. іст. по-жінбчому (сидіти верхи на коні) asentador m 1. оптовйк (на базарі)\ перекупник; 2. каменЯр; 3. спец, долотб; зубй- ло; 4. рбмінь (для правки бритв); - de real іст. квартирмбйстер (в армії); - de vía бригадйр (на залізниці) asentadura 7 1. іст. див. asentamiento 1;
2. діал. мед. нетрбвлення шлунку asentamiento /771. усбджування; сидіння;
2. майстбрня, підприбметво; 3. розсудливість; розвбжливість; 4. іст. місцезна- хбдження; 5. іст. теритбрія, ділЯнка ¿емлі; 6. військ, вогнбва позйція; 7. іст. див. asiento 1; - de real військ, іст. розкварти- рбвування; постій
asentar* 1.саджати, усбджувати; 2.при- значбти (влаштбвувати) на роббту; 3. стбвити, встанбвлювати; поміщати; укла- дбти; 4. укріплювати; зміцнювати; 5. за- енбвувати, закладбти; 6. заснбвувати, відкривбти; 7. завдавбти (ударів); - una bofetada дбти ляпаса; 8. вирівнювати, зглбджувати; утбптувати; утрамббвува- ти; 9. точйти, прбвити (лезо); 10. припус- кбти, вважбти, допускбти; 11. стверджувати, запевняти; - lo dicho підтвбрджу- вати екбзане; 12. домовлятися, умовлятися; Гюгбджуватися; - las paces укла- дбти мир; 13. відзначбти; впйсувати, включбти, внбсити (до списку); 14. встанбвлювати, констатувбти; 15. Л. Ам. ба- раббнити, бити в бараббн; 16. Л. Ам. див. afectar; 17. Л. Ам. обкбтувати (авто); 18. vi дббре сидіти (про одяї); 19. пасу- вбти, лйчити; -se 1. сідбти (про птахів);
2. закріплюватися, міцно тримбтися; 3. влаштбвуватися, розташбвуватися, поселятися; 4. бути розташбваним (про селище); 5. осідбти (про пил); осбджува- тися, випадбти в бсад; відстбюватися (про рідину); 6. влаштбвуватися на роббту; 7. осідбти, просідбти (про будівлю);
8. неперетрбвлюватися(/7до/ж>) asentimiento m згбда, дбзвіл, схвблення; dar - дбти згбду, погбдитися asentir* vi (а) погбджуватися, виражбти схвблення
asentista m постачбльник aseñorado adj що видаб себб за сеньйбра aseñorarse Л. Ам. видавбти себб за сеньйбра
aseo /771. чистотб, охбйність, чбпурність; ~ personal особйста гігібна; 2. прикрбса, вбраннЯ; 3. ретбльність, старбнність; аку- рбтність; 4. стрункість, стбвність; постб- ва; 5. вбирбльня, туалбт asépalo adj бот. безпелюсткбвий
asepsia, asepsis їмед. асбптика aséptico adj мед. асептйчний asequible adjдосЯжний, можливий aserción /твбрдження aseriarse стбти серйбзним, посерйознішати asermonado adjповчбльний aserradero /77лісопйльня aserradizo adj підготбваний до розпйлу (про колодУ)
aserrado 1. а^'зубчбстий, пилкоподібний;
2. /77 пилЯння, розпйлювання aserrador 1. розпилювальний; máquina -а механічна пилб; 2. m пилЯр, пильщик; 3. погбний скрипбч aserradora /'механічна пилб aserradura 7 1. пилЯння, розпйлювання;
2. місце розпйлу; 3. рідив. aserrín aserraduría 7 лісопйльний завбд; лісопильня
aserrar* vtA. пилЯти, розпйлювати; 2. тер- лйкати (на скрипці)
aserrería 71. лісопйльня, цех розпйлювання; 2. ремеслб (профбсія) пйльщика aserrín /771. тйреа; 2. деревнб бброшно aserrío /77 Л. Ам. див. aserradero aserruchar v/Л. Ам. пилЯти ручнбю пилбю (ножівкою)
asertar k/затвбрджувати asertivo adj 1. ствбрдний, ствбрджуваль- ний; 2. лінгв., лот. асертйвний aserto /77 див. aserción asertorio adj А. ствбрдний, ствбрджуваль- ний; 2. лот. асерторйчний asesar 1. vt напоумлЯти; 2. vi взЯтися за рбзум
asesinar vtA. (злочинно) вбивбти; 2. мучити; завдавбти прйкрощів; 3. зрадливо чи- нйти, зрбджувати
asesinato m (злочйнне) вбивство; ~ en masa мбсові вбйветва, бійня; ~ premeditado юр. навмйсне вбйветво asesino 1. ас/смертонбсний, убйвчий; 2. m вбйвця
asesor /771. помічнйк, асистбнт; рбдник;
2. судовйй засідбтель; асбсор asesorar vt рбдити; вислбвлювати свою думку; -se (con, de) рбдитися, звертбтися за порбдою
asesoría ficT. 1. посбда асбсора; 2. платня асбсора
asestadura 71. прицілювання, навбдення;
2. завдання (ударУ)
asestar 1. vt 1. націлювати, навбдити (зброю); 2. спрямбвувати (погляд); навбдити (оінокль); 3. завдавбти (удару); - una puñalada рбнити кинджблом; - un tiro a uno вйстрілити у кого-н.; 4. замислювати, замишлЯти (недобре); 5. vi спрямбвувати пбгляд
aseveración, aseverancia f іст. твбрдження; запбвнення
aseverar иґетвбрджувати; запевняти asexuado, asexual ¿¿^'безстатбвий asfaltado m 1. асфальтувбння; 2. асфбль- това підлбга
asfaltar vt асфальтувбти
asfáltico adj асфбльтовий
asfalto /77асфбльт, бітум; estar uno en el -
діал. втр0тити роббту, опинйтися на вулиці
asfíctico adj задушливий; fenómenos -s ознбки ядухи
asfixia (мед. асфіксія, ядуха asfixiante adi див. asfíctico; calor - задушлива спека
asfixiar vt викликбти ядуху; задушувати (газами); -se 1. задихбтися, вмирбти від ядухи; 2. отруюватися гбзом asfíxico adj див. asfíctico asfódelo /77 бот. асфоділ, асфодбль así 1. adv так, такйм чйном; - o asá, - о -, - que asá, - que asado ioc. adv. так чи
інбкше; - están las cosas такі спрбви; la
vida es - такб життя; por - decir так би
мбвити; - sea хай буде так; 2. (вживаєть- !■■■■■
ся у знач, спонукальної частки) хай, не-
хбй; - tenga suerte нехбй йому пощас-
тйть; 3. (вживається для посилення) так,
настільки; - engordó que no lo conocí він
так поглбдшав, що я йогб не впізнбв; 4.
так ебмо, однбково; 5. (вживається для
вираження здивування, захоплення) то;
así ¿no me acompañas? то ти менб не
проводжбєш?; 6. (вживається у знач.
прикм.) такйй; quiero un libro - я хбчу
таку кнйгу; con gente - по trato з такйми
людьмй я не мбю спрбви; 2. соп/. -...
como як... так; es útil - en invierno como
en verano це корйсно як взймку, так і
влітку; 2. тому, внбелідок цьбго, такйм
чйном; se nos hizo tarde, у -, ya no
salimos булб пізно, і тому ми не поїхали;
3. нбвіть якщб; нбвіть так; no te lo dirá - se lo pidas він тобі не екбже цьогб, нбвіть якщб ти йогб попрбсиш, ni aún - llegas а tiempo нбвіть так ти не встйгнеш; - -, - по más ioc. adv. Л. Ам. так собі, не дуже; - mismo ioc. adv. тбкбж; - que ioc. conj. як тільки; бтже; тому; - como ioc. corij. як тільки; як, так ебмо як; - como -, - que - ioc. adv. як завгбдно, будь-якйм чйном; - pues тому; - у todo ioc. adv. незважбючи на все, незважбючи на це; лротб; aún - ioc. adv. нбвіть так
asíátic«o, -а 1. яс/азібтський; 2. т, 7азібт,
-ка, урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Азії asidamente adv рбзом, спільно asidero /771. ручка, рукоЯтка; 2. випадок, прйвід
asidor яо/чіпкйй
asiduidad 71. постійне відвідування (місця); visitar con - a uno чбсто відвідувати кого-н.; 2. посидючість, старбнність, ретбльність
asiduo adj А. чбстий, постійний, неодмінний; visitante - завсідник; cliente - постійний клібнт; 2. посидючий, старбнний, ретбльний
asiento /771. сидіння, місце; стілбць, крісло;
- levadizo (de quita у роп) знімнб (від- киднб) сидіння; sacar -s купити (при- дббти) квиткй (в театр); 2. місцезнахбд- ження, місцеполбження; estar (quedarse) de - жйти осіло, міцно осісти; 3. оенбва; дно (посудний); 4. те.х. ббза, оенбва, опб- ра; 5. бсад; 6. осідбння, утвбрення бсаду;
7. осідбння, просід0ння (будівлі); dar - осісти, просісти; 8. стійкість, стійкб полб- ження; 9. замітка, нотбтка, збпис; акт, про- токбл; 10. іст. мйрний дбговір; контракт, угбда (на державні поставкй); 11. нетрбв- лення шлунку; 12. Л. Ам.шахтбрське сб- лище; 13. твбрдість, постійність; 14. розсудливість, розвбжливість, здорбвий глузд; 15. порядок; впорядкбваність; 16. рі перлйни (неправильноїформй); 17. рі сіднйці, зад; 18. рі діал. рбзлад шлунку, про- нбе; - de colmenas відкрйта пбсіка; - de molino (de tahona) млиновб жбрно; de - ioc. adv. міцно, постійно; розсудливий, твербзий; розвбжливий; no calentar el - чбсто мінЯти роббту; не засйджуватися на однбму місці; pegársele a uno el - прилипнути до стільця (до місця); tomar - сідбти; поселЯтися; vivir de - діал. співмбшкати asignable adj А. що призначбється; 2. що асигнується
asignación 71. признбчення, вйзначення, встанбвлення; 2. асигнувбння asignado m 1. іст. асигнбція; 2. діал. зарплбта (урядовця)
asignar vtA. призначбти, визначбти, встанбвлювати; - una renta признбчити пбн- сію; 2. асигнувбти
73
asignatario
asignatario mJ!. Ам. ¡op. спадкобмець asignatura /дисципліна, предмбт, курс asilado /илюдйна, що отрймала притулок (пристанище)
asilar1 u/давбти притулок (пpиcтáнищe); -se 1. просйти притулку; 2. знахбдити притулок (пристанбвище), ховбтися asilar u/закладбти на зберігбння (корми, зерно)
asilenciar гідіал. замбвчувати, обхбдити мовчбнням
asilo1 т 1. притулок, пристанбвище; derecho de - політ, прбво притулку; pedir - просйти притулку; dar (conceder) надбти притулок; 2. притулок, будйнок опіки; - de ancianos притулок для людбй похилого віку; богадільня; - nocturno нічліжний будйнок, нічліжка; - de huürfanos сирітський притулок; дитЯчий будйнок; 3. заступництво, збхист asilo2 т ент. бвід, ґбдзь, сліпень asilvestrado adj бот. здичавілий (про рослину
asimetría /асиметрія asimétrico adj асиметрйчний, несиметричний
asimiento m 1. схбплювання, хапбння; 2. прихйльність; відданість asimilabilidad /засвбюваність asimilable adj 1. уподібнюваний, аси- мільбвуваний; 2. засвбюваний asimilación /1. уподібнення, асиміляція (лінгв.)\ 2. засвбєння, асимілЯція; 3. ос- вбєння; 4. прирівнювання; зіставлення asimilador adj 1. сприятливий за- свбєнню; funciones -as асимілювбльні функції; 2. асиміляторський asimilar 1. vt(vr) уподібнювати(ся), асси- мілювбти(ся) (лінгв.)\ 2. (vr) засвбюва- ти(ся); асимілювбти(ся); 3. освбювати, опановувати; 4. зіставляти; прирівнювати; 5. vi; -se бути схбжим asimilativa /сприйнятливість, тямущість asimilativo ас/асимілювбльний, асиміляційний
asimismo adv 1. такйм (же) чйном; так сбмо; 2. тбкбж, теж
asimplado adjjynm, дурнувбтий, придуркуватий, недоумкуватий, пришелбпуватий asimplarse 1. дурнішати, тупіти; 2. Л. Ам. втрачбти міцність (про вино) asín, asina adv див. así asincrónico, asincrono яс/асинхрбнний asíndeton тлінгв. асиндетбн asinino adj див. asnal 1 asíntota / asíntote m мат. асимптбта asir* 1. u/хапбти, схбплювати, захбплюва- ти; 2. vi приживбтися, приймбтися (про рослини^ -se 1. (a, de) хапбтися; 2. (a, de) скористатися нагбдою (прйводом); вче- пйтися; 3. (соп) посварйтися, зчепйтися asmando, -а іст;, asirUo, -а 1. adj ассирійський; 2. я?, /ассирієць, -йка; 3. mассирійська мбва
asísmico ^‘асейсмічний, сейсмостійкйй asistencia /1. присутність; наявність; 2. присутні, аудитбрія, публіка; lista de - спйсок присутніх; журнбл (у школі)', 3. долом бга, сприяння, підтрймка; - módica медйчна допомбга; 4. Л. Ам. кімнбта для прийбму гбстей, вітбльня; 5. рідопомбга;
6. (рі) тавр, помічникй торбро^на кориді);
7. Л. Ам. (casa de -) готбль, заїжджий двір asistenta /1. помічнйця настоЯтельки (монастиря, общини)', 2. прислуга, що прих- бдить (хбтня робітнйця); 3. іст. дружйна корехідбра
asistente /771. помічнйк; ассистбнт; 2. ден- щйк; 3. р! присутні; 4. іст. корехідбр; 5. діал. спупб
asistido /77 Л. Ам. тимчасбвий працівнйк (на шахті)
asistir 1. vt супровбджувати; 2. асисту- вбти, допомагбти; - en lugar de otro заміщбти, заступбти кого-н.; 3. допомагбти, сприЯти; 4. лікувбти, надавбти медйчну допомбгу; доглядбти (хворого)',
5. Л Ам. виступбти на збхист, борбтися;
6. діал. пропблювати; 7. vi (а) бути присутнім, перебувбти; - a las clases відвідувати занЯття; - en cuerpo (у alma) бути присутнім особйсто; 8. чбсто відвідувати, бувбти; 9. працювбти прислугою, що при- хбдить; 10. карт, ходйти в масть пбршому гравцю
asma їмед. бстма; - bronquial (cardíaca)
бронхібльна (серцбва) бстма asmar vt іст. 1. вважати; 2. припускбти, здогбдуватися; 3. порівнювати, зіставляти; 4. смілйво чинйти; 5. обдумувати, звбжувати
asmático мед. 1. adj астматйчний; 2. m астмбтик
asna /1. зоол. ослйця; 2. рібуд. крбквй asnada їдив. asnería 2 asnal adj 1. ослЯчий; 2. дурнйй; 3. грубий, брутбльний
asnalmente adv 1. вбрхи на віслюку; 2. грубо, брутбльно
asnear діал. 1. u/обзивбти віслюкбм; 2. vi поводитися (чинити) безглуздо (по-дур- нбму)
asnejón /77 СЛ. ВІСЛЮК, TynáK asnería / 1. табун віслюків; 2. дурість, тупість
asnerizo, asnero m іст. погбнич віслюків asnilla /1. кбзла; 2. буд. підпбра asnillo /77 ент. жорсткокрйла capaHá asnino adj див. asnal 1 asno /771. зоол. віслюк; 2. дурень, ббвдур, віслюк; apearse (caer) de su - вйзнати свої помилкй; no ver ajete (tres) sobre un - нічбго не б0чити далі свогб нбса asobear vt запрягбти; одягбти ярмб (на волів)
asocarronado ас^'хйтрий, лукбвий asociación /1. приєднбння, об’єднбння;
2. асоцібція, об’бднання; союз asociado 1. ^'супровбджувальний; 2. m член організбції (громади, товариства);
3. компаньйбн
asociamiento m 1. приєднбння, об’єднбн- ня; 2. збірн. члбни товариства (асоціації) asociar vt 1. (а) приймбти в товарйство (союз); залучати до участі; 2. прибднува- ти; 3. об’бднувати; 4. (а, соп) зв’язувати, асоціювбти; -se 1. вступбти (до організації), прибднуватися; 2. об’бд ну вати ся; 3. (а) асоціюватися
asociativo adj 1. що поєднує, зв’язує; 2. асоціативний
asocio тЛ. Ам:. en - de uno у співпрбці, в союзі
asofia /1. нерозсудливість, нерозвбжли- вість; 2. нбуцтво; незнання asolación їдив. asolamiento aselador 1. adj спустбшливий; руйнівнйй; guerra -а спустбшлива війнб; 2. т спу- стбшувач; руйнівнйк
asolamiento /77спустбшення, руйнувбння asolanar vt нйщити, сушйти (про вітер)', -se гйнути, висихбти (від вітру asolapar vt 1. буд. укладбти нбхлистом черепицю)', 2. текст, робйти лбцкани бортй); -se Л. Ам. буд. здувбтися пухи- рЯми (про штукатурку asolar*1 u/спустбшувати; руйнувбти; знб- сити; -se відстоюватися, давбти бсад (про рідин)/)
asolar u/висушувати (поля)', випалювати; нйщити (посіви, насадження); -se сбхну- ти, засихбти (про посіви, насадження) asoldar* vt іст. призначбти (виплбчувати) платню (солдатам)', -se наймбтися
asoleada fЛ. Ам. сбнячний удбр asoleado adj діал. 1. невпрбвний, незгрбб- ний; 2. грубий, неотбсаний; 3. обмежений, тупйй
asolear vt 1. виставляти на сбнце; -se
1. грітися на сбнці; 2. загорЯти, засмагбти;
3. Л. Ам. працювбти у пбті чолб; 4. вет. страждбти на задйшку (про тварин)', 5. діал. перегрітися на сбнці
asoleo /771. зігрівбння на сбнці; 2. загоряння, засмагбння; засмбга; 3. вет. задйшка (у тварин); 4. Л. Ам. відчай, безнадійність asollamar vtpian. пал йти; -se 1. діал. див. alorarse; 2. діал. червоніти (від засмаги) asomada /1. виглядбння, поЯва на мить (у вікні)', 2. тбчка бгляду місцбвості asomadero m діал. див. asomada 2 asomar 1. u/'покбзуватися, з’являтися, ви- мальбвуватися, ставбти вйдним; 2. и/ви- сбвувати, виставлЯти,покбзувати; прочиняти; -se 1. висбвуватися, покбзуватися; - se por (a) la ventana вйзирнути у вікбн- це; 2. злегка захмеліти; бути напідпйтку;
3. (в заперечній конструкції) цікбвитися (поверхнбво); дізнавбтися asombradizo adj 1. боязкйй, полохливий;
2. заст. тінйстий; тбмний, похмурий asombrar иМ. затінювати, кйдати тінь; 2. жив. відтінЯти, накладбти тіні; 3. (vr) диву- вбти(ся), вражбти(ся); 4. (vi) ляк0ти(ся), жах0ти(ся)
asombro m 1. здивувбння, пбдив; 2. захбп- лення, збхват; 3. страх, перелЯк; 4. ди- вовйжна людйна; 5. вражбюча річ; чудо asombroso adj 1. дивовйжний, вражбю- чий; 2. чудбвий, дивовйжний asomo /771. поЯва, проглядбння; 2. знак; прикмбта; озн0ка; 3. підбзра; припущення, здбгадка; ni por - іос. adv. жбдним чйном, ні в Якому pá3i, ніЯк asonada /(вуличні) заворушення; демон- стрбція протбсту
asonancia /1. співзвуччя; 2. відповідність, співвіднбшення; 3. ритор, асонбнс asonante 1. ^'співзвучний; 2. m літ. асо- нбнс
asonar* 1. vi бути співзвучним, асонувбти;
2. vt влаштбвувати демонстрбцію про- тбсту
asordar vtA. оглушбти (шумом, голосами);
2. приглушувати; заглушувати asosegar* іст. 1. заспокбювати, вгамб- вувати (запал, пристрасть)', 2. v/(-se) за- спокбюватися, вгамбвуватися asotanar u/робйти льох (підвбл) aspa /1. хрестовйна (з дощок)', 2. текст. мотовйло; 3. крилб вітрякб; 4. тех. лбпать, крилб; 5. гірн. місце пербтину двох жил aspadera їдив. aspa 2 aspado adj 1. скутий в рухах (тісною сукнею)', 2. геральд. хрестоподібний (про фігуру на полі)
aspar vt 1. мотбти (намбтувати) прЯжу;
2. розпинбти на хресті; 3. мучити, кату- вбти, стрбчувати; -se 1. старбтися; над- ривбтися; 2. кбрчитися, звивбтися (від болю)
aspaventar * 1. u/лякбти, страхбти; 2. vi (-se) лякбтися, страшйтися aspaventero, aspaventoso 1. adj що кривляється; що прикидбється; 2. m кривляка; облудник, удавбльник aspavientarse діал. 1. злякбтися; 2. напо- лбхатися
aspaviento m (рі) кривлЯння, ламбння; маніження
aspavientoso adj, m діал. дмв. aspaventero
aspearse стбмлюватися, відчувбти втбму у ногбх
aspecto /771. вйгляд, збвнішність; tener buen (mal) - дббре (погбно) виглядбти;
atacadera
2. po3TamyBáHHfl будівлі (стосовно частин світ)?)] 3. acnéicr; cTopoHá (явища)] un ~ particular xapaicrépHa рйса; 4. лінгв. ac- гюкт, вид (дієслова)
asperear 1. vi Má™ терпкий смак; 2. vt (~se) іст. сбрдити(ся), злйти(ся); flpaiyeá- ти(ся)
asperete m див. asperillo aspereza /1. нерівність, шбрсткість (поверхні); niepmáBicTb (шкіри)] 2. тбрпкість;
3. жбрсткість, різкість (характер)?)] 4. су- вбрість (кліматУ)] 5. усклбднення; пере- шкбда, завбда
aspergear, asperger іїдив. asperjar asperges m 1. обпрйскування, оббризкування; 2. церк. окрбплювання (святоюводою)] dar - благословляти святбю во- дбю; 3. церк. кропйло; quedarse - залй- шйтися з нбсом
asperillo /77 тбрпкість, кислувбтий смак asperjar vt 1. оббризкувати, обпрйску- вати; 2. церк. кропйти, окрбплювати aspernible ^'нікчбмний; нйзького похбд- ження
áspero adj 1. нерівний, шорсткйй, uuepexá- тий; 2. нерівний, пбгористий, пересічений (про місцевість)] 3. терпкйй^ киcлyвáтий;
4. стрбгий, сувбрий; непривітний; 5. сувб- рий, жорстбкий; 6. різкйй, пронйзливий (про звук, голос)] 7. важкйй, складнйй; 8. непогбжий
asperón1 /771. мін. пісковйк, піщбник; 2. то- чйльний кбмінь (брусоК)] шліфувбльний кбмінь
asperón2 adjЛ. Ам. терпкйй asperonar иґшліфувбти (каміння, мармур) aspersión / 1. розбризкування, розпйлю- вання; 2. обпрйскування; 3. церк. окрбплювання, благословбння aspersor /77 тех. розбрйзкувач; спрйнклер aspersorio /77 церк. кропйло áspid, áspide m зоол. бспід (змія) aspillera /амбразура, бійнйця aspiración / 1. вдихбння, вдих; 2. тех. всмбктування; відсмбктування; 3. тех. тй- га, вентиляція; ~ тесбпіса примусбва вентилйція; 4. муз. четвбртна пбуза; 5. лінгв. прйдих; 6. прбгнення, прйстрасне бажйння, жаг£; 7. (рі) інтербси, потрбби, збпити
aspirado 1. adj лінгв. придихбвий; 2. m лінгв. аспірбта; 3. іст. див. aspiración 1 aspirador 1. а^'втйгувальний, усмбктува- льний; 2. що вдихбє; 3. прбгнучий; жа- дбючий; 4. /77 тех. acnipáTop; витяжнйй вентилйтор; всмбктувальна Tpy6á; - de humos димотяг; - del gas газовлбвлю- вач, газопоглинач aspiradora /пилосбс, пилосмбк aspirante 1. adj всмбкгувальний (про насос)] draga - землесбс; 2. /77претенд0нт; кандидбт
aspirar vt 1. вдихбти; 2. дйхати; - el aire fresco подйхати свіжим повітрям; 3. втягувати, всмбктувати, поглинбти; 4. (а) претендувбти; прбгнути; 5. лінгв. вимовляти з прйдихом; 6. ют. надихбти aspirativo adj лінгв. придихбвий aspirina / фарм. аспірйн, ацетилсаліцй- лова кислотб
asquear 1. vi(vt) відчувбти огйду, відрбзу; 2. викликЯти огйду, відрЯзу; 3. набрйдну- ти, бути тягарбм
asquerosidad /1. бруд; 2. гидбта, мерзбта asqueroso, asquiento adjflian. 1. бридкий, огйдний; мерзбнний, нудбтний; tipo - мерзбнний тип; 2. бруднйй, замурза- ний; забруднений, загйджений, запаскуджений
asta /1. піка, спис; 2. держбк (списа, прапора)] флагштбк; arriar la bandera a media - трбхи спустйти npánop; 3. р^чка,
рукоЯтка, держак (інструмента)] 4. ріг (тварини)] 5. тех. штбнга; стрйжень; ~ del ancla стбвбур Якоря; 6. жив. ручка пбн- зля; darse de las ~s зчепйтися урукопЯш; перелбюватися, пікіруватися; несамовй- то сперечбтися; dejar en las ~s del toro кйнути напризволяще; el que io tiene lo gasta, y si no, se lame el ~ жити відповідно до своїх стЯтків astabandera fJl. Ам. держЯк, флагштбк astado adj 1. рогатий (про тварину)] 2. жив. нacáджeний на ручку (про пензель) astático adj астатйчний, нестійкйй, обірваний
astear \гідіал. бйти рогами asteísmo m ритор, астеїзм, тонка ірбнія astenia їмед. астенія asténico мед. 1. ^'астенічний; 2. m астенік
áster /77 бот. Яйстра
asteria f\. MÍH. астроліт; 2. зоол. астбрія, морськб зірка
asterisco /77 полігр. астериск, зірочка asterismo m астр. сузір’я asteroide 1. а^'зірчбстий, що Máe фбрму зірки; 2. /77 астр. астербїд, малб планета astifino ао/тонкорбгий astigmático adj астигматйчний astigmatismo m астигматйзм astil /77 1. ручка, рукойтка; топорйще; 2. держЯк; 3. пЯлиця, стбвбур (стрілй)] 4. ко- рбмисло (терезів)] 5. стрйжень (пера) astilla /1. скіпка; уламок, осколок; 2. Бург. скалка; 3. гребінь (для розчісування пряжі)] 4. карт, арго крап; añadir ~ s al fuego підливати олії в вогонь; hacerse ~s розбиватися вдрузки, розсипатися; sa саг ~ мати користь (прибуток) astillar 1. vt(vi) розщеплювати(ся), розко- лювати(ся); 2. М. розбивати (розрубувати) на шматки; ~se зазубрюватися astillazo m 1. подряпина (від скіпки)] 2. тріск (при розколюванні дерева) astillero m 1. судноверф, корабельна верф; стапель; 2. козли (для зберігання списів, nitf)] 3. склад лісоматеріалів; 4. М. лісосіка; en ~ на важливому (високому) посту
astilloso adj ламкий, крихкий astracan m 1. каракуль (хутро)] 2. товста шерстяна тканина (з начосом) astracanada /буфонада, гротеск astral adj астральний, зоряний; ano ~ зоряний рік
astreñir * ігідив. astringir astricción /1. стискання, стягування; ~ del estómago спазми шлунка; 2. примус, силування
astrictivo 1. adi9\mv\ стискає, стягує; 2. мед. в’яжучий, закріплючий; 3. який змушує, силує; 4. m див. astringente astrífero, astrfgero adj поет, зоряний, всіяний зорями
astringencia /1. в’яжуча дія (ліків)] 2. див. astricción
astringente m вяжучий (закреплюючий) засіб
astnngir*, astriñir * vt 1. стискати, стягувати; 2. змушувати, силувати astro /77 світило, зірка astrobiología / астробіологія astrodinámica /астродинаміка astrofísica /астрофізика astrofísico 1. ^'астрофізичний; 2. m астрофізик; 3. астроном astrológico adj 1. астрологічний; 2. астрономічний
astrólogo 1. adj див. astrológico; 2. m
астролог; 3. астроном astronauta com. астронавт, космонавт astronáutica / астронавтика, космонавтика
astronave /космічний корабель astronomía /астрономія astronómico adj астрономічний astrónomo m астроном astroso adj 1. нещасний; нещасливий; який приносить (пророкує) нещастя; 2. неохайний; неохайно вдягнений, обірваний;
3. ниций, підлий; мерзенний astucia /1. хитрість, лукавство, підступність; usar de ~s, o orar con ~ хитрувати, лукавити; 2. пронозливість astucioso adj див. astuto astuche m ч. накладка зі шкіри (на брюках для верхової їзди)
asturianismo m слово (вираз), властиві астурійському діалекту asturianjo, -а 1. adj астурійський; 2. т, / астурієць, -йка asturión1 /77 іхг. осетер asturión2 /77 конячка, конячина astuto adj\. хитрий, лукавий; підступний;
2. пронозливий; виверткий
asuana / Перу посудина (для зберігання чічі)
asueto /77 (короткий) відпочинок asumir вбрати на себе (відповідальність, обов’язки)] приймати (пост, титул) asunceño, -а т, /уродженець, -ка (житель, -ка) міста Асунсьйона (столиці Парагваю) asunción /1. церк. Успіння; 2. сходження (на престогі)
asuntar vi Ц. Ам. бути надто цікавим, пхати носа в чужі справи asunto m 1. предмет, питання, тема (обговорення, доповіді); 2. сюжет, тема; зміст;
3. справа, обовязок, заняття; ~de trámite поточні справи; у - despachado (terminado) і ділу кінець; el - es que... річ у тім, що....; 4. затія, діло; дільце; ponerle ~ а uno Ам. звертати увагу на кого-н. asurar vt 1. пересмажити, спалити (іжУ)]
2. висушувати посіви (про сонце)] 3. приставати, допікати, не давати спокою
SKOMy-н.)] ~se 1. підгорати, пригорати про страв)?)] 2. сохнути, згорати на сонці про посіви)] 3. турбуватися, тривожитися; 4. смажитися (на сонці) asurcado adj поораний asurcano ^суміжний, сусідній (про землі) asurcar vt проводити борозни, борознити asustada ЇДом. Р:, П.-Р. сильний переляк asustadizo adj боягузливий, лякливий, несміливий
asustado adi Перу відсталий у розвитку (про дитину) astistador adj страшний asustar vti. лякати, залякувати, наводити страх; 2. відлякувтаи (тварин, птахів)] ~se лякатися, боятися atabacado adj 1. тютюнного кольору;
2. Бол. пересичений, ситий по горло atabacarse Ам. отруюватися (тютюнові) atabal m муз. 1. литаври; 2. барабан; тамбурин; 3. див. atabalero; 4. Куба ата- баль (негритянський танець)] traer los ~es a cuestas бути відомим шахраєм atabalear vi 1. цокати копитами; 2. грати на литаврах (барабані); 3. барабанити пальцями (по столУ) atabalero /77литаврщик, барабанщик atabanado ^'чубарий (про масть коня) atabardillarse захворіти черевним тифом atabascos m рі атабаски (індіанці в Мексиці й США) atabe /77 віддушина
atabemado adj що прода0ться на розлив (про вино)
atabladera / 6opoHá; волокуша atablar vt боронув0ти atacable я^'відкрйтий (зручний) для Hána- ду; вразливий atacadera їгірн. забійник
75
atacado
atacado adj 1. боязкий, нерішучий; легкодухий; 2. нещасний, жалюгідний; 3. скупий, дріб’язкбвий; 4. сл. вбитий удбром нoжá, зарізаний
atacador 1. adj атакуючий, нападбючий; нacтyпáючий; 2. т військ, ббнник; 3. див. atacadera; 4. Л. Ам. гордій; 5. сл. кинджбл atacadura ft atacamiento т зав’язування; зашнурбвування; застібування atacar vt 1. (vr) зав’язуватися; зашнурб- вувати(ся); застіббти(ся); 2. напбвнюва- ти, набивбти; 3. військ, забивбти (заряд, лихі)-, 4. атакувбти, нападбти; кидатися, накидбтися; 5. запербчувати, сперечб- тися; 6. братися; розпочинбти; 7. нападбти (про хворобу, сон); 8. стійко знбсити (біль, негаразди); 9. загрбти, пролунбти; la banda atacó una marcha оркбстр за- грбв марш; 10. хім. діяти; всгупбти в ребк- цію; 11. хім. травити; роз’їдбти, короду- вбти
atáctica /’безлбдність; нерегулярність atáctico ас/безлбдний; нерегулярний atache тдіал. затискбч (для паперів) ataderas fpi підв’язки (для панчок) atadero т 1. прив’язь; 2. місце для прив’язі; 3. гак, кільце (для прив’язі); 4. за- лбжність, скрутнб станбвище; 5. Л. Ам. див. ataderas; no tener - бути нетямущим; бути сумбурним (незв’язним) atadijo т 1. вузлик (недбало зав’язаний);
2. див. atadero З
atado 1. adj боязкий, соромливий; 2. забитий; тупувбтий; 3. т вузол, зв’язка; 4. Л. Ам. пбчка (цигарок)
atadura f 1. зв’язування, перев’язування;
2. в’язбння (снопів); 3. мотузка, шнур;
4. зв’язбк; узи; 5. пута atafagar vt 1. одурмбнювати, дурмбнити, запбморочувати (про сильний за па і;
2. набридбти, докучбти; ~se очманіти (від сильного запаху)
atagallar vt 1. мор. йти на всіх вітрилах;
2. діал. пблко бажбти, жадбти ataguía /перемйчка ataharre тшлей (частина збру)) atahona Л/ілин
atahonero m мірбшник, мбльник ataja 1. f Л. Ам. див. ataharre; 2. m діал. збіглий злочйнець atajada fflian. найкорбтший шлях atajadero /77грббля, загбта atajadizo m 1. перегорбдка; шйрма; 2. ого- рбжа, паркбн; 3. відгорбджене місце atajador 1. adjщо загорбджує шлях; 2. від- горбджувальний; 3. тЛ. Ам. стбрший пог- нич; 4. діал. погбнич; 3. військ, іст. розвідник; ~ de ganado іст. конокрбд atajar 1. и/'йти найкорбтшим шляхбм, ско- рбчувати шлях; 2. вигравбти час; 3. йти напереріз; перегорбджувати шлях; 4. від- горбджувати, відділяти (стіною, ширмою, огорожею); 5. скорбчувати (текст); 6. стрймувати, перешкоджбти; переривбти; - el fuego погасйти, вогонь; - un pleito припинйти супербчку; 7. відділйти (частину стада); ділйти худббу на невелйкі стбда; ~se 1. бентбжитися; ніяковіти; за- тинбтися (від сорому); 2. діал. напивбти- ся, п’яніти
atajasolaces m скандаліст atajea, atajía fflne. atarjea atajo m 1. стежина, доріжка; найкорбтший шлях; echar por el ~ йти найкорбтшим шляхбм; 2. купюра; 3. відокрбмлення, розподіл; розгорбджування (стіною, ширмою, огорожею); 4. малбньке стбдо; 5. купа; 6. зграя, банда; 7. парйрування (у фехтуванні); poner el - парйрувати; salir al ~ nepepBáTH, обірвбти; no hay - sin trabajo без Tpyqá не вйтягнеш і рйбку зі ставкб
atalajar vt (військ.) запрягати atalaje m 1. (військ.) див. atelaje; 2. див. ajuar
atalantar1 гідив. agraciar atalantar2 \гідив. aturdir atalas тр/атагм (кочові індіанці в Аргентині)
atalaya 1. /"дозбрна (сторожовб) ббшта, спостербжна вбжа; estar de - бути на вбрті; 2. панівнб висотб; 3. верхівка; "вер- хй”; 4. /лдозбрний, чатовйй, спостерігбч, наглйдбч; 5. сл. шахрбй, злодій atalayador 1. aqjr дозбрний, чатовйй; спо- стербжний; 2. /77 вартовйй, дозбрний, чатовйй; 3. спостерігбч
atalayar vt 1. оглядбти, спостерігбти (з башти, з висоти); 2. вистбжувати ataludar, ataluzar иґдавбти нбхил; робйти скіс
atamán m отбман
atamiento m 1. ббязкість. несмілйвість, соромлйвість; 2. заст. див. atadura; 3. іст. усклбднення; перешкбда, завбда; 4. іст. оббв'язок
atanatismo m 1. оббжнювання; 2. віра у безсмбртя душі atanco /77 перешкбда, завбда atanor /77 1. водопровід (з керамічних труб); 2. водопровідна трубб atanquía /мазь
atañedero adj іст. що стосується, що налб- жить
atañer* и/торкбтися, стосувбтися; зачіпб- ти; por lo que atañe а... що стосується... atapialar гідіал. обгорбджувати, обнбси- ти (паркбном)
atapierna f icr. підв’йзка (для панчохі) atapuzar гідіал. див. atestar11; ~se Л. Ам. переїдбти, об’їдбтися ataque m 1. атбка, нбпад; - aéreo повітряна атбка, нбпад з повітря; - a la bayoneta штиковб атбка; lanzarse al ~ кидатися в атбку; rechazar (repeler) un ~ відбивбти атбку; 2. риття траншбй (окб- пів); підкбп; 3. випад; нбпади; 4. нбпад, припбдок; удбр; - de apoplejía апоплек- сйчний удбр; 5. свбрка, сперечбння, супербчка; 6. лінгв. прйступ; - duro (fuerte) твердйй прйступ
ataquiza /’розвбдення виногрбду пброст- ками
ataquizar vt розвбдити виногрбд пброст- ками
atar vt\. зв’язувати, зав’йзувати, прив’язувати; ~ coa cuerdas зв’йзувати мотузками; - el caballo прив'язувати конЯ; 2. зв’язувати; заважбти, перешкоджбти; - de pies у manos зв’язбти по рукбх і Horáx; 3. зв’йзувати, з’бднувати (між собою); аі ~ de los trapos врбшті-решт, кінбць кінцбм, зрбштою; - corto a uno взйти за зйбра кого-н., схопйти за гбрло кого-н.; тримбти в залізному кулаці кого-н.; no - ni desatar верзтй, плестй нісенітниці atarantado adj 1. укушений тарбнтулом;
2. верткйй, вертлявий; 3. одурілий, очманілий
atarantar vt(vr)flne. aturdir(se); ~se 1. діал. поспішбти, квбпитися; 2. Л. Ам. жбдібно ковтбти, кваплйво їсти; 3. діал. підпйтй, хйльнути
ataraxia /’спбкій, душбвна рівновбга atarazana f 1. верф, док; 2. діал. вйнний пбгріб; 3. діал. будйнок з двосхйлим дб- хом; 4. сл. злодійське кубло atarazar і//кусбти (гризти, рвати) зуббми atardecer*1 vimpers вечоріти, сутеніти atardecer m Bénip; al - ioc.adv. Bénepi; надвбчір
atarear vt 1. давбти роббту (завдбння);
2. навантбжувати роббтою; ^se занурюватися в роббту, nopnHáTH з головбю в
роббту; ando (estoy) muy atareado у
MéHe справ по гбрло
atareó /77 Л. Ам. завантбженість роббтою, повсякдбнна збйнятість atarjea f 1. кам’янб покриття (трубопроводі; 2. стічнб трубá; 3. Л. Ам. див. alcantarilla; 4. діал. водонапірна ббшта atarquinamiento m забруднення (занб- сення) мулом
atarquinar игвкривбти (затйгувати) мулом (твбнню)
atarraga ficr ковбльський мблот atarragar vti. підганйти підкбву (під копито коня); 2. діал. забивбти цвйхи; приби- вбти цвйхами; 3. Л. Ам. об’їдбтися, пере- їдбти
atarrajar гідив. aterrajar atarraya fpn6. конічна риболбвна сітка atarrayar vt\. Л. Ам. ловйти рйбу нбво- дом; 2. діал. схбплювати; затрймувати;
3. Л. Ам. ловйти тварйну (за допомогою ласо)
atarse 1. заплутуватися, загрузбти (у справах); 2. прив’язуватися, прихилятися; ~ a una sola opinión дотрймуватися однібї думки
atarugar vt 1. скріплювати дерев’яні де- тблі (чопами, цвяхами); 2. затикбти бтвір (посудини); 3. збивати з пантелйку; затикбти (затискбти) рот; 4. напбвнювати, на- бивбти; 5. див. atracar1; ~se 1. замовкбти; набрбти водй в рот; 2. див. atracarse;
3. див. atragantarse; 4. діал. бентбжити-
ся, НІЯКОВІТИ
atasajado adj в лежбчому полбженні (про вершника)
atasajar vt розрізати м’Ясо на шматкй atascadero m 1. болбто, драговинб, тря- совинб; 2. перешкбда, завбда atascado adj діал. впбртий, наполбгливий atascamiento m див. atasco atascar vt\. конопбтити; 2. (vr) засмічуватися), закупбрювати(ся); 3. заважбти, перешкоджбти (намірі; ~se 1. загрузбти, застрягбти (в оагнюці); 2. засмічуватися; закупбрюватися; 3. заплутатися; загрузнути (у справа^; 4. Л. Ам. страждбти на рбзлад шлунку
atasco /771. засмічення, закупорка; завбл;
2. перешкбда, завбда iatatayl interj 1. діал. (вживається для вираження відрази) фу!; 2. діал. (вживається для вираження болю) ах!, ой! ataúd /77 1. трунб; 2. атауд (старовинна міра сипких тіл)
ataujía /і. інкрустбція по метблу; 2. тонкб (філігрбнна) роббта
ataviar vt(vr)прикрашбти(ся), вбирбти(ся) atávico adj атавістйчний atavío /771. прикрбса, оздбблення; вбрання; 2. (рі) бдяг, с^кня; 3. (рі) прикрбси atavismo m атавізм ataxia fMep. атаксія atayotarse діал. бліднути ¡atchisl interj аухй!
ateca f\.icT. плбтений кбшик (з двома ручками); 2. Л. Ам. відкбтник водй (у шахті) atecomate m Л. Ам. посудина з гарбузб (кокбсового горіха)
atediante ¿ю/надок^чливий, набридливий atediar vt 1. навбдити нудьгу; 2. стбмлю- вати; набридбти, надокучбти ateísmo /77 атеїзм ateísta adj, com. див. ateo ateístico adj атеїстйчний atejo тдіал. див. atado З atelaje /77 військ, запрйжка, упрйжка atembarse діал. оторопіти, очманіти, оскаженіти
atemorar іст., atemorizar иґлякбти, викли- кбти перелйк; вселйти страх, залякувати; ~se лякбтися, бойтися
76
atisbo
atemperación /'пом’якшення, змЯншення atemperar гі 1. стримувати, пом’якшувати; 2. заспокбювати, втамбвувати біль;
3. пристосбвувати; прилЯднувати; - los gastos a los ingresos узгбджувати витрЯти з прибутками; -se 1. стримуватися; 2. пристосбвуватися atemporado adj іст. тимчасбвий atenacear гі 1. катувЯти розжЯреними кліщами; 2. мучити, терзЯти atenazar vt 1. див. atenacear; 2. зціплювати зуби
atención fA. yeára; atraer (llamar) la ~ привертіти yeáry; centrar la ~ сконцентру- bóth yeáry; prestar ~ звертЯти yBáry; dedicar ~ приділяти yeáry; despertar la ~ ви- кликЯти (пробуджувати) ¡HTepéc; merecer la ser digno de - заслугбвувати увЯги; con debida ~ з налЯжною увЯгою; en - de loe. prep. беручи до yeám; мЯючи на yeá3i; por - а... з повЯги до...; 2. люб’язність, ввічливість; 3. /?/спрЯви, оббв’язки; 4. р! потрЯби; 5. контрЯкт на закупівлю і прб- даж вбвни; ¡-I військ, пильнуй!; yeára!, оберЯжно!; діал. струнко! (команда) atendedor 1. ад/увЯжний, ввічливий, люб’язний; 2. ш увЯжна (ввічлива) людйна;
3. полігр. підчитувач
atenderM. viA.(а)(и)увЯжнослухати; 2.(а) брЯти до yeám, врахбвувати; 3. (а) увЯжно стЯвитися; 4. (и) піклувітися; наглядати, доглядіти; 5. обслугбвувати (іклієнтів), займЯ- тися (покупцек)\ 6. полігр. підчйтувати; 7. vt чекЯти, очікувати; 8. (vi) прихйльно приймЯ- ти; задовольняти (проханні atendible ад/гідний увЯги (повЯги) atendido adjЛ. Ам. ввічливий, чЯмний atendimiento тіст. очікування, чатувЯння atenebrarse темніти; заволікЯтися хмЯра- ми
ateneísta com. член атенЯя (література- наукового товариства) ateneo1 m атенЯй (література-наукове товариство)
ateneo2 adj афінський atener* 1. vi заст. (а, соп) йти (ходити) в нбгу (з ким-н.)\ 2. vt іст. дотримуватися (законів), підкорЯтися; -se (а) 1. прив’язЯ- тися, прихилитися (до кот-чого-н.)\ 2. застосовуватися, пристосбвуватися; дотрй- муватися
ateniense 1. adj афінський; 2. т, /'афінянин, -ка, житель, -ка Афін atenorado ад^тенорбвий (про голос, звук інструмента)
atentación fдив. atentado З atentadamente adv А. оберЯжно; розсудливо; 2. протизакбнно, незакбнно, неле- гЯльно
atentado A. adj розсудливий, розвЯжли- вий; 2. оберЯжний, зрбблений з оберЯж- ністю; 3. m зЯмах; 4. зЯмах, зазіхЯння; - contra la seguridad del estado зазіхЯння на безпЯку держЯви; 5. зловживЯння влЯдою
atentar 1. vt (a, contra) робйти зЯмах; ~ contra la vida de uno робйти зЯмах на життЯ; 2. (а) порушувати (закони), утискЯ- ти (права), діяти на збйток; 3. vi робйти зЯмах; -se діяти оберЯжно, виявлЯти стрйманість
atentatorio adj що рббить зЯмах atento adj А. увЯжний, пйльний; 2. (соп) ввічливий, чЯмний, увЯжний; - а... беручи до увЯги, що..., врахбвуючи, що..., мЯючи на увЯзі, що...
atenuación fA. змЯншення; ослЯблення; пом’якшення; 2. потбншення; 3. радіо загасЯння; 4. пом’якшення atenuante 1. adj юр. пом’якшувальний; circunstancias ~s пом’якшувальні обстЯ- вини; 2. /'пом’якшувальна обстЯвина
atenuar vt А. змЯншувати; ослабляти; 2. робйти тонкйм, стбншувати; 3. пом’якшувати; притуплЯти
atenuativo adj змЯншувальний; ослЯблю- ючий; пом’якшувальний ateo 1. adj атеїстйчний; 2. m атеїст, без- ббжник
ateperetarse діал. див. aturdirse atepocate m Л. Ам. зоол. пуголовок atercianado 1. adj що страждЯє на тридЯн- ну лихомЯнку; 2. m хвбрий на тридЯнну лихомЯнку
aterciopelado асу бархатистий aterimiento m заклякЯння, заціпеніння (від холоді
aterirse * замерзЯти, заклякЯти, ціпеніти atermal adj холбдний (про мінеральну воду)
atermancia f фіз. атермічність, нетепло- провідність
atármano, atármico adj фіз. атермічний, нетеплопровідний
aterrada f причЯлювання; підхід (наблй- ження) суднЯ до бЯрега aterrador adj страхітлйвий, жахливий aterrajar иґнарізЯти різьбу aterraje тА.див. aterrada; 2. ав. призЯм- лення, посЯдка aterramiento1 т страх, жах aterramiento2 тА. знЯсення, руйнувЯння; 2. пригніченість, смуток aterrar*11. v/скидЯти, валйти, перекидЯти на зЯмлю; знбсити, руйнувЯти; 2. ррикри- вЯти (засипЯти) землЯю; 3. пригнічувати; засмучувати; 4. Л. Ам. напбвнювати землЯю; 5. Л. Ам. запбвнювати землЯю; 6. гірн. викидЯти на повЯрхню (шлак, відходи); 7. vi приземлятися, робйти посЯдку;
8. підхбдити (наближЯтися) до бЯрега; причЯлювати (приставЯти) до бЯрега aterrar2 vt, ~se див. aterrorizar(se) aterrear див. aterrar11, 6 aterrecer* vt, ~se заст. див. aterrorizar(se) aterrerar гідів, aterrar11, 6 aterrillarse діал. перегрівЯтися на ебнці (про коней) aterrizador m ав. шасі aterrizaje, aterrizamiento m ав. призЯм- лення, посЯдка; - ciego (a ciegas) Сліпі посЯдка; - forzoso вймушена посЯдка; pista de ~ посЯдкова смуга; hacer ~ приземлятися
aterrizar vi ав. приземлятися, робйти (здійснювати) посЯдку aterronarse перетвбрюватися на грудки, розлЯмуватися на шматкй aterrorizar vt навбдити страх (жах); залякувати, тероризувЯти; -se відчувЯти страх (жах)
atesar vt А. заст. див. atiesar; 2. натягувати (вітрила)', -se діал. тікЯти atesoramiento mA. складЯння грбшей (цінностей); 2. ек. тезаврЯція, тезаврувЯння atesorar vt А. збирЯти грбші (цінності); 2. ек. тезаврувЯти; 3. таїти в собі (багатства); 4. володіти (достоїнствами) atestación f юр. свідчення, показЯння свідка
atestado1 m А. офіційний докумЯнт; 2. рі показЯння свідків; свідчення atestado2 адУвпЯртий atestadura f, atestamiento m напбвнення (по вінця, вщерть)
atestar*1 гіА. напбвнити, набивЯти (повінця, вщерть)', 2. вкладЯти, вставлЯти; 3. доливЯти сусло (в молоде вино після ферментації)', 4. годувЯти донЯхочу; -se об’їдЯтися, перепивЯти; напивЯтися (на- їдЯтися) донЯхочу
atestar2 vt засвідчувати, свідчити, давЯти показЯння, свідчення; ir (salir, venir) atestando рвЯти і метЯти, вЯргати блискавйці
atestiguación f, atestiguamiento m показЯння свідків
atestiguar гіА. давЯти показЯння; 2. свідчити, ДОВ0ДИТИ
atetar 1. гі годувЯти (дитинча); 2. vi діал. смоктЯти грУддь
atetillar vt обкбпувати (дерева) atezado adj А. чбрний, дуже тЯмний; 2. загорілий, смаглЯвий atezamiento m засмЯга atezar гі А. робйти глЯдким; полірувЯти; 2. чорнйти; робйти чбрним, -se 1. чорніти, ставЯти чбрним; 2. загорЯти, засма- гЯти, робйтися смаглЯвим atibar гі А. запбвнювати щЯбенем, землЯю (вироблену копальню)', 2. Л. Ам. мор. розподіляти вантЯж (у трюм) atiborrar гі А. напбвнювати, набивЯти; 2. (-se) див. atracar1 atibumar, atibunar гідіал. див. atracar1 aticismo m літ. А. атицйзм, 2. вйтонченіс- ть, ббразність мбви, вйшуканість стйлю ático 1. adj що похбдить (рбдом) з Аттики;
2. аттйчний (архіт.)', 3. /латтйчний діалЯкт (старогрецької мови)', 4. архіт. Яттик; 5. мансЯрда
atierre m А. порбда, що обвалйлася (у шахт)’, 2. засипЯння землЯю atierro тдіал. див. atierre 2 atiesar гі робйти твЯрдим (пружним); -se ставЯти твЯрдим (пружним) atigrado adj А. тигрбвий, тигрЯчий, смугЯс- тий як тигр; 2. тигрбвий (про масть) atijara fA. торгівля; 2. товЯр; 3. вЯртість перевЯзення товЯру; 4.винагорбда atildado адУвйряджений, вбрЯний atildadura f, atildamiento m 1. розставляння знЯку тйльди; 2. критйчне заувЯ- ження, осуд; 3. прикрЯса, вбраннЯ atildar гіА. стЯвити знак тйльди; 2. критику вЯти; засаджувати; робйти заувЯження;
3. багЯто прикрашЯти, вбирЯти; -se вби- рЯтися
atilintar гідіал. натягувати (мотузкj) atinado adj А. розумний, розсудливий, роз- вЯжливий; 2. вдЯлий, влучний; 3. своєчЯсний atinar viA. (а) влучЯти (вціль)', 2. (соп) на- штбвхуватися, нахбдити; 3. (vi) вгЯдува- ти, здогЯдуватися; - una solución знахб- дити рішення; 4. чинйти прЯвильно (роз- вЯжливо)
atinencia /77. Ам. див. atingencia atinente adj іст. що стосується atingencia fA. стосунок, віднбшення, зіткнення; співвіднбшення; 2. Л. Ам. розсудливість; такт; 3. Л. Ам. зв’язбк, стосунок;
4. діал. компетЯнція
atingir гідіал. утискіти, пригнбблювати; -se діал. засмучуватися atiparse див. atracarse1 atiplado adj висбкий, пискливий (про голос)', різкий (про звуї) atiplar и/підвйщувати тон (муз. інструмента, голос})', -se підвйщуватися (про тон муз. інструмента, голосі) atipujarse діал., atiputarse діал. див. atracarse1
atiquizar гідіал. підбурювати, збуджувати atirantar гіА. натягувати; 2. буд. накла- дЯти скріпи; укріплювати тЯгами; кріпити atiriciarse захворіти на жовтянйцю atisba тдіал. див. atalaya 4 atisbador 1. adj що спостерігЯє, висліджує; 2. т спостерігЯч, дозбрний, чатовйй atisbadura f, atisbamiento /лпідглядЯння, вистЯжування
atiabar гіА. підглядіти; вистЯжувати, під- стерігЯти, чатувЯти; 2. неЯсно бЯчити; -se виднітися
atisbo т А. див. atisbadura; 2. ознЯка, знак; hay un - de mejoría є ознЯка покращення; 3. припущення; здбгад
77
atizacandiles
atizacandiles m настирлива людина, при- néna
atizadero m 1. KOBánbCbKi міхи; 2. піддувб- ло; 3. двбрці тбпки (у плавильних печа^) atizador т 1. опблювач, кочегбр; 2. коцю- бб, кочергб; 3. давильник олйвок atizar1 vt 1. підтримувати, роздмухувати (вогонь); 2.3H¡MáTH Haráp (зісвічкй); 3. розпаювати, збуджувати (пристрасті, гнів);
4. бйти, завдавати удбру; - una bofetada дбти лЯпаса; ¡atiza! (вживається для вираження здивування і осудУ) ну і ну!, оцб так!
atizar2 іftJi. Ам. чйстити крбйдою atizarse з’їсти; вйпити atizonado adj рябйй (про масть коня) atizonar vt буд. зв’язувати клбдку встик; -se заражатися сбжкою (про злаки) atlacachimecas m рі атлакачимбки (індіанців Мексиці)
atlante /771. архіт. атлбнт; 2. міцнб (надійна) onópa
atlántico adj\. атлбський; 2. атлантйчний; Océano Atlántico Атлантйчний окебн. atlas /771. ¿тлас; 2. формбт креслярського nanépy (65X85 см); 3. анат. aTnáHT (перший шийний хребець) atleta /771. спортсм0н, атлбт; 2. силбч;
3. титбн (гігЯнт) думки atléticto 1. adj атлетйчний; de constitución ~а, de formas -as атлетйчної статури; 2. /77 іст. див. atleta atletismo /771. атлетйзм; 2. атлбтика, лег- Ká атлбтика
atmósfera, atmosfera /і. атмосфбра; 2. повітря (у приміщенні); 3. атмосфбра, обста- нбвка; отбчення, середбвище; en una - de amistad в дружній обстанбвці; 4. фіз. атмосфбра
átmosféric«o 1. adj атмосфбрний; precipitaciones -as атмосфбрні бпади; 2. m (рі) дад/b атмосфбрні перешкбди atoaje /77 буксирувбння, туєрне судно- плбвство
atoar vt мор. 1. буксйрувати, тягнути на буксйрі; 2. брЯти на буксйр atocia /'безплідність (у жінки) atocinado adjогрЯдний, товстйй atocinar vt 1. розбирЯти (свинячу тушУ); 2. засблювати (сало)\ 3. віролбмно (зрад- лйво) вбивбти; ~se 1. злйтися, дратувб- тися; 2. шалбно закбхуватися, втрачбти гблову (від коханні atocle /77 Л. Ам. вологий родіЬчий ґрунт atocha f бот. іспбнський дрік atochal m плантбція іспбнського дрбку atochar1 тдив. atochal atochar2 vt 1. напбвнювати дрбком; 2. на- бивбти, запбвнювати; -se мор. заїдбти (про кінці)
atochón тдив. atocha atojar vtJl. Ам. див. azuzar atol /77 Л. Ам. див. atole 1 atole /77 Л. Ам. 1. атбле (маїсовий напій); 2. атбле (танець і пісня) ; a caído у - на дібті; dar - con el dedo обвестй круг пбльця; dar - en calavera тримбти в залізному кулаці; ser un pan con - бути простачкбм; tener sangre de - бути xo- лоднокрбвним (незворушним) atoleadas f рі діал. атолебдас (народні святкування, на яких п'ють атоле) atolero 1. adj Л. Ам. ранкбвий, яскрбвий (про зірку); 2. /77 продавбць атбле atolón /77атбл, корбловий бстрів atolondrado adj 1. необбчний, нерозвЯж- ливий; 2. приголбмшений, врбжений atolondramiento m пбдив, приголбм- шення
atolondrar(se) див. aturdir(se) atoll тдив. atolón atolladero тдив. atascadero
atollar vi 3arpy3áTH в болбті (драговині, трясовині); -se див. atascarse З atomía їдіал. 1. пустощі, вйтівка; 2. негбр- ний вчйнок
atomicidad втомність; валбнтність atómico adj 1. бтомний; arma -а бтомна збрбя; bomba -а бтомна ббмба; energía -а бтомна енбргія; central -а бтомна електростбнція; núcleo - бтомне ядрб; número - бтомне числб; peso - áTOMHa eará; 2. Атомбрний atomismo m філос. атомізм atomística /'атомістика atomístico adj атомістйчний atomización r1. атомізЯція; розпилювання; 2. подрібнення
atomizador m атомізбтор, розпйлювач, пульверизбтор; форсунка; - de pintura фарборозпйлювач, фарбопульт, пневма- тйчна щітка
atomizar і//1.розпйлювати; 2. подрібнювати; 3. розбивати, розчленбвувати; 4. винй- щувати, знищувати
átomo /771. фіз. ótom; ~s marcados (trazadores) мічені ¿томи; desintegración del
- розщбплення(рбзпад) бтома; 2. най- дрібніша частйнка, чбсточка atona /"вівцЯ, що вигодбвує чужб ягнЯ atondar і//давЯти шбнкеля atonía f мед. атонія, млЯвість atónico 1. adj мед. атонічний, млЯвий; 2. мед. що страждає на атонію; 3. див. átono; 4. заспокійливий, транквілізую- чий (про ліки)\ 5. хвбрий, що страждбє атонію
atónito а<#здивбваний, врбжений, приголбмшений; quedarse - остовпіти átono adj лінгв. ненаголбшений atontamiento m одуріння, бдур, отупіння; приголбмшення
atontar, atontecer* vt (іст.) приюлбмшувати; отуплЯти; -se отуппги, сдургги, очманіти atorado adj діал. 1. нервбвий, збуджений;
2. примхливий
atorar11. и/завблювати; засмічувати; 2. vi (-se) засмічуватися; -se 1. див. atragantarse 2; 2. мор. заплутуватися (про якірний ланцю/); 3. Л. Ам. розлючуватися, ставбти скажбним atorar2 vt колбти (дрова) atorar vt брбтися (за роботу, до справи) atormentador 1. adjoónlcHm; 2. /77мучй- тель
atormentar vt 1. мучити, терзбти; кату- вбти; 2. (vr) засмучувати(ся); сбрдити(ся), дратувбти(ся)
atornasolado adj діал. що переливбється (про колір, фарби) atornillador тЛ. Ам. вйкрутка atornillar vt 1. уґвйнчувати, заґвйнчувати, приґвйнчувати; 2. закріплювати болтбми;
3. Л. Ам. чіплЯтися, набридбти atoro /77 Л. Ам. див. atasco atorozarse діал. див. atragantarse atorra їдіал. нйжня спідниця atorradero тдіа. нічліжка
atorrante 1. adj діал. бродяжницький; бро- дЯчий; 2. діал. ледбчий, що байдикує;
3. Л. Ам. безсбвісний, безсорбмний; 4. Л. Ам. бруднйй, неохбйний; 5. Л. Ам. нікчбм- ний; 6. тдіал. бродЯга, волоціЬга; І.діал. нербба, лбдар; 8. Л. Ам. Haxá6a, безсб- вісна людйна; 9. Л. Ам. нечепура, бруд- нуля; 10. Л. Ам. нікчбмність atorrantear, atorrar vi діал. тинЯтися, бродЯжити; байдикувбти atortajar іПЛ. Ам. див. aturdir atortolar vt 1. бентбжити; 2. приголбмшу- вати; 3. лякбти
atortujar ^/сплющувати, розплющувати atosigado adj 1. завблений роббтою; збгнаний; 2. діал. одурілий, очманілий
atosigador 1. adj отруйний, отруйливий;
2. бблісний; 3. /77 отруйник, отруювач;
4. мучитель
atosigamiento т отруєння atosigar1 ^/отруювати atosigar vt 1. квбпити; поганЯти, підганяти; 2. заїздити, 3amáTH atóxico зо/неотруйний atrabajado adj 1. що запрацювбвся; 2. завблений роббтою; 3. вимучений, надуманий (про стиль, вірші) atrabancado adj 1. діал. що заплутався в боргбх; 2. Л. Ам. нерозвбжливий, нерозсудливий; необбчний atrabancar1 vt 1. робйти поспішно (не- дббло); 2. (vi) пересукувати, перестрибувати; лбгко долбти перешкбди atrabancar \4діал. див. abarrotar atrabanco т 1. недббла (неохбйна) ро- ббта; халтура; 2. великі крбки (стрибкй);
3. діал. перешкбда, завбда, перепбна atrabiliario adj похмурий, жбвчний atracable adj див. abordable atracada1 /77. Ам. див. atracón1 atracada2 /мор. швартувбння.причблювання atracada3 fñ. Ам. сварка, бійка atracadero /77причбл, прйстань (для невеликих суден)
atracado adj діал. 1. стрбгий, сувбрий (про людину?); 2. скупий, скнбрий atracador т грабіжник, нальбтчик atracar1 і//годувбти донбхочу; обпбювати; -se об’їдбтися; обпивбтися atracar 1. vt мор. швартувбти, стбвити на причбл; 2. vi приставбти, причблювати, пришвартбвуватися; -se діал. прибдну- ватися до думки
atracar3 vt\. грабувбти, робйти нальбти; 2. діал. бити, лупцювбти; -se Л. Ам. сва- рйтися; бйтися
atracazón т діал. 1. насйчення, пересй- чення; 2. тйснява, штовханйна atracción /і. фіз. тяжіння; - molecular молекулярне зчбплення; - universal всесвітнє тяжіння; 2. привббливість, принбд- ливість; 3. пбтяг, симпбтія; 4. атракцібн;
5. лінгв. атрбкція
atraccional adjпривббливий; принбдний atraco т сл. наліт, нбпад, грабіж atracón1 /77 пересичення, ненажбрливість; darse un - наїстися донбхочу atracón2 тдіал. пбштовх, стусбн atracón3 /77 Л. Ам. див. atracada3 atractivo 1. adj притягальний; 2. привббливий, принбдний, чарівнйй; 3. т привббливість, принбдливість; чарівливість atractriz adj фіз. притягальний atraer* иМ. притягувати; 2. привбблюва- ти, притягувати; 3. (-se) привертбти, схи- лЯти на свій бік; - a su bando привернути на свій бік; 4. залучбти, втягувати; замб- нювати; - con promesas заманйти обіцянками
atrafagar і//(-se) бути переобтяженим роббтою; поринбти з головбю в роббту atragantar vt ковтбти через сйлу; -se
1. вдавйтися; поперхнутися; 2. затинятися; замовкбти; 3. ставбти попербк гбрла atraicionar vt зрбджувати atraidorado adj зрбдницький
atraillar vt\. мисл. брбти на смик, змикбти (собак); 2. переслідувати звіра, дичину (із зграєю собаії)\ 3. підпорядкбвувати, прибирбти до руки atramojar \гідіал. див. atraillar 1 atrampar vt 1. ловйти (пасткою); 2. заманйти, зловйти в пбстку; -se 1. потрапляти в пбстку; 2. див. atascarse 2,3; 3. заїдбти (безособ); 4. псувбтися (про засув, за- мо/ї)
atrampillar vt діал. 1. схопйти, повалйти;
2. див. acorralar
atusar
atrancar 1. vt зачиняти двері на збсув;
2. закупбрювати, засмічувати; 3. vi широко крокуBáTH; 5. переглядбти, npo6iráTn; -se 1. зачинйтися на 3ácye; 2. засмічуватися, закупбрюватися; 3. заклинюватися (про механізм, інструмент)] заїдбти (безособ.)] 4. Л. Ам. наполягти, стойти на CBoéMy
atranco, atranque тдив. atascadero atrapador m 1. тех. пбстка; 2. радіо ут\Ьв- лювач; - de ondas хвильовий фільтр; ~ de polvo пиловлбвлювач; пиловй кйме- ра, циклбн; Л. Ам. пилосбс atrapamoscas f бот. діонбя atrapar vtA. ловити; хапйти; 2. отрймати; підчепйти; - unresfriado схопйти нбжить;
- un buenempleo отрймати гйрне місце;
- unnovio підчепйти наречйного; 3. 06і дурити, ошукйти; quien anda primero, primero atrapa хто смілйвий, той і з’їв atrás adv 1. ззйду, позбду; de ~ ззйду, із збднього ббку; задній; las filas de - збдні рядй; 2. назйд; dar (hacerse) ~ відхбдити, відступбти, подавбтися назбд; dar paso - тех. дбти збдній хід; mirar ~ подивйтися назбд, озирнутися; para ~ назйд; у зво- рбтному нбпрямі; 3. давніше, раніше; años - кілька рбків тбму; desde muy (mucho tiempo) ~ з дйвніх пір, SAáBHa; hacia ~ навпаки; dejar - обігнбти, залишити позйду; перевершити
atrasado 1. adj що спізнйвся; llegar ~ спізнйтися; el reloj va - годйнник відстаб;
2. відстаючий, невстигбючий (про учня)] вiдcтáлий; 3. що заборговувбв; 4. тбмний, неосвічений; 5. m нбук
atrasar 1. vt відкладйти, відстрбчувати; перенбсити; 2. перевбдити назйд годйнник; 3. no3Ha4áTH зйднім числбм; 4. vi (~se) відставбти (про годинний -se 1. спізнюватися; 2. діал. захвбрювати, norá- но почувбтися; 3. Л. Ам. зазнавбти збйтків (у справах); 4. діал. порбнитися atraso m 1. відстрбчення; sin - нeráйнo, невЦклбдно; 2. затрймка, зволікбння;
3. спізнення, запізнювання; затрймка; 4. відставбння, відстблість; - mental мед. розумбва відсталість; 5. недорббка, недорббки; хвіст; 6. зблишок; 7. різабор- гбваність; 8. (рі) діал. погіршення (справ, здоров'я)
atravesado adj 1. попербчний, посилений nonepéK; 2. кособкий; 3. схрбщений; метйсний; 4. злий, підступний; 5. діал. мyлáтcький; метисний atravesador adj перетинбючий; що пере- хбдить nonepéK (наскрізь) atravesaño m попербчна бблка, nonepé- чина
atravesar* vtA. CTáBHTH (KnácTH) nonepéK;
2. лежбти nonepéK; 3. пронйзувати; 4. пе- peTHHáTH, перехбдити, переїжджбти; - una plaza перейтй плбщу; - un río a nado перепливтй річку; 5. загорбджувати; пе- регорбджувати; 6. стбвити (у грі, на пере- гона.л); 7. карт, бйти кбзирем; 8. наврб- чити; 9. мор. KnácTH в дрейф (судно)] 10. Л. Ам. сл. KpácTH (за допомогою навідника)] tener ~ado a uno не злюбйти atravesarse 1. ставбти nonepéK; 2. перети- нйтися; схрбщуватися; 3. втручбтися; пе- ребивбти; 4. раптбво траплятися (ставб- тися); 5. сварйтися, сперечбтися; 6. карт. робйти cTáBKy; 7. лягбти в дрейф (про судно)
atravieso тдіал. 1. перевбл; 2. карт, стбв- ка
atrecista com. 1. завідувач реквізитом; 2. машиніст сцбни atrecho тдив. atajo
atreguado adj 1. божевільний; 2. що пере- бувбє в cTáHi перемйр’я
atreguar vtA. дaBáTH перепочйнок; 2. ук- ладбти перемйр’я
atrenzo т Л. Ам. скрутнб станбвище, усклбднення
atresnalar иґскладбти в копйці (снопи) atrever vt вселйти смілйвість; ~se 1. (а, соп) насмілюватися, навбжуватися; 2. (соп) грубіянйти, грубйти atrevido 1. adj смілйвий, відвбжний, рішучий; 2. нахббний, зухвблий, нешанобливий, зневбжливий; 3. смілйвий, ризикбва- ний; визивнйй; un vestido ~ визивнй вбрання; 4. /нсмілйвець atrevimiento т 1. смілйвість, відвбга, рішучість; 2. зухвблість, нахббство atribución fA. лрисвбєння; наданий (прав)]
2. припйсування; стбвлення за провйну;
3. правб; повновбження, компетйнція atribuir* vt 1. присуджувати, привлбсню- вати; - un titulo honorífico присвбїти по- чйсне званнй; 2. припйсувати, визнавбти; - mérito стбвити в заслугу; 3. припйсувати, стбвити за провйну; 4. віднбсити за рахунок, пойснювати; ~se 1. припйсувати собі; 2. брбти на cé6e
atribulación Лиуки, терзбння atribular иґзавдавбти страждбнь, мучити, TepeáTn; -se страждбти, мучитися, терзб- тися; -se por poca cosa засмучуватися чйрез дрібнйці
atributar vt іст. оподаткувати (нерухомість)
atributivo adj 1. властйвий, притамбнний;
2. лінгв. атрибутйвний, означбльний atributo m 1. атрибут, ознбка; властйвість;
2. сймвол; 3. лінгв. іменнб частина прй- судка
atrición fA. покайння; 2. фіз. тертй; 3. сбд- но, подрйпина
atril m 1. пюпітр, пульт; 2. церк. аналбй atrillar vtA, молотйти; 2. бйти, молотйти; карбти
atrincar vi А, діал. прив’язувати; 2. Л. Ам. стйгувати, зв’язувати; -se 1. Л. Ам. упи- рбтися, наполягти; 2.завм0рти atrincheramiento m військ, оборбнні споруди, окбпи, траншйї atrincherar рйти траншйї (окбпи); ствб- рювати оборбнні споруди; -se перехбву- ватися в окбпах (траншбях) atrio m А, архіт. бтріум; 2. пбртик; галербя;
3. внутрішній двір; 4. архіт. мезонін; 5. пб- перть; 6. анат. бтріум, передсбрдя atriquinarse діал. опускатися, ставбти нйцим (підлим)
atristar vt іст. засмучувати, пригнічувати; -se засмучуватися, сумувати atrito adj що розкбюється; що кбється atrocidad fA. жорстбкість, звірство; 2.жах, кошмбр, бстрах; 3. обурливі словб (вчйн- ки)
atrochar vi А. ходйти по стежйнах (доріжках); 2. йти напростбць (найкоротшим шляхом)
atrofia fMefl. атрофія atrofiar vt викликйти атрофію; -se атро- фувйтися
atrojar vtA, склад0ти в комбру; 2. Л. Ам. присорбмити, примусити замбвкнути; -se Л. Ам. не знахбдити вйходу зі скрутнбго станбвища
atrompearse діал. палйти від кохйнням atronado adj А, оглушений, приголбмше- ний; 2. навіжбний
atronador adj гримлйвий, гучнйй; оглушливий; voz -а громовйй гблос atronadura /тлиббка тріщина (у стовбурі дерева)
atronamiento m А, оглушення; 2. приго- лбмшення; 3. див. aturdimiento З
atronar* 1. vi іст. гриміти, гуркотіти, гримотіти; 2. vt приголбмшувати; 3. отуплйти
4. оглушбти (тварину перед забоєм)] 5. тавр, вбивйти 6nKá (на кориді)] 6. зати- кйти вуха (коню) atroncarse остовпіти atropa í6ot. беладбнна, красйвка atropar vtA. збирйти в загбни; 2. в’язйти в снопй
atropelladamente adv безлйдно; пбс- піхом, нашвидкуруч, пбхапцем atropellado 1. ^поспішний, кваплйвий; 2. т Л. Ам. кул. фруктбве желб atrepellar 1. vt топтбти, чавйти; 2. штов- хйти, розштбвхувати; 3. збивйти (про коня, машин^)] 4. порушувати, зневажйти; - la justicia порушити закбн; 5. ображйти; принижувати; 6. робйти нашвидкуруч;
7. зігнути, зламйти (про нещастя)] 8. vi діяти без оглйдки, лізти напролбм; - por todos los obstáculos подолйти всі перешкбди; -se поспішати, квйпитися atropello m А. наїзд, зіткнення (автомобілів)] вулична пригбда; 2. насйльство, свавілля; 3. (рі) пбспіх. гонйтва atropina f0apM. атропін átropos feHT. мбртва головй (метелик) atropurpúreo а^чбрно-фіолбтовий atroz adj А. жорстбкий, неліЬдський, звірячий; 2. жахлйвий, кошмйрний, страшнйй; hemos pasado una temporada - ми пережилй страшні часй; tiene un genio - у ньбго погйний харйктер; 3. страшнйй, нестбрпний; un dolor - нестбрпний біль; un grito - несамовйтий крик; 4. величбз- ний, здоровбнний; 5. діал. потвбрний, огйдний, відрбзливий atruchado adjкрапчбстий (про чавун} про масть коня)
atruendo тдив. atuendo 1 atruhanado adj лукбвий, шахрбйський, крутійський
atuendo т А. пишнотб, рбзкіш, пбмпа;
2. вбраний, бдяг
atufar иґзлйти, дратувбти; -se 1. чадіти;
2. злитися, гарячкувбти, дратувбтися; 3. закисбти, бродйти (про вино)] 4. діал. див. aturdirse 1; 5. діал. пишбтися; чванитися
atufo т злість, роздратувбння atujar vtA. діал. див. azuzar; 2. діал. див. atufar
atumultuar vt влаштбвувати (внбсити) ббзлад
atún тА.іхг. тунбць; 2. ббвдур, тупбк, oné- цьок; por - у a ver al duque гнбтися за двомб зайцйми atunara ^місце лбву тунців atunera ^велйкий гачок (для лову тунців) atunero /77 А. торгбвець тунцями; 2. ловб- ць тунців
atuntunarse діал. А. ставбти анемічним, слббнути; 2. див. atontarse aturar vt щільно закривбти, закупбрювати aturbonarse вкриватися грозовйми хмб- рами (про небо) aturdido adj див. atolondrado aturdidor adj А. оглушливий (про удар)]
2. приголбмшливий, вражбючий aturdimiento m А. оглушення; 2. душбвне сум’яттй, потрясіння; 3. мед. контузія aturdir vtA. оглушбти; 2. приголбмшувати, вражбти; -se 1. бути оглушеним; 2. остовпіти ; обімліти; 3. чманіти, шаленіти, дуріти
atures /77р/атУри (індіанціу Венесуелі) aturrado adi діал. А. паралічний; 2. змбр- щений, зморшкуватий (про плоди) aturrarse діал. в’йнути, сбхнути aturrullar vt бентбжити; збивбти з панте- лйку; -se бентбжитися, ніяковіти atusar vtA. підстригбти, підрівнювати (волоссі)] 2. підстригбти (газон)] 3. приглбд- жувати, причісувати (волосся)] 4. Л. Ам.
79
atutía
Я підстригти (гривУ)\ ~se t. чепурйтися; вбирбтися; 2. діал. див. atufarse 2 atutía fx¡M. 1. бкис цинку; 2. цинкова мазь;
3. іст. ртуть
atutiplén adv вдбсталь, скільки душі завгбдно
auca /1. орніт. rycáK (домашній і дикий) ', 2. діал. м’який капелюх audacia /сміливість, відвбга audaz ¿¿^'смілйвий, відважний audibilidad /чутність; iHmites de ~ поріг чутності
audible ¿¿^'чутний
audición /1. слухання, вислухування; ~ de testimonios дбпит свідків; 2. прослухб- вування (концерту, опери, радіопрограми)', 3. концбрт, виступ audiencia /1. аудібнція, прийбм; conceder (dar) - дбти аудібнцію; 2. слухання спрб- ви (в судіу, hacer ~ слухати cnpáey (в суд)', 3. приймбльня; 4. суд, будівля суду;
5. судовйй бкруг; 6. р/дбпит сторін (у суд) audífono m фіз. 1. аудіфбн, слуховий апа- р0т; 2. див. auricular 2 audiofrecuencia /рад/озвуковб частотб audiómetro m аудібметр, вимірювач тбн- кості слуху
auditivo1* adj слуховйй; nervio ~ слуховйй нерв; 2. /77телефбнна слухавка auditor m 1. іст. слухбч; 2. телефбнна слухавка; 3. аудйтор, суддЯ; - de guerra (de ejército) військбвий суддя; ~ de marina морський суддЯ
auditoria /1. nocáfla аудйтора; 2. кабінбт аудйтора; зал засідань (в суд) auditorio1 /771. аудитбрія, слухачі; 2. ауди- тбрія, зал; 3. іст. див. audiencia З auditorio2 adj див. auditivo 1 auge /771. підйбм, рбзквіт; 2. астр. апогбй augur /771. іст. авгур; 2. див. agorero auguración /провіщання, пророкувбння augurador 1. ¿¿# пророкуючий, віщуючий; 2. /77 див. agorero augurar гідив. agorar augurio тдив. agüero augusto 1. adjsenmm, величний; 2. ав- густійший; висбкий, 3. /77кл6ун, блбзень aula /1. аудитбрія, клбсна кімнбта, клас; Aula Magna ¿ктовий зал; 2. палбц aulaga ґбот. колючий дрік áulico 1. з# двірський; придвбрний; 2. т придвбрний
aullador 1. adj що вйє, завивбє; 2. тзоол. ревун (південноамериканська мавпа) aullar иґвйти, завивати (про вовків) aullido, aúllo /77 виттЯ, завивбння aumentación /1. іст. див. aumento; 2. ритор. наростбння
aumentado adj муз. підвйщений (про тон) aumentar 1. vt збільшувати; підвйщувати; примнбжувати; розшйрювати; підсйлю- вати; 2. додавбти, надбавляти; 2. w'(~se) 1. збільшуватися, зростати; підвйщувати- ся, розширятися; посйлюватися; 2. рос- тй, досягбти успіху; 3. підіймбтися (в ціні)', 4. додавбти (увазі) aumentativo adj збільшувальний aumentista com. див. alcista 2 aumento m 1. збільшення, наростбння; прйріст; 2. (рі) підвйщення; приббвка, надббвка; 3. рі успіх, процвітбння, зростання; ir en ~s процвітати; 4. діал. при- пйска, постскрйптум
aun 1. adv (з наголосом aún) ще; дотепбр; aún está enfermo він ще хвбрий; 2. (з наголосом aún; припорівн. ст.) ще; si vienes tú lo pasaremos mejor aún якщо ти прййдеш, ми ще крбще проведбмо час; aún más більш тбго; 3. (без наголосу aun) нбвіть; no le dijo nada ni aun le saludy він йому нічбго не сказбв і нбвіть не привівся; 4. conj (без наголосу aun) xoná,
80
незважбючи на те, що; (ni) aun así все ж такй, незважбючи на це; aun cuando іос. conj. нбвіть якщб, xoná; aun cuando lo supiese, no lo diría нбвіть якщб б він знав, все однб не сказбв би aunar vt\. (vi) з’бднувати(ся), об’бднува- ти(ся); - esfuerzos об’бднувати зусйлля;
2. погбджувати; узгбджувати; уніфіку- вбти; - criterios узгбджувати тбчки збру aunchi тЛ. Ам. вйсівки
aunque conj y. oná; попри (незважбючи) на те, що; нбвіть (якщб); ~ haga mal tiempo, saldré de paseo незважбючи на погану погбду, я піду гулЯти; no dejes de venir ~ sea media hora прихбдь (хай) нбвіть на півгодйни; - más іос. соп), як (скільки) б не; пі ~ навіть (якщб) іаираі interj (звернення до дітей) ну!, нумо!, on!; de aúpa приголбмшливий aupar vt 1. піднімбти; 2. підсбджувати;
3. просувбти, проштбвхувати
aura1 /1. легкий вітербць, зефір; 2. пбдув, дйхання; 3. популярність, відбмість; визнання; 4. мед. áypa
aura2 f Л. Ам. зоол. Ьура, гриф; vomitar como - діал. не (вміти) тримбти язикб за зуббми
áureo 1. adj А. золотйй; 2. золотйстий; 3. m áypeo (старовинна кастильська золота монета)
aureola, auréola /1. оребл, сЯйво (астр.)', німб; 2. див. areola; 3. оребл слбви, слбва, відбмість
aureolado ¿¿^отбчений сЯйвом (ореблом) aureolar иґотбчувати ореблом aurícula /1. анат. передсбрдя; 2. вухо, вушнб рбковина; 3. зоол. рбковина (молюсків); 4. бот. ведмбже вушко auricular 1. adjaymmw, слуховйй; 2. скб- заний на вухо; табмний; confesóin - спб- відь; 3. /77 (dedo, ~) мізйнець; 4. телефбнна слухавка; 5. рі радіо навушники, го- ловнйй телефбн
aurifabrista m іст. золотйх справ мбйстер aurífero ¿¿У'золотонбсний, що містить зблото aurificar и/стбвити золоті плбмби (зубні) auriga m 1. візнйк; 2. (А.) астр. Візнйчий (сузір’я)
aurígero adj дів. aurífero aurirollado adj що відблйскує золотом aurista com. мед. отібтр aurívoro ¿¿^'жбдібний до зблота aurora /1. ранкбва зорЯ; despuntar (romper) la ~ займбтися (про зорю)', світбти (безособ)', 2. аврбра (релігійний спів)', 3. зорЯ, початок; 4. мигдбльне молокб з ко- рйцею; - boreal (polar) північне полЯрне сЯйво; ~ austral півдбнне сЯйво aurorar и/освічувати aurragado adjc.-г. noráHO обрбблений auscultación / мед. вислухбвування, аус- культбція
auscultar vt /иедвислухбвувати, аускуль- тувбти
ausencia /1. відсутність; неЯвка, прогул; ~ no autorizada (sin permiso, injustificada) самовільна відсутність (проіул); ~ Justificada відсутність з повбжної причйни; en - de... за відсутності; 2. час відсутності;
3. відсутність, нестбча; guardar (hacer) buenas (malas) ~s de uno дббре (погбно) говорйти про відсутнього; - enemiga de amor; cuan lejos de ojos, tan lejos de corazón геть з очбй — із сбрця геть ausentado adj див. ausente 1 ausentar vt\. видалЯти, відправляти; 2. усувбти, прибирати; ~se 1. бути відсутнім; вихбдити; 2. зникбти ausente 1. ¿¿# відсутній; 2. com. юр. відсутня осбба
ausentismo m 1. систематйчні прогули; 2. див. absentismo
ausentista com. прогульник, -ця ausoles /77 рі діал. тріщини у вулканічній порбді; гарЯчі джербла, гбйзери auspiciar \гіЛ. Ам. протегувбти, захищбти auspicio /771. прорбцтво; прикмета; ознб- ка, передвістя; 2. заступництво, опіка auspicioso adj 1. Л. Ам. з дббрим передвістям; 2. діал. що протегує; 3. Л. Ам. віщий, прорбчий
austeridad /1. тбрпкість; 2. стрбгість, су- вбрість; - de las costumbres сувбрість звйчаїв; 3. умертвіння плбті austero adj 1. терпкйй; 2. стрбгий, сувб- рий; 3. похмурий, непривітний austral adj 1. півдбнний; 2. півдбнно-по- лЯрний; polo ~ Півдбнний пблюс; hemisferio - півдбнна півкуля australiano, -a, australiense 1. ¿q/австралійський; 2. m, /австралієць, -йка austríaco, -а 1. ¿¿# австрійський; 2. т, / австрієць, -йка
austro /771. півдбнний вітер; 2. південь autarcía, autarquía feK. автаркія auténtica /1. оригінбл; 1. завірена кбпія;
3. посвідчення, свідбутво autenticación /1. посвідчення, засвідчення (підпис)))', 2. встанбвлення автентйч- ності (документа)
autenticar vt 1. засвідчувати; завіряти (автентичність)', 2. встанбвлювати автен- тйчність (документа, підписУ) autenticidad /1. оригінбльність, автентичність (документа); 2. достовірність (факту, відомостей)
autentico adj оригінбльний, спрбвжній; достовірний; автентйчний; firma ~а власноручний підпис
autentificar, autentizar \гідив. autenticar autillo1 тіст. секрбтна постанбва Інквізиції autillo2 /77 орніт. сіра совб auto1 /771. судове рішення, постанбва; ~ definitivo остатбчний вйрок; - ínterlo- cutorío попербднє рішення; arrastrar los ~s затрббувати спрбву до вйщої інстбнції; constar en ~s бути довбденим в хбді судовбго рбзгляду; 2. літ. буто (коротка драма з біблійним або алегоричним сюжетом)', 3. sct., діал. факт; 4. рі юр. спрб- ва (документи); - de fe іст. аутодафб, публічне спблювання на вбгнищі; ~ en favor на достбтніх підстбвах, по прбву; estar en (los) ~s бути в курсі спрбви; estar (ir) cosido a los ~s ходйти як тінь за ким- н.; hacer ~ de fe de una cosa спалйти; poner a uno en ~s ввестй у курс спрбви auto2 тдив. automóvil 3 autoacusación ґмед. самозвинувбчення, самовикриття
autoadministración /самоврядувбння autoanálisis m самоанбліз autobiografía /автобіогрбфія autobiográfico ¿¿^'автобіографічний autobombo m самовихваляння autobús/77 автббус
autocamión m вантажний автомобіль, вантбжівка
autocar m турйстський автббус autocarril mдіал. автомотрйса, автодрезина
autocasa /причіп, “будйнок на колбсах” autoclave, autoclavo т те.х. автоклбв autocombustión / самозаймбння autocontrol /771. самоконтрбль, самоперевірка; 2. автоматйчне управління (регу- лювбння)
autocopista m копіювбльно-розмнбжува- льна машйна
autocracia /автокрбтія, самодержбвство autócrata com. автокрбт, самодбржець autocrítica /самокрйтика autocrítico 1. ¿¿^'самокритичний; 2. m самокритйчна людйна
avejigar
autoctonía /самобутність autóctono 1. тубільний, місц0вий; 2. m тубілець, аборигбн, автохтбн autodecisión fflne. autodeterminación autodefensa /самооборбна, caM03áxncT autodeterminación /самовйзначення autodidáctica /самоосвіта autodidáctico ¿¿^'самоосвітній; manual ~ самовчитель
autodidacto 1. adj самоосвітній; 2. я? самоук, самоучка
autodisciplina / самодисципліна autodominio /77 самовладання autódromo /яавтодрбм autoeducación /самоосвіта autoexcitación frex. самозбудження autofecundación / 1. біол. самозапліднення; 2. бот. самозапйлення autofinanciamiento m госпрозрахунок autogénesis, autogenía / фізіол., біол. автоген0з, самозарбдження autógen«o adj\. фізіол. автогбнний; 2. тех. автог0нний; soldadura -а автогбнне (rá- зове) зварювання; soldador- автогбнний зварювальний anapáT autogestión /самоврядування; - financiera госпрозрахунок autogiro m тех. автожйр autogobierno ^самоврядування autógrafo 1. adj власноручний; 2. /навтб- граф
autoguiado adj тех. самонавіднйй autoinducción ґфіз. самоіндукція autólatra 1. ¿¿#самозакбханий, самовдо- вблений; 2. /ясамозакбхана людйна autolatría / самозакбханість, СаМОМИЛу- ВаННЯ
automación /1. автоматика; 2. аВТОМаТИ- ЗаЦІЯ
autómata m 1. автомат; 2. рббот automática /автоматика automático 1. adj автоматйчний; автома- тизбваний; manejo (mando, control) - автоматйчне керування; enganche - ав- тозч0плення; teléfono - телефбн-авто- m¿t; 2. автоматйчний, мимовільний; movimiento ~ машинальний рух; 3. /якнбпка (застібка)
automatismo m автоматйзм automatización / автоматизація automatizar vt автоматизувати automotor 1. ¿¿^'самохідний, саморушний (про механізм 2. m самохідний прйстрій;
3. див. autorriel
automotriz /1. мотбрний вагбн (трамвая, потяга)', 2. зал. автомотрйса, дрезйна automóvil 1. ¿¿^'саморушний, самохідний;
2. автомобільний; transporte - автомобільний тр0нспорт; trineo - автосбни;
3. /77 (авто-)машйна; - de carreras гбноч- ний автомобіль; fábrica de ~es автоза- вбд; 4. діал. склЯнка мoлoкáз тістечком automovilismo m автомобілізм, автомобільний спорт
automovilista 1. adj див., automovilístico;
2. com. автомобіліст; 3. водій автомобіля, шофбр
automovilístico adj автомобільний; carreras ~as автомобільні перегбни; transporte - aBTOTpáHcnopT; tráfico - автомобільний рух
autonomía /1. автонбмія, самоврядуван- ня; - territorial територіальна автономія; 2. автонбмність, незалбжність; самостійність, 3. мор. автонбмність (кораблів)', 4. дальність плавання (корабля)', 5. ав. дб- льність польбту
autonomista 1. adj що є прибічником авто- нбмії (самоврядування); 2. солі, прибічник автонбмії (самоврядування) autónovmo adj автонбмний; самоврядний; república -á автонбмна республіка
autooscilación /¿л. автоколивбння, влбс- не КОЛИВбННЯ autoparque m автопбрк autopiar гідіал. передрукбвувати autopiloto /77автопіл6т autopista /автострада, автомобільна магістраль
autopropulsado ¿¿#1. саморушний; само- хідний$ 2. реактивний (про снаряд) autopsia /1. мед. автопсія, рбзтин (трупа)-, 2. ретбльне (скрупульбзне) дослідження autor /771. творбць; 2. ¿втор; письмбнник; derecho de ~ авторське npáeo; 3. юр. винуватець, призвідник autoría /¿вторство
autoridad /1. влада, con la ~ del padre
батьківською владою; 2. npáeo, повновб- ження; 3. (pi) влада; представники влади;
4. авторитбт, престиж; gozar (disfrutar) de - мати авторитбт; tener - мбти вагу, користуватися вплйвом; 3. авторитбтне джерелб; 6. велйкий спеціліст, авторитбт;
7. пишнбта, пбмпа; pasado, en ~ de cosa juzgada юр. приведений у виконання; звичайний, очевйдний autoritario ¿¿#1. aвтopитápний; régimen ~ aвтopитápний режйм; 2. авторитарний, деспотйчний
autoritarismo m авторитарйзм autorización /1. дбзвіл; 2. наділення повноваженнями; 3. повноваження, право- чйнність; 4. авторизація autorizado adj авторитбтний, що заслу- гбвує поваги
autorizar vt 1. yпoвнoвáжyвaти, давати npáeo; 2. дозволити, давати дбзвіл; 3. засвідчувати (документ)’, 4. підтвбрджува- ти, довбдити (цмтатами)] 5. піднімати авторитбт (престйж) autorregadora /поливна машйна autorregulación /саморегулювання, автоматйчне регулювання autorregulador 1. ¿¿#саморегульбвний; 2. /77 авторегулЯтор autorretrato m автопортрбт autorriel /77 автомотрйса autoservicio /77самообслугбвування autostop /77 автостбп autosuficiencia /самодостатність autosugestión /самонавіяння atttostigevtionarse навіювати (самбму) собі autotransporte m 1. автомобільний трбн- спорт; 2. автомобільні перевбзення autotrén /77автопбїзд autovía /1 .див. autopista; 2 .див. autorriel autumnal adj осінній
auxiliador 1. ¿¿#допоміжнйй; 2. /япомічнйк auxiliar1 1. adj допоміжнйй; підсббний; verbo ~ лінгв. допоміжнб дієслбво; economía - підсббне господарство; 2. m по- мічнйк; технічний співробітник; 3. підсббний працівнйк; 3. асистбнт (у вищому навчальному закладі)', - de compacía військ. старшина рбти
auxiliar vt 1. допомагати, надавати /}опо- мбгу; 2. сприяти; 3. надавати реліпйну втіху (вмираючому
auxilio /77допомбга, підтримка, сприяння; prestar - надати допомбгу auyama fJI. Ам. бот. гарбуз (різновид) avadar i/y'(-se) міліти, ставати перехіднйм убрід (про річку avagarse діал. пліснявіти avahar к/зігрівати дйханням aval тЛ.ек. поручйтельство, передавбль- ний нбпис (на векселі)', 2. поручйтельство, порука; 3. поручйтельство (документ) avalancha /лавйна
avalar иґгарантувбти сплату; давати поручйтельство (за векселем) avalentado adj екстравагантний (про ходу, сукню)
avalentar vt підбадьбрювати, додавати мужності
avalentonado ¿¿# хвалькуватий; фанфа- рбнський
avalentonarse підбадьбритися; знаходити мужність
avalista com. поручйтель вбкселя avalizar vt мор. див. abalizar avalorar vt 1. оцінювати, визначати вартість; 2. підвйщувати (збільшувати) цінність; 3. надихати, підбадьбрювати avaluación / оцінка avaluador 1. adj оцінювальний, оцінний; 2. /77 оцінювач
avaluar vt 1. оцінювати, визначати ціну; 2. цінувати
avalúo /77 див. avaluación avallar k/обгорбджувати, обнбсити огорб- жею
avance m 1. просування впербд, наступ (військ.)', 2. авбнс, завдбток; 3. див. avanzó; 4. діал. авбнсе (гра в м’яЯ)\ 5. Л. Ам. грабіж, розбій; 6. Л. Ам. здббич; 7. кіно рекламний рблик avante advicT. див. adelante avantrén m передбк (знаряддя, плуга) avanza íahb. avanzo avanzada f військ, авангард, передовйй загін, передовйй пост; - de vigilancia сторожова застава
avanzadilla /1. причал на пблях; 2. військ. польовйй караул; 3. військ, аванпбст avanzado ¿¿#1. див. adelantado 3; 2. передовйй, прогресйвний; 3. зрілий; похй- лий (про віті); ~ de (en) edad літній; 4. військ, передовйй (про загін, позиці!) avanzar 1. vt рухати впербд, просувбти, висувбти; 2. діал. крбсти; 3. діал. здобу- вбти в бою; 4. vi прохбдити (просувбтися) впербд; 5. (-«в) військ, наступбти; 6. ('•se) наближатися до кінцй (про чаб)\ 3. просу- вбтися; рухатися впербд, робити успіхи; ~ de grado отрймувати черговб звання avanzo тек. 1. балбнс; 2. коштбрис avaricia /1. жбдібність, зажбрливість; 2. скупість, CKHápicrb
avaricioso, avariento 1. ¿¿#ж0дібний, за- жбрливий; 2. скупий, скнбрий; 3. /77CKHápa avaro adj, т див. avaricioso avasallador 1. adj що поневблює; 2. т поневблювач
avasallamiento т поневблення, закабб- лення
avasallar vt поневблювати, закабаляти; -se підкорятися
ave /1. птах; - brava (silvestre) дйкий птах; ~ casera (doméstica) свійський птах; - del Paraíso рбйський птах; - de paso (pasajera, peregrina, migratoria) перелітний птах; - lira лірохвіст; - toro орніт. водянйй бик, велйкий бугбй; 2. рі птахй, клас птахів; ~ de alabarda дурень, вісліЬк; - de mal agüero вісник нещастя; - de presa (de rapica, rapaz, rapiega) хижий птах; хиж0к;~ fría орніт. чайка; ганчірка (про людинУ\ - nocturna нічнйй птах; Л. Ам. опівнічник; повія; - zonza (~ tonta) орніт. вівсЯнка (пта*); дурень, тюхтій avecasina діал. орніт. бекбс, кулйк avecica, avecilla fdim. de ave; avecilla de las nieves орніт. плйска, трясогузка, трясихвістка
avecinar vt 1. наближбти; 2. див. avecindar; -se 1. наближатися; 2. див. avecindarse
avecindar vt внбсити до спйску мбшкан- ців; -se поселЯтися avefría fорніт. чбйка avej ave ave
anearse діал. див. avejentarse
entar k/старйти; -se старіти
igar 1. vt викликати пухирі; 2. w'(-se)
вкриватися пухирЯми
81
avelina
avelina f6or. лісовий горіх (різновид) avellana 71. лісовий ropfx; 2. діал. ракбта І (феєрверка)
avellanador т те.х. збнкер, зенківка; конічна фpeзá
avellanal /77 чагарники ліщини, горішник avellanar mдив. avellanal avellanar vtrex. 3eHKyeáTn; ~se 1. мбрщи- тися, змбрщуватися; 2. сбхнути, худнути avellaneda f, avellanedo тдив. avellanal avellanera 71. див. avellano; 2. продавчй- ня лісовйх горіхів
avellanero m продавбць лісовйх горіхів avellano m горіховий кущ, ліщйна avemaria 7 1. Аве Марія (католицька молитва); 2. бнгелус (вечірня католицька молитва); 3. намистйна чбток; аі - іос. adv. прйсмерком; надвбчір; en una ~ іос. adv. в одну мить, вмить; saber como el ~ зн0ти як молйтву, зн0ти напбм’ять, знбти як Отченбш; |Ave Maríal interj(вживається для вираження здивування, переляку, невдоволення) Ббже!, пресвятб діва! avena 71. бот. oeéc (рослинаізерно)\ ~ loca (morisca) кукіль (бур’яйу, 2. дудка, сопілка
avenado з<#неврівновбжений, навіжбний avenal /77 вівсЯне пбле avenamiento /77дpeнáж, відвбдення водй avenar у/відвбдити вбду, дренувбти avenate1 m вівсйний напій avenate2 m діал. нбпад безумства avenenar ^отруювати avenencia 7 1. угбда, дбговір, домбвле- ність; hombre de buena ~ згідлива (поступлива) людйна; 2. одностбйність; вза0мна згбда; en buena ~ у згбді, одно- стбйно; más vale buena ~ que mala sentencia повний мир кpáщий дбброї свірки
avenera 7вівсЯне пбле aveníceo ac#вівсЯний avenida 71. пбвінь, розлйв річки; 2. дорбга (що веде в село, в місто)\ 3. албя; 4. авеню, проспбкт; 5. військ, підступи; 6. на- плйв, скупчення; 7. діал. див. avenencia;
8. діал. звістка, новинб avenido adj. bien (mal) ~ задовблений (незадовблений)
avenidor 1. adj\¡\o примиряє, втихомйрює; 2. арбітрбжний; 3. m примирйтель; 4. арбітр
avenimiento m 1. залбгоджування, врегу- лювбння; 2. примйрення; 3. іст. рив. advenimiento; 4. іст. вйпадок, подія; 5. іст. див. avenida 1
avenir* 1. vt залбгоджувати, врегульбву- вати; узгбджувати; 2. примирЯти; 3. viвід- бувбтися, ставбтися, траплятися; 4. іст. стікбтися, збирбтися; 5. іст. вихбдити з берегів (про рІЧК}/)\ ~se 1. ДОМОВЛЯТИСЯ, погбджуватися; 2. (соп) yживáтиcя, лад- нбти; 3. (а) примирятися, погбджуватися, пристосовуватися; 4. (соп) гармонувбти, відповідбти; allá se las avenga(n), allá se lo avenga(n) моя xáTa скраю avenoso adj 1. що містить овбс; 2. вівсяний; схбжий на овбс aventado adj 1. див. atolondrado; 2. з ве- лйкими ніздрями; 3. діал. загйблий (в бою); А. діал. що вйдихався, позббвлений смаку
aventador m 1. віяльник; 2. вітрогінник; вентилятор; 3. вйла (для провіювання) aventadora 7ручнб віялка; зерноочиснйк aventaja 7 іст. 1.перевбга;2. перевбга, привілбй; 3. вйгода
aventajados# 1. обдарбваний, здібний; 2. привілейбваний, що мбє перевбгу; вигідний; відповідний
aventajar vt 1. (~se) обганЯти; обхбдити; 2. перевбршувати; бути вйще; 3. нада-
вбти nepeeáry; 4. виділЯти, давбти nepeeáry; ~se просувбтися (по службі) aventar* 1. ^провітрювати; вентилювбти; 2. обмбхувати; 3. провіювати, очисти (зерно)', 4.здувбти, віднбсити (про вітер)',
5. марнувбти, трйнькати; 6. виганЯти, проганЯти; 7. Л. Ам. просушувати цукор (на вітрі на сонці)', 8. vi іст. сопіти; 9. діал. провіювати кбву; 10. Л. Ам. кйдати, закй- дувати; ~se 1. напбвнюватися вітром; 2. тікбти, утікбти; 3. діал. почбти псувбтися (тухнути); завітріти (про м’ясо)', 4. мор. тріскатися, лбпатися (про обшивку aventario m ніздря (тварини) aventón m діал. сйльний пбштовх aventura 7 1. пригбда; авантюра; espíritu de ~s авантюрйзм; novela de ~s пригбд- ницький ромбн; embarcarse (ponerse, lanzarse, meterse) en ~s пускбтися в авантюри, ризикувати; 2. вйпадок, випад- кбвість; por ~ випадкбво; 3. рйзик; небез- пбка; 4. діал. четвбртий за рік ypoжáй кукурудзи; caballero de ~s мандрівнйй лйцар; ujyKá4 пригбд; авантюрйст aventuradamente adv 1. навманнЯ; на щбстя; 2. небезпбчно, ризикбвано aventurado adj 1. ризикбваний, небезпбч- ний; авантюрний; 2. іст. щаслйвий aventurar vt 1. піддавбти ризику (небез- пбці); ризикувбти; стбвити на кбрту; 2. ви- слбвлювати смілйве припущення, ~se ризикувбти, наражбтися на небезпбку aventurero 1. adju\о ииукбє пригбд; 2. пбв- ний випадкбвостей; ризикбваний; 3. Л. Ам. посіяний (доспілий) невч0сно (про кукурудз)?)', 4. /77 шукбч пригбд; 5. авантюрйст, аферйст averdugado а<#прищбвий avergonzado adj іст. сором’язлйвий avergonzar* vtA. сорбмити, ганьбйти; 2. бентбжити; -se 1. сорбмитися;л~8в рог sus acciones червоніти за свої вчйнки; 2. бентбжитися, сорбмитися averia1 71. пташнйк; 2. див. averío avería2 71. псувбння товбрів (при перевезенні)', 2. авбрія; пошкбдження, полбмка; sufrir ~ зазнати asápiY; 3. збйток, шкбда;
4. діал. нещбсний вйпадок averiar и/псувбти, робйти непридбтним; ~se 1. псуватися (про товари); 2. зазна- вбти авбрії; ламбтися, вихбдити з ладу averiguación 71. з’ясувбння, перевірка;
2. розслідування, дізнбння averiguador adj що з'ясовує, розслідує; що допитується
averiguamiento тдив. averiguación averiguar 1. vt з’ясбвувати, перевіряти, розслідувати: 2. Л. Ам. пліткувбти, лихо- слбвйтй; 3. діал. наполягбти на свобму;
4. vi Л. Ам. сварйтися, сперечбтися; ~se (соп) погбджуватися
averigüetas adjЛ. Ам. настйрливий, цікб- вий
averio /77 свійський птах averno1 /77 міф. пбкло averno2 adj пекбльний averrugado adj бородбвчастий; вкрйтий борбдавками
averrugarse вкривбтися борбдавками aversión 7огйда, відрбза, непрйязнь; cobrar (coger, tomar) ~ a uno, una cosa відчути відрбзу
avestruz /771. зоол. стрбус; - de América америкбнський стрбус, нбнду; 2. ббвдур, лббур, віслюк avetado adj з прожйлками avetarda ?див. avutarda avetoro /77 орніт. велйкий бугбй avezar vt привчбти; ~se звикбти, привчб- тися
aviación1 7авібція; - civil цивільна авібція; ~ marítima (naval) морськб авібція; ~ de
caza винйщувальна авібція; ~ de bombardeo бомбардувбльна авібція; de ~ авіаційний; unidad de ~ авіачастйна; campo de ~ льбтне пбле aviación2 fflian. гулЯнка aviador1 1. adj авіаційний; льбтний; 2. m льбтчик, пілбт; 3. гомосексуаліст aviador21. adj що підготбвлює; що забез- пбчує; 2. /77 кредитбр; 3. Л. Ам. лихвбр aviadora (діал. повія aviar1 vtA. збирбти в дорбгу; споряджбти; 2. упорядкбвувати; - una habitación при- брбти кімнбту; 3. одягбти, вбирбти; латб- ти, штбпати; 5. прискбрювати; квбпити, підганЯти; 6. (de) забезпбчувати (чим-н.); 7. Л. Ам. кредитувбти; позичбти; ~se 1. го- тувбтися до від’їзду; 2. забезпбчувати се- бб всім необхідним; 3. іст. відправлятися, прямувбти; aviárselas виплутуватися; estar (ir) aviado влйпнути (в неприємну історію)', прорахувбтися, дбти мбху aviar2 adj див. aviario 1 aviario 1. adj пташйний, властйвий птб- хам; 2. див. aviatorio; 3. m вольбр, во- льбра (для птахів)
aviatorio adj авіаційний; industria ~а авіаційна промислбвість avícola adj 1. птахівнйцький, птахівнйчий; granja ~ птахофбрма; 2. пташйний avicular adj 1. що харчується птахбми; 2. пташйний (про корм) avicultor /77 птахівнйк avicultura 7птахівнйцтво avidez 7заж6рливість, жбдібність ávido adj А. зажбрливий, жбдібний; 2. спрб- глий, жадбючий; - de saber допйтливий aviejar tf(~se) див. avejentar(se) avienta 7провіювання (зерна) aviento /77 вйла
avieso adj 1. звйвистий, крйвий; обхіднйй; 2. погбний, зіпсбваний, порбчний avigorar vt 1. зміцнювати, додавбти сйли; 2. підбадьбрювати, надихбти avilantarse нахабніти, ставбти нахббним avilantez, avilanteza 7нахббство, нахбб- ність
avilar vt принйжувати avillanado adj А. нйций, підлий; 2. грубий (про мовУ)
avillanarse vt опускбтися, грубіти avinado adj А. просякнутий; 2. вйнний; 3 .діал. п’Яний
avinagrado adj похмурий, понурий avinagrar vt перетворювати на бцет, робйти кйслим (вино); ~se 1. перетвбрюва- тися на бцет, прокисбти (про вино)', 2. хмуритися, насуплюватися avío /771. приготувбння, збирбння; 2. запбс продуктів (пастухів і пеонів)', 3. р/прилбд- дя, причандбли; продукти, матерібли; 4. Л. Ам. пбзика, кредйт (землеробам, скотаряій)\ 5. діал. збруя і сідлб; ¡ al ~! до роббти!, доспрбви! aviolínea (див. aerolínea avión1 /77 А. орніт. стриж (різновид)', 2. Л. Ам. тюхтій
avión2 /77 літбк; - bimotor (biplaza) двомо- тбрний (двомісний) літбк; ~ cocete ракбт- ний літбк, ракетоплбн; - de bombardeo бомбардувбльник; - de caza винйщувач; - de pasajeros пасажйрський літбк; ~ de reacción (de propulsión, á chorro, de retropropulsión) реактйвний літбк; ~ nodriza літбк-заправник avioneta (тех. авібтка avirrostro adj з пташйним облйччям avisado 1. ас#обербжний, передббчливий; далекоглядний; mal ~ що діє (чйнить) нерозумно (необдумано); 2. m сл. суддЯ avisador 1. adj що сповіщбє, повідомляє; 2. іст. виривбльний; 3. Л. Ам. що рекламує; 4. /77 розсйльний, посйльний; 5. попе-
82
azimut
рЯджувальний сигнЯл; сигнЯльний пристрій; ~ de la borrasca мор. штормовий сигнЯл; - de incendio прилад пожЯжної сигналізЯції; 6. Л. Ам. aréHT з реклЯми avisar 1. ^повідомляти; сповіщЯти; довб- дити до відома; 2. попереджЯти, засте- рігЯти; рЯдити; 3. викликЯти (лікаря)', ~ un taxi замбвити таксі; 4. Л. Ам. підтвЯрджу- вати (отримання листа)', 5. сл. помічЯти, звертЯти увЯгу; 6. vi Л. Ам. займбтися реклЯмою; ~se іст. освічуватися avisero тдіал. агЯнт з реклЯми aviso т 1. повідбмлення, сповіщення;
2. поперЯдження, нагЯдування; порбда; sin previo - без поперЯдження, рЯптом;
3. оберЯжність, оббчливість; estar (andar) sobré (el) - бути пильним; бути на- сторбжі, пильнувЯти; 4. Л. Ам. оголбииен- ня (в газел)-, 5. військ, сповіщення; 6. фін. авізо; carta de - повідбмний лист; 7. мор. авізо, вбстове (посильне) суднб; 8. сл. сутенЯр
¡avisónl interJyBára\, оберЯжно! avispa feHT. ocá
avispado adj 1. жвбвий, мотбрний, спритний, кмітливий, тямущий; 2. діал. перелй- каний,, наляканий; 3. сл. підозріливий, недовірливий
avispar иМ. поганйти (тварин)\ 2. підба- дьбрювати; підштбвхувати; 3. сл. вистЯ- жувати, шпигувЯти; 4. діал. (vr) лякЯти- (ся); 5. діал. заважЯти, набридЯти; -se 1. пожвбвлюватися, надихЯтися; 2. турбу- вЯтися, непокбїтися; 3. сл. лякЯтися avispedar vtcn. 1. вдивлятися; 2. підгля- Д0 ти
avispero /77 1. стільники (осині)', 2. осине гніздб; 3. осйний рій; 4. заплутана cnpáea;
5. плутанйна, бЯзлад; 6. фурункул; 7. Л. Ам. кублб
avispón /771. аит. de avispa; 2. ент. шЯр- шень, 3. сл. злбдій (що вишукує здобич) avisporear \гідіал. турбувЯти, непокбїти, лякати
avistar і//бЯчити (noMinéTn) здЯлека; -sé зустрітися, бЯчитися avitaminosis їмед. авітамінбз avitelado adj вйроблений під пергЯмент (про шкіру
avituallamiento m забезпЯчення провіЯн- том
avituallar и/забезпЯчувати провіЯнтом avivador 1. adj що оживлЯє; 2. /77калівка, фасбнний рубЯнок
avivar 1. vt оживлЯти, пожвЯвлювати, збуджувати; підбадьбрювати; надихЯти;
2. розпЯлювати, роздмухувЯти (вогонь)', ~ los fuegos мор. розвбдити пари; 3. підсй- лювати; - la discordia роздувЯти свЯрку; ~ la pasión розпЯлювати прйстрасть; - Іа herida (el dolor) роз’ятрйти рЯну (біль);
4. пожвЯвлювати, освіжЯти (фарби)', 5. квЯпити, підганЯти; 6. мед. оброблЯти (країрани); 7. полірувЯти, шліфувЯти; 8. и/(~se) оживЯти; пожвЯвлюватися
avizor 1. adi пйльний; estar ojo - бути напоготбві (насторбжі); 2. m спостерігЯч;
3. рі сл. бчі, бЯньки
avizorador adj що вистЯжує, підстерігЯє avizorar vt стЯжити, вистЯжувати avocación f% avocamiento m юр. затрЯ- бування спрЯви до вйщої інстанції avocar vt юр. затрЯбувати до вйщої ін- стЯнції (справу
avocastro тдіал. виродок; страховище ayocatero т Л. Ам. цив. aguacate 1 avolcanado ^'вулканічний (про місцевість) avulsión їмед. вйдалення avuncular adjдЯдька, тітки avúnculo /77 дЯдько (по материнській лінії) avutarda f орніт. дрофЯ (яга*); ~ menor деркач
¡ax! interj (вживається для вираження болю) ох!, ой!
axial, axil adjосьовт, аксіЯльний axila /пахвбва запЯдина, пахвЯ axilar ас^'пахвбвий axioma т акслЬма
axiomático adj\. аксіоматйчний; 2. визначений, очевйдний axiómetro т мор. аксібметр axonometría f мат. аксономЯтрія axis /77 анат. другий шййний хребЯць ¡ay! 1. interj (вживається для вираження переляку, здивування, болю, суму ай!, ох!, ой!; ¡ay me! заст., ¡ay de mí! o, rópe мені!; 2. /77 скЯрга, стбгін; зітхЯння; estar en un ay стогнЯти (від болю) aya /і. нЯня; 2. ббнна, виховЯтелька ayacahuite m бот. соснЯ (мексиканська) ayahuacas/77 д/айауЯки (індіанців Перу ayancarse Л. Ам. наслідувати америкЯн- ців
ayate тЛ. Ам. текст. айЯте (тканина з агавй) ayer 1. adv вчбра; día de ~ вчорЯшній день; ~ (por la) noche вчбра ввЯчері; de ~ вчорЯшній; 2. недЯвно; de ~ acá; de - а hoy недЯвно, знедЯвна; 3. раніше, ко- лйсь; 4. /77 минуле
ayermar vt\. перетвбрювати на пустЯлю;
2. див. arrasar aymarás mpiдив. aimarás r ¡aymé! interj іст. o, rópe мені! ayo /77 виховЯтель, настЯвник ayote /771. діал. бот. гарбуз (різновид)', 2. діал. головЯ; довбешка, макітра; dar ~s діал. відмбвити нареченому ayuda 1. ñ. допомбга, підтрймка; - mutua взаємодопомбга; - de vecino сторбння допомбга; prestar (dar) ~ надЯти підтримку, допомогтй; con - de... з допомбгою, за допомбгою; - de costa rpouuoeá допомбга; нагорбдні; 2. допомбга; протЯкція; 3. водонбс, постачЯльник водй (пастухам)',
4. клізма; echar (tomar) una ~ постЯвити клізму; 5. підострбжування; 6. m помічник; 7. слугЯ; - de cámara камердйнер ayudado тдіал. чаклун ayudador 1. adj що допомагЯє; 2. т по- мічнйк; 3. другий пастух ayudanta /’помічнйця; - de la limpieza прибирЯльниця
ayudante т 1. помічнйк; асистЯнт; - de obras públicas виконрбб; 2. військ. ад’ютЯнт ayudantía /посЯда помічникЯ (асистЯнта) ayudar і/М. допомагЯти, надавЯти допо- мбгу; 2. сприЯти, протегувЯти; підтрйму- вати; - a bien morir надЯти релігійну втіху помирвючому
ayudarse 1. справлятися влЯсними силами, обхбдитися без сторбнньої допомбги;
2. (de) скористЯтися
ayunador 1. adj що пбстує, дотрймується пбсту; 2. /77 постувЯльник ayunar vi 1. голодувЯти, утрймуватися від їжі; 2. пбстувати, говіти; 3. утрймуватися (від чого-н), позбавляти себЯ (чот-н)\ ~ después de harto виснЯжувати себЯне- нажЯрливістю; ~le a uno поббюватися ayuno1 /771. утрймування від їжі, голоду- вЯння; 2. піст; говіння; observar el ~ дотрймуватися пбсту ayun«o1 adj 1. голбдний, що не їв; 2. що позбавляє себЯ (чого-н), що утримується (від задоволення)', 3. нетямущий, не- знЯючий; що не розуміє про, що йде мб- ва; en ~as; en ~ іос. adv. (вживається з дієсл. quedar, estar) натщесЯрце; в невіданні
ayunque m 1. ковЯдло; 2. працелюбна (старЯнна) людйна; 3. витривЯла (стійкЯ) людйна
ayuntamiento m 1. з’єднЯння, збирЯння рЯзом, воєдйно; 2. зббри, засідання,
асамблЯя; 3. аюнтамьЯнто, муніципЯльна рЯда; муніципалітЯт (будівлі)', 4.: (~ carnal) злягЯння
ayuntar vt 1. іст. збирЯти, з’Яднувати; 2. іст. додавЯти, збільшувати; ~se іст. 1. зби- рЯтися, з’Яднуватися; 2. злягЯтися ayustar vt мор. сполучЯти, зрбщувати, сточувати (трос, канат) ayuste /77 мор. зрбщування, стбчина azabache m 1. мін. агЯт; чбрний бурштйн;
2. орніт. москбвка (ягал); 3. річбтки; бре- лбки загЯта
azacán m 1. чорнорбб; 2. водонбс; estar (andar) hecho un ~ бути зЯйнятим по гбрло
azacanado adj 1. працелюбний; 2. зЯйня- тий по гбрло, завЯлений роббтою azacanarse трудйтися щосйли (до сьбмо- го пбту)
azada /'мотйка azadilla /'полільник
azadón m важкЯ мотйка; ~ dé peto (de pico) кйрка
azadonada fypáp мотикою; a la primera ~
ioc. adv. без зусиль, однйм мЯхом azadonar иґмотйжити azafata f 1. іст. камерйстка королЯви; 2. стюардЯса; 3 .діал. велйке блюдо; піднос azafate m 1. плбский кбшик; 2. діал. дерев’яний розфарббваний таз azafatero m кошикар azafrán m 1. бот. шафрЯн; - bastardo фарбувЯльний сафлбр; 2. мор. спйнка (штурвала)
azafranado adj 1. жбвто-орЯнжевий, шаф- рЯновий, шафрЯнний (про колір)', 2. Л. Ам. рудйй (про волосея) azafranal m плантація шафрЯну azafranar иМ. фарбувЯти шафрЯном; 2. додавЯти шафрЯн
azagadero, azagador m стЯжка для худб- би
azagaya /'корбткий спис; дрбтик aeahar m бог. квітка цитрбна (лимонного, апельсинового дерева), флердорЯнж azalea їбот. азЯлія
azambado adjЛ. Ам. схбжий на мулЯта azanahoriate m 1. зацукрбвана мбрква;
2. підлЯсливість, облесливість azanca fпідзЯмне джерелб azanoria Либрква
azar /771. непередбЯчений (сліпий) вйпа- док, випадкбвість; por ~ випадкбво; por puro - чйсто випадкбво; al ~ іос. adv. навмання, на щЯстя; juego de ~ азЯртна гра; 2. нещЯсний випадок; удЯр дблі; salir - провалитися, зірвЯтися (про справу;
3. карт, нещаслйва кЯрта; echar ~ не щас- тйти (угрі)', 4. бічнЯ л^за (більярда)', 5. пе- решкбда (при грів м’яч)
azarandar vt просіювати; проціджувати azarar vt\. бентЯжити; турбувЯти; 2. бен- тЯжити, збивЯти з пантелйку; ~se 1. тур- бувЯтися, непокбїтися; 2. губйтися, бентежитися; 3. не вдавЯтися, зриватися4. Л. Ам. червоніти, бентЯжитися, ніяковіти azarbe m відвідний канЯл (у зрошувальній системі)
azarcón1 m 1. мін. свинцЯвий сурик; 2. жив. яскрЯво-орЯнжевий кблір azarcón2 /77 бурдюк (для рослинної олії) azarearse діал. 1. див. azararse; 2. сЯрди- тися, дратувЯтися
azaros«o adj 1. ризикбваний, небезпЯч- ний; una vida ~а життй, спбвнене пригод;
2. відчайдушний, хвЯцький azcona їдив. azagaya azerbaidzhanho, -а 1 .adj азербайджЯн- ський; 2. /77, /’азербайджЯнець, -ка azi /77 заквЯска {цля приготування сиру ázimo ^'прісний (прохліб) azimut m див. acimut
83
azimutal
і %
azimutal adj див. acimutal azoado adju\o містить азбт (про воду)
І azocalar vt діал. підвбдити фундбмент azocar vt\. мор. затягувати (вузлй); 2. діал. відтискбти ázoe /77 хім. азбт azófar /77 латунь
azogado adj 1. ртутний, що містить ртуть;
2. жвбвий, рухливий
azogamiento /771. амальгамувбння; 2. надмірна метушливість
azogar1 vt покривбти ртуттю, амальгаму- BáTn; ~se 1. отруюватися ртутними парб- ми; 2. хвилювбтися, надмірно метушитися azogar vtxiM. гасити вапнб azogue1 т хім. ртуть; ser un - бути рухлйвим як ртуть
azogue2 т рйнкова (торгбва) плбща (в селагі
azoico1 adj геол. азойський azoico2 а^азбтний, азбтистий azolvar vt засмічувати (груби); ~se засмічуватися (про трубй) azolvo /77закупорка, засмічення (труб azor /77 1. орніт. Яструб; 2. сл. злодій, крадій
azorar иМ. (vr) турбувбти(ся), непокбїти- (ся); 2. бентбжити, збивбти з пантелйку; ~se бути збйтим з пантелйку azoraro m сл. напбрник злбдія azorrar vt перенавантбжувати (судно); ~se нахилЯтися, заривбтися (про судно) azorrarse обважніти, сп’яніти azorrillar vt Л. Ам. підпорядкбвувати своїй вблі; сйлою примушувати; -se Л. Ам. 1. боятися; 2. ховбтися, перехбвуватися; 3. зсідб- тися (іпро молока?)
azotacalles com. гультЯй, фланбр azotado 1. adj строкбтий; різноббрвний (про кольори); 2. діап. тигрбвий, смугбс- тий; 3. /77 злочйнець, якбго піддали тілбс- ному покарбнню
azotaina f, azotamiento m шмагбння, покарбння батогбм azotaperros m церкбвний стброж azot*ar vt 1. сікти (різками), шмагбти (батогом), бйти, лЯскати (рукою); 2. бйти (хвостом, криламй); 3. сіктй, бйти (про дощ, хвилю); грюкати; - la puerta грюкнути дверйма; 4. обрушуватися, на- вблюватися; una sequía -o la comarca збсуха врбзила райбн; 5. діал, молотйти (рис); ~se діал. кйнутися у вбду, ббв- кнутися; - el aíre носити вбду рбшетом; - las calles тинЯтися вулицями azotazo m 1. сйльний удбр батогбм; 2. лЯ- панець; ляпас
azote /771. батіг; різка; 2. див. azotazo; ~ de cabos мор. лйнва; 3. бідб, покарбння; напбсть; 4. винувбтець бідй (нещбстя);
5. рі публічне покарбння батогбм; ~s у galeras одноманітна їжа; besar el ~ змиритися, покірно знбсити покарбння; no salir de - у galeras животіти, коптйти нббо
azotea/1. плаский дах; 2. діал. з пласкйм дбхом
azotera /батіг azotina fдив. azotaina azozobrar iz/турбувбти, непокбїти azteca 1. я^'ацтбкський; 2. /77ацтбк; 3. ац- тбкська мбва; 3. ацтбка (мексиканська золота монета вартістю двадцять песо) azúcar amb. (m) цукор; сахарйд; сахарбза; - glaseado глазур; ~ de caña тростйнний цукор; ~ de remolacha бурякбвий цукор; ~ (de) lustre цукрбва пудра; - refino (refina) рафінбваний цукор; ~ de quebrados кблотий цукор; ~ (de) cortadillo (cuadradillo) пйляний цукор; ~ en pedazos груд- ковйй цукор; - en pólvora (molido) цукрб- вий пісбк, цукор-пісбк, цукрбва пудра; - morena (moreno), negra (negro) цукор- сирбць; - de leche хім. лактбза, молбч- ний цукор; - de uva (fruta) глюкбза, вино- грбдний цукор
azucarado adj 1. солбдкий; цукрйстий;
2. солодкуватий, медоточйвий azucarar vt 1. цукрувбти, підсолбджувати цукром; 2. пом’якшувати; підсолбджувати; -se Л. Ам. зацукрувбтися (про варення)
azucarera f 1. цукорниця; 2. цукрбвий завбд
azucarería fЛ. Ам. 1. рбздрібна торгівля цукром; 2. цукрбвий завбд azucarero, 1. цукрбвий; 2. /лфахівбць з цукроваріння; 2. орніт. асукарбро (лтай);
3. див. azucarera 1; 4. діал. цукрозавбд azucarillo m кул. сніжкй
azucena f бот. лілія; - del bosque Л. Ам. парагвбйський жасмйн azud /771. водянб кблесо (для подачі води на полй); 2. дбмба, запруда azuda f 1. див. azud; 2. діал. нбрія, водокбчка
azuela fTex. теслб (теслярський інструмент) azufrado adj хім. 1. сірчбний; сірчйстий;
2. кбльору сірки
azufrador 1. adj що обпрйскує сіркою; 2. m сіркоопйлювач, пульверизбтор (для обприскування сіркою)
azufrar vt 1. обпрйскувати (обкурювати) сіркою; 2. просбчувати сіркою
azufre /77хім. сірка; - vivo саморбдна сірка; - vegetal порошбк лікопбдію azufrera /сірчбна копбльня azufroso adj хім. що містить сірку, сірчбний
azul 1. adjсйній; блакйтний, лазурбвий; ~ celeste Ясно-блакйтний, неббсного кбльору; ~ de mar (marino) кбльору морськбї хвйлі; - turquí тбмно-сйній; 2. m сйній кблір; сйнява; блакйтний кблір, блакить;- de Berlín берлінська блакйть; - de cobalto сйній кббальт; - de ultramar (ultramarino) лЯпіс-лазУр, лазурбвий кбмінь, ульт- рамарйн; - marino ультрамарйн, сйнька; - del cielo неббсна блакйть, небесб; el que quiera - celeste, que le cueste ліЬбиш катбтися — любй і сбночки возйти azulado adj А. сйній; блакйтний; 2. блакит- нувбтий, голубувбтий; синювбтий azulaque /77Смолб; вар, дьбготь azular vt\. підсйнювати, синйти; 2. фарбу- вбти в сйній кблір
azulear vi 1. блакитніти, голубіти; синіти;
2. відливбти блакйтним (сйнім) azulejar і/ґоздбблювати кахлем (кбхлями, мозбїкою)
azulejo11. adj dim. de azut; 2. Л. Ам. див. azulado 2; 3. m орніт. сиворбкша, рбкша, сивоворбнка; 4. бот. волбшка; 5. діал. іскра
azulejo2/77 кбхель
azulenco adj див. azulado
azulete /77блакитнувбтий відтінок
azulillo тдіал. сйнька
azulina /сйня анілінова фбрба
azumagarse діал. 1. іржбвіти; 2. гнистй
azumar фарбувбти рослйнною фбрбою (волосся)
azumbar /77бальзбм, запашнб смолб azumbrado зс/п’Яний; напідпитку azumbre /77асумбре (міра рідини = 2,6 л) azur тмін. лазурбвий камінь, лЯпіс-лазур azurita ímíh. блакйтний малахіт, азурйт azurronarse висихбти до достигбння (про пшеницю)
azuzador 1. adj що нацькбвує, підбурює;
2. /77 підбурювач
azuzamiento т нацькбвування; підбурювання
azuzar vti. нацькбвувати (собаїі); 2. підбурювати, нацькбвувати azuzón /77 підбурювач; інтригбн
84
bachicha
В
В, b f 2-а літера іспанського алфавіту, бе baba fA. сяйна; піна (білярога)] 2. слиз; Іа ~ del caracol слиз равлика; 3. клейкйй сік (рослий)] у caérsele a uno Іа~ розпустити слини, розчалитися; постаріти, вижити з рбзуму; роззявити рбта(од здивування); echar - бризкати слиною (розмовляючи); скаженіти, pBáTH і MeTáTH babada /стегнб, cTemoBá кістка (тварин) babadero, babador m дитячий нагрудник, слинявчик
babanca com. діал. дурень, TynáK; flypéna babaza п.див. baba2,3; 2. див. babosa 1 babazas m неотбсаний мужик; селюк babear vi 1. nycKáTH слину; 2. увивбтися, волочитися
babel amb ббзлад; (вавилбнське) стовпотворіння
babélico adj А. вавилбнський; confusión ~a вавілбнське стовпотворіння; 2. заплутаний, переплутаний babeo /77 залицяння babero m див. babadero Babia: estar en ~ витбти y XMápax babichas fpiíi. Ам. зблишки, відходи babieca com. ббвдур, npocráK; йблоп babilónico, babilonio adj A. вавилбнський;
2. шумний; метушлйвии; 3. пишний, пре- крбсний
babitonto ^'безнадійно дурний, тупий bable /77 6á6ne, астурійський діалбкт babón adj А. див. baboso 1; 2. влюбливий; 3.закбханий
babor /77 мор. бакббрт, лівий борт; ¡a (de, por) -1 ліво рулЯ!; ja - todo! ліво на борт! babosa fA. ент. слизняк, слимбк; 2. діал. бот. цибуля-сіянка; 3. діал. змія (різновид)] А. бот. виногрбд (сорт) babosada fА. діал. пбгань, лайнб; 2. діал. дурість, дурнб витівка; 3. діал. нерішучість, боязкість
babosear A. слинити; 2. полігр. погано віддрукувбти, 3Má3aTH (відбитої)] 3. Л. Ам. зволікбти (зі справою, з питанням)] 4. Л. Ам. висміювати, піднімбти на сміх; 5. діал. обдурювати, ошукувати; 6. vi див. babear 2; 7. діал. тинятися вулицями baboso 1. adj слинявий; 2. галбнтний, увбжний; 3. зелбний, жовторбтий, сонливий, шмаркбтий (про парубійка)] 4. Л. Ам. дурний, тупий; 5. діал. боязкий, малоду-
хий; 6. діал. зухвблий, безсорбмний; 7. m дамський догідник; 8. шмаркбч; 9. іхт. морськйй бичбк (риба) babucha fA. кбпці, домашня туфля; 2. діал. дитйчий ліфчик; 3. рідіал. штанй до колін (дитячі)] a ~(s) іос. adv.fi. Ам. на плбчах babuino /77 1. бабуїн (собакоголова мавпа)] 2. мбвпа; 3. боязкий дурень babujal m діал. А. злий дух; 2. чаклун, чародій
babunuco /77 діал. підремінна проклбдка (при перенесенні вантажів) baca1 f А. брезбнтовий, шкірянйй верх (екіпажа)] 2. критий багбжник baca2 fA. бот. плід náepa, кістянка; 2. лбн- ка (ланцюга)
baca3: dar ~ діал. дбти збдній хід bacal тЛ. Ам. бот. стеблб (кукурудзяного качана)
bacalada /в'Ялена тріскб bacaladero adjтріскбвий bacalao m А. іхт. Tpicxá; aceite (de hígado) de - тріскбвий рйб’ячий жир; 2. скелбт, шкура та кістей; esta hecho un ~, es un r худий як вобла; 3. діал. невдЯчна людйна; свинЯ; cortar el - бути головнйм, заправляти, верховбдити bacalar m діал. бот. вйнна ягода, фіга (ранній сорт)
bacalario m див. bachiller bacallao m див. bacalao bacallar m іст. простий (грубий) мужйк, селюк
bacán /77 А. діал. сл. чепурун, піжбн; 2.Л. Ам. сл. кохбнець; 3. діал. голубці зі сви- нйною
bacana fA. Л. Ам. кохбнка; 2. діал. гучнб базікання; шум, ráMip bacanal 1. adj вакхічний; 2. m рі вакха- нблія; 3. /галаслйва бргія, гульнЯ bacante fA. вакхбнка; 2. розпусна жінка, соромітниця
bacará /’бакарб (карткова гра) bacelar m А. виногр0дна альтбнка; 2. молодий виногрбдник baceta fKapr. прйкуп
bacía fA. мйска, таз (з широкими вінцями)]
2. (~ de barbero) таз для гоління; 3. іст. басбйн, водбймище; 4. діал. помйї bacífero а#Ягідний báciga /’ббзик (карткова гра)
bacila f6or. морськйй кріп bacilar adj А. бацилярний; 2. паличкоподібний (про кристали) bacilífero adj бацилЯрний, що є бацило- носібм
baciliforme aq/бацилоподібний bacilo /77 бацйла, пбличка; - de cólera холбрний вібрібн; - de Koch пбличка Кбха, туберкульбзна пЯличка bacillar m див. bacelar bacín /771. нічнйй гбрщик; 2. кухоль (для збору пожертвувань)] 3. лайнб, пбгань (про людину)] А. іст. див. bacía 2 bacina f іст. А. див. bacía 2; 2. діал. див. bacín 2
bacinada fA. нечистбти; 2. хбмство, свинство
bacinero /77 1. збирбч пожбртвувань (на релігійні потреби)] 2. див. bacín 2 bacineta ґдив. bacín 2 bacinete /771. шолбм; 2. анат. таз bacinica, bacinilla fA. таз; 2.див. bacín 2;
3. фото, хім. вбнночка, кювбтка; 4. Л. Ам. плювбльниця bacteria /’бактбрія
bacterial, bacteriano adj див. bactérico bactericida а#бактерицйдний bactérico adj бактерібльний, бактерійний, culturas ~as бактерійні культури bacterio /77бактбрія bacteriófago /77бактеріофбг bacteriología ^бактеріолбгія bacteriológico adj бактеріологічний; guerra -а бактеріологічна війн0 bacteriólogo /77бактеріолбгія bacterioterapia /"бактеріотерапія báculo /771. пблиця, ціпбк, тростина; 2. патериця, пбсох; - pastoral єпйскопський пбсох; 3. опбра, підтрймка, втіха bachajé m діал. м’яснйк bachata fflian. галаслйва гулянка bachatear vi діал. жартувбти, веселйтися bachatero m діал. жартівнт, веселун bache1 /771. виббїна; 2. повітряна яма bache2 /77 парйльня для овбць (перед стрижкою)
bachear rf вирівнювати виббїн bachero1 /77 див. bachatero bachero2 тдіал. брехун, обмбнщик bachicha 1. com. Л. Ам. бачйча (презирливе прізвисько італійців)] 2. m Л. Ам.
4 Іспансько-український словник
85
bachiche
бачйча (презирлива назва італійської мови); 3. Л. Ам. недбпалок; 4. f рі Л. Ам. недбїдки
{bachiche /1 .діал. див. bachicha 1; 2. (рі) з0лишки
І bachiller /771. (~ en artes) бакал0вр; 2. базіка; базікало
bachillera f 1. жíнкa-бaкaлáвp; 2. синя панчбха
bachillerada їдив. bachillería 2 bachillerar vt присуджувати ступінь бака- лáвpa; ~se отримувати ступінь бакал0в- ра
bachillerato m 1. ступінь 6aKanáBpa; 2. серпня освіта
bachillerear 1. гідив. bachillerar; 2. vi базікати без yráBy; терев0нити bachillería f 1. балакучість, балаклйвість;
2. дурнйця, нісенітниця bachillero m базіка, базікало bachos m рі пліткй, пересуди, розмбви, балачки
bachüre adj діал. кривонбгий, клишонбгий bada їзоол. носоріг
badajada / badajazo m 1. yqáp дзвбна; 2. дурнйця, безглуздість; soltar una badajada cKa3áTH дурість
badajear vi молбти дурниці, верзтй нісенітниці
badajo m 1. язйк дзвбна; 2. базіка, базікало badajocense, badajoceña, -а 1. adj бада- хбський, що стосується р. Бадахбсу; 2. т, /житель, -ка Бадахбсу badal т іст. див. bozal badal2 тдіал. вйрізка (сортм’яса) badán mтулуб (тварини) badana f 1. низькосбртна овчйна; 2. (рі) лбдар, нербба; zurrar (cascar) a uno la ~ дуб0сити, лупцювбти; 3. лбяти, ганьбйти badea /1. погбний кавун; несмачнб (водя- нйста) дйня; 2. діал. несмачнйй (жовтий) огірбк; 3. слаббк; 4. дрібнйця, нісенітниця badén я? 1. промбїна; 2. протбка, канбвка (для стоку води)] 3. жблоб, ВОДОВІДВІДНО канОва
badeón /77 бот. дйня badián /77 бот. бадьян (дерево) badiana їбот. бадьян (плід), зірчОстий аніс badil /77 1. лопатка, совок (для вугілля, сміття); 2. коцюбб, кочергО badila /1. див. badil; 2. багбр для зббру молюсків; dar a uno con la - en los nudillos спинйти, охолодйти 3ánan; д0ти щйгля badilejo /77 штукатурна лопОтка, кбльма badina їдіал. калюжа (надорозі) badonúa /нісенітниця, безглуздість badulacada їдіал. 1. навіжбнство, безрозсудність; 2. див. bellaquería badulaque m 1. йблоп, ббвдур, дурень;
2. іст. рум’яна, притирбння; 3. негідник;
4. діал. обмОнщик, брехун badulaquear vi Л. Ам. повбдитися підло, нйцо; падлючити
badulaquería їдіал. див. bellaquería bafea /відхбди, нечистбти baga1 їбот. корббочка льбну ^ baga2 їдіал. мотузка для закріплення вантажу (на коні)
baga тдіал. бот. 6ará, прббкове дбрево bagacillo m подрібнений жом цукрбвої тростйни
bagaje m 1. військ, оббз; 2. підвбди, трОн- спорт (тимчасово реквізований для потреб армії)] 3. багОж, поклбжа; 4. (~ intelectual) інтелектуальний багОж bagajería /багбж; поклОжа bagajero /77І. оббзний; 2. служббвець ба- гáжнoгo відділення (в аеропорту, готелі) bagamán 1. adj діал. бродячий, мандрівний; 2. /77бродйга, волоцюга bagar и/утвбрювати корббочки (прольоні) bagasa /повія
bagatela /1. дрібнйця; 2. дрібнйчка; 2. діал. настільний більярд
bagazo m 1. вижимки, жом; 2. діал. багаса (відходи цукрової тростинні)] 3. Ц. Ам., Ант.
o-ви нікчемна людина, нікчема; аі - росо caso Ц. Ам., Ант. o-ви невеликий птах bagre /771. сом (риба)] 2. потвора; 3. К.-Р. проститутка; 4. Бол., Чіл. зануда; 5. М. придурок; 6. Гонд., Сальв, хитрун, пройда bagro тдив. bagre 1
bagual 1. adjАрг., Бол., Ур. дикий, який не піддається прирученню (про тваринУ)] 2. дикий; 3. /77. Арг., Бол., Уругвай дикун;
4. Ам. необ’їжджений жеребець; 5. Чіл. дурень; ganar los ~es діал. рятуватися втечею
baguala fApr. багуала (пісня гаучо) bagualada /1. Р. Пл. табун необ’їищжених (диких) коней; 2. див. bar-baridad З baguio /77ураган (на Філіпінських островак) ¡bahl inferí 1. (для вираження недовіри, презирства, байдужості) ба!, та ну!, подумаєш!; 2. (для вираження примирення, згоди) та!, ну, що поробиш! bahfa / бухта, затока, губа bahorrina /1. рідкий бруд, помиї; нечистоти; 2. наволоч, покидьки bahíno adj гидкий, підлий baila /1. див. baile 1, 2; 2. арго р\по bailable 1. ^'танцювальний (іпро музикУ)]
2. /77 вставний танцювальний номер (в опері, спектаклі)
bailadero 1. adj див. bailable 1; 2. ^танцювальний зал, танцювальний майданчик
bailador m 1. танцюрист; 2. арго злодій, шахрай
bailadora /танцівниця; виконавиця народних танців
bailar 1. vi(vf)танцювати; ~ un vals танцювати вальс; 2. крутитися, вертітися (про дзигУ)] 3. підстрибувати, підскакувати;
4. гойдатися, хитатися; le baila el diente у нього хитається зуб; 5. грати, кипіти (про пристрасть)] 6. пританцьовувати (про коня)] 6. ввертіти, крутити (дзигу)] 7. арго вкрасти, свиснути; otra (otro) que bien baila і цей туди ж, обоє рябоє bailarín 1. adjтанцюючий; 2. m танцівник, танцюрист; 2. танцівник, артист балету;
3. ент. водяний жук
bailarina /1. танцюристка; 2. танцівниця, балерина
baile m 1. танець, танок; ~ de cuenta (de figuras, en serio) бальний (фігурний) танець; ~ de son M. чечітка; 2. танцювальний вечір, бал; velada de ~ танцювальний вечір, вечірка; 3. балет; балетний спектакль; cuerpo de - кордебалет; 4. злодій, шахрай; - de negros бійка, потасовка; ~ de San Vito мед. танець святого Вітта, хорея
bailesa /танцівниця
bailete /77 вставний балетний номер (в драматичному спектаклі) bailón1 /77 старий злодій bailón2 /77 Ам. танцівник bailongo тАм. танці, вечір з танцями bailotear vi 1. танцювати як попало (абияк); 2. пританцьовувати baja /1. пониження, зниження, падіння (цін, температури)] dar ~ падати в ціні, дешевіти; ir de (en) - знижуватися (падати) в ціні; jugar а Іа - грати на пониження (на біржі)] 2. алеманда (танець);
3. мель, отмель; 4. військ, втрата, шкода; sin ~s без втрат; ser - вибити з армії (у випадку поранення)] 5. лікарняний лист, бюлетень; 6. діал. намерение; dar de ~ військ. вважати таким, що вийшов із ладу; виключати зі списку; звільняти; darse de - брати бюлетень; брати розрахунок,
іти з роботи; tener a uno de - Дом. Р. насміхатися над ким-н. bajá /77 паша (турецький) bajaca ЇЕкв. жіноча головна пов’язка bajada /1. зниження; опускання; осідання;
2. спуск, схил, відкос; - suave пологий спуск; - abrupta (escarpada) крутий спуск; 3. (- de aguas, pluvial) водостічна труба; ~ de antena радіо антенний ввід; ir de - убувати
bajador adj Лат. Ам. який сприяє травленню (про спиртні напої) bajamano m дрібний злодюжка (в мага- зинаУ)] 2. adv під пахвою bajamar /відплив, мала вода; ~ escorada сильний відлив bajamente adv підло, ницо bajamiento тдив. bajada 1 bajamuelles adj див. bajador bajante m 1. водостічний жолоб; 2. стояк, вертикальна (стічна) труба; ~ de, aguas servidas каналізаційна труба bajar 1. vi (vt, ~se) спускатися, сходити вниз; ~ (por) la cuesta, -~ (por) la escatera спускатися з гори (по сходах); 2. (~se) виходити, сходити, висаджуватися; - а tierra зійти (висадитися) на берег; ~ del tren зійти з поїзда; ~ del auto вийти з машини; 3. спадати, понижатися, опускатися; слабшати; 4. убувати, зменшуватися; el agua bajó en el rio вода в річці убула;
5. блякнути (про барви)] 6. vt опускати, спускати; зносити (зводити) вниз; - el telón ~ los ojos (la vista)
опустити погляд; 7. понижати, знижувати, збавляти (цінУ)] 8. ослабляти, зменшувати (напругу)] збивати (температуру);
9. пом’якшувати (вимоги.)] 10. нахиляти, схиляти; - la cabeza опустити голову;
11. принижувати (гідність)] 12. муз. транспонувати (напр., на півтона нижче)]
13. Дом. Р. платити; ~se 1. нахилятися;. 2. принижуватися
bajareque тАм. 1. хижа з очерету; 2. пліт, обмазаний глиною
bajear иМ. Вен. рознюхувати, розвідувати; 2. схиляти (до чого-н.) bajel /77 корабель, судно; condenar (sentenciar) a ~es заслати на галери bajelero /77ХОзяин судна, судовладелец bajera /1. відкос, обрив; 2. Ал. пронос;
3. Р.-Пл. підсідельник; 4. Ам. поганий тютюн
bajero aojr спідній (про білизну) bajete /771. dirá, de bajo 2; 2. баритон (голосі співак); 3. муз. тема в басовому ключі (для вправ з гармонії) bajetón adj Ант. o-ви, Кол., Екв. середнього зросту
bajeza /1. ницість, підлість, негідний вчинок; 2. приниження; смирення; ~ de espíritu малодушність; ~ de ánimo раболіпніс- ть, низькопоклонство; 3. низина; - de nacimiento незнатне (просте) походження bajial /77 1. Вен., М. Перу низьке місце, низина; 2. місце, багате мілинами bajillo т Ар. бочка цпя вина bajfo 1. adi див. bajo 1; 2. т див. bajo 2; 3. Ам. низина; dar (hallarse) en un ~ зазнати невдачі; сплохувати, дати маху; наскочити (сісти) на мілину bajista1 фін. 1. афжий призводить до зниження курсу (цінних паперів)] 2. сот. біржовик, який грає на пониження bajista2 /77 1. віолончеліст; 2. контрабас (різновид)
bajito 1. adj dirá, ¿/abajo; 2. adv див. bajo 3,2 bajo 1. adj 1. низький, невисокий; ~ de estatura (de cuerpo) низького зросту; 2. низький, низинний; tierras ~а низина; 3. низький, понижений; ~а presión низикий (знижений) тиск; ~а tensión ел. низька
86
balduque
напруга; 4. нижній, той, що внизу; planta ~а перший (нижній) поверх; 5. опущений (про штори)\ 6. опущений, схилений; cabeza ~а схилена голова; ojos -os опущений погляд; 7. низькопробний (про золото, срібло); 8. тьмяний, бляклий (про колір)', 9. ниций, підлий; 10. пересічний, посередній (про розум)\ 11. низький, басовий (про ноту, звук); 12. тихий, неголосний; 13. вульгарний (про мову, стиль)',
14. m низина; 15. мілина, мілководдя, обмілина; 16. цокольний поверх; напівпідвал; 17. нижній край, низ (сукні)', 18. рікопито (коня); 19. д/ноги (коня)', 20. бас (голос, співак); низький бас; 21. муз. опорний звук; 22. муз. басова партія; 23. рі спідня білизна (жіноча)', 24. М. гірн. підошва виробки; підлога; 25. adv внизу; низько; mas - нижче; 26. тихо, неголосно, пошепки; 27. ргер під - palabra під чесне слово; ~ techado під дахом; ~ tutela під опікою (наглядом); ai - іос. adv. Арг. на березі (ріки, струмка); por lo - таємно, нишком; потихеньку; тихо, пошепки bajón1 m 1. фагот; 2. див. bajoaista; 3. бас (співак)
bajón2 m 1. aum. fam. de baja; 2. різке погіршення (послаблення); dar (pegar, sufrir, tener) un ~ різко погіршитися (про здоровЩ здати (про людин^)', різко падати (про цінй) bajonista com. фаготист ba orrelieve /77 барельєф ba otraer m пригніченість ba ovientre m нижня частина живота ba uio: porto - ioc. adv. потихеньку, таємно ba uno adj див. bahúno bajura f 1. низин0; 2. глибинб; 3. див. bajeza 1
bal m en. волбсся
bala f\. m куля; - explosiva розривнб куля; - fría куля, що втрбтила швйдкість,
2. снаряд, ядрб; - de cacón артилерійський снарбд; гармбтне ядрб; 3. дражб (цукерка)', 4. іст. напбвнена водбювоско- ва куля, (карнавальна іграшка)', 5. купа, пбка, тюк (бавовни)', стіс (паперів)', - enramada залізний збсув; - perdida сліпб к^ля; (- rasa) навіжбна, скажбна людйна; пі а - Л Ам. ні в бкому разі, ні за що в світі; по entrarle a uno -s діал:. по le entran -s ЙОГ0 НІЩ0 не 6epé (про міцну, здорову ЛЮДИНУ)', йогб нічим не проймбш (про черству, нечутливу людину); como una - прожбгом (вибігти)
balaca ЛІ. Л Ам. див. baladronada; 2. діал. див. bambolla 1
balacada /77. Ам. див. baladronada balacear vtfi. Ам. обстрілювати balacera /77. Ам. див. baleo2 balada f*І. літ., муз. балбда; 2. сл. змбва baladí adj незначний, дріб’язкбвий, нік-
Ч0МНИЙ
baladrar и/кричбти, волбти, репетувбти baladre m бот. олебндр baladrear vizacr. див. baladronar baladrero ^'галасливий, скандбльний baladro m крик, зойк
baladrón 1. ас/хвалькувбтий; 2. mxвас- Дн.хвалькб; 3. діал. крутій, шахрбй baladronada /’хвбстощі, вихвалення, бравша
baladronar, baladronear и/хвбстати, вихвалятися
balagón m балагбн (житло)
/г а®2 m 1- солбма; 2. мильна піна (для оульоашок)', 3. див. balaguero; menear (sacudir, zurrar) a uno el - побити, від- шмагбти
belagre m діал. колюча товстб лібна (для еггок)
balaguero m купа (вброх) солбми
balalaica, balalaika /’балалбйка balance m 1. гойдбння, похйтування; коли- вбння 2. вагбння, нерішучість; 3 .діал. кріс- ло-гбйдака; 4. діал. заняття, cnpáeá; 5. ком. балбне; звіт; - comercial торгбвий балбне; 6. мор. бортовб (боковб) хитавйця balancé m балансб (па в танці) balanceador 1. adj що гойдбється, що похитується; що коливбється; 2. хиткйй, не- стійкйй (про судно)', 3. m оцінювач, таксб- тор; 4. Л. Ам. рахівнйк; бухгблтер balancear 1. w(-se) гойдбтися, похйтува- тися; коливбтися; 2. виявлбти нерішучість, вагбтися; - en la duda відчувбти сумніви, сумнівбтися; 3. ком. підбивбти балбне; 4. vt урівновбжувати, привбдити до рівновбги, балансувбти; 5. гойдбти, розгбйдувати
balanceo m 1. гойдбння, похйтування; 2. урівновбження, балансувбння; 3. нерішучість, вагбння; 4. мор. бортовб хитавйця balancia f діал. бот. 1. білий виногрбд;
2. кавун
balancín mA. dim. efe balanza; 2. гбйдалки;
3. крісло-гбйдалка; 4. (- grande) бброк (в екіпажі)', 5. (- pequeco) вбжіль (в дишлі); 6. баланейр (еквілібриста)', 7. карбівка; 8. Л. Ам. двокблка; 9. тех. баланейр; 10. тех. корбмисло (терезів)', 11. рі мор. топенбнт balandra /’невелйке однощбглове суднб; яхта
balandrón m 1. іст. плащ-накйдка; 2. дбвге вбраний (священика); sacudir a uno el ~ дбти пбрцю
balandrista com. яхтембн, -ка balandro m 1. малбнька бхта; 2. дідал. маленьке рибальське суднб balandrón adj діал. див. baladrón 1 balante m сл. барбн
balanza /і. вбги, терези; platillo (copa) de - чбша (тарілка) вбгів; - romana, - de contrapeso fijo безмін, к0нтар; 2. обдумування, звужування; зіставлення; 3. встав- нйй нбвід; 4. Л. Ам. баланейр (еквілібриста)', 5. торгбвий балбне; - de pagos платіжний балбне; 6. (В) астр. Терезй (су- зірЦ; en -(s) в небезпбці; в нерішучості, вагбючись, сумнівбючись; під питанням; caer la - втрбтити рівновбгу balanzón m Л. Ам. 1. совбк (для зерна)',
2. чбша вбгів
balaquear viЛ. Ам. див. baladronear balaquero тЛ. Ам. див. baladrón 2 balar vi А. ббкати, ревтй; 2. (por) жадбти, зітхбти (за чим-н.)
balarrasa т 1. міцнб горілка; 2. навіжбна, скажбна людйна balastaje т зал. баластувбння balaste тдив. balasto balastera їзал. балбетер balasto тбалбет
balate /771. край; крбйка; бордюр; 2. крутйй ббрег (схил); укіс balausta í6ot. гранбт (плід) balaustia, balaustra fÚOT. гранбтове дбре- во (різновид)
balaustrada /балюстрбда, пбручні balaustre т 1. балбсина; 2. Л. Ам. лопбтка штукатура
balay /771. Л. Ам. плбтений верббвий кб- шик; 2. діал. дерев’яний піднбе (для очищеннярисУ)\ 3. діал. рбшето, ейто (зліан) balayar vtfi. Ампровіювати (зерно) balazo1 /771. пбстріл; 2. кульовб рбна; 3. діал. непоейда, дзйґа; ser (un) ~ (para) діал:. es (un) - para todo в ньбго все в рукбх горить
balazo2 adj діал. хйтрий, спритний balbacoa тдіал. горйще; комірка (для зберігання інвентаря, зерна) balboa тдіал. бальбба (золота монета) balbucear vi див. balbucir
balbucencia f, balbuceo m 1. бблькіт, лб- пет (дитячий), бурмотбння; 2. пбрші ознб- ки, прикмбти
balbucir* vi(vt) лепетбти; бурмотіти; зати- нбтися; мймирити balcánico асубалкбнський balcarrotas тріА. Л. Ам. nácMa волбсся на скрбнях (в індіанців); 2. діал. бакенббрди balcón /771. балкбн; - corrido галербя; 2. театр, балкбн, брус; 3. оглядбвий май- дбнчик; 4. діал. платфбрма (вагону balconada їА.див. balconaje; 2. галербя balconaje m ряд балкбнів (по фасаду будівлі)
balconcillo /771. dim. de balcón; 2. театр. лбжа
balconcito /771. dim.t de balcón; 2. діал. стбжка над крбєм прірви balconear 1. vi Л. Ам. спостерігбти, виг- лядбти; 2. діал. упадбти (коло дівчини); 3. \гіЛ. Ам. заглядбти (в чркі карти) balconería їдив. balconaje balda1 /полйця (шафи) balda2 f\. іст. дрібнйчка; 2. діал. збсувка, клбмка
baldado adj А, паралізбваний; 2. втбмле- ний, розбйтий; 3. іст. безкоштбвний, дар- мовйй
baldadura f, baldamiento m важкб хворб- ба; парбліч
baldanza: de - іос. adv. без метй; без діла baldaquín,baldaquino m балдахін baldar vt А. позбавляти здбтності рухатися, паралізувбти (про хворобу); 2. розорити, пускбти по світу; 3. карт, грбти кбзи- рем (за відсутності іншої карти); 4. іст. паралізувбти, зупиняти, перешкоджбти;
5. діал. роз’бднувати; розрізнювати; -se втрачбти здбтність рухатися, бути пара- лізбваним
balde1 /771. відрб; баддб; 2. тех. ківш balde2: de - іос. adv. безкоштбвно, задбр- ма; без причйни, необґрунтбвано; мбрно, дарбмно; estar de - бути збйвим; байди- кувбти
baldear vtA. поливбти (підлогу, палубу з відрб; 2.вичбрпувати (водУ) baldeo /771. миття (підлоги, палубл); 2. чер- пбння водй відрбм baldés /77л0йка (шкіра) baldíamente adv А. мбрно, дарбмно; 2. не- обербжно, необбчно
baldío 1. adj необрбблений; занбдбаний (про землю); 2. безпідстбвний, необґрун- тбваний; 3. ледбчий, бездібльний; 4. мбр- ний, дарбмний; 5. m пустка baldioso adj діал. що тинбється без діла, гулбщий
baldo adj відсутній (про масть у картах) baldón /771. обр0за; 2. ганьба, сбром, без- чбстя; en - /ос. adv. іст. безкоштбвно, за- дбрма
baldonador adjпрйкрий, обрбзливий baldonar, baldonear vtA. ображбти, кидб- ти в облйччя обрбзу; 2. іст. марнотрбтити, трйнькати; -se іст. занепадбти, ставбти непридбтним
baldono adj іст. див. barato 1 baldosa1 /бальдбса (старовинний струнний муз. інструмент)
baldosa2 fA. облицювбльна плйтка (для підлоги); 2. Л. Ам. кам’янб плитб baldosado афЛ. Ам. облицьбваний плйт- ками
baldosador m лицювбльник, личкувбль- ник
baldosar і^облицьбвувати плйтками baldosilla f, baldosín m дрібнб плйтка (для облицювання), кбхель baldragas m квач, тіЬтя, слинькб balduque m 1. тасьмб (канцелярська); 2. папербва тяганйна; 3. діал. див. belduque
87
balear
balear11. ас^балебрський; 2. m, /житель, -ка (уроджбнець, -ка) Балебрських островів
balear2 vtдіал. віяти мпалкою (зерно) balear vtfl. Ам. 1. порбнити (вбйти) кулею;
2. обстрілювати
baleárico, baleario adj див. balear11 balenóptóros трізоол. китоподібні baleo1 m 1. килимбк (біля ліжка); 2. діал. мічена KápTa (шулера) baleo2 т Л. Ам. стрільбб; перестрілка balería / balerío т збірн. боєприпбси balero т 1. фбрма для відливбння куль;
2. див. boliche1 2 baliche,balicho т сл. Ka6áH balido тббкання, ревіння, рев balín т куля малбго калібру balista fмист. баліста balística /балістика
balístico adj балістичний; proyectil ~ балістичний снарбд
balitar,balitear игмбкати, ббкати; ревти baliza /1. мор. ббкен, буй; 2. діал. стежинка, доріжка
balizaje /771. портовий збір; 2. ббкени balizamiento m встанбвлення ббкенів
(буїв),
balizar vtстбвити ббкени (буї) balizar /77 збірн. 6áKeHn balkánico adj див. balcánico balneación /водолікувбння r balneario 1. бальнеологічний, курбрт- ний; 2. rneáHHH; 3. водолікбрня; 4. курбрт balneatorio ао/водолікувбльний; régimen - курс водолікування balneoterapia / водолікувбння; бальнеотерапія
balompié тфутббл
balón /771. aum. de bala; 2. великий пакунок, náKa (товарі ~ de papel стіс nanépy на 24 стопй (як міра)\ 3. спорт, (велйкий) м’яч; 4. гра в м’яч; jugar al - грбти в м’яч; ~ a mano гандббл; 5. балбн; 6. бутель; 7. майстбрня з вйготовлення оснбщення для суден; 8. мор. додаткбве вітрйло (на яхті) baloncesto тбаскетббл balonmano m гандббл balonvolea m волейббл balota /балотувбльна куля balotaje /77 Л. Ам. балотувбння, голосу- вбння (кулями)
balotar vi балотувбти, голосувбти (кулями)
balsa1 /ставбк, бзеро; ~ de aceite тйхий затбн; стойче болбто balsa2 /1. пліт; 2. сл. перешкбда; 3. Л. Ам. рятувбльний пліт
balsa3 fЛ. Ам. бот. 6ánb3oee дбрево balsadera / balsadero m місце nepenpáen на плоту
balsamar і/ґбальзамувбти balsamera / посудина для зберігбння бальзбму
balsámico adj 1. бальзамічний; 2. запашний; духмйний, аромбтний balsamina f6or. бальзамін balsamináceas fp! бот. бальзамінові balsamizar змішувати з бальзбмом bálsamo m фарм., хім. бальзбм; ser un ~ бути аромбтним (про витримане вино) balsar тЛ. Ам. болбтяна місцбвість; тря- coBHHá
balsear1 vt переправлятися на плоту (через річку)
balsear vi діал. nnáeaTH, тримбтися на воді
balseo т діал. див. balsadera balsero /77 плотбр, плотогбн balso1 /77 морськйй вузол balso2 т діал. пбриста легкб деревинб balsón 1. adj діал. квблий, хвороблйвий (пролюдину); 2. тЛ. Ам. збводь, затбн
balsopeto /77 іст. 1. нагрудна тбрба, тор- бйнка; 2. душб, сбрце báltico adj балтійський; прибалтійський; países ~s прибалтійські країни baluarte m 1. військ, ббльверк, бастібн;
2. військ, форт, бастібн; 3. оплбт, твер- дйня; - de la paz оплбт мйру balumba /1. тюк, пбка, вузол; зв’язка; 2. купа, вброх, обербмок; 3. Л. Ам. нагромбдження, звблище
balumbo m велйкий пакунок (клунок) balumoso adjЛ. Ам. громіздкйй baluquero тЛ. Ам. фальшивомонбтник ballena / 1. зоол. кит; pesca de la ~ китобійний прбмисел; 2. китввий вус ballenato т дитинчб китб ballenera / 1. вельббт (на китобійних судна)); 2. шлюпка
ballenero 1. китобійний; 2. m китобій ballesta /1. іст. арбалбт; самостріл; 2. пбс- тка (для птахів); 3. ресбра; 4. (рі) сл. саквй ballestada /стрілянйна з арбалбта (самостріла)
ballestear стрілйти з арбалбта (самостріла)
ballestera /бійнйця, амбразура ballestería /1. полювбння на велйкого звіра; 2. іст. загін арбалбтників ballestero /77 іст. 1. стрілбць з арбалбта (самостріла), арбалбтник; 2. мбйстер з вйготовлення арбалбтів (самострілів) ballestilla1 /1. див. balancín 4; 2. карт. шaxpáйcтвo, шулерство ballestilla2 /діал. 1. смичбк (скрипки);
2. здоровбнь, каланчб ballestón /771. aum. Aballesta; 2. сл. крап (в картярській грі) ballet /771. балбт; 2. балбтна трупа ballueca f6oT. плбвел bamba1 /1. див. bambarria 2; 2. діал. поміст (підвішений на мотуз как); 3. діал. гбйдадки
bamba2 /1. діал. ббмба (іспанська срібна монета = 1 песо); 2. діал. гбрбик, нбріст (надереві); 3. діал. 6áM6a (срібна монета в півпесо); 4. діал. ббмба (срібна монета = 1 песо); 5. діал. успіх, щбстя, TanáH, везіння; 6. Л. Ам. ббмба (старовинний народний танець)
bambalearse гoйдáтиcя, хитбтися, бути нестійкйм
bambalina / театр. Hé6o
bambalinón /77 1. aum. de bambalina;
2. друга завіса
bambalúa тЛ. Ам. здоровйло, здоровбнь bambanear vi, ~se див. bambolear(se) bambarria 1. com. бевзь, нетйма; 2. /щасливий удбр (в більярді); 3. adjдурнйй, нетямущий
bambear 14діал. повалйти, збйти з ніг (конй) bambino т діал. хлбпчик bambita їдіал. бамбіта (монета =2,5 сентаво)
bambochada /гротбск bamboche m здоровбнь bambolear vt гойдбти, розгбйдувати; ~se хитбтися, гойдбтися, коливбтися bamboleo m хитбння, гойдання, коли- вбння
bamboleón m сйльне гойдбння (коли- вбння)
bambolla /1. збвнішній блиск, показнб рбзкіш; 2. Л. Ам. хвбстощі, вихвалення bambollero 1. adj хвалькувбтий; 2. що nycKác пил в бчі; 3. m хвалькб, хвастун bambonear viі ~se див. bambolear(se) bamboneo m див. bamboleo bamboula /У7. Ам. 1. бамббула (негритянський танець); 2. муз. бамбукова флбйта bambú, bambuc m бот. бамбук bambuco m діал. бамбуко (народний танець і мелодія)
bambuche тдіал. комічна фігурка (з глини)
bambudal тдіал. плантбція бамбука banal adj\. банбльний, заялбжений; шаб- лбнний; 2. діал. мінлйвий, непостійний banalidad /банбльність, шаблбнність banana /1. див. banano; 2. Л. Ам. банбн (плід)
bananero 1. а^'банбновий; plantaciones
~as 6aHáHOBi плантбції; 2. тдив. banano banano т бот. банбн, банбнове дбрево banasta /1. кбшик (лубковий або плетений); 2. діал. плбтені торбй для глйняних посудин з водбю
banastero m 1. кошикбр; 2. продавбць кб- шиків; 3. сл. тюрбмник, тюрбмний нагля- дбч; начбльник в’язниці banasto m 1. круглий кбшик; 2. сл. в’яз- нйця
banca /1. дерев’яна náea (без спинки); 2. поміст (для полоскання білизни); 3. карт. банк; tener la ~ трим0ти банк; 4. б0нківсь- кі опербції; 5. ббнківське об’бднання; 6. стіл, прилбвок (на базарі); 7. Л. Ам. див. banco 1; 8. діал. див. banco 7; 9. діал. див. bancal 1; - de hielo 0йсберг; tener ~ Л. Ам. мбти вагу, користув0тися вплйвом bancada /1. архіт. фунд0ментна плитб;
2. мор. ббнка, лбва; 3. тех. станйна bancal /771. ділянка, квадрбт (поливних земель); 2. тербса (ділянка оброблюваної землі); 3. піщбна косб (в морі); 4. кйлим (для лави); 5. діал. сйльні хвйлі; 6. діал. див. barranco 2
bancarUo 1. adj ббнківський, ббнковий;
2. банкірський; casa ~а банк; oficina ~а банкірська контбра; 3. m ббнківський служббвець
bancarrota /банкрутство; hacer ~ збанкрутіти
bancarrotero m банкрут bancaza їмор. ббнка, náea banco /771. náea, лбвка; 2. див. bancaza; 3. eepcTáT; 4. банк (установа); - de Estado Держбвний банк; ~ de Importación y Exportación імпортно-бкспортний банк; billetes de ~ ббнківські білбти, паперові грбші, банкнбти; 5. іст. стіл мінййла; 6. (рі) вудйла; 7. мілинб; ббнка; ~ de arena піщбна косб; 8. згрбя, косйк (риб); 9. мінййло; 10. діал. див. banca 3; 11. діал. рівнйна;
12. сл. каталбжка, буцегбрня; 13. буд. ряд кам’янбї клбдки; 14. архіт. антресбль;
15. архіт. оснбва; 16. геол. шар, пласт;
17. військ, лафбт; 18. мор. лот, грузйло; ~ azul міністбрська náea (в іспанських кортесах); ~ de hielo ¿йсберг; estar en el ^ de la paciencia cтpaждáти, зазнавбти тортур; herrar про quitar el ~ Tpé6a вирішувати; однб з двох; sentarse en el ~ de la paciencia запастйся терпінням banda1/1. смуга, стрічка; 2. брденська стрічка; 3. пербв’язь; пбяс; 4. шйна (колеса) banda2 / 1. озбрбєний загін; 2. ббнда, згрбя; 3. нбтовп; гурт; 4. духовйй оркбстр;
5. згрбйка птахів; 6. бік, край; 7. іст. бік; 8. діал. стулка (вікна, двері); 9. мор. борт (корабля); 10. див. baranda 2; 11. духовйй (військбвий) оркестр; 12. геральд. пербв’язь; partido en (por) ~ розділений пербв’яззю (про щит); ~ de frecuencias радіо смуга частбт; de ~ а ~ ioc. adv. від крбю до крбю; з однбго ббку в інший; arriar en ~ мор. попускбти канбт; caer а una ~ нахилитися (вщ вітру); caer (estar) en ~ мор. висіти в повітрі (про канат); cerrarse a la ~ опирбтися, наполягбти на свобму; dar а Іа - мор. поклбсти суднб на бік, перекйнути на бік bandada /1. згрбя (птахів), косбк (риби); рій (кома)); 2. нбтовп; гурт; 3. Л. Ам. ббнда, згрбя
88
barajar
bandado adjicr. див. bandeado bandaje /77бандбж
bandalla тЛ. Ам. запбклий злочинець bandayo mil. Ам. шахрай bandazo m мор. yqáp хвилі в борт; раптбвий крен на підвітряний борт; dar -s кидатися з боку в бік (в політиці) bandeado adj 1. смугбстий; 2. діал. вáжкo порбнений
bandear 1. vt іст. вести; керувбти; 2. vi став0ти на чий-н. бік; 3. ходити 3rpáeio (ватбгою)
bandear vt 1. дзвонйти у дзвін; 2. діал. nopáHHTH руку(нбгу) (кулею\, 3. діал. переслідувати; -se 1. вивертатися, лавірувати; 2. діал. гойдбтися, розгбйдуватися bandeja /1. піднбс; 2. Л. Ам. yмивáльний таз; 3. Л. Ам. блюдо
bandera /і. npánop, стяг; 2. npánop; - nacional дepжáвний npánop; - a media asta трбхи спущений npánop (на знак траурі alzar (arbolar, Izar) la ~ підняти (поставити) npánop; jurar la - складбти присУгу біля npánopa; 3. прапорбць (сигнальний); 4. військо, батальйбн (що б'ється під прапором - del tercio батальйбн іноземного легібну; 5. іст. рбта (в іспанському легіоні)', 6. іст. нбтовп; - blanca (de paz) білий npánop (знак перемир 'я)\ a -s desplegadas вільно, відкрйто; alzar (levantar) -(s) закликати під прапорй (до збрбї); очолити збколот (повстбння); arriar (la) - трбхи опустйти npánop (на знак траурі здбтися вброгу (про корабель)\ batir -а, rendir la - військ, схилйти прапорй (на знак вітання)', dar a uno la ~ вйзнати свою порбзку; поступйтися пбльмою népшості; llevarse la - захопйти пбльму пбршості; militar debajo de la - de uno, seguir la ~ de uno вислупбти (бйтися) ПІД ЧИІМИ-Н. прапорбми; salir con -s desplegadas іст., військ, залишйти фортбцю з розгбрну- тими прапорбми, здатися на почбсних умбвах
banderado m іст. прапоронбсець banderear vi діал. квітнути (про цукрову тростину)
bandería /угрупбвання, фрбкція banderilla f 1. dim. de bandera; 2. тавр. бандерйлья (списик, прикрашений стрічками); ~s de fuego бандерйльї, споруджені петбрдами; 3. знак, ознбка; роказ- нйк; 4. насмішка, глузувбння, уїдливе слівцбд clavar (plantar, poner) una - ска- збти уїдливе слівцб; 5. Л. Ам. див. banderillazo
banderillazo m Л. Ам. випрбшування грб- шей в борг
banderillear vt встрбмлювати бандбрильї (в бика)
banderillero /лбандерильбро (тореро, що встромлює в бика бандерильї) banderín /771. dim. ¿fe bandera; 2. вймпел; прапорбць; 3. військ. п\н\шт(солдат)\
4. флюгер, прапорбць (на ґвинтівці); 5. (- de enganche) призбвнйй (вербувбльнии) пункт
banderizar об’бднувати в ббнду (згрбю); ~8е прибднуватися до ббнди (зграї) banderizo ^¿з/бунтівнйй, бунтбрський banderola f\. прапорбць; 2. прапорбць на списі (піці) (в кавалерії); 3. мор. вймпел; 4. Л. Ам. фрамуга
bandidaje m 1. бандитйзм; 2. згрбя бандитів
bandido 1. adj бандйтський, розбійницький; 2. /77бандйт; розбійник bandín /771. dim. ¿fe banda; 2. сидіння (на корм/ судна)
bandltjsmo m див. bandidaje 1
bando /771. накбз, укбз, декрбт; echar - опублікувбти укбз (закон); 2. оголбшення
накбзу; публікбція (обнарбдування) укбзу (декрбту); publicar en - Л. Ам. розпатякати, рознестй новину bando2 /771. угрупбвання, сторонб; блок, об’бднання; соїбз; 2. іст. озбрбєний загін (на службіу феодала) ', 3. див. bandada 1 bandola ñ. муз. бандбла (рід лютні); 2. діал. мулбта торбро; 3. діал. батіг (з коротким руків'ям); А. мор. запаснб щбгла bandolera /плечовйй рбмінь; ширбка порту пбя; пербв’язь (для носіння вогнепальної зброі)\ portar en - носйти (на рбмені) чбрез плечб
bandolerearví Л. Ам. займбтися бандитизмом (розббєм)
bandolerismo m бандитйзм; розбій bandolero /77 1. розбійник (на дорозі);
2. бандйт
bandolín m див. bandola 1 bandolina1 /1. лак (для волосся); 2. діал. CM.bandola і
bandolina2 їмуз. мандоліна bandolino m див. bandola 1 bandolón /77 муз. бандолбн (18-струнний муз. інструмент)
bandoneón m Л. Ам. муз. акоодебн bandosidad ííct. див. bando21 bandujo тковбасб (сорт) bandullo m чбрево, живіт bandurria f\. бандуррія (12-струнниймуз. інструмент); 2. риоолбвна сітка; 3. діал. орніт. коровбйка (птаУ) bandurrista com. музикбнт, що rpác на бандуррії
bango /77 бот. ббнго (вид конопель) banjo /77 Л. Ам. муз. ббнджо (струнний щипковий муз. інструменґ) banquear vtA. Л. Ам. нівелювбти, вирівнювати (ґрунт)\ 2. діал. тримбти банк (карт.) banqueo mдіал. вирівнювання; виймання (Фунту)
banquera їдіал. невелйка пбсіка banquero m 1. банкір; 2. карт, банкомбт;
3. сл. тюрбмний наглУдбч, тюрбмник banqueta /1. табурбт; банкбтка; 2. лбвка; 3. лбвка для ніг; 4. Л. Ам. тротубр; 5. військ. банкбт (захисний наситі)
banquete m 1. dim. de banco; 2. банкбт; звбний обід; 3. бенкбт; darse un ~ смбчно поїсти; наїстися досхочу banquetear vi( vt) 1. влаштбвувати банкбт;
2. бути присутнім на банкбті; -se смбчно поїсти; досхочу наїстися
banquillo m 1. dim. de banco; 2. (~ de los acusados) náea підсудних; ir al (sentarse en el) - пітй під суд, сісти на náey підсудних; 3. діал. ешафбт
banzo /771. крбсна, п’яльця (кожна зі сторін рами)\ 2. текст, навій; 3. пбручні (сходів); 4. ббрег, край (каналі banadera /1. Л. Ам. див. baño 2; 2. діал. болотйста місцбвість, драговбна; 4. Л. Ам. відкрйтий автббус (для екскурсій) bañadero m місце купбння дйких тварйн bañado 1. adj глазурбваний; 2. m див. bacín 1; 3. Л. Ам. драговбна, болбто bañador 1. adj u\o купбє; 2. /77ббнщик; 3. бблія; кювбтка, вбнна (для промивання);
4. купбльний костюм, купбльник; 5. діал. див. bacista 1
bañar vtA. купбти; 2. занурювати (у водії',
3. зволбжувати; змбчувати; 4. омивати (про річку, море)', 5. заливбти світлом; 6. покривбти шбром речовинй (занурюючи в розчин)', 7. перепбвнювати, напбвнюва- ти (по вінцяу, В.*жив. лесувбти; -se 1. ку- пбтися; приимбти вбнну (душ); 2. занурюватися (врідинії', В. діал. досягбти успіху bañera f 1. лазниця, ббнщиця; 2. див. baño 2
bañero /77 1. влбсник лбзні (купального закладії\ 2. лбзник, ббнщик
bañil m див. bañadero bañista com. 1 .купбльник, ця; 2. курбрт- ник, -ця
baño /771. вбнна; - de barro mineral (de fango) грязьові вбнни; - de sol сбнячна вбнна; - de aire повітряна вбнна; - de vapor napoeá лбзня; tomar un - приймб- ти вбнну; 2. вбнна (посудина)’, 3. лбзня; купбльний збклад; 4. вбнна (кімната);
5. туалбт, вбирбльня; 6. рі водолікбрня; 7. крбпля, крйхта, дбщиця; 8. тех. вбнна, чан; 9. тех. вбнна (розчин)', - fijador фото фіксувбльний рбзчин, закріплювач; 10. тех. покриттй, поверхнбвий шар (метанії', 11. поливбння, зрбшування; 12. глазур, полйва; 13. жив. лесувбння; - (de) María водянб ббня
bao /77 мор. бімс; поздбвжня бортовб бблка
baobab m бот. баоббб baptisterio /77 церк. хрестйльна купіль, баптістбрій
baptizar vt іст. див. bautizar 1 baque /77 1. див. baquetazo 2; 2. див. batacazo
baqueanía ґдив. baquía 1 baqueano adj, m див. baquiano baqueriza f іст. скбтний двір, хлів (для зимівлі великої рогатої худоби) baqueta ft. шбмпол; 2. батіг; 3. архіт. круглий карнйз; 4. буд. рбма (в отворі дверей, вікна)', 5. рі барабанні пблички; 6. рі іст. шпіцрутени; sufrir carrera de -s іст. про- хбдити крізь стрій; mandar а (Іа) - бути дбспотом, чинйти свавілля; tratar а (Іа) - a uno зневажбти, потурбти ким-н. baquetazo m 1. удбр шбмполом (пбли- цею, шпіцрутеном); 2. удбр при падінні; darse (pegarse) un - впбсти, гбпнутися baqueteado adj 1. змучений, понівечений, надірваний; 2. досвідчений, бувблий baquetear vft. піддавбти покарбнню шпіцрутенами, проганяти крізь стрій; 2. бйти (вовнії\ 3. набридбти, надокучбти; 4. при- вчбти до труднощів, загартбвувати; 5. за- ганУти, заїздити, замучити роббтою; 6. діал. бйти в бараббн, бараббнити baqueteo m покарбння (шпіцрутенами) baquetón1 m 1. архіт. велйкий круглий карнйз; 2. шбмпол
baquetón2 adj, baquetudo adjЛ. Ам. флег- матйчний, повільний
baquía f 1. знаннУ місцбвості; 2. Л. Ам. спрйтність, впрбвність, уміння baquiano 1. adj Л. Ам. досвідчений, обізнаний; 2. обізнаний з особлйвостями місцбвості; 3. /77 знавбць місцбвості; провід- нйк, поводйр báquico adj вакхічний bar /771. бар; 2. буфбт (на вокзалі, в теат- P'h
bar /77 фіз. бар (одиниця атмосферного тискії
baracoa m діал. лібна (різновид) f barago m сітка, ґрбти (для суилння каштанів)
barabúnda /шум; ббзлад, сум’яттУ barahustar vt іст. див. baraustar З baraja /1. колбда карт; 2. гра в кбрти; 3. (рі) супербчка, свбрка; echarse en la -, entrarse en - махнути рукбю; jugar con dos -s вести подвійну гру; дворушничати; peinar la - тасувбти кбрти
barajadura /1. тасувбння карт; 2. спутування; заплутування
barajar 1. тасувбти (карти)', 2. (vi) змішуватися), плутати(ся); 3. маніпулювбти, жонглювбти (цифрами, даними)', 4. роз- глядбти, обговбрювати; 5. діал. призупиняти, гальмувбти; перешкоджати; 6. спорт. зупинУти(конй); 7. мор. тримбтися ббрега, плистй уздбвж ббрега (про
89
baraje
%
судно); 8. Л. Ам. ловйти на льоту (кинутий предмет); 9. vi (con) сперечбтися, сварй- тися; ~ el mate діал. пити MáTe по чбрзі з І однієї чбшки baraje m див. barajadura І barajo /771. діал. див. badajo; 2. діал. див. barajadura; ¡~l іпіефЛ. Ам. чорт забирай! barajón m(pi) снігоступи barajustar 1. vt іст. див. baraustar 3; 2. діал. починбти, вживбти; братися (до чого-н.); 3. діал. нападбти; 4. vi діал. вста- вбти на диби (про коня); 5. діал. поска- кбти (про коня, мула); ~se діал. розбрідб- тися, розхбдитися (про худобу) ibarambal іпіецЛ. Ам. чорт забирбй! baranda f\ .див. barandilla; 2. борт (більярдного столу)); 3. діал. будинок з дво-, трикімнбтними квартйрами; 4. діал. крйта галербя (навколо будинку; echar de ~ звелйчити до неб0с, вихвалЯти barandado, barandaje тдив. barandilla barandal т 1. р0йка (для закріплення балясини); пбручні; 2. див. barandilla 1 barandilla ñ. балюстрбда; огорбжа; 2. пбручні; 3. діал. борт (воза) barata1 п.див. baratura; 2. ббмін, заміна;
3. фіктивний прбдаж; 4. див. barato 5;
5. Л. Ам. див. barato 3; a la ~ І ос. adv6e3-
ЛбДНО
barata2 /діал; таргбн
baratador 1. adj іст. брехливий, омбнли- вий; 2. /77 обм0нщик, шахрбй; 3. мінЯйло baratamente adv А. дбшево, за ббзцінь;
2. лбгко, без особлйвого трудб baratar vt іст. 1. мінЯти, обмінювати; 2. ук- ладбти угбду; 3. продавбти (купувбти) за ббзцінь (дбшево)
baratear vt 1. продавбти дбшево; 2. іст. торгувбтися
baratería f 1. іст. шахрбйство з фальси- фікбцією; 2. юр. хаббрництво baratero 1. adj іст. брехлйвий; 2. діал. рбз- дрібний, дріб*язкбвий; 3. діал. що дбшево продаб; 4. m діал. торгбвець дріб’язком;
5. діал. торгбвець, що продаб дбшево;
6. карт, вимагбч (що вимагає гроші з тих, хто виграв)
baratez f діап., baratía f (рі) діал. див. baratura
baratija f(pi) дрібнйця, дріб’язок baratillero m лахмітник baratillo /771. лахміття, непбтріб, мбтлох;
2. торгівля лахміттям; 3. лбвка уживаних речбй
baratío /77 діал. див. barato З baratista com. іст. мінЯйло barateo 1. зс/дешбвий; 2. легкйй, лбгко досяжний, нічбго не вбртий; 3. m дешб- вий розпрбдаж; прбдаж знйжених в ціні речбй; nacer - спустйти дбшево, задурно, продавбти за ббзцінь; 4. карт, грошо- вб винагорбда, відсбток з вйграшу; 5. іст. обмбн, шахрбйство; 5. іст. достбток; нбд- лишок; 6. advдбшево; de - іос. adv. без- коштбвно, задбрма; a la -а іос. adv. без- лбдно, плутано; cobrar el ~ вселЯти страх; dar de - поступйтися в дрібнйцях; darse - продешевйти; hacer mal ~ іст. по- гбно вчинйти; echar (meter) а ~ збивбти з пантелйку (криками, шумом); lo ~ es саго дбшево та гнйло, дброго та мйло baratón /771. іст. перекупник, гендляр; 2. діал. лопбта, збступ báratro /77 міф. пбкпо baratujales m рі діал. див. baratija baratura /низькб цінб; дешевйзна baraúnda fpne. barabúnda baraustado adj, m сл. помбрлий від ножо- вйх порбнень, зарізаний baraustador m сл. кинджбл baraustar vt 1. навбдити (направляти) збрбю (на кого-н.); 2. відбивбти удбр
збрбєю; 3. іст. збивбти з пантелйку, бен- тбжити, конфузити; 4. сл. зухвбло напа- дбти, накидбтися ¡barayl interjpian. чорт забирбй! barba 1. /підборіддя; 2. (рі) бородб; - cerrada густб (пишна) бородб; ~ en punta за- гбстрена борідка, еспаньйблка; 3. козЯча бородб; 4. оородб, борідка (в індика, півня); 5. вбрхня частина вулика; 6. гоління; hacer(se) la - поголйти(ся); 7. m актбр, що викбнує рблі людбй похйлого віку; 8. f рі бот. волоскй, волбкна, нйтки; ~s de coco діал.. волбкна кокбсової пбльми; - de árbol, ~ de piedra лишбйник (різновид); 9. прикрбса на ручках для письмб; 10. див. barbilla 4; - honrada шанбвана (повбж- на) людйна; - de ballena китбвий вус; а ~ regada іос. adv. вдбсталь; навблом; ~ а ~ іос. adv. віч-нб-віч; a la ~, en las ~s de uno loe. adv. у присутності кого-н., в облйччя кому-н.; con la - sobre el hombro насто- рбжі, напоготбві; con más ~s que un zamarro у вбші-бо роки; con toda la ~ спрбвжній, дійсний, щйрий, справдбшній (про людину); por ~ іос. adv. на кбжного, на людйну, на брбта; andar (estar) con la ~ por el suelo бути спрбвжнійм стбрцем; echar a la buena ~ примусити заплатйти за всіх, примусити розщбдритися; echar a las ~s кинути в облйччя (докір); hacer la - голйти (підрівнювати) бброду (вуса); турбувбти, набридбти; надокучбти; підлабузнюватися, підлйзуватися; llevar а uno de la ~ комбндувати, попихбти ким- н.; mentir por las ~е (por la mitad de la ~) зухвбло брехбти; pelarse (tirarse de) las ~ розсбрдитися; subirse a las ~s de otro фамільярничати, повбдитися безцеремонно; temblarle a uno la ~ боЯтися, тремтіти; tener buenas ~s (una mujer) бути миловйдною, гарнбнькою (про жін- «У); tener ро cas ~s бути жовторбтим пта- шенЯм; молокб на губбх не обебхнуло; tentarse las ~s бути оббчним, діяти з ос- торбгою; a poca ~, poca vergüenza мб- лодо — зблено; hazme la ~ у hacerte he el copete пбслугу за пбслугу barbacana /1. військ, передовйй форт, дозбрна ббшта; 2. церкбвна огорбжа;
3. бійниця, амбразура barbacanera ííct. маркітбнтка barbacoa /1. Л. Ам. цинбвка, що слугує пбстіллю; 2. діал. цинбвка, що закривбє вхід у хйжу; 3. Л. Ам. ббшта (на кукурудзяному полі); 4. Л. Ам. хатйна, побудбвана на дбреві, будйночок на пблях; 5. діал. шпалера (для в'юнких рослин); 6. діал. ноейлки, нбші (санітарні);!. Л. Ам. Решітка (для підсмажування' м'яса); 8. Л. Ам. м’Ясо, ембжене на решітці barbacú m орніт. зозуля (різновид) barbacuá /діде, barbacoa barbada /771. нйжня щблепа (коня); 2. лан- цюжбк (вуздечки); 3. іхт. барббда (морська риба); 4. Л. Ам. див. barboquejo barbado 1. ао/бородбтий; 2. /77бородбнь;
3. сбджанець; 4. пбросток; 5. сл. козбл barbaja /1. бот. козелбць (різновид); 2. рі пбрше коріння (рослини) barbaján Л. Ам. 1. ад/невйхований, неотб- саний, грубий; 2. тнечбма, грубіЯн barbar vi A.: ya empieza а ~ у ньбго проби- вбється (починбє ростй) бородб; 2. роїтися (про бджіл); 3. пускбти коріння, пророс- тбти (про рослини)
barbarear vi Л. Ам. говорйти нісенітниці (дурниці)
barbaresco adj іст. див. bárbaro 1 barbaria ficr. див. barbarie barbárico adj див. bárbaro 1 barbaridad /1. вбрварство; жорстбкість, нелюдяність; 2. нбуцтво, безкультурніс¬
ть; 3. дурість, нерозсудливість; 4. ейла- силбнна, ббзліч; 5. д/звірство; 6. д/лбй- ка; decir ~es лихослбвити; ¡qué ~! якйй жах!
barbarie f 1. вбрварство; грубість; безкультурність; 2. дйкість, жорстбкість, нелюдяність
barbarismo m 1. лінгв. варварйзм; 2. необдуманість, безрозсудність, дурість; 3. див. barbaridad 2; 4. див. barbarle 1 barbarizar 1. vt засмічувати мбву варваризмами; 2. и/верзти нісенітниці bárbaro 1. a# вбрварський, дйкий; 2. грубий, неотбсаний; 3. смілйвий, відчайдушний; 4. вбрварський, жорстбкий; 5. твбр- вар; дикун; 6. нечбма, грубіЯн barbastela /кажбн великовухий barbatulo тдив. barbo barbear 1. у/діставбти (торкбтися) підборіддям; 2. голйти (вуса, бороду); 3. Л. Ам. лестйти, підлабузнюватися; 4. Л. Ам. ва- лйти бичкб (схопивши за ріг і мордУ); 5. vi працювбти перукарбм; 6. торкбтися, досягати однбго рівня (з чим-н.); 7. тавр, шу- кбти вйходу з арбни (про бика) barbechar vt 1. залишбти пбле під пбром;
2. піднімбти (,зорювати) пбр barbechazón /діде, barbechera 2 barbechera /1. піднята пбра; 2. час бранки; 3. бранка, орбння
barbecho /771. земля під пбром; пбр; 2. підняття пбру; 3. ріллЯ; firmar comoen un ~ підписбти заплющивши очі barbel тдив. barbo
barbera /1. дружина перукарЯ; 2. військ. частйна шолбма, що 3aKpneáG підборіддя; 3. діал. брйтва
barbería /1. перукбрня; 2. перукбрська спрбва
barberil ад/перукбрський barberisco adj, тдив. beréber barbera1 т 1. перукбр; цирульник; 2. таз для гоління; 3. Л. Ам. підлбеник, підлабузник; estar (ponerse) ~ діал. дббре підготу- вбтися до іспитів (про студента) barbero2 m діал. н&від barbeta тдіал. дУрень, простбк barbián 1. aq/жвбвий, меткйй, спрйтний, мотбрний; 2. сл. фартбвий; 3. сл. розгульний, безпутний; 4. т жвбвий хлбпець; мотбрний пбрубок barbicano adj з корбткою бородбю barbihecho adj 1. щбйнопоголений; 2. досвідчений, що дббре знбє свою спрбву barbijo тдив. barboquejo barbilampiño 1. adj безборбдий, що мбє рідку борідку; 2. див. barbiponiente; 3. т безвусий молодйк
barbilindo, barbilucio adj вйшуканий, ошбтний, франтувбтий, чепурйстий (про хлопцеві)
barbiluengo adjдовгоборбдий barbilla /771. підборіддя; 2. відрбсток, вусик (уриб); 3. буд. скошений край, фбска;
4. вет. рбнула, жбб’яча пухлйна; 5. m рі людйна з рідкбю бородбю barbimono adj діал. див. barbirrubio barbinegro adj чорноборбдий, з чбрною бородбю
barbiponiente adj А. з пушкбм над губбми (про хлопцй); 2. недосвідчений, що починбє barbipungente adj 1. див. barbiponiente 1; 2. див. barbilampiño 1 barbiquejo тА.див. barboquejo; 2. Л. Ам. недбуздок, обрбть (для коня); 3. діал. головні хустка (зав'язана під підборіддям);
4. діал. орніт. дйкий гблуб (різновид) світлоагЬіггарабо adj безборбдий barbirrubio adj з русЯвою бородбю; світ- лоборбдий
barbirrucio adj з сивинбю (про бородУ) barbitaheco ас/рудоборбдий
90
barranca
barbitonto adjдурний, дурнувбтий barbo m ixr. вусбнь (риба)] hacer el - вдавбти, що співбєш, розкривбти рот для вигляду (у хорі) barbolla fpiajт. див. barbulla barbollar vi діалт. див. barbullar barbón /771. бородбнь; 2. козбл barboquejo m підборідний ремінбць (кашкета, каскй)] підборідна стрічка (капелюха) barbosa /і. іхт. барббса (колючопера ри- ба)\2. BHHorpáflHa лоз0 з корінням (для садіння)
barboso ас/бородбтий barbotar vi бурмотбти; цідити крізь зуби (слова)
barbote m Л. Ам. срібна палйчка, застрбм- лена у нижню губу (в індіанців) barbotear vi див. barbullar barbotear vt іст. 1. загорбджувати; 2. за- микбти на 3ácye barboteo m бурмотбння barbotina /мастйка; глйняне тісто barbucha 1. /'борідка; 2. m р/ діал. рідкб неохбйна бородб; 3. діал. див. barbilla 2 barbudo1 1. adj бородбтий; 2. m див. barbado 2, 4; 3. зоол. бородбч-ягнЯтник;
4. діал. папербвий змій; 5. сл. козбл; 6. рі барбуди (індіанці в Пер)?)] 7. барбудо (повстанець; кубинський революціонер) barbulla /гбмір, гбмін barbullar vi, barbullir* игшвйдко і невирбз- но говорйти; бурмотбти barbullón 1. adj що бурмотйть; 2. m буркотун, буркун
barbuquejo /77,4tf0barboquejo barca f 1. чбвен, шліЬпка; - llana порбм;
2. див. barcaje 2; manejar bien la ~ уміло (успішно) вестй свої CnpáBH, процвітбти barcada f 1. вантбж, що вміщується у човні; 2. рейс човнб
barcaje m 1. перевбзення вантажу на човні; 2. платня за перевбзення (вбртість перевбзення) на човні barcal 1. adj кораббльний (про ліс)] 2. m кораббльний матерібл; 3. лотбк для BHHá (при розливанні)] 4. бблія; таз (дерев'яний)
barcalonga /риббльськйй човен barcarola їмуз. баркарбла barcaza f баркбс; шалбнда; ліхтер; - de desembarco військ, десбнтний кораббль barcelonense, barcelonés, -а 1. зс/барсе- лбнський; 2. /77, /барселбнець, -ка, урбд- женець, -ка (жйтель, -ка) Барселбни barceno adj див. barcino 1 barcia /ейсів; відсівки; полбва barcina /У7. Ам. 1. мішбк (з іспанського дроку)] 2. велйкий сніп (обербмок) соломи barcino 1. adj біло-рябйй (про тварину)] 2. /77 Л. Ам. перебіжчик (з однієї партії в іншу)
barco /77 1. суднб; кораббль; - escuela Hae4ánbHe суднб; - de vela вітрйльник; - mercante торгбве судно; - de guerra військбве судно; - de cabotaje каботбжне судно; - de pasaje пасажйрське суднб; - de pesca риболовбцьке суднб; - petrolero нафтоналивнб суднб; тбнкер; - frigorífico рефрижербторне суднб; - rompehielos криголбм; - ballenero китобійне суднб; - bomba пожбжне суднб; en - пароплавом; en el - на пароплбві, на борту;
2. діал. гарбуз для зберігбння водй barcón /77 іст. див. barcaza barchilón /771. Л. Ам. санітбр (у шпиталі)] 2. діал. знбхар
barda /1. накрйття кам’янбї огорбжі; 2. іст. броня, пбнцир (бойового конгі)] 3, діал. живопліт; 4. діал. бот. дуб (різновид)] 5. мор. грозовб хмбра на горизбнті bardaguera ñ.див. barda 1; 2. бот. вербб (різновид)
bardal m 1. огорбжа (з дубців і глинй)] 2. див. barda 1; 3. бот. ожйна; 4. діал. дуббвий гай; saltando -es (бігти,) не відчувбючи під со- ббю ніг
bardana їбот. реп’ях, лопух bardanza: andar de - вбштатися, тинятися туди-сюди
bardar vt стбвити (городйтИ) пліт (огорб- жу)
bardo /77 літ. бард
barga /і. крутйй схил; укіс; 2. іст. хатйна; 3. річковб плоскодбнка (з вітрилом і веслами)
barganal m паркбн з кілків bórgano /77жердйна, кіл (у частоколі) bargueco /77бюрб (мебл) barguilla /тібкля (з конопель) baríadj діал. відмінний, чудбвий baria f фіз. бар (одиниця атмосферного тиску)
baricentro /771. мат., фіз. барицбнтр, центр вбжкості; 2. мат. тбчка пербтину медібн трикутника
barimba їдіал. барймба (муз. інструмент) bario1 /77 хім. ббрій bario2 /77 див. baria barisfera їгеол. барисфбра barita їхім. барит, важкйй шпат, бкис ббрію baritel /77 тех. коловорбт, кбрба baritimia /меланхблія baritina f мін. барйт, важкйй шпат, сірча- нокйслий ббрій
baritonía /низькйй гблос, баритбн barítono /77 баритбн (голос, співаїі) barjoleta 1. f іст. див. barjuleta; 2. adj Л. Ам. дурний, пришелбпкуватий; недоумкуватий; 3. сот. дурень, йблоп, тупбк barjuleta /речовйй мішбк, рюкзбк barlak т башлйк
{barloa їмор. 1. швартбв; 2. румпель-тблі barloar 14(vi, -se) мор. швартувбтися barlote /771. мор. риббльський чбвен; 2. див. barrilete 2
barloventear vi 1. мор. йти прбти вітру, лавірувати; 2. ходйти наз^ц і впербд; тинЯгися barlovento тмор. навітряний бік; ganar el - зайняти навітряний бік (щодо іншого судна)] обскакбти, обійтй, переплюнути barlú, barluz adj сл. очманілий, одурілий; quedarse - очманіти barman т бармбн
barniz /771. лак, політура; - de aceite (al yleo) олійний лак; оліфа; - de goma ry- мілбк; - de gomalaca шелбк, шелбковий лак; - hidrófugo водовідштбвхувальний лак; - píroxilina нітролбк; 2. глазур (для керамічних виробів)] 3. космбтика; 4. збв- нішній лиск; вйдимість (виховання)] - del Japón бот. лбкове дбрево barnizada їдіал. див. barnizado 1 barnizado m 1. лакувбння, полірувбння;
2. переддбнь вернісбжу, остбнні приготу- вбння до вернісбжу
barnizador 1. aq¡r лакувбльний, полірувб- льний; 2. /77лакувбльник barnizadura їдив. barnizado 1 barnizar иМ. лакувбти, полірувбти, покри- вбти лбком; 2. покривбти глазур’ю; 3. на- вбдити лиск; ствбрювати видимість лйску barocámara /барокбмера barógrafo пт фіз. барбграф barometría /барометрів barométrico з^'барометрйчний barómetro m барбметр; - aneroide барб- метр-анербїд barón /77оарбн baronesa /баронбса
baronet /77 баронбт (дворянський титул в Англії)
baronía f 1. барбнство; 2. володіння (мабток) барбна baroscopio /77 фіз. бароскбп
baroterapia їмед. баротерапія barquear 1. і^перепливбти на човні (річку, озеро)] 2. переправляти на човні; 3. пли- стй у човні
barquero /77, barquerol /77 човнЯр barquía f 1. збірн. риболовбцькі човнй;
2. риболбвна сітка; 3. велйкий восьми- весловйй чбвен
barquilla /1. dim. de barca; 2. фбрма для тіста (у вигляді човна)] 3. кбшик, гондола (повітряної кул)] 4. діал. вбфельна трубочка (для морозива у формі конуса) barquillero /771. продавбць вбфель; 2. вб- фельниця (форма)
barquillo /77вбфля, вбфельна трубочка barquín m ковбльський міх barquinazo m сйльний пбштовх (при їзді)] перекидбння (екіпажа) barquino /771. міх, бурдіЬк; 2. див. barquín;
3. шлунок
barra f 1. брус; бблка; смуга (заліза)] - transversal попербчина, розпірка; 2. вб- жіль; підвбга; - de cambio de vía зал. стрілка; 3. лом (інструмент)] 4. злйвок (золота, срібла)] - de hierro colado вилйва- нець чавуну; 5. батбн (хліба)] шматбк (у формі бруска)] - de jabón брусбк мйла; - de chocolate плйтка шоколбду; - de labios тіЬбик губнбї помбди; 6. пбручні, балю- стрбда; перегорбдка (в суд)] 7. лінія, лінійка (в шкільному зошиті)] 8. стійка (в бар)] 9. спорт, штбнга, заняття штбнгою;
- fija турнік; -s paralelas паралбльні бруси; 10. мор. бар, піщбна мілинб; обмілина, мілинб; 11. смуга (дефектзабарвлення тканини)] 12. Л. Ам. тюрбмні колбдки;
13. переклбдина, збсув; 14. діал. гра в бббки (городкй); 15. геральд. попер0чна смуга (на прапорі, щит)] 16. д/рбйки (на квадратних п’яльцях); 17. рі Л. Ам. бкції на виробку копбльні; 18. Л. Ам. асамблбя (нарада) вчбних (адвокбтів); 19. діал. гра в квачб; 20. Л. Ам. гйрло річки; a -s derechas toe. adv. відкрйто; без обмбну; de
- а - loe. adv. з кінцб в кінець; нбекрізь; sin іпігбг (pararse, reparar, tropezar) en -s без сброму, ні на що не зважаючи; не роздумуючи; alzar las -s брбти на приціл; estar en -s: está en -s у ньбго все гарбзд; estirar la - пнутися зі шкури; llevar a la - а uno притягнути до суду; притйснути до стінки; tirar la - продавбти втридброга, дбрти три шкури
barrabás m лиходій, негідник; ser de la piel de - бути пустунбм, непоейдою (про дитину)
barrabasada f 1. лихйй жарт; підлість, підлбта; 2. навіжбнетво, нерозсудливість barraca /1. хатйна, халупа; 2. діал. селянська хбта; 3. барбк; 4. Л. Ам. склад; 5 .діал. місце (на базар)
barracarse будувбти барбки (після корабельної аварії)
barracón m 1. aum. ¿fe barraca; 2. діал. барбк (на цукрових плантаціях); 3. військ. барбк
barrado adj 1. з грубими смугами (про тканин])] 2. смугбстий '(про прапор) barragán1 іст. 1. adj хорббрий, безстрбш- ний; 2. /77товбриш, друг; 3 .діап. холостЯк barragán2 m 1. непромокбльна вбвняна тканйна; 2. бдяг з непромокбльної вбвня- ної тканйни; 3. Л. Ам. нйжня спіднйця (з грубої тканині)
barragana f 1. кохбнка, співмбшканка;
2. іст. пбдруга
barraganería f іст. позашлюбне співмбш- кання
barrajar 1. и/Л. Ам. валйти, збивбти з ніг;
2. v/(-se) Л. Ам. поспішно вихбдити barranca /1. рив. barranco; 2. Л. Ам.
спуск; дхил; укіс; 3. Л. Ам. річковйй 6éper;
91
barrancada
conseguir por trancas y ~s з великим трудбм добитися (чого-н.) barrancada ft. потік дощовбї водй (в яру)]
І 2. див. barranco barrancal /77ярйста місцЯвість І barranco т 1. яр} бЯлка, улогбвина; 2. обрив, урвище, прірва; 3. ускладнення, пе- решкбда, завада; salir del ~ вййти зі скрутнбго станбвища barrancoso ас^ярйстий {про місцевість) barraní ао/збвнішній barranquear итідстрйбувати (про дзигу) barranquera fдив. barranca barranquero adj що знахбдиться (що рос- Té) в яру
barraque: a traque ~ завжди, у будь-який час; з будь-якбго прйводу barraquear 1. и/рбхкати; 2. vt діал. все- лЯти страх, залакувати barraquero 1. adj барЯчний; 2. m Л. Ам. влácник склЯду
barraquete m діал. здоровЯнь, товстун (про ДИТИН})
barrar1 vt\. бруднйти, BKpneáTH брудом;
2. обмЯзувати глйною barrar vticr. див. barrear 1 barrate m невеликий брус, бáлкa barreal m див. barrizal barrear 1. і/ґзагорбджувати, барикадувЯти (колодами); 2. див. barretear 1; 3. діал. закрЯслювати (написане); 4. діал. зв’язувати руки; 5. vi кбвзати по лЯтах (про пік}); 6. відділятися, відвоюватися (про брили тріснутих скель); ~se іст. обкбпу- ватися, укріплятися в окбпах barreda їдив. barrera11 barredera /1. механічна щітка; - automóvil машйна для підмітЯння вулиць; 2. дбн- на сітка; 3. діал. жердйни (для сушіння
ТЮТЮН})
barredero 1. adj що підмітЯє; 2. що волб- чить за соббю; red ~а дбнна сітка; 3. m щітка (для вимітання золи з печ) barredor 1. adj що підмітЯє; 2. m підмітЯ- льник; - de locomotora зал. запобіжна решітка, відкйдувач barreduela їдіал. невелйка плбща barredura /1. підмітЯння; 2. рідив. basura 1; 3. відхбди; лушпйння, вйсівки barrejobo m діал. знйщення (подолЯння) всіх перешкбд; hacer - змітЯти все на своЯму шляху
barrelotodo m рвач, горлохвЯт, хапуга barreminas m мор. трЯІлер barrena /1. свердлб, бурЯв; 2. пробійник, коловорбт, дриль; 3. бур; забурник; entrar en - ав. йти у штбпор, штопорйти barrenado я^'навіжЯний, ненормЯльний barrenador 1. ао/свЯрдлячий, свердлувЯ- льний; 2. mдив. barrenero З barrenamiento m свердління, буріння barrenar vt\. свердлити, бурЯвити; про- свЯрдлювати, пробурЯвлювати; 2. мор. торпедувЯти, топйти (судно); 3. розлЯд- нувати (плани); 4. порушувати (закот) barrendero m підмітЯльник вулиць barrenear 14діал. див. barrenar 1 barrenero /77 1. мЯйстер, ЩО ВИГОТОВЛЯЄ свЯрдла (бурЯви); 2. людйна, що продаЯ свЯрдла (бурЯви); 3. буровйй мЯйстер, бурйльник barrenillo m ент. 1. жук-точй- льник; 2. деревотбчець barreno /771. бур; 2. просвЯрдлений бтвір; буровЯ свердловйна; 3. шпур (для вибухів- ю); 4. військ. фугЯс, міна; 5. зарозумілість; пихЯтість; 6. Л. Ам. завзятість; наполЯгли- вість; 7. мЯнія, нав’язлива ідЯя; dar - мор. торпедувЯти (топйти) суднб; llevarle el ~ а uno Л. Ам. пристосовуватися до кого-н. barreña / barreño m глйняний таз barrer vt 1. местй, підмітЯти; 2. змітЯти (знбсити) все дбчйста; 3. відмітЯти, відки-
дЯти (сумніви, думки); ~se Л. Ам. 1. ша- рЯхнутися (про коня); 2. тягнутися, воло- чйтися; al ~ іос. adv. діал. підряд, огулом; бптом; - hacia (para) dentro працювЯти на сЯбе, підгрібЯти під сЯбе barrera1/1. перегорбдка; бар’Яр; - del sonido звуковйй бар’Яр; 2. частокіл, па- лісЯд; 3. військ, іст. парапЯт; 4. бар’Яр, огорбжа (навколо арени для кориди); 5. місця у пЯршому ряду (на корид); 6. пере- шкбда, завЯда; ~ infranqueable непере- ббрна перешкбда;~ de golpe бар’Яр з автоматйчним затвбром; зал. шлагбЯум; sacar а ~ іст. вйставити на суд громЯд- ськості (публіки); salir а ~ віддати себЯ на суд публіки
barrera2 f 1. кар’Яр, де видобувЯють гон- чЯрну глйну; 2. купа землі, що залишЯєть- ся після витЯгування селітри (із селітрових ям); 3. буфЯт, стіннЯ шЯфка (для глиняного посуд})
barrero /771. гончар; 2. див. barrera21; 3. див. barrizal; 4. діал. пЯгорб, горЯ; 5. Л. Ам. селітряний ґрунт barreruela їдив. barreduela barreta1 f 1. dim. de barra 1; 2. лом; кйрка, кЯйло; ~ de lacre пЯличка сургучу; сургучний олівЯць; ~ de soldadura Л. Ам. елект- рбд; - china Л. Ам. олійне дЯрево barreta21. іст. капелюшок; 2. шолбм, шишЯк barrete /77 іст. див. barreta2 1 barretear vt І.оббивЯти, закріплювати (металевими смугами); 2. підбивЯти (взуття); 3. Л. Ам довбЯти Ями (ломом) barretero /77 забійник barretina /каталбнський капелюшок barretón тдіал. кЯйло barriada f 1. див. barrio; 2. частйна квартЯлу (передмістя) barrial 1. adj іст.; Л. Ам. глйнистий (про ґрунт); 2. /77 іст.; Л. Ам. див. barrizal; 3. Л. Ам. ґрунт, багЯтий на блакйтну глйною barrica /барйло, бочбнок barricada /барикЯда; levantar ~s звбдити барикЯди, барикадувЯти barrida І діал. див. basura 1 barrido /771. підмітЯння; dar un - злЯгка підместй; 2. див. basura 1; servir lo mismo para un ~ que para un fregado i кравЯць, і жнЯць, і на дуді ігрЯць barridura f діал. рив. basura 1 barriga f 1. живіт, чЯрево; echar ~ відрб щувати черевцЯ; 2. нйжня (розшйрена) частйна посудини (карафи, колби); 3. вй- гин (опуклість) стінй; hacer - випирЯти; estar de ~ para el aire байдикувЯти; сидіти, склЯвши руки; estar (hallarse) con la ~ a la boca, tener la ~ a la boca бути на остЯнніх днях; sacar la ~ de mal año наїстися досхочу, набйти чЯрево (у чужій хаті) barrigón 1. adj див. barrigudo; 2. m діал. хлбпчик, малюк; 3. діал. карапуз; al que nació ~ ni que lo fajen (lo faje un arriero) Л. Ам. горбЯтого могйла вйправить barrigudo яс/пузЯтий, товстопузий barriguera /попруга
barril /771. ббчка, діжка (для перевезення вина); 2. глйняний глек (для води); 3. Л. Ам. бЯрель (міра рідини); comer del ~ діал. юти із однієї мйски; irse al - діал. вйлетіти в трубу, розорйтися barrilaje m Л. Ам., barrilamen m див. barrilería 1
barrilería /1. склад ббчок; 2. ббндарня, бо- чЯрня; 3. склад, що торгує ббчками barrilero /771. бондар; 2. продавЯць ббчок, діжок
barrilete /771. dim. de barril; 2. зЯтиск, ско- 6Я; 3. папербвий змій; 4. морськйй краб (різновиді, 5. Л. Ам. іхт. велйкий лосбсь (різновид); 6. Л. Ам; помічнйк адвокЯта;
7. діал. кокЯтлива жінка, кокЯтка
barrilla /1. бот. збльник, солЯнка, поташ- нйк; 2. (р) золЯ збльника (з якої здобувається сода); 3. діал. прирбдна мідь barrillero adjзбльний (про рослин}) barrillo тдив. barro2 barrio /771. квартЯл, райбн, частйна міста;
- bajo квартЯл біднбти; 2. передмістя;
3. окблиця (міста, селища); el otro enviar (mandar) al otro ~ відпрЯвити на той світ; andar (estar) de andar (estar) vestido de - бути одягненим по-домЯшньо- му, ходйти у затрапЯзному вйгляді barriotero adj діал. тЯмний, сірий (про
ЛЮДИН})
barriscar vt діал. 1. підмітЯти абйяк (ква- лйво); 2. давЯти (продавЯти) на бко barritar vi кричЯти, трубйти (про слона, носорога)
barrizal /77бол6то, драговинЯ, трясовинЯ barro1 /771. (рідкЯ) багнюка; болбто; - mineral лікувЯльні грЯзі; curar con bacos de
- лікувЯти грЯзями; 2. глйна; - blanco гон- чЯрна глйна; ~ chino китЯйський фар- фбр; loza de ~ гончЯрні вйроби; фаянсовий (глйняний) пбсуд; керЯміка; - cocido обпЯлена глйна, теракбта; ~ esmaltado глазурбвана. обпЯлена глйна; ~ refractario вогнетривкЯ глйна; - de horno пічнЯ глйна; 3. посудина з ароматйчної глйни;
4. глйняний nócy^; 5. дрібнйця,г нісенітнй- ця, дурнйця; 6. дріб’язок, дрібні грбші; dar a uno ~ a mano підкйнути грошенЯт кому-н.; tiene - a mano у ньбго грбшей кури не клюють; 7. ганьбЯ, безчЯстя; сбром; arrastrarse por el ~ бЯбратись у бруді; cubrirse (mancharse) de ~ зганьбйти себЯ, заплямувЯти своЯ ім’Я; 8. Л.Ам. заплутана спрЯва; estar comiendo (mas- cand) - гнйсти у сирій землі; no ser esto по es - це (вам) не нісенітниця (не дрібнйця); vender una cosa por ~ y tierra діал. продавЯти за бЯзцінь
barro2 /77 прищ; вугбр barroco adj 1. барбковий (про стиль); 2. вигЯдливий, химЯрний barrocho тдив. birlocho barroquismo /771. барбковий стйль; 2. ви- гЯдливість, химЯрність barroso11. adj глйнистий; 2. кбльору глйни, червонувЯтий (про ґрунт); 3. тсл. глйняний глек з ручкою
barroso2^ прищЯвий,вугрувЯтий(/7Д0 обличчя)
barroso3 adj рудувЯтий, білЯстий (про масть тварини)
barrote /771. залізна бЯлка, брус; 2. колоси ибЯлка, колоснйк; 3. поперЯчина, розпірка; 4. зЯсув, запір barrueco /77 пЯрли непрЯвильної фбрми barrullo тдіал. див. barullo barrumbada f 1. похвальбЯ; вихвалЯння;
2. розкидЯння грошйма barruntamiento т іст. див. barrunto barruntar vt 1. передбачЯти, передчувЯти; здогЯдуватися; 2. чути (про тварину) barrunte /77 1. ознЯка, прикмЯта; 2. іст. шпигун
barrunto /771. передбЯчення; передчуттЯ; здогадування; підбзра; 2. див. barrunte 1;
3. діал. погЯна погбда, що передвіщЯє дощ
bartola їдив. barriga 1; echarse (tenderse, tumbarse) a la ~ байдикувЯти, леда- рювЯти, справляти лежня bartolillo /77 кул. 1. пиріжбк з м’Ясом; 2. булочка з коЯмом
bartolinaf f (р) гостріть рбзуму, пронйк- ливість; досвідченість; ерудйція bartolina2 ЇЛ. Ам. сл. в’язнйця, буцегЯрня bartolón тдіал. вулик bartular, bartulear vi діал. розмірковувати, сушйти (собі) гблову
92
bataola
bártulos /77/7/1. pé4¡, пожитки; liar los ~ зіб- páTH (CKnácTn) пожйтки; 2. прилбдця, при- чандбли; спорядження; preparar los - приготувбтися, запастися всім необхідним baruca /перешкбда, 3aBáAa; poráTKH barullento m діал., barullero m інтриган;
СКЛ0ЧНИК
barullo /77 шум; ббзлад; сум’яття; плутанина; armar - зчинити галас;, вчинйти ббз- лад
barzal тдіал. бур’янйння barzón /771. діал:. dar (hacer) barzones тинятися (вбштатися) без діла; 2. сідбль- на лук0; 3. діал. рбмінь ярмб barzonear vi діал. тинятися без діла barzoque т сатанб, диЯвол, біс basa /1. див. base 1; 2. 6á3a, оснбва (коломг); 3. прйнцип, поч0ток, оснбва basada їмор. спускові полозкй basáltico яс/базбльтовий basalto /77базбльт
basamento т фундбмент; підстбва; цб- коль
basanita їдив. basalto basar vtA. закладбти оснбву (фундбмент);
2. заснбвувати, будувбти на оснбві (чого- н.)\ -se спирбтися, покладбтися; ґрунтуватися, базув0тися
basca /1. (рі) нудбта; позйв до блювбти;
2. лють, сказ (у тварин); 3. спблах гніву bascar viіст. 1. див. basquear 1; 2. тужити, cyMyeá™
basco /77 іст; див. basca 1 bascosidad / 1. див. basura 1; 2. діал. грубість, непристбйність bascoso adji. що відчувбє нудбту; 2. діал. неохбйний, бруднйй; 3. діал. грубий, непристбйний
báscula /1. ваги; - electrónica електрбнні eará; - de plataforma (de vía) залізнйчні eará; 2. підйбмник (підйомного моста у фортеці)
bascular и/гойдбтися, коливбтися base /1. оснбва, фундбмент; цбколь; 2.6á- за, ббзис, оснбва; - de articulación лінгв. ббза артикуляції; - de partida вихіднб позйція, початкове положення; organización de - низовб організбція; a (sobre) la - de toe. prep. на 6á3i, на оснбві; ґрунтуючись (на чому-н.)] 3. заснбвувати, базу- вбти; будувбти на оснбві; dar una - sólida підвестй міцну оснбву, ббзу; 3. ббза, стбн- ція; - aeronáutica (aérea) авіа- ббза; ~ naval (marítima) військбво-морськб ббза;
4. мат., хім. підст0ва; - de enchufe елекг- рйчна розбтка
baseball, base-ball, basebol m див. béisbol
basebolero дая-1. ас/бейсббльний; 2. m бейсболіст; 2. пелотбрі, гравбць у 6ácK- ський м’яч
basebolista com. бейсболіст, -ка básico adj Л. істбтний, основнйй, голов- нйй; фундаментбльний; 2. хім. оенбвний basificar vt хім. лугувбти basilar adjббзовий, основнйй basílica /1. архіт., іст. базиліка; 2. королівський палбц; 3. анат. внутрішня mienoeá вбна
basilisco тЛ. міф. василіск; 2. Л. Ам. зоол. василіск (ящірка)] citar hecho lín - сказйтися, розлютйтися, ошаліти basket-ball, basket-bol тдив. baloncesto basquear 1. и/відчувбти нудбту; 2. и/вик- ликбти нудбту
basquetbol тдив. baloncesto basquetbolista сот. баскетболіст, -ка basqyina /спіднйця (чорнаверхня) basta /1. живб нйтка; намбтування; 2. сгіббк ibasta! /я/е^'дбсить!; стоп!, стій!; ббета!; ó ~ і кінбць!, і все! bástago т náriH, пбросток
bastaje /77 1. вантбжник, носій; 2. груба (неотбсана) людйна
bastante 1. adj достатній; - dinero (comida) дбсить грбшей (їжі); 2. чимблйй, неповний; неабйякий; tengo -í cosas que hacer у MéHe чимало справ; 3. advдбсить, достатньо; - bien дбсить добре, непо- ráHO, пристбйно; 4. чимбло, довблі, дбсить
bastar1 1. vi (imperé) бути достатнім, вис- тачбти; ¡basta de conversaciones! досить розмбв!; 2. рути в наявності у велйкій кількості, рясніти; 3. vticr. забезпбчувати (необхідним)
bastar vt іст.; діал. див. bastear bastarda / 1. дрібнйй напйлок; підпйлок;
2. кулебрйна (старовинна ґармата) bastardar, bastardear 1. и/вирбджуватися, ^егенерувбти (про рослини); 2. (-se) погіршуватися, змінюватися на гірше; псуватися (про людинУ)] 3. vt перекручувати, спотвбрювати
bastardeo /771. вйродження, дегенербція;
2. погіршення, псувбння; 3. перекручування,спотвбрення
bastardía /і. вйродженість; 2. незаконно- нарбдженість; 3. нйцість, підлбта; мер- збтність; непристбйність (висловлювань) bastardilla / 1. курсивний шрифт, курейв;
2. бастардйлья (різновид флейти) bastardillo 1. ас/курсйвний (про шрифт)]
2. тдив. bastardilla 1 bastardo 1. adj що вирбджується; 2. позашлюбний, незаконнонарбджений; 3. звб- дений (про брата)] 4. нйций, негідний, підлий (про наміри, цілі)] 5. італійський, кур- ейвний (про ПИСЬМОВИЙ шрифт)] 6. /77 позашлюбна дитйна; 7. сл. вйродок; 8. див.
ь°ві .
baste' тдив. basta baste2 /77 подушка в'ючного сідлб baste3 /77 (рі) сл. пйлець bastear vt намбтувати, зшивбти на живу нйтку, змбтувати bastecedor т іст. постачбльник bastecer* vt іст. 1. забезпбчувати; поста- чбти; 2. задумувати bastedad1 /грубість, неотбсаність bastedad2 /діал. велйка кількість, ббзліч basterear \гідіал. накладбти в'ючне сідлб; -se натбрти спйну в’ючним сідлбм (про тварину
bastero /771. сідбльник; 2. торгбвець сідлами basteza /грубість, неотбсаність bastidor /771. жив. підрбмник; рбма (для картини)] 2. рбма (віконна, дверна)] 3. п’Я- льця; 4. тех. шасі; 5. станина; рбма (автомобіля, вагонна)] 6. рі театр, куліси; entre -es за кулісами; 7. діал. жалюзі; 8. діал. залізна сітка (ліжка) bastilla /підрублювання, підшивбння bastillar, bastillear vt діал. підрублювати (матерію)
bastimentar і//забезп0чувати провібнтом (продовбльством) bastimentera їдіал. саквй bastimento m 1. кораббль, суднб; 2. постачання продовбльства; 3. іст. житлoвá будівля
bastión тдив. baluarte1 bastionado aq/захйщений бастібном bastir vt іст. 1. робйти; готувбти; 2. споруджувати, будувбти; 3. див. bastimentar basto1 /771. в’їЬчне сідлб; 2. карт:, еі - туз; ббстос (в іспанській колоді); 3. рі карт. ббстос (масть іспанської колоди)] 4. діал. сідбльна подушка
basto2 1. adj грубий, грубо зроблений, незгрббний; 2. грубий, шорсткйй^ нерівний; 3. грубий, неотбсаний, неосвічений;
4. іст. забезпечений (провіантом)] 5. m іст. продовбльство, їстівні запбси
bastón /771. тростйна, ціпбк, пбсох, пбли- ця; 2. жезл, булавб (символ влади)] - de mariscal мбршальський жезл; 3. архіт. стовп, стійка; 4. діал. страх, жах; бстрах;
5. (рі) див. bastoncillo 3; empuñar el - брбти в руки кермб влбди; meter el - примиряти, викбнувати роль миротвбрця bastonada ficr, bastonazo m удбр трос- тйною (пблицею)
bastoncillo /771. пбличка, тростйна; 2. ву- зькйй галун; 3. анат. паличка (елемент сітківки ока)
bastonear 1. vt бйти пблицею (тростй- ною); 2. перемішувати, зббвтувати (вино)] 3. vi діал. їсти пбростки (про худобу bastonera /підстбвка для парасбльок і тростйн
bastonería /магазйн з прбдажу тростйн bastonero /771. мбйстер, що виготовляє тростйни; 2. продавбць тростйн; 3. розпорядник тбнців; 4. помічнйк начбльника в’язнйці; 5. діал. церемоній мбйстер; 6. діал. сутенбр
basura /1. сміття, відхбди; 2. кінський гній;
3. Л. Ам. низькосбртний тютюн; 4. Л. Ам. кукурудза погбної якості basural тдіал. див. basurero 2 basurero /771. сміттяр; 2. смітнйк; звбли- ще; сміттбва Яма; 3. бак для сміттЯ; відрб для сміттЯ
basuriento adj діал. засмічений, забруднений
bata1 /1. халбт (домашній, робочий)] media - корбткий халбтик; 2. пеньюбр bata2 тдіал. 1. дитйна; 2. слугб-тубілець bata3 їдіал. 1. бйта (для гри у м'яч)] 2. прач; руббль (для прання білизнй) batacazo т 1. удбр (при падінні)] darse (pegarse) un - впбсти, гбпнутися, розтягнутися; 2. крах, занбпад; провбл; 3. Л. Ам. несподіваний успіх batahola /шум, ráMip, ґвалт batajolear víдіал. пустувбти, вовтузитися batalla /1. бйтва, бій; - campal генербль- на бйтва, вирішальний бій; бій у відкритому пблі; - a brazo partido, - cuerpo а cuerpo рукопбшна сутичка, рукопбшний бій; campo de - пбле ббю; en - розгбрну- тим фрбнтом; presentar la - дбти бій, вйкликати на бій; ganar (perder) la - виграти (прогрбти) бйтву; imponer - нав’язати бйтву; 2. турнір, змагбння; 3. покрйшка (сідла)] 4. внутрішня 6opoTb6á, душбвний рбзлад; 5. фехт. бій, сутичка; 6. жив. кар- тйна з батбльним сюжбтом; 7. іст. війнб; - ciudadana громадянська війнб; de - міцний, добрбтний; носкйй batallador 1. adj бойовйй, войовничий;
2. бойовйй, завзЯтий; 3. m іст. воїн; 4. фехтувбпьник
batallar и/1. бйтися, воювбти; 2. сперечб- тися; сварйтися; - por pequeñeces сваритися ч0рез дурниці; вагатися, бути в нерішучості; 4. фехтувбльник batallero т Л. Ам. див. bullebulle batallón /771. батальйбн; - de tiradores стрілбцький батальйбн; - disciplinario (de castigo) штрафнйй батальйбн; comandante de - командир батальйбну, комбйт; 2. іст. кавалерійський ескадрбн batallona adj. cuestión - пекуче (гбстре, наболіле) питбння
batalloso adj іст. 1. бойовйй; 2. спірний;
3. войовнйчий
batán /771. сукновбльна машйна; 2. сукно- вбльня, валяльня; 3. діал. фарбув0льня;
4. діал. млинбвб жбрно; 5. діал. хвилю- вбння,суєтб
batanar vt валЯти (сукно, повсть, вовну batanear vt бйти, лупцювати batanero m валЯльник bataola їдив. batahola
93
batata
%
batata / 1. бот. 6aTáT, солбдка картбпля {рослина і коренеплід)-, 2. діал. соромлй- вість; збентеження; ббязкість; 3. діал. роззЯва, ґйва
batatal, batatar m пбле, засвджене батЯ- том
batatazo m діал. див. batacazo 1 batatero m 1. продавЯць 6aTáTy; 2. діал. див. batata З
batatín /771. dim. ¿fe batata 1; 2. товстунчик,
П0НЧИК
batato m див. batatín 2 batazo /77удЯр бйткою {угрів бейсбол) bate /771. 55л. підбійка; 2. бйта {для гри в бейсбол); 3. да/7- ля». buscavida(s) batea /1. розписнйй (декоратйвний) під- нбс; 2. блібдо; декоратйвний таріль; 3. плоскодбнка; 4. відкрйтий вагбн; плат- фбрма; 5. Л. Ам. бЯлія; 6. діал. баддЯ; 7. гірн. лотбк, корйто; hacer a uno cargar la
- Л. Ам. залишйти з нбсом, обдурйти bateaguas m діал. парасблька {від дощу) batear vticr. див. bautizar 1
batear і^бйти по м’ячу {пригрів бейсбол) bateíta аб]дідал. що пошйрює пліткй batel 7-1. див. bote3; 2. рісл. згрЯя, бЯнда batelada /місткість (вантЯж) ббта batelero /77 човняр
batelón /77 Л. Ам. чбвен, канбе (для перевезення вантажів бистрою річкою) batemania //7. Ам. бот. орхідбя (різновид) bateo /77 див. bautismo 1 batería /1. військ, батарбя; - antiaérea зенітна батарбя; 2. військ, пролбм; 3. діал. батарбя; 4. військ, батарбйна пЯлуба; 5. театр, софіт; 6. муз. удЯрні (інструментй)] 7. змішувач (водопровідний кран)-, 8. до- магЯння, чіплЯння; В. діал. шкбда, збйток;
- de cocina металбвий пбсуд, кухбнне начйння; hacer ~ бити, лупцювати batey m діал. 1. батбй (житлові будинки і підсобні приміщення на території цукрового заводу або ферми)] 2. майданчик пбред будинком
batial dc/глибйнний, батальний batibolear 14діал. старЯтися, клопотЯтися batiboleo /7? 1. Л. Ам. див. batahola; 2. діал. cyeTá, метушнЯ
batiborrillo, batiburrillo mдив. baturrillo baticola /1. хвостовий péMÍHb (збруя)] 2. Л. Ам. nnáBKH
baticolearse діал. величЯтися, пишЯтися, задавЯтися
batida /1. мисл. облЯва; una ~ a las liebres полювЯння на зайців; 2. o6náea; переслідування; 3. рбзвідка; патрулювЯн- ня, прочісування (місцевості); dar una ~ прочесЯти місцбвість; 4. карбувЯння монбти; 5. діаллобмття batidera f спец. мішЯлка (для вапна) batidero /771. стукіт, постукування, удЯри;
2. нерівна (виббїста) дорбга; guardar los ~s уникЯти рйзику(несподіванок) batido 1. adjперелйвчастий (про тканинУ}]
2. бйтий, уторбваний (про дорогу)] 3. сухозлітний, сусальний (про ЗОЛОТО)] 4. /77 биттЯ, розбивЯння; 5. прісне тісто; 6. гб- голь-моголь; 7. мус
batidor 1. adj збивЯльний; máquina ~a
змішувач, міксер; 2. m розвідник; 3. кавалергард; 4. мисл. загонич (дичини)] 4. рідкий грббінь, гребінЯць; 5. 36neánKa; вінчик; 6. с.-г. ланцюг; 1 і діал. шоколЯдниця (посуд)] ~ de ore золотобйт, золотобій (ремісний
batidora /змішувач, міксер batiente /77 1. одвірок; лутка; 2. стулка (дверей)] 3. смуга приббю batifondo /77/7. Ам. див. barabúnda batihoja m 1. золотобйт (ремісни/)] 2. про- KáTHHK, вальцювЯльник batihojería //7. Ам. прокЯтний цех
batilongo тдіал. ширбкий xanáT batimán т 1. діал. розмЯхування рукЯми (при розмов)] 2. батмЯн (в балет) batimento m жив. тіні batimetría freorp. батимЯтрія, вимірювання глибйн
batimiento m биття, лЯскання batir 1. у/бйти, вдарЯти; - el tambor бйти в барабЯн; ~ a carne відбивЯти м’ясо; ~ el trigo молотйти пшенйцю; ~ las alas лопотіти (махйти) крйлами; - las palmas ап- лодувЯти; 2. розбивЯти, руйнувЯти; роз- вЯлювати; - latienda згорнути намбт; ~ un edificio знестй будівлю; 3. бйти, шма- гбти; періщити, сіктй (про хвилі, вітер, дощ)] 4. збивЯти (білки, вершки)] збивЯти (масло)] 5. валЯти (вовну); 6. пліЬщити, кувЯти; - el hierro «yeáTH залізо; ~ la gua- daca mienáTH косу; ~ moneda карбувЯти монбту; 7. ударЯти, бйти (про світло, водії] 8. підрівнювати (стоси паперу)] 9. збивЯти, зачісувати (волосся)] 10. ойти, громйти Дворога)] 11. бйти, обстрілювати;
12. розвідувати; патрулювЯти, прочісувати (місцевість)] 13. мисл. влаштбвувати облЯву; гнбти (дичинії\ 14. муз. відби- вбти (такт, ритм)] 15. діал. поносити (білизнії\ 16. Л. Ам. донбсити; 17. vi діал. бйтися, тріпотіти; ~se 1. бйтися; - cuerpo a cuerpo бйтися BpyKonáLu; 2. пЯдати к0менем (про хижого птаха)] 3. Л. Ам. роз-
КОЛ0ТИСЯ
batiscafo m батискЯф batisfera / batisferio m батисфЯра batista /батйст; de - батйстовий bato /771. дурень; 2. нЯук batojar vt 36neáTH пЯлицею (плоди з дерева)
batometría їдив. batimetría batómetro m геогр. батбметр batracio 1. ад/жЯб’ячий; 2. /77/?/жЯби batraco m вет. рЯнула, жЯб’яча кістЯ batucar к/1. іст. див. batir 1; 2. змішувати (рідини)] 3. внбсити бЯзлад (плутанйну) batuda /1. стрибкй з трампліну; 2. іст. слід, відбйток
batuecas: estar en Las ~ витЯти y xMápax batuque тЛ. Ам. 1. гармйдер, штовханй- на; 2. бЯзлад, гармйдер, сум’яттЯ; 3. бату ке( /ф/а//сь/ґ//и барабан) batuquear 1. \ЛЛ. Ам. див. batir 1; 2. діал. робйти догЯну; карЯти; 3. діал. ЗаважЯти, надокучати; 4. vi діал. скандЯлити; зчинЯ- ти бійку
baturrillo /771. суміш, мішанйна (про страви)] 2. незв’язні словЯ; нісенітниця baturro 1. ао/дурнувЯтий, пришелЯпкува- тий; 2. впбртий; 3. арагбнський (про селянина)] 4. /77араг6нець; арагбнський селянин
batuta /диригбнтська пЯличка; llevar la ~ орудувати, верховбдити baúl /771. скрйня, кофр; баул; ~ mundo ве- лйка скрйня; 2. живіт; чбрево; henchir (llenar) el ~ наїстися досхочу, набйти чЯ- рево
baulería /1. майстЯрня з вйготовлення скринь; 2. магазйн, що торгує скрйнями baulero /77 1. мЯйстер з вйготовлення скринь; 2. продавбць скринь (валіз) bauprés /77 мор. бугшприт baures /77 рібЯури (індіанці в Болівії) bausa їдіал. нерббство, лЯдарство bausán /771. солбм’яне опудало; 2. про- CTáK; 3. Л. Ам. нечбма; 4. діал. нербба, лЯдар
bautismal adj хрестйльний; pila ~ церк. купіль
bautismo m 1. хрЯщення; навЯрнення в християнську віру; 2. див. bautizo; ~ de fuego бойовЯ хрЯщення; ~ de sangre пбрше порЯнення; romper el~a uno про-
ломйти (розкрбяти)ч0реп bautista com. 1. свящбник, що провбдить обрйд хрбщення; 2. баптйст, -ка bautisterio /77 див. baptisterio bautizar vt\ .(vi) церк. хрестйти(ся); 2. да- вбти Há3ey, називЯти; 3. давЯти ім’Я, прізвисько; охрестйти; 4. розбавлЯти водбю (вино, молоко)] 5. окропйти (облйти) водбю
bautizo їмін. боксйт bauza /колбда (завдовжки 2—3 метри) baya /1. Ягода; 2. гасйльник (свічо/)] 3. діал. виноградна горілка, чйча bayabe m діал. tobcté мотузка; dar ~ зв’язбти мотузкою (людинії\ прив’язбти (тваринії
bayajá тдіал. клітчбста хустка bayanos /77>с?/байяни (індіанці в Панам) bayeta1 /1. текст, байбта (тонка і рідка вовняна тканина)] 2. діал. пелюшкй; arrastrar ~s вчйтися в університбті; претен- д yeáTH, домагбтися bayeta2 adj діал. слабкйй, стбмлений bayetón /771. aum. de bayeta; 2. eópcoeá вбвняна тканйна; 3. діал. вбвняне пбнчо bayo 1. adj булбний (про коня)] ~ castaño каштбновий; ~ oscuro корйчневий; 2. діал. переляканий; 3. m кінь булбної мбсті;
4. метблик шовковикб; 5. діал. трунб (для бідняків)
Bayona: ¡arda все дармб!; одйн раз живемб!; моЯ спрЯва сторонЯ, моя хбта скрЯю (про безтурботну людину, що не бере участі у спільних витратах) bayoneta / багнбт; carga а Іа ~ штиковЯ атЯка; armar (calar) la ~ примкнути баг- нЯти; ¡а Іа ~! в штикй! (команда) bayonetazo m 1. удЯр багнбтом; 2. штиковЯ рЯна
bayonetear vt Л. Ам. порЯнити (вбйти) багнбтом
bayosa їсл. шпЯга
bayoya /1. діал. зоол. байбйя (різновид ящірки)] 2. діал. крик, шум; суперЯчка, сперечЯння
bayoyo adj діал. ряснйй; ponerse 7 діал. сбрдитися, дратувЯтися; сторопіти, злякЯтися
bayuca f, bayunca їдіал. тавЯрна, шинбк bayunco adj 1. діал. грубий, неотбсаний;
2. діал. запальнйй
bayunquear vi діал. говорйти дурнйці bayusco adj діал. запальнйй, дратівлйвий baza їкарт. взятка; soltar Іа ~ пропустйти (не взЯти) взятку; asentar bien su ~, hacer - діал. досягЯти успіху; зміцнйти свій авторитбт; meter ~ втручЯтися, всюди пхЯти свбго нбса; no dejar meter ~ торохтіти, не закривЯти рбта; sentado está (Іа) ~ вихбдячи з цьбго bazagón m базіка, балакун bazar /771. базЯр (у країнах Сходії\ 2. Ятка bazo 1. корйчневий; 2. висівкбвий (про хліб)] 3. /77 корйчневий кблір; 4. анат. селезінка
bazofia /1. недбїдки; 2. нйцість, підлість, підлбта, гидбта
bazuca m військ, реактйвний протитЯн- ковий гранатомбт
bazucar vt 1. вбовтувати (посудину з рідиною)] 2. вертіти, м’Яти bazuco /77 військ, див. bazuca bazuquear гідив. bazucar bazuqueo /77зббвтування, (рідини) be1 /бе (назва літери b іспанського алфа- вітії\ ~ por - іос. adv. слбво в слбво, ґрун- тбвно
be21. бе-е-е!; 2. /77бЯкання beaba/77 азй
beata /1. поббжна (благочестйва) жінка;
2. чернйця (що збирає пожертвування)]
3. ханжЯ, святбнник; 4. діал. сл. песЯта
94
bendecir
beatería /святбнництво, святбнність beaterío m 1. жінбча чернбча общйна;
2. (рі) святбнництво, святбнність beático святбнницький beatificación {церк. зарахувбння до сбн- му святйх
beatificar иМ. ощаслйвити, порбдувати, потішити; 2.діал. причащбти, соббрувати (помираючого)', 3. церк. зарахбвувати до сбнму святйх beatífico гю/блажбнний beatilla /тонкб ллянйй полотнб beatitud /1. іст. щбстя, блажбнство; 2. спбкій, безтурббтність; 3. (Vuestra, Su В.) Вбше Святість (звертання до папи римського) beato 1. adjux аслйвий, блажбнний; 2. церк. зарахбваний до сбнму святйх; 3. поббж- ний, благочестивий; 4. святбнницький;
5. /77 блажбнний; 6. богомблець, наббжна людйна; 7. ханжб, святбнник
beatón 1. adjлицемірний, святбнницький;
2. m лицемір, ханжа, святбнник bebdar іст. vt підпбювати, спбювати; ~se спивбтися
bebe1 m діал. келишбк bebe2 míi. Ам. малюк, дитйна bebé /771. дитйна, малібк; 2. лЯлька bebecina fflian. 1. сп’яніння, хміль; 2. сильна спрбга
bebeco /771. Л. Ам. альбінбс; 2. діал. іно- збмець
bebedera ffliajі. пиЯцтво, запій bebedero 1. зсЦтридбтний для питтЯ; 2. т напувблка, поїлка (для худоби); 3. водопій; 4. нбсик глбка; 5. діал. бар, шинбк;
6. тех. ливник; 7. д/підпушка з тканйни (на одязі)
bebeaiz«o 1. adj тінШ\ agua ~а питнб водб; 2. /77 лікарський напій, настій (з трав\, 3. приворбтне зілля, люббвний напій; 4. отрута
bebedor 1. adj що п’є; 2. /77 п’яниця; випи- вбка; 3. діал. див. bebedero 4 bebelera {діаіі. див. bebecina 2 bebendurria {діал. див. borrachera beber /771. питтЯ; 2. питвб, напій; do (donde) entra sale saber хто п’є, той втра- чбє рбзум
beber vi(vt) 1. пйти; dar de - поїти; 2. пй- ти, випивбти, пиЯчити; 3. піднімбти тост; ~ a la salud de uno пйти за здорбв’я; 4. вби- рбти, всмбктувати; poner a uno а - діал. дбти хабарб, підмбзати beberaje m діал. див. bebecina beberrón 1. adj що пиЯчить, п’є; 2. m п’янйця, п’янйчка beberse зробйти однйм духом bebestible 1. adj див. bebible; 2. m рі Л. Ам. напбї
bebetura ficT. див. bebida 1 bebezón /771. діал. див. borrachera; 2. Л. Ам.див. bebecina; 3 .діал. спиртнйй напій bebezona f діал. див. bebecina bebible adjпридбтний рля питтЯ, питнйй bebida f 1. питвб, напій; 2. діал. перепо- чйнок, пербдих; перекус (на польовихро- бота$\ 3. пияцтво, прйстрасть до спирт- нбго; darse (entregarse) a la ~ запйти; tener mala - скандблити (про п’яного) bebido 1. з^'напідпйтку, п^Яний; 2. mдив. bebida 1
bebistrajo /77 бурдб, пійло
beblado adj іст. п’Яний, сп’янілий
bebón adj діал. див. bebedor 1
beborrotear и/попивбти
beca /1. пербв’язь (відмітна стрічка учнів)',
2. верх капюшбна; 3. стипбндія
becacina {орніт. бекбс
becada fopHir. вальдшнбп
becado тЛ. Ам. стипендібт
becahuas /77д/бекбуаси (індіанці в ПерУ)
becario /77 стипендіат
becasina /77. Ам. див. becada becerra /1. телйця; 2. бот. рбтики (садбві) becerrada /корйда молодйх бичків becerrear vi див. berrear 1 becerrero /77 пастух, що пасб телЯт becerrillo тдив. becerro 2 becerro /77 1. молодйй бичбк (до року);
2. хром; хрбмова шкіра; ~ marino зоол. тюлбнь; - de ого грбші, золотйй телбць becoquín тдив. bicoquete becuadro /77 муз. бекбр becuna fixr. бекуна (морська риба, схожа на вусаня)
bedano /77 стамеска, зубйло; долотб bedel /77 університбтський наглЯдбч; пбде- ль (іст.)
bedelía /посбда (оббв’язки) університбт- ського наглЯдачб bederre /77 сл. кат
bedoya adj діал. обмбжений, пришелбпку- ватий
beduino /771. бедуїн; 2. грубіян befa /знущбння, Насмішка, глузувбння; обрбза
befar 1. и/ворушити нйжньою губбю (про коня)', 2. гідив. burlar 2 befo 1. adj див. belfo 1; 2. товстогубий, губбтий; 3. кривонбгий, кпишонбгий; 4. т див. belfo 2; 5. зоол. ббфо (різновид мавпй) begonia í6ot. бегбнія (різновид) beguinería f іст. лицемірство, святбнни- цтво
behetría /ббзлад; плутанйна béisbol /77 бейсббл
beisbolero mдіал., beisbolista com. бейсболіст
bejigón adj діал. товстйй; розпухлий, опухлий
bejín /771. бот. дощовйк (гриб) 2. буркотун, буркун; 3. плаксій (про дитині) bejuca {діал. зоол. бехука (отруйна змія) bejucada /77. Ам., bejucal m зарості ліан bejuco /771. бот. лібна; 2. бот. індіанський очербт; no sacar uno ~ діал. прорахувбт- ися, залишйтися з нбсом; cada cual ensarta para su - діал. своЯ пбзуха блйжча; porel - se conoce el ñame діал. вйдно пбна по халЯвах bejuquear \іїдіал. бйти пблицею bejuqueda /і. див. bejucal; 2. діал. поббї; биттб; удбри пблицею bejuquera /і. Л. Ам. див. bejucal; 2. діал. бот. бехукбра (в’юнка рослина) bejuquero тЛ. Ам. див. bejucal bejuquillo /771. золотйй ланцюжбк (прикраса на шш)-, 2. фарм. іпекакубна bel adj іст. див. bello belcebú шдибвол, вельзевул beldad {див. belleza beldar rf віяти (зерно) belduque /77 Л. Ам. велйкий ніж belén /771. зобрбження* Різдвб Христбвого;
2. бедлбм, содбм, божевільня; 3. кбверза, підступи; 4. (рі) тбмна спрбва, тбмна істб- рія; estar bailando en Belén відволіктйся, відключйтися; літбти у хмбрах; meterse en Belenes потрбпити (влипнути) в неприбмну істбрію
beleño /771. бот. блекотб; 2. сонлйвість
beleñoso снодійний
belez /і. посудина; 2. домбшнє начйння;
3. велйкий глйняний глек; 4. сл. штукб- вина
belezo тдив. belez 2 belfo 1. adj з відвйслою губбю; 2. т роз- зйва; 3. губб (тварини) belga 1. ^'бельгійський; 2. т, /бельгієць, -йка
bélgico бельгійський belicismo /771. войовнйчість; 2. войовничий дух; дух мілітарйзму, мілітарйстські нбстрої
belicista зс/войовнйчий, мілітарйстський bélico adjбойовйй; військбвий, вбїнський belicología /війни наука belicosidad /войовничість, агресйвність belicoso яс/войовнйчий, агресйвний beligerancia /стан війнй; en estado de ~ у стбні війнй; no conceder (по dar) ~ не давбти прйводу для війнй beligerante 1. adj що б’бться, воює; parte - воіЬюча сторонб; 2. т д/во»Ьючі стбро- ни, воюючі держбви belígero adj див. belicoso belísono adj батбльний, бойовйй (про звуки)
belitre 1. adjxtopm, лукбвий, підлий, нй- ций; 2. діал. крихкйй, ламкий; 3. /77хитрун, негідник
beliz тЛ. Ам. валізка belóculo /77 мін. опбл (різновид) belorrus«o, -a, belorus*o, -а 1. adj білоруський; 2. т, /білорус, -ка; 3. т білоруська мбва
beltranear уі повбдитися (розмовляти)
або (неввічливо)
іагіо /77 1. див. bestiario; 2. приббр- кувач звірів beluga {зоол. білуха
belvedere /77 архіт. 1. вбжа, ббшточка;
2. бельведбр, павільйбн bellaco 1. ас/нйций, підлий; негідний; 2. хйтрий, лукбвий, підступний; 3. діал. но- ровйстий (про коня)', 4. діал. хорббрий, відвбжний; 5. діал. розпусний; 6. m негідник, пройдйсвіт; 7. шахрбй, пройдйсвіт belladona {бот. беладбна bellamente adv 1. красйво, мйло, вйшу- кано; 2. чудбво
bellaquear vi 1. обдурювати, ошукувати; шахраювбти; 2. діал. вставбти на дибй (про коня)\ 3. діал. упирбтися; наполягбти bellaquera {діал. хтйвість; чуттбвість bellaquería /1. підлбта, ницість; 2. шах- рбйство, крутійство bellasombra {діал. омбу (дерево) belleza /1. красб; 2. красуня; decir ~s вправлбтися у красномбвстві (дотбпності) bellico /77 бот. овбс (різновид) bellido, bello adj 1. красйвий, чудбвий;
2. чудбвий, прегбрний bellota /1. жблудь; - avellanada лісовйй горіх; café de ~ жблудева кбва; monte de - дуббвий ліс; 2. брелбк, підвіска; 3. вбза, флакбн (у формі жолудя); 4. бутбн гвоз- дйки; ~ de tierra землянйй горіх bellotal /77 бер0зовий гай bellote /77велйкий цвях з круглою голбвкою bellotear и/’їсти жолуді, (про свиней) bellotera /1. збирбчка жолудів; 2. торгбвка жолудЯми; 3. сезбн зббру жолудів і відго- дбвуванняі свинбй; 4. урожбй жолудів bellotero /77 1. збирбч жолудів; 2. торгбве- ць жблудями; 3. дуббвий гай; 4. збір жолудів
bemba /1. діал. товстб відвйсла губб;
2. діал. мбрда, рило
bembetear vi діал. базікати; патЯкати, розпускбти пліткй
bembo 1. adj діал. африкбнського похбд- ження; 2. Л. Ам. дурний, тупйй; 3. тдіал. див. bemba 1
bembón, bembudo adj Л. Ам. 1. товстогубий, губбтий; 2. мордбтий bemol 1. adj муз. бембльний; 2. т муз. бе- мбль; doble ~ дубль-бембль; 3. див. blandura 1; tiene (tres) ~es це серйбзна спрбва bemolado adj див. bemol1 benceno тхім. бензбл bencílico adjxiM. бензбловий bencina /бензйн
bencomo тдіал. бараббн (різновид) bendecir* itf1. благословляти; 2. слбвити, вихвалЯти; прославляти; 3. освячувати
95
bendición
%
(храм, іконну, 4. щЯ/jpo наділяти (про долю)', ~con palo оперіщити (відлупцювЯти) пЯлИЦЄЮ
¡bendición / 1. благословЯння; bendiciones nupciales обрЯд вiнчáння; 2. вихва- I лЯння, прославлення; 3. освячення (храму, ікони)\ echarle la - a una cosa відійти від cnpáen; постЯвити хрест на чому-н.; echar la - a uno порвати з ким-н., не бажЯти знЯтися з ким-н.; hacerse соп ~ una cosa вдавЯтися, ладнЯтися, йти на лад; es - de Dios чудо; благодЯть bendit«o 1. adj щасливий, благословенний; día ~ щасливий день; 2. церк. Освячений, благословенний; aguaba святЄ водЄ; 3. церксвятШ, блЄжЄнний; 4. блаженний, лростакувЄтий; 5. т молйтва; 6. діал. священик, пан отЄць; 7. простЄк; en un - діал. іос. adv. в одну мить, миттЄво; no creerle a uno ni el ~ en cruz Л. Ам. не заслугЯвувати дов]ри, бути брехунбм; |~а sea tu boca! твоїми б вустеми та мед пйти; saber una cosa como el ~ діал. знЄти напЯм’ять (як Отченаш) benedictino 1. ^'бенедиктинський; 2. т чернЯць-бенедиктйнець; 3. бенедиктйн (лікер)
benedicto adj див. bendito 1 benefactor т див. bienhechor 2 benefactoría, benefactría ficr. благодіяння, дббра cnpáea
beneficencia /добродійність, доброчинність; asociación de ~ доброчинне това- рйство
beneficentísimo adjдуже сприятливий beneficiable adj гірн. придЯтний для зба- гЯчення
beneficiado 1. adj що отрймує вйгоду (від чого-н.)’, 2. т театр. бенефіціЯнт; 3. церк. що мЯє бенефіцій
beneficiador m добродійник, благодійник, доброчйнець
beneficiar иМ. робйти добрб, благодіяти, добродіяти; 2. покрЯщувати, вдосконЯ- лювати; 3. оброблЯти (землю), збагачувати (руду)', 4. отрймувати посЯду, місце (за гроші)', 5. продавЯти майнб за нйжчою цінбю; 6. Л. Ам. забивЯти худббу на прЯ- даж; -se 1. отрймувати кбристь (вйгоду); 2. діал. вбивЯти
beneficiario /771. що отрймав в користу- вЯння (землю)', 2. концесіонЯр beneficio /771. благодіяння, дббра спрЯва;
2. прибуток, дохЦ; кбристь, вйгода; - bruto вЯловий дохід; - neto чйстий прибуток; 3. обрббка (землі)', 4. театр, бенефіс, доброчйнний спектЯкль; 5. Л. Ам. забій худЯби; 6. діал. дббриво; 7. юр. прЯво; привілЯй; - eclesiástico церк. бенефіций; а - de inventario іос. Adv. оберЯжно, обЯчно; en - іос. adv. на блЯго; desconocer el - бути невдЯчним beneficioso aq/вйгідний, прибуткбвий; ко- рйсний
benéfico adjt 1. сприятливий; 2. добродійний, благодійний benemerencia /заслуга benemérito adj гідний, вЯртий (чого-н.); заслужений; La Benemérita цивільна гвЯрдія
beneplácito /77 схвЯлення, згбда, дбзвіл; negar su - не дЯти згбди, відмбвити; а - за згбдою
benevolencia /1. прихйльність, благовоління; 2. доброзйчливість; 3. поблЯжли- вість
benevolente, benévolo adj\. прихйльний;
2. доброзйчливий; 3. поблЯжливий, благодушний bengala /1. бенгЯльський вогЯ- нь; 2. бот. індіЯнський очерЯт; 3. тростй- на, пЯлиця; 4. іст. жезл bengalina /д/а/7. текст, муслін (тканина)
benignidad f 1. див. benevolencia 1; 2. благодушність, добросЯрдя; м’Якість; 3. м’якість, помірність (клімату) benigno adj 1. див. benevolente 1; 2. благодушний, добросЯрдий; м’якйй; 3. м’я- кйй, помірний, сприятливий (про клімаі)', 4. доброякісний (про пухлинУ)\ легкйй (про захворювання)
benijonos /77 рі беніхбни (індіанське плем’я в Мексиці)
benito adj, m див. benedictino benjamín m 1. молбдший син; 2. матусін, улюбленець; пестун
benjuí /771. хім. рбсний лЯдан, бензбй; 2. Л. Ам. горілка з агЯви
benque /77 діал. 1. бЯрег (річки)', 2. тартЯк (на березі річки)
benzoato /77 бензоЯт, сіль бензЯйної кис- лотй
benzoico adj хім. бензбйний; ácido - бен- збйна кислотЯ benzol m хім. бензбл beodez /1. сп’яніння; 2. пиЯцтво beodo aq/п’Яний, сп’янілий beorí /77 зоол. америкЯнский тапір beotismo /77 тупість; ідіотйзм beque /771. мор. водоріз, хвилеріз; 2. (рі) мор. гальЮн; 3. нічнйй гбрщик; 4. Л. Ам. вбирЯльня, відхбже місце bequista com. діал. стипендіЯт, -ка berbecí тЛ. Ам. буркотун, буркун berbén тЛ. Ам. скбрбут, цингЯ berberecho /77сердцевйдка (молюсі) berberí adi див. beréber 1 berbería /77. Ам. бот. олеЯндр berberís /77 див. bérbero berberisco adj див. beréber 1 bérbero(s) /77 бот. барбарйс (рослина і ягода)
berbiquí /77 тех. коловорбт; дриль bercería ficT. овочевий базЯр bercero /77 іст. зеленЯр beréber, berebere 1. adv бербЯрський, берберійській; 2. /77 бербЯр berengo adj Л. Ам. дурнйй, пришелЯпку- ватий'
berenjena í6ot. баклажЯн (рослина і плід) berenjenal /771. баклажЯнове пбле; 2. плутанина, кЯша; meterse en buen (en mal, en un) - вплутатися в тЯмну спрЯву, влйпнути в істбрію; esto es un - тут сам чорт нбгу зламЯє
berenjenero /77 продавЯць баклажЯнів bereque adj діал. кособкий (про очі) bergamota / бот. бергамЯт (сорт груші і лимона)
bergamote, bergamote m бергамЯтове дЯрево (грушеве ¡лимонне) bergante m нахЯба bergantín1 /77бриґ
bergantín2 тдіал. синЯць (під оком) bergantina /бригантйна berilio т хім. берилій berilo /77 мін. берйл; - verdemar смарЯгд; - blanco (azul) аквамарйн berlina1 /двомісна карЯта berlina2: estar (quedar) en - стЯти по- сміхЯвиськом, потрЯпити у безглузде ста- нЯвище; poner en - виставлЯти на сміх berlinés 1. adj берлінський; 2. т бер- лінець, жйтель Берліна berlinga /1. жердйна для перемішування розплЯвленої мЯси; 2. діал. жердйна; 3. діал. круглЯк (лісоматеріа/)', 4. мор. рангЯ- утне дЯрево; 5. діал. бурмйло, здоровйло berma /бЯрма, уступ (бруствера, окопу) bermejal тдіал. червонозЯм bermejear, bermejecer* (іст.) 1. vi червоніти; 2. vt фарбувЯти в червЯний кЯлір; -se ставЯти червЯним, червоніти bermejizo 1. зо/червонувЯтий; 2. m зоол. колЯнг, летючий собЯка
bermejo adj\. червЯний; світло-червЯний;
2. рудйй (про худобу) bermejón adj див. bermejo 1 bermejura /яскрЯво-червЯний кЯлір bermellón /77 кіновЯр
bernardina f(p) брехнЯ, хвЯстощі, вихваляння
bernardo тчернЯць-бернардйнець bernegal m 1. чЯшка (для напою)', 2. діал. глйняна посудина (для водії) bernia /1. іст. шотлЯндка (тканина)', 2. іст. плащ із шотлЯндки; 3. діал. нерЯба berra fflHB. berro berrán тдіал. див. berrinche 2 berrear 1. vi мукати; ревіти; трубйти (про слонів)', 2. волЯти, голосйти, горлЯнити;
3. ревтй, кричЯти (про дітей)', 4. Л. Ам. злйтися, дратувЯтися; 5. 14 Л. Ам. злйти, дратувЯти; -se сл. розколЯтися, вйдати, продЯти
berrenchín /771. зЯпах (від кабана)', 2. див. berrinche 2
berrendo 1. adj плямйстий; 2. m зоол. Ялень (мексиканський різновид) berrengue тдіал. батіг berrera /бот. крес-салЯт berriadora ffliajі. див. borrachera berrido /77 1. мукання, ревіння; 2. крик, зойк; рев
berrietas тдіал. плаксій berrín тдив. bejín berrinchar vi діал. протестувЯти berrinche /771. крик, плач, рев (дитини); coger un - розплЯкатися, розревтйся; 2. роздратувЯння, злість; coger (llevarse, tener, tomarse) (un) - розсЯрдитися, роз- лютйтися; dar un - розсЯрдити; 3. діал. важкйй зЯпах; 4. діал. свЯрка, сутичка berrinchudo яс/запальнйй, дратівливий berrizal /77 місце, що зарослЯ хрінницею berro /77 бот. хрінниця; enviar a uno а buscar - послЯти до біса berrocal /77 скелЯста місцЯвість berrochar vi діал. шуміти, скандЯлити berroche тдіал. шум, скандЯл berroqueña adj: piedra - гранітний кЯмінь berrueco /771. припухлість на рЯйдужній оболЯнці Яка; 2. скЯля, круча berso тдіал. 1. колйска; 2. дитЯче ліжечко berta f icr. оздЯблення з мерЯжив (на сукні) bervete /77 іст. корЯткий зЯпис berza /капуста; estar en - бути незрілим, зелЯним (про колос)', picar la - брЯтися, займЯтися; ледь понЮхати berzal /77 капустЯне пЯле berzo тдіал. див. berso besalamano (скор. BLM) m офіційне по- відЯмлення, лист, запрЯшення (у третій особі і без підпис\)
besamanos m 1. урочйстий прийЯм в па- лЯці; 2. цілувЯння рукй; dar a uno - зробй- ти піднЯшення, ВІДДЯЧИТИ besamela fKyn. бешамЯль (соус) besana /1. пЯрша борознЯ; 2. зЯране пЯле besapiés /77 цілувЯння ногй besar иМ. цілувЯти; 2. торкЯтися, стикЯти- ся; - el suelo впЯсти долілйць besarse 1. цілувЯти ся; 2. зіткнутися, стукнутися лобЯми; 3. тісно стикЯтися besito /77/7. Ам. легкЯ пЯчиво beso /771. поцілунок; - de paz дружній поцілунок; comerse a -s зацілувЯти; cubrir con -s обсйпати (вкрйти) поцілунками; dar un - поцілувЯти; 2. удЯр лобЯми, зіткнення; - de Judas зрЯдницький поцілунок, поцілунок іуди; dar un - en el (al) jarro пригубйти, зробйти ковтЯк besotear rf1. зацілувЯти; 2. діал. див. besuquear
bestia 1. /тварйна; худЯбина, звір; - cuadrúpeda чотиринЯга тварйна; - salvaje дйкий звір; - de albarda (de carga) в’Ючна
96
bienhablado
тварина; - de labor роббча худбба; - de raza племіннб худбба; ~ de silla верховий кінь; - de tiro тягловб худбба; gran ~ тапір; 2. com. сл. негідник, пбкидьок; mala - пбгань; 3. віслюк, бовдур, йблоп, тупбк bestiaje /77 в’ючні тварини bestial adj 1. тваринний; звірйний; скотинячий; 2. звірячий, жахливий, приголбм- шливий; apetito ~ звірячий апетит; tengo un plan ~ у мбне приголбмшливий план bestialidad f 1. свинство, звірство; скотинячий стан; 2. звіряче повбдження, жор- стбкість; 3. скотолбзтво bestializarse дохбдити до тварйнного стбну, звіріти; оскотйніти bestiario /771. іст. бестібрій (гладіатор);
2. літ. бестібрій, тварйнний бпос bestión /771. aum. de bestia; 2. архіт. хи- мбра
best-seller /77 беСТСблер besucar іїдив. besuquear besucón /77 охбчий цілувбтися besugo /771. іхт. червонопбрий спар (риба)', 2. іхт. морськйй лящ (риба)\ 3. р/ сл. шкарпбтки; (ya) te veo que tienes el ojo claro я тебб нбскрізь ббчу besuquear у/чбсто цілувбти beta1 /біта (назва другої літери грецького алфавітУ', rayos - фіз. ббта-прбмені beta2 М. діал. шматбк мотузки; 2. мор. кінці
betabel /77 Л. Ам., betarraga, betarrata f
бот; бурйк
betatrón m фіз. бетатрбн betel /77 бот. бетбль
betón /77 1. бетбн; 2. бджолйний клей;
3. молбзиво
betonera /"бетономішблка betónica їбот. буквиця лікбрська betumear іїдіал. смолйти betuminizar 14див. bituminizar betuminoso adj див. bituminoso betún /771. бітум; гірськб смолб; 2. шбв- ська мазь, гуталін, вбкса; 3. іст. смолб, вар, дьбготь; 4. іст. помбда для волбсся;
5. діал. кул. глазур; - de colmenas бджолйний клей; ~ de Judea (judaico) асфб- льт
betunar vt іст. рмолйти betunería f\. бітумне виробнйцтво; 2. склад бпуму
betunero /771. виготбвлювач і продавбць шбвської мбзі; 2. чистйльник взуття bey /77 ІСТ. бей
bezo /771. товстб губб; 2. губб; 3. опухлість (навколо рани)
bezote /77 Л. Ам. іст. губнб сербжка (в індіанців)
bezudo adj товстогубий, губбтий biabar vi Л. Ам. нападбти, накидбтися; бйти
biatlon /77 спорт, двоєббрство biatómico adj хім. 1. двобтомний; 2. див. bivalente
biaxial яо/двовісний, двохосьовйй biaza їдив. bizaza
biberón /77 дитячий ріжбк (для молока); пляшка з сбскою
bibijagua f діал. 1. мурбшка (різновид)',
2. жвава, діяльна людйна bibijagüera f, bibijagüero m діал. мурбш- ник
biblia 71. біблія; 2. діал. хйтрість, спрйт- ність
bibliatría, bibliátrica /"мистбцтво рестав- рбції книг
bíblico adj біблійний bibliófilo /77 бібліофіл, книголюб bibliognosta com. знавбць книг; кнйжник bibliognóstica /книгознбвство bibliografía /бібліогрбфія ЬіЬІіодгбЛсо ^'бібліографічний
bibliógrafo m бібліогрбфія bibliólatra m пристрасний бібліофіл, книголюб
bibliolatría /прйстрасть до книг bibliología /істбрія кнйги, книгознбвство bibliólogo /77 книгознбвство bibliomanía прйстрасть до колекціонувбн- ня книжбк
bibliómano m бібліомбн bibliomapa m географічний атлас bibliopola /77 книгар
biblioteca /1. бібліотбка; книгосхбвище; ~ pública публічна бібліотбка; 2. книжкбва шбфа; 3. бібліотбка, сбрія книг; ~ económica дешбва бібліотбчка; ~ de aventuras бібліотбка пригбд; - ambulante (viva) бібліотбка-пересувка; ходяча енциклопб- дія
bibliotecario /77бібліотбкар bical /77 лосось (самець) bicarbonato /77бікарбонбт, двовуглекисла сіль; - sódico бікарбонбт нбтрію, питнб сбда
bicariño /77 бот. вйнна ягода, фіга (різновид)
bicéfalo з# двоголбвий bicenal яс^вадцятирічний bíceps /77 біцепс, ДВОГОЛ0ВИЙ м'яз bicerra їзоол. гірськб козб, сбрна bicicleta /велосипбд; - de carreras пере- гонбвий велосипбд; carrera de ~s велоси- пбдні перегбни; montaren - їздити (катб- тися) на велосипбді biciclista com. велосипедйст, -ка bicimotor /77 мопбд bicípite ас/двоголбвий bicloruro /77 хім. дихлорйд; ~ de mercurio сулемб, двохлбриста ртуть bicoca1 /1. іст. невелика фортбця; 2. за- лізнйчна будка; 3. дрібнйчка bicoca2 /77. Ам. шбпочка священика bicolor а^двоббрвний bicóncavo зо/двоввігнутий biconvexo двоопуклий, двовипуклий bicoquete, bicoquín m капелюх з вухами bicorne, bicórneo ас/дворбгий bicromato m хім. біхромбт bicromía fnonirp. двокблірний друк bicuadrada adj мат. біквадратний; ecuación ~а біквадратне рівнйння bicuento тдив. billón bicha f 1. іст.; діал. див. bicho; 2. зоол. змія; 3. архіт. химбра; 4. Л. Ам. фігурка жінки (на канделябрах); 5. діал. кісточка домінб (що закриває гру bichar vtA. (vi) Л. Ам. див. bichear; 2. діал. обробляти (деревину bichará adj 1. з грубої вбвни (про пончо)',
2, вйцвілий, вйгорілий, полинялий (про пончо)
bicharra їдіал. плитб, обмбзана глйною biche 1. adj Л. Ам. зелбний, нестйглий (про фрукти)', 2. молодйй (про тварину;
3. Л. Ам. слабкйй (про людину; 4. Л. Ам. пбристий; 5. тдіал. велйкий казбн, чавун bicheadero тдіал. дозорна вбжа, ббшта bichear vt(vi) діал. вистбжувати, підглядати
bichento adj діал. збздрісний, збздрий bichero /77баг6р
bichillo /77 діал. філбй, філбйна частйна м’йса
bichín adj діал. 1. щерббтий; 2. вйщербле- ний (про глиняний посуд) bicho1 /771. тварйна, живб істбта; звір; ~ viviente живб істбта; живб душб; 2. ко- мбха; комбшка; 3. плазун, гад; 4. животина; худббина; 5. бик для корйди; 6. стра- хбвище, вйродок, опудало; 7. сл. тварюка; mal ~ гад, скотйна; 8. діал. прйкрість, засмучення
bichó2 тдіал. хлбпчик; пбрубок
bichoco adj Л. Ам. 1. старйй (про коня)',
2. невпрбвний, незгрббний bichofear и/обсвистбти (кого-н.) bichomoro тЛ. Ам. зоол. іспбнська мушка bichoronga їдіал. 1. нісенітниця, дурнйця; 2. повія bidé /77 бідб
bidentado, bidente 1. adj двозубий; 2. т двозубець; двозубі вйла bidet тдив. bidé bidón /77 бідбн
biela frex. шатун, тяга; штанга bielda /велйкі граблі bieldar 14див. beldar bieldo, bielgo т граблі bielorruso, bieloruso adj, m див. belorruso
bien 1. /77блбго; кбристь; laborar por el ~ de la humanidad трудйтися на блбго людства; 2. добрб; la lucha del ~ y el mal боротьбб добрб зі злом; hacer (el) ~ робйти добрб; 3. pí майнб, стбток; ~ es comunales (consejiles), ~es (de) propios громбдські володіння;~ев gananciales майнб, спільно нажйте подружжям; ~ es inmuebles(raices) нерухбме майнб; ~es muebles рухбме майнб; ~es semovientes худбба, що перебувбє в особйстому володінні; ~es de abadengo церкбвні володіння; ~es de abolengo родовйй мабток; 4. adv дббре; estar (sentirse) ~ дббре почувбтися; 5. дуже; досить; un café ~ caliente дуже гаріча кбва; ~ temprano дуже рбно; 6. досить; достбтньо; de ~ чбсний, порідний; gente de - порідні люди; ~ de багбто; ~ de veces le he advertido скільки разів я йогб попереджбв!; de ~ en mejor все крбще і крбще; más ~ швйдше; no está enfadada, más ~ triste вонб не сбрдиться, їй рбдше с^мно; por ~ з дббрими нбмірами; ~ que іос. conj. хочб; по - іос. conj. лбдве, як тільки; по - salió empezó a llover не встиг він увійтй, як лішбв дощ; si si ~ es cierto que іос. conj. хочб; незважаючи на те, що; ~... (о) - іос. conj. абб... абб; то... то; contar (decir) mil ~es de uno визхвалювати на всі ладй кого-н.; estar - дббре почувбтися; жйти в достбтку (замбжно); бути дуже хорбшим, цілкбм влаштбвувати кого-н.; estar ~ a uno una cosa пасувбти, дббре сидіти на кому-н. (про одя/)} estar - de una cosa мбти достбтню кількість (потрібний запбс) чого-н.; estar а - con uno ладнбти, жйти у злбгоді (дружбі); estar ~ para una cosa лідхбдити; ponerse а ~ con uno примирйтися, пітй на мирову; tener а - звблити (при офіц. звертанні)', ¡está ~І дббре!, гарбзд!; ¡estamos ~! гбрний, нічого сказати!; pues ~ ну дббре, гарбзд, хай бу^е так; у - бтже, ну, що ж bienal a#дворічний (про рослини) bienamado adjn&mo кохбний bienandante adj щаслйвий; благополучний
bienandanza f(pt) щбстя, удбча; щаслйва дбля
bienaparente adj іст. гбрний bienaventurado adj А. олажбнний; 2. щаслйвий; 3. добродушний, простодушний bienaventuranza f1. рел. благодбть; 2. бла- жбнство; щбстя, благополуччя, добрббут bienaventurar vt іст. ощаслйвити bienestar /77 1. добрббут, благополуччя, достбток; ~ económico матерібльний добрббут; 2. гбрне самопочутті bienfamado adj іст. прослбвлений, знаменитий, відбмии
bienfecho /77 іст. див. beneficio bienfortunado ас/ііцаслйвий bienhablado adj ввічливий, чбмний (про мову
97
bienhaciente
%
bienhaciente adj див. bienhechor 1 bienhadado асіідив. bienfortunado bienhecho ар^ставнйй, статурний I bienhechor 1. adju\o здійснює благодіяння; благодійний; 2. /77 добродійник, благо- I дійник
bienhechuría їдіал. привЯдення до лЯду (орендованого маєтку) bienintencionado adjдобромйсний bienio m дворіччя, дворічний період bienllegada їдив. bienvenida bienmandado adjслухнЯний, покірний bienmereciente adj іст. див. benemérito bienmesabe ткул. 1. збиті білкй з цукром;
2. тістечко (на жовтках з мигдалем і корицею)
bienparado m іст. зухвЯла вйтівка bienparecer /77 пбступка, компроміс (для дотримання пристойності) bienparesciente adj іст. гЯрний blenplaciente adj іст. приЯмний, симпа- тйчний
bienquerencia f, bienquerer1 m 1. доброзичливість; 2. прихйльність; люббв, ко- хЯння, ніжність
bienquerer2 * vt\. відчувЯти noeáry; 2. виявляти ніжність (лЯску); пЯлко любйти, KOxáTH
bienquistar vt(vr, con) примирЯти(ся) bienquisto adjeciMá шанбваний, любймий biensonancia /милозвучність, благозвучність
biensonante adj милозвучний, благозвучний, пpиéмний для слуху bienteveo /77 сторожовЯ вЯжа (на виноградникуj
bienvenida / благополучне прибутті; saludo de ~ вітЯння; dar la ~ вітЯти гбстя bienvenido adj бЯжаний, дорогйй (про гостг); r(s)l ласкЯво прбсимо! bienvivir vi і. жйти дббре ^замбжно); 2. жй- ти чбсно; вестй розумний спосіб життЯ bies /77 косЯ бЯйка; al ~ іос. adv. діал. навскоси, нЯвкіс bifásico ар/двофЯзний bife mJJ. Ам. див. bistec bífero adi бот. що плодонбсить двічі на рік biflor, bifloral, bifloro adj бот. двоквіткб- вий
bifocal adj фіз. біфокЯльний, двофбкус- ний; lentes ~es окулЯри з біфокЯльним склом
bifoliado, bifolio adj бот. дволйстий biftec m див. bistec
biftequera f діал. сковорідка, дЯко (для біфштексів)
bifurcación /розгалуження; відгалуження bifurcado ар/роздвбєний, вилкопбдібний bifurcarse роздвбюватися, розгалужуватися
bigamia /1. двошлюбність, бігЯмія; 2. другий шлюб
bigamo m 1. двоєжЯнець; 2. одружений другим шлюбом; 3. одружений з удовбю bigarada їбот. апельсйн (кислий сорт) bigardear і//тинЯтися, вЯштатися bigardía / 1. лихий, вйтівка; 2. удавЯння, хитрість
bigardo 1. adj іст. розпусний (про ченця);
2. ледЯчий; бездіяльний; 3. m розпусник;
4. ледЯщо, нербба; бродЯга; 5. шахрЯй bigardonear vi діал. бродЯжити, жебрЯку- вати
bigardonería /лінь; нерббство bigarrado ар/строкЯтий bigénere adj грам, що стосується двох родів
bigornia /ковЯдло; jos de la ~ сл. шпанЯ bigote /77 (рі) вуса; hombre de ~(s) al ojo фат, хлюст; no tener malos ~s бути ніврб- ку (прожінку); tener ~s бути з харЯктером, вміти ce6é захистйти
bigotera /1. (р) крЯплі вина (рідинй) (на вуса)); 2. іст. бант (метеликом); 2. відкид- Hé місце (в екіпажі); 4. оздбблення з хутра (на xá тніх пантофлях); 5. малЯнький цйр- куль; крон-цйркуль; 6. див. bigote; 7. від- киднЯ сидіння (в автомашин); 8. діал. шахрЯйство, обмЯн; pegar a uno una ~ вимінювати грбші; tener buenas ~s бути ніврбку (про жінку) bigotudo ар/вусЯтий biguá m/J. Ам. орніт. баклЯн (різновид) bigudí /77 бігуді
bihebdomadario adj рив. bisemanal bija f6or. орлЯнка, бікса (дерево) bijirita їдіал. 1. папербвий змій; 2. син ку- бйнки та іспЯнця; empinar la ~ набрЯтися, насмоктЯтися; бути у вйгоді (у вйграші) bikini /77 бікіні
bilabarquín m діал. див. berbiquí bilabial adj лінгв. білабіЯльний, губно-губ- нйй
bilateral adj 1. двосторбнній; 2. юр. взаЯм- ний, двосторбнній (про договір); 3. див. bipartito; 4. лінгв. білатерЯльний bitbaín«o, -а 1. adj рбдом з (що живЯ у) БільбЯо; 2. /77, / жйтель, -ка БільбЯо bilí: es un - діал. немЯє нічбго лЯгшого; пЯра дурнйць; раз плюнути; чудбво, крЯ- ще не трЯба
biliar, biliario абіфізіол. жЯвчний; vesícula biliar жбвчний міхур bilingüe adj 1. двомЯвний; diccionario ~двомбвний словнйк; 2. що володіє двомЯ мЯвами
bilingüismo m білінгвізм, двомбвність bilioso adj 1. що містить жовч, жбвчний;
2. насйчений жбвчю; 3. жбвчний, дратів- лйвий bilis /1. жовч; 2. жовч, роздрату- вЯння; cortar la ~ стримати гнів, заспо- кбїтися; exaltársele a ano la - s роздра- тувЯтися
bilma fЛ. Ам. плЯстир bilmador m іст. костопрЯв f bilocado adj діал. божевільний, прише- лЯпкуватий
bilocarse Л Ам. втрачЯти рбзум, божевбліти bilogía /літ; дилбгія bilongo /77 діал. див. brujería bilonguear vt діал. зачарбвувати; приво- рбжувати
bilonguero m діал. чаклун, чарівнйк billa /карамббль (прийом більярдної гри) billalda /цурка (дитяча гра) billar /77 1. більЯрд; 2. більярдний стіл;
3. більЯрдна
billarda /1. див. billalda; 2. діал. пЯстка для Ящірок; 3. Л. Ам. снасть для лбвлі велйких риб
billarear і//77. Ам. грЯти в більЯрд billarista com. більярдйст billetaje /77 квиткй
billete /771. корбткий лист, запйска; - amoroso люббвна запйска; 2. квитбк; ~ de ida у vuelta (regreso) зал. квитбк тудй і на- зЯд; - de asiento квитбк для сидіння; ~ de andén пербнний квитбк; medio ~ дитЯчий квитбк; - de teatro театрЯльний квитбк; ~ de lotería (de rifa) лотербйний квитбк; sacar ~s брЯти (купувЯти) квиткй; reservar ~s замовлЯти квиткй; 3. фін. білЯт; ~s de banco бЯнківські квиткй, банкнбти, папербві грбші; 4. іст. королівський укЯз;
5. діал. лЯтка billetera /гаманЯць
billetero /771. продавЯць квитків; касйр;
2. див. billetera billón /77 бІЛЬЙбн
bimba f 1. циліндр (капелю)); 2. діал. здоровЯнь
bimbalete тЛ. Ам. 1. буд. грЯбінь, кбник, гребінний брус; підпбра; 2. гбйдалки; 3. колбдязний журавЯль
bimembre adjдвочлЯнний bimensual adj двотижнЯвий; revista ~ журнЯл, що вихбдить двічі на місяць bimestral adj двомісячний, що повтбрю- ється кбжні два місяці bimestre 1. adj див. bimestral; 2. т двомісячний тЯрмін; 3. платня за два місяці bimetálico яр/біметалЯвий bimetalismo т фін. біметалізм bimotor 1. adj ав. двомотбрний; 2. /77дво- мотбрний літЯк
bina /вторйнна бранка, вторйнне обкбпу- вання
binador /771. просЯпник, плуг з розпушувачем; 2. полільна вйлка; цЯпка binar і/М. повтбрно орЯти; 2. повтбрно обкбпувати (виноградники) binario adj мат., хім. бінЯрний, подвійний bincha f Л. Ам. стрічка для волбсся; головнЯ пов’Язка, косинка, хустка bingarrote тЛ. Ам. горілка з агЯви binocular adj опт. бінокулярний binóculo /771. бінбкль; 2. пов’Язка на бчі binomio /77 мат. бінбм; двочлЯн; - de Newton бінбм Ньютбна bínubo adju\о вступЯє у другий шлюб (про вдівця)
biocorriente /77 біострум; tratamiento соп
- лікувЯння біострумами biofilia /інстйнкт самозберЯження biofísica /біофізика biogénesis /біогенЯз biografía /біогрЯфія
biografiar і^складЯти ^писЯти) біогрЯфію
biográfico ар/біографічний
biografista com. бібграф
biógrafo m 1. бібграф; 2. Л. Ам. кінема-
тбграф
biología /біолбгія biológico adj біологічний biólogo /77 біблог biombo /77 шйрма biomecánica /біомехЯніка biomecánico ар/біомеханічний bioquímica /біохімія
bioquímico ар^біохімічний; análisis ~ біохімічний анЯліз
bióxido /77 двобкис; ~ carbónico вугле- кислотЯ, вуглекйслий газ bipartición /пбділ на дві частйни; дихотомія
bipartidista яр/двопартійний; sistema ~ двопартійна систЯма bipartido adj поділений на дві частйни; роздвбєний
bipartito adj двосторбнній (про переговори)
bípede, bípedo яр/двонбгий biplano /77 біплЯн
biplaza 1. adj ав. двомісний; 2. m двомісний літЯк
bipolar adj біполярний, двопблюсний biribí /77 весЯле свЯто biricú /77 портупЯя
birimbao m бірімбЯо (муз. інструмент) birimbí adj дол. 1. рідкйй, негустйй (про їжУ); 2. квблий, рахітйчний (про дитинУ) biriquí тЛ. Ам. див. berbiquí birlador /771. гравЯць у кЯглі; 2. сл. шахрЯй birlar і^1. повтбрно пускЯти кулю (пригрів кегл); 2. прикінчйти, вбйти; 3. вкрЯсти (нареченії 4. перехопйти (роботу, поса- дІЇ перебігти дорбгу (кому-н.); 5. сл. поцупити, вкрЯсти birlesca їсл. бЯнда, згрЯя birlesco /77 сл. 1. злбдій, мазурик, шахрЯй;
2. сутенЯр
birlibirloque rrr. porarte de ~ іос. adv. нЯче пбмахом чарівнбї пЯлички, звідки не візмйсь
birlo тслА. див. birlesco 1; 2. рііст. гра в кЯглі
98
blanquición
birlocha /повітряний змій (гра) birloche т 1. сл. див. birlesco; 2. діал. див. birlocho
birlocho /77ландб, чотиримісний відкритий екіпаж
birlonga /1. бірлбнга (картонна гра)] а Іа ~ абйяк; andar а Іа - бути гулЯщим; жйти як Бог на душу покладе birreta /шбпочка (кардинала, єпископа) birrete /771. див. birreta; 2. берЄт; 3. шЄпоч- ка (ученого, лікаря, судді) birretina /1. шЄпочка; 2. іст. хутряний шЄп- ка гренадера (lycápa) birria /1. посміхбвисько; 2. виродок, по- твбра; 3. пбгань, барахлб; 4. діал. прйм- ха, вигадка; 5. діал. огйда, відрЄза, нєнЄ- висть; jugar de ~ rpáTH не на грбші birringa fдiaл. легковЄжна жінка birringuear vi діал. тинЯтися вулицею (про жінку)
birriondo adj 1. Л. Ам. закбханий; 2. діал. хорббрий
bis 1. aoV двічі, повтбрно; 2. interjü\c\\ 3.: (ibis!, ibis! киць-киць) bisabuela /прабебця, прабабуся bisabuelo /771. прбдід; 2. рі предки bisagra / 1. дверне (вікбнна) петлЯ; шарнір; 2. гладйлка, лощило (шевське) bisalto m діал. ropóx bisanual, bisanuo adj див. bienal bisar иґповтбрювати на біс, бісйрувати bisasado adj двічі підсмбжений bisbisar, bisbisear у/цідйти крізь зуби bisco adj див. bisojo biscochuelo тдіал. див. bizcocho biscorneado adj діал. див. bisojo biscornear vi діал. див. bizcar 1 bisecar у/ділйти на дві рівні частйни (кут) bisección f мат. пбділ на дві рівні частйни
bisectriz fMar. бісектрйса bisecular adj двохсотрічний bisel /77 скбшений край, феска biselado 1. adj скбшений, зі знЯтою фескою; 2. /77 скбшування; зняття фески; обрубування,затбчування на кбнус biselar скбшувати край, знімЄти феску bisemanal adj що вихбдить двічі на тйж- день (про періодику bisexual adjдвостЄтєвий bisiesto adj високбсний; mudar (de) ~ змінйти платівку
bisilábico, bisílabo adj лінгв. двоскладб- вий
bismuto /77 хім. вісмут bisnieta /прЄвнучка bisnieto /77 прбвнук bisojo adjmcm, кособкий bisonte /77 ЗООЛ. бізбн bisoñada / промЄшка, ляп (з недосвідченості)
bisoñe тдіал. напівперука bisoñería f див. bisocada bisoño /771. рекрут; новобрЄнець; 2. но- вачбк, новЄнький; es un ~ він ще зєлЄний (необстріляний, пброху не нюхав) bistec, bisteque діал. біфштекс bistre /77 жив. бістр, тбмно-корйчнева фЄрба
bistrecha fдiaл. завдЄток, авбнс bisturí /77 ланцбт, хірургічний нбжик bisulco асУдвокопйтний bisulfato /77 бісульфЄт, кйсла сірчано- кйсла сіль
bisulfito /77 бісульфіт, кйсла сірчанокйсла сіль
bisunto ао^бруднйй; заялбжений
bisurcado а^'роздвбєний, розгалужений
bisutería /біжутерія
bit /77 біт (одиниця інформації)
bita f мор. бітенг
bitaca fЛ. Ам. бот. бітЄка (дерево)
bitácora /1. мор. нактбуз (компаса)] cuaderno de ~ судновйй журнбл; 2. діал. ін- трйга; плітка bitadura /бухта (троса) bitango adj pájaro ~ повітряний змій bíter /77 бітер (гіркий аперитив) bitongo adj. niño ~ ломЄка; no te hagas niño ~ не вдавей з сЄбе дитйну bitoque /77 1. дерев’яна затйчка (для діжкгі)] 2. діал. тверде частйна каучуку;
3. Л. Ам. наконечник шприцй (спрйнців- ки), трубка клізми; 4. Л. Ам. водопровідний кран; 5. діал. стік для нечистбт, клоЄка
bituminación /бітумі(ні)зЄція bituminizar vt покривати бітумом; смо- лйти
bituminoso ас/бітумінбзний, бітумний bivalencia fx¡M. двовалентність bivalente adj хім. двовалентний bivalvo, bivalvulado adj двостулковий (про раковину bivio /77 РОЗВЄл
bivotal fлінгв. подвійна голосне biza fpne. bonito2 2
bizantino 1. візантійський; 2. безпредметний, пустопорбжній; 3. m візантієць bizarría /1. мужність, смілйвість, в’щвЄга;
2. блиск, пйшність; 3. благорбдство, великодушність; 4. капрйз, прймха; 5. жив. надмірність bizarro 1. adj мужній, смілйвий, відвЄжний; 2. блискучий, чудбвий; 3. бла- горбдний, великодушний; 4. химерний, екстравагентний; 5. m 6icáppo (танець, схожий на фанданго) bizaza f(pi) шкірянйй рюкзЄк bizcar 1. и/дивитися кбсо (скбса); 2. vt косйти (оком)] 3. моргЄти, підмбргувати bizco adj див. bisojo
bizcochada /1. молбчний суп з грінками;
2. вйдовжений хлібець bizcochar vt підсушувати (хліб) bizcochería /1. магазйн, що торгує бісквітами; 2. Л. Ам. кондйтерська bizcochero /77 1. діжка (для зберігання сухарів на суднах)] 2. кондйтер bizcocho /771. галета; cyxáp; 2. кул. бісквіт (печиво)] ~ borracho рбмова бЄба; 3. гіпсовий вйріб; 4. бісквіт, неглазурбваний фарфбр; embarcarse соп росо ~ лізти у вбду, не знЄючи брбду bizcorneado adjnonirp. перекошений (про відбитії)
bizcornear 1//77. Ам. bizcar 1 bizcorneto adjЛ. Ам. див. bisojo bizcotela /фігурне глазурбване пЄчиво bizma /1~. плестир; 2. приперка bizmar иМ. на«ладЄти плестир; 2. робйти приперки
biznaga /1. дйкий кріп; 2. бот. біснЄга (мексиканська кактусова рослина) biznieta fpne. bisnieta biznieto m див. bisnieto bizquear і//див. bizcar 1 bizquera /кособкість
blanca / 1. старовинна срібна монЄта; estar sin (no tener) ~ не мЄти ні копійки;
2. половйнна нбта; 3 .діал. сорбка; А. діал. безбЄрвний ром
blancal adj орніт;. perdiz - біла куріпка blancazo adj див. blanquecino blanc«o 1. забілий; - como la nieve білосніжний; cabello ~ сиве волбсся; hacerse - посйвіти; 2. чйстий; papel en ~ чйстий бланк, бланк без підпису; 3. боязкйй; 4. m білий, людйна білої рЄси; 5. іст. білогвардієць, білий (в Росії)] 6. боягуз, зЄяча дуиіЄ; 7. білий кблір; vestido de - одягнений в біле; 8. білбк (ока)] 9. біла зірочка (на лобі тварин)] біла пляма (на ногаії)]
10. порбжнє місце, прбпуск (в рукопис!)]
11. ціль, мішЄнь; apuntar al - цілитися;
atinar al dar (pegar) en el ~ влучити в ціль; errar el - промахнутися; 12. театр. інтермбдія, вставний нбмер; 13. біла фЄрба, білила; 14. рі полігр. пробільний матеріЄл, шпЄція; 15. сл. дУрень; en el ~ de la una збвсім трбхи; al ~ іос. adv. до білбго (жеру); dar carta -а давети карт- блЄнш, надавЄти пбвну своббду дій; dejar en ~ обвести круг пЄльця; залишйти з нбсом; оголйти (шпагУ)] estar (quedarse) en ~ бути не в курсі; залишйтися з нбсом; no distinguir lo ~ de lo negro збвсім не знЄтися на чому-н., не відрізняти чбрне від білого
blanconazo тдіал. світлошкірий мулбт blancor т див. blancura blancote adj\. aum. ¿fe blanco; 2. боязкйй, боязкувЄтий, полохлйвий blancura /білизнЄ; ~ del ojo вет. більмб blancuzco забілий, білястий blanda fcn. ліжко, Hápn blandear 1. n/(~se) лагідніти, поступЄти- ся, йти на пбступки; 2. v/вмовлйти, пере- кбнувати
blandear2 vt(v/\ - se) див. blandir1 blandengue 1. adj див. blando 1, 6, 7; 2.
діал. м’якйй, ніжний; 3. m діал. боягуз, зЄяча душе
blandicia /1. підлесливість, догідливість; 2. м’йкість, дєлікЄтність blandicioso adj іст. підлесливий, догідливий
blandir1 * 1. і^розмЄхувати, трястй, потря- сЄти; 2. vi(~se) розгбйдуватися, коливЄ- тися
blandir * vt іст. лестйти, догоджЄти, підлабузнюватися
blandizal m багнйсте (вогке) місце blando 1. adj м’якйй; ніжний (на дотиії)]
2. м’якйй, помірний (про клімат, погоду)]
3. м’якйй, лужний (про мило)] 4. ніжний, м’якйй, прибмний; 5. слабкйй, зніжений;
6. м’якйй, поступливий, поблЄжливий; 7. боязкйй, легкодухий; 8. лінгв. м’якйй (про приголосний); 9. муз. бембльний; 10. тавр, боязкйй (про бика)] 11. adv м’яко, зручно; dormir - зручно спЄти; ojos - бчі, що сльозйться
blandón /771. велйка свічка; 2. свічнйк blanducho, blandujo adj млявий, в'ялий, квблий
blandura /1. м’якість, ніжність; 2. витяж- нйй плестир; 3. відлйга; 4. м’йкість, помірність (клімату)] 5. див. blanquete; 6. на- солбда, задовблення; 7. привітність, м’якість; 8. слабкЄ вбля, м’якотілість; 9. люб’язність, комплімент blandurilla /помЄда (для волосся) blanqueación /1 .див. blanquición; 2.див. blanqueo
blanqueada fЛ. Ам. див. blanqueo 2 blanqueado 1. adj побілений, вйбілений;
2. /77 Л. Ам. див. blanqueo 2; 3. діал. кул. медбвий прЯник з анісом і горіхами blanqueador 1. adj вибілювальний, вибільний; 2. /77 вибілювальний зЄсіб, від- білювач; 3. мбляр; штукатур blanqueamiento m див. blanqueo blanquear 1. и*білити, вибілювати; 2. білити, штукатурити; 3. Л. Ам. вйстрілити; 4. vi біліти, білітися; 5. біліти, ставети білим blanquecer* vt 1. начищЄти, полірувЄти (метали, монети); 2. див. blanquear 1 blanquecimiento m див. blanquición blanquecino а^‘білувЄтий, білЯстий blanqueo m 1. біління, вибілювання; 2. побілка, штукатурка (стін) blanquería m фЄбрика (цех) з вибілювання тканйн
blanquete m білйло (для обличчя) blanquición /чйщення, полірувЄння (металів)
99
blanquillo
%
blanquillo 1. adjümm, чистий (про пшеницю)-, 2. тдіал. іхт. бланкільо (риба)-, 3. діал. бот. білий népcHK; 4. Л. Ам. яйцЯ [blanquimento, blanquimiento m хлбрна водЯ
[blanquinoso, blanquisco adj див. blanquecino
blanquizal, blanquizar m ґрунт, багЯтий блакйтну глйну
blanquizco adj\ blanquiza іст. adj див. blanquecino
Blas: díjolo ~, punto redondo не смію спе- речЯтися (заперЯчувати) blasfemador m 1. блюзнір; 2. огудник blasfemar vi 1. блюзнйти; 2. чудити, обмовляти, неслЯвити
blasfematorio adi 1. блюзнірський; 2. що обмовлЯє, неславить blasfemia f 1. блюзнірство; 2. огуда, ганьбЯ
blasfemo 1. adj див. blasfematorio; 2. m див. blasfemador
blásido /77 жовтизнЯ (на білій тканині) blasmar vticr. 1. обмовлЯти, неслЯвити;
2. обвинувЯчувати, стЯвити за провйну;
3. засаджувати; ганьбйти
blasmo1 /77 іст. засудження, бсуд, огуда blasón /771. герЯльдика; 2. геральдйчний знак; 3. герб; 4. честь; слЯва; 5. рі знЯт- ність, знЯтне похбдження; hacer - хвалй- тися, хизувЯтися
blasonado ас^знЯтний, родовйтий blasonador ао/хвалькувЯтий; пихЯтий blasonar 1. і^складЯти (герб); 2. і// (de) хвалйтися, хизувЯтися; ~ de valiente виставляти напбказ свою хорббрість blasonería /хвЯстощі, вихваляння blasónico геральдйчний blasonista com. фахівЯць з герЯльдики blastema m біол. зЯродок blastócero /77 зоол. блень (південноамериканський різновид) blástula f6ion. блЯстула blata feHT. таргЯн ble /77 гра в м’яч (об стінкУ) bledo /77 бот. лободЯ головчЯста, лободЯ; no dársele un - a uno: по se me da un ~ чхЯти я хотів; no importar (по valer) un ~ не бути вЯртим лЯманого шЯляга bledomora f6or. шпинЯт blefaritis f мед. блефарйт, запЯлення повік
blenda ímíh. цйнкова обмЯнка blenorragia, blenorrea f мед. гонорЯя, трйпер
blinda f 1. іст. військ, засіка; 2. тих. щит, заслінка
blindado тЛ. Ам. броненбсець blindaje /771. тех. бронювЯння; 2. бронЯ;
3. ел. екранувЯння; 4. ел. (захисний) екрЯн; 5. військ. бліндЯж blindar vt 1. тех. бронювЯти, покривЯти бронЯю; 2. ел. екранувЯти bloc /77 блокнбт
bloca ficT. оздбблення (вйшивка) зблотом (сріблом)
blocao /77 військ. блокгЯуз blonda f блбнда (шовкове мереживо); estar en ~ діал. бути п’Яним blondín /77 (електро)канЯтна дорбга blondo adj\. білЯвий; 2. Л. Ам. кучерЯвий blooming m блюмінг
bloque /771. кам’янЯ брила; 2. плитЯ, блок; - de hormigón бетбнний блок, бетбнна плитЯ; 3. стіс (паперУ)\ 4. політ, блок, уг- рупбвЯння; el ~ de Izquierdas блок лівих сил; 5. житловйй масйв, квартЯл; 6. Л. Ам. блокнбт; 7. зал. блок-пост, блок-ділЯнка;
8. тех. блок, вузол; - de información блок інформЯції; - de memoria блок пЯм’яті; en - іос. adv. в цілбму; цілкбм; у пбвному обсязі
bloqueado ¿¿#заморбжений (про капітагі) bloquear иМ. блокувЯти; 2. заморбжувати (капітали)
bloqueo /771. блокЯда; violar el ~ прорвЯ- ти блокЯду; 2. заморбжування (капіталу t); 3. полігр. чорнйша blufear vi діал. брехЯти, хвЯстати bluff /77 блеф, обмЯн, обдурювання blusa f 1. блуза (робоча); 2. кофтйна; со- рбчка (дитяча); 3. діал. куртка blusón тдбвга блуза boa 1. f30on. бба, удЯв; 2. /77бба (шарф) boalaje /77 пасовйще для волів boalar /77 громЯдське пасовище boardilla Ідив. buharda boato /77 1. пишнбта, рбзкіш, збвнішній блиск; 2. іст. крйки, гучнЯ вітЯння boba fflian. орніт. блакйтний папуга bobada fpne. bobería bobalías com. несосвітЯнний дурень, ббвдур, нетЯма, недбумок bobalicón /77 сл. дурйло bobamente advi. безглуздо, по-дурнбму;
2. недбЯло, абйяк bobatel /77 дурень, ббвдур, нетЯма bobáticamente adv див. bobamente 1 bobático ^безглуздий, ідібтський bobear vi 1. дуріти, робйти (говорйти) дурнйці; 2. гЯяти час bobera1 fpne. bobería bobera2 com. діал. дурень, ббвдур bobería /'дурість, дурниця; дурнЯ вйтівка, дурнйй вчйнок
bobeta /77 Л. Ам. див. bobalicón bobiculto adj що вдаЯ з сЯбе культурного bóbilis: de (~) іос. adv. задЯрма; за так, з дбброго дйва
bobillo /771. склянйй глек (зручкою)-, 2. іст. жабб
bobina П. рад., ел. котушка; - de inducción індукційна котушка; індуктор; 2. текст шпуля, бобіна, котушка; 3. полігр. рулбн папЯру
bobinado /77 ел. обмбтка bobinar vt мотЯти, намбтувати; обмбту- вати
bobitonto ао/тупоголбвий, безмбзкий bobo 1. adj дурнйй, тупйй, нетямущий; 2. наївний, простакувЯтий; 3. безглуздий, нісенітний, недорЯчний; un argumento ~ безглуздий аргумЯнт; 4. немалйй, чимЯ- лйй; 5. /77 дурень, ббвдур, тупЯк; ~ de Coria (de capirote) несосвітЯнний дурень; hacer el ~ клЯїти дурня; hacerse (el, del) ~ отупіти; 6. іст. блЯзень, буфбн; 7. діал. бббо (карткова гра)', 8. Л. Ам. іхт. бббо (річкова риба)', 9. діал. сбска; 10. Л. Ам. плакуча вербЯ; 11. сл. знЯйдена річ (про вкрадене); entre ~s anda el juego дурень на дУрні; одйн одного вЯртий; шахрЯй на шахраіЬ сидйть і шахраЯм поганеє; a los ~s se les aparece madre de Dios дурням щастйть; Бог дУрнів любить; ~s van al mercado, cada cual con su asno дурням закбн не пйсаний
boboliche adj, тдіал. див. bobo 1, 5 bobote /77 дурник bobuno adj безглуздий, дурнйй boca f 1. рот; вустЯ; ротовЯ порожнйна; ~ de oreja a oreja велйкий рот, рот до вух;
2. перЯдня клішнЯ (краба)-, 3. дуло, жер- лб; ~ de fuego (артилерійська) ґармЯта;
4. бтвір, вікнб; 5. люк; 6. вхід, вйхід; Іа ~ del metro вхід у метрб; 7. рот, їдЯць; 8. дірЯ, дірка; 9. смак; букЯт (вина)-, de buena - приЯмний на смак; 10. (рі) гйрло (річки)-, 11. лицьовЯ (різальна) частйна (інструмента); бияк (молота)-, 12. зів (гайкового ключа)-, 13. військ, продовбльство; провіЯнт (іст)\ 14. діал. див. botana 6; ~ de escorpión лихослівна людйна, пліт- кЯр; ~ de verdades прямЯ (різкЯ) людйна;
брехун; ~ abajo іос. adv. вниз облйччям, долілйць; догорй ногЯми; (слухати) з відкрйтим рбтом, завмЯрши, - arriba догорй облйччям, горілйць; а ~ de jarro іос. adv. (пйти) нЯхильці; (вйстрілити) впритул; (сказЯти) несподівано; прЯмо, відвЯрто; decir а - de jarro вйпалити; а ~ llena іос. adv. відкрйто, відвЯрто; не доби- рЯючи слів; a pedir de ~ іос. adv. якомбга крЯще, як на замбвлення; у самйй раз, до рЯчі; con la ~ abierta loe. adv. роззявивши рбта (від подиву-, con la ~ chica (chiquita, pequeña) іос. adv. неохбчег знЯхо- чу, згнітивши сЯрце; abrir la - позіхЯти; no abrir la по decir esta ~ es mía; по descoser (по despegar) la ~ не розкри- вЯти рбта, не зронйти ні слбва; anear una cosa de - en ~ бути у всіх на вустЯх; бути предмЯтом розмбв (пересудів); andar uno de ~ en andar en ~s бути прйтчею во язйцех; buscar la - a uno провокувЯти, зачіпЯти кого-н., шукЯти свЯрки з ким-н.; no caórsele a uno una cosa de la tener siempre en la ~ постійно говорйти про однЯ й те ж; тільки й говорити, що...; callar (coserse) la darse un punto en la ~; guardar la ~ мовчЯти; тримЯти язикЯ за зубЯми; cerrar (tapar) la - a uno заткнути рбта кому-н., примусити замбвкнути; decir lo que (se) le viene a la ~ говорйти, що спадЯ на дУмку; echar por la ~ вивер- гЯти (прокльони, лайки)-, estar colgado (pendiente) de la ~ de uno слухати, зата- мувЯвши пбдих; hablar por la ~ de otro; hablar por la ~ de ganso повтбрювати чужі словЯ, співЯти з чужбго гблосу; hacer ~ закусити, перекусйти; hacerse la ~ agua a uno: se le hace la ~ agua у ньбго слинки течуть; блажЯнствувати; irse de ~; irse la ~ a uno злетіти (зірвЯтися) з язикЯ; проговоритися; mentir con toda la ~ безсо- рбмно брехЯти; meterse en la ~ del lobo грЯти з вогнЯм, сунути гблову в петлю; oír {saber) una cosa de ~ de un почути (дізнЯтися) що-н. від кого-н.; quitarle una cosa a uno de la ~ випередити кого-н. у розмбві, поспішйти сказЯти; quitarse una cosa de la ~ para otro відривЯти від сЯбе, жЯртвувати зарЯди іншого; tener buena ~ бути терплЯчим, знбсити, витрймувати все, що завгбдно; доброзйчливо говорйти про інших; tener sentado en la ~ (del estymago): ¡lo tengo sentado en la ~! він у мЯне ось де сидйть!; venírsele a uno а la ~ una cosa вертітися на язиці, просй- тися на язйк; está (obscuro) como ~ de lobo нічого не вйдно; тЯмно, хоч око вйколи; en ~ cerrada no entran moscas мовчЯння — зблото; pide (pida usted, etc.) por esa boca лишЯ накажи (накажіть)!; однЯ твоЯ (вЯше) слбво і...; por la ~ muere el pez язйк мій — вброг мій bocabajo 1. m діал. облЯсник, підлабузник; 2. adv діал. ниць, долілйць bocacalle m почЯток вулиці, в’їзд на вулицю
bocacaz m спусковйй бтвір в дЯмбі bocada ííct. див. bocado bocadear ділйти на шматкй bocadillo /771. dim. de bocado; 2. бутер- брбд, сЯндвіч; 3. див. bocado 2; 4. кул. десЯрт (з гуаяви, кокосового горіха або бананів); 5. заст. вузькЯ стрічка, тасьмЯ bocadito /77 1. dim. de bocado; 2. діал. сигарЯта, загбрнена в тютюнбвий лист; ~ de la reina діал. десЯрт з білкЯ з молокбм і бброшном
bocado /77 1. шматбк (їжі)-, 2. легкйй снідЯнок, закуска; tomar un - злЯгка закусйти, перехопйти що-н.; comer en un - (en dos ~s) жЯдібно накидЯтися на їжу; з’їдЯти за однйм рЯзом; 3. укус, рЯна від
100
bola
укусу; 4. вйдертий шматбк, жмут, обривок; 5. отрута (в /ж/); 6. вудила, вуздбчка;
7. мундштук (вуздечки)', 8. д/зацукрбвані фрукти, цукЯти; у - de Adán анат. кадик, АдЯмове Яблуко; ~ sin hueso (buen лЯсий, шматбк; синекура; саго - дороге задоволбння; con el ~ en la boca одрЯзу після їжі; contarle los ~s a uno тримати надголодь; не спускЯти очбй; darle; a uno un ~ дЯти шматбк хліба, нагодувЯти (з милості)’, me lo comeré (те Іо сотегна; quisiera сотйгтеїо) a ~s так би й розірвЯв йогб на шматкй; з’їв би кого-н. {про сильний вияв почуттів)', no haber para un по hay para un ~ на дбнці; кіт наплЯкав; як кіт наплЯкав; по probar ~ не їсти, не пйти; no tener para un - не мЯти ні копійки; по tengo para un ~ у мбне ні крйхти не залйшйлося bocaje m див. boscaje 2 bocal1 m глек для винЯ {з широкою шийкою) bocal2 /771. шлюз; 2. іст. див. boquilla 3;
3. діал. дЯмба, грббля; 4. вузькйй вхід у гЯвань
bocallave тзамкбва шпарйна bocamanga /обшлЯг, вилбга bocamina /'вхід у копЯльню (в устя штбльні) bocana / 1. див. bocal2 4; 2. Л. Ам. гйрло (річкй)
bocanada /1. ковтбк; 2. клуб дйму; salir~s клуботітися {про дим, пару)\ ~ de aire (de viento) струмінь повітря; пбдув вітру; ~ de gente штовханйна, тйснява; прббка (у дверя*)', echar ~s хвалйтися, вихвалитися; echar ~s de sangre хЯркати крбв’ю; хизувЯтися своїм знЯтним похбдженням; hablar а -а хвалйтися; просторікувати, патЯкати
bocarte /77 гірн. штовханйна, товчільний млин; дробЯрка
bocartear vt гірн. товктй, дробйти bocatería їдіал. див. baladronada bocatero діал. 1. adj хвалькувЯтий; 2. m хвалькб, базіка
bocato 1. /велйкий рот; пЯща; 2. сот. базіка
bocear vi див. bocezar 1 bocel, bocelete /771. архіт. вЯлик; 2. фа- сбнний py6áHOK, штЯпик bocera /1. зЯлишки їжі (напбю) на ry6áx;
2. див. boquera 5
boceras /771. див. bocaza 2; 2. нікчбмна людйна, нікчбма
boceto /771. ескіз, нЯрис; 2. чорнові зЯпи- си, нотбтки
bocezar vi Лш ворушйти (жувЯти) губЯми (про тварин); 2. іст. див. bostezar bocina /1. муз. ріжбк; 2. рупор; 3. синельний ріжбк; автомобільний сигнЯл; 4. гра- мофбнна трубб; 5. мегафбн; 6. труборіг (морська раковина)', 7. діал. слуховЯ трубка (для глухих); 8. астр. Maná Вед- мбдиця (сузір’я)
bocinar иг‘1. грЯти на ріжку; 2. говорйти в рУпор
bocinero /77 ріжбчник bocio /77 мед. зоб
bocónl. adj'1. див. bocudo; 2. хвалькувЯ- тий; балакучий; 3. що любить пліткй; 4. m хвалькб; базіка; 5. діал. пліткЯр, наклбп- ник; 6. Гі. Ам. мушкбт; 7. діал. іхт. велйка сардйна
boconear vi діал. хвалйтися, вихвалитися, хизувЯтися
bocoy /77 наливнЯ діжка bocudo adjz велйким ротом bocha / 1. кбгельна куля; 2. рі Kémi, гра в Kémi; 3. Л. Ам. головЯ, довббшка bochado m сл. казбнний bochar иМ. відганяти удЯром (чужу кулю — в кегляУ)\ 2. діал. відмовляти; 3. Л. Ам. провалйти на іспитах
bochazo /77 удЯр однібї кулі об іншу (у кегля*)
boche1 /77лунка (Ямка) в землі (для гри в кулі) boche2 /771. діал. див. bochazo; 2. діал. вй- сівки; 3. діал. супербчка, свЯрка; 4. діал. див. bochinche; 5. відмова; dar (un) ~ а uno діал. відмбвити boche3 /77 сл. кат
bocheche /77 діал. гуля (від удару) bochicha /ТІ. Ам. чбрево bochín1 /77 іст. кат bochín2 /77 Л. Ам. див. boliche11 bochinche /771. шум, крик; скандЯл; 2. Л. Ам. сімбйне свЯто; 3. діал. плутанйна, ббзлад, сум’яттЯ; 4. діал. тавбрна, закусочна
bochinchear viЛ. Ам. шуміти, скандЯлити bochinchero /77 крикун, скандаліст bochinchoso adj 1. Л. Ам. галаслйвий, скандЯльний; 2. діал. педантйчний bochorno /77 1. літня спбка, задуха, ду- xoTá; hace ~ задушливо; 2. рум’янець (від хвилювання, сорому) bochornoso adj 1. спекбтний, задушливий; 2. ганббний, стидкйй; 3. обрЯзливий boda /1. (р) одруження, заміжжя; весілля; ~s de hongos скрбмне весілля; ~s de diamante ¿(іамЯнтове весілля; ~s de oro золотб весілля; ~s de plata срібне весілля; 2. другий снідЯнок; 3. Л. Ам. банкбт, званий обід; ~s de Camacho розкішний бенкбт; ~s de negros галаслйві^весблоиді; perrito de todas las ~s дармоїд, нахлібник; no voy a ~s я не розважЯтися йду bode /77 козбл
bodega / 1. вйнний льох; 2. вйнна крам- нйця; 3. кількість вина, вйготовленого за рік; 4. комбра; 5. комбра; жйтниця; 6. пак- ráy3 (в порту); 7. трюм; 8. діал. бакалійна лЯвка; 9. діал. пакгЯуз (на залізниці) bodegón /771. aum. ote bodega; 2. закусочна, трактйр, харчбвня; ~ de puntapié закусочна прбсто нбба; 3. тавбрна, ши- нбк; 4. жив. натюрмбрт (з їжею)', echar el ~ por la ventana вйтратити сйлу-силбнну грбшей, труснути калйткою; розсбрдити- ся, розгніватися; роздратувЯтися; ¿en que ~ hemos comido(nos hemos cono- cido)juntos? що за фамільярність?; xi6á ми з тоббю за однйм столбм сиділи? bodegoncillo mdim. ¿fe bodegón; ~ de puntapié продовбльча ятка bodegonear игтинЯтися по шинкЯх bodegonero m див. bodeguero 1 bodeguero m 1. шинкЯр; 2. діал. KpáMáp bodigo /77 церк. прбскура bodijo /771. нерівний шлюб, мезальЯнс;
2. скрбмне (небагЯте) весілля bodón /77 каліЬжа, що висихЯє влітку bodoque /771. іст. глйняне ядрб (для метального знаряддя); 2. невелйкий пакунок, клунок; 3. гладь (вишивка)', 4. npocTáK, дурень; 5. Л. Ам. гуля, пухлйна; estar haciendo (hacer) ~s лежЯти в сирій землі bodoquero m Л. Ам. контрабандйст bodorrio /77 1. пйшне весілля; 2. Л. Ам. весілля; 3. див. banquete bodrio /771. іст. юшка для бідняків (в монастир)', 2. бурдЯ, балЯнда bofada /стрЯва з легбнь bofadal тЛ. Ам. болбто, трясовинЯ bofe 1. /77 (р) легЯні (забійної худоби)', 2. діал. легкодоступная річ; 3. діал. легкЯ роббта; А. діал. знйжена у ціні річ; 5. аб]Л. Ам. несимпатйчний; echar el ~ (los ~s) працювЯти до сьбмого пбту (до знембги) bofena їдив. bofe 1
bofetada f лЯпас, лящ; dar una ~ дЯти лЯпаса; обрЯзити
bofetear ііїдіал. 1. давЯти лЯпаса; 2. обра- жЯти
bofeteo т діал. їжа, харчувЯння
bofetón /771. див. bofetada; dar de bofetones надавЯти лЯпасів; 3. пристосувЯння для пересувЯння декорЯцій bofo 1. adj Л. Ам. губчастий, пбристий; 2. діал. несимпатйчний, неприбмний; 3. т діал. див. boj 2
boga 1. /веслувЯння; ~ arrancada сйль- ний (різкйй) греббк; - larga Ширбкий гре- ббк; 2. сот див. bogador; 3. діал. невйхо- вана людйна; 4. тЛ. Ам. веслЯр; estar en - бути в мбді, мЯти успіх bogada1 /'відстань, яку прохбдять за одйн греббк
bogada2 /проціджування bogador т веслЯр
bogar 1. игвеслувЯти;- a todo remo наля- гЯти на вбсла; 2. vt діал. очйщувати ме- тЯл від шлЯку (при плавлена)\ 3. діал. пйти однйм духом
bogavante т 1. загрібний; 2. місце за- грібнбго; 3. омЯр bogiganga ííct. див. bojiganga bogotan«o, -а 1. adj що стосується Боготй (істолиці Колумбі)', 2. т, f жйтель, -ка Боготй
bogue тдіал. прольбтка (різновид) bohardilla їдив. buhardilla bohemia /1. богЯма; 2. цигЯни bohemiano, bohémico adj див. bohemo 1 bohemio 1. adj див. bohemo 1; 2. циган;
3. богбмний; 4. m див. bohemo 2; 5. циган; 6. богбма (про людину)', 7. бродЯга;
8. чЯська мбва
bohemio 1. арабський; 2. богЯмський;
3. т, /чех, чбшка
bohena /1 .див. bofe 1; 2. ліверна ковбасЯ (свиняча)
bohío /77 бою (хатина з очерету і соломи без вікон)
bohordo /771. бот. очербт (косарика)', 2. бот. стеблб (ЛІЛІЇ)', 3. іст. корбткий спис (для турнірів)
boicot тбойкбт; hacer el - бойкотувЯти
boicotear vt бойкотувЯти
boicoteo m див. boicot
boíl m див. boyera
boina /6epéT
boiquira /У7. Ам. зоол. гримуча зміЯ boira /тумЯн
boj /771. бот. букс, самшйт; 2. шбвська ко- лбдка
bojazo тдіал. сйльний удЯр boje /771. див. boj 1; 2. Л. Ам. див. bodoque 4
bojear vi плистй уздовж бЯрега bojedad //77 тупість, дурість bojedal /77 самшйтовий гай bojiganga /1. іст. трупа мандрівнйх коме- діЯнтів; 2. кумбдний костюм, вбраннЯ bojío тдіал. див. bohío bojote /771. діал. клунок, пакунок, згбрток;
2. діал. гучнйй процбс bojotear vt діал. зв’язувати, загортЯти, упакбвувати
bol1 /77 1. пуншева чЯша; 2. чЯшка (без ручки), чЯша
bol2 /771. улбв; 2. велйка рибЯльська сітка bol3 /77 див. bolo1 1; - armónico (de Armenia) червбна глйна bola /1. куля (кегельна, більярдна); ~ del mundo земнЯ куля; ~ de nieve сніговЯ куля (сніжоії)', 2. кулька (підшипника; прикраса на мебля.*)\ 3. балотувЯльна куля;
4. брехнЯ; вйгадки, побрехбньки; 5. гуталін, вЯкса; 6. отрута, отруєна примЯнка (для бродячих собаії)', 7. сл. Ярмарок; 8. діал. див. balota; 9. діал. велйкий повітряний змій; 10., Л. Ам. галаслйве зббри- ще; 11. рі діал. крокбт; а ~ vista іос. adv. відкрйто, відвбрто; dejar rodar (que ruede) la ~ пустити все на самоплйв; escurrir la ~ втіктй, накивЯти п’Ятами; hacer
101
bolacear
%
-s прогулювати урбки; ухилитися від занять; meterse en ~ діал. взяти участь, приєднбтися; (dale ~1 ну, завів!, знбв за І рйбу гроші!, ¡ruede la ~! хай все буде як булб, не трбба нічбго мінЯти І bolacear vi Л. Ам. говорйти (робйти) дур- нйці
bolaco т хйтрість, обмбн bolacha fЛ. Ам. сирйй каучук bolada f 1. кидбк {кулі у грі), удбр (а більярді); 2. невелйка лавйна; 3. діал. вдблий (слушний) момбнт, удбча; 4. діал. обмбн, обдурювання, шахрбйство; 5. Л. Ам. брехня, чутка, плітка; no haber ~ соп uno діал. не годі порівняти з ким-н. bolado/771. збйті білкй з цукром; 2. діал. вдалий удбр (в більярді); 3. Л. Ам. спрбва, заняття; 4. Л. Ам. люббвна пригбда; 5. діал. чуткй, пліткй
bolán: de bolín, de ~ ioc. adv. необдумано, набсліп, стрімголбв, ні сіло ні впбло bolanchera їдіал. боланчбра (танець) bolantín /77 іст. TOHKá мотузка bolate m діал. плутанйна bolaverde /77ЇСТІВНЙЙ гриб (різновид) bolchevique 1. adj більшовицький; 2. m більшовик
bolcheviquismo /77більшовйзм bolcheviquista adj, тдив. bolchevique bolchevism тдив. bolcheviquismo bolchevista adi, тдив. bolchevique boleada f 1. fí. Ам. метбння болеадбрас;
2. Л. Ам. полювбння за допомбгою болеадбрас; 3. У7. Ам. чйщення взуттЯ; 4. діал. провбл на іспиті
boleado adjЛ. Ам. присорбмлений, збен- тбжений
boleador /771. Л. Ам. мислйвець з болеадбрас; 2. сл. злбдій, шахрбй, мазурик; 3. Л. Ам. чистйльник взуття boleadoras їр!Л. Ам. болеадбрас (різновид ласо з каменями або кулями) bolear1 1. vi грбти на більЯрді; 2. катбти кулі (на дальність); 3. діал. брехбти, ду- рйти; 4. \гіЛ. Ам. полювати за допомбгою болеадбрас; 5. Л. Ам. вплутувати в брудну cnpáey; обплутувати; 6. Л. Ам. забалотувати (на виборам 7. Л. Ам. провалйти на іспитах; 8. Л. Ам. усувбти з посбди;
9. Л. Ам. чйстити гуталіном (взуття) bolear 1. вйгнати, вйкинути; 2. vi сл. впбсти, гбпнутися; -se 1 .діал. перекидб- тися на спйну (про коня)] 2. діал. перевер- тбтися (про екіпахі)] 3. Л. Ам. сорбмитися, бентбжитися
boleco adjVonp. сп’янілий, напідпйтку bolencia їдіал. див. borrachera 1 boleo1 /771. гра в кбглі; 2. кегельббн; 3. гра в кулі; 4. майдбнчикдля гри в кулі; 5. діал. несподіваний вйпадок boleo2 /77болбо (чагарник bolera1 Лганцівнйця болеро bolera2 /кегельббн boleras їрідив. bolero2 2 bolero11. adj що прогулює заняття; 2. що брбше; 3. діал. пербдній (про коня)] 4. m прогульник; 5. брехун; 6. вожбк (про коня)] 7. ент. болерб (жу/і)\ 8. діал. див. boliche1 2; 9. Л. Ам. гравбць в кбглі; 10. діал. конокрбд
bolero2 /771. танцюрйст, виконбвець болерб; 2. болерб (наспів і танець); а Іо - у стйлі болерб; 3. болерб (одяі)\ 4. діал. гультЯй; 5. ціал. оббрка, шлярка, волбн;
6. діал. циліндр (капелюх); de а - шик, блиск
boleta f 1. вхіднйй квитбк; прбпуск; 2. іст. військ, брдер на постій; 3. бон, чек; 4. ло- тербйний квитбк; 5. Л. Ам. вйборчий бю- летбнь; 6. Л. Ам. повістка в суд boletaje /77 Л. Ам. вйборчі бюлетбні boletería fЛ. Ам. квиткбва кбса
boletero /771. військ, квартирмбйстер; 2. Л. Ам. касйр
boletín /771. dim. de boleta; 2. талбн; брдер; 3. військ, див. boleta 2; 4. див. boleta 1; 5. підписнйй лист; 6. бюлетень (видання)] відбмості; - meteorológico звбдення погбди; 7. діал. залізнйчний квитбк boleto1 /771. Л. Ам. квитбк (театральний, залізничний, лотерейний)] 2. діал. попе- рбдній контрбкт boleto2 /77 гриб
boleto3 mJJ. Ам. брехнЯ, плітка bolichada f 1. закидбння боліче (сітки)]
2. улов рйби за допомбгою боліче; 3. везіння, успіх, фарт; de una - однйм удб- ром, однйм мбхом
boliche1 /771. кбгльна куля; 2. кбглі (гра)]
3. боліче, фортунка (азартна гра)] 4. біль- бокб (гра)] 5. кегельббн; 6. кулька (на мебляр] 7. діал. низькосортний тютіЬн;
9. мет. горн; 10. сл. картярський дім, грб- льний дім; 11. майстбрня; 12. Л. Ам. за- бігбйлівка; 13. діал. лбвка
boliche2 /771. боліче (невелика сітка для ловлі дрібної риби)] 2. дрібнб рйба bolichear vi Л. Ам. займбтися дрібнбю торгівлею
bolicheo /77 дрібнб торгівля bolichero1 /77 торгбвець дрібнбю рйбою bolichero2 /771. влбсник кегельббну; 2. Л. Ам. крбмбр, торгбвець дріб’язком bólido /77 астр.болід; метеорйт bolígrafo m кулькова ручка bolilla f 1. dim. cíbola; 2. диск,(кулька) з нбмером (лотерейний) bolillero /77бараббн (лотерейний) bolillo /771. бббка (кістка тваринй)] 2. (рі) коклЮшки; 3. рі солбмка (печиво)] 4. Л. Ам. пшенйчний хліб; 5. діал. котушка нйток; 6. Л. Ам. бараббнні пблички bolín /771. dim. de bolo; 2. див. boliche2; de de bolán необдумано, безрозсудно, ні сіло ні впбло
bolina1 /і. мор. булінь; 2. мор. лот; 3. свбр- ка; супербчка; echar de - вихвалятися, повбдитися зухвбло; роздувбти, перебільшувати bolina2 їдіал. пиЯтйка bolinear vi мор А. тягнути гітови; 2. йти на булінях; йти за вітром bolinero 1. adj мор. що йде на булінях (про судно)] 2. m діал. скандаліст, бешкбтник; хулігбн
bolista com. Л. Ам. баламут bolita /1. dim. ¿febola; 2. діал. див. balota;
3. діал. кулька (з каменя або скла для гри)] 4. Л. Ам.' зоол. броненбсець bolívar /77 болівар (срібна монета, грошова одиниця Венесуели) bolivian«o, -а 1. adj болівійський; 2. m, f болівієць, -йка; 3. т болівібно (срібна монета — грошова одиниця Болівії) bolo1 /771. кбгля; 2. рі гра в кбглі; 3. шпйн- дель (ґвинтових сходів)] 4. хід (в деяких іграії)] ставка; забирання всіх взяток (у карта)їу, 4. карт, гравбць, що залйшйвся без взятки; 5. дУрень, тупбк; 6. діал. подушка (для плетіння мережив)] 7. фарм. пігулка велйкого рбзміру; 8. діал. пбсо;
9. діал. кряж, колбда; 10. Л. Ам. подарунок хрещбного ббтька дитйні (на хрести- най); - alimenticio розжбвана їжа; - armónico (de Armenia) глинозбм, червбна глйна; - histérico клуббк у гбрлі; echar а rodar los -s зчинйти скандбл, здійняти бучу; mudarse (trocarse) los -а змінитися; quedarse (volver) - повернутися з порбжніми рукбми (про МИСЛИВЦЯ)] tener bien puestos los -s пустити в хід усі засоби, вжйти всіх збходів bolo2 adj А. Л. Ам. п’Яний; 2. діал. безхвбс- тий (про птаха)
bologote /77 діал. бунт, збколот
bolombo adj діал. крембзний, призбмку- ватий, малорбслий
bolón /771. діал. бут, бутовий кбмінь; 2. Л. Ам. нбтовп
bolsa /1. сумка, мішбк; - de ambulancia (sanitaria) санітбрна сумка; - de herramientas сумка з наббром інструмбнтів;
2. гаманбць; 3. дбмська сумочка; 4. іст. хутрянйй мішбк (для зігрівання ніг)] 5. зббрка, склбдка (на сукні)] 6. р/мішкй (під очима)] 7. капітбл, стбток; грбші; 8. біржа;
- de trabajo біржа прбці; - de fondos públicos (de valores) фбндова біржа; - negra чбрна біржа; чбрний рйнок; bajar (subir) la - пбдати (піднімбтися) (про вартість цінних паперів)] jugar a la - спеку- лювбти на біржі; 9. Л. Ам. див. bolsillo;
10. анат. сумка; 11. мед. кістб; 12. гірн. жйла; 13. діал. злйвок коштбвного метб- лу; 14. військ, отбчення; 15. геол. кишбня, невелйкий пбклад; 16. футлЯр (для скрипки)] 17. портфбль; 18. р/саквй; 19. Л. Ам. відмбва (нареченому); 20. рі анат. мошбнка; - rota марнотратник, марно- TpáT; - turca бурдібк, міх (для води, вина)]
- de agua caliente грілка (гумова)] - de billar луза більЯрда; - de Dios іст. мйлос- тиня; - de hierro іст. скнбра; - para hielo пузйр для льбду; de - діал. toe. adv. задурно, нашармакб; alargar la - притримати гроші; наскладбти грбшей; andar соп la - seca; tener la - seca бути без грбшей; сидіти на мілині; castigar a uno en la
- вдбрити по кишбні; llenarse la - набйти кишбню; volver - a uno Л. Ам. обдурйти кого-л.; estar peor que en la - не знбти, як розпорядйтися грошима
bolsada їмін. рудна кишбня bolsazo /771. У7. Ам. відмбва наречбної (нареченому)] 2. діал. шахрбйство; обмбн; здйретво
bolsear 1. vi діал. мбрщитися, (про тканину); 2. гідіал. жебрбти, випрбшувати, канючити; 3. Л. Ам. обчйстити кишбні (кому-н.)] 3. Л. Ам. відмбвити (нареченому); 4. діал. обдурювати bolseo /77 випрбшування, виканючування bolsería f 1. вйготовлення сумок (гаманців); 2. магазйн з продажу сумок (гаманців); 3. діал. дурість, тупість bolsero /771. мбйстер, ЩО ВИГОТОВЛЯЄ сумки (гаманці); 2. продавбць, що торгує сумками (гаманцЯми); Ь.діал. нахлібник, дармоїд
bolsicalavera /порбжній гаманбць bolsico /771. іст. капітбл, стбток; 2. діал. велйка кишбня
bolsillo /771. гаманбць, портмонб; 2. кишбня; de - кишенькбвий; - de parche на- кладнб кишбня; 3. див. bolsa 7; - secreto секрбтна стаття витрбт; consultar con el
- підрахбвувати заощбдження; noechar- se nada en el - не отрймати баришу, нічйм не поживйтися; rascarse el - роз- щбдрюватися; tener en el - a uno тримб- ти у своїх рукбх
bolsín /77 чбрна біржа bolsiquear \гіЛ. Ам. див. bolsear З bolsista /771. біржовйк; мбклер; 2. Л. Ам. кишенькбвий злбдій
bolso /771. див. bolsa 2; 2. дбмська сумочка; 3. шкільнб сумка, портфбль; 4. мор. здувбння вітрйл
bolsón /771. буд. залізна скобб (у склепінні)] 2. військ, мішбк (вигин лінії фронту);
3. діал. дбмська сумочка; 4. Л. Ам. шкільнб сумка, портфбль; Ь.діал. дурень, нбук;
6. діал. пбклади рудй; 7. Л. Ам. низинб, улбгбвина
bolsota adj, bolsudo adj діал. дурнйй, тупйй
boluca /М. шум, ббзлад
102
boquiabierto
bolla fA. діал. здбба; 2. Л. Ам. чоловічий фбтровий капелюх; 3. Л. Ам. 6aráTÍ пбкла- ди руди
bolladura /вм’ятина
bollar i/fcráBHTH клеймб фабрики (на тканині) bolleo тдіал. скандбл, ceápKa, бійка bollería /булочна
ЬОІІеГО /77 бУпОЧНИК
bolliciador іст. 1. adj галасливий, сканда- льний; 2. /77 крикун, скандаліст bolliciar іd іст. розбурхувати, баламутити bollo /771. здббна булка, здбба; 2. рельбф, опуклість; 3. вм’Ятина (від ударну,
4. складка (на матерії)] 5. гуля (на голові
6. шум, скандал; 7. діал. удбр кулакбм;
8. діал. кул. кукурудзяний пиріг з м’Ясом;
9. рідіал. труднощі, складнощі; 10. діал. образа, ганьба; ~ maimón здббний бублик; марципан; ese ~ no se ha cocido en su horno це не йому налбжить, це не він написав (сказав, зробйв); no cocérsele а uno el ~ згорати від занепокбєння (нетерпіння); perdonar el ~ por el coscorrón відступитися від важкбї cnpáen
bollón A. adj діал. товстий, незграбний; 2. m цвях (з великою позолоченою головкою);
2. сербжка; 3. див. bollo 2; 4. діал. брунька, бутбн (винограді
bollonado adj прикрашений позолбчени- ми цвяхами
bomba fA. насбс; пбмпа; ~ de agua водяна пбмпа; ~ centrífuga відцентровий насбс; ~ de dragado землесбс; - de vacío eá- куум-насбс; - de incendios пожбжний насбс; central de ~s насбсна станція; dar a la ~ качати насбсом; 2. ббмба, граната; ~ atómica атомна ббмба; ~ de aviación авіаббмба; - de hidrógeno (de tritio) вод- нбва ббмба; ~ incendiaria запалювальна ббмба; ~ de profundidad глибйнна ббмба; ~ de efecto retardado ббмба сповільненої дії; - explosiva фугасна ббмба; ~ de gas хімічний снарЯд; - rompedora ос- кблкова ббмба; ~ de mano ручна граната; ~ termonuclear термоядерна ббмба; ~ volante літак-снарЯд; arrojar (lanzar, tirar) ~s скидЯти ббмби; 3. скляний абажур;
4. муз. сурдйна; 4. імпровізбвані куплети (на сільських святах); 6. несподівана звістка; 7. уїдливість, насмішка; 7. діал. помилкбва (сумнівна) чутка, плітка (газетна)] 8. Л. Ам: ракбта (фейєрверк);
9. діал. велйкий барабан; 10. діал. Л. Ам. циліндр (капелюх); 11. діал. песбта (монета)] 12. Л. Ам. папербвий змій; 13. Л. Ам. пиЯтика; 14. діал. аеростат; 15. діал. шевеліЬра, грйва; estar echando ~s una cosa бути розжареним; розсипати іскри; estar (ir) echando ~s por los ojos вбргати громй; ¡ - val yeára!, слухайте! (вигукперед виголошенням тосту або віршів)] caer como una - звалйтися як сніг на голову
bombacino m іст. бавбвняна тканйна bombacha f(pf) 1. Л. Ам. шаровари; 2. Л. Ам. панталбни, трусй (жіночі) bombacho 1. adj. pantalón ~ шаровари;
2. /77 шаровари
bombada fдiaл. приплйвна хвйля bombar vt качати насбсом, викачувати (воду)
bombarda fA. бомбарда (старовинна гармата)] 2. мор. іст. бомбарда (двощоглове судно)] 3. бомбард (старовиннийдуховий інструмент)] 4. муз. нйжній регістр органа bombardear vt бомбардувати, обстрілювати артилерією вбгнбм; бомбити bombardeo m бомбардування; ~ aéreo повітряне бомбардування; de ~ бомбардувальний
bombardero /771. бомбомбт; 2. бомбардувальник; 3. артилерйст; 4. іст. бомбардйр
bombasí m 1. бумазбя; 2. діал. червбний сйтець; кумач
bombástico adj А. пишномбвний, високо- мбвний (про стиль, склад)] 2. діал. захбп- лений,хвалббний
bombazo mA. вйбухббмби; 2. діал. натяк bombé /77 шарабан (двомісний) bombea fsoon. черепаха (різновид) bombeador тЛ. Ам. див. bombero 1 bombear1 1. vt скидати ббмби, бомбардувати; 2. Л. Ам. провбдити рбзвідку (ворожої території)] 3. Л. Ам. вистбжувати, шпигувати; А. діал. звільнити, виганЯти; 5. діал. качати, викачувати (насосом)] 6. діал. про- валйти на іспиті; 7. діал. приховати (ицо-н. чуже)] В. діал. вкрасти, поцупити; 9. vi діал. диміти (при палінні)] 10. Л. Ам. декламувати куплбти
bombear vt вихваляти, зьелйчувати bombeo /77 опуклість, вйкривлення, вйгин bombera fдiaл. дурість, тупість bombero 1. /77 пожбжник; 2. бомбомбт;
3. Л. Ам. розвідник; 4. Л. Ам. шпигун; 5. adj діал. простакуватий, дурнуватий, недоумкуватий
bómbice /77 ент. гусениця шовкопряда bombilla fA. сифонна трубка; 2. електрична лампочка; 3. Л. Ам. бомбілья (тонка трубка для пиття мате)] 4. Л. Ам. ополб- ник; 5. Л. Ам. лампове скло bombillo1 /77 А. вентиляційна труба (увбиральня^] 2. див. bombilla 1; 3. Л. Ам. див. bombilla 2; 4. мор. невелйкий портативний насбс
bombillo2 /77 металбва шйшка (на ківері) bombín т Л. Ам. котелбк (капелю)!) bombista т А. робітнйк, що виготовляє насбси; 2. робітнйк, що виготовляє електричні лампочки; 3. підлабузник bombita fA.flHB. bombilla 2; 2. мін. гранат (різновид)] 3. діал. збент0ження; сбром bombo 1. adj приголбмшений, вражений; спантелйчении; 2. діал. залбжаний; затхлий; з душкбм (про м'ясо, рибу)] 3. діал. дурнйй, придуркуватий; 4. діал. теплуватий (про напій)] 5. м велйкий барабан;
6. баркас, плоскодбнка; 7. лотербйний барабан; 8. шум, ránac, ажіотаж; dar ~ зчинйти (здійнйти) ránac; а - у platillos іос. adv. з шумом, з велйкою пбмпою; 9. діал. котелбк (капелю*); echar al ~ Л. Ам. навідріз відмбвити, дати відкоша (комуну irse аі ~ Л. Ам. вйлетіти у трубу bombón1 /771. цукбрка, карамбль (з лікером)] 2. діал. класики (дитяча гра)] а ~ діал. іос. adv. удбсталь bombón2 /771. діал. посудина з бамбука;
2. діал. ківш, черпак (у виробництві тростинного цукрУ)
bombona fA. велйкий обплбтений бутель;
2. бутель для кислбт; ~ de aire comprimido балбн зі стйсненим повітрям bombonera /бонбоньбрка bonachón 1. ^'добродушний, простодушний, простакуватий; 2. легковірний, довірливий; 3. m добрйк; простак bonaerense 1. adjuro стосується Бубнос- Айреса; 2. сот. жйтель, -ка (урбдженець, -нка) Бубнос-Айреса
bonancible adj А. тйхий, спокійний (про море)] 2. Яснйй, безхмарний (про по- годУ)
bonanza fA. штиль (на морі)] 2. благополуччя, процвітання; 3. мін. багата жйла; ir en - мор. пливтй при ходовбму вітрі; процвітати, досягати Успіху bonanzoso adj А. сприятливий; щаслйвий;
2. спокійний, тйхий
bonasí тдіал. іхт. бонасі (морськариба) bonaso /77 зоол. бізбн bonazo adj А. добродушний, простодушний; 2. довірливий, легковірний
bondad /1. доброта; tenga la ~ (de) будьте ласкаві..., зробіть ласку..., будь ласка...; 2. добродушність; 3. м’якість, лагідність, покірливість bondadoso, bondoso adj А. дббрий^ 2. добродушний; 3. м’якйй, лагідний, покірливий bonetada /вітання, уклін
bonete /771. чотирикутний капелюх (головний убір духівництва, учених); 2. пред- ставнйк білого духівнйцтва; 3. скляна вб- за (для цукерок)] 4. іст. капеліЬх, капелюшок; 5. вет. сітка (другий відділ шлунку у жуйних тварин)] bravo ~ несосвітбнний дурень, ідібт; gran ~ важлйва персбна; несосвітбнний дурень, ідібт; a (hasta) tente ~ наполбгливо, настйрливо; занадто, надмірно; (no) dar - Л. Ам. нічбго не дати, залишйти з нбсом кого-н.; tirarse los ~s палко сперечатися bonetera /шапкарка, капелющниця bonetería /1. майстбрня головнйх уббрів, капеліЬшна майстбрня; 2. Л. Ам. галанте- рбйна крамниця
bonetero /771. шапкар, капеліЬшник; 2. бот. бересклбт
bonetillo /771. капелібшок; 2. прикраса для дамської зачіски
bongo тдіал. А. індіанський чбвен; 2. велйкий плоскодбнний чбвен (різновид порома)] 3. бот. ббнго (дерево); 4. мбса, велйка кількість; 5. торгівля дріб’язком (з човна)] 6. велйкий глйняний глек bongó тдіал. негритянський барабан bonguero тдіал. торгбвець дрібнйми товарами (з човна) boniato /77 бот. манібк bonico adj гарнбнький; а ~ іос. adv. діал. гарно, вйшукано; тйхо, пбшепки bonificación /1. покращення; 2. с.-г. уг- нбєння
bonificar vtA. іст. покращувати; 2. с.-г. уг- нбювати, піджйвлювати; 3. бухг. занбсити у рахунки
bonillo adj іст. що підріс bonísimo adj найкращий, чудбвий bonitamente, boniticamente adv А. вправно, хйтро, непомітно; 2. повільно, потихб- ньку; 3. без зусйль, запросто, граючись bonito1 /77 іхт. макрбль (риба) bonito2 1. adj гарний, вйшуканий; 2. милий, прибмний, симпатичний; 3. чудбвий, дивовйжний; 4. /77 бон (то (різновид тунця) bonitura fЛ. Ам. красЯ, врбда, грація bono /771. талбн (на отримання допомоги від добродійної організації)] 2. бон, чек, брдер на отрймання грбшеи boñiga /корбв’ячий (кінський) гній boque1 тдіал. козбл boque2 /77 сл. відчуття гблоду, апетйт boqueada / dar la última ~ випустити дух boquear 1. vi відкривати рот; 2. вмирати, бути прй смерті; 3. закінчуватися, завбр- шуватися, наближатися до кінцЯ; 4. vt вимовити; 5. діал. об’їжджати, привчати до вуздбчки (коня)
boquera /1. гйрло відвіднбгог каналу; 2. вікбнце на сіннику; 3. діал. хвіртка в ого- рбжі (для проходу худоби)] А. діал. стічна труба (для нечистот)] 5. тріщина, болЯч- ка(у кутиках губ) boquerel m патрубок, наконбчник
boqueriento adj діал. 1. з тріщинами (бо- лЯчками) у «Утиках губ; 2. нйций, ганббний boquerón /771. велйкий бтвір, проббїна;
2. іхт. анчбус, хамса (риба) boqueta 1. / Л. Ам. гірн. вентиляційний колбдязь; 2. adj діал. див. boquineto boquete /771. вузькйй прохід; вузькйй вхід у гавань; 2. пролбм; abrir un ~ en la pared проломйти стіну
boquiabierto adjz відкрйтим рбтом; з роззявленим від пбдиву рбтом; quedarse ~
103
boquiancbo
розкрйти (роззЯвити) рот \від здивування)
boquiancbo adjз великим рбтом ¡boquiangosto adj з малбньким рбтом boquiblando ao¡r балакучий, балакливий І boquiduro adj діал. що збвждй супербчить boquiflojo adjЛ. Ам. див. boquirroto boquifresco adj\. слйнявий (про коня)',
2. різкйй, зухвблий; прямйй, що називбє рбчі своїми іменбми boquifruncido adjz\ стиснутим рбтом boquihundido adj див. boquisumido boquilla /1. низ штанів; 2. бтвір у зрбшува- льному канблі; 3. мундштук (духовихінструментів)’, 4. мундштук (для сигари, цигарки); 5. кінчик сигбри; 6. фільтр (цигарки); 7. військ, удбрна трубка; 8. пальнйк (газовий, ламповий); 9. збстібка (на сумці, гаманці); 10. амбушур (телефонної трубки)', 11. тех. мундштук, наконбчник; пбтрубок; 12. Л. Ам. оздбблення (на сукні); 13. діал. слух, чутка, плітка; de - Іос. adv. тільки на словбх boquillero adj діал. балакучий boquimuelle adj 1. див. boquiblando; 2. легковірний, наївний; 3. піддбтливий, слухняний boquín1 m 1. груба фланбль;
2. кам’янб плитб (для закривання колодязя)
boquín /77 іст. кат boquina їдіал. козйне хутро boquinegro 1. ас/чорномбрдий; з чбрною пбщею; 2. /77 рбвлик (різновид) boquinete adj, boquineto adj Л. Ам. із збячою губбю
boquipando adj 1. обербжний, стрйманий (урозмові)', 2. балакучий, велембвний boquirrojo adj див. boquirrubio 1 boquirroto adj 1. балакучий; 2. з велйким рбтом
boquirrubio 1. до/балакучий, балакливий;
2. недосвідчений, жовторбтий; 3. m крбсень (про парубка) boquiseco adj 1. що відчувбє сухість у рбті; 2. беззмістбвний, порбжній boquisucio adj діал. грубий, зухвблий; що не сорбмиться у вйсловах boquisumido adj\z запблим рбтом boquitorcido, boquituerto зс/косорбтий boquiverde aq/нескрбмний, безсорбмний borato тхім. борбт, борнокйсла сіль bórax тхім. бур
borbollar, borboflear vi 1. кипіти; виру- вбти, клекотбти; 2. бйти джерелбм borbollón /77 кипіння; вирувбння, клеко- тбння; a borbollones іос. adv. поспішно, кваплйво; безлбдно, сумбурно borbollonear vi див. borbollar borbónico adj іст. бурббнський borborigmo т мед. оурчбння у животі (від скупчення газів) borboritar vi див. borbollar borbotar, borbotear vi див. borbollar borboteo /77 кипіння; вирувбння, клеко- тбння
borbotón т див. borbollón borbotonear viЛ. Ам. див. borbollar borceguí /77 (рі) черевйк зі шнурівкою borcelana f 1. діал. вмивбльний таз; 2. Л. Ам. таз; 3. Л. Ам. нічнйй гбрщик borchincho /77 Л. Ам. див. bochinche 2 borda f 1. іст. див. borde1 1; 2. хатйна, курінь; 3. мор. головнб вітрйло (на гале- ра;і)', 4. мор. борт (судна) bordada /мор. галс при лавіруванні; dar ~s мор. лавірувати; фланірувати, прогулюватися
bordado 1. adj вйшитий; 2. майстбрний, бездогбнний; 3. т вишивбння; 4. вйшив- ка; ~ a mano (a máquina) ручнб (машйн- на) вйшивка
bordador т вишивбльник
bordadora /вишивбльниця bordaje /77 мор. обшйвка (судна) bordante сот. діал. постоялець мебльб- ваних кімнбт
bordar vt 1. вишивбти; - en cañamazo вйшивбти по канві; ~ a bastidor вишивбти на п’Яльцях; - de realce вишивбти глбд- дю; 2. робйти що-н. дуже майстбрно, без- догбнно
borde1 /771. край; крбйка; рант; 2. ббрег; аі ~ del mar на ббрезі мбря; 3. див. bordo 1;
4. ав. ребро; 5. облямівка; 6. брівка (дороги), узбіччя; al ~ de іос. ргер. на краіЬ, на межі-
borde21. adjдйкий (про рослини)', непри- щбплений(/7/?о пагони); 2. позашлюбний;
3. /77 позашлюбна дитйна bordear иМ. отбчувати; 2. обхбдити, оги- нбти; прохбдити (поблизу чого-н.)\ йти ббрегом (озера)', 3. наближбтися, підхб- дити; esta bordeando los cincuenta йому скбро п’ятдесят; 4. мор. лавірувати, йти гблсами
borderó /77 1. ком. бордерб, відомість;
2. діал. вйручка (від вистави) bordillo /77бортовйй кбмінь (тротуарУ) bordinguera f діал. влбсниця мебльбва- них кімнбт
bordo /771. борт (судна)', ~ libre надвбдний борт; а - іос. adv. на борту (судна)', subir а ~ піднятися на борт; 2. див. bordada; dar ~s лавірувати, йти гблсами; 3. діал. межб; 4. іст. див. borde11; de alto ~ велй- кий, великотоннбжний (про судно)', по- вбжний, впливбвий (про людину)', знач- нйй, серйбзний (про справу); rendir el ~ en (sobre) alguna parte мор. приставбти, причблювати, пришвартбвуватися bordón /771. пблиця, ціпбк, пбсох; 2. приспів; 3. слбво-паразйт; прйказка; 4. поводир; провіднйк; 5. муз. басбва струнб, басбк; В. діал. матусин синбк, улюбленець bordona їдіал. басбва струна (гітари) bordonasa /дбвгий порожнйстий спис bordoncillo m див. bordón З bordonear1 vi 1. йти, спирбючись на пбли- цю; 2. бйти пблицею; 3. перебирбти басб- ві струни (гітари)', 4. старцювбти, жебра- кувбти
bordonear2 vi діал. дзижчбти (про комаії) bordonería /бродяжництво bordonero 1. бродячий, бродяжницький; 2. /77 бродяга; блукбч, бурлбка boreal adj північний; aurora ~ північне сЯйво
bóreas /77 північний вітер bórico adj хім. ббрний; ácido ~ ббрна кислотб
borinqueño m жйтель (урбдженець) Пубрто-Рйко
borla /1. кйтиця (прикраса)', 2. кйтиця (відмітний знак на ш&почцідокторів і викладачів університету)', 3. рі бот. амарбнт; tentar la - отрймати дбкторський ступінь borlarse, borlearse Л. Ам. отрймати вчбний ступінь дбктора наук borlón /771. aum. de borla; 2. бавбвняна (лнянб) тканйна; 3. бот. амарбнт borlote /77 Л. Ам. див. bulla 1 boma/ел. див. borne11 borne1 /77 1. ел. клбма, затискбч; 2. сл. шйбениця
borne2 /77 бот. верболіз borne3 adj негнучкйй, крихкий, ламкйй (про дерево) borneadizo ас/гнучкйй bornear1 1. иґвигинбти, згинбти; 2. вста- нбвлювати, припасбвувати (блоки, плити); обрббляти (колони)', 3. vi мор. повер- тбтися на Якорі (про судно)', 4. змінювати нбпрям (про вітер)', ~se прогинбтися, жолббитися (про деревину)
bornear2 vt вивірЯти на бко (прямизну лінії)
borní /77 зоол. очеретяний лунь boro тхім. бор
borococo /771. діал. ябчня з помідбрами;
2. діал. шури-мури; 3. діал. сумбур; сум’яття
borona /1. прбсо; 2. кукурудза; 3. діал. кукурудзяний хліб; 4. Л. Ам. крйхта хліба borrar/1. однорічна вівцЯ; 2. козйний пух, козйна вбвна; 3. текст, пачбси; ~ de algodón пбкля; 4. клуббк пйлу; 5. іст. подбток на худббу (натурою)', 6. бавбвна-сирбць;
7. бсад, відстій, гуща; 8. базікання; нісенітниця, безглуздя; meter - базікати, переливбти з пустбго в порбжнє borra2 їхім. бурб borracha /бурдЮк, міх (для вина) borrachada /1. п’Яна вйтівка; 2. п’яна компбнія; 3. іст. див. borrachera borrachear viпиЯчити borrachera / 1. пиЯцтво; 2. сп’яніння, хміль; en estado de - у нетвербзому вигляді, у стбні сп’яніння; tomar una - сп’яніти, захмеліти; 3. гульнЯ, пиятйка; 4. нісенітниця, безглуздя; 5. захбплення, сп’яніння; estar en plena ~ de poder тішитися влбдою
borrachería /1. іст. див. borrachera; 2. та-
вбрна, бар
borrachero m бот. /}урмбн смердЮчий borrachez /1. сп’яніння; 2. божевілля, по- тьмбрення рбзуму
borrachico тдіал. плід сунйчного дбрева borrachín ^о/п’янбнький, напідпйтку" borracheo 1. ^'сп’янілий, п’Яний; 2. просякнутий винбм; bizcocho ~ рбмова ббба; sopa ~а Юшка з хліба з винбм; 3. тбмно- фіолетовий; бурий; 4. сп’янілий; 5. діал. перестйглий (про фрукти)', 6. /77 п’янйця borrachuela їоот. п’янкйй плбвел borrado adj діал. віспувбтий borrador /771. чернбтка, нбрис; пробкг; 2. фін. журнбл, кнйга збписів; 3. Л. Ам. гумка; sacar de - a uno одягнути (причегтурйти) borradura /1. закрбслювання; 2. стирбння (,запису); 3. стирбння тбксту; 4. вйсип, висипбння
borraj тхім. див. bórax borraja їбот. огіркбва травб; hacerse (volverse) agua de ~s провалитися, зірвбти- ся (про справу
borrajear vt бруднйти, псувбти папір, черкбти
borrajo /77І. тліюче вугілля; 2. хвоя (сосна) borrar иМ. стирбти (гумкою)', 2. закрбслю- вати, викрбслювати; 3. змбзувати (написане)', 4. викрбслювати (зісписку; з пам’яті)', ~ de una or ganización звільнйти з організбції; ~se 1. стбртися (з пам’яті)',
2. вййти (з організації)
borrasca /1. шторм, буря; 2. урагбн, сйль- ний вітер, шквал; ~ de nieve бурбн, заметіль, завірЮха; 3. труднощі, усклбднення;
4. бурхлйва свбрка, сутичка; 5. гулянка; correr - una cosa загубйтися, знйкнути безслідно
borrascoso adj 1. штормовйй; шквбль- ний; 2. що піддабться штормбм; 3. бурхливий, галаслйвий; sesión ~а бурхливе засідання; 4. бурхлйвий, спбвнений при- гбд (прожиття)
borrasquero зо/розгульний, розпусний borrega /молодб вівцЯ borregada /1. отбра барбнчиків; 2. діал. сібста
borrego /771. барбнчик, ягнЯ; 2. простбк;
3. поступлива (покірна) людйна, овбчка;
4. рі баранці (на небі; на воді)', 5. Л. Ам. рогонбсець; 6. Л. Ам. брехнЯ, плітка, чутка; no haber tales ~s: по hay tales ~s збв- сім ні!, нічбго подібного!; salir - Л. Ам. не
104
botuto
вдЯтися, провалитися (про справу, задум)
borregoso adj кучерявий borreguero т 1. a¿#'придЯтний для випа- сЯння ягнЯт (про пасовище)\ 2. вкрйтий баранцями (про небо); 3. т вівчЯр (що пасе ягнят)
borreguillo /77 баранчик, баранЯць (хмара) borrén /77лукЯ (сідла) borrica /1. ослйця; 2. дурнЯ жінка, Aypéna borricada /1. стЯдо віслюків; 2. прогулянка на вicлюкáx; 3. дурість, дурнЯ вйтівка;
4. вп0ртість
borrical a¿3/ослЯчий, ослиний borrico /771. віслгЬк; 2. теслярський верс- t¿t, кбзли; 3. ббвдур; віслкзк; puesto en el ~ спбвнений рішучості довестй cnpáey до кінцй, що вйрішив не відступЯти; caer de au ~ вйзнати свого пбмилку; ser un ~ вЯж- ко працювЯти
borricón, borricote m витривЯла людйна; hecho un borricote здоровЯнь (продітей) borrilla / 1. ягнЯча вбвна; 2. пушбк (на плодай)
borrina fдiaл. густйй тумЯн borriquero /77 погбнич віслюків borriquete тдив. borrico 2 borro /77 півторарічне ЯГНЯ borrón /771. чорнйльна плЯма; 2. чернЯт- ка, нЯрис; проект; 3. (рі) зЯписи, нотЯтки, нЯриси; 4. недблік, вада; 5. ганЯбна плЯма; 6. жив. ескіз; ~ у cuenta nueva забудемо минуле; що булб, те минуло... borroncillo тдив. borrón 6 borronear у/див. borrajear borroso adj 1. каламутний, з бсадом; 2. неясний; стЯртий; розплйвчатий (про тексі) borrumbada їдив. barrumbada bortón /77 іст. брунька, бутбн boruca /крик, шум; hacerse ~ Л. Ам. збен- тЯжитися; volver ~una cosa Л. Ам. заплутати що-н.
borucas /77/7/боруки (індіанці в Коста-Риці) boruga їдіал. кйсле молокб з цукром boruquiento adj Л. Ам. весЯлий, жвЯвий; галаслйвий
borusca /1. cyxé лйстя; 2. хмиз bosadilla ficT. блювбта boscaje /771. густйй ліс, гущЯвина; 2. жив. лісовйй пейзЯж з тварйнами boscajear \гіжив. писати ліс boscoso adjЛ. Ам. лісовйй; лісйстий bosorola їдіал. бсад, відстій bosque /771. ліс; ~ conifero (fol¡6ceo, mixto) хвбйний (листянйй, змішаний) ліс; ~ maderable будівЯльний (щогловйй) ліс;
2. густЯ бородЯ; густЯ шевеліЬра bosquejar иМ. жив. робйти нЯрис (ескіз);
2. вислбвлювати у загЯльних рйсах, на- мічЯти
bosquejo /771. нЯрис, ескіз; 2. проЯкг; 3. кан- Bá; en ~ нЯчорно
bosquete /771. dim. de bosque; 2. боскЯт,
декоратйвний гай
bosta їдив. bociga
bostezador adj що позіхЯє
bostezar и/позіхЯти
bostezo /77 позіхЯння
bosticar viдіал. бурмотіти, бурчЯти, бур- котЯти
bostón m 1. бостбн (картонна гра)', 2. вЯ- льс-бостбн
bostonear vi діал. вальсувЯти bota /1. бурдкж, міх (для вина)', 2. ббчка, бочбнок, барйло; 3. ббчка (міра рідин - 516/т); 4. чббіт; ~s de mon tar чбботи для верховбї їздй; 3. жінбчі чобіткй (на шнурівці); ~s de siete leguas семимйльні чбботи; чбботи-скорохбди (в казкар estar de (con) ~s puestas б^ги готбвим (до мандрівки); ponerse las ~s нажйтися, розбагатіти
botabarro mдіал. крилб (екіпажа) botacuchar vi втручЯтися у чужі спрЯви botada /1. див. botadura; 2. діал. звільнення (з роботи)
botadero тЛ.діал. сміттЯва Яма, смітнйк, звЯлище; 2. Л. Ам. брід; 3. діал. стежйна в rópax
botado 1. adj Л. Ам. підкйнутий (про дитин}?)', 2. Л. Ам. зухвЯлий, безсорбмний;
3. А. Ам. дуже дешЯвий; 4. діал. готбвий на все; 5. діал. марнотрЯтний; 6. Л. Ам. що заснув п’Яним; 7. m Л. Ам. підкйдьок botador /771. Л. Ам. марнотрЯтник; 2. жер- дйна (для зняття судна з мілини)', 3. обцЯ- ньки; 4. зуболікарське долотб; 5. полігр. колбдка, клин
botadura /баркЯс botafango т Л. Ам. див. botabarro botafuego т 1. військ, іст. запЯльник;
2. запальнЯ людйна, nópox botagueña /свинЯча ковбасЯ botalón /771. мер. гік; 2. сгрілЯ крЯна; 3. діал. кіл; стовп; 4. діал. пбштовх botalonear гідіал. стЯвити віхи botamanga /77. Ам. обшлЯг, вилбга botamen^ m збірн. аптЯкарський пбсуд botamen2 m мор. ббчки (для зберігання води і рідині)
botana /1. затичка; прббка; втулка; 2. там- пбн; 3. плЯстир; 4. рубЯць, шрам; 5. діал. шкірянйй щитбк (на шпорах бійцівських півнів)', 6. Л. Ам. закуска (до вина)', 7. діал. бурдіЬк (для вина)', 8. діал. п'яниця boténica /ботЯніка
botánico 1. adj ботанічний; jardín - ботанічний сад; 2. m ботЯнік botanista com. ботЯнік botanizar vi збирЯти рослини для гер- бЯрію, складЯти гербЯрій botar 1. vt кйдати, шпурлЯти; - un ancla кйнути Якір; 2. мор. клЯсти, виправляти (стерно)’, 3. мор. спускЯти суднб на вбду;
4. Л. Ам. розтрЯчувати, марнотрЯтити;
5. Л. Ам. втрачати; 6. діал. розрахбвува- ти, звільняти; 7. діал. збивЯти, перекидЯ- ти; 8. и/підскЯкувати, підстрйбувати (про м’яч; про людину, 9. скакЯти (про коня)', ~se брикЯтися (про коня)\ estar uno que bota не тЯмити себЯ (від люті, обурений), рвЯти і метЯти; і bota і діал. давЯйі, тйсни! botaratada /навіжЯнство, безрозсудність botarate m 1. навіжЯний; 2. діал. марнотрЯтник, марнотрЯт
botaratear viЛ. Ам. навіженіти botarga /1. іст. шаровЯри; 2. блЯзеньське вбрання, маскарЯдний костюм; 3. арлекін, блЯзень; 4. ковбасЯ (один з сортів) botasilla f військ. сигнЯл сідлЯти кбней botavante m мор. іст. багбр botavara /1. мор. бізЯнь; 2. спйця (віяла) bote1 /771. удЯр спйсом (пікою); 2. стриббк (коня)', ~ de carnero брикЯння (коні)\ 3. підскік; 4. рикошЯт; у de - у voleo однйм мЯхом; не зволікЯючи, негЯйно; набсліп bote2 /771. плЯшечка, флакбн; бЯнка (аптекарська)', 2. корббочка; жерстЯнка, бля- шЯнка; консЯрвна бЯнка; 3. Л. Ам. бурдіЬк для молокЯ; 4. Л. Ам. в’язнйця; буцегЯрня bote3 /77 чбвен, шлюпка, бот; - de salvamiento (de salvavidas) рятувЯльний чбвен; ~ dobladizo складЯний чбвен; ~ automóvil мотбрний чбвен, кЯтер; - neumé- tico надувнйй гумовий чбвен; ~ de vela шхуна; estar de - en - бути набйтим вщерть; tocarle a uno amarrar el ~ діал. віддувЯтися за всіх
botella /1. плЯшка; 2. вміст плЯшки; 3. діал. синекура; ~ de greda діал. пбристий гл йняний глек; ~ de Leiden фіз. лЯйденська банка
botellería /фЯбрика з виробнйцтва пля- шбк
botellero /771. склодув; 2. дротянйй Ящик (для ПЛЯШОІЇ)
botellón /771. aum. de botella; 2. Л. Ам.
велйкий плЯтений бутиль botería /1. бурдіЬчна майстЯрня; 2. Л. Ам. шевська майстерня
botero1 /771. бурдіЬчник; 2. діал. швець, чоботЯр
botero2 /77 човнЯр botez /тупість
botica /1. аптЯка; - portátil дорбжня ап- тЯчка; 2. медикамЯнти, ліки; 3. крамнйчка;
4. іст. мебльбвані кімнЯти; 5. лЯвка; hay de todo, como en ~ всьогб вдбеталь (навЯлом)
boticaria /1. провізор (жінка)-, 2. дружина аптЯкаря; аптЯкарка
boticario таптЯкар; фармацЯвт; провізор botija 1. /1. глйняний глек (з вузькою короткою шийкою); 2. діал. бідбн (для молока)', 3. Л. Ам. скарб; 4. com. діал. малюк; tío ~ Л. Ам. ббвдур, нетЯма, недбумок; estar hecho una ~ вередувЯти, хнйкати (про дитин}?)', бути гладкйм як діжка botijero /771. гончЯр; 2. продавЯць глЯків botijo /77 глек з пбристої глйни (з ручкою і носиком)
botijón /771. aum. de botijo; 2. діал. велйкий глйняний глек
botijuela /1. dim. ¿fe botija; 2. могорйч; 3. Л. Ам. скарб; 4. діал. підлабузник botílla fpi 1. іст. жінбчі полуботки; 2. див. borceguí
botiller тдив. botillero botillería Пст. 1. кібск (павільйбн) з прохо- лбдними напбями; 2. комбра, комірка (для вин та їстівних запасів) botillero1 /77 іст. торгбвець прохолбдними напбями
botillero2 тЛ. Ам. швець, чоботЯр botillo /77 бурдюк (для вина) botín1 /771. іст. черевйк; 2. діал. шкарпЯтка botín2 /77 військбва здббич; ~ de guerra трофЯЇ
botina /черевйк
botinería /1. шЯвська майстЯрня; 2. ма- газйн взуттЯ
botlneroT /77 іст. зберігЯч трофЯїв botinero21. ^’темнонбгий (про тварину);
2. /77 швець, чоботЯр
botiquín /77 1. дорбжня аптЯчка; 2. діал. лЯвка, магазйн; 3. діал. вйнний льох boto 1. adj тупйй, затупілий; 2. тупйй, тупоголбвий; 3. /77бурдгЬк (длявина, олії) botón /771. брунька; 2. бутбн; 3. гудзик; ~ de camisa зЯпонка; botones gemelos зЯпонки (для манжет)', 4. кругла ручка (дверцят шафи)', 5. кнопка (дзвінка); 6. (~ de ajuste) ручка настрбйки (радіоприймача)', 7. голбвка (рапіри)', 8. прищ; 9. Л. Ам. сл. поліцЯйський; 10. діал. дріб’язок пузЯ- тий (образа)', ~ de fuego мед. термо- кЯутер; - de ого бот. жовтЯць; de botones adentro в душі, в глибині душі; hablar al (divino) - Л. Ам. мЯрно перекбнувати кого-н.; як об стінку горбхом botonadura f збірн. ґудзики botonar 1. vi пускЯти бруньки; 2. \гіЛ. Ам. пришивЯти ґудзики
botonera /бтвір для ґвинтЯ (що з'єднує дошки)
botonería / 1. мЯйстер, що виготовляє ґудзики; 2. торгівля ґудзиками botonero /77 ґудзиковий мЯйстер botones /77 поейльний, розейльний botoso adj іст. див. boto 1 bototo m 1. Л. Ам. посудина з гарбузЯ (для води)\ 2. (рі) діал. грубі черевйки botris /77 амбріна, мексикЯнський чай (рослина і настій)
botuto /77 діал. 1. рЯковина, що звучить;
2.пуп,пуповйна
105
bou
%
bou /771. трілова лбвля; 2. тріулер
bourel /77 ПрббКОВИЙ буй
bóveda /1. архіт. склепіння; - ojival стріл- I чісте (готичне) склепіння; ~ esférica к^пол; - del hogar склбпіння тбпки (в І печі)\ а - склепінчастий; 2. пбгріб, підвіл; 3. склеп (у церкві); ~ celeste (azulada) не- 6écHe склепіння, Hé6o; ~ del cráneo анат. черепні корббка; ~ palatina анат. піднебінна дугі, Hé6o
bovedilla / 1. арковб перекритті; 2. мор. кормовий звис; subirse a las ~s шаленіти, лізти на стіну
bovino 1. acjr бичачий; волйчий, волбвий; ganado - велйка poráTa худбба; 2. m pt велйка poráTa худбба box /771. стійло; 2. відсік, відділення, бокс;
3. картотічний йщик; 4. Л. Ам. див. boxeo boxeador 1. ао/боксбрський; 2. тбоксбр boxear и/боксу віти
boxeo /77 бокс; campeón de ~ чемпібн з ббксу; campeonato de ~ чемпіоніт з ббксу
boxita fMÍH. боксит boy /77 іст. див. buey
boya1 /1. мор. 6áK6H, буй; ~ de salvamento, - de salvavidas pятyвáльний буй;
2. нерббство, лбдарство; 3. діал. ум’йти- на; estar de buena ~ досягіти успіху, благодбнствувати; quedar hecho una ~ втрітити щбгли (про судно) boya2 /77 іст. 1. різнйк; 2. кат boyada /стідо волів
boyal1 adi признічений для великої рогі- тоі х\шбби (про пасовище) boyar /77 мор. див. boya11 boyante adj 1. щасливий; що проценте;
2. самовдовблений, пихітий; 3. мор. що не Mác налбжного осідання, недовантажений
boyar vi 1. поплистй, знітися з мілинй;
2. Л. Ам. плівати, тримітися на noeépxHi;
3. діал. веслувіти boyarda /бояриня
boyardo /771. боірин; 2. рі боіри, боір- ство
boyarín /77 мор. малбнький буй, буйбк
boyazo m діал. удір, ліпас
boycot m див. boicot
boycotear \Лдив. boicotear
boycoteo m див. boicot
boyera, boyeriza /хлів, загорбда для волів
boyero /771. погбнич волів; 2. скотір (що
доглядає за волами)
boyuda f сл. колбда карт
boyuno adj див. bovino1
boza fMop. філінь
bozal 1. adj іст. щбйно прибулий з Африки (про негра); 2. що nonnHáe, недосвідчений, зелбний; 3. дурнйй, неосвічений;
4. дйкий, необ’їжджений (про коня); 5. діал. що погіно говбрить icnáHCbKOio; 6. m новачбк, початківець (у якій-н. справі); 7. дйкий (необ’їжджений) кінь; 8. Л. Ам. оброть: 4. намордник; 5. дзвоник, бубонці (у збруї)
bozo /771. пушок на підборідді (на верхній губі); 2. губи; 3. недбуздок, оброть; 4. діал. намбрдник
braba /велйка риболовбцька сітка, нбвід brabante m голліндське полотнб brabera /1. душнйк (у підвал); 2. див. bravera
braceada /розміхування рукіми braceaje1 m карбувіння монбт braceaje2 m 1. глибині мбря; 2. вимірювання глибйни мбря
bracear1 vi 1. розміхувати рукіми; 2. напружуватися, робйти зусйлля; 3. високо викидіти пербдні нбги (про коня); 4. плив- тй наввймашки; 5. мішіти метіл (при плавленні)
bracear2 vi мор. брасувіти, брасбпити реї bracelete m див. brazalete braceo /77 розміхування рукіми bracero 1. adi мeтáльний (про снаряд);
2. /77кавалбр (який подає руку пан); 3. різ- норбб; чорнорбб; - del campo батрік, сільськогосподірський робітнйк; de ~ І ос. adv. під руку
bracete /77 dim. de brazo; de - loe. adv. під
р^ку
bracilete: de ~ ioc. adv. Л. Ам. під руку bracio /77 сл. pyKá bracitendido a# ледічий braco 1. adj], лягавий; 2. кирпітий; з кир- пітим нбсом; 3. /77лягівий собіка bradipo, bradípodo m зоол. лінйвець braga1 /1. (р) штанй; 2. (рі) трусй, шаро- віри; 3. під^гузок; calzarse las ~s комінду- вати в сім’ї (про жінку^ braga2 /мор. підйбмнии капбт, трос, строп bragado adj 1. з плймами на животі (про тваринУ); 2. зловмисний, підступний;
3. рішучий, енергійний (пролюдину) bragadura /1. анат. пах; 2. матий (у шароварів)
bragazas m ганчірка, тіЬтя (про чоловіка) braguero m 1. грижовий бандіж; 2. діал. начерівник
bragueta / дірка, ширінька (у штанян); estar como ~ de fraile Л. Ам. прибріти сувброго вйгляду
braguetazo m aum. de bragueta; dar un ~
одружуватися з багатою braguetero m 1. розпусник; бабій; 2. Л. Ам. біднйк, що оженйвея з багатою; 3. діал. альфбне
braguillas /77І. дитйна, що починіє ноейти штанці; 2. квбла (хвороблива) дитйна brahmán т брахмін braja /л>и0ра пйлу
brama /шлюбний період, гін (удиких тварині) bramadera /1. тріскічка (іграшка); 2. діал. див. bravera
bramadero m 1. місце зббру тварйн під час гбну; 2. Л. Ам. стовп (дляприв'язування худоби)
bramador 1. adj що мукає, реві, гарчйть;
2. що завивіє (про вітер); 3. m сл. закли- кільний
bramante m 1. шпагіт, мотузка; 2. див. brabante
bramar и/1. мукати; ревтй; гарчіти; 2. за- вивіти (про вітер); гуркотіти; 3. галасу- віти, рикіти, гарчіти, репетувіти bramera fpian. див. bravera bramido m 1. мукання, ревіння; гарчіння;
2. завивіння (вітру); рбкіт (моря); 3. ревіння, шалбнии крик, зойк bramo /77 сл. див. bramido З bramón /77 сл. стукіч, донбщик bramuras fpiгнів, лють branca1 f/fne. branquia branca2 ííct. сук, гілка brancada /нбвід
brandal m (p) мор. мотузйний трап brandar viгойдітися (просувно) brandevín /77 виногрідна горілка brandy /77 брінді branque m мор. форштівень branquia f(p) зйора branquiado adj що дйхає зйбрами branquial я<#зйбровий brasa /1. жар, розпбчене вугілля; 2. сл. злбдій, злодюга; sacar la ~ con mano ajena (de gato) витйгувати каштіни з вогню чужйми рукіми; estar (como) en ~s сидіти як на гблках; estar hecho unas ~s буріти, червоніти (про обличчй); pasar como sobre ~s злігка торкнутися (теми) brasero /771. жарбвня; 2. іст. вбгнище (для спалювання засуджений); 3. сл. крадіжка;
4. Л. Ам. вбгнище; 5. діал. багіття
brasil /77 фернамбук, червбний санділ brasilero, -a, brasilero, -а 1. бразильський; 2. /77, /бразилець, бразилійка brasilina /бразилін (червона фарба) brava fpian. вимагіння, здирство; а Іа - Л. Ам. ейлою, наейльно bravada fpne. bravata 1, 2 bravata /1. мірна погрбза; 2. хвістощі, вихвалйння, бравіда; echar ~ бравувіти;
3. діал. буря (на морі) bravatear vi іст. бравувіти bravato adj іст. зухвілий, нахібний braveador 1. яс/хвалькувітий; 2. тхва- лькб, фанфарбн bravear и/бравувіти, хвалйтися bravera /душнйк (пічний) bravero тдіал. забійка, задиріка braveza /1. див. bravura 1; 2. сила, шалін- ство (моря, вітру); 3. відвіга, хорббрість braviar vi іст. див. bramar bravio 1. adj 1. дйкий (про тварин); 2. лютий (про тварин); 3. дикорбслий, лісовйй, дйкий (пророслинй); 4. бурхлйвий, шалі- ний (про море, вітер); 5. невйхований, грубий; дйкий; 6. тдив. bravura bravísimo 1. adj superl. de bravo; 2. interj бріво!, бравісимо!
bravo 1. dú/смілйвий, відвіжний; 2. чудб- вий; 3. див. bravio 2; 4. битливий; 5. див. bravio 4; 6. галаслйвий (про місто); 7. ске- лйстий (про бере/); крутйй (про спусА;
8. виббїстий, нерівний (про місцевість;
9. сувбрий (про характер; про клімат);
10. хвалькувітий; 11. злий, розлучений;
12. Л. Ам. гбстрий, злий (про перець); 13. діал. зарозумілий, пихітий; 14. m сл. суд- дй; 15. inte/j6páBO\
bravonel тхвалькб, фанфарбн bravosía, bravosidad /1. ввічливість, лю- б’йзність, чімність; 2. зарозумілість, пи- хітість
bravoso adj іст. див. bravo bravucón 1. ^'хвалькувітий; 2. задерй- куватий, задйрливий, забіякуватий; 3. m хвалькб, фанфарбн; 4. забійка bravuconada /1. бравіда, вихвалйння;
2. задйристість, забійкуватість bravuconear vi див. bravear bravuconería fpne. bravuconada bravura /1. лУть, лУтість; 2. хорббрість, відвіга, мужність, дбблесть; 3. див. bravata
braza /1. морський сіжень (міра довжини = 1,678м; міра глибини = 1,829м); 2. мор. брас; 3. спорт, брас
brazada /1. пбмах (рух) рукбю; спорт, гре- ббк; 2. див. brazado; 3. іст. Л. Ам. див. braza 1
brazado /77оберімок (дров, сіна) brazaje1 тдив. braceaje1 brazaje2 тдив. braceaie2 brazal /771. іст. наруківник (частина озброєний); 2. ручка (щита); 3. бйта (для гри в баскський м'яч); 4. відвіднйй каніл (для зрошування); 5. наруківна пов’йзка; трі- урна пов’йзка, креп; 6. іст. брасліт; 7. іст. ручка, вушко (посуду) brazalete /771. браслбт; 2. див. brazal 1, 5 brazo /771. рукі (від плеча до ліктя або від ліктя до кист); ~ izquierdo ліва рукі; ~ derecho пріва рукі; tomar a uno del ~ взйти під р^ку кого-н.; 2. плечб (верхня частина руки до ліктя); 3. перідня ногі, ліпа (у чотириногих); 4. гілка (рослини);
5. ейла, вплив; вліда; - civil громі^ська вліда; - real (secular, seglar) цивільна вліда; ~ eclesiástico церкбвна вліда;
6. (~ del reino) іст. представникй кбжного стану в кортбсах; - de la nobleza депу- тіти дворйнства; ~ eclesiástico депутіти духівництва; ~ del estado llano депутіти трітього стіну; 7. кронштбйн; 8. р^чка,
106
brocal
підлокітник (крісла)\ 9. ніжка (циркуля)-,
10. pyKáe (річки)-, ~ demar MopcbKá затбка (що глибоко заходить у суходіл); 11. пле- né вáжeля; 12. стрілб (крана)’, 13. ^/покровителі, захисникй;14. д/робітникй, подбн- ники; andar a los ~s con uno бйтися (зче- пйтися) з ким-н., cru arte de ~s сидіти, склбвши руки; dar ~ libre a uno надбти своббду дій; dar los ~s a uno обійняти кого-н.; dar su - a torcer здбтися; посту- пйтися; echarse (ponerse) en ~а de uno кйнутися в обійми; entregarse en ~s de uno довіритися кому-н.; віддатися у Bnáfly кого-н.; estar con los ~s cruzados сидіти, склбвши руки; no dar su ~ a torcer не здавбтися, не давбти ce6é скривдити; ponerse (tomarse) a ~s зчепитися з ким- н.; quedar a uno el ~ sabroso добрбти смаку; po3CMaxyBáTH; quedar el ~ sano a uno: le ha quedado el~ sano у ньбго ще водяться грошенята; recibirá unocon los ~s abiertos зустріти кого-н. з розкрйтими обіймами; ser el~ derecho de uno бути npáBOK) рукбю кого-н.- tener - бути сйль-
НИМ, МОГУТНІМ, ВОЛОДІТИ ВЄЛИЧ03НОЮ сй-
лою; tener en ~s тримбти на pyKáx; три- MáTH в pyKáx; tener sóbrelos ~s MáTH на pyKáx, MáTH на ceoéMy утрйманні; нестй відповідальність; valerse de ~s MáTH руку; vivir por su(s)~(s) жйти ceoéio npá- цею; se me hacen caer los ~s в мбне руки опусУються; hecho - de mar вйрядже- ний, як на весілля
brazuelo /771. dim. de brazo; 2. плечб (верхня частина передньої кінцівки тварини) brea ЛІ. деревнб cмoлá; дьбготь; - vegetal, - de madera деревнйй дьбготь; ~ seca каніфбль; - de hulla, - mineral кам’яновугільна cмoлá; 2. брезбнт, грубе паку- вбльне полотнб
breadura /лросмблювання, смоління brear vticT. смолйти, просмблювати brear vt\. noráHO повбдитися (з ким-н.), крйвдити; ~ a golpes (palos) бйти; 2. розігрувати, обдурювати brebaje, brebajo m 1. бурдб, пійло; 2. іст. винб, сидр, пйво (для моряків) breca /уклбйка (риба) brécol /77 (рі) спбржева капуста brecha 1 /пролбм, прохід; abrir - пробйти пролбм; batir en ~ зробйти пролбм; переслідувати, цькувбти; 2. глиббкий відбй- ток, слід; hacer ~ en el alma залишйти слід в душі; 3. сл. кістка (гральна)-, estar siempre en la ~ бути збвждй на пост^ (напоготбві) brecha2 їгеол. брбкчія brechar vi сл. шахраювбти (у грі в карти) brega /і. боротьбб; бйтва, сутичка; 2. ceáp- ка, супербчка; 3. жарт; andar a la ~ працю- вбти у пбті чолб, вбжко працювбти bregador тдіал. хам, нахбба bregar1 vi 1. (соп) борбтися, бйтися; 2. (соп) сварйтися, сперечбтися; 3. (соп) борбтися, чинйти ónip; ~ con las dificultades долбти трудності; 4. старбнно тру- дйтися, працювбти, не покладбючи рук; наполегливо працювбти bregar і//розУтувати тісто bregón /77качблка (длярозкачування тіста) breguetear vi діал. див. bregar12 brema f, bremo m іхт. лящ bren /77 вйсівки
brenca /'опорний стбвпчик (у зрошувальних каналай)
breca f, brecal, brecar, brecero m діал. крутйй схил, порбслий чагарникбм brecoso adj nopbcnm чагарникбм (про крутий схил) breque1 m див. breca breque2 /77 Л. Ам. 1. в’язнйця; 2. іст. зал. ручнб гальмо
breque3 /77 Л. Ам. 1. багбжний вагбн; 2. Л. Ам. кабріолбт
brequear гідіал. гальмувбти brequero /77 Л. Ам. гальмівнйй кондуктор bresca /'бджолйні стільникй brescar і^вирізбти стільникй brete /77 1. ножні колбдки; 2. безвйхідне становище, безвйхідь; estar en un - пе- ребувбти у безвйхідному становищі; poner en un - постбвити (загнбти) у безвйхідь, в глухйй кут; 3. в’язнйця; 4. діал. плутанйна, безлад; 5. діал. свбрка bretón, -а 1. а^бретбнський; 2. т, /'бре- тбнець, -ка
breva f 1. рбння фіга; 2. скоростйглий жблудь; 3. сигбра (плоска)', 4. вйгода, прибуток, кбристь; se chupó una buena ~ він відхопйв неабиякий куш; 5. Л. Ам. жувбльний тютюн; 6. діал. cnrápa вйщого сбрту; - pelada діал. пташйне молокб; ponerse m6s blando que una ~ стбти слухняним, CTáTH шовкбвим breve 1. adj. короткий; 2. корбткий, стйс- лий, resumen - стйслий вйклад; en ~s palabras кбротко, в дбкількох словбх; 3. корбткий, нетривблий, короткочбсний; en ~ незаббром, невдовзі, скоро; 4. лінгв. корбткий (про голосний звук, про склад)-,
5. /77 брбве (папське послання); 6. іст. нотбтка, замітка; 7. муз. ціла нбта brevedad f\. корбткість, стйслість; hablar соп - бути небагатослівним; 2. коротко- чбсність; нетривблість; 3. лінгв. корбткість (голосного звука, склад)) brevet тдіал. 1. атестбт, свщбцтво; 2. па-
ТбНТ
brevete /771. dim. de breve; 2. іст. збпис, нотбтка
breviario /77 1. бревібрій, молитовник;
2. стйсле повчбння, компбндій; 3. іст. записнйк; 4. сл. хитрун, спрйтник brezal /77 збрості eépecy brezo1 /77 бот. Bépec brezo2 m див. brizo briaga /товстйй канбт briba f неробство, лбдарство; andar (echarse) a la - байдикувбти bribón /77 1. лбдар, нероба; 2. крутій, шахрбй, шбльма; - matri culado затятий шахрбй; 3. шйбеник, пустун (про дитину bribonada f 1. крутійство, шахрбйство;
2. пустощі, пустувбння, вйтівка bribonear vi 1. байдикувбти, ледарювбти;
2. шахраювбти, хитрувбти; 3. пустувбти, бешкетувбти
bribonería f 1. нерббство, лбдарство;
2. див. bribonada
bribonesco adj 1. ледбчий, бездіяльний;
2. крутійський, шахрбйський
brida /1. вуздбчка; пбвід; beber la ~ заку- сйти вудйла (про коня)-, tener por la - три- мбти за пбвід; aflojar la - відпустйти (ос- лббити) пбводи; 2. стрічка, зав’язка (капелюха); 3. тех. наклбдка; 4. рі мед. спбйки; a toda ~, а ~ suelta loe. adv. щодуху; tener en - тримбти в шбрах bridar vt іст. загнуздбти bridecú /77 див. biricú bridón /771. вуздбчка; 2. загнузданий кінь;
3. кінь, скакун
brigada 1. /бригбда; - internacional інтер- націонбльна бригбда; ~ de choque удбр- на бригада; jefe de - керівнйк бригбди, бригадйр; 2. тстаршинб brigadero m візнйк в оббзній бригбді brigadier m 1. іст. бригадний генербл;
2. мор. гардемарйн brigán тдіал. бандйт brigantina /"лускоподібна кольчуга brigola їіст. стінобйтне знаряддя briján: saber más que ~ бути хйтрим (кмітлйвим); бути собі на умі
brillante 1. зо/блискучий, виблйскуючий, сяючий; 2. блискучий, видатнйй; éxito ~ блискучий успіх; 3. /77діамбнт brillantez /1. див. brillo 1; 2. блиск; пйш- ність, пишнотб
brillantina f 1. блискучий сатйн; 2. поро- шбк для чйщення метблу; 3. брильянтйн brillar vi 1. блиііщти, сЯяти; 2. блищбти, сяяти; ~ por su belleza сЯяти красою brillazón /77 Л. Ам. мірбж brillo /771. блиск, блйскання, сЯйво; dar (sacar) - начйстити до блйску, навестй глянець;
2. фіз. яскрбвісгь, світіння; 3. блиск, пйшнісгь brilloso adj див. brillante 1 brincador adju\o сУче, стриббє brinc*ar 1. vi скаУти, стриббти; підстрй- бувати; підсУкувати; 2. опускбти, про- пускбти (у розмові, при читанні)-, пересукувати; 3. обурюватися, кип’ятйтися;
4. іd іст. підкидбти вгбру (дитину); 5. пере- стрйбувати, пересУкувати; 6. вйпере- дити, обійтй (по службі) brincia їдив. brizna З brinco /77 стрибок; a ~s стрибУми; dar (pegar) un ~ підстрибнути; en dos ~s, en un ~ ioc. adv. миттбво, в одну мить brindar 1. и/(рог) піднімбти Улих за чиє-н. здоров’я; виголбшувати тост; 2. vt про- понувбти (дружбу); надавбти (підтримку); надавбти (можливість)’, 2. (vi; соп) під- нбсити; дарувбти; 3. присвячувати оиУ в корйді (кому-н.)-, -se (а) зголосйуися (зробити що-н.)\ запропонувбти свої пбслуги brindis /77 тост, заздрбвиця brinete /77 брезбНТ
brinquillo, brinquiño m 1. dim. de brinco;
2. дрібнйчка; 3. португбльське здббне пбчиво; estar (ir) hecho un brinquiño
бути вйрядженим, як на весілля briñolas /'д/чорнбелив (різновид) briñón /77 бот. пбрсик (різновид) brío /771. (рі) ейла, потужність; 2. енергійність; рішучість, 3. вйтонченість, невйму- шеність; 4. жвбвість, збпал; bajar los ~s а uno обсісти кого-н., збйти пих$ з кого-н. brioche /77 кул. брібш, здббна булочка briol /77 мор. гбрдень, гітов brioso adj 1. ейльний, могутній; 2. енергійний; рішучий; 3. вйтончений, невимушений; 4. гарЯчий, палкйй briqueta /бриУт
brisa1 f\. свіжий вітербць; 2. бриз; 3.діал. апетит; 4. рідіал. східний пасбт brisa2 /виногрбдні вйчавки brisar 1. vt діал. блювбти; 2. vi діал. дути (про вітер)
brisca /'брйска (карточна гра) briscado adj. hilo - кручена золотб (срібна) нйтка (для вишивання, виготовлення парчі)
briscar і^тУти (вишивбти) золотбю (сріб- ною) нйткою
brisera ЇЛ. Ам. вітровб скло автомобіля briska /'брйчка
brisote /77 північно-східний nacáT з ейль- ними злйвами та бурями británico 1. а^бритбнський; 2. /77брит0нець briza /густйй тумбн brizar и/гойдбти колиску brizna частйнка; улбмок; 2. волокнб (рослинй)-, 3. крбпелька, крйхта briznar vi діал. мжйчити brizo /77 колйска broa /"неглиббка бухта broca М. шпулька; 2. свердлб; бурбв;
3. шбвський цвях brocadillo /77 легУ парчб
brocado 1. adj розшйтий зблотом (сріблом); 2. /77 napná; 3. шкіра, тйснена зблотом і сріблом
brocal /77 1. закрбїна колбдязя; 2. мета- лбве кільце (на піхваїї)’, 3. гйрло шбхти
107
brocamantón
brocamantón m іст. велика коштбвна брбшка
brocatel /771. напівпарчб; 2. мбрмур брек- I чієподібної структури brocearse Л. Ам. 1. вичерпатися (про руд- І ну жилУ)\ 2. розладнатися, піти шкере- ббрть (про справу)
brocha /1. пбнзель (живописця)] 2. пома- збк (для гоління); 3. фальшива грбльна кістка; 4. діал. бббки; obra de ~ gorda мазанйна (про живопис)] pintor de - gorda мазило, мазій (прохудожника)] мбляр brochada /мазбк (пензлем) brochado adj збтканий (розшитий) збло- том (сріблом)
brochar vi 1. мбзати, малювбти (про поганого художника)] 2. діал. (vt) rpáTH в бббки brochazo m див. brochada broche m 1. збстібка; 2. брбшка; 3. діал. затискбч для nanépie; 4. рідіал. збпонки brocheta їдив. broqueta brochón /77 1. aum. de brocha; 2. щітка (для побілки)
brollador 1. adj що пробивбється, б’є (про воду)] 2. /77 джерелб, кринйчка brollar 1. vi див. borbollar; 2. у/відригнути broma1 /1. гучні весблощі, гулянка; 2. жарт, дбтеп; хбхма; en (de) ~ жартомб; 3. не- прибмність, прикрість; salir por una ~ дб- рого кбштувати, вййти ббком; ~ pesada лихйй жарт, насмішка; fuera de sin ~(s) серйбзно, без жбртів; andarse con ~sf decir (gastar) ~s жартувбти, сйпати дбте- пами; echar а tomar a (en, por) ~ обер- тбти на жарт; estar de ~ бути у весблому нбстрої, жартувбти; ¡~s aparte! жбрти геть!; déjate de ~s облиш жартувбти; ¡es una~!, vaya una ~! нічбго собі жарт!, xopó- ший жбртик!
broma2 /морськйй шбшіль (молюск, що
broma3 ficr. щббінь
bromar vt точйти дбрево (про морського шашеля)
bromazo тдив. bronca 1 bromear vi (~se) жартувбти; щипбти, дошкулити
bromo тхім. бром bromuro тхім. бромід bronca f 1. грубий (лихий) жарт; 2. палкб супербчка; свбрка; 3. нбгінка, прочухбнка; armar (echarj una ~ дбти прочухбна;
4. шйкання, вигуки (публіки)] 5. Л. Ам. Hé- нависть, огйда, відрбза; 6. сл. поліцбйсь- кий, лягбвий
bronce /771. брбнза; 2. бронзова стбтуя; брбнзовий виріб; de ~ брбнзовий; 3. гар- мбта; 4. дзвін; 5. трубб; сурмб; edad de ~ брбнзовий вік; escribir en ~ закарбувбти, зберегтй в пбм’яті (у серці)] ser de (un) ~ бути твердйм як крбмінь (про людину); бути невтбмним; бути витривблим bronceado 1. adj брбнзового кбльору; 2. за- смбглий; 3. /77 бронзувбння bronceadura f див. bronceado 2 broncear vt бронзувбти; обробляти під брбнзу; ~se загорЯти, засмагбти broncería /вйроои з брбнзи broncíneo adj брбнзовий; схбжий на брбнзу
broncista сот. бронзувбльник bronco adj А. грубий, коструббтий; шорст- кйй; 2. крихкий (про метали)] 3. різкйй, хрйплий (про звук, голос)] 4. різкйй, грубий (в поводженні) broncocele /77 мед. ЗОб broncha ficr. 1. старовйнний кинджбл; 2. пбнзель, пбнзлик (художника)] 3. брбшка bronquear \Лдіал. влаштувбти прочухбн bronquedad fA. крихкість (металу^ 2. різкість, хрйплість (голосу, звуку)] 3. різкість, грубість (характеру
bronquial adj бронхібльний; asma ~ бронхібльна бстма bronquina /супербчка; свбрка bronquinoso 1. adj діал. задиристий; 2. m діал. див. broquelero bronquios m ріанат. брбнхи bronquítico adjxBópm на бронхіт bronquitis /бронхіт
broquel /771. невеликий дерев’яний щит;
2. щит; 3. збхист, заступництво; 4. Л. Ам. пбручні; балюстрбда
broquelarse прикривбтися щитбм broquelero m задирбка, забіЯка broquelillo /77 сербжка broqueta /рожбн, шампур brosquil m діал. див. brécol brota fA.див. brote 1; 2.діал.див. brotadura brotadura f6or. проростбння brótano тдив. brote 1 brotar 1. и/проростбти; 2. пускбти брунеки (пбгони); з’являтися (про пагони,бруньки, бутони)] розпускбтися (про КВІТИ)] 3. тіктй, ЛЙТИ, пробивбтися (про джерело, ВОДУ)]
4. виникбти, з’являтися; 5. висипбти, вис- тупбти (про висип)] 6. виявлятися; 7. vt вкривбтися збленню, квітами (про землю)] 8. чинйти; заподіювати, викликбти brote /77 1. брунька, вічко; бутбн; пбгін, пбросток; dar ~s пускбти бруньки, давбти пбростки; injerto а ~ щбплення вічком, окулірування, очкувбння; 2. бот. проростбння; 3. почбток; los primeros ~s пбростки, зачбтки; 4. діал. крйхта, крйхітка broza /1. хмиз; опбле лйстя; 2. відхбди;
3. збрості, чагарникй; 4. порбжні словб, словбсна лузгб; водб; 5. різнорбб; a (para) toda ~ для всьбго, на будь-якйй вйпа- док; meter - верзтй дурнйці, молбти нісенітниці; servir de toda ~ підхбдити на будь-якйй вйпадок
brozar \гідив. bruzar
brozno adj 1. іст. див. bronco 1; 2. див. bronco 4
brozozo зо/засмічений, захарбщений
brucero /77 торгбвець щітками
bruces /77 рі іст. губи; de - іос. adv. ниць,
долілйць; caer (dar) de ~ впбсти ниць
(долілйць)
bruja /1. зоол. совб; 2. чаклунка, відьма;
3. потвбрна старб, відьма; 4. сварлйва ббба, відьма; 5 .діал. вулична жінка; creer en ~s бути легковірним, вірити чому завгбдно; estar (quedar) un ~ Л. Ам. зали- шйтися без копійки; parece que le han chupado las ~s жахливо худйй, виснажений; блідйй як смерть brujear 1. игчаклувбти, займбтися чаклунством; 2. Л. Ам. див. brujulear; 3. іїдіал. полювбти (на диких звірів) brujería f 1. чаклунство, чародійство, чбри; 2. діал. бідність, уббгість brujesco зо/чаклунський brujez fЛ. Ам. бідність brujir у/шліфувбти (країскла) brujo1 /771. чаклун, чародій; 2. діал. бот. манібк (різновид)
brujo2 adj А. чарівнйй, чарівлйвий; 2. діал. брехлйвий, фальшивий; 3. Л. Ам. бідний, незамбжний
brújula /1. кбмпас, бурбль; 2. вічко (отвір)]
3. окомір; 4. іст. приціл; mirar por - загля- дбти у чужі кбрти; perder la - втрбтити орієнтйр, збйтися з курсу; розгубйтися, втрбтити збмлю під ногбми brujular adj що спостерігає, видивляється, цікбвий
brujulear 1. vt карт, заглядбти в чужі кбрти; 2. здогбдуватися.передбачбти; 3. викручуватися, хитрувбти; 4. vi діал. гулЯти brulote /771. мор. брбндер; 2. Л. Ам. лбйка bruma /1. густйй туман (на морі)] 2. іст. зимб; 3. рітумбн, затбмнення
brumal adj 1. тумбнний; 2. іст. зимбвий brumazón m 1. нісенітниця; 2. густйй (сйльний) тумбн brumo /77 білий очйщений віск brumoso adj 1. тумбнний, похмурий; tiempo похмура погбда; 2. тумбнний, неЯсний bruno1 /77ч6рна дрібнб слйва bruno2 ао/чбрний, тбмний bruñido 1. adj Л. Ам. //дстйрливий, надокучливий; 2. /77 Л. Ам. зануда; 2. поліру- вбння, лощіння, шліфування; 3. ворону- вбння (сталі)
bruñidor /771. полірувбльник; шліфувбль- ник; 2. тех. полірувбльний інструмбнт, ло- щйло
bruñidura f, brucimiento тдив. brucido 2,3 bruñir* vtA. полірувбти, шліфувбти; лощй- ти; 2. воронувбти (сталь)] 3. підфарббву- вати, підмбзувати (обличчя)] 4. діал. надокучбти, набридбти bruño /77 див. bruno1 brusca їдіал. хмиз
brusco 1. adj 1. грубий, різкйй; carácter ~ важкб вдбча; genio ~ крутб вдбча; tono ~ різкйй (задйрливий) тон; 2. раптбвий, швидкйй; cambio ~ раптбва зміна; movimiento - порйвчастий рух; asalto ~ раптбвий нбпад; 3. m відхбди (при віянні зерна, збирань винограду brusela їбот. барвінок brusquedad /1. грубість, різкість; 2. рап- тбвість
brusquería f різкість, грубість (в поводженні)
brutal 1. adj 1. тварйнний, скотйнячий;
2. грубий, жорстбкий; звірЯчий; 3. тдив. bruto 2
brutalidad /1. грубість, жорстбкість; звірство; 2. розпущеність, неприббрканість, невгамбвність; 3. дикість, неосвіченість, нбуцтво, невігластво; 4. дурість, ідіотйзм brutaña /неотбсаність, незгрббність brutear 1. vt діал. говорйти грубощі, грубіянити; 2. vi/7. Ам. верзтй дурнйці brutedad ficr. див. brutalidad bruteza /1. див. brutalidad; 2. недорббка, не^оопрацювбння; незавершеність, незакінченість (роботй) bruto 1. adj 1. дурнйй, безмбзкий; 2. грубий, зухвблий, жорстбкий; 3. грубий, не- обрбблений; en ~ без обрббки; diamante en ~ невідшліфбваний алмбз; ком. брутто; 4. діал. бійцівський (про півня)] 5. m тварюка, хам, хамлб bruza /жорсткб щітка bruzar и/чйстити жорсткбю щіткою bruzas: de - іос. adv. іст. ниць, долілйць bu /77 опудало, страхбвище; hacer el ~ ля- кбти, страхбти
búa, buba f мед. 1. пустула; гнійнйк; 2. рі пухлйна лімфатйчних зблоз, буббн; 3. сй- філіс
búbalo /77 зоол. 1. оленебйк; 2. буйвіл bubón m мед. буббн (сифілітичний) bubónic«o adj буббнний; peste ~а буббн- на чумб
bubonocele /77 мед. пбхова грйжа buboso 1. adj що страждбє на сйфіліс;
2. іст. вкрйтий гнійникбми (вйразками);
3. /77 сйфіліс
bucal adj ротової; cavidad ~ порожнйна рбта
bucanero /77 пірбт, корсбр, флібустьбр búcara їдіал. скелЯстий 6éper bucara /букбра (сортвинограду búcaro /771. ароматйчна глйна; 2. посудина з ароматичної глйни; 3. вбза для квітів (керамічна)
buccelación їмед. зупйнка кровотбчі bucear vi 1. пірнбти; плбвати (тримбтися) під водбю; 2. працювбти водолбзом; 3. (en) з’ясбвувати, дошукуватися, докбпуватися
108
bullir
bucéfalo /77 1. дурень, ббвдур, йблоп;
2. діал. шкбпа
buceo /771. пірнбння; 2. водолбзні роббти buces: de - loe. adv. ниць, долілйць bucle /771. букля, лбкон, завитбк; 2. витбк кінострічки
bUCO1 /77 К030Л
buco2 тдіал. брехня, плітка, чутка bucólica1 fnir. букбліка, пасторбль bucólica2 f\. годівля; 2. діал. голодівка bucólico adjбуколічний, пасторбльний bucosidad /місткість суднб buchaca /1. скарбничка; 2. діал. мішбк, сумка; гаманбць; 3. Л. Ам. див. burjaca buchada f див. bocanada buche1 /77 1. зоб (у птахів); 2. шлунок (тварин)', 3. kobtók; 4. зббрка^ склока (на сукні)', 5. сітка для лбвлі тунців; 6. чбрево, утрбба; llenar el - наїстися досхочу, набити 4épeeo; 7. діал. циліндр (капелю*);
8. Л. Ам. зоб (хвороба)', guardar (tener) en el ~ una cosa тримбти при собі, не розббвкувати, не розпатякувати bUChe2 /77 0СЛЙ buchetes /77 рі надуті щбки buchinche тдіал. забігбйлівка; лбвка buchón 1. adj вільний, простбрий, мішкувб- тий; вкритий склбдками (про одні)', 2. діал. пузбтий; 3. діал. див. bonachón; 4. т дутиш (голуб) búdico ^‘буддійський budín /771. пудинг; 2. запікбнка budinera /фбрма (для випікання пудингів) budismo /77 буддизм
budista 1. adj буддійський; 2. сот. бурдйст buega fflian. прикордбнний стовп, віха buen adj(apoc. de bueno; вживається перед ім. ідієсл.) гбрний, хорбший; ~ tiempo rápHa погбда; persona de „- comer людй- на з хорбшим апетйтом; |- día! з дбброго рбнку!
buenamente adv 1. лбгко, вільно; зручно;
2. охбче, добровільно buenandanza fpne. bienandanza buenastardes fpian. бЬг.чудоцвіт buenaventura /1. щбстя, успіх; везіння; 2. ворожіння, ворожб0; echar la - ворожйти buen*o 1. adj хорбший, дббрий; - as acciones дббрі спрбви (вчйнки); una mujear ~а дббра (добросбрда) жінка; 2. хорбший, придбтний; - para nada ні на що не при- дбтний, нікчбмний; 3. відповідний, зруч- нйй; 4. хорбший, велйкий; значнйй; ейль- ний; ~а cosecha велйкий урожбй; le ha echado una ~а reprimenda він дав йому дбброго прочухбна; 5. порйдний, неабй- який; una ~а parte de... значнб частйна; una -a razón (повбжна) причйна; 6. при- бмний, весблий; 7. здорбвий, в дбброму здорбв’ї; estar - бути здорбвим, дббре no4yeáTHCfl; 8. adv дббре; |~está! rapá3fl!, дббре!; 9. interj дббре!, прбвильно!; 10. дбсить!, гбді!; 11. m дббре, чотйри (оцінка)', a -as охбче; de -as іос. adv. в гарному нбетрої, в дбброму гуморі; de -as а -as loe. adv. охбче, з дорогбю душбю; лбгко, без зусйль; de -as a primeras іос. adv. з népiuoro пбгляду, відрбзу; рбптом; раптбво, ні з тбго ні з сьбго; Jugar la -а грбти вирішбльну пбртію; ¿a dynde -? кудй прямуєте?; [-a es ésa (ésta)!; j- es esto! дббре!, нічого сказбти!; нічбго собі!, так-так!
bueña f діал. кров’янб Koe6acá (з яловичини, свинини або баранини) buey /771. віл; carne de - волбве м’ясо;
2. діал. сйла-силбнна (купа) грбшей; 3. Л. Ам. рогонбсець; 4. рісл. гр0льні к0рти; - de agua потік; ейльний струмінь водй; - muerto діал. легкб здббич, знбхідка; pegar -es діал. заснути; habló el - у dijo mu заговорйла валабмова ослйця
¡buf! interj фе!,тьху!
bufa /І.агрубий жарт,знущ0ння; 2. Л. Ам. пиятйкб bufada /порйв, пбдув вітру (на морі)
bufadera fЛ. Ам. тріекбчка (дитяча іграшка)
bufaire /77 сл. донбщик, стукбч búfala fзooл. буйволиця bufalino ^'буйволовий búfalo /77 зоол. буйвіл bufanda /ширбкий шарф, кашнб bufandilla сот. діал. п’яний búfano1 /771. іст. див. búfalo; 2. діал. бот. олійне дбрево (різновид) búfano2 adj діал. губчастий, пбристий bufar vi 1. сопіти, хроптй; фбркати (про тварин)', 2. кипіти, дратуватися bufarrón /77 Л. Ам. див. bujarrón bufeo тЛ. Ам. зоол. дельфін bufet тдіал. 1. буфбт (залізничний); 2. бу- (jpéi (меблі)', 3. діал. банкбт, приибм; 4. діал. пізня вечбря
bufete /77 1. письмбвий стіл; 2. контбра адвокбта; abrir - зайнятися адвокатурою;
3. клієнтура адвокбта; 4. діал. плювбль- ниця
buffet т див. bufet bufia fcj7. бурдюк, міх для smá bufiador /77 сл. власник тавбрни bufido /77 1. сопіння, хропіння, пйрхання (тварини)', 2. бурчбння, буркотбння, пйрхання
buf*o1 1. adj гротбековий, комічний, бу- фбнний; comedia -а комбдія буф; ópera -а бпера-буф, комічна бпера; 2. див. bufón21; 3. тдив. bufón2 2 bufo2 /77 Л. Ам. п’янйця bufón1 тдив. buhonero bufón2 1. adj блазбнський, фіглярський;
2. /77 блазень; буфбн; bonete de - лихйй ковпбк; 2. жартівнйк, жартун, веселун bufonada /1. блазбнетво; буфонбда; 2. злий жарт, насмішка
bufonear vi (-se) 1. блазнювбти; 2. зло жартувати, насміхбтися bufonería fflHB. bufonada 2 bufonesco adj 1. див. bufo1 1; 2. див. bufón21
bufonizar vi див. bufonear bugalla /чорнйльний горішок buhar vt сл. зізнавбтися; викладбти; роз- кблюватися
buharda, buhardilla f 1. слуховб вікнб;
2. горйще; 3. мансбрда buhardo, buharro т орніт. сбвка, сплюшка
buhedera /вікбнце
buho /771. орніт. пугач; 2. орніт. coeá; ніч- нйй птах; 3. відлюдник, самітник; 4. сл. донбщик
buhonería f 1. торгівля дріб’язком; 2. рі дрібні Toeápn, дріб’язок buhonero /77 бродячий торгбвець, яточник buhorio /77 орніт. бугбй болбтний (різновид)
buido adj 1. вйгострений, загбстрений;
2. жолобчбстий, з жолоббми buitre /771. орніт. гриф, сип білоголбвий; gran - de las Indias кбндор; 2. хижбк (про людині)
buitrear vi діал. полювбти на грифів buitrero 1. adj що стосується грйфа; 2. m мисливець на грйфів buitrón /77 1. вбрша; 2. сітка для лбвлі куріпок
bujarrón /77 гомосексуаліст buje /77 втулка; вкладиш; - de eje зал. букса
bujeo /77драговин0, трясовинб bujería f(pt) дрібниця, дрібнйчка bujeta f 1. дерев’яний ящищок; 2. іст. флакбн (для парфумів)
bujía /1. свічка; 2.свічнйк; 3. ел. свічка; кан- дбла; 4. тех. свічка запблювання; 5. сл. горб
bul тдіал. бул (напій з пива, води і цукру) bula f 1. булла (папська грамота)', 2. при- вілбй; дарувбння (заст.)\ echar las -s а uno нав’язбти кому-н. що-н.; no poder соп Іа - дохбдити; tener -s para todo: tiene -s para todo йому все схбдить з рук bular vt іст. таврувбти (раба, злочинця) bulbo /771. бот., анат. цибулйна; 2. Л. Ам. л0мпа розжбрювання; 3. Л. Ам. електрбн- на лбмпа; - dentario пульпа зуба; - del termómetro склянб кулька з ртуттю (у термометрі)-, - fotoeléctrico фотоеле- m¿ht
bulboso adj бот., анат. цибулйнний buldog /771. бульдбг; 2. малбнький рево- львбр
bulerías /рідіал. булеріас (народна пісня і танець)
bulevar /77 6yльвáp
bulevardero, bulevardesco ас/бульвбрний búlgar*o, -а 1. adj болг0рський; 2. m, f болгбрин, -ка; 3. /77болг0рська мбва bulista сот. пошйрювач чутбк bulo /77 помилкбва чутка, плітка bulto /77 1. об’бм, об’бмність; велйкі рбз- міри; 2. нечітка фігура, незрозумілий предмбт; силубт (у темноті, на відстані)',
3. пакунок, вузол; 4. опуклість, припухлість; пухлйна; 5. бюст, стбтуя; 6. подушка (без наволочки); 7. Л. Ам. учнівська сумка, ранець-, а - /ос. adv. приблйзно, на бко; buscar el - a uno зачіпбти кого-н., шукбти евбрки з ким-н.; coger (pescar) el
- a uno зловйти, спійм0ти, схопйти, за- трймати; escurrir (guardar, huir) el - ухи- лйтися, відкрутитися; menear (sacudir, tentar, tocar) el - побйти, відлупцювбти; спустйти шкуру з кого-н.; poner de - una cosa піднестй (подбти) відповідним чй- ном; ser de - una cosa бути явним, очевидним; a menos -s más claridad; cuanto menos - más claridad повітря чистіше буде
bultuntún: al - loe. adv. навманнй, наздогад bululú1 /77 1. іст. комедібнт, що викбнував усі ролі у BHCTáei; 2. діал. шум, скандбл bululú2 тдіал. дблар; néco bulla /і. шум, гблас; крик; 2. метушня, сум’яття; 3. нбтовп; meter - здійняти гблас (шум); скандблити, бешкетувбти; meter а
- заплутати (справу, напустйти тумбну bullad«o adj Л. Ам. шумний; гучнйй; noticia -а гучнб новинб
bullaje /77 скупчення нарбду; тйснява, штовханйна
bullanga, bullanguería /У7. Ам.див. bulla 1 bullanguero /77бешк0тник, крикун; скандаліст
bullaranga fЛ. Ам. див. bulla 1 bullarengue т 1. іст. турнюр; 2. діал. під- рббка, фальшивка bullaruga /77. Ам. див. bulla 1 bull-dog m див. buldog bulldozer /77 бульдбзер bullebulle ¿70/77.1. непоейда, дзйґа; 2. настирлива людйна bullero /77/7. Ам. крикун bulliciero adjЛ. Ам. див. bullicioso bullicio тдив. bulla 1 bullicioso adj\. галаслйвий, шумний; 2. га- ласлйвий, шумний, людний; 3. жвáвий, непосидючий, невгамбвний; 4. непокірний;
5. бунтівнйй
bullidor adj див. bullicioso З
bull*ir* 1. иг'1. кипіти, вирувбти; бйти дже- релбм; 2. (-se) розвив0ти бурхливу діяльність; метушйтися; 3. кишіти (про ко- мау-, 4. зарухатися, заворушйтися; 5. vt рухати, ворушити
109
bullista
%
bullista adj діал., див. bullicioso bullón1 m кипляча фбрба bullón2 /771. металбве оздбблення (книж- | ковоїпалітуркгі); 2. волбн (на сукні) bullón3 тЛ. Ам. сум’яття ¡bunga fдiaл. 1. малбнький самодіяльний оркбстр; 2. брехнЯ buniatal /77 пбле, засіяне манібком buniatillo тдіал. варбння (джем) з манібку buniato /77 бот. манібк bunio m бот. насіннб ріпа bunker /77 бліндбж
buñolería /лбвка, що торгує пампушками buñolero /771. продавбць пампушок; 2. халтурник; % a tus buñuelos судй, дружбк, не вйще чббота
buñuelo /771. пампушка; 2. халтура, несумлінна роббта
buque /771. судно, кораббль; ~ de cabotaje каботбжне суднб; ~ de guerra військбвий кораббль; - mercante торгбве суднб; -atómico атомохід; ~ insignia флбгман, флбгманський кораббль; ~ lanzacohetes (portacohetes) кораббль-раке гонбсець; - pesquero риболовбцьке суднб; - de vela вітрйльне судно, вітрйльник; ~ tanque тбнкер, нафтоналивнб суднб; 2. кбрпус суднб; 3. місткість
buquó /77 діал. 1. букбт квітів; 2. аромбт; букбт (вина)
buraca їдіал. шкірянйй мішбк
buraco тдіал. велйкий бтвір, дірб
burato /77 легкб накйдка
burbuja /бульбашка повітря, гбзу (уводі)
burbujear и/пузирйтися, пухирйтися
burbujeo /77 утвбрення бульбашок
burchaca їдив. burjaca
burche /77 фортечна ббшта
burcho /77 мор. шлюп
burda1 fMop. бакштбг
burda2 f сл. двбрі
burdógano т мул
burdel 1. ^'розпусний; 2. тбордбль, публічний будйнок; 3. бедлбм, божевільня burdeos /77 бордб (сорт вина) burdo adjA. товстйй, грубий (про тканинУ)-,
2. грубий, неотбсаний, невйхований burear гідіал. жартувбти, кепкувбти; -se розважбтися, веселйтися burén /77Л. Ам. глйняна (металбва) фбрма (для випічки коржиків з тапіоку) bureo /771. іст. палбцова рбда; 2. весб- лість, гулЯнка; andar (ir) de - гулЯти, пиЯ- чити
bureta íxím. бюрбтка; - graduada мензурка burga /гарЯче джерело burgado тент, рбвлик (їстівнийрізновид) burgalés, burgalesa 1. яс/бургбський, що стосується м. Бургосу; 2. т, /жйтель, -ка м. Бургосу
burgandina /перламутр (різновид) burgo /77 іст. сблище, посилення burgomaestre т бургомістр burgués 1. а^'міськйй; 2. буржубзний, democracia -а буржубзна демокрбтія; revolución democrática - а буржубзно-демо- кратйчна революція; 3. т городянин, міс- тянйн; 4. буржуб; pequeco - дрібнйй бур- жуб
burguesía / буржуазія; gran - велика буржуазія; pequeca - дрібна буржуазія burguesismo т буржубзна ідеолбгія buriat*o, -а 1. ас/бурЯтський; 2. т, /бурЯт, -ка
buriel 1. adj червбно-корйчневий, бурий;
2. /77 полотнб, груба ллнянб тканйна buril /77 1. гравбрний різбць; 2. долотб; стамбска
buriladora /гравіювбльний верстбт buriladura /гравірувбння різцбм burilar иМ. гравіюввти (різцем)-, 2. довбб- ти (долотом)
burjaca /1. торбйнка, тбрба (мандрівника, жебрака)’, 2. Л. Ам. сумка, портфбль burla /1. насмішка, знущбння; піддрбжню- вання, зубоскбльство; hacer - насміхб- тися, глумйтися; 2. жарт; 3. обмбн, обдурювання; de -s у de veras жартомб і все- рйбз; entre -s у veras напівжартомб; - burlando loe. adv. жартомб, грбючи, непомітно, мимохідь; hombre de -s насмішник, жартівнйк; estar de -s бути у жар- тівлйвому нбетрої; hablar de -s жартувбти з серйозним вйглядом; жартувбти з кого-н.; mezclar-s con veras пересипбти жбртами; піднбсити у вйгляді жбрту гірку істину; no ser amigo (hombre) de -sf no entender de -s не любйти (не розуміти) жбртів; tornar en - повернути на жарт burladero 1. adj іст. див. burlón 1; 2. т тавр, укриття для торбро; 3. острівбць безпбки (для пішоходів) burlador і7adj що кепкує; що жартує; 2. m насмішник, жартівнйк; 3. обмбнщик; 4. спокусник, звббник
burlar 1. i//(-se, de) 1. жартувбти, кепкувбти; 2. насміхбтися, знущбтися; 3. vtобдурювати; 4. не виправдбвувати (наді!) burlería /1. див. burla 1; 2. ббйка, кбзка, небилйця, 3. обмбн, обдурювання; 4. ос- міЯння, ганьбб, принйження burlesco 1. adj блазбнський; комічний;
2. літ. бурлбекний; 3. тліт. бурлбек burlete /77 занавіска burlisto adj діал. див. burlón 1 burlón 1. adj жартівлйвий, глузлйвий;
2. жартівлйвий, блазбнський; 3. тжартів- нйк; насмішник; 4. орніт. перемішник buró1 /771. бюрб, письмбвий стіл; 2.бюрб, контбра; - de información довідкбве (інформаційне) бюрб; 3. Л. Ам. нічнйй стб- лик buró2 /77 бюрб (керівний і виконавчий орган)-, Buró Político політбюрб buró3 /77 тавр, бик
burocracia / 1. бюрокрбтія; 2. чинбв- ництво
burócrata m, /1. бюрокрбт; 2. чинбвник burocrático adj 1. оюрократйчний; 2. чи- нбвницький
burocratismo m бюрократйзм burra /1. ослйця; 2. дурбпа; 3. роботЯга, трудівнйця; 4. Л. Ам. бурра (карточна гра)’, caer de su - вйзнати свою пбмилку; descargar la - скйнути роббту на іншого; estarle a uno una cosa como a la - las arracadas не пасувбти, не лйчити; як корбві сідлб; írsele a uno la - злетіти (зірватися) з язикб
burrada /1. табун ослів; 2. дУрість, маяч- нЯ; 3. дурнб вйтівка burrajear \гідив. borrajear burrajo /77 кізЯк burreño тдив. burdégano burrero /77 1. погбнич (госпбдар) ослів;
2. продавбць молокб ослйці burriciego adj\. підсліпуватий (про бика)-,
2. нетямущий, тупйй burrión тдіал. орніт. колібрі burriqueño adjослЯчий, ослйний burrito /77 Л. Ам. 1. чуббк, чубчик; 2. повітряна кукурудза
burro /77 1. осбл, віслюк; 2. кбзли (для пиляння дров)-, 3. верстбт; 4. зубчате кб- лесо; 5. 7<ех:к0рба, лебідка; 6. Л. Ам. дра- бйна; 7. бурро (карточна гра)-, 8. дУрень, нбук, тблепень; 9. (- de carga) працелюбна людйна; віл; 10. Л. Ам. чуббк, чубчик; - cargado de letras вчбний віслюк; - de reata покірна людйна, пішбк; caer de su - вйзнати свою пбмилку; corret - una cosa діал. пропбсти, знйкнути; ver -s negros діал:. vio -s negros у ньбго іскри з очбй посйпалися
burrumbada їдив. barrumbada
bursátil adj біржовйй; operaciones -es біржові опербції (угоди) burujo /771. грудка, згусток; 2. вйчавки з олйвок; 3. іст. вичбвлювання виногрбду burujón /771. див. burujo 1; 2. ґуля на голові (від ударУ)
busaca /1. Л. Ам. луза (більярдного столу)-, 2. діал. див. burjaca busardo /77 орніт.к&ня (хижий птаУ) busca /1. розшук, пошуки; en - de... у пб- шуках; andar en - de uno шукбти, розшукувати; 2. полювбння гончакбми; 3. рі діал. додаткбвий прибуток (від обійманої посади)
buscabulla тдіал. задирбка, забіЯка buscada їдив. busca 1 buscador 1. adj що розшукує, шукбє; 2. т шукбч; - de ого золотошукбч; 3. опт. візйрне пристосувбння buscaminas т військ, міношукбч buscapié /77 нбтяк
buscapies /77 вертушка (фейєрвері) buscar і^1. шукбти, розшукувати; 2. Л. Ам. шукбти, запйтувати; 3. Л.Ам. зачіпбти, лізти,чіплЯтися; 4. сл. вкрбсти, поцупити; buscárselas вивертбтися, викручуватися; quien busca halla хто шукбє, той збв- ждй знбйде
buscarruidos сот. задирбка; склбчник buscavida(s) сот. 1. спрйтна людйна, пройдйсвіт; 2. хозяйновйта людйна; 3. Л. Ам. донбщик; 4. цікбва людйна
bUSCO1 /77 ПОрІГ ШЛЮЗУ
busco2 /77 іст. слід (тварини) buscón m 1. злбдій; 2. шахрай, крутій buscona /повія
busconear vi діал. вистбжувати, винюхувати busilis /77 притйчина, заковйка; dar en el - влучати у ціль; ahí está el - ось де соббка зарйтий, ось у чому заковйка buso /77 заст. бтвір, дірб búsqueda /1 .див. busca 1; 2. геол. пбшук, рбзвідка
busquillo /77 Л. Ам. див. buscavidas busquizal тдіал. збрості ожйни busto /77 бюст
butaca /1. крісло; 2. (- de patio) театр. місце в партбрі; 3. квитбк у кінб (тебтр) butadieno /77 хім. бутадібн butano /77 хім. бутан
butaque m 1. Л. Ам. невелйке крісло;
2. діал. складбне крісло buten: de - клбений, хоч кудй butifarra /1. свинЯча ковбасб; 2. ширбка панчбха; 3. діал. сандвіч; agarrar (tomar) a uno para la - Л. Ам. жартувбти butifarrería /1. ковббене виробнйцтво;
2. ковббена лбвка butifarrero /77 ковббеник butifarrón тдіал. див. bucuelo 2 butilo /77 ХІМ. буТЙЛ butiondo dojr розпусний butírico adj хім. мбеляний butiro /77 коров’яче (вершкбве) мбело butirómetro /77 бутирбметр butiroso до/маслянйстий butrino, butrón тдив. buitrón 1 buya їзоол. боббр buyes трісл. карти buyo /77 ббтель (жуйка) buz /771. поцілунок вдячності; 2. губб; hacer el - виявлЯти свою відданість кому-н. buzamiento тґеол. падіння (жили, пласта) buzar vi геол. пбдати (про жилу, пласт) buzo /771. водолбз; 2. комбінезбн; 3. сл. крадій, грабіжник
buzón /771. відвіднйй жблоб; 2. шпарйна (поштової скриньки)-, 3. поштбва скрйнь- ка; 4. прббка, збтичка; 5. велйкий рот, пбща
buzonero /77 Л. Ам. листонбша buzos: de - іос. adv. ниць, долілйць
110
caballero
C
C,.c f 3-я літера іспанського алфавіту ce ¡ca! interj(вживається як заперечення) що ти (ви)!; жбдним чйном!, ні в Якому pá3i!, де там!
caá тдіал. бот; MáTe cabal 1. adj тбчний, вірний, пpáвильний (про вагу, міру)] aquí hay dos mil pesetas
-es тут рівно дві тйсячі пес0т; 2. пбвний, цілий; dos años -es пбвних (цілих) два рб- ки; 3. закінчений, завбршений; 4. спрбвж- ній, порЯдний (про людині 5. що припа- дбє на кбжного; 6. m рі розум, здорбвий глузд; no estar en sus -es бути не при тЯмі; божевбліти; 7. тбчність, прбвиль- ність; 8. adv див. cabalmente; al - ioc. adv. іст. правильно, тбчно; por su - ioc. adv. іст. старбнно, завзЯто; por sus -es ioc. adv. тбчно, прбвильно; бездогбнно; за свобю цінбю; як годйться, як слід; ¡justo у -! цілкбм вірно!;
cabala f 1. кабалб, кабалістика (вчення)]
2. ворожіння, передббчення; no hagamos -s не будемо гадбти; 3. табмні збду- ми; змбва, обмбва; 4. (рі) здбгадка, припущення
cabalar у/допбвнювати cabalgada f іст. 1. кавалерійський загін (для набігів на ворожій території)] 2. кавалерійський похід; набіг; 3. служба в кінному загбні; 4. здббич (при набігу) cabalgador m вбршник, наїзник cabalgadura /1. див. caballería 1; 2. неп- рбвильне зрбщення (кістки) cabalgamiento m літ. перенбе cabalgar1 m іст. збруя cabalgar* adj діал. див. caballar cabalgar 1. vi\. (vt) сідбти вбрхи; 2. їздити вбрхи; - en muía (en caballo) їхати на м^лі Дна коні); 3. сидіти; 4. покривбти, запліднювати (про тваринУ)] 5. клбети одйн предмбт на іншій cabalgata /кавалькбда cabalgazón /покриття, злучка (тварини) cabalhuste m див. caballete 6 cabalismo m див. cabala cabalista com. послідбвник, -ця кабаліс- тйчного вчбння
cabalístico adj 1. кабалістичний; signos ~s кабалістйчні знбки; 2. таємнйчий, загад кбвий cabalmente adv 1. прбвильно; тбчно; pagar - платйти тбчно; 2. пбвністю, цілкбм;
3. якрбз, ебме збраз (у цей момбнт); 4. як- pá3 навпакй; наперекір, всупереч; ¡-I га- рбзд!, дббре!, згбден! cabalonga їбот. Л. Ам. кабалбнга caballa тіхт. макрбль, скумбрія caballada /1. табун (коней)] 2. діал. кава- лькбда; 3. Л. Ам. грубість, груба вйтівка caballaje m1. злучка (коней, ослів)] 2. плб- та за злучку (коней, ослів) caballar adj кінський, конЯчий; ganado - кінське поголів’я; cría - лошб-сисунбць caballazo /771. Л. Ам. зіткнення двох вбрш- ників; зіткнення вбршника з пішохбдом; 2. діал. нбпади (на кого-н.)] вйпад (проти кого-н.)] 3. діал. догбна, нотбція; 4. діал. обмбн (при продажу коня) caballear и/чбсто їздити вбрхи caballejo /771. шкбпа; 2. див. caballete З caballera /1. риболбвна сітка; 2. вудка (для скумбрії)
caballerango тЛ. Ам. див. caballerizo caballerato т 1. кабальєрбто (право на церковну пенсію, що надається недухов- ним особам)] 2. церкбвна пбнсія; 3. іст. кабальєрбто (середній стан між дворянством і простим народом, що існував у Каталонії)
caballerazo m джентльмбн, кавалбр, лицар
caballerear vi прикидбтися вельмбжним (повбжним)
caballerescamente aoVno-лйцарськи caballeresco лйцарський (про роман) caballerete m 1. dim. ¿fe caballero; 2. мо-
лбдчик
caballería /1. верховб (в’ючна) тварйна; - mayor кінь; мул; - menor осбл, віслюк;
2. кіннбта, кавалбрія; - ligera легкб кава- лбрія; - mecanizada механізбвана кавалбрія; 3. збірн. лйцарство; - andante мандрівні лйцарі; libro de -s лйцарський ромбн; 4. іст. лйцарство, благорбдетво;
5. лйцарський брден; 6. військбва здббич лйцаря; 7. іст. наділ землі (який надавався у користування тому, хто утримував лицаря і його коня)] 8. кабальбрія (земельна міра — 38,63 га в Іспанії; 13,43 га на Кубі; 78,58 га в Пуерто-Рико; 386,48 га в Колумбії, в Еквадорі і у Венесуелі; 427,95 га в Мексиці, 44,72га в Центральній Америці; 128,26 га в Домініканській Респуб¬
ліці; 134,03 га в Чил)] andarse en -s розсипбтися люб'язностями (комплімбн- тами)
caballeril adj іст. лйцарський, що налбжи- ть лйцарю
caballerismo m лйцарі; лйцарство (про
ВЧИНОК)
caballeriza /1. стбйня; 2. кбнюхи; mancarse en la - відбрикбтися; злякбтися, пітй в кущі
caballerizo m кбнюх; - mayor del rey іст. кбнюх
caballero 1. adj що їздить вбрхи; 2. (en) що настйрливо наполягбє; що наполбгливо дотрймується; 3. жив. перспектйвний;
4. /77кабальбро, лйцар; дворянйн; - novel лйцар, що ще не завбював собі гербб; 2. лйцар; - andante (aventurero) манд- рівнйй лйцар; armar - посвячувати в лйцарі; 3. лйцар, джентльмбн; tu amigo es todo un - твій друг спрбвжній лйцар; se portó como un - він повбдився як джентльмбн; 4. кабальбро, добрбдій (форма звертання)] ¡perdone usted, - ! пробб- чите, (будь лбека), добрбдію!; 5. важлива перебна; 6. вбршник, верховйй; - de la jineta кіннбтник, кавалерйст; 7. кавальбр, землянйй вал; 8. текст, зупйнна гблка, екббка, солдбтик; - cubierto іст. іспбнсь- кий гранд (якомудозволено знаходитися при королі в головномууборі)] неввічлива (нечбмна) людйна; - de conquista іст. конкістадбр, завойбвник (якому наділялися захоплені землі)] - de contía (de cuantía, cuantioso) іст. озбрбєний землевлбе- ник; el - de la triste figura лйцар сумнбго ббразу; - de (la) industria джентльмбн удбчі; шахрбй.^авантюрйст; - de (la) sierra ліснйй об’їждчик; - del hábito іст. лйцар якого-н. брдену; - de mohatra вдб- ваний аристократ; пройдйсвіт, шахрбй; - en plaza кінний торбро; - gran cruz іст. лйцар велйкого хрестб; - pardo іст. про- стблюдин, посвячений в лйцарі; -s pobres діал. грінки; de - чоловічий (про взуття, сорочку); а - ioc. adv. з підвйщення, з висотй; de - а -, entre -s loe. adv. по- джентльмбнськи, як благорбдні люди; poderoso - es don dinero грбші все мб- жуть; золотйй молотбк і залізні ворбта відмикбє
111
caballerosamente
caballerosamente adv по-^йцарськи, no
ДЖвНТЛЬМбНСЬКИ
caballerosidad /лицарство, благорбдство caballeroso я^'лйцарський, благбродний caballeta /ент; коник; кобилка caballete m 1» dim. ote caballo; 2. грббінь,
І кбник (даху)] 3. кобила {знаряддя тортур)]
4. тіпблка (для льону); 5. підставка для ciAJiái; 6. кбзла; niflCTáBKa; 7. див. caballón; 8. буд. складбльний майданчик; 9. го- лбвка, ковп0к (димовий, вентіляційної труби)] 10. горбочок (носа)] 11. кіль (уптахів)] 12. жив. мольббрт; Caballete delpln- tor астр. Живописець (сузір'я) caballino adj див. caballar
caballista m 1. любйтель дкбней; 2. впрбв- ний вбршник; 3. діал. об’їждчик {коней) caballitero m діал. 1. акробат; 2. влбсник кінного цйрку
caballito /771. dim. de caballo; 2. д/вольти- жувбння (у цирку)] 3. д/карусбль; 4. діал. пліт (з двох зв'язаних бурдюків)] 5. діал. див. caballete 10; - de Bamba нікчбмна людйна, нікчема; непбтріб, барахлб; - del diablo, ~ de San Vicente діал. сйня бббка; - de totora діал. зв’Язка (пучбк) з очербту (для плавання)
caballo /771. кінь; ~ aguililla Л. Ам. невеликий жвбвий кінь; - albardón іст. запряж- нйй кінь; - de carrera(s) скаковйй кінь; - de monta діал. верховйй кінь; - de pura raza чистокрбвний кінь; ~ de regalo кінь для парбдних виїздів; - de silla лівий припряжнйй кінь; верховйй кінь; ~ de tiro (de carga) оббзний (запряжнйй) кінь; ~ padre племіннйй (заводськйй) жеребець; а - іос. adv. верхи, на коні; caer (ponerse) bien (mal) а ~ добре (погЄно) їздити верхи; armarse el - не слухатися (про коня)] montar (subir) а - сідбти на конЯ; poner а uno а - навчати їздй вбрхи (кого-л.)] ser de а - Л. Ам. бути впревним вершником;
2. шахи, кінь; 3. карт, кінь (в іспанській колоді; відповідає дамі)] 4. кбзла; 5. рі військ, кавалерйсти, кіннбтники; 6. Л. Ам. нечЄма, хам; 7. діал. кабЄльо (міра ваги = 92кґ)] 8. мед. буббн; - blanco людйна, що вкладеє грбші у сумнівне підприємство; - de agua (de mar, marino) гіпопотЄм, бегембт; морськйй кбник; ~ de batalla бойовйй кінь; прйстрасть; кбник; основне (вузлове) питЄння; - de buena boca невибЄглива людйна (в їжі)] - del diablo сйня бЄбка; - de palo кобила (знаряддя тортур)] - de vapor; - de fuerza фіз. кінська сйла; a mata - іос. adv. поспішно, щодуху; andar а - діал. бути премудрим; andar а - una cosa Л. Ам. не вистачЄти; pasársele a uno el ~ діал. перегнати пЄлицю; sacar bien (limpio) el ~ виручити конЯ (укориді)] вййти сухйм з водй; успішно завершйти (довестй до кінцЯ) cnpáey; salir en ~ blanco діал. успішно завершйти cnpáey; а - presentado (regalado), no hay que mirarle el diente дарбваному коню в зуби не дйвляться; con mil (dos mil, cien mil) de а - забирбйся звідси!, йди собі!
caballón /77 грббінь борознй caballote /77кобйла (знаряддя тортур) caballuno adj 1. кінський; 2. кінський; ве- личбзний; dosis ~а кінська дбза cabana /1. бот; KáTep (для портової служби)] 2. каюта ббцмана (на військовому судні)] 3. каїЬта
cabanga /1. діал. каббнга (варення з па- пай і)] 2. Л. Ам. смуток, сум cabaña ЛІ. хатйна; 2. курінь; 3. велйке стб- до, OTápa; 4. поголів’я худбби; худбба;
5. каравбн в’ючних тварин; 6. пбле (на більярдному столі)] 7. Л. Ам. тварйнни- цька фбрма; 8. жив. сільськйй пейзбж
cabañal m 1. дорбга (стбжка) для прогбну стбда; 2. селб (з хатин)] 3. для. навіс для худбби
cabañera їдіал. див. cañada 2 cabañería /тижнбвий запбс провізії для пастухів
cabañero 1. adj пастушачий, пастуший; perro - вівчбрка; 2. m пастах; 3. погбнич (каравану)] 4. мбшканець хйжі cabañil adj. тдив. cabañero 1; З cabañuela f 1. dim. de cabaña; 2. pí npo- гнбз погбди на рік по погбді пбрших два- надцятй днів січня або сбрпня (народний звичай в Іспанії і країнах Латинської Америки)] З.сліпйй (грибнйй) дощ; 4. ріЛ. Ам. пбрші літні дощі; 5. Л. Ам. зимовий дощ; andar (estar) cosiendo ~s діал. байдикувбти; бути без роббти cabaret m кабарб; кафешантбн cabarga ЇЛ. Ам. шкірянйй черевйк (взутий на копита волів) cabás /77 кбшик, кбшіль cabdal 1. adj. águila ~ орніт. ббркут; 2. іст. головнйй, провіднйй (про ЛЮДИНУ)] 3. /77 іст. див. caudal* 2
cabe* /771. удбр кулею (у грі, схожій на крокет)] 2. діал. щаслйвий вйпадок; - de pala щаслйвий вйпадок; dar - Л. Ам. надбти можливість; давати прйвід; dar un ~ завдавати шкбди (збитків); підривбти довіру cabe2 ргер іст. біля, пбряд; - el camino край дорбги
cabecares m рі етн. кабекбри (індіанці в Коста-Риці)
cabeceada ЛІ. Л. Ам. див. cabezada; 2 діал. див. cabeceo
cabeceado m нбтиск (у верхній частині літери при письмі пером) cabeceador 1. adj що хитбє головбю; 2. мор. несгійкйй (про судно)] 3. діал. що закидбє голову (про коняі)] 4. /77 іст. див. cabezalero cabeceamiento тдив. cabeceo cabecear 1. игхитбти (трусйти) головбю (на знак заперечення)] 2. дрімбти; кунЯти, клювбти нбсом; 3. підкидбти, закидбти гблову (про коня)] 4. (- sobre el ancla) хи- тбтися, 3a3HaeáTH кільовбї (подбвжньої) хитавйці (про судно)] 5. хитбтися; гойдб- тися; 6. діал. коливбтися (про рівень води врічц/); 7. і//писбти з нбтиском (у верхній частині літери)] 8. додавбти старб винб в молодб (для міцності)] 9. обшивбти (краї одягу)] 10. надв’язувати (панчохи)] 11.зб- рювати огріхи (на початку і в кінці поля)] 12. діал. зв’язувати пучкбми (листя тю- тюну)
cabeceo /771. хитбння головбю; 2. мор. кільо- вб (подбвжня) хитавйця; 3. ав. ббвтанка cabecera 1. /’головнб частйна, голбвка;
2. почбсне місце (за столом)] 3. узголів’я; libro de ~ настільна кнйга; 4. вйтік річки;
5. (~ de puente) військ, передмостовйй плацдбрм; передмостовб укріплення;
6. див. capital 3; 7. полігр. застбвка, віньєтка (укнизі)] 8. краї корінця кнйги; 9. с.-г. бгріх; 10. подушка; 11. почбток кнйги (рбз- ділу); 12. іст. див. cabezalero; 13. архіт. фасад (церкви)] 14. рі полігр. дерев’Яні клинй (для закріплення форми)] 15. m іст. див. caudillo; 16. діал. головб родйни; 17. гірн. бригадйр підривників cabecería ЛІ. завзятість, наполбгливість, упбртість; 2. перевбга
cabecero 1. adj іст. див. cabezudo 1; 2. m іст. головб роду; 3. іст. душоприкбзник;
3. одвірок, вбрхня частйна вікбнної рбми cabecidurez f упбртість, наполбгливість, завзятість
cabeciduro adj діал. упбртий, наполбгли- вий; твердолобий
cabecil /77 вблик (для носіння вантажів на голові)
cabecilla 1. fdim. de cabeza; 2. /77ватажбк, вожбк (повстанців)] 3. діал. сідбльна лу~ кб; 4. сот. нечепура; замазура; 5. нерозсудлива людйна, шиббйголова cabecista тдіал. шеф, дирбктор cabellado adj 1. світло-каштбновий; 2,іст. див. cabelludo
cabellar vi, -se 1. відпускбти (відрбщува- ти) волбсся; 2. одягбти перуку cabellera f 1. волбсся на голові, шевеліЬ- ра; 2. перука; 3. крбна (дерев); 4. хвіст ко- мбти; Cabellera de Bereníce астр. Волбсся Вероніки (сузір'я) cabello /771. вблос, волосбк; 2. (р) волбсся; - merino густб в’юнкб волбсся; 3. кукурудзяні рйльця; -(s) de ángel варбння з гарбузб; діал. вермішбль; Л. Ам. бот. ло- мйніс (різновид); en ~s іос. adv. з непо- крйтою головбю; з розпущеним волбс- сям; іст. незаміжня; asirse de un - вико- ристбвувати будь-якйй прйвід (наймбншу можливість); cortar (partir) un - en el aíre ловйти (схбплювати) на льоту; estar colgado de los ~s чекбти з тривбгою (із за- вмирбнням сбрця); estar pendiente (pender) de un - вйсіти на волосйні; llevar de un - сукбти мотузки з кого-н.; llevar (tirar) de (por) los ~s змушувати, тягнути за кб- мір, примушувати сйлою; no faltar un - комбр нбса не лідтбчить; no montar (importar) un - бути невбртим лбманої копійки; по tocar a uno en un (solo) - лбльцем не чіпбти кого-н.; podársele ahogar a uno con un - бути приголбмше- ним; ходйти як у вбду опущений; ропбг- sele a uno los ~е de punta, ponórsele а uno los -s tan altos стбти дйбом (про волосся)] traer por los ~s притягнути за волбсся (докази); tropezar en un - спіткнутися на рівному місці cabelludo adj\. волосбтий; довговолбсий, довгокбсий; кудлбтий; 2. покрйтий волбсся м; 3. ворсйстий, покрйтий вбрсом (п^- хом) (про рослини і плоди) cab«er* 1. і//вміщбтися, уміщбтися, вкла- дбтися; estos cuadernos no -en en mi cartera ці збшити не вміщбються у мбне в портфблі; el piano no cabe por la puerta піаніно не прохбдить у двбрі; no -е de pies нбгу нікуди лостбвити (при скупченні народу)] Яблуку ніде впбсти; esto поте -е en la cabeza це не вклацбється у мбне в голові; 2. бути якрбз, у міру (про одяг)]
3. виладбти на ^блю (кому-н.)] me cupo el honor de... мені вйпала честь...; 4. (а) діс- тавбтися, припадбти (на кожного)] 5. під- хбдити, годйтися; este artículo no -е en nuestro periódico ця стаття не підхбдить для нбшої газбти; 6. бути можлйвим (при- пустймим); todo -е все можлйво; по -е duda безлербчно; todo -е en бі від ньбго всьогб мбжна очікувати; він на все здбт- ний; 7. vt приймбти; припускбти; 8. іст. вміщати; no -е más донезмбги, до крбю; es simpática, que по cabe más вонб неймовірно симлатйчна; no - en la cosa бути розсбрдженим (розгніваним); по - en uno una cosa: eso no cabe en el він на це нездбтний, він на це не піде; no - uno en sí величбтися, лишбтися, бундіЬчи- тися; no - uno en sí de una cosa: no cabe en sí de alegría він несамовйто рбдий; по cabe en sí de gozo він розллйвся від задовблення
cabero adj іст.; Л. Ам. остбнній, збдній cabestraje m збірн. поводи, повіддя cabestrante тдив. cabrestante cabestrar vt одягбти недбуздок, обрбть cabestrear 1. игйти на пбводі (про тварину t); 2. vt діал. вестй на пбводі (тварину)]
3. Л. Ам. вестй стбдо; 4. діал. керувбти, управляти
112
cabio
cabestrería /і. майстерня з вйготовлення пбводів, мотузок (зконопель)', 2. лбвка, що торгує вйробами з прядива (конбпель) cabestrero 1. adj діал. покірний, слухняний (про тварину); 2. m торгбвець вйробами з прядива; 3. Л. Ам. погбнич худбби cabestrillo m 1. пербв’язь (для хворої руки)\ пов’язка; 2. ют. шййний ланцюжбк (прикраса)', 3. мор. брас, снасть cabestro m 1. пбвід; недбуздок, обрбть; 2. бик-ватажбк; 3. див. cabestrillo 2; llevar (traer) del - a uno сукбти мотузки з кого-н.; тягнути силоміць кого-н. cabete m металбвий наконбчник (на шнурках)
cabeza 1. /головб; 2. почбток, край; ~ de un camino почбток дорбги; estación de ~ кін- цбва стбнція; 3. голбвка (шпильки, болта, молотка, цвяха)', 4. вбрхній обріз, вбрхня крбйка корінця (книги); вбрхня частйна сторінки; 5. вершйна, верхівка; 6. джере- лб; почбток, похбдження; 7. головб, рбзум, здібності; hombre de buena (de gran) ~ людйна велйкого рбзуму; 8. головб, лю- динб; a tres pesos por ~ по три néco з кбж- ного (з людйни); 9. головб (одиницярахунку худоби)', rebaco de mil ~s стб^о в тйся- чу голів; 10. столйця, головнб місто; ~ de partido повітове (райбнне) місто; 11. діал. головб; népuji рядй (ходи); la - de una columna головб колони; і2. m керівнйк, начбльник; головб; el - de una organización керівнйк організбції; ~ de familia головб сім’ї (родини); - de flotilla мор. іст. командйр флотйлії; - de playa мор. ко- мбндувач ділянкою узбербжжя; mala ~ безрозсудна людйна, навіжбний; - mayor родоначальник; велйка худбба (віл, кінь, муті)', ~ menor дрібнб рогбта худбба; - moruna чорноголбвий кінь; ~ redonda йблоп, ббвдур, тблепень; ~ sonora мшзвукопри- стбвка, звуковйй блок; ~ torcida лицемір; ~ de ajo(s) часничйна; - de alcornoque дурень, дуббва головб; ~ de cartabón геом. мбнший кбтет; ~ de casa (de linaje) спадкобмець рбду; ~ de chorlito садбва (капустйна) головб; порбжня довббшка; ~ de fierro іст. підставнб осбба; ~ de gigante діал. сбняшник; - de hierro дурень; не- втбмна людйна; - de lobo Л. Ам. мотйв, прйвід, збчіпка; - de negro бот., діал. анб- на; латбття, водянб лілія; - de olla крбща частйна (крбщі пбрції) бльї; зоол. грйнда; - de perro бот. лютичний чистЯк; - de plátanos діал. грбно бананів; ~ de proceso юр. постанбва (рішення) суду про почбток слідства; ~ de puente військ, (передмосто- вйй) плацдбрм, (передмостовб) укріплення; ~ de sonido голбвка звукознімачб; ~ de tarro великоголбвий, пуголовок (про людину); 6. дурнб довббшка; - de testamento юр. почбток заповіту; ~ de turco цап відбувбйло; бот. гарбуз; flaco de ~ пустоголбвий; a la - іос. adv. на чолі (чого- н.)\ tocado de la ~ не при тЯмі; не всі вдома (у кого-н)\ a un volver de en volviendo la - вбрто лишб відвернутися...; de ~ іос. adv. напбм’ять; набсліп, стрімголбв; de mi (tu, su, etc.) - могб (твогб, йогб) вйнаходу, могб (твогб, йогб) влбсного написбння (авторства); en ~ з непокрйтою головбю, простоволбсий; в пбршу гблову; por su ~ іос. adv. своїм (влбсним) рбзумом; abrir la ~ проломйти гблову; aliar (levantar) - стб- ти на нбги, підвестйся (після хвороби); andársele la - крутйтися (про голові)', бути під загрбзою звільнення; bajar (doblar) la ~ беззапербчно підкорятися; підкорйтися, змирйтися; calentarle (que brarle) a uno la ~ набридбти (морбчити гблову) кому-н.; calentarse uno Іа~перевтбмлюватися, сушйти собі гблову; cargársele a uno la ~
обважніти, налйтися свинцбм (про голову)', dar con la ~ en las paredes обламбти зуби начому-н.; dar de ~зазнбти фібско; збанкрутувбти; dar en la ~ a uno змішбти (сплутати) кбрти кому-н.; dejar (poner) en - de mayorazgo юр. оголбшувати невід- чужуваним; descomponérsele a uno la ~: se le descompuso la cabeza він втрбтив рбзум, він збожевблів; encajársele (metérsele, ponérsele) a uno en la ~ una cosa: se le encajy en la cabeza він вбив (втовк- мбчив) собі у гблову; encasquetarle a uno en la ~ una cosa вдбрити чим-н. по голові кого-н.; 6. вбйти (втовкмбчити) кому-н. у гблову; escarmentar en ~ ajena вчйтися на чужйх помилкбх; hacer ~ очблювати; henchir (llenar) a uno la ~ de viento закру- тйти кому-н. гблову лбстощами; ir ~ abajo розорЯтися, зубожіти впбсти у злйдні; írsele a uno а - потьмбритися (пророзум)', закрутйтися (про голову, jugar la ~ діал. змйтися, втіктй; levantar (sacar) de su ~ una cosa складбти, вигбдувати, фантазу- вбти; llevar en la ~ зазнбти невдбчі, про- рахувбтися; meter - Л. Ам. вередувбти; упирбтися; meter a uno la - напоумити, утовкмбчити; вселити, переконати; вбйти кому-н. у гблову ¿що-н.); meter la - en alguna parte пролізти (пробрбтися, втбрти- ся) куда-н.; meter la ~ en un puchero упирбтися, наполягбти; стоЯти на свобму; meterse de - з головбю пітй (занурйтися, за- глйбитися) (в роботу, no levantar, uno ~ читбти (писати) без відпочйнку, скніти над чим-н.; лбдве нбги волочйти (тягбти) (про хворого)', не вилбзити зі злйднів; no tener (по haber) dónde volver la no tiene don de volver la ~ ніде (нікуди) гблову прихи- лйти; otorgar de ~ хитбти головбю (на знак згодіі)\ parar a uno en la ~ діал. змусити замбвкнути кого-н.; заткнути, затулйти рбта кому-н.; pasarle a uno por la ~ спбсти на думку кому-н.; pagársele a uno la ~ за- студйтися; perder (volvérsele a uno) la ~ збожевбліти, схибнутися з рбзуму; quebrantarle (quebrarle) a uno la ~ приббркати гордйню; морбчити гблову, набридбти кому-н.; quebrarse (romperse) la ~ сушйти гблову (над чим-н.)\ напол0гливо доби- вбтися, домагбтися (чого-н.)\ quitar a uno de la ~ una cosa переконбти; змусити вй- кинути з головй що-н.; romper a uno la ~ розбйти гблову кому-н.; морбчити гблову (набридбти) кому-н.; sentar la - брбтися за рбзум; subirse a la ~ вдбрити в гблову (про вино)', tener (mucha) - бути тямущим (з головбю); бути старбнним; б^ти розсудливим, мбти гблову на плбчах; tener mala ~ діяти (повбдитися) нерозсудливо; tener la - a las once (a pájaros) бути неувбж- ним, забудькуватим; дірЯва головб; бути легковбжним; вітер у голові; tiene la ~ como una olla de grillos у ньбго головб ббертом йде; tiene la ~ llena de aire у ньбго не всі вдбма; torcer la - захворіти; по- мбрти; сконбти; tornar (volver) - a una cosa увбжно (з повбгою) стбвитися до чого-н.; traer sobre su - a uno, una cosa віддавбти налбжне кому-чому-н.; vestirse por la ~ (una persona) одягбтися чбрез гблову (про жінку; про духовну особу)', volverse ~ Л. Ам. бути оглушеним (приголбм- шеним); - loca no quiere toca дурням закбн не пйсаний; la ~, blanca, у el seco, por venir і сйвий, та рбзуму нембє cabezada f 1. удбр головбю; 2. хитбння головбю (при дрімоті)', dar ~s дрімбти; клювбти нбсом; 3. кивбк головбю (на знак вітання); уклін; 4. мор. кільовб хитавйця, заривбння нбсом; 5. вуздбчка; - potrera прядив’Яна вуздбчка (для лошат)', 6. по- літр, каптбл; 7. голбвка (чобота)', 8. висо¬
чінь, підвйщення; 9. діал. див. capellada;
10. Л. Ам. лука (сідельна)', 11. діал. лбже (річки)', darse de ~s сушйти гблову (над чим-н.)', darse de ~s por las paredes бйтися головбю об стіну; pegar una - за- дрімбти
cabezaje m іст. подушне обкладбння по- дбтком
cabezal m 1. подушечка; 2. дбвга подушка (на всеузголів ’я); 3. вузькйй матрбц; 4. іст. сервбтка (для перев’язування рани при кровопусканні)', 5. зал. щокб; 6. зал. буферний брус; 7. тех. супорт cabezalero m юр. душоприкбзник cabezazo m див. cabezada 1 cabezo /771. вершйна горй; 2. горб; горб, пбгорб; 3. див. cabezón 5; 4. підводний кбмінь (з округлою вершиною) cabezón 1. adj див. cabezudo 2; 2. діал. міцний (про спиртні напої); 3. m aum. de cabeza; 4. спйсок платників податків; 5. кб- мір (сорочки); 6. кбмір, вйріз (сукні)', 7. див. cabezada 5; 8. діал. пуголовок; 9. р/ діал. бистрінь; ~ de cuadra (de serreta) вуздбч- ка; coger por los cabezones схопйти за кбмір; llevar (traer) de los cabezones a uno тягнути силоміць (на аркбні) кого-н. cabezonada /упбртість cabezorro /77 велйка головб cabezota 1. faum. de cabeza; 2. com. голо- вбнь (про людину)', 3. дурень; 4. adj великоголбвий; головбтий; 5. упбртий cabezudo 1. а^'великоголбвий; 2. упбртий, норовйстий, норовлйвий; 3. міцнйй (про вино)', 4. діал. згасбючий (про сигару); 5. m кабесудо (маскарадна фігура, що зображує великоголового карлика)', 6. іхт. лобб- нь (риба)
cabezuela 1. fdim. de cabeza; 2. вйсівки;
3. гуща, бсад (при бродінні вина)', quitar la - al vino (mosto) переливбти (зливбти) винб (після бродіння); 4. волошка; 5. бутон троЯнди; 6. бот. кбшик (суцвіття)',
7. com. пустб людйна
cabial тдив. cavial
cabiblanco т діал. велйкий ніж (що підвішується /JO ПОЯС})
cabida /і. місткість; dar ~ (a), tener ~ (para)
уміщувати; 2. плбща (земельноїділянки)', tener - en uno пасувбти (лйчити) кому-н.; tener uno (tjrajH) ~ con otro мбти вплив на кого-н., користувбтися повбгою у кого-н. cabido /77 межовйй знак; межа ділЯнки cabildada f 1. поспішне (необдумане) рішення (муніципальної ради, капітулуt);
2. зловживбння влбдою cabildante m Л. Ам. член муніципбльної рбди (капітулу)
cabildear и/1. інтригувбти, умишлЯти ли- xé; 2. діал. збивбтися в купу (про худобу) cabildeo /771. інтрйги; підступи; andar de ~s інтригувбти; 2. діал. скупчування стбда cabildero /77 інтригбн
cabildo /771. капітул (церковний); 2. му- ніципбльна рбда; муніципалітбт; 3. засідання муніципбльної рбди (капітулу);
4. зал засідань; 5. товариство взабмної допомбги (у рибалот)', 6. діал. див. cabildeo 2; 7. діал. бурхлйве зібрбння; метуш- нЯ, сум’яття
cabilla f 1. прут, стрйжень; пруткбва сталь;
2. болт; 4. кбчет; 4. мор. рукоЯтка штурвблу cabillo /77 бот. 1. черешбк (листка)', 2. квіт- конбс, квіткбве стеблб cabimento, cabimiento тдив. cabida 1 cabina /1. кабіна; будка; ~ del ascensor кабіна ліфта; ~ del teléfono (telefónica) телефбнна будка; cinematográfica кінобудка; 2. каюта
cabio /771. бблка, брус; 2. крбква; кроквйна їфбрма); 3. стелйна; 4. перемйчка двербй (вікнб)
113
cabizbajo
Ч
cabizbajo, cabizcaído adjz опущеною (похиленою) головбю; сумний, задумливий cabizcano ао/сивоволбсий, сйвий cabizchato т зоол. дельфін (різновид) cabla fflian. хитрість, підступність (у спра- вах),
cable /771. KaHáT; трос; ~ de cácamo (de lino) прядив'яний (льнянйй) канЯт; - de alambre дротянйй канЯт, трос; - de remolque буксйрний трос (канЯт); 2. якірний ланцюг; 3. мор. кабельтбв (міра довжини); 4. кЯбель, дріт; - aéreo повітряний кЯбель; - aislado ізольбваний дріт; - аіі- mentador кЯбель жйвлення, фідер; - apantallado екранбваний дріт; - de alta frecuencia високочастбтний кЯбель; - de alta (de baja) tensión кЯбель високої (ни- зькбї) напруги; - de antena антбнний сполучний кЯбель; - submarino підвбдний кЯбель; 5. див. cablegrama cableado 1. adjmim, кручений; alambre - вйтий (кручений) дріт; 2. геральд. вйтий (про фігуру на гербі); 3. тзвивЯння; - de alambres звивЯння канЯтів, виготовлення кЯбелів
cablear vtзвивЯти (скручувати) канЯт cablecarril т підвіснЯ канЯтна дорога cablegrafiar vi( vt) передавЯти каблогрЯму cablegrárico ^здійснюваний по підвбд- ному кЯбелю (про зв’язок); пбсланий по підвбдному кЯбелю cablegrama т каблогрЯма cablero adj. barco - кЯбельне судно cablista тдіал. хитрун, спрйтник cabo /771. кінбць; ~ de hilo кінбць нйтки;
2. зЯлишок, кінчик; ~ de vela недогЯрок;
3. черешбк (плоду, квітки); 4. рукоЯтка, ручка; - de azada рукоЯтка (ручка) мотй- ки; - de hacha топорйще; 5. текст, нйточ- ка; hilo a un - звичЯйна прЯжа; hilo a dos ~s здвбєна прЯжа; 6. невелйкий пакунок;
7. геогр. мис; 8. начЯльник, керівнйк; - de maestranza бригадйр; 9. край, межЯ, кінбць; 10.діал. пapáгpaф, рбзділ, глава;
11. мор. трос, кінбць; - de labor снасть;
12. капрЯл, єфрбйтор; - de cañón мор. командйр гармЯти; - de escuadra коман- дйр відділення; ~ de fila пpaвoфлáнгoвий (солдат); - de cuartel (de guardia) чергб- вий по рбті; - de mar мор. старшинЯ; - de ronda командйр нічнбго патруля; 13. рі прилЯддя туалбту; 14. рі нбги, мбрда, хвіст і грйва (коня); caballo blanco con ~s negros білий кінь з чбрними грйвою, мбрдою і ногЯми; 15. рі текст, кінці; 16. рі питЯння, тЯми (бесіди, доповіді); ~s negros чбрне волбсся, брбви, бчі (ужінки); - suelto непередбЯчена обстЯвина; невй- рішене питЯння; ~ de año панахйда в роковини смбрті; - de varas наглЯдЯч за кЯ- торжними заслЯнцями; а(І) - іос. adv. на- péum; al - de іос. ргер. чЯрез, після закінчення; al - de diez días чбрез дбсять днів, після закінчення десятй днів; al - de Dios os (te) salve багЯто рбків по тбму; al (hasta el) ~ del mundo на край світу; al - у а Іа postre; al - у al fin, al fin у аі - іос. adv. вр0шті-решт; de - а de - a rabo іос. adv. від почЯтку до кінцЯ; echar al - del trenzado звалйти на cé6e тягЯр, взЯти на cé6e відповідЯльність (за що-н.); en mi (tu, su) solo - ioc. adv. наодйнці з соббю, на самоті; без сторбнньої допомбги; por (el) - іос. adv. укрЯй, донезмбги; por піп gún - іос. adv. жбдним чйном, у жбдному вйпад- ку; estar (ponerse) al ~ (de la calle) розумітися на чому-н., збагнути суть; atar (juntar, recoger, unir) ~s намагатися розібратися в чому-н.; no consigo atar ~s у мЯне кінці з кінцЯми не схбдяться; dar - а una cosa довбдити до досконЯлості (обробляти) що-н.; dar ~ de una cosa покін-
чйти з чим-н.; зруйнувЯти (знищити) що-н.; estar (muy) al - бути прй смерті (дохбдити); llevar a(l) ~ (llevar hasta el ~) довестй до кінцЯ, завбршувати; вйконати, здійснйти; no tener ~ ni cuerda: по tiene ~ ni cuerda незрозуміло, як за це взЯтися; немЯ за що вчепйтися; tener al ~ del trenzado знЯти вздовж і пбперек, досконЯль- но вйвчити; al ~ de cien acos todos seremos calvos (salvos) - ні рЯдості вічної, ні суму нескінчЯнного cabombáceas fpi бот. латЯттєві cabortero adj діал. 1. складнйй; 2. норо- вйстий (про тварину) cabotaje ткаботЯж, каботЯжне плЯвання; buque de ~ каботЯжне судно cabra f 1. козЯ; - almizcle кабаргЯ; - montes (de España) дйка козЯ, іспЯнський тур; - de Angora ангорська козЯ; - montes de los Alpes альпійський козербг; 2. військ. баліста, камнемЯт; 3. діал. фальшйва грЯ- льна кістка; 4. Л. Ам. нечЯсна гра в кісткй;
5. Л. Ам. вйверт, хйтрість; 6. діал. лЯгка двокблка; 7. діал. кЯбра (монета вартістю в один сентаво); 8. діал. теслярські козла; 9. рідив. cabrilla 2; ~ saltante зірнйця; cargar (echar) las ~s змусити однбго платйти за всіх; валйти з хвброї головй на здорбву; meterle a uno las ~s en el corral нагнЯти стрЯху на кого-н.; ordenar la - отрймати кбристь (вйгоду); вйчавити все, що мбжна; la - siempre tira al monte скільки вбвка не годуй, він все у ліс дйвиться cabrado /стЯдо кіз
cabrahigal, cabrahigar m чагарникй дикої
СМОК0ВНИЦІ
cabrahigo m бот. лісовЯ (дйка) смокбв- ниця (дерево і плід)
cabre*ar 1. і//с0рдити, дратувЯти, чіплятися (до кого-н.); (déjame, no me -es! не виводь менб з терпіння!; 2. vi діал. стри- бЯти, підстрйбувати; скакЯти; 3.діал. вис- лизЯти, вивертЯтися (від переслідувача); А. діал. обмЯнювати, обдурювати; 5 .діал. ставЯти боязкйм (несмілйвим), боятися;
5. діал. завбдити ромЯни, шури-мури; -se
1. сЯрдитися, розпЯлюватися, злйтися;
2. сл. підбзрювати, не довірЯти; 3. діал. нудьгувЯти, сумувЯти
cabrera /1. пастушка (що пасе кіз); 2. дру- жйна козопЯса
cabrería /1. лЯвка з прбдажу козйного мо- локЯ; 2. загорбда для кіз cabreriza діал. 1. хатйна для козопЯса; 2. загорбда для кіз; 3. див. cabrera 2 cabrerizo 1. афюзйний; 2. тдив. cabrero1 cabrero1 /77 пастух, що nacé кіз, козопЯс cabrero2 adj Л. Ам. вразлйвий, обрЯзли- вий; дратівлйвий; ponerse - Л. Ам. лізти до плЯшки, рвЯти і метЯти cabres /77 рікЯбреси (індіанці в Колумбії) cabrestante т мор., тех. кабестЯн; верти- кЯльний коловорбт, шпиль; - de engranajes,- múltiple лебідка cabresteador adj діал. див. cabestrero 1 cabrestear 1. vt діал. приручЯти тварйну; 2. vi див. cabestrear 1 cabria f 1. підйбмні кбзла; тренбга (для піднімання вантаж}/); 2. лебідка cabriada /діал. стЯдо кіз (більше200голів) cabrilla /і. теслярські кбзла; 2. д/бпіки на ногЯх; 3. д/барЯнчики (на гребені хвиль); salta - чехардЯ (гра)
cabrillear vi 1. вкривЯтися барЯнчиками (про море); 2. переливЯтися, мерехтіти cabrilleo /77спінення, хвилювЯння; барЯн- чики (на морі) cabrio тдив. cabio 2 cabrío 1. ^козиний; macho - козбл; 2. т стЯдо кіз; 3. іст. козбл cabriola /1. кабрібль, балбтний стриббк;
2. пірубт; 3. перекидЯння, перевертЯння;
4. кабрібль (стрибокконя); 5. вйверткість, спрйтність (у справах); 6. діал. вйтівка, вйбрик
cabriolar и/підскЯкувати, підстрйбувати cabriolé /771. кабріолбт, двокблка; 2. автомобіль з вбрхом, що відкривЯється; каб- ріолбт; 3. плащ, пелерйна cabriolear vi див. cabriolar cabriolieta /77танцівнйк; танцюрйст cabrios /77д/кабрібси (індіанціу Венесуелі) cabrita /1. dim. de cabra; 2. див. cabra 2; 3. іст. шеврб cabritilla /шеврб
cabrito /771. козенЯ; 2. див. cabrón 2; 3. Л.
Ам. підмЯйстер, хлопчик; 4. діал. цап вщ- бувЯйло; 5. рідіал. кукурудзяні пластівці cabro /771. іст.; Л. Ам. див. cabrón 1; 2. діал. хлбпець, хлопчйна; 3. діал. полюббвник cabrón /771. козбл; 2. рогонбсець; рогЯч;
3. пбкидьок; скотйна; сволбта; 4. Л. Ам. сутенбр; влЯсник публічного будйнку cabronada f 1. підлість, мерзбтність, нй- цість; es una - це підло (нйцо); 2. сором; ганьбЯ
cabronazo тЛ. Ам. удЯр (палицею) cabruno ясігкозйний, козЯчий cabruñar vt діал. клепЯти косу cabuchón /77 Л. Ам., cabujón т кабошбн (коштовний камінь) cábula //7. Ам. див. cabala cabula /див. cabuya cabuleo тдіал. див. cabala cabulero adj 1. Л. Ам. хйтрий, лукЯвий, нещйрий; 2. діал. спрйтний, виверткйй cabulista Л. Ам. 1. adj див. cabulero 1; 2. т хитрун, шахрЯй cabulla f див. cabuya cabullería f див. cabuyería cabuya f 1. агЯва (різновид); 2. волокнб агЯви; 3. Л. Ам. мотузка з волбкон агЯви;
4. діал. кабуйя (ділянка землі =1118 м3);
5. див. cabuyería; dar - Л. Ам. зв’язЯти; ponerse en la - Л. Ам. збагнути суть; ро- зібрЯтися у чому-н.
cabuyal тдіал. див. cabuya 1 cabuyera f3&pH. мотузки (від гамака) cabuyería fMop. такелЯж caca /1. кЯка; 2. бЯка cacabear viкудкудЯкати (про куріпку cacaería fflian. шоколЯдна фЯбрика cacagual т діал., cacaguatal т діал., cacahual т плантЯція какЯо cacahuate1 тдив. cacahuete; no valer un - Л. Ам. копійки лЯманої не кбштувати cacahuate2 adj Л. Ам. рябйй, віспувЯтий (про людинУ)
cacahuatero тЛ. Ам. вуличний торгбвець арЯхісом
cacahué т бот. див. cacahuete cacahuero m Л. Ам. 1. влЯсник плантЯції какЯо; 2. фахівЯць з вирбщування какЯо;
3. експортбр какЯо
cacahuete m бот. арЯхіс, землЯний горіх (рослина і плід)
cacahuetero m продавЯць арЯхісу cacahuey тдив. cacahuete cacajao т Л. Ам. зоол. короткохвбста мЯвпа
cacalina /77. Ам. дрібнйця cacalo тЛ. Ам. дурість, нісенітниця cacalota f діал. борг, заборгбваність cacalote т 1. Л. Ам. див. cuervo 2; 2. діал. кукурудзяні пластівці (у цукрі); 3. 77 Ам. дурість, нісенітниця
cacamata /77. Ам. склбчниця, інтригЯнка cacao1 /771. бот. какао (дерево і плід); 2. какЯо (напій); 3. Л. Ам. шоколЯд; шоколЯд- ний напій; gran - діал. впливбва людйна; цабЯ; no haber quien le haga a ano - діал. не знЯти собі рівних; по valer un - копійки лЯманої (мідної) не кбштувати; tener mucho - діал. бути мужнім (рішучим)
114
cachete
cacao2 rrr. pedir - Л. Ам. просити поціди cacao3 m галаслива свЯрка, скандЯл cacaotado ad/що містить KaKáo cacaotal тдив. cacahual cacaotero m бот. KaKáo (дерево) cacaraco тдіал. див. cacareo cacaraña / 1. ослина; 2. Л. Ам. кривуля, карлючка
cacarañado adj А. віспувЯтий, рябий; 2. Л. Ам. нерозбірливий (про почерк) cacarañar vt\.діал. залинути віспини, ря- ботйння (про віспу)] 2. Л. Ам. відщйпува- ти, відколупувати; 3. діал. nncáTH нерозбірливо (нeoxáйнo) cacaraquear vi діал. див. cacarear 1 cacaraqueo тдіал. див. cacareo cacareador adj 1. що кудкудЯкає; що кукурікає; 2. хвалькуватий, фанфарЯнський cacarear 1. у/кудкудЯкати (про куркії] кукурікати, cnieáTH (пропівня)\ 2. хвастати, вихвалитися; 3. рознЯсити, трубйти, плестй
cacareo т 1. кудкудакання (курки)] кукурікання, спів (півня)] 2. хвастощі, похваляння
cacareroadj див. cacareador cacarico1 тдіал. див. cangrejo cacarico2 а$Л. Ам. затЯрплии, занімілий, задерев’янілий
cacarizo adj Л. Ам., cacaruso adj діал. див. cacaracado
cacaste т Л. Ам. див. cacaxtle cacatúa /какаду (папуга) cacatuidas fpi, cacatuidos т рі зоол. какаду' (сімейство)
cacaxtle m Л. Ам. 1. деревина páMa для носіння вантажів на спині; 2. nepeHOCHá клітка для домЯшнього nTáxa (в індіанців)] 3. скел0т (тварини) cacaxtlero тЛ. Ам. індіанець-разнЯщик cácea /лов рйби (зрухомого човна, судна) cacear vt змішувати, перемішувати (ковшем, половником) cacera1 /зрошувальний канал cacera2 їдіаіі. див. cacería 1 cacería /1. полювЯння; 2. здЯбич, мисливські трофЯЇ; 3. Л. Ам. дичинЯ; 4. картйна із зoбpáжeнням пoлювáння cacerina /патронтЯш cacerola /каструля
caceta /аптЯкарське сйто, аптЯкарський друшляк
cacica /1. дружйна касйка; 2. касйк, вождь плЯмені (жінка)
cacical ас/властйвий (пpитaмáнний) ка- сйку
cacicato, cacicazgo /771. сан касйка; 2. те- ритЯрія, підвлЯдна касйку; 3. влЯда кЯ- сика
cacillo т 1. малЯнька каструля; 2. діал. посудина з кокЯсового горіха cacimba /1. Яма не бЯрезі (длядобування питної води)] 2. відрб (що звужується догори)] 3. сачЯк (для рибного лову) ] 4. циліндр (капелю*)] 5. діал. див. casilla 7;
6. Л. Ам. ставбк, колЯдязь (для збирання дощової води)] 7. діал. вйїмка в дЯреві (для збирання дощової води) cacique m 1. касйк, кацйк (вождь, старійшина індіанського племені); 2. касйк; ве- лйкий землевлЯсник; місцЯвий ватажЯк caciquear иггосподарювЯти, верховЯдити caciquería їзбірн. 1. касйки, кацйки; 2. міс- цЯві вожді
caciquil adj що стосується касйка caciquismo m касикізм; влáдa (деспотйзм, тиранія) касйків
caciquista 1. ао^характЯрний для касйка; деспотйчний, тиранічний; 2. сот. прибічник, -ця влЯди касйків cacito т діал. 1. металЯвий глек (з ручкою)] 2. підборіддя
cacle /771. Л. Ам. кЯкле (сандалія з сиром'ятної шкіри)] 2. Л. Ам. взуття; 3. діал. кЯпеїдь
caco1 /77спрйтний злЯдій caco2 /77тютя, ганчірка, слинькЯ caco3 тдіал. бот. кокбсова слйва (плід) cacoetes /77 1. noráHa звйчка; 2. погЯна схйльність
cacofonía /какофЯнія cacofónico adj какофонічний cacografía /6e3rpáMOTHe написЯння cacomixtle, cacomiztle m Л. Ам. зоол. какоміцлі, котячий єнот cacona їдіал. нарядний костюм (дитини) cacoquimio m похмура (cyMHá) людйна, меланхЯлік
cacorra їдіал. пeчáль, смуток, сум cacorro тдіал. 1. педерЯст; 2.боягуз.бЯба cacreco adj Л. Ам. 1. бродячий; безпритульний; 2. старйй, знбшений; непридЯт- ний; 3. непотрібний, мápний cactáce«o, cácte*o бот. 1. ао/кЯктусовий;
2.: -as fpi KáicrycoBi
cacto /77 Káioyc; - cochiniiífero кошенільний кактус
cacuja їдіал. вершки
cacumen m 1. іст. підвйщення; nárop6;
2. пронйкливість; далекоглядність cacuminal абілінгв. какумінЯльний, цере- брЯльний
cacuro тдіал. 1. осйний рій; 2. осйне гніздЯ cacha1 /1. (рі) щoкá рукоЯтки (холодної зброї)] 2. задня ніжка (зайця, кролика)]
3. див. cachete 2; 4. рідіал. сіднйці; зад;
5. Л. Ам. рукоЯтка, колбдка (ножа)] В. діал. застЯва; 7. діал. зухвЯлість; 8. Л. Ам. об- мЯн; 9. діал. бот. квебрЯхо; кебрЯчо;
10. діал. кЯча (монета вартістю20,40або 50 сентаво)] 11. діал. грбші; a medías -s іос. adv. Л. Ам. весЯлий, під грЯдусом; hacer - діал. турбувЯтися, добивЯтися, досягЯти; 6. діал. передрЯжнювати; залякувати; hasta las -я іос. adv. доне- змЯги. дЯлі нікуди, донЯсхочу
cacha2 /1. Л. Ам. див. cuerno 1; 2. діал. див. cuerna 1; 3. діал. дерев’Яна скрйня;
4. діал. шпбра (бійцівського півня) cachaba їдив. cachava cachabo тдив. cachavo cachaciento діал. 1. adj незворушний, флегматйчний; 2. /77флегмЯтик cachaco 1. adj діал. галЯнтний, послужливий (про молоду людину)] 2. діал. франтівський, чепурйстий; 3. діал. поліцЯйсь- кий; 4. /77 рі завиткй, кучЯрики (на лобі і скроня*)
cachacura їдіал. див. cachaquería cachachear іїдіал. бйти пЯлицями cachada /1. Л. Ам. див.сотаба] 2. Л. Ам. насмішка, колючість, уїдливість cachaderas fрідіал. інтуїція, натхнЯння cachado m колЯда, розпйляна уздбвж cachafaz adj Л. Ам. жвЯвий, меткйй; шах- раювЯтий
cachafo тЛ. Ам. недбпалок сигЯри cachagua /У7. Ам. стік для нечистбт, стічнЯ трубЯ
cachalandaco adj діал. обірваний, в лахмітті
cachalote т зоол. кашалбт cachamenta /1. діал. див. cornamenta;
2. діал. ламЯння, руйнувЯння cachano т біс; llamar a Cachano мЯрно (дарЯмно) просити
cachaca /діал. 1. жарт; рбзіграш; 2. на- бридЯння, надокучЯння cachacar, cacnacear vt діал. жартувЯти; розігрувати
cachacero діал. 1. adj глузлйвий, жартів- лйвий; 2. /77 насмішник, жартівнйк cachapa /діал. булочка з кукурудзяного бЯрошна
cachapucha /мішанйна, суміш cachaquear vi діал. вихвалятися cachaquería їдіал. щЯдрість cachar vt 1. розбивЯти, розкЯлювати;
2. розпйлювати (розкЯлювати) уздЯвж (колоду)] 3. відкривЯти грЯбені (при повторній оранц)] 4. Л. Ам. здобувЯти, діс-1 тавЯти; 5. Л. Ам. заставЯти зненЯцька;
6. Л. Ам. поцупити у батьків (про дітей)] 7. | Л. Ам. брЯти, хапЯти; 8. діал. схопйти, вчепйтися; 9. Л. Ам. висміювати, насміхЯ- тися; 10. Л. Ам. буцати; 11. Л. Ам. ловйти на льоту (кинутий предмет)] 12. залицятися, воркотЯти (про закохани*) cacharpari m 1. Л. Ам. іст. прощЯльний вЯчір, гулЯнка (вечірка) на честь від’їжд- жЯючого; 2. діал. тЯнці на прощЯльному вЯчорі
cacharpas fpi 1. Л. Ам. нарЯдний Ядяг (у гаучо)] 2. Л. Ам. домЯшній крам; 3. діал. рознЯшені старі черевйки cacharpaya їдіал. див. cacharpari cacharpearse діал. 1. виставляти напЯ- каз, вихвалятися (вбрання^)] 2. придба- вЯти домЯшній крам, завЯдити (собі) cacharpero тдіал. лахмітник cacharrazo т 1. удЯр (яким-н. предметом)] 2. велйкий ковтЯк (вина) cacharrear \гіЛ. Ам. саджЯти у в’язнйцю cacharrería /гончЯрна лЯвка cacharrero /771. торгЯвець гончЯрними виробами; 2. діал. бродЯчий торгЯвець, роз- нЯщик
cacharro m 1. пЯсуд; посудина; гЯрщик;
2. бйтий пЯсуд; черепЯк; 3. барахлЯ, непЯ- тріб, мЯтлох; 4. мЯтлох; розвЯлина; посудина; колимЯга (про автомобіль)] 5. діал. дрібнйця, дрібнйчка; 6. Л. Ам. в’язнйця cachaspari тдіал. див. cacharpari cachava /1. качЯва (дитяча гра в м'яч)]
2. ключка; 3. див. cayado cachavazo /77удЯр ключкою (пЯлицею) cachavo /77товстЯ сучкувЯта пЯлиця cachaza / 1. повільність, немотЯрність; флегматйчність; tener - бути флегматйч- ним; 2. горілка з мелЯси (пЯтоки) cachazo т Л. Ам. див. cornada cachazudo 1. ао/повільний, неметкйй, не- спрйтний; флегматйчний; 2. т флегмЯ- тик; 2. діал. гусениця (шкідника тютюнУ) cache1 діал. 1. adj неохЯйний, нечепурний; 2. позбЯвлений смаку (про манеру одягатися)] 3. m нечепура; 4. нЯсмак (в одязі)
cache2 /77 зЯкуток, затйшна місцина cachear vt 1. обшукувати (з метою вилучення зброї)] 2. Л. Ам. див. comear cachelos /77 рідіал. качЯлос (страва з картоплі, м'яса або риби і стручкового перцю) cachemir m, cachemira їдив. casimir cachencha fqian. 1. дурЯпа; 2. насмішка, колючість, уїдливість; знущЯння, глузу- вЯння; hacer - насміхЯтися, знущЯтися cachencho m діал. дурень, йЯлоп, тЯле- пень
cacheo /771. особйстий Ябшук; 2. діал. див. cornada
cachera /1. качЯра (одяг з грубошерстої тканини з довгим ворсом)] 2. діал. див. cacha2 4; 3. діал. повія cachería /1. Я Ам. торгівля дріб’язком;
2. Л. Ам. нЯсмак (в одязі) cachero adj 1. діал. брехлйвий; 2. діал. що жебракує, випрЯшує; 3. Л. Ам. старЯнний, ретЯльний; 4. діал. насмішкуватий, глузлйвий
cacheta /язичЯк замкЯ cachetada /Я. Ам. лЯпас cachetazo m 1. Я. Ам. лЯпас; 2. діал. ковтЯк cachete /771. удЯр кулакЯм по голові (по облйччю); 2. товстЯ (кругла) щокЯ; 3. див. cachetero12
115
cachetear
cachetear 1. vt діал. бити іІулакбм по голові (по обличчю); 2. vi Л. Ам. підкидбти гб лову, вертіти головбю (про коня) cachetera /діал. див. carabina cachetero1 т 1. корбткий кинджбл; 2. ніж для заббю худбби; 3. качетбро (тореро,
І що добиває бика кинджалом); 4. вбивця (що завдає останнього смертельного удару); 5. діал. качетбро (срібна монета вартістю в 20 реалів) cachetero2 1. adj діал. дрібний (про злодія); 2. діал. туго згбрнутий (про сигарУ)',
3. m кишенькбвий злбдій cachetina /1. бійка; 2. збірн. стусани cachetón 1. adjЛ. Ам. див. carrilludo; 2. діал. гбрдий; пихбтий; 3. Л. Ам. зухвблий, безсо- рбмний; 4. діал. симпатйчний; 5. тдіал. див. cachetada
cachetudo adj див. carrilludo cachi /77 Л. Ам. 1. поліцбйський; 2. шпик cachibajo adj діал. 1. див. cabizbajo; 2.кри- вйй (про меблі) cachica тдіал. чорт, диЯвол cachicambo тдіал., cachicamo тЛ. Ам. зоол. броненбсець
cachicán 1. афсйтрий, спрйтний; 2. тдив. capataz 2; 3. хитрун, спрйтник cachicubo тЛ. Ам. ббчка для вин0 cachicuerno adi з рукояткою з póry (про холодну зброю)
cachicha f діал. роздратувбння, досйда, прйкрість; гнів
cachidiablo т біс (маскарадна фігура) cachiflín тдіал. вертушка (ракета) cachiflorear гідіал. говорйти комплімбнти (жінці)
cachifo /771. діал. хлопчйсько; 2. діал. но- вонарбджений; 3. Л. Ам. учень молбдших KnáciB
cachifolar гідіал., cachifollar і^принйжу- вати
cachigordo adj круглбнький, товстбнький cachillada /'приплід, окіт, понбс cachimán /77Сх0вок, притулок; Hopá, барліг cachimba f 1. Л. Ам. див. cachimbo 1; 2. неглиббкий колбдязь; 3. Л. Ам. кринйця, джерелб; 4. діал. див. cacimba 1; 5. Л. Ам. гільза патрбна; 6. діал. сл. револьвбр; 7. діал. простблюдинка, плеббйка; fregar la - діал. допікбти, дошкуляти; encenderle а uno la ~ відлупцювбти cachimbazo тЛ. Ам. 1. удбр (предметом); лЯпас; 2. пбстріл; 3. ковтбк винб cachimbo т\.Л. Ам. курйльна люлька; 2. діал. жандбрм; 3.діал. музикбнтик; А.діал. невелйкий цукрбвий завод; 5. діал. простолюдин, плеббй; chupar - діал. курйти ліЬльку; 6. смоктбти пблець (про дитинУ) cachina /1. діал. галун; 2. діал. сусло (виноградне)
cachinflín тдіал. див. cachiflín cachipolla /(звич0йна) подбнка, однодбн- ка (метелиії)
cachiporra 1. adj діал. хвалькувбтий, чванлйвий; 2. /булавб; пблиця; 3. interj див. caramba
cachiporrazo m yqáp булавбю (пблицею) cachiporrearse діал. зазнавбтися, вели- чбтися, задирбти нбса cachiporreo m діал. зарозумілість, чван- лйвість
cachiporrero тдіал. див. cetrero1 cachiqueles т рі качикбли (індіанці в Гзатемалі)
cachiri /77, cachiri m діал. качйрі, качирі (спиртний напій з юки або бататі) cachirula їдіал. в’язана мантйлья cachirulear vt m нашивбти шкіру, збмшу (на брюки для верхової їзди) cachirulo /771. карбфа, плЯшка; посудина для спиртнйх напбїв; 2. невелйке трищб- глове суднб; 3. стрічка (що прикрашає би¬
ка)', 4. кохбнець; 5.ріал, невелйка посудина; 6. діал. чоловіча головнб хустка (у селян)', 7. діал. папербвий змій; 8. Л. Ам. нашйвка зі шкіри, з0мша (на брюках для верхової їзди)', 9. діал. лбтка (на одязі) cachito /771. діал. див. cacho3 2,9; 2. діал. грбльні кісткй; 3. діал. див. cacho3 2, 6 cachivache m 1. штукбвина; 2. (рі) непбт- ріб, мбтлох, лахміття; 3. нікчбмність, ніщо; пішбк; 4. діал. дрібнйчка cachivachería f діал. 1. мбтлох, лахміття;
2. крамнйця лахмітника cachivachero тдіал. лахмітник cachiveo тЛ. Ам. канбе cachivos /77д/качйви (індіанці в ПерУ) cachizo adj. madero - колбда для розпй- лювання
cacho1 /77 1. шматбк; клбптик; обривок; улбмок; скйбка (хліба)', 2. Káno (карткова гра)
cacho;: пі голбвль (риба) cacho31. нахйлении, опущений вниз;
2. /77 Л. Ам. див. cuerno 1; 3. діал. кбтяг (грбно) банбнів; 4. діал. дрібнйчка; 5. діал. лежблий Toeáp; 6. діал. грбпьні кістки; 7. Л. Ам. склЯнка для грбльних кістбк;
8. діал. рогблик (булочка)', 9. діал. жарт, насмішка; 9. Л. Ам. небилйця, вигадка, ббйка; 10. діал. обмбн, шахрбйство; echar - діал. випереджбти, перевбршу- . вати; empinar el ~ діал. заливбти бчі; estar libre (fuera) de ~ бути недосяжним для бикб (про тореро); 11. бути у безпбці; raspar el - діал. прочйстити гбрло, відкб- шлятися; raspar el - a uno діал. влашту- вбти прочухбнку, нбгінку; tirar al ~ діал. кйдати жбреб
cachola їдіал. див. cabeza 1, 7
cachón1 тЛ.(рі) прибій; 2. невелйкий во-
допбд
cachón 1. adjЛ. Ам. рогбтий, довгорбгий;
2. тдіал. дорбслий бик cachón3 adj див. cachondo cachondear vt\. Л. Ам. лапати (жінку);
2. діал. пожартувбти cachondearse підсміюватися, жартувбти cachondeo т жарт, насмішка cachondez /"хіть cachondo adjyxmm cachopín тдив. cachupín cachorra їдіал. м’якйй капелюх cachorrear 1. vt діал. зачіпбти, вражбти;
2. vi діал. дрім0ти; клювбти нбсом; 3 .діал. шукбти сварки; задирбтися cachorreña їдіал. 1. див. cachaza 1; 2. рі качорреньЯс (суп з часником, перцем і рослинною олією)
cachorreo т 1. діал. насмішка, зубоскб- льство; знущбння; 2. діал. див. cabeceo 1 cachorrero adj діал. надокучливий, на- стйрливий, нав’язливий (про людину) cachorrillo т кишенькбвий пістолбт cachorro 1. adj діал. грубий, неотбсаний; впбртий; зухвалий; 2. т щенЯ; 3. дитинчб (тварини); А. діал. щенЯ, молокосбс; 5. див. cachorrillo
cachua, cachúa f діал. качуа (народний танець)
cachucha /і. невелйкий тримісний чбвен;
2. іст. флбтський кашкбт; 3. качуча (анда- лузькій народний танець і пісня)', 4. діал. лЯпас; 5. діал. папербвий змій (у формі мішечка); 6. діал. невелйке судно; 7. діал. горілка (з цукрової тростини)', 8. Л. Ам. коктбйль (з різних лікерів)', 9. діал. ставка (у картковій грі)
cachuchear і^пбстити, бблувати cachuchero m 1. кашкбтник; капелюшник;
2. продавбць кашкбтів (капелюхів); 3. сл. злбдій (що крадб зблото) cachucho1 m 1. качучо (міра рослинної олії—0,08л)', 2. голечник; 3.див. cachu¬
cha 1; 4. див. cachorro 2,1; 5. іст. гільза; 6. діал. їжа на день; 7. сл. зблото, золотб монбта
cachucho2 m діал. іхт. качучо (цінна промислова риба)
cachudo 1. adj Л. Ам. рог0тий, з велйкими рогбми; 2. діал. спрйтний, виверткйй; 3. Л. Ам. похмурий, злий (про вираз обличчя); А.ціал. багбтий, замбжний; 5. тдіал. багатій, товстосум; 6. діал. біс cachuela1 f 1. качубла (печеня з ліверу свині і кролика)', 2. зоб (у птахів)', estar de - заколбти свиню cachuela2 /’бистрин0, бистрінь cachuelear vi діал. перебив0тися випад- кбвим заробітками cachuelo1 /77 єлбць (риба) cachuelo2 тдіал. чайові cachufo тдіал. бійцівський півень cachumbambé тдіал. гбйдалка cachumbo т 1. твердб шкаралупа дбяких плодів (з якої роблять посуд)', 2. діал. лбкон
cachupanda f\.див. cuchipanda; 2.діал. див. comistrajo
cachupín /77 качупйн (прізвисько іспанців, що переселилися до Північної Америки) cachupinada /гулЯнка cachurear vi ч. рйтися у смітті cachureco 1. adj Л. Ам. вйкривлений, пе- рекбшений, кривйй; 2. діал. поббжний, богомільний, богомбльний; 3. діал. кон- серватйвний (у політиці)', 4. m діал. кон- сервбтор (у політиці)
cachureque adj, m Л. Ам. див. cachureco 3,2
cachureto adj діал. див. cachureco 1 cachurra1 їдіап. див. cachava 1, 2 cachurra2 їдіал. крамнйчка cachurra3 їдіал. цукбти з гуайЯви cada1/77ялівбць
cada2 adj кбжен, всЯкий; ~ tres horas (чб- рез) кбжні три годйни; а ~ estudiante кбж- ному студбнту; - día щодня, щодбнно; de ~ día (mes, año) щодбнний (щомісячний, щорічний); ~ cual, ~ uno, ~ quisque кбжен, всЯкий; ~ vez щорбзу, збвждй; ~ (vez) que loe. conj. кбжного рбзу, колй; завжди, колй; щорбзу, як; ~ cuando que іос. conj. щорбзу, як; після тбго, як^ а ~ paso іос. adv. на кбжному крбці, постійно; ~ día más + прикм. чим дблі + прикм. у порівн. ст.\ все + прикм. і + прикм. у порівн. ст:. ~ día más alegre все веселіше і веселіше; ~ día mejor (peor) д^едблі крбще (гірше); все крбще і крбще (гірше і гірше)
cadahalso m 1. див. cobertizo 2; 2. іст. див. cadalso
cadalecho m діал. плбтена лежбнка, ле- жбнка з гілбк
cadalso m 1. трибуна; 2. ешафбт; 3. іст. дерев’яний бастібн cadacal adj іст. щорічний cadacego adj 1. іст. див. cadañal; 2. що щорічно плодонбсить (про рослини) cadacer«o 1. adj однорічний, річнйй; plantas ~as однорічні рослйни; 2. річнйй; 3. що щорічно нарбджує (про тваринуt); 4. / cá- миця, що даб щорічний приплід cadarzo m 1. шовк-сирбць; 2. оболбнка шовковичного кбкона; 3. діал. шовкбва стрічка
cadáver m труп
cadavérico adj 1. трупний; 2. блідйй cadaverino афЛ.див. cadavérico; 2. зоол. трупоїдний cade тдив. cada1
cadejo /771. пбсмо (волосся)', 2. мотбк (ни- тоії)\ 3. збірн. нйтки (для виготовлення шнура)', 4. Л. Ам. шевеліЬра, грйва; 5. діал. чудбвисько (з рогами і копитами)
116
caguama
cadena /1. ланцюг, ланцюжбк; - articulada тех. шарнірний ланцюг; ~ de amarre буд. áнкepний ланціЬг; - de reloj ланцюжбк для годинника; - de transmisión (de mando, impulsora) тех. прйводний ланцюг, ланцюгбва передбча; - sin fin, - transportadora тех. конвбєр; транспортбр; desintegración en ~ фіз., хім. ланцюгбва ребкція; en а Іа - конвбєрний; 2. ланцюг, ряд, низка; ~ de acontecimientos низка подій; 3. колбна кбторжників у кайданах; 4.бон {у гавані, порт^у, 5. (~ de agrimensor) землемірний ланціЬг; 6. ланцюги, окбви; 7. буд. зв’язбк; кріплення; 8. буд. бик; пілбн; стовп; 9. (~ perpetua) довічне ув’язнення; 10. ланціЬг (остання фігура ригодонУ)\ 11. геол. гірський ланцюг; 12. хім. ланціЬг; ~ cerrada (abierta) закрйтий (відкрйтий) ланцюг; 13. діал. ланцюжбк (вишивка)\ estaren - бути прикутим ланцюгбм, бути закутим у кайдбни (у в’язниці); бути прикутим, сидіти як на ланцюзі; tirar la ~ діал. перервбти роз- мбву (переговбри) (підяким-н. приводом) cadencia / 1. літ., муз. рбзмір, ритм, ка- дбнс; 2. муз. кадбнція; 3. темп, частотб cadenciado adj див. cadencioso cadenciar vt діал. додав0ти ритмічність {віршу, фразі)
cadencioso adj 1. ритмічний, розмірений;
2. милозвучний, благозвучний cadenear vt вимірювати землемірним ланцюгбм
cadenero /771. землемір; 2. діал. припряжний кінь
cadeneta /і. ланцюжбк (у в’язанні)', 2. па- пербвий ланцюжбк (святкова прикраса) cadenilla /ланцюжбк {прикраса збруї) cadente adj 1. хисткйй, нестійкйй; 2. що розвблюється; що руйнується; 3. див. cadencioso
cadera /1. стегнб; 2. рідив: caderillas caderillas /д/каркбс для криноліну caderón adj діал., caderudo adj що мбє ширбкі стбгна
cadetada /хлоп’яцтво, легковбжність cadete /771. кадбт, юнкер; 2. курсбнт {військового училища); 3. діал. учень комерційної шкбли; 4. діал. посйльний, розсильний; hacer el - чинйти легковбжно, дитиніти
cadillo /771. реп’йх; 2. борбдавка; 3. діал. ворсинки, пух {урослин)', 4. рі текст, тверді ниткй оснбви; 5. злюка, колюча людйна cadmía / хім. металбвий сублімбт, бкис цинку з дбмішками кбдмію cádmico adj хім. кбдмієвий cadmio m хім. кбдмій cadoce, cadoz m nicKáp cadozo /77 водовбрть
caducar vi\. заговбрюватися; страждбти старбчим слабоумством; 2. втрач0ти чйн- ність {про закон)', 3. застарівбти, вихбди- ти зі вжйтку (з мбди); pyйнyвáтиcя (від старості), занепадбти caduceo тміф. кадуцбй, жезл Меркурія (в давнину символ миру, тепер емблема торговлі)
caducidad /1. втрбта чйнності (закону,
2. старбзність, нбмічність
caduco adj 1. старбзний, нбмічний; віджй- лий; 2. що onafláe щорбку (про листя)',
3. недовговічний; 4. лінгв. випаднйй (про звуй)\ 5. анат. навколоплідний caduquez /старбзність, дрбвність caduvés /77д/кадувбси (індіанці в Південній Америці)
caedizo 1. adj нестійкйй, хисткйй; 2. див. caduco 2; 3. mfi. Ам. див. colgadizo 2 caer* 1. vi 1. падбти, вал йтися; ~ al (en el) mar впасти у мбре; - del tejado впбсти з дбху; - a los pies de uno впасти до ніг ко¬
го-н.; - de espaldas впбсти на спйну; - de plano впбсти плйском; hacer ~ повалити;
2. пбдати, нахилятися, валйтися (про стіну); 3. пбдати, випадбти; лізти (про волосся, шерсть)', 4. пбдати, опадбти, обси- пбтися (про листя, квіти)’, 5. пбдати, звисб- ти, спадбти (про волосся, одяг)\ 6. попбс- тися, потрбпити (у пастку, в капкан)’, 7. опинятися; потрапляти; 8. (bajo) підпадб- ти (під що-н.)\ ~ bajo la tutela de uno опи- нйтися під чиєю-н. опікою; 9. (en) впадбти; ~ en el abati miento засумувбти; ~ en el infan tilismo впбсти у дитйнство, здитй- ніти; 10. лягтй; бути повбленим (перемб- женим); здавбтися, підкорятися; cayó la dictatura диктатуру повблено; hacer - al gobierno повалйти уряд; 11. втрачбти сйли (здорбв’я), слабіти, здавбти, марніти;
12. блЯкнути (про фарби)', 13. слббшати (про вітер)', 14. (en) розуміти, збагнути (значений)', з’ясбвувати; ahora caigo (en la cuenta) тепбр я розумію знбчення; 15. випадбти, діставбтися, довбдитися; Іе cayó el primer premio йому дістблася пбрша прбмія; le cayó un buen empleo він отрймав гбрну посбду; 16. вихбдити, дивй- тися (про вікно, дверіу, 17. знахбдитися, бути розташбваним; la tienda cae al final de la calle магазйн знахбдиться в кінці вулиці; 18. випадбти, припадбти (про да- тгі)\ la fiesta cae en viernes свЯто припа- дбє на п’ятницю; 19. добігбти кінцЯ, закінчуватися, завбршуватися (про день)', 20. траплятися; 21. несподівано з’явйтися, нагрянути; 22. полягти, загинути (на фронті)', ~ en la lucha полягти (загинути) у борні; 23. зазнати краху, провалитися; 24. (sobre) нападати, кидатися (на кого-н.)\ 25. vt зронити; 26. М. застати, застукати; - bien (mal) (una persona) бути добре (погано) прийнятим (про кого-н.)\ справити хороше (погане) враження; ~ bien (una cosa) сподобатися, бути до душі; пасувати, бути до лиця (про сукню)', ~ por defuera не завдавати ніякої' шкоди; не турбувати; ~ que hacer навалюватися, звалюватися (про справу, роботу); з’являться (про клопоти, труднощі); dejar - впустити, виро- нити, випустити з рук; зронити (врозмові)', dejarse - сісти, гепнутися; падати духом, поринати в тугу; зрідка показуватися (де-н.)\ заглядати (куди-н.)\ dejarse - соп una cosa несподівано сказати (зробити) що-н.; викинути штуку (коника); розщедритися (на певну суму), відвалити; cayendo ó levantando з перемінним успіхом; то краще, то гірше (про стан хворого)', al - de la hoja (de la campana) toe. adv. пізно восени; el que no cae, no se levante не помиляється той, хто нічого не робить; на помилках вчаться; estar al - : está al ~ от-от (зараз) повинно статися (що-н.) caerse* 1. див. caer 1, 2, 3, 4; 2. падать (валиться) с ног (отусталости)', ~ de suyo (de si mismo) розвалитися під власною вагою; eso se cae de suyo (de si mismo) само собою зрозуміло; ~ muerto de... помирати від... (co...); - muerto de risa помирати зо сміху; no tener dónde ~ muerto не мати ні кола, ні двора cafagua / діал. рідка (слабка) кава cafar viжарг. драпати, давати дьору café /77 1. див. cafeto; - cimarrón Дом.Р. дике кавове дерево; 2. кава (зерна, напій)’, ~ exprés кава-експрес; ~ canalla кава низької якості; - carretero Куба міцна кава; - solo (negro) чорна кава (безмолока)', sucedáneo del ~ замінник кави, сурогат кави; З.кафе; кафетерій, - cantante (concierto) кафешантан; 4. М. рев, пхинькання (дітейу, 5. Арг., Ч. нагінка, натруска cafeina fхім. кофеїн
cafeol /77, cafeona fxiM. кафеоль caferia /село; хутір cafetal /77 кавова плантація cafetalero 1. adj який володіє кавовою плантацією; 2. m власник кавової плантації
cafetalista com. Куба власник, -иця кавової плантації
cafetear vtApr. вичитувати, давати нагінки cafetera /1. кавник; ~ eléctrica електрична кавоварка; ~ expréi експрес-кавоварка;
2. хазяйка кафе 3. продавщиця кави;
4. драндулет
cafetería /1. див. café 3; 2. Ам. магазин з продажу кави
cafetero 1. кавовий; 2. m робітник на кавовій плантації; 3. хазяїн кафе; 4. продавець кави
cafetín /771. dim. de café 3; 2. Ам забігайлівка
cafeto /77 кавове дерево cafila /хмара, тьма (людей, возів) cafiroleta f Куба кафіролета (страва з ма- ніоки, тертого кокосового горіха і цукру) cafre 1. adi кафрський; 2. варварський, жорстокий; 3. грубий, невихований; 4. m кафр; 5. варвар; 6. грубіян, нечема caftan /77кафтан
cafuche adj Кол. 1. погано приготований, рідкий (про кав/)', 2. поганий (про тютюгі) cafuinga m Куба рідка (слабка) кава cagaaceite m зоол. деряба cagachín m 1. комар (різновид)', швейка, цистикола (птаКу, 2. паршивець, паскуда cagada /1. жарг. випорожнення; 2. випо- рожненя, кал; 3. промашка (вякій-н. справі)', vete a buscar la ~ del lagarto іти на всі чотири сторони, щоб і духу твого тут не було
cagadero m відхоже місце cagadilla /1. dim. de cagada; 2. M. яєчка (комаКу, ~ de gallina Куба онцидіум (квітка)
cagado adj жарг. боягузливий, малодушний
cagajón m кінський гній cagalaolla m блазень (маска) cagalar /77/ tripa del ~ пряма кишка cagalera /1. пронос; 2. Кол. див. cagalar cagalitroso adj брудний, забруднений, вимащений
cagaluta їдив. cagarruta cagamuja f6or. молочай чини (чиноподіб- ний)
cagancia /див. cagalera 1 cagandando com. див. cagón 2 cagantina ЇДом. P. 1. пронос; 2. програш, поразка (у грі)
cagaoficios com. літун (про людині) cagaprisas com. метушлива людина cagapuesto m Екв. непосида cagar 1. (\гі)жарг. випорожнятися; 2. ^зіпсувати, спаскудити (що-н.)\ ~ se 1. жарг. випорожнятися; 2. злякатися; накласти в штани
cagarmene m 1. робітник, який очищує кісточки маслин (на маслобойніу, 2. див. cagaaceite
cagarria f див. colmenilla cagarropa m див. cagachín 1 cagarrusarse страждати проносом cagarruta / 1. послід (дрібної худоби)',
2. паскудство, халтура; 3. Арг. боягуз cagatinta(s) m канцелярський щур cagatone m див. cagadero cagón 1. adj який часто випорожняється (ім.)', 2. лякливий, боягузливий; овечий (прохарактере)', 2. /77боягуз; мокра курка caguala / Куба бот. пасифлора, мучениця caguama /1. маленький човен, човник;
2. Куба кагуама (велика морська їстівна черепаха)', 3. кагуама (панцир черепахи)
5 іспансько-український словник
117
caguamo
caguamo m Кол. див. caguama caguan m зоол. кагуан, летючий макі (різновид)
caguaré т Лат. Ам. зоол. гігантський (трипалий) мурахоїд caguayo m Куба ящірка cagueta com. див. cagón 2 cagüil m див. cáhuil cahime m перуанський кайман cahitas mplкаїти (індіанці в Мексиці) cahiz m 1. каїс (міра сипких тіл = = 666л в Кастилії, 201 — в Валенсії, 249,3 — в Аліканте, 654,5 — в Кадісі, 5/4,77 — в Уругваї); 2. див. cahizada cahizada f площа, яку можна засіяти одним каїсом зерна cáhuil /77 кауїл (чилійська чайка) cahuin 1. /77. Ч. гулянка, пиятика; 2. пліт- кар; 3. ^'заснований на плітках; andar en cahuines Ч. плести інтриги caible adjхиткий, нестійкий calca їорн. чорноголовий папуга caico /77 Куба мілина caicobé їАм. мімоза caichi adi Ч. хворобливий, слабкий caida f 1. падіння; romperse el brazo en una ~ зламати руку при падінні; 2. опадання (листя); 3. падіння, зниження; - de presión фіз. падіння тиску; ~ de tensión ел. падіння напруги; 4. падіння, поразка; ~ de una ciudad падіння міста; 5. схил, ухил; зниження; 6. водоспад; 7. внутрішня галерея (будинків на ФіліппінаУ);
8. фіранка, занавіска; 9. спадання красивими складками; tener buena ~ красиво спадати (про тканини); 10. гріхопадіння;
11. невдача, провал (театр. Постановки);
12. ляпсус, промах (в мові, поведінці);
13. Ар. доважок; похід; 14. Дом. Р., Кол., Екв. тендерете (картярська гра); 15. жарг. сором, ганьба; 16. жарг. заробіток вуличної' жінки; 17. муз., поет, кінцівка; 18. рі груба шерсть; 19. вдала думка, дотеп; ~ de la hoja листопад; ~ de latiguillo падіння пікадора на спину (в кориді); a la ~ de la tarde іос. adv. з настанням вечора; а Іа ~ del Sol іос. adv. на заході сонця; andar (ir) de - котитися по похилій площині, котитися вниз; darse tres ~s ó un tropezón Кол. зі шкіри пнутися (щоб досягти чогось)
caído 1. ^'розслаблений, млявий; 2. пригнічений; ~ de ánimo пониклий; 3. полеглий (в бою); 4. див. colgadizo 1; 5. m полеглий (я бою); 6. коса лінійка (в зошиті);
7. (рі) лат. Ам. додатковий дохід; навар;
8. рі відраховані доходи (проценти) caifa adj Вен. хитрий, пронозливий caima adj Ам. позбавлений смаку, нецікавий
caimacán m Кол. впливова (авторитетна) людина
caimán 1. m кайман; 2. хитрун, бестія;
3. Кол. скнара; жадюга; 4. adj Кол. жадібний; 5. Екв. лінивий, ледачий caimanazo m Кол. перекидання caimanear vt Кол., М. дурити, обставляти caimanera f Кол., Куба місце, де живуть каймани
caimaneso m Кол. тимчасовий виконувач обов’язків
caimanoso adj Л. Ам. що кишйть каймб- нами
caimanzote тдіал. лбдар, ледбидо, нероба caimiento т 1. див. caída 1; 2. знембга, СЛббкІСТЬ, знесйлення caimito /77 діал. хризофтум (рослина і плід)
Caín: alma de ~ жорстбка (люта) людйна; las de ~ злий HáMip, зловмйсність; збдня думка; lo dijo con las de ~ він сказбв (boh¿ сказбла) це зі злим нбміром; pasar
las de ~ пройтй вогонь і вбду (і мідні труби)
cainita ímíhu каїніт caique /77 каїк (судно) caiquetios т рі каік0тіоси (індіанці у Венесуелі)
caira / caire т сл. 1. див. caída; 2. грошенята
cairel /771. наклбдка (з волосся); 2. бахро- Má, торочкй (на одязі); 3. архіт. фестбн;
4. Л. Ам. скляні підвіски (на люстрі); 5. (рі) Л. Ам. див. cazcarria 1; 6. д/дрібнички, прикрбси; mudar ~es змінйти думку, передумати
cairelar иґобрамлйти, оздбблювати (бахромою)
cairo 1. тдіал. гніт (джгут) з бавбвни; 2. койр, кокбсове волокнб; 3. ао^'чуббтий (про курц) caita adj діал. 1. дйкий (про тваринУ); 2. відлюдний, нелюдймий, нетоварйський; de ~ діал. безкоштбвно, за чужйй рахунок; viajero de ~ безквитковий пасажир; безбілбт- ник, збєць; viajar de ~ їхати без квиткб; їхати збйцем
caite тдіал. див. cacle 1f dar agua a los
~s діал. накивбти п’бтами, дрбпати caito, caíto тЛ. Ам. груба вовняна нйтка caja /1. бщик, кброб; корббка; футлйр; піхви; ~ de cmbalage пакувбльний йщик; ~ de herramientas бщик для інструмбнтів; 2. (~ fuerte, ~ de caudales, ~ de seguridad) сейф, шбфа, що не 3ropác; 3. (~ de muerto) TpyHá; 4. кузов (екіпажа, автомашини); ~ abierta відкрйтий кузов; ~ basculante кузов, що перекидбється; - de vagón кузов автомобіля-фургбна; 5. муз. ба- раббн; 6. кбрпус (скрипки, піаніно); дбка;
7. корббка, кбрпус, кожух (механізмів); ~ de ascensor підйбмна кліть; ~ de cambios (de velocidades, de cambios de velocidades) корббка швйдкостей (передбч); ~ de cojinete (de chumacera) корббка підшйпника; (~ de grasa, ~ grasera) букса; - de contactos діал. розподільна (з’бд- нувальна, штбпсельна) корббка; - de empalmes ел. з’єднувальна (клбмна) корббка; ~ de (para el) engrase змбщуваль- на корббка, олйвниця; - estanca водоне- проникнйй кожух (фотоапарата); - de estopas корббка сбльника; ~ de grasa змб- щувальна корббка; ~ de humos димовб корббка (казана); 8. дерев’яна підставка для жарбвні; 9. приклбд, цівка; 10. схбдова клітка; 11. Káca (приміщення в банках, комерційних підприємства^); 12. касйр (в банках, комерційних підприємствая);
13. театр, прбстір за кулісами; 14. іст. склад товбрів; 15. бот. корббочка; 16. по- лігр. складбпьна Káca; ~ alta (baja) складб- льна Káca велйких (малих) літер; 17. буд. паз; 18. діал. пересбхле русло (річки);
19. діап. геол. збльбанд; 20. Л. Ам. грбші, взяті в борг у круп’б; 21. рі іст. чорнйльний прйлад; - ósea черепнб корббка; - de agua діал. водонапірна ббшта; ~ de ahorros ощбдна «áca; ~ de amortización іст. борговб управління; ~ de consulta юр. виклад спрбви; ~ de ecos (de música) музйчна шкатулка; ~ de las muelas бсна; рот; ~ de recluta (reclutamiento) призбв- нйй пункт; - del agua мор. клюз-оак, nepé- ділка; - del cuerpo груднб клітка; - del tímpano (del tambor) бараббнна поро- жнйна (вуха); ~ registradora контрбльно- кбсовии апарбт (у магазині); despedir (echar) a uno con ~s destempladas no- слбти кого-н. до біса; вказбти на поріг; entrar en ~ призивбтися до брмії; опрбвитися (після нещастя, хвороби); estar en - бути в порядку; бути у дбброму здорбв’ї; ingresar en - почбти службу (в армії); pasar por -s Л. Ам. взяти в солдбти
cajear vti. буд. видбвбувати пазй; 2. Л. Ам. позичбти у круп’б (в азартних іграУ);
3. діал. бйти, шмагбти cajeput m див. cayeput cajera /касйр (жінка); касйрка
cajería f 1. майстбрня з вйготовлення тб- ри; 2. магазйн з прбдажу тбри cajero /771. мбйстер, що виготовляє тбру;
2. касйр; 3. надвбдний укіс (каналу); 4. іст. коробейник, рознбщик; 5. діал. трунбр cajeta1 f 1. dim. de caja; 2. діал. кухоль (для пожертвувань); 3. діал. табакбрка;
4. діал. людйна з відвйслою губбю; 5. Л. Ам. вбза для десбрту; 6. Л. Ам. десбрт; de - Л. Ам. відмінний, чудбвий; todo sa- liy de ~ все вййшло чудбво
cajeta2 їмор. сбзень cajete тдіал. неглазурбваний гбрщик cajetear 14діал. 1. стрілбти; 2. бйти молотком; 3. упирбтися, наполягти; ~se напа- дбти одйн на бдного cajetero adj діал. безглуздий, дурнйй cajetilla f 1. пбчка тютюну (цигброк, сига- рбт); 2. діал. безб в папербвій вбзі; 3. діал. франт, піжбн
cajetín /771. dim. de cajeta; 2. штамп (для документів); 3. білбтниця (у кондуктора трамвая); 4. полігр. гніздб (складальної каси)
cajiga їбот. дуб (різновид) cajigal тдуббвии гай, дуббвий ліс cajilla /1 .див. cápsula 3; 2. д/щблепа cajista com. 1. полігр. складбльник, -ця;
2. діал. трунбр
cajo /77 край (корінця книги)
cajón /771. aum. de caja; 2. йщик; скрйня;
3. висувнйй ящик (меблів); 4. прбстір між полйцями (етажерки); 5. ятка (торгова);
6. Л. Ам. гірн. кахбн (міра ємності = 2300—2700 кі); 7. Л. Ам. ущблина (з річкою); 8. діал. річнб долйна (поблизу річки); 9. діал. трунб; 10. діал. гірн. кахбн (міра ємності = 64 ц); 11. діал. продуктб- вий магазйн; 12. буд. частйна стінй (між пілонами); 13. суднопідіймбльний пон- тбн; 14. гірн. скіп; - oscilante перекиднйй скіп; ~ abierto (de hinca, neumático) буд. кесбн; йщик; ~ de dique (de grada) мор. батопбрт; ~ de sastre мішанйна; всяка всбчина; навіжбний; hacer ~ діал. бути спільником; ser de - бути звйчною (зага- льнопрййнятою) спрбвою
cajonada їмор. рундукй (для валіз) cajonear1 vtЛ. Ам. ходйти за покупками cajonear2 vi діал. 1. бйти в бараббн; 2. ба- раббнити по бщику
cajonera1 /1. скрйні для зберігбння риз і церкбвного прилбддя; 2. парнйк cajonera2 ЇЛ. Ам. господйня продуктбвого магазйна
cajonería /ящики, полйці (шафи, комода) cajonero 1. adj діал. звйчний, будбнний;
2. діал. вульгбрний, плеббйський; 3. m діал. бараббнщик; 4. іст. слуга (наглядаючий за багажем в дорозі); 3. гірн. відкатник; 4. Л. Ам. госпбдар продуктбвого ма- газйну
cajonga їдіал. кбржик з грубого кукурудзяного бброшна cajtarada їсл. свбрка cajú /77 бот. анакбрдія cajuela /1. dim. de caja; 2. діал. кахубла (дерево з родини молочайних); 3. діал. кахубла (міра об’єму = 16, 13 л) cajún тдіал. літа, aráea cal /вапнб; ~ aérea повітряне вапно; ~ apagada (muerta) гбшене вапнб, гідро- бкис кбльцію; ~ viva негбшене вапнб, бкис кбльцію; ahogar la - гасйти вапнб; de ~ у canto міцнйй, довговічний cala1 /1. надріз (вйріз) на прббу (дині, кавуна); 2. скйбочка (кавуна, вирізана для
118
проби); а ~ /ос. adv. на прббу; 3. супозитб- рій, свічка; 4. розкритті стіни (підзбмного кабблю) (для виявлення пошкоджень);
5. трюм (судна); 6. місце для рибного лбву (вдалині від берега); 7. мед. зонд;
8. гірн. прббне буріння, прббний шурф; 9 .діал. кбла (гра в дзигну, ЛО.діал. обмбн, обдурювання; 11. Л. Ам. прбба (мінера- лії 12. сл. пролбм, дірб; hacer ~ (у cata) оглядбти (досліджувати) що-н. для вйз- начення кількості (¿кості) cala2 /'невелика бухта cala3 f6or. білокрйльник cala4 їдіал. див. calador 5 calaba m див. calambuco1 calabacear vt\. провалйти на іспиті; 2. від- мбвити наречбному; ~se сушйти гблову (над чим-н.)
calabacera /1. торгбвка гарбузбми; 2. бот. гарбуз (рослина)
calabacero /771. торгбвець гарбузбми; 2. сл. злбдій, що орудує відмйчкою calabacica / 1. dim. de calabaza; 2. див. calabacino
calabacilla /1. бот. скажбний огірбк; 2. підвіска, що має фбрму пляшкового гарбузб calabacín m 1. бот. кабачбк; 2. дурень, ббвдур, пень
calabacinate /77стрбва з кабачків calabacino m посудина з гарбузб; beber de ~ провернути тбмну спрбву calabacita / 1. dim. de calabaza; 2. див. calabacín 1
calabaza /1. гарбуз (рослина і плід)] ~ común звичбйний гарбуз; ~ vinatera (de peregrino, de san Roque) пляшковий гарбуз, горлянка; 2. див. calabacino; 3. дурень, нетяма, недбумок; 4. несмачнб дйня;
5. посудина, плавуча трунб (про погане судно)\ 6. сл. відмйчка; 7. діал. див. calabacinate; 8. ріЛ. Ам. обмбн, обдурювання; beber de - провернути тбмну спрбву; dar ~s провалйти (засйпати) на іспиті; відмбвити наречбному, дбти відкошб; Л. Ам. обрбзити, зганьбйти; dar(se) de ~s сушйти гблову (над чим-н.)] 6. бйтися го- ловбю об стінку; кусбти (собі) лікті; echar en - чекбти дарбмно, втрачбти, мар- нувбти час; nadar sin ~s, no necesitar de ~s para nadar жйти своїм рбзумом; не потребувати няньки; salir - не вйправ- дати надій; вйявитися пустбю людйною (нікчбмою); і ni qué -І нічбго подібного!, якбго біса!
calabazada ЛІ. див. cabezada 1,2; 2. див. calabazazo; darse de ~s сушйти гблову (над чим-н.)] 6. кусбти (собі) лікті, рвбти на собі волбсся
calabazano adj\. що провалйвся на іспиті (про студента)] 2. що не пройшбв за кбн- курсом
calabazar m гарбузбве пбле calabazate m цукбти (варбння) (з гарбуза)] ~ de pared (de yeso) удбр головбю об стіну calabazazo /771. удбр гарбузбм; 2. удбр по голові
calabazo m 1. див. calabaza 5; 2. гарбуз (плід)] 3. див. calabacino; 4. діал. кала- 6áco (музичний інструмент з плоду гуїро)]
5. діал. рятівнйй круг (з сухого порожнистого гарбуза)] 6. Л. Ам. тупйця calabazón m 1. aum. de calabaza; 2. діал. чербшня (крупний сорт) calabobos /77мжйчка, дрібнйй дощ caclaboear 14діал. рбнити садовим ножбм (серпбм)
calabocero m тюрбмний наглядбч calabozaje m іст. платня ув’язненого тю- рбмному наглйдачу
calabozazo m Л. Ам. ув’язнення в кбрцер (в учбовому закладі)] ув’язнення на гаупт- вбхту (у казармак)
calabozo1 m 1. в’язниця; підземблля; катівня; 2. кбрцер, одинбчна кхмера calabozo2 m 1. садбвий ніж; 2. діал. серп (для різання трави)] 3. діал. ніж; кинджбл calabriada ЛІ. суміш вин (зазвичай білих і червонил); 2. мішанйна calabriar vt змішувати; плутати, заплутувати
calabrina /і. іст. див. casilla 1; 2. кмітливість
calabrotar и/сукбти трижильний канбт (троб) calabrote m 1. трижйльний канбт, трос;
2. діал. гульвіса, гулйка calacear гідіал. ударйти (бйти) хвостбм calacuerda f іст. бараббнний бій (сигнал до атаки)
calache тдіал. 1. діал. cachivache; 2. див. calapitrinche
calada / 1. промокбння; 2. занурення (в рідину); 3. пірнбння; 4. стрімкйй зліт (падіння) (хижого птаха)] 5. іст. важкопрохід- на (вузька) дорога; 6. текст, зів; dar una ~ ДбТИ прочуханку
calado m 1. ажурна стрбчка; 2. мербживо, гіпіЬр; 3. ажурне різьблення, різьблений орнбмент; 4. сл. розкрйта крадіжка;
5. осід0ння суднб; - en rosca осідбння без вантажу (порожнбм); 6. глибин0 води; estar en ¡guales ~s мор. сідбти на рівний кіль (про судно)
calador m 1. свердлувбльник; 2. мед. зонд; 3. глббачка (інструмент)] 4. діал. шйло, велйка гблка (злодійський інструмент)] 5. Л. Ам. бур, щуп (для взяття проб мінералів, сипких тіл)] 6. мор. сітковйй загорбджувач
caladora їдіал. велйка пірбга caladre їдив. calandria11 caladura їдив. cala11 calafate m 1. кораббльний глббник; 2. ко- раббльний тесляр calafateado тдив. calafateo calafateador тдив. calafate 1 calafateadura f див. calafateo calafatear vt\. KOHonáTHTH, глббити; - con cáñamo embreado конопбтити просмб- леним прядивом
calafateo т 1. конопбчення, глбблення;
2. чек0нка (заклепувальних головоті) calafatín т учень KOHonáTHHKa, глббника calafet(e)ar vt іст. див. calafatear calagozo тдив. calabozo21 calacjraca / 1. виногр0д (столовий сорт)]
2. білий виногр0д calaguasca їдіал. горілка calahorra f іст. приміщення для безкош- тбвної роздбчі хліба в голбдний час Calaínos: coplas de Calaínos порбжня балаканйна; анекдбт з бородбю calaíta їмін. калаїт, бірюзб calaje /77 діал. 1. ящик; 2. висувнйй ящик (письмового столУ)
calalú /771. діал. каналу (овочевий суп)]
2. діал. сутичка, бійка calamaco m 1. тонка вовняна тканйна;
2. дурень; 3. Л. Ам. квасбля; 4. Л. Ам. горілка
calamar m зоол. кальмбр (молюск) calamariales m рі бот. каламіти calamáridos mpi зоол. вужі, вужоподібні calambre m судбма, спазм; ~ de estómago спазм шлунку, шлункбві кбліки calambuco1 m бот. калофілум (різновид) calambuco2 m діал. бідбн, посудина (для молока)
calambuco3 1. adj діал. благочестйвий, поббжний; 2. /77 святбнник calambur тдіал. гра слів, каламбур calamedón т мед. косйй перелбм кістки calamento1 т бот. душовйк (різновид) calamento2 m закидбння риболовецької CHácTi
calamidad / бідб; нещбстя; лйхо, гбре; ~ pública катастрбфа, стихійне лйхо; pasar ~es зазнавбти злйгоднів; ser una - бути надокучливим; бути нікчбмним (про людину)] нікуди не годйтися (про річ) calamillera /ланцюг (над вогнищем для підвішування казана) calamina /1. мін. палмей, геміморфгг; 2. роз- плбвлений цинк calaminta їдив. calamento calamita1 їдив. calamite calamita2 /1. мін. магнітний залізнйк; маг- нетйт; 2. біла глйна; 3. кбмпас calamitación /намагнічення calamite f3oon. очеретяна )Ká6a calamitosa adj нещбсний, нещасливий, бідолбшний (про людину); una situación ~а скрутнб станбвище calamiyera /див. calamillera cálamo m 1. антйчна флбйта; 2. тростйнка, тростйна; очеретйна; 3. стеблб; 4. калбм, очербтяна пбличка для письмб; 5. перб (для письма)] coger (empucar) el ~ узятися за перб; - aromático бот. бородбч, осенчук (різновид)] аірний кбрінь, очеретяний аїр; - rata (rotang) ротбнгова nánbMa calamocano 1. adj напідпйтку, захмелілий; 2. що верзб дурнйці; що впав у ди- тйнство (про старого)] 3. /77боб calamoco m бурулька calamochazo тдив. calamorrazo calamón т 1. султбнка, султбнська курка;
2. шпалбрний цвях; 3. стійка (у пресах для отримання оливкової олії) calamorra 1. adj з мбрдою, вкритою iuép- стю (про овець)] 2. /довббшка, макітра calamorrada їдив. cabezada 2 calamorrazo m удар по голові calamorro тдіал. грубий черевйк calanchín тдіал. прийбм, хйтрість (угрі) calandra /1. Л. Ам. див. calandria11; 2. ент. комірнйй довгоносик
calandraca1 /1. мор. балбнда; 2. діал. не- прибмна розмбва
calandraca2 m Л. Ам. див. calandrajo З calandraco m 1. Л. Ам. див. calandrajo 1;
2. діал. ганчір’я, лахміття calandrado m тех. каландрування, лощін- ня (тканини, паперу
calandrajo /771. шмат, клапоть (сдягУ)] 2. ста- pá ганчірка; 3. нікчбма, пішбк; 4. діал. припущення, домисел
calandrar vt тех. каландрув0ти, лощйти (тканину, папір)
calandria1 /1. орніт. степовий жбйворо- нок; 2. сл. глашбтай; базіка; сорбка calandria2 1. / тех. калбндр; лощйльна машйна, лощйльний прес; 2. підйбмник;
3. сот. симулянт; 4. Л. Ам. лбдар, ледбщо calaña1 /1. зразбк (товару); модбль (виробу)] 2. склад, вдбча, xapáicrep (людини)] 3. властйвість, якість (речей)] ser de buena (mala) ~ мбти гбрний (поганий) xapáicrep; бути rápHoi (noráHo'i) якості calaña2 /дешбве віяло (з очерету) cálao /77 зоол. Kánao, дворбгий птах-носо- ріг, гомрбй
calapé тЛ. Ам. калапб (черепаха, засмажена у панцирі) calapié тдив. calzapié calapitrinche т Перу незначнб осбба, дрібнбта; ніхтб
calar1 1. adj див. calizo 1; 2. т поклади вапняку
caUar21. иМ. просочувати; мочйти; промочувати; la lluvia me ~ó hasta los huesos дощ вймочив менб нбскрізь; 2. пронизувати; протикбти, прокблювати; про- бив0ти; 3. робйти ажур (у в’язанні, на тканині)] 4. просвбрдлювати; пробивбти, бу- рбвити (отвори)] 5. вирізбти, відрізбти (на пробу—кавун, диню)] 6. насувбти (голов-
119
calastodermia
нийубір); 7. насаджувати, вганЯти; 8. три- мбти напоготів (ґвинтівкУ); 9. вгадувати чиї-н. наміри, ббчити HácKpi3b (кого-н.); te ~а las intenciones він ббчить Te6é Há- скрізь, він 3Háe твої HáMipn; 10. розуміти, осягти; ~ el sentido del texto розуміти I знбчення тбксту; 11. проникбти, Bni3áTn;
12. en. залізти до кишбні, обчистити;
І 13. мор. cnycKáTn; - las veías npn6npáTH вітрила; 14. мор. закидбти (сітки); 15. Л. Ам. 6páTH прббу товарів (з допомогою бура, не розкриваючи пакунків); 16. діал. бентбжити; 36nBáTH з пантелйку; XI. діал. вйтріщитися, пйльно дивйтися (на що-н.);
18. військ, іст. провбдити рбзвідку (реко- гносцирувбння); 19. vi мор. MáTH осідбн- ня; ~se 1. промбкнути нбскрізь (до кістбк);
2. тектй, протік0ти (продав 3. насувбти капелюх; 4. пбдати кЯменем (про хижого птаха); 5. влiзáтиl проникбти; 6. сл. за- лiзáти в будйнок (про злодіїв); 7. висту- náTH впербд (про будівлю); 8. зупинйтися, заглухнути (про двигун); ~ las gafas надіти окулЯри
calastodermia їмед. дерматоз calatear vt діал. роздягти; ~se роздягб- тися
calato adjдіал. 1. гблий; 2. бідний calavera 1. /чбреп; 2. ент. «мбртва голо- eá» (метелик; 3. Л. Ам. Зсідній ліхтбр, стоп-сигнбл; 4. m (~ ln coquis) навіжбний;
5. гульвіса, гулЯка
calaverada /безрозсудність, навіжбнство calaverear vi\. чинйти безрозсудно; 2. ша- лбно веселйтися; гулЯти calaza їмед. ячмінь calazo m діал. удбр, зіткнення calazón їмор. осіння судн0 calca /1. сл. уторбвана дорбга; 2. рі сл. слідй (ні/); 2. діал. комбра, жйтниця; 4. Ká- лька (креслення); ~ helio-gráfica світло- пйсна сйня кбпія; сйнька calcable ad/Л. судноплбвний; 2. якйй мбж- на перейти убрід
calcado m копіювання, калькувбння calcador m 1. копіювбльник; 2. копіювбль- ний верстбт
calcáneo m анат. п’яткова кістка calcañal, calcañar m 1. п'ятб; 2. збдник (взуття); п’ятб (панчохи) calcar rf1. калькувбти, знім0ти кбпію; ~ un plano калькувбти крбслення; papel de ~ кблька; 2. наступбти ногбю (на що-н.);
3. сліпо наслідувати; копіювати calcáre«o зо/вапнЯний, що містить вапнб; tierras ~as вапнЯні збмлі
calcatrife m сл. вaнтáжник; носйльник calce1 /л 1. залізна шйна (колеса); 2. тех. 6aujMáK, підклбдка; taco de ~ підстбвка, підпбра; 3. клин; 4. див. calza2 4; 5. діал. нйжні полЯ, місце для підпису; firmar al ~ підписЯти докумбнт, постбвити свій підпис під докумбнтом calce2 /77 іст. 1. див. cáliz 1; 2. діал. див. caz; 3. діал. див. cauce calcedonia їмін. халцедбн calceolaria їбот. черевйчок calcéolo /77 (жінбчий) черевйчок calcero тдіал. взуттЯ (шкіряне) calcés /77 мор. топ (щогли) calceta1 1. /в’Язана панчоха (до колін), гольф; 2. кандалй; 3.діал. ковбасЯ; 4. adj Л. Ам. мохнонбгий (про птаха) calceta2 їдіал. нешироке простирЯдло calcetar vi в’язЯти панчбхи calcetera /1. в’язЯльна машйна; 2. панчішниця
calcetería /1. панчішна майстбрня; 2. магазин, що торгує панчбхами; 3. панчіш- но-шкарпбткові вйроби calcetero1 /77 панчішних calcetero2 adjЛ. Ам. у панчбхах (про худобу
calcetín /771. dim. de calceta; 2. шкарпбтка calceto adj 1. діал. мохнонбгий (про курей); 2. Л. Ам. у панчбхах (про коня) calcetón /771. aum. de calceta; 2. полотнина (сукбнна) панчбха (під чоботи), онуча cálcico adj хім. кЯльцієвий; що містить кЯльцій
calcidico /77 apxim. коридбр, галербя calcífero adjвапнЯний, що містить вапнб calcificación f мед. кальцифікЯція, звап- нувЯння
calcificar иМ. (vi) вапнувЯти(ся); 2. при- ймЯти карбонЯт кЯльцію (як лікй) calcífico adj що утвбрює вапнб calcilla їдіал. гамЯша; гбтра; poner ~ не- заслужено хвалйти
calcillas 1. /д/корбткі панталбни; 2. гЯтри;
3. /77 бояіуз; 4. коротун calcina /бетбн
calcinación f 1. хім. кальцинЯція, кальци- нувЯння; звапніння; 2. прожЯрення, обпЯ- лення, вйпалення calcinado adi кальцинбваний calcinador 1. adj випЯлювальний; 2. m випЯлювальна піч, кальцинЯтор calcinaguas fp/діал. жінбчі панталбни calcinamiento m див. calcinación calcinar vt 1. обпалювати, прожЯрювати;
2. хім. кальцинувЯти; 3. обпалювати (про сонце)
calcinero /77 див. calero 2 calcinita їмін. кальциніт calcinosis їмед. Л.див. calcificación; 2. ка- льцинбз, відклЯдення солбй calcio /77 хім. кЯльцій calcita їмін. кальцйт, вапнякбвий шпат calcitrar и/брикбти
calco /771. кілька, кбпія; 2. сл. черевйк calcocita їдив. calcosina calcocha їдіал. повітряний змій calcocho adj діал. 1. див. cacaracado 1;
2. напівгнилйй
calcografía /1. гравіювЯльне мистбцтво;
2. гравіювЯльна майстбрня calcografiar і'ґвідбивЯти (гравюру), робити відбйток (гравюри) calcográfico ао/гравіювЯння calcógrafo m 1. rpaeép, гравіювЯльник;
2. гравіювЯльна машйна calcomanía /перебивні картинки calcopirita їмін. халькопірйт, мідний кол- чедЯн
calcorrear vi сл. бігти; тікЯти calcorro /77 сл. черевйк calcosina їмін. халькозйн, мідний блиск calcotipia /рельбфне гравіювання по міді calcoxilografía /гравіювЯння по метЯлу (по дбреву)
calculable жйобчйслений calculación тдив. cálculo 1 calculadamente adv 1. обЯчливо; холод- нокрбвно, твербзо; 2. навмйсно calculador 1. зс/обчйслювальний; 2. лічй- льний (про машині); 3. оббчливий; корйс- ливий, користолюбний; 4. m обчйслювач, лічйльник; калькулятор; 5. обчйслюваль- на машйна; ~ analógico анблогова обчислювальна машйна; ~ digital цифpoвá обчйслювальна машйна; ~ electrónico електрбнна обчйслювальна машйна (ЕОМ); 6. користолюбець, здйрник calculadora їдив. calculador 5; - aritmética арифмбметр
calcular vt 1. обчйслювати, рахувбти, під- рахбвувати, розрахбвувати; ~ la potencia de un motor розрахбвувати потужність мотбра; 2. оцінювати, BH3Ha4áTH ціну;
3. розрахбвувати, припуски calculativo adj що рахує calculatorio зс/обчйслювальний, рахун- кбвий; operaciones ~as обчислювальні опербції
calculista 1. adj проектув0льний; 2. діал. оббчливий; корйсливий, користолюбний;
3. сот. проектувбльник, -ця; А. діал. здйрник; користолюбець
cálculo /77 1. обчйслення, чйслення; - algebraico (aritmético) алгебраїчний (ариф- метйчний) розрахунок, алгебраїчне (ариф- метйчне) обчйслення; ~ comercial (financiero, mercantil) діал. бухгалтерський бблік; ~ diferencial (integral, de logaritmos, vectorial) диференцібльне (інтегральне, логарифмічне, вбкгорне) чйслення; ~ infinitesimal aHáni3 (чйслення) нескінчбнно малих вели- чйн; ~ de la resistencia розрахунок на мцініо ть; - de probabilidades тебрія ймовірностей; regla, de ~ лічильна (логарифмічна) лінійка;
2. див. conjetura; 3. мед. каміння (у нирках, печінці); ~s biliares (hepáticos) жбвчне каміння; 4. корйсливість; користолюбство; 5. рі мед. нйрково-кам’янб хворбба calculosis їмед. калькульбз calculoso 1. adj мед. кам’янйй; кальку- льбзний; residuos ~s кам'яні відклбден- ня; 2. що страждбє на кам'яну хворббу; 3. /77 людйна, що страждбє на кам’яну хворббу (калькульоз)
calcha /1. (рі) діал. див. cerneja; 2. діал. пір’я на Horáx (удеяких птахів); 3. ріЛ. Ам. білйзна; 4. Л. Ам. збр^я, ^пряж calchón adj діал. мохнонбгий (про птахів, коней)
calchona їдіал. 1. привид; 2. відьма; 3. по- твбрна CTápa, відьма; 4. диліжанс calchudo adj діал. Л.див. calchón; 2. про- нбзливий
calda /1. нагрівбння, нагрів; 2. розжбрю- вання, розжбрення; 3. топка (печі); заван- тбження пблива (у плавильну піч); 3. д/га- рЯчі мінербльні eáHHn; dar (una) ~ спонукбти, підштбвхувати; підбурювати caldeado ас^жаркйй, пекучий, гарЯчий caldeamiento m 1. нагрівбння, нагрів; 2. розорювання
caldear1 і^1. сйльно нагрівЯти; розжЯрю- вати; 2. розжбрювати (метали); '•se сйльно нагрівбтися, розжЯрюватися caldear2 и/77. Ам. виділЯти ряснйй сік (про цукрову тростинУ)
caldeo1 1. adj іст. халдбйський; 2. m іст. халдбй; 3. іст. халдбйська мбва; 4. іст. астрблог; 5. іст. матембтик caldeo2 mЛ.див. calda; 2. ел. нагрівЯння, нагрів; ~ por inducción індукційний нагрів caldera /1. казЯн; ~ de vapor паровйй ка- зЯн; ~ atómica (nuclear) ¿томний peáicrop; ~ de locomotora (de marina) паровбзний (судновйй) казЯн; 2.див. calderada; 3. кбр- пус літбври; 4. Л. Ам. чбйник (для кип'ятіння води); 5. діал. чЯйник для 3aBáp«n;
6. діал. крбтер; ~ de jabón миловбрний завбд; las ~s de Pero Botero néxno calderada /1. вміст Ka3aHá; 2. величбзна кількість, сйла-силбнна calderería /1. ремеслб мідника (Ka3aHnpá);
2. мідницька майстбрня; 3. ятка, лавка, магазйн; 4. котбльна майстбрня; 5. бля- хбрський цех
calderero /771. мідник; 2. казанЯр caldereta /1. dim. de caldera; 2. див. calderilla 1; 3. рйбна печбня; 4. печбня з ба- рбнини (козлЯтини) calderetero m Л. Ам. див. calderero calderilla /1. церк. кропйльниця; 2. дріб’язок, дрібнб монбта; 3. бот. червбна смо- рбдина (різновид)
caldero /771. казанбк; 2. вміст казанкб; соп un ~ viejo se compra uno nuevo вбйти 6o6pá; quién dice a quien: el - a la sartén чиЯ б корбва ревіла, а твоЯ б мовчЯла calderón /77 1. aum. de caldera; 2. зоол. грйнда, чбрний дельфін (різновид); 3. муз. фермЯта; 4. муз. фіоритура
120
calificadamente
calderoniano adj характбрний для Каль- дербна де ла Ббрка
calderuela /1. dim. de caldera; 2. ліхтбр для полювання на куріпок caldibache т, caldibaldo тдив. calducho caldillo /771. cóyc, підливка; 2. Л. Ам. кал- дйльйо (тушковане м'ясо з приправами);
3. діал. бульйон з грінками, цибулею і яйцбм
caldo /771. відвбр, бульйбн; - de ave курячий бульйбн; - esforzado міцнйй (пожйв- ний) бульйон; 2. cóyc; npnnpáea (до салаті 3. (рі) с.-г., ком. рідкі продукти (вино, оцет, олія)’, 4. (~ de cultivo) біол. бульйбн, пожйвне середбвище; 5. фото проявник;
6. Л. Ам. сік цукрової тростйни; 7. Л. Ам. бот. чудоцвіт; - bórdeles с.-г. бордбська рідинб; - de gallina курячий бульйон; сорт деш0вих цигарбк; ~ de zorra, como ~ de zorra que está frío y quema хитрун, лукбвець, лисйця; м’яко стблить, та жорстко cnáTn; amargar el ~ сйльно засму- тйти; dar un ~ діал. катувбти; hacer a uno el ~ gordo rpáTH Há руку кому-н., лйти воду на чий-н. млин; протегувбти; носйтися з ким-н.; revolver ~s ворушйти crapé; revolver el - підлйти мбсла у вогбнь; al que no quiere la taza llena (taza у media, tres tazas) чогб не хотів, отрймав cnoBHá caldoso а^'соковйтий; рідкйй, з велйкою кількістю бульйону
calducho m 1. слабкйй (водянйстий) бульйон, бурдб; 2. діал. короткі канікули calduda fдіал. кулеб’яка (з яйцем, маслинами)
caldudo adj див. caldoso cale /77 пантофля; dar un ~ шльопнути calé /771. сл. калб (дрібна мідна монета - З сентімо)\ 2. діал. цйган calecer * і//нагрівбтися calecerse * діал. тухнути, псувбтися (про м’ясо)
caledonita їмін. каледоніт calefacción 71. обігрівбння; обігрів; опб- лення; топлення; 2. опблювальна систб- ма, опблювання; - central центрбльне опблювання; 3. нагрівбння, нагрів calefaciente а^нагрівбльний calefactivo 1. а/#нагрівбльний; 2. /7?тбпла кімната (у монастиряй) calefactor m 1. фахівбць з опблювальної системи; слюсар-водопровідник; 2. див. calentador 2, 3; 3. радібтор calefón /77 Л. Ам. газова колбнка (у ванній кімнаті)
caleidoscopio тдив. calidoscopio calejo тдіал. галька
calembé т діал. пов’язка на стбгнах (у негрів)
calembour, calembur т Л. Ам. каламбур, гра слів
calén т діал. 1. талбнт; 2. гроші calenda 71. святці; 2. р/калбнди; 3. д/дбвні (прадбвні) часй; las ~s griegas грбцькі ка- лбнди; dejar para las ~s griegas відклбс- ти до грбцьких калбнд (що-н) calendar і//датувбти, стбвити дбту calendario т календбр; - americano (de pared) відривнйй календбр; ~ azteca ацтекський календбр; - eclesiástico церковний календбр; - gregoriano (nuevo, reformado) грегорібнський календбр; ~ juliano кхпібнський календбр; hacer ~s мріяти, фантазувбти; будувбти на піску; parecer - de vicario помилятися лишб на свою користь, не забувбти себб calendarista сот. укладбч календаря caléndula f6or. калбндула, нагідки calentada fдiaл. див. calentón calentado т діал. вчорбшня їжа calentador 1. adj нагрівбльний, опблюва- льний; 2. /77 грілка (металева)’, 3. нагрівб-
льний прйлад; гбзова колбнка; 3. велйкі кишенькбві годйнники; 4. діал. бійцівський півень
calentamiento m 1. нагрівбння, нагрів; підігрівбння; - excesivo перегрів; 2. роз- жбрювання
calentar vt 1. гріти, зігрівбти; нагрівбти; підігрівбти; разігрівбти; 2. розпблювати; розжбрювати, підігрівбти; 3. притрймувти м’яч (у грі в пелотУ)\ 4. пожвавлювати, активізувати (хід справи, роботі 5. по- бйти, відлупцювбти; 6. діал. наоридбти; вивбдити з терпіння; 7. діал. недовчйти, погбно вйвчити урбк (про учня)’, ~ Se 1. грітися, нагріватися; зігрівбтися; 2. спорт. розминатися; 3. збуджуватися; розпалюватися 4. запалюватися (ідеєю)’, 5. гуляти (про тварину); 6. розпблюватися (у суперечці)’, 7. діал. сбрдитися, злйтися cafentino 1. adj dim. ¿fe caliente; 2. новйй, свіжий, теплбнький, новоспбчений; 3. m (pt) діал. див. cohombro 2; 4. adv нерівно, щойно
calentón пт. darse un - швйдко зігрітися calentura 7 1. лихомбнка, пропбсниця, жар, підвйщена температура; 2. іст. див. calor; 3. діал. гниття тютюну; 4. діал. гнів, лють; 5. діал. сухоти; ~s de frío діал. переміжна пропбсниця; ~ de pollo (por comer galli na) удавана хворбба, симуляція; ~ del hogar sólo dura hasta el umbral; ~ del llar, hasta el umbral (has ta el corral) хто голодний, той і холбдний; хліб гріє, не шуба
calenturear vi діал. хворіти на лихомбнку calenturiento 1. adj гарячковий, пропасний (про стан хворого)’, 2. збуджений, гарячковий; palabras ~as збуджена (гарячкова) промова; 3. діал. сухотний; 4. m хворий з високою температурою calenturilla 71. dim. ¿fecalentura; 2. легкйй жар, невелйке підвйщення температури cafenturoso adj див. calenturiento 1 caleño adj 1. вапняний; що містить вапно;
2. див. calizo
caler vi 1. годйтися, підхбдити; 2. бути важливим, мбти знбчення calera1 71. вапнякбвий кар’єр; 2. вапняно- випблювальна піч; 3. Л. Ам. склад для вапнб
calera2 7діал. мор. риболовбцька шлюпка calería 7лбвка з прбдажу вапняку calero 1. adj вапнякбвий; 2. m робітник вапнякбвого кар’єру; 3. Торгбвець вап- нбм; 4. див. calera12 calés /77, calesa1 /"шарабан, кабріолбт calesa2 їдіал. м’яснйй черв’як calesera 7 1. розшйта кучерська куртка; 2. калесбра (андалузька пісня) calesero /77 кучер шараббна calesín /77 калесйн (відкритий шарабан) caleta 71. dim. de cala2; 2. діал. профспілка портових робітників; 3. бухта, затон; 4. Л. Ам. каботбжне судно; - buena діал. сл. схбвок, тайнйк (для зберігання краденого) caletear vi діал. робйти каботбжні рбйси (про судно)
caletero1 /771. діал. портбвий працівнйк, вантбжник, докер; 2. діал. див. caleta З caletero2 /77 сл. напбрник caletre /771. розум, кмітлйвість; de ~ розумний; 2. головб, казанбк cali /77 хім. луг
calibeado, calibeo adj мед. залізистий (про препарати)
calibita ímíh. сидерйт, залізний шпат cálibo /77 іст. див. calibre calibo m діал. жар, гаряче вугілля calibración їтех. 1. калібрувбння; 2. ґра- дуювбння (вимірювальних приладів) calibrador m тех. калібрбтор, калібромір, калібр (інструмент)
calibrar иМ. калібрувбти; вивіряти калібр (вогнепальної зброї)’, - el alambre (un agujero) калібрувбти кабель (отвір)’, 2. врахбвувати, узгоджуватися (з чим-нІ) calibre /77 калібр, ~ deun fusil калібр ґвин- ті'вки; ~ para rosca нарізнйй калібр; de grueso ~ великокаліберний; de pequeño ~ дрібнокаліберний; de (gran, grueso, mucho) - значнйй, важлйвий; depequeño (poco) - незначнйй, несуттбвий; ser de buen (mal) - б^ти велйким (малбнь- ким) (про предмети) calicanto m кам’яна клбдка calicata f гірн. 1. розвідувальний (пробний) шурф; 2. шурфувбння cálice /77 іст. див. cáliz caliciforme adj бот. чашкоподібний calicillo /77 бот. мутбвка calicinal adj бот. чбшечковий calicó /771. коленкбр; 2. сйтець calicosis їмед. халікбз calichar іПдіал. робйти бтвір (в посудині)’, ~se тектй, сочйтися (з посудний) caliche /771. вапнякбві дбмішки (у цеглі, черепиці)’, 2. пляма (на диняй)\ 3. хім. чилійська (нбтрієва) селітра; 4. шматочок штукатурки (що облупйвся); 5. діал. тріщина (на глиняному посуді)’, 6. діал. див. calichera; 7. діал. гірн. відвбл; 8. діал. кам’я- нйсте поле; 9. діал. див. cuarzo; 10. діал. вйразка, рбна
calichera f діал. поклади (родбвища) чилійської селітри calichoso adj діал. кам’янйстий calidad1 71. якість; властйвість; 2. якість, сорт, категбрія; artículos de alta ~ високоякісні товбри, de primera - першоклбс- ний, вйщої якості; 3. харбктер, вдбча, натура; 4. умбва (вдоговорі)’, 5. характерйс- тика, анкбтні дбні; 6. звання; 7. знатність, родовйтість; 8. авторитбт, престйж; 9. знбчення; значущість; 10. жив. фаіоура;
11. рі морбльні якості; 12. рі прбвила (картковоїгри)’, а - de que ... /ос. conj. за умбви, що...; de - шанбвиий, повбжний; якісний, першосортний; en - de /ос. регр. в якості кого-чого-н.
calidad2, calidez f мед. жар, висбка температура
calididad 71. спрйтність, впрбвність; 2. вй- верткість, хйтрість
cálid*o1 adj 1. тбплий; гарячий; viento ~ тбплий вітер; 2. див. caluroso 2; una ~а acogida тбплий (гарячий) прийом; ~s aplausos бурхлйві аплодисмбнти; 3. жив. тбплий (про тон, відтінок) cálido2 adj іст. хйтрий cálidos m рі діал. настій лікарських трав calidoscópico adj калейдоскопічний calidoscopio m калейдоскбп caliducto /77 трубб парового опблювання calientapiés m ножнб грілка calientaplatos m нагрівбльна шафа calientapuesto m діал. див. cagapuesto caliente 1. adj тбплий; жаркйй, гарячий; viento - тбплий вітер; sopa - гарячий суп; 2. азбртний, бурхлйвий, гарячий (про суперечк^у, 3. злйй, сердйтий; 4. весняної сівбй (про льон)\ 5. гарячий, відчайдушний, бідовий; 6. див. cálido1 3; 7. m діал. грог; - de cascos запальнйй; en - toe. adv. негбйно; j~! гбряче! (при пошукай) califa /77 халіф, каліф califato /77 халіфбт, каліфбт calífero ¿¿з/вапняний; terreno ~ вапняний ґрунт
calificable ^визнбчуваний, що піддається вйзначенню
calificación 71. кваліфікбція; 2. оцінка, розцінка
calificadamente adv рішуче, абсолютно, безпербчно
121
calificado
calificado adj 1. кваліфікбваний, що мбє квaлiфiкáцiю; un maestro ~ кваліфікбваний вчитель (викладбч); 2. кваліфікбваний, що вимагбє спецібльних знань; trabajo ~ кваліфікбвана прбця calificador т фахівбць, експбрт; ~ del Sa- I nto Oficio церк. іст. цбнзор (при Інквізиції) calificar1 иМ. кваліфікувати, оцінювати; характеризувбти; відгукуватися; 2. стбви- ти оцінку (на іспиті); 2. облагорбджувати, прославляти; 4. лінгв. визначбти (про прикметний ~ se підтвбрджувати (довб- дити) своб дворянське походження calificar \гідив. calentar calificativo 1. adj що визначбє, кваліфікує;
2. грам. Якісний; adjetivo - Якісний при- кмбтник; 3. /77 вйзначення (лінгв.) california їдіал. перегбни californio m хім. каліфбрній californita їмін. каліфорнії calígine ЛІ. густий тумбн; імлб; 2. задуха, спбка
caliginidad ficr. див. calígine caliginoso ^’тумбнний, імлйстий caligrafía /калігрбфія caligrafiar і^писбти каліграфічно; старбн- но писбти (вивбдити) caligráfico adj каліграфічний calígrafo /77калігрбф
calilo діал. 1. ^¿Упридуркувбтий, дурнувб- тий; 2. /77 дурень
calilla /1. dim. de cala1 3; 2. Л. Ам. надокучлива людйна, причбпа; 3. Л. Ам. надокучливість, набрйдливість; 4. рідіал. див. calvario 2
calillar \4Л. Ам. набридбти, надокучбти calima1 їдив. calina
calima2 fMop. ббкен з нйзки зв’Язаних прб- бок
calimaco тдив. calamaco 1 calimba /діал; таврб (для худоби) calimbar vt діал. 1. таврувбти (худобу);
2. див. castigar
calimbo т Якість, сорт, категбрія calimete т діал. соломйнка (для прохолодних напоїв) calimoso adj див. calinoso calina /серпбнок; мбрево (під час літньої спеки)
calinda, calinga їдіал. калйнда (негритянський танець) calinita їмін. калініт calino adj див. calífero calinoso ¿ó/імлйстий, затягнений серпбн- ком
calípedes /77 зоол. лінйвець caliqueco m cnrápa (низькоїякості) calisaya /хінне дбрево (цінний різновид) calitipia їфото калотйпія calitricáceas fpi бот. болбтникові cáliz /771. церк., поет, фібл; чбша; потйр;
2. бот. чбшка (іквітки); 3. анат. нйркова чбшка; apurar (beber) el ~ de la amargura вйпити (гірку) чбшу до дна caliza f мін. вапнЯк; - arcillosa глйнистий вапнЯк
calizo adj вапнЯний, вапнякбвий (про ґрунт, каміння)
calma f 1. затйшшя, безвітря, штиль;
2. припинення; затйшшя, застій; 3. тйша; спбкій; 4. див. cachaza 1; - chicha (muerta) мор. мбртвий штиль; лінощі,млЯвість; dar (la) ~ пожартувбти; ¡~! спокійно!; терпіння!; gran secal de agua затйшшя пбред бурею
calmado adj діал. стбмлений, втбмлений; спітнілий
calmante 1. adj заспокійливий (про ліки, засіб); 2. m заспокійливі ліки (засіб); заспокійливе
calmear 1. rf заспокбювати, вгамбвувати; ~ al niño заспокбювати дитйну; 2. пом'як¬
шувати, вгамбвувати, ослабляти; 3. vi затихбти, заспокбюватися; el viento ~а вітер затихбє; ~se заспокбюватися; |cál- matel заспокбйся! calmaría їіст. див. calma 1 calmazo /771. aum. ¿fe calma; 2. мор. мбртвий штиль; 3. лінощі, млЯвість calmear vi заспокбюватися, вгамбвуватися calmería їіст. див. calma 1 calmil /77 Л. АМ. посіви (прилеглі до будинку
calmita /1. dim. ¿fe calma; 2. знущбння calm*o adj 1. безлісий, гблий (про перелогові землі); 2. паровйй, що знахбдиться під пбром (про поле); 3. діал. див. calmoso 1
calmoso ^'1. тйхий, спокійний; 2. млЯ- вий, повільний, флегматйчний calmuc*o, -а 1. ^‘калмицький; 2. т, /калмик, -чка
calmudo adj див. calmoso
calo /77 діал. глибинб (річки); hacer ~
дістбти дно (ногами)
caló /771. калб, мбва іспбнських цигбнів;
2. сл. жаргон
calofriarse тремтіти, відчувбти ознбб calofrío /77 (рі) гарячкове тремтіння, ознбб calografía їдив. caligrafía calómel, calomelanos m рі хім., фарм. каломбль, однохлбриста ртуть calón /771. жердйна для підвішування сітки; 2. мірка (жердина з поділками для вимірювання глибини річки) calonche /77калбнче (алкогольний напій із смокв)
caloña їіст. Л.див. calumnia; 2. грошовий штраф (за наклеп); 3. свбрка, супербчка;
4. осуд, засудження
caloñar vt іст. 1. див. calumniar; 2. штра- фувбти (за наклеп)
calor /771. теплотб, теплб; - nuclear енбр- гія Ядерної ребкції; - específico (питбма) теплобмність; unidad de ~ одиниця теп- лотй; 2. (і) жар, спбка; - canicular духотб, спбка; hace ~ спекбтно; ahogarse (asarse, freírse) de ~ задихбтися від спбки; dejarse caer el - стоЯти (про спек/); entrar en ~ зігрівбтися, відігрівбтися; 3. жар, (підвй- щена) температура; el ~ febril (гарячкб- вий) жар, лихомбнка, пропбсниця; 4. прй страсність, завзЯття, збпал; 5. рбзпал, зб- пал; 6. щйрість, добротб, теплб; dar ~ допомогти, прййти на допомбгу; gastar el ~ natural en una cosa надмірно за- хбплюватися чим-н.; meter en - розохбчу- вати; підбурювати; tomar ~ пожвбвитися (про яку-н. справу); tomar con - una cosa узЯтися з зблалом за що-н.; - de paño jamás hace daño пбра кістбк не лбмить calorar \гіЛ. Ам. гріти, давбти теплб caloría їфіз. калбрія; - grande велйка ка- лбрія, кілокалбрія; ~ pequeca малб калбрія, грам-калбрія
caloriamperímetro /77тепловйй ампермбтр caloricidad / 1. фізіол. теплокрбвність (тваринного організмуі); 2. калорійність caloricio тдіал. спбка, задуха calórico 1. зс/тепловйй; 2. тфіз. теплотб calorífero 1. d¿#теплопровідний; 2. т (de aire) калорйфер; 3. див. calentador 2, З calorificación / фізіол. тепловіддбча, виділення теплб
calorífico adj 1. тепловий; теплопровідний; теплотвбрний; 2. нагрівбльний calorífugo adj 1. теплоізоляційний; 2. що не згорбє, вогнетривкйй calorimetría їфіз. калоримбтрія calorimétrico adj фіз. калориметрйчний calorímetro т фіз. калорйметр calorimotor т фіз. високовбльтний елект- ронагрівбльний прйлад caloroso adj див. caluroso
calosfriarse див. calofriarse calosfrío /77 (рі) див. calofrío caloso до/промокбльний (про папір) calostro /77 (рі) молбзиво calote /77 Л. Ам. шахрбйство; dar - не заплатйти за рахунком caloteador adj діал. шахрбйський calotear \гіЛ. Ам. 1. надути, обшахрувбти;
2. поцупити, вкрбсти calotero тдіал. шахрбй calotipia їдив. calitipia calotórax т орніт. колібрі (різновид) caloyo /771. новонарбджене ягнЯ (козенЯ);
2. діал. солдбт
calpamulo m Л. Ам. калпамуло (метис, в якому є китайська, індіанська і негритянська кров)
calpián тдіал. стброж calpisque, calpixque т Л. Ам. іст. збирбч подбтків
calpul /771. діал. табмне зббрище; 2. діал. кургбн (на місці стародавніх поселень індіанців)
calseco adj дублений вапнбм calta їбот. калюжниця caltrizas їрідіал. носйлки calucha їдіал. шкірка (кокосового, волоського горіха або мигдаля) caluma їдіал. 1. ущблина, міжгір’я (в Ан- да>); 2. індібнське сблище calumbarse діал. занурюватися; пірнбти calumbrecerse* іст. 1. іржбвіти; 2. пліснявіти
calumbriento adj іст. 1. іржбвий; 2. цвілий calumet /77 ліЬлька миру (в індіанців Північної Америки) calumnia /нбклеп
calumniador 1. adj наклбпницький; 2. m наклбпник
calumniar vtобмовлЯти; звбдити нбклеп calumnioso зс/наклбпницький caluña їіст. див. calumnia1 caluro /77 кетцбль (птах) caluroso adj\. жаркйй, спекбтний; тбплий; un día ~ спекбтний день; 2. гарЯчий, жвб- вий, полум’яний; 3. жив. тбплий (про тон,
ВІДТІНО!І)
caluyo тдіал. калуйо (індіанський танець) calva /1. лисина; 2. плішйна, потбртість (хутра); 3. прогблина, плішйна (в лісі, в полі); 4. облуплена стбля; облуплена стінб; 5. діал. турбцький горбх, нут calvar 1. vt іст. обкурювати, ввбдити в омбну; 2. vi іст. лисіти; ~se стрйгти (нбго- ло)
calvario m 1. боргй, велйка заборгбва- ність (при покупці в кредит); 2. страждбн- ня, муки; 3. осуарій; 4. анат. чбреп, че- репнб корббка
calvatrueno /771. лйса головб; 2. навіжбна (неврівновбжена) людйна, навіжбний calvecer* vi іст. лисіти calverizo adj з прогблинами, плішйнами (про поле, ліс)
calvero /771. прогблина, плішйна (улісі);
2. пбклади глйни, глйнище calvete 1. adj dim. de calvo; 2. m іст. кіл, кілбчок
calvez, calveza іст., calvicie /плішйвість calv«ar тдив. calvero calvinismo m кальвінізм calvinista 1. d¿#кальвіністській; 2. m кальвініст
calvitar тдив. calvero calvo 1. афійсий, плішивий; 2. позббвле- ний рослинності, гблий, огблений; 3. витертий, з плішйнами (про тканину/); 4. m лйса (плішйва) людйна calza1 їіст. див. cal
calza2 /1. (рі) панталбни; гамбші; гбльфи; колгбти; 2. рі гбтри; 3. пов’Язка (на нозі тварини); 4. гальмівнйй башмбк, гальмів-
122
cama1
h¿ колбдка; 5. панчбха; 6. рі сл. кандалй (ножні)] ~ de arena іст. мішбк з піскбм (знаряддя тортур); echarle una - запримітити; poner en ~s prietas пославити в скрутне станбвище; tomar ~s; tomar las ~s de Villadiego тікбти, утікати; verse en —s prietas бути (опинитися) в скрутнбму станбвищі
calzacalzón тдбвгі панталбни calzada f 1. брукбвана дорбга; шосб; ~ romana іст. римська дорбга; 2. бруківка; проїжджа частина; 3. діал. велйкі парбдні схбди; 4. діал. тротубр calzadera f 1. мотузка (для селянського взуття)] 2. гальмівнйй башмбк, гальмівнб колбдка; 3. діал. див. calzadura; apretar las ~s дбти хбду, накивбти п’Ятами calzado 1. adi Л. взутий; 2. мохнонбгий (про птахів)] 3. у панчбхах (про тваринУ)]
4. вузькйй {про чоло)] 5. геральд. на- прбвлений вістрям вниз (про фігурі^)] 6. /77 взуття; 7. д/шкарпбтки; панчбхи; підв’язки; 8. сл. кандалй
calzador m 1. ріжбк (для взутті)] 2. Л. Ам. ручка; олівбць; entrar соп ~ йти зі скрйпом (туго, насйлу) calzadora /'ослін для взувЬння calzadura /і. взувбння; 2. одягбння (пан- чох, рукавичок)] 3. іст. чайові (за взуванні)
calzapié m тех. педбльна захвбтка; гбночний педбльний гак calz*ar иґ1. взувбти; 2. надягбти (панчохи, рукавички, шпорі)] 3. носйти (взуття, панчохи, рукавички)] 4. носйти (той або інший розмір взутті)] 5. шйти взуттЯ; 6. тех. закріплювати, стопорйти, заклйнювати;
7. підкладбти гальмівнйй башмбк (гальмівну колбдку, кбмінь); 8. підкладбти що-н. (під меблі, щоб не хиталисі)] 9. замінювати знбшений леміш; 10. надягбти шйни на колбса (автомашини; велосипеда)] 11. мбти (той або інший) калібр (про зброю)] 12. діал. підгортбти (картоплю)] 13. діал. пломбувбти {зуб)] 14. діал. підпйсувати, стбвити свій підпис; 15. viЛ. Ам. одбржувати посбду (місце); влаштб- вуватися на роббту; - mucho бути кміт- лйвим; - росо туго міркувбти calzarse 1. взуватися; надягбти взуттЯ; ~ los zapatos взути черевйки, взутися; 2. надягбти (панчохи, рукавички)] ~ a uno розпоряджбтися ким-н.; бути на гблову вйще кого-н.; - una cosa добйтися чого-н.; заволодіти чим-н. calzillas пі див. calcillas calzo /771. див. calce1 3; 2. рі панчбхи (у коня)] 3. мор. дерев’яний брус кільблбка;
4. див. calza2 4; 5. тех. кбмінь (клин), що є тбчкою опбри вбжеля calzón /771. aum. de calza; 2. (рі) панталбни, штанй (по коліна); calzones bombachos широкі штанй з рбзрізом; 3. запобіжна петлЯ (у покрівельників)] 4. лбмбер (карткова гра)] 5. діал. див. calzoncillos;
6. Л. Ам. панталбни, трусй (дамські)] 7. діал. печбня зі свинйни; amarrarse los calzones енергійно взЯтися до спрбви, засукбти рукавй; calzarse (ponerse) los calzonee головувбти в будйнку (про жінкУ), тримбти чоловіка під каблукбм; hablar а - quitado говорйти відвбрто, щй- ро, по щйрості; no poder con los calzones бути безпорбдним, немічним (про старого)] no tener calzones бути (слизняком); tener bien puestos loe calzones; tener muchos calzones разг. бути спрбвж- нім чоловіком
calzonarias f рі діал. 1. підтЯжки; 2. див. calzón 7
calzonario тдіал. рив. calzón 7 calzonazos т ганчірка, слинькб
calzoncillo /77 діал. орніт. папуга (різновид)
calzoncillos /77 рі 1. кальсбни; 2. трусй (чоловічі)
calzonean/! Л. Ам. випоржнЯтися calzoneras їрІЛ. Ам. брюки (що застібаються з боків)
calzoneta їдіал. плбвки calzonudo 1. adj Л. Ам. енергійний, смілй- вий, рішучий; 2. діал. що нбсить брюки; у штбнях (про чоловіка)] 3. діал. безхарбк- терний, слабовільний; 4. m Л. Ам. див. calzonazos; 5. Л. Ам. смілйвець calzorras m рі див. calzonazos calzuela /1. dim. de calza; 2. гольф calla fЛ. Ам. загбстрена пблиця (для висмикування рослин, копання ямок) callacuece com. діал. лицемір, тишкб callada1 f 1. мовчбння, тйша; 2. затйшшя (під час шторму); a las ~s; de ~ loe. adv. потихбньку, пбтай, крадькомб; dar la ~ por respuesta відповістй мовчбнням callada2 /сичужний стіл; стрбви з сичуга calladamente adv потихбньку, пбтай, крадькомб
callado adj 1. мовчазнйй; стрйманий; по- тбйливий; 2. мовчазнйй; тйхий, смйрний, сумйрний; niño ~ спокійна дитйна callaguayas m рі кальягубйї (індіанці в Болівії)
callamba їдіал. див. callampal callampa f діал. 1. гриб; 2. фбтровий капелах; 3. велйке вухо callampayanis m рі кальямпаЯни (індіанці в ПерУ)
callana /1. Л. Ам. сковородб (для підсмажування кукурудзи, пшениці)] 2.діал. квіт- кбвий гбрщик; 3. діал. див. calentador 4 callandico, callandito, callando adv нйш- ком, пбтай, крадькомб callandriz m потбйлива людйна callantar vt іст. 1. примусити замбвкнути;
2. заспокбювати, усмирЯти callanudo adj діал. безсорбмний, безсовісний, зухвблий, нахббний callao /771. гблька (річкова)] 2. діал. рівнй- на, вкрйта гблькою
callapo /77 1. діал. гірн. стійка, підпбра, кріплення (шахти)] 2. діал. гірн. схбдинка (шахтнихсходів)] 3. діал. ноейлки; А. діал. пліт
calUar 1. vi (~se) 1. мовчбти, зберігбти мовчвння; 2. замовкбти; 3. заспокбювати- ся, затихбти (про море, вітер)] 4. промбв- чати, змбвчати; 5. vt(~se) 1. умбвчувати, замовчувати; 2. обхбдити мовчбнням (що-н.)] ~а callando іос. adv. крадькомб, пбтай; al buen ~ llaman Sancho (santo, sabio) хто мовчйть, не грішйть; слбво — срібло, мовчбння — зблото; buen - se pierde чия б корбва ревіла, та твоя б мовчбла; ¡~al; (|~е!) interj (вживається для вираження здивування) та що ти (ви)!; не мбже бути!; подумати лишб!; ~а у cuez займйся спрбвою, не відволікбйся; cédate у callemos, que sendas nos tenemos не тобі б говорйти, не мені б слухати; por eso te ~о: por que me ~es рукб руку мйє; quien ~a, otorga мовчбння — знак згбди
calle /1. вулиця; doblar la ~ повернути за ріг; 2. албя, доріжка (у паркУ)] 3. іст. слобо- дб; 4. діагонбль; вертикбль; горизонтбль (на шаховій або шашковій дошці)] Б. сл. вбля, своббда; 6. полігр. коридбр; пробільна доріжка (у тексті); 7. військ, вулиця; лінійка (між табірними будовами, наметами)] ~ mayor головна вулиця; шахм. велй- ка діагонбль; abrir ~; hacer - проклбети дорбгу (у натовпі); alborotar la - турбу- вбти сусідів; розбурхувати нбтовп; azotar, ~s тинЯтися вулицями; coger la ~ вййти,
пітй; залйшйти приміщення; coger las ~s закрйти прохід (проїзд); dejar a uno en la ~ звільнйти, вйкинути на вулицю; розорйти, пустйти по світу; echar a uno а Іа ~; plantar (ро ner) en la ~ звільнйти, вйкинути на вулицю кого-н.; вйгнати з дбму, вйс- тавити за двбрі кого-н.; звільнйти (зув'язнення)] вйпустити кого-н.; echar a (en) la ~ розпатЯкати, рознестй по світу; echar por la ~ de en medio йти (рвбтися) напролбм; пустйтися в усі тЯжкі; echarse а Іа - вййти з будйнку; повстбти, вййти на вулицю (зі зброєю в рукаУ)] hacer huir (llevarse) una - en hom bros розігнбти Lнатовп); ir de- sem pedrando la(s)~(s) мчати щодуху; llevarle) a uno de - взЯти гбру над ким-н.; переконбти (аргумбнтами); захопйти, за- чарувбти кого-н.; приголбмшити; pasear (rondar) la ~ a una mujer залицЯтися (до жінкй)] ponerse en la - вййти з будйнку; з’являтися на людях; quedar(se) en la ~ опинйтися на вулиці; залйшйтися без роббти (без грбшей); ser buena una cosa solo para echarla a la - бути нікчбмним (npopid)] пофарбувбти та^ вйкинути; por la puerta se va a la ~ ось тобі бог, а ось поріг callear vt с.-г. розчищбти міжрЯддя (на винограднику
calleja /1. dim. de calle; 2. провулок; 3. сл. втбча
Calleja: sépase (ya se verá, ya verán) quién es ~ подйвимося, хто сильніший, подйвимося, чиЯ візьмб; tienes m6s cuento que ~ не розкбзуй казкй; не вигбдуй callejear vt тинЯтися вулицями; вбштати- ся без діла
callejeo /77 вбштання вулицями; байдику- вбння
callejero 1. adj вуличний; tráfico - вуличний рух; perro ~ бродЯчий соббка; 2. гу- лЯщий; 3. /77 спйсок (перблік) міськйх вулиць (удовіднику)] 4. спйсок адрбс (передплатників газет) callejo тдіал. пбстка (для полювання) callejón /77 1. вузькб вулиця, провулок;
2. вузькйй прохід (між будинками, парканами), проволок; 3. ущблина; 4. діал. коротке шосб; 5. діал. житловйй будйнок (зазвичай коридорної системи)] 6. коридбр (між двома бар'єрами на арені для кориди)] 7. див. calle 5; ~ de San Blas вбр- хні дйхальні шляхй; ~ sin salida безвй- хідь; безвйхідне станбвище
callejuela f 1. dim. de spect. de calleja; 2. привід, відмбвка; 3. вйхід (зі скрутного становища)] todo se sabe, hasta lo de la ~ нембє нічбго табмного, що не стбло б Явним callera adj бот. очйток, збяча капуста callero adjЛ. Ам. 1. вуличний; 2. що вихб- дить на вулицю (продвері) callicida amb. мозбльна рідинб, мозолін callista com. мозбльний опербтор; педикюрша
callizo /77 діал. 1. див. callejón 1; 2. див. callejuela
callo /771. мозбль; 2. (~ de herradura) кінб- ць підкбви; 3. кісткбва мозоль; 4. рі сичуг (страва)] criar (hacer, tener) ~s натбрти мозолі; заскніти, зашкарубнути; dar el ~ вбжко працювбти, натирбти мозолі callón1 /77 бруебк (для заточування шила) callón2 adj мовчазнйй, тйхий callonca 1. aq/недосмбжений (про каштани, жолуді)] 2. /бувбла жінка, кбзир-ббба;
3. див. cellenca
callosidad 1. мозолистість; 2. ороговілість, велйка мозбль; 3. рі омозоліла хронічна вйразка
calloso adj 1. мозолястий; 2. мозбльний; emplasto ~ мозбльний плбетир cama1 /1. ліжко; ~ armario вбудбвана шб- фа з ліжком; ~ portátil похіднб ліжко,
123
cama2
розкладачка; ~ redonda У*уже ширбке ліжко; - turca тахтб; отомбнка; - de matrimonio двоспбльне ліжко; 2. ліжко; ~ de
Íialgos (de podencos) погбно постблене незручнб) ліжко; hacer (arreglar) la ~ постелити ліжко; meterse en la ~ лягти в ліжко; 3. завіса (над ліжком) ; 4. ліжко (місце в лікарні, в гуртожитку); 5. норб, лігво; ~,de liebres збяча норб; ~ de lobos вбвче лігво; 6. підстйлка (для худоби); 7. дно вбза; 8. вм’ятина (у баштанник); 9. див. carnada 2; 10. див. carnada 1; 11. іст. гробнйця; 12. русло, лбже {річки); 13. слід судна {на мілині); 14. діал. постільна білйзна, постільне прилбддя; - caliente с.-г. шар органічних дббрив (у парникУ); caer en (la) ~ захворіти; estar en guardar (la) hacer - лежбти (у ліжці) (про хворого); hacerle a uno la - підкласти свиніЬ кому-н.; підсйдіти кого-н.; la - у Іа cárcel son prueba de amigos друг піз- набться в біді; guien mala ~ hace, en ella se yace не рий йму іншому, сам в нбї по- трбпиш
cama2 f 1. {рі) вудйла; 2. с.-г. розсбха;
3. косяк {обода колеса) camada М. дитинчбта; понбс; приплід;
2. шар; 3. ббнда, згрбя; de a misma ~ од- нбго пбля ягода camafeo m камбя
camagua adj діал., camagüe adj діал. молбчно-восковбї стйглості {про кукурудзу)
camaina тдіал. біс, диявол camaján adjЛ. Ам. спритний, хйтрий camal т 1. конопляний пбвід, недбуздок, обрбть; 2. переклбдина (для підвішування свинячої туші); 3. іст. ббрмиця {кольчужна сітка для захисту шиї і плечей);
4. іст. кандалй (у рабів); 5. діал. товстб гілка, сук; 6. діал. бійня camaleón m 1. зоол. хамелебн; 2. діал. зоол. iryáHa; 3. діал. зоол. велйка зелбна ящірка; 5. діал. камалебн {народний танець, схожий на полькУ); 6. бот. колюч- ник, колючолйсник (різновид); 7. (С.) астр. Хамелебн (сузір’я); ~ aéreo рбйсь- кий птах; ~ mineral хім. марганцевокислий кблій, мінербльний хамелебн Camaleopardo m астр. >Ю^ф (сузір’я) camalero тдіал. 1. різнйк (на бійні); 2. торговець м’ясом, м’яснйк camama /обмбн, обдурювання camambú тЛ. Ам. бот. фізбліс (різновид) camamila їдив. camomila camanances m рі діал. ймочки (на щоках) camándula ЛІ. чбтки; 2. хйтрість; лицемірство; tener muchas ~s бути хйтрим (лицемірним); 3. камандула (рослина, зерна якої використовуються для виготовлення чоток)
camandular, camandulear и/1. лицемірити; ханжйти; 2. діал. розпускбти пліткй camandulería f святбнництво, лицемірство
camandulero 1. ао/святбнницький, лицемірний; 2. брехливий; 3. хйтрий; 4. /лхан- жб, святбнник, лицемір; 5. обмбнщик, брехун; 6. хитрун; 7. діал. політикбн cámara ЛІ. палбта, покбї (упалаці); 2. рб- да (королівська, муніципальна); 3. палб- та, зббри (парламент); ~ alta верхня па- náTa, сенбт; - baja нйжня nanáTa, кон- rpéc; Cámara de Representantes (de los Diputados) палбта представників (депу- тбтів); Cámara de los Comunes (de los Lordes) nanáTa общин (лбрдів); 4. nanáTa (установа); ~ de comercio торгбва палб- та; 5. (~ real) зал для аудібнцій (в королівському палаці); 6. комірка, комбра;
7. комбра, жйтниця; 8. каюта; - de oficiales каїЬт-компбнія; 9. військ, (зарйдна)
кбмера; 10. кбмера; ~ automática фото- автомбт; - binocular стереоскопічний фотоапарбт; ~ cinematográfica кінокбме- ра; ~ clara (lúcida) опт. кбмера-люцйда: ~ de combustión кбмера згорбння (горіння); тбпка; ~ de fuelle складбний фотоапарбт; - fotográfica фотоапарбт; - frigorífica холодильник; рефрижератбрна (охолбджувальна) кбмера; ~ lenta кінокб- мера для сповільненої зйбмки; - o(b)s- cura фіз. кбмера-обскура; ~ panorámica панорбмна кхмера (для панорамних зйомок); ~ tomavistas кінокбмера, кіно- знімбльна кбмера; 11. мортйра; 12. вй- порожнення; 13. кал, екскременти; 14. рі пронбс; padeceros страждбти пронбсом; 15. іст. двір (монарха); резидбнція (глави держави); 16. іст. алькбв, спбльня; 17. іст. муніципбльна рбда; 18. анат. кбмера, порожнйна; ~ acuosa (del ojo) кбмера бка; ~ anterior de la boca порожнйна pó- та; - acorazada сталбва кімнбта (у банку); ~ apostólica скарбнйця Ватикбну; фінбнсово-адміністратйвна рбда Ватикбну; - mortuoria трбурний зал; трбурна кімнбта; приміщення, де встанбвлюеться TpyHá; - de calderas мор. котбльне відділення, котбльний відсік, кочегбрня; Cámara de Castilla іст. Вйща Рбда Кастйлії; ~ de compensación (de clearing) ком. розрахункбва палбта (для клірингових операцій); ~ de (las) máquinas мор. ма- шйнне відділення; ~ del rey королівська скарбнйця; de ~ придвбрний (про лікаря, художника); irse de ~s обробйтися; 19. страждбти нетримбнням мбви; tener ~s en la lengua базікати, розпускбти язикб camarade 1. /лтовбриш, друг (якзвертання); antiguos ~s старі др^зі; 2. співтрб- пезник; 3. f іст. військ, батарбя camaradería /товарйські стосунки, дружба camaraje m орбндна плбта за користувбн- ня комброю
camaranchón m горйще; комірчйна camarera f 1. служниця, покоївка; каме- рйстка; 2. офіцібнтка; ~ mayor іст. стбрша фрбйліна, стбрша при^вбрна дбма camarería ЛІ. посбда (місце) служнйці (покоївки); 2. посбда офіцібнтки camarero m 1. слугб, лакбй; 2. офіцібнт;
3. дворбцький; 4. (~ mayor) камергбр;
5. офіцбр пбпського^ двбру; 6. діал. член палбти представників camareta ЛІ. dim. ote cámara; 2. каюта (на невеликих суднах); 3. Л. Ам. малбнька ґармбта (для святкових салютів); ~ alta легкб надбудбва (на палубі) camarico m 1. Л. Ам. іст. принбшення, дар (індіанським жерцям, конкістадорамІ;
2. діал. принбшення (індіанців владі);
3. діал. піднбшення рбнніх плодів (господарю); 4. діал. улюблене місце; 5. діал. люббвна пригбда
camariento adj що страждбе пронбсом camarilla f 1. іст. камарйлья (група впливових царедворців, придворна партія);
2. кліка, камарйлья
camarillesco adj що стосується камарй- льї, властйвий камарильї camarín m\. dim. de cámara; 2. завівтбрна Kanéna; 3. приміщення для зберігбння коштбвностей і бдягу стбтуй святйх; 4. театр. вбирбльня; 5. іст. комбра для зберігбння цінних речбй; 6. іст. туалбтна кімнбта; 7. іст. кабінбт; 8. діал. див. cambarín; 9. див. camarote
camarina f, camarinas m бот. водянйка (різновид)
camarista 1. тЛ. Ам. див. camarero; 2. Л.
Ам. член судовбї палбти; 3. Лсамерйстка; камерфрбйліна
camarita їдіал. котелбк (капелюк)
camarlengo т 1. камерлінг, кардинбл, що очблює пбпську канцелйрію; 2. іст. камер- rép (в арагонськом королівстві) cámaro m див. camarón 1 camarógrafo m кіноопербтор camarón m 1. зоол. кревбтка; 2. діал. перебіжчик (з однієї партії в іншУ); 3. діал. камарбн (банкнота вартістю у 10 солей);
4. діал. чайові; 5. ціал. недорогб річ; де- шевинб; 6. діал. дільце, гешбфт; 7. бот. аконіт, борбць; ponerse como un ~ почервоніти, залйтися фбрбою; - у cangrejo corren parejo два чбботи пбра camaronear vi 1. Л. Ам. ловйти кревбток;
2. діал. шукбти прибуткбву спрбву; 3. діал. перебігати (з однієї партії до іншої); пере- хбдити в інший тббір
camaronera f 1. продавщйця кревбток;
2. сітка для лбвлі кревбток camaronero m 1. ловбць кревбток; 2. про- давбць кревбток; 3. діал. орніт. зимо- рбдок, рибблочка (різновид) camarote m кубрик; каюта camarotero тЛ. Ам. стюард (на судні) camarroya їбот. дйкий цикбрій camasquince com. цікбва людйна; до всй- кої ббчки затйчка
camastra їдіал. хйтрість; лукбвство; уда- вбння
camastrear vt діал. хитрувбти, лукбвити, прикидбтися
camastro m незручнб ліжко; уббге ліжко camastrón 1. adj хйтрий, лукбвий, лицемірний; 2. m спрйтна людйна, хитрун, проноза; 3. Л. Ам. здоровбнь camastronería f хйтрість, лукбвство, лицемірство
camauro m пбпська шбпка (з червоного оксамиту з хутряною опушкою) camaya тдіал. див. cesta1 camayo тдіал. див. сарога1 4 camba1 f 1. див. cama21; 2. діал. прокіс, ряд; 3. діал. ряд, валбк (скошеної трави);
4. діал. індіанець (з північних і східних районів)
camba2 adj діал. див. cambado 2 cambá тЛ. Ам. негр
cambado adj 1. діал. див. combado; 2. Л. Ам. кривонбгий, клишонбгий cambalachar ііїдив. cambalachear cambalache т 1. ббмін дрібнйцями, дрібний обмін; 2. Л. Ам. лбвка лахмітника cambalachear і^мінйти, вимінювати cambalachero т 1. любйтель обмінюватися дрібнйцями; 2. Л. Ам. лахмітник; дрібнйй торгбвець; 3. діал. забійка, зади- рбка
cambalada їдіал. похйтування (п'яного) cambaleo т іст. мандрівнб трупа коме- дібнтів (зазвичай з п’яти чоловіків і однієї жінки)
cambamba f діал. 1. бійка, свбрка; 2. витівка, штука
cambar гідіал. див. combar 1 cámbara їдив. centolla cambarín тдіал. схбдовий майдбнчик cámbaro т зоол. краб (різновид) cambera f сітка для лбвлі крббів (кревбток)
cambeto adj діал. див. cambado 2 cambiable ас/змінний, змінюваний cambiada /1. мор. зміна курсу; 2. пере- станбвка вітрил; 3. перевбдення, перехід (у верховій їзді)
cambiador 1. adj що мінйє, обмінює; 2. т тех. перемикбч; 3. іст. див. cambista 2;
3. сл. влбсник публічного будйнку; 4. Л. Ам. стрілочник; 5. діал. (перевідна) вйлка (у ремінних передачах); de frecuencias ел. перетвбрювач частотй
cambial ас^вбксельний cambiamiento m див. cambio 2
124
camino
cambianta /жінка, що розмінює грбші покупцям
cambiante т 1. (рі) перелив, відлив (на тканина.*); 2. див. cambista 1 cambiar 1. vtмінЯти, обмінювати; - un libro por otro обміняти одну книгу на іншу;
2. (vi, de) мінЯти; змінювати; - la (de) conversación змінйти тбму розмбви; - еі traje (de traje) змінйти костбм, одягнути інший костіЬм; - el horario змінйти рбз- клад; 3. (vi, de) мінЯтися, обмінюватися; ~ el asiento (de asiento) con el vecino помінятися місцями з сусідом; ~ saludos обмінятися вітаннями; 4. розмінювати, міняти (гроші)', 5. (en) перетвбрювати (на що-н.)', 6. переміщбти; пересувбти; пере- вбдити (з одного місця в інше)', ~ el plano a la otra habitación пересунути піаніно в іншу кімн0ту; ~ de piso перевестй на інший пбверх; 7. тех. перемикбти; 8. мор. змінювати галс, лягбти на інший галс; ~ еі aparejo брасувбти; 9. (~ de amura, - de bordo) мор. перекладбти стернб; лягбти на інший галс; 10. vi мінятися, змінюватися; el tiempo cambia cada día погбда міняється щоднЯ; no ha cambiado nada він збвсім не змінйвся; 11. мінЯти (змінювати) мбпрям (про вітер)', mandarse - Л. Ам. пітй
cambiarse 1. змінюватися; 2. мінятися, змінювати н0прям (про вітер)', 3. переодягтися; - de zapatos перевзутися;
4. змінюватися; la risa se cambió en llanto сміх змінйвся сльозбми; 5. переїз- дйти; - de domicilio змінйти місце прожи- вбння, переїхати
cambiavía m 1. діал. стрілочник; 2. діал. стрілка (на залізниці) cambiazo m 1. aum. de cambio; 2. сл. шахрбйство, обдурювання (при купівлі, обміні); dar el - підклбсти (підсунути) од- Hé з0мість іншого, обдурйти при купівлі (при ббміні); dar un - дременути, накивб- ти п’Ятами (побачивши кого-н.) cambija /бак, резервубр cambín m вбрша (риболовецька снасть) cambio m 1. ббмін, заміна; 2. зміна, пере- твбрення; ~ reversible (irreversible) обо- рбтна (необорбтна) зміна; - semántico зміна знбчення; 3. дріб’язок, дрібні грбші; llevar - мбти при собі дрібні грбші; tener ~ мбти дрібні грбші; мбти здбчу; 4. іст. див. cambista 1; 5. ком. ббмін; - directo пря- мйй обмін; - libre вільний ббмін, вільна торгівля; - mercantil комерційний ббмін; - minuto валютний ббмін; letra de - вбк- сель, Tpárra; 6. фін. курс, котйрування; ~ а tapar паритбтний курс; 7. зал. (~ de vía) стрілка; 8. тех. перемикбння; 9. див. cambiada 2; 10. р! ком. пербказ валіЬти (цінних папбрів); - con pérdida (daño, quebranto) курсовб втрбта; 11. asmo (~ de marcha, - de velocidades) корббка швидкостей; ~ de banda радіо перемикбч діапазонів; ~ de estado фіз. фбзове перетворення; - de mano хитрість, лукбвство; a (en) ~ de іос. ргер. збмість, натбмість; en - Іос. adv. (а ~) натбмість, збмість; нав- пакй; затб; a las primeras de - loe. adv. за пбршої нагбди; рбптом, несподівано cambista 1. com. мінЯйло; 2. банківський службовець (що займається обміном грошей)', 3. біржовий мбклер; 4. m банкір;
5. Л. Ам. стрілочник cambra /штббель (з колод) cambrayyn m біле льнянб полотнб cambriano, cámbrico геол. 1. adjкембрійський (про період, систему); 2. /я кембрійський період, кембрійська систбма, кбмб- рій
cambriles m р!Л. Ам. усклбднення, перешкоди, перепбни
cambrillón m(pl) устілка (у взутті) cambrón m бот. 1. ліцій, ліціум, дерезб;
2. жбетір, крушйна; 3. ожйна (кущовий різновид)', 4. д/держидбрево cambronal m дерезняк, збрості ліцію (дерезй)
cambronera їдив. cambrón cambuche т Л. Ам. флЯга, фляжка cambucho тдіал. 1. див. cucurucho; 2. кб-
шик Сцля паперу, для брудної білизни);
3. комірка; комірчйна; 4. солОм’яне обплб- тення (для бутлів); 5. малбнький паперб- вий змій
cambueca adj діал. див. cambado 2 cambuj /я 1. напівмбека; 2. іст. чепбць, чбпчик (для грудних дітей) cambujo 1. adj4ópHm (про осла)', 2. m Л. Ам. камбухо (метис індіансько-китайського походження)', 2. діал. камбухо (метис індіансько-негритянського походження) cambulera їдіал. в’язнйця cambullón /771. Л. Ам. шaxpáйcтвo, обмбн;
2. діал. змбва; 3. Л. Ам. див. cambalache 1 cambur /77 6aHáH (різновид) cambuta1 /1. посох (абата, єпископа)',
2. ключка (для гольфУ) cambuta2 їдіап. див. coco31
cambute m 1. діал. див. cambutera; 2. діал. велйкий їстівний рбвлик cambutera їдіал. бот. квамокліт cambuto adj діал. призбмкуватий, крембз- ний, осбдкуватий
camedrio, camedris m бот. дубрбвник пурпурбвий
camedrita m камедрйта (настоянка на дубровнику)
camelador 1. adj що залицяється, галбнт- ний; 2. що звбблює, спокушбє; 3. m кава- лбр, залицяльник; 4. спокусник camelar vt 1. залицЯтися, упадбти; - a las muchachas залицЯтися до дівчбт; 2. спо- кушбти, звбблювати; 3. любйти, бажбти;
4. Л. Ам. виглядбти; підглядбти, підсте- рігбти
camelete m іст. тарбн (стінобитне знаряддя)
cameleuca їбот. мати-й-мбчуха camelia /1. камблія (кущ і квітка)', ~ rosal de China, - rosal japones япбнська камблія; 2. діал. бот. мак; 3. діал. тонкб вбвня- на тканйна
cameliáceas fpi бот. камблієві camélidos зоол. верблюжі camelo /771. залицЯння; 2. рбзіграш; contar ~s жартувбти, плестй нісенітниці; dar (el) ~ обдурйти, підсунути котб в мішку; hablar en - жартувбти, говорйти несерйбзно;
3. помилкбва звістка, чутка; 4. діал. бот. червбна мбльва; no me vengas соп -а не підлизуйся до мбне; не розкбзуй мені казкй
camelote m камлбт (вовняна тканина) camella1 /корйто (дерев’яне) camella2 /1. верблюдка; 2. див. caballón camellar adj верблюжий camellero m 1. верблюжбтник; 2. погбнич верблкздів
camello /771. верблюд; 2. ббвдур, дурень;
3. військ, іст. тарбн (стінобитне знаряддя)', 4. мор. камбль, суднопідіймбльний понтбн; - del Perú лбма; - de río пелікбн; - pardal жирбф
camellón1 /77 1. див. caballón; 2. див. camelote; 3. Л. Ам. обрбблена землЯ (на плавучих острівця)!)', 4. Л. Ам. міжрЯддя (у винограднику)
camellón2 /77 дерев’яний жблоб (для напування худоби) camena /муза
camenal adj що стосується муз camera їдіап. зоол. дйкий крблик (різновид)
cameral adj камербльний, що стосується королівської скарбнйці camerino m див. camarín 4 camer*o 1. зо/велйкий; полуторноспбль- ний (про ліжко і постіль)', colchón - велйкий матрбц; sábana -а ширбке прости- рбдло; 2. Л. Ам. двоспбльний (про ліжко)',
3. /77 мбйстер з вйготовленню ліжок;
4. осбба, що здаб ліжка
camíbar m діал. 1. див. copayero; 2. ко- пбйський бальзбм
camilucho Л. Ам. 1. ас/подбнний (про роботу індіанця-поденника)', jornal - подбн- на платня (індіанця-поденника); 2. m Л. Ам. індіанець-подбнник camilla /1. стблик з жарбвнею (для зігрівання ні/)\ 2. санітбрні ноейлки; 3. іст. кушбтка; 4. Л. Ам. ноейлки (будівельні);
5. Л. Ам. магазйн бдягу camillero /77санітбр (військ.) caminada / іст. дбнний перехід; шлях, прбйдений за одйн день
caminador adj що багбто хбдить; швидкий, прудкйй
caminal m діал. дорбжня мербжа caminante m 1. мандрівнйк, подорбжній;
2. поводйр; - cansado, subirá en asno, si no encuentra caballo на безрйб’ї і рак рйба
caminear 1. viпересувбтися^ переміщбти- ся; йти; - a pie йти пішки; 2. їхати; подоро- жувбти, мандрувбти; - arrastrándose повзти, пересувбтися пбповзом; - en un carro їхати у вбзі; 3. прохбдити шлях (про планети); 4. тектй (про річки)', 5. и/прохбдити (відстань пішки)', ayer -ó más de 15 kilómetros вчбра він пройшбв (пішки) більше 15 кіломбтрів caminata /1. розважальна прогулянка;
2. виснбжливий перехід; дбвга дорбга caminera їдіал. флЯга з винбм (яку беруть вдорогУ)
caminero 1. ао^дорбжній; peón (obrero) -
дорбжній працівнйк; 2. іст. уторбваний;
3. /77 вуст, мандрівнйк; подорбжній caminí /77 Л. Ам. мбте, парагвбйський чай (різновид)
camino /771. дорбга, шлях; тракт; - afirmado (engravado) бруківка; - carril (de carro) вузькб ґрунтовії (польовб, степо- eá) дорбга; - de acceso під’їзнб дорбга; - de cabaña худобопрогінна дорбга, худо- бопрогін; - de cabras гірські стбжка; - de cintura (de circunvalación) окружнб залізниця; ~ de herradura кінна стбжка; - de hierro залізнйця; - vecinal комунальна дорбга; ponerse en ~, tomar el - en las manos вйрушити в дорбгу; 2. дорбга, шлях; пбдорож; 3. їздб; 4. шлях, збсіб, спбсіб (для досягнення чого-н.)-, 5. Л. Ам. доріжка (для оздоблення столу)', 6. Л. Ам. доріжка; 7. Л. Ам. мішбк, сумка (длярудйу,
8. курс, шлях ікорабля); 9. хід (корабля)',
10. рі полозки, що нагіравлЯють рбйки (каретки друкарської машини); - carretero (carretil, de ruedas) шосе; уторбваний (звйчний) шлях; - derecho (directo, recto) прямб дорбга, прямйй (пбвний) шлях (до досягнення ЧОГО-Н)', - de flores легкйй шлях (у житті), шлях, уейпаний троЯндами; - de Santiago Чумбцький Шлях; - real шосб; магістраль; пбвний 3á- сіб, найлбгший шлях (для досягнення чого-н)\ - trillado, (trivial) (~ asenderado) уторбвана дорбга; звйчний шлях; уторбваний шлях; abrir - звільнити (дбти) дорбгу (шлях); розчйстити (проклбети) шлях; поклбети почбток (чому-н.)\ бути піонбром в якій-н. спрбві; шахм. дбти прохід; andar al - зайнятися контраббн- дою; вййти на велйку дорбгу, зайнятися грабунком; coger el - пітй, вййти; de - іос.
125
camión
adv. мимохідь; по дорбзі; гїЬпутно; проїздом; дорбжній (про одяг, рвчі)\ avíos de ~ дорбжнє приладдя; de un ~ dos mandados убйти двох зййців; однйм pá30M два накйзи; hacer(se)~ пробйти собі до- póry (шлях); ir cada cual por so cada I cual va por su - кбжен діє на свій рбзсуд; всі тйгнуть в різні ббки; ir (ser) fuera de ~ una cosa бути недорбчним; ir uno fuera de - стояти на хйбному шляху; йти хйб- ним шляхбм; чинйти необдумано (не- o6á4HO); ir su - TpnMáTH курс (шлях); йти CBoéK) дорбгою; llevar ~ una cosa бути обґрунтованим, MáTH підстйву; no llevar ~ una cosa бути неперекбнливим (необ- ґрунтбваним); meter (entrar) a uno por ~ вйвести з OMáHn; переконйти кого-н. (у чому-н.); partir el ~ пітй на B3aéMHi пбс- тупки; quedarse a medio ~ зупинйтися на півдорбзі, не довестй cnpáey до кінцй; salir al ~ вййти на велйку дбрбгу, зайнй тися розббєм; traer a uno a buen ~ напрй- вити (наст0вити) кого-н. на шлях істини camión т 1. ватажний автомобіль, ван- тйжівка; ~ bascuHador (volquete) само- скйд, думпкйр; - de grúa автомобільний кран; - tractor (remolcador) автотягач; ~ todo terreno всюдихід; 2. автббус camionaje т 1. автомобільні вантйжні перевбзення; вантажоббіг автотрбнспор- ту; 2. вбртість перевбзення вантажів camioneta ґавтофургбн, пікйп camionista т водій (шофбр) вантажівки camisa fA. сорбчка; ~ de dormir нічий со- рбчка; ~ de fuerza гамівнй сорбчка; en mangas de - в одній сорбчці, без піджакй;
2. див. camisola 2; 3. шкірка (на плода$\ 4. шкіра, идо скидйється змібю; 5. шар вапнй, побілка; 6. панірувйння; 7. гартівнй сітка, гартівнйй ковпачок (у лампі освітлення)', 8. суперобклйдинка (книгй)', 9. папе- рбва тбка (для справ, документів); 10. діал. папір (під шпалери); 11. Я Ам. макулатура; 12. Я Ам. попона; 13. тех. обгортка; кбжух, оболбнка; чохбл; обшивка; 14. тех. втулка, гільза; 15. обкладйння; футерувйння, обсйдження; 16. військ. збвнішнє облицювйння фортйчних стін; 17. іст. менструйція; 18. іст. оболбнка (плоду в утробі матері)', ~s azules синьо- сорбчечники (іспанські фалангісти)', ~ s negras чорносорбчечники (італійські фашисти)-, ~s pardas коричневосорбчеч- ники (німецькі фашисти); ~ vieja ветерйн франкістської фалйнги; en ~ іос. adv. без придйного; cambiar (mudar) de ~ зрйдити колйшні переконйння, перебігти в інший тйбір; dejar a uno sin no dejarle a uno ni aun ~ залйшйти в одній сорбчці, обіб- рбти до нйтки, пустйти по світу; estar соп la ~ arremangada наразйтися на велйку небезпйку, опинйтися під удйром; estar en su ~ бути при здорбвому глузді; jugar- (se) hasta la ~ прогрйтися до нйтки, залй- шйтися в одній сорбчці; meterse en ~ de once varas пхйти свбгонбса куди не слід; втручйтися не у свою cnpáey; no caber en la ~ бути на сьбмому нйбі (відрадості)', по llegarle a uno la ~ al cuerpo: по le llega la ~ al cuerpo у ньбго зуб на зуб не попадйє, він весь тремтйть (від страхУ)', vender hasta la ~ продйти все до останньої нйтки, залйшйтися в одній сорбчці; спустйти все; volver la - змінйти думку; перекинутися, переметнутися; і~! interjдіал. дідька лйсого!, чбрта з два!; más cerca está la ~ de la carne que el jubón свой сорбчка блйжча до тіла
camisería fA. магазйн з прбдажу чоловічих сорбчок; 2. майстйрня з пошиття чоловічих сорбчок
camisero m кравбць з пошиття сорбчок
camiseta /1. футбблка; 2. нйжня сорбчка, фуфбйка; 3. див. camisa 7; 4. матий (вітрила)', 5. діал. біла сорбчка без рукавів (в індіанців)', 6. Л. Ам. матрбська сорбчка, матрбска
camisilla ñ. dim. de camisa; 2. старб (peá- на) сорбчка; 3. діал. чоловіча сорбчка (з глухим коміром); 4. діал. див. camiseta camisol m лускйта кольчуга camisola f 1. вбрхня сорбчка (чоловіча)-,
2. вйшита сорбчка; 3. Л. Ам. нічий сорбчка; 4. діал. жінбча сорбчка, комбінація;
5. діал. сорбчка, блуза (робоча) camisolín m манйшка
camisón m 1. aum. ¿fe camisa; 2. нічий сорбчка; 3. Л. Ам. жінбча сорбчка, комбінй- ція; 4. діал. жінбча сукня; tu ~ no sepa tu Intención слбво не горобйць, вйлетить — не СПІЙМЙЄШ
camitico adjхамітській; idiomas ~s хамітські мбви
camoatí m 1. діал. ocá (різновид)’, 2. осйні стільникй, 3. божевільня, бедлйм camochar vt діал. підстригйти, підрізйти (дерева)
camodar гісл. підмінйти camomila f бот. аптйчна (лікйрська) ро- мйшка
camón1 /771. aum. de cama2; 2. іст. пере- носнйй трон; 3. зйсклений балкбн; - de vidrios склянй перегорбдка camón2 /771. aum. de cama2 1; 2. сйкція ббода (колеса)', 3. буд. склепіння; йрочна бйпка (склепіння)', 4. тех. кулйк, кулачбк;
5. д/дерев’йний обід (колеса воза) camorra fA. свйрка; бійка; armar - розпо- чйти свйрку; 2. діал. кул. булка із запй- ченою в ній ковбасбю camorrear гідіал. розпочйти свйрку (бій- ку)
camorrero, camorrista 1. a¿# задерикуватий, задирливий; забійкуватий; 2. /77 зад и- рйка, забійка
camorrita m діал. див. camorrero 2 camota com. діал. тупйк, нетйма camotal тЛ. Ам. пбле, засіяне батйтом camote /771. Я Ам. бот. батйт, солбдка картбпля; 2. Я Ам. цибулйна (рослин)',
3. діал. синйць; 4. Я Ам. кохйння, захбп- лення; 5. Я Ам. дУрень; 6. Я Ам. безсо- рбмник, нахйба; 7. Я Ам. кохйнка; В. діал. несплйта грбшей, прбграних в супербчці (на парі); 9. Я Ам. брехнй, вйгадка; tomar un - Я Ам. полюбйти; душі не чути (в кому-н.)\ tragar - Я Ам. напустйти тумй- ну, темнйти
camotear 1. vi Я Ам. блукйти у пбшуках (чого-н )', 2. vt діал. заважйти, стойти на завйді; -se брйти (що-н.) camotero 1. adj Л. Ам. легкйй на знайбм- ства, що любить знайбмитися; 2. m про- давйць батйту (солбдкої картбплі) camotillo /771. діал. десйрт з батйту; 2. Я Ам. див. cúrcuma 2, З campa яс/безлісий, відкрйтий, гблий (про місцевість)
campado adj геральд. з чйстим пблем campal adj польовйй (військ.)', batalla ~ вирішйльна бйтва, вирішйльний бій campamento m 1. отйборення; 2. військ. тйбір; 3. тйбір, тимчасбва стойнка; - gitano цигйнський тйбір
campamiento m 1. див. campamento 1;
2. тйбірна стойнка; 3. показнй розкіш, помпа
сатрапа f\. дзвін; 2. витяжнйй ковпйк (над вогнищем); 3. тех., фіз., мор. дзвін; ковпйк; - de aire повітряний ковпйк, повітряна кймера; ~ de buzo (de inmersión) водолйзний (підводний) дзвін, ~ de humo витяжнй шйфа; - del castillo мор. бйко- вий дзвін; - de vidrio фіз., хім. склянйй
(вйкуумний) ковпйк; 4. церкбвна парйфія;
5. церкбвнід(парафійльні) збмлі; 6. Я Ам. сл. що стоїть на чйтах; 7. діал. дурмйн (різновид)', 8. сл. спіднйця; 9. рбзтруб (духових музичних інструментів)', а ~ herida (tacida) іос. adv. з ударом дзвбну; за nép- шим покликом; doblar las ~s дзвонйти у дзвбни по помбрлому; echar las ~s al vuelo, repicar las ~s дзвонйти у всі дзвбни; no haber OHdo uno ~s не мйти понйт- тя про найпростіші péni; oír ~s у no saber dónde чути дзвін, та не знйти, де він; picar la ~ мор. відбивйти склйнки; - cascada, nunca sana черпйти вбду рбшетом; товкти вбду у ступі; cual es la ~, tal es la badajada який піп, такй і парйфія campanada f 1. удйр дзвбна (у дзвін);
2. дзвін; 3. скандйльна новинй campanario m 1. дзвінйця; 2. мор. надбу- дбва для підвішування дзвбну; de ~ дрібний, незначнйй; низькйй, підлий, нйций (про вчиноії)', subirse al - лізти до рожбн campanazo m див. campanada campanear vi А. дзвонйти у дзвбни; 2. діал. стрілйти; 3. Я Ам. підглядйти, підслухбву- вати. вистбжувати; 4. (~ве)діап. пускйтися навтіки; -se Я Ам. ходйти перевйльцем; allá se las (ló) -e(n) хай рббить (рбблять), що хбче (що хбчуть), а я умивйю рУки campaneárselas діал. дременути, наки- вйти п’йтами
campaneo m 1. дзвін; 2. ходй перевйльцем campanero1 m 1. мййстер, що відливйє дзвбни; 2. дзвонйр, паламйр campanero2 m діал. пліткйр; дзвонйр campaniforme adj А. що мйє фбрму дзвбна; 2. бот. дзвінбчковий campanil 1. ^'дзвбновий; metal - дзвбно- ва брбнза; 2. тдив. campanario 1; 3. діал. муніципйльний бкруг
campanilla fA. дзвбник, дзвінбк; - eléctrica чйшка електрйчного дзвінкй; 2. бульбашка (повітря, газу)-, 3. анат. язичбк;
4. бот. дзвінбчок; 5. діал. бот. лійна; ~ blanca Я Ам. бот. дурмйн (різновид); - de las nieves сніговйй прблюок; de otoño (de primavera) амарйліс альпійський; білоквітник (різновид)-, persona de (muchas) ~s цабб (важлива персбна); 6. видатні (відбма) людйна campanillear vi дзвеніти, дзвонйти (про дзвонив)
campanilleo m дзвін дзвбника campanillo m діал. мідний (брбнзовий) дзвбник (у худоби)
campano m 1. див. cencerro; 2. дзвін (у монастирі)', 3. Я Ам. щбглове дбрево campanólogo m 1. удйрник (музикант, що грає на дзвона*); 2. дзвони (ударний інструмент в оркестрі) campante adj 1. задовблений; 2. спокійний, безтурббтний; у se queda tan - а йому хоч би що; і у вус не дме campanudo 1. яс/схбжий на дзвін; ширб- кий, пйшний; 2. повнозвучний (про слово); 3. пишномбвний; 4. m сл. щит campánula f6or. дзвінбчок, кампанула campanuláceas fpi бот. дзвінбчкові campaña fA. рівне пбле; 2. кампйнія; - electoral передвйборна кампйнія; 3. по- рй, сезбн, період (діяльності); - de la zafra nopá (сезбн) збирйння цукрбвої трос- тйни; - de sembrado primaveral веснй- но-посівнй кампйнія; 4. Я Ам.див. campo 1; 5. геральд. нйжнє пбле; 6. мор. крбй- серство; плйвання, похід; 7. військ, табірний період; 8. кампйнія, похід, бойові дії; cipe de - Я Ам. покарйння солдйтів; fortificación de - nonboeé укріплення; misa de - богослужіння (у військах, на фронті)', olla de - казанбк; tienda de - похіднйй намйт; estar (hallarse) en - перебувйти в
126
canaluación
діючій ápMíí, брбти участь у військбвих опербціях; salir a (la) entrar en ~ йти на фронт
campañista, campañisto тдіал. пастух campar иг‘1. відрізнитися сбред інших (про людей)\ 2. військ. став0ти тббором camparín тдіал. див. cambarín campatedije тЛ. Ам. хтось, дбхто, ім’ярбк campeada /1. військ, іст. вилазка; 2. Л. Ам. пбшук, пбшуки
campeador 1. зс/войовнйчий, дбблесний; 2. /77В0ЇН, кампеадбр
campear и/1. вйходити на пасовйще (про тварин); 2. вихбдити на пoлювáння (про диких тварин); 3. зеленіти (про сходи)]
4. див. campar 1; 5. виднітися; красувбти- ся; 6. перебувбти в діючій брмії; 7. вивб- дити військб на пбле бйтви; 8. розвідувати, провбдити рекогносцирування (рбз- відку) місцбвості; 9. Л. Ам. вихбдити (виїжджбти) на пбшуки худбби (що відбилася від стада)] 10. Л. Ам. об’їжджбти полб (пасовйща) (для нагляду за худобою)]
11. vt військ, ют. розгортати, піднімбти (прапори, стягй)] 12. Л. Ам. шукбти, розшукувати; ~se діап. вихвалитися, хвалй- тися; курбжитися; campeárselas діал. змотбти вУдки, змйтися, втектй campechana / 1. (дерев’бна) решітка за кормбю (на деяких маленьких суднал);
2. Л. Ам. с^міш спиртнйх напбїв; коктби- ль; 3. діал. гамбк; 4. діал. повія campechanamente advi. збпросто, прбс- то; по-свійському; 2. безцерембнно, фамільярно
campechanería f Л. Ам., campecharía /
1. npocTOTá в повбдженні, товарйськість;
2. безцеремонність, фамільярність campechano1 adji. простйй, товарйський, свійський; 2. безцерембнний, фамільярний; 3. щбдрий, великодушний campechano2 тдіал. селянйн campechanote т 1. простб в повбдженні (товарйська) людйна; 2. безцерембнна людйна
campeche т 1. бот. кампбшеве (сандбло- ве) дбрево, сйній сандбл; palo (de) ~ деревині кампбшевого дбрева; 2. діал. кам- пбче (сортдешевого вина) campeo тдіал. обшйрне пасовйще campeón/77 1. дбблесний вбїн; 2. поббр- ник, борбць; 3. вонедь, головб; 4. спорт, че- мпібн; 5. іст. учбсник судовбго поедйнку campeona /чемпібнка campeonato m 1. чемпіонбт; пбршість;
2. пбршість, пбрше місце campeonismo тчемпіономбнія campera fЛ. Ам. куртка; блуза camperero adj діал. що пасб свинбй campero adji. польовйй; 2. відкрйтий всім вітрбм; 3. що ноч^є у відкрйтому пблі (про худобу)] 4. Л. Ам. див. campesino 1; 5. Л. Ам. помірно рисйстий (про крок коня)]
6. що стблеться (про рослину] 7.діал. що знбється на сільськбму господбрстві;
8. Л. Ам. дресирбваний, прйвчений до по- долбння природних перешкбд (про тварин^] 9. /77 польовйй стброж; 10. діал. свинЯ на вйпасі
camperuso a dj діал. грубий; мужикувбтий campesinado m селянство campesino 1. adj польовая (про роботи)]
2. сільськйй, селйнський; 3. селЯнський;
4. /77селянйн; - pobre біднЯк; - individual одноосібник; - sin tierra беззембльний селянйн
campestre adj 1. див. campesino 1.; 2. іст. приручений (про сокола) campichuelo m Л. Ам. лужбк, галЯвина campilómetro m топ. курвіметр campillom 1. dim. de campo; 2. громбд- ське пбле
camping m кбмпінг
campiña fi. пбле, рівнйна; 2. ріллЯ; нйва;
3. гай; дібрбва; cerrarse de ~ твбрдо сто- йти на свобму, упирбтися campirano 1. adj діал. грубий, неотбса- ний; 2. Л. Ам. див. campesino 1; 3. Л. Ам. досвідчений (у сільському господарстві, в об’їжджанні коней)] 4. тЛ. Ам. див. campesino 2; 5. Л. Ам. досвідчений селянйн (об’їждчик кбней)
campiruso adj діал. див. campesino 1 campista ті. Л. Ам. орендбр копблень; акціонбр гірничорудної компбнії; 2. діал. наглйдач (за худобою)] 3. діал. пастух (великоїрогатої худоби) campisto adj, тдіал. див. campesino campizal т газбни
campo /771. пбле; відкрйте (рівне) місце; рівнйна; ~ raso відкрйте поле, відкрита місцбвість; а ~ іос. adv. Л. Ам. у пблі, на пасовйщі (про худобу); а - abierto іос. adv. іст. у відкрйтому пблі (про лицарські двобої); а - raso І ос. adv. прбсто нбба; а ~ traviesa (travieso) toe. adv. напереріз, навростбць; пблем; 2. пбле, плбща; май- дбнчик (спорт.)] ~ de aterrizaje ав. посбд- ковий майдбнчик, польовйй аеродрбм; ~ de aviación аеродрбм, льбтне пбле; ~ de deportes спортйвний майдбнчик; ~ de fútbol футббльне пбле; ~ de instrucción навчбльний плац; ~ de tenis (тбнісний) корт; - de tiro стрільбище, полігбн; ебк- тор ббетрілу; 3. брна землй; пбле; нйва; ~ regadío зрбшуване пбле; зрбшувана землй; 4. (~ de cultivo) посіви; посбдки;
5. селб, сільськб місцбвість; 6. окблиці
Й'іста, селища)] 7. пбле, ббласть, сфбра іяльності)] 8. пбле, фон (вишивки, картини)] 9. місце дислокації військ, військовий табір; asentar el ~ розташуватися табором; 10. політ, табір, партія; 11. Ам. територія копальні; 12. П.-Р. провінція;
13. геральд. поле; 14. фіз. поле; - elect- romagnótico (gravitatone) електромагнітне (гравітаційне) поле; ~ magnético магнітне поле; ~ visual поле зору, візуальне поле; ~ de Agrámente безлад, (вавилонське) стовпотворіння; сварка, чвари; ~ de batalla поле бою; місце, де відбувається дискусія; арена; ~ de concentración концентраційний табір; ~ del honor місце дуелі, поле честі; - de pinos жарг. публічний дім; ~ santo цвинтар; ~s Elíseos (Elisios) міф. Єлисейські поля, Елізіум; ~ а ~ іос. adv. військ, сила на силу; всіма можливими засобами; abandonar el ~ покинути поле бою; припинити боротьбу (спротив); batir el ~ провести розвідку місцевості; dejar el ~ abierto (desembarazado, expedito, libre, etc.) a uno вийти з гри; дати дорогу, надати свободу дій (кому-н.)] descubrir (el) ~, reconocer el ~ розвідувати сили супротивника; проводити розвідку; зондувати ґрунт; Ьасег - звільнити (очистити) місце; зітнутися у рукопашному бою; hacerse al ~ податися в ліс; вийти на велику дорогу (про розбійників)] tacerse- le a uno el - orégano Арг., Ур. здаватися легким; juntar ~ зібрати військо; le vantar el - військ, знятися з табору, покинути табір; піти; вважати справу зробленою; покинути (відмовитися продовжувати) що-н. розпочате; quedar el ~ por uno, quedar señor del ~ бути господарем становища; quedar en el ~ залишитися на полі бою, полягти в бою; sacar al - a uno викликати на поле брані кого-н.; al ~ у аі señor cómprale cuando le hayas menester, antes no не ризикуй марно; не лізь на рожен без потреби camposanto m цвинтар
campuroso adj Лат Ам. широкий, просторий
campusano adj Лат. Ам.., campuso adj, m див. campesino
camuatí m Арг. 1. ранчо лісорубів; 2. див. camoatí
camuesa fi. кальвіль (сортяблуїї)] 2. дурепа, ідіотка
camueso m 1. кальвіль (яблуня)] 2. дурень, ідіот, неук
camuflaje m камуфляж, маскування camuflar vt камуфлювати, маскувати camuliano adj Лат. Ам. який починає зріти (про фрукти)
camuña 1. /насіння; 2. m бука, опудало сап1 /771. собака, пес; ~ de busca собака- шукач; 2. звід (в старовинній зброї)] 3. курок (вогнепальної зброї)] 4. одне очко (при грі в кості)] 5. буд. консоль; 6. тех. собачка, защіпка; Can Luciente Сіріус (зірка)] Can Mayor Великий Пес (сузіря)] Сап Menor Малий Пес (сузір’я)] ~ que mata al lobo вівчарка; вовкодав; а - que lame ceniza, no le fiar la harina спокуса на гріх наводить
сап2 тДом. Р. і. вечірка; 2. шум, валт сап3/77 хан
cana1 f(pi) сивий волос; echar una ~ al aire гульнути, розважитися; peinar ~s бути в літах; quitar mil ~s a uno приносити величезне задоволення; порадувати кого-н. cana2 fi. кана (міра довжини в Каталонії-
1,5 м)] 2. Куба пальма (різновид) сапа3 ЇЛат. Ам. жарг. тюрма, каталажка canabíneo бот. 1. конопляний; 2.: canabíneas fpi конопляні canabismo m стан дурману (при вживанні гашишу
canaca тЧ.І. китаєць (торговець)] 2. хазяїн дому розпусти; 3. дім розпусти canadiense 1. ас/канадський; 2. сот. канадець, канадка; 3. /канадка, хутряна куртка (ульотчиків)] дублянка canal 1. /77 канал; протока; ~ de navegación судохідний канал; 2. тех. канал; ~ de comunicación канал зв'язку; 3. канал; канава, арик; ~ de riego зрошувальний (іррига- ційний) канал; ~ de saneamiento осушувальний (дренажний) канал; 4. (~ franco, hondable, limpio) фарватер; 5. підземна ріка; 6. вузька і довга долина (міжгорамй)]
1. черепиця для ринви; 8. ринва (з черепиці)] correr las ~es текти з даху (про всдУ ]
9. анат. канал, каналець; 10. див. camellón2; 11. розроблена туша; 12. стебло коноплі (очищене від волокна і костри);
13. передній обріз книги; 14. глотка; 15. ар- хіт. канелюра; - maestra ринва, стік; русло (ложе) ріки; глотка; sombrero de ~ капелюх із загнутими полями; en - розроблений (про тушу] abrir en - розділити на дві половини, розпластати (тушу canalado 1. adj вузький, у вигляді каналу;
2. /77 канал акведука
canaladura fi. архіт. канелюра; 2. жолобок, паз, борозенка
canaleja fi. dim. de canal; 2. дерев’яний жолоо (лоток) (млиновий) canaleia fAp. 1. ринва; 2. струмінь води (з дахУ
canaleta fi. Ар. див. canaleja 2; 2. Р. Лат. Ам. див. canaleja 1; 3. Ч. див. canalete canalete m гребок, однолопатне весло (в каное)] дволопатне весло canaliculado adj і. жолобчастий; з кане- люрами; 2. бот., анат. жолобчастий, кана- льчастий
canalículo m бот., анат. каналець canalífero adj бот. канальчастий, з кана- льцями
canaluación fi. каналізація, каналізування (річок); 2. каналізація, система каналів
127
canalizar
canalizar vt 1. каналізували, проводити канали; 2. направляти (воду на полії)',
3. прокладати трубопроводи; 4. каналізувати, регулювати течію ріки; 5. направляти в потрібне русло; орієнтувати в потрібному напрямі
¡canalizo т канал, протока, вузький прохід (між островами, мілями) canalón /771. ринва, спускна труба, стік; ~ de acera стічна труба під тротуаром;
2. капелюх із загнутими полями; 3. Кол. див. cangilón 4; 4. Ам. лежень, нижній брус; 5. гірн. лоток
canalla 1. / набрід, наволоч; 2. зграя собак; 3. m паскуда, сволота canallada /підлість, ницість canallesco яс/паскудний, підлий, ниций canamaris отр/канамари (індіанців Пер}) canana / 1. патронташ; 2. Кол. гамівна сорочка; 3. Лат. Ам. зоб (хвороба)', 4. Дом.
Р. злий жарт; 5. Гонд. див. cacerina; 6. Кол. рі наручники
cananero adjДом. Р. 1. насмішкуватий;
2. набридливий,настирний canapé m 1. канале, диван; 2. канале, бутерброд
canard /77чутка, плітка, брехня (газетна) canaria fopH. канарка (самка), кенарка canarjense adj, m див. canario 1,2 canariera /1. велика клітка для канарок;
2. циліндр (капелюМ) canario 1. adj Канарський; 2. канарковий (про колір)', 3. /77 житель (уродженець) Канарських островів; 2. канарка (самець), кенар; 3. канаріо (старовинний танець жителів Канарських о-вііїу, 4. шлюп (на Канарських о-ваМ)\ 5. Ч. щедрий постоялець (в готелі)', 6. Ч. свистулька (іграшка)',
7. Арг. канарка, жовтий банківський білет (вартістю в 100 песо)', ¡~(s)! interj (вжив, для вираження подиву, роздратування, досади) отакої!, чорт забирай! canarreo m Куба 1. (рі) пересічена (нерівна) місцевість; 2. див. canalizo; 3. мережа каналів
cariaste / 1. плетенаий кошик (з двома ручками); 2. мор. марс; 3. Ур. канаста (гра, схожа набридн) canastada /кошик (міра) canastera /продавщиця кошиків canastero m 1. продавець кошиків; 2. Ч. рознощик (продавець) фруктів і овочів (в кошикаМ)', 3. Ч. робітник в пекарні canastilla /1. (дамський робочий) кошик (для рукоділля); 2. придане (для новонародженого)', hacer (preparar) la - готувати придане (для новонародженого)', 3. Вен. магазин одягу
canastillera тдив. canastera canastillero тдив. canastero 1 canastillo т 1. кошик; 2. самолов (для вилову птахів)', 3. клумба (обгороджена)',
4. феєрверк; 5. Лат. Ам. див. canastilla 2;
6. Лат. Ам. придане (для нареченоі) cariaste m кошик; j~s! interj (вжив, для вираження подив}) отакої!
canestro тдив. canasto canato /77 Кол. 1. бджола; 2. рій;3. вулик canaula ї Ар. дерев’яний ошийник з дзвіночком (для худоби) cancagua f4, Екв. дрібний пісок (будівельний матеріал)
cáncamo1 m рим, рим-болт, болт з вушком; ~ de mar велика хвиля; вал cáncamo2 тдіал. 1. нікчбмна людина; нік- ч0ма; 2. опадало, страхбвище (прожінк}) cancamurra / 1. смуток, пригніченість;
2. в0жкість у голові; важкб головб cancamusa /виверт, хитрість cancamuso тдіал. старий ловелбс cancán1 /771. KaHKáH (танець)', 2. кринолін (пишна нижня спідниця)
cancán2 m діал. надокучливість, настирливість
cancán3 /771. діал. папуга (різновид)', 2. Л. Ам. строк0та бавбвняна тканйна cáncana1 / іст. лбва для тих, що провинився (ушкол)
cáncana2 feHT. кімнбтний павук cancana /1. діал. рож0н; 2. діал. див. candelera; 3. Л. Ам. нікч0ма cancaneado абідіал. рябйй, віспувбтий cancanear1 vi і. бродити, тинЯтися, вбш- татися; 2. діал. затинбтися (при читанн)',
3. м’ятися, незрозуміло бурмот0ти cancanear2 vi діал. танцювбти KaHKáH cancanilla ї іст. 1. náCTKa; 2. o6móh, обдурювання
cáncano /77 Bóuia (у тварин) cancano adj діал. дурнйй cancanoso adj діал. надокучливий, наб- рйдливий
cancar тдіал. глбтка, гбрло cancel /771. архіт. тбмбур; 2. шйрма, пере- горбдка; 3. іст. межб (чого-н.); 4. Л. Ам. жалюзі; 5. діал. цеглянб перегорбдка cancela /1. ґрбти (переддверима)', 2. ґрат- 4ácra огорожа (в Андалузії)', 3. Л. Ам. хвіртка
cancelación /1. відміна, скасувбння, ого- лбшення недійсним; ~ de una ley скасу- вбння закбну; 2. юр. 3ánnc, що скасбвує яке-н. розпорядження; 3. забугтЯ; 4. роз- плбта (з боргами) cancelado adj бот. ґратчбстий canceladura їдив. cancelación cancelar vt\. відмінЯти, скасбвувати, ого- лбшувати недійсним; 2. розрахбвувати- ся, розплбчуватися (з боргами)', 3. викреслювати з пбм’яті, забувбти cancelarla /пбпська канцелярія cancelario m 1. іст. кЯнцлер (папський представник в університетам); 2. діал. péicrop університбту cancelería їдив. cancelaría canceloso ао/ґратчбстий canceller /77 іст. див. canciller 1 cancellería ficr. королівська канцелярія cancellero /77 іст. див. canciller 1 cáncer /77 1. мед. рак; ~ escirroso рак молбчної зЯлози; 2. молбчниця (у грудних дітей)', 3. (CJ Рак (знак Зодіаку і сузір’я)',
4. зоол. крао (різновид)', 5. páKoea пухлина, зарЯза
canceración їмед. урЯження рЯком cancerado adj 1. мед. рак; 2. врбжений (хвбрий) páKOM; рЯковий (про хворого)',
3. розбЯщений, зіпсбваний (про людину) cancerar 1. i/z(-se) захворіти на páK; 2. (-se) перербджуватися в рак (про виразку)', 3. vt викликати рак; 4. виснЯжувати, ослбблюва- ти, знесйлювати; 5. завдавЯти страждЯнь; уражбги
cancerbero m цбрбер, ápryc, вартовий canceriforme adj мед. ракоподібний, páKO- вий
cancerigenia їмед. канцерогенбз cancerigénico, cancerígeno adj мед. кан- церог0нний
canceroso adj мед. рЯковий; enfermo - рЯковий хвбрий; tumor - рбкова пухлйна cancilla /хвіртка
canciller /771- (— mayor) іст. хранйтель королівської печбтки, головЯ королівської канцелярії; 2. кбнцлер (висока посадова особа)', З.рЯдник (у дипломатичних представництвам)', 4. кбнцлер, прем’бр-міністр (в деяких країнах Європії)', 5. міністр за- кордбнних справ (в деяких країнах ЛатинськоїАмерикії)', 6. іст. див. cancelario 1 cancillera їдіал. стічні канбвка (на краю поля)
cancilleresco adj канцелярський; estilo - канцелярський стиль; letra -а канцеляр¬
ський (пйсарський) пбчерк; papel - канцелярський папір
cancillería /1. кбнцлерство; 2. канцелярія (у дипломатичних представництвам);
3. (рі) Міністбрство закордбнних справ (частіше в Латинській Америц)', 4. іст. тpибyнáл, верхбвний суд; Cancillería apostólica церк. пбпська канцелярія canción /1. пісня; - popular нарбдна пісня; -de cuna колискбва пісня; - de gesta героїчна noéMa, énoc; 2. літ. канцбна; канцонбтта; la misma - однб й те ж, старб пісня; saber una - con dos guiaderas бути nyKáBHM (лицемірним); ésa es otra - це мінЯє cnpáey, це інша cnpáea; це збв- сім не те, це з іншої бпери cancioneril adj пісбнний, властйвий кан- цбні (про стиль)
cancionero1 /77 1. збірка віршів (nicéHb);
2. кансьйонбро, збірка віршів середньовічних П00ТІВ
cancionero2 adj, тдіал. див. cantaletero cancionista сот. піснЯр, cnieáK (автор, виконавець)
canco тдіал. 1. глйняний гбрщик; 2. глй няний глек; 3. нічнйй гбрщик; 4. квіткбвий гбрщик; 5. сіднйця
cancón /77 бУ'ка; hacer un - Л. Ам. лякбти, навбдити страх (на кого-н.) cancona / діал. жінка, що Máe ширбкі стбгна
cancriforme adj див. canceriforme cancro /771. див. cáncer 1; 2. рак д0рева, HápiCT на стбвбурі
cancrófago adj що харчується páKaMH (про тварин)
cancroide 1. adj див. canceriforme; 2. m
мед. канкрбїд
cancroideo adj див. canceriforme
cancura їдіал. хутір, фбрма
cancha1 /1. спортйвний майдбнчик; корт,
2. Л. Ам. майдбнчик, рівна ділЯнка землі;
3. Л. Ам. обгорбджений майдбнчик (для складування); - de maderas склад пиломатеріблів; 4. Л. Ам. загорбда, загін (для худоби)', 5. Л. Ам. іподрбм; 6. Л. Ам. мaйдáнчик для півнячих боїв; 7. Л. Ам. ширбка течія річки; В. діал. вйручка (власника грального будинку)', 9. діал. стбжка;
10. рі діал. хйтрощі, вйверти; 11. Я Ам. склад руди; abrir (dar) - a uno Л. Ам. дбти дорбгу; відступйтися; сприЯти, давбти до- рбгу кому-н.; echar a uno en - діал. вй- дати (зрадити); estar en su - діал. бути у своїй стихії; |-l inferjЛ. Ам. дорбгу! cancha2 ЇЛ. Ам. підсмбжені бобй, підсмб- жена кукурудза; - blanca повітряна кукурудза
cancha3 їдіал. корбста canchador тдіал. носйльник canchal т 1. скелЯста місцбвість; 2. діал. див. caudal15
canchalagua їбот. золототйсячник (різновид)
canchaliego дс/стрімч0стий canchamina їдіал. коп0льневий майданчик canchaminero m діал. працівнйк на коп0льневому майдбнчику canchanchara їдіал. канчанчара (гарячий медовий напій)
canchar vi діал. 1. надав0ти дрібні пбслуги (за оплаті)', підробляти; 2. див. canchear2 cancharas їрідіал.Л. занбдбане (зарбсле) пбле; 2. віддбленість cancharrazo m удбр кбменем canche adj\. діал. білЯвий; 2. діал. noráHO припрбвлений
cancheador adj Л. Ам. що ухиляється від роббти
cancheaje m Л. Ам. подбток, що стягується із власника спортйвних майдбнчиків canchear1 viлбзити, дбртися (по скеляМ)
128
cangalla
canchear2 vi діал. ухилитися від роббти canchelagua їдив. canchalagua cancheo тдіал. 1. ухилЯння від роббти;
2. випадкбвий заробіток canchera їдіал. велйка рбна (вйразка) canchero 1. adj Л. Ам. що ухиляється від роббти; 2. діал. що нбсить валізи (іпро хлопчика); 3. Л. Ам. знбючий, обізнаний; досвідчений; 4. т Л. Ам. влбсник спор- тйвного майдбнчика; 5. Л. Ам. працівнйк спортйвного майдбнчика; 6. діал. користолюбець (про священика); 7. діал. лічй- льник (очоку грі) canchila їдіал. грйжа canchinflín тдіал. див. cachiflín cancho1 /771. круча, скбля; 2. (рі) див. canchal 1; 3.діал. край, крбйка; товщинб крбю (крбйки); 4. діал. шкірка цибулйни (пбрцю) cancho2 /77 діал. плата за пбслуги (адвокату, священику)
cancho3 adj діал. недостйглий (про банан) canchón /771. aum. de cancha; 2. Л. Ам. відгорбджена (відмежбвана) ділЯнка; від- горбджений майдбнчик (для різних цілей) candado /771. висЯчий замбк; - de combinación секрбтний замбк; 2. стаття (договору, законопроекту)', 3. р/стрілка копйта;
4. діал. сербжка; 5. діал. еспаньйблка (борода); echar (poner) un - a los labios (a la boca) тримати язикб за зуббми candajón adj діал. див. corretero 1 candaliza fMop. гбрдень cándalo тдіал. 1. гілка (без листгі)', прут;
2. качбн кукурудзи (без зерегі)', стрйжень качанб кукурудзи; 3. соснбва гілка (для палива)
candanga 1. adj діал. дурнйй, дурнувбтий;
2. слабкйй, чбхлий; 3. тдіал. диЯвол, біс cándano тдіал. бсад (урідині) candar у/закривбти, замикбти, зачинЯти cándara їдіал. рбшето, сйто cande1 adj. azúcar - льодЯник cande2 adj діал. білий, білосніжний candeal 1. adj білий, вйщого сбрту, ґатунку (про борошно, пшеницю); pan - білий хліб, хліб вйщого сбрту, ґатунку; 2. діал. чбсний, щйрий, вірний (про ЛЮДИНУ)', 3. /77 хліб (пшенйця) вйщого сбрту, ґатунку;
4. Л. Ам. заварнйй крем; 5. діал. кандебп (вид молочного коктейля з яйцем і коньяком)
candeda їдив. candela 2 candela f 1. свічка (стеаринова); 2. квітка каштбна; 3. просвіт (при відхиленні стрілки ваг)\ 4. вогбнь; вбгник; 5 .див. candelera 1; 6. прочухбнка, прочухбн; arrimar - на- м’Яти ббки; відлупцювбти; 7. діал. див. carámbano1 1; 8. діал. ент. світлЯк; 9. діал. квітка дуба (кбркового дбрева); 10. фіз. (міжнарбдна) свічка (одиниця вимірюванні)', 11. діал. багбття; 12. діал. пожбжа; pegar - пщпалйти; 13. рі діал. люббвні пригбди; у a mata ~(s) loe. adv. в остбнню хвилину; como unas ~s гбрний, чарівний; en - іос. adv. у вертикбпьному полбженні, сторч, стійма; acabarse la - закінчуватися (про час на аукціоні)', конбти, згасати (про житті)', кінчбтися (про гроші)', comer ~ діал. соте - йому сам чорт не брат; dar ~ Дбти прикурйти; не давбти прохбду, зава- жбти, набридбти; estar con la - en la mano бути прй смерті (про хворого)', salir en ~ діал. вйлетіти кулею candelabro m канделЯбр candelada / 1. багбття; 2. діал. див. candela 11; 3. діал. період нбресту candelaria /1. рел. Стрітення; 2. бот. вед- мбже вухо
candelario діал. 1. ^'придуркуватий; 2. m дурйло
candeleja /діал: розбтка свічки candelejón /77 Л. Ам. простбк, дурйло
candeleo тдіал. див. candelada З candelera1 їдіал. легковбжна жінка candelera2 їдив. candelaria cancelería ííct. свічнб лбвка candelera m 1. свічник; 2. світйльник (металевий)', 3. фбкел (для нічного рибного ловуу, 4. виробнйк (продавбць) свічбк;
5. мор. мірна стійка; 6. діал. кочегбр;
7. діал. звідник; 8. діал. ключйця; 9. ріал, бот. плющ (різновид)', estar en - посідати визнбчне станбвище; кбрйстувбтися впливом (Успіхом); poner en ~ прослбвити, принестй слбву, популярність (кому-н.) candeleta їдив. candaliza candelilla f 1. dim. efe candela; 2. мед. ка- тбтер; 3. див. candela 9; 4. бот. сербжка;
5. діал. шов, руббць; 6. діал. ент. світлЯк;
7. (рі) Л. Ам. блукбючий вогбнь; 8. рідіал. почервоніння (вйсип) між пбльцями; acabarse la - закінчитися (про час на аукціон/)', hacerle ~s los ojos бути весблим; muchas ~s hacen un cirio pascual з малбго рббиться велйке candelillar прошивбти (тканину) candelizo m див. сагбтЬапо11 candencia /розпбчення, розжбрювання candente adj 1. розжбрений, розпбчений; hierro ~ розжбрене залізо; 2. пекучий, злободбнний, нагбпьний; cuestión (problema) ~ пекуча проблема candi adj див. cande1 candial 1. adj див. candeal 1; 2. m Л. Ам. див. candeal 5
candidación /крисгалізбція цукру candidato m кандидбт; - a diputado (a la presidencia) кандидбт в депутбти (у пре- зидбнти); - oficial офіційний (урядбвий) кандидбт
candidatura / 1. кандидатура; кандидбт;
2. кандидбти; 3. виставляння (вйсунення) кандидатури; 4. бюлетбнь (зі списком кандидатів)
candidez /наївність, простодушність, не- хйтрість
candido adj 1. білий, білосніжний; 2. наївний, простодушний, нехйтрий candiel /77 кандьбль (десерт з білого вина, яєчних жовтків і цукрУ) candil /771. світйльник; 2. лампбда; 3. від- рбсток олбнячого рбгу; 4. кут (трикутного капелюха); 5. Л. Ам. люстра; (poder) arder en un ~ бути міцнйм (злим) (про вино)', ббчити на два аршйни під землбю; на ходу підмбтки рвбти; adóbame esos ~es дурнйця, нісенітниця; ni buscado соп (un) ~ якрбз; крбще не знайтй candila /копбпьнева лбмпа candilada /натік (оліївід лампи) candileja /1. резервубр (лампі)', 2. світйльник; 3. бот. кукіль звичбйний; 4. рі театр. рбмпа
candilejo /771. dim. efe candil; 2. див. candileja 3
candilero /77 діал. дерев’Яна панбль (для світильників)
candín adj діал. див. cojo 1 candinga /1. діал. див. cansera 1; 2. діал. ббзлад, плутанина; 3. Л. Ам. біс, диЯвол candiota m 1. ббчка, діжка (винна)', 2. велйка глйняна посудина (для вина) candiotera /вйнний льох (підвбл) candiotero m виробнйк (продавбць) вйн- них ббчок, діжок (посудин) candirse vt діал. чбхнути, марніти (про людину, тварину
candombe m 1. Л. Ам. кандбмбе (негритянський танець); 2. Л. Ам. будйнок (місце), де танціЬють кандбмбе; 3. Л. Ам. кандбмбе (негритянський барабан)', 4. діал. неохбйність (у політиці) candombear vi діал. 1. танцювбти кандбмбе; 2. бути неохбйним (у політиці)
candombero adj діал. неохбйний (у політиці)
candonga /1. вйверт; шахрбйства, хитрість; 2. насмішка, висміювання; 3. зап- ряжнйй мул; 4. косб (латйнське) вітрйло;
5. рідіал. сербжки
candongo 1. adj вкрбдливий, підлбели- вий; 2. що ухиляється від роббти; 3. /77під- лбеник, облбеник, лисйця; 4. нербба, лбдар; 5. діал. див. calabacino candonguear 1. vt насміхбтися (над ким- н ), висміювати (кого-н.)\ 2. vi ухилятися від роббти
candonguero adj глузлйвий, насмішкуватий, єхидний
candor /771. білизнб; 2. цнотлйвість, чис- тотб, невинність; 3. див. candidez candoroso зе/цнотлйвий, чистий, невйн- ний
canducho adj діал. ейльний, міцнйй candujo /77 сл. див. candado 1 canear 1. vi діал. сивіти; 2. гідіал. нагрівб- ти (на сонці)
caneca /1. глйняна плЯшка (для спиртних напоїв); 2. діал. канбка (міра рідини — 19 л); 3. діал. пбриста глйняна посудина; А. діал. глйняна плЯшка з гарЯчою водбю, грілка; 5. Л. Ам. дерев’Яна баддЯ; 6. Л. Ам. корзйна, кбшик (для збору винограду);
7. діал. бак (посудина) canecer vi іст. сивіти canecillo m див. сап1 5 caneco1 adj діал. п’Яний, напідпитку caneco2 m див. caneca 1 caneicito (рі) діал. канейсйто (народне гулянні)
icanejo! interjflian. див. caramba cañela /1. (~ de Ceilán) кориця; 2. (~ fina)
красб, мрія; незрівнянна річ; 3. діал. бот. корйчне дбрево
caneláce«o бот. 1. ар/корйчний; 2.: ~а /корйчне дбрево, корйчник; 3.: ~as f рі ко- рйчні
canelado adj 1. кбльору корйці; 2. що мбє смак корйці
canelar m плантбція корйчних дербв canelero m див. canelo З canelo 1. adj корйчневий; 2. гнідий; 3. m корйчне дбрево, корйчник; 4. чилійське магнблієве дбрево; 5. діал. лбврове дбрево
canelón1 тЛ.див. canalón; 2. див. carámbano1 1; 3. бахромб; 4. льодЯник (з корицею)', Ь.діал. лбкон, завитбк canelón2 тЛ. Ам. див. canelo З caneo тдіал. див. caney 4 canequita f діал. канекіта (міра рідини = 4,884л)
canesú /77кокбтка (сукні, кофти) canevá /77 Л. Ам. див. cañamazo caney /771. діал. збкрут (річки)', 2. діал. іст. хатйна каейка; 3. діал. «ypráH (з останками індіанських поселень)', 4. діал. канбй (конічна хатина з очерету без вікон)',
5. діал. кругла очеретЯна хатйна; 6. діал. навіс з гілбк (для просушування тютюнУ) canez ficr. 1. див. canicie; 2. похйлий вік canfín /77, canfina їдіал. нбфта canfor /77, canfora f, canfora ficr. кбмфора canga1 /1. діал. запрЯжка (будь-яких тварин, окрім волів)', 2. діал. плуг (для одного коня)' 3. китбйські колбдки (для тортур) canga2 /Л Ам. залізна рудб з дбмішкою глйни cangagua їдіал. 1. глйна (цегляна)', 2. неродюча землЯ; 3. див. cancagua cangalla1 /1. діал. в’ючне сідлб з в'юкбм;
2. сл. див. carreta
cangalla21. їдіал. ганчірка, шматйна; 2. Л. Ам. відхбди рудй; 3. (рі) діал. крбдена рудб; 4. сот. діал. шкбпа (про людину)',
5. діал. ганчірка, тютя (про людину)', 6. рі мбтлох, лахміття
129
cangallar
cangallar \Лдіал. 1. крЯсти \рудУ 2. крЯс- ти; 3. ухилитися від сплЯти податків cangallero m 1. діал. крадій (у копальні)',
2. діал. скупник кроєної рудй; 3. діал. продавбць TOBápie (за низькою ціною)',
4. сл. візник
cangallo т 1. діал. здоровЯнь, каланчЯ;
2. діал. п’ятЯ; 3. діал. непотрібна (зіпсбва- на) річ; 4. сл. таратЯйка, драндулбт cangarejera fдiaл. неприязнь cangilón т 1. великий глйняний (металбвий) глек; 2. ківш, черпЯк (норії, водопідйомника, землечерпалку, 3. Л. Ам. кблія; 4. діал. каскЯд; 5. діал. Яма, виббїна; 6. діал. KaHáea cangreja / (vela ~) мор. Kocé вітрйло; біз0нь; контрабізЯнь
cangrejada f діал. 1. дурість; 2. підлість, нйцість; зрЯда
cangrejal т діал. болбто, в якбму 6aráTO рачків
cangrejera /рЯчача Hopá cangrejero т 1.ловбць (продавбць) páKie;
2. діал. див. cangrejera cangrejo 1. т зоол. рак; краб; ~ de mar (moro) діла, краб; - de rio річковйй рак;
2. лускЯ, пластйнки (на кольчузі)', 3. сл. замок; 4. дерев’яна платфбрма на каткЯх (для транспортування важких предме- тів)\ 5. (С.) астр. див. cáncer 3; 6. мор. гЯ- фель; 7. зал.однорбльсова тЯчка; В. діал. гомосексуаліст; 9. adj діал. дурнйй, тупйй; 10. діал. квблий, рахітйчний; 11. діал. лу- кЯвий; 12. діал. підлий, нйций, підступний, зрЯдницький cangrena /гангрбна cangrenarse бути урЯженим гангрбною cangrina ґдіал. 1. гангрбна; 2. незручність cangro m Л. Ам. див. cáncer 1 canguelo m сл. страх, перелік canguro m зоол. кенгуру cania /ботжропивЯ однодбмна caníbal 1. яс/канібЯльський; 2. тканібЯл, людоїд
canibalismo m канібалізм canica1 f6oT. дйке корйчне дбрево canica2 /1. кулька (для гри)', 2. кульки (дитяча гра) canicie /сивинЯ canícula /порЯ літньої спбки canicular 1. ас/спекбтний, жаркйй; 2. mpi див. canícula
caniculario m церкбвний стброж (що проганяє собаії)
cánido 1. ас/сооЯчий; 2. /77СобЯка; 3. mpi зоол. соб0ки
canijo ас/слабкйй, квблий, хвороблйвий canil /771. чбрний хліб (для собаґ); 2. діал. ікло
canilla1 /1. анат. гомілкова кістка; 2. анат. ліктьовЯ (променбва) кістка; 3. орніт. пле- човб (niicrbOBá, променбва) кістка (у птахів)', 4. виливнЯ трубка (у бочці)', 5. шпулька, гільза (на швейній, ткацькій машині)',
6. непрЯвильна (нечйста) смуга (на тканині); 7. Л. Ам. кран; 8. Л. Ам. лйтка (ноги)\
9. діал. худЯ Horá; irse como una ~, irse de ~ страждЯти пронбсами; базікати як сорбка; патЯкати; tener - Л. Ам. бути міцнйм (про ЛЮДИНІ) canilla2 тдіал. див. canillita canillar vi текст, мотЯти; - en husos мотЯ- ти на веретенб *
canillera /1. спорт, щитбк; 2. текст, мотЯ- льна машйна; 3. текст. мотЯльниця; 4. Л. Ам. тремтіння в Horáx (від страху, 5. діал. втбмленість, розбйтість; 6. Л. Ам. пЯніка, страх
canillero m 1. текст. мотЯльник; 2. бтвір для виливнбї трубки (у бочці)', В. діал. бот. чбрна бузинЯ
canillita com. Л. Ам. продавбць газбт (хлопчиії)
canillón, canilludo adj 1. Л. Ам. ^довгонб- гий; 2. діал. розвйнений не за віком (про дитину
canina /1. собЯчий пбслід; 2. іст. див. canícula; 3. Л. Ам. собЯчий гблод, вбвчий апетйт.
caninamente adv огризЯючись; люто, зло caninez /вбвчий апетйт canino 1. adj собЯчий; olfato ~ собЯчий нюх; 2. собЯчий (про голод)', вбвчий (про апетит)', 3.: diente - ікло; 4. mікло; 5. mpi див. cánido З
canje тком., дип. ббмін; ~ de notas diplomáticas ббмін дипломатйчними нбтами; - de prisioneros de guerra обмін військо- вополонбними
canjeable adj пpидáтний (признЯчений) для ббміну
canjear иМ. обмінювати (валюту)', ~ un vale por comestibles обмінЯти талбн на продукти; 2. обмінюватися; ~ notas diplomáticas обмінятися дипломатйчними нбтами
cannabácea 1. adi див. canabíneo 1; 2.: ~as fp/див. canabíneo 2
can*o adj\. сйвий; 2. старйй, стародЯвній;
3. сйвии, білосніжний; 4.: hierba ~а бот. звичáйний хрестбвник; no todos los ~s son viejos ni sabios дЯрма, що сйвий, а рбзуму нембє
canoa /1. канбе, чбвник; 2. шлюпка; ~ plegable складЯна шлюпка; ~ automóvil мотбрний чбвен, мотбрний кбтер; 3. діал. зрбшувальний жблоб; 4. Л. Ам. рйнва;
5. Л. Ам. корйто, годівнйця (для худобу,
6. діал. колбда, корйто
canódromo m майдЯнчик для собЯчих перегбнів (з трибунами); кінодрбм canoero /771. рульовйй, стерновйй; 2. Л. Ам. човнЯр; власник човнЯ canófilo 1. adj що любить co6áK; 2. /77 любитель co6áK, собЯчник canon /771. канбн, прЯвило, прйпис; 2. ка- нбн, церкбвна постанбва, канонічне прЯ- во (правила і збірка)', 3. рі канонічне прЯ- во; 4. канбн, каталбг {релігійних книґг,
5. каталбг, спйсок, перблік; 6. канбн, правило (про пропорції людського тіла — в скульптурі); 7. зразбк (а скульптурі); 8. канбн, статут (чернечого ордену, 9. мйто; подЯток; 10. орбндна плЯта; 11. полігр. кегль = 24 пунктам; gran ~ канбн (шрифт найбільшого кегля)', 12. муз. канбн; 13. діал. орбнда
canonical adjЛ. що стосується канбніка;
2. привільний, вільний (прожиття) canonicato m див. canonjía canónico adj канонічний, встанбвлений церкбвними канбнами; derecho ~ канонічне npáeo; libros ~s канонічні кнйги canóniga /передобідній сон canónigo1 m канбнік
canónigo2 adj діал. 1. дратівлйвий; 2. но- ровйстий (про коня)
canonista /77фахівбць з канонічного npáea canonización ґцерк. канонізЯція canonizar иМ. рел. канонізувЯти, зарахб- вувати до сбнму святйх; 2. канонізувЯти, вважЯти зразкбвим; 3. надмірно вихваляти, звелйчувати canonje /77 іст. див. canónigo1 canonjía /1. сан канбніка; 2. парЯфія канбніка; 3. прибуткбве місце, синекура canope /77 археол. канбпа canorca їдіал. печЯра, грот сапог«о 1. ас/співбчий (про птаха)', 2. милозвучний, мелодійний; 3.: ~as /д/співбчі птахй
canoso adj сйвий
canotié, canotier m канотьб, солбм’яний капелюх
cansable adj що лбгко втбмлюється
cansadamente adv 1. надокучливо, нас- тйрливо; 2. втбмлено cansadlo adj 1. втбмлений, стбмлений; вйснажений, знесйлений; 2. вйснажений (про ґрунт)', 3. знбшений (про шрифт)',
4. далекозбрий (про очі)', 5. надокучливий, настйрливий; 6. стбмливий; a las ~as loe. adv. діал. пізно; із запізненням cansador adjü. Ам. 1. стбмливий; 2. надокучливий, нуднйй
cansancio m втбмленість, втбма; caerse de ~ пЯдати з ніг від утбми cansar 1. vt стбмлювати, виснЯжувати;
2. виснЯжувати (ґрунт)', 3. набридЯти, на- докучЯтй приїдЯтися; 4. vi іст. втбмлюва- тися; ~se 1. стбмлюватися, втбмлюва- тися; 2. виснЯжуватися (про ґрунт) cansera / 1. огйда, нудьгЯ; досЯда, роздратувЯння; 2. діал. див. cansancio;
3. діал. втрЯчений час; eso es (una) ~ діал. це (тільки) втрЯчений час
cansí тдіал. іст. хатйна (касика) cansinado adj див. cansino cansino adj Л. що швйдко стбмлюється (що втбмлюється) (про тварину, 2. втбмлений, млЯвий; 3. Л. Ам. стбмливий, надокучливий
cansío adj діал. див. cansadol canso adj діал. див. cansado 1 cansón adjЛ. Ам. див. cansino 1 cansoso adj іст. див. cansado 6 canta їдіал. пісня
cantable 1. adj співучий, наспівнйй, мелодійний; 2. що співЯється (викбнується) повільно; 3. /77 наспівнЯ частйна (сарсуе- ли)\ 4. ецбна, що наспівується (сарсуелу,
5. уривок (музичного творУ) cantábrico adjкантабрійський cantabrio, cántabro іст. 1. adj кантабрійський; 2. отр/кантЯбри
cantada 1. adj. misa ~ обідня (Mécá) зі співом; 2. їдив. cantata 1; 3. Л. Ам. вйказ таємнйці
cantador /771. куплетист; 2. співЯк; виконЯ- вець нарбдних пісЯнь cantal /771. круглЯк, булйжник, дйкий кЯ- мінь; 2. див. cantizal cantalear и/воркотЯти (про голубів) cantaleta /1. котЯчий концбрт; 2. іст. сати- рйчні куплбти; сатирйчна пісня; 3. жарт; насмішка; dar ~ висміювати, знущЯтися;
4. діал. прйспів; 5. діал. бурчЯння cantaletear vt\. Л. Ам. повтбрювати, торб- чити однб й те ж; 2. Л. Ам. жартувЯти; нас- міхЯтися
cantaletero тЛ. Ам. жартівник, балагур cantalinoso adj кам’янйстий (про місцевість) cantante com. співЯк, -чка (професійні); bajo ~ драматйчний баритбн cantar1 /771. пісня; кЯнта, частйна побми; ~ de gesta епічні бповіді, героїчний énoc; el Cantar de los Cantares бібл. Пісня пісЯнь; “el Cantar de Mío Cid” “Пісня про Cí^a”; 2. тужлйва пісня нЯймитів; 3. діал. плітка; ése (eso) es otro ~ це інша cnpá- ва; це інше питЯння
cantar21. і'/співЯти; бути співакбм; ~ en la ópera співЯти в бпері; 2. цвірчЯти (проко- мау співЯти (про птахів)', 3. писЯти (скла- дЯти) вірші; 4. (vt) читЯти (декламувЯти) вірші; 5. карт, оголбшувати очкй; 6. скрипіти (про колеса, механізму, 7. відкрйти (вйдати) секрбт; розколбтися; 8. діал. смердіти; 9. мор. повідомляти, сповіщЯ- ти; 10. мор. свистЯти всіх нагбру; 11. грЯ- ти (на муз. інструменті)', 12. vt співЯти, наспівувати; 13. співЯти, оспівувати; прославляти; 14. вихвалЯти; розхвЯлювати; - de plano вйкласти все, розколбтися; ~ las claras говорйти прЯмо в бчі (в облйч- чя); говорйти прЯмо; canta mal у porfía не знЯє, а сперечається
130
cañada
cántara / 1. KaHTápa (міра рідини — 16,13 л)\ 2. див. cántaro 1; 3. ґрунтовйй ящик, ґрунтоприймбльник (в шаланда*) cantarada / вміст méKa; a ~s ¡oc. adv. удбеталь, у великій кількості cantaral тдіал. див. cantarera cantarela /пбрша струнб (скрипки, гітари) cantarera /полиця (стійка) для méKie cantarería /1. гончбрна майстбрня; 2. ма- газйн для прбдажу гончйрних вйробів cantarero m 1. гончбр; 2. діал. див. cantarera
cantárida /1. ент. шпйнська мушка (муха); шпбнка; 2. umáHCbKa мушка (пластир) cantáridos трізоол. мгякотілки cantarilla1 /1. глйняний глек; 2. діал. лотерея
cantarilla /діал. див. cantilena cantarín 1. а^'співучий, що 6aráT0 cniBáe;
І.тдив. cantante; 2. співун cántaro /771. великий глек; 2. глек (міра рідини)', 3. Урна (вйборча); 6apa6áH (для лотереї)', 4. Л. Ам. фагбт; a ~s іос. adv. удбеталь; llover a ~s лйти як з відрб (про дощ)\ entrar en - тягнути жбреб, брбти Участь в жеребкувбнні; estar en ~ чекбти отрймання посбди
cantata f 1. муз. кантбта; 2. (рі) див. cantilena 2 cantatriz /співбчка
cantazo m 1. удбр кбменем; 2. діал. удбр дубйною; 3. діал. удбр батогбм; 4. діал. ковтбк (вина)
cante /771. діал. спів; ~ flamenco фламбн- ко, пісбнний жанр андалузьких цигбн; ~ hondo (fondo) монотбнний (тужливий) спів (різновид фламенко)', 2. діал. пісенька; dar el ~ донбсити
cantear vt 1. обтісувати; обробляти краї (каменя, дошки)\ 2. укладбти цбглу реб- рбм; 3. діал. закйдувати камінням; А. діал. обробляти (будівельний камінь); 5. діал. псувбти
canter /77 легкйй галбп cantera f 1. каменолбмня, каменярня; кар’бр; ~ abierta (acielo abierto) відкрйта розрббка, кар’бр; - subterránea підзбмна закладнб копбльня; 2. талбнт, здібність;
3. Л. Ам. див. cantería 2; armar (levantar, mover) una - погіршувати стан хвброго (порбненого); здіймбти бучу, викликбти скандбл
cantería /1. мистбцтво каменярб; 2. тбса- ний кбмінь; 3. клбдка з тбсаного кбменю;
4. іст. каменйрня, каменолбмня, кар’бр canterios /77 ріпопербчні стельові бблки canterito /77шматбчок хліба
cantero /771. каменйр; 2. крабчок, кінчик; окрбєць (хліба)\ 3. ділйнка, смуга (оброблюваної землі)', 4. діал. див. caballón;
5. Л. Ам. клумба, газбн; 6. діал. ділйнка (засаджена цукровою тростиною)', 7. Л. Ам. горбдня ділйнка; 8. Л. Ам. роббчий майдйнчик; роббче місце
cántica /іст. див. cantar11 canticio /77 надокучливий (нуднйй) спів cántico /77 1. рел. гімн, хвалббна пісня, спів; 2. вірш (ліричний) cantidad /1. кількість; сума; ~ alzada за- гбльна сума; 2. множинб; en - у велйкій (значній) кількості; 3. мат. величинй; ~ constante стбла величинб; - exponencial ступінь; - imaginaria уйвна величинб, уйвне числб; - negativa (positiva) нега- тйвна (позитйвна) величинб; - racional раціонбльне числб, раціонйльна величи- Há; - variable змінна величинб; 4. лінгв. кількість, TpneánicTb (складі) cántiga, cantiga f 1. кбнтика, частина побми; 2. іст. пісня
cantil /77 1. вйступ (біля берега, на дні моря)\ 2. скелйстий ббрег; 3. Л. Ам. край
обрйву; 4. діал. велйка змій; 5. діал. мак- симбльна глибинб (річки, озера, морг) cantilena /1. кантилбна, пісня; 2. пербспів, старб пісня; salir con la misma ~ переспівувати, пережбвувати, тягнути стару пісню
cantilever тех. 1. до/вільнонеснйй; консб- льний; ala ~ вільнонеснб крилб; 2. /77кон- ебль; кронштбйн
cantillo /771. камінчик (для гри); 2./7/камін- чики (дитяча гра)', 3. див. cantón11 cantimpla діал. 1. яс^'дурнувбтий, придуркуватий; 2. /77 дурень, ббвдур cantimplora /1. сифбн; 2. (металбва) флй- га; бідбн (для охолоджування і транспортування води, вина, молока); 3. флйжка (похідна)', 4. діал. бурдіЬк, посудина (для вина)', 5. діал. казбн, чавун; 6. діал. зоб (хвороба)', 7. діал. порохівнйця; і~! interj діал. нічбгої
cantina /1. вйнний льох (у будинку)', 2. їдб- льня (в установ)', закусочна; 3. Кол. мо- лбчний бідбн; 4. діал. буфбт (у клуб)',
5. Л. Ам. тавбрна; 6. д/дорбжні судкй; до- рбжня сумка (для їж)\ 7. Л. Ам. саквй cantinear vt діал. залицйтися (до кого-н.) увивбтися
cantinela їдив. cantilena 2 cantinera /маркітантка cantinero /771. маркітбнт; 2. буфбтник cantiña /пісенька, куплбти (народи) cantío /771. діал. спів (птахів)', 2. діал. див. cantiña
cantista adj, com. див. cantor 1,4 cantitativo adj іст. див. cuantitativo cantizal /77 кам’янйста місцбвість canto1 /771. спів; 2. пісня; героїчна побма;
3. пісня (частина героїчного епосу)', 4. пісня; 5. іст. див. cántico 1; ~ firme (gregoriano, llano) церкбвний спів; 6. мелбдія; ~ de(l) cisne лебедйна пісня; ~ de sirena нещйрі хвалббні словб; лбетощі; al - del gallo іос. adv. з півнйми, удбевіта; al - de los gallos loe. adv. до пбрших півнів; опівночі; en - llano іос. adv. прбсто, йсно;
6. як збвждй, як зазвичбй; ser ~ llano бути звичбйним (простйм); бути без прикрбс; не становйти склбдності; por el ~ se conoce el pájaro птбха вйдно по польбту canto2 /771. кут, край, ребрб, крбйка (столу, дошки)', 2. див. cantón11; 3. тупйй бік (холодноі збро)\ 4. обріз (книгу)', 5. тов- щинб (монети)', 6. кбмінь, брйла; ~ pelado (rodado) валун; 7. кутикбка; 8.діал. поділ (спідниці, сукн)\ ~ de pan окрбєць хліба; а(І) - de іос. ргер. іст. мбло не; мбйже; аі ~ loe. adv. край (чого-н.), по крайх; тут як уродйвея, на місці; біля, під обком; Л. Ам. негбйно, одрбзу; de ~ ребрбм, ббком; por el ~ de un duro (вживається із запереченням) мбло не; no he perdido el tren por el ~ de un duro я мбло не спізнйвся на пб- тяг; darse con el - en los pechos: puede darse con el ~ en los pechos він мбже бути задовблений; моглб бути і гірше cantón1 /77 1. кут (будинку, вулиц)', лере- хрбстя; 2. кантбн, область; 3. військ, місце розташувбння (дислокбцн) військ;
4. діал. горб; 5. геральд. квадрбтна фігура в кутку гербб; - redondo круглий рбш- піль (терпуг)
cantón2 /771. полотнб; 2. Л. Ам. бавбвняна тканйна
cantonada їіст., діал. див. cantón11; dar ~ aunó не прийтй на поббчення; несподівано залйшйти (покйнути) (кого-н.)\ по- шйти в дУрні (кого-н.) cantonal 1. adj кантонбльний, окружний; consejo ~ кантонбльна рбда; 2. m канто- наліст, прихйльник кантоналізму cantonalismo m 1. кантоналізм; 2. без- влбддя
cantonalista adj, com. див. cantonal cantonar у/розташбвувати (розквартирб- вувати) військб
cantonear і//тинйтися, вбштатися cantonearse див. contonearse cantoneo m див. contoneo cantonera /1. косинбць (на меблях, опра- в)', 2. кутові мбблі; кутовб шбфа (стіл, диван)-, 3. гулйща (вулична) жінка; 4. діал. кисбт, калйтка; 5. військ, затйльник (прикладі)', 6- тех- кутик cantonero /77 гульвіса, нербба cantor 1. з# співбчий; співучий; 2. зоол. співбчий (про птаха)-, 3. Л. Ам. мйлий, прибмний; 4. /77 співак; 5. співбчий птах;
3. іст. бвтор релігійних гімнів (псалмів) cantora /1. діал. нічнйй гбрщик; 2. рі зоол. співбчі птахй
cantoral m церк. кнйга хорблів cantorral m див. cantizal cantoso adj кам’янйстий (про місцевість) cantueso /77 1. бот. лавбнда (різновид);
2. дрібниця, нісенітниця cantuja їдіал. кантуха (злодійський жаргон) canturía /1. вокбльна впрбва, впрбва зі співу; 2. монотбнний спів; 3. нбепів; 4. ме- лбдія (ліси)
canturrear vi див. canturriar canturreo /77ТЙХИЙ спів, муркотбння canturria їдіал. див. canturía 2 canturriar игтйхо наспівувати, муркотбти cantusar 1. vt іст. спокушбти; 2. vi діал. див. canturriar
cantuta ЇЛ. Ам. бот. гвоздйка (різновид) canuco adj діал. див. canoso canudo adj іст. 1. див. canoso; 2. старйй, нбмічний
cánula /1. тростйнка; 2. мед. канюля, по- рожнйста гблка (трубка); 3. мед. наконбч- ник шприцб
canutar vt діал. розрізбти цукрбву трос- тйну (по вузлах стебла) canutazo m див. cañutazo canute m Мурі. див. cañuto 1 canutera їдіал. див. canutero 2 canutería їдив. cañutería canutero ra 1. іст. див. cacutero; 2. Л. Ам. ручка (для пера) canutillo m див. cañutillo canuto1 /771. рив. cañuto; 2. військ, зняття з ббліку, звільнення; 3. Л. Ам. див. cañutillo 2; 4. Л. Ам. молбчний шерббт canuto2 тдіал. 1. пйстор; 2. протестбнт caña /1. стеблб (колосовий)', 2. тростйна, очербт; ~ de агьсаг, ~ dulce (melar) (бла- горбдна) цукрбва тростйна; - de Batavia цукрбва тростйна (різновид); 3. (~ de cuentas, ~ de Indias) бот. індійська кбн- на; 4. тростйна, пблиця (зі стебла очерету)', 5. див. canilla1 1; 6. кісткбвий мбзок;
7. халява; халйвка (панчохи, чобота);
8. висбка склйнка (длявина, пива)', 9. міра винб; 10. кбнья (міра земельних уґщь =
1,06 мг)\ 11. тріщина (у клинкУ)\ 12. цівка (рушниц)', 13. архіт. стбвбур (стрйжень) колбни; 14. гірн. штрек, штбльня; 15.діал. вихвалення, фанфарбнетво; 16. Л. Ам. тростйнна горілка; 17. діал. ковтбк; 18. діал. помилкбве повідбмлення, плітка, чутка; 19. діал. кбнья (монета = 1 песет)', ~ del ancla мор. веретенб якоря; ~ del pulmón трахбя, дйхальне гбрло; ~ del timón мор. румпель; ~ de pescar ввдка; ~ de vaca мозковб кістка; media ~ багбт; галтбль; напівкруглий напйлок; ser brava (buena, linda) ~ de pescar бути собі на умі; las ~s se vuelven lanzas за весбліс- тю гбре хбдить по п’ятйх
cañacoro m бот. індійська кбнна cañada /1. ущблина, межигір’я; 2. худобо- прогін, худобопрогінний шлях; 3. мозковб кістка; 4. Л. Ам. струмбчок
131
cañadilla
cañadilla fsoon. багрянка (молюс/і) cañado m каньядо {міра рідин у Гзлісії = 37 л)
cañadulzal т див. cañamelar cañaduz fflian. цукрбва тростина cañaduzal тдіал. cañamelar Icañahuatal т плант0ція гваякових дербв cañahuate т бот. гваЯкове дбрево, бакаутове дбрево, бакаут (різновид) cañahueca com. базіка cañal m 1. див. cañaveral; 2. очеретяна за- ráTa (для рибного ловУ); 3. відвідний ка- Hán (для рибного лов$)\ 4. іст. див. cañería
cañaliega íahb. cañal 2 cañamal, cañamar m конопбльник cañamazo /771. конбплЯне клбччя; 2. грубе прядив’яне полотнб; 3. канвЯ, сітка; 4. вишивка по канві; 5. перен. канвЯ cañamelar тплантбція цукрбвої тростини cañameño ао/прядив’Яний, конбплЯний cañamero adj прядив’Яний, конбплЯний; industria ~а конбплЯна промислбвість; прядив’Яне виробництво cañamiel /(благорбдна) цукрбва тростина cañamiza гпрядив’Яні пачбси, костриця cáñamo /771. коноплЯ; 2. прЯдиво, конбплі;
3. прядив’яна тканина; 4. діал. шпагбт, мотузка; - acuático бот. чередб (різновид); ~ de Manila манйльське прядиво; ~ indio (índico, de Indias) індійські конбплі; oler а - el pescuezo (el cuello) заслуговувати шибениці; в’язниця (мотузка) плаче (за ким-н.)
cañamón m конопляне сім’я cañamoncillo m дрібний пісбк (для будівельних розчинів) cañamonero m продавбць конбплЯного насіння
cañandonga f діал. 1. дбвгий (тонкий) предмбт; 2. низькосбртна тростйнна горілка
cañar1 т\.див. cañaveral; 2.див. cañal 2 cañar2 vi діал. 1. пйти горілку; 2. хвалйти- ся, вихвалятися cañavera fpne. carrizo 1 cañaveral m 1. очеретЯні чагарники; 2. план- тбція цукрбвої тростйни; recorrer los ~ es сгарцюв0ти, жебрбчити cañaverar vt/'ст., cañaverear vtрбнити го- строзрізаною тростйною (кого-н.) cañazo т 1. удбр тростйною; 2. Л. Ам. тростйнна горілка; 3.діал. велйкий ковтбк винб; dar ~ засмучувати; darse ~ діал. обманутися в очікуваннях cañedo т див. cañaveral cañengo adj\ cañengue adj діал. худйй cañera1 /очеретЯна загбта (для затримання риби після відливу cañera2 fflne. cañero2 cañeta3 f діал. див. canillera 6 cañería /трубопрбвід, систбма трубопрб- вбдів; ~ de agua водопровід; ~ de gas газопровід
cañero1 /771. трубопровідник; 2. слюсар- водопровідник
cañero2 /77 діал. піднбс (з поглибленнями для склянол)
cañero31. adjH. Ам:. carro ~ віз для (пере- вбзення) цукрбвої тростйни; machete ~ мачбте для зрубування цукрбвої тростйни; 2. /77 діал. риболбв, рибблка (з вудкою); 3. діал. продавбць цукрбвої тростйни; 4. Л. Ам. склад тростйни (на цукровому заводі)
cañero4 тдіал. 1. хвалькб, фанфарбн; 2. об- мбнщик, брехун cañeta їдив. carrizo 1 cañete1 /771. dim. de caño; 2. бот. часнйк
ром
cañé /77 сл. цигбн
(різновид) cañete тдіал.
cañifla frfan. 1. xyqá (tohkó) pyxá; 2. xyqá (TOHKá) Horá
cañilavado adj тонконбгий (про коня, мула)
cañilero тдіал. бот. бузинб cañillera f див. canillera cañinque adjЛ. Ам. худйй, слабкйй cañirla f див,. caña cañista com. плетільник, -ця cañivete /77 іст. нбжик cañiza ft. грубе полотнб; 2. діал. очеретяний пліт (загорода для овець) cañizal, cañizar тдив. cañaveral cañizo /771. плетінка (очеретяна, комишева); 2. діал. див. cancilla caño /771. трубка; 2. трубб; 3. стічнб Tpy6á;
4. муз. оргбнна трубб; 5. струмінь; 6. пб- гріб; 7. вйнний підвбл; 8. при. галербя;
9. діал. рукбв (річки); 10. вузькйй судно- плбвний канбл; 11 .див. canalizo cañocal adj мор. ламкйй (про деревину cañón /771. трубб; трубка; 2. д^ло; 3. складка, зббрка (одяг}); 4. бстов пташйного nepá; 5. пташине перб (для письма); 6. ще- тйна (на обличчі); 7. гармбта; - antiaéreo зенітна гарм0та; ~ antitanque протитбнко- ва гармбта; ~ automóvil самохідна rapMá- та; - obús гбубиця; - rayado нарізнб гар- MáTa; - sin retroceso безвідкбтна гармбта;
8. діал. дорбга; 9. Л. Ам. каньйбн; вузькб ущблина; 10. діал. стбвбур дбрева; 11. діал. квартбт; ~ de chimenea димбр cañonazo m 1. гармбтний пбстріл (залп);
2. діал. несподівана звістка cañonear vt обстрілювати з гармбт cañoneo /77 артилерійський ббстріл; гармбтна стрілянина, канонбда cañonera ft. бійнйця, амбразура; 2. позиція (гармати); 3. намбт (для солдатів);
4. (рі) Л. Ам. кобурб; 5. діал. ручка (для пера); 6. гарматний порт; 7. канонбрка, артилерійський KáTep, монітбр cañonería ft. муз. органні труби; 2. rapMá- ти; артилбрія
cañoner*o 1. ас/канонбрський, артилерійський; lancha ~а канонбрка, канонбрсь- кий чбвен; 2. /77 канонбрка, артилерійський кбтер, монітбр; 3. іст. канонір, гармбт- ник
cañota í6ot. тростйна, очербт (різновид) cañucela /тростйнка
cañudo adj діал. смілйвий, безстрбшний, зухвблий
cañuela f 1. dim. de caña; 2. бот. вівсЯни- ця, кострйця (різновид) cañutazo m 1. донбс; 2. плітка cañutería п.див. cañonería 1; 2. вйшивка золотбю (срібної) канитбллю (тасьмбю) cañutero /77 ГОЛбЧНИК, гольнйк cañutillo /771. стеклЯрус; 2. канитбль; de ~ іос. adv. у приклбд (про щеплення рослий) cañuto /771. бот. міжвузловйна; 2. шматбк стеблб тростйни; 3. трубка (для зберігання документів, креслень); 4. донбщик;
5. іст. див. cañutazo; 6. діал. голбчник, гольнйк
cao тдіал. орніт. вброн (різновид) caoba, caobana f бот. червбне дбрево (деревина)
caobista тдіал. червонодербвник caobo /77 Л. Ам. див. caoba caolín /77 каолін, біла глйна caolínico adj каоліновий caolinita ímíh. каолініт caos /77xáoc caótico зс/хаотйчний cap тдіал. головб, начбльник, керівнйк capa1 ft. плащ; ~ aguadera (gascona) не- промокбпьний плащ; - torera плащ торб- ро; 2. накйдка (жіноча); 3. шар, покриттЯ; ~ aislante ізолюв0льний шар; ~ anticorrosiva антикорозійне покриття, антикоро¬
зійний шар; ~ de barniz (de cera) шар né- ку (вбску); ~ de pintura шар фбрби;
4. пласт, шар; настйл; ряд; - de asfalto асфбльтове покриттЯ; ~ de cemento (de hormigón) цембнтний (бетбнний) шар; ~ de ladrillos ряд цеглянбї клбдки; 5. по- крйшка, покриттЯ, обгбртка, оболбнка;
6. шар, прошброк (суспільства); 7. по- кривнйй лист, сорбчка (сигари); 8. масть (тварин); 9. зоол. бразйльська свйнка;
10. винагорбда капітбну (за фрахт і понад фрахт); 11. прикриття шйрма; 12. привід, мотйв; 13. прихбвувач; 14. добрб, майнб; 15. геол. шар, пласт; 16. сл. ніч; - consistorial (magna) мбнтія архієпйскопа (єпископа) (при богослужінні); ~ pluvial цер- кбвне вбраннЯ; ~ rota табмний уповновб- жений; ~ del cielo неббсне склепіння; suerte de - тавр, обмбнний рух мулбтою; de - у espada: comedia de - у espada комбдія плащб і шпбги; de ~ у gorra іос. adv. у простій сукні, прбсто одЯгнений; so - (de) І ос. ргер. під вйглядом, під прйво- дом; andar (ir) de ~ caída бідніти, розорятися; хиріти, чбхнути; defender а - у espada a uno стоЯти горбю за кого-н.; defender (aguantar) su ~ захищбти своб майнб (свої npaeá); dejar (soltar) la ~ al toro з двох лих вйбрати мбнше; echar (hacer) la ~ a uno прикривбти кого-н.; echar la ~ al toro прийтй на допомбгу, підсобити; esperar (estar, estarse, ponerse) a la - мор. лягбти в дрейф; чек0ти слушної нагбди; hacer de su ~ un sayo своЯ pyKá владика; no tener mas que la ~ en el hombro не мбти ні кол0 ні дворб; pasear la - тинЯтися; quitar la - a uno 6páTH втридброга, дбрти три шюфи з кого-н.; sacar la ~ тавр, робйти обмбнний рух му- лбтою; sacar la (su) ~ знахбдити виправдання; salir de ~ de raja вййти (вйбитися) в люди; tirar a uno de la - попербдити кого-н. про небезпбку
capa2 /77. Ам. див. castración capá /77 бот. кбрдія
capacete m 1. іст. шолбм, шишбк; 2. діал. капбт (машини); 3. радіо KoenáK, ковпачбк capacidad Л. місткість; бмність; ~ de carga вантажопідйбмність; la ~ de una sala місткість зблу; medidas de ~ міри бм- ності; 2. здбтність; - combativa боєздбт- ність; ~ de defensa, defensiva обороно- здбтність; ~ de trabajo працездбтність;
3. здібність, уміння; 4. слушна Háróflá;
5. ел. бмність; 6. юр. ,рієзд0тність, право- здбтність; ~ civil цивільна правоздатність; ~ testamentaria юр. дієздбтність для складбння заповіту; - calorífica фіз. те- плобмність, питбма теплобмність capación fдiaл. див. castración capacitación f 1. підготбвка; cursos de ~ profesional курси з підвйщення ква- ліфікбції; 2. підготбвка, підготбвленість capacitado adj здібний, підготбвлений (про працівника)
capacitancia fen. бмнісний бпір; електро- бмність
capacitar и/1. готувбти, навчиш, підвйщу- вати кваліфікбцію; 2. діал. доручбти; ~se готувбтися, навчбтися; підвйщувати свою кваліфікбцію
capacitativo, capacitivo adj ел. бмність capacitor тдив. condensador 2 capacha ft. див. capacho 1; 2. кбшик з ná- льмового лйстя (для фруктів); 3. Л. Ам. ув’язнення, в’язнйця capachada fpian. місткість корзйни capacheca (діал. Ятка capachero1 m працівнйк, що перевозить тов0ри в корзйнах
capachero2 adj діал. задйристий, забіякуватий
132
capitana
capacho m 1. плбтений кбшик для фруктів;
2. ковилова плбтена крйшка для кбшиків;
3. корзйна (для піску, вапна)\ 4. корзйна, кбшик (для маслий); 5. зоол. дрімлюга;
6. діал. сакви; 7. діал. старий капеліЬх;
8. діал. муз. маракбси
capador т холостйльник, чистйльник capadura 7 1. холостіння, каструвбння;
2. другосбртний лист тютюну capanahuas т рі капанбуаси (індіанці в Пер?)
capar иМ. холостйти, чйстити, каструвб- ти; вичищбти; 2. Л. Ам. підстригбти, під- різбти (дерева); 3. діал. прогулювати (уроки); 4. діал. починбти, почбти (хліб, сир)
caparachón т діал. див. caparazón caparazón т 1. попбна; 2. чохбл; покришка, кожух; верх (воза); 3. мішбк-годівнйця (для коней); 4. скелбт (птаха) capare«o, caparidácea бот. 1. ас/кбпер- совий; 2.: -as fpt бот. кбперси caparina їдіал. ент. метблик caparra1 71. ент. кліщ; 2. діал. надокучлива людйна; причбпа caparra2 7завдбток caparro m діал. шерстйста біла мбвпа caparrón m брунька
caparrosa1 fxiM. купорбс; - azul мідний (сй- ній) купорбс; ~ blanca цйнковий (білий) купорбс; - verde залізний (зелбний) купорбс
caparrosa їдіал. квітка агбви capataz m 1. наглбдбч, десЯтник; 2. управ- лючий, прикбжчик (у маєткУ); 3. див. caudillo 1; 4. діал. госпбдар; патрбн; - de minas гірнйчий мбйстер capataza 71. дружйна управляючого (при- кбжчика); 2. Л. Ам. наглЯдбчка (на фабриці)
capaz adj А. що вміщує; un estadio ~ para diez mil espectadores стадібн, що вміщує сто тйсяч глядачів; 2. місткйй, велйкий, простбрий; 3. придбтний; здбтний (до чого-н); 4. здбтний (на що-н.); es - de todo він здбтний на все; 5. здібний, талановй- тий; 6. Л. Ам. можлйвий; 7. юр. дієздбтний capaza {діал. див. capacho capazo1 /77 корзйна, кбшик (з ковили) capazo2 /77 удбр плащбм; acabarse (salir) a -s закінчйтися свбркою (бійкою) capazón fЛ. Ам. див. capadura 1 capción 7 1. див. captación; 2. іст. див. capturat
capciosidad 7брехлйвість, обмбнливість capcioso adj підступний, кбверзний (про питання)
capea 71. рух плащбм (¿доробить тореро);
2. бій молодйх биків (з тореро-аматором) capeador m 1. капеадбр (помічник матадора); 2. грабіжник
capear 1. vt забирбти (крбсти) плащ;
2. дражнйти (відволікбти) плащбм (бика);
3. морбчити гблову, заговбрювати зуби (кому-н.); 4. впрбвно обхбдити, долбти (перешкоди, труднощі); 5. діал. клйкати, манйти (рукою); 6. vi мор. лягбти в дрейф;
7. мор. лежбти в дрбйфі; 8. діал. прогулювати урбки
capeja 7плбщик
capel /77 діал. кбкон (шовкопряда) capelina 71 .див. capellina 3; 2. Л. Ам. че- пбць, чбпчик (жіночий); 3. Л. Ам. солбм’я- ний капеліЬх (жіночий) capelo /77 1. (червбний) кардинблський капелюх; 2. кардинблський сан; 3. іст. капелюх; 4. Л. Ам. склянйй ковпбк; - de doctor Л. Ам. дбкторський капеліЬшок capellada 7 1. носбк (взуття); 2. лбтка (на союзці взуття)
capellán /771. капелбн; свящбник; 2. духів- нйк; у - de altar іст. придвбрний капелбн
(свящбник); капелбн, помічнйк парафіяльного свящбника; - de coro помічнйк свящбника; a buen mejor sacristán; а mal mal sacristán якйй піп, такб і па- рбфія
capellanía 7 1. капелбнство; 2. діал. не- прйязнь, антипбтія
capellina 71. іст. шолбм; ковпбк; 2. іст. ка- пюшбн (уселяй); 3. мед. шолбм (пов'язка) capense /77 Л. Ам. екстбрн; учень, що прихбдить
capeo /771. крадіжка плащб; 2. див. capea 1; 3. рі див. capea 2
capeón /77 бичбк (у любительській кориді) capero /77 1. див. cuelgacapas; 2. діал. див. cachimbo 2
caperucear vt знімбти капелюх для при- вітбння
caperuza 71. ковпбк, капелюшбк; 2. ковпбк (над димарем); dar en - нашкбдити; echar ~s a la tarasca платйти чбрною невдячністю
capeta 71. dim. de capa; 2. короткий плащ capí /771. Л. Ам. кукурудза; 2. діал. біле кукурудзяне бброшно; 3. діал. стручбк capia 71. Л. Ам. десбрт з кукурудзи і цукру;
2. діал. цукрбва кукурудза; 3. діал. бброшно зі смбженої кукурудзи capialzada f, capialzado m архіт. похйла брка (дверна або віконна) capialzo /77 архіт. схил, нбхил (внутрішньої поверхні арки, склепіння) capibara m Л. Ам. див. carpincho capicúa /77 1. симетрйчне числб; числб, якб однбково читбється зліва напрбво і спрбва наліво; el número 2552 es ~ 2552
— симетрйчне числб; 2. літ. паліндрбм capicular постбвити тйльною сторонбю одйн до бдного
capidengue m іст. головнб накйдка, хустка
(уЖІНОІЇ)
capigorra, capigorrista, capigorrón 1. adj
ледбчий, бездіяльний; гулящий; 2. m не- рбба; 3. церковнослужйтель capiguara, capihuara m Л. Ам. див. carpincho
capilar 1. adj 1. волоснйй; 2. капілярний; fenómenos ~es капілярні явища; tubos -es капілярні трубки, капіляри; vasos -es капілЯрні судйни; 3. тріанат. капіляри capiliforme adj бот. волосоподібний capiluvio /77 див. capitiluvio capilla 71. кбптур, капюшбн; 2. капбла, ка- плйця; 3. капбла, молитбвня (у приватних будинках, в армії) 4. церк. причт, прйчет, клір; 5. церкбвний хор, капбла; 6. рбда Учнів (у коледжі); 7. іст. стручбк; 8. чернб- ць; 9. полігр. відбиток, друкбваний бркуш;
- ardiente заупокійна служба (у церкві, в приватному будинку?); - mayor головнйй вівтбр; estar en - чекбти виконбння смбр- тного вйроку (про засудженого); (з нетерпінням) чекбти рішення (результату?) спрбви, завмбрти в очікуванні capillejo /771. dim. encapillo; 2. іст. чепбць, кбпор; 3. кручений мотбк шбвку; 4. діал. корзйна (з пальмового листй) capillero /77 свящбник (у капелі, каплиці) capilleta 71. dim. encapilla; 2. церк. ніша (із зображенням святого)
capillo /771. дитбчий чбпчик (для хрещення); 2. іст. див. capucha 1; 3. див. capirote 6; 4. папербвий ковпачбк г (на аптечних пляшечках, склянках); 5. сітка для лбвлі крбликів; 6. фільтр, ейто (для очищення воскУ); 7. див. capullo 1, 2, 3, 7; 8. діал. обмбн; 9. діал. пбм’ятна медбль (вдень конфірмації, весілля); 10. діал. поминб- льна кбртка; - de hierro шолбм capilludo adj 1. що налбжить капблі; 2. з кбптуром, капюшбном; що нбсить кбптур, капюшбн
capingo тЛ. Ам. корбткий плащ capipardo т 1. чернбць; 2. простблюдин capirotada 71. припрбва (з яєць, часнику?);
2. Л. Ам. капіротбда (страва з м’яса, сиру, смаженої кукурудзи, вершкового масла і прянощів); 3. Л. Ам. загбльна могйла capirotazo m щйголь (по чолу?) capirote 1. adj різномбетий (про велику рогату худобу/); 2. m загбстрений ковпбк;
3. пелерйна з кбптуром; 4. іст. кбптур, капюшбн; 4. профбсорський капеліЬшок;
5. мисл. клобучбк (для ловчих птахів);
6. див. capota13; 7. див. capirotazo; 8. іст. навіс (над балконом, вікном); tonto (bobo) de - несосвітбнний дурень capirotear і^давбти щйглів capirucho /77 див. capirote 2
capis /77 археол. чбша для жертвопринб- сення
capisayo m 1. пелерйна; 2. єпйскопське вбрання; 3. погбно зшйтий бдяг, балахбн;
4. діал. див. camiseta
capiscol /77 1. рбгент, капельмейстер (у кафедральному соборі); 2. кбнтор, капе- льмбйстер; 3. сл. півень capiscolía Іцерк. посбда рбгента capishca їдіал. весбла музика capissorrio, capisurrio m див. capisayo capitación 7розпбділ подушного подбтку capital 1. ас/головнйй; що стосується го- ловй; 2. найважливіший, головнйй, основ- нйй, першочергбвий; error - головнб (основнб) пбмйлка; importancia - першо- чергбва важлйвість; interés - величбзний інтербс; cláusula - головнйй (основнйй) пункт; 3. головнйй, столйчний (про місто);
4. смертбльний, ембртний; enemigo - смертбльний вброг; pecado - ембртний гріх; pena - ембртна кбра; 5. заголбвний, велйкий (про літеру?); 6. m капітбл, стбток;
- circulante (de rotación, myvil, de explotación) оборбтний капітбл; - fijo основнйй капітбл; - financiero фінбнеовий капітбл;
- líquido чйстий прибуток; - social суспільний капітбл; 2. майнб (що вноситься чоловікові); 3. 7столйця, головнб місто;
4. заголбвна, велйка літера; ініцібли capitalidad 7столйчний харбктер (вйгляд) міста
capitalino adjЛ. Ам. столйчний
capitalismo m капіталізм
capitalista 1. ^'капіталістичний; régimen
- капіталістйчний лад; 2. сот. капіталіст;
3. ком. пайовик, компаньйбн, партнбр;
4. /77 глядбч, що несподівано берб участь в бою биків
capitalización їек. капіталізбція capitalizar vtex капіталізувбти capitalmente ¿¿Л/вбжко, небезпбчно; смер- тбльно
capitán /771. військ, капітбн; 2. полковбде- ць; 3. мор. капітбн; 4. ватажбк, вожбк (зграї); 5. головнокомбндувач, головноко- мбндуючий (армією, флотом); 6.діал. розпорядник, упорядник; 7. спорт, капітбн (командй); - de alto bordo, - de navio капітбн флбгманського корабля; - de batallón командйр батальйбну; - de corbeta капітбн трбтього рангу; - de fragata капітбн другого рбнгу; - de llaves ключбр у фортбці; - de mar у guerra іст., - de navio капітбн пбршого рбнгу; - de puerto вій- ськбвий комендбнт пбрту; - general ге- нербл-капітбн; генербл брмії; капітбн-ге- нербл (вищий військовий чин в Іспанії); - general de distrito (de, región) командувач військбвим бкругом; - general de la armada адмірбл флбту; - vencido, ni loado ni bien recibido гбре перембженому capitana 71. флбгманський кораббль; 2. ватажбк (війська, загонуі); 3. дружйна капітб- на, капітбнша
133
capitanear
capitanear vt 1. комбндувети (військовим підрозділом, загонові)’, 2. бути на чолі, керувати; верховбдити capitanejo т 1. Л. Ам. ватажбк загбну (в індіанців); 2. ватажбк згрбї capitanía f 1. посбда (званий) капітбна;
І 2. рбта (під командуванням капітана);
3. іст. батальйбн; полк; 4. йкірний збір; плбта за стойнку; 5. іст. капітбнія, військб- вий уряд; ~ general посбда (званий) гене- рбп-капітбна; посбда комбндувача війсь- кбвим бкругом; військбвий бкруг; управління комбндувача військбвим округом; ~ de puerto комендатура пбрту capitel /77 архіт. 1. капітбль; - corintio ко- рйнфська капітбль; 2. шпиль ббшти capitiluvio /77 миттй головй лікарськими збсобами
capítol /77 іст. 1. див. capítulo 5; 2. див. cabildo
capitolio /771. велйчна будівля; 2. археол. акрбполь; 3. капітблій (будівля конгресу
capitán /771. іхт. лоббнь; 2. див. cabezudo 6; 3. діал. див. cabezada 1 capitoné діал. 1. а^'стьббаний; 2. m вагбн- контбйнер; вантажівка-контбйнер (для перевезення меблів)
capitonear vt Л. Ам. стьоббти, простьб- бувати
capitulación /1. капітулйція; - incondicional беззастербжна капітулйція; 2. угбда про капітулйцію; 3. рі шлюбна угбда capitulado 1. ¿¿#скорбчений, стисло вйк- ладений; 2. поділений на рбзділи; 3. m рбзділи
capitulante m іст. див. capitular12 capitular1 1. adj капітулйрний; 2. m член капітулу* 3. член міськбї рбди capitular 1. у/домовлйтися; умовлйтися;
2. капітулювбти; 3. у/ухвблювати; 4. юр. обвинувбчувати, звинувбчувати; ~ a uno de malversación de fondos обвинувбчувати кого-н. у розтрбті грошовйх фбндів capítulo /771. церк. капітул (членівлицарського або чернечого ордені 2. міськб рбда; 3. (~ de culpas) звинувбчення; зви- нувбчувальний акт; 4. рбзділ, главб (книги)', 5. рішення, розпорядження; 6. діал. див. cabildo; 7. бот. голбвка; ~s matrimoniales шліЬбний контрбкт; ganar (perder) ~ вигравбти (програвбти); llamar (traer) а ~ вимагбти звіту (у кого-л.), притягбти до відповідбльності (кого-н.) capivara m див. carpincho capó /77 ав., авт. капбт capolado mдіал. м’яснйй фарш capolar vt 1. розрубувати, перерубувати; розтинбти, сіктй; 2. діал. руббти (м'ясо для фарш}?)-, 3. діал. обезголбвлювати capón1 1. вихолощений; кастрбваний;
2. /77 кастрат; 3. каплун; 3. в’язка лозй, хмйзу (для розведення багаття); 4. діал. кастрбваний барбн
capón2 /77 1. щиголь по чолУ; 2. стбпор якірного ланцюгб capona /еполбт
caponar vt 1. прив’йзувати виногрбдні лбзи (при обробці ґрунті’, 2. іст. див. capar
caponera 1. ^ведучий, головнйй (про коня)', 2. f головнйй кінь; 3. клітка для відго- дбвування каплунів; 4. притулок, даровйй притулок (утрймання); 5. в’язниця; estar metido en ~ сидіти у в’язнйці capoquero /77лапбте дбрево caporal 1. adj іст. основнйй; 2. /77 керівник; ватажбк; 3. скотбр, кбнюх; 3. Л. Ам. при- кбжчик, управлйючий (скотарською фермою)}; 4. Л. Ам. головнйй пастух; 5. Л. Ам. сл. півень; 6. іст. військ, капрбл caporalista тдив. caporal 2
capororoca т діал. мйртове дбрево (різновид)
capot т діал. див. capó capota1 f1. бог. голбвка черсакб; 2. кбпор;
3. верх екіпбжа (складаний); 4. Л. Ам. по- ббї, прочухбн, прочухбнка capota2 fflHB. capeta 2 capotaje /77 ав., авт. 1. капотбж; 2. капоту- вбння
capotar vi ав., авт. капотувбтися capotazo m тавр, капотбсо (обманнийрух плащем в кориді); dar un ~ прийтй на допомбгу
capote /771. плащ; 2. шинбль; 3. плащ то- рбро; 4. сердйтий (похмурий) вйгляд; 5. див. cargazón 3; 6. Л. Ам. бушлбт; 7. діал. навіс (для сушки кавйу, 8. діал. вбрхній шар ґрунту (при розкопка^', 9. Л. Ам. прочухбнка; ~ de brega корбткий плащ торб- ро; - de montar кавалерійський плащ; ~ de paseo парбдний плащ (тореро); (para) mi ~ іос. adv. здабться, як на мбне; de ~ іос. adv. Л. Ам. пбтай, крадькомб; dar ~ карт, узйти всі взйтки; dar - a uno карт, не узйти жбдної взйтки; притйснути кого-н. до стінки (у суперечці); залйшйти без їжі (спізнілого)', Л. Ам. обдурювати; decir (para) su ~ сказбти про сббе; echar un ~ прийтй на допомбгу, перевестй розмбву на іншу тбму; llevar - карт, не узйти жбдної взйтки
capotear vt\.див. capear 1,2,3,4; 2. театр. грбти; 3. Л. Ам. бйти, лупцювбти; 4. діал. занбшувати (сукню)', 5. діал. тренувбти (бійцівських півнів)', capoteórselas Л. Ам. перебивбтися, жйти помалбньку capoteo тдив. capeo capotera f 1. Л. Ам. вішалка; 2. діал. портплбд
capotillo /771. іст. корбткий плащ; 2. іст. балахбн (грішника, який розкаявся, ¡якого пробачила інквізиція)', 3. діал. див. cascabillo
capotado adj див. cecudo cappa /кбппа (літера грецького алфавіт)?) caprario aqjr козйчий, козйний Capricornio /77 Козеріг (сузір'я)', trópico de - Трбпік Козербга
capricho /771. капрйз, прймха; a su ~ зі свобї прймхию; 2. мист. фантбзія; капрйч- чіо, капрйччо
caprichoso adj 1. капрйзний, свавільний, примхлйвий, норовлйвий; 2. капрйзний, примхлйвий, вередлйвий caprichudo adj див. caprichoso 1 cópridos трізоол. порожнисторбгий caprifoliáceflo бот. 1. adj жймолостевий;
2.: ~as /’д/жймолостеві caprino adj див. cabruno caprípede, caprípedo зс/козлонбгий cépsula ñ. ковпачбк (пляшки)', 2. кбпсуль; пістбн; 3. бот. (насіннб) корббочка, кбпсу- ла; 4. фарм. кбпсула; 5. анат. сумка, обо- лбнка; ~ renal (suprarrenal) наднйркова зблоза; ~ delcorazón перикард capsular1 adj кбпсуль capsular2 vt закривбти, закупбрювати (пляшки)
captación /1. привертбння увбги; здобут- тй прихйльності; здобуттй (заслугбвуван- ня) повбги; 2. захбплення, здобуттй не- чбсним шляхбм (спадку)-, 3. збирбння вод, каптбж; 4. улбвлювання (звуків, електромагнітних коливань); - de polvo пи- ловлбвлювання
captador /771. збирбч; улбвлювач; - de polvo пилосбс, пиловлбвлювач; 2. дбтчик; приймбч; ~ capacitivo (electrodinómico, electromagnético) бмнісний (електродинамічний, електромагнітний) дбтчик captar vt 1. заволодівбти (увагою); при- вертбти (увагу, погляди)’, здобувбти (при¬
хильність)', здобути (прихильність, пова- /у)-, 2. збирбти, відвбдити (воду)', 3. улбв- лювати (звук, електромагнітні коливаний)', 4. розуміти, улбвлювати (зміст мови) captatorio adj 1. що привертбє; 2. юр. незакбнно захбплений (про спадоґ) captivo іст. 1. adj див. cautivo 1; 2. нещасливий, безталбнний; 3. тдив. cautivo 2;
4. див. cautiverio
captor тдіал. 1. загбрбник; 2. людйна, що затрймала злочйнця (порушника) captura /арбшт, затрймання (злочинця, порушника)
capturar vt заарештувбти, схопйти (злочинця, порушника)
¡capul interjpian. цур! capuana /прочухбн, прочухбнка capucete тдіал. і. див. capuz; 2. пірнбння capucha /1. пелерйна (з каптуро/й); 2. див. capucho 1; 3. зоол. хохбл capuchina /1. бот. настурція, капуцйн;
2. ручнйй ліхтбрик (5 гасильником)\ 3. бісквітне пбчиво (у формі капюшона)', 4. па- пербвий змій (у вигляді капюшона) capuchino 1. adj капуцйнський; religiosos ~s капуцйнські ченці, капуцйни; religiosas ~as капуцйнські чернйці; 2. діал. малбнький (про фрукти)', 3. m капуцйн (чернець)', 4. капуцин (рідмавп)', polvo de ~ чемерйчний порошбк; llover ~s (de bronce) лйти як з відрб
capucho /771. капюшбн, кбптур; 2. іст. див. capullo 1,2
capuchón /771. капюшбн, кбптур; 2. плащ- пелерйна (жіночий)', 3. корбтке домінб (маскарадний костюм)', 4. ковпачбк (авторучки); 5. велйка пелерйна з кбптуром (одяг ув'язнених); ponerse el ~ сісти до в’язнйці
capuja їдіал. сутичка, бійка capujar \ЛЛ. Ам. 1. ловйти на льоту (що- н.)‘, 2. випереджбти у розмбві; 3. вихбп- лювати, забирбти capul тдіал. чубчик
capulí, capulín тЛ. Ам. вйшня (різновид, дерево, плід)', ~ cimarrón дйка вйшня capulina /1. Л. Ам. див. capulí; 2. Л. Ам. отруйний павук; 3. Л. Ам. повія capullina тдіал. крбна (дерева) capullo /771. шовковйчний кбкон; ~ ocal подвійний кбкон; 2. кбкон (комак)\ 3. бу- тбн (троянди)', 4. див. cascabillo 3; 5. пу- чбк припбрених льнянйх волокон; 6. тканина з шбвку-сирцю; 7. анат. препуцій, крбйня плоть
capuz /771. див. capucho; 2. іст. довгий траурний одяг з капюшоном (з шлейфом); 3. іст. парбдний плащ; 4. занурення (кого-н. з головою)', пірнбння capuzar vt 1. зануріЬвати у вбду (з головою)', 2. вантбжити з дифербнтом на ніс (судно)
capuzón тдив. capuz 4 caquéctico 1. adjвйснажений, змарнілий, квблий, худорлйвий; 2. завалйщий (про що-н.)\ 3. тхудбрлява людйна caquetós т рі какетбси (індіанці в Колумбії)
caquexia /1. бот. хлорбз рослйн (через брак світла); 2. мед. кахексія, худорлй- вість. вйснаження
caqui1 /77 бот. япбнська східна хурмб (деревоі плід)
caqui2 /771. хбкі (тканина)', 2. хбкі (колір)-,
3. військбва фбрма caquinación fMep. істерйчний сміх caquino m (рі) Л. Ам. гучнйй сміх, рбгіт саг /77 нйжній кінбць рбї (у латинських вітрила.й)
саг conj іст. тому що, оскільки сага 1. f\. облйччя; 2. вйраз облйччя; гри- мбса, міна, фізіонбмія; poner mala ~
134
carago
зробити незадовблене облйччя; poner ~ agria скбрчити кислу міну; poner ~ de circunstancias зробити серйбзне облйччя; 3. оснбва цукрбвої головй; 4. облйччя, пербдній бік, фасбд; 5. лицьовйй бік (тканини; монети); сторона (аркуша папері
6. (~ dura) нахабство, безсорбмність;
7. вйгляд, збвнішність; 8. грань; фбска; повбрхня; 9. мат. грань; 10. тех. роббча повбрхня; ЛЛ.діал. лишай, парші; 12. adv.
- arriba вгбру, догорй; горілйць; - abajo вниз, донйзу; облйччям вниз; ~ а і ос. ргер. до, лицам до, у напрямку до; - al mar лицам (в напрямку) до мбря; - al norte в північному напрямку; ~ amarrada Л. Ам. забинтбване облйччя; діал. сувбре облйччя; - apedreada (empedrada, de rallo) людйна з віспуватим обличчям, рябйй, віспуватий; ~ con dos haces лукава (не- щйра, підступна) людйна; ~ de acelga (de gualda) хвороблйвий вйгляд, бліда облйччя; ~ de aleluya (de pascua, de risa) задовблений (сйючий) вйгляд, радісне облйччя; ~ de chipaco Л. Ам. блідолйця (хвбра) людйна; ~ de hereje неприамна збвнішність; осоружна пйка; - de (justo) juez, ~ larga Л. Ам;, - de pocos amigos (de vinagre) стрбге (похмуре, непривітне) облйччя; ~ de perro зле (непривітне) облйччя; ~ de vaqueta похмуре облйччя; безсбвісна, безсорбмна людина, нахаба;
- de viernes кйсла міна, пісна фізіонбмія;
- o (у) cruz орлйнка (азартна гра); - а - loe. adv. лицам до лицй; прймо, відкрйто, відвбрто, в бчі; а - descubierta І ос. adv. відкрйто; прймо; andar а - descubierta діяти відкрито; de - loe. adv. (прймо) в облйччя; de - а Іос. ргер. навпрбти (кого- чого-н.), паред (ким-чим-н.); лицам до (кого-чого-н); por su bella (linda) ~ loe. adv. заради (його, її) прекрасних очай, за прекрасні бчі; caérsele a uno la ~ de vergbenza згорати (згоріти) від сброму; cruzar la - a uno дати лйпас кому-н.; удбрити по облйччю батогбм; dar en - а uno una cosa дорікати кому-н. у чому-н.; вичйтувати кого-к за що-н.; dar la ~ відповідати за свої вчйнки, не ховатися за чужу спйну; dar (sacar) la ~ por otro захищати кого-н., стати на захист кого-н.; ручатися (відповідати) за кого-н.; echar а
- o cruz грбти в орлйнку; розіграти жаре- бом; echar ala ~ a uno; echar en (la) ~ a uno дорікати; докорйти; говорйти прямо в облйччя (в бчі) що-н.; escupir en la - а uno зневажбти кого-н., плювати в облйччя кому-н.; guardar la ~ ховатися; npár- нути бути непоміченим (невпізнанним); hacer a dos ~s лицемірити, кривйти ду- шаю, дворушничати; hacer - опиратися; прислухатися (до прохань, пропозицій); huir la - уникбти, сторонйтися; lavar la - почйстити (що-н.); лестйти; mirar (estar siem pre mirando) a la - a uno підлащуватися, підлабузнюватися, догоджати кому-н.; no cono cer la ~ al miedo (a la necesidad, etc.) не знати стрбху (нужди); no haber visto la ~ al enemigo не ніЬхати nópoxy; no mirar la - a uno не хотіти бачити кого-н.; сардитися на кого-н.; по saber dynde tiene la ~ не знбти, не розумітися (на чому-н.); по tener a quien volver la - ніде (нікуди) гблову прихилй- ти; no volver la - atrás не оглядатися назад, наполагливо (не оглядаючись) продбвжувати розпочату справу; poner buena (mala) ~ привітно (непривітно) зустрічати; добре (погано) зустріти (про- позйцію); quitar la ¡(qué) voy a quitarte la -! я тобі дам!; sacar la - por uno вступатися, заступатися за кого-н.; ручатися за кого-н.; salir a la - бути напйсаним на
облйччі; дброго обхбдитися (кбштувати); saltar a la - грубо відповідати (на зауваження)', бути очевйдним; tener - de corcho не мбти ні сброму ні сбвісті, бути нахабою; tener ~ para hacer una cosa мбти нахабство, насмілюватися зробйти що-н.; terciar la - a uno ударити по облйччю кого-н.; verse las ~s: ¡nos veremos las ~s! ми ще зустрінемося! (погроза)’, volverle a uno a la - una cosa з презйр- ством відкинути що-н.; volver le a uno a la ~ las palabras (las inju rías, etc.) платйти Tiéio ж монатою; volver la ~ al enemigo перейтй в нбетуп, дбти відсіч вброгу; en la ~ se lo dice, en la ~ se lo conoce на облйччі напйсано; mírame esta - (la -) ти забуваєш, з ким говбриш; не зaбyвáйcя; su ~ defiende su casa страшнйй як CMép- тний гріх
caraba^ /діал. 1. розмбва, ббсіда; 2. рбзіг- раш
caraba /'верх, межа; ¡es la ~! це вже занбдто!; це прбсто нахабство!,чорт знбє, що така!
carabao m зоол. водянйй буйвіл cárabe /77бурштйн, янтар carabear vi діал. 1. зупинитися, чекати; el tiempo no carabea час не чекає; 2. відволікатися
carabela ñ. каравала; 2. діал. велйка корзина; 3. діал. супбрниця; 4. діал. карама- ль, льодяник
carabelón m маланька каравала carabero adjдіал. що ліЬбить поговорйти (розважитися)
carábidos тріент. жужелиці, турунй carabina f 1. карабін; 2. компаньйбнка;
3. діал. безквиткбвий проїзд в трамваї;
4. діал. коктайль; ser la ~ de Ambrosio бути абсолютно дарамним, марним; п’й- те кблесо до вбза
carabinazo /771. пбстріл з карабіна; 2. рбна від пбстрілу карабіна
carabinero m карабінбр (в Іспанії солдат прикордонної варти, прикордонний carablanca тдіал. капуцин (різновид мав- пй)
cárabo /771. іст. див. cangrejo 1; 2. ент. жужелиця, турун cárabo2 /77 звичáйнa сіра сова carabuco adj діал. див. cornigacho caraca їдіал. булка (з кукурудзй) caracal m зоол. каракдл, степова рись caracaral тЛ. Ам. парші caracas1 т 1. венесуальське какао; 2. Л. Ам. шоколад
caracatey тдіал. coeá (різновид) caracense 1. а^'гвадалахарський; 2. т, f урбдженець, -ка (жйтель, -ка) Г вадалаха- ри, гвадалахбрець, -ка caracol т 1. равлик, слимак; 2. раковина (равлика); 3. див. caracola 1; 4. гвинтові, кручені схбди; 5. завитбк, лбкон (на скроні); 6. Л. Ам. простбра нічна сорбчка (жіноча); 7. Л. Ам. вйшита кофтйна (жіноча); 8. Л. Ам. neHbK)áp; 9. діал. домашній халбт; 10. спорт, вольт (коня); 11. анат. збвитка (частина середнього вуха); ¡-es! interj (вираження здивування, невдоволенніі) чорт забирай!; hacer ~es вилйти, петлйти; no importa (no vale) un ~ (dos ~es) a rpomá копійки ламаної не вартий caracola f 1. велйка MopcbKá раковина páвликa; 2. діал. чайка caracolada /cTpáea з равликів caracolear vi робйти (виробляти) вбльти (про коня)
caracoleo m спорт, різкі поворбти, вбльти (коня)
caracolero /77 збирач (продаваць) равликів caracoleta діал. 1. див. caracolillo; 2. маланька пустунка, дзйга (про дівчинку
caracoli тдіал. бот. анакардія, фісташка caracolillo m\.(pt) бот. лббія, звичайний доліхбс (декоративний різновид, квітка);
2. кава (дрібнозернистий цінний сорт);
3. червбне дарево (з прожилками); 4. Л. Ам. лбкшина
caracosmos m кумис caracote тдіал. зайва прикраса (ужіно/і) carácter т 1. знак, зображення; 2. буква, літера, знак; еймвол; 3. літера; 4. мапчний знак, магічна фігура, магічне зображення;
5. таврб; клеймо; 6. (незабутній) слід; відбйток; imprimir - накладати відбйток;
7. характер, прирбда (чого-н.); - oficial офіційний характер; 8. характер, натура, склад; ~ generoso великодушний характер; tiene buen - у ньбго дббрий xapáicrep;
9. характер, рйса (національні); ~ español ¡омський характер; 10. ознака, рйса, властйвість; - distintivo відмітна, характарна ознака; 11. ейльна натура, яскравий xapáicrep; тверда (ейльна) вбля; no tiene - у ньбго немає характеру, він слабовільна людйна; 12. характарність, індивідуальність, своєрідність; 13. стиль, манбра (гри актора); de medio - (зазвичай про музику невйзначений стиль (xapáicrep); 14. рі шрифт; 15. біол. ознака; ~ adquirido набута ознака; ~ heredado спадкбва ознака; ~ dominante (necesario) домінуюча (реце- ейвна) ознака
caracterial adj мед. душавний, психічний (про захворюванні)
caracterismo m відмітна, характарна ознака
característica f 1. (рі) характерйстика, властйвість, дані; -s aerodinámicas аеродинамічні характеристики (властивості); -s balísticas балістйчні дані (характерйстики, властйвості); 2. (характарна) рйса, особлйвість; 3. характерна актрйса característico 1. adj характарний, відмітний; rasgo ~ характарна ознака, відмітна рйса; 2. /77 характерний актбр caracterizable ясУозначуваний caracterizado adj 1. особлйвий, прикмат- ний, характарний; 2. авторитатний, що користується авторитатом caracterizar vt\. характеризувати; давати характеристику; ~ los personales de una obra характеризувати персонажів твбру;
2. характеризувати, бути характарним (для кого-чого-н.); 3. виступати у рблі (кого-н.); 4. одягати, гримувати (актора); -se 1. (por) характеризуватися; 2. театр. одягатися, гримуватися caracterología /характеролбгія caracú m діал. 1. зоол. караку (порода великої рогатої худоби, іцо вирощується для забою); 2. мозкова кістка (для приготування їжі)
carácul, caracul 1. adj каракульський (про вівцю); 2. /77 каракульська (каракулева) вівцй; 2. каракуль, каракулеве хутро caracha, carache m 1. Л. Ам. корбста (у тварин); 2. діал. корбста; ¡-si interj діал. чорт забирай!
carachento adjЛ. Ам. див. carachoso caracho aq/фюлатовий carachoso adj діал. корбстяний carachupa їдіал. зоол. опбсум caradelante adv іст. 1. надалі; у майбутньому; 2. вперад
carado adj. bien - що вселйє дбвіру, пристбйний; mal - що не викликає довіри, підозрілий
carador тдіал. гірн. навальник; стовбурб- вий завантажувач
caradura 1. ас/нахабний, зухвалий; 2. т нахбба, зухвалець ¡carafita! interj діал. чорт забирай! carago тдіал. див. carao
135
caraguatá
caraguatá /Л Ам. 1. aráea {різновид)] 2. во- локнб агЯви
caraguay тдіал. велика ящірка caraiba adj, m див. caribe caraira (діал. тріскбчка carama1 /іній; náMopo3b Icarama f діал: 1. скупчення хмизу, затбр (на річці)] 2. купа; 3. нерівні зуби; 4. рбги (оленя)
caramanchel т 1. мор. кришка люка; 2. діал. Ятка; 3. Л. Ам. закусочна; 4. діал. навіс, дах; В. діал. горище, комірка; 6. діал. кброб (мандрівного торговці)] 7. діал. див. carama2 2 caramanchón тдив. camaranchón caramañola /1. діал. глек з нбсиком (для пиття)] 2. Л. Ам. див. caramayola caramayola fЛ. Ам. флЯга і caramba! interj (вживається для вираження здивування, прикрості) карЯмба!, хай йому грець!; ¡~ con este chico! чорт заби- páй цьогб хлопчиська!; ¡quñ ~! якбго біса! carambanado adjзаклЯклий, замбрзлий carámbano1/771. бурулька; 2. діал. див. carao carámbano2 тдіал. див. cáncano carambola 7 і. карамббль (у більярці)]
2. щасливий вйпадок, везіння; 3. подвійний результЯт, подвійна вигода; 4. обмЯн, хйтрість; 5. карамббла (сітки для лову сардин)] por - loe. adv. рикошЯтом, побічно, обхідним шляхбм; випадкбво, несподівано; ¡~! interjЛ. Ам. чорт забирЯй! caramboleado adj діал. п’Яний carambolear vi 1. робйти карамббль (у більярді); 2. діал. випйсувати (виробляти) кренделі (про п'яного)] ~ se підпйти, підхмелитися, приклЯстися carambolero тЛ. Ам. див. carambolista carambolista сот. досвідчений гравбць в більЯрд
caramel ті. іхт. середземномбрська сар- дйна; 2. іст. див. caramelo 1 caramela ficr. див. caramillo 11 caramelizar vt глазурувЯти, покривЯти глазур’ю
caramelo mi. карамбль; льодЯник; 2. па- лбний цукор
caramente advi. дброго; 2. наполбгливо, настйрливо; 3. стрбго, неухйльно (вживається у формулах присяги) caramera (діал. нерівні зуби caramera m і. діал. див. caramera; 2. діал. падісбдник, огорбжа; 3. діал. див. carama2!
caramesa /багЯтий стіл caramida/магнітний залізнЯк, магнетйт caramilla1 (див. calamina caramilla2 (див. caramillo 1 caramilleras (рідіал. див. calamillera caramillo m і. дудка, сопілка; 2. муз. сопілка; 3. бот. солЯнка (різновид)] 4. купа, обербмок, навбл; 5. пліткй, чуткй; 6. евбр- ка, 4Bápa; шум, гЯмір, переполбх; armar (levantar) un ~ влаштувЯти свЯрку; здійняти гбмір
caramilloso adjдріб’язкбвий, педантйчний cáramo m сл. винб caramullo тдіал. див. colmo1 2 carancho тдіал. філія caranda Л. Ам., carandaí діал., caranday Л. Ам. т бот. бразйльська nánbMa caranegra 1. adjЛ. Ам. чорномбрдий (про породу овець)] 2. (Л. Ам. чорномбрда вів- цЯ (порода)] 3. тдіал. мЯвпа (різновид) caranga (діал., carángano т Л. Ам. див. cáncano
carantamaula f і. потвбрна мЯска (з кар- тонУ)] 2. потвбра, страхбвисько carantón adj діал. 1. широколйций; 2. див. carilleno
carantoña (і. див. carantamaula; 2. старЯ, що молодйться; 3. р/лбетоиці, підлабузництво
carantocero т підлбеник, підлабузник carántula (див. careta1 caracuela (діал. шахрайство у грі carao тдіал. бот. кЯсія (різновид) caráota (діап. квасбля carapacha (діал. корЯ дбрева carapachay тЛ. Ам. вугільник, заготівнйк деревнбго вугілля
carapacho т і. пЯнцир (черепахи, ракоподібний, 2. рікарапЯчі (індіанців Перу) carapato т рицйнова, кастброва олія; рицйна
icarape! interj див. caramba carapucho т і. діал. див. capucho; 2. діал. бот. стбколос (різновид) carapulca (діал. печбня caraqueño, -а 1. adj карЯкаський; 2. m, f жйтель, -ка (урбдженець, -ка) КарЯкаса carasilón adj діал. з велйким облйччям carasio m іхт. золотйй карЯсь carasol m пригрів; підебння ¡caráspita! interj Л. Ам. див. cáspita caratillo тдіал. див. carato2 carato1 т карЯт
carato2 тдіал. карЯто (прохолодний напій) carátula (і. див. careta 1,2; 2. мЯска (клоуна)] 3. театр. театрЯльний світ; 4. потвбра, страхбвище; 5. Л. Ам. заголбвний (тй- тульний) Яркуш; ~ falsa контртйтул, шму- цтйтул; 6. Л. Ам. циферблЯт (годинника) caratulado adj і. у мЯсці; 2. Л. Ам. титулований (про документ) caratulero mi. продавбць мЯсок; 2. мЯйс- тер з вйготовлення мЯсок carava ficr. сільськЯ вечірка, гулЯння caravana 71. каравЯн; 2. цигЯнський тЯбір;
3. група мандрівників (іурйстів); А. ¿діал. пЯстка (для птахів)] Б. діал. перипетії, не- гарЯзди; 6. Л. Ам. ввічливість, люб’язність, увЯга; 7. ріЛ. Ам. сербжки; correr (hacer) (las) ~s клопотатися (про що-н.)] hacer la - діал. залицЯтися до жінки caravanera /каравЯн-сарЯй caravanero твожЯтий каравЯну, каравЯн- ник
caravasar тдив. caravanera caravelita (діал. ром (низькоїякості) caravero ас/товарйський caray1 тдив. carey icaray!2 interj див. caramba carayá тЛ. Ам., carayaca тдіал. чбрний ревун (мавпа)
carbamida (хім. карбамід, сечовйна carbaso ті. льон; 2. вітрйло carbinol /77 метйловий спирт; карбінбл, метанбл
carbohidrato т вуглевбд carbohielo т твердйй двобкис вуглецю, сухйй лід
carbol /77 карбблова кислотЯ, фенбл carbólico яс/карббловий, фенбловий carbón ті. вугілля; ~ activado (activo) ак- тйвне (активбване) вугілля; ~ animal (de huesos) тварйнне (кістянб) вугілля; - de arranque деревнб вугілля (з коріння)] ~ de canutillo деревнб вугілля (з тонких гілок); - de piedra (mineral) кам’янб вугілля; ~ vegetal деревнб (рослйнне) вугілля; 2. шлак (твердого палива)] З.сажкбві гриби;
4. див. carboncillo 1; 5. діал. грбші; hacerse (volverse, tomarse) - обвуглитися carbonada f і. кількість вугілля, заван- тЯжуваного в піч (за один прийом)] 2. м’Я- со, підсмЯжене на вугіллі; 3. карбонЯда (солодка страва з яєць, молока і цукрУ)]
4. Л. Ам. печбня
carbonado 1. adj вуглецбвий; 2. /лкарбо- нЯдо, чбрний алмаз
carbonario 1. adj що стосується товарйст- ва карбонЯріїв; 2. /77карбонЯр, карбонЯрій carbonatado adj хім. наейчений вуглекйс- лим гЯзом
carbonatar vt хім. наейчувати вуглекислим гЯзом
carboncilla /вугільний пил; дрібнб вугілля carboncillo mi. вугілля (длямалювання)]
2. діал. див. carbonilla; 3. гриб; 4. бот. сажкбвий гриб
carbonear1 vt і. перепЯлювати pépeso на вугілля, виробляти деревнб вугілля; 2. за- вантбжувати вугіллям (судно) carbonear2 vt діал. підбурювати, підби- вЯти
carboneo /77 вуглевипЯлювання; ~ en hornos вуглевипЯлювання у вуглевипблюва- льних печЯх
carbonera 71. деревинновугільна купа, багЯття (для отримання деревного вугілля)] 2. вугільний сарЯй; 3. вуглярка;
4. діал. тбндер (для палива)] 5. Кол. вугільна кбпанка; 6. мор. бункер, вугільна Яма
carbonería /вугільна лЯвка carbonero 1. вугільний; 2. m вугільник; вуглЯр; 2. вуглевбз (судно)] 3. діал. підбурювач; tiznar al ~ Л. Ам. обдурювати шахраЯ, обвбдити круг пбльця хитрунЯ carbónico adj хім. і. вугільний; ácido ~ вугільна кислотЯ; 2. вуглекйелий; anhídrido ~ двобкис вуглецю, вуглекйелий газ; 3. вуглецбвий
carbónidos mpiхім. вуглецбві сполуки carbonífero adj і. вугленбений, вугільний;
2. геол. кам'яновугільний carbonilla 7 1. дрібнб кам’янб вугілля;
2. жарйна (тліюча)] 3. діал. дрібнб деревнб вугілля; 4. діал. вугілля (для малювання)
carbonita (мін. карбоніт, прирбдний кокс carbonización 71. обвуглювання; 2. випб- лювання деревнбго вугілля, вуглевипЯлювання; 3. коксувЯння carbonizar vt і. обвуглювати; 2. див. carbonear1 1; 3. коксувЯти; 4. пересмЯжува- ти (ЇжУ)] ~se 1. обвуглюватися; 2. підгоряти (про ЇжУ) carbono /77 вуглбць
carbonoso adj і. вуглйстий, вугільний;
2. вуглецбвий
carborundo m карборунд, карбід крбмнію carbuncal adj і. карбункульбзний, що стосується карбункула; 2. що стосується сибірської вйразки
carbunclo /771. див. carbúnculo; 2. див. carbunco
carbunco /771. мер. карбункул, злоякісний фурункул; 2. сибірська вйразка carbuncoso adj див. carbuncal carbúnculo /77мін. і. карбункул, альмадйн (гранат)] 2. рубін
carburación ті. хім. карбюрЯція, карбюру- вЯння; 2. тех. цементЯція заліза; навугле- цьбвування
carburador m тех. карбюрбтор carburante 1. adj хім. вуглеводнбвий; 2. m пЯливо, пальнб
carburar vt хім. і. карбюрувЯти; 2. цемен- тувЯти, навуглецьбвувати carburo /77 хім. карбід; ~ de calcio карбід кЯльцію; - de hierro карбід заліза carca* /771. див. carlista 2; 2. реакціонбр carca2 7/7. Ам. посудина для приготувЯння чйчі
carca3 (Л. Ам. бруд carcacha /Л Ам. таратбйка carcahuesal тдіал. болотйстий ґрунт carcaj /771. колчЯн; 2. упбр (для несення прапора)] 3. Л. Ам. чохбл для рушнйці (у вершника)
carcajada /рбгіт, вибух сміху; ~ homérica гомерйчний сміх; reírse a ~s (а - tendida) реготЯти, заливбтися сміхом carcajear i//(~se) 1. реготЯти; 2. (de) плю- вЯти, чхбти (на що-н.)
136
carga
carcamal 1. adj старбзний, нбмічний (про старого); 2. занудний; 3. m (crrapá) руїна;
4. зануда
carcamán1 m велике неповоротк0 судно, посудина
carcamán2 т\.Л. Ам. людйна з велйкими претбнзіями; 2. Л. Ам. див. carcamal 4 cárcamo т див. cárcavo carcacal т див. саісасаг carcasa /1. ракета (для фейєрверк}); 2. тех. KapKác, óctob
cárcava, carcavina f 1. вимбїна, виббїна;
2. захиснйй рів; 3. могйльна Яма, могйла cárcavo /77 піддбн млиновбго водянбго кб- леса
carcavón /771. aum. de cárcava; 2. яр carcavuezo m глиббка Яма, яр carcax1 тдив. carcaj carcax2тбраслбт carcaza ficr. див. carcaj 1 cárcel /і. в’язниця; 2. шлюзовий паз; 3. спец. струбцйна, лещата; a la ni por lumbre знЯти йогб не бажйю; і блйзько не підійду carcelaje т 1. іст. подйток, що сплйчувався при вйході з в’язниці; 2. див. carcelería 1 carcelario з<#'тюрбмний, в’язничний carcelazo тЛ. Ам. тюрбмне ув’язнення carcelera /карселбра (андалузька народна пісня про ув'язнений) carcelería f 1. арбшт; 2. застбва (для звільнення з-під арешт}); 3. іст. ув’язнені; guardar ~ бути (перебувйти) в ув’язненні carcelero 1. adj див. carcelario; fiador ~ поручйтель (для звільнення з-під ареш- ту); fianza ~а застбва (для звільнення з-під арешту); 2. m тюрбмник, тюрбмний наглЯдбч
carcinógeno з<#'канцерогбнний carcinoiogía f30on. карцинолбгія carcinoma m мед. карцинбма, рЯкова пухлйна
carcinoso adj див. canceroso carcocha їдіал. таратййка carcoma ñ. ент. точйльник (хлібний, меблевий); 2. 6ypoeé бброшно (жука-точи- льника); 3. черв’Як, черв; la ~ del remordimiento черв роз^яння; 4. туга, печйль, сум; 5. марнотрЯтник; 6. сл. дорбга carcomecer іст., carcomer иМ. стбчувати; точйти (про жуків)\ 2. підтбчувати, вис- нЯжувати; - la salud підтбчувати здорб- в’я; ~se 1. стбчуватися; 2. підтбчуватися, слббшати, висн¿жуватися; 3. табмно страждбти, мучитися carcomilla f, carcomillo тдіал. збздрість carcunda тдив. carca11 carchada їдіал. свбрка, бійка carchar \гідіал. крбсти carcharodonte т іхг. біла акула, акула- людожбр
carcheo тдіал. крадіжка carchi тдіал. солонйна carda f 1. чесбння волокнйстих матерій- лів, кардочесйння; 2. бот. ворсувбльна шйшка; 3. текст, кйрда, чесблка (інструмент)’, 4. (máquina de ~)текст. чесбльна (кардочесальна) машйна; 5. щітка для чйщення напйлків; 6. npo4yxáH, догана; dar una - влаштувбти прочухЯнку; todos somos de la ~ всі ми хорбші, все (ми) однйм лйком шйті cardada /кидбк, пбртія (вовни) cardadería f див,. cardería cardado 1. а<#'чбсаний; 2. m див. cardadura
cardador m 1. чесйльник; 2. зоол. кивсЯк cardadora f 1. чесйльниця; 2. кардочесЯ- льний anapáT
cardadura /чесЯння (вовнй), кардочесбння cardaestambre m іст. див. cardador 1 cardal m 1. див. cardizal; 2. діал. див. caraguatá
cardamina í6ot. 1. сердбчник (рід)’, 2. крес посівнйй, крес-салбт cardamomo m кардамбн cardán /77 кардЯн, кардЯнний вал cardar и/1. чесЯти (льон, бавовну, вовну);
2. ворсувЯти cardelina fopHir. щйголь cardenal1 m 1. церк. кардинЯл; 2. орніт. кардинЯл (птаУ)\ 3. діал. бот. repáHb cardenal2 /77синбць, синЯк cardenal3 тдіал. кардинЯл (напій з суміші вин і соків)
cardenalato т церк. сан кардинЯла cardenalicio adjupрк. кардинЯльський cardenalizar1 vt церк. дЯти кардинЯльсь- кий титул, зробйти кардинЯлом cardenalizar vt настЯвити синців cardencha П. бот. чесЯк; 2. див. carda 3,4 cardenchal тчесакбве пбле cardenillo /77 1. хім. яровинЯ, яровинЯ- медЯнка, медЯнка (пігмент); 2. світло-зе- лбний (бірюзбвий, трав’янйсто-зелбний) кблір
cárdeno adj 1. фіолбтовий (про колір);
2. чбрно-білий, перйстий (про масть биків); 3. опЯловий (про колір води) cardería ñ. чесЯльня, чесальна фЯбрика;
2. завбд (кардо)чесЯльних машйн cardiaca, cardíaca f6or. пустйрник (різновид)
cardiáceo adj серцеподібний cardiaco, cardíaco 1. adj анат. серцбвий, що стосується сбрця; músculo - серцбвий м’яз; 2. з хвбрим сбрцем; 3. m серцбвий хвбрий;сердбчник cardialgía /і. біль у сбрці, 2. грудня жЯба cardiario adj серцбвий, що стосується сбрця
cardias m анат. кЯрдія, вхід, вхіднЯ частина (шлунку
cardillar m пбле (місце), порбсле їстівними сколімусами
cardillo1 /77 бот. їстівнйй сколімус cardillo2 /77 Л. Ам. сбнячний відблиск, зЯй- чик
cardinal І.головнйй, основнйй, карди- нЯльний; cuestión ~ головнб (основнб, кардинЯльне) питЯння; 2. грам, кількісний (п/зо числівник; punto ~ частйна (країна) світу
cardiografía /1. кардіолбгія; 2. кардіогрЯ- фія, електрокардіогрЯфія cardiógrafo /771. кардіблог; 2. кардібграф cardiograma m кардіогрЯма cardiología /'кардіолбгія cardiológico adj кардіологічний cardiólogo m кардіблог cardiópata com. 1. див. cardiólogo; 2. див. cardiaco 2
cardiovascular adj мед. серцбво-судйнний cardítico adj серцбвий, що стосується сбрця
carditis fMeq. міокардйт cardizal m місце, порбсле бур’янбм cardo /77 бот. чортополбх, реп’Ях; ~ у jonjero (al jonjero) колючолйсник, колючо- лйст, колючник; - borriqueño (borriquero) колючий татЯрник; - (estelado) corredor, - se tero польовйй синьоголовник; - de comer артишбк (різновид); ~ estrellado волбшка (різновид); más áspero que un - колюча людйна; відлюдник, відлюдько
cardón /771. див. cardencha 1; 2. ворсу- вЯння; 3. бот. KáKTyc (ряд різновидів); 4. Л. Ам. див. cardo; 5. діал. мoлoчáй (різновид) Cardona: más listo que ~ хитрий як біс; спрйтник, пройдйсвіт cardonal m Л. Ам. див. cardenchal carducha /велйка залізна чесЯлка cardume, cardumen /771. косЯк, табун риб;
2. діал. достЯток, велйка кількість, ббзліч
carduza їіст. див. carda З carduzador m 1. див. cardador 1; 2. сл.
торгбвець крЯденим бдягом carduzadora f 1. див. cardadora 1; 2. сл.
торгбвка крбденим бдягом carduzal m див. cardizal carduzar \гідив. cardar carea їдіал. перегін худбби careada їдіал. див. careo carear 1. vt 1. юр. влаштбвувати бчну стбвку (кому-н.); 2. звірЯти, порівнювати;
3. переганяти (худобу); 4. очищЯти від мЯточного рбзчину (цукрову головкуЛ;
5. діал. проганЯти, відлякувати (тварину);
6. Л. Ам. підбурювати (бійцівськихпівнів);
7. діал. дЯти відпочйти (бійцівським півням); 8. діал. нацьковувати; 9. діал. ле- стйти; 10. і//повертЯтися (ставЯти) облйч- чям (до чого-н.); 11. діал. пастй худббу; ~se 1. вестй переговбри; влаштбвувати ділову зустріч; 2. зустрітися віч-нб-віч (для вирішення суперечки)
carecer* vi 1. (de) відчувбти нестбчу (чого-н.); не мбти в свобму розпорядженні (чого-н.); ~ de tiempo (de medios) не мбти 4ácy (3áco6ie); 2. дідал. бути необхідним (про що-н.); 3. діал. потребувбти чого-н.
carecimiento тдив. carencia carel /771. борт (човна); 2. край (тарілки) carelianjjo, -а 1. adj карельський (про березу); 2. /77, / карел, -ка carelios /77 р/ карели
carena f 1. тех. корпус; капот; обтікач;
2. ремонт і очистка подводної частини судна; 3. образливий жарт, насмішка; dar - ображати (кого-н.), знущатися (над ким-н.); sufrir ~ страждати від образи;
4. (С.) Кіль (сузір'я) carenatura / ремонт корпуса судна carenaje m 1. див. carena 1; 2. див. саге- пегб
carenar иМ. ремонтувати корпус (судна); ~ de firme капітально ремонтувати (судно); 2. тех. заключати обтікач; надавати обтічної форми
carencia / нестача, брак; ~ de gente (de
vitaminas) нестача (брак) людей (вітамінів)
carencial adj недостатній careneró /771. док; 2. судоремонтник careniforme adj кілеподібний carenote /77 боковий кіль carente adj який має потребу (в чому-н.); який не має (чого-н.)
careo /771. очна ставка; 2. ділова зустріч;
3. Сал. підножний корм; 4. Сал. бесіда, розмова; Ь.Дом. Р., П.-Р., Екв. перерва (в бою півнів)
careró дорогий, який бере велику ціну carestía / 1. нестача, брак (продуктів);
2. дорожнеча
careta /1. маска (фехтувальна); напівмас- ка; 2. сітка (від оджігі); 3. етикетка; 4. маска, личина; ~ antigas (contra gases) протигаз; quitarle la ~ зривати маску (з кого- н.), викривати (кого-н.) caretudo adj Куба див. cariduro 1 carey /771. біса (морська черепаха); 2. черепаха (рогова речовина); montura de ~ рогова оправа careza f див. carestía
carga / 1. завантаження; заповнення;
2. вантаж; ноша; ~ de pago корисний вантаж; de - вантажний; в’ючний; terciar la ~ рівномірно розподіляти вантаж; 3. див. cargamento 1; 4. наповнювач, заповнювач; 5. міра дров (вугілля); 6. міра сипучих тіл (= 150-—200л); 7. заряд (вогнепальної зброї, міни); 8. податок; ценз; ~ sobre la propiedad податок на власність; 9. обов’язки, коло обов’язків, навантаження;
137
cargadal
тягар, ноша; acodillar соЛ la ~ не справлятися з роботою (з обов’язками); echar la - a otro звалювати на чужі плечі (все важке); 10. залп; 11. тех. навантаження (на що-н.); 12. фіз. заряд; ~ eléctrica електричний заряд; ~ electrónica заряд еле- I ктрона; - nuclear ядерний заряд; 13. військ. рішуча атака; - a la bayoneta штико- I ва атака; 14. розгін (демонстрації|; - cerrada залп; військ, штикова атака; сувора догана; нагінка; - de plástico пластик, вибухівка; ~ de proiundidad глибинна бомба; а ~ cerrada іос. adv. без роздумів; ні сіло ні впало, наобум; одночасно, за один захід; оптом, на око (про покупку чого-н.); a ~s іос. adv. у великій кількості, в достатку; echar la ~ de sf, soltar la ~ скинути з пліч; echar las ~s a otro звалити провину (відповідальність) на кого-н.; echar se con la ~ відступитися, кинути все; махнути на все рукою; levar la - нести ношу на своїх плечах; sentarse la ~ натирати спину тварини (про вантахі); бути тягарем, набридати (про справу; обов'язок; ser de ciento en ~ гроша мідного (ламаного) не вартувати; ser en ~ набридати, докучать, надокучати; volver a la - стояти на своєму, наполягати; ipor qué ~ de agua? З якої причини?, Чому? cargadal m Арг. осад (на дні каналу, рікй) cargadero m 1. навантажувальний майданчик; місце для навантаження і розвантаження; 2. буд. перемичка (вікна, дверей)
cargadilla f 1. невиплачені проценти (до боргу); 2. Кол. неприязнь cargado adj 1. душний, передгрозовий (про погоду); 2. душний, спертий (про повітрі, 3. окітна (про вівцю); 4. міцний, насичений (іпро розчин); cafó ~ міцна кава; ~ de afios обтяжений роками, старий; ~ de espaldas сутулий
cargador m 1. вантажник, докер; 2. візник;
3. відправник вантажу; 4. великі граблі;
5. патронна обойма, магазин; 6. тех. завантажувач; завантажувальний пристрій; завантажувальний механізм; 7. Гват. ра- кета-феєрверк; 8. військ, заряджаючий (третій) номер (гарматного розрахунку);
9. ел. пристрій для зарядки акумуляторів;
10. Гват., М.. Перу нос\м\ 11. р/ Кол. підтяжки
cargadora f Вен. няня cargamento т 1. вантаж корабля, карго;
2. вантаж, кладь cargancia f Сал. тягар cargante adj набридливий; тяжкий (про людину
cargar 1. vt вантажити, навантажувати, завантажувати (що-н. куда-н.); ~ sacos en un carro вантажити мішки на віз; 2. (con, de) навантажувати, завантажувати (чим-н.); ~ un carro de paja навантажувати віз соломою; 3. заряджати (зброю, акумулятор, фотоапарат); 4. (de) перевантажувати (чим-н.); ~ un guiso de especias покласти забагато прянощів у страву; 5. вміщувати (про ємність); 6. натягувати, начіпляти;
7. (de, соп) обтяжувати (чим-н.); ~ con fos impuestos обтяжувати податкам; 8. (соп) звинувачувати (кого-н. в чому-н.); ставити в провину (кому-н. що-н.); 9. (sobre) звалювати (на кого-н.); ~ la responsabilidad sobre uno перекладати відповідальність на кого-н.; 10. покладати обов’язки, клопоти (на кого-н.); 11. карт, покривати, бити;
12. карт, ставити (на що-н.); 13. докучати;
14. укривати (про хмарй); 15. Ам. носити (з собою, при собі); 16. Куба покривати (про жеребця); 17. Перу, Ч. нападати (про собаку, бика); 18. ком. вносити боргові суми (в розрахункову книгу); 19. брати (підтягу¬
вати) на гітови (вітрила); 20. vi (sobre) покоїтися (на чим-н.); спиратися (на що- н.\, 21. (sobre) тяжіти (над ким-чим-н.); 22. падати (на кого-нУ, 23. (соп) брати, нести на собі (вантахі); 24. (~se) відповідати (за що-н.); нести на собі тягар (чого-н); ~ con la culpa брати на себе провину; 25. (соп) забирати, брати з собою; 26. (соп) запасатися (чим-н.); 27. (~se) схилятися, нахилятися, кренитися; 28. рясно плодоносити (про фруктові дерева); 29. сходитися, збиратися, стікатися (про людей); ЗО. (sobre) падати (про наголос); 31. (contra, sobre) нападати, атакувати (про військо); розганяти (демонстрацію); 32. (sobre) натискати, напосідатися (на кого-н.); наполегливо добиватися (у кого-н. чого- н.); 33. переїдати; напиватися, набиратися; ~se 1. ображатися, сердитися, досадувати; 2. втрачати терпець, бути на межі;
3. нахилятися (в бік); 4. (de) укриватися хмарами (про небо); 5. (de) наповнятися, переповнятися (чим-н.); se le cargaron los ojos de lágrimas у нього (неї*) очі наповнилися сльозами; 6. (de) бути обтяженим (чим-н.); 7. зіпсувати (що-н.); 8. провалювати (на екзаменах); 9. розбити, гахнути cargareme m фін. прибуткбвий брдер cargazón П.див. cargamento; 2. в0жкість (уголові, в шлункУ); 3. щільні хмЯри, скупчення хмар; 4. діал. велйка кількість плодів (на деревах); 5. Л. Ам. груба (незгрЯб- на)роббта
cargo m 1. завант0ження, навантЯження;
2. вантЯж; 3. статті прибутку; 4. посЯда, служба, пост; desempeñar un ~ representativo (alto) займЯти важливий (висб- кий) пост; jurar el - принбсити присЯгу при вступі на пост; 5. оббв’язок; відпо- вЗльність; correr ~ de uno б£ги чиїм-н. оббв’язком; estar a-de uno бути в чиїй- н. компетбнції; бути під чиєю-н. опікою; estar al - de una cosa завідувати, відати (чим-н.); tener a su - una cosa відповзти за що-н.; 6. звинувЯчення; testigo de ~ свідок звинувЯчення; hacer ~ a uno Звити за провйну кому-н.; 7. діал. (eépx- ній) одвірок, перемйчка, переклейна (вікна, дверей); ~ de conciencia дбкори сумління; hacerse ~ de una cosa 6páTH на cé6e (відповідальність), відповідЯти (за що-н.); розуміти; мЯти уявлення (про що-н.); усвідбмлювати; ser en - a uno 3a6opryeáTH кому-н.
cargosear vi діал. набридЯти, бути надокучливим, чіплЯтися
cargosería, cargosidad f діал. надокучливість, настйрливість; надокучЯння cargoso adj 1. іст. тяжкйй, обтяжливий;
2. обтяжливий; 3. Л. Ам. надокучливий, настйрливий
cargue m іст. 1. навантЯження, завантЯ- ження (судна); 2. дбзвіл на навантЯження cyflHá (документ)
carguera f 1. діал. див. cargadora; 2. Л.
Ам. саквй (у коней) carguerío m іст. див. carguío carguero 1. adj в’ючний, вантЯжний; 2. m діал. в’ючна тварйна; 3. Л. Ам. носйльник;
4. Л. Ам. вантЯжне суднб
carguío m 1. вантЯж, кількість вантажу;
2. див. carga 2
cari 1. adjЛ. Ам. бурий; oveja ~ бура вівцЯ;
2. /77 Л. Ам. ожйна (ягода); 3. діал. бот. стручкбвйй пЯрець (плід, різновид) caria fapxiT. стбвбур колбни cariacedo adj розсбрджений, надутий, напрйнджений, похмурий cariaco тдіал. каріЯко (народний танець) cariacontecido adj 1. сумнйй, стурббва- ний, засмучений; 2. діал. з весЯлим об- лйччям
cariacuchillado adj з шрЯмом на облйччі cariado ад^'карібзний cariadura fpne. caries 1 curiaguileco ад/довголйций, гостролйций carialegre adiu\o смібться, весЯлий cariampollado, cariampollar adj товсто-
Щ0КИЙ
cariancho зо/широколйций cariantón adj діал. див. carantón 1 cariarse руйнувЯтися, бути врЯженим KápiecoM
cariátide fapxiT. каріатйда caríbal тдив. caníbal 2 caribe 1. a# карибський; 2. /7?караїб, ка- рйб; 2. карйбська мбва; 3. пірЯнья, пірЯйя, карйба (рибф; 4. дикун, вЯрвар caribello ад^білолббий (про бика) caribermejo ад/червонолйций cariblanca тдіал. див. carablanca cariblanco 1. adj білолйций; 2. т діал. білогубий (білоборбдий) пЯкарі (різновид кабана)
caribobo adj з тупйм обличчям, з дурнЯю пйкою
carica í6ot. дйнне дЯрево (рід) caricáceas fpi бот. папЯєві caricarillo тдіал. зв0дений син caricato т 1. театр, комічний бас; 2. ест- рЯдний kómík; 3. Л. Ам. див. caricatura caricatura ^карикатура caricatural adj див. caricaturesco caricaturar \гідив. caricaturizar caricaturesco adj карикатурний caricaturista com. карикатурист caricaturizar vt виставляти у смішнбму вйгляді
caricia fi. лЯска, пЯстощі, ніжність; hacer ~s пЯстити; 2. сл. дорогЯ (цінна) річ caricioso adj див. cariñoso caricompuesto adjz прЯвильними рйсами облйччя
caricorto adj з дрібнйми рйсами облйччя caricuerdo adj з серйбзним облйччям carichato ад^плосколйций carichina fpiajт. мужикувЯта жінка caridad f 1. людинолюбство, милосбрдя;
2. добродійність; 3. милостиня; implorar la ~ (pública) жебракувЯти, просйти мй лостиню; 4. іст. пбминки; 5. Л. Ам. харч, пЯйка (ув'язнений)
caridelantero adjsyxsánm, безцеремЯнний caridoliente adj з сумнйм (хвороблйвим) вйразом облйччя
cariduro діал. 1. ад/зухвЯлий, непристЯй- ний; 2. /77нахЯба carie fflHB. caries carientismo ттонкЯ ірЯнія caries /і. мед. кЯрієс, каріЯз; костоід(а); ~ dental (dentaria) Kápiec зуба; 2. бот. саж- К0ВИЙ гриб
cariexento ао/нахЯбний carifresco adj діал. див. carilimpio carifruncido ад/нахмУрений, насуплений, похмурий (про обличчя) carigordo ад/товстомЯрдий cariharto adj 1.див. carirredondo; 2. тов-
СТОЩ0КИЙ
carihermoso ад/миловйдний, гарнЯнький, пригЯжий
carijusto ад/лицемірний carilampiño ад/безборЯдий, що Máe рідку борідку
carilargo adj 1. довголйций; 2. засмучений; розсбрджений; se puso ~ у ньЯго витягнулось облйччя carilavado adj див. carilucio carilimpio adjti. Ам. нахЯбний, зухвЯлий carilindo adj миловйдний, гарнЯнький, з красйвим облйччям carilucio adj з лиснючим лицем carilla f\ .див. careta 2; 2. сторонЯ Яркуша (паперУ)
138
carnificarse
carilleno ^'повновидий, повнолиций carillo 1. adj дорогий, улюблений, 2. m суджений
carillón /771. дзвбни (соборУ); 2. KypáHTH, ббштовий годинник; 3. муз. дзвбни; 4. муз. дзвінбчки, металофбн carimba ñ .діал. клеймб (на рабі)\ 2. діал. див. calimba
carimbar vtpian. таврувбти (худобу, рабів) carimbo т діал. таврб (знаряддя для таврування худоби, рабів) carincho /77 Л. Ам. печбня з картбплею carinegro ас/смуглолйций caringa fflian. див. carlinga carininfo adj з женоподібним облйччям (про чоловіка)
carinar vi(^se) діал. нудьгувбти, сумувбти (за ким-чим-н.)
cariñena /77кариньбна (сортвина) cariño /771. люббв; прихйльність; coger (tomar) - прив’язбтися (до кого-чого-н.), полюбйти; 2. (рі) лбски, пбстощі, ніжності; hacer ~s пбстити; 3. старбнність; люббв (до роботи); 4. обербжність, бережлйвіс- ть, дбайлйвість (у поводженні); 5. діал. дар, подарунок; 6. (рі) Л. Ам. привіт Caricosa fpian. пбрші; корбста cariposo adj 1. ніжний; ласкбвий; 2. іст. закбханий
carioca 1. m карібка (житель Ріо-де-Жанейро, бразилець); 2. /“карібка (бразильський танець\ кубинський танець) cariofiláceas, carofileas f рі бот. гвоздй- кові
carioso adj іст. мед. карібзний cariota fooT. карібта (рід пальм) caripajero adjz незворушним виглядом; з непроникнйм облйччям caripálido яс/блідолйций caripecoso ас/веснянкувбтий carirraído ас/безсбвісний, безсорбмний carirrechoncho adj див. carigordo carirredondo ас/круглолйции carirromo adj плосколйций; з плбским облйччям
carishina Л/7. Ам. див. carichina
carita f\. dim. de сага, 2. діал. нахлібник;
дармоїд
caritate: dar - діал. викликбти збздрість (рбвнощі)
caritativo adj 1. милосбрдний, жблісли- вий, співчутлйвий; 2. добродійний carite m діал. іхт. пилб-рйба (різновид) caritieso adjz\ стрбгим облйччям caritriqueco зсузасмбглий, смуглолйций cariucho /77 діал. печбня (із стручковим перцем)
cariz /771. стан погбди; 2. стан (справ); presentar (tomar) buen (mal) - дббре (по- ráHo) обертбтися
carlanca г1. стрбгий ошййник (у собак);
2. (рі) хйтрощі, прийбми, вйверти; 3. сл. кбмір (сорочки); 4. діал. кандалй; 5. діал. настйрливість, надокучливість; tener muchas ~s бути собі на умі carlancón 1. aq/хйтрий; потбйливий, собі на умі; 2. m хитрун, спрйтник, пройдйсвіт carlanga Л/7. Ам. лахміття, дрбнтя carlear і//захбкатися; задйхатися carleta /“напйлок
carlina f колючолйстник, колючник (різновид)
carlinga f 1. мор. гніздб щогли, степе, шпюргбт; 2. ав. кабіна (команди); салон (для пасажирів)
carlismo /77/С7; 1. карлістський рух; 2. пбр- тія карлістів
carlista іст. \.adjкарлістський; guerras ~s
карлістські війни; 2. сот. карліст carlita /лінза, лупа (для читання) cariota /кбржик, пбчиво (з молока, яєць, Цукру, желатину і ванілі); ~ rusa шарлбтка
carmañola f 1. куртка; 2. карманьйбла (французька революційна пісня) carme /77 діал. див. carmen2 carmel m бот. подорбжник (різновид) carmelita1 1. a# кармелітський (про ченця); 2. /77 кармеліт; 3. /красбля (квітка) carmelita2 adj діал. світло-корйчневий, світло-каштбновий
carmelitano adj кармелітський, що налб- жить до брдену кармелітів carmen1 m кармелітський католйцький бр- ден (жебракуючих ченців) carmen2 m діал. мабток, заміськйй будй- нок (для відпочинку) carmen3 m вірш, пісня carmenador m 1. чесбльник; 2. чесблка (інструмент); 3. гребінбць; рідкйй грббінь (для волосся)
carmenadura /чесбння, розчісування carmenar vt\. розчісувати, чесати (волосся, вовну, шовк); 2. тягнути за волбсся, рвбти волбсся; 3. обчищбти, o66npáTH carmes m кармін, червбць carmesí 1. adj червбний (про колір); 2. m червбний кблір; 3. порошбк червбного кб- льору, кармазйн (фарбник); 3. червбний шовк (тканина)
carmín /771. кармін (фарбувальнаречовина); 2. червбний кблірі кблір карміну, карміновий кблір; 3. губнб помбда; 4. бот. червбна троЯнда (дика рослина, дика квітка)
carminar vt іст. виганЯти carminativo adj мед. вітрогбнний carmíneo adj 1. карміновий, кармінний;
2. карміновий, кармінний; яскрбво-червб- ний
carminoso adj подібний карміну (про колір)
carnación /жив., геральд. тілбений кблір; карнбція
carnada /1. приманка (на полюванні, в риболовлі); 2. хйтрість, пбстка, примбнка carnadura f 1. угодбваність; мускул йс- тість; 2. загбюваність (ран) carnaje m 1. солонина; 2. іст. бійня, різа- нйна
carnal 1. adj тілбений, фізйчний; 2. тілбений; плбтський; чуттбвий; amor ~ плбтсь- ке кохбння; 3. земнйй, мирський; 4. крбв- ний, рідний; hermano ~ рідний брат; 5. m рел. м’ясоїд; 6. іст. див. carnaval carnalidad /чуттбвість carnario m іст. див. carnero21, 2 carnauba f 1. Л. Ам. бот. бразйльська пб- льма, бразйльська восковб пбльма кар- нбуба; 2. плід бразйльської пбльми кар- нбуба; 3. віск бразйльської пбльми кар- нбуба
carnaval m карнавбл; мбениця, мбеляна; ser un es un ~ галасливий (весблий) збір; галаслйва (весбла) вечірка; фарс, цирк, вистава
carnavalada /1. карнавбльний жарт; 2. театр. цирк (прозборй)
carnavalear vi діал. грбти в карнавбл carnavalesco, camaválico adj карнавбль- ний
carnaza /1. пбдаль, пбдло; 2. міздря (шкури, шкіри); 3. див. camada 1; 4. велйка кількість м’яса; 5. угодбваність, повнотб (людини); 6. Л. Ам. цап відбувбйло carnazón f 1. діал. запблення (рани);
2. діал. м’якоть (винограді) carne /1. м’ясо, м’язова тканйна; 2. м’ясо; ~ de vaca яловичина; ~ de ternera телятина; ~ de cerdo свинйна; ~ de carnero (de oveja) баранина; 3. м’якоть (плоду);
4. тіло, плоть; 5. чуттбвість; 6. Л. Ам. див. cerne 2; ~(s) blanca(s) молодб м’ясо; м’ясо домбшньої птйці; ~ magra пісне м’ясо; лбсий шматбк; - viva відкрйта
(кривбва) рбна; страждбння, біль; - de cacón гармбтне м’Ясо; ~ de gallina гусяча шкіра, ейроти; poner (la) ~ de gallina налякбти; ~ de horca негідник, підлбтник; ~ de monte дичинб; - de pelo кролЯтина, зайчбтина; - sin hueso прибуткбве місце, тбпле містбчко; - у sangre плоть від плб- ті, плоть і кров; de buenas ~s угодбваний, огрядний; в тілі; de pocas ~s худорлявий, сухорлявий; en ~s пбвний, огрЯдний, товстйй; гблий; cobrar (tomar) ~s поглбд- шати, розтовстіти; comer de ~ рел. не дотрймуватися постів; comerse de sus ~s худнути, марніти; згорбти від нетерпіння (від хвилювбння); criar (echar) ~(s) повнішати, глбдшати, поправлятися; hacer - рбнити; вбивбти; звірствувати, лю- тувбти; накбїти лйха; hacerse - втілюватися в життЯ; укорінятися, упровбджува- тися; дратувбтися; no ser (ni) ~ ni pescado: по es (ni) ~ ni pescado ні се ні те, ні рйба ні м’Ясо; temblarle las ~е a uno: le tiemblan las ~s у ньбго душб пішлб в п’яти від стрбху; йогб трясб від стрбху carné /771. записнйк; 2. докумбнт, посвідчення, члбнський квитбк; 3. (~ de identidad) посвідчення осбби caneada Л/7. Ам. 1. забій худбби; 2. ббйня, різнйця
canear vt\. Л. Ам. забивбти, різати (худобу); оброблЯти (туші); 2. діал. обдурювати; 3. Л. Ам. рбнити (вбйти) ножбм; за- колбти, зарізати canecería тдив. carnicería cárneo adj іст. 1. м’ясйстий; 2. м’яснйй carnerada /стбдо барбнів carneraje m 1. подбток на баранів; 2. Л. Ам. стбдо баранів carnerario m діал. див. carnero2 carnereamiento m штраф за потрбву (вчинену стадом баранів) carnerear vt штрафувбти за потрбву (вчинену стадом баранів) carnerero /77 вівчбр
carnero1 /771. зоол. барбн; 2. Л. Ам. зоол. лбма; З ,Л. Ам. людйна, що безвбльно йде на поводу в інших; телЯ; 4. Л. Ам. штрейк- брбхер; - marino зоол. тюлбнь; cantar para el ~ діал. вмирбти, дйхати на лбдан;
6. помбрти, врізати дуба; прогрбти; mandar al ~ діал. вбйти; esos son otros ~s це інша спрбва; мбва ¿йде) про інше; no hay tales ~е нічбго подібного! carnero2 /771. могйла; 2. кладовйще; 3. кб- шик для папбрів; 4. фамільний склеп carneruno яс/барбнячий carnestolendas Зрідив, carnaval carnet тдив. carné
carnicera /1. торгбвка м’Ясом; 2. діал. кб- мера для зберігбння м’Яса carnicería /1. м’яснб лбвка; 2. бійня; різа- нйна, поббїще; 3. Л. Ам. ббйня, різнйця; hacer - пошматувбти, порізати; hacer una - учинйти кривбву розпрбву, влашту- вбти різанйну (кровопролиття^ carnicero 1. adj хйжий, м’ясоїдний (про тварину); 2. признбчений для вйпасу забійної худбби (про пасовище); 3. що любить м’ясні стрбви (м’яснб); 4. жорстбкий, нелюдяний; кровожбрливий; 5. m прода- вбць м’Яса, торгбвець м’Ясом, м’яснйк;
6. хижбк, хйжа тварйна; 7. m рі зоол. хи- жакй
cárnico adj м’яснйй
carnicol /771. копйто (у парнокопитних);
2. (vi) гра в бббки
carnícoles /77 рі діал:. en - обскубаний (про птаха); неопбрений (про пташеня) carnificación f мед. карніфікбція, ущільнення тканйн
carnificarse мед. ущільнюватися (про тканини)
139
carnificina
carnificina /ешафЯт * carniseco adjхудорлявий, сухорлявий carnívoro 1. adj що харчується пЯдаллю, паразитує на трупах (про тваринУ)\ 2. хижий, м’ясоїдний (про тваринУ)\ 3. комахоїдний (про рослин})', 4. m рі зоол. м’я- I соїдні ссавці
carniza ft. м’ясні відхЯди; 2. пЯдапь, пЯдло carnización fpne. carnificación carnosidad f 1. мед. дике м’Ясо, грануляційна тканина; 2. м’ясистість; 3. повно- тЯ; огрЯдність, ожиріння carnoso adj 1. м’ясний; 2. м’ясистий; 3. соковитий, м’ясистий (про листя, плоди) canudo adj див. carnoso 2 carnuz fдiaл. пЯдаль, пЯдло carnuza /купа м’Яса
саг«о 1. ^‘дорогий, дороцінний, коштЯв- ний; 2. дорогйй, милий, кохЯний; 3. adv дорогЯ; salir - кбштувати (обійтися) дЯ- рого; vender ~а una cosa звелйчити (роз- хвЯпювати) що-н.; набивЯти ціну чому-н.; примусити дЯрого заплатйти за що-н.; вйчавити всі сбки (з кого-н.у, venderse ~ тримЯтися гбрдо (неприступно); бути не- товарйським
caroca /1. іст. декорЯції для вуличних вис- тЯв; 2. ¡ст. комічна п’Яса для вуличних вистЯв; 3. (р) див. carantoñas carocha fpne. carrocha carochar гідив. carrochar carola1 /карЯла (старовинний танець) carola2 fдіап. див. carona 1 carolo тдіал. шматЯк хліба (що видається поденнику на полуденьок) carón adj 1. діал. з велйким облйччям;
2. Л. Ам. див. carigordo; 3. діал. зухвЯ- лий,нахЯбний
carona Л. чепрЯк, пітнйк; 2. нйжня частина в’їЬчного сідлЯ; 3. чепрЯк (частина спини коня)\ 4. сл. сорЯчка; blando de ~ з ніжною шкірою (про коня)', слабкий, не- витривЯлий (в роботі)', влюбливий, велелюбний
caronchado adj діал. стбчений червйцею, потбчений (про деревин^ caroncho тдіал. див. carcoma caronchoso adj діал. див. caronchado caronería /далі нахЯбство; зухвЯлість caronjo тдіал. див. carcoma caroñoso adj з потЯртостями від сідлЯ (про коня)
caroquero 1. adj підлЯсливий; 2. т під- лЯсник, облЯсник
carosis fMefl. cónop, сопорЯзний стан caroso adj діал. білЯвий carota сот. нахЯба caroteno щ carotina /каротйн carótida faHaT. сбнна артЯрія carótido adj анат. що стосується сЯнної артЯрії
carozo /771. діал. стрйжень кукурудзяного качанЯ; 2. Л. Ам. серцевина Яблука (груші); 3. діал. подрібнені кісточки маслин (що йдуть на відгодівлю свиней); 4. Л. Ам. кісточка пЯрсика
carpa1 fixr. кЯроп; - dorada дзеркЯльний кЯроп
carpa2 /кЯтяг (грЯно) виногрЯду carpa3 /У7. Ам. 1. похіднйй намЯт; 2. рйнко- вий намЯт, Ятка (під тентом); 3. цирковЯ шатрЯ; 4. тент (на пляжі) carpancho m діал. кругла корзйна (для риби, овочів)
carpanta /і. гЯлод, вЯвчий апетит; 2. діал. лінощі; в’Ялість; 3. Л. Ам. компЯнія напід- пйтку
carpazo m бот. лЯданник (різновид)
carpe /77 бот. граб (різновид)
carpedal m грЯбовий гай
carpelar adj бот. що стосується плодолйс-
тика
carpelo /77 бот. плодолйстик carpera /сЯжалка для коропів carpeta f 1. килимЯва скатертйна, покри- вЯло; 2. Л. Ам. зелЯне сукнЯ (ломберного стол})', 3. бювЯр; 4. пЯпка для папЯрів;
5. Япис рухЯмого майна (для обкладення податком); 6. Л. Ам. товарйськість carpetazo m. dar ~ клЯсти під сукнЯ, мари- нувЯти (справ})', вважЯти вйрішеним, закінченим (справ})', розв’язЯтися (з чим- н.у, відхрЯщуватися, відмЯхуватися (від чого-н.у, залишЯти (що-н.)\ покидЯти, кй- дати (кого-н.)
carpetear ііїдіал. 1. ховЯти; прихЯвувати;
2. обдурювати; шахраювЯти; 3. перери- вЯти, перебивЯти
carpiano adj анат. зап’ястний carpidor тЛ. Ам. полільник carpincho тЛ. Ам. зоол. водосвйнка carpintear иг'1. працювЯти теслярЯм (стЯ- ляром); 2. провЯдити теслЯрські (столЯр- ні) робЯти; теслярувЯти; столярувЯти carpintera /дружйна теслярЯ (стЯляра) carpintería f 1. теслярська (столЯрна) майстЯрня; 2. теслярське (столЯрне) ре- меслЯ; теслярувЯння; столярувЯння carpinteril яс/теслЯрський; столЯрний carpintero /77 теслЯр; стЯляр; - de armar (de obras de afuera) теслЯр; - de blanco стЯляр; ~ de carretas (de prieto) карЯт- ник; ~ de ribera корабЯльний теслЯр; pájaro - дЯтел
carpir vt 1. подрЯпати, порЯнити; 2. (vi) лЯяти (ся), сварйти(ся); З.(иг) вражЯти(ся), дивувЯти (ся); 4. Л. Ам. полЯти, пропЯлю- вати, сапЯтй carpo т анат. зап’ясток carpófago adj що харчується плодЯми (про тварин})
carpología f бот. карполЯгія, наука про плодй і насіння рослйн carqueja fpne. carquexia carquesa Л. скловЯрна піч; 2. випЯлюва- льна піч
carquexia f6or. дрік (різновид) carquiento adj діал. неохЯйний, бруднйй carquiñol тдіал. мигдЯльне пЯчиво carquis т Л. Ам. франт, чепурун carraca1 f 1. каррЯка (великий транспортний вітрильнит)', 2. плавуча трунЯ, руїна, лосинна (про старе судно)', 3. іст. верф;
4. руїна, шкЯпа (про старого); 5. таратЯй- ка (про старий автомобіль) carraca2 f 1. тріскЯчка; 2. Í1. Ам. щЯлепа;
3. Л. Ам. базіка, торохтій; 4. свердлувЯль- на тріскЯчка; 5. лебірка-тріскЯчка; echar ~ діал. брехЯти, забріхуватися carracas fpifi. Ам. каракЯси (муз. інструмент)
carraco 1. ¿¿#старййд нЯмічний, хворобливий; 2. /77 старий, руїна carracuca: estar más perdido que ~ опи- нйтися у скрутнЯму станЯвищі carracho тдіал. ридвЯн, таратЯйка (про старий екіпаи)
carrada f 1. див. carretada 1; 2. Л. Ам.
мЯса, купа, сйла-силЯнна carrafa fflian. плід ріжкЯвого дЯрева carral /771. бутель для перевЯзення винЯ;
2. діал. див. carraco 2 carraleja feHT. мЯйка (комаха) carralero /7?бЯндар
carramanchones: а ~ іос. adv. діал. на плечЯх carramarro тдіал. див. cámbaro carrampla /л/а/7. бідность, злидні carramplón т Кол. 1. карамплЯн (негритянський муз. інструмент)', 2. шЯвський цвях
carranca /і. див. carlanca; 2. діла, лід (на калюжі, річці)
carrancla faian. 1. погЯно працюючий механізм; неспрЯвний прилад; 2. тупЯ (непо- вороткЯ) людйна
carranclo mЛ. Ам. недорогЯ річ, дрібнйця, дрібнйчка
carranclón adj старЯзний, нЯмічний (про старого)
carrancudo aq/гордовйтий, зарозумілий carrancho m Л. Ам. орніт. Яструб (різновид)
carranchoso aq/жорсткйй; шорсткйй, ше- рехЯтий; лускЯтий
carrandanga fЛ. Ам. велйка кількість, мЯ- са (чого-н.)
carranza /шпйлька собЯчого ошййника carranzudo adj 1. закрйтий стрбгим на- шййником (про шию собаки); 2. гордовй- тий, зарозумілий
carraña f діал. 1. гнів, роздратувЯння;
2. гнівлйва (дратівлйва) людйна carrañón діал. 1. буркотливий, воркітливий; 2. запальнйй, дратівлйвий; 3. m буркотун; 4. пЯрох, (про людині) carracoso adj діал. запальнйй, дратівлйвий
carraón /77пшенйця (один з сортів) carraos m рідіал. грубі черевйки carraplana П. діал. дурість, тупість; 2. діал. нуждЯ, злйдні
carraplanear \/ідіал. набридЯти carrasca f\. бот. пЯдуб; 2. Л. Ам. карЯска (негритянський муз. інструмент)', 3. діал. клЯччя
carrascal m 1. чагарникй пЯдуба; 2. діал. кам’янйста місцЯвість carrasco m 1. див. carrasca 1; 2. Л. Ам. лісовйй, ліснйй масйв carrascoso а^'порЯслий пЯдубом carraspada f караспЯда (напій з вина з водою, медом і прянощами) carraspante adjiepmm carraspear v/1. дЯрти (у горл)', 2. відкЯш- люватися, покЯшлювати carraspeño adjocmnm, хрипкйй, хрйплий carraspeo тхрипотЯ carraspera /першіння (у горл) carraspina ідіал. див. colmenilla carrasposo adj 1. хрипкйй, хрйплий, сйп- лий; 2. що покЯшлює; 3. діал. шорсткйй, шерехЯтий; 4. діал. терпкйй carrasquear vi діал. скрипіти (хрустіти) на зубЯх
carrasqueño adj\. пЯдубовий; 2. сувЯрий, жорсткйй
carrasquera fflne. carrascal carrasquilla f 1. див. camedrio; 2. діал. вічнозелЯний жЯстір carraza Гіал. в’Язка часнику (цибулі) carrazo m діал. невелйкий кЯтяг (грЯно) виногрЯду
carrazón тдіал. велйкий бЯзмін carrear, carrejar vt іст. перевЯзити (у воза))
carrejo /77 коридбр, прохід carrendera їдіал. шосЯ carrendilla fдiaл. 1. ряд, нйзка; 2. нЯтовп; de ~ іос. adv. за звйчкою, машинЯльно; напЯм’ять; без запйнки carreña f діал. щЯдра лозЯ carrera Л. біг; - trotando біг підтюпцем; а Іа - іос. adv. бігЯм; 2. біговЯ доріжка; трек; скаковЯ кЯло; 3. астр. шлях (рух) зірбк; ~ del Sol дЯнний шлях (кЯло) сЯнця по небо- схйлу; 4. автострЯда; 5. вулиця; 6. шлях (прохЯдження), курс; 7. спорт, забіг, пробіг; перегЯни, гЯнки; 8. спорт. перегЯни; - con obstáculos бар’Ярні перегЯни; 9. тех. хід; ~ de la válvula хід клЯпана; - en vacío неробЯчий хід; 10. ряд, нйзка (предметів)\
11. спущена петлЯ (на панчосіу, 12. прЯділ (на голов)', 13. лінія поведінки, тЯктика;
14. дні життЯ, вік; 15. пЯле діяльності, профЯсія, рід занЯть, кар’Яра; - científica наукЯва кар’Яра; hacer ~ зробити кар’Яру;
16. курс наук; cursar la - навчЯтися у
140
carta
вищому навченому з0кладі; tener una - MáTM вищу освіту; 17. ббраз дій, спбсіб, прийбм; 18. архіт. опбрна 6ánxa; - de baquetas військ. noKapáHHB шпіцрутенами; важкий час, смуга Herapá3flie; а - abierta (tendida) loe. adv. швйдко, щодуху; de ~ loe. adv. вільно, швйдко, жвáвo, без запйн- ки; не роздумуючи, з хбду; dar una - en pelo вйчитати (кого-н.), вейпати п0рцю \кому-н)\ втомйти роббтою, заганяти, заїздити (кого-н.)] nifl6nBáTH, розохбчувати, під'юджувати; знyщáтиcя, кур0житися; darse - постигти, порбти гарячку; hacer - una cosa сподббатися; отрймати визнбн- ня
carrerear 1. vt/J. Ам. квбпити, підганяти; 2. vi діал. бігти; бігати
carrerero m діал. любйтель перегбнів carrerilla /1. па (іспанського танцю)] 2. див. carrera 11; 3. розгін пбред стрибкбм; 4. ко- рбтка пробіжка; de - іос. adv. напбм’ять; hacer de - робйти що-н. пбспіхом (на ходу)
carrerista com. 1. любйтель перегбнів;
2. гравбць на перегбнах carrero /771. див. carretero 2, 3; 2. діал. наїжджена кблія; 3.діал. струмінь водй за кормбю, кільвбтер
carreta /1. віз; 2. віз; 3. діал. котушка нй- ток; бобіна; 4. Л. Ам. близькйй (нерозлучний, щйрий) друг; - de mano діал. тбчка; correr mas que una ~ лбдве плбнтатися, повзтй
carretada /1. вантбж, поклбжа (воза)] віз;
2. велйка кількість, купа, віз (чого-н.)] a -s іос. adv. пбвно, навблом, сйла-силбнна carretaje /77 перевбзення вантажів у возбх carretal m грубо обтбсана кам’янб плитб carrete /771. котушка; ~ de inducción ел. індукційна котушка; 2. тех. бобіна, шпуля;
3. мор. в’юшка; darle ~ a uno водйти за ніс, годувбти обіцянками carreteador /77тягловйй візнйк carretear vtA. везтй (перевбзити) на вбзі;
2. діал. кричати (про папу/)
carretel /771. Л. Ам. котушка нйток; 2. мор. в’юшка
carretela /1. чотиримісний екіпбж, ландб, колйска; 2. діал. диліжбне, омнібус carretelero тдіал. кучер, легковйй візнйк carreteo /771. гужовйй трбнепорт; 2. гужові перевбзення
carretera /1. автомобільна дорбга, шосб, автострбда; - adoquinada брущбте шосб; 2 .діал. навіс для возів і сільськогоспо- дбрського інвентаря
carretería / 1. ремеслб карбтника; 2. ка- рбтна майстбрня; 3. квартал карбтників carreteril adjкаретний, екіпажний carretero 1. adj гужовий, возовий (про дорогу)] 2. /7? каретник (майстер)] 3. візник;
3. жарт, шулер; jurar comó un - лаятися як візник
carretil adj гужовий, возовий (про дорогу carretilla /1. тачка, ручний візок; 2. ходунки; 3. ракета (феєрверк)] 4. Ам. вагонетка; - automotriz автокар; 5. тех. каретка; полозки; 6. Чіл. див. carreta; 7. Арг., Ч. щелепа; de - іос. adv. за звичкою, машинально; напам’ять; без запинки carretillada /вміст тачки (візка) carreffflero /771. людина, яка перевозить в тачці (візку); 2. гірн. відкатник; 3. Ам. див. carretero 2, 2
carretón /77 1. двохколісний візок, двоколка, таратайка; 2. вагонетка; 3. див. carretilla 2; 4. тех. супорт; каретка; полозки;
5. Гонд., П.-Р. котушка ниток carretonada /вміст візка (вагонетки) carretooaje m Чіл. 1. перевезення на візку (двоколці); 2. плата за перевезення на візку (двоколці)
carretoncillo /71. dim. cfecarreton; 2. санки, салазки
carrétoneró m 1. людина, що перевозить у візку (у вагонетці); 2. бот. конюшина carricoche /771. фургон; 2. колимага, дра- ндулет
carricuba /водовозний віз carriego m верша
carriel /771. Вен., Кол., Екв. шкіряна сумка;
2. К.-Р. дорожна сумка, саквояж; 3. К-Р. дамська сумка
carril 1. adj див. carretero 1; 2. m колія, вибоїна; 2. борозна (від плуга)] 3. вузька грунтова дорога; 4. рейка; 5. колія, рейковий шлях; 6. смуга, ряд (руху транспорту на шосе)] poner en -es una cosa налагодити, поставити на рейки що-н. carrilada їдив. carril 2,1 carolano m Чіл. 1. залізничник; 2. злодій, грабіжник, бандит
carniera /1. див. carril 2,1; 2. запасна колія; 3. Кол. залізниця carrilero m Перу див. carrilano І carrillada /1. жир свинячих щік; 2. (рі) дрож, озноб; стук зубів (від холода)] 3. рі Естр. баранячі (коров’ячі) голови carrilfera /1. щелепа; 2. (рі) підборідний ремінь; стрічка капелюха (яка зав’язується під підборіддям)] 3. Ам. патронташ; traer a uno а - Ам. заганяти кого-н., не давати продиху
carrillo /77 1. щока; 2. вагонетка, візок;
3. тех. шків; ролик; comer a dos ~s жадібно їсти, наминати за обидві щоки; дворушничати; мати подвійну вигоду carrilludo ао/товстощокий; щокатий carrindanga f Арг., Ур. колимага carriol /77 Ам. невеликий омнібус carrito /771. dim. de carro; 2. (urbano) Куба трамвай
carrizal m зарості осоки carrizo /771. бот. осока; 2. Гонд. очерет;
3. Екв. довга нога; 4. Гват. котушка carro1 /771. двохколісний візок; 2. вантаж, поклажа, кладь (візка)] віз; 3. тех. каретка; полозки; 4. Ам. автомобіль; 5. Куба вагон;
6. (~ urbano) трамвай; 7. Вен. обман, шахрайство; 8. Вен. шахрай; пройда; 9. (~ de asalto, de combate) військ, танк, бронемашина; Carro Mayor астр. Велика Ведмедиця; Carro Menor астр. Мала Ведмедиця; aguantar ~s ó carretas покірно терпіти (зносити) удари долі; atascarse el ~ застрягнути, бути на мертвій точці (про яку-н. справу); cogerle a uno un - збити кого-н., наїхати (про автомобіль)] звалитися, статися, скоїтися (про неприємності, біди)] parar uno el - припинити, перервати (що-н.)] tirar del - звалити всю роботу на одного; untar el - дати хабаря; підмастити, ¡Ipare el ~-, amigo! легше!, тихіше!, спокійно!
carro2 adjAn. перезрілий (про фрукти) carrocería /1. екіпажна фабрика (майстерня); 2. кузов (автомобіля)] 3. Ам. одяг; екіпірування
carrocero 1. adj каретний, екіпажний; 2. m екіпажний майстер, каретник; 3. див. cochero1 1
carroceta f військ, танкетка carrocín /77 двоколка
carrocha /яєчка (які відкладають комахи) carrochar vi відкладати яєчка (про комах) carrol /77 Куба карол (міра землі = Юкаба- леріяк)
carromata /кабріолет, шарабан carromatero m кучер кабріолета carromato m 1. ломові дроги, двохколісний віз; 2. ридван, колимага carrón m Ам. відливка, лиття carrofia /1. падаль, мертвечина; 2. негідник, покидьок
carroñar vt заражати овечою паршею carroño adj 1. гнилий, який розкладається; 2. Кол. непридатний (про бійцівського півня)] 3. Кол. боягузливий carroñoso adj гнилий, тухлий carroso adj Вен. підозрілий, сумнівний carroza /1. парадна карета; 2. кароса, карнавальний віз; 3. мор. рубка; 4. Арг., Перу катафалк
carroza 1. adj каретний, екіпажний carruaje m 1. візок; екіпаж, карета; 2. екіпажі, карети; 3. див. carretaje carruájerfa f Ам. 1. каретник; 2. каретна майстерня
carruajero m 1. візник, кучер; 2. Ам. див. carrocero 2,1
carruáta ЇАм. бот. агава (різновид) carrucna /1. блок, ролик; 2. Ам., Вен., М. див. carretel
carruchera fMypc. шлях, напрям carrucho /77 старий візок, віз carrujado 1. aajзавитий; кучерявий; 2. m складка
carrujo /77 крона (дерева) carrumia fKon. грязь, бруд (на босих ногаУ) carrusel /771. див. cabalgata; 2. кінне змагання; 3. карусель (на ярмарку)] 4. спорт. (~ deportivo) показові виступи; 5. карусель; круговерть
carrusiana / Кол. проститутка, вулична жінка
carsela їдив. cartela З cársico, carotico adj геол. карстовий carta /1. лист; - certificada замовний лист; - familiar приватний лист; 2. розпорядження (вищих судових органів)] 3. грамота, указ; 4. гральна карта; juego de ~s картярська гра; - falsa некозирна карта; по ver - мати погані карти: 5. конституція, основний закон (держави); 6. іст. хартія; - puebla поселенна хартія; 7. карта (географічна, навігаійна)] - astronómica астрономічна карта; - de marear (de marina) навігаційна карта; 8. папір для письма; - abietta відкритий лист; ком. вексель (без вказаної сумй)] - Ьіапса призначення на посаду (без вказівки конкретної особи)] необмежені повноваження, карт-бланш; dar - Ьіапса a uno надати необмежені повноваження кому-//.;- дрібна карта (від двійки до десятки)] - desaforada документ, який скасовує який-н. привілей; незаконне розпорядження про арешт (заслання); - jugada Чіл. людина, позбавлена довіри; - orden лист-розпорядження;
9. юр. циркуляр; - pécora пергамент (документ)] - viva людина, яка передає усне послання; посередник; - de ahorría (de aborro, de borro) іст. вільна; - de amparo (de encomienda, de seguro) іст. охоронна грамота; - de creencia рекомендаційний лист; (-s credenciales)/^. вірчі грамоти; - de dote (dotai) нотаріальний акт, свідоцтво (про придане наречено)] - de emplazamiento повістка (в суд)] - de espera юр. мораторій, відстрочка платежу; - de guia іст. подорожня грамота; - de bidalguia дворянська грамота; Carta de las Naciones Unidas Устав Організації Об’єднаних Націй; - de naturaleza свідоцтво про натуралізацію; - de pago розписка в отриманні боргу; - de sanidad санітарне свідоцтво (від порту відправлення)] - del tiempo (de observaciones meteorológicas) синоптична таблиця; синоптичні дані; - de Urias бібл. віроломство, зловживання довірою; - de venta оголошення про продаж; а - cabal абсолютно, вищою мірою; un hombre nonrado а - cabal чесна людина; справжній; типовий; щирий (справжній)] por - de mas понад всяку міру; echar las -s розкладати карти, ворожити на картах; ense¬
141
cartabón
nar las ~s; eotregar la ~ розкрити (відкрити) свої карти; irse de una buena ~ відмовитися від переваги; jugar a ~s vistas діяти упевнено; діяти відкрито; розкрити (свої) карти; no saber a qué ~ quedarse бути на роздоріжжі; perder con buenas ~s І програти, маючи всі козирі; зазнати невдачі, маючи всі шанси на успіх; retirar - Чіл.
І відступитися, позадкувати; tomar ~s en una cosa втрутитися у що-н.; traer та las ~s, venir con malas ~s не мати можливостей, не мати необхідних засобів (для досягнення чого-н.)] ~ canta документи в наявності
cartabón т 1. косинбць (креслярський); 2. LUTHXMác, стрічка з пбділками (для визначення розміру взуття)] 3. буд. кут rpé- беня, кут двосхйлого fláxy; 4. топ. бкер; echar el ~ вжити збходів (длядосягнення чого-н.)
cartagenero, -а A. adja (міста) Картахбни;
2. m, f житель, -ка (урбдженець, -ка) м. Картахбни
cartaginense, cartaginés, -а А. а^карфа- г0нський; 2. див. cartagenero 1; 3. т, f карфагенянин, -ка; 4. див. cartagenero 2 cártama f, cártamo m бот. фарбувбльний сафлбр; cártamo silvestre волошка (різновид)
cartapacio m А. збшит; 2. рбнець; 3. nánxa з папбрами; 4. попербдній розпбділ nocáfl (в уряді, в комісії); 5. Л. Ам. дбвгий лист cartazo /771. aum. ote carta; 2. неприбмний лист; письмбва догбна carteadera їдіал. див. carteo carteado] ^'дрібний (про карткову грУ) carteado2 adj діал. плямистий (прохудобу cartear vi карт. скид0ти дрібні кбрти; ~se листувбтися
cartel1 /771. афіша, оголбшення; 2. бзбука, буквбр; навчбльна таблиця; 3. іст. картб- ль, вйклик на дубль; 4. картбль (сіткадля ловлі сардин)] 5. ¿ркуш, памфлбт (на стін)] tener ~ заслужйти визнбння, корис- тувбтися успіхом
cartel2 /77 1. ек. картбль; 2. об’бднання (партій, груп) cártel m див. cartel 1 cartela f А. кбртка; таблйчка; етикбтка;
2. дбщечка (з написом до картини)] 3. ар- хіт. консбль (декоративна); 4. геральд. вертикбльний брусбк (фігура на щиті) cartelera fA. стовп, дбиика (длярозклеювання афіш)] 2. оголбшення в газбті (про репертуар театрів)
cartelero /77розкл0ювач афіш (оголбшень) carteo /77 листувбння
cárter /771. тех. KápTep, кожух; корббка;
2. див. cubrecadena cartera fA. (~ de bolsillo) гаманбць; 2. порт- фбль; сумка (школяра, листоноші 3. nán- ка (для малювання); 4. клбпан (кишен)]
5. портфбль (міністерський), пост міністра; ministro sin ~ міністр оез портфбля;
6. ком. цінні nanépn; tener en ~ готув0ти, планувбти, npoeKTyeáTH
cartería fA. посбда листонбші; 2. поштбве відділення
carterista m кишенькбвий злбдій cartero /77листонбша cartesianismo m філос. картезібнство cartesiano філос. A. adj картезібнський;
2. картезібнець cartilágine m див. cartílago cartilagíneo adj зоол. хрящовйй (про підклас риб)
cartilaginoso ¿¿^хрящовйй, хрящувбтий cartílago m хрящ
cartilla fA. бзбука, буквбр; 2. кнйжка; кви- тбк, посвідчення; - de ahorros ощ0дна кнйжка; ~ de racionamiento продовбльча кбртка; ~ militar військбвий квитбк; 3. за-
писнйк; 4. підручник для початкбвого нав- чбння; посібник; 5. KaneHfláp, альманбх (для віруючи))] cantarle (leerle) a uno la ~ чит0ти нотбціі кому-н.; no estar en la ~ бути нечуваним; по saber (пі) Іа - нічого не знбти
cartivana f полігр. смужка nanépy (тканй- ни) (для вклейки книжкового блоку) cartografía /жартогрбфія cartográfico adj картографічний; proyecciones ~as картографічні пробкції cartógrafo m картбграф cartograma m картогрбма cartomancia, cartomancía f ворожіння на кбртах
cartomántica /еорбжка на KápTax cartometría freorp. картомбтрія cartométrico adj геогр. картометрйчний cartómetro m геогр. курвімбтр cartón /771. картбн; 2. жив. картбн; етюд; los cartones de Goya картини Гбйі; ~ embetunado (embreado) рубербїд, покрив- нйй бітумокартбн; толь; ~ piedra nan’é- Mauué
cartonaje /77картон0жі, картонбжні вйроби cartonera fA. картбн; 2. картонбжниця; картбнниця; 3. продавчйня картбну (кар- тонбжних вйробів)
cartonería f А. картонбжна фббрика;
2. крамнйця картбнних вйробів cartonero 1. картбнний; картонбжний;
2. /77 картонбжник; картбнник; 3. прода- вбць картбну (картонбжних вйробів) cartuchera fA. підсумок; 2. див. canana 1; quien manda, manda, y ~ en el cacón на- кбзи не обговбрюються cartuchería fA. компл0кт патрбнів; 2. пат- рбнний цех, патрбнна майстбрня (фббри- ка)
cartucho /771. патрбн; ~ de salvas холос- тйй патрбн; 2. стбвпчик (розмінноїмонети)] 3. див. cucurucho* 4. діал. незбйма- ний; 5. діал. див. cala3; 6. фіз. елембнт, блок; - fértil родючий елембнт; - de combustible пбливний елембнт (блок); ~ de artificio військ, сигнбльна ракбта; ~ de perdigones кіт у мішку; quemar el último ~ вдбтися до останнього збсобу, вйкорис- тати останній шанс
cartuja fA. картезібнський (картузібнсь- кий) чернбчий брден; 2. картезіанський монастйр
cartujano adj, тдив. cartujo 1; 2 cartujo 1. ac/j картезібнський (про ченця)]
2. /77 картезібнець (чернець)] 3. відліЬд- ник; самітник
cartulario т А. іст. картулйрій; 2. пйсар cartulina /"бристбльний картбн (для візитних карток)
cartusana /погбн з хвилястою облямівкою caruata fpian. див. carruata carúncula fA. м’ясйстий вйріст (нбріст) (на голові півня, індика)] 2. бот. карункула; ~ lagrimal (lacrimal) анат. слізнйк, слізний мішбк carunculado adj що має вйрости (нбрости) (про птаха ¡рослину) carunculoso adj А. що Máe вйрости (нб- рости); 2. схбжий на вйріст (нбріст) carura /77. Ам. дорожнбча carurú /77 діал. бот. амарбнт carvajal тдив. carvalledo carvajo тдив. carvallo carvallar m, carvalleda f carvalledo m дуббвий ліс, дубнйк carvallo, carvayo m діал. бот. дуб cas f(apyc. de casa): en ~ de іос.лргер. y (кого-н. вдома)] en - de Luis y Jlyíca casa fA. (іст. pi) будинок, будівля; casco de ~ бстов будівлі; ~ de vecindad (de vecinos) житловйй будинок; 2. будйнок, житлб, квартйра; 3. будйнок, сім’й, вбгни- ще, домівка; ~ paterna батьківський дім;
cabeza de - головб родйни; 4. мабток; ~ solar (solariega) родовйй мабток; 5. ро- ббта, місце; buscar - ujyKáTH місце (про прислуг^¡); 6. рід, будйнок; покоління, ди- нбстія; 7. будйнок, збклад; фірма; - constructora будівбльна фірма; ~ de comercio торгбва фірма; 8. філібл фірми;
9. клітйна (шаховогополя)] АО.див. cabaña 3; 11. діал. суддя (у гральних будинкам А2.діал. влбсник грбльного будйнку; ~ abierta контбра; приймбльня (у будинку лікаря, адвоката)] 6. лбвка; магазйн, крамнйця; ~ amueblada мебльбвані кім- нбти; ~ consistorial; ~ de la villa páтyшa; ~ cuna дитячий (сирітський) притулок; дитйчі бела; - fuerte укріплений будйнок; форт; багбтий (замбжний) дім; - mortuoria будйнок, де є небіжчик; ~ profesa монастйр; обйтель; - de altos діал. над- будбва над одноповерхбвим будйнком з окрбмим вхбдом; ~ de banca банк; ~ de baños лбзня (громадська)] ~ de benefi- ciencia (de caridad) притулок, будйнок опіки; добродійна устанбва; ~ de bombas насбсна стбнція, водокбчка; насбсне відділення; ~ de calderas; ~ de pailas діал. котбльна, котбльне відділення; - de camas (de leño cinlo, de mancebía, de tolerancia, de trato, llana, pública) публічний будйнок; ~ de cambio обмінний банк; ~ de campo заміськйй будйнок, вілла; - de citas (de compromisos) будйнок поб0чень; - de coima іст.'г de juego грбльний будйнок; - de comidas трактйр, харчбвня; - de corrección виправнйй будйнок (для жінок і підлітків)] - de correos поштбмт; - de devoción святйлище; ~ de Dios (del Señor, de oración) храм Ббжий, цбрква; ~ de dormir нічліжний будйнок, нічліжка; ~ de empeños (de préstamos), ~ de agencia діал. ломббрд; ~ de esgrimidores, - ro bada бідно обставлений (незатишний) будйнок; ~ de estado іст. заїжджий двір; ~ de expósitos дитбчий притулок; - de fieras діал. зоологічний сад (паркї, зоопбрк; ~ de huéspedes (de posada(s), de pupilos) пансібн; ~ de bor (de labranza) садйба; селянський будйнок; ~ de locos (de orates) божевільня; ~ de maternidad полбговий будйнок; ~ de modas магазйн жінбчого бдягу; - de moneda монбтний двір; ~ de postas поштова стбнція; - del Pueblo Нарбдний будйнок; - de reposo (у CPCP) будйнок відпочйн- ку; - del rey; - real королівський пaлáцг королівський рід; ~ de salud привбтна клініка (лікбрня); - de socorro пункт nép- шої медйчної допомбги; пункт швидкбї допомбги; ~ de té 4áma] - de tía ареш- тбнтський будйнок, в’язнйця; ~ de tócame Roque галаслйвий густонасблений будйнок; ~ de vacas молбчна фбрма; ~ hita іос. adv. будйнок за будйнком; de ~ з дб- му; домбшній; de su - loe. adv. влбеного ¿вторства; apartar - роз’їхатися; відділй- тися; arderse la se arde la casa дим ко- ромйелом, гармйдер; armar una ~ звестй каркбс будйнку; arrancar (levantar) la ~ переїхати на іншу квартйру; asentar ~ 36yflyeáTH будйнок; влаштувбтися (на новому місці)] caérsele la ~ a cuestas (encima) звалйтися на чию-н. гблову (про біду)] echar la ~ por la ventana організувати (влаштувбти) що-н. на ширбку нбгу; entrar como por su - бути дуже простб- рим (про одяг)] estar de - бути одягненим no-AOMáuiHbOMy; franquear a uno la ~ enycKáTH в будйнок кого-н.; відкривбти кому-н. двбрі свогб будйнку (при необхідності no caber en toda la - сбрди- тися; злйтися; рвбти і метбти; по pararen (su) ~ не 6ув0ти вдома; по tener ~ пі
142
casco
hogar не мЯти ні колЯ ні дворЯ; бродяжити; oler la ~ a hombre не бути госпЯда- рем у влЯсному будинку (про чоловіка); бути під каблукЯм (у дружині)', poner - звести (побудувЯти) будйнок; завести сім’ю; poner (la) ~ a uno обстЯвити будйнок для кого-н.; ser de ~ бути своїм у дЯмі, бути другом сім’ї; tener la ~ como una colmena: tiene la ~ como una colmena y ньбго будйнок — пЯвна чЯша; jah de Ч є хто живйй?, є хто-нЯбудь?; de fuera vendrá quiende ~ nos echará у чужий монас- тйр зі своїм ycTáeoM не хЯдять; en cada ~ cuecen habas; у en la nuestra, a calderadas не святі горшкй ліплять; en ~ del ahorcado, no hay que (no se ha de) mentar la soga у будинку повішеного не задують про мотузку; en ~ del herrero, badil madero (cuchillo de palo, mangorrero) швець без чобіт; arda (quémese) la - y no salga humo не винЯсь сміттй з хЯти casabe тЛ. Ам. див. cazabe casabillo т діал. біла плймочка (на обличчі)
casaca / 1. камзЯл; 2. фЯрмена куртка;
3. дЯмський жакЯт; 4. див. casamiento 3;
5. діал. компЯнія, акціонЯрне товариство;
6. діал. пожвЯвлене перешіптування; cambiar de (volver la) ~ зрЯдити свої пере- конЯння, перейтй в іншу пЯртію casación їюр. касЯція; recurso de ~ касаційний протбст; tribunal de ~ касаційний суд •
casada, ficr^nian. див. casal 2 casada2 /заміжня жінка casadero до/змужнілий, у шлюбному віці casadilla’ Ідіалі молодйця casadilla2 їдіал. кокбсовий пиріг casado 1. д^’одружений^еб- o soltero? він одружений чи неодружений?; 2. /подружений чоловік; los recién ~s молодйта;
2. полігр. фальцювЯння casal /п 1. див. casería 1; 2. іст. родовйй MaéTOK; 3. діал. ділйнка під будівнйцтво;
4. діал. nápa (тварий)
casamata /1. військ. Ka36MáT; 2. діал. лег- кйй (переноснйй)будйночок casamentar vi іст. див. casar31 casamentera /свЯха casamentero 1. adj що свЯтає; 2. m сват casamiento m 1. одруження; заміжжя;
2. весілля, весільна церембнія; 3. шлюбний союз (шлюбна угЯда); шлюб; 4. іст. прйдане, nócar; - de bragueta д/а/7. шлюб з розрахунку; no perderás por eso ~ ти на цьЯму нічбго не втpáтиш casampulga fдiaл. ент. отруйний павук casamuro тіст. стінЯ (без валу або насипу casanga їдіал. 1. див. casorio; 2. весільне варЯння (з інжиру, зеленоїпапайїі лимонів)
casañero adj іст. дoмáшнiй casapuerta /сіни; вестибюль casaquilla /корбтка куртка (тореро) casaquinta /заміськйй будйнок, вілла casar /771. хутір, сЯлище; 2. іст. руїни (населеного пункту
casar vtfop. касувЯти; - la sentencia ска- сувЯти вйрок
casar 1. vi одружуватися (про чоловіка); вихЯдити зЯміж (про жінкУ)\ 2. (соп) поснуватися, узгЯджуватися, гармоніювЯти (з чим-н.)\ estos colores no casan ці ко- льорй не поЯднуються; 2. vt вінчЯти; одружувати; 3. одружувати (чоловіка)', видавати зЯміж (жінкУ)\ 3. ставити однакові стЯвки (про гравця і банкомет)\ 4. сполу- чЯти, поЯднувати, KOM6iHyeáTn; 5. діал. сперечЯтися, укладЯти парі; 6. діал. ще- пйти, прищЯплювати (рослини)’, antes que te cases, mira lo que haces одруження — не перегЯни, встйгнеш!; ~ás у
amansarás одружишся і візьмешся за рбзум; - у compadrar, cada cual con su igual кбжбн мЯє знЯти своЯ місце casarse одружуватися (про чоловіка); вихбдити зЯміж (про жінкУ)\ no - con nadie бути незалЯжним; не йти ні на Які угбди casarca їзоол. казЯрка (різновид) casariego adj діал. див. casero З casatienda /магазйн (лЯвка) з житлЯм casca / 1. вйчавки (мезга) виногрЯду;
2. дубЯва корЯ; 3. другий шар прббкового дуба (використовується як дубильна речовина)’, 4. марципЯн; 5. д/цукЯти з каву- нбвих (гарбузЯвих) кірок; 6. див. cáscara;
7. діал. розбЯвлене винЯ cascabancos m склЯчник, інтригЯн cascabel m 1. бубонЯць; 2. військ, іст. ви- ногрЯд (гармати)’, 3. рі полігр. підпЯдина; de ~ gordo тріскучий, порожній (про літературний твір)’, грубий, недолЯдний (про витвір мистецтва); echar el ~ закидЯти вудку (урозмові)', echar (soltar) el - a uno перекладЯти на чужі плЯчі Lвідповідальність); poner el - al gato наважитися, взятися за небезпЯчну (ризикЯвану) спрЯву; постЯвити себЯ під удЯр; ser un - бути базікою; tener ~ бути стурбЯваним якою- н. спрЯвою, не знЯти спокою cascabela /д/я/7. зоол. гримуча зміЯ cascabelada /1. іст. гучнЯ сільськЯ свЯто;
2. необдуманий вчйнок, нерозвЯжливіс- ть; 3. порЯжнє базікання cascabelear 1. vt обнадіювати дарЯмно; заморЯчити гЯлову; забалЯкати; збйти з пантелйку; 2. vi чинйти нерозвЯжливо (легковЯжно); 3. Л. Ам. гриміти, дзвеніти (про бубонець\, 4. Л. Ам. бриніти, дзвеніти; 5. Л. Ам. бурчЯти, буркотіти cascabeleo/771.^звін (передзвін, побрЯз- кування) бубонців; 2. звуки голосів (сміху) cascabelero 1. adi легковЯжний, нерозсудливий, нерозважливий; 2. m вітрогЯн, нерозвЯжлива людйна; 3. брязкальце cascabelillo m 1. dim. de cascabel; 2. сорт слйви (плід)
cascabillo m 1. див. cascabel 1; 2. лузгЯ (.зернових); 3. чЯшечка жЯлудя cascaciruelas com. нікчЯмна людина; нік- чЯма; hacer lo que Cascaciruelas товктй вЯду у ступі
cascada /1. водоспЯд, каскЯд; 2. ел. кас- кЯд; каскЯдна схЯма; каскЯдне з’Яднання cascadero їдив. cascapiñones cascado adj 1. слабкий; що деренчйть (про голос)', 2. старЯзний; знЯшений cascadura /1. розбивЯння, розкЯлювання;
2. розлЯм
cascajal тдив. cascajar 1 cascajar т 1. кам’янйста місцЯвість; 2. звЯ- лище (для виноградних вичавой) cascaje тЛ. Ам. Ямності, діжки cascajento adj діал. див. cascajoso cascajera їдив. cascajar 1 cascajero тдіал. і. див. cascajar 1; 2. вироблена копЯльня
cascajo т 1. улЯмки 2. щЯбінь; 3. горіхи;
4. розбйтий (непридЯтний) пЯсуд (мЯблі); мЯтлох; 5. вельйЯн (монета із сплаву срібла і міді)', 6. діал. грЯші; 7. мор. сйль- ний шторм; ~ viejo дірЯва посудина, ко- рйто (про корабель)', estar hecho un ~ бути старЯзним, перетворйтися на рушу; стЯти непридЯтним, зносйтися cascajoso яс/гравійний cascalbo adj бот. 1. соснЯ (різновид)’,
2. пшенйця (різновид) cascamajar у/розбивЯти, роздрЯблювати cascambruca їдіал. сутичка cascanueces m 1. щйпці для горіхів; лус- кунчик, лускун; 2. зоол. кедрівка, горішЯн- ка; 3. вітрогЯн, жЯвжик cascañetazo тдіал. запотйличник
cascapiedras т 1. каменобЯєць; 2. каме- недробЯрка, каменедробйльна машина;
3. каукЯчер, передовйй щит, запобіжні грЯти (паровоза)
cascapiñones т 1. робітник, що знімЯє і очищЯє кедрЯві горіхи; 2. щйпці (для кедрових горіхів)
cascar 1. rf1. розбивЯти, разкЯлювати, роздрЯблювати; 2. бйти, лупцювЯти; 3. ата- кувЯти, нападЯти (у суперечці)', 4. діал. (а) захЯплюватися (чим-н.\, 5. підривЯти здо- рЯв’я; 6. vi базікати; 7. (а) старЯнно вивчЯ- ти, студіювЯти; грйзти; 8 .діал. завзЯто про- дЯвжувати розпочЯту спрЯву; ~se 1. роз- бивЯтися, розкЯлюватися; 2. надірвЯтися, підірвЯти своЯ здорЯв’я cascara /1. шкаралупа (горіха, яйця)\ лу- шпйння (зерновий)’, шкірка (фруктів, овочів)', корЯ (дерев); 2. рісл. гольфи; - sagrada корЯ крушйни; і -si ínter}(вживається для вираження здивування, роздратування) хай йому грець!; ser de (la) ~ amarga бути пустотлйвим (бешкЯтним); мЯти передові пЯгляди, бути вільнодумцем
cascarada їсл. бійка, шум cascaraca /У7. Ам. див. cacaraña 1 cascaracado adj\. Л. Ам. див. cacarañado
1; 2. діал. чумнйй (про хворого) cascarazo m 1. діал. удЯр батогЯм; 2. діал. сйльний удЯр (кулаком)', 3. діал. ковтЯк спиртнЯго
cascarear 1. vt діал. див. cascar 2; 2. vi
діал. жйти у злйднях cascarela їдив. cuatrillo cascarete тдіал. лахміття cascarilla /1. бот. каскарйлья; корЯ каска- рйльї; 2. тонкЯ корЯ хінного дЯрева; 3. лушпиння, плівка (уплодів)', кірка; 4. пЯкрив; плівка, оболЯнка; 5. білило з яЯчної шкаралупи (для обличчя); 6. какавЯлла cascarillal m діал. гай (дйких) хінних дерЯв
cascarillero /771. Л. Ам. збирЯч каскарйльї;
2. див. cascarillo
cascarillo m Л. Ам. бот. каскарйль (хінне дерево)
cascarita com. діал. тупЯк, нетЯма cascarón m 1. aum. de cascara; 2. яЯчна шкаралупа; salir del - вилупитися з яйцЯ;
3. діал. шкЯпа; 4. архіт. напівкупол; - de nuez старЯзне судЯнце cascarrabias com. запальнЯ людйна, пЯрох cascarrañado, cascarrañoso adj діал. див. cacarañado 1
cascarria їдив. cazcarria 1 cascarriento adj див. cazcarriento cascarrina їдіал. град cascarrón 1. яфрубий, хрйплий, хрипкий, різкйй, пронизливий (про звук, ГОЛОС)',
2. мор. різкйй, сйльний (про морський вітер)', 3. /77 сйльний морськйй вітер (що змушує підбирати рифи) cascarudo adj з товстЯю шкаралупою cascaruja їдіал. див. cascajo 2 cascaruleta /1. див. cuchareta 2; 2. клЯ- цання
cascarullo тдіал. див. cascara 1 casco /771. див. cráneo; 2. черепЯк; улЯ- мок (посуду, снаряда); 3. лушпйння (цибулині)’, 4. тулій (капелюха)’, 5. шолЯм; кЯска; - de acero сталЯвий шолЯм;
6. лЯнчик (сідла)', 7. бЯчка; бутель; 8. кЯр- пус, Ястов (судна)', 9. плоскодЯнка (на Філіппінай): 10. копйто; 11. іст. див. casquete 4; 12. навушники; 13. Л. Ам. чЯсточ- ка (апельсина)', 14. Л. Ам. центрЯльна ча- стйна маЯтку (будинки і прилеглі землі)’,
15. діал. повія, шльЯндра; 16. геральд. шолЯм (фігура на щиті)', 17. д/барЯнячі (корЯв’ячі) гЯлови (без мізків і язика)’, 18. головЯ; довбЯшка, макітра; - atrona-
143
cascote
do вет. намйнка (на копиті)', ~ de casa (de un edificio) óctob будинку (будівлі); ~ de muía діал. черепбха (різновид); - de población центр міста; ~ laringofónico ав. шлемофбн; alegre (barrenado, ligero) de ~s; de ~s lucios легковбжний; підбй- I тий вітром; lavar (untar) el ~ (los ~s) a uno лизбти п’бти кому-н., підлабузнюва- I тися; levantar de ~s заморбчити голову, збйти з пантелйку; meter a uno en los ~s вбйти в гблову кому-н. (що-н.)\ metérsele a uno en los ~s: se le metió en los cascos він вбив собі в гблову; у ньбго засіло в голові; parecerse los ~s a la olla йблуко від бблуні недалбко пбдає; quitarle (raerle) del ~ примусити вйкинуги з головй; переконбти; romper los ~s розбйти гблову (кому-н.)', стояти над душбю, морбчити гблову; romperse los ~s сушйти гблову (над чим-н.)', sentar los ~s узятися за рбзум; tiene ~s de calabaza; tiene los ~s a la jineta; tiene malos ~s у ньбго вітер в голові гулбє
cascote m 1. будівбльне сміттб, щббінь;
2. порбжні словб, порбжнє базікання; 3. Л. Ам. старйй холостйк cascudo ad/з велйкими копйтами cascundear vtpian. бити, лупцювбти caseación /зсідбння, звурджування (молока)
caseico adi 1. див. caseoso; 2. хім. казеїновий; acido ~ казеїнова кислотб caseificación ^звурджування caseificar иМ. звурджувати; 2. відділяти казеїн від молокб^ caseína fxiM. казеїн
cáseo 1. adj див. caseoso; 2. m див. cuajada
caseoso adj 1. сйрний; 2. казебзний, сир- нйстий
casera /1. діал. еконбмка (у будинку холостяка, Л. Ам. — у будинку священика);
2. діал. домогосподбрка; 3. домовлбсниця (що здає в оренду приміщення); 4. діал. налбжниця, утрйманка caseramente ж/ипо-домбіиньому; просто, без церембній
casería f 1. садйба; хутір; фбрма; 2. до- мбшнє господбрство; 3. іст. розвбдення птахів (в домашніх умовам 4. Л. Ам. постійні покупці, клібнти, клієнтура caserillo /77 ДОМОТКбНв полотнб caserío /771. cenó; сблище; 2. див. casería 1 caserita fflian. домогосподбрка caserna ñ. діал. заїжджий двір; 2. бліндбж caserío 1. adj домбшній (про тваринУ)\ pan - домбшній хліб; remedio - домбш- ній збсіб; costumbres ~ as домбшні звичаї (звйчки); 2. що любить сидіти удбма; persona ~а домосід; 3. домовйтий, хазяйновитий; 4. /77 домовлбсник; 5. домоправитель; 6. управляючий будйнком (за відсутності господаря)', 7. орендбр будинку; квартировинаймбч; 8. орендбр садиби (хутора); 9. Л. Ам. постійний покупбць (клібнт); 10. Л. Ам. рознбщик, продавбць; estar muy ~а бути одбгненою по-домбш- ньому (про жінкУ)
caserón /77 велйкий недолбдний будйнок, домйще
caseta f 1. dim. ote casa; 2. одноповерхб- вий будйночок; 3. будка, кібск; 4. кабіна, кабінка (на пляжі)', 5. Л. Ам. див. casilla 1; - de derrota мор. штурманська рубка caseto /77 діал. див. caseta 2 casetón /77 архіт. кесбн casi adv\. мбйже; la ~ totalidad мбйже все; 2. лбдве, трбхи не; - - ледь-ледь, чб- рез сйлу; у ~ (que) nos mojamos ми Máno не промбкли
casia f бот. кбсія; ~ acanelada корйчне дбрево,корйчник
casicontrato fflne. cuasicontrato casida fnir. касйда
casilicio m діал. палбц; велйка будівля casilla f 1. сторбжка; сторожовб будка;
2. театрбльна кбса; 3. йтка (на ринк^у,
4. клітина (шахового поля)', 5. бщик карто- тбки (шафи)', 6. клітйна; графб; 7. відділення (гніздб) картотбки (шафи, бщика, полйці); 8. діал. сажбк (для ловлі птахів)',
9. діал. вбирбльня, туалбт; 10. Л. Ам.див. caseta 4; 11. діал. залізнйчний вагбн;
12. Л. Ам. (~ de Correos, - postal) (абоне- мбнтна) поштова скрйнька; sacar a uno de sus ~s порушити чий-н. спбсіб життя; вйбйтй з колії; роздратувбти; salirdesus ~s роздратувбтися
casillero /771. картотбка (меблі, ящиіїу, 2. комірник інструментбльної (арсеналу, верфі)', 3. діал. провіднйк (багажного вагону) casillo /77 важкйй вйпадок casimba /і. Л. Ам. водбймище (зджерельною водою)', 2. Л. Ам. посудина для зббру водй; 3. діал. див. caseta 3; 4. діал. комбра (для зерна)
casimir m, casimira /кашемір (тканина) casimiro1 тдив. casimir casimiro2 adj діал. 1. кособкий, косйй; 2. од- нобкий, кривйй
casimpulga fflian. див. casampulga casineta f, casinete m Л. Ам. казинбт (тканина)
casino /77 казинб, клуб casis f бот. чбрна сморбдина (рослина, ягода)
casit /1. dim. de casa; 2. діал. вбирбльня; туалбт
casiterita f мін. олов’яний кбмінь, каситерит 1
caso /77 1. подія, вйпадок; 2. вйпадок, випадкбвість; 3. вйпадок, обставина; en (un) ~ extremo; en último ~ в крбйньому рбзі; 4. спрбва, питбння; ~ particular особлйвий (окрбмий) вйпадок; 5. мед. кб- зус; 6. лінгв. відмінок; - oblicuo (dependiente) непрямйй відмінок; ~ recto (independiente) прямйй відмінок; ~ apretado важкйй вйпадок; ~ fortuito (imprevisto) (юр.) непередббчений вйпадок, випадкб- ва обстбвина; - perdido пропбща людй- на; - reservado тяжкб провйна по службі; ~ de conciencia спрбва сбвісті; тонкб (делікатне) питбння; морбльний борг; ~ de fuerza mayor надзвичбйні обставини; ~ de honra спрбва чбсті; - de menos valer негідна поведінка; а ~ hecho іос. adv. навмисно; напбвно; - que; en ~ de que toe. conj. у вйпадку, якщб; dado - que loe. conj. з бгляду на те, що; оскільки; у випбд- ку, якщб; de - pensado іос. adv. навмйс- но; en todo - іос. adv. хоч (хай) би як то булб; в усякому рбзі; у будь-якбму вйпадку; хіба тільки; por еі mismo ~ іос. adv. з тібї ж причйни; caer en mal - потрбпити на замітку; estar en el ~ бути в курсі спрбви; hablar al ~ говорйти до рбчі; hacer (venir) al ser del ~ бути до péni; мбти прямб відношення до спрбви; бути доцільним; hacer ~ a (de) uno, una cosa брбти до увбги, врахбвувати, звертбти увбгу на кого-що-н.; hacer - omiso не брбти до увбги, не врахбвувати; poner (por) ~ допустйти, припустйти; pongamos por ~ напрйклад, скажімо, припустімо; prestar el ~ юр. нестй відповідбль- ність за можлйві нбелідки; ser ~ negado бути неможлйвим; demos ~ припустімо; el ~ es que... річ (спрбва) у тбму, що...; го- ловнб, щоб...; vamos al ~ (н^мо) до спрбви; блйжче до спрбви caso2 adj іст. юр. недійсний casolero adj діал. див. casero 2 casoar тдив. casuario
casona f 1. aum. de casa; 2. діал. старо- вйнний родовйй будйнок casorio /77 1. невдблий шлюб; 2. весблі приготувбння до весілля; бучнб весілля, весільне гуляння
caspa /1. лупб; 2. струп (на рані)', 3. мін. пбтйна міді
caspera /іустйй гребінбць caspia fflian. яблучні вйчавки caspicias fplзалишки; сміття caspiento adjЛ. Ам. див. casposo caspiroleta /1. Л. Ам. каспіролбта (солодкий освіжаючий напій з молока, яєць, цукру і кориці)', 2. діал. вершкбве морбзи- во; 3. збйтий жовтбк
¡cespita! interj(вживається для вираження захоплення, здивування) чорт заби- рбй!, трбба ж! casposo абіпбвнт лупй casquería /лбвка, що торгує голинбю casquero m торгбвець голинбю casquetada ficr. див. calaverada casquetazo тдив. cabezazo casquete /771. шолбм; 2. капелюшок; 3. на- кпбдка (з волосся)', 4. тех. ковпбк; крйшка; - esférico геом. шаровйй сегмбнт; а ~ quitado loe. adv. незважбючи на осббу casquijo m грбвій, дрібнйй щббінь, жор- ствб
casquilucio adj див. casquivano caequillo m 1. втулка, муфта; хомут; кіль- цб; 2. наконбчник; ковпачбк; 3. металбвий наконбчник стрілй; 4. гільза (кулі, снаряда)', 5. патрбн (електролампи)', 6. Л. Ам. підкбва; 7. діал. ручка (для пера)', 8. діал. боягузтво
casquín m діал. див. coscorrón casquina fflian. прочухбн, прочухбнка caequinear 14діал. бйти, лупцювбти casquite adj діал. 1. кислий, забрбджений; протухлий; 2. капрйзний, вередлйвий, примхливий
casquivano яфіегковбжний, пустотлйвий casta /1. рід, покоління; 2. порбда (про тваринУ)', cruzar las ~s схрбщувати тва- рйн; perro de - порбдистий (чистокрбв- ний) пес; 3. кбста (група людей)', 4. вйг- ляд, клас
castado adj діал. хорббрий, безстрбшний castálidas fp! музи castalio adj що стосується муз castamente а^і/безневйнно, цнотлйво castaña /1. каштбн (плід)', ~ apilada (pilonga); ~ maya діал. сушбний каштбн; color (de) - корйчневий кблір; 2. обплбтений бутель; 3. пучбк, в^зол волбсся (ужінок);
4. див. castañazo; 5. Л. Ам. бочбнок; ~ americana (del Marañón, del Para) аме- рикбнський горіх (дерево І ПЛІД)', ~ de agua бот. водянйй горіх, рогульник, чилим; ~ de tierra бот. шйшечник; dar a uno la - обдурйти, обвестй круг пальця; розіг- рбти; dar para ~s дбти на горіхи; parecerse como una - a un huevo відрізнитися як нббо від землі; sacar ~s del fuego con la mano del gato тягбти каштбни з вогню чу- жйми рукбми; чужими рукбми жар заг- ріббти
castañal, castañar m каштбновий гай castañazo /77лбпас
castañeda f, castañedo m діал. див. castañal
caetañera /1. продавчйня каштбнів; 2.діал. місцбвість, багбта на каштбни castañero m продавбць каштбнів castañeta П.див. castañuela 1; 2. клбцан- ня пбльцями; 3. бант (у зачісці тореро)', 4. діал. орніт. корольбк (птай) castañetada f, castañetazo m 1. клбцання кастаньбтами; 2. клбцання пбльцями;
3. тріск каштбна (у вогні)', 4. хрускіт суг- лббів
144
catar
castañete adj 1. dim. ¿fecastaco; 2. каштановий (про часник) castañeteado /77 ю^цання кастаньЯт castañetear vi A. клЯцати кастаньЯтами;
2. стукати (про зуби)', 3. скрипіти (про суглоби); 4. тріщЯти (про самця куріпки) castaceteo т 1. клЯцання кастаньЯтами;
2. клЯцання зубів
castaño 1. adj каштЯновий; коричневий;
2. тканин (деревоідврввина)\ ~ caballuno (de Indias) кінський (звичáйний) каштЯн; 2. кaштáнoвий кблір; pasar de ~ o(b)scuro: eso pasa de ~ oscuro це аж занЯдто, це ні в Які ворбта не лізе castañuela / 1. кастаньЯта; 2. 6¿?r. сить (різновид)', 3. л/ал. черепки, що замінюють кастаньЯти; estar como unas ~s бути у весЯлому (хорбшому) нЯстрої caetañuelo adj 1. dim. ¿fe castaño; 2. гнідий (про масть коня)
castellana / 1. влЯсниця (господиня) зЯм- ку; 2. дружина влЯсника зЯмку; 3. строфЯ з чотирьбх восьмистбпних віршів; ~ de ого кастельЯно (старовинна золота монета)
castellanismo m лінгв. кастиліанізм; слб- во (вислів), що вживáєтьcя в Кастилії castellanizar vt 1. іспанізувбти (форму іноземного слова)', 2. кастилізувЯти, під- давЯти кастйльському вплйву castellano, -а 1. ^' кастильській, що стосується КастйлГі; paso - icnáHCbica xoflá (у коней)', a la -a loe. adv. по-кастй- льськи; 2. m, / кастйлець, жйтель, -ка КастйлГі; 3. Л.Ам. кастильська (іспЯнська) мова;4. кастельЯно (старовинна золота монета); 5. іст. списник; 6. влЯсник зЯмку;
7. каштелЯн, доглЯдЯч зЯмку castellar m бот. звіробій (різновид) casticidad / 1. чистокрбвність, порбдис- тість; 2. чистотЯ ГпрЯвильність) мбви casticismo m пуризм (узвичаях, правилах поведінки і чистоті мови) casticista com. пурйст (умові) castidad feтйчна чистотЯ, непорбчність, невйнність, цнотлйвість; - conyugal подружня вірність castigación їдив. castigo castigador 1. ^карЯючий; карЯльний; 2. m карЯтель; 3. серцеїд, завойбвник сердЯць castigamento, castigamiento m іст. див. castigo
castigar vtA. карЯти; 2. розправлятися (з ким-н.), провчЯти; 3. мочити, терзЯти, катувЯти; 4. виправляти (рукопис)', 5. ско- рбчувати (витратну, 6. полонйти (підкб- рювати) серцЯ; 7. іст. попереджЯти; наставляти; робйти настанбви; 8. усмиряти (коня)\ 9. Л. Ам. натягувати (мотузок,
10. псувЯти, знйщувати (посіви — про погоду)', ~se виправлятися castigo /771. покарЯння; кЯра; ~ ejemplar взірцЯве покарЯння; levantar el ~ скасувЯ- ти покарЯння; llevarse (recibir) un ~ по- нЯсти покарЯння; 2. покарЯння, мука, бідЯ, лихо; es de ~ це спрЯвжня кЯра, прбсто бідЯ; 3. вйправлення, прЯвка (ірукописУ)\
4. іст. настанбва, догЯна, заувЯження castilla їдіал. вбвняна тканйна з дбвгим вбрсом
Castilla: ancha (es) ~ сміливіше!, булЯ не булЯІ; пий, гулЯй!
castillado adj геральд. із зЯмками на пблі castillejo /771. dim. ¿fe castillo; 2. ходункй;
3. підмбстки (для підняття вантажів)',
4. «зЯмок» (дитяча гра) castillero adj, m іст. див. castellano castillete /77 1. риштувЯння, підмбстки;
2. щбгла (лінії електропередач)', 3. гірн. надшЯхтний копЯр
castillo /771. (укріплений) зЯмок; фортЯця;
2. іст. військ. (дерев’Яна) бЯшта (на сло¬
ні); 3. мЯточник (у вуликУ)\ 4. місткість вбза; 5. геральд. бЯшта (фігура)', 6. мор. бак; півбЯк; 7.діал. стіс (дров); hacer (forjar, formar, construir) ~s en el aire буду- вЯти повітряні зЯмки; hacer (levantar) ~s ♦de naipes будувЯти карткбві будйночки; ~ apercebido no es sorprendido бережЯ- ного Бог бережЯ
castizar vt\. очищЯти, ушляхЯтнювати;
2. діал. схрЯщувати (тварин) castizo 1. adj порбдистий, чистокрбвний;
2. коріннйй; чйстий, прЯвильний (про мову)', 3. спрЯвжній, істинний; un torero ~ спрЯвжній торЯро; 4. плодовйтий (про самця)', 5. Л. Ам. див. cuarterón 1; 6. m спрйтний хлбпець; пустун; жартівнйк casto adj А. цнотлйвий, чйстий, безневйн- ний; 2. чйстий, спрЯвжній; 3. іст. чйстий, прЯвильний (про мовУ)
castor /771. бобЯр; 2. бобЯр, хутро бобрЯ; ~ de Mendoza Л. Ам. хутро під бобЯр;
3. кастбр (сорт сукна)', 4. повсть з бобрб- вої шЯрсті; 5. рицйнова олія; рицйна г castora їдіал. капеліЬх з висбкою тулією castorcillo /77 бббрик (сорт сукна) castoreño 1. adj. sombrero ~ кастбровий капелкзх; 2. m кастбровий капелюх castóreo /77 фарм. боброва струмйнЯ castóridos трізоол. бобрбві castorina /кастбр (сорт сукна)
castra /1. кастрЯція, каструвЯння, вихолб- щування, холостіння; 2. час (порЯ) кастрації; 3. обрізЯння, підрізЯння (гілої)', 4. ви- різЯння, розпечЯтування (стільників) castración /1. кастрЯція, каструвЯння, ви- холбщування, холостіння; 2. див. castra 4 castradera /ніж для розпечЯтування стільників
castrado 1. adj кастрбваний, вйчищений;
2. /77 кастрЯт, скопЯць castrador m холостйльник caetradura їдив. castración castrametación f військ. тЯбірне розташу- вЯння, тЯбір; забезпЯчення військ укриттями
castrar vtA. див. capar 1; 2. підсушувати (виразки)', 3. підстригЯти, підрізЯти (дерева); 4. вирізЯти, розпечЯтувати (стільники)', 5. проріджувати (сходи кукурудзи)',
6. ослабляти; забирЯти сйли; ~se очищЯ- тися (про виразки)
castrazón /1. вирізЯння, розпечЯтування (стільників)', 2. час (порЯ) вирізЯння, розпечЯтування (стільників) castrense ¿¿У'військбвий; тЯбірний castrón /771. кастрбваний козбл; 2. діал. кабЯн
castuzo adj діал. А. див. castado; 2. нерозсудливий, нерозвЯжливий, відчайдушний casual adj 1. випадкбвий (юр.)\ 2. лінгв. відмінковий; desinencias ~es відмінкові закінчення
casualidad /1. випадкбвість; por ~, de - Л.
Ам. іос. adv. випадкбво; 2. вйпадок, подія casualizar vi діал. випадкбво відбувЯтися, траплятися
casualmente adv А. випадкбво; 2. якрЯз (навпакй); сЯме casuar m див. casuario casuárida зоол. 1. adj казуЯровий; 2. /ка- зуЯр; 3. рі казуЯри
casuario m зоол. казуЯр; ~ de Nueva Holanda Яму, австралійський стрЯус casuista 1. adj див. casuístico; 2. com. казуїст, -ка
casuística /казуїстика casuístico adj що ¿77Г7сується казуїстики casulla /рйза (вбрання священика) casullero /77 мЯйстер (кравЯць) з шиття риз
cata f 1. прбба; дегустЯція; 2. порція (для проби)', зразбк (для дослідження)', 3. Л.
Ам. розвідувальне буріння; 4. діал. захб- вана річ; 5. діал. заощЯдження; прихбва- не добро; 6. діал. кбвдра; покривЯло; dar - спостерігЯти, розглядЯти; 6. шукЯти, здобувЯти; darse - (de) помітити cata2 /1. Л. Ам. добувЯння; 2. Л. Ам. папуга;
3. Л. Ам. див. cotorra; 4. діал. див. catey catabejas m орніт. велйка синйця catabolismo m біол., мед. катаболізм catabre тдіал. 1. гарбузбва посудина (для насіння); 2. див. cataure catabro тдіал. див. catabre 1 catabrón т діал. велйка корзйна для білйзни
catábulo /77 стійло, хлів catacaldos com. 1. верхоглЯд; 2. людйна, що пхЯє нбса не у своіЬ спрЯву (занЯдто цікЯвий)
cataclismo т катаклізм, катастрбфа catacresis f лінгв. катахрЯза catacumbas /д/катакбмби catador т 1. дегустЯтор; 2. знавЯць, тонкйй цінйтель
catádromo т натягнутий канЯт (у цирк}) catadura /1. прбба, дегустЯція; 2. вйгляд, вйраз облйччя, фізіонбмія; mala (fea) ~ непривЯблива збвнішність, огйдна фізіонбмія
catafalco т катафЯлк cataforesis / біохім., мед. катафорЯз, електрофорЯз
catalán, -а 1. ас/каталбнський, каталЯнсь- кий; 2. т, / латалбнець, -ка; 3. ткаталЯн- ська мбва; 4. діал. каталЯн, сукбнний капелюх
catalanismo т 1. рух за автонбмію Ката- лбнії; 2. каталанізм, слбво (вйслів), запозичений з каталЯнської мбви catalanista 1. adj що стосується руху за автонбмію Каталбнії; 2. сот. прибічник, -ця автонбмії Каталбнії; 3. каталоніст, -ка; фахівЯць з каталЯнської мбви (з каталЯнської істбрії, літератури) catalejo /77 підзбрна трубЯ; бінбкль catalina adj Янкерний (про коліщатко годинника)
catalíquidos m піпЯтка catálisis íxím. катЯліз catalítico adjxiM. каталітйчний catalizador тхім. каталізЯтор; ~ negativo негатйвний каталізЯтор catalnica їдив. cotorra catalogación /каталогізЯція catalogar v/каталогізувЯти catálogo т каталбг
catalufa /1. вбвняний плюш; 2. іст. тафтЯ catamarán, catamarón m див. catimarón catán /77 кривЯ шЯбля, ятагЯн catana /1. див. catán; 2. Л. Ам. шЯбля;
3. діал. корбткий мачЯте; 4. діал. важкЯ річ; 5. діал. зелЯний (голубйй) папуга catanga /1. Л. Ам. жук; 2. Л. Ам. жук-гнойо- вйк; скарабЯй; 3. діал. вЯрша; 4. діал. візбк (для фруктів); 5. діал. таратЯйка;
6. діал. див. catana З catango тдіал. див. catanga 5 catapasmo т сухі парфуми (для волосся, білизни)
cataplasma 1. /припЯрка; гірчйчник; 2. сот. руїна (про хворого)', 3. причЯпа cataplum interj(вживаєтьсядля позначення різкого звуку, викликаного ударом, пострілом) бум!, бах!, бац! catapulta /катапульта catapultar vt катапультувЯти catar vtA. прббувати; дегустувЯти; 2. ди- вйтися; оглядЯти, роздивлятися; 3. див. castrar 4; 4. спостерігЯти; 5. дивйтися, ви- хбдити; 6. обдумувати, звЯжувати; 7. довідуватися; 8. іст. шукЯти, здобувЯти;
9. іст. зберігЯти, мЯти; 10. іст. лікувЯти (хворого)
145
catara
catara ffíian. катера (сік гіркоїюкй) cataraña /руде чЄпля, чепура catarata f 1. во^доспЄд, катарект; 2. ката- páicra, помутніння криштблика бка; extraer la - видалити катарбкгу; tener ~s бути не в курсі (у невіданні); бути засліпле- I ним пристрастю
catarinas тріЛ. Ам. шпбри (у вершника) catarral adj мед. катарбльний catarrear vi діал. набридбти, заважбти catarriento adi див. catarroso catarro m катар; нбжить; застуда; ~ epidémico грип; ~ sofocante капілярний бронхіт
catarroso adj що лЯгко застуджується; що nácTO страждбє на нЄжить catarsis f 1. літ., філос. катбрсис; 2. мед. очищення шлунку catártico adj мед. проноснйй catasalsas com. див. catacaldos catasta ficr. кінь (знаряддя тортур) catástasis /кульмінбція дії, кульмінаційний мом0нт драматйчного твбру catastral ж#кадбстровий catastro m 1. кадбстр; поземельна кнйга;
2. іст. земельний подЄток catástrofe f А. катастрбфа, крах, нещбс- ний випадок; 2. літ. драматйчне закінчення, катастрбфа
catastrófico adj катастрофічний, тяжкйй catastrofismo m геол. катастрофізм, теб- рія катастрбф
catatán тдіал. див. castigo 1 catatar \гіЛ. Ам. зачарбвувати, чарувбти cataty ад/нікчбмний, ганебний, дурнйй catatonía fMefl. кататбнія cataure /77, catauro тдіал. корзйна з Ягу а cataviento т мор. фліЬгер catavino т 1. дегустаційний кблих (склЯн- ка); 2. діал. щуп, пробовідбирбч для винб catavinos /771. дегустбтор вин; 2. випивбка cate т лЯпас; dar ~ провал йти на іспиті cateada fдiaл. пбгляд; echar una ~ кинути пбгляд
cateador т Л. Ам. 1. розвідник, геологорозвідник; 2. геологічний молотбк catear vtA.див. catar8; 2. провблювати на іспитах; 3. Л. Ам. гірн. шурфувбти, розвідувати ґрунт; 4. Л. Ам. вриватися (до бу- динкії, 5. Л. Ам. провбдити ббшук (в будинку)
catecismo т катехізис catecúmeno т 1. людина, що вивчЄє оснбви християнської віри; 2. катехумен, новонавбрнений
cátedra f 1. кбфедра (підвищення); 2. ау- дитбрія; 3. посбда викладачб; nocápa професора, професура; 4. дисципліна, предмет викладення; 5. пЄлський (єпископський) сан; 6. резиденція (місто) пре- лбта; - del Espíritu Santo церкбвна кЄ- федра; амвбн; ~ de San Pedro пбпський престбл; пбпський сан; poder poner - бути знавцем (фахівцем) в будь-якій cnpáei, собЄку з’їсти (на чому-н.); poner - гово- рйти пишномбвно (повчЄльним тбном) catedral 1. а^'кафедрбльний; 2. /"(кафед- рбльний)соббр, церква catedralicio ад/кафедрбльний catedrática f 1. викладбчка; професор;
2. професорка
catedrático /771. викладбч; професор; 2. Л. Ам. знавець перегбнів; 3. Л. Ам. всєзнЄйко categoría f 1. філос. категбрія; 2. категб- рія; розрЯд; клас; ~ social соціальна категбрія (група); ~ gramatical граматйчна категбрія; de ~ можновлЄдний (про людині висбкий, важлйвий (про посаду вйщої категбрії, вйщого розрЯду; великий, неабйякий, чимЄлий categórico adj категорйчний, рішучий, безумбвний
categorismo т філос. система категбрій catenaria 1. adj мат. ланцюгбва (про лінію); ecuaciyn de la curva ~ рівнЯння ланцюгбвої лінії; 2. fMar. ланцюгбва лінія;
3. ел. контбктна лінія catenoide f мат. катенбїд catenular adjу фбрмі ланцюгб catcquesis f А. див. catecismo; 2. див. catequismo 1
catequismo m А. наставляння у вірі; кате- хізисна бесіда; 2. іст. див. catecismo catequista 1. adj див. catequístico 1; 2. com. викпадЄч катехізису; 2. католицький проповідник, місіонер
catequístico adj 1. катехізисний; 2. написаний у фбрмі катехізису (у фбрмі питбнь і відповідей)
catequizar vtA. наставляти в католйцькій вірі; 2. вмовлЯти, перекбнувати caterva f нЄтовп, xMápa; сйла-силбнна, безліч
catete тдіал. 1. диЯвол, біс; 2. кбша (на свинячому бульйоні); saber másque ~ бути премудрим catéter т катетер; зонд cateterismo /77, cateterización ímba. кате- теризбція
cateterizar гімед. ввбдити катетер, зонду- в0ти
cateto1 /77 мат. кЄтєт
cateto2 /771. селюк; 2. простбк, бевзь, йблоп catey тдіал. 1. папуга (різновид); 2. бот. пбльма (різновид); pedir ~ просйти пощб- ди
catgut /77 мед. кетгут
catibía f діал. 1. подрібнений кбрінь юки;
2. вйсівки (борошна з юки); comer - бути довірливим (легковірним) catibo тдіал. 1. зоол. мурена (різновид);
2. сільськйй жйтель catimarón т катамарбн catimbado, catimbao т діал. 1. мбска (у релігійній процесі/}; 2. страхбвище, опудало, блбзень; 3. діал. блбзень, клбун;
4. діал. товстун, коротун
catín /77 піч для отрймання червбної міді catinga fA. Ю. Л. Ам. смбрід (від деяких тварин і рослий); 2. Л. Ам. зЄпах (у неохайних людей); 3. Л. Ам. леп; 4. діал. сухопутний щур (у моряків — прізвисько солдатів)
catingo adj діал. ошбтний, чепурнйй, франтувбтий
catingoso adj\ catingudo adjЛ. Ам. смердючий
catino /771. археол. чбша, мйска, блюдо;
2. іст. плавйльний тйгель catión m фіз., хім. катібн catira ffíian. бот. гіркб іЬка (різновид) catire adj, catiro adj\ catirrucio adj діал. рудйй, рудоволбсий
catite /771. цукрбва головб; 2. капелюх з висбкою тулією; 3. несйльний удбр, ляпанець; 4. Л. Ам. шовкбва тканйна (сорт); dar ~ бйти, лупцювбти; принйжувати. catitear 1. vt Л. Ам. заплутувати повітряного змія; 2. ^тЛ. Ам. трястйся (про голову у людей похилого вікУ); andar (estar) catiteando Л. Ам. ходйти з порбжніми кишенями; потребувати грбшей cativo 1. adj іст. див. cautivo 1; 2. іст. хвбрий, нещбсний; 3. m іст. див. cautivo 2 catizumba fдiaл. безліч, велйка кількість catocatártico A. adj проноснйй (про ліки);
2. /77 проносне (ліки) catoche /77 Л. Ам. погбний нбстрій catódico adj фіз. катбдний; rayos - s катбдні прбмені cátodo /77 фіз. катбд catodonte m див. cachalote católicamente adv по-католйцькому, в католйцькому дусі
catolicidad /"католицтво, католйцький світ, катблики
catolicismo m 1. католицтво; 2. католицизм
católico 1. adj А. церк. всесвітній, вселенський; 2. спрбвжній, істинний (про віру);
3. католйцький (про віру титул іспанських королів); 4. здорбвии; no estar muy ~ бути не збвсім здорбвим, логбно почувб- тися; 5. /77 катблик
catolicyn /77 святЄнник catolizar 1. і//навертбти в католицьку віру;
2. vi прикидбтися катбликом (віруючим); ~se навертбтися у католйцьку віру, ставати катбликом
catón1 /77 вимбгливий цензор; людйна
книжка для читбння catonizar vi вимбгливо судйти (прощо-н.) catorce 1. адУ/7Ш7чотирнбдцять; 2. чотир- нбдцятий; 3. /77 цйфра чотирнбдцять;
4. чотирнбдцяте числб
catorcena f чотирнбдцять однорідних предметів (штук)
catorceno adjnumA. чотирнбдцятий; 2. чотирнадцятирічний
catorrazo тЛ. Ам. удбр; лЯпас; стусбн catorro1 /77 зіткнення, удбр catorro2 тдіал. див. cuarto 3,4 catortosis /прямодушність, прямотб catorzavo 1. adj num чотирнбдцятий (про частину, часткуk); 2. m чотирнЄдцята час- тйна (чбстка) catotérico adj проноснйй catracho тдіал. гондурбсець catre /771. односпбльне ліжко; ~ de tijera (de viento) похідне (складене) ліжко; роз- кладбчка; 2. ліжко; le gusta mucho el ~ він дуже любить спбти; 3. Л. Ам. пліт catrecillo /77 складений стілЄць catrera /77. Ам. див. catre 1,2 catricofre /77 складене ліжко catrín тдіал. мбдник, чепурун, франт catrina /777катрйна (міра рідини = 1л) catrinear vi діал. ошЄтно одягЄтися (про жінку)
catrinería fЛ. Ам. франтівствб catrintre діал. 1. ад/прісний, позббвлений смаку (про сир); 2. /7?сирий, приготований зі знятого молокЄ; 3. обідранець, обірванець
catrintro adj, тдіал. див. catrintre 1, З catrivoliado adj діал. досвідчений catuán 1. adj діал. лєдЄчий, недбайлйвий; 2. /77 ледбщо, ледар
catuche тії. Ам. анбна, черимбйя (плід) catufo тдіал. див. cañuto cauca тдіал. 1. кормове травб; 2. бісквіт caúca fflian. див. cauca 2 cáucamo т гумілбк
caucarse діал. 1. бути хвороблйвим, чбс- то хворіти (про літню людину); 2. вилбзи- ти, лізти, випадети (про волосся, шерсть, пір'я); 3. гіркнути, прокисЄти, псуватися (про їжУ)
caucáseo, caucasiano, caucásico adj
кавкбзький
cauce /771. русло, лбже (річки); 2. канбва, протбка
caucel тдіал. зоол. дйка кішка caución fA. обережність, обЄчність; 2. юр. засвідчення, порука, гарентія; поручницт- во; ~ de conducta порука; ~ de indemnidad застЄва; ~ solidaria кругове порска caucionar vt юр. 1. ручбтися, давбти га- рбнтію; брбти на поруки; 2. попереджбти, запобігбти
caucionero /77 іст. поручйтель cauchal т каучукові зЄрості (уджунгляУ) cauchar vi, \гідіал. збирЄти каучук cauchau т діал. бот. мйрта, мирт (плід різновид)
твердих прбвил catón2 /77 початкбва
146
cazaclavos
cauchera / 1. каучуконіс, каучуконбсна рослина; 2. діал. poráTKa (дитяча) cauchero 1. ^'каучуковий; industria ~а каучукове виробництво; 2. каучуконбсний;
3. m каучуківник; 36npá4 каучуку; 4. торговець каучуком
caucho1 m 1. каучук; - endurecido твердий (рожбвий) каучук, ебоніт; - sintético синтетичний каучук; - vulcanizado вул- канізбванний каучук; 2. діал. непромокб- льний плащ; 3. Л. Ам. автомобільна шина; 4. Л Ам. калбша caucho2 m діал. див. canapé 1 cauchuco m див. caucho1 cauda /1. шлейф (у вбранні священика)', 2. хвіст ком0ти
caudado ac/j 1. хвостбтий; 2. геральд. з хвостбм, з витягнутим прбменем {про фігуру на щиті)
caudal11. adj див. caudaloso 1; 2.: águila
- ббркут; 3. анат. каудбльний; 4. іст. головний, основний; 5. m майнб, CTáTOK; грбші; 6. водонбсність, об’бм водй (річки, каналі 7. noeára; 8. див. copia 1; 5. ба- ráTCTBO, скарб; 9. іст. капітбл; echar ~ en una cosa витратити цілий статок (на що- н.)\ hacer ~ de uno, una cosa рахуватися з ким-чим-н., поважбти; redondear el (su) ~ округлити (збільшувати) KaniTán caudal2 ас/хвостбтии
caudaloso adj 1. багатовбдний (про річку, озеро)\ 2. багатий, заможний caudatrémula íophít. біла трясогузка caudiforme m бот. хвостоподібний caudillaje m 1. влбда вaтaжкá (касйка);
2. Л. Ам. див. caciquismo; 3. Л. Ам. режйм особйстої влбди; 4. Л. Ам. ватажки; 5. Л. Ам. тиранія, деспотйзм; 6. Л. Ам. час вла- дарювбння ватажкб (касйка) caudillismo m див. caudillaje 1 caudillo m 1. кoмáндyючий брмією; голов- нoкoмáндyючий; 2. каудйльйо, ватажбк;
3. Л. Ам. касйк, кацйк; 4. Л. Ам. ráy40 caula їдіал, 1. хйтрість, лукбвство; обмбн; 2. гадбння, прорікбння
caulícola їбот., зоол. стебловйй caulífero adj стебловйй, із стеблбм caulista m діал. див. cablista caulocárpeo я^'стеблеплідний cauri m 3oon.t каурі (молюск) cauro /77 північно-збхідний вітер causa1 / 1. причина; niACTáea; 2. мотив, прйвід; 3. cnpáea; - de la paz cnpáea мй- py; 4. юр. (судовий) процбс, (cyfloeá) cnpáea; — civil цивільна cnpáea, цивільний процбс; - criminal кримінбльний про- цбс; - política політйчний процбс; vista de la - суд, судовий процбс; acriminar la
- обтяжувати, збільшувати провйну; arrastrar la - 3annTáTH cnpáey; conocer de una ~ вестй cnpáey; dar la ~ por conclusa закінчйти рбзгляд спрбви; verse la ~ слухатися (про справії', відбутися (про судовий процес)\ ~ eficiente філос. пер- шопричйна; ~ pública суспільне 6náro; а ~ de І ос. prep. внбслідок чого-н.; чбрез що-н.; formar (hacer) ~ común con uno вестй cnpáey спільно з ким-н.; hacer la ~ de otro сприбти кому-н. (у чому-н.) causa їдіал. 1. nencá закуска; пблудень; 2. кул. картопляне niopé з canáTOM, сй- ром.маслйнами
causador 1. adj що обумбвлює, що зав- даб; 2. /77 призвідник, винувбтець causación f філос. причйнно-наслідкбві зв’язкй; причйнність
causal 1. adjлінгв. причйнний (про союз)', 2. /причйна, прйвід
causalidad fфілос. причйнність, Kay3ánbHicTb causar vt\. заподіювати, викликати; бути причйною, cTaeáTH прйводом; 2. діал. порушувати cnpáBy (процбс)
causativo adj 1. причйнний (лінгв)', relación ~а причйнний зв’язок; 2. лінгв. кауза- тйвний
causear ріал. 1. vi закусувати; полуднувати; 2. їсти солодощі (невчасно)', 3. їсти;
4. itf nénco долбти (осйлювати) causeo /77 діал. nencá закуска causídica їдив. crucero 5 causídico 1. adj юр. процесубльний; 2. m адвокбт causis /опік
causista тдив. casuista 2 causón /77 сйльна нетривбла лихомбнка causticación /1. роз'їдбння; 2. див. cauterización
causticar vt додавбти їдкі властйвості (чому-н.)
causticidad /1. їдкість, здбтність роз’їсти; 2. їдкість, уїдливість cáustico 1. adjA/іцкт, роз’їдбючий, каус- тйчний; 2. їдкйй, уїдливий; 3. припікб- льний (про лікй)\ 4. /77 к0устик, каустйчна сбда; 5. припікбльний 3áci6; 6. витяжнйй nnácTnp
cautamente а<Л/обер6жно, оббчно cautela /1. обербжність, обйчність; 2. хйтрість, лукбвство; соп - обербжно; хйтро, лукбво
cautelar у/попереджбти, застерігбти; ~se остерігбтися, стерегтйся cauteloso ас^обербжний, оббчний cauterio /771. див. cauterización; 2. про- філактйчний 3ác¡6; 3. припікбльний 3áci6; - actual каутер; металбвий наконбчник (для припікання) cauterización /припікбння cauterizador 1. adj припікбльний; 2. т припікбльний 3áci6
cauterizar иМ. припікбти (ранії', 2. рішуче викорінювати, випблювати розпбченим залізом; 3. вичйтувати; дорікбти cautil тдіал., cautín /77пайльник cautivador adj\. що 6epé в полбн; 2. при- вббливий, чарівлйвий; чарівнйй cautivar 1. брбти в полбн; 2. заполбню- вати, чарувбти; 3. заволодівбти; підкбрю- вати; ~ la atención del auditorio заволодіти увбгою аудитбрії; 4. vi потрбпити в полбн
cautiverio /77, cautividad /полбн cautivo 1. adj полонбний, військовополо- нбний; 2. іст. хвбрий, нещбсний; 3. т по- лонбний
cauto я^'обербжний, оббчний cava1 /1. копбння, викбпування (ямйу, 2. скб- пування; спушування
cava2 /1. рів, йма; 2. підвбл, вйнний льох;
3. підвбл (у банкії', 4. оглядбва йма (у гаражі)
cavacote т (межовб) землянб купа
cavache тдив. cavadura
cavada ficr. йма
cavadera /діал. мотйка
cavadizo adj\. пухкий, легкйй (про грунт)',
2. сипкйй (про nicotf) cavado adj іст. див. cóncavo 1 cavador m іст. 1. землекбп; 2. могйльник cavadura /риттй; спушування; копбння cavalillo /77 межовб канбвка
cavar 1. vt рйти, копбти (ямії\ 2. скбпу- вати; перекбпувати; спушувати; 3. обкб- пувати, підгортбти; 4. vi проникбти, за- глйблюватися; 5. вникбти, вдумуватися cavatina fMy3. каватйна cavazón fflne. cava1
caverna /1. nenépa; 2. сл. будйнок, житло;
3. мед. кавбрна, порожнйна cavernario adjпечбрний
cavernícola 1. adj печбрний, що живб в печбрі; 2. ретрогрбдний, реакційний; від- стблий; 3. /77 печбрний жйтель; 4. ретро- грбд, реакціонбр
cavernidad, cavernosidad /1. (рі) печбра;
2. іст. глибинб
cavernoso adj\. печбрний; схбжий на nené- ру; 2. глухйй (про голос, кашель)', 3. геол. печбристий; 4. мед. печбристий; кавернбз- ний, порожнйнний caveto /77 архіт. вйкружка caví тдіал. 1. кислйця (різновид з їстівними бульбами)', 2. корінь (бульби) кислйці cavia1 /лунка (навколодерева) cavia2 m морськб свйнка cavial,caviar m ікрб
cavicornio зоол. 1. adj порожнисторбгий;
2. /77 рі порожнисторогі cavidad /1. виїмка, заглйблення; порожнйна (анат.)\ 2. мет. рбковина cavilación /1. рбздум; міркувбння; 2. див. cavilosería
cavilar vi (en, sobre) роздумувати, сушйти (собі) гблову (над чим-н.) cavilosear vi діал. 1. див. cavilar; 2. мріяти, поринбти у мрії; 3. лихослбвити, розпуски плітки
cavilosería їдіал., cavilosidad /недовірливість
caviloso adj 1. недовірливий; 2. діал. що розпускбє пліткй; 3. діал. див. camorrista cavío тдіал. див. cava1 cavitación /1. тех. кавітбція; 2. мед. утвб- рення кавбрни; 3. див. caverna З cay /77 Л. Ам. зоол. капуцйн (мавпа) cayabo тдіал. див. cayajabo cayada їдив. cayado cayadilla /шурнйк; кочергб cayado т пблиця, ціпбк; ~ de la aorta дугб аорти
cayajabo тдіал. бот. 1. канавблія (різновид)', 2. жбвтий мбте cayana //7. Ам. див. callana cayanco тдіал. припйрка (з трав) cayapa їдіал. 1. нбймити, що працюють за “стіл"; 2. купка змбвників cayapas /рі каййпи (індіанці в Еквадорі) cayapear vi діал. змовлятися (для побиття кого-н.)
caycobé /77 Л. Ам. див. caicobé cayeput, cayeputi m бот. каєпутове (кая- путове, каюп^тове) дбрево cayerío тдіал. гр^па невелйких островів cayetana їдіал. клізма cayo /77 Л. Ам. острівбць, вкрйтий мбнгро- вими збростями
cayote /77.1. бот. чайбта, чайбт, мексикбн- ський огірбк; 2. див. coyote; cidra ~ гарбуз великоплідний (плід) cayuca ^ їдіал. див. cabeza 1 cayuco1 /77 каюка (індіанський човен) cayuco2 діал. 1. adj гопоь&тт, великоголовий; 2. неотбсаний, грубий; 3. m голо- вбта людйна, головбнь caz /771. відвіднйй (зрбшувальний) канбл;
2. б’єф
caza /1. полювбння; ~ de altanema полю- вбння з лбвчими птахбми; - mayor (menor) полювбння на велйкого (дрібнбго) звіра; 2. дичинб; м’ясо дичинй; 3. (aviyn de ~) винйщувач; alborotar (espantar, levantar) Па) ~ зіпсувбти спрбву перед- чбсним розголосом; сполбхати здббич; andar а ~ добивбтися, домагбтися; andar (ir) а - de gangas гнбтися за вйгодою; іст. ганйтися за сйнім птбхом; dar - переслідувати дичину (звіра); прбгнути зрозуміти знбчення (чого-н.)', dar - a un secreto прбгнути розкрйти секрбт; добивбти- ся (посади)', мор. переслідувати, гнатися; seguir la - розшукувати, йти по сліду; еі que sigue la ése la mata терпіння і труд все перетруть
cazabe m Л. Ам. кбржик (з борошна ма- ніокії
cazaclavos m цвяходбр
147
cazadero
cazadero /нмислйвськийюаповщник cazador 1. adi мисливський; 2. m мисливець; ~ de alforja мисливець, що ставить сильця; ~ fortuito браконьєр; 3. військ. єгер, стрілець; 4. морський мисливець (корабель) cazadora1 /куртка cazadora2 ЇАм. див. camioneta cazamoscas т 1. бот. кендир (різновид)]
2. мухоловка (ягах)
cazar vt 1. полювати, ловити; упіймати (звіра)] 2. отримувати; 3. виманювати, ви- вуджувати; 4. приваблювати, причаровувати; 5. ловити, викривати (кого-н. в чому-н.)] 6. швидко зрозуміти, зловити, схопити; 7. підтягувати шкоти (у вітрила)]
8. переслідувати корабель cazurro 1. афжритний, замкнутий; собі на умі; 2. грубий, неввічливий; 3. m тихоня, смиренник
cazuz /я бот. звичайний плющ cazuzo adj Ч. голодний, голодуючий cazarrica /Ля. годівниця (для птиці) cazasubmarinos m морський мисливець cazata їдив. cacerra
cazatorpedero m мор. винищувач есмінців; мисливець за есмінцями cazcalear і//без толку метушитися, бігати туди-сюди
cazcarria /1. (рі) бруд на подолі сукні (на взутті); 2. Р. Пл. овечий (коров’ячий) гній cazcarriento adj брудний (про поділ, про взуття)
cazcorvo adj 1. кривоногий (про коня)]
2. Вен., Кол. кривоногий (про людину cazo /77 1. черпак, ківш; розливальна ложка; 2. посудина для підігріву клею; 3. тильний (тупий) бік ножа; 4. лівша, шульга; ~ roncal некрасива жінка cazolada /ціла каструля (чого-н.) cazoleja /1. dim. de cazuela; 2. див. cazoleta 2
cazolero adj див. cominero cazoleta fi. dim. de cazuela; 2. поличка, панівка (замка кремневоїрушниці)] 3. ге- ральд. умбон (на щиті)] 4. гарда (на рукоятці шаблі)] 5. чашечка (курильноїлюльки)] 6. парфуми cazoletear vi див. cucharetear 2 cazoletero adj див. cominero cazón /77 іхт. колюча акула, катран (різновид)
cazonal m 1. снасть (сіть) для вилову колючих акул (катранів) і великих риб; 2. важка справа; meterse en un ~ взятися за важку справу cazonera їдив. cazonal1 cazonete m мор. костиль, костильок (на кінці каната)
cazudo adj з товстим тильним (тупим) боком (про ній?)
cazuela /1. каструля; латка (дрібна); 2. печеня (приготована в каструлі); 3. місце для жінок (в театрі); 4. гальорка, балкон;
5. див. cazolada
cazueleja /1. К-Р. противень; 2. М. див. candileja 2
cazuelero adj Куба див. cominero cazumbrar vt конопатити (винні бочки) cazumbre m 1. пакля (для конопачення винних бочок)] 2. сік (дерев, фруктів) cazumbrón m конопатник (винних бочоії) cazuñar 14 Ам. красти, викрадати cazur /77 див. cazuz
cazurrería, cazurría /скритність, замкнутість
се /се (назва букви с іспанського алфавіт)?)] ce por be (се) /ос. adv. з усіма подробицями, детально; le refirió ce por be (ce) cuanto habfa pasado він детально розповів йому все, що сталося; por ce o por be іос. adv. так чи інакше; так чи так
¡cel interj (вжив, для привертання до себе уваги) агов! cea їдив. еіа 1 ceática їдив. ciática ceático adi див. ciático ceba /1. відгодовування, відгодівля; нагул; 2. щедрий корм; 3. завантаження печі; 4. Сант. сіно; 5. Ам. див. cebo 3; 6. Куба нагульна худоба
cebada / бот. ячмінь; - perlada перлова крупа; ~ ramosa (hexagonal, de seis carreras) шестигранний ячмінь; dar - задати корму (коням, ослам, мулам)] al asno muerto, la - al rabo після бійки кулаками не махають; пропав кінь - вузду кинь cebadai m ячмінне поле cebadar вгодувати ячменем (тварин) cebadazo adj ячмінний; paja ~а ячмінна солома
cebadera1 /1. торба (для коня)] 2. скриня для зберігання ячменю; 3. кисет cebadera2 / 1. шпринтовий парус; 2. скіп (для завантаження печі) cebadero1 /771. продавець ячменю; 2. конюх (в корчмі); 3. вожак (в табуне мулів)
4. М. місце зберігання ячменю (в будин- каК)
cebadero /771. іст. сокольничий; 2. місце для годівлі худоби; 3. гірн. колошник cebadilla їбот. 1. роговик; 2. (~ del campo) ячмінь (різновид); 3. чемериця (плод)]
4. корінь білої чемериці; 5. сабадила cebado adj 1. товстий, вгодований; 2. Ам. озвірілий (про хижака, що спробував людського м’яса)] tigre - тигр-людоїд cebador 1. adj відгодівельний; 2. m порохівниця
cebadura /1. відгодовування, відгодівля; нагул (худоби)] 2. Арг. порція мате (на одну заварку/)
cebamiento тдив. cebadura 1 cebar 1. vt відгодовувати, нагулювати (худобу/)] 2. насаджувати наживку; класти приманку; 3. підтримувати (вогонь)] 4. заряджати (рушницю, акумулятор)] заправляти (сифон)] 5. начиняти порохом (ракету, петард,У)\ 6. заливати, наливати, вливати (пальне, олію)] 7. намагнічувати (стрілку компаса)] 8. відчувати, мати (пристрасть, надію): 9. Ам. подавати, наливати (каву, чай)] 10. Ам. заварювати (мате)] 11. i//(~se) закріпитися; увійти (про цвях, болт)] -se (en) поринати (у що-н.)] -se en é estudio цілком поринути в навчання; 2. (жорстоко) знущатися, глумитися (над ким-н.)] 3. К-Р., М. давати осічку cebellina 1. ^соболиний (про хутро)] 2. / (marta ~) соболь; 2. соболине хутро cebera їдив. ciberá cebica їдив. cibica cebiche /77 Перу рибна печеня cebídeos, cébidos m рі зоол. цебусові
. корм; прикорм; 2. наживка; приманка; 3. запал, капсуль; - eléctrico електричний запал; 4. порція шихти (для завантаження печі)] 5. див. cebadura; 5. пища (для чого-н.)] ~ dé-anzuelo у carne (de) buitrera суцільний обман; приманка для дурнів; - haya en el palomar, que palomas no faltaran було б болото, а чорти знайдуться
cebo2 /77 зоол. голуболиця мавпа cebolla /1. бот. цибуля; - albarrana (marítima) морська цибуля; - escalonia цибуля- шарлот, шарлот; 2. цибулина, голівка цибулі; 3. (олійний) резервуар світильника cebollada /1. страва з цибулі; 2. бот. глобулярія (різновид) cebollar /77 поле, засіяне цибулею cebollero 1. adj цибуляний; 2. m продавець цибулі
(мавпи)
СЄЬо1 /771
cebolleta /1. цибуля-батун, татарка; цибуля піщана; 2. молода цибуля; цибуля- сіянка
cebollino /77 1. розсада цибулі; насіння цибулі; 3. цибуля-різанець, цибуля-шніт; enviar (mandar) a escardar ~s послати до біса; escardar ~s займатися дрібницями cebollón1 /771. aum. ote cebolla; 2. цибуля (різновид)
cebollón2 /77 Р. Пл., Ч. холостяк cebolludo adj цибуляний cebón 1. ^'вгодований (про тваринУ)] 2. m відгодована тварина; 3. порося; 4. кнур ceborrincha їбот. дика цибуля ceboso adi Вен. влюбливий cebra f зоол. 1. зебра; 2. дика коза; іспанський тур
cebrado aq/смугастий (про тваринУ) cebratana їдив. cerbatana cebruno adj див. cervuno 2 cebú /77 зоол. 1. зебу; 2. чорний ревун (мавпа)
ceburro adj див. candeal 1 сеса1 /монетний двір Ceca2 / andar (ir) de - en Meca, andar (ir) de la - a la Meca бігати (метатися) туди- сюди; крутитися як білка в колесі cecal aaj що відноситься до сліпої кишки; apéndice - апендикс ceceamiento m див. ceceo ceceante adj шепелявий; pronunciación - шепелява вимова; вимова uz” замість “s” cecear 1. vi вимовляти “s” как “z”; 2. vt гукати (кого-н.) ceceo m вимова “s” как “z” ceceoso adj шепелявий, який вимовляє ^"замість “s”
cecesmil /77 Гонд. поле, засаджене ранньою кукурудзою cecial /77 в’ялена риба (мерлан/) cecjdia їбот. галли, цецидії cecina /копчене (в’ялене) м’ясо cecinado adj див. curado cecinar vt коптити (в’ялити) м’ясо cecografía / шрифт (письмб) сліпих; рельбфно-тбчковий шрифт cechero /77 мислйвець, érep (що вистежує дичину?)
cede їдив. cerda 1,2 ceda2 /сбда (назва літери z іспанського алфавітУ)
cedacería /1. цех з виготовлення решіт (сит); 2. лбвка (магазйн) з прбдажу решіт (сит)
cedacero /771. решітник (виробний)] 2. про- дав0ць решіт (сит) cedacillo /77 бот. сербдня трясунка cedazo 1. péiueTo; сйто; грбхот; 2. н0від ceder 1. vt поступбтися; віддавбти; - los libros відд0ти (передбти) кнйги; - el paso поступйтися дорбгою; - la corona посту- пйтися корбною; 2. иг1. (a, ante) постуná- тися; підкорятися, здавбтися; - al destino скоротися дблі; - a todo погбдитися (пітй) на все; - a la autoridad відступйти пбред авторйтетом; 2. (de, en) відступбтися, відмовлятися (від чего-н.)] ~ de sus pretensiones відмбвитися від своїх HáMipiB;
3. слббшати, спадбти, стихбти (про вітер, жар, грозу, біль)] 4. (із запереченням) поступбтися, бути гірше; 5. осл0бнути, провйснути (про троії] 6. не вйтримати; подбтися; лбпнути; обвалйтися; 7. осідб- ти, давбти осідбння; просідбти; 8. (en) закінчуватися, призвбдити (до чого-н.)] 9. Л. Ам. погбджуватися на що-н., дозволяти cedizo adj з душкбм (про м’ясо) cedoaria їбот. цитвбрний кбрінь cedras //7/саквй cedreleón тдив. cedróleo cedria /кбдрбва смолб cédride /кбдрбва шйшка
148
celular
cedrilla їдив. cedria cedrino adjкбдрбвий
cedrito m седрйто (напій з міцного вина і кедрово ї смоли)
cedro т кедр (деревина); ~ de España ко- збцький ялівбць; ~ de la India (del LHbano) гімалбйський (лівбнський) кедр; ~ de las Antillas червбне дбрево cedróleo, cedroleón m кбдрбва олія cedrón m бот. лимбнна верббна cédula ft. бркуш nanépy; 2. записка; 3. ка- талбжна, каталбгова KápTKa; 4. борговб зобов’язання; розпйска, що підлягбє збе- piráHHK); 5. повістка в суд; - ante diem по- відбмлення, запрбшення (на збори наступного дня)\ ~ de cambio іст. вбксель; ~ de comunión церк. свідбцтво про прича- щбння; - de identidad (de vecindad), ~ personal посвідчення осбби cedulón m 1. aum. de cédula; 2. оголб- шення; 3. іст. листівка; памфлбт cefalalgia /головнйй біль cefalea /сйльний головнйй біль cefálico adj 1. анат. головнйй; мозковйй;
2. від головнбго бблю {про ліки) cefalitis їмед. енцефаліт, запблення мбзку cefalópodo зоол. 1. яс/головоногий; 2. m д/цефалопбди/головонбгі (молюскй) cefalorraquídeo ас/спинномозковйй céfiro /771. збхідний вітер; 2. зефір, легкйй вітербць; 3. текст, зефір (тканина)] 4. діал. дефіцйт
cefrado adj діал. втбмлений, змйлений (після біг?)
cegado яс/замурбваний, заклбдений (про вікно, балкон) cegador a# сліпучий cegajo adj що не досЯг рбку (про ягня) cegajoso adj з очйма, що сльозЯться (про людин?)
cegama сот. діал. див. cegato 2 cegar 1- й/сліпнути; осліпнути; 2. і/ґсліпй- ти; засліплювати; 3. замуровувати, закла- дбти (вікно, двер/Y закупбрювати (трубу)] затикбти, закладати (діру, щілину); 4. за- вблювати, перегорбджувати, перекривб- ти (стежк?)] antes ciegues que tal veas щоб тобі попрйщало
cegarse 1. дратувбтися; se cegy de ira y
ньбго потемніло в 04áx від гніву; 2. за- смітйтися (про сЩ
cegarra, cegarrita 1. acjr підсліпувбтий, із слабкйм збром; 2. сот. людйна зі слаб- кйм збром; a cegarritas toe. adv. примружившись
cegatero т іст. рбздрібний торгбвець cegato 1. ас^короткозбрий; 2. /77коротко- збра людйна
cegatón adj/J. Ам. див. cegato 1 cegatoso adj див. cegajoso cegesimal adj. sistema ~ (CGS) систбма (одинйць) (СГС) ceguedad Ідив. ceguera ceguera f 1. cninoTá; 2. засліплення; nó- мйлка, омбна; 3. мед. офтальмія (що викликає сліпот?)] ~ azul (roja, verde, violácea) дальтонізм на сйній (червбний, зелб- ний, фіолбтовий) кблір; - diurna дбнна сліпотб; нічнйй зір; нікталопія ceiba /1. лапбте дбрево; 2. стрічкоподібна морськб вбдорость
ceibal /77 1. плантбція nanáTnx дербв;
2. плантбція еритрйн ceibo /77 бот. еритрйна (різновид) ceibón /77 діал. лапбте дбрево (різновид) ceja /1. бровб; arquear las ~s здивбвано вигинбти (піднімбти) брбви; fruncir las ~s насуплювати брбви; 2. вйступ; закрбїна; крбйка; 3. хмбри на вершйні горй; 4. вер- шйна горй; 5. муз. поріжок (верхній)]
6. діал. cejuela 3; 7. діал. стбжка (наузліссі)] 8. Л. Ам. ділянка лісу (відокремлена
дорогою)] hasta las ~s І ос. adv. вщерть, по вуха, по гбрло; dar a uno entre ~ у ~ сказбти прбвду в бчі; кйнути в облйччя (докір)] llevar entre - у ~, tener entre - у ~ вбйти собі в гблову; metérsele (ponérsele) a uno entre - у - засісти в голові (у мбзку); quemarse las ~s скніти над кнй- гами; tener a uno entre ~s (entre ~ у ~) неполюбляти (кого-н.)] дивйтися (поглядб- ти) кбсо (на кого-н.)
¡ceja!2 іпіеуЛ. Ам. (вживається для зупинки в'ючних тварин) тпру! cejadero, cejador /77ободбвий рбмінь шлеї cejar vi 1. відступбти, задкувбти (про коня)] 2. (вживається із запереченням) від- ступбтися, відмовлятися; no ~ en su propósito не ВІДМОВЛЯТИСЯ від свогб нбміру cejijunto adj 1. бровбстий; з густйми (зрб- слими) бровбми; 2. див. ceñoso cejilla ft. див. ceja 5; 2. див. cejuela З cejinegro ас/чорнобрбвий cejo1 /771. ранкбвий тумбн над річкою, урб- нішня імлб; 2. іст. див. сесо21; 3. діал. об- рйв. крутйй укіс
cejo2 /77 снопов'язальний шпагбт cejudo aú¡r бровбстий, з густйми 6poeáMH cejuela ft. dim. ofe ceja; 2. див. ceja.5; 3. ko- бйлка, підстбвка (гітарй) cela ficr. 1. див. celda; 2. див. cilla celada1 /1. шолбм із заборблом; 2. іст. кірасйр, лбтник (у шоломі із заборолом) celada2 /1. збсідка; 2. пбстка; caer en la ~ потрбпити в пбстку
celadamente adv іст. пбтай, крадькомб celador 1. ао/пйльний; 2. наглядбвий; 3. m наглЯдбч; 4. Л. Ам. клбсний наглЯдбч;
5. діал. поліцейський наглЯдач celaduría /1. посбда наглЯдачб; 2. нагля- дбцька (приміщений) celaje /771. (рі) легкі хмбри; 2. нббо, хмбри (на картині); 3. слуховб вікнб; кватйрка;
4. ознака, передвістя, прикмбта; 5. діал. прйвид, мбрево, тінь; 6. мор. хмари, хмбрність; como un ~ toe. adv. діал. в одну мить, зі швйдкістю блйскавки, як вітер celajería їдив. celaje 6 celambre їдив. celo 5 celar1 иМ. спостерігбти, стбжити, нагля- дбти; 2. ревнувбти, підбзрювати в невірності; 3. неухильно, рбвно дотрймуватися (законів)] 4. іст. поббюватися; підбзрювати
celar2 и/прихбвувати, затбювати; xoeáTn; ~se ховбтися
celar3 vt 1. гравіювбти, гравірувбти (друкарські форми)] 2. різати (по дереву, металу)] висікбти (з каменю) celastráce«o, celastríne*o бот. 1. adj бе- ресклбтовий; 2.: ~as /д/бересклбтові celastro /77 бот. деревогубець, целбструс (різновид)
celda ft. кблія; 2. окрбма кімнбта (угуртожитку)] 3. одинбчна кбмера (у в’язниці)] 4. див. celdilla 1; 5. іст. каюта (власника судна)] 6. іст. див. cámara celdilla /1. чарунка (в стільника*); 2. див. célula 1; 3. ніша (у стіні)] 4. гніздб (унасінній коробочці)
celebración /1. святкувбння; проведення (церемонії, зборів)] 2. звелйчування, вихваляння
celebrante /77 служйтель обідні celebrar vt1. хвалйти, вихвалЯти; 2. від- значбти, святкувбти, справлЯти (свята)]
3. провбдити (збори, сесію)] провбдити церембнію; ~ un convenio уклбсти угбду; ~ un estreno театр. дав0ти прем’бру;
4. (vi) служйти Mécy; 5. радіти (чому-н.), приймбти з рбдістю (що-н.)
célebre adj 1. знаменитий, відбмий; tristemente - сумнозвісний, горезвісний; 2. ве- сблий, дотбпний (про людину
celebridad f 1. популярність, вйзнбння; слбва; 2. святкувбння, торжествб; 3. зна- менйтість, світйло, зірка celedón 1. adjсвітло-зелбний; 2. m світло- зелбний кблір
celemí /77 іст., celemín m 1. селемін (міра сипких тіл = 4,625л)] 2. іст. селемін (міра площі=537л? в Кастилії, 494,1 лгв Чилі і в ПерУ)] 3. Л. Ам. ббзліч, велйка кількість; купа, сйла-силбнна celeminear vi діал. снувбти туди-сюди celeminero тдив. cebadero12 celentereados, celentéreos, celenterios трізоол. кишковопорожнйнні celera f(pt) див. celo 5 celerado adj іст. лиходійський, злочйнний célere яо/швидкйй celeridad /швйдкість celerífero aq/швидкий, швидкохідний (про транспорт)
celerígrado adj швидкйй, легконбгий (про тваринУ)] жвбвий (про коня) celerímetro /77 спідбметр, швидкостемір celerípedo adj швидкйй, легконбгий, швидконбгий (про ЛЮДИНУ) celerizo /77 ІСТ. ДИВ. СІІІЄГО 1 celesta їмуз. челбста celeste 1. adj неббсний; 2. неббсний, не- ббсно-блакйтний, блакйтний; 3. тблакйть celestial adj 1. неббсний, божбственний;
2. божбственний, дивовйжний, чудбвий;
3. дурнйй, нетямущий celestina /звідниця celestinesco adj звідницький
celia /цблія (пшеничне пиво в стародавній Іспанії)
celibato /771. целіб0т, безшлюбність (удухівництва)] 2. неодружений celibatón /77 старйй холостЯк célibe 1. adj неодружений; незаміжня;
2. сот. неодружений; незаміжня жінка célico adj\. див. celeste 1; 2. див. celestial 2 celícola /77 небожйтель celidonia, celidueca їбот. чистотіл celo /771. натхнбння; старбнність, завзЯт- тя; рбвність; 2. доброзйчливість; 3. благонаміреність; 4. тічка (у тварий)] 5. рі рбвнощі; dar ~s викликбти рбвнощі, примушувати ревнувбти; pediros ревнувбти, дорікбти за невірність; tener ~s ревну- вбти (кого-н. до кого-н.) celofán /77, celofana /целофбн celosamente adv рбвно, старбнно celosía /1. жалюзі; 2. жалюзійна огорбжа (грбти); 3. див. celotipia celoso adj 1. старбнний, рбрний; 2. ревнй- вий; 3. підозріливий; недовірливий; 4. мор. малостійкйй, нестійкйй; 5. Л. Ам. з легкйм списком (про вогнепальну зброю)] 6. Л. Ам. чутлйвий (про вагй) celotipia /рбвнощі
celsitud /1. вблич; велйчність; 2. іст. ве- лйчність (звертання)
celta 1. adj кбльтський; 2. m кельт; 3. кб- льтська мбва
celtibérico, celtiberio, celtibero, celtíbero
1. adj кельтіббрський, кельто-іббрський;
2. /77 кельтіббр céltico adj див. celta 1 celtio тхім. кельтій, гбфній celtista сот. кельтблог celtohispánico, celtohispano adj кбльто- іббрський, кбльто-іспбнський (про пам’ятники культурй)
célula /1. осербдок (політ.)] 2. біол. клітй- на; ~ huevo яйцб; 3. кбмера; 4. (гальванічний) елембнт; - fotoeléctrica фото- елембнт
celulado adj біол. клітйнний, що скла- дбється з клітйн
celular adj\. біол. клітйнний, що стосується клітйни; tejido - сполучна тканйна,
6 Іспансько-український словник
149
celulario
клітковий; 2. з одинбчйими «¿мерами (про в’язницю) celulario ас/пбристий celuloide /77 целулбїд celulosa /целюлбза, клітковинб; -nítrica нітроцелюлбза [celulósico ао/целюлбзний celuloso adj біол. целюлярний, клітинний І cellar adj. hierro - залізо 6pyc«OBé (смугове) cellenca /публічна жінка, повія cellenco ас/старбзний, безпорбдний cellisca /дощ зі снігом; мбкрий сніг cellisquear v impera, cellisquea йде мбк- рий сніг
cello1 /77ббід; обруч; кільцб cello2 /77 ВІОЛОНЧ0ЛЬ cémbalo т див. clavecín cementación їмет. цементЯція, цементу- вЯння, навуглецьбвування cementar vtrex. 1. цeмeнтyвáти; навугле- цьбвувати; 2. цементувбти, осбджувати (мідь)
cementerial adj кладовищенський, цвинтарний
cementerio /77 кладовище cemento /771. цембнт (анат., хім.)\ - armado залізобетбн; - (de) Pyrtland (Portl- and), - artificial портландцембнт; 2. цементаційний (цементувбльний) MaTepián (речовинЯ)
cementoso за{щем0нтний cemita ffl. Ам. 1. бброшно umanépHoro по- Mény; 2. хліб без дріжджів з бброшна шпалбрного noMény
cena /1. вечбря; 2. (- santa, última -) рел. та0мна вечбря
cenaaoscuras com. 1. відлюдник, відлюдько; 2. CKHápa, CKynáp cenáculo /771. рел. Tpáné3Ha (в якій відбувалася таємна вечеря); 2. гуртбк, товариство (літераторів, артистів) cenacho /771. корзина (для овочів, фруктів]); 2. діал. див. camastro cenada /77. Ам. вечбря cenadero /771. місце, npn3Há4eHe для ве- 4épi; 2. див. cenador 2 cenado adju\о повеч0ряв cenador /771. любитель сйтно повечбряти;
2. альтбнка
cenaduría / Л. Ам. каф0, закусочна (що працюють увечері)
cenagal, cenagar m 1. драговинб, трясо- BHHá; 2. бруднб калюжа; 3. cimaflHá (заплутана) cnpáea; meterse en un - ускочити в xanény
cenagoso adj 1. багнистий, мулистий;
2. брудний
cenamerienda m буфбт cenancle mil. Ам. кукурудзяний качбн cenar1 /77 іст. див. cena 1 cenar21. и/вечбряти; 2. і^вечбряти (чим- //.), їсти на вечбрю (що-н.); cena росо, соте más, duerme en alto ó vivirás снідб- нок з’їси сам, обід розділиш з другом, а вечбрю віддбй ворогу cenata fдіал. товарйська вечбря cenca f діал. грббінь, гребінбць (у птахів) cencapa / діал. конопляний недоуздок (для лами)
cenceño adj\. худйй; 2. прісний (про хліб);
3. іст. чйстий, без Д0МІШОК cencerra їдив. cencerro cencerrada /котячий концбрт cencerrear vi 1. дзвеніти (про дзвіночок у худоби); 2. брйнькати, трйнькати (на муз. інструменті); 3. скреготіти; скрипіти (про дверні петлі, КЛЯМКИ); ДЄрЄНЧ0ТИ, скреготіти, стукати (про частини машини) cencerreo /771. дзвін дзвінбчка (у худоби)] 2. брйнькання (на муз. інструменті) cencerrería /1. див. cencerreo 1, 2. різ- ноголбсся
cencerril adj що стосується дзвбника (у худобгі)
cencerrillas їрідіал. див. colleras cencerro /77 ДЗВ0НИК, ДЗВІН0ЧОК (у худоби); - zumbón дзвбник вожай стйда; a -s tapados іос. adv. із заглушеними дзвбника- ми (ухудоби); нйшком, пбтайки cencerrón /77дрібн0 виногрйдне грбно (що залишилося після зборУ) cencido adj незатбптаний, некбшений (про траву); нехбджений (про місцевість) cencío adj діал. родючий (про труні) cencha /попербчина (у меблів) cendal /771. сендйль (тонка шовкова або льняна тканина); 2. церк. єпитрахйль;
3. onaxáno (з пташиного пір’я); 4. діал. лахміття
cendolilla /qypéna
cendra, cendrada /Máca з кісткбвого пбпе- лу (для виготовлення пробірної чашки); ser (vivo como) una - бути живйм як ртуть
cendradilla f гірн. невелйка купеляційна піч
cendrado ао/чйстий, незаплямбваний cendrar і//очищ0ти, рафінувбти (метал) cenefa /1. облямівка; 2. фриз; бордібр ceneja їдіал. пбяс з ecnápTa (ковилй) ceneque /77 сл. булка cení /77 TOH«á латунь cenia /вoдoпiдiймáльнe кблесо cenicero /771. збльний йщик; зольник; 2. попільничка
Cenicienta /ПопеліЬшка (героїня казки) ceniciento adj порелястий (про колір) cénit /77 астр. зеніт cenital adj астр. зенітний ceniza /1. 3oná; пбпіл; -s volcánicas вулканічний пбпіл; 2. (рі) прах; 3. див. cernada 4; convertir en (hacer, reducir a) -s спалйти дотлй; перетворйти на попіл; descubrir la - ворушити CTapé; escribir en la - nncáTH на піску; швйдко 3a6yeáTn; poner a uno la - en la frente 6páTH rópy (над ким-н.); huir de la - y caer en las brasas noTpánnTH з вогню та в пблум’я cenizal 1. adj попелястий; 2. m див. cenicero 1
cenizo 1. adj див. ceniciento; 2. m бот. біла лободй; 2. людина, якій не щастйть (у грі); людйна, що принбсить нещбстя cenizoso adj 1. попелястий, що містить попіл; 2. покрйтий пбпелом; 3. див. ceniciento
cenobial яс/монастйрський cenobiarca m настоятель монастиря cenobio /77 монастйр cenobita com. чернбць, -иця cenobítico adj4epné4m cenobitismo /77 черн0цтво, чернбче життя cenogénesis їбіол. ценогенбзи cenojil /77 підв’язка (для панчоК) cenoria їіст. мбрква cenoso adj іст. див. cenagoso cenote /77 підзбмне бзеро, підзбмна річка (у карстових печера.х) cenozoico adj геол. кайнозбйський; era -а кайнозбйська épa, кайнозбй censal 1. adj див. censual; 2. m див. censo 4 censalero m діал. див. censatario censalista com. Ар. див. censualista censar itf, и/провбдити népennc насблення censatario m платник подбтків; платник (за нерухоме майно) censido adj іст. оподаткбваний censista com. перепйсувач, -ка (насблення) censo /77 1. ценз, статистйчний népennc (зЯпис); - demográfico (de población) né- репис насблення; 2. спйсок виборців;
3. іст. ценз, подйток (в Стародавньому Римі); 4. (- perpetuo) щорічна плйта (за придбане нерухоме майно); - consigna-
tivo щорічний платіж (за одержаний в борг капітал); - fructuario плйта натурою; - de por vida довічний подбток; cargar - опо- даткувйти; constituir un - заклісти неру- хбме майнб під п0вний капітбл; fundar un - встановйти péHTy під застбву нерухбмо- го майнб; es un - (perpetuo) ніяких гро- шбй не напасешся; бездбнна ббчка censonte, censontle /77 Л. Ам. зоол. пересмішник
censor /77 1. цбнзор (в Стародавньому Римі); 2. ¡HcnéKTop, наглйдйч (в навчальних закладав; 3. сувбрий крйтик; огудник censoria /цензура (установа) censorino, censorio яс/ц0нзорский censual adj 1. цбнзовий; 2. податкбвий; sistema - податкова систбма censualista com. осбба, що отрймує щорічну плйту (за продане нерухоме майно) censuar vt іст. оподаткбвувати censuario m див. censatario censura /1. іст. цензура (посада цензора в Стародавньому Римі); 2. цензура; previa - попербдня перевірка (цензора); 3. рецбн- зія; 4. заувбження; 5. засудження, бсуд; огуда; 6. іст. peécrp
censurable adj 1. цензурний, що підляже цензурі; 2. що заслугбвує на крйтику (осуду)
censurador 1. adj що піддаб цензурі; 2. m ц0нзор
censurar vt 1. цензурувйти, піддавйти цензорі; 2. рецензувати; 3. засуджувати; хулйти; 4. іст. складйти peécrp (бпис) censuratorio adj цензурний censurista 1. критичний, несхвбльний; 2. com. «pnTHKáH; огудник cent /77 цент (дрібна розмінна монета США, Канади та інших країн) centalla /іскри деревного вугілля (при горінні)
centaura, centaurea / (- mayor) бот. во- лбшка (рід); - menor збнтичнии золото- тйсячник
centaurea бот. 1. а<#‘гореч0вковий; 2.; -as /д/горечбвкові
centauro /771. міф. «eHTáep, цeнтáвp; 2. (С.) KeHTáep (сузір’я)
centavo 1. adj num див. centéslmo 1; 2. m
сбта частйна (чйстка) (чого-н.); 3. ceHTáBo (розмінна монета Аргентини, Куби, Анголи та інших кра їн)
centella /1. блйскавка (зазвичай неяскрава); 2. іскра; 3. блиск, відблиск; 4. осбдок, відголбсок; відбйток, слід; 5. сл. Lunára; меч; 6. діал. бот. жовтбць centellador aq/іскрйстий, виблискуючий centellar vi див. centellear centellazo m діал. нищівнйй yqáp centellear vi 1. іскрйти; іскрйтися; виблйс- кувати; 2. мерехтіти (про зірки) centelleo /771. іскріння; виблйскування; 2. мигтіння, мерехтіння (світил) centén /77 сентбн (старовинна іспанська золота монета) centena1 /сбтня centena2 їіст. стебло жйта centenada /див. centena1; a -s іос. adv. сбтнями; без ліку centenal1 /77 див. centena1 centenal2 /77ЖЙТНЄ пбле centenar1 /77 1. див. centena1; 2. див. centenario 5; a -es іос. adv. сбтнями; без ліку
centenar2 m див. centenal2 centenario 1. adj сотий; 2. сторічний (про людинУ); 3. /77 сторічна людйна; 4. століття, сторіччя; 5. сторіччя, сторічний ювілбй; 6. іст. див. centena
centenaza 1. adj. paja - жйтня солома; 2. / жйтня солбма
centenero афкйтньо-родючий (про грунт)
150
cerca
centeno1 /77 бот. жито (рослина, зерно) centeno2 adjnum див. centésimo 1 centenoso adj житній, з великою дбміш- кою жйта
centésima / сбта частина (4ácTKa) centesimal adj num Л. сбтий (про частину, частку, partes -es de un todo cótí час- тйни цілого; 2. стогрбдусний (про шкапу centesimo 1. adj num сбтий; 2. m сентб- симо (розмінна монета Панами, Уругваю і Чилі)
centidonia їдив. centinodia centígrado ас/стогрбдусний (про шкалу centigramo тсантигрбм centilitro /77 сантилітр centiloquio /771. твір зі ста частйн; 2. збірка зі ста твбрів centímetro /77сантимбтр céntimo 1. adj num див. centésimo 1; 2. m сентймо (розмінна монета Іспанії, Венесуели, Коста-Рики, Парагвай та інших країн)’, 2. сантйм (дрібна монета Франції, Бельгії, Люксембургу та інших країн) centinela 1. amb. вартовйй; - de vista вар- товйй, охорбнець, караульний, чатовйй; вбрта, конвбй; estar de (hacer) - бути (стоЯти) на посту (на вбрті); falsear las -s підкупбвувати (обдурювати) вартовйх;
2. спостерігбч; 3. f діал. нббережна; 4. прйстань; - perdida військ, розвідник передовбї лінії
centinodia їбот; спорйш, пташйна грбчка centiplicado ác/стокрбтний centipondio /77квінтбп (міра ваги=46-50кт) centola, centolla f, centollo m зоол. морськйй(волохбтий)краб centón /771. клбптева кбвдра; 2. хресто- мбтія, збірка (висловів) centonar vt 1. нагромбджувати; 2. ком- пілювбти
centrado ас^ центрбваний central 1. aaj\. центрбльний; середйнний;
2. центрбльний, головнйй; основнйй; 3. f головнб устанбва; центрбльне (головнб) управління, главк; Central de Trabajadores Профцбнтр працівників; Central de Correos Головнйй поштбмт; - telefónica телефбнна стбнція; - automótica авто- матйчна телефбнна стбнція (АТС); 2. (- eléctrica) електростбнція, електроцент- рбль; - hidroeléctrica гідроелектростбн- ція (ГЕС); - termoeléctrica (térmica) теп- лоелектроцентрбль (ТЕЦ); - atómica, - electronuclear бтомна електростбнція (АЕС)
centralilla /'телефбнна (під)стбнція; теле- фбнний комутбтор centralismo m політ, централізм ^ centralista політ. 1. adj централістський;
2. сот. прихйльник, -ця централізму centralita їдив. centralilla centralización /централізбція centralizar і^централізувбти, зосербджу- вати, об’бднувати
centrar иМ. центрувбти, визначбти центр (поверхні)', 2. тех. центрувбти; 3. (en) зо- сербджувати, концентрувбти (на чому- н.)\ направляти (на що-н.)\ 4. поміщбти, розміщувати, знахбдити місце (чому-н.)\ укбзувати (своб) місце (кому-н.)', 5. при- вертбти до cé6e (погляди, увагу; 6. кон- центрувбти (проміння)’, 7. добиватися ку- пчбстості, покрбщувати купчбстість (при стрільбі); -se звйкнути centrical adjicT., céntrico adj див. central 1 centrífuga /див. centrifugadora centrifugación /центрифугувбння centrifugador 1. adj центрифугбльний; máquina -а центрифугбльна машйна, центрифугбльний апарбт; центрифуга;
2. /77 центрифуга; сепарбтор centrifugadora /центрифуга
centrifugar и/центрифугувбти; сепарувбти centrifugue adj відцентрбвий; fuerza -а відцентрбва сйла; bomba -а відцентрбвий насбс
centrina f, centrino m зоол. колюча акула centrípeto adj доцентрбвий; fuerza -а доцентрбва сила
centrista політ. 1. ас/центрйстський; 2. m центрйст
centro /771. центр; -s cerebrales фізіол. мбзкові цбнтри; - de atracción фіз. центр тяжіння; - de gravedad фіз. центр вагй; - parlamentario політ, парлбментський центр; 2. центр, середйна, сербдня час- тйна; 3. центр, будйнок, клуб; 4. центр (міста)', 5. центр, міністерство, головнб управління; 6. устанбва, збклад; - docente (de ensecanza) навчбльний збклад; - de investigación наукбво-дослідний центр (інститут); 7. центр, вузол; стбнція;
8. метб; 9. корбтка ббйкове сукня (еквадорських індіаноії)’, 10. Л. Ам. центр мішб- ні, десятка, Яблучко; 11. діал. чохбл [під легку прозору сукню)', 12. діал. трійка (брюки, жилет і сорочка)', 13. діал. жилбт; ЛА.діал. невелйкий кйлим; 15.діал. внутрішня частйна будівлі; - de mesa квіткбва вбза; estar uno en su - бути у своїй стихії, почувбтися як рйба у воді centroamericano 1. adj центрбльно-аме- рикбнський, 2. /77 жйтель (урбдженець) Центрбльної Амбрики centrobárico adj тех. що стосується цбнт- ру вагй
centrodonte adj зоол. гострозубий centroesfera їдив. centrosfera centroide /77 тех. центрбїда centrosfera /1. біол. центросфбра; 2. геол. ядрб землі
centuplicación /1. мнбження на сто; 2. збільшення у сто разів centuplicado яс/стокрбтний centuplicar иМ. збільшувати у сто разів;
2. множити на сто
céntuplo 1. aq/стокрбтний; 2. /77стокрбтна величинб
centuria /1. сторіччя; 2. ют. центурія (у Стародавньому Римі)
Centurión /77 ІСТ. ЦЄНТурІ0Н centurionazgo m іст. посбда центурібна cenzalino а^'комарйний cénzalo /77 комбр
cenzay, cenzaya їдіал. див. cinzaya cenzonte /77, cenzontle /77 діал. орніт. (ба- гатоголбсий) пересмішник ceña їдіал. водянйй млин ceñar1 vi насуплюватися ceñar2 14діал. підмбргувати ceñido adj 1. бережливий, еконбмний; оббч- ливий; 2. що облягбє, тіснйй; 3. що тбчно відповідбє; пристосбваний; 4. з вузькою тб- лією, з проміжним сегмбнтом (про комаУ) ceñidor /77 пбяс
ceñidura /оперізування; обтягування ceñimiento /77 див. ceñidura ceñir* vt 1. оперізувати, підперізувати;
2. увінчувати; 3. обтягувати, облягбти (про одя/)', 4. отбчувати; 5. змбншувати, скорбчувати, стискбти; - los gastos ско- рбчувати вйтрати; 6. (- el viento) мор. йти в крутий бейдевінд; -se 1. оперізуватися, підперізуватися; 2. бути бережлйвим (еконбмним, ощбдливим); 3. бути небагатослівним (стйслим); 4. (а, еп) обмбжу- ватися (чим-н.)', дотрймуватися (чого-н.)', не вихбдити за мбжі; -se al tema дотрймуватися тбми ceño1 /77 кільцб, ббід, ббруч ceño2 /771. насуплені брбви; насуплений вйгляд; 2. похмурість, хмарність (погоди) ceñoso, ceñudo adj похмурий, хмбрний (про погоду
сера /1. окорбнок; кореневйще; 2. вино- грбдна лозб; agua (zumo) de -s винб;
3. коріння, почбток, оснбва (рогу, хвоста);
4. ядрб (центр) скупчення хмар; 5. кбрінь (роду, сім'ї)', 6. Л. Ам. рів; 7. архіт. стбв- бур, фуст (арочної колони)', бик, опбра мостб (до імпоста)', de buena - хорбшої Якості; (de pura -) коріннйй, одвічний; чистокровний
cepeda /лознЯк, чагарнйк (використовуваний на вугілля) cepejón /77 кореневйще (дерева) cepellón /77 дерен cepera їдив. cepeda cepilladora /стругбльний верстбт cepilladura /1. стругбння; 2. стружка cepillamiento m 1. стругбння; 2. обстругування: 3. чйщення (щіткою) cepillar vt 1. стругбти; 2. обстругувати;
3. чйстити (щіткою)', 4. обібрбти, обдбрти як лйпку (кого-н.)', 5. Л. Ам. лестйти cepillazo m діал. лбстощі
cepillo т\.див. cepo 6; 2. руббнок; струг; - bocel штбпик, струг; - para desbastar шерхббель; 3. щітка (шевська, зубна)',
4. діал. лестйвець, підлабузник cepita їмін. агбт (різновид)
cepo /771. гілка (дерева); 2. (дерев’Яна) тумба (під ковадлом); 3. колбдка (окови)',
4. кокономотбльний інструмент; 5. кап- кбн, пбстка; 6. кухоль для зббру подаЯнь (у церкві)', 7. військ, візбк, передбк; 8. за- тискбч (для підшивання газет)', 9. буд. сутичка; - del ancla мор. шток Якоря; -s quedos не крутйсь!, сидй спокійної; цить!, тйхо!
ceporro /77 1. засбхла виногрбдна лозб (паливо)’, 2. грубіЯн, нечбма сергбп /77 діал. вбжіль ceprenar vi діал. піднімбти за допомбгою вбжеля
cequia /зрбшувальна канбва, арйк cequiaje m діал. подбток за кзристувбння зрошувальними канблами cequión /771. діал. відвіднйй канбл; 2. діал. канбл .
cera /1. віск; - amarilla бджолйний віск; - fósil (mineral) викопнйй (гірський) віск, озокерйт; - prieta діал., - virgen стільни- кбвий (пбсічний) віск; - toral необрббле- ний (жбвтий) віск; - vieja недбгарковий віск; 2. збірн. свічки; 3. Л. Ам. свічка;
4. діал. див. cerilla 1; 5. зоол. восковйця (у птахів)', 6. д/стільникй; - de los oídos вушнб сірка; árbol de la - бот. восковб пб- льма; восківнйця; восковб дбрево; лбко- ве дбрево; hacer de uno - у pábilo сукбти мотузкии з кого-н.; melar las -s відкла- дбти мед (про бджіл)', no le queda a uno - en el oído він спустйв все до останньої сорбчки; ser como una -, ser hecho de -, ser una - бути м’якотілим, бути м’якйм як віск
cerambícidos тріент. скрипунй (комахи) сегбтіса /1. кербміка (мистецтво, виробництво); 2. керамічний вйріб cerámico ^'керамічний ceramista сот. кербмік, кераміст ceratias тастр. комбта з двомб хвостбми cerátita /1. бот. дйкий мак; 2. гриб-паразйт cerbatana /1. духовб рушнйця; 2. слуховб трубка; 3. арт. іст. кулеврйна, пищбль (маленького калібру; hablar por - пере- дбти (повідбмити) чбрез кого-н. cerbero m див. cancerbero cerca1 /1. огорбжа, паркбн; стінб; - nacedera діал. живопліт; 2. іст. облбга, отб чення (міста)', 3. військ, іст. карб cerca21. advtnmhm, поблизу, недалбко;
2. тріжив. пербдній план (картини)’, - de іос. ргер. біля, у, поблизу; - de la casa біля будйнку; блйзько; приблйзно; - de
151
cercado
cien personas блйзько стЬ людбй; при, в; oficina ~ del ministerio бюрб при міністерстві; de ~ іос. adv. поблизу на близькій відстані; пильно; seguir de ~ los acontecimientos пйльно стежити за подіями; по п’ятбх; seguir a uno de - слідувати за ким-н. по п’ятбх; tener buen (mal) - дббре (погбно) виглядбти зблйзька cercado т 1. обгорбджена ділЯнка; 2. див. cerca1 1; 3. діал. серкбдо (одиниця адміністративного розподілу — провінція або штат з головним містом); 4. діал. гро- мбдське пбле; пасовище, що межує з селбм
cercador /77 гравіювбльна гблка cercadura ííct. див. cerca11 cercanamente adv\. скбро; 2. блйзько cercanía ЛІ. блйзькість; 2. д/окблиці cercano ас^близькйй, блйжній cercar иМ. обгорбджувати; захищбти; об- нбсити огорбжею; 2. отбчувати, облягбти {місто, фортецю); 3. отбчувати, обступб- ти; 4. іст. ходйти (кружлЯти) навкбло (чого-н.); 5. іст. наближбти (до себе) cercen, cercén adv. а - іос. adv. цілкбм, під кбрінь; нбчисто
cercenadura / 1. обрізбння; подрізбння;
2. обрізок, обрубок cercenamiento m див. cercenadura 1 cercenar vt 1. обрізбти; підрізбти; відрубувати, обрубувати; 2. змбншувати, скорб- чувати, урізбти
cerceta /1. зоол. чирбк; 2. іст. див. coleta 2; 3. ріпбнти
cercillo /77 іст. сербжка; - de vid вусик ви- ногрбду
cerciorar запевняти, завіряти; переконувати; ~se перекбнуватися, упбвнюва- тися
cerco /771. огорбжа; 2. кільцб; ббід, ббруч;
3. військ, облбга, оточення; alzar (levantar) el - знімбти облбгу; poner - облягбти; romper el - вйрватися з облбги;
4. див. corrillo 1; 5. обертбння; круговйй рух; 6. оребл; 7. рбма; 8. Л. Ам. див. cercado 1; 9. Л. Ам. живопліт; 10. Л. Ам. кружляння; ходіння (навколо чого-н.); 11. сл. публічний будйнок
cercote /77 нбвід
cercha / 1. архіт., буд. гнучкб дерев’яна лінійка (для вимірювання поверхонь);
2. архіт., буд. шаблбн, лекбло, калібр; 3. мор. ббід штурвблу; 4. див. cimbra 1 cerchar vt 1. гнути, згинбти; 2. с.-г. розвбдити пбгонами (виноград) cerchearse згинбтися; прогинатися (про балкй)
cerchón тдив. cimbra 1 cerda ЛІ. щетйна; 2. кінський вблос; 3. свиня (самка); ganado de ~ свйні, поголів’я свинбй; 4. сильцб (з кінського волоса);
5. зжбті хлібй; 6. зв’Язка, ^ пучбк (льон^);
7. діал. слід; 8. діал. чайові; 9. сл. ніж cerdada / 1. стбдо свинбй; 2. свйнство, мерзбтність
cerdamen /77пучбк щетйни (для пензликів,
ЩІТО/)
cerdear1 vi 1. шкутильгбти на пербдню нбгу (про тварину); 2. деренчбти (про струни); 3. упирбтися; 4. шкбдити, кбпос- тити, підкладбти свиню; 5. підвбдити (у якій-н. справі); 6. тягнути, марудити, зво- лікбти; 7. відмовляти, барахлйти (промо- тор) 2
cerdear \гіЛ. Ам. стрйгти (коней, мулів) cerdear діал. 1. і^обдурювати; 2. і/у'брбти участь в спрбві
cerdeo /771. деренчбння (струн гітари);
2. брйнькання (на гітарі) cerdo /771. каббн, свинЯ; ~ de muerte (de mata) однорічна свинЯ (придатна для забою); de vida підсвинок; 2. нечепура,
свинЯ; 3. негідник, мерзбтник; свинЯ; ~ marino зоол. морськб свиня, пихт^н cerdoso adj 1. щетйнистий; 2. щетинистий, жорсткйй
cerdudo 1. adj див. cerdoso; 2. волосбтий (про чоловіка); 3. m іст. див. cerdo cereal 1. dú/зерновйй, злбковий; хлібний;
2. /77 (рі) злак; зерновб культура cerealicultor /77 фахівбць з вирбщування зерновйх культур; хліборбб cerealicultura /вирбщування зерновйх cerealista 1. зо/зерновйй; хлібний; хлібо- заготівбльний; 2. сот. хлібозаготівбльник cerebelo /77 анат. мбзочок cerebral adj 1. мозковйй; церебрбльний; hemorragia ~ крововйлив у мбзок; circunvolución ~ звйвина мбзку; 2. раціонб- льний, розумбвий; 3. лінгв. церебрбль- ретрофлбксний (про зву/) cerebralidad / інтелектубльні (розумбві) здібності
cerebro /771. анат. мбзок; 2. головб; 3. рб- зум; ~ electrónico електрбнний мбзок, блектрбнно-обчйслювальний прйстрій cerebroespinal а^'спинномозковйй cereceda /1. див. cerezal; 2. сл. кандалй, ланцюгй
cerecera їдіал. див. cerezo cerecero /77 бот. 1. діал. див. cerezo; 2. ма- льпігія гранатолйсігна cerecilla /гіркйй (гбстрий) пбрець cerecillo /77 діал. див. cerezo ceremonia / 1. церембнія; 2. церембн- ність; de - церемонібльний; І ос. adv. уро- чйсто; церембнно; (por ~) іос. adv. фор- мбльно, для вйгляду; maestro de ~s це- ремоніймбйстбр; traje de ~ парбдний костюм; парбдна фбрма; guardar ~ дотримуватися прбвил етикбту ceremonial 1. adj церемонібльний; 2. церемонний; 3. /77 церемонібл; el - palatino придвбрний етикбт; церемонібльна кнйга ceremoní6tico adj див. ceremonioso ceremoniero 1. adj див. ceremonioso; 2. m церембнна (манірна) людйна ceremonioso adj 1. урочйстий; 2. цере- мбнний
cereño1 adjвосковйй (про колір собаки) cereño2 adj діал. сйльний, міцнйй céreo1 до/восковйй, зрбблений з вбску céreo2 /77 бот. цбреус (рід кактусів) cerería /воскобійня cerero /771. свічнйк; 2. іст. нербба ceresina /1. церезйн; 2. озокерит, гірськйй воск
cereta fflian. див. cerote 2 cerevisina /пивні дріжджі cereza /1. (~ mollar) чербшня (плід); ~ póntica вйшня (плід); 2. вишнбвий (тбм- но-червбний) кблір (мінералів); 3. червб- не розжбрення (металів); 4. діал. роговб оболбнка (кавових зерен) cerezal /77 чербшневий сад cerezo /77 бот 1. чербшня (дерево ідере- вина); ~ aliso черемхб; вйшня (дерево); ~ silvestre кизйл звичбйний; 2. Л. Ам. ча- пбрро (кущ)
céric«o adj хім. цбрієвий, церйтовий; dióxido ~ двооксид цбрія; tierras ~as цбрієві (церйтові) збмлі cerífero adj бот. восконбсний cerífica adj: pintura ~ восковйй (енкаус- тйчний) живбпис, енкбустика cerificar у/очищбти віск ceriflor f6oT. 1. вощбнка (рослина); 2. квітка вощбнки
cerilla /1. фігурна свічка; 2. сірнйк; 3. іст. косметйчна помбда; 4. вушнб сірка cerillera /1. сірничниця, сірникбва корбб- ка; 2. сірнйчниця, футлЯр (підстбвка) для сірникбвих корббок; 3. продавчйня сірників
cerillero /771. див. cerillera 1, 2; 2. прода- вбць сірників
cerillo /771. див. cerilla 1; 2. Л. Ам. див. cerilla 2
cerina /1. восковб мбса (що отримують з пробкового дуба); 2. хім. церйн, церотй- нова кислотб cermeña /груша (плід) cermeño /771. бот. груша (дерево); 2. нечбма cernada /1. бсад золй (після вилуговування води); 2. діал. золб (у печі); 3. діал. лужна водб; 4. жив. грунтбвка (з клеєм і золою); 5. вет. припбрка (на основі золи) cernadero m сйто з тканйни (для проціджування лужної води) cerne 1. adj міцнйй (про деревин^); 2. m ядрб деревинй cernear vt діал. струшувати cernedero /77 1. фартух (що одягається при просіванні борошна); 2. приміщення для просівбння бброшна cernedor /77 борошнопросіювач cerneja f(pt) щітка, пучбк волбсся (на ногах у коня)
cernejudo adj зі щітками (з волбссям) на ногбх (про коня)
cerner* 1. vt просівбти, просіювати (борошно); 2. спостерігбти, стбжити (за чим- н.); 3. удосконблювати, г покрбщувати, шліфувбти; 4. діал. проціджувати; 5. vi запйлюватися (пророслини); 6. мрячйти, мжйчити (продощ); ~se 1. ходйти перевальцем; 2. ширЯти (про птахів); 3. насувб- тися, загрбжувати (про небезпекУ) cernícalo /77 1. орніт. (звичбйний) боривітер; 2. нечбма, хам; 3. сл. жінбча хустка, накйдка; coger (pillar) un ~ вйпити, напитися
cernidillo /771. дрібнйй дощ (із мрЯкою);
2. ходб перевбльцем cernido /77 1. просівбння, просіювання;
2. просіяне бброшно cernidor тЛ. Ам. 1. див. cernedor 2; 2. див. cernedero 1
cernidor2 adj діал. брехлйвий cernidura /1 .див. cernido 2; 2. рі відсівки, вйсівки; зблишки (просіяного борошна) cernina т діал. шулерство, шахрбйство cernir1* 14див. cerner 1 cernir2 vi діал. брехбти cero /771. нуль; - absoluto фіз. абсолютний нуль (про температур]/); 2. нікчбма, нуль, ніхтб; un ~ a la izquierda порбжнє місце, нуль без пблички cerografía /восковйй (енкаустйчний) живбпис, енкбустика ceroideo adjвоскоподібний cerollo асУ'зеленувбтий, незрілий (прозлакй) cerón /77 відхбди восковйх стільників ceropez їдив. cerote 1 ceroplástica /ліплення з вбску ceroso adj 1. восковйй; воскоподібний;
2. діал. звбрений в мішбчок (про яйце) cerote /77 1. шбвська смолб; 2. боЯзнь, страх; 3. діал. нагбр (свічки) 4. діал. недб- гарок; 5. діал. бот. фікус (різновид) cerotear 1. иґвоскувбти, смолйти (дратву);
2. vi діал. кбпати (про віск) cerótico adj хім. церотйновий; ácido ~ церотйнова кислотб
ceroxilo /77 бот. пбльма восковб (різновид) cerquillo /771. вінбць з волосся (у ченців);
2. рант (на взутті); 3. Л. Ам. чубчик cerquita adv поблизу cerra f сл. рукб cerracatín т скнбра; скупбр cerrada1 /шкіра спинй (тварини) cerrada2 /1. іст. закриття, замикбння;
2. діал. див. cerca11 cerradera /див. cerradero 2; echar la ~ відмовлятися навідріз, ні в Якому рбзі не погбджуватися
152
cetáceo
cerradero 1. adju\o закривається; що за- микбється; 2. те.x. запирбльний, запірний;
3. /77 запір (пристосування); 4. замкбва двернб пластинка; 5. паз двернбго 3aMKá;
6. затягувальний шнур (кисета) cerradizo adj що за минеться
cerrado 1. зс/закрйтий; збмкнений; un espacio - зáмкнeний прбстір; 2. послужнйй (список 3. гбстрий (проколіку)] 4. запеча- тáний (про заповіт)\ заповіт; 5. незрозумілий, неЯсний; тбмний; 6. закрйтий (затягнений) XMápaMH (тум0ном); 7. густйй (про бороді 8. зáмкнeний нетоварйсь- кий, потайлйвий; 9.тупйй, нетямущий (про людину -í de mollera тупоголбвий;
10. непримирбнний, незговірливий, непоступливий; 11. ел.збмкнений; 12. лінгв. закрйтий (про склад, про голосний звуф]
13. військ, штиковйй (про атаку)] 14. військ. oднoчácний (про залп); 15. m див. cercado 1; - de edad діал. старйй (про коня)
cerrador A. adj що 3aKpnBáe, замикбє; 2. m замбк; запір, 3ácye
cerradura ЛІ.див. cerramiento 1; 2. замбк (дверний)] запір; ~ de combinación (de secreto) секрбтний замбк; замбк з секрб- том; ~ de golpe (у porrazo) автоматйчний замбк; 3. іст. див. cercado 1; no hay ~ donde es oro la ganzúa золотйй ключ і залізні двбрі (замки) відмикбє сеггаіа^/дле. cerradura 2 cerra, a2 ftSor. осбт (польовий, городній) cerra, е m іст. гарбм, сербль cerrajear vi працювати сліЬсарем; слюсарювати
cerrajería ЛІ. ремеслб (заняття) сліЬсаря, сліЬсбрство; 2. слюсбрна майстбрня; слюсбрня
cerrajero /771. слюсар; 2. див. calandria11 cerrejón /77 висбкий крутйй горб, висбка круті горб
cerramiento m 1. закриття; замикбння;
2. замбк; 3ácye; 3. див. cercado 1; 4. пе- регорбдка, легкб стінб; 5. крівля cerrar* 1. закривбти; прикривбти, накри- вбти (ковдрою)] 2. закривбти, зачинЯти, причиняти (двері, вікно)] 3. закривбти, за- микбти (на ключ, на замоії)] - en falso за- микбти не до кінцй; 4. закривбти, складб- ти (парасольку); 5. закривбти, стулЯти (очі)] 6. закривати, засувбти (ящикстолу)]
7. обгорбджувати, загорбджувати (огорожею, парканом)] 8. закривбти, затикбти, закупбрювати (отвір, пролом)] 9. перего- рбджувати, загорбджувати (прохід)] 10. запечбтувати, заклеювати (конверт, пакет)] 11. складбти (крила)] 12. закривбти (підприємство, установу)] 13. закривбти, закінчувати (збори, дебати, дискусію)]
14. укладбти, підпйсувати (договір); 15. припиняти (прийом, підписку)] 16. зами- кбти (ряди, стрій)] 17. и/закривбтися, зачинятися (продвері, шафу)] 18. (vt, -se) робйти рйбу (у грі в доміно)] 19. (соп) атбкувати, обрушуватися; -se 1. закривб- тися, зачинЯтися; 2. заживбти, затягуватися (про рану); -se en falso погбно зажй- ти (про рану); 3. закривбтися (про квіти)]
4. закінчуватися, минбти (про термін);
5. наполягбти, стоЯти на свобму cerrazón ЛІ. тбмрява, морок, (передгрозою)] 2. тупість; 3. упбртість; 4. Л. Ам. густйй тумбн
cerrazón2 пт\.див. cerrajón; 2.діал. відріг cerrejón /77 пбгорб
cerrería /'розв’язність, безсорбмність cerrero adj А. що брбдить по пагорбах;
2. дію. cerril 2] 3. Л. Ам. грубий, невй- хований; неотбсаний; А. діал. несолбдкий {про каву, чай)] 5. діал. простйй, невиббг- ливии (про їжу)
cerril adj 1. нерівний, пересічений (про місцевість)] 2. дйкий, неприручений (про худобу)] 3. грубий, невйхований, неотбсаний; 4. вузькйй (про міст) cerrilismo /77 грубість, неотбсаність cerrilmente adv А. грубо; 2. сухо, прохо- лбдно, нелюб’Язно
cerrillo /77 бот. 1. пирій повзучий; 2. боро- дбч (різновид) cerrión /77 див. canelón1 2 cerro /771. шйя (тварини)] 2. спинб, хреббт (тваринй)] 3. пбгорб; горб; 4. сніп солбми (льону, конопель)] en - іос. adv. без сідлб; echar por esos -s бродйти, блукбти, кружляти; echar (ir; irse) por los -s de Ubeda верзтй нісенітниці, дурнйці cerrojazo /771. різкб засувбння збсува; 2. несподіване закриття (зборів, засіданні) cerrojeo /77 діал. ходіння, хитбння cerrojillo /77 зоол. москбвка, чбрна синйця cerrojo /771. збсувка, збсув; клямка; 2. замбк, запирбльний механізм гвинтівки cerrón1 /77 мішковйна cerrón2 /77 сл. ключ; збсув certa f&r. сорбчка
certamen m 1. кбнкурс, змагбння (поетів, художників)] 2. літературний вбчір, вбчір побзії; 3. іст. поедйнок, єдиноббрство, дубль
certeneja ЛІ. діал. Ями, що служать огорб- жею (від худоби)] 2. діал. Яма (у руслі річки)] 3. Л. Ам. невелйке глиббке болбто certeramente advA. влучно, тбчно; 2. вірно certería ficT. влучність (при стрільб) certero adj 1. влучний (про стрілця і пост- ріл)] 2. вірний, тбчний; 3. випробуваний, перевірений, достовірний certeza f 1. тбчність; 2. достовірність; надійність; 3. упбвненість; перекбнаність; saber соп - знбти напбвно certidumbre (див. certeza certificable adj\i\о може бути засвідченим certificación f 1. засвідчення, посвідчення; 2. свідбцтво, посвідчення; атестбт certificado 1. adj рекомендбваний (про лист, бандеролі)] 2. m див. certificación 2; 3. рекомендбваний лист; рекомендб- вана бандербль; 4. ком. сертифікбт; 5. Л. Ам. діал. недоплбчена акція certificador 1. adj що свідчить, засвідчує;
2. /77 документ^ що свідчить (засвідчує);
3. осбба, що свідчить (засвідчує) certificar vtA. свідчити, засвідчувати; 2. відправляти рекомендованим (лист, бандероль)] -se переконуватися, пересвідчуватися
certificatoria ficr. див. certificación 2 certificatorio adjmp свідчить, засвідчує certinidad, certitud f див. certeza cerúleo ас/неббсно-блакйтний cerumen /77 вушнб сірка cerusa, cerusita fMiH. церусит, біла свин- цбва рудб
cerval adj А. див. cervuno 1; 2. тварйнний (про стра.*)
cervantesco, cervántico, cervantino adj
сервбнтесівський, властйвий Сервбнтесу cervantismo m 1. вплив Сервбнтеса в літературі; 2. сервантйзм, вйслів, властйвий Сервбнтесу
cervantista com. сервантйст, фахівбць з Сервбнтеса
cervantófilo 1. adj що любить Сервбнтеса;
2. що збирбє (колекціонує) твори Сервбнтеса; 3. /77 колекціонбр твбрів Сервбнтеса cervario adj див. cervuno 1 cervatica /óapaía (різновид) cervatillo /77 зоол. кабаргб Cervato /77 молодйй блень cerveceo /77 бродіння пйва cervecería f 1. пивовбрня, пивовбрний завбд; 2. пивнб; пивнйй бар, пивнйй зал
cervecero 1. adj пивнйй (про посудину)]
2. /7? пивовбр; 3. влбсник пивнбї; 4. сервіз для пйва cerveza /пйво
cervicabra /гбрна, оленекозйна антилбпа cervical, cervicular яс/потйличний, шйй- ний; vértebras -es потйличні хребці cérvido 1. яо/олбнячий; 2. m блень; 3. рі зоол. олені, олбнячі
cervigudo adj 1. з жирною потйлицею;
2. упбртий; міцноголбвий cervino adj див. cervuno 1 cerviz /потйлиця; bajar (doblar) la - гнути шйю пбред ким-н.; levantar la - задирбти ніс, зазнавбтися, чвбнитися; ser de dura
- бути непокірним (норовйстим) cervuno adj А. олбнячий; 2. тбмно-бурий (про масть коня)
cesación f, cesamiento m припинення^ cesante adj\ m усунений (з посади)] звільнений; безробітний (про службовця) cesantía /і. усунення з посбди; звільнення; скорбчення; 2. допомбга звільненому працівнику
cesar viA. закінчуватися, припинятися; sin
- loe. adv. безупйнно, безпербрвно; 2. звільнятися; вихбдити у відстбвку; 3. пе- реставбти (робити що-н.)] - de estudiar переставбти займбтися; припиняти заняття
César /77 іст. Kécap, цбзар (титул)] o César, o nada все або нічбго cesáre*o 1. adj іст. Севрський; 2. юр:. derecho - цивільне прбво; 3. мед:, operación -a Kécapie розтин; 4.: -a f мед. Kéca- рів рбзтин
cese /77 1. див. cesación; 2. звільнення; відстбвка; 3. припйнення вйплати (видачі) зарплбти
cesible adj юр. що мбже бути відданим (пербданим)
cesión /"пбступка, передбча (юр.)] - de bienes юр. пбступка вимбги, цбсія cesionario /77 юр. цесіонбрій cesionista com. юр. цедбнт, попербдній кредитбр
cesonario /77 див. cesionario césped /771. дбрен; дернйна; 2. газбн; - inglés бот. плбвел (різновид) cespedera /дернбве пбле cespitar v/вагбтися, бути в нерішучості cespitoso дс/дернйстий cesta1 /корзйна, кбшик; llevar la - звідни- кувбти; ИаЬнапІе en - у responde en ballesta ти йому про однб, а він про інше cesta2 /лаптб з лозйн (для баскськоїгри в м'яч)
cestada /(пбвна) корзйна (чого-н.) cestería f\. корзйнова майстбрня; 2. кор- зйнна лбвка; 3. корзиноплетіння (ремесло)
cestero /771. кошикбр; 2. продавбць корзин
cestista com. пелотбрі (гравець в баск- ській грі в м'яч)
cesto /77 велйка (висбка) корзйна; - de los papeles кбшик для nanépie; estar hecho un - не тримбтися на ногбх (про сонного, п'яного)] ser un - бути ббвдуром (дурнем); es un - йблоп; al lavar de los -s haremos la cuenta курчбт рахують восенй cestodo /771. стрічковий черв’Як; 2. д/цес- тбди, стрічкові черв’якй cestón /77 1. військ., гідр, тур; 2. велйка корзйна
cestonada /військ: прикриття (укріплення) з турів
cesura fniT. цезура
ceta f ебта (назва літери z іспанського алфавіту
cetáceo 1. adjmjóem] китоподібний; 2. m д/китй, китоподібні
153
cetárea
cetárea, cetaria fcáжалка* (для морської риби; молюсків)
cetario /77 місце розмнбження китів cetina /спермацбт cetonia їент. золотйста брбнзівка cetra ficr. шкіряний щит (cetrería f 1. мистбцтво сокбльника; 2. соколине полюв0ння cetrero1 /77 помічник свящбника cetrero2 /77 сокбльник; сокбльничий cetrino adj\. зелбно-жбвтий; 2. понурий, сумний cetro /77 1. скіпетр; 2. жезл, П0СОХ (удухівництва)] 3. царювбння; 4. престбл, королівська (Орська) вл0да; empucar el - вступйти на престбл ceugma їлінгв. збвгма cíy f 1. CTemoeá кістка; 2. дал. комбра, зерносхбвище
ciaboga /1. ciaescurre; 2. поворбт судна ciaescurre /77 /йор. таббнка (галери) cianamida їхім. ціанамід; ~ de calcio (calcica) ціанамід кбльцію (добриво) cianea їмін. лазурйт, ляпіс-лазур cianhídrico adf. ácido ~ хім. синйльна (ціанистоводнбва) кислотб, ційністий вб- день (інсектицид)
ciánico adjхім. цібністий; ácido ~ цібніста KHcnoTá
cianopatía, cianosis їмед. ціанбз, синюха cianúrico adj хім. ціануровий; ácido ~ ціанурова кислотб
cianuro /77 хім. ціанід, цібниста сіль; ~ potásico (sódico) цібністий кблій (нбтрій) ciar vi 1. задкувбти, відступбти; 2. веслу- вбти назад; табанйти; 3. відступбтися, кйдати, залишати (справу, заняття) ciática f мед. iiuiác, невралгія сіднйчого нбрва
ciático adj анат. 1. стегновйй; 2. сіднйчний (про нерв)
ciato /77 археол. кібф; ківш, черпбк Cibeles їастр. Землй cibelina adj див. cebellina 1 cibera 1. зс/кормовйй; 2. /пбрша пбрція зернб, що засипбеться для помблу; 2. фу- рбжне зернб; 3. вйчавки, макуха; agua ~ водб для полйву cibernética /кібернбтика cibernético ос/кібернетйчний cibiaca /носйлки cibica їмор. скобб cíbola /сбмиця бізбна cíbolo /77 бізбн
ciborio /771. кубок, кблих (у Стародавній Греції і в Стародавньому Римі)] 2. балдахін (у церкві)
cibucán /77 Л. Ам. корзйна, кбшик cibui тдіал. див. cedro cica1 їсл. гаманбць cica2 їбот. сагбвник cicada /цикбда
cicadáceas, cicádidas fpi бот. сагбвники, цикбдові
cicádido 1. adj цикбдовий; 2. зоол. m рі (співбчі) цикбди
cicadíneas fpi див. cicadáceas cicarazate m див. cicatero З cicatear vi¡ cicaterear vi діал. скупитися; скнбрити
cicatería /скупість; CKHápiCTb cicatero 1. adj скупйй; скн0рий; 2. тску- náp; CKHápa; 3. сл. кишенькбвий злбдій cicatriz ñ. руббць, шрам; 2. душбвна páHa cicatrización /(за)рубцюв0ння cicatrizado adj забутий, що стбрся з пам’яті
cicatrizal adj рубцювбтий cicatrizante m мед. припікбльний збсіб cicatrizar 1. vt загбювати, залікбвувати (рану)] 2. w'(~se) зажив0ти, зарубцьбву- ватися, загбюватися (про ран^) cicatrizativo adj що загоює (рану)
cícera í6ot. чйна (різновид) cicércula, cicercha í6ot. посівнб чйна cicero /77 полігр. ЦЙЦврО (шрифт) cicerón /77цицербн, красномовний OpáTOp cicerone /77 гід; чичербне ciceroniano adj 1. цицербнівський; 2. крас- номбвний
cicindela feHT. стрибун (жуг) ciclamina fx/'м. цикламбн ciclamino m бот. цикламбн, альпійська фі0лка (різновид)
ciclamor m багрянник, іудине дбрево ciclar шліфувбти, гранувбти (коштовні камені)
сісііс«о adj циклічний; serie ~а циклічні органічні сполуки; enseñanza ~а навчбн- ня циклами
ciclismo /77 велосипбдний спорт ciclista /77 велосипедйст, велогбнщик ciclo /77 цикл; період 4ácy ciclocárpeo,ciclocarpo adj бот. кругло- плодний cicloidal adj мат. циклоїдбльний cicloide fMar. циклбїда cicloideo adj див. cicloidal ciclón /77 ЦИКЛ0Н
ciclonal, ciclónico а^циклбнний ciclope, ciclope /77 міф. ЦИКЛ0П f ciclópeo, ciclópico adj циклопічний (про старі будівлі)] величбзний ciclópidos mpl зоол. циклбпи ciclorama m круговб панорбма, цикло- рбма
ciclostilo /77 гектбграф ciclotrón /77 фіз. циклотрбн cicónidas fpi зоол. лелбки cicuta f бот. цикута; віха; ~ acuática отруйна цикута; - mayor болйголов пля- мйстий; ~ menor соббча петрушка, зви- чбйна соббча петрушка cid /77 гербй, богатйр
cidra /уитрбн (плід)] ~ cayote гарбуз ве- ликоплідний (рослина і плід) cidracayote m діал. бот. гарбуз велико- плідний
cidrada /джем з цитрбна cidral /77 1. плант0ція цитрбнів; 2. див. cidro
cidrayote /77 бот. гарбуз великоплідний cidrera їдив. cidro cidria f див. cedria cidro /77 бот. цитрбн (дерево) cidronela f6or. меліса перська, цитрбн- меліса, лимбнна м'ята ciegamente adv сліпо, усліпу ciegayernos m мішурб; показуха сіед«о 1. adj сліпйй (анат.)] intestino ~ анат. cniná кйшка; 2. засліплений (ревнощами, злістю)] 3. прйстрасно захбплений;
4. туго затйгнений (про вузол)] 5. щільний, недірчбстий (про хліб, сир)] 6. засмічений, закупбрений (про трубопровід)] зарбслий (про канаву, ставок)] 7. сліпйй, нерозсудливий, нерозвбжливий, несвідб- мий (пролюбов, покорі)] Ь.діал. лісйстий (про місцевість)] 9. архіт. закл0дений;
10. /77 сліпйй, сліпбць; alfabeto para ~s аббтка для сліпйх, аббтка Брбйля; 11. анат. cniná кйшка; 12. кров’янб ковбасб (в оболонці із сліпої кишки)] 13. діал. садй- ба, мабток; coplas de ~ пісні сліпців; oración de - релігійний спів сліпців; 6. моно- тбнна (Heenpá3Ha) мбва; a -as loe. adv. сліпо; усліпу, навманнй; estar - бути засліпленим; Л. Ам. м0ти погані кбрти; по tener con qué hacer cantar (rezar) a un - б|дув0ти, перебив0тися; не М0ТИ ні копійки за душею
cielito тдіал. сіеліто (танець імузикагау- чо)
cielo /771. нббо, неббене склепіння; medio - небосхйл; - borreguero (aborregado) Hé6o, вкрйте баранцями; 2. атмосфбра,
повітряна оболбнка; 3. клімат; погбда; ~ benigno (saludable) м’якйй (здорбвий) клімат; 4. (рі) рел. Héoo, He6ecá; 5. вбрхня частйна, склепіння, стбля; 6. янголй (звернення до дитини)] 7. Л. Ам. див. cielito; - llano (raso) рівна стбля; - viejo мор. прбблиски чйстого нбба; - de la boca анат. нббо; bajado (caHdo, venido) del - дорбчний; сам Бог noenáe; що рап- тбво з’явйвея; звалйвея як сніг на гблову; що діст0вся без труд0 (задбрма); а - abierto (descubierto) loe. adv. прбсто неба; cerrarse (entoldarse) el - захмбрю- ватися, хм0ритися (про небо)] coger (tomar) el - con las manos вбргати громи; desencapotarse (des pelarse) el - роз- вйднюватися (про погоду)] escupir uno al - шкбдити собі; плювбти прбти вітру; estar hecho un - бути пйшно прикрбше- ним, сяяти вогнйми (проприміщення)] herirlos -у BOnáTH, крич0ти нестймним гб лосом; juntársele a uno el - con la tierra ускбчити в халбпу; mover-ótíerra; remover el - y la tierra пустйти в хід всі 3áco6n; перевернути все догорй ногами, натиснути на всі педблі; mudar (de) - змінити клімат, поїхати на вбди (на лікування)] nubl6rsele el se le nubló el - він зажу- рйвея, ходить як у вбду опущений; poner en el - (en los ~s) піднбсити (звелйчува- ти) до неббе; tapar el - con la mano Л. Ам. намастися приховбти очевйдне; шило в мішку не cxoBáeuj; venirse el - abajo: se vino el - abajo розпочалбея буря; здійнявся скандбл, неймовірний шум; ver el - abierto (los ~s abiertos) зітхнути з полбгшенням; ver el - por embudo не ббчити дблі свогб нбса; ¡vaya usted al ~! припини верзтй дурнйці! ciempiés /771. зоол. стонбга, багатоніжка; сколопбндра; 2. дурість, недолбдність; hacer un - зробйти велйку дурість cien 1. adjnum(арус. ¿deciento, вживається перед ім.) сто; - acos сто рбків; 2. m вбирбльня
ciénaga /болбто, трясовинб ciénago тіст. 1. див. cieno; 2 .див. cenagal 1 ciencia /1. знаний; 2. наука; ~s exactas тбчні науки; ~s naturales природнйчі науки, природознбвство; 3. знання, учбність; ерудйція; pozo de - знавбць; 4. нйвички, уміння, майстбрність, на^ка; gaya - мистбцтво побзії (трубадурів)] a (de) - cierta іос. adv. tóhjho, з достовірного дже- pená; а - у paciencia de uno з відома, з дбзволу (кого-н.) ciendoblar ііїдив. centuplicar ciénega їдив. ciénaga cienegal m діал., ciénego m Л. Ам. див. cenagal 1
cienmilésimo 1. ао5г/7///77Стотйсячний; 2. m стотйсячна частйна (чбстка) cienmilmillonñsimo 1. ас/ш/77стомільярд- ний; 2. /77 стомільярдна частйна (ч0стка) cienmillonésimo 1. adj num стомільйонний; 2. /77стомільйбнна частйна (чбстка) cieno /77 мул; твань cienoso adj див. cenagoso cientificismo /77 наукоподібність, показнб учбність,псевдоучбність científico 1. а^'наукбвий; 2. /77учбний ciento 1. adj num сто; el treinta por - трйд- цять відебтків; 2. див. centésimo 1; 3. m числб сто; 4. див. centena 1; 5. /7/карткб- ва гра в “сто”
cientopies m див. ciempiés 1 cierna їбот. пйльник (пшениці, винограду) cióme /77запйлення; en - іос. adv. у цвіту; estar en - (s) бути в зач0тковому стбні (у з0родку)
cierra-ciérrate, cierraciérrate їдіал. соро- м’язлйва мімбза
154
cimiento
cierre /771. закритті, закривіння; 2. закритті (магазину, установи); 3. замбк; за- твбр (військ.)\ 4. жілюзі; вікбнні гріти; - metálico металіва штбра; ~ relámpago (de corredera, de cremallera) блискавка (застібка)
cierro /771. див. cierre 1; 2. діал. див. cercado 1; 3. діал. конвірт; 4. діал. паркій, огорбжа; - de cristales зісклена верін- да; зісклений балкбн cierta f. la - сл. смерть, безнбса ciertamente adv 1. тбчно, вірно; 2. безсумнівно, безперечно
ciert«o 1. aq/вірний, тбчний; безперічний; una noticia ~а достовірна звістка; eso es ~ це вірно; 2. упівнений, перекбнаний; estoy - de que no vendrá я впівнений, що він не прййде; 3. поймйстий (про мисливського собаку)', 4. іст. див. certero;
5. adj pron відбмий, півний, діякий; en -s casos в діяких вйпадках; -s estudiantes діякі (відбмі, néBHi) студенти; -a vez, en -a ocasión однбго різу; 6. áw/итак; тбчно; звичійно, безсумнівно; al (de) - loe. adv. тбчно; -as hierbas діал:, -os lienzos Л. Ам. хтось, діхто, окрімі осбби; no Іо cuentes a -as hierbas (a -os lienzos) не розкізуй про це кому nonáno; por - іос. adv. звичійно, безсумнівно; no, por - звичайно, ні; sí, por-так, прівда; звичійно так; por - que... до річі (сказіти), між іншим
cierva /оленйця (самиця оленя) ciervo /77блень; - volante жук-рогіч cierzas />/пігони виногрідної лози cierzo /77 ПІВНІЧНИЙ ВІТбр cifosis їмед. кіфбз
cifótico 1. adj вйкривлений (про хребет)-, 2. кіфбзний (про хворого)-, 3. горбітий;
4. /77 хвбрий кіфбзом; 5. горбінь cifra f 1. цйфра; 2. числб; 3. шифр; код; тайнбпис; un mensaje en - зашифрбване посління; 4. вінзель, моногріма; 5. ско- рбчене познічення, скорбчення, абревіатура; 6. муз. рбзмір (позначення); 7. по- казнйк, результіт; una elevada (baja) - de natalidad висбкий (низькій) показнйк нарбджуваності; 8. узагільнення, сйнтез; узагільнювальний сймвол; 9. сл. хйт- рість; en - іос. adv. таємнйчо; стйсло cifradamente а^кбротко, стйсло cifrado зс/шифрбваний, закодований cifrador /77 шифрітор (пристрій) cifrar иМ. шифрувіти; зашифрбвувати; 2. скорбчувати, викладіти стйсло; 3. (en) сподівітися; - sus esperanzas en uno покладіти свої надії (на кого-н.)\ 4. (еп) звбдити (до чого-н.), обміжувати (чим-н.) cigala fsoon. омір (різновид) cigarra М. зоол. цикіда; 2. сл. сумка, гаманіць
cigarral тдіал. садйба; вілла (за містом) cigarrera f 1. працівнйця тютюнбвої фіб- рики; 2. сигірниця; портсигір; 3. кисіт; табакірка
cigarrería f 1. Л. Ам. тютюнбвий магазйн;
2. діал. тютюнбва фібрика
cigarrero m 1. працівнйк тютюнбвої фіб- рики; 2. продавіць сигір; 3. зоол. довго- нбсик (різновид) cigarrillo /77сигаріта; цигірка cigarrista /77 затЯтий куріць cigarro m 1. (- puro, - de hola Л. Ам.) сигі- pa; - habano гавінська сигара; - de papel цигірка; 2. Л. Ам. див. cigarrillo; 3. діал. ент. бібка
cigarrón m 1. aum. de cigarra; 2. кбник;
3. сл. велйка сумка cigocito m див. cigoto
cigofilácea, cigofílello бот. 1. adj парно- лисний; 2.: -as /’р/парнолйсні cigomicetos m pi бот. зигоміціти (гриби)
cigomorfo adj бот. зигоморфний (про кольори)
cigoñal /77журавіль (колодязний) cigoñino тлеліка cigoñuela їзоол. ходулочник cigoto /77 біол. зигбта
ciguanea f діал. багнйста місцівість (на узбережжі)-, низовйнний бірег (що заливається припливом)
ciguatera f сигуатіра (хвороба риб в Мексиканській затоці)-, 2. отруєння (хворою рибою)
ciguato adj 1. отруєний (хворою рибою)-,
2. діал. блідйй, безкрбвний, зеліний;
3. діал. дурнйй, нетямущий
cigüeña /і. леліка, білий леліка; - negra чбрний леліка; 2. тех. коліно (колінчастого вал ручнйй кривошйп; поворбтний (колінчастий) віжіль; 3. заводні рукоЯт- ка; 4. діал. шармінка; 5. діал. вагонітка; pintar la - задиріти носа cigüeñal m 1. див. cigoñal; 2. тех. колінчастий вал
cigüeñear vi див. crotorar cigüeño /77 1. діал. довготеліса (довго- нбга) людйна; 2. леліка (самець) cigüeñuela f 1. див. cigüeña 3; 2. див. cigoñuela
cija f 1. загорбжа (для дрібної рогатої худоби)-, 2. сарій для солбми; 3. сіннйк; А. діал. тюрімна кімера; 5. діал. див. cilla cijo тдіал. див. cisco 1 cilampa f діал. 1. дрібній дощ, мжйчка; 2. ранкбва прохолбда; 3. прйвид cilanco /77 заливні калюжа cilantro /77 бот. корііндр, посівній кишніць ciliado adj біол. циліірний; війчастий, війковий
ciliar adjанат. війковий (про епітелій) cilicio тцерк. 1. волосянйця; 2. верйги cilífero adj див. ciliado cilindrada /об’ім циліндра; літріж cilindrado т 1. наданні циліндричної форми; 2. обтбчування; 3. прокітування;
4. вальцювіння 5. уторбвування (дороги) cilindrar vt 1. надавіти циліндрйчної фірми; 2. обтбчувати; 3. прокітувати; 4. ва- льцювіти; 5. уторбвувати (дорогу) cilindric*o adj циліндрйчний; superficie -а циліндрйчна повірхня
cilindro /771. геом. циліндр; - circular (recto) круглий (прямйй) циліндр; 2. полігр. друкірський циліндр; 3. полігр. фарбувальний вілик; 4. тех. циліндр (поршневої машиниt); вал (прокатного верстата)-, катбк (для уторовування дороги); 5. барабін (годинника)-, 6. Л. Ам. циліндр (капелю.*);
7. Л. Ам. шармінка; 8. діал. револьвір cilindroide m геом. циліндрбїд cilio /77 біол. ВІЯ cilla f іст. комбра (для зерна) cillerizo тдив. cillero 1 cillero /771. іст. комірник; 2. див. cilla; 3. пб- гріб, комбра
cima /Ч. вершйна (горй)-, 2. верхівка (дерева)-, 3. стеблб (чортополоха, реп’яха)',
4. вініць, завіршення, закінчення; dar -(а) закінчувати, завіршувати; 5. вершйна, апогій; 6. бот. цимбзне суцвіття рос- лйн; 7. вірхня (тонкі) частйна вудйлища; por - іос. adv. вгорі; por - de іос. ргер. над; звірху; пбнад; milar por - пробігти очйма, нашвидку переглянути; поверх- ніво ознайомитися з чим-н. cimacio m архіт. вйкруження cimarra f. hacer - Л. Ам. прогулювати заняття (у школі)
cimarrear vi діал. прогулювати заняття (у школі)
cimarrero діал. 1. adj що прогулює (заняття) (про школяра); 2. m прогульник (про школяра)
cimarrón 1. adj Л. Ам. дйкий, здичавілий (про худобу)-, 2. Л. Ам. збіглий (про невільника); 3. Л. Ам. дйкий (про тварин і рослини); 4. Л. Ам. без цукру (про мате)-,
5. діал. підпільний, секрітний; 6. Л. Ам. грубий, неотісаний; 7. ледічий (про моряка); 8. /77Л. Ам. здичавіла тварйна; 9. Л. Ам. збіглий, збіглий невільник; 10. Л. Ам. міте без цукру; 11. лідар, ледіщо (про моряка)
cimarronada /77. Ам. стідо здичавілої ху- дбби
cimarronear иг'1. Л. Ам. пйти міте без цукру; 2. Л. Ам. (-se) тікіти (про невільника) cimarronera їдіал. див. cimarronada cimasa їбіол., хим. ензйм cimba /77. Ам. косі (з волосся в індіанців) cimbado тдіал. батіг cimbalaria f бот. левйні рбтики, садбві рбтики (різновид) cimbalero m муз. тарілочник cimbalillo тмалінький дзвін (у церкві) cimbalista тдив. cimbalero címbalo /771. малінький дзвін; 2. муз. кім- віл; тарілки
cimbanillo тдив. cimbalillo címbara fc.-r. косі
cimbel /771. шнур (для птаха-приманки)-,
2. примінка (птах) cimborio тдив. cimborrio cimbornio adj діал. див. cimborro cimborrio /77 архіт. 1. барабін; 2. купол, склепіння
cimborro adj діал. дурнйй, придуркуватий cimbra /1. архіт. опілубка; кружіло; plena - напівкругле кружіло; 2. архіт. внутрішня повірхня склепіння; 3. діал. сильці, петлЯ, пістка; 4. діал. див. cimbreo cimbrado m 1. ніхил тулуба (у танці)-,
2. буд. споруда опілубки (кружала) cimbrar иМ. трястй, труейти, махіти (лозиною)-, 2. (vi) згиніти(ся), вигиніти(ся), гнути(ся); 3. бйти, лупцювіти (батогом, палицею)-, 4. буд. робйти опілубку (кружіло); -se коливітися, колихітися, похй- туватися (про очерет) cimbre /77підзімна галерія, підзімний хід cimbreado тдив. cimbreo cimbreante ¿гсУ'тучкйй, що лігко згинієгься cimbrear(se) див. cimbrar(se) cimbreño adj 1. гнучкйй (про тростину, палицю); 2. гнучкйй, стрункйй (про талію) cimbreo /771. згиніння; 2. згин cimbria f архіт. 1. полйчка; 2. іст. див. cimbra 1
cimbro /77 1. діал. див. cumbre; 2. бот. ялйна (різновид)
cimbrón /771. діал. aum. ¿fecimbra 1; 2.діал. гострий біль; 3. Л. Ам. ейльний ривбк; різкі смйкання; 4. Л. Ам. коливіння (гнучких предметів)-, 5. Л. Ам. див. cintarazo cimbronazo m 1. див. cintarazo; 2. Л. Ам. ейльне нервбве тремтіння; ейльне нервб- ве потрясіння; Ь.діал. підзімний пбштовх cimbroso adj див. cimbreño cimentación f 1. (за)клідка фундіменту;
2. оенбва; фундімент; біза; 3. закладін- ня оенбв, заснувіння (чого-н.) cimentador 1. adj що 3aimaAáe фундімент; 2. що заснбвує (місто)-, 3. тзаснбв- ник (міста)
cimentar иМ. закладіти фундімент; 2. за- енбвувати, будувіти, звбдити (місто, будівлю)-, 3. обґрунтбвувати, встанбвлювати прйнципи, закладіти фyндáмeнт cimenterio тдив. cementerio cimera f грібінь шолбма (шишакі) cimero 1. adjвірхній, завершільний; 2. т див. cimera
cimicaria їбот. трав’яниста бузині cimiento /771. (рі) оенбва, фундімент (бу- дівл)\ abrir los -s рйти котловій; 2. ділЯн-
155
cimillo
ка землі (під фундамент)-, %3. оснбва, опб- ра, фундамент, 6á3a
cimillo m дбвга тростина (для прив’язування птаха-приманки) cimitarra /турбцька шЯбля cimógrafo m мед. кімбграф І cimómetro m фіз. хвилемір cimosis /бродіння І cimpa їдіал. див. crizneja 1 cinabarita / cinabrio /7? 1. мін. kíhobóp, ци- HÓ6pá; 2. жив. кіновЯрний кблір; 3. кіновар
cinámico adj хім. коричний; ácido - корична кислот0
cinamomo m бот. вузьколистий лох, вузьколисна дика маслина cinapio тбот. собЯча петрушка, звичЯйна собача петрушка cinaque тдіал. стручбк (квасолі) cinara f6or. артишбк cinarra fpiajг сніжна крупЯ cinc т (діал. р!cines) хім. цинк cincel т зубйло; долотб; чекЯн, карбівка; різбць
cincelado /771. гравіювЯння, гравюра; 2. че- к0нка, карбувЯння
cincelador т 1. різьбяр; 2. чекЯнник, карбувЯльник; 3. гравер cinceladura /1. гравірувЯння, гравіювЯн- ня; 2. чекЯнка, карбувЯння; 3. різання (по металу
cincelar vt 1. вирубувати (зубилом), ви- дбвбувати (долотом); 2. гравірувЯти, гравіювати (на камені, по металу, 3. висікти; обробляти (камінь)\ 4. чеканити, кар- бувЯти
cinco 1. adj num п'ять, 2. п’ятий; 3. /77число п’ять, п’ятірка; 4. п’ятірка (карта)', 5. вене- субльська п’ятиструнна riTápa; 6. Л. Ам: срібна мон0та у п’ять сентЯво; dame (choca, vengan) esos ~ дай руку, дай п’ять
cincograbado m гравюра на цйнку cincografía /цинкогрЯфія cincomesino adj п’ятимісячний cinconífero adj що містить хіну cinconina fxiM. цинхонін cincotipia їдив. cincografía cincuenta 1. adj num п’ятдесят; 2. п’ятдесятий; 3. /77ЧИСЛ0 П’ЯТДеСЯТ cincuentavo 1. adj num п’ятдесятий (про частину, частку)-, 2. m п’ятдесята частйна (частка)
cincuentena / 1. півсбтні; 2. п’ятдесята частйна (чкстка)
cincuentenario m п’ятдесятиріччя (термін, річниця)
cincuenteno adj num 1. п’ятдесятий (про частину, частку); 2. див. cincuentón 1 cincuentón 1. adj п’ятидесятирічний (про людину; 2. m п’ятидесятирічна людйна cincha /1. попруга; 2. Л. Ам. шахрайство (в азартнихігра))\ 3. діал. метйс; мулЯт; а revienta ~s іос. adv. ускЯч, галбпом; не- охбче; ir (venir) rompiendo -s мчЯти що- Д уху
cinchada fЛ. Ам. Л.див. cinchadura; 2. перетягування канЯта (гра) cinchado adj Л. Ам. з дбмішкою індіЯн- ської (негритянської) крбві cinchadura /підтягування попруги cinchar1 /77 іст. див. cinchera cinchar2 vt підтягувати попругу cinchar 1. скріплювати (стЯгувати) 66- ручем (бочку)', 2. viЛ. Ам. працювЯти, не покладЯючи рук
cinchazo тдіал. див. cintarazo * cinchera /попруга (частина тіла коня) cincho /771. пбяс, nácoK; 2. залізний ббруч;
3. Л. Ам. див. cincha; 4. діал. плішйна (у гірськихлісаУ); 5. архіт. виступЯюча частйна циліндрйчного склепіння
cihchón /771. Л. Ам. вузькйй рбмінь (що надягається поверх попруги)', 2. діал. ббруч; 3. діал. перевантЯження (в’ючної тварини)
cinchuela /1. dim. de cincha; 2. вузькЯ стрічка
cine /77 1. kíhó; кінематогрЯфія, кіномис- тбцтво; - mudo німб kíhó; - sonoro звуковб kíhó; 2.кинотеЯтр; 3. кінофільм; ~ documental документЯльний фільм cineasta m 1. діяч kíhó; 2. кіноактбр cine-club /77 клуб любйтелів kíhó (кіно- мистбцтва)
cinecomedia їдив. cinemacomedia cinedológico adj непристбйний, грубий, нестрйманий (про лихослова) cinedrama m див. cinemadrama cinedromo m див. canódromo cineficar vt спопелЯти; ~se перетвбрюва- тися на пил
cinefilo /77 любйтель kíhó (кіномистбцтва) cinófono тдив. cinemáfono cinefórum тдив. cine-club cinegética /полювЯння, мисливствознЯв- ство
cinegético ас/мисливствознЯвчий cineísta com. Л.див. cineasta; 2. любйтель, -ка kíhó (кіномистбцтва) cinema тдив. cinematógrafo cinemacomedia /кінокомбдія cinemadrama m кінодрЯма cinemáfono /77 3вуков0 кіно cinemascope, cinemascopio m широко- екрЯнне KÍHÓ
cinemateca /фільмотбка; кінотЯка cinemática /кінемЯтика cinemático зо/кінематйчний cinematografía /кінематогрЯфія cinematografiar vt провбдити кінозйбмку, знімЯти (фільм)
cinematográfico adj кінематографічний; cinta ~a кінострічка, фільм cinematografista com. кінооперЯтор cinematógrafo /771. кінематбграф; 2. кіно- теЯтр
cinematoteca їдив. cinemateca, cinematurgo m кінодраматург cinemógeno m стартбр cinemómetro m покЯжчик швйдкості cineración /1. спопеління; 2. кремЯція cinerama m кіно синерЯма, панорЯмне kíhó
cineraria їбот. цинерЯрія (рослина, квітка) cinerario adj 1. див. ceniciento; 2. при- знЯчений для зберігЯння пбпелу (прЯху); urna -а урна для прЯху cinéreo adj див. ceniciento cineríceo adj іст., cinericio adj 1. попелястий, з пбпелу; 2. див. ceniciento cinescopio /77 КІНЄСК0П cinesia /лікувЯльна гімнЯстика cinestéreo /77 стереокін0 cineteca fдив. cinemateca cinetecnia, cinetécnica /кінотбхніка cinética їфіз. кінЯтика cinético adj фіз. кінетйчний; епегдна -а кінетйчна енбргія
cíngaro 1. adj\\игЯнський; 2. тцйган cingiberáceo бот. 1. а^'імбйрний; 2.: -as fpi імбйрні
cinglador 1. adj обтискнйй (про верстат);
2. /77 обтискнйй верстЯт
cinglar1 vt веслувати спбсобом «галанб- нія» (одним веслом з корми) cinglar vt тех. обтискЯти, прокбвувати (метал) cingleta /канЯт для підтягування нбвода
cingue тдіал. див. cinc cínicamente adv цинічно cínico 1. adj філос. кінічний; 2. цинічний;
3. неохЯйний; 4. т філос. кінік; 5. цйнік, цинічна людйна
cínife /77 комЯр cinismo /77 цинізм
cinocéfalo зоол. 1. а^собакоголЯвий; 2. т д/собакогол0ві мЯвпи cinoglosa їбот. лікЯрський чорнокбрінь cinomis /77 зоол. nyroeá собЯчка (гризун) Cinosura facrp. Maná Ведмбдиця cinquero /77працівнйк цинкової промислб- вості
cinta /1. стрічка, TacbMá; підв’Язка; 2. стрічка, плівка; ~ magnetofónica магнітоф0нна стрічка; - aislante (aisladora) ізоляційна стрічка; 3. риболбвна сітка (для ловлі тунців)', 4. плйтковий фриз, плйткова облямівка [підлоги, настилу-, 5. іст. див. cintura 1;
6. іст. див. cinto 1; 7. іст. див. correa 1; 8. полйчка (в архітектурному обломі)', 9. мор. пбяс (суднау, - alta (de borda) ширстрбк;
10. (~ de acero, ~ metálica, ~ mñtrica) мірна стрічка; металбва рулбтка; - cinematográfica кінострічка, фільм; ~ manchega стрічка (для пірв’язок)', en - вймушений; скутий, зніяковілий; вагітна cintagorda /міцнЯ вторйнна риболбвна сітка (для ловлі тунців) cintarazo /77удЯр шЯблею плЯзом cintarear vtбйти шЯблею плЯзом cinteado adj озд0блений (прикрЯшений) стрічкЯми
cintel тдив. cintra
cintería / 1. стрічкй, тасьмЯ, підв’Язки;
2. торгівля стрічкЯми; 3. магазйн, що торгує стрічкЯми, галантерейний магазйн cintero /771. стрічковйй мЯйстер; 2. прода- вбць стрічок; 3. мотузка, канЯт (для прив’язування чого-н.)', 4. бандЯж (медйчний) cintilar u/іскрйтися, виблйскувати cintillo /771. шнурбк, стрічка (на капелюсі)',
2. кільцЯ з коштЯвними кЯменями; 3 .діал. стрічка (для волосся); 4. діал. борт, край (тротуар^)
cinto /771. пояс, пЯсок; 2. іст. теритбрія, обгорбджена кам’янбю стінбю; 3. див. cintura 1
cintra f архіт. кружЯло; дугЯ (арки) cintrado adj буд. 1. дугоподібний, у формі кружЯла; 2. з кружЯлами cintradora /загинЯльний верстЯт cintrar вгнути, згинЯти, загинЯти (листовий метал)
cintura 1. /тЯлія, пбяс; 2. тЯлія, пояс (частина одягу\ 3. іст. пояс, бандЯж; 4. буд. пбяс (димаря); 5. тдіал. донжуЯн, лове- лЯс; meter a uno en ~ одягЯти шбри на кого-н.; облЯмувати рбги кому-н. cinturica, cinturilla, cinturita / іст. див. cintura З
cinturón /771. aum. ¿fe cintura; 2. портупбя;
3. пбяс; рЯмінь; ¡ajústense el -! пристебніть рЯмені! (команда в літаку; 4. пбяс, смуга, зона
cinzaya їдіал. няня
cinzolín 1. adj червбно-фіолбтовий; 2. m червбно-фіолбтовий кблір ciñuelero /77, ciñuelo m діал. вожЯй (про вола)
сіра тдіал. бруд, сльотЯ cipariso тдив. ciprés сіре 1. adj діал. кв0лий, рахітйчний (про дитинУ', 2. тдіал. смолЯ ciperáceo бот. 1. ^¿#осок0вий; 2.: -as fpi осокбві
cipero /771. бот. сить (рід)\ 2. діал. бсад, гуща
cipizape /77 ббшкет, скандЯл сіро1 /77 1. надгрббна колбна; могйльна плитЯ; 2. дороговкЯз; верстовйй кЯмінь (дороговказ); 3. межовйй знак cipo2 adj діал. рябйй
cipote 1. adj 1. діал. дурнйй; 2. діал. при- зЯмкуватий, крембзний; куций; товстйй;
3. тдіал. хлопчйсько; хлопчЯк; 4. (рі) діал.
156
cistolito
6apa6áHHa пбличка; 5. діап. дрібниця;
6. діал. віддоєна місцбвість, далечінь ciprés /77 бот. (вічнозелбний) кипарйс (деревина)
cipresal /77 кипарйсовий гай cipresillo /77 бот. глистогін cipresino adjкипарйсовий, кипарйсний ciprínidos трізоол. кбропові ciprino1 adj іст. див. cipresino ciprino2 adj див. ciprio ciprino, -a 1. adj кіпрський; 2. /77, /кіпрібт, -ка cipriota com. кіпрібт, -ка cipripedio m бот. вен0рин черевйчок, чобітки, черевички ciquiribaile m сл. злбдій ciquiricata /лбстощі, підлабузництво ciquitroque m пісто (страва з тушкованих овочів, змішаних з яйцями) circasiano, -а 1. adj черкеський; 2. m, f черкбс, -шенка
circe fxйтра (підступна) жінка; хитріЬга circense цирковий circo /771. цирк; 2. геол. (гірськб) улбгб- вина; 3. геол. кар, кресловйна, гірський (льодовикбвий) цирк circón /77 МІН. циркбн circonio тхім. циркбній circuición /отбчення; огинбння, обхід circuir* иґотбчувати; огинбти, обхбдити circuito /771. ділянка (землі); 2. перйметр, окружність (острова, ділянки, округу)',
3. спорт, кбло (у велосипедних, автомобільних перегонам 4. ел. ланціЬг, лінія; кбнтур; ~ de corriente (enserie) ланціЬг струму, послідбвний ланціЬг; ~ magnético магнггний ланціЬг; - oscilante радіо коливбльний кбнтур; corto - ел. корбтке замикбння
circulación /1. циркуляція; кругоббіг; ббіг; ~ de la sangre кровоббіг; 2. вуличний рух;
3. ел. оборот, ббіг, кругоббіг; ~ del capital ббіг капітблу; poner en - пускбти в ббіг; retirar de la ~ вилучбти з ббігу; 4. хім. цир- кулЯция
circulante 1. adj циркулювбльний; biblioteca ~ бібліотбка з вйдачею книг додбму;
2. що знахбдиться в ббігу (про гроші)', 3. m грошовб мбса, що знаходиться в ббігу circular11. зффуговйй; кільцбвий; 2. круглий; 3. f циркуляр, розпорядження; 4. повістка; сповіщення
circular21. viкружлЯти, обертбтися; 2. ци- ркулювбти, ходйти тудй й назбд; рухатися, пересувбтися; 3. курсувбти; ходйти (про транспорт)', 4. розповсюджуватися, рознбситися; 5. розповсіЬджуватися, роз- силбтися, циркулювбти (про накази, інструкції); 6. циркулювбти (про кров, електрику)', 7. ком. циркулювбти, перебувбти в ббігу; 8. vt розсилбти, пошйрювати (інструкції, наказй) circulatorio adj циркуляційний círculo /771. геом. круг; кбло; 2. круг, кружбк;
3. бкруг; 4. клуб, казинб; 5. товарйство, гур- тбк (науковий, артистичний), 6. діап. збори (людей)’, 7. діал. група змовників (бунтівників); - acimutal мор. азимутбльне кбло; - horario астр. годйнне кбло; ~ polar астр., геогр. полЯрне кбло; - vicioso порбчне кбло; - de ascensión астр. кбло схйлень circumpolar adj\. циркумполярний, круго- полЯрний; animales ~es циркумполярні (кругополЯрні) тварйни; 2. астр. навколо- полЯрний
circuncidar иМ. рел. обрізбти, провбдити оорЯд обрізбння; 2. див. cercenar 1 circuncisión fpeл. обрізбння (обряд) с rcunciso adj m рел. обрізаний circundar \іїдив. cercar З circunferencia f 1. геом. кбло; ~ circunscrita (inscrita) опйсане (впйсане) кбло;
2. кбнтури, ббриси
circunferencial а^'круговйй; периферичний circunferente афЛ. обмбжувальний; 2. великий
circunferir* обмбжувати, лімітувбти circunflejo adj. acento ~ полбгшений нбго- лос, циркумфлбкс
circunfuso ^поширений (навколо чопо-н) circunlocución fлiнгв. перифрбза, описб-
ВИЙ ВИСЛІВ-
circunloquio m недомбвки, збйва балаканина; вйверти; sin ~s loe. adv. відвбрто, прЯмо
circunnavegación /1. морськб пбдброж, плбвання (навколо чого-н), круїз; 2. навколосвітнє плбвання
circunnavegante m людйна, що здійснює навколосвітнє плбвання circunnavegar 1. vt плбвати (навколо чого-н.)’, 2. vi здійснювати навколосвітнє плбвання
circunscribir* иМ. обмбжувати; лімітувб- ти; 2. мат. опйсувати; ~se (а) обмбжува- тися (чим-н.)
circunscripción f 1. обмбження; описування (у математиці); 2. бкруг (військовий, виборчий)
circunscripto adj мат. опйсаний circunsolar афгавколосбнячний; espacio - навколосбнячний прбстір circunspección 1. розсудливість, ОббЧНІС- ть, обербжність; 2. серйбзність, стриманість; благопристбйність circunspecto adj 1. розсудливий; оббч- ний, обербжний; 2. серйбзний, стриманий; благопристбйний circunstancia /1. обстбвина; ~ agravante юр. обтяжлива обставина; ~ atenuante юр. пом’якшувальна обстбвина;~ eximente /рдобстбвина що знімбє відповідбль- ність; 2. р/обстанбвка, ситубція, умбви;~ s críticas критйчна ситубція; acomodarse a las ~ s пристосбвуватися до обстб- вин; en las ~s presentes в дбних обстб- винах, за такйх умбв, в дбній обстанбвці; de ~s вймушений, викликаний обстбви- нами; тимчасбвий, для дбного випадку circunstanciado adj ґрунтбвний, доклбд- ний (про пояснений)
circunstancial adj 1. випадкбвий, тимчасбвий, зумбвлений обстбвинами; 2. лінгв. обстбвинний; complemento ~ обстбвин- ний додбток, обстбвина circunstanciar детбльно опйсувати (пояснювати)
circunstante 1. adj отбчувальний; 2. присутній; 3. /77 присутній circunterrestre adjнавколоземнйй circunvalación f 1. отбчення; 2. військ. фортифікаційна (оборбнна) лінія; línea de ~ окружнб (залізнична) дорога; кільце- вб лінія (трамвая, метро)', військ, циркум- валаційна лінія (при облозі) circunvalar отбчувати, обпягбти (місто, фортецю)
circunvecino adj отбчуючий, прилбглий, навкблишній
circunvenir* vticT. обдурйти, перехитрйти circunvisión /оглядбння, охбплення пб- глядом
circunvolar* vt іст. облітбти, літбти (навколо) circunvolución f 1. обертбння (навколо чого-н.)', 2. звйвина, вигин; ~ cerebral анат. звйвина (мозкУ) circunyacente adj див. circunstante 1 cirial /77 велйкий світйльник (який носили під час релігійних процесій) cirigallo m гулЯщий, нероба cirílico adj. alfabeto ~ кирйлиця cirineo /77 помічнйк, опбра cirio /771. велйка восковб свічка; ~ pascual пасхбльна свічка; 2. великоцвітний кбк- тус, царйця нбчі
cirolero /77 ДИВ. ciruelo 1
cirquero /77 Л. Ам. 1. акроббт (у циркУ) ',
2. влбеник цйрку,
cirro1 /77 мед. скір (пухлина)
cirro2 /771. бот. вусик; 2. пбриста хмбра;
3. зоол. ніжка (у вусоногих ракоподібних)
cirfosis fMep. цироз cirrostrado m пбристо-шарувбта хмбра ciruela /слйва (плід)', ~ pasa чорнбелив (сушений)
ciruelo /77 1. звичбйна (домбшня) слйва (дерево)', 2. ббв^ур, йблоп cirugía / хірургія; ~ pléstica пластична хірургія
ciruja /77 Л. Ам. складбльник, збирбч металобрухту (утильсировинй) cirujano/77 хірург cisalpino adj іст. цизальпінський cisca (див. carrizo 1
ciscar иМ. бруднйти; 2. діал. сорбмити;
3. Л. Ам. звертбти чию-н. увбгу (на що-н.)\
4. Л. Ам. відволікбти від гри; 5. Л. Ам. сбрдити, дратувбти; ~se 1. наклбети в штанй; ~se de miedo здрбйфити, наробй- ти в штанй (зі страху); 2. Л. Ам. сорбми- тися
cisco /77 1. дрібнб деревнб вугілля; вугільний пил; 2. шум; бійка, евбрка; hacer ~ розбйти (рознестй) вщент; рознестй до- щбнту; заморйти, заїздити кого-н.; estar hecho - пбдати (валйтися) з ніг (від утоми)
ciscón1 /77 шлак, вугільні зблишки в печбх ciscón2 adj Л. Ам. 1. ганббний, стидкий;
2. насмішкуватий, задерйкуватий; 3 .діал. сором’язливий
cisión /1. див. cisura 1; 2. Л. Ам. рбзпад, розкбл (партії)
cisionar vt внбсити розкбл, розкблювати (партію)
cisma amb. 1. церк. схйзма, розкбл; - de Oriente розділення церкбв; 2. розкбл, рбз- лад, розпбд; 3. евбрка, рбзбрат; 4. діал. ламбння, кривлЯння; 5. діал. плітка; 6. Л. Ам. занепокбєння, тривбга cismar1 \гідіал. сварйти, сіяти рбзбрати cismar2 vi діал. див. cavilar cismático 1. adj церк. схизматйчний; роз- кбльницький; 2. розкбльницький.що внб- сить розкбл (рбзлад); 3. діал. що розпускає пліткй, що рознбсить пліткй; 4. m церк. схизмбтик; розкбльник cismontano adj розташбваний (що живб) по цей бік гір
cismoso 1. adj що сіє рбзбрат; склбчний, чвбрний; 2. що розпускає пліткй, що рознбсить пліткй; 3. тсклбчник, інтригбн;
4. пліткбр
cisne /771. лббідь; - cantor лббідь-кликун; - común лббідь-шипун; - negro чбрний лббідь; 2. піїт, співбць; улюбленець муз;
3. сл. повія; 4. астр. Лбоідь (сузір'я)’, 5. Л. Ам. пухівка
cisneo ¿¿У'лебедйний; схбжий на лббедя cisquera1 /вугільний сарбй cisquera2 m діал. сбром; збентбження cisquero /771. вугільник (заготівник, продавець)', 2. мішбчок з вУгільним пйлом (для набивання малюнка) cistáce«o бот. 1. афібданниковий; 2.: ~as /р/лбданникові cisteolita /пбмза
cisterna /1. підзбмне водбймище; 2. цис- тбрна (для водй) cístico /77 анат. жбвчна протбка cistícula faHar. жбвчний міхур cistíne«o 1. adj див. cistáceo 1; 2.: ~as fpi див. cistáceo 2 cistitis імед. цистйт
cistolito /77 1. бот. цистоліт; 2. мед. кбмінь (у сечовому міхурі)
157
cisura
cisura rt, тонкий рбзріз; тркцина; 2. рбзріз (при кровопусканні); 3. анат. 6opo3Há (у мозку)
cita f 1. побЯчення; dar una ~ npM3Há4HTM побЯчення; 2. посилЯння, цитата; aportar (traer) ~s навбдити цитЯти I citación /1. виклик; вйклик до суду; 2. іст. цитувЯння
|citano m хтось, ім’ярбк citar иМ. призначЯти побЯчення (кому-н.);
2. задувати; цитувЯти, посилЯтися (на кого- що-н.у, 3. дратувЯти (бика в кориді);
4. викликЯти до суду citara їмуз. кіфЯра, кітЯра, цитра citara f 1. цеглянЯ стінЯ (в одну цеглин});
2. військ, іст. фланг; 3. іст. подушка citarista com. кіфарЯд; цитрйст citarizar vi іст. грЯти на кіфЯрі (на цйтрі) citarón /77 цбколь кам’янбї клЯдки citatoria /повістка в суд
citatorio adj. mandamiento ~ повісті в суд citerior adj розташбваний по цей бік, блйжній
cítiso /77 бот. 1. див. codeso; 2. верболіз
(рід)
citodiagnósis m мед. цитодіагнбстика, цитологічна діагнбстика citolero /77 іст. див. citarista citología f6ion. цитолбгія citoplasma m біол. цитоплЯзма citoria ficr. див. citación citramontano adi див. cismontano cítrico adj лимонний; ácido - лимбнна кислот0
citrina /1. хім. лимбнне олія; 2. біохім. рутйн, вітамін Р
citrino adjлимбнний (про колір) citrón /77ЛИМ0Н (ПЛІД) ciudad /і. місто; ~ abierta військ, відкрйте місто; - satélite місто-супутник; - universitaria університбтське містбчко; Іа ~ eterna вічне місто, Рим; la ~ santa CBmé місто, Єрусалйм; 2. мбрія ciudadanía f, ciudadanismo m 1. громадянство; 2. npáeo громадянства; privar de la - позбЯвити прав громадянства;
3. громадянський обов'язок ciudadano 1. adj громадянський, цивільний; 2. міськйй; 3. /77 громадянин; 4. житель міста, містянйн; 5. іст. простблюдин ciudadela /1. цитадбль; 2. ///^.багатоквартирний будйнок (що здається в орен-
дУ)
ciútico adj діал. див. cursi cívico 1. adj див. civil 1; derechos ~s громадянські npaeá; 2. громадянський, пат- ріотйчний; 3. домЯшній; 4. МЛ. Ам. жан- дЯрм; 5. пивнйй кухоль (0,25/і) civil 1. ^'громадянський, цивільний; código ~ цивільний кодекс; guerra ~ громадянська війнЯ; matrimonio ~ цивільний, громадянський шлюб; registro ~ зЯпис áKTÍB громадянського стЯну (загс); 2. ввічливий, люб’Язний, ч0мний; 3. штатський, цивільний; мйрний; población ~ цивільне насблення; 4. іст. грубий; нйций; 5. m (guardia ~) жандЯрм (цивільної гвардії в Іспанії)
civilidad /1 .див. civismo; 2. ввічливість, чбмність, люб’язність; 3. іст. грубість, Hé- уцтво
civijismo /771. див. civismo; 2. Л. Ам. ци- вілізм (політична система, що вимагає уряду з цивільних осіб) civilista 1. adj юр. що займЯється цивільними (судовйми) спрЯвами (про адвоката); 2. Л. Ам. що є прихильником цивільного уряду; 3. com. цивіліст (про адвоката) civilización /цивілізЯція; ~ griega (romana) грбцька (рймська) цивілізЯція civilizado adj цивілізбваний; культурний, розвйнений
civilizador 1. adj цивілізЯторський; 2. m цивілізЯтор
civilizar vt (vi) цивілізувЯти(ся); долучЯ- ти(ся) до цивілізЯції
civilmente adv 1. ввічливо, чбмно, люб’язно; 2. іст. нйцо, підло; 3. юр. за (згідно з) цивільним npáeoM
civismo /77 громадянська дбблесть; патріотйзм
cizalla /1. (рі) нбжиці (длярізання металу садові); 2. різак (палітурника); 3. обрізЯн- ня метЯлу #
cizallar врізати, зрізЯти (ножицями, різаком)
cizaña /1. бот. п’янкйй плЯвел, голово- лбм; 2. погЯна звйчка; 3. плЯвели, бур’яни; 4. свЯрка, рбзбрат; meter (sembrar) ~ сіяти рбзбрат
cizañador 1. adj склочний; 2. тсклбчник cizañar, cizañear всіяти рбзбрат cizañero adj, m див. cizañador clac /771. шапоклЯк; 2. складЯний трикутний капелюх
claco /771. Я Ам. клЯко (старовинна мідна монета); 2. діал. дрібнйця; no valer un ~ Л. Ам. бути не вЯртим копійки лЯманої clacota ЇЛ. Ам. чирЯк clamar 1. vt(vi) вимагЯти; ~ (por) venganza вимагЯти пбмсти; 2. іст. клйкати, вик- ликЯти; 3. vi (а) звертЯтися, волЯти; ~ аі cielo звертЯтися до нЯба; 4. виголбшу- вати палку промбву, говорйти урочйсто; мбвити; 5. гблосно нарікЯти; волЯти;
6. діал. кричЯти clámide ficr хламида clamo /77 арго 1. зуб; 2. хворбба clamor /771. крик, зойк; 2. стбгін, скЯрга; нарікЯння; 3. похорбнний дзвін; 4. іст. (~ popular) гблос нарбду clamoreada їдив. clamor 2 clamoreado adj іст. див. clamoroso 1 clamorear 1. иґ просити, благЯти; волЯти;
2. и/дзвонити (про дзвони з нагоди поховання)
clamoreo m 1. гучні крйки, збйки; 2. скЯрги; прохЯння
clamoroso adj 1. галасливий, шумний;
2. галаслйвий, бурхлйвий; éxito ~ галас- лйвий (бурхлйвий) успіх; aplausos ~s бурхлйві аплодисмбнти
clan /771. клан, плбм’я; 2. клан; кліка clancuino /77 Л. Ам. беззуба людйна clandestinidad f політ, підпілля clandestinista com. діал. контрабандйст (спиртних напоїв)
clandestino ас/табмний; підпільний; не- легЯльний
clangor m 1. звук трубй (ріжкЯ); 2. ревіння clapo /77 Л. Ам. шкаралупа волбського горіха
claque f театр. клЯка claquear viклЯцати язикбм claqueo m приклЯцування язикбм clara f 1. білбк (яєчний); 2. рідкЯ тканйна;
3. лйсина, плішйна; 4. припйнення дощу, прояснення (погоди)
claraboya /слухові вікнб; зЯсклений дах claramente advñсно; чітко; зрозуміло clarar vt 1. з’ясбвувати; 2. роз’яснювати, пояснювати
clarea /і. Knapéa (напій з вина з цукром або медом і корицею); 2. сп. день, дбнний час clarear 1.//77ре/5СвітЯти, розвйднюватися;
2. vi яснішати, випогбджуватися; 3. мерехтіти; 4. Л. Ам. прострілювати навйліт (нЯскрізь); 5. vt прояснювати; 6. сл. світй- ти; освітлювати; ~se 1. просвічувати(ся);
2. мимовільно видавЯти (викривЯти) себб clarecer* impers світЯти clarete /77 кларЯт (вино) clareza, claridad f 1. яскрЯвість, світло; сЯйво; la ~ de la luz яскрЯвість світла;
2. прозорість; la ~ del agua прозбрість водй; 3. Ясність, вирЯзність; - de expresión Ясність вйслову; ~ de la vista (de los ojos) Ясність пбгляду; con - ioc. adv. Ясно, вирЯзно; 4. (pt) гіркЯ (груба) прЯвда;
5. дббре ім’Я, дббра слЯва clarificación /1. освітлення; 2. з’ясувЯння (питання); 3. порідіння (лісу волосся);
4. хім. освітлювання; очйщення; клеру- вЯння (рідини)
clarificador 1. adj освітлювальний; очй- щувальний; 2. m освітлювач; відстійник clarificadora f діал. клерувЯльний казЯн (для освітлення тростинного цукрУ) clarificar і^1. освітлювати; 2. з’ясбвувати, прояснювати, освітлювати (питання);
3. проріджувати, робйти рідкйм (ліс);
4. хім. очищЯти, освітлювати; клерувЯти (рідину
clarificativo adj 1. проЯснювальний; 2. очищувальний
clarífico adj іст. блискучий, сЯючий clarilla їдіал. луг
clarimento m (рі) жив. яскрЯві фЯрби clarín 1. /77 муз. сурмЯ; 2. сурмЯч; 3. тонкб полотнб; 4. бот. діал. запашнйй горбшок;
2. adv діал. див. claramente; ~ delaselva зоол. пересмішник
clarinada /1. звук сурмй; 2. недорбчне слбво (вйслів)
clarinado adj геральд. з дзвбниками (про фігуру тварини на полі герба) clarinero /77 див. clarín 2 clarinete /771. кларнбт; 2. кларнетист clarinetista m див. clarinete 2 clarión /771. крбйда; 2. прбсвіт між хмЯрами clarioncillo /77 жив. пастбль (олівець) clariosa їсл. водЯ
clarisa /кларйса (черниця ордену Клари- си)
clarividencia /пронйкливість clarividente 1. adj пронйкливий; 2. com. пронйклива людйна
сіаг«о 1. adj світлий; (дббре) освітлений (про приміщення); 2. світлий, чйстий, Ясний; cielo - Ясне (чйсте) Hé6o; día ~ Ясний (світлий) день; 3. чйстий, прозбрий;
4. Ясний, чйстий, вирЯзний, зрозумілий; pronunciación ~а чйста (вирЯзна) вимб- ва; 5. рідкйй, слабкйй, неміцнйй (про напої); chocolate (café) ~ рідкйй (слабкйй, неміцнйй) шоколЯд (кава); 6. рідкйй, не- густйй, нещільнйй; bosque - рідкйй (не- густйй) ліс; pelo ~ рідкб (негустб) во- лбсся; 7. світлий, блідйй (про колір); azul - світло-блакйтний; 8. Ясний, очевидний; hechos ~s очевйдні фЯкти; verdad ~а очевйдна істина; una ~а preferencia Явна перевЯга; 9. відкрйтий, відвбртий; чЯсн- ий, чйстий (про гру); 10. m (рі) вікнб; ілю- мінЯтор; люк; 11. просвіт; прбміжок; за- збр; 12. прогЯлина (улісі); Л2.див. clara 4;
14. полігр. прбпуск; 15. пЯуза (у промові);
16. сл. див. clarea 2; 17. жив. світло (на картині); 18. діал. тростйнна горілка;
19. adv див. clara mente; ~ de luna місячне світло; - oscuro; ~ у oscuro жив. світлотінь; к’яроскуро; a la(s)~a(s) іос. adv. відкрйто, відвбрто; de - en ~ іос. adv. Ясно, зі всібю Ясністю; від почЯтку до кінцЯ; нЯскрізь; цілу ніч; por lo - іос. adv. прЯмо, відкрйто, відвбрто; ¡ ~ !; está!; ¡pues, ~! звичЯйно!, зрозуміло!, пбвна річ! claror m див. claridad claroscuro /771. писЯння (пбчерк) з нЯтис- ком; 2. жив. світлотінь; 3. жив. однобЯрв- не зобрЯження; 4. невйзначена (проміж- нЯ) позйція (кого-н.) clarovidencia ЇЛ. Ам. див. clarividencia clarovidente adjЛ. Ам. див. clarividente 1 clarucho а^’рідкйй, водянйстий (про суп); розбЯвлений (про вино)
158
cloaca
clascal тЛ. Ам. кукурудзяний кбржик clase /1. клас (суспільний); ~ obrera робіт- нйчий клас; ~ dominante панівний клас; ~ media сербдній стан, дрібнб бУржубзія; ~ s pasivas пенсіонбри; de ~ псовий; lucha de ~s клбсова боротьбб; sociedad sin ~s 6e3Knácoee суспільство; 2. група (у вузі)-, клас (у школі)-, 3. аудитбрія, клас;
4. урбк, заняття; ~ de gramática урбк грамбтики; dar ~s de español давбти урбки іспбнської мбви; 5. клас; категбрія; рід; сорт; de ~ superior вйщого клбсу;
6. біол. клас; 7. рі військ, сержбнтський склад
clasicismo т класицизм clásic«o A. adj класичний; estilo ~ класичний стиль; obra ~а класичний твір; 2. класичний, антйчний; 3. зразкбвий; 4. /77клбсик clasificación /1. класифікбція, системати- збція; 2. сортувбння; 3. див. calificación clasificador 1. а^'класифікувбльний; 2. т класифікбтор; 3. сортувбльник; 4. шбфа для зберігбння папбрів clasificar vt 1. класифікувбти; системати- зувбти; 2. сортувбти; 3. див. calificar clasismo т вчбння про клбси clasista 1. adju\о стосується вчбння про Knácn; 2. клбсовий; lucha ~ клбсова боро- тьбб; 3. /77 прихйльник вчбння про клбси clástico adj ламкйй, крихкий clatolear viЛ. Ам, секрбтничати, говорйти ПО Секрбту (3 КИМ-Н.)
clauca їол. відмйчка claudicación /здбча позйцій, капітуляція claudicar vi 1. шкутильгбти; зробйти по- милкбвий крок; спіткнутися; здавбти свої позйції, відступбти, капітулювбти claustra їіст. див. claustro 1 claustral adj А. що стосується вчбної рбди (університет^); resoluciones ~es резолюції вченої рбди; 2. монастйрський claustrar vt іст. див. cercar 1 claustrillo /77 малйй зал (для вченої ради) claustro /77 1. крйта галербя (в церкві, монастирі, університеті); 2. вчбна рбда (в університеті); - de profesores викладацький склад (у вузі)-, ~ de licencias іст. засідання вчбної рбди (з присвоєння вчених ступенів)-, 3. монастйр; ~ materno матерйнська утрбба
claustrofobia їмед. клаустрофббія, боязнь ЗбМКНЄНОГО прбстору cláusula f 1. юр. пункт, стаття (договору, заповітУ)\ 2. юр. клбузула, спеціальна умбва, застербження; 3. лінгв., ритор. клбузула; завершбльна частйна періоду;
4. лінгв., ритор, рбчення, період; - simple (compuesta) простб (складнб) рбчення; ~ absoluta абсолютний зворбт clausulado 1. ао/лапідбрний, урйвчастий (про стиль)\ 2. /77 сукупність статбй (пунктів, клбузул)
clausular vtA. закінчувати (tпромовУ\ 2. на- писбти пункти (статті, клбузули) дбговбру clausura fA. внутрішня частйна монастиря (недоступна стороннім); 2. обітниця самітництва; 3. монастйрське життЯ;
4. самітництво; 5. закриття (засідання, cedí)-, 6. закриття, припйнення діяльності (установи)-, 7. іст. див. corral clausurar vt А. закривбти (засідання, сесію)-, 2. закривбти, припиняти діяльність (установи)
clava fA. дубйна; пблиця; 2. мор. шпігбт clavado adj А. оббйтий цвЯхами; 2. тбчний, пунктубльний; 3. відповідний до місця (про предмет); 4. (а) дуже схбжий (на кого-н.)-, вйлитий, вйкапаний clavadura ївет. закбвування (пошкодження цвяхом копита коня при куванні) clavar vt А. вбивбти (забивбти) цвЯхи; 2. збивбти (прибивбти) цвяхами; 3. вст-
рбмлювати, заганЯти; ~ un puñal en el pecho встромйти кинджбл у груди; 4. вставляти, вправлЯти, оправлЯти (коштовні камені)-, 5. вет. закувбти, порбнити (копито коня при куванні)-, 6. військ, заклбпува- ти (гармату-, 7. вйтріщитися, втупитися (на кого-що-н.)-, 8. обдурювати; 9. врбзи- ти, оглушйти, приголбмшити; 10. здбрти втридброга (з кого-н)-, 11. прбвильно розв’язати (задачу, вірно відповістй (на запитання викладача); ~se 1. уколбтися, загнбти скббку; me he clavadola aguja en el dedo я вколбв пблець гблкою; 2. мор. сідбти на мілину; 3. Л. Ам. пробирбтися (вдирбтися) без запрбшення; clavársela діал. напйтися, набрбтися clavaria f див. clavera1 clavario m див. clavero2 1 clavazón їзбірн. цвЯхи clave 1. лі див. clavecín; 2. /"ключ; - de cifra шифрувбльний ключ; la ~ de un enigma ключ до таємнйці (до загадки); 2. код;
3. іст. ключ.-замбк; 4. архіт. ключ, замбк, ключовйй кбмінь (арки, склепіння); 5. муз. ключ; - de sol ключ соль; de - зашифрований, співвідносний з ребльними подіями (осббами) (про роман)-, echar la ~ за- кінчйти, постбвити крбпку clavecín m муз. клавесйн clavel /77 гвоздйка (рослина і квітка); - de China китбйська гвоздйка; ~ de (las) Indias чорнобрйвці (мексиканський різновид)
clavelina f 1. діал. див. clavellina; 2. діал. бот. пбриста гвоздйка clavelito /77 бот. гвоздйка (різновид, рослина і квітка)
clavellina fA. бот. гвоздйка (з простими квітками)-, ~ de pluma пбриста гвоздйка (рослина і квітка)', 2. військ, прббка з пбкпі (для затикання дула гармати) clavera fA. пробивбч (кувальний інстру- мені)-, 2. Отвір для цвЯха clavero1 /77 гвоздйкове дбрево clavero2 /771. ключбр (духовна особа)’, 2. Л. Ам. див. clavijero 2 claveta /дерев’яний цвях, шпйлька clavete /771. dim. ¿fe clavo; 2. муз. плектр, медібтор (для гри на бандурріі) clavetear vtA. оббивбти цвЯхами; 2. одя- гбти металбві наконбчники (на шнур)',
3. закінчувати (справу; стбвити крбпку clavicémbalo, clavicímbalo m іст., clavicímbano m див. clavecín clavicordio m муз. клавікбрд clavícula faHar ключиця
clavicular1 adj анат. ключйчний clavicular2 зачарувбти, полонйти clavija f А. тех. штифт; штир; пблець;
2. муз. кілбчок; 3. ел. штбпсель; штбпсе- льна вйлка; штиковйй контбкт; apretar las ~s посйлити нбтиск, закрутйти гбйки clavijero /771. плбнка з гніздами (для кілочків струнних інструментів)-, 2. вішалка (меблі)-, 3. ел. розбтка, гніздб clavillo, clavito m А. штифт, стрйжень;
2. див. clavo 4
clavo /771. цвях; костйль; - calamón шпа- лбрний цвях; ~ chillón (de chilla) штукатурний (дрбнковий, гбнтовий) цвях; 2. мо- збль (на пальцях ноги)-, 3. мед. тампбн;
4. гвоздйка (спеція)-, 5. мор. стернб; 6. міг- рбнь; 7. шкбда, збйток; 8. біль; смуток; гір- котб; 9. обмбн; 10. Л. Ам., діал. неходовйй товбр; 11. діал. розчарувбння; 12. Л. Ам. багбта частйна рудної жйли; 13. мед. стрйжень фурункула; agarrarse a (de) un ~ ardiendo хапбтися за соломйнку; arrimar el - a uno обдурйти, обвестй круг пб- льця; dar en el - вгадбти; здогадбтися; dar una en el - y ciento en la herradura помилятися на кбжному крбці, сідбти в
каліЬжу; hacer ~ буд. застигбти (про розчийу, no dejar ~ ni estaca en la pared обікрбсти, обчйстити (квартиру; remachar el ~ зробйти ведмбжу лбслугу; пов- тбрювати (торбчити) однб й те ж; tener un ~ en el corazón на душі кішки скребуть; ірог los ~s de Cristol зарбди всьогб святбго!; como un - тбчно; пунктубльно, вчбсно; un ~ saca otro ~ клин клйном вибивбють claxon /77 клаксбн
clemátide f бот. виноградолйстний ломиніс
clemencia /милосбрдя, мйлість; pedir ~ просйти пощбди
clemente aq/милосбрдний, мйлбстйвйй clepsidra /клепсйдра, водянйй годйнник clepsimanía, cleptomanía /клептомбнія cleptomaniaco, cleptomaniaco,
cleptómano m клептомбн clerecía fA. див. clero; 2. духбвні осбби (що беруть участь в церковному обряді)-,
3. див. clericato
clerical A.adj духбвний; клерикальний; partido - пбртія клерикалізму; 2. m клерикалізм
clericalismo m кперика/іш clericato /77, clericatura /свящбнний сан; священне
clerigalla їзбірн. попй clérigo /77 1. духбвна осбба; свящбник, клірик, церкбвник; 2. вчбний, схолбст (у середні віки)-, 3. діал. служка clerizón /77 церк. служка clerizonte /77 ПІП
clero /77 клір, духівнйцтво; - regular чбрне духівнйцтво (у католиків); ~ secular біле духівнйцтво (у католиків) clerofobia /ненбвисть до духівнйцтва cliché m див. clisé cliente com. клібнт, -ка clientela fA. заступництво; 2. клієнтура clima /771. клімат; ~ artificial (cálido, continental) штучний (тбплий,дконтинентбль- ний) клімат; 2. ббласть, країна; край; 3. об- станбвка, середбвище, атмосфбра climatérico adj А. клімактерйчний; 2. кри- тйчний, небезпбчний, важкйй (про період часу; 3. діал. див. climático 2; estar uno - бути в погбному нбстрої climaterio adj див. climatérico 1 climático adj А. кліматичний; 2. непостійний, мінлйвий
climatización /кондиціонувбння повітря climatizador m кондиціонбр, устанбвка для кондиціонувбння повітря climatografía f кліматогрбфія climatología /кліматолбгія climatológico adj А. кліматологічний;
2.; condiciones ~as кліматичні умбви climatoterapia f кліматотерапія climatura /вплив клімату clímax /771. ритор, клімакс, градбція; 2. літ. кульмінбція clin їдив. crin
clineja f діал. А. див. crizneja 1; 2. див. crizneja 2 clínica /клініка
clínico 1. клінічний; 2. /т? клініцист clinopodio /77 бот. душовйк clip /771. скріпка; 2. шпйлька (дляволосся) clíper /77 1. мор. кліпер (судно)', 2. ав. іст. трансокебнський гідролітбк clisado /77 полігр. клішувбння clisar vt полігр. стереотипувати clisé /771. полігр. Kniiiié; 2. загбльне місце, заяложена істина clisos трісл. бчі, ббньки clistel, clister /77 клізма; клістйр (іст.) clisterizar vt стбвити клізму clivoso ^'косогбристий cloaca /клоака
159
cloacal
cloacal ед/клойчний, клойіЬвий clocar* \Лдив. cloquear1 cloque m éaróp
cloquear и/квоктйти (про квочку cloquear2 vt бйгрити (тунця) cloqueo m квоктання cloquera /насйджування (яєць): висиджування (курчат)
[cloquero /77багрувЄльник clorado ед/хлбрний, що містить хлор cloramina fx/м. хлорамін clorar vti. хлорувбти; 2. оброблйти хлбром clorato m xлopáтl сіль xлopнyвáтo-кйcлoї кислотй
clorhidrato /77 хім. xлopriдpáт clorhídrico adjxiM. хлористоводневий, солений; ácido - хлористоводнева (солйна) кислотб cloro /77 хлор
clorofila í6ot., хім. хлорофіл clorofílico adj бот. хлорофіловий, хлоро- фільний
cloroformar vtJi. Ам. див. cloroformizar cloroformización /мед. хлороформувйння cloroformizar vt мед. xлopoфopмyвáти cloroformo /77 хім. хлорофбрм clorosis f мед. хлорбз, недокрів’я, бЛІДЙ нЄмІЧ
cloroso ед/хлбристий, хлбрний clorurar у/хлорувйти cloruro m хім. хлорйд club /77 клуб clubista /77 член клубу clueca /квбчка (про курку clueco adj 1. що сидить на ййцях; що ви- сйджує пташенйт; 2. нЄмічний, безпорйд- ний; 3 .діал. чванлйвий, самовдовблений cluequera /1. див. cloquera; 2. діал. див. cobardía
coa /1. пйлиця-копбчка (в індіанців): 2. Л. Ам. мотйка; 3. Л. Ам. див. curucú; 4. діал. злодійський (тюремний) жаргбн coacción /примушування, насильство coaccionar vt примушувати, змушувати сйлою
coacervación /накопйчення, скупчування coacervar vt нaгpoмáджyвaти, збирбти, накопйчувати
coacreedor m спільний кредитбр, співкре- здитбр
coactar 14див. coaccionar coactivo ед^змушувальний; примусбвий coacusado юр. 1. adj спільно звинувйчу- ваний; 2. m співвідповідбч, спільний обвинувачуваний
coadjutor /771. коадіЬтор, помічнйк; 2. коа- діЬтор, помічнйк священика (у католицькій церкві)
coadjutoría їцерк. посйда коадютора coadquirir* vt юр. придбавйти спільно з іншим
coadquisición /спільне придбйння coadunación / coadunamiento m з’єд- HáHHB, змішування coadunar vt з’бднувати, змішувати coadyutor m див. coadjutor coadyutorio adj що допомагйє, сприяє coadyuvador m помічнйк coadyuvante com. юр. представнйк обви- нувбчення
coadyuvar ^/сприяти, допомагйти coagente m помічнйк, співробітник coagulable adj що коагулює, що згортб- ється (про кров): що CKHcáe, звурджується (про молоко)
coagulación /коагуляція, згортйння coagulador m коагулятор (апарат) coagulante m коагулятор (речовина) coagular vt(vi) коагулювЄти(ся), згортЄти(ся) coágulo /77 1. згусток крбві; 2. коагулят; згусток (рідини, що згорнулася): 3. див. cuajaron
coaita, coait/ fЛ. Ам. зоол. койта (мавпа) coala /77 зоол. койла, сумчастий ведмідь coalición /коаліція, соїЬз coalicionar у/ствбрювати коаліцію, об’бд- нати; керувйти коаліцією; -se див. coligarse
coalicionista com. учЯсник (прибічник) коаліції
coáltar, coaltar m кам’яновугільна (кбксо- ва) смолб; кам'яновугільний (кбксовий) дьбготь
coalla /1. орніт. вальдшнеп, лісовйй ку- лйк; 2. іст. див. codorniz coaptación /мед. вправлення кістки coarctación їдив. coartación coarrendador /77співоренд0р coarrendar* vt орендувйти спільно coartación /обмеження, утискЯння coartada f юр. ¿лібі; probar la - довестй (засвідчити) ceoé Ялібі coartar vt обмежувати; утискбти; пере- шкоджбти coate adjЛ. Ам. див. cuate 1 coatí тдив. cuatí coautor /77 cniBáBTop coaxial ед^'співвісний, коаксіЯльний coba1 /1. жарт, рбзіграш; 2. підлабузництво; dar (gastar) - підлизуватися, підлабузнюватися; жартувати, розігрувати coba2 fe/7.1. курка; 2. peán (монета) cobáltico adjxiM. кббальтовий cobaltina / мін. кобальтйн, кббальтовий блиск
cobalto /77 хім. кббальт cobarda /сут. арбалбт; самостріл cobarde 1. adj боязкйй, легкодухий; не- смілйвий; 2. низький, підлий; 3. слабкйй (про зір): 4. діал. неродгЬчий (про грунт):
5. com. боягуз, -ка
cobardear viбойтися, бути боягузом cobardía /1. ббязкість, легкодухість; 2. ницість, підлість.
cobaya f/7. Ам., cobayo тморськб свйнка cobechar vt див. cohechar2 cobejera f іст. звідниця cobertera /1. крйшка; 2. звідниця cobertizo /771. навіс; дах; 2. ангбр cobertor /77 1. див. colcha ; 2. кбвдра; 3. іст. див. cobertera 1 cobertura /1. див. cubierta 1; 2. забезпечення дорогоцінними метйлами (іноземною валіЬтою); - bancada ком. вексельне забезпечення (паперових грошей) cobez /77 орніт. кібець (сокігі) cobija1 /1. верхня черепйця; 2. хустка; ко- рбтка мантйлья; 3. крйюче nepó (у птахів): 4. див. cubierta 1; 5. Л. Ам. плащ, на- кйдка; 6. кбвдра; 7. діал. прикритті, 3á- хист; притулок; 8. діал. дах (сільського будинку): 9. ріЛ. Ам. постільна білйзна; irse a la - діал. смілйво атакувбти cobija2 adj діал. див. cobarde 1 cobijamiento m притулок; пристанбвище cobijar vt 1. (vt) вкривЄти(ся); накривбти- (ся); 2. (vi) притулйти(ся); 3. прихбвувати; плекбти (почуття): 4. діал. покривЄти ná- льмовим лйстям (дах) cobijo /771. див. cobijamiento; 2. мебльб- вана кімнбта; 3. діал. див. cobija cobijón тдіал. шкіра, шкура (для покриття в’юків)
cobista com. підлабузник, лисйця cobo /77 діал. 1. зоол. рбвлик; 2. плюшева кбвдра; 3. тЄплий дитйчий бдяг cobra1 /1. мотузка (для запрягання волів):
2. запрйжка (для молотьбй): 3. кббра (бразильська монета) cobra2 /1. зоол. кббра (змія): 2. отрута кбб- ри ,
cobra f мисл. понбска cobrable adj див. cobradero cobracapelo m зоол. очкбва змій, кббра
cobradero adj що підлягбє стйгненню (оп- лйті)
cobrador /771. збирбч (податків): 2. фін. ін- касбтор; 3. кондуктор (в трамваї, автобусі)
cobranza /1. отрймання (зарплати, боргу: 2. стйгування (податків); 3. фін. інка- сЄція; 4. достйвка дичинй (мисливським собакою)
cobrar vt 1. одержувати (зарплату, боргі;
2. збирйти, стйгувати (плату, податки):
3. фін. інкасувбти; 4. одержувати назбд (книгУ): 5. віднбвлювати (здоров’я, сили):
6. тягнути, витйгувати, підтйгувати (риболовні сіті, мотузки); 7. переймбтися, спбв- нюватися (чим-н.), відчувбти; - cariño а uno (una cosa) прихилйтися до кого- чого-н., полюбйти кого-що-н.; 8. придба- вбти, завойбвувати; - fama (crédito) за- войбвувати cnápy (довіру); - enemigos наживйти ворогів; - afición a una cosa захопйтися; - ánimo(s), - espirita (valor) набрЄтися духу (мужності, хорббрості); підбадьбритися; - miedo злякйтися; - vida підбадьбритися; пожвбвитися (про розповідь): [vas а -! я тобі дам!, ти у мбне отрймаєш!
cobrarse 1. відрахбвувати на своіЬ користь; одержувати компенсбцію (комісійні);
2. опам’ятовуватися, огбвтуватися cobre /771. хім. мідь; - quemado мідний купорбс; - rojo куприт, червбна мідна рудб; - verde малахіт; 2. мідний кухбнний пбсуд; 3. Л. Ам. мідйк; no tener un - не м0ти ні копійки; 4. муз. збірн. мідні духові інструменти; batir el - швйдко (енергійно) BecjH слрйву; batirse el - працювбти, не покладбючи рук; запекло (захбплено, ліЬто) сперечЄтися cobreño ед/мідний, зрбблений з міді cobrizo adj 1. мідний, що містить мідь;
2. мідний (про колір) cobro /77 див. cobranza; poner - en ana cosa піклувбтися; ретельно оберігйти; poner en - сховЄти в надійному місці; ponerse en - знайтй притулок, сховйтися coca1 /1. (- del Perú) кбка, кокаїновий кущ; 2. лист кбки
coca2 /йгідка; - de Levante кукельвбн, ку- кольвЄн (рослина і плід) coca3 /1. діал. зобрбження дракбна (під час свята тіла Христового): 2. бука, стра- хбвище; 3. діал. див. cigarra 1 coca4 /1. кбка (середньовічне судно): 2. половйна волбсся (розділеного проділом і зачесаного на вуха): 3. головй; довбешка; 4. удйр по голові (суглобами пальців): 5. діал. волбський горіх; 6. діал. шкаралупа; de - loe. adv. Л. Ам. задбрма, за чужйй рахунок coca5 їдіал. пиріг cocáceas їрібакт. кбки cocacola / кбка-кбла cocacho /77 Л. Ам. див. coscorrón cocada / 1. десерт (солбдке) з тбртої кбпри; 2. діалх халвб cocaína /кокаїн cocainismo m мед. кокаїнізм cocainización / мед. кокаїновий наркбз, кокаїнова анестезія cocainomanía їдив. cocainismo cocainómano m кокаїніст cocaísmo тЛ. Ам. див. cocainismo cocal /771. Я Ам. див. cocotal; 2. діал. див. coco2; 3. Л. Ам. плантбція (гай) кокаїнового кущб
cocamas /77/?/кокЄми (індіанці в ПерУ) cocán тдіал. грудка (птаха) cocar vt\. робйти міни (гримбси); кривитися; 2. пЄстити, бблувати cocarda їдив. cucarda cocaví /77 3anác лйстя кбки
160
codeo
coccígeo adjанат. куприковий coccinélidos mpi сбнечки coccíneo ас/пурпурний (про колір) cocción /1. варіння; 2. випаювання cóccix /77 анат. куприк coceador adj бриклйвий coceadura т, coceamiento /77брикбння cocear 1. и/брик0ти, брикбтися; 2. брикб- тися, упирбтися, чинити ónip; 3. vt Л. Ам. підбзрювати
cocedero 1. а<#варкйй; що nérm (швидко) вбриться; 2. /7? варильний цех; приміщення для варіння (соків) cocedizo adj див. cocedero 1 cocedor /771. варйльник; 2 .див. cocedero 2 cocedura íahb. cocción cocer* 1. vt варйти; 2. кип’ятйти; 3. пектй (хліб)] 4. обпблювати (кераміку, вапно)]
5. перевбрювати (їжу)] 6. іст. вивчбти; обдумувати (питанні)] 7. сприбти дозрівбн- ню (нариву)] 8. мочйти (льон, коноплі)]
9. vi кипіти; 10. бродити (про вино)] ~ se
1. мучитися, мйятися, 3H0MaráTn; 2. вми- páTH від сп0ки; 3. замишлятися, затівбти- ся, готувбтися та0мно
cocido 1. adj варений, розварений; 2. m косйдо (традиційна страва з турецького гороху з м’ясом і овочами)] estar - en una cosa соббку з’їсти (на чому-н.) cocidura fpian. див. cocción cociente /77 мат. 1. чйстка; 2. коефіцібнт cocimiento /771. див. cocción; 2. лікбрсь- кий відвбр; 3. іст. свербіж cocina /1. кухня; ~ de campaña похіднб кухня; 2. плитб; - eléctrica електрйчна плитб; - de gas rá30Ba плитб;3. косйна (овочева страва)] 4. бульйбн; 5. кухня, кулінарія, кулінбрне мистйцтво; - rusa (española) російська (icnáHCbKa) кухня; libro de ~ куховбрська кнйга; 6. Л. Ам. незакбн- на винагорода
cocinar 1. vt(vt) готувбти (варйти) їжу; ку- ховбрити; 2 .діал. див. cocer 1; 3. vi лізти в чужі cnpáen
cocinear vi клопотбтися, пбратися на кухні, куховбрити; готувбти cocinera /куховбрка cocinería f діал. закусочна cocinero /77 кухар; haber sido ~ antes que fraile соббку з’їсти(на чому-н.) cocinilla1 /77 чоловік, якйй втручбється в жінбчі cnpáen; 6á6a
cocinilla2 / 1. dim. de cocina; 2. плйтка; гбсниця; спиртівка; 3. діал. піч (кахельна, голландська) cocktail /77 див. cóctel cóclea f 1. архімбдів гвинт; 2. див. caracol 11
coclear adj бот. раковиноподібний, равли- коподібний
coco1 /771. (~ de Indias) кокбсова пбльма;
2. кокбсовий горіх; 3. шкаралупа кокбсо- вого горіха; 4. перкбль (тканина)] 5. Л. Ам. посудина з кокбсового горіха; 6. діал. цнотлйвість; 7. Л. Ам. довббшка, макітра; estar tocado del - діал. бути HecnoBHá рбзуму; 8. Л. Ам. див. coscorrón; 9. діал. котелбк (капелюх); 10. діал. кбко (монета 1 песо)] 11. діал. сл. дблар
coco /77 кулька, намистйна (на чотка^)] ~ de Levante кукельббн, кукольббн (росли- на і плід)
coco /771. бука, страхбвище, страхопуд; parecer (ser) un - бути потвбрним (вй- родком); 2. rpnMáca; hacer ~s робйти міни (грим0си); кривлйтися; 3. Л. Ам. біль cocodrílidos /77 різоол. крокодйли cocodrilo /77 1. крокодйл; 2. стоп-KpáH; lágrimas de ~ крокодйлові сльбзи cocol /77 Л. Ам. 1. ромбоподібна булка; 2. завитбк, лбкон
cocolera fopHir. Л. Ам. гбрлиця (різновид)
cocolía fЛ. Ам. непрйязнь cocoliche /771. ГІ. Ам. коколіче (іспано-іта- лійський жаргон)] 2. Л. Ам. коколіче (італієць, що говорить по-іспанськи)] 3. діал. гбла лялька
cocoliste тЛ. Ам. 1. епідемічна хворбба; 2. тиф
cocoloro т діал. див. carozo 2 cocomacaco т діал. пблиця cocombro т діал. див. cohombro 1 cocón adj діал. порожнйстий, порбжній (про насіння, плоди)
coconete 1. adj Л. Ам. малбсенький (про дитинУ)] 2. /77 діал. безб, мербнга cócono /77 Л. Ам. ІНДИЧб coconota fЛ. Ам. пихбта, чванлйва жінка cócora <70/77. 1. надокучлива людйна;
2, діал. сказ; 3. діал. незручність; занепо- кбєння; А. діал. непрйязнь; 5. діал. страх cocorear vt Л.Ам. заважбти, набридати cocoriaco /77 діал. див. cacareo cocorícamo m діал. 1. чаклунство; 2. склбд- нісгь, заплутаність
cocorino adj Л.Ам. надокучливий cocorismo тЛ. Ам. надокучливість cocorote тдіал. 1. крона дбрева; 2. бука, страхбвище
cocorotina fflian. мбківка, тім’я cocorrón т діал. 1. кокорбн (солодощі, печиво)] 2. див. coscorrón cocotal /77 кокбсовий гай cocotazo /771. Л. Ам. удбр по голові; 2. Л. Ам. kobtók BHHá cocote тдив. cogote 1 cocotero тдив. coco11 cocotudo adj діал. упбртий cóctel, coctel /77 КОКТ0ЙЛЬ coctelera /змішувач (для коктейлю) cocual /77 Л. Ам. зоол. білка (різновид) cocui тдіал. див. cocuy 2 cocuisa, cocuiza //7. Ам. канбт (з волокна агави)
cocuma /л/іая. cмáжeний качбн кукурудзи cocuy /771. див. cocuyo; 2. Л. Ам. амери- KáHCbKa aráea
cocuyo /77 Л. Ам. світляк, світлячбк cocha /1. при. невелйкий резервубр (в збагачувальних установкал); 2. див. cochitril;
3. діал. див. cancha 2; 4. Л. Ам. ставбк cochambre /77, cochambrería /1. бруд, шар бруду; 2. мбтлох; сміття; ганчір’я cochambrero, cochambroso яо/бруднйй, засблений, заялбжений
cochano /77 діал. крупйнка саморбдного зблота
cocharro /771. дерев’яна посудина; 2. див. cacharro 1
cochastro /77 каб0нчик, молодйй каббн coche1 /77 1. екіпбж; карбта; колйска; ~ fúnebre похорбнні дроги; ~ de plaza (de punto), ~ simón; ~ de sitio Л. Ам. візнйк (екіпаж)] 2. машйна, автомобіль; ~ celular поліцбйський фургбн; - volante (volador) автомобіль з повітряною подушкою; ~ de carreras гбночний автомобіль; ~ de línea рбйсовий автббус; 3. вагбн (залізничний, трамвайний); ~ cama спбльний вагбн; ~ correo поштовий вагбн; ~ restaurante вагбн-ресторбн; ~ salón салбн-вагбн; ~ parado балкбн, підвйщення (для спостереження за процесією)] caminar (ir) en el ~ de San Francisco (de San Fernando) (unos ratos a pie y otros andando) йти на своїх (на) двох (на одинбдцятому нбме- рі); no pararse os ~s (de) dos o más personas не спілкув0тися; не дружйти coche2 тдив. cochino 1 {coche!3 interj (вживається для підкликання свиней) паць-пацьі cochear vi 1. прбвити, управляти (кіньми)] 2. (~se) їздити (прогулюватися) в екіпбжі (колясці)
cocheavión m автомобіль з повітряною подушкою
cochecico, cochecillo, cochecito m\.dim. de coche; 2. колйска (дитяча, інвалідна) cochera 1. adj: puerta ~ ворбта; 2. /карбт- ний сарай, екіпбжна; 3. гарбж; парк (автобусний, тролейбусний)] 3. трбнспортна фірма (компбнія) з прокбту автомашйн;
4. дружйна кучера cocherada fЛ. Ам. грубість, x¿mctbo cochería /У7. Ам. див. cochera З cocheril adj А. кучерський; 2. карбтний cochero1 /77 1. кучер; ~ de punto (de simón) візнйк; 2. (C.) Візнйчий (сузір’я) cochero2 adj варкйй, що лбгко (швйдко) розвбрюється cochevira /свинбче cáno cochevís fpne. cogujada icochi! interj див. coche3 cochifrito /77 кочіфрлто (варена, а потім смажена баранина або козлятина з гострими приправами) cochillo /77 іст. див. cuchillo cochina /1. свинй; 2. замазура, бруднуля cochinada fflne. cochinería cochinamente adv 1. брудно, неох0йно;
2. по-свйнськи
cochinería /1. бруд, нeoxáйнicть; 2. свинство
cochinero яо/погбний, дрібнйй, признбче- ний для свинбй (про картоплю)] trote ~ дрібнб рись; (un) trote - loe. adv. підтюпцем
cochinilla /(~ de humedad) ент. стонбга, мокриця
cochinilla2 /кошеніль (комаха, фарбувальна речовина) cochinillo /77 молочне порося cochinito пт. ~ de San Antón діал. ебнечко cochino m 1. каббн; свиня; ~ montes дй- кий каббн; 2. свинб, нечепура, бруднуля;
3. скупердяй, жадніЬга, жмот cochiquera / див. cochitril
cochite hervite 1. adv нашвидкуруч; аби- як; 2. /77 людйна, якб квбпиться cochitril /77 свинячий хлів, свинарник cochizo 1. adj іст. див. cochero2; 2. /77най- багбтща ділйнка копбльні cocho1 adj\. див. cocido 1; 2. діал. сирйй, не варбний
cochor /771. діал. див. cochino 2; 2. орніт. папуга (різновид)
cochoso adj діал. бруднйй, неохбйний cochura /1. див. cocción; 2. готбве тісто cochurra fдiaл. варбння з гуайяви coda1 ficT. діал. див. cola11 coda2 (муз. кбда
coda3 f спец, дерев’бна трикутна прйзма (для склеювання дощок під кутом) codadura /náriH, лозб, що стблеться codal 1. adj одноколійний, одноколінчас- тий; 2. зігнутий, колінчастий; 3. m налокітник; 4. пбросток (винограду)] 5. буд. розкіс, розпірка
codaste /77 мор. ахтерштбвень codazo mypáp ліктем; dar - a uno Л. Ам. натякнути, повідбмити по секрбту codeador діал. 1. adj що прбсить, випрб- шує; 2. /77 жебрбк; 3. укладбльник дере- винй
codear 1. vi рухати (npa^eáTn) ліктями; 2. штовхбти (ударяти) ліктем; 3. 14Л. Ам. випрошувати; канючити; - se (соп) спіл- кувбтися, знбтися, водйтися (з ким-н.) codelincuencia /співучасть (у злочині) codelincuente 00/77. співучбсник (у ЗЛОЧИНІ) codemandante 00/77. юр. співпозивбч, -ка codemandar vt юр. спільно подавбти пб- зов
codeo /771. рух (роббта) ліктями; 2. удбри ліктями; 3. Л. Ам. жебрацтво; 4. діал. то- вбриш, друг
161
codera
codera /1. корбста на лі'кїі; 2. налокітна нашйвка; 3. потбртість (в одязі на ліктя^)\ náTKa на лікті; 4. мор. кормовйй швартбв codeso m бот. верболіз (різновид)] ~ de los Alpes золотйй дощ codeudor /77 юр. співборжнйк І códice /77старовйнний рукбпис, К0ДЄКС codicia / 1. пожбдливість; жбдібність;
І 2. прбгнення, жага, прйстрасне (палкб) бажання; спрбга; ~ de saber жагб знань;
3. іст. чуттбвість, похітлйвість; la - rompe el saco жбдібність до добрб не доведб codiciable, codiciado ао^'ббжаний; жадбний codiciar rfnpámyTM, жадбти codicioso 1. з<#жбдібний; 2. (пблко) жа- дбючий, спрбглий; 3. старбнний, працьо- вйтий; 4. /77CKHápa, CKynáp; juntáronse el ~ y el tramposo два чбботи nápa; одним мйром мбзані; однбго пбля ягода codificación f кодифікувбння codificador adj кодифікувбння codificar rf кодифікаційний
código /77 1. KÓ/jeKc; звбдення закбнів; ~ civil (penal) цивільний (кримінбльний) кб- декс; - fundamental основний закбн, конституція; 2. іст. див. códice; 3. кбдекс, прбвила (нбрми) поведінки; ~ de circulación прбвила величного руху; - de señales MopcbKá сигналізбція; (міжнарбдне) звбдення cnmániB
codillo /77 1. плечб (у чотириногий 2. сук, зблишок зрізаної гілки; 3. див. codo 5;
4. crpeMÓHÓ; 5. архіт. вигин, перегйн; 6. ар- хіт. кут (будівлі)] 7. мор. пербдній (збДНІЙ) кінець кіля; jugársela de ~ вйпередити (в отриманні чого-н.); залйшйти з hócom; tirar a uno al - знйщити, стертй на nópox codito adj Л. Ам. див. cicatero 1 codo /771. лікоть; 2. див. codillo 1; лікоть (частинарукава одяіу)] лікоть (міра довжини)] ~ común (geométrico) лікоть (міра довжини - 418 мм)] ~ de rey (de ribera, perfecto, real) лікоть (міра довжини = 574 мм)] 5. тех. коліно (труби)] ~ а ~ іос. adv. пліч-б-пліч, pyKá в руку; - соп - іос. adv. пліч-б-пліч, pyKá в руку; зі зв’язаними за слйною рукбми; alzar (empinar) de (el) ~ прикладбтися до пляшки; заливбти бчі; comerse ios ~s de hambre перебивбтися з хліба на квас; dar de de(l) - штовхнути ліктем, зробйти знак ліктем; нбхтувати; desgastarse (romperse) los ~s скніти над кнйгами; hablar por los ~s базікати без yráey; mentir por los ~s брехбти як рудйй co6áKa; meterse (estar metido) hasta los ~s пітй з головбю (у що-н.)] del ~ a la mano від ropujKá два eepujKá
codocate /77 мармелбд з айвй codorniz fopHÍT. népenen, перепілка codorno тдіал. окрбєць (хліба) codorro діал. 1. adj упертий; 2. /77впбрта людйна
codujo тдіал. 1. хлопчик; 2. коротун coeducación /спільне навчбння (хлопців і дівча-f)
coeficiencia /взаємодія coeficiente 1. adj що взаємодіє, сприЯє; 2. т мат., фіз. коефіцібнт; - de absorción фіз., хім. коефіцієнт поі линбння; - de corrección тех. попрбвковий коефіцібнт, коефіцібнт корбкції; - de dilatación cúbica (lineal) фіз. коефіцібнт об’бмного (лінійного) розшйрення
coendú /77 зоол. америкбнський дикобрбз coercer гідив. contener 2 coercible adj 1. утримуваний, стрймува- ний; 2. фіз. стйскуваний coerción /1. юр. заборбна (силою)] 2. фіз. коерцитйвна сйла
coercitiva adf 1. утрймувальний, стримувальний; 2. фіз. коерцитйвний; fuerza ~а коерцитйвна сйла
coetáneo 1. ас/сучбсний; 2. /77сучбсник;
3. однбліток
coevo adj суч&снш (чому-н. у минулому) coexistencia / співіснувбння; ~ pacífica мйрне співіснувбння coexistir vi співіснувбти cofa fMop. марс cofaina /вмивбльний таз cofia /1. сітка для волосся; 2. чіпбць;
3. військ, підшолбмник; 4. військ, іст. на- шййник; бармйця; 5. військ, наконбчник снаряда, балістйчний ковпачбк cofiador /77 юр. солярний поручйтель, співпоручйтель cofín /77 корзйна (для фруктів) cófosis f мед. myxoTá cofrade com. член 6páтства (корпорбції); ~ de pala сл. помічник cofradía /1.6páTCTBO (релігійне); корпорб- ція, товарйство; 2. сл. натовп; 3. зграя, ббнда; 4. сл. кольчуга cofre /77 1. скрйня; 2. Л. Ам. скрйнька, шкатулка (для коштовностей) cofrecillo /771. dim. ote cofre; 2. скрйнька, шкатулка
cofrero /77 продавбць скринь
cogedera fc.-г. 1. роївня, рійнйця; 2. пло-
дознімбч
cogedero 1. adjcThvnm, зрілий (про плоди)] 2. /77 рукоятка; ручка cogedor /77 совбк cogedura /піймбння; захбплення coger 1. і//брбти, xanáTn; схбплювати; ~ un libro (una manzana) брбти (взяти) кн- йгу (яблуко); 2. захбплювати, відбирбти;
3. схбплювати, ловйти; брбти; 4. ловйти, вилбвлювати (тварин, рибу)] 5. наздоганяти; lo cogí a mitad del camino я наздогнав йогб на півдорбзі; 6. рбнити (про бика)] el toro cogió al torero бик порбнив торбро; 7. поїхати; ~ el tren сісти в пбтяг;
8. збйти, переїхати (про автомобіль)] Іе cogió un automóvil він потрбпив під ма- шйну; 9. од é ржу вати; ~ una enfermedad захворіти; - frío застудйтися; ~ miedo злякбтися; 10. сприймбти (звістку);
11. відчути; - cariño a uno полюбйти; ~ aversión відчути огйду, зненбвидіти;
12. вбирбти, поглинбти; 13. купувбти; брбти; наймбти; - un piso найнЯти квар- тйру; 14. 6páTH, наймбти; 15. збирбти (плоди)] знім0ти (урожай)] зривбти, рвбти (квіти)] 16. вміщбти; 17. займбти (місце, простір)] el cuadro coge toda la pared картйна займбє всю стіну; 18. знахбдити, відшукувати; 19. розуміти, схбплювати; виявляти; - le a uno las vueltas вйкрити кого-н., розгадбти комбінбції; 20. заста- вбти, застигбти; me cogió en casa він за- стбв менб удбма; ~ a uno desprevenido застйгнути кого-н. зненацька; 21. захопй- ти (промову, доповідь)] ~ los apuntes конспектувбти; 22. (в поєднанні зі сполучником у та іншим дієсловом) взяти і (+ дієсл.); cogió у se marchó він взяв і пішбв; 23. іст. давбти притулок, поселйти; 24. покривбти (самкУ)] 25. и/вміщбтися, входити; 26. приживбтися (про рослин^)]
27. іст. знайтй притулок; 28. (vt) Л. Ам. парувбтися; aquí te cojo, aquí te mato куй залізо, поки гарЯче; ~ a uno con las manos en la masa 3anonácTH кого-н. з крб- денйм, зловйти кого-н. на місці злбчину cogerse 1. брбтися, хапбтися; 2. діал. помилитися; грішйти; 3. діал. звикти, ос- вбюватися; 4. (соп) діал. ладнбти, уживб- тися; más preso se coge al mentiroso que al cojo у брехні корбткі нбги; ¡cogitel я тебб спіймбв!, ти попбвся! (на слові) cogida /1. урожбй (плодів)] 2. збирбння урожбю; 3. порбнення (тореро биком) cogido 1. adj іст. зібраний; 2. /77зббрка
cogienda /1. іст. збирбння урожбю; 2. діал. примусбве вербувбння в брмію cogioca / діал. 1. честолюбство, славолюбство; 2. підступи
cogitabilidad / філос. здбтність думати (розміркбвувати)
cogitabundo adj задумливий, з глибокодумним вйглядом
cpgitar vt іст. думати, мйслити, розміркбвувати
cognac m див. coñac cognación / 1. рідня (по материнській лінії)] 2. кровна спорідненість; рідня cognado 1. adj лінгв. подібний, схожий; аналогічний; 2. /77рбдич (по материнській лініі)
cognaticio adj споріднений (по материнській лініі)
cognición (філос., психол. 1. пізн0ння; 2. пізнання; 3. пізнавбльна здбтність cognomento m прізвисько cognoscibilidad /пізнбваність cognoscible adj пізн0ваний cognoscitivo ас/пізнавбльний cogollo /77 1. бот. серцевйна; 2. пбгін, nápocTOK; 3. верхівка соснй (обрубувана при лісозаготівлі)] 4. діал. див. cumplido 8; 5. Л. Ам. ент. цикбда (різновид) cogomoro m див. cohombro cogorza /сп’яніння, хміль cogotazo m запотйличник cogote /771. потйлиця; 2. султбн (прикрасі)] ser tieso de - бути зарозумілим (чванлйвим), задирбти нбса cogotera /військ.1. напотйличник; 2. со- лбм’яний капеліЬх (для коня)] 3. діал. Підхомутник
cogotudo 1. adj 2 товстбю (жйрною) потйли- цею; 2. чванлйвий, зарозумілий; 3. діал. сильний, вольовйй; 4. діал. сйльний, могутній, всесйльний; 5. діал. впливбвий, що мбє вплив (про політика)] 6. Л. Ам. багатий, за- мбжнии; 7. /77 Л. Ам. нуворйш; 8. діал. людйна з харбкгером; 9. діал. могутня людйна cogucho /771. низькосбртний цукор; 2. діал. голбвка нерафінбваного цукр^ cogujada fopHÍT. чуббтий жбйворонок cogulla /чернбча рбса з кбптуром cogullada /підгруддя (у свині) cohabitación /1. гуртбжиток; 2. співмбш- кання, люббвний зв’язбк cohabitar и/1. жйти разом, спільно прожи- вбти; 2. співмбшкати, перебувбти у лю- ббвному зв’язку
cohecha fc.-r. підняття (орбння) пбру cohechador 1. adju\о даб хабарі; 2. іст. що отрймує хабарі (про суддю)] 3. m хаба- родбвець
cohechar1 1. і^підкупбвувати, давбти ха- ббр; 2. іст. примушувати, змушувати; 3. vi іст. займатися хаб0рництвом cohechar vtc.-r. 1. піднімбти пбр; 2. орбти (перед сівбою)
cohecho1 /77 підкуп, хаббрництво cohecho2 /77 с.-г. час орбння cohén com. 1. чарівнйк, ворожбйт, чаклун; 2. звідник
coheredar і^співуспадкбвувати coheredero /77 співспадкобмець coherencia f 1. зв’язність; узгбдженість; 2. див. cohesión 4
coherente adj\. зв’язний, послідовний; 2. фіз. когерентний
cohermano m іст. 1. двоюрідний брат; 2. звбдений брат; 3. див. cofrade cohesión /1. зв’язбк; зв’язаність; 2. з’єднання, зчбплення, зв’язбк; 3. згуртбваніс- ть, спбяність; - del partido бдність пбртії;
4. фіз., хім. когерентність; когбзія, зв’язбк, зчбплення; 5. фіз., хім. сйла зчбплення cohesionar vt 1. зв’язувати, сполучбти; об’бднувати; 2. об’бднувати, спбювати;
162
colear
3. фіз., хім. зчіплювати, скріпляти; сполу- náTH, зв’язувати
cohesivo adjщо зв’язує, зчіплює cohete т 1. ракбта; - antiaéreo (balístico, chispero, de dos etapas, luminoso, orbital) зенітна (балістйчна, феєрв0ркова, двоступен0ва, освітлювальна, орбіт0ль- на) ракбта; - estratosférico космічна ра- KéTa; 2. вйпуск rá3ie; 3. Л. Ам. гірн. шпур; avión— ракбтний niTáK; al - /ос. adv. Л. Ам. без кбристі; не до péni cohetear vtB. Ам. 3aimafláTH вибухівку (у скелі)
cohetero /77пірот0хнік cohetito /771. dim. efe cohete; 2. діал. к0лих BHHá (на прийомі)
cohibente adj фіз. що погано провбдить (електрика)
cohibición / cohibimiento m 1. екбвуван- ня; 2. скутість
cohibir иМ. зв’язувати, екбвувати; зава- ж0ти; 2. Л. Ам. примушувати, змушувати cohobo /771. олбняча шкіра, лоейна; 2. діал. блень
cohollo /77 див. cogollo 1, 2, З cohombral /ягорбд, відв0дений під огіркй, посіви огірків
cohombrar vt с.-г. підгорт0ти cohombrillo m dim. de cohombro; ~ amargo скажбний огірбк (рослина і плід) cohombro /771. огірбк (різновид, рослина і плід)', 2. чурро (пирії)', - de mar зоол. морськйй огірбк
cohonestar vt\. прикраш0ти, виставляти в сприятливому світлі; 2. виправдбвува- ти; 3. побднувати, суміщ0ти cohorte /1. військ, іст. когбрта; 2. ряд, cépin coi /771. див. coy; 2. діал. підвішена кор- зйна (для фруктів)', 3. діал. колйска coico adj діал. горбЯтий coila fnian. брехнЯ coima1 /кохЯнка, співмбшканка coima2 / винагорбда (утримувачу грального будинку
coime /771. утрймувач rpánbHoro будйнку;
2. маркбр (у більярді)’, 3. сл. госпбдар coimero /77 див. coime 1 coincidencia /1. збіг (фактів, подій); 2. збіг, бдність, спільність; 3. збіг, суміщення (фігур) coincidir и/(соп) 1. збігатися, виявлятися спільним (однаковим); виявляти відповідність (схожість, єдність); 2. збігатися, відбуватися одночасно (з чим-н.)\ 3. збігатися, накладатися (про фігури)', 4. випадково зустріти (кого-н.), зіткнутися (зким-н.) coiné fniHre. койне
coinquilino /77 сусід, співмешканець (по квартирі, кімнаті)
coinquinar vt бруднити, паскудити; -se ганьбитися, плямувати своє ім’я coinstrucción / див. coeducación cointeresado adj зацікавлений разом з іншими
coinventor /77 співавтор (якого-н. відкриття, винаходу coirón /77 Ам. бот. ковила coito /77 парування, злягання coja /1. кульгава; 2. вулична (гуляща) дівка cojanco adj Куба який накульгує cojear vi Л. кульгати (про людину, твари- »У\ - del pie derecho кульгати на праву ногу; 2. хитатися (про меблі)', 3. грішити, кульгати; saber de que pie cojea знать недоліки (слабке місце) кого-н. cojera /кульгавість
cojijo /771. букашка; 2. дріб’язкова образа cojijoso acj який легко ображається cojm /77 диванна подушка cojinete /77 1. dim. de cojín; 2. гольник;
3. зал. подушка, башмак, підкладка; - de carril рейкова подушка (підкладка); 4. тех. підшипник; вкладиш, втулка підшипника; -
de aguias голчастий роликопідшипник; - de bolas кулькопідшипник; - de rodillos роликопідшипник; 5. рі Вен., Кол. переміна сума
cojinillo /7? 1. Арг., Уругвай овчина (на сід- ліу, 2. ріГват., Гонд., М. переміна сума cojo 1. adi кульгавий; 2. одноногий, з одною ногою; 3. кульгавий, хиткий (про меблі)', 4. не (досить) переконливий, з недоліками, вразливий (про теорію)’, 5. m кульгава людина; no ser - ni manco бути досвідченим, майстерним; собаку з’їсти cojudo adj Л. некастрований, нехолоще- ний (про тварину; 2. Ам. придуркуватий col /капуста; ~ caballar листова кормова капуста: - marina морська капуста, катран; ~ de Bruselas (de rosetas) брюсель- ська капуста
cola1 1. / хвіст; 2. шлейф; хвіст (сукні)', 3. черга; хвіст; hacer - стояти в черзі; 4. ав. хвостове оперення літака; 5. див. corchete; 6. рояль; 7. діал. хвіст; ser la - de uno бути чиєюсь тінню; 8. Гзат. хвіст (поліцейський)', 9. Вен. синекура; 10. діал. див. cóccix; 11. бот. кола; 12. бот. горіх кола (гуру) (насіння)', - de abadejo червоний коршун; - de cabalici польовий хвощ; ~ de mono діал. кава з молоком і горілкою; - de ratón бот. мишачий хвіст; - de zorra бот. китник, лисохвіст; a la - іос. adv. ззаду, в кінці; apearse por la ~ говорити невпопад; hacer bajar la ~ збити пиху; ser arrimado а (de bacia) la - плестися в хвості; tener (trier) - мати важкі наслідки; está (fatta) la ~ por desollai ще не все скінчено cola2 /клей; ~ de carpinteros (de pescado, de retai) столярний (риб’ячий, мездро- вий) клей; no piegar пі соп ~ не підходити, не мати нічого спільного; приший кобилі хвіст; не римуватися colaboración /співпраця colaboracionismo m колабораціонізм colaboracionista 1. adj колабораціоністський; 2. com. колабораціоніст, -ка colaborador m 1. учасник, співавтор (видання)', 2. співробітник (в газеті, журналі)’,
3. позаштатний кореспондент colaborar vi 1. співпрацювати; 2. публікувати статті в газеті (в журналі) colación /1. присухщення наукового ступеня; 2. див. cotejo; 3. парафія; парафіяльні землі; парафіяльні будинки; 4. легкий сніданок; 5. легка вечеря (в дні посту-,
6. пригощання (солодощі)', І.діал. драже;
8. діал. цукерка; 9. Кол. бісквіт; - de bienes юр. оголошення проо включення в спадок (частини цінностей)', sacar (traer) а - згадати, завести мову (про що-н.)\ привести як доказ; згадати не до речі, приплести ні в тин ні в ворота colacionar \гідив. cotejar colactáneo /77 молочний брат colada1 /1. проціджування; 2. відбілювання білизни (в жавелевій воді)', 3. жавель, жавелева вода (для відбілювання білизни); 4. відбілена білизна (в жавелі)', 5. прання білизни; echar a la - віддати в прання; відкласти для прання; 6. важкопрохідна ущелина; 7. тех. випуск (плавки); 8. тех. плавка; 9. тех. лиття; відливка; заливка (форіії)', - a presión лиття під тиском; - centrifuga центробіжне лиття; ~ continua беперервна розливка; 10. Кол. рисова каша (на молоці)', 11. Екв. солодка кукурудзяна каша; 12. Кол. каша; мамалига; salir а (en) la - вийти назовні, випливти, виявитися; розкритися colada2/хороша шпага coladera /1. ситечко; цідилко; 2. М. стічна труба; водостік
coladero /771. сито; друшляк; 2. вузький прохід; 3. навчальний заклад з легкими
умовами здачі екзаменів; 4. див. colada1 6; 5. гірн. гезенк; спуск для руди coladizo adj 1. проворний, верткий; в’юнкий; 2.спритний, хитрий colado adj І.: hierro ~ ливарний чавун; 2.: aíre - протяг; 3. закоханий по вуха colador /771. див. coladero 1; 2. фільтр; сітка; сито
coladora /1. праля (яка відбілює білизну-, 2. пральна машина
coladura/1. проціджування, фільтрація;
2. промах; 3. сліпа любов
colágeno хім. 1. adj колагеновий; 2. m колаген
colagogo ^‘жовчогінний (про ліки) colaina /відлуп (в деревині) colambre /1 .див. corambre; 2. М. міх, бурдюк
colana /ковток (вина) colanilla / віконна (дверна) задвижка, шпінгалет
colana /перегородка (в коморі) colapez, colapiscis f, colapiz /риб’ячий клей
colapso /771. мед. колапс; 2. занепад, падіння; депресія (в економіці) colar1 vt присуджувати науковий ступінь (наукове звання)
colar*2 1. проціджувати; 2. відбілювати (білизну в жавелі)', 3. жарг. збувати, сплавляти; всучувати; 4. проносити таємно (через митницю); 5. жарг вкладати, класти (всередину', тех. лити, відливати; заливати; 6. vi проходити пролазити) через вузьке місце; 7. пити вино; 8. бути прийнятим; проходити; пройти; -se 1. пролазити, пробиратися, прослизати; влазити без черги; se coló en el teatro sin entrada він проліз в театр без квитка; 2. ображатися на жарт; 3. опростоволоситися; дати маху; no - una cosa не викликати довіри colargol m хім., мед. коларгол colateral 1. adj боковий; 2. m родич по бічній лінії; 3. М. вівтар colativo, colatorio adjвідбілюючий colazo m діал. див. coleada colcha /покривало
colchado m 1. ватник; 2. стьобана ковдра;
3. діал., див. colchadura colchadura /набивка, стьобання colchar1 vt набивати, стьобати; -se діал. сваритися, лаятися
colchar2 14див. corchar colchón /77 матрас; - de muelles пружинний матрас; - de tela metálica металева сітка ліжка; - de viento надувний матрас; hacer uá - збивати матрас colchonera adj: aguja - велика матрасна голка
colchonería /1. магазин з продажу матра- сів (подушок)', 2. майстерня з ремонту матрасів
colchonero /77 1. продавець матрасів;
2. матрасник (майстер)
colchoneta /1. матрасик; 2. подушка (на стілець)
coleada / 1. різкий рух хвостом (про тварин); 2. мор. різка зміна напряму вітру;
3. Вен., М. див. coleadero
coleadero /77 М. валка рогатої худоби за хвіст (розвага)
coleado adj діал. 1. забалотований (на ви- борах)\ 2. який провалився (на екзамені) coleador 1. adj який виляє хвостом (про тварину; 2. m Вен. колеадор (вершник, який валить на скаку рогату худобу, хапаючи її за хвіст)', 3. Арг любитель випити за чужий рахунок coleadura /виляння (помахування) хвостом
colear 1. vi виляти (помахувати) хвостом; 2. мор. вихляти (про корму; 3. Арг., П.-Р.
163
colección
трястися, мотатися (з бок}\в Щ\ 4. Ам. наближатися (до певного вік/)] Juan colea en los cincuenta aftos Хуану вже під п’ятдесят; 5. утримувати за хвіст (бика в корид/)] 6. Ам. валити рогату худобу (хапаючи її за хвіст на скак/)] 7. діал. від- I мовити (в чому-н.)] В. діал. заважати, роз- ладнувтаи (чиї-н. плани)] В. діал. Ганити,
І осуджувати; 10. Гзат. стежити (за ким. -н.)
11. Вен., Кол докучати, переслідувати colección / 1. колбкція, збірка; 2. збірка (розповідей), підбірка; 3. велика кількість,
603ЛІЧ
coleccionador m колекціонбр, збир0ч coleccionar колекціонувбти, збирбти coleccionismo m 1. пристрасть до колек- ціонувбння (до збирбння); 2. колекціонбри coleccionista com. див. coleccionador colecistitis ЇМЄД. холецистйт colecisto /77 анат. жбвчний міхур colecta / 1. побудйнковий подбток; 2. збір пожбртвувань (кбштів); 3. склбдчина;
4. церк. корбтка молйтва colectación /збір (податків, пожертвувань) colectador /77 діал. див. coleccionador colectar і//збир0ти (податки, пожертвуванні) colecticio adj 1. різноббрвний, строкбтий, пістрявий; 2. різнорідний; збірний (про книг/)
colectivamente atfi/колектйвно, спільно colectivero /77 Л. Ам. керівнйк колектйву; ст0роста
colectividad / 1. колектив; 2. колективність; en - іос. adv. колектйвно, спільно colectivismo /77 колективізм colectivista 1. ас/коллектівістйчний; 2. колективістський; 3. com. колективіст, -ка colectivización /кол ективізбція; усуспільнення; ~ de la agricultura колективізбція сільськбго rocnoflápcTBa colectivizar vt колективізувбти, усуспільнювати
colectiv«o 1. adj колектйвний, спільний; hacienda ~a колектйвне rocnoflápcTBo; 2. лінгв. збірний (про іменниі)] 3. тЛ. Ам. невелйкий автббус, мікроавтббус colector 1. а<#збир0льний; 2. т див. coleccionador; 3. збирбч (податків, пожертвувань)] 4. тех. колбктор; збірник; 5. водо- стічнйй канбп, каналізаційний колбктор; 6. ел. колбктор
colecturía /1. посада (заняття) збирач0 податків; 2. церк. збір пожбртвувань; 3. іст. податкбва контбра colédoco /77 анат. жбвчна протбка colega com. колбга
colegiación / професійне об’бднання, колбгія, корпорбція
colegiado adj 1. що вхбдить до професійного об’бднання, що налбжить до колбгії; médico - член колбгії лікарів; 2. юр. коле- □¿льний (про трибуна.гі) colegial 1. adj шкільний; інститутський; edificios ~es шкільні (інститутські) будівлі; 2. /77 СТИПЄНДІ0Т (у колежі)] 2. школЯр, учень; студбнт (колеж/)] 3. недосвідчена (наївна) людйна, новачбк; 4. Л. Ам. norá- ний в0ршник
colegiala / ученйця; школярка; студбнтка (колеж/)
colegiarse вступ0ти до професійного об’бднання (в корпор0цію, в колбгію) colegiata /соббр, соббрна цбрква colegiatura /1. стипбндія; 2. Л. Ам. платня за навчбння (в інтернаті) colegio /77 1. колбж; ~ militar військбве учйлище; військбва акадбмія; 2. колбгія, професійне об’бднання, корпорбція; ~ de médicos £de abogados) колбгія (Kopnopá- ція) лікарів (адвокбтів); - electoral виборці (округ/)] вйборча дільнйця; - mayor університбтський гуртбжиток
colegir* иМ. з’єднувати, об’бднувати; 2. ро- бйти вйсновок coleo /77 див. coleadura coleóptero 1. adj зоол. жорсткокрйлий; 2. m вертоліт; 2. різоол. жорсткокрйлі, жукй colera /xBOCTOBá прикраса (коней) cólera 1. /жовч; 2. гнів, роздратувбння; жовч; montar en - розгніватися; 3. m (~ asiático, - morbo, ~ 6tico) мед. холбра; ~ de las gallinas вет. холбра птахів; tomar - захворіти (заразйтися) холброю; cortar la ~ перекусити; cortar la ~ a uno приборкати кого-н.; cuando la ~ sale de madre, no tiene la lengua padre гнів — повний nopáflHHK
colérico 1. а^холерйчний, неврівнов0же- ний, запальнйй; temperamento ~ холеричний темперамент; 2. мед. холбрний (про хворого)] 3. жовчний, злббний, злісний; 4. розгніваний, оскаженілий; 5. m холбрний хвбрий
colerín /77, colerina /мед. 1. ДОМ0ШНЯ хо- népa, хол ери на; 2. холерний пронбс colero 1. adj ге ральд. з підібганим хвостбм (про фігуру лева на щиті)] 2. тЛ. Ам. гірн. штбйгер
colesterina їбіохім. холестерин coleta / 1. косйця (пасмо волосся)] чуприна (на маківці)] 2. кіска зі стрічкою (в давні часи, у тореро)] 3. див. crehuela; 4. корбтке допбвнення (післямбва); 5. діал. див. cañamazo; cortarse la ~ залишити свою профбсію (про тореро)] залишити звйчку (захбплення); tener (traer) ~ MáTH
СЄрЙ03НІ Н0СЛІДКИ
coletazo /77 удбр хвостом coletear гідіал. бйти хвостбм coletilla /1. див. coleta 2, 4; 2. див. crehuela
coletillo ткорсбж, ліф (частина жіночого убрання в Кастилії)
coleto /771. шкірянб куртка; 2. тіло (людини)] 3. діал. безсорбмність; 4. діал. див. capirotazo; decir (hablar) para su ~ ска- збти (подумати) що-н. про cé6e; echarse al - проковтнути, відпрбвити до рота; вн- пити; швйдко прочитбти, проковтнути (книг/)
coletón тдіал. груба тканйна, мішковйна, ряднйна
coletudo adj діал. безсорбмний, нахббний colgadero 1. adj див. colgadizo 1; 2. т
крюк, гачбк (для підвішування чого-н.)]
3. кільцб, дужка, петля (для підвішуванні)
colgadizo 1. ai# підвісний; 2. т навіс;
3. діал. односхйлий дах colgado adj 1. обдурений (у своїх надіяі), розчарбваний; 2. див. contingente 1; dejar - a uno підвестй кого-н.; залйшйти в дурнях кого-н.; quedar(se) - залйшйтися в дурнях
colgador т вішалка; плічка colgadura /1. збірн. полотнища, килимй (на балконаі)] 2. стіннйй кйлим; 3. дра- пірувбння, драпрі, портьЄра; ~ de cama завіса
colgajo /771. клбпоть, жмут; 2. зв’язка фруктів (для сушінні)] 3. мед. клбпоть (шкірі) colgamiento т підвішування colgandero adj див. colgante 1 colgante 1. adju\о висйть; 2. висячий (про міст)] 3. /77 підвіска (прикраса)] 4. діал. сербжка; 5. архіт. фестбн colgar* 1. и/вішати; підвішувати; 2. обвішувати (килимами, портьєрами)] 3. вішати, стрбчувати; 4. припйсувати (кому-н. що- я.), валйти, звблювати (на кого-н. що-н.)] обвинувбчувати; 5. завблювати (на іспиті)]
6. іст. обдарбвувати, робйти піднбшення (вдень народження); 7. ^/висіти, звисбти;
8. залбжати (від кого-н.)
coliblanco adj білохвбстий, з білим хвостбм
colibrí /77 ЗООЛ. колібрі cólica їмед. кбліка
cólico 1. adj що стосується ободбвої кйш- ки; 2. /77 мед. кбліки; ~ biliar (hepático) жбвчна кбліка; ~ intestinal кишкбва кбліка; ~ miserere 3áeopoT кишбк; ~ nefrítico (renal) ниркбва кбліка colicoli /77 ент. діал. ґедзь (різновид) colicorto куцохвбстий colicuación /1. розплбвлення, розтбплен- ня; 2. мед. схуднення, вйснаження (внаслідок пронос/)
colicuar vt розплавляти, розтбплювати, розпускбти (тверде тіло)] ~se розплавлятися, розтбплюватися colicuativo adj\. розплбвлювальний, роз- тбплювальний; 2. мед. виснбжливий (про потіння, пронос) colicuecer* vt/j/ив. colicuar coliche /77 вечірка (для друзів) coliflor /цвітнб капуста coligación f 1. об’єднання, з’єднання; 2. зв’я- збк, взаємозв’язбк
coligado 1. adj об’бднаний, з’бднаний; зв’Язаний; 2. m член союзу (об’єднання) coligadura / coligamiento /77, coligancia / див. coligación
coligar vt(vr)об’Єднувати(ся) (усоюз, лігу, федерацію)
coliguacho1 m ент. діал. ґедзь coliguacho2 adj діал. величбзний, здоро- вбнний
colihuacho/7/^/7. 1. adj тбмно-сірий (про колір)] 2. величбзний; 3. m див. coliguacho1
colilargo ^довгохвостий colilla /недбпалок
colillero /77 хлопчйсько, що підбирбє недб- палки
colimación / опт. колімбція, навбдення оптйчного прйладу colimador m опт. колімбтор colimar і^/навбдити оптйчний прйлад (на що-н.)
colimbo /77 зоол. rarápa; - chico (glacial) червонозбба (полЯрна) rarápa colín11. а<#куций, куцохвбстий (про коня)] 2. /77 хвбстик, кінчик; 3. салбнний (кабінбт- ний)ооЯль
colhr тдіал. мачбте, велйкий ніж colína1 /nárop6; підвйщення colina2 f 1. насіння капусти; 2. капустЯний розсбдник colina3 fx¡M. холін colinabo /77 бот. Konbpá6i colincho adj діал. куцохвбстий colindante adjA. прикордбнний, суміжний; 2. сусідній (про власника)] 3. юр. сусідній, суміжний (про район) colindar vi (соп) межув0ти, прилягбти (про маєтки, ферми)
colineta /1. ropá (із солодощів)] 2. мигдб- льне тістечко colino1 /77 див. colina2 colino2 adj діал. див. colín11 colirio /771. примбчка, мазь (для очей)] 2. діал. клізма (невелика) colirrojo /77 орніт. горйхвістка, садбва го- рйхвістка, лисушка; - negro чорногрудка colisa /1. мор. гармбтна платфбрма, що обертбється; 2. мор. гармбта на плат- фбрмі, що обертбється; 3.діал. хліб (квадратної формі)] 4. діал. пакунок; 5. діал. солбм’яний капелюх
coliseo /771. колізбй (театр)] 2. діал. див. cancha 6
colisión /1. зіткнення; колізія; - de intereses зіткнення інтербсів; entrar en - стикбтися; 2. сбдно, подрЯпина colitigante com. юр. співпозивбч
164
columna
colitis f мед. КОЛІТ coliza (див. colisa 1, 2 coljós /77 КОЛГ0СП coljosiana /колгбспниця coljosiano 1. ас^'колгбспний; 2. тколгбсп- ник
colmadamente adv рясно; у надлишку; по самі вінця, ч0рез край colmado 1. adj напбвнений, перепбвне- ний, набйтий (ущент, доверху 2. /77 закусочна; 3. діал. продуктбвий магазин colmar vt 1. (de) наповнювати, перепбвню- вати, набивбти (вщент, доверху, 2. (de) щЄдро обдарбвувати (винагброджувати); осип0ти (милостями, прокляттямй)\ 3. пбв- ністю задовольнити (бажання) colmena fA. в^лик; 2. стільники; 3. Л. Ам. бджолб
colmenar m náciKa
colmenero 1. adj. oso - ведмідь, що спустбшує náciKn; 2. m бджоляр, пасічник;
3. іст. див. colmenar colmenilla f6or. змбршок (гриб) colmillada fpne. colmillazo colmillar adj що стосується іклів colmillazo m 1. aum. ¿fe colmillo; 2. páHa, що завдається іклом
colmillo /771. ікло; 2. бивень (слона)\ enseñar los ~s показбти кігті (з^би); escupir por el ~ хвалитися, курбжитися; повбди- тися нахббно; грубійнити, грубйти; tener el ~ retorcido: tiene el ~ retorcido йогб не проведеш, він стріляний горобець colmilludo adj А. іклбстий, зуббстий; 2. хитрий, ЛМСбВИЙ
colmor1. adj напбвнений, перепбвнений, набйтий (доверху/); 2. /77нбдлишок; 3. верх, межб; llegar al - досягтй вйщого ступеня (межі); ser el - de... бути мєжЄю чого-н.; es el - de la bondad він самб добротб; а - Іос. adv. по самі вінця, чЄрез край; para - на додбчу до всьогб, на довершення всьогб; les el -І це вже занбдто!, дблі їхати нікуди! colmo2 /771. солбма (для даху)', 2. солб- м’яний дах
colobrí /77 Л. Ам. див. colibrí colocación fA. розміщення, розставлення; встанбвлення; 2. закладбння, укладення; - de la primera piedra закладення першого кЄмєня; 3. вкладення, розміщення (капіталу); 4. місцеполбження, полб- ження (речей)\ 5. влаштувбння на робб- ту; 6. місце, посб/да
colocar vtA. розміщувати, клЄсти; сгЄвити; розставляти; встанбвлювати; 2. садйти, уседжувати; 3. надавбти полбження (частині тіла)', - la cabeza alta вйсоко три- мЄти гблову; 4. влаштбвувати (на роботі)’,
5. вкладбти, розміщувати (капіталі)’, 6. нав’язувати, накидбти; 7. видавбти збміж, прилаштбвувати; -se 1. ставбти, вставб- ти; займбти (вйзначене) полбження; 2. по- міщбтися, розміщуватися; 3. влаштбвува- тися (на роботі) colocutor /77 співрозмбвник colocho1 m діал. 1. стружка; 2. локон, за- витбк; 3. пбслуга, люб’язність colocho2 adj діал. кучерявий colodión тхім. колбдій, колбдіум colodra fA. дійнйця (дерев'яна); 2. дерев’яний джбан (для вина)’, 3. див. cuerna; ser una - пйти у прірву colodrillo /77 потйлиця colodro /77 іст. дерев’яний черевйк colofón /771. полігр. вихідні дбні; 2. після- мбва
colofonia /’каніфбль colofonita f мін. зєлЄний гранбт coloidal adj див. coloide 1 coloide хім. 1. adj колоїдний, колоїдбль- ний; 2. /77 колбїд coloideo adj див. coloide 1
colombianismo т слбво (вйслів), властиве іспбнській мбві Колумбії colombiano, -а 1. adj колумбійський; 2. т, /колумбієць, -йка
colombino adj що стосується Колумба, колумбівський
colombino21. adj див. columbino; 2.: -s т рідив. colúmbidas colombio т див. columbio colombofilia fA. прйстрасть до гблубів;
2. голубівнйцтво
colombófilo /771. любйтель гблубів, голу- б’йтник, голубівнйк; 2. гблуби colon /771. анат. ободова кйшка; 2. іст. кб- ліка; 3. лінгв. кблон, головне частйна періоду; 4. лінгв. двокрбпка; крбпка з кбмою colón /77 колбн (грошова одиниця Коста- Рики і СальвадорУ) colonato /77 іст. колонбт colonche /77 М. колбнче (спиртний напій з соку кактуса)
colonia1 fA. колбнія, поселення; 2. колб- нія, співтоварйство земляків, земляцтво;
3. колбнія (територія)’, 4. див. coloniaje 1;
5. біол. колбнія; 6. вузьке шовкбва стрічка; 7. Л. Ам. новйй райбн (у столиці); - escolar оздорбвчий табір (для дітей)’, - penal випрбвно-трудовб колбнія colonia2 f(agua de Colonia) одеколбн coloniaje /77 Л. Ам. іст. А. колонібльний період (під час іспанського панування); 2. колонібльний режйм; 3. рббство colonial adj колонібльний; guerras -es колонібльні війни; (géneros) -es бакалійні товбри
colonialismo m колоніалізм colonialista 1. колонібльний; política - колонібльна політика; 2. що захищбє колоніалізм (колонібльну^систему); 3. сот. прибічник, -ця колоніалізму; 4. фахівець з колбній (з колоніалізму) colonismo /771. колонізбція; поселення: 2. колоністи; 3. див. colonialismo colonista 1. adj див. colonialista 1-4; 2. сот. колоніст, -ка
colonización f колонізбція; - interior
(внутрішня) колонізбція, заселення пустельних (покйнутих) зембль colonizador 1. до/колонізбторський; 2. т колонізЄтор
colonizar vtA. колонізувбти; перетвбрю- вати на колбнії; 2. заселйти, освоювати (землі)
colono /771. поселенець, колоніст; 2. ісг. колбн; орендар; 3. діал. роздрібний торгбвець coloquial adj розм6вит (про мову) coloquio /771. ббсіда, розмбва; 2. колбк- віум, співбесіда; 3. літ. діалогічний твір, діалбг; 4. діал. комбдія (що показується на площі)
color /771. колір; -es primarios (fundamentales) основні кольорй; 2. фбрба; 3. рум’яна; 4. див. colorido 1; 5. прйвід, мотйв;
6. заббрвлення, відтінок; 7. барвйстість;
8. геральд. гбрбова фбрба; геральдйчне заббрвлення; 9. кіно кблір, відтінок, тон; -es chillones яскрбві фбрби (кольорй); -es nacionales кольорй держбвного прб- пора; de - кольорбвий; en - кіно, фото ко- льорбвий; so - de іос. ргер. під приводом; (no) distinguir de -es (не) тямити в чому-н.; mudar de - змінйтися на облйччі; pintar con negros -es зобрбжувати (описувати) в чбрних тонах; ббчити в чбрних тонбх; ponerse de mil -es почервоніти, зашарітися до вух (до кбренів волбсся); sacarle a uno los -es a la cara (al rostro) примусити почервоніти кого-н.; salirle а unolos -es a la cara (al rostro) почервоніти до вух; вкрйтися рум’янцем; tomar - спіти, (починбти) достигбти; verde - de rosa ббчити в рожевому світлі
coloración fA. фарбувбння; 2. заббрвлення, кблір; 3. іст. почервоніння; 4. іст. прйвід, мотйв
coloradito тЛ. Ам. служка coloradlo 1. дофарбований, пофарббва- ний; кольорбвий; 2. яскрбво-червбний, червбний; 3. непристбйний (про анекдот)’,
4. лрикрбшений, предстбвлений в рожевому світлі; 5. Л. Ам. рудувбтий, булбний (про масть коня)\ 6. m діал. скарлатйна; ponerse - почервоніти, засоромитися; ponerse en sus -as діал. примусити себе поважбти
coloradote дО'червонощбкий colorante /77 (рі) фарбувбльні речовйни, фарбникй
colorar vtA. фарбувбти; 2. іст. див. colorear 2; -se почервоніти, зашарітися colorativo яОфарбувбльний colorear 1. vt фарбувбти; 2. прикрашбти (факти, справй); 3. див. cohonestar 2; 3. vt заббрвлюватися; 4. червоніти, червоніти- ся; 5. червоніти, наливбтися (про плоди) colorete /77 рум’яна
colorido /771. заббрвлення; колорйт; 2.див. color 5; 3. яскрбвість, колорйт coloridor adj, m див. colorista 1, З colorímetro m колорйметр colorín1 /771. щйголь; 2. (рі) яскрбві фбрби; tela de colorines кольорбва (строкбта) тканйна; 3. кір; (у) - colorado, estecuento se ha acabado (ae está acabando) ось i кбзці кінець, а хто слухав — молодЄць colorín2 1. adj діал. рудоволбсий, рудйй (про ЛЮДИНІ)’, 2. /77 рудйй colorinche adjЛ. Ам. А. недолбдний, грубий (про поєднання кольорів)’, 2. яскрб- вий кблір
colorir 1. ііїдив. colorear 1; 2. див. cohonestar; 3. vi набувати характерного кольору
colorismo /77 1. жив. надмірна колорйт- ність (яскрбвість); 2. барвйстість, пишно- мбвність (складі, 3. яскрбвість, барвйстість, колорйтність (стилю) colorista 1. adj жив. колористйчний; 2. що змальбвує (про письменника); 3. сот. жив. колорйст
colosal adj А. колосбльний, велетенський, величезний; 2. прекрбсний, чудовий coloso /77 колбс, вЄлєтєнь colote тЛ. Ам. плбтений кбшик colpa fflian. А. див. corpa; 2. питнб сбда cylquico /77 бот. кбльхікум coludo adj А. діал. довгохвбстий, з довгим хвостбм; 2. діал. одягнений в дбвгу со- рбчку; 3. Л. Ам. що не причиняє за соббю дебрі (пролюдині)’, 4. Л. Ам. недоречний, невчбсний columba ficT. гблуб columbario m колумббрій columbear vt (vi) діал. гойдбти(ся) на гбй- далці
columbeta /’перекидбння, перевертбння (дитяча гра)
colúmbidas f різоол. голубйні columbino adj А. голубйний; 2. безневинний, чйстий, простодушний; 3. фіолетовий (про відтінок граната) columbio тхім. ніббій, колумбій columbrar vt А. ббчити, розрізняти (здалека)’, 2. вгбдувати, здогбдуватися, відчу- вбти; -se виднітися columbres /77 рісл. бчі columbrete m ненасблений, безлюдний острівець
columelar adj. diente - ікло columna fA. колбна; - corintia корйнф- ська колбна; - dórica дорйчна колбна; - entorchada (salomónica) вйта колбна;- rostrada (rostral) рострбльна колбна; 2. штббель; стовп, стбвпчик (предметів);
165
columnata
~ de ladrillos штббель Llénen; 3. шпбльта, колбнка (у газег/)\ стовп (диму, води)]
5. стовп, onópa; 6. фіз. стовп; - barométrica (de mercurio) барометричний (ртутний) стбвпчик; 7. колбна, ряд, низка;
8. стояк; onópa; - sonora кіно звуковб І доріжка, фонограма; quinta - політ, п’йта колбна; - vertebral хреббтний стовп, хреббт
columnata /колонбда columpiar vt(vi) гойдбти(ся)(нагойдалці)] -se ходити, перевблюючись columpio /77 гбйдалка colunia fдiaл. див. coluvie 1 coluro /77 астр. колюр colusión їдив. connivencia colusor /77 юр. СПІВучбСНИК colusorio adj юр. 1. спричбнений змбвою (табмною угбдою); 2. що 6epé участь у
3MÓBÍ
colutorio /77 фарм. ПОЛОСКбННЯ coluvie f\. згрія, ббнда; 2. вертбп, кублб colza í6ot. капуста польовб, рапс, aceite de - свиріп’яна олія
colla1 fвійськ, іст. металбвий кбмір (збруї) colla2 /і. ряд Bépiu; 2. соббча запряжка colla3 1. adj Л. Ам. гірськйй (про жителя Анд)] 2. Л. Ам. жбдібний, скупий; 3. Л. Ам. бідний, нещасний; 4. тЛ. Ам. гбрець, жй- тель Анд; 5. Л. Ам. індіанець-метйс; 6. Л. Ам. CKHápa, скупбр collación їдив. colación 6 collada /і. іст. див. cuello; 2. див. collado 1; 3. стблий вітер (на морі) colladía /горбйста місцевість, горбйстий ландшбфт
collado /771. гірськйй прохід, nepeeán; 2. горб, nárop6
collalba fc.-r. дерев’яний молотбк collar /771. намисто, кольб; 2. іст. шййний відмітний знак (у деяких лицарських ордена.х); 3. шййні окбви, кайдбни; 4. нашийник (для тварин)] 5. намйсто, ошййник (у птахів)] 6. Л. Ам. див. collera 4; 7. тех. кіль- ué; хомут; ббруч; оббйма; скбба collarada f 1. кбмір сорбчки; 2. орніт. чуббтий гблуб
collareja f\. діал. дйкий гблуб; 2. Л. Ам. див. comadreja
collarín /77 1. dim. de collar; 2. стойчий кбмір (у священиків)] 3. див. collarino collarino /77 архіт. шийка колбни collazo1 /771. іст. молбчний брат; 2. діал. слугб
collazo2 /77 запотйличник colleja їбот. смілка
collera f 1. хомут; 2. окбви, кайдбни (арештанта)] 3. діал. nápa (птахів)] 4. Л. Ам. запряжка (тварин)] - de trilla запряжка (для обмолотуt); 5. ріЛ. Ам. збпонки; 6. ріЛ. Ам. nápa (чого-н.)] 7. діал. рбмінь (запряжки) collerón /771. aum. ¿fe collera; 2. нарйдний (легкйй) хомут
collón 1. а^'боязкйй, легкодухий; 2. m боягуз
collonada, collonería /ббязкість, легкодухість
coma1 f 1. кбма; 2. муз. кбмма; sin faltar una ~ дослівно, слбво в слбво сота2 f 1. іст. див. crin; 2. опт. кбма сота3 /77 мед. кбма, коматозний стан comadre И. повитуха; акушбрка; 2. KyMá (звертання)] 3. (рі) кумоньки; 4. звідниця comadrear игрозпускбти пліткй, пересуджувати
comadreja /і. зоол. лбска; 2. сл. навіднйк comadrería /'пліткй, пересуди, балачкй comadrero 1. adj балакучий; схйльний до плітбк (до пересудів); 2. m пліткбр comadrón /77акуш0р comadrona їдив. comadre 1 comal тдіал. комбль (глиняна сковорідка)
comalia feer. загальна водянка comalido adj кволий, хвороблйвий comandancia f військ. 1. посбда комен- дбнта; 2. комендатура; 3. райбн, підлбг- лий комендбнту; - general військбвий округ (в Іспанії)] комендатура військбвого бкругу; - de marina військбво-морськйй бкруг; 4. гарнізон
comandanta /1. комендбнт; 2. іст. флбг- манський кораббль, флагман comandante m 1. майбр; 2. (- militar) комендбнт; начальник гарнізбну; 3. ко- мандйр; - de batallón командйр баталь- йбну; 4. комбндувач; - en jefe головноко- мбндувач; - general комбндувач брмії (флоту); комбндувач військбво-морсько- го бкругу; 5. флбгман; 6. Л. Ам. майбр авібції
comandar vt військ, комбндувати comandita f ком:. sociedad en ~ коман- дйтне товарйство, товарйство на вірі comanditar vt кредитувбти, фінансувбти, вкладбти капітбл (без зобов'язань) comanditario ком. 1. adj командйтний; 2. /77 член командйтного товарйства; sociedad ~а ком. командйтне товарйство, товарйство на вірі
comando /77 1. військ, комбндування; 2. диверсійна група; 3. керувбння, водіння (корабля, літака)] 4. тех. керувбння, вбжіль керувбння
comarca /'комбрка, райбн (одиниця адміністративного поділу в Іспанії) comarcal яс/райбнний comarcano adj суміжний, сусідній (про селища, землі)
comarcar 1. игмежувбти, бути суміжним (про селища, землі)] 2. vt висбджувати дербва прбвильними рядбми comatoso adj мед. коматозний comba f 1. вйгин, вйкривлення; 2. прови- сбння (дроту)] 3. скакблка; jugar (saltar) а la - стриббти чбрез скакалку; 3. діал. див. combo 4; 4. с/7.могйла; hacer -s ходйти, перевблюючись combada fon. черепйця combado adj див. combo 1 combadura f вйгин, вйкривлення; опуклість
combalacharse див. confabularse combar 1. vt(vi) згинбти(ся), вигинбти(ся), скрйвлювати(ся); 2. итрацювбти мблотом (кувблдою); -se прогинбтися, провисбти combate m 1. бій, бйтва; ~ a la bayoneta багнбтний бій; - aéreo (naval) повітряний (морськйй) бій; - de reconocimiento рбз- відка ббєм; - singular поєдйнок; de ~ бойовий; en fila de - у бойовбму строю; 2. внутрішня боротьбі (тривбга); - de pasiones боротьбб прйстрастей; poner fuera de - вивбдити з лбду; estar (quedar) fuera de - бути вйведеним з лбду combatible adj\. що мбже бути завойованим; posición - вразлйва позйція; 2. суперечливий , спірний; un punto de vista ~ спірна тбчка збру
combatiente m 1. вбїн, бобць; солдбт; antiguo ~ колйшній фронтовйк, ветербн війни; 2. борбць, бобць; ~ de la paz бор0ць за мир; 3. зоол. турухтбн combatir 1. vi (vt, -se) бйтися, борбтися; воювбти; - con (contra) el enemigo бйтися з вброгом; - por la justicia борбтися за справедлйвість; 2. і//атакувбти, бйти, нападбти; - al enemigo атакувбти вбро- га, нападбти на вброга; 2. ударятися, бйтися; 3. запербчувати, спростбвувати; виступбти прбти (чого-н.)] 4. мучити (про пристрасті)
combatividad f\. войовничість, бойовйй дух; 2. боездбтність
combativo adj 1. бойовйй, войовнйчий; 2. боєздбтний
combés m 1. відкрйтий прбстір; 2. мор. шкафут
combinable adj що поєднується, комбінується
combinación fh. поєднбння, комбінбція; сполучення; - de colores поєднбння (комбінбція) фарб (кольорів); 2. ряд слів, що починбються з однйх і тих сбмих літер (у словникар] 3. комбінбція (жіноча)] 4. комбінбція, махінбція; 5. коктбйль; 6. мат. сполучення
combinado 1. aq/комбінбваний; кбмплек- сний; 2. зв’язаний; 3. хім. зв’язаний, при- бднаний; 4. ткомбінбт, виробнйче об’бд- нання; 5. коктбйль
combinador 1. ас/комбінувльний, побд- нувальний; 2. m ел. контролбр; регулятор; струморозподільник; - de contactores контбктний контролбр; 3. див. conmutador 2
combinar \гіЛ.^/) комбінув0ти(ся), побд- нувати(ся), сполучбти(ся); 2. військ спо- лучбти, об’єднувати (армії)] -se 1. домовлятися; 2. змовлятися, вступбти у змбву combinatoria їмат. комбінатбрика combinatorio ас/комбінатбрний, комбінаційний
combleza f icr. кохбнка comblezo /77 іст. кохбнець combo 1. ас/зігнутий, опуклий; 2. m під- стбвка для вйнних ббчок; 3. Л. Ам. мблот, кувблда; 4. Л. Ам. відбійний молотбк;
5. діал. удбр кулакбм comboso adj див. combo 1 comburente /77 фіз. речовинб, що підтрй- мує горіння
combustibilidad /займйстість, горючість combustible 1. adj займйстий, горючий; 2. /77 пальнб, пбливо
combustión /’спблювання, згорбння, горіння; motor de - (interna) двигун внутрішнього згорбння; - espontánea самоза- горбння, самозаймбння combusto ас/згорілий; спблений, обвуглений
comear vt діал. стбвити коми (у тексті) comebolas тдіал. 1. лбдар, нербба; 2. дурень, ббвдур
comedera /77. Ам. див. comedero З comedero 1. аф’стівнйй; 2. іст.див. comedor 1; 3. /77 годівнйця; 4. див. comedor 3;
5. Л. Ам. пасовйще; 6. Л. Ам. улюблене місце; 7. діал. будйнок поббчень; limpiarle a uno el - звільнйти, позббвити шматкб хліба кого-н.
comedia /1. комбдія; - de costumbres комбдія звйчаїв; - de capa у espada ко- мбдія плащб і шпбги; - de carácter komó- дія харбктерів; - del arte комбдія мбсок; hacer - розігрувати (ламбти) комбдію;
2. п’бса, драматйчний твір comediador m посербдник comediante com. 1. актор, актриса; 2. комедіант, -ка
comediar vt 1. ділити порівну; 2. стримувати (прояв чиїх-н. почуттів) comedido adj 1. ввічливий, поштивий; делікатний; 2. Ам. послужливий; 3. Екв. цікавий, який у все втручається comedimiento т 1. ввічливість, поштивість; делікатність; 2. Арг. послужливість comedio /7? 1. центр, центральна частина (території)] 2. проміжок часу (між двома епохами)
comediógrafo т 1. комедіограф; 2. драматург
comedjón т погана комедія comedir* vt обдумувати, зважувати; виношувати (план, задум)] -se 1. проявляти стриманість, стримуватися, утримуватися; 2. готуватися, мати намір (зробити)]
3. Л. Ам. бути запобігливим (послужли¬
166
cómo
вим); 4. Екв. втручатися, ув’язуватися, лізти
comedón /77 вугор (на обличчі) comedor 1. adj ненаситний, ненажерливий; 2. /7? їдальня (в квартирі, на під- приємстві)', 3. гарнітур столових меблів;
3. їдець; buen (mal) - хороший (поганий) їдець
comefrío /77 Кол. сутенер comegente com. П.-Р., Екв. ненажера comején /77 1. зоол. терміт (різновид)', 2. Перу, Екв. тривога comejenera f 1. термітник, гніздо термітів; 2. Вен. кишло, кубло, вертеп comendador m 1. командор (релігійного рицарьского орденУ); 2. церк. настоятель монастиря (монашого ордену); ~ de boia жарг. злодій на ярмарках comendadora М. настоятелька монастиря (монашого ордену); 2. іст. монахиня (рицарського ордені) comendatario m світський священик з подарованою садибою comendaticio adj церк, comendatorio adj рекомендаційний (про лист) comenderó m іст. власник бенефіції (фео- да); васал (короля)
comensal com. 1. нахлібник, похлібець;
2. співтрапезник; 3. біол. коменсал cementación їдив. comento comentador m 1. коментатор; 2. вигадник, брехун
cementar vt 1. коментувати; пояснювати, тлумачити; 2. обговорювати comentario 1. коментарій; пояснення, тлумачення; примітка; 2. чутки, розмови, поговір; пересуди
comentarista com. коментатор
comenticio adj вигаданий
comento /771. коментування; 2. коментар;
3. вигадка, брехня comenzante m початківець, новачок comenzar* 1. и/починати; 2. и/починатися comer /77 див. comida1
comer 1. їсти, харчуватися, годуватися; 2. обідати; 3. пізно обідати, вечеряти;
4. vt (~se) їсти; (se) comió todo el arroz він з’їв весь рис; 5. (~se) проїдати, проживати, розтринькувати (спадоК)', 6. ї-se) їсти, поїдати, точити (про комак)', 7. (~se) мучити,* точити, поїдати; 8. (~se) руйнувати, роз’їдати (проірж/)', знищувати (про вітер, водУ)\ (опускати, пропускати (в мові, тексті); 10. (~se) з’їдати, брати (фігуру, шашкії\ 11. (~se) з’їдати барви (про світло); sin ~lo ni beberlo ні за що ні про що; ні сном ні духом; - se unos a otros гризтися, поїдом їсти один одного; perder el ~ втратити апетит; quitarse una cosa de su - відривати від себе що-н.; ділитися (з ким-н.)', ser de buen ~ бути хорошим їдцем; їсти з апетитом; бути смачним (апетитним); бути спілим; - ó callar чия б корова мичала, а твоя б мовчала; tener que - бути забезпеченим comerciable adj1. придатний для торгівли (для продажу); ходовий (про товар)', 2. запобігливий, люб’язний, поштивий comercial ^'торговий, комерційний comercializar vt пеертворювати в товар; мати комерційну вигоду (прибуток); перетворювати в джерело прибутку comerciante 1. adj який торгує; 2. com. комерсант; 3. торговець, -ка comerciar vi 1. торгувати, займатися комерцією; 2. підтримувтаи стосунки, спілкуватися
comercio /77 1. торгівля, комерція; ~ exterior (interior) зовнішня (внутрішня) торгівля; ~ al por mayor (al por menor) оптова (роздрібна) торгівля; 2. магазин; 3. торговий дім; 4. комерсанти, торговці; 5. угода;
6. зв’язки, стосунки; спілкування; 7. любовний зв’язок
comerse мучитися, терзатися comestible 1. adj 1. їстівний; 2. їстівний;
3. m рілродовольство, продукти; tienda de ~s продуктовий (продовольчий) магазин cometa 1. /77 астр, комета; 2. діал. рідкісний гість (відвідувач); 2. /паперовий змій;
3. жарг. стріла; дротик cometario adj астр. кометний cometedor 1. adj який здійснює (зраду, злочин)', 2. /77 злочинець, правопорушник cometer иМ. доручати, ввіряти, довіряти; 2. чинити (злочин)', 3. вживати (тропи, фігури в мові)', 4. нападати, атакувати;
5. братися, приступати; 6. ком. давати комісійні; ~se 1. ризикувати; 2. ввіряти себе, довірятися
cometido m 1 .див. comisión 2; 2. обов’язок; 3. військ, задача cometón /77 Куба див. cometa 2 comevivos /77 людоїд comezón /1. зуд; 2. невдоволеність; тривога; докори сумління comfort /77 див. confort comible яф'стівнйй comicastro m повний kómík comicidad /комічність comicios /77/7/1. коміції (у стародавньому Римі)', 2. передвйборні зббри, передвиборна кампанія
cómico 1. adj комічний; 2. комічний, ку- Mé/^ний; 3. /77 іст. ¿втор комбдій; 4. кбмік, комічний aicróp; ~ de la legua мандрівнйй актбр (комедібнт) comichear vt діал. див. comiscar comida /1. їжа; hacer la ~ готувбти, roTyeá- ти CTpáen, KyxoBápMTM; 2. їжа, харчі; ganarse la ~ заробляти свій хліб; 3. обід; dar (ofrecer) una - д0ти обід; reposar la ~від- почив0ти (прилягтй) після обіду; 4. пізній обід; вечбря; 5. (casa de ~s) трактир, хар- ч0вня; cambiar la - вйблювати, знудити comidero тдіал. шинккр comidilla /1. предмбт захбплення, улюблене заняття, хббі; 2. предмбт загбль- них розмбв, притча во язйцех comido adj що поїв, сйтий; - por servido що заробляємо, те й проїдемо; ~ у bebido (що перебуває) на пбвному утриманні comienzo /77 почбток; al (en el) - іос. adv. cnonáTKy; a ~s de... іос. prep. на почЯтку (періоду часії', a ~s del mes на почЯтку місяця; los ~s de... на поч^гку (чого-н.)\ dar ~ починЯтися; dar ~ a una cosa почи- h¿th що-н.
comilitón т див. conmilitón
comilitona їдив. comilona
comilón 1. афненажЯрливий; 2. /77ненаж0ра
comilona /бенкбт, банкбт
comillas /р/лапки
cominear иг1. втручЯтися, вплутуватися, лізти (не у свою справії', 2. вплутуватися (пхатися) в жінбчі спрбви (про чоловіка) cominería f (pt) 1. дріб’язкбвість, CKHápic- ть; 2. нісенітниця, дурнйця cominero adj 1. що nxáe носа в жінбчі спрбви (про чоловіка); 2. дріб’язкбвий; espíritu ~ дріб’язкбвість cominillo /77 див. cizaña 1 comino /77 1. бот. тмин (різновид)', ~ de prado тмин; ~ rústico глбдиш; 2. малявка, карапуз (продитинії', 3. дрібнйця, нісенітниця; no montar (no valer) un - вйїденого яйця не бути вбртим; no me importa un ~
ЧХ0ТИ я ХОТІВ...
comiquear vi 1. виступбти в рблі кбміка; 2. виступбти в амбторській вистбві comiquería /комічні актбри, кбміки comisar vt накладбти арбшт (на заборонений товар)', вилучбти, конфіскувати (заборонений товар)
comisaria f, comisariato m комісарібт comisario /771. (спецібльний) уповновбже- ний; представнйк; 2. комісбр; ~ del pueblo іст. нарбдний комісбр, наркбм (у СРСР)\ ~ de policía KOMicáp поліції; ~ de entradas реєстрбтор (у лікарні) comiscar vt 1. чбсто і потрбху їсти; чбсто перекушувати (закушувати); 2. іст. змбн- шувати, скорбчувати, урізбти comisión /1. доручення (дія)', 2. доручення, завдбння (письмове)', ~ de servicio служббве відрядження; cumplir la - виконувати доручення (зав^бння); 3. комісій- нй (винагорода); 4. комісія (група осіб)', ~ parlamentaria пар^ментська комісія; ~ mercantil ком. комісія; комісійні (винагорода)
comisionado adj, m уповноважений comisionar иМ. уповновбжувати; 2. до- ручбти, давбти доручення; 3. відряджбти, посилбти у відрядження comisionista com. ком. комісіонбр comiso /77 юр. 1. накладбння арбшту (на товар)', вйлучення, конфіскбція (товарії\ 2. конфіскбваний товбр comisorio adj юр. 1. тимчасбвий, тимчасб- во дійсний; 2. відклбдений (на певний час) comisquear \гідив. comiscar 1 comistión їдив. conmistión comistrajo m мішанина, бурpá comisura /1. анат. комісара; шов (черепної коробки)', 2. кутик (губ), крабчок (ока) comital adj див. condal comité /771. комітбт; Comité Central Центральний Комітет; ~ de fábrica заводськйй комітбт; завкбм; - ejecutivo виконбвчий комітбт, виконкбм; Comité Internacional de la Cruz Roja Міжнарбдний Komítót Червбного XpecTá; Comité Olímpico Internacional Міжнарбдний Олімпійський Komítót; - paritario паритбтний komítót (робітників і підприємців для вирішення трудових питань в Іспанії) comitente m довіритель, комітбнт comitiva /1. пбчет; 2. ходб, процбсія comitragedia / трагікомбдія comiza /вусбнь (риба) como 1. adv як; ~ era de esperar як і слід булб очікувати; 2. приблйзно, біля; те faltaban ~ cien pesetas мені не вистачб- ло блйзько ста necéT; 3. conjяк, в якості; trabajar ~ ingeniero працювбти інженб- ром; regalar algo ~ recuerdo подарувбти що-н. на згбдку; 4. такйй, як; як напрйк- лад; las grandes ciudades ~ Madrid... велйкі містб, як напрйклад, Мадрид...; 5. оскільки; ~ era temprano fui andando оскільки булб páHo, я пішбв пішки; 6. як тільки, колй; - ellos supieron que llegaba la tropa se retiraron як тільки вонй дізнб- лися, що нaближáютьcя військб, вонй відступйли; 7. якщб; - llegues tarde no te dejarán entrar якщб спізнйшся, тебб не пустять; 8. іст. що; he dicho ~ al principio no pensaba en tal posibilidad я сказбв, що не думав спочбтку про таку можлйвіс- ть; ~ quiera que sea як би там не булб; - también (tampoco) як і; (ané) так самб і; ~ si ненбчебто, нембв, ніои; ella me mira ~ si no me reconociese boh¿ дивиться на MéHe, ненбче не пізнаб; así tan luego ~ як тільки, лбдве; así ~ entró, todos se levantaron як тільки він увійшбв, всі підвелйся; como que нембв, ніби; hace ~ que no nos oye він прикидбється, ніби не чує нас; оскільки, якщб; á/pKe; ¡ - адже que no he desayunado! я ж не снідав!; бтже, тому
cómo 1. adv interrogяк?, якйм чйном?; ¿ ~ est6s? як ти поживбєш?; me preguntó ~ estaba він запитбв менб, як я ce6é мбю; 2. чому?; ¿ ~ по viniste ayer con nosot¬
167
cómoda
ros? чому ти не пішбв з^нбми учбра?;
3. який?; ¿ - es tu casa? який y Té6e будинок?; 4. interj (вираження здивування і прикрості) та ну!, як так!; ¿ а ~? по чбму?, скільки кбштує?; ¿ - по ? так; звичбйно; ¿ - que? як же так?, як же?; ¿ - que по te І dijo nada? як же він тобі нічого не CKa3áe? cómoda /1. комбд; 2. бюрб (імеблі) ¡comodable adjiop. позиковий, позичкбвий comodante com. юр. позикодбвець comodatario m юр. одбржувач пбзики comodato m юр. комодбт, безпроцбнтна пбзика
comodidad / А. зручність, упорядкбваніс- ть, комфортббельність; 2. р! зручності (у квартирі); 3. вигода, кбристь comodidoso adj діал. див. comodón 1 comodín 1. /77 невелйкий комбд; 2. карт. джбкер; 3. універсальна річ, річ на усі вй- падки життя; 4. звйчна відмбвка, звйчний прйвід; 5. adjJl. Ам. див. comodón 1 comodino adjí!. Ам. див. comodón 1 comodista adj, com. див. comodón cómodo 1. adj зручнйй; комфортббель- ний; estar - розташувбтися (сидіти) зручно; estoy ~ мені зручно; 2. Л. Ам. див. comodón 1; 3. /77 див. comodidad 2 comodón 1. adj що любить зручності (комфбрт); 2./77 сибарит, пан comodoro /771. мор. комодбр; 2. Л. Ам. ав. полкбвник
comoquiera 1. advnкзавгбдно, будь-якйм чйном; 2. солуоскільки, позайк compacidad f див. compactibilidad compaciente adj іст. жалісливий, співчут- лйвий
compactar иґущільнювати compactibilidad /компбктність, щільність compacto A. adj компбктний, щільний; 2. уббристий, густйй (про почерк, друкований текст)] 3. /77 полігр. компбктний шрифт
compadecer* vt співчувбти; ~se 1. (de)
співчувбти (кому-н.); 2. (соп) побднувати- ся, узгбджуватися compadraje /77тбпла компбнія compadrar vi А. ставбти кумбми; 2. пото- варишувбти, зав’язбти дружбу (приятельські стосунки)
compadrazgo m 1. кум; 2. див. compadraje
compadre A. m кум; 2. рруг, прйятель; 3. іст. покровйтель, добродійник; 4. Л. Ам. див. compadrito; 5. adjЛ. Ам. кумівський; прйя- тельський
campadrear vi А. бути (перебувбти) у прй- ятельських (кумівськйх) стосунках; 2. Л. Ам. хвалйтися, вихвалятися, фанфарб- нити
compadreo m кум
compadrería /дружні (прйятельські, кумівські) стосунки
compadrito, compadrón m Л. Ам. хва- лькб, фанфарбн
compaginación /1. упорядкувбння (привб- дення до відповідності); 2. полігр. вбрстка compaginador m полігр. верстбльник compaginar vtA. (соп) узгоджувати, ув’язувати, приводити в порядок, у відповідність; 2. полігр. верстати; 3. Арг. полігр. нумерувати сторінки; робити пагінацію; ~se підходити (відповідати) один одному; узгоджуватися, поєднуватися companage m холодна закуска (яка з'їдається з хлібом) compana їдив. comparila compañera /'подруга compañería /публічний дім compafierismo m товариство, дружба; приятельські (близькі, короткі) стосунки compañero m 1. товариш (звертання); друг; - de fati gas товариш по нещастю; ~
de viaje супутник, попутник; 2. співучень; колега; товариш; 3. партнер; компаньйон;
4. пара (про предмет з комплекту, наборі 5. бувалий моряк, морський вовк comparila /1. супровід; 2. компанія, товариство; 3. товариство, компанія (ком.); ~ anónima ком. акціонерне товариство; ~ comanditaria (en comandita) ком. товариство на вірі, командитне товариство; ~ de seguros ком. страхове товариство;
3. військ, рота; 4. театр, трупа; - de la legua бродяча трупа; ~ del ahorcado ненадійний супутник; М. мовчазний супутник; ~ de Jesús орден єзуїтів compañón m А. анат. яєчко; 2. див. compañero 1
comparación /1. порівняння (дія); 2. літ. образне порівняння; 3. лінгв. порівняння; grados de ~ ступені порівняння; en ~ соп іос. ргер. порівняно з; sin ~ іос. adv. безсумнівно; admitir (correr) la ~ бути порівнянним
comparado adj порівняльний; lingüistica
~а порівняльна (компаративна) лінгвістика comparador /771. фіз. компаратор; 2. хім. кольоромір, компаратор, (хімічний) колориметр
comparanza їдив. comparación 1 comparar vt порівнювати, зіставляти comparativo 1. зо/порівняльний; oraciones ~as порівняльні (підрядні) речення; 2. /77 лінгв. прикметник (прислівник) в формі порівняння comparecencia /явка (в суд) comparecer * vi А. являтися (в суд); 2. прийти, об’явитися, з’явитися compareciente com. який з’явився (в суд) comparecimiento тдіал., comparendo / діал. див. comparecencia comparendo т 1. виклик, повістка (в суд); 2. діал. див. comparación 1; 3. діал. неприємна розмова 4. Арг. юр. аудієнція comparición /1 .див. comparecencia; 2.див. comparendo 1.
comparsa А. / театр, статисти, фігуранти;
2. маскарадна група; 3. Арг. бригада стригалів 2. com. театр, статист, -ка, фи- гурант, -ка
comparte com. юр. сторона compartimento m Ам., compartimiento m
А. відділяння, розділення; 2 відділення; камера; секція; 3. зал. купе; 4. мор. відсік; ~ estanco водонепроникний відсік compartir vtA. розділяти, ділити на частини (частки); 2. розподіляти, роздавати;
3. (соп) розділяти, ділити (зким-н. що-н.); ділитися (з ким-н. чим-н.)\ 4. розділяти (почуття, думки)
comparto m Кол. податок compás /771. циркуль; ~ de calibres кронциркуль; нутромір; ~ de espesores (de gruesos) калібр, товщиномір; ~ de varas штангенциркуль; 2. внутрішній двір (в монастирі); 3. монастирські землі; 4. розмір, величина; 5. штурмштанга, шарнір (відкидного верху кузова автомобіля); 6. міра, мірило; 7. (С.) Циркуль (сузір'й); 8. мор. компас; 9. муз. такт; ритм; marcar el - відбивати такт; 10. муз. (часова) доля (такта); ~ binario складний двохдольний розмір; 11. муз. метр; ~ de dos por cuatro метр дві чверті; - de espera муз. ціла пауза; перепочинок; а (аі) - іос. adv. в такт; ритмічно; узгоджено; al - de іос. ргер. співрозмірно, відповідно (чому-н.); llevar el - диригувати; відбивати такт; salir de - збитися зі шляху (з толку)
compasado adj 1. співрозмірний; розмірений; 2. розсудливий, поміркований compasar vtA. вимірювати циркулем; 2. приводити у відповідність; 3. муз. розділяти на такти, писати тактові риски
compasear гідив. compasar З compasible adj А. жалісний; жалюгідний; 2. див. compasivo
compasillo m муз. (двохдольний) розмір чотири чверті
compasión /жаль, співчуття; por ~ із співчуття; dar (inspirar) - викликати співчуття; ¡por ~! зжалься!, зжальтесь! compasivo adj А. співчутливий; 2. чуйний compaternidad їдив. compadrazgo 1 compatibilidad /сумісність compattale adj сумісний compatricio m, compatriota com. співвітчизник
compatrón тдив. compatrono compatronato m А. спільне опікунство; 2. спільне володіння compatrono т співвласник . competer vt змушувати, примушувати, заставляти, зобов’язувати; ~ al pago de la deuda зобов’язати виплатити борг compendiador 1. adj тт коротко викладає; конспектуючий; 2. т укладач короткого викладу (резюме, конспекта) compendiar vt А. укладати компендіум; 2. коротко викладати, резюмувати; конспектувати; 3. містити (в собі); 4. втілювати compendio /771. компендій, компендіум; коротка інструкція; 2. резюме, конспект; en ~ іос. adv. коротко, стисло compendioso закороткий, стислий (про виклад)
compendista com. А. автор компендіуму;
2. див. compendiador 2 compendizar 14див. compendiar 1 compenetración /1. взаємне проникнення; 2. взаєморозуміння, взаємопроникнення
compenetrar vt, víAm. добре (правильно) розуміти (що-н.)
compenetrarse 1. взаємопроникати, глибоко проникати один в одного (про частки); 2. розділяти (ідеї, почуття); бути однієї думки (з ким-н.)
compensable adj А. який компенсується, який врівноважується; 2. якого можна компенсувати, відшкодувати compensación /1. компенсація, відшкодування; 2. мед., ком., юр. компенсація;
3. тех., фіз. компенсація, корекція; 4. ритор. зрівнювання, зрівноважування; 5. ав., мор. девіація (компаса); 6. буд. зрівноважування
compensador 1. з^'компенсаційний; 2. зрів- новажувальний; 2. m фіз. компенсатор; регулятор; коректор
compensar vtA. компенсувати (ком.); відшкодовувати; 2. (vt) тех. компенсуватися), зрівнювати(ся), урівноважувати(ся) compensativo 1. adj див. compensador 1; 2. тдив. compensación 1 compensatone adj див. compensador 1 competencia / 1. суперечка, полеміка; 2. див. competición; 3. суперництво; конкуренція; 4. компентенція; зобов’язання; справа, клопіт; 5. компетентність; 6. здатність; придатність, відповідність; а - іос. adv. наперебій; змагаючись competente adj А. підходящий, придатний, відповідний; edad ~ підходящий (відповідний) вік; 2. компетентний competer* vi стосуватися (кого-н.), входити в чию-н. компетенцію (обов’язок) competición /змагання, конкурс; ~ deportiva спортивне змагання; ~ poética поетичний конкурс
competidor 1. adj шш суперничає, який змагається; 2. /773добувач; суперник; конкурент
coropetir* viA. див. contender; 2. не поступатися (в чому-н.), суперничати, конкурувати
168
comprobatorio
compilación fA. компіляція, компілювання; укладання (довідника); 2. зведення, збірник (документів, цитат) compilador 1. ¿¿# компілюючий; 2. m компілятор; укладач (зведення, збірника) compilar vt компілювати; укладати (зведення, збірний)
compilatone ¿¿#*компілятивний compinche com. дружок, друг-приятель; кореш
compite adj Кол. див. competente compitura fBeH. див. complicidad complacedero adj див. complaciente complacedor ¿¿^'люб’язний; запобігливий complacencia f 1. задоволення; 2. невимогливість, поблажливість complacer* vtA. задовольняти; приносити задоволення; радувати; 2. робити послугу; догоджати; en qué puedo complacerle? чим моду бути корисний?; -se знаходити задоволення (в чому-н.)] робити із задоволенням (що-н.) complacido ¿¿^'задоволений, вдоволений complaciente adj А. ввічливий, послужливий; люб’язний; 2. пoблáжливий, неви- мбгливий, невибагливий complacimiento m див. complacencia complanar vt іст. набчно пояснювати, розтлумбчувати
complejidad fA. комплбксність; 2. скляність; хитромудрість
complejo 1. ¿¿У'кбмплексний; números ~s
мат. комплексні чйсла; іменбване числб; 2. складнйй, важкйй, заплутаний; 3. m кбмплекс, сукупність; 4. мед., філос. кбм- плекс; - de inferioridad кбмплекс неповноцінності; 3. (~ industrial) промислбвий кбмплекс
complementar у/допбвнювати complementario ¿¿^'допбвнювальний; до- даткбвий; colores ~s фіз. додаткбві ко- льорй; ángulo - мат. додаткбвий кут (до 90°)
complemento m 1. додавЯння, допбвнен- ня; 2. noBHOTá, закінченість, завЯршеніс- ть; 3. мат. додаткбвий кут (до 90°)\ 4. лін- гв. додЯток; directo (Indirecto) прямйй (непрямий) додЯток; - circunstancial обставина
completamente ¿¿/идосконЯло; пбвністю; весь
completar vtA. закінчувати, завбршувати, довбршувати; 2. комплектувбти completivo adj А. допбвнювальний; 2. лінгв. додаткбвий (про пропозицію) completo 1. ¿¿^пбвний; цілий; весь; рог~ loe. adv. пбвністю, цілкбм (і пбвністю); 2. перепбвнений; 3. закінчений, завбрше- ний; 4. досконЯлий, ідеЯльний; 5. пбвний, цілковйтий, абсолютний; un - fracaso абсоліЬтний npoBán; 6. m пбвний склад; квбрум; 7. Л. Ам. закуска; В. діал. зЯлишок ббргу
complexidad fpne. complejidad complexión /комплбкція, статура complexionado adj. bien ~ міцнбї статури; mal - квблий
complexional adj що стосується комп- лбкції (статури), конституціонЯльний complexo adj див. complejo 1 complicación /усклЯднення; заплутаність complicado adj А. складнйй, важкйй; хитромудрий; 2. складнйй, склЯений complicar vtA. (vi)усклЯднювати(ся); 2. за- лучЯти, вплутувати; ~se заплутуватися cómplice com. співучЯсник, -ця (злочину), спільник, -ця; посббник, -ця complicidad f співучасть (у злочині), спільництво; посббництво complot /лзмбва
componedor m 1. укладЯч; 2. вигЯдник, письмбнник; 3. компонувЯльник; 4. нала-
гбджувач; - de relojes мбйстер з рембнту годйнників; 5. Л. Ам. костопрбв; 6. полігр. верстЯтка (інструмент); 7. складЯч; 8. іст. див. compositor 3; amigable ~ юр. третЯйський суддя, арбітр componenda f 1. оперЯція, змбва; 2. за- лЯгоджування, налЯгодження; 3. угбда, домбвленість; por buenas ~s полюббвно, за спільною згбдою
componente 1. /77 компонбнт, складовЯ частйна; 2. fMar., фіз. компонбнта, скла- довб (вектора)
componer* vt 1. складЯти, утвбрювати; компонувЯти; 2. вхбдити до скпЯду, складЯти, утвбрювати; 3. давати у сумі, дорівнювати (про доданки)] 4. заправляти їжу (оцтом, олією)] додавЯти дбмішки (у вино)] 5. готувЯти, виготовляти (суміиі)]
6. упорядкбвувати; виправлЯти; налЯгод- жувати, ремонтувати, лЯгодити; 7. (vi) наряджЯти(ся), прикрашЯти (ся); 8. залЯ- годжувати; пом’якшувати; примирЯти;
9. (vi) складЯти, nncáTn; ~ música писЯти музику; 10. віднбвлювати (сили); закріплювати (шлуной)] 11. Я Ам. готувати конЯ до змагЯння; roTyeáTH півня до ббю;
12. діал. зачарбвувати; 13. діал., див. castrar; 14. Л. Ам. (кістки); 15. лінгв. складЯти (слова)] 16. полігр. набирЯти; -se
1. (de) складатися (¿ чого-н.)] 2. (componérselas) виплутуватися, викручуватися;
3. (соп) домовлятися; залагбджувати справу (¿ ким-н.)
componible adj примирбнний, узгбджу- ваний
componte m діал. побиттЯ (затриманого) comporta /корзина (для збирання винограді comportable ¿¿^'терпймий, стбрпний comportamiento m поведінка, манбра три- мЯтися
comportar 1. vt спричиняти, призвбдити;
2. терпіти, знбсити; 3. іст. перевбзити, пе- редавЯти; 4. vi діал. бути необхідним (потрібним)] comporta obrar con rapidez слід (необхідно, потрібно) діяти без зво- лікЯння; -se повбдитися, тримЯтися comporte m 1. див. comportamiento; 2. іст. страмадЯння; 3. сл. шинкЯр comportería /Іремеспб кошикаря; 2.май- стЯрня кошикарЯ
comportero /771. кошикЯр; 2. продавбць корзйн, кбшиків
composición /1. складЯння; утвбрення; приготувЯння; 2. склад; - del capital склад капітЯлу; - química хімічний склад; 3. див. compostura 7; 4. твір (літературний, художній, науковий); 5. твір (шкільний)] 6. пе- рбклад тЯксту на інозбмну мбву (вправа)]
7. див. componenda 1; 8. лінгв. - de palabras словотвбрення; 9. полігр. набір; 10. мат. додавЯння (векторів)] - de fuerzas мат., тех. додавЯння сил; 11. муз., жив. композйція; - fotográfica фотомонтЯж; apunte de - ескіз (у кресленні, малюванні^ formar (hacer) (su) - de lugar оцінйти обстановку, склЯсти план дій compositivo adj лінгв. словотвбрчий (про афіксй)
compositor 1. adj що вигЯдує, що складЯє; 2. /77 вигЯдник; укладЯч; 3. композйтор compostura fA.pne. composición 2; 2. виправлення; рембнт, лЯгодження; 3. охайність, акурЯтність; 4. добЯвка, дбмішка;
5. запрЯвка; припрЯва (для їжі)] 6. оперЯ- ція, угбда; 7. скромність, стрйманість compota /компбт compotera /компбтниця (посуд) compra fA. покупка, купівля; ir de -s йти (у магазйн) за покупками; 2. покупка, куплена річ; 3. дбнна закупівля продуктів (на сім’ю)] ir а Іа - йти (у магазин) за продуктами; 4. підкуп
comprable, compradero, compradizo adj
1. продЯжний, що є у прбдажу; 2. про- дЯжний
comprador 1. adj що купує; 2. компрадбр- ський; burguesía -а компрадбрська буржуазія; 3. /77 покупбць; 6. скупник; 7. ком- прадбр
comprante com. покупбць, купувЯльниця comprar vtA. нупувЯти; - al fiado купувЯти у кредит; 2. підкупбвувати, давЯти хабЯр;
3. іст. платйти
compraventa іюр. купівля-прбдаж (операцій)
comprehensibilidad f див. comprensibilidad
comprehensivo adj див. comprensivo comprendedor adj 1. тямущий, тямовй- тий; 2. що містить, включЯє (у cé6e) comprender vt 1. містйти, включати (у сббе)] складЯтися (з чого-н.)] 2. розуміти, осягати; hacerse (darse) а - роз’яснйти, розтлумЯчити; -se полягЯти (у чому-н.)] розуміти одйн бдного; 3. осятути, зрозуміти; ¡ comprendido! зрозуміло!, Ясно!, дббре!
comprensibilidad fA. зрозумілість, Ясність; 2. тямущість
comprensible adj зрозумілий, Ясний, зрозумілий
comprensión fA. розуміння; осягЯння; 2. тямущість; 3. розуміння, схвЯлення, співчуттЯ;
4. лот. об’бм понЯття
comprensivo adj 1. тямущий; 2. що стЯ- виться з розумінням (до чого-н.)] схвЯль- ний, співчутлйвий; 3. що містить у собі, що включЯє в сЯбе comprenso р. ігг. de comprender comprensor adj 1. див. comprensivo 3;
2. (/77) рел. блажЯнний compresa /компрбс compresibilidad /стйсливість compresible adj що стискЯється compresión f 1. компрЯсія; стискЯння, стйснення; здЯвлювання; сплющування; 2. лінгв. синЯрезис, стЯгнення (голосний) compresivo adj стискЯльний; здЯвлюва- льний; компресійний
compreso 1. р. ігг. ¿/¿comprimir; 2. тдіал. пігулка
compresor 1. ¿¿# стискальний; здавлюва- льний; 2. /77 компрбсор; нагнітЯч; - de aire (de alta presión) повітряний KOMnpécop, компрбсор висбкого тйску; cilindro - котбк (для трамбування)
comprimario тспівЯк (на других роляй) comprimible adj див. compresible comprimido 1. adj спліЬщений, спресбва- ний; 2. пиляний (про цукор)] 3. m пігулка comprimidor adj див. compresivo comprimir* vtA. (vi) стискЯти(ся), здЯвлю- вати(ся); пресувЯти(ся); 2. стрймувати, тамувЯти (почуття)] -se стрймуватися, утрймуватися
comprobable ¿¿У'що перевіряється comprobación fA. перевірка; звірка, порівняння; 2. дбказ; підтвЯрдження; засвідчення; 3. випрббування, перевірка; de - контрбльний, перевірний comprobador 1. adj що перевіряє; 2. під- твбрджувальний; що довбдить; 3. m контрбльний прйлад; 4. прйлад для випрббу- вань; тЯстер; - de válvulas радіо випрб- бувач ламп
comprobadora f фін. контрбльно-лічйль- ний апарЯт
comprobante m 1, дбказ; 2. фін. випрЯвду- вальний докумЯнт
comprobar* vtA. перевіряти; звірЯти, порівнювати; 2. довбдити; підтвЯрджувати, засвідчувати
comprobatorio adj А. перевірнйй; 2. дока- збвий; підтвЯрджувальний
169
comprofesor
comprofesor m Konéra % comprofesorado m збірн. колбги comprometedor adj 1. компрометувбль- ний; 2. що піддаб небезпбці (ризику); 3. зо- бов’Язувальний
comprometer vtA. компрометувбти; 2. (vi)
І нapaжáти(cя)нa небезпбку (рйзик); стбв- ити під yfláp; 3. зобов’язувати; покладЯти оббв’язок (на кого-н.); 4. передавЯти (справу на арбітра.ж); 5. див. contratar;
6. замовляти заздалегідь, резервувЯти (іквитки); -se 1. компрометувЯти ce6é; 2. (а) зобов’язуватися, брЯти на cé6e зобов’язання; 3. заручйтися comprometida adj А. скомпрометбваний; 2. неприбмний, незручний; encontrarse en una situación ~a потрЯпити у незруч- нЯ станбвище
comprometimiento m 1. компрометЯція, компрометувЯння; 2. піддавЯння небез- пЯці (рйзику); 3. оббв’язок, зобов’язання; прийняття зобов’язання compromisario 1. adj посерЯдницький; третЯйський (іпро суддю); 2. m посерЯд- ник; третЯйський суддя; 3. вйборець; уповновЯжений вйборців compromiso m 1. виборці; уповновЯжені вйборців; 2. угбда (про передачу справи на арбітрах^) ; 3. зобов’язання, обіцянка; - verbal усне зобов’язання; слбво; sin - без жбдних зобов’язань; contraer un ~ взЯти на сЯбе зобов’язання; 4. домбвле- ність, компроміс; 5. незручнЯ (складнЯ) станбвище; 6. діал. позашлюбне спів- мЯшкання; 7. Л. Ам. заручини; 8. р!Л. Ам. лбкони; poner en - стЯвити під сумнів; стЯвити у незручнЯ станбвище compromisorio adj компромснт comprovinciano т землЯк, урбдженець тіЯЇ ж провінції
comprueba f полігр. вйправлений коректурний відбйток
compuerta f 1. нйжня половйна дверЯй (що закривається і відчиняється самостійно); 2. шліЬзний щит (зЯсув); шлюзні ворбта
compuertecilla f\. dim. ¿fe compuerta; 2. тех.,
муз. клЯпан
compuestamente advA. охЯйно; 2. акурЯтно compuesto 1. р. ігг. de componer; 2. adj
складнйй, складений; 3. вбрЯний; 4. по- лЯгоджений, налЯгоджений; 5. стрйма- ний; обЯчний; 6. бот. складноцвітий;
7. ком. складнйй (про відсоток; 8. лінгв. складнйй; palabra ~а складнЯ слбво; cláusula ~а складнЯ рЯчення; 9. /77суміш, склад; сполука; - químico хімічна сполука; ~ detergente (синтетйчний) мййний склад, (синтетйчний) мййний зЯсіб;
10.: -as f рі бот. складноцвіті; abono ~ компбст; capitel - архіт. композйтна ка- пітЯль
compulsa fA. звірЯння, порівняння (документів); 2. засвідчена кбпія докумЯнта compulsación f звірЯння, порівняння (документів)
compulsar vtA. звірЯти, порівнювати (документи); 2. іст. див. compeler; 3. робйти засвідчену кбпію (документа) compulsión fюp. примушення compulsivo adj юр. примусбвий compulso р. irr. de compeler compulsoria f, compulsorio1 /лнакЯз (розпорядження) про порівняння документів (про вйдачу кбпії)
compulsorio2 adj: mandato provisión
-а розпорядження (накЯз) про порівняння докумЯнтів (про вйдачу кбпії) compunción fA. каяттЯ, жаль; 2. смуток, погЯний нЯстрій
compungido adj 1. засмучений; 2. що розкЯюється, що картЯється
compungir vtA. викликЯти каяттЯ (жаль); 2. іст. див. punzar; 3. іст. мучити (про совість); -se 1. горювЯти, сумувЯги, жу- рйтися; 2. розкЯюватися, кЯятися, відчу- вЯти дбкори сумління compungivo зо/колючий, що кблеться compurgación ficr. встанбвлення невину- вЯтості підсудного тортурами computación fpne. computo computador m, computadora /розв’Язу- вач; електрбнно-обчйслювальна машйна (ЕОМ); комп’ютер
computar vt 1. рахувЯти; обчислювати, розрахбвувати; 2. зараховувати, врахб- вувати; 3. (en) вимірювати; виражЯти (у чому-н.); - en años вимірювати рокЯми computista com. обчйслювач, програміст cómputo /774ЙСЛЄННЯ, обчйслення, розрахунок, підрахунок comsomol m комсомбл comulación /накопйчення; скупчення comulgación fіст. див. comunión*; comulgador, -a m, f див. comulgante 2 comulgante рел. 1. adj що приймЯє при- чЯстя, що причащбється; 2. com. причбс- ник, -ця
comulgar 1. vt рел. причащбти; 2. vi рел. причащбтися; 3. поділЯти (пбгляди) comulgatorio m балюстрада, пбручні (у церкві перед вівтарем); вікнб в монастирі (для причащання)
común 1. а^'загбльний, спільний; bienes comunes спільне майнб, спільні володіння; en - іос. adv. спільно (володіти);
2. загбльний, загальнопрййнятий, звичний; що 4ácTO зустрічбється; precio - зви- чбйна цінб; opinión - загбльна думка; por lo - іос. adv. звичбйно; 3. звичбйний, звйчний, рядовйй; росо - незвичбйний;
4. низькйй, низйнний; 5. лінгв. загбльний; nombre - загбльне ім’я; género - 3ará- льний рід; caso - загбльний відмінок; 6. m див. comunidad 3; 7. насблення; общйна; колбнія; 8. відхбже місце; 9. Л. Ам. сід- нйці; 10. діал.' муніципбльний бкруг; - divisor мат. спільний дільнйк; el - de las gentes більшість людбй
comuna fA. комуна, общйна; Comuna de París іст. Парйзька Комуна; 2. діал. основ- нйй канбл; 3. Л. Ам. муніципбльний бкруг comunal 1. adj див. común 1; 2. комунальний, громбдський; муніципбльний; bienes -es гром0дське володіння (майнб); 3. іст. сербдній, невелйкий; 3. тдив. común 7
comunaleza f іст. 1. сербдній рбзмір, се- рбдня кількість; 2. див. comunicación;
3. общйнне, громбдське пасовйще comunalmente adv А. спільно; 2. іст. див. comúnmente 2
comunería fpne. comunidad comunero 1. adj товарйський; компанійський; 2. іст. общйнний (що належить до общин Кастилії); 3. m співвлбсник (маєтку); 4. іст. комунбро (прихильник антиурядового руху і повстання в Кастилії на початку XV! ст.); 5. діал. іст. борбць за не- залбжність (проти іспанського володарювання); 6. p/céna, що мбють спільний вйгін comunial adj общйнний, гром0дський comunicabilidad f товариськість, кому- нікббельність
comunicable adj 1. сполучуваний; 2. товарйський; комунік0бельний comunicación f 1. повідбмлення, сповіщення; 2. спілкувбння, знбсини, зв’язбк (між людьми); 3. сполучення, зв’язбк (з чим-н.); vías de - шляхй сполучення; medios de - 3áco6n сполучення (зв’язкй);
4. письмбве (служббве) повідомлення;
5. рі зв’язбк (поштовий, телеграфний, телефонний)
comunicado m комюнікб, офіційне (уря- дбве) повідбмлення
comunicante adj 1. що повідомляє; 2. що повідомляється; vasos -s фіз. сполучені посудини
comunicar 1. передавбти, повідомляти; - optimismo заражбти оптимізмом; 2. повідомляти; сповіщбти, інформувбти; 3. об- говбрювати; 4. рбдитися; 5. з’бднувати (по телефону) 6. іст. див. comulgar 1; 7. vi (-se) спілкувбтися, nepe6yeáTH у зв’язку; nncryBáTHCfl; 8. сполучуватися, бути суміжним; -se 1. передавбти, повідомляти (один одному); обмінюватися (враженнями); 2. (а) передавбтися (про хворобу); по- шйрюватися (на що-н., про пожежУ) comunicativo adj товариський comunidad fA. спільність; - de intereses (de ideas) спільність інтербсів (ідбй); de - іос. adv. спільно; 2. насблення; спільнбта; колбнія; 3.;Співтоварйство; корпорбція, суспільство; спільнбта; Comunidad Económica Europea політ. Європбйський Економічний СоїЬз; 4. рііст. нарбдний рух (повстбння) комунброс (у Кастилії на початку XV! ст.); 5. іст. незгбда, рбзбрат comunión fA. див. comunidad 1,3; 2. рел. причбстя, причащбння; primera - пбрше причбстя; 3. рел. причбстя (облатка);
4. рел. релігійна конгрегбція; общйна;
5. політйчна пбртія; de primera - e6pá- ний, одЯгнений у крбще вбраннЯ comunismo m комунізм; - científico нау- кбвий комунізм
comunista 1. ^'комуністйчний; partido - комуністйчна пбртія; 2. com. комуніст, -ка comunitario adj що стосується комунізму comunmente adv А. спільно; 2. звичбйно comuña1 /лшенйця з жйтом (суміш) comuña2 fpne. camuña 1 con prepA. (при зазначенні знаряддя, засобу або способу дії) (передається оруд, в.): cortar el papel - las tijeras різати папір нбжицями; з (із); lavarse - jabón умивбтися з милом; llegó - el tren de la mañana він приїхав (з) ранкбвим пбїздом; 2. (при зазначенні спільності дій) з (із), рбзом з; trabaja - su padreoí працює (pá- зом) з ббтьком; ir ai teatro - los amigos йти в TeáTp з друзями; З.(при зазначенні причини) чбрез; la rueda se desgasta con elroce кблесо зношується в результбті тертЯ; 4. (вживаєтьсяуконстр. з adj) з (з); стосбвно, щбдо; sincero (honrado) - los amigos відвбртий (чбсний) з друзями; (передається рав. в.)\ fiel (leal) - los cama-radas вірний (відданний) товаришам; 5. (уконстр. зінф.) (вводить підрядне допустове речення)шл&, нбвіть; не дйвлячись на; - ser su madre nopuede aguantarle xoná вонб йогб мбти, вонб не мбже з ним спрбвитися; (вводить підрядне умовне речення): - llegar un poco antes, habrías visto algo interesante якбй ти прийшбв трбхи раніше, ти no6á- чив би щось цікбве; - decir que estuviste enfermoya es suficiente якщб ти скбжеш, що хворів, (то) цьогб дбсить; (в інших сполученнях перекладається інф. або дієприсл.у - leer una vez la poesía, se la aprendió прочитбвши один раз вірш, він йогб вйвчив; 6. (вживається у прислівникових виразах із значенням способу дії, часу з (із); hablar - respeto говорити з noBároio (шаноблйво); esperar - impaciencia чекбти з нетерпінням; salir - el amanecer вйрушити удбсвіта; 7. (вживається як показник керування ім., прикм. і дієсл.): estar conforme (de acuerdo) - uno бути згбдним, погбджуватися з ким- н.; sustituir una cosa - otra замінйти одну річ на іншу; - que, - tal que, - sólo que
170
concluir
іос. conj. якщб (тільки); в тбму випадку, якщб; за умбви, що; te ayudaré, - talque no lo digas a nadie я тобі допоможу, якщб ти нікбму не екбжеш про це; - todo, - todo (у -) eso npoTé, однбк, все ж; - tal de (+ ¡ni) з тим, щоб (+ інф.)\ тільки, щоб (+ інф.)\ лишб б (+інф.)\ - tal dequedarse en su casa es capaz de inventarcualquier pretexto він готбвий вигадати будь-яку відмбвку, аби тільки залишйтися вдбма conacho тдіал. гірн. кам’янб ступа conato т 1. старбння, старбнність: 2. нб- мір, збдум; 3. юр. спрбба (вчинити злочин) concadenar і^побднувати тісними узами, зв’язувати воєдино concambio m див. canje concatenación / 1. зв’язування; зв’язбк, зчбплення, з'єднання; 2. ритор, конкатенація, епанблепсис, анадйплозис concatenar vt іст. див. concadenar concausa /однб з причйн, побічна причйна cyncava їдив. concavidad 2 concavidad /1. угнутість; 2. увігнуте місце, вм’Ятина; 3. виїмка; пустотб cóncavo 1. adj увігнутий; 2. заглйблений; 3. m див. concavidad 2 cóncavoconvexo а^'увігнуто-опуклий concebible adj уявлений; мислимий, допустимий
concebir 1. vi(vt) зачбти; завагітніти; 2. vt розуміти; осягбти; з’ясбвувати; 3. уявляти, уявлЯти собі; 4. відчути; пройнятися, спбвнитися; - antipatía hacia uno відчути непрйязнь (до кого-н.)\ 5. замйелювати, задумувати; винбшувати, плекбти (надію)', - un plan (un proyecto) винбшувати план (npoéKT); ~ esperanzas плекбти надії; 6. редагувбти; 7. фopмyлювáти conceder vtA. надавбти; давбти; виділяти, відпускбти; - créditos надавбти кре- дйти; 2. дарувбти; 3. припускбти; визна- вбти (правоту чиїх-н. слів)\ 4. дозволяти, допускбти
concejal /77 член муніципалітбту (міськбї рбди)
concejalía / посбда члбна муніципалітбту (міськбї рбди)
concejero 1. adj публічний; 2. m Л. Ам. див. concejal
concejil 1. adj муніципбльний; 2. громбд- ський, общйнний; bienes ~es громбдська влбсність; 3. діал. неоплбчуваний, без винагорбди (про посаді 4. m іст. див. concejal
concejo /771. муніципалітбт, міськб рбда;
2. будівля муніципалітбту; 3. засідання муніципалітбту (міськбї рбди) conceller /77 іст. член муніципалітбту (міськбї рбди) (в Арагоні та Каталонії) concento /77 хоровйй СПІВ concentrable adj що концентрується concentración f 1. концентрбція; 2. кон- центрбція, скупчення, зосербдження;
3. хім. концентрбція; 4. мітинг concentrado 1. adj сконцентрбваний, зо- сербджений; 2. хім. концентрований, згущений (про розчин)\ 3. /77 концентрбт concentrador adj концентрувбльний; зо- сербджувальний
concentrar vtA. ( vt) концентрувбти(ся), зо- сербджувати(ся); збирбти(ся); 2. (vi) хім. концентрувбти(ся); насйчувати(ся); -se (en) зосербджуватися, концентрувбти свою увбгу
concentratividad /увбжність, зосербдже- ність
concéntrico adjконцентрйчний concentuoso ^'милозвучний, гармонійний concepción /1. зачбття; 2. пізнання, розуміння; 3. понЯття, уЯвлення, ідбя; - del mundo світбгляд; 4. концбпція; збдум concepcional adj філос. понятійний
conceptear игговорйти дбтепи, глузувати conceptible adj 1. зрозумілий, збагнбн- ний, мйелимий; 2. див. conceptuoso conceptismo /77 концептйзм (літературна течія в Іспанії у XVII ст.) conceptista 1. adj концептйстський, усклбд- нений (про літературний стиль)', 2. сот. концептйст
conceptivo adj здбтний зрозуміти (збагнути)
concepto 1. adj іст. див. conceptuoso;
2. /77 понЯття; 3. ідбя, думка; 3. дбтеп, дотбпний вйелів; 4. уЯвлення; д^мка; un - equivocado хйбне (помилкбве) уЯвлення; formar - de склбсти думку (про що-н.)\
5. стаття витрбт; 6. іст. зародок; плід;
7. діал. прибуток, вйгода, зиск; 8. діал. витрбти, затрбти; en - de І ос. ргер. в Якості чого-н.; en mi (tu, etc.) - на мбю думку; по-мбєму (по-твобму); por todos -s з будь-якбї тбчки зору, в усіх віднб- шеннях
conceptual adj 1. концептубльний; 2. значущий; palabras -es лінгв. повнознбчні слова
conceptualismo m філос. концептуалізм conceptualista сот. філос. концептуалізм conceptuar vtA. складати думку, врбжен- ня; 2. розцінювати; вважбти; - realizable un proyecto вважбти npoéKT здійснбнним conceptuosidad f усклбдненість, хитромудрість; пишномбвність (стилю) conceptuoso а^'усклбднений, хитромудрий; пишномбвний (про стиль) concercano adj найблйжчий, довкблиш- ній; навкблишній concern /77 КОНЦ0РН
concernencia f віднбшення; стосунок; зв’язбк
concernir* vi (а) торкбтися; зачіпбти; сто- сувбтися; en (por) lo que concierne a... що стосується..., стосбвно..., щбдо... concertadamente adv 1. по порядку; 2. уз- гбджено
concertado 1. adj іст. див. compuesto 2;
2. /77 діал. слугб; 3. діал. дрібнйй порушник, що відбувбє трудову повйнність;
4. діал. сільськогосподбрський працівнйк concertaje /77 1. діал. трудовий договір; 2. Л. Ам. іст. інститут трудовбго прбва (що регулював працю індіанців) concertante муз. 1. adj багатоголбсий; поліфонічний, поліфбнний (про музичний твір)', 2. /77 концертбнт concertar* 1. і^упорядкбвувати; налбгод- жувати; 2. побднувати, узгбджувати; 3. уз- гбджувати (що-н.)', 4. домовлятися, умовлятися; 5. мирйти, примйрювати; 6. звіряти, зіставлЯти (історичнідати)', 7. настрб- ювати, налаштбвувати (муз. інструменти)', 8. vi (-se; соп) побднуватися, узгбд- жуватися; - en género у número узгбджу- ватися в рбді і числі; -se 1. домовлятися; змовлятися; 2. іст. вбирбтися; 3. діал. наймбтися в прислугу; - un casamiento евбтати
concertina /концертйно (муз. інструмент) concertino m муз. пбрша скрйпка (артист) concertista сот. 1. концертмбйстер; 2. концертбнт
concesión /771. надання; 2. пбступка; 3. да- рувбння, наділення; 4. концбсія; - internacional віддання теритбрії інозбмній держбві з прбвом екстериторібльності concesionario 1. adj концесійний; 2. т концесіонбр
concesivo adj А. що поступбється; 2. лінгв. допустбвий; conjunción -а допустовий сполучник
concia /заповідник, закбзнйк conciencia /1. свідбмість; - de clase клб- сова свідбмість; 2. сбвість; 3. понЯття,
уЯвлення; розуміння, усвідбмлення; tener plena - de sus acciones пбвністю усвідбмлювати свої дії; libertad de - свобода сбвісті; gusano de la - дбкори сумління; hombre de - добросбвісна людина; ancho de - неперебірливий у збсо- бах; estrecho de - стрбгих прбвил (про людину); а - іос. adv. сумлінно, чбсно, на сбвість; en - toe. adv. прбвду (чбсно) кб- жучи; по сбвісті, щйро; acusar (argüir, escarabajear, escarbar) la - a uno: le acusa la - він відчувбє дбкори сумління; йогб мучить сбвість; ajustarse con su - звірятися зі CBoéio сбвістю; cargar la - чинйти (йти) прбти сбвісті; descargar la - заспо- кбїти свою сбвість; para descargar la - для очйщення (заспокбєння) сбвісті; сповідуватися; manchar la - заплямувбти свою сбвість
concientrizar vt робйти свідбмим, підвищувати свідбмість
concienzudamente adv сумлінно, чбсно, на сбвість
concienzudo adj 1. сумлінний, добросб- вісний; 2. сумлінний, що чйнить по сбвісті concierto1 /77 1. узгбдженість, злбгодже- ність, гармбнія; 2. /рмбвленість, угбда; - económico економічна угбда; 3. концбрт (виступ і твір)\ - de piano концбрт для фортепібно, фортепібнний концбрт; 4. по- пербдня рбзвідка (підготбвка) пбред по- лювбнням; de - іос. adv. узгбджено; в унісбн; одноголбено, за згбдою; mas vale mal - que buen pleito крбще солбм’яна згбда, як золотб звбда concierto2 тдіал. 1. людйна, що працює за трудовбю угодою; 2. див. colocación conciliable adj 1. примирбнний; 2. що по0днується, сполучбється conciliábulo /771. табмне (незакбнне) збб- рище; 2. нарбда при зачйнених двбрЯх; andar en -s табмно рбдитися conciliación /1. примйрення; acto de - юр. примйрлива процедура; 2. сполучуваність; 3. угбда
conciliador 1. adj примйрливий, примирний; 2. примирбнський; 3. т посербдник, примиритель
concillar1 1. adj що стосується зббрів (з’їзду); 2. церк. соббрний; decisiones -es соббрні рішення (ухвбли); 3. семінбр- ський; seminario - семінбрія; 4. т деле- гбт з’їзду; 5. учасник зббрів; 6. церк. член соббру
conciliar2 і/М. (vi) мирйти(ся), примирятися); 2. (vi) сполучбти(ся,) побднувати- їся); 3. (-se) здобувбти, заслугбвувати (прихильність)
conciliario adj див. conciliar11 conciliativo 1. примйрливий, примирний; 2. /77 примирйтель, миротвбрець conciliatorio adj примйрний, примйрливий; заспокійливий
concilio /771. зббри; з’їзд; 2. церк. соббр; - ecuménico (general) вселенський соббр concilista /77 див. conciliar15, 6 concisión /лаконічність, стйслість conciso adj лаконічний, стйслий concitación /підбурювання, підбивбння concitador 1. зо/підбурюючий; 2. /77 підбурювач
concitar vtA. підбурливий; підбивбти; 2. на- кликбти (гнів, ненависть) concitativo ас(г‘підбурювальний conciudadano /771. співгромадянйн; 2. спів- вітчйзник
cónclave, conclave m 1. церк. конклав; 2. зббри, зббрище
conclavista m церк. слугб (родич) при кардинблі (у конклаві) concluir* 1. vt(vi) кінчбти(ся), закінчуватися), завбршувати(ся); 2. укладбти, ви-
171
conclusión
рішувати; ухвЄлювати; 3. укладЄти (договір); 4. робити висновок; 5. іст. B6nBáTn;
6. спорт. Bn6nBáTH (шпагу)’, 7. юр. закінчувати (слухання справи)’, 8. vi (con, еп) завершуватися, закінчуватися conclusión f 1. завершення, закінчення;
І 2. кінЄць, закінчення, фiнáл; 3. висновок, рішення, постанбва; 4. висновок, умовй- I від; llegar а Іа - дійтй висновку; 5. (рі) юр. ухвЄла, постанбва; en - іос. adv. на закінчення, кінЄць кінцЄм, нарешті; sentarse en la - наполягти на ceoéMy conclusivo adj завершЄльний concluso adj 1. іст. мдо міститься, вклю- чЄється; 2. юр. закінчений, завершений (про справу, розгляд)’, dar por ~ закрйти cnpáey
concluyentcmente advi. перекбнливо; 2. рішуче
concoide 1. adj див. concoideo; 2. f мат. конхбїда, KpMBá лінія
concoideo adj 1. рЄковистий (про злам)’, 2. мат. конхоідЄльний concolega тспівучень; однокЄшник concomerse 1. щулитися; 2. згорЄти від нетерпіння; мочитися concomezón m, concomimiento m, concomio /771. знйзування плечйма; 2. нетерпіння; мука, терзЄння concomitancia /і. супровід; 2. спільність;
ОДНОЧЄСНІСТЬ
concomitar vt іст. супровбджувати concón m діал. 1. зоол. звичЄйна (сіра) coeá; 2. конкон (вітер, що дме з материка) concordable adj узгоджуваний concordablemente аої/узгбджено concordación fpne. coordinación concordador 1. adj 1. примйрливий, примирний; 2. що узгбджує; 3. m примиритель
concordancia f 1. узгбдження, збіг; відповідність; 2. лінгв. узгодження; 3. муз. злЄгодженість, суголосність; 4. р/конкор- дЄнс (алфавітний покажчик слів книги із зазначенням місць, де вони зустрічаються/); 5. геол. залягЄння concordar 1. і/ґузгбджувати; 2. vi (en) співпаде™, схбдитися; 3. (con) cnienafláTH, уз- гбджуватися; 4. (еп) лінгв. узгбджуватися concordata fpne. concordato concordatario adj церк. що стосується конкордЄту
concordativo ¿¿#узг6джувальний concordato m церк. конкордЄт concordatorio adj див. concordatario concorde згбдний; одностайний concordia ті. згбда, взаєморозуміння; лад; одностайність; vivir еп - жити у злЄ- годі; ладнЄти; 2. юр. домбвленість, угбда; de - іос. adv. одностайно concreción f 1. зрбщення; 2. геол. конкреція, стягнення; 3. див. calculo; 4. мед. утвбрення каміння (піску) concrecionado adj геол. конкреційний concrecionar vti. геол. утвбрювати кон- кр0цГі (стЄгненні); 2. мед. зрбщувати; -se
1. геол. утвбрюватися (про конкреції, стягнення)’, 2. мед. зрбщуватися, зростатися
concretar vt і. поєднувати, узгбджувати;
2. перетвбрювати на тверду Mácy, бето- нувЄти; 3. (vi) конкретизув0ти(ся), утбч- нювати(ся); -se (а)обмЄжуватися; -aun tema зосереджуватися на якій-н. тЄмі concreto і. adj конкретний; 2. m див. concreción; 2. Л. Ам. бетбн; залізобетбн; еп - іос. adv. конкрбтно; на закінчення concuasante adj мед. родовйй (про перейму)
concuasar vt розкблювати, розбивЄти вщент
concubina /кохЄнка, співмешканка
concubinario /77кохЄнець, співмешканець concubinato /77 позашліЬбний зв’язбк, співмбшкання
concubjno /77 Л. Ам. див. concubinario concúbito /77 злягЄння, статеві ЗН0СИНИ concuerda: por - іос. adv. кбпія відповідЄє оригінЄлу (про засвідчену копію) conculcación fi. топтЄння (ногами)’, 2. порушення, нехтування (закону) conculcar vt і. топт0ти, зневажЄти; 2. порушувати, нбхтувати (закон)
concuna fflian. орніт. гблуб (різновид) concucada /свойчка concucado m, concuño m Л. Ам. свояк concupiscencia f і. пожЄдливість, жЄдіб- ність; 2. жагЄ, хіть
concupiscente adj і. жЄдібний, пожЄдли- вий; 2. хтйвий, похітлйвий concupiscible adj і. бЄжаний, жадЄний; 2. плбтський; apetito - плбтський пбтяг, жагЄ, хіть
concurrencia п.див. concurso 1-3; 2. діал. див. competencia З
concurrente 1. adj що нагромЄджується, скупчується; 2. що# співпадЄє; 3. що сприяє; 4. сот. відвідувач; 5. осбба, що сприЄє чому-н.; 6. учЄсник, -ця (конкурсу, змагання)’, претендент, -ка concurrido а^’ліЬдний, багатолюдний concurrir иг'1. нагромЄджуватися, скупчуватися, збирЄтися, зосереджуватися; схбдитися; 2. відвідувати; 3. співпаде™ (про дати, терміни)’, 4. сприйти; 5. мЄти однЄкову дУмку, схбдитися в пбглядах;
6. брЄти участь в кбнкурсі (змагЄнні) concursado m боржнйк, оголбшений платонеспромбжним concursante сот. див. concurrente 6 concursar 1. vt юр. оголбшувати неспро- мбжним; 2. vt, vi див. concurrir 6 concurso /77 1. скупчення, зосередження (народі, 2. збіг обставин; 3. сприяння, допомога; 4. кбнкурс; abrir un - оголбшувати кбнкурс; - de acreedores юр. публічні торги
concusión f 1. див. conmoción 1; 2. ха-
бЄрництво
concusionario 1. adj хабЄрницький; 2. т хаббрник
concha f 1. див. caparazón; 2. рЄковина перлбвої скбйки; 3. див. carey; 4. театр. суфлерська будка; 5. мор. бухта (дуже закрита); 6. лЄжєнь, лежнйк (нижнє жорно на млині)\ 7. предмет, що мЄє фбрму pá- ковини; 8. анат. вушне рЄковина; 9. анат. носове рЄковина; 10. Л. Ам. архіт. кбнха, рЄковина (півкупол); 11. діал. див. cascara 1; І2. д/ал. ябчна шкаралупа; 13. Л. Ам. жінбчі статеві бргани; 14. діал. див. cachaza 1; 15. діал. безсорбмність, цинізм; - de perla зоол. перлбва скбйка; demuchas -s хйтрий, лукавий; meterse en su - замикЄтися; йти у свою шкаралупу; tener más -s que ungalápago, tener muchas -s б^ти собі на умі conchabado m Л. Ам. слугЄ conchabamiento m, conchabanza fi. служба, місце; 2. змбва
conchabar vti. сполучЄти, об’єднувати; 2. змішувати різні сортй вбвни; 3. Л. Ам. наймети (прислугру, 4. діал. мінйти, обмінювати; 5. сл.\ діал. спокушЄти, звЄб- лювати; -se 1. змовлйтися; об’єднуватися (у зграю)’, 2. Л. Ам. найметися (у прислугу); 3. розвЄлюватися (у кріслі) conchabear vt діал. купувЄти, мінйти, обмінювати
conchabero m діал. відрйдник conchabo /771. Л. Ам. наймення (слуги, поденника)’, 2. діал. купівля; прбдаж; ббмін conchaceos mpi зоол. двостулкові conchado adj з рЄковиною
conchar гідіал. вйпити до дна conchífero adji. геол. рЄковинний, чере- пЄшковий; caliza -а рЄковинний (чере- пЄшковий) вапнйк, черепЄшник; 2. тех. рЄковистий (про злам) conchiforme adj див. conquiforme concho 1. adj діал. світло-корйчневий; 2. діал. тЄмно-червбний, бордбвий; 3. m Л. Ам. бсад; 4. р/недбїдки; 5. Л. Ам. кінець; 6. діал. молбдший син; 7. діал. селя- нйн; 8. діал. машйна, автббус (міського транспорту)
conchucharse діал. див. confabularse conchudo adj 1. лускЄ™й (про тварий)\ 2. хйтрий, лукЄвий; 3. діал. нерозсудливий, нерозвЄжливий; 4. діал. повільний, неповороткйй; 5. Л. Ам. зухвЄлий, нахЄб- ний
condado /77грЄфство (титулітериторія) condal dú/грЄфський condazgo m Л. Ам. див. condado conde /77 граф
condecente adj іст. відповідний, доцільний; доречний
condecir* vi діал. див. convenir condecoración fi. нагорбдження; 2. наго- рбда (хрест, орден) condecorar vt нагорбджувати condena f 1. вйрок; 2. покарЄння (злочинця), міра покарЄння; термін; cumplir la - відбувЄти покарЄння; levantar a uno la - амністувЄти
condenable adj 1. кЄраний; acciones -s
кЄрані дії; 2. що заслугбвує бсуду condenación f 1. вйрок; 2. проголбшення вйроку, засудження; 3. бсуд; 4. прокляття condenado 1. засуджений; 2. грішний, непрЄведний; 3. прбклятий; знедблений;
4. діал. хйтрий, спрйтний; 5. m засуджений; 6. знедблений; 7. грішник; нечестй- вець; відщепенець; Ь.діал. хитрун, спрйт- ник
condenador adj осудливий, осудний condenar vti. засуджувати; 2. засуджувати, гЄнити; 3. замурбвувати, закладЄти (цеглою)', забивЄти (двері, вікна)’, -se
1. визнавЄти себе вйнним; засуджувати себЄ; 2. рел. прирікЄти себе на вічні муки; занапащЄти свою дУшу condenatorio adj 1. осудливий, осудний; огудний; 2. юр. обвинувЄчувальний (про вирої)
condensable афюнденсбваний, згущуваний condensación fi. конденсЄція, згущування; скупчення; ущільнення; 2. конденсЄція, охолбджування (пари, газу) condensador 1. яс/конденсувЄльний; згу- щувальний; ущільнювальний; 2. охолбд- жувальний; 3. mрадіо, ел. конденсЄтор; - cerámico керамічний конденсЄтор; - electrolítico електролітйчний конденсЄтор; - variable конденсЄтор змінної Ємності, змінний конденсЄтор; 4. фіз. конденсЄтор; холодйльник condensamiento m див. condensación condensar vti. (и/) конденсувЄти(ся), згущуватися); ущшьнювати(ся); 2. конден- сувЄти, охолбджувати; 3. скорбчувати, резюмувЄти (промову, статтю) condensativo adj конденсувЄльний, згущувальний; ущільнювальний condenso р. ігг. ¿fe condensar condesa /графйня
condesar иґзаощЄджувати, еконбмити condescendencia fi. поблЄжливість, тер- пймість, невимбгливість; 2. поблажливість, мйлостивість
condescender* vi (а) 1. виявляти поблЄжливість; 2. потурЄти; поступЄтися (проханих) condescendiente adj 1. поблЄжливий, терпймий, невимбгливий; 2. поступливий, згідливий
172
confín
condesil adj див. condal condestable m 1. іст. конет0бль, головно- ког^ндувач; 2. мор. комендбр condición / 1. властивість, особлйвість; суть, xapáicrep; 2. натура, xapáKTep, Bflá- ча (людини);, 3. умбва; підстава; - necesaria необхідна умбва; ~ suficiente дос- тбтня умбва; a (con la) ~ de loe. ргер. з умовою, за умбви; 4. полбження, станб- вище; - social соцібльне станбвище;
5. обстанбвка, обстбвини; 6. р!здібності, дані; estar en condiciones de бути у змб- зі; poner en condiciones una cosa yno- рядкувбти
condicionado adj 1. кондиціонбваний;
2. кондиційний; 3. див. condicional; reflejo ~ фізіол. умбвний рефлбке condicional adj умбвний; conjunción ~ лінгв. умбвний сполучник; oración (subordinada) ~ лінгв. (підрядне) умовне pé- чення
condicionamiento /771. обумбвлення; обу- мбвленість; 2. кондиціонувбння condicionar 1. vi підходити, відповідбти; узгбджуватися; 2. ^обумовлювати; 3. кон- диціонувбти
condignamente adv відповідно condigno adj відповідний cóndilo m анат. відрбсток condimentación /приправляння (страв) condimentar rfприправляти (страви) condimento m припрбва condiscípulo m співучень condolecerse іст. див. condolerse condolencia /співчуття condoler* vt іст. див. compadecer; ~se (de) співчувбти
condominio m юр. кондомініум, співволодіння
condómino ¿70/77. див. condueño condonación f 1. помилування; 2. прбще- ння (боргу)
condonar vt 1. помилувати; 2. прощбти (борі)
condonguearse діал. див. contonearse cóndor /771. орніт. кбндор; 2. кбндор (золота монета в Колумбії, Чилі, Еквадорі) condotiero m кондотьбр condrila їбот. хондрила (різновид) condritis їмед. хондрйт, запблення хрящб condroma m мед. хондрбма condrorrinco /77 зоол. губбч (ведмідь) conducción, conducencia /1. перевбзен- ня; 2. водіння (машини), керувбння (кіньми, машиною); 3. вбдення, правління, управління, f керівнйцтво; 4. наймбння; угб- да, дбговір (про найм)\ 5. тех. провбдка;
6. трубопровід; ~ de aguas водопрбвід;
7. фіз. провідність; - electrolítica елект- ролітйчна провідність
conducente adj 1. що ведб (до чого-н.)\ 2. провідний; провідникбвий conducir* 1. і^перевбзити; 2. вестй, відвб- дити, відвбзити; привбдити; 3. водйти, вестй (машину), керувбти (машиною)', 4. управляти, керувбти; 5. домовлятися (про умови, ЦІНУ)‘, 6. тех. провбдити (електрик)?)', 7. фіз. провбдити, передавбти (тепло, звуії)\ 8. U7вестй, привбдити (продорогу)', 9. див. convenir; -se 1. повбдитися; 2. підпйсувати угбду про медйчне обслу- гбвування
conducta /1. поведінка; 2. управління; правління; 3. угода (про медичне обслуговуванні)', 4. винагорода (за медичне обслуговування)
conductancia їфіз. (активна) провідність conductibilidad їфіз. провідність; - eléctrica електропровідність; - térmica теплопровідність
conductible adj провідний conductividad їдив. conductibilidad
conductivo adj провідний; провідниковий conducto /771. трубопровід, труба; 2. анат. канал; протока; 3. канали; посередник; por (los) ~s diplomáticos по дипломатичних каналах; por - de uno через кого-н. conductómetro m ел. кондуктометр conductor 1. ^'управляючий, ведучий, супроводжуючий; 2. фіз. провідний; провідниковий; 3. /77 провідник; 4. перевізник;
5. погонич (в'ючних тварин); 6. водій, шофер; 7. керівник; ( фіз., тех. провідник;
10. тех. провід, кабель; - eléctrico електричний провідник; електропровід; - del calor теплоносій; теплопровід conducilo /771. іст. дань (натурою)', 2. їстівні припаси
condueño 00/77. співвласник conduerma /1. Вен. міцний сон; 2. Куба див. cachaza 1
condumio /771. страва, до якої подається хліб; 2. жарг. їжа; трапеза; 3. М. халва condurango m бот., фарм. кондуранго condutal /77 дощовий водостік conectador /771. тех. з’єднувач; (з’єднувальна) муфта; з’єднувальна ланка; 2. ел. вмикач
conectar vt 1. тех. з'єднати, приєднувати; зчіпляти; 2. ел. вмикати conectivo абіЛ. тех. з’єднувальний; 2. ел. вмикальний concia /кролиця conciai, conejar m крольчатник conejear иг‘1. ховатися; 2. боятися; 3. уникати (доручень); 4. Гват. полювати на кроликів; 5. Гват. вистежувати: підслуховувати
conejera /1. кроляча нора; 2. див. conejar;
3. вузька і довга печера; 4. кубло, лігво;
5. перенаселена халупа, нора, хижа conejero 1. adj мисливський, натасканий на кролика (про собаку)’, 2. гкроликовод conejillo /77 dim. de conejo; - de (las) Indias 00O/7. морська свинка; ser - de Indias бути в ролі піддослідної тварини conejo /77 ЗООЛ. кролик conejuno ^¿//кроличий; кроликовий conexidad /1. див. conexión; 2. д/прилад- дя, аксесуари, атрибути conexión /1. з’єднання, приєднання; 2. зв’язок, зчеплення; зчленування; 3. контакт; включення; 4. ел. з’єднання, зчеплення; 5. рі зв’язки, знайомства
conexionar vt див. conectar; -se подружитися, здружитися; знаходити друзів (зв’язки)
conexivo adj соединительний; сцепляю- щий
conexo 00/зв’язаний; зв’язний confabulación / 1. таємні переговори, змова; 2. конфіденційна бесіда; 3. мед. конфабуляція confabulador m змовник confabular vi обговорювати; -se змовлятися
confalón /771. знамено, прапор; 2. церк. хоругва
confalonier, confaloniero m 1. знамено- сець; хорунжий; 2. церк. хоругвоносець confección /1. виготовлення, виробництво, вироблення; 2. фарм. сироп; 3. укладання (списків)', 4. (рі) готовий одяг, конфекція; de - готовий (про одяґ) confeccionador 1. деякий виготовляє; 2. /77 виробник
confeccionar vt 1. виготовляти, виробляти; 2. фарм. готувати (ліки)', 3. складати (списки)
confector /77 гладіатор confederación /1. союз, конфедерація; 2. федеративна держава, федерація confederado 1. adj союзний, конфедеративний; 2. /77 член союзу (конфедерації)
confederamiento m див. confederación confederar vt об’єднувати в союз (в конфедерацію); -se об’єднуватися; вступати в союз (в конфедерацію) confederativo adj союзний, конфедеративний
conferecer* 14див. conferir 1, З conferencia /1. бесіда, співбесіда; нарада; 2. конференція, нарада; ~s internacionales міжнародні конференції; 3. лекція, доповідь; 4. (~ telefónica) міжміська телефонна розмова; 5. див. cotejo; - de prensa прес-конференція conferenciante 00/77. доповідач, лектор conferenciar vi брати участь в нараді (в конференції, бесіді)
conferencista 00/77. див. conferenciante conferir* 1. ііїдив. cotejar; 2. обговорювати (що-н.)\ 3. присвоювати (звання, посаду, чин)', 4. надавати; наділяти (чим-н.)\
5. vi див. conferenciar confesa /вдова, яка пішла в монастир confesado /77 духовний син confettante adj див. confeso 1 confesar* vt\. сповідувати (релігію)', 2. визнавати (що-н.)\ признаватися, зізнаватися (в чому-н.)\ - de і plano відкрито визнати (що-н.), зізнатися (в чому-н.)\ 3. (-se) сповідатися (у священика)', 4. сповідати (про священика)
confesión /1. зізнання; 2. сповідь; 3. віросповідання
confesional яо/віросповідальний, конфесійний
confesionario m див. confesonario confeso 1. adj юр. який зізнався; 2. навернений (про єврея) 3. /77 навернений єврей; 4. послушник confesonario m церк. сповідальня confesar /77 церк. духівник, сповідник; - de manga aneba нестрогий (поблажливий) сповідник
confesorio /77 див. confesonario confesuría /посада сповідника confet(t)i /77 конфеті
confiable adj який заслуговує на довіру, який користується довірою (про людинУ) confiadamente adv довірливо confiado 00/1. самовпевнений, зухвалий; 2. довірливий, легковірний confiador /77 юр. див. cofiador confiador adj див. confiado 2 confianza /1. довіра; voto de - вотум довіри; 2. увпевненість; 3. самовпевненість, зухвалість; 4. таємна змова; de - свій (про людинУ)', надійний (про людину, річ)', en - loe. adv. запросто, по-простому; конфіденційно, таємно
confianzudo adj 1. див. confiado 1; 2. занадто невимушений; розв’язний confiar 1. vi (еп) вірити; сподіватися; чекати; 2. rf довіряти; 3. давай надію; -se 1. (а, en) довірятися (кому-н.)\ 2. вірити; сподіватися confideneia /1. див. confianza 1; 2. таємне повідомлення; зізнання confidencial 00/довічий, конфіденційний confidente 1. adj який заслуговує на довіру, надійний; 2. m двомісне канапе (s- подібне)', 3. доверена особа; наперсник;
4. інформатор
confidentemente adv 1. довірчо; 2. достовірно, правдиво confiesa їдив. confesión configuración /1. конфігурація, обриси, форма; контур; рельєф (місцевості)', 2. див. conformidad
configurado adj: bien (mal) гарної (поганої) статури (про людинУ) configurar rf надавати форми, формувати confín 1.00/який межує; 2. m межа; 3. далина, простір; de todos loe confines (del oriundo) з усіх кінців світу .
173
confinación
confinación їдив. confinamiento confinado adj, m засланий confinamiento m 1. суміжність, сусідство; 2. юр. заслання
confinar 1. vi межувати; 2. висилати, засилати; -se усамітнитися, відійти (від І людей)\ відокремлюватися confinidad /близькість; сусідство, суміжність, прилеглість
confirmación / 1. підтвердження, ствердження; 2. конфірмація, затвердження (судового вирок/)] 3. церк. конфірмація confirmador adi 1. який підтверджує, ствердний; 2. церк. який здійснює обряд конфірмації (про священика) confirmando т церк. конфірмант confirmar vti. підтверджувати; стверджувати; 2. свідчити; 3. юр. конфірмувати, стверджувати (постанова, судовий ви- ро/і)\ 4. церк. конфірмувати; -se 1. стверджуватися (вдумці)\ 2. підтверджуватися (про чутки)
confirmativo adj, confirmatorio adj який підтверджує, який стверджує; який ратифікує (постанову, судовий вироМ confiscable деякого конфіскують confiscación /конфіскація confiscado adj Анд.] Вен. пустотливий, бешкетний
confiscar Сконфіскувати confitado adj і. зацукрбваний; глазурбва- ний; 2. що чекЯє з нетерпінням, що пле- кЯє надії
confitar vti. глазурувЯти; зацукрбвувати; 2. варити варЯння; 3. пом'якшувати, ослабляти, полбгшувати confite m (рі) цукЯрка; дражб; morder en un - бути на дружній нозі confitente adj див. confeso 1 confíteor /77 щиросЯрдне зізнЯння, каяття confitera /корббка для цукЯрок, бонбо- ньЯрка
confitería f кондитерська, кондйтерський магазин
confitero /77 кондитер confitura /конфітюр, варЯння, джем confiturería ficT. див. confitería confiturero /77 іст. див. confitero confitaría їдіал. див. confitería conflación /плЯвлення, тбплення, витоплювання
conflagración /1. пожЯжа; 2. (- bélica)
почЯток війни, війнЯ conflagrar СзапЯлювати, підпЯлювати conflátil adj плавкий
conflicto /77 1. рбзпал б0ю;г 2. конфлікт, сутичка; боротьбЯ; 3. конфліктна ситуЯція confluencia f 1. злиття (річок); 2. схбджен- ня (доріг), розвилка; 3. скупчення (паро-
д9)
confluente 1. adj: viruela - мед. зливнЯ віспа; 2. m злиттЯ, місце злиттЯ (річоМ confluir* и/1. зливЯтися, стікЯтися (про потоки, річки)\ 2. з’Яднуватися, схбдитися, змикЯтися (про дороги); 3. збирЯтися, схбдитися, стікЯтися (про народ) conformación /1. офбрмлення; влашту- вЯння; 2. розташувЯння, розпбділ; 3. бу- дбва, структура; фбрма conformador m болвЯнка для головних уббрів
conformar 1. (а, соп) погбджувати, уз-
гбджувати; - la teoría con la préctica уз-
гбджувати тебрію з прЯктикою; 2. задовольняти; задббрювати; 3. vi (-se) відпо- відЯти; узгбджуватися; 4. погбджуватися; -se 1. погбджуватися, упокбрюватися; 2. задовольнятися
conforme 1. adj згідний, відповідний; 2. згідний (зким-н.)] 3. покірний, смирний;
4. мат., фіз. конформний; 5. m "згбден”, “дозволяю" (напис на листі, заяв/); 6. adv
як; так самб як; todo quedó - estaba все залишилося, як булб; у міру тогб; як; - а іос. ргер. згідно (з чим-н.), відповідно (до чого-н.)] hacer - a las instrucciones recibidas зробйти згідно з отрйманими вказівкам; -... así іос. conj. як.., так; - se había planeado el trabajo, así se ejecutó як булЯ запланована роббта, так (і) булЯ вйконана
conformente adv згідно, відповідно conformidad /1. схбжість; аналбгія; 2. відповідність; 3. згбда, лад; 4. покірність; покірливість; de - іос. adv. згідно; en - соп іос. ргер. згідно, відповідно; en esta (en tal) - за ціЯЇ умбви
conformismo m 1. погбдження, примирення; 2. див. conformidad] 3. конформізм, угодбвство; 4. конформізм (вчення англіканської церкви)
conformista 1. aaj погбджувальний, конформістський; 2. солі. рел. конформіст, -ка; 3. політ, угодбвець, пристосувЯнець, конформіст
confort /77 комфбрт, зручність confortable adj і. підбадьбрливий, бадьб- рий; 2. комфортЯбельний, зручнйй confortación /1. зміцнення (духу); 2. під- бадьбрення
confortador adj і. зміцнювальний; 2. підбадьбрливий, бадьбрий confortamiento m див. confortación confortante 1. adj див. confortador; 2. m
мітЯнки (рукавички без пальців); 3. мед. зміцнювальний зЯсіб; 4. мед. тонізуючий зЯсіб
confortar иМ. зміцнювати (здоров’я)] 2. під- бадьбрювати; -se 1. зміцнюватися (про здоровЦ] 2. підбадьбрюватися confortativo adj і. підбадьбрливий; 2. зміцнювальний
conforte /77 див. confortación confracción / розбивЯння; розкблюван- ня; розлЯмування
confraguar vt вигЯдувати, затівЯти, задумувати
confraternar и/братЯтися confraternidad / 1. брЯтство (родинні стосунки); 2. брЯтство, співдружність confraternizar vi див. confraternar confricación /1. натирЯння, розтирЯння; 2. мед. попрілість
confrontación /1. бчна стЯвка; порівняння, зістЯвлення (фактів)] звірЯння; 3. симпЯтія, прихильність; 4. розташувЯння одйн прбти бдного (про осіб ¡предмети)] конфронтЯція confrontador adj що звірЯє, порівнює confrontar 1. влаштбвувати очну стЯвку; 2. звіряти, порівнювати (дані)] 3. (-se) опинятися перед лицЯм (чого-н.), протистояти (чому-н.)] 4. vi межувЯти; 5. (-se) протистояти (один одному)] 6. (-se) бути одностайним; схбдитися (у поглядах, в характерам
confuerzo /77іст. і. див. confortación; 2. поминання
confuir* vi іст. і. здійснювати спільну втЯ- чу; 2. вдавЯтися (до чого-н.), користувЯ- тися (чим-н.)
confulgencia /їодночЯсне) сЯйво confundible aaj і. що змішує, перемішує; 2. що сплутує
confundimiento m конфуз, сум’яття, збен- тЯження
confundir vt 1. (vi) змішувати(ся), перемішуватися); 2. (vi) плутати(ся), сплутуватися); 3. перекбнувати, довбдити; 4. (vi) сорбмити(ся); принйжувати(ся); 5. (vi) бен- тЯжити(ся), конфузитиСя), ніяковіти confusión /1. змішування; 2. бЯзлад; плу- танйна; 3. конфуз; розгубленість; збентеження, зніяковіння, сум’яттЯ; 4. сбром, га- ньбЯ; 5. юр. збіг в одній осббі кредитбра і
боржникЯ (як підстава для припинення зобов’язання)] 6. сл. кЯмера, кЯрцер; 7. сл. заїжджий двір
confusionismo m заплутаність, неясність (в словах, ідеяМ
confuso adj 1. безлЯдний, заплутаний;
2. неЯсний, невирЯзний; вЯжко помітний;
3. збентЯжений, розгублений; en - іос. adv. безлЯдно, плутано; невирЯзно, не- Ясно
confutación /спростувЯння confutador adj див. confutatorio confutar vt спростовувати confutatorio adj що спростбвує conga1 /1. діал. див. congo1 1; 2. діал. чіпкохвбста хутія, їжакбвий щур; 3. діал. велйка отруйна мурЯшка conga2 /1. кбнга (афро-кубинський танець)] 2. кбнга (афро-кубинський барабан) congelación /1. замерзЯння, заморожування; мерзлотЯ; - permanente вічна мерзлотЯ; punto de - тбчка замерзЯння; 2. ав., мор. обмерзЯння; 3. мед. замерзЯння; 4. ком. заморбжування (капіталів) congelado adj 1. морбжений (про продукти)] 2. ком. заморбжений (про капітал) congelador m морбжениця congelamiento m див. congelación congelante adj заморбжувальний congelar vti. заморбжувати; 2. ек. заморб- жувати, блокувЯти (капітали, зарплатУ)] -se 1. замерзЯти; заморбжуватися; 2. ав., мор. обмерзЯти
congénere adj однорідний; подібний; та- кбго рбду
congenial adj конгеніЯльний, схбжий по духу, близькйй за нЯпрямком думбк congenialidad /конгеніЯльність, спорідненість духу (нЯпрямку думбк) congeniar vi 1. ладнЯти, уживЯтися, схбдитися харЯктерами; 2. б^ти однодумцями, мЯти однЯковий нЯпрямок думбк congénit«o яс/прирбджений, врбджений; спадкбвий; defecto - del corazón, cardio- patía -а врбджена вЯда сЯрця congerie f іст. купа
congestión /1. мед. гіперемія, прилив крбві; - activa (fluxionaria) артеріЯльна гіперемія; - pasiva (nipostatica) венозна гіперемія; - cerebral крововилив у мозок; 2. затбр, прббка
congestionado adj налитий крбв’ю, баг- рбвий (про обличчя)
congestionar vt мед. викликЯти прилив крбві; -se наливЯтися крбв’ю, червоніти congestivo adj мед. пов’язаний з гіперемією (з приливом крові) conglobación /1. скупчення, нагромЯд- ження; 2. мішанйна, змішЯння (слів, ідей, понять)
conglobar vt(vi) нагромЯджувати(ся) conglomeración /1. конгломерувЯння; 2. див. conglomerado 1 conglomerado mi. конгломерЯт, скупчення; 2. нагромЯдження conglomerar vt конгломерувЯти conglutinación /з'єднЯння, зрбщення conglutinante m склеювальна речовинЯ conglutinar и/склбювати, сполучЯти; зліплювати; -se з’Яднуватися, зростЯтися, зліплюватися; спікЯтися conglutinativo 1. adj спол^чувальний, склеювальний,зрбщувальний; 2. /77скл0ю- вальна речовинЯ conglutinoso ао/склбювальний congo1 /771. діал. стегновЯ кістка (у свині)] 2. діал. зЯдня ногЯ (у свині)] 3. діал. кбнго (народний танець)] А. діал. ревун (мавпа) congo2 adj, m див. congoleño congo3 adj діал. призЯмкуватий, крембзний congoja ті. туга; тривбга, сум’яттЯ; 2. за- дйшка
174
conocerse
congojar vt засмучувати; пригнічувати; -se засмучуватися, турбув0тися congojoso ¿¿# засмучений; пригнічений congola їдіал. люлька (курильна) congoleño, -a, congolés, congolesa A. adj конголбзький; 2. m, /конголбзець, -ка cóngolo тдіал. риболбвна сітка congolona їдіал. орніт. дйка курка congoroncho тдіал. зоол. сороконіжка congosto т ущблина congraciador adj що здобув0є чию-н. прихильність
congraciamiento т здобуття прихильності congraciar vt (-se) заслугбвувати, удостоюватися (прихильності), здобув0ти (прихильність)
congratulación /поздорбвлення, привітб- ння
congratular vt поздоровляти, вітбти; -se радіти, виражбти р0дість congratulatorio adj що поздоровляє; вітЯльний
congregación / А. конгрегЯція, зббри; ор- ганізЯція (релігійна)', 2. конгрегЯція, 6páT- ство; - de loa rieles католйцька церква congregante com. член конгрегЯції (6páT- ства)
congregar vt(vi) 36npá™(cn), об’єднуватися
congresista com. член (учЯсник) з’їзду (KOHrpécy)
congreso /771. KOHrpéc, з’їзд; 2. парлЯмент (будівля)', 3. націонЯльні зббри; 4.зля^н- ня; Congreso de los diputados napná- мент; палбта депутатів congrí m діал. конгрі (страва з квасолі з рисом)
congrio /77 зоол. вугбр (морський) congrua /дохід духбвної осбби; - notarial нотаріЯльна дотЯція (для нотаріуса малоприбуткової контори) congruencia /1. відповідність; дорбчність, доцільність; 2. мат. конгрубнтність, конг- рубнція
congruente adj А. відповідний; дорбчний; 2. мат. конгрубнтний, подібний, що по0д- нується
congruidad їіст. див. congruencia 1 congruo adj див. congruente 1 conguito mJi. Ам. пбрець connortamiento m іст. див. conhorte conhortar vticT. 1. див. confortar 2; 2. див. consolar
conhorte /77 підбадьбрення conicidad /конусоподібність cónic«o a#конічний, кбнусний; конусоподібний; pirámide -а кбнус; proyección -а конічна пробкція; sección -а конічний перетин; superficie -а конічна повбрхня conidia f, conidio m бот. конідія coniecha f іст. збір, зббри conifero А. ¿¿^'хвбйний; 2.: -as fpi бот.
ХВ0ЙНІ
coniforme adj мат. конусоподібний conirrostro adj зоол. з конусоподібним дзьббом
conivalvo adj зоол. з конусоподібною pá- ковиною (про молюска) coniza f бот. 1. (- áspera, - mayor) омЯн (різновид)', 2. подорбжник (різновид) conjetura /припущення, здбгад; міркувЯн- ня; hacer-s робйти здбгади (припущення) conjeturable, conjetural ¿¿зУпередбЯчува- ний, приблйзний, МОЖЛИВИЙ conjeturar vt здогЯдуватися, припуски, допускЯти
conjugable adj 1. з’бднуваний; 2. лінгв. відмінюваний
conjugación /1. див. comparación; 2. лінгв. дієвідмінювання; 3. лінгв. дієвідміна, парадигма, тип відмінювання; 4. біол. кон’югація; 5. мат. сполучення
conjugado 1. adi див. casado 1; 2. мат. сполучений; diámetros -s сполучені діаметри; ~s imaginarios сполучені числа;
3. теж. парний, спарений; 4.: бот. кон’ю- гати (водорості)
coniugal adj див. conyugal coniugar vt А. див. cotejar; 2. сполучати, комбінувати; 3. лінгв. дієвідмінювати; 4. Екв. сваритися (з ким-н.)
conjunción /1. сполучення, збіг; 2. лог. кон’юнкція; 3. астр. сполучення планет;
4. лінгв. сполучник; - avversativa протиставний сполучник conjuntamente advразом, спільно conjuntar vt(vr) з’єднувати(ся); збирати(ся) conjuntiva / анат. кон'юнктива, слизова оболонка ока
conjuntivitis їмед. кон’юнктивіт conjuntivo adi А. сполучний (анат.)\ 2. лінгв. сполучниковий; modo - сполучникове словосполучення; 3. грам, умовний (про спосіб)
conjunto 1. ¿¿^'з’єднаний, суміжний; 2. об’єднаний, з’єднаний; змішаний; спільний; 3. сполучниковий; 4. /77зібрання; 5. набір, комплект (речей)', 6. сукупність, сума (чого-н.)\ ; мат.: teoría de los -s теорія множин; 8. ансамбль; - de canto у baile ансамбль пісні і танцю conjuntura їдив. conjunción conjura їдив. conjuración 1 conjuración /1. змова; 2. див. conjuro conjurado A. adj шш бере участь у змові;
2. m змовник conjurador m змовник conjuramentar vtA. брати клятву (зкого- н.)', 2. давати (приносити) клятву; -se присягатися, клястися
conjurar 1. i/у (~se) давати клятву; 2. (-se) замишляти (готувати) змову; 3. vt брати клятву (зкого-н.у, 2. заклинати (силоюмолитов)', 3. заклинати, благати; 4. запобігати, попереджати (небезпеку?) conjuro /771. заклинання; 2. наполегливе прохання (благання), заклинання conloar і^восхваляти conllevador 1. adi шш підтримує, який допомагає; 2. витривалий, терплячий;
3. /77 помічник; 4. витривала (терпляча) людина
conllevancia /1. підтримка, допомога; 2. терпіння
conllevar vtA. підтримувати, допомагати, приходити на допомогу; 2. виносити, терпіти
conmemorable adi гідний пам'яті conmeraoración /ознаменування (пам'яті), торжество (в пам'ять); вшановування conmemorar vtA. поминати; 2. святкувати, відзначати (подію, ^^ вшановувати conmemorativo, conmemoratorio adi А. поминальний; здійснюваний в пам'ять; monumento - пам’ятник; 2. пам’ятний, ювілейний conmensal com. див. comensal conmensurabilidad /порівнянність (мат.) conmensurable ¿¿^порівнянний (мат.) conmensuración /порівняння conmensurar rfпорівнювати (мат.) conmensurativo adj шш порівнює (мат.) conmigo ргоп зі мною, з собою; у мене, у себе
conmilitón /77 товариш по зброї; однополчанин
conminación /1. погроза, залякування; 2. ритор, загрозливе попередження, засторога
conminador ¿¿з/погрозливий, залякуваль- ний
conminar vtA. загрожувати, залякувати; 2. юр. застерігати, попереджати (обвинуваченого)
conminativo, conminatorio adj погрозливий, залякувальний
conminuto adj мед. осколковий (про перелом)
conmiseración /співчуття, жаль conmiserar ^/співчувати conmistión /суміш, мішанина conmisto ¿¿//'змішаний conmistura f, comnixtión f див. conmistión
conmixto adj див. conmisto conmoción /А. струс, здригання; потрясіння; 2. хвилювання, шумування (внароді)', 3. струс (сейсмічний); -cerebral мед. струс мозку
conmonitorio /77 доповідна (пам’ятна) записка; меморандум conmovedor ¿¿#1. хвилюючий; вражаючий; 2. який збуджує
conmover * vtA. (vi) здригатися; 2. хвилювати; вражати; 3. (vi) збуджувати(ся); -se хвилюватися; вражатися conmovimiento тдив. conmoción conmuta ЇЧ., Перу, Екв. див. conmutación conmutabilidad / замінність conmutable adj А. мінливий; 2. замінний, замінюваний
conmutación /1. заміна, обмін; перетворення; 2. ел. комутація, комутування, переключення; 3. ритор, каламбур, гра слів; - de pena юр. заміна (пом’якшення) вироку
conmutador 1. adj який заміняє; який обмінює; 2. тфіз., ел. комутатор, перемикач conmutar vt А. змінювати, заміняти; заміщати; 2. юр. заміняти, пом’якшувати (виро/?)', 3. ел. комутувати, перемикати conmutativo ¿¿# комутативний conmutatriz fen. перетвбрювач, конвбртер connacional adj вітчизняний connatural ¿¿#прир0дний, прирбджений connaturalización / застосбвність, при- стосбвність; акліматизЯція connaturalizar vt(vi) пристосбвувати(ся); акліматиз0вувати(ся) connaturalmente adv прир0дно, нормЯ- льно
connivencia /1. поблЯжливість; потурЯн- ня, попускЯння; 2. змова connivente adj бот. зблйжений connivir viA. потурЯти, попускЯти; 2. всту- náTH у змбву, змовлЯтися connotación / 1. встанбвлення зв’язку (відн0шення); 2. дЯльня спорідненість;
3. лінгв. КОНОтЯцІЯ connotado тдив. connotación 2 connotar vtA. встан0влювати зв’язбк (від- нбшення); 2. лінгв. мЯти додаткбве знЯ- чення (про слово)
connovicio /77 ТОВЯрИШ по посл^шництву (у монастирі)
connubial ¿¿з/шлюбний, подружній connubio /77 шліЬбний союз, шлюб connumerar vt розповісти (принагідно); вдувати, торкЯтися (небіжно) cono /771. шишка (хвойнихрослин)’, 2. мат. кбнус; 3. конічна повбрхня; 4. анат. кбл- бочка (у сітківці ока)
conocedor A. adj знЯючий, досвідчений; 2. /77 знав0ць; 3. діал. стЯрший пастух conocencia їіст. див. conocimiento conocer* vtA. дізнавЯтися; пізнавЯти, з’ясовувати, збагнути; 2. знЯти, розуміти, розумітися; 3. відрізняти, розрізняти; 4. знЯ- ти, бути знайбмим; 5. припускЯти, вважЯ- ти, допускЯти; 6. зізнавЯтися; 7. бути у лю- ббвному зв'язку; 8. злягЯтися; antee que conozcas, ni alabes ni cohondas не знЯю- чи бр0ду, не лізь у в0ду; quien no te conoce (conozca), ése (que) te compre шукЯй дурня
conocerse 1. знЯти ce6é; 2. бути знайбми- ми; знЯтися; 3. знайбмитися; познайбми- тися; 4. бути помітним (видним)
175
conocible
conocible adj пізнбваний % conocidamente adv див. claramente conocido 1. 0<#'відбмий, знаменйтий, видатний; 2. /пзнайбмий conocimiento т 1. пізнбння; 2. знайбм- ство; 3. обізнаність; 4. рбзум; 5. свідбміс- I ТЬ; perder (recobrar) ЄІ - BTpáTHTH свідб- мість, отямитися; 6. див. conocido 2;
І 7. розписка (про отримання); 8. іст. подЯ- ка, вдячність; 9. ком. коносамбнт; 10. посвідчення (особи), свідбцтво; 11. рі знання; пізнбння; con (sin) (el) - de uno з (без) відома кого-н.; dar - de повідомити; llegar а - de uno стбти відбмимкому-н.; poner en ~ de uno довбдити до відома; venir en - de una cosa дізнбтися conoidal adj мат. конбїдний conoide m мат. конбїд conoideo adj анат., зоол. конусоподібний conopeo m полбгий
conoscencia f іст. 1. подяка, вдячність; 2. див. conocencia 2 conoto тдіал. гороббць (різновид) conque 1. 00/7/бтже; тож; 2. бтже; таким чином; 3. т див. condición З conqué тдіал. див. cumquibus conquense 1. adj що стосується міста (ббласті) Кубнка, що живб у місті (ббласті) Кубнка; 2. т, /урбдженець, -ка (житель, -ка) міста (ббласті) Кубнка conqueridor adj, т іст. див. conquistador conquerir * іст. див. conquistar conquesta f іст. див. conquista conquián m Л. Ам. карткбва гра conquibus m див. cumquibus conquiforme adj зоол. що Máe фбрму рбковини
conquilífero adj див. conchífero conquiliología /хонхіолбгія conquista ЇЛ. завоювбння; конкіста; la - del Antartico підкбрення Антарктиди; 2. заво- йбвана теритбрія; захбплене майнб; 3. іст. придбанні (майна)', de ~ загбрбницький; guerra de - загброницька війнб; hacer -s завойбвувати (підкбрювати) серця conquistable adj\. завойовуваний; захбп- люваний; 2. лбгко досяжний, доступний conquistador 1. adju\о завойбвує; що за- хбплює; що підкбрює; 2. що підкбрює (жіночі серця)\ 3. /77 завойбвник; конкіста- дбр; 4. завойбвник (жіночих сердець) conquistar иМ. завойбвувати; захбплю- вати; підкбрювати; 2. підкбрювати, підпорядкувати (своїй волі, своєму впливу, 3. підкбрювати, чарувбти;-se завойбвувати (симпатії)
conrear иМ. готувати; 2. виробляти, виготовляти
conregnante adj що царює (сумісно з іншигії) conreinar и/царювбти (сумісно з іншим) conreo /771. приготувбння; 2. виробляння, виробка
consabido adj 1. вищенбзваний, вищеза- знбчений, вищезгаданий; 2. відбмий, звичний, повсякчбсний
consagración ї, consagramiento m іст.
1. освічення; 2. посвячення consagrar иМ. освЯчувати; 2. іст. оббж- нювати (імператорів в стародавньому Римі)', 3. присвячувати; 4. споруджувати монумбнт (на згадку про події), звбдити пбмгятник; 5. присвячувати, призначати; -se присвячувати себб чому-н. consanguHneo 1. adj єдинокрбвний; 2. m єдинокрбвний брат
consanguinidad ї крбвна спорідненість consciente adj свідбмий conscripción ЇЛ. Ам. прйзов, рбкрутський набір, конскрипція
conscripto 1. adj: padre - сенбтор (у стародавньому Римі)', 2. m Л. Ам. ново- брбнець, рбкрут
consecración ficr. див. consagración consecrar vt іст. див. consagrar consectario1 adj 1. що витікбє, слідує (з чого-н.)', 2. супутній
consectario2 adi, m див. correligionario consecución f 1. досягнення; 2. астр. прбміжок 4ácy між двомб молодикбми consecuencia f 1. нбслідок; висновок; а - de /00. ргер. внбслідок; en -, por - іос. adv. бтже; 2. нбслідок, результбт; como - як результбт, як нбслідок; tener (traer) -s мбти нбслідки; 3. послідбвність; логічність; відповідність; obrar en - діяти пос- лідбвно; guardar - бути послідбвним consecuente 1. adj послідбвний; 2. по- слідбвний, логічний, закономірний; razonamiento - послідбвна д^мка; 3. послідбвний (про людину); 4. m мат., лінгв. подальший член, консеквбнт consecuentemente adv див. consiguientemente
consecutivamente adv 1. послідбвно; підрЯд; 2. послідбвно, один за одним consecutivo adj наступний, подбльший; en los días -s у наступні дні consegrar vt іст. consagrar conseguido adjBpánuu, успішний conseguimiento m див. consecución 1 conseguir* vt 1. здобувбти, дістав ¿ти; придбавбти; 2. досягбти, добиватися conseja ñ. Ká3Ka, ббйка, небилиця; 2. див. conciliábulo 2
consejador 1. adj іст. що рбдить; 2. m іст. рбдник
consejadriz ficr. див. consejera consejar 1. vt(vi) іст. рбдити(ся); 2. vi іст. див. conferenciar
consejera f 1. порбдниця; 2. рбдниця, дружина рбдника consejeramente adv іст. enpáBHO consejero /771. порбдник; 2. рбдник, член ради; - de Estado дepжáвний рбдник; - privado табмний радник; - de la Corona міністр (з портфелем) consejil їсл. повія
consejo /771. рбда, рекомендбція; повчбн- ня, вказівка; 2. рбда (колегіальний орган, установа); Consejo de Ministros Рбда Міністрів; Consejo de Estado Дepжáвнa Рбда; Consejo de Seguridad Рбда Безпб- ки; Consejo Mundial de la Paz Всесвітня Рбда* Миру; Consejo del Reino Рбда королівства (в Іспанії згідно із законом від 1947рокУ); Consejo Nacional de Educación Páfla при Міністбрстві Освіти (адміністративно-консультаційний орган в Іспанії)', Consejo Superior de Investigaciones Científicas Вйща Рбда наукбвих досліджень; 3. правління; рбда; - del Banco de Estado правління держбвного ббнку; - de administración господбрська рбда; 4. будівля правління (рбди); 5. на- рбда, засідання; 6. рішення; 7. іст. збсіб (для досягнення чого-н.)\ 8. сл. негідник; - de disciplina дисциплінбрна рбда (в навчальних закладав)', - de familia юр. сімбйна páfla (опікунства); Consejo de Guerra юр. військбвий трибунбл; Рбда у cnpáeax брмії і флоту; - de la Inquisición іст. трибунбл Інквізиції; entrar en - рбдити, брбти участь в рбді; tomar - de uno рбдитися з ким-н. consenso /77 згбда, схвблення, дозвіл consentido adj 1. пoблáжливий (до невірності дружини — про чоловіка); 2. розпб- щений; бблуваний
consentidor 1. adj що потурбє; 2. тпоту- рбльник
consentimiento m 1. дбзвіл; 2. поблбжли- вість; потурбння; терпймість; 3. юр. згбда consentir 1. ^/дозволяти, допускати; терпіти; 2. допускати, приймати; 3. бблувати;
4. юр. погбджуватися, визнавбти; 5. і//по- гбджуватися, йти на що-н.; 2. розхйтува- тися, слббшати (про складові частини меблів, машини); -se тріскатися, розкб- люватися
conserje /77 стброж; швейцбр, портьб conserjería f 1. посбда швейцбра (стбро- жа); 2. швейцбрська, приміщення стброжа conserva ї 1. (-s alimenticias) консбрви; lata de -s консбрвна ббнка (жерстяна)',
2. діал. нбчинка; 3. мор. конвбй, ескбрт взабмного збхисту; dar -, llevar en su - конвоювбти, ескортувбти; ir (navegar) en - йти під ескбртом (конвбєм); - trojezada цукбти
conservable ґщо зберігбється, підлягає зберігбнню
conservación f 1. консервбція; - de alimentos консервбція харчовйх продуктів;
2. зберігбння; збербження; консервбція;
3. охорбна; збхист; instinto de - інстйнкт самозбербження
conservador 1. adj консервувбльний; 2. консервативний; конснервбторний; 3. /77«онсер- вбтор; 4. хранйтель (у музеї)', 5. діал. кнйга нотарібльних збписів (купівлі-продажу, передачі власності на земельні угідді, 6. діал. нотбріус; 7. нотарібльна контбра conservaduría ЇЛ. посбда хранйтеля; 2. канцелярія хранйтеля conservadurismo m консерватизм conservar vt 1. зберігбти; 2. охороняти, оберігати; 3. дотрймуватися (звичаїв, інтересів); 4. (vi) консервувбти(ся); -se зберігбтися
conservativo adj. 1. консервувбльний; 2. що зберігбє; що охоронЯє; 3. консервативний conservatorio 1. adj що охоронЯє, обе- рігбє; що зберігбє; 2. консервувбльний;
3. /77 музйчне (театрбльне) учйлище;
4. консерватбрія; 5. Л. Ам. привбтний кб- лбдж
conservera ЇЛ. Ам. вбза (для варення) conservería /виробнйцтво консбрвів conservero 1. adj консбрвний; industria -а консбрвна промислбвість; 2. /77праців- нйк консбрвної промислбвості considerable adj 1. що заслугбвує увбги, важливий, значнйй; 2. значнйй, велйкий consideración ї 1. обдумування, звбжу- вання; розгляд; someter una cuestión а - de uno передавбти питбння на рбзгляд; 2. важлйвість, знбчення, значущість; de - важлйвий, значнйй; de gran - велйкого знбчення, дуже важлйвий; 3. пошбна, ша- нувбння; con toda - з глибокою шбною, шаноблйво; falta de - безцеремонність, нешаноблйвість; en (por) - а іос. ргер. мбючи на увбзі, беручй до увбги; 6. з по- вбги до кого-н.; cargar (fUar) la - увбжно обдумувати; tomar en - брбти до увбги considerado adj\. розсудливий; 2. шанб- ваний; повбжний; 3. шаноблйвий, повбж- ний
considerador 1. adj що звбжує, врахбвує; що оцінює; 2. m цінйтель considerando m юр. мотивування закбну (рішення)
considerante adj див. considerador 1 considerar rf1. обдумувати, звбжувати;
2. врахбвувати, брбти до увбги; 3. вважб- ти; - importante вважбти вагбмим; 4. по- важбти, цінувбти; стбвитися з повбгою considerativo adj див. considerador 1 consigna f 1. гбсло; 2. інструкція, накбз;
3. військ, парбль; 4. кбмера схову (багажі consignación ЇЛ. здавбння в депозйт, де- понувбння; 2. письмбвий виклад (подій, точки зору); 3. ком. консигнбція, відпрбв- ка товбрів на консигнбцію consignador m консигнант, власник товб- ру; вантажовідправник
176
consulaje
consignar vt A. призначбти (певну суму грошей); 2. призначбти, вкбзувати (особу, банк для оплати); 3. депонувбти; 4. вис- лбвлювати, заявляти письмбво (про подію, точку зорі)] 5. іст. вручбти (гроші);
6. іст. хрестити, перехрестити; 7. /гсж відправляти (nocnnáTH) TOBápn на консигнб- цію; 8. юр. депонувбти, внбсити на збе- рігбння
consignatario m А. юр. осбба, якій здасться грбші в депозит; 2. юр. кредитбр-ад- міністрбтор (майна боржника до повного погашення боргу)] 3. ком. консигнбтор, вантажоодбржувач consigo ргоп з соббю; у cé6e consiguiente 1. adju\о виплйває (з чого- н.)\ 2. тдив. consecuente 2; por (el) ~ іос. adv. бтже, тому; ir (proceder) - діяти за наміченим плбном consiguientemente adv бтже, тому consiliario тдив. consejero 1, 2 consiliativo adj заст. що рбдить consistencia f 1. консистенція, щільність; 2. жбрсткість; міцність; 3. філос. суть, сутність
consistente adj А. консистбнтний, щіль- нйй; 2. міцнйй; 3. що складбється (з чого- н.)
consistir vi (en) 1. полягбти (у чому-н.)] 2. бути результбтом (чот-н.)] грунтувбтися (на чому-н.)] вихбдити (з чого-н)] 3. складатися (з чого-н)
consistorial ао/консистбрський; prelado ~ прелбт, що призначбється консистб- рією; 2. т член консистбрії consistorio т А. іст. консистбрія, держбв- на рбда (римських імператорів)] 2. консистбрія (нарада кардиналів і церковно- адміністративний орган)] 3. міськб рбда consocio m компаньйон; колбга, товбриш consograr vi заст. див. consuegrar consol /77Л. Ам., consola ЛІ. підцзеркбль- ний стблик, поддзеркбльник; 2. архіт., буд. консбль, кронштбйн; 3. ел. кронштбйн; бракбт; 4. муз. кбфедра управління (орга-
ну)
consolable adj що утішбється consolablemente advулшливо consolación fA. утіха; 2. іст. мйлостиня, подаяння; 3. консоляція (у картковій грі) consolador 1. утішливий; 2. m утішник consolar* vt (vi) утішбти(ся) consolativo, consolatorio adj див. consolador 1
consoldamiento m іст. див. consolidación consólida f див. consuelda; ~ real бот. жйвокіст, дельфіній (різновид) consolidable ^'зміцнюваний, укріплюваний
consolidación fA. зміцнення, укріплення, консолідбція; 2. об’єднбння, консолідб- ція; 3. ком. консолідбція (державних боргів, зобов’язань)
consolidadlo adj. deuda ~а ком. консо- лідбваний борг
consolidar vtA. зміцнювати, укріплювати;
2. укріплювати; сполучбти, скріплювати;
3. (vi) об’бднувати(ся), згуртбвувати(ся), консолідувбти(ся)
consolidativo adj зміцнювальний, укріп- лювальний
consomé, consommé тдіал. див. consumado 2
consonancia fA. муз. консонбнс, співзвуччя, благозвучність; 2. літ. консонбнс (рима)] 3. узгодженість, гармбнія; en - соп іос. ргер ВІДПОВІДНО до (чого-н.) consonante 1. adj співзвучний; що римується; 2. лінгв. прйголосний; letra ~ прйголосна літера; sonido - прйголосний звук; 3. узгбджений, співзвучний, гармонійний; 4. /77 співзвуччя; рйма; 5. f лінгв.
прйголосний звук, консонбнт; прйголосна літера
consonántic«o adj А. лінгв. консонантний, прйголосний; escritura ~а консонбнтне письмб; 2. співзвучний; що римується consonantismo m лінгв. консонантйзм consonar* 1. vt іст. працювбти з піснею (для узгодженості рухів)] 2. vi муз. бути співзвучним, гармоніювбти; 3. бути співзвучним (про слово)] 4. узгбджуватися, гармоніювбти, відповідбти cónsone 1. adj див. consonante 1, 3; 2. m муз. акбрд
cónsono adj див. consonante 1 consorcio /771. ек. консбрціум; 2. співучасть, співтоварйство; 3. шлюб consorte 07/77.1. побратйм, товбриш; 2. чоловік; дружйна; 3. сл. прйятель (пбдружка) злбдія; 4. рі юр. сторони; 5. рі юр. спільники, співучбсники
conspicuo adj А. видатнйй, неабйякий; блискучий; 2. вйдний, помітний conspiración fA. конспірбція; 2. змбва conspirado, conspirador mА. конспірбтор 2. змбвник
conspirar 1. vt іст. скликати, привертбти; 2. и/змовлбтися; 3. вестй підпільну (неле- гбльну) роббту; конспірувбти; 4. сприяти;
5. діал. старбтися constable adj іст. див. constante 1 constancia1 fA. постійність, незмінність;
2. достовірність, надійність constancia2 /’констатбція, констатувбння, ствбрдження
constantán /77 константан, нікелева брбн- за (сплав)
constante 1. adj констбнтний, постійний, незмінний; 2. постійний, безпербрвний;
3. f мат., фіз., хім. постійна величинб, констбнта
constantemente adv А. постійно, незмінно; 2. достовірно, надійно; 3. чбсто, постійно; безперервно; настирливо constar viA. фігурувбти, бути зафіксбва- ним; бути відображеним (у документ)]
2. бути відбмим; me consta que... мені відбмо, що...; 3. (de) складбтися (з чого- н.)] 4. бути вйтриманим (про розмір вірша)] 5. іст. див. consistir; hacer - конста- тувбти, встанбвлювати; зазначбти (у документ)
constatación fpjan. див. constancia2 constatar vt діал. констатувбти, встанбвлювати
constelación fA. сузір'я; 2. див. clima 1;
3. астр. констеляція, полбження зірбк (у певний момент)] 4. філос. ббраз (що викликається словом, поняттям) constelado adj А. збряний; cielo ~ збряне нббо; 2. вкрйтий, покрйтий, усіяний constelar покривбти, запбвнювати consternación fA. замішбння, збентбжен- ня, зніяковіння; 2. засмучення, пригнічений стан
consternar vt А. бентбжити; 2. (vi) засмучуватися); ~se бентбжитися constipación f див. constipado; ~ de vientre мед. запбр
constipado /77 нбжить, катар вбрхніх дйхальних шляхів constipar vt(vr) застудйти(ся) constipativo adj іст. що викликбє нбжить constitución fA. заснувбння, ствбрення; la - de una sociedad заснувбння (ствбрення) товарйства; 2. будбва, структура; ~ de la molécula склад молбкули; ~ atmosférica склад атмосфбри; 3. держбв- ний устрій, лад, режйм; 4. конституція, ос- новнйй закбн; 5. д/прбвила, статут (орга- нізаці)] 6. біол. конституція, комплбкція, статура; - apostólica’ пбпська булла (грбмота); пбпська ухвбла
constitucional1 1. adj конституційний; 2. конституціональний; 3. m конституціоналізм
constitucional2 /конституційність constitucionalismo m конституціоналізм constituidor 1. adj що заснбвує, ствбрює;
2. /77 засновник, творбць; організбтор constituir vtA. (vi) заснбвувати(ся), ствб- рювати(ся), організбвувати(ся); встанбв- лювати(ся); 2. складбти, утвбрювати;
3. (еп) робйти, призначбти, перетвбрю- вати; - heredero признбчити спадкобм- цем; ~se (en, por) 1. перетвбрюватися, ставбти; ~ en dictador (en dueco, en tutor) ставбти диктбтором (госпбдарем, опікунбм); 2. (en) бути
constitutivo 1. adj складовйй, конститу- тйвний; визначбльний; 2. тдив. constituyente 2
constituyente 1. adj устанбвчий; Cortes ~s устанбвчі кортбси; 2. див. constitutivo 1; 3. тскладовб (частйна); компонбнт constreñimiento т А. примушення; 2. заборона, обмеження; 3. див. constricción constreñir* vtA. примушувати; 2. стрйму- вати, обмбжувати; 3. стискбти, стягувати; ~se 1. примушувати ce6é, робйти зусйл- ля; 2. обмбжувати ce6é; стрймуватися constricción /стйснення, звуження, стягування; скорбчення
constrictivo adj А. примушувальний; 2. див. constrictor
conatrictor adj стискбльний, звужувальний (про ліки)
conatrictura ficr. звуження, вузькість construcción fA. будівнйцтво, спорудження; ~ de un canal (de una fábrica) будівнйцтво (спорудження) канблу (завбду); de ~ будівбльний; materiales de ~ будівб- льні матерібли, будматерібли; 2. будбва, будівля, споруда; 3. будбва, конструкція, прйстрій; 4. лінгв. конструкція, побудбва (речення)
construccionismo т А. будівбльна спрб- ва; 2. див. constructivismo constructivismo т мист. конструктивізм constructivo adj А. конструктйвний, твбр- чий; 2. будівбльний
constructor 1. adj будівбльний; 2. m бу- дівбльник; 3. конструктор; проектувбль- ник; ~ de aviones авіаконструктор construir* vt 1. будувбти, споруджувати; 2. конструювбти; проектувбти; 3. іст. пе- рекладбти (з класичних мов на іспанські)] 4. лінгв. будувбти (реченнг)] 5. лінгв. (соп, еп) вживбти (слово) constuprador 1. насильницький; 2. m насйльник, гвалтівнйк consubstancial adj див. connatural consuegra /свбха
consuegrar viстбти свбтом (свахою) consuegro /77 сват
consuelda f бот. А. ломикамінь (різновиді); 2. польовий жйвокіст; 3. жйвокіст (різновид) consuelo /771. утіха, заспокоєння; відрбда; 2. радість; sin ~ іос. adv. невтішно; безмірно, не знбючи міри consueta 1. /77 суфлбр (у театр)] 2. fflian. церк. трббник; 2. рі церк. прбвила капітулу; 3. рі церк. величбння (під час вечірнього богослужіння напередодні свята) consueto#^' іст. див. consuetudinario consuetud f іст. див. costumbre consuetudinal, consuetudinario adjзвйч- ний, звичбйний; derecho ~ юр. звичбйне право
cónsul /77 консул; ~ general дип. гене- рбльний кбнсул consulado /77 кбнсульство consulaje /771. іст. кбнсульство (у стародавньому Рим)] 2. кбнсульський збір (з корабля, що прибуває в іноземний порт)
177
consular
consular adj консульський % consulesa /дружина кбнсула consulta /*1. консул ьтбція; 2. нарбда (фа- хівців)] консиліум (лікарів)] 4. nopáfla, pe-
КОМЄНД0ЦІЯ
consultable adj що потребує консультбції I (nopáfln)
consultación fflMB. consulta 2 Iconsultar vtA. рбдитися, консультувбти- ся; 2. páflHTHj рекомендувбти; консульту- вбти; 3. довідуватися (у словникУ) consultivo adj А. що консультується (про питання, завдання); 2. ¿}ор0дчий, консультативний; консультаційний; voto - до- р0дчий Г0ЛОС
consulto adjіст. мудрий, вчбний consultor 1. adj що консультує; що рбди- ть; 2. m консультант; рбдник consultorio m А. бюрб консультбнта; пункт консультбнта (з технічних питань); 2. консультбція (установа); - infantil дитяча консультбція
consumación fA. закінчення, завбршен- ня; здійснення; 2. знйщення; la ~ de los siglos бібл. кінбць світу consumadamente adv А. абсолютно, пбв- ністю; 2. доскон0ло, ідебльно consumado 1. adj закінчений; завбрше- ний; hecho - факт, що відбувся; 2. закінчений, затйтий, несосвітбнний; 3. m (рі) міцний бульйбн, KOHCOMÓ consumador 1. adj завершбльний; 2. m завбршувач
consumar vtA. закінчувати; завбршувати, довбршувати; 2. юр. а//лбнувати consumativo adjрел. завершбльний consumero /77 податкбвий урядбвець (що збирає податки на споживчі товари) consumible Дспожйваний; витрбчуваний consumición fA.pHB. consunción 1; 2. див. consumo 1
consumido adj вйснажений; 2. що засмучується (через кожну дрібницю) consumidor 1. adj споживбльний; 2. m споживбч, покупбць consumimiento m див. consunción consumir vtA. (і//)знйщувати(ся), винйщу- вати(ся); 2. (vi) виснбжувати(ся); 3. (vi) споживбти(ся), витрачбти(ся); 4. церк. причащбтися (про священика під час месй)] - el cáliz причащбти; 5. мучити, не дaeáTH спбкою (про бажання, заздрість);
6. (vi) діал. занурюватися) (у воду)] ~se
1. засбхнути, зсбхнутися; 2. википати; ви- парбвуватися; 3. не знбти спбкою, непо- кб'їтися, згорбти (від заздрості); 4. надри- вбтися, виснбжувати себб (роботою) consumitivo adj іст. див. consuntivo consumo /771. споживбння, витрачбння; - social суспільне споживбння; 2. рі подб- ток на спожйвчі товбри
consunción fA. знйщення; винйщування;
2. вйснаження; 3. мед. сухбтка; 4. споживбння, витрбта
consuno: de - іос. adv. спільно, рбзом consuntivo adj А. що знйщує; що винйщує; 2. виснбжувальний; 3. що споживає, вит- рачбє
consunto р. ігг. de consumir contabilidad f А. обчйслюваність; 2. ра- хівнйцтво, бухгалтбрія contabilista тдіал. рахівнйк; бухгблтер contabilizar vt занбсити (запйсувати) в бухгблтерську кнйгу
contable 1. Дзчислбний; 2. тдіал. рахівнйк; бухгблтер
contactar ипвстанбвлювати контбкти (зв’язки) contacto /77 А. зіткнення, контбкт; 2. кон- TáKT, спілкувбння; entrar en - встанбвлю- вати зв’язок (контбкт); 3. еп. контбкт contadero 1. adj. en un plazo de 20 días ~s desde la fecha у двадцатидбнний тбрмін,
починбючи з сьогбднішнього дня; 2. тву- зькйй перехід (прохід) (для рахунку тварин); entrar (salir) por - вхбдити (вихб- дити) чбрез дуже вузькйй прохід contadlo adj А. рі рідкісний; одиничний; лічений; -as veces іос. adv. рідко; 2. вйз- начений, вкбзаний; al - toe. adv. готівкою; pagar al - платйти готівкою; de - іос. adv. негбйно, відрбзу; por de - іос. adv. звичбй- но, напбвно, поза сумнівом; por sus pasos ~s іос. adv. звйчним шляхбм (чйном) contador 1. adj рахункбвий, лічйльний; tablero - рахівнйця; 2. іст. що розповиє;
3. /77 рахівнйк, касйр, бухгблтер; 4. контбр- ка, бюрб; 5. лічильник; лічйльний прйлад (апарбт); - de agua водомір; - de electricidad електрйчний лічйльник; - de gas газомір; 6. іст. розповідбч, оповідбч; 7. іст. див. contaduría 3; 8. діал. лихвар; - partidor юр. посербдник, третбйський суддя (для поділу спадку
contaduría fA. посада рахівникб; рахівництво; 2. бухгалтбрія; 3. контбра; 4. театр. Káca попербднього прбдажу квитків;
5. діал. пбзиковий банк; пбзикова Káca contagiar vt (vi) А. заражбти(ся) (хворобою)] 2. розбещувати(ся), псувбти(ся); -se передавбтися (про хвороб}) contagio, contagión m А. зарбження; 2. за- рбза, інфбкція; 3. зарбзна хворбба; 4. розпуста, розббщеність
contagiosidad /зарбзність, зарбзливість contagioso adj А. зapáзливий; 2. зарбзли- вий, причбпливий; 3.діал. незадовблений container /77 контейнер contal /77 іст. чбтки
contaminación f 1. забруднення; 2.зарб- ження; 3. спотвбрення, перекручування (тексту)] 4. розбещення, спокушбння;
5. лінгв. контамін&щп contaminador adj 1. забруднювальний; 2. що зapaжáє, зарбзливий contaminar vt A. (vi) забруднюватися); 2. (vi) зapaжáти(cя); 3. спотвбрювати, перекручувати (тексі)] 4. (vi) розббщува- ти(ся), спокушбтй (сб) contante adj готівкбвий (про гроші)] - у sonante дзвінкбю монбтою, готівкою contar * A. vt рахувати, підраховувати; - por (con) los dedos рахувати на пальцях (по пальцях); sin - не рахуючи; 2. мати; нараховувати; cuenta 20 anos йому 20 років; 3. вважати (ким-чим-н.)] le cuento entre mis amigos (por mi amigo) я вважаю його своїм другом; - por hecha una cosa вважати завершеним що-н.; 4. розповідати, оповідати; 5. vi вважати, вираховувати; 6. (соп) покладатися (на кого- що-н.)] розраховувати на (кого-що-н.)] puedes - conmigo ти можеш покластися (розраховувати) на мене; 3. (соп) мати в своєму розпорядженні; - con muchos recursos мати в розпорядженні багато ресурсів; 4. враховувати; брати в розрахунок; брати до уваги; 5. рахуватися, братися до уваги; 6. бути важливим, мати значення; no ser bien contada, ser mal contada (a uno una cosa) мати погані наслідки (для кого-н.)] викликати осуд contemperar vtA. стримувати; пом’якшувати; 2. пристосовувати contemplación fA. спостерігання, споглядання; 2. оглядання; 3. оцінка, думка, судження; 4. увага, люб’язність; поштивість; no tener contemplaciones con uno бути нелюб’язним (непоштивим) з ким-н.;
5. рел. споглядання
cóntemplador A. adj споглядальний; який споглядає; 2. див. contemplativo 2; 3. m споглядач
contemplar vt А. споглядати; 2. див. considerar 2; 3. див. compiacer 2
contemplativo adj А. споглядальний; який споглядає; 2. задумливий; який розмірковує; 3. уважний, люб’язний, поштивий contemporaneidad /сучасність; одночасність
contemporáneo 1. adj сучасний; одночасний; 2. /77 сучасник contemporización fA. приноровлювання, пристосовування; 2. пристосуванство contemporizador adj А. який пристосовується; 2. пристосуванський contemporizar vi (соп) пристосовуватися contención1 fA. стримування; muro de - відкосна (підпірна) стіна; 2. стриманість, витримка
contención2 f А. суперечка; змагання; 2. зусилля, старання; 3. юр. позов contencioso adj А. який сперечається, який любить сперечатися; 2. спірний, суперечливий; 3. юр. спірний contendedor /77 сперечальник contender* viA. боротися; суперничати;
2. сперечатися; оскаржувати; вести позов; 3. брати участь (в змаганні, конкурсі) contendiente com. А. борець; 2. сперечальник
contender тдив. contendedor contenedor adj А. який містить; 2. який стримує
contenencia1 fA. зупинка в повітрі (проптахів)] 2. див. contenido 2; 3. див. compostura 7; 4. па в сторону (в танці) contenencia2 fflHB. contienda contenente /77 див. compostura contener * vtA. вміщувати, містити (в собі)] 2. стримувати, утримувати; - el caballo стримуй коня; 3. стримувати (прояв яких-н. почуттів)] 4. Ч. значити, означати; -se (de) А. стримуватися, утримуватися (від чого-н.)] 2. утримуватися (від чого-н.)] corno en ello se contiene як (тут) сказано contenido 1. ^'отриманий, спокійний; 2. m зміст, суть (книги)] 3. вміст (валізи, ящика) contenta fA. приємне підношення, приємний дар (подарунок); 2. іст. довідка про хорошу поведінку військ (тимчасово розквартированих в населеному пункті)]
3. іст. довідка про хороше постачання і догляд (за тимчасово розквартированими військами)] 4. ком. індосамент; 6. мор. характеристика (офіцеру); 7. Куба, М, юр. розписка (про відсутність претензії) contentación fpne. contento 2. contentadizo adj невимогливий; mal - вимогливий
contentamiento тА.див. conténte2; 2. див. conformidad
contentar vt А. задовольняти; дарувати радість, радувати; 2. (vi) Ц. Ам., Вен., М. примиряти(ся), мирити(ся); 3. ком. індо- сувати (вексель)] -se (соп) 1. задовольнятися; 2. помиритися; піти на мирову; ser de buen (mal) - post, бути невимогливим (вимогливим) contenterá ідив. conténte 2 contentible Днічого не вартий, мізерний, жалюгідний
contentivo Дякий містить (що-л.) contento 1. adj задоволений; веселий,4 радісний; 2. див. contenido 1; 3. Бол., Гват., П.-Р. примирений; 4. задоволення; радощі, радість; nocaber (en si) de - бути на сьомому небі від радості; 5. рі жарг. готівка; а - іос. adv. досхочу, доволі; ser de buen (mal) - бути невимогливим (вимогливим)
contentona тДом. Р. легковажна жінка contentor /77 див. contendedor contentura íAht. о-ва, Пан. задоволення; радість, радощі, веселощі conterá fA. накінечник; 2. приспів, рефрен; 3. літ. заключний тривірш великої
178
contradicción
секстини; 4. кінець, закінчення; por - loe. adv. на додачу (до всього); echar la - кінчати; temblarle a uno la le tiembla la - у нього піджилки тремтять (від страх,У) contérmino яс/суміжний, прикордонний conterráneo 1. ^‘земляцький; вітчизняний; 2. m земляк, співвітчизник contertuliano, contertulio m член компанії, учасник вечірки, гість contesta /1. Ам. див. contestaición; 2. М. розмова, бесіда
contestable adj оскаржуваний, спростовний
contestación f 1. відповідь; 2. супербчка; запербчування; - a la demanda юр. запе- рбчення
contestar 1. vt відповзти; - una pregunta відповідбти на запитбння; 2. запе- р0чувати, сперечбтися; 3. підтвбрджува- ти; 4. и/(соп) відповзти; 5. заперечувати; 6. Л. Ам. розмовляти, говорити; 7. Л. Ам. сперечбтися
conteste згідний; estar ~s схбдитися у думкбх (про авторів); 6. співпад0ти (про тексти)
contesto /77 Л. Ам. див. contestación contestón adj що сперечбється; що любить супербчити; нешаноблйвий contexto /771. kohtókctj 2. текстура, структура, будбва; 3. сплетіння, переплетіння; гшутанйна
contextuar засвідчувати (документами, текстами)
contextura f 1. зв’язбк, з’єднбння (частин цілого); 2. див. contexto 2; 3. статера, конституція
conticinio /77 нічнб тйша; глупа ніч contienda М. боротьбб, бійка, сутичка;
2. війнб; en ponte rienda noráHe мов- чбння крбще за дббре бурчбння contigioso adj діал. див. contagioso З contigo pron з тоббю, з соббю; у Té6e, у cé6e
contiguación fpne. contigüidad contiguamente adv\. поряд; сумЬкно; 2. безпосередньо (перед, nicjió) contigüidad ЛІ. суміжність; 2. сусідство contiguo adj суміжний, прилеглий; ángulos - s мат. прилеглі (суміжні) кути continamente adv іст. див. continuamente continencia ЛІ. стрйманість; 2. утримання;
3. цнотлйвість; 4. іст. див. continente 5 continental 1. adj континентбльний; 2. m місцбва (міськб) пбшта; 3. місцбве поштове відпрбвлення
continente 1. adj що містить (що-н.)\ 2. стрй- маний; 3. цнотлйвий; 4. m вмісгйлище; 5. вйгляд, nocráBa, статура; 6. геогр. конти- нбнт, матерйк; en - іст. з^раз же, цібї ж хви- лйни
continentemente adv 1. поміркбвано; 2. сггрй- мано
contingencia f 1. можлйвість; 2. випадковість, вйпадок; 3. небезпбка, рйзик contingentar vt ком. обмбжувати ввбзен- ня (вйвезення) TOBápiB contingente 1. adj можлйвий; 2. випадковий; 3. m див. contingencia 2; 4. склбд- чина, внбсок (на користь чого-н.)\ 5. кон- тингбнт, квота, нбрма (ввезення, вивезення або виробництва); 6. континент (військ)
contingentemente advine, casualmente contingible adj можлйвий, вірогідний, ймовірний
continuación f 1. продовження; 2. тривб- лість; а - іос. adv. потім, надблі continuadamente advine, continuamente continuadlo adj. metáfora -а літ. послідовна MeTácfjopa
continuador 1. adj що продбвжує; 2. m продовжувач, наступник; послідовник
continuamente adv постійно continuar 1. и/продбвжувати; 2. зберіг0ти;
3. и/продбвжуватися, тривйти; 4. залишб- тися, бути, перебувати, знахбдитися;
5. продбвжувати шлях, йти (їхати) дблі; -se продбвжуватися; тривбти continuativo adj що продбвжує, що слугує для продбвження
continuidad f 1. безпербрвність; нероз- рйвність; 2. іст. див. continuación continuismo /77 Л. Ам. незмінність (на посаді)
continu«o 1. ^'постійний; безпербрвний; безперебійний; 2. суцільний; 3. тривблий;
4. /77 нерозрйвне ціле; 5. іст. охорбнець;
6. а//ибезпербрвно; a la -а іос. adv. пос- лідбвно; de - іос. adv. безперірвно contonearse ходйти перевбльцем (погойдуючись)
contoneo /77 ходб ПЄрЄВблЬЦЄМ contonguearse діал. див. contonearse contorcerse* бйтися, кбрчитися (у судо- маУ)\ пересмйкуватися, сіпатися (удавано) contorción f 1. скручування; 2. див. contorsión
contornado adj геральд. що дйвиться вліво (про фігуру тварини на щиті) contornar vt 1. див. contornear; 2. іст. повертбтися
contornear Vt 1. ОГИН0ТИ, обходити, йти (навколо кого-чого-н.)\ 2. жив. змальбву- вати (контури, профіль, фігурі, обвбди- ти кбнтуром, обкреслювати contorneo /77 1. обхід (навколо чого-н.)\ 2. жив. обмальбвування, обвбдення contorno тЛ.(рі) окблиїдя; 2. ббрис, кбн- тур; 3. гурт, гуртик, обріз (монети, медалі); en - іос. adv. навкбло, довкбла contorsión ЛІ. судбма, спазм; 2. кривляння, гримбса
contorsionarse 1. звивбтися, кбрчитися; 2. кривлятися, блазнювбти contorsionista com. акроббт (у цирку contra 1. ргер проти; luchar ~ el fascismo борбтися прбти фашйзму; 2. проти, наперекір, всупереч; - mis esperanzas всупереч моїм очікуванням; 3. (припозначення засобів): un remedio ~ la tos 3áci6 від кашлю; 4. (при позначення контакту двох предметів) о, про; до, у; apoyarse - Іа pared притулйтися до стінй; 5. з0мість, натбмість; - recibo в обмін на квитбнцію;
6. іст. до, у нбпрямку до; 7. m протилежність, протилбжне, зворбтне; el pro у el ~ за і прбти; él sostenía el pro y yo el - він був за, а я прбти; 8. муз. органна педбль;
9. рі муз. басй (органа)\ 9. рі політ, “кбнт- рас" (нікарагуанські контрреволюціонери)', 10. /склбдність; ускладнення, пере- шкбда; 11. діал. протиотрута; 12. діал. збсіб, спбсіб; 13. діал. довбжок, лйшок; de ~ іос. adv. діал. на додбчу до всьбго; en - іос. adv. прбти; votar en - голосувбти прбти; en - de іос. ргер. прбти, всупереч; en ~ de su voluntad всупереч його волі; estar (ir) ~ (en ~ de) uno, una cosa виступати прбти кого-чого-н.; hacer (llevar) la - a uno діяти наперекір, стбвити пблиці в колбса
contraacusación f юр. зустрічне звинувб- чення
contraalisios mpi антипасбти contraalmirante m контр-адмірал contraatacar vt, vi військ, контратакувбти contraataguía f додаткбва перемйчка (загорода від води)
contraataque m військ. 1. контратбка; 2. рі оборонні лінії (в обложеному місті) contraaviso m сповіщення (повідомлення), що супербчить іншому сповіщенню (повідбмленню)
contrabajista тдив. contrabajo 2
contrabajo т 1. контраббе; 2. контраба- сйст; 3. бас-профундо (голосіспівак contrabajón т 1. туба-контраббе; 2. див. contrabajo 2
contrabajonista сот. див. contrabajo 2 contrabalancear vt 1. врівновбжувати (шальки терезів)', 2. див. contrapesar;
3. компенсувбти
contrabalanza /1. див. contrapeso 1; 2. див. contraposición; 3. компенсація contrabandear vi займ0тися контраббн- дою, бути контрабандйстом contrabandista 1. adj контрабандйстсь- кий; 2. сот. контрабандйст, -ка contrabando /77контраббнда (провезення, товар)', - de guerra військова контраббн- да; de - іос. adv. KOHTpa6áHfloio, контра- ббндно
contrabarrera f другий ряд сидінь (амфітеатру в кориді)
contrabatería f військ, контрбатарбя contrabatir vt військ, вестй (контрбата- рейний вогонь)
contrabloqueo m військ, збходи і дії, вжйті прбти блокбди contrabocel тдив. caveto contrabranque m див. contrarroda contracalcar робйти KánbKy з вйвороту contracambio m 1. міна; 2. відшкодувбн- ня, попбвнення; 3. ком. рекбмбіо, рекбм- бія; en - іос. adv. натбмість contracanal т водоскйдний (водозливний) канбл
contracarril т зал. контррбйка, що направляє рбйку
contracarta / див. contraescritura contracción М. стйснення, скорочення; 2. фіз. стйснення; скорбчення; ущільнення; 3. фізіол. скорбчення (м’язів)', 4. лінгв. стягнення (голосний, контрбкція; 5. грам. синербзіс
contracédula /‘зобов’язання, що скасбвує інше зобов’язання contracifra fpne. clave 2 contraclave fapxir клйнчатий кбмінь (цег- лйна), що примикбє до замкового кбменя брки (склепіння)
contraconceptivo adj 1. протизаплідний; 2. /77 протизаплідний 3áci6 contracorriente ЛІ. мор. зустрічна т0чія; 2. ел. зворбтний (зустрічний) струм contracosta f протил0жний ненавігацій- ний 6éper (острова, півострова) contractibilidad fpne. contractilidad 2 contráctil adj що скорбчується; що стис- кбється
contractilidad f 1. зд0тність скорбчувати- ся; стйсливість; 2. скорбтність, скорбчу- вальність (тканин, клітин) contractivo adj скорбчувальний; стискб- льний
contracto 1. р. ігг. de contraer; 2. m іст. див. contrato
contractual adj договірнйй; контрбктний, контрбктовий
contráctura f фізіол., мед. контрактура, скорбчення м’язів
contrachapa /‘стругана (облицювбльна) фанбра (для фанерування) contrachapado, contrachapeado m фанбра, лист фанбри contrachaveta /‘контрклйн; контршпбнка contradanza /контрадбне (танець і музика) contradecidor adj, m іст. див. contradictor contradecimiento m іст. див. contradicción
contradecir* и/супербчити, запербчувати; сперечбтися; -se 1. супербчити самому собі; 2. (соп) супербчити, не відповзти; розходитися
contradicción /супербчність, розбіжність; espíritu de - дух супербчності; en - соп
179
contradictor
loe. prep. на протилбжЬість, всупереч чому-н., на відміну від чого-н.; envolver (implicar) - містити (у собі) супербчність contradictor 1. супербчливий; що су- пербчить; протилбжний; 2. т опон0нт; супротйвник (у суперечці)
І contradictoria f лог. контрадиктбрність, контрадикція
| contradictoriamente adv cynepé4nиво contradictorio adj лог. контрадиктбрний, супербчливий; juicios -s, proposiciones ~as контрадикторні, супербчливі думки contradicho 1. р. irr. de contradecir; 2. m іст. див. contradicción contradique m допоміжнб (підсилювальна) грббля
contradriza fMop. додаткбвий допоміжний фал
contradurmente, contradurmiente m мор. клямс contraer* (vñ стискбти(ся), скорбчувати (ся); - los músculos напружувати м’Язи; - la frente хмурити чолб; 2. домовлятися; укладбти дбговір; - matrimonio одружуватися; 3. переймбти (,звичаї); набувбти, засвбювати (звичку?)',
4. заражбтися, захвбрювати; 5. орбти на cé6e (відповідальність, зобов'язання)',
6. вхбдити, залізбти (у борги), наробйти (боргів)', 7. (vi) звбдити(ся) (до чого-н.), обмбжувати(ся); 8. лінгв. стягувати, зли- вбти (голосні звуки\\ -se давбти усбдку, сід0ти (про тканину) contraescarpa f військ. контреекбрп contraescota fMop. допоміжнйй шкот contraescritura f докумбнт, що анулює інший докумбнт; розписка, що ануліЬє інший докумбнт
contraespionaje /77контррбзвідка contraestay m мор. контрштбг contrafagot m муз. контрафагбт contrafase f радіо пpoтифáзa; en - про- тифáзa
contrafoque m мор. клівер contrafoso /771. театр, нйжній трюм; 2. військ. рів (перед еспланадою) contrafuerte /771. збдник, закаблук (взутті)', 2. буд. контрфбрс; 3. військ, форт, фортбця (напроти ¡HLuorot форту?) contragolpe m удбр у відповідь, контр- удбр (у боксіу, de - іос. adv. Л. Ам. рикошетом
contraguerrilla /карбльні військ (проти партизай)
contrahacedor 1. adj що підрбблює; 2. m підрббник
contrahacer* у/1. підрбблювати, фальси- фікувбти; 2. наслідувати, імітувбти; - se прикидбтися, вдавати з cé6e contrahaz /вйворіт, зворбтний бік contrahecho 1. р. irr. de contrahacer; 2. adj сутулий, згбрблений; 3. /77ГОрббнЬ contrahechura f 1. сутулість, згбрбленість; 2. підрббка contraherrar \гіЛ. Ам. див. contramarcar contrahierba /'протиотрута contrahierra //7. Ам. див. contramarca contrahuella f6yfl. ярйсхідець contraído adjдіал. захбплений, збйнятий (чим-н.)
contraindicación fMep. протипоказання contraindicado ас/протипокбзаний contraindicante m мед. симптбм протипо- казбння
contraindicar vt візувати на неможлй- вість (шкідлйвість) вживбння ліків contrainteligencia fflne. contraespionaje contralmirante m див. contraalmirante contralor /77 Л. Ам. інспбктор, ревізбр contralorear \АЛ. Ам. інспекгувбти, ревізу-
ВбТИ
contralto 1. /7? контрбльто (голос)-, 2. сот. контрбльто (співак)
contraluz /зб^нє (кбнтурне) світло; а - іос. adv. прбти світла, на світло contralla, contrallacción ficr. див. contradicción
contrallado adj діал. прбклятий; диявольський
contrallar vt іст. див. contradecir contramaestre m 1. старший мбйстер; 2. начбльник цбху; 3. мор. стбрший ббц- ман
contramandar і^скасбвувати накбз contramandato m 1. супербчливий накбз; 2. див. contraorden contramaniobra /контраманбвр contramano: а - loe. adv. у протилбжному (у зустрічному) нбпрямі; назустріч contramarca f 1. друге (контрбльне) тав- pó; 2. збір; мйто (на товари) contramarcar vt накладбти друге (контрбльне) таврб, повтбрно таврувбти contramarco тдодаткбва рбма (для скляних дверей)
contramarcha f 1. (зворбтне) обертбння, рух у зворбтному нбпрямі; зворбтний хід;
2. мор. зміна курсу (кораблів)’, 3. тех. рбверс; 4. військ, контрмбрш contramarea f приплйв (при відпливі)', відплйв (при припливі)’, зустрічна при- плйвно-відлйвна тбчія
contramatar vt\. Л. Ам. завдбти ейльного удбру; 2. (vt) Л. Ам. спотвбрювати(ся), калічити(ся); -se Л. Ам. розкбюватися, жалкувбти, шкодувбти contramina /1. військ, контрміна; контр- мінна галербя; 2. гірн. штбльня, що спо- лучбє два вйробки
contraminar vt 1. військ, прокладбти контрміни; контрмінувбти; 2. розлбднувати чиї- н. плбни (підступи)
contramuelle m контрресбра, контрпру- жйна
contramuralla f, contramuro m військ. підпірна стінб (стінка) contranatural ас/протиприрбдний contraofensiva f військ, контрнбетуп contraorden /койтрнакбз; відміна накбзу contraordenar vt див. contramandar contrapar m див. cabio 2 contraparte /і. супротйвна (протилбжна) сторонб; 2. юр. супротйвна сторонб;
3. див. contrapunto
contrapartida f компенебція, відшкоду- вбння
contrapasamiento m перехід в інший тббір (в іншу групу); перебігбння contrapasar vi перехбдити в інший тббір (в іншу групу); перебігбти contrapaso m 1. крок у нбпрямі, проти- лбжному попербдньому (у танцяй)', 2. іст. рбзмін, ббмін
contrapear vti. збивбти хрест-нбвхрест (дерев'яні елементи, дошки) 2. складбти нбвхрест
contrapelear vi іст. протиббрствувати contrapelo: а - іос. adv. прбти шбрсті; наперекір, прбти, всупереч вблі; недорбчно contrapesar vt 1. слугувбти противбгою; 2. врівновбжувати, привбдити до відповідності
contrapeso /771. тех. противбга; 2. довб- жок; 3. жердйна (канатоходців)', 4. іст. діал. занепокбєння, тривбга contrapeste /77 фарм., мед. протичумний збсіб, протичумний препарбт contrapilastra /1. архіт. вйступ у стіні з оббх сторін пілястра; 2. рбйка уздбвж крбю двернбго полотнб contrapisón тдіал. звідник contraponer* иМ. звіряти, зіставляти, порівнювати; 2. (vñ протиставлятися) contraposición /1. звірЯння, зіставлення, порівняння; 2. протистбвлення; 3. проти-
лбжність; en - а іос. ргер. на відміну від; estar en ~ соп суперечити contrapozo /77 військ. 1. фугбс (у контр- мінній галереї)', 2. контрмінна галербя contrapresión /протитйск contraproducente adj нерозумний, нера- ціонбльний, недоцільний contraproposición, contrapropuesta f контрпропозйція
contraproyecto m 1. зустрічний проект, контрпробкт; 2. зміна плбнів contraprueba fnonirp. другий коректурний відбйток
contrapuerta /1. внутрішні двбрі; 2. збдні двері; 3. військ, другі (внутрішні) двбрі (у фортеці)
contrapuesto 1. р. irr. ¿fe contraponer; 2. adj
протилбжний, протипостбвлений contrapunta f тех. 1. збдня бббка; центру- вбльна бббка; 2. центр збдньої бббки contrapuntante m муз. контрапунктний гблос (співбк)
contrapuntarse див. contrapuntearse contrapunte тдіал. див. contrapunto 2 contrapuntear 1. vi муз. контрапунктувбти, співбти за контрапунктом; 2. (~se) шпи- гбти, говорйти уїдливі словб (один одному?)', 3. іст. звірЯти, зіставляти, порівнювати; 4. viЛ. Ам. імпровізувбти вірші (у поетичному змаганні)', 5. змагбтися, конку- рувбти; -se ображбтися (одинна одного) contrapunteo /771. спів за контрапунктом; 2. діал. супербчка, дйспут contrapuntista сот. контрапунктйст (композитор)
contrapunto /771. муз. контрапункт; 2. діал. поетйчне змагбння; de - І ос. adv. Л. Ам. змагбючись; estarde - діал. посваритися contraquilla fMop. (сербдній) кільсон contrariamente adv навпрбти, всупереч сказбному (очікуваному) contrariar гіЛ.див. contradecir; 2. опирб- тися, перешкоджбти; 3. дратувбти, викли- кбти досбду
contraridad ficr., contrariedad f 1. проти- лбжність; 2. перешкбда, завбда; протидія; 3. досбда, прикрість contrari«o 1. adj протилбжний, супротйв- ний; ser de opinión -а бути протилбжної думки; corrientes -as протилбжні тбчії; 2. супербчливий; sentimientos -s супе- рбчливі відчуттЯ; 3. шкідлйвий; 4. /’проти- лбжність; супротйвність; 5. т вброг, супротйвник; супбрник; 6. перешкбда, завбда; 7. зворбтне; al -, por el -, por lo - іос. adv. навпакй, всупереч, наперекір; de lo - іос. conj. інбкше; en - іос. adv. прбти; todo lo - іос. adv. збвсім навпакй; llevar la - а uno запербчувати; супербчити contrarreacción f радіо негатйвний зворбтний зв’язбк
contrarreforma /’контрреформбція, като- лйцька ребкція
contrarreguera /зрбшувальна канава (що йде упоперек борозен) contrarréplica /відповідь на рбпліку contrarrestar vt 1. перешкоджбти, чинйти бпір; 2. запербчувати; 3. нейтралізувбти, усувбти (дію чого-н.) contrarresto т 1. перешкбда, бпір; 2. за- пербчення; 3. нейтралізбція, усунення contrarrevolución /контрреволюція contrarrevolucionario 1. adj контрреволюційний; 2. /77 контрреволюціонбр contrarriel /77 зал. див. contracarril contrarroda fMop. фбльстель, внутрішній форштбвень
contrarronda f військ, другий обхід постів contrarrotura feer. плбетир contrasalva fвійськ. саліЬт у відповідь contrasellar vt штемпелювбти (маленьким штемпелем)
180
conversible
contrasello /771. малбнький штбмпель (що накладається на печатку)', 2. відбйток малбнького штбмпеля contrasentido m 1. зворбтне (протйлеж- не) знбчення; 2. нісенітниця, дурнйця, безглуздість
contraseña / contraseño m іст. 1. умбв- ний знак; 2. див. contramarca; 3. військ. парбль; умбвний сигнбл; 4. театр, контрамарка; ~ de salida контрамбрка (на право повернення до зал}) contrastar 1. vt протистой™, опирбтися;
2. пробірувати (золото, срібло)] 3. перевірити (ваги, вимірювальні інструмент^,
4. перевіряти, випроббвувати (вірність);
5. игконтрастувбти, утвбрювати контрбст contraste /771. контрбст, різнйця; контрбс- тність; 2. пробірний мбйстер, пробірник;
3. пробірна палбта; 4. пробірне таврб;
5. інспбктор мір і ваг; 6. палбта мір і ваг;
7. сварка, рбзбрат^ 8. сл. переслідувач;
9. мор. раптбва зміна вітру contrastero /77 іст. супбрник
contrata / 1. дбговір, угбда, контракт (документ)', 2. домбвленість, угбда; 3. угбда, підряд, зобов’язання contratación f 1. контрактбція, укладбння дбговбру (контрбкту); 2. див. comercio 1;
3. іст. сімбйний дбговір; 4. іст. див. contrata 1; 5. іст. винагорбда, оплбта contratajamar m виступ кригоріза contratante 1. з*#'договірнйй; parte -до- говірнб сторонб; 2. тконтрактбнт; конт- рагбнт; 3. торгбвець
contratar vtA. див. comerciar 1; 2. контр- акгувбти; 3. (vi) наймбти(ся), підряджбти- (ся); 4. укладбти дбговір (про оренду квартири)
contratiempo m 1. перешкбда, завбда; 2. напбсть, халбпа, невдбча contratiro /77 Л. Ам. гірн. допоміжнйй стбвбур
contratista com. контрактбнт;підрЯдник contrato /77 контрбкт, дбговір, угбда; - bilateral (sinalagmático) двосторбння угбда; ~ de arrendamiento орбндний дбговір, орбнда; підряд; - de compraventa (de compra y venta) дбговір купівлі-прб- дажу; - de seguro дбговір про страху- вбння
contratorpedero тдив. cazatorpedero contratreta /прийом у відповідь contratuerca /контргбйка contravapor т тех. контрпара contravención /порушення (наказу, закону contraveneno m протиотрута contravenimiento m іст. див. contravención
contravenir порушувати (наказ, закон) contraventana /вікбнниця contraventor 1. adj що порушує; 2. m порушник, правопорушник contraventura /нещастя, неблагополуч- чя, знегоди
contravertiente /зворотний скат contravidriera / зимбва віконна рбма; друга рама
contrayente com. що одружується contrecho adj паралізований contremecer vi (~se) іст. тремтіти contrete /77 1. розпірка; 2. діал. розкіс (опорний)
contri тдіал. 1. шлунок (у птахів)] 2. душб, сбрце; hasta el - до глибинй душі contribución /1. подбток; - directa (indirecta) прямйй (непрямйй) подбток; - territorial позембльний подбток; - urbana побудйнковий подбток; - de guerra військбва контрибуція; 2. внбсок; - de sangre військбва служба, служба в ¿рмії contribuidor adj 1. сприятливий; 2. що робить внбсить, лбпту
contribuir* 1, vt (vi) платйти, вносити оплбту (грбші); сплачувати; 2. vi (con) ро- бйти внбсок; внбсити; 3. (а, соп) доло- магбти, сприяти
contribulado ^‘засмучений, пригнічений contributario m платиш подбтків contributivo adj А. податкбвий; 2. контрибуційний
contribuyente com. платнйк подбтків, платнйця подбтків
contrición /розкбяння, каяття, жаль contrincante /771. претендбнт (на конкурсі)] 2. супротйвник (у змаганні)] опонбнт (у диспуті)
contristar vt (vi) засмучувати(ся), пригнічувати(ся)
contrito adj А. що розкбявся, жалкує; 2. засмучений, пригнічений control /771. контрбль; перевірка; 2. управління, керівнйцтво, керувбння; 3. регулю- вбння; - automático автоматйчне регулю- вбння; автоматйчний контрбль; ~ a distancia, ~ remoto дистанційне керувбння controlar vt 1. контролювбти,г перевіряти; 2. управляти; керувбти, завідувати; -se контролювбти себб
controller /77 ел. контролбр (трамвая, тролейбуса)
controversia /контровбрза, полбміка, су- пербчка, деббти; sin - іос. adv. безпе- рбчно, пбза сумнівом controversista com. полеміст controvertible спірний controvertir* vt, vi сперечбтися, дебату- вбти, полемізувбти
contubernio /77 1. співмбшкання, спільне життЯ, співіснувбння; 2. позашлюбне співмбшкання; люббвний зв’язбк; 3. непорядний, ганббний союз
contumacia / 1. упбртість, завзятість, наполбгливість; 2. юр. неявка до суду; непокбра постанові суду contumaz adj 1. впбртий, завзятий, напо- лбгливий; 2. юр. що не зв’явлЯється на вйклик суду; що не підкоряється постанб- ві суду
contumelia f обрбза, крйвда contumelioso adj А. оорбзливий, прйкрий; 2. що понбсить, знеслбвлює contundente adj 1. що вдарЯє; arma - тупб збрбя; 2. разючий [про аргумент)] категорйчний, безапеляційний contundir і//(і/у)забивбти(ся), ударЯти(ся) conturbación /занепокбєння, хвилювбн- ня, сум’яттЯ
conturbado a# схвильбваний, стривбже- ний
conturbador 1. adj збудливий; що викликає тривбгу (занепокбєння); 2. m збудник; підбурювач
conturbar vt(vi) турбувбти(ся), бентбжи- ти(ся), хвилювбти(ся) conturbativo adj див. conturbador 1 contusión / контузія; удбр, забйте місце contuso adj контужений; забйтий contutor /77 опікун (спільно з іншим) conuco тдіал. невелйка садйба convalecencia /1. видужування, одужання^. санатбрій
convalecer* vi 1. одужувати; 2. віднбвлю- вати (свій добробут)] відрбджуватися (після занепад})
convaleciente adj, m одужування convalidación / визнання дійсним, підтвердження (документа про освіту) convalidar vt визнавбти дійсним, під- твбрджувати (документ про освіту) convección fcf)Í3. конвбкція convecino 1. adj сусідній, блйжній, близькій; 2. /77 односелець, землЯк; 3. сусід convectivo adj фіз. конвекційний convelerse мед. конвульсувбти
convencedor ас/перекбнливий convencer vt A. (vi) перекбнувати(ся); 2. змушувати усвідбмити (помилку, про-
ВИН})
convencimiento m переконбння convención /1. дбговір, угбда; конвбнція;
2. див. conveniencia 3; 3, конвбнт; 4. Л. Ам. асамблбя політйчних пбртій для вй- сунення спільної кандидатури; 5. (С.) іст. конвент
convencional 1. ^'договірний, конвенційний; 2. загальноприйнятий, загально- встанбвлений; звйчний; традиційний;
3. умбвний; signos - es умбвні познб- чення; 4. /77 іст. член Конвбнту convencionalismo /771. умбвності; 2. від- стблість, рутйна
convenible adj А. поступливий, згідливий; 2. відповідний, підхбжий, доступний (про ціну)] 3. див. conveniente convenido 1. adj див. concertado 1; 2. adv домбвилися; згбден
conveniencia /1. відповідність, слушність, дорбчність; доцільність; 2. кбристь; вигода; доцільність; 3. згбра; 4. відповідна посбда, відповідне місце; 5. зручність;
6. (рі) умбвності, нбрми поведінки у суспільстві; 7. майно, стбток; прибутки conveniente adj А. відповідний, підхбжий; дорбчний, слушний; 2. корйсний; вйгід- ний
convenio /т? дбговір, угбда; - de arbitraje ком. арбітрбжна угбда convenir* vi 1. (-se) домовлятися, умовлятися; 2. (-se) погбджуватися; 3. збирб- тися, схбдитися (в одному місці)] 4. б;ути вйгідним (корйсним, відповідним, доцільним); conviene доцільно; conviene а saber сбме, тббто
conventícula / conventículo m див. conciliábulo
conventillero adj Л. Ам. 1. що стосується житловбго будйнку; 2. що живе (у житло- вбму будйнку); 3. лихослівний; цікбвий, що інтригує (про людину conventillo /77 1. невеликий монастйр;
2. житловйй будйнок
convento /771. монастйр, обйтель (будівля ¡община)] 2. іст. зібрбння, збори; 3. діал. будйнок свящбника
conventual 1. ^'монастирський; iglesia- монастйрська цбрква; 2. пт чернець;
3. францискбнець; 3. проповідник (у монастирі)
conventualidad /чернбцтво conventualmente ¿¿/^спільно convergencia /1. схбдження, збігбння;
. конвергбнція; 2. мат. збіжність converger vi, convergir vi 1. зближуватися, співпадбти, схбдитися в одній тбчці; 2. прбгнути до однібї метй conversa fflHB. conversación 1 conversable adj товарнсьтн conversación /1. бесіда, розмбва; dar - займбти розмбвою; caer en conversación згадбти побіжно (випадкбво) у роз- мбві; торкнутися побіжно у розмбві; sacar la - завестй розмбву; 2. колбквіум; 3.рі переговори
conversacional adj розмовний conversada fpian. див. conversación 1 conversadera fpian. тривбла ббсіда, розмбва
conversador 1. adj балакучий; 2. т лю- бйтель поговорйти; прибмний співрроз- мбвник conversamiento т іст. див. conversación
conversar vi 1. розмовляти, говорйти; 2. жйти рбзом (спільно) (5 ким-н.)] 3. дру- жйти; водйти дружбу; знбтися conversativo adj іст. див. conversable conversible adj див. convertible 1
7 Іспансько-український словник
181
conversión
conversión /і. перетвбрення; 2. звбрнен- ня; залучення; 3. ел. перетвбрення (струму); 4. хім., фіз. конвбрсія; перетворення;
5. ритор, повтбр, реприза; слов0сний повтбр (у кінці кожної мелодійної групи складного речення) conversivo д£#перетв0рювальний converso 1. р. ігг. ¿fe convertir; 2. adjna- вбрнутий (у християнство)’, 3. /77 послушник
conversón 1. adj діал. балакучий, балакливий; 2. тдіал. базіка; 3. Л. Ам. див. conversación 2 convertibilidad f оборбтність convertible 1. adj що перетвбрюється;
2. перетвбрюваний; 3. оборбтний; 4. т (avión ~) див. convertiplano; 5. автомобіль із знімнйм капбтом
convertidor /77 1. ел. конвбртер, пере- твбрювач (струму 2. тех. конвбртер convertimiento m ют. conversión convertiplano /77 ав. літбк з вертикальним
ЗЛ0ТОМ
convertir 1. (уг, еп) обертбти(ся), пере- твбрювати(ся); ~ los sueños en realidad втілювати мрії в ребльність; 2. (vi) навер- тбти(сяї (в іншу вір#); 3. конвертувбти (позику)
convexidad /вйпуклість convexión їдив. convección convexo 1. adj опуклий, вйпуклий; 2. m іст. див. convexidad
convexocóncavo ^'опукло-увігнутий convicción їдив. convencimiento convicio /77 іст. обр0за convicto 1. p. ігг. ¿fe convencer; 2. adj юр. вйкритий (у злочині)
convictorio /77 гуртбжиток (учнів в єзуїтських колежам
convictorista m учень (єзуїтського колеж#) convidada /запрбшення вйпити рбзом convidado /77запр0шений, гість; ~ de piedra кам’яний гість; como el ~ de piedra безмбвний, мовчазнйй, завмбрлий convidador 1. aq/що запрбшує, запрбшу- вальний; 2. /77 людина, що запрбшує convidar vt 1. запрбшувати, клйкати (в гості, на обід)’, 2. спонукбти, спокушбти* ~se в згол білуватися, пропонувбти свої пбслуги; ~ a uno con una cosa пропонувбти (дарувбти) кому-н. що-н. convincente adj 1. перекбнливий, вагб- мий; 2. викривальний convincentemente ^¿/иперекбнливо convite /771. запрбшення; 2. звбний обід (вбчір); банкбт, пригощбння, частувбння convivencia f 1. спільне життй; співмбш- кання; 2. співіснувбння conviviente 1. adj що живб рбзом, що спів- мбшкає; 2. сот. співмбшканець, -ка convivio /77 іст. див. convite 2 convivir vi 1. жйти рбзом з ким-н.; спів- мбшкати; 2. співіснувбти convocación /склйкання convocadero adj іст. ск/тйканий convocador adj що скликбє convocar vt 1. скликбти, клйкати; 2. бур- хлйво вітбти; 3. оголбшувати (конкурс)’, ~ elecciones призначбти вйбори convocativo adj див. convocador convocatoria /1. запрбшення; 2. оголб- шення про прийбм (до інститут#)’, оголб- шення (конкурсУ) convocatorio adj що скликбє convolvuláce*o бот. 1. adj бербзка; 2. f бербзкова рослйна; 3.: ~as /д/бербзкові (родина)
convólvulo /771. ент. виногрбдна листовійка; 2. бот. іпомбя (різновид) convoy /771. конвбй, ескбрт; 2. конвойбва- ні судна, конвойбваний оббз (транспорт)’,
3. столбві судкй; 4. супровід, пбчет
convoyar vt 1. конвоювбти, супровбджу- вати; ескортувбти; 2. діал. сприяти, допо- магбти (грошима)', 3. діал. улбсливо вмовляти; ~se діал. див. confabularse convulsión /1. конвульсія, судбма, спазм; 2. потрясіння, розхйтування (основ, засад)’, 3. геол. струс, землетрус convulsionante adj що викликбє судоми (конвульсії) (про ліки) convulsionar vt мед. викликбти судбми (конвульсії)
convulsionario adj що страждбє на судбми (конвульсії)
convulsivo з^'судбмний, конвульсйвний, спазматйчний
convulso adj 1. звбдений судбмою; 2. су- дбмний, лихомбнковий conyugado adj іст. див. casado 1 conyugal adj подружній conyugar vi діал. брбти шлюб, одружуватися cynyuge сот. (рі) чоловік; дружйна; los ~s подружжя
conyugicida сот. дружиновбйвця; чоло- віковбйвця
conyugicidio т дружиновбйвство; чоло- віковбйвство
cónyugue сот. див. cónyuge coñac /77 коньяк
coñete 1. adj діал. скупйй, скнбрий; 2. т CKynáp, скнбра
coñudo adj діал. див. coñete 1 cooficial adj 1. неофіційний (про мов#)', 2. роббчий (про мови, прийняті в міжнародних організаціял); lenguas ~es en la ONU роббчі мбви OOH cooperación /1. кооперувбння; 2. коопе- рбція; 3. співпрбця; 4. військ, взаємодія cooperador 1. adj що співпрацює; 2. що кооперує; 3. що взаємодіє; 4. m співробітник; 5. коопербтор cooperar і/71. кооперувбти; 2. співпрацю- вбти; 3. взаємодіяти cooperario /77 див. cooperador 5 cooperatismo m див. cooperativismo cooperativa f 1. коопербція (об'єднання)’, 2.кооператйв
cooperativismo m кооператйвний рух cooperativista 1. ^кооперативний; 2. com. прибічник кооперативного руху cooperativa adj кооператйвний; sociedades ~as кооператйвні товарйства coopositor /77 учбсник кбнкурсу, претендбнт cooptación /кооптбція cooptar і//кооптувбти coordenado 1. adj мат. координбтний; ejes (planos) ~s координбтні бсі (площини); 2. їмат. координбта coordinación /координбція, координувбн- ня; узгбдження
coordinadamente adv узгбджено coordinado adj А. див. coordenado 1; 2. лінгв. складений
coordinador adj координувбльний, узгбд- жувальний
coordinamiento m див. coordinación coordinante adj А. див. coordinador, 2. лінгв.
' сурядний; conjunción ~ сурядний сполучник coordinar и/координувбти, узгбджувати coordinativo adj див. coordinador copa f\. кблих, кубок; чбша; чбрка; beber una ~ de vino вйпити кблих (чбрку) винб; 2. крбна (дерева); 3. тулій капелюха; 4. кбпа (міра рідин - 0,126 л); 5. жарбвня (у виглядіt чаші)’, 6. кубок (приз)’, 7. (С.) астр. Сузір’я Чбші;8. рі карт, кбпас (в іспанській колоді)’, ~ graduada мірна посудина; мензурка; - de Júpiter бот. сб- няшник; - del homo склепіння печі; apurar la ~ del dolor (de la desgracia) вйпити гірку чбшу; echar por ~s діал. перебільшувати, робйти з мухи слонб; irse de ~s випускбти гбзи (вітрй)
copada їдив. cogujada copado1 a¿# розлбгий, крислбтий (зазвичай про дерево)’, estar - бути у скрутнбму станбвищі
copado2 adj діал. що не має грбшей (про людин#)
copador /77 правйльний молотбк сораііа їдив. copayero copal 1. adj копбловий; 2. m копбл, копалова камбдь
copaquira їдіал. див. caparrosa copar vt 1. йти (грбти) ва-банк (у грі);
2. одбржувати всі місця (на виборах,>;
3. військ, раптбво оточити і взяти у полбн;
4. діал. завдбти нищівнбго удбру coparticipación /співучасть copartícipe com. співучбсник, -ця copayero /77 бот. копайфбра (різновид) сорет /77 дрібновічкова частйна (риболовної сітки)
cope2 /77 бот. америкбнська клюзія copé /77 Л. Ам. бітум
copear vi 1. продавбти на розлйв (спиртні напої); 2. пйти винб (чарками) copec /77, copeca f, copeck(o), copeco /77 копійка
copeisillo, copel /77 бот. Л. Ам. клюзія (різновид)
copela frex. 1. купіль (невеликий тигель); 2. виріб, одбржаний в купелі copelación frex. купелювбння, купелйція copelar vt тех. купелювбти copeo /77 вйпивка
copépodos трізоол. веслоногі рачкй copera f полйця у буфбті (піднбс) для кблихів (чброк)
сорего /771. іст. чбшник; виночбрпій; 2. полйця (бар) для чброк copeta /1. dim. de copa; 2. діал. карт, туз чйрви copete /771. dim. de copo; 2. чуприна, чуб, вйхор; 3. вйхор, чубчик, чуббк (у птахів); 4. чуббк (у коня); 5. накйдка, сер- вбтка (на мебляр; 6. див. cima 1,2; 7. зарозумілість, гордовйтість, бундючність; de alto ~ знбтний, знбтного похбдження copetín /77аперитйв, коктбйль copetón 1. adjЛ. Ам. див. copetudo; 2. діал. боязлйвий, боязкйй; 3. діал. напідпйтку, нетвербзий; 4. тдіал. чуббтий гороббць copetona //7. Ам. елегбнтна жінка copetuda f 1. жбйворонок; 2. діал. бот. чудоцвіт
copetudo adj А. чуббтий; з чубком; 2. чван- лйвий; 3. Л. Ам. високопоставлений, впли- вбвий
copey тЛ. Ам. див. copeisillo copia /1. ббзліч, велйка кількість, числбн- ність; 2. кбпія; 3. копіювбння, наслідування, імітбція; 4. кбпія, живйй портрбт copiador 1. аа^копііовбльний; 2. /77копію- вбльний пристрій; кбпір; 3. копіювбльний верстбт; 4. копіювбльник; 5. (libro ~) копіювбльна фбрма рахівнйцтва copiadora/1. копіювальниця; 2. копіювб- льно-фр0зерний верстбт copiante сот. 1. переписувач; копіїст; 2. копіювбльник
copiar vtA. перепйсувати; 2. запйсувати (промов#); 3. копіювбти; знімбти кбпію; 4. жив. відтвбрювати (з натури); 5. копіювбти, наслідувати; 6. опйсувати, зобрбжу- вати, змальбвувати copilador adj, трив. compilador copina /77. Ам. зідрана шк^ра copinar vt Л. Ам. 1. здирбти шкуру (з тварини); 2. розв’язувати, звільнити copión m 1. aum. desp. de copia; 2. жив. груба кбпія
copiosamente adv рясно, вдбсталь copiosidad /достбток, велйка кількість,
603ЛІЧ
copioso а^ряснйй, багбтий
182
corchera
copista com. див. copiante copla /1. CTpo<J)á; станс; куплбт; 2. nápa (речей, людей)\ 3. д/вірші; ~s de Calaínos базікання, TepeeéHi; ~s de ciego вірші; нісенітниця; andar en ~s бути у всіх на BycTáx; бути притчйю во язицех; dérsele a uno de una cosa lo mismo que de las ~s de Calaínos (de don Gaiteros, de la Zarabanda) бути вище чого-н., не звертати уваги на що-н.; echar ~s a uno лихо- слбвити про кого-н., nepeMHBáTH кісточкй кому-н.
copleador /77 іст. див. coplero 2 coplear vi 1. складйти вірші; 2. cnieáTH пісеньки
coplería /стрбфи; куплбти; пісенькй coplero /771. іст. продавйць ¿ркушів з віршами (куплйтами, піснями); 2. BipmoMá3 coplista com. див. coplero 2 coplón /77 (pt) noráHi вірші, віршики copo1 /771. nácMO, кужіль (льону); 2. пластівці (снігу); сніжйнка; 3. згусток; 4. Л. Ам. XMápn; 5. діал. див. copa 2 copo2 /771. отрймання всіх місць (на виборам, 2. військ, раптбве отбчення і взяттй у полбн; 4. матий (невода)-, 5. рйбний лов н0водом (трйлом); 6. мисл. сильцб copón /771. aum. de copa; 2. церк. даро- хоронйльниця; 3. діал. риболбвна сітка coposesión /співволодіння coposesor /77 СПІВВЛ0СНИК coposo adj див. copado1 copra f, copre /77 кбпра coprofagia їмед. копрофйгія copropiedad /співволодіння copropietario 1. adj що співволодіє; 2. m співвлйсник
coprorrea їмед. пронбс coprosa f мак (польовий) coprostasia / coprostasio m мед. копро- CTÓ3, запбр
copucha f діал. 1. сечовйй міхур тварйн (використовуваний у домашньому господарстві)-, 2. див. capucha; 3. брехня; hacer ~s діал. надувйти щбки copuchar vi діал. 6pexá™ copudo adj з розгалуженою крбною, роз- лбгий (продерево)
cypula1 /1. зв’язбк, скріплення; з’єдн0ння; 2. біол. копулйция; зляг0ння; спарбвуван- ня (у тварин)-, 3. лінгв., лот. зв’йзка cópula2 їдив. cúpula 1 copulación їдив. cópula12 copular vt іст. зв’йзувати, cnonynáTn; ~se злягйтися; злучйтися (про тварин) copulativamente ¿¿rt/разом, спільно copulativa fлінгв. єдн0льний сполучник copulativa adj сполучний, едн0льний; conjunción ~а лінгв. єднальний сполучник; verbo - лінгв. дієслбво-зв’йзка, зв’йзка
coque /77 кокс
coquear1 viЛ. Ам. жувйти кбку coquear2 vi А. діал. підглядйти, спостерігй- ти; 2. діал. див. cuquear coqueluche тдіал. мед. лбклюш coquera1 /вйрхня частйна (ronoBá) дзйґи coquera2 /рйковина, пустка (у камені) coquera9 /йщик для кбксу (для вугілля) coqueta1 1. ас/кокбтлива (про жінку-, 2. / кокетка^ 3. туалйтний стблик, трюмб coqueta fдіал. 1. удйр лінійкою (покарання у школі)-, 2. булочка coquetear игкокетувйти coqueteo /77, coquetería f, coquetisino m і. кокетувйння; 2. kok¿tctbo, кок0тливість, граилйвість coqueto adj див. coquetón 1 ^quetón 1.^ adj при0мний, пpивáбливий;
щоnpámeподббатисяжінкйм (прочоловщ- 3. /77 кокбтливий чоловік
м á ° тдіал-1- лібеР^л (у політиці)-,
coquina / зоол. двостулковий їстівнйй моліЬск
coquinario 1. adj вуст, кухбнний; 2. m іст. див. cocinero; - del rey іст. гофмйршал coquis тдіал. кухарчук coquiseco діал. 1. adj сухйй (про кокосовий горі)); 2. /77 ббвдур, тюхтій coquito1 /77ж0сти, що забавлйють дитйну; hacer ~s 6áBHTH дитйну coquito2 /77 орніт. гбрлиця (різновид) cor /77 вуст. див. corazón; de ~ іос. adv. щйро cor2 /77 ІСТ. ДИВ. coro1 coráceo adj див. coriáceo coracero /77 1. іст. кірасйр; 2. деш0ва cnrápa
corácidas fpi зоол. сивоворбнки coracina ííct. лускйта кольчуга coracha fЛ. Ам. шкірянйй мішбк corada /1. див. corazonada 4; 2. діал. лівер
coraje /77 1. смілйвість, відвйга; 2. гнів, роздратувйння
corajina /cnánax гніву (роздратувйння) corajosamente adj іст. відвйжно, смілйво corajoso adj іст.1. вiдвáжний, смілйвий; 2. запальнйй; гнівний, роздратбваний corajudo adj 1. запальнйй, дратівлйвий; 2. смілйвий, ВІДВЙЖНИЙ coral1 1. /77 зоол. кopáл, кopáлoвий поліп;
2. діал. Kopánoee дбрево; 3. /діал. див. coralillo 1; 4. m pimp&rix, кopáлoвe на- мйсто; 5. анат. м’ясйстий вйріст (нагонові і шиї індиків)-, fino como un más fino que un ~ хитрий; пронйкливий
coral2 1. ао/хоровйй; 2. /77xopán coral3 adj. gota ~ мед. епілбпсія coralario m зоол. ^¿ловий поліп coralero /77 1. мййстер з вйготовлення прикрйс з корйлів; 2. торгбвець корйлами;
3. ловбць Kopánie
coralífero ас/корйловий, що CKnaAáeTbcn з корйлів; корйлового похбдження coralígeno adj 1. що виробляє корйли; 2. що складйється з корйлів coralillo m 1. зоол. корйловий ¿спід; 2. див. coral1 2
coralina /1. див. coral11; 2. бот. червбна вбдорость, багрянка
coralináceas fpi червбні вбдорості, баг- рянки (родина)
coralino adj А. корйловий; 2. коралоподібний
coralito /771. діал. див. coralillo 1; 2. діал. див. coral1 2
corambre /1. шкіри, шкіряні вйроби; хутра, шкури; 2. бурдюк corambrero m шкірянйк, чинбйр coramina їхім., фарм. корамін Corán /77 KopáH corana /серп (в індіанців) coránico adj що стосується KopáHy corar vtflian. обробляти (поле) coras /77 зоол. мандрйл corasí /77 ент., діал. малярійний KOMáp (різновид)
coraza /1. броня; 2. іст. вйчинена шкура, що обтйгує сідлб 3Bépxy; 3. іст. Kipáca;
4. іст. кірасйр; 5. мор. бронй; 6. тех., фіз., ел. екран; ~ magnética магнітний eKpáH;
7. зоол. панцир
coraznada /серцевйна (сосни) corazón /771. анат. сбрце; - artificial штучне сбрце; 2. мужність, смілйвість; 3. се- редйна, центр, с0рце (чого-н.); 4. с0рце, душй; el ~ se lo anunciaba сбрце підкйзу- вало йому (це); сбрце відчувйло; el ~ по es traidor cépqe не обмйнює, передчуття не підвбдить; el - de un padre (de una madre) батьківське сбрце, сЄрце мйтері; blando de ~ м’якосбрдий; 5. люббв, щирість; 6. предмйт, що Máe серцеподібну фбрму; buen - хороша (дббра) людйна;
дббра душ0; mal - недббра (зла) людйна; зле cépqe; con el ~ en la mano іос. adv. з відкрйтою душ0ю; поклйвши руку на cép- це; de - іос. adv. сердбчно; abrir el - а uno підбадьбрити (заспокоїти) кого-н.; abrir su ~ відкривйти сбрце, виливйти душу; anunciarle (darle, decirle) a uno el ~ una
cosa B¡fl4yeáTH, підкйзувати (про серце); arrancársele a uno el ~: se le arranoa el ~ у ньбго с0рце KpáeTbcn; atravesar el ~ схвилювйти, узйти за с0рце; clavarle (clavársele) a uno en el una cosa вр0зити в caMé сбрце; dilatar (ensanchar) el ~ знйти к0мінь з с0рця; encogérsele a uno el se le encoge el ~ у нього сбрце завмирйє; helársele a uno el ~ (ціпеніти) від CTpáxy (жаху); herir el ~ sin romper el jubón крйвдити нишком; llevar (tener) el ~ en la(s) mano(s) бути відвбртим (щйрим); no caberle a uno el ~ en el pecho хвилюв0- тися; душа (с0рце) не на місці у кого-н.; бути твердйм духом; no tener ~ бути бездушним (безсердО чним); сбрце оброслб móxom у кого-н.; по tener - (para): по tiene ~ para decir (presenciar) не виста- 4áe духу сказйти (бути присутнім); partir (quebrar) a uno el ~ надривйти cépqe, крйяти д^шу кому-н.; partírsele a uno el se me parte el - у м0не сбрце крйється; salirle a uno del ~ una cosa говорйти (робйти) що-н. від щйрого cépi\n; tener el ~ bien puesto бути твердйм (рішучим); tener mucho - móth велйке cépu,e, бути великодушним; 6. бути сйльним духом; tener un ~ de bronce бути непохйтним; бути жорстбким; tocarle a uno en el ~ 6páTH за живб (за душу) corazonada / 1. поривйння, натхнбння; 2. смілйве рішення; 3. передчуттй; tener una ~ передчув0ти; 4. тбльбухи (тварин) corbacho /77 іст. батіг corbata /1. кравйтка; 2. брденська стрічка (нрпрапорі); 3. театр. авансц0на; ponerle la - a uno повісити кого-н. corbatería /магазйн з прбдажу кравйток corbatero /77 1. краватковий мáйcтep; 2. продавбць краваток corbatín /77 мал0нька крав0тка, Kpaeá- точка
corbeta їмор. корвбт corbona /корзйна
corcel /771. бойовйй кінь; 2. скаковйй кінь corcesca їіст. різнбвид ane6ápAH (сокири) corcino /77 зоол. молод0 косуля corconera f орніт. кйчка (різновид) corcova /1. горб; 2. іст. див. corvadura corcovado 1. adj згбрблений, горб0тий; 2. /77 горб0нь
corcovar i^3rnHáTH, гнути; гбрбити corcovear viA. дав0ти козл0 (про коней); 2. злитися, гнутися; 3. Л. Ам. бойтися;
4. діал. протестувати; озбрбюватися (проти чого-н.)
corcoveta 1. / dim. de corcova; 2. com. горбйнь, горбйта
corcovo /771. стриббк з вйгнутою СПИН0Ю (тварин); 2. вйкривлення, вйгин corcusido /77 1. кривйй шов; нерівний ру- б0ць; 2. погйно заштбпана дірка,недбйла штбпка
corcusir і^недб0ло штбпати corcha1 /1. знята Kopá прббкового дуба; 2. див. corchera; 3. див. colmena 1; 4. іст. див. corcho11
corcha2 їмор. звивйння, сукйння corchar vt мор. сплітйти (кінці); звивйти, сукйтй, скручувати
corche /77 сандйлія на прббковій підбшві corchea f муз. вбсьма (дбля) corchera /прббкове (дерев’йне) відбрце (для охолоджування напоїв)
183
corchero
corchero 1. adj прббковий* 2. /яроббчий, що здирає прббку (з дерева) corcheta /петля (для гаплика) corchete /771. гаплйк з петлбю (застібка)] 2. гаплйк (для застібки); 3. мат, полігр. квадрбтна (фігурна) дужка; 4. поліцбйсь- кий
corcho1 m 1. прббка, Kopá прббкового дуба; * bornizo (virgen) первйнна прббка; ~ segundero вторйнна прббка; 2. див. corchera; 3. див. colmena 2; 4. прббка; за- тйчка; 5. прббковий Ящик (для перевезення продуктів харчування)] 6. див. corche; andar comoel - sobre el agua бути без- вбльним (слабохарактерним)] flotar (sobrenadar) como el ~ en el agua вихбдити сухйм з водй; лбгко (дешево, щасливо) відбувбтися; hacer el - діал. вйлетіти прббкою
corcho2 adj діал. пбристий, м’якйй ¡corcholis! interjдив. caramba corchoso до/пробкоподібний corchotaponero adj 1. прббковий, кбрко- вий; 2. пробкообрбблювальний corda: estar a la - мор. лягбти у дрейф cordada /спорт, зв’Язка (група альпіністів) cordado зоол. 1. зфсбрдовий; 2. /77/7/хбрдові cordaje /77 мор. такелбж, снбсті cordal1 adj. muela ~ зуб мудрості cordal2 /77 струнотримбч (на муз. інструментах)
cordato adj іст. розумний, розсудливий cordel /771. тонкб мотузка, шнур; 2. відстань у п'ять крбків; 3. дорбга, по якій женуть худббу; 4. діал. кордбль (земельна міра = 4,14 га)] 5. діал. кордбль (мірадовжини = 20,352 м), а - І ос. adv. по прямій лінії, прЯмо (про будівництво будівель, доріг, про посадку дерев)] a hurta - loe. adv. несподівано; зрбдницьким чйном; нйшком; apretar los ~es a uno узЯти за зЯбра, при- тйснути до стінки кого-н.; dar - діал. під- ливбти олії у вогбнь
cordelar vt 1. вимірювати мотузкою; 2. роз- мічбти за допомбгою мотузки cordelejo /771. dim. de cordel; 2. насмішка; вйтівка, жарт; dar - a uno глузувбти з кого-н.; 3. Л. Ам. відстрбчка, затягування; dar - a un asunto відклбети в дбвгий ящик яку-н. спрбву
cordelería /1. вйготовлення мотузок (канатів)] мотузковий (канатний) прбмисел; 2. мотузкова (канатна) майстбрня (фабрика)] 3. магазйн, що торгує мотузками (канатами)] 4. див. cordería; 5. мор. див. cordaje
cordelero /771. мотузник, линвбр; 2. див. cordel 1 1
cordera /1. молодб вівця, Ярка; 2. покірлива (тііха) жінка corderaje m діал. стбдо баранів cordería ї збірн. мотузки, канбти corderilla fdim. ¿fe cordera; - mega mama a su madre y a la ajena ласкбве телЯ двох мбток ссе
corderina /барбнчик, ягнЯ (шкура) corderino adj смушковий, овбчий cordero /771. барбнчик (тварина і вироблена шкура)' 2. овбчка, тишкб; 3. (Cordero de Dios) Агнець Ббжий, Ісус Христбс; ~ endoblado барбнчик, що ссе двох мбток; ~ pascual рел. пбска (ягня, якого заколювали і з’їдали під час єврейської пасхальної трапези)] ~ recental барбнчик, що ще не пасбться, молбчний барбнчик, ягнЯ; el ~ manso mama a su madre у a cualquiera ласкбве теля двох мбток ссе corderuna їдив. corderina corderuno до/овбчий cordiaco, cordíaco adj див. cardíaco cordial 1. до/серцбвий, щозміцнює сбрце; 2. щйрий, привітний; 3. сербдній (про па¬
лець)] 4. /77 серцбвий збсіб; зміцнювальний збсіб
cordialidad /1. щйрість, чуйність; привітність; 2. щйрість, відвбртість, щиросбр/дя cordierita їмін. кордієрйт, політ, дихроїт cordifoliado, cordiforme adj бот. серцеподібний
cordilla /тбльбухи
cordillera f гірськйй ланцюг, гірськйй хреббт; por - toe. adv. Л. Ам. ланцюжкбм, естафбтою
cordillerano adj Л. Ам. бндський, що стосується Анд cordita їхім. кордйт
córdoba /77 кбрдова (грошова одиниця Нікарагуа — 1 песо) cordobán /77 сап’Ян, кбрдовськая шкіра cordobana: andar a la ~ ходйти гблим (у чому Má ти народила)
cordobanero m чинббр (що вичиняє шкури кіз)
cordobés 1. adj кбрдовський; що налбжи- ть (що стосується) м. Кбрдова; 2. /77жйте- ль (уродженець) м. Кбрдова cordón /771. шнур; мотузка; 2. шнуровйй пбяс (у священиків)] 3. кордбн, прикор- дбннии (загороджувальний) загін; - de policías поліцбйський кордбн, ланцюг по- ліцбйських; 4. архіт. стіннйй вблик, по- яебчок; 5. ел. шнур, кббель; 6. Л. Ам. бортовйй кбмінь (тротуарУ] 7. діал. гурт, ребро (монети)] 8. рівійськ, аксельббнти; ~ sanitario санітбрний пбяс; ~ umbilical анат. пуповйна
cordonazo m удбр шнурбм (мотузком)] - de San Francisco шторм (під час осіннього рівнодення)
cordoncillo /77 1. тасьмб; 2. гурт, ребрб (монети)] 3. шов (у шкірці деяких плодів) cordonería /1. збірн. басбни, позумбнти; басбнні (позумбнтні) вйроби; 2. басбнний (позумбнтний) прбмисел; 3. басбнна (позументна) майстбрня; 4. басбнний (позументний) магазйн
cordonero /771. позумбнтник; 2. робітник, що виготовляє енбеті такелбжів cordubense adj, m, їдив. cordobés cordura /рбзум; здорбвий глузд; розсудливість, розвбжпивість; hacer - іст. розмірковувати
corea /1. корба (старовинний танець] зазвичай у супроводі пісні)] 2. мед. хорбя, тбнець святбго Вітта coreando, -а 1. adj корбйський; 2. ш, /ко- рбєць, кореЯнка; 3. m корбйська мбва corear иМ. складбти хорову музику; 2. під- хбплювати хбром словб соліста; 3. підспівувати, підтбкувати coreo1 /77 ЛІТ. хорбй coreo2 /77 муз. ПОЄДНбННЯ ХОрІВ coreografía /хореографія coreográfico до/хореографічний coreógrafo m хореограф, балетмбйстер corete* /77 шкіряна шбйба (підкладка) (у шорників)
corezuelo /771. dim. de cuero; 2. див. cochinillo; 3. шкірка ембженого поросЯти Coria: bobo de - дурбнь несосвітбнний coriáceo adj 1. шкірянйй; 2. шкірЯстий coriambo m літ. хоріЯмб corifeo /771. корифбй; 2. Л. Ам. сподвйж- ник
согіІбсе*о бот. 1. до/ліщйновий, ліщйннйй; 2. / ліщйна, горішник; 3.: ~ as д/ліщйнові, горішникові
corimbo /77 бот. щитбк (суцвіття) corimboso adj бот. щитоподібний (про квітку
corindón /77 мін. корунд coríntico adj див. corintio corintio adj корйнфський; orden - архіт корйнфський брдер
coriseo adj діал. розлучений, лУтий corista 1. /77капелбн; свящбник при капб- лі; 2. сот. хорйст, -ка corito 1. до/гблий; 2. легкодухий; боязкйй, несмілйвий; 3. т коріто (прізвисько біс- кайців, сантандерців і астурійців) coriza1 їдіал. взуттЯ з сиром’Ятої шкіри coriza2 їмед. нбжить, риніт; - fétida смердючий нбжить, озбна corlador /77 позолбтник corladura /позолбта (лак) corlar vt позолотйти, покрйти лбком золотбго кбльору corleador m див. corlador corlear \Лдив. corlar corma /1. колбдка (кайдани на ногах)] 2. окбви, пута cormiera m бот. іргб
cormofitas, cormófitas їрібот. кормофіти cormorón /77 зоол. баклан, корморбн cornac, cornaca m погбнич слонів согпбсе«о бот. 1. adj кизйловий; 2.: ~as / рі кизйлові
cornada /удбр рбгом; по тогігб de ~ de
burro він на рожбн не полізе cornadillo /77 dim. de cornado; emplear (poner) su - робйти свій BHÓCOK cornado mióT. корнбдо (старовинна іспанська монета)] no vale un - копійки мідної не вартий
cornadura1 їдив. cornamenta cornadura2 їіст. див. coronamiento З cornal тдив. coyunda 1 cornalina їмін. сердоліковий бнікс, сердолік
cornalón adjрогбтий (про бика) cornamenta т збірн. рбги cornamusa /1. муз. ріжбк (різновид)] 2. муз. волйнка; 3. мор. хитавйця cornatillo /77 маслйна (різновид) córnea їанат. рогова оболонка, рогівка corneal adj анат. рогівковий, роговйй cornear ударЯти рогбми, буцати corneja їорніт. 1. ворбна; 2. сплюшка cornejal1 /77 кизйльник cornejal2 тдив. cornijal cornejo /77 бот. КИЗЙЛ соте іпа їдив. cornalina córneo1 adj 1. роговйй; 2. рогоподібний córneo2 adj див. cornóceo 1 córner /77 спорт, кбрнер, кутовйй удбр cornerina їдив. cornalina corneta 1. їмуз. корнбт; 2. ріжбк (свинопаса)] 3. штандбрт (прапор кавалерійської частини)] 4. /77 корнетйст; 5. корнбт (офіцер кавалерії)] ~ acústica слуховйй ріжбк; - de llaves корнбт-а-пістбн; - de monte мислйвський ріжбк; ~ de órdenes сигналіст, сигнбльник (у стрілецьких частинах); сурмбч (у кавалері/); ~ de posta поштарський ріжбк, ріжбк поштарЯ cornete /77 1. dim. de cuerno; 2. анат носовб рбковина
cornetilla ї. pimiento de ~ бот стручковйй пбрець (сорт)
cornetín /77 1. dim. de corneta; 2. муз. ріжбк, корнбт; корнет-а-пістбн; 3. корнетйст, сурмбч; - de órdenes сигналіст, сигнбльник (у стрілецьких частина^)] сурмбч (у кавалерії)
corneto adj 1. діал. кривонбгий; 2. Л. Ам. див. cornigacho; 3. Л. Ам. однорбгий (про тварину
cornezuelo /771. dim. de cuerno; 2. див. cornatillo; 3. бот. ріжбк (грибок); 4. див. cornicabra 2
corniabierto adj з ширбко розстбвленими рогбми (про бика, корову cornial adj рогоподібний cornialtar тдіал. див. cornijal corniapretado adj з блйзько постбвлени- ми рогбми (про бика, корову
184
corregir
cornicabra f6or. 1. терпентинове flépeeo; 2. маслина (різновид) corniforme adjрогоподібний cornigacho adjz нахиленими вниз рогами (про бика, корову cornígero adjporárm cornija ЇА. див. cornisa; 2. архіт. верхній (вінцевий) карниз
cornijal m кут (предмету, будівлі); arar а (de) - c.-r. opáTH no діагонблі cornijamento, cornijamiento m див. cornisamento
cornijón1 m див. cornisamento cornijón2 /77 кут будинку соті тдив. coyunda 1 corniola їдив. cornalina cornisa f архіт. карнйз cornisamento, cornisamiento, cornisón /77 архіт. антаблемент corniveleto adjкруторбгий (про бика, корову cornizo, corno тдив. cornejo cornual adjроговйй, що стосується рога cornucopia ЛІ. міф. ріг достбтку; 2. стінне дзеркало у páMi зі свічникбми cornudilla f3oon. мблот-рйба cornudo 1. adj рогбтий; 2. т рогонбсець; tras de ~, apaleado малб тогб, що пост- раждбв, ще й обвинувбчують coro1 /771. хор; а - іос. adv. хором; 2. хо- рбл; 3. архіт. хбри; hablar а - говорйти (висловлюватися) по ч0рзі; hacer - підспівувати (підтакувати) coro2: de - (з дієсл. decir, saber) іос. adv. з пбм’яті, напбм’ять corocero adj діал. див. cicatero 1 corocha /камзбл (довгий) corografía ї опис місцевості (ббласті, країни) coroides /77 анат. (судинна) хороїда- льна оболбнка
corojo /77 бот. пбльма (різновиді) corola їбот. вінбчок corolario /77 ВН0СЛІДОК, вйсновок coroliflora бот. 1. а^’віночкоцвітний; 2. fpi віночкоцвітні
corona ЇА. вінбк; - de laurel лавровий вінбк; 2. корбна, вінЄць; 3. німб, o peón, сУйво; 4. маківка; 5. тонзура; 6. крбна (монета)] 7. чбтки; 8. корона, ореол (навколо сонця, місяця), ~ solar сбнячна корбна;
9. королівський сан, корбна; 10. королівство, монбрхія; 11. див. coronamiento 2;
12. вершйна пагорба; 13. тех. шайба;
14. архіт. вінцбвий карнйз; 15. тех. корбн- ний триб; 16. військ, бастібнний кріпос- нйй фронт; 17. геол. (пласкЬ) кільцб; 18. літ. вінбк сонбтів; 19. анат. корбнка зуба; - del casco вет. вершбчок (копита)] ~ de rey бот. глобулбрія (різновид)] се- ñir(se) la ~ зійтй на трон coronación ЛІ. коронбція, коронувбння; 2. див. coronamiento 2, З coronado 1. adj див. cornudo 1; 2. тдив. clérigo; 3. див. cornado; 4. бот. китбйська бйстра
coronador 1. ad/що коронує, вінчбє; 2. m осбба; яка здійснює коронбцію coronágrafo тдив. coronógrafo coronal 1. лобний (про кісщ)] 2. лббна кістка coronamento, coronamiento тА.див. coronación 1; 2. вінбць, завершення; 3. архіт. вінцева частйна (споруди) coronar vt 1. (vr) коронувбти(ся); проводити в дбмки (у шашках)] 3. завЄршува- ти, вінчбти; 4. закривбти (покривбти, вкривбти) вершйну (верхню частйну) (чого-н.)] la cumbre está coronada de nIeve ^Ршйна, вкрйта снігом;~8е з’являтися (про голівку дитини при полога)?) coronaria f секундне кблесо (у годиннику coronario adj 1. корбнний; 2. бот. віночкоподібний; 3. анат. вінцбвий; arteria -а вінцева артерія; ого - червбне зблото
corondel /771. полігр. сербдник, (пробільна) лінійка (для колонок)] 2. р/ світлі поз- дбвжні смужки (на високосортному писальному папері)
coronel1 m полкбвник; teniente ~ підпол- кбвник
coronel2 /771. архіт. завершбльне (вбрхнє) вйкруження; 2. геральд. вінбць (фігури) coronela adj 1. полковий; 2. полковницький
coronelato /77, coronelía /1. посбда (чин) полкбвника; 2. військ, іст. полк corynide /'завершення, вінЄць (чого-н.) coronilla /'верхівка; ~ real бот. глобулбрія; injerto de - с.-г. щЄплєння у коренбву шййку; andar (bailar) de - старбтися; землю рйти; dar de ~ вдеритися головбю об підлбгу; estar hasta la ~: estoy hasta la ~ набрйдло, сйтий по гбрло coronizar іrt іст. див. coronar coronógrafo m астр. коронбграф coronta їдіал. див. carozo 1 coroso m діал. див. caroso corotos mpifl. Ам. пожйтки; pieza de los - комірка
coroza /1. іст. KoenáK (що надягається на засудженого на знак ганьби)] 2. діал. селянський плащ з соломи (що захищає від дощу)
corpa їмін. шматбк порбди corpachyn, corpanchón m 1. aum. de cuerpo; 2. тулуб птбха (без лапок і крий) corpecico, corpecillo, corpecito /77 1. dim. de cuerpo; 2. ліфчик
corpíño /771. dim. de cuerpo; 2. ліф, кор- сбж; 3. Л. Ам. ліфчик, бюстгЄльтер corporación /корпорбція, об’єднання corporal adj тілЄсний; trabajo ~ фізйчна преця
corporalidad ЇА. тілесність; 2. матерібль- не (фізичне) тіло corporativo ас{гкорпоратйвний corporeidad їдив. corporalidad corpóreo adj див. corporal corporiento adj іст. див. corpulento corporificar vt (vi) матеріалізувбти(ся), упредмЄтнювати(ся), втілювати(ся) у ма- терібльній фбрмі corpudo adj див. corpulento corpulencia f повнотЄ, огрядність, дорід- ність, глЄдкість
corpulento а<#пбвний, огрядний Corpus /77 церк. свято тіла Христбва corpuscular adj фіз. корпускулярний corpúsculo /77 фіз. корпускула, частйнка corral /771. двір, скбтний двір; загорбда, загін; 2. ставнйй нЄвід (на річці, на березі моря)] 3. іст. двір (для театральних вистав)] 4. прбпуск в конспекті (у студентів);
5. діал. житловйй будйнок; 6. військ, каре;
7. діал. (~ de asiento) тварйнницька ферма; ~ de madera лісовйй склад; ~ de vacas спревжній сарбй, хлів; en ~ іос. adv. сл. отбчений; oír cantar, sin saber en qué ~ чути дзвін, так не знбти, де він corralada їдив. corral 1 corralera /1. корралЄра (андалузька пісня)] 2. діал. соромітниця, нахбба corralero 1. adj що стосується скбтного двбру; 2. /77 влЄсник скбтного двбру corraliza їдив. corral 1 corralón /77 1. aum. de corral; 2. Л. Ам. велйкий двір; 3. Л. Ам. склад лісу (деревини), лісосклбд correa ЛІ. рбмінь; 2. гнучкість; еластйчніс- ть, пружність; 3. буд. прогін; лбта; 4. діал. багбжні ремені; ~ de transmisión тех. повіднйй пас; - sin fin тех. стрічковйй транспортер; besar la - упокбрюватися, схилУти гблову; tener ~ оути терплячим; знбсити кпйни (знущання)] бути витри- вЄлим
correaje /771. ремені; збруя; 2. військ, ремінне спорудження correal /77 іст. зЄмша correar и/чинйти, дубйти correazo /77 удар ременем corrección ї 1. вйправлення, попрбвка;
2. коректність; чЄмність, ввічливість; 3. стягнення, догана; - disciplinaria дисцип- лінерне стягнення; - fraterna (fraternal) дружній бсуд; 4. полігр. коректура, корек- тувбння; 5. астр., мат., фіз. коректувЄння, вйправлення, попрбвка; ~ barométrica фіз. барометрйчна попрбвка; ~ de altura астр. попрбвка на висоту; ~ gregoriana грегорібнська рефбрма календаря correccional 1. ^‘виправний; 2. /77 виправи á в’язниця; ~ de menores виправне колбнія для дітЄй
correctivo 1. adj мед. пом'якшувальний, нейтралізувЄльний (про засіб)] 2. вип- ревлювальний; 3. m мед. пом’якшувальний зЄсіб; 4. коректив, попрбвка; (часткб- ве) вйправлення; 5. покарбння, стягнення correcto adj 1. правильний; 2. коректний; чЄмний, ввічливий
corrector 1. adj виправлУльний; корегувб- льний, коректувбльний; 2. m полігр. коректор; 3.військ, коректор устанбвки трубки (,підривникé)] 4. тех. коректор, корекгувб- льний пристрій
corredera ЇА. тех. напрямнйй пблоз; куліса; 2. тех. напрямнб частйна механізму;
3. манбж; іподрбм; 4. засувне вікнб; засувні дебрі; 5. бігун, верхнє жбрно (млинове)] 6. див. cucaracha 2; 7. іст. перегб- ни; 8. звідниця; 9. військ, рама гармбтного лафбта; 10. полігр. напрямні рейки (у реалі)] 11. мор. лаг; de - засувнйй, роз- сувнйй (про двері, вікна)
corredero 1. adj іст. див. corredor 1; 2. m загін заббю (для великої рогатої худоби)]
3. Л. Ам. іподрбм; 4. діал. старе русло річки; 5. діал. уліЬблене місце corredizo adj засувнйй, розсувнйй corredor 1. adj що швйдко бігає; 2. зоол. що бігає, безкільовйй (про птаха)] 3. m бігун; 4. брбкер, мбклер; 5. військ., іст. вивідач, розвідник; 6. коридбр, галерея;
7. діал. гбнок, рундук; 8. діал. балкбн;
9. сл. злбдій, якйй домовляється про крадіжку; 10.: ~as їрі зоол. птахй, що бігають, безкільові птахй; - aéreo ав. повітряний коридбр; - de bodas сват; - de cambios (deoreja) ком. мбклер; ~ de comercio ком. агбнт, комісіонер, мбклер; 11. брбкер, мбклеф; - de lonja (de mercaderías) (комерційний) агбнт, комісіонер; ~ de oreja звідник
corredura ЇА. рідинб, що переливбється чбрез край; 2. іст. див. correría 1 correduría ЇА. мбклерство; 2. іст. див. correría 1; 3. юр. донос (з корисливою метою)
correería ЇА. лимбрство; 2. лимбрня; 3. ли- мбрська лбвка
correero /771. лймар; 2. продавець лимбр- ських виробів
corregencia /спільне управління corregente 1. adj що керує спільно з іншим; 2. /77співправйтель corregible яо/попрбвний, випрбвний corregidor 1. adj випрбвлювальний; випрбвний; 2. /77 іст. корехідбр (адміністратор, суддя в містах і провінціях феодальної Іспанії)] 3. мер (який призначається королем!)
corregidoría ї corregimiento m іст. 1. посбда (заняття) корехідбра; 2. місто (провінція) у віданні корехідбра; 3. будйнок (кабінет) корехідбра
corregir* vt 1. виправлУти, коректувбти, коригувбти; поправляти; прбвити (корек¬
185
corregnante
туру?); 2. перевірити (домщині завдання)]
3. засуджувати, робйти догЯну; 4. пом’якшувати, ослабляти; 5. іст. голити; Ь.діал. випорбжнюватися; -se виправлятися, перевихбвуватися
corregnante adj див. correinante corregüela їдив. correhuela correhuela /1. dim. ote correa; 2 .див. centinodia; 3. (~ menor) бот. польовЯ берЯз- ка, берЯзка; - mayor паркЯнова берізка correinado m спільне царювЯння correinante adju\о царює спільно з Іншим correjel /77 підошбвна шкіра correlación /корелЯція, співвіднбшення; - de fuerzas співвіднбшення сил correlativamente ж/испіввіднбсно correlativo 1. adj корелятйвний; 2. лінгв. співвіднбсний, корелятйвний; pronombres ~s співвіднбсні (корелятивні) займЯн- ники; 3. m лінгв. співвіднбсне (корелятивне) слбво, корелЯт correlato adj іст. див. correlativo 1 correligionario 1. adj єдиновірний; 2. однодумний; 3. /77 єдиновірець; 4. однодумець
correncia f 1. пронбс, рбзлад шлунку; 2. збентЯження, сбром correndilla /'пробіжка correntía f 1. див. correncia 1; 2. діал. c.-r. затбплення пбля (після жнив) correntín /77 гідр. швидкЯ тЯчія, що чЯсто
ЗМІНЮЄТЬСЯ
correntio adj t. потбчний, протбчний; 2. легкий, рухлйвий; невймушений correntómetro m фіз. гідромір, гідрометрична вертушка
correntón 1. adj іулЯщий; 2. весЯлий, ку- мЯдний, жартівлйвий; 3. тдіал. див. corriente 6
cerrentoso adj Л. Ам. швидкйй, швидко- плйнний, стрімкий (про p'NKft correo1 /771. листоноша; кур’Яр; - diplomático дипломатйчний кур’Яр, дипкур’Яр; 2. пбшта; enviar por - відправляти (по- сил&тй) пбштою; 3. (рі),пбшта, поштЯмт, поштбве відділення; 4. пбшта, кореспон- дЯнція; leer el - читЯти пбшту (кореспонденцію)і; 5. поштбвий пбтяг; - aéreo авіа- пбшта; - certificado рекомендбвана пбшта; - marítimo пакетббт, поштбвий (пош- тбво-пасажйрський) пароплЯв; - mayor іст. головнйй поштдирЯктор (в Іспанії - neumático пневматйчна пбшта; - de malas, nuevas вісник нещЯсть correo2 /77 юр. співвідповідЯч correoso adj\. гнучкйй, еластичний; 2. жор- сткйй, жйлавий (про м’ясо) correr 1. vi бігати; бігти; ~ por la ciudad бігати (бігти) по місту; - sin tino бігти стрімголбв; мчЯтися, M4áTn; - como un galgo мчЯтися як вйхор, мчЯти як вітер; тектй, лйтися, струмувЯти (про воду?);
4. (tras (de), detrás de) переслідувати; гнЯтися; 5. дути; віяти (про вітер); 6. тектй, протікЯти (про річку); el río Don corre por la estepa ucraniana річка Дон течЯ українським стЯпом; 7. проходити, тягнутися; la cordillera corre de Nortea Sur гірськйй ланціЬг тЯгнеться (простягається) з півночі на південь; 8. минЯти, бігти, летіти (про час); 9. йти (про зарплату);
10. йти, прбсуватися (про справи); 11. (И) засувЯти, розсувЯти (занавіски); 12. обер- тЯтися, циркулювЯти (про гроші); 13. йти, бути ходовйм (про товари); 14. (a, por) кбштувати; продавЯтися, купуватися;
15. (соп) сплЯчувати (платню); noKpneáTH (витрати); 16. і//перевЯжувати, перетягувати (про шальку терезів); 17. скакЯти (на коні); пускЯти ycKá4 (коня); 18. переслідувати; гнЯтися; 19. дратувЯти 6nKá (про тореро); 20. виступЯти (6pá ти учас¬
ть) в корйді (про тореро); 21. (vi) відсб- вувати(ся), пересувЯти (ся); ~ los muebles відсбвувати мЯблі; 22. засувЯти (засув, засувкуі); повертЯти (ключ); замикЯти (ключем); 23. розв’язувати (бант, вузол);
24. наражЯтися (ризик, небезпеку);
25. об’їжджЯти (що-н.), побувЯти (де-н.);
26. здійснювати набіг; 27. здавЯти в орЯнду; 28. продавЯти з аукцібну (з торгів); 29. забирЯти; грабувЯти; ЗО. продавЯти (на вулиці); 31. брЯти участь в опе- рЯції; 32. Л. Ам. виганЯти; 33. Сорбмити, стид йти; - se 1. розповсюджуватися; 2. розливЯтися, розповсюджуватися, роз- пливЯтися, розхбдитися; 3. o6nnnBáTH (про свічки); швйдко згорЯти (про свічки, смолоскипи); 4. сорбмитися, червоніти, бентЯжитйся; 5. розговорйтися; 6. пропо- нувЯти зЯйву кoмпeнcáцiю; 7. Л. Ам. тікЯ- ти (потайки); a mas a todo ~ іос. adv. щодуху, щосйли; a (todo) turbio ~ іос. adv. як би там не було; у найгіршому pá3i; con el ~ deltiempo (de los acos) іос. adv. з чЯсом; - la гулЯти; - a uno стосувЯтися; - con uno мЯти rápHi стосунки з ким-н.; - a uno una cosa діставЯтися (випадати) кому-н. (на чию-н. дЬлю); - con una cosa, ~ por uno una cosa брЯти на сЯбе (доручення, справуі); займЯтися (завідувати) чим-н.
correría f\. набіг; рейд; 2. турнЯ, поїздка correspondencia Н. відповідність; 2. зносини, зв’язок (у справах); 3. листувЯння, кореспондЯнція; 4. див. correo1 4 corresponder vi 1. стосувЯтися; 2. налЯ- жати; 3. відповідЯти; 4. бути потрібним, бути необхідним; налЯжати; le corresponde contestar enseguida йому слід (він повинен) негЯйно відповісти; 5. діставЯ- тися, випадЯти на дблю; довбдитися;
6. (соп) відповідЯти, платйти (чим-н.); ~se
1. відповідЯти (один іншому?); 2. листувЯ- тися; 3. відчувЯти взаЯмну прихйльність; любйти одйн бдного; відповідЯти взаЯм- ністю
correspondiente adj 1. відповідний, підхб- жий; 2. що листується (з ким-н.); académico - член-кореспондЯнт ака^Ямії correspondientemente adv відповідно corresponsal 1. adj див. correspondiente 2; 2. /77 кореспондЯнт (газети) corresponsalía f посада кореспондЯнта (газети)
corretaje /771. роббта мЯклера (брбкера), посередництво, мЯклерство; 2. куртЯж, комісійні (винагорода) corretajear vi бути посерЯдником (в операції)
correteada f діал. 1. гоніння, цькувЯння; переслідування; 2. див. correteo corretear vi 1. бродйти, тинЯтися, вЯшта- тися; 2. бігати, пустувЯти (зазвичай про дітей); 3. діал. просувЯти спрЯву; 4. діал. переслідувати, заганЯти; 5. діал. виганяти, відгбнити
correteo /771. безцільне вЯштання; 2. біганина (дітей, які граються) corretería їдіал. пбспіх, гбнка corretero 1. adj бродЯчий, що тинЯється, вЯштається; 2. що бігає, жвЯвий; 3. m бродЯга; 4. пустун
corretón /771. бродЯга; 2. гулЯка, гульвіса correvedile, correveidile com. 1. пліткЯр, -ка; донбщик, -ця; 2. звідник, -ця correverás /77 заводнЯ Іграшка correyuela ficT. див. correhuela corrida f 1. див. carrera 1; 2. (de toros) ko- рйда; 3. (pf) корйдас (андалузькая пісня);
4. іст. тЯчія (рідини); 5. іст. див. correría;
6. діал. нічнЯ гулЯнка; 1. діал. гірн. ого- лЯння (вихід) гірськйх порід на повЯрхню;
8. діал. ряд, нйзка; ~ del tiempo плин
чЯсу; швидкоплйнний час; de - юс. adv. нашвидку, без запйнки; напЯм’ять corridamente adv див. corrientemente corrido 1. adj з гЯком; 2. безперЯрвний, суцільний (про частину будівлі); balcón ~ безперЯрвний (суцільний) балкбн; 3. див. caído; 4. збентЯжений, зніяковілий; 5. бу- вЯлий, досвідчений; 6. m навіс над скотним дворбм; 7. діал. утікЯч; 8. діал. ко- рйдо (романс); 9. корйдо (жартівлива народна пісня); 10. діал. корйдо (розповідь або поема про бідну людинуі); 11. рі не- дбїмки; de - іос. adv. нашвидку, без запйнки; 12. напЯм’ять
corriente 1. adj протбчний; 2. потбчний (про рік, місяць); 3. звйчний, звичЯйний, будЯнний, простйй; 4. легкйй (про стиль);
5. готбвий, приготбваний; 6. /тЯчія; потік (води, повітря); 7. просувЯння, хід (справи); 8. тЯчія, нЯпрям (у мистецтві); 9. adv дббре; ~ alterna (continua) ел. змінний (поспиний) струм; -s atmosféricas повітряні потбки (тЯчії); - eléctrica електрйч- ний струм; -s marinas морські тЯчії; - de aire повітряна тЯчія; прбтяг; - del Golfo Гольфстрім; al - іос. adv. (тбчно) в строк; акурЯтно, тбчно, спрЯвно; - у moliente звйчний, загальнопрййнятий; dejarse llevar de la - плистй за течіЯю; estar al ~ (de) бути в курсі (чого-н.); ir (navegar) contra (la) - плисти прбти тЯчії; irse con (tras) la ~ плистй за течіЯю; llevarle а uñóla ~ підтЯкувати (підспівувати) комуну poner a uno al ~ (de) ввестй кого-н. у курс спрЯви
corrientemente adv 1. звичЯйно; 2. прбс- то, лЯгко
corrientoso adj діал. див. correntoso corrigendo adj m ув’язнений (у виправній в’язниці)
corrillo /77 1. гуртбк; 2. р/пліткй, пересуди corrimiento /77 1. зрушення, зсув, переміщення; 2. мед. прилйв тканйнної ріди- нй; 3. іст. див. correría 1; 4. збентЯження, конфуз; 5. діал. ревматйзм; 6. діал. мед. флюс; ~ de fierras зсув, обвЯл corrinche тдіал. див. corro 1 corrincho /771. згрЯя, бЯнда; 2. діал. див. correteo 2; 3. діал. шум, гЯмір; 4. сл. див. corral 1
corrivación f канЯл (для збору води декількох струмків)
corro /771. круг, кбло (людей); 2. круг, кбло (ділянка поверхні); 3. танбк; jugar al - водйти водйти танбк; 4. шматбк землі, ділЯнка; echar en (el) ~ мбвити слівцЯ (зауважений), бажЯючи прослідкувЯти реакцію; escupir en ~ лізти у розмбву; hacer - обступйти, оточйти; hacer - aparte утворйти Іншу комЯнду (партію); приЯд- нуватися до Іншої комЯнди (партії) corroboración f 1. підкріплення, зміцнення (сил); 2. підтвЯрдження, засвідчення corroborante 1. adj мед. зміцнювальний (про засіб); 2. m мед. зміцнювальний зЯсіб
corroborar vt (yr) 1. підкріплювати(ся), укріплювати(ся); 2. підтвЯрджувати(ся); затвЯрджувати(ся)
corroborativo adj що підтвЯрджує; що за- твЯрджує
corrobra f пригощЯння (після укладання торгової операції)
corroer* иМ. роз’їдЯти, кородувЯти; 2. під- тбчувати (здоров’я); 3. мучити, терзЯти (про совість); -se роз’їдЯтися, іржЯвіти corrompedor adi, тдив. corruptor corromper 1. vt(v/) псувЯти(ся), руйнувЯ- ти(ся); 2. (vi) псувЯти(ся), розкладЯти(ся);
3. підкуповувати, давЯти хабЯр; 4. (v/) спокушЯти (ся), розбЯщувати(ся); 5. перекручувати, спотвбрювати (текст);
186
cortinilla
псувбти (мовУї; 6. набридбти, надокучб- ти; 7. и/погбно пбхнути, смердіти corrompimiento m іст. див. corrupción corroncha /77. Ам. див. concha corroncho adj А. діал. жорсткйй, твердйй;
2. діал. повільний, неповороткйй corronchoso adj діал. грубий, неотбсаний corrongo adj діал. красйвий, прибмний; миловйдний, чарівний corronguera 7діал. привббливість; вйтон- ченість
corrosal /77 бот. анбна
corrosca fдіал. сомбрбро з товстбї солбми
corrosible ао/схйльний до корбзії
corrosión 7корбзія (грунту, металів)
corrosivo 1. adj'ipym (перець), роз’їдбю-
чий; 2. корозійний; 3. /77Їдкб (роз’їдбюча)
речовинб
corrugación 71. скорбчення, стйснення; 2. біол. змбршкуватість (шкіри) corrugar vticT. мбрщити corrugo /77 іст. ариь, канбвка corrulla m див. corulla corrumpente adj 1. див. corruptivo; 2. надокучливий, набрйдливий corrupción 7 1. псувбння, руйнувбння; 2. гниттЯ, розкладбння; 3. розббщення, розббщеність; 4. продбжність, корупція;
5. звбблювання, спокушбння, розббщен- ня; 6. перекручення, спотвбрення (тексту, мови)\ 7. іст. пронбс
corruptela 71. див. corrupciyn 4; 2. юр.
ЗЛОВЖИВбННЯ
corruptibilidad 71. зіпс0ваність; зббченіс- ть; 2. гнйлість; тлінність; 3. підкуп, продбжність; 4. зіпсбваність, спотвбреність (тексту, мови)
corruptible adj А. що псубться; 2. що mné; тлінний; 3. підкупний, продбжний corruptivo adj 1. що ncyé, руйнує; 2. що розкладбє; 3. що підіупає, що flaé xa6áp;
4. що спокушбє, розбещує; 5. що перекручує, СПОТВбрЮЄ (теКСТ, МОВУ) corrupto adj іст. 1. зіпсований; 2. розббщений corruptor 1. adj див. corruptivo; 2. /77 руй- нівнйк; 3. людина, що flaé xa6áp, хабаро- д^вець; 4. спокусник, звідник, розпусник;
4. перекручувач, спотвбрювач corrusco /77 шматбк черствбго хліба, окрбєць
corsario 1. adj корсбрський, кбперський, пірбтський; buque ~ корсбрське (кбпер- ське] судно, Kánep; 2. m Kopcáp; nipáT corsé /77 KopcéT
corsear vi мор. кбперствувати, займатися KánepcTBOM (корсбрством) corselete m див. coselete corsetera 7корсбтник corsetería 71. корсбтна майстбрня; 2. лбв- ка, що торгує корсбтами corsetero /77 МбЙСТвр, що виготовляє кор- СбТИ
corsit|i їмін. діорйт
corso /77 мор. KánepcTBo, KopcápcTBo; а ~ юс. adv. швйдко, без пербдиху; ir (salir) а ~ вих0дити (у море), займатися кбперст- вом (корсбрством)
corso 1. а<#*корсикбнський; 2. /77корсикб- нець
corta 7руббння (лісу cortaalambres /77кусбчки, гострогубці cortabolsas com. кишенькбвий злбдій cortac garros тдив. cortapuros cortacircuitos т ел. плавкйй запобіж запобіжна прббка; запобіжний вими автоматичний вимикбч
S0n3^nte т ЄЛ- ВИМИ&Ч cortada 71. шматбк (скйбка) хліба; 2 Ам. див. cortadura 1 сЙега f1. ковбльське зубйло; 2.
3. Л. Ам. бот. nacnányM і
cortadillo 1. ас#'некругло зрізаний (про монети); 2. /77 циліндрова скляночка; 3. мірна склЯнка; 4. (azúcar de ~) див. cuadradillo;
4. грудка цукру; echar - говорити пиш- номбвно; пйти винб склянками cortado 1. ас#'відповідний; підігнаний; 2. лапідбрний, урйвистий (про стиль)] 3. Л. Ам. тремтЯчий, гарячкбвий; А. діал:. estar (andar) - бути без грбшей (без копійки);
5. геральд. зрізаний (про герб)] 6. /77чбш- ка (склянка) кбви з молокбм
cortador 1. ас# різальний; розрізбльний; 2. /77 м’яснйк; 2. різбць (зуб); 3. закрійник;
4. різальний інструмбнт; різбць cortadura 71. розрізання; 2. рбзріз; 3. роз- кблина, ущблина; 4. вйрізка (паперова фігура)] 5. мед. різана рбна; 6. військ. бруствер, napanéT; 7. гірн. розшйрена частина штрбку; 8. ріобрізки cortafierro /77 Л. Ам. див. cortafrío cortaforrajes m с.-г. машйна для різання кормовйх культур (на силос) cortafrío /77 слюсарне зубйло cortafuego m 1. протипожбжна (лісовб) просіка; 2. буд. брандмбуер cortalápices /77точйло (для олівців) cortamente ас#злбгка; обмбжено; мізбрно cortamiento m 1. іст. див. corte12,3; 2. див. cortedad
cortante 1. ас#'різальний (про інструмент)] 2. тдив. cortador 2
cortapapel т Л. Ам., cortapapeles т
розрізнйй (розрізбльний) ніж (дляпаперУ) cortapernos т кусбчки cortapies /77 удбр (серпом, шпагою) по ногбх
cortapisa f 1. іст. оздбблення (прикрбса) на сукні (з іншого матеріалуt); 2. дотепність; 3. обмбження, обмбжувальна умбва;
4. перешкбда, усклбднення; poner ~s чи- нйти перешкбди cortapluma(s) /77складбний ніж cortapruebas m фото різбк cortapuros /77 щипці для обрізбння сигбр cortar vtA. різати; розрізбти; відрізувати; 2. руббти; розрубувати; 3. підстругувати (гусяче перо для письма)] 4. кроїти, роз- крбювати; 5. розтинбти (повітря, хвилі)]
6. розрізбти, розділяти, роз’бднувати (про річку, дорогу); 7. вимикбти; переривбти; відмикбти; припиняти подбчу (електро- енергії, газу, води)’, 8. (вживається з adv bien, mal) говорйти, вимовлЯти; 9. (вживається з advblen, mal) читбти вірш; 10. про- нйзувати (про вітер, холод)] 11. перети- нбти; перерізбти (дорогу, міст)] 12. скорб- чувати; опускбти (що-н. у розповіді, читанні, розмові); 13. скорбчувати, укорбчу- вати (статтю)] 14. вирізати, розпечбтувати (стільники); 15. обрізбти; вирізбти; 16. гра- вірувбти, гравіювбти; 17. припиняти, переривбти (читання, розмову); 18. вирішувати (справу)] мбти вирішбльний гблос (у будь-якій справі)] 19. стрйпги (волосся)] обстригбти (нігті); 20. військ, відрізбти (групу військ супротивника)] 21. Л. Ам. йти навпростбць; 22. (vi) лихослбвити, розпус- кбти плггкй; - de vestir шйти сукню; (Не un traje a uno) перемивбти кісточкй кому-н.; розпускбти пліткй
cortarse 1. порізатися, порбнитися; 2. ніяковіти, бентбжитися; затинбтися (від збентеження)] 3. зсідбтися (про молоко, соус)] 4. розлізбтися, рбзпбвзбтйсЯ, рвб- тися (по складках—про тканини); 5. тріскатися (про шкірУ) cortavidrios m склоріз (інструмент) cortaviento /77 вітровб скло corte1 /771. лбзо (ножа)] 2. рбзріз; 3. роз- різбння; 4. руббння, розрубування; 5. застругування (пера)] 6. крбєння; 7. відріз (матерії)] 8. закрійна майстбрня; 9. див.
corta; 10. вимикбння; відмикбння; припй- нення подбчі (електроенергії, води, газу);
11. компроміс, компромісне рішення;
12. архіт., тех. зріз, рбзріз; пербтин; пло- щинб пербтину; 13. полігр. обріз, край (книги)] del mismo ~ такйй сбмий, на один копйл
corte2 71. двір (королівський); 2. пбчет;
3. див. corral 1; 4. стійло, загорбда (для худоби)] 5. кошбра; 6. рі іст. кортбси (органи станового представництва у феод, королівствах Іспанії)] 7. рі кортбси (парламент Іспанії)] 8. Л. Ам. суд; - celestial небесб; hacer la ~ залицятися; упадбти cortear и/бути корбтким (про одяг) cortedad 7 1. крйхта; невелйка кількість, невелйка величинб (довжинб); 2. неда- лбкість, обмбженість; 3. несмілйвість, ббязкість, нерішучість
cortejador 1. adj див. cortejante 2; 2. m прихйльник; залицяльник cortejante adj 1. що прислужує; 2. що залицяється
cortejar vtA. супровбджувати; прислужувати, допомагбти; 2. залицятися; упадбти cortejo /77 1. прислужування, допомбга; 2. залицЯння; 3. кортбж, пбчет; 4. вйяв увбги, подарунок; 5. прихйльник; залицяльник; 6. діал. кохбнець corteña 7 полігр. порбжня полосб cortero adj діал. див. cargador cortés adj ввічливий, чбмний; корбктний; no quita lo ~ (af para) lo valiente чбмність хорббрості не перешкбда cortesana 7куртизбнка cortcsanazo adj підкрбслено ввічливий (чбмний)
cortesanía 7ввічливість, чбмність; корбкт- ність
cortesano 1. ас#‘придвбрний; 2. див. cortés; 3. /77 придвбрний cortesía 71. знак увбги (поваги)] 2. ввічливість, чбмність; 3. фбрмула ввічливості (в кінці листа)] 4. піднбшення, подарунок;
5. благодіяння, мйлість; 6. тйтул, звання (при звертанні); 7. полігр. порбжня полосб; 8. продбвження тбрміну corteza 71. корб; - terrestre геол. земнб корб; - cerebral анат. мозковб корб, корб головнбго мбзку; 2. шкірка (насіння, плодів)] кірка (хліба, сирУу, 3. збвнішній бік;
4. невйхованість, погбні манбри; 5. рі сл. рукавйчки; ~ peruviana (peruana) корб хінного дбрева
cortezoso, cortezudo ас#'товстошкірий cortical ас#'кірковий cortijada 71. хутір; 2. збірн. хуторй cortijero /771. хуторЯнин, фбрмер; 2. керів- нйк, прикбжчик (у маєтку, на хуторі) cortijo /771. хутір; фбрма; мабток, садйба (житло і земля)] 2. сл. публічний будйнок; alborotar el - розбурхати, схвилювбти (збори, натовп) cortil тдив. corral 1 cortillero /771. базіка; 2. шарлатбн cortina 71. занбвіска; завіса; 2. ісг. балдахін, запбна, завіса; 3. прикриття, шйрма;
4. опйвки; 5. військ, куртйна; - de agua злйва, дощовб завіса; ~ de fuego військ. загорбджувальний вогбнь, вогнянб загорбда, вогнянб завіса; ~ de humo військ. димовб завіса; ~ de muelle портовб (níp- сова) нббережна; correr la ~ піднімбти (відкривати) завісу; надавбти глбсності, розголбшувати; замбвчувати; dormir а - s verdes спбти на свіжому повітрі свіжому повітрі (прбсто нбба) cortinado 1. adj іст. завішений; 2. m діал. див. cortinaje
cortinaje m збірн. драпірувбння; занбвіски cortinal /77 присадкбнт горбд cortinilla 7занбвіска
187
corto
cort*o adjA. корбткий; 2. кбрбткий; корот- кочйсний; 3. корбткий, лаконічний, стйс- лий; 4. що не досягбє мети; bala (bola, piedra) -а недоліт кулі (м’ячб, квменя); tiro - пбстріл з недольбтом; 5. боязливий, полохлйвий, боязкйй; легкодухий;
6. недалбкий, вузьколббий, обмбжений;
7. бідний, мізбрний, уббгий (про мов^)\ ~ de vista короткозбрий; a la -а o a la larga loe. adv. рбно чи пізно, врбшті-решт cortocircuito т ел. корбтке замикбння cortometraje т короткометрбжний фільм; de - короткометрбжний (про фільм) cortón т ент. капустянка, вовчбк (комаха) corúa fpiajі. орніт. баклбн (різновид) coruja f орніт. сіра совб (різновид) corulla f мор. 1. такелажна комбра (на галераа); 2. іст. crujía
corundo тдив. corindón
coruñés 1. adjz міста (провінції) Кор^нья;
2. т жйтель (урбдженець) міста (провінції) Корунья
coruscación f фіз. блиск, виблйскування (метеора)
coruscar игвиблйскувати, блищбти, сяяти corusco adj що виблйскує; сяючий, про- менйстий
corusquez /'виблйскування, сяйво, про- менйстість
corva ¿ 1. анат. підколінок, підколінна за- пбдина; 3. сл. арбалбт, самостріл; 3. мисл. маховб перб
corvado adjen. мбртвий, дбхлий corvadura /і. вйгин, місце вйгину; 2. див. curvatura; 3. архіт. прбфіль брки (склепіння)
corvar vt іст. згинбти corvato /77 молодйй вброн, ворбна corvedad ííct. див. curvatura corvejón1 /77 анат. колінний суглбб збдніх кінцівок (у тварин) corvejónr/77 орніт. баклбн corvejos /77 рідив. Corvejón1 corveta /курббт (коня) corvetear vi робйти курббти (про коня) córvido 1. adj вброновий; 2. m рі орніт. вбронові
corvina fixr. (тбмний) горбйль (риба) corvinera ¿ риболбвна сітка (для лову горбилів)
corvino adj ворбнячий corvo11. adj зігнутий, вйгнутий; 2. /77крюк, гак; 3. ніж (з кривим кінцем); фінка corvo2 тдив. corvina corza fsoon. косуля, дйка козб (самиця) corzo /77 зоол. самбць косулі cosa ¿ 1. річ; предмбт; 2. штука, вйтівка;
3. порядок; устрій; las ~s de (por) aqui тутбшні порядки; 4. спрбва, питбння; tú entiendes en estasis ти розумібшея на цих спрбвах; 5. подія; el curso de las ~s хід (рбзвитоії) подій; 6. (рі) рбчі; майнб; sus -s se valoran en más de unmillón eró майнб оцінюється у мільйбн з гбком; 7. дбщо, щось; це; (él) estaba pensando enotra ~ він думав про щось інше; ~ de entidad щось важлйве; es ~ de oír це щось цікбве, це вбрто послухати; 8. нічб- го (у заперечній констр.)] no valer - нічбго не кбштувати; brava - дурнйця, безглуздість; - dura складнб становище, велика неприбмність; - fuerte, fuerte - неприбм- на (вйжка) спрбва; r no (nunca) vista не- звичбйна (дивовижна) спрбва; надзви- чбйна (дивовижна) річ; poquita - слабкб Омічна) людйна; слабкб (безвбльна, легкодуха) людйна; - perdida невипрбв- на людйна; - гага дивна справа; - del otro jueves надзвичбйна спрбва, надзви- чбйний факт; справи давнб минулих днів; - ó -загадка; а * hecha loe. adv. напевне, з надійним розрахунком, безпо¬
милково; спеціально, з наміром, умисно; ante todas (las) ~s ioc. adv. перш за все, в першу чергу; comó quien hace otra comó quien tal - no hace loe. adv. наче (ніби) ненароком; comó quien i no quiere la -, comó si tal як ні в чому не бувало; - de ioc. adv. приблизно; ~ de tres kilómetros приблизно три кілометри; hace - de tres dias днів три тому назад; dejarlo comó - perdida махнути рукою (на кого- що-н.у, no baber tal -: по hay tal - це не так; нічого подібного; no ser (по valer) - бути дрібницею, нічого не вартувати; по ser - de + inf: r\o es - de... не можна..., не варто..., незручно...; по ser - del otro jueves: no es del otro jueves дріб’язкова справа; дрібниця, дурничка; no ser - del otro mundo бути звичайною справою; no tener uno ~ suya бути дуже щедрим; no sea ~ que як би не...; cada ~ en su tiempo всьому свій час; всякому овочу свій час; ¡~s del mundo! і так буває!, звичайна справа; таке життя; ~s que van у vienen всяке буває; la ~s de palacio van despacio поки сонце зійде, poca очі виїсть, поки найде, то й сонце зайде (про бюрократичну тяганину)] ni - que lo valga нічого подібного; qué -s tienest таке скажешь!; ото ще!, скажеш таке! cosaco 1. adj козацький; козачий; 2. ^козак; 3. козак (рядовий військової частини) cosario 1. adj перейізницький; 2. часто відвідуваний (про місцевість); ходжений, торний (продорогу, стежку)] 3. /77 перевізник; 4. посильний; 5. мисливець, єгер;
6. див. corsario 2
coscacho mApr., Ч. див. coscorrón coscarear гіГонд. виманювати, вимагати coscarse див. concomerse coscoja ¿1. кам’яний дуб (різновиду 2. сухий лист кам’яного дуба; 3. металевий циліндрик (упряжки) coscoja f, coscojar m дубняк coscojita fpne. coxcojita coscojo /77 1. галли (дубового червеця)] 2. рі металеві кільця вудил (для пристібання до вуздечки) coscomate m М. кукурудзяна комора, кукурудзяне зерносховище coscón 1. adj хитрий, який прикидається дурником; 2. m хитрун, який прикидається дурником
coscoroba f, coscorobo mApr., діал. орн. коскороба (гігантська качка) coscorrón /771. удар голови; 2. див. cuscurro
coscorronera ¿ дитяча шапочка-шолом (яка захищає від ударів) coscurro /77 ДИВ. CUSCUrrO cosecante fMar. косеканс cosecha ¿1. урожай, жнива (зерновий 2. збір урожаю (дія і час); 3. див. colecta 1; 4. ряснота, велика кількість; ser de la - de uno, ser de su propia ~ бути плодом чиєї-н. фантазії; tras poca ~, ruin trigo біда (ніколи) не приходить одна cosechadora ¿хлібозбиральна машина, хлібозбиральний комбайн cosechar vi, vt\. збирати врожай; 2. пожинати плоди; - triunfos пожинати лаври cosechero /77 збиральник врожаю cosecho /77 Ант. o-ви, Перу див. cosecha cosechón /77 рясний (багатий) урожай cosedura ?див. costura 2 coselete /771. нагрудник, нагрудна броня; 2. іст. солдат з нагрудником 3. зоол. груди (у кома)) coseno /77 мат. косинус coser vt 1. шити; зшивати; тачати; строчити (на швейній машині)] máquina de - швейна машина; 2. з’єднувати; зв’язувати; 3. брошурувати; 4. поранити, поріза¬
ти, поколоти (ножем)\ зрешетити кулями; ее - у cantar простіше простого; -se uno con (centra) i una cosa приєднатися (примкнути) до чогось cosetada ¿швидкий крик; біг cosible adj якого зшивають cosico ady. numero - мат. степінь cosicosa ¿загадка
cosido /771. зшивання, пришивання; шиття; 2. брошурування; - de la cama верхнє простирадло, прикріплене до ковдри; підковдра з ковдрою cosidura fMop. найтов cosijo /77 Гват., М. див. cojijo 2 cosijoso adj М. див. cojijoso cosita ¿1. dim. de cosa; 2. Пан. полуденок coarteró adj Кол. дріб’язковий cosmética ¿косметика cosmético 1. adi косметичний; 2. ^косметичний засіб
cósmico adj космічний; rayos (cuerpos) -s космічні промені (тіла) cosmobiología ¿космічна біологія cosmodromo m космодром cosmogonía ¿космогонія cosmogónico aqjr космогонічний cosmografía f космографія cosmográfico adj космографічний cosmógrafo m космограф cosmología ¿космологія cosmológico adj космологічний cosmólogo m космолог cosmonauta com. космонавт cosmonáutica ¿астронавтика, космонавтика cosmonave ¿ космічний корабель cosmopolita 1. космополітичний; 2. com. космополіт
cosmopolitismo m космополітизм cosmos /77 космос, всесвіт coso1 /77 1. арена, цирк (для кориди та інших видовищ)] 2. головна вулиця; 3. Ам. загін для биків; - de flores бій квітів (свято у Валенсії) coso2 тдив. carcoma 1. cosorio /77 Бол. див. caco 1. cospel /77заготовка для карбування монет cospillo т Ар. жмихи, дуранда (маслин) cosque, cosqui тдив. coscorrón cosquillar \іїдив. cosquillear cosquillas fpi 1. лоскіт (відчуття)] tener ~ боятися лоскоту; 2. лоскіт, лоскотання (дія)] hacer - лоскотати; 3. сварка; чвари, розбрат; buscarle a uno las - дратувати, виводити з терпіння, виводити з себе кого-н.; hacerle a uno - una cosa збуджувати інтерес (цікавість) у кого-н.; викликати побоювання; насторожувати; по sufrir-, tener та las - легко ображатися cosquillear ^лоскотати cosquilleo /771. лоскіт (відчуття)] 2. хвилювання, тривога, неспокій cosquilloso adj 1. чутливий до’лоскоту;
2. якого легко образити
costa1 ¿1. ціна; вартість; 2. харчування; стіл; 3. рі судові витрати; а - de ioc. prep. за рахунок, ціною (чого-н.)] a toda - toe. adv. чого б це не коштувало; за будь-яку ціну; condenar a uno en -s юр. присудити до сплати судових витрат; meter а - вартувати значних затрат; salir (ser) condenado en -s бути цапом-відбувайлом costa2 ¿1. берег, узбережжя (моря)] 2. гла- дилка, лощило; 3. див. costilla 1; de - ioc. adv. боком; andar (ir, navegar) - a - мор. іти вздовж берега; barajar la - мор. тримати ближче до берега; огинати берег; dar a la - мор. виносити (викидати) на берег (судно)
costado /771. бік (частина тулуба)] de - боком; на бік; бік, сторона; 2. військ, фланг;
3. зворотний бік; 4. мор. борт; 5. рі предки; родовід; árbol de -s родовідне дерево
188
coyol
costai 1. ^реберний; 2. m мішок (для зерна)’, 3. буд. підпірка (для глинобитних стін)', el - de los pecados тіло, «грішна плоть»; no parecer - de paja бути небайдужим (кому-н.)-, бути до душі, подобатися (особііншоїстаті)\ vaciar el - відкривати (виливати) душу; вибовкувати секрет; викладати; eso es barina de otro - це інша справа; estáhecho un ~ de huesos мішок кісток, шкіра і кості; no soy - терпіння!, не можу ж я розповісти все одразу costalada f, costalazo m удар при падінні на бік (на спину)
costalearse діал. 1. падати на бік (на спину); 2. зазнати невдачі; залишитися з носом costelleró m Анд. вантажник; носій costane /і. вулиця на схилі пагорба; 2.див. costilla 6,7; 3. плетінка, плетушка (на борту воза)
costanera ЛІ. див. cuesta 1, 2, 3; 2. див. costado 2; 3. рі крокви (даху) costanero adj 1. похилий; 2. береговий costanilla f 1. dim. de costana; 2. крута ву¬
лиця
costar* vi 1. коштувати, вартувати, обходитися; - caro (barato) дорого (дешево) коштувати; 2. коштувати зусиль (клопоту, праці); me costo mucho conseguir este libro ця книга насилу мені дісталась; cueste lo que cueste за будь-яку ціну costarricense adj, m, їдив. costarriqueño costarriqueñismo m коста-ріканське слово (вираз)
costarnquefio, -а 1. adj коста-ріканский; 2. m, /костаріканець, -ка coste тдив. costa11; - de production собівартість; а - y costas іос. adv. по собівартості
costeado adj діал. нагульний (про худобу costear1 і//опл0чувати (покривОти) BHTpá- ти; -se 1. оплачувати влácн¡ BHTpáTH;
2. noKpnBáTH влácн¡ BHTpáTn; виправдбву- вати ce6é (економічно); окупбтися (про витрати)
costear21. і^плистй уздбвж 6épera; 2. Л. Ам. тягнутися уздбвж берега (про ліси);
3. діал. відгодбвувати на пасовищі, нагулювати, випасбти (худобУ)', 4. Л. Ам. до- бирбтися насилу (до якого-н. місця)’, 5. vi Л. Ам. бути (знахбдитися) на ббрезі costeño adj див. costanero
costeo тдив. costa1 1; al - de іос. ргер. за рахунок, цінбю; hacer - діал. насміхб- тися
costeo2 /77 Л. Ам. нагул, випас, відгодівля (худобгі)
costera М. бік, бічнб сторонб (пакунка, стосу); 2. вбрхня і нижня дбсті бракбва- ного nanépy у стбсі (для транспортування)-, 3. див. cuesta11,2,3; 4. див. costa21;
5. іст. див. costado 3; 6. мор. час лбву costero 1. adj див. costanero; 2. m горби- ль; 2. стінб шбхти (доменноїпечі)-, 3. гірн. 6i4Há стінб виробки costil adj див. costal 1 costilla f\. анат. ребрб; 2. див. caudal1 5;
3. дружина, половина; благовірна; 4. ав. нервюра (крила літака); 5. ар хіт. ребрб, нервюра, гурт (склепіння, купола); 6. мор. шпангбут (корабля)-, 7. бот. ребрб, жйлка (листя)-, 8. ріcnnHá; medirle a uno las -s перерахувбти рббра кому-н.; pasearle а ano las -s принижувати, топтбти ногбми кого-н.
costillaje тЛ.див. costillar; 2. мор. шпан- гбути
тРббра; 2. груднб клітина cosJ е*а /вщбивнб котлбта costilludo adjширокоплбчий, плечйсти costino adj діал. див. costanero 2 costo т див. costa1 1; а - у costas /с adv. за co6¡BápTicTio
costomate т Л. Ам. див. capulí costón т діал. н0бережна (річки) costoso adj 1. дорогйй, дорогоцінний; 2. важкйй, складний
costra /і. кірка, корб; 2. мед. струп; 3. на- ráp (свічки)
costrada /'пиріг (з кіркою з цукру і яєць) costroso adj 1. кірковий, вкрйтий кіркою; 2. мед. вкрйтий струпами costumbre ЛІ. звйчка; звйчай; de - звйч- ний, звичбйний; ser - бути звйчним; 2. устрій; 3. менструбція; 4. рі звйчаї; comedia de -s комбдія харбктерів; de (por, según) - іос. adv. звичбйно, зазвичбй, як прбви- ло; за звйчкою; la - es otra (segunda) naturaleza звйчка — друга натура; la - hace ley звйчай — непйсане прбвило costumbrismo т літ. костумбрйзм, побу- товізм
costumbrista літ. 1. ас/костумбрйстський;
2. т, /костумбрйст, побутопйсець, побу- тбвець
costura ЛІ. шиття, пошиттй; 2. шитвб (виріб)-, 3. шов; 4. мор. паз, шов; 5. мед. шрам, руббць; meter a uno en - гнути (скручувати) в барбнячий ріг кого-н.; saber de toda - бути стріляним горобцбм; sentar a uno las -s всйпати пбрцю, зав- дбти жápy кому-н. costurar 14 діал. шйти, вишивбти costurera Лішбчка; кравчйня costurería /жравбцька майстбрня; ательб costurero /771. роббчий стблик (для рукоділля); 2. роббчий кбшик (длярукоділля)-,
3. рукодільна кімнбта; 4. іст. кравбць costurón m\.aum.t ote costura; 2. грубе шитвб, грубе рукоділля; 3. шрам, руббць cota1 /І. пбнцир; лускбта кольчуга; 2. мисл. калкбн (потовщена шкіра на спині кабана) cota2 f 1. див. cuota 1; 2. іст. замітка, вйноска; цитбта; 3. топ. пбзначка висотй;
4. топ. BHCOTá
cotana Л1. гніздб, паз; 2. долотб, стамбска cotangente f мат. KOTáHreHC cotarra їдив. cotarro 2 cotarro /771. нічліжний будйнок, нічліжка; 2. косогір, схил (ярУ)\ alborotar el - розбурхати, схвилювати (збори, натовп); andar de - en - бродбжити cote /77 мор. 3áuiMopr, затяжнйй вузол cotejable ао/зіставнйй, порівнянний cotejamiento m іст. див. cotejo cotejar ^зіставляти, порівнювати; звірйти cotejo /77 зістбвлення, порівняння; звіряння; - de letras юр. експертйза докумбнтів coterráneo adj тдив. conterráneo cotí тдив. cutí cotia /77 Л. Ам. зоол. агуті cotidianamente adv щодбнно cotidianidad /повсякдбнність cotidiano яо/щодбнний; повсякдбнний cotila їанат. вертлюжна запбдина cotiledón /77 бот. сім’ядбля cotiledyneo adj бот. сім’ядбльний cotilo тдив. cotila
cotilla ЛІ. корсбж; 2. пліткбрка; кумбся cotillear viрозпускбти пліткй, пересуджувати cotillera f 1. корсбжниця; 2. продавчйня корсбжів; 3. див. cotilla 2 cotillero /77 1. мáйcтep, що виготовляє корсбжі; 2. продавбць кopcáж¡в; 3. пліткбр cotillo /77 бияк (молотка) cotillón /77котильйбн (танець) cotiquear vi діал. таратбрити, тріщбти cotiquera їдіал. базікання cotiza1 їгеральд. пербв’язь (на щиті) cotiza2 їдіал. сандбля (селянське взуття)-, ponerse las -s знайтй укриття (притулок) cotizable adj ком. котируванні cotización їком. котйрування cotizar vt 1. ком. котйрувати; встанбвлю- вати ціну; 2. платйти (внесок)-, внбсити
(платню) -se 1. ком. котйруватися; 2. ціну- вбтися, бути у ціні
coto1 /77 1. відгорбджена (відмежована) ділянка; 2. заповідник; закбзнйк; 3. межо- вйй стовп (знаії)\ 4. іст. сблище, що вхб- дить до cioiáfly мабтку; 5. прикордбнна лінія; 6. іст. доручення; розпорядження;
7. сл. лікбрня; 8. сл. кладовйще (біляцеркві)-, poner - припинйти (що-н.)\ noioiácTH край (чому-н.)
coto2 /771. пропонбвана цінб; 2. узгбджена цінб (тбкса); 3. кбто (гра на більярді) coto3 /77 кбто (міра довжини = 0,5 п’яді) coto4 m іхт. 1. (прісновбдний) головбч;
2. рудйй ревун
coto5 m Л. Ам. зоб (хвороба) cotón1 /77 СЙТеЦЬ
cotón2 /771. Л. Ам. сорбчка, блуза (робоча)’, 2. діал. жилбт
cotona /і .див. cotón21; 2. Л. Ам. збмше- ва куртка
cotonada /і. сйтець; 2. льон, ллянб тканйна
cotonear іїдіал. лестйти
cotonía /вітрйльна тканйна
cotorra f\. малбнький папуга; 2. сорбка;
3. торохтійка, тріскбчка, сорбка cotorrear vi базікати, тріщбти cotorreo /77 базікання, тріскотня cotorrera ЛІ. папуга (самиця)-, 2. див. cotorra З
cotorrita їдіал. ент. сонечко cotorro /77 Л. Ам. див. cotarro 1 cotorrón 1. adj що молодйться (про літню людину)’, 2. тЛ. Ам. неодружений cotral adj, тдив. cutral cotrotro /77 fi. Ам. гуля на ГОЛОВІ cotudo1 ас^ворсйстий cotudo2 adj Л. Ам. що страждбє на зоб cotufa /1. землянб груша (плід)-, 2. гуфа, їстівнб сить, землянйй мигдбль; 3. лбсо- щі, делікатбс; pedir -s en el golfo npo- сйти (вимагбти) неможлйвого coturno /77 іст. котурн; de alto - знбтного похбдження; calzar el - ставбти на котурни, nnxáTO cotutor /77 співопікун cotuza їдіал. зоол. агуті coulomb тдив. culombio coupage т спец, кyпáж couplet тдив. cuplé couque тдіал. кукурургпнш хліб covacha f 1. невелйка печбра; 2. Л. Ам. cтopoжoвá; 3. Л. Ам. комірка; А. діал. псбр- ня; 5. діал. халупа, хатйна; 6. Л. Ам. багб- жник (у диліжансі)
covachuela f 1. dim. de covacha; 2. іст. контбра, бюрб; 3. іст. лбвка, магазйн, крамнйця
covachuelista, covachuelo m канцеля- рйст; контбрник
covadera /і. Л. Ам. пбклади губно; 2. діал. див. cavadura
covariancia їмат. коварібнтність covariante adj мат. коварштнш covín тдіал. підсмбжена кукурудза (пше- нйця)
cowboy /77 ковббй coxal adj анат. коксбльний, стегновйй coxcojilla, coxcojita їкпОсм (дитяча гра)’, а - іос. adv. на одній ніжці, підстрибом coxéndigo m анат. CTemoBá кістка coxis тдив. cóccix coxitis їмед. коксйт coxquear vi іст. див. cojear coy /77 мор. ПІДВІСНб ЛІЖКО coya1 1. f іст. кбйя (імператриця в інків)’, 2. сот. Л. Ам. продавбць лікувбльних трав coya2 adj, т див. colla31,4 coyocho тдіал. 1. ріпа; 2. основнб коріння, кореневйще .
coyol /77 Л. Ам:, соуоіаг т діал. nánbMa (рослина і плід)
189
coyote
coyote m 1. зоол. койбт? луговий вовк; 2. Л. Ам. Máicnep; 3. діал. пліткбр coyotear vi Л. Ам. 1. г^клерствувати;
2. TopryeáTM уживаними речбми coyotera f Л. Ам. 1. згрбя койбтів; 2. див. coyotero 3; 3. шум, ráMip
(coyotero Л. Ам. 1. adjвишколений супрб- ти койотів (про собаку] 2. /77co6áKa, вйш- ( колений супрбти койотів; 2. KanKáH (на койотів)
coyunda / 1. péMÍHb яpMá; 2. прив’язний ремінбць (селянського шкіряного взуття)\
3. подружні узи; 4. панувбння, гніт; 5. Л. Ам. прив’язь
coyundarse одружуватися coyundear гідіал. ударяти батогбм coyuntero /77однокінник, що працює в nápi з іншим
coyuntura f 1. анат. суглбб, 34neHyeáHHH; 2. кон’юнктура; 3. нагбда; aprovechar una ~ скористатися нагбдою; hablar por las ~s базікати без yráBy coyuyo тЛ. Ам. див. cogollo 5 coz / 1. брикбння; 2. удар копйтом; dar (pegar) coces брикбтися; 3. Biflflána (вогнепальної зброї)] 4. див. culata 2; 5. вир, коловорбт; 6. грубість, xáMCTBo; contestar con una - відповістй грубістю; 7. 03é- мок, товстйй KiHéMb колбди; 8. нйжня час- тйна щбгли; a coces іос. adv. грубо; насй- льно; mandar a coces грубо на^зувати (розпорядитися); tratar a coces знева- жáти; andar а - у bocado nycTyeáTH, ме- тушйтися; бйтися, штовхбтися (про дітей)] dar (tirar) coces contra el aguijón плюв0ти прбти вітру; лізти на рожбн; disparar (tirar) coces чинйти ónip, брикбтися; soltar (tirar) una ~ говорйти грубощі, грубйти; грубіянити crabrón m ент. шбршень crac /77 крах, банкрутство; npoeán; dar (hacer) un - збанкрутіти, зазнбти крбху crack /771. фаворйт (на перегонал); 2. спорт.
ЧЄМПІ0Н
cracking m див. craqueo crampón /77 спорт, кішки, кігті (гірського взуття)
craneal див. craneano cranean*o черепний; caja ~а черепнб коробка
cráneo /77 анат. 4épen, черепнб корббка; secársele a uno (tener uno seco) el ~ збожевбліти
crápula / 1. сп’яніння; хміль; 2. eáfla; розпуста
crapuloso adj порбчний, розббщений, розпусний
craquear vtxiM. крекінгувбти craqueo m хім. крекінгувбння, крбкінг- процбс
crasamente advm невіглас crascitar viк0ркати, кричбти (про ворону crasis їлінгв. крбсис, стягнення crasitud /огрядність, глбдкість cras«o 1. adj товстйй, огрЯдний, гладкйй; 2. непростймий, грубий (про ПОМИЛКУ)] крбйній (про неуцтво); ignorancia -а аб- соліЬтне (кричуще) невігластво; 3. діал. грубий; незгрббний; 4. тдив. crasitud cráter /77 крбтер (вулкана) crátera f археол. крбтер (посудина) crateriforme ¿¿# чашоподібний; воронкоподібний
cratícula їфіз. дифракційні ґрбти crawl тдив. crol
craza /плавйльний тйгель (для золота і срібла)
crea / 1. іст. білйзняна ллнян0 тканйна; 2. див. cretona
creable ¿(й'здійснймий, здійснбнний creación /1. ствбрення; 2. всбсвіт; 3. ствб- рення, утвбрення, заснувбння, встанбв-
лення; 4. церк. обрбння; npn3Há4eHHH (на посаду); 5. твбрчість; 6. творіння; твір; вйнахід; hacer una ~ ствбрювати ббраз (про актора); 7. діал. новйнка, остання модбль (сукні)] 8. іст. див. crianza 1 creacionismo m літ. креаціонізм creador 1. ¿¿^твбрчий; 2. /77творбць; 3. áe- тор; винахідник
crear vtA. ствбрювати, творйти; винаходити; 2. засновувати; 3. церк. обирбти; при- значбти (на посаді)] 4. іст. criar 3, 4 creatina їхім. креатйн creativo adj іст. твбрчий crecedero adj А. що ростб; 2. із запбсом, на вйріст (про одяґ)
crecer* 1. vi ростй, зростбти; 2. ростй, збільшуватися; мнбжитися, розростбти- ся; 3. прибувбти (про воду у річці, про місяць)] 4. збільшуватися,підвйщуватися (про швидкість)] 5. ростй (про ціну); підвйщуватися (про курс валюти)] 6. vt іст. перевбршувати; ~se запишбтися, загор- дйтися; 7. осміліти, розхрабрувбтися creces fp/A. прйріст, збільшення об’бму; 2. (процентна) надбавка (при поверненні насіння після врожаю)] 3. ознбки зростання; hacer la ropa con ~ шити бдяг на вйріст (із запбсом); 4. nepeeára; соп ~ іос. adv. з лйшком; сторйцею crecida /пбводок, пбвінь, висбка водб crecidamente advz лйшком; сторйцею crecido 1. ¿¿^дорбслий (про сина, дочку)] 2. велйкий, числбнний; 3. бундючний, зарозумілий; nuxáTm] 4. іст. важливий, значний; 5. m р/додавбння (петель у в’язанні)
creciente 1. adjлiнгв. висхіднйй (продиф- ТОН/)] 2. /77 геральд. місячний серп, півмісяць (фігура)] 3. їдив. crecida; 4. дріжджі; заквбска; ~ del mar мор. приплйв crecimiento /77 1. зростання; розвиток;
2. збільшення, зростання; прйріст, надбавка; 3. підвйщення (курсу валюти) credencia /1. церк. жертбвник; 2. сервбнт; сервірувбльний стблик (для напоїв)]
3. іст. див. credencial З
credencia /1. adj вірчий, засвідчувальний; 2. f грбмота, докумбнт (про надання якої-н. посади)] 3. (рі) вірча rpáMOTa credibilidad /правдоподібність crediticio ¿¿з/кредйтний crédito /771. віра, довіра; digno de ~ що заслугбвує довіри; dar - вірити; 2. борг, кредйт; - agrícola сільськогосподбрський кредйт; ~ internacional міжнарбдний кредйт; ~ público держбвний кредйт; abrir un ~ a uno надавбти кредйт кому-н., кре- дитув0ти; comprar (dar) а - купувбти (давати) у кредйт; 3. підтвбрдження; rapáH- тія; порУчництво; 4. репутбція, слбва; престйж, авторитбт; sentar (tener sentado) - мбти гбрну репутбцію (cnáey);
5. (carta de ~) акредитйв, кредитйвний лист; - abierto кредйтний лист, довіреність на отрймання грбшей без обмбжен- ня; título de ~ цінні папбри credo /77 1. крбдо, сймвол віри (молитва у католиків)] 2. крбдо, переконбння, прйн- ципи; cada ~ раз у раз, весь час, безупйн- но; con el - en la boca у страху; злЯкано; під загрбзою; en un ~ toe. adv. в одну мить, миттбво; que canta el ~ неймовірно; жахлйво; dice cada mentira que canta el ~ він так забріхується, що вуха в’Януть credulidad /1. довірливість, легковір’я, легковірність; 2. іст. creencia 2 crédulo ¿¿# довірливий, легковірний creederas fpi надмірна довірливість, легковір’я, легковірність; tener buenas (grandes) - бути дуже довірливим (легковірним); malas ~ недовір’я, недовірливість creedero adj див. creíble
creedor adj див. crédulo creencia /1. віра, упбвненість, перекбна- ність; ~s переконбння; 2. віра, довіра;
3. див. carta 1; 4. віра, віроспов^ння, релігія; 5. повір’я; 6. іст. поїння; 7. іст. прбба (їжі)
creer 1. vt (~se) вірити; 2. (~se) вірити, ввaжáти, думати; 3. (vi, de) вважбти; no le creo tan inteligente como dicen я не вважбю йогб такйм розумним, як про ньбго кбжуть; creo de él que es sincero я вірю, що він щирий; 3. vi (а) вірити, довіряти; 4. (en) вірити; ~ en Dios вірити у Ббга; - de ligero бути довірливим (легковірним); no creas не думай; по creo (creasf crea, etc.) más de lo que veo Хомб невіруючий; ¿qué te crees (te habrás creído)? ти що собі уявйв?; ¡ya (yo) lo creol звичбйно!; звісно! crehuela /груба ллянб тканйна (для підкладки)
creíble adj ймовірний, можлйвий, правдоподібний
creído adj А. самовпбвнений; 2. Л. Ам.див. crédulo
crema11. /пінка (молока)] 2. вершкй; - agria сметбна; 3. вершкй (суспільства)] 4. за- варнйй крем; 5. ¿¿^крбмовий (про колір) crema2 /1. крем, мазь (косметичний засіб); 2. мазь, гуталін
crema3 їлінгв. тремб, flBOKpánKa над літерою
cremación /1. крембція; 2. спблювання (сміття)
cremallera /1. тех. зубч0ста рбйка; крема- льєр, кремальбра; ferrocarril de ~ зубчаста залізниця; 2. блйскавка (застібка) crematHStica, crematologHa /політеконб- мія
crematorio 1. adj крембція; 2. m крема- тбрій
cremento /77 прйріст
cremería /1. Л. Ам. молочнотовбрна dpép- ма; 2. молочбрня
cremesín, cremesino adj іст. див. carmesí 1 cremómetro m крембметр, бутирбметр crémor /77 (~ tártaro) хім. вйнний кбмінь cremoso adj А. вершкбвий; 2. крбмовий; з крбмом
crencha, crenche /прбділ creosol m хім. креозбл creosota їхім. креозбт creosotado хім. 1. adj креозбтовий; 2. m креозотувбння
creosotar vt просбчувати креозбтом (деревину
crepé /77 1. діал. наклбдка (з волосся)] джгутик; шиньйбн; 2. креп (тканина)] 3. креп (каучу/ї)] ~ de suela підбшовний креп crepineta /пиріжбк з м’ясом crepitación /1. тріск; потріскування; 2. мед. креппбція
crepitar и/тріщбти; потріскувати; скрипіти crepuscular adj 1. присмеркбвий, смерковий; 2. мед. напівсвідбмий, пбмороч- ний (простай)] 3. сутінковий (про комаху crepusculino ¿¿з/ див. crepuscular 1 crepúsculo /771. сутінки (про час)] ~ matutino cbít¿hok; 2. занбпад cresa /1. Яйця бджолйної мбтки; 2. личйн- ка двокрйлих; 3. Яйця м’яснйх мух crescendo /77 муз. кресчбндо, крещбндо creso /77 крез, багатій cresol m хім. крезбл
crespa f іст. rycTá (кучерява) шевеліЬра, грйва; - de luz іст. пучбк проміння (світла) crespilla їдив. colmenilla crespina / іст. ¿ятка для волбсся crespo 1. ¿¿з/в’юнкйй, кучерЯвий (про во- лосся); 2. кучерЯвий (про листя)] 3. ви- тіювбтий, хитромудрий, мудрбваний (про стиль)] 4. роздратбваний, розгніваний;
190
crista
5. молодбцький, брбвий; 6. т лбкон, за- витбк
crespón /77креп; - de la China крепдешйн cresta /1. rpéóiHb, гребінбць (у птахів і тварин); 2. вйхор, чуббк (у птахів)] 3. грб- бінь (гори, хвилі)] - submarina підвбдний хреббт; 4. іст. див. crestón 5; 5. анат. грб- бінь (на кістці); - occipital потйличний грббінь; 6. фіз. пік; - de impulso (de modulación, de tensión) пік імпульса (модуляції, напруги); valor de ~ пікові знбчення;
7. бот. півники; - de la explanada військ. артилерійський валгбнг; * marina бот. крйтіум (різновид); alzar (levantar) la ~ величбтися, задирбти нбса; dar en la - а uno поставити на місце; pirac Іа - Л. Ам. провокувбти
crestado ас/гребінчастий crestería f архіт. гребінбць, грббінь (на конику дахУ)
crestomatía /хрестомбтія
crestón 1. adj Л. Ам. див. crestudo 2; 2. Л.
Ам. дурнйй, тупйй; 3. діал. влюбливий (про хлопця)] 4. maum. ote cresta; 5. грббінь, султбн (на шоломі, касці)] 6. гірн. вбрхня огблена частйна шбру crestudo adj 1. з велйким грббенем; 2. гордий; гордовитий, чванлйвий creta їмін. крбйда
cretáceo, cretácico adj геол. крейдянйй, вапняний
cretense 1. я# крітський; 2. m, /уроджб- нець, -ка (жйтель, -ка) бстрова Кріт crético 1. adj див. cretense 1; 2. m літ. крбтик, амфімбкр
cretinismo /771. мед. кретинізм; 2. кретинізм, Ідіотйзм; 3. Л. Ам. цинізм, безсорбмність cretino 1. adj мед. що страждає на кретинізм; 2. дурний ідібтський; 3. Л. Ам. цинічний, безсорбмний; 4. тмед. кретйн; 5. кре- тйн, ідібт; 6. Л. Ам. цйнік, соромітник cretona /кретбн (тканина) creyente /77 віруючий
creyón /77 діал. ол/абць (для малювання) crezneja їдив. crizneja cría ЛІ. вигодбвування (дитини); піклувбн- ня; виховбння; 2. вирбщування, розвб- дення (тварин)] 3. немовлй, сосунбк; 4. (~ muerta) сосун, сосунбк (тварина)] 5. пта- шенй; 6. понбс (тварин)] вйводок (птахів, тварин); приплід (домашніх тварин); 7. Л. Ам. похбдження, рід; tener la - muerta діал. бути байдужим; бути недбблим (не- охбйним)
criación /1. іст. розвбдення (тварин); 2. іст. див. crianza; 3. іст. див. creación criada /1. служниця; 2. іст. виховбнка, годовйнка; 3. іст. див. cliente; 4. прач (для праннгі)] - para todo прислуга до всьбго; salirle a uno la ~ respondona вихбдити навпакй; вййти ббком кому-н. criadero ^.adjплодовйтий; 2. трозсбд- ник, розплідник (для тварин)] 3. гірн. ро- дбвище, пбклад
criadilla ЛІ. анат. ябчко; 2. картбпля (бульба)] 3. іст. булка; - de mar зоол. кораловий поліп; -(s) de tierra тріЬфель (гриб) criado 1. adj вйхований; bien (mal) ~ (не)вйхований; 2. m слугб; 3. іст. виховб- нець, годовбнець; 4. іст. див. cliente; -s, enemigos pagados від прислуги не чекбй пбслуги
criador 1. adj що годує (тварин)] тварйнни- цькии; що розвбдить, культивує (тварин, рослини); 2. рел. що ствбрює (про Бога)]
3. що плодонбсить (про землю)] багбтий (про місцевість)] 4. /77 (С.) рел. Бог, творець; 5. тваринник; - de caballos конйр;
6. винбр, винорбб criadora //одувбльниця
criamiento m 1. віднбвлення; збербження; 2. іст. див. creación
criancero тдіал. тварйнник criandera ЇЛ. Ам. годувбльниця criandero тдіал. тварйнник crianestesia їмед. заморбжування crianza /1. годувбння (дитини); піклувбн- ня, виховбння; dar - a uno вйховати кого-н.; 2. годувбння (тварин)] розвбден- ня (тварин)] 3. період годувбння моло- кбм; 4. вйхованість, ввічливість, чбмність; palabras de buena ~ вйсловлення ввічливості (чбмності, подбки); 5. іст. див. criamiento; 6. діал. див. cría 6; 7. діал. розплідник, розсбдник
criar vt\ .див. crear 1, 2; 2. вигодовувати, годувбти (дитину); 3. годувбти (тварин, птахів)] 4. виховувати, ростйти; estar criado стояти на влбсних Horáx; 5. заснб- вувати, ствбрювати (вперше)] 6. нарбд- жувати, принбсити (дитинчат)] 7. ростйти, вигодовувати (своїх дитинчат — про тварин)] 8. вирбщувати (рослини)] 9. від- рбщувати (волосся, пір’я)] 10. обробляти винб (після бродіння)] 11. вестй із сбмого почбтку (справу, проект, документацію)] 12. давати прйвід; 13. сл. тримбти, при- трймувати; -se ростй, розвивбтися (про дитину, дитинча)
criatura ЛІ. ствбрення, творіння; 2. (живб) істбта; 3. новонарбджений; дитя; малб; ser una - бути дитйною (про поведінку,
4. плід (в утробний період розвитку)]
5. креатура, стбвленик
criazón їіст. 1. сім’б; 2. чблядь, прислуга criba /рбшето, сйто; грбхот; estar como (estar hecho) una - бути дірявим, бути як рбшето
cribada f, cribado m просіювання; грохб- чення, відсіювання (мінералів) cribador /77 грбхот (машина) cribar иМ. просівбти, провіювати (зерно)] 2. грохотйти (мінерали)
Cribas: ¡voto а -І прокляття!, хай йому біс! cribo тдив. criba cric /77 ТЄХ. ДОМКрбТ
cricket, cricquet, crícquet m спорт, крикбт crida f іст. оповіщення (глашатаєм) cridar vi іст. кричбти, голосйти crimen /77 злбчин; - de alta traición дер- жбвна зрбда; - de tierra військбвий злбчин; - de lesa umanidad злбчин прбти людства
criminación f звинувбчення; обвинувб- чення
criminal 1. adj злочйнний; кбрний; кри- мінбльний; 2. кримінбльний (про кодекс)] derecho - кримінбльне прбво; pleito - кримінбльний процбс; 3. m злочинець; кбрний злочйнець; - de guerra військбвий злочйнець; - nato людйна із злочйн- ними нбхилами, потенційний злочйнець criminalidad f 1. злочинність (властивість)] 2. злочинність; рівень злочйнності criminalista 1. а^криміналістський; 2. сот. криміналіст, фахівбць з кримінбльного прбва
criminalística fкриміналстта criminalizar передавбти у кримінбльний суд (справу)] -se набувбти кримінбльного харбкгеру (про справу criminalmente atfi/кримінбльним чйном criminalogía їдив. criminología criminar и/1. обвинувбчувати у злбчині; 2. див. censurar criminología f кримінолбгія criminológico adj кримінолбгічний criminoso 1. adj див. criminal 1; 2. m злочйнець; кбрний злочйнець; засуджений crimno /77 шпалбрне бброшно crin f(pi) грива; - vegetal рослйнний вблос crinado а^довговолбсий, довгогривий crinar rf розчісувати волбсся (шерсть) crineja їдіал. див. crizneja 1
crinera /загрйвок (у коня) crinolina f 1. кринолін (спідниця)] 2. див. crudillo; 3. діал. муз. пюпітр crío /77 див. criatura 3; ser un - бути дитйною (про поведінку); бути шмаркбчем criogénico adj фіз. кріогбнний; técnica -а кріогбнна тбхніка criógeno ^охолоджувальний crioja f арго див. carne 1 criojero /77 арго див. carnicero 5 criolita їмін. кріоліт criología їдив. crioscopia criollera їдіал. див. cobarde 2 criollismo /77 1. кребльський харбктер;
2. вихвалення всьогб кребльського; 3. кре- бльське слбво (вйслів); 4. Л. Ам. кребли criolUo 1. adj кребльський; 2. нарбджений в Амбриці (про негра)] 3. /77кребл; 4. негр, нарбджений в Амбриці; а Іа -а /ос. adv. діал. збпросто, без церембній crioscopia їфіз. кріоскопія crioscópico adj фіз. кріоскопічний cripta ЛІ. крйпта, склеп; 2. крйпта, підзбм- на каплйця
críptic*o adj 1. зоол. криптйчний; coloración -а криптйчне заббрвлення; 2. таєм- нйчий, загадкбвий
criptoanalisis /77мистбцтво дешифрувбння criptografía /криптогрбфія, тайнбпис criptográfico adj криптографічний criptógrafo т 1. тех. криптографічний апарбт; 2. фахівбць з тайнбпису; шифру- вбльник
criptograma m криптогрбма, шифрбвка crique; тдіал. струмбк crique2 тдив. cric criquet тдив. cricquet cris т діал. крис (малайськийкинджал) crisálida /"хризаліда, лблечка (кома)ї) crisantema ї, crisantemo т хризантбма (рослина і квітка)
crisis /1. крйза; - económica економічна крйза; - financiera фінбнсова крйза; - ministerial урядбва крйза; atravesar (pasar por) una - переживбти кризу; 2. вирішб- льний (перелбмний) момбнт, перелбм;
3. див. criterio 2
crisma 1. amb. єлбй, миро; 2. миропомб- зання; 3. /довббшка, макітра; romper Іа - a uno проломйти довббшку кому-н. crismal тдив. crismera crismar vt церк. іст. 1. хрестйти; 2. кон- фірмувбти
crismatorio m, crismera ї церк. миронб- сиця
crisneja їдив. crizneja
crisoberilo /77 мін. хризоберйл
crisol /77 1. тйгель, плавйльний гбрщик;
2. (плавйльний) горн (удоменних лечаУ)]
3. лерен. горнйло
crisolada /вмісту тйгелі; кількість плбвле- ного метблу у тйгелі crisolar и/плбвити у тйгелі (метали) crisolita / crisólito m мін. хризоліт crisomélidos mpi зоол. листару crisopacio тдив. crisoprasa crisopeya їіст. алхімія crisoprasa ї, crisoprasio т мін. хризо- прбз, зелбний халцедбн crispadura / crispamiento тдив. crispatura
crispar vt 1. викликбти судбми; кбрчити; 2. кбрчити, перекручувати; me crispa verle tan tranquilo менб дратує йогб спб- кій; - los nervios грбти на чиїх-н. нбрвах, дратувбти
crisparse 1. кбрчитися; 2. перекручуватися; 3. вставбти дйбки (про волосся) crispatura /судбма, кбрчі crispir \гібуд. цяткувбти crista /1. геральд. див. crestón 4; 2. діал. див. cresta
191
cristal
cristal m 1. мін. кристал; 2, Ирт^ль; - de roca мін. гірськйй крии^ль; 3. скло; ~ hilado склянб волокнб, скловолокнб; ~ tallado візерунчасте скло; ~ de aumento збільшувальне скло; ~ decontacto кон- TáKTHi лінзи; 4. TOHKá шерстянб тканйна;
І 5. дз0ркало; 6. BOflá; los ~es del Tajo вб- ди річки Táxo; 7. Л. Am. 4ápKa; склЯнка; ver con - de aumento перебільшувати, роздувбти (позитивніякості, недоліки) cristalera / 1. склянб ш0фа; 2. буфбт, cepeáHT; 3. скляні двбрі cristalería / 1. кришталбвий (скляний) за- вбд; 2. магазин кришталбвих (скляних) вйробів; 3. збірн. кpиштáль> скло cristalero /771. скляр; 2. діал. див. cristalera 2
cristalino 1. adj кристалічний; 2. кришта- л0вий; скляний; 3. кристалоподібний;
4. криштбльно чйстий, прозбрий; 5. m анат. криштблик
cristalización fxiM. 1. кристалізбція, утвб- рення кристблів; 2. кристалізбвана речо- bhh¿; прирбдні кристбли cristalizador тхім. кристалізбтор cristalizar 1. vi (~se) кристалізувбтися; 2. викристалізбвуватися; утілюватися, перетвбрюватися; 3. vtкристалізув0ти cristalofísica /‘кристалофізика cristalografía f кристалогрбфія cristalográfico ас/крісталографічний cristaloide m фіз. кристалбїд cristaloquímica f кристалохіт cristel тдив. clistel
cristianar vt 1. хрестйти; 2. див. cristianizar
cristiandad /1. збірн. християнство, християни, християнський світ; 2. дотрймання зЯповідей християнства cristianismo т 1. християнство (релігія)',
2. див. cristiandad 1; 3. хрбщення cristianización fхристияніз&щя cristianizar у/християнізувЯти; навертЯти у християнську віру; ~se християнізувЯ- тися
cristiano 1. adj християнський; doctrina ~а християнське віровчбння; 2. розббвле- ний (провино)', 3. іспбнський (промову— на відміну від іноземної)', 4. діал. наївний, простодушний; 5. /77христиЯнйн; 6. блйж- ній (про людинку, 7. людйна; >KHBá flyiuá; hablar (decir) en ~ говорйти Ясно (зрозуміло, вирбзно)
cristo /77 1. (С.) Христбс; 2. розп’Яття;
3. (túnica de ~) бот. дурмбн (різновид)', como a un (santo) ~ un par de pistolas toe. adv. як (на) корбві сідлб; donde ~ dio las tres voces loe. adv. кудй MaKáp телЯт не ганЯв; кудй вброн кісток не занбсив; пі ~ que lo fundó нітрбхи, збвсім; по tengo sueco ni ~ que lo fundó сну ні в однбму бці; ni por un ~ ні за що у світі;.estar sin ~ діал. бути без копійки у кишбні; poner а uno como un - дбрти (порбти, сіктй, лу- пйти) як ейдорову козу; sacar el ~ вда- вбтися до крбйніх збходів, пускбти у хід останній кбзир; |voto а ~! проклЯття!, хай йому біс!
cristobalita ímíh. кристобаліт crisuela fnifltnbw (світильника) crisuelo /77 іст. див. candil 1 criterio /771. критбрій; 2. думка; 3. компе- тбнтність, розуміння
crítica /1. крйтика; 2. крйтика, думка, оцінка; 3. крйтика, тлумбчення (наукових, літературних і художніх творів); - literaria літературознбвство; 4. засудження, бсуд;
5. лихослів’я, пересуди
criticable adj що підлягбе крйтиці; що за- слугбвуе на крйтику (бсуд) criticador 1. adj що критикує; 2. що засуджує; 3. m див. criticastro
críticamente яс^критйчно criticar vtA. критикувбти; піддавбти крйтиці (критйчному анблізу); 2. див. censurar З
criticastro m критикбн criticismo /77 філос. критицлш cmtico 1. adj критйчний; 2. критйчний, вирішбльний, перелбмний; temperatura -а критйчна температура; 3. зручнйй, від- пбвідний, слушний (про нагоду, момент)',
4. Гі. Ам. лихослівний; 5. мед. критйчний; estado - критйчний стан; 6. m крйтик;
7. педбнт
criticón 1. adj прискіпливий, схйльний критикувбти; 2. m крйтик; критикбн; 3. прискіплива людйна; причбпа critiquizar надмірно прискіпуватися crizneja f 1. Kocá (з волосся)', 2. плбтена мотузка
croar vi кумкати
croata 1. я<#'хорвбтський; кробтський; 2. т, /хорвбт, -ка; KpoáT, -ка crocante 1. афсрусткйй (про печиво)', 2. т козинбкі з мигдалЯ
crocino яс/крбкусовий, шафрбновий crocitar vi див. crascitar croco /77 1. крбкус, шафрбн (рослина)', 2. шафрбн (квітка) crocodílidos m рідив. cocodrílidos crocodilo тдив. cocodrilo 1 croché /771. гачбк (в’язальний)', 2. в'язбння гачкбм
crochel /77 іст. ббшта (будівлі) crochet тдив. croché 2 croissant тдіал. рогблик (булочка) crol /77 спорт, кроль cromado m тех. хромувбння cromar vt xpoMyBáTH cromático adj хроматйчний; escala ~a муз. хроматйчна гбма; aberración ~a фіз. хроматйчна абербція cromatismo m 1. фіз. хроматйзм; хроматйчна абербція; 2. муз. хроматйзм cromato m хім. хромбт, сіль хрбмової кислотй
cromatografía fxiM. хроматогрбфія crómico adj хім. хрбмовий cromita ímíh. хроміт, хрбмистий залізнЯк cromlec(h) тдив. crónlech cromo /771. хім. хром; 2. див. cromolitografía
cromolitografía /1. хромолітогрбфія; 2. хромолітографічна репродукція, хромолітографічне зобрбження
cromolitografiar vt займбтися хромоліто- грбфією
cromolitográfico ас/хромолітографічний cromolitógrafo /77хромолітогрбф cromosfera facTp. хромосфбра cromosoma m біол. хромосбма cromotipia, cromotipografía f поліrp. 1. хромотипія, кольорбвий висбкий друк; 2. кольо- рбва гравюра
crónica /1. хрбніка, літбпис; 2. хрбніка (у газеті, журналі)', ~ negra поліцбйська хроніка (у газеті)
cronicidad /хронічний харбктер, розтягнутість, тривблість
cronicismo /77 мщ 1. хронічний xapáKTep (хворобйї, 2. хронічний стан (про хворого). crónico 1. adj хронічний (про хвороби)', застарілий (проваджу, 2. тдив. crónica cronicón /77 корбтка хрбніка (літопис) cronista com. 1. хроніст, літопйсець; 2. хро- нікбр (репортер)
cronístico adj 1. літопйсний; що віднбси- ться до хроніста; 2. хронікбрський crónlech /77 археол. крбмлех cronoginia fMep. менструбція cronografía /хронолбгія cronógrafo m 1. літопйсець, хронблог; 2. фіз. хронбграф
cronología f 1. хронолбгія; 2. хронолбгія (часова послідовність) cronológico adj хронологічний cronologista com., cronólogo /77хронблог cronometrador 1. adj хронометрбжний;
2. /77хронометражйст, хронометрйст cronometraje /77хронометрбж cronometrar і//хронометрувбти cronometría /хронометрія, тбчне вимірювання 4ácy
cronométrico а^'хронометрйчний cronometrista com. див. cronometrador 2 cronómetro, cronoscopio /77хронбметр; ~ atómico бтомний годинник croque тдив. cloque croquet /77 спорт, крокбт croqueta /крокбта (різновид котлети) croquicol /77сухбрик croquis /77 ескіз, ббрис, нбрис crotalidos трізоол. гримучі змії crótalo /771. іст. тріекбчка, брЯзкало (інструмент, схожий на кастаньєтйу, 2. зоол. гримуча ш\Ь Шзновид)', 3. див. castacuela 1 crotón /77 бот. рицйна звичайна crotorar vi клбцати дзьббом (про лелеку?) croupier тдив. crupié croza ficT. єпйскопський пбсох cruce /771. схрбщування; перехрбщуван- ня; 2. перехрбщення (доріг, вулиць)', пе- рехрбстя; 3. перехід (на вулиці)', переїзд;
4. вербувбння у хрестбвий похід; 5. див. cruzamiento З
crucera f хблка (у коня) crucema fapxir., буд. травбя (у готичному склепінні)', ребрйсте склепіння crucero 1. adj. arco - архіт. хрестбве склепіння; 2. тцерк. свящбник; ^палам&р), що несб хрест (під час релігійних обрядів)',
3. перехрбстя; 4. середохрбстя (у церкві)',
5. архіт. попербчний неф (у церкві, соборі)', 6. архіт., буд. попербчка; хрестовйна; 7. Південний Хрест (сузір’й)', 8. буд. брус; 9. полігр. фальц; 10. полігр. баббшка;
11. мор. райбн крбйсерства; 12. крбйсер- ський (рбйсовий) кораббль; крбйсер;
13. крбйсерські (рбйсові) кораблі; 14. крбйсерство, nnáeaHHn; 15. круїз; морські пбдорожі; 16. мін., геол. клівбж cruceta /1. хрест, хрбстик (на огорожі, вишивці)', 2. трбверса, попербчка, хрестовйна; 3. мор. марс; 4. тех. повзун; крейц- кбпф; 5. Л. Ам. турнікбт
crucetear vi діал. див. cruzar 2 crucial adj А, хрестоподібний; 2. критйчний, перелбмний, поворбтний; momento - критйчний момбнт cruciferario т див. crucero 2,1 crucifero 1. ас/хрестонбсний, з хрестбм; 2. бот. хрестоцвітний; 3. т/)ив. crucero 2, 1; 4.: ~as fpi бот. хрестоцвітні Crucificado m (Ісус) Христбс розп’ятий crucificar vtA. розпинбти; 2. мучити, катувбти crucifijo /77 розп’Яття (хрест) crucifixión Zp03nHHáHHfl ifl/Я) cruciforme ас/хрестоподібний crucígero adj див. crucifero 1 crucigrama m кроевбрд crucijada f іст. перехрбстя cruciverbo тдив. crucigrama crudamente adv сувбро crudeza /1. недовбреність; 2. недостиглість, недозрілість; 3. незавбршеність; не- обрббленість; 4. сувбрість (кліматУ)\
5. сувбрість; стрбгість; грубість; 6. різкість, відвбртість; 7. натуралістйчність (витворів мистецтва); 8. удбвана хорббрість, удбвана мужність; 9. див. crueldad; 10. рі неперетрбвлена їжа (у шлункУ) crudillo /77 грубе полотнб, полотнйна crudívoro 1. adj м'ясоїдний, хйжий (про тварину); 2. m м'ясоїдна (хйжа) тварйна, хижбк
192
cuadrinomio
crudo adj 1. сирий; недовбрений; 2. недостиглий, недоспілий; 3. жорсткйй (про водУ)\ 4. нелегкотрбвний; 5. необрббле- ний, неочйщений; lienzo - грубе полотнб; seda ~а шовк-сирбць; petryleo - cnpá нáфтa; 6. жовтувбтий, крбмовий (про ко- лі&\ 7. див. cruel 1; 8. холбдний, сувбрий (про клімат);^. відчайдушний; 10. натура- лістйчний (про витвір мистецтва); 11. Л. Ам. п'бний, хмільнйй; 12. діал. незгрбб- ний; en - loe. adv. грубо, безцерембнно cruel adj А, жорстбкий, безжблісний; batalla ~ жорстбкий (кpивáвий) бій; - con (para) los animales жорстбкий до тварйн; 2. жорстбкий, нестбрпний; frío - нестбрп- ний хблод; dolor - нестбрпний біль; 3. сувбрий (про клімат)
crueldad, crueleza ficr. жорстокість, без- жблісність; нелюдяність cruentar vt (vi) іст. закривбвити(ся); ~se робйтися жорстбким, озлоблятися cruentidad f іст. див. crueldad cruento adj кривбвий, жорстбкий, нещбдний; batalla -а кривбвий бій crueza ficr. див. crueldad crujía f 1. коридбр; галербя; 2. загбльна палбта (у лікарні)\ 3. проліт (між двома несними стінами); 4. мор. пбручень; pasar - іст. ганбти (проганяти) крізь стрій (на галера.х); pasar (sufrir una) - терпіти злйдні, бідувбти, злидарювбти crujidera f діал. підбшва, чоботи, що скриплять
crujidero adjuxо шарудйть; скрипучий; що хрустйть
crujido /771. скрип, скрипіння; тріскіт; хрускіт; 2. волоснб тріщина,г волосовйна (на шпал)) dar - лбпати з тріском (з шумом) crujir и/скриппги; тріщбти; хрустіти; -se Гі. Ам.
1. замбрзнути (про рідину)) 2. мбрзнути crúor /771. згусток крбві; 2. кров cruórico зо/кров'янйй
crup /77 мед. круп; дифтерйт
crupal adj мед. крупбзний; дифтерійний
crupié, crupier m діал. кругїб
crural adj анат. стегновйй
crustáceo 1. a# кірковий; кіркоподібний;
2. зоол. ракоподібний; 3. m різоол. ракоподібні
cruz /1. (~ latina) хрест; 2. хрест, хрестовй- на (для страти)) 3. хрест (образ, предмет культу); 4. хрест (молитовний жест))
5. хрест (знак відзнаки, ордейу, 6. зворотний бік монбти; 7. див. crucera; 8. розгіл- ля (удерева); 9. хрест (перед прізвищем автора, що помер); 10. хрест, тбжка дбля; llevar su - нбсти свій хрест; покірно знбсити випрббування (злйгодні); 11. сл. дорбга; 12. мор. п’бтка (якоря)) 13. (С.) (Cruz del Sur, Cruz de Mayo Л. Ам.) Пів- дбнний Хрест (сузір'я)) 14. фіз. позитйв- ний знак; 15. мат. знак плюс; - de San Andrés косйй (андріївський) хрест; буд. перехрбсні розкбси; - gam(m)ada свбс- тика; - griega рівнокінцбвий хрест; - roja червбний хрест (емблема); Cruz Roja Червбний Хрест (організація); en - іос. adv.: con los brazos en - розвівши руки; геральд. хрест-нбвхрест; adelante соп Іа ~ впербд! (незважаючи ні на що);6е Іа-а la fecha іос. adv. від почбтку до кінцб; від альфи до омбги; entre la - у el aguaben- dita іос. adv. у небезпбчній ситубції, у тяжкбму станбвищі; estar poresta - de Dios не поїсти; залишйтися ні з чим; залишитися при піковому інтербсі; нічбго не зрозуміти; hacerle a uno la - цурбтися; hacerse cruces перехрестйтися (на знак подиву);quedarse en -у en cuadro залй- шитися без копійки; втрбтити все, що мав; quitar cruces de un pajar робйти єгипетську роббту; trasquilar a cruces а
uno пострйгти нерівно, обчухрбти; - у raya постбвимо хрест; дбсить, гбді; por ésta (éstas), que son cruces ось тобі хрест (при погрозі)
cruza ЇА. діал. повтбрна бранка; 2. діал. див. cruzamiento З
cruzada f 1. хрестбвий похід; 2. військо хрестонбсців; 3. перехрбстя; 4. кампбнія; хрестбвий похід
cruzado 1. adj хрестонбсний (про воїна)) 2. нагорбджений хрестбм; 3. гібрйдний (про тварин); А. що лежйть упбперек; 5. m хрестонбсець (воїн); 2. людйна, нагорбд- жена хрестбм; 3. сл. дорбга cruzador adj іст. що перетинбє cruzamiento mA. нагорбдження хрестбм;
2. див. cruce; 3. бот., зоол. схрбщування cruzar vt 1. схрбщувати, перехрещувати, розташбвувати хрест-нбвхрест; 2. перети- нбти (вулицю, дорогі) 3. проїжджбти (прохбдити) повз; 4. нагорбджувати хрестбм; 5. повтбрно орбти; попербчно орбти;
6. схрбщувати (тварин, рослини)) 7. мор. крейсувбти, нбсти дозбрну службу; -se 1. схрбщуватися, перехрбщуватися; 2. за- верббвуватися у хрестбвий похід; 3. (соп) зустрічбтися; 4. ставбти попербк; 5. геом. перетинбтися (у різних площинал); 6. схрбщуватися, перехрбщуватися (про ноги тварини при ходінні)
cruzeiro /77 крузбйро, крусбйро (грошова одиниця Бразилії— 100 сентаво) cu1 їку (назва літери Q) си2 /77 Л. Ам. ку (храм майя)
¡cu!3 ínter]діал. фас!, взяти! (собаці) cuaba 1. їдіал. бот. бальзбмник (назвадекількох видів цього родії; 2. сот. об- мбнщик, -ця, дурйсвіт cuacar vt діал. див. cuajar2 cuácara ЇА. діал. сюртук; 2. діал. блуза;
3. діал. піджбк
cuaco /77 бброшно з коріння юки cuaderna ЇА. квадбрна (старовинна монета)) 2. діал. четвбрта частйна; 3. мор. шпангбут
cuadernal m мор. поліспбст cuadernario adj іст. див. cuaternario 1 cuaderno /771. зошит; 2. записнйк; блок- нбт; З./^ерев'бна бблка; 4. іст. залйшення без обіду (міра покарання учня)) 5. колб- да карт; - de bitácora мор. вахтовйй (судновйй) журнбл
cuadra f 1. збла, простбре приміщення; (загбльна) спбльня (у казармі); загбльна палбта (у лікарні); загбльна кбмера (у в'язниці)) 2. див. caballeriza 1; 3. кубдра (міра довжини - 463 м)) 4. круп (коня))
5. Л. Ам. квартбл (умісті)) 6. діал. приймб- льня; 7. іст. див. cuadratura; cabezyn de - вуздбчка
cuadradamente adv тбчно, рівно, прбви- льно
cuadradillo тА.див. cuadrado 2,3; 2. пиляний цукор
cuadradlo 1. adj квадрбтний; metro - квадрбтний метр; raíz -а мат. квадрбтний кбрінь; 2. квадрбтний, чотиригрбнний; hierro - брускбве (квадрбтне) залізо;
3. прбвильний, тбчний; досконблий; 4. Л. Ам. тупйй, незрозумілий; 5. m квадрбт; - mágico магічний квадрбт; 6. квадрбтна лінійка; 7. карбівка (штамп)) 8. сл. гама- нбць; 9. сл. кинджбл; 10. мат. квадрбт (степінь)) 11. полігр. квадрбт; de - іос. adv. дуже дббре, чудбво; жив. у фас; dejar (poner) a uno - yrafláTH нбміри; 6. ypá- зити (зачепити за живе) cuadradura f іст. див. cuadratura cuadragenario 1. аст/сорокарічний; 2. m сорокарічний чоловік cuadragésima їдив. cuaresma cuadragesimal adj великопісний
cuadragésimo 1. adj num сорокбвий; 2. m сорокбва частйна
cuadral m буд. підкіс, підкбсина; діагонб- льний зв'язбк
cuadrangulado adj іст., cuadranglar adj
чотирикутний, чотиригрбнний cuadrángulo 1. ^‘чотирикутний; 2. m чотирикутник
cuadrante m 1. квадрбнт (старовинна римська монета)) 2. див. cuadral; 3. астр. KBaflpáHT (інструмент)) 4. мат. квадрбнт, чверть кбла; 5. сбнячний годйнник; 6. ци- ферблбт; 7. мор. квадрбнт, сбктор; hasta el último - іос. adv. все до остбнньої копійки (змусити заплатити) cuadrar 1. и/надавбти чотирикутної (квад- рбтної) фбрми; 2. мат. піднбсити до квад- рбту; 3. мат. визначбти (знахбдити) квадратуру (фігури)) 4. див. cuadricular2; 5. vi (соп) відповідбти, узг0джуватися; 6. (а) підхбдити, бути зручнйм; подббатися, бути до душі; -se 1. військ, стбти струнко; 2. упертися, норовйтися cuadrática їмат. квадрбтне (біквадрбтне) рівняння
cuadratín m див. cuadrado 2, 7 cuadratriz їмат. квадратрйса cuadratura їмат. квадратура, обчйслення плбщі; la - del círculo квадратура кбла cuadrero adj діал. швидкйй, баскйй (про коня)
cuadricenal adj що відбувбється кбжні сброк рбків
cuadríceps 1. adj анат. чотириголбвий; 2. /77 анат. чотириголбвий м'яз cuadrícula /‘сітка, клітйнка (на папері) cuadriculación /лініювбння (розлініювбн- ня) в клітйнку; пбділ на квадрбти cuadricular1 adj розлініяний у клітйнку; поділений на квадрбти cuadricular2 vt розлініювати у клітйнку; розбивбти на квадрбти cuadrienal adj 1. що відбувбється (повтб- рюється) кбжні чотйри рбки; 2. чотирирічний
cuadrienio m чотириріччя cuadrifoliado, cuadrifolio adj бот. чотири- листянйй
cuadriga ЇЛ. четверня (упряжка)) 2. квад- рйга (колісниця у стародавніх греків та римлян)
cuadriguero m візнйк, кучер (що керує четвернею)
cuadril /771. стегно, стегновб кістка; 2. прб- ва (ліва) частйна крупа; 3. стегно; бік cuadrilátero 1. adj мат. чотиристорбнній; 2./77 чотирикутник; 3. спорт, ринг cuadriliteral, cuadrilítero adj чотирибук- венний
cuadrilón adjz худим крупом (про коня) cuadrilongo 1. ^‘прямокутний; 2. mпрямокутник; 3. військ. Kapé cuadrilla f 1. група; бригбда; комбнда; 2. згрбя, ббнда; en - іос. adv. групою, ббн- дою; 3. квадрйлья, куадрйлья (група учасників кориди під керівництвом матадора))
4. кадрйль (танець)) 5. іст. озбрбєний загін Святбї Германдбди; 6. іст. група співаків (музикантів)) маскарбдна група cuadrillar vi 1. діал. діяти згрбєю (ббн- дою); 2. Л. Ам. танцювбти кадриль cuadrillazo m діал. груповйй нбпад (на одну людинії
cuadrillero m 1. головб (стбрший) групи (комбнди); бригадйр; 2. ватажбк згрбї (ббнди); 3. іст. член озбрбєного загбну Святбї Германдбди; 4. діал. сільськйй жандбрм; 5. діал. член згрбї (ббнди) cuadrimestre adj, m див. cuatrimestre cuadringentésimo 1. adj num чотирьох- сбтий; 2. /77 чотирьохсбта частйна cuadrinomio m мат. чотиричлбн
193
cuadripartición
cuadripartición f ділення >ia чотири час- тйни
cuadripartido, cuadripartito adj розділений на чотйри частйни cuadriplicar \гідив. cuadruplicar cuadrisHlabo adj\ m див. cuatrisílabo (cuadrivalente adjхім. чотиривалбнтний cuadrivértice m мат. див. cuadrilótero 2,1 cuadrivio m 1. місце схбдження чотирьбх доріг; 2. іст. квадрйвіум cuadriyugo m візбк, запряжений четвер- Héio
cuadr*o 1. adj див. cuadrado 1; 2. /нквад- páT; 3. прямокутник; 4. клітйнка (малюнок на тканині); a -s у клітйнку, картбтий;
4. жив. картйна; полотнб; 5. páMa (картинна, віконна, дверна, велосипедна); 6. клумба; 7. театр, картйна; 8. картйна, яскрб- ве зoбpáжeння, бпис, живбпис (іст.)\ 9. па- нбль, таблб, пульт; ~ de mando пульт KepyeáHHn; 10. таблйця; грбфік; 11, кадр;
12. (вражбюча) картйна; видбвище; 13. лбдри, склад, el - de profesores викладб- цький склад; ~ escénico театрбльна трупа; 14.діал. ббйня, різнйця; 15. сл. кинд- )Kán\ 16. р! сл. кісткй (гральні)', 17. військ. карб; 18. військ. комбндний (коровий) склад; 19.рад/ор0мка, páMKoea антбна; - de distribución ел. розподільна дбшка, розподільний щит; (штбпсельний) кому- TáTop; ~ forastero спорт. комбнда гбстей; - vivo (рі) живі картйни; vela -а мор. пря- Mé вітрйло; en - іос. adv. квадрбтом; у вйгляді квадрбта; квадрбтної фбрми; квадрбтний (про одиницю площі)', una habitación de seis metros en ~ кімнбта y шість квадрбтних мбтрів; estar (quedarse) en - залишйтися на самоті; втрбтити все, опинйтися у злйднях; військ, залишйтися лишб з комбндним склбдом; formar el ~ зімкнути рядй; tocar a uno el ~ пере- paxyeáTH кісткй (pé6pa) cuadropea fpne. cuatropea cuadrumano, cuadrúmano зоол. 1. adj чотирирукий; 2. /77/?/чотирирукі cuadrupedal ас/чотиринбгий cuadrupedante adj, cuadrúpede adj див. cuadrúpedo 1
cuadrúpedo 1. яф-ютиринбгий (про тваринУ); 2. тупйй; некмітлйвий; 3. /77чотирин6гі cuádruple 1. ^‘четвертнйй; 2. чотирира- збвий; 3. /77 кількість у чотйри разй більша cuadruplicación Лточетвбрення cuadruplicar vtпочетверяти cuadruplo adj, m див. cuádruple cuaima fflian. 1. отруйна змія; 2. підступна людйна, небезпбчна осбба cuajada ñ. сйрний згусток; 2. кйсле моло- KÓ; 3. сир
cuajado 1. adj що скипілося (про молоко)', 2. геть увбсь покрйтий, осйпаний (коштовним камінням)', 3. що завмбр, закляк (від подиву 4. сплЯчий; quedarse - заснути; 5. зрілий, сформбваний; закінчений; 6.діал. ледачий, нeдбáлий; 7. /77куа- xáflo (пирігз м'ясом, яйцями та овочами) cuajadura /зсідбиня; скипбння cuajaenredos com. склбчник, -ця cuajamiento m див. cuajadura cuajar1 /77 анат. сичуг cuajar21. звурджувати, згущати; збивб- ти (білок, вершки); 2. всипбти (коштовностями); 3. vi наливбтися (про зерно)', 2. злбжуватися (про сніґ)\ 3. (~se) бути вд0лим, вдавбтися; виходити; - en realidad здійснюватися; 4. бути до душі, подб- батися; справляти врбження; -se 1. зсідбтися, звурджуватися; 2. напбвнюва- тися, перепбвнюватися (людьми) cuajaron m згусток, коагулят cuajo /771. хім. сичужний фермбнт; 2. за- KBácKa; коагулятор; 3. зсідбння, звурджу-
вання; 4. згусток; 5. див. cuajar1; 6. спб- кій, незворушність; І.діал. згущення сбку цукрбвої тростйни; 8. Л. Ам. неребльна вйтівка; 9. Л. Ам. базікання, балаканйна;
10. Л. Ам. nepépea (у школі)', 11. Л. Ам. брехнЯ, обмбн; 12. (hierba de -) квітка і пушбкартишбка (яку використовують для закваски молока)', arrancar de - виривати з корінням; ensanchar el - не пбдати духом; tener (buen, mucho) - бути дуже спокійним, повільним, флегматйчним; volverse el - відрйгувати молокб (про немовля)
cuákero /77 див. cuáquero cual 1. pron геі (у поєдн. з означ, арт:, з прийм.) якйй; compré cuatro libros, los -es resultaron muy intoesantó я купив чотйри КНЙЖКИ, ЯКІ ВЙЯВИЛИСЯ дуже ЦІКб- вими; estaba allí su hermana a la - hacia mucho que no había visto там булб йогб cecTpá, яку він давнб не бЯчив; lo - що; це; en vista de lo - з бгляду на це; Luis obtuvo buenas notas enjos exámenes, lo - me alegró mucho Луїс отримав rápHi оцінки на іспитах, що (і це) менб^цуже потішило; 2. adv (- si) як, нембв, ніби; cada
- pron indкбжний, усЯкий; cada - hace lo que puede кбжний рббить те, що мбже; cada - tiene sus problemas у кбжного свої проблбми; tal... - ioc. conj. такйй (сбмий)..., як і; te devuelvo el libro tal - me lo entregaste повертбю тобі кнйгу (таку cáMy), як ти мені її дав; se nos presentó tal ocasión, tal - esperábamos hacía mucho нам вйпала та нагбда, яку ми давно очікували; tal - дбхто, хтось; якййсь; se detenía allí tal - хтось там зупинйвся; 6. посербдній; так собі; нічбго особлйвого; el dibujo estaba tal - малюнок був дуже посербднім; (так) як є, нічбго не змінюючи; слбво в слбво
cuál 1. pron interrógame (з), хто із; ¿- de los diccionarios prefieres? якбму словнику ти віддабш nepeeáry?; 2. якйй; no sé
- será el resultado de la operación не знбю, якйй буде результбт опербції; а - más (+adj) одйн бдного (+ прикм. у вищому ступені)', relató varios cuentos а - más inverosímil він розповів дбкілька істбрій, однб іншої неймовірніша; María estaba jugando con cuatro niños a - más pequeño (a - menor) Марія грблася з чотир- Má дітьмй одйн бдного мбншими; -.., - хто.., хто; todos trabajaron, - más, - menos всі працювбли, хто більше, хто мбн- ше; llegaron muchos delegados, -es de África, -es de América приїхало багбто делегбтів, хто з Африки, хто з Амбрики; 2. adv іст. як
cualesquier(a) adj pron pida cualquier(a) cualidad f 1. властивість; особлйвість; 2. Якість
cualitativo ^ якісний; análisis - Якісний анбліз
cualquier adj pron (вжив, перед ім.) якйй- небудь; усЯкий, будь-якйй; - otro hombre будь-якб інша людйна; dame - libro дай мені яку-нббудь кнйжку; de - modo (manera) будь-якйм чйном cualquiera 1. pron /га/хто-нббудь; усЯкий, кбжний, будь-якйй; ese trabajo lo puede hacer - цю роббту мбже вйконати кбжний; 2. adj pron (вжив, після ім.) якйй- небудь, усЯкий, будь-якйй; ser un - бути малбнькою людйною; бути дрібнбтою cuan adv наскільки, як; se mostró - inteligente es він noKa3áe, наскільки він розумний; cayó - largo era він розтягнувся на всю довжину; (tan)... - іос. conj. настільки.., наскільки, такйй (сбмий).., як cuan adv exclaman, наскільки; ¡- alegre se hallaba (él)! якйй весблий він був!
cuando conj 1. колй; puedes venir a mi casa - quieras ти мбжеш прихбдити до м0не, колй захбчеш; 2. якщб, колй; раз; ¿a que perder el tiempo - todo está claro? навіщо втрачбти час, колй (якщб) все Ясно?; - tú lo dices, verdad sera якщб (раз, колй) ти це говбриш, вихбдить це прбвда; 3. (aun -) нбвіть якщб; (yo) habría venido, aún - me lo hubiesen prohibido я б приїхав, HáeiTb якбй мені це й забороняли; 4. (вжив, в еліптичнихконстр.)'.
- niño у дитйнстві, колй я (ти, він) був ди- тйною; nos conocimos - la guerra ми познайомились під час війнй; -...- іос. conj. то... то; і... і; колй (інколи)..., колй (інколи); siempre está riñendo - con motivo - sin él постійно він свбриться, і по cnpáBi, і не по cnpáei; - más, - mucho іос. adv. щонайбільше; - menos loe. adv. принбймні;
- no ioc. conj. а якщб ні, а колй ні, то ...; ¡HáKLue; de - en - іос. adv. інколи, час від 4ácy
cuándo adv interrog колй?; ¿- llegará tu hermano? колй прййде твій брат?; no sé
- podré salir я не знбю, колй змбжу вийти; ¿de - acá? (вжив, для вираження подив^) відкбли?, де це бачено? cuantía /І.величинб, рбзмір; 2. кількість;
3. велйка кількість; сукупність; сума; 4. рй- си, особлйвості (людингі)', 5. значущість, важлйвість; de mayor - важливий, знач- нйй; de menor - маловбжний, незначнйй cuantiar vt оцінювати
cuántico adj фіз. квбнтовий cuantidad fflne. cantidad cuantimás adv тим більш cuantioso adj А. числбнний; 2. іст. замбж- ний, багбтий; поміщицький cuantitativo яс/кількісний; análisis - кількісний анбліз
cuantito соп]діал. як тільки cuanto1 /77 фіз. квант; - de energía квант енбргії
cuanto21. pron геі стільки.., скільки; всі.., які; всі.., хто; все.., що; compró tantos libros -s había він придббв усі кнйги, які булй; vinieron (tantos) -s quisieron при- йшлй всі, хто захотів; tiene todo - desea у ньбго є все, що йому трбба; le quieren todos -s le tratan йогб люблять всі, хто йогб 3Háe; 2. advace, що; (стільки..,) скільки; le dio (todo) - tenía він дав йому все, що мав; trabajó (tanto) - pudo він попра- цювбв (стільки), скільки міг; 3. чим.., тим;
- menos, mejor чим мбнше, тим крбще; - antes te vayas, antes volverás чим раніше ти підеш, тим швйдше повбрнешся;
- antes, - más antes якмбга швйдше; - (у) más іос. adv. тим більше; - (ó) más que іос. conj. тим більше, що; - más (menos)... tanto... іос. conj. чим більше (мбн- ше).., тим; de - loe. conj. з всьбго, ідо; en - іос. conj. Тимчбсом як, пбки; як тільки, як тільки; en - а іос. ргер. по віднбшенню до; en - a esto по віднбшенню до цьбго; en - а ті... щбдо мбне...; por - іос. conj тим більше, що; оскільки; algunos (unos) -s дбкілька; дбякі; unos -s libros дбкілька кнйжок
cuánt*o 1. adj pron скільки; ¿ -s años tienes? скільки тобі рбків?; me preguntó -s años tenía він менб запитбв, скільки мені рбків; {-s libros! скілько кнйжок!; і-а gente! скільки людбй!; 2. «Оскільки, як; ¿- vale este libro? скільки кбштує ця кнйжка?; todos sabían - estudiaba всі знбли, (якбагато) він займбвся; і- ha envejecido! як він постарішав!; 3. скільки (4ácy); ¿- ha durado la sesión? як дбвго тривбла сбсія?
cuapactol тЛ. Ам. зоол. зозуля (різновид) cuáquero /77 квбкер
194
cuatrín
cuarango m хінне дбрево (різновид) cuarcita їмін. кварцит cuarenta 1. adj num сброк; 2. сорокбвий;
3. m числб с0рок; acusar (cantar) a uno las - щйру прбвду говорити; cantar (hacer) las * карт. набрбти сорок очбк; cortar a uno el - діал. плутати кбрти (плбни) cuarentavo adj num, тдив. cuadragésimo cuarentena M. чотйри десятки, сброк; 2. сброк днів (місяців, рбків); сорокадбн- ний строк; сорокаріччя; 3. див. cuaresma 1; 4. карантйн; 5. сорокбва частйна; poner en - залйшити до з'ясувбння (до під- твбрдження)
cuarentenal adj що складбється з сорокб одиниць; сорокадбнний; сорокарічний cuarentón 1. ^сорокарічний; 2. т сорокарічний чоловік
cuaresma їцерк. 1. Велйкий піст; 2. прбпо- віді під час Велйкого пбсту cuaresmal adj великопісний cuaresmar viicr. дотрймуватися Велйкого пбсту *,
cuaresmario тдив. cuaresma 2 cuaresmero adj діал. що дотрймується (Велйкого) пбсту
cuarta f 1. чверть, четвбрта частйна;
2. квбрта (міра довжини = 21 см)\ п'ядь;
3. карт, кварт; ~ mayor кварт-мажбр;
4. діал. квбрта (міра сипких тіл)', 5. діал. запряжнйй мул-важбй (попереду екіпажа); de sobre ~s, de ~s, en ~s припряж- нйй (про пару коней)\ 6. діал. прйпряг (упряж); 7. діал. хлист; батіг; 8. Л. Ам. різки; 9. див. cuadrante 3; 10. мор. румб;
11. муз. квбрта; 12. рівійськ, прйпряг, під- пряжнйй кінь; enredarse en las ~s діал. розі^бйтися; зніяковіти; не знбти, кудй бчі подіти
cuartago m невелйкий кінь, конячка cuartal /77 1. четвбрта частйна хлібйни; 2. квартбл (міра площі=238,4 лг в Сарагосі, міра сипких тіл — 5,6 л в Арагоні, міра сипких тіл — 5л в Каталонії) cuartamente adv іст. на четвертому місці; по-четвбрте
cuartán /77квартан (міра сипких тіл = 18,08 л у Хероні, міра рідини = 4,15 л в Барселоні)
cuartana(s) f (рі) чотиридбнна малярія (лихомбнка)
cuartanal adj ьцо віднбситься до чотири- дбнної малярії (лихомбнки) cuartanario 1. adi що страждбє на чотири- дбнну малярію (лихомбнку); 2. див. cuartanal; 3. /77 хвбрий на чотиридбнну малярію (лихомбнку) cuartazo m діал. удбр батогбм cuartazos mptтовстун, незграба cuarteado adj з потрісканою ембллю (про керамічний посуд)
cuarteador /771. четвбртий партнбр (у грі)', 2. діал. прйпряг, підпряжні кбні cuartear 1. vt ділйти на чотйри частйни;
2. розділити, ділйти (на частини)', 3. чет- вертувбти; 4. бути четвертим партнбром (у грі}, 5. вестй (зигзагами коней по поганії дорозі); 6. Л. Ам. бйти батогбм (різками);
7. vi (~se) ухилитися від удару бикб (про тореро); 8. діал. політ, лавірувати; дворушничати, ~se тріскатися, розтріскуватися
cuartel тЛ.див. cuarta 1; 2. райбн (міста)’,
3. див. cuadro 2, 5; 4. див. cuarteto 1;
5. обгорбджена ділянка землі; 6. житло, оудинок, квартйра; 7. геральд. чверть щита; franco - вільна прбва частйна (на Щиті)\ 8. геральд. пбділ щитб; 9. мор. кришка ліока; 10. військ. казарма;~ез de invierno зимбві казбрми; 11. пощбда; lucha sin - боротьбб; no dar - не щадйти, не жаліти; pedir - благбти пощбди, зда-
вбтися; ~ general військ, штаб-квартйра; ставка
cuartelada /І. військбвий збколот; 2. офіцбр- ська вбхта (для запобігання військового заколот^)
cuartelado adj геральд. розсічений і пересічений (про щит) cuartelazo тЛ. Ам. див. cuartelada 1 cuartelero 1. adj казбрмений; 2. т мор. вахтовйй; 3. військ, днювбльний; 4. діал. слугб; служнйк (у готелі) cuartelillo /77 1. казбрма (для невеликого п’щрозділії', 2. поліцбйська дільнйця; 3. по- жбжна частйна
cuarteo /771. ділення (зазвичай на чотири частини); 2. четвертувбння; 3. ухйлення (від ударії\ al ~ іос. adv. ухиляючись від удбру (про тореро)', 4. щілйна, тріщина (у стіні, на стелі)',5. діал. політ, лавірування; дворушництво
cuartera /квартбра (міра сипких тіл = 70л, міра площі = 36 ар в Каталонії) cuartería їдіал. кімнбти; приміщення cuarterola f 1. квартербла (міра рідини, що дорівнює четвертій частині бочки, або 129 л)\ 2. діал. квартербла (укорочений карабін у кавалеристів) cuarterón /771. квартербн (метис)', 2. див. cuarta 1; 3. чверть фунта; 4. вікбнниця;
5. фільбнка; 6. діал. квартербн (міра ваги = 3 кі); 7. істдив. cuartel 7, 8 cuarteta f чотиривірш, катрбн (восьмискладовий)
cuartete /77 іст., cuarteto m 1. одинадцяти- складбвий катрбн, одинадцятискладбвий чотиривірш; 2. муз. квартбт (твір і ансамбль)
cuartilla /Ч. квартйлья (міра сипких тіл = 13,87л, міра рідини=4,032л, міраваги = З кг)\ 2. бркуш канцелярського папбру;
3. полігр. четвертйнка (аркуша)', 4. квартйлья (старовинна мексиканська срібна монета)', 5. путо, петля (у коня); 6. іст. див.cuarteta; 7. діал. див. cuartillo 1; по tener (по valer) una ~ Л. Ам. ламаного грошб не вартий
cuartillera f діал. квартильбра (міра сипких тіл — 2 л)
cuartillo /771. квартйльо (міра сипких тіл» 1,156 л, міра рідини = 0,504 л); 2. іст. квартйльо (монета = 1/4 реала)', andar а tres menos - бути обмеженим у кбштах, сидіти на мілині; 6. сперечбтися, сварй- тися; ir de - вхбдити в чбстку (у пай); бути на паях
cuartiza /77 Ам. прочухбн cuarto 1. adj num четвбртий; 2. m чверть, четвбрта частйна; - de Luna астр. чверть Місяця; - creciente астр. пбрша чверть (Місяця); 2. кімнбта; - de aseo санвузол, туалбт; - de baco ванна (кімната)', ~ de costura кімнбта для рукоділля; - de desahogo (trastero) комірка; ~ de estar загбльна кімнбта, вітбльня; 3. квартйра;
4. іст. квбрто (мідна монета); 5. четвбрте коліно (родії; 6. четвбрта частйна туші;
7. чверть (години)', 8. військ, вбхта; - vigilante вахтовб зміна, вбрта; 9. рі кінцівки
Í тварини)', ~ delantero (trasero) пербдня збдня) частйна тіла (тварин), пербдні збдні) нбги; 10. рі грбші; cuatro~s дбякі грбші; estar sin (no tener) un ~ сидіти без копійки, сидіти на мілині; tener (cuatro) ~s бути при грошбх, мбти грбші; ~ de banderas мор., військ, приміщення для збе- рігбння прбпорів; - de derrota мор. штурманська рубка; ~ de estandartes військ. приміщення для зберігбння штандбртів; - de final (pt) спорт, чвертьфінбл; - obscuro комірка; тбмна кімнбта; кабіна (виборча)', ~ а ~ іос. adv. по копійці, неохбче (віддавати, платити); шматбчками, шмат-
кбми; detres al - дріб'язковий, так собі; en ~ полігр. ін-квбрто; caérsele (írsele) a uno cada ~ por su lado бути нечепурою; dar un - alpregonero виббвкувати, розббвку- вати; echar su - a espadas втручбтися y розмбву; вислбвлювати свою думку; hacer ~s a uno четвертувбти; poner - a uno відвбдити кімнбту; меблювбти дім (квартйру) для кого-н.; tener buenos ~s бути мускулистим (сйльним) cuartogénito 1. я# четвбртий (про сина)', 2. /77 четвбртий син
cuartón /771. дбшка; 2. брус; бблка; 3. ділянка землі (зазвичай квадратної формй)\ 4. квар- тбн (міра рідинй)', 5. діал. див. corral cuartuco, cuartucho m кімнбтка, комірка cuarzo /77 мін. кварц; - ahumado дймчас- тий кварц, раухтопбз; - hialino гірськйй криштбль
cuarzoso adj квбрцовий cuas /77 Л. Ам. щйрий друг cuasi adv іст. див. casi cuasia їбот. квасія cuasicontrato m юр. угода cuasidelito /77 юр. несвідбмий (невимушений) злочин
cuasimodo: domingo de ~ церк. пбрша неділя після Велйкодня cuate 1. adjЛ. Ам. схбжий, однбковий; 2. m близнюк; 3. Л. Ам., діал. товбриш cuatequil тЛ. Ам. кукурудза, маїс (насіння) cuatera /77. Ам. жінка, що народйла близнюків
cuaternario 1. adj четвернйй, що складається з чотирьбх частйн (елементів, одиниць)', 2. мат. четвіркбвий; 3. геол. четвер- тйнний; período - четвертйнний період, четвертйнна систбма; 4. m четвірка (одиниць, чисел або елементів)', 5. геол. четвертйнний період, четвертйнна систбма cuaternidad /'четвірка (людей або предметів)
cuaterno 1. ^ четверний; 2. див. cuaternario 1,2, 3; 3. тдіал. шрам на облйччі cuatezón1 аб]Л. Ам. 1. безрбгий; 2. брито- голбвий; 3. боягузливий cuatezón2 adjЛ. Ам. щйрий (про друга) cuatezonar vt Л. Ам. обрізати рбги (у тварини)
cuati, cuati тЛ. Ам., зоол. кобті, носуха; ~ rojo рудб (червбна) носуха cuatorceno adj іст. див. catorceno cuatralbo я^'білонбгий (про тваринії cnatracal adj іст. див. cuadrienal cuatratuo тдив. cuarterón 1 cuatrega ííct. див. cuadriga cuatreco adj чотирирічний (про телицю, бичка)
cuatrerear vt діал. займбтися конокрбд- ством
cuatrero1 /771. конокрбд; 2. діал. шахрбй, крутій, хитрун; 3. Л. Ам. зрбдник cuatrero2 adjЛ. Ам. що верзб нісенітниці cnatriborleado 1. adj діал. занбдто учб- ний, дуже освічений; 2. діал. першоклбс- ний, відмінний; 3. m всезнбвець, ходяча енциклопбдія
cuatridial adj іст., cuatriduano adj чотир- идбний
cuatrienal adj див. cuadrienal cuatrienio тдив. cuadrienio cuatrillo /77 квартйльо (карткова гра) cuatrillón /77 квадрильйбн cuatrimestral adj 1. чотиримісячний, що повтбрюється кбжні чотйри місяці; 2. чотиримісячний, що тривбє чотйри місяці cuatrimestre 1. adj див. cuatrimestral 2; 2. /77третйна рбку, чотйри місяці cuatrimotor m чотиримотбрний літбк cuatrín /77 іст. кватрйн (старовинна дрібна монета); ~ б ~ se hace el florín копійка копійку клйче
195
cuatrinca
cuatrinca /четвірка, чбтв^ро; - de opositores четвірка (четверо) претендбнтів (кандидбтів)
cuatrisílabo 1. ¿q/чотирискладбвий; 2. m чотирискладбве слбво; 3. чотирискла- дбва CToná; 3. чотирискладбвий віршовий І рядбк
cuatro 1. adj пит чотйри; 2. четвбртий;
І número (año) - четвбртий нбмер (рік);
3. дбкілька, невелйка кількість; nápa; - letras дбкілька (пара) рядків; ~ palabras дбкілька (nápa) слів; 4. т четвірка (цифра, гральна карта) 5. четвбрте числб; еі - de enero четвбрте січня; 6. муз. квартбт (твір) 7. діал. чотириструнна riTápa;
8. діал. KyáTpo (срібна монета); 9. Л. Ам. нісенітниця, дурнйця; 10. сл. кінь; - de menor сл. осбл, віслюк; más de - 6aráTo; не одйн; а - муз. у чотйри гблоси cuatroacejo ас#чотирирічний cuatrocentista 1. ас# що віднбситься до XV ст. (до доби італійського Відродження),; 2. сот. худбжник (письмбнник) XV ст. (періоду італійського Відродження, кват- роченто)
cuatrocientos. 1. adj num чотйриста; 2. чотирьохсбтий; 3. /77Чотйриста (число)
4. кватрочбнто, п'ятнбдцяте століття (в італійській культурі)
cuatrodial adj іст. див. cuatriduáno cuatrodoblar vt почетверяти cuatropea /1. іст. рйнковий збір (запродаж худоби) 2. чотиринбга (тварина) 3. скотопригінний двір (на базарі)\ скбтний ряд cuatropear itf рачкувбти cuatropeo m сл. див. cuartago cuatrotanto тдив. cuádruple 2 cuayole fJi. Ам. див. calabaza 1 cuba /1. ббчка (міра рідини) calar las -s BH3H34áTH o6'éM BHHá у ббчці (лінійкою) 2. чан; куб, бак; 3. черевбнь, ny3áHb;
4. п'янйця, пийка ser una - пйти як у ббчку (як кінь); estar hecho una - бути п'йним як дим (як чіп, як хлющ); 5. діал. молбдший брат; 6.діал. молбдший син; 7. тех. uuáxTa (доменноїлеч/) horno de - шахтова піч; \ - ! interjwan. цур, моб! cubanicú m діал. кбка, кокаїновий кущ (різновид)
cubanismo /77кубинізм, слбво (вйраз), що існує в іспбнській мбві Куби cubando, -а 1. adj кубйнський; 2. m, f ку- бйнець, -ка cubar1 уідив. cubicar cubar2 vi діал. залишбтися в очікуванні cubería /1. ббндарство; 2. бондбрня, ббн- дарна майстбрня; 3. ббндарна лбвка cubero1 /771. ббндар; 2. продавбць ббчок cubero2 adj діал. що обмбнює cubertura /1. див. cubierta 1; 2. див. cobertura 2
cubeta /1. dim. de cuba; 2. цбббр; 3. нйжня частйна брфи; 4. Л. Ам. циліндр (капе- лю)і)\ 5. фіз. чбшечка (ртутного барометра) 6. фото, хім. кювбт(к)а, вбнночка cubetillo /771. dim. de cubeto; 2. див. cubilete 2
cubeto /77 dim. de cubo1; todo saldrá de ~
буде і на нбшій вулиці свято cubicación /1. мат. піднбсення до куба (у третю степінь) 2. кубатура; об'бм; 3. вйз- начення кубатури (об'бму) cubicar vtMaT. 1. піднбсити до куба (у третю степінь) 2. BH3Ha4áTH, обчйслювати кубатуру (об'бм) cubicatura m див. cubicación cúbic*o adj мат. 1. кубічний; metro - кубічний метр; raíz ~а кубічний кбрінь; sistema * кубічна система; 2. кубоподібний, кубічний
cubiculario /77 іст. камер-лакбй, придвбр- ний лакбй
cubículo /77 невелйка KiMHáTa; спбльня, алькбв
cubiche сот. діал. див. cubano 2 cubierta /1. накйдка; покривбло (на ліжко) скатертйна; 2. конвбрт; 3. обгбртка; обклбдинка, суперобгбртка; 4. покрйшка- (шини); 5. кожух, чохбл; обшйвка; 6. дах, стріха; 7. пблуба; - alta вбрхня пблуба; - de paseo прогулянкова пблуба; - de vuelo злітно-посадкбва пблуба (на авіаносці)', 8. привід, відмбвка; 9. Л. Ам. піхви
10. спіднйця; 11. полігр. штамп (для тиснення обкладинок) cubiertamente adv пбтай, тайкомб cubierto 1. adj у головнбму уббрі; caballero ~ іспбнський гранд; 2. хмбрний, за- хмбрений; el día ~ похмурий день; 3.: vino - темно-червбне винб; 4. /77(столбвий) прйббр; 5. тбця (дляхліба, печива) 7. їжа (що подалИ' на стіл) 8. черговйй (комп- лекснйй) обід; 9. дах, стріха; 10. діал. ви- дблка; 11. іст. див. colcha; а - іос. Adv. під прикриттям, у безпбці; ponerse а - убез- пбчитися, сховбтися cubijadera їдив. cobejera cubijar іїдив. cobijar cubi /771. барліг, лігво (тварин) 2. русло, річище
cubilar1 /771 див. cubil 1; 2. загін; скотбр- ня; 3. приміщення для ночівлі (пастухів) cubilar2 viночувбти у загбні (про худобу) cubilete /771. фбрма, фбрмочка (для печива) 2. скляночка (для гральних кісток, фокусів) 3. іст. склянка; 4. м'яснйй рулбт (запеченийу формі)-, 5. м'яснйй пиріг (запечений у формі)’, 6. Л. Ам. циліндр (капелю)?)’, 7. діал. підступи (у політиці);
8. бот. жбвте латбття cubiletear и/1. робйти фокуси зі склянкою; 2. струшувати кісткй у склянці (під час гри) 3. вдавбтися до хйтрощів (махінб- цій); 4. діал. інтригувбти, умишлйти лихб (у політиці)’, 5. діал. унйкнути.(відповідальності)
cubileteo /771. фбкуси зі склянкою; 2. струшування грбльних кісток у склянці; 3. підступи, махінбції
cubiletero /77 1. фбкусник з склйнками; 2. гравбць у кісткй; 3. див. cubilete 2; 4. Л. Ам. майстбр, що виготовляє фбрмочки (склянки) 5. Л. Ам. продавбць фбрмочок (склянок) 6. діал. інтриган (у політиці) cubilote /77 тех. вагрбнка, шбхтна піч cubillo /771. пбриста посудина (для зберігання холодної води) 2. іст. лбжа (біля сцени)
cubismo /77 жив. кубізм cubista жив. 1. кубістський; 2. сот. кубіст
cubital adj 1. ліктьовий; 2. завдбвжки з лікоть
cubito /77 анат. ліктьовб кістка cubo1 /771. відрб; цебрб; ~ de la basura відрб для сміттй; 2. ківш, черпбк; 3. втулка, колбдиця; 4. трубка багнбта (гвинтівки); 5. порожнйста (пустотіла) частйна на- конбчника спйса; 6. гніздб свічникб; 7. за- пруда (у млині)’, 8. вал накрутнбго бара- ббна (кишенькового годинника); 9. військ., буд. кругла вбжа cubo2 /77 мат. 1. куб, трбтя стбпінь; 2. куб
Іон.
cuboides adj. hueso - анат. кубоподібна кістка
cubrecadena m обгорбджування ланцю- гбвої передбчі (у велосипеда) cubrecama тдив. colcha cubrejunta /cTHKOBá наклбдка (плбнка) cubrenuca f військ, див. cogotera 1 cubreobjeto /77накривнб скло (мікроскопа) cubreplatos /77 склянб крйшка, сітка (для зберігання їжі у тарілці) cubresexo /77 ПЛбВКИ
cubrición /злучка (тварин) cubrimiento /771. покривбння; накривбн- ня, прикривбння; 2. покриттЯ; 3.див. cubrición
cubrir иМ. (vi) накривбти(ся), покривбти- (ся), прикривбти(ся); 2. покривбти, закри- вбти (про хмари) лягбти, лежбти (про сніґ)\ 3. ховбти, прикривбти; cubre su grosería con palabras amables він прикри- вбє своіЬ грубість люб'язними словбми;
4. покривбти, осипбти, усипбти; - de besos обцілбвувати, укривбти поцілунками;
~ de gloria услбвити; ~ de palabrotas об- лбяти; 5. покривбти (самицю) 6. покривбти (витрати) 7. буд. крйти, покривбти;
8. (v/) військ, прикривбти(ся), оборонЯти- (ся); 9. покривати, прохбдити (відстань) ~se 1. вкривбтися (хмарами, пилому, 2. вкривбтися (славою, ганьбою) -se de sudor умивбтися пбтом; 3. вдягбти го- ловнйй убір; 4. (-se de grande) іст. носйти головнйй убір в присутності короля (привілей грандів) 5. (соп) прикриватися, при- кривбти своб тіло; 6. (de) прикривбтися; -se de inocencia удавбти (з сббе) невинного; 7. (contra) остерігбтися; вживбти за- стербжних збходів; 8. покривбти, виплб- чувати, плаі-йти (борг\ cuca /1. туф, землянйи миг^бль; 2. гусінь; личйнка; 3. /?/сблодощі, горіхи, сухофрукти; 4. жінка-гравбць; 5. діал. чбпля (різновид) 6. діал. бухбнка грубого хліба (с висівками); 7. діал. див. coca5; mala - погань, тварйна, гбдина cucalón /77 діал. 1. журналіст, що супро- вбджує частйни діючої брмії; 2. чужйнець, чужйй (у певній професії, галузі) 3. до- пйтливий
cucamba1 їдіал. товстуха cucamba2 adj діал. див. cobarde 1 cucamonas їрідив. carantoca З cucaña /1. стовп (щбгла) з призбми (на народних гуляння)?)’, 2. легкб здббич; вдб- ла покупка
cucacero 1. adj спрйтний; пронбзливий; продувнйй; 2. m спрйтник, пройдйсвіт cucar 1. і^підмбргувати; 2. глузувбти, кеп- кувбти, насміхбтися; 3. мисл. попербджу- вати, повідомляти (про наближення дичини) 4. діал. сбрдити, злйти; 5. Л. Ам. • підбурювати; підбивбти; 6. діал. нацьковувати; 7. viтікбти (від ґедзів — про тва-
рип) .
cucaracha / 1. зоол. див. cochinilla ;
2. таргбн; 3. (tabaco de~) нюхальний тютюн; 4. діал. ридвбн; 5. діал. кукарбча (дрібна монета - 10 сентаво) - martín іст. смуглЯва жінка
cucarachera /1. пбстка для тарганів; 2. вдбла нагода, щаслйва можливість cucarachero ¿¿/нюхальний (ПР° тютюн) cucarda /1. кокбрда; 2. прикрбса на вуз- дбчці; 3. каменЯрський молотбк cucarra їдіал. щйголь (по лобі) cucarrón m діал. гноЯк cucayo /771. діал. див. cocaví; 2. Л. Ам. див. cocuyo
cuclillas: en - loe. adv. навпбчіпки cuclillo /771. див. cuco 2, 1; 2. діал., орн. зозуля (різновид) 3. рогонбсець; рогбч cuco1 тдив. coco1 4 cuco2 1. ¿¿#мйлий, чарівний; 2. хйтрий, шельмувбтий; 3. т орн. зозуля; - moñón (moñudo), - real чуббта зозуля; 4. шулер, шахрбй; 5. спрйтник, дбйда, шбльма; hacer a uno el - Л. Ам. насміхбтися, глузувбти
¡cucúl interjку-ку! (крикзозулі) cucubá т діал. совб (різновид) cucuiza ЇЛ. Ам. волокнб з америкбнської агбви
cuculí тЛ. Ам. гблуб (різновид)
196
cuenta1
cucúlidas fp/, cucúlidos тріорн. зозулі cuculla f 1. íct. Kárrryp; 2. див. cogulla;
3. діал. кукурудзяні пластівці
cucúmero /77див. cohombro cucúrbita ЛІ. ретбрта; 2. гарбуз cucurbitáceas fp! бот. гарбузбві cucurbitula /ббнка (медична) cucurucú1 (південноамерикан¬
ська отруйна змія)
¡cucurucú!2 interjpian. кукуріку! cucurucho /771. папербвий кульбк, фунтик; 2. церк. гостровбрхий кбптур; 3. конусоподібна вершина; hacer aunó - діал. обманути
cucusque adj діал. брудний, обідраний cucuy, cucuyo m див. cocuyo cucha1 f\. діал. див. cocha 4; 2. діал. див. cubil 1
cucha2 /д/ал. однорічна náMa cuchar1 ЛІ. див. cuchara: - herrera залізна ложка; 2. (ave de ~) орн. кблпиця; 3. іст. кучбр (міра сипких тіл = 0,385 л); 4. іст. видблка (столова) cuchar2 гідіал. угнбювати cuchara /1. лбжка; - de palo дерев'Яна лбжка; - de sopa (sopera) cynoeá лбжка; 2. діал. кбльня (каменяра)] 3. (рі) діал. надуті губи (перед плачем); 4. (ave de ~) орн. кблпиця; 5. ківш, черпбк; - de colada (de fundición) ливбрний (розливнйй) ківш; 6. мор. черпбк (у човні);de - що вйй- шов з рядовйх (про офіцера); despacharse con la - grande Л. Ам. зірвбти куш; привлбснити лбвову частйну; meter а uno con - (de palo) розтлумачувати; meter (su) ~ nxáTH свогб носа; dure lo que durare, como ~ de pan ~ бери, пбки не закінчилбсь
cucharada 1. лбжка (місткість; міра для деяких ліків)] 2. черпання (води носом — про корабель)] meter su ~ зробйти свій внбсок; nxáTH свогб нбса cucharear 1. і//черпбти лбжкою; 2. vi див. cucharetear
cucharero тЛ.див. cucharetero 1,2; 2. Л.
Ам. злбдій
cuchareta ЛІ. dim. ¿/¿cuchara; 2. кучарбта (сорт пшениці)] 3. діал. зоол. пуголовок cucharetear vi 1. швйдко працювбти лбжкою; 2. nxáTH свогб нбса cucharetero m 1. ложкбр; 2. продавбць дерев'яних лбжок; 3. підстбвка для лбжок (на кухні)] плбнка, на яку вішають лбжки;
4. іст. мербживо (на спідниці) cucharilla f 1. (- de café) чбйна лбжка, лбжечка; 2. мед. лопбтка (для видалення сторонніх предметів)
cucharón /771. aum. бе cuchara; 2. див. ополбник; - de todas las ollas (trillas)
діал. людйна, що nxáe ніс не у свою cnpáey; despacharse con el - виділяти собі лбвову частйну; tener el - por el mango 6pá™ віжки до рук; тримбти кермб влбди у своїх рукбх cucheta fflian. кубрик cuchí, cuchi mil. Ам. див. cochino 1 cuchichear vi шепотітися; шушукатися cuchicheo /77 шбпіт; шушукання cuchichiar и/кудкудбкати (прокуріте^) cuchilla ЛІ. велйкий ніж, різбк; 2. алеббрд- а; 3. різальний інструмент; різбць; 4. ст- РУрї 5- лбзо, клинбць (холодна зброя)] о. лбзо (для гоління)] 7. Л. Ам. ropá з крутими схйлами; 8. булбт, меч; 9. Л. Ам. нб- жик; складбний ніж; 10.діал. клин (насукні)] 11., Л. Ам. див. ceja 4; 12. Л. Ам. клин (землі)
cuchillada f 1. удар ножбм (кинджалом)] 2. ножовб рбна; 3. іст. рбзріз (на сукні)]
4. рі бійка; різанйна; - de cien reales велика ножовб рЯна; dar - бути популярним (про театр)] бути кумйром публіки (про
артиста театр,))] sanan -s у no malas palabras злі язикй страшніші за збрбю cuchillar1 adj 1. ножовйй; 2. ножеподібний cuchillar2 vt іст. завдавбти удбрів ножбм cuchillazo /771. aum. бе cuchillo; 2. діал. див. cuchillada
cuchillera /футляр для ножа (ножів) cuchillería /1. заняття ножарЯ; мистбцтво вйготовлення ножів; ножовб виробнйцт- во; 2. цех (майстбрня) з вйготовлення ножів; 3. магазйн, що торгує ножбми; 4. майстбрня точйльника; 5. іст. ряд (вулиця), де торгують ножбми
cuchillero 1. adj. hierro - штабовб залізо;
2. /77мбйстер, що виготовляє ножі; З.діал. забіЯка; поножбвщик; 3. архіт:, буд. ско- бб, скріпа
cuchillo /771. ніж; - de injertar с.-г. при- щепнйй ніж; - de mesa столбвий ніж; - de monte мислйвський ніж; - de papel діал. розрізнйй ніж; 2. нйжнє ікло (кабана)]
3. (рі) клин, встбвка (у сукні)] 4. іст. прбво, юрисдйкція (феодального сеньйора)]
5. архіт., буд. кроквянб фбрма; 6. хірургічний ніж; 7. (vela de ~) мор. скіснб вітрйло;
8. орн. одуд; - bayoneta військ, клинкб- вий багнбт; - de aire прбтяг; matar a uno con - de palo сотбти нбрви; вбду варйти; pasar (llevar, meter) а - вйрізати, винищити геть ycé; ser uno - de otro шкбдити, досаджбти; tú eres el - y yo la carne робй зі мнбю, що хбчеш; твій меч, моЯ головб cuchillón /771. aum. бе cuchillo; 2. діал. богбрний струг
cuchipanda /гулЯнка; пікнік cuchite adj діал. манірний cuchitril m див. cochitril cucho1 тдіал. гній
cucho21. adj Л. Ам. безнбсий; 2. Л. Ам. гор- ббтий; 3. /77кйця, кйцька; 4. діал. кут (внутрішній)] 5. діал. кут (зовнішній); 6. діал. комірка
cucho3 тдіал. конічний капелюх cucho4: а - іос. a6v. діал. на плбчах (сидіти — про дитину) cuchubal /771. діал. прибуткбва спрбва; 2. Л. Ам. див. confabulación 1; 3. ріЛ Ам. захбвані грбші, занбчка cuchuco /77 діал. кучуко (ячмінний суп із свининою)
cuchuche тдіал. див. cuati cuchuchear vi 1. див. cuchichiar; 2. див. cuchichear; 3. пересуджувати, розпускб- ти пліткй
cuchufleta f 1. жарт; дбтеп; 2. Л. Ам. бісквіт; 3.діал. старбтуфля; старйй черевйк cuchufletero 1. adj язикЯтий, дотбпний, гбстрий на язйк; 2. /77жартівнйк, дотбпник cuchuflí тдіал. тюрбмна кбмера cuchugo /77 (р) Л. Ам. шкіряні саквй cuchumbo /771. Л. Ам. лійка (для рідин)] 2. Л. Ам. див. cubilete 2; 3. діал. гра в кбсті
cuchunchear vi діал. задумувати; змовлятися
cuchuca fдіал. кавун (різновид) cuchuquí adj діал. бруднйй; огйдний, гидкий
cuchuvo, cuchuyo тдіал. див. cuchugo cudihuelo /77квасбля (чилійський різновид) cudria f еспбртова мотузка, мотузка з ковилй
cueca f&an. кубка, самакубка (таної) cuelga f 1. підвішування (фруктів, овочів —для зберігання)] 2. в'Язка плодів; 3. по- дарунбк до дня нарбдження; 4. діал. перепбд (зрошувального каналі) cuelgacapas m гардербб (меблі) cuelmo /77 смолоскйп cuellicorto a¿# короткошиїй cuellidegollado adj іст. 1. декольтбваний (про сукню)] 2. без коміра
cuellierguido adjz стоЯчим кбміром cuellilargo a¿# довгошйїй cuello /771. анат. шйя; 2. шййка (посудини)] 3. кбмір (сорочки, сукні)] - acanalado (alechugado, apanalado, escarolado) іст. гофрбваний кбмір; - duro жорсткйй (на- крохмблений) кбмір; 4. пбросток (цибулини)] 5. іст. кісточка, щйколотка; - del diente анат. шййка зуба; levantar el - одужати; 6. встЯти на нбги; розбагатіти cuenca f 1. бчна запбдина; 2. улбговина, бблка; 3. басбйн (річки)] 4. гірничорудний басбйн; 5. іст. дерев'Яна лбжка; 6. іст. рбковина (водопровідна) cuenco /771. велйка глйняна (дерев'Яна) чбшка (мйска); 2. див. concavidad 2; 3. діал. бблія для відбілювання білйзни cuenta1 /1. рахунок (у банк})] - corriente потбчний рахунок; - de crédito комерційна довіра, кредйт; abrir (armar) la - від- кривбти рахунок (у банку)] cerrar la - за- кривбти рахунок; 2. рахунок (документ)] cargar (poner) en - включйти у рахунок; cobrar la - отрймати по рахунку; girar la - посилбти рахунок; pasar la - пред'являти рахунок; 3. розрахунок; dar la - розраху- вбти (служницю)] 4. фінбнеовий звіт; 5. обчйелення, вйрахування; лічбб, підрахунок; la - de la vieja лічбб на пбльцях; llevar la - рахувбти; perder la - збйтися з рахунку; saber hacer -s уміти рахувбти; sacar la - підрахбвувати; 6. звіт; dar - deuna cosa звітувбти; повідомляти; pedir -(s) a uno вимагбти звіт (про зроблене, про сказане)] 7. намистйнка; 8. щільність нитбк; 9. спрбва, оббв'язок; correr de (por) - de uno бути оббв'язком; eso es - mía це моЯ спрбва; 10. (p) плбни; -s alegres (galanas} необґрунтбвані розрахунки, рбйдужні мрії; resultar (salir) bien (mal) las ~s не спрбвджуватися (про плани)] 11. іст. кількість; 12. (caca de ~s; cacade las Indias, cacacoro) бот. індіанська кбнна; a buena - (ya mala) loe. adv. y рахунок; пбза всЯким сумнівом; а - іос. adv. не закривбючи рахунок; розрахбвую- чи на; мбючи на увбзі; а - de іос. ргер. за рахунок; a (por) la - іос. adv. зважбючи на все; con - órazón іос. adv. тбчно, пунк- тубльно; оббчливо, обербжно; con su- ó razón іос. adv. із зйском для сббе; de - важливий, значнйй; de (por) - у riesgo de uno loe. adv. на відповідбльності; за рахунок; en - de loe. ргер. іст. збмість; en resumidas -s ioc. adv. в результбті; кбротко кбжучи; por la - нембвби; зважбючи на все, судячи з усьбго; іос. adv. спорт, но- кбутом; por mi - іос. adv. по-мбєму; на мою думку; як мені здабться; por su - loe. adv. за свій рахунок; ajustar -s poxpaxó- ву вати ся; ajustar (arreglar) las -s a uno звбдити рахунки з ким-н.; ajustar uno sus -s звбжувати всі ііОнси (у справ)] caer (dar) en la - розуміти, усвідбмлювати; уторбпати; correr por la misma - бути признбченим для одногб й тбго ж; знахб- дитися в однбкових умбвах (обстбвинах); dar - de una cosa упбратися; en diez minutosdio - de la comida він упбрався з обідом за дбеять хвилйн; dar uno buena (mala) - de su persona вйправдати (не вйправдати) сподівбння; darse - de una cosa помічати, звертбти yBáry; улбвлю- вати; розуміти; усвідбмлювати; echar -(s) con uno, con una cosa розрахбву- вати; echar (echarse, hacer, hacerse) (la) - de una cosa врахбвувати, брбти до увбги; echar la - звірЯти рахунки; оточувати рахунок; (echar -s) обдумувати, ро- бйти приблйзний розрахунок; echar(se) sus -s подумати, звбжити всі за і прбти; echar (hacer) la - sin la huéspeda ббчити
197
cuenta2
у рож0вому світлі; entrar éti ~ врахбвува- тися, звaжáти; estar fuera de ~ перехбд- жувати (про вагітну жінк/\ hacer(se) (la) ~ ввaжáтиl припускбти, робити припущення; llevar las ~s вестй облік; no hacer ~ de una cosa не брбти до yeárn; по querer І ~s con uno не хотіти MáTH cnpáey; no salirle a uno la no le saliy la ~ він помилився у своїх розрахунках (очікуваннях); salir (traer) ~ бути вигідним; підхбдити, бути зручним; tener - заслугбвувати на увбгу; бути вйгідним; tener en - MáTH на yeá3i, 6páTH до yeárn; врахбвувати; tomar las ~s перевірити рахунки; ретбльно ана- лізувбти вчйнки; tomar en ~ 6páTH до yeárn; tomar por su - 6páTn на свою від- повідбльність; traer a ~s a uno навбсти на розум, напоумити; venir a ~s узбтися за рбзум; ¡4 і/7/е//обер0жно!; і - con Іа ~! ти у MéHe дивйсь!; la * es - грбші лік люблять; estemos (vamos) a ~s дaвáйтe роз- бербмося (у наших справа^) ] ~s de beato у ucas de gato ббжниця домбшня, a сбвість пpoдáжнa; haya buena ~, y blanca no parezca грбші лік люблять cuenta2 ficr. див. cuento2 cuentacorrentista com. вклбдник, -ця cuentadante adj що Bifl3BÍTyBáB (у грошових рахунка^)
cuentagiros m див. cuentarrevoluciones cuentagotas m крбпельниця, піпбтка; con - скупо, по краплйнці cuentahilos m текст, луцька лупа cuentakilymetrós m спі/^бметр cuentapasos m крокомір cuentaquilymetros m див. cuentakilómetros cuentarrevoluciones, cuentavueltas m тех. тахбметр
cuentear vi діал. див. comadrear cuentero adj\ m див. cuentista 1, 2, 3 cuentista 1. adj зломбвний; 2. com. ono- відбч, -ка; 3. казкар, -ка; 4. пліткбр, -ка;
5. базікало, патякало cuentistero adj діал. див. cuentista 1 cuento1 /771. рбзповідь; історія; анекдот; ~ largo дбвга істбрія; 2. кбзка; - de hadas чарівна кбзка; el - de nunca acabar кбзка про білого бичкб; 3. літ. рбзповідь, новб- ла; 4. кбзка, вигадка, небипйця; - de viejas бббські казкй; 5. р/вигадки; балачкй; no me vengas con ~s не забивбй мені ббки; 6. (el ~ del tío Л. Ам.) вйгадка; обмбн, обдурювання; eso es ~ це замйлювання очбй; se те hace ~ діал. щось я вагаюсь;
7. плітка, пбголос; ~ de horno пербсуди, розмбви, балачкй; 8. див. cómputo;
9. мат. мільйбн; ~ de ~s мат. мільйбн мільйбнів, трильйбн; заплутана рбзповідь; el - de la lechera надхмбрні збмки; sin - незлічбнний, незчисленний; en - de loe. ргер. збмість, натбмість; en todo ~ ioc. adv. як би там не булб; у будь-якбму pá3¡; dejarse (quitarse) de ~s перехбдити прбмо до enpáen (до суті); déjate de ~s блйжче до cnpáBn!; despachurrar (destripar) a uno el ~ зіпсувбти рбзповідь (перебивши розповідача і забігши уперед); зіп- сувбти обідню; estar en el - бути дббре поінформбваним; бути у курсі спрбви; hablar en el - говорйти по суті (про cnpáey); poner en ~s наражбти на небез- пбку; saber su ~ чинйти на свій ‘рбзсуд; ser mucho ~ бути дуже важлйвим, цінним; tener mucho ~ маніритися, кривлятися; бундючитися; traer а - задувати, торкбтися; venir а - бути дорбчним; бути зручнйм; vivir del - діал. жйти за чужйй рахунок; дармоїдствувати; acabados son los ~s дбсить!, будб!, гбді!; ése es el - у цьбму вся проблбма; у цьбму суть cnpáBH, у цьому й cnpáea; va de - кбжугь, що... (зачинрозповіді, анекдота)
cuento2 і. див. contera 1; 2. підпбра, підкіс cuentón adj m див. cuentista 1, 2, З cuequear vi діал. танцювбти кубку (сама- кубку)
cuera f 1. іст. шкірянб куртка; - de armar
іст. шкірянб куртка під лбтами; 2. діал. гбтри, гамбші; 3. Л. Ам. батіг; 4. діал. про- чухбн
cuerazo тЛ. Ам. yfláp батогбм cuerda f 1. мотузка; шнур; канбт; трос; ~ floja слабкйй (ненатягнутий) канбт (уцир- к/)] 2. струнб (муз. інструмента); instrumento de ~ струнний інструмбнт; 3. іст. ґніт; вогнепрбвід; 4. кубрда (міра довжини = 7095,15мм, міра землі = 1 га; в П.-Р.— 3,929 ар)\ 5. нормбльна висотб коней (в холці); 6. пружйна (годинників); dar - al reloj завбдити годйнник; 7. ланцюжбк (настінного годинника); 8. (~ de penados) група кбторжників, скутих кайдбнами; 9. уявна вершйна гір; 10. іст. див. cordón; 11. див. cordel: 12. буд. товщинб дбшки;
13. мат. хбрда; 14. (основнйй) співбчий гблос; 15. діапазбн (голосу); 16. топ. мотузка, шнур (для вимірювання); 17. рі сухожйлля; 18. діал. див. comba 2; ~ dorsal анат. хбрда, спиннб струнб; ~s vocales голосові зв'язки; а ~ ioc. adv. по прямій; por - separada ioc. adv. Л. Ам. нб- різно, окрбмо; por de bajo de ~ ioc. adv. пбтай, тайкомб; нйшком; aflojar la ~ (al arco) перепочйти, перевбсти дух; послбби- ти (змбншити) сувбрість (закону); andar (bailar) en la ~ floja лавірувати, обербжно балансувбти; apretar hasta que salte la ~ замучити вкрай; роздратувбти; apretar la - закручувати (загвйнчувати) гайки; calar la ~ іст. піднбсити ґніт до мушкету; dar а Іа ~, dar ~s зволікбти, відкладбти в дбвгий ящик; dar - a uno потурбти; навбдити розмбву на тбму, прибмну для кого-н.; (no) estar en su - діал. бути (не) у своїй тарілці; estirar las ~s розминбтися, прогулюватися; llevar para ~s діал. отрймати урбк; no ser una cosa de la ~ de uno: esto no es de mi (tu, su, etc.) ~ це мені (тобі, йому, їй) не підхбдить; це не моб (твоб, його, її) амплуб; no ser uno de la - de otro не поділяти думку; ser de la misma - од- ногб тіста книш, одногб пбля ягоди; tener (traer) la ~ tirante сувбро вести спрбви, не давбти спуску; tener uno - para rato говорйти дбвго (нудно); tirar de la - діал. зловживбти; tirar (de) la ~ a uno стрйму- вати; угамбвувати, заспокбювати; випро- ббвувати терпіння; tirar de la ~ para todos o para ninguno стбвитися до всіх од- нбково; не давбти нікбму nepeeár cuerdamente adv розсудливо, розвбжливо cuerdo adj 1. розумний, свідбмий; estar ~ бути при свобму рбзум і; 2. розсудливий, розвбжливий; mátenme ~s у no me den vida necios з розумним поговорй, то рбзуму набербшея, а з дурнйм — то свій загубиш
cuereada /І. Л. Ам. див. cueriza; 2. Л. Ам.
зняття і сушіння шкур (для продаж/) cuerear \ЛЛ. Ам. 1. знімбти (здирбти) і су - шйти шкури; 2.діал. бйти, шмагбти; 3. діал. лихослбвити, пліткувбти cuerera їдіал. уббзтво, злйдні; está en la ~ він худйй як тріска, мішбк кістбк; він бідує, б’бться як рйба об лід cueriduro adj діал. див. cuerudo 1 cueriza fЛ. Ам. шмагбння, биттб cuerna ЛІ. ріг (іпосудина); 2. олбнячий ріг (що скидається щороку)] 3. див. cornamenta; 4. ріжбк (мисливський) cuérnago m див. cauce 1 cuerno /771. ріг (у тварин, посудина); 2. вусик (у комаіі)] 3. муз. ріжбк; 4. ріг, роговб речовинб; 5. бік, сторонб; 6. військ.
фланг; 7. ріг (Місяця, Меркурія, Венери)]
8. р/кінці, що стирчбть; 9. рогблик (булка)] ~ de caza мислйвський ріжбк; ~ de Іа abundancia ріг достбтку; ~ de orinar нічнйй гбрщик; en los ~s del toro ioc. adv. у надзвичбйній небезпбці; на краіЬ загибелі; echar (mandar) al ~ una cosa кйнути (закинути); estar (ponerse) de ~ con uno бути на ножбх; levantar (poner, subir) a uno hasta (sobre) el ~ (los ~s) de la Luna звелйчувати; mandar a uno al ~ посилбти до чбрта (до дідька); no valer un ~ шбга не вбртий; ні до біса не годйться; poner los ~s наставляти роги; saber а ~ quemado справляти неприємне врбжен- ня, не бути до уподбби; sobre ~s, penitencia, tras ~s palos побйти; побили, та ще й звинувбтили; (s)! іпіецівжив. для вираження подиву, досади, образи) ну й ну!; оцб так!; jvete al -І ідй до біса! cuero /771. шкура (вичинена)] ~ en verde сирйця; 2. бурдюк; 3. шкірянб пальтб; шкірянб куртка; 4. діал. велйкий батіг; arrimar el ~, dar (echar) - Л. Ам. бйти (батогом)] 5. діал. нах0бство, нахббність;
6. рі іст. драпрі (з тисненої шкіри)] cuellu- do шкіра головй (чбрепа); скальп; ~ flaco діал. шкіра ta кісткй, мішбк кістбк; - exterior анат. кутикула, надшкір’я, епідбрміс; ~ interior шкіра, шкірний покрив; соп ~ у carne toe. adv. іст. на гарячому, на місці злбчину; en ~s (vivos) ioc. adv. голбка, у чбму мбти народйла; без котики у кишб- ні; dejar a uno en ~s залйшити в одній сорбчці (розорити)] estar hecho un - бути п'яним як хлющ; de - ajeno, correas largas з чужої спйни ремінці кроїти cuerpeada їдіал. уникбння, ухиляння cuerpear vi діал. уникбти, ухилятися cuerpo /771. мат., фіз., хім. тіло; ~ extraño чужорідне тіло; - químico хімічна речовинб; - simple хімічний елембнт; 2. тіло, тулуб, кбрпус; 3. тіло, фігура; tener buen
- MáTH гарну фігуру; 4. тіло, труп; 5. ліф (сукні)] 6. том; 7. основнйй текст, зміст (книги)] 8. звід; ~ legal (de leyes) звід за- кбнів; 9. товщинб (тканини, паперу, фанери)] 10. величинб, рбзмір, габарйти;
11. щільність, консистбнція; dar - згущб- ти (рідин/)] 12. кбрпус; корпорбція; стан; гільдія; ~ consular (diplomático) дипло- матйчний кбрпус; - legislativo законо- д0вчі зббри; ~ de bomberos пожбжники; 13. кбрпус; ебкція; відділ; edificio de dos ~s будівля з двох кбрпусів; armario detres ~s шбфа з трьох ебкцій (відділів), тристулкова шбфа; 14. полігр. кегль; 15. мор. кбрпус (корабля)] 16. військ, кбрпус; ~ de Caballería кавалерійський кбрпус; ~ de ejército (армійський) кбрпус; 17. кбрпус (муз. інструмента)] ~ aebaile хореографічний анебмбль; ~ de bomba кбрпус насбса; ~ de(l) delito юр. склад злбчину; ~ derrdia іст. вбрта; вартівня (приміщення)]
- facultativo держ0вні експбрти, спеціалісти (у який-н. галузі)] - muerto мор. швартбвий ббкен; - negro фіз. абсолютно чбрне тіло; - sin alma вайлб, тюхтій; ~ tiroides анат. щитоподібна зблоза; а ~ ioc. adv. без пальтб, без плащб; лбгко одягнений; a (como) ~ de rey; a qué quieres ~ ioc. adv. шикбрно, замбжно, як Бог; vivir а - de rey розкошувбти; як сир у мбе- лі качбтися; а - descubierto (limpio) loe. adv. відвбрто, не крйючись; - а - ioc. adv. (а ~) врукопбш; жорстбко, запбкло (сперечатися)] de - entero на пбвний зріст (про портрет)] спрбвжній, істиннйй, з ве- лйкої літери; de medio - пояснйй (про портрет)] en - ioc. adv. (а ~ ) без пальтб, без плащб; лбгко одбгнений; у повному склбді (з'явитися)] en - de camisa toe.
198
culebrero
adv. без піджав, в (одній) сорбчці; en - у (en) alma loe. adv.: darse (entregarse) en
- y alma a uno бути відданим душбю та тілом; darse (entregarse) en - y alma aúna cosa цілкбм присвятити ce6é чому-н.; cerner el - ходйти перевблюю- чись; dar con el - en tierra гбпнутися; descubrir el - оголЯти, залинути незахй- щеною частйну тіла; 6. стбвити ce6é під удбр; echar el - fuera ухилятися, уникбти; estar de - presente бути вйставленим для пpoщáння (про труну з покійником); falsear el - ухилятися (вір уцарУ', ganar con su - TopryeáTH своїм тілом; hacer de(l) - випорбжнюватися; huir (hurtar) el
- ухилитися (від удару-, уникбти; уникбти спілкувбння (дружби); no quedarse con nada en el ~ висловитися до кінця; pedirle a uno el ~ Ó4i загорілись; quedarse con una cosa en el ~ замбвчувати; sacar el - діал. ухилятися (від ударУ', yHHKáTn; tomar - ростй, міцнішати; ВИЗНачбТИСЯ, оформлятися; volverla al - відповідЯти на грубість грубістю; ¡ - de Cristo (de Dios, de mí, de tal)! interjчорт забирЯй! cuerrago m див. cauce 1
cuerudo 1. adj діал. неповороткйй, не- згрббний (про коня)', 2. Л. Ам. товстошкірий; 3. Л. Ам. нечуйний, неделікЯтний;
4. діал. нахЯбний, безсорбмний; 5. m Л. Ам. поліцбйський cuerva /грак (самиця) cuervo /77 1. вброн, крук; 2. діал. непорядний свящбник; 3. (С.) Вброн (сузір'я)',
- marino звичЯйний баклбн; - merendero грак; no puede ser el ~ más negro que las alas найстрашніше позбду, гірше не буде; cría ~s у te sacaran los ojos вйгріти гадюку в пбзусі; платйти злом за добрб; cual el ~, tal su huevo якб коріння, такб й насіння
cuesca fflian. див. cabeza 1 cuesco /771. плодбва кісточка; 2. випус- кбння гбзів; 3. діал. закбханий; 4. Л. Ам. запотиличник; 5. сл. y^áp cuesta1 f 1. схил; укіс; en - похйлий; 2. спуск; andar - abajo спускбтися (з схилу, ітй під гбру; 3. підйбм; andar - arriba піднімбтися (по схилУ\ ітй в гбру; 4. іст. див. costilla , - de enero грошові труднощі у січні (після різдвяних свят)', a -s іос. adv. на спйні, на плбчах; llevar а - s нбети на влбеному горбу; на свою відповідбль- ність; echarse de - іст. лягбти; hacérsele a uno - arriba викликбти відрбзу, осто- гйднути, набрйднути (просправу',teñera uno a ~s пбвністю утрймувати; tener la - ó las piedras мбти кбзир (всі кбзирі) у рукбх; tomar a -s звблювати (взЯти) на сббе; tú, que no puedes, llévame a ~s битий небитого везб; lo mismo es a ~s que al hombro однб дяка, що за рйбу, що за рбка
cuesta2 fA. див. cuestación; 2. рііст. див. costa11
cuestación /збірбння пожбртвувань cuestión /Ч. питбння; 2. супербчка, спе- речбння; 3. (спірне) питбння; проблбма, задбча; agitarse una - завзЯто обговбрю- вати, бути пре^мбтом жвбвої дискусії; desatar la - вирішувати питбння; 4. діал. заняття, cnpáea; 5. (- de tormento) іст. Дізнбння за допомбгою катувбння; 6. мат. задбча; - batallona предмбт постійних супербчок; спірне питбння; - candente злободбнне (наболіле) питбння; - de competencia юр. міжвідомче спірне питання; - de confianza питбння про довіру \УРядУ\ - de gabinete питбння, що стосується подбльшого існувбння уряду; важлйве питбння; - de honor (de honra) cnpáea чбсті; - de nombre другорядне
питбння; питбння про нбзву, супербчка про cnoBá; cuestiones sociales соцібльні питбння; - de іос. adv. приблйзно; en - de іос. prep. що стосується..., щбдо; la - es que... cnpáea у тбму, що...; проблбма по- лягбє у тбму, що...; eso es otra - це інша cnpáea
cuestionable ¿¿У'сумнівний, спірний cuestionar vt 1. запербчувати; 2. обго- вбрювати (питання) cuestionario /77І. питбльник; 2. анкбта cuesto /77 ДИВ. cerro З cuestor /771. іст. квбстор (у Стародавньо- му Римі)', 2. збирбч кбштів (з благодійною метою)
cuestuario, cuestuoso дохідний; при- буткбвий, вйгідний
cuestura ЛІ. іст. квестура (устародавньому Римі)', 2. квестура, поліцбйське управління (в Італії)
cuete /77 Л. Ам. 1. філбйне м'Ясо; 2. пісто- лбт, револьвбр; 3. сп'яніння, хміль cueto /771. захйщена висотб; 2. кам’янистий пбгорб; кам'янйсте узгір'я cueva f 1. печбра; 2. підвбл, льох; підзе- мблля; - caliente фіз. гарЯча кбмера; - de ladrones злодійське кубло; діал. пбст- ка, мишолбвка; cae еа la - el que a otro lleva a ella хто іншому Яму копбє, той у нбї сам попадбє
cuévano /77 висбкий плбтений кбшик cuevear vi діал. вхбдити у печбру cuevero /77ЛЮДЙНа, що копбє печбри cuexca fes7. див. casa 1 cueza f, cuezo m 1. буд. творйло, корйто (для замішування розчину, гашення вапна)', 2. іст. малбнький плбтений кбшик; meter el cuezo поткнути нбса cufiar \4 діал. стбжити, слідкувбти cúfico adj куфічнт cugujada fflne. cogujada cugulla fpne. cogulla cuica1 (діал. 1. землянйй (дощовйй) хро- 6áK; 2. xyflá людйна
cuica2 fflian. 1. скакблка; 2. стрибкй чбрез скакблку
cuíco 1. adj діал. худйй; 2. m діал. мекси- кбнець; 3. діал. болівієць; 4. діал. індіанець, метйс; 5. Л. Ам. поліцбйський; 6. Л. Ам. пліткбр
cuida ЛІ. старшоклбсниця (що опікується молодшою ученицею); 2. іст. див. cuidado 2,1
cuidado 1. а^'акур0тний, старбнно виконаний; 2. /77д0гляд, турббта, yBára; 2. ста- рбнність; ретбльність; 3. увбжність, обе- рбжність; соп - іос. adv. обербжно, з обе- рбжністю; 4. предмет увбги; 5. поббюван- ня, хвилювбння; estar соп - непокбїтися; de - небезпбчний, що викликбє поббю- вання (підбзри); nada de - нічбго сер- йбзного; correr una cosa al ~ de uno бути на відповідбльності; estar (enfermo) de ~ бути тЯжко хвбрим; salir de - (una mujer) розсйпатися; народити; esto me (te^ le, etc.) tiene sin - це менб (тебб, йогб, її) не стосується; ¡~! іос. обербжно!, стережй- ся!!;. і - conmigo! зі мнбю жбрти не прб- йдуть; - me llamo дивйсь мені! cuidador adj 1. турббтливий, увбжний; 2. задумливий; 3. вдумливий, зосербд- жений
cuidadora f Л. Ам. компаньйонка (доглядальниця)
cuidadoso adj\. турббтливий, дбайлйвий; 2. увбжний, пйльний
cuidar vt 1. турбувбтися, клопотбтися; 2. опікбти; доглядбти (за хворим)', 3. (vi; de) оберігбти; охороняти (будинок)', слід- кувбти, доглядбти (за одягом)', 4. (вжив, у формі наказового способу, соп) остерігб- тися; бути обербжним; 5. думати, розмір-
кбвувати; -se 1. берегтйся, піклувбтися про своб здорбв'я; 2. (de) займбтися; пік- лувбтися; 3. (de) остерігбтися (робити що-н.)
cuido тдіал. турббта; дбгляд cuidoso adj 1. див. cuidadoso; 2. іст. сумнйй, засмучений
cuija fЛ. Ам. 1. Ящірка (різновид)', 2. вйдра (про жінку
cuije /771. Л. Ам. зоол. див. cuiji; 2. діал. помічнйк, заступник; 3. діал. нербба, лб- дар, волоцюга; 4. діал. кохбнець; 5. діал. шпигун
cuiji /77 Л. Ам. ебкіл (різновид) cuín тдіал. морськб евйнка cuino тдив. cerdo
cuita1 ЛІ. скорббта, сум; 2. знегбди; 3. іст. палкб бажбння
cuita2 fЛ. Ам. 1. пташйний послід; 2. кал, екскрембнти
cuitadez f іст. турббтливість, увбжність cuitado adj 1. сумнйй; 2. нещасний; 3. бб- язкий, несмілйвий, легкодухий cuitamiento m ббязкість, несмілйвість, легкодухість
cuitar vt іст. (vi) пригнічувати, засмачувати; -se 1. засмучуватися; 2. старбтися cuitoso adj іст. нагбльний, термінбвий cuja ЛІ. іст. футлЯр (рля списа або прапора)', 2. рбма (арматура) ліжка; 3. іст. стег- нб; 4. діал. конвбрт (поштовий) cujeado adj діал. досвідчений cujear иМ. діал. бйти, хльбекати; 2. діал. див. castigar 1; 3. діал. підбурювати cují1 тдіал. акбція (різновид) cují21. adj діал. дріб'язкбвий; 2. тдіал. обдурювання, обмбн cujisal тдіал. акбцієвий гай culac тдив. kulak
culada /*1.: darse una - гбпнутися зйдом; 2. удбр кілем об ґрунт (про судно)', 3. прб- мах
culantrillo /77 бот. nánopoTb culantro /77 див. cilantro; bueno es el ~, pero no tanto дбброго потрошку culata f 1. прбва (ліва) частйна крупа; 2. приклбд (рушниці, гвинтівки); рукоЯтка (пістолета)', 3. військ, казбнна частйна; а cargar por la - що заряджбється з ка- збнної частйни; 4. збдня частйна; 5. див. culo 2; 6. Л. Ам. бічнб стінб; 7. діал. навіс, накриття (для худоби)', 8. тех. голбвка циліндра (двигуна внутрішнього згоряння)', salir(le) (a uno) el tiro por la - вилізти ббком
culatada fflne. culatazo 2 culatazo m 1. yfláp приклбдом; 2. відбій (під час пострілу
culatear vt\.діал. бйти приклбдом; 2.діал. віддавбти, відбивбти (про гвинтівку culazo /771. aum. de culo; 2. див. culada 1 culcusido тдив. corcusido 2 culebra rt. вуж; зміЯ; - de cascabel гримуча зміЯ; 2. тех. змійовйк; 3. хід, канбл (комахи у корі пробкового дерева)', 4. вй- тівка, штука; 5. ґвалт (піднятий у натовпі)',
6. Л. Ам. водянйй смерч; 7. діал. несплб- чений рахунок; 8. сл. пояс для зберігбння грбшей; 9. сл. терпуг, напйлок; 10. мор. кодбла, слбблінь; 11. (С). ЗміЯ (сузір'я)', - ciega зоол. амфісббна; hacer - тинЯтися, вбштатися; liárselea uno la - спіймбти- (ся), уклбпатися в істбрію; ускбчити в ха- лбпу; sabermás que las -s бути дуже хйтрим (пронбзливим), уміти з усьбго здобувбти кбристь culebrazo тдив. culebra 4 culebrear игхитбтися culebreo /77 хитбння (з боку в 6Щ culebrera f зоол. 1. (águila -) змієїд, зміїний орбл, крачун; 2. орлбн (різновид) culebrero adj діал. хйтрий, лукбвий
199
culebrilla
culebrilla /1. мед. лишбй (Тропічнийрізновид)', 2. тріщина у стволі вогнепбльної збрбї; 3. зоол. амфісббна; 4. (papel de ~) іст. тонкйй папір для писання culebrina /1. кулеврйна (старовинна артилерійська зброя)', 2. змієподібна блйс- I кавка
culebro /77 іст. див. culebra 1 culebrón /771. aum. ¿fe culebra; 2. хитрун;
3. ¡HTpnráHKa; 4. діал. noráHa комбдія culeco adj А. діал. самовдовблений; 2. діал. зак0ханий ро вуха
culera / 1. пляма, слід (на пелюшка.*); 2. плЯма, noTépTicTb, лбтка (на задній частині штанів)
culero 1. ^‘повільний, неповороткйй; 2. m підгузок; 3. малбнька пухлйна на гузці (у пташок
culetazo /77 діал. див. culatazo culi /77 кулі (в Індії, Китаї) culícido зоол. 1. а# кровосбсний; 2. m рі кровосбсні комарі (родина) t culinaria /кулінарія (мистецтво) culinario а^кулінбрний culinegro adjз чбрним збдом cnlitillo a#боягузливий ‘ culmen /77 вершйна
culminación /1. астр. кульмінбція; 2. кульмінбція; найвищий момбнт (період), най- вйща тбчка (підйому, розвитку) culminante ^кульмінаційний (астр.) culminar vi А. кульмінувбти; досягбти най- вйщого підйбму (розвитку)', 2. кульмінувбти, прохбдити чбрез вйщий меридіан (про небесне тіло)', 3. мор. досягти пбвної водй (під час припливу) culo У77І. зад, дупа; 2. круп (коня)', 3. збдній прохід; 4. нйжня (збдня) частйна; дно (посудини)', 5. недбпитки; 6. кормб; - de lámpara полігр. віньбтка; ~ de mal asiento вертун, дзйґа; - de pollo неохбйно за- шйта дірка; неохбйно заштбпане місце; ~ de saco глухйй кут; - de vaso скбльце (про підроблене коштовне каміння); соп el - a rastras на мілині, без копійки у ки- шбні; azotar (pegar) а ~ pajarero нашльб- пати по гблій дупі; dar con el - (de ~) еп las goteras розтрйнькати увесь статок; залишйтися уббгим; ser el ~ del fraile бути цáпoм офірним culombiano adj фіз. кулбнівський culombio /77 фіз. кулон culón 1. ^‘огузкуватий; 2. m солдат-інвалщ culote /771. дно; дбнна (тйльна) частйна снаряда; 2. зблишок плавки (на дні тиге- ля)\ 3. цбколь (електроннихламп) culpa /1. провйна; провйнність; echar la ~ a uno de una cosa звинувачувати) echar la - a otro складбти*провйну на іншого; tener la - бути винувбтцем; 2. (~ teolygica) гріх; 3. (capítulo de ~Б)обвинувбчення; - jurídica правопорушення; ~ lata знева- жбння, недбалість; - leve незначнб провйна; недбалість; absolver а ~ у pena повністю вйправдати culpabilidad /винуватість, провйнність culpable 1. а#винувбтий, вйнний; 2. юр. вйнний; злочйнний (про дії)', declarar ~ вйзнати вйнним; 2. m винуватець; злочинець
culpación /обвинувбчення culpado 1. adj вйнний; 2. m винуватець culpar irf(de) обвинувбчувати, звинувбчу- вати; -se звинувбчувати ce6é culpeo тдіал. лис (лисоподібний магела- новий собака)
culposo 1. adj злочйнний (про дії)', 2. іст. див. culpado 1; 3. /77 іст. див. culpado 2 cultalatiniparla f пишномбвність, пихб- тість, бундючність
cultamente adv 1. культурно; 2. пишно- móbho, nnxáTO
cultedad /пишномовність, пихбтість, бундючність
culteranismo m 1. літ. культеранізм (напрямок в іспанській літературі XVi-XVH ст.)\ 2. пишномбвний стиль culterano 1. adj літ. культераністський (про стиль)’, 2. пишномбвний; 4. m літ. культераніст; 5. велембвний (красномбв- ний)opáTop cultería їдив. cultedad cultero adj, m див. culterano 1f 2 cultiparlar v/говорйти пишномовно cultiparlista 1. adj велемовний, красно- мбвний; 2. com. див. culterano 2 cultipicaco зс/шахрбйський, лукавий cultismo /771. див. culteranismo; 2. книжне слбво, культйзм cultista adj, тдив. culterano cultivable adj обрбблюваний, придбтний для обрбблення cultivación їдив. cultivo cultivado adj А. обрбблений; 2. освічений, вйхований
cultivador 1. adj хліборббський; земле- рббський; 2. /77 хліборбб; садівнйк; куль- тивбтор (людина)’, 3. див. cultivadora cultivadora fc.-r. культивбтор, просбпник cultivar vt 1. обробляти, культивувбти (землю)’, 2. розводити, вирбщувати, культивувбти (рослини)', 3. підтрймувати, роз- вивбти (дружбу, знайомство)', 4. культивувбти, розвивбти, удосконблювати (здібності)', ~ el espíritu розвивбти рбзум (розумбві здібності); 5. вирбщувати (бактерії, мікроби)
cultivo /771. обробляння (землі)', ~ intensivo інтенсйвне землерббство, інтенсйв- на обрббка землі; poner en - орбти;
2. розвбдення, вирбщування, культиву- вбння (рослин)', rotación de - s сівозміна;
3. сільськогоспбдарська культура; 4. ку- льтивувбння, удосконблення; 5. вирбщування, розвбдення (мікроорганізмів)',
6. біол. культура (колонія мікроорганізмів)
cult*o 1. adj обрбблений (про землю)', 2. культурний (про рослини); 3. освічений, культурний; lenguaje - кнйжна мбва; palabra -а кнйжне слбво; 4. див. culterano 1; 5. /77 культ (божества)’, 6. культ, поклоніння; шанування; rendir (tributar) - поклонятися; 7. див. cultivo; 8. adv вй- шукано (про стиль)', ~ externo обряд (релігійний)’, - de dulía культ бнгелів; культ святйх; - de hiperdulía культ Божої Мб- тері; - de latría шанувбння Бога; - de la personalidad культ осбби cultor 1. adj іст. див. cultivador 1; 2. що обожнює, шанує, що поклоняється; 3. m іст. див. cultivador 2; 4. палкйй прихйль- ник, шанувбльник cultoso adj іст. див. culto 1 cultual adj 1. див. cultural; 2. культовий cultura /1. культура; освіта; просвіта; ~ general загбльна культура; загбльна освіта; - física фізйчна культура, фізкультура; 2. іст. див. culto 2 cultural ^‘культурний culturar vtfliHB. cultivar 1 cullidor /77 іст. збирбч (податків) cuma1 / Л. Ам. 1. хрещбна мати; 2. весільна мати; 3. кумб (сусідка) cuma2 їдіал. корбткий мачбте cumbo тдіал. кумбо (пляшка з гарбуза з вузькою шийкою)
cumbre /1. шпиль горй; 2. вершйна; вйщий ступінь; кульмінбціяг, conferencia - нарбда на найвйщому рівні cumbrera /1. дерев'яний брус; 2. пере- мйчка (вікна, дверей); 3. грббін (даху)',
4. див. cumbre 2; 5. діал. вершйна, вйща тбчка
cúmel /77 кмйнова горілка cumiar іїдіал. стягнути cumiche /77 Л. Ам. молбдший син cumpa /77 Л. Ам. 1. хрещбний ббтько; 2. кум (приятель)
cúmplase (3 ос. одн. пас. способу від дієсл. cumptirse) до виконбння; до відома (резолюція на документ) cumpleaños m день нарбдження cumplidamente adv цілкбм, пбвністю; цілковйто
cumplidero adj А. що спливбє (про термін)', 2. підходящий; відповідний, адек- вбтний
cumplido 1. adj див. completo 1; 2. закінчений, зрбблений; 3. справжній; un - soldado спрбвжній солдбт; 4. вільний, про- стбрий, дбвгий (про сукню)', 5. люб'язний, ввічливий, чбмний; 6. що відслужйв тбр- мін, що підлягбє демобілізбції; 7. m люб'язність, ввічливість, чбмність; por - для годйться; sin ~s без церембній, збпросто;
8. комплімбнт; deshacerse en ~s розси- пбтися комплімбнтами cumplidor 1. adj старбнний; 2. m виконб- вець
cumplimentar vtA. поздоровляти, вітбти; 2. робйти візйт ввічливості; 3. співчувбти; вислбвлювати співчуттЯ; 4. викбнувати (роспорядження, постановУ) cumplimentero 1. adj занбдто ввічливий (чбмний); 2. /77 підлбсник cumplimiento mA. виконбння; 2. закінчення, завбршення; 3. див. cumplido 2;
4. ввічлива пропозйція; 5. досконблість, бездогбнність; 6. іст. запас; de(por) - іос. adv. для годйться
cumplir 1. vt викбнувати; - las leyes до- трймуватися закбнів; - su promesa до- трймати обіцянки; 2. закінчувати, завершувати; 3. відбувбти (покарання)', 4. за- безпбчувати, постачбти; надавбти; 5. до- сягбти (певного віку)', ha cumplido viente años йому минуло двбдцять рбків; 6. vi (соп) викбнувати (борг, обов'язок, ~ соп uno бути ввічливим (чбмним) по віднб- шенню до кого-н.; 7. закінчувати службу (в армії)', відбувбти строк служби; 8. (~se) минати, спливбти (про термін)', 9. підходити; бути зручнйм; 5. іст. бути достбтнім;
- uno por otro перекбзувати вітбння від Імені кого-н.; por - іос. adv. для годйться cumplirse 1. здійснюватися (про бажання)', 2. минати, випбйнюватися (про річницю)', 3. закінчуватися, минбти (про строї)', аі - по закінченні...
cumquibus /грбші cumulación m іст. див. cúmulo 1 cumulador adju\o накопйчує cumular vtA. накопйчувати, збирбти; 2. ск- ладбти; нагромбджувати cumulativamente а&юр. 1. за сукупністю; 2. попередньо
cúmulo /771. ббзліч, велйка кількість; скупчення, нагромбдження; 2. купчбсті хмари;
- estelar астр. зоряне скупчення
cuna /1. колйска; canción de - колискбва пісня; 2. притулок (длядітей)', 3. підвіснйй містбк; 4. колйска, батьківщйна; 5. похбд- ження, рід; de ilustre .(de humilde) - знбтного (незнатного) рбду; 6. відстань між рогбми (тварини)', 7. діал. місце для розвбг; 8. діал. куна (таної)', 9. каюта (маленького судна)’, 10. мор. спускові полоз- кй; casa - дитЯчі Ясла; conocer a uno desde su - знбти з пелюшбк cunar \гідив. cunear
cuncuna /1. діал. дйкий гбпуб; 2. діал. гусінь cuncho тдіал. див. concho 2 cundido /771. запбс олйвкової олії, бцту, сблі і спбцій (який видають пастухам); 2. дитЯчий пблудень
200
cursar
cundir1 1. vt іст. займбти, запбвнювати (іпростір); 2. vi розтікбтися (про рідині 2. рости, збільшуватися (в об'ємі); роз- 6yxáTH (під час варіння)] 3. поширюватися, розповсюджуватися; 4. налбгоджува- тися, ітй на лад
cundir2 уідіал. див. condimentar cunear vt заколисувати; -se 1. розгбйду- ватися, гоїтися; 2. див. contonearse cuneiforme 1. ^‘клиноподібний; 2. клинописний; escritura - клинбпис cúneo m 1. див. cuca 5; 2. céKTop (у римському театрі, цирку)] 3. військ, іст. клиноподібний стрій (піхоти) cuneo /771. заколисування; 2. roftfláHHn, розгбйдування; 3. 6okob¿ хитавиця cunero 1. ас/підкинутий; що вйріс у притулку; 2. без родовбду (про бика)] 3. при- знáчeний (проурядового кандидата)] 4. m знбйда;5. BnxoBáHeub притулку cuneta /кіовбт, водостічна KaHáea cunicultor 1. ^'кролівницький; 2. m кролівник
cunicultura /кролівнйцтво cuno /77 куно (колумбійський барабан) cuntir vi ют. траплятися, відбувбтися cuña /1. клин; 2. бруковий KáMiHb; 3. суднб (для хворого)] 4. pyKá, заступництво, 3á- хист; tener buenas ~s m¿th руку; 5. анат. клин; 6. Л. Ам. впливбва осбба; 7. діал. cKHápa; meter - сіяти рбзбрат; es buena - він все мбже влаштувбти; все у йогб вл0ді cucada / 1. зовйця; своячка; 6paToeá; 2. іст. своЯчка; 3. див. concucada cuñadería ficr. див. compadrazgo cuñadía / cuñadío m іст. своЯцтво cucado /771. шурин; дівер; Lueárep; 2. іст. своЯк; 3. див. concucado; 4. діал. друг, товйриш, прйятель cucal adj іст. карббваний cucar і^карбувйти cucete /77 барйло
cuco /771. чекбн, штамп (для монет, медалей)] 2. neKáHKa; 3. іст. див. cuca 1; 4. іст. купа, нйтовп; - de nuevo новачбк cuociente m див. cociente cuodlibetal, cuodlibético adj дискусійний; вйсунутий на обговбрення cuodlibeto /771. дискусія на ббрану (наукб- ву) TéMy; 2. іст. дбповідь, вйступ на ббрану тбму (в університеті)] 3. гбстре слівцб cuota /і. чбстка; квбта; 2. квбта, податкб- ва стбвка; 3. внбсок, квбта (що сплачується за скорочення строку служби в армії) cuotidiano adj див. cotidiano cuotizar vt Л. Ам. визначбти податкбвий внбсок
cupay m діал. чорт
cupé /771. Kyné, двомісна KapéTa; 2. двомісний автомобіль; 3. іст. пербднє вбрхнє сидіння диліжбнса
cupial /771. діал. похйлий дах (у ранчо)] 2. діал. див. cobertizo 1 cupido /77 ловелбс, гультЯй cuplé, cuplet /77 пісенка, куплбт cupletera, cupletista /куплетйстка, шан- сонбтка
cupo /771. див. cuota 1; 2. див. contingente 2, 3; 3. військ, контингент новобрбнців (міста, населеного пункт,у)] 4. діал. див. cabida 1; 5. діал. місце в автомобілі; 6. Л. Ам. в'язнйця
cupyn /77 ком. купбн (цінних паперів) cupresácea 1. а<#'кипарйсовий, кипарйс- ний; 2.: -as //?/кипарйсові cupresino а^кипарйсний; кипарйсовий cúprico adjxiM:. óxido - оксйд міді cuprífero adjмідянйстий, що містить мідь cuprita / купрйт, червбна мщна pyflá cuproníquel /771. іст. купронікель (іспанська монета = 25 сантимів)] 2. мельхібр (сплав міді і нікелю)
cúpula /1. ббня, мбківка, склепіння; 2. бот. гніздбчко; 3. мор. rapMáTHa бáштa (що обертбється)
cupulino /77 оібшточка; ліхтбр над купольним дбхом
cuque m діал. солдбт cuquear ііїдіал. підбурювати, nifl6nBáTH cuquera f діал. див. cuquería 2 cuquería / 1. чарівність, прив0бливість;
2. хйтрість, лукбвство cuquero /77 хитрун, шахрбй, крутій cuquillo m див. cuco 2
cura 1. /77(- párroco) парафіяльний свящб- ник; - castrense військбвий свящбник; - ecynomo що викбнує оббв'язки свящбни- ка; 2. свящбник; піп; 3. діал. агуакате (плід)] 3. /лікувбння; - de aguas водоліку- вбння; - de hambre лікувбння гблодом; -de sol сонцелікувбння, геліотерапія; Іа primera - nébuia допомбга; entrar (meterse, ponerse) en - починбти лікувбння; tener - бути вилікбвним; 4. див. curativa; 5. іст. див. cuidado 2; 6. іст. див. curaduría; 7. діал. пиЯцтво, сп'яніння; 8. бот. авокадо, алігбторова груша; ó este - ваш покірний cnyrá; - de misa у olla неосвічений піп; no tener - бути невилікбвним; бути невипрбвним; бути безнадійним curable яс/вилікбвний curaca1 m Л. Ам. KypáK, касйк curaca2 /еконбмка (у будинку священика) curación / 1. лікувбння; 2. одужання; за- гбювання (рани)] 3. мбтод (курс) лікувбн- ня; 4. Л. Ам. похмеляння curadera fpian. сп'яніння, хміль curadillo /771. в'Ялена тріскб; 2. вйбілене полотнб
curado adj А. загартбваний, звйчний; 2. в'ялений, сушений (про м'ясо, риб,У)] 3. діал. п'Яний, сп'янілий
curador /771. опікун; 2. лікар; 3. заготівельник (продуктів)] коптйльник, засблювач (риби, м'яса)] 4. сушйльник (лісу, деревини)] 5. очиснйк, вибільнйк (тканин) curadoría / іст., curaduría / опікунство, опіка; - ejemplar іст. опіка над слабоум- ною людйною
curagua їдіал. курагуа (різновид кукурудзи) curalotodo /771. бот. звіробій; 2. ліки від усіх хворбб; панацбя curamiento m іст. див. curación curandera /знбхарка curandería /знбхарство curanderil а^знбхарський curanderismo /77 3HáxapcTBo curandero /77 3Háxap
curanto /77 KypáHTO (печеня з молюсків, м'яса та овочів) curapotras m ветеринбр curar 1. vi (—se) одужувати; вилікбвувати- ся; 2. (-se; de) турбувбтися, піклувбтися;
3. і//лікувбти; flomflfláTH хвброго; 4. ліку- вбти, вилікбвувати (хворобу)] 5. обробляти (рану)] 6. заготбвлювати про 3anác; со- лйти, коптйти, в'Ялити (рибу, м'ясо)] 7. чи- нйти, дубйти (шкірУ)] 8. витрймувати (ліс, деревину)] 9. очищбти, вибілювати (тканини)] 10. зцілЯти (душу)] 11. виправляти (зло)] 12. діал. п'янйти; - la pipa обкурювати ліольку
curare /77 «ypápe (отрута) curarse 1. лiкyвáтиcя; 2. гбїтися (про ра- нУ)] 3. (de) стерепгйся; 4. діал. напив0ти- ся, п'яніти; 5. Л. Ам. похмелитися; - en salud бути перестрахувбльником; пере- страхувбтися; como te curas, duras Богу молйсь, а до ббрега гребись curasao /77 кюрасб (помаранчевийлікер) curativa /мбтод (курс) лікувбння curativo яс/ціліЬщий curato, curazgo m іст. 1. посбда пара- фіЯль-свящбника; 2. церкбвна парбфія
curazao m див. curasao curca /горб
curco adj діал., curcucho діал. adj rop6á- тий
curculiónidos mpi зоол. довгоносики cúrcuma /1. куркумб, жбвтий імбйр (рослина)] 2. цитвбрньїй кбрінь, кореневйще куркумй; 3. хім. куркумін curcumina fpne. cúrcuma З curcuncha fpian. див. corcova 1 curcuncho adj А. діал. див. curco; 2. діал. дурнйй, тупйй; 3. діал. набрйдливий curcusí /77 діал. зоол. світлячбк curcusido adj див. corcusido curcusilla /1. куприк; 2. гузка (у пташок) curda, curdela 1. /сп'яніння, охмеління; ¡ vaya - que lleva! ну й напйвся ж він!;
2. сот. п'Яний
curd*o, -а 1. ^курдський; 2. т, /курд, -ка cureca / 1. військ, лафбт; гармбтний станбк; 2. заготовка для лбжа гвинтівки;
3. лбже самостріла; а - rasa іос. adv. без прикритті; без збхисту
curecaje /77 гармбтний (артилерійський) парк
curia /1. суд, курія (орган правосуддя)]
2. судді; 3. іст. див. cuidado 2; 4. курія (у стародавньому Римі)] 5. іст. див. corte2; - pontificia (romana) рймська (пбпська) курія
curial 1. adj суддівський; 2. курібльний;
3. іст. див. cortesano 1; 4. іст. досвідчений; 5. /77 чинбвник рймський (пбПСЬКОЇ) курії; 6. суддівський чинбвник curialesco ^‘суддівський; чинбвницький, бюрократйчний, канцелярський curialidad ficr див. cortesía
curiana fpne. cucaracha 2 curiar vticT. охороняти, оберігбти curiara /«ypiápa (індіанська пірога) curibay m діал. coch¿ (різновид) curiche /771. діал. пруд; 2. діал. болбто;
3. Л. Ам. темношкірий, негр curie /77 фіз. кюрі (одиницярадіоактивності) curieterapia /кюрітерапія, радіотерапія curio m хім. кюрій
curiosamente adv А. цікбво, з цікбвістю;
2. акурбтно, охбйно; 3. дбайлйво, турббт- ливо
curiosear І//1. цікбвитися; 2. (vt) стбжити curioseo /77 ВЙЯВ ЦІКбВОСТІ curiosidad / 1. цікавість; допитливість; інтербс; estar muerto de - помирбти від цікбвості; 2. чистотб, охбйність; 3. ретбль- ність, акурбтність; 4. визначнб пбм'ятка, рідкість
curioso 1. а^'цікбвий; допйтливий; 2. визначний, вбртий увбги, цікбвий; заббвний;
3. чйстий, охбйний; 4. ретбльний, aKypáT- ний; 5. /77 допйтлива людйна; 6. див. curandero
curiquingue m Л. Ам. Яструб (різновид) currar vtcn. обмбнювати, обдурювати curricán /77 мор. риббльська снасть (для ловлі тунця)
currinche /77 1. журналіст-початківець; 2. нікчбма
curripé /77 сл. прочухбн curro 1. а^'самовдовблений, хвалькувб- тий; 2. /77 качка; 3. Л. Ам. див. currutaco 2 curruca1 fopH. слбвка, кропив’янка curruca2 fflian. 3rpáfl co6áK currutaco 1. adj франтувбтий, ошбтний; 2. нікчбмний (про людину)] 3. Л. Ам. низь- корбслий, пpизeмкyвáтий; 4. m франт, чепурун; 5. нікчбма, пігмбй; 6. Л. Ам. куций, товстун; 7. ріЛ. Ам. пронбс cursado adj 1. тямущий, досвідчений; 2. відвідуваний, людний cursante сот. учень, студбнт, курсбнт cursar vt 1. 4¿cto відвідувати; 2. чбсто робйти; 3. вивч0ти, вчйти; - filosofía ви-
201
cursario
вчбти філософію; ~ estudios superiores
навчбтися у вищому HaB4ánbHOMy збк- ладі; 4. давати хід (справі)', передавбти за пpизнáчeнням; - una nota HanpáenTH нбту; 5. спливбти, 36¡ráTH (про період час})] el mes que cursa потбчний місяць I cursario adj\ m іст. див. corsario cursería /і. непристбйність, вульгбрність; HécMax, погбний смак; 2. піжбни cursi ао/вульгбрний; позббвлений смаку cursilería ґдив. cursería cursilón adj див. cursi cursillista com. курсбнт, -ка, слухбч, -ка курсів
cursillo /771. стйслий (додатковий) курс (в університеті); 2. рі курси з підготбвки (з підвищення кваліфікації); 3. курс лбкцій cursiva /'курсив
cursivo 1. ac¡rкурсивний (про шрифт)] 2. /77 курсив
curso /77 1. нбпрям, курс, тбчія; еі - de los astros шлях неб0сних тіл; el ~ de un río тбчія (нбпрям) річки; el ~ de los acontecimientos курс подій; en el ~ del tiempo з плином чбсу; 2. нaвчáльний рік; курс; ~ académico навчбльний рік; 3. курс (лекцій, наук, підручник 4. хід (справи)] процес; dar ~ a una solicitud дбти хід зайві; dar - a su fantasía дбти вблю своїй фан- тбзії; seguir su - іти свобю чбргою; 5. (рі) пронбс; 6. yживáння, ходіння; 7. іст. див. corso 1; 8. ком. курс; ббіг (ціннихпаперів) cursymetro /77 локомотивний швидкостемір
cursor /771. движбк, висувнб плбнка (логарифмічної ЛІНІЙКИ)] 2. візйр (логарифмічної лінійки)', Z. те.х. повзун, движбк; 4. іст. див. correo1; 5. іст. судовйй пйсар curtición їдив. curtimiento curtido 1. adj засмбглий, обвітрений (про шкір})] 2. загартбваний (про людині)] 3. Л. Ам. зашарілий, присорбмлений; 4. m див. casca 2; 5. д/вичинена шкіра; шкіртовбри; tienda de ~s магазйн шкіртовбрів; 6. рі діал. маринбвані бвочі curtidora /77чинббр, дубйльник; шкірйник curtiduría, curtiembre ЇЛ. Ам. чинббрня; шкірянйй завбд
curtiente 1. «^дубильний (про речовин})]
2. /77 ДубЙТвЛЬ
curtimiento /77ЧЙНЄННЯ (дублення) шкіри curtir иМ. чинйти (дубйти) шкіру; 2. по- кривбти засмбгою, обвітрювати (шкір})]
3. (і/у) загартбвувати(ся) (фізично або морально)] ~se 1. засмагбти, вкривбтися за-
смбгою; обвітрюватися (про шкір})] 2. Л. Ам. вймаститися, забруднитися; estar curtido en acos бути у літбх, бути солідного віку; estar curtido en una cosa собб- ку з'їсти на чому-н.
curto adj діал. 1. див. corto 1; 2. коротко- хвбстий
curuca їдив. curuja curucú /77 Л. Ам. кетцбль (іпта.х) curuja f сіра совб
curva f 1. кривб лінія; ~ de temperatura
кривб температури; 2. поворбт (дороги); - abierta плбвний поворбт; - cerrada кру- тйй поворбт; coger (tomar) una - повер- тбти; ~ de nivel геод. горизонтбль, кривб рівня (рельбфу)
curvado ас#*кривйй, зігнутий; гнутий (про мебл)
curvar vt (vi) згинбти(ся), вигинбти(ся), викривлйти(ся)
curvatura /кривизнб; вйгин, вйкривлення curvear vi діал. 1. звивбтися, крутйтися (продоро/})] 2. див. culebrear curvidad //^.curvatura curvilíneo adj криволінійний curvo adj 1. кривйй; криволінійний; 2. зігнутий, вйкривлений
cusca ЇЛ.діал. сп'яніння, охмеління; 2. Л. Ам. повія; 3. діал. див. corcova; hacer la ~ набрилбти
cusco1 тЛ. Ам. див. cuzco1 cusco2 adj діал. горббтий cuscungo тдіал. пугач (різновиди) cuscurro /77скйбка хліба; окрбєць cuscuta їбот. повитйця, сплітбчка cuscha /77. Ам. горілка cusir 14див. corcusir cusma fдіал. див. cuzma cuspar вбігти наввйпередки cuspe тдіал. дзйґа
cúspide ЛІ. вершйна, пік; 2. гострий шпиль; 3. мат. вершйна; 4. див. cumbre 2 custodia /і. охорбна; нбгляд; 2. охорбна, вбрта; 3. церк. дарохоронйльниця custodiar і//охоронйти, вартувбти custodio 1. adj. ángel ~ бнгел-охорбнець; 2. /77 хранйтель; стброж; охорбнець cusubé тдіал. кусубе (солодка страва з юккй)
cusumbe діал., cusumbo діал. тдив. cuatí cususa /77. Ам. тростйнна горілка cutacha ЛІ. діал. дбвгий прямйй ніж; 2. (р) діал. черевйк
cutama їдіал. 1. тюк, вузол; 2. тюхтій, Téne- пень
cutáneo adj анат., мед. шкірний, нашкірний (про шкіру обличчя) cutara /Л. Ам., діал. пантбфля, кбпець cutarra їдіал. черевйк cúter /77 кутер (вітрильне судно) cutero adj діал. брехлйвий, нещйрий cutí /77 тик (тканина)
cutiano іст. 1. adj дал. див. cotidiano; 2. adv щоднй, повсякденно; de (en) ~ іос. adv. завждй, постійно cutícula f 1. тонкб ніжна шкіра, шкірка; 2. анат., бот. кутйкула, епідбрміс cuticular а^'епідермбльний; шкірний cutidero /771. стукіт, биттй, гупання; 2. іст. удбр. пбштовх
cutio1 advnoc,T\mo] безпербрвно; día de ~ будній (роббчий) день cutio2 /77 роббта, прбця cutir 1. vt ударйти, ляскати, бйти; 2. vi іст. змагбтися
cutis amb. шкіра, шкірний пбкрив (про шкіру обличчя)] ~ anserina гусяча шкіра cuto adj Л. діал. безнбгий; 2. діал. безрукий; 3. Л. Ам., діал. беззубий; щерббтий;
4. Л. Ам., діал. облбманий; зазублений cuto /77 кбртик
cutral adj забійний, признбчений для заббю (про худобу)
cutre 1. adjcKynm, жбдібний; 2. /77скнбра cutusa ґдіал. зоол. гбрлиця (різновид) cuy /77 Л. Ам. морськб свйнка сиу*о 1. adj ргопчш, якйй; mi amigo а ~а hermana conoces мій друг, сестру якбго ти знбєш; una decisión ~ motivo desconozco рішення, причйни якбго мені не- відбмі; 2. /77 кохбнець, залицяльник cuyují тдіал. крбмінь jcuz! interj ([cuz, cuzl) (вжив, для прикликання собаї) до мбне! cuzco1 /77 пбсик
cuzco2 adj 1. діал. горббтий; 2. Л. Ам. що ліЬбить ласощі cuzcuz тдив. alcuzcuz cuzma /дбвга сорбчка (у індіанців) czar /77 цар
czarda(s) /чардаш (угорський народний танець)
czarevitz /77 царбвич czariano яо/цбрський czarina /царйця
202
chafandín
Ch
Ch, ch f 4-а літера іспанського алфавітуче cha m шах (персидський) chabacán m паскудник, хам chabacanada їдив. chabacanería chabacanear viJ!. Ам. 1. говорити грубощі, грубіянити; 2. говорити непристбйності chabacanería f, chabacanismo m 1. відсутність смаку; вульг0рність, непристбй- ність; 2. грубість, непристбйність chabacaneo 1. adj без смаку, вульг0рний; literatura -а бyльвápнa література; 2. грубий, непристбйний; 3. m набавно (іспанська мова на ФіліппінаК) chabasco /зрізані гілки chabela їдіал. чаббла (сумішвина та чачі) chabelón тдіал. боягуз, легкодуха людина chabisque тдіал. калюжа chabola /1. курінь; 2. хатина, халупа;
3. землянка chaborra /дівчина chabrana /див,, chambrana1 chaca їдіал. 1. міст; 2. ¿рка chacal т 1. шак0л; 2. Л. Ам. кревбтка (різновид)
chacaleje тдіал. дрібничка, дешбва при- Kpáca
chacalín1 тдіал. кревбтка (різновид) chacalín2 т хлопчак, хлопчйсько chacalina fЛ. Ам. дівчйсько chacamel т Л. Ам. rycáK (різновид) chacana /1. діал. носйлки, нбші; 2. діал. горйще (для зберігання фруктів) chacanear1 гідіал. 1. стиск0ти острбгами; 2. колбти пікою, підганяти (вола) chacanear2 vi А. діал. постійно користув0- тися; 2. діал. говорйти (робйти) дурнйці cnacantana / Л. Ам. ceápKa; скандал;
60ШКЄТ
chácara1 /1. Л. Ам. див. chacra 2; 2. діал. тбрба, кбшіль; 3. діал. футлйр chácara2 fЛ. Ам., діал. вйразка chacarandá /паліс0ндр (дерево) chacarear viЛ. Ам. працювати на ф0рмі chacarera їдіал. чакарбра (народний танець)
chacarería /1. діал. фбрми; 2. діал. садів- нйцтво, горбдництво
chacarero m 1. землербб, ф0рмер; 2. діал. див. chacharero 2; 3. діал. 3Háxap chacarita /1. Л. Ам. малбнька ф0рма; 2. уліЬблене місце
chacarrachaca /ránac; ry4Há ceápKa chacarrear w6yp4á™, 6ypKOTáTH chacay тЛ. Ам., chacayo тЛ. Ам. жбстір, крушйна (різновид) chacchar vtдiaл. див. chachar chacear vi діал. здйблюватися (про коня) chacera їдіал. рознбщиця chacina /1. солонйна; 2. ковб0сний свинячий фарш
chacinería /ковб0сний магазйн, що торгує солонйною
chacinero т продавбць солонйни chaco1 тЛ. Ам.іст. полюв0ння з обл0вою chaco2 тдіал. див. chacra 2 chacó /77 військ, ківер chacolí /77чаколі (сорт сухого вина у Країні Басків, Сантандері та Чилі) chacolotear и/цбкати (про підкови) chacoloteo /77 ц0кання (копит) chacón тдіал. касйк, кацйк chacona / чакбна (старовинний іспанський танець)
chaconada /бавовнйна тканйна chacota /1. вес0лощі, рсідощі; 2. жарт; hacer ~ de uno, de una cosa кепкув0ти над ким-чим-н.; echar (tomar) а - не сприйм0ти серйбзно chacote тдіал. дбвга uinára chacotear vi 1. гучно веселйтися; 2. жар- тув0ти; -se (de) HacMixáTHCH, глузув0ти chacoteo /77, chacotería f діал. див. chacota 1, 2
chacotero /77 веселун, жартівнйк chacra / 1. невелйкий ма0ток; фбрма, садиба; 2. посіви, засіяне пбле chacrear viЛ. Ам. див. chacarear chacta1 їдіал. індіанське сблище chacta2 їдіал. тростйнна горілка chacuaco1 /771. Л. Ам. nepeHOCHá топйль- на піч; 2. Л. Ам., діал. недбпалок cnrápn; 3. Л. Ам. димохід; 4. Л. Ам. noráHO згбр- нута cnrápa
chacuaco2 adj діал. chapucero 1 chacualear \4Л. Ам. див. chacolotear chacuaquería їдіал. див. chapucería chacha1 /1. нянька; 2. годув0льниця chacha2 їдіал. див. chachalaca chachá їдіал.% муз. брйзкало; MapaKácn chachacaste тЛ. Ам. горілка chachaco adj Л. Ам., chachacuate adj Л. Ам. рябйй; порйтий віспою (про обличчя)
cha-cha-cha тча-ча-ча (танець) chachagua 1. ас/п0рний, подвійний; 2. m р/близнюкй
chachaguate1 m Л. Ам. 1. р0мінь; 2. мотузка
chachaguate2 adj діал. сп0рений, подвійний
chachaguato adj m Л. Ам. див. chachagua -
chachal тдіал. графіт chachal2 тдіал. намйсто chachalaca /1. Л. Ам. америк0нська свіязь (різновид качки)] 2. діал. capaHá; 3. Л. Ам. патйкало, базіка
chachamol adjЛ. Ам. див. chachaco chachapoyo adj діал. слабкйй, млявий chachar vi діал. ^yeáTH лйстя кбки chachara /1. базікання, балаканйна; 2. діал. жарт; глузув0ння; 3. рі дрібнйчки; 4. діал. деш0ва прикр0са
chacharear 1. ^/базікати, патякати; 2. \гіЛ. Ам. торгув0ти дрібнйчками chacharería / 1. базікання; 2. Л. Ам. дрібнйчки
chacharero 1. adj балакучий; 2. ^базікало, патйкало; 3. Л. Ам. рознбщик, лотбч- ник; 4. Л. Ам. кишенькбвий злбдій chacharón 1. adj HáflTO балакучий; 2. т базікало, балакун
chachay adj діал. rápHo (пйшно) убр0ний chacho /771. хлбпчик, хлопч0к; малюк; 2. старший брат; 3. ріЛ. Ам. близнюкй; 4. Л. Ам. cnyrá; 5. ставка (у картковій грі) chafado adj 1. приголомшений, ошелбше- ний; 2. пригнічений chafaldete m мор. гітов chafaldita /ущйпливе слбво, шпйлька chafalditero 1. ^'насмішкуватий, глузлй- вий; 2. /77 кепкун chafalmejas com. мазйло chafalonía /золотйй (срібний) лом chafalote1 /771. Я Ам. див. chafarote 1; 2. діал. дед0чий кінь chafalote2 adj діал. брут0льний, хамулу-
В0ТИЙ
chafallada їдіал. початкбва шкбла chafallar vt 1. л0годити (лат0ти) абияк; 2. робйти HeoxáñHO
chafallo /77нeoxáйний рембнт, груба лáткa chafallón adj m див. chapucero 1 chafandín m див. chisgarabís
203
chafar
chafar vtA. (vi) роздЯвлюваси(ся), сплющуватися); 2. (vi) м'яти(ся); 6ráTn; 3. прими- HáTH (траву)', 4. обірвати, обрізати; 5. збй- ти пиху; 6. доконЯти; 7. діал. виганяти; звільнити; 8. діал. підсиджувати cháfara fдiaл. Haxá6Ha жінка, Haxá6a chafardear vi діал. втручЯтися, лізти chafardero a dj діал. набридливий, надокучливий
chafarota (діал. нечепура chafarotazo m 1. удЯр мечбм; 2. páHa від Me4á
chafarote m 1. корЯткий кривий меч; 2. ши- рбка шáбля (шпЯга); 3. діал. солдафбн chafarraño m діал. кукурудзяний кЯржик chafarrear vi діал. базікати, балЯкати chafarrín m Л. Ам., chafarrinada 7плЯма; чорнйльна плЯма chafarrinar иґбруднйти, мастйти chafarrinón тА.див. chafarrinada; 2. ма- занйна (про погану картину)', echar un ~ чинйти негідно (підло); ганьбйти, зне- слЯвлювати
chafe тдіал., сл. поліцейський, лягЯвий chafirete т Л. Ам. водій (шофЯр) вантЯ- жівки
chafiro тдіал., chafirro тдіал. тесЯк, ма- чЯте
chaflán /77, chaflanada 7скЯшений край (кут), фЯска, укіс; de chaflán loe. adv. діал. скбса, крадькомЯ
chaflanar і//скЯшувати пруг (кутй); знімЯти фЯску
chagolla f Л. Ам. 1. фальшива монЯта; 2. стерта монЯта; 3. дурнйця, казна-що chagorra fЛ. Ам. простЯлюдинка chagra11. сот. діал. селянйн, -ка; 2. про- вінціЯд, -ка; 3. (діал. див. chacra 1 chagra2 f діал. див. chaira1 chagrén т шагрЯнь (шкіра) chagrero т діал. див. chacarero 1 chagrín т див. chagrén chagua1 т Л. Ам. див. cháguar chagua2 (діал. згрЯя, бЯнда chaguala 71. діал. старйй черевйк; 2. діал. рубЯць, рЯна, шрам
cháguar /771. Я Ам. бот. літа (різновид)', 2. мотузка, шпагЯт
chaguar vt 1. діал. викручувати (білизну, губку)', 2. діал. сукЯти (пряжу) cháguara (діал. мотузка, шпагЯт; dar ~ підбурювати, підбивЯти chaguarama (діал., chaguaramo тЛ. Ам. королівська пЯльма
chaguarazo тдіал. 1. удЯр батогбм; 2. об- рЯза
chaguarí тдіал. див. cháguar chagüeto adj діал. кривйй, косйй chagüite тЯ Ам. 1. болбто, багнб; 2. маїсове (кукурудзяне) пЯле chahuar 1. adj діал. рябйй (про масть коня)', 2. /77 Я Ам. див. cháguar chahuite m див. chagüite chai (сл. 1. малолітка; 2. повія, шльЯндра chaimas m рі чЯймаси (індіанці у Венесуелі)
chaina 71. Я Ам. муз. флЯйта; 2. діал., орн. щйголь
chaira1 71. шЯвський ніж; 2. гострйльний брусЯк; точйло chaira2 (діал. печЯня chaira*r vt діал. гострйти, загЯстрювати; dejar a uno ~ndo діал. залйшити в омЯні, не руйнувЯти ілюзій
chajá (діал. чаха (болотна пташка)', pura espuma como el - діал. порЯжнє місце, нуль без пЯлички
chajuá, chajuán тдіал. 1. спЯка; 2. втЯма chajuanarse діал. втЯмлюватися chai /77 шаль; шарф
chala 71. Я Ам. лйстя кукурудзяного кача- нЯ; 2. діал. оболЯнка (злаків)', 3. діал. грЯ-
ші; 4. діал. див. chalaila; pelar la - діал. обікрЯсти, обдЯрти як липку; tiene mucha ~ діал. у ньЯго грошЯй кури не клюють chalaco тдіал. бриль chalada (діал. взуттЯ (з сириці) chalado adj 1. шалЯно закЯханий; 2. діал. очманілий; está - він збожевЯлів (втрЯтив глузд)
chalaila, chalala (діал. сандЯлія (з сириці) chalán /771. гендляр, перекупник кЯней; 2. шахрЯй, злЯдій (про продавця); 3. Я Ам. об'їждчик дйких кЯней chalana 7 1. шалЯнда; 2. діал. канЯе; шлюпка
chalanear vtA. спрйтно збувЯти (товар)', 2. Я Ам. обІжджЯти (коней)', 3. діал. на- бридЯти, надокучЯти; зловживЯти терпінням; 4. Я Ам. жартувЯти chalanería 71. гендлярство; 2. спрйтність, поворЯткість
chalanero, chalanesco acjr гендлярський chalar vtA. звЯдити з рЯзуму; 2. (vi) закЯ- хувати(ся); ~se 1. божевЯліти; 2. діал. помилйтися, прогадЯти chalate m Я Ам. uiKána ¡chalayl interj діал. якйй аромЯт!, як приЯмно пЯхне! chalaza 7ячмінь (на оці) chalcocita, chalcolita (мін. халькоцит chalcha ((pt) діал. подвійне підборіддя chalchihuite m(p)A. Я Ам. дрібнйчка; 2. діал. мЯтлох; 3. Я Ам. чаклунство, чЯри chalchudo adj діал. 1. зобЯстий, волЯстий;
2. з відвйелою губЯю (про собаку) chale1 тдіал. див. chai
chale2 /77 Я Ам. китЯєць chalé т див. chalet
chaleco /771. жилЯт; - salvavidas рятувЯ- льний жилЯт; 2. турЯцький xanár, 3. діал. ледЯщо, нерЯба; - de fuerza Я Ам. гамів- нЯ сорЯчка; а - /ос. adv. Я Ам. силоміць; безкоштЯвно, дЯром chalecón /77 Я Ам. обмЯнщик, шахрЯй chalequear vt діал. 1. здобувЯти шлЯхом обмЯну; 2. діал. переривЯти, перебивЯти;
3. Я Ам. красти, цупити
chalequero т 1. кравЯць, що шйє жилЯти; 2. жилЯтний ланцюжЯк (для годинника) chalet /77 шалЯ, заміськЯ вілла, дЯча chalí /77 чалі (тканина з козиної вовни) chalilo тдіал., chalilones т рі діал. дні карнавЯлу; карнавЯл
chalina 71. кравЯтка бЯнтом; бант; 2. вй- пивка, гулЯнка; 3. діал. шаль; шарф chalón /77 Я Ам. (велйка) хистка, шаль chalona 71. Я Ам. барЯнина; 2. діал. соло- нйна (з баранини)', 3. діал. в'Ялена барЯнина
chaloso adj діал. змЯрщений, помЯрщений chalote /77 цибуля-шарлЯт, шарлЯт chaludo adj діал. багЯтий, замЯжний chalungo adj діал. див. chapucero 1 chalupa 71. шлюпка, 6apKác; 2. Я Ам. вузький чЯвен, канЯе; 3. Я Ам. кукурудзяна олЯдка (з м'ясом, сиром)', 4. діал. болЯч- ка; estar ~ збожевЯліти chalupero /771. хазЯїн шлюпки (баркЯса); 2. каботЯжник (моряі) challa (А. діал. див. chaya1; 2. діал. сухйй кукурудзяний лист; 3. діал. лотЯк (у старателів)', 4. діал. коштЯвність, прикрЯса challar vi діал. див. chayar challenge: copa ~ спорт, перехіднйй кубок challenger m спорт. претендЯнт (на звання чемпіона)
challón adj діал. ишроколйций chama 7Ябмін, міна; вимінювання chamaco m Я Ам. хлЯпчик; пЯрубок chamacocos m рі чамакЯки (індіанці у Болівії, Парагваї і Аргентин) chamada 71. див. chamarasca; 2. діал. смуга невдЯч
chamagoso adjЛ. Ам. 1. обірваний; бруд- нйй; 2. халтурний; 3. вульгЯрний, непри- стЯйний
chamal m Я Ам. 1. жінЯча вЯвнЯна накидка (у індіанців)) 2. див. chiripá chamaluco adj діал. див. chapucero1 chamán /77шамЯн chamanismo m шамЯнство chamanta (, chamanto m діал. вЯвнЯна накйдка, пЯнчо (у смужку) chamar иґмінЯти, вимінювати chámara, chamarasca 71. хмиз, сухі гілкй; 2. яскрЯве пЯлум'я, жар (від горіння хмизу) chamarilear і4див. chamar chamarilero m лахмітник chamarillero m 1. див. chamarilero; 2. шулер
chamarillón adj див. chambón 1 chamarín тдіал., chamariz mорн, в'юрЯк chamarra 71. куртка; 2. діал. грубовЯвнЯна кЯвдра, вЯвнЯний плащ; 3. Я Ам. обмЯн, ошукЯнство
chamarrear vtA. діал. м'Яти, тйскати; 2. діал. дражнйти бикЯ (курток)', 3. діал. дратувЯти, розлючувати; 4. діал. обдурйти, ошукЯти chamarrero тдіал. сільськйй знЯхар chamarreta 7корЯтка куртка, жакЯт chamarro т Л. Ам., діал. див. chamarra 1 chamba 71. див. chiripa1; 2. діал. канЯва, рів; 3. діал. дЯрен; 4. діал. став; 5. діал. див. charretera; 6. діал., Я Ам. робЯта, спрЯва
chamba(d)o тдіал. ріг (посудина) chambaril тдіал. п’Ятка chambear 1. vt діал. заклЯсти дЯрном; 2. діал. рйти (канави, рови)', 3. діал. гіідстри- гЯти; згЯлювати; 4. Я Ам. вимінювати;
5. viЛ. Ам. займЯтися спрЯвою chambeco діал. 1. adj незгрЯбний; 2. т незгрЯба; 3. чорт, біс chambelán т 1. камергЯр; 2. Я Ам. пуль- веризЯтор
chamberga 7 1. діал. шовкЯва стрічка; 2. бот. діал. чудоцвіт (різновид)', 3. діал. ріг (посудина)
chambergo m 1. іст. чамбЯрго, широко- крйсий капелюх; 2. діал. м'якйй капеліЬх chamberí adj діал. пихЯтий, бундючний chamberines m ріЛ. Ам. дрібнйчки chambo m Я Ам. Ябмін зернЯ на Інші продукти
chambón adj А. незгрЯбний, неспрйтний (у гр)\ 2. незгрЯбний, недолЯдний, непово- роткйй; 3. щаслйвий
chambonada 71. неспрйтність, незгрЯб- ність; 2. безглуздість, нісенітність; 3. удЯ- ча, щЯстя, талЯн; 4. Я Ам. див. chapucería
chambonear vi А. говорйти нісенітниці; 2. Я Ам. повЯдити ce6é незгрЯбно; бути неповороткйм
chamborote adj діал. 1. білий (про перець); 2. носЯтий, довгонЯсий chambra1 7кофтйнка, блузка chambra2 їдіал. див. chambrana21 chambra3 (діал. А. ширЯкий мачЯте; 2. до- вгоствЯльна рушнйця; de ~ випадкЯво chambrana1 7лйштва (у вікон та дверей) chambrana2 71. діал. шум, гЯлас; 2. діал. свЯрка, бійка
chambre тдіал. шахрЯй, крутій chambuque тдіал. затяжнйй вузол chambuquear vt діал. зв'Язувати затяж- нйм вузлЯм (худобу) chamburgo тдіал. 1. зЯводь; 2. каліЬжа chamela (діал. глЯчик chamelico т (р) А. діал. мЯтлох; liar los ~s збирЯти рЯчі, складЯти 6é6exn; 2.діал. дрібнйчки
chamelote т камлЯт (тканина) chamicado adj діал. 1. сумнйй, засмучений; 2. напідпйтку
204
changueo
chamicera вгорілий ліс, з^рище chamicero ас^обвуглілий (продерево) chamico тЛ. Ам. flypMáH (рослина)] dar - 3a4apyBá™
chamilca fflian. гбрщик, банячбк chamilico т (рі) діал. див. chamelico 1 chamiza fA. чамйса (дике рослина, викорисг. для покриття дахУ)] 2. див. chámara 1 chamizar vt Л. Ам. noKpnBáTH чамйсою (даХ)
chamizo m 1. обгоріле дбрево, обвугліле поліно; 2. хатйна (крита чамисою)\ 3. халупа, рбзваль; 4. картярський будйнок; кублб; 5. діал. бійка, свбрка chamorra /тблена головб chamorrar vt/'ст. 1. стрйгти нáгoлo, голйти (голову)] 2. стрйгти (худобу) chamorro1 тЛ. Ам. лйтка (ноги) chamorro2 adjA. обгблений Hárono; брито- голбвий; 2. безбстий, голоколбсий (про ппшеницю); 3. іст. скупйй, CKHápий chamoscar vt(v¡) діал. див. chamuscar- (se)1
champa fЛ. Ам. 1. кореневйще; 2. Л. Ам. дбрен; 3. діал. грйва, кудли; 4. діал. чбм- па, aráea; 5. Л. Ам. накриття champagne тдив. champaca champán1 тдив. champaca champán2 тдіал. flparoBHHá, багно champán3 /77самп0н (човен) champanera fЛ. Ам. воляча запрйжка (що належить наймиту) champaca m шампанське champacazo m діал. бенкбт з шампбн- ським
champar1 vt 1. говорйти в облйччя; 2. докорити
champar2 vt діал., див. chambear 1; -se діал. 1. пірнути; 2. сунути у кишбню champear гідіал. див. chambear 1 champeta f діал. 1. Kocáp; ciKán; 2. неве- лйке судно
champí m 1. діал. мідь; 2. Л. Ам. дрючбк;
3. діал. збрбя
champiñón/77 печерйця, шампіньйбн (гриб) champola f Л. Ам., діал. чампбла (прохолодний напій) champú m шампунь
champudo adj діал. 1. з велйким коре- невйщем; 2. кошлбтий, патлбтий champurrado m А. Л. Ам. чампуррбдо (напій з кукурудзяного борошна з молоком або з шоколадом); 2. діал. сливбвий компбт; 3. плутанйна champurrar гідив. chapurrar 2 champurreado adj діал. халтурний champurrear \/ідіал. див. chapurrar 1 champurria1 їдіал. див. chapurrado 2 champurria2 com. діал. араукбнець-метйс (з домішкою іспанської крові) champurrio m діал., champurro m діал. див. chapurrado
champús, champuz m Л. Ам. солбдка кукурудзяна Káuia; estar hecha un - una
cosa діал. бути у пбвному ббзладі; сам чорт нбгу злбмить
chamuchina fA. дрібнйця; 2. Л. Ам. прос- тблюд; 3. діал. див. chamusquina 2; 4. л. Ам. iop6á дітбй, дітвор0; 5. діал. дурнйця chamusca їдіал. 1. див. chamusquina 2;
2. сутичка (бій)
chamuscado adjA. охбплений (пристрастю)] захбплений (ідеєю)] 2. розобщений; зіпсований
chamuscar vt 1. обпблювати; підпблю- вати; 2. Л. Ам. розпродавбти дбшево; -se 1. обпитися; 2. діал. кип'ятйтися chamusco тдив. chamusquina 1 chamusquina fA. BnnánioBaHHfl, обпблю- вання; 2. бійка; 3. діал. діти, fliTBopá; oler а - пбхнути неприбмностями, відгонйти смбженим
chamusquino adj діал. грубий chamuyo тдіал. жаргбн chana, chana іос. adv. див. chano, chano chanada /спрйтна вйтівка, фбртель chanca1 ЇА.див. chancla 1; 2. дрбнтя, лахміття; 3. мбтлох; 4. діал. дерев'яний черевйк; estar hecho una - постаріти, пере- творйтися на руїну
chanca2 fA. діал. коптйльня; 2. рибокон- сбрвний завбд
chanca3 fA. Л. Ам. подрібнення, роздрібнення (руди, зерна)] 2. Л. Ам. подрібнена руflá; 3. діал. прочухбн chancaca fA. Л. Ам. голбвка цукру; 2. Л. Ам. чанкбка (тісто з кукурудзяного або пшеничного борошна з медом)] 3. діал. вйразка
chancadora /77. Ам. flpo6ápKa chancaquear \гідіал. див. chancar 2 chancaquita fA. чанкакйта (солодка страва з чанкаки з горіхами)] 2. діал. вйскочка; le guatas las ~s він хоч дурнйй та хйтрий chancar vtA. Л. Ам. подрібнювати, дробй- ти (руду, зерно)] 2. діал. бйти; 3. діал. не дорбблювати; робйти абияк, халтурити chancarrazo тдіал. kobtók bhh¿ chance /вйпадок, можливість chancear и/жартувбти; -se (соп) глузу- béth
chancelación /д/ал. анулювбння, визнання недійсним (записи, документи) chancellar vt іст. анулювбти, визнавбти недійсним (запис, документ) chancero /771. жартівнйк; веселун; 2. спрйт- ний злбдій
chancillar vtA. викрбслювати; 2. сплітбти, зв'язувати
chanciller /771. KáHunep; 2. Л. Ам. міністр закордбнних справ
cnancillería fA. іст. апеляційний суд; 2. іст. судові витрбти; 3. іст. канцелярія (у міністерстві, посольстві) chancla fA. стбптаний черевйк; 2. див. chancleta 1; andar (ir) en - ходйти, не взувши як слід черевйки; м'яти закаблуки; повбдитися вільно (невймушено, при- рбдньо)
chancle тдіал. чепуру-н, франт chancleta 1. /кбпець; 2. Л. Ам. новонарбд- жений, немовля; 3. сот. нездбра; largar la - діал. дуба дбти; ser un (una) - бути непридбтним для cnpáen (про людин^ chancletear 1. і/учбвгати туфлями; 2. діал. тік0ти; 3. \гідіал. бйти (колотйти) кбпцем chancleteo /77 чбвгання chancletero тдіал., Л. Ам. пбкидьок chancletudo 1. adju\ о нбсить кбпці; 2. тЛ. Ам. див. chancletero; 3. діал. див. chance chanclo /77 1. дерев'яний черевйк (на вологу погодУ)] 2. калоша chanco /77 іст. див. chapín 1 chancro т мед. шанкр chancua fдiaл. вбрена кукурудза; hacer - розбйти, зламбти chancuar гідіал. див. chancar 1 chancuco тдіал. кoнтpaбáндний тютюн chancudo т діал. контраббнда; контра- ббндний TOBáp
chancuquear vi діал. займбтися контра- ббндою
chancuquero тдіал. контрабандйст chancha1 ficr. обмбн, обдурювання chancha2 fA. Л. Ам. свиня (самка)] 2. діал. бруднуля, замазура; 3. діал. паскуда; hacer la - діал. прогулювати заняття chancha3 fA. діал. візбк; 2. діал. вело- сипбд; 3. діал. eycTá; полька chanchaco тдіал. товсті вовняні панчбхи chanchada f Л. Ам. 1. свйнство, мерзбт- ність; 2. бруд
chanchamente adv діал. непорядно, по-свйнськи
cháncharras máncharras f рі BHKpyTácn, відмбвки; andar en - викручуватися chancharreta /д/ал. стбптане взуття chancharriento adj діал. обірваний, у лахмітті
chancharrita сот. діал. А. обідранець, -ка; 2. бевзь
chanchería тЛ. Ам. ковббсна крамнйця chanchero тЛ. Ам. А. м'яснйк; ковббсник; 2. свинопбс; 3. свинбр; 4. свиноторгб- вець; 5. дробйльник chanchiriento тдіал. обідранець chancho 1. adjЛ. Ам. А. бруднйй, Heoxá^ ний; 2. нйций, підлий, свйнський; 3. т Л. Ам. свинй; порося; 4. свинй, нечепура;
5. свиня, негідник; 6. Л. Ам. збмкнений пішбк (в шашках та шаха^у, 7. дубль (у доміно)] 8. fflian. див. chancadora; - del monté діал. зоол. агуті; hacer un - діал. BiflpnráTH, ригбти; hacerse el - (rengo) Л. Ам. удавбти з cé6e глухбго, не слухати; quedar como un - Л. Ам. повбдитися по-свйнськи; ускбчити; ser como ^s діал. бути нерозлучними друзями; cada - a su estaca діал. знай, корово, своб стійло chanchullar vi діал. шахраювбти chanchullero m шахрбй chanchullo m шахрбйство chanda, chande fдiaл. корбста chandoso adj діал. корбстяний chandro adjпец&чт (про людину) chaneca, chanega їдіал. Kocá (жіноча) chanela ficr. див. chinela chanelar vi сл. розуміти, метикувбти chaneque m А. діал. веселун; 2. діал. провіднйк
chaneses /77д/чанбси (індіанціу Болівії) chanfaina fA. чанфбйна (страва з легень)] 2. діал. розгардіяш, метушня; 3. діал. щбстя, TanáH; 4. сл. сутенбрство chanfla m А. діал. див. chapucería 2; 2. гбре- моряк
chanfle /771. Л. Ам. див. chaflán; 2. діал. неспрйтний гравбць; 3. діал. поліцбйсь- кий, жандбрм
chanflear гідіал. робйти фбску chanflón 1. лс/низькбї йкості; 2. m діал. неспрйтний гравбць
changa fА. діал. жарт, глузувбння; 2. діал. див. chuscada 2; 3. діал. крик, ránac; метушня; 4. діал. базікання, балаканйна;
5. Л. Ам. пбслуга (носильника)] 6. Л. Ам. плата; чайові (носильнику); 7. діал. тим- часбва (випадкбва) роббта; 8. Л. Ам. дріб- Há угбда; 9. Л. Ам. дівчина changador mЛ. Ам. ноейльник, вантбжник changadora fдiaл. повія changallo 1. adj діал. ледбчий; 2. тдіал. кревбтка (різновид)
changango 1. adj діал. див. chapucero 1;
2. тдіал. riTápa (п'ятиструнна) changar 1. vi вантбжити (перенбсити) pé4¡; 2. \ЛЛ. Ам. укладбти дрібні угбди chango1 1. adj діал. надокучливий, на- брйдливий; 2. Л. Ам. мотбрний, спрйтний;
3. діал. весблий, жартівлйвий; 4. тдіал. макбка; 5. Л. Ам., діал. кривлйка, Máeno4- ка; 6. діал. слугб (у будинку)] 7. діал., Л. Ам. тшбпчик, пбрубок; estar ~ діал. буяти, рясніти, ponerse - Л. Ам. прокйнутися; насторожйтися, нашорбшитися; cada -а iu mecate Л. Ам. знай, корбво, своб стійло chango2 тдіал. нбпад епілбпсії changolotear \гіЛ. Ам. ворушйти; трястй changoneta їдіал., changonga f діал. див. chanza11
changote т залізна бáлкa, залізний брус changueador adj діал. весблий, жартівлйвий
changuenga fдiaл. евбрка, бійка changueo тдіал., changuería їдіал. див. chanza11
Ch
205
changuero
changuero m Л. Ам. див. ¿hancero changüí /771. див. chasco11; 2. діал. вдб- ла покупка, знахідка changüira adj діал. боягузливий chano, chano toa adv. повільно, крок за крбком
chanta ffliajг обдурювання chantaje т шaнтáж chantajear vi шантажу BáTH chantajista сот. шантажист, -ка chantar vt 1. виряджбти; 2. BTHKáTH, вби- b¿th; 3. висловити, cK33áTH в бчі; 4. діал. обгородити кам'янбю огорбжею; 5. Л. Ам. бити; 6. діал. yMHHáTn; 7. діал. кидати, жбурлбти; 8. Л. Ам. силою помішати; - en la calle вйкинути на вулицю; 9. діал. обдурювати, пошйти в дУрні; -se діал. 1. пб- хапцем (недббло) одягати, накидбти; 2. вйпити, пийчити chantillón т шаблбн, лекбло chanto т діал. кбмінь, кам'янб плитб (для огорожі, брукування) chantre т церк. іст. péreHT, к0нтор chanvares m pí Л. Ам., діал. велйкі кас- таньбти
chanza1 7 1. жарт; глузувбння, зубоскбль- ство; 2. див. chanzaina; hablar de -
підсміюватися, жартувбти chanza2 /’можлйвість, шанс, нагбда chanzaina їсл. хитрість, вйверткість chacaca 7діал. 1. мед. корбста; 2. noráHa cnáea
chacado adjдіал. 1. неохбйний, нечепурний; 2. невдалий, зіпсбваний chacadura fдіал; казнокрбдство; розтрбта chacar гідіал. 1. підхопйти на льоту, спій- мбти; 2. ламбти, розбивбти chao chao m іст. теревбні chaola їдив. chabola chapa 71. пластйнка, плитб, лист; 2. лист (заліза)', листов0 сталь; 3. бляха, жетбн, номербк; - de identidad розпізнавбльний жетбн; 4. верх кухбнної плитй; 5. червбна плбма (на обличчі)', 6. розвбжливість; 7. рбвлик (різновид)', 8. Л. Ам. грбші, стбток;
9. Л. Ам. шпигун, агбнт; 10. діал. замбк; 11. діал. номернйй знак, нбмер (автомобіля); 12. діал. поліцбйський, жандбрм;
13. р/орлбнка (гра)
chapacaca тдіал. хаббрник, здирник (про дрібного службовця)
chapadamente adv іст. чудбво, дуже Дббре
chapadanza 71. див. chanza ; 2. діал. ббз- лад
chapado adj 1. див. chapeado ; 2. гбрний, вйтончений; 3. іст. розвбжливий, серйбз- ний (про людину, - a la antigua старо- мбдний (про людину chapalatear vi діал. див. chapotear 2 chapalear vi 1. див. chapotear 2; 2. див. chacolotear; 3. Л. Ам. брбнькати на піаніно
chapaleo m діал. чапалбо (старовинний танець)
chapaleta 7 заслінка; клбпан (гідравлічного насоса)
chapaletear vi діал. див. chapotear 2 chapaleteo m 1. хлюпання (водй); 2. шум (дощУ)
cbapandonga їдіал. гучні весблощі chapandongo m Л. Ам. ббзлад, плутанина chapaneco adjЛ. Ам. крембзний, дебблий (про людину
chapapote m 1. Л. Ам. рідкйй асфбльт; рідкйй бітум; 2. діал. смолб; гудрбн; 3. діал. ббзлад, плутанйна chapar 1. vt див. chapear1; 2. припасбву- вати; 3. іст. підкбвувати (коней)', 4. діал. підглядбти, спостерігбти, вистежувати;
5. діал. піймбти; схопйти; 6. vi невпрбвно веслувбти
chaparra 71. кам'янйй вічнозелбний дуб (різновид)', 2. див. chaparro11 chaparrada їдив. chaparrón 1 chaparral m дубняк chaparraluna їдіал. пліт chaparrazo тдіал. див. chaparrón 1 chaparrear viлйти як з відрб (про дощ) chaparreras fp/Л. Ам. шкіряні штанй (для їзди верхи)
chaparro1 т 1. дуббва пбрість; 2. кре- мбзна людина
chaparro2 тЛ. Ам. малй, крйхітка chaparrón т 1. злйва; 2. потік, лавйна, град; 3. діал. догбна chapatal /нболбто, багнб chapatalear, chapatear vi діал. див. chapotear 2
chape т 1. діал. косб, кіска; 2. діал. зоол. слизнйк, слимбк; gente de - корйсні люди; багачі; estar uno enfermo del - діал. одуріти, очманіти; закохбтися chapeado adj\. облицьований; оббйтий, обшйтий; форнірбваний; плакбваний; 2. діал. багбтий, замбжний; 3. діал. сід- лб, прикрбшене пластйнками з зблота (срібла)
chapeador т жерстяник, бляхбр; плаку- вбльник
chapear 1. vt оббивбти, обшивбти; облицьбвувати; форнірувбти; плакувбти;
2. діал. грбти в «орлбнку»; 3. ¡і. Ам. розчищати (земельнуділянку', 4. vi див. chacolotear
chapeca їдіал., chapecán тдіал. 1. кіски (удівчат)', 2. в'язка часнику (цибулі) chapecar гідіал. 1. заплітбти кбси; 2. ро- бйти в'бзки часнику (цибулі) chapela їдіал. бербт chapeleta 7 заслінка, клбпан chapelo тіст., chapeo1 m капелюх chapeo2 тдіал. розчйщення (ділянки землі) chapera їбуд. приставнб драбйна chapería 71. накладнб роббта, плакувбн- ня; 2. діал. поліцбйський загін; 3. поліцбй- ська казбрма chapescar vi сл.^тікбти chapeta 71. dim. de chapa; 2. див. chapa 5;
3. Л. Ам. див. chapetón2
chapetón1 т 1. див. chaparrón 1; 2. див. chapetonada; pasar el - уникнути (про небезпеку
chapetón2 т Л. Ам. срібна прикрбса збруї chapetón3 adj 1. Л. Ам. що нещодбвно прибув у країну (про європейця); 2. Л. Ам. недосвідчений, невмілий; 3. діал. хваль- кувбтий
chapetonada 71. діал. лихомбнка, гарйчка
S через зміну клімату', 2. Л. Ам. пбмилка новачка)', pagar la - терпіти кепкувбння про новачка); 3. діал. вйсип; 4. діал. злйва
chapetonar vi діал., chapetonear vi діал. незгрббно діяти chapia їдіал. див. chaceo2 chapín /771. жінбча туфля (без задника); 2. м'якб взуттй (для танців); 3. кбпці;
4. діал. кривонбга людйна; 5. діал. клишо- нбга людйна; 6. Л. Ам. гватемблець chapinería 71. майстбрня з пошиттб м'якб- го жінбчого взуттб; 2. торгівля м'якйм жінбчим взуттйм chapino adj діал. клишонбгий chápiro: ¡por vida del - (verde)!, ¡voto al - І чорт забирбй!
chapisca 7У7. Ам. збір врожбю кукурудзи chapiscar 14Л. Ам. збирбти врожбй кукурудзи
chapista m жерстяник; паяльщик chapita тдіал. див. chapa 12 chapitel /77 1. шпиль вбжі; 2. капітбль (колони)', 3. сл. головб, макітра chapla тдіал. сандблія
chaplear vi діал. пірнбти chapo adjЛ. Ам. див. chaparro1 chapy /77 пбртія в більярд (для чотирьох гравців)
chapodar vt 1. пщстригбти (дерева); 2. ско- рбчувати, урізбти
chapodo /771. зрізана гілка; 2. діал. зрізбн- ня гілбк
chapola їдіал. метблик chapolear vi діал. бути легковбжним, пурхати
chapolero adj діал. легковбжний, шалапутний
chapololo /77 Л. Ам. сукнйна, сукняна ганчірка
chapón /77Чорнйльна пляма chapona 71. див. chambra1; 2. діал. див. chaqueta11
chapopote тдіал., Л. Ам. див. chapapote chaposo adj діал. червонолйций chapotear 1. vt змбчувати (губкою, ганчіркою); 2. vi шльбпати по воді chapoteo /771. розбрйзкування, розпліскування; 2. хлюпіт, плбскіт chapucear vt (vi) 1. робйти пбспіхом (абияк); халтурити; 2. Л. Ам. обмбнювати, обдурювати; шахраювбти chapucería 71. недбблість у роббті; 2. по- гбна роббта; халтура; 3. оомбн, обдурювання, шахрбйство
chapucero 1. ^ халтурний; 2. обмбнний, шахрбйський; 3. т халтурник; 4. обмбн- щик, шахрбй; 5. жерстбник; 6. торгбвець залізним лбмом
chapul тдіал. 1. бббка; 2. саранб chapulín /771. Л. Ам., ент. кбник; 2. Л. Ам. хлоп'б
chapulinada 7У7. Ам. див. chiquillada chapupo, chapuro тдіал. див. chapapote chapurrado т 1. діал. див. champurrado
2; 2. Л. Ам. суміш напбїв, коктбйль chapurrao т чапуррбо (змішана галісійсько-іспанська мова)
chapurrar vt, chapurrear vt, vi 1. перекручувати (cnoBáy} - en inglés розмовляти лбманою англійською мбвою; 2. змішувати (напої)
chapuz1 т див. chapuzón; dar - занурювати з головбю (уводу chapuz2 /771. див. chapuza 1; 2. див. chapucería 2; 3. Л. Ам. бот. елбніум chapuza 71. приробіток, халтура; 2. див. chapucería 2; 3. л. Ам. обмбн, обдурювання
chapuzamiento m груба лбтка chapuzar 1. занурювати з головбю (уводу; 2. vi (~ se) занурюватися з головбю; пірнбти
chapuzón /77 занурювання; пірнбння chaqué, chaquet m сюртук chaqueta 1. 7жакбт; 2. піджбк; 3. тЛ. Ам. чакбта (прізвисько прибічників Іспанії під час війни за незалежність)\ cambiar de cambiar (volver) la ~ змінити думку; перебігти в інший тббір; діал. зрб^ити chaquetavuelta тдіал. перебіжчик chaquete т гра у шбшки chaquetear vi 1. перейтй з однієї пбртії у іншу; 2. передумати, відступйти; 3. діал. тікбти, переховуватися chaqueteo т перехід з однібї пбртії в іншу chaquetero т 1. кравбць; 2. перебіжчик chaquetilla 71. корбткий жакбт; 2. Л. Ам. жокбйська блуза; 3. діал. кітель; гімна- стбрка; - torera курточка торбро chaquetón /77дбвгий жакбт chaqui тдіал. ногб chara1 їдіал. молодйй стрбус chara2 їдіал. невелика фбрма; заміськйй
charada2 їдіал. багбття, вогнище
будинок
charada1
206
chaya1
charadrio m орн. сивка charamusca1 f\. діал. див. chámara; 2. діал. крик, гблас; метушнй charamusca2 /77. Ам. карамблька charamuscar \іїдіал. див. chamuscar charanda fЛ. Ам. тростинна горілка charanga /і. військбвий духовйй оркбстр;
2. див. charango 1; З, Я Ам., діал. ман- дрівнйй орк§стр; 4. Л. Ам. тднці, вечірка charango т 1. чарбнго (п'ятиструнна перуанська гітара)', 2. діал. розстрбєне фор-
TeniáHO
charanguear vi діал. брбнькати на фор-
TeniáHO
charanguero 1. adj халтурний; 2. /я халтурник; 3. діал. короббйник; 4. діал. кабо- тбжне суднб
charapa ЇЛ. Ам. черепбха (різновид) charape тЛ. Ам. чарбпе (алкогольний напій) charapo т діал. мачбте charata їдіал. дйкий індйк (різновид) charca /і. велйка калюжа; 2. ставбк charcal /77затбплена місцевість charco т калюжа; cruzar (pasar) el ~ поїхати за oxeáH, переїхати до Америки charcón adj Л. Ам. худйй (про коня та людині)
charcutería їдив. chacinería charcha f діал. див. chorcha 2 charchina /77. Ам. LUKána charchuela тдіал. нікчбма chareto adj діал. див. choreto 2 charivari m ránac; розгадіяш charla /І. балаканина; розмбва; 2. співбб- сіда; нарбда; колбквіум; 3. зустріч; вйступ (політичнного діяча, акторау, 4. монолбг charlador adj, тдив. charlatán 1; 2 charladuría їдив. charlatanería charlar и/1. бал ¿кати; 2. розмовляти charlatán 1. adj балакучий, балаклйвий, нестрйманий на язйк; 2. шapлaтáнcький, шахрбйський; 3. т базікало; 4. дурйсвіт, шахрбй; 5. вуличний торгбвець charlatanear vi див. charlar1 charlatanería f 1. балакучість; 2. балака- нйна, теревені
charlatanesco зс/шарлатЄнський charlatanismo тдив. charlatanería 2 charlear vi кумкати, квбкати charlería їдив. charlatanería 1 charlido m кумкання, квбкання charlista com. лбктор charlotear vi див. charlar charloteo тдив. charla 1, 2 charnela, charneta f\. шарнір, шарнірне з’єднання; 2. завіса (віконна, дверна)’,
3. зоол. з'єднання, сполучення (у молюсків); 4. діал. див. charretera charneles трісл. дрібні грбші charniegos трісл. наручники
charo /77 сл. Hé6o
charol /771. лак; 2. лакбвана шкіра; 3. Л. Ам. лакбваний піднбс; darse - задирЄти нбса
charola /і. Л. Ам. див. charol 3; 2. ріЛ. Ам. очйща
charolado adj\. лакбваний; 2. ґлянцевий, блискучий
charolador 1. adju\о лакує; 2. т лакувб- льник
charolamiento /77лакувбння charolar vtnaKyeáTH, покривбти лбком charolero /77, charolista сот. лакувбльник charpa ñ. військ, пербв'яз; портупбя; 2. мед. пербв'яз (длярукй) charque тЛ. Ам. див. charqui 1 charqueada fЛ. Ам. див. charqueo charquear vtl. Л. Ам. розрізбти тушу на шматкй (для сушіння, в'ялення); 2. Л. Ам. різати фрукти (для сушіння); 3. Л. Ам. ранити (ножем); різати; 4. Л. Ам. шмату- вбти; -se діал. утрйматися у сідлі
charqueo тЛ. Ам. різання м'яса (фруктів) (для сушіння, в'ялення) charquera їдіал. риббльська сіть charquetal тдив. charcal charqui т 1. Л. Ам. в’ялене м'йсо; 2. Л. Ам. сушені фрукти, сухофрукти; 3. діал. товсті губи; hacer - Л. Ам. жорстбко повбди- тися; порбнити, пошматувбти; побатувб- ти; jojo al -! діал. yeára!, обербжно!; tener uno la suertedel -, que en vez de estirar, encoge діал. бути невдбхою; трйдцйть трй нбщбстя
charra1 тдіал. ширококрйсий жінбчий капелюх
charra2 їдіал. 1. корбста; 2. прищ charrada f 1. грубість; невйхованість; 2. діал. чаррбда (народний танець)', 3. нб- смак, недолбдність charrafín тдіал. див. chafarrín charral тЛ. Ам. чагарнйк charramasca fЛ. Ам. див. chámara; no calentarse соп - бути постійно незадовб- леним
charrán т шахрбй, крутій charranada /шахрбйство, крутійство charranear vi шахраювбти charranería їдив. charranada charrango тдіал. шум, ránac charranguear гідіал. брбнькати на riTápi charreada /77. Ам. див. charriada charrería (див. charrada З charretera f 1. підв'йзка (для панчоУ)’, 2. еполбт
charriada /77. Ам. свйто, святкувбння charro 1. adju\о живб у провінції Саламбн- ка; 2. грубий, позббвлений смаку; 3. Л. Ам. мальовнйчий; 4. т чбрро (загальна назва жителів провінції Саламанки та Мексики)', 5. груба роббта; 6. діал. широ- кокрйсии чоловічий капелюх; 7. Л. Ам. згрббний вбршник
charrúa1 m 1. чарруа (індіанці в Уругваї)', 2. чарруа (загальна назва жителів Уругваю)
charrúa2 Пст. буксйр charrusco тдіал. див. churrasco chartismo т політ, чартйзм charuto тдіал. 1. сигара (з кукурудзяного листя)', 2. сигарбта
сЬаз звуконаслід. трах!, бац!; аі - - іос. adv. Л. Ам. готівкою
chasca ñ. зрізані гілкй, хмиз; 2. Л. Ам. «Уд- ли, пбтли; 3. діал. див. chirimota 1; 4. діал. ранкбва зоря chascada їдіал. чайові chascar vi\. (vt) плбскати язикбм; 2. див. chasquear 2; 3. (vt) грйзти, лущити (го- ріхйу, 4. (vt) ковтбти, прокбвтувати chascarrillo, chascarro т дотбпний анекдбт; кумбдна історія chascás т військ, ківер chasco1 /771. жарт, рбзіграш; 2. розчару- вбння; llevarse - розчарбвуватися, зневіритися
chasco2 adj діал. кучерйвий, жорсткйй (про волосся, про шерсть тварини) chascón 1. adj діал. скуйбвджений; 2. ко- шлбтий, кудлбтий (про тваринУ)', 3. тупйй, тупоголбвий
chasconear vtpian. 1. заплутувати, куйбв- дити (волосся)', 2. скубати за волбсся, задбти прочухбна; -se розкуйбвдитися chascoso adj діал. див. chascón 1. 2 chascudo adjfl. Ам. див. chascón1 chasgarro тдіал. див. chascarrillo chasis /771. фстокасбта; 2. каркбс, бстов (автомашини)', 3. шасі, páMa; falso - підрбмник; 4. рад. панбль, плбта chasparrear vt, -se Л. Ам. див. chamuscarse)
chasponazo m слід, подрбпина (від кулі) chasque тЛ. Ам. див. chasqui
chasqueador 1. adj насмішкувбтий, глу- злйвий; 2. /77 кепкун, сміхотун chasquear 1. жартувбти; глузувбти; 2.
обмбнювати, розчарбвувати; не дотрй- мати обіцянки; 3. ляскати (батогом)’, 4. vi тріскотіти, хрускотіти (продрова,дерево)', 5. діал. закусйти вудйла (про коня)', -se разбчарбвуватися, зневіритися chasqui m Л. Ам. гонбць; кур'Єр chasquido /771. лйскання (батога)', 2. тріск; хрускіт; скрбгіт (зубів)', хрускотіння (дров, дерева)', 3. мед. діастолічний шум (у сердці); 4. лінгв. клікс chasquilla їдив. chirimota chata f 1. підкладнб суднб, сечоприймбч; 2. див. chalana 1; 3. Л. Ам. мор. плоско- дбнка; А.діал. візбк, віз; 5.діал. платфбр- ма, відкрйтий товбрний вагбн chatarra /і. брухт, металолбм; 2. мбтлох, дрбнтя, непбтріб; - blanca бйте скло chatarrero m збирбч брухту chati /77 4¿t¡ (південноамериканський леопард)
chatio тдіал. пбрубок, хлбпець chato 1. adj приплющений (про ніс), кир- пбтий; 2. «KnpnáHb» (пестливе звертання)', 3. пласкйй, сплющений; 4. діал. не- значнйй, мізбрний; 5. m склйнка, чбрка; dejar - a uno діал. збентбжити; обкрутйти круг пбльця
chatón /77 велйкий коштбвний кбмінь chatre 1. adj діал. вйряджений, вйчепуре- ний; 2. тдіал. нйжня спідниця ichau! ШегіЛ. Ам. 4áo, бувбй, привіт chaucha 1. adj діал. непоказнйй, непри- вббливий; нецікбвий; 2. діал. рбнній (про фрукти); 3. f діал. рбнній сорт картбплі;
4. діал. насінна картбпля; 5. діал. чбуча (монета в 20 сентаво); 6. діал. дрібнб мо- нбта, мідйк; 7. діал. молодб квасбля; 8. діал. непокбзність; непривббливість; 9. діал. пбмилка; ляп; pelar la - діал. погрб- жувати ножбм
chaucheo тдіал. 1. жбдібність, жадбба; 2. гра на дрібнйці; 3. закуска, пербкуска;
4. мішанйна; 5. малбньке дільце chauchera їдіал. гаманбць chauchero тдіал. 1. людйна, що викбнує підсббні роббти; різнорбб; 2. візнйк chauffeur тдив. chyfer
chauna їдив. chajá
chaunca їдіал. 1. мблена кукурудза (пшениця); 2. див. chancua chaupicuchara сот. діал. посербдність, нездбра
chauvinismo тдив. chovinismo chauvinista тдив. chovinista 2 chaval1 тдіап. ct¿tok, капітбл chaval2 т хлбпець, малйй, пацбн chavalo т діал., Л. Ам. вуличний хлоп- чйсько, безпритульний chavalongo т діал. 1. лихомбнка, гарячка; 2. вбжкість у голові chavar vt діал. набридбти, надокучбти chavaría їдіал. див. chajá chavasca їдив. chasca 1 chavea тдив. chaval2 chavería їдіал. дрібні грбші chaveta 1. /'клин, шпбнка; чекб; quitar las -s розклйнювати; 2. кнбпка; скріпка; 3. полігр. штифт, болт; 4. діал. ширбкий ніж;
5. ріал, божевільний; схйблений; 6. діал. звідник; 7. adj діал. божевільний; perder la - збожевбліти; втрбтити терпіння chavetear vt діал. 1. різати ножбм; 2. засуджувати, осуджувати
chavo1 /77дрібнб монбта, мідйк chavo2 тЛ. Ам. чбво (міра площі=350 м2) chavy тдив. chaval2 chavola їдив. chabola chaya1 їдіал. карнавбльні весблощі; кар- навбльні жбрти
207
chaya2
chaya2 f діал. лотбк {дл\ промивання золотоносного піску
chayar vi діал. розважбтися (дуріти) на карнавблі {бризкати водою, кидати квіти, цукерки)
chayo m діал. 1. див. chaya2; 2. ситечко, цідйлко
chayota ЛІ. діал. див. chayóte 1; 2. діал. дурн0 жінка
chayotada f діал. безглуздість, нісенітність
cnayote m 1. чайбт (плід)', 2. див. chayotera; 3. діал. дурень; 4. діал. боягуз chayotera f6or. чайбт chaza / 1. спорт, затримка м'ячб; 2. діал. вікбнний прбріз; 3. діал. причбл для малбньких суден; 4. діал. лотбк; hacer -s ctóth дйбки {про коня) chazar иМ. спорт, затрймати м'яч; 2. діал. докорйти
chazo1 тдіал. лбтка chazo2 т зарубка {на дереві) che1 / че (назва ch — четверта літера іспанського алфавіту)
¡che!2 interjA. діал. (окликдля привертання уваги) гей!; ¡-f oye! гей, послухай!;
2. діал. (вжив, для вираження байдужості) велйка річ!!, ббйдуже!
chebo аф'діал. п'яний checa fдiaл. жйтній (чбрний) хліб chec*o, -а 1. adj чбський; 2. m, / чех, чбшка; 3. /нчбська мбва cheche тдіал. хвалько chechear vi 1. шепелйвити; 2. діал. чбсто говорйти <che>
chechereches т рідіал., chécheres т рі
діал. 1. дрібниці; 2. péni, Manárm chechón 1. adj Л. Ам. розпбицений (про дитинУу, 2. /77 пестун
chegre 1. m діал. біднйк, жебрбк; 2. adj діал. смішнйй (про людину cheje /771. діал. лбнка (ланцюга)', 2. діал. Kpecáno; 3. Л. Ам. дйтел chele Л. Ам. 1. ао/білявий; 2. чужоз0мний;
3. /77 0чний гній; 4. чужозбмець chelear 1. \іїЛ. Ам. білйти (стіни)', 2. vi діал. гноїтися (про очі)
chelín /77 1. шйлінг (англійська монета); 2. діал. челін (старовинна мідна монета) chelo adj^. Ам. білйвий chema тдіал. кетсбль (монета) chemba f діал. лйчко; а Іа - /ос. adv. під сбмим hócom; - а - loe adv. облйччям до облйччя
chenca fЛ. Ам. недбпалок (сигари) chenco adj діал. клишонбгий chencha Л. Ам. 1. adjлед0чий; 2. /77лeдá- що, нероба
chenche /77Л. Ам. див. cheche; - por - іос. adv. діал. так на так chenchena fЛ. Ам. жбба (їстівна) chenquear vi діал. кульгбти chepa /горб chepo /77 сл. груди cheposo, chepudo adjгорббтий cheque /771. чек; ~ al portador чек на по- давцй, чек на пред'явник; ~ de viaje ак- редитйв; talonario de ~s чбкова кнйжка; 2. діал. митний служббвець (що виписує накладні)
chequear vtA. перевірити, контролювйти; обстбжувати (мед.); 2. Л. Ам., діал. випй- сувати (чеії)\ 3. діал. запйсувати, реєстру- вбти; 4. Л. Ам. звірйти, перевіряти, порівнювати; 5. діал. niflCTepiráTH, naTyeáTn;
6. здавбти в багбж
chequemeneque m діал. 1. зануда, скиглій; 2. непоейдько, дзйґа chequeo /771. звіряння, перевірка; порівнювання; 2. мед. обслужування; 3. бгляд chercha /1. діал. див. chacota 2; 2. діал. див. charla 1,2; 3. діал. балакуча компанія
cherchar vi діал. див. chacotear 2 chérchere 1. adj діал. грубий, погбний, огйдний; 2. трідіал. див. chécheres cherchero adj діал. див. chacotero cherebeque тдіал. пройдйсвіт, хитрун cherinol /77 сл. ватаж0к cherinola f сл. збірн. злбдії, сутенбри chemaje тдіал. поспільство cherques, cherquesa 1. ас# пермський; 2. /77 /черкбс, -ка
cheurón /77 1. геральд. шеврбн; 2. буд. бблка, крбква
chévere 1. т діал. див. cheche; 2. adj Л.
Ам. чудбвий, прекрбсний; estar - діал. б^ти rápHHM (прив0бливим) cheviot /77 текст, шевйбт chía1 ficT. жалббна нбкидка chía2 /Л. Ам. прохолбдний нбпій; meter - сіяти рбзбрат
chibalete /77 полігр. скпад&г\ьнт стіл chibanco adj діал. див. chingo 1, 2 chibar vt діал. Ha6pnfláTH, не давбти спбкою; -se діал. розорйтися chibarras /р/Л Ам. шкіряні штанй chibera //7. Ам. батіг chibola f Л. Ам., chibolo т Л. Ам. див. chichón 1 chibuquí /77 чубук
chic 1. ^шикарний; елегбнтний; 2. /77шик chica /1. дівчина; 2. служнйця; 3. пляшка;
4. Л. Ам. чйка (дрібна монета); no tener пі - не MáTH ні копійки; 5. Л. Ам., діал. див. chico 2, 3; 6. Л. Ам. чйка (старовинний негритянський танець); hacer uno la - завдбти шкоди
chicada f 1. стбдо ягнят; 2. дитячість, легковбжність; пустбтливість chicar гідіал. жувбти тютюн chicarrón adj здорбвий, міцнйй, висбкий на зріст (про дитину chicle /77чйкле, жувальна гумка chiclear І//77. Ам. жувбти чикле chico 1. adj маленький, невелйкий; 2. ма- лбнький, малолітній; de - з дитйнства; 3. /77дитйна, маля, хлбпчик; 4. хлопець, пб- рубок; es un buen - він гбрний хлбпець; - para los recados хлбпчик на побігбньках;
5. ііжблик (міра вина)\ 6. Л. Ам. дрібнб мо- нбта, дрібні грбші; 7. Л. Ам. пбртія; - соп grande від малбго до велйкого, crapé й Mané; (ycé) підряд, без розбору (продавати, купувати)’, hacer - a uno Л. Ам. не рахувбтися з ким-н.; |-І Шеу(вжив. для вираження подиву та ти що! chicolear vi залицятися; -se діал. весе- лйтися, розважатися
chicoleo /77 люб'язність, ласкбвість; комп- лімбнти
chicoria їбот. цикбрій chicorro m див. chicote 1 chicotazo /77 Л. Ам. удбр батогбм chicote /77 1. здоровбнь (про хлопчика)',
2. enrápa; 3. недбпалок (сигари)', 4. Л. Ам. батіг; 5. мор. кінбць (мотузки, троса)', 6. Л. Ам. в'язка; 7. діал. див. chichón1; 8. рі діал. шкірянйй nácoK (для штанів) chicoteado adj діал. бадьбрий, бравурний chicotear иМ. Л. Ам. бйти батогбм, хвйсь- кати батогбм; 2. Л. Ам. бйти, лупцювбти;
3. діал. убивбти; 4. діал. шматувбти; 5. діал. підпивбти, попивбти; -se діал. ста- BáTH дисциплінованим
chicha1 / 1. м'ясо 2. ейла; tener pocas -s бути сдабкйм
chicha2 /1. Л. Ам. чйча (кукурудзяна горілка)', 2. Л. Ам. винб (плодово-ягідне); 3. діал. поганий нбетрій; estar de - бути у повному нбетрої; de - у nabo незначнйй, занепблий; ni - ni limonada ні те ні се, ні два ні півторб; estar - л. Ам. бути приОм- ним; бути цікбвим; estar en - діал. бути під чбркою; sacarle la - діал. вйтиснути
все; sacarle a uno la ~ діал. вйчавити (всі) ебки
chicha3 adj. calma - мор. (пбвний) штиль chícharo m горбх
chicharra /1. ент. цикбда; 2. деренчбло (іграшка)', 3. приглушений електрйчний (телефбнний) дзвінбк; 4. балакун, базікало; 5. тех. дриль (для свердління в важко- доступних місцях)-, canta la - CTaé спе- кбтно
chicharrar иґприпікбти chicharrear vi 1. цвіркати, співбти (про цикадуt); 2. діал. різко звучбти (про муз. інструмент) chicharrero m спекбта chicharro mЛ.див. chicharrón11; 2. став- рйда (риба)-, 3. зоол. іст. цикбда chicharrón1 /771. LiiKBápKa (свиняча)', 2. підгоріле м'ясо; 3. ейльно 3acMáma людйна chicharrón2 adj діал. підлбеливий, ynéc- ливий
chichas1 m р/чічас (індіанці в Аргентині) chichas2 fpí-діал. див. chiche21 chiche11. adj діал. елегбнтний (про людину)', 2. Л. Ам. легкйй, простйй; зручнйй; 3. тдіал. дрібнйчка; А. діал. npnKpáca (коштовна)', 5. (рі) діал. недорогйй подарунок; 6. діал. спрйтник chiche2 /77 Л. Ам. 1. груди годувбльниці; 2. годувбльниця
chichear 1. и/свистбти; 2. і^обсвист0ти chicheme m Л. Ам., діал. чичбме (молочний прохолодний напій) chichera /У7. Ам. в’язнйця chichería f Л. Ам. чичерія, тавбрна (де продають чСічУ)
chichero тЛ. Ам. хазяїн чичерії chichi тдіал., Л. Ам. див. chiche2 chichicaste т 1. Л. Ам. Kponneá; 2. діал. буркотун
chichigua /Л. Ам. див. chiche2 2 chichilasa /Л. Ам. червбна мурбшка chichina /1. Л. Ам. купа золотоносного піску; 2. діал. екскремінти, кал chichinar vtЛ. Ам. див. chamuscar 1 chichirimoche m. a la noche - у a la macana, chichirinada сім п’ятниць на тйждень chichirinada /дрібнйця chichisbear и/залицйтися (дожінки) chichisbeo /771. залицяння; 2. залицяльник, кавалбр
chicho /77 nácMO, кучер (на чолі) chichón1 /77 ґуля (на голові) chichón2 аб}\.Л. Ам. гбрний; 2. Л Ам. легкйй, неважкйй; 3. діал. жартівлйвий; весб- лий
chichonear vi діал. жартув0ти chichonera /шолбм (мотоцикліста) chichota / крбпля, крихта; sin faltar - цілкбм і пбвністю
chifla1 /1. свист; 2. свистбк; 3. діал. norá- ний нбетрій; estar de - бути у повному нбетрої
chifla2 /ніж (для обробки шкіри, для палітурних робіт)
chiflado adj божевільний; estar - збоже- вбліти, втр0тити рбзум; es un tío - у ньбго не всі вдома; estar - con una cosa шаленіти від чого-н.; estar - por uno з'їхати з глузду; божевбліти
chifladura /1. нерозсудливість, нерозвбж- ливість; 2. захбплення; прйстрасть chiflar11. и/свистбти; 2.діал. співбти (про пташок)', 3. иґпривселіЬдно вйсміяти (об- свистбти); 4. пйти; -se 1. збожевбліти, втрбтити рбзум; 2. (con, por) божевбліти (за ким-н.)\ шаленіти (за чим-н.)\ 3. (de) жартувбти; chiflárselas Л Ам. дуба дбти chiflar2 иґекоблйти шкіру chiflato m див. chifla1 2 chifle /77Л.див. chifla12; 2„ манбк, примбн- на дудка (для ловлі пташок)', 3. Л. Ам. ріг;
208
chingo
4. іст. порохівниця; dejar a uno al - діал. розорити
chifleta /Я Ам. насмішка; ущипливе слбво chiflete, chiflo тдив. chifla1 2 chiflón /771. Я. Ам. прбтяг; 2. Л. Ам. потік (води)\ 3. Л. Ам. водоспбд, каскбд; 4. діал. порбги; бистринб; 5. діал. похилий штрек (горизбнт); - de aire Л. Ам. сйльний вітер; correr como un - ріал, летіти нбче вихор chigre /77 мор. лебідка; корба chigua fдiaл. 1. плбтений кбшик; 2. діал. колиска; 3. діал. чбрево, живіт chiguagua /Я Ам. див. chihuahua1 chihuahua1 т\. Л. Ам. чигубгуа (мексиканський лесик)\ 2. діал. піротехнічний пристрій (у вигляді людської фігури) ¡chihuahua!2 interjЛ. Ам. (вжив, для вираження подиву) чорт забирбй! chijete т діал. див. chisguete 2 chijetear vi діал. див. chisguetear chilaba /джильббб (верхній одяг маврів) chilar /771. пбле, засіяне пбрцем; 2. діал. стручкбвйй пбрець; 3. Л. Ам. рбнчо, фбрма chilate /77 Л. Ам. чілбте (напій зі смаженої кукурудзи, перцю та какао) chilatole /77 Я. Ам. чилатбле (печеня зі свинини з перцем та кукурудзою) chile /771. стручкбвйй пбрець; 2. Л. Ам. брехнЯ, вйгадка; 3. діал. риббльська сітка; a medios -s ¡oc. adv. Л. Ам. напідпйт- ку, під чбркою; estar hecho un - Л. Ам. не тямити себб; parecer - relleno бути обідранцем
chilenismo /77 чилінізм (мовний зворот, властивий іспанській мові Чилі) chílen^o, -а 1. а# чилійський; 2. т, /чилієць, -йка
chileño, -a adj, т, їдив. chileno chilero /771. діал. вигбдник, брехун; 2. Л. Ам. посудина для зберігбння пбрцю chilidugu т іст. чилід^гу (мова корінного населення Чилі)
chilindrina /І.^црібнйця; 2. анекдбт; жарт;
3. Л. Ам. бісквіт chilindrinero /77жартівнйк chilindrón /771. чиліндрбн (карткова гра); 2. діал. зловживбння, махінбція, бруднб справа
chilinguear гідіал. гойдбти (на гойдалці) chilpe /77 А. діал. сухйй кукурудзяний лист; 2. р! діал. лахміття; дрбнтя; 3. рі діал. пожйтки
chilla1 /1. манбк, примбнна д^дка; 2. Л. Ам. гальбрка, райбк chilla2 /дрбнка, гонт
chilla3 /1. діал. лис (різновид)) 2. Л. Ам. бідність, уббзтво; 3. діал. пух, пушбк (на рослина*); 4. діал. щетйна chillada /Я. Ам. вбреск, крик chillado /77ґ6нтовий дах chillador 1. adj криклйвий; 2. m іст. глашбтай; закликбльник chillar vi 1. кричбти, верещбти; 2. свистіти (дудіти) в манбк; 3. див. chirriar 3; 4. діал. запербчувати, протестувбти; 5. бути за- нбдто яскрбвим, криклйвим (про кольори)', ~se 1. Л. Ам. ображбтися; 2. Л. Ам. сбр- дитися, дратувбтися; 3. Л. Ам. ніяковіти chillería /ґвалт, гблас; крйки chillido /77 крик, вбреск chillo1 /771. див. chilla1 1; 2. діал. драту- вбння; 3. діал. простблюд chillo adj діал. чбрний chillón1 /77 покрівбльний цвях chillón2 1. adj криклйвий; вересклйвий; 2. різкйй, пронйзливий (про зву/); 3. криклйвий (про колір, фарби)', 4. /77 крикун, горлбнь
chillonazo /77 діал. див. chasco1 2 chimar vt 1. Л. Ам. обдирбти, дрЯпати (шкіру); 2. Л. Ам. чіплЯтися, набридбти; ~se Л. Ам. порбнитися
chimba /1. діал. протилбжний ббрег; 2. діал. брід; 3. діал. косб (з волосся) chimbador m діал. 1. кінь для переходу річки вбрід; 2. індіанець-провіднйк; 3. но- сйльник
chimbar vi діал. перехбдити річку вбрід chimbo 1. adj діал. зношений, пошарпаний; 2. /77 діал. шматбк м'Яса; 3. дрібнб (розмінна) монбта
chimenea /1. димовб (пічнб) труба; димохід; - de ventilación вентиляційна трубб;
2. (- francesa) камін; 3. гірн. шбхтовий стбвбур; caerle por la ~ una cosa отрйма- ти без зусйль, як з нбба звалйтися; salir por la - діал. прогоріти, вилетіти в трубу chimilas m рі діал. чиміли (індіанці в
Колумбії)
chimpancé m шимпанзе chin тдіал. крихта, крбпля china1 /1. камінець, гблька; 2. «угадбй, в якій руці» (дитяча гра)', 3. грошенЯта; 4. діал. «разбивбчка» (дитяча гра)', poner ~s a uno стбвити пблиці у колбса; tocarle a uno la le tocó la ~ йому вйпало за жб- ребом; tropezar en una - заплутатися у дрібнйчках
china2 /1. чйна (лікарський корень); 2. (ки- тбйська) порцелЯна; 3. китбйський шовк, крепдешйн
china3 /1. Я Ам. служнйця; 2. Л. Ам. нЯня;
3. Л. Ам. дівчина; 4. діал. простб ббба; 5. діал. потвбра; 6. діал. метиска; 7. Л. Ам. кохбнка; 8. Л. Ам. повія; 8. Л. Ам. красуня;
9. діал. дзйґа; і0. діал. калбндула, нагідкй (рослина); 11. діал. сечоприймбч, суднб; - poblana Л. Ам. жінка з народу, типбва мексикбнка
chinaca //7. Ам. збірн. 1. біднбта, голбта; 2. іст. чинбки (повстанці під час війни за реформу у ХІХ ст.)
chinaco /77 Л. Ам. ют. чинбко (повстанець під час війни за реформу у ХІХ ст.) chinachina ґдив. china21 chinado adj кольорбвий, візерунковий (про тканину) chinaje тдіал. жінбцтво chinama / діал. 1. навіс (з очерету та гілої); 2. кібск, Ятка chinamento тдіал. див. chinaje chinamo тЛ. Ам. див. chinama 2 chinampa /Я. Ам. сад, горбд (на лагунах в околицях Мехіко)
chinampear viЛ. Ам. 1. утектй; 2. поббю- ватися, уникбти
chinampero 1. adj Л. Ам. садбвий, горбд- ній; що ростб у саду (на горбді); 2. ляк- лйвий (про півня); 3. /77СаДІВНЙК, горбдник chinana / Л. Ам. 1. фарм. супозитбрій, свічка* 2. набридбння, надокучбння chinar1 1. vi іст. скрипіти; 2. скреготбти, брЯзкати; 3. k/закладбти щббенем (кам'яну клзшкУ)
chinar vt\. сл. розрізбти (кишеню); 2. різнути (ножем по обличчю) chinata /1. діал. камінчик; 2. Л. Ам. гра у камінчики
chincual тЛ. Ам. 1. вйсип; кір; 2. жагб до розвбг
chincha /1. Л. Ам. товстйй бамбук; 2. діал. вонючка (тварина)
chinchal /77 1. діал. тютюнбвий кібск; 2. діал. забігбйлівка; 3. діал. крамнйчка, яка торгує дрібнйчками
chinchar vt\. набридбти; дошкулЯти; 2. викликбти відрбзу, бути гидкйм; 3. уби- вбти; -se відчувбти відрбзу chincharrero m 1. блощйчник; 2. Я Ам. риббльський чбвен
chinche 1. /клоп; - de campo щйтник деревнйй; - de agua водянйй клоп; 2. m кнбпка (канцелярська); 3. Я. Ам. в'язнйця;
4. погбний нбстрій; 5. діал; венерйчна
хвороба; 6. сот. зануда; причбпа; caer (morir) como ~s дбхнути як мухи; no hay más ~s quela manta llena самі неприбм- ності
chinchero /771. блощйчник; 2.діал. сбнячна сторонб (на кориді, на стадіон); 3. діал. забігбйлівка
chinchilla їзоол. шиншйла chinchín /771. діал. мрЯка; 2. діал. брЯзка- льце (дитяче); 3. діал. див. chin; 4. діал. маракбси (муз. інструмент) chinchinear \іїЛ. Ам. пбстити: голубити chinchón /77 іст. рив. chichón1 chinchona /1. хінне дбрево; 2. хіна, хінін chinchonear vt\. діал. див. chinchar 1; 2. діал. підбурювати
chinchorrear11. и/пліткувбти; обмовлЯти; 2. гідив. chinchar 1
chinchorrear 1. vt діал. ловйти сіткою (рибу); 2. vi діал. гойдбтися у гамаці chinchorrería /1. причбпливість; уїдливість; 2. плітка, обмовлЯння; 3. брехнЯ, чутка chinchorrero 1. adj дріб'язкбвий; занудний; 2. що ліЬбить пліткувбти; 3. m зануда; 4. пліткбр
chinchorro /77 1. невелйка сіть (рибальська); 2. шлюпка; 3. Я. Ам. плбтений гамбк chinchosear vi діал. див. chinchar 1 chinchosería їдіал. див. chinchorrería1 chinchoso adj Л. діал. надокучливий, на- брйдливий; 2. Я. Ам. обрбзливий chinchudo adj діал. 1. див. chinchoso; 2. хворий на венерйчну хворббу chinda сот. торгбвець, -ка тбльбухами chindar vi сл. народйти chiné ^строкбтий, різнокольорбвий (про тканину
chinear vt Л. Л. Ам. тягбти на рукбх (на спйні) (дитину); 2. Я. Ам. бблувати, розпб- щувати (дитину); 3. діал. казбти комп- лімбнти (дівчатам)
chinela /кімнбтний черевйк (без задника) chinería1 /1. китбйська дрібнйчка; 2. діал. китбйці. компбнія китбйців chinería2 f діал. див. chinaje chinerío /771. діал. див. chinaje; 2. діал. потолоч
chinero1 /77 гірка, сервбнт chinero2 тдіал. бабій chíneselo 1. adj китбйський; а Іа -а іос. adv. на китбйський манір; 2. т рі муз. дзвінбчки; 3. тавр, парбдні бандерильї; sombras -as тебтр тіней chinga1 /Я. Ам. зоол. вонючка chinga2 /1. діал. див. chunga1; 2. Я. Ам., діал. недбпалок; 3. діал. крйхта, крбпе- лька; 4. діал. сп'яніння; hacer - a uno провокувбти (підбурювати, підбивбти) chingada / діал. 1. пбмилка; 2. див. chingadura
chingado adj діал. див. chiflado chingadura їдіал. невдбча, провбл, крах chingana /1. Я. Ам. підзбмний хід; 2. діал. чингбна (народний танецьу, 3. Я. Ам. невелйка тавбрна, бар; 4. діал. вечірка chinganear vi діал. вбштатися (по розважальних закладах)
chingar 1. vt(ví) пйти; пиЯчити; 2. Я. Ам. див. chinchar 1; 3. діал. дресирувбти (бійцівських півнів); 4. Я. Ам. обрізбти хвіст (тварин); 5. viдіап. помилятися; 6. Я. Ам. жартувбти, глузувбти; 7. Я. Ам. па- рувбтися; -se 1. напивбтися; 2. іст. copó- митися; 3. Я. Ам. схйбити, помилйтися;
4. Я. Ам. не вдавбтися chingo 1. adj діал. малбнький, крйхітний; 2. Я. Ам., діал. куций, короткохвбстий (про тварину)#, діал. кирпбтий; 4. Я. Ам. тупйй, затупілий; 5. Я Ам. корбткий (про сукню); 6. Я. Ам. напіводЯгнений. у спідній білйзні; 7. m діал. див. chunga1; 8. рі Л. Ам. спідня білйзна
209
chingoleto
chingoleto adj діал. див.чМп^о 1 chingolingo тдіал. лотербя (на ярмарку) chingue т 1. діал. див. chinga1; 2. діал. купбльний костібм (xaлáт) chinguear vi (~se) діал. кепкувбти, глузу- вбти
chinguero m 1. діал. влбсник картярського будинку; 2. діал. гравбць chinguillo m діал. 1. плбтений кбшик з ручками; 2. сітка, сачбк (дляриболовлі) chinguica fíi. Ам. бчний гній chinguirito тдіал., 77 Ам. тростйнна горілка chinitiar vi діал. залицятися до дівчбт ch¡n*o, -а1 1. adj китбйський; 2. т, / ки- тбєць, -аянка; 3. /77китбйська мбва; enga- car como a un - обманути (ошукбти) як дитину
chino тЛ. Ам. 1. слугб; 2. див. chacho 1;
3. мужик
chino3 1. ^'кучерявий; 2. Л. Ам., діал. розгніваний, сердйтий; 3. т діал. злість; обрбза; 4. діал. апельсйнове дЯрево;
5. Л. Ам. метйс; 6. Л. Ам. індіанець; 7. ріЛ. Ам. кучері; agarrar un - діал. лізти в пузйр; quedar como un ~ діал. схйбити; trabajar como un ~ працювбти як віл chino4 т сл. брйтва, лбзо (длярозрізання кишень)
chinquirito тЛ. Ам. див. chinguirito chipa f*І. Л. Ам. кбшик; 2. Л. Ам. шкірянйй шнурбк; 3. Л. Ам. вблик (для носіння вантажу на голові)’, 4. діал. шулерство, обмбн (у грі); В. діал. каталбжка, кутузка chipá їдіал. кукурудзяний кбржик chipaco тдіал. коржик з вйсівок chipar vtдіал. обмбнювати, обдурювати chipayas т річт&т (індіанці в Болівії) chipe 1. adjЛ. Ам. худйй; слабий, квблий; 2. див. chipioso; 3. тдіал. копійка; 4. діал. молбдший син; 5. діал. скиглій, плаксій chipé /77 сл. прбвда; de ~ іос. adv. чудбво, дббре
chipén / сл. гульнЯ; весблощі; de - іос. adv. чудбво, дббре
chipi т Л. Ам. плаксйва дитйна, плаксій chipiar 77 Ам. надокучбти, набридбти chipichape т1. свбрка; 2. удбр, зіткнення chipichipi тЛ. Ам. мрЯка chipilinear гідіал. див. chipiar chipión /77 Л. Ам. догбна, прочухбн chipioso adj діал. плаксйвий chipirón тдіал. зоол. кальмбр chipojear уідіал. висміювати chipojo тдіал. зоол. хамелебн chipotazo, chipote т 1. Л. Ам. удбр (по руці); 2. 77. Ам. див. chichón1 chipotear 77. Ам. лЯскати по руці chipriota, chipriote 1. яс/кіпрський; 2. т, / кіпрібт, -ка
chipuste /77 1. 77. Ам. пухлйна; гуля; 2. 77 Ам. товстун; 3. діал. шматбк хліба; 4. діал. прйщик (на обличчі); 5. 77. Ам. метушлйва людйна
chiquear1 уідіал. див. chequear chiquear2 гідал. бблувати, пбстити, пле- кбти; -se 1 .діал., Л. Ам. ні в чбму собі не відмовляти; 2. 77. Ам. пбститися; 3.77. Ам. змушувати ce6é 6naráTn; 4.77 Ам. ходйти перевбльцем
chiqueo /771. діал. лбска, ніжність; 2,
Ам. ходб перевбльцем chiqueón діал. 1. adj розббщений; 2 пестун
chiquero1 /771. свинбрник; 2. чикбро (відділення загону для биків, що беруть участь у корті)
chiquero2 adj що любить дітбй chiquigüite1 т діал., 77. Ам. кбшик без рУчок
chiquigüite2 adjЛ. Ам. тупувбтий chiquilicuatre, chiquilicuatro тдив. chisgarabís 1
77
/77
chiquillada /дитЯчість, легковбжність chiquillería / діти, дітворб chiquillo /77 дитйна, малЯ chiquimole тЛ. Ам. склбчник chiquiningo тдіал. див. chiquillo chiquirritín adj, тдив. chiquito 1f 2 chiquitear vt діал. випивбти по чброчці (переходячи компанією з одного бару в інший)
chiquitín adj, тдив. chiquito 1,2 chiquito 1. а^'малбнький, малбсенький, крйхітний; 3. /77малЯ, малЯтко; 4. склЯноч- ка (вина); un - трбшки (про час); andarse en ~as хитрувбти, викручуватися; hacerse el - прибіднятися
chiquitura /1. 77 Ам. діал. дрібнйця; 2. діал.
ДИТЯЧІСТЬ
chira /1. діал. шкірка банбна; 2. рідіал., 77. Ам. шматкй; 3. діал. вйразка chirapa /1. діал. лахміття; 2. діал. грибнйй дощ
chircal /77 діал. цеглянйй (черепйчний) завбд
chircate тдіал. полотняна спіднйця chiribita1 /діал. польовб ромбшка chiribita2 /1. див. chispa1; 2. ріцЯтки, що мерехтять népefl очйма; echar ~s Bép- гати громй
chiribital тдіал. пустйр, пустище chiribitil /771. горйще; 2. комірка chiricatana їдіал. пбнчо (з товстої тканини) chiriga їдіал., chirigota /ущйпливе слбво, шпйлька
chirigotear i//(~se) див. chancear(se) chiriguanos m рі чиригубни (індіанці в Аргентині)
chirimbolo /771. штука, штукбвина; 2. рі начйння; скарб; 3. р/роббчий інструмбнт;
4. кулька (умебляр; 5. рідіал. чиримббло (азартна гра)
chirimía /кларнбт (різновид) chirimota f діал. 1. чуббк (у конй); 2. заплутана шерсть
chirimoya банбна черимбйя (плід) chirimoyo /77анбна черимбйя (дерево) chirinada їдіал. невдбча, провбл chiringa f сл. апельсйн; irse а Іа - діал. провалйтися з тріском chiringo /7777. Ам. улбмок, оскблок chirinola /1. Kémi (дитяча гра); 2. дрібнйця; estar de ~ бути у гбрному нбстрої chiripa1 /1. щбстя, талбн, щаслйвий вйпа- док (під час гри на більярді); 2. діал. чайові; dé (por) - іос. adv. вблею дблі, випад- кбво
chiripa2 f, chiripá /77. Ам. чирипб (широкі чоловічі штани з одного шматка тканини) chiripear vt випадкбво вйграти (на більярді)
chiripero /771. щаслйвий гравбць; 2. людйна, якій щастйть chirla1 /їстівнб мушля chirla2 їдіал. лЯпанець chirlador а^криклйвий chirlar vi кричати, галасувбти; торохтіти chirlata /картярський будинок chirle 1. ^'несмачний, прісний; 2. /77oeé- чий (козячий) послід
chirlo1 /77поріз; шрам, руббць (на обличчі) chirlo2 /77 орн., 77 Ам. црізц^різновид) chirlomirlo /77 1. несйтна їжа; 2. дитЯча приказка
chirola1 /77 Ам. див. chaucha 2, З chirola2 /в'язнйця, тюрмб chirota 1. adj діал., 77. Ам. пустбтливий, бешкбтний; 2. /77. Ам. кбзир-ббба; 3. сот. діал., 77. Ам. пустун, -ка chirote 1. /77 орн., діал. чиж; 2. діал. приду- рок; В. діал. нездбра; 4. adj діал. сйльний; гбрний; відвбжний
chirraca /77 Ам. 1. лбданне дбрево; 2. лб- дан, фімібм
chirria1 /діал. весблощі, гулЯнка, гульнЯ chirria2 їдіал. ненбвисть; відрбза chirriado 1. adj діал. дотбпний; кумбдний;
2. діал. весблий, жвбвий; 3. т іст. див. chirrido 4
chirriante скрипучий chirriar1 vi 1. скреготбти, брЯзкати (про залізо); тріщбти (про дерево); скрипіти (про колеса); 2. шкварчбти (про смажену їжУ); 3. пищбти, кричбти (про пташок);
4. фадьшйвити (у співі); В. діал. гулЯти chirriar2 vi діал. тремтіти (від холоду, страху
chirriburri тдіал. див. churriburri chirrido /771. скрбгіт, брЯзкіт (заліза); тріск (дерева); скрип (колес); вищбння (гальм);
3. писк, щеббтання (пташогї); 4. різкйй (пронйзливий)звук
chirringo тдіал.; chirriningo тдіал. ма- лЯ, крйхітка chirrio /77 скрип (коліс) chirrión /771. візок з скрипучими колбсами; 2. діал. батіг; 3. 77. Ам. нйзка, ряд; в’Язка;
4. 77. Ам. розмбва, ббсіда
cnirriona fíi. Ам. 1. кбзир-ббба; 2. кокбтка, вертихвістка
chirrionear гідіал., 77 Ам. бйти батогбм chirriquitín adj, тЛ. Ам. див. chiquito 1,2 chirrisco1 adjЛ. Ам.,діал. малбнький, крйхітний
chirrisco2 adj\. 77. Ам. легковбжний; 2. 77. Ам. влюбливий chirumen /77 кмітлйвість chis1 т. hacer ~ робйти піпі chis2 тЛ. Ам. чбрний пбрець (спеція) {chis!3 interj 1. цс!; 2. діал. (вжив, для вираж. відрази) фу!, тьху! chis4: ichisl ¡chis! interj (оклиії) гей! chiscón /77 хатйна, халупа chischás /77 дзвін, брЯзкіт (під час фехтування)
chischís /771.77. Ам. мрЯка; 2. діал. крйхта, крбпелька
chisgarabís m 1. ледацюга, шалапут; 2. метушлива лкадйна; плутаник chisgua їдіал. речовйй мішбк, рюкзбк chisguete /771. ковтбк винб; echar un ~ зроойти ковтбк (вина); 2. струмінь chisguetear 1. vi пйти (з бурдючка або скляного глечика); 2. діал. вульгбрно по- вбдитися (про жінкУ); 3. \гіЛ. Ам. оббрйз- кувати
chisma їіст. див. chisme1 chismar vt іст. див. chismear chismarajo тдіал. див. chisme1 chisme1 /77 чутка, плітка; - de vecindad пересуди кумоньок chjsme2 /77 мбтлох chismear і/ґпліткувбти, лихослбвити chismería f, chismerío m діал. пліткй, лихослів’я
chismero 1. adj див. chismoso1; 2. /77пліт- кбр
chismografía /1. схйльність до плітбк;
2. остбнні новйни, чуткй chismorrear vi див. chismear chismorrería f(pi) див. chismería chismosear vi див. chismear chismoso adj 1. що пошйрює чуткй; 2. що у все втручбється
chismoteo /771. пліткй, пересуди; 2. лихослів'я
chispa /1. іскра; ~ eléctrica електрйчна іскра; 2. улбмок алмбзу, дрібнйй діамбнт;
3. крбпля дощу; крбпля водй; 4. крбпелька, крйхітка; una ~ de pan крйхта хліба; una ~ de inteligencia прбблиск рбзуму; пі - ні крйхти; 5. дотбпність; вбгник, родзй- ночка; dar ~(s) бути дотбпним; 6. хміль, сп'яніння; 7.діал. брехнЯ; В.діал. вогбнь- дівка; 9. рі сл. пліткй; ¡ - ! interj (вказує на незвичайний характер) будьте здорбві!,
210
cholería
ну й ...!; dar - діал., Л. Ам. давбти резуль- тбт, принбсити успіх; echar -s вбргати грім та блйскавки; ser una - бути як вогбнь
chispar vt 1. сл. див. chismear; 2. Л. Ам. виганяти, виставляти за двбрі; -se 1. Л. Ам. відкарбскатися, позбутися; 2. діал. тікбти; 3. діал. підпити chisparoso adj 1. діал. грайливий (про людину, тварину); 2. діал. ляклйвий chispazo /771. іскріння; 2. бпік (від іскрй);
3. плітка; 4. (рі) ознбка, знак chispeado adj діал. напідпйтку chispeador 1. adj що іскрйться; 2. m ел. іскровйй розряд chispeante acjr дотбпний chispear vi 1. юкрйтися; 2. блищбти; 3. на- крбпувати (про дощ); -se діал. підпйти chispeo /771. іскріння; 2. блиск, виблйску- вання
chispería /сніп Іскор chispero 1. adjuro іскрйться, що розсипбє Іскри (проракетку, 2. m ковбль; 3. іст. чис- népo (житель народних кварталів Мадриді 3. діал. пліткбр; 4. діал. револьвер chispite тдіал:. dar en él ~ діал. влучити у саму тбчку, угадбти
chispo 1. adj напідпйтку; 2. т див. chisguete 1
chispogear \гідіал. піднімбти на сміх; зну- щбтися; -se зганьбйти ce6é; знеслбви- тися
chispogeo т діал. 1. жартувбння; глузу- вбння; 2. ганьбб, конфуз, сбром chispoleta fдiaл. кокбтка, вертйхвістка chispoleto adj 1. спрйтний, живйй; 2. діал. напідпйтку
chisporretear vi діал., chisporrotear vi
іскрйтися
chisporroteo /77 сйльне іскріння chisque, chisquero т 1. запальничка; 2. ісг. кисбт
ichistl interjup.\, тйхше! chistar 1. vi (вжив, з запереченням) гово- рйти, вимовляти; marcharse sin - пітй не сказавши ні слбва; sin - ni mistar мбвчки, не промбвивши ні слбва; 2. vt шйкати (закликаючидо тиш); 2. звбти, підкликбти (вимовляючи <chist>) chiste /771. жарт, дбтеп; sin - по-дурнбму, нерозумно; contar -s розповідати анек- дбти; говорйти дбтепи; 2. кумбдний вйпа- док; 3. жарт, рбзіграш; caer en el - зрозуміти суть спрбви; dar en el - влучити у саму тбчку
chistear гідіал. див. chistar 2 chistera f 1. кбшик (для риби); 2. циліндр (капелю)); 3. плбтена лопбтка (для гри у пелоту)
chistosada fЛ. Ам. банбльний жарт chistoso adj 1. жартівлйвий; дотбпний; 2. кумбдний, весблий ¡chitl interjA. див. chist; 2. діал. тпру! chita /1. анат. тарбнна кістка; 2. гра у ббб- ки; a la - callando іос. adv. нйшком, тихб- нько, пбтай; dar en la - влучити у тбчку; no dársele a uno dos -s de una cosa плювбти; нуль yeárn; no importar (no valer) una - uiára не вартий; tirar a dos -s гнатися за двомб зайцями chitar vtA.див. chistar 2,1; 2. промбвити, вймовити; 3. діал. див. chistar 2 chitar vi див. chistar 1 chiticalla com. 1. тихбня; 2. таємнйця, секрбт
chiticallando adv 1. обербжно, тихбнько;
2. (a la -) нйшком, пбтай
chito /771. кін, бббка (у грі)\ 2. бббки (гра);
3. Л. Ам. смажена козлятина; 4. Л. Ам. бруд, пляма; irse a -s poзвaжáтиcяf гуляти
ichitot!2, ¡chitónl interjцс!, цить!
chjuchi тдіал. хлопець chiva1 /1. молодб K03á; кізочка; 2. Л. Ам. кбвдра, покривбло; 3. діал. сітка; 4. діал. рюкзбк; 5. діал. нікель (монета = 1 сентаво); 6. діал. пустунка; 7. Л. Ам. повія; 8. діал. кбзир-ббба; 9. діал. остбнній кін (у грі);г 10. діал. сп’яніння; 11. діал. гбстра борідка, еспаньйблка; 12. рі Л. Ам. рбчі, лбхи; ponerse como - діал., Л. Ам. розсердитися, розлютйтися chiva2 їсл. жінка, ббба chivada їдіал. див. chasco1 2 chivado adj діал. 1. бідний, незамбжний; 2. порбнений, скалічений; 3. важкйй chivar vt 1. діал. набридбти, надокучбти; 2. Л. Ам. обмбнювати, обдурйти; 3. сл. до- нбсити; -se 1. сл. клепбти; 2. Л. Ам. розлютйтися; 3. діал. потрбпити у авбрію;
4. діал. розорйтися chivarro /77 однорічне козеня chivata1 їдіал. ціпбк (пастуха) chivata2 fcn. кишенькбвий ліхтбрик chivatazo m донбс; dar el - донбсити, фіскблити
chivateado adj діал. 1. швидкйй, легконб- гий; 2. готівкбвий (про розрахунок chivatear 1. vi Л. Ам. іст. кйнути бойовйй клич (у арауканців); 2. діал. галасувати, горлбти; кричбти; 3. \гідіал. обмбнювати, обдурювати; -se діал. злякбтися, перелякатися
chivateo /77А. діал. іст. бойовйй клич (арауканських воїнів)\ 2. гблас, гбмір chivatería f діал. 1. гблас, ґвалт; 2. діал. шахрбйство, обмбн
chivato /77 1. козеня (піврічне)', 2. діал. козбл; 3. діал. гіркйй пбрець (різновид)',
A. діал. пустун, бешкбтник; 5.діал. здібна (талановйта) людйна; 6. діал. учень; по- мічнйк; 7. діал. негідник; 8. ябедник; на- клбпник
chivatón асУпустбтливий, бешкбтний (про дитину)
chivear vi 1. діал. кокетувбти, загравбти;
2. діал. rpáTH у кбсті chivera f діал. див. chiva 1
chivero /771. діал. тбмна особйстість; злб- дій; 2. діал. за/}ирбка chivetero /77 загін для козлЯт chivito /77А. ріал. нікчбма, нуль без пблич- ки, пустб місце; 2. діал., див. chivo1 chivo1 /771. козенЯ; 2. діал. козбл; 3. діал. пустун, бешкбтник; 4. діал. див. chiva11;
5. Л. Ам. гра у кбсті; 6. діал. чіво (дрібна монета); 7. Л. Ам. однодбнний збробіток;
B. діал. незакбнна торгівля; спекуляція; 9. діал. злість, лють; - emisario, - expiatorio Л. Ам., діал. цап-відбувбйло; de - іос. adv. діал. тйхою cánoio; задбрмб; ponerse como - діал. розлютйтися
chivo2 adj діал. злий, сердйтий chivón adj діал. див. chocante 2 jchoi interjTnpy\
chocancia їдіал. див. chocarrería chocante adj 1. див. chocarrero 1; 2. набридливий, надокучливий; 3. іст. запаль- нйй; 4. насмішкуватий, глузливий; 5. дивний, нeзвичáйний (пролюдину)’, 6. Л. Ам., діал. огйдний, відрбзливий chocantería f j1. Ам. грубість, грубий жарт chocar 1. и/(соп, contra) зіштовхуватися; наштбвхуватися; 2. (соп) ставбти до ббю;
3. (соп) сварйтися, конфліктувбти; 4. vt зачіпбти, ображбти; шокувбти; 5. вражб- ти, дивувбти
chocarrear vi говорйти непристойності; -se кепкувбти; розігрувати chocarrería f 1. грубість; вульгарність; 2. грубий (непристбйний) жарт; 3. іст. шулерство (у грі)
chocarrero 1. adj непристбйний (про жарт)', 2. грубий, вульгбрний (про люди¬
ну)', 3. шулерський; 4. m паскудник; 5. іст. шулер
chocarresco adj іст. див. chocarrero 1 choclear viA. діал. наливбтися, достигбти (про кукурудзу); 2. діал. проростбти (про бульбу)
choclo1 /771. див. chanclo 1; 2. Л. Ам. по-
луббток
choclo2 /771. Л. Ам. качбн (молочно-воскової стиглості); 2. Л. Ам. смбжена кукурудза; 3. діал. колос пшенйці; 4. діал. пере- шкбда, завбда; 5. діал. негбди; coger а uno asando -s діал. застбти зненбцька, спіймбти на гарЯчому; meter (dejar, encajar) a uno el - діал. звблювати провину; обтяжувати роббтою; meter el - Л. Ам. дбти мбху
choclón 1. acjr надокучливий, набридливий; 2. тЛ. Ам. велйкий прийбм choco1 /77 малбнька каракбтиця choco2 /771. діал. пудель; 2. діал. вйчине- на шкура (для сідла); 3. діал. темно-чер- вбнийі кблір
choco3 adj А. діал. кучерЯвий; 2. діал. сму- глЯвий
choco41. adj діал. куций, короткохвбстий; 2. діал. кривйй (про людину); 3. Л. Ам. скалічений; 4. т діал. обрубок, кукса; 5. діал. обріз (рушниця); 6. діал. циліндр (капелю)); 7. рідіал. кучері, лбкони chocolata їдіал. сл. кров; sacar la - пус- тйти кров
chocolate 1. /77 шоколбд (напій); 2. діал. махінбція, угбда, спекуляція; 3. adjшоко- лбдний (про колір); las cosas claras у el - espeso поговбримо відвбрто; sacar - Л. Ам. розбйти ніс у кров chocolatera f 1. шоколадниця (посуд);
2. фбрма (для виготовлення шоколаду);
3. шоколбдниця (робітниця); 4. продав- щйця шоколбду
chocolatería f 1. шоколбдна фббрика; 2. магазйн, що торгує шоколбдом; 3. кон- дйтерська (де продають шоколад) chocolatero m 1. любйтель шоколбду; 2. робітнйк шоколбдної фббрики; 3. влбс- ник шоколбдної фббрики (шоколбдного магазйну); 4. діал. див. chocolatera 1 chocolatín /77 малбнька плйтка шоколбду, шоколбдка
chocoleo тдив. chicoleo chycolo тдіал. див. choclo21 chocolón /77 Л. Ам., chocolongo т діал. див. choclo21
chocha, chochaperdiz їорн. вбльдшнеп chochar vi Л. Ам., chochear vi А. страждб- ти на старбче слабоумство; впбдати в ди- тйнство (у марбзм); 2. (рог) оббжнювати chochera їА.див. chochez; 2. діал. улюблениця; 3. діал. улюблена річ chochez /1. старбче слабоумство, марбзм; 2. безглуздя, нісенітниця; 3. оббж- нювання; люббв; прихйльність chocho1 /771. бот. люпйн, вбвчий біб; 2. сб- лодощі з корйцею; 3. р/цукбрки, сблодо- щі; 4. діал. квасбля (різновидг) chocho7 adi 1. слабоумний, що впав у дитйнство (у марбзм) (про літню людину); 2. оскаженілий, що збожевблів (від кохання)
chochoco adj діал. див. chuchoco chocholear гідіал. пбстити chyfer, chofer, chofero m шофер chola ЇА.див. cholla 1; 2. діал. лЯпас cholada f, cholaje m збірн. діал. індіанці cholear гідіал. змішувати (вина) cholenco 1. аб}Л. Ам. слабйй, квблий (про людину); 2. тдіал. конячйна, шкбпа cholera /1. діал. служнйця; 2. діал. див. cholla 1
cholería f, cholerío тдіал. 1. індіанці; 2. ме- тйси
Ch
211
cholo
Ch
cholo 1. adj ¡7. Ам. цивілізований (про індійці 2. діал. боягузливий; 3. діал. смуглявий, темношкірий; 4. т Л. Ам. ци- вілізбваний індіанець; 5. Л. Ам. чбло, метис (син європейця та індіанки); 6. діал. чбло (прізвисько перуанця); 7. Л. Ам. пле- I ббй; 8. діал. боягуз; 9. Л. Ам. любий (ласкаве звертання)
{cholla f 1. головб, макітра; 2. діал., Л. Ам. повільність, флегматйчність; лінощі; 3. Л. Ам. болйчка
chollar \ЛЛ. Ам. 1.поранити; 2. вкблювати cholludo adj діал., Л. Ам. повільний, флег- матйчний; ледбчий
chomba /і. діал. велйка керамічна посудина (для чичі)\ 2. діал. див. chompa chombo m діал. чбмбо, метйс (син негра та індіанки)
chompa fЛ. Ам. джбмпер, светр choncaco тдіал. п'явка chonchón тдіал. 1. опудало, страхопуд; 2. папербвий гблуб; 3. забігбйлівка chonela f діал. 1. дірб, дірка (на сукні)', 2. вйразка, рбна chonga /діал. кбтяг банбнів chongo1 /771. діал. лбкон, кучер; 2. Л. Ам. пучбк волбсся; 3. Л. Ам. солбдка грінка; 4. Л. Ам. рбзіграш, жарт; mandar a freír ~s Л. Ам. послбти до чбрта chongo2 1. adj діал. скалічений; 2. діал. безкоштбвний; 3. тдіал. обробок, кукса; 4. діал. склянка; 5. діал. шкбпа chonguear w(~se) Л. Ам.див. chancearse) chonguear2 іїдіал. заплітбти (коси) chongueo /77 Л. Ам. див. chunga1 chonos /77річбнос (індіанців Чилі) chonta ñ. Л. Ам. пбльма (різновид)', 2. діал. чбнта (пальмова змія) ■ chonte тдіал. поліцбйський chop /77 кухоль пйва chopa1 fMop. навіс (на кормі судна) chopa2 fflian. служнйця chopal /77, chopalera fflne. chopera chope тдіал. 1. мотйка; 2. гак (дляловлі устриць)
chopear 1. vi діал. працювбти мотйкою;
2. vtбйти кулакбми
chopeco adj діал. 1. див. chopo3; 2. не- показнйй, непривббливий chopera /тополбва діброва chopo1 /77 топбля chopo2 /77 рушнйця, гвинтівка chopo3 adj діал. обмбжений, недалбкий choque1 /771. пбштовх, удбр; зіткнення; 2. супербчка; свбрка; 3. військ, сутичка; de ~ передовйй, удбрний; tropas de ~ військ. удбрні частйни choque2 /77 мед. шок choquezuela їанат. колінна чбшечка chorar vt сл. украсти
chorcha п.див. chocha; 2. Л. Ам. грббінь, гребінбць (у пташоії)', 3. Л. Ам. вбло; 4. Л. Ам. весбла компбнія chórchola f(pt) діал. соль (монета) chorear vician, сбрдитися; бурчбти choreto adj 1. діал. ряснйй, багатий; 2. діал. скалічений
choricería /ковббсна choricero /771. ковббсник; 2. урбдженець (жйтель) Естремадури chorizo1 1. /77 кбпчена ковбасб (з червоним перцем)', 2. балансйр (еквілібриста);
3. діал. самбн; 4. діал. філб, філбйна час- тйна; 5. adj Л. Ам. пустбтливий; 6. діал. тупйй, недалбкий
chorizo2 /77 сл. кишенькбвий злбдій chorlito /77сйвка (пташка)', tiene cabeza de - у ньбго вітер в голові chorlo, chorno m Л. Ам. див. chozno choro1 тдіал. мідія
choro2 /77 діал. злодюжка, кишенькбвий злбдій
choro3 тдіал. див. churo11 choroco 1. adj діал. безнбсий; 2. діал. ста- рйй, старбзний; 3. т рі діал. пржйтки, скарб
chorote 1. т діал. густйй нбпій; 2. діал. шоколбдниця (посуд)', 3. adj діал. недовб- ренйй, недосмбжений; 4. діал. грубий, неотбсаний
chorra f чбра (чилійський злодійський жаргон)
chorrada f\. доббвка (молока над мір/)', 2. див. chinchorrería; 3. збйва прикраса; 4. діал. дурість, нісенітність chorrar 1. viіст. див. chorrear 1; 2. втягнути (сіть)
chorreado adj 1. рябйй (про худоб/; 2. діал. мбкрий, промбклий; 3. Л Ам. бруднйй, зая- лбжений
chorreadura f 1. див. chorreo; 2. пляма (від рідини)
chorrear 1. игтектй струменем; 2. сочйти- ся, просбчуватися; 3. ітй, надхбдити, при- бувбти (потроху)', 4. гідіал. намочйти, за- брйзкати; 5. діал. вйсловити догбну; 6. діал. сл. вкрбсти; ~se діал. привлбсню- вати собі
chorrel /77 сл. пацбн chorreo /77 течій, витікбння (рідини) chorreón тдив. chorreadura 2 chorrera ft. водостічна трубб, жблоб, стік; 2. тбча, проббїна; 3. рівчбк, вимбїна; 4. бистрінь (річки)', 5. жабб; 6. діал. нйзка, ряд; 7. діал. догбна, прочухбн chorretada ñ. потужній струмінь, фонтбн; фонтанувбння; 2. див. chorrada 1; hablar a ~s говорйти без угбву chorrete /771. діал. див. chorrera 5; 2. діал. нікчбма
chorretear іїдіал. див. churretear 2 chorriento adjЛ. Ам. див. churriento chorrillo /771. dim. de chorro; 2. ббзліч, сила-силбнна; irse por el ~ плистй за те- чібю; tomar el - (de) увійти у звйчку, унб- дитися
chorro /771. струмінь; потік; фонтбн; ~ de vapor струмінь пбри; 2. спливбння, збігбння; 3. Л. Ам. кран (водопровідний);
4. діал. догбна, прочухбн; ~ de voz сйла (міць) гблосу; a ~s іос. adv. рйсно, багбто; hablar a ~s говорйти без угбву; soltar el ~ розреготбтися; розговорйтися; почбти лбятися; estar (ser) limpio como los ~s del oro блищбти як скбльце chotacabras m орн. дрімлюга, спліЬшка chote т див. chayóte1 chotear11. vi діал. весел йтися; 2. vt діал. розпбщувати; 3. діал. стбжити, вистбжу- вати; шпигувбти; ~se 1. (de) глузувбти, кепкувбти; 2. діал. див. chispogearse chotear2 vi діал. див. chutar1 choteo /77, chotería /д/ал. насмішка, ущйп- ливе слбво, шпйлька chotero adj діал. насмішкувбтий, глузлй- вий
chotis /77 чбтис (мадридський різновид мазурки)
choto 1. /77 козеня; 2. діал. телй; 3. діал. сосунбк (про дитинча тварини); 4. діал. пестун; 5. adj діал. жовтогарячий; 6. діал. свійський, приручений (про тварин/)', 7. діал. розпбщений; 8. діал. ряснйй, багб- тий; 9. діал. негбрний, непривббливий;
10. діал. досвідчений у політиці chotuno adj 1. молбчний (про козеня)', 2. слабйй, хвороблйвий (про тварин/) chova fopH. 1. гблка; 2. ворбна; 3. грак chovinismo m шовінізм chovinista 1. ^шовіністичний; 2. m шовініст
choya f\. див. chova 2; 2. діал. повільність, немотбрність choyo тдіал. див. chozno
choz /'приголбмшлива новинб; сенсбція; dar (hacer) - врбзити, вйкликати сенсб- цію; de - іос. adv. іст. рбптом, раптбво choza f\. курінь; хйжа; 2. халупа; 3. діал. свинбрник
chozar ^/наштовхнутися, натрбпити chozno /77 прапрапрбвнук chozo /77 малбнька хйжа chozpar иютриббти, пустувбти (про тварин/ chozpo /77стриббк (тварини) chuascle /771. Я Ам. пбстка (дляполювання)', 2. Л. Ам. обмбн; хйтрість chubasca /*1. кублб; 2. повія, шльбндра chubasco /771. злйва; 2. смуга невдбч; 3. діал. див. chaparrón 2; 4. мор. шквал; - de viento шторм
chubascoso adj 1. хмбрний, непогбжий; грозовйй (про небо, погод/г, 2. порйвчас- тий, шквблистий (про вітер) chubasquería f злйвові (грозові) хмбри chubasquero m непромокбльний плащ chubazo /77 іст. див. chubasco 1 chucán adjЛ. Ам. див. choca-rrero 1 chucanear vi діал. жартувбти, теревбнити chucaro adjЛ. Ам. 1. дйкий, неприручений (про тварин/', 2. нетоварйський, відлюдкуватий
chuce тдіал. кйлим; покривбло chucear иМ. Л. Ам. поганйти; давбти ост- рбги; 2. діал. обмбнювати, обдурювати chucero /771. спйсник; 2. сл. ватажбк (злочинного угрупування) chuco 1. adj Л. Ам. несвіжий, з душкбм (про рибу, м'ясо)', 2. діал. гнилйй, протухлий; 3. тдіал. матерйнська грудь; 4. діал. див. chucuto 2
chucoca fflian. див. chuchoca chucrut /квбшена капуста chucua тдіал. болбто, багнб chucula ñ. діал. гарбуз (посудина)', 2. діал. чукула (страва з бананів з молоком та сиром)
chucunas /77/7/чукуни (індіанціу Колумбії) chucupa fflian. мантйлья chucuto 1. adj діал. куций, короткохвбс- тий; 2. m діал. мбвпа (різновид); 2. діал. чорт, дийвол, нечйста сйла chucha f 1. соббка, сука; 2. хміль, сп'яніння; 3. Л. Ам. сирйця; 4. діал. зоол. опб- сум; 5. діал. муз. маракбси; 6. діал. схб- ванки (дитяча гра)', і~І interjтеть\, ідй геть! (собаці)
chuchada f 1. діал. скупість, скнбрість; 2. діал. див. chuchería1 2; 3. Л. Ам. шахрбй- ство, обмбн
chuchar vt 1. діал. поганйти; 2. діал. підбурювати, підбивбти chuche /77 сл. пйка, рйло chuchear і//1. шепотітися; 2. полювбти на дрібну дичину
chuchería1 rt. дрібнйчка; 2. легкб закуска; бутербрбд
chuchería Лтолювбння на дрібну дичину chuchero /771. мислйвець на дрібну дичину; птахолбв; 2. діал. короббйник; 3. діал. зал. стрілочник
chuchi adj діал. насуплений, похмурий chucho1 /771. соббка, пес; 2. діал. батіг; j ~ І interjтеть\, ідй геть! (собаці) chucho2 /77 Л. Ам. 1. тремтіння, ознбб; 2. переміжна пропбсниця
chucho3 /771. діал. совб (різновид)', 2. діал. нещаслйва людйна; 3. діал. переляк, страх; 4. діал. в'язнйця; кбмера chucho4 /771. діал. шип, шпичбк; 2. діал. зал. стрілка; 3. діал. залізнйчна гілка; 4. діал. рубйльник; 5. Л. Ам., діал. див. chiche2 1; 6. діал. дрібязкова торгівля; 7. діал. муз.маракбси; 8. Л. Ам. скат (риба) chucho9 adj 1. Л. Ам., діал. скнбрий, скупйй; 2. діал. водянйстий (про плоди)', 3. діал. помбрщений (про обличчя)
212
churrete
chuchoca f Л. Ам. чучбка (приправа з смажено ї кукурудзяного борошна) chuchoco adj діал. в'Ялий, зморшкуватий chuchu тдіал. див. chiche1 2 chuchuca 1. f діал. див. chuchoca; 2. adj діал. див. chuchoco chuchumeca їдіал. шльбндра, повія chuchumeco1 т пбкидьок chuchumeco2 1. adj діал. беззубий; старий; 2. діал. дурний, тупий; 3. діал. розпусний; 4. тдіал. франт, піжбн; 2. діал. жартівник
chueca /і. пень; 2. голівка (кістки)] 3.4yé- ка (гра у кульки)\ 4. кулька (для гри у чує- кУ', 5. жарт; 6. сл. плечб chueco adj 1. Гі. Ам. кривонбгий, клишоногий; 2. Л. Ам. зі стбптаними підббрами;
3. Л. Ам. вйснажений, ослбблений; 4. Л. Ам. однобкий, кривйй; 5. Л. Ам. скалічений
chuela /1. діал. сокйрка; 2. Л. Ам. жарт, рбзіграш; hacer - л. Ам. прогулювати заняття
chuequear vi діал. кульгбти, шкутильгбти chufa f 1. бот. чуфа, землянйй мигдбль; 2. напій з землянбго мигдалю; echar -s фанфарбнити, вихвалятися chufar, chufear viіст. насміхЬтся, знущб- тися
chufeta /'жарт
chufla1 їдіал:, Л. Ам. див. chufleta chufla2 їдіал. пиріжбк з корйцею chuflaina їдіал. див. chifla1 2 chuflar vi діал. див. chiflar11 chufleta Лкарт; дбтеп chufletear игжартувбти; говорйти дбтепи chufletero 1. adj насмішкуватий, іронічний; 2. /77жартівнйкг
chuica їдіал. 1. лахміття; 2. скарб, пожйтки chillada /і. нахббство, хбмство; 2. пустощі; зухвблість; нахббність chulamo m сл. пацбн, мблий chulapería їдив. chulería2 chulapo див. chulo 2 chulapón тдив. chulo 2 chulé m сл. дуро (монетау 5песет) chuleada їдіал. див. chillada chulear vt 1. глузувбти, кепкувбти; 2. Л. Ам. див. chicolear
chulería М. дотбпність; 2. вихваляння; кypáж; 3. компанія чуло chulesco а/#нахббний, задирливий chuleta f 1. відбивнб котлбта; 2. встбвка; клин; 3. ляпас; 4. шпаргблка; 5. рібакен- ббрди
chulillo тдіал; підмбйстер chulo 1. ас/розв'Язний, нахббний; 2. вульгарний, грубий; 3. хйтрий, лукбвий; 4. ши- кбрний, розкішний; 5. Л. Ам. прибмний; миловйдний; 6. т чуло (типовий представник народних кварталів Мадрида, що відрізняється розпусною манерою поведінки і одягом); 7. сл. див. chulamo; 8. служнйк (помічнйк) Topépo (на арені)]
9. підсббний робітнйк (на бійні)] 10. суте- Hép; 11. діал. áypa, гриф; 12. діал. див. chullo1
chulón абіЛ. Ам. роздягнений, гблий chulpa ЛІ. діал. гробнйця індіанців айма- pá; 2. діал. гробнйця інків chulquinear vi діал. пускбти пбгони chulupo adj діал. потіртий (про монети) chulla1 f\. діал. шматбк м'яса; відбивнб KOTnéja; 2. діал. брехня chulla2 їдіал. 1. простбліЬдин; 2. нікчбма chulleco adj діал. див. chueco chullo1 тдіал. шбпка chullo2 adj діал. роз'бднаний, окрбмий, непарний
chuma їдіал. пиЯтика chumacera ЛІ. підшйпник; 2. мор. врізнйй кочет
chumado adj діал. п'яний ichúmale! interjдіал. див. chúmbale chumar и/пйти; -se діал. п'яніти, хмеліти chumba f 1. діал. мін. цйнкова обмбнка, сфалерйт; 2. діал. вовнЯний жилбт chumbado adj діал. 1. порбнений, підстрб- лений (про тварину)] 2. нездорбвий, хворий
¡chúmbale! interi діал. (вжив, при нацьковуванні собак) взяти! chumbao m грузйло (для рибальства) chumbar 1. vt діал. стріляти; 2. діал. спо- вивбти (дитинУ)] 3. діал. нацькбвувати (собаку)] 4. vi діал. гбвкати chumbeтЛ.Л. Ам. nácox; 2. Л. Ам. спови- вбч; 3. діал. нйжня спіднйця; 4. діал. див. chumba
chumbé тдіал. див. chumbe 1 chumbear \гідіал. стріляти chumbera ^опунція (какгуб) chumbo1 тдіал. куля; дробйна chumbo2 тдіал. див. chumpipe chumbo3 adj. higo ~ опунція (плід) chumero тЛ. Ам. підмайстер, учень chumo adj 1. діал. несмачнйй, прісний; 2. діал. п'Яний chumpipe тдіал. індйк chunco абіЛ. Ам.,діал. 1. корбткий; куций;
2. див. choco4 З
chunche /771. діал. корбста; 2. діал. нікчб- ма; 3. ріЛ. Ам. див. chuica 2 chunchoso adj діал. корбстяний chunga1 фбзіграш, жарт; estar de - бути в грайлйвому HácnrpoT; tomar a (en) - сприймати як жарт chunga2 їдіал. див. chuca 1 chunga3 їдіал. грубіянка, хбмка chungar vi, -se див. chancear(se) chungón а#насмішкувбтий, глузлйвий chunguear vi (-sé) див. chancear(se) chungueo /77, chunguería f діал. див. chunga1
chunguero 1. ас^жартівлйвий; 2. m діал. жартівнйк
chuno 1. adj діал. змбрщений; 2. m діал. картопляний крохмбль; 3. хліб із картопляного бброшна
chuña f діал. 1. орн. серима; 2. свбрка, бійка
chuñar vtpian. виривбти, вихбплювати chuñista сот. діал. прогульник, -ця (про школяра)
chuño /77 Л. Ам. картопляний крохмбль chupa1 f 1. іст. камзбл; 2. розшйта куртка (тореро)] 3. діал. тбрба; 4. діал. пиЯтика;
5. діал. кисбт (для тютюні; poner aunó como - de dymine всйпати no népuie чис- лб, намйлити чуба
chupa2 їдіал. чупа (міра рідини - 0,375л, міра ємності - 0,37 л) chupacirios сот. святбша, святбнник chupada їдив. chupadural chupaderito т біт. de chupadero: andarse con (en) ~s удавбтися до півзбходів chupadero 1. adj що ссе; 2. m див. chupador 2, 3
chupado adj 1. худйй; 2. Л. Ам. вузькйй, тіснйй, обтйслий (про сукню)] 3. Л. Ам. п'Яний; 4. полігр. висбкий (про шрифт) chupador 1. adj що ссе; 2. діал. що п'є;
3. /77 сосунок; 4. діал. п'янйця; 5. дитЯче зубнб кільцб; 6. бот. присбсок chupadorcito m dim. de chupador 2,3: andarse con (en) ~s удавбтися до півзбходів
chupadura ЛІ. ссбння, смоктбння; 2. всмбк- тування, вбирбння; 3. засбс (слід від поцілунку
chupaflor /77 венесубльський колібрі chupalámparas m паламбр chupalla /77. Ам., діал. бриль chupamedias сот. лизун, лизоблюд
chupamelona /77. Ам. дармоїдство chupamirto т мексикбнський колібрі chupandina їдіал. пиЯтика chupar vt 1. смоктати, висмбктувати; при- смбктувати (сигару, цигарку] 2. всмбкту- вати, вбирбти (рідинУ)] 3. попивбти; 4. ро- зорЯти; висмбктувати, витягувати (гроші)]
5. діал., Л. Ам. палйти; 6. ріал, напйтися, нализбтися; 7. діал. терпіти (образУ] 8. діал. крбсти; -se 1. худнути, сохнути; 2. Л. Ам. терпіти, знбсити; 3. діал. занепадбти духом; ¡chúpate ésa! ось тобі!, отрймай! chuparrosa тЛ. Ам. див. chupamirto chupatintas т пйсар; чорнйльна душб, канцелярський щур
chupe /77 Л. Ам. чуле (страва з сиру, картоплі та яєць)
chupeta /1. діал. чбрка; 2. діал. див. chupador 2,3; 3. діал. напій; винб; 4. діал. вй- пивка
chupetada їдив. chupadura1 chupete1 /771. сбска (для годування дитини)] 2. пустушка (дитяча); 3. Л. Ам. льодяник на пбличці; 3. діал. див. chupetón;
4. діал. дитйна, що смбкче пбльці; ser de -: es de - дуже смбчно, пбльчики облй- жеш
chupete2 тдіал. 1. папербвий змій; 2. се- рбжка (з підвіском) chupetear (//присмбктувати chupetín /77 ліфчик
chupetón /77 затЯжка (під час паління) chupín* т діал. 1. іст. корбткий камзбл;
2. діал. нічнйй ковпбк; 3. діал. див. chupetín
chupín2 тдіал. чупйн (рибна страва) chupino adj діал. куций, короткохвостий chupo /771. Я Ам. див. chupón1; 2. діал. див. chupón2 2f 8 chupón1 тдіал. фурункул, чирЯк chupón21. adj що смбкче; 2. що вимбнює, видурює (гроші)] 3. /77 паразйт (рослина)]
4. дбвгий льодяник; 5. пушбк (у пташоку,
6. іст. див. chupetón; 7. діал., Л. Ам. дитяче зубнб кільцб; 8. діал. сбска (для годування дітей); 9. діал. затЯжка (під час паління)
chupóptero /77 дармоїд, паразйт chuquearse діал. забруднйтися chuquisa їдіал. розпусна жінка chura f 1. Л. Ам. бджолйний віск; 2. діал. співмбшканка, кохбнка churdón /771. малйновий кущ; 2. малйна (ягода)] 3. малйновий сирбп churla f, churlo m подвійний мішок (з полотна та шкіри —для прянощів) churo1 тдіал. 1. лбкон; 2. рбвлик (різновид)] 3. діал. ґвинтові схбди; 4. чуро (духовий інструмент) churo2 adj діал. гбрний, привабливий churra їорн. рЯбчик churrasca1 їдіал. див. chubasca 2 churrasca2 їдіал. хрущики (печиво) churrasco тдіал. чурбско (м'ясо, пщсма- жене на вугіллі)
churrascarse див. churruscarse churrasquear vi діал. 1. готувати чурбско, підсмбжити м'Ясо на вугіллі; 2. їсти чурбско; 3. обідати
churrasquería ЇЛ. Ам. чураскерія (ресторан, де подають чураско) churre /77 бруд
churrear vi діал. страждбти на пронос; -se забруднювати бдяг
churrería f чурерія (кафе, де продають чуро)
churrero /77 nypépo (людина, що готує і торгує чуро)
chürreta п. див. churrete; 2. Л. Ам. пронбс;
3. діал. плбтений канбт, плбтена мотузка churrete /77 бруднб плЯма (на обличчі, шкірі)
8 Іспансько-український словник
213
churretear
churretear 1. и/забруднй>ися; 2. vtfl. Ам. бруднити; ~s едіал. страид^ти на пронбс churretoso adj забруднений, брудний (про обличчя, шкір
churria / 1. діал. див. chiripa 11; 2. діал. див. churre; 3. Л. Ам. 6pyflHá пляма; па- тьбк; 4. діал. насмішка; 5. рідіал. пронбс churriana /повія
churriburri /771. потолоч; 2. суєтб, метушня
churriento adj А. бруднйй, засблений; 2. Л. Ам. що страждбє на пронбс churrigueresco adj А. архіт. у стйлі Чур- ригбри (ісп. архітектора поч. XVIII ст.)\
2. складний, примхлйвий churriguerismo m архіт. чурригерйзм, стиль Чурригбри (іспанське бароко поч. XVIII ст.)
churrión m діал. див. churrete churro1 /77 1. чуро (кренделики, підсмаженіумаслі)\ 2. недббла роббта, халтура;
3. випадкбва удбча (у грі)\ hecho un 7 зрбблений абияк
churro2 adj А. грубошбрстий (про худобу 2. грубий (про вовну) churrullero adj тдив. charlatán churruscarse пригорйти, підгоряти (про
churrusco /77 підгорілий хліб churu тЛ. Ам. 1. рбковина; 2. муз. мара- кбси
churuco т 1. Л. Ам. склянка (длягральних кісто/ї)\ 2. діал. речовйй мішбк, рюкзбк churumbel /77 сл. хлбпець, пацбн churumbela1 m 1. сопілка; 2. Л. Ам. бомбілья (тонка тростинна або металева трубка для пиття мате); 3. діал. люлька (для паління)
churumbela2 fflian. турббта, yeára
churumen тдив. chirumen churumo mA. penoBHHá, матбрія; 2. найголовніше, суть; 3. рбзум, головб; 4. грбші; іросо ~! замбло!
¡chusl interj до мбне! (вжив, для підкликання собагі); sin decir - ni mus не промовляючи ні слбва chusca fдiaл. шльбндра chuscada /1. витівка; 2. жарт; хбхма chusco 1. adj смішний, кумбдний; 2. діал. звичбйний, повсякдбнний; 3.діал. грубий, невйхований; 4. т пустун, бешкбтник;
5. шматок чбрствого хліба; 6. діал. ок- рбєць хліба
chusma fA. іст. кбторжники (на галераХ)\ 2. пбтолоч; 3. Л. Ам. збірн. жінкй, діти, старі (у індіанських поселеннях); 4. діал. жарт; хбхма
chusmaje тЛ. Ам. див. chusma 2 chusmear діал. 1. уідив. chasquear 1; 2.
и/(~se) насміхбтися, кепкувбти chusmero тдіал. жартівнйк; хохмбч chusmita блакйтна чбпля chuso1 1. adj діал. див. chuspi; 2. діал. сухйй, змбрщений; 3.діал. поганий, негідний; 4. тдіал. шкбпа; 5. діал. черевйк chuso2 тдіал. молодшйй син chuspa fA. Л. Ам. мішбчок, сумка; 2. діал. шкірянйй кисбт (для тютюнУ) chuspi adj діал. підсліпувбтий, з малбнь- кими очйма
chusquel /77 сл. соббка, шбвка chusquisa, chusquiza f діал. див. chuquisa
chut /77 спорт, yfláp по м'ячу (ногою) chutar 1. vi спорт, бйти по м'яч^ (ногою)\ 2. грбти у футббл; 3. \гідіал. тягнути, натягувати
chute /77, chuteada fflian. див. chut
chutear vi діал. див. chutar11 chuto adj А. діал. див. chucuto 1; 2. діал. кирпбтий; 3. діал. сором’язлйвий; 4. діал. див. cholo 1, 2
chuvaches, chuvachos m /?/чувбші ichuy! interj (вжив, для вираж. відчуття холоді брр!
chuyo 1. adj діал. єдйний; hijo - єдйний син; 2. тдіал. сентбво chuz тдив. chus
chuza fA. Л. Ам. yfláp, що Bn6nBác відрбзу усі кулі (у більярді та ін. іграХ)\ 2. діал. див. chuzo 11; gente de - діал. пбтолоч; echar - л. Ам. зpyйнyвáти, знйщити chuzar гідіал. колбти, прокблювати chuznieto тдіал. див. chozno chuzo1 /771. спис, піка; 2.діал. батіг; 3.діал. кйрка; 4. Л. Ам. дзьоб; жáлo (скорпіона); aunque caigan ~s de punta за будь-як^ погбду; caer (llover, nevar) ~s лйти як з ведрб (продощ)\ бйти (про сильний град)\ валйти (про сніі)\ echar ~s лютувбти; шаленіти
chuzo2 1. adj діал. змбрщений; 2. діал. грубий, жорсткйй (про волосся)\ 3. тдіал. хлбпець, nápy6oK
chuzón1 т A. chuzo11; 2. діал. укбл; кбло- та рбна
chuzón2 1. adjmтрий; 2. насмішкувбтий, глузлйвий; 3. т шахрбй, крутій; 4. жартівнйк
chuzonada f театр, буфонбда chuzonería /висміювання, передрбжню- вання
damnificar
D, d f5-ra літера іспанського алфавіту де dable adjможливий, здійснбнний daca (арос. de dame acá) іст. дай сюди, дай-но; andar al ~ у toma сперечбтися 4épe3 дрібнйці; сперечбтися dacá adv іст. звідси, з цьбго ббку dación fiop. вручення, передбча; - en pago передбча кредитбру Mamá у рахунок сплбти ббргу
dacriadenitis f мед. дакріоаденіт, заселення слізної зблози dacriocisto m анат. слізна ná3yxa dacriorrea їмед. сльозотбча dactilado яс#'пальцювбтий, пальцеподібний
dactilar adj див. digital; huella ~ відбитки пбльців
dactilico adj літ. дактилічний dactilífero adj зоол. що Máe пбльці, паль- чбстий
dactilioglifia /'гліптика, мистбцтво різьблення по каміню dáctilo m літ. дбктиль dactilógrafa /друкбрка, машиністка dactilografía fA. дактилогрбфія, машинб- пис; 2. дактилоскопія
dactilografiar vt перепйсувати на друкбр- ській машйнці, друкувбти dactilografista сот. див. dactilógrafo 1 dactilógrafo m А. перепйсувач на машйнці; 2. друкбрська машйнка; 3. дактилб- граф (клавішний апарат для навчання сліпоглухонімий)
dactilolalia, dactilología f дактилолбгія: ручнб бзбука (глухонімий) dactiloscopia /'дактилоскопія dactiloscypico adj дактилоскопічний dadaísmo m літ., мист. дадаїзм dadista сот. діал. гравбць в кбсті dádiva f дар, дарунок, подарунок; піднб- шення; hacer - принбдаувати; - ruineja, a su dueño semeja якйй піп, такб й парб- фія
dadivado adj іст. продбжний dadivar vt іст. А. дарувбти; подарувбти; 2. підкупбти, давбти хабарб dadivosidad /щбдрість; марнотрбтство dadivoso 1. зс#щбдрий; марнотрбтний; 2. /77 щбдра людйна; діал. марнотрбт dado1 /771. кістка (гральна)] кісточка (доміно); - falso фальшйва кістка; 2. тех.
втулка, вклбдиш; - de cardán авто пб- лець кардбна; - de tubos труборіз, труборізка; 3. іст. дар, подарунок; 4. архіт. бб- за, фундбмент колбни; 5. мор. попербчка; correr el - мбти талбн; dar (echar) - falso обдурювати, шахраювбти, ошукувати; estar una cosa como un ~ бути в порядку, у спрбвному стбні; conforme diere el - як вййде; cuando te dieren el buen échale la mano даіЬть — 6épn (а б’ють — біжй); el ~ está tirado жбреб кинуто dado2 /77 нбдовбень
dado3: - que conjчбрез те, що; у зв’язку з тим, що; зважбючи на те, що; з бгляду на те, що; якщб, припустимо, що... dador 1. adj що даб; 2. m подавбць (листа, документа); 3. трасбнт dafne /77 бот. вбвче лйко, вбвчі ягоди dafnia /77 зоол. дбфнія daga fA. тесбк; кинджбл; старовйнна ко- рбтка шпбга; 2. діал. мачбте; llegar a las ~s зайтй в глухйй кут (про справи) dagazo m А. удбр ножбм (кинджблом, палашбм); 2. нещбстя, лйхо daguerrotipado m див. daguerrotipia daguerrotipar и/фотографувбти (у спосіб дагеротипіі)
daguerrotipia /дагеротйпія daguerrotipo /77дагеротйп daifa fA. кохбнка; 2. іст. ббжана гбстя daipún тдіал. картоплйння (що використовують як добриво)
dalgo (арус. de de algo) іст:. hacer mucho
- робити добрб; привітно зустрічбти; при- гощбти
dalia f6oT. жоржйна dalmática ficr., церк. далмбтика daltoniano 1. я^дальтонічний; хвбрий на дальтонізм; 2. /77дальтбнік daltonismo m дальтонізм dalla fc.-г. Kocá
dalla (apyc. de de allá) adv іст. звідти, з тбго ббку dallador m косбр dallar vt косйти dalle, dallo m див. dalla dama1 fA. дбма; náH¡; 2. дбма сбрця; 3. при- двбрна дбма; - de honor фрбйліна; 4. театр. примадбнна; 5. кохбнка; 6. старовинний іс- пбнський танбк; 7. дбмка (у шашка$\ juego de ~s гра в шбшки; 8. королбва (у шахеої)\
9. різнбвцд сигбри; - de noche бот. цбструм нічнйй; echar ~s у galanes розподіляти за- прбшених на nápn жеребкувбнням (на свят- мЬвихвечор6)ї)\ soplar la - вкрбсти наречбну з-під вінцй
dama2 f тех. поріг (доменноїпечі) dama3 f3oon. лань
damajagua m діал. дамахбгуа (дерево, з кори якого роблять одяг та циновки) damajuana f, damasana fJi. Ам. велйкий обплбтений бутель
damascado ас/камчбтний (про тканин)і) damasco m А. дамбст; натйкана тканйна, камкб; 2. абрикбс (різновид)] 3.: acero de - булбтна сталь damasina fpne. damasquillo І damasonio m бот. зіркоплідник частухо- вйдний
damasquillo m А. дамаскін (тканина)] 2. діал. абрикбс (дерево и плщ) damasquina ffi. Ам. бот. чорнобрйвці (різновид)
damasquinado 1. з^'дамбстовий, зрббле- ний з дамбсту; камчбтний, зрбблений з камчбтної тканйни (камкй); 2. m золотб (срібна) насічка (на виробах з заліза, сталі)
damasquinador 1. adj що рббить насічку; 2. /77 мбйстер з насічки на стблі damasquinar vt робйти насічки зблотом (сріблом) (на металі)
damasquino adj А. дамбський (зазвичай про холодну зброю)] 2. камчбтний (про тканинУ)
damería fA. манірність; 2. педантйчність, скрупульбзність
damero m дбшка (для гри в шашки) damisela fA. пбнночка; 2. куртизбнка, жінка легкйх звичаїв, повія damnable adj іст. вбртий бсуду, непорядний
damnaciyn ficr. осуд, засудження damnifícaciyn fA. ушкбдження, пошкодження; 2. шкбда
damnificado 1. ас/пошкбджений; зіпсбва- ний; 2. /77 що постраждбв danmificador 1. adj що завдаб шкбди (по- шкбдження); 2. т злоумьішленник; шкідник
damnificar і^завдавбти шкбди, шкбдити, псувбти
215
dance
dance тдіал. танбць з шаблями dancing /77дбнсинг, танцмайдбнчик danchado adj геральд. зубчастий dandi /77 д0нді, чепурун, жбвжик dandismo тдендйзм, франтівствб danés, danesa 1. едУдбнський; 2. /77, /денець, -ка; 3. /77fláHCbKa мбва; 4. дáнcький дог
dánico adj див. dinamarqués І |danta./1. лось; 2. америкбнський тапір dantelado adj див. dentellado 2 dantesco adj 1. що стосується Дбнте, дбн- товський; 2. страшний, жахливий danto1 тдіал. хлист (батіг) зі шкури тапіра danto2 тдіал. амазбнський головбч (птак) danubiano adj дyнáйcький danza /1. танбк; - hablada тан.ець з t¿k- стовим супроводом; 2. група людей, що танцюють (на народних гулянняк); 3. ха- банбра; 4. тбмна cnpáea, дільце; andar (estar) en la ~ noTpánnTH в істбрію; entrar en la - вплутатися в брудну cnpáey; 5. свбрка, náma; armar una ~ почбти свбр- ку; - de arcos архіт. аркбда; - de espadas танбць з шбблями; свбрка, náma; бійка; buenava la - у da el granizo en la albarda лихо не за горбми danzado m див. danza 1y 2 danzador, -a 1. adj що танцює; 2. m, /танцюрист, -ка, танцівнйк, -ця danzante m 1. танцюрйст, -ка; 2. ділбк, спрйтник; інтригбн; 3. вертйхвіст, жбвжик, шалапут
danzar vi 1. танцювбти; 2. тинятися, вбш- татися; 3. втручбтися не у своіЬ cnpáey danzarín m див. danzante danzarina /танцюрйстка danzomanía /мед. xopén danzón /77 дансбн (національний кубинський танець)
dañable adjA. що завдаб шкбди; 2. шкідливий; згубний; 3. вбртий бсуду, непорядний; 4. іст. винувбтий, вйнний dañado 1. adjznm, шкідливий; 2. зіпсбва- ний, пошкбджений; 3. що пocтpaждáв;
4. зіпсбваний, попсбваний (про плоди, продуктй); 5. діал. прокажбний; 6. m грішник
dañador 1. ас# шкідливий, згубний; 2. m шкіднйк; згубник
dañar vt\. шкбдити; завдавбти шкбди; по- шкбдити; 2. завдавбти бблю (страждбнь);
3. noráHo повбдитися (з ким-н.)\ 4. роз- ббщувати; 5. іст. засуджувати, вйнести вйрок; -se 1. псувбтися, пошкбджувати- ся; 2. забйтися, подряпатися; 3. розббщу- ватися
dañer«o, -а /77, fflian. чаклун, -ка dañinada f, dañineada fflian. крадіжка dañinear 1. vi діал. завдавбти шкбди посівам (запбсам харчів) (про домЬшніх тварин)\ 2. і4 діал. завдавбти шкбди, шкбдити
dañino adj що завдаб шкбди, шкідлйвий (про тварин)
daño /771. псувбння, пошкбдження, шкбда; hacerse - забйтися; 2, шкбда, збйток;
3. діал. чаклунство, причйна, врбки; а - de uno íoc. adv. за рахунок кого-н.; en - de uno, una cosa ioc. adv. на шкбду кому-чому-н.; sin - de barras ioc. adv. без шкбди
dacoso adj 1. шкідлйвий; згубний; 2. що завдаб шкбди, збиткбвий dar 1. и/давбти, вручбти, подавбти; пере- давбти; - recuerdos para uno перевзувати вітбння; 2. давбти; надавбти; дару- вбти; - un consejo рбдити; - permiso дозволити; - plenos poderes уповновб- жити; ~ sombra давбти тінь; 3. укбзувати, накбзувати, пропонувбти; - una medicina припйсувати ліки; - el tema para una
conferencia 3anponoHyeáTH тбму для дб- повіді (лбкції); 4. давбти (плоди)\ la tierra da pan земля даб хліб; ~ intereses давб- ти відсбтки; 5. пбхнути; 6. завдавбти (клопоту, задоволення); - consuelo утішбти;
- grima завдавбти прйкрощів, дратувбти;
- gusto робйти прибмність; - un susto злякбти; 7. оголбшувати, повідомляти; публікувбти; el periydico dio el texto completo del discurso у газбті опублікбва- но пбвний текст промбви; 8. виявлЯти; - socales de fatiga виявлЯти ознбки втбми;
9. бйти, завдавбти удбру; - una bofetada д0ти лЯпаса; - un puntapié дбти стусанб;
10. давбти, організбвувати (вечір, бал); - un baile давбти бал; 11. вестй (урок), читбти (лекціі); давбти (уроки); 12. брбти (уроки); 13. змбзувати, покривбти; - crema a los zapatos чйстити взуття; ~ de barniz покривбти лбком; 14. вселЯти, ви- кликбти (страх, жаль); - ánimo підбадьб- рювати; ~ apetito викликбти апетйт; - asco викликбти відрбзу; - fiebre спричиняти гарячку (підвйщення температури); ~ lástima викликбти жаль; ~ sed викликбти спрбгу; 15. бйти (про годинний); el reloj da las cinco годйнник б’є п’яту; 16. з деякими ім. виступає у ролі напівдопоміжного дієсл.:~ un abrazo обійнЯти; - un barrido нашвидкоруч замбсти підлбгу; - comienzo почбти, розпочбти; - un paseo прогулятися, пройтйся; - un salto стрибнути;
17. з віддієсл. ім. з суф. -ada, -уп познач, одноразову дію: - una buena calada вйчитати, пошпбтити; ~ una conversada побалбкати, потеревенити; - una palmada плбснути в долбні; ~ un resbalón послизнутися; - sorbetyn хліЬпати нбсом;
18. вислбвлювати; - el pésame вислбв- лювати співчуттЯ; 19. дорівнювати; dos más dos dan cuatro два плюс два — чотири; 20. давбти (спектакль, концерт); по- кбзувати, демонструвбти (фільм); 21. на- давбти (форми, вигляду); 22. давбти хід, завбдити, вмикбти; - cuerda завбдити годйнник; - la luz увімкнути світло; - аі volante повернути кермо; 23. надавбти (значення, сенсУ); - importancia надавбти знбчення; 24. віддавбти, продавбти; - a buen precio продбти за гбрну ціну; 25. роздавбти (карти); 26. (соп) зустріти, знайтй; по doy con la palabra adecuada не мбжу дібрбти потрібне слбво; 27. (соп) упустйти; - con una cosa en el suelo упустйти що-н. на підлбгу; 28. (por) вва- жбти, видавбти (за кого-н.); - por concluida una cosa вважбти завбршеним (про справі; - por inocente a uno вважбти кого-н. невйнним; - por verdad ви- давбти за прбвду; 29. i//(en) ynépTO робйти, наполягти; старбтися (зробити що- н.); - en salir намагбтися вийти; ЗО. рап- тбво наступбти (про фізичний стан); Іе dieron escalofríos йогб пройнялб дрож; me da sueco менб хйлить на сон; 31. (en, contra) влучбти (вціль); la piedra dio contra el cristal кбмінь влучив у вікнб; el sol da en la cara сбнце світить прЯмо в облйччя; 32. (dé) пбдати; ударЯтися (під час падіння); - de bruces пбдати ниць; - de espaldas впбсти нбвзнак; - de cogote удбритися потйлицею; - de coronilla yflá- ритися головбю; 33. вихбдити, повертати (уякий-н. бік); la ventana da al jardín вікнб вихбдить у сад; esta calle da a la plaza ця вулиця вихбдить на майдбн; 34. перед- віщбти, прорікбти; me da el corazyn que todo saldrá bien сбрце мені віщує, щб Bcé мйнбться; 35. (рга) бути достатнім, виста- чбти; esta tela da para dos camisas цьогб відрізу вйстачить на дві сорбчки; - bien (mal) (не) щастйти (у грі); - a conocer
повідомляти; - a entender пояснювати; натякнути; мимохідь згадбти про що-н.; дбти зрозуміти що-н.; ~ consigo (con su cuerpo, con sus huesos, con su persona) en una parte опинйтися де-н.; - de comer годувбти; ~ de más повернути з лйшком; - de sí розтягуватися (про шкіру, тканинУ); давбти прибуток; - en qué entender заганЯти на слизькб, спантеличити; - en qué merecer засмутйти; - en qué pensar змусити замйслитися; - le а uno por una cosa дуже зацікбвитися; ~ por ahí утовкмбчуватися; - a uno por donde peca зачепйти найвразлйвіше місце; ~ que decir дбти прйвід для розмбв (плітбк); - que hacer досаждбти, набри- дбти; завдавбти багбто клбпоту; - que van dando віддячувати тим сбмим; - sobre uno з люттю накйнутися на кого-н.; - tras uno кйнутися навздогін за ким-н.; ~ у tomar сперечбтися; -es у tomares прибутки і видбтки; сперечбння; a dame у toma грбші на бочку; a mal - як би там не булб; за будь-якйх обстбвин; a no - más вщерть, по сбме нікуди; buen -І оцб так!, от тобі (й) мбєш! (про неприємності): idale (у dale)!, dale que le das (darás)!, dale que te pego! впбрто, наполбгливо; знов за своб!; da igual, da lo mismo,qué más da все однб, однбково, ббйдуже; de donde diere анітрбхи не вагбючись, без наймбншого вагбння; no - más відмбви- ти, перестбти працювбти; no - para más бути звичбйним, обмбженим; по ser uno dado con nadie бути стрйманим (збмкну- тим); para - у sobrar досхочу, з лйшком; а - quevan dando бко за око, зуб за зуб; а quien dan по escoge дарбваному конбві в зуби не заглядбють; donde las dan las toman (y callar es bueno) hk¿ шбна, такб й дЯка; más vale uno te doy que dos te daré Kpáuje сьогбдні гороббць, як збвтра голубець
dardo /771. дрбтик; 2. іхт. верховбдка; 3. колкість, шпилька; 4. жбло (комак) darse 1. здавбтися, вважбти ce6é перемб- женим; - preso здавбтися в полбн; 2. від- давбтися (справі, роботі); - al estudio з головбю порйнути в навчання; 3. (а + inf) схилЯтися, погбджуватися; - a creer повірити; 4. відбувбтися; se dio el caso- que... стблося, що...; 5. ростй; родйти; en Cuba se da bien el tabaco на Кубі гбрно pocTé тютюн; 6. (por +adj) видавбти себе (за) удавбти з céoe; - por muerto удавбти з cé6e мбртвого; 7. вихбдити, удавбтися; давбтися; no se me da ellatín мені не да0ться латйна; 8. удбритися; бйтися; - contra lapared удбритися об стіну; 9. від- почивбти (про перелітних птахів); dársela aunó обдурйти, ошукбти; dársela tanto por lo que va como por loque viene не мбти значення; - uno a conocer відреко- мендувбтися, предстбвитися; показбти ce6é
dársena /внутрішня ráeaHb darviniano adj що стосується дарвінізму darvinismo m дарвінізм darvinista 1. adj див. darviniano; 2. com. дарвініст, -ка dasonomía /лісівнйцтво data1 /1. д0та; числб; 2. водостік; 3. фін. актйв; 4. іст. дбзвіл, пербпустка; (la cosa) está (va, queda) de buena (mala) - cnpá- ва не в'яжеться; estar de mala - бути y погбному нбстрої; eso es de larga - це дбвня спрбва
data2 f: ciruela de - бот. слйва (різновид) datar 1. u/датувбти; стбвити дбту, вкбзу- вати числб; 2. фін. занбсити в актйв; 3. vi (de) починбтися, рахувбтися (певного часу .
216
decible
dataría Лепська канцелярія (у Римі) datero т діал. знавЯць кбней на пере- гбнах
dátil т 1. бот. фінік; 2. р/пЯльці; 3.: - de mar зоол. морський фінік (молюск) datilado adjщо Máe фЯрму (кЯлір) фініка, фінікоподібний
datilera f, datilero m фінікова пЯльма dativo 1. adj опікунський; 2. m грам. давЯ- льний відмінок
dato m 1. (фактйчні) дЯні; ~s iniciales вихідні дЯні; 2. документ; свідбцтво; 3. мат. дЯна величинЯ datura f6or. дурмЯн
davalar vi 1. мор. відхЯдити, відхилятися від румба; 2. змінювати лінію поведінки davalía f6or. пЯпороть (різновид) davina /безлЯчна лЯмпа (у шахті) daza í6ot. cópro
de prep (у сполуч. з арт. el утворює del) 1. відповід. укр. род. в.: приналежність: el cuarto de Juan кімнЯта ХуЯна; відношення: el padre de Miguel бЯтько МігЯля; означальному (якостей, віку, матеріалі): una mujer de estatura mediana жінка ce- рЯднього зрЯсту; un hombre de edad avanzada чоловік похйлого віку; casa de ladrillo цеглянйй будйнок; цілого: las patas de la mesa ніжки столЯ; носія ознЯ- ки: el azul del cielo синь нЯба; міри: un vaso de agua склЯнка водй; суб’єкта: el ladrido de los perros гЯвкання собЯк; об’єкта: la construcción del dique будів- нйцтво грЯблі; невизнач. кількість: beber del vino вйпити винЯ; кількості: más de dos horas більше двох годйн; grupo de cinco personas група з п’яти людЯй; 2. при вказ. на відправний пункт, початок руху \ь, з, від; ir. del instituto ітй з інституту; bajar de la torre спускЯтися з бЯшти; de Madrid a Valencia від Мадрйда до ВалЯнсії; 3. при вказ. на походження особи або предмета із, з; soy de Madrid я з Мадрйда; naranjas de valencia апель- сйни з ВалЯнсії; 4. при вказ. предмета, теми, змісту, книги, розмови про; tratemos de otra cosa логовЯримо про що-небудь Інше; libro de Geografía кнйжка з геогрЯ- фії; 5. при вказ. на досвід, з; de tres a cinco з трьох до п’ятй; de enero a enero з січня по січень; de hoy en ocho días чЯрез вісім днів; 6. приуточнююючому означен- нів, у; ancho de espaldas широкий у плЯ- чах; 7. при уточнюючому прикметнику. cinco metros de largo завдовжки 5 мЯт- рів; 8. при вказ. на причину ^, із-за, чЯрез, від; bostezar de hastío позіхЯти від нудь- гй; 9. (de + ім.) відповід. укр. відносн. прикм.: hombre de talento талановйта людина;, una niña de ojos negros чорно- Яка дівчина; artes de pesca рибЯльські снЯсті; gusano de secta шовковйк; 10. відповідає укр. op. в.: професії: trabajar de maestro працювЯти вчйтелем; субєк- та: estimado detodos усімЯ шанЯваний; додаток: servir de ejemplo бути прйкла- Дом; cubrirse de gloria здобути слЯву; якості: jactarse de valiente вихвалятися своЯю хорЯбрістю; способу дії: beber de un trago вйпити однйм ковткЯм; acabar ue una vez покінчйти рЯзом; 11. з додатком перекл. залежно від укр. дієсл.: acordarse de una cosa згЯдувати про що-н.; acusar de una cosa звинувЯчувати у чому-н.; avergonzarse de una cosa сорЯ- митися; cuidar de uno піклувЯтися про кого-н.; reirse de una cosa сміятися над 12- У складних назвах відлов, на- \к*?,Их Укладці: la islade Cuba Ястрів гплa’Ja c*u^ad de México місто МЯхіко; el mas de abril місяць квітень; 13. при по- моченні особи в означальних констр. еі
sabio de Juan розумник ХуЯн; 14. у складі присл. зворотів перекл. відлов, укр. присл.:йе antemano заздалегідь; depaso проїздом, мимохідь; до рЯчі, між Іншим; de repente раптЯво; de buena gana охЯче, залюбкй; de bruces ниць; de hecho фактйчно; de este modo такйм чином; 15. у сполуч. з інф. в 'щпов. умовному сполуч. якщЯ, якщЯ б: de haberlo sabido antes no habría venido aquí якщЯ б я знав про це раніше, не прийшЯв би сюдй;
16. у сполуч. з додатком у формі інф. не Перекладається: es hora de comer час обідати; es difícil de entender це вЯжко зрозуміти dea /оогйня
deambulación ííct. прогулянка deambular vi прогулюватися, прохЯджу- ватися, блукЯти
deán /77 церк. декЯн, стЯрший свящЯник debajero /771. ріал шкіра для обшйвки сід- лЯ; 2. діал. спідня спіднйця debajo adv внизу; ~ de /ос. ргер. під (про місце)] ~ de la mesa під столом; іст. під вплйвом; ~ del peso del remordimiento чЯрез дЯкори сумління; quedar uno muy por ~ (de) не витрймувати порівняння (з ким-н.)
debate /771. суперЯчка, полЯміка, дискусія; бій, боротьбЯ; 2. р/дебЯти debatible adj що підлягЯє обговЯренню debatir vt 1. сперечЯтися; обговЯрювати, дебатувЯти; 2. борЯтися, бйтися; обстЯю- вати
debe /77 фін. дЯбет debelación /перемЯга, успіх у бонз debelar перемогтй (ворога) deber1 /771. обЯв’язок; cumplir con su ~ викЯнувати свій обЯв'язок; hacerse su ~ вважЯти своїм обЯв'язком; faltar a su ~ не викЯнувати свій обЯв'язок; 2. (рі) шкільнЯ завдЯння
deber иМ. (+ іпі) бути зобов'язЯним; вважЯти своїм обЯв'язком; 2. (+ sust) завдячувати; заборгувЯти; me debe lavida він завдЯчує мені життЯм; le debotres pesetas я заборгувЯв йому три песЯти; 3. (de + inf) можливість дії, що виражена інфінітивом: debe de haber llegado він, мЯбуть, приїхав; deben de ser lascinco зЯраз, мЯбуть, п’ята годйна
debido зо/відповідний, налЯжний; a su ~ tiempo у признЯчений час, своєчЯсно; como es ~ налЯжним чйном, як налЯжить débil 1. a#слабий; квЯлий, нЯмічний; 2. спа- бохарЯкгерний, безвЯльний; інЯртний; 3. m спабЯк; - mental недоумкуватий; дурень debilidad ñ. слЯбість; кволість, нЯмічність;
- mental недоумство, слабоумство; 2. слабохарЯктерність, інЯртність; 3. слЯб- кість, пристрасть; su ~ es el fútbol футбЯл
— йогЯ слЯбкість; tener - por uno любйти кого-н.
debilitación f 1. ослЯблення (зору, пам'яті)] 2. рад. затухЯння; спад; знйження; 4. лінгв. послЯблення (звуку/) debilitador adj що ослабляє, розслабляє debilitamiento m див. debilitación debilitar vt ослабляти, розслабляти; позбавляти сил; -se слЯбшати, слЯбнути; втрЯтити сйли
debilucho £с(гслабосйлий, квЯлий debitar иМ. фін., діал. внбсити в дЯбет; 2. діал. заборгувЯти dábito /77 борг, заборгованість debocar vi діал. знудити (безос.) debut /77 діал. 1. почЯток; 2. дебют; пЯр- ший виступ
debutar иМ. дебютувЯти, впЯрше виступити; 2. починЯти, робйти пЯрші крбки dúcada f 1. десЯток; 2. декЯда, десяти- дЯнка; 3. десятиріччя, дЯсять рбків
decadario adj 1. декЯдний, десятидЯнний; 2. десятирічний
decadencia f 1. занЯпад (влади)] 2. рЯз- пад, занЯпад (звичаїв)] 3. літ., мист. дека- дЯнтство, декадЯнс
decadente 1. adj див. decaído; 2. декадЯн- тський; 3. /77ДекадЯнт decadentismo m див. decadencia З decadentista 1. adj див. decadente 2; 2. com. декадЯнт decaedro m мат. десятигрЯнник decaer I//1. слЯбнути, слЯбшати; - de ánimo занепадЯти духом; la fiebre decae температура спадЯє (у хворого)] 2. занепадЯти; ha decaído mucha він дуже змарнів; 3. мор. збивЯтися з курсу, дрейфу- вЯти за вітром
decagonal adj див. decágono 1 decágono 1. десятикутний; 2. m десятикутник
decaído adj 1. ослЯблий; 2. що занепЯв духом; 3. що занепЯв decaimiento m 1. див. decadencia; 2. ослЯблення організм, знесйлення decalaje m тех. зсув, зміщення decalcar vtnonirp. робйти відбиток, пере- бивЯти (на кальку)
decalco /77 (де)калькувЯння, копіювЯння (на кальку/) decalitro /77 декалітр
decálogo трел. декалЯг, дЯсять зЯповідей decámetro /77ДекамЯтр decampar vi військ, згорнути тЯбір decanato т 1. декЯнство; 2. деканЯт decanía /земля (сільські цЯрква), що налЯжить монастирю decano /77 декЯн
decantación f хім. декантЯція, зливЯння, зціджування
decantador т те.х. декантЯтор, відстійник decantar1 і//славослЯвити; прославляти (подвиги вчинки)
decantar 1. vt зливЯти (рідин?)] 2. хім. декантувЯти; 3. vi іст. збйтися з дорЯги decapar vt тех. декапувЯти; протравляти decapitación f обезголЯвлювання, відти- нЯння головй
decapitar vt обезголЯвлювати, відтинЯти гЯлову
decápodos /77 різоол. десятинЯгі decarburar \гідив. descarburar decasílabo 1. adj літ. десятискладЯвий; 2. /77 десятискладЯвий вірш decatlón /77 спорт. десятибЯрство decebir vt іст. обмінювати, спокушЯти decembrista m іст. декабрйст decena /1. десЯток; 2. десятидЯнка decenal adj 1. що повтЯрюється кЯжні дЯсять рЯків; 2. десятирічний, що тривЯє дЯсять рЯків
decenario m десятиріччя, десятирічний період
decencia f 1. чЯсність, порядність; гідність; 2. охЯйність; 3. скрЯмність, скрЯмне соціЯльне станЯвиїце; 4. пристЯйність decenio /77 десятиріччя, десятирічний період
deceno adj див. décimo 1 decentar vt 1. починЯти витрачЯти; від- різЯти пЯрший шматЯк; 2.: - la salud втра- чЯти здорЯв'я; ~se отрймувати прЯлежні decente adj 1. чЯсний, порЯдний; гідний; 2. чистий, охЯйний; прйбраний; 3. скрЯм- ний, що займЯє скрЯмне соціЯльне станЯ- вище; 4. пристЯйний; 5. пристЯйний, чи- малЯнький (про кількість) decepción /розчарувЯння decepcionar иґрозчарЯвувати deceso /77 іст.] діал. кончйна, смерть decible aq/пояснймий; no es ~ como me asusté вЯжко описЯти словЯми, як я злякЯвся
217
decideras
decideras f pi просторікання, балакучість
decidero adjщо підляже рбзголосу decidido adj А. рішучий, енергійний; сміливий; estar plenamente ~ бути спбвненим рішучості;2. впбвнений decidir vtA. вирішувати, розв’язувати (суперечку)] - una cuestión вирішувати пи- тЯння; 2. вирішувати; 3. перекбнувати, і змусити вирішити; -se звЯжуватися (на що-н.), дійтйрішення; me decido a partir я вйрішив поїхати
'decidor 1. спритний, дотбпний; язикЯ- тий; 2. /77базіка, базікало; 3. іст. трубадур, noéT
deciduo adj 1. що обпЯв, що облетів (про листя)\ 2. що випадЯє, хитЯється (про молочні зуби) decigramo /77децигрЯм decilitro /77 децилітр
décima f 1. десята частйна; 2. див. diezmo; 3. літ. десятивірш; 4. старовйнна мідна мон0та; 5. /иуздбцима decimal 1. ас/десяткбвий; fracción - де- сяткбвий дріб; sistema métrico - десят- кбва метрйчна систбма; 2. /77десятк6вий дріб; - periódico періодйчний дріб decímetro /77 децимбтр décimo 1. adj num десятий; 2. m десЯта частйна; 3. іст. див. diezmo decimoctavo adj num вісімнЯдцятий decimocuarto adj num чотирнЯдцятий decimonónico adj що віднбситься до XIX століття
decimonono, decimonoveno adj пит де-
в’ятнЯдцятий
decimoquinto adj num п’ятнЯдцятий decimoséptimo adj num сімнЯдцятий decimosexto adj num шістнЯдцятий decimotercero, decimotercio adj пит тринадцятий
decir1 /771. слбво; вйраз; 2. (pi) чуткй; 3. стиль; el buen - красномбвство; es un -, vamos (voy) al - мовляв, так би мбвити decir viA. говорйти; сказЯти; - entre (para) si промбвити про cé6e; 2. вважЯти, ви- слбвлювати думку; 3. звЯти, називЯти; Іе dicen Antonio йогб звуть Ahtóhío; 4. до- вбдити, свідчити; sus maneras dicen de su buena educación йогб манбри свідчать про гЯрне виховЯння; 5. передавЯти, розповідЯти (про книги, радіо)] el anuncio dice... воголбшенні мбва йде...; 6. з прислівниками bien (mal) означає: пасувЯти (не пасувЯти); el sombrero dice bien con ese traje капелібх пасує до цьбго костюму; щастйти (не щастйти) (угрі); бути уро- жЯйним (неврожЯйним) (прорік); 7. з прийменником а означає різкий початок дії: dijo a correr він кйнувся навтікачЯ; -se вважЯти ce6é; se decía conocedor de las antigüedades він вважЯв ce6é знавцЯм старожйтностей; - de sí ствбрджувати; - de una hasta ciento говорйти прЯмо, без нЯтяків; говорйти грубощі; - por - говорйти даремно, точйти лЯси; al menos que se dice, en menos que lo digo вмить, як ókom змигнути; andar en dimes y diretes con uno пікіруватися; como quien dice як кЯжуть; como quien no dice nada ніби нічбго й не стЯлося; dar que - дЯти прйвід для плітбк; dicho у hecho сказЯно — зроблено; ¡di!, ¡dipal слухаю тебЯ (вас), що тобі (вам) потрібно? (у відповідь на звертання); dígase lo que se quiera що б не казЯли; dicho sea entre nosotros між нЯми кЯжучи; ello dirá побЯчимо; es - тббто; eso quiere - це знЯчить; eso se dice pronto лЯгко сказЯти; ¡digol, Ino me digal що ви кЯжите!; ¡haberlo dichol потрібно булб раніше сказЯти; ¿lo he de - cantado o rezado? як же ще вам пояснй-
ти?; ni -Іо що й казЯти; ni que - tiene звичЯйно, пЯвна річ; ¡no me digas!, Itú, qué tal dijiste! та що ти говбриш!; no - ni malo ni bueno промовчЯти, замбвчати; por mejor -, mejor dicho вірніше кЯжучи, точніше кЯжучи; propiamente dicho влЯсне кЯжучи; que digamos (зворотпри запереченні) анітрбхи...; querer 7 знЯчи- ти; del dicho al hecho va un gran trecho від слів до справ далбко; dime con quién andas y te diré quién eres скажй мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти; lo que todos dicen, o es, o quiere ser де вербЯ, там і водЯ; quien dice lo que no debe, oye lo que no quiere якЯ шЯна, такЯ й дЯка decisión ñ. вйрішення (питання, суперечки); 2. рішення, вйсновок, постанбва; adoptar (tomar) una - вйрішити; 3. рішучість; твердість харЯктеру decisivo adj вирішЯльний; остатбчний; momento - вирішЯльний момЯнт decisorio adj юр. остатбчний declamación f 1. пишномбвна промбва; 2. декламЯція
declamador 1. зс/декламЯторський; 2. пи- шномбвний; 3. /77декламЯтор; 4. балакун; базікало
declamar vt, vi 1. декламувЯти; 2. пйшно промовляти
declamatorio adj пишномовний (про стиль, той)
declarable adi що підлягЯє оголбшенню declaración тА. заЯва, оголбшення; - verbal усна заЯва; - de guerra оголбшення про війнй; 2.. декларЯція: проголбшення;
- de divisas валютна декларЯція; - de mercancías торгбва декларЯція; Decla- raciyn de los Derechos del hombre y del ciudadano ДекларЯція прав людйни та громадянйна; 3. вйсловлення; - de amor,
- amorosa освідчення; 4. юр. показЯння;
- bajo juramento показЯння під присягою; - falsa неправдйві показЯння; - de expedición бпис багажу declaradamente advkвно, очевйдно declarado adj А. Явний, очевйдний; 2. іст. Ясний, вирЯзний (про стиль мовлення); canalla - неприторбнний мерзбтник declarador 1. adj що заявлЯє, оголбшує; проголбшує; 2. що поЯснює; 3. m провісник
declarante m юр. що свідчить declarar 1. vt проголбшувати; 2. оголб- шувати; заявлЯти; - la guerra оголбшу- вати війну; 3. перекЯзувати; пояснювати;
4. юр. ухвЯлювати; 5. vi юр. свідчити; -se
1. відвбрто (демонстратйвно) виявляти; висловлюватися; 2. освідчуватися; 3. виявлятися; en la ciudad se declary una epidemia у місті спалахнула егіідбмія;
4. діал. зазнЯти невдЯчі;5. se declary un- levante повіяв східний вітер declarativo adj див. declaratorio 1 declaratoria /І. юр. показЯння, заЯва; 2. діал. оголбшення про ухвЯлене рішення; оголбшення про відкриття (закриття) завдання declaratorio adj 1. пояснювальний; 2. декларативний
declinable adi грам, відмінюваний declinación /1. схил, спуск; 2. спад, змбн- шення; 3. відмбва, відхилення; 4. астр., фіз. схйлення, деклінЯція; - magnética магнітне схйлення; 5. грам, відмінювання; no saber las declinaciones бути ціл- ковйтим невігласом
declinador m фіз. деклінЯтор; орієнтйр- бусбль
declinante adjnoxúnm (про площину?) declinar 1.1/7'спускЯтися; відхилятися (про стрілку компаса)] 2. скорбчуватися, змбн- шуватися, мбншати; 3. наближЯтися до кінцЯ; declina el día день схилЯвся навб-
чір; 4. гіршати (про здоров'я)] 5. астр. від- мічЯти по Язимуту; 6. змінюватися; змінювати свої звйчки; 7. vt відхилЯти, відмовляти; відмовлятися (від чого-н.)] 8. грам. відмінювати(ся)) declinatoria ґюр. відвід declinatorio m див. declinador declive /77, declividad /схил, спуск; косогір, укіс
declivio m див. declive decocción /1. відвЯрювання, приготувЯн- ня відвЯру; 2. фарм. відвЯр; 3. мед. ампу- тЯція
decolaje /77діал., ав. зліт (літака) decoloración /знебЯрвлювання decolorar \гідив. descolorar (se) decollaje m діал. див. decolaje decollar vi діал. злітЯти, відірвЯтися від землі (пролітай)
decomisable adj діал. що підлягЯє конфіс- кЯції
decomisar і//конфісіувЯти decomiso /77 конфіскація decontaminación f див. descontaminación
decontaminar vi див. descontaminar decoración1 /1. прикрашЯння; декорувЯн- ня; 2. оздбблення; худбжнє оформлення; el arle de la - декоратйвне мистбцтво; 3. театр. декорЯція
decoración2 /вивчбння напЯм’ять хбром decorado1 m див. decoración1 decorado2 m див. decoración2 decorador m декорЯтор; pintor - худбж- ник-декорЯтор
decorar1 vt 1. декорувЯти, прикрашЯти; 2. нагорбджувати (орденом, медаллю) decorar2 m 1. вивчЯти напЯм’ять хбром;
2. декламувЯти хбром; 3. вимовляти по складЯх, скандувЯти decorativo adjдекоратйвний; arte - декоратйвне мистбцтво
decoro m1. честь, гідність, почуття влЯсної гідності; соп - гідно, як годйться; 2. благо- лристбйність; декбрум; - guardar el - до- трймуватися декбрума, зберігЯти благо- пристбйність; guardar el - a uno стЯвити- ся з повЯгою до кого-н.; 3. архіт. декбр, прикрашЯння, оздбблення decoros*o adj А. гідний повЯги; шанбвний; 2. скрбмний; бездогЯнний; 3. пристбйний, порЯдний; conducta -а пристбйна поведінка
decorticación /здирЯння корй, обкбруван- ня
decrecencia /змбншення; спад decrecer viA. змбншуватися, спадЯти; el río decreció водЯ у річці спЯла; 2. скорбчуватися (про виробництво) decreciente adj 1. лінгв. низхіднйй (про дифтонґ)] 2. мат. спаднйй decrecimiento, decremento m див. disminución
decrepitación f 1. тріск, потріскування (дров)] 2. розтріскування (при нагріванні) decrepitar viA. тріщЯти, потріскувати (про дрова)] 2. тріскатися (при нагріванні) decrépito 1. a#старий, старбзний, нбміч- ний; 2. віджйлий, занепЯлий; 3. /77стЯрець decrepitud /1. старбзність, глиббка стЯ- рість; 2. спад, постЯріння; 3. старбче слабоумство
decrescendo m муз. ¿цекрещбндо decretal 1. adj канонічний; 2. /декретЯлія (папський указ)] 2. рі кбдекс decretar vt 1. постановляти; видавЯти укЯз (декрбт); 2. наклЯсти резолюцію decretero /77 збірник декрбтів (постанбв) decreto /771. постанбва, декрбт, укЯз; 2. іст. думка
decúbito /77 горизонтЯльне (лежЯче) полбження тіла
218
deformidad
decumbente 1. adj щo дотримується постільного режиму, лeжáчий (про хворого); 2. т лeжáчий хвбрий decupelación fx/м. див. decantación decuplar, decuplicar vt збільшувати вдбсятеро
décuplo 1. ^/збільшений вдбсятеро, у дб- сять разів більший, десятикрбтний; 2. ту дбсять разів більша величинб, десяти- KpáTHa кількість decuria ficr. декурія decurión /77 іст. декурібн decurso /771. спливбння, збігання (часу?); 2. мед. рбзвиток (хвороби) decusado, decuso adj бот. розташований хрестоподібно (про листя) dechado /771. зразбк, модель; 2. приклад, взірбць (для наслідування); - de virtudes взірбць доброчбсності dedada / 1. невелика кількість густбї рідини (Méen), яку мбжно взяти пбльцем; 2. пляма, що залишилася від пáльця; - de miel слабкб втіха dedal m 1. напбрсток; 2. див. dedil 1 dedalera f6or. наперстянка dedálico adj заплутаний, хаотйчний dédalo /771. лабіринт; 2. плутанйна, xaóc dedeo /77 муз. аплікатура; tener mucho ~ володіти rápHOK) тбхникою (про музиканта)
dedicación /1. присвята, Hánnc (на книжці); автограф; 2. освячення (храму); 3. ка- м'янб дбшка з HánncoM (на храмі); 4. відданість (справі); самовідданість; 5. діал. CTapáHHicTb (уроботі, навчанні) dedicar vtA. присвячувати (твір); 2. присвячувати; - tiempo al estudio присвячувати час заняттям; -se присвячувати се- 6é; -se a la medicina займбтися медициною, бути лікарем dedicativo adj див. dedicatorio dedicatoria /присвята (у книжці); дápчий Hánnc
dedicatorio adju\о містить присвяту, присвятний
dedil /771. наконбчник, нaпáльник (гумовий, шкіряний); 2. іст. див. dedal 1; 3. каблучка, пбрстень
dedillo rrr. conocer (saber) al - знбти як свої п’Ять пбльців
dedo /771. пблець; - anular (médico) під- мізйнний пблець; - cordial (de en medio, del corazón) сербдній пблець; - índice (mostrador, saludador) вказівнйй náne- ць; - mecique (auricular) мізйнець; - pulgar (¿¡ordo) велйкий пблець; 2. стародбв- ня міра довжинй (трохи менше 1,8 см.); - chiquito близькйй друг; вірний друг; - de la providencia Ббжий перст; a dos -s de... за два крбки від...; на волоску від...; de chuparse los -s прекрбсний, чудбвий; дуже смачнйй; antojársele (hacérsele) а uno los ~s huéspedes бути надзвичбйно підозріливим; пoтiшáти ce6é думкою; coger aunó con los ~s tras de la puerta викривбти TaéMHi HáMipn; contar con los paxyeáTH на nánb^x; chuparse los ~s (de gusto) радіти, веселйтися; chuparse (mamarse) uno el - бути (удавбти з cé6e) простакбм (йблопом); dar uno un - déla mano por una cosa прйстрасно бaжáти; jugar a uno el - en la boca OLuyKáTH, обдурити; непомітно знйкнути, утіктй; medir а ~s дуже стар0нно вимірювати; meterá uno los -s вйпитати (хитрістю); morderse ios -s KycáTH собі лікті (спересердя); no tener uno dos -s de frente бути o6Mé- женим; (poderse) contar con los -s de la mano на пбльцях мбжна полічйти; poner ■^%clni5° ~s en la cara flá™ ляпаса; Poner bien los -s дббре rpáTH (на муз. інструменті); poner los -s en la llaga
розгадбти причину; ponerse uno el ~ en la boca змусити замбвкнути; secalar con el - nánbMeM noKá3yBaTH на...; тйкати ná- льцем в...; ser una cosa hecha a - /7. Am. бути зробленим нашвидкуруч; ser el - malos soy el ~ malo мені бідному все вітер в очі; tener sus cinco ~s en la mano бути не гіршим за інших; va al - malo де tóhko, там і рвбться; ni un - hace mano, ni una golondrina verano однб nácTÍBKa
- то ще не BecHá
deducción / 1. вйсновок; 2. філос. дедукція; 3. фін. відрахувбння; 4. муз. діатонічний звукоряд
deducir vt 1. дійтй до вйсновку; 2. фін. відрахбвувати; deduciendo los gastos за відрахунком витр0т; 3. юр. навбдити дбкази; -se випливбти deductivo adjдедуктйвний deesa ficr. див. diosa defacto аб/ифактйчно, HacnpáBfli, де-фйкто defalcar \гідив. desfalcar defalicido, defallecido adj іст. бідний, нуж- дбнний
defallecimiento m іст. 1. див. desfallecimiento; 2. брак, HecTána defallicido adj іст. див. defallecido defamar m іст. безчбстити, ганьбйти defecación / 1. очйщення (кишечника), дефекбція; 2. тех., хім. дефекбція defecador adj що очиш^є defecar иМ. очищбти від дбмішок; 2. очи- щбти, звільняти (кишечний) defecatorio 1. ао/очйщувальний, що очи- щбє від д0мішок; 2. мед. що очищбє; 3. m відхоже місце
defección /1.3páflai відступництво; 2. де- зертйретво
defeccionar vi, -se діал. 1. зрбджувати; 2. дезертйрувати
defectibilidad / недосконблість; дефбкт- ність
defectible adj 1. недостбтній; 2. недоско- нблий, дефбктний; зіпсований defectivo 1. adj див. defectuoso; 2. грам. недокбнаний (про дієслово); 3. m грам, недокбнане дієслбво defecto /771. HeAOCTána, нестбча, брак; en
- de діал. 4épe3 брак чого-н.; 2. вбда; дефбкт, неспрбвність; 3. ріполігр. неком- плбктність, розрізнені ¿ркуші defectuosidad / недосконблість; дефек- тйвність
defectuoso adj що Máe ваду (дефбкт); дефбктний, неспрбвний, зіпсбваний defendedor 1. adj що захищбє; 2. m захисник
defender vt 1. захищати, обороняти; охороняти; 2. обстбювати (думку); 3. іст. забороняти; 4. іст. переш коджбти; 5. юр. за- хищбти; -se 1. захищбтися, оборонятися; 2. виправдбвуватися defendible adj що має бути захйщеним
defenecer vt діал. давбти квитбнцію (роз- пйску); здійснювати остатбчний розрахунок
defenestración / 1. викидбння (з вікна); 2. усувбння (з посади) defensa /1. з0хист; охорбна; оборбна; - antiaérea протиповітряна оборбна; - anticarro (antitanque) протитбнкова оборбна; 2. заступництво, збхист, допомога; 3. (рі) військ, оборбнні споруди; 4. юр. збхист (у суді); 5. юр. адвокбт, захиснйк; 6. спорт. захист; 7. рі мор. крбнець, привбльньїй брус
defensión /1. збхист, охорбна; оборбна; 2. іст. заборбна; 3. іст., юр. збхист defensiva /1. оборбнна позйція; 2. військ. оборбна, оборбнна позйція; ponerse а Іа
- військ. зайнЯти оборбнну позйціюДобо- рбну); бути насторбжі, пильнувбти
defensivo 1. яо/оборбнний; 2.3áxncT, охорбна; 3. мед. примбчка; 3. рідіал. плбетир defensor 1. adju\о захищбє; що оборонЯє;
2. /77 захиснйк, заступник; оборбнець;
3. юр. захиснйк, адвокбт
defensorio /77 юр. письмова заява (на захист кого-н.)
deferencia / 1. поступливість, згідливість (з поваги); 2. шаноблйвість, поштйвість;
3. поблбжливість, мйлостивість deferente adj 1. поступливий, згідливий (з повагй); 2. шаноблйвий, поштйвий; 3. анат. що виводить (назовні); canal - сім'янб про- тбка
deferir 1. vi поступбтися, погбджуватися (на що-н.) (з поваги); 2. ставитися поблбж- ливо; 3. vt передавбти cnpáey до суду;
4. донбсити
defervescencia f мед. різкий спад температури
deficiencia /1. недостбча, нестбча, брак; недостбтність, дефіцйтність; 2. недоско- нблість; недблік, дефбкт; 3. дефектйв- ність
deficiente adj А. недос^тній, неповний, дефіцйтний; 2. див. defectuoso dñficit /77 фін. дефіцйт deficitario adj дефіцйтний, рідкісний definible adj визначнйй, що мбжна вйз- начити
definición /1. вйзначення; дефініція; 2. точна характерйстика; бпис; TnyMáneHHfl (слова, виразуі); 3. рішення, розв’язбння (питання); 4. тех. чіткість, різкість (зображення)
definidor adj що визначбє, що поЯснює; що характеризує
definir vt А. визначбти, давбти (логічне) вйзначення; xapaKTepn3yBáTn; 2. вирішувати, розв'язувати (питання, суперечкуі);
3. жив. закінчувати (картину) definitivamente adv остатбчно, абсолютно, безповорбтно
definitiv«o ^остаточний; вирішбльний; en -а врешті-péLUT, насамкінбць, зрбш- тою; sacar en - зробйти вйсновок, дійтй вйсновку
deflación /1. BbinycKáHHfl повітря (rá3y); 2. фін. дефляція
deflagración f enánax; дефлагрбція; швидкб згорЯння
deflagrador /77дефлагрбтор, запбльник deflagrante adj займйстий, пальнйй; su- (b)stancia - лбгкозаймйста речовинб deflagrar и/займбтися, спалбхувати; швйд- ко згорЯти (без вибуху) deflegmar vt хім. зневбднювати, дефлег- мувбти
deflexión f відхйлення від npáembHoro нбпрямку
deflexo adj вгнутий
defloraciyn f бот. передчбсне опадбння пелюсток
defluviación /зміна курсу річки defoliación /onafláHHn лйстя; дефолібція deformación /1. деформбція, зміна форми; скрйвлення; 2. спотворювання; 3. перекручування, спотвбрювання (ідеї, думки) deformador adj див. deformatorio deformante adj див. deformatorio deformar vt A. змінювати фбрму, дефор- мувбти; 2. спотвбрювати; 3. перекручувати, спотворювати (ідею, думку?); -se 1. де- формувбтися, втрачбти звичáйнy фбрму; 2. набувбти потвбрного вйгляду; 3. спо- твбрюватися, перекручуватися deformatorio adj що перекручує, що деформує; що спотвбрює deforme adj 1. деформбваний; безфбрм- ний; 2.потвбрний
deformidad /1. потвбрність; 2. зіпсованість, розббщеність
219
defraudación
defraudación f 1. незакбйне захбплення (майна)] 2. ухиляння (від сплати податків) defraudador 1. adj загбрбницький; 2. обгінний; 3. /77oбмáнщик, шахрбй defraudar vt 1. відбирбти; обмбном позбавляти; 2. ухилятися (від сплати податків)] 3. провблювати; А. див. decepcionar defuera atfv(por -) збвні, ззбвні defunción /кончйна, смерть ¡degeneración fA. вйродження, дегенерб- ція; 2. мед. перербдження (тканин) degenerado 1. а^дегенератйвний, що вй- 1 родився; 2. мед. що перербджується (про тканину)] 2. /77дегенербт; вйродок degenerar vi 1. вирбджуватися, занепадб- ти; 2. опустйтися, 3aHenácTn; 3. перерос- т0ти, перехбдити (у що-н.)] la disputa degeneró en riña супербчка перейшлб у сварку; 4. мед. загбстрюватися (прохво- робУ)
degenerativo adj що викликбє дегенерб- цію, що призвбдить до вйродження degenerescencia fpne. degeneración deglución /жовтбння, закбвтування deglutinador adj А. що KOBTáe, що закбв- тує; 2. анат. кoвтáльний; músculos ~es КОВТбЛЬНІ м'язи
deglutir vi, иґковтбти, закбвтувати deglutivo ^ковтальний degollación f 1. обезголбвлювлювання, відтинбння головй; 2. забій (худоби)] 3. по- ráHa гра (акторів)] погбне виконбння (музикантів, акторів)] 4. невдбле копіювбння degolladero m 1. глбтка, гбрло; 2. ббйня;
3. іст. ешафЬт, llevar a uno al - нapaжáти на смертбльну небезпбку degollado m 1. декольтб, вйріз; 2. зоол. червоногрудий америкбнський дубоніс; 3. зоол. шишкбр, клест (різновид) degollador 1. adj що nepep¡3áe гбрло; 2. m різнйк
degolladura fA. рбна на шйї; 2. див. degollado 2; 3. шов (у цегляному мурі) degollante 1. adj нуднйй, нестерпний;
2. бундючний, самовдовблений; пихбтий;
3. дурнйй, неосвічений; 4. m фат, хлюст;
5. дурень
degollar vtA. перерізбти гбрло; обезголбв- лювати; 2. забивати (худобу); 3. робйти декольтб (на сукні)] 4. погбно грбти (про акторів, музикантів)] 5. руйнувбти; 6. мор. розривбти вітрйло degollina /різанйна, ббйня degradación fA. деградбція, занбпад; 2. принйження; ганьбб; 3. понйження у званні; 4. жив. перспективне змбншення (ско- рбчення) об'бкта; змбншення інтенсйв- ності кбльору (тбну) degradado m мат. лінійна перспектйва degradante adj А. що занепадбє, що деградує; 2. принйзливий, ганббний degradar vtA. понижбти у званні; 2. принижувати, ганьбйти; 3. жив. перспектйвно змбншувати, скорбчувати (об'єкт)] пом'якшувати кблір (тонб); -se опускбтися, деградувбти
degredo пт А. іст. див. decreto; 2. діал. лікбрня, ізолятор (для інфекційних хворий) degresión f А. поступбве змбншення;
2. регрбс
degresivo adj А. що змбншується, що убу- вбє; 2. регресивний
degüella f іст. А. див. degollación; 2. штраф, покарбння (за орання посівів) degüello /771. обезголбвлювання, відти- нбння головй; 2. биттЯ, побиття, різанйна;
3. вістря (дротика); entrar а - влаштувати різанйну (ббйню); llevarle a uno а - послбти на вйдиму смарть; tirar а - нама- гбтися нашкбдити; підвбдити під монастир; tocar а - дбти сигнбл до кавалерійської атбки
degul m діал. біб; квасбля degustación /лрбба, дегустбція degustar иґкуштувбти; дегустувбти dehesa /пасовйще, вйпас; tener el pelo de la - бути грубим, незгрббним dehesar и/відвбдити під пасовйще (землю) dehesero /77 пастух
dehiscencia f розтріскування, розкриття (плода)
dehiscente adj бот. що розтріскується (про плід)
deidad fA. божествб; 2. ідбл; 3. божбст- венність
deificación fA. оббжнювання; 2. вихваляння, звелйчення
deificar vtA. оббжнювати; 2. вихвалЯти, звелйчувати; боготворйти deífico яс/божбственний, ббжий deiforme adjбогопорібний deísmo /77 філос. деїзм deísta філос. A. adj деїстичний; 2. сот. деїст
dejación fA. залишбння, покидбння; 2. юр. пбступка, надавбння, передбча (майна, прав)] відмбва (від прав); 3. неохбйність; неувбжність dejada fpne. dejación 1 dejadero я^'скороминущий, ненадійний dejadez fA. лбдарство, лінощі; 2. неохбйність
dejado adj А. занепблий; ледбчии; 2. неохайний; 3. пригнбблений, пригнічений dejamiento т А. див. dejación 2; 2. див. dejadez; 3. пригніченість; 4. незацікавленість, безкорйсли вість dejante adv діал. крім, за вйнятком; - que... мало тогб, що... dejar vtA. залишбти, кйдати; - su familia залишити родйну; déjame en paz дай мені спбкій; 2. залйшити, поклбсти; deja este libro en la mesa покладй цю кнйжку на стіл; 3. залишбти, заповідбти; 4. (de) припиняти, переставати; - de fumar кйну- ти палйти; 5. принбсити прибуток; 6. до- ручбти, залишбти під опікою, довіряти; 7. позичати; 8. відчувбти потрббу (у дружбі)]
9. (з inf) не заважбти, дбвати можливість, дозволяти; {déjame pasar! дай мені пройтй!; (déjame trabajar! не заважбй мені працювбти!; 10. (de, por, sin + inf) не зробйти, не вйконати; 11. відкладбти; deje el viaje para el verano я відклбв поїздку на літо; 12. (no ~ de + inf) обор'язкб- во зробйти; по dejes de venir обов'язкбво прихбдь; - (bastante) que desear залишбти бажбти крбщого; - fuera усувбти (від справи)] - a uno para quien es не звертбти увбги на кого-н.; (déjalo para quien es! залйш йогб! dejarse 1. не слідкувбти за соббю, опустйтися, бути неохбйним; 2. занепадбти духом, відступйти, припинйти (боротьбу)] 3. здавбтися; - al arbitrio de la fortuna (de los vientos) лишйти ce6é напризволяще; 4. (з inf) безперешкбдно робйти, залишбтися у якому-н. становищі; - estar сидіти спокійно, не сбватися; - rogar змушувати просйти себб; 5. забувбти, залишбти; пропускбти; 6. (de) припиняти робйти; déjate de tonterías облйште ці дур- нйці; - uno caer опустйтися (у крісло)] за- непбсти духом, зневіритися; - caer соп... сказбти між іншим; зневіритися; ббвкну- ти, обмбвитися; - ver з'являтися, об'являтися; по - ensillar не корйтися, не дозволяти комбндувати соббю; по - звб- дити рахунки; по me dejará mentir не дасй збрехбти
dejativez f діал. А. лінощі; 2. слббкість, знесйлення
dejativo adj іст. А. ледбчий; 2. слабйй, нбмічний
deje m див. dejo З
dejillo /771. див. dejo 3; 2. акцбнт; tener uno - говорйти з акцентом; 3. прйсмак; tener - una cosa мбти прйсмак, відгбнити dejo /771. див. dejación 2; 2. кінбць, завбр- шення; 3. акцбнт, особлйвість вимбви;
4. низхіднб модулЯція гблосу у кінці фрбзи (у мові, співі)] 5. прйсмак; 6. слббкість, знесйлення; 7. врбження de jure adv юридйчно, де-юре del (стягненняприйми, de ¡означ, арт. el): el cuaderno del alumno збшит учня delación /донбс, скбрга delantal m А. фбртух; 2. тех. Фартух; - de embarcar діал. вантбжний майдбнчик (на аеродромі)
delantalada /обербмок delante adv А. попербд; por - спбреду; de - пербдній; 2. напрбти, з протилбжного ббку; - de іос. ргер. népefl, попбреду; - de la casa hay un árbol népefl будинком ростб дбрево; навпрбти; - de mi casa hay un teatro навпрбти могб будйнку тебтр; при, у присутності; decir una cosa - de testigos сказбти при свідках; por ~ у por detrás з усіх боків, звідусіль delantera fA. пербдня частйна, пербд; - de un carro пербд візкб; 2. місце у пбршо- му ряду (у театрі)] 3. полб (сукні)] 4. цбри- на (£Є/7а);окблиця (міста);5. обріз (книжки); 6. іст. авангбрд; 7. спорт, центр нбпа- ду; 8. рі шкіряні (сукнЯні) штанй (мисливські); coger (tomar) a uno la - випередити; отрймати перевбгу; вйпередити (події); llevar la - бути nonépefly delantero 1. adj пербдній; 2. m візнйк;
3. спорт, форвард; cargar - напйтися delatar иґдоповідбти delator 1. aqj/обвинувбльний, викривальний; 2. от донбщик; 3. обвинувбч dele, deleátur /77 полігр. знак вйкиду (в коректурі)
deleble adj що лбгко витирбється, нестій- кйй (про чорнило) delectación fpne. deleitación delectar vt іст. див. deleitar delegación fA. доручення; повновбження; 2. оббв'язки делегата; 3. приймбльна (канцелярія) делегбта; 4. делегбція, пред- ставнйцтво
delegado 1. adj уповновбжений; довірений; 2. /77 делегбт, представнйк; уповновбжений
delegar vt (vi, en) делегувбти, посилати делегбтів; уповноважувати delegatorio adj що уповновбжує deleitable adj див. deleitoso deleitación f, deleitamiento тдив. deleite deleitar vt рбдувати, тішити; робйти при- 0мність; -se (con, en) насолбджуватися deleite /77 насолбда, утіха deleitoso асучудбвий, чарівнйй deletérea adj отруйний, смертбльний; influencia -а згубний вплив deletrear vi А. читбти по складбх; 2. роз- шифрбвувати, розгбдувати; розплутувати
deletreo /77 читбння по складбх deleznable, deleznadero adj іст. 1. ламкий; 2. слизькйй; ковзкйй; 3. нестблий, нетривкйй
deleznarse іст. див. deslizarse delfín^ /77 зоол. дельфін delfín* /77 іст. дофін, настуник престблу delfín3 /77 мор. швартбвий (причбльний) фал
delfinio /77 бот. дельфініум delga /пластйна колбктора delgadez fA. худинб; 2. вйтонченість; де- лікбтність
delgado 1. adjxypm, худорлявий; 2. вйтон- чений; делікбтний; 3. бідний (про ґрунт)]
220
demostrativo
4. бідний на сіль (про водУ)] 5. хйтрий, хитромудрий; 6. т мор. кормовб частйна корабля; 7. рі пахвйна, naxeá; hilar ~ ро- бйти дуже aKypáTHO (ретбльно); мудру-
BáTH
delgaducho adjxypúw deliberación ñ. обговбрення; обміркбву- вання; 2. міркувбння, розміркбвування;
3. рішення, резолюція deliberación2 ficr. звільнення deliberadamente adv навмйсно, зумйсне;
СВІД0МО
deliberado adj навмйсний; заздалегідь обміркбваний
deliberador 1. adj іст. вйзвольний; 2. m визволйтель
deliberar1 1. vi (sobre) рбдитися, обговб- рювати; 2. міркувбти, розміркбвувати;
3. заздалегідь вйрішити deliberar vt іст. визволбти deliberativo adjA. що обговбрюють; 2. до- рбдчий
delibrar vt іст. див. deliberar delicadez f\. слббість; квблість; 2. слабкб вбля, легкодухість; 3. педантйчність, скрупульбзність; 4. див. delicadeza delicadeza /і. витонченість, делікбтність; ніжність; 2. чбмність, делікбтність, ввічливість
delicad«o adj 1. тонкйй, вйтончений; де- лікбтний, ніжний; facciones ~as вйтонче- ні рйси облйччя; 2. увбжний, люб'йзний; тактбвний, делікбтний; 3. хвороблйвий, слабовитий; 4. крихкйй, ламкйй; 5. тонкйй, вйтончений (про смак, запаії)\ 6. делікбтний (про питання); una situación -а скрутнб станбвище; 7. вйшуканий; май- стбрно зрбблений; obra ~а вйшукана річ;
8. гарнбнький, привббливий; rostro ~ гарнбньке лйчко; 9. тонкйй, гбстрий (про розум)] 10. виббгливий; примхливий delicaducho adj хвороблйвий, слабовй- тий
delicia /і. насолбда; утіха; відрбда; 2. на- солбда, утіха; 3. рбдість, задовблення; hacer las ~s рбдувати; ... que es una ~ пбвно, ббзліч, сила-силбнна deliciarse іст. див. deleitarse delicioso а^чудбвий, чарівний, прекрбс- ний
delictivo аа{гзлочйнний delictuoso adj див. delictivo delicuescente adj хім. що вбирбє волбгу, що перетвбрюється на рідину delimitación f 1. розмемувбння, встанбв- лення меж; ; 2. вйзначення (обов'язків); 3. обмбження
delimitar иМ. визначбти (встанбвлювати) мбжі; розмежбвувати; 2. визначбти (обов'язки)', 3. обмбжувати delincuencia f 1. злбчин, правопорушення; 2. злочйнність; сукупність злбчинів delincuente /77 злочйнець, правопорушник; ~ menor малолітній злочйнець; ~ reincidente рецидивіст delincación f обкрбслення, обвбдення кбнтура
delineador 1. adj що крбслить; 2. m кресляр
delineamento, delineamiento m див. delincación
delineante com. див. delineador 2
delinear vt 1. крбслити; 2. обкрбслювати, орвбдити контур; -se вимальбвуватися, чітко вирізнятися de nquimiento m див. delito зпбим11 Г Vi П0РУшУвати закбн; учинйти
HoiÜnfte adjfiajl- чутлйвий (до б( неприємність, зс
rtJi?rt™ iflÓM0CT¡: 2.eKCTá3 deliramento m іст. див. delirio
delirante ad) 1. маячний (про стан); 2. що супровбджується мбренням (про хво- рббУі
delirar vi 1. мбрити, маячйти; 2. говорйти (робйти) нісенітниці
delirio /771. мбрення; 2. мбнія, психбз; ~ de grandezas мбнія вбличі; ~ de persecución мбнія переслідування; 3. нісенітниця, маячнб
delito /77 злбчин, правопорушення; ~ común кримінбльний злбчин; ~ consumado (grave) тяжкйй злбчин; ~ intencional умйсний злбчин; ~ de sangre спрбба вбивства; cuerpo del ~ склад злбчину; en flagrante ~ на місці злбчину; cometer el ~ учинйти злбчин
delta f 1. дбльта (назва літери грецького алфавіту); 2. дбльта (річки) deltaico adj дельтоподібний; дбльтовий deltiomanía f колекціонувбння поштбвих листівок
deltoides /77 анат. дельтоподібний м'яз' deludir і/ґобмбнювати, обдурювати delusivo adj див. delusorio delusor, -а 1 .adj обмбнливий; 2. /77, f обмбнщик, -ця
delusorio зсУ'обмбнливий, омбнливий demacración /змарніння, вйснаження demacrado adj блідйй, змарнілий; вйсна- жений
demacrarse схуднути; змарніти demagogia /демагбгія demagógico зс/демагогічний demagogo 1. m демагбг; 2. adj демагогічний
demajagua (діал., бот. гібіскус demanda f 1. прохбння; вимбга; збпит; 2. питбння; 3. пбшук, рбзшук; en - de у пб- шуках; 4. спрбба, починання; salir desairado en su ~ зазнбти невдбчі, прогрбти спрбву; 5. дар, дарунок (у благодійних намірам 6. Л. Ам. фігура у тбнці; 7. ек. пбпит; la oferta у Іа - пбпит і пропозйція;
8. юр. пбзов; contestar la ~ позивбтися; -s у respuestas рбзбрат, супербчка; salir а Іа ~ юр. виступбти прбти пбзову; запе- рбчувати; захищбти, обстбювати demandado m юр. відповідбч demandador 1. adjuro прбсить; 2. m прохбч demandante cor. юр. позивбч, -ка demandar иМ. просйти; 2. вимагбти; 3. ба- жбти, хотіти; 4. запйтувати, стбвити питбння; 5. іст. дорікбти; 6. юр. подавбти пбзов, позивбтися
demarcación f 1. встанбвлення меж, де- маркбція; línea de ~ демаркаційна лінія; 2. збна, теритбрія; 3. бкруг demarcador adj що встанбвлює мбжі, демаркаційний
demarcar vt\. встанбвлювати (визначбти) мбжі (території, зони)] 2. мор. визначбти румб за кбмпасом
demarrarse іст. заблукати, заблудйтися demós 1. adj Інший; у ~ та Інші; і так дблі; 2. зартиклем\о, іа, los, las вжив, у функції ім.: lo - no me interesa Інше менб не цікбвить; los ~ quedaron contentos Інші залйшилися задовбленими; 3. adv крім тбго, до тбго (ж); por ~ іос. adv. надмірно, дарбмно, мбрно; está por ~ que le escribas дарбмно ти йому пйшеш; до тбго ж, крім тбго; es por ~ cobarde він до тбго ж ще й боягуз; por lo ~ іос. adv. (а) втім, про- тб; в Іншому; por lo ~ no estoy enojado con él а втім я на ньбго не гніваюсь demasía /1. зайвинб, лйшок; еп - заба- гбто, чбрез міру, надмірно; 2. зухвбпість; грубість; нестрйманість; 3. злодібння; злбчин
demasiado 1. ас/надмірний, збйвий; 2. іст. див. desahogado 2; 3. жУизанбдто, надмірно
demasiarse розббщуватися, вихбдити за мбжі дозвбленого
demediar иМ. ділйти нбвпіл; 2. дійтй до половйни, використбвувати наполовйну demencia /1. божевілля, безумство; - senil старбче слабоумство; 2. дурниця, нісенітниця
dementado adj діал. психічно хвбрий dementar иґзвбдити з рбзуму; ~se боже- вбліти
demente adj, m божевільний demergido adj іст. пригнічений; пригнбб- лений
demeritar іїдіал. принйзити, зганьбйти
demérito /771. недблік; 2. негідний учйнок
demeritorio adj негідний
demersión занурення (урідинУ)
demias fp/сл. панчбхи
demisión f/ст. підкбрення; покірливість
demiurgo m срілос. деміург
democracia /демокрбтія
demócrata 1. демократичний; 2. com.
демокрбт
democrático aq/демократйчний democratismo тдемократйзм democratización /демократизбція democratizar уґдемократизувбти demodulación ґдив. detección demografía ^демогрбфія demográfico adj демографічний demógrafo /77дем0граф demoredor 1. adj руйнівнйй, нищівнйй; 2. /77 руйнівнйк
demoledora /’тарбн (для руйнування будівель)
demoler itf знйщувати, руйнувбти demolición /руйнувбння, злам demonche m чорт, дийвол demoniaco, demoníaco 1. я#демонічний; бісівський; 2. /77одержймий, божевільний demonial 1. adj іст. демонічний; 2. m велйка кількість
demonio /77 1. чорт, дийвол, біс; 2. злий дух; нечйста сйла; нбчисть; el ~ de ... бісів...; estudiar con еі - бути мбйстром на лихі жбрти; irse con mil ~s ітй під три чортй; llevarseel ~ (los ~s, todos los ~s), ponersehecho un ~ дуже розізлйтися, розгніватися; oler a ~s смердіти, тхнути; saber a _~s бути бридкйм на смак; ser el (mismísimo) ~ бути хйтрим (спрйтним); sonar a ~s бути немилозвучним, різати вухо; tener unoel - en el cuerpo бути дуже рухлйвим (непосидючим); ¡~(s)l,¡~ соп...! чорт забирбй!; ¡al ~! до біса!; ¡como ~s! якбго біса! demonstrar vt див. demostrar demontre /77 чорт, дийвол, біс; ¡ ~(s)! чорт забирбй!
demora f 1. зволікбння, затрймка; sin ~ негбйно; 2. юр. прострбчення; 3. мор. пб- ленг
demorar 1. ^затримувати; - la contestación зволіти з відповіддю; 2. vi(~se) зупинятися, затрймуватися; ~se запізнюватися
demorón 1. adj діал. повільний; 2. m повільна людйна, тугодум demoroso діал. 1. adj повільний; 2. за- пізнілий, запізній; 3. m незгрббна людйна demostrabilidad /довідність, доказбвість demostrable adj довіднйй, доказбвий demostración rt. доведення (мат.)] 2. де- монстрбція, пбказ; 3. діал. вйяв, прбяв (почупів)
demostrador m 1. стрілка годйнника; 2. стрйжень сбнячного годйнника demostrar rf1. довбдити; 2. демонструвати, покбзувати; 3. діал. виявлйти (почуття)
demostrativo 1. adj перекбнливий, доказбвий; 2. демонстративний, нарочйтий;
221
demudación
3. грам, вказівнйй (про áейменник); 4. т грам, вказівнйй займЯнник demudación /зміна
demudar vi 1. змінювати; 2. перекручувати; -se 1. мінйтися на облйччі; бліднути; 2. змінюватися, ставЯти невпізнЯнним demulcente 1. до/щ о пом'Якшує (про ліки)] 2. т мед. пом’якшувальний зЯсіб dendriforme до/деревоподібний dendrita ímíh. дендрйт dendrobato /77дерволЯз (жаба) dendrocolapto /77ДерволЯз (пташка) dendroideo adjдеревоподібний dendrología /дендролЯгія denegación /відмЯва; заперЯчення denegar vt відмовляти; давЯти негатйвну відповідь; -se діал. відмовлятися від своїх слів, відрікЯтися denegatorio до/негатйвний; заперЯчний denegrecer vtA. фарбувЯти у чЯрний кЯ- лір; 2. іст. чорнйти; ганьбйти; -se чорніти, ставЯти чЯрним denegrido до/чорнувЯтий denegrir(se) див. denegrecer 1 dengoso adj 1. манірний; 2. діал. вертлявий (проході
dengue /771. манірність; hacer - маніритися; 2. іст. шаль, мантйлья (що схрещується на грудя^)] 3. діал. похйтування стЯг- нами (при ходінні); 4. мед. лихомЯнка дЯнге; 5. бот. ночецвіт denguear vi 1. маніритися; 2. похитувати ст0гнами (при ходінні) denguero adj див. dengoso 1 denigración /1. гЯньблення, паплюження; обмовляння; 2. обрЯза denigrador 1. adj що ганьбйть, що обмов- лЯє; 2. обрЯзливий; 3. m огудник denigrante m див. denigrador 2 denigrar vtA. чорнйти, ганьбйти; 2. обра- жЯти
denigrativo adj див. denigrador 1 denodado adj 1. смілйвий, безстрЯшний; відвЯжний; 2. самовідданий denominación /найменувЯння; нЯзва; ім'я denominado adj мат. іменбваний; número - іменбване числб
denominador 1. adj що позначЯє; 2. /77, мат. знамЯнник; común - спільний зна- мЯнник; reducir a un mismo (común) - звбдити до спільного знамЯнника. denominar vt називЯти, іменувЯти; позна- чЯти
denominativo adj А. лінгв. загЯльний; 2. лінгв. деномінативний
denostador 1. до/обрЯзливий; 2. m обрЯз- ник
denostar u/ображЯти, ганьбйти, сварйти denotación /зазнЯчення, свідчення denotar укЯзувати, позначЯти; свідчити denotativo adj що вкЯзує; що позначЯє; що свідчить (про що-н.) densidad / густотЯ; насйченість; - de población густотЯ насЯлення densificar ^ущільнювати, згущувати densímetro /77 фіз. щільномір, денсимЯтр; ареомЯтр; пікнбметр
dens*o adj А. густйй, щільний; насйчений; -a niebla густйй тумЯн; -as tinieblas густЯ імлЯ; 2. огрЯдний, масйвний; 3. стй- снутий, здЯвлений; зЯмкнений; -a muchedumbre щільний нЯтовп; 4. змістовний (про книгу?)] 5. тЯмний, неЯсний dentada /д/до. див. dentellada dentad-o adj А. зубЯтий; 2. зубчЯстий; зазублений; rueda -а зубчЯсте кблесо, триб; hoja -а бот. зубчЯсте лйстя dentadura / зуби, ряд зубів; - postiza штучні зуби
dentagra /щипці для вйдалення зубів dentaf m 1. стбйка плуга; 2. биЯк ціпЯ dental2 до/зубний (гожлінгв.)
dentalgia /зубнйй біль dentar 1. vt зазублювати; 2. vi прорізуватися (про зуби) dentario adj див. dental11 dentejón /77 ярмЯ dentelaria í6ot. свинчЯтник dentelo m див. dentellón dentellada / 1. кусЯння, надкушування; 2. укус, слід (рЯна) від укусу; a -s іос. adv. зубЯми (кусати, гризти)] pegar -s кусЯти- ся; dar (sacudir) -s огризЯтися dentellado adj А. зубЯтий; 2. геральд. зубчЯстий; зазублений; 3. укушений dentellar vi стукотіти зубЯми (від холоді dentellear иГкусЯти; вчепйтися зубЯми dentellón ш 1. сердЯчник (замка)] 2. архіт. зубчЯстий фриз, дентйкули dentera /1. оскЯма; 2. зЯздрість; dar - спричинйти оскбму; викликЯти зЯздрість dentición /прорізування зубів; primera - прорізування молбчних зубів; - definitiva (permanente) прорізування постійних зубів
denticulado adj зубчЯстий, прикрЯшений зубцЯми
denticular adj А. зубчЯстий, зубоподібний; 2. див. denticulado dentículo m див. dentellón 2 dentiforme adj що мЯє фЯрму зуба, зубоподібний
dentífrico 1. до/зубний, для чйстки зубів; polvo - зубнйй порошЯк; 2. m зубнйй порошЯк; зубнЯ пЯста dentilabial adj див. dentolabial dentilingual adj див. Dentolingual dentina /лдед. дентйн dentista 1. adj зубнйй (про лікаря)] 2. com. зубнйй лікар
dentoide adj див. dentiforme dentoidina /основнЯ речовинЯ зуба dentolabial adj лінгв. зубно-губнйй (про звуії)
dentolingual adj лінгв. зубно-язикЯвий (про зву/?)
dentón іхт. кривозуб
dentro 1. до^всерЯдину; всерЯдині; a (hacia) - всерЯдину; por (de) - зсерЯдини, з внутрішнього бЯку; 2.: - de іос. ргер. всерЯдину; всерЯдині, в; meter un libro - del cajón поклЯсти книжку в стіл; чЯрез (деякий час)] - de un año чЯрез рік; - о fuera однЯ з цвох, те абЯ інше; barrer hacia (para) - діяти у своїх інтерЯсах; estar - de lo posible бути у мЯжах можливого dentrodera ґдіал. покоївка, служнйця dentudo adj, dentuzo adj діал. зубЯтий, з велйкими зубЯми
denudación /1. огЯлення (коріннядерева, кістки при пораненні); 2. геол. розмйв, денудЯція; 3. мед. рЯзтин епітеліЯльної тканйни
denudarse) див. desnudar(se) denuedo ш мужність, смілйвість, відвЯга denuesto m обрЯза, ганьбЯ denuncia, denunciación /1. заЯва, об'ява, оголЯшення; 2. викриттЯ; 3. звинувЯчу- вання, донЯс; - falsa неправдйвий донЯс;
4. дип. денонсувЯння; 5. Л. Ам. оголЯшення про шлюб
denunciador 1. до/викривЯльний, викривний; 2. /77 донЯщик, викЯзувач; 3. викривЯч denunciar vt А. заявлЯти, оголЯшувати, повідомляти; 2. передбЯчувати; 3. оголЯшувати, оприлюднити; опублікувЯти; 4. дип. денонсувЯти; 5. викЯзувати, донЯ- сити
denunciatorio adj викривЯльний, викривний
denuncio /771. заЯвка на родЯвище рудй;
2. родЯвище, на яке зрЯблено заЯвку;
3. діал. див. denuncia
deparar і^пропонувЯти, надавЯти; давЯти
departamental adj 1. департЯментський; 2. відомчий, управлінський departamento m 1. департЯмент; відомство; управління; відділ; 2. морськЯ префектура (в Іспанії1; 3. частйна (будівлі)] - ministerial міністерство departir 1. и/розмовляти, балЯкати; роз- міркЯвувати; 2. іст. сперечЯтися; 3. vt іст. відділЯти, розділяти на частйни; 4. пояснювати; 5. розрізняти; 6. розміркЯву- вати; 7. розмежЯвувати, встанЯвлювати мЯжі; 8. перешкоджЯти; 9. юр. розлучЯти подружжя
depauperación /1. розорення, зубожіння, пауперизЯція; 2. див. debilitación 1 depauperar vtA. розорЯти, робйти бідним; 2. (~se) див. debilitar(se) dependencia /1. залежність, підлЯглість; 2. “відділ, філіЯл; 3. агЯнтство, бюрЯ; 4. приміщення, зЯпа (у палаці)] 5. штат продавців; 6. родйнні (дружні) стосунки; 7. рі господарські будівлі
depender w (de) 1. залЯжати; підпорядку- вЯтися, підлягЯти; 2. випливЯти, виникЯ- ти; en lo que de mí (de nosotros) depende що стосується менЯ (нас), що до мЯне (нас)
dependiente /77 службЯвець; - de comercio продавЯць
depilación fMefl. вйдалення волЯсся depilar vt мед. видалЯти волЯсся depilatorio 1. adj що використЯвують для вйдалення волЯсся; 2. m депілятЯрій; зЯсіб для вйдалення волЯсся deplorable adj жалюгідний, нещЯсний; жЯлісний
deplorar і^жалкувЯти; оплЯкувати deponente 1. adj грам., іст аблатйвний (про дієслово)] 2. /77 грам., іст. аблатйвне дієслЯво
deponer 1. vi знімЯти з сЯбе; відсувЯти; відкладЯти; 2. усувЯти, звільняти (з посади)] позбавляти (звання)] 3. свідчити;
4. діал. знудити, вйрвати; 5. vi мед. очи- щЯти шлунок; - las armas склЯсти збрЯю deportación / заслання, вигнЯння; депортЯція
deportado 1. до/зЯсланий, висланий; 2. m зЯсланий
deportante com. див. deportista 1 deportar u/засилЯти, висилЯти; депорту- вЯти; -se іст. розважЯтися, відпочивЯти deporte /77 спорт; -s náuticos (acuáticos) вЯдний спорт; -s de invierno зимЯві вйди спЯрту; hacer (dedicarse al) - займЯтися спЯртом
deportismo /77 любЯв до спЯрту deportista 1. comí спортсмЯн, -ка; 2. adj див. deportivo deportivo до/спортйвний deposición /1. виклад, роз'яснення, пояснення; 2. усунення (з посади)] позбЯв- лення (звання)] 3. мед. очйщення шлунку; 4. юр. свідчення
depositar vtA. віддавЯти до схову; 2. фін. робйти вклад, вкладЯти; депонувЯти, внЯсити у депозйт; 3. клЯсти, складЯти;
4. покладЯти (надії); 5. давЯти Ясад; -se осідЯти, випадЯти в Ясад depositaría /1. склад, схЯвище; 2. банк; держЯвна скарбнйця; 3. посада скарбникЯ depositario /771. охорЯнець; 2. скарбнйк; - de la fe pública нотЯріус deposito /771. склад, бЯза; схЯвище; лабЯз; пакгЯуз; 2. віддавЯння до схЯву; 3. річ, яку віддалй до схЯву; 4. грошовйй вклад; депозйт; - bancario вклад у банк; 5. військ. магазйн, магазйнна корЯбка; 6. резер- вуЯр, бак; 7. бачЯк (у туалеті)] 8. Ясад;
9. геол. Ясад, відклад; 10. військ, збірний пункт; 11. мед. накопйчення рідинй (в
222
derribo
організмі); 12. муз. пневмонічна система (в органі)
depravación /і. розббщення; 2. розббще- ність, розпусність, зіпсбваність depravado ^'розпусний, розббщений depravador 1. adj що розббщує; 2. т розб0щувач; спокусник depravar псувати; розббщувати deprecación fA. благання, прохання; 2. молитва
deprecar vtблагати, молйти, прохати; заклинатй deprecativo, deprecatorio adj
1. прохальний; благальний; 2. грам, спонукальний (про наказовий спосіб) depreciación /‘знецінення; знйження цінй depreciar знйжувати ціну; знецінювати; уценивать
depredación fA. пограбування; 2. вимагання, здйрство, незаконне присвбєння depredador т 1. грабіжник; розкрадач;
2. розтратник
depredar vt 1. грабувати; розкрадати; 2. спустбшувати, розорити deprender vticr. BHBHáTH depresible adjлбгко приббркуваний depresión fA. натискання; 2. геол. HH3HHá, 3anáflHHa; улбгбвина; 3. пригніченість, депр0сія; 4. ек. депрбсія; 5. ббласть понй- женого атмосферного тйску; - barométrica падіння ртутного стбвбчика у барб- метрі
depresivo adj 1. що втйскує; 2. гнітючий, пригнічуючий; 3. принйзливий, обрбзли- вий
depresor 1. ас# гнітючий, пригнічуючий; 2. низхіднйй (про м'яз)\ 3. т гнобйтель, пригнбблювач; 2. низхіднйй м'яз deprimente adj див. depresivo deprimido adj мед. ослаблений, слабкйй (про пульс)
deprimir vtA. давйти, натискати, втйску- вати; 2. принйжувати; 3. пригнічувати; псувати нácтpiй; -se 1. стискатися; 2. знй- жуватися (про атмосферний тисії) depuesto р. ігг. de deponer depulsado adj А. стбмливий; тяжкйй; 2. неспокійний; тривбжний depuración /очйстка, очйщення depurado ас#очйщений depurador 1. adj що очищає, очищувальний; 2. m тех. фільтр; очиснйк depuramiento m див. depuración depurante adj, m див. depurativo depurar vtA. (v¡) очищати(ся); 2. політ. провбдити чйстку
depurativo мед. А. ас#кровоочиснйй; 2. m кровоочиснйй 3áci6
depuratorio ас#очйщувапьний, очиснйй deque conjпісля тбго, як; як тільки derecera ґдив. derechera derecha 1. права pyKá; 2. npáBa партія, npáee крилб (у парламенті) derechamente advA. прймо, навпростбць; 2. обербжно, розважливо; 3. прймо, від- в0рто
derechera /пряма дорбга
derechero 1. adj іст. ловильний, справед-
лйвий; 2. m збирач мйта (у суді)
derechismo m політ, правий ухил, npáea
течій
derechista com., adj політ, правий aerech«o1. р. irr. ant. de dirigir; 2. adjnpn- мии, що ідб у прямбму напрямку; 3. npá- вии, що знахбдиться cnpáea; а Іа ~а направо, справа; 4. правобербжний; 5. справедливий; ч0сний; правдйвий; 6. іст. вірний, безсумнівний; 7. іст. закбнний; 8. (+ estar) діал. щаслйвий; 9. ас/ипрямо; todo ~ навпростець; 10. /77 npáeo; ~ de voto npáeo голосу; ~ electoral вйборче npáeo; 11. юр. право; - canónico (eclesiástico) канонічне право; - civil (común) цивільне npáeo;
~ consuetudinario (no escrito) 3BH4áeee npáeo; ~ criminal (penal) кримінальне npá- bo; ~ internacional міжнарбдне npáBo; - personal зобов'язальне npáeo; - procesal
процесуальне npáeo; - público публічне npáeo; ~ real penoeé npáeo; ~ de asilo npáeo притулку; 12. шлях, дорбга; 13. ли- цьовйй бік (тканини)\ 14. р/мйто; податок; ~s de aduana мйтний збір; 15. рі гонорбр; ~s de autor авторський гонорбр; бвтор- ське npáeo;~ a pataleo безсйле обурення; a ~as, al ~ /ос. adv. напбжним чйном, на- лбжно, як напбжить, як слід; a las ~as іос. adv. правильно (чинити, поводити себе); de - іос. adv. за закбном, по праву; en - de su dedo (de sus narices) іос. adv з примхи; andar a derechas (derecho) повбдити ce6é як слід; чинйти смілйво; estar а - з'я- влйтися у суді; ir (tirar) por - діяти прймо; perder de su ~ поступатися, мирйтися; ітй на компроміс; |по hay ~! це неприпустймо! derechura fA. прямота, прямолінійність; 2. правильність, тбчність; 3. діал. удача, щастя; en - іос. adv. прймо, навпростець; негайно, відразу; не зупинйючись; en - de sus narices іос. adv. з прймхи deriva fA. мор. дрейф; 2. мор., військ, бокова відхйлення; 3. ав. стабілізатор, кіль ліьака; ir а Іа - мор. дрейфувати; перен. плистй за течібю
derivación fA. відвбдення; відгалуження;
2. результат, вйсновок; 3. мат. диференціювання; 4. зал. вітка, об'їзна дорбга;
5. ел. вйтік; 6. ел. шунт; паралбльне з’бд- нання; 7. лінгв. словотвір, деривація derivada fMar. похідна
derivado 1. adj лінгв. похіднйй; 2. хім. по- хіднйй (про речовин^)', 3. /77 лінгв. похіднб слбво; 4. хім. дериват, похідна речовина;
3. вторйнний продукт derivante adj див. derivativo
derivar 1. w(~se) випливати, вихбдити;
2. (~se) змінювати напрямок, відхилйти- ся; 3. мор. дрейфувати; відхилйтися від курсу; 4. відвбдити, відхиляти; 5. відвб- дити; 3. утвбрювати (слова)', 4. мат. зна- хбдити похідну
derivativo adj А. що відвбдить; що відхи- лйе; 2. лінгв. похіднйй derivo /77 похбдження, джерелб derla /'біла глйна, каолін dermatitis f мед. дерматйт, запалення шкіри
dermatología /дерматолбгія dermatológico дерматологічний dermatólogo /77дерматблог dermatosis fMefl. дерматбз, захвбрюван- ня шкіри
dermesto /77 ент. шкіроїд; ~ del tocino шйнковий шкіроїд dérmico adj шкірний dermis faHar. дбрма dermitis fflHB. dermatitis derogación fA. скасування, анулювання (закпим; 2. псування, пошкбдження; 3. шкбда derogar vtA. скасовувати, анулювати (законі)', 2. розформбвувати, розпускати іособбвий склад, організацію); закривати (установ)?)', 4. псувати; завдавати шкбди derogatoria fflian. див. derogación derogatorio adj що скасбвує, що анулює deronco /77 мед. зоб
derrabar vt відрубувати (відрізати) хвіст derraigar vt іст., derraizar vt діал. див. desarraigar
derrama fA. оподаткування; 2. надмірний податок
derramadamente adv А. удбсталь, вдбс- таль; 2. щбдро
derramadero /771. сміттбва йма, смітнйк; 2. водостік, рйнва; 3.діал. злачне місце derramado ¿£#щ0дрий, марнотратний
derramador adj А. що проливає; 2. що розсипає, що розкидає; 3. що пошйрює (новини)', 4. що обкладає податками (контрибуцією), що оподаткбвує derramamiento m А. проливання; розливання; ~ de sangre кровопролитті; 2. розкидання; 3. розповсюджування, пошй- рення (новий)', 4. іст. віддаленість; роз'бд- наність; 5. оподаткування; 6. водозлйв derramaplaceres com. див. derramasolaces
derramar 1. vt проливати; розливати; 2. розсипати, розкидати; 3. обкладати податками (контрибуцією), оподаткбвувати;
4. розсипати (компліменти)', роздавати (подарунки)', 5. розповсюджувати, пошй- рювати (новини)', 6. іст. віддалйти; роз'бд- нувати; 7. vi іст. грубійнити, грубйти; ~se
1. проливатися, розливатися, розтікатися; 2. розсипатися; 3. розбрідатися (про стадо)', 4. впадати (про річку)
derramasolaces com. баламут derrame тА.див. derramamiento; 2. рідина, що розлилася; 3. насіння, що розсйпа- лося; 4. косйй зріз (віконних або дверних отворів)', 5. стік; водостік; 6. мед. вйлив; ~ hemorragico крововйлив derramo m див. derrame 4 derranchar vi іст. дозволйти собі зайве, грубійнити, грубйти
derrapaje m занбс на поворбті, юз; кбв- зання, буксування
derrapar vi А. ав. кбвзати на крилб; 2. авто занбсити (на повороті); буксувати; 3. гальмувати (під час катЬння на лижай) derrape /771. ав. кбвзання на крилб; 2. авто занбсення (коліс)', буксування derraspado adj див. desraspado derredor al (en) - іос. adv. навкбло, навкругй derrelicción t А. занбдбаність; 2. безпорадний стан, беззахисність derrelicto 1. р. ігг. de derrelinquir; 2. m уламки кораблй (що плавають в морі) derrelinquir vt покидати, залишати, по- збавлйти захисту (підтрймки) derrenegar vi (de) крутйти нбсом; почувати відразу
derrengado aq/кривйй, кривоббкий, пере- кбшений
derrengadura /звих; зміщення derrengar vtA. див. deslomar 1,2; 2. скручувати, викривлйти, згинати; 3. діал. збивати палицею (плоди з дерева)', ~se1. по- шкбдити собі хреббт; 2. запрацюватися derreniego m блюзнірство; лайка, лихослів'я
derrería: а Іа - іос. adv. іст. врештв-péuiT derretido adj А. прйстрасно закбханий;
2. /77 рідкйй цембнтний рбзчин; цембнт- не (вапнйне) тісто; бетбн derretimiento m А. розтбплювання; плавлення; розчйнення; 2. прйстрасне кохання; люобвний запал
derretir vtA. розтбплювати; плавити; роз- чинйти; 2. витрачати, розтрйнькувати (гроші, майно)', 3. розбивати (гроші)', ~se
1. плавитися, танути; розчинйтися, розпускатися; 2. танути, мліти (вщ кохання);
3. втелющитися; 4. бути неспокійним (ме- тушлйвим, нетерплйчим)
derriba, derribada f діал. 1. руйнування, знбсення; 2. вирубування лісу derribado adj А. приземкуватий, з низькйм крупом (про коня)', 2. іст. принйжений derribar vtA. руйнувати, ламати, знбсити (будівлю, спорудУ)', 2. збивати з ніг; валй- ти; 3. скидати, відсторонйти від влади;
4. принйжувати, підривати авторитбт, дискредитувати; ~se 1. падати; кйдатися (на землю)', 2. завалюватися, повапйтися derribo /771. руйнування, злам; 2. уламки;
3. знйщення літака (у повітрі)
223
derriscar
derriscar vt 1. іст. очии^бти, звільнити (місцв)\ 2. діал. скид ¿ти, валйти; ~se діал.
1. подати, пбдати донйзу, завблюватися;
2. кйдатися, вплутуватися (у небезпечну справу
derrisco m діал. глиббкий яр derrocadero m див. despeñadero derrocamiento /77І.скидбння (убезодню)] 2.знбсення, руйнувбння; 3.скйнення, по- і збавляння влбди; позбавлення повновб- жень (влбди)
derrocar 1. и/скидбти (у безодню)] 2. знб- сити, руйнувбти; 3. скидбти, позбавляти влбди; позбавляти пoвнoвáжeнь (влбди);
4. vi іст. пбдати (на землю) derrochador 1. adj марнотрбтний; 2. m MapHOTpáTHHK, MapHOTpáT
derrochar vti. марнотратити; розтрйньку- вати; 2. випромінювати; derrocha salud він пашйть здорбв'ям derroche m і. MapHOTpáTHicTb; тринькання; 2. велйка кількість, сйла derrostrarse іст. розбйти, роз'юшити (обличчя\ ніс)
derrota fi. шлях, дорбга; нбпрямок; 2. курс (судна)] dar la - вйзначити курс кораблЯ; ponerse en - взЯти курс; 3. nopá3Ka, роз- грбм; en ~ безлбдно, поспішно, пбспіхом; seguir la ~ переслідувати вброга; sufrir la ~ зазнбти порбзки; encargado (oficial) de ~ штурман; declararse uno en ~ визнати ce6é перембженим; залйшити cnpáey (пбле діяльності)
derrotadamente жЛ/уббго, непривббно derrotado adj обірваний, у пошбрпаному бдязі
derrotar vti. іст. гайнувбти, розтрйнькати; - los bienes розтрйнькати майнб; 2. рвб- ти, знбшувати; - la гора зносйти білизну;
3. розорити; 4. підривбти, збавляти (здоров'я)] 5. завдавбти порбзки; примусити тікбти; -se мор. збивбтися з курсу derrote /лудбр рогбми знйзу
derrotero /771 мор. лбція; 2. курс (судна)] 3. шлях до метй, нбмір; А. діал. скарб, схбванка derrotismo m політ, поражбнство derrotista політ. і. adj поражбнський; 2. сот. поражбнець
derrubiar і//підмивбти, розмивбти (бере/)] -se розмивбтися, руйнувбтися, обвблю- ватися (про бере/)
derrubio /77 1. розмйв, змив; ербзія (ґрун- тУ)] 2. зсув; 3. нанбс; - glacial льодо- викбвий нанбс
derruir vti. руйнувбти, знбсити [будівлю)] 2. підмивбти, підтбчувати, повільно руй- HyeáTH
derrumbadero т і. обрйв, безбдня, прірва; 2. рйзик, небезпбка derrumbamiento /771. обвбл; обвблення; 2. падіння, скйнення, повблення; 3. руй- нувбння/розбрення
derrumbar vti. скидбти, повалити; 2. руйнувбти, раозоряти; 3. знбсити (будівлю)] -se 1. обвблюватися, осипбтися; 2. руй- нувбтися, розвблюватися; 3. діал. провб- люватися (про справу derrumbe /771. обрйв, прірва; 2. див. derrumbamiento 1
derrumbo т див. derrumbadero 1 derviche /77 дбрвіш
desabarrancar vt і. виймбти (з болота)] 2. визволЯти, допомагбти вйплутатися (із скрутного становища) desabastecer позбавляти продовбльст- ва; припиняти постачбння продуктами desabitar і^розмбтувати Якірний ланціЬг desabocar vi вихбдити в мбре; знЯтися з Якоря
desabollador m правйло (інструмент) desabollar vt вирівнювати, виправляти ум’Ятини (на металі)
desabombar vt діал. 1. розправляти склбдки (на одязі)] 2. див. desaturdir desabonar vt іст. див. desacreditar; -se
1. іст. див. desacreditarse; 2. відмовлятися від передплбти (абонембнта) desabono /77 1. відмова від передплбти (абонембнта); припйнення передплбти;
2. дискредитбція, підривбння репутбції (авторитбту)
desabor/77 1. див. desabrimiento 1; 2. іст. досбда, прйкрість
desabordarse розхбдитися (про судна) desaborido adj і. несмачнйй, прісний; 2. позббвлений сбнсу; беззмістбвний; 3. не- цікбвий, нуднйй
desabotonar 1. tf(-se) розстіббти (ґудзи- ки)] 2. викидбти лйстя, оутбни (про росли- нй)] 3. vi розпукбтися (про квітки) desabrido adj 1. несмачнйй, прісний; 2. з віддачею (про рушницю)] 3. мінлйвий (про погоді); 4. сувбрий, твердйй (про характер)
desabrigado adj 1. роздягнений, без пальтб; 2. безпорбдний, безпритульний, позббвлений підтримки; 3. відкрйтий усім вітрбм
desabrigar vti. знімбти (сдяґ), роздягбти; 2. позбавляти притулку (допомбги); -se роздягтися
desabrigo mi. роздягбння; 2.див. desamparo 1
desabrimiento m 1. відсутність смаку, прісність; 2. віддбча (рушниці)] 3. сувб- рість (характер^] А. незадоволення, не- вдовблення; засмучення desabrir vt і. робити несмачнйм (прісним); 2. не подббатися, викликбти неза- довблення; -se бути незадовбленим desabrochar vti. відстібати, розстіббти; відчіплювати; 2. повірЯти (секрет, таємницю)] -se 1. відстібатися, розстіббтися; 2. говорйти відвбрто
desaburrirse діал. розвіяти нудьгу, розва- жáтиcя
desacalorarse холбнути desacantonar vt військ. знімбти з постбю desacarroñarse діал. набрбтися мужності (хорббрості); набирбтися духу desacatado adj нешаноблйвий, неввічливий
desacatamiento m див. desacato desacatar vt виявлЯти неввічливість, не поважбти
desacato m нешаноблйвість, неповбга; - a la autoridad зневажбння влбди desacedar і^розкиснйти desaceitado adj і.знежйрений; 2. погбно змбщений (про машину desaceitar иґзнежйрювати (вовнУ) desaceleración /‘сповільнення desacentuar vtniHre. знімбти нбголос desacerar vt затуплювати, притуплювати (інструмент)] -se затуплюватися, притуплюватися (про інструмент) desacerbar vt і. позбавляти гостротй; 2. пом'якшувати, зглбджувати (біль, об- разУ)
desacertado adj і. необдуманий, необбч- ний, нерозвбжливий; недорбчний; 2. по- милкбвий; невдблий; 3. що чйнить нероз- вбжливо; що говбрить не до рбчі desacertar vi 1. чинйти нерозвбжливо, говорйти не до рбчі; 2. помилятися desacidificación f хім. розкйснення, ней- тралізбція
desacidificar vt хім. розкиснйти, нейтра- лізувбти
desacierto mi. необдуманість, нерозвбж- ливість, недорбчність (вчинків, слів)] 2. пб- милка
desacobardar vt підбадьбрювати, нади- хбти
desacollar vt діал. обкбпувати (виноградну лозу
desacollarar vt діал. роз'бднувати, розділяти
desacomedido adj діал. непослужливий; нелюб'язний
desacomodado adj і. незручнйй, невпо- рядкбваний; 2. бідний, нутіщбнний; 3. не- впорядкбваний, без місця; 4. недорбчний, що спричиняє незручності, завдбє клбпоту
desacomodamiento mi. незручність, не- впорядкбваність; 2. невлаштбваність, неблагополуччя; 3. звільнення з посбди desacomodar vti. позбавляти зручностей (благополуччя); 2. звільняти; -se звільнятися; залишбтися без місця (про служницю)
desacomodo m див. desacomodamiento desacompañar vt залишбти, кйдати; уникбти
desacondicionar vti. позбавляти благополуччя (станбвище у суспільстві); 2. діал. спричиняти ббзлад
desaconsejado ¿¿^необербжний, необбч- ний
desaconsejar vt відмовляти desacoplar vt 1. роз'бднувати, відокрбм- лювати; 2. ел. розмикбти desacordado adj 1. розстрбєний (про муз. інструмент)] 2. жив. негармонійний desacordar vt 1. порушувати мир; 2. роз- стрбїти (муз. інструмент)] 3. співбти не в тон; -se 1. розстроюватися (про муз. інструмент)] 2. збивбтися з тону (про голод)] 3. забувбти, втрачбти пбмгять; А. іст. знепритбмніти
desacorde adj і. непогбджений; супербч- ливий; 2. дисгармонуючий; негармоніч- ний, дисонуючий; негармонійний (про звуки)
desacordonar vt і. розв'язувати; 2. послабляти зав'Язку
desacorralar vt і. вивбдити із загбну (худобу)] 2. тавр, змусити бикб вййти на сербдину арбни
desacostumbrado adj 1. що відвйк, що втрдтив звйчку; 2. незвичбйний, рідкісний desacostumbrar vt відучувати; -se відви- кбти (від чого-н.) desacotar знімбти огорбжу desacotar vti. порушувати, не дотрйму- ватися (угоди, правила гри)\ 2. відхиляти, відмовлятися, запербчувати, не погбджу- ватися
desacreditado adj дискредитбваний, по- зббвлений довіри, що втрбтив довіру desacreditador adj що дискредитує desacreditar vt дискредитувдти, підривб- ти довіру; -se дискредитувбти себб, псу- В0ТИ собі репутбцію desactivación /дезактивбція desactivar vt дезактивувбти desacuartelar vt вивбдити військб з ка- збрм
desacuerdo m і. незгбда, розбіжність; протиріччя; estar en - розхбдитися у пбглядах; 2. пбмилка; 3. забудькуватість;
4. втрбта свідбмості; непритбмність desacumular иГвитрачбти (накопичене) desacuñar иґвьібивбти клин (шпбну) desachiguar іїдіал. вирівнювати (поверхню) desachirarse діал. ясніти, прояснюватися (про небо)
desachispar vt протвербжувати; -se тверезіти
desaderezar іПдив. desaliñar desaderezo m діал. знімбння прикрбс (вбраннЯ)
desadeudar vt( vi) звільнЯти(ся) від боргів desadorar vt розлюбйти; розчарбвува- тися; -se збайдужіти одйн до бдного
224
desalmamiento
desadormecer vt 1. будйти, пробуджувати; 2. po3MMHáTH (затерплу ногУ)] -se A. прокидатися, пробуджуватися; 2. ми- HáTH (про отерплість ноги, руки) desadornado adj не нарядний; гблий (про стіни)
desadornar і//знімбти npnKpácn (вбраний) desadorno m відсутність прикрас; про- стотй вбраний
desadvertir иМ. не помічати, не звертати уваги; 2. недобачити, пропустйти desafamar гідив. difamar desafear прикрашати, чепурйти desafección їдив. desafecto 2 desafectado adj прирбдний, невимушений, позбавлений афектації desafecto 1. adj що не відчуває симпатії (поваги), що не поважає; 2. непрйязний; недоброзичливий; ворбжий; 3. m непрй- язність; неприязнь, ворбжість desaferrar vt 1. відв'йзувати, відділяти, відчіплювати; 2. відмовлйти; 3. мор. піднімати йкір; -se 1. відділйтися, відчіплятися; 2. відволікатися desafiadero m місце дублі (двоббю) desafiador adj, m що викликає на дуаль (двобій), що кйдає виклик desafiamiento m, desafianza f іст. див. desafío
desafianzamiento m відмбва від поруки desafianzar vt 1. брати назад заставу; 2. відмовлйтися від поруки desafiar vt 1. викликати (на дуель, змагання, двобій); 2. змагатися; 3. кидати вйклик, зустрічати віч-на-віч (небезпек)?);
4. іст. втратити довіру; 5. іст. знйщуватти, руйнувати; псувати; -se викликати одйн бдного на дуйль desafición їдив. desafecto 2 desaficionar викликати непрйязнь; -se
1. розлюбйти; збайдужіти; 2. відвикати (від чого-н.)
desafilar vt(vi) затуплюватися) desafinación fA. негармонійні звуки, негармонійна музика; 2. фальшивий спів desafinar vi 1. (- se) муз. фальшйвити;
2. говорйти невлад
desafío /771. вйклик (на дуель, змагання); lanzar un - кйдати вйклик; 2. дуйль, двобій; reñir en un - бйтися на ду0лі; 3. су- пйрництво; змагання
desaforado adj 1. що порушує закбн (правила); що чйнить незакбнно; 2. величаз- ний, надмірний; 3. зухвалий, задерйку- ватий
desaforar vtA. порушувати закбн (прбви- ла); чинйти незакбнно; 2. позбавлйти прав (привілбгїв); -se втрачати терпбць, повбдитися зухвало
desaforo /771. юр. порушення закбну (правил); 2. позбавлення прав (привілегів); 3. діал. збпап
desaforrar vtзнімати підкладку (чохбл) desafortunadamente adv(m) на лйхо, (як) на біду, на жаль
desafortunado ас#нещасний, знедблений desafuero /771. грубе порушення закбну (правил); 2. нерозважливий учйнок; 3. га- нббний (аморальний) вчйнок; 4. позббв- лення прав (привілбгів) desagarrar випускати, відпускбти desagitadera f прйстрій для вилбмування стільникб
desagitar виламувати (відділйти) стіль-
^eagotar vt іст. відливбти (вичбрпув
desagraciado adj невйшуканий, не ваоливии; зрбблений без смаку «esagraciar vt позбавлйти вйшукан< робити непривббливим desagradable ас^неприбмний, бридкі!
desagradado adjЛ. Ам. див. disgustado desagradar vi (-se) не подббатися, бути неприбмним
desagradecer набути невдйчним desagradecido adj, m невдйчний; de -s está el infierno lleno невдйчними пбкло пбвне
desagradecimiento m невдячність desagrado m незадовблення, прикрість; засмучення
desagraviar vt 1. заглбджувати провйну (образу); 2. спокутувати провйну; 3. ком- пенсувбти збйтки; -se 1. помстйтися; поквитатися; 2. отрймувати компенсацію за збйтки
desagravio /77І. заглбджування провйни; вйбачення; 2. компенсація збйтків desagregación fA. роз'бднання, відокрбм- лення; 2. розклад, рбзпад; - sicológica мед. рбзпад особйстості; - de las rocas геол. руйнування скбльних порід (скель) desagregar vt 1. (vi) роз'бднувати(ся), відокрбмлювати(ся); 2. розкладати, викликати рбзпад; -se розкладатися, розпадатися
desagriar vt 1. див. desacidificar; 2. пом'якшувати (характер)] 3. заспокбювати, пом'йкшувати гнів
desaguadero m 1. водовідвіднйй канбл; водостік; 2. постійна статтй витрат desaguado adj діал. див. desaborido desaguador 1. adj осушувальний, дренажний; 2. /77 див. desaguadero 1 desaguamiento m див. desagüe desaguar 1. иґспорожнйти; виливати (викачувати, випускати) вбду; - por las esclusas пускати вбду в шлюзи; - el firme відвбдити вбду; 2. осушувати; дренувати;
3. розтрйнькувати (гроші)] 4. промивати; попрати; 5. діал. чавйти сік; 6. vi (en) впадати (про річкУ); 2. діал. мочйтися; -se звільнйти, спорожнйти (кишечник, шлуноії) desaguazar досушувати, спускати вбду desagüe m 1. осушення; дренбж; 2. водо- злйв, стік; 3. впадання (річки) desaguisado 1. ас# несправедливий; без- закбнний; 2. нерозсудливий; 3. іст. надмірний, непропорційний; 4. іст. зухвалий, грубий; 5. /77 обрбза; 6. несправедлйвість; беззаконня; 7. нерозсудливість; нерозважливий учйнок; 8. Л. Ам.. ббзлад, плу- танйна
desaherrojar vt скйдувати окбви (пута, кайдани); -se звільнитися від окбв (кайданів)
desahijar vt забирати молоднйк (від мат- кй)] -se утвбрювати рій, роїтися (про бджі/іі
desahitarse очищати шлунок desahogadlo adj А. нахабний, зухвалий, розв'йзний; 2. невймушений, розкутий;
3. вільний, простбрий; 4. вільний у витратах; existencia -а замбжне життя desahogamiento m іст. див. desahogo desahogar vt 1. полбгшувати, робйти менш складнйм (обтйжливим); 2. дбти вйхід (почуттям, настрою)] - su pena llorando полбгшити своб гбре сльозами;
3. тех. скидбти (ти сії)] 4. тех. випускати (газ)] 5. тех. видалйти (повітрі)] -se 1. відпочивати, набиратися сил; 2. виплачувати борги, звільнйтися від боргів; 3. виливати душу; 4. відвбсти душу, давати вйхід (почуггяні)] -se llorando вйплакати гбре
desahogo m 1. полбгшення; заспокбєння; 2. перепочйнок, відпочинок; 3. весблість, розвага; 4. зухвалість, нахабність; ¡vaya un -! ну й нахабство!; 5. достаток, замбж- ність; vivir соп - жйти замбжно desahuciar vtA. позбавлйти надії; 2. визнавати безнадійним (хворого)] 3. від¬
мовлйти в оренді, викидати на вулицю, виселйти
desahucio m відмбва орендатору (квартиранту), вйселення
desahuecar vt діал. уминати, утрамббву- вати, вирівнювати
desahumado adjщ о вйдихався (про напій) desahumar vt вивітрювати дим (з приміщення)
desainar знімати жир; очищати від жйру desairado adj 1. незграбний, неоковирний; 2. нещасливий; 3. недооцінений, за- лйшений без напажної уваги desairar vtA. повбдитися грубо (зневажливо) (з ким-н.)] принйзити відмбвою;
2. нахтувати
desaire /771. незграбність, неоковйрність; неотасаність; 2. нахтування; 3. відсіч, відмбва; hacer un - обрбзити відмбвою desairear vt тех. видалйти повітря, де- аерувбти, продувати
desaislarse відмовлйтися від усамітнення desajustar vtA. розладнувати, вйвести з ладу; 2. розладнувати (яку-н. справу); -se порушувати угбду (умбву) desajuste /771. розладнування, вйведення з ладу; 2. розладнання справ; 3. порушення угбди (умбви) desalabanza гбсуд, засудження desalabar засуджувати, осуджувати desalabear vt вирівнювати, обтісувати (дерев'яну поверхню) desalación f видалення сблі (з морської води)] опріснення
desalado1 adj А. стрімкйй; квапливий; 2. жадібний
desalado2 ^опріснений desaladura тдив. desalazón desalagar досушувати; дренувати desalar vtA. видалйти сіль; опріснювати; 2. вимбчувати (солену рибУ) desalar2 иґзнекрйлювати; -se 1. поспішати, квапитися; 2. прйстрасно бажати, жадати, прагнути
desalazón f А. видалення сблі, опріснення; 2. вимбчування (соленоїриби) desalbardar гідив. desenalbardar desalcoholizar vt видалйти (добувати) спирт desalentador adj невтішний, невесалий desalentar vtA. угруднйти дйхання, викликати задйшку (про біг)] 2. бентбжити; -se втрачати бадьбрість desalfilerar и/відстібати шпйльки desalfombrar vt знімати кйлим з підлбги, прибирати доріжки
desalforjar vt А. виймати (з сакви, тор- бинй)] 2. іст. знімати поклажу (з коня)] -se
1. розстібувати, розхрйстувати бдяг; 2. Л. Ам. мати неохайний вйгляд (про одяї) desalhajado а<#бідний, уббгий, гблий desalhajar vt винбсити коштбвні рбчі, коштбвності, маблі (з приміщення) desaliar vt руйнувати (союз)] поривати (зв'язки)
desaliento /77зан0пад духу, зневіра desalineación /відхйлення від прямбї лінії desalinear vt(vi) відхилйти(ся) від прямбї лінії
desaliñado adj неохайний; недбалий desaliñar vtA. надавати неохайного вйг- ляду; 2. відбирати прикраси desaliño m А. неохайність, нечбпурність; недбалість; 2. рі старовинні сербжки з дбвгими підвісками desalisar \гідив. desatusar desalivación Лглиновйділення desalivar vi спливати слиною desalmacenar vt розвантажувати (склад) desalmado adj А. безсбвісний; 2. жорстб- кий, бездушний, безсердачний desalmamiento /771. безсбвісність; 2. жор- стбкість, бездушність, безсердбчність
225
desalmar
desalmar иМ. (vi) позавгійти (втрачбти) сйли; 2. (vi) втрачбти спбкій, непокбїти- (ся); -se див. desalarse desalmenado adj без зубців (у в§жі, стіні) desalojamiento m 1. вйселення; 2. витіснення
desalojar 1. vt виселяти, виганяти;
2. звільнити (приміщення); 3.’ витіснЯти;
4. звільнити; 5. и/виселЯтися; 6. військ. і знімбтися з постбю desalojo /77див. desalojamiento desalquilar і//вибирбтися з квартйри; -se звільнитися {про квартиру, кімнату) desalterar і//заспокбювати, утихомирювати desalumbrado adj що втрбтив гблову (самовладбння), що збожевблів desalumbramiento m осліплення, нерозсудливість
desamable зс/невбртий люббві desamanerarse позбутися манірності desamar vt 1. розлюойти; 2. зненбвидіти desamarrar иН. відв'язувати, відкріплювати; 2. мор. віддавбти швартбви desamartelarse) див. desenamorar(se) desamasado adj що розсйпався, що роз- валйвся
desambientado adj що не зміг призвичбї- тися (звйкнути) {до місця, середовища) desamelgamiento m перебрювання пбля desamelgar vtc.-r. чергувбти (культурі) desamigado adj що посварйвся desamoblar іїдив. desamueblar desamodorrar vt вивбдити з стбну заціпеніння, пробуджувати desamoldar rfдеформувбти; викривляти, спотвбрювати
desamontonar vt розвблювати, розкйду- вати (купУ)
desamor /771. непрйязнь, антипбтія; 2. во-
^южнбча, ненбвисть esamorado ^байдужий desamorarse) див. desenamorar(se) desamoroso збайдужілий desamorrar vt вивбдити з задумливості; заохбтити до розмови; -se припинйти супитися (сбрдитися) desamortecer іїдив. desentorpecer desamortización /‘звільнення від аморти- збції
desamortizar иґзвільнйти від амортизбції; використбвувати заморбжені збсоби desamotinar vt придушувати бунт (збко- лот); -se змирйтися, припинйти бунт desamparado adj 1. позббвлений захисту (підтрймки); беззбхисний; безпритульний; 2. відкритий (вітрам; 3. пустинний desamparar иМ. залишбти без збхисту (без притулку), позбавляти підтрймки; 2. залишбти, кйдати; 3. занедббти, зане- хбяти (місце)] 4. юр. відмовлятися (від прав на що-н.)
desamparo /771. беззбхисність; безпорбд- ність, самбтність; 2. занбдбаність; 3. юр. відмбва від прав (на що-н.) desamueblar у/винбсити (вивбзити) мбблі desanclar, desancorar vt піднімбти якір; знімбтися з якоря
desandar vt відступбти, подавбтися на- збд; повертбтися тібю ж дорбгою; andar у - ходйти сюдй й тудй; - lo andado (caminado) повертбтися до вихіднбї тбчки desandrajado adj\. обірваний, обідраний; 2. неохбйний, брудний desangelado adjвульгбрний; без смаку desangramiento m 1. знекрбвлювання; 2. осушення водбймища; 3. розбрення desangrar vt 1. знекрбвлювати, пускбти кров; 2. осушувати (водоймище); 3. обди- рбти, розорити; -se спливбти крбв'ю desanidar 1. и/залишбти гніздб, відлітбти; 2. vt руйнувбти гнізда; 3. виганяти з на- сйдженого місця
desanimación ЛІ. смуток, зневіра; І.діал. нудьгб
desanimado adj 1. смутний, пригнічений; 2. нуднйй, невдблий (про вечірку, спектакль)
desanimar vt див. desalentar 2; -se див. desalentarse
desánimo m див. desaliento desantañarse іст. молодитися desanublar vt 1. заспокбювати, умиротворити; 2. пояснювати; -se ясніти (про небо)\ випогбджуватися desanudar vt 1. розплутувати (розв'язувати) вузол; 2. пояснювати; розплутувати (питання, справу
desanzolar иґзнімбти риббльський гачбк; -se див. desasirse desañudar гідив. desanudar desaojadera /знахбрка desaojar иґрозчаклувбти desapacibilidad /сварлйвість desapacible adj 1. неприбмний; погбний (про погоді)] 2. сварлйвий; 3. різкйй, неприємний (про звуки) desapadrinado adj див. desamparadol desapadrinar иМ. див. desaprobar 1; 2. див. desamparar 1 desapañar гідив. desaliñar desaparear vt роз'бднувати (парні предметі)
desaparecer 1. vt іст. ховбти, прихбву- вати; 2. и/зникбти; 2. ховбтися, перехбву- ватися
desaparecido 1. adj що сховбвся, що зник; 2. /77 військ, знйклий ббзвісти desaparecimiento m див. desaparición desaparejar vt\. розпрягбти, розсідлувати; розв'ючувати; 2. розснастити (судна) desaparición /знйкнення, пропажа desaparroquiar vt 1. видалЯти з церкбвної парбфії; 2. позбавляти постійних покупців desapartar k/відштбвхувати desapasionado adj\. безпристрбсний; незворушний; 2. незацікбвлений; неупербд- жений
desapasionar vt затамувбти, (пристрасть)] -se вилікбвуватися, звільнятися (від пристрасті)
desapegar vt відклбювати; відділяти; від- ривбти; -se 1. відклбюватися; відділятися; відривбтися; 2. віддалятися, байдужіти
desapego m 1. байдужість, відчуженість; 2. непрйязнь; 3. байдужість desapercebimiento m див. desapercibimiento
desapercibido adj\. позббвлений необхідного, нуждбнний; 2. непомічений; 3. не- попербджений
desapercibimiento m 1. відсутність необхідного, нуждб; 2. непередббчливість desapercibirse позбавлятися необхідного, мбти потрббу
desapernar гідіал. 1. ослабляти болтй; 2. вигвйнчувати болтй desapiadado adj див. despiadado desapiadarse не зважбти на чужб лйхо desaplacible adj див. desagradable desaplicación М. неохбйність; неувбж- ність; 2. нерббство, лбдарство desaplicado adj\. неохбйний, неувбжний; 2. ледбчий
desaplicar vt відволікбти увбгу; -se бути неувбжним; лінувбтися desapoderado adj 1. шалбний, несамовитий; 2. що розійшбвся, що розлютйвся desapoderamiento m 1. нестриманість, неприббрканість; запбльність; 2. позббв- лення повновбжень (влбди) desapoderar vt\. позбавляти, відбирбти; 2. позбавляти повновбжень (влбди); -se позбавлятися, втрачбти
desapolillar иГчйстити (одяґ), знйщувати міль; -se провітрюватися, вихбдити на свіже повітря
desaporcar vt відвблювати збмлю (від стебла рослини)
desaposentar vt\. виселЯти (з квартири)] 2. відмовляти від д0му; 3. відштбвхувати від сббе
desaposesionar \гідив. desposeer desapostemar vt заспокбювати, умиротворяти
desapoyar vt позбавляти підтрймки desapreciar \гідив. desestimar desaprender vt забувбти вйвчене; розучуватися
desaprensar vt 1. відпбрювати (тканину); 2. виймбти, витягувати desaprensión /‘нечуйність, нетактбвність; неделікбтність
desaprensivo adj нечуйний, нетактбвний, неделікбтний
desapretar vt(vi) послаблЯти(ся); розтис- кбти(ся)
desaprisionar vt (vi) скйнути кайдбни; звільнЯти(ся) з в'язниці desaprobación f 1. несхвблення, бсуд; 2. дип. дезавуірувбння desaprobador adj несхвбльний, осудливий
desaprobar vt 1. засуджувати, осуджувати; 2. дип. дезавуювбти desapropiación f, desapropiamiento m
1. відмбва від влбсності (майнб); 2. по- зббвлення влбсності (майнб), експро- прібція
desapropiar vt позбавляти влбсності (майнб), експропріювбти; -se 1. відмовлятися від влбсності (майнб); 2. втрачбти влбсність (майнб) desapropio /77 див. desapropiación desaprovechado adj 1. недбайлйвий, ледбчий; 2. відстблий, невстигбючий desaprovechamiento m 1. недбблість, лбдарство; 2. відставбння (у навчанні)] 3. невикористання (слушної нагоді) desaprovechar Л, vt не використбвувати, упускбти .(нагоду); 2. vi втрачбти (навич- кі)] 3. відставбти, не встигбти (у навчанні)
desapuntalar иґзнімбти підпірки; приби- рбти кріплення
desapuntar vt 1. розпбрювати шов; вис- мйкувати ниткй; 2. відхилятися від метй desaquellarse занепадбти духом desarbolar vt мор. знімбти щбгли desarchivar vt виймбти з архіву desarenar vt видалЯти пісбк; очищбти від піску
desargentar vt очищбти від срібла, видалЯти срібло (с поверхні предметів) desaristado adj бот. безбстий, голоколб- сий
desarmado adj 1. роззбрбєний, обеззбрб єний; 2. розібраний, демонтбваний desarmador /771. спуск (урушниці)] 2. лом для демонтажу; 3. діал. вйкрутка desarmadura f, desarmamiento m див. desarme
desarmar vt\. роззбрбювати; обеззбрбю- вати; 2. розбирбти, демонтувбти; 3. демо- білізувбти; 4. вибивбти шпбгу у супбрника (у фехтуванні)] 5. мор. розснастйти desarme m 1. роззбрбєння; обеззбрбю- вання; - general у completo загбльнє і пбвне роззбрбєння; 2. розбирбння, де- монтбж; 3. демобілізбція; 4. мор. розснб- щення
desarmonizar 1. і/ґ порушувати гармбнію;
2. и/дисгармоніювбти
desarraigar vt 1. виривбти з корінням; 2. викорінювати (зло, погані звички)] 3. перекбнувати; 4. виганЯти; -se 1. позбу-
226
desazonado
вЯтися (поганих звичок 2. залинути батьківщйну
desarraigo т 1. виривЯння з корінням; 2. викорінювання (зла, поганих звичок) desarrancarse див. desertar 2 desarrapado adj див. desharrapado 1 desarrebozar иМ. відкривЯти обличчя; 2. огблювати
desarrebujar i/M. розплутувати, розправляти; 2. поясювати desarreglado adj див. desordenado desarreglar vt розлЯднувати, спричиняти бЯзлад; псувЯти; --se розлЯднуватися; псувЯтися
desarreglo т 1. бЯзлад; 2. розлЯднаність desarrendamiento т відмбва від орЯнди desarrendar1 vt розгнуздувати коня, знімЯти вуздЯчку
desarrendar 1. відмовлятися від орЯнди; 2. відмовлятися від здавЯння в оренду desarrimar иМ. відсувЯти; 2. відмовляти; відрЯдити
desarrimo т відсутність підтрймки desarrinconar vt повідомляти; оприлюднювати; довбдити до відома desarrollado ао/розвйнутий desarrollar иМ. розвивЯти, сприЯти рбз- витку; - la industria розвивЯти промис- лбвість; - la memoria розвивЯти пЯм'ять; 2. розгортЯти; розмбтувати; 3. мат. роз- кладЯти; 4. розвивЯти, вислбвлювати (думку, ідеї)', -se 1. розгортЯтися; розмб- туватися; 2. рости, розвивЯтися desarrollo /771. рбзвиток, ріст; 2. розгор- тЯння; розмбтування; - de una superficie геом. розгбртка, розгбрнуте зобрЯження повЯрхні; 3. вйсловлення (думки, ідеї) desarropado adj роздягнений desarropar vt (иг) роздягЯти(ся), знімЯти бдяг
desarrugar vt розправляти, розпрасбву- вати (складки)
desarticulación /1. мед. перерізЯння зв'язок; 2. роз'Яднання, розділення; розчле- нувЯння
desarticular иМ. мед. перерізЯти зв'язки;
2. роз'Яднувати, розділяти; розчленбву- вати; 3. зривЯти, ламЯти (плани) desartillar vt роззбрбювати (судно, фортецю)
desarzonar и/вибивЯти з сідлЯ desasar иґвідбивЯти ручки (посуд^ desaseado adj неохЯйний, брудний, не- чепурнйй
desasear vt забруднювати, робйти не- охЯйним
desasegurar vt 1. позбавляти впЯвне- ності; 2. розривЯти угбду про страхувЯння desasentar 1. иГскидЯти, знімЯти; 2. и/cép- дити, дратувЯти; -se вставЯти, піднімЯ- тися з місця
desaseo /77 неохЯйність; нечЯпурність desasimiento /771. відділення; 2. відмбва;
3. пбступка; відмбва, зрЯчення (на кор- сить кого-н.); 4. безкорйсливість desasir vt відпускЯти, випускЯти з рук; ~se 1. відмовлятися; відвикЯти; -se de malos hábitos відвйкнути від погЯних звйчок; 2. відмовлятися (на користь);
3. вивільнятися, виривЯтися desasistir vt 1. залишЯти, кйдати; 2. позбавляти підтрймки (зЯхисту) desasnar и/облагорбджувати desasociable adj нетоварйський, відлю- дькуватий
desasociar vt роз'Яднувати, розкблювати [організацію, суспільство)
Geessosegado adj стривбжений; стурбб-
^wéxarm31^ ^ “фивбжити, непокбїти, desasosiego /77трив6га, занепокбєність
desastar vt діал. облямувати (зрізЯти) рогй
desastrado 1. а^нещЯсний, нещасливий;
2. обтріпаний, обірваний; розтбптаний (про взуття)\ 3. /77 обідранець desastre /771. бідЯ, (стихійне) лйхо, ката- стрбфа; крах; 2. невдЯха; 3. зіпсбвана річ desastrosa adj 1. нещЯсний, нещаслй- вий; 2. злигбдній, згубний; катастрофічний; una guerra -а спустбшлива війнЯ; consecuencias -as фатЯльні нЯслідки desatacador m військ, шбмпол desatacar vt 1. (v/) відв'Язувати(ся); від- стібЯти(ся); 2. розряджЯти (рушницю, гвинтівку)’, 3. діал. попустйти повбди; -se розстібЯти брюки
desatado adj 1. вільний, легкйй (про стиль)', 2. див. desatentado desatadura /розв'язування, відв'язування desatalentado adj 1. збентЯжений, зніяковілий, спантелйчений; 2. безглуздий; нерозважний
desatancar прочищЯти (труби) desatar vt 1. розв'язувати; відв'язувати; розшнурбвувати; розплутувати; 2. розв'язувати (язикЯ); дЯти вблю (іпочуття/и);
3. викликЯти, провокувЯти; 4. розчинЯти, розпускЯти, розвбдити; -se 1. розв'язуватися; відв'язуватися; розшнурбвуватися;
2. просторікувати; 3. дозволяти собі зЯй- ве; розійтйся; 4. вибухЯти, ударЯти, зчи- нЯтися
desatascar vt 1. витягЯти (з болота, баг- нюкй)\ 2. прочищЯти (раковину); 3. визво- лЯти, допомагЯти виплутатися (з труднощів)
desataviar vt знімЯти прикрЯси (вбрання') desatavío m неохЯйність, нечЯпурність (в одязі)
desate /771. безлЯдність; 2. розбЯщеність; - de vientre пронбс
desatención /1. неувЯжність; 2. нЯхтуван- ня, зневажЯння; 3. неввічливість, грубість desatender vt\. не звертЯти увЯги, заплющувати бчі; 2. нЯхтувати; - sus deberes нЯхтувати своїми оббв'язками; 3. бути неувЯжним
desatendible adj негідний (уваги, поваги) desatentado adj\. необдуманий; 2. нерозсудливий, легковЯжний desatentar иМ. відволікЯти увЯгу; 2. бен- тЯжити, сорбмити; -se не усвідбмлювати CBOÍX слів (вчйнків)
desatento 1. adj неувЯжний; 2. неввічливий, нечЯмний; 3. /77 неввічлива людйна desaterirse відігрітися desaterrar vt діал. 1. очищЯти (копальню від щебеню)', 2. прибирЯти зЯйву зЯмлю;
3. підгортЯти (рослини) desatesorar і^витрачЯти заощЯдження desatestar vt юр. давЯти суперечливі по- казЯння; -se відмовлятися від своїх пока- зЯнь
desatibar иґрозчищЯти, очищЯти (шахту, копальню)
desatiento /771. втрЯта чутлйвості; омертвіння; 2. неспбкій, занепокбєння, тривбга desatierre m діал. смітнйк, звЯлище (на копальні)
desatinado adj 1. безглуздий, нісенітний; 2. нерозсудливий, нерозвЯжливий desatinar 1. позбавляти здорбвого глузду; 2. иг робйти рурнйці, чинйти безглуздо; верзтй нісенітниці; 3. утрачЯти рбзум (здорбвий глузд); 4. схйбити, не влучити у ціль
desatino /771. нерозсудливість, нерозвЯж- ливість; божевілля; 2. безглуздість; нісенітність; 3. пбмилка; хйбна думка desatolondrar vt привбдити до тЯми; -se огбвтуватися, отЯмитися desatollar vt витягЯти (з болота)
desatontarse огбвтатися, отЯмитися desatorar іїдіал. 1. звільняти трюм; 2. див. desaterrar 1
desatornillador m (діал.) див. destornillador
desatornillar іїдив. destornillar desatracada їмор. відчЯл, відчЯлювання desatracar мор. 1. иґвіддЯти швартбви; 2. и/(-se) відчЯлювати, відшвартбвува- тися
desatraer иґвідділЯти; розділяти; видалЯти desatraillar vt спускЯти, відв'язувати (собаку)
desatrampar иґчйстити, прочищЯти (трубу, канаті)
desatrancar vt 1. знімЯти (відсувЯти) зЯсув; 2. див. desatrampar desatufarse 1. провітрюватися; 2. заспо- кбюватися, припинйти сЯрдитися desaturdir і^заспокбювати desatusar і//куйбвдити волбсся desaunado adj 1. роз'Яднаний; відокрЯм- лений; 2. незгідний
desautoridad /відсутність влЯди (автори- тЯту)
desautorización f 1. позбЯвлення влЯди;
2. позбЯвлення авторитЯту, дискреди- тЯція; 3. спростувЯння (заяви) desautorizado adj що не мЯє авторитЯту (престйжу)
desautorizar иМ. позбавляти влЯди; 2. позбавляти авторитЯту, дискредитувЯти;
3. спростбвувати (заяву) desavahado adj 1. чйстий, Ясний, без ту- мЯну; 2. вільний, невймушений; весЯлий desavahar иМ. випускЯти пЯру; 2. остуджувати, охолбджувати; 3. провітрювати; вентилювЯти; -se освіжЯтися, провітрюватися, розсіюватися
desavasallar vt 1. звільняти від васЯльної залЯжності; 2. звільняти від рЯбства desavecindado adj закйнутий, залишений, нежилйй
desavecindarse переселятися, переїжд- жЯти
desavenencia /незлЯгода, незгбда desavenido adj незгідний desavenimiento m іст. див. desavenencia desavenir vt сварйти; роз'Яднувати; -se розхбдитися у пбглядах, не погбджуватися desaventajado adj 1. низькбї Якості, неякісний; 2. невйгідний, збиткбвий desaventura f іст. див. desventura desaviar vt 1. збити з прЯвильного нЯ- прямку; 2. увбдити в омЯну; 3. позбавляти, відбирЯти (кошти) desavío /771. відхйлення від шлЯху; 2. хйбна думка, помилкбвий пбгляд; 3. позбЯвлення (коштів)
desavisado adj 1. непоінформбваний; 2. нерозумний, нерозсудливий; 3. необе- рЯжний; непередбЯчливий desavisar vt спростбвувати скЯзане раніше; скасбвувати накЯз desayudar набути перешкбдою, заважЯти (наданню допомоги) desayunado adju\о поснідав desayunar tf(~se) 1. снідати; 2. упЯрше чути, щбйно дізнЯтися desayuno /77 снідЯнок, пЯрший снідЯнок desayustar иМ. мор. роз'Яднувати стбчи- ну; 2. див. desajustar desazogar vt тех. 1. видалЯти ртуть; 2. знімати дзеркЯльну навб/^ку desazón /1. несмЯчність, прісність; 2. не- підготбвленість ґрунту (до посівуt); 3. до- сЯда, важкЯ почуття; 4. пощйпування у рбті (гострою іжею); 5. тривбга, неспбкій; засмучення; 6. нездорбв'я; нездужання desazonado adj 1. непідготбвлений до посіву (про ґрунт)', 2. розсЯрджений, прйк- ро врЯжений
227
desazonar
D
desazonar vtA. робити несмачнйм (прісним); 2. (vi) дратувЯти(ся), сЯрдити(ся); засмучувати(ся); -se нездужати desazufrar vt хім. знесірчувати, десуль- фувЯти
desbabar 1. v¡ se) виділяти слиз (про їстівні мушлі)\2. vt видаляти слиз (з їстівних мушель); 3. діал. вичЯвлювати сік (з кави, какао)
[desbagar vt вимолбчувати (лляне насіння)
deshalagar 1. vt спорбжнювати; осушу- 1 вати; 2. vi діал. розтрйнькувати, розбазЯ- рювати
desbaldar vt діал. CTaeáTH на нбги (після хвороби)
desbambarse діал. розповзЯтися, розлЯ- зитися (про тканинУ)
deshancar vt 1. npn6npáTH лЯви в інше місце; 2. карт. зривЯти банк; 3. витісняти, CTaeáTH на місце кого-н. desbandada /безлЯдна втЯча; а Іа - /ос. adv. безлЯдно, врбзтіч desbandarse 1. розбігтися навсібіч, кйну- тися урізнббіч; 2. усамітнюватися, уникати людЯй; 3. дезертйрувати desbarahustar 14див. desbarajustar desbarahuste, m див. desbarajuste desbarajustar vt спричинити бЯзлад desbarajuste m бЯзлад desbaratado 1. adj розгульний, відчайдушний; 2. m гульвіса, гуляка desbaratamiento m 1. руйнувЯння; рбз- лад, рбзпад; 2. псувЯння, розкладЯння, гниття; 3. бЯзлад, плутанйна; 4. пошкбд- ження (механізмУ)] полбмка; 5. po3TpáTa desbaratar 1. и/руйнувЯти, ламЯти; псу- BáTn; 2. зaвaжáти; 3pneáTH (плани, наміри); 3. po3Tpá4yeaTn; 4. примусити тікЯ- ти (супротивника); 5. vi (-se) дратувЯ- тися, говорйти нісенітниці desbarate, desbarato m див. desbaratamiento; desbarate de vientre рбзлад шлунку; al desbarate ioc . adv. дЯшево, Máno не задЯрма desbarbado adj без бороди desbarbar vtA. с.-г. очищати від волбкон; o6p¡3áTH коріння; 2. (~se) голйти бброду; -se голйтися
desbarbillar і//обрізЯти nároHH (виногра-
дУ)
desbarnizar (//знімЯти лак (з меблів) desbarrada fA. іст. нЯтовп; 2. діал. дур- нйця, безглуздий вчйнок, нерозумне вйс- ловлення
desbarrancadero m діал. обрйв, прірва desbarrancar vtA.діал. розмивЯти, підми- BáTH 6éper (про річкУ)\ 2. діал. кйдати з обрйву; 3. діал. відмовляти; 4. Л. Ам. позбавляти висбкого станбвища (посту);
5. Л. Ам. cnoHyKáTH до безглуздого вчйн- ку; -se 1. діал. CKHfláTH, пЯдати; 2. діал. опинйтися у скрутнбму станбвищі desbarrar и/1. з сйлою кйдати цурку (угрів городки); 2. кбвзати; послизнутися; 3. ка- 3áTH (робйти) дурнйці desbarretar iz/прибирЯти (3Hím¿th) підпірки
desbarrigado ¿¿^'худорлявий desbarrigar 1. (//розпбрювати чЯрево; 2. vi діал. нарбджувати
desbastador І. adj що обтісує, що обтбчує; 2. m тех. обдирнйй різЯць desbastar vtA. о(б)тісувати; обтбчувати; 2. скорбчувати, змЯншувати; 3. (vi) вихб- вувати(ся)
desbaste /77 обтісування; обтбчування desbastecido ¿¿^'залйшений без провізії (харчів)
desbautizarse гарячкувЯти desbazadero m вогкЯ (слизькЯ) місце desbeber vi мочйтися
desbecerrar vt забирЯти телЯт від мЯтки desbezar гідив. destetar desblanquecido, desblanquiñado adj
білувЯтий, білЯстий
desbloquear vtA. разблокувЯти; 2. військ. деблокувЯти
desbloqueo m розблокувЯння, зняття блокЯди
desbocado 1. adj військ, що Mée розширене дуло; 2. з розтягнутим кбміром (про в'язані речі)] 3. що звик лихослбвити, лайлйвий; 4. неприббрканий; 5. m лихо- слбв; 6. нахЯба; ir - мчЯти стрімголбв; salir - вйбігти стрімголбв desbocamiento m 1. неприббрканість; 2. зухвЯльство, нахЯбність; лихослів'я desbocar 1. vt відкривЯти (посудинУ)] знімЯти кришку; 2. відбивЯти шийку (пляш- ки)\ 3. vi див. desembocar; -se 1. понбсти (про конгі)] 2. лЯятися; лихослбвити desbombero m неродючий (кам'янйстий) клЯптик землі
desboquillar vtзнімЯти (мундштук, губник муз. інструмента)
desbordamiento m. разлйв, розлиття (річки), велйка BOflá
desbordante adj А. що вихбдить з берегів; 2. що б’є ключбм; una alegría - безмбжна рЯдість; 3. перепбвнений (про театр) desbordar 1. vt перевЯршувати; вихбдити за мЯжі; перехбдити (фронт, кордон), до- лЯти (перешкоді 2. військ, розбйти су- протйвника зфлЯнгів;3. vi (-se) вихбдити з берегів, розливЯтися; -se І.перели- вЯтися чбрез край; 2. перехилятися (звішуватися) чЯрез край desborde тдіал. див. desbordamiento desboronar1 гідив. desmoronar desboronar2 vt діал. обмолбчувати (куку- РУДзУ)
desborrar vtA. чйстити (сукно)] 2. Л. Ам. витирЯти (гумкою)] закрЯслювати (написане)
desboscar vt діал. вирубувати дерЯва (кущі)
desbotonar vtA. діал. видалЯти пЯгони ( тютюнУ)] 2. діал. див. desabotonar 1 desbragado 1. ¿¿#‘бідний; уббгий; 2. тто- лодрЯнець
desbravador т об'їждчик (диких коней) desbravar 1. і//обїжджЯти (коней)] 2. vi ставЯти смйрним (слухнЯним); 3. минЯти, стихЯти (про гнів)] 4. ставЯти спокійнішим (про течію); -se 1. приббркати гнів; 2. ви- дихЯтися, втрачЯти міцність (про вино) desbravear vi А. погрбжувати; 2. дужчати, міцніти (про бурю, вітер)] 3. діал. приббркати гнів
desbravecer vi див. desbravar 2 desbrazarse розмЯхувати рукЯми desbreñar (//очищЯти (від бур'яну, чагарнику)
desbrevarse див. desbravarse 2 desbridar vtA. розгнуздувати (коня)] 2. над- різЯти рЯну, розрізувати нарйв desbriznar vt кришйти, подрібнювати, дробйти на шматбчки desbroce m див. desbrozo desbrochar 14див. desabrochar desbroche /77 відстібЯння, розстібЯння desbrotar гідіал. див. despimpollar desbrote /77 діал. 1. обрізЯння пЯгонів (виноград}/)] 2. зрізані пЯгони (виноградУ) desbrozar vt А. очищЯти (від хворостиння)] 2. розчищЯти шлях desbrozo /77 1. очйщення (від хворостиння)] 2. купа (хворостиння) desbrujar гідив. desmoronar desbuchar \гідив. desembuchar desbulla їіхт. устрична мушля desbullador m видЯлка для розкривЯння устриць
desbullar (//розкривЯти устричну мушлю descabal adj А. непбвний, некомплЯкт- ний; 2. неприлЯднаний; неприлаштбва- ний; 3. нетбчний, непрЯвильний descabalar vt порушувати .цілісність; робйти некомплЯктним
descabalgar 1. (//спішуватися; 2. і//знімЯ- ти з лафіта (гармату) descabellado ¿¿#‘безглуздий, абсурдний: нісенітний
descabellamiento m див. despropósito descabellar vtA. куйбвдити, по загрйвку (волосся)] 2. убивЯти бикЯ удЯром ; -se куйбвдитися, по загрйвку (про волосся) descabello myдáp бикЯ (ножем) descabestrar 14див. desencabestrar descabezado adj А. безголбвий, дурного- лбвий; 2. забудькуватий descabezamiento т А. обезголбвлювання; 2. видалення верхівок (дерев); 3. спрбба вйрішити важкЯ питЯння (вййти з скрутнбго станбвища)
descabezar 1. vt обезголбвлювати; видалЯти, зрізЯти верхівки їцерева)] долЯти; 2. vi (en) межувЯти, бути суміжним (з чим-н.); -se 1. ламЯти гблову (над чим- н ); 2. обсипЯтися (про зерна) descabritar vt забирЯти козенЯт від m¿tkh descabullirse 1. вислизЯти (з руії)] 2. уни- кЯти (труднощів)] 3. спрйтно вйвернутися descachalandrado adj діал. бруднйй, не- охЯйний
descachalandramiento m діал. недбЯ- лість; неохЯйність; нечЯпурність descachalandrarse діал. неохЯйно одягЯ- тися
descachar ігідіал. див. desastar descacharado adj діал. 1. розірваний; роз- бйтий; 2. обідраний, у лахміттях; бруднйй descache тдіал. промах, помилка descaderar і//вйвихнути (ногу, стегно) descaecer vi А. слЯбшати (про здоров'я): 2. занепадЯти
descaecimiento m слЯбість, знесйлення; депрЯсія
descaer vi див. decaer descafilar vt6yq. оббивЯти (підрівнювати) краї цеглйн (плйток) descaimiento тдив. decaimiento descalabazarse 1. ламЯти гблову (над чим-н.)] 2. силкувЯтися descalabrado ¿qjf1. іст. безглуздий; відчайдушний; 2. що зазнбв невдЯчі; uno es el -, у otro se pone la venda не битий, а плЯче; al -, nunca le falta un trapo, que roto, que sano з будь-якбго станбвища є вйхід
descalabradura ЇА. порбнення у гблову; 2. шрам від порбнення в гблову; 3. діал. див. descalabro; 4. діал. вйтівка, жарт descalabrar vtA. рЯнити в гблову; 2. удЯ- рити, рЯнити; 3. шкбдити, завдавати шкб- ди
descalabro m невдЯча, неталЯн, невезіння descalandrajar і//рвЯти, роздирЯти (тканинУ)
descalcador m мор. конопЯтка (інструмент)
descalcañar иґстбптувати взуттЯ descalcar vt, vi розконопЯчувати (корпус судна)
descalce /77 підкбп descalcez /ходіння босбніж descalcificar vtx/'м. декальцинувЯти descalificación /1. дискваліфікЯція; 2. дис- кредитЯція, підрйв авторитЯту descalificar vtA. дискваліфікувЯти; 2. дис- кредитувЯти, підривЯти авторитЯт descalzar vtA. роззувЯти; 2. знімЯти шйну (з колеса)] 3. підрубувати, підтинЯти (коріння)] підривЯти, підкбпувати; -se 1. роз- зувЯтися; 2. губйти підкбву
228
descolonización
descalzo adj А. босий, роззутий; 2. бідний, нуждбнний
descamación fMefl. лущення descamar vt зчиц^ти луску; ~se мед. лущитися
descaminadero adj\ m див. descarriadero descaminar vtA. (v/) заблукбти; 2. кон- фіскувбти контраббнду descamino т А. відхилення від прбвиль- ного шляху; 2. хйбна думка, омбна, хйбний шлях; 3. контраббндний Toeáp descamisado 1. adjboz сорбчки; 2. бідний, обідраний, у лахміттях; 3. /77голодрбнець descampado 1. adj відкрйтий (про місце- вість)’, 2. т відкрйта місцбвість; en - іос. adv. у чйстому пблі, прбсто Hé6a descampar vi випогбджуватися; вщухбти (про дощ)
descansadero т місце відпочйнку descansado adj А. що дає спбкій (спочй- нок); 2. легкйй, нетрудомісткйй descansar 1. и/відпочивбти; 2. заспокоюватися, відчути полбгшення; 3. спбти; спочив0ти (ісг.); 4. (en) передовірити; 5. ВІДПОЧИВ0ТИ (про землю)', 6. спочивати (про мертвиа); 7. спирбтися (на що-н.)\ базувбтися (на чому-н.)\ 8. иґдопомагбти (у роботі)', 9. ст0вити, клбсти (на що-н.)\
10. базувати на чощ-н.(аргументи)\ - у tornar a beber взйтися за CTapé descansillo /77сходовйй майданчик descanso /771. відпочйнок, перепочйнок; tomar - відпочйти, перепочйти; sin - без перепочйнку; 2. nepépBa (уроботі)’, 3. спокій, заспокоєння; 4. див. descansillo; 5. опбра, підпбра; 6. театр. антрбкт descantar і//очищбти від каміння descantear vtзрізбти (згл0джувати, обби- BáTn) кутй (края)
descantillar vtA. див. descantear; 2. вирахувати (собіна користь) descantillón /77 шабл0н descantonar \Лдив. descantear descañonar vtA. скубтй (пташку)', 2. h¿- чисто вйголити; 3. оббирбти, обдирбти, видурювати усі грбші descaperuzar и/знімбти mánoHKy (ковп0к) descapillar vtзнім0ти KánTyp descapotable adj з відкиднйм BépxoM (про екіпак)
descapotar vt 1відкидбти верх (у екіпажа]); 2. діал. знімати вбрхній шар ґрунту descarado 1. ас^нахббний; зухвалий; 2. m Haxá6a, зухвалець
descaramiento m див. desvergüenza 2 descararse 1. говорйти (чинйти) безсо- рбмно; 2. нав0жуватися (звернутися з проханням)
descarburar vt хім. вйдалити вуглбць, зневуглецювбти
descarcañalar vt стоптувати закаблуки (у взуття)
descarga f 1. розвантбження, вйванта- ження; 2. військ, залп; 3. фіз., ел. розряд; - atmosférica розряд блйскавки, блйс- кавка
descargadero m місце вйвантаження descargador /771. ватажник; 2. шбмпол descargar 1. і//розвантбжувати; BHBaHTá- жувати; 2. звільняти (від обов'язків); 3. знімбти провйну, оголбшувати невйнним;
4. стріляти; 5. фіз., ел. розрядити; 6. за- вд0ти (удару); 7. відділяти м'ясо від кісток; 8. архіт. полбгшувати вагу стінй; 9. vi впадбти (про річку)', 10. здіймбтися (про грозу, бурю)\ 11. (~se) накйнутися на кого-н. (з криками, кулаками)', - se 1. пе- реклщ^ти на іншого (відповідальність, обов'язки); 2. виправдбвуватися (про обвинуваченого)
descargo m 1. розвантбження, вйвантаження; 2. полбгшення; 3. спростування
(обвинувачення)', 4. розпйска; 5. ріюр. дб- кази, аргумбнти (які наводять при спростуванні обвинувачення) descargue m розвантбження, вйвантаження
descariñarse розлюбйти; збайдужіти (до кого-н.)
descariño m збайдужіння descarnada /смерть
descarnadamente вирізко, прямо; відвбрто descarnado adj А. худйй; 2. голий, неприкритий, неприкрбшений descarnadura /відділення м’яса від kíctók descamar vt 1. зрізбти м’ясо (з кісток)', 2. руйнувбти, po3BánraeaTn; 3. ломйти, відламувати; -se .1. огблюватися (про зуб)\ 2. витрачбтися (на кого-н) descaro /77 див. desvergüenza 2 descarretillar гідіал. звернути щблепу descarriadero 1. adj що заблукбв; 2. що ввбдить в OMáHy; 3. m невірний (помилкб- вий) шлях
descarriamiento m див. descarrío descarriar vtA. заблудйти; 2. заблукбти; штовхбти на хйбний шлях; 3. відділяти частйну худбби від чередй; -se 1. відбиватися (від стада)’, 2. збйтися з прбви- льного шляху
descarriladura f, descarrilamiento m aeá- рія потяга
descarrilar и/зійтй з кблії, 3a3HáTH aBápií (про потяі)
descarrillar иґвйвихнути щблепу descarrío /771. блукання; 2. хйбна думка descartar rf відкид ¿ти, відмовлятися; вик- лючбти можлйвість; -se 1. ухилятися, відмовлятися; 2. діал. BiflKapácKyeaTHCfl (від кого-н.)
descarte /771. відмовка; лазівка; 2. карт. знос
descasamiento m розлучення descasar vtA. po3ny4¿Tncn; 2. роз'єднувати, руйнувбти бдність descascar vt див. descascarar; -se роз- трощйтися
descascaramiento m поява тріщин на ґлазурбваній noeépxHi descascarar vt 1. знімбти шкаралупу (шкіру, оболонку); 2. спускбти шкуру, бй- ти; 3. лихослбвити, noráHo відгукуватися (про кого-н.)\ -se 1. лбпати; лущитися; тріскатися; 2. діал. обсипбтися, облуплюватися (про штукатурку) descascarillado m тріщини, щербйни descasque m здирання кори (з дерева), обкорувбння
descastado adj що не любить рідних; байдужий, відчужений descastar vt знйщувати, вивбдити (шкідливих комах, тварин)', -se 1. байдужіти до рбдичів; 2. відцурбтися від рбдичів descatolización f зрбчення католицької віри
descaudalado ^збіднілий, що втрбтив своє майнб
descebar vt вивільняти від детонбтора descendencia /і. похбдженя; 2. нащбдки; рід
descendente adj А. низхіднйй, спаднйй;
2. що прямує до узбербжжя (про ПОТЯі)',
3. мат. спаднйй; progresión - cnaflHá прогрбсія
descender 1. i//cnycKáTHCH, схбдити вниз; 2. náflaTH, ctíkóth вниз (прорідину)', 3. по- хбдити; бути нащбдком; 4. відбувбтися, m¿th місце; 5. подати, змбншуватися (про температуру, ціни); 6. cnafláTH (про тканини);!. мор. плйстй з півночі на південь;
8. і//спускбти, опуск0ти descendiente m нащадок descendimiento m спуск; зняття; сходження
descensión fpne. descenso 1 descenso /771. спуск; 2. падіння; 3L понй- ження (на посаді)
descentrado adj А. тех. ексцентрйчний; 2. що не непристосувбвся, що не звик (до нових умов)
descentralización /децентрал^ція descentralizar і//децентралізувбти descentrar і^змЦувати центр desceñido adj вільний, простбрий, не перев'язаний nácKOM (про сукню) desceñir vt розв'язувати nácoK descepador m корчувбч descepar і//виривбти з корінням descerar vt виймбти пусті стільникй (з вулика)
descercar vtA. прибирбти огорбжу; 2. військ. 3H¡m¿th облбгу,
descerco /77 ВІЙСЬК. ЗНІМбННЯ облбги descerezar і//очиии$ти від м'якоті (кавові зерна)
descerrajado adj злий, підлий descerrajar vt А. злбмувати (замоії)', 2. стріляти; розрядйти оббйму descerrar rfpo3KpHB¿TH, відкрив0ти descerrumarse вйвихнути нбгу (про коня) descervigar иґскрутйти шйю descifrable adj що підда0ться розшифру- в0нню; розбірливий
descifrador m шифpyвáльник, розшифровувач
descifrar vtA. розшифрбвувати; 2. розби- P¿th (почерк, 3. роз^дувати, розплутувати
descifre /77розшифрув0ння; дешифрув0ння descimbrar vt архіт. розкружйнити descimentar vtA. руйнувати фyндáмeнт; 2. руйнув0ти вщент, зрівняти з землбю descinchar vt знім0ти попругу descinto р. ігг. de desceñir desclavador /77обц0ньки desclavar vtA. вийм0ти цвяхи; 2. виймáти каміння з onpáen; -se розхит0тися (про цвяУ)
descloruración /дехлорув0ння desclorurar vt видаляти зáйвy сіль з організму
descoagulante m мед. антикоагулянт descoagular vt мед. запобігти коагуляції, декоаґулюв0ти
descobertura ficr. відкриття; 3HáxiAKa descobijar vt А. іст. відкрив0ти, розкри- b¿th; 2. роздяг0ти
descocado 1. adjHaxéfoHm, безсоромний; 2. m Haxá6a; 3. (рі) діал. п0рсики (викладені для сушіння)
descocar и/знім0ти шкідників (зрослин) descocarse нахабніти descocedura /^¿влення descocer иґперетр0влювати (іжу) descoco /77 нах0бність, безсорбмність descochollado adj діал. обірваний, у лахміттях
descoger vt розправляти (складки) descogollar tf3pÍ3¿TH nároHH descohesionar і//роз'0днувати descolada ґдіал. зневажливе CTáBneHHn descolar vt 1. відріз0ти (обрубувати) хвіст; 2. відріз0ти кінбць; 3. діал. знева- жáти; 4. діал. звільняти descolgar vtA. знім0ти(висячийпредмет)', 2. відчіплювати; -se 1. уп0сти, відчепйти- СЯ (про ВИСЯЧИЙ предмет)', 2. CnyCKáTHCH (по канату); 3. схбдити з горй; 4. несподівано з'явйтися; 5. робйти (говорйти) несподівано (HeenácHo) descoligado adj що відокрбмився (від союзу, товариства} descolocado ас/звільнений descolón /77 діал. 3HeB¿ra, нбхтування descolonización /'здобувбння незалбж- ності колонібльними нарбдами
229
descoloramiento
descoloramiento m 1Л 6e36ápBHicTb; блідість; 2.знеббрвлювання descolorar vt знеббрвлювати, робити блідйм; -se знеббрвлюватися, втрачбти кблір, линЯти
descolorido яс/безббрвний, блідий; линЯ- лий
descolorimiento m див. descoloramiento descolorir гідив. descolorar [descolladamente advвлбдно; спогбрда descollar vi виділитися, перевбршувати descolletar иґрозхрйстувати кбмір (сороч- 1 кй)
descombrar vt очищбти від сміттЯ; роз- чищáти
descombreo т діал., descombro т очищення; розчйщення
descomedido adj 1. надмірний; 2. неввічливий, грубий; 3. діал. безсорбмний, без-
С0ВІСНИЙ
descomedimiento т 1. нечбмність, неввічливість; 2. грубість, зухвблість descomedirse повбдити ce6é неввічливо (ФУбо)
descomer vi див. defecar 2 descomodidad /незручність, відсутність комфбрту
descómodo adj іст. незручний, без комфбрту
descompadrar vt посварйти друзів; -se посварйтися
descompaginar vtA. спричиняти ббзлад; 2. діал. ламбти (плани) descompás m диспропбрція, непропорційність; надмірність
descompasado adj 1. надмірний; 2. не- урбчний; 3. неввічливий, грубий descompasarse див. descomedirse descompensación /декомпенсбція descompletar vt порушувати бдність; роз'бднувати
descomponer vtA. розкладбти (на складові частини); 2. розлбднувати; 3. роз'бд- нувати, розрізнювати; 4. ncyeáTH, ламбти;
5. руйнувбти (плани); 6. дратувбти, злйти; -se 1. роз'єднбтися, розкладбтися на складові частйни; 2. розкладбтися, псу- ватйся, гнйти; 3. втрачбти терпбць descomponible adju\о розкладбється; що розщбплюється
descomposición /1. розкладанні на складові частйни, рбзпад; розчленувбння; розщбплення; 2. ббзлад; 3. псувбння, гнитті; - de vientre пронбс descompostura П.див. descomposición; 2. недбблість, неохбйність; 3. неввічливість, грубість
descompresión /декомпрбсія; знйження тйску
descompresor m аягодекомпрбсор descomprimir vtA. розтискбти; 2. змбншу- вати тиск
descompuesto 1. р. irr. ote descomponer;
2. adj погбний (про здоров'я); 3. неввічливий, грубий; 3. нестриманий, нахббний descomulgado adj А. відлучений від цбрк- ви; 2. проклітий
descomulgar і//відлучбти від цбркви descomunal афнезвичбйний; дивовйжний descomunión /відлучення від цбркви desconceptuación /дискредитбція, підри- вбння довіри
desconceptuar \гідив. desacreditar desconcertado adj 1. безлбдний; 2. збен- тбжений, засорбмлений desconcertador adj що бентбжить desconcertar иґі. розлбднувати; 2. бентб- жити; -se 1. погіршуватися (про здоров'я); 2. вивихнути собі; 3. бентбжитися, сорбмитися
desconcierto /771. рбзлад; пошкбдження (у механізмі); 2. ббзлад; збентбження;
пбніка; 3. збентбження, сбром, зніяковіння; 4. пронбс
desconcordia /незгбда; рбзбрат desconchabar vt діал. див. descomponer desconchado 1. adj облуплений (про стінії; 2. /77частйна стінй, що облупйлася desconchar vt відбивбти, зішкріббти (штукатурку, глазур); -se облуплюватися, обсипбтися (про штукатурку, глазур) desconchiflar \гідіал. розлбджувати, псу- вбти
desconchón /77 частйна стінй, що облупйлася
desconectar vtA. роз'єднувати; розділяти; 2. ел. вимикбти
desconexión /1. роз'єднання; розділення; відокрбмлення; 2. ел. вймкнення desconfiado adj недовірливий, підозріливий
desconfianza /недовіра, підозріливість desconfiar vi (de) 1. не довіряти, стбви- тися з підбзрою (недовірливо); 2. утрачб- ти надію
desconflautar vtpian. див. desbaratar 1 desconformar vtA. бути незгідним; 2. сва- рйти; -se не узгбджуватися, не відпо- відбти
desconforme adj див. disconforme desconformidad fpnB. disconformidad descongelación /відтавбння; розмерзбн- ня, розморбжування
descongelar (//відтавбти, розморбжувати descongestión /1. мед. змбншення (припинення) гіперемії (крововйливу); 2. лік- відбція затбру (на вулиці) descongestivo adj мед. що послабляє прилйв крбві
descongojar иґутішбти, заспокбювати desconocedor зс/незнбючий, нетямущий desconocencia ficr. невдячність desconocer vt 1. не знбти; не бути знайб- мим; 2. не впізнавбти; 3. удавбти (з сббе) нетямущого
desconocido 1. ао/невідбмий; 2. незнайб- мий; 3. невідбмий, невйзнаний; 4. невпіз- нбнний, щО сйльно змінйвся; 5. невдячний; 6. /77 незнайбмець desconocimiento /771. незнаний; 2. невизнання; 3. невдячність desconsentir vt не погбджуватися desconsideración / неповбга, нешано- блйвість
desconsiderado adj 1. нешаноблйвий, зневбжливий; 2. необдуманий, необбч- ний, нерозвбжливий
desconsiderar vtA. не надавбти налбжної вагй; 2. припинйти зважбти (брбти до увбги)
desconsolación fpne. desconsuelo desconsoladamente adv невтішно, гірко (ридати)
desconsolado ¿¿^'невтішний, зневірений desconsolador adj невтішний, що позбавляє надії, що довбдить до рбзпачу desconsolar vt позбавляти надн; довб- дити до рбзпачу
desconsuelo /77 невтішне гбре; безнадійність; рбзпач
descontagiar vt знезарбжувати, дезін- фікувбти
descontaminación /знезарбжування; дез- активбція
descontaminar vt знезарбжувати; дезак- тивувбти
descontar vtA. знйжувати, робйти знйжку;
2. (нбдто) змбншувати, недооцінювати;
3. вирахбвувати; 4. дисконтувбти, врахб- вувати вбксель; 5. бути впбвненим descontentadizo adv нічйм не задовб- лений, вередливий,капрйзний descontentamiento /771. незадовблення, прикрість; 2. непрйязнь; ворбжість
descontentar iz/викликбти незадовблення descontento 1. adj незадовблений, роз- сбрджений; 2. /77 невтіха, незадовблення, досбда
descontinuación /пербрва, зупйнка descontinuar 1. vt переривбти; 2. vi діал. переривбтися, зупинятися descontinuo яс/перерйвчастий; пербрва- ний
descontrapesar vt діал. порушувати рів- новбгу
descontrol /77 відсутність контрблю, без- контрбльність
desconvenible ^‘невідповідний desconveniencia /1. незручність, неспб- кій; 2. невідповідність desconveniente яс# незручний desconvenir vi не відповідбти, не під- хбдити
desconversable adj похмурий, відлюдкуватий, нетовариський desconvidar vt 1. скасовувати запрб- шення; 2. відмовляти в обіцяному descorazón, descorazonamiento m занб- пад духу, зневіра; відчай descorazonar (//засмучувати; позбавляти надії; -se засмучуватися; втрачбти надію descorchado m 1. обкорувбння прббко- вого дбрева; 2. відкоркбвування (пляшкй) descorchador m штбпор descorchar vt 1. обкорувбти (пробкове дерево); 2. відкоркбвувати (пляшку) descorche /77 див. descorchado 1 descordar vtA. див. desencordar; 2. див. descabellar 2
descorderar і//забирбти ягнЯт від мбтки descoritar(se) див. desnudar(se) descornar vt облбмувати (зрізбти) рбги; -se ламбти гблову (над чим-н.) descoronar vtA. позбавляти корбни; 2. зрубувати (зрізбти) верхівку дбрева descorrear vi (~se) линЯти (про молоді роги оленя)
descorregido adj А. безлбдний; 2. неввічливий, грубий
descorrer 1. і//бігти у зворбтньому нбп- рямку; пробігбти поворбтний шлях; 2. роз- сбвувати, відслоняти (завісу); відсувбти (засув); 3. розгортбти, розправлйти (що-н. складене); - la manta відкинути ковдру;
4. и/розливбтися (про рідину) descorrimiento m стік, стікбння descortós 1. adj неввічливий, невйхова- ний; 2. нечбма; грубіЯн descortesía / неввічливість, невйхова- ність; грубість
descortezar vt А. обкорувбти (дерево);
2. вихбвувати, облагороджувати descortinar vt військ, пробивбти оборбну descosedura /розпбрене місце descoser vt розпбрювати; відпорювати; -se 1. вйказати таємнйцю, проббвкува- тися; 2. випускбти гбзи (з кишечнику) descosido 1. ас# балакучий; 2. незв'язний;
3. /77розпбрене місце; como un - щосйли, що є духу
descostarse віддалятися descostillar vt ламбти рббра; -se сйльно вдбритися спйною (при падінні) descostrar і^знімбти (зрізбти) шкірку descotorrar гідіал. розлбднувати, руйну- вбти
descoyuntamiento m А . вйвих; 2. утомленість, слббість, знесйлення descoyuntar vtA. вивихнути; 2. довбдити до знесйлення; 3. підтасовувати (факти);
4. набридбти, надокучбти; -se 1. вйвих- нути; 2. робйти різкйй рух; -se de risa кбрчитися від сміху
descoyunto /77див. descoyuntamiento descrecencia fpne. disminución descrecer vi див. disminuir 2
230
desembarcar
descrédito, /771. BTpáTa довіри; 2. підри- b¿hhя довіри, дискредитбція descreer vt\. зневіритися; 2. відмовляти в довірі
descreído асЦЛш недовірливий; 2. невіруючий, що BTpáTHB віру descreimiento т 1. недовіра; 2. невіра descremadora /сепарбтор для вершків descremar і//знімбти вершкй descrestador тдіал. ииарлатбн, дурйсвіт descrestar vt1. 3pi3áTH гр§бінь (у півня)] 2. діал. oбмáнювaти descreste тдіал. обмбн; фарс descriarse гіршати, псувбтися; втрачбти свіжість
describir vtA. описувати; перекбзувати; 2. опйсувати, рухатися по кривій descripción /і. бпис; 2. опйсування descriptiva adj описОвий; дескриптивний; geometría ~а HapncHá геомбтрія descriptor adju\ о опйсує descrismar, descristianar vt 1. CTnpáTH (змазувати) єлбй (мйро); 2. стукнути по макітрі; ~se 1. naMáTH, сушйти гблову (над чим-н.)] 2. поринбти з головбю (у роботу)] 3. втрачбти терпбць, дратувбтися descristianizar і/ґдехристианізувбти descrito р. ігг. de describir descuacharrangarse діал. див. descuajaringarse
descuadernar иМ. див. desencuadernar;
2. розлбднувати, роз'бднувати, руйнувб- ти зрбблене
descuadrillarse вйвихнути стегнО (про коня)
descuajar vtA. (vi) розріджувати(ся); роз- тбплювати(ся); 2. виривбти з корінням, BHKopHyBáTH (дерева)] 3. викорінювати (погані звичку)] 4. засмучувати descuajaringar роз'бднувати, ділйти на складові частйни; -se 1. пбдати з ніг (від утоми), почувбти ce6é розбйтим; 2. над- ривбтися, давйтися (від сміху) descuaje m див. descuajo descuajeringado adj 1. неохбйно одягнений; 2. розлбманий, розвблений; зруйнО- ваний; 3. діал. безладний descuajeringarse діал. 1. див. descuajaringarse; 2. ламбтися, псувбтися (про меблі)
descuajo /77 виривбння з корінням, корчу- вбння
descuartelar vt вивбдити з казбрм (війська)
descuartizamiento m 1. розбирбння (туші)] 2. четвертувбння descuartizar vt\. розбирбти (тушу)] 2. чет- вертувбти
descube /77 ЗЛИВбННЯ вин0 після népujoro бродіння
descubierta f 1. пиріг з відкрйтою нбчин- кою; 2. військ. рекогносцирувбння, рОз- відка
descubierto 1. р. ігг. de descubrir; 2. adj
відкрйтий; 3. простоволбсий, з непокрй- тою головбю; andar - ходйти з непокрй- тою головбю; 4. сурбво побраний (за провинУ)\ 5. /77 борг, заборгованість; аі - іос. adv. на свіжому повітрі; відвбрто, щй- ро, не крйючись; en - іос. adv. з недостб- чею (про звітність); не знахбдячи вйправ- дань; poner ai - розкривбти (недоліки) descubretalles m іст. малбньке віяло descubridero m вйшка, спостербжний пункт
descubridor /771. відкривбч новйх зембль, першовідкривбч; 2. винахідник; дослідник; 3. військ, розвідник descubrimiento m 1. відкритті grandes Г8 велйкі відкритті; 2. знбхідка descubrir vt 1. відкривбти, розкривбти;
* знаходити; 2. робйти відкритій; -se 1. від-
кривбтися; 2. вйказати таємницю; 3. знімбти головний убір
descuellado adj діал. декольтбваний descuello /77 1. вйщість (у зрості, висоті);
2. перевбга (моральна, інтелектуальна); 3. зарозумілість
descuento /771. знйжка у ціні; 2. змбншен- ня (боргу)] 3. фін. врахувбння (векселя), дискбнт
descuerar ііїдіал. 1. знімбти шкуру (з забитої тварини); білувбти; 2. чорнйти, ганьбйти
descuernacabras m сйльний північний вітер
descuernar \іїдіал. див. descornar descuerno /771. обрбза; 2. презирство, нбхтування
descuidadllo adj 1. неохбйний; неувбж- ний; 2. недбблий; неохбйний; а Іа -а абияк, як-небурь; 3. недоглянутий, занбд- баний; 4. спокійний, безтурббтний; coger - заскбчити зненбцька descuidar 1. vt звільнити (від доручення, обов'язків); 2. відолікбти (від справ)] 3. vi бути неувбжним; -se 1. виявлЯти недбб- лють (неувбжність); ловйти ґбви; заґб- витися; 2. не берегтй себб, не слідкувбти за собОю
descuidero /77 кишенькбвий злбдій descuido /771. неувбжність; неохбйність; аі - іос. adv. неохайно, недббло; por - іос. adv. чбрез недбгляд, чбрез неувбжність; ненавмйсно, випадкбво; 2. помилка; аі menor - іос. adv. при незначній пбмйлці;
3. недбблість; неохбйність; en un - іос. adv. діал. несподівано
descuitado ^безтурббтний descular вибивбти цно (склянку) descurtir vt 1. вибілювати (засмаглу шкірну, 2. діал. вибілювати (білизні) deschalar vtfi. Ам. обривбти лйстя (кукурудзяного качана)
deschalecado m 1. діал. голодрбнець, обідранець*2. Гі. Ам. банкрут deschalecar vt Л. Ам. 1. крбсти; 2. обби- рбти, пустйти по світу deschampar vt розчищбти (від сміття, бруду)
deschapar гідіал. зламбти замбк descharchar гідіал. звільняти deschavetado adj діал. божевільний deschavetarse діал. збожевбліти deschorchar гідіал. обкрадбти deschuponar vt очищбти від збйвих пб- ростків (гілбк)
desdar иґкрутйти у зворбтньому нбпрямку (ключ, рукояткуt); розмотувати (мотузку) desde ргер 1. з (при позначенні часу)] - ahora з цьбго чбсу; відтепбр; - entonces з тбго чбсу, відтбді; - que іос. conj. з тбго чбсу як, після тбго як; ¿~ cuándo? з якбго чбсу?; - hace росо знедбвна; 2. від (при позначенні відстані); - Madrid hasta Sevilla від Мадрйду до Севільї; - aquí звідси; - luego збраз; звісно, пбвна річ desdecir 1. vtiCT. викривбти брехню; 2. за- пербчувати; 3. vi не відповідбти (становищу, вихованню); 4. не підхбдити (якістю)] 5. занепадбти; - se запербчувати скбзане
desdén /771. байдужість; 2. зневбга; нбхтування; соп - іос. adv. зневбжливо; аі - іос. adv. байдуже; недббло, неохбйно desdentado 1. adj беззубий; 2. m рі зоол. беззубі
desdentar рвбти (виривбти) зуби desdeñable adj вбртий зневбги; мерзбн- ний; по - чималйй, значнйй desdeñanza ficr. див. desdén desdeñar vtA. стбвитися з презирством, зневажбти; 2. нбхтувати; -se не вважбти за потрібне сказбти (зробйти)
desdeño /77 іст. див. desdén desdeñoso яс/презйрливий, гордовйтий desdevanar иГрозмбтувати (клубок, моток нитоії)
desdibujado adj неЯсний, розплйвчастий (про малюнок, контури предмета) desdibujar vt затушбвувати; робйти нечіт- кйм (малюнок)] -se ставбти неЯсним, роз- пливбтися (про малюнок, контури предмета)
desdicha f\. нещбстя, бідб; por - як на бідУ; 2. уббзтво, злйдні; vivir en la - жйти у злйднях; poner hecho una - зробйти непридбтним, зіпсувбти; -s у caminos hacen amigos вірну людйну пізнбєш в лиху годйну
desdichado яс/нещбсний; нещаслйвий desdoblamiento /77І. розгортбння; 2. роз- двбєння; - de la personalidad роздвбєн- ня особйстості; 3. пояснення, тлумбчен- ня; 4. бот. розмнбження (шляхом поділу)] 5. хім. розщбплення, рбзклад (кількох елементів)
desdoblar vt 1. розгортбти; 2. роздвбю- вати; 3. хім. розціплювати desdorar vt 1. знімбти позолбту; 2. чорнйти; псувбти репутбцію; -se ганьбй- тися
desdoro /771. зняття позолбти; 2. ганьбб, безчбстя
desdoroso ганббний deseable яс/ббжаний desear vtA. хотіти, бажбти; прбгнути; deiar una cosa bastante que - залишати бажбти крбщого; 2. бажбти (успіхУ) desecación f 1. сушіння, висушування; 2. осушення, дренбж; 3. зневбднювання desecador 1. adj що осушує, що висушує;
2. /77 дегідрбтор, зневбднювач; зневоднюючий збсіб; 3. сушбрка, ексикбтор desecamiento m див. desecación desecante /77 спец, сикатйв
desecar vt 1. сушйти, висушувати (про тугу, горе)] осушувати, дренувбти; 4. зневоднювати
desecativo adj що висушує desechar 1. і//відштовхувати, відхилЯти, відмітбти; - los consejos нбхтувати порб- дами; 2. гнбти від cé6e (погані думки, підозри)] 3. припиняти носйти, викидбти (одяг, взуття)] 4. повертбти ключ у замку;
5. vi діал. скорбчувати (зрізбти) шлях desecho /771. відхОди; 2. непотрібна річ;
3. зневбга, нбхтування; принйження; 4. рі тех. відхОди, брак; 5. гірн. пустб порОда;
6. діал. першосортний тютюн; 7. діал. стбжка, що скорОчує шлях; обхіднйй шлях; 8. Л. Ам. лахміття, дрбнтя desedificar подавбти дурний прйклад deselectrización f ел. розрЯд deselectrizar vt ел. розряджбти desellar vt розкривбти (лист)] знімбти печбтку (на бандеролі, пакунку) desembalaje /77розпакувбння desembalar vt розпаковувати desembanastar vt 1. виймбти з кОшика;
2. базікати не вмовкбючи; -se 1. зривб- тися, тікбти (про замкнену тваринУ)] 2. виходити з екіпбжа
desembarazado adjt 1. вільний, простОрий (про місце)] 2. вільний, невймушений (про поведінку, манеруі) desembarazar 1. vt розчищбти (дорогу, місце)] 2. (i/r, de) позбувбтися (перешкод)]
3. vi діал. народжувати desembarazo m 1. лбгкість, невимушеність; 2. діал. полОги
desembarcadero m мор. дебаркбдер, прйстань
desembarcar 1. vt розвантбжувати (судно)] 2. висбджувати; 3. vi(~se) 1. висбджу- ватися, виходити (з корабля, потяга)]
231
desembarco
2. нарбджувати; 3. залишати службу на кораблі
desembarco т 1. розвантбження; 2. висадження, вйсадка; 3. військ, десбнт;
4. сходовйй майдбнчик desembargar vt 1. знімбти, скасбвувати (заборону)', 2. ек. скасбвувати емббрго desembargo т 1. скасувбння заборбни; 2. ек. скасувбння ембарго ¡desembarque/рта. desembarco 1f 2 desembarrancar 1. у/знімбти з мілинй; 2. w знімбтися з мілинй 'desembarrar vt чйстити; змітбти (зчищб- ти) бруд
desembaular vt 1. виймбти (з валізи, мішка); 2. див. desembuchar 2 desembebecerse опритбмніти, отямитися, огбвтатися
desembelesarse розлучбтися з мрією (ілюзією), розчаровуватися desemblantado ac/jux о змінйвся на облйччі desemblantarse див. demudarse desemblanza f icr. див. desemejanza desembocadero m, desembocadura fA. гирло (річкії)] 2. юнцбва ділЯнка (вулиці, дорогії) desembocar иг(еп) 1. впадбти (про річк/f, 2. вихбдити (про вулицю, дорогу) desembolsar vt 1. виймбти з гаманцЯ; 2. платйти, розплбчуватися desembolso т 1. платіж; оплбта; 2. вит- рбта
desemboque т див. desembocadero desemborracharse) див. desembriagar-
desemboscarse 1. вихбдити з лісу (хб- щів); 2. вихбдити із збсідки desembotar і^оживлЯти, збуджувати; - el entendimiento прояснйти рбзум desembozar зривбти мбску desembozo т викриття, зривбння мбсок desembragar vt розчіплювати; роз'бдну- вати; вимикбти (двигун) desembrague т розчбплення; роз'бднан- ня; вймкнення (двигуна) desembravecer vt приручбти, приббрку- вати; -se притйхнути desembrazar vtA. знімбти з рукй; 2. кидати, метбти з велйкою сйлою desembriagar vt протвербжувати; -se протвербзіти
desembridar vt розгнуздувати desembrollar vt 1. розплутувати (нитки)', 2. розплутувати, з'ясбвувати (справу, питання)
desembrozar гідив. desbrozar desembrujar і//розчаклувбти desembrutecer \гідив. desasnar desembuchar vtA. відригбти (про пташої)-, 2. вйбовкати, вйказати (секрет, таємницю)-, jdesembu-cha! кажи все як є!, кажй всю прбвду!
desembullar vtpian. див. desalentar 2 desemejante adj різний, несхбжий; що відрізняється
desemejanza /несхбжість, відмінність desemejar 1. vi бути несхбжим, відрізнятися; 2. иґспотвбрювати; la enfermedad le -ó mucho хворбба сйльно йогб спо- твбрила
desempacar і^розпакбвувати (паки, ящикії) desempacarse заспокоюватися, припиняти сбрдитися, лагідніти desempacharse 1. вилікуватися від рбз- ладу шлунку (нетрбвлення шлунку); 2. пе- реборбти ніяковість (скутість) desempacho m розв'язність, невймуше- ність
desempajar vtA. діал. див. despajar; 2. роз- бирбти солбм'яний дах desempalagar vt 1. запивбти, заїдбти (що-н. несмачне); 2. спускбти брудну вбду (на вітряку)
desempantanar гідіал. осушувати болбто desempañar vt 1. очищбти, протирбти (скло, поліровану поверхню)', 2. розпови- вбти
desempapelar vt 1. знімбти папербву упакбвку; розгортбти, знімбти обгбртку; 2. знімбти шпалбри (зі стіни) desempaque m розпакувбння desempaquetar розпакбвувати; розгортбти
desemparejar и/роз'єднувати (парніреч)\ розпарбвувати
desemparentado adj що не мбє рбдичів, одинбкий, самбтній
desempatar vtA. спорт, уникбти нічибї; 2. діал. розв'язувати, розплутувати desempedrar vt знімбти бруківку desempeñar vt 1. викупбвувати (з-під за- ставії)', 2. (vr) звільнЯти(ся) (від боргів, зобов'язань)-, 3. викбнувати (обов’язки);
4. виручбти, допомагати вййти із скрут- нбго станбвища; -se вихбдити з скрутнб- го станбвища
desempeño m 1. вйкуп (з-під застави);
2. звільнення (від боргів, зобов'язань);
3. виконбння (обов’язків) desempeorarse поправлятися, одужувати desemperezar vi,. ~se потягуватися desempernar vt тех. роз'єднбти болтбве з'єднання; вигвинчувати
desempleo /77 безробіття desemplumar иґскубтй пір'я (пух) desempolvar, desempolvorar vtA. вити- рбти пил; 2. розповідбти (згбдувати) що- н. забуте; 3. понбвлювати знаннЯ; -se діал. віднбвлювати втрбчені нбвички desemponzoñar vt 1. знешкбджувати (отруту)] 2. позбалЯти отруйних властйвос- тей
desempozar vt 1. виймбти (з колодязя, ями)\ 2. вйзволити з бідй desenalbardar vt розв'ючувати desenamorar vtA. викликбти непрйязнь; 2. змушувати розлюбйти; -se розлюбйти desencabalgar vt військ, знімбти з лафбта desencabestrar vt знімбти недбуздок desencadenamiento m 1. звільнення (від ланцюгів, кайданів); 2. звільнення (від гніту, ярма)\ 3. розв'язування (війни); 4. сй- льна грозб (буря]
desencadenar vt\. звільняти (відланцюгів, кайданів)', 2. звільняти (від гніту, ярма)-, 3. розв'язати (війну)', 4. спускбти з ланцюгб; -se 1. зірвбтися з ланцюгб; 2. знЯтися, удбрити (про грозу, бурю) desencajar vt виймбти, діставбти (з футляра)', -se 1. втрачбти терпбць; 2. мінй- тися на облйччі; змарніти, спбсти з лицЯ desencajonar vt 1. виймбти з шухляди; 2. тавр, випускбти бикб на арбну (з загону)
desencalabrinar vt 1. привбдити до пбм'яті; 2. відмовляти; опам'ятбти desencalcar vt послабляти, попускбти desencalladura f, desencallamiento m знімбння з мілинй (судна) desencallar vtзнЯти з мілинй (судно) desencaminar гідив. descaminar desencantado яа/розчарбваний desencantamiento тдив. desencanto desencantar vtA. (vr) розчарбвувати(ся); 2. знімбти чбри, розчаклувбти desencantarar vt виймбти (бюлетені з урни, жереб)
desencanto m 1. розчарувбння; 2. звільнення від чбрів
desencapillar vt мор. розснбщувати, роз- такелбжувати
desencapotar vt 1. (-se) знімбти шинбль (пальтб); 2. розкривбти, огблювати; -se
1. вйпогодитися; 2. припинйти сбрдитися (супитися)
desencaprichar vt відмовляти; відрбдити desencarcelamiento m звільнення з в'язниці
desencarcelar vt звільняти з в'язнйці desencarecer 1. збавлЯти ціну, здешбв- лювати; 2. vi (-se) здешбвлюватися desencargar vt скасбвувати замбвлення desencasquillar vt 1. діал. виймбти відстріляну гільзу; 2. діал. розкбвувати (коня)
desencastillar vtA. вибивбти з облбженої фортбці; 2. розкривбти, виявлЯти, проли- вбти світло
desencenagar vti.див. desatascar; 2. виймбти з Ями (з болбта) desencerrar і/М. звільняти, випускбти на вблю; 2. відкривбти, розкривбти, виявлЯти desencinchar vtЛ. Ам. див. descinchar desencintar vt розв'язувати (стрічки, за- в’язкії)
desenclavar vt 1. див. desclavar; 2. ви-
кидбти, виганЯти
desenclavijar vtA. виймбти дерев'Яні цвя- хй; 2. муз. знімбти кілбчки; 3. тех. виймбти штифтй; 4. роз'бднувати; відділЯти; 5. ел. вимикбти
desencofrar vt тех. знімбти опблубку desencoger vtA. розгортбти; 2. розпрямляти; розтЯіувати; розглбджувати; -se ставбти смілішим
desencogimiento m невимушеність, розв'язність
desencolar vt (vr) розклбювати(ся), від- клбювати(ся)
desencolerizar vt заспокбювати; пом'якшувати гнів
desenconar vtA. знімбти запблення; 2. умиротворяти, заспокбювати; -se 1. слббша- ти (про запаленийt); 2. заспокбюватися desencono /77умиротвбрення, заспокбєння desencordar vt знімбти струни (муз. інструмента)
desencordelar vt розв'язувати (мотузку, шнурог)
desencorvar vt випрямлЯти, розправляти desencorralar vt діал. вивбдити (випускбти) худббу із загбну # desencrespar vt 1. вирівнювати, зглбджу- вати; 2. розпускбти (волосся) desencuadernado m колбда карт desencuadernar vt знімбти палітурку (з книжки, зошита)
desencuartar vt діал. див. desencabestrar desencuevar \йдіал. вимбнювати; змушувати залйшити (притулок, нору) desencumbrar vt позбавляти тйтулу (пб- честей)
desenchiquerar vt діал. див. desacorralar 1 desenchufar vtA. роз'бднувати, розмикб- ти, розчіплювати; 2. ел. вимикбти desendiosar иґзбйти пиху (зкого-н.) desenfadaderas fpi пронбзливість; tener buenas - вміти спрйтно вйплутатися desenfadado adj А. весблий, безтурббт- ний; 2. простбрий, вільний (про приміщення)', 3. невймушений desenfadar vt заспокбювати; задббрю- вати; -se 1. припиняти сбрдитися; 2. ми- рйтися (з ким-н.)
desenfado m 1. невймушеність; 2. легкйй (весблий) нбстрій
desenfaldar rf(-se) опускбти поділ сукні desenfangar vt очищбти від мулу (ставок, канаву)
desenfardar, desenfardelar vt розпакбву- вати (тюки)
desenfilar vt військ, прикривбти від бб- стрілу; утвбрювати непрострілювану збну desenfocar vtA. зміщувати зобрбження (в об'єктиві фотоапарата); 2. відхилятися від тбми; непрбвильно трактувбти (питання, проблему)
232
desértico
desenfoque /77#07ОдефокусувЯння, роз- фoкycyвáння
desenfrailar vi 1. залишйти чернЯцтво; складЯти c cé6e духбвний сан; 2. вири- вЯтися на своббду, вивільнитися; 3. пере- почйти, відпочйти
desenfrenado adj розгнузданий; оскаженілий
desenfrenamiento т див. desenfreno desenfrenar vt розгнуздувати (коня); ~se
1. розбЯщуватися; 2. ударяти, знімЯтися (про непогоді
desenfreno т розбЯщеність; неприббр- каність; - de vientre пронбс desenfundar Vt 3HÍMáTH ЧОХ0Л (нЯвОЛОЧ- ку); виймáти з чохлЯ
desenfurecer vt заспокбювати; -se заспокбюватися
desenfurruñarla, desenfadar(se) desenganchar vtA. розчіплювати, роз'Яд- нувати; 2. знімЯти з гЯка; 3. розпрягЯти (коней)\ -se розчіплюватися, роз'Яднува- тися
desenganche т 1. розчЯплення, роз'єднання; 2. розпрягЯння (коней); 3. зал. від- чЯплення, розчЯплення desengañado adj А. розчарбваний; 2. мер- зЯннии, нікчЯмний; 3. безтурббтний, не- гЯрний; 4. діал. відчайдушний, смілйвий desengañador adj що розчарувЯвся; la -а experiencia гіркйй дбсвід; 2. що вивбдить з om¿hh
desengañamiento т іст. див. desengaño desengañar vt 1. розчарбвувать; порушувати впЯвненість; 2. викривЯти обмЯн; вивбдити з om¿hh; -se розчарбвуватися; зневіритися
desengaño m 1. розчарувЯння; 2. yc- відбмлення пбмилки; 3. прЯвда, гірка прЯвда; decirle a uno unos cuantos -s відкрйти 0чі (на що-н.)', p¡ гіркйй дбсвід; darle un - a uno розчарувЯти; провчити desengarce /77роз'Яднання, відділення desengarzar vt\. роз'Яднувати, розчіплювати; розсипЯти (намисто, ланцюжок
2. виймЯти з опрЯви; -se роз'Яднуватися, розчіплюватися; розсипЯтися (про намисто, ланцюжок)
desengastar (//виймЯти з опрЯви (коштовний камінь)
desengoznar(se) див. desgoznar(se) desengrampar \гідіал. зрізЯти виноградну лозу
desengranar vtA. розчіплювати, роз'Ядну- вати (зубчасте зчепленні 2. діал. авто вимикЯти швидкість
desengrasante m тех. жироочиснйк; знежирювач
desengrasar 1. (//знежйрювати; видаляти жир (мЯсло); 2. і//хУднути desengrase m 1. видалення жйру, знежирювання; 2. зняття мЯсла desengraso m діал. десЯрт desengrilletar vt мор. розклЯпувати (ланцю/)
desengrosar vi втрачЯти вагу, худнути desenguantar (//(-se) знімЯти рукавйчки desenhebrar (//висмйкувати нйтку (з гол- кй)
desenhornar (//виймЯти з пЯчі (їжУ) desenjaezar (//знімЯти запряжні прикрЯси desenjalmar vtзнімЯти в'їЬчне с’їдлб desenjaular (//випускЯти з клітки desenlabonar \йдив. deseslabonar desenlace m 1. розв'язування (вузла)]
2. літ., театр. розв'Язка; 3. кінЯць справи; розв'Язка; el - de la guerra кінець війнй
desenlatar vt діал. виймЯти (з консервної банки)
desenlazar vtA. розв'язувати (вузой)', 2. літ., театр, привбдити до розв'язки; 3. розплу¬
тувати (справу, питаний)', -se розв'язуватися (про вузой) desenliar \йдіал. див. desliar2 desenlodar і//очищЯти від брУду desenlosar (//розбирЯти плиткову підлбгу desenlutar vt (-se) знімЯти трЯур desenmallar (//виймЯти з сітки (рибУ) desenmarañar vt розплутувати; -se вй- плутатися
desenmascarar vt А. знімЯти мЯску; 2. викривЯти, зривЯти мЯску; 3. військ, демас- кувЯти; -se скидЯти мЯску desenmohecer vt видалЯти іржу (плісняву); -se провітрюватися, відпочйти (на свіжому повітрі)
desenmudecer vi 1. знбву віднайти дар слбва; 2. порушувати мовчЯння, загово- рйти
desenojadizo adj відхідливий desenojar vt заспокбювати; пом'якшувати (роздратування, досаді, -se змінювати гнів на лЯску
desenojo /пзаспокбєння, умиротвбрення; пом'якшення (роздратування, досадй) desenojoso ad/що заспокбює; що пом'якшує (роздратування, досадУ) desenraizar \йдив. desarraigar desenredar vt 1. розплутувати; 2. давЯти лад, упорядкбвувати; -se вихбдити із скрутнбго станбвища, виплутуватися desenredo m 1. розплутування; 2. див. desenlace 2
desenrollar (//розмбтувати, розгортЯти desenroscar vtA. див. desenrollar; 2. розгвинчувати, вигвйнчувати desensamblar vt розбирЯти, роз'єднувати, розсбвувати
desensañarse) див. desenfurecer(se) desensartar vt 1. розбирЯти (намисто)', 2. діал. див. desenhebrar desensatar \йдіал. див. desatar desensebar 1. (//змушувати скинути зЯй- вий жир; 2. (//худнути; 3. перебивЯти смак жйру (маслинами, лимоном); 4. змінювати заняття (для відпочинку, розрядки) desenseñamiento m іст. неотЯсаність, незгрЯбність, неосвіченість desenseñar vt відучувати (від чого-н.) desensillar (//розсідлувати (коня) desensoberbecer vt стЯвити на місце, збйти пиху
desensortijado adjt 1. що розпрямляються (про кучері)', 2. зміщений (про кістки) desentablar vt 1. розбирЯти дерев'яний поміст; 2. спричиняти ббзлад; 3. поривЯти (зв'язки, дружбу desentarimar і//знімЯти паркЯт desentechar \йдіал. див. destechar desentejar vt діал. див. destejar desentelar і//1. чйстити, очищЯти, розчи- щЯти; 2. звільнювати, розв'язувати, розплутувати
desentendencia їдіал. див. desapego desentenderse (de) 1. удавЯти з сЯбе нетямущого; 2. не втручЯтися, тримЯтися бсторонь
desentendido adj іст. неосвічений; darse por -; nacerse el - удавЯти з сЯбе нетямущого desentendimiento m А. незнання, необізнаність (удавана): 2. невтручЯння; 3. іст. nb милка
desentereza f діал. слабкЯ вбля; слабо- харЯктерність
desenterramiento m викбпування, відкб- пування
desenterrar vtA. викбпувати, відкбпувати; 2. згЯдувати, віднбвлювати в пЯм'яті desentierramuertos com. людйна, що паплюжить пЯм'ять помЯрлих desentoldar vt 1. знімЯти парусйновий навіс (тент); 2. знімЯти прикрЯси (вбран- нЯ); -se Л. Ам. випогбджуватися
desentonación f, desentonamiento m див. desentono
desentonar 1. vt збйти пиху; 2. vi муз. збивЯтися з тбну; фальшивити; 3. дисгар- монувЯти (про фарби, кольорйу, 4. розстроюватися (про муз. інструмент)', 5. го- ворйти (робйти) не до ладу; -se підвй- щити гблос
desentono /771. дисгармбнія; 2. підвищений (роздратбваний) тон desentornillar \йдив. destornillar desentorpecer vt\. розтирЯти, розминЯти (затерплі руки, ноги); 2. (vt) вихбвува- ти(ся)
desentramar ійЛ. Ам., буд. демонтувЯти риштувЯння
desentrampar(se) див. desempeñar(se) desentrañar vtA. виймЯти нутрощі, пЯтра- ти; 2. вникЯти в суть, дійтй суті; -se жЯрт- вувати усім зарЯди іншого desentrenarse втрачЯти нЯвички, забувЯ- ти, розучуватися
desentristecer vt рлзвіяти смуток; -se розвеселйтися
desentronizar \йдив. destronar desentumecer, desentumir \йдив. desentorpecer 1
desenvainar i//1. виймЯти з піхов (шпагу); 2. випускЯти (кігті)', 3. виявлЯти, розкри- вЯти
desenvelejar vt, vi мор. прибирЯти вітрйла desenvendar ігідне, desvendar desenvenenar (//вилікбвувати від отруєння, давЯти протиотруту desenvergar vtMop. відкріплювати від рЯЇ (вітрило)
desenviudar vi А. вййти зЯміж (проудову)',
2. одружитися (про вдівця) desenvoltura fA. невимушеність; 2. лЯг- кість, розкутість (у розмові, вчинках);
3. зухвЯлість, невймушеність, безсоромність (у поведінці)
desenvolver vtA. розмбтувати; розв'язувати (вузол), розгортЯти (згорток, рулой)', 2. розплутувати; 3. розвивЯти (думку, теорію); -se 1. переббрювати ніяковість (скутість); 2. виплутуватися; 3. розвивЯ- тися, ростй; 4. ітй, протікЯти desenvolvimiento m А. розвиток, ріст; 2. розглядЯння спрЯви desenvuelto 1. р. ігг. de desenvolver; 2. adj невймушений; 3. розв'Язний, безсорОм- ний,нахЯбний
desenyugar і//розпрягЯти (волів) desenzarzar vt 1. вивільняти (з заростей колючого чагарнику); 2. розборонЯти; -se розплутуватися, звільнюватися deseo /77 бажЯння; arder en -s de una cosa прйстрасно бажЯти; coger a - una cosa здійснювати заповітне бажЯння; entrar -s виникЯти (про бажаний)', venir en - de una cosa бажЯти deseoso adj щo бажЯє, що прЯгне desequido adj пересбхлий, висохлий; пересушений
desequilibrado 1. adj неврівновЯжений; нерівний; нестійкйй; 2. безглуздий, нерозумний; 3. /77 неврівновЯжена людйна;
4. нерозумна (нерозсудлива) людйна desequilibrar vtA. позбавляти рівновЯги, робйти нестійкйм; 2. вивбдити з терпіння, дрвтувЯти; -se 1. втрачЯти рівновЯгу (стійкість); 2. втрачЯти терпіння desequilibrio /771. відсутність рівновЯги, нестійкість; 2. неврівновЯженість, нерівність
deserción fA. дезертйрство; 2. утЯча deserrado adj безпомилкбвий, прЯвиль- ний
desertar (//(de) 1. дезертйрувати; 2. зали- шЯти; покидЯти
desértico зс/пустЯльний; безлюдний
233
desertificar
desertificar и/перетвбркУЬати на пустблю desertor /771. дезертйр; 2. зрбдник, відступник, перебіжчик
deservicio /771. погбне обслугбвування; 2. невиконбння своїх оббв'язків deservir vt 1. погбно обслугбвувати; 2. не викбнувати своїх оббв'язків (по відношенню до кого-н.)
deseslabonar і/ґроз'бднувати кільця (лан- і цюга)
desespaldar vt( vñ пошкбдити (собі) хре- ббт; переламбти (собі) рббра 'desesperación f відчай, безнадійність; causar ~ у відчай
desesperadlo adj 1. що зневірився, що утрбтив надію; 2. безнадійний, незцілимий; el enfermo ~ безнадійний хвбрий; а la -a; a lo - ¡ос. adv. у нбпаді відчаю; не- дбвго думаючи (зробити що-н.)] correr como un ~ бігти стрімголбв; le da como а un - йому шалбно щастйть (у грі) desesperante adj 1. що доводить до відчаю; 2. що вивбдить із терпіння desesperanza fдив. desesperación desesperanzar vt позбавляти надії, до- вбдити до рбзпачу; -se втрачбти надію desesperar vt (vi, ~se) див. desesperanzar; -se заміритися на самогубство desesperom діал. див. desesperación desespumar іїдіал. знімбти (піну, накип) desestancar vt 1. розчищбти, звільнювати (вихід)] 2. скасбвувати заборбну, дозволяти (торгівлю)
desestañar vt знімбти полуду (з мідного посуд/)
desesterar иґзнімбти (прибирбти) цинбвки desestima, desestimación f 1. неповбга; презирство; 2. недооцінювання desestimar vt 1. не поважбти; 2. недооцінювати, нбхтувати; 3. відмовляти, дб- ти негатйвну відповідь desestudiar иГзабувбти (завчене) desfacedor adj іст. див. deshacedor; ~ de entuertos поббрник справедливості desfachatado яс/нахббний, безсорбмний desfachatez /нахббство, безсорбмність desfajar vt знімбти пбсок; -se знімбти з сббе пбсок, розперізуватися desfalcar vt 1. присвбювати, привлбсню- вати; 2. витрачбти (чужі гроші)] 3. змбн- шувати, знйжувати (суму, борг); 4. від- штбвхувати desfalco /77розтрбта
desfallecer 1. vt послабляти, вимбтувати; 2. и/втрачбти сйли; знесйлюватися; 3. зне- притбмніти, зомліти
desfallecimiento /771. слббість, знесилення; 2. непритбмність, зомління desfamar vt іст. див. difamar desfasado adjA. ел. зміщений по фбзі; 2. не- пракгйчний, неприсгосбваний desfase /77 тех. 1. зміщення фаз; 2. фбзове зміщення, фбзове спотвбрення desfavorable adj несприятливий desfavorecer vt 1. позбавляти заступництва, збхисту; стбвитися неррихильно; 2. не сприЯти; 3. не пасувбти desfibrar vt очищбти від волбкон, дефіб- рувбти
desfiguración f, desfiguramiento m перекручення, спотвбрення desfigurar vr\. спотвбрювати(ся), псувб- тиїсяї (про зовнішність)] 2. перекручуватися), спотвбрювати(ся); 3. спотвбрюва- ти(ся)
desfijar у/виймбти, витягбти desfilacharse див. deshilarse desfiladero /771. ущблина; 2. міжгір'я desfilar vi 1. прохбдити рядбми, дефілю- вбти; 2. військ, прохбдити парбдом (уро- чйстим мбршем); 3. розхбдитися (про гостей)
desfile /77 парбд, дефілювбння; демон- стрбція; - de tropas військбвий парбд desflecar vtA. робйти бахрому; висмйку- вати нйтки; щипбти (тканин/)] 2. діал. шмагбти
desflemar 1. ігідив. deflegmar; 2. виділЯти мокротйння, відхбркувати; 3. vi браву- вбти; хвбстати desflocar vt див. desflecar desflorar иМ. зривбти квіти; 2. позбавляти незбйманості; 3. безчбстити; розбб- щувати; 4. поверхбво торкбтися (якої-н. справи)] 5. псувбти, погіршувати desflorecer і/у (-se) відцвітбти, в'янути desflorecimiento m в'Янення, відцвітбння desfogar 1. иґвипускбти назовні (вогонь)] давбти вйхід (вогню)] 2. виливбти; давбти вблю (почуттям)] зганЯти гнів (на комуні)] 3. гасйти (вапно)] 4. и/знЯтися, удбри- ти (про грозу, бурю)
desfogue /771. спблах (почуттів), вйбух; 2. Л. Ам. водоскиднйй канбл desfollonar vt зрізбти пбростки (пбгони, збйве лйстя)
desfondador m плуг для глиббкого орбння desfondar vt 1. вибивбти дно (пляшки, бочки)] 2. с.-г. глйбоко перебрювати; arado de ~ глиббка бранка; 3. мор. проби- вбти днйще суднб, робйти проббїну desfonde, desfondo m с.-г. глиббка бранка
desformar \гідив. deformar desforrar \гідив. desaforrar desfortalecer vt 1. руйнувбти фортбцю; 2. вивбдити гарнізбн з фортбці desforzarse помстйтися (за образ/) desfrez /77 іст. див. desprecio desfruncir vt іст. див. desplegar desfrutar vtA. зривбти плодй (недостиглі); 2. іст. див. disfrutar 1 desgaire m 1. неохбйність; al ~ неохбйно; 2. зневбжливий жест desgajadura /місце злбму (гілки) desgajar vt\. ламбти (гілк/)] 2. виривбти, відривбти; 3. розбивбти, розкблювати;
4. насйльно розлучбти (з друзями, родиною)] ~se відривбтися, відлбмуватися; -se de una compañía відокрбмлюватися від компбнії
desgalgadero m 1. кам'янистий схил; 2. обрив
desgalgar vt скидбти унйз, жбурлЯти з висотй; ~se зривбтися унйз desgalichado занепблий, погбно одягнений
desgalillarse діал. див. desgañifarse desgana /1. відсутність апетйту; 2. неба- жбння (що-н. робити); соп - неохбче, знбхочу; 3. діал. див. desfallecimiento desganado adj що втрбтив апетйт desganar vt відбивбти охбту (бажбння, апетйт); ~se 1. втрачбти апетйт; 2. втра- чбти інтербс (до чого-н.) desgano m див. desgana desgañifarse іст., desgañotarse 1. горлб- ти;кричбти до хрйпу; 2.захрйпнути desgañotar \гідіал. перерізбти гбрло desgarbado adj, desgarbilado adj діал.
1. неотбсаний, грубий (про людин/)]
2. недолбдний, незгрббний desgargantarse див. desgañifarse desgargolar vt вимолбчувати (коноплі, льон)
desgaritar i//(~se) збивбтися з дорбги; -se
1. відбивбтися від стбда; 2. передумати; відмбвитися (від наміру, планів)] 3. діал. тікбти, рятувбтися втбчею, бігти у пбніці desgarrado 1. яо/нахббний, безсорбмний; скандбльний; 2. m нахбба; скандаліст desgarrador adj А. що рве, що розривбє;
2. бблісний; жахливий; grito - жахливий крик
desgarradura fflne. desgarrón desgarramiento /77розривбння, роздирбн- ня
desgarrancharse діал. сісти, вйтягнувши нбги
desgarrar 1. vt (vi) розривбти(ся), рвбти- (ся); 2. мучити, ірйзти (душу, серце)] 3. відхбркувати; 4. и/лбятися; -se тікбти, залишати компбнію
desgarro тА.див. desgarrón; 2. безсорбмність; нахббність; 3. вихвалЯння; 4. діал. плювбк; мокротйння
desgarrón m 1. дірка, дірб; 2. відірваний клбпоть, шматбк desgasear vtдегазувбти desgasificación /1. хім. дегазбція; 2. мор. очйстка нбфтовихцистбрн; 3. гірн. очйст- ка шахт від гбзу desgasificar vt див. desgasear desgastar vt 1. знбшувати, протирбти; 2. іст. розтр&чуьаш, 3. іст. розЄ&щуьат, -se 1. знбшуватися; 2. слббшати, втрачбти сйли
desgaste т 1. знос, знбшення; 2. тех. стертЯ; розТдбння
desgavillado adj 1. недоглянутий; неохбй- ний; 2. неотбсаний, грубий; 3. незгрббний desgaznatarse див. desgañifarse desglosar vt\. знімбти пояснення (коментарі) (до текст/)] 2. відривбти (аркуш, сторінку, білет)
desgobernado adj безлбдний; безтолковий
desgobernar vt 1. порушувати порядок, спричиняти ббзлад (в управлінні)] невміло керувбти; 2. мед. вивихнути; 3. мор. залишбти штурвбл; -se вихлЯтися (у танці)
desgobierno m погбне керівнйцтво, без- господбрність; ббзлад desgolletar vt відбивбти шййку (пляшки)] -se огблювати шйю, розстібний кбмір desgorrarse знЯти капелюх, знЯти головний убір
desgoznar vt знімбти з пбтель; -se див. desgobernarse
desgracia f 1. нещбстя, бідб, гбре; para mayor - на довбршення всіх бід; por - (як) на біду, на жаль; 2. невдбча, неуспіх; correr соп - бути невдбчливим; hacerse sin - una cosa закінчйти успішно (про справ/] 3. нещбсний вйпадок (хворбба), що має серйбзні нбслідки; нелбска; caer en - потрбпити в нелбску; 5. непривітність; -s personales людські жбртви (в автомобільній катастрофі); en la - se conoce a los amigos вірну людйну піз- нбєш в лиху годйну
desgraciado 1. adj нещбсний; бідний;
2. нещасливий; 3. неприбмний; негбр- ний; непривббливий; 4. недорбчний, не- вдблий (про виступ, промов/)] 5. діал. мерзбнний, підлип; 6. m невдбха desgraciar vt 1. сбр^ити, викликбти неза- довблення; 2. калічити життЯ; губйти;
3. псувбти; -se 1. сварйтися; 2. втрачбти прихйльність; 3. пропадбти; гинути (про врожай); 4. діал. закінчйти життЯ самогубством; 5. діал. зізнбтися у скбєному злбчині; 6. діал. наклбсти у штанй; обмо- чйтися
desgranado m відділЯння насіння (кісто- чбк) від плодів
desgranadora fc.-r. молотбрка desgranar иМ. молотйти (кукурудз/)] лущити (горо/] 2. виймбти кісточки (з плодів)] 3. перебирбти (чоткй)] 4. відпускати (дотепи, жарти)] -se 1. розсипбтися (про намисто)] 2. діал. розбігбтися у різні ббки, розсипбтися
desgrasar vt текст, знежйрювати, бучити, промивбти (вовну, вовняну тканину)
234
desinsacular
desgravar і//змбншувати подбток (мито) desgreñar vt розкуибвджувати (волосся); -se 1. розкуйбвджуватися (про волосся)', 2. сваритися, розпочинати CBápKy desgreño тЛ. Ам. неохбйність desguabilar іїдіал. див. descuajaringar desgualetado adj Л. Ам., діал. 1. неохбй- ний, зaнeпáлий; 2. обірванний, у лахміт- тях
desguanzado adj Л. Ам. слабкий, знесй- лений
desguanzar 14Л. Ам. ослабляти; -se 1. втра- 4áTH сили, слббшати; 2. діал. знепритбмніти, зомліти
desguanzo т знесйлення desguañangado adj 1. Л. Ам. обірванний, у лахміттях; 2. діал. знесилений desguañangar гідіал. шкбдити, завдавб- ти шкбди; pyйнyвáти; -se втрачбти мужність, занепадбти духом desguarnecer vt 1. знімбти прикрбси;
2. вивбдити гарнізбн (з фортеці, міста)',
3. розпрягти; 4. тех. демонтувбти, роз-
6npáTH
desguatar іїдіал. див. destripar desguazar vt 1. обтісувати сокирою (колоду; 2. тех. fleMOHTyeáTH, розбирати;
3. діал. розбивати
desguindar vt мор. cnycKáTH (прапор)', -se спускбтися (з висоти) deshabitado adj нежилйй, опустілий, по- кйнутий
deshabitar vt\. залишбти, покидбти (житло)', 2. виселяти (жителів) deshabituar vt відучувати (від чого-н.); -se відвикбти, вiдзвичáювaтиcя deshacedor пт. - de agravios заступник oбpáжeниx; поббрник справедлйвості deshacer vt 1. знйщувати, руйнувбти зрбблене; - una costura розпорбти шов; - la cama розкладбти пбстіль (на ніч)', 2. розривбти, анулювбти (угодУ; 3. від- ступбти, повертбти назбд; 4. псувбти; завдавбти шкбди; - la vista псувбти зір;
5. розтбплювати, топйти, плбвити; 6. розчиняти (цукор)', 7. розбивбти; перемагбти (убою, у суперечці)', 8. розбирбти (тушу); -se 1. руйнувбтися, розвблюватися; 2. знемагбти, не знахбдити собі місця (від нетерпіння, хвилювання); 3. розсіювати- ся; зникбти; розтавбти; 4. напружувати усі сйли, надривбтися (щоб зробити що- н)\ 5. розбивбти собі (обличчя); худнути;
7. (de) відкарбскуватися (від чого-н.);
8. (de) поривбти будь-які стосунки; 9. (por) намагбтися, пнутися зі шкіри; se deshace por darme gusto він намагбється зробйти мені прибмність; 10. (por) прйстрасно бажбти; 11. (en) розсипбтися (похвалами, компліментами); 12. (en) обкладбти (образами, прокльонами) deshambrido adj дуже голбдний, що зголоднів
desharrapado 1. adj обірваний, у лахміттях; 2. діал. див. descarado 1; 2. m обідранець, голодрбнець desharrapamiento /77уббзтво; бідність deshebiliar і^розстібувати пряжку deshecha /І. удавбння; 2. ввічлива відмова; 3. вймушений від’їзд; 4. кінцівка (деяких пісень); hacer uno la - удавбти з сббе, приховувати свої нбміри deshechizar иґрозчаклувбти, знімбти чари deshechizo m знімбння чарів deshecho^ ясузнесйлений deshecho2 1. р. ігг. de deshacer; 2. adj сйльний (продощ)
deshelar и/розтоплювати, відтавбти; роз- морбжувати; -se танути; скресбти (про річку
desherbar vt полоти (город, грядки) desheredación fflne. desheredamiento
desheredado adj 1. позббвлений спбдку, обділений; 2. бідний; знедблений desheredamiento m позбавлення спбд- щини
desheredar vt позбавляти спбдщини; -se поривбти з родйною
deshermanar vt роз'бднувати; відокрбм- лювати; -se порушувати брбтський обб- в'язок
desherrar иМ. знімбти (скидбти) кайдбни;
2. розкбвувати (коня); -se розковуватися (про коня)
desherrumbrar vt знімбти іржу deshidratar vt хім., мед. (vi) зневбдню- вати(ся), дегідратувбти(ся) deshidrogenar vt хім. дегідрувбти, видаляти вбдень
deshielo /771. тбнення льбду; 2. льодохід;
3. відлига
deshierba f, deshierbe m див. desyerba deshijar vt діал. обрізбти пбгони (пброст- ки)
deshilacliar \іїдив. deshilar 1
deshiladlo 1. а^'вйшикуваний в ряд; 2. m (pt) мербжка; ажур; а Іа -а військ, одйн за бдним; пбтайки, обербжно deshilar 1. vt виймбти нйтки, робйти бахрому; 2. щипбти кбрпію; 3. замінювати один вулик Іншим; 3. vi худнути; -se об- тріпбтися
deshilo /77 роз’бднання рбю бджіл; заміна вуликів
deshilvanado adj незв'язний (про промову, думки)
deshilvanar иґвисмйкувати живу нйтку deshincar vt виймбти пблі deshinchar і//1. див. desinflar; 2. спричинити змбншення пухлйни (нббряку);
3. стрймувати гнів; заспокбювати; -se
1. спадбти (про пухлину, набряк); 2. ста- вбти скромнішим
deshipnotizar иґвивбдити з стбну гіпнбзу deshipotecar иґвикупбвувати (заставу deshojar иМ. обривбти лйстя (пелюстки);
2. обривбти бркуші (календаря); 3. виривати сторінкй (книги); -se обпадбти (про листя, пелюстки)
deshoje /77 листопбд
deshollejar vt знімбтм (зрізяти) шкірку (з плодів)
deshollinadera fflne. deshollinador 2У З deshollinador 1. adj що прочищбє димо- хбди (тр^би); 2. допйтливий; 3. m трубо- очйсник, щітка для чйстки труб (димо- хбдів); 4. сажотрус; 5. щітка для обмітбн- ня (стін, стелі)
deshollinar vt 1. чйстити (труби); 2. об- мітбти (стіни, стелю); 3. цікбвитися deshondonado необґрунтбваний, без- підстбвний
deshonestar vticr. чорнйти, ганьбйти; -se втрачбти гідність
deshonestidad f\. нечбсність, безчбсніс- ть; 2. непристбйність (у словах та вчин- как)
deshonesto adj 1. безчбсний, ганббний, нечбсний; 2. непристойний; 3. іст. rpybm, неввічливий
deshonor /77 1. ганьба, безчбстя; 2. об- рбза, згбньблення
deshonorar vt 1. див. deshonestar; 2. позбавляти посбди (звання); разжблувати deshonra /безчбстя, ганьбб; teñera - una cosa вважати ганббним deshonrabuenos сот. 1. наклбпник; обмовник; 2. сл. вйлупок deshonrador adj обрбзливий, принизливий, негідний
deshonrar vt\. безчбстити, ганьбйти; 2. об- ражбти, обмовляти; 3. позбавляти незбй- маності, безчбстити
deshonrible д^нахббний, безсоромний
deshonroso яс/безчбсний, ганббний deshora f. a -(s) не до рбчі, недорбчно, невчбсно; несподівано; раптбво deshospedado adj іст. бездбмний, безпритульний
deshuesadora /’знарбддя для виймбння кісточбк з плодів
deshuesar vt відділяти м’Ясо від кістбк; виймбти кісточки (з плодів) deshumanarse 1. ставбти зарозумілим (гбрдим); 2. діал. ставбти жорстбким, озлоблятися
deshumanización /дегуманізбція (науки, мистецтва)
deshumano яс/жорстбкий deshumedecer vt 1. висушувати, сушйти; 2. діал. послабляти, пом'якшувати; -se висихбти
deshumorado adj діал. похмурий, у повному нбстрої
desiderable adj див. deseable desiderátum m найббжаніше, найбільше бажбння
desidia f 1. недбблість, розпущеність; 2. в'Ялість; млЯвість; бездіяльність, інбртність
desidioso adj 1. недбблий; неохбйний, розпущений; 2. в'Ялий; млЯвий, бездіяльний, інбртний
desierto 1. adj ненасблений; безлюдний;
2. порбжній, пустйй (про залу для глядачів); 3. /77 пустбля; 4. пустйр, пустище; clamar en el -, predicar en - мбрно благбти, витрачбти словб дарбмно designación f 1. признбчення, висувбння (на посаду; 2. див. denominación designar 1. vt призначбти, висувбти (на посаду; 2. призначбти (для чого-н.);
3. призначбти, встанбвлювати (місце, терміни); 4. позначбти, називбти; 5. vi мбти нбмір, збирбтися
designio /77 нбмір, план, збдум desigual adj 1. неоднбковий; нерівний; lucha - нерівна боротьбб; 2. нерівномірний; desarrollo - нерівномірний рбзви- ток; 3. нерівний (про поверхню); 4. непо- сйльний, важкйй; 5. мінлйвий (про погоду, настрій); salir - una cosa провалйтися, зірвбтися (про справу desigualar vt робйти нерівним (несхб- жим); -se виділЯтися (про людину desigualdad f 1. несхбжість, невідповідність; неоднакбвість; 2. нерівність (поверхні); 3. нерівність; нерівномірність;
4. (мат.) нерівність; - social соцібльна нерівність
desilusión /розчарувбння desilusionar vt(vf) розчарувбти(ся) desimanar, desimantar vt розмагнічувати desimpresionar vt\. розкривбти бчі; 2. розчаровувати; -se 1. перестбти помилятися; 2. розчарбвуватися
desincrustar vt видалЯти котбльне каміння
desinencia fniHre. флбксія, закінчення desinfección /дезінфбкція desinfectador сот. дезінфбктор desinfectante /77дезінфікуючий збсіб desinfectar и/дезінфікувбти desinfectorio тдіал. санпропускнйк desinflamal иґзупиняти запальнйй процбс desinflar vt 1. спускбти (балон, шину; випускбти (повітря, газ); 2. применшувати важлйвість (знбчення); -se 1. спускбтися (про балон, шинУ;вихбдити (про повітря, газ); 2. видихбтися, марніти; 3. див. deshincharse 2
desinquietar vtíi. Ам. турбувати desinquieto adj діал. неспокійний, три- вбжний
desinsacular vt виймбти з урни (бюлетень)
235
desinsección
desinsección, desinsectación /дезінсбк-
ЦІЯ
desinsectar vt знищувати шкідлйвих ко- Máx, робйти дезінсбкцію desintegración f рбзпад, розкладбння, розщбплення; - atómica рбзпад бтомів; - nuclear рбзпад ядрб; - radi(o)-activa ра- діоактйвний рбзпад; ~ en cadena ланцю- гбва ядерна ребкція
і desintegrador /77дезінтегрбтор, дроббрка desintegrar vt\. роз'бднувати, спричинити рбзпад; 2. фіз. викликбти рбзпад; -se 1 1. розпадбтися, розвблюватися (про колектив); 2. фіз. розщбплюватися, ділй- тися (про атоми)
desinterés /77 безкорйсливість, незацікбв- леність; неупербдженість desinteresado adj безкорйсливий, неза- цікбвлений; неупербджений desinteresarse (de) втрачбти інтербс (до чого-н.)
desintonización fрадіо розлбджування desinvernar vi військ, залишбти зимбві казбрми
desionización fфiз. деіонізбція desistencia f, desistimiento m 1. відмбва від HáMipy; 2. юр. відмбва від npáea desistir vi (óe) 1. відмовлятися, відступб- тися (від намірів, планів); 2. відступбтися, зрікбтися (слів)\ 3. юр. відмовлятися від npáea
desjarretar vt 1. підрізбти жйжки (у тва- ринй)] 2. знесйлювати desjuiciado adj 1. нерозумний, позббвле- нии здорбвого глузду; 2. божевільний desjuntamiento m роз'бднання, розділення; розлучення
desjuntar vt роз'бднувати, розділяти; роз- лучбти
deslabonar иМ. розбирбти на кільця (ланцюжок 2. роз'бднувати, відокрбмлюва- ти; -se розійтйсь, припинйти спілкувбння deslastrar и/викидбти балбет deslavado adj 1. див. descarado; 2. вйц- вілий, полинЯлий; 3. збпраний; погбно промйтий; 4. прісний, неціЄвий deslavar прбти абиЯк; погбно прбти deslavado adi\. що обм'Якнув; 2. млЯвий (про людині 3. див. deshilvanado deslavazar \гідив. deslavar deslave тдіал. розмйв (від талоїводи або дощів)
deslazar \Лдив. desenlazar desleal adj невірний; віролбмний, підступний
deslealdad /невірність; віролбметво, підступність
deslechugar, deslechuguillar vt 1. nponó- лювати (виноградники2. обрізбти збйві пбгони (на виноградній лозі) desleíble ^розчйнний desleidura /desleimiento m 1. розчинення; 2. розрідження; 3. розмішування у воді (борошна і дріжджів) desleír і/Н. (vi) розчинйти(ся); розпускб- ти(ся); 2. (vi) розріджувати(ся); 3. базікати, пустослбвити deslenguado adj гбстрий на язйк deslenguar и/виривбти язйк; -se грубіянити, лихослбвити
desliar vt розв'язувати, розпакбвувати desliar иґзливбти винб (відділяючи осад} desligar vt\. розв'язувати; 2. розплутувати; 3. (vi) роз'бднувати(ся); відділЯти(ся);
4. звільняти (від зобов'язану 5. муз. ви- кбнувати стакбто; -se звільняти себб (від зобов'язань)
deslindamiento тдив. deslinde deslindar розмежбвувати; позначбти мбжі; 2. утбчнювати
deslinde /77 розмежбвування; вйзначення меж
desliz /771. кбвзання; падіння на слизькбму місці; 2. хйбний крок; пбмилка; обмбвка deslizadero 1. ао/слизький; 2. /77слизькб місце; 3. схил, похйла площинб; 4. мор. стбпель
deslizadizo ас^слизькйй deslizador т 1. глісер; 2. ав. планбр deslizamiento т 1. див. desliz 1; 2. геол. зсув; 3. ав. кбвзання deslizar vi 1. (~se) кбвзати; зіскбвзувати; послизнутися; 2. схйбити, зробйти пб- милку; 3. (~se) ббвкнути, лЯпнути; 4. пб- тай передбти, підсунути; -se 1. погрузнути в розпусті; 2. вислизбти, тікбти desloar vticT. лбяти, сварйти deslomada fflian. дурість, нісенітність deslomar vt 1. зламбти хреббт; 2. зага- нЯти, заїздити, замучити роббтою; -se ішбчити; працювбти як віл desloor /77 іст. бсуд, засудження deslucido adj 1. тьмЯний; 2. сірий, недієвий (про людині)
deslucimiento m 1. потьмбрення; потемніння; 2. відсутність блйску (привббли- вості)
deslucir vt 1. позбавляти блйску, робйти тьмЯним; 2. позбавляти блйску (привбб- ливості); 3. див. desacreditar; -se 1. тьмяніти; 2. втрачбти блиск (привббливість) deslumbrador зо/сліпучий deslumbramiento m 1. осліплення (про блиску, світла); 2. захбплення; 3. осліплення, помутніння (рбзуму) deslumbrante adj див. deslumbrador deslumhrar vt\. сліпити, засліплювати (o блиск, світло); 2. ввбдити в омбну; спан- телйчувати; -se 1. засліплюватися, сліпнути (від яскравого світла); 2. розгубй- тися, зайтй в глухйй кут deslumbre /77 іст. 1. див. deslustre 4; 2. відблиск
deslustrado m тех. матувбння (скла) deslustramiento тдив. deslustre 4 deslustrar vt 1. позбавляти блйску (глЯн- цю), робйти тьмЯним; 2. тех. матувбти;
3. ганьбйти, чорнйти
deslustre /771. потьмбрення; потемніння; 2. відсутність блйску (лйску); 3. втрбта довіри; 4. тех. матувбння, зняття блйску deslustroso adjl. тьмЯний; 2. непоказнйй, непривббливий; негбрний desmadejado яс/утбмлений, вйснажений desmadejamiento m ейльна втбма, слбб- кість
desmadejar vt 1. розмбтувати мотбк (ни- тоії)\ 2. втбмлювати, виснбжувати desmadrar vt забирбти від мбток (дитинчат тварин)
desmagnetización /розмагнічування desmagnetizar розмагнічувати desmajolar vt ослабляти (попускбти) шнуркй (черевиків) desmalazado adj див. desmazalado desmalezar vt діал. полбти, виривбти бур'Ян
desmalingrar vi іст. розпусЄти пліткй, обмовлЯти, нашіптувати desmallar и/розпускбти (петлі, сітку, -se іст. виплутуватуся (із скрутного становища)
desmamar \іїдив. destetar desmameyar гідіал. псувбти, руйнувбти desmamonar vñ. зрізбти (пагони)] 2. діал. знімбти (шкірку, лушпиння); 3. діал. діяти смілйво; ітй напролбм desmamparar vi див. desamparar desmán1 /771. хулігбнетво; свавілля; 2. не- щбстя, бідб
desmán2 /77 зоол. хохуля desmanarse відбивбтися від стбда desmanchar vt 1. іст. див. deshonrar; 2. іст. див. desmallar; 3. діал. вивбдити
плЯми; -se 1. діал. див. desmanarse; 2. діал. відбивбтися від компбнії; 3. діал. тікбти що духу
desmanche тдіал. вйведення плям desmancho т іст. див. deshonra desmandado афнеслухнЯний, непокірний desmandar vt скасбвувати накбз; -se 1. див. descomedirse; 2. відбивбтися від компбнії; 3. відбивбтися від стбда; роз- брідбтися (про стадо)] 4. діал. обганЯти, випереджбти
desmando m іст. див. descomedimiento desmanear знімбти пута (з коней) desmanganillado adj діал. неохбйний desmanganillarse діал. стбти неохбйним, припинйти слідкувбти за соббю desmano: а - іос. adv. далбко, в глушині desmanotado зфіеспрйтний, незгрббний desmantecar и/знежйрювати (молоко) desmantelado adj 1. занбдбаний, закинутий (про будинок)] 2. немебльбваний;
3. надлбмлений, підупблий (про здоров'я)
desmantelar vt 1. руйнувбти (фортбчні стіни, укріплення); 2. вивбзити мбблі (об- лбднання); 3. мор. розендщувати (корабель), руббти рангоут; 4. демонтувбти, розбирбти
desmantequillar vt діал. див. desmantecar
desmantonar гідіал. вирубувати кущі desmaña /неспрйтність, незгрббність desmañado adj неспрйтний, незгрббний desmañanarse Л. Ам. вставбти споза- рбнку
desmanar vticr. заваж&іу, перешкоджбти desmaño m 1. іст. неохбйність; 2. Л. Ам. див. desmaña
desmaquillar vt знімбти грим (коембтику) (з обличчя)
desmarañar гідив. desenmarañar desmaravillar vt іст. розчарЬвувату] псувбти врбження
desmarrido adj\. млЯвий, слабкий; 2. сум- нйй, засмучений
desmarrirse 1. втрачбти ейли; слббшати; 2. журйтися, сумувбти desmatar vt, desmatorrar vt діал. вири- вбти з корінням (рослинУ) desmatrimoniarse діал. розривбти шлюб desmayadizo adj що чдсто непритбмніє desmayado adj 1. тьмЯний, блідйй (про колір)] 2. непритбмний desmayamiento m іст. див. desmayo 1 desmayar 1. спричиняти непритбмність; 2. vi втрачбти мужність, занепадбти духом; -se зомлівбти, непритбмніти desmayo m 1. непритбмність, зомління; 2. занепад дУху; зневіра; 3. бот. плакуча eep6á
desmazalado adj 1. млЯвий, слабкйй; 2. сумнйй, пригнічений desmechado adj Л. Ам. розтріпаний, кудлбтий, незачесаний desmechar \гіЛ. Ам.. рвбти, виривбти (волосся)
desmedidlo adj надмірний, непомірний; una ambición -а непомірне честолюбство^ desmedirse не знбти межі, дозволяти собі збйве; вихбдити за мбжі пристбйності desmedrado adj 1. зіпсбваний; 2. слабий, КВ0ЛИЙ, нбмічний
desmedrar 1. vt( vi) псувбти(ся), пошкбджу- вати(ся); руйнувбти(ся); 2. i//(-se) 1. погіршуватися, занепадати; 2. слббшати, хиріти
desmedro m 1. псувбння, пошкбдження; 2. погіршення, занбпад desmedroso adj іст. безстркиїнуу, хорбб- рий, смілйвий
desmejora / desmejoramiento m 1. псувбння, шкбда; 2. нещбстя, бідб
236
desolar
desmejorar 1. і//псувЯти; погіршувати;
2. позбавляти красй (свіжості); 2. vi (-se) чЯхнути, хиріти
desmelar Скурити мед desmelenar vt кошлЯтити, розкуйбвджу- вати (волосся); -se розкуйбвджуватися (про волосся)
desmembración / desmembramiento m
іст. розчленування, роздроблення, pÓ3-
ДІЛ
desmembrar розчленовувати; дробити, розділяти
desmemoria /забудькуватість, втрЯта пЯ- м'яті
desmemoriado adj А. забудькуватий, без- □¿м'ятний; 2. несамовитий desmemoriarse забувЯти; втрачЯти пЯм'ять
desmenguar vtA. змбншувати; 2. примЯн- шувати, принйжувати (гідність) desmentida /1. спростувЯння; 2. викриття брехні
desmentir 1. спростовувати, заперЯчу- вати; 2. викривЯти; ловйти на брехні;
3. розвіяти (підозри)’, 4. не вйправдувати (своєїмарки, свого призначення)’, 5. при- хбвувати; 6. перекручувати, спотвбрюва- ти; 7. камуфлювЯти; 8. игперекбшуватися desmenudear гідіал. продавЯти врбздріб desmenuzador m дробЯрка, дробйльні вальці
desmenuzamiento m 1. кришіння; дробіння; 2. KponiTKé дослідження desmenuzar 1. (v/) кришйти(ся); дро- бйти(ся); подрібнювати(ся); 2. ретбльно досліджувати
desmeollar иґвиймЯти кістковий м0зок desmerecedor adj негідний, невЯртий (нагороди, похвали)
desmerecer 1. иґбути негідним, не заслуговувати (нагороди, похвали); 2. vi втра- 4¿th цінність (знЯчення); 3. бути нйжче, програвЯти, поступЯтися (якістю) desmerecimiento m див. desmérito desmeritar vt діал. дискредитувЯти; ганьбити, чорнйти
desmérito m негідний вчйнок desmesura /1. непомірність, надмірність;
2. нестрйманість, відсутність почуття міри
desmesurado adj А. непомірний, надмірний; 2. нестрйманий; що не знає міри;
3. нахЯбний, грубий
desmesurar розлЯднувати, спричиняти бЯзлад; -se забувЯтися, виходити за мéжi пристбйності, нахабніти desmigajar, desmigar vt дрібнйти, кри- шйти
desmilitarización /демілітаризЯція desmilitarizar і//демілітаризувЯти desmirado adj діал. відчайдушний, без- стрЯшний; ризикбвий desmirriado а^худйй, вйснажений desmocha f 1. див. desmoche; 2. Л. Ам. шкбда, псувЯння desmochadura їдив. desmoche desmochar vtA. зрізЯти (знімЯти) верхівку;
2. підстригЯти (дерева); 3. скорбчувати, викидЯти (текст)
desmoche m А. зрізЯння (знімЯння) верхівки; 2. підстригЯння, обрізЯння (дерев);
3. скорочЯння (тексту^', 4. ВИКИДЯННЯ, вйкид desmocho /77 зрізЯння гілок desmoderado adj іст. нестрйманий desmogar и/скидЯти рбги (про оленів) desmolado adj беззубий
desmoldar виймЯти з форми desmoler vt іст. А. зношувати; 2. ncyBáTn;
3. див. digerir
desmondongar уідіал. див. destripar desmonetizar vtA. забороняти карбувЯн- ня MOHéT з будь-якбго метЯлу; 2. знеціню¬
вати (грошовий знай)’, 3. вйлучати з ббігу (грошовий знай)
desmongar, desmonguillar vt діал. оглу-
LUáTH
desmontable а^розбірнйй, рознімнйй desmontado adj що втрЯтив коня (про кавалериста)
desmontador m тех. знімЯч, прйстрій для зняття (заміни)
desmontadura /1. вйрубування лісу; 2. вирівнювання ґрунту
desmontaje /77демонтЯж, розбирЯння desmontar1 vt А. вирубувати ліс; 2. знімЯ- ти (землю): вирівнювати (ґрунт) desmontar 1. иґрозбирЯти, демонтувЯти; 2. знбсити, розбирЯти (будівлю)', 3. спішувати; змусити злізти (з коня)’, 4. розряд- жáти (рушницю); 5. військ, знешкбджу- вати (артилерію супротивника)', 6. i//(~se) спішуватися
desmonte m А. вйруб лісу; 2. вйїмка (ґрунту)’, 3. відкрйтий ґрунт; 4. вйроблена по- рбда; 5/ діал. шлак; 6. діал. вЯрхній шар відкрйтого кар'Яру
desmoralización /1. деморалізЯція; 2. за- нЯпад духу, зневіра desmoralizador а^деморалізуючий desmoralizar vt деморалізувЯти; -se за- непадЯти духом
desmorecerse 1. бути охбпленим прйст- растю (бажЯнням); помирЯти від бажЯн- ня; 2. захлинЯтися від сліз (сміху) desmoronadizo а^хиткйй; хибкйй desmoronamiento m pyйнyвáння; el - del sistema colonial рбзпад колоніЯльної cncTéMH
desmoronar vt руйнувЯти, розвЯлювати; -se 1. відвЯлюватися; розпадЯтися; роз- сипЯтися; обсипЯтися; 2.3aHenafláTH (про справи)
desmorono тдіал. див. desmoronamiento desmostolar vt A. дратувЯти, сбрдити; 2. приголбмшувати desmotadera їдив. desmotadora desmotador 1. com. текст, робітник, що очищЯє вбвну (сукнб); 2. m сл. грабіжник desmotadora f текст. бавовноочиснЯ ма- шйна
desmotar vtA. очищЯти від жмутів, пачбсів (вовну або сукно)’, 2. діал. очищЯти від насіння (волокна бавовни); 3. сл. грабу- BáTn, роздягЯти
desmovilización /демобілізЯція desmovilizar демобілізувЯти desmultiplicador m ел. редуктор; змбн- шувач швйдкості
desmultiplicar vt тех. змбншувати (число обертів)
desmurar vtA. іст. руйнувати стіни (міські, фортечні); 2. діал. знйщувати гризунів desnacificación /денацифікЯція, викорінювання нацйзму
desnacionalización /денаціоналізЯція desnacionalizar і//денаціоналізувЯти desnatadora /сепарЯтор desnatar vtA. знімЯти піну (з бульйонУ)’, 2. знімЯти пінку (з молока)’, 3. збирЯти вершкй, 6páTH собі найкрЯще; 4. мін. 3H¡MáTH шлак
desnaturación f іст. див. desnaturalización І
desnatural adj іст. неприр0дний, незви- чáйний
desnaturalización1 f А. денатуралізЯція, позбЯвлення прав громадянства; 2. спотворення, перекручування desnaturalización2 f хім. денатурЯція desnaturalizado11. аб#позбЯвлений батьківських (синівських, брЯтських) почуттів; 2. /77 сл. вйлупок
desnaturalizado2 adj хім:. alcohol - дена- TypáT, денатурбваний спирт
desnaturalizar vt(vi) 1.позбЯвляти, позбу- в0ти (ся) прав громадянства; 2. спотворюватися), перекручувати(ся); псувЯти- (ся)
desnaturar vt ют. див. desnaturalizar 1 desnegar vt супербчити; -se відмовлятися від скЯзаного desnevado а^незасніжений desnevar і//тЯнути (про сні/) desnieve /77тЯнення (снігу) desnitrificación fx/'м. денітрифікЯція desnitrificar vt хім. денітрифікувЯти desnivel /77 1. нерівність (їрунтУ)’, 2. різниця у висоті; відмінність рівнів desnivelación /зміщення, зміна висотй desnivelar vtA. змінювати рівень; 2. робити нерівним
desnucar vt А. зламЯти шйю; 2. убити y^ápoM у потйлицю; -se діал. зломйтися біля самбї рукоятки (про ніж) desnudamente ая^ відвЯрто, прямо, без нЯтяків
desnudamiento m 1. роздя^ння; 2. oró- лення
desnudar vt(vr) 1. po3flflráTn(cfl); 2. огблю- вати(ся); -se (de) звільнятися, позбувЯ- тися (вад)
desnudez /1. наготЯ, огбленість; 2. бідність; 3. очевйдність; Явність desnudismo m нудйзм desnudo 1. ^роздягнений, оголений; ró- лий; 2. noráHO одЯгнений; 3. бідний, убогий; 4. гблий (про стіни, кімнату); 5. позбЯ- влений; - de méritos позбЯвлений чес- hót; 6. Явний, неприхований, неприкрЯ- шений (про істині’, 7. тжив. ню, огблена натура; аі - Явно, відвЯрто; poner al - una cosa розкрйти, вйявити; salir - розо- рйтися, вйлетіти в трубу, збанкрутувЯти desnutrición / відсутність xapnyeáHHH; вйснаження (організмУ) desnutrido adj вйснажений (від поганого харчування)
desnutrirse виснЯжуватися (про організм) desobedecer vt не корйтися; - una orden не виконувати накЯз desobediencia /непокірність, непок0ра desobediente яо/неслухнйний, непокірний desobligar vt 1. звільняти від оббв'язків; 2. захбплювати, викликЯти зЯхват; 3. діал. народжувати
desobstruir vt 1. розчищати (ШЛЯ)Ї)\ 2. звільняти (від перешкод, усувЯти (перешкоди)
desocar vtA.fi. Ам. (~se) вйвихнути (кисть руки, палець); 2. (~se) підтоптЯти ноги (про коня)
desocupación /1. нерббство, лЯдарство; 2. безробіття
desocupado 1. асУледЯщий, гультяйський^ 2. безробітний; незЯйнятий; 3. /77безробітний
desocupar vtA. очищЯти, звільняти (місце, приміщення)’, 2. виймЯти; 3. випорожнятися; 4. позбавляти роботи; -se 1. вт- рачЯти місце (роботи)’, 2. Л. Ам. нарбд- жувати
desodorante /77дезодорЯтор desodorar vt дезодорувЯти, знйщувати зЯпах
desofenderse іст. не ображктся, не почувЯти ce6é обрЯженим desoír vtA. не слухати, пускЯти повз вуха; 2. залишЯтися глухйм до чого-н. desojar зламЯти вушко (у голки)’, -se
1. видивлятися; 2. псувЯти зір; 3. іст. старЯтися
desolación /1. спустбшення, розбрення;
2. скорбота, відчай; безутішність desolar vtA. спустбшувати, розорЯти; 2. до- вбдити до розпачу; -se тужйти, утрачЯти надію
237
desoldar
desoldar vt відпаяти, розпаЯти; ~se відпаятися, розпаятися
desolladamente а</инахббно, безсорбмно desolladero m шкуродбрня desollado ас/зухвблий, нахббний, безсо- рбмний
desolladura fA. здирбння шкури (зубитих тварин)\ 2. садиб; 3. шкбда desollar vtA. здирбти шкуру; 2. завдавати і бблю; 3. змушувати платити втридброга;
4. розпускбти плітки, перемивбти кісточки; -se обдбрти шкіру, отрймати садиб;
1 -la, - el lobo (la zorra) відсипбтися після гульні, спбти мбртвим сном; - a uno vivo дбрти шкуру з кого-н., обібрбти як липку desollón m садиб desondrar vticr. див. deshonrar desonzar иґображбти, ганьбити desopilar vt 1. вилікбвувати від запбру, прочищбти шлунок; 2. сл. смішйти; -se сл. реготбти до упбду desopinar vt позбавляти довіри, дискре- дитувбти, псувбти репутбцію desoprimir vt 1. звільняти від ярмб (тирбнії); 2. Л. Ам. полбгшати desorbitado adj А. надмірний, непомірний; 2. Л. Ам. нерозсудливий, нерозвбжливий; ojos -s витріщені, вйрячені бчі desorbitar vt 1. перевйщувати звичайні нбрми, перевйщувати міру; 2. перекручувати, спотвбрювати (думку, ідею) (у запеклій суперечці, дискусії)', -se вййти за рбмки desorción fxiM. десбрбція desorden m 1. ббзлад; плутанйна; en - у ббзладі; vivir en el - вбсти безлбдний спбсіб життя; 2. рі заворушення, масові вйступи; 3. неохбйність, неакуратність;
4. рі пороки, погбні нбхили desordenación ficr. див. desorden 1 desordenado adj 1. неакурбтний, неохбй- ний; непрйбраний; 2. безлбдний (прожиття, поведінку)
desordenamiento m див. desorden 1 desordenanza ííct. див. desorden 1 desordenar vt спричиняти ббзлад, плутати; -se 1. бути у ббзладі; 2. виходити за рбмки, порушувати (порядок desorejado adj 1. пропбщий, розпусний, бруднйй; 2. діал. див. descarado 1; 3. діал. марнотрбтний; 4. діал. дурнйй, нерозумний; 5. діал. з відлбманими ручками; 6. діал. з погбним слухом; що погбно співає desorejar vt 1. відрізбти вуха; 2. обрізати вушко
desorganización /'дезорганізація desorganizador 1. ас/дезорганізуючий; 2. /77дезорганізбтор
desorganizar у/дезорганізбвувати, спричиняти ббзлад; -se бути у ббзладі desorientación / desorientamiento m
1. дезорієнтація; 2. збентбження desorientar vt 1. відхилЯти від потрібного нбпрямку, направляти на хйбний шлях;
2. обмбнювати, увбдити в омбну, спан- телйчувати; дезорієнтувбти; -se 1. втра- чбти орієнтувбння; 2. дезорієнтувбтися desorillar і^зрізбти край, пруг (тканини, паперу)
desortijar vtc.-r. розпушувати (ґрунт), під- гортбти (молоді сходи)', -se діал. вй- вихнути суглбб (про коня) desosar гідив. deshuesar desospechar vt (vi) іст. розвіяти сумніви (підбзри)
desovadero m сбжалка desovar vi 1. викидбти ікру (про рибУ)', 2. відкладбти Яйця (про комах) desove /771. нбрест; 2. відкладання ябць (про комах, равликів) desovillar vtA. розмбтувати (клубок або моток ниток); 2. розплутувати, з'ясовувати; 3. підбадьбрювати
desoxidación f 1. хім. дезоксидбція, розкйснення; віднбвлення; 2. вйдалення іржі
desoxidante m хім. розкйснювач desoxidar vtA. (vi) хім. розкйснювати(ся); 2. видаляти іржу
desoxigenación ґхім. віднбвлення desoxigenar ііїдив. desoxidar despabiladeras /р/нагбрні щйпці despabilado adj 1. що не спить; 2. жвбвий, моторний
despabilar vt 1. знімбти нагбр (зі свічки, ґнота)', 2. збудйти (сплячого)', 3. пробуджувати (думку)', 4. розворушйти, спонукб- ти до дій; 5. крбсти; 6. оживлЯти; 7. швйд- ко вибратися з спрбвою; 8. розтрйнькати (гроші)', 9. убивбти; -se 1. оживлЯтися (про думки)', 2. розворушйтися, відганЯти сон; 3. діал. пбтай пітй, зникбти despacio 1. advповільно, не поспішбючи, тихбнько; 2. діал. тйхо, негблосно; 3. m діал. повільність; 4. //7/е//обербжно!; соп ~ діал.повблі, повільно; barajarla - Л. Ам. розібрбтися до дрібнйць; vísteme -que estoy de prisa помблу їдь — дблі заїдеш despacioso adj розмірений (про руУ); некваплйвий, повільний despacito 1. adv тихбнько, потихбньку; 2. interjдив. despacio З despachaderas f рі 1. бдповідь, відсіч, різкб відповідь; 2. діловйтість; спрйтність despachado adj 1. безсорбмний; 2. спритний, виверткйй
despachador 1. aq¡r мотбрний; оперативний; 2. /77 діал. робітнйк, що завантбжує шбхтові вагонбтки
despachamiento m іст. див. destierro despachante com. Л. Ам. робітнйк магазй- ну, продавбць
despachar 1. vt 1. (-se) закінчувати (роботу, справу); 2. читбти, диктувбти, укладб- ти (ділові папери); 3. зустрічбти (відвідувачів)', 4. відправляти; 5. продавбти, збу- вбти (товари, квітки)', 6. проганЯти, вига- нЯти; 7. убивбти, відправляти на той світ;
8. и/поспішбти, квбпитися; 9. нарбджува- ти; -se 1. покінчйти (зчим-н.), відкарбска- тися (від чого-н.)\ 2. їсти; пйти; 3. викладати (скарги, претензії) despachero m діал. 1. влбсник магазйну; 2. продавбць
despacho m 1. виконання (роботй)’, 2. спрйтність, швидкість (у виконанні)', 3. збут, прб- даж; 4. відпрбвлення (товарів)’, 5. кабінбт; контбра; бюрб; 6. магазйн, торговбльне приміщення; 7. кбса (для) прбдажу квитків; 8. де- пбша, повідомлення; - oficial офіційне по- вщбмлення; 9. діал. крамнйця дрібнйчок; correr los -s негбйно відправляти; poner al - збувбти, продавбти (твар)’, tener buen - бути спрйтним, мотбрним (уробот) despachurramiento /771. сплющування; 2. платане пояснення
despachurrar vt 1. сплющувати, м'Яти; роздбвлювати; 2. заплутано розповідбти (пояснювати); 3. уривбти, обірвбти (у розмові)
despajado adj незадовблений; розчарб- ваний
despajadura /'віяння (зерна) despajar vt віяти (зерно) despajo тдив. despajadura despaldar, despaldillar, despaletará Ам., despaletillar \іїдив. desespaldar despalillar vtA. звільняти від жйлок (лист тютюну); 2. діал. убивбти despalmar vtA. чйстити днйще суднб; змб- зувати днйще суднб; 2. стісувати край (дошки)', 3. с.-г. полбти, пропблювати;
4. сл. силоміць заволодіти despalme m підрубування (дерева) despalomado adj діал. дурнйй; отупілий
despalotar гідіал. див. despalillar 1 despampanadura /підрізання (виноград- ноїлози)
despampanante adj дивовйжний, неймовірний, приголбмшливий despampanar 1. и/підрізбти (виноградну лозУ)\ 2. обрізбти (паростки, пагони);
3. бентбжити; дивувбти; 4. vi виливбти душу; -se забиватися(при падінні) despamplonar vt розріджувати (посадки винограду)', -se вйвихнути (руку) despancijar гідив. despanzurrar despanchurrar гідив. despachurrar despanzurrar vt 1. розпороти живіт (черево), випускати кишки; 2. розрізбти (мішок)',
3. убивбти; -se помбрти, д^ба дбти despanzurro m діал. див. despapucho despapar и/закйдувати гблову (про коня) despapucho тЛ. Ам. дурість, нісенітниця desparcimiento т іст. 1. пошйрення, розповсюдження, розсіювання; 2. пошйрення (новин)', 3. невймушеність, розв'язність desparecer 1. vi див. desaparecer; 2. vt ховбти, прихбвувати; -se іст. бути несхб- жим; відрізнятися
desparejar vt(v/) роз'бднувати(ся), розпа- рбвувати(ся)
desparejo adj А. див. desigual; 2. Л. Ам. мінлйвий, нестблий (про ПОГОДУ) desparejura fЛ. Ам. див. desigualdad desparpajado adj невймушений; розв'язний
desparpajará иґрозкидбти, розшпурювати; 2. діал. вичйтувати, сварйти; 3. діал. проганЯти, розганЯти; А. діал. розсіювати, розкидбти; 5. діал. розтрйнькувати, мар- нотрбтити; 6. vi базікати, плбскати язиком; -se чинйти нерозвбжливо desparpajo m 1. невймушеність; розв'язність; 2. моторність, спрйтність; 3. балакучість; 4. діал. ббзлад desparramado adj ширбкий, просторий, відкрйтий
desparramador /771. с.-г. розкидбч; 2. діал. механічний розподільник desparramar vtA. (vi) розкидбти(ся); роз- сипбти(ся); проливбти(ся); 2. розтрйнькувати, марнотрбтити; 3. розсіювати (увагу)', 4. Л. Ам. розповсюджувати (плітки)', -se 1. розбрідбтися (про стадо)', 2. гулЯ- ти,пиЯчити
desparrame m Л. Ам. див. desparramo З desparramo тдіал. 1. розкидбння; розси- пбння; 2. ббзлад; 3. безлбдна втбча despartidero тдіал. роздоріжжя despartir vtA. відділЯти, розділяти, роз'єднувати; 2. рознімбти, розборонЯти, мирйти desparvar иґзгріббти обмолбчене зерно despasmarse іст. огбвтатися, отЯмитися (від переляку)
despatarrada f. hacer uno la - лежбти, симулюючи хворобу; потрбпити у кумбдне становище
despatarrar vtA. розкарячувати, шйроко розстбвити (нбги); 2. приголбмшувати, жахбти, вражбти; -se 1. шйроко розставляти нбги (у танці, при падінні), розкарячуватися; 2. жахбтися, дивувбтися; dejar a uno despatarrado зворушити, приго- лбмшити; quedar(se) despatarrado зля- кбтися, жахбтися
despatillar 1. vt стісувати вйступ для врубки в паз; 2. згблювати бакенббрди; 2. діал. зрізати пбгони; 4. і/лхати раптбво; тікбти
despaturrar гідіал. плутати, спантелйчу- вати; -se діал. див. despatarrarse despavesaderas /рідив. despabiladeras despavesar гідив. despabilar 1 despavorido adjpo смерті переляканий despavorir vi (~se) жахбтися; до смбрті перелякатися
238
desplazar
despeadura f бблісний слід на нозі (від ходіння)
despearse 1. намуляне місуе (при ходінні)] 2. бурхлйво виpaжáти відчай (гнів) despectivo adj А. див. despreciativo; 2. лінгв.
ЗНЄВЯжЛИВИЙ
despechado adjnкйй утратив надію, якйй зневірився; озлбблений despechar1 vtA .(vi) засмучувати(ся); 2. (vi) обурювати(ся); сЯрдити(ся); дратувЯти- (ся); 3. розлютйти; -se розлютйтися despechar гідив. destetar despechar vt іст. обтяжувати подЯтками despecho /771. засмучення, досЯда; 2. лють; відчай; а - de... незважЯючи на...; всупереч...
despechugar знімЯти грудйнку з птйці; -se розстібЯти кбмір; огблювати груди despedazadura f, despedazamiento m поділ на шматкй (на частйни) despedazar vt А. розривЯти; розділяти на частйни; рвЯти на шматкй; 2. руйнувЯти, знйщувати, розбивЯти (мрії, надії)] - el alma розбйти сЯрце; - la honra збезчЯстити despedida fA. прощЯння; 2. розлука; 3. звільнення; 4. прбводи; вечірка з нагбди проводів; - de soltera дівич-вЯчір, вечірка напередбдні весілля
despedir vt А. проводжЯти; прощЯтися; 2. звільняти; 3. кйдати, метЯти (каміння, спис)] 4. пЯхнути; випромінювати світло; 5. відштбвхувати; -se 1. прощЯтися;
2. розпрощЯтися; втрЯтити надію despedrar, despedregar vt очищЯти від каміння
despegado adj холбдний, сувбрий (у поводженні)
despegar 1. відділЯти; відклЯювати, від- пбрювати; 2. Гі. Ам. розпрягЯти (коней)]
3. vi ав. (-se) злітЯти; -se 1. відділятися; вірклЯюватися; 2. віддалятися; збайдужіти; 3. не відповідЯти
despego m див. desapego despegue /77 ав. зліт; - vertical вертикЯль- ний зліт
despeinar vt псувЯти зЯчіску, розкуйбвд- жувати (волосся)] -se розкуйбвдитися (про волоссгі)
despejado adj 1. вільний, відкрйтий, про- стбрий (про приміщення)] 2. невймуше- ний, розв'язний; 3. Ясний, світлий (пророзум); тямущий, кмітлйвий (про людину);
4. що одужав від лихомЯнки (про хворого); 5. Яснйй, безхмЯрний
despejar vt А. звільняти, розчищЯти (місце)] 2. пояснювати; -se 1. ставЯти невй- мушеним; 2. вйпогодитися; 3. одужати від лихомЯнки (про хворого)] 4. відпочйти, ОТЯМИТИСЯ
despejo /771. звільнення (місця)] 2. проріджування насЯджень; 3. невймушеність;
4. Яснйй (світлий) рбзум; 5. тавр, звільнення арЯни від людЯй (перед боєм биків) despelucar гідіал. див. despeluzar 1 despeluzar vt 1. куйбвдити (волосся, ворс)] 2. спбвнити жЯхом; 3. діал. обігра- вЯти
despeluznar \гідив. despeluzar 2 despellejar vt А. здирЯти шкіру; 2. лихо- слбвити; 3. обдЯрти як лйпку despenar vtA. вйзволити з оідй; 2. утішЯ- ти; 3. убивЯти; 4. діал. довбдити до рбз- пачу
despendedor A. adj марнотрЯтний; 2. m марнотрЯт
despender vt А. марнотрЯтити, розтрйнь- кати (майно)] 2. гайнувЯти, марнувЯти (час)
despensa f А. комбра, комірка; 2. запЯс провізії, продукти харччувЯння; посЯда комірнйка (еконбма); іст. дЯнна вйтрата продуктів; 5. рі іст. видЯтки, витрЯти
despensero /77 комірнйк, економ despeñadamente а<Л/стрімко, безстрЯшно despeñadero /77І. обрйв, круча; 2. ризик, небезпЯка
despeñadizo асуобрйвистий, крутий despeñadura f, despeñamiento m див. despeño
despeñar иґскидЯти з обрйву (з кручі); -se 1. пЯдати, зривЯтися (з висоти)] 2. відда- вЯтися (порокам, утіхам) despeño /771. падіння з висотй; 2. розб- рення; крах; 3. рбзлад шлунку despeo тдив. despeadura despepitadora f машйна для виймЯння насіння (кісточок); - de algodón бавовно- очйснЯ машйна
despepitar vt 1. виймЯти насіння (кісточки) (з плодів)] 2. діал. очищЯти кЯвові зЯрна;
3. говорйти прЯмо (без нЯтяків) despepitarse 1. кричЯти, горлЯти; 2. роз- дратбвуватися; - uno por una cosa прй- страсно бажЯти
desperación ficr. див. desesperación desperanza ficr. див. desesperanza desperar vi іст. див. desesperanzar despercatarse діал. не слідкувЯти за со- ббю; ставЯти неохЯйним, опускЯтися despercudido adj діал. кмітлйвий, тямущий
despercudir vt 1. чйстити; 2. діал. див. despabilar 4; -se (соп) Л. Ам. віддЯти, по- жЯртвувати
desperdiciador 1. adj марнотрЯтний; 2. m марнотрЯт
desperdiciar vt\. марнотрЯтити, розтрйнь- кувати; 2. марнувЯти, гЯяти (час)] 3. про- пускЯти (момент, нагодуі) desperdicio /77 1. марнотрЯтство; 2. (рі) відхбди виробнйцтва; -s de algodón бавбвнЯні пЯчбси; no tener - una cosa бути дуже корйсним (вйгідним) desperdigar vtA. (vi) відрілЯти(ся), роз'Яд- нувати(ся); 2. (vi) розсіювати(ся), розки- дЯти(ся); 3. розпорбшувати (сили) desperecer vi іст. гйнути; -se (por) дома- гЯтися, із шкіри пнутися desperecido adj іст. знесйлений, спустб- шений
desperezarse потягуватися, тягнутися desperezo /77 потягування desperfeccionar vt діал. псувЯти, робйти непридЯтним
desperfecto /77 ДефЯкТ, Н6Д0ЛІК, невеличка вЯда
despernada f стриббк, підскік (в іспанських танця)і)
despernado adj що втомйвся від ходіння despernar иМ. відрізати нбги (лЯпи); 2. (vi) ушкбдити (собі) нбги
despertador 1. adj що будить, що пробуджує; 2. /77будйльник; 3. спонукЯння, мотйв despertamiento m пробудження despertar 1. vt будйти; 2. пробуджувати (іспогади); 3. привбдити до пЯм'яті; 4. збуджувати, викликЯти (почуття)] el apetito викликЯти апетйт; 5. nr(-se) прокидЯтися, пробуджувася; 6. здогадЯтися; дізнЯтися прЯвду
despesar /77 іст. досЯда, прйкрість; смуток despestañarse 1. вйдивити бчі; 2. старЯ- тися; багЯто займЯтися, скніти despetrificar vt привбдити до пЯм’яті, протвербжувати despetroncarse діал. тікЯти despezar vt 1. звужувати (кінець труби)] надавЯти фбрми кбнуса; 2. архіт. обтбчу- вати каміння (для стін, склепінь) despezonar vt 1. зрізЯти черешкй; 2. рвЯ- ти, відривЯти; -se ламЯтися (про черешок, стрижень)
despezuñarse 1. ушкбдити копйто; 2.діал. квЯпитися, поспішЯти; 3. діал. старЯтися
despiadado adj 1. безжЯлісний, жорстокий, нелюдяний; 2. нещЯдний despicar vt 1. заглЯджувати (провину, образуі)] догоджЯти; 2. Л. Ам. розбивЯти пустйти кров з нбса; вибивЯти зуби; -se
1. мстйти; 2. діал. потрЯпити в біду despichar 1. vt виділЯти сік, сочйтися;
2. діал. виймЯти кісточки (з виноградуt);
3. діал. давйти, вичЯвлювати; 4. viпоми- рЯти, вйпустити духу despideaguas тцощовт щит; жолоббк despidiente /77: - de agua водоскйд, водозлйв; див. despideaguas despido тдив. despedida З despierto adj А. що прокйнувся, що не спить; 2. дотЯпний, гбстрий на язйк; 3. кмітлйвий; мотбрний, спрйтний; soñar - мріяти наяву
despiezar \гідив. despezar 2 despigmentación імед. депігментЯція despilarar vt /ціал. гірн. знімЯти стбйки; розбирЯти кріплення
despilfarrado 1. adj обірваний, у лахміт- тях; 2. щЯдрий, марнотрЯтний; 3. діал. рідкйй; розрізнений; 4. т обідранець, голодрЯнець; 2. марнотрЯт despilfarrador тдив. despilfarrado despilfarrar vt марнотрЯтити, розтрйньку- вати (гроші)
despilfarro /771. недбЯлість, неохЯйність; 2. марнотрЯтність
despimpollar vt зрізЯти пЯгони, пЯростки (виноградної лози)
despinochar и/очищЯти кукурудзяній качанй despintar 1. стирЯти (змивЯти) фЯрбу; 2. перекручувати, змінювати; 3. (//виділятися; дисгармоніювЯти; -se втрачЯти кб- лір, знебЯрвлюватися; no despintársele a uno залам'ятЯтися надбвго, западЯти в душу
despinzar иґчйстити (сукно, хутро), знімЯти пінцбтом (волоски) despinzas f рі ткЯцькі щйпці; щйпці з гблкою для чйстки тканйни despiojar vt 1. вивбдити вбшій; 2. витягувати зі злйднів
despique /771. заглЯджування провйни; 2. звЯдення рахунків; відплЯта, пбмста despistar vtA. навбдити на хйбний шлях; 2. ріал, обдурювати; -se 1. збивЯтися зі сліду; 2. помилйтися, переплутати despizcar vt кришйти^ дрібнйти; -se старЯтися щосйли, із шкіри лізти desplacer1 /771. незадовблення, досЯда; 2. неприбмність
desplacer vt не подббатися, викликЯти незадовблення desplanar vticr. nohснювати desplanchar \гідив. desaliñar desplantación їдив. desarraigo desplantar vtA. іст. див. desarraigar; 2. відхиляти від вертикЯльної лінії desplante /77 зухвЯла вйтівка; вйбрик desplatado adj діал. бідний, незамбжний desplatar vtA. добувЯти срібло (з іншого металу); 2. діал. див. desplumar 2 desplate /77 добувЯння срібла (з іншого металуі)
desplatear vtA. знімЯти шар срібла; 2. діал. обкрадЯти
desplayado 1. а^ширбкий; 2. m Л. Ам. піщЯна обмілина; 3. Л. Ам. велйка полЯна desplayar 1. vt іст. розшйрювати; 2. vi відступЯти (про море) desplazamiento m 1. переміщення; зміщення; 2. вйтіснення; усунення; 3. мор. во- дотоннЯжність; - en rosca водотоннЯж- ність порбжнього суднЯ; - en vacío мЯрт- вий хід; 4. хім. заміщення; 5. мед. вйвих; зміщення
desplazar vtA. переміщЯти; зміщЯти; зсу- вЯти; пересувЯти; 2. витіснЯти; усувЯти;
239
desplegadura
3. мор. мЯти водотоннажність; 4. хім. замінити; 5. мед. вйвихнути; змiщáти; -se А. перемінитися; ітй, прохбдити; 2. астр. схилЯтися
desplegadura ґдив. despliegue desplegar vt 1. розгортЯти; po3KpnBáTn; розправляти; 2. пояснювати; 3. виявляти, демонструвЯти (почуття, властивість); 4. військ. розгортЯти (військо)] -se і військ. розгортЯтися despleguetear vt зрізЯти вусики (винограду)
'despliegue /771. демонстрЯція, вйявлення пбвною мірою; 2. військ. розгортЯння (війська)] 3. пбказ, демонстрЯція (досягнень)
desplomar vt А. відхилЯти (від вертикального положення); 2. діал. лЯяти, сварйти; -se 1. відхилятися (від вертикальною положення)] 2. руйнувЯтися, завЯлюватися;
3. буд. давЯти усадку (про бетон)] 4. зомлівати, непритбмніти; упЯсти як мЯрт- вий; 5. розорЯтися
desplome m А. відхилення (від вертикального положення); 2. вйступ (стіни, скел)] 3. буд. усЯдка (бетон\) desplomo /771. відхйлення (від вертикального положення)] 2. діал. буркотіння; лЯй- ка, свЯрка
desplumar vtA. пЯтрати (птицю)] 2. виймЯ- ти (грош)] оббирЯти; обігравЯти despoblación, despoblada f іст. безлюддя, відсутність людЯй despoblado /77безліЬдне місце; en ~ прО- сто нЯба; robaren ~ грабувЯти на велйкій дорОзі
despoblamiento m див. despoblación despoblar vtA. обезліЬдити, спустОшува- ти; 2. позбавляти рослйнності; -se обезлюдіти, спустіти
despoetizar vt позбавляти поетйчності despojador 1. adj грабіжницький; 2. m грабіжник; викрадЯч
despojar vtA. грабувЯти, відбирЯти; 2. позбавляти; ~ a un árbol de su corteza обдирЯти кору з дЯрева; 3. юр. вилучЯти (з метою передачі законному власнику)] ~se 1. позбавляти себЯ; 2. скидЯти з сЯбе (одя/)] 3. звільнятися (від забобонів) despojo /771. грабунок, грабіж; 2. здббич (переможця); 3. пбтрухи; 4. рі улЯмки (будівлі)] 5. р/зЯлишки, відхбди; 6. рігірн, пустЯ порбда; бідна рудЯ; 7. р/остЯнки despolarizador, despolarizante m фіз. деполяризЯтор
despolarizar \гіфіз. деполяризувЯти despolvar \гідив. desempolvar despolvorear vt 1. змітЯти (стріпувати, вибивЯти) пил; 2. відштбвхувати від сЯ- бе; 3. діал. посипЯти
despopularizar vt позбавляти популярності
desporrondingarse 1. діал. розкидЯтися грішми; 2. діал. розкйнутися, розвалитися (укріслі)] 3. діал. просторікувати, патЯ- кати
desportilladura f 1. оскблок, улЯмок; 2. щербйна, виїмка
desportillar vt 1. відбивЯти край (у посуду); 2. зазублювати (лезо) desposadlo, -a1 adj, m, /'молодий, -а; щОй- но одружений, -а
desposado2 adj скутий наручниками desposamiento m іст. див. desposorio desposanda, -a m, Лцо берЯ шлюб desposar \гіцерк. вінчЯти; ~se 1. бути зарученими; 2. брЯти шлюб, одружуватися desposeer vt позбавляти майнЯ; ~se відмовлятися від влЯсності (майнЯ) desposeimiento m позбЯвлення майнЯ desposorio m(p) 1. заручини; 2. одруження, шлюб
despostar гідіал. розбирЯти (м'ясну тушу, птицю)
despoetillar vt Л. Ам., діал. див. desportillar
dáspota /77 дЯспот, тирЯн despótico ясУдеспотйчний despotismo /77 деспотизм, тиранія; - ilustrado іст. освічений абсолютйзм despotizar гідіал. прЯвити, керувЯти дес- потйчно; тирЯнити dóspoto /77 іст. див. dóspota despotricar vt базікати, точйти лЯси despotrique m лЯси, безглуздя, нісенітниця
despreciable з<#мерзЯнний, нікчЯмний despreciar vtA. стЯвитися з презйрством; не визнавЯти; 2. не враховувати, не брЯти до уваги; нЯхтувати, відволікЯтися (від чого-н.)] -se не удостбювати (уваги) despreciativo adj презйрливий, зневЯж- ливий
desprecio /77 презйрство; зневЯга despredicar ііїЛ. Ам. казЯти протилЯжне, суперЯчити скЯзаному раніше desprender vt 1. відділЯти, відривЯти; від- клЯювати, відв'язувати; 2. виділЯти (тепло)] пЯхнути; 3. Л. Ам. (vi) відстібЯти(ся); -se 1. відділятися, відривЯтися, відвЯлю- ватися;. 2. випливЯти (із чого-н.); 3. відмовлятися
desprendido яс/безкорйсливий; щЯдрий desprendimiento m А. відділення, відпа- дЯння; обвЯл, обсипЯння (ґрунту, каміння)] 2. виділення (тепла, газів)] 3. безкорисливість; щЯдрість
despreocupación f 1. безтурботність; не- дбЯлість; 2. незацікЯвленість, неуперЯд- женість
despreocupado adj 1. безтурббтний, недбалий; 2. недбЯлий; неохЯйний; 3. що нЯхтує суспільною думкою; 4. діал. байдужий
despreocuparse 1. не дбЯти; 2. відкидЯти турббти
desprestigiar vt позбавляти престйжу, підривЯти авторитЯт, розвінчувати, дис- кредитувЯти; -se втрачЯти престйж, пЯ- дати в очЯх
desprestigio /77підрйв авторитЯту, розвін- чЯння
desprevención f А. непередбЯчливість; непідготбвленість; 2. незабезпЯченість, нуждЯ
desprevenido adj А. не готбвий, не підготовлений; не поперЯджений; coger - заскочити зненЯцька; 2. незабезпЯчений, бідний
despropiar vt іст., діал. див. desposeer desproporción f непропорційність, диспропорція; невідповідність desproporcionado adj непропорційний, диспропорційний
desproporcionar vt позбавляти пропорцій, робйти диспропорційним despropositado adj недорЯчний; безглуздий, недолЯдний
despropósito /771. безглуздість, недолЯд- ність; 2. скЯзане (зроблене) недорЯчно; а - не до рЯчі, недорЯчно desproveer позоавлЯти необхідного desproveimiento m іст. див. desprevención
desprovisto aq/позбЯвлений; не забезпЯ- чений необхідним
despueble, despueblo m див. despoblación
despuás advпісля; пОтім; пізніше; poco - незабЯром, невдОвзі; lo hará - я це зроблю пОтім; - de іос. ргер. після; - de mi salida після тОго, як я пішов; - de amanecer колй розвиднилося; ~ de que іос. соп/. після тОго, як; ~ de que regresó a casa
після тОго, як я повернувся додОму; ¡hasta -І до побЯчення!, бувЯй! despulir vt робйти тьмЯним, позбавляти блйску
despulmonarse стомлюватися despulpar і4діал. очищЯти (кЯвові зЯрна) despulsar vt виснЯжувати; знесйлювати; -se 1. непритомніти, зомлівЯти; 2. сйльно збуджуватися, не тЯмити себЯ (через горе, лють)] 3. пЯлко бажЯти despullar vt іст.] діал. див. desnudar despumación /'зняття піни (нЯкипу) despumar 1. vt знімЯти піну (нЯкип); 2. vi пінитися; 3. збільшуватися в об'Ямі, ростй як на дріжджах
despuntador m відбійний молотОк despuntar 1. vt затуплювати (вістря)]
2. виймЯти порожні стільникй (з вулика)]
3. іст. див. desapuntar; 4. мор. обхОдити мис; 4. и/проростЯти (про посіви)] з'являтися (про паростки)] розпускЯтися (про брунькі)] 5. виявлЯти кмітлйвість; 6. виділятися, відрізнятися (якими-н. ЯКОСТЯМИ)] 4. світЯти; despunta el alba світЯє; -se затуплюватися (про вістря) desque conj іст. з тОго чЯсу як, після тОго як; як тільки
desquebrajar vt розколювати, розщЯплю- вати
desquebrar vt колОти, розколювати; -se давЯти тріщину desquejar иґзрізЯти черешкй desquerer иГрозлюбйти desquiciado adj див. desordenado desquiciamiento m позбЯвлення опОри (підтримки)
desquiciar vtA. знімЯти з петЯль (двері, вікно)] 2. спричиняти бЯзлад; 3. позбавляти опОри, вибивЯти зЯмлю з-під ніг;
4. позбавляти прихйльності; сварйти; -se
1. вйвихнути (руку, ногУ)] 2. бути у бЯзла- ді; 3. збентЯжитися, зніяковіти desquicio /77 Л. Ам. 1. руйнувЯння, розорення, руїна; 2. безгосподЯрність; безтолковість; 3. бЯзлад, розруха, анЯрхія desquietar дратувЯти
desquijarar иґзламЯти щЯлепу desquijerar vt тех. нарізати шпОнки desquilatar vtA. змЯншувати вміст зО- лота, знйжувати прОбу зОлота (у монетах)] 2. знецінювати
desquitar vtA. відшкодовувати збйтки, компенсувЯти; 2. відігрЯти (яку-н. суму)]
3. (-se) мстйти; -se 1. відігравЯтися;
2. поквитЯтися, розквитЯтися desquite /771. відшкодувЯння (збитків)] 2. звЯдення рахунків; 3. пОмста; tomarel - поквитЯтися, помстйтися desrabar, desrabotar vt відрізати хвости (ягнятам)
desraizar гідіал. див. desarraigar desramar vt обрізЯти гілкй, підрізЯти де- рЯва
desrancharse 1. залишЯти (звільняти) рЯнчо; 2. військ. знЯтися з постОю; 3. іст. дезерійрувати
desraspado adj бот. безОстий, голоколО- сий; trigo - безОста пшенйця desratizar и/труТти щурів desrayar vt с.-г. прорізувати борознй, борознити
desrazonable adj нерозумний; нерозвЯж- ливий
desreglado adj див. desordenado desreglar іїдив. desarreglar desrelingar vt мор. відпорювати ліктрОси desreputación /безчОстя desreverencia ficr. нешанобливість desrielamiento m діал. див. descarriladura
desrielar vi діал. див. descarrilar desriñonar \гідив. deslomar 2
240
destrozón
desriscar гідіалш. скидЯти зі скЯлі desrizar vt 1. випрямляти, вирівнювати (волосся)', 2. мор. розв’язувати рйфи desroblar vt зрубувати заклЯпки, розклЯ- пувати
desrumbar іїдіал. див. derrumbar destablar vt іст. див. desentablar destacado adjвизначний, виратнйй destacamento m військ, загін; ~ de vanguardia передовйй загін; - de castigo ка- рЯльний загін
destacar 1. иґвиділЯти, відділЯти (частину від цілого); 2. військ. виділЯти (загін, групу)', 3. виділЯти, підкрЯслювати; 4. жив. виділЯти, робйти рельЯфним; 5. vi (~se) виділятися, відділятися; 6. виділЯтися,
ВІДРІЗНЯТИСЯ
destaconar і//стбптувати підббри destajador1 m ковЯльський молотбк destajador2 m діап. вуличний торгбвець м'Ясом
destajar vt 1. домовлятися про умбви (роботи, угоди)', 2. карт. знімЯти колбду;
3. заважЯти, перешщджЯти; 4. іст. заблудити; 5. Л. Ам., діал. різати, відрізЯти destaje m діал. зріз
destajero m, destajista com. відрЯдник, -ця
destajo /77 відрЯдна оплЯта прЯці; а - іос. adv. відрЯдно; trabajo а ~ відрЯдна робб- та; наполЯгливо; hablar а - теревЯнити без угЯву
destalonar vtA. псувЯти (рвЯти) закаблук (взуття)', 2. відривЯти, відрізЯти (талон, чек)
destallar и/підрізЯти (дерева) destapada /'пиріг з відкрйтою нЯчинкою destapador m відкривЯчка (для пляшок) destapar 1. и/відкривЯти, відкоркбвувати; знімЯти крйшку; 2. vi Л. Ам. зривЯтися з місця (про вершника)', кйнутися бігти (про тварин); 4. Л. Ам. порушувати мовчЯння;
5. діал. дарЯти лЯпаса; ~se діал. розкри- вЯтися (уві сні), скидЯти кбвдру destapiar vt знімЯти огорбжу destaponar vt відкоркбвувати, виймЯти прббку (з пляшкй)
destarar вираховувати вагу тЯри з вагй брутто, отрймувати вагу нЯтто destarrar vtA. діал. ламЯти рбги; 2. діал. ударятися головбю; розбивЯти гблову; З .діал. убйти, вЯжко порЯнити (в автомобільній катастрофі)
destartalado adj А. безлЯдний; хаотйчний; 2. розлЯманий; розвЯлений; 3. безглуздий, нісенітний
destartalar vtA. спричиняти бЯзлар, роз- вЯлювати; 2. діал. залишЯти приміщення порбжнім (безречей, меблів) destartalo /77бЯзлад, хабс destazador m м'яснйк, спеціаліст з роз- бирЯння туш
destazar vt розрізЯти на шматкй, розби- рЯти(7ушу)
destechar і//знімЯти дах (покрівлю) destejar vtA. знімЯти черепйцю; 2. позбавляти зЯхисту
destejer vt 1. розпускЯти тканнЯ; 2. зривЯ- ти (ламЯти) плЯни destelarse старЯтися destellador m фото бліц destellar1 vt 1. іскрйтися, виблйскувати, спалЯхувати; 2. давЯти світлові сиґнЯли destellar2 vt іст. дистилювати destello /771. спалЯхування, виблйскуван- ня; відблиск; 2. світловйй сиґнЯл; 3. прб- блиск, вйяв (здібностей, почуттів) destemplado adj А. дратівлйвий, нестрй- маний; 2. роздратбваний (про жести, голос)', 3. нерівний, мінлйвий (про погоду)-,
4. не гартований (про сталь)', 5. що мЯє легку недугу; 6. розстрбений (про муз.
інструмент)', 7. що фальшйво звучить (про голос)', 8. жив. дисгармонійний (про поєднання кольорів)
destemplanza fA. мінлйвість (погоди)', 2. нерівність; мінлйвість, непостійність (у словах, вчинкай)\ 3. нестрйманість;
4. переббї (пульсу)
destemplar vt 1. порушувати порЯдок (лад, гармбнію); 2. розстрбювати (муз. інструмент)', ~se 1. розстрбюватися (про муз. інструмент)', 2. нездужати; 3. бйтися нерівно (про пульс)', 4. ставЯти нестрйма- ним; 5. втрачЯти гарт (про сталь)', 6. діал. набивЯти оскбму '
destemple /771. розстрбєність (муз. інструмента2. легкЯ недуга; 3. мінлйвість, непостійність (у словах, вчинкам desteñir vt знебЯрвлювати; -se линЯти, блЯкнути
desternillarse зламЯти хрящ desterrar vtA. засилЯти, висилЯти; виганЯ- ти; відправляти на засланнЯ; 2. відганЯти від сЯбе (смуток, сумніви)', 3. очищЯти від землі (коріння)
desterronar vt розбивЯти (грудки землі) destetar vtA. забирЯти від грУді; забирати від мЯтки (тварий)', 2. надавЯти самостійність (дітям)
destete /77 забирЯння від грУді desteto /77 загін для молоднякЯ (про тварин, яких забрали від матки) destiempo: а - toe. adv. невчЯсно, недо- рЯчно; не до рбчі; невлЯд destiento /77 хвилювЯння, неспбкій; пере- лЯк, страх
destierro /771. висилЯння, заслЯння; виг- нЯння; 2. місце заслЯння; 3. глухомЯнь, глушинЯ
destilación /дистилЯція; - con vapor de agua дистилЯція з пЯрою; - seca сухЯ
ДИСТИЛЯЦІЯ
destiladera fA. перегінний куб; 2. діал. фільтр
destilado adjдистильбваний destilador m А. дистилятор (майстер)',
2. перегінний куб; 3. фільтр (для води) destilar 1. і^дистилювЯти; 2. фільтрувати;
3. випускЯти (вологу); la herida destila sangre з рЯни течЯ кров; 4. вислбвлю- вати; su carta destila bondad eró у листі відчувЯється добротЯ;5. vi кЯпати, сочй- тися
destilatorio 1. adj дистиляційний, перегінний; 2. фільтрувЯльний; 3. m приміщення для дистиляції*; 4. перегінний куб destilería /приміщення для дистиляції destín /77 іст. А. заповіт, остЯння вбля;
2. дбля
destinación /1. признЯчення; 2. іст. див. destino 1; 3. місце признЯчення destinado adj іст. див. desatinado destinar vtA. назначЯти, призначЯти; 2. давЯти признЯчення (на роботі)', Зі. діал. висилЯти під поліцЯйським нЯглядом destinatario /77адресЯт, одЯржувач destino /771. дбля, фЯтум; 2. збігобстЯвин;
3. признЯчення; 4. посЯда; 5. місце признЯчення; llegar a (su) - прибути на місце признЯчення; 6. військ, місце служби; dar - a una cosa знайтй застосувЯння, застосовувати, використовувати destitución /усунення з посЯди, звільнення destituir vtA. позбавляти; 2. усувЯти з посЯди, ЗВІЛЬНЯТИ
destitulado adjпозбЯвлений титулу destocado ао/простоволбсий, без шЯпки destocar vt псувЯти зЯчіску; розкуйовджувати (волосся)', -se 1. розкуйовджуватися (про волоссйу, 2. знімЯти головнйй убір destorcer vt 1. розкручувати (мотузку, шнур)\ 2. випрямлЯти (спіраль)', -se мор. збитися з курсу
destorlongado adj діал. А. безтолкбвий; 2. марнотрЯтний
destorlongo тдіал. А. безтолкбвість, без- господЯрність; 2. марнотрЯтність, гайну- вЯння
destornillado adj нерозсудливий, нерозумний, без клбю в голові destornillador т викрутка destornillar vt вигвйнчувати, відгвйнчу- вати; -se втрачЯти гблову, чинйти нероз- вЯжливо
destornudar vician. чхЯти destornudo тдіал. чхЯння destorrentar vt Л. Ам. проганЯти, примусити тікЯти; -se діал. розгубйтися; сторопіти
destoserse покЯшлювати destostarse втрачЯти засмЯгу destoxicar vt мед. видалЯти отруту (з організм^)
destrabar vt 1. знімЯти пута (з коня)', 2. роз'бднувати; 3. іст. ла/иати огорбжу destraillar vt мисл. спускЯти зі смикЯ (со- баії)
destral /77Сокйрка
destramar vt текст. виймЯти поперЯчні нйтки
destrapajar vt діал. знімЯти пов'Язку (з рани)\ розв’язувати (бинт) destratar vt діал. рвЯти стосунки, розій- тйся
destrejar vi діяти спрйтно (впрЯвно) destrenzar iz/розплітЯти (щось сплетене в косу
destrepada f спорт, схбдження з горй destrepar vi спорт, схбдити, спускЯтися з горй
destreza /спрйтність, впрЯвність destrincar vt мор. відв'язувати destripacuentos m людина, що переби- вЯє розмбву
destripadura f, destripamiento /77пЯтрання destripar vtA. виймЯти нутрощі, пЯтрати; 2. виймЯти (викидЯти) вміст; 3. роздЯвлю- вати, сплющувати; 4. перебивЯти рбзпо- відь; 5. діал. кйдати навчЯння destripaterrones m А. нЯймит; подЯнник; 2. хліборбб; землекбп destripe /77 див. destripadura destriunfar vt карт, ходйти під кбзир, ви- мЯнювати кбзирі
destrozar vt рвЯти на шматкй; -se мучитися, терзЯтися
destrompar иґпустйти кров з нбса destrón /77 поводйр
destronamiento m скйнення з престблу destronar vt А. скйнути з престблу; позбавляти влЯди; 2. розвінчувати destroncadora /корчувЯльна машйна destroncamiento m 1. рубЯння дЯрева; 2. стбмленість; 3. розбрення; спустб- шення
destroncar vtA. рубЯти дЯрево; 2. розоряти; 3. втбмлювати, виснЯжувати; 4. роз- лЯднувати (справи, плани)', 5. завдавЯти велйкої шкбди; 6. переривЯти (розповідь)', 7. Л. Ам., діал. виривЯти з корінням (рослинУ', 8. Л. Ам. заганЯти (коня)\ -se діал. пЯдати з ніг (від утоми) destronque m див. descuajo destróyer m див. destructor 2 destrozador 1. а*#'руйнівний; 2. /77 руйнівник destrozar vt А. розбивЯти, розлЯмувати (на шматкй)', рвати; 2. сйльно засмутйти; le destrozó la noticia новинЯ йогб дуже засмутйла; 3. руйнувЯти; 4. військ, роз- бйти; розгромйти
destrozo /771. руйнувЯння; 2. шкбда; 3. військ. порЯзка
destrozón /771. людйна, що швйдко знб- шує бдяг; es muy - на ньбму все горйть; 2. незгрЯбна людйна
241
destracción
destracción /руйнувЯнн*, знйщення; роз- брення
destructible adj див. destruible destructividad /руйнівний інстинкт destructivo adjруйнівний; нищівнйй destructor 1. adj див. destructivo; 2. т руйнівник; згубник; 2. мор. есмінець destructorio adj див. destructivo destruible зс/неміцнйй, нестійкий destruidor adj див. destructivo destruimiento m іст. див. destrucción destruir иМ. руйнувЯти, знищувати; 2. роз- бивЯти (наді1\\ ламЯти (плані)] 3. розорити; 4. розтрачувати; марнотрЯтити; -se мат. звбдитися до нуля destungar гідіал. убивЯти удЯром у потй- лицю
destusar гідіал. див. despinochar destustuzar гідив. destungar destutanar vt діал. виймЯти кісткбвий мб- зок; -se 1 .діал. скалічитися, зламЯти собі шйю; 2. діал. дійтй до пбвного виснаження, змучитися (від роботи\ горя)] 3. діал. старЯтися, із шкури лізти desuardar и/очищЯти від жйру (вовну) desudar u/витирЯти піт desuellacaras 1. m горе-голЯр; 2. com. нахбба, соромітник, -ця desuello m 1. здирЯння шкури; 2. нахЯб- ство, безсорбмність; зухвЯльство; es un - грабіж (про надзвичайно високу ціну) desuerar vt відділяти сирбватку (від молока, що скипілося) desulfitación, desulfuración íxím. знесір- чення, десульфурЯція desulfurar vtxiM. знесірчувати, десульфу- рувЯти
desuncir ифозпрягЯти (волів) desunificar гідіал. див. desunir 1 desunión /1. роз'єднання, відокрЯмлення; 2. незгбда, рбзбрат, рбзлад desunir vt 1. розмінувати; 2. сварйти desuno adv іст. спільно, рЯзом desuñar vt\. виривЯти нігті; 2. виривЯти crapé коріння (рослин); -se 1. працювЯти до сьбмого пбту; 2. вкидЯтися до розпусту desurdir vt 1. розпускЯти ткання, розби- рбти оснбву (тканини)] 2. розплутувати (інтригу)] поклбсти край (підступам) desús: al - loe. adv. іст. поверхбво, між іншим
desusado adj що вййшов із вжйтку; невживаний; застарілий desusar vt 1. відучувати; 2. вилучЯти з ужйтку
desuso /771. невжйваність; caer en - вихб- дити з ужйтку; застарівЯти; 2. юр. недо- трймування (законів) desvaido adj\. довготелЯсий, несклЯдний; 2. неяскрЯвий, тьмяний, зблЯклий (про колір)\ 3. розплйвчастий (про фарби)]
4. незначнйй, непримітний (про людину) desvainar vt лущити (горох, боби) desvairse 1. звужуватися; 2. див. desvanecerse 1
desvaler vt позбавляти влЯди (повновЯ- жень), підривЯти авторитЯт desvalia ficr. див. desvalimiento desvalido adj 1. беззЯхисний, безпорЯд- ний; нeщácний; 2. іст. швгщіШ desvalijador /77зл6дій, грабіжник desvalijamiento /77пограбувЯння; грабіж desvalijar vt\. крЯсти (з валізи)] 2. обкра- дЯти, грабувЯти; оббирЯти; розоряти desvalijo тдив. desvalijamiento desvalimiento т беззахисність, безпо- рЯдність
desvalorar vt 1. дискредитувЯти; 2. знецінювати; 3. ставитися з презирством, зневажЯти
desvalorizar ^знецінювати, девальвувЯти desván /77 горйще
desvanecedor т тех. регулятор гучності desvanecer vt 1. розсіювати; розганЯти;
2. розвіяти (сумніви)] стЯрти (з пам'яті)]
3. крутйти голову, заморбчувати гблову;
4. діал. охолбджувати (воду)] -se 1. розсіюватися (про дим); поступбво слабіти, зникЯти; 2. видихЯтися, випарбвуватися (про запах, рідині; 3. відчути запЯмо- рочення
desvanecido adj зарозумілий, гордовй- тий, ПИХЯТИЙ
desvanecimiento m 1. знйкнення, розсіяння; 2. випарбвування (запаху, рідини)]
3. зарозумілість, пихЯтість; 4. запЯморо- чення (голови)] 5. непритбмність; 6. радіо фЯдинг
desvaporizadero m віддушина desvarar vt\. кбвзати, вислизЯти; 2. мор. знімЯти суднб з мілини; -se послизнутися desvariado adi 1. що марить; 2. нерозсудливий, навіжений, безглуздий; 3. крислЯ- тий (про дерево)
desvariar і//1. мЯрити; 2. казЯти нісенітниці
desvarío /771. мЯрення (хворого)] 2. безглуздість; нісенітність; 3. жахлйвість;
4. непостійність, мінлйвість; прймха, за- багЯнка, капрйз
desvastador m діал., військ, canép desvedar знімЯти заборбну (вЯто) desvelamiento тдив. desvelo desvelar vt позбавляти сну; -se 1. страж- дЯти на безсбння, втрачЯти сон; 2. (por) робйти дуже старЯнно; не шкодувЯти сил; старЯтися
desvelo /771. безсбння; 2. (р) старЯння; турббта, клбпоти
desvenar vt видалЯти жйлки (з листя тютюну)
desvencijar vt(vñ 1. розчленбвувати(ся), розлЯднувати(ся); 2. ламЯти(ся), псувЯ- ти(ся); 3. стбмлювати(ся), виснЯжува- ти(ся)
desvendar vt 1. знімЯти пов'Язку, бинт;
2. розкривЯти бчі
desveno /77 мундштук, вудила з підіймЯ- льною розпйнкою біля піднебіння desventaja /1. шкбда; 2. недблік, негативна сторонЯ
desventajoso adj 1. невйгідний, збиткб- вий; 2. несприятливий desventar иґвипускЯти (видалЯти) повітря desventura /нещЯстя; невдЯча; лйхо desventurado adj 1. нещЯсний; нещасливий; 2. легкодухий; ббязкий, несмілйвий; жалюгідний; 3. скупий, жЯдібний desvergonzado adj безсорбмний, нахЯб- ний
desvergonzamiento m іст. див. desvergüenza
desvergonzarse говорйти (чинйти) безсо- рбмно (нахЯбно)
desvergoña f icT. див. desvergüenza desvergüenza /1. безсорбмність; 2. на- хЯбство, зухвЯлість; 3. безсорбмний вчй- нок
desvestir(se) див. desnudar(se); los árboles se desvisten de follaje дербва ски- дЯють лйстя
desviación /1. відхилення, відступ; 2. фіз. девіЯція; - angular кутовЯ зміщення;
3. зсув; кут зсуву 4. мед. зміщення (органів)] 5. політ, ухил; - de izquierda (de derecha) лівий (прЯвий) ухил desviadero m зал., діал. стрілка desviador adj що відвбдить
desviar иМ. відвбдити (убії)] 2. (v/) збй- ти(ся) з дорбги; 3. віднЯджувати; 4. від- бивЯти (у фехтуванні)] -se 1. відхилятися (від теми)] 2. відмовлятися (від планів, намірів)
desvigorizar vt ослабляти
desvincular vt\. поривЯти зв'язки; роз'Яд- нувати; 2. Л. Ам. див. desamortizar desvío /771. відхилення; ухйлення; відгалуження; 2. див. desafecto 2; 3. діал., зал. запаснЯ кблія; роз'їзд; 4. мор. девіЯція (компаса)
desvirar1 vt\. обрізЯти по краЯх підбшву; 2. полігр. обрізЯти Яркуші desvirar vt тех. розкручувати, розмбту- вати (канатна кабестан) desvirtuar vt перекручувати, псувЯти, -se втрачЯти міцність (аромЯт) (про каву, вино) desvivirse 1. виявлЯти цікЯвість; 2. (рог) пнутися зі шк^ри
desvolcanarse діал. обвЯлюватися (пЯда- ти) з висотй
desvolvedor /77 тех. розвіднйй ключ desvolver vt\. змінйти, надавЯти іншої фбрми; 2. розпушувати фунт desyemar vt\. зрізЯти брунькй (здерева)] 2. відділЯти яЯчний жовтбк від білкЯ desyerba /сЯпка (для прополювання) desyerbar гідив. desherbar desyugar \Л\.див. desuncir; 2. звільняти від гніту (гнбблення) deszocar u/порЯнити ступню deszumar вичЯвлювати сік (з фруктів) detall m. ai - іос. adv. врбздріб detallado ас/доклЯдний, детЯльний detallar иМ. деталізувЯти, перекЯзувати детЯльно; доклЯдно описувати; утбчню- вати; 2. продавЯти врбздріб detalle /771. детЯль, дрібнйчка, подрбби- ця; 2. детЯль (частина механізму)] 3. знак увЯги (повЯги); дружній жест; al - іос. adv. доклЯдно, детЯльно; врбздріб; con -s, con todo -, con todos los -s, en - toe. adv. доклЯдно, детЯльно, з усімЯ подрб- бицями; dar -s de una cosa повідомляти подробиці; tener un - виявлЯти чуйність (делікЯтність, такт)
detallista com. 1. худбжник, що старЯнно випйсує детЯлі; 2. роздрібнйй торгбвець detección frex. 1. вйявлення, розкриття; 2. детектувЯння
detectar vtrex. 1. виявлЯти; 2. детектувЯти
detective /77ДЄТЄКТЙВ
detector /771. покЯжчик; індикЯтор; 2. чут- лйвий елемЯнт; 3. радіо детЯктор; - de minas військ. міношукЯч detención /1. затрймка, зупйнка; 2. від- стрбчка, зволікЯння; 3. арЯшт, затрймання detenedor /77 тех. 1. упбр, стбпорний прйстрій; 2. улбвлювач detenencia ficr. див. detención detener vt\. (vi) зупинЯти(ся), затрймува- ти(ся); 2. припиняти, стрймувати; 3. за- арештбвувати; -se зволікЯти detenidamente зсЛ/ретЯльно, доклЯдно detenido adj 1. ретЯльний; 2. легкодухий, боягузливий; 3. збентЯжений, нерішучий;
4. скупйй
detenimiento mЛ.див. detención; 2. скру- пульбзність, дріб’язкбвість; con todo - іос. adv. ретЯльно
detentación fюp. незакбнне утримання detentar \гіюр. незакбнно утримувати detergente 1. adj що очищЯє; 2. /77 мийний зЯсіб; прЯльний порошбк; 3. мед. дезинфікуючий зЯсіб
deterger vt\. мед. промивЯти (рану)] 2. про- мивЯтп, відмивЯти, очищЯти deterioración /1. псувЯння; пошкбдження; 2. знбшування, знос deteriorar vt псувЯти; пошкбджувати deterioro тдив. deterioración determinación /1. вйзначення; 2. рішення; tomar una - вирішити; 3. рішучість; зважливість, відвЯга, мужність; 4. хім. анЯліз determinado adj 1. рішучий; смілйвий; 2. грам. ознЯчений; artículo - ознЯче- ний артикль
242
diablo
determinante 1. adj визначбльний; 2. m грам. ознйчувальне слбво; мат. детермінант, визначник
determinar vtA. BH3Ha4áTn; утбчнювати; передбачйти; 2. розрізняти; 3. призна- 4¿th (час); 4. бути причиною; 5. вирішувати; 6. змушувати приймбти рішення;
7. юр. винбсити вирок, присуджувати; -se (а) вирішувати, звбжуватися determinativo adj А. визначйльний; 2. грам. oзнaчáльний
deterninismo m філос. детермінізм determinista філос. A. adj детерміністський; 2. сот. детермініст detersión /чистка, очистка detersivo, detersorio adj див. detergente 1
detestable adj А. огидний, бридкий; ненависний; 2. нестерпний detestación /відрйза, огида; ненйвисть detestar vtA. проклин0ти; 2. відчув0ти від- pá3y; нен0видіти detienebuey /77 бот. вовчуг detonación /1. пбстріл; залп; 2. вибух;
3. звук вибуху; 4. тех. детонбція detonador m тех. детонбтор detonante adj тех. вибухбвий; детонуючий detonar vi А. тех. детонувбти; 2. лунйти {про постріл, вибуУ detorsión їмед. розтягнення detracción / 1. змбншення; 2. мат. від- німйння; 3. відхйлення; 4. відділення, роз'єднання; 5. лихослів'я; дифамбція detractar уідив. detraer detractor /77 наклбпник; плітк0р; огудник detraer vtA. мат. віднімбти; 2. відхилити;
3. відділ йти, роз'бднувати; 4. звбдити нйклеп, обмовлйти detraimiento m іст. безчестя detrás adv позйду; слідом; - de іос. ргер. за, позбду; por ~ de іос. ргер. за відсутності; no3áo4ij за спинбю; на зворбті, на зйдній стороні
detrimento /77 пошкбдження; шкбда; en ~ de на шкбду
detrítico adjreon. детрйтовий, улймковий; що вйник від руйнування detrito, detritus /77 геол. 1. рбзпад, кришіння: 2. детрит, улймковий матеріал deuda1 /1. борг (,грошовийі; contraer uno ~s заборгувйти; enjugar (liquidar) una ~ погасйти борг; 2. борг, оббв'язок; estar uno en - con otro б^ти в боргу пбред ким-н.; 3. гріх; ~ pública зобов'язйння по держйвній пбзиці; acostarse sin ~ у amanecer con ella новйй день — старі тур- ббти
deuda2 /рбдичка
deudo /771. рбдич; 2. спорідненість deudor /771. боржнйк; 2. фін. дббет deudoso adj іст. родйнний deutergia їмед. побічна дія ліків deuteropatía / мед. вторйнне захвбрю- вання (що є наслідком іншої хвороби) devalar vi мор. відхилитися від курсу, дрейфувбти
devaluación /fleeanbBá^n devanadera f 1. шпулька, шпуля; 2. текст. мотовйло; 3. котушка (для намотування ДротУ)] 4. 6apa6áH (для намотування ка- беля)\ 5. театр. fleKopáLjm, що обертйєть- ся; estar como unas ~s бути не при собі, не відповідбти за cé6e; hablar como una "" патйкати без зупйну devanado m А. намбтка, намбтування; 2. ел. обмбтка
devanador m А. мотбльник; 2. котушка, бобіна; барабйн
devanar і^мотбти, намбтувати; ~sедіал., Л. Ам. кбрчитися (від болю, сміху devanear vi А. верзти нісенітниці; чинйти нepoзвáжливo; 2. мйрити
devaneo /77 1. безглуздя, нісенітниця; 2. маячня; 3. безглузде MapHyeáHHB 4ácy; 4. короткочйсне захбплення devastación /спустошення, pyйнyвáння devastador 1. adj спустбшливий, руйнів- нйй; нищівнйй; 2. mспустошувач, руйнів- нйк
devastar спустошувати, руйнувйти develar vt розкривбти, викривати, виявляти
devengar vtA. отрймувати (зарплату, винагородУ\ 2. мйти npáeo на отрймання (зарплати, винагороди) devengo /77 rpoLUoeá сума (отримана за яку-н. роботу devenir1 /77 розвиток
devenir2 vi іст. 1. прихбдити; наступйти;
2. робйтися, ставйти deviación їіст. див. desviación devinto adj іст. див. derrotado
devisa ficr. 1. пбділ родовйх зембль; 2. збмлі, що підлягають розподілу між спадкобмцями devisar vtA. іст. за/тйгоджувати; домовлятися; 2. іст. розділиш, розподіляти; 3. іст. розповідати, перевзувати; 4. Л. Ам. див. divisar; 5. Л. Ам. утрймувати, затрйму- вати
devisero /77 іст. феодбл, що володіє зем- лбю, яку отрймав у спадок devoción /1. поббжність; 2. відданість, прихйльність; 3. глиббка noeára; 4. звйч- ка; estar a la ~ de uno визнавйти над со- ббю вийду
devocionario m молитбвник devolución /віддавйння, повйрнення; від- силйння назйд
devolutivo adj юр. що перехбдить, пере- дабться (іншій особі)
devolver vtA. повертйти (до колишнього стану\ 2. повертйти, віддав0ти назйд;
3. відповідйти (на люб'язність, образу)\ ~ una visita приїхати з візйтом на відповідь; ~ cumplidos відповідйти на вітбння;
4. вйрвати, знудити (безос.)\ ~se діал. повертйтися
devoniano adjreon. девбнський devónico геол. A. adj див. devoniano; 2. m девбнський період, ДЄВ0Н devorar vtA. жбрти, поїдй™ з жбдібностю (про тварин)\ 2. жйдібно їсти, поглинйти;
3. знйщувати (про вогонь, полум'я); 4. швидко прочйтувати (книжкУ\ 5. витра- чйти (ікошти), вимагйти велйких витрйт devotería /святбнництво devoto 1. adj поббжний, святоблйвий; 2. відданий; 3. m прихйльник, шанувбль- ник
dextrorso adj А. ел. з прйвим х0дом; з npá- вою обмбткою; 2. тех. що йде зліва на- npáeo (про нарізку
deyección /1. геол. вулканічна л0ва; 2. фекалії, екскремйнти, кал dezmar гідив. diezmar día /771. день; дбнний час; ~ adiado (diado) вйзначений (признйчений) день; ~ artificial час від сх0ду до зах0ду сбнця; ~ civil добб; - colendo (festivo, de fiesta, de descanso) день відпочйнку, святкбвий день; ~ laborable (de cutio, de hacienda, de trabajo) роб0чий день, будні; ~ lectivo навчбльний день; ~ natural дбнний час; ~ pardo (gris) хмбрний день; ~ puente день між двомб святкбвими днйми; - quebrado нероб0чий день; ~ solar добб; - de años день нарбдження; ~ de ayuno церк. пісний день; ~ de guardar (de precepto) день відпочйнку, святкбвий день (приписаний церковою)\ ~ del Corpus (del Corpus de Dios, del Señor) рел. свято «тіла госп0днього»; - de los difuntos (de los finados) рел. день поминбння покійних; ~ de Reyes рел. свйто поклоніння волхвів;
~ de viernes (de pescado, de vigilia)
церк. пісний день; algún - інколи; як- нббудь на днях; (al) otro - наступного дня; de - удбнь; de - а ~, de un ~ a otro з дня на день, незаб0ром, невдбвзі; не сьогбдні-зйвтра; найблйжчими днями; de ~ en іос. adv. з дня на день; - рог - кожного дня; день за днем; - s atrás за кілька день; el otro ~ днями, нещод0вно; еі ~ menos pensado, el mejor ~ несподівано, одного чудбвого дня; en el - de hoy, en el
- de la fecha, hoy hoy en ~ 3ápa3, Tenép, у дйний momóht; en pleno - cépefl білого дня, відвбрто; en su - у свій час, своєч0сно; en (todos) los ~s de mi (tu, etc.) vida нікбли; entre ~ прбтягом дня; todo el (santo) ~ yeécb день, від рйння до смеркбння; un - однбго рйзу; un - sí у otro no, un ~ por medio чбрез день; 2. pi життя, дні життя; al fin de sus ~s на схйлі днів своїх; 3. рідень нарбдження; іменй- ни; buen - погбжий день; rápHa погбда; mal ~, - feo (hosco) хмбрний день, norá- на погбда; ~ crítico (decretorio) перелбм- ний момбнт; мед. крйза; - de(l) juicio (final) рел. судний день; (~ deljuicio por la tarde) невідбмо колй, як рак свйсне; нікбли; - a(tras) - щодня, кожного дня; постійно, день за днем; a ~s іос. adv. інколи, час від 4ácy; 6. колй як, день на день не схбжий; de ~s старий, давнб відомйй; старйй як світ; літній; del ~ мбдний; по- шйрений; cyчácний; свіжий, сьогоднішній (про хліб, газетуde un - para otro з дня на день; найблйжчим чйсом, незабйром; abrir (despuntar, rayar, romper) el ~ світйти; caer el ~ вечоріти; dar los (buenos) ~s привітбтися; dar el - дуже засму- тйти, прйкро врбзити; despojarse el - світліти, яснішати; estar al ~ бути в курсі; estar en ~s (una mujer) бути на останніх днях; ir (vivir) al - перебивбтися, жйти однйм днем; no pasar ~(s) por (para) uno: no pasa(n)~s por (para) él виглядбє молбдшим свбго віку; по tenermás que el
- y la noche не m¿th нічбго за душбю; - demucho, víspera de nada день — густо, день — пусто; como del - a la noche; como - y noche ні наймбншої схбжості; як hó6o і землй; no se pasan (van) los ~s en balde рокй беруть своб; tal ~hará un año велйке діло!, ббйдуже!; tiene sus ~s contados йому уж0 не дбвго жйти; [buenos ~s! дббрий fleHb!;¡hasta otro м І до поббчення; mañana será otro ~ рйнок покйже
diabetes їмед. діаббт diabético мед. А. ^'діабетичний; 2. m хвбрий на діаббт; діаббтик diabla ЇА.див. diablesa; 2. текст, кар^оче- сйльна машйна; 3. легкйй двоколісний закрйтий екіпйж; а Іа - іос. adv. абйяк, вкрай погбно
diablado adj іст. повний, зіпсбваний, роз- ббщений
diablear игпустувбти, бeшкeтyвáти diablejo /77 чортеня; бісенй diablesa /чортйця diablesco adj див. diabólico diablillo /771. dim. de diablo; 2. інтригйн diablismo m 1. чортівня; 2. інтрига, лихйй жарт
diablo /771. чорт, біс, дийвол, злий дух; 2. хитрун; пройдйсвіт, прбйда; 3. вйродок, страхбвисько; 4. див. diabla 2; 5. текст. скуббльний вовчбк; 6. тех. візбк для пе- ревбзення вантажів; ~ cojuelo склбчник, баламут; ~ encarnado негідник, мерзбт- ник; ~ marino зоол. морськйй йорж; dar (echar, mandar) al ~ послбти до дідька; dar de comer al ~ погбно вчинити; зайтй у свйрку; лихослбвити; darse al біснувй-
243
diablura
тися, втрачбти терпбць* estar dado al ~ бути y noráHOMy HácTpoí; haber una de todos los ~s: hay una de todos los ~s дим коромислом, гармйдер, буча, веремія; no valer un ~ ні на що не годйться; tener el ~ en el cuerpo бути прбйдою; бути пустуhóm; anda el - suelto чорт 3Háe, що відбувбється (про хвилювання, безладr); aquí hay mucho - тут сам чорт не ¡ розоербться; тут щось нечйсто; ¿como ~s...?f ¿qué ~s...? та як же?; como el (un) і ~ як диЯвол, по-диявольському, жахлйво; donde el ~ perdió el (su) poncho Л. Ам. у чбрта на болбті; el - que... ніякий чорт...; el - que lo entienda сам чорт не розоерб; ¡~(s)l чорт забирйй!; \а\ ~ (соп...)І, | а todos tos ~s (con...)! до біса!; ¡con mil ~s! тйсяча чортів!; ¡qué ~s! чорт забирйй!; cuando el ~ no tiene qué hacerf con el rabo mata moscas чим би дитйна не бйвилась, абй не шукала; no es tan feo el ~ como le pintan не такий страшнйй чорт, як йогб малюють; ya que me (te etc.) lleve el ~ que sea en coche чи раз, чи два
— однб бі flá
diablura /вйтівка; hacer una ~ нашкбдити, ВИКИД0ТИ кбники
diabólico adj 1. диявольський, чортячий; 2. злий, пустбтливий; 3. важкйй, заплутаний, неЯснйй
diácido тхім. двооснбвна кислот0 diaconal adj дияконський diácono тдиЯкон
diacrítico adj 1. лінгв. діакритйчний; 2. ха- ракгбрний (про симптом хвороби) ¡diache! interj діал. ¡diachol interj діал. чорт забирбй!
diadema /діадбма; корбна; вінбць diado ^'признбчений (про день) diafanidad /прозбрість diafanizar у/надавбти прозбрості diáfano до^прозбрий diaforético adj мед. що викликбє потіння diafragma т 1. анат:, опт. діафрбгма; 2. анат. мембрйна, пербтинка diafragmar и/фогодіафрагмувбти diagnosis ñ. дійгноз; 2. бот. стйслий бпис рослйни
diagnosticar vt стбвити дібгноз, діагнос- тувбти
diagnóstico мед. 1. adj діагностйчний; 2. /77 діагнбстика; 3. діагноз; hacer el ~ стбвити дійгноз
diagonal 1. adj діагонбльний; 2. m мат. діагонбль; 3. f діагонбль (тканина) diagrama /77діагрбма, грбфік, схбма dial 1. adj що стос^єтьсяся якого-н. дня;
2. fpücT. 3áписи, щодбнник; 3. /77шкалб (радіоприймача)', 4. диск, номеронаби- pá4 (телефона)
dialectal ао/діалект0льний, діалбктний dialectalismo /77діалектйзм dialéctica /діалбктика dialéctico 1. я# діалектйчний; materialismo - діалектйчний матеріалізм; método
- marxista марксйстський діалектйчний мбтод; 2. /77діал0ктик
dialecto /771. діалбкг; 2. діал. вимбва dialectología /діалектолбгія diálisis fхім. дібліз dialogal adj див. dialogístico dialogar 1. y/nncá™ у фбрмі діалогу; 2. vi розмовляти
dialogístico a# діалогічний, що Máe фбр- му діалбгу
diálogo /77діалбг; ббсіда, розмбва diamagnético adj фіз. діамагнітний diamantado ас/схбжий на діамбнт diamantar и/надавбти діамбнтового блиску diamante /771. (~ brillante) fliaMám-; 2. ал- Má3; ~ (en) bruto необрбблений алмбз;
3. склоріз
diamantear vi сяяти, виблйскувати (якдіамант)
diamantífero adjалмазонбсний diamantino adj A. anMá3HH^ 2. твердйй, непохйтний; un carácter ~ залізний ха- páKTep
diamantista com. ювелір, шліфувбльник алмбзів, гранувбльник diametral adjдіаметрбльний diámetro /77ді0метр; попербчник; - conjugado мат. спряжений дібметр diana f військ, зоря (вранішній сигнал)', tocar la ~ грбти врбнішню зорю; сурмйти підйбм; 2. центр мішбні; hacer (dar en la) ~ влучити в ціль; no me vengas con ~s не зaбивáй мені 6¿kh
¡dianchel, ¡diantrel, ¡diañol interj чорт забирбй!
diapasón m 1. муз., фіз. діапазбн; 2. ка- мертбн; bajar el - знйзити тон; subir el ~ підвйщити гблос diapente /77 муз. квінта diaplejía fмeд. двосторбнній парбліч diapositiva /фо7^діапозитйв diaprea /дрібнб слйва (різновид) diarero, diariero m діал. газетяр, прода- вбць газбт
diario 1. adjщoдéнmw, а - щодня, щодбн- но; de - щоднй, щодбнно; щодбнний (про одя/)\ 2. /77 щодбнник; ~ de navegación мор. вахтовйй журнбл, судновйй журн0л;
3. газбта (що виходить кожного дня)\
4. щодбнні витрбти; 5. adv діал. щодня, щодбнно
diarismo m діал. журналістика, газбтна спрбва
diarista com. 1. журналіст, -ка; 2. видавбць газбти
diarrea Ліронбс
diasque 1. тдіал. чорт, диЯвол; 2. дияволеня, чортенЯ, шйбеник; 3. interj Л. Ам. чорт 3a6npáñ!
diastimómetro т далекомір diatermia fMefl. діатермія diátesis f\. мед. діатбз; 2. лінгв. диатбза, стан
diatómico adj хім. двобтомний diatónico adj муз. діатонічний; escala ~а діатонічна ráMa diatriba /діатрйба
dibujante /771. креслЯр; 2. малювбльник, рисувбльник
dibujar vtA. крбслити; 2. малювбти; 3. опй- сувати, зображбти, змальбвувати; ~se вимальбвуватися (на горизонті); з'являтися
dibujo /771. малювбння; 2. малюнок; ~ аі carbón малюнок вугіллям; ~ a lápiz малюнок олівцбм; - a la aguada акварбль- ний малюнок; ~ del natural малюнок з натури; picar еі~ накблювати кбнтури (малюнка, карти)', 3. крбслення; - científico (geométrico, gráfico, industrial, lineal, real) крбслення; 4. план; ~s animados мультиплікаційний фільм; es un ~ гбрний, -а, вродлйвий, -а, як намальбва- ний, -a; no meterse en ~s не лізь не в свої справи
dicacidad /Іронічність dicaz adj іронічний
dicción f 1. слбво; 2. дйкція, вимбва; ~ clara 4ítk¿ вимбва; ~ correcta (incorrecta, viciosa) прбвильна (непрбвильна) вимбва
diccionario m словник; ~ enciclopédico енциклопедйчний словнйк; ~ ideológico, ~ de uso тлумбчний словнйк; ~ plurilingüe багатомбвний словнйк diccionarista 1. ас/словникбвий, лексикографічний; 2. com. уклад0ч словник, лексикбграф
díceres /7? рі діал. чуткй, пбголос
diciembre /77 грудень dicloruro /77 лждихлорйд, двохлбриста сполука dicolor adjдвокблірний dicotiledóneo adj бот. двосім'ядбльний, дводбльний
dicromático adj фіз., хім. двокблірний dictado /771. почбсний (родовйй) тйтул;
2. диктовка; escribir ai - nncáTH під дик- тбвку; 3. диктбнт; 4. накбз,. диктат; 5. рі накбз, розпорядження; los ~s de la razón веління рбзуму
dictador /77 диктатор
dictadura fA. диктатура; ~ del proletariado диктатура пролетарібту; 2. диіш-ітор- ство
dictáfono /77 диктофбн dictamen m думка, судження; відгук; casarse con su ~ стоЯти на свобму, обстбю- вати свою думку; dar (emitir) su - вислбв- лювати свою д^мку; tomar ~ de uno páAHTHcn; прислухбвуватися до порбди dictaminar и/вислбвлювати думку díctamo m бот. ясенбць dictar vtA. AHKryeáTH; 2. диктувбти, накб- зувати; 3. вселЯти, підкбзувати; - un fallo (una sentencia) оголбшувати вйрок dictatorial adj А. див. dictatorio; 2. безпід- стбвний, що не підляже закбну dictatorio ^‘диктбторський dictatura ííct. див. dictadura dicterio /77 уїдливий жарт, насмішка, об- рбзливе слбво
dicha Ацбстя; талбн, везіння; a (por) ~ /ос. adv. випадкбво; на щбстя; la ~ de fea, la hermosa la desea не родйсь вродлйвий, а родйсь щаслйвйй; nunca es tarde, cuando la ~ es buena крбще пізно, ніж нікбли
dicharachero mА. лихослбв; 2. гострослбв dicharacho m 1. гбстре слбво; 2. вульгарне слбво, непристбйність dicho 1. р. ігг. de decir; 2. m слбво, вйслів, мбвний зворбт; - agudo гбстре слівцб; - oportuno влучне (вдбле) слбво (вислів)',
3. прйказка, прислів'я; каламбур; 4. лай- лйве слбво; 5. (рі) згбда на шлюб; tomarse los ~s оголбшувати про свої заручини;
6. юр. показбння свідка; ~ de las gentes чуткй; mejor - точніше кбжучи; propiamente ~ влбсне кбжучи; del - al hecho hay gran trecho не так х^тко рббиться, як говбриться; - у hecho скбзано — зрбб- лено
dichón adj Л. Ам. їдкйй, дошкульний, ущйпливий
dichoso adj А. щаслйвйй; 2. неприбмний, набрйдливий; ¡~ niño! нестбрпна дитйна!; 3. нещаслйвий, проклятий didáctica /дидбктика didáctico adj дидактйчний; повчбльний; materiales -s набчні посібники didáctilo adjзоол. двопалий didelfo 1. adj зоол. сумчастий; 2. m сумчаста тварйна
diecinueve adj num 1. дев'ятнадцять; 2. дев'ятнбдцятий
diecinueveavo adj num дев'ятнбдцятий dieciochavo adj num вісімн0дцятий dieciochesco, dieciochista adj що віднб- ситься до XVIII століття dieciocho adj num А. вісімнбдцять; 2. вісім- нбдцятий
dieciseis adj num А. шістнбдцять; 2. шіст- нбдцятий
dieciseisavo adj num шістнбдцятий diecisiete adj num A. сімнадцять; 2. сім- нбдцятий
diecisieteavo adj num сімнбдцятий diedro /77 мат. дібдр, двогрбнний кут diego mдив. dondiego 1,2 dieléctrico фіз.А. adj діелектрйчний; 2. m діелбктрик
244
dilucidación
diente m А. зуб; ~ canino (columelar) ікло;
- incisivo pi3éi4b, пербдній зуб; - molar кутній зуб; - de leche, - mamón молбч- ний зуб; ~s de embusteros рідкі зуби; cru- jirle (rechinarle) los ~s скреготбти зуббми (від люті, болю, відчаю)] dar - con ~ клб- цати зуббми (від холоду, страху)] 2. спец. зуб, зуббць; ~ mullidor с.-г. розпушувальна лбпа; ~ de engranaje зуббць шестірні; - de perro скульпторське долотб; 3. зазублина; ~(s) de ajo дблька часнику; ве- лйкі нерівні зуби; людина з велйкими нерівними 3y6áMn; - de león кульббба; а regaña ~s іос. adv. неохбче, згнітйвши серце; de ~s afuera іос. adv. нещйро, удб- вано; aguzar los ~s дуже зголодніти, ков- TáTH слинку; alargársele los ~s (alargarle los ~s, ponerle largoslos ~s) набивбти оскбму; nánKo бажбти; armarse hasta los ~s озбрбїтися до зубів; decir (hablar)en- tre ~s говорйти крізь зуби; echar los ~s, estar que echa los~s не тямити ce6é від гніву; enseñar (mostrar, sacar) los ~s повзувати зуби, огризбтися; шкіритися (про тварин); estar а ~ зголодніти, бути голбдним як вовк; hincar el ~ взятися за важку cnpáey; запустйти лбпу у чужб доб- pó; лихослбвити; чорнйти; no llegar a un ~, по haber (по tener) para un - бути ма- л0нькою (про порцію їжі)] pelar el ~ діал. кокбтливо посміхатися; tener buen ~ m¿th гбрний апетйт; бути нeвибárливим у їжі; primero son mis ~s que mis parientes своя сорбчка до тіла блйжча dientimellado а<#'беззубий; щерббтий dientudo adjзуббтий, з велйкими зуббми diéresis fлiнгв. А. дієрбза; 2. TpéMa (діакритичний знаті)
diesel /77 дйзель
diestra f npáBa рука; а ~ у siniestra іос. adv. HanpáBO і наліво; абйкуди; нерозвбж- ливо; juntar - соп - подружйтися, пото- варишувбти
diestro A. adj прбвий, що знахбдиться спрбва; 2. спрйтний, умілий; 3. хйтрий, кмітлйвий; 4. m майстбрний фехтувбль- ник; 5. тавр, матадбр; 6. недбуздок; а - у siniestro напрбво і наліво, абикуди; 6. не- розвбжливо; esto va de - а ~ одйн другого вартий
dieta1 fA. дібта, лiкyвáльнa дібта; - absoluta (famis) повна дібта; ~ láctea мол0чна AiéTa; estar а - дотрймуватися дібти; бути на дібті; poner(se) а ~ сісти на дібту; 2. утримування від їжі dieta* ficT. сейм, зббри dieta3 fA. рівідрядні; 2. іст. roHopáp (адвоката, лікаря)
dietario /771. прибутково-видаткбва кнйга; 2. іст. літбпис, 3ánnc подій dietético зсУдієтйчний diez 1. adjnum f\écnih\ 2. десЯтий; el (día)
- de enero ДЄСЯТЄ СІЧНЯ; 3. /77ЧИСЛ0 дбся- ть, десЯтка; 4. десЯтка (карта)] hacer las ~ de últimas занапастити cnpáey, діяти собі на шкбду
diezmar vtA. 36npáTH (платйти) десятйну; 2. робйти децимбцію, KapáTH кбжного дертого; 3. винйщувати; 4. учинЯти кривб- ву po3npáey
diezmo /77 іст. десятйна, десятйнний збір
difamación /дифамбція; нбклеп
difamador m наклбпник
difamar vt звбдити Háicnen, обмовляти;
ганьбйти
difamatorio зсунаклбпницький; ганббний 2!¡*a f ,CT'див* difamación difásico adj фіз. двофбзовий diferencia f 1. різнйця, відмінність; а ~ de на відміну від; 2. розбіжність, супербчли- вють; partir la - ітй на пбступки; 3. мат. зблишок
diferenciación fA. диференцібція; розша- рувбння; 2. мат. диференціювбння diferencial 1. ^різний; 2. мат. диферен- цібльний; різницбвий; 3. f мат. диферен- цібл; 4. /77 тех. диференцібльний механізм
diferenciar 1. ^розрізняти, відрізняти; 2. мат. диференціювбти; 2. vi розхбди- тися (удумках, поглядах)] ~se 1. розрізнятися, відрізнитися; 2. виділитися, вирізнятися
diferente ^'різний, відмінний diferir A. vt відкладбти (виконання); зволікбти; 2. vi розрізнятися, відрізнятися difícil adj А. важкйй, тяжкйй; складний; un niño ~ важкб дитина; 2. здивбваний (про вираз обличчя)
dificultad fA. важкість, перешкбда, утруднення; poner - es спричинити трудноші; 2. запевнення; don (doña) Dificultades мбйстер (майстрйня) ускладнювати (заплутувати) cnpáen
dificultar иґзаважбти, перешкоджбти dificultoso adj А. важкйй; 2. що ствбрює труднощі; 3. здивбваний (про вираз обличчя)
difidación ficr. оголошення війнй difidencia fpne. desconfianza difidente недовірливий difluente adjрозплйвчастий difluir vi розтікбтися, пошйрюватися, роз- пливбтися
difracción fфiз. дифрбкція difractar vt фіз. дифрагувбти; залбмлю- вати (проміння)
difrangente adj фіз. що залбмлює difteria ґмед. дифтерія diftérica adj мед. дифтерйтний, дифтерійний
difteritis fмeд. дифтерйт difundir vtA. розливбти, проливбти; 2. по- шйрювати; оголбшувати; ~se 1. розливб- тися, проливбтися, розтікбтися; 2. пошйрюватися (про новини, чутки) difuntear убйти, поклбсти на місці difunto 1. ао/умбрлий, покійний; 2. m покійник, мрець; 3. труп; ~ de taberna п’Яний як чіп; el ~ era mayor (mas pequeño) не- мбв з чужбго плечб, не по рбзміру (про одят)
difusibilidad ґфіз. дифундувбння difusión fA. пошйрення; розсіювання; 2. багатослівність, збйва розтягненість (у мовленні); 3. фіз. дифузія, розсіювання difusivo adj А. що пошйрюється, що розсіюється; розплйвчастий; 2. фіз. дифузійний
difuso А. р. ігг. efe difundir; 2. ^розтягнутий, ширбкий; 2. дбвгий, багатослівний (про мов/)] 3. неЯсний, розплйвчастий;
4. фіз. дифузний
difusor /77 1. тех. дифузор; розпйлювач; розсіювач; 2. випускнйй бтвір, соплб; 3. рупор гучномбвця digerible aqjr легкотрбвний diferir vtA. перетравлювати (їжу)] 2. терпіти, перенбсити; 3. дббре обміркувбти;
4. засвбювати (знання) digestible adj див. digerible digestión /трбвлення digestivo 1. травний; aparato (tubo)~ шлунково-кишковйй тракт; 2. що сприЯє трбвленню; 3. /77 мед. збсіб, що сприЯє трбвленню
digestor /77 тех. екстрбктор, автоклбв, варильний казбн digitación fMy3. аплікатура digitado adj А. зоол. що мбє розвйнуті пб- льці; 2. бот. пбльчастий, пальцеподібний digital 1. ае/пбльцевий; 2. цифровйй; 3. f бот. наперстянка пурпурбва, дигітбліс digitiforme adj пальцеподібний
dígito мат. A. adj однознбчний; número ~ однознбчне числб; 2. /770днознбчне числб dignación /поблбжливість, мйлісгь dignarse зглянутися, зласкбвитися dignatario /77санбвник; важлива посадбва осбба
dignidad fA. гідність; hablar соп - говорйти з гідністю; 2. тйтул; чин; сан dignificar vtA. звбдити у сан; 2. удостбю- вати; 3. робйти гідним dign*o adj А. гідний повбги (захоплення);
2. підходящий, відповідний; recibir el ~ castigo понбети заслужене покарбння;
3. гідний; позитйвний; conducta ~а гідна поведінка
digresión fA. відступ, відхйлення (від теми)] 2. астр. дигрбсія (внутрішньоїпланети)
digresionar і//відступбти, відхилятися (від теми)
digresivo adj А. що відхилЯє, що призвб- дить до відступу (від теми)] 2. що ВІДХИЛЯЄТЬСЯ, що відступбє (від теми) dihexaedro m мат. дванадцятигрбнник dije /771. брелбк; 2. медальйон; 3. скарб, зблото (про людину 4. ошбтно одЯгнена людйна; 5. мбйстер на всі руки dilacerar vt А. розривбти, роздирбти на шматкй; 2. ображбти, ганьбйти dilación /затрймка, зволікбння; відстрбч- ка; sin ~ не зволікбючи, не гбючи чбсу dilapidación fA. марнотрбтетво; 2. роз- трбта; 3.казнокрбдетво dilapidador m А. марнотрбтник; 2. роз- трбтник; казнокрбд
dilapidar у/марнотрбтити, розтрйнькувати dilatabilidad /розтяжність; схйльність до розшйрення
dilatable adj розтяжнйй; здбтний розшй рювася
dilatación fA. розтягнення, розтягування; 2. мед. розшйрення (судин, проток 3. фіз. розшйрення (тій)] 4. полбгшення, заспо- кбєння
dilatado adj А. ширбкий, велйкий; 2. чис- лбнний; 3. просторікуватий, багатослівний
dilatar vtA. розтЯіувати; розшйрювати; 2. затягувати (збори)] 3. відкладбти, зволікбти; розповсюдити, популяризу- вбти; -se А. розтягуватися; розширятися; 2. простягбтися; 3. діал. зволікбти, затрймуватися
dilatoria f(pt) А. відстрбчка; 2. зволікбння, затрймка; andar en ~s, venir con ~s затягувати, відкладбти у дбвгий Ящик; traer en ~s маніжити, замучити тяганйною dilatorio абіюр. що затрймує, що відстрб- чує (справ/)
dilección /чйсте (висбке) кохбння dilecto adjrvtoüm, кохбний dilema /77дил0ма
diletante 1. ^'дилетбнтський, амбторсь- кий; 2. /77 дилетбнт, амбтор, любйтель diletantismo /77дилетантйзм, дилетбнтство diligencia fA. старбнність; 2. швйдкість, мотбрність; 3. диліжбне; 4. спрбви, турбб- ти; evacuar una ~ покінчйти з якою-н. спрбвою; 5. виконбння юридйчного бкта;
6. резолюція, віза, пбзначка (на документі); 7. іст. див. dilección; hacer sus ~s вжйти всіх збходів; hacer una ~ випорожнятися, відправляти малу нуищу diligenciar vtA. старбтися; клопотбтися; 2. юр. розглядбти (справ/)] 3. наклбети резолюцію; візувбти (документ) diligenciero m агбнт; мбклер diligente adj А. старбнний; 2. швидкий, мо- тбрний
dilogía fA. двознбчність; 2. літ. дилбгія dilucidación f пояснення, роз'яснення, тлумбчення
9 ,спансько-український словник
245
dilucidar
dilucidar vt пояснювати, роз'яснювати, тлумЯчити
dilucidario m пояснювальна запйска, пи- сьмбве роз'яснення dilúcido ас/йсний, зрозумілий dilución /розрідження, розвЯдення; розчинення
diluir1 ^/розріджувати, розвбдити; розчинити.
[diluir2 vticr. обмкнювати diluviada / злива
diluvial, diluviano adj геол. наноснйй, ди- 1 ЛЮВІЯЛЬНИЙ
diluviar иглйти як з відрЯ (про дощ) diluvio /771. пбвінь; потбп; 2. злйва; 3. потік, велйка кількість (слів, порад)] 4. стихійне лйхо
dille тдіал., ент. цикЯда dimanación /похбдження; почЯток, дже- péna
dimanar і//1. витікЯти, брЯти почЯток (про джерело); 2. виникЯти, випливЯти dimensión /1. мат. вймір; 2. р! рбзмір(и); протяжність, об'0м dimensional ас/просторбвий dimes у diretes 1. суперЯчка; 2. інтрйги;
3. чуткй; ó andar en - сварйтися, спере- чЯтися
diminución (див. disminución diminuente adj. circunstancias ~s юр. пом’якшувальні обстЯвини diminuir vtflHB. disminuir 1 diminutivo adj 1. що змЯншує; 2. лінгв.
ЗМЯНШвНИЙ
diminuto adj 1. недостЯтній, неповноцінний; 2. крйхітний
dimisión /1. відставка, вйхід у відставку; hacer - склЯсти з cé6e повноваження, відмбвитися (від посади, влади)] presentar la ~ подавЯти у відставку; 2. вйхід (з організації); 3. юр. відмбва (від майна) dimisionario adj що подаЯ у відстЯвку dimisorias /р/єпйскопська грЯмота; dar ~ a uno звільнйти
dimitir vt 1. відмовлятися (від посади)] 2. вихбдити (подавЯти) у відстЯвку dimorfismo m біол., бот., мін. диморфізм dimorfo adj біол., бот., мін. димбрфний din /77 грбші; el — у el don багатство та знЯтність; el don sin el - чЯсті багЯто, а грбшей мЯло dina fcp¡3. дйна
dinamarqués, dinamarquesa 1. adjpáтсь- кий; 2. m, /дЯнець, -ка; 3. /77дЯнська мбва dinamia /кілограмомЯтр dinámica /динЯміка; ~ terrestre геоди- нЯміка
dinámico adj 1. динамічний; indicaciones ~as муз. динамічні відтінкі; 2. енергійний, заповзятливий dinamismo m динамізм dinamita /динаміт dinamitar и/підривЯти динамітом dinamitazo m вйбух (динаміту) dinamitero m 1. динамітник; підривнйк; 2.терорйст
dinamo, dinamo /динЯмо, динамо-машина; ~ de corriente alterna генерЯтор змінного струму; ~ de corriente continua генерЯтор постійного струму; - de turbina турбогенерЯтор
dinamómetro /77динам6метр; силомір dinasta1 m іст. васЯл dinasta2 m. ~ hércules жук-геркулЯс dinastía /динЯстія
dinástico 1. ^'династичний; 2. ^прибічник динЯстії
dinerada (див. dineral 1 dineral /77 1. велйка сума грбшей; куш; costar un - кбштувати купу грбшей; 2. іст. старовлнні вЯги для звужування монбт dineralada (див. dineral 1
dinerillo /77 грошенЯта, грбшики; копійкй dinero /771. грбші; buen ~, - al contado (contante, contante у sonante, en efectivo, en tabla) готівка, металЯві грбші, чистогЯн; - menudo (sencillo, suelto, trocado) дрібні грбші, дрібнякй; розмінна монЯта; a pagar de mi ~ цілкбм вірно, прЯвильно, тбчно; гблову на відсіч даю; acometer соп - давЯти хабЯр; 2. капітЯл, стЯток; hacer uno - нажйти капітЯл; hombre de - замбжна людйна; 3. динЯро (дрібна срібна монета в Перу)] - v по consejos однйми порЯдами ^сйтий не бурені; adiós mi ~ плЯкали мої грбшики; мої спрЯви кЯпські; estar podrido en ~ як сир у мЯслі купЯтися; estrujar el - бути скупувЯтим; - llama - грбші (ідуть) до грбшей; los ~s del sacristán cantando se vienen y cantando se van ~s що без прЯці наживЯєш, лЯгко проживЯєш dineroso асУ'багЯтий, замбжний dingolondango m (рі) сюсюкання, милу- вЯння
dinosaurio /77динозЯвр dintel /77 (вЯрхній) одвірок dintelar и/робйти (вЯрхній) одвірок diñar vtcs7. віддавати, давЯти; - Іа умирЯ- ти; diñársela a uno обмЯнювати; diñársela тікЯти
diocesano acjr єпархіЯльний diócesi, diócesis /єпЯрхія diodo m радіо
diodonte /77 зоол. двозуб, їжЯк-рйба dioico adj бот. дводбмний dionea Ґбот. мухолбвка dioptría (фіз. дібптрія diorama /77діорЯма
dios /77 бог; a la buena de Dios абйяк, як-небудь; нелукЯво, щйро; bien sabe Dios que... бЯчить бог, що...; como Dios es mi padre; como Dios está en los cielos; como hay Dios як бог святйй; como Dios manda loe. adv. як трЯба, налЯжним чйном; de Dios багЯто; Dios dirá хай буде, що буде; Dios lo quiera дай Ббже; Dios mediante з Ббжої пбміччю; sin encomendarse a Dios ni al diablo стрім- голбв, прожбгом; amanecer Dios світЯти, розвиднятися; armar la de Dios es Cristo влаштувЯти скандЯл, починЯти бійку; clamar a Dios впадЯти у рбзпач; бути обурливим; irse con Dios розпрощЯтися, по- прощЯтися; пітй; irse bendito de Dios, irse mucho de Dios пітй під сердйту годйну; бути вйселеним; llamar a Dios de tú бути занЯдто довірливим; бути запа- нібрЯта; бути чудбвим, прекрЯсним; llamar Dios a uno por el camino de... мЯти хист; no tener sobre qué Dios le llueva не мЯти ні котики за душЯю; tentar a Dios спокушЯти дблю; venir Dios a ver a uno: vino Dios a verle йбму дуже пощастйло; Dios nos asista; Dios nos coja confesados; Dios nos tenga de su mano не дай Ббже!; donde Dios es servido бог знЯє де, невідбмо де; ¡Dios!, ¡Dios mió!, ¡santo Dios! ббже мій!; ¡por Dios! їй-ббгу!; ¡a Dios! прощавЯй(те)!; все скінчено!; я про- пЯв!; ¡a Dios con la coloradal усьогб найкрЯщого!; на все дббре!; бувЯйте здо- рбві!; ¡a Dios, Madrid (que te quedas sin gente)! полотнбм дорбга!; ¡a Dios mi dinero! плЯкали мої грбшики; jalabado (bendito) sea Dios! дббрий день!; що вдієш!, на все вбля Ббжа!; Ббже ти мій!; landa con Dios! з Ббгом!, на все дббре!; що вдієш!; вйдно, так судйлося!; ¡Dios te la depare buena! дай ббже!; ¡no quiera Dios! не дай ббже!; ¡vaigame Dios! ббже мій!, ну й ну!; ¡vete bendito de Dios!, ¡vete mucho con Dios! забирЯйся, пбки не пізно!; a Dios rogando у con el mazo
dando Ббгу молись, а до бЯрега гребйсь; amanecerá Dios, у medraremos рЯнок покЯже; Dios aprieta, pero no ahoga ми- нЯться; Dios da nueces al que no tiene muelas колй зубів не стЯло, тоді і горіхи принЯсли; Dios los cria у ellos se juntan рибЯк рибакЯ бЯчить здЯлека diosa f, diosesa ficr. ба/йня dioso adj іст. /туже старйй, старЯзний diostedé тдіал. зоол. тукЯн (різновид) dióxido тхім. двоокейд diploma /77диплбм; посвідчення, свідбцт- во, атестЯт
diplomacia /1. дипломЯтія; 2. диплома- тйчна служба; 3. дипломатйчність diplomado adj що отрймав диплбм, дип- ломбваний
diplomar vt діал. 1. видавЯти диплбм;
2. отрймувати диплбм
diplomática /1. дипломбтика; 2. див. diplomacia 1
diplomático 1. ас/диплбмний; 2. диплома- тйчний; cuerpo - дипломатйчний кбрпус;
3. дипломатйчний; 4. /77дипломЯт dipneo, dipnoo adj зоол. дводйшний dipsacácea, dipsáce*o бот. 1. adj чесЯ- ковий; 2.: ~as fpiчесЯкові dipsomanía (мед. дипсомЯнія, запій dipsomaniaco, dipsomaniaco, dipsoma- ne adj мед. що страждЯє на запбї, запій- ний
díptero 1. adjapxir з двомЯ крилами, з дво- мЯ рядЯми колбн (про будівлю)] 2. зоол. двокрйлий; 3. трі зоол. двокрйлі díptica ficr. дйптих
díptico /771. (рі) див. díptica; 2. дйптих, двостулкбвий склЯдень diptongación fлінгв. дифтонгізЯція diptongar лінгв. 1. vtутвбрювати дифтбнг; 2. и/(~ se) перетвбрюватися на дифтбнг diptongo т лінгв. дифтбнг diputación /1. депутЯція; делегЯція; 2. збб- ри представників; ~ provincial провінційна рЯда; 3. повновЯження депутЯта; 4. строк повновЯжень депутЯта; 5. Л. Ам. будівля муніципалітЯту
diputada /жІнка-депутЯт; делегЯтка diputado /77 депутЯт; представнйк, деле- гЯт; - del pueblo нарбдний депутЯт diputar vt 1. направляти (посилатй) як депутЯта (представникЯ); делегувЯти; 2. вва- жЯти
dique /771. дамба, грЯбля; - decierre глухЯ грЯбля; ~ de desvio відвіднЯ грЯбля; ~ а ver tederó (vertedor) водозлйвна грЯбля; 2. загЯта, перемйчка; 3. док; ~ de carena (seco) сухйй док; ~ de flotación (flotante) плавучий док; 4. перешкбда; 5. геол. дЯй- ка
diquelar и/дізнавЯтися
dirección /1. керівнйцтво; bajo la ~ (de)
під керівнйцтвом; 2. управління, дирЯк- ція; правління; ~ general головня управління; 3. нЯпрямок; 4. повчЯння, напучення; 5. адрЯса
directiva /директйвний брган directivo adj\. що керує, напрЯвляє; 2. директйвний
directo acjr прямйй, безпосерЯдній; tren ~ пбтяг прямбго сполучення; complemento - лінгв. прямйй додЯток; en - прямйй (про передачі радіо та телебачення) director 1. a¿¡r керівнйй, ведучий, голов- нйй; 2. /77керівнйк; дирЯктор; - de orquesta диригЯнт; - de escena режисЯр; - espiritual церк. духівник directoral adjдирЯкторський directoría / дирЯкторство, оббв’язки ди- рЯктора
directorio /77 1. посібник; довідник; Я£- ресна кнйжка; - de navegación навігаційний довідник; - telefónico діал. телефбн-
246
disimulación
ний довідник; 2. директивний брган (партії організації); 3. іст. дирекгбрія directriz f 1. директйва; 2. мат. дирекг- риса; 3. нбрма, зразбк (поведінки) dirigente 1. ¿¿з/керівнйй; ведучий, голов- нйй; провіднйй; 2. /77 керівник dirigible 1. ¿¿з/кербваний; 2. m дирижЯбль dirigir vt1. направляти, спрямбвувати; 2. посилЯти; укЯзувати дорбгу; 3. адресувЯ- ти; 4. підкЯзувати, cnoHyKáTn; 5. KepyeáTH, управляти; 6. спрямбвувати своТ словЯ, заувЯження; 7. муз. диригувЯти; 8. вЯсти (машину/); -se 1. направлятися, спрямбву- ватися; 2. звертЯтися
dirimente adju\o скасбвує, що анулібє; impedimento ~ юр. обстЯвина, що ануліЬє шлюб
dirimir vt\. скасбвувати, анулювЯти; роз- ривЯти; 2. вирішувати (суперечку); розвіяти (сумніви) dirruir гідив. derruir disanto /77 церк. іст. свЬто discantar vt\. співЯти; прославляти у вір- шЯх; 2. пояснювати, коментувЯти; 3. (пи- сЯти) музику discante m 1. дискЯнтова гитЯра; 2. струнний концЯрт; 3. діал. лег- ковЯжна вйтівка, недорЯчний вчйнок discernimiento /771. розпізнавЯння; 2. здЯт- ність розпізнавЯти (розрізняти); 3. юр. на- давЯння прав; встанбвлення опіки discernir vt 1. розпізнавЯти, розрізняти, відрізняти; 2. юр. призначЯти опікунбм;
3. присуджувати (премію) disciplina f 1. дисципліна, навчЯльний предмЯт; гЯлузь знань; 2. дисципліна, дотримування прЯвил поведінки; 3. повчЯн- ня; 4. д/різки; батіг (для тортур) disciplinado adj 1. дисциплінбваний; вй- муштрованний; 2. бот. різнобЯрвний (про
КВІТК}/)
disciplinante nrr. ~ de penca людинЯ, якЯ підлягЯє публічному покарЯнню; - de sangre церк. що бичує себЯ публічно (під час церковної процесії) disciplinar иМ. дисциплінувЯти; 2. наставляти, навчЯти; 3. карЯти (різками, батогами); ~se церк. бичувЯть себЯ disciplinario ¿¿#* дисциплінарний; виправний; batallón ~ штрафнйй батальйбн disciplinazo /77удЯр (різкою, батогом) discipulado m\. учнівство; 2. навчЯння;
3. учні
discipular ¿¿^учнівський discípulo /771. учень; 2. послідбвник disco /771. диск; - intervertebral мед. між- хребЯтний диск; - de señales зал. сигнЯ- льний диск; 2. шЯйба; 3. грамофбнна платівка, диск; 4. заялбжена тЯма; 5. бот. пластйнка (листка); 6. бот. квітколбже; cambiar de ~ змінйти тЯму розмбви, змінйти платівку; colocar un - торбчити те сЯме; завестй своЯ discóbolo /77 метЯльник дйска, дискоббл discoidal, discoide, discoideo adj що мЯє форму дйска
díscolo adj неслухняний; упЯртий, норовливий
disconforme adj 1. незгідний; 2. непогбд- жений;розлЯднаний
disconformidad f 1. незгбда, розбіжність; 2. невідповідність; відмінність; 3. незадо- вбленість
discontinuación f припйнення, перЯрва, зупинка
discontinuar vt припиняти, переривЯти, зупинЯти
discontinuidad /'переривчастість, відсутність безперЯрвності
discontinuo adj\. перерйвчастий, урйвчас- тий; 2. роз'єднаний; перЯрваний; 3. мат. перЯрвний
disconveniencia f див. desconveniencia
disconveniente adj див. desconveniente disconvenir vi див. desconvenir discordancia ЛІ. непогодженість; 2. незгбда; розбіжність (у поглядав 3. невідповідність
discordar vi 1. не відповідЯти; не підхб- дити; дисонувЯти; 2. не погбджуватися, розхбдитися (у поглядав 3. муз. дисонувЯти
discorde adj 1. незгідний; 2. невідповідний; несумісний; 3. муз. дисонуючий discordia f 1. розбіжність, незгбда; роз- хбдження (у поглядав); 2. розбіжність; рбзбрат; чвЯри; 3. невідповідність discoteca /дискотЯка discreción f 1. розсудливість, обЯчність; 2. тактбвність; 3. стрйманість, скрбмність;
4. дотЯпність, винахідливість; 5. розумна думка (заувЯження); а ~ іос. adv. за рбз- судом; скільки завгбдно, досхочу, ввблю; darse (entregarse, rendirse) а ~ здЯтися на лЯску перембжця; Jugar а ~ грЯти не на грбші
discrecional adj\. розсудливий; 2. дискреційний (про владу/)', довільний, що залЯ- жить від особйстого пбгляду discrepancia f 1. відмінність; 2. розбіжність, незгбда
discrepar і//1. розрізнятися, відрізнятися; 2. розхбдитися (у погляда)/) discretear і//1. говорйти дбтепи; 2. шепотітися, шушукатися discreteo /77 дотЯпність discreto adj 1. розсудливий, обЯчний; 2. тактбвний; 3. стрйманий, скрбмний;
4. поміркбваний, розумний; 5. дотЯпний;
6. мат. дискрЯтний, перерйвчастий; а Іо - іос. adv. на рбзсуд; 6. досхочу, ввблю discrimen /771. рйзик, небезпЯка; 2. відмінність, несхбжість
discriminación ЛІ. дискримінЯція; - racial рЯсова дискримінЯція; 2. різнйця, відмінність
discriminar vt 1. відрізняти, розрізняти; 2. дискримінувЯти disculpa /вйоачення; виправдання disculpable adj А. простймий; 2. випрЯвду- вальний
disculpar и/вибачЯти, пробачЯти; виправ- дбвувати; ~se вибачЯтися; виправдбву- ватися
discurrir 1. и/ходйти; пробігЯти, прохбди- ти; 2. тектй (про рідину/)\ 3. минЯти (про час)\ 4. розміркбвувати; обміркбвувати;
5. и/вигЯдувати; 6. припускЯти discursear vi 1. виступати з промбвою; 2. діал. орЯторствувати
discursivo adj 1. вдумливий, розвЯжли- вий; 2. філос. дискурсивний discurso /771. мбва, дар мбви; 2. промбва, вйступ; 3. лінгв. фрЯза; 4. плин (часу/);
5. прбміжок (часу); 6. невелйкий твір (на яку-н. тему/у, 7. рбзум, глузд; ir у venir соп ~s просторікувати
discusión /обговбрення; дискусія; супе- рЯчка
discutible ¿¿# спірний; дискусійний discutir иМ. обговбрювати; дискутувЯти; 2. сперечЯтися; заперЯчувати disecación їдив. disección disecador m таксидерміст disecar vt 1. розсікЯти; 2. мед. розтинЯти, анатомувЯти, робйти рбзтин; 3. виготовляти опудала; 4. засушувати (рослини) disección /1. розсікЯння; 2. мед. рбзтин, анатомувЯння disector /77 мед. прозЯктор diseminación /'розсіювання, розкидЯння diseminar и/розсипЯти, розсіювати, роз- кидЯти
disensión /1. див. disentimiento; 2. рбзбрат, чвЯри
disenso тдив. disentimiento disenteria, disenteria /дизентерія disentérico adj дизентерійний disentimiento m розбіжність (у поглядав disentir vi (dé) не схбдитися у пбглядах diseñador т 1. креслЯр; 2. малювЯльник, рисувЯльник; 3. дизЯйнер diseñar и/1. крЯслити; 2. малювЯти, робйти нЯриси
diseño /771. крЯслення; 2. рисунок; нЯчерк, ескіз; 3. (~ gráfico) худбжнє офбрмлення кнйги; 3. дизЯйн; 4. стислий бпис disertación /771. міркувЯння; 2. письмбва дбповідь
disertar vi 1. розміркбвувати; 2. робйти дбповідь
diserto ¿¿з/красномбвний disfamar vticT. див. difamar disfavor /771. нелЯска; 2. неувЯга; 3. не- схвЯлення
disforme adj 1. безфбрмний; 2. огйдний, жахливий; 3. величЯзний; надмірний disformidad їдив. deformidad disfraz /771. переодягЯння; 2. маскарЯд- ний костюм; 3. удавЯння, лицемірство disfrazar vt 1. переодягЯти; 2. змінювати збвнішність; 3. ховЯти, прихбвувати; -se
1. прихбвувати свої почуттЯ, лицемірити;
2. надягЯти мЯску (маскарЯдний костюм) disfrutar 1. vt користувЯтися: 2. (vi, de) мЯти; володіти; - de salud бути здорб- вим; 3. vi (соп) насолбджуватися; ~se діал. переставЯти плодонбсити; засихЯти (про рослини)
disfrute /771. користувЯння; 2. задовблен- ня, насолбда
disfuerzo діал. 1. манірність; 2. зухвЯле кокЯтство
disfumar vtmne. затушбвувати, пом'якшувати тіні
disgregación /1. роз'єднання; роздрбб- лення; рбзпад; 2. розкладЯння; 3. геол. вивітрювання
disgregar иМ. роз'єднувати; 2. розчленб- вувати; розкладЯти (на частини) disgustado adj 1. сердитий; незадовбле- ний; 2. засмучений, розсЯрджений; Ь.діал. вередливий, вимбгливий; estar ~ con uno посварйтися
disgustar vt 1. не подббатися; 2. сЯрди- ти, дратувЯти; викликЯти незадовблен- ня; 3. засмучувати; ~se 1. засмучуватися; 2. сварйтися
disgusto /771. погЯний смак (їжі); досЯда, незадовблення; засмучення; неприЯмніс- ть; 4. свЯрка, суперЯчка; а - іос. adv. прб- ти вблі, неохбче; acarrear ~ s завдавЯти неприємностей; buscarse un ~ напрб- шуватися на неприЯмності; dar un ~ за- смутйти
disgustoso adj 1. неприЯмний (на смаїф, 2. неприЯмний, 'Прйкрий disidencia /1. відступ (відмбва) від учЯн- ня; віровідступництво; 2. розбіжність; розкбл
disidente 1. adj що відступйв (що відмб- вився) від учЯння (від поперЯдніх пбгля- дів); інакомйслячий; 2. /77дисидЯнт disidir і//1. відступЯти, відмовлятися від учЯння (від поперЯдніх пбглядів); 2. розхбдитися у пбглядах disílabo adj лінгв. двоскладбвий disímbolo adj діал. різний; несхожий disimetría /асимЯтрія disimétrico adj асиметрйчний disímil adj несхбжий; різнорідний disimtbtción fлінгв., біол. дисиміляція disimilar adj див. disímil disimilarse лінгв. дисимілювЯти disimilitud їдив. desemejanza disimulación f 1. приховування (почуттів, думоії); 2. удавЯння
247
disimulado
disimuladlo adju\o приховує свої почутті; потбйливий; hacer la ~a удавбти (з сббе) npociaKá
disimulador 1. adj\i\ o прихбвує свої думкй (почуттЯ); 2. /77удавбпьник disimular 'vt 1. прихбвувати {думки, почутті 2. прихбвувати, маскувбти; 3. при- кидбтися нетямущим; 4. вибачбти, про- бачбти
ídisimuló /771. прихбвування {думок, по- чуттів); 2. удавбння; 3. поблбжливість, терплячість; 4. сл. воротбр в'язниці disipable adj що лбгко розсіює disipación г1. фіз. розсіяння; 2. розвіювання, випарбвування; 3. марнотрбтніс- ть.гайнувбння; 4. легковбжний спбсіб життЯ
disipado 1. adj див. disipador 1; 2. легковбжний, шалапутний; 3. тдив. disipador 2 disipador 1. адмарнотрбтний; 2. /77мар- нотрбтник
disipar vti. розсіювати, розганяти {хмари, тумайу, 2. марнотрбтити, розтрачувати; -se зникбти, розсіюватися, розвіюватися dislalia f мед. недорікуватість dislatar vi іст. див. disparatar dislate тдив. disparate dislocación, dislocadura ЛІ. вйвих; зміще- . ння кістбк {при переломі 2. тол. горизон- тбльне зміщення пластів; 3. військ, дис- локбція
dislocar vt 1. зміщбти, зсувбти; 2. вивихнути; 3. перекручувати; підтасбвувати; -se вйвихнути собі
disloque /771. див. dislocación; 2. верх, межб, вйщий ступінь dismembración їдив. desmembración dismembrar 14див. desmembrar disminución ЛІ. змбншення, скорбчення;
2. послбблення; спад; 3. архіт. звуження {стіни, колонй)’, ir una cosa en - змбншу- ватися, убувбти; погіршуватися {про здоров’*0
disminuir 1. иґзмбншувати, збавляти; ско- рбчувати; 2. vi (-se) змбншуватися, убувбти; скорбчуватися dismnesia їмед. ослбблення пбм'яті dismorfia f, dismorfismo m мін., біол. диморфізм
disnea ^задйшка
disociación ЛІ. роз'бднання, розділення; відділення; 2. хім. дисоцібція, рбзклад;
3. психол. дисоцібція; 4. тех. крбкінґ disociar vt\. роз'бднувати, розділити; відділити; 2. хім. дисоціювбти, розкладбти disolubilidad /розчйнність
disoluble ас/розчйнний disolución f 1. розчйнення; 2. рбзчин; - acuosa вбдний рбзчин; - solida твердйй рбзчин;- 3. рбзпад {сімі, суспільства);
4. розірвбння(договору, шлюбУ)\ 5. рбз- пуск, ліквідбція
disolutivo adj що розчинЯє disoluto 1. a# розпущений, розпусний; 2. /77 розпусник disolvente m хім. розчйнник disolver vt 1. роз'бднувати; 2. розкладбти, спричинити рбзпад; 3. розчинити; 4. роз- ривбти {угоду, шлюбу, 5. розпускбти (організацію, парламент)’, -se 1. роз'бднува- тися; 2. розкладбтися; 3. розчинитися;
4. розривбтися
disonancia f 1. муз. немилозвучність; ди- сонбнс; 2. невідповідність; розбіжність; hacer - не відповідбти; дисгармонувбти; розхбдитися у пбглядах disonante adj 1. муз. немилзовучний; дисонуючий; 2. що не відповідбє чому-н., не сумісний
disonar і//1. муз. дисонувбти, звучбти не в тон; 2. (de) не відповідбти; 3. неприбмно вражбти, корббити
disonó adj див. disonante dispar adj неоднбковий, нерівний; несхб- жий
disparacestones com. пустомбля, пустодзвін
disparada f 1. діал. пбстріл; 2. діал. ква- плйва втбча; a la - іос. adv. діал. щодуху; необбчно, нерозвбжливо; de una - Л. Ам. вмить, як бком змигнути; tomar la - Л. Ам. кйнутися навтікачб
disparadero тдив. disparador 2; poner а
uno en el - роздратувбти disparador 1. adj Л. Ам. марнотрбтний; 2. /77 стрілбць; 3. спуск (у вогнепальній зброі)\ 4. годинникбва пружйна; 5. мор. спусковйй прйстрій; 6. Л. Ам. марнотрбт- ник життЯ; poner en el - роздратбвувати disparar 1. стрілЯти; 2. жбурлЯти, кйда- ти, метбти; 3. Л. Ам. витрачбти (розтрйнь- кувати) грбші; 4. v/говорйти (робйти) дур- нйці; 5. Л. Ам. поспішно тікбти; -se 1. кйнутися тікбти; 2. мчбти, нбстися; 3. обуритися, вйбухнути гнівом disparatado adj\. безглуздий; нерозсудливий; нісенітний; 2. величбзний, жахлй- вий
disparatar vi говорйти (робйти) дурнйці; чинйти нерозвбжливо disparate т 1. дурість; безглуздя, нісенітниця; 2. нерозсудливість, нерозвбж- ливість; 3. лбйка; 4. дрібнйця, дурнйця disparatear vi діал. див. disparatar disparatorio т набір слів, безглуздя, нісенітниця
disparejo adj див. desigual disparidad /відмінність, несхбжість, розбіжність
disparo /771. пбстріл; залп; 2. іст. див. disparate
dispendio /771. марнотрбтність; 2. надмірне витрачбння, гайнувбння (часу) dispendioso ¿¿У'дорогйй dispensa f 1. привілбй; пільга; особлйва лбска; 2. докумбнт про звільнення (від податків)’, 3. дбзвіл на шлюб (міжродичами або людьми різних вірословщань) dispensación f 1. надавбння пільг (привілеїв)’, 2. пільга, звільнення (від податків); 3. церк. відпущення (гріхів); 4. вйба- чення, прбщення
dispensador 1. adj що даб, що надаб; 2. що розподіляє; 3. /77роздавбльник, роздавбч dispensar vt\. давбти, надавбти (пільгйу, 2. розподіляти, роздавбти; 3. звільняти (від обов'язків)’, 4. вибачбти, пробачбти dispensario /77І. фармакопбя; 2. приміщення в аптбці, де виготовляють ліки, фар- мацевтйчна кімнбта; 3. процедурний ка- бінбт; 4. амбулатбрія; диспансбр dispepsia ґмед. диспепсія dispéptico мед. 1. ^диспепсичний; 2. m людйна, що страждає на диспепсію dispersar vt\. розсіювати; розкидбти; розпиляти; 2. розганЯти; 3. військ, примусити тікбти
dispersión f 1. розсіювання; розкидбння; розпйлення; 2. фіз. диспбрсія; - de la luz розсіювання світла, диспбрсія світловйх прбменів
dispersivo adj 1. фіз. диспбрсний; 2. що розкидбє disperso adj розсіяний; розкй- данйй; розосербджений dispertar vt іст. див. despertar 1 displacer іїдив. desplacer2 displicencia ЛІ. похмурість, непривітність; холбдність; 2. відсутність бажбння робйти що-н.
displicente adj 1. неприбмний; 2. похмурий, непривітний; 3. незадовблений disponedor 1. adj що розташбвує, що розподіляє; 2. що влаштбвує; 3. m розпорядник, упорядник; 4. іст. душоприкбзник
disponer 1. иґрозташбвувати, розміщбти; розставляти; 2. розпоряджбтися; улаш- тбвувати; встанбвлювати (порядок’, при- пйсувати (режим, дієтну, 3. готувбти, підготувати; 4. вирішувати (збирбтися) зробити; 5. и/розпоряджбтися, мбти у свобму розпорядженні!' - de sus bienes розпоряджбтися своїм майнбм; -se 1. розта- шбвуватися, розміщатися; 2. (a, para) збирбтися, мбти нбмір, готувбтися disponibilidad f 1. наявність; 2. рі готівка, вільні кбшти
disponible adj\. вільний, наявний, що мбє у розпорядженні; 2. у запбсі (про військового)
disposición ЛІ. розташувбння, розміщення; 2. військ, дислокбція; 3. схйльність, здібність; tiene mucha - para la música y ньбго велйкі здібності до музики; 4. мож- лйвість розпоряджбтися; poner а - de uno надбти у розпорядження; tener a su
- мбти у свобму розпорядженні; 5. нбст- рій, гумор; estar en buena (mala) - бути у гбрному (погбному) нбстрої; 6. постбва, стрункість; 7. стан здорбв'я, схйльність {до захворювань)’, 8. накбз, розпорядження, прйпис; última - заповіт, остання вб- ля; tomar uno sus disposiciones вжйти (необхідних) збходів
dispositivo 1. adj що розташбвує; що влаштбвує; 2. шо накбзує; 3. m прйстрій, прйлад; механізм; апарбт; 4. військ. порядок; - de marcha похіднйй порядок;
- de combate бойовйй порядок dispuesto 1. р. ігг. de disponer; 2. adj мо- лодбцький, ставнйй, стрункйй; 3. спритний, мотбрний; bien - у гарному нбстрої; здорбвий; mal - у погбному нбстрої; нездорбвий
disputa f\. супербчка, сперечбння, свбр- ка; 2. дйспут, полбміка, деббти; sin - без- пербчно, безумбвно
disputable спірний, проблематйчний disputación т іст. див. disputa disputador 1. adi що сперечбється; 2. m учбстник суперечки (дйспуту); 2. полеміст disputar vt, vi 1. (por) змагатися (за першість у змагання.х); сперечбтися; диску- тувбти, обміркбвувати disquero /77 торгбвець платівками disquisición ЛІ. міркувбння; вйсловлення; 2. р/філосбфствування disritmia ґмед. аритмія distancia f 1. відстань, дистбнція; а - на (велйкій) відстані; здблека; вдалині; а considerable (a respetable, a respetuosa) - на чималій відстані; ganar - мор. наближбтися; perder - мор. віддалятися від чого-н.; 2. прбміжок (час^у, 3. ворб- жість, непрйязнь; acortar las -s скорбчу- вати відстань; пітй на пбступку; зблй- зитися, потоваришувбти; guardar las -s не допускбти фамільярності, зберігбти дистбнцію
distanciado adj 1. що відстаб; 2. віддбле- ний; 3. що збайдужів, що посварйвся;
4. різний, несхбжий (про людей, переконання)
distanciar vt 1. віддаляти; 2. залишбти позбду; -se 1. збайдужіти одйн до бдного, віддалятися; 2. Л. Ам. обганЯти distante зс^віддблений; mantenerse - не допускбти блйзькості, тримбти кого-н. на відстані
distar vi (de) бути на віддбленні, знахб- дитися на відстані; 2. відстоЯти; 3. відрізнятися
distender иМ. мед. розтягувати (зв'язки)] 2.ослабляти
distensión f 1. ослбблення; 2. розрядка, послбблення напруги; 3. мед. розтягнення (зв'язок)
248
doblar
dístico1 m літ. двовірш
distico2 adj бот. дворядкбвий
distilo 1. adj архіт. з двомб колбнами;
2. бот. з двомб мбточками; 3. m пбртик з
двомб колбнами
distinción ft. розрізнення, розпізнавбння;
2. відмінність, різнйця; hacer (establecer) -(es) розрізнити; а - de... на відміну від...; sin - без розббру, не розрізнюючи; 3. по- вбга, пошбна; hacer-con uno відрізнити (виділити) сбред інших; tratar a uno соп - віддавбти шбну; 4. знак розрізнення; - honorífica почесна нагорбда; 5. вйшука- ність, вйтонченість; вйхованість; persona de - видатнб осбба
distingo /77застербження; умбва distinguible adj помітний distinguido adj 1. помітний; визначнйй; видатнйй; 2. вйшуканий, елегбнтний distinguir иМ. (de, entre) відрізнити, розрізнити; 2. ббчити (визначбти) різницю;
3. відзначбти, виділити; 4. розрізнйти, ро- здивйтися (у темряві, туман); -se 1. (por) виділитися, відрізнитися; 2. проглядбтися (у темряві, тумані)
distintivo 1. adj розпізнавбпьний; харак- тбрний; signo - відмітний знак; 2. m 1. знак відмінності; значбк; 2. відмітний знак, розпізнаваний знак
distinto adj 1. що відрізняється; різний;
2. Яснйй, чіткйй; розбірливий; помітний distocia /мед. тяжкі полбги distorsión ft. вйкривлення, перекбшуван- ня; 2. фіз., мед. дистбрсія distorsionar і^крутйти, перекручувати distracción /1. розвбга, відпочйнок, забб- ва; 2. неувбжність, відвертбння увбги;
3. розпущеність, своббда звичбїв; por - чбрез неувбжність; збдля задовблення distraer vt1. розважбти, забавляти; 2. від- волікбти; відвертбти (увагу); 3. розтрйнь- кувати, марнотрбтити; -se 1. розважб- тися; 2. відволікбтися
distraído 1. едУнеувбжний; 2. цікбвий (про гр})\ 3. розписний; 4. діал. неохбйний, нечепурний; 5. /77 неувбжна людйна distraimiento m див. distracción distribución / 1. розподілення, розпбділ; principio socialista de - según el trabajo соціалістичний прйнцип розпбділу no прб- ці; 2. розташувбння, розміщення; дистрибуція; 3. полігр. розкладка шрйфту по кб- сах; 4. склад виконбвців (у фільмі) distribuidor 1. adj що роздаб, що розподіляє; 2. /77роздавбльник, розподільник; - automático автомбт для прбдажу напбїв (сигарет); 3. ел. розподільна корббка; - de encendido aero розподільник запблю- вання
distribuidora fc.-г. - de abonos розки/ Дббрива
distribuir vt 1. розподіляти, роздавб 2. розташбвувати, розміщбти, розет лЯти; -se 1. розподілятися; 2. розтаї вуватися, розміщбтися distributiva adj 1. розподільний; 2. лін мат. дистрибутйвний; 3. лінгв. розді. вии; conjunción -а розділбвий спол Ли?: А що відповідбє заслугам distributor adj, m див. distribuidor н *і 1 adJW&i.) райбнний distrito /77 бкруг; райбн (адміністратиі Щиницгі); ~ federal федербльний бкр} н дистрофія
disturbar иМ. порушувати (спокій); 2. х лювбти, бентбжити; 3. спричиняти б
лад
disturbio /771. порушення (суспільного саокою)'* збентеження, ХВИІ вання; 3. рі політ, заворушення; 4. РД4/0 переш кбди aiauadir vt відмовляти; відрбдити
disuasión /відмовляння disuasivo adj що відмовляє disuelto р. ігг. de disolver disuria f мед. дизурія, утруднене сечови- пускбння
disvariar vi діал. мбрити disyunción / 1. розділення; роз'бднання; 2. лот., мат. диз’юнкція; 3. ел. розмикбння (ланцюга)
disyuncir vten. розмикбти (ланцю/) disyunta /муз. модулЯція, перехід з однібї тонбльності в іншу disyuntiva /альтернатйва disyuntivo adjA. що розділЯє; що роз'бд- нує; 2. лінгв. розділбвий; conjunción -а розділбвий сполучник disyuntor /77 тех. вимикбч, роз’бднувач, перерйвник
dita /1. порука; застбва; а - під застбву; 2. заручник; 3. діал. кредйт; 4. діал. борг, заборгбваність ditero m діал. торгбвець-лихвбр ditirambo /77дифірбмб dítono /77 муз. інтервбл у два звука diuca ffi. Ам.% діал. 1. орн. в'юрбк (різновид); 2. улюблений учень, улюбленець diuresis /мед. діурбз diurético 1. ед/сечогінний; 2. m сечогінний збсіб
diurno 1. adjpémm; animales -s дбнні тва- рйни; 2. астр. добовйй; 3. m молитбвник diva /1. богйня; 2. примадбнна divagación /1. ходіння навманнЯ; блукбн- ня; 2. відхйлення, відступ (відг теми); 3. базікання, балаканйна; просторікування divagar vi\. блукбти; бродйти; 2. відхилятися, відступбти (вщ теми); 3. базікати, теревбнити, просторікувати; бдгбто гово- рйти, мбло слухати
diván /771. іст. дивбн (державна рада в Турці); 2. дивбн, кушбтка; 3. літ. дивбн (збірка віршів східних поетів) divergencia /1. розбіжність, розхбдження;
2. розбіжність; розхбдження (у погляда));
3. біол., мат. дивергбнція divergente adj біол., мат. дивергбнтний divergir і/у‘1. розхбдитися; відхилятися; 2. розхбдитися (у поглядах) diversidad /1. відмінність, несхбжість; 2. різноманітність; різноманіття diversificar урізноманітнювати diversión /1. відвертбння; 2. розважбння, звеселяння; 3. військ, дивбрсія diverso adj 1. різноманітний, відмінний, неоднбковий; 2. рі різні
divertido adj 1. весблий, життєрбдісний;
2. розважбльний; цікбвий, весблий; el libro - цікбва кнйжка; 3.діал. напідпитку, під чбркою; andar (estar) mal - віддаватися порбкам; ¡estamos -s! оце так сюрпрйз! divertimiento m розвбга, заббва divertir vt\. відвертбти (увагу); 2. розва- жбти, звеселЯти; забавлЯти; 3. військ. відвбрнути (увагу супротивника); -se роз- важбтися, веселйтися, забавлятися dividendo /77 1. мат. ділене; 2. фін. ди- відбнд
dividir иМ. ділйти; 2. відділяти; розділяти;
3. розподіляти, розділяти; 4. градуювбти;
5. сіяти рбзбрат; сварйти; -se 1. ділйтися, розділйтися; 2. розхбдитися, сварйтися dividivi тдіал. бот. діві-діві
divieso /77 фурункул, чирЯк divinal adj див. divino divinar vt іст. відгбдувати, розгбдувати divinidad /1. божбетвенність; 2. божествб;
3. дйво (про людину, річ); decir -es вра- жбти рбзумом; hacer -es робйти на диво дббре
divinización /оббжнювання divinizar иМ. оббжнювати; 2. боготворй- ти; 3. звелйчувати
divino adj 1. ббжий; 2. божбетвенний;
3. прекрбсний, чудбвий divisa1 /1. знак розрізнення; 2. девіз; 3. діал. чатовб вбжа; 4. ¿У валюта divisa2 fюp. ббтьківська спбдщина divisar vt ббчити, розпізнавбти (щось неясне); -se проглярбтися divisibilidad /маг. ^шеність; крбтність divisible adj мат. ділений; крбтний división / 1. ділення; - celular біол. ділення клітйни; розділення; відділення;
- social del trabajo суспільний розпбділ прбці; 3. розпбділ, рбзділ; 4. рбзлад, рбзбрат, евбрка; 5. військ, дивізія; - blindada (acorazada) бронетбнкова дивізія; - motorizada моторизбвана дивізія; - de infantería піхбтна дивізія
divisional adj 1. що віднбситься до ділення; 2. військ, дивізійний divisionario 1. adj див. divisional; 2. m командйр дивізії; moneda -а розмінна монбта
divisor /77 мат. дільнйк; - común спільний дільнйк; máximo corniin - найбільший спільний дільнйк
divisoria /1. (- de aguas) лінія вододілу, вододіл; 2. лінія рбзділу divisorio adj що ділить, що розділЯє divo 1. adj божбетвенний; 2. m бог, божествб; 3. відбмий бперний співбк divorciar иМ. розривбти шлюб, розлучб- ти; 2. розділяти, роз’бднувати; -se розлу- чбтися
divorcio /771. розлучення; 2. незгбда; рбз- лад, розрйв 3. діал. жінбча в'язниця divulgación /1. розголбшення; оприлюднення, оголбшення; 2. популяризбція, розповсюдження; libros de - científica науково-популЯрні кнйжки divulgador 1. adj що розголбшує; що ого- лбшує; 2. що популяризує, що розповсюджує; 3. /77 розголошувач; 4. розповсюджувач, популяризбтор divulgar vt\. оприлюднити, оголбшувати; розголбшувати; 2. популяризувбти, по- шйрювати (вчення, знання) diz (арус. de dicen, se dice) іст. лбжуть dizque /77 (р) іст. чуткл do1 /77 муз. до; - de pecho вбрхнє до; dar el
- de pecho досягнути дорогою цінбю do2 advpne. donde
dobla ft. дббла (старовинна іспанська золота монета); 2. подвбєння; jugar a la - карт, подвбювати стбвку doblada їрідіал. вечірній дзвін dobladillar иґпідшивбти (одяг) dobladillo /771. підшйвка (одягу); 2. товстб вбвнЯна нйтка
doblado adj 1. приземкувбтий, оцупкуватий; 2. нерівний (про місцевість); 3. лукб- вий, нещирий; 4. А7//одубльбваний dobladura /1. підгйн; 2. руббць, зббрка doblaje /77 дублювбння, дубляж doblar 1. rfподвбювати; 2. згинбти; підги- нбти, перегинбти; 3. складбти; 4. (v) по- вертбти (5 дороги); - la esquina повернути за ріг; - a (hacia) la derecha повернути напрбво; 5. робйти дуплбт (на більярд); 6. продбвжувати строк опербції на біржі); 7. перекбнувати; 8. зламбти (відчаєм, гореії); 9. /г/>л?дублювбти; 10. Л. Ам. підстрелити; 11 .діал. присорбмити; 12. vi церк. дзвонйти по небіжчику; 13. церк. служити дві мбси у святкбвий день;
14. викбнувати дві рблі (в одній вистав); -se 1. згинбтися, перегинбтися; складб тися; 2. піддавбтися (на вмовляннг); вимовлятися (від чого-н.);$. ставбти нерівним (про місцевість); bien pueden - por él він не жилець (на цьбму світі); він накладб головбю; antes - que quebrar крбще солбм’яна згбда, ніж золотб звбда
249
doble
doble 1. adj подвійний, ЧюдвЯєний; удвічі більший; 2. подвійний, здвЯєний; 3. бот. махрЯвий; 4. міцнйй (про тканину); 5. сйль- ний, мускулйстий; 6. лукЯвий, нещйрий;
7. діал. бідний, убЯгий; 8. m подвійна кількість; подвійна пЯрція; 9. склЯдка, згин;
10. церк. дзвін по небіжчику; 11. двійнйк;
12. кіно, театр. дубл0р; 13. дубль (фішка в доміно); 14. діал. дЯбле (міра рідин, що і дорівнює двом літраіії)\ 15.: ~ bemol муз. дубль бембль; 16. aav. вдвбє; аі - у подвійній кількості; apostar (jugar) uno ~
1 contra sencillo бйтися об заклад; echar uno la ~ надійно забезпЯчити виконЯння зобов'язань (угЯди); estar uno a tres -s у un repique діал. не мЯти й копійки (за душЯю)
doblegable, doblegadizo adj гнучкйй, що лЯгко згинається
doblegar vtA. згинЯти, перегинЯти; складЯ- ти; 2.: - un arma брЯзкати збрЯєю; 3. переснувати; 4. підкорЯти; -se 1. згинЯтися, перегинЯтися; 2. змінювати думку (рішення); 3. підкорятися doblemente adv 1. подвійно; 2. нещйро, лукЯво
domeró /77 діал. мапЯнька булочка, рогЯ- лик
doblete 1. ад/серЯдній (між подвійним та одинарний 2. /77дублЯт (фальшивийдорогоцінний камінь); 3. дуплЯт (на більяр-
ді)
doblez 1. /77 місце згйну; 2. слід від згйну;
2. amb. лукЯвство, нещйрість, дволйч- ність; espulgar el - діал. шукЯти таЯм- ний нЯмір
doblón m дублЯн (старовинна іспанська золота монета)', - de vaca корбв'ячі рубуі; escupir uno doblones вихвалятися своїм багЯтством
doce 1. adj num 1. дванЯдцять; 2. дванЯ- дцятий; el - de enero дванЯдцяте січня;
3. /77числ0 дванЯдцять; darle a uno las - діал. загнЯти в глухйй кут; лишйти з hócom; le van a dar las - sin сатрапа він отрймає по пЯрше числЯ
docena /діЬжина; a (por) -s багатора- зЯво; багЯто; la - del fraile чЯртова дюжина; no entrar en - con otros відрізнятися від інших; meterse en - втратитися у розмЯву
docenal adju\о продаЯться дюжинами docenario adj що складЯється з дюжини (предметів)
docencia / 1. навчЯння; освіта; 2. викла- дЯцький склад
docente adj що навчЯє; що викладЯє; centro - навчЯльний зЯклад; personai - викладЯцький склад
dócil adj 1. слухнЯний, покірний; 2. що лЯг- ко піддається обрЯбці (про метал, каміннії), піддЯтливий
docilidad /1. слухняність, покірність; 2. під- дЯтливість (про метал, каміннії) docilitar vtA. робйти слухнЯним; 2. робйти піддЯтливим (гнучкйм) (про метаії) dock m див. dársena docto aq/учЯний, освічений; обізнаний doctor /77 1. дЯктор (учений ступінь); учЯний; 2. лікар
doctora /і. жінка-лікар; 2. дружйна лікара doctorado m 1. дЯкторський ступінь; 2. докторантура; 3. тибЯкі знання (усферічою-н) doctoral adj А. дЯкторський; 2. пихЯтий, бундючний
doctorando /77докторЯнт doctorar надавЯти дЯкторський ступінь; -se отрймувати дЯкторський ступень doctorear vi виставляти напокЯз свою учЯність
doctrina / 1. теЯрія, вчЯння, доктрйна; 2. учЯність, ерудйція; 3. церк. урЯк кате¬
хізису; 4. іст. навЯрнені до християнства індіанці; beber uno la - a otro перейнятися ідЯями; derramar - проповідувати учЯння
doctrinador ад/повчЯльний doctrinal 1. ад/доктринЯльний, що віднЯ- ситься до доктрйни; 2. повчЯльний, нас- тЯвницький, докторЯльний; 3. /773вЯдення прЯвил та настанЯв doctrinar повчЯти, наставляти doctrinario 1. ас/доктринЯльний; 2. докт- ринЯрський, начЯтницький; 3. m доктри- нЯр, начЯтник
doctrinero /77 ріал., іст. парафіяльний свящЯник у індіанців
doctrino /771. сиротЯ, виховЯнець сирітського будйнку; 2. нерішуча людйна documentación /1. документЯція; обґрун- тувЯння (підтвЯрдження) докумЯнтами; 2. документЯція, докумЯнти documentado adj А. домментЯваний; 2. посвідчений, засвщчении; 3. обізнаний, тямущий
documental 1. adj документЯльний, достовірний; película - документЯльний фільм; 2. /77 документЯльний фільм documentalista com. документаліст, ро- бітнйк у гЯлузі документальної кінемато- грЯфії
documentar vt 1. документувЯти; обґрун- тЯвувати (підтвЯрджувати) докумЯнтами; 2. інформувЯти, забезпЯчувати докумЯнтами
documento /77 докумЯнт; свідЯцтво; Documento Nacional de Identidad посвідчення осЯби (в Іспанії) dodecaedro m мат. додекЯедр, дванад- цятигрЯнник
dodecágono 1. ^'дванадцятикутний; 2. m дванадцятикутник
dodecasílabo adj. verso - дванадцятискладовий вірш
dogal /77 1. пЯвід (у коня)', 2. мотузка з мЯртвою петлЯю; estar con el - a la garganta бути у скрутнЯму станЯвищі; poner a uno un - al cuello накйнути петлю на шйю; загнЯти в тіснйй кут; ponerse un - al cuello накйнути петлю на сЯбе; como - al cuello гЯстрий як ніж ogma /77дЯгмат, дЯгма dogmática fpeл. догмЯтика dogmático 1. догматичний; 2. непри- мирЯнний; 3. /77ДогмЯтик dogmatismo /77догматйзм dogmatizar vtA. встанЯвлювати дЯгмати, догматизувЯти; проголЯшувати новйй дЯгмат; 2. говорйти категорйчним тЯном dogo 1. adi. perro - дог; 2. m дог doladera /бондЯрний струг; сокйра dolama /нездужання dólar /77дЯлар
dolar обтісувати, стругЯти, скоблйти dolencia fA. хворЯба, нездорЯв'я; недуга; 2. іст. обр&аа} безчЯстя; ганьбЯ doler viA. боліти; me duele la cabeza у мЯ- не болйть головЯ; 2. засмучувати; розча- póвувати; me duele su conducta менЯ засмучує йогЯ поведінка; -se 1. шкодувЯ- ти; жалкувЯти, розкЯюватися; 2. співчу- вЯти; 3. скЯржитися; ahí duele (le duele) ось у цьЯму й бідЯ (про причину нещастя) doliente adj А. хвбрий; хвороблйвий; 2. скорбЯтний; невтішний dolmen /77 археол. дольмЯн dolo /77 1. обмЯн, підступ; обдурювання; 2. навмйсність, лихйй зЯмір (узлочині)', poner - en una cosa побЯчити лихйй зЯмір dolobre /77 кйрка
dolomía fгeoл. доломітова скЯля dolomita ímíh. доломіт, гіркйй шпат dolor /771. біль; - agudo гЯстрий біль; - latente (sordo) глухйй біль; - de cabeza
головнйй біль; - de yegua діал. прбстріл, люмбЯго; 2. смуток, скорбЯта, жаль, гЯре;
3. співчуття, каяттЯ; ¡que -І якйй жаль!* con harto - de mi corazón згнітйвши сЯр- це; dar (producir, traer) un - de cabeza завдЯти неприЯмностей; estar una con -es мучитися перЯймами під час полЯгів; tener un - de cabeza страждЯти, мучитися
dolorido adj А. що відчувЯє біль; el brazo - хвЯра рукЯ; 2. засмучений, прйкро врЯже- ний; 3. іст. скорбЯтний, невтішний doloroso /771. бЯлісний, що викликЯє біль; 2. сумнйй, гіркйй, скорбЯтний doloso яс/обмЯнний, брехливий doma f А. прибЯркання; дресирувЯння; обгіжджЯння (коня)\ 2. утихомйрення, (пристрастей)
domable adj що піддаЯться прибЯрканню (дресирувЯнню)
domador, -а т, /прибЯркувач, -ка, дреси- рувЯльник, -ця domadura fflne. doma domar vt А. приборкувати, дресирувЯти; обгіжджЯти (жеребця)', 2. утихомйрювати, придушувати
domeñar і^1. підкорЯти, утихомйрювати; 2. прибЯркувати, приручЯти domesticación /одомашнювання, приру- чЯння (диких тваригі) domesticar vt 1. приручЯти, одомЯшню- вати; 2. дресирувЯти; 3. вихЯвувати, робйти привпгним
doméstic«o 1. а^'домЯшній; faenas -as, quehaceres-s домЯшні спрЯви; 2. приручений, домЯшній, ручний; animales -s свійські тварйни; 3. /77слугЯ domiciliado adj що мЯє постійне місце проживЯння
domiciliar vtA. оселяти, вселЯти; 2. Л. Ам. писЯти адрЯсу на конвЯрті; -se оселятися
domiciliario, -а 1. ад/домЯвий; домЯш- ній; asistencia nródica -а медйчна допо- мЯга на дому; 2. т, /жйтель, -ка (якого-н. місця)
domicilio /771. житлЯ, будйнок, дім; 2. місце проживЯння; місцеперебувЯння; а - на дому (про побутові послугй) dominación 1. панувЯння, влЯда; 2. військ. домінуюча висотЯ
dominador 1. adj домінуючий, панівний; 2. /77 волЯдар
dominancia / 1. влЯдність; перевЯга; 2. фізіол. домінЯнтна (домінуюча) ознЯка dominante 1. adj владолюбний, влЯдний; 2. домінуючий, панівнйй; 3. / муз. до- мінЯнта
dominar 1. і^панувЯти; 2. підкорЯти, придушувати; стрймувати; - sus pasiones панувЯти над своїми почуттЯми; 3. мЯти (знання)', володіти, знЯти (мову); 4. vi переважЯти, домінувЯти; el color que domina домінуючий кЯлір; 5. домінувЯти, височіти (над навколишньою місцевістю); -se володіти собЯю, стрймувати себЯ dómine /771. викладЯч латинської мЯви; 2. педЯнт; зануда
domingo m неділя (день тижня)', hacer - прогулЯти робЯчий день; salir con un - siete верзтй нісенітниці; казЯти дурнйці; бЯвкнути; попЯсти пЯльцем у нЯбо dominguejo тА.див. dominguillo; 2. нік- чЯма (пролюдині, бідолЯха; 3. діал. опудало
dominguero adj недільний, святкЯвий dominguillo т івЯн-покивЯн (іграшка)\ traer a uno como un (hecho un) - давЯти багЯто різних доручень, виснЯжувати dominical adj недільний dominicano 1. adj див. dominico 1; 2. до- мінікЯнський; 3. т домінікЯнець, урЯдже-
250
drecera
нець Домінікбнської Республіки; 4. до- мінікбнець (чернець); 5. р/домінікбнський брден
dominico 1. adju\ о налбжить до домінікбн- ського брдену; 2. /77домінікбнець (чернець); 3. рі див. dominicano 2, 3; 4. діал. 6aHáH (різновид)
dominio /771. влбда, панувбння; 2. володіння; 3. (р!) колонібльні володіння; 4. гб- лузь, сфбра (знань); enel - de la ciencia у гблузі науки; - de sí mismo самовладбн- ня; serdel ~ público налбжати дepжáвi; бути загальновідбмим dominión /домінібн
dómino, dominó m 1. домінб (гра); 2. до- míhó (маскарадний костюм) domo /771. купол; склепіння; 2. тех. ковпбк dompedro m А. див. dondiego 1; 2. нічний гбрщик
don 1. дар, подарунок; пожбртва; 2. дар, хист, талбнт; - de hablar (de palabra) дар мбви; - de acierto спритність; ~ de «gentes товариськість; привббливість, чарівність don2 /77 дон, госпбдар (шанобливе звертання, перед чоловічим ім'ям в іспаномовних країнал); ~ Diego, - Juan бот. чудоцвіт; - nadie нікчбмна осбба, ніхтб; mal se aviene el ~ con el Turuleque nnxá не по чину
dona f 1. див. donativo; 2. pi весільні подарунки (молодого молодій) donación /1.дарувбння; 2.див. donativo;
3. юр. дбрчий 3ánnc; - entre vivos (Ínter vivos) юр. дбрча
donadío /77 іст. 1. див. donativo; 2. угіддя, подарбвані корол0м
donador m 1. див. donante 1; 2.: - de sangre дбнор
donaire /77І. дотбпність, спрйтність; 2. витонченість; грбція, граційність; 3. дбтеп; hacer - (de) дот0пно жартувбти, висміювати
donairoso adj А. дотбпний, гбстрий на язик; 2. вйтончений; граційний; привббливий donante /771. дарувбльник, дародбвець;
2. дбнор
donar и/дарувбти; жбртвувати donatario m осбба, що отрймала дбр (подарунок)
donativo /77 дар; подарунок; пожбртва doncel 1. /77 юнбк, пбрубок; 2. іст. паж;
3. бот., діал. полин; 4. ас^'ніжний, солбд- кий (про фрукти); vino ~ солбдке винб; pimienta - солбдкий пбрець doncella /1. дівчина; незбймана дівчина; 2. покоївка, служнйця; 3. зоол. морськйй пбсик
doncellez /"незбйманість doncellueca /cTapá діва donde adv (вn -) де; там, де; а -, adonde кудй; de - звідки; hacia - кудй, в якйй бік, в якбму нбпрямку; рог - де; якбю дорб- гою; - по а інбкше
dónde adv inte/гдеі; ¿a —? кудй?; ¿de -? звідки?; ¿hacia -? кудй?, в якйй бік?, в якбму напрямку?; ¿por-? де?, якбю до- рбгою?; чому?, чогб б рбптом?; ¿- estamos? оцб так!
dondequiera adv будь-де, всібди dondiego m 1. (~ de noche) бот. чудоцвіт;
2. : - de día бот. бербзка трикольорбва;
3. чванлйва (пихбта) людйна, гордій donguindo /77 груша (один із сортів) aoníllero /77 шулер, шахрбй donjuán /77 див. dondiego 1 donjuanesco adjдонжубнський donjuanismo /77донжубнство тбпнкгпГ^ ^ вйтонченість, грбція; 2. до-
витончений, граційний;
гіп«'П,1ии« весблий; ¡-a ocurrencia! весела витівка!
donostiarra 1. я^'сансебастьянський; 2. m жйтель (урбдженець) Сан-Себастьяна donosura їдив. donaire doña fA. дбнья, пбні (шанобливе звертання, ставиться перед жіночим ім'ям в іспаномовних країнак); 2. іст. див. dueña;
3. іст. черниця
doñear і//залицятися до жінки dopado adj діал. одурмбнений наркбти- ками
doquier, doquiera adv див. dondequiera dorada, doradilla /дорбда (риба) doradlo 1. adj золотйстий; 2. позолбче- ний; 3. розкішний, блискучий; щаслйвий; edad ~а щаслйвий вік; 4. m золотіння;
5. позолбта; 6. ліхія звичбйна (риба); 7. рі металбве оздбблення під позолбту; 5. рі позолбчені вйроби (про дверні ручки)\ siglo ~ золотйй вік; sueños ~ заповітне бажбння, блакйтні мрії dorador m позолбтник doradura f 1. позолбта; 2. золотіння, по- золбчення
doral /77 зоол. вівчбрик dorar vt А. золотйти, покривбти позолб- тою; 2. прикрашбти; 3. злегкб підсмбжу- вати, підрум'янювати dóric*o 1. ас/дорйчний; el orden - архіт. дорйчний брден; la columna ~а дорйчна колбна; 2. m дорйчний діалбкт dorífora їент. колорбдський жук dorio 1. adj дорйчний; 2. /77дорІєць dormán /771. доломбн (у гусар), 2. мбнтик (У гусар)
dormida /1. заціпеніння (шовковика)', 2. лігвище, місце ночівлі (тварин та пташок)-,
3. сон; darse una - поспбти; 4. діал. нічліг;
5. діал. спбльня
dormidera f 1. бот. мак; 2. бот., діал. мімбза; 3. р/здбтність лбгко засинбти; tener buenas ~s швйдко засинбти dormidero 1. adj снодійний; 2. /77 загін для ночівлі худбби
dormidor 1. ¿¿У'сонлйвий; 2. /77СОнькб, сбня dormilón 1. adj див. dormidor 1; 2. шдив. dormidor 2; 3. орн. трясогузка, плйска (різновид)
dormilona /1. сербжка; 2. діал. див. dormidera 2; 3. діал. крісло для відпочйнку;
4. діал. нічнб сорбчка
dormir 1. і/7спбти; echarse а - лягтй спб- ти; 2. ночувбти; 3. робйти абияк; 4. заспо- кбюватися; 5. обміркбвувати; 6. проспб- ти, проґбвити; 7. vt присипляти; 8. коли- сбти; 9. діал. обдурювати, обмбнювати; -se засипбти; 2. німіти, ціпеніти, тбрпнути (про руку, ногу dormitar і//дрімбти dormitivo aq¡r снодійний, наркотйчний dormitorio /771. спбльня; 2. спбльний гарнітур
dorna їдіал. риббльський чбвен dornajo /77бблія; таз; корйто; годівниця dorsal 1. adjспиннйй; espina - анат. хре- ббт, хреббтний стовп; 2. лінгв. дорсбль- ний; 3. f лінгв. дорсбльний прйголосний;
4. /77 нбмер на спйні спортсмбна dorso /771. спйна; 2. зворбтній бік; вйворіт, тйльна сторонб; аі - на зворбті dos 1. adj num два; de - en - по двбє, по- пбрно; los - обйдва; 2. другий; tomo - другий том; el - de mayo ^руге трбвня;
3. /77числ0 два, двійка; 4. двійка (карта); - у - діал. однбхідь; а - por tres, en un - por tres мйттю, в одйн момбнт; cada - por tres дуже чбсто, раз у раз, весь час; como - у - son cuatro як два рбзи по два чотйри
dosañal зс/дворічний doscientos adj num 1. двісті; 2. двохсбтий dosel /771. балдахін; 2. драпрі dosificación /дозувбння
dosificar иґдозувбти
dosillo /77 муз. довільне ділення тривб- лостей
dosimetría /дозимбтрія
dosímetro /77дозйметр
dosis f 1. дбза, приймбння (ліків); - diaria
добовб дбза; - letal (mortal) смертбльна
дбза; 2. кількість; пбрція; una buena -
велйка кількість
dotación /1. внбсок у рахунок прйданого; 2. прйдане; 3. дар, пожбртва; 4. внбсок;
5. дотбція; 6. військ., мор. екіпбж (комбн- да) кораблЯ; 7. персонбл; особовий склад; 8. оснбщення (корабля) dotador /77дарувбльник dotar vtA. давбти у прйдане; 2. робйти внбсок; 3. жбртвувати; 4. асигнувбти, давбти дотбцію; 5. (con, de) наділЯти, обда- рбвувати (розумом, красою); 6. укомплек- тбвувати (команду корабля, персонал закладу
dote 1. amb. прйдане; 2. внбсок, пожбртва (у монастир); 3. ткарт. взЯтка; 4. f(pt) об- дарбваність, талант, дар, хист dovela f архіт. кбмінь склепіння dovelar vt тесбти каміння для укладбння склепіння
dozavado adj дванадцятисторбнній, два- надцятигрбнний
dozavo 1. adj num дванбдцятий (про частини, частки); 2. m полігр. дванбдцята чбстка бркуша dracena їдив. drago
draconiano adj дракбнівський, сувбрий; leyes -as дракбнівські закбни draga /землечерпблка, дрбга; - de cangilones (de rosario) багатоківшовб зем- лечерпблка; - de cuchara одноківшовб землечерпблка
dragado m 1. землечерпбльні роббти, чйщення днб; 2. трблення dragaminas m військ., мор. трбльщик, мінний трбльщик
dragar vt 1. викбнувати землечерпбльні рообти; 2. поглйблювати дно; 3. очищбти дно
drago m бот. дракбнове дбрево dragomán m драгомбн; перекладбч, тов- мбч
dragón /771. дракбн; 2. (boca de -) бот. ле- вйні рбтики; 3. зоол. летіЬчий дракбн (Ящірка); 4. (- marino) зоол. морськйй дракбнчик, морськйй скорпібн; 5. військ. драгун
dragona fA. військ, еполбт; 2. темлЯк; 3. Л. Ам. чоловічий плащ з пелерйною та кбп- туром
dragoncillo m 1. рі див. dragón 2; 2. бот. естрагбн
dragonear vi діал. 1. займбтися не свобю спрбвою, працювбти не за cj)áxoM; 2. за- лицЯтися, упадбти; 3. хвбстатися, вихвалятися
drama /77дрбма dramática їдив. dramaturgia dramático 1. aqjr драматйчний; 2. драматичний, спбвнений драматйзму; 3. /77 драматург; 4. драматйчний актбр dramatismo /77драматйзм, драматйчність dramatizar vtA. драматизувбти, надавбти сценічної фбрми; 2. драматизувбти, перебільшувати dramaturgia /драматургія dramaturgo m драматург draque m діал. 1. напій з води, горілки та мускбтного горіха; 2. ром з прЯженим цукром
drástic«o 1. adj сильнодіючий (про проносне); 2. рішучий; радикбльний; medi- 1 das -as рішучі збходи 3. m сильнодіючий проноснйй збсіб drecera /ряд (будинків, дерев)
251
dren
dren m мед. трубка для дренув0ння, дре- нбж
drenaje m тех., мед. дрен0ж, дренувбння drenar vt тех., мед. дренувбти dría, dríada, dríade f міф. дрібда driblar vt спорт. bócth м'яч {у футболі) dril /77 груба бавовняна тканйна; цупке полотнб, тик
drill /77 зоол. дрил (мавпа) idriza fMop. фал
drizar vt мор. підняти (опусти) peí droga / 1. москатбльний (аптбкарський) 1 TOBáp; ліки; 2. наркбтик; 3. хйтрощі; 4. не- прибмність, турббта, клбпіт; 5. Л. Ам., діал. нecплáчeний борг; 6. діал. залбжа- ний TOBáp; echar a la - діал. проганяти, виганйти
drogarse B>KHBáTH наркбтики droguería / 1. торгівля москатбльними (аптбкарськими) TOBápaMn; 2. аптбка droguero /77 1. аптбкар; 2. торгбвець мос- катбльними TOBápaMn; 3. діал. обмбн- щик; незамбжний боржнйк droguista m 1. див. droguero 1; 2. Л. Ам. п'янйця
drolático a# заббвний, кумбдний, дотбп- ний, весблий
dromedario m 1. дромадбр, одногбрбий верблюд; 2. хам; тюхтій drope /77 мерзбтник, негідник drosera f бот. росйнка druida /77 іст. друїд
druidismo m іст. друїдйзм, релігія старо- дбвніх кбльтів
drupa f6or. кісточкбвий плід, кістйнка drupáceo adj бот. кісточкбвий drusa fгeoл. друза
dual 1. adj. numero - лінгв. flBorná; 2. m різбць (передній зуб)
dualidad /двбїстість; - de poderes дво- влбддя
dualismo m філос. дуалізм
dualista філос. 1. adj дуалістйчний; 2. m
дуаліст
duba /валькбвана огорбжа dubitable adi див. dudable dubitación тдив. duda dubitativo adj що виражбє сумнів dublé /771. накладнб срібло (зблото); 2. де- шбві прикрбси; 3. дешбва річ ducado /771. тйтул гбрцога; 2. гбрцогство;
3. іст. дукбт (монета) ducal ас/гбрцогський ducentésimo adj num двохсбтий dúctil adj 1. м'якйй, пластйчний (про метали); 2. лбгідний, поступливий ductilidad /1. м'якість, пластйчність (металів)', 2. лбгідність, поступливість ductor /77 ватажбк
ducha /'душ; - de mano душ з шлбнговим змішувачем
duchar vt обливбти; робйти обливбння; -se приймбти руш, обливбтися ducho a# досвідчений, обізнаний duda /1. сумнів, вагбння; abrigar-s дуже вагбтися; no cabe - que... нембє сумнівів, що...; poner еп - стбвити під сумнів; sin - (alguna) безсумнівно, безпербчно; 2. не- впбвненість; нерішучість; ¡ la - ofendel пбвна річ!
dudable ^'сумнівний, що викликбє сумніви dudar 1. vi (de) бути невпбвненим, вагб- тися; 2. і//ваг0тися, сумнівбтися; lo dudo я сумнівбюся в цьбму; 2. не вірити, не довірити; 3. іст. боятися dudoso adj\. сумнівний; 2. що вагбється; нерішучий, невпбвнений; 3. сумнівною поведінки
duela /і. бондбрна клбпка; 2.: - del hígado зоол. фасцібла
duelista /771. дуелйнт; 2. шйбеник, забіяка duelo1 /77ду0ль, двобій; - a pistola дубль на пістолбтах
duelo2 /771. rópe, скорббта; біль, страждбн- ня; 2. жалбба, Tpáyp; 3. співчуттй; 4. похо- рбнна процбсія, присутні на пбхороні; presidir el - ітй на чолі похорбнної процбсії;
5. рі тяжкб прбця; sin - багбто, безмірно; no lloraré yo sus ~s йому не позбздриш duende /77 1. домовйк; 2. текст, napná; anda como un ~, parece un - звалитися як сніг на гблову; tener - відзначбтися грбцією та чарівністю; хвилювбтися duendo adjручнйй, домбшній
dueña /1. господйня, хазяйка; 2. заміжня жінка; 3. дубнья, компаньйбнка; ponerle а uno como (cual) digan ~s вилаяти dueño /77госпбдар, хазяїн, влбсник; hacerse - de una cosa загбрбати, привлбсни- ти; оволодіти, опанувбти ^осконбло; ser - de si mismo вміти володіти соббю; cual el -, tal el perro якйй піп, такб й парбфія duermevela /77чутливйй (неспокійний) сон duerna /корйто
dugo m діал. допомбга, підтримка; de - дбром, безкоштбвно
dula /1. громбдське пасовйще; 2. громбд- ське стбдо; \ vete a la -! ідй геть!, ідй до біса!
dulcamara ґбот. паслін солбдко-гіркйй dulce 1. adj солбдкий; almendras -s солодкий мигдбль; 2. прісний (про воду, їж/)\ 3. м'якйй, ковкйй (про метал)', 4. ніжний, лбгідний; 5. приємний, люб'язний;
6. ЖИВ. М'ЯКЙЙ (про колір, ТОН)', 7. /77СОЛ0Д- ке, десбрт; 8. р/сблодощі, лбсощі; a nadie le amarga un - кбшу мбслом не зіпсубш; lo que tiene de - tiene de amargo пблиця на два кінці
dulcedumbre fpne. dulzura 2, 3 dulcera /вбзочка для фруктів у сирбпі dulcería /кондйтерська dulcero 1. adj що любить солбдке; 2. m кондйтер; 3. ласун
dulciagrio, dulciagro adj іст. кйсло-солбд- кий
dulcificación / 1. підсолбджування; 2. опріснення (води)
dulcificar иН. підсолбджувати; 2. пом'якшувати, полбгшувати dulcinea / KoxáHa, дбма сбрця, дульци-
Н0Я
dulcir vt шліфувбти; обробляти нбчисто (скло)
dulcísono adj солодкозвучний dulzaina1 /сопілка, дудка dulzaina2 /дешбві сблодощі dulzaino adj\. солбдкий; нудбтний; 2. діал.
ПрІСНИЙ (ПРО ІЖ}І)
dulzamara fpne. dulcamara dulzarrón, dulzón adj солбдкий dulzor/77, dulzura /1. солбдкість; 2. приємність, утіха; 3. лбгідність, тйхість, добро- Tá, ніжність; 4. тбплі (привітні) cnosá dulzurar vtxiM. опріснйти dumping m дбмпінг duna /дюна
dundeco, dundo adj діал. дурнйй duneta fMop. ют dúo /77 муз. дубт
duodecimal, duodécimo adj num дванбд-
ЦЯТИЙ
duodenal adj анат. дуоденбльний, два- надцятипблий; що стосується дванадця- типблої кйшки
duodeno 1. adj див. duodecimal; 2. m
анат. дванадцятипбла кйшка duomesino яс/двомісячний dupa /77 сл. тютя, йблоп dúplex 1. ^'подвійний; 2. m фіз. дуплекс, дуплексний зв'язбк duplicación /подвбєння duplicado /77 дублікбт duplicador /771. полігр. розмнбжувальний апарбт; 2. радіо подвбювач duplicar vt\. подвбювати; 2. робйти кбпію duplicidad /1. двбїстість; 2. лукбвство, нещйрість, дволйкість, двбєдушність duplo 1. adj подвійний; 2. m подвійна кількість
duque /771. гбрцог; 2. іст. зббрка на ман- тйльї; gran - орн. пугач (різновид) duquesa /герцогйня dura /1 .див. duración; 2. див. duramadre durabilidad / тривблість, довговічність, міцність
durable adj див. duradero duración f, durada ficr. трив&гі\сть, довго- тривблість
duradero adj тривблий, довготривблий, довгочбсний; paz -а міцнйй мир duraluminio m дюралюміній duramadre / анат. твердб мозковб обо- лбнка
duramen m бот. ядрб (деревини) durante ргерпід час, прбтягом; - la guerra під час війнй
durar иг'1. тривбти, продбвжуватися; 2. збе- piráTHcn, іримбтися; витрймувати; estos zapatos le durarán mucho ці черевйки він носйтиме дбвго; - más que vivir животіти, жйти у злйднях
duraznero m 1. пбрсикове дбрево; 2. аб- рикбсове дбрево duraznillo /77 бот. гірчбк durazno /771. пбрсик; 2. абрикбс dureza /1. твбрдість; міцність; трйвкість; 2. чбрствість; бездушність, жорстбкість, сувбрість; 3. мозбль; - de oído myxyeá- тість
durillo /77 бот калйна (різновид) durmiente /77 1. сплячий; 2. попербчна б0лка; 3. зал. шпбла; loa siete ~s сонькб dur*o 1. aq/твердйй, жорсткйй; carne - а жорсткб м’ясо; pan - чбрствий хліб; 2. міцнйй; 3. витривблий, терплячий; стійкйй;
4. грубий, різкйй (про голос)', facciones -as грубі рйси облйччя; 5. стрбгий; estilo - стрбгий стиль; 6. бездушний, жорстбкий, сувбрий; - de corazón немилосбрдний;
7. тяжкйй, важкйй; años - s тяжкі рокй; trabajo - тяж^ прбця; clima - сувбрий клімат; 8. штормовйй (про вітер, погоді,
9. діал. упбртий; 10. діал. п'йний; 11. adv жорстбко, грубо; 12. міцно, сйльно; 13. m
1. дуро (монета = 5песетам);Л 4. р! сл. черевйки; agua -а твердб водб; a -as (penas) loe. adv. на превелйку ейлу; - у parejo іос. adv. діал. завзято, впбрто; comer - діал. дббре попоїсти; dar en - наштовхнутися на перешкбду; estar uno a las -as у a las maduras; tomar uno las -as con las maduras любиш поганйти, любй й конй годувбти; hacerse - стбти терплячим; стрймуватися; llover - діал. лйти як з відрб (про дощ)', ser - de oído бути глуху- вбтим; ser - de pelar бути незгідливим; бути міцнйм горішком; idale -І так йому!; ¡- con él (con ello)! піддбй жбру!, жени!; хай буде, що буде!
252
echamiento
E, e /6-та літера icnáHCbKoro алфавіту e conj (вжив, замість сполучника у перед словами, що починаються на і або пі, якщо вони не входять до складу дифтонга) padre е hijo 6áTbK0 і син ¡eal interj (вжив, для вираження спонукання) ну!, ну ж бо!
ebanificar vt обробляти під чбрне дбрево ebanista m стбляр, стбляр-червонодерб- вець
ebanistería f 1. столярна спрбва; 2. столярна майстбрня; 3. столярні вироби ebaño /77 еб0нове (чбрне) дбрево; - vivo іст. негр, що народйвся у мабтку рабо- влбсника (в епоху работоргівлі) ebeje тдіал. опахбло з пбльмового лйстя ebenáceas fpi бот. еббнові eborario ad/ див. ebúrneo ebriedad /^"¿«embriaguez 1 ebrio adj 1. п'Яний; 2. сп'янілий, осліплений (пристрастю, люттю) ebrioso 1. adj що полюблЯє вйпити; 2. що швйдко п'яніє; 2. /77ЛЮбЙТЄЛЬ вйпити ebulición fдив. ebullición ebullición /і. кипіння; 2. закипбння; punto de - фіз.тбчка (температура) кипіння ebullófilo /77стброж для молока (пристрій) ebúrneo adj 1. з слонбвої кістки; під сло- нбву кістку; 2. кблір слонбвої кістки eburno /77 іст. слонова кістка ecarte /77 карт, екартб ecbólico adj мед. абортйвний eccehomo /77 рел. ббраз Христб у тернб- вому вінку; estar como (hecho) un - бути порбненим (побйтим), мбти жалюгідний вйгляд
eccema m мед.див. eczema eclampsia fMefl. еклампсія eclecticismo /77 еклектйзм ecléctico^'еклектйчний eclesiástico 1. a# церковний; calendario церкбвний календбр; 2. духбвний (про саф\ 2. /77 церковнослужйтель, духбвна осбба, клірик
eclímetro /77 геол. екліметр, клінбметр, спадомір
eclipsar vt 1. астр. спричинити затбмнен- ня; 2. перевбршувати, затьмбрювати; -se зникбти, пропадбти
Єм*р8е /лі. астр. затбмнення; - de luna (de sol) місячне (сбнячне) затбмнення; -
total (parcial) пбвне (часткбве) затбм- нення; 2. знйкнення; відсутність eclíptica facTp. екліптика eclíptico adj астр. екліптйчний eclisa f зал. стиковб наклбдка écloga ficr. див. égloga eclógico adj літ. властйвий еклбзі; пасто- рбльний (про поезію) eclosión f 1. розцвітбння, рбзквіт; 2. за- рбдження (плану, теми) eco /771. лунб, відлуння; - múltiple ба- гаторазбве відлуння; 2. відгук, виголос;
3. відгук; los - s de la prensa відгуки у npéci; tener - знахбдити відгук, зустрічбти схвблення; 4. сліпйй наслідувач; підголб- сок; ser el - de uno повтбрювати чужі словб; 5. ел., радіо пун&, відбйтий сигнбл; hacer - una cosa con otra перегукуватися
ecolalia fMefl. ехолблія ecología /еколбгія ecológico ^'екологічний economato /771. посбда еконбма; 2. коопе- ратйвний магазйн; 3. діал. контбра еконбма
economía /і. еконбміка, господбрство; - nacional нарбдне господбрство, націонб- льна еконбміка; - planificada плбнове господбрство; - agropecuaria (rural)
сільськб господбрство; - doméstica до- мбшнє господбрство; 2. еконбміка (наука)', ~ política політйчна еконбмія, політе- конбмія; 3. еконбмія, ощб^дливість; 4. економічність (машини)', 5. бідність; уббгість;
6. будбва; механізм; роббта, функціону- вбння; - animal фізіолбгія, фізіологічні функції; 7. /7/заощбдження; hacer ~s за- ощбджувати, відкладбти грбші; 8. фін. скорбчення витрбт
económicamente adv 1. ощбдливо, еко- нбмно; 2. економічно; з економічної тбчки збру; 3. дбшево, економічно económico 1. adj економічний, госпо- дбрський; crisis -а економічна крйза;
2. еконбмний, ощбдливий; 3. скупий;
4. економічний, дешевий; a precios ~s за низькбю цінбю; 2. тЛ. Ам. дбвга шпйлька economista сот. економіст economizar 1. иг'заощбджувати, еконбми- ти; 2. и/еконбмити, берегтй; no - esfuerzos не жаліти сил
ecónomo /77 еконбм, управляючий госпо- дбрством; домоправйтель ecosonda, eco-sonda т ехолбт ectógeno adj обумбвлений збвнішніми причйнами
ecuación ÍMaT. рівнЯння; - algebraica алгебраїчне рівнЯння; - cuadrática квад- рбтне рівнЯння, рівнЯння другого créne- ня; - con una incógnita рівнЯння з однйм невідбмим
ecuador /77 еквбтор; - terrestre (celeste)
земнйй (неббсний) еквбтор; - magnético магнітний еквбтор
ecuánime adj 1. спокійний, врівновбжений (про характер)', 2. об'єкгйвний ecuanimidad /урівновбженість (характер^) ecuatorial 1. adj екваторібльний; 2. m астр. екваторібл
ecuatoriano, -а 1. я^еквадбрський; 2. т, /еквадбрець, жйтель, -ка Еквадбру ecuestre adj 1. кінський; 2. кінний, верхо- вйй; estatua - кінна стбтуя; 3. лйцарський ecuménico adj церк. вселбнський, екуменічний; concilio - вселбнський соббр ecuóreo я/#морськйй eczema fMefl. екзбма echacantos т нікчбма; відступник echacorvear v/звідникувбти echacorvería /звідництво echacuervas т 1. звідник; 2. брехун, об- мбнщик; пройдйсвіт
echada /1. кйдання, метбння; кидбк; 2. відстань у людськйй зріст; 3. діал., Л. Ам. хвб- стощі, вихвалЯння; 4. діал. брехнЯ; 5. Л. Ам. квбчка; son más las ~s que las que están poniendo самі розмбви echadillo adj див. echadizo 3 echadizo adj 1. підісланий (з якою-н. метою)у, 2. непридбтний; непотрібний; 3. під- кйнутий (про дитині)
echado 1. adj діал. ледбчий, недбблий; безтурббтний; 2. m гірн. похйлий пласт; estar - Л. Ам. займбти тбпле містбчко echador 1. adj що кйдає, що метбє; 2. m метбльник; 3. офіцібнт, що подаб каву (молокб); 4. діал. хвалькб echadura /1. висйджування (курчаі)', 2. рі послід, вйсівки
echamiento /771. кидбння, метбння, шпур- лЯння; 2. іст. підкидбння дитйни (про підкидька)
253
echar
echar vtA. кйдати, шпурляти; метЯти; 2. викоти; 3. виділяти; - olor náxHyTn; - sangre кровоточити; 4. руйнувЯти; знбси- ти, валйти; 5. виганяти, викид ¿ти; 6. звільнити; 7. nycKáTH (коріння, листя); 8. з'являтися, BnpocTáTn; - los dientes прорізуватися (про зуби); está echando el bigote у нього пробивЯються вуса; 9. парувЯти;
10. noeepTáTH (ключ), засбвувати (засув);
11. (~se) з'їсти, вйпити; 12. прилаштбвува- ти; прибивЯти; пришивЯти; 13. публікувЯ- ти; - un bando опублікувЯти накЯз; 14. на- кладЯти (штраф, платуt); 15. po3flaB¿TH (карти, їжу); po3nnB¿TH (вино); 16. вили- b¿th, нaливáти (рідину; 17. нахиляти; - atrás la cabeza закидати гблову; 18. розігрувати (в лотерею); 19. придбати, завб- дити; po3no4HH¿TH (спрау, торгівлю); - colmenas зайнятися развбденням бджіл;
20. npHKHfláTH, угЯдувати, визначЯти на бко; 21. повзувати, ct¿bhth (виставу; де- MOHcrpyBáTH (фільм); 22. (а + inf) починЯ- ти; брЯтися; - a correr побігти; - a andar пітй; 23. вимовляти, вислбвлювати; - un discurso вйголосити промбву; - bravatas хвалйтися; 24. Л. Ам. віддавЯти nepeeáry; Juan es muy trabajador, peroyo le echo a Pedro XyáH дуже працьовйтий, ané я більше ціную lléflpo; - apasear a uno послЯти до біса;- a perder зламЯти, зіпсувЯти; погуб йти, зіпсувЯти, провалйти (справу; - а volar розголбшувати, оприлюднити; - de menos недорахувЯтися; тужйти, сумувЯ- ти; відчувати Hecrá4y; - de ver побачити, помітити; - tras uno пітй слідом; -lo todo a rodar 3incyB¿TH, занапастйти (справу; fláTH вйхід люті
echarse 1. кйдатися; 2. лягти, розтягтйся;
3. ущухЯти (про вітер); 4. відкйнутися, притулйтися; 5. сідЯти на Яйця (про пташок; 6. присвячувати ce6é; заимЯтися;
7. діал. розлінйтися; 8. (а + inf) no4HH¿Tn робйти; - a reír розсміятися; - a llorar розшукатися, розридЯтися; - atrás порушити обіцянку (угбду), відступйти від своїх слів; - a perder зіпсуватися, проту- хЯти; розббщуватися echarpe /77 шарф (жіночий) echazón f 1. див. echada 1; 2. мор. ви- кидЯння за борт частйни вантажу echón Л. Ам. 1. зфшалькувЯтий; пихЯтий; 2. /77хвальк0 echona їдіал. серп
echonería f діал. хвЯстощі; nnxá, марно- слЯвство
edad /1. вік; - temprana (madura) рЯнній (дійшлий) вік; - tierna ніжний вік, дитйн- ство; mayor - повноліття; mayor de - повнолітній; menor de - неповнолітній; de ~f de cierta de - madura (provecta) літній; de - avanzada, avanzado de - під- старкувЯтий; entrar en - стЯти дорбслим; постаріти; 2. епбха, вік; - de (la) piedra кам’янйй вік; - de bronce брбнзовии вік; - de hierro залізний вік; - de ого золотйй вік; - antigua антйчність] - media середньовіччя; - moderna нові часй; - contemporánea нові часй, новЯ добЯ, сучЯсність;
- del chivateo Л. Ам.; - del pavo пере- хіднйй вік; - de la luna фЯза місяця edafología /ґрунтознЯвство edafólogo m ґрунтознЯвець
edecán /771. військ. ад'ютЯнт; 2. поплічник, прибічник; 3. діал. слугЯ edelweiss /77 бот. едельвбйс edema m мед. нЯбряк edematoso adj мед. набряклий edén /77 едбм, рай edénico райський, благодЯтний edición fi. видЯння, друкувЯння; 2. ви- дЯння, вйпуск; - príncipe пбрше видЯння;
- postuma посмЯртне видЯння; - corre¬
gida у aumentada вйправлене та до- пбвнене видЯння; - segunda кбпія, тбчне відтвбрення edicto /77 накЯз, едикт edículo /771. будйночок, будка; 2. каплйчка edificación /1. будівнйцтво, спорудження; будувЯння; - industrial промислбве будівнйцтво; 2. побудбва, будувЯння, створення; - del comunismo побудбва комунізму; 3. будбва, споруда; 4. збірн. будівля; 5. повчЯння, напучення; виховбння edificador 1. adju\о будує, що споруджує; 2. зразкбвий, взірцЯвий; 2. /77будівЯльник edificante adjповчЯльний edificar vt 1. будувЯти, споруджувати; 2. ствбрювати; - el comunismo будувЯти комунізм; 3. бути гЯрним прикладом; наставляти, повчЯти editicativo adj див. edificante edificatorio яо/будівбльний edificio /77 будівля, споруда edil /771. іст. едйл; 2. член міськбї рЯди editar vtвидавЯти, друкувЯти, опублікбву- вати
editor 1. ^'видавничий; casa -а видавництво; 2. /77 видавбць; - responsable відповідЯльний редЯктор; людйна, що друкує чужі твбри під своїм ІМ'ЯМ editorial 1. a# видавничий; negocio - видавнича справа; 2. /77передовйця; 3. /видавництво
edredón /771. гЯгачий пух; 2. стебнбвана кбвдра; перйна,пуховик educación f 1. виховЯння, навчЯння; освіта; - física фізйчна культура; 2. вйхова- ність
educacional adj див. educativo educacionista com. див. educador 2 educado adj вйхований; bien - гЯрно вихований; mal - невйхований, неввічливий
educador 1. adj що вихбвує; 2. m вихо- вЯтель, настЯвник educando m виховЯнець; учень educar vtA. вихбвувати; учити; 2. розвивЯ- ти; вправлЯти; ~el oído розвивЯти слух educativo adj А. виховнйй; 2. повчЯльний educción їтех. 1. вйпуск, вйхі^д; стік, злив; - de agua водовідлйв; 2. відвід, відвбден- ня
educir vtA. вивбдити, відвбдити; 2. робйти вйсновок
eductor /77 тех. 1. ежбктор; 2. витяжнйй вентилятор
edulcorar vt фарм. підсолбджувати (ліки) efe f ¿фе (назва літери f іспанського алфавіту
efebo /771. іст. зфеб; 2. юнЯк efectismo /771. дешбвий ефЯкт; 2. прЯг- нення спрЯвити врЯження efectista 1. ефбктний; розрахований на ефбкт; 2. що npáme до дешевих ефбк- тів; 3. любйтель, -ка дешЯвих ефбктів efectivamente advдійсно, спрЯвді efectividad f 1. діЯвість, ефективність; 2. набрЯння чйнності; 3. військ, дійсна служба
efectivo 1. ^дійсний, реЯльний, фактйч- ний; 2. діЯвий, ефективний; 3. штЯтний, постійний (про посаду; 4. m готівка; en - готівкою; 5. військ, фактйчний (бойовйй) склад
efecto /77 1. дія, ефЯкт; - útil коефіціЯнт корисної дії; ejercer (producir) - діяти на що-н.; 2. результЯт, нЯслідок; -s segundarios мед. побічне Явище; 3. врЯження, ефЯкт; de (mucho) - ефбктний, вражЯю- чий; causar (hacer, producir) - спрЯвити врЯження; ser de mal - спрЯвити погЯне (неприЯмне) врЯження; 4. боковйй удЯр (у грі на більярді); 5. р/майнб; побутбві p¿4¡;
6. рі товЯри; -s estancados товЯри,
прбдаж якйх є монопблією держЯви; 7. p¡ цінності у держЯвних nanépax (векселі, чеки); -s públicos банкнбта; con (еп) ~ іос. adv. дійсно, спрЯвді; hacer - (surtir -) давЯти бЯжаний результЯт; 6. спрЯвити сйльне врЯження; llevar a (poner en) ~ робйти, здійснювати, реалізбвувати; tener - здійснюватися; відбувЯтися efectuación /виконЯння, здійснення efectuar vt здійснювати, викбнувати; -se відбувЯтися, здійснюватися efedrina їхім., фарм. ефедрйн efedro їбот. ефбдра
efeleoflo /771. діал. привЯтна (особйста) спрЯва; 2. діал. рі пістрЯві (яскрЯві) при- крЯси (на сукня У; 3. діал. рі прилЯддя, p¿4i
efélide /веснЯнка
efémera їбот. однодбнка (метелик) efemérides їріА. астр, ефемерйди; - astronómicas астрономічні таблйці; - náuticas астрономічні навігаційні таблйці; 2. щодбн- ник, щодЯнні зЯписи; calendario соп - ка- лендЯр з зазнЯченням історйчних дат (річниць); 3. річниця, знамбнна дЯта efeméridos трізоол. ефемерйди efémeros трі бот. ефембри eferente adj анат. вивіднйй; vasos - s вивідні судйни
efervescencia /1. сйльне вйділення бульбашок гЯзу; вирувЯння, клекотЯння; 2. бродіння, хвилювЯння, збудження; - de pasiones вирувЯння прйстрастей efervescente adj 1. що вир^є, що клекотй- ть; 2. збуджений, схвильбваний eficacia /1. дібвість, ефектйвність, про- дуктйвність; 2. актйвність, енбргія eficaz adj 1. дібвий, ефективний, продук- тйвний; 2. див. eficiente 1 eficiencia /1. діЯвість, ефектйвність; про- дуктйвність; 2. енергійна дія; 3. коефіц'Юнт корйсної дГї
eficiente adj 1. працездЯтний; активний, діяльний; 2. див. eficaz 1 efigie /1. ббраз, зобрЯження; 2. портрбт;
3. уосбблення; quemar en - іст. стрЯтити забчно (шляхом спалення зображення) efímera їдив. efémera
efímero adj 1. однодбнний (про лихоманку; 2. ефембрний, швидкоплйнний, скороминучий
¡eflal іпіегідіал. (вживається для висловлення відчуття болю) ой! eflorecerse хім. вивітрюватися, розпадЯ- тися (про кристали)
eflorescencia їхім. вивітрювання (рбзпад) кристЯлів; 2. хім. наліт; 3. мед. вйсип;
4. наліт (на плодау efluente adj що витікЯє
efluvio /771. вйділення; 2. аромЯт; 3. радіо тліючий розрЯд; - eléctrico електрйчний розрЯд
efugio /771. відмбвка, хйтрість; 2. вйхід (з скрутного становища) t efulguración / випромінювання, сЯяння, блиск
efundir проливЯти, розливЯти efnsióa /1. проливЯння, розливЯння (рідини); 2. палкйй вйяв почуттів, звірення; соп - з почуттЯм, пЯлко, прйстрасно; 3. хім., геол. ефузія; - de sangre кровопролиття efusivamente adv 1. пЯлко, захбплено; 2. від щйрого сбрця, відвбрто efusivo adj А. гарЯчий, палкйй; захоплений; 2. сердбчний, щйрий; 3. хім., геол. ефузйвний
égida, egida / 1. міф. егіда; 2. егіда, заступництво, зЯхист egílope /1. ob¿c (різновид); 2. мед. ячмінь egipán /77 міф. сатйр
egipciaco, egipcíaco, egipciano adj, m див. egipcio
254
electroanálisis
egipci*oy -a 1. ^'єгипетський; 2. полігр.
жйрний (про шрифт); 3. m, /єгиптянин, -ка
egiptano, -а 1. adj див. egipcio 1,1; 2. m, f
див. egipcio 3
egiptología /’єгиптолбгія
egiptólogo m єгиптблог
égloga fnir. еклбга
eglogista com. ¿втор еклбг, буколіст
egocéntrico ас^егоцентрйчний
egocentrismo /77егоцентрйзм
egócero /я дагестанський тур
egoísmo m егоїзм
egoísta 1. ас/егоїстичний; 2. com. егоїст,
-ка
egoístico ^'егоїстичний egoistón 1. adj надзвичбйно егоїстичний; 2. /77 егоїст, себелюб
ególatra 1. adj що оббжнює ce6é; 2. m себелюб
egolatría /самозакбханість egolátrico adj див. ególatra 1 egotismo /77еготйзм, зарозумілість; самозакбханість
egotista 1. adj самозакбханий; 2. тхва-
ЛЬК0
egregio adj А. повбжний (про гостЛ); 2. відб- мий, видатний
egresar vi 1. витрачбтися (про гроші з каси)', 2. виписуватися з лікбрні; 3. діал. ви- хбдити; 4. діал. закінчувати навчбльний збклад
egresión ftop. передбча держбвного май- h¿ (особі або установі) egreso /771. вйхід, кінбць; 2. фін. видат- кбва частйна бюджбту; 3. діал. витрбта;
4. діал. закінчення навчбльного збкладу;
5. діал. випйсуваня з лікбрні (після хвороби)
¡eh! interj А. (вживається після питання) чи ж не так?, x¡6¿ ж не так?; 2. (вживається при оклику, попередженні) гей! eider, eidero /77 орн. rára einstenio тхім. ейнштбйній eirá тзоол. ягуарунді (американська кішка) eje /771. вісь; ~ de abscisas (de las equis) вісь абсцйс; ~ de coordenadas (de las íes) вісь координбт; - de ordenadas вісь ординбт; - de simetría вісь симбтрії; ~ de la esfera terrestre (del mundo) 36mh¿ вісь; 2. тех. вісь; вал; - cigüeñal колінчастий вал; ~ de dirección кермовйй вал; ~ de mando, ~ motor тягова вісь; ~ giratorio вісь обертбння; dividir (partir) a uno por el - без ножб зарізати; побити, по- KnácTH на обйдві лопбтки (у суперечці) ejecución fA. виконбння, здійснення; poner en - здійснювати, викбнувати; 2. ви- конбння; манбра виконбння, твбрча ма- Hépa; 3. crpáTa; 4. юр. прбдаж майнá за борги
ecutable ас/здійснбнний ecutante com. муз. виконбвець ecutar vt 1. викбнувати, здійснювати; 2. викбнувати (музичний твір); 3. юр. вй конати; 4. стрбчувати; 5. юр. стягбти бор- гй чбрез суд
ejecutiva /виконбвчий комітбт, виконкбм ejecutivamente advA. швидко, впрбвно; 2. у судовбму порядку ejecutiva adj А. виконавчий (юр.); poder ~ виконбвча влбда; comité - виконбвчий KOMiTéj; 2. що підлягбє виконбнню; 3. старанний, ретбльний
ejecutor 1. adj викбнуючий; 2. m виконб- вець; 3. судовйй виконбвець; екзекутор; ~ testamentario душоприкбзник; - de la justicia кат
eiecUA<?ria fA. дворянська rpáMOTa; 2. (pt) достбінство, заслуга; 3. юр. виконбвчий
Євикон1вц ) nocáfla екзекУТ0Ра (судовбго
ejecutorial adj що Máe закбну сйлу, закбн- ний (про акт, докумені) ejecutoriar \гіюр. А. оголбшувати остатбч- ним (рішення суду); 2. засвідчувати, під- твбрджувати (документ) ejecutorio adj А. дворянський (про грамоту); 2. юр. що підлягбє негбйному вико- нбнню; 3. юр. остатбчний ejemplar 1. adj зразкбвий, взірцбвий; 2. зразкбвий (про покарання); 3. m примірник (друкованого видання}, 4. екземпляр; зразбк; 5. екземпляр, осббина, представник; 6. зразбк, прйклад; sin - безпреце- дбнтний
ejemplarizar vt подавбти прйклад, наставляти, напучувати ejemplarmente adv А. зразкбво; 2. для прйкладу
ejemplificar довбдити на прйкладі, під- твбрджувати прикладом ejemplo /771. прйклад, ілюстрбція; por ~ наприклад, приміром; 2. прйклад, зразбк, модбль; vivo ~, ~ vivo живйй (яскрбвий) прйклад; ~ casero дббре відбмий прйклад; sin ~ безпрецедбнтний; неббчений, нечуваний; dar - подавбти прйклад; servir de ~ бути взірцбм; poner de (como) ~ стбвити за прйклад; poner (tomar) por ~ una cosa навбдити як прйклад ejercer 1. Зробити, здійснювати; ~ presión тйснути; ~ influencia впливбти; 2. за- ймбтй (посаді), викбнувати (обов'язки); практикувбти; - la medicina працювбти лікарем, займбтися лікарською прбкти- кою; - el mando військ. комбндувати; 3. див. ejercitar 3; 4. i//(de) практикувбти, займбтися прбкгикою; - el derecho ко- ристувбтися npáBOM; - el poder застосб- вувати влбду
ejercicio /771. впрбва, тренувбння; ~ de gramática граматйчна впрбва; 2. виконбння (якої-н. посади); прбктика; ~ de la medicina лікарська практика; ~ de mando військ, керувбння (комбндування) війсь- кбми; en ~ що практикує (про лікаря, адвоката), 3. фізична впрбва; гімнбстика; моцібн; 4. військ, манбври; - de campaña польові навчбння; ~ de fuego навчальна стрільбб; 5. фін. бюджбтний рік; el~ hace maestro науки кбрені в повтбренні ejercitado adjzwéAOHm; досвідчений ejercitar vt А. займбтися; - la música займбтися музикою; 2. обіймбти (яку-н. посад}/); ~ el mando комбндувати війсь- кбми; 3. (vr) вправлЯти(ся), розвивбти- (ся), тренувбти(ся); ~ la mano набйти руку; 4. вйкористати (право); 5. учйти; тре- нувбти
ejército /77 ¿рмія; військо; ~ de liberación визвбльна ¿рмія; ~ de ocupación окупаційні військб; - de tierra сухопутні військб; - en campaña діюча ¿рмія; ~ regular (permanente) регулярна ¿рмія; Ejército Soviético Радянська Армія ejido /771. громбдське пбле; вйгін; 2. Гі. Ам. селЯнська громбда; 3. діал. муніципа- літбт, муніципбльний бкруг ejión /77 архіт. кронштбйн ejote /77 Л. Ам. стручбк молодбї квасблі еі (означ, арт. ч. р. одн..; вживається також перед ім. ж. р., що починається з ударного a) el libro кнйга; el agua водб él ртоп pers (3 ос. одн. ч. р.) він; ja -І тримай йогб!, хапбй!; не ловй ґав! elaboración fA. розрбблення, вироблення; складбння (планУ); 2. вйготовлення, вйроблення; 3. обрббка (якого-н. матеріалу); 4. фізіол. перетрбвлення, засвбєння (поживних речовин)
elaborado adj А. (ретбльно) розрбблений, склбдений, упорядкбваний (про план); 2. вйготовлений; 3. обрбблений (про
матеріал); 4. вйтончений, відтбчений, вйшуканий (про стиль) elaborar vt А. розробляти, виробляти, складбти (план); 2. виготовляти, виробляти; 3. оброблЯти (матеріаіі); 4. фізіол. перетрбвлювати, засвбювати (поживні речовини)
elación fA. гбрдість, пихбтість; зарозумілість; 2. екзальтбція; екстбз; 3. пишно- мбвність (стилю) elápidos /77 рі зоол. ¿спидові elapso /77 зоол. ¿спид (різновид) elástica fA. мбйка; фуфбйка; 2. рі діал. підтЯжки
elasticidad /'пружність; еластйчність; teoría de la - фіз. тебрія пружності elástico 1. adj пружний; еластйчний; роз- тяжнйй; goma ~а канцелярська гумка, лбстик; 2. гнучкйй, що лбгко пристосбву- ється; resolución ~á резйнова резолюція; 3. /77 еластйчний матерібл, елбстик;
4. р/підтЯжки, шлбйки; 5. діал. тільнЯшка elaterio /77 бот. дикорбслий огірбк (різновид)
elche /77 церк. віровідступник, ренегбт ele1 /éne (назва літери е іспанського ал- фавітУ)
¡ele! interj c¿Me так!
¡elé! interj діал. нарбшті!; бврика! eleagnáceas fpi бот. маслйнові eléboro /77 бот. чемерйця elección fA. вйбір, відбір; 2. вйбори, голо- сувбння; 3. рі вйбори; elecciones complementarias довйбори; elecciones directas (indirectas) прямі (багатоступенбві) вйбори; elecciones generales загбльні вйбори; elecciones municipales муніци- пбльні вйбори
eleccionario adj діал. див. electoral electividad f6w. селектйвне споріднення electivo ас/вйборний electo adj А. ббраний; 2. добірний, відбірний; 3. ббраний, алб щб не став до вико- нбння своїх оббв'язків; profesor ~ ббраний на посбду профбсора (викладачб) elector 1. adjuip обирбє, що вибирбє; 2. m вйборець
electorado /77 збірн. вйборці electoral ¿q/вйборчий; campaña ~ виборча кампбнія; circunscripción ~ вйборчий бкруг; derecho ~ вйборче npáeo, derecho ~ general е igual загбльне рівне вйборче npáBo; ley ~ вйборчий закбн electorero /77 підтасбвувач на вйборах eléctricamente adv А. за допомбгою елбктрики; 2. Л. Ам. швйдко, вмить electricidad f елбктрика; електричний струм; - estática статйчна елбктрика; ~ negativa (resinosa) неґатйвна елбктрика; ~ positiva (vitrea) позитйвна елбктрика electricista com. електротбхнік; електро- монтбр, елбктрик
eléctric*o adj електрйчний; batería ~ а ел. батарбя; corriente -а електрйчний струм; energía (fuerza) ~а електроенбргія; equipo instalación ~а електрооблбднання; central - а електростанція; circuito ~ електрйчне кбло; cable - електрйчний дріт
electrificación /електрифікбція electrificar иґелектрифікувбти electrizable adj що здбтний електризувб- тися
electrización ^електризбція; ~ del vidrio
позитйвна електризбція electrizar vt A. (vr) електризувбтифя), на- електризувбти(ся); 2. Л. Ам. дратувбти, злйти
electro /771. бурштйн, янтбр; 2. сплав зб- лота та срібла (бурштинового кольорі);
3. сплав міді, нікелю та цйнку electroanálisis m електроанбліз
255
electrobús
electrobús /77ТрОЛ0ЙбуС* electrocardiografía f мед. електрокардіо- грбфі я
electrocardiógrafo m мед. електрокардіб- граф
electrocardiograma m мед. електрокар- fliorpáMa
electroconductibilidad / електропровідність
electrocorticograma m мед. див. electroencefalograma
electrocución /1. смерть від електричного і розряду (блискавки); 2. стрбта на елект- рйчному стільці
electrocutar vt 1. убивбти електричним 1 струмом; 2. стрбчувати на електрйчному стілці
electrodinámica /електродинбміка electrodinámico 1. adj електродинамічний; 2. /77 електродинамічний гучномбве- ць; динбмік
electrodinamismo т фіз. електродина-
МІЗМ
electrodinamómetro т електродинамб- метр
electrodo /77 електрбд; - positivo (negativo) позитйвний (негативний) електрбд electrodoméstico adj. aparatos -s побу- tóbí електропрйлади
electroencefalograma m мед. електроен- цефалогрбма
electrófono /771. систбма радіомбвлення по дротбх, радіомербжа; 2. міжміськйй те- лефбнний апарбт; 3. клаксбн (автомобілі
electrogalvánico ас/електрогальванічний electrógeno /77 джерелб електрйчного страму, електрогенербтор electroimán m електромагніт electrólisis íxím. електрбліз electrolítico adj хім. елекгролітйчний electrolito, electrólito m хім. електроліт electrolizador 1. adj електрблізний; 2. m мод. електролітйчна вбнна electrolizar vt електролізувбти, піддвбти електрблізу
electroluminiscencia f фіз. електролю- мінесцбнція
electromagnético adj фіз. електромагнітний
electromagnetismo m фіз. електромагне- тйзм
electromecánica /електромехбніка electromecánico ^електромеханічний electrometalurgia /"електрометалургія electrometría / фіз. 1. електровимірювальна тбхніка; 2. вимірювання елбкгрики, електромбтрія
electrómetro /77 фіз. електрбметр electromotor 1. ^електрорушійний; 2. m електродвигун
electromotriz adj фіз:. fuerza - електрорушійна сйла
electrón /77 фіз., хім. електрбн; - pesado мезотрбн, мезбн; - positivo позитрбн electronave /суднб з електричним двигу-
HÓM
electronegativo adj фіз. електронегатйв- ний
electrónica /електрбніка electrónico ас^елекгрбнний; microscopio ~електрбнний мікроскбп electronvoltio /77 фіз., хім. електрбн-вольт electropositivo adj фіз. електропозитйв- ний
electropuntura / мед. електропунктура, гальванопунктура electroquímica /електрохімія electroquímico adj електрохімічний electroscopia f фіз. елекгроскопія electroscopio /77 електроскбп electrosincrotrón /77 фіз., хім. синхротрбн
electrosoldadura /електрозвбрювання electrostática fфiз. електростбтика electrostático а^'електростатйчний electrotecnia fфiз. електротбхніка electrotécnico 1. adj електротехнічний; 2. /77 електротбхнік
electroterapéutica, electroterapia f мед. електротерапія, електролікувбння electroterápico adj електротерапевтйч- ний
electrotermia /'електротермія electrotipia /елекгротйпія, гальваноплбс- тика
elefancía / мед. слонбва хворбба, еле- фантібз(іс)
elefanciaco, elefanciaco adj 1. що віднб- ситься до слонбвої хворбби; 2. хвбрий на слонбву хворббу elefanta /слонйха
elefante /77 слон; ~ blanco Л. Ам. floporá непотрібна річ; - marino морж elefantiasis, elefantiasis fflne. elefancía elefántido я#слоноподібний elefantino яс/слонбвий elegancia / витонченість, елегбнтність; вйшуканість; con - вйтончено, елегбнтно elegante 1. adj вйтончений, елегбнтний; вйшуканий; 2. m мбдник, чепурун, франт elegantismo m 1. вйшуканість; 2. примх- лйвість, претензійність elegantizar vt надавбти вйшуканості, ро- бйти елегбнтним; -se Л. Ам. rápHO убирб- тися, чепурйтися
elegantoso adj Л. Ам. з претбнзією на елегбнтність elegía /л/У.елбгія
elegiaco, elegiaco adj 1. літ. елегійний;
2. мрійлйво-сумнйй, елегійний elegibilidad /npáeo бути ббраним elegible adj що мбє npáeo бути ббраним elegido /77 обрбнець
elegir vt вибирбти, обирбти; - diputado а uno обрбти депутбтом elementado adj діал. неувбжний elemental, elementar aaj\. елементбрний, найпростіший; partículas -es елементбр- ні частинки; 2. очевидний; простйй, Яснйй;
3. первйнний, пбрвісний; 4. основнйй, простйй (про колір спектра) elementarse діал. ставбти неувбжним elemento /771. фіз., хім. елембнт; - químico хімічний елембнт; - гаго рідкісний блбмбнт; 2. елембнт, компонбнт, детбль;
3. стихія; se enfurecieron los -s стихія розбурхалася; 4. середбвищі (географічне)', 5. елембнт, суб'бкг, тип; un - sospechoso підозрілий тип (суб'бкт); 6. ріоснб- ви, засбди (науки, мистецтва)', 7. рі3áco- би, прилбддя; 8. Л. Ам. тюхтій, дурень; el líquido - мбре; водб; - de juicio дбні; estar en su - бути у своїй стихії elenco /771. спйсок; nepén ік; 2. трупа (театру, цирку)', склад (зайнятийу п'єсі) elevación /1. піднятті, підйом; підвйщен- ня (дія)\ la - de los precios підвйщення цін; 2. підвйщення; висотб; 3. екзальтб- ція; екстбз; 4. зарозумілість; nnxá; 5. ве- лйчність, шлях0тність; 6. військ. вертикб- льна навбдка; - a potencias мат. підн0- сення у стбпінь
elevador 1. adj піднімбльний; músculo - піднім0льний м'яз; 2. /77елев0тор, підйбм- ник, підйбмна машйна; 3. Л.Ам. ліфт elevamiento m див. elevación З elevar vt 1. (vr) піднімбти(ся); підвйщува- ти(ся): 2. піднімбти; 3. звбдити (у сан\,
4. мат. піднбсити (до степеня)', - al cuadrado (al cubo) піднбсити до квадрбта (до куба); -se 1. (sobre) піднімбтися, височіти; 2. досягбти висбкого станбвища (у суспільстві); 3. прихбдити в екстбз;
4. пишбтися, величбтися
elevatorio ас/підйбмний (про механізм) elfo /77 міф. альф
elidir vt 1. знйщувати; видаляти, усувбти; 2. лінгв. елідувбти eligir vt icT. див. elegir eliminación / 1. знищення; вйдалення, усувбння; 2. мат. елімінбція eliminador 1. adju\o знйщує; 2. m тех. об- мбжувач
eliminar vt 1. видалити, усувбти; 2. відки- дбти (острах, сумніви)', 3. мат. елімінувб- ти, вивбдити (невідоме)', 4. фізіол. виділити; -se Л. Ам. видалитися eliminatoria f спорт, відбіркбві змагбння eliminatoria adj спорт, відбірний; pruebas -as відбіркбві змагбння elimo /77 бот. волосняк eliomis /77 зоол. вовчбк, сбня (різновид) elipse fMar. бліпс(ис) elipsis fлінгв. ¿ліпс(ис) elipsoidal adj мат. еліпсбїдний elipsoide fMaT. еліпсбїд elipticidad fMaT. еліптйчна фбрма, фбрма ¿ліпса
elíptico adj 1. мат. еліптйчний, що Máe фбрму ¿ліпса; 2. лінгв. еліптйчний, не- пбвний
elíseo 1. adj рбйський; Campos Elíseos
єлисбйскі полб; 2. m міф. елізія; рай elisio adi див. elíseo 1 elisión тлінгв. елізія élite /еліта, ббране товарйство élitro m зоол. надкрйлля, підкрилля (уко- ма$
elíxir, elixir /77 еліксйр elocución f манбра (спбсіб) вйраження, стиль мбви
elocuencia /1. красномбвство; 2. вирбз- ність, перекбнливість elocuente я^красномбвний, вирбзний elogiable adjпохв^пьнт, гідний похвалй elogiar и/хвалйти, розхвалювати elogiástico adj діал. хвалббний elogio /771. хвалб, похвалб; 2. похвалб, похвбльне слбво, панегірик elogioso adjЛ. Ам. хвалебний elogista /77 іст. панегірйст, людйна, що розхвблюе
elongación /1. мед. розтягнення; 2. астр. елонґбція
elote m діал., Л. Ам. молодйй кукурудзяний почбток; pagar los -s Л. Ам. неспра- ведлйво постраждбти, розплбчуватися за Інших
elucidación /роз'яснення, пояснення elucidar ^/роз'яснювати, пояснювати elucidario /77 тлумбч (книга)', збірник коментбрів
elución frípH. вимивбння, злив; очйщення eluctable aq/переббрний elucubración /1. здбгад; мудрувбння; 2. мір- кувбння, рбадуми; 3. д/просторікування elucubrar і//виг0дувати, мудрувбти eludir иґуникбти, уосилЯтися elusivo adj 1. ухйльний; 2. невловймий eluvial adjгеол. елювібльний, остатбчний eluvio /77 геол. елювій elzevirio) m полігр. ельзевір (книга, шрифі) ella 1. ргопpers (3 ос. одн. ж. р.) вонб; 2. (у сполученні з дієс. ser / присл. місця та часу виражає щось важливе, суттєве) вонб; найголовніше; ahora será - збраз почнбться найголовніше ellas pmnpers(3ос. мн. ж. р.) вонй; estar а - зігрбти ВНІЧИЙ)
elle /¿льє (назва літери 11 іспанського алфавіту)
ello1 ргоп pers (3 ос. одн.. с. р.) 1. (має узагальнене знач, та відноситься до загального змісту попереднього речення) це, те, вонб; oí decir que Juan huyó de la ciudad, - podrá ser verdad я чув, що XyáH
256
embeber
втік з міста; можливо, це й прбвда; 2. (у поєднанні з дієсл. ser, прислівниками місця та часу і деякими ім. містить натяк на щось важливе, суттєве) вонб; це; allí fue - тут вонб й сталося; - es que cnpáea в тбму, що...; hay de ~ соп е - всьогб ло- трбщку; ¡(sus у) а ~! за cnpáey!, за роббту! ¡ello!2 interjvW, HÍ3áu4o! ellos pron pers (З ос. мн. ч.р.) вонй; ja -! тримбй їх!; не ловй ґав! emaciación /1. мед. схуднення, змарнін- ня; 2. вет. туберкульбз пташбк emaciadas, emaciades /р/музи emanación /1. еманбція; 2. випарбвуван- ня, вйділення; 3. прбяв, вйяв (почуттів) emanar vi 1. вихбдити, ітй (про світло, запасу, 2. витіяти, випливбти, починбти- ся, бути результбтом emancipación /‘звільнення, розкріпбчен- ня, емансипбція emancipador ас/вйзвольний emancipar vt (vi) звільняти(ся), розкріпб чувати(ся), емансипувбти(ся) emascular vt каструвбти, вйхолостити (тварину)
embabiamiento m див. embobamiento embabucar \гідив. embaucar embadurnar vt\. бруднити, мбзати; 2.змб- зувати; намбзувати; мбзати, малювбти (про поганого художника) embaición їдив. embaimiento embaidor m див. embaucador 2 embaimiento /77обмбн, непрбвда; ілюзія embaír vt\. обмбнювати, увбсти в омбну; 2. іст. бйти; 3. іст. сорбмити embajada /1. посбльствр; 2. посбда по- cná; 3. дипломатйчна місія, посольство;
4. послання; офіційна зайва; 5. безглузда (нахббна) пропозйція (вимбга); salir (venir) con una ~ вйсунути нахббну вимбгу embajador m 1. посбл; - extraordinario y plenipotenciario надзвичбйний і повно- вбжний посбл; 2. посланбць embajadora ЛІ. посбл (жінка); 2. дружйна послі; 3. дружйна лослбнника embalado adj. estar (ir) - бігти щодуху; розвивбти бурхлйву діяльність; з голо- вбю порйнути в роббту embalador m пакувбльник embaladura f Л. Ам., embalaje, embalamiento /771. упакувбння, укладбння (дія); 2. упакбвка, тбра; 3. віртість упакбвки;
4. спорт, різкб збільшення швйдкості (під час бігу/)
embalar 1. и/упакбвувати, укладбти в тбру; 2. и/лякати рйбу (ударами весел); 3. діал. тікбти; -se спорт, різко збільшити швйд- кість (під час бігу)
embaldosado пт 1. див. embaldosadura;
2. плйтчаста підлбга; 3. бруківка з плит embaldosadura f, embaldosamiento m брукувбння плйтами embaldosar иґоблицьбвувати плйтами embalsadero m ставбк, штучна водбйма (Для збору дощової води) embalsamamiento /77бальзамувбння embalsamar vt\. бальзамувати; 2. аро- матизувбти, напбхувати, душйти (парфумами)
embalsamiento m 1. бальзамувбння; 2. застій водй у водбймі, заболбчування embalsar vt 1. занурювати, поміщбти у ставбк (у водбйму); 2. запбвнювати, збирати вбду (у водоймі, водосховищ); -se застбюватися (про воду) embalsar vt мор. підвішувати (вантам); піднімбти (людину на борт) embalse /771. загбта, загбчування (дія); » ’ та> в°Д°сх0вище embalumar и^навантбжувати, перевантб- ^ввти; захарбщувати; -se обтйжувати своє (справами, турботами)
emballenado пт корсбт emballenar vt вставляти китбвий вус (у корсет)
emballestarse приготувбтися до метбння стріл з арбалбта
embanastar vt 1. клбсти в кбшик; 2. запбвнювати людьмй (приміщення); -se набивбтися (у приміщенні) embancarse 1. мор. сідбти на мілину (про судно); 2. діал. перекривбтися нанбсними збмлями (про русло річки) embanderamiento /77прикрашбння прапо- рбми
embanderar vt прикрашбти прапорбми; -se Л. Ам. вступбти в пбртію; ставбти члбном організбції embarañar 14діал. див. embadurnar embarazada adj\ /вагітна embarazador аб/важкт; що заважбє, що перешкоджбє
embarazar иґ1. заважбти, перешкоджбти, утрудняти; 2. заставляти (прохід, проїзд); заважбти (руху); 3. сорбмити, бентбжити; завдавбти клбпоту; -se 1. сорбмитися, ніяковіти; 2. завагітніти embarazo /771. перешкбда, завбда; 2. збен- тбження, ніяковість, скрутнб станбвище;
3. вагітність; - extrauterino позамбткова вагітність; - gástrico мед. нетрбвлення шлунку
embarazoso adj що завдаб клбпоту, що заважбє, незручний embarbascar \гідив. enverbascar embarbascarse 1. заплутувбтися, застря- гбти в корінні (про леміш плуга); 2. гово- рйти заплутано, плутатися embarbecer vi обростбти бородбю; від- пускбти бброду
embarbillar vt буд. 1. вставляти фбску в паз; 2. врубувати підкіс в бблку embarcación /1. суднб; шлюпка; чбвен; - menor суднб малбї водотоннбжності; 2. вантбження (на судно); 3. посбдка (на суднб); 4. тривблість плбвання суднб embarcadero т 1. пристань, причбл; де- баркбдер; 2. Л. Ам. пербн, пасажйрська платфбрма
embarcador т 1. відпрбвник вантажу; 2. вантбжник
embarcadura ficr. див. embarco embarcar 1. і^вантбжити (на судно); 2. брбти пасажирів; робйти посадку (на судно); 3. втягбти, вплутувати (уризиковану справу); 4. Л. Ам. обмбнювати, ввб- дити в омбну; 5. діал. ображбти, ганьбй- ти; 6. viЛ. Ам. сідбти (на судно, увагоь);
7. вплутатися (у що-н.); -se 1. сідбти (на судно, у вагон); 2. (con, еп) взйтися (за що-—н.]; брбти участь embarco т посбдка (на судно, у вагон) embargamiento т 1. іст. див. embarazo 1; 2. див. embeleso
embargar vt\ .див. embarazar 1; 2. погли- нбти (увагу, час); - los sentidos заволодіти почуттйми; 3. захбплювати, полонй- ти; 4. юр. накладбти заборбну (емббрго);
5. юр. консЬіскувбти; -se вдавбтися, за- глйбитися (у що-н.)
embargo m 1. юр. емббрго, заборбна; 2. юр. конфіскбція; 3. нетрбвлення шлунку; 4. іст. див. embarazo 1; sin - іос. adv. незважбючи на це, протб, ycé ж такй; sin - de que... незважбючи на те, що... embarnecer vi повніти, глбдшати embarnizar иґлакувбти; покривбти лбком embarque m посбдка (на судно, у вагон) embarrada /безглузда пбмйлка; дурість embarradilla /Я Ам. листкбвий пиріжбк embarrado m 1. глйна, змішана з очерб- том; 2. діал. див. embarradura embarrador 1. adj що покривбє глйною; 2. брехливий; 2. /77обмбнщик, брехун
embarradura /обмбзування глйною embarrancar vi 1. мор. сідбти на мілину; 2. (~se) застрягати (у болоті) embarrar vt 1. обмбщувати (покривбти) глйною; 2. бруднйти; мбзати; 3. діал. білй- ти (стіни); 4. Л. Ам. підводити; 5. Л. Ам. втягнути (у брудну справу); -se 1. за- бруднйтися у глйні; 2. Л. Ам. притискб- тися до стінй (до землі) (під час пересування); 3. Л. Ам. схйбити; помилйтися; -1а діал. занапбстити (яку-н. справу) embarre m Л. Ам. суміш для штукатурки глинобйтних будйнків embarrialarse Л. Ам. 1. забруднюватися; 2. загрузбти, застрявбти embarrilar иМ. розливбти по ббчкам; ук- ладбти в ббчки (рибу); 2. діал. убивбти, відправляти на той світ; -se діал. забруд- нйтися, вймазатися embarrizarse див. enlodarse embarrotar vt укріплювати бблками embarrunado adi діал. бруднйй, замбза- ний; засмальцьований embarrunar 14діал. бруднйти embarullador 1. adj що заплутує, що внбсить плутанйну; 2. що рббить пбс- піхом, нашвидкуруч; 3. пт плутаник embarullar vt 1. заплутувати, плутати; внбсити ббзлад; 2. робйти пбспіхом, нашвидкуруч; -se плутатися, заплутуватися; говорйти заплутано embasamiento m 1. закладбння фундб- менту; 2. фундбмент, цбколь (будівлі) . embastar1 иМ. натйгувати на п'яльці (тканину); 2. стьоббти (матрац); 3. намбту- вати, зшивбти на живу нйтку embastar2 иГклбсти пітнйк під сідлб embaste m намбтування embastecer vñ.див. embarnecer; 2. (-se) грубіти
embasurar vt 1. напбвнювати сміттйм, засмічувати; 2. див. estercolar 1 embatada f мор. 1. різкб зміна нбпрямку вітру; 2. сйльний удбр хвйлі embate /771. удбр (хвилі); напір (хвиль, вітру); 2. вітрбць з мбря, бриз; 3. стрімкйй нбтиск, нбпад; тиск; bajo el - de... під тйском...; 4. нбпад (ревнощів) embaucador 1. adj брехлйвий, омбнли- вий; 2. /77 брехун, обмбнщик embaucamiento /77 0мбна; спокуса embaucar vt обмбнювати; спокушбти; ВВ0ДИТИ в омбну
embaulado adj скупчений (про натовп) embaular vt 1. укладбти, упакбвувати (в скриню, в ящик); 2. набивбти шлунок, обЧ- дбтися; 3. заштбвхувати; тіснйти (людей) embausamiento m див. embobamiento 2 embayado adj діал. сердйтий; обрбжений embayarse діал. див. emberrenchinarse embayonetar vt діал. буд. гофрувбти, згинбти
embazadura1 /рудувбто-корйчневий (бурий) кблір
embazadura2 /пбдив, здивувбння embazar 1. иґфорбувбти у рудувбто-корйчневий (бурий) кблір; 2. заважбти, перешкоджбти; 3. дивувбти, вражбти; 4. діал. обіцйти; 5. діал. розббвкувати (секрет);
6. діал. шкбдити; 7. v/завмирбти, клйкну- ти, дубіти; -se 1. пересйчуватися, стбм- люватися; 2. карт, брбти взйтку; 3. див. empacharse
embebecer vt 1. захбплювати; 2. викли- кбти захбплення; -se захбплюватися embebecimiento тдив. embeleso embebedor яс/чудбвий, дивовйжний embeber 1. иГвсмбктувати, вбирбти; 2. (vr, dé) просбчувати(ся); 3. містйти в собі; 4. включбти, вкладбти, вставлйти; 5. змбн- шувати (об'єм, ширину); звужувати (тканини); 2. vi (-se) сідбти (про тканину); -se
257
embebimiento
1. (de) навчйтися, набуто нЯвичок, набйти рУку; 2. (en) поринЯти; 3. (de, en) проймЯ- тися (ідеями, думкаміі) embebimiento /77збігЯння (тканини) embejucar vt 1. діал. перев'язувати (обплети) niáHaMn; 2. діал. обплети (пляшку); 3. діал. заплутувати, o6MáHK)BaTn; -se
1. діал. переплатися (про кручені рослинй); 2. діал. схуднути; 3. діал. гніватися embelecador 1. зсУ'обмЯнний; облудний;
2. /77 0бмЯнЩИК
embelecamiento тдив. embeleco [embelecar 14див. engatusar embeleco т 1. обман, обдурювання; 2. набридлива (надокучлива) людина; 3. дріб- ' нйця, дурнйця
embeleñar vti. одурмЯнювати; 2. див. embelesar
embelequería fpіал. див. embeleco 1 embelequero 1. adj нечЯсний; 2. діал. переляканий, охбплений пЯнікою; 3. див. embelesador; 4. т Л. Ам. панікЯр; 5. Л. Ам. пустодзвін, базікало embelesado adj що завмЯр від зЯхвату, зачарбваний, заворбжений embelesador adjчудбвий, чарівний embelesamiento тдив. embeleso embelesar захбплювати, зачарбвувати; -se (соп) захбплюватися embeleso /771. захбплення, зЯхват; 2. чарівність
embellacarse, embellaquecerse 1. ставЯ- ти злим (негідним, підлим); 2. ставЯти шахраЯм; вдЯтися до обмЯну embellecedor adju\ o надаЯ привЯбливості embellecer vt 1. прикрашЯти, чепурйти;
2. прикрашЯти; # -se 1. прикрашЯтися;
2. крЯщати, гарнішати embellecimiento ті. прикрашЯння; 2. причепурювання
embeodar vticT. див. emborrachar embericinos трізоол. вівсЯнкові emberiza f, emberizo m зоол. вівсЯнка embermejar, embermejecer 1. иґфарбу- вЯти у червбний кблір; 2. сорбмити, примушувати червоніти; 2. vi сорбмитися, червоніти
emberrenchinarse, emberrincharse злй- тися, лютувЯти
embestida f 1. нЯпад, атЯка; 2. чіпляння; настйрливість, надокучливість; 3. військ. тарЯн
embestidor 1. adj що нападЯє, учиняє нЯ- пад; 2. /77жебрЯк
embestir 1. vti. (vi, contra) нападЯти; ата- кувЯти; кйдатися; 2. чіплЯтися, надокучЯти (з проханнями)', напосідЯти; 3. канючити; жебракувЯти; 4. бити (рогЯми); 5. військ. таранити; 7. viвпадЯти в бчі embetunado adj просмблений; papel - пакувЯльний папір
embetunar vti. змЯщувати дьбгтем, смолити; гудронувЯти; 2. покривЯти крЯмом для взуттЯ
embicadura f мор. розвертЯння суднЯ прбти вітру
embicar 1. vt мор. спускЯти прЯпор (на знак жалоби)', 2. мор. розвертЯти проти вітру (судно); 3. діал. див. embocar 2;
4. діал. закидЯти (пляшк^; сйльно нахиляти (миску/); 5. vi діал. мор. ітй до бЯрега;
6. Л. Ам. вйпити, хлебнути embigotar vti. наклЯювати вуса; 2. мор. привтЯзувати, прикріплювати; -se відпус- кЯти вуса
embijado adjЛ. Ам. 1. змішаний, різномЯс- тий (про колоду карі); 2. різного кбльору (про книжкову серно)
embijar vti. фароувЯти кіновЯр’ю; 2.діал., Л. Ам. див. embarrar
embije /77 розфарбовувЯння, фарбувЯння (кіновар’ю)
embique ті. див. embicadura; 2. втикЯн- ня, утискЯння, засувЯння; 3. діал. гра у крокЯт
embira Л/7. Ам. луб embirriarse діал. захопйтися embiscarse Л. Ам. див. embizcar(se) embizarrarse величЯтися, бундючитися embizcar vi, -se стЯти кособким; осліпнути
emblandecer vt зм'якшувати; -se м'Як- шати
emblanquear, emblanquecer vt білйти; -se 1. біліти, ставЯти білим; 2. бліднути emblanquecimiento т і. мЯзання; вапну- вЯння; 2. фарбувЯння у білий кблір emblema т (і) емблЯма, сймвол; розпіз- навЯльний знак
emblenrrático adj і. емблематйчний, символічний; 2. загадкбвий, таємнйчий emboar vt діал. зачарбвувати, заворбжу- вати
embobamiento т пбдив, здивувЯння; захбплення; 2. отупіння, очманіння embobar, embobecer і//(иг)дивувЯти(ся); захбплювати(ся); -se очманіти, здуріти embobecimiento т отупіння; очманіння embobinado радіо, ел. і. ас/обмбтаний; 2. /77обмбтка, намбтка embobinar vt радіо, ел. обмбтувати, намб- тувати
embocada Л/7. Ам. див. embocadura embocadero т і. вузькйй бтвір, лаз; лазівка; 2. гйрло (каналу проток/); estar al - бути блйзько до метй embocado adjнапівсухЯ (провино) embocador m подавЯльний механізм, транспортЯр (комбайна) embocadura ті. просбвування; 2. мундштук (муз. інструмента); 3. вудйла; 4. смак вина; 5. гйрло (річки, каналуі); вхід (у канал, протоку); б. вхід на сцЯну; 7. діал. го- тбвність (що-н.зробитй); hallar a una cosa la - Л. Ам. дійтй до головнбго; tomar la - почЯти грЯти на духовбму інструмЯнті; подолЯти пЯрші перешкбди embocar vti. ловйти рбтом; 2. ввбдити, просбвувати; 3. вхбдити, вїжджЯти; 4. за- мйлювати бчі, обдурювати; 5. швйдко і жЯдібно їсти; проковтувати; 6. впихЯти, втеліЬщити; 7. змусити повірити; обду- рйти; 8. розпочинати, затівЯти (справу);
9. муз. прикладЯти до губ мундштук embocicarse див. enfurruñarse emboco m діал. див. emboque embochicar vt діал. обшивЯти тасьмбю (ковдр/)
embochinchar vt Л. Ам. спричиняти метушню (бЯзлад)
embodarse 1. одружуватися; вихбдити зЯміж, брЯти шлюб
embodegamiento /77зберігЯння в пбгребі embodegar vti. стЯвити у пбгріб; 2. три- мЯти (зберігЯти) у пбгребі embojotar vt діал. і. зв'язувати у вузол; 2. обмЯнювати embolada f тех. хід тблоку embolado m і. театр. малЯнька роль; 2. не- прЯвда, обмЯн; meter un - збрехЯти; 3. діал. плуганйна, заплутаність embolador m діал. чистйльник взуття embolalia Тдив. embolofrasia embolar1 vti. чіплЯти дерев'Яні кулі (на рога бика); 2. Л. Ам спбювати, поїти дбп'яну*-se Л. Ам. напивЯтися embolar vti. начищЯти до блйску; 2. чистити взуттЯ
embolatar іїдіал. обмЯнювати, забивЯти бЯки; -se заплутатися, збйтися (з рахунку)
embolia fMQfl. емболія embolinarse діал. заплутувати^ спанте- лйчуватися
embolismal adj астр.: año - рік, що скла- дЯється з тринЯдцяти місяців embolismar vti. розпускЯти пліткй, обмовляти; 2. діал. підбурювати; 3. діал. непокбїти, завдавЯти клбпоту; хвилювЯ- ти; 4. діал. спантелйчувати embolisnrrático adj неЯснйй, плутаний (про мову)
embolismo mi. плутанйна; 2. плітка; вигадка; 3. склЯдність; утруднення (у справах, роботі)
embolización Тмед. закупбрка судйн émbolo /771. тех. пбршень; 2. тех. голбвка пбршня; 3. мед. тромб embolofrasia, embololalia f недорікувЯ- тість
embolsar vti. клЯсти у гаманЯць (усумку, у кишеню); 2. отрймувати назЯд (борі);
3. (-se) отрймувати (заробленіабо виграні гроші); клЯсти у кишЯню; -se діал. стра- ждЯти на пронбс
embolsicar vti. діал. клЯсти у кишЯню; 2. діал. тримЯти в залізному кулаці embolso /771. присвбювання, привлЯсню- вання; 2. зарбблені (виграні) грбші; прибуток
embonada fi. обшиттЯ дбшками (борта судна); 2. рембнт обшйвки (судна) embonar vti. покрЯщувати; 2. мор. обшивЯти дбшками (бортсудна); 3. діал. удбб- рювати (землю); 4. діал., Л. Ам. пристосб- вувати, прилаштбвувати; 5. Л. Ам. з’Ядну- вати
embones трімор. дбшки для обшйвки судна embono /77 мор. дощанЯ обшйвка (судна) emboñigar vt покривЯти (обмЯзувати) корбв'ячим кізякбм
emboque ті. див. embocadura 1; 2. об- мЯн; 3. див. embocadura 4; 4. перЯдня частйна сцЯни, авансцЯна; 5. тех. випуск- нйй бтвір; 6. діал. боліче (іграшка) emboquillar vti. вставляти в мундштук (сигарету); 2. геол. починЯти буріння; 3. гірн. відкривЯти шЯхту; А. діал., буд. замЯзувати шви (між цегламй) embornal m мор. шпігЯт embornar vten. 1. стЯвити вимикЯч; 2. під- вбдити дротй до вимикачЯ emborrachador adj п'янкйй, п'янливий, хмільнйй
emborrachaduría ТЛ. Ам. пивнЯ emborrachamiento тдив. embriaguez 1 emborrachar vti. підпбювати, споювати; напоїти; 2. дурмЯнити; -se 1. напивЯтися, п'яніти; 2. розпливЯтися, линЯти (про фарби на тканині)
emborrar vti. наоивЯти шЯрстю (сідло); 2. повтбрно чесЯти (шерсть); 3. див. embocar 7
emborrascar vt сЯрдити, дратувЯти; -se
1. псувЯтися (про погоду); насувЯтися (про бурю); 2. провЯлюватися, не вдавЯ- тися (про справу); 3. діал. вйробитися, вйчерпатися (про копальню) emborricarse 1. остовпіти, правцЯм стЯти; 2. упирЯтися, стоЯти на своЯму, об- стбювати своіЬ думку; 3. прйстрасно закохЯтися, утрачЯти гблову emborrizar vti. чесЯти (вовнУ); 2. діал. покривЯти глазур'ю (сирбпом) emborronar vti. черкЯти, псувЯти (папір);
2. змЯзувати (написане чорниламй); 3. пи- сЯти; перевбдити (папір) emborrullarse скандЯлити; почЯти свЯрку emboscada f зЯсідка; caer en la - потрЯ- пити у зЯсідку
emboscadura fi. зЯсідка; 2. місце, зручнЯ для зЯсідки
emboscar vt військ, влаштбвувати зЯсідку; -se і. сидіти у зЯсідці; 2. заглйблю- ватися у хЯщі лісу; 3. сховЯтися; 4. ухилятися від важкбї роббти
258
embustear
embosquecer 1. vi заростбти лісом; 2. vt зacáджyвaти лісом
embostar vtA. діал. удббрювати збмлю гнбєм; 2. діал. готувбти суміш з кінського гнбю з землбю; 3. обмбзувати стіни сум- мішю з кінського гнбю та землі embosugado adj діал. жбвтий, жовтяничний embotadura / притуплення, затуплення (вістря, леза)
embotamiento m 1. див. embotadura; 2. оо
лбблення, пом'якшення, притуплення embotar1 vtA. затуплювати (вістря, лезо); 2. (vi) пом'Якшувати(ся), ослаблЯти(ся); притуплюватися); ~se 1. затуплюватися, притуплятися (про вістря, лезо); 2. навісніти; втрачбти здорбвий глузд embotar клбсти у ббнку (у флакбн) embotarse 1. взувбти чбботи (черевйки); взувбтися; 2. розбагатіти embotellado 1. ао/збвчений, вйзубрений (про урок, виступ); 2. непридбтний для мореплбвання (про канал); 3. m розлив (розливбння) у пляшки embotellador m розливбльник embotelladora /машина для розлйва у пляшки; механічний напбвнювач (для пляшок
embotellamiento /771. розлйв (розливбн- ня) у пляшкй; 2. затбр (на дорозі)\ 3. за- трймання (кого-н. у приміщенні); 4. збв- чена промбва; вйзубрений урбк; 5. мор. затбплення суден у гбвані embotellar vt 1. розливбти у пляшки;
2. ствбрювати затбр; 3. скупчувати (людей)', 4. затрймувати, замикбти (кого-н. у приміщенніу, 5. затрймувати, гальмувбти (справу); не давбти хбду; 6. учйти напб- м'ять; зубрйти; 7. мор. затбплювати судна (у протоці, у гавані); 8. мор. закривіти (флот у гбвані); 9. Л. Ам. ув'язнювати emboticar \іїЛ. Ам., діал. напхбти ліками embotijar vt 1. розливбти по глбчиках; 2. обкладбти підлбгу порожнйстими керамічними плйтками; -se 1. величбтися; бундючитися; 2. досбдувати, злйтися; 3. ледь стрймувати сльбзи
embotinar иґвзувбти черевйки; -se взувб- тися
embovedado 1. ас^склепйстий; 2. Л7 склепіння; склепйсте перекриттЯ; 3. діал. чйс- те нббо
embovedamiento mA. спорудження склепіння (брки); 2. див. embovedado 2f 1 embovedar vtA. споруджувати склепіння (брки); надавбти фбрми брки; 2. див. embodegar 1
embozadlo adj А. закутаний; 2. захбваний; схбваний; palabras -as загадкбві словб embozalar і/ідив. embozar З embozar vt A. (-se) закривбти нйжню час- тйну облйччя (плащем); 2. прихбвувати; маскувбти; 3. надягіти намбрдник; 4. іст. стрймувати, утрймувати embozo /771. край плащб (яким закривають нижню частину обличчя); 2. край про- стирбдла (підкбвдри) (в узголівї' ліжка);
3. закрйта нйжня частйна облйччя (у жіно/і); 4. потайлйвість; удавбння; sin - відвбрто; quitarse el - розкрйти свій нб- мір; скйнути мбску
^braciledo зффйвчений до рук (проди-
embracilar vt (vi) діал. носйти на рукбх embragar vt А. обхбплювати стрбпом (вантахі); 2. тех. включбти зчбплення embrague /771. захват стрбпом (вантажу); 2. тех. зчбплення embramar \гідіал. див. encobrar Аварії у ^Лізл. прив'язувати до стовпб
embranque m 1. тех. трійнйк, відвід; 2. відгалуження
embrasadura, embrasura f військ; амбразура, бійнйця
embravar vt іст. див. embravecer 1 embravecer 1. и/сбрдити, злйти; розлютб- вувати; 2. vi зміцнюватися, розвивбтися (про рослини), -se 1. сбрдитися, злйтися, розлютйтися; розбурхатися (про море) embravecimiento m злість, гнів, лють embrazadura /ручка (бойового щита) embrazar иґпросбвувати руку (у щит) embreadlo 1. aq/просмблений; tela -а про- гумбвана тканина; 2. m див. embreadura embreadura / просочування смолбю (дьбгтем)
embrear vt 1. просмблювати, смолйти, просбчувати дьбгтем; 2. мор. покривбти тйром
embregarse розпочинбти супербчку embreñarse заглйблюватися в хбщі embretar \гіЛ. Ам. заганЯти (худобу) embriagador, embriagante adj п'янкйй; що одурмбнює
embriagar(se) 1. див. emborrachar(se) 1; 2. див. enajenar(se) 2 embriaguez /1. сп'яніння, стан сп'яніння;
2. самозабуття, нестЯма embribar \гідіал. запрбшувати на обід embridado яс/об'їжджений (про коня) embridar vtA. гнуздіти; 2. приббркувати;
3. тех. відгинбти флбнець embriogenia /1. біол. ембріогенбз; 2. див. embriología
embriología /ембріолбгія embriológico adj ембріологічний embriólogo /77Ємбріблог embrión /771. біол. збродок, ембрібн; 2. зб- родок, зарбдження (ще/); estar en - бути у збродку
embrionale, embrionario ас/ембріонбль- ний, зародкбвий; estado - зародкбвий стан
embriscamiento mфіал, втбча embriscar vi діал. бігти, утікбти embrisque m діал. див. embriscamiento embroca їфарм. припбрка; плбстир embrocación /1. див. embroca; 2. мед. обливбння, змбчування (хворого місця) embrocalar \гідив. enchufar embrocar1 1. vt переливбти (з однієї посудини в іншу); 2. діал. упускбти; 3. діал., Л. Ам. перевертбти (посуд) embrocar vt А. намбтувати на шпульку (ниткидля вишивання); 2. див. encunar 2;
3. прибивбти (підметки) embrochado зс/розшйтий зблотом (сріблом) (про тканини) embrolla /див. embrollo 2 embrollador 1. adj що плутає, що спанте- лйчує; 2. /77 плутаник
embrollar vt заплутувати, плутати, спан- телйчувати
embrollista діал. A. adj див. embrollador 1; 2. com. див. embrollador 2 embrollo /771. клуббк; 2. плутанйна; заплутана спрбва; 3. брехнЯ; плітка; 4. скрутнб станбвище; salir del - вййти із скрутнбго станбвища; 5. тбмна спрбва, афбра, змб- ва; 6. мор. гітов
embrollón 1. adj див. embrollador 1; 2. m див. embrollador 2 embrolloso adju\o внбсить плутанину embromado adjЛ. Ам. 1. засмучений, прй- кро врбжений; 2. бідний; 3. хвбрий embromador 1. adj що кепкує, що жартує; 2. /7? жартівник, кепкун embromar vt 1. обдурювати, розігрувати; 2. кепкувбти, жартувбти; 3. обдурювати, обмбнювати; 4. Л. Ам., діал. забирбти час; відволікбти (від справи); 5. Л. Ам. на- бридбти; 6. Л. Ам. завдавбти шкбди; -se
1. Л. Ам. засмучуватися; 2. Л. Ам., діал. дарбмно гбяти час
embromista діал. A. adjBeoénm, що любить жбрти; 2. /77 жартівник embromón adj діал. набрйдливий, надокучливий
embroquelarse 1. прикривбтися щитбм;
2. приготувбтися до збхисту embroequillar \гідіал. заганЯти (худобу) embruciar vt(\/ї)діал. нахилЯти(ся) embrujador 1. adj чарівнйцький, чаклунський; 2. /77 чаклун, чарівнйк embrujamiento m 1. чаклунство, чбри; 2. марб
embrujar vt А. зачарбвувати, заворбжу- вати; 2. чарувбти, полонйти embrujo тА.див. embrujamiento; 2. зача- рувбння; чбри
embruñarse діал. недостигбти (про плоди) embrutecer vt довбдити до скотйнячого стбну; -se дохбдити до скотйнячого стб- ну, втрачбти людську подббу embrutecido adj А. що огрубів] що отупів; 2. з важкбю головбю, що отупів (після випивки)
embrutecimiento т А. озвіріння, здичавіння, втрбта людськбї подбби; 2. отупіння embuciar гісл.див. embuchar embuchacar \гіЛ. Ам. зберігбти секрбт embuchacarse Л. Ам. присвбювати, привлбснювати
embuchado т А. свинЯча ковббска; 2. філбйна ковббска; 3. махінбція, трюк;
4. прихбвана лють; досбда; 5. підтасувбн- ня (голосів); 6. влбсна вйгадка (у репліці актора); 7. вет. хворбба збба (у птахів);
8. діал. пронбс; 9. Л. Ам. вагітність embuchar vtA. набивбти фбршем (кишку); 2. відгодбвувати (пташок); 3. див. embocar 5; 3. Л. Ам. привлбснювати собі; -se Л. Ам. А. див. enojarse; 2. прихбвувати роздратувбння (лють)
embudado adj А. лійкоподібний; 2. споряджений лійкою; 3. бот. лійкоподібний (про вінчиї)
embuciar vtA. вставлЯти лійку (у шийку посудини); 2. умишлЯти лихб, готувбти пбстку; 3. миси. заганЯти, оточйти (звіра) embudiforme абіЛ. Ам. лійкоподібний embudista com. А. інтригбн, -ка; 2. обмбн- щик, -ця
embudo /771. лійка; 2. вйрва, ворбнка (від вибуху); 3. пбстка; 4. обмбн, шахрбйство;
5. р!сл. штанй
embullador 1. adj шумний, весблий; 2. m заводій, вигбдник
embulladura f, embullamiento m діал. див. embullo
embullar 1. vt розвеселяти; 2. vi Л. Ам. спричиняти ббзлад; зчинйти гблас; -se
1. гучно веселйтися; 2. Л. Ам. скандблити, шуміти
embullo тЛ. Ам. 1. весблощі; 2. метушнЯ, штовханйна; 3. діал. шури-мури embuñegar \гідіал. плутати, заплутувати emburrar vtA. діал. навантбжувати цукрб- вою тростиною (віз); 2. діал. завантбжу- вати цукрбвою тростиною (прес); 3. діал. складбти в купку (у купку); 4. Л. Ам. спб- рювати осла з кобилою emburriar іїдіал. див. empujar 1 emburujar vtA. нагромбджувати, звблю- вати в купу; 2. діал. заплутувати, спанте- лйчувати; -se 1. утвбрювати грудочки, згортбтися в грудочки; 2. заплутуватися, закручуватися у вузлй (про нитки, мотузку); 3. Л. Ам. закутуватися emburujo /77 діал. обмбн, хйтрість, підступність
emburujón m діал. див. envoltorio embuste /771. обмбн, непрбвда; 2. р/це- шбві прикрбси, дрібнйчки; 3. діал. пихб embustear, embusterear игбрехбти; обмбнювати
259
embustería
embustería /1. брехня;ч2. обмЯн embustero 1. adj брехливий, неправдй- вий; 2. діал. гбрдий, зарозумілий; 3. діал. мaлoгpáмoтний; 4. т брехун; oбмáнщик embustir и/брехЯти, говорити непрЯвду embutición frex. А. витяжка, волочіння;
2. штампувЯння
embutidera f тех. обтискЯч для заклЯпок embutido /771. див. embuchado 1; 2. мо- зЯїка; інкрустЯція; набірна роббта з дЯ- рева; 3. ріковбЯсні вйроби; 4. Л. Ам. про- шйвка, прбшва; 5. діал. подвійна стінЯ embutidora /штампувЯльний прес embutidura їдив. embutición embutir vtA. набивЯти (ковбаси)] 2. вставляти; 3. набивЯти; 4. (~se) закбвтувати, жЯдібно їсти; 5. інкрустувЯти eme / 0ме (назва літери m іспанського алфавітУ)
emelga fc.-r. смуга (орноїземлі) emenda, emendadura / emendamiento m іст. див. enmienda emendar(se) див. enmendar(se) emergencia /1. спливЯння, поЯва на по- BépxHi водй; 2. вйхід назбвні; 3. неперед- бЯчена обстЯвина, випадкбвість; надзви- чЯйна подія; estado de ~ надзвичЯйний стан; medidas de ~ надзвичЯйні зЯходи emergente adj 1. що виступЯє на по- вЯрхню, що спливЯє; 2. що відбувЯється, що виникЯє; Estados -s молоді держЯви, що розвивЯються
emerger vi 1. спливЯти; 2. виступЯти над повбрхнею водй; 3. з'являтися, виникЯти emérito adj 1. що вйслужив пЯнсію; 2. заслужений
emersión /1. фіз. спливЯння; 2. астр. поява планЯти (після затемнення) emesia, emesis їмед. нудбта emético 1. adj блювбтний; 2. m фарм. блювбтне
emetropía f мед. еметропія; нормЯльний зір
emídidos, émidos m рі зоол. прісновбдні черепЯхи
emienda їдив. enmienda emigración /1. еміграція; - laboral економічна емігрЯція; 2. емігрЯція, емігрЯнти;
3. мігрЯція (тварин)\ переліт (пташок - golondrina тимчасбва емігрЯція для роббти за контрактом в іншій країні emigrado m емігрЯнт; - político політе-
MirpáHT
emigrador adj. aves ~ as перелітні птахй emigrante 1. adj що переселяЯться, що емігрує; 2. /77 емігрЯнт; переселЯнець emigrar vi 1. емігрувЯти; 2. поїхати працю- вЯти в іншу країну; 3. мігрувЯти (про тварин, птахів); здійснювати переліт (про птахів)
emigratorio ^еміграційний eminencia f 1. висбке місце, підвйщення, висотЯ; 2. nepeeára; 3. превелЯбність (титул кардинала); 4. відбма осбба, знаме- нйтість
eminente adj 1. висбкий; 2. видатнйй; визначнйй
eminentemente advособлйво emir/77 емір emirato /77 емірЯт
emisario m А. політ. eMicáp, посланЯць; 2. таємний aréHT; 3. водоспуск, що вивб- дить протік, водовідвіднйй канЯл emisión f А. випускЯння; вйділення (рідини)] - de sanare кровопускЯння; 2. фіз. емісія, випромінювання; ~ de calor, ~ calorífica тепловЯ випромінювання, тепло- віддЯння; 3. передЯча, трансляція (по радіо, телебаченню)] 4. фін. емісія, випуск (цінних паперів)] banco de - емісійний банк
emisionario adj фін. емісійний
emisiv^o adj що випромінює; fuerza ~а de la luz (del calor) сйла випромінювання світла (теплЯ)
emisor 1. adj що випромінює; 2. радіо що транслює, що передаЯ; що емітує; 3. m фіз. емітер, випромінювач; 4. радіопере- давЯч; 5. передавЯльний телегрЯфний апарЯт
emisora /передавЯч; рЯція; радіостЯнція;. - de radio радіостЯнція emitir vtA. фін. емітувЯти; випускЯти, пус- кЯти в ббіг (цінні папери)] 2. вислбвлюва- ти (думку)] 3. фіз. емітувЯти, випромінювати; 4. передавЯти (по радіо)] 5. вида- вЯти (звуки, крики)] 6. вивергЯти (про вулкан)] 7. фізіол. вйділити emoción /і. хвилювЯння, збудження; 2. почуття, ембція
emocionabilidad /збудливість, емоційність
emocional ^емоційний; схвильбваний emocionante adj хвилюючий, зворушливий
emocionar vt хвилювЯти, зворушувати; -se хвилювЯтися
emoliente мед. 1. з#з(по)м’якшувальний; 2. /77 3(по)м’Якшувальний зЯсіб emolir vt мед. зм'якшувати emolumentar vi мЯти вигоду (зиск) emolumento m(pf) 1. платня, винагорбда; 2. вйгода, прибуток
emotividad /збудливість; чутлйвість, емоційність
emotivo adj 1. див. emocional; 2. лЯгко збудливий, чутлйвий; 3 .див. emocionante empacadizo adj діал. запальнйй, гарЯчий empacado 1. adj діал. див. empacón 1; 2. тдив. empacamiento 1 empacador^ /77пакувЯльник empacador adjЛ. Ам. що упирЯється, що не бажЯє зрушити з місця (про тваринУ) empacadora / 1. пакувЯльна машйна;
2. фасувЯльна машйна; 3. с.-г. копнувЯч, копйчник
empacamiento m 1. пакувЯння; 2. с.-г. складЯння в кбпи
empacar vtA. упакбвувати, пакувЯти; 2. Л. Ам. сЯрдити
empacarse 1. упирЯтися, наполягЯти; 2. со- рбмитися, ніяковіти; 3. Л. Ам. упирЯтися, не зрушити з місця (про тварин'у) empacón adj Л. Ам. 1. упЯртий; 2. див. empacador
empachado adj А. незгрЯбний, невпрЯв- ний; 2. ббязкий, несмілйвий empachar vt 1. утруднити, завдЯти клбпо- ту; 2. викпикЯти сбром; 3. розладнЯти (шлуноії)] 4. див. empalagar; 5. прихбву- вати, перехбвувати; -se 1. (соп) набивЯ- ти шлунок; обгідЯтися; 2. (de) сорбмитися empachera їдіал. див. empacho З empacho m 1. збентбження, зніяковіння, сбром; 2. утруднення, перешкбда; 3. (- de estómago) нетрЯвлення (шлунку) empachoso adj 1. важкйй (про їжУ)] сором'язливий; ганЯбний, непорЯдний (про поведінку, вчинок); 4. див. empalagoso 2 empadrarse оббжнювати бЯтька (батьків) empadronador /77укладЯч спйсків жйтелів (при переписі)] перепйсувач empadronamiento /77І. nepénnc (населення), реєстрЯція жйтелів; 2. спйсок жйтелів empadronar vt внбсити у спйски жйтелів; робйти nepénnc
empajada /солбма, змішана з вйсівками (корм для худоби)
empajar vt 1. вкривЯти солбмою; стелйти солбму; 2. діал. вкривЯти солбмою (дах);
3. діал. змішувати глину з солбмою; 4. діал. лЯяти, сварйти; -se 1. діал. ітй на солбму (про рослини)] 2. діал. набивЯти шлунок; 3. Л. Ам. робйти Kap'épy; 4. Л. Ам.
розбагатіти; 5. діал. дізнавЯтися з усіма подрббицями
empajaritarse діал. настовбурчити пір'я (про пташоії)
empajolar vt обкурювати сірникбм (винні бочки, бурдюкй)
empalagamiento m пересйчення (їжею)] відрЯза до їжі
empalagar vt 1. викпикЯти відрЯзу (про /ку); бути занЯдто соДбдким; 2. набридЯ- ти, надокучЯти
empalago тдив. empalagamiento empalagólo adj 1. що викликЯє відрЯзу, солбдкий (про ЇжУ)] 2. набрйдливий, надокучливий (про людину empalar vtA. саджЯти на палю (різновид страти)] 2. насЯджувати на рожЯн; -se
1. діал. вередувЯти, упирЯтися; 2. діал. зачерствіти (про хліб)] Ь.діал. не піднімЯ- тися (про жердину)] 4. діал.' заклякЯти, клЯкнути, дубіти; 5. діал. скипіти empalar2 vt спорт. вдЯло удЯрити (по
м’ячУ)
empaliada /декорувЯння різнобЯрвними тканйнами, вивішування кйлимів (на свята)
empaliar ііїдіал. декорувЯти кольорбвими тканйнами (килимЯми) empalicador діал. 1. adj підлЯсливий, улесливий; 2. m підлЯсник empalicar гідіал. лестити, підлбщувати empalidecer 1. ^/бліднути; 2. Зробити блідйм; змусити збліднути; 3. перевЯршу- вати
empalicada / 1. огорбжа, частокіл; па- лісЯд; 2. військ, засіка empalizar vtA. обгорбджувати; 2. військ. стЯвити засіки; -se заклякЯти empalmadura їдив. empalme empalmar 1. ^з'єднувати кінці, зрбщува- ти; 2. пов'язувати, комбінувЯти; 3. мор. сплЯснювати (троси)] 4. и/схбдитися (про дороги)] 5. стикувЯтися; 6. випливЯти; бути продовженням; -se ховЯти ніж у рукаві empalme m А. з'єднання; - de carriles рЯйковий стик; 2. стикувЯння; 3. зал. вузловЯ стЯнція; 4. мор. стбчина empalmo /77бЯлка, колбда empalomadura їдив. empalme 4 empampanarse діал., empamparse Л. Ам. А. заблудйтися в пЯмпі; 2. відволікЯтися empampirolado, empampirotado adj зарозумілий, гордовйтий empanada /1. куп. пиріг; кулеб'Яка; 2. афЯ- ра, шахрЯйство
empanadilla /листкбвий пиріжбк empanado 1. adj напівтЯмний (про приміщення)] 2. /77тЯмна кімнЯта empanar 1. vt загортЯти в тісто; робйти пиріг (кулеб'Яку); 2. панірувЯти, обкЯчува- ти в сухарЯх; 3. с.-г. засівЯти зерновйми;
2. vi бути родючим (про землю)] -se гй- нути (про занадто густі посіви) empancinarse діал. див. empacharse empandar vt(vf) вгинЯти(ся), згинЯти(ся) empandillar vtA. підтасбвувати (карти)] 2. відволікЯти увЯгу, забивЯти бЯки empandorgar 14діал. див. embrollar empanerar иґзасипЯти в комбру (зерно) empanizado m діал. кукурудзяний кбржик з медбвого тіста
empanizar vtiKu. див. empanar 1,1,2 empantalonarte Л. Ам., діал. див. envalentonarse
empantanar vtA. затбплювати, заболочувати; 2. завбдити у болбто; 3. затрймува- ти, гальмувЯти (хід справи)] -se 1. загру- зЯти, застрявЯти (у болоті) (про машину, віз)] 2. затягуватися (про справу empanturrar ііїдіал. див. empalagar; -se
1. діал. зацукрбвуватися; 2. Л. Ам. обїдЯтися
260
empeñar
empanzado adjflАм. ситий empanzarse діал. Ha6nBáTH шлунок, обїдйтися
empanado adjглухий (про голос) empañadura f30ipH. пелюшки empanar vtA. cnoBHBáTH (дитину 2. замо- рбчити (голові 3. заплямувЯти; -se
1. запотіти (про скло)\ 2. потьмяніти, затуманюватися (про погляд) empañetado, empañetamiento m Л. Ам. див. enlucido 2
empañetar \гідив. enlucir empañete m діал. див. enlucido 2 empañicar vt мор. згортЯти вітрило empapamiento /771. змбчування; 2. прося- кЯння; 3. вбирЯння empapanarse діал. пошйтися у дурні empapar vtA. змбчувати, умочЯти; 2. про- мбчувати; 3. просбчувати; 4. вбирЯти (рідину); 5. BHTnpáTH ганчіркою (рідинУ); -se 1. просякЯти, намокЯти, Ha6yxáTn;
2. вбирЯтися (про рідину); 3. переймЯ- тися, бути одержймим; 4. найтися empapazón ґдіал. калюжа, болбто empapelado /771. обклЯювання шпалЯра- ми; 2. шпалЯри (на стіні) empapelador m шпалЯрник empapelar vtA. загортЯти у папір; 2. об- клЯювати шпалЯрами; 3. подавЯти до суду, позивЯти до суду empapirotar(se) див. emperejilar(se) empapuciar, empapujar, empapuzar vt
1. змушувати юти, перегодбвувати; 2. від- годбвувати пташбк
empaque1 /771. упакувЯння, розфасувЯн- ня; 2. упакбвка, обгбртка (матеріал); Tápa
empaque m А. вйгляд, збвнішність, подб- ба (людини); 2. удЯвана серйбзність; по- вЯжний вйгляд; 3. діал. зухвЯлість, на- хЯбність
empaquetado m див. empaquetadura 2 empaquetador m пакувЯльник, фасувЯль- ник
empaquetadura fA .див. empaquetamiento; 2. тех. набйвка, проклЯдка; ущільнення; 3. укладЯння пакЯтів; 4. діал. кострй- ця, терміття
empaquetamiento /77пакувЯння, розфасу- вЯння
empaquetar vt А. пакувЯти, упакбвувати; розфасбвувати; 2. укладЯти пакети (в ящики); 3. набивЯти, заповнювати; 4. за- пбвнювати, напбвнювати (приміщення);
5. гбрно убирЯти, прикрашЯти; -se 1. на- бивЯтися (про приміщення); 2. rápHO убирЯтися
emparamarse діал. мЯрзнути emparamentar vt прикрашЯти, драпіру- вЯти (тканинами); обвішувати (килимами) emparchar vtA. накладЯти плЯстир; 2. клЯ- сти лЯтку (на автомобільну шин)?) empardar гідіал. див. empatar 1 emparedado 1. зс/замурбваний; 2. ув'язнений, зЯмкнений у чотирьбх стінах; 3. m в'Язень; 4. бутербрбд, сЯндвіч emparedamiento m А. замурбвування;
2. ув'язнення; 3. іст. місце ув'язнення emparedar vtA. замурбвувати; 2. ув'язнювати
emparejadura /рівняння emparejamiento /77прилЯджування emparejar 1. з'Яднувати пЯрами (попЯр- но); підбирЯти пЯру; 2. робйти однЯковим, рівняти; 3. з'Яднувати (стулки дверей, вікна); 4. иг(соп) складЯти пЯру, поЯдну- ватися, гармонувЯти; 5. наздогнЯти, зрівнятися; -se 1. об'Яднуватися в пЯри; 2. Л. а 50маг0тися (ДІставЯти) незакбнними засобами; 3. зрівнятися emparentamiento m поріднення emparentar и/(соп) поріднйтися
emparrado m А. альтЯнка (увита виноградом); 2. зЯчіс; пЯсмо волбсся, що за- кривЯє лйсину
emparrandarse Л. Ам. гучно веселйтися emparrar иґобвивЯти виногрЯдною лозбю (альтанки); -se вйтися (про рослини) emparrillado m буд. фундЯментна подушка (решітка)
emparrillar vtA. смЯжити на решітці; 2. стЯ- вити на фундЯментну подушку (решітку) emparvar vtA. розкладЯти на току (вижатий хліб); 2. Л. Ам. скиртувЯти; 3. Л. Ам. нагромЯджувати, звЯлювати в купу empastación /переплЯтення empastada fflian. вигін, пасовйсько empastador m 1. пЯнзель (художника);
2. гЯрний колорйст (про художника); 3. Л. Ам. палітурник
empastadura / діал. А. переплітЯння; 2. палітурка
empastar1 vtA. покривЯти пЯстою; 2. оправляти, переплітЯти (книгу); 3. пломбу- вЯти (зуб); 4. жив. покривЯти мазкЯми; -se стЯти глухйм (про голос) empastar І//У7. Ам. див. empradizar; -se
1. діал. страждЯти на метеорйзм (про тварину); 2. діал. заростЯти бур'янбм (про посіви)
empaste1 /771. покриття пЯстою; 2. зубнЯ плбмба; пЯста (для пломбування зубів);
3. жив. вдЯле поєднЯння фарб empaste2 /77 діал. метеорйзм (у тварин) empastelar vt А. владнЯти (справу); 2. по- лігр. змішувати літери; 3. діал. замбвчу- вати, прихбвувати
empatadera fA. див. empate; 2. затрймка; перешкбда, завЯда (у справ) empatado adj діал. бруднйй, забруднений empatadura /1. діал. див. empate; 2. діал. додавЯння, збільшення, прибавка empatar vt А. отрймувати рівне числб голосів (піц час голосування); 2. спорт. набирЯти рівне числб очбк, робйти нічию;
3. затрймувати, гальмувЯти; заважЯти;
4. Л. Ам. з'Яднувати, стикувЯти; 5. діал. прив'язувати; 6. діал. вбивЯти; 7. діал. чіплЯтися; -se розділйтися нЯвпіл (про голоси); empatársela a uno порівнятися з ким-н.; Л. Ам. обдурйти, ошукЯти empate /77 1. отрймання рівного числЯ голосів; 2. спорт, рахунок внічию, нічиЯ empatiarse діал. прижйтися, призвичЯїти- ся (до нового місця)
empatillar vt А. з'Яднувати, припасбву- вати; 2. прив'язувати, прикріплювати (гачок до волосіні)
empatronizar vt постЯвити на чолі (підприємства, справи); -se очблювати (підприємство, справу) empatucar гідіал. бруднити empavar vt А. діал. висміювати; 2. діал. дратувЯти, злйти; -se 1. діал. сорбми- тися, ніяковіти; 2. діал. див. enguiñarse empavesada / 1. військ, іст. прикриття з щитів; 2. святкбва драпірувЯння бортів кораблЯ; 3. мор. фальшббрт empavesado 1. яс/озбрбєний щитбм (про воїна); 2. m прикрашЯння кораблЯ прапо- рЯми (у святкові дн); 2. прапорй прикрашЯння
empavesar vt А. робйти прикриття (з щитів); 2. драпірувЯти (пам'ятник перед відкриттям); 3. прикрашЯти прапорЯми (корабель)
empavón adj діал. сором'язлйвий empavonar vtA. тех. воронувЯти (сталь);
2. діал. замЯзувати мЯтовою фЯрбою (скло); 3. діал. бруднйти; мастйти; -se діал. вйрядитися, пйшно вбрЯтися empavorecer иґлякЯти, викликЯти страх empecatado adj А. пустбтливий, бешкЯт- ний, що відбйвся від рук; невипрЯвний;
2. безталЯнний, нещаслйвий; 3. клятий; бісів
empecer 1. иГшкбдити; завдавЯти бблю; ображЯти; 2. и/заважЯти, перешкоджЯти empecimiento mi. біль, обрЯза; 2. пере- шкбда, завЯда empecinado1 m смолЯр empecinad2 adjЛ. Ам. упЯртий empecinamiento m упЯртість; завзятість empecinar vtA. смол йти; 2. бруднйти empecinarse Л. Ам. упирЯтися empedernido adj А. бездушний, безсер- дбчний; 2. закоренілий, запЯклий empedernir vt робйти твердйм як кЯмінь; -se 1. твердіти; 2. черствіти, ставЯти без- сердЯчним; 3. закореніти, заскніти, зашкарубнути
empedrado 1. adj плямйстий; у тЯмних плЯмах; 2. покрйтий барЯнчиками (про небо); 3. рябйй (про обличчя); 4. діал. у Яблука (про коня); 5. m мостіння; 6. бруківка
empedrador m мостйльник empedramiento m див. empedrado 2У1 empedrar vtA. брукувЯти (вулиці, дороги); 2. покривЯти (поверхню); 3. засмічувати, перевантЯжувати; - de citas перенасйчу- вати цитЯтами
empega fA. смолЯ; 2. смолянЯ мітка (на вівцяа)
empegado m смблена тканйна empegadura /просмолювання empegar vtA. смолйти (бочкй); 2. мітити смолбю (вівцю) empego /77 мічення овЯць empeine1 /771. анат. лоббк; 2. підйбм (ноги, черевика); 3. копйто (коня) empeine2 /771. мед. лишЯй; екзЯма; 2. бот. переліска, печіночниця empeinoso яфіокрйтий лишаЯми; хвбрий на екзЯму
empelar viA. відпускЯти волбсся; 2. бути одніЯЇ мЯсті (про коней) empelazgarse розпочинЯти свЯрку, лізти у бійку
empelechador /77лицювЯльник empelechar vtA. припасбвувати (мармурові плити); 2. облицьбвувати мЯрмуром empelotado adjЛ. Ам. А. гблий; 2. прйст- расно закбханий
empelotar згортЯти, скЯчувати; - se 1. юрбитися, тйснутися, влаштбвувати смітник; 2. діал.; Л. Ам. роздягЯтися доголЯ; 3. діал. прйстрасно закбхуватися;
4. діал. вередувЯти empeltre /77 с.-г. прищЯплення живця empeluscarse діал. здригЯтися (від стра- хУ) .
empella /носбк черевйка empella2 ficr., діал. шматбк свіжого сЯла empellar гідив. empujar 1 empellejar vtA. підбивЯти хутром; 2. одя- гЯти в хутро; покривЯти шкурами empeller гідив. empujar 1 empellita fдіал. шквЯрка empellón /77 різкйй поштовх, штовхЯн; а empellones іос. adv. грубо, сйлою, насй- льно; силоміць
empenachado асУ'прикрЯшений плюмЯжем empenachar vt прикрашЯти плюмЯжем empenaje m ав. опЯрення empenta fA. підпірка, підпбра; 2. іст. див. empujón
empentar vtA. діал. див. empujar 1; 2. при. об'Яднувати (дві шахти) empentón m діал. див. empujón empeñado adj А. що заборгувЯв; 2. упЯртий, наполЯгливий; estar - en... упирЯтися; 3. жорстбкий (про бій); запЯклий (про суперечку)
empeñar vt А. заставляти, віддавЯти в застЯву; 2. (~se) обіцЯти, взЯти на сЯбе);
261
empeñero
3. зобов'язувати, примушувати; 4. вико- ристбвувати як посербдника; 5. BCTynáTH (у бій, суперечнії', -se 1. робити боргй; -se hasta los ojos залізти в боргй; бути по вуха у 6opráx; 2. (en) наполягти, упи- рЯтися, добивЯтися; 3. (con, por) бути по- сер0дником; заступЯтися; 4. (en) вступЯ- ТИ (убій)] ПОЧИНЯТИ (суперечнії empeñero mil. Ам. позикодЯвець; лихвЯр; BnácHMK ломбЯрду
empeño m 1.3acTáea; casa de -s ломбЯрд; en - íoc. adv. під заспіву; 2. борг; заборгб- I ваність; 3. борг, оббв'язок; 4. прЯгнення, палкб бажЯння; 5. наполбгливість, завзятість; con - іос. adv. наполбгливо, завзЯто;
1 6. (рі) знайбмства, стосунки; 7. авторитбт, вплив; 8. Л. Ам. ломбЯрд empeñoso adj діал. наполбгливий, завзятий
empeoramiento т погіршення empeorar 1. и/погіршувати; 2. i/y(~se) погіршуватися; ставати гіршим empequeñecer 1. иґ зменшувати; 2. (нЯд- то) змбншувати; 3. и/(-8е)змбншуватися;
4. принижуватися
empequeñecimiento т 1. змбншення; 2. (надмірне) змбншення; 3. принйження emperador т 1. імперЯтор; 2. меч-рйба emperadora ісг;, emperatriz /імператрйця empercudirse 1. діал. золбжуватися, ставЯти волбгим; 2. діал., Л. Ам. бруднйтися (про одяґ)
emperchado т паркЯн, огорбжа emperchar vt вішати на вішЯк emperdigar vt 1. обсмЯжувати (м'ясо)', 2. тушкувЯти (м'ясо)
emperejilar vt, emperendengar vt Л. Ам.
(vr) гЯрно убирЯти(ся), виряджЯти(ся); прикрашЯти(ся)
emperezar 1. i//(-se) лінувЯтися; 2. vt за- трймувати, зволікЯти empergaminado ао/переплЯтений у пер- гЯмент
empergaminar и/переплітЯти у пергЯмент empericarse 1. діал. напйтися, сп'яніти; 2. Л. Ам. див. encaramarse emperifollar(se) див. emperejilar(se) empernar скріплювати болтЯми empero conjané, протЯ, однЯк emperramiento т 1. завзятість, упЯртість; 2. роздратувЯння, злість emperrar и/дратувЯти, сЯрдити; -se 1. втр- ачЯти терпЯць, дратувЯтися; 2. (en) упирЯ- тися; 3. вередувЯти; 4. діал. плЯкати emperrechinarse діал. див. emberrenchinarse
empesebrar vt прив'язувати до Ясел (тва- рин)/)
empetatar и/У7. Ам. див. esterar 1,1 empetrencarse діал. див. encaramarse empetro /77 бот. водянйк empezar 1. и/починЯти; брЯтися; - por lo тЯе difícil починЯти з найважчого; 2. vi
1. починЯтися; 2. (а + іпі) починЯти (робити що-н.)\ empezó a leer почЯв читЯти; todo quiere - дббрий почЯток - половйна діла
empicarse захопйтися empicotar и/стЯвити до ганЯбного стовпЯ empicharse діал. зіпсувЯтися, протухнути; прокйснути émpido /77 мошкЯ
empiece /77, empiezo m іст. почЯток empilonar vt діал. складЯти шарЯми (тютюнове листя)
empiluchar \гі^/)діал. роздягЯти(ся); огб- лювати(ся)
empinada f 1.: irse a la - ставЯти дйбки (про коня)\ 2. діал. ненажЯрливють empinado adj 1. прямйй, що стоїть прЯмо;
2. дуже висбкий; 3. крутйй; 4. гбрдий, зарозумілий
empinador adj що п'є empinar 1. vt піднімЯти; стЯвити; 2. під- німЯти вгбру; 3. різко нахилЯти (посудину під час питлі)', 4. і//(- Іа) пйти, пиЯчити; -se
1. ставЯти навшпйньки; 2. ставЯти на зЯ^ні лЯпи; ставЯти дйбки (про коня)] 3. височіти (продерево, вежії\ 4. піднімЯтися, задирЯ- тися (про одяг); 5. діал. наїдЯтися донЯхо- чу
empingorotado adj 1. впливбвий, можно- влЯдний; 2. зарозумілий, гордовйтий, пихЯтий, чванлйвий; 3. Л. Ам. висбкий, довготелЯсий
empingorotar 1. vt стЯвити, клЯсти (поверх чого-н., нащо-н.), звЯлювати, нагро- мЯджувати; 2. див. encumbrar 1; 3. vi стоЯти, стирчЯти; -se 1. піднімЯтися, видирЯтися; 2. ставЯти зарозумілим empino /77 1. див. elevación 2; 2. архіт. верхівка хрестовбго склепіння empipada /77. Ам. сйтість; пересичення empipado adjЛ. Ам. сйтий, що наївся empipar и/розливЯти в ббчки (вино)', -se діал. наїдЯтися; обгідЯтися empíreo 1. adj міф., рел. емпірЯйний, що стосується емпірЯю; 2. небЯсний, божЯст- венний; 3. тміф., рел. емпірЯй; 4. вершина блажЯнства
empireuma /77зЯпах гЯру (горілого) empírico 1. яо/емпірйчний; 2. т емпірик empiriocriticismo т філос емпіріокритицизм empiriomonismo т філос. емпіріомонізм empirismo т філос. емпірйзм empitonar vt тавр. піднімЯти на рбги (то- pepo)
empizarrado m шиферний дах empizarrar vt крйти шйфером (дах) emplantillar vt діал. засипЯти щЯбінь для фундЯменту
emplastar иМ. накладЯти плЯстир; 2. накладати грим; фарбувЯти; розмальбвува- ти; 3. зволікЯти (зі справою)', ствбрювати перешкбди; -se 1. накладати грим, під- фарббйуватися; фарбувЯтися; 2. бруднйтися, мастйтися emplastecer гіжив. грунтувЯти emplástico adj липкйй; tela -а Л. Ам. липкйй плЯстир
emplasto /771. плЯстир; 2. налЯгоджуван- ня (стосунків)] - de ranas грбші; estar hecho un - бути обліпленим плЯстирями (бинтами)', бути квблим (хвороблйвим) empléstrico adj див. emplástico emplastro m іст. див. emplasto 1 emplazamiento1 m виклик (po судії emplazamiento2 m 1. розміщення, розта- шувЯння; 2. трасувЯння; 3. військ, вогнева позйція
emplazar1 и/1. виликЯти (до судії] надси- лЯти повістку з викликом; 2. юр, призна- чЯти відповідачу строк для подання ви- прЯвдувальних докумЯнтів; 3. мисл. прочісувати (ліс)', вистежувати (дичинії emplazar vt розміщЯти, розташбвувати, розставляти; -se тавр, зупинитися у цЯнтрі арЯни (про бика) emplea frfan. див. empleita 1 empleado /77служббвець; урядбвець empleador m Л. Ам. працедЯвець; хазЯїн, патрбн
emplear иМ. наймЯти (на роботії, брЯти (на службії, давЯти роббту; 2. (en) витра- чЯти (на що-н. гроші, час)', вкладЯти (гроші)', 3. використбвувати; застосбву- вати; empleársele bien a uno una cosa отрймати по заслугах empleita 1. /джгут, плЯтена мотузка (з очерета); 2. плЯтений вйріб, плетенйця;
2. тдіал. плЯтений капелюх, сомбрЯро empleitero /77 спец, плетільник
empleo /771. застосувЯння, використання; 2. посЯда; apear de un - звільнйти з посЯ-
ди; 3. люббв, люббвна інтрйга; 4. сл. крадіжка; - redondo тЯпле містЯчко empleomanía f гонйтва за чинЯми; кар’єризм
emplomar vt 1. покривЯти свинцЯм; накладЯти плбмбу (на товари); пломбувЯти (зуб); 4. діал. обмЯнювати emplumar 1. rf прикрашЯти пір'ям (плюмажем); 2. діал. побйти, дЯти кучму; 3. діал. засилати, висилЯти; 4. діал. звільняти; 5. діал. обдурювати, обмЯнювати; 6. vi див. emplumecer; 7. (соп) Л. Ам. тікЯти, перехбвува- тися; -las діал. кинутися навтікачЯ; que me emplumen si... бодЯй мій слід запЯв, яюцб... emplumecer viоперЯтися empobrecer 1. і//розорЯти; 2. w(-se) бщнгги empobrecimiento m 1. збідніння, зубожіння; 2. вйснаження, збідніння empodiómetro m фіз. реостЯт empodrecer і//(-se) псувЯтися, загнивЯти empoltronecerse розлїнйтися, зледащіти empolvar иМ. покривЯти пйлом; 2. пудрити; -se 1. припадЯти пйлом; порошйтися; 2. пудритися; 3. Л. Ам. застарівЯти, ставЯти несучЯсним empolvillar іїдіал. див. enlucir empolvorar, empolvorizar іїдив. empolvar empolla ґЛ. Ам. пузйр, пухйр empolladura /1. висЯджування пташенЯт; 2. вйводок (пташок)
empollar 1. vt сидіти на Яйцях, вивбдити пташенЯт; 2. w(-se) розміркбвувати, задумуватися; 3.зубрйти empolleta f 1. Л. Ам. пісковйй годйнник; 2. діал. недорЯчне (настйрливе) прохЯ- ння
empollón /77 зубрйло
emponchado adj діал. 1. закутаний у пбнчо; 2. підозрілий emponcharse Л. Ам. надягЯти пбнчо emponzoñado ad/Л. отруєний; 2. зіпсбва- ний, пошкбджений emponzoñamiento /77 отруєння emponzoñar иМ. (v/) отруіти(ся); 2. псу- вЯти, губйти; шкбдити empopar vi мор. 1. давЯти глиббку водо- тоннЯжність (про кормії\ 2. повертЯти корму прбти вітру, повертЯтися кормбю emporcar u/бруднйти, мастйти emporético adj фільтрувЯльний; papel - фільтрувЯльний папір empórico ^‘комерційний emporio /771. велйкий торгбвий (культурний, наукбвий) центр; 2. Л. Ам. велйкий універсальний магазйн emporrar іїдіал. набридЯти, надокучЯти emporrongarse діал. напивЯтися emporroso adj діал. набрйдливий, надокучливий
emposta f архіт. імпбст empotramiento т 1. убудбвування, умон- тувЯння; 2. укріплення, закріплення empotrar vt 1. убудбвувати; 2. укріпляти, закріплЯти; - las vigas de los pisos буд. встанбвлювати перекриття empotrerar и/У7. Ам. 1. відвбдити під пасо- вйсько; 2. виганЯти на пасовйсько (коней) empozado adjЛ. Ам. стоЯчий (про водії empozamiento тдіал. стоЯча водЯ empozar 1. и/кйдати у колбдязь; 2. мочйти (льон, коноплі)', 3. Л. Ам. вкладЯти грбші;
4. vi затягуватися (про справії; ~se застоюватися (про водії empradizar и/перетвбрювати на луг emprendedor 1. ^‘заповзятливий, рішучий; 2. /77 Л. Ам. див. empresario 2 emprender vt починЯти, розпочинЯти; - el camino Па marcha) вирушЯти; -la con uno чіплятися,.присікуватися empreñar vt запліднювати (самкії\ ~se
1. завагітніти; 2. лЯгко повірити, сприй- мЯти як щйру прЯвду
262
encajera
empresa fA. підприємство, завбд, фЯбри- ка; 2. починЯння; зЯхід, HáMip, зЯдум;
4. акціонбрне товарйство, компЯнія, opra- ніздція; 5. емблбма; libertad de - своббда підприємництва
empresario m А. підприємець; підрядник;
2. iMnpecápio; 3. антрепренбр emprestar vtA. іст. дЯти у пбзику, пози- чЯти; 2. просити в борг empréstito /77 пбзика empretecer і/і діал. чорніти, темніти emprima /терший (рЯнній) плід emprimar vtA. текст, повтбрно прочісувати на Kápflax (вовн^у, 2. змусити розщбд- ритися; 3. жив. ґрунтувЯти empringar vt(v¡)бруднйти(ся), мЯзати(ся) empujada ficr. див. empujón empujar vt 1. штовхЯти; відштбвхувати;
2. (а + ¡ni) cnoHyKáTH, штовхати (нащо-н.)\
3. звільнити, виганЯти (з роботи)', 4. тйс- нути, впливати
empuje, empujo m А. пбштовх, удЯр; 2. нЯ- тиск, енбргія; 3. тиск; 4. фіз. сйла виштбв- хування
empujón /77 удЯр, пбштовх; ривбк; a empujones різко, грубо; нерівномірно empulgueras f рі іст. лещЯта (знаряддя катуванні apretar las - притйснути до стінй, взЯти за гбрло
empuntar 1. гострйти, точйти (вістрі
2. діал. виганЯти, виставляти геть; 3. vi діал. ітй; ~se діал. упирЯтися; - tas діал. тікЯти
empuñadura f 1. рукоЯтка, ручка, держЯк (ножа)', 2. почЯток, BCTynHá частйна (промови)
empuñar vt А. схбплювати; стискЯти (у руці, кулаці); 2. отрймати (посаду, місцб)',
3. діал. стискЯти руку в кулЯк; 4. діал. бити кулакЯми
empurpurado я#одЯгнений у пурпур empurpurar vtA. одягЯти в пурпур; 2. фар- бувЯти у пурпурбвий кблір; -se забЯрви- тися в пурпур (про сонце) empurrarse Л. Ам. див. enfurecerse emputecer у/проституювЯти emú /77 зоол. бму
emulación f 1. змагЯння; - socialista со-
ціалістйчне змагЯння; 2. змагЯння, cynép- ництво
emulador 1. adju\о змагЯється; empresas -as підприбмства, що змагЯються; 2. m учЯсник змагЯння; 2. супбрник emular viA. змагЯтися; 2. змагЯтися, кон- курувЯти
émulo 1. ^‘конкуруючий; 2. m супбрник emulsión /емульсія emulsionar и/емульгувЯти en ргер 1. (вжив, при познач, місцезнаходження) в, у, на; en Madrid у Мадрйді; en la calle на вулиці; 2. (познач, рух есере- Дину) в, у; entrar en el cuarto вхбдити у кімнату; 3. (познач, розміщення чого-н. зверху) на; poner los libros en la mesa клбсти кнйги на стіл; 4. (вжив, при познач, -часу) в; en 1988 в 1988 р.; en primavera навесні; 5. (входить до складу прислівникових конструкцій); en broma жартомЯ; en español по-іспЯнськи; en parte частково; 6. (разом з ім. утворює означ): сіи- uad en fiesta святкбве місто; jardín en ñor квітучий сад; doctor en ciencias дбк- тор наук; 7. (у солученні з герундієм) як тільки, після тбго, як; en llegando після прибуття
enaceitar іПА. змЯщувати (олією)', 2. змЯ- Щувати (машини, інструменти) enacerar vtA. робйти твердйм як сталь; 2. гартувЯти
enagua f(p) спідня спіднйця enaguachar vt заливЯти, затбплювати; ~8в напйтися водй; наїстися фруктів
enaguar і^намбчувати, просбчувати водбю enaguazar і^заболбчувати enaguillas f рі картЯта спіднйця (у шотландців)
enajenable adj що підлягЯє відчуженню (продажу, конфіскації) enajenación f, enajenamiento m 1. відчуження (дія); 2. неувЯжність; - mental божевілля
enajenar vtA. відчужувати (майно)', 2. звб- дити з рбзуму; -se 1. (de) BTpa4áTn; 2. збо- жевбліти, втрЯтити розум; 3. віддалятися, ставЯти чужйми, розхбдитися (продрузів) enálage fniHm. енЯлага enalambrar vt Л. Ам. огорбджувати дрб- том
enalbar vt іст. розжЯрювати до білого (залізо)
enalbardar vt 1. нав'ючувати; 2. паніру- вЯти
enalfombrar vt діал. noKpneáTH (висти- лЯти) килимЯми
enalmagrar vt покривЯти червбною вбх- рою
enaltar гідіал. піднімЯти, стЯвити на під- вйщення, робйти вйщим enaltecedor adj що піднімЯє enaltecer иґзвелйчувати, вихвалЯти enaltecimiento /77звелйчування; похвалЯ enamarillecer vi (~se) жовтіти, ставЯти жбвтим
enamorada f 1. кохЯна; 2. іст. повія, проститутка
enamoradizo влюбливий enamorado 1. ^‘закбханий; - de sí mismo самозакбханий; 2. див. enamoradizo 2./77закбханий
enamorador /77ЛовелЯс, серцеїд enamoramiento /77закбханість enamorar vtA. пробуджувати люббв; звЯ- бити, закохЯти у сббе; 2. говорйти комп- лімбнти, залицятися; -sé (de) 1. закбху- ватися; 2. захопйтися enamoriscarse трбхи захопйтися enancarse Л. Ам. сідЯти на круп конЯ enanchar \гідив. ensanchar 1 enangostar vt (vi) звужувати(ся), робитися) вузькйм
enanismo танат. нанізм, «Ярликовий зріст enano 1. adj «Ярликовий; árbol ~ «Ярликове дбрево; 2. /77І. «Ярлик; 2. сл. кинджЯл enante* í6ot. омбг, кінський кріп enante2 adv, enantes adv іст. раніше enarbolar піднімЯти (прапор, знамено)', -se А. див. encabritarse; 2. див. enfadarse
enarcadura fáрка; дугЯ; вйгин enarcar vtA. вигинЯти дугбю; згинЯти у дугу; ~ las cejas здивбвано звбдити брбва;
2. набивЯти ббручі (на бочку^у, -se 1. див. encogerse; 2. діал. ніяковіти, іубйтися;
3. Л. Ам. див. encabritarse 1; 4. Л. Ам. див. enflaquecerse
enardecer vt збуджувати; розпЯлювати (пристрасть)', -se 1. збуджуватися; 2. запалюватися
enardecimiento m жар, зЯпал, пристрасність
enarenar иґзасипЯти піскбм; -se сідЯти на мілину (про судно)
enarmonar vt стЯвити сторчмЯ; -se див. encabritarse 1
enastar, enastilar vt настрбмлювати на рукоЯтку (інструмент) encabalgamiento m 1. іст. військ, лафбт; 2. опбрна дерев'Яна конструкція encabalgar 1. vi іст. їздити верхи; 2. спочи- вЯти, лежЯти; 3. постачЯти кбней (для їзди верхи)
encaballar 1. vt з'єднувати внЯпуск (черепицю)', 2. vi див. encabalgar 1,2; 3. полігр. розсипЯти набір
encabar гідіал. див. enastar encabellecerse відпускЯти волбсся; об- ростЯти волбссям
encabestradura ївет. саднб від недбуздка (у коня)
encabestrar vtA. надягЯти пбвід; 2. вЯсти на пбводі; 3. підкорЯти своїй вблі; -se заплутуватися ногбю в пбводі (про конії) encabezado m 1. див. encabezamiento 4;
2. діал. доглядЯч
encabezamiento m А. кадЯстр; спйсок осбб, що підлягЯють подушному оподат- кувЯнню; 2. опораткувЯння; 3. початкбва фбрмула заповіту (указу)\ 4. заголбвок;
5. реєстраційна кнйжка жйтелів міста (кварталу)
encabezar vtA. очблювати, бути на чолі (партії, руху)', 2. внбсити у спйсок платників подЯтків; 3. починЯти (передплату)',
4. давЯти заголбвок, давЯти нЯзву; 5. до- давЯти спирт (у вино)', 6. з'єднувати впритул; -se 1. погб^цитися на ціну, домбви- тися про платежі; 2. пожбртвувати (посту- пйтися) мЯлим зарЯди велйкого encabezo, encabezonamiento m див. encabezamiento 1 encabezonar vt див. encabezar encabillar vt мор. скріплювати болтЯми (штифтами, шпонкамй) encabrestar vtA. діал. див. encabestrar 3; 2. діал. див. encobrar 1; -se діал. див. encachorrarse
encabriar іїбуд. стЯвити крбкви encabritarse 1. ставЯти дйбки; 2. ав. вихбдити з пікЯ; кабрувЯти encabronar vt (vt) діал. злйти(ся), шаленіти
encabullar, encabuyar vtA. діал. зв'язувати, перев'язувати; 2. діал. усклЯд- нювати
encachado m 1. футерівка, опЯлубка; 2. покриття, обкладЯння ікамінняа), брукувЯн- ня; 3. нЯстил; 4. зал. гравійне покриття encachar vtA. покривЯти, обкладЯти (камінням)', 2. мостйти; брукувЯти; 3. приробляти рукоЯтку (до ножа) encacharrar гідіал. див. encarcelar 1 encacharse діал. нахилЯти гблову при нЯпаді (про бика)
encachilarse///^ дратувЯтися, лютіти encachorrarse Л. Ам. злйтися, сЯрдитися encadarse 1. діал. ховЯтися, перехбву- ватися; 2. виявлЯти легкодухість, боЯтися encadenación їдив. encadenadura encadenado m А. буд. перев'язування кам'янбї (цеглянб‘0 клЯдки; 2. при. кріплення; 3. буд. фундЯментна рЯма encadenadura f, encadenamiento m А. за- кбвування у кайдЯни; 2. зв'язбк, зчЯп- лення; з'єднання
encadenar vt А. закбвувати у кайдЯни;
2. зв'язувати, зчбплювати; з'єднувати;
3. зв'Язувати, скбвувати
encajadura f, encajamiento m А. убудбву- вання; 2. прилЯджування; 3. паз encajar 1. вставлйти (у паз)', вправлЯти; 2. припасбвувати; щільно закривЯти; 3. клЯсти, приоирЯти (у коробку)', 4. вставляти (слово, анекдоі)', 5. всадйти (кулю)', кйдати, запускЯти; 6. нав'язЯти; 7. змусити вйслухати (нудну промову); 8. vi вхбдити, уміщуватися, підхбдити; 9. (соп) уз- гбджуватися; 10. бути до рбчі; -se 1. втйс- куватися, влізЯти; 2. натягЯти на cé6e (одяї); 3. прихбдити непрбханим; лізти не у свої спрЯви; 4. застрягЯти, заклинюватися
encaje /771. вклЯдення, встЯвлення; 2. бт- вір, паз; 3. прилЯдження, припасувЯння;
4. мерЯживо; 5. різьблення по дбреву (металу)
encajera їтех. мереживнйця
263
encajetar
encajetar vtpian. див. qpcajar encajonado m 1. перемичка; 2. глинобитна стінЯ
encajonamiento m укладЯння в ящики; упакувЯння
encajonar vt 1. укласти (упакбвувати) у ящик; 2. обгорбджувати глинобйтною стінбю;
3. буд. обвити підпірки; -se 1. протискуватися, втискуватися; 2. звужуватися, текти по вузькбму руслу (про рмісУ) encalabernarse діал. упирЯтися encalabozar vtсаджЯти у в’язницю ■encalabrinar vt\. 3anáMopo4yBaTH, дурмЯ-
нити (голову, розум)\ 2. (vi) дратувЯти- (ся), злйти(ся); 3. див. encandilar 2; -se 1 див. encapricharse 2f 3 encalado m, encaladura fA. мЯзання; вап- нувЯння; 2. зселення (шкур) encalambrarse 1. Л. Ам. судбмити {кінцівки)] 2. Л.. Ам. тЯрпнути (про кінцівки) encalamocar, encalamocar vt/і. Ам. бен-
ТбЖИТИ
encalar vt 1. вапнувЯти; 2. змішувати з вапнбм; 3. золйти (шкуру) encalatarse діал. 1. роздягтися; 2. розоритися
encalcar гідіал. crncKáTH, тиснути encalillarse діал. залізти в боргй encalmar vt(vi) 1.заспок0ювати(ся), утішЯ- ти(ся); -se 1. задихЯтися від cnéKH та утоми (про худобу 2. CTHxáTH, вгамбву- ватися (про вітер, непогоді encalvar vi іст., encalvecer vi лисіти encallada ґдив. encalladura encalladero m 1. мілинЯ; 2. скрутнЯ ста- нбвище, незручність encalladura fMop. посЯдка на мілину encallar vi 1. сісти на мілину; 2. застрягти, 3arpy3áTn; зайтй в глухйй кут; -se твЯрднути (про недоварені продукті) encallecer vi (-se) 1. твЯрднути, CTaeáTH мозолястим; покривЯтися мозблями; 2. огрубіти, зачерствіти; зашкарубнути; зробй- тися жорстким; 3. загартувЯтися, зміцніти (духбвно); 4. загрузнути (у порока)) encallecido adj 1. мозолястий; 2. зачерствілий; що озлббився; 3. загартбваний;
4. закоренілий, запЯклий encallejonar и/загнЯти в глухйй кут encamación f гірн. кріплення, кріплення гірськбї вйробки
encamado m 1. гірн. дерев'яна підклЯдка (у кріплення шахти)\ 2. вилягЯння (хліба) encamar и/клЯсти, укладЯти (в ліжко)] -se
1. лягтй (ул/ж/г0)/злягЯти; 2. залягти (про звіра); 3. вйлягти (про хліб) encamarar, encambrar vtA. засипЯти в ко- мбру (зерно)] 2. зберігЯти в комбрі (зерно) encambronar vt стЯвити тин; обгорбджу- вати живоплбтом; -se 1. іст. див. encabritarse 1; 2. Л. Ам. див. enojarse encaminadura f, encaminamiento m 1. від- прЯвлення; 2. направлення; спрямувЯння;
3. націлювання
encaminar vt 1. направляти, показЯти шлях; 2. відправляти за признЯченням;
3. направляти; націлювати; -se відправлятися, прямувЯти
encamisada fA. іст. вуличний маскарЯд при фЯкелах; 2. діал. лЯпавка, хлбпавка encamisar vtA. надягЯти сорбчку; 2. вставляти (втулку, муфту, гільзу)] 3. вкладЯтй (у футляр); 4. приховувати, прикривЯти; камуфлювЯти
encamorrarse втрутитися у бійку encamotarse Л. Ам. див. enamorarse 1 encampanado я^дзвоноподібний; dejara uno - Л. Ам., діал. залйшити напризволяще
encampanar vñ. Л. Ам. прославляти, зве- лйчувати; 2. діал. посилЯти; 3. Л. Ам. об- мЯнювати, залишЯти в дурнях; 4. Л. Ам.
підбурювати; -se 1. вихвалятися; за- знавЯтися; 2. діал. усклЯднюватися, (про становище); 3. Л. Ам. уплутатися у важку cnpáey; 4. діал. віддалятися; усамітнюватися; 5. Л. Ам. гарячкувЯти (у суперечці); 6. діал. закбхуватися; 7. тавр, підкйнути гблову (про бика)
encanalar, encanalizar vt 1. відвбдити, пускЯти у канЯл (воду); 2. вЯсти по канЯлу (судно)
encanallar розбЯщувати, прищЯплюва- ти noráHi звйчки; -se 1. пустйтися бЯрега, розбЯститися; 2. спілкувЯтися з негідними людьмй
encanarse захбдитися (від плачу, реготі) encanastar укладЯти у кбшики encancerarse захворіти на рак encandecer vt (vi) розжЯрювати(ся) до білого
encandelar гідіал. чіплЯтися, набридЯти encandelillar vtA. Л. Ам. обмЯтувати (шиття)] 2. Л. Ам. див. encandilar 1 encandellar vtA. діал. див. encandilar 3;
2. діал. див. encandelillar 1 encandiladera ґдив. encandiladora encandilado adjпрямйй, що croÍTb верти- кЯльно
encandiladora /‘звідниця encandilar vt 1. засліплювати (яскравим світлої)] 2. причарбвувати, напускЯти ту- мЯну, замйлювати очі; 3. збільшувати (світло), роздмухувати (вогонь)] -se 1. блищЯти; сЯяти (про очі)] 2. діал. лякЯти- ся; 3. Л. Ам., діал. дратувЯтися, сЯрдитися encanecer 1. vi сивіти; 2. (-se) поростй móxom; покривЯтися цвіллю, пліснявіти;
3. старіти; 4. и/довбдити до сивинй; змусити посивіти
encanecimiento m посивіння encangarse діал. заклякЯти (від холоді) encangrinarse діал. 1. захворіти на ган- грЯну; 2. залізти у боргй encanijado adj 1. слабйй, квблий; хворобливий; 2. діал. що заклЯк (від холоду) encanijar vt виснЯжувати, збавлЯти (про здоров'я)] -se 1. худнути, слЯбшати; хиріти; 2. діал. заклякЯти (від холоді) encanillar vt текст, намбтувати на шпульку
encantación fgne. encantam(i)ento encantado adj 1. зачарбваний, заворбже- ний; 2. зачарбваний; захбплений; 3. дуже задовблений; - de verle рЯдий вас бЯчити; 4. розсіяний
encantador 1. adj чарівний; чаклунський;
2. чарівний; чудбвий; 3. m чарівнйк; чаклун
encantamiento m 1. чарівність; 2. чЯри, чаклунство
encantar1 vtA. зачарувЯти; 2. зачарбвува- ти, захбплювати; 3. сл. робйти прибм- ність; подббатися
encantar гідіал. продавЯти з аукцібну encantarar і^кйдати в Урну (фант, білет, жереб)
encanto /77, encantorio m див. encantamiento
encantusar 14див. engatusar encanutar vt 1. надавЯти фбрми трубки; 2. вставляти у трубку; 3. див. emboquillar
encañada /ущблина, міжгір'я encañado1 m 1. водопровід; 2. дренЯжна мерЯжа
encañado2 /77садбва огорбжа (з очеретУ) encañar1 vtA. пускЯти по трубах (воду)] 2. осушувати, дренувЯти (ґрунт) encañar 1. стЯвити підпірки (для рослин)] 2. див. encanillar; 3. vi викидЯти стеблб (про рослині) encañizada fA. штахЯти з очерЯту (для риболовлі)] 2. див. encañado2
encañonar 1. vt пускЯти по трубі; 2. уводити у закрйте русло (річку)] 3. див. encanillar; 4. полігр. вставлЯти одйн друкбва- ний Яркуш в інший; 5. прицілюватися прямо; 6. згортЯти у трубку; 7. діал. стрілЯти в ціль; 8. иг укривЯтися пір'ям (про пташок) encapachar vtA. клЯсти у кбшик (маслини)] 2. діал. саджЯти у в'язнйцю encapado adj А. закутаний у плащ; 2. гірн. що глйбоко залягЯє (про шари) encapar vt(vi) закутуватися) у плащ encaparazonar vtA. надягЯти об ладунки; 2. покривЯти попбною (про коня) encapazar іїдив. encapachar 1 encapillar vt А. див. encapirotar; 2. мор. прикріплювати; скріплювати; 3. мор. оснЯ- щувати, такелЯжити; 4. гірн. розшйрювати трек; -se надягЯти чЯрез гблову (сукню) encapirotar vt мисл. надягЯти клобучбк (на голову ловчих пташок) encapirotarse діал. хмуритися encapotado adj діал. що настовбурчив пір'я (про пташку)
encapotadura т, encapotamiento m
змбршка на лббі
encapotar vt( vi) закутуватися) у плащ; -se
1. хмуритися (про людині)] 2. хмуритися, вкриватися хмЯрами (про небо); 3. нйзько опускЯти гблову (про коня)] А. діал. настовбурчуватися (про пташку) encapricharse 1. вередувЯти; (соп) захбплюватися
encapuchar vt(vi) накривЯти(ся) кЯптуром encapullado adj захбваний, прихбваний; таЯмний
encaracharse діал. покривЯтися струпами encarado adj. estar bien (mal) - гЯрно (погЯно) виглядЯти; мЯти задовблений (невдовблений) вйгляд encaramar vtA. піднімЯти; підсЯджувати;
2. звелйчувати, вихвалЯти; 3. просувЯ- ти(ся) (по служб), 4. діал. карЯти, бйти;
5. (vi) діал. сорбмити(ся); бентЯжити(ся); -se піднімЯтися, видирЯтися encarapitarse діал. див. encaramarse encarar 1. i//(~se) стЯти навпрбти; 2. (-se) зустрічЯтися віч-на-віч; 3. vt направляти (стрілу)] націлювати (рушницю), 4. протистояти (небезпеці), не відступЯти (перед небезпекою) -se (соп) зустрічЯтися, зіштовхнутися (з небезпекою) encaratularse надягЯти мЯску encarautado adj діал. наполбгливий encarcavinar vt А. скидЯти в Яму (у рів);
2. одурмЯнювати задухою; 3. приголбм- шувати
encarcelación /ув'язнення encarcelado m в'Язень, ув'язнений encarcelamiento тдив. encarcelación encarcelar vtA. ув'язнювати; 2. скріплювати (цементом)] 3. затискЯти в лещЯта (для склеювання)
encardarse діал. зарастЯти будякЯми encarecer 1. vt піднімЯти ціну, подорбжчу- вати; 2. розхвЯлювати; звелйчувати; 3. на- полЯгливо просйти (рекомендувЯти); 4. vi (-se) дорбжчати
encarecidamente ¿¿й/наполЯгливо, пере- кбнливо
encarecimiento mА. подорбжчання; 2. по- хвалЯ; con - іос. adv. наполЯгливо encargado 1. ас/відповідЯльний; 2. ^керівник; 3. виконЯвець; агЯнт; - de negocios дип. повірений у спрЯвах encargar vtA. доручЯти; довіряти (яку-н. справу)] покладЯти оббв'язки; 2. рекомендувЯти, рЯдити; 3. замовлЯти; перед- плЯчувати; -se (de) взЯти на сЯбе (доручення, справу)] брЯтися (за яку-н. справу) encargo m А. доручення; 2. замбвлення; como (hecho) de - як на замбвлення;
3. посЯда, пост
264
encinta
encariñamiento m люббв, прихильність, почутті
encariñar vt викликбти люббв; ~se (con) полюбйти; прихилитися encarnación ft. втілення; 2. жив. тілбсний кблір; 3. див. encarnamiento encarnadino яс/блідо-рожбвий encarnado adj І. втілений; 2. тілбсного кб- льору, блідо-рожбвий, рожбвий; 3. червб- ний, яскрбво-червбний; 4. діал. угодбва- ний (про тварину)
encarnadura ґмед. схйльність до загбєн- ня(рбни)
encarnamiento /77загбювання (рани) encarnar 1. і//(-se) втілюватися; 2. загбю- ватися, закривбтися, затягуватися (про ран# 3. встрбмлюватися в тіло (про вістря)', 4. закарббвуватися; запам'ятбвува- тися; 5. иґвттювати; 6. театр, грбти роль;
7. начіплювати м'ясну примбніу (на гачо# 8. жив. фарбувати під кблір тіла (статую); -se 1. з'бднуватися (в одне ціле)', 2. вростбти (про нігті) encarnecer vi товстіти encarnizado adj 1. налитий крбв'ю, запб- лений; 2. запбклий, жорстбкий (про бій)-,
3. палкйй (про ненависть); 4. запбклий, затЯтий (про ворога)
encarnizamiento mi. жорстбкість; запбк- лість; кровожбрливість; 2. зганЯння злбсті encarnizar vt робйти жорстбким, озлобляти; -se (соп) 1. робйтися жорстбким, озлоблЯтися; 2. зганЯти злість; 3. всту- пбти у жорстбкий бій
encaro /771. пйльний пбгляд; розглядбння; 2. прицілювання; 3. влучність; 4. коротко- ствбльна рушнйця
encarpetar vñ. зберігбтиу пбпці (папери)', 2. Гі. Ам. відклбсти на ббзрік, затягувати (справу
encarrilar, encarrillar гіА.див. encaminar 3; 2. зал. стбвити на рбйки; 3. улбгоджу- вати, виправлЯти (становище) encarroñar vt гноїти, псувбти; -se гнйти, псувбтися
encarrujado 1. ас/завйтий, кучерЯвий; закручений (про нитки)', 2. Л. Ам. нерівний, пересічений (про ' місцевість)', 3. /77 іст. гофрувбння; 4. сл. жінбча накидка encarrujar vti.ívi)завивбти(ся);2. (vt)закручуватися); 3. гофрувбти encartación тіст. 1. збпис про пільги (при- вілбї); 2. лен, лбнна пбдать; 3. лен, земб- льна влбсність
encartamiento тюр.А. іст. заочне рішення; 2. забчне засудження encartar vt 1. іст. юр. засуджувати забчно; 2. оголбшувати пбза закбном; 3. включб- ти (внбсити) у спйсок; приймбти у члбни;
4. юр. притягбти до суду; 5. карт, робйти хід, ходйти
encarte /77 карт, хід encartonador m палітурник encartonar vt 1. прокладбти картбном; 2. переплітбти у картбн (в пбпку) encartuchar иМ. Л. Ам. загортбти в мішб- чок; 2. діал. клбсти у кишбню (гроші) encasar vt мед. вправлЯти (кістку encasillado 1. adj діал. розбйтий на квадрати, картбтий; шбховий; 2. m грбфи; клітйнки; квадрбти; 3. спйсок кандидбтів у Депутбти (що мають підтримку урядУ) encasillar vt 1. розподіляти по графам (клітинках, квадрата# 2. класифікувбти, розподіляти; 3. складбти спйсок кандидатів у депутбти (що мають підтримку УР*Д# ~se (en) прибднуватися, приставати (до партії)
encasquetar vt1. насувбти (капелю#, 2. див. encajar 4; 3. вбивбти в гблову (дум#)-, переконувати; -se вбивбти собі в гблову; стоЯти на свобму, обстбювати свою думку
encasquillador m Л. Ам. ковбль encasquillar vt\. тех. вставлЯти втулку; 2. Л. Ам. кувбти, підкбвувати (коней)', -se
1. застрягбти (про гільз#, 2. діал. лякб- тися; 3. діал. затнутися
encastar 1. vt покрбщувати порбду, схрб- щувати; 2. і/урозмнбжуватися, плодйтися encastillado adj гбрдий, пихбтий, зарозумілий
encastillar иМ. звбдити фортбці (форти- фікбції); 2. складбти в штабелі; -se 1. хо- вбтися (у фортеці)-, 2. (en) ртоЯти на своєму, обстбювати своіЬ думку encastrar vt\ .див. endentar11; 2. закріплювати, затискбти; 3. діал. див. empotrar encastre /771. тех. урубування;^. встбвка, вклбдка
encatarrado adj застрижений encatrado m діал. поміст encatusar іїдив. engatusar encauchado Л. Ам. 1. adj прогумбваний (про тканинУ)\ 2. m прогумбвана тканйна encauchar vt покривбти каучуком, прогу- мбвувати
encauma ft. пухирбць, пухйр (післяопік#,
2. руббць, шрам (після опіку) encausado adj(m) обвинувбчений encausar иГобвинувбчувати, притягбти до суду
encáustico 1. adj жив. вйконаний у тбхніці енкбустики; 2. тжив. енкбустика; 3. воско- вйй рбзчин (для підлоги, меблів); 4. вос- ковб фбрба
encausto пт. pintar al - жив. писбти у тбхніці енкбустики
encauzar vt\. спрямбвувати по руслу (во- д# ввбдити в русло (у канбл); 2. направляти, давбти потрібний нбпрямок; -se нормалізувбтися
encavarse забирбтися у нору (продичину) encayaparse діал. вступбти в змбву encebadar vteer. обгодбвувати ячменбм encebollado m тушкбване м'Ясо з цибулею
encebollar vt приправляти цибулею encefálico adj мед. мозковйй encefalitis fMefl. енцефаліт encófálo /77 головнйй MÓ30K encefalografía fMefí. енцефалогрбфія enceguecer Л. Ам. 1. vi сліпнути; 2. (-se) потьмбритися (про розум)-, 3. vt осліплювати, позбавляти збру; 4. потьмбрити (розугі)
encelado adj 1. охбплений рбвнощами; 2. діал. по в^ха закбханий encelajarse (impers) вкривбтися хмбрами encelar1 vt іст. див. encubrir encelar2 викликбти рбвнощі; -se 1. рев- нувбти; 2. прихбдити в охбту (про твари- нУ)
enceldar vt ув'язнювати encella f 1. фбрма для сйру; 2. кбшик encellar иГформувбти (сир) encenagado adj 1. змішаний з брудом (з мулом); 2. порбчний
encenagamiento m 1. занурення у бруд (у мул); 2. замулювання; 3. розпуста; порбч- ність
encenagarse 1. занурюватися у бруд (у мул); 2. забруднйтися (мулом)-, 3. віддаватися порбкам
encencerrar vt надягбти дзвінбчки (на худобУ)
encendaja f(pt) розпблювання (хмизу, соломи)
encendedor 1. adj запбльний, признбче- ний для розпблювання; 2. mзапальнйчка encender vt 1. запблювати; розтбплювати (пі# 2. пщпблювати; 3. розпблювати; А. діал. бйти, карбти; 5. діал. отрймувати велйку перевагу (у грі)', -se 1. загорітися, зайнятися; 2. почервоніти, зашарггися
encendidamente advпблко, гбряче encendido 1. зфгскраво-червбний; 2. червоногарячий, що розчервонівся, що зашарівся;
3. /77 тех. запблювання encendimiento m 1. запблювання; підпб- лювання; горіння; 2. жар, пблкість; 3. вибух (гнівУ)
encenizar иґпосипбти пбпелом (золбю) encentar vt\. надрізати (буханку); ві^різб- ти по шматку (сиру, сала)-, 2. іст. калічити, спотвбрювати (частини тіла), -se отрймувати прблежні
encentrar vt розташбвувати у цбнтрі; центрувбти
encepar 1. іїбуд. затйскувати, скріплювати; 2. vi (-se) укорінятися (пророслинй) encepe /77 укорінення (рОСЛИЙ) encerado 1. зс/восковйй (про колір)-, 2. не- крутий, рідкйй (про яйце)-, 3. /77 брезбнт;
4. воскбваний папір; 5. клбсна дбшка;
6. тонкйй шар вбску, глЯнець (на паркеті);
7. воскувбння;8. натирбння підлбги encerador /77 підлогонатирбч enceradora /електропідлогонатирбч encerar 1. натирбти вбском, воскувбти; 2. закбпати вбском; 2. згущувати (вапняний розчин); 3. Л. Ам. ставити воскові свічкй (у церкві), 4. і// (—se) стйгнути (про плоди)
encerotar vt воскувбти, вощйти (ниткй) encerrada fflian. 1. див. encerradura; 2. див. encerrona
encerradero m 1. загін для худбби; 2. див. encierro 4
encerradura f, encerramiento m ув'язнення; місце ув'язнення
encerrar vt 1. зачинЯти; ув'язнювати;
2. містйти; 3. закривбти (у шашках, шаха#, 4. тавр, припирбти (притискбти) то- рбро до бар'бра (про бика)-, -se 1. пітй в монастйр; 2. замкнутися в собі encerrona ft. самітництво, відлюдництво; hacer la - усамітнитися; 2. пбстка; обмбн;
3. рйба (удоміно)-, 4. привбтна корйда encespedar иґобкладбти дбреном encestar vt\. клбсти у кбшик; 2. припбрти до стінй (у суперечці)
encetadura /тючбток encía /‘Ясна
encíclica fцepк. енцикліка enciclopedia f 1. енциклопбдія; 2. енциклопедичний словнйк; - viviente ходЯча енциклопбдія
enciclopédico adj енциклопедйчний; conocimientos -s енциклопедичні знання enciclopedismo m енциклопедйзм enciclopedista com. іст. енциклопедйст encielar vt Л. Ам. покривбти дбхом (будівлю)
encierra /д/яя. 1. відправляння худбби на ббйню; 2. пбртія забійної худбби; 3. загін для худбби; 4. зимбве пасовйсько encierro /771. ув'язнення; 2. тюрбмна кб- мера; кбрцер; 3. заганЯння биків; 4. загін для биків; 5. пбртія биків для корйди encima adv 1. звбрху; нагорі; 2. (de - іос. adv. діал.) крім тбго, до тбго (ж); me dio dos pesetas у diez centavos - він дав мені ще й дві песбти і дбсять сентбво; - de toe. ргер. на, над; por - іос. adv. повер- хбво; por - de іос. ргер. чбрез; вйще; незважбючи на, всупереч; por - de todo незважбючи ні на що; найбільше, більш за все; venir - наближбтися encimar 1. піднімбти; стбвити (на що- н.)\ 2. діал. досягбти вершйни; 3. діал. до- давбти, набавлЯти; 4. и/піднімбтися; -se височіти; виділятися
encina /кам'янйй дуб (дерево ¡деревина) encinal, encinar m дубнЯк, дібрбва encino тдив. encina encinta ^вагітна
265
encintado
encintado m 1. бортовий кбмінь (тро- туар^)\ 2. діал. пбм'ятна листівка encintar vt 1. прикрашбти CTpi4KáMn; 2. робити кам'яний бордюр encismar vt 1. сварйти, внбсити рбзбрат; 2. ллз/7. oбмáнювaтиl обдурювати encizañar vtA. сіяти ворожнбчу, внбсити рбзбрат; 2. занедббти, занехбяти (поле, ділянку землі)
enclancharse діал. надягбти (сукню), одя- гбтися
enclaustrar vtA. заслбти в монастир, по- I стригбти у ченці; 2. (vi) ховбти(ся), пере- хбвувати(ся); -se пітй в монастйр, постригтися в монбхи ^enclavación /тірибивбння цвяхами enclavado adj\. забйтий (у лаз)] 2. прибитий цвяхбми; 3. що уклйнився (проділянку землі, територій, 4. геральд. вбйтий (про фігуру на щиті)
enclavadura f 1. зет. закбвування (коня); 2. жолоббк, паз; вйїмка enclavar vtA. забивбти (прибивбти) цвяхбми; 2. вет. закбвувати (коня)] 3. уклйню- вати (ділянку землі); 4. проколювати нб- скрізь; прибивбти цвяхбми; 5. обмбню- вати
enclave /771. ділянка землі, що вклйнила- ся; 2. вклйнена частйна чужбї теритбрії, анклбв
enclavijar vt 1. скріплювати, з'бднувати (штифтом, штирем); 2. забивбти; 3. стб- вити кілбчки (на муз. інструменті) enclenco adj діал., enclenque adj 1. хворобливий, квблий; 2. Л. Ам. нбмічний, квблий
enclisis fлiнгв. енкліза enclítico adjniHre. енклітичний enclocar i//(-se), encloquecer и/сідбти на Яйця (про птахів)
encobar vi сідбти на Яйця; вивбдити пташенЯт
encobertado adj закрйтий покривблом encobijar vtA. покривбти, накривбти; 2. хо- вбти; 3. давбти притулок encobrado adj 1. що містить мідь; 2. мідний (про колір)
encobrar1 гідіал. прив'язувати тварйну до дбрева
encobrar vt покривбти шбром міді; -se Л. Ам. мбти прйсмак міді encocarse Л. Ам. закручуватися, завивб- тися
encoclar vi (sé) див. enclocar(se) encocorar vt набридбти, заважбти; -se
1. дратувбтися, досбдувати; 2. діал. зада- вбтися, задирбти нбса encofrado /771. буд. опблубка; 2. гірн. кріплення
encofrar vtA. буд. робйти опблубку; 2. гірн. стбвити кріплення у шбхтах encoger 1. vt стягувати; стискбти; 2. об- смйкувати; 3. vi (-se) усихбти (про шкіру, дерево); 4. зсідбтися (про тканинj)\ -se
1. стискбтися, зіщулюватися; 2. виявляти легкодухість; ніяковіти encogidamente ¿¿/і/ббязко encogido adj легкодухий; боязкйй encogimiento m 1. стискбння; скорбчен- ня, звужування; 2. усихбння (шкіри, дерева)] 3. збігбння (тканини)] 4. легкодухість; ббязкість
encogollado adj діал. зарозумілий, пихб- тий
encohetarse 1. діал.' розлютйтися; 2. Л. Ам. напивбтися, п'яніти encojar иґзробйти кульгбвим; -se 1. заку- льгбти; 2. захворіти; 3. удавбти з сббе хвброго, симулювбти хворббу encolado 1. adjЛ. Ам., діал. франтувбтий, дженджурйстий; 2. m освітлення вин (желатином, яєчним білком)
encoladura f, encolamiento /771. приклбю- вання, наклбювання, склбювання; 2. жив. проклбювання
encolar vtA. приклбювати, наклбювати, склбювати; 2. освітлювати (вина)] 3. жив. проклбювати; 4. закйнути подблі encolerizar vt викликбти гнів, розлютйти; -se гніватися, розлютйтися encomendamiento тдив. encargo 1 encomendar vtA. доручбти, довіряти; по- кладбти (обов’язки); 2. іст. рекомендувб- ти; 3. іст. давбти командбрство; -se 1. від- давбти себб; віддавбтися під заступництво; 2. передавбти вітбння, клбнятися encomendería f діал. невелйка продуктб- ва крамнйця
encomendero m 1. виконбвець (доручення); 2. іст. волбдар енком’бнди; 3. діал. постачбльник м'Яса; 4. діал. крбмбр encomiar иґзвелйчувати encomiasta m панегірист encomiástico яфсвалббний, панегіричний encomienda f 1. доручення; покладбння оббв’язків; 2. іст. командбрство; 3. іст. володіння командбра; прибутки з землі командбра; 4. іст. вйшитий на бдязі хрест (знак лицарського ордені)] 5. іст. енко- м’бнда (в Латинській Америці—право на користування землею і збір податі з індіанців)] 6. похвалб; 7. заступництво, збхист; 8. рі вітбння; 9. Л. Ам. поштбва посйлка; 10. Л. Ам. овочбвий кібск encomio /77 похвалб, хвалб encomioso adj діал. див. encomiástico encompadrar vi А. стбти кумами; покумй- тися; 2. заприятелювбти enconado adj А. озлбблений; розлючений;
2. запблении (про ранУ) enconadura f, enconamiento m 1. запб- лення (рани)] 2. гнів, дратувбння enconar vtA. викликбти запблення; роз'я- трйти (ранУ)] 2. обтяжувати сумління;
3. сварити; підбурювати; 4. загбстрювати ([іпротиріччя} -se 1. запблюватися, гноїтися (прорану}, 2. (соп) сбрдитися; 3. за- гбстрюватися (про протиріччя} А. діал. крбсти; цупити
enconcharse замикбтися в собі, відокрбм- люватися
encongarse Л. Ам. розлютйтися encono /77 1. ненбвисть; злість; 2. діал. запблення (рани)
enconoso adj А. шкідливий; 2. злопбм'ят- ний, злісний; З.лладзапблений (про рану) encontradizo adj що йде назустріч, зустрічний; hacerse uno - шукбти зустрічі; навмйсно потрапляти на бчі encontrado adj розміщений навпрбти; протилбжний
encontrar vtA. знахбдити, виявлЯти; 2. на- штбвхуватися; зустрічбтися; 3. вважбти, визнавбти; la encuentro guapa я вважбю її гбрною; -se знахбдитися, бути розміщеним; 2. знахбдитися, бути (упевному стані)] -se mal (de salud) погбно себб по- чувбти; 3. (соп) зустрічбтися; 4. збирбти- ся (про компанію); 5. розхбдитися у дум- кбх; 6. схбдитися (характером)] encontrárselo todo hecbo прийтй на готбве encontrón /77, encontronazo m удбр, пбш- товх (при зіткненні)
encoparse 1. Л. Ам. вилбзити на дбрево;
2. діал. хмеліти, п'яніти encopetado adj А. самовдовблений, само- впбвнений; 2. родовйтий encopetar и/піднімбти; -se 1. піднімбтися, височіти; 2. чвбнитися, величбтися, пи- шбтиєя
encorachar клбсти у шкірянйй мішбк encorajar vt вселЯти відвбгу, надихбти; підбадьбріовати; -se сйльно дратувбтися; вибухбти (від гнівУ)
encorajinar іїдив. encorajar; -se 1. див. encorajarse; 2. діал. провалйтися, не вдавбтися (про справі) encorar 1. vt А. покривбти (обтЯгувати) шкірою; 2. загбювати (рану)] 3. vi(~se) за- гбюватися (про ранїї encorazado adj 1. покрйтий бронбю; 2. одЯгнений у лбти; 3. покрйтий шкірою encorazar покривбти бронбю; -se надя- гбти лбти
encorcovar гідіал. див. encorvar encorchadora /машйна для закоркбву- вання пляшбк
encorchar vtA. закупбрювати, закоркбву- вати (пляшки)] 2. підбивбти (покривбти) прббкою; 3. с.-г. збирбти рій бджіл encorchetar vtA. пришивбти крючкй; 2. за- стіббти на крючкй encordadura ґзбірн. струни encordar vtA. натЯгувати струни; 2. затягувати мотузкою
encordelar vt зав'язувати мотузкою encordonar vtA. шнурувбти; 2. прикрашб- ти шнурбми
encorecer 1. \Лдив. encorar 1,2; 2. vi див. encorar 2
encoriación /загбювання (рани) encorio m діал. ногб encorioco /77 діал. черевйк encornado adj. bien (mal) - що мбє добре (погбно) розвйнені рбги encornadura f А. фбрма і розміщення рбгів; 2. збірн. рбги
encornar 1. иґбйти (рогбми); 2. vi діал. див. encornudar 2
encornudar 1. vt наставляти рбги; 2. vi пробивбтися, з'являтися (про роги) encorozar vt 1. іст. надівати ковпбк (на знак ганьби)] 2. клбсти у мішбчок; 3. (vi) Л. Ам., діал. шпаклювбти encorrafar ^заганяти худббу encorrear vt надівати рбмені; прив'язувати рбменями
encortinar Увішати завіси encorvada fA. скривлення, згинбння; 2. та- нбк з судорожними рухами; hacer la - удавбти (з сббе) хвбрим encorvado adj зігнутий; сутулий encorvadura f, encorvamiento m А. згинбння, скрйвлення; 2. вйгин encorvar vt (vi) згинбти(ся), викривлятися); -se А. сутулитися; гбрбитися; 2. віддавати перевбгу; схилЯтися (на чию-н. стороні)] 3. вигинбти спйну, спинбтися (про конгі)
encostalar зсипбти у мішкй (зерно) encostarse мор. прибйтися до ббрега encostrar 1. покривбти шкуринкою; підрум'янювати, гнітйти (пирії)] 2. vi (sé) А. по- кривбтися шкуринкою; підрум'янюватися (про пирії)] 2. покривбтися струпами encovar vtA. прибирбти у пбгріб (уяму)]
2. прибирбти; ховбти; 3. (vi) перехбвува- ти(ся); ховбти(ся)
encracia Ллрймання; невиббгливість encrasar vt А. згущувати (рідинну, 2. угнб- ювати (ґрунт)] -se згущуватися (проріди- нУ)
encrespado 1. adj завйтий; закучерявлений; виткйй; 2. тдив. encrespadura encrespador т щйпці для завйвки волбсся encrespadura /завйвка волбсся encrespar vt завивбти (волосся)] -se
1. піднімбтися дйбом (про волосся, пір'я)]
2. здйблюватися, здіймбтися (про хвилі)]
3. гарячкувбти; 4. розпблюватися, загострюватися (про суперечку, пристрасті)]
5. заплутуватися (про справі) encrestado adj А. з піднятйм чубкбм (про
пташк^)] 2. зарозумілий, гордовйтий encrestarse 1. піднімбти чуб; 2. бундючитися
266
endeudamiento
encristalar vt вставляти склб (у вікна, двері); засклйти
encrucijada перехрбстя, роздоріжжя; 2. nácTKa
encrudecer vt 1. робити жорсткйм (твердим); 2. (vi) злйти(ся), дратувбти(ся); озлоблЯти(ся); -se твбрднути encrudecimiento т 1. отвердіння; 2. злб- ба, дратувбння
encruelecer vt(vi) озлоблЯти(ся) encuadernación f 1. переплбтення; палітурка, обклбдинка; - en (a la) rustica обклбдинка; палітурна майстбрня encuadernador т 1. палітурник; 2. затис- Kán {для паперу 3. діал. блокнбт; 4.діал. папка для паперів
encuadernar vt оправляти, переплати (книгу); вставлЯти в обклбдинку encuadrar1 vt\. {vi) вставляти в páMy; об- рамбвувати; 2. вставляти, внбсити, по- міщбти у р0мки; 3. містйти у собі; охбплю- вати; 4. включбти, ввбдити до складу; -se вступ0ти, ставбти члбном (партії) encuadrar vt діал. заганЯти у стбйню (коней)
encuadre /771. тел. центрувбння (.зображення); 2. кіно, фото кадрувбння encuartar vt Л. Ам. прив'язувати вуздбч- кою (коня)\ -se 1. Л. Ам. заплутатися (в справі); 2. заплутатися у прйв'язі (про тваринУ); 3. втручбтися у розмбву, пере- бивбти
encuarte /77 підпряжнйй кінь encuartelar vt Л. Ам. розміщувати по казбрмах (війська)\ розквартировувати encuatar vt Л.Ам. об'бднувати у nápn, робйти nápy
encubar vt\. розливбти винб (по бочка)ї); 2. гірн. кріпйти зрубовим кріпленням; -se забйтися у кут
encubertar vt 1. покривбти сукнбм (шбв- ком); 2. покривбти попбною (коня на знак жалоби); -se надягбти пбнцир; озбрбю- ватися щитбм
encubierta /перехбвування encubiertamente advi. таємно; 2. шляхом обмбну; 3. обербжно, оббчливо encubiertar vt Л. Ам. 1. вкладбти (у конверт)-, 2. переплати
encubierto 1. р. ігг. de encubrir; 2. adjnpvi- хбваний, потайнйй
encubridor /771. перех0вувач; 2. звідник encubrimiento m див. encubierta encubrir vt 1.закривбти, прикривбти; 2. юр. прихбвувати
encuclillarse Л. Ам. сідбти навпбчіпки encucurucharse 1. Л. Ам., діал. вилбзити, піднімбтися; 2. Л. Ам. гбрбитися encuendar \гіЛ. Ам. залагодити (справі, домбвитися
encuentro /771. зіткнення; 2. зустріч; протиріччя, розбіжність у пбглядах; 4. військ. бій; 5. спорт, зустріч, змагбння; 6. пахвб- ва запбдина (у тварин, птащоіїу, llevarse de - a uno діал. штовхати, збивбти з ніг; salir al - a uno вихбдити назустріч; чинй- ти ónip, протидіяти; випереджбти encuerado adji. діал., Л. Ам. огблений, гб- лий; 2. ЛАм. уббгий
encuerar vt 1. (v/) діал., Л. Ам. роздягбти- (ся); 2. див. encorar 1; 3. Л. Ам. обігравб- ти; розоряти; -se діал. жйти pá30M пбза шлюбом
encuerpar viЛ. Ам. повнішати, товстіти encuerudo adj діал. див. encuerado 1 encuesta f 1. анк0та; 2. розслідування, розшук; 3. ббшук; 4. дбпит; 5. опйтування, анкетувбння
encuetar vt Л. Ам. міцно перев'язувати; туго сповивбти; -se хмеліти, п'яніти encuevar іПдив. encovar; -se Л. Ам. замкнутися в собі
encuitarse 1. засмучуватися; 2. діал. залізти у боргй
encujar \ЛЛ. Ам. стбвити тин encumbrado adj 1. висбкий (про становище у суспільстві)-, 2. що займбє висбке становище (у суспільстві) encumbramiento /771. піднімбння; 2. висо- чинб, підвйщення; 3. прославлення encumbrar і. vt(vñ піднімбти(ся); 2. звеличувати, прославляти; 3. i//(~se) піднімбти- ся на вершйну; -se 1. височіти; 2. величб- тися, пишбтися; 3. зайнЯти висбке станб- вище
encunar vt 1. клбсти у колйску; 2. тавр. піднімати на рбги (тореро) encuñar vticT. кароувбти (монети) encurdelarse діал. напивбтися, п'яніти encureñar vt військ, стбвити на лафбт encurrucarse Л. Ам. сідбти навпбчіпки encurtido /771. (рі) маринбд; маринбвані фрукти (бвочі); 2. маринувбння encurtir vt 1. маринувбти (фрукти, овочі)-, 2. діал. чинйти, дубйти (шкіру) enchalecar \ЛЛ. Ам. надягбти гамівну со- рбчку; -se Л. Ам. привлбснювати enchamarrado m Л. Ам. обідранець, голодрбнець
enchamarrar гідіал. заплутувати enchamicar гідіал. 1. зачарбвувати, заво- рбжувати; запбморочувати; 2. обдурювати, робйти дурнйм
enchancletar vt\. взувбти капці; 2. взувб- ти кбпці абиЯк; стбптувати закаблуки enchancharse діал. напивбтися, п'яніти enchapado /771.. покриття (металеве)’, пла- кувбння; 2. листовб обшйвка, форніру- вбння
enchapar vt\. обкладбти, облицьбвувати; 2. обшивбти фанброю, форнірувбти; 3. Л. Ам. стбвити замбк
enchaquetarse 1. Л. Ам. надягбти куртку (піджбк); 2. діал. гбрно убирбтися encharcada /'калюжа; застбяна водб encharcar vti.(vi) затбплювати(ся); 2. див. enaguachar; -se 1. потопбти (упорокаУ); 2. див. enaguacharse encharnelar vt стбвити дверні (віконні) завіси
encharolar vt\. лакувбти (шкіру); 2. нати- рбти до блйску
enchaucharse діал. див. emborracharse 1 enchicar vtiCT. див. empequeñecer 1 enchichado adj 1. Л. Ам. п'Яний; 2. діал. злий, дратівлйвий
enchicharse 1. Л. Ам. напйтися чбчі; 2. Л. Ам., діал. див. emberrenchinarse enchiflonarse Л. Ам. віяти (про вітерець) enchilada fЛ. Ам. енчілбда (млинець з кукурудзяної муки з м'ясом, сиром та перцем) enchilado 1. adj. Ам. 1. яскраво-червбний; 2. див. enchilotado; 3. m Л. Ам., діал. стрбва з молюсків з пбрцем enchilar vti. Л. Ам. перчйти, приправляти пбрцем; 2. діал., Л. Ам. щипбти; 3. діал. пожартувбти, утнути штуку; no es una cosa de enchílame usted otra Л. Ам. це не фунт родзйнок
enchiloso adjЛ.. Ам. гострий, колючий enchilotado adj діал. сердйтий, злий enchilotar vt(v/) сбрдити(ся), злйти(ся) enchinar1 иґорукувбти enchinar2 vt Л. Ам. завивбти (волосся)-, -se 1. укрйтися сиротами; 2. стбти сторч (про волосся)
enchinarrar гідив. enchinarl enchinchar иМ. дратувбти, злйти; 2. Л. Ам. змушувати дарбмно гбяти час, морб- чити гблову; 3. Л. Ам. затягувати, не давбти хід (справі)’, -se Л. Ам. дратувб- тися, втрачбти терпбць enchiquerar vt 1. зачиняти у загбні (худобу); 2. див. encarcelar 1
enchironar \гідив. encarcelar 1 enchispar vt 1. Л. Ам. напоїти дбп'яну; 2. діал. (vi) злйти(ся), дратувбти (ся); -se л. Ам. напйтися, сп'яніти enchivarse Л. Ам. див. encolerizarse enchuchar vt діал. 1. зал. перевбдити стрілки; 2. відправляти, виряджбти; -se
1. вирушбти; 2. вихбдити збміж; одружуватися
enchuecar vt\. Л. Ам., діал. гнути, згинб- ти; 2. Л. Ам. звбсти з пуття; -se гнутися, згинбтися
enchufar иМ. з'бднувати (труби)-, 2. вми- кбти (електропрйлади); 3. влаштбвувати на роббту; 4. комбінувбти, побднувати; -se 1. прилаштбвуватися, знахбдити собі тбрле містбчко; 2. діал. насупитися, розгніватися
enchute /771. з'бднування (трубу, 2. стик (труб)\ 3. ел. вмикбння; 4. ел. штбпсельна вилка; base del - розбтка; 5. вйгідна посбда, тбплбньке містбчко; 6. протбкція, блат
enchufismo ^протекціонізм; кумівствб enchufista до/77. людйна, що отрймала вйгідну посбду за протбкцією enchumbar гідіал. див. empapar enchutar vt Л. Ам., діал. див. embutir 2 enchute тдіал. боліче (гра) t ende advicr. 1. там, у тбмумісці; 2. звідти; звідси; 3. звідси, з цьбго; por - тому endeble adj 1. слабйй, квблий; 2. неміцний; 3. незначнйй endeblez /слббкість; безсйлля endeblucho ^хвороблйвий, квблий endécada /одинадцятиріччя endecógono т мат. одинадцятикутник endecasílabo 1. adj одинадцятискладб- вий; 2. /77одинадцятискладбвий вірш endecha f\. (рі) сумнб пісня; ламентбція;
2. ендбча (чотиривірш з шести- або семи- складових віршів)
endechadera /плбкальниця endechar vt оплбкувати (померлого), співбти надгрббні пісні; -se журйтися, су- мувбти
endehesar иґвипускбти на пасовйсько endemia їмед. ендемія endémico adj мед. ендемічний endemoniadamente ¿oVno-диЯвольському endemoniado adj 1. одержймий, біснувб- тий; скажбний; 2. пустбтливий, бешкбт- ний; 3. прбклятий, дибвольский; 4. жах- лйвий, відрбзливий
endemoniar vt 1. вселяти бісів (злих духів)-, 2. (vi) злйти(ся), розлючуватися^ endenantes adv\. іст. колйсь, раніше; 2. Л. Ам. нещодбвно endentado ^зубчастий, з зазублинами endentar 1. vt вставлЯти (одне в інше)-, 2. нарізбти зубці; 3. вхбдити у зчбплення (про зубчасті колеса); 4. vi зчіплювася (зубцями)
endentecer vi прорізуватися (про зуби) enderezado adj\, признбчений (для чого- н.)\ спрямбваний; 2. сприятливий, дорбч- ний
enderezamiento m тех. 1. вйпрямлення, вйправлення; 2. правлення, рихтувбння enderezar 1. vt стбвити (сторч); (тех.) випрямляти, виправляти; прбвити, рихту- вбти; 4. призначбти, присвячувати; 5. на- лбгоджувати (справи)-, 6. спрямбвувати, наставляти; 7. іст. допомагати, сприЯти;
8. іст. прикрашбти; навбдити лад; 9. vi (~se) вирушбти; -se 1. вставбти, випрямлятися; 2. мбти нбмір enderrotar 1. кґспрямувати по курсу (судно); 2. vi взЯти курс, ітй по к$рсу (про судно)
endeudamiento m 1. борг; 2. держбвний борг
267
endeudarse
endeudarse 1. робити бфргй; 2. визнавбти ce6é боржникбм endeveras advfl. Ам. наспрбвді endevotado adj 1. поббжний, святобливий; 2. закбханий
endiablado adj А. потвбрний, бридкйй; 2. див. endemoniado endiablar vtA. іст. див. endemoniar 1; 2. (vi)
псувбти(ся); розббщувати(ся); -se бісну- вбтися, скаженіти
endieciocharse діал. радіти, веселйтися endientar 1. гідіал. див. endentar 1; 2. vi
і діал. див. endentecer; 3. діал. див. endentar 2
endilgar vtA. npnroTyBáTH, склбпувати;
1 2. нав'язбти endino m негідник
endiosado adjfi. Ам., діал. 1. самозакбха- ний; зарозумілий, пихатий; 2. пáлкo закбханий
endiosamiento m 1. зарозумілість, пихб- тість; 2. розгубленість endiosar иґоббжнювати; -se 1. див. engreírse 1; 2. сторопіти, розгубйтися enditarse діал. див. entramparse З endocardio m анат. ендокбрд endocarditis їмед. ендокардйт endocéntrico adjлiнгв. ендоцентрйчний endocrino adj фізіол. 1. ендокринний; glándulas ~as ендокринні зблози; 2. внутрішній; tejido ~ внутрішні тканини endocrinología /ендокринолбгія endógeno adj біол. ендогбнний endolado тдіал. (вбрхній) одвірок endomingado adjA. недільний, святкбвий; 2. святкбво одягнений, причепурений endomingar vt rápHO убирбти; -se гбрно убирбтися
endonar vtA. іст. дарувбти; 2. Л. Ам. пере- доручбти
endorsar гідив. endosar 1 endorso, endosamiento т див. endoso endosar vtA. діал. індосувбти (вексель)', 2. перекладбти на кого-н. (справу) endosatario т фін. індосбт endOSCOpiO /77 мед. ендоскбп endoso /77 фін. індосамент, жйро endotérmico adj хім. ендотермічний, теп- лопоглинбльний
endovenoso adj мед. внутрішньовбнний endriago т казкбве чудбвисько, напівлю- дйна-напівзвір endrina /тернйна endrinal /77 збрості тбрну endrino 1. ¿¿/чбрний з сйнім пблиском (про колір)', 2. /77 тбрен (дерево, кущ) endrogarse Л. Ам. див. endeudarse 1 endulzadura f 1. підсолбджування; 2. пом'якшення, полбгшення endulzar vtA. підсолбджувати, робйти со- лбдким; 2. пом'якшувати, полбгшувати; - las penas скрбшувати гбре; 3. жив. зм'якшувати (фарби, контури) endurador 1. adjскупйй; 2. /пскнбра endurar vtA. див. endurecer 1v 2; 2. терпіти, знбсити; 3. відкладбти, відстрбчува- ти; 4. заощбджувати, скорбчувати витрб- ти; -se див. endurecerse endurecer vt А. робйти твердйм (жорст- кйм); 2. зміцнювати, гартувбти; 3. див. exasperar; -se 1. твердіти, затвбрднути, робйтися твердйм; 2. звикбти до труднощів; 3. див. encruelecerse endurecimiento m А. твбрдість, жбрст- кість; 2. наполбгливість ene A. ¿c/пбвний, невйзначений, бнний (про кількість); 2. féне (назва букви п іспанського алфавіт^)', - dé palo шйбени- ця; ser de - бути обов'язкбвим (неминучим)
enea /очербт
eneágono /77 мат. дев'ятикутник
eneasílabo adj дев'ятисклбдовий (про вірш)
enebral /77 збрості ялівцю enebrina /Ягода ялівцю enebro /77 ЯЛІВбЦЬ enechado adj, m див. expósito enejar и/1. вставляти вісь; 2. насбджувати на вісь
eneldo /77 кріп (різновид) enema /клізма, промивбння enemiga /ворожнбча; ненбвисть enemigar(se) vt іст. див. enemistar(se) enemigo 1. adj ворбжий; 2. m вброг, нб- друг; - de clase клбсовий вброг; - jurado запбклий вброг; ganar -s наживбти ворогів; 2. військ, вброг, супротйвник; 3. диЯ- вол, чорт; - malo сатанб enemistad f ворожнбча; ворбжість, неприязнь
enemistar и/(соп) сварйти; -se сварйтися éneo adjA. мідний; 2. брбнзовий eneolítico палеонт. A. adj що стосуєтьсяся енеоліту; 2. m енеоліт enerar impers бути як у січні (про погоді energética /енергбтика energético ¿c/енергетйчний energetismo m філос. енергетйзм energía fA. енбргія, сйла (Фіз.)\ - atómica (nuclear) бтомна (Ядерна) енбргія; - calorífica (térmica) тепловб енбргія; - cinética (potencian кінетйчна (потенційна) енбргія; - eléctrica електроенбргія; - ебііса енбргія вітру; - hidráulica гідро- енбргія; - de radiación променбва енбргія; - radi(o)activa енбргія радіоак- тйвного випромінювання; - solar сонЯчна енбргія; - termonuclear термоядерна енбргія; 2. потужність; - reactiva реактйв- на потужність; 3. сйла (характер^), енбргія, енергійність
enérgico adj 1. енергетйчний; 2. енергійний, сйльний
energúmeno m одержймий, біснувбтий; aecho un - розлючений, оскаженілий enero/77 січень
enervación fA. вйснаження; 2. зніженість, розслббленість; 3. мед. вйснаження нер- вбвої систбми
enervamiento m див. enervación 1 enervar vt A. (vt) виснбжувати(ся); 2. роз- бивбти (докази)
enésim«o adj мат. бнний; la -a vez вже кбтре
enético ¿q/летбльний, смертбльний enfadadizo adj А. дратівливий, обрбзли- вий; 2. сердйтий, розгніваний enfadar иґсбрдити, дратувбти; -se сбрди- тися, дратувбтися
enfado /771. досбда, прйкрість; 2. гнів; 3. сгбм- лива роббга; соп - сердйто, з сбрця enfadoso adj 1. прйкрий; 2. набрйдливий, надокучливий
enfaenado adj що запрацювбвся enfajinar vt 1. діал. вербувбти; 2. діал. підбурювати
enfaldado adj зніжений; розббщений enfaldar vtA. (-se) підбирбти поділ (спідниці)', 2. підрізбти нйжні гілкй (дерева)',
3. діал. піднімбтися по схйлу enfaldo ¿с/підібраний (про поділ сукні) enfangarse 1. бруднйтися; 2. вплутатися у брудну спрбву; 3. вдавбтися до розпусти;
4. Л. Ам. підмочйти свою репутбцію enfardador adj пакувбльний enfardadora /1. пакувальна машйна; 2. кйп- ний прес; 3. сінний прес
enfardadura f, enfardamiento m пакувбн- ня
enfardar і^упакбвувати, пакувати enfardeledor m пакувбльник enfardeladura fдив. enfardadura enfardelar \гідив. enfardar
enfascar иґвикликбти відрбзу, бути гидкйм énfasis amb. (m) 1. лінгв.. ритор, емфбза; 2. ііишномбвність, високомбвність enfastiar гідіал. див. enfascar enfático adj 1. лінгв. емфатйчний; 2. пиш- номбвний; tono - пихбтий тон enfatuar иґзакрутйти гблову enfebrecer і//мбти лихомбнку enfebrecido adj 1. пропбсний (про стан)\ 2. з підвйщенною температурою (прохворого)
enfermar 1. vi захворіти; 2. vt спричиняти хворббу; 3. ослабляти, виснбжувати enfermedad /хворбба, захвбрювання; недуга; - aguda гбстре захвбрювання; - со- ngénita врбджене захвбрювання; - contagiosa зарбзна хворбба, інфекційне захвбрювання; - crónica хронічна хворбба; - hereditaria спадкбва хворбба; - mental божевілля; - secreta (venérea) венерйч- на хворбба; - de ocupación професійне захвбрювання
enfermera /медйчна сестрб; доглядбль- ниця; санітарка
enfermería /1. медйчний пункт; 2. ізолятор, лазарбт
enfermero /771. санітбр; 2. фбльдшер enfermiza adj 1. хвороблйвий, квблий;
2. нездорбвий (про їжу, клімат)', 3. властивий хвброму; хвороблйвий; imaginación -а хвороблива уЯва
enfermo 1. ¿q/хвбрий, нездорбвий; 2. m хвбрий
enfermoso adjЛ. Ам. див. enfermizo enfermucho adj див. enfermizo 1 enfervorizar vt(vf) надихбти(ся)г enfeudación ficr. 1. лбнне володіння; 2. ви- давбння грбмоти на лбнне володіння enfeudar vt іст. нагорбджувати лбном enfierecerse звіріти
enfiestarse Л. Ам. веселйтися, розважб- тися
enfilada f 1. іст. анфілбда; 2. військ, бб- стріл з флбнгів
enfilar 1. иґстбвити в ряд; 2. нанйзувати;
3. спрямбвувати (погляд)', 4. військ, обстрілювати з флбнгів; 5. vi направлятися, спрямбвуватися
enfisema m мед. емфізбма enflacar vi див. enflaquecer 2 enflaquecer 1. vt виснбжувати; 2. ослабляти; 2. vi (—se) худнути; слббшати; 2. за- непадбти духом; сумувбти enflaquecimiento m 1. схуднення; змар- ніння; 2. ослбблення; 3. зневіра enflatarse 1. Л. Ам. засмучуватися; 2. Л. Ам. бути у повному гуморі enflautado 1. adj пишномовний; 2. тдіал. безглуздя; нісенітниця enflautador т звідник enflautar vtA. надувбти, роздувбти, на- гнітбти повітря; 2. займбтися звідництвом; Зі обмбнювати, обдурювати; 4. діал. говорйти недорбчно enflechado ¿¿/натягнутий (пролук) enflorar і//прикрашбти квітами enflorecer іст. 1. vtflHB. enflorar; 2. vi квітнути
enfocador /77 фото фокусувбльний прйст- рій; фокусувбння
enrocar vtA. фіз. фокусувбти, з'бднувати в фбкус; 2. фіз., фото фокусувбти, знаходити фбкус; 3. розглядбти, висвітлювати (питання)
enfogar vticr. А. див. encender; 2. душйти enfoque /771. фото фокусувбння; 2. рбз- гляд, вйсвітлення (питання) enfoscado /77 буд. 1. оббрйзкування; нанб- сення пбршого шбру штукатурки; 2. пбр- ший шар штукатурки; 3. шпаклівка , enfoscar vtA. іст. затемнювати; 2. буд. шпаклювбти; замбщувати діркй; -se
268
engolfar
1. хмуритися, супитися; 2. вплутуватися (уяку-н. справу 3. хмбритися (про небо)]
4. діал. прикривбтися, закривбтися; одягатися; 5.діал. див. esconderse enfrailar 1. і//перехрбщувати, постригти у ченці'; 2. vi (~se) перехрбщуватися, по- стригбтися у ченці
enfranjar і//прикрашбти TopoHKáMH enfranquecer vt іст. звільнити (від податків)
enfrascar иґрозливбти у пляшки enfrascarse 1. заглиблюватися (у хащі)]
2. nopHHáTH (уроботу) enfrenamiento m гальмувбння enfrenar vtA. приббркувати; загнуздувати; 2. гальмувбти (потяг, машинУ] ~se стрй- муватися, приобркувати ce6é enfrentar 1. ИҐЗШТбВХуваТИ, CTáBHTH ЛИЦб в лицб, cráBHTH однбго навпрбти Іншого; 2. протистояти, опирбтися (ворогу-, 3. vi (~se; con) зустрічбтися, зіштовхнутися (з труднощами); 4. зіткнутися лицбм в лицб; po3no4HHáTH конфлікт; конфліктувбти;
5. чинйти ónip, опирбтися
enfrente adv навпрбти; en la casa de - y будйнку навпрбти; - de loe. prep. навпрбти; estaba sentado ~ de mí він сидів навпрбти мбне; прбти; está ~ de mí en este asunto він (діє) прбти MéHe у цій cnpáei enfriadera /посудина для охолбдження напбїв; відбрце з льбдом enfriadero m холодйльник; холодйльна кбмера
enfriador 1. a# який охолбджує, що охолоджує; 2. /77 0холбджувач; 3. див. enfriadero
enfriamiento /771. охолбдження; 2. застуда enfriar 1. vt охолбджувати, остуджувати; 2. и/(~se) остигбти, холбнути; 3. застудй- тися
enfrijolarse Л. Ам. заплутуватися (про справу
enfrontar vtA.(vi) стбти на чолі; 2. (vi) чинйти опір, опирбтися; 3. іст. див. enfrentar 1 enfuera adv іст.; діал. крім тбго, пбнад те enfuetarse діал. розкручуватися (про мотузку
enfullar иґшахраювбти (у грі) enfullinarse Л. Ам., діал. сбрдитися, дра- тувбтися
enfunado adj діал. пихбтий, марнослбв- ний
enfunchar vt діал. сердити, дратувбти; ~se злйтися
enfundado adj А. зачбхлений; покрйтий чохлбм; у чохлі; 2. вклбдений у футляр, у футлярі
enfundar vt А. надягбти нбволочку (на подушку-, зачохлйти; 2. вкладбти (у футляр); 3. напбвнювати, набивбти enfuñarse діал. див. enfadarse enfurecer vt розлютйти, довбсти до ша- лбнетва; -se 1. розлютйтися, втрачбти терпець; 2. вирувбти, бушувбти (про непогоду
enfurecimiento m лють, шалбнетво enfurgonar и/вантбжити, навантбжувати enfurruñarse 1. див. enfadarse; 2. див. enfoscarse З
enfurtido /77 валяння (сукна)
enfurtir валЯти (сукно)
engabanar надягбти пальтб
engace mі. див. engarce 1; 2. зв'язбк, за-
лбжність
engaitabobos m див. engañabobos engaitador adj див. engañador 1 engaitar vtA. замбнювати, втягбти (обма- ном у справу-, 2. обмбнювати, обдурювати engajado adj діал. кучерЯвий engalanado m див. empavesado 2 engalanar vt гбрно убирбти(ся), прикрашатися)
engalerar vt засилбти (відправляти) на галбри
engalgar1 угімисл. цькувбти хбртами engalgar2 vt гальмувбти, пригальмбвува- ти (екіпахі)
engallada fдiaл. пихб, зарозумілість engalladero m див. engallador engallado adj А. з вйсоко піднятою, гол о- вбю, прямйй; 2. зарозумілий, пихбтий engallador m вуздбчка; рбмінь вуздбчки engalladura /збродок (у яйці) engallar vt натягувати повіддя; -se 1. за- пишбтися; ставбти зарозумілим; 2. під- німбти гблову (про коня) engallolar уДдіал. див. encarcelar enganchabobos m діал. пбсмо, лбкон, кучер
enganchador 1. adj що зчіплює, що з'бд- нує; 2. тзал. зчіплювач; 3. причіплювач enganchamiento т див. enganche enganchar 1. vt зачіплювати (гачком)] 2. вішати (на гачо/і)] 3. запрягбти (коня)]
4. причіпляти, зчіплювати; 5. умовлЯти; підмовляти (на яку-н. справу] 6. (vi) військ, вербувбти(ся); 7. vi (~se) діал. піднімбтися; -se зачепйтися (про сукню) enganche т тех. 1. зчбплення, зчіплювання; 2. причіпнйй прйстрій, причіп engañabobos com. обманщик, -ця, шах- рбй, -ка
engañadizo adj 1. довірливий; 2. див. engañador 1,1
engañador 1. adj омбнливий; 2. підступний, віролбмний; 2. /77обмбнщик engañamuchachos m див. engaño 1 engañamundo(s) com. див. engañador 2 engañanecios com. див. engañabobos engañaniños m див. engaño 1 engañapastores m орн. дрімлюга, сплюшка engañapichanga 1. f діал. див. engaño 1; 2. m діал. рознбщик дрібнбго товбру, дрібний торгбвець
engañar vt А. обмбнювати, обдурювати; 2. обмбнювати, увбдити в омбну, ствбрю- вати ілюзію, вйдимість; 3. змусити забути, відволікбти; - el hambre заморйти черв'якб; - el sueño проганЯти сон; 4. зробйти апетйтнішим (їжУ\ 5. див. engatusar; -se обмбнюватися, помилятися engañifa /, engañifla ficr. див. engaño 1 engañito m діал. див. engaño 2 engaño m 1. обмбн, обдурювання; не- прбвда; deshacer un - розкрйти обмбн; 2. діал. подарунок (з розрахунком на взаємність)] 3. тавр, мулбта; llamarse а - розірвбти угбду (контрбкт), посилбючись на обмбн
engañoso adj А. омбнливий, неправдйвий, фальшйвий; 2. хйтрий, спрйтний; 3. діал. брехлйвий, неправдйвий engarabatar vt зачіплювати гачкбм; -se скбрчитися
engarabitar i//(~se) 1. див. encaramarse;
2. заклЯкнути, задубіти (від холоду—про пальці)
engaratusar у4Л. Ам. див. engatusar engarbarse сідбти на верхівці дбрева (про пташоїі)
engarberar уіїдіал. стбвити снопй engarbullar и/змішувати, плутати engarce m А. з'єднання, зчбплення; hilo de - сполучна лбнка; 2. опрбва; 3. діал. евбрка, лбйка
engargantadura fflne. engranaje 1 engargantar 1. проштбвхувати у горло; 2. vi див. endentar 2 engargante тдив. engranaje 1 engargolado m A. напрямнб ґбра (рзсув- нйх двербй); 2. див. ensamblaje 2; 3. див. ensambladura
engargoladura frex. припасувбння, приганяння, встбвлення (у паз)
engargolar1 vt тех. А. припасбвувати, підганяти (деталі)] 2. вставлЯти в паз (у жб- лоб)
engargolar угідіал. див. enredar 1 engaritar vtA. стбвити сторожові будки; 2. див. engañar 1
engarnio m А. нікчбмна людйна; 2. нікудишня річ
engarra fЛ. Ам. евбрка, лбйка engarrafar1 иґвчепйтися engarrafar2 і^наливбти у карбфи engarrar vtxапбти, схбплювати engarriar(se) див. encaramar(se) engarro /77хапбння, схбплювання engarrotamiento m діал. заціпеніння, отбрплість (частини тіла) engarrotar vt зв'язувати, скручувати; стягувати, затягувати; -se діал. тбрпнути (про частину тіла)] клЯкнути (від холоду engarrullar угідіал. див. engarbullar engarruñarse діал., Л. Ам. див. enmantarse
engarzadura fflne. engarce 1 engarzar vt 1. з'єднувати, зчіплювати; скріплювати; 2. завивбти (волосся)] 3. див. engastar; 4. діал. див. enganchar 1; -se діал. посварйтися engarzo тдив. engarce 1, 2 engasar Угідіал. див. engatusar; -se хворіти на білу гарЯчку engastadura fflne. engaste engastar и/вставлЯти (в оправу одну деталь в іншу] оправлЯти (коштовне каміння) engaste mA. опрбвлення; 2. опрбва; 3. нерівні пбрли; 4. тех. оббйма engatado ^¿¡гхапкйй на руку engatar угідив. engatusar engatillado 1. a# товстошйїй (про тварину] 2. /77 тех. фальцювбння (залізнихлистів)] 3. буд. скріплення екббами (струбцй- ною)
engatillar vt А. тех. фальцк^ти (залізні листи)] 2. буд. скріплювати скоббю (струб- цйною); 3. діал. прикрашбти, гбрно уби- рбти
engatusar иґспоку шбти engaviar vt A. (vi) див. encaramar(se); 2. діал. див. enjaular engavillamiento m в’язбння снопів engavillar иґа-г.в'язбти снопй engayolar угідіал. див. encarcelar engazar1 уіїдив. engarzar engazar2 і/ґфарбувбти (тканини) engazuzar угідіап. А. див. engatusar; 2. зчи- нйти гблас; влаштбвувати скандбл engendramiento m зарбдження; порбд- ження
engendrar vt А. зарбджувати; порбджу- вати; 2. порбджувати, викликбти (думки, почуття)] 3. ел. генерувбти engendro /771. збродок; 2. вйродок; 3. не- вдбла вйтівка; mal -, - del demonio (del diablo) вйродок (про хлопчика) engentarse 1. Л. Ам. відчути запбморо- чення; стбти несамовйтим (про натовп)] 2. діал. збирбтися (про натовп) engendo adj діал. А. з опущеними крйла- ми; з підбйтим крилбм; 2. пригнічений, похмурий
engerirse діал., Л. Ам. А. настовбурчити пір'я (про пташок); 2. сумувбти engibacaire, engibador m сл. сутенбр engibar vt(vi) гбрбити(ся) englobar vtA. включбти, з'бднувати, об'єднувати; 2. узагбльнювати engodo тдіал. принбда (для риби) engolado adj 1. горловйй (про голос)] 2. див. enfático 2
engolfar 1. и/ввбдити у затбку (судно)] 2. vi (~se) ітй далбко в мбре, віддалятися від ббрега (про судно)] -se заглйб- люватися, nopHHáTH (удумки)
269
engolillado
engolillado adj 1. що нб^ить брйжі; 2. ста- ромбдний, консервативний; що дотримується старйх пбглядів (звйчаїв) engollllarae 1. діал. див. entramparse 3; 2. діал. див. encolerizarse engolondrinar \гідив. engreír 1; -se 1 .див. engreírse 1; 2. див. enamoriscarse engolosinar vt спокушбти, звбблювати, підмбнювати; -se (соп) захопйтися engollamiento тдив. engreimiento engolletarse див. engreirse engolliparse поперхнутися, подавйтися ■engomado 1. adj намазаний клбєм; papel - липучка (від му$\ 2. франтувбтий; 3. т проклбювання; 4. діал. похмілля ■engomar иґпросбчувати клбєм (тканину)', намбзувати клбєм (папір) engorda f 1. діал., Л. Ам. див. engorde; 2. Л. Ам., діал. худбба, признбчена для відгодувбння
engordadero тс.-г. відгодівбльний пункт, відгодівбльна фбрма
engordar 1. vt с.-г. відгодбвувати; 2. vi (-se) 1. товстіти, жиріти, глбдшати; 2. нагулювати жир (про тваринУ)\ 3. розбагатіти
engorde /77 с.-г. вщщцувбння, вйпас (жудобй) engorgonar vt\.діал. марнотрбтити, роз- трйнькувати; 2. діал. відкладбти (справу engorrar иМ. іст;, діал. зволікбти; 2. діал., Л. Ам. набридбти, надокучбти; -se 1. за- чепйтися за гачбк; 2. встромйтися, засісти (про колючку, скалку engorro тдив. embarazo 1 engorronarse діал. жйти окрбмо engorroso adj обтяжливий, незручнйй, клопітливий
engoznar vt навішувати на пбтлі; підвішувати на шарніри engraciar vi іст. сподббатися engranaje m 1. зубчбсте зчбплення; зуб- чбстий механізм; 2. шестірня, зубчбсте кблесо; 3. збіг обстбвин engranar1 1. vi (-se) зачіплюватися; 2. vt тех. ввбдити у зачбплення; 3. зв'язувати, об'бднувати (думки)
engranar иґсрарбувбти у червбний кблір engrandar \іїдив. engrandecer 1 engrandecer vt 1. збільшувати; 2. хвалити, розхвблювати; 3. перебільшувати;
4. підвйщувати (на посаді); -se займбти висбку посбду
engrandecimiento /771. збільшення; 2. прославляння, похвалб; 3. перебільшення;
4. підвищення (на посаді) engrane m теж. зчбплення engranerar vt засипбти зернб у зерно- схбвище
engranujarse ставбти шахраєм (хитру- нбм)
engrapar затискбти, скріплювати (ско- бами)
engrasación fpne. engrase 1 engrasado тдив. engrase engrasador m теж. 1. маслЯнка; мастйль- ний прйстрій; 2. мастйльник engrasamiento тдив. engrase 1 engrasar иН. змбщувати, заправляти мастильним матеріблом; 2. змбщувати жй- ром; 3. (vi) замбслювати(ся); -se Л. Ам. отруюватися свинцбм engrase т 1. змбщування, просбчування (жиром)\ 2. заправляння (мастильними матеріаламй)\ 3. мастйло, мастйльний матерібл
engravecer vt 1. робйти вбжчим; 2. погіршувати, усклбднювати; -se 1. вбжчати; 2. ускладнюватися engredar обмбщувати глйною engreimiento m пихб, марнослбвство engreír vt 1. робйти марнослбвним; 2. Л. Ам. пбстити, бблувати; -se 1. ставати
зарозумілим, задавбтися; 2. діал., Л. Ам. див. encarinarse
engrescar vt\. підбурювати до свбрки (до бійки); 2. підмовлЯти (на жарт)', -se сва- рйтися; бйтися
engrifar \гідив. encrespar; -se 1. вставбти на дибй (про коня)', 2. Л. Ам. збуджуватися; 3. л. Ам. злйтися, дратувбтися; 4. діал. хизувбтися, задавбтися engrillar иМ. надягбти колбдки (кайдани)', 2. теж. скріплювати скоббю; 3. діал. див. embaucar; -se 1. проростбти, давбти пб- ростки; 2. діал. див. engreirse; 3. діал. див. endeudarse 1
engrilletar vt\. надягбти кайдбни; 2. мор. склбпувати (ланцю/)
engrincharse діал. посерйбзнішати, стбти серйбзним
engringarse Л. Ам. удавбти з сббе шпигу- нб
engriparse захворіти грйпом engrosar 1. vt стбвщувати; 2. збільшувати; 3. иг (—se) товстіти; 4. збільшуватися;
5. згущуватися (про жмари)', 6. розбурхатися (про море)
engrudamiento m склбювання (клейстером)
engrudar vt намбщувати (клейстером)', -se гуснути (про клейстер) engrudo /77 клбйстер engruesar vi див. engrosar 2 engrumecerse згортбтися, зсідбтися (про рідині
engrupir vi діал. говорйти непрбвду, бре- хбти
enguachinar(se) див. enaguachar(se) enguadar vtpian. див. engatusar engualdrapar vt 1. покривбти чепракбм (коня)', 2. прихбвувати engualichar гідіал. див. endemoniar 1 enguantar vt надягбти рукавйчки enguapearse Л. Ам. див. emborracharse enguaracarse Л. Ам. див. esconderse enguaralar vt діал. зв'язувати; перев'язувати; -s а діал. 1. бентбжитися; сорбмити- ся; 2. див. emborracharse enguasimar vt діал. вішати, стрбтити чб- рез повішення
enguatar иГпідбивбти вбтою enguedejado adj 1. кучерЯвий; 2. що слідкує за зачіскою
enguerrillarse діал. збирбтися у партизбн- ські загбни
enguijarrar у/брукувбти enguillotarse див. enfrascarse 2 enguiñarse діал. зазнбти невдбчі enguirnaldar иГприкрашбти гірляндами enguiscar, enguizcar, enguizgar и/спону- кбти, підштбвхувати
engullir иґзакбвтувати, ковтбти не прожб- вуючи
engurrio /77 сум, журбб engurrioso adj діал. див. envidioso 1 engurruñar, engurruñir vtм'Яти; жмбкати; -se 1. див. enmantarse; 2. м'Ятися; жмб- катися
enhacinar і/М. складбти в скйрти; 2. звб- лювати на купу
enharinar vt кул.. обкбчувати у бброшні; панірувбти; -se див. empolvarse enhastiador adj набрйдливий, надокучливий
enhastiar vt набридбти, надокучбти enhastillar иґклбсти в колчбн (стріли) enhebrar vt 1. всйлювати нитку; 2. див. ensartar 2; -se пробиратися, проникбти enhenar vt покривбти сіном enherbolar vt отруювати (стріли, списи) ennestar vt піднімбти; стбвити; вйсоко тримбти; -se вставбти, випрямлятися enhetrar vt іст. див. enmarañar 1; -se втручбтися у бійку
enhiesto adj піднятий, вйпростаний, що стоїть прЯмо
enhilar 1. ііїдив. enhebrar 1; 2. упорядковувати текст (промови)', 3. спрямбвувати, скербвувати; 4. vi див. enfilar 2 enhollinar vt(v/) покривбти(ся) сбжею enhorabuena 1. /лоздорбвлення; вітбння; 2. adv в дббрий час!; 3. от і дббре, хай буде так; dar la - бажбти щбстя; вітбти enhoramala adv на жаль, у лиху годйну enhorcar иМ. робйти в'Язку (цибулі, часнику); 2. іст. вішати, стрбтити чбрез повішення
enhornar стбвити у піч (у духбвку) enhuecar иМ. видбвбувати; 2. розпушувати (землю)
епісоіа 1. adj що торгує винбм; 2. m вино- торгбвець
enigma /771. збгбдка; 2. таємнйця, секрбт enigmático яс/загадкбвий; таємнйчий enigmatizar vt говорйти збгадками enjabonada їдіал. прочухбн enjabonado m, enjabonadura f, enjabonamiento /77 намйлювання enjabonar иН. намйлювати; 2. лбстити, догоджбти, підлбщуватися; 3. лбяти, сва- рйти, дорікбти
enjaezado m сл. чепурун, франт enjaezar vt надягбти збрую; запрягбти (конгі)
enjaguar иМ. іст. див. enjuagar; 2. діал. див. embaucar
enjalbegado m, enjalbegadura f, enjalbegamiento /77 побілка
enjalbegar vt\. білйти (стіни)', 2. користуватися космбтикою; -se фарбувбтися, підфарббвувати облйччя enjalbiego тдив. enjalbegado enjalma /в'їЬчне сідлб enjalmar vt\. надягбти в'ючне сідлб; 2. робити в'їЬчні сідла; 3. діал. незгрббно розставляти.
enjambar гідіал. писбти, складбти (вірші) enjambradera /і. бджолина мбтка; 2. мб- точник
enjambrar 1. иґзбирбти у вулик (бджіл)',
2. відділЯти, виймбти з вулика (рій)\ 3. vi роїтися (про бджіл), 4. розмнбжуватися, мнбжитися; -se запбвнюватися рбєм (про вулик)
enjambraron т роїння (бджіл) enjambre т 1. рій (бджіл)', 2. нбтовп, велйке скупчення людбй enjaminado adj діал.: mal - одягнений абиЯк(неохбйно)
enjaminar vt діал. див. enjalmar 3; -se діал. див. emperejilarse enjaquimar vt надягбти недбуздок enjaranarse Л. Ам. заплутатися у боргбх enjaracidura /’оснбщення (судна) enjarciar оснбщувати (судно) enjardinar иґсаджбти дербва (квіти); роз- планувбти садбк
enjaretado т мор. дерев'Яні ґрбти enjaretar иМ. шнурувбти; 2. робйти нашвидкуруч; 3. нав’язувати, впихбти;
4. просторікувати, патЯкати; 5. вставлЯти;
6. діал., Л. Ам. вставлЯти, включбти enjarrarse діал. брбтися в ббки enjaular vt1. саджбти у клітку; 2. ув'язнювати
enjebar1 vt вибілювати тканйни у галунб- вому рбзчині (перед фарбуванням) enjebar vt 1. вапнувбти (стіни), 2. Л. Ам. див. enjabonar
enjebe /771. галун; 2. галунбвий рбзчин;
3. обрббка галунбвим рбзчином enjergar иМ. розпочинбти (яку-н. справу); 2. керувбти (справою)
enjertación f, enjertamiento m с.-г. при- щбплення
enjertar vtc.-r. прищбплювати
270
enófobo
enjerto 1. p. irr. efe enjertar; 2. m c.-r. при- щЯпа, щЯпа; 3. мішанйна, суміш enjetado adj діал. серйЯзний, занепокоєний
enjillado adj діал. недостйглий (про фрукти, зерно)
enjilladura f, enjillamiento m мед., діал. рахіт
enjillarse 1. діал. див. enjillirse; 2. діал. згЯрбитися, зігнутися
enjillirse діал. змарніти, 3a4áxHyTH (про людину, рослину, тваринУ) enjiquerar гідіал. поклЯсти у ptoK3áK enjorquetar vt діал. ноейти на спйні (дитин})
enjoyar vt1. прикрашЯти коштЯвностями; 2. прикрашЯти, rápHO y6npáTn; 3. вставляти в onpáey (коштовне каміння) enjuagadientes m полоскЯння (для зубів) enjuagadora /мййна машйна enjuagadura fflHB. enjuague 1,2 enjuagar vt\. (-se) nonocKáTH (рот, зубй)\ 2. ополіскувати (посуд), полоскЯти (білизні
enjuagatorio, enjuague m 1. полоскЯння;
2. полоскЯння (рідина)’, 3. іст. посудина, склянка (для полоскання); 4. таЯмна угЯ- да; TaéMHa змЯва
enjugadero m^e.enjugador 2 enjugador 1. сушильний; 2. /77 стічний барабЯн; 2. сушЯрка для білйзни; - automático авто очиснйк перЯднього скла; двірнйк
enjugamanos m Л. Ам. рушнйк enjugar иМ. сушйти, просушувати; 2. (v) витирЯти(ся) рушникбм; 3. (-se) виточувати (борт)', -se див. eutiaquecer(se) enjuiciable adj підсудний enjuiciamiento m юр. 1. засудження, при- тягЯння до суду; порушення спрЯви (у суді); 2. розглядання cпpáви (у суді) enjuiciar \гіюр. 1. порушувати, завЯдити cnpáey; 2. розглядати спрЯву; судйти;
3. віддавЯти під суд
enjundia /Ч. жир, сЯло (у тваригі)', 2. суть спрЯви; 3. енергійність, заповзятливість;
4. харЯктер, прирбдні властйвості; nombre de poca - cna6oxapáKTepHa людйна enjunque /77 мор. балЯст
enjuta fapxiT. антрвЯльт; пЯзуха склепіння enjutar \Лдив. enjugar 1,2; -se діал. зіщулюватися enjutez /'сухість
enjuto 1. adj худорлявий, сухорлявий; 2. сухйй, стрйманий, холбдний; 3. m рі хмиз, пбсуш (для розпалення); 4. пікЯнт- на закуска
enlabiar vt див. engatusar
enlabiar і//піднЯсти до губ
enlabio /77 спокуса, OMáHa
enlace /771. зв'язування, з'єднування, зчЯп-
лення; 2. зв'язЯк, з'єднання; 3. зв'язбк;
взаємодія; 4. шлюб, одруження; 5. військ.
зв'язкЯвий
enlaciamiento m в'Янення enlaciar 1. vtpобйти млЯвим; 2. vi (~se) в'Янути, марніти enladrillado /77цеглянЯ підлбга enladrilladura /І.див. enladrillado; 2. клЯд- ка цЯгли
enladrillar иґвимбщувати цЯглою enlagunar vt\. затбплювати (поле)’, 2. за- болЯчувати; -se заболЯчуватися enlajar \гідіал. вимбщувати плйтами enlamar vt 1. покривЯти мулом, замулювати; 2. удобрювЯти мулом en anguidecer и/ослаблЯти, знеейлювати enlaparse діал. худнути en lardar и/шпигувЯти (м’ясо) впіаг1 ^діал. покривЯти тЯсом (даУ) fletar* и/укладЯти у консЯрвні бЯнки (ри-
enlazado 1. adj іст. зв'Язаний (словом, обіцянкою)’, 2. (нерозрйвно) пов'язаний; 2. /77 візерунчаста балюстрЯда enlazar иМ. (vi) з'Єднувати(ся), зв'язувати^); зчіплювати(ся); 2. накидЯти ласЯ; -se 1. одружуватися; 2. породичЯтися (про родини)
enlegajar иґскладЯти у купки (папергі) enlegamar \гідив. entarquinar enlejiar vt 1. клЯсти у луг; 2. хім. отрйму- вати лужний рЯзчин
enligar vt див. enviscar1; -se попЯстися, завтЯзнути у клЯЇ (про пташоії) enlistar vt Л. Ам. впйсувати, внбсити у список; -se запйсуватися enlistonar vt прибивЯти плЯнки; скріплювати плЯнками (дЯшками) enlobreguecer vtt затбмнювати; робйти тЯмним; -se темнішати, хмурнішати enlodadura f, enlodamiento m забруднення мулом
enlodar, enlodazar иМ. (vi) забруднюватися) мулом, замулювати(ся); 2. див. embarrar 1; 3. плямувЯти, безчЯстити; -se заплямувЯти свою чЯсть enlomar vt полігр. стЯвити корінЯць (книги)', -se вигинЯти спйну (про КОНГІ) enloquecedor ас/запЯморочливий enloquecer 1. и/звЯдити з рЯзуму; 2. игбо- жевбліти, втрачЯти рбзум; 3. переставЯти родйти (про фруктові дерева) enloquecimiento m божевілля enlosado /77 плитковЯ підлбга enlosador /77 плйточник enlosar иґвимЯщувати плйтами (підлогу) enlozanarse чвЯнитися, величЯтися enlucido 1. adj побілений; 2. вйштукату- рений; 3. /77 вапнувЯння; 4. штукатурка enlucidor /77 штукатур enlucimiento /771. вапнувЯння; 2. штукатурення, тинькувЯння
enlucir vñ. вапнувЯти; 2. штукатурити, ти- нькувЯти; 3. чйстити до блйску, начищЯти (метал, зброю) enlustrecer vt начищЯти enlutar vt 1. одягЯти в трЯур; покривЯти чЯрним (на знак жалоби)’, 2. затьмЯрюва- ти; -se темнішати, вкривЯтися тЯмрявою enllantar иґнадягЯти шйну (покришку) enllentecer vt (vi) розм'Якшувати(ся), пом'Якшувати(ся) enllocar м(~$е)див. enclocar(se) enmadejar гідіал. змЯтувати у мотЯк enmaderación f\. див. enmaderamiento; 2. див. entibación
enmaderado m 1. дерев'яний каркЯс; 2. див. enmaderamiento
enmaderamiento m 1. дерев'яна конструкція; 2. дерев'Яна (панЯльна) обшйвка
enmaderar vt\. обшивЯти дбшками (панЯ- лями); 2. ставити зруб, будувЯти каркЯс enmadrarse бути мамієм, тримЯтися за мЯмину спіднйцю
enmagrecer vt(vi, -se) див. enflaquecer enmalecer 1. иґпсувЯти, нйщити; 2. vi див. enfermar 1
enmalecerse заростЯти бур'янЯм enmaletar иМ. клЯсти у валізу; 2. прихЯву- вати, зберігЯти
enmalezarse Л. Ам. див. enmalecerse enmallarse заплутатися у сітці (про риб}) enmalle /77 вертикЯльно постЯвлена сітка enmangar иґнасЯджувати на рукоЯтку (інструмент)’, -se звикЯти (до інструмент}) enmaniguarse діал. 1. заростЯти чагар- никЯм; 2. звикЯти до сільськЯго спЯсобу життЯ; 3. Л. Ам. опускЯтися; спрЯщува- тися
enmantar vt(v) закутувати(ся), укривЯти- (ся) кЯвдрою; -se засмутйтися, зажурй- тися
enmarañamiento m 1. заплутування; 2. плутанйна, бЯзлад enmarañar vt 1. заплутати (волосся, ниткгі)\ 2. заплутувати (справну, -se 1. заплутуватися; сплутатися (про волосся, нитки)’, 2. затягуватися хмЯрами enmararse вихЯдити у відкрите мЯре enmarcar \гідив. encuadrar 1 enmaridar и/(~se) вихЯдити зЯміж enmarillecerse жовтіти enmaromar vt накидЯти мотузку (на бика) enmarquesar и/отрймувати титул enmasamiento m військ, скупчення (війсьі) enmasar vt військ, зосереджувати, скупчувати (війська)
enmascarado /77 мЯска (про людину) enmascaramiento m 1. маскувЯння (військ.)’, - de luces світломаскувЯння; 2. камуфлЯж enmascarar vt 1. (-se) надягЯти мЯску; 2. маскувЯти; ховЯти; 3. маскувЯти, каму- флювЯти
enmasillar иМ. замЯзувати; конопЯтити; шпаклювЯти; 2. замЯзувати (вікна) enmatarse 1. ховЯтися у кущЯх; діал. див. enzarzarse
enmelar vt 1. мЯзати мЯдом; додавЯти мед; 2. робйти мед (про бджіл)’, 3. див. endulzar
enmelenado adj з пйшною шевелюрою; гривЯстий
enmelotar іїдіал. див. enmelar 1 enmendable ас^попрЯвний enmendación f вйправлення, усунення недЯліків (помилої) enmendadura ідив. enmienda 1,2 enmendar vt\. виправляти, усувЯти недЯ- ліки (помилки)’, 2. внЯсити попрЯвки (зміни) у текст; 3. заглЯджувати провйну;
4. відшкодЯвувати збйтки; 5. юр. касувЯти (виро/); 6. мор. змінювати курс; -se виправлятися
enmenia fMep. менструЯція enmielar vt Л. Ам. див. enmelar enmienda f\. вйправлення, усунення недЯліків (помило/)’, 2. вйправлення, зміна (у iéкет)’, попрЯвка (в угоді, закон)', 3. за- глЯджування провйни; 4. іст. винагорЯда;
5. юр. компенсЯція (відшкодувЯння) збйт- ків^б. ріс.-г. мінерЯльні дЯбрива enmocecer vi іст. молодіти, молЯдшати enmohecerse 1. брЯтися пліснявою; 2. ір- жЯвіти; 3. стЯти непридЯтним enmollecer vt (vi) пом'Якшувати(ся), розм'якшуватися)
enmonarse Л. Ам. напивЯтися, п'яніти enmontarse Л. Ам., діал. заростЯти лісом (чагарником)
enmordazar иґзатикЯти рот клЯпом enmorralar vt Л. Ам. 1. клЯсти у мішЯк (в рюкзаі)', 2. змушувати мовчЯти (шляхом підкупу)
enmudecer 1. vt змушувати замовчЯти; 2. vi німіти; втрачЯти дар мЯви; 3. мовчЯти enmugrar vt діал., enmugrecer vt (v) забрУднювати(ся) enmurar иГогорЯджувати муром enmustiar vt сушйти, висушувати; -se в'Янути, сЯхнути enneciarse дурнішати ennegrecer иґчорнйти, фарбувЯти у чЯр- ний кЯлір; -se 1. чорніти, ставЯти чЯрним; 2. чорнішати, тьмЯритися, затягуватися хмЯрами (про небо)
ennoblecer иМ. облагорЯджувати, ушля- хбтнювати; 2. прикрашЯти; надавЯти блйску
ennoblecimiento m ушляхЯтнювання ennudecer vi припиняти свій рЯзвиток, хиріти, чЯхнути enófilo /77 ЛЮбЙТеЛЬ ВЙПИТИ enófobo 1. adj непитущий; 2. m вброг спиртнЯго, непитущий
271
enojadizo
enojadizo до/дратівлйвИй
enojado сердитий, роздратбваний
enojar vtA. (vi) сбрдити(ся), дратувбти-
Іся); 2. спричинити неприбмності; -se іушувбти (про стихії)
enojo m А. досбда, прйкрість; гнів; 2. (pf) HenpnéMHicTb; 3. icr. o6pá3a enojoso adj неприбмний, прикрий enología /винорббство enólogo m винорбб enomanía /біла гарЯчка enómetro /77 спиртомір ■enorgullecer vt наповнювати гбрдістю; -se запишбтися; стбти гбрдим enorgullecimiento m гбрдість, зарозу- ■ мілість
enorme adj 1. величбзний, здоровбнний, непомірний; 2. жахлйвий enormidad f А. величбзність, непомірність; 2. жахлйвість enotecnia /винорббство enotécnico 1. ар/винорббний; 2. m винорбб
enoteráceas fp! бот. знітовий enquiciar vt 1. чіпляти на пбтлі (Двері, вікна)] 2. улбгоджувати enquillotrar vt(~$e) див. engreír(se); -se див. enamorarse) enquiñar гідіал. стринбжити (коня) enrabiarse), enrabietarse див. encolerizarse)
enracimarse утвбрювати грбно enraizar vi пускбти коріння; укорінятися, приймбтися, приживбтися (про рослинУ) enralecer!, игрщшати; ставбти рідкйм; 2. vt с.-г. проріджувати (ліс, кущі); 3. підстригти (дерева)] 4. (vi) діал. див. enrarecerle) enramada ЛІ. rycTá крбна дбрева; 2. при- Kpáca з гілбк; 3. навіс з гілбк enramado 1. adj сплбтений, переплбте- ний; 2. мор. кістяк суднб enramar 1. робйти навіс з гілбк; 2. мор. cráBHTH та кріпйти шпангбути (корабля, що будуєтьсй)] 3. vi гілкувбтися (про дерево); -se ховбтися у гілкбх enrame m 1. переплбтення гілбк; 2. при- Kpáca із гілбк; 3. накриття із гілбк enranciarse прогіркнути enrarecer 1. tf(vr) розріджуватися): 2. vi (~se) рідшати; 3. зустрічбтися все рідше enrarecimiento m 1. розрідження; 2. розрідженість (повітря) enrasar irf( повирівнювати, нівелювбти enrase /77 вирівнювання, нівелювбння enrayar vt 1. вставлЯти спйці (у колеса)] 2. див. engalgar
enredadera 1. adj що в’ється (про рослини)] 2. í6ot. берізка
enredador 1. adj що лбвить сіткою; що розставляє сіть; 2. що обмбнює; що заплутує; 3. /77 інтригбн; склбчник, пліткбр;
4. плутаник; 5. пустун, бешкбтник enredar A. vtA. стбвити тенбта; розставляти сіті; 2. (vi) плутати(ся), заплутува- ти(ся); 3. втягбти, вплутувати (у справну,
4. вносити рбзлад; 5. влаштбвувати ббз- лад; 2. vi грбти, бешкетувбти; -se 1. заплутуватися, усклбднюватися (про справу 2. зійтйсь; жйти рбзом; 3. див. emparrarse
enredijo m див. enredo 1 enredo /771. плутанйна, заплутаність; 2. збіг обстбвин; 3. витівка; 4. склбка; інтрига;
5. заплутана (тбмна) спрбва; 6. зав’Язка (драми, роману)] 7. рі дрібнйці, пожйтки;
8. співжиття
enredoso adj 1. заплутаний, складнйй; 2. діал. див. enredador 1, 2 enrejado 1. adj фбтчастий, зрбблений у вйгляді фат; 2. /77садбві фбти (огорбжа); 2. плбтені жалюзі; 3. див. emparrillado;
4. сл. ув'язнений
enrejalar \гідив. enrejar2 2 enrejar1 прикріплювати лбміш (до плуга) enrejar2 vt А. обнбсити фбтами (огорожею)] 2. штабелювбти, укладбти в штб- бель (цеглини, дошки)] 3. Л. Ам. штбпати (білизну)] 4. сл. ув'язнювати enrejar иґнакидбти мотузку (на тварину enrevesado adj А. заплутаний, сплутаний; 2. звйвистий, кручений (продорогу)] 3. ва- жкйй, незрозумілий; 4. пустбтливий, неслухняний
enriado, enriamiento m мочіння, замбчу- вання (льону, конопель) enriar иГмочйти (льон, коноплі) enrieladura Л/7. Ам. рбйки enrielar vtA. укладбти рбйки; 2. виготовляти злйток; 3. див. encaminar 1; 4. Л. Ам., діал. див. encarrilar enriendar \гідіал. див. embridar 1 enripiar vt буд. бутити enriquecer 1. збагбчувати; 2. n/(-se) збалуватися, багатіти; 3. процвітбти enriquecimiento m збагачення; - torticero юр. незакбнне збагбчення enriscado acjr скелЯстий, обрйвистий enriscamiento /77схбвище у скблях enriscar и/звелйчувати; -se перехбвува- тися у скблях
enristrar1 vt А. стбвити у стійку (спис)] 2. скидбти (спис)] 3. ітй прЯмо до мети, ітй навпростбць
enristrar2 ифобйти в'Язки (часнику, цибулі)
enrizamiento /77завйвка волбсся enrizar vt завивбти волбсся; -se вйтися, кучерявитися (про волосся) enrocar vt шах. робйти рокірбвку, рокіру- вбти
enrocarse зачепйтися за підвбдне каміння (про тенета) enrodar vticr. колесувбти enrodelar покривбти (захищбти) щитбм enrodrigar, enrodrigonar vt підпирбти (дерева, кущі)
enrojar vtA. див. enrojecer 1; 2. розжбрю- вати (піч)] -se див. enrojecerse enrojecer 1. k/розжбрювати до червбного; 2. робйти червбним, фарбувбти у червб- ний кблір; 3. и/червоніти, сорбмитися, ніяковіти; -se 1. розжбрюватися до червбного; 2. червоніти, паленіти, зашарітися enrojecido яс/червбний, зашарілий enrojecimiento m почервоніння enrolamiento m А. мор. занбсення у судновий список; 2. прйзов; вербувбння enrolar vtA. мор. запйсувати (занбсити) у судновйй спйсок; 2. набирбти; призивбти; вербувбти; -se заверббвуватися enrole m діал. див. enrolamiento enrollado /77 ел. обмбтка enrollador /77 текст, мотовйло; мотбльна машйна
enrollamiento m 1. намбтування; 2. згор- тбння, скбчування; 3. обмбтування enrollar vt А. мотбти, намбтувати; обмб- тувати; 2. згортбти, скбчувати; 3. укбчува- ти, утрамббвувати (валиком)] 4. засипбти камінням (гблькою) enrollizado m гірн. кріплення з колбд enrollizar vt кріпйти колбдами (шахту) enromar vtпритуплЯти, затуплювати enrona fflian. щббінь, дрібнб каміння enronquecerse захрйпнути, осйпнути enronquecimiento /77хрипотб, сйплість enroñar, enroñecer vtA. покривбти (про паршу); 2. (vi) іржбвіти enroque /77 шах. рокірбвка enrosar vt фарбувбти у рожбвий кблір; -se рожевіти, фарбувбтися у рожбвий кблір
enroscadura f, enroscamiento m закручування
enroscar vtA. закручувати, загвйнчувати (гайки)] стЯгувати, закріплювати (болта- мй)] 2. скручувати, згортбти (спіраллю)] -se 1. закручуватися у трубку; 2. згорнутися калбчиком (уві сні) enrostrar vt Л. Ам. кйдати в облйччя (Докір)
enrubiar vt фарбувбти у світлий кблір (волосся)] -se світлішати, блЯкнути (про волосся)
enrubio /771. вйсвітлення волбсся, фарбу- вбння волбсся у світлий кблір; 2. освітлювач для волбсся
enrudecer vtA. огрублювати, робйти грубим; 2. притуплЯти розумбві здібності; -se
1. загрубіти; 2. отупіти enruinecer и/ставбти нйцим (підлим) enrular vt діал. укладбти кучерями (волосся)
ensabanar vtA. покривбти простирбдла- ми; 2. загортбти у сбван; 3. штукатурити; -se діал.' мбти повну своббду дій; розв'я- збти собі руки
ensacar зсипбти у мішки (зерно) ensaimada /листкбве тістечко ensalada f А. овочбвий салбт; - italiana салбт зі спбціями; 2. суміш, мішанйна;
3. діал. лимонбд (з додаванням м’яти та ананаса)] - rusa кул. вінегрбт; строкб- тість, пістрявість, негармонійне поєднбн- ня фарб
ensaladera Аялбтник, салбтниця ensaladilla ЛІ. dim. efe ensalada; 2. салбт (м’ясний, рибний)] 3. еблодощі, лбсощі;
4. різнокольорбве коштбвне каміння (в одній оправі)
ensalivar и/слйнити; -se пускбти слинку ensalmador m іст. А. костопрбв; 2. знбхар (що лікує замовляннямй) ensalmar vtA. вправлЯти кісткй; 2. замовляти (хворобу
ensalmista com. див. ensalmador 2 ensalmo m А. знбхарство; 2. замовляння; por - іос. adv. мйттю, умйть ensalobrarse ставбти солбним (про воду) ensalvajar(se) див. embrutecerse) ensalzador адгхвалббний ensalzamiento m похвалб; прославляння ensalzar vtA. прославляти, звелйчувати ensamblado m див. ensambladura ensamblador m rex. складбльник, збирбч ensambladura f тех. з'єднбння, монтбж, сюїадбння (дерев’янихдеталей) ensamblaje m А. див. ensambladura; 2. зв'я- збк, з'єднання
ensamblar vt тех. складбти; припасбву- вати (дерев’яні деталі) ensamble m див. ensambladura ensancha fдив. ensanche 1; dar -s дбти перепочйнок; давбти вблю ensanchador 1. adj що розшйрює, що розтЯгує (вшир)] 2. /77 тех. розшйрювач ensanchamiento m розшйрення, розтягування (вшир)
ensanchar 1. і//(и/)розшйрювати(ся), розтягуватися) (вшир)] 2. и/(~se) чвбнитися, величбтися, пишатися; 3. змушувати себб проейти; маніритися ensanche /771. розшйрення, розтягнення (вшир)] 2. запбс (у шві)] 3. райбн новобу- дбв, новйй райбн (міста) ensandecer vi дурніти, тупіти ensangostar vticr. засмучувати ensangrentar vtA. (vi) бруднйти(ся) крб- в’ю; 2. викликбти кровопролиття, заливб- ти крбв’ю; -se 1. запалйтися, розпалй- тися (у суперечці)] 2. (con, contra) розлю- тйтися
ensangustiar vt(vi) іст. засмучувати(ся); журйти(ся)
ensañamiento m 1. жорстбкість; злбба;
2. юр. обтЯжувальна обстбвина
272
entenderse
ensañar vt злити, дратувати, розлючувати; -se 1. робйтися жорстбким; злбсти- тися; 2. (con, en) знущатися, глумитися ensarnarse vi діал., ensarnecer vi покриватися вйсипом; захворіти на корбсту ensarta ffíian. ряд, лінія ensartadura / ensartamiento т див. ensarte
ensartar vt\. нанизувати (на ниткУ)] 2. всб- вувати, просилЯти (нитку в голкУу, 3. на- стрбмлювати (на рожегі), прокблювати;
4. натягати (трос)] 5. базікати, патЯкати; - disparates верзтй нісенітниці; -se діал. потрапити у скрутнЯ станбвище; si la ensartas, pierdes, y si no, perdiste діал. кудй не кинь — виходить клин ensarte /лнйзка, ряд ensatar гідіал. зв'язувати, зав'язувати ensayador m випрббний прйлад, тЯстер; прббник
ensayar vt 1. випроббвувати; 2. учйти; дресирувати; 3. репетйрувати (п'єсгі,
4. пробірувати (коштовні металгі)] 5. ют. старатися, добиватися; -se вправлЯтися, практикуватися; -se a cantar (en la declamación) вправлЯтися в співі (у декламації)
ensaye тдив. ensayo З ensayismo /77 жанр ecé ensayista сот. нарисбвець, есеїст ensayo /77 1. вйпробування, перевірка; 2. нарис, ecé; 3. пробувЯння (коштовних металів); 4. репетйція ensebar у/змЯщувати сЯлом (жйром) ensecar rfвитягувати на бЯрег (судно) enseguida adv негайно, зЯраз (же) enselvado а^лісйстий enselvarse) див. emboscarse) ensenada /1. невелйка бухта; 2. діал. обгорбджена ділЯнка ensenar rf1. ховЯти на грудях; 2. (vi) мор. ховЯти(ся) у бухті enseña /‘прапор, знамЯно enseñable adjздібний до навчЯння enseñado adj вйхований; bien (mal) - гЯрно (погЯно) вйхований enseñamiento тдив. enseñanza 1 enseñanza f 1. навчЯння, викладЯння; - por correspondencia забчне навчЯння; 2. освіта; - primaria, primera - початкбва освіта; - secundaria, segunda - серЯдня освіта; - superior вйща освіта; 3. урбк, приклад
enseñar vt\. навчЯти; викладЯти; - a leer у escribir навчЯти письмЯ; 2. покЯзувати, пред'являти; 3. виявлЯти, покЯзувати; -se звикЯти
enseñorearse (de) заволодіти; ставЯти госпбдарем
enserar обплітати (бутель) enseres /77 р/прилЯддя, інструмЯнти enseriarse Л. Ам. 1. ставЯти серйбзним; 2. робйтися серйбзним enserpentarse дратувЯтися, злйтися ensiforme ас# мечоподібний, списоподібний; hoja - бот. списоподібний листбк ensilar vt с.-г. силосувЯти ensilvecerse заростЯти лісом (про місцевість)
ensillada f\. сідловйна (угорав 2. діал. прськйй хребЯт з двомЯ вершйнами ensillado adjz запЯлою спинбю (про коня) ensilladura / ensillamiento m 1. сідлЯння; 2. сідловйна (у коня)
ensillar иМ. сідлЯти; 2. іст. прославляти, звелйчувати; 3. Л. Ам., діал. сідЯти на гб- лову; no dejarse - не давЯти себЯ осідлати; - antes de traer las bestias діал. з живбго ведмЯдя шкуру діл йти ЄП8По /77 (р!) діал. збруя ensimismado adj задумливий, заглйбле- нии у свої думкй, що замкнувся у собі
ensimismamiento m глиббка замисленість
ensimismarse 1. замислюватися, поринЯ- ти у свої думкй; 2. Л. Ам. див. envanecerse 1
ensobacarse діал. упирЯтися ensoberbecer vt вселЯти почуттЯ гбр- дості; -se 1. запишЯтися; 2. здіймЯтися (про хвилі)] хвилювЯтися (про море) ensobrar иґвкладЯти у конвЯрт ensogar vt прив'язувати (обв'язувати) мотузкою
ensoguillar іїдіал. і. див. ensogar; 2. ув'язнювати
ensolver иМ. включЯти, вставлЯти, вкла- дЯти; 2. скорбчувати; 3. мед. розсмбкту- вати (пухлину, абсцес) ensombrecer vt затемнювати, робйти тЯмним; -se 1. темніти, хмарніти; 2. ставЯти сумнйм (похмурим) ensoñación ідив. ensueño 1 ensoñador 1. я^'мрійлйвий; 2. m мрійник ensoñar иг1. бЯчити сни; 2. мріяти, мЯрити ensopar vt 1. розмбчувати хліб (у вині, воді); робйти тетЯрю; 2. Л. Ам. промочйти до нйтки (до кісток); -se Л. Ам. промбк- нути до нйтки (до кістбк) ensordecedor adj оглушливий ensordecer 1. k/оглушЯти; 2. и/глухнути; 2. удавЯти (з сЯбе) глухбго ensordecimiento m 1. глухотЯ; 2. лінгв. оглушення
ensortijado adj кучерЯвий ensortijamiento m 1. завйвка, завивЯння іпоконаміїг, 2. лбкони, кучері; 3. закрутки (на нитках)
ensortijar vt\. завивЯти лбконами (волос- cd)\ 2. закручувати (ниткй)] 3. всбвувати металЯве кільцЯ (у ніздрі тварини)] -se вйтися, кучерявитися (про волоссі) ensotarse vt ховЯтися у лісі ensuciado забруднений, бруднйй ensuciamiento m забруднення ensuciar vt 1. забруднювати, бруднйти; 2. чорнити, обмовляти; -se 1. забруднюватися, бруднйтися; 2. мЯзатися, справляти малу нужду під сЯбе; 3. брЯти хабЯр; ensuciarla зіпсувати всю спрЯву, недо- рЯчно втрутитися
ensueño /771. сон, сновидіння; 2. мрія entabacarse багЯто палйти, зловживЯти палінням
entabicar vt перегорбджувати, відгорбд- жувати, відокремлювати перегорбдкою entablación f 1. обшивЯння дбшками, об- лицювЯння; 2. мед. накладЯння шин entablado m 1. підлбга з дбшок; 2. обшивка з дбшок
entabladura /обшивЯння дбшками entablamento m архіт. антаблемЯнт entablar vt\. покривЯти (обшивЯти) дбшками; 2. мед. накладЯти шйни; 3. розставляти фігури (в шахах, шашках)] 4. почи- нЯти; розпочинати, братися (за що-н.)\ - conversación почЯти розмбву; - la lucha починЯти боротьбу; 5. запйсувати, впйсу- вати (у церковні книги)] 6. Л. Ам. порушувати справу (у суді)] 7. Л. Ам. зігрЯти в нічиЮ (у шахаії)] 8. діал. привчЯти кбней ходйти в табуні; 9. діал. нав'язувати своЮ вблю; -se 1. дути в однбму нЯпрямку (про вітер)] 2. діал., Л. Ам. випогбджуватися; se entablaron las lluvias почалйся дощі entable /77 1. див. entabladura; 2. розставляння фігур (у шахах, шашкаУу, 3. Л. Ам. розміщення; 4. діал. див. empresa 4 entablillar 14мед. накладЯти луббк (шину), фіксувЯти лубкбм (пов'Язкою) entablón діал. 1. хвалькуватий; 2. хитрий, лукавий; 3. /77хвалькб; 4. хитрун entablonada їдіал. хвЯстощі, фанфарбн- ство
entalamadura /верх (екіпажа) entalamar піднімати верх (у екіпажа) éntalegar vñ. клЯсти в торбину; 2. відкла- дЯти (гроші) entalpia fcpi3. ентальпія entalla ґдив. entalladura entallador /771. різьбЯр, гравЯр; 2. скульптор
entalladura /1. різьбЯ (по дерев^] 2. гра- віювЯння; 3. скульптора; 4. надріз (надереві)] 5. паз, гніздб; 6. мед. надріз entallamiento тдив. entalladura 1 entallar1 vt 1. різати, вирізЯти (з дерева)] вирізьблювати (з каміння); 2. гравіювЯти;
3. робйти надріз (надереві)] 4. робйти паз entallar 1. vt ivi) підганЯти по фігурі (сукню)] 2. vi, - bien (mal) гЯрно (погано) ле- жЯти (про сукню)
entallecer vi (-se) пускЯти (давЯти) пЯ- ростки
entapar гідіал. 1. оправлЯти, переплітЯти (книггі)] 2. обгортЯти (книги) entaparar іїдіал. прихбвувати, тримЯти в таємнйці
entapiar иґобгорбджувати (тинолі) entapizado m діал. збірн. килимй, кили- мбві вйроби
entapizar vt\. покривЯти килимЯми; 2. об- бивЯти (меблі)] драпірувЯти (стінйу, 3. обшивЯти, обклеювати; облицьбвувати entapujar иМ. (vi) покривЯти(ся), накри- вЯти(ся); 2. говорйти натяками (нещйро); приховувати прЯвду
entarascar vt (vi) обчіплЯти(ся) прикрЯ- сами
entarimado тдив. entablado 1 entarimar vt настилЯти (підлог^)] робйти настйл; -se 1. піднімЯтися на поміст;
2. прославлятися
entarquinar vt1. удббрювати мулом; 2. покривЯти мулом
entarugado /77торцЯва бруківка entarugar k/брукувЯти торцЯм; -se 1. Л. Ам. дивуватися; 2. діал. насувати шЯпку;
3. діал. бентЯжитися, сорбмитися entatabrarse діал. обурюватися
ente /771. існуюче; істбта; - racional розумна істбта; 2. кумЯдна людйна, дивак entecado adj див. enteco entecarse діал. див. emperrarse 2 enteco adjvBbnm, хвороблйвий entechar ііїЛ. Ам. будувати дах entejar ііїЛ. Ам. крйти черепйцею entelado adj збаламучений (про погляді) entelar vñ. покривЯти матЯрією; 2. вуалю- вЯти, затушбвувати
entelerido adj 1. що заціпенів (від crpaxfí, що заклЯк, задубів (від холоджу, 2. діал. слабйй, квблий; 3. діал. засмучений entena fMop. рЯя entenada /пЯсербиця entenado /77 пЯсинок entenallas /д/ручні лещЯта entendederas fpi див. entendimiento 2 entendedor adj тямущий, схйльний; al buen - pocas palabras розумний з пів- слбва розуміє
entender иМ. розуміти; бути тямущим; - de música розумітися на музиці, розуміти музику; 2. розуміти, осягати (рбзумом); збагнути (задуми, наміри)] dar а - дЯти зрозуміти; 3. мЯти нЯмір, збирЯтися (що- н. зробити)] 4. думати, вважЯти; 5. при- пускЯти; здогадуватися; 6. вЯсти (справу), мЯти у своїй компетЯнції, займатися; а ті - іос. adv. по-мбєму, на моЮ думку entenderse 1. розуміти себЯ; знЯти себЯ; 2. мЯти причйни, підстави; yo me entiert- do obrando así я знЯю, що роблЮ; у мЯне є підстави так чинйти; 3. (соп) домовлятися; дійтй згбди; 4. знахбдитися у таЯм- ному люббвному зв'язку; 5. (соп) управ¬
273
entendidamente
лЯтися, уміти bócth cnpáBn; 6. (соп) стосу- в ¿ти ся, віднбситися; esa orden se entiende con todos цей накбз стосується усіх; no se entiende eso conmigo я тут ні до чбго; ¿cómo se entiende?, ¿qué se entiende? як це розуміти?, що це 03Ha4áe? entendidamente advз розумінням, з умінням
entendido зсу'знбючий, тямущий; no darse por ~ удавбти з cé6e нетямущого entendimiento т 1. розуміння; 2. рбзум; здорбвий глузд; de ~ дуже розумний; і ofuscarse el - затьмбритися (про розу/й); buen ~ згбда, мир, лад entenebrar vt, entenebrecer vt огортбти ' тбмрявою, noTbMápiOBaTH; -se поринбти у мброк
entente fflian. союз; блок, коаліція entera f\, Л. Ам. грошовйй вклад; 2. діал. cáльдo
enterado1 adj обізнаний, знбючий, в курсі спрбви
enterado2 adj діал. 1. гбрдий, зарозумілий; 2. грубий, неввічливий; 3. настйрливий enteramente adv цілкбм, пбвністю, цілко- вйто
enterar 1. vt інформувбти, повідомляти;
2. наставлЯти, noBHáTn; 3. Л. Ам. вкладб-
ти грбші, робйти грошовйй вклад; 4. vi діал. жйти; -se (de) 1. довідуватися, діз- навбтися; 2. розуміти, усвідбмлювати entercarse \гідив. emperrarse 2 enterez ficr;, entereza цілісність, пов-
HOTá; 2. прямотб; відвбртість, рішучість;
3. твбрдість, вйтримка; 4. сувбрість; дис- циплінбваність; entereza virginal незбй- маність
entérico ясукишковйй enteritis fMep. ентерйт enteriz*o adj 1. див. entero 1; 2. з цілого (з однбго) шматкб; columna -а колбна, витесана з однієї брйли enteroecedor ^зворушливий enternecer vt(vi) 1. пом'Якшувати(ся), розм'якшуватися); 2. розчулюватися) enternecidamente adv ніжно, ласкбво entémecimiento т1. розм'якшення; 2. розніженість; 3. зворушеність entero 1. adjyaécb, цілий, пбвний; un pan - ціла 6yxáHKa хліба; un vaso - de agua пбв- на склянка водй; el mundo - увесь світ; 2. некастрбваний (про тварину); 3. не- збйманий, цнотлйвий; 4. здорбвий, міц- нйй; 5. твердйй, стійкйй; 6. прямйй, спра- ведлйвий; 7. незіпсбваний, доброчесний;
8. цілісний (про людину 9. міцнйй (про тканині 10. Л. Ам. ідентйчний, однбко- вий; 11. мат. цілий; número - ціле числб;
12. m мат. ціле числб; 13. Л. Ам. грошовйй вклад; por - іос. adv. цілкбм, пбвністю, цілковйто; partir por - ділйти на двознбч- не числб; забрбти собі все, нічбго не залй- шивши іншим
enterocolitis fMefl. ентероколіт enterrador m 1. могильник; 2. зоол. жук- могйльник; 3. помічнйк матадбра (у кориді) enterramiento m 1. див. entierro 1; 2. сар- кофЄг; река; 3. вйкопана могйла enterrar vtl. закбпувати в збмлю; 2. ховб- ти; 3. пережйти; 4. встрбмлювати, втикб- ти; 5. завблювати, захбвувати; 6. забути, пустйти в нєпЄм'ять, ховбти; 7. діал. церк, прбвити панахйду; -se живцбм поховати себЄ; віддалйтися від суспільства; contigo me éntierren з тоббю — хоч на край світу
enterratorio m діал. кладовйще, цвйнтар entesar vt 1. посйлювати, збільшувати; 2. натягувати, розтягувати entestado adjicT. упбртий; твердоголбвий entibación frípH. 1. встановлення кріплення; 2. кріплення, зруб
entibador /77 гірн. кріпйльник entibar 1. vi див. estribar 1; 2. vt гірн. кріпйти, закріплювати, підпирбти entibiar vt 1. охолбджувати, студити;
2. стрймувати, угамбвувати (запал, при- страсті)\ -se охолбджуватися, холбнути
entibo /771. буд. опбра, підпбра; 2. гірн. кріплення; 3. оснбва, опбра entidad f 1. філос. сутність, суть; 2. див. ente 1; 3. организЄція, установа; підприємство; 4. цінність, важлйвість, знЄчєння; de - вагбмий, важливий, перекбнливий entierro /771. поховЄння; 2. могйла; 3. пб- хорон; похорбнна процесія; 4. зарйтий скарб; - de la sardina «пбхорон сардини» (старовинний жартівливий обряд наприкінці карнавальних свят); ir como - de pobre Л. Ам. швйдко розорЯтися, занепа- дЄти
entiesar \гідив. entesar entigrecerse див. enfurecerse 2 entilar \гіЛ. Ам. фарбувЄти у чбрний кблір entinar и/клбсти у глйняний гбрщик entintar vt\. бруднйти чорнйлом; 2. фарбу- вбти; 3. полігр. накбтувати фбрбу; 4. жив. накладети фЄрби
entizar vt натирбти крейдою (більярдний кий)
entiznar vtl. бруднйти сЄжєю; 2. чорнйти, плямувбти
entoavía adv діал. ще, ycé ще, дбсі entogarse діал. 1. ставбти зарозумілим, задавЄтися; 2. ставети дйбки, упирбтися (про тваринУ)
entoldado m 1. натягування тбнту; 2. тент, намбт
entoldar иМ. натягувати тент (над вікна- мй)\ 2. прикрашбти килимЄми (панно);
3. захмЄрюватися (про небо); -se 1. див. engreírse 1; 2. див. encapotarse 2 entoldo m див. envanecimiento entomatado m тушкбване м’ясо з по- мідбрами; стрбва, запрбвлена томЄтом entomófago adj зоол. комахоїдний entomología /’ентомолбгія entomológico adj ентомологічний entomologista com., entomólogo /77енто- мблог
entomozoología ґдив. entomología entompeatar vtЛ. Ам. див. engañar 1 entonación /і. інтонЄція, тон; 2. муз. інто- нувбння; 3. див. entono 2 entonado adj 1. муз. звучний, гармонійний; 2. зарозумілий, пихбтий, бундючний;
3. можновлбдний
entonador 1. adj що заспівує; 2. m заспівувач; 2. помічнйк органіста; 3. фото підсй- лювач
entonar 1. rfнаспівувати; співбти; 2. наст- рбювати (голос), вибирбти тон; 3. заспівувати; 4. вимовлЯти з пбвною інтонбцією; інтонувбти; 5. /иуанатискбти вáжiль (органа); 6. тонізувбти, підвйщувати тбнус;
7. жив. тонувбти; 8. и/(сопї гармонувбти, побднуватися; -se задаватися, ставбти зарозумілим
entonce adv іст. див. entonces entonces adv 1. (en aquel -) тоді, на той час; 2. тоді, у такбму рбзі, якщб так; ¿у entonces? діал. зрозуміло, звичбйна річ!, а як же?
entonelar iz/наливбти в ббчки, розливбти у ббчки
entongar иМ. укладбти штабелЯми; 2. діал. звбдити з рбзуму
entono /771. див. entonación 2; 2. зарозумілість, пихб
entontamiento m Л. Ам. див. entontecimiento
entontar гідіал. див. entontecer 1 entontecer 1. vt робйти дурнйм; 2. vi(~se) дурніти, тупіти
entontecido дурнйй, нерозумний entontecimiento m 1. обезглузджування, отуплЯння; 2. отупіння, очманіння entorchado /771. позумбнт; галун; 2. шнур entorchar иМ. робйти фбкели; 2. скручу- вати (шнур); Ь.діал. крутйти, закручувати entorilar vtзаганЯти (бика) entornar vt 1. причиняти (двері, вікно);
2. прикривбти (очі); 3. (vi) нахилЯти(ся); tanto entornó que trastornó найкрбще — вброг гбрного
entornillador тЛ. Ам. вйкрутка entornillar vt робйти ґвинтову нбрізь entorno /771. іст. окблиця; 2. контбкст;
3. діал. край сукні
entorpecer vt і. (v/) притуплЯти(ся), отуплятися); 2. потьмбрювати рбзум; 3. за- трймувати, зволікбти (зі справою); -se потьмбрюватися (про розуїй) entorpecimiento т 1. притуплення; 2. по- тьмбрення рбзуму, отупіння; 3. затягування, затрймка (справи) entortada f Л. Ам., entortadura /'вйкрив- лення
entortar иМ. (vr) викривлЯти(ся), робйти- (ся) кривйм; 2. виколоти (вйбити) бко entosigar vticT. отруїти entotumarse діал. 1. п'яніти, напивбтися; 2. хмурніти
entozoario /77 зоол. кишкбвий паразйт entrabar иМ. діал. заважбти, перешкод- жбти; 2. діал. тринбжити, спутувати entrada /і. вхід, в'їзд (місце); вхідні двбрі, під'їзд; 2. вхід, в'їзд; 3. втбргнення (супротивника); 4. вступ (на посаді; 5. перед- пбкій; 6. кількість глядачів, публіка (у театрі); 7. збір (у театрі); 8. квиток (театральний); - general місця на гальбрці;
9. почбток, вступ (укнизі, промові); 10. дб- ступ (в будинок, родин^); tiene - en esta casa двбрі цьогб будинку для ньбго від- крйті; 11. закуска (яку подають після супу перед другою стравою); 12. залйсина (на лобі); 13. надхбдження (коштів); вклад (у банк); 14. почбток (сезоні); 15. діал., Л. Ам. шмагбння, биттЯ; 16. вступбння (голосу, інструмента); 17. тех. вхід, впуск, підвбдення; впускнйй бтвір; - de pavana непристбйне слбво, якб сказбли з повбж- ним вйглядом; - por salida спрбва з однбковими шбнсами на успіх та провбл; корбткий візйт; -s у salidas інтрйги, підступи; de - для почбтку; спочбтку; раптб- во, урбз; de primera - відрбзу, за однйм рбзом; irse - por salida: se va - por salida вихбдить так на так entrado adj і.: - en acos літній; 2. діал. див. entrador 4
entrador adj 1. Л. Ам. мужній, смілйвий, рішучий; 2. Л. Ам. закбханий; 3. діал. дружній, товарйський; 4. діал. непрбха- ний, незвбний
entramado m буд. дерев'Яні ґрбти, фбхвбрк entramar vt буд. споруджувати зруб (дерев'Яні ґрбти, фбхвбрк) entrambos adj рі, entramos adj рі іст. обйдва; entrambos a dos вдвох entrampar vt\. замбнювати у пбстку (укапкан), ловйти у пастку (звіра); 2. обмбню- вати, обдурювати; 3. заплутувати (справу); 4. обтЯжувати боргбми; -se 1. потрапляти у пбстку (у капкан); 2. потрапляти у глухйй кут, опинйтися у безвйхідному станбвиїці; 3. загрузнути в боргбх entrampillar vt\. тавр. заганЯти у глухйй кут; 2. діал. піймбти, схопйти entrante 1. adj вхіднйй; ángulo - мат. вхіднйй кут; 2. мор. приплйвний; 2. m тех. паз.'Вйїмка, Ямка; -s у salientes постійні відвідувачі, збвсідники entraña М. внутрішній брган (тварини); 2. суть (справи); 3. серцевйна; 4. р/нутро-
274
entresuelo
щі, нутрб; 5. р/нбдра (землі)', 6. p/xapáK- тер, Bflána; flyrná; una persona de buenas (malas) -s rápHa (noráHa) людйна; дббра (зла) людйна; echar las -s нудити \безос.)\ hacer las ~s a uno впбрше да- BáTH грудь (дитині}, налаштбвувати пбв- ним чйном; no tener -s, tener las -s atravesadas Л. Ам. бути безсердбчним (бездушним), не MáTH сбрця; sacar a uno las ~s вйпустити кйшки; вйтрясти душу (вжив, як погроза)', se me arrancan las -s у мбне сбрце KpáeTbCH entrañable adj 1. рідний, близький, дорогий; 2. щйрий
entrañablemente advніжно, привітно entrañar vtA. розміщувати (у глибині)', 2. містйти; прихбвувати (у собі)', -se 1. про- HHKáTH (забирбтися) всербдину; 2. (соп) заприятелювбти, подружйтися entrañizar vticr. ніжно любйти entrañoso adj внутрішній, органічний; Іо más - de la cuestión суть питбння entrañado adj діал. нечулий, безсердбч- ний
entrapajar vt закутувати (загортбти) у ганчір'я; перев'язувати ганчіркою (рану)', -se 1. набирбтися пйлом (про тканини), 2. діал. кутатися (в одяг)
entrapazar і//обм0нювати, обдурювати entrar 1. vi вхбдити, вТвджбти; 2. вхбдити, пронижи всербдину; el clavo no entra en la pared цвях не вхбдить у стіну; 3. вхбдити, уміщуватися; estas cosas no entran en la maleta ці рбчі не вміщбються у валізу;
4. впадбти (про річкУ; 5. бути прийнятим, бути вхбжим (у будинок, 6. улаштбвува- тися (на роботі', вступбти (в організацію)', ставбти; 7. втручбтися (у суперечкУ', 8. по- чинбтися (про сезон)', 9. починбтися (про книгу, ПРОМОВУ', 10. вхбдити (ужиття, побут, модУ\ прищепйтися (про звичаї)', 11. охбплювати (про почуття, стай)\ 12. вхбдити до склбду (речовини); 13. ітй (на виготовлення—про матеріал)', 14. (а + inf) BCTynáTH, починбти; - a servir ітй в нбйми;
15. (en) вступбти (у період життя)', él entró en los sesenta años йому вйповнився сьбмий десяток; 16. вступбти (про голос, інструмені)’, 17 .(vt) нападбти (про бика під час коридй); 18. vt ввбдити, примусити увійтй; 19. вривбтися, вдирбтися; 20. під- ступбтися; a este hombre no hay por dónde entrarle до цібї людйни ніЯк не підсту- пйтися; 21. діал. карбти; бйти; 22. дога- нЯти, наздоганяти (судно)\ ahora entro yo тепбр я скажу; - bien бути дорбчним; - dentro de síf - en si mismo замикбтися в собі, замйслюватися; no - le a uno (una cosa) не подббатися; не викликбти довіри; не давбтися кому-н., бути не до снагй; а este chico no le entra la música цьому хлбпчику не дабться музика; no - ni salir en una cosa залишатися бсторонь, умивб- ти руки; yo по entro ni salgo en este asunto це менб не стосується entrarse 1. проникбти, попадбти; 2. втручатися, вплутуватися (у чужі справі) entre ргер 1. (вжив, при означ, простору або часу між; - la ventana у la puerta між вікнбм та дверйма; - las dos у las tres de la tarde між другою і трбтьою годйнами Дня; 2. сбред, пбміж; - los invitados había muchos jóvenes сбред запрбшених оулб багбто мблоді; 3. рбзом, спільно; hacer algo - todos робйти рбзом; 4. (вказ. на проміжний стан або властивість): - frío ó caliente тбплий; - otras cosas між іншим; - que loe. conj. тимчасом як entreabierto р. irr. ote entreabrir entreabrir vt( vi) прочиняти(ся) (про двері) c r|aCt° m театр' aHTPáKT»2- невелйка
entreancho adj сербдньої ширини; ні ширбкий, ні вузькйй
entreayudarse допомагбти одйн одному entrebastidor m театр. збдник (сцени) entrecano adj з сивинбю entrecava f підгортбння; підебпування ґрунту
entrecavar иґнеглйбоко виорювати ґрунт; cultivos de entrecavado с.-г. просапні культури
entrecejo /77 1. прбстір МІЖ 6pOB¿MH, МІЖ- брів'я; 2. похмурий вйгляд; насуплені брови; mirar соп - похмуро дивйтися; arrugar (fruncir) el - супитися, насуплюватися
entrecerrar \гідив. entornar 1 entrecielo /77 іст. тент, намбт entrecinta f6yp. рйгель entreclaro adj темнувбтий entrecogedura /’схбплювання; стискбння entrecoger vt 1. схбплювати; міцно сти- екбти; 2. припбрти до стінй entrecomar vtA. виділити кбмами; 2. див. entrecomillar
entrecomillar брбти у лапкй entrecortado adj 1. надтріснутий, деренькучий (про голос, звук)', 2. перерйвчастий, нерівний (продихання)', 3. плутаний (про промову
entrecortadura /надріз entrecortar vtA. надрізбти; 2. переривбти, перебивбти; -se говорйти заплутано entrecorte /77 архіт. бтвір між брками entrecog(e) m діал., кул. антрекбт entrecriarse ростй, проростбти (серед інших рослин)
entrecruzado ас/схрбщений, поклбдений нбвхрест
entrecruzar vt схрбщувати; клбети нбвхрест; -se схрбщуватися entrecubierta(s) f(pi) мор. твіндбк entrecuesto /771. див. espinazo 1; 2. філбй- на частйна, філб; антрекбт entrechocar иґзштбвхувати, ударяти; -se зштбвхуватися, ударЯтися entrechoque m зіткнення entredecir vtA. іст. забороняти, накладбти заборбну; 2. церк. накладбти інтердикт entredicho 1. р. ігг. de entredecir; 2. m за- борбна; вбто; levantar el - знімбти заборбну; 2. церк. інтердйкт; 3. іст. перешкб- да; estar en - бути сумнівним, не викли- кбти довіри; poner en - стбвити під сумнів; не схвблювати entredoble ^полуторний entredormido acjr напівебнний entredós /771. прошйвка, прбшва; 2. шбфа у простінку
entrefilete /77 діал. корбтка замітка (у газеті)
entrefino adj 1. сербдньої товщинй (розміру', 2. полбгшений (продрап, сукно) entreforro m див. entretela 1 entrega fA. вручення; 2. поставка, здавбн- ня (зерна)', 3. вйпуск (про книгу, що видається з продовженням); novela por -s ромбн, що видабться окрбмими випусками; 4. віддбча; con - absoluta з пбвною віддбчею; 5. військ, здавбння, складбння entregado яс/захбплений entregamiento m див. entrega 1 entregar vt 1. передавбти; вручбти; зда- вбти; 2. робйти постбвки; поставляти; 3. видавбти (злочинця)', 4. залишбти, кйдати (напризволяще); 5. військ, здавб- ти; - Іа помбрти, віддбти Ббгу душу entregarse 1. (а) віддавбтися, присвячувати себб; поринбти з головбю; 2. віддавбтися (порокам)', 3. здавбтися, визнавб- ти себб перембженим; 4. військ, здавбти- ся; 5. (de) брбти під свою відповідбль- ність; взЯти на сббе
entrego /77 іст. див. entrega 1 entrejuntar vt буд. збирбти (двері, вікно) entrelargo aqjr довгбстий entrelazamiento m переплбтення, сплб- тення
entrelazar іїдив. entretejer 2 entrelinear rfnncáTH (впйсувати) між рядків
entreliño /77 с.-г. міжрЯддя entrelistado adj А. смугбстий, смужкувб- тий (про тканину; 2. з малюнком між смужками (про тканину entreluces гпріА. сутінки; 2. світбнок entrelucir vi просвічувати entremediar vt вкладбти, вставлЯти (між чим-н.)
entremedias adv (про простір, час) у проміжках між
entremedio m Л. Ам. інтервбл, прбміжок entremés /771. закуска; 2. театр, інтермб- Дія
entremesar vt іст., entremesear vt театр. брбти участь в інтермбдії; вставлЯти жбр- ти
entremetedor adj іст. див. entremetido entremeter vt вставлЯти, вкладбти (між чим-н.)', -se втручбтися (у розмову, чужі справи)
entremetido adj, /77допйтливий, настйрли- вий, що пхає нбса не у свої спрбви entremetimiento m втручбння у чужі cnpáen
entremezclar vt(vi) змішувати(ся), перемішуватися)
entremorir і//г0снути, згасбти entrenador 1. adj що тренує; 2. /77трбнер entrenamiento m 1. спорт, тренувбння; 2. військ, навчбння, підготбвка entrenar vt (уі) 1. спорт. тренувбти(ся); 2. військ, учити(ся) entrenzar v/заплітбти (косу entreoír vt неЯсно чути; ледь розчути entreoscuro adj напівтбмний (про приміщення)
entrepanes m рі с.-г. пбри (між засіяними полями)
entrepaño /771. простінок; 2. буд. панбль, фільбнка; 3. nomup ¡у шафі) entreparecerse виднітися, майоріти entrepiernas fpi(sg¡) 1. внутрішня частйна стегнб; 2. діал. плбвки, купбпьні трусй entrepiso /771. антресбль (поверУ', 2. гірн. проміжнйй горизбнт entrépito adj діал. див. entremetido entrepitura fflian. див. entremetimiento entrepuente(s) /77 (рі) див. entrecubier- ta(s)
entrepuerta fдіал. ицит (шлюзу entrepunzadura f сіпання, покблювання (при нариві)
entrepunzar иґсіпати, колбти, покблювати (про нарив)
entrera fflian. служнйця entrerrenglonadura /’припйска (встбвка) між рядками
entrerrenglonar иґвпйсувати між рядкбми entrerriel /77 див. entrevia entrerrisa /стрйманий сміх entrerromper vticT. переривбти entresaca /вйруб лісу entresacar vtA. вибирбти, обирбти; вилу- чбти; 2. вирубувати, розчищбти (ліс)', 3. вистригти (частину волосся) entresemana ficr. будній день entreseña ficr див. enseña entresijo /77 1. анат. брйжа, мезентбрій; 2. таємнйця; тбмна спрбва; tener muchos -s б^ти складнйм, заплутаним (про справу', 6. бути обербжним, потбйливим (про людину
entresuelo /771. антресбль (поверУ; 2. цокольний пбверх
275
entresurco
entresurco /77 ГфбМІЖСЙС МІЖ борОЗнЯмИ, гр§бінь
entretalla, entretalladura /барельбф entretallar vt 1. робити бapeльéф; 2. rpa- віювЯти; різати (по дереву 3. вирити бтвори (у тканині для ришельє); 4. див. estrechar 2; ~se 1. іст. див. encajarse 1; 2. діал. //^encajarse 4 entretanto 1. advi\m чЯсом; 2. /77пр6міжок nácy
entretecho m діал. горйще entretejer vt 1. робити кольорбве пере- I плЯтення; 2. зв'язувати, сплати; 3. чер- ryeáTH (цитатами)
entretela f 1. бортівка, підбортовЯ полот- 1 нб; 2. р/душЯ, сЯрце; en mis -s у душі entretelar і//саджЯти на бортівку entretención fдіал. див. entretenimiento 1 entretenedor 1. adj що розважЯє; 2. М ВИГЯДНИК, витівнйк
entretener vtA. займЯти; 2. розважЯти, забавляти; відволікЯти; 3. підтрймувати (вогнище, надію)\ 4. зволікЯти, відкладЯ- ти (вирішення питання)', -se (соп) 1. зай- мЯтися; -se con los libros провбдити час за читЯнням; 2. розважЯтися entretenida /утрйманка; dar a uno (con) Іа - забивЯти бЯки
entretenido adj 1. забЯвний, цікЯвий, ве- сЯлий; 2. що забирЯє багЯто 4ácy, кропіт- кйй
entretenimiento /771. заняття, провбджен- ня чЯсу; 2. розвЯга, утіха; 3. утрймання;
4. легкії музйчна n'éca, дивертисмЯнт entretiempo /77 проміжнйй сезбн (весна, осінь)', abrigo de - демісезбнне пальтб entreuntar vt злегкЯ змЯщувати, підмЯзу- вати
entrevar vt сл. див. entender 1 entreventana /простінок (між вікнами) entrever vtA. неЯсно бЯчити, неЯсно розрізняти; 2. підбзрювати, здогЯдуватися; dejar - давЯти зрозуміти, натякЯти entreverado 1. a# змішаний, неоднорідний; tocino - бекбн; 2. m діал. печЯня з пбтрухів ягнЯти (козенЯти) entreverar vt А. змішувати, домішувати; 2. діал. вирубувати ліс (частково)-, -se діал. 1. змішуватися, перемішуватися; 2. зштбвхуватися, насукувати одйн на бдного (про вершників) t entrevero /77 Л. Ам. А. змішування, суміш; 2. бЯзлад, розгардіяш entrevia f3an. міжпуття entreviejo adj літній
entrevista f 1. побЯчення, зустріч; 2. інтерв'ю; conceder (tomar) una - дЯти (взЯ- ти) інтерв'ю
entrevistar vt інтерв'ювЯти, брЯти інтерв'ю; -se бЯчитися, зустрічЯтися entripado 1. adjuro знахб^иться у нутрощах; dolor - біль у животі; 2. нерозібраний (про тушУ)\ 3. /77 прихбваний біль (досЯда); 4. Л. Ам. тбльбухи entripar vtA. діал., Л. Ам. див. ensopar 1; 2. (vi) діал. див. enojar(se) entriparrar гідіал. див. empachar 2 entripular гідіал. заплутувати, усклЯдню- вати (ситуацію)
entristecer vt засмучувати, журйти; -se засмучуватися, журйтися entristecimiento m смуток, журбЯ entrojar vt складЯти в комбру (в овоче- схбвище)
entrometer(se) див. entremeter(se) entrometido adj, m див. entremetido entromparse Л. Ам. див. enojarse 1 entrón adj А. Л. Ам. див. entrador 2; 2. діал. див. entremetido entronar \іїдив. entronizar entroncar 1. иґвстанбвлювати (довбдити) споріднення; 2. Л. Ам. добирЯти пЯру
кбней однЯкової мЯсті; 3. vi породичЯ- тися; 4. (~se) схбдитися (про залізничні лінії, шосе)
entronchadura їдіал. вйвих entronerar vt заганЯти в лузу (більярдну кулю)
entronización f, entronizamiento m звЯ- дення на престбл
entronizar vtA. садйти на престбл; 2. див. ensalzar 1; -se ставЯти на престбл; 2. див. engreírse
entronque /771. споріднення; 2. з'єднання (залізничних колій, шосе, доріг) entropía їфіз. ентропія entropillado тдіал. жереббць-пліднйк entropillar гідіал. привчЯти конЯ ходйти у табуні
entruchada /1. обмЯн, шахрЯйство; 2. інтрига; підступи; 3. діал. рішуча розмбва entruchado т1. див. entruchada 1; 2. див. entripado 2,1
entruchar vtA. вплутувати, замЯнювати, обмЯном втягЯти (в яку-н. справу, 2. сл. див. entender 1; -se Л. Ам. пхати носа не у свої спрЯви entruchón /77 інтригЯн entrujar складЯти олйвки у схбвище entrujar vtA. див. entrojar; 2. див. embolsar 1
entubar vt тех. А. кріпйти обсаднйми трубами (отвір)-, 2. укладЯти труби; 3. діал. відводйти вбду по трубах entuerto /771. обрЯза; 2. шкбда, збйток;
3. р/післяполбговий біль entufarse діал. дратувЯтися, злйтися entullecer 1. vt затрймувати, притримувати (дію, pyjij-, 2. i//(~se) німіти (про ногу,
руку)
entumecer иґспричинЯти оніміння, робйти нечутлйвим (нерухбмим) (руку, ногу)-, -se
1. німіти, затерпЯти, втрачати чутливість (про частини тіла)-, brazo entumecido за- тбрпла рукЯ; 2. розбурхатися (про море, річку)
entumecimiento m оніміння, втрЯта чут- лйвості
entumido adj діал., Л. Ам. сором'язлйвий entumirse див. entumecerse 1 . entumoso adj діал. терпкйй, кислий, що викликЯє оскбму entunarse Л. Ам. уколбтися entunicar vt жив. ґрунтувЯти стіну (під фрбски)
entuñarse діал. вкривЯтися плодЯми (про фруктові дерева)
entupir vt А. перегорбджувати (прохід)-, засмічувати (труби)-, 2. тиснути; -se засмічуватися (про трубу?) enturar vt сл. А. давати; 2. дивйтися enturbiamiento m 1. помутніння; 2. збен- тбження
enturbiar vt А. каламутити, робйти мутним; 2. каламутити вбду, заплутувати (справу)-, бентЯжити; 3. затьмЯрювати (веселощі, свято?, -se 1. каламутнішати;
2. розладнЯтися; заплутуватися (про справу)
entusarse діал. журйтися, засмучуватися entusiasmar vt захбплювати, викликЯти захбплення; надихЯти; -se захбплюва- тися; надихЯтися
entusiasmo /771. захбплення, зЯхват; 2. ен- тузіЯзм, натхнЯння; соп - захбгшено; із зЯ- хватом
entusiasta 1. а^захбплений; натхнЯнний; 2. схйльний до екзальтЯції; 2. /77внтузіЯст entusiástico зс/захбплений; натхнЯнний entutumarse діал. розгубйтися, зніяковіти enucleación їмед. енуклеЯція enumerable adi що піддаЯться перераху- вЯнню (нумерації)
enumeración /перерахувЯння; перЯлік
enumerar vt перерахбвувати; робйти перЯлік
enumerativo adju\о містить перЯлік enunciación f, enunciado m А. оголошення; 2. вйклад (ідеї, теорії)-, 3. лінгв. вйслів enunciar vt А. заявляти, оголбшувати; викладЯти (ідею, теорію) enunciativo adj А. що містить повідбмлен- ня (заяву, оголошення); 2. що викладЯє (ідею, теорію); лінгв. розповіднйй (проречення)
enuresia, ennresis f мед. енурЯз, нетри- мЯння сЯчі
envacunar гідіал. робйти щЯплення, при- щЯплювати
envagonador тдіал. вантЯжник envagonar вантЯжити у вагбни envainador adj бот. стеблообгбртний (про листої)
envainar 1. вкладЯти у піхви; 2. обхбп- лювати, обволікЯти, обгортЯти; 3. vi діал. помирЯти, гйнути; -se діал. втручЯтися в суперЯчку (бійку)
envalentar гідіал. див. envalentonar envalentonamiento т підбадьбрення envalentonar иГпідбадьбрювати; надавЯ- ти смілйвості; -se 1. бадьбритися; 2. хи- зувЯтися свобю смілйвістю envalijar vt укладЯти у валізу envallicar vt діал. див. encizañar; -se Л. Ам. заростЯти бур'янбм (про хліб) envanecer vt робйти зарозумілим (пихЯ- тим); -se 1. чвЯнитися, величЯтися; 2. пи- шЯтися; 3. діал. псувЯтися, сбхнути (про плоду)
envanecimiento т А. чвЯнство; величЯн- ня; 2. гбрдість, почуттй задовблення envaramiento т оніміння (якої-н. частини тіла)
envarar vt робйти нечутлйвим (нерухбмим); утруднйти рух (якої-н. частини тіла)-, -se німіти, тЯрпнути (про частину тіла) envarar гідіал. стЯвити підпбри до виткбї рослйни
envarbascar гідив. enverbascar envaronar и/змужніти envasador m 1. пакувЯльник; 2. велйка лійка (для разливу вина, олі) envasar vtA. розливЯти по пляшкЯх (бочках); 2. багЯто пйти; 3. насипЯти у мішки (зерно)-, укладЯти (в тару? 4. встрбм- лювати ніж (шпагу? 5. діал. упакбвувати (цукор)
envase /77 1. розлйв, розливЯння (вина, олії)-, упакувЯння; 2. упакбвка; тЯра envedijarse 1. див. enredar(se); 2. див. enzarzarse З
envegar vt (vi) діал. заболбчувати(ся) envejecer 1. и/робйти старйм, старити; 2. vi (-se) 1. старіти, дряхліги; 2. старіти, заста- рівЯти
envejecido adj А. звйчний; що звик; 2. досвідчений, умілий
envejecimiento m А. стЯрість, старіння; 2. стЯрість, старЯзність; 3. старіння (вина) envelar vt іст. прикривЯти вуЯллю envelar vi(^sé) діал. їхати; ітй envenado тдіал. кинджЯл, ніж envendar иґбинтувЯти, забинтбвувати envenenador 1. ас/отруйний, отруйливий; 2. /77 отруйник
envenenamiento т отруєння envenenar vtA. (vi) отруїти(ся); - la existencia отруювати існувЯння; 2. навмйсно перекручувати зміст; 3. див. emponzoñar 2; 4. діал. закбхувати, полонйти enverar vi починЯти достигЯти (про виноград)
enverbascar отруювати вбду (під час риболовлі)
enverdecer, enverdinar vi діал. зеленіти (про рослини, поля)
276
epístola
enveredar 14див. encaminar envergadura f 1. мор. ширинЯ вітрила; дoвжинá péí; 2. рбзмах (крил, руіі)\ 3.знЯ- чення, рбзмах, масштЯб envergar vt мор. прив'язувати вітрило до реї
envergonzado adj іст. ганббний envergonzar vt іст. 1. сорбмити; 2. пова- жЯти
enverjado /771. див. enrejado 2,1; 2. діал. огорбжа
envero /771. золотЯво-рожбвий кблір (про виноград та інші плоди, що дозрівають)', 2. виноград золотЯво-рожбвого кбльору envés /771. зворбтний бік; вйворіт, спід; 2. див. espalda 1 envesar vt сл. бйти envestir і//призначЯти на посЯду envetarse діал. задихЯтися (від рудникового газу
enviada ЛІ. іст. див. envío 1; 2. суднб, що транспортує улбв на 6éper enviado /77 1. гонбць; 2. послЯнник; - extraordinario дип. надзвичЯйний посбл; - especial спеціЯльний кореспондбнт enviajarse діал. готувЯтися в дорбгу enviciar 1. vt ncyBáTH, розббщувати; 2. vi пітй у лйстя (про рослини)', -se 1. захбп- люватися; 2. віддавЯтися порбкам; -se en las carreras захбплюватися neperó- нами; 3. пожолббитися, покорббитися envidador m карт, пбнтер envidar vt 1. карт, понтувЯти; - en (de) falso карт, грЯти по малбнькій; запрбшу- вати, сподівЯючись на відмбву; лицемірно запрбшувати (пропонувЯти) envidia f 1. зЯздрощі, 3á3flp¡CTb; tener - зЯздрити; 2. див. emulación 2; comerse de - згоряти від зЯздрощів envidiable adj завйдний; situación ~ завидне станбвище
envidiar vt 1. зЯздрити; 2. прйстрасно бaжáтиl прбгнути заволодіти; tener росо que -; no tener que - бути негідним зЯздрощів
envidioso 1. ¿¿#‘зЯздрісний; 2. /77зЯздріс- ник
envidrar и/затягувати (тонкимшаром) enviejar vt іст. див. envejecer 1 envigado m буд. 1. укладЯння бЯпок; 2.6Я- лкове перекриття
envigar vt(vi) 6yq. укладЯти бЯлки envigorizar ^/зміцнювати, надавЯти сйли envilecedor adj що ображЯє; принйзли- вий, обрЯзливий
envilecer vt 1. ображЯти, зневажЯти, при- нйжувати; 2. знецінювати, змбншувати вЯртість; -se принйжуватися envilecimiento m принйження envinado adj Л. Ам. кбльору червбного винЯ
envinagrar иМ. приправляти (поливЯти) оцтом; 2. кул. маринувЯти envinar vt підливЯти винЯ у вбду; -se Л. Ам. напивЯтися, ставЯти п'Яним envío /77 1. посилЯння, відпрЯвлення; - contra reembolso відправляння після- плЯтою; 2. поштбва посйлка; 3. грошовйй перЯказ; 4. присвЯта, заключна строфЯ вірша
envión /77 ривбк, П0ШТОВХ
envirotado adj 1. зарозумілий, гордовй- тии, пихатий; 2. сувбрий; хмурий enviscar і^обмЯзувати гілкй дбрева клбєм з омели (під час ловлі пташок, -se по-
пташо™'застряв0ти у KJléei із ом6ли (ПР°
^scar2 vt 1. нацькбвувати, підбурю- вати; 2. роздратувЯти, розлютйти nvite /771. карт. стЯвка, банк; 2. подарунок, дарунок; 3. див. empellón; al primer °С- adv. відрЯзу, з сЯмого почЯтку
enviudar vi овдовіти
envolatado adj діал. зЯйнятий; переобтяжений (роботою) envolatarse діал. метушйтися envoltijo m див. envoltura 2 envoltorio /77 вузол, згбрток, пакунок eavultuia f 1. (рі) пелюшкй; 2. обгбртка; оболбнка
envolver иМ. загортЯти, обгортЯти; 2. об- волікЯти, огортЯти; 3. оточйти (піклуванням, увагою)', 4. сповивЯти; 5. намбтувати (ниті<У)', 6. охбплювати, містйти (у собі);
7. заплутувати (у суперечці); 8. військ. отбчувати, обхбдити; 9. вплутувати (у яку-н. справу); 10.діал. спричиняти, мЯти нЯслідки; -se 1. закутуватися; 2. вплутуватися, втручЯтися; 3. вступЯти у зв'язбк;
4. змішуватися (з натовпом) ‘ envolvimiento m 1. загортЯння, обгортЯн- ня; 2. військ, отбчення envuelta f тех. оболбнка, обгбртка; по- крйшка; чохбл
envuelto 1. р. ігг. ote envolver; 2. тЛ. Ам., кул. кулеб'Яка (з кукурудзяного борошна); 2. діал. простЯк, тіотя enyerbar Л. Ам. vt обпбювати; зачарбву- вати, заворбжувати; -se палко закохЯ- тися
enyerbarse Л.Л. Ам. заростЯти травбю; 2. Л. Ам. отруїтися; 3. діал. усклЯднюва- тися, заплутуватися (про справу enyerbo т діал. чЯри enyesar vt\. покривЯти гіпсом; 2. штукатурити; 3. додавЯти гіпс; 4. мед. накладЯти гіпс; - el brazo наклЯсти гіпсову пов'Язку на руку
enyetar гідіал. принбсити нещЯстя enyugar vt запрягЯти в ярмб; ~se іст. одружуватися
enzacatarse діал., Л. Ам. заростЯти травбю enzainarse 1. дивитися недовірливо); 2. ставЯти зрЯдником (лукЯвим) enzalamar підбурювати, нацькбвувати enzanjonarse діал. ускбчити в халбпу enzapatar діал. і^взувЯти туфлі; -вевзу- вЯтися
enzarzada військ. зЯсідка (у лісі) enzarzar rf1. покривЯти коліЬчим чагарни- кбм; 2. втягЯти у суперЯчку; -se 1. забирЯ- тися в кущі; 2. вскбчити в xanény; 3. сва- рйтися; зчепйтися (у суперечці) enzima f, enzimo тхім. ензйм, фермбнт enrocar vtflian. вставлЯти, вкладЯти enzolvar Я Ам. vt затикЯти, засмічувати (трубу, трубопровід); -se засмічуватися (про трубу, трубопровід) enzootia твет. ензобтія enzorrar vt діал. набридЯти, надокучЯти; -se діал. сумувЯти
enzunchar vt скріплЯти обручем; наби- вЯти ббручі
enzurdecer vi ставЯти шульгбю enzurizar \іїдив. enzarzar 2 enzurronado adj діал. хйтрий, лукЯвий enzurronar vt 1. клЯсти в тбрбу; 2. клЯсти eñe ^еньб (назва літери Ь” іспанського алфавіту
eoceno /77 геол. еоцбн eoli*o adj 1. еолійський, еблов; arpa -а еблова арфа; 2. геол. ебловий eolítico adj археол. еолітовий eolito /77 археол. еоліт (камінь) eos міф. éoc
¡ера! inteij 1. Л. Ам. привіт!; 2. діал. див. еа; 3. діал. стій!; обербжно! epacigüil /77 Л.Ам. бот. рицйна epanáfora /рйтор, анЯфора eparca тцерк. єпйскоп; архієрбй (у православній церкві) eparquía fцepк. єпЯрхія epatar гідіал. епатувЯти, приголомшувати epazote /77 Л. Ам. бот. лободЯ
epeira feHT. павук-хрестовйк epéntesis fniHrB. епентбза epentético adjniHm. епентетйчний eperlano /77 зоол. кбрюшка épica fniT. Япіка, епічна побзія epicardio /77 анат. епікЯрд epicedio /771. іст. похорбнна пісня; 2. літ., муз. елЯгія
epiceno adj лінгв. спільний; género - спільний рід epicentro /77 еПІЦбнТр epiceyo /77 див. epicedio epiciclo /77 астр. епіцикл epicicloide f мат.^епіциклбїда épico 1. adj епічний; poema - епічна noéMa; 2. жахлйвий; 2. m епічний noéT epicontinental adj континбнт, що омивЯє (про море)
epicrisis /77 мед. епікрйз epicureismo /77 1. філос. епікуреїзм; 2. епікуреїзм, епікурбйство epicúreo 1. ¿¿У'епікурбйський; 2. /77епіку- рбєць
epidemia feпідбмія
epidemiado adj Л. Ам. охбплений епідб- мією
epidemial, epidémico ¿¿# епідемічний epidemiología /епідеміолбгія epidemiólogo m епЦеміблог epidérmico ¿¿# нашкірний epidermis f анат., бот. епідбрміс, епідбр- ма; tener la - fina (sensible) бути чутлй- вим
epifanía f церк. 1. БогоЯвлення (свято)', 2. поклоніння волхвів epifenómeno /77 філос. епіфенбмен epífisis faHaT. епіфіз epífito adj бот. епіфітний, що pocré на інших рослйнах; plantas -as епіфіти epigástrico adj анат. надчеревнйй epigastrio m анат. надчеревнЯ порожнйна epigénesis f6ion. епігенбз
epígono /77ЄПІГ0Н
epígrafe /771. епіграф; 2. епіграф, нЯпис (на камені)', 3. заголбвок (розділу epigrafía /епігрЯфіка epigráfico ¿¿^епіграфічний epigrafista com. епіграфіст, спеціаліст з епігрЯфіки
epigrama /771. епігрЯма; 2. ущйпливе слб- во, глузувЯння
epigramático adj\. епіграматичний; 2. ущипливий, уїдливий
epigramatizar viскладЯти епігрЯми epilación /епілЯція, депіляція epilatorio /77зЯсіб для вйдаления волбсся, депілятбрій
epilepsia їмед. епілбпсія, падуча хворбба epiléptico мед. 1. adj епілептйчний; 2. m епілептик
epilobio /77 бот. іван-чЯй epilogación fдив. epilogo epilogar vt резюмувЯти, підбивЯти підсумки
epílogo /77 епілбг epímone fритор, епімбна epinicio /77 епінікій, перембжний гімн episcopado /771. сан єпйскопа; 2. єпископство
episcopal adj єпйскопський, єпископЯль- ний
episcopio /77 1. фіз. епіскбп (оптичний прилад); 2. військ. панорЯмний перискбп episódico ¿¿^'епізодичний; випадкбвий episodio /771. епізбд; 2. відхилення, відступ
epistaxis fMep. кровотбча з нбса epistemología f філос. епістеміолбгія epistemológico adj філос. епістеміоло- пчний
epistilo /77 архіт. епістиль, архітрЯв epístola /'епістола, лист, послЯння
10 Іспансько-український словник
277
epistolar
%
epistolar adj епістолярний epistolario /77 збірник листів epistrofa, epístrofe fритор, епістрофа epitafio /77епітбфія, надгрббний Hánnc epitalamio m літ. eniTanáMa, весільна пісня
epitelial adjанат., бот. епітелібльний epitelio /77 анат., бот. епітблій epítema /77 мед. примбчка, npnnápKa epíteto /77 епітет
epítima f\, див. epítema; 2. полбгшення, заспокбєння epítimo /77 бот. бер§зка epitomar vt вислбвлювати, перекбзувати стйсло
epítome /77 стислий nepéKa3 epizoario /77 зоол. тварина, що паразитує на тілі іншої тварйни epizootia feer. епізобтія epizoótico adjвет. епізоотичний época f 1. enóxa, épa; hacer (formar) ~ складбти enóxy, увійтй в істбрію, запа- м'ятбвуватися надбвго; 2. період, 4ácy; desde aquella ~ з тбго 4ácy epoda f, epodo m літ. епбд epopeya /епопбя eptágono /77 геом. семикутник epucua f/І. Ам. aráea (різновид) epulón /77 обжбра; гурмбн equiángulo adj мат. рівнокутний equidad п.див. ecuanimidad; 2. справед- лйвість, (врбджене) почуттЯ справедлй- вості; неупербдженють equidiferencia їмат. рівність різнйць equidistancia f\. рівна відстань; 2. мат. рівність відстаней
equidistar vi мат. знахбдитися на рівній відстані
equidna /77єхйдна (змія та ссавець) équidos трізоол. конячі equilateral, equilátero adj мат. рівносто- рбнній
equilibrado 1. зс/врівновбжений; 2. радіо зpiвнoвáжyвaння, балансувбння equilibrador m ел. зрівнювач; стабілізбтор equilibrar vt зpiвнoвáжyвaти, надавбти рівновбги, вирівнювати; -se зрівновбжуватися, вирівнюватися equilibre adjuxо знахбдиться у рівновбзі equilibrio /771. рівновага; - estable (inestable) CTána (нестбла) рівновбга; perder el - втрбтити рівновагу; 2. зрівновбже- ність, спокійність, незворушність; стриманість; hacer-(s) займбтися еквілібристикою; пристосбвуватися; викручуватися; вагбтися, сумнівбтися equilibrioso adj діал. чутливий; вразлйвий equilibrismo m 1. еквілібристика (цирковий жанр)', 2. сукупність акробатйчних вправ еквілібрйста
equilibrista m еквілібрйст; канатохбдець equimosis fMefl. синбць equimúltiplo m (рі) мат. 1. adj крбтний, рівномнбжений (про числа)\ 2. m крбтне equino1 /77 зоол. морськйй їжбк equino2 adj\. кінський; 2. кінський щавбль equinoccial 1. adj астр. рівнодбнний; 2. f (línea -) земнйй еквбтор equinoccio /77 астр. рівнодбння; - de primavera (de otoño) веснЯне (осіннє) рів- нодбння
equinococo /77 ЗООЛ. ЄХІНОК0К equinococosis fMeA. ехінококбз equinodermos m рі зоол. голкошкірі equipaje /771. багбж, дорбжні péni; пожитки; 2. спорядження, екіпірбвка; 3. мор. екіпбж, комбнда
equipamiento m споряджбння, екіпіру-
ВбННЯ
equipar vt\. споряджбти, екіпірувбти; 2. ус- таткбвувати, оснбщувати equiparable adj сумірний, порівнянний
equiparación f зістбвлення, порівняння, співвіднбшення, сумірність equiparar vt зіставляти, порівнювати, співвіднбсити
equipo /77 1. споряджбння, екіпірувбння;
2. бригбда (робітників)', комбнда (пожежна)', - de montaje бригада монтбжників; - de reparación рембнтна група; 3. спорт комбнда; - de fútbol футббльна комбнда;
4. особйсті (носйльні) pé4i; - de novia прйдане; 5. устаткування, облбднання; комплбкт; - quirúrgico набір хірургічних інструмбнтів; 6. мор. кораббльні снбсті; 7. тех. агрегбт; - de lluvia artificial дощу- вбльний прйстрій
equipolencia fnor. див. equivalencia equipolenté adj лот. рив. equivalente 1 equiponderancia /рівність ваг equiponderar viмбти рівну вагу equipotencial яс/еквіпотенціиний equiproporcional adj фіз. ізометрйчний equis /1. éKic (назвалітерииуС іспанського алфавіту); 2. мат. Ікс; 3. діал. ¿кіс (отруйна змія)\ nacer - виробляти (ногбми) кренделя (про п'яного) equisetáceas fpi бот. хвощові equiseto /77 бот. хвощ equisonante, equísono adj муз. співзвучний
equitación Я’здб вбрхи; мистбцтво їзди Bépxn
equitativamente ас/справедлйво, прЯмо equitativo adj справедлйвий, неупербд- жений
equivalencia f еквівалбнтність, рівноцінність, рівнознбчність
equivalente 1. ас/еквівал0нтний, рівноцінний, рівнознбчний; 2. мат. рівновелйкий;
3. /77еквівал0нт
equivaler vi 1. бути еквівал0нтним (рівноцінним, рівнозначний, 2. мат. бути рівно- велйким
equivocación f 1. пбмйлка, непрбвиль- ність (у обчисленні, написанні)', 2. пбмйлка, хибна думка
equivocadamente яс/і/помилкбво equivocado adjпомилкбвий; невдблий equívocamente adv рвознбчно; незрозуміло
equivocar vt плутати, сприймбти однб за інше; -se плутати, помилятися equívoco 1. ас/двознбчний; 2. підозрілий, сумнівний; 3. m двознбчність, неЯсність; еківбк; 4. Л. Ам. див. equivocación era1 ЛІ. épa, добб, enóxa; - cristiana (vulgar) нова (нбша) épa; - geológica геологічна épa; - atómica ¿томна добб; 2. період, час
era2 /і. тік (молотильний)', 2. грЯдка; alzar (levantar) de ~s прибирбти зернб з тбку; переїздйти (з одного місця на інше) eral /77 молодйй бичбк (до двох років) erar vt копбти грЯдки
erario /771. скарбниця; 2. держбвна скарб- нйця
erbio тхім. брбій
ere /77épe (назва літери V іспанського алфавіт)))
erebo /77 міф. epé6, цбрство мбртвих, пбкло
erección ñ. вйпрямлення, підняттЯ; 2. спорудження, будувбння; 3. фізіол. ербкція erecto ас{гвйпрямлений, прямйй eremita /77 див. ermitaño 1 eremítico adj самітницький, пустбльниць- кий
eremitorio /77 церк. пустинь erético adjnérm збудливий, дратівлйвий eretismo /77 мед. еретйзм, підвйщена збудливість erg(io) /77 фіз. ерг ergógrafo m мед. ергбграф
ergómetro m мед. ергбметр ergotear vi, ergotizar vi філос. сперечб- тися, зловживаючи силогізмами erguimiento m вйпрямлення erguir vt піднімбти, випрямлЯти; - Є| cuerpo вйпрямитися; con la cabeza erguida з вйсоко піднятою головбю; -se
1. випрямлятися; 2. піднімбтися, вставб- ти; 3. пишбтися, величбтися; 4. височіти (про башт)))
erial, eriazo 1. adj необрбблений, занбд- баний (про землю)', 2. m незасіяне поле; пустище
erica ЛІ. бот. ¿ріка; 2. діал. дйка бджолб ericáceas fpi бот. eépecoei erigir vtl. споруджувати, будувбти (будівлю, пам'ятний)', 2. заснбвувати; проголб- шувати; -se проголбшувати ce6é erinaceidos m рі зоол. їжакбві eringe /77 бот. миколбйчики польові erísimo /77 бот. жовтушник erisipela f мед. бешйха, бешйхове запб- лення
erisipelatoso adj мед. бешйховий eritema /77 мед. еритбма eritrina ЛІ. бот. еритрйна; 2. мін. еритрйн eritrocito /77 фізіол. врИТрОЦЙТ eritronio /77 бот. еритрбніум, кандйк erizado adj 1. вкрйтий колючкбми (шипб- ми); 2. розкуйбвджений; що стоїть сторч- мб (про волоссй); 3. пбвний перешкбд;
4. діал. боязкйй, лякливий erizar vt 1. настовбурчувати, наїжувати (шерсть)', піднімбти; 2. розкуйбвджувати (волосся)-, 3. ствбрювати перешкбди;-se
1. ставбти дйбом (про волоссі)', 2. наїжуватися; 3. непокоїтися, бентбжитися; 4. діал. боЯтися; 5. діал. тікбти
erizo 1. /77 їжбк; - de mar (marino) морськйй їжбк; 2. колючкй (каштанів)', 3. зоол. двозуб, їжбк-рйба; 4. насуплена (нетова- рйська) людйна; 5. військ. їжбк; 6. adj Л. Ам. 1. боязкйй; 2. сердйтий, злий erke /77 Л. Ам. ¿рке (духовий інструмент) ermita f церк. скит; пустинь ermitaño /771. пустельник, самітник 2. зоол. рак-самітник; - de camino сл. лйцар з великої дорбги, розбійник erodio /77 ООТ. repáHb f erogación розподілення, роздавбння;
2. Л. Ам. подаЯння, мйлостиня; 3. Л. Ам. витрбта; 4. Л. Ам. оплбта, вйплата, відра- хувбння
erogar vtl. розподіляти, роздавбти; 2. діал. вкладбти грбші (у яку-н. справу); 3. Л Ам. спричиняти (клопоти, неприємності) erosión f\. розгщбння; руйнувбння; 2. то, мед., тех. ербзія
erosionar vt 1. геол. розмивбти; 2. розгі- AáTH, руйнувбти erosivo яс/ерозійний erótica feротйчна (люббвна) побзія erótico adjеротйчний erotismo /77 еротйзм
erque /77І.У7. Ам.див. erke; 2. діал. плаксій errabundo adj див. errante errada /прбмах, невдблий yfláp (у більяр- Лі)
erradicación f 1. виривання з корінням;
2. викорінювання
erradicar vt\. виривбти з корінням; 2. викорінювати
erradizo дс{гблукбючий; мандрівнйй errado adj 1. що припустйвся пбмйлки; 2. помилкбвий; невдблий errante яд/блукбючий; мандрівнйй errar 1. и/припускбтися пбмилки; - el tiro (el blanco) схйбити, давбти мбху; - el pie оступйтися; - el сагшпо збйтися зі шлЯху; 2. не викбнувати своїх оббв'язків; 3. ображати; 4. и/блукбти, мандрувбти; 5. блу- кбти (про погляд, думки)', -se ПОМИЛЯТИСЯ
278
escamujar
errata /"(друї^рська) пбмилка; пбмилка на письмі; fe de -s спйсок (друкбрських) пб- милок
errático adj 1. див. errante; 2. геол. ератичний; 3. мед. летючий (про білії) errátil adj див. errante erre /ерре (назва літери" f іспанського алфавіту у сильній позиції)', - que - іос. adv. ynépTo, наполбгливо; tropezar en las ~s; estar -; hacer ~s язикбм не noBepiáTH erróneo ¿¿^'помилкбвий, невірний, Henpá- вильний
error /771. гібмйлка, хйбна думка; estar en un - помилитися; cometer un ~ припустй- тися пбмйлки; corregir -es виправляти пбмйлки; caer en un ~ помилитися; inducir en - увбсти в омбну; sacar del - вйвес- ти з OMáHn; 2. провйна; 3. мат. пбхибка, помилка в лічбі; ~ craso (de mucho bulto) серйбзна пбмйлка; - de poco bulto дріб- Há (незначнб) пбмйлка erubescencia Ребром, збентбження erubescente adj 1. що почервонів (від со- ромУ)\ 2. мед. що почервонів eructación ґдив. eructo eructar 1/7*1. ригбти, відригувати; 2. вихвалятися, хизувбтися eructo /77 відриг
erudición ЇІ. учбність, ерудйція; 2. начитаність
erudito 1. ¿¿#'учбний, ерудбваний; 2. начитаний; 2. /77ерудйт; - a la violeta дилетбнт eruginoso с?с/іржбвий erupción f 1. мед. вйсип; 2. вйверження (вулкана)
eruptivo adj 1. мед. висипнйй, що супро- вбджується вйсипом; 2. вулканічний erutación f, eruto m див. eructo lósbate! interjсл. стій!, не рухайся! esbeltez, esbelteza f заст. стрункість, стбвність
esbelto ¿¿^'стрункйй, ставнйй esbirro /771. агбнт; шпиг; 2. альгвасйл esboronar vt Л. Ам. руйнувбти, розвблю- вати
esbozar і^робйти нбриси esbozo /77 нбчерк, Hápnc, ескіз escabechado adj 1. маринбваний; 2. нафар- ббваний, розмальбваний (про людинУг escabechar vt\. маринувбти; 2. прирізати, порішйти; 3. провалйти (на іспиті)', 4. фар- бувбти (сиве волосся) escabeche m 1. маринбд; 2. маринбвана риба; 3. рідинб (для фарбування сивого волосся); віднбвник; 4. діал. див. encurtido 1
escabechina f\, погрбм, ббзлад; 2. різанина; 3. провбл (на іспиті) escabel /771. лбвка (для ніґ)\ 2. табурбт;
3. трамплін
escábido adj мед. корбстяний, схбжий на корбсту
escabies їмед. корбста escabioso adj мед. корбстяний escabrosearse 1. робйтися жорегбким; 2. іст. втрачбти надію
escabrosidad f 1. нерівність, пересіченість (місцевості); 2. грубість, жбрсткість (ставлення, характеру) escabroso adj 1. нерівний, пересічений (про місцевість)', пбвний перешкбд; 2. грубни, жорстбкий (про ставлення, характеру, 3. соромітний, непристбйний escabuche /77мотйка (городня), cána escabullarse Л. Ам. див. escabullirse escabullir vi TÍKáTH; -se 1. BH^H3áTH (з РУч, 2. вйелизнути, утіктй, непомітно пітй; "•se entre (por entre) la multitud загубй- тися y HáToeni
escachalandrado adj\. Л. Ам. неохбйний, нечепурний; 2. діал. неотбсаний, грубий (про людину
escachar ^сплющити, роздавйти, придавити escacharrar vt 1. бйти (посуд)', 2. ncyeáTH (справу); -se 1. бйтися (про посуд); 2. роз- ладнбтися (про справу escachelar vtpian. ncyeáTH, ламбти escachifollar, escachifullar tfo6MáHK)Ba- ти, розігрувати; 2. принйжувати; 3. див. escacharrar 2; -se розладнбтися, не BAaBáTHcn
escafandra f, escafandro /77cкaфáндp, во- долбзний костюм; - de (para) grandes profundidades глибоковбдий скафбндр escagüil, escagüite m Л. Ам., бот. дра- кбнове дбрево
escala f 1. драбйна (переносна); - doble щаблівка, склбдана драбйна; - de viento мотузкбва драбйна; 2. мор. схбдні, трап;
3. шкалб; - lineal (gráfica) лінійна шкалб;
4. масштбб; - graduada масштббна лінійка; лінійний масштбб; - de precios мас- штбб цін; en gran - у велйкому масштббі;
5. муз. гбма; 6. мор. проміжнйй порт; hacer - захбдити у порт; 7. військ, спйсок особбвого cicnáfly; vuelo sin - безпосад- кбвий політ
escalabrar vt 1. рбнити у гблову; 2. завда- вбти шкбди
escalada /1. схбдження; 2. спорт, скеле- ná3ÍHHn; 3. військ, штурм escalado ¿¿^'розібраний (про тушу escalador 1. adj що лізе, що піднімбється (драбиною)', 2. /77 спорт, скелелбз; 2. діал. ескал0тор; 3. рі кішки (монтерські) escalafón m 1. реєстр, спйсок; 2. послуж- нйй спйсок; adelantar en el - обійтй по службі
escalamiento тЛ. див. escalada 2; 2. схбдження, підіймбння (за допомогою приставної драбини)', 3. схбдження на вершйну escálamo m мор. кбчет escalar1 adj мат. скалЯрний escalar vt 1. піднімбтися, схбдити; 2. військ. штурмувбти; 3. вривбтися; 4. досягнути висбких чинів; - el poder дбртися до влбди;
5. піднімбти шлюз (каналу escalatorres com. верхолбз-любйтель escaldado adj 1. обвбрений, ошпбрений;
2. проучений; нбвчений гірким дбевідом;
3. підозріливий, обербжний; хитрий;
4. злопбм'ятний; 5. безсорбмний (про жінку-, el gato -f del agua fría huye хто обпікся на окрбпі, той на холбдну вбду дмухає escaldadura f 1. ошпбрення (окропом)', 2. розжбрювання (до червоності) escaldar vi 1. oбвápювaти, ошп0рювати; 2. розжбрювати (до жарУ', 3. принйжувати, ображ0ти; -se запалюватися (про шкіру
escaleno adj мат. непрбвильний (про трикутник)
escalera /і. драбйна; схбди; - automática (mecánica, rodante, móvil); - sin fin діал. ескалбтор; - de caracol (de husillo)
гвинтові схбди; - del avión трап nnatá', - de mano (portátil) ручнб (переноенб) драбйна; - de nudos мотузкбва драбйна; - tijera (doble) щаблівка; - de incendios пожбжна драбйна; - de salvamento запасні схбди; - principal (de servicio) na- радні (чбрні) схбди; - excusada (falsa) потайні схбди; - sueca спорт, швбдська стінка; 2. нерівна стрйжка; hacer -s об- чикрйжити, обчухрбти; 3. діал. схбдинка; de -(s) abajo нйжчий (про прислугу escalerilla М. драбйнка; 2. доріжка (на панчоха.х); en - іос. adv. драбйнкою escalerón /771. aum. de escalera; 2. садб- ва драбйна escaleta /домкрбт
escalfado adj\. шерехбтий, погбно виштукатурений (про стіну\ 2. вбрений (про яйце)
escalfador m 1. іст. металбвий глбчик; 2. титбн, водонагрівбч; 3. іст. настільна грілка; 4. буд. пальник (для випáлювaння олійної фарби)
escalfar vt 1. варйти Яйця (у бульйоні)',
2. пектй хліб (на сильному вогні)', 3. Л. Ам. відбирбти; позбавляти escalinata /гіарбдні схбди escalio /77 вйорана цілині escalmo m див. escálamo escalo /77 1. схбдження (за допомогою драбини); 2. підкбп, підзбмний хід escalofriante ¿¿^'страшнйй, жахливий escalofriar vt\. викликбти тремтіння; 2. на- máTH CTDáxy
escalofrío /77 (рі) тремтіння, ознбб; dar (producir) -s HamáTH cTpáxy escalón /77 1. схбдинка; уступ (у скелі)', 2. схбдинка, етбп; 3. ступінь; чин, звання;
4. військ, ешелбн; - de asalto удбрний ешелбн; en escalones іос. adv. нерівно, уступами, схбдинками escalonado adj військ, ешелонбваний escalonar vt\. військ, ешелонувбти; 2. роз- ташбвувати у пбвній послідбвності; розподіляти по етіпах, градуювбти escalonia, escaloña f бот. цибуля шалбт, аскалбнська цибуля escalope /77 кул. ескалбп escalpar vt мед. скальпувбти escalpelo /77 мед. екбльпель escalplo /77 шкірянйй ніж escama f 1. зоол. лускб; лусочка; щитбк;
2. пластйнка (на обладунках, кольчузі)',
3. рі недовірливість, підозрілість; de muchas -s недовірливий, підозріливий; llamar а - засумнівбтися; відчути недовіру escamado 1. ¿¿#* лускбтий; 2. недовірливий, підозріливий; 3. /77луск0; 2. лускоподібна тканйна (на обладунках, кольчузі) escamadura /зіскбблювання лускй escamar 1» иГчйстити (рибу%, 2. вселЯти недовіру, робйти подозрілим; 3. і//при- KpauiáTH оздббленням (у вигляді луски)', -se ставбти недовірливим (підозріливим) escambroso adj діал. див. espantadizo escamochar vt 1. діал. обрізбти (обривб- ти) негбжі для їжі лйстя (салату; 2. мар- нотрбтити, розтрйнькувати escamocho m 1. недбїдки; 2. малбнький бджолиний рій
escamón 1. ¿¿^недовірливий, підозріливий; 2. /77 прочухбн escamonda їдив. escamondo escamondadura /'зрізані гілки escamondar иМ. пі^стригбти (дерева); 2. знйщувати непотрібне (шкідлйве) escamondo m підстригбння дбрева escamonearse див. escamarse escamoso ¿¿з/лускбтий; пластйчний escamotar гідив. escamotear eacamoteador m 1. фбкусник; 2. злодюжка, шалапут
escamotear vt\. непомітно ховбти (під час показування фокусів)', 2. спрйтно поцупити; 3. занапастйти; знйщити escamoteo m 1. фбкус; 2. шахрбйство; спрйтна крадіжка
escampada /'проЯснення погбди (тимчасове)
escampado ¿¿^відкрйтий (про місцевість), безлісний
escampar 1. vt звільняти, розчии^ти (місце, приміщення)', 2. vi припинятися (про дощ)’, прояснятися (про небо)', 3. ВІДМОВЛЯТИСЯ (від плану, намірів)', 4. (-se) Л. Ам. перехбвуватися (ховбтися) від дощу; ¡ya escampa! що дблі то вáжчe escampavía f мор. 1. розвідувальне судно; 2. мйтне суднб escamudo adj див. escamoso escamujar и/підрізати олйвкові дербва
279
escamujo
escamujo m 1. зрубана олйвкова гілка;
2. обрізування олйвкових дербв (сезон) escancia fpoзливáння винб (по чаркак) escanciador т виночбрпій
escanciar 1. и/пригош$ти винбм; розливб- ти винб по чбрках; 2. і//вихилЯти (чаркУ), пйти (вино)
escanda /'пшениця (різновид) escandalada f діал. escandalera /скан- дбл, ббшкет
escandalizar vt 1. влаштбвувати скандбл (ббшкет), скандалити, бешкетувбти; 2. іст. і викликбти обурення; -se обурюватися escandalizado adjщо влаштовує скандбл escándalo m 1. ганббний учйнок; 2. скан- 1 дбл, ббшкет; armar un - влаштбвувати скандбл (ббшкет); 3. приголбмшення;
4. розббщеність, безсорбмність; погбний приклад; tener a uno para el ~ діал. робйти з кого-н. посміхбвисько escandaloso 1. ас/скандбльний, обурливий; 2. занепокбєний; 3. m скандаліст escandallár vt\. вимірювати глибину мб- ря (задопомогоюлота)\ 2. фін. вйзначити вбртість (товарі
escandallo m 1. мор. лот; грузйло; 2. прб- ба (товарі 3. фін. встанбвлення про- дбжної ціни
escandecer іїдив. excandecer escandinava, -а 1. adj скандинбвський; países ~os скандинбвські країни; 2. m, f скандинбв, -ка escandio тхім. скбндій escandir и/скандувбти escandola їдіал. див. escandalada escansión /скандувбння (вірша) escantillado т див. escantillón escantillar vt архіт. відміряти escantillón /77 шаблбн, калібр, лекбло escaño /771. лбвка зі спйнкою; 2. місце у парлбменті, депутбтське місце escañuelo /77 лбвка для ніг escapada f, escapamiento /77втбча, hacer una escapada знйкнути (непомітно); en una escapada щодуху, що є сйли; вмить escapar 1. и/бігти що є сйли; 2. звільняти, рятувбти (від небезпеки)', 3. vi звільнитися; унйкнрти (інебезпеки); - de la cárcel утектй з в'язниці; ~ de la muerte унйкнути смбрті; 4. тікбти (таємно)', перехбвувати- ся, зникбти; - a una de caballo накивбти п'Ятами; - de buena лбдве втіктй; ~ de milagro дйвом врятувбтися; - por pies тікбти; -se 1. витікбти (про газ, рідину, збігти (про молоко); 2. тікбти (таємно зникати)', 3. вилітбти (з клітки)', escapársele а uno (una cosa) не помітити; необбчно сказбти; escapársele la risa a uno недо- рбчно розсміятися
escaparate /77І. склянб шбфа; 2. вітрйна;
3. Л. Ам. шбфа (одежна, книжкова) escaparatista com. офбрмлювач вітрйн escapatoria /і. втбча; dar uno ~ сприяти втбчі;д2. вйхід, лазівка, відмбва; 3. корбт- ка поїздка, вйлазка; 4. Л. Ам. гардербб, одбжна шбфа
escape /771. кваплйва втбча; а - іос. adv. поспішно, щодуху; 2. вйтік (газу, рідинй)\ тбча; 3. спусковйй механізм (рушниці)',
4. спуск (годинникового механізму); ~ de áncora бнкерний спуск; 5. тех. вихлоп, вйпуск (пари, газ$; de - вихлопнйй, ви- пускнйй, відвідний; puerta de ~ випускнйй бтвір; спусковйй; 6. див. escapatoria 2; по hay ~ вйходу нембє
escapear vt діал. 1. див. escar 1; 2. ітй швидкйм крбком
escapismo m втбча від ребльності, ескапізм
escapo /77 1. архіт. стрйжень (стбвбур) колбни; 2. бот. циббк (цибулі) escápula faHaT. лопбтка
escapulario m 1. вбвнЯна накйдка (чернецький одяґ); 2. мед. наплічна пов'язка; escalera de ~ підвіснб драбйна (білястіни шахти)
escaque m 1. клітка нюхового пбля; 2. рі шбхи (гра)', 3. геральд. квадрбт escaqueado adj поділений на квадрбти (клітйнку); tablero ~ шахівнйця escara їмед. струп
escarabajear vi 1. метушйтися; 2. писбти карлючками; 3. грйзти, не давбти спбкою (про думки, тривоги) escarabajeo /77душбвний неспбкій escarabajo m 1. ент. жук; ~ bolero (pelotero, sagrado) скараббй, гнойовйк; - de agua (acuático) жук-плавунбць; - de la patata колорбдський жук; 2. куций; кара- к0тиця; 3. військ, рбковина (у гармати);
4. р/кривульки, карлючки escaramucear vi див. escaramuzar escaramujo m 1. бот. шипшйна; 2. зоол. морська качка; 3. діал. чаклунство escaramuza /і. військ, сутичка, зіткнення, бій; 2. супербчка
escaramuzar vi військ, розпочинбти бій escarapela /і. кокбрда; 2. сутичка, свбрка, лбйка
escarapelar 1. и/сваритися, лбятися; 2. vt Л. Ам. мусблити; робйти непридбт- ним; 3. знімбти шкаралупу; ~se 1. сва- рйтися; 2. діал., Л. Ам. жахбтися, здри- гбтися від жбху; 3. ставбти сторч (про волосся)
escarbadientes /77зубочйстка escarbador /77долотб (для глоблення) escarbar vt\. рйти, копбти; 2. роздмухувати (вогонь)', 3. колупбти (у зубах, у ву- хах)\ 4. цікбвитися; доскіпуватися escarbillos /77 рі вугілля (в золі) escarceador adjЛ. Ам. баскйй (про конгі) escarcear viЛ. Ам. робйти вольтй (під час їзди верхи)
escarcela f 1. сумка (поясна)', кошіль; мішбчок (для грошей}, 2. мисл. ягдтбш;
3. жінбчии чбпчик
escarceo /771. бриж (на морі)', 2. рі вольтй (під час їзди верхи)', 3. рі роздуми escarcina /ятагбн escarcha Лній, пбморозь escarchadera /лотбк (для зацукровування фруктів)
escarchado 1. adj покрйтий інеєм (пбмо- роззю); 2. що зацукрувбвся (про варення)', 2. /77 шиттЯ зблотом (сріблом) escarchar 1. vt зацукрбвувати (фрукти)', готувбти цукбти; 2. посйпати блйскітками;
3. vi(impers) покривбтися інеєм; ~sв діал. облуплюватися, кришйтися (про стінУ) escarche /771. див. escarcha; 2. див. escarchado 2; 3. л. Ам. липкйй бруд escarchilla /крупб (про сніґ) escarchillar vi(impers) пбдати (про сніжну крупУ)
escarchoso adj Л. Ам. бруднйй, липкйй, маснйй
escarda /і. пропблювання; 2. цбпка, сбп- ка (для прополювання)', мотйка; 3. період пропблювання
escardadera їдив. escarda 2 escardador m 1. сапбльник; 2. див. escarda 2
escardadura f, escardamiento m див. escarda 1
escardar vtA. полбти, пропблювати, сапб- ти; 2. знйщувати (викорінювати) зло escardilla їдив. escarda 2 escardinar уідив. escardar escardillo /771. див. escarda 2; 2. квітка чортополбху; 3. сбнячний відблиск (збй- чик); lo ha dicho el ~ нічого прихбвувати, по очбм усе вйдно (при звертанні до дитини, що завинила)
escariado ш тех. 1. розсвбрдлювання (отворів)', 2. розтбчування escariador m тех. розвбртка (інструмент) escariar vt тех; 1. розсвбрдлювати (отвори)', 2. розтбчувати
escarificación їмед., с.-г. скарифікбція escarificador m мед., с.-г. скарифікбтор escarificar vt 1. мед., с.-г. скарифікувбти; 2. розпушувати (ґрунт)', оброблЯти про- сбпником; 3. див. escarizar escarizar іїмед. 3HÍMáTH струп’я; очищбти краї рбни
escarlata /і. яскрбво-червбний (червоногарячий) кблір; 2. тканйна червбного кбльору; 3. див. escarlatina 2 escarlatina f 1. вбвняна тканйна червбного кбльору; 2. мед. скарлатйна escarlatino adj Л. Ам. яскрбво-червбний, червоногарячий
escarmenador /771. велйкий грббінь; 2. Л. Ам. густйй гребінбць
escarmenar vt 1. розчісувати (волоссй); 2. текст, чесбти (шовк, вовнУ)', 3. відбирб- ти {гроші як покарання за витівкуt); 4. обдирати потихбньку
escarmentado adj нбвчений (гірким досвідом)', un - valepor dos за однбго бйтого двох небйтих даіЬть
escarmentar 1. tfcyeópo карбти, провчити; 2. и/отрймати гіркйй урбк, відчувбти на влбсній шкурі; ~ en cabeza ajena вчйтися на чужому дбсвіді escarmiento m1. гіркйй дбсвід, урбк; 2. зра- зкбве покарбння, кбра; hacer un ~ провчити, покарбти
escarnecedor m насмішник, злий жартів- нйк
escarnecer и/насміхбтися, знущбтися escarnecimiento, escarnio m насмішка, знущбння
escarnir vt іст. див. escarnecer escaro яс/кривонбгий escarola /цикбрій (різновид) escarolado adj хвилястий; гофрований (про комір)
escarolar vt іст. гофрувбти (комір) escarótico adj мед. що загбює escarpa М. укіс; крутйй схил; 2. уступ стінй; 3. військ, ескбрп; 4. Л. Ам. тротубр escarpado adj крутйй, обрйвистий escarpadura f, escarpamiento m діал. див. escarpa 1
escarpar1 vt робйти укіс; зрізбти під кутбм {фунт)
escarpar ^стісувати різцбм (долотбм) escarpe1 /77 1. див. escarpa 1; 2. діал. покарбння батогбми escarpe2 /77 пбножі (частина обладунків) escúpelo /771. див. escalpelo; 2. різбць, долотб; рбшпіль
escarpia /і. костйль (цвяУ); 2. рісл. вуха escarpidor m рідкий грббінь escarpín /771. легкйй (ббльний) черевйк; 2. вбвнЯна шкарпбтка; 3. (рі) діал. шкар- пбтка
escarpiza їдіал. прочухбн escarramanchones: а - іос. adv. діал. вбр- хи (на стільці)
escarrancharse діал., Л. Ам. див. esparrancarse
escarriar гідіал. обігрбти дбчиста escarza /глиббка рбна ногй (уконя) escarzano adj архіт. сегмбнтний, лучкбвий (про аркУ)
escarzar і/ґзгинбти у дугу (за допомогою мотузки)
escarzar и/очищбти (бджолинівулики) escarzo /771. забруднений стільнйк; 2. очйс- тка бджолйних вуликів; 3. відхбди шбвку; 4. трутовйк (ігриб)
escás /77 пбзначка на стіні (для баскської гри у м'яч)
280
escomendrijo
escasamente adv 1. уббго; 2. лбдве escaseada, escaseadura / безвітря, затишшя (на морі)
escasear 1. иґскорбчувати кількість; 2. скупитися, шкодувбти; 3. тех. викбшувати, 3pi3áTH h¿bkíc, робити зріз; 2. vi не вистачати, 6pa«yBáTH
escasero 1. ас/скупйй; 2./77CKHápa escasez / 1. скупість; 2. неа^ча, брак;
3. бідність
escasitud ґдіал. див. escasez З escaso adj 1. недостбтній, уббгий; - de medios обмбжений у кбштах; - de luces неосвічений; 2. непбвний, недостбтній; dos metros ~s ледь два MéTpa; непбвних два MéTpa; 3. дріб'язкбвий; 4. скупий escatimador а^скупйй escatimar vt\. жaдyвáти, скупйтися; no - elogios не скупйтися на похвалу; sin ~ fuerzas не шкодуючи сил; 2. іст. перекручувати (зміст)
escatimoso adj 1. підступний, лукбвий; 2. скупйй
escavanar розпушувати (землю, ґрунт), niflropTáTH
escayola /1. гіпс, ane6ácTp; 2. штукатурка escayolar vt \. noKpnBáTH гіпсом; 2. мед. накладбти гіпсову пов'Язка escena fjl. сцбна, кін; poner en - обвити (п'єсу)] 2. сцбна, картйна; 3. сцбна, епізод, пригбда; 4. місце пригбди; 5. мис- т0цтво декламбції, худбжнє слбво; brillar en la - бути мáйcтpoм худбжнього слбва;
6. драматургія; драматйчне мистбцтво; desaparecer de - пітй зі сцбни; помбрти, пітй з життя; hacer una ~ влаштбвувати сцбну (скандбл)
escenario /771. сцбна, кін; 2. місце дії; 3. середовище, отбчення escénico adj сценічний, театрбльний escenificación f 1. сценічний eapiáHT, ін- сценувбння; 2. BHCTáBa escenificador m інсценувбльник escenificar vtl. інсценувбти, робйти сценічний варант (романУ)] 2. стбвити (п'єсу escenografía f 1. перспективне креслення; 2. театрбльний живбпис; 3. декорбції escenográfico adj що віднбситься до те- атрбльного живбпису (fleKopáAn); декора- тйвний
escenógrafo m декорбтор, худбжник (театральний)
escepticismo /77 скептицйзм escéptico 1. а#скептйчний; 2. mcKénrm esciena fixr. oéánm (риба) escindir vt 1. роз'бднувати; po3pnBáTn; розколювати; розціплювати; 2. спричинити розкбл (у партії, русі)] -se лбпатися, тріскатися, розкблюватися escirro /77 мед. злоякісна пухлйна (молочної залози)
escisión /1. розкбл, протиріччя; la política de - політика розкблу; la ~ de un partido розкбл nápTi'i; 2. розщбплення, ділення; - del átomo фіз. розщбплення ¿тома escisionista 1. adj розкбльницький; política ~ розкбльницька політика; 2. m розкбль- ник, прихйльник розкбльницької політики escisiparidad їбіол. розмнбження діленням escita 1. adj скіфський; 2. m скіф escítico adj скіфський esc uridos m різоол. білячі esc uro /77 зоол. білка esclarecen, иґ освітлювати, робйти вйди- мим; 2. висвітлювати, тлумбчити, пояснювати; 3. освічувати; 4. прославляти; о. и/сштати; 6. діал. світліти
пА.іагесidamente adv шляхбтно, благо- рбдно
3dj 1. Яснйй, освітлений; 2. вй- ^лении,^ вйкладений; 3. освічений; 4. прославлений, шйроковщбмий
esclarecimiento m вйсвітлення (питання) esclava /1. рабйня; 2. браслбт esclavatura f Л. Ам. 1. іст. рабй (одного маєтку); 2. работоргівля; 3. див. esclavitud
esclavina /пелерйна, накйдка; крилбтка esclavista 1. рабовлбсницький; 2. m рабовлбсник; 3. прихйльник рббства esclavitud f 1. páécTBO, невбля; 2. ярмб, залбжність; 3. поневблення esclavización /‘поневблення esclavizar иґпоневблювати, уярмлювати, закручувати
esclavo 1. adj рббський, поневблений, закріпбчений; 2. див. enamorado 1; 3. m раб; ser ~ de su palabra бути госпбдарем свогб слбва; ser un - працювбти як віл esclavón adj діал. догідливий, улбсливий esclera їдив. esclerótica escleral adj див. escleroso esclerosante adj мед. що спричиняє скле- рбз
esclerósico adj див. escleroso esclerosis їмед. склербз escleroso adj мед. 1. склеротйчний; 2. твер- дйй, міцний (про тканинй) esclerótica їанат. склбра esclerótico adj див. escleroso esclusa /'шлюз; водоспуск; водовідвід esclusada /об'бм водй у шлюзі esclusar vt шлюзувбти esclusero /77 ДОГЛЯ^бЧ ШЛЮЗІВ escoba /1. мітлб; щітка для підлбги; віник; Mrmá; - electromecánica електромеханічна щітка; 2. бот. верболіз; ~ nueva діал. HOBá Mhná (про керівника)] - nueva barre bien HOBá мітлб чйсто метб escobada f 1. пбмах мітлбю (під час під- мітання)] 2. легкб підмУння; dar una - підместй абияк (нашвидкуруч) escobadera f підмітбльниця, прибирбль- ниця
escobajo1 /77 старйй віник escobajo2 /77 обібране грбно виногрбду escobar1 /77 верболіз, вербнЯк escobar2 1. vt местй, підмітбти; 2. віяти, провіювати (зерно)] 3. діал., Л. Ам. підпи- páTH, стбвити підпбри; 4. vi Л. Ам. xoeá- тися, забйтися у кутбк; -se діал., л. Ам. жйти на чужі кбшти (за чужйй рахунок) escobazar iz/брйзкати віником escobazo /77 1. yfláp мітлбю (віником); 2. діал. див. escobada; echar a uno a -s прогнбти, вйгнати escobén /77 мор. клюз escobera ЛІ. бот. дрікзвичбйний; 2. жінка, що рббить (продаб) віники escobero /771. мбйстер, що рббить віники;
2. продавбць віників
escobeta f 1. див. escobilla1 1; 2. Я Ам.
швббра
escobilla11. /щіточка (для пилУ] 2. щіточка (з щетини, дротУ)] 3. бот. бріка; 4. бот. че- cáK (різновид); 5. бот. крес-салбт; 6. ворсувальний боввбн, суцвіття чесакб; 7. ел. щітка; 2. m діал. підлесник escobilla2 /золотйй (срібний) пил escobillar иМ. чистити щіткою; 2. Л. Ам. притопувати каблукбм (у танці)] 3. діал. змітати пил; А. діал. лбстити, підлбщувати escobillear и/77. Ам. див. escobillar 2 escobilleo /771. Л. Ам. притупування каблукбм (у танці)] 2. танцювбльна nápa escobillón /771. військ, ббнник; 2. мітлб escobina f металбві ошурки; металбва стружка
escobo /77 чагарнйк
escobón /77 1. йорж для чйстки димогбр- них труб; 2. щітка на корбткій пблиці;
3. див. escoba 2
escocedura f 1. почервоніння (шкіри)] 2. свербіж
escocer vi 1. свербіти; 2.л обпблювати, спричиняти відччуттЯ печії; 3. засмучувати, викликбти жблість; -se 1. засмучуватися, досбдувати; 2. червоніти, 3aná- люватися (про шкіру escocés, escocesa 1. adj шотлбндський; 2. m, /щотлбндець, -ка escocesa feкосбз, старовйнний шотлбнд- ський танбк
escocia1 fixr. TpicKá (різновид), escocia2 fapxim. скбція escocimiento тдив. escozor escoda /каменЯрський молотбк escodar ^обтісувати (каміння) escolia /1. іст. Kánop; 2. чепбць escofieta /1. іст. сітка для волбсся; 2. діал. дитЯчий чбпчик
escofina /напйлок, рбшпіль, терпуг escofinar vt обробляти напйлком (pám- пілем)
escogedor 1. ар^’вимбгливий, перебірливий, примхлйвий; 2. т Л. Ам. сортувбль- ник тютюну
escoger vt відбирбти, надавбти nepeeáry escogida fЛ. Ам. сортувбння тютюну escogido adj вйбраний; obras -as вйб- рані твбри
escogimiento т вйбір, відбір escolapio /77 учень (церковної, монастирської школи)
escolar1 1. adj шкільнйй; навчбльний; año - навчбльний рік; edad - шкільнйй вік; 2. /77 школяр, учень escolar2 vi (-se) пролізбти, протйскувати- ся (через вузьке місце) escolaridad /навчбння; años de - рокй навчбння; nivel de - охбплення шкільнйм навчбнням (дітей) t
escolariego aq/учнівський; студбнтський escolástica / escolasticismo /77Схолбстика escolástico 1. схоластичний; 2. /77СХО- nácT
escolecitis їмед. апендицит escolero тдіал. школЯр; студбнт escoleta /У7. Ам. 1. амбторський оркбстр; 2. репетйція (оркестру, ансамблю) escoliador /77 cxoлiácт escoliar vtглумбчити, коментувбти (текст) escoliasta сопт. див. escoliador escolimado adj квблий, нбмічний escolimoso adj дратівлйвий; буркотливий; обрбзливий escolino тдіал. учень escolio /77 СХ0ЛІЯ escoliosis їмед. сколібз escólito /77 ЗООЛ. жук-корощ escolopendra їзоол. сколопбндра escolta /1. охорбна; конвбй; ескбрт; 2. конвоїр
escoltar иґохоронЯти; конвоювбти; ескор- тувбти, супровбджувати escollar1 vt(vi,-se) виділятися escollar2 vi 1. діал. наскбчити на підвбд- ний кбмінь; 2. діал. не вдавбтися (про план, наміри); зазнбти невдбчі escollera /хвилеріз, хвилелбм escollo /771. підвбдний кбмінь; 2. небез- пбка, рйзик; 3. перешкбда escombra /1. прибирбння (сміття)] 2. діал. див. escombro
escombrar vt\. очиї^ти, прибирбти (сміття, щебінь)] 2. очищбти, звільняти; 3. гірн. видалЯти пусту порбду escombrera /1. будівбльне сміття, щб- бінь; 2. смітник, звблище escombro1 /771. будівбльне сміттЯ, щббінь; улбмки; reducir a -s знестй (будівлю)] зруйнувбти (місто)] перетворйти на руїни; 2. гірн. відхбди, nycrá порбда; 3. дрібні родзйнки (нижчого ґатунку) escombro2 /77 іхт. скумбрія, макрбль escomendrijo /77худб дитйна, здйхля
281
escomerse
escomerse знбшуватися esconce m А. кут, виступ; 2. запбдина, заглйблення
escondecucas тдіал. див. escondite 2 escondedero /нсхбванка esconder1 m див. escondite 2 esconder2 VtA. (VI) ХОВ0ТИ(СЯ), перехбву- вати(ся); 2. містйти у собі escondidas рідіал. див. escondite 2; а - loe. adv. та0мно, секрбтно; пбтай escondidillas1: а - loe. adv. TaéMHO, пбтай escondidillas2 fplíl. Ам. див. escondite 2 ¡escondidos трЩ. Ам. див. escondite 2 escondijo тЛ. Ам див. escondrijo escondimiento /77Ховбння, переховування 'escondite т А. див. escondrijo; 2. гра у хбванки; jugar al - грбти у схбванки escondrijo /77хбванка esconzado зс/вутбстий, з вйступами escopeta f рушнйця; - de un cañón (de dos cañones) одноствблка, двоствблка; ~ de pistón вогнепбльна рушнйця; ~ de viento духовб рушнйця; - negra мисл. єгер; aquf te quiero, ~; te quiero ver, - час брбтися за спрбву!, потрібно діяти! escopetar vt гірн. виймбти збмлю (на золотих копальня*)
escopetazo /771. рушнйчний постріл; 2. рушнична рбна; 3. несподівана (неприємна) новинб
escopetear vt, vi стрілбти (з рушниці); ~se 1. обмінюватися комплімбнтами; 2. пікіруватися
escopeteo /77 1. перестрілка; рушнйчна стрільбб; 2. пікірувбння; - de cortesías ббмін комплімбнтами escopetería f А. стрілки; 2. стрільбб, стрілянйна
escopetero/771. стрілбць (солдат); 2. кон- вбй; конвоїр; 3. рушнйчний мбйстер; руш- нйчник; 4. продавбць збрбї; 5. єгер escopl(e)adura /паз escoplear vtpовббти паз escoplo /77долот0; стамбека; зубйло escora f мор. 1. стояк, пілерс;’ 2. нбхил суднб, крен
escoraje /77 мор. зміцнення підпбрами суднб на стбпелі
escorar A. vt мор. кріпйти суднб підпбрами; 2. vi мор. хйлитися, нахилитися; 3. до- сягбти мінімбльного рівня (про відплив)\ -se 1. діал. ховбтися, перехбвуватися; 2. діал. звблювати провйну escorbútico adj мед. цингбтний escorbuto /77 мед. цингб escorchapín m іст. вітрйльник escorchar vt А. дбрти шкуру, білувбти; 2. подрбпати; 3. діал. набридбти, надо- кучбти
escorchón /77 подряпина, саднб escoria f 1. окблина, шлак; 2. вулканічна лбва; 3. (~ de forja) залізна окблина; 3. від- хбди
escoriáceo adj гірн. шлакоутвбрювальний escoriación fqne. excoriación escorial /771. місце звблища шлбку; 2. шлб- ковий відвбл; 3. діал. ліснйй вируб escoriar іїдив. excoriar escorificar vtxiM. шлакувбти escorpena (див. escorpina escorpénidos mpiixr. скорпбнові escorpina fixr. скорпбна, морський йорж escorpio m див. escorpión 4 escorpión /771. єнт. скорпібн; 2. військ, іст. метбльна машйна; 3. бич з ланцюгів; 4. (Е.) Скорпібн (сузір'я, знак зодіак^ escorpiónidos трізоол. скорпібни escorredero т див. escurridero 2 escorrocho /77 Діал., escorrofio /77 діал., escorrogio тдіал. страхбвище, потвбра escorrotarse діал. А. страждбти на про- нбе; 2. верзтй нісенітниці
escorrozo /77 1. захбплення; насолбда, утіха; 2. іст. обурення, досбда; 3. діал. кривлбння
escorzado m див. escorzo escorzar vt жив. подавбти у рбкурсі escorzo /77 жив. зобрбження у рбкурсі, рбкурс
escorzón тдив. escuerzo 1, 2 escorzonera f6or. чорний (солбдкий) кбрінь escoscarse мучитися escota f мор. шкот escotado тдив. escotadura 1 escotadura f 1. виріз, декольтб; 2. театр. люк; 3. вйріз, надріз; вйїмка escotar1 vt 1. вирізбти, надрізбти; викрбю- вати; 2. мор. вичбрпувати вбду escotar2 vt, vi внбсити своіЬ чбстку (при складчині)
escote1 /771. див. escotadura 1; 2. іст. ме- рбживне оздбблення (на дамській білизні) escote2 /77 пай, чбстка; а - іос. adv. у склбд- чину, на пабх escotera fMop. напівклюз escotero adj А. порожнякбм, з невелйким вантажбм, недовантбжений; 2. діал. одйн, одинбкий (про подорожнього)’, 3. діал. бездітний; 4. одинбкий (про судно) escotilla fMop. люк escotillón /77 ЛЮК
escozor /77 А. пекучий біль; 2. досбда, засмучення; біль, страждбння escrepida fJ1. Ам. плювбк escriba /77 пйсар
escribana fflian. перепйсувачка; секретбр escribanía fA. посбда пйсаря; канцелярія, контбра (у суді)’, бюрб, секретбр; 4. пись- мбве прилбддя
escribano /771. перепйсувач (у суді)’, 2. іст., Л. Ам. нотбріус; 3. секретбр; реєстрбтор; - del agua ент. вертячка escribido: leído у - грамотій, клбдезь премудрості
escribidor /771. іст. письмбнник; 2. писбка escribiente A. com. перепйсувач, -ка; пйсар; 2. /77 іст. бвтор, письмбнник escribir vtA. писбти; - (muy) tirado писбти (дуже) швйдко; - al dictado писбти під диктбвку; máquina de - друкбрська ма- шйнка; 2. писбти; 3. повідомляти на письмі; -se 1. запйсуватися (у члени організації)’, 2. листувбтися escriño /771. плбтений кбшик; 2. скрйнька escripia /"плбтений риббльський кбшик escrito А. р. ігг. describir; 2. яс/смугбстий, плямйстий (про плоди та тварин); 3. m папір, докумбнт; 4. твір; 5. юр. клопотбння; апеляція; por - іос. adv. письмбво; asi esta - так судйлося; такб дбля; no hay nada - sobre eso це ще мбжна поспере- чбтись
escritor /77 письмбнник, бВТОр escritorio /771. письмбвий стіл; бюрб, секретбр; 2. контбра; канцелярія; 3. шбфка для коштбвностей escritorzuelo /77 писбка, графомбн escritura /і. письмб, писбння; написбння; 2. (рі) біблія; писбння; (Sagrada) Escritura бвятб Письмб; 3. пбчерк, мистбцтво писбти; 4. письмб; писбмність; - latina латйнське письмб 5. нотарібльний акт escrituración fдiaл. офбрмлення нотаріб- льного бкта
escriturar vtA. юр. оформляти нотарібль- ним бктом; 2. ангажувбти (актора) escriturario 1. ^'юридичний, нотарібльний (акт); 2. /77знавбць (тлумбч) біблії escrófula ґмед. золотуха escrofuloso мед. A. adj золотушний (про хворого); 2. /77 хвбрий на золотуху escroto /77 анат. мошбнка escruchante тдіал. злбдій-злбмник escrupulillo /77 кулька всербдині бубонця
escrupulizar vi А. робйти скрупульозно (старбнно); 2. сумнівбтися; вагбтися escrúpulo /771. сумніви; вагбння; - de Магі- gargajo, - del padre Gargajo безпідстбвні сумніви, надмірна нерішучість; 2. сумлінність, делікбтність; -s de monja збйва де- лікбтність; 3. відрбза; гидливість escrupulosidad /старбнність, скрупульбз- ність, педантйчність
escrupuloso adj А. сумлінний; 2. старбн- ний, скрупульбзний; педантйчний; 3. сумлінний, добросбвісний; 4. гидлйвий; 5. Л. Ам. увбжний
escrutador 1. adj пйльний, увбжний; 2. т облікбвець голосів (при балотуванні) escrutar vt А. досліджувати; увбжно ог- лядбти; дошукуватися; 2. підрахбвувати голосй (при балотуванні) escrutinio /771. ретбльне дослідження (вивчення); 2. підрахунок голосів (при балотуванні)
escrutiñador m А. дослідник; 2. див. escrutador 2
escuadra fA. геод. кутомір; 2. косинбць; - falsa, falsa - склбдений косинбць; буд. мблка; - de agrimensor геодезйчний кутомір, бкер; 3. військ, група, комбнда; - de fusileros група стрільців; 4. група (людей); бригбда; 5. ав., мор. еекбдра; - universal de dibujo кульман; а - іос. adv. під прямйм кутбм; fuera de - іос. adv. нбвкіс escuadrar vt обтісувати, надавбти квадрбтної фбрми
escuadreo m А. вимірювання повбрхні у квадрбтних одинйцях; 2. розпйлювання (колод)
escuadría /плбща попербчного пербрізу escuadrilla fA. мор. флотйлія; дивізібн; 2. ав. ескадрйлья; - de caza ескадрйлья винйщувачів
escuadrón m військ, ескадрбн escuadronar, escuadronear vt військ. формувбти ескадрбн escuagüil тЛ. Ам. див. escagüil escualidez fA. бруд, неохбйність; 2. худи- нб
escuálido adj А. бруднйй, неохбйний; 2. худий, змарнілий escualo /77 акула (різновид) escualor тдив. escualidez escuatina fзooл. морськйй бнгел escucha f А. слухання, прослухування; підслухування; 2. військ, секрбт (варто- вйй); 3. звукоулбвлювання;^4. вікбнце для підслухування; 5. іст. покоївка (що спить поруч з спальнею господйні) escuchar vtA. (vi) слухати; вйелухати; 2. при- слухбвуватися; -se тішитися влбеним кра- сномбвством, говорйти позуючи escucharruidos m мор. гідрофбн escuchimizado зс/надзвичбйно виснажений, слабйй, квблий escuchita f(pt) нашіптування (на вухо) escuchón /77 любйтель підслухбвувати escudar vtA. захищбти, прикривбти щи- тбм; 2. захищбти; -se захищбтися, при- кривбтися щитбм; звертбтися по допо- мбгу
escuderear и/служйти зброєнбецем escuderil adj властйвий (притамбнний) зброєнбецю
escudero1 adj див. escuderil escudero2 /771. зброєнбсець; щитонбсець; 2. ідбльго, дворянйн; 3. слугб можновлбд- ної осбби; 4. іст. слугб, що супровбджує господйню; 5. мбйстер, що рббить щити; - de a pie гонбць, поейльний (при королівському дворі) escuderón /77хвалькб, вйскочка escudete тА.див. escudo 5; 2. проклбдка (у білизні); 3. предмбт, схбжий на малб- нький щит; 4. хворбба плодів олйвкового
282
eslavo
дбрева; 5. бот. лaтáттяl водяні лілія; injertar de - с.-r. прищбплювати щиткбм escudilla fA. мйска; cynoeá мйска; 2. діал. кругла чбшка
escudillar vtA. розлив0ти суп (бульйбн) (у миски, тарілки); розкладбти їжу (у тарілки); 2. залети окрбпом (киплячим бульйбном) хліб {для приготування хлібного сулУ); 3. хазяйнувбти; 4. діал. базікати, теревенити
escudo /77 1. щит; 2. (- de armas) герб;
3. ескудо {старовинна іспанська монета);
4. екю {старовинна французька монета)',
5. нбклбдка {дверного замка), лйштва, щитбк; пластйнка {на замковій щілині)', 6.3áxncT, заступництво escudriñador 1. 0# допйтливий, цікбвий; 2. /77 дослідник, випрббувач escudriñamiento т А. дослідження, вйв- чення; 2. yвáжний рбзгляд escudriñar vtA. досліджувати; 2. розслідувати, дошукуватися; 3. yвáжнo вдивлятися
escuela f А. шкбла; - primaría початкбва школа; - de segunda enseñanza серпня шкбла; 2. учйлище; - normal педагогічне училище; - de artes у oficios технічне учйлище; ~ superior вйщий навчбльний збклад; 3. шкбла (улітературі, мистецтві);
4. навчбння, наука; ~ de la vida шкбла життя
escuelante mfi. Ам. 1. учйтель {шкільний)', 2. школЯр, учень
escuelero /77 Л. Ам. 1. учйтель; 2. учень, школяр
escuelista £0/77. діал. учень escuerzo /771. жбба; 2. худб людйна escueto adj 1. відкрйтий, вільний, простб- рий; 2. сувбрий, простйй escuincle, escuintle /77 Л. Ам. 1. безпритульний соббка, бродячий пес; 2. пацбн, хлопчйсько
esculapio /77 ескулбп, лікар esculcar vtA. вистбжувати, чатувбти; 2. діал:, Л. Ам. обшукувати; - los bolsillos нйшпори- ти по кишбнях
esculco тдіал. ббшук, огляд кишбнь esculo /77 бот. кінський каштбн esculpidor /77 різьбЯр; гравбр esculpir vt 1. висікбти, вирізьблювати; 2. вирізбти, гравіювбти escultor /77 скульптор, різьбЯр escultórico adj див. escultural escultura /'скульптура {вид мистецтва та витвір)
escultural adj А. скульптурний, схбжий на скульптуру (стбтую); 2. скульптурний, що віднбситься до скульптури escullir vi діал. послизнутися, упбсти; -se втіктй, знйкнути escuna fMop. шхуна escupetina fдив. escupidera 1 escupida f діал. плювбк; salir (partir) como - de músico діал. вйлетіти кулею escupjdera fA. плювЯльниця; 2. діал:, Л. Ам. нічнйй гбрщик; 3. діал. килимбк; ци- нбвка
escupidero гпА. плювбльниця; 2.жалюгідна людйна
escupido 1. adj вйкапаний, дуже схбжий; el nieto es - al abuelo онук — вйкапаний ДЩУсь; 2. тдив. escupidora 1
escupidor 1. adj що чбсто спльбвуе; 2. т Діап. цинбвка; 3. діал:, Л. Ам. див. escupi- ^шка*’ ^ діал-' Л. Ам- феєрвбрк; вер-
Gnf upí?ura плювбк, мокротйння; 2. бо-
л^чка (пагуба*)
ГЖ ппювбти, плювбтися; 2. vt випльбвувати, спльбвувати; - nAR?re х^Ркати крбв’ю; 2. викидбти з °е, вивергбти; 3. відштбвхувати (від
себе), нбхтувати; 4. лбятися; по - захбп- люватися; мбти уподббання escupitajo /77, escupitina f, escupitinajo m див. escupidura 1 escupo тдив. esputo escurar vi іст. темніти escurcón /77 Л. Ам., діал. агбнт escurra /77 пройдйсвіт, шахрбй escurrajas їрідив. escurriduras escurre тдіал. пбрець (різновид) escurreplatos /77сушбрка (для посуду) escurribanda fA. див. escapatoria; 2. про- нбс; 3. шмагбння, биття, проч^сбн; 4. бійка escurridera f настінний набір кухбнних лбжок
escurridero /771. cyuiápKa (для посуду); 2. тех. випускнйй бтвір; 3. гірн. кан0л для стбку водй
escurridizo adj А. слизькйй, ковзнйй, глбд- кий (про поверхню); 2. що вислизбє; швидкйй, спритний; hacerse - тікбти escurrido adj А. вузькйй у стбгнах; 2. Л. Ам. збентбжений, засорбмлений escurridor /771. друшлЯк; 2. див. escurreplatos; 3. тех. стічнйй прйполок, прйстрій для стбку водй
escurriduras /д/пбкидьки; llegar a las ~
прийтй на шапкобрбння escurrilidad Лиахрбйство, лукбвство escurrimbres fpi див. escurriduras escurrir 1. vt ВИЛИВ0ТИ все ДО ОСТАННЬОЇ краплйни; 2. віджимбти (нбсухо); 3. и/крб- пати, стікбти (по краплйні); 4. сковзбти, бути слизькйм; -se 1. послизнутися; 2. зісковзувати, вислизбти; 3. тікбти;
4. промбвитися, обмбвитися escurrufio /77 Л. Ам. див. escorrocho escusa, escusabaraja /кбшик з крйшкою escuta f див. escotilla escutelaria f6or. шолбмниця esdrújulo /77 слбво з нбголосом на тр0тій склад від кінцЯ; verso - літ. вірш, що закінчується слбвом, що мЯє н0голос на трбтій склад з кінцЯ
ese1 f А. éce (назва літери s іспанського алфавітУ)\ 2. лбнка ланцюгб (що має форму літерне)', 3. резонбторний бтвір (у скрипці); andar (ir) haciendo ~s плестй крбнделі (про п’яного); echar (poner) а uno una ~v echar (poner) una - y un clavo задббрити
ese (esa, esos, esas)2 adj (вжив, для познач, об’єкта, що знаходиться на певній відстані від мовця, а також ближче до співрозмовника, ніж до мовця) цей, той; esa casa de enfrente es mía це мій дім, той, що навпрбти
ése (ésa, eso, ésos, ésas) pron dem A. цей, той; 2. (f, вжив, для познач, міста, у якому мешкає адресаj); llegaré a ésa el mes que viene я приїду у вбше місто наступного місяця; 3. (форма с. р. відноситься до попередього висловлення) це; eso es lo que yo pienso це як раз те, про що я думаю; 4. (вжив, в знач, ім.): ¿ahora me vienes con ésas? ти знбву за ceoé?; eso mismo toe. adv. ебме так, авжбж; ja ése! тримбй йогб!; a eso de... блйзько, приблизно; aún con eso однбк, протб; (eso!, (eso esl прбвильно!, тбчно!; ni por ésas (ni por esotras) ні в Якому pá3i; por eso тому; ¡por eso! в тбму й cnpáea!; ¡pues eso! от-от, ось-ось!; y eso por (porque)... та й це тільки зарбди...; у eso que... не- зважбючи на, хочб й... esecilla /запір брбшки esencia fA. суть, прирбда, сутність; en - по суті; в основнйх рисах; 2. есбнція; - de alcanfor камф0рова олія; - de clavo гвоздйчна олія; - de espliego лавбндова олія; - de rosa троЯндова олія; - volátil ефірне мбело; 3. парфуми; quinta - квін-
тесбнція;8ег de - бути необхідною умб- вою
esencial adj А. головнйй, основнйй, сут- тбвий; Іо - найголовніше; 2. хім. леткйй, ефірний
esencialmente adv А. суттбво; головнйм чйном; 2. по суті
esenciero /77 флакбнчик для парфумів esfagno m бот. сфбгнум esfera fA. cd)épa, куля; повбрхня кулі; - terráquea (terrestre) земнб куля; - armilar астр. армілЯрна сфбра; - celeste небозвід, неббена сфбра; 2. циферблбт;
3. небозвід, піднеббсся; 4. сфбра, пбле (діяльності)', орбіта (впливу, діі); - de actividad пбле діяльності; - de acción сфбра дії; 5. сфбра, середбвище esferal adj див. esférico esfericidad fMar. сферичність; кулястість esférico adj мат. сферйчний esferoidal adj мат. сфероїдальний, сфе- рбїдний
esferoide /77 мат. сфербїд esferómetro /77 фіз. сфербметр esférula fA. dim. de esfera; 2. кулька esfinge 1. 00/77. (і) міф. сфінкс; 2. загадкб- ва осбба; 3. ент. брбжник (метелик)', 4. f хйтра (підступна) жінка esfíngido 1. adj схбжий на сфінкса; 2. трі брбжники (метелики) esfínter /77 анат. сфінктер, стискбч esforrocinar vt зрізбти дйкі nápocTKH з виногрбдної лозй
esforrocino /77ДЙЧКа виногрбдної лозй esforzado adj А. смілйвий, рішучий, мужній; 2. ейтний, пожйвний (про бульйон) esforzar 1. vt підейлювати; бадьбрити; 2. підбадьбрювати, надихбти; 3. vi підба- дьбрюватися, надих0тися; -se старбти- ся, floicnafláTH зусйль esfuerzo /771. зусйлля; натуга; 2. мужність, хорббрість, сила; 3. зусйлля, старбння; sin - без зусйль; sin escatimar -s не шкодуючи сил
esfumar vt жив. А. затушбвувати; 2. давб- ти поступбву градбцію (кольору); -se зникбти, щезбти esfuminar \гідив. esfumar esfumino тжив. естбмп, розтушбвування esgarrar vt 1. (vi) хбркати; відкбшлюва- тися; 2. розривбти, роздирбти esgarre тдіал., esgarro тЛ. Ам. плювбк, мокротйння esgrima /фехтувбння esgrimidor /77фехтувбльник esgrimir vt 1. фехтувбти; 2. впрбвно захищатися у супербчці
esgrimista 00/77. Л. Ам. /цив. esgrimidor esguardamillar vt змішувати, плутати (плани)
esguazar иґперебрбдити^ esguazo т А. перехід убрід; 2. брід esguín /77 мальбк лосося esguince /771. рух з метбю ухилитися від удбру (падіння); спрйтність; 2. жест досб- ди (презйретва); 3. рбзтяг, вйвих eslabón /771. лбнка (ланцюга, гусениці)', 2. Kpecáno; 3. точйльний бруебк; 4. зоол. чбрний скорпібн; 5. мед. пуослйна (на нозі коня)\ 6. зв'язбк, сполучна лбнка eslabonamiento т з’єднання лбнок (у ланцюзі)
eslabonar vt А. зв'язувати, з'бднувати лбн- ки (уланцюзі)', 2. (vt) зв'Язувати(ся), з'бд- нувати(ся)
eslávico adj див. eslavo 1 eslavista 00/77. славіст, -ка eslavístico 00/славістйчний, славістський eslav*o, -а 1. adj слов'янський (промови)’, давньослов’Янський (про мову); 2. т, f слов'янйн, -ка; 3. т (старо)слов'Янська мбва
283
eslavófilo
eslavófilo m слов'янофілі eslembarse діал. дивитися, роззявивши рбта
eslilla ffl. Ам. анат. ключиця
eslinga f мор. строп; derecho de - діал.
див. eslingaje
eslingaje тдіал. митний збір (за зберігання імпортних товарів) eslizón m ящірка (різновид) eslora fMop. довжинб суднб estovadlo, -а 1. adj словбцький; 2. m, f cnoeáK, -чка; 3. т словбцька мбва iesloven«o, -а 1. adj словбнський; 2. т, f словбнець, -ка; 3. т словбнська мбва esmaltado т див. esmalte 2 ■esmaltador т емалювбльник esmaltadura їдив. esmalte 2 esmaltar vt 1. емалювбти, покривбти ембллю; 2. прикрашбти, оздбблювати esmalte /771. ембль; глазур; ~ de uñas лак для нігтів; 2. ембль (виріб)\ 3. (~ azul) синя ембль (приготування з окису кобальту?)',
4. блиск, глянець; 5. зубнб ембль esmaltín /77 див. esmalte З esmaltina frípH. смальтйн esmaltista m див. esmaltador esmaragdino adj див. esmeraldino esmaragdita fдив. esmeraldita esmechudar гідіал. куйбвдити, кошлбти- ти (волосся)
esmerado adj 1. акурбтний, бездогбнно зрбблений;2.старбнний esmerador m шліфувбльник esmeralda /*1. гірн. смарбгд; 2. діал. зоол. вугбр; 3. діал., орн. колібрі (різновид) esmeraldino adj смарбгдовий, смарагдового кбльору
esmeraldita fripn. смарагдйт esmerar vt чйстити, полірувбти; -se ста- рбтися
esmerejón /77 орн. дбрбник esmeril1 /77 гірн. наждак, непрозбрий (дрібнозернистий) корунд
esmeril2 /77 військ, есмерйль (старовинна невелика гармата)
esmerilado /771. шліфувбння; 2. притирбн- ня, довбдення (деталей); 3. затбчування esmeriladora Лиліфувбльна машйна esmerilar vti. чйстити наждакбм; шліфу- вбти; 2. притирбти; 3. точйти esmero /77 старбнність; ретбльність; аку- рбтність; vestirse соп - акурбтно одягб- тися
esmirriado adjxypm, схудлий esmoladera /точйльний кбмінь esmoquin /77смбкінг esmorecerse іст., діал. знепритбмніти esnob/77 сноб esnobismo /77 снобізм esofágico adj мед. що віднбситься до стравохбду
esófago /77 анат. стравохід esópico adjезбпівський (про стиль, мову) esotérico adj незрозумілий для непосвя- чених; езотерйчний
esotro (= ese otro) pron dem (adj) іст. той, інший
esotropía їдив. estrabismo espabiladeras fpiнагбрні щипці espabilado adj 1. жвбвий, мотбрний; 2.спрйтний, бувблий espabilar 1. vt знімбти Haráp (з свічки)] 2. розбудити, розворушйти; 3. швйдко покінчйти (спекатися); 4. vi діал. бути не- увбжним, лупати очйма; -se 1. розвору- шйтися; 2. поспішбти; {espabílate! по- квбпся!, швйдше!
espaciador m клбвіша для відбитті (у друкарській машинці) espacial adj А. просторбвий; 2. космічний espaciar vtA. розставляти, розсбвувати (з проміжками); 2. див. esparcir 2; 3. полігр.
набирбти у розрядку; розбивбти на шпб- ції (на шпбни); -se 1. просторікувати, роз- вбдитися; 2. див. esparcirse 2 espacio1 1. /77пр6стір; протяжність; - aéreo повітряний прбстір; - cósmico (interplanetario) космічний (міжпланетний) прбстір; - vital життбвий прбстір; 2. інтер- вбл, прбміжок; відстань; 3. період, час; en el - de dos años за два рбки, прбтягом двох років; 4. ділянка (території, землі)]
5. повільність; зволікбння; 6. полігр. пробільний матерібл; шпбція; шпон; 7. муз. прбміжок між нбтними лінійками; 2. adv повільно; - muerto військ, мбртвий прбстір; -s imaginarios фантбзії, ілюзії espaciosamente adv повільно, не по- спіїл^ючи
espaciosidad /простбрість; широтб, протяжність
espacioso adj\. простбрий, ширбкий; 2. повільний
espachurrar і//роздбвлювати, розплющувати
espada f\. шпбга; меч; рапіра; desnudar la - оголйти шпбгу; 2. людйна, що дббре володіє шпбгою; 3. (m) Topépo, матадбр;
4. рікарт. еспбдас (масть іспанської колоди, що зображує шпаги)] el as de -s туз еспбдас; 5. зоол. меч-рйба; - de Damo- cles дамбклів меч; - de dos filos пблиця на два кінці; la - de Bernardo нікчбмна людйна; непотрібна річ; media - одйн з матадбрів, що убивбють бикб; сербдній спеціаліст; primer(a) - пбрший (голов- нйй) матадбр, що убивбє бикб; 6. népuia скрйпка (уякій-н. справ/); con la - desnuda з огбленою шпбгою; entre la - у la pared у скрутнбму станбвищі; між двох вогнів; caerle a uno la - вйпасти на дблю; ceñir - носйти ujnáry; бути військовим; ceñir la - a uno посвячувати у лйцарі; entrar con - en mano круто брбтися за спрбву; llevar por la -; meter a -; pasar a - зарізати, убйти; meter a uno la - hasta la guarnición припбрти до стінй; presentar la - військ. віддавбти честь шпбгою; спорт, робйти вйпад шпбгою; quedarse а -s залйшитися при піковому інтербсі; прогрбтися; rendir la - військ, скласти збрбю, здаватися в полбн; sacar la - por (uno) заступйтися; (una cosa) борбтися за що-н.; salir con su media - втручбтися y чужу розмбву; ser buen - бути гбрниим полемістом; tirar de la - вйхопити (оголйти) шпбгу
espadachín m 1. (умілий) фехтувбльник; 2. забіяка, шйбеник
espadador /77тіпбльник (льону, конопель) espadaña /і. бот. рогіз; 2. дзвінйця espadañada /*1. кровотбча (з рота)] блю- вбння; 2. потік, стримінь espadañar ифозпускбти хвіст (про птахів) espadar vtтріпати (льон, конопель) espadarte m див. espada 5 espadería /1. майстбрня з вйготовлення шпаг; 2. магазйн з прбдажу шпаг espadero /77 1. мбйстер, що ВИГОТОВЛЯЄ шпаги; 2. продавбць шпаг espádice /77 почбток (суцвіття у вигляді колосу
espadilla /і. тіпблка, льоном’ялка; 2. мор. кормовб веслб; запаснйй руль; 3. карт. туз еспбдас (в іспанській колоді)\ 4. іст. велйка головнб шпйлька espadillado m тріпання (льону, коноплі) espadillador тдив. espadador espadillar гідив. espadar espadín /77 малбнька шпбга espadista т сл. хбтній злбдій espadón1 /771. aum. ote espada; 2. висбкий чин; титулбвана осбба espadón2 /77 бвнух
espadrapo тдив. esparadrapo espalar vt, и/зчищбти (прибирати) сніг espalda fA.(pi) спинá; 2. спйнка (сукні)]
3. діал. дбля, фбтум; 4. різворбтня (тйль- на) сторонб; 5. конвбй, охорбна; -s de molinero (de panadero) крембзний; cargado de -s сутулий; a —s (vueltas) ioc. adv. по-зрбдницьки, підступно; dar de -s упбсти горілйць; dar las -s бігти, рятувб- тися втбчою; echar sobre las -s звблю- вати на плбчі; echarse a b(s) ~(s) una cosa закйнути, махнути рукбю; 6. забути, пустйти в непбм'ять; echarse sobre las -s взЯти на cé6e відповідбльність; guardar lafs) -(s) захищбтися; guardar uno la(s) ~(s) a otro захищбти, рятувати; hablar por las -s шушукатися за спйнами; hacer -s терпіти, страждбти; бути насто- рбжі; hacer -s a uno захитати, допома- гбти; medirle a uno las -s побйти; полічити pé6pa; mosquear las -s бити; p¡. car (en) las -s переслідувати (ворога)] relucir la - бути дуже багбтим; tener buenas -s, tener las -s anchas бути терплячим; tener guardadas las -s бути під надійним збхистом; tener seguras las -s бути невразлйвим; tirarle a uno de -s здивувбти, приголбмшити; tornar (volver) las -s повернутися спйною, відвернутися; накивбти п'Ятами, тікбти; vivir de -s a la realidad чинйти всупереч здорб- вому глузду; a -s vueltas, memorias muertas знйкне з очбй, зійде з думки espaldar т 1. іст. наспйнник, частйна об- ладунку, що прикривбє спйну; 2. спйнка (стільця)] 3. див. espalda 1; 4. шпалбри (для крученоїрослини)\ 5. спйнка, вбрхня частйна пбнцира (черепахи)] 6. військ. тйльна попербчка; 7. рі шпалбри espaldarazo m 1. удбр шпбгою плазом; 2. ляпанець по спйні; 3. церемонія посвячення у лйцарі
espaldarón тдив. espaldar 1 espaldear vt 1. мор. бйти у корму (про хвилі)] 2. діал. захищбти, охороняти espaldera /*1. див. espaldar 4; 2. спорт. гімнастйчна стінка
espaldero тдіал. 1. ад'ютбнт; 2. зброєносець; 3. особйста охорбна; охорбнець espaldilla М. анат. лопбтка; 2. спйнка (сукні)] 3. грудйнка (частина м'ясної туші) espaldón 1. adj діал. див. espaldudo; 2. m вал; перешкбда; 2. військ, бруствер, па- panéT
espaldonarse військ ховбтися від ворожого вогню за прирбднім укриттям espaldudamente adv грубо, різко espaldudo ас/широкоплбчий, плечйстий espalera f див. espaldar 4 espantable adj див. espantoso espantachinches f бот. реп'яшок espantada f\, панічна втбча (тварини)] 2. відмбва (через стра$ espantadizo ¿q/ляклйвий, боязкий espantado adj А. діал. недовірливий, підозрілий; 2. діал. відстблий у рбзвитку (про дитинуі)
espantador adj 1. жахлйвий, страшнйй; 2. діал. ляклйвий (про коня) espantagustos com. 1. непривітна людйна; 2.сперечбльник espantajo /771. опудало; 2. жупел espantalobos тбот. міхурник деревйстий espantamoscas m 1. опахбло від мух; 2. сітка від мух
espantanublados m 1. іст. жебрбк; 2. надокучлива людйна espantapájaros тдив. espantajo 1 espantapastores т бот. пізноцвіт осінній espantar vt\. лякбти, вселЯти страх (жах); 2. сполбхувати; ~se 1. лякбтися, боЯтися; 2. дивувбтися, бути врбженим
284
esperanza
espantavillanos /77дешбва річ espanto m А. страх, переляк, жах; 2. пб- див, здивувбння; 3. загрбза; 4. Л. Ам. прй- вид; estar curado de - бути холоднокрбв- ним, сприймбти все спокійно espantosidad fH. Ам. див. espanto 1 espantoso adj А. страшнйй, жахливий; 2. дивовйжний, приголбмшливий; 3. діал. відвідуваний прйвидами (про будинок español, -а 1. а# кінський; 2. т, f icná- нець, -ка; 3. т icnáHCbKa мбва; a la española loe. adv. на іспбнський кшталт españolada f 1. типбва icnáHCbKa поведінка; 2. утрйрування типбво ¡cnáHCbKnx рис (у кіно, театрі)
españolado adj іспанізбваний, стилізб- ваний під іспбнський колорйт españolar itf(-se) див. españolizar(se) españolear vi вихвалятися іспбнським по- хбдженням, вихваляти все іспбнське españolería fflne. españolada españoleta f А. старовинний іспбнський танбць; 2. буд. шпінгалбт españolidad f сукупність націонбльних іспбнських рис (у характері, звичаяі), іспбнський характер (дух) españolismo m А. люббв до всьбго іспбн- ського; 2. лінгв. іспанізм; 3. істинно іспбн- ський харбктер
españolizar і//іспанізувбти; ~se переймб- ти іспбнські звичаї esparadrapo m лейкоплбетир esparante adj діал. одйн, одинбкий esparaván m орн. яструб-перепелятник esparavel m А. кбшіль; 2. ебкіл (інструмент штукатура); 3. діал. див. esparaván esparceta f6or; еспарцбт esparciata adj, m див. espartano esparcidamente adv окрбмо; неоднбково esparcido ас/весблий, рбдісний esparcidor m 1. розкидбч; 2. буд. механічний розподільник; ~ de hormigón розподільник бетону; - de asfalto гудронбтор esparcidora fA. розкидбч; 2. оуд. механічний розподільник esparcilla f6or. див. espérgula esparcimiento m 1. розкидбння; 2. поширення (новини)', 3. вес0лість; прирбдніс- ть, невимушеність; 4. розвбга esparcir vtA. розкидбти, розсіювати; 2. по- шйрювати (новин^)\ --se 1. розсипбтися; розсіюватися; 2. веселйтися, розважб- тися
espardeña fflHB. esparteña esparragado m стрбва з спбржі esparragal m насбдження спбржі esparragar vt розвбдити (36npáTn) спбр- жу; anda (vete) a - ідй геть! esparrago m 1. див. esparraguera 1; 2. спбржа (паростки, вжив, у їжїї, 3. жер- Дйна (для укріплення навісу); 4. тех. штифт, шпйлька; 5. військ, протитбнко- вий нбдовбень; anda (vete) a freír ~s ідй геть!; solo como ~ (en el yermo) збвсім °Дйн, одйн-однісінький esparraguera fA. спбржа (рослина)', 2. ас- парбгус пухнбетий (кімнатна рослина); З- # насбдження спбржі, пбле (грЯдка) спбржі; 4. блюдо для спбржі esparraguina frípH. спбржевий кбмінь esparramar vtA. розкидбти; 2. розливбти (Рідину)', 3. розтрйнькувати esparrancado adj А. з шйроко розстбвле- ними ногбми; 2. розсунутий esparrancarse шйроко розставляти нбги esparrillado aq/смбжений на решітці *?Ра*апв°, -а 1. аоУспартбнський; 2. m, f спартбнець, -ка
®*Ра*аг іїдіал. обплети (бутель) ®Pa¡Jeña /плбтене взуттЯ spartería Лиайстбрня (магазйн) вйробів, плбтених з еспбрто
espartero m 1. плетільник; 2. продавбць вйробів, плбтених з еспбрто espartillar m Л. Ам., espartizal m збрості ковилй
esparto /771. бот. кoвилá; еспбрто; 2. діал. віхоть (для миття посуді) esparver m див. esparaván espasmático яс/спазматйчний espasmo m 1. спазм; 2. судбма espatarrarse шйроко розставляти нбги espatelia í6ot. спатблія espático adj гірн. шпатоподібний, шпбто- вий
espato /77 при. шпат
espátula fA. шпбтель (художника, фармацевта); 2. кбльня (штукатура); 3. орн. Kocáp
espaviento /77 удбване вйраження перб- ляку (радості)
espavorecido adj іст., espavorido adj
переляканий, наляканий especería fflHB. especiería especia f 1. пряність, спбція; 2. pi іст. десбрт до bhh¿
especial adj 1. спецібльний; особлйвий; особлйвого призначення; 2. особлйвий; en - іос. adv. особлйво especialidad fA. властйвість, особливість; 2. спецібльність especialista com. спеціаліст especializado adj А. що спеціалізується; 2. кваліфікбваний (про працівника) especializar vt(vf) спеціалізувбти(ся) especialmente atfi/особлйво, перш за все especiar vt приправляти, присмбчувати (прянощями, спеціями) especie fA. вид, різнбвид, тип; уЯвлення, понЯття; вйпадок, подія; 4. тбма, пред- мбт, матбрія: 5. привід; 6. ккул. припрбва, спбція; 7. біол. вид; el origen de las ~s похбдження вйдів; 8. спорт, удбр шпбгою;
9. муз. голос (складова частина багатоголоссі)', bajo - de... під вйглядом; en ~ іос. adv. натурою; una ~ de... щось на зразбк, щось на кшталт; свогб рбду; схбжий на...; escapársele a uno una ~ обмбвитися, ббвкнути; lanzar la ~ розпустйти чутку especiería fA. магазйн прЯнощів (спбцій); 2. прЯнощі, спбції; 3. торгівля прЯнощями (спбціями); 4. іст. аптбка especiero /77 1. торгбвець прЯнощями (спбціями); 2. шбфка для зберігбння прЯнощів (спбцій); 3. іст. аптбкар especificación f вйзначення, утбчнення; бпис; специфікбція
especificar vt визначбти, утбчнювати; оговбрювати
especificativo adj визначбльний especificidad /специфічність, специфічна особлйвість
especifico 1. а^'специфічний, особлйвий, характбрний; caso ~ особлйвий вйпадок; 2. видовйй; 3. фіз. питбмий; peso ~ пи- тбма eará; 4. мед. специфічний (про хворобу)-, 5. /77 мед. специфічний збсіб; 6. го- тбві ліки
especifista com. лікар-спеціаліст з пбвних хворбб
espécimen /77 зразбк, модбль especiosamente adv оманливо especiosidad f іст. досконблість, довбр- шеність
especioso adj 1. чудбвий, досконблий; 2. оманливий; неправдйвий, фальшивий especiota fA. безглузда, нісенітна пропо- зйція; 2. неправдйва (перебільшена) новинб
espectable adj іст:, діал. визначнйй, видатний
espectacular adj 1. що віднбситься до спектбклю; 2. показнйй; ефбктний, яскрб- вий, помітний
espectáculo /771. спектбкль, вистбва; 2. ви- дбвище; dar un ~ влаштбвувати скандбл espectaculoso adj діал. хвапькувбтий espectador 1. adj що спостерігбє, що споглядбє; 2. що присутній на спектбклі; 2. /77 глядбч
espectral adj фіз. спекгрбльний espectro /77 1. примбра, прйвид; 2. фіз. спектр; - continuo суцільний спектр; - de bandas смугбстий спектр; ~ magnético магнітний спектр; - solar ебнячний спектр espectrografía Ґфіз. див. espectroscopia espectrógrafo m фіз. спектрбграф espectrograma m фіз. спектрогрбма espectrometría fфiз. спектрометрія espectrómetro /77 фіз. спектрбметр espectroscopia fcpi3. спектроскопія espectroscopio /77 фіз. спектроскбп especulación fA. філос. спекуляція, аб- стрбктна побудбва; 2. фін. спекуляція especulador m А. філос. послідбвник абстрбктної філосбфіі; 2. спекулянт especular1 adj А. іст. прозбрий; 2. дзеркб- льний
especular2 1. vt po3mnfláTH, роздивлятися; 2. розміркбвувати; 3. vi спекулю- вбти, займбтися спекуляцією especulativa f філос. здібність до абст- páKTHoro мйелення
especulativo adj А. філос. спекулятйвний, умоглЯдний; аострЄкгний; 2. спекулятйвний, спекулянтський espéculo /77 хірургічне дзбркало espejadlo adj 1. дзеркбльний, гладбнь- кий; superficie ~а дзеркбльна повбрхня; 2. відбйте світло
espejar vtA. розчищбти, очищбти (місце)', 2. іст. начищбти до блйску; ~se 1. іст. ди- вйтися в дзбркало; 2. віддзеркблюватися espejear і//виблйскувати, блйскати, іскритися
espejeo /77 1. див. espejismo; 2. блиск, виблйскування
espejería f іст. магазйн, де продаються дзеркбла
espejero /771. дзеркбльник; 2. продавбць дзеркбл; торгбвець дзеркблами espejismo /77 мірбж
espejo /771. дзбркало; ~ retrovisor авто дзбркало збднього бгляду; - ustorio за- пблювальне дзбркало; ~ de cuerpo entero (de vestir) висбке дзбркало; трюмб; 2. приклад, взірбць; 3. дзбркальце (на крилах птаха, комахй) espejuelo /77 1. мін. кристалічний гіпс; *2. р/екбльця для окулЯрів; 3. р/окулЯри;
4. примбнка
espeleología /спелеолбгія espeleólogo /77 спелеблог espelucarse Л. Ам. жахбтися espelunca /*грот, печбра espeluzar, espeluznar vtA. куйбвдити (волосся); 2. див. espantar 1; ~se 1. вставбти сторч в‘щ жбху (про волосся); 2. здри- гбтися від жáxy espeluzno /77 тремтіння espeque /771. спец, вбжіль, бншпуг; 2. під- пбра (стіни)
espera fA. чекбння; очікування; políticadé - політика вичікування; estar en ~ вичікувати; спостерігбти; 2. спбкій, терпіння; оббчність; hombre de - стрймана людй- на; 3. старовинна гармбта; 4. мисл. збсід- ка; 5. юр. зволікання, тяганйна; 6. відст- рбчка
esperantista com. есперантйст, -ка esperanto /77еспер0нто esperanza f(pi) надія, споді^ння; acariciar una ~ плекбти надію; alimentarse (vivir) de ~s мбти надію, cnoflieáTHCfl; dar ~(s) подавбти надію; llenar la - вйправ- дати сподівбння; {qué ~! діал. та де там!
285
esperanzado
• % f
esperanzado adj що плекЯє надію, підба- дьбрений
esperanzar 1. vt подавЯти надію; підба- дьбрювати; 2. i//(-se) плести надію esperanzoso а^спбвнений надії esperar иМ. чекЯти, очікувати; es de~... слід очікувати..; 2. (en) сподівЯтися, пок- ладЯти надГі; 3. вичікувати; ~ sentado 4eKáTH від мбря погбди esperezarse потягуватися esperezo /77 потягування espérgula f6or. шпбргель esperma amb. біол. спЯрма; - de ballena хім. спермацбт
espermaceti т хім. спермац0т espermatogénesis, espermatogenia f фізіол. сперматогенЯз espermatozoario, espermatozoide, espermatozoo /77 фізіол. сперматозбїд espernada /остЯння лЯнка у ланцюзі espernancarse діал. див. esparrancarse espernible adj діал. мерзбнний esperón1 /77 мор. водоріз (тарЯн) корабля esperón2 /77д0вге очікування esperpento /77І.'Страх0вище; страхопуд; 2. абсурд; нісенітниця esperrugido adj діал. 1. нещЯсний, жалюгідний; 2. бруднйй, неохЯйний espertar vticr. розбудйти espesamiento т згущення espesar /77 лісові xáuji espesar2 vñ. згущувати (рідину 2. ущіль- нйти (тканинУ)) -se 1. згущЯтися (про рідині 2. розростатися (про коріння дерева)
espeso adj 1. густйй, згущений; 2. густий (про зарості посіви,волосся)) 3. чЯстий, що повтбрюється чбрез корбткі прбміжки чЯсу; 4. товстий, масйвний; 5. бруднйй, маснйй; 6. діал. набрйдливий, надокучливий
espesor /771. ryCTOTá; 2. товщинЯ; 3. щільність; 4. товщинЯ (шару) espesura М. густотЯ; 2. іст. твбрдість, стійкість; 3. rycTé волоссЯ; 4. лісові хЯщі;
5. бруд
espetaperro; a ~(s) loe. adv. що є духу espetar vt 1. настрбмлювати на рожбн; 2. прострбмлювати, прокблювати; 3. ко- лбти, зачепйти; -se 1. величЯтися; 2. закріплювати своЯ станбвище espetera1 f 1. дбшка для вішання кухбн- ного п6суду;2. кухбнний пбсуд; 3. пйшні груди
espetera f діал. прйвід; відмбвка espetón /771. рож0н; 2. дбвга шпЯга (рапіра); 3. коцюбЯ; 4. дбвга шпйлька; 5. удЯр рапірою; 6. іхт. морськЯ гблка espía1 com. 1. розвідник, шпигун; табмний агбнг 2. сл. донбщик espía2 їмор. пЯрлінь
espiado adj сл. обвинувЯчений, звинувЯ- чений
espiantar viЛ. Ам. 1. ітй, тікЯти; 2. крЯсти espiante vtJ7. Ам. 1. відхід, втбча; 2. крадіжка
espiar1 иґшпигувЯти, вистежувати espiar2 vi мор. підтягувати канЯтом до 6é- рега (судно)
espicifloro adj бот. колосовйй espicular adj гірн. списоподібний, голку- вЯтий
espichar 1. vt прокблювати, прострбмлювати; 2. діал. див. espitar; 3. діал. неохб- че витрачЯти (гроші)) 4. vi здихЯти; -se 1. діал., Л. Ам. худнути; 2. Л. Ам. ніяковіти, сорбмитися; 3. діал. злякЯтися espiche /771. кблючий інструмбнт; гостра збрбя; 2. діал. див. espita espichón /77 прокол, рЯна espiga ЛІ. колос; 2. черешбк; 3. стрйжень; штир; шип; 4. дерев'яний цвях; 5. шип,
штир, штифт; 6. загбстрена пЯлиця;
7. с0рце дзвбна; 8. детонЯтор (бомбй))
9. мор. голбвка щбгли espigadera їдив. espigadora 1 espigadilla /дйкий ячмінь espigado adj 1. достйглий (про однорічні рослини); 2. стрункйй (про молоде дерево)) 3. колосоподібний; 4. рбслий, висб- кии на зріст (про юнака)) 5. заялбжений (про тему)
espigador /77 збирЯч колбсся espigadora f 1. збирЯчка колбсся; 2. с.-г. xéflep (комбайна)
espigar 1. збирати колбсся (післяжнив)) 2. (vi) шукЯти у книжкЯх (дані)) 3. діал. обдарбвувати нарбчу (у день весілля))
4. тех. нарізЯти шипй; 5. игїти в кблос (про хліба)) -se 1. переростЯти (про овочі)) 2. ейльно ростй, витягуватися (про люди- нії
espigelia í6ot. пйжмо espigón /771. жЯло (у кома$) 2. гбстрий кінчик, вістря (инструмента, цвяха)) 3. кукурудзяний качЯн; 4. конусоподібний пЯ- горб; 5. хвилеріз, пірс; 6. шип, штир; - de ajo чЯсточка часнику; ir con -, llevar - пітй, затаївши у душі обрЯзу espigüela їдіал. ущйпливе слбво, шпйлька; насмішка
espigueo /771. збирЯння колбсся; 2. колосіння; 3. збір (вйоірка) дЯних espiguilla ЛІ. колосбк (вівса)) 2. бот. тонконіг однолітній; 3. цвіт топблі espillador /77 сл. грав0ць espillantes трісл. кЯрти (гральні) espillar \іїсл. грЯти espillo /77 сл. стЯвка (у грі) espín /77 (puerco -) зоол. дикобрЯз espina ЛІ. шип, коліЬчка; 2. скЯлка; 3. кістка (риб'яча)) 4. (- dorsal) хребЯт; 5. підбз- ра, сумнів; darle a uno mala - викликЯти підбзри (недовіру); 6. глиббкий сум, біль; - blanca бот. татЯрник коліЬчий; - de Cristo бот. держйдерево колюче; - de cruz діал. бот. колЯгія хрестоподібна; dejar a uno la - en el dedo не зуміти за- спокбїти; estar en -s бути нетерплячим, сидіти як на гблках; estar en la -v quedarse en la - (de Santa Lucia) схуднути; залйшилися шкіра та кістки; sacar la - покінчйти з чим-н. неприЯмним; sacarse la - відігрЯтися (у грі)) розвЯжитися; tener a uno en (entre) -s тримЯти у страху espinaca ЛІ. бот. шпинЯт; 2. р/лйстя шпи- нЯту (що використовують у приготуванні їжі)
espinal 1. adj хреббтний; спиннйй; 2. m Ам. див. espinar11
espinar1 /771. зЯрості глбду; 2. труднощі espinar2 vt\. колбти (порЯнити) шипЯми;
2. обгорбджувати молоді насЯдження;
3. шпигЯти, порЯнити
espinazo /771. хреббт; 2. архіт. верхівка циліндрйчного склепіння; sin enderezar el - не розгинЯючи спини; doblar el - принижуватися; romperse el - зламЯти собі шйю
espinel /77 глибоковбдний трал espinela їмін. шпінбль espinera їдив. espino 2 espineta їмуз. спінЯт espingarda ЛІ. військ, іст. мортйра; 2. іст. дбвга однодулова рушнйця (у маврів))
3. здоровило
espinilla ЛІ. анат. гомілка; 2. прищ, вугор (на обличчі)
espinillento ас{гприщЯвий, вугрувЯтий espinillera спорт, нагомілкбвий щитбк espinilludo adj див. espinillento espino 1. adj. puerco - зоол. дикобрЯз; 2. /77(- albar, - blanco) бот. глід; - amarillo обліпйха; - cerval (hediondo, cambrón)
жбстір; - negro тбрен; pasar por los -s de Santa Lucia зазнавЯти великих не- прибмностей, страждЯти espinochar иґочищЯти кукурудзяні качанй espinoso adj 1. коліЬчий, покрйтий шипЯми; 2. важкий, скрутнйй espinterógeno m фіз. іскровйй розріджувач
espinudo adj див. espinoso 1 espión m див. espía11 espionaje /77 шпигунство, шпіонЯж, агентурна рбзвідка espionar vtflHB. espiar1 espira f 1. архіт. гвинтовЯ бЯза (колони)) 2. мат. спірЯль; 3. ел. витбк (обмотки) espiración /1. видихЯння; 2. вйдих espirador adj видихЯльний; músculo - анат. видихЯльний м'яз espiral 1. до/спірЯльний, гвинтоподібний; 2. / спірЯль, спірЯльна лінія; 2. годинни- кбва пружйна
espirar 1. vt пЯхнути, видихЯти зЯпах; 2. надихЯти, підбадьбрювати; 3. іст. вди- хЯти; 4. vi перевбдити дух; 5. видихЯти повітря, робйти вйдих; 5. віяти (про вітерець)
espiratorio adj видихЯльний espirea їбот. тЯволга espiritado adjxудйй, сухорлявий espiritar vt 1. див. endemoniar; 2. (~se) дратувЯти(ся) espiritismo /77 спіритйзм espiritista 1. ^'спіритичний; 2. /77 спірит espiritoso adj 1. живйй, жвЯвий; 2. міцнйй (про спиртні напої)
espiritrompa їзоол. хоботбк (у метеликів) espíritu /77 1. філос. дух; душЯ; 2. дар, хист, талЯнт; 3. дух, бадьбрість; морЯль- на ейла; levantar el - підбадьбрити; 4. живйй (допйтливий) рбзум; un - selecto людйна з винятковим рбзумом; 5. суть, сутність, дух; 6. вйнні парй; - adiaforético, - de madera метйловий спирт; - fórmico мурашйний спирт; - de patatas аміловий спирт; - de vino вйнний спирт;
7. міф., рел. дух; - maligno (inmundo) злий дух; Espíritu Santo рел. святйй дух; - de contradicción дух протиріччя; - de la golosina худйй; pobre de - байдужий до мирськйх спокус; бідний духом; легкодухий, ббязкий, несмілйвий; dar (despedir, rendir, exhalar) el - помбрти, вйпустити ДУХ
espirituado adj діал. одержймий espiritual adj духбвний; Vida - духбвне життя
espiritualidad Л1. натхнбнність; 2. духбв- ність, духбвний харЯктер esplritualismo m філос. спіритуалізм espiritualista adj філос. спіритуалістичний espiritualizar vt 1. надихЯти; 2. робйти тбншим, стбншувати; 3. визнавЯти цер- кбвним (майном)) -se схуднути espirituoso adj див. espiritoso espiroidal, espiroideo ас/спіралеподібний espirometría f фізіол., мед. спірометрія espirómetro /77 спірбметр espiroqueta f, espiroqueto m мед. cnipo- xéTa
espisuñarse діал. старЯтися, пнутися зі шкури
espita ЛІ. дерев'яний кран (бочки)) 2. п'я- нйця
espitar vt стЯвити дерев'яний кран (на бочці)
esplacnología f спланхнолбгія (розділ анатомії)
esplandeciente, esplendente adj сяючий, блискучий
esplender і//виблйскувати esplendidez f 1. блиск, рбзкіш; пишність; 2. щбдрість, великодушність
esquifado
espléndido adj 1. блискучий, розкішний, чудбвий, прекрбсний; 2. ицбдрий; 3. сяючий, блискучий
esplendor т 1. сяяння, виблискування; 2. рбзкіш, пишність; 3. відбмість; cnáBa;
4. рбзквіт, процвітбння; 5. шляхбтність, благорбдність
esplendorar vi виблискувати, блищáти esplendoroso adj виблйскуючий; блискучий
esplenitis fMep. запблення селезінки esplicaderas fp! див. explicaderas espliego m бот. лaвáндa (різновид) esplín /77 сплін, хандрб esplique1 /77 nácTKa (для птахів) esplique2 тдіал. красномбвність espolada f, espolazo m удбр шпброю; espolada de vino kobtók BHHá espolear 1. и/пришпбрювати, підострбжу- вати; 2. підганйти, KBánnTn; 3. и/поспішб- ти,квбпитися
espoleta f військ, підривнйк; детонбтор; ~ de presencia, ~ radioelóetnca радіоелек- трйчний детонбтор espoliar vtдив. expoliar espolín1 m 1. dim. de espuela; 2. див. espuela 1; 3. бот. KOBnná пір'їста , espolín2 /771. ТКбЦЬКИЙ чбвник (для вироблення візерунків)', 2. візерункова шовкбва тканйна
espolique, espolista m ют. піший cnyrá espolón1 /771. шпбрка (у птахів)', 2. мор. хвилеріз; хвилелбм; кригоріз; 3. мор. дбм- ба; мол; 4. відріг (гірського хребта)', 5. буд. контрфбрс; 6. Hocoeá частина суднб; та- páH; 7. бот. шпбрка; tener mas espolones que un gallo постаріти, стбти старйм, б$ти yniTáx
espolón2 adj діал. пустбтливий, бешкбт- ний
espolonada /навбльна ¿така кіннбти espolonazo /77удбр шпбгою espolvoreador m розпйлювач; пульвери- 3áTop
espolvorear vt 1. зчищбти (змітбти) пил; 2. розпилйти; посипйти (порошком, цукровою пудрою)', обпйлювати espolvorizar іПдив. espolvorear 2 espomilla fpian. див. espumilla З espondeo m літ. спондей espóndil m анат. хреббць espondilitis f мед. спондиліт, запблення хребців
espóndilo /77 анат. хреббць espongiarios трізоол. губки espongiforme adj бот. гуочатий espongina fpne. esponjina espongioideo adj губчатий, ніздрювбтий, Дірчастий
esponja /1. зоол. губка; 2. губка (для мит- Щ; 3. здйрник; 4. Л. Ам. запбклий п'янй- ця, пийка; pasar la ~ забути, пустйти в непбм'ять
esponjado /77 кул. сніжка (яєчний білок, збитий з фруктовим сиропом та лимонним соком)
esponjadura f, esponjamiento /77І. розпушування; 2. діал. здимбння, розбухйння esponjar ■* '•а
чутися, бундючитися; нішати
крйщати, гар-
espon
espon
espon
espon
espon
ear vtfi. Ам. витирйти губкою era /сітка для губки (у ванній) ero тдіал. ловбць губок ina íxím. спонгін
-josidad /губчастість, ніздрювйтість, Аірч0стість
^‘губчастий, ніздрювйтий, дір-
esponsales /77 рі, esponsalías fpiicT. заручини
esponsalicio adj що віднбситься до заручин
esponsión /угбда, уклйдена без відома керівнйцтва
esponsor /77 неповновйжний служббввць espontanearse 1. прийтй повинйтися, початися; 2. бути відвбртим', бути щйрим espontaneidad /1. спонтанність, мимо- вільність; стихійність; 2. щйрість, вйяв- лення дбброї вблі
espontáneo adj 1. спонтйнний, мимовільний; стихійний; 2. добровільний; 3. бот. дикорбслий espora f6ion. cnópa
esporádico adj спорадйчний, одинйчний, випадкбвий
esporangio m бот. спорйнгій, споровміс- тище (у неквітковихрослина)?) esporo тдив. espora esporofita adj бот. спбровий esporogonio /77Л"0-Є8рогапдіо esporrondingarse 1. діал. MapHOTpáTHTH, гaйнyвáти; 2. Л. Ам. зривйтися (пбдати) у прірву; 3. Л. Ам. надривйтися esportada /вміст кбшика esportear и/носйти у кбшиках esportilla /1. dim. ¿/¿espuerta; 2. діал. с.-г. віялка
esportillero /77 1. іст. вуличний рознбщик; 2. перенбсник вантажу (у кошикар esportillo /77 ПЛ0ТЄНИЙ К0ШИК esportivo adj діал. великодушний, ицбд- рий
esportón /771. aum. de espuerta; 2. діал. кбшик (для перенесення м'яса)', a esportones loe. adv. пбвно, скільки хбчеш, хоч відбавлйй
esportonada /вміст кбшика esposa /1. дружйна, жінка; 2. Л. Ам. єпйс- копський пбрстень
esposado adj 1. повінчаний; одружений; 2. у наручниках
esposajas / рі іст., esposallas / рі див. esponsales
esposar vtнадягбти наручники esposas /д/нарУчники esposo /771. наречбний (після заручин)', 2. чоловік
esprín /77 мор. шпринг, збднійй носовйй швартбв
espuela /1. шпбра (на чоботі); 2. стймул, поштовх; спонукйння* 3. чбрка на дорбгу; 4. діал. див. espolón11; 5. Л. Ам. бот. со- кйркй, збячі вушка; ~ de caballero бот. со- кйркй (різновид); calzar - іст. бути лйца- рем; calzar(se) la ~ іст. бути посвячбним у лйцарі; dar de (la) dar de (las) ~s давати острбги коню; echar (tomar) la ~ вйпити по остбнній, вйпити 4áp«y на дорбгу; estar con (tener) las -8 calxadas бути готбвим до від'їзду; бути готбвим розпочбти cnpáey; picar ~s кйнутися навекбч; зірвбтися з місця; poner ~s а uno квбпити; sentir la ~ почувбти себб обрбженим
espueleado adj діал. досвідчений, бувблий espuelear vtA. Л. Ам. див. espolear 1; 2. діал. навчбти
espuelero adj діал.: gallo ~ досвідчений півень-бойк
espuelón /77 Л.. Ам., діал. див. espolón1 espuerta /плбтений кбшик з двомб ручками (для перенесення вантаж)?)', a ~s /ос. adv. пбвно, скільки хбчеш, хоч відбавлйй; estar para que le saquen en una ~ al sol бути квблим (хворобливим) espulgar vtA. виводити блохи (вбші); 2. ре- тбльно досліджувати (вивчбти) espuma /1. піна; 2. нбкип; 3. діал. див. espumilla 2; 4. вершкй; - plástica піно-
плбет; - de mar гірн. морсьЧ пінка, сепіоліт; crecer como (la) ~ рости, як з водй, як на дріжджах; echar ~ (por la boca) обурюватися, брйзкати слйною (від злості, роздратування)
espumadera /1. шумівка; 2. тех. піно- знімбч, піновіддільник espumaje m величбзна кількість піни espumajear vi 1. брйзкати слйною; 2. до- вбдити з піною в рбті espumajo тдив. espumarajo espumajoso ¿¿з/пінйстий, пінний espumaollas сот. 1. увйжлива ^людина; 2. людйна, що nxác нбса не у свої спрбви espumar 1. vt знімбти піну (нбкип); 2. vi пінитися; 3. швйдко збільшуватися (зро- стбти)
espumaraja fpian. див. espumarajo espumarajo /771. слйна; 2. піна (білярота)', echar ~s por la boca обурюватися, брйзкати слйною (від злості, роздратування) espumazón ?див. espumaje espumear vi див. espumar 2 espúmeo adj див. espumoso espumilla /1. dim. de espuma; 2. легкб тканйна; 3. Л. Ам. безб (тістечко) espmnillón /77 mílihó шовкбва тканйна espumoso adj пінистий; пінний; що піниться
espumuy fpian. дйкий гблуб (різновид) espundia /1. рбна (на кінському копиті)',
2. діал. кліщ; 3. Л. Ам. див. elefancía; 4. діал. шип
espundio тдіал. пбгріб espúreo, espurio adj 1. позашлюбний; незакбнний; 2. фальшйвий, підрбблений;
3. якйй виродився; palabra espúrea слбво, не легітимізоване Іспбнською Акадбмією espurrear, espurriar и/спрйскувати, брйзкати (білизні)
espururo тдіал. відхбди esputación ?див. expectoración esputar гідив. expectorar esputo /77 ПЛЮВ0К
esquebrajar и/надломйти; надбйти esquejar vt с.-г. саджбти черешкй esqueje /77 черешбк
esquela /1. корбткий лист; запйска; 2. на- друкбване повідбмлення (запрбшення);
3. (~ mortuoria) повідбмлення про смерть (у газеті)
esqueletado adj худорлйвий, худющий, кістлйвий
esquelético adj 1. скелбтний; 2. див. esqueletado
esqueletizar vt перетвбрювати на скелбт; ~se ейльно схуднути, перетвбрюватися на скелбт
esqueleto /77 1. скелбт; кістйк; 2. бстов, каркйс; 3. худб (кістлйва) людйна; 4. засушена рослйна; 5. Л. Ам. друкбваний бланк, друкбвана фбрма; 6. діал. нбчерк, нбрис, план (літературного творУ) esquema m схбма; план; npoéKT; ~ de conexiones ел. схбма з'еднбння; en ~ /ос. adv. схематйчно esquemático ¿¿У'схематйчний esquematismo m 1. схематйзм; 2. схема- тйчність
esquematizar vt схематизувбти; спрбщу- вати
esquena faHar. А. див. espinazo 1; 2. хре- ббт (у риб)
esquerro adj іст. лівий esquí ш (ріesquís, esquíes) спорт. 1. лижа; 2. лйжний спорт; ~ náutico (acuático)
вбдні лижі
esquiador /77лйжник
esquiar и/займбтися лйжним спбртом
esquicio /77 ескіз
esquifadlo 1. adj арх’гг. хрестбвий; bóveda ~а хрестбве склепіння; 2. fcn. згрбя, ббнда
287
esquitar
%
esquitar vtмор. екіпірувбти (судно) esquife /771. шлюпка; 2. архіт. циліндричне склепіння
esquila1 /1. дзвінбчок (у вівці, кози)] 2. не- велйкий монастирський дзвін esquila2 fpHB. esquileo1 esquila3 /1. зоол. кревбтка (різновид)]
2. зоол. рак-богомбл; 3. ент. вертЯчка, водянйй жук; 4. бот. MopcbKá цибуля esquiladero m місце, де стрижуть вівці esquilador m стригбль
esquilar1 vtстрйгти (вівці)
¡esquilar2 vi діал. залбзити на дбрево esquilar3 vi діал. дзвонити у дзвінбчок esquilaso m орн. пересмішник ^esquileo /771. стрижка овець; 2. місце та час стрйжки овець esquilero /77 кбшіль
esquilimoso adj 1. педантйчний, скрупульозний; 2. гидлйвий
esquilmar vt1. збирбти врожбй; 2. отримувати прибуток (від господарства); 3. вйс- нажити ґрунт (пророслинність); А. виснб- жувати, вичбрпувати
esquilmeño adjдіал. плодонбсний, родючий (про рослинй)
esquilmo m 1. плодй, врожбй; 2. приплід;
3. прибутки (від господарства)] 4. діал. пбрші плодй (оливковогодерева)] 5. діал. підстйлка (для худобй)] 6. діал. див. escobajo2; /. Л. Ам. побічні продукти зем- лерббства (тваринництва)
esquilón /77 велйкий дзвінбчок (у худобй) esquimal 1. ед/ескімоський; 2. отескімбс esquimo m іст. див. esquilmo 1—З esquina / 1. ріг (вулиці, будинку, - del libro (del pañuelo) ріжбк книжки (хустки); de - кутовйй (про кімнату, балкон)] 2. Л. Ам. магазйн на рбзі (вулиці, будинку); tas cuatras -s трбтій збйвий (дитяча гра)] darse contra (por) las ~s хоч головбю об стінку бййся; doblar la - повернути за ріг; діал. помбрти; estar de (en) - не ладнбти esquinado adj 1. кутбстии, з кутбми; 2. жор- сткйй, гбстрий; кутастий; 3. обрбжений, вражений; 4. у поганому гуморі esquinal m 1. діал. ріг будівлі; 2. тех. кутовб стійка; 3. тех. розкіс esquinar vt\. утвбрювати кутй; 2. стбвити кутбм; 3. надавбти квадрбтної фбрми, обтісувати (дерево)] 4. сварйти; ~se сваритися, не ладнбти
esquinazo m 1. див. esquina 1; 2. діал. серенбда; dar- знйкнути (зароготй), втік- тй; не прийтй на поббчення esquinela fдив. espinillera esquinencia /мед. ангіна esquinera f, esquinero m діал. кутовйй стіл; кутовб полйця esquinudo ед/кутовйй, з кутбми esquinzo /77 кроко/^йл (різновид) esquirla /улбмок кістки (каменя, скла) esquirol тЛ.діал. білка; 2. штрейкбрбхер esquirro т див. escuro esquisto /77 мін. слбнець esquistoso adj мін. слбнцевий esquitar пробачбти борг esquite тЛ. Ам. смажена кукурудза esquitero /77 Л. Ам. див. estallido esquivar иМ. уникбти; - el golpe ухилитися від удбру; 2. вислизбти; 3. ухилитися; -se відмовлятися, відкарбскуватися esquivez /1. зневбга, нбхтування; 2. відлюдність, нетоварйськість esquivo adj\. презйрливий, зневбжливий (про той)] 2. нетоварйський esquizofrenia /мед. шизофренія esquizofrénico мед. 1. adj шизофренічний; 2. /77шизофрбнік esquizoide мед. 1. adj шизбїдний; 2. т шизбїд
estábil adj див. estable
estabilidad /стблість; стабільність; постійність
estabilismo т стабільність estabilización /стабілізбція estabilizador т стабілізбтор; стабілізуючий прйстрій
estabilizar vtнадавбти стблості; стабілізу- вбти (про валюту)] -se 1. стабілізувбтися;
2. див. establecerse 1 estable adj стабільний, постійний establear привчбти до стійла (тварину establecer vt 1. заснбвувати, встанблю - вати; 2. заснбвувати; ввбдити; -se 1. оселятися; влаштбвуватися; 2. відкривбти торгівлю (підприбмство); 3. влаштувбти- ся (на рооотУ)
establecimiento m 1. заснувбння, вста- нбвлення; увбдення; 2. статут; прйпис;
3. устанбва, збклад; 4. стбле станбвище (на службі, у суспільстві)
establero /77 скотбр
establo /771. стійло; хлів; скотбрня; 2. діал. стбйня
estabulación /стійловб утрймання худбби estabular утрймувати в стійлах (худобу) estaca /1. кіл; 2. стовп; пбля; 3. сбджане- ць; 4. дрюк, товстб пблиця; 5. велйкий цвях; 6. сл. кинджбл, фінка; 7. Л. Ам. рив. espolón1 1; 8. Л. Ам. володіння селітряною копбльнею; 9. діал. ділЯнка, обгороджена частокблом; 10. діал. ущйпливе слбво, шпйлька; а (Іа) - на припбні; arrancar la - Л. Ам. прйстрасно бажбти, прбг- нути до чого-н.; estar а la - бути обмбже- ним у кбштах; бути обмбженим, недалб- ким; llevarse una - діал. прораховувб- тися, зазнбти збйтків; no dejar - en pared знйщити, не залйшити кбменя на кбмені; plantar (clavar) -s мор. заривбтися нб- сом (про судно)
estacada /1. частокіл; штахбти; 2. пбле ббю; місце двоббю; 3. діал. молоді олйв- кові насбдження; 4. діал.укбп, рбна; dejar a uno en la - залишбти у біді (у небезпбці); quedarse) en la - загйнути на пблі ббю (у двоббї); зазнбти невдбчі, провалйтися estacado m див. estacada 2, З estacar vt\. прив'язувати до стовпб (худо- 6У)] 2. стбвити тйчки (на межі ділянкйу,
3. Л. Ам. прибивбти кілбчками; 4. діал. катувбти, розтягуючи на стовпі; 5. діал. рбнити (холодною зброєю)] 6. діал. обдурювати; -se 1. остовпіти, стовпбм стбти;
2. діал. обмбнюватися; 3. діал. стбти як укбпаний (про конй)] 4. Л. Ам. закбхува- тися; 5. діал. вколбтися estacarrocines m бот. копієчник estacazo m 1. удбр пблицею; 2. прочухбн;
3. Л. Ам. див. espolonazo
estación /1. стан (речей)] 2. час, період, сезбн; - de las lluvias сезбн дощів; 3. порб рбку; 4. відвідування цбркви (у дні страсного тижнйі] 5. церк. молйтви (удні страсного тижня)] 6. зупйнка, стоЯнка (удорозі)]
7. стбнція; вокзал; будівля вокзблу; - terminal кінцбва стбнція; 8. трамвбйне депб;
9. стбнція; пункт (телефонно-телеграфного зв’язку)] - emisora радіомбвна стбнція; - meteorológica метеорологічна стбнція; - de radio радіостбнція; 10. іст. кни- гбрня (кібск); 11. археол. стоЯнка; 12. біол. середбвище проживбння; 13. астр. уЯвна нерухбмість зірбк; - espacial (interplanetaria) космічна (міжпланбтна) стбнція; andar (las) estaciones клопотбтися; vestir con la - одягбтися відповідно до порй рбку (до погбди)
estacional adj 1. що відповідбє порі рбку, сезбнний; 2. див. estacionario 1,2; 3. мед. сезбнний (про хворобу estacionamiento /771. зупйнка, перебувбн- ня на однбму місці; 2. стоЯнка (машин)
estacionar vt 1. стбвити, розміщбти (на постій); 2. спбрювати (вівці)] -se зупинятися на тому ж рівні, не рухатися впербд estacionario 1. ед^стаціонбрний; 2. не- рухбмий, що не змінюється; 3. m іст. букініст; 4. бібліотбкар (у давньому університеті Саламанки)
estacón /771. aum. de estaca, 2. нбдов- бень; - contra tanques протитбнковий нбдовбень; 3. Л. Ам. укбл; кблота рбна estacha / мор. 1. гарпунний трос; 2. бук- сйр; канбт; кббельтов estada /постій, зупйнка (удорозі) estadal m 1. естадбль (міра довжини = 3,334 м); 2. церк. освЯчена стрічка (яку носять на шиї); 3. див. estado 6; 4. іст. восковб свічка
estadero /77 1. іст. двірськйй землемір; 2. іст. щинкбр, корчмбр estadía1 /1. затрймка, зупйнка (у дорозі)]
2. жив. себнс (натурника)] 3. (рі) фін. день простбю суднб (у порту); 4. фін. дбме- редж, неустбйка за простій суднб (упорту estadía2 /далекомірна лінійка estadígrafo m діал. див. estadista 1 estadillo /771. статистичні дбні; 2. статис- тйчна таблйця; 3. (- de fuerza) військ. спйски фактйчного склбду
estadio /771. стадібн; 2. іст. ристблище;
3. стбдій (одиниця вимірювання відстані)]
4. стбдія, період; фбза; 5. мед. період, час (хвороби)
estadista m 1. статйстик; 2. держбвний діЯч, політик
estadística /1. статйстика; 2. рі Л. Ам. статистйчні дбні
estadístico 1. adj статистйчний; 2. m Л. Ам. див. estadista 1
estadizo adj 1. що зупинйвся; 2. що за- стоЯвся; 3. що залежбвся estado /771. станбвище, стан; полбження; - de ánimo нбстрій; - civil сімбйний стан; - de cosas стан речбй; - de salud стан здо- рбв'я; - sólido (líquido, gaseoso) фіз. твердий (рідкйй, газоподібний) стан; 2. іст. стан; - llano (común; general) трбтій стан, нйжчий стан; - noble дворянський стан; 3. (Е.) держбва (територія); Estado Soviético Радянська держбва; Estado soberano сувербнна держбва; Estados no adheridos позаблбкові держбви, держбви руху неприбднання; de - держбвний; hombre de Estado держбвний діЯч; golpe de Estado держбвний переворбт; 4. штат (адміністративна одиниця); 5. естбдо (одиниця вимірювання довжинй); 6. підсумок; статистйчний звіт; 7. (Е.) (Ministerio de Estado) іст. Міністерство закордбнних справ (в Іспанії); 8. іст. пбчет, кортбж; - honesto дівбцтво; - interesante вагітність; Estado Mayor військ, штаб; Estado Mayor General генербльний штаб; стбвка; - de alarma (- de excepción) надзвичбйний стан; бойо- вб тривбга; - de guerra стан війнй; - de sitio стан облбги; siete -s debajo de tierra за сімомб замкбми; en - de merecer діву- вбти; en el - de la inocencia у незбймано- му, непорбчному стбні; caer de su - втрб- тити своб станбвище; 6. упбсти, звалйти- ся; dar -, poner a uno en - забезпбчити станбвище (у суспільстві); mudar (tomar) - змінити свій громадянський стан estadounidense 1. adj що віднбситься до Сполучених Штбтів Амбрики; 2. т, /урбд- женець, -ка Сполучених Штбтів Амбрики; америкбнець, -ка estafa1 /шахрбйство; афбра estafa2 fpne. estribo 1 estafador /77 шахрбй, аферйст estafar vtшахраювбти; хитрувбти estafermo т 1. манекбн (для рицарських ігор)] 2. роззЯва
288
estar
estafeta /1. іст. естафбта, пбшта; 2. посй- льний; кур'бр; 3. (~ de correos) пбшта, по- цітбве відділення; - de campaña польовб пбшта; 4. дипломатйчна пбшта estafetero /77 спужббвець пбшти estafetil ас/поштбвий estafilínidos трізоол. стафілініди (родина кома.*)
estafilococo /77 бакт. стафілокбк estafisagria / бот. стафізбгрія, сокйркй, збячі вушка (різновид) estagmatita frípH. стагматйт estagnación f*І. застій (у справа^] 2. див. estancación
estajadera frex. 1. молотбк для загинбння пружок; 2. пругозагинбльний верстбт estaje /77 Л. Ам. відрадна роббта estajear vtfl. Ам. домовлятися про умбви відрбдної роббти estajero щ estajista m відрЯдник estajo /771. відрЯдна оплбта (роббта); 2. іст. стбжка (дорбга), що скорбчує шлях estala /1. див. establo; 2. див. escala 6 estalactita freon. сталактит estalagmita їгеол. сталагміт estalaje /771. іст. див. estancia 1; 2. діал. новб невелйке підприбмство; 3. діал. лахміття, дрбнтя
estallar и/1. вибухбти, розривбтися, рвб- тися; 2. лбпатися (з тріском), тріщбти;
3. лЯскати (різкою)] 4. займбтися (про по- жежУ)\ знімбтися (про бурю)\ вибухбти (про суперечку,% 5. оборюватися estallido, estallo m 1. вйбух; dar un estallido лбпнути, вйбухнути з тріском; 2. спб- лах; 3. гуркіт, перекіт (громУ) estambrar vt крутйти прЯжу estambre amb. 1. вбвнЯна нйтка; 2. текст. оснбва; 3. бот. тичйнка; - de la vida жит- тбвий шлях
estamental ао^становйй estamento m іст. стан estameña /етамін (вовняна тканина) estamíneo adjсяканий (про пряжУ) estaminífero adj бот. одностатбвий (що містить тільки тичинки) estampa /1. гравюра, естбмп; libro ~s книга з малюнками (з ілюстраціями); 2. фігура, будбва, статура; вйгляд (людини, тварини); buena (mala) - гбрна (погбна) фігура; гбрна (негбрна) людйна; es la ~ de la bondad він — уосбблення добротй;
3. полігр. друкувбння, друк; dar a la - дру- кувбти; публікувбти; 4. сл. відбйток, слід estampación /друкувбння; друк estampado 1. ас/набивнйй (про тканину); 2. штампбваний; 3. m див. estampación;
4. набивнб тканйна; 5. штампбвання (виріб)
estampador /771. штампувбльник; 2. штам- пувбльний мблот; 3. іст. друкбр estampar vtA. (vi) друкувбти; 2. (vi) штам- пувбти; 3. кйнути, удбрити, шарахнути (об стіну); - a uno un sopapo дбти лЯпаса;
4. залйшити слід, зберегтй в пбм'яті estampería /1. типогрбфія для друкувбння естбмпів (гравюр); 2. магазйн, де продають естбмпи (гравюри) estampero m 1. гравбр; 2. продавбць естбмпів (гравюр)
estampía / de ~ раптбво, несподівано; швйдко, поквбпливо
estampida /1 .див. estampido; 2. діал. підпірка; 3. Л. Ам. панічна втбча (тварин)] «аг - лбпнути, вйбухнути з тріском; з тріском провалйтися (про справу salir de ~ Л- Ам. поквбпливо пітй, вйлетіти кулею estampido m тріск; удар; звук пбстрілу estampilla /1. факсйміле, печбтка; 2. штамп; Штемпель; печбтка; 3. Л. Ам. поштбва мбрка estampillado /77 штемпелювбння estampillar иґштемпелювбти
estancación /1. застій; затрймка, припинення; 2. обмбження вільної торгівлі;
3. припйнення спрбви, закриття підпри- бмства
estancamiento тдив. estancación estancar vt 1. затрймувати, перешкоджб- ти, спричиняти застій (у справа*); 2. об- мбжувати (забороняти) вільну торгівлю;
3. припиняти спрбву, закривати підприбмство; ~se 1. застоюватися (про водУ)]
2. затрймуватися, зупинятися; 3. знесй- люватися, знемагбти (про в'ючних тва- рий)
estancia /1. кімнбта, апартамбнти (у палаці)] 2. перебувбння; час перебування;
3. іст. добовб платня (за перебування у лікарні); 4. літ. строфб; станс; 5. Л. Ам. естансія, мабток; тваринницька фбрма;
6. діал. садйба; 7. військ, іст. тббір; ser (venir) de la - діал. набути репутбції про- вінцібла
estanciero /77 1. Л. Ам. велйкий земле- влбсник, поміщик; 3. діал., іст. наглядбч (на польових роботак) estanco 1. ас/водонепронйкний (про судно)] 2. /77заборбна, монопблія (на продаж деяких товарів)] 3. див. expendeduría;
4. іст. див. estanque 1; 5. іст. склад, архів;
6. діал. кібск (для продажу горілки) estandardización їдив. estandartización estandardizar іїдив. estandartizar estandart /77стандбрт; lengua ~ літературна мова
estandarte m 1. прапор, знамбно; штан- дбрт; 2. церк. хоругвб estandartización fcpiH. стандартизбція estandartizar vt фін. стан^артизувбти estannífero adj гірн. що містить блово estanque /771. ставбк; водбйма; 2. р/сідлб estanquero m 1. продавбць тютюну (сірників, мароії)] 2. діал. хазяїн тавбрни estanquidad /водонепронйкність; герме- тйчність
estanquillero тдив. estanquero 1 estanquillo т 1. кібск тютюнбвих вйробів (сірників, мароії)] 2. Л. Ам. галантербя;
3. діал. тавбрна
estante 1. adj пасовйщний (про тваринництво)] 2. осілий; 3. Л. Ам. книжкбва по- лйця; стелбж; етажбрка; 4. підпірка, ніжка (у верстата, машини)] 5. Л. Ам. опбрний стовп; пбля
estantería /етажбрка; стелбж estantigua /1. прйвид; 2. здоровбнь estantillo тдіал. стовп, підпірка; ніжка estantío adj А. нерухбмий, що зупинйвся; застійний, застбяний (про водУ)] 2. повільний; байдужий
estañador /77лудйльник, цинувбльник estañadura /1. лудіння, покриття бловом; 2. шар блова, полуда estañar vtA. лудйти, покривбти бловом; 2. паЯти; 3. діал. усувбти з посбди, звільняти з посбди; 4. діал. рбнити, завдбти удбру (ножем, шпагою) estañero /77 мбйстер (продавбць) олов’яних вйробів
estañífero adj діал. див. estanñífero estaño /77 блово; ~ para soldar м'якйй припій
estaqueada /1. Л. Ам. прочухбн; 2. діал. розтягування шкіри
estaquear \ЛЛ. Ам. 1. розтягувати; 2. прив'язувати до стовпів (людину за руки та за ноги)
estáquida f6or. чистбць estaquilla /1. дерев'яний цвях; 2. див. estaca 5; 3. малбнький цвях (безголовки) estaquillador m шйло (шевське) estaquillar viзабивбти дерев'Яні цвяхй estar viA. тимчасбво перебувбти (знахб- дитися); ~ en Madrid бути (знахбдитися) у
Мадриді; el lápiz está sobre la mesa
олівбць (знахбдиться) на столі; 2. з деякими прикм. познач, якість або стан, ви- раж. ціми прикм:. estoy contento я задо- вблений; estoy alegre (triste) мені вбсело (сумно); - enfermo хворіти; 3. з прийм. а вжив.; при необхідності шо-н. зробити. ~ a lo que salga resulte залбжати від резу- льтбту спрбви; при познач, календарного числа:¿hcuan-Xos estamos? якбсьогбд- ні числб?; при познач, ціни: las patatas están a tres pesetas картбпля — за три песбти; при готовності або необхідності що-н. побачити, почути: ~ al acecho бути напоготбві; ~ a la vista бути Явним (оче- вйдним); при познач, температури: еі termómetro está а 20 grados термбметр покбзує 20 грбдусів; при познач, географічної широти (довготи): estamos а 25 grados de longitud este ми знахб- димося на 25 грбдусі східної довготй; 4. з прийм. соп вжив,: при указ, на спільне проживання: está con su hermana він мбшкає зі свобю сестрбю; при зустрічі, спілкуванні з ким-н.: estuvo con el director un rato він пробув у дирбктора недбв- го; при познач, повної згоди: estoy en todo con usted я повністю з вбми згоден;
5. з прийм. de вжив.: при познач, актуальноїдії: estamos de mudanza ми переїжд- жбємо; están de matanza збраз у них час заббю худбби; - de viaje бути у від’їзді; подорожувбти; está de charla він загово- рйвся; при указ, на схильність, настрій, на певні обставини: ~ de buen (mal) humor бути у гбрному (погбному) нбстрої; - de prisa квбпитися, поспішбти; при познач, заняття, посади: está de porteró он праціЬє швейцбром (сторожем, приврат- ником)] 6. з прийм. en вжив.: при познач, місцеперебування: ~ en el teatro бути у тебтрі; при познач, обґрунтування, причини вжив. тк. у 3 ос. одн.: el problema está en la cuestión del dinero питбння упирбється у грбші; при познач, ціни: el reloj me está en mil pesetas годйнник мені кбштував тйсячу песбт; 7. з прийм. para снеозн. ф. нек.дієсл., з деякими ім.: познач, готовність що-н. зробити, неминучість: - para salir бути готбвим до від'їзду; ~ para morir помирбти; está para llover збраз буде дощ; у деяких фразах познач, негативне відношення до ім., вираженого мн.: no estamos para bromas нам збраз не до жбртів; estoy para pocas fiestas мені не до весблощів; 8. з прийм. рог йінф. деякихдієсл. вжив.: при познач, дії, яка не відбулася або має відбутися: Іа carta está por escribir лист повйнен бути напйсаним; está manzana está por madurar це Яблуко скбро достигне; eso está por ver це ми ще поббчимо; esto está por suceder це от-от трбпиться; при познач, готовності що-н. зробити: estoy por irme contigo я готбвий пітй з тоббю; estaba por comprar ese reloj я збирбвся купйти цей годйнник; при познач, переваги: estoy por la vida del campo я віддаю перевбгу жйти у селі; estamos por la paz ми — за мир; 9. з герундієем виражає актуальну дію: está cantando (trabajando, escribiendo) він співбє (працює, пйше); está llorando він плбче; está lloviendo йде дощ; 10. іст. див. ser; 11. діал. з деякими ім. познач, щасливий кінець дії, вираж. ціми ім.: ya estuvo aquel asunto це питбння вйрішилося позитйвно; - а Іа mié salta не упускбти нагбди; - bien (mal) con uno бути у гбрних (погбних) стосунках; ~ bien (mal) a uno una cosa гбрно (погбно) сидіти (про одяг)] ~ de más бути збйвим; - en розуміти, бути обізнаним;
289
estarcido
estoy en lo que dices я розумію, про що ти говбриш; вірити, бути впевненим; estoy en que vendrás я вірю (я упбвне- ний), що ти прийдеш; - mal бути нездо- рбвим (хвбрим), noráHO ce6é почувЯти; ~ por unol бутьи закбханим; бути прихильником; ~ tras de unacosa добивЯтися; ibien está!, ¡está bien! дббре; ¿ cómo está usted? як ся MácTe?; ¿ dónde estamos? нічбго собі!; ¿estás? зрозумів?; ¿estamos? зрозуміло?,Ясно?; ipues estamos bien! от так сюрприз!, ну й ну!; óá і está bien жббре вже! estarcido т жив. малюнок, зрбблений за сітчбстим шаблбном estarcima fдив. estero estarcir vt вибивЯти (узор, малюнок за сітчастим шаблоном, трафаретом) estaría fflHB. estadía1 З estaribé /77 сл. в'язниця, кaтaлáжкa estarna fopH. сіра куріпка estarse б^ти, перебувЯти, знахбдитися; залишатися; te puedes estar con i nosotros unos dias ти мбжеш залишитися у нас на дбкілька днів; me estuve estudiando todo el dia я пpoзaймáвcя цілий день; ~ de mas байдикувЯти, сидіти склбвши руки; бути зЯйвим; ¡estaos callados (quietos)! сидіть смйрно! estasis fMeft. застій (крові) estatal зо/державний estática Тфіз. ст0тика estático 1. adj фіз. статйчний; 2. нерухб- мий; статйчний; 3. захбплений, вражений; 2. тр//?ад/Ьатмосф0рні перешкбди estatificar и/націоналізувЯти estatismo /77статйчність estatizar іїдив. estatificar estator m фіз. cráTop estatoscopio /77 фіз. статоскбп estatua ЛІ. стЯтуя; - ecuestre кінна стЯтуя; 2. ббвдур; merecer una merece una ~ йом^ при житті Tpé6a пЯм'ятник постЯ- вити; quedarse hecho una ~ заклЯкнути від crpáxy (подиву)] a gran ~f gran basa велйкому кораблю — велйке плЯвання estatuar vtприкрашЯти стЯтуями estatuaria ^скульптура, стЯтуя estatuario 1. статуЯрний, що віднбситься до стЯтуї; скульптурний; 2. статуЯрний, що використовується для cтáтyй; 3. m скульптор
estatuilla ЛггатуЯтка
estatuir vt 1. установляти, постановляти, визначЯти; 2. заснбвувати estatura /"зріст (людини) estatutario adj статутний, що віднбситься до статуту
estatuto m 1. статут; полбження; 2. npá- вило, постанбва estay m мор. штаг, лЯєр este* /771. схід; 2. східний вітер este2 (está, estos, estas) adj. pron 1. цей, ця, це; ці; 2. вжив, після 1 ім. для вираження зневаги, досари): ¡vaya con еі піпо este! ой вже ця мені дитйна! éste (está, esto, éstos, éstas) pron. dem. 1. (вжив, для познач, чого-н. близького до мовця у просторі і або часі) цей, ця, це; ці; ¿qué es esto? що це?; ¿qué libro lees? este яку кнйжку ти читЯєш? — цю; 2. (ft вжив, для познач, міста, де мешкає той, хто пише або говорить); permaneceré en está dos semanas я пробуду у цьбму місті два тйжні; en esto іос. adv. у цей час, у цей момЯнт, тут; está у nunca más, éstá у no más більше цьогб не трЯпиться; а todas éstas, a todo esto дбсі, дотепбр; esto, lo otro y lo de más allá; que si esto, que si lo otro то те, то ce; то однб, то інше estearic«o ^ стеарйновий; vela ~а стеаринова свічка
estearina /стеарйн esteatita ímíh. стеатйт esteatoma m мед. жировйк esteganografía /тайнбпис esteirosis fflHB. esterilidad З estela1 1. мор. кильвЯтер, кільвЯтерна лінія; 2. вогнЯний слід (віднебесного тіла, ракети); 3. слід, осЯдок estela2 feтбла, кам'янЯ плитЯ; - funeraria надгр0бна стбла estela3 fAHB. estelaria estelado adj див. estrellado 1 estelaje /77 Hé6o, небозвід; небосхйл estelar1 adj збряний estelar2 ііїдіал. розстеляти, застеляти estelaria í6ot. приворотень estelífero adj збряний, уейпаний зіркбми estelionato /77 юр. обмбн; прихбвування estelo /77 колбна, стовп estelulado, estelúleo adj див. estrellado 2 estemple /77 гірн. розпірка estendijarse vt/ст. витягуватися, розтягуватися
esténico adj фізіол. стенічний; актйвний, ейльний
estenio, esteno тфіз. стен (одиницясили) estenocardia fMefl. стенокардія estenógrafa ^стенографістка estenografía ЛзтеногрЯфія estenografiar и/стенографувЯти estenográfico зо/стенографічний estenógrafo /77стенбграф estenosis fмeд. стеноз estenotipia Лтгенотйпія estentóreo adj гучнйй, оглушливий, гро- мовйй (про голос) estepa1 Ляеп estepa2 í6ot. чист estepario а^степовйй estepilla fpne. estepa2 estera /цинбвка; рогбжа esteral /77 Л. Ам. див. estero 1 esterar 1. и/покривЯти цинбвкою; 2. діал. покривЯти; 3. и/одягЯтися по-зимбвому, кутатися
estercoladura f, estercolamiento т с.-г. угнбювання
estercolar1 т див. estercolero 2 estercolar21. vte.-r. угнбювати, удббрюва- ти; 2. игвипорбжнюватися (про тварину estercolero m с.-г. 1. людина, що збирЯє гній; скотбр; 2. гнойовЯ Яма estercóreo adjгнойовйй estercuelo m угнбювання ґрунту estéreo /77 стер, кубічний метр estereóbato /77 архіт. стереобЯт estereocinema m стереокінб estereofonía f стереофонія, стереофонічне відтвбрення звуку estereofotografía f стереофотознімЯння, стереофотогрЯфія estereografía fMar. стереогрЯфія estereográfico adj мат. стереографічний estereométria fMar стереомбтрія estereométrico adj мат. стереометрйчний estereoquímica ^стереохімія estereoscopia ^стереоскопія estereoscópico adj стереоскопічний estereoscopio, estereóscopo /77 стереоскоп
estereotipado adj\. полігр. стереотйпний; 2. шаблбнний, трафарбтний estereotipar иМ. полігр. стереотипувЯти, виливЯти стереотйп; 2. робйти за шаблбном
estereotipia ЛІ. полігр. егереотйпія; 2. полігр. стереотйп (машина)] 3. мед. стереотйпний рух (слбво)
estereotípico adj полігр. стереотйпний estereotipo /77 полігр. стереотйп (друкар- ська форма)
esterería Лиайстбрня (магазйн) цинбвок
esterero /77 1. мЯйстер з виготовлення цинбвок; 2. продавбць цинбвок estéril 1. adj безплідний; неродючий (про ґрунт)\ неплодонбений (про фруктові дерева)] 2. неврожЯйний (про рік)\ 3. мед. стерйльний, знезарбжений; 4. m гірн. безрудний шар; пустЯ порбда esterilidad f 1. безплідність; неродючість (ґрунт)?)’, 2. неврожЯйність; неврожЯй;
3. мед. стерйльність; 4. мед. безплідність esterilización /стерилізЯція esterilizador m мед. стерилізЯтор esterilizar vt 1. стерилізувЯти, знепліднювати, робйти безплідним; 2. мед. стерилізувЯти, знезарЯжувати
esterilla ЛІ. dim. ote estera; 2. галун; позу- móht; канитбль (золота, срібна); 3. плете- ний виріб з солбмки; плетенйця; 4. канвЯ;
5. діал. плбтена фбрма для ейру; 6. діал. пітнйк, чепрЯк; 7. діал. плбтене сидіння esterillar vt діал. обплітЯти (спинки та сидіння у стільців) esterina fflHB. estearina esterlina adj. libra - фунт стбрлінгів esterna f30on. крЯчка (різновид) esternal adj анат. що віднбситься до груднбї кістки
esternón /77 анат. грудня кістка, грудйна estero /771. див. estuario; 2. діал. струмбк, річечка; 3. діал. cyxé русло; 4. Л. Ам. болбтиста місцбвість esteróscopo /77 див. estereoscopio estertor /771. передембртний хрип; 2. мед. хрип (під час застуди) estertorosjlo adj хрйплий; respiración ~а хрйплий пбдих estérula Ампула esteta com. 1. естбт; 2. педерЯст estética ^естбтика esteticismo /77 естетйзм, естбтство estético 1. яс/естетйчний; 2. естетйчний; гЯрний, елегЯнтний; 2. m спеціаліст з ес- т0тики, естбтик estetismo /77 див. esteticismo estetoscopia fM6A. стетоскопія estetoscopio, estetóscopo /77 мед. СТЄТО- екбп
esteva /"чепіга плуга
estevado 1. adj кривонбгий; 2. m криво- нбжка
estezado /77 шкіра (для шиття одягу estezar vt 1. дубйти шкіру (сухим способом); 2. діал. бйти, люпцювЯти; 3. діал. шантажувЯти
estiaje /771. спад водй у річці (черезлітню спеку\ 2. засуха, посуха estiba f 1. військ. бЯнник; 2. приміщення, де валЯють вбвну; 3. сл. покарЯння, кЯра;
4. мор. балЯст; 5. Л. Ам. штЯбель; купа estibador /77 1. мор. людйна, що розподіляє вантЯж (балЯст); 2. діал. вантЯжник; дбкер; 3. діал. вагЯр (пакувЯльник) під час вантЯження судна
estibar vt\. набивЯти, упакбвувати; 2. сл. карЯти; 3. мор. розподіляти вантЯж (балЯст) у трюмі; 4. Л. Ам. укладЯти штабе- лЯми
estibio тхім. стйбій, сурмЯ estico pron. dem. dim. ote esto: en ~ Л. Ам. у цей час
estiércol /771. гній; 2. органічне дббриво, компбст
estigma т 1. слід на тілі (від рани, опіку, віспи)] 2. стйгма, стигмЯт, таврб; 3. гань- 6Я, безчбстя; 4. бот. прйймочка; 5. зоол. дйхальце (у комах)
estigmatizar vt 1. таврувЯти, клеймувЯти (розпеченим залізом)] 2. плямувЯти, засуджувати, ганьбйти, безчбстити estilación ЛфЯпання, стікЯння по краплйні estilar11. w'(i/fi~se) б^ти звйчним (загаль- нопрййнятим); бути у вжитку; no se estila
290
estrado
єн sombrero 3ápa3 не нбсять капелюхів; estila acostarse temprano звичЯйно він лягЯє páHo; 2. редагувЯти у відповідному стилі {документ); -se Л. Ам. промбк- нути
estilar vt (vi) іст.) діал.) Л. Ам. дистилю-
BáTH
estilbón m сл. п'яниця
estilete m 1. див. estilo 1, 2; 2. стилЯт,
КИНДЖЯл
estilista com. стиліст estilística /стилістика estilístico ^стилістичний estilita /77 церк. СТ0ВПНИК estilización /стилізЯція estilizar и/стилізувЯти estilo тЛ. іст. стиль, пЯличка (рляписьма на воскових табличка.*); 2. стрілка (сонячного годинника); 3. стиль, манЯра; vestir а(І) - de París одягтися по паризькій мбді; 4. стиль, склад, мова (письменника, оратора); 5. стиль, манЯра, твбрчий пб- черк; - antiguo (nuevo) старий (новий) стиль (про літочислення)) - directo (indirecto) грам. прямб (непрямЯ) мбва; - recitativo муз. речитатив; por el - у тбму ж дусі; por ese - приблизно, щось на зразбк estilóbato /77 архіт. стилобЯт estilográfica /авторучка estilográfico adj\:. pluma -а авторучка; 2. написаний авторучкой estilógrafo тдив. estilográfica estiloso діал. 1. яс/пихатий, марнослЯв- ний; 2. /77 чванькб
estilla /1. діал. тріска; 2. діал. хитрун estilladura їдіал. тріщина estillar гідіал. розсікЯти, розколбти estima /1. noeára, шанобливість; tener en mucha - дуже цінувЯти; 2. мор. навігаційне зчйслення
estimable яс/шанбваний, гідний noeárn estimación / 1. оцінка; 2. люббв; noeára; пошЯна; - propia самолюбство estimado adj шанбвний (при звертанні) estimador 1. adjt оцінювальний; 2. що поважЯє; 2. /77 оцінювач estimar vt 1. оцінювати, визначЯти ціну;
2. вважЯти; робйти вйсновок; si lo estima necesario якщб ви ввжЯєте це за необхідне; 3. цінйти, поважЯти
estimativa / 1. здЯтність до критйчної оцінки; 2. інстйнкт
estimativo adj оцінювальний; juicio - оцінювальне судження estimulación /стимулювЯння estimulador adj стимулюючий estimulante /77 стимулятор estimular vt 1. давЯти острбги; колбти стрекЯлом; 2. спонукЯти, стимулювЯти;
3. збуджувати, стимулювЯти; - el apetito збуджувати апетйт
estímulo /77 1. іст. стрекЯло; 2. стймул, спонука; 3. фізіол. стимулюючий 3ác¡6, стимулятор estío /77 ЛІТО
estipa1 /зЯтичка, прббка estipa2 í6ot. ковилЯ estipe /77 ІСТ. ДИВ. estípite 1 estipendial ас(гстипендіЯльний estipendiar vt виплачувати сгип0ндію (платню)
estipendiario /771. стипендіЯт; людйна, що отрймує платню; 2. іст. данник estipendio /77І. стипЯндія; 2. платня, оклЯд estípite /771. архіт. пілЯстр у валі усіченої піраміди (вузько осново, донизу 2. бот. гладбнький стбвбур (пальми) estipticidad /мед в’Яжуча властйвість estíptico adj 1. в’язкйй (про смак)) 2. мед. еЯжучий; 3. що страждЯє на запбро; \див. estreñido 1 estiptiquez fЛ. Ам. див. estipticidad
estipula í6ot. прйлисток estipulación / 1. Усна угбда; 2. угбда; домбвленість; 3. юр. стаття угбди estipular vt 1. укладЯти усну угбду; 2. домовлятися; 3. передбачЯти (в угоді) estique /77 мист. мастихін скульптора estiquirín /77 діал. орн. пугач estiba /цйкля, інструм0нт для розвЯдення шкіри; Яспідний ніж estirace тдив. estoraque estiradamente adviene, escasamente 2;
2. лЯдве, насйлу
estirado adj 1. вйшукано одЯгнений, фран- тувЯтий; 2. пихЯтий; марнослЯвний; 3. ску- пйй, скнЯрий estirajar \гідив. estirar estirajón тдив. estirón estiramiento т 1. витягування, розтягування; 2. тех. волочіння, витягування;
3. гордовйтість; пихЯтість
estirar иМ. (~se) витЯгувати(ся); розтЯгу- вати(ся); el jersey se ha estirado джЯм- пер розтягнувся; 2. відкладЯти, відтягувати, перенбсити (строк)) - el dictamen відкладЯти рішення у дбвгий Ящик; 3. тех. тягнути, волочйти; 4. тягнути білйзну (перед прасуванням)) 5. злЯгка пропрасб- вувати (білизну); 6. розтягувати, витрачЯ- ти потрбху (гроші)) 7. Л. Ам. застрЯлити;
8.діал. бйти батогЯми (засудженого); -se 1. потягуватися; 2. сходйти estirazar іїдив. estirar estirijón /77 іст. див. estirón estirón /771. сйльний (різкйй) ривбк; 2. не- звичЯйно швидкйй ріст; dar un - підростй, вйрости, вйтягнутися (про підлітка) estironear vtpian. тягнути, смйкати (за сукню) estirpe /'рід; похбджбння estítico adj див. estíptico estitiquez fЛ. Ам. див. estipticidad estivada f с.-г. цілинЯ, підготбвлена для орЯння
estival adj літній estivo1 /77 сл. черевйк estivo2 adj див. estival estivón /77 СЛ. біг
estocada /1. удЯр шпЯгою; 2. рЯна, зЯвда- на шпЯгою; 3. діал. відвЯл (для розвідування надр)) - por cordada яка шЯна, та- кЯ й дЯка
estocado adj діал. з непокрйтою головбю estocafís m тріскЯ гарЯчого кбпчення estocar vt іст. див. estoquear estofa fi. штоф (тканина)) 2. рід, сорт; de baja - низькопробний estofado1 /77тушк6ване м'Ясо estofado21. adj rápHO убрЯний, виряджений; 2. /77 худбжній вйстіб; гладь (вишивка)) 3. штрихбвка (на позолотіj 3. розпйс на золотбму фбні
estofar1 vt 1. стьобЯти (халат)) вишивЯти глЯддю; штрихувЯти (малюнок на позолоті); писЯти по золотбму фоні; 4. діал. заганЯти, заморбчити estofar2 vtтушкувЯти (м'ясо) estoicismo /77 стоїцизм estoico 1. adj стоїчний; 2. /77стбїк estojar vi діал. ростй, розвивЯтися estol /77 іст. пбчет, супровід estola / 1. іст. туніка (жіноча)) 2. церк. єпитрахйль; 3. іст. 6oá, горжбтка estolidez /тупість, тупоумство estólld«o 1. adjiynm, тупоумний; mirada -а безглуздий погляд; 2. /77тупоголбвий estolón1 /77 1. aum. de estola; 2. церк. стихЯр
estolón2 m бот. столбн; вусики (полуниці) estoma /77 бот. пбра
estomacal adj 1. шлункбвий; 2. корйсний для шлунка
estomagar vt 1. див. empachar 3; 2. на-
бридЯти, надокучЯти
estómago m анат. шлунок; desconcertarse el - розлЯдитися (про шлунок); scarbar el -: me escarba el - у мЯне печіЯ; - aventurero любйтель^ поїсти за чужйй рахунок; дармоїд, похлібець; hacer buen (mal) - бути (не) до душі; hacer uno - a1 una cosa звáжитиcя терпіти (труднощі)) набрЯтися терпіння; ladrar el - смоктЯти під лбжечкою; llevar el -: mi - no lleva este plato мій шлунок не сприй- мЯє ціЯЇ їжі; no retener nada en el - роз- ббвкувати чужі таємнйці; quedarle a uno una cosa en el - залишитися невйслов- леним; revolver una cosa el - a uno: esto me revuelve el - мій шлунок не сприймЯє цьогб; менЯ нудить від цьбго; tener buen (mucho) - їсти все підрЯд; мужньо протистояти труднощам; не сорбмитися, не церембнитися; не бути скрупульбз- ним; tener a uno sentado en el - не пере- нбсити, не терпіти
estomaguero m начерЯвник (для дітей) estomatical adj див. estomacal estomático 1. ^‘шлункбвий; 2. стоматйч- ний, що віднбситься до ротовбї порожнйни; 3. /77 р/шлункбвий збсіб; 4. стоматологічний збсіб
estomatitis fмeд. стоматйт estomatología /мед* стоматолбгія estomatoscopia / мед. обстЯження ротовбї порожнйни
estomografía f анат. опйсування ротовбї порожнйни
estompa fflian. див. esfumino estonce(s) adv іст. див. entonces estpnian«o, -a, estonio, -а 1. adj остбн- ський; 2. /77, /естбнець, -ка; 3. /77естбнська мбва
estopa /1. клбччя; кужіль; 2. ряднб, груба тканйна з кужеля; 3. текст, пачбси estopar, estopear vt мор. конопЯтити estopilla /1. тонкйй кужіль; 2. прЯжа; 3. тон- кЯ тканйна, мЯрля; 4. бавовняна тканйна estopín /77 військ, стопін estopón /77 грубе полотнб estopor /77 мор. стбпор estoque /771. дбвга шпЯга; 2. шпЯга торЯ- ро; 3. бот. гладіблус
estoqueador m тавр, матадбр, що вбивЯє бикЯ шпЯгою
estoquear vtубивЯти (рЯнити) шпЯгою estoraca f діал. тупоголбвий, дурень estoraque m бот. стйрЯкс estorbador adj що заважЯє, що перешкод- жЯє
estorbar vt 1. заважЯти, перешкоджЯти; забороняти; 2. набридЯти, надокучЯти; -le a uno lo negro не вміти читЯти, бути неписьмЯнним; не любйти читЯти estorbo /77 перешкбда, завЯда estorboso adj що заважЯє, що перещкод- жЯє
estornino /771. орн. шпак; 2.діал. сільсько- госпбдарський робітнйк (що збир&є врожай маслин) estornudar і/учхЯти estornudo /77 чхЯння
estornutativo, estornutatorio aq/чхЯльний estotro ргоп. dem. іст. той, інший estovar и/гушкувЯти (на повільному вогні) estrábico ас/кособкий estrabismo m мед. страбізм, кособкість estracilla /ганчірка, клЯпоть estrada /1. проїж/рка дорбга; 2. діал. ву личка, прохід; 2. діал. підвіснЯ полйця; batir la - військ, робйти рекогносцирувЯння estradivario /77страдйваріус (скрипка) estrado /771. іст. вітЯльня, салбн (на жіночій половині замка)) 2. поміст, підвйщен- ня (для трону, президії)) 3. рі зЯла суду; citar para -s юр. викликЯти до суду; hacer -s юр. вйслухати стброни
291
estrafalario
estrafalario 1. ас/неохбйіїий; 2. навіжбний; навісний; 3. т нечупбра; 4. навіжбний estragador ad/що завдаб шкбди, що ncyé estragamiento т 1. іст. див. estrago; 2. ббзлад, xáóc; 3. корупція estragar vt 1. робити шкбду, псувбти; 2. (-se) псувбти(ся), розкладбтися; -se por las malas compañías зіпсувбтися y погбній компбнії
estrago m(pi) шкбда, руйнувбння, руйнб- ція (спричинена стихією, війною); шкбда, збйток; 2. жбртви (епідемії) estragón m естрагбн, тархун (рослина, пряність)
estramador тЛ. Ам. гребінбць estrambólico adj\ estrambótico adj нерозсудливий, навіжбний estramonio т бот. дурмбн estrangul m муз. мундштук estrangulación f\. странгуляція, удушення, задушення; 2. мед. накладбння джгу- тб; 3. тех. затискбч
estrangular vt 1. задушйти; 2. мед. накла- дбти джгут
estrapada ficr. катувбння на дйбі estrapalacio m див. estropicio 1 estraperlear і//спекулювбти estraperlista 1. adj спекулянтський; el mercado - чбрний ринок; 2. com. спекулянт, -ка
estraperto /771. чбрний ринок; 2. спекуляція; vender de - продавбти з-під поли (по спекулятивним цінам) estratagema fxйтрість estratega com. стратбг estrategia ñ. стратбгія; 2. спрйтність, уміння управляти; 3. діал. див. estratagema estratégico ^'стратегічний estratego m стратбг
estratificación f 1. нашарувбння; 2. стра- тифікбція
estratificar vt(v/) 1. нашарбвувати(ся), ук- ладбти(ся) шарами; 2. стратифікувбти estratiforme adj геол. шарувбтий, шаро- подібний
estratigrafía fгeoл. стратигрбфія estrato /771. шар, пласт; прошброк; 2. ша- рувбта хмбра
estratocracia /"військбвий уряд estratonauta com. див. estratosferonauta estratosfera Ллратосфбра estratosférico ас/стратосфбрний; vuelo - політ у стратосфбру estratosferonauta com. ав. стратонбвт estratostato m стратостбт estrave /77 MOf). форштбвень estraza ^ганчірка, шматбк грубої тканйни estrechamente adv\. скрутно (про матеріальне становище); 2. пункгубльно, тбч- но; 3. беззастербжно, неухйльно; 4. блй- зько (про споріднення, стосунки) estrechamiento m 1. звуження, стйснен- ня; 2. іст. див. estrechez estrechar vt 1. змбншувати, звужувати; - un vestido ушивбти сукню; 2. зближбти, здружйти; 3. потйснути; - la mano потйс- нути руку; 4. іст. загорбджувати шлях; пе- решкоджбти; 5. тіснйти, стйскувати;
6. змушувати, примушувати; запити в тіснйй кут; -se 1. звужуватися, стйскува- тися; затягуватися; 2. посунутися, потіс- нйтися; 3. скорбчувати витрати; 4. зблизитися здружйтися, схбдитися; -se соп otro дружньо перекбнувати estrechez f 1. вузькість; тіснотб; 2. брак чбсу; обмбженість у чбсі; 3. близькі стосунки; близькб дружба; 4. потрбба, скрут- Hé станбвище; 5. стрйманість, сурбвий спбсіб життЯ; 6. недалбкість (поглядів)]
7. мед. звуження
estrecho 1. ^'вузький, тіснйй 2. бідний; уббгий; 3. близькйй (про споріднення);
тіснйй (про дружб}/)] 4. сувбрий; 5. вузь- кйй, оомбжений; 6. скупйй; 7. тбчний, пунктубльний; 8. m скрутність, нестбтки;
9. протбка; a la -а іос. adv. іст. дружньо, по-дружньому; сувбро, неухйльно; poner a uno en - de hacer una cosa змусити, припбрти до стінй
estrechura fpne. estrechez 1, 3,4, 5 estregadera /жорсткб щітка estregadura f, estregamiento m 1. тертЯ;
2. протбрте місце (на тканині) estregar иМ.тбрти (припранні)] відтирбти (плями, бруд)] 2. натирбти (підло/У)]
3. натирбти, масажувбти; 4. мор. дрбїти; -se 1. тбртися; 2. натирбтися estregón /771. сйльне тертЯ; 2. енергійне натирбння (розтирбння)
estrella ЛІ. зірка; - binaria (dobje) подвійна зірка; - enana кбрликова зірка; - errante (errática) блукбюча зірка; - fija не- рухбма зірка; - fugaz падуча зірка; - polar (- del Norte) ПолЯрна зірка; провіднб зірка; - temporaria (nova) змінна зірка; - de rabo астр. комбта; - de Venus Венбра (планета)] 2. зірка, гюедмбт у фбрмі зірки;
3. зірочка (на лобі тварини)] 4. дбля, талбн; campar con su -f tener (buena) - бути щаслйвим; nacer con - народйтися під щаслйвою зіркою, у сорбчці народйтися; 5. зірка, знаменйтість; - de cine кінозірка; 6. діал. папербвий змій у фбрмі зірки; 7. сл. цбрква; 8. рі зірочки (макаронні вироби)] - de mar зоол. морськб зірка; con -s іос. adv. у сутінах; levantarse a las -s задавбтися, ставбти зарозумілим;
6. злйтися, дратувбтися; levantarse соп (las) -s вставбти з пбршими півнями; poner sobre (por) las -s звеличувати; querer contar las -s брбтися за непосйльну прбцю; ver las -s: vio las -s у ньбго іскри з очбй посипалися
estrelladera /шумівка estrellado adj 1. зірчбстий, зіркоподібний; 2. з світлою плЯмою на лббі (про тварину) estrellamar ґзоол. морськб зірка estrellar1 яс/збряний, зірковйй; luz - світло зірки
estrellar2 иМ. (~se) усипбти(ся) зірками, вкривбти(ся) зірками; 2. з сйлою кйдати, жбурлЯти; 3. смбжити окбту ябчню; -se 1. ударЯтися, розбивбтися; 2. розбйтися (про літак, машин/)] 3. занбти невдбчі; -se con uno натрбпити на рішучий бпір; -se con una cosa натрбпити непереббр- ну перешкбду estrellería ^астролбгія estrellero /77 астрблог; звіздбр (іст.) estrellido m діал:. salir de - кулею вилетіти
estrellón /771. aum. de estrella; 2. феєр- BépK (у вигляді зірки)] 3. велйка зірка (на ялинці); 4. Л. Ам. удбр, пбштовх (при зіткненні)] 5. діал. прочухбн estremecer иМ. хитбти, коливбти; 2. вра- жбти; -se 1. здригбтися; 2. тремтіти, дри- жбти (від жаху, огиди) estremecimiento m, estremezo m діал.
1. тремтіння; 2. потрясіння, зворушення estremezón /77 1. діал. див. escalofrío;
2. діал. див. estremecimiento estrena ЛІ. (рі) подарунок; 2. іст. обнбвка; hacer uno la - бути піонбром у чому-н.; зробйти почйн; бути пбршим покупцбм estrenar vt 1. обновляти; надягбти впбр- ше; 2. театр, давбти прем'бру; 3. іст. дару- вбти, обдарбвувати; -se 1. стбти на посб- ду; 2. продавбти пбршому покупцбві; оформляти пбршу за день торгбву угбду estreno /771. обнбвка; ir de - красувбтися обнбвками; 2. почйн; 3. театр, прем'бра;
4. діал. див. estrena Í estrenque /77товстйй канбт
estrenuo ас{гсйльний, стійкйй, міцнйй estreñido adj\, скупйй, дріб'язкбвий; 2. що страждбє на запбр estreñimiento m мед. запбр estreñir vt мед. спричиняти запбр; -se
1. страждбти на запбр; 2. іст. засмачуватися, занепбсти духом estrepitarse діал. галасувбти estrépito /771. шум, гблас; 2. пбмпа; sin - ni figura de juicio юр. без дотрймання судовйх формбльностей estrepitoso adj шумний, гучнйй, голоснйй estreptococia fMep. стрептококбве захвб- рювання
estreptococo /77 мед. СТрЄПТОК0К estreptomicina fMep. стрептоміцйн estrés /77 стрес
estresante adj що спричиняє стрес estría ЛІ. архіт. канелюра; 2. рівчбк, канбв- ка, поздбвжня ґбра; жолоббк estriado яс/жолобкувбтий, борозбнчастий estriar иМ. архіт. робити канеліЬри; 2. ро- бйти жолобкй (поздбвжні ґбри) estribación f відріг (гори) estribadero /77 0пбра, упбр estribar (en) 1. і//опирбтися, упирбтися, спирбтися; 2. фунтувбтися, базувбтися; містйтися; 3. і//обп0рти; 4. Л. Ам. стбвити нбгу в стрембнб estribera fpne. estribo 1 estriberón /771. aum. de estribera; 2. нб- стил, гбтка (військ.)
estribillo /77 1. муз. прйспів, рефрбн;
2. слбво-паразйт
estribitos m рі діал. кривлЯння, гримбси; посіпування губ (перед плачем) estribo /771. стрембнб; 2. підніжок (екіпажа)] 3. схбдинка на 6ap'épi apéHH (для бія биків)] 4. опбра, упбр, тдпбра; 5. сл. слугб;
6. архіт. опбра склепіння; 7. архіт. контр- фбрс; 8. буд. попербчна опбра; 9. гірськйй відріг; 10. анат. стремінцб; para el - іос. adv. Л. Ам. на дорбгу; andar (estar) sobre los -s бути насторбжі; perder los -s (de la paciencia) втрачбти терпбць, дратувбтися estribor /77 мор. штирббрт, прбвий борт судна
estricnina fxiM. стрихнін estrictez /Л/а/7. тбчність, сувбрість estricto ^точний, сувбрий; беззастербж- ний
estridencia f 1. пронйзливість, різкість (звук/)] 2. /^.estridor estridente adj 1. пронйзливий, різкйй (про звуії)] 2. крикливий; 3. див. estruendoso estridor /771. пронйзливий (різкйй) звук; 2. мед. урбджений стридбр estridular (//скрипіти; скреготбти; брЯзкати estrige fopH. сіра совб estrígidas fp/орн. сбви estrilar vi діал. див. encolerizarse estrilo тдіал. 1. страх; боЯзнь; 2. підбзра, недовіра; 3. прйкрість, дратувбння; 4. злість estrinque т див. estrenque estro /77 1. поетйчне натхнбння; 2. вет. тічка (період)] 3. ент. ґедзь estróbilo /771. бот. шйшка; 2. зоол. стріч- ковйй черв'Як
estroboscopio /77 фіз. стробоскбп estrofa /строфб estrófico adj строфічний estrombo /77 велйка гбрна рбковина estroncio m хім. стрбнцій estropajear vt 1. протирбти (мйти) стіни;
2. Л. Ам. принйжувати
estropajo /771. ганчірка; мочблка; 2. мбт- лох, непотрібна річ; 3. бот. люфа; servir de - викбнувати чбрну роббту; бути ос- тбнньою спйцею у коліснйці estropajoso adj 1. нечіткйй, невирбзний (про мовлення)] 2. бруднйй, неохбйний;
3. жорсткйй (про м'ясо)
292
evacuar
estropeado 1. скалічений; 2. m каліка, інвалід
estropear vt 1. ncyeáTH, пошкбджувати; 2. калічити, спотвбрювати; 3. провблюва- ТИ {СПраВ^)\ -Se 1. ЗІПСуВ0ТИСЯ, CTáTH не- придбтним; 2. провалитися (про справу estropeo /77 1. ПСувбННЯ, пошкбдження; 2. каліцтво
estropicio /771. тріск, дзвін; 2. шум, ráMip; метушня; гармйдер, розгардіяш; 3. ббз- лад, гармйдер
estruciónidas Урі зоол. CTpáycn estructura У 1. побудбва, будбва; структура; 2. тех. конструкція estructural adj структурний, структурбль- ний
estructurar розташбвувати у порядку estruendo /771. іучнйй шум, гуркіт; 2. cyeTá, метушня, гармйдер; 3. рбзкіш, пбмпа estruendoso adjгучнйй estrujadora /сокодавйльниця estrujadura f, estrujamiento m видбвлю- вання; вичбвлювання estrujar vt 1. чавйти, вичбвлювати (ш); 2. давйти; придбвлювати; 3. мбти кбристь estrujón тдив. estrujadura estrumoso adj див. escrofuloso 1 estuación /приплйв (на морі) estuante ас/занбдто гарбчий, розжбрений estuario т естубрій; лимбн; приплйвне гйрло
estucado /77 штукатурна роббта, оштукатурювання, тинькувбння estucador тдив. estuquista estucar rfштукатурити, тинькувбти estuco /77 штукатурка; ser (parecer) un (de) - хоч грбблю гатй estucurú m діал., орн. пугач estuchar vt\. кл0сти у футлбр (у корббку); 2. o6ropTáTH (цукерки) estuche т 1. футлйр; 2. корббка; скрйнька;
- de viaje Hececép; 3. обгбртка; упакбвка;
4. уміст скрйньки (несесера); 5. гребінець;
- del rey іст. придвбрний хірург; 6е~діал. для всіх вйпадків життб; поступливий, лб- гідний; ser un - бути мбйстром на всі руки estudiado adj збвчений, нещйрий, нбгра- ний (про жест, манери)
estudiador adjcrapánnm, посидючий estudiantado m 1. студбнтство, студбнти;
2. діал. кбледж, навчальний збклад estudiantazo /77старбнний студбнт estudiante com. учень, ученйця, студбнт, -ка; - de la tuna учасник студбнтської компбнії; учбстник студбнтського музикб- льного ансбмбля
estudiantil ас/студбнтський estudiantina У 1. студбнтська музикбльна група (що грає та співає на вулицях за гроші або заради розв^гй)', 2. карнавбль- на компбнія, одйгнена у старовйнні сту- дбнтські костюми
estudiantino adj див. estudiantil; a la -а
loe. adv. по-студбнтські estudiantón /77 старбнний, але нездібний студбнт, зубрйло
estudiar иМ. вивчбти, осягбти; опанбву- вати; вчйти; студіювбти (предмет, підручник досліджувати (щось нове)', 2. вчй- тися, навчбтися (у навчальному закладі)',
3. вчйти напбм'ять; завчбти (роль)', 4. іст. рбвно оберігбти; 5. діал. заставлйти (річ),
6. жив. малювбти з натури
estudio /771. вйвчення, осягання, опанування; студіювбння (предмета, посібнику, дослідження (нового, невивченого)', en - у процбсі вйвчення; 2. учбння; 3. мо- ногрбфія, наукбве дослідження; 4. студія, майстбрня (художника)', бюрб, контора \ДДвоката)\ 5. кіно, радю студія; 6. наукб- прбця; дисертбція; 7. жив., муз. етіЬд; старбнність; ~(s) general(es) іст.
університбт; de - що не викликбє довіри; dar ~s a uno оплбчувати навчбння; hacer - de una cosa ретбльно вивчбти (досліджувати); hacer ~s навчбтися; tener-s мати закінчену вйщу освіту; бути освіченим; мбти спеціальність
estudiosidad /старбнність, ретбльність estudioso adj 1. старбнний, ретбльний; 2. іст. амбторський, любйтельський; 3. m учбний, дослідник
estufa / 1. піч; радібтор (парового опаленні); 2. тбпле приміщення; 3. теплйця, оранжербя; 4. сушильна кбмера; 5. парильня, парйльне відділення (у бані)', карбта (засклена)', 7. див. estufilla 2; criar en - давбти теплйчне виховбння, розпбщувати estufador /77 пбсуд для тушкувбння м'яса estufar vt іст. нагрівбти, прогрівбти (приміщення)
estufero тдив. estufista
estufilla / 1. малбнька хутрянб муфта;
2. жарбвня для обігріву ніг estufista сот. пічнйк
estulticia /дурість; безглуздий вчйнок estulto adjpypnm, безглуздий (про вчинок estuosidad /надмірний збпал estuoso до/гарбчий, палкйй estupefacción /ейльний пбдив, здивувбн- ня; приголбмшення
estupefaciente 1. adj наркотйчний, сно- твбрний; 2. приголбмшливий; 3. т наркотик
estupefactivo adj мед. що спричиняє заціпеніння
estupefacto adj здивбваний, врбжений; приголбмшений
estupendo adj, estupendoso adj діал. ди- вовйжний, приголбмшливий; незвичбйний estupidez /1. дурість, тупість; 2. дурість, безглуздий вчйнок
estúpido 1. дурний, тупий; 2. дурнйй, безглуздий (про вчинок)', 3. /77 дурень estupor /77 1. ступор, заціпеніння; мед. правбць; 2. надзвичбйне здивувбння estuprador т ґвалтівник estuprar vt ґвалтувбти (.жінку) estupro /77зґвалтувбння estuque тдив. estuco estuquería /1. штукатурна спрбва; 2. штукатурна роббта estuquista сот. штукатур esturión /77 іхг. осетбр estúrnidos трізоол. шпакбві esvarar w(~se) кбвзати; послизнутися esvarón /77 кбвзання esvástica /свбстика
esviaje /77 архіт. скіс циліндрйчного склепіння
etapa /1. військ, похідний пайбк; 2. військ. привбл; 3. етбп, період; por ~s поетбпно;
4. фіз. ступінь ракбти; 5. спорт, етбп, відрізок дистбнції etcétera і так дблі
éter /771. ефір; піднеббсся; 2. фіз. ефір;
3. хім. ефір, простйй ефір etéreo adj\. ефірний; 2. неббений eterificar і^перетвбрювати спирт на ефір eterismo /77 отруєння ефіром eterización У мед. анестезія ефіром eterizar иМ. мед. анестезувбти ефіром; 2. хім. з'бднувати з ефіром
eternal adj див. eterno eternidad /вічність
eternización f, eternizamiento /77увічнення eternizar vt(vf) увічнювати(ся) eterno adj\. вічний, одвічний; 2. безконбч- ний
ética /бтика
eticarse Л. Ам. захворіти на сухбти ético1 1. adj етйчний, морбльний; 2. етйч- ний; 3. /77бтик, учбний, що вивчбє питбння
0ТИКИ
ético adj\. сухбтний; 2. вйснажений, зне- ейлений
etílico adj хім. етйловий etilo m хім. етйл étimo тлінгв. етимбн etimología fniHre. етимолбгія etimológico adjлінгв. етимологічний etiología У мед. етіолбгія etíope, etiope 1. adj ефібпський; 2. т, У ефібп, -ка
etiópico, etiopio adj див. etíope 1 etiquencia У діал. сухбти etiqueta /1. етикбт, церембнія; церемо- нібл; 2. етикбтка, ярлйк; нбпис; visita de ~ візйт ввічливості; estar de - бутм у натягнутих стосунках
etiquetar приклбювати етикбтку (ярлйк) etiquetero adj\. церембнний; 2. що ліЬби- ть говорйти комплімбнти etiquez У мед. сухбти étnico adj\. етнічний; 2. язйчний; 3. лінгв. що позначбє приналбжність до якої-н. нбції (про прикметний) etnografía /етногрбфія etnográfico зо/етнографічний etnógrafo /77етнбграф etnología /етнолбгія etnológico ^етнологічний etnólogo /77 етнблог eucalipto /77 бот. евкаліпт eucaristía Уцерк. євхарйстія, причбстя eucologio, eucólogo m церк. молитбвник eudemonismo m філос. евдемонізм eufemismo m літ. евфемізм eufonía /евфонія, милозвучність eufónico ^евфонічний, милозвучний euforbiáceas fpi бот. молочбєві euforbio /77 бот. молочбй euforia /1. здбтність мужньо терпіти біль (страждбння); 2. ейфорія eufórico яс/ейфорйчний eufrasia У бот. очбнка eugenesia f6ion. євгбніка eumeno m ент. oca (різновид) eumolpo /77 зоол. ґрунтовйй листоїд eunesta //7. Ам. зоол. удбв (різновид) eunuco /77бвнух eupatorio /77 00т. сідбч eupepsia / мед. прбвильне (нормбльне) трбвлення ¡eureka! бврика! euripiga Узоол. ебнячна чбпля euritmia / мист. евритмія; розмірність, ритмічність
eurítmico adj мист. розмірний, ритмічний euro /77 евр, східний вітер Euromercado m політ. Спільний рйнок europeización /європеїзбція europeizar и/європеїзувбти europeo 1. adj європбйський; 2. m євро- пбєць
europio /77 хім. єврбпій eurritmia Умед. нормбльний ритм (пульсу euscalduna 1. adj ббскський (про мовуі); 2./77ббскська мбва
éuscaro, éusquero 1. adj ббскський (про мовУ)', 2. /77 ббскська мбва eutanasia/1. прирбдня і спокійна смерть; 2. умертвіння (смертельнимидозами ліків) eutrapelia, eutropelia /1. поміркбваність (урозвага)?)', 2. гбрний нбетрій evacuación /1. евакубція; 2. звільнення, очйщення (місця, приміщення)', 3. мед. очйщення, вйпорожнення (шлунка, кишечнику); вйділення (випорожнень, жовчі, гною)
evacuado /77евакуйбваний (про людину evacuante adj див. evacuativo 1 evacuar vt\. залишбти, звільняти, очищб- ти (місце, приміщення); 2. евакуювбти, викбнувати евакубцію (військ.)', 3. мед. очищбти, випорожнити (шлунок, кишеч-
293
evacuativo
никj, 4. подавЯти, надати (звітj, 5. іст. ослабляти, знесилювати; 6. юр. оформляти (документи)
evacuativo мед. 1. adj що очищЯє (шлунок, кишечний проноснйй (проЛІКИ)] 2. /77 проноснб
evacuatorio 1. adj див. evacuativo 1; 2. m
громЯдська вбирЯльня evadir vt (-se) уникЯти, ухилятися; -se тікЯти, здійснити втЯчу evaloración, evaluación /оцінка evaluar vt\. оцінювати (збитки)] 2. оціню- I вати, визначЯти ціну evanescente adj що зникЯє; що розвіюється як дим
evangeliario m церкв. ЄвЯнгеліє (богослужебна книга)
evangélico adj рел. 1. євЯнгельський; 2. євангелічний
evangelio тЛ. рел. ЄвЯнгеліє; 2. беззапе- рбчна істина
evangelista т 1. рел. євангеліст; 2. Л. Ам. писар (що складає по проханню клієнта листи)
evangelizar vt рел. проповідувати ЄвЯн- геліє
evaporable adj що лбгко випарбвується evaporación /1. випЯрювання; 2. випарб- вування
evaporar vt 1. (vi) леретв0рювати(ся) на nápy, випарбвувати(ся); 2. витрачЯти, кидати на вітер; -se 1. зникЯти; 2. діал. одуріти, очманіти; 3. видихЯтися, втрачати apoMáT
evaporizar vi (vt, vt) випарбвувати(ся) evasión /1. див. efugio 2; 2. утбча; 3. відчуженість, відліЬдкуватість; 4. Л. Ам. вирішення (справи) evasiva /відмбвка, хитрощі evasivo а<#ухйльний, уникливий evenir V. impere, іст. траплятися, відбувЯтися evento /77 подія, вйпадок; a todo (a cualquier) - іос. adv. у будь-якбму pá3¡, як би там не булб; 6. про всяк вйпадок eventual adj 1. можливий; ймовірний; 2. випадкбвий, що залбжить від вйпадку eventualidad /1. можливість, імовірність; 2. випадкбвість
eversión /руйнувЯння, розбрення evidencia /1. очевидність; Явність; 2.діал., Л. Ам. дбказ, аргумбнт; en - іос. adv:. poner en - робити очевйдним (Явним); стЯвити в незручне станбвище; компроме- тувЯти; ponerse en - бути у всіх на виду, привертЯти до cé6e yeáry evidenciar vt довбдити; робйти Явним (очевйдним)
evidente ^'Явний, очевидний evitable adjусувнйй
evitación /1. відвертЯння, запобігЯння; 2.ухилЯння;уникЯння evitar vt\. запобігЯти, відвертЯти; 2. (~se) уникЯти; ухилЯтися; - un peligro унйк- нути небезпбки eviterno adj вічний evo /77 рел. ВІЧНІСТЬ
evocación / 1. заклинЯння, викликЯння духів; 2. спбгад evocador adj що нагЯдує evocar иМ. за клин ¿ти, викликЯти духів; 2. згЯдувати; віднбвлювати в пЯм'яті evolución /1. еволюція, рбзвиток (біол.)\ 2. військ, еволюція, маневрувЯння; перетру пувЯння; 3. р/обертЯння; бберти evolucionar vi 1. еволюціонувЯти, розви- вЯтися (біол.)\ 2. робйти кбла (бберти); маневрувати; 3. військ, перебудбвува- тися; 4. змінювати (звички, переконання) evolucionismo m оіол., філос. еволюціонізм
evolucionista com., філос. еволюціоніст, прибічник еволюціонізму
evolutivo революційний evolvente /77 мат. розгбртка evónimo /77 бот. бруслйна exabrupto /77 різкість, безтЯктність exacción /1. стЯгнення (податків, штрафі 2. незакбнне оподаткування exacerbación / exacerbamiento m 1. роз- дратувЯння, озлбблення; 2. загбстрення (хвороби)] - de lalucha de clases загбстрення клЯсової боротьбй exacerbante adj 1. що дратує; 2. що загбстрює (хворобу
exacerbar иМ. (vi) дратувЯти(ся), сбрди- ти(ся); 2. загбстрювати (.хворобу) exactitud /1. тбчність, вірність; 2. тбчність; пунктуЯльність, ретбльність, стар0нність exacUo adj\. тбчний; вірний; ciencias -as тбчні науки; división -á мат. ділення без остЯчі; 2. старЯнний, пункгуЯльний exactor /77 збирЯч подЯтків exageración /1. перебільшення; 2. утрирування
exagerado adj\. див. exagerador; 2. перебільшений; 3. завйщений (про цінУ) exagerador рсхйльний до перебільшень exageradura fpian. див. exageración exagerar vt\. перебільшувати; 2. завищувати (ціни)] 3. (vi) зловживЯти exágono /77 мат. шестигрЯнник exaltación /1. підвйщення; - al trono звб- дення на престбл; 2. похвалЯ; прославляння; 3. екзальтЯція, захбпленість exaltado adj 1. екзальтбваний, захбпле- ний; 2. політ. крЯйній, екстремістський; 3. див. exagerado 2 exaltamiento m див. exaltación exaltar иМ. піднбсити; - al trono садйти на престбл; 2. звелйчувати; прославляти;
3. надихЯти; збуджувати; -se захбплюва- тися; надихЯтися; збуджуватися examen m 1. рбзгляд, вйвчення; обговб- рення;# 2. обстеження, бгляд; дослідження; 3. іспит, екзЯмен; - de fin de carrera випускний екзЯмен (у вищому навчальному закладі); aprobar un - вйтримати іспит; pasar el - de... скларЯти іспит з...; - de testigos юр. дбпит свідків; hacer - de conciencia вйважити свої вчйнки; дЯти оцінку своїм вчйнкам exámetro /77 гекзЯметр examinador /77екзаменЯтор examinando /77, examinante com. іст. екза- менбваний
examinar иМ. розглядЯти, вивчЯти; обго- вбрювати; 2. обстежувати, оглядЯти; досліджувати; 3. випроббвувати; екзаменувати; 4. юр. допйтувати; -se складЯти іспит, екзаменувЯтися; -se de física (matemáticas, etc.) складЯти іспит з фізики (математики)
exangüe adj\. знекрбвлений; 2. безсйлий, знесилений; 3. мЯртвий, неживйй exanimación /відсутність життЯ exánime adj 1. позбЯвлений життЯ, мЯрт- вий, неживйй; 2. див. exangüe 2 exantema m мед. екзантбма, вйсип exantemático adj мед. висипнйй; tifus - висипнйй тиф exarca m іст., церк. екзЯрх exarcado m іст., церк. екзархЯт exasperación /1. (сильне) роздратувЯння, злбба, лють; 2. загбстрення (.хвороби) exasperador, exasperante adj що дратує; що викликЯє обурення exasperar vt дратувЯти; довбдити до рбз- пачу; -se дратувЯтися, впадЯти у відчай exaudir vt іст. 1. зглядЯтися на прохЯння (благЯння); 2. викбнувати прохЯння exautorado яс/позбЯвлений прав (повно- вЯжень)
excandecencia /спЯлах гніву (роздратувЯння)
excandecer дратувЯти, викликЯти гнів; -se дратувЯтися, сЯрдитися excarcelación /звільнення з в'язниці excarcelar vt(vr) звільнЯти(ся) з в'язниці excava fc.-r. обкбпування excavación /1. викбпування; вйїмка (ґрунті)] риттЯ (котлована}, екскавЯція; trabajos de - земляні роббти; 2. Яма; виббїна; котловЯн; 4. археол. розкбпки excavador 1. ^'землерийний; екскаваторний; 2./77 екскавЯтор excavadora /екскавЯтор; cargadora - бу- льдбзер
excavar vt 1. рйти, копЯти, викбпувати; 2. викбнувати земляні роббти; 3. с.-г. обкбпувати
excedencia /1. нЯдлишок; 2. позаштЯтна посЯда; 3. зарплЯта позаштЯтного працівник
excedente 1. adj див. excesivo; 2. що пе-
ревйщує; 3. позаштЯтний; 4. m нЯдлишок exceder 1. і/ґперевбршувати, бути вйще, бути на гблову вйще; 2. и/(-se) виходити за мЯжі (рЯмки) (дозволеного, розумного)] -se uno a sí mismo перевбршити самбго себб
excelencia /1. вищість; вйщий ступінь дос- конЯлості; 2. превосходйтельство (титулуванні)] por - іос. adv. здебільшого, пе- ревЯжно; надзвичЯйно, найвищою мірою excelente ао/чудбвий, відмінний excelentísimo adj 1. пречудбвий; 2. вель- мишанбвний, високошанбвний (форма звертання у листі)
excelso 1. adj висбкий, піднбсений, шля- хЯтний; 2. видатнйй, найкрЯщий; чудовий, прекрЯсний; 3. найвищий; 4. m рел. Всевйшній
excéntrica /тех. ексцбнтрик, ексцбнтрико- ва перстйна
excentricidad /1. ексцентрйчність; 2. від- дЯленість від цбнтра; 3. астр., мат. екс- центриситбт
excéntrico 1. adj ексцентрйчний, диваку- вЯтий; 2. віддЯлений від цбнтра (про частини міста)] 3. мат. ексцентрйчний; 4. m ексцбнтрик (цирковий артист) excepción /1. виключення; вйлучення; а (con, hecha) - de... за вйнятком...; 2. юр. відхйлення
excepcional adj виняткбвий, надзвичЯй- ний
exceptivo adj що виключЯє excepto 1. р. ігг. ant. ote exceptar; 2. adj іст. незалбжний; 3. atfi/крім, за вйнятком exceptuación f див. excepción exceptuar vt робйти вйнятки excesivo adj надмірний, непомірний; зЯйвий
exceso /771. нЯдлишок, надмірність; en - іос. adv. з лйшком, занЯдто, нЯдто; 2. зло- вживЯння; - de poder перевйщення влЯ- ди; 3. рі правопорушення, ексцбс; 4. мат. остЯча, різниця; pecar por - перестарЯ- тися, переборщйти
excipiente /77 фарм. інбртний розчйнник excisión ґмед. вйдалення, вирізЯння excitabilidad /збудливість excitable adiзбудливий, подрЯзливий excitación /1. збудження; 2. фіз. збудження; намагнічування
excitador 1. adj спонукЯльний; 2. збуджуючий; 3. /77 фіз. збудник; 4. ел. розрадник
excitante 1. збуджуючий; що дратує; хвилюючий; 2. m збудливий зЯсіб excitar vt 1. збуджувати; дратувЯти; хви- лювЯти; 2. підбурювати, спонукЯти; 3. викликЯти (співчуття, жаль)] 4. фіз. збуджувати; намагнічувати; -se 1. збуджуватися; 2. надихЯтися, загоратися excitativo adj, m див. excitante
294
expectación
exclamación / вйгук, бклик; signo de - лінгв. знак бклику exclamar vi вигукувати exclamativo, exclamatorio ас/оклйчний exclaustración f церк. позбавлення ду- хбвного cáHy
exclaustrado m церк. розстрига exclaustrar vt церк розстригти, позбавляти духбвного ¿¿ну excluir и/усувбти; вилучбти exclusión /усунення; вилучення exclusiva / 1. відмбва (у прийнятті на ро- бот^у, 2. привілбй, перевага; прерогатива exclusive adv 1. виняткбво; 2. не врахб- вуючи, за вйнятком exclusividad /виняткбвість exclusivismo /771. виняткбвість; 2. нетерпимість
exclusivista 1. adj нетерпймий; 2. m лю- дйна, що нетбрпить чужої думки (успіУ) exclusivo adj\. виняткбвий; єдйний; 2. що виключбє
excluso р. ігг. ant. de excluir excogitar vtp,ійтй думки; вигбдувати excomulgado т церк людйна, відлучений від цбркви {якій оголосили анафемj) excomulgar vt церк відлучбти від цбркви; наклбсти анбфему, оголосйти анбфему excomunión fцepк відлучення від цбркви excoriación ЛІ. пошкбдження; 2. саднб excoriar vt(~se) здбрти шкіру excrecencia / 1. наріст; ґуля; пухлйна; 2. бот. н0ростень excreción fcpÍ3¡on. вйділення excremental adj див. excrementicio excrementar vi випорожнятися excrementicio ас/екскрементбльний, фе- кáльний
excremento /77 екскрембнти, кал excrementoso adj див. excrementicio excrescencia fflne. excrecencia excretar vi 1. випорожнитися; 2. фізіол. виділитися (про секрети) excretor adj див. excretorio 2 excretorio adj 1.: vaso - нічнйй гбрщик; 2. анат. видільнйй, що служить для вйділення
exculpación ЛІ. вйбачення; 2. вйправдан- ня, знімбння обвинувбчення exculpar vt 1. вибачбти, пробачбти; 2. знімбти провйну; -se вибачбтися, просйти вйбачення
excursión/1. екскурсія; турпохід; турис- тйчна поїздка; 2. військ набіг; 3. див. excusión
excursionismo m екскурсії; турйзм excursionista com. екскурсбнт, турйст excusa / 1. вйбачення, вйправдання; 2. причйна, прйвід, відмбвка; 3. див. excusabaraja; 4. прбво на вйпас худбби (на землі господаря); a -(s) loe. adv. пбтай, крадьком0
excusabaraja /кбшик з крйшкою excusable ас/простймий, проббчний excusación (див. excusa excusada ficr. див. excusa 1; a -s ioc. adv. пбтай, крадькомб excusadamente adv без потрбби excusadlo11. adjoKpéMm, відосбблений; puerta -а потабмні двбрі; 2. m відхбже місце, убирбльня f
excusado21. ^'звільнений (від податків)', 2. збйвий, непотрібний; - es decir que... збйва річ говорйти, що ...; 2. m іст. моно- пбльне npáeo стЯгнення десяткбвого збб- РУ; pensar en lo - мріяти про неможлйве excusalí /77 малбнький фбртух excusar vt 1. npo6a4¿TH, вибачбти; 2. ви- правдбвувати; 3. звільняти (від податків)', уникбти, відвертбти; 5. у поєдн. з inf познач, можливість не виконувати дію, виражену inf.: como vas a venir pronto
excuso escribirte якщо ти скбро приїдеш, я не буду тобі писбти; -se 1. вибачбтися, виправдбвуватися; 2. відмовлятися, ухилитися
excusión f юр. накладбння арбшту на майнб боржникб (поручйтеля) excuso /77вйбачення, пробачбння; а (en) - loe. adv. іст. пбтай; секрбтно exea m див. explorador 2, З exección f див,. escisión execrable ас^'огйдний, відрбзливий; ненависний
execración /1. огйда, відрбза; ненбвисть; 2. прокляття, бсуд execrando adj див. execrable execrar vt 1. проклинбти, засуджувати; 2. відчувбти відрбзу, гидувбти, бридитися; 3. ненбвидіти f
exención f 1. звільнення (від податків, повинності)', 2. пільга; conceder exenciones надавати пільги exencionar \гідив. eximir exentar vt див. eximir exento adj 1. вільний (від обов’язків, податків)', 2. вільний, відкрйтий (про місцевість, простір)
exequátur тдип. екзекватура exequial adj діал. похорбнний, поховб- льний
exequias f р! пбхорон, поховбльна цере- мбнія
exequible а^'здійснбнний exéresis f мед. вйдалення, відтинбння exfoliación ЛІ. відшарбвування, відпадіння (шарами)', розшарбвування; 2. мед. лущення, ексфолібція exfoliador adj діал. відривнйй (про блокнот)
exfoliar vt розрізбти на пластйнки; відділяти шар, розшарбвувати; -se відша- рбвуватися, розшарбвуватися exhalación /1. випарбвування; вйділення; 2. падуча зірка; 3. блйскавка; спблахи; іскра; 4. збпах; пар; газ; pasar como una - промайнути зі швйдкістю блйскавки exhalador adj що випарбвує; виділЯє exhalar vt 1. виділЯти, випускбти (пар, запах); 2. стогнбти; -se 1. жадбти, пблко бажбти, прбгнути; 2. направлятися ezhatutivo adj 1. виснбжливий, втбмли- вий; 2. вичбрпний, пбвний (про переказ) exhausto adj 1. вйснажений, знеейлений;
2. вйтрачений; вйчерпаний exheredar vt позбавляти спбдка exhibición ЛІ. пред'явлення, подання (документів); 2. вйставка; пбказ; експозйція;
3. Л. Ам. сплбта (внесків) exhibicionismo m ексгібіціонізм exhibicionista 1. adj ексгібіціоністськйй; 2. com. ексгібіціоніст, -ка
exhibir иМ. виставляти, покбзувати, екс- понувбти; 2. вьютавлЯти напокбз; 3. юр. пред’являти, подавбти (документи); 4. Л. Ам. виплбчувати (сум})', -se виставлЯти себб напокбз, рисувбтися exhortación /1. напучення, умовлЯння; 2. корбтке напучення, повчбння exhortador adj що вмовлЯє exhortar vtумовлЯти; закликати exhortativo, exhortatorio adj напутливий, спонукбльний exhumación /ексгумбція exhumar vt 1. ексгумувбти; 2. виявлЯти, знахбдити (документи)', 3. розшукувати exigencia /1. вимбга; 2. вимбгливість, виббгливість; 3. потрбба exigente adjвимбгливий, виббгливий exigir vt\. вимагбти; стягувати (в адміністративному порядку, 2. потребувати, мб- ти потрбоу
exigüidad /бідність; уббгість exiguo adjдрібнйй, незначнйй
exilado adjЛ. Ам. див. exiliado 1 exiliado 1. adj вйеланий; 2. що емігрувбв;
3. /77 вигнбнець; 4. емігрбнт exiliar vt засилбти; висилбти; -se див. expatriarse
exilio /77 засланнЯ; вигнбння eximente adj юр. що знімбє провйну; що пом’Якшує провйну (про обставини) eximio а^чудбвий, відмінний; визначнйй eximir vt(v) звільнЯти(ся) (від обов'язків, податків)
exinanición /слббість, безейлля, виснаження
existencia /1. існувбння; буттЯ (філос.); 2. людськб життЯ; 3. рітовбри, продукти, що є в наявності
exietencialismo m філос. екзистенціалізм existente adj існуючий, ребльний existimar vt складбти думку; вважбти, думати
existir и/1. існувбти, бути; 2. жйти; 3. бути в наявності
éxito m 1. результбт, кінбць; buen - щаслй- вий кінбць; mal - невдбча; 2. успіх, удбча exitoso adj діал. що клористується успіхом; успішний
exocétidos трізоол. летючі рйби exoceto /77двокрйла летюча рйба éxodo /771. мбсове пересблення; 2. бібл. вйхід
exogamia /екзогбмія exondar vt (~se) висихбти (про землі, затоплені весняними водами) exoneración ЛІ. звільнення (відлодадків)', 2. позббвлення (місця, нагород)', 3. мед. очйщення (кишечникУ) exonerar vt 1. звільняти (від обов'язків)', 2. позбавляти (місця, нагороди)', 3. мед. звільняти, очищбти (кишечниУ) exorable яо/поступливий, згідливий, під- дбТливий
exorar vtблагбти, молйти exorbitancia /надмірність, непомірність exorbitante adj надмірний, непомірний exorcismo /77 заклинбння (проти злих духів)
exorcizar vt прокбзувати заклинбння, заклинбти (злихдухью)', виганЯти біса exordio /77 вступ (у промові) exornación /прикрбса, убраннЯ exornar иМ. прикрашбти; 2. прикрашбти (мову, стиль)
exotérico adj екзотерйчний, загальнодоступний
exotérmico adjхім. екзотермічний exoticidad fflHB. exotiquez exótico adj 1. екзотичний; 2. химбрний, чудернбцький
exotiquez f, exotismo m екзбтика; екзо- тйчність
expandir vt\, розправляти, розпрасбвува- ти (тканинУ)\ 2. пошйрювати, розповсюджуватися; -se пошйрюватися, розповсюджуватися
expansibilidad ґфіз. розтяжність, розшй- рюваність
expansión /1. фіз. розшйрення, розтягнення; 2. бурхлйвий вйяв (почуттів, думок)', 3. відпочйнок, розрядка; 4. поширення (чутоУу, 5. політ, експбнсія expansionarse 1. див. extenderse 1;
2. розговорйтися нбдто відвбрто; вили- вбти душу; 3. розвбжитися expansionismo m експансіонізм, загбрб- ницька політика
expansivo adj\. якйй розшйрюється; розтяжний; 2. експансйвний; емоціонбльний;
3. відвбртий, щйрий expatriación /вигнбння, експатрібція expatriarse залишбти батьківщйну, експа- тріювбтися
expectación /очікування, вичікування
295
expectante
expectante adj А. вичікувальний; 2. пйль- ний; 3. юр. можливий, пepeдбáчyвaний expectativa ^очікування, вичікування; estar (quedar) a la - зaймáти вичікувальну позйцію
expectoración fA. відхЯркування; 2. мокротиння
expectorante 1. adj відхЯркувальний (про засіб)] 2. /77 відхЯркувальний 3áci6 expectorar и/відхЯркувати expedición fA. відправлення, відсйлка; 2. ек- спедйція; екскурсія, похід; - científica наукб- I ва експедиція; 3. група, загін; експедиційний кбрпус; 4. спритність, впрЯвність expedicionario 1. adj експедиційний; 2. т 1 учЯсник експедиції
expedicionista сот.див. expedicionario 2 expedidor /771. відпрЯвник; 2. експедитор expedientar vt відкривЯти спрЯву (у адміністративному поряднії expediente 1. adj іст. слушний, своєчЯс- ний; 2. /77 юр. слідство; 3. збір докумЯнтів; instruir ~ збирЯти докумЯнти; 4. прийбм, 3áci6, спбсіб; 5. документЯція; 6. мотбр- ність, спритність, оператйвність; es hombre de ~ він спрйтна людйна; 7. причйна; прйвід; 8. спорудження; забезпЯчення;
9. послужнйй список; особйста спрЯва;
10. cnpáea (заведена на кого-н. в адміністративному порядку, abrirle (formarle) - завбдити справу; cubrir el - офбрмити справу (докумбнти); ствбрюва- ти вйдимість (роботу, учинйти непорядно, ховЯючись за збвнішньою пристбй- ністю; dar - a una cosa швйдко офбрмити (<справу), швйдко спрЯвитися expedienteo /77 ЗВОЛІКЯННЯ ЗІ CnpáBOK), тяганйна
expedir vtA. видавЯти, вручЯти (документу 2. оголбшувати; оприлюднювати (закон)|; 3. відправляти; посилЯти; - un telegrama відпрЯвити телегрЯму; 4. пла- тйти (по векселю); 5. викбнувати, здійснювати
expeditamente adv спрйтно, мотбрно; оператйвно
expeditivo adj 1. що йде напролбм; 2. спрйтний, мотбрний; пробивнйй expedito adj А. вільний, без перешкбд (про дорогу, 2. спрйтний, мотбрний expeler vtA. виганЯти; 2. вивергЯти expendedor /77 кіоскЯр, продавЯць (тютюнових виробів, марок, лотерейних білетів); ~ de moneda falsa юр. збувЯльник фальшивих грбшей
expendeduría /"kíóck (з продажу тютюнових виробів, марок, лотерейних білетів) expender vt 1. витрачЯти; розтринькати (статогіу, 2. продавЯти (тютюновівироби, марки, лотерейні білети)', 3. продавЯти у рбздріб; 4. юр. збувЯти фальшиві грбші;
5. продавЯти крЯдене expendio /771. витрачЯння; витрЯти; 2. Л. Ам. прбдаж у рбздріб; 3. Л. Ам. див. expendeduría
expensar \гіЛ. Ам., діал. (юр.) оплЯчувати, покривЯти (витрати)
expensas грі 1. витрЯти; 2. юр. судові витрЯти; а - (de) loe. adv. за рахунок experiencia f 1. дбевід, досвідченість; 2. див. experimento; la ~ es madre de la sabiduría дбевід — найкрЯщий учитель experimentación f 1. див. experimento; 2. експериментувЯння' experimentado ¿¿У'досвідчений experimentador m експериментЯтор, дослідник
experimental ¿¿^'експериментЯльний, дб- свідний, прббньїй
experimentar vt 1. експериментувЯти; досліджувати; 2. випроббвувати (почуттй)] відчувЯти
experimento /77 експеримбнт, дбелід expertamente advymno, зі знанням спрЯви experticia fЛ. Ам. випрббнйй тЯрмін experto 1. ¿¿#'досвідчений; 2. /77ЄКСПЯрТ, спеціаліст
expiación /спокутування (провини) expiar vtA. спокутувати (провину, 2. роз- плЯчуватися (за дурні вчинки) expiativo, expiatorio ¿¿У'спокутний expillo /77 бот. ромЯшка expiración /1. кончйна, смерть; 2. скінчення, закінчення (строку expirante adj що закінчується (про строгі) expirar vi А. умирЯти, пустйтися духу, ско- нЯти; 2. кінчЯтися, закінчуватися (про строгі)
explanación fA% планувЯння будівЯльної ділЯнки; 2. розрівнювання (ґрунту, 3. до- клЯдне пояснення; тлумЯчення (тексті) explanada 1. еспланЯда, плбща; 2. військ. глЯсис, схил (насипУ) explanar vt 1. вирівнювати, розрівнювати (ґрунт)] 2. нівелювЯти; 3. доклЯдно пояснювати; тлумЯчити (текст) explayar vtA. (vr\ розширЯти(ся), розтягуватися); 2. розвіяти (увагу, думки)] -se 1. розпросторікатися, розвбдитися; 2. здійснювати заміську прогулянку; 3. говорйти відвЯрто, виливЯти душу; 4. простягатися; пролягЯти
expletivo adjлiнгв. експлетйвний explicable adj пояснЯнний; вибЯчнйй, пробЯчний
explicación fA. пояснення; 2. пояснення, вйправдання
explicaderas fpi манЯра вислбвлюватися (говорйти); tener muchas (buenas) -
бути гбстрим на язйк
explicar vt 1. пояснювати, роз'ясняти;
2. вислбвлювати; 3. читЯти курс лЯкцій;
4. випрЯвдувати (слова, дії)] 5. викладЯти мотйви (причйни); -se 1. говорйти; 2. розуміти, усвідбмлювати; 3. виправдбвува- тися
explicativo ¿¿^пояснювальний explícito adj А. Ясний, тбчний, чіткий (про висловлення думогі)] 2. Явний, експліцйтний explicotear гідіал. див. explicar exploración fA. дослідження; - espacial (del espacio cósmico) вйвчення космічного прбстору; 2. обстЯження; 3. розслідування (обставин)] 4. пбдорож (з науковою метою)] 5. військ, рбзвідка; ре- когносцирувЯння; - аЯгеа авіарбзвідка explorador 1. adj що досліджує; дослідницький; 2. /77 ¿дослідник; 3. мандрівник;
4. військ, розвідник; 5. бойскЯут explorar vtA. досліджувати; 2. обстЯжу- вати; 3. розслідувати; 4. військ, розвідувати
exploratorio adj А. дослідницький; 2. мед. необхідний для обстЯження explosible ¿¿^'вибухбвий explosión fA. вйбух; 2. гуркіт (від вибуху
3. нЯпад (сміху, вйбух (гніву, 4. лінгв. вибух, експлбзія
explosionar 1. vi див. estallar; 2. vt підри- вЯти
explosiva 1. adj вибухбвий; розривнйй; mezcla -а вибухбва суміш; 2. лінгв. вибухбвий, експлозйвний (про звугіу, 3. m вибухбва речовинЯ; вибухівка; 4. лінгв. вибухбвий звук
explosor /77 при. підривнЯ машйна explotable ¿q/придЯтний для експлуатЯції (використЯння)
explotación fA. експлуатЯція, використЯння; 2. експлуатЯція, пригнбблення; 3. гірн. розрббки (родовища) explotador 1. ¿¿У'експлуатЯторський; clases -as експлуатЯторські клЯси; 2. /77екс- плуатЯтор
explotar vtA. експлуатувЯти, використбву- вати; 2. експлуатувЯти, пригнбблювати, пригнічувати; 3. гірн. розробляти (родовище)] 4. мЯти кбристь; 5. злбвживЯти (довірою)] 6. підривЯти exployada adj геральд. з розпущеними крйлами (про фігуру двоголового орла) expoliación ЛіограоувЯння, грабіж expoliador 1. ¿¿# грабіжницький; 2. хижЯ- цький; 3. /77 грабіжник expolianato тдіал. див. expoliación expoliar и/грабувЯти, обдирЯти exponencial adj мат. експоненціЯльний, показбвий; función - експоненціЯльна (показникбва) функція, експонЯнта exponente /77 1. мат. показнйк стЯпені, експонЯнт; 2. вирЯзник (думок, почуттів) exponer vt А. виставляти, експонувЯти; 2. виставляти, винбсити (на сонце)] 3. вислбвлювати (думки)] 4. тлумЯчити; 5. (vi) наражЯти(ся) небезпЯці; 6. підкидЯти (дитину, 7. фото експонувЯти exportable ¿¿У'Якспортний, придЯтний для Якспорту
exportación /вйвіз, Якспорт; - de capitales вйвіз капітЯлу
exportador 1. ¿¿з/експортуючий; 2. /77екс- портЯр
exportar vtвивбзити, експортувЯти exposición fA. експонувЯння; 2. письмбва заЯва; 3. виставка, експозйція; 4. літ., муз. перЯказ, експозйція; 5. фото експозйція;
6. рйзик, небезпЯка exposímetro /77 фото експонбметр expositiva adj пояснювальний; parte -а вступнЯ частйна, експозйція expósito 1. adj підкйнутий (про дитину
2. /77 підкйдьок
expositor /771. експонЯнт, учЯсник вйстав- ки; 2. тлумЯч, інтерпретЯтор exprés 1. adj швидкйй; 2. m зал. експрЯс;
3. Л. Ам. трЯнспортна контбра; трЯнспор- тне агЯнтство
expresadamente adv див. expresamente expresado ¿¿^’виицезгЯданий expresamente adv 1. Ясно, зрозуміло, вирЯзно; 2. виняткбво expresar vt вислбвлювати (словами, жестами)] -se говорйти
expresión fA. вйеловлення; відобрЯження; 2. вйраз, мбвний зворбт; 3. вирЯзність, експрЯсія; 4. вйявлення, прбяв, демон- стрЯція; 5. вичЯвлювання (соку)] 6. мат. фбрмула; 7. рі привіт, вітЯння; {expresiones a tu familial передЯй вітЯння своїм!; reducir a la mínima - звбдити нанівЯць expresionismo m експресіонізм expresionista com. експресіоніст expresividad ^вирЯзність, експрЯсія, експ- ресйвність
expresivo adj А. вирЯзний; експресйвний; 2. привітний, ласкЯвий expreso 1. ¿¿^очевидний, Явний; 2. швидкйй (про потяґ)] tren - експрЯс; 3. m дип- ломатйчний кур'Яр; 2. зал. експрЯс; 3. Л. Ам. див. exprés 2, 2
exprimidera f, exprimidero m, exprimidor
/77 сокодавйльниця
exprimir vtA. вичЯвлювати, видЯвлювати; 2. див. expresar; 3. див. estrujar З expropiación ^експропріЯція, (примусбве) відчуження влЯсності expropiar и/експропріювЯти, відчужувати влЯсність (у примусовому порядку expuesto 1. р. irrde exponer; 2. ¿¿У'небез- пЯчний, ризикбваний; 3. іст.див.ех pósito 1 expugnación /взяттЯ прйступом (фортеці, міста)] завоювЯння
expugnar vt брЯти прйступом (фортецю, місто)] завойбвувати
expulsar vtA. виганЯти; виключЯти (зорганізації)] 2. випускЯти (пару, газ)
extremo
expulsión /вигнбння; виключення (з організації)
expulsivo adj. medicamento ~ 3áci6, що посилює вйділення з організму expulsor /77 ВІЙСЬК. ВІДбИВбЧ expurgación /і. очищення, вичищення; 2. ви- крбслювання, закрбслювання (цензурою) expurgar vti. чистити, очищбти, вичищб- ти; 2. викрбслювати, закрбслювати (про цензуру)
expurgativo adj див. expurgatorio 1 expurgatorio 1. очищувальний, очисний; 2. /77 список заборбнених книг; 3. список КНИГ, ЩО ПІДЛЯГбЮТЬ цензурі expurgo т див. expurgación exquisitez /вйтонченість, вйшуканість exquisito adj\. чудбвий; 2. вйтончений éxtasi т див. éxtasis extasiadamente adv див. extáticamente extasiarse захбплюватися éxtasis /771. захбплення, збхват; 2. екстбз; транс
extáticamente ас/изахбплено extático яс/захбплений; екстатйчний extemporal, extemporáneo adj 1. раптб- вий, несподіваний; 2. несвоєчбсний, не- дорбчний
extender vtA. (vi)збільшувати(ся), розширятися); 2. (vi) витЯгувати(ся), розтягуватися); 3. (vr) стелйти(ся), розстелЯти(ся); простягбти(ся); 4. юр. розширяти (юрисдикцію)', 5. пошйрювати (вплив, владУу,
6. складбти, оформляти (докумені)', -se
1. говорйти нбдто дбвго; 2. розвбдитися, розпатЯкатися; 3. діяти, впливбти; 4. чвб- нитися, хизувбтися
extensión f\. пошйрення (ВПЛИВУ)', 2. прб- стір; 3. протяжність; 4. лиігв. розшйрення знбчення слбва; 5. геогр. плбща; 6. Л. Ам. додаткбвий нбмер (комутатора) extensivo adj що розповсюджується; екс- тенсйвний
extenso adj А. простбрий, протЯжний; 2. ве- лйкий, ширбкий; por - toe. adv. доклбдно; детбльно
extenuación ^вйснаження extenuado яс/вйснажений, знеейлений extenuar vt виснбжувати, знеейлювати; ~se 1. виснбжуватися, слббшати, худнути; 2. знемагбти, знесйлюватися extenuativo я<У'виснбжливий exterior 1. adj збвнішній; 2. збвнішній, інозбмний; comercio - збвнішня торгівля;
3. /77 збвнішня cropOHá; 4. збвнішність, збвнішній вйгляд; 5. екстер'бр exterioridad /1. збвнішня CTopoHá; 2. збвнішність, збвнішній вйгляд; 3. збвнішній вйяв (почуттів)', 4. пихбтість, бундючність exteriorizar vti. виявлЯти, вислбвлювати;
2. заявлЯти; 3. виявлЯти, знахбдити, виставляти напокбз
exterminación їдив. exterminio exterminar vtA. іст. виганЯти, висилбти (за межі країни)', 2. винйщувати, знйщувати exterminio /77 вйнищення, знйщення; guerra de ~ спустбшлива війнб externado /77 шкбла для тих, хто нав- чбється екстбрном externar \гідив. exteriorizar externo 1. збвнішній; medicamento de uso - збвнішні ліки, збвнішнє; 2. поверхб- вий, випадкбвий, несуттбвий; 3. m екс- тбрн (учень, лікар)
exterritorialidad їдив. extraterritorialidad extinción /і. гасіння; 2. згасбння; затухбн- ня; 3. припинення, знйщення; вимирбння; 4- фіз. екстйнкція
extinguir vt 1. гаейтм; 2. припиняти, знй- Щувати; -se 1. гбснути; затухбти; 2. припинятися, кінчбтися; загасбти (прозвуй) extinto 1. з<#згбслий (про вулкан); 2. m Л. Ам. покійник, мрець
extintor /77 вогнегбсник extirpación f 1. виривбння з корінням; висмикування; корчувбння; 2. вйкоренення, знйщення; 3. мед. екстирпбція extirpador 1. adj що виривбє з корінням; 2. /77 викорінювач; 3. с.-г. екстирпбтор, лапчбстий культивбтор extirpar vt 1. виривбти з корінням; висмй- кувати; корчувати; 2. викорінювати, знйщувати; 3. мед. екстирпіювбти, видалЯти extorcar vtA. вихбплювати, виривати; 2. крбсти
extorsión f 1. позббвлення, відбирбння; вилучення; 2. шкбда; 3. здйретво, шантбж extorsionar vtA. вимагбти; 2. відбирбти, забирбти (силою)', 3. завдавбти шкбди;
4. Л. Ам. змушувати, примушувати extra 1. adj вйщого ґатунку (про товар\,
2. /77 приббвка, надббвка (до зарплати)',
3. перевитрбта (фондів)', 4. сот. тимчасовий робітнйк; 5. статйст (у кіно)', - de іос. ргер. крім
extracción f 1. витягбння; 2. висмикування; виривбння; 3. випйсування (цитат)',
4. здобувбння (корисних копалин); 5. по- хбдження; рід; de baja - нйзького походження; 6. мед. вйдаление, екстрбкція;
7. хім. екстрагувбння; 8. мат:. - de ralees добувбння кбренів
extracorto а^'ультракорбткий; ondas -as ультракорбткі хвйлі
extractar vt 1. видобувбти, робйти екст- рбісг; 2. робйти вйписки (з книги) extractiva adj 1. гірничодобувнйй; industria -а гірничодобувнб промислбвість;
2. біол. екстрактйвний
extracto /77 1. корбткий зміст, суть, резю- мб; конспбкт; 2. Л. Ам. таблйця лотербй- ного рбзіграшу
extractor /771. екстрбктор, екстракційний апарбт; 2. кондиціонбр; 3. військ, викидбч (вогнепальної зброї) extradición їюр. екстрадйція extraer vtA. добувбти; 2. виймбти, висмикувати; 3. робйти вйписки (з книги); 4. гірн. видобувати (кориснікопалини)] 5. мат. до- бувбти (корень); 6. хім. екстрагувбти; до- бувбти
extralegal ^'незакбнний extralimitarse перехбдити мбжі дозвбле- ного; перевйщувать правб (повновбжен- ня)
extramural adj розташований (що відбу- вбється) за мбжами міста extramuros (extra muros) adv за містом extranjería f проживбння без прав громадянства
extranjerismo m 1. наслідування всьогб інозбмного, глиббка повбга усьогб інозбмного; 2. слбво (вйраз) інозбмного по- хбдження
extranjerizar vt увбдити інозбмні звичаї (порядки)
extranjero 1. ас/інозбмний, закордбнний; чужий; 2. /77 інозбмець; 2. закордбн; en el - за кордбном
extranjía f рив. extranjería; de - інозбм- ний, зарубіжний; несподіваний; дйвний extranjís: de - несподівано, дйвно; табм- но, прихбвано
extranumerario adjпозаштбтний extrañación f, extrañamiento m 1. виси- лбння (з країни); 2. пбдив, здивувбння extrañar vtA. висилбти (з країни)', 2. пори- вбти стосунки; позбавляти дружби; 3. ви- кликбти пбдив, дивувбти; 4. засуджувати; винбсити догбну, сварйти; 5. діал. суму- вбтй; -se 1. віідмовлЯтися (зробити що- н.)', 2. дивувбтися
extrañez(a) f 1. дйвність, незвичбйність, рідкість; 2. відчуження, відчуженість;
3. пбдив, здивування
extraño 1. adj чужйй; сторбнній; чужо- збмний; 2. рідкий, незвичбйний; дйвний;
3. див. extravagante; 4. m сторбнній, чужйй; 5. інозбмець; hacer un - (el caballo) злякбтися, дернути (про коня) extrañoso adj діал. що дивується усьому extraoficial я^’офіцібзний, неофіціальний extraordinario 1. adj незвичбйний, дйвний, дивовйжний; 2. екстраординбрний; надзвичбйний; позачергбвий; 3. понад- нормбвий; 4. додаткбвий (про оплатУ)\
5. /77 термінбва пбшта; 6. додаткбве блюдо; додаткбвий пайбк; 7. бкетрений нбмер (вйпуск) газбти; 8. незвичбйне Явище extraplano adj плбекий (про кишеньковий годинний)
extrapolación їмат. екстраполяція extrapolar \/іфіз., мат. екстраполювбти extrarradio m передмістя extrasocial яс(гантигромбдський extraterritorial adj юр. екстериторібльний extraterritorialidad f юр. екстериторібль- ність
extrauterino adj мед. позамбтковий; embarazo - позамбткова вагітність extravagancia f навіжбнетво, дивбцтво; екстраваг0нтнісгь
extravagante я^'навіжбний, дивакувбтий; екстравагбнтний
extravasación /1. виливбння, витікбння; 2. мед. крововйлив
extravasarse витікбти (про рідину, кров) extravenar vtA. (~se) брбти кров з вбни;
2. зрушити з місця, зебвувати; -se тектй, витікбти (про кров)
extraversión f душбвний порйв, звірення почуттів
extravledlo adi 1. що заблукбв; 2. забутий (про речі)', 3. віддблений, загублений;
4. блуклйвий (про погляд)
extraviar vtA. збивбти зі шлЯху; 2. переставляти, зебвувати (з звичного місця)',
3. відвбдити (погляд)', 4. увбдити в омбну; -se 1. заблукбти; 2. загубйтися; 3. помилятися
extravío /771. відхйлення від шлЯху; 2. пб- милка; хйбна думка; 3. розпущеність, роз- ббщеність; 4. перешкбда, завбда extrema f 1. кінбць; 2. утруднення; 3. пе- редембртна агбнія; 4. церк. маслосвЯття, соборувбння
extremadamente advнбдто, надзвичбйно, найвйщою мірою
extremado adj 1. надзвичбйно погбний (дббрий); виняткбвий; 2. старбнний, запопадливий
extremar 1. иґдовбдити до крбйнощів; перебільшувати; 2. відлучбти ягнЯт від мбт- ки; 3. діал. робйти генербльне прибирбн- ня; 4. vi перехбдити з одного пасовйська на Інше (про стадо)', -se 1. старатися;
2. діал. відділятися, розїжджбтися extremaunción їцерк. маслосвЯття, соборувбння
extremeño 1. adj естремадурський; 2. m естремадурець
extremidad f 1. край; 2. межб, кінбць;
3. крбйність; 4. рікінцівки extremismo m політ, екстремізм extremista політ. 1. adj екстремістський; 2. сот. екстреміст
extremo 1. яс/крбйній, гранйчний; 2. надзвичбйний, виняткбвий; caso - виняткбвий вйпадок; 3. відмінний, різний; 4. далб- кий, віддблений; 5. т кінбць, межб, край; en último - у крайньому рбзі; de - а - іос. adv. від одногб крбю (кінцЯ) до Іншого; від почбтку до кінцЯ; 6. надмірність, крбйність; con (en, por) - іос. adv. надзвичбйно, надмірно; 7, ретбльність; 4. питбння, пункт; hacer -s бурхлйво вислбвлювати свої почуттЯ; pasar de un - a otro
297
extremoso
кидатися з однієї кр0йності в іншу; різко змінйтися (про погоді los ~s se tocan кр0йності збіг0ються
extremoso adj\. непомірний, перебільшений; 2. що бурхливо вислбвлює свої по- чуттй
extrínseco adj збвнішній, набутий (про властивість)
extrovertido adj псих. екстрав0ртний extrusión frex. виробництво дрбту exuberancia f велйка кількість, числ0н- ність
є
exuberante яс/пйшний, числбнний exúbero adj відлучений від груд0й (про дитинУ)
exucción ^всмбюування, висмбктування exudación /1. потіння; 2. мед. вйпіт exudado m мед. ексуд0т exudar vt виділяти (піт, гній) exudativo adj мед. ексудатйвний exulcerar у/розїд0ти (шкірУ) exultación ^р0дість, тріумф exultar (//радіти, веселитися, тріумфув0ти exvinculación ^дезамортиз0ція
exvoto m рел. принбшення за обітницею eyeculación fcpi3M. еякуляція eyacular vt фізіол. Випбрскувати, вивер- г0ти
eyección ^плювбк, моротйння; блювбта; - de gases тех. вйкид г0зів eyector /77 військ., тех. ежбктор, струмйн- ний насбс
298
facundia
F, f /7-а літера іспанського алфавіту Яфе fa1 т муз. фа (нота); clave de - басбвий ключ
fa2 m А. діал. відпочинок, весЯлоиці; тЯнці; 2. діал. гулЯнка
fabada f 1. фабЯда (астурійська страва з квасолі з кров'янкою та салом)', 2. (рі) риси обличчя; 3. військ, похід; 4. військ. eápTa; estar de - стояти на BápTi; 5. іст. виготовлення fabo /77 бот., діал. бук fábrica f А. виробництво.^ вйготовлення; 2. завбд; фабрика; 3. будівля, споруда (з цегли, каміння, бетону 4. буд. клЯдка; de ~ кам'янйй; 5. церкбвні прибутки; 6. вигадка
fabrícacién /'виробництво, вйготовлення; ~ en serie серійне виробнйцтво fabricador 1. adj продукуючий; 2. m див. fabricante 2; 3. вигЯдник; - de embustes
наклЯпник
fabricano діал. 1. adr фабрйчний (про робітника)', 2. /77 фабричний робітнйк fabricante m 1. виробнйк; 2. фабрикЯнт, завбдчик
fabricar vtA. виробляти, виготовляти; 2. бу- дувЯти, споруджувати; 3. робйти, виробляти; 4. вибувати, фабрикувЯти; - una mentirá фабрикувЯти фальшивку fabril ао/заводськйй; фабрйчний fabriquero тА.див. fabricante 2; 2. вугільник
fabuco /77 плід бука
fábula ЛІ. бЯйка; 2. фáбyлa, сюжЯт, інтрй- га; 3. міфолбгія; 4. кЯзка; міф; 5. об'Якт плітбк; посміхбвисько fabulador тдив. fabulista 1 fabulesco яс/бЯєчний fabulista сот. 1. бaйкáp; 2. міфблог fabulosamente adv 1. удЯвано, нещйро; 2.нечувано
fabuloso adj А. удаваний, нещйрий; 2. казковий, нечуваний, небЯчений •аса /ф£ка (великий складений нЩ •acción ЛІ. бЯнда, група (змовників)', 2. рі риси облйччя
faccioso 1. adj що налЯжить до бЯнди; р заколотний, бунтівнйй; 3. m член бЯнди (фупи змбвників); 4. зЯколотник, змбвник •acendero /77влЯсникфЯрми (скотарської) •acera ЛгротуЯр; стороні вулиці
facería fpian. громадське пасовйще faces fpi іст. щбки
faceta ЛІ. грань, фасЯтка; 2. грань, сторо- Há; аспЯкт
facetada ffi.AM. недотЯпний жарт facetar и/гранувЯти {камінь, скло, метал) faceto adj Л.Ам. 1. дотЯпний, гбстрий на язйк, весЯлий; 2. манірний; 3. скрупульбз- ний
facial adj 1. лицьовйй; ángulo ~ анат. лицьовий кут; nervio ~ анат. лицьовйй нерв; 2. інтуїтйвний; valor - в0ртість (грошового знака, монети, маркй) fácil adj 1. легкйй, неважкйй; lectura ~ легкЯ читЯння; problema ~ легкЯ задЯча; 2. можливий, ймовірний; 3. лЯгідний, по- ступли вий; carácter ~ легкйй xapáicrep;
4. легковЯжний (про жінку/) facilidad ЛІ. лЯгкість, невЯжкість; - de un trabajo невЯжкість роббти; 2. легкЯ стЯв- лення; надмірна поблЯжливість; 3. мож- лйвість, вйпадок; dar ~es сприЯти; - de piuma лЯгкість nepá; con - ioc. adv. лбгко, швйдко; без зусйлль facilillo adjA. dim. ¿fefacil; 2. дуже важкйй facilitación f 1. полЯгшення; 2. сприяння; допомбга
facilitador adj що nonéruiye; що сприЯє facilitar vt 1. полЯгшувати; допомагЯти, сприЯти; 2. надавЯти; - datos надавЯти дЯні; 3. постачЯти
facilitón adj що недооцінює вЯжкість (склЯдність)
fácilmente advnéгко, без зусйль facineroso 1. ад(г кримінЯльний, злочинний; 2. /77 злочинець; 3. лиходій, нЯлюд facistol /771. церк. аналбй; 2. полігр. реЯл, складЯльний стіл; 3. Л. Ам. пихЯта людй- на; 4. діал. жартівнйк facistolería f діал. мapнocлáвcтвo, nnxá самовпЯвненість
facistolero adj Л. Ам., facistor adj діал. пиxáтий, марнослЯвний facón m діал. кинджЯл facsímil, facsímile /7? факсиміле; edición ~ факсимільне видЯння factible ад(гздійснЯнний facticio фальшивий; фіктивний factitivo adjлінгв. факгитйвний, каузатйвний factor /771. той, хто робить ицо-н.; виконЯ- вець; творЯць; 2. агЯнт: комісіонбр; посе-
рЯдник; 3. зал. черговйй по прийбму та відпрЯвленню багажу (TOBápie); 4. фЯктор; ~ determinante визначЯльний фЯктор; ~ permanente постійно діючиий фáктop;
5. підрядник; 6. коефіціЯнт; - de potencia коефіціЯнт потужності; - de utilización коефіціЯнт використання; 7. мат. мнбжник factoraje тдив. factoría 1, 2 factoría f 1. посЯда агЯнта; 2. контбра агЯнта; 3. фактбрія, інозЯмна торговЯль- на контбра; 4. діал. металургійний завбд factorial тмат. факторіЯл factótum /77факт0тум factura ЛІ. крій (сукні, костюма); 2. фактура, накладнЯ (на випущені товари)', 3. рахунок (на товарну, 4. перЯлік, спйсок (товарів, що продаються)', 5. діал. здббна булка; 6. діал. комісійні; 7. мист. фактура facturañión f А. фін. складЯння фактури; 2. зал. перевірка товЯру відповідно до фактур; servicio de ~ багЯжне відділення, багЯжна служба
facturar vtA. фін. випйсувати фактури (накладні); 2. відправляти багажЯм, здавЯти у багЯж; 3. впйсувати у рахунок ^ facturería /дол. 1. пекарня; 2. хлібний ма- газйн
facturero, facturista m офбрмлювач рахунків (накладнйх) fácula тастр. протуберЯнець faculta fflian. бЯба, повитуха facultad /1. здібність; хист; ~es mentales розумбві здібності; 2. прЯво, повновЯжен- ня; 3. властйвість, здЯтність; ~ germinativa с.-г. схЯжість; 4. наука, мистЯцтво; 5. кЯ- федра; факультЯт; - de letras філологічний факультЯт; 6. іст. лікарі й аптЯкарі (при дворі)', 7. дбзвіл; 8. (рі) стЯток, грбші, ка- пітЯл
facultar vt надавЯти прЯво (влЯду); уповновЯжувати
facoltatlv»o 1. факультЯтський; 2. фа¬
культативний;^. дипломбваний (про працівника)', 4. лікарський; prescripción ~а прйпис лікарів; 5. m лікар, хірург faculto adjA Ам. досвідчений, обізнаний facultoso adj 1. іст. замбжний, багЯтий; 2. діал. що користується незакбнними повновЯженнями (правЯми) facundia ЛІ. багатослівність, балакучість; 2. красномовство
299
facundo
facundo adjбагатослівний, балакучий facha1 f А. збвнішність, збвнішній вигляд; 2. потвбра, страхбвисько, опудало; 3. дрбнтя, кбзна-ицо (про речі, справи); 4. Л. Ам. xвácтoщi; darse ~ діал. вихвалитися; - а - loe. adv. віч-на-віч; ponerse en facha налащтувбтися facha2 ficr. Toecrá свічка fachada ЛІ. фасбд (будинку, ~ lateral причілок, торбць; hacer - стоЯти фасбдом (про будівлі);!, муз. фасбд оргбна; 3. збвнішність, зовнішній вйгляд; 4. тйтульна сторінка (книгй); 5. вйдимість; показуха fachado adj. bien (mal) ~ з привббливою (непривббливою) збвнішністю; зі смбком
Е(без смаку) одЯгнений
fachenda 1. Лівбнство, зарозумілість; са- мовдовблення; 2. тдив. fachendoso 2 fachendear vi вихвалитися fachendista adj див. fachendoso 1 fachendón adj, тдив. fachendoso fachendoso 1. adj пихбтий, бундючний; 2. /77хвалькб
fachina (діал. сад на узгір'ї* fachinal тдіал. А. заливнйй луг; болотйс- те місце; 2. висбкі трбви; пасовйсько, що порослб висбкою травбю fachosear и/77. Ам. див. fachendear fachoso adj А. неприбмний, непривббли- вий; без смаку одягнений; 2. Л. Ам. див. fachendoso 1; 3.діал. прибмний, привбб- ливий (про зовнішність) fachudo adj див. fachoso 1 fado /771. ют. чарівнйк; 2. фбду (португа- льска народна піснй) fadrín adj діал. молодйй, неодружений faena f А. фізйчна роббта; ~s del campo польові роббти; 2. розумбва прбця; 3. (рі) клбпоти, спрбви; ~s de casa домбшні спрбви; 4. злий жарт; 5. діал., Л. Ам. по- наднормбва роббта; 6. діал. бригбда сіль- ськогоспбдарських робітників; 7. діал. місце розташувбння рбнчо (бригади сільськогосподарських робітників)', 8. діал. ран- кбві польові роббти; andar en ~s діал. відлбвлювати дйких кбней для родбо faenar \гідіал. забивбти (худобу faenero 1. m діал. сільськогосподарський робітнйк; 2. adj працьовйтий, хазяйновитий (про жінку faetón /77фаетбн
fafarachero adj, тЛ. Ам. див. fáchendoso fagáceas fpi бот. букові (родина) fagina (див. fajinar4,5 fago /77 бук
fagocito /77 фізіол. фагоцйт fagocitosis f фізіол. фагоцитбз fagonia í6ot. фагбнія fagopiro /77 бот. грбчка посівнб fagot, fagote1 m муз. фагбт fagote2 /77 в'Язка дров fagotista m муз. фаготйст faifa fдiaл. люлька fainada fдiaл. грубе слбво (вислів) faino adj діал. грубий, неотесаний faisán /77 орн. фазбн faisanería Л})азбняча фбрма faisánidas fpi див. fasiánidas faite тдіал. забіяка faitear vi діал. влаштбвувати скандбл faja fA. пбяс, пбсок; 2. корсбт, пбяс; 3. пбяс, збна (землі)', 4. папербва стрічка для упакбвки; 5. стрічка (орденська); 6. Л. Ам. Hánnc на корінці кнйги; 7. діал. шкірянйй nácoK; 8. рісл. різки
fajada f 1. діал. нбпад; 2. діал. розчару- вбння, обмбн
fajado 1. побитий; 2. Л. Ам. що зазнбв нбпаду; 3. скріплення (ушахтар, 2. кругла колбда (для укріплення колодязя) fajadora f машйна для нанбсення вказів- нйх смужок (на дорозі)
fajadura ЛІ. див. fajamiento; 2. мор. смуга просмбленого брезбнту fajamiento m А. надягбння пбска; 2. спо- вивбння
fajar vtA. оперізувати; 2. бинтувбти; 3. спо- вивбти (дитину); 4. завдавбти удбру (батогом)', дбти ляпаса; 5. Л. Ам. позичбти, брбти у борг; 6. діал. залицЯтися; закбху- вати у сббе; -se А. діал. брбтися (зароботу)', налягбти (на роботу; 2. Л. Ам. пйти, випивбти; - con uno нападбти fajardo m кулеб’Яка з м'Ясом fajatina (діал., fajazo m Л. Ам. нбпад; dar un fajazo позйчити грбшей fajeado ас/смугбстий fajero /77 сповивбч
fajín /771. din. de faja; 2. фахін (шовковий пояс — знак відзнаки вищих військових чинів)
fajina1 fA. зжбтий хліб; -s de trigo валкй зжатої пшенйці; 2. в'Язанка хмйзу; 3. діал. обгорбджена ділЯнка (саду, городУ',
4. тех., військ, фашйна; 5. військ, сигнбл (відбій)', meter - мбрно теревбнити fajina2 fA. див. faena; 2. діал. понаднор- мбва прбця; 3. діал. добровільна роббта на громбдських засбдах fajo1 /771. в'язка, в'язанка; - de billetes (de banco) пбчка банкнбт; 2. ¿Vпелюшки fajo2 /771. Я Ам. удбр шбблею плбзом; 2. Л. Ам. ковтбк (вина) fajol m див. fagopiro fakira тдив. faquir
falacia f 1. непрбвда, обмбн; 2. звйчка брехбти; 3. заплутана аргументбція falange ficr., військ., анат. фалбнга falangiano adj анат. фалбнговий falangio m ент. косбр falangismo m політ, фалангізм falangista m політ, фалангіст falaz adj брехлйвий, омбнливий; promesas falaces брехлйві обіцянки falca fA. кривизнб (дошки); 2. клин (дерев'яний, металевий); 3. мор. фальшббрт falcado яс/серпоподібний falcar vt вставлЯти клин; підкладбти (під ніжку стола)
falce fA. серп; 2. кривйй ніж falcónidas fpi зоол. соколйні (родина) falda fA. спіднйця; 2. поділ; 3. схил горй, узгір'я; 4. р/жінкй; hay ~s mezcladas en el asunto до цьбго причбтна жінка; andar entre -s віддавбти перевбгу жіінбчому товарйству
faldamenta f, faldamento сдбвга ширбка спіднйця
faldear vfm схйлом горй, спускбтися з узгір'я faldellín с 1. корбтка вбрхня спіднйця; 2. спідня спіднйця
faldeo тдіал. склбдчастий схил горй faldero adj 1. спіднйчний; 2. що віддаб перевбгу жінбчому товарйству; perro - малбнький (кімнбтний) пбсик faldillas fpi А. фблди; 2. листки календарі faldón /771. полб, фблда; 2. архіт., трикутний схил дбху
faldriquera (див. faltriquera falencia fA. пбмилка, нетбчність; пбхибка; 2. Л. Ам. крах, банкротство; 3. діал. неза- мбжність, неплатоспромбжність falencioso adj омбнливий, помилкбвий, неправдйвий
falibilidad fA. помилкбвість; омбнливість, неправдйвість; 2. можлйвість пбмилки (пбхибки)
falible adj 1. омбнливий, помилкбвий, неправдйвий; 2. здбтний помилйтися; що допускбє пбхибки
falimiento /77 брехнЯ, непрбвда, обмбн falo /77 фблос
falordia, falorria f діал. кбзка, ббйка, вигадка
falsa (діал. комірка falsabraga f військ; підпірнб стінка falsamarra fMop. бакштбв falsamente adv брехлйво, неправдиво; удбвано
falsario 1. acjf брехлйвий, неправдйвий;
2. /77 брехун
falseador 1. adj фальсифікуючий; 2. m фальсифікбтор
falseamiento m А. підроблення, обмбн; 2. фальсифікбція, перекручування; 3. злом (замка)
falsear 1. vt підробляти, фальсифікувбти; перекручувати; 2. злбмувати (замоії)\
3. буд. робйти косйй зріз; 4. vi див. flaquear 2; 5. фальшивити, співбти (грбти) фальшиво
falsedad fA. непрбвда, фальш; нещйрість; 2. неправдйвість, фальшйвість; підрбб- леність (документів); 3. юр. неправдйві показбння
falseo /77 буд. косйй зріз falsete /771. прббка, збтичка; 2. стулчбсті двбрі; 3. муз. фальцбт falsía f див. falsedad
falsificación fA. підрббка, підрбблення; 2. юр. фальсифікбція (монет, документів) falsificado aq/підрбблений, сфальсифікб- ваний
falto adj А. бідний, нуждбнний; - de entendimiento божевільний; 2. нещбсний, безпорадний; 3. діал. зарозумілий, хвальку- вбтий
falsificador 1. adj що підроблЯє; 2. що фальсифікує; фальсифікбторський; 3. m фальсифікбтор; - de moneda фальшиво- монбтник
falsificamiento тдив. falsificación falsificar vt А. підробляти, фальсифікувбти; 2. перекручувати, викривлЯти falsificatorio adj фальсифікбторський falsiloquio т А. неправдива рбзповідь; 2. непрбвда, обмбн falsilla Лгранспарбнт falso 1. adj неправдйвий, фальшивий, удбваний; 2. брехлйвий, неправдйвий; car6cter - брехлйвий харбюгер; 3. неправильний, помилкбвий, хйбний; - rumbo помилкбвий (непрбвильний) курс; noticia -а хйбна звістка; doctrina -а хйбне вчбння; 4. невірний, двознбчний; 5. діал. боязкйй, ляклйвий, легкодухий; 6. ледб- чий, млЯвий; слабосйлий; 7. слабкйй, що розхитбвся, неміцнйй; 8. фальшивий, підрбблений (про монети, коштовності);
9. /77 підгйн з іншого матеріблу (у сукні)\
10. Л. Ам. неправдйве свідчення; 11. сл. кат; 12. діал. поділ (білизнйу, en - іос. adv. фальшйво, брехлйво; удбвано; неміцно, на живу нйтку; абиЯк; мймо; dar un golpe en - схйбити; un paso en - невірний крок; coger a uno el - діал. зловйти на слбві falta1 fA. недостбча, нестбча, відсутність, брак; - de recursos брак кбштів; - de ganas небажбння; а - de, por - de loe. prep. чбрез брак; 2. відсутність, неЯвка; прб- пуск, прогул; 3. провйна, пбмилка; 4. пбмилка; - de ortografía орфографічна пбмилка; sin - іос. adv. неодмінно; обов'яз- кбво; caer en - помилйтися; не бути хазяїном свогб слбва; не викбнувати взятих на сббе зобов’язань; echar en - помітити відсутність; сумувбти; hacer - бути потрібним (необхідним); не вистачбти, бра- кувбти; hacer tanta - comolos perros en misa бути непотрібним (збйвим); зава- жбти, плутатися під ногбми; а - de pan buenas son tortas у степу і хрущ м'Ясо
falta2 тдіал. див. falte faitear viA. бути відсутнім; не вистачбти, бракувбти; le -a tiempo para descansar йому не вистачбє чбсу для відпочйнку;
300
fardacho
2. закінчуватися, дохбдити кінцй; le van ~ando las fuerzas у ньбго сили закінчуються; 3. див. flaquear 2; 4. не прихбдити, не з'являтися; - a la cita не прийти на по- б0чення; 5. бути відсутнім; 6. порушувати, не викбнувати (слбво); - a sus padres не послухати батьків; 7. ображбти; 8. (en) помилятися; 9. померти; - poco para... ледь не трбпитися; ¡lo que ~abal тільки цьбго не вистач0ло!; ni ~а ni sobra ні змбншити, ні збільшити; ¡(pues) no ~aba más! як би не так!; ni ~aba más sino que... не вистачбло ще, щоб...; por sí ~aba algo на довбршення всьогб faltativo adj діал. нeпoвáжний falte тдіал. дріб'язкбвий торгбвець, роз-
Н0ЩИК
faltedad їдіал. nnxá, MapHocnáecTBo; зарозумілість
faltón adj 1. ненадійний, необов'язкбвий;
2. нешанобливий, неввічливий; 3. діал. невинний, простодушний, простий faltoso adj\. іст. бідний, нуждбнний; 2. недоумкуватий, дурний; 3. діал. неакурбт- ний, нетбчний; 4. діал. забіякувбтий, задирливий; 5. Л. Ам. нешанобливий, неввічливий
faltrero /77 крадій, кишенькбвий злбдій faltriquera ímuiénn (внутрішня або пришита до пояса)’, reloj de ~ кишенькбвий годйнник; rascar uno la ~ згнітивши сбрце розщбдритися
falúa f мор. командйрський кбтер falucho /77 мор. фелюга falún m геол. черепбшник falla1 ЛІ. вбда, дефбкт, брак; 2. геол. тріщина, розрйв (у ґрунті)\ зсув (гірських порід) falla2 f 1. старовйнний жінбчий головнйй убір; 2. Л. Ам. дитячий чіпбць fallanca водостік
fallar1 vt\. іст. знахбдити; 2. юр. винбсити вирок* 3. вирішувати
falUar vi 1. див. flaquear 2; 2. провалитися, не вдавбтися (про плани)-, 3. відмовляти, підвбдити; me ~aron las fuerzas сили менб зрáflnnn; - el tiro не влучити у ціль, схйбити; si la memoria no me ~a як- щб мене не зрбджує пбм'ять; 4. не cnpáe- дитися (про надії)-, sin ~ неодмінно; обо- в'язкбво
falleba Ллпінгалбт, збсув fallecer vi\. помбрти; 2. вичбрпуватися, кінчбтися; 3. (de) іст. відчув0ти нестбчу;
4. іст. помилятися fallecido що noMép fallecimiento m смерть fallero 1. adj що прогулював (роботі), що HácTO був відсутнім; 2. m прогульник fallible adj див. falible 2 fallido adj\. що не вдбвся, що провалйвся (про плай)-, 2. що збанкрутувбв, неспро- мбжний, некредитоспромбжний; 3. не може бути стягненим (про певну суму) fallir и/1. див. fallecer 2; 2. обманути, не дотрймати слбва; 3. діал. збанкрутувати fallo1 /771. остатбчний судовйй вйрок; 2. рішення (прийняте компетентною особою);
3. nporánnHa; прбпуск; 4. невдбча, про- Bán; tener - en una cosa зазнбти фібско; no tener - una cosa бути вірним, безпрограшним (про справу, угоду-, dar (dictar) el - юр. вирішувати; винбсити вйрок; уважати хвброго безнадійним; вислбвлюва- тигаоїь думку
fallo adj\.pian. о^блений, знесйлений; 2. діал. пустйй (про колодязь) fallón adj діал. безталбнний, нещаслйвий fama ЛІ. чутка, пбголос; звістка; es - відб- м°. говбрять; dar (echar) - пошйрювати новину; пускати ч^тку; corre ~... хбдять чУткй, кбжуть; 2. громбдська думка; 3. ре- путбція; 4. слбва, популярність; pintor de
- відомий худбжник; cobrar - прослбви- тися; gozar de ~ mundial б^ти всесвітньо- відбмий
famélico зс/голбдний familia ЛІ. родйна, сім'я; en - іос. adv. у ро- дйнному кблі; 2. зібрн. сл^пі; 3. рід; 4. рел. 6páTCTBo; 5. рідня, близькі; 6. потбмство;
7. сокзз, братбрство; 8. велйка гр^па лю- дбй; 9. діал. рбдич; 10. діал. рій бджіл;
11. біол. родйна; ~ de lenguas родйна мов; cargar(se) de - завбсти велйку ро- Дйну
familiar 1. зс/родйнний; фамільний; lazos ~es родйнні зв'язкй; 2. близько знайбмий, дббре відбмий; 3. простйй, невймушений (про обходження); 4. простйй, розмбвний (промову, СТИЛЬ)-, 5. /77бЛИЗЬКЙЙ; 6. член родйни; 7. рбдич; 8. чинбвник інквізиції;
9. багатомісний екіпбж; 10. діал. амулбт, TanicMáH (у вигляді фігурки домовика); hacerte - звйкнути; освбїти familiaridad ЛІ. простотб, невймушеність; 2. фамільярність
familiarizar vt(vi) знайбмити(ся); привчб- ти(ся); ~se звикбти, освбювати famillón m велйка родйна famoso adj 1. відбмий; 2. чудбвий, відмінний; 3. (загально)відбмий; 4. іст. явний, беззаперечний fámula ^служнйця
famulato, famulicio m 1. заняття слуг; 2. збірн. сл^ги
fámulo /771. церк. трбпбзний послушник; 2. cnyrá, лакбй
fanal /771. маякбве світло; 2. ліхтбр; 3. скляний ковпбк; 4. риболбвля з підсвічуванням;
5. сл. бко
fanático 1. adj фанатйчний; 2. захбпле- ний; 3. діал. що ліЬбить спорт; 4. /77фан0- тик; 5. діал. спорт, уболівбльник fanatismo m 1. фанатйзм; нетерпймість; 2. пристрасне захбплення fanatizar vt збуджувати фанатйзм fandango m 1. фандбнго (старовинний іспанський танець; музика та слова пісні до нього)-, 2. шум, бійка, сутичка; 3. діал. метушнй, ббзлад
fandanguero m І. танцюрйст фандбнго; 2. завсідник вечірок; любйтель розвбг fanduca їдіал. огрядна жінка, товстуха faneca Лгріскб (різновид) fanega 71, фанбга (міра сипких тіл, неоднакова у різних областях Іспанії, у Кас- тилії=55,5л, старовинна міра в Арг. = 184 л)\ ~ de puño (de sembladura) ділйнка землі, на якій мбжно засіяти одну фанбгу 3epHá; 2. діал. фанбга (міра землі = 64,5 га)
fanegada f фанегбда (міра землі = 64,5 га)\ a ~s іос. adv. вдбсталь fanerógama 1 .adj бот. квіткбвий; 2.; ~as f рі бот. квіткбві
fanfarrear vi див. fanfarronear fanfarria 1. /’хвбстощі, похвальбб; 2. m діал. див. fanfarrón 2; gastar ~ задавбтися fanfarrón 1. ас/хвалькув0тий, фанфарбн- ський; 2. показнйй; 3. m хвалькб, фан- фарбн
fanfarronada Лсвбстощі, фанфарбнство fanfarronear vixв0стати, фанфарбнити fanfarronería, fanfarronesca Лранфарбн- ство; чванливість; вихваляння fanfarronesco adj хвалькувбтий, фанфа- рбнський
fanfurriña /незадовблення, роздратувбн- ня, досбда
fangal, fangar /77болбто, болотйсте місце, трясовин0
fango /771. бруд, багнюка, болбто; 2. твань, мул; 3. гірн. вугільний шлам fangoso adj\. бруднйй, багнйстий; 2. тва- нйстий, мулистий; 3. в'язкйй, м'якйй
fangoterapia їмед. грязелікувбння fanguero тдіал. див. fango 1 fanón /77підгруддя, вбло (у бика та барана) fantaseador 1. adj що фантазує; 2. /77фан- тазбр
fantasear і//1. фантазувбти, вигбдувати; 2. задавбтися; 3. муз. імпровізувбти fantaseo m діал. 1. фантазувбння; 2. не- здійснбнна мрія, плід уява, фантбзія fantasía ñ. фантбзія, твбрча уйва; 2. мрія, плід фант0зії (уйви); 3. вигадка, лег0нда;
4. зарозумілість, пих0тість, бундючність;
5. діал. прймха, забагбнка; 6. муз. фан- тбзія; 7. рінамйсто з перлйн; de - фантазі (про сукню, блузку); вйшуканий (про меблі)-, cantar (tocar) por - іос. adv. діал. співбти (грбти) на слух
fantasioso adj самовп0внений, пихбтий, марнослбвний
fantasma 1. Я7 привид; 2. примбра, ілюзія, химбра; 3. пихбта людина; 4. f опудало, жупел; ~ magnético фіз. магнітний спектр; aparecer comoun - з'явйтися раптбво fantasmagoría Л.фантасмагбрія, фебрія, чарівне (казкбве) видбвище; 2. фантбзія, ілюзія
fantasmagórico зс/фантасмагорйчний fantasmal ^*прим0рний fantasmón 1. яр^хвалькувбтий; 2. m хвалькб; 3. див. fantasma 2 fantásticamente dtfi/чудбво, прекрбсно fantástico adj 1. фантастйчний; чарівний, феєрйчний; cuentos ~s чарівні казкй; 2. неймовірний; нечуваний; lujo ~ неймовірна рбзкіш; 3. зарозумілий, гордовйтий, пихбтий; 4. хвалькувбтий; animales ~s казкбві (міфічні) тварйни fantoche /771. лйлька, маріонбтка; 2. по- твбра, опудало; 3. хвалькб; 4. діал. вйс- кочка, самозвбнець fantochín /77 див. fantoche 1 fañado adj однорічний (про тварин^) fañoso adjЛ. Ам. гугнйвий faquín /77 носйльник, вантбжник faquir /77 факір; дбрвіш farabusteador m сл. спрйтний злбдій farad(io) m ел. фарбда faralá /771. оббрка; 2. позббвлена смаку прикрбса
farallón /77 1. СТрІМЧ0К, ЩО 06pHBáCTbCfl у мбре; 2. гірн. вйхід рудних пластів на повбрхню
faramalla 1. ^балаканина, заговбрювання зубів; 2. див. farfolla 2; 3. діал. хвбстощі, похваляння, фанфарбнство; 4. сот. базікало
faramallear vi діал. див. fachendear faramallero 1. adj балакучий; 2. Л. Ам. хвалькувбтий, фанфарбнський; 3. т базікало, патйкало; 4. Л. Ам. хвалькб, фан- фарбн
faramallón adj див. faramallero 1 farándula f 1. ремеслб комедібнта; 2. іст. трупа комедібнтів; 3. див. faramalla 1 farandulear vi див. fachendear farandulero 1. ¿¿^'балакучий; 2. шахраювб- тий, злодійкувбтий; 3. див. fárolero 1; 4. m іст. див. farsante 1; 5. патякало; 6. див. farolero 2
faraón /771. іст. фарабн; 2. фарабн (карточ- на гра)-, 3. фарабн (старовинний таноґ) faraónico adj фарабнів, фарабнівський, що налбжить (властйвий) фарабну faraute /771. гонбць; 2. глашбтай; 3. іст. театр, актбр, що читбє пролбг; 4. заводій farbulo adj діал. цив. frivolo farcino /77 вет. шкірний сап (у коней) farda1 f іст. подбток, що стягується з мбврів та єврбїв
farda2 ^клунок з бдягом (з білйзною) farda3 їбуд. виріз; паз fardacho m ящірка (різновид)
301
fardaje
fardaje m див. fardería % fardar vt постачЯти (забезпЯчувати) Ядя- гом
fardel /771. тбрба, клунок, мішЯк; 2. див. fardo; 3. нечепура fardería f36ipH. пЯки fardero тдіал. вантажник fardialedra m сл. дрібні грбші, дрібняки fardo /77 náKa, клунок; a - cerrado loe. adv. діал. без рЯздумів, наЯсліп farellón тдив. farallón farfala f6or. квасениця (різновид) fartallón adj, тдив. farfullador farfalloso aó/недорікувЯтий; заїкувЯтий farfante, farfantón adj, тдив. fanfarrón
Б farfantonada, farfantonería f див. fanfarronada
fárfara1 f6or. мати-й-мЯчуха fárfara2 /'плівка яйцЯ; en - loe. adv. без шкаралупи, з одніЯю плівкою (про яйце)\ незакінчений, недорЯблений farfaro /77 сл. свяицЯник farfolla / 1. кбжний з листків качЯна кукурудзи; 2. показуха, лйпа farfulla 1. /недорікуватість; 2. сот. недорікувата людйна; 3. діал. метушлива людина; 4. діал. див. fanfarronería; 5. Л. Ам. див. farfolla 1
farfulladamente adv метушлйво, похЯп- ливо
farfullador 1. adj що швйдко говЯрить (невирЯзно), що буркЯче; 2. т буркотун; 3. метушлйва людйна farfullar vt\, говорйти недорікувато, неви- pá3HO розмовляти; 2. робйти що-н. пЯхап- цем
farfullero adj т 1. див. farfullador; 2. Л. Ам. див. fanfarrón
fargallón 1. я# безлЯдний, метушлйвий, кваплйвий; 2. неохЯйний, нечепурнйй; 3. /77 метушлйва людйНа; 4. нечепура farináceo зс/борошнйстий faringal adjлінгв. фарингЯльний (про приголосний)
faringe faHar. глЯтка, зів faríngeo adj анат. глЯтковйй faringitis fMep. фарингіт farinoso adj див. farináceo fariña / 1. Л. Ам. бброшно з манібку (грубого млива)\ 2. р! діал. кукурудзяна кЯша; sudar - діал. старЯтися, зі шкіри пнутися
farisaicamente adv нещйро, удЯвано farisaico aq/фарисЯйський farisaísmo, fariseísmo m 1- іст. фарисЯй- ство, учЯння фарисЯїв; 2. фарисЯйство, лицемірство, святЯнництво fariseo /771. фарисЯй; 2. сухорлява людйна farmaceuta сот. фармацЯвт farmacóutico 1. до/фармацевтйчний; 2. т фармацЯвт
farmacia /1. фармЯція, фармацЯвтика; 2. аптЯка
fármaco т ліки, лікарський зЯсіб farmacognosia /фармакогнбзія farmacología /фармаколЯгія farmacológico ^'фармакологічний farmacólogo /77фармакЯлог farmacopea /фармакопЯя faro /771. маЯк; - flotante плавнйй маЯк; ~ de aterrizaje посадкЯвий маяк; 2. авт. фЯра; 3. світоч, маЯк
farol /771. ліхтЯр; - a la veneciana паперЯ- вий ліхтЯрик; 2. див. farolero 2; 3. діал. див. farolillo 1; 4. діал. зЯсклена верЯнда; мансЯрда; adelante con tos ~ es хай
буде, що буде!
farola /1. вуличний ліхтЯр; 2. розлізнавЯ- льний вогЯнь (на суднак)\ судновйй ліхтЯр
farolazo m 1. удЯр ліхтарЯм; 2. Л. Ам. велйкий ковтЯк
farolear vi див. fanfarronear faroleo /77хвЯстощі, похваляння farolería /1. ліхтЯрний магазйн; 2. ліхтЯр- на майстЯрня; 3. хвЯстощі, похвалЯння farolero 1. dc/пихЯтий, марнослЯвний; 2. m ліхтЯрник; 3. хвалькЯ; meterse а - лхЯти нЯса не у свою спрЯву farolillo /77 1. бот. дзвінЯчок серЯдній;
2. паперЯвий ліхтЯрик
farolito /77 бот. 1. див. farolillo 1; 2. діал. фізЯліс (різновид) farolón adj див. farolero 1 farota /легковЯжна (розпусна) жінка farotón яс/нахЯбний, безсорЯмний farpa /вістря держакЯ (знамЯна, штандЯр- та)
farpado adj що закінчується вістрям (про держак, знамено, штандарт) farra /1. діал. жарт, насмішка; 2. гулЯнка, вечірка; tomar a uno para la ~ Л. Ам. пожартувЯти; обдурйти farraginoso adj див. farragoso fárrago m лйшок; зЯйві детЯлі farragoso adj переобтяжений (про текст) farraguista сот. сумбурна людйна farrear vi гучно веселитися, гулЯти farrista 1. абіЛ.. Ам. що любить повеселй- тися (погулЯти); 2. весЯлий, галаслйвий;
3. /77 веселун; гульвіса
farro /77 обмолЯчений і очйщений від луш- пйння ячмінь
farruco 1. ^'сміливий, безстрЯшний; 2. са- мовдовЯлений; 3. т галісієць farruto adj діал. хвороблйвий, квЯлий farsa /1. театр, фарс; 2. трупа комедіЯнтів farsanta /комедіЯнтка farsante m\. театр. комедіЯнт; 2. лицемір farsantear vi діал. див. fachendear farsantería / комедіЯнтство, удавЯння; фарс
farsear viЛ. Ам., діал. жартувЯти farsista сот. 1. Явтор фарсів; 2. іст. див. farsante 1
fas /77: por ~ o por nefas усімЯ прЯвдами й непрЯвдами fasces fpi іст. фЯсції fascículo /77 1. оберЯмок; 2. брошура;
3. окрЯмий вйпуск (книги або періодичного видання)
fascinación /1. лихЯ Яко; урЯки; 2. чару- вЯння; спокушЯння fascinador, fascinante ар/чарівний fascinar vt 1. наврЯчити; 2. зачарувЯти, спокусйти
fascismo /77фашйзм
fascista 1. фашистський; 2. сот. фа- шйст, -ка
fascolárctidos трізоол. сумчасті ведмЯді (родина) fase /фЯза
fasiánidas / рі fasiánidos т рі зоол.
^)азЯнові (родина) sico aq/фЯзовии, стадіЯльний fasistor тдіал. див. facistol З fasistorería fдiaл. див. facistolería fásol /77 (рі) див. frijol fasotrón /77 0/а.фазотрЯн fastidiar vt\. викликЯти відрЯзу; este olor me ~a мені огйдний цей зЯпах; 2. набри- дЯти; стЯмлювати; la charla me ha ~adb розмЯва мені набрйдлд; 3. спричиняти неприЯмності; 4. завдавЯти шкЯди; -se 1. відчувЯти відрЯзу; 2. нудьгувЯти; втЯмлюватися; ¡(para) que se ~еі так йому й трЯба
fastidio /771. огйда, відрЯза; causar - викликЯти відрЯзу; 2. незадовЯлення, прикрість, роздратувЯння; 3. утЯма, нудьгЯ;
4. набрйдливість; надокучливість fastidioso adj 1. огйдний, бридкйй, в'щрЯз- ливий; 2. набрйдливий, надокучливий; 3. нуднйй; 4. незадовЯлений, розсЯрджений
fastigiado adj бот. пірамідЯльний (пр0 суцвіття)
fastigio /771. верх, вершйна, верхівка; 2. верх вершйна, вйщий ступінь; 3. архіт. фронтЯн!
4. мед. крйза
fasto 1. ¿q/вдЯлий, щаслйвий, пЯм’ятний- 2. тдив. fausto1 fastos /77/?/хрЯніка, літЯпис fastoso adj див. fastuoso fastuosidad /1. пихЯтість, бундючність марнослЯвство; 2. див. fausto1 fastuoso adj 1. пихЯтий, пустйй, марнослЯвний; 2. пйшний, помпЯзний, розкішний fatal adj 1. фатЯльний, невідворЯтний; 2. нещасливий; згубний; 3. погЯний; tiene una letra - у ньЯго жахливий пЯчерк; 4. юр. що не підлягЯє перенЯсенню (про строїt) fatalidad /771. дЯля; 2. нещЯстя, бідЯ, лйхо fatalismo m фаталізм fatalista 1. adj фаталістйчний; 2. com. фаталіст, -ка
fatalizar \гідіал. поламЯти (ушкЯдити) нбгу (конй)
fatalmente adv 1. неминуче, невідворЯтно;
2. як на біду, на жаль fatamorgana /фЯта-моргЯна fatídico adj віщий; зловісний
fatiga /1. втЯма, перевтЯма; 2. задишка;
3. (рі) блювбта; 4. (рі) страждЯння; caerse de - пЯдати від утЯми fatigabilidad f стЯмлюваність fatigador яс/стЯмливий; набрйдливий fatigante adj див. fatigoso
fatigar vt 1. спричиняти втЯму, стЯмлювати; 2. обтйжувати, турбувЯти; набридЯ- ти; 3. сл. крЯсти; -se стЯмлюватися; -se de andar стомйтися від ходіння fatigoso adj 1. утЯмлений; 2. стомливий, важкйй, тяжкйй
fatuidad /1. дурість; 2. нерозумний вчинок; 3. чвЯнство, самовдовЯлення; само- закЯханість; 4. іст. божевілля fatuismo /77 недоумство fatuUo adjЛ. Ам. 1. неправдйвий; noticia -а неправдйва звістка; 2. боягузливий, легкодухий
fatuo 1. ^дурний; 2. пихЯтий, самовдо- вЯлений; самозакЯханий; 3. m дурень;
4. фат, хлюст
fatuto adj^. Ам. чйстий (про вагу, прибуток fauces трі 1. глЯтка, гортЯнь; 2. пЯща faucial ¿¿У'гортЯнний faumento m 1. діал. іжа; 2. Л. Ам. див. fomento fauna /фЯуна fauno /77 міф. фавн faustamente advmuiHO, розкішно fausto1 /77 пишнЯта, рЯзкіш fausto2 adj щаслйвий, вдЯлий faustoso adj див. fastuoso fautor /77 підсЯбник, спільник fautoría /допомЯга, підтрймка, сприяння favila /пЯпіл, прах
favo /771. іст. стільнйк; 2. мед. лишЯй favonio /77 лЯгіт, легкйй (тЯплий) вітерЯць favor /771. допомЯга, підтрймка, заступництво; 2. прихйльність, мйлість: 3. знак прихйльності (дами до лицаря)\ квітка, стрічка (подарована дамою лицарю),
4. люб'язність, лЯска; hacer el - зробйти лЯску; а - de loe. ргер. на кЯристь; завдя- кй чому-н., в результЯті чого-н.; en - de іос. ргер. на кЯристь; estar en - de uno бути у фавЯрі; haga el - de (+inf)будьте (так) ласкЯві..; ¡por -І будьте ласкЯві!, будь лЯска!
favorable adj 1. сприятливий, слушний; viento - ходовйй вітЯр; 2. прихйльний, ласкЯвий; mirada - прихйльний пЯгляд favorecedor 1. adj що захищЯє, оборонЯє; що допомагЯє, сприЯє; 2. /77 заступник, захиснйк; 3. рікліЯнти, відвідувачі
302
feróstico
favorec*er vt 1. допомагОти, сприяти; el tiempo ~e погОда сприяє; 2. підтримувати, зaxищáти; 3. зробити пОслугу; 4. добродіяти, благодіяти; 5. лйчити (про сукню, зачіскУ)] -se (de) користувОтися лácкoю (допомогою)
favorecido adjuxo користується прихйль- ністю (ласкОвістю); - de la suerte улюбленець долі, щасливець favoritismo m фаворитизм favorito 1. adj улюблений; 2. /пфаворйт (про коня на перегонам fayanco т кОшик з вербОвої лозй fayenza /'файнс
fayuca їдіал. базікання, балаканйна faz П. облйччя, лицО; - а - loe. adv. лицО в лиц0, віч-на-віч; 2. вйгляд, зовнішність; 3. лицьовий бік (предмета)] 4.рі іст.щЬт] a la - del mundo loe. adv. відвОрто, щйро; привселюдно; a prima (primera) ~ на nép- ший пОгляд; поверхово; en - в облйччя, в бчі; en ~ у en paz спокійно і відвбрто; mostrar su verdadera ~ noKa3áTH CBoé cпpáвжнє облйччя fazo m сп. носовичОк
fe f1. віра, вірування; - ciega сліпО віра;
2. довіра; prestar - довіряти, вірити; tener
- (en) вірити (у кого-що-н.)] 3. обіцянка, клятва; 4. свідоцтво; 5. вірність, чОсність; - conyugal подружня вірність; buena - 4éc- ність, породність; щйрість; mala - нечОс- ність; лукОвство; віроломність, підступність; - púnica віроломство, підступність; ~ de erratas полігр. список друкарських пО- милок; - de vida метрйчна вйписка; a buena ~ loe. adv. HanéBHO, безсумнівно; а - Іос. adv. спрОвді; á - mía, por mi - loe. adv. 4éc- не слбво; a la buena ~ loe. adv. щиросердно; de buena - loe. adv. щйро, правдйво;еп ~ de loe. prep. внОслідок; dar ~ de una cosa підтвОрджувати, засвідчувати
fealdad /і. негОрність, потворність; 2. не- чОсність, безчОсність; ганОбний вчйнок feamente adv 1. негарно, неподОбно; 2. негідно, ганОбно
febeo adjосяйнйй, променистий feble adj 1. слабйй, немічний; 2. низькопробний (про сплав, монету) febrera /невелйкий зрошувальний канОл febrero /77 лібтий
febriciente adj діал., febricitante adj мед. пропОсний
febrícula ЛіихомОнка febrífugo 1. ^'жарознижувальний; 2. m 3áci6 від лихомОнки, жарознйжувальний зОсіб
febril яс(гпроп0сний, гарячкбвий febrilidad ЛарячкОвість fecal adj мед. фекОльний, кОловий fécula /77 крохмОль feculencia ^крохмОлистість feculento a# крохмОлистий fecundación fA. запліднення; - artificial штучне запліднення; 2. запйлення fecundar vt 1. запліднювати; 2. запйлювати;
3. удббрювати, робйти родючим (фунт) fecundidad fA. родючість; 2. плодючість fecundización f див. fecundación fecundizar гідив. fecundar 2
fecundo adj 1. плодіЬчий, плідний; 2. родючий, плодонбений; 3. ряснйй, багОтий;
- de palabras багатослівний
fecha f 1. числб, д0та; de - reciente не- дОвній; larga - дОвні часй; desde larga ~ здОвна, з давніх-давОн; 2. прострочений день; 3. д0ний час; а Іа - у дОний momóht; a estas ~s зОраз, сьогодні; ycé ще (не).., до цьбго 4ácy (не)..; hasta la - до цьбго 4ácy
fechador m 1. компбстер (для проставлення дати)] 2. Л. Ам. штамп для гасіння MápoK
fechar vt 1. ст0вити числб, датувбти; 2. встановлювати дОту (події) fecho 1. р. ігг. ant. de facer (вжив, в канцелярськії мові)] 2. /77 позначка про виконОн- ня (прийнятихрішень) fechoría, fechuría fA. рівйтівки; 2. злОчин, лиходійство fedatario m нотОріус
federación f 1. з'Однання, об'Однання;
2. федерація, конфедерОція, сокзз; Federación Sindical Mundial Всесвітня феде- рбція профспілок; Federación Internacional de la Juventud Democrática Всесвітня фeдepáцiя демократичної мОлоді;
3. федерація, союзна держОва; Federación Rusa Російська ФедерОція; 4. феде- рОльний Уряд, центрОльна влОда
federal 1. adj див. federativo; gobierno - федерОльний Уряд; 2. див. federalista 1, 1; 2. тдив. federalista 2 federalismo т федералізм federalista 1. зс/федербльний; 2. див. federativo; 3. /77 федераліст federar vt(vr) утворювати федербцію federativo adj федератйвний; estado ~ федеративна держбва; герьЬІіса ~а федеративна республіка feérico яс/феєрйчний, чарівний féferes тріЛ. Ам. péni, пожйтки fehaciente adj переконливий, вагОмий; вірогідний; testimonio - вагОмий дОказ felá /77 фелбх
feldespato /77 при. польовйй шпат; ~ opalino гірн. лабрадОр feldmariscal т фельдмбршал felfa їдіал. див. felpa З felfear гідіал. сувбро карбти; дОти кучму felice ас/щаслйвий
felicidad fA. щОстя, блажбнетво; 2. щОстя, успіх, талОн; 3. дОля, фбтум felicitación /привітОння, побажбння щ0с- тя; carta de - привітбльний лист felicitar vt 1. вітбти; бажОти щОстя; 2. іст. ощаслйвити; -se радіти; me felicito de que usted esté mejor я рОдий, що вам крбще félidos m різоол. коти (родина) feligrés /771. парафіянин; 2. кліОнт, постійний покупбць; 3. товОриш, друг feligresía f 1. церкОвна парбфія; 2. збірн. парафіЯни
felino 1. я^'котЯчий; 2. m рі коти feliz adj 1. щасливий; día - щаслйвий день; 2. вдОлий, хорОший; una expresión - вдОлий вислів; una idea - щаслйва думка; 3. щаслйвий, благополучний, успішний; viaje - щаслйва пОдорож felizmente adv 1. щаслйво; 2. на щОстя felón 1. а^'зрОдницький, віролОмний; дво- рушнйцький; 2. /77зр0дник; дворушник felonía /77 зрОда, віроломність, дворушництво
felónico adj, тЛ. Ам. див. felón felpa f 1. плюш; 2. плис; 3. прочухОн, догОна; dar una - дОти кучму; toalla de - махрОвий рушник felpado ¿¿У'волохОтий, пухнОстий felpar vtA. покривОти плюшем; 2. (vr) опу- шувати(ся)
felpeada їдіал. 1. прочухОн, покарОння; 2. прочухОн
felpear іїдіал. дОти кучму felpo тдив. felpudo 2 felposo adj див. felpudo 1 felpudo 1. adj бархатйстий; волохОтий; пухнОстий; 2. т невелйка цинОвка з дОв- гим вОрсом femenil яо/жінОчий femenilidad ЛкінОчість femenino 1. adjжінОчий; 2. лінгв. жінОчий (прорід)] 3. т лінгв. жінОчий рід fementido adj А. що не дотрймує слОва; віролОмний; 2. невірний, омОнливий
femineidad їдив. feminidad femíneo adj див. femenino 1 feminidad ЛкінОчість feminismo m політ, фемінізм feminista 1. adj феміністйчний, феміністський; 2. com. фемініст feminización ^фемінізОція femoral adj анат. стегновйй (про кістку) fémur /77 анат. стегновО кістка fenecer 1. иґкінчОти, закінчувати; 2. vi по- мирОти; 2. кінчОтися
fenecimiento /771. закінчення, завбршен- ня; 2. смерть
fenicio 1. ^'фінікійський; 2. m фінікієць fénico adj карболовий; ácido - карбОлова
КИСЛОТО
fenicuro /77 орн. горйхвістка fénix /77 1. (рі fénix, fénices) міф., астр. фбнікс; 2. унікум, єдйний у своОму рОді;
3. бот. фініково пальма (різновид) fenol тхім. фенОл, карбОлова кислотО fenología /фенолбгія fenomenal adj\. феноменОльний; 2. вели-
Ч03НИЙ
fenomenalismo т філос. феноменалізм fenoménico adj див. fenomenal 1 fenómeno /771. Явище, фенОмен; 2. потвО- ра, чудОвисько
fenomenología f філос. феноменологія fenotipo /77 ОІОЛ. фенотйп feo 1. ¿¿У'негОрний, неприОмний, бридкйй; un color - негОрний кОлір; 2. погОний, нецікОвий (про книгу, фільм)] 3. погОний, недОбрий, (про вчинок)] 4. бридкйй, погОний; el asunto se está poniendo - спрОва повертОє на небОжане; 4. т негОрний вчйнок; 5. adv Л. Ам. несмОчно; 6. не- приОмно, огйдно; dejar (hacer un) - a uno обрОзити, принйзити; завдОти прйкрості; hacer un - діал. скривйтися, зробйти міну; quedar - опинйтися у дурнОму ста- нОвищі
feote, feotón негОрний, потвОрний feracidad їдив. fertilidad feral adj А. жорстОкий, кривОвий; 2. небез- пбчний, згубний feraz adj див. fértil 1 féretro /77 трунО, домовйна feria ЛІ. Ярмарок; 2. день тйжня (окрімсуботи та неділі)] будні; - segunda (tercera, etc.) понеділок (вівторок и т. ін.}> 3. день відпочйнку, свЯто; 4. Л. Ам. рбшта, здОча;
5. Л. Ам. дрібні грОші, дрібнякй; 6. Л. Ам. лйшок, довОжок; 7. іст. рі святкОві подарунки
feriado adj неприйомний (про дні тижня)] dia - день відпочйнку ferial adj А. ярмарковий; 2. будОнний feriante 1. adj що торгує; що продаО (на ярмаркУ)] 2. /77 торговець (на ярмаркУ)]
3. покупбць (на ярмаркУ) feriar 1. иґкупувОти на Ярмарку; 2. прода- вОти на Ярмарку, торгувОти; 3. робйти святкОві подарунки; 4. Л. Ам. марнотрО- тити; 5. и/відпочивОти, не працювОти; не приймОти (у конторі)
ferin*o афкорстОкий; tos -а мед. кОкліЬш fermentación f ферментОція, бродіння, дріжджувОння
termentador ао/бродйльний (про грибок) fermentar 1. vi бродйти, ферментувОти; 2. хвилювОтися, збуджуватися; 3. иґспри- чинЯти бродіння, ферментувОти fermentativo adj А. фермбнтний; бродйль- ний; 2. спричйнений бродінням (фермен- тОцією)
fermento /77 фермбнт, заквОска; - láctico молочнокйела бактОрія feroce adi див. feroz ferocidad ^лютість, жорстокість feróstico adj А. розлючений, ліЬтий; 2. бридкйй, потвОрний
303
feroz
feroz adj 1. жорстбкий, Лютий, кровожерливий; mirada - лютий пбгляд; 2. дуже сильний, страшбнний; hambre ~ страшбнний Г0ЛОД
ferrar і^обкбвувати залізом férreo adj А. залізний; vía ~а залізниця; 2. сильний, міцний; залізний; salud ~а міцн0 здорбв'я; disciplina ~а залізна дисципліна; 3. що віднбситься до залізного віку; 4. твердий, незмінний; condición ~а неодмінна умбва ferrería f(pf) ливбрня ferreruelo /77 старовинна накйдка, корбт- кий плащ
ferrete /771. хім. мідний купорбс; 2. інстру- I мбнт для таврувбння ferretear и/таврувбти ferretería ЛІ. див. ferrería; 2. залізні вйро- I би; 3. торгівля залізними вйробами ferretero /77 торгбвець залізними вйробами
férrico adj хім. залізний ferrífero adj що містить залізо, залізний ferrizo a# залізний, із заліза ferro /771. залізо; 2. мор. Якір ferrocarril /771. залізниця; ~ de circunvalación окружнб залізнйця; - de doble vía двоколійна залізнйця; ~ de vía única одноколійка; ~ de vía estrecha вузькоколійка; ~ funicular фунікулбр; - metropolitano (subterráneo) підзбмна залізнйця, метрополітбн; - de sangre іст. кбнка; 2. пбїзд, пбтяг (урусі) ferrocarrilero adjЛ. Ам. див. ferroviario 1 ferroso adj хім. залізистий ferrovial adj див. ferroviario 1 ferroviario 1. adj залізнйчний; 2. m заліз- нйчник
ferruca fJl. Ам. дівчина ferruco Л. Ам. 1. acjmoráHO одЯгнений; 2. m хлбпець
ferruginoso adj що містить залізо, залізистий; agua ~а залізиста водб; mineral - залізистий MiHepán
fértil adjA. родіЬчий, плодонбсний; tierra ~ родюча землЯ; año ~ урожбйний рік;
2. багбтий, плідний; un año ~ en acontecimientos рік, щбдрий на події fertilidad /родючість; плодонбсність fertilización /удббрювання (ґрунтУ) t fertilizante /77 дббриво; - mixto змішане дббриво, тукосуміш; ~ nitrogenado азбт- не дббриво; ~ potásico калійне дббриво
fertilizar і^удббрювати (ґрунт) férula ЛІ. ферула, лінійка {дляпокарання у школаУ)] 2. хір. луббк, шйна; 3. гніт, підкбрення; estar bajo la ~ de uno підлягти кому, бути в чиїйсь вблі fervellón тдіал. ránac, ббзлад fervescencia /’підвйщення температури (тіла)
férvido adj А. гарЯчий, палкий; 2. що кипй- ть; 3. див. fervoroso 1 ferviente adj див. fervoroso fervor /771. жар; 2. релігібзний збпал; pée- ність (іст.)] 3. збпал; crapáHHicrb, завзяття; соп ~ із завзяттям fervorar, fervorizar vt надихбти, спбвню- вати ентузібзмом
fervoroso adj А. старбнний, запопбд- ливий; 2. палкйй; deseo ~ палкб бажбння festejada fA. Л. Ам. див. festejo; 2. Л. Ам. прочухбн
festejar 1. урочйсто святкувбти; відзначб- ти; 2. урочйсто зустрічати; пригощбти;
3. залицЯтися (до жінкй)] 4. Л. Ам. бйти, шмагбти; ~se розважбтися
festejo /771. святкувбння; свЯто (з якого-н. приводу)] 2. залицЯння; 3. Л. Ам. гучне гулЯння, гулянка; 4. р/мбсове святкувбн- ня, нарбдне гулЯння festín /77 бенкбт, вечірка
festinación /швйдкість; пбспіх festinar vtA. Л. Ам. поспішбти; квбпити, прискбрювати (перебія подій)] 2. Л. Ам. пригощбти; частувбти festival /77 фестивбль festividad ЛІ. святкувбння, свЯто; 2. свят- кбвий день; 3. дотбпність festivo adj А. весблий, рбдісний; 2. святкб- вий; día ~ святкбвий день; 3. дотбпний; гумористйчний; hombre - жартівнйк festón /77 текст, фестбн festonar, festonear vt прикрашбти фестб- нами
festuca f6oT. кострйця fetal я^фетбльний, ембріонбльний ^ fetén 1. /прбвда; 2. ас/прбвильний, вірний fetiche /77 фетйш fetichismo /77 фетишйзм fetichista 1. ^'фетишистський; 2. сот. фетишйст fetidez ^смбрід fétido яс/смердібчий feto /77 1. збродок, плід; 2. вйкидень feúco, feúcho adj непоказнйй, непривбб- ливий
feudal adj феодбльний; régimen ~ феодбльний устрій
feudalismo т феодалізм, феодбльний устрій
feudatario 1. ас/феодбльний, лбнний; 2. т Bacán, лбнник
feudo /77 1. іст. лен (феодбльне) ВОЛОДІННЯ, фебд; 2. іст. феодбльна угбда; феодбльний подбток; 3. іст. лбнна залбжність feúra fpne. fealdad
fez /77 фбска (шапочка у формі зрізаного конуса з китицею)
fiable adj гідний довіри, що викликбє довіру, надійний, вірний fiado adj А. довірливий; 2. іст. що вселЯє довіру, надійний; al - іос. adv. у борг; у кредйт; en - іос. adv. на поруки; під за- cráey
fiador /771. продавбць у кредйт; 2. поручй- тель; salir - de (por) uno поручйтися;
3. зав'Язка, тасьмі (капелюха, плаща)]
4. збсув; 5. прив'язь; 6. сіднйці (у дітей)]
7. стрічка (капелюха)] підборідний рбмінь (кашкета, каски)
fiadora /'торговка бдягом та прикрбсами у кредйт
fiama fwan. ф’Яма (рослинна отрута) fiambrar vt 1. приготувбти холбдну закуску; 2. охолбджувати їжу fiambre /771. холбдна закуска; ternera ~ холбдна телЯтина; 2. труп, небіжчик fiambrera /і. кбшик (пбсуд) для холбдних страв; 2. судкй; 3. Л. Ам. холодйльник fianza ЛІ. поручництво, порука; 2. застбва; 3. див. fiador 2; 4. іст. довіра; 5. іст. див. finca
fiar 1. vt ручйтися; 2. продавбти у кредйт; 3. довірЯти, повірЯти; le fie mi secreto я довірив йому свій секрбт; 4. Л. Ам. брбти у борг, купувбти у кредйт; 5. vi(~se) вірити, довірЯти; покладбтися; - en el destino вірити у дблю; ser de ~ бути гідним довіри fiasco /77 фібско, невдбча, провбл fíat /77згбда, схвблення, дбзвіл fibra ЛІ. анат., те.х. фібра, волокнб; - nerviosa анат. нервбве волокнб;~ de cristal скловолокнб; 2. мичкувбте коріння (урослий)] 3. сйла, енбргія fibráceo adj див. fibroso fibrana Лделюлбзне штбпельне волокнб fibrila ґдив. fibrilla 2 fibrilla fA. анат. фібрйла; 2. бот. мйчка fibrina f фізіол. фібрйн broma /77 мед. фібрбма brosa ґбот., хім. целюлбза (різновид) fibroso adj анат. волокнйстий, фібрбзний fíbula ficT. збстібка, шпйлька
ficante /77 сл. гравбць ficción fA. удавбння; 2. вйгадка; поетйч- ний вймисел; novela de ~ científica (de cíencia-~) наукбво-фантастйчний ромби ficcioso adjдiaл. удбваний fice /77 ЗООЛ. ниткуватий МИНЬ ficología fнаука про вбдорості ficticio adj А. вйгаданий; 2. фіктивний, уявний
ficha fA. фішка, мбрка; 2. кісточка домінб;
3. кбртка (каталогова, статистична)] 4. ел. вйлка (для вмиканий)] 5. діал. жетбн ¡з за- знбченням цінй (для оплати)] 6. діал. мо- нбта у п'ять (абб дбсять) сентбво; 7. діал. шахрбй, крутій
fichar 1. vt запйсувати на кбртці (дані)]
2. стбвити фішку (у доміно)] 3. знімбти антропометрйчні дбні та занбсити їх у кбртку; 4. рахувбти (за допомогою фішок, марок)] 5. стбвити на бблік у поліції;
6. брбти на замітку, вважбти підозрілим;
7. (por) приймбти у комбнду, уклбсти контрбкт (з гравцем)] 8. vi уклбсти конт- рбкт зі спортйвним клубом; 9. зазнбчати час прихбду на роббту та вйходу з роббти fichero /77картот0ка, шухлЯда (шбфа) для картбк
fichingo пі діал. невелйкий ніж fichú тдіал. хистка, косйнка fidedigno adj вірогідний, достовірний; hechos ~s достовірні фбкти; de fuente ~а із достовірних джербл fideería /л/а/7. фббрика макарбнних виробів
fideero /77 влбсник макарбнної фббрики fideicometido adj юр. підопічний fideicomisario 1. adjщо опікбє; 2. /77душе- прикбзник
fideicomiso т юр. фідеїкоміс fideísmo тфілос. фідеїзм fidelería fpiaiт. див. fideería fidelidad fA. вірність, відданість; 2. тбч- ність, пункгу0льність, акурбтність; 3. радіо тбчність відтвбрення (звука) fideo mA.(pi) вермішбль; 2. худб людйна;
3. діал. насмішка; tomar a uno para el ~ насміхбтися, глузувбти; 4. діал. гблас, крик, метушнЯ; ббзлад
fiducial f топ. ббзис, перевірена основнб лінія; відправнб тбчка вимірювання fiduciario adj А. див. fideicomisario 1; 2. юр. довірений, доручений; régimen ~ internacional сист0ма міжнарбдної опіки; 3. фін. кредйтний; 4. т юр. fideicomisario 2 fiebre fA. nnxoMáHKa, гарЯчка; жар; висбка температура; - amarilla жбвта лихомбн- ка; - intermitente поворбтна лихомбнка; ” palúdica (de los pantanos) малярія; ~ tifoidea тиф, тифбзна гарЯчка; ~ pate- quial висипнйй тиф; declinar (remitir) la ~ спадбти (про температуру)] impiarse uno de ” позбутися від лихоМбнки (високої температури)] 2. лихомбнка, ажіотбж;
3. діал. хитрун, спрйтник, прой^йсвіт fiel 1. adj вірний, відданий, надійний; ~ а (con, para, para con) sus amigos вірний своїм друзям; - a su palabra вірний свобму слбву; 2. тбчний, вірний; справжній; - al original офіц. з оригінблом згідно; una copia (un trasunto) ~ тбчна кбпія; relato ~ правдивий пербказ; al ~ діал. вірно, тбчно; en ~ тбчно звбжений; 3. правовірний; 4. благочестйвий, дббрий (про католикаj, 5. m правовірний; 7,'стрілка ваг; 3. гвинт (що скріплює ножиці) fielato /77, fielatura f Л. Ам., fielazgo m міськйй мйтний пост, застбва fieldad fA. ел. fielato; 2. упбвненість, без- пбка
fieltro /771. повсть; botas, de - вблянки; 2. фетр; 3. фбтровий капелюх; 4. пов- стйна, кошмб
304
filipina
fiera ЛІ. хйжий звір, хижбк; 2. жорстбка людина, звір; 3. Л. Ам. винахідлива людйна, ДІЛ0К, спритник; 4. р/ зоол. хижакй, м'ясоїдні тварйни; estar (ponerse) hecho una - poзлютyвáтиcя; ser una - (para, en) робйти з нeзвичáйним завзяттям fierabrás /771. бешкбтник, хулігбн; 2. пустун (про дитину
fiereza ñ. дйкість; 2. жорстбкість, нелюдяність; 3. потвбрність
fiero 1. афіютий (прохижаків)\ 2. нелюдяний, жорстбкий; 3. негбрний, потвбрний;
4. величбзний; 5. жахливий, страшнйй;
6. /77р/погр6зи; echar (hacer) -s повбди- ти ce6é зухвбло; погрбжувати fierra ЛІ. іст. підкбва (коня); 2. Л. Ам. тав- рувбння худбби ^
fierro /771. іст. залізо; 2. Л. Ам. таврб, клей- мб (у худоби);3. діал. щйпці (для завивки волосся); 4. Л. Ам. ф’єрб (монета - 1 сентаво); 5. р!діал. інструмбнти; 6. ріЛ. Ам. грбші
fiesta f 1. весблість, рбдість; estar de - бути у дбброму гаморі; 2. свЯто, святку- вбння; día de - святкбвий день; - nacional націонбльне свЯто; 3. церкбвне свЯто; ~ de guardar (de precepto) церкбвне свЯ- то з обов'язкбвим відвіданням цбркви;
4. мбсове святкувбння; 5. (рі) задббрю- вання; 6. р/святб, нероббчі дні; acabar la ~ en paz розійтйся мйрно; aguar la ~ зіп- сувбти свЯто; завбдити весблощам; 6. зіпсувбти всю спрбву; estar de - б^ти у гбрному нбстрої; hacer - влаштувбти собі вихіднйй день, не вййти на роббту; по estar para ~s бути не в гуморі; ¡se acabó la ~! дбсить!, набрйдло!; tengamos la - en paz не будемо сварйтися
fiestero 1. aájBecénm; що лЮбить повеселитися; 2. /77 веселун, гульвіса fifí com.1. Л. Ам. франт, чепурун; нербба; 2. діал. склянб намистйнка fifi m діал. смбжений банбн fifia /77. Ам. aHaHác
fifiriche /77 Л. Ам. 1. мйршава людйна; 2. франт, чепурун fifirifao тдіал. скрбмне частувбння fifirrichi тдіал. див. fifiriche fígaro /771. голЯр,, цирульник; 2. фігаро, болерб (коротка куртка) figle /77 муз. корнбт-а-пістбн figo /77 іст. інжйр; no, que son -s їй-ббгу, я не брешу; мбжеш (мбжете) мені вірити figón /77трактйр, тавбрна, закусочна figonero /77трактйрник; хазяїн тавбрни figulino ас/зрбблений з обпбленої глйни; arcilla -а гончбрна глйна figura 1. /"фігура, збвнішній кбнтур предмб- та; - geométrica мат. геометрйчна фігура; 2. облйччя; 3. фігура, ббраз, тип (зображення в скульптурі, живописі); 4. зобрб- ження, познбчення (якого-н. предмета);
5. див. figurería 2; 6. карт, корбль, валбт, Дбма (на відміну від інших карт); 7. муз. нбта; 8. дійовб осбба, гербй (драматичного творУ); 9. фігура, персбна, повбжна осбба; 10. фігура, позйція (у танці); 11. (- ritorica) ритор, фігура, зворбт; троп; 12. m позбр; 13. com. кумбдна людйна; - de delito (penal) юр. склад злбчину; - de tapiz незгрббна людйна; hacer - бути по- вбжною осббою; бундЮчитися; hacer -s кривлятися, маніритися; tomar - пере- дрбжнювати
figurable уЯвний
figuración f уява, уявлення; son figuraciones tuyas це все твої вйгадки figurado adj 1. фігурний; 2. фігурбльний, алегорйчний, ббразний; en sentido - у перейденому ебнеі
figurante /77 театр. 1. статйст, фігурбнт; 2. див. figurón 2
figurar 1. і^відтвбрювати, зобрбжувати (у живописі, скульптурі); 2. видавбти себб за кого-н.; 2. и/фігурувбти; él figura entre los cinco mejores alumnos він — із числб п'ятй крбщих учнів; 2. б^ти повбжною осббою; -se уявийти собі; figúrate (figúrese) уявіть собі!
figurativ«o ббразний; artes -as обра- зотвбрче мистбцтво
figurería ЛІ. гримбса; кривлЯння; 2. гримб- са, мбрдочка; 3. надмірна люббв до будь- якйх новбцій
figurero 1. adj що кривляється; 2. що любить ycé новб; 3. m гримбеник, кривлЯ- ка; 4. продавбць глйняних (гіпсових) статубток; 5. астрблог figurilla com. 1. див. figurina; 2. куций figurín /771. мбдна картйнка; мбдний жур- нбл; 2. модбль (сукні, прикраси); 3. франт, чепурун
figurina ^фіг^рка, статубтка figurinista com. модельбр fiejurista com. мбйстер, що виготовляє гіпсові фігурки figurita com. див. figurilla 2 figurón /77 1. aum. de figura; 2. позбр; хвалькб; 3. гербй іспбнської комбдії XVII ст.; - de proa мор. ростр, тарбн figuroso adj Л. Ам. химерний, чудернб- цький (про одят)
fija ЛІ. завіса (дверна, віконна); 2. кбльня (каменяра); 3. діал. острбга, гарпун; а Іа - іос. adv. напбвно; esa es la - це вже тбчно, тільки так
fijación ЛІ. закріплення, кріплення, фіксб- ція; 2. фіксувбння; 3. хім. зв'язування fijado /77 фото 1. фіксувбння, закріплення;
2. фіксбж
fijador 1. adj фіксбжний; 2. m фікебтор;
3. фото фіксбж, закріплювач; 4. жив. фік- сатйв; 5. фіксатубр (помададля волосся)
fijamente adj 1. безпербчно, безумбвно; 2. увбжно, пйльно
fijante adj військ, прицільний (вогонь) fijar vt 1. прибивбти, закріплювати; прикріплювати; ~ carteles розклбювати афіші; 2. склбювати; приклбювати; 3. (vr) зробйти(ся) постійним; 4. установляти, призначбти, визначбти (строки); 5. фіксу- вбти, зосербджувати; - Іб atención зо- сербджувати увбгу; - la mirada кйдати пбгляд; 6. фото фіксувбти; 7. хім. зв'язувати; -se 1. звбжуватися; твбрдо вирішувати; 2. звертбти увбгу; no me fijé en tus palabras я пустйв твої словб повз вуха; ¡fíjatel поглйнь!, послухай!; 3. розпогбд- жуватися
fijativo /77 див. fijador 2, 2, 4 fijeza ЛІ. див. firmeza 1; 2. завзятість, на- полбгливість; mirar соп - увбжно вдивлятися
fijo adj 1. див. firme 1; 2. нерухбмий; упбр- тий; mirada -а упбртий погляд; a la hora -а у признбчений час; 3. постійний, незмінний; precio - твердб цінб; 4. хім. пов'язаний; de - іос. adv. тбчно; напбвно fil пг. - derecho дбвга лозб (дитяча гра); estar en (un) - бути однбковими (рівними)
filaf ЛІ. ряд, стрій; нйзка, вервбчка; primera (segunda, etc.) - пбрший (другий) ряд (у театрі, кіно); cerrar (estrechar) las ~s згуртувбтися; 2. антипбтія, непрйязнь; coger - a uno не злюбйти; 3. сл. пйка;
4. військ, шербнга, стрій; trompan ~s! разійтйсь! (команда); llamar a -s призвб- ти на військбву службу; 5. р/ббнда, згрбя; en - іос. adv. прямо; en ~s іос. adv. на військбвій службі, на дійсній службі; en - india loe. adv. один за бдним
fila2 ЛІ. іст. прядіння; 2. діал. селЯнські ве- чорнйці
filamento /771. волокнб; нйтка; 2..ел. нйтка розжбрювання; 3. ел. катод прямбго роз- жбрювання
filamentoso adj волокнйстий; ниткоподібний
filantropía /філантрбпія filantrópico adj філантропічний filántropo /77філантрбп filar гіЛ.див. fichar 1,5; 2. мор. попускбти;
3. сл. дивйтися
filarmonía Ліюббв до музики (до співу) filarmónica f 1. діал. акордебн; 2. діал. хореографічне товарйство; 3. діал. танцю- вбльна збла
filarmónico 1. adjщо любить музику (спів); філармонічний; 2. m любйтель музики (співу)
filatelia f, filatelismo m філателія, філателізм
filatélico яс/філателістйчний filatelista com. філателіст filatería f\. просторікування, гбрні словб; 2. багатослівність, просторікуватість filatero 1. ^багатослівний, балакучий; 2. сл. злбдій; 3. /77 балакун filático 1. adj діал. шахраювбтий; 2. діал. норовйстий (про конгі); 3. тдіал. грубіЯн filautero 1. adj егоїстичний; 2. т себелюбець, егоїст
¿filazo тЛ. Ам. кблота рбна
fileno афіїжний, тендітний (про чоловіка)
filero /77 Л. Ам. ніж
filete /771. смуга, смужка; плбнка; 2. лінія, штрих; 3. архіт. бордЮр; 4. шнурбк (для оздоблення сукні); облямівка 5. філб; філбйна частйна (м'яса); 6. філб (риби);
7. див. frenillo 1; 8. спорт, трбнзель, вудила; 9. полігр. лінійка; - de estampar лінійка-штамп; 10. різь, нарізка; - nervioso анат. нервбвий пучбк; gastar uno muchos ~s розсипбтися комплімбнтами fileteado 1. яс/розпбщений; 2. /77 filete 9 filetear rf1. підрубувати, обшивбти; 2. ін- крустувбти
filfa f 1. брехнЯ; непрбвда; 2. обмбн; вйдимість; 3. Л. Ам. пбмйлка filiación f 1. похбдження; споріднення;
2. послідбвність, зв'язбк; філібція (ідей);
3. особлйва прикмбта (у злочинця);
4. приналбжність (до політичної течії, партії); - social соцібльна приналбжність; 5. військ, занбсення у військбвий спйсок; 6. особбві дбні; особбва спрбва filial 1. adj синівський; amor - синівська люббв; 2. філібльний, дочірній (про підприємство); 3. /філібл; дочірнє підприбм- ство
filialmente adv з синівською люббв’ю filiar vt зазначбти (запйсувати) особбві прикмбти (особбві дбні); -se 1. призивб- тися на військбву службу; 2. запйсу- ватися, вступбти (у члени організації) filibustero /771. пірбт, морськйй розбійник, флібустьбр; 2. іст. борбць за незалбж- ність іспбнських колбній filicida /77 синовбйвця filicidio /77 синовбйвство filicíneas fpi бот. пбпороті filiforme яс/ниткоподібний (про пульс) filigrana ЛІ. філігрбнь; 2. філігрбнь, водя- нйй знак (на папері); 3. вйтончено зрбб- лена річ; вйшукана роббта; 4. архіт. візерункова детбль декбру fililí /77 вйтонченість; вишуканість filimisco adj діал. манірний filingo тдіал. див. fillingo filipéndula їбот. тбволга, лаббзник filípica ^філіппіка, викривбльна промбва filipichi, filipichín /771. вибивнб тканйна (з вовни); 2. діал. чепурун filipina їдіал. піджбк без лбцканів (з грубої бавовняної тканини)
305
filipino
filipino, -a 1. яй/філіпггін^ький; 2. ^філіппінець, -ка
filirrostro adjзоол. гостродзьббий filis f 1. вйтонченість, вишуканість; 2. іст. амулбт (у вигляді керамічної фігурки) filisteo /771. филістер; o6nBáienb; міщанин; 2. філістймлянин; 3. висбка на зріст людина міцнбї статури; здоровбнь filistrín т 1. діал. шалапут, лбдар; 2. діал. замірок, здйхля
film /771. див. filme; 2. кіноплівка; ~ estrecho вузькі плівка; ~ tricromático трико- льорбва плівка
filmación f, filmaje т кінознімбння filmar и/знімбти kíhó
filme /77 фільм; ~ documental документб- льний фільм; ~ mudo німий фільм; ~ sonoro звуковий фільм; ~ de corto metraje І короткометрбжний фільм; - de dibujos animados мультипликаційний фільм; - de divulgación científica наукбво-попу- лЯрний фільм; ~ de largo metraje повно- метрбжний фільм; - de paisaje видовий фільм; ~ en color кольорбвий фільм filmoscopio /77 фільмоскбп filmoteca ЛДОльмотбка filo1 /771. лбзо; вістря; - de corte різальний пруг; 2. розділювальна лінія; 3. іст. нитка; 4. діал., Л. Ам. гблод; - rabioso noráHO за- гбстрене лбзо; - del viento мор. нбпрям вітру; de ~ іос. adv. діал. рішуче; прЯмо, відвбрто; por - іос. adv. тбчно, рівно; як- pá3; dar - діал. рбнити (холодною зброєю); діал. лбяти, сварйти; dar un ~ нагост- рйти лбзо; darse un - a la lengua лихо- слбвити; embotar los ^s угамувати збпал; herir por los mismos ~s бити супротйв- ника йогб ж збрбєю; tirarse uno un ~ (con) діщл. сперечбтися filo2 adj діал. загбстрений filobús /77 тролбйбус filodendro /77 бот. філодендрон filófago зоол. 1. ^ adj що харчується лйстям; 2. /77 листоїд (комаха) filogénesis, filogenia їбіол. філогенбз filología, filológica А^ілолбгія filológico adj філологічний filólogo /77 філблог
filolumenia /"філуменія, колекціонувбння
СІрНИКбвИХ ЄТИК0ТОК
filomela, filomena Люловбй
filón /771. штбкверк; - aurífero (metalífero)
золотонбсна (металонбсна) жйла; 2. вигідна cnpáea; золоте дно
filÓSCOpO /77 ОДИ. BÍB4ápHK
filoseda /'напівшовкбва тканйна filoso adj\. Л. Ам. гбстрий, шпилястий; 2. діал. гол6дний
filosofador 1. adj що філосбфствує; 2. m любйтель пофілосбфствувати (помірку-
BáTn)
filosofal adj 1.; piedra ~ філосбфський KáMiHb; 2. іст. див. filosófico filosofante 1. adj що філосбфствує; 2. m любйтель пофілосбфствувати (поміркувбти) filosofar vi 1. філосбфствувати, міркувб- ти; 2. філосбфствувати, розміркбвувати filosofastro /77 горе-філбсоф filosofear vi див. filosofar filosofía f1. філосбфія; 2. спбкій, самовла- дйння, вйтримка; - parda життбва мудрість; вйверткість
filosóficamente adv з філосбфським спбкоєм, філосбфськи filosófico я<#філосбфський filosofismo /77 псевдофілосбфія filósofo 1. adj див. filosófico; 2. діал. зух- вблий, нахббний; гбстрий на язйк; 3. m філбсоф
filote тдіал. кукурудзяні прйймочки filoxera М. зоол. філоксбра; 2. пиятика, гульнЯ
filtración f\. фільтрбція, фільтрувбння; 2. просбчування; 3. розтрбта; розкра- дбння
filtrado тхім. фільтрбт filtrador 1. adj фільтрувбльний; 2. т див. filtre?
filtrar 1. иґфільтрувбти, проціджувати; 2. vi (-se) просбчуватися; проникати; -se непомітно зникбти (про гроші) filtro1 /771. фільтр; - acústico акустйчний фільтр; - de luz світловйй фільтр; papel . (de) - фільтрувбльний папір; 2. джерелб прісної водй на морськбму ббрезі filtro2 /77 ЗІЛЛЯ, люббвний НбпІЙ filudo adj діал. гбстрий (про ніж, кинджал) filustre /77 Kpáca, вйтонченість, вйшука- ність
filván /77 те.х. задйрка
fillingo тдіал. невелйкий ніж
filló /77, filloa f(pt) кул. омлбт
fimbria /оздбблення, обшйвка, облямівка
fimo /77 гній
fin /771. кінбць, закінчення, завбршення; 2. межб, край; 3. метб, нбмір; - último кінцбва метб; 4. смерть, кончйна; dar - помбрти; - de fiesta театр, кінцбвий нб- мер прогрбми; а - de (que) іос. conj. з ме- тбю, щоб, для тбго, щоб; a -es de toe. ргер. наприкінці (століття, року, місяця), al -, al - у al cabo, al - у al (a la) postre toe. adv. нарбшті, врешті-рбшт; al - de la jornada іос. adb. нарбшті, зрбштою; en (por) - іос. adv. нарешті; однйм слбвом, кбротко кбжучи, зрбштою; por - у postre іос. adv. на додбток до всьбго; sin - не- скінчбнний, незліченний; dar (poner) - а una cosa поклбети край, покінчйти; розтринькати; dar - de una cosa зруйнувбти (знйщити); розтрйнькати; al - se canta la gloria не кажй гоп, пбки не переекбчиш; el - corona la obra конбуь — ділу вінбць finado /77 небіжчик, покійний final 1. ас# кінцбвий, остатбчний, заключний; фінбльний; lucha - вирішбльний бій; 2. /77 кінбць, закінчення; 3. f спорт, фінбл, фінбльна (заключна) гра; - de alarma військ, відбій; a -es de іос. ргер. наприкінці (року, місяця); аі - врешті-рбшт, після усьбго; al - de іос. ргер. у кінці (вулиці); під кінбць, наприкінці (події) finalidad ЛІ. (кінцбва) метб; признбчення; 2. спонукбльна причйна finalista com. спорт. ynácTHHK заключного змагбння (фінбльного мбтчу), фіналіст finalización /'закінчення, завбршення finalizar 1. vt закінчувати, завбршувати (роботу, 2. vi закінчуватися finalmente зсЛ'насбмкінець, врбшті finamente adv 1. вйтончено, вйшукано; 2. делікбтно, ввічливо finamiento m див. fallecimiento financiación ^фінансувбння financiar и/фінансувати financiero 1. adj фінбнеовий; capital - фінбнеовий капітбл; 2. /77 фінансист financista com. див. financiero 2 finanzas ^д/фінбнси finar i/7*(~se) помбрти; -se (por) пблко бажбти finca /771. нерухбма влбсність, майнб; 2. (- rústica) садйба, мабток; 3. діал. коштбв- ність; ¡buena -І гбрна цЯця! fincabilidad ^нерухбме майнб fincado тдіал. садйба, мабток fincar 1. vt іст. встрбмлювати; 2. діал. обробляти (ґрунт)] 3. v/(~se) придббти не- рухбме майнб; купйти садйбу finchado adj зарозумілий, марнослбвний finchamiento m діал. пихб, марнослбв- ство; зарозумілість fincharse іст. ставбти зарозумілим finés, finesa 1. я*# фінський; 2. m, /"фін, фінка; 3. /77 фінська мбва
fineta /бавовняна діагонбльна тканйна fineza ЛІ. вйтонченість, вйшуканість, висбка Якість; - del oído тбнкість слуху; 2. вияв дружби; 3. невелйкий подарунок, знак увбги
fingido adj\. удбваний, фальшивий; 2. щ0 удаб (з сббе)
fingidor 1. adj удбваний; 2. m облудник, симулЯнт; обмбнщик fingimiento /77удав0ння, симуляція fingir tf(~se) симулювбти; удавбти з сббе, робйти вйгляд; - una enfermedad симу- лювбти хворббу; - sorpresa зобразйти пбдив
finibusterre /771. сл. кінбць; 2. сл. шибениця; 3. жблісний (трагічний) кінбць fínico, finio ^фінський finiougriano adj див. finougriano finiquitar vt 1. бух. закривбти рахунок; поганити борг; 2. закінчувати finiquito /77 бух. кінцбвий розрахунок, ебльдо; dar - закінчйти finir vi іст:, Л. Ам. кінчбтися, закінчуватися finisecular adj що віднбситься до кінцй століття
finítimo зс/прилбглий, сусідній, суміжний finito adj що мбє кінбць (межу) finlandés, finlandesa 1. adj фінський, фінляндський; 2. /77, /" фін, фінка; 3. m фінська мбва
finfio 1. я/#витончений, вйшуканий; чудб- вої Якості; plato muy - вишукана стрбва; paño - тонкб сукнб; escritura -а елегбнт- на людйна; 2. тонкйй, стрункйй, вйтонче- ний; 3. тонкйй; делікбтний, ввічливий;
4. люблячий, відданий; 5. хйтрий; спритний; 6. старбнний, акурбтний (у роботі)]
7. чйстий, висбкої Якості (про метал)] ого - чйсте зблото, зблото висбкого ґатунку;
8. мор. що лбгко розтинбє хвйлі; 9. m р! мін. дрібні частйнки; вйсівки
finolis adj див. finústico finougriano ас/фінно-угбрський finta1 ficT. пбдать, данинб finta2 f\, фінт, хйтрість; 2. спорт, фінт, обмбнний рух (у фехтуванні) fintear гідіал. спорт, робйти фінтй (у фехтуванні)
finura вйтонченість, вйшуканість; чу- дбва Якість; 2. тбнкість; делікатність; ввічливість
finústico ас/вйтончений, манірний fiord, fiordo /77 геогр. фібрд fioritura f(ph муз. фіоритура fique /771. Л. Ам. волокнб америкбнської агбви; 2. Л. Ам. мотузка з волокнб америкбнської агбви
firma ЛІ. підпис; poner su - постбвити свії підпис, підписбти; 2. підписбння докумбн- та; 3. збірн. папбри на підпис; 4. торгбва фірма; 5. знаменйтість (про письменника, артиста); (mala) - несолідне підприбм- ство; ненадійна людйна; - en blanco карт-бланш, підпйсаний чйстий бланк; dar (una) - en blanco давбти карт-бланш, давбти необмбжені повновбження; daru- no Іа - (а) ком. передавбти (свої) повновбження; echar una - мішбти вугілля (у каміні, печі)
firmado adj. el.abajo - підпйсаний нйжче, нижчепідписаний
firmal /77 старовйнна коштбвність (у вигляді брошки)
firmamento m небозвід, неббене склепін- ня
firmante /77 що підписбв, що поставив свій підпис
firmar и/підпйсувати; - en blanco підпйсу- вати чйстий бланк; давбти карт-бланш; no estar para - бути дуже п'Яним firmarse підпйсуватися, розпйсуватися, стбвити підпис
306
fleco
f¡rrne 1. a# стабільний, стійкий; міцний; 2. твердий, стійкий; 3. т твердий грунт;
4. дорбжнє полотнб; 5. adv твердо; de ~ ¡oc. adv. завзято, наполбгливо; твбрдо, міцно; сильно; діал. стійко, стбло; еп ~ ¡oc. adv. ком. рішуче, остатбчно; dar (zurrar) de ~ побити; estar uno en lo - MáTH pá^'K); quedarse uno en (lo) - схуднути; tenerse uno - твбрдо стоЯти на CBoéMy, не поступбтися; |~e! військ, струнко! firmeza f А. стабільність, устбленість; 2. твбрдість, стійкість; вйтримка; - de convicciones твбрдість переконбнь firmón adj, пі що офбрмив на cé6e роббту, зрбблену іншим
firulete /77 (рі) діал. брЯзкальця, дешбві прикрбси
fisalia fA. мед. рбкова клітйна; 2. зоол. фізблія
fisaliforme adj що Mác фбрму пухиря fisarmónica fMy3. фісгармбнія fisberta fcn. mnára
fiscal 1. ас^'фіскбльний, що стосується ін- тербсів фіску, казбнний; 2. т податкбвий інспбктор; 3. прокурбр; - togado військовий прокурбр; 4. фіскбл, донбщик fiscalía fA. прокуратура; 2. посада проку- pópa
fiscalización ftop. А. обвинувбчення; 2. ін- спектувбння
fiscalizar vtA. юр. обвинувбчувати; 2. ін- спектувбти; 3. фіскблити, донбсити fisco /771. держйвна казнй, фіск; 2. діал. дрібнб мон0та; pasar (para) el - діал. при- свбїти, привлбснити
fisjga fA. острбга; гарпун; тризуб; 2. насмішка, жарт, витівка; 3.діал., тавр, банде- рйлья (у тореро) fisgador тдив. fisgón 2, А fisgar 1. и/ловйти рйбу острбгою (гарпуном, тризубом); 2. вивідувати, випйту- вати; 3. стбжити, слідкувбти (за сусідами); 4. и/жарту вбти; глузувбти fisgyn 1. adj насмішкув0тий, глузливий; 2. нбдто допйтливий; 3. m насмішник, жартівнйк; 4. допйтливий fisgonear гідив. fisgar 1, 2 fisgoneo /77 підгляд0ння, підслухування fisgonería fнездорбва допйтливють fisiatría fMefl. фізіатрія física fA. фізика; - atómica бтомна фізика; ~ del plasma фізика плбзми; - nuclear Ядерна фізика; 2. іст. медицйна; 3. діал. грбші
físico A. adj фізйчний, матерібльний; 2. фізйчний (про біль)\ 3. діал. манірний;
4. /77 фізик; 5. діал. лікар; 6. збвнішній вйгляд; збвнішність
fisicomatemático ас/фізико-математйчний fisicoquímica /'фізична хімія fisiocracia /учбння фізіокрбтів fisiócrata com. фізіокрбт fisiognomía /фізіогноміка fisiografía /фізйчна геогрбфія fisiología /фізіолбгія fisiológico adj фізіологічний fisiólogo /77 фізіблог
fisión fA. те.х. сегментбція; 2. фіз. розпалення (ядра атома)
fisionar і/іфіз. розицеплЯти (ядро атома) fisionomía /лив. fisonomía fisioterapia fMep. фізіотерапія fisioterápico adj мед. фізіотерапевтйч- ний; tratamiento - фізіотерапевтйчне лікування
fisiparidad f зоол. безстатбве розмнб- ження, розмнбження шляхом пбділу fisiparo adj зоол. що розмножується шляхом пбділу
fisípedo adj зоол. роздільнокопйтний fisonomía fA. фізіонбмія, облйччя; 2. збвнішність
fisonomista com., fisónomo m фізіономіст fisto m діал. див. fogón 4 fistol /77 1. хитрун, спрйтник; 2. Л. Ам. шпйлька для кравбтки fístula fA. дудка, сопілка, фістулб; 2. мед. фістула, свищ; - lagrimal анат. слізний канбл; ~ nasal анат. носовйй бтвір fistulina f6oT. печіночниця (гриб) fistuloso adj мед. фістульний; що утвбрює свищ
fisura fA. мед. розрйв; тріщина (кістки, заднього проході 2. мін. тріщина у гірській порбді
fita f кіно кожна фбза рухів намальбваних (об'бмних) фігур (у мультиплікаційному фільмі)
fitina fxiM., мед. фітйн fitobiología f6oT. фітобіолбгія fitocroma f6oT. хлорофіл fitófago adj зоол. 1. рослиноїдний; 2. травоїдний
fitofisiología f бот. фітофізіолбгія, фізіо- лбгія рослйн
fitoftirio зоол. A. adj рослиноїдний (про комаіїу, 2. /77 рі рослиноїдні комбхи fitografía Лрітогрбфія, бпис рослйн fitolaca f6oT. лаконбс fitología А5отбніка
fitopatología f фітопатолбгія, наука про хворбби рослйн
fitoplancton /77 бот. рослйнний планктбн fitotomía /фітотомія, анатбмія рослйн fitótomo /77 орн. траворіз fitozoarios /77 рі зоол., fitozoos /77 рі біол. зоофіти, радібти fiyingo тдіал. див. fillingo fizar vtдіал. кусбти (про комах, плазунів) fizón тдіал. жбло flabelación ^провітрювання flabelado adj бот. віялоподібний flabeliforme я# віялоподібний flabelo /77 опахало flabiol /77 каталбнська флбйта flaccidez fA. мед. слббість, млЯвість; 2. трухлявість, квблість
flaccido adj мед. слабйй, квблий flaco 1. яс/худйй; 2. слабовільний, слабо- харбктерний; 3. слабосйлий, слабкий; argumento ~ неперекбнливий дбказ; 4. m недблік, вбда
flacón adjЛ. Ам. худорлявий flacura /худорбб flacha fcn. пбпіл
flachiquero m Л. Ам. збирбч сбку для npnroTyeáHHfl пулько flachoso adjen. пбпільний flagear гіЛ. Ам. див. flagelar flagelación ^бичувбння flagelado зоол. А. ^джгутиковий; 2. mрі флагелбти, джгутикові (клас) flagelador adj що бичує flagelante m іст. флагелбнт flagelar и/бйти, бичувбти flagelea f6or. салбт (різновид) flagelo /771. бич, батіг; 2. лйхо, бідб; бич, проклЯття; 3. зоол. бич, джгутик flagrancia /'полум'яність, горіння flagrante adj А. полум'яний; - mentira страшбнна брехнЯ; 2. що відбувбється у дбний момбнт; (sorprender) en ~ (застб- ти) на місці злбчину flagrar vi горіти, палбти, полум'яніти flajolé тдіал. муз. флажолбт flama fA. пблум'я, вогбнь; 2. вщблискпблум'я flamante adj А. що палахкотйть; 2. блискучий; 3. новйй; новоспбчений; новоЯвлен- ний (про людину, що НвДбВНО вййшов (про кінофільм); що нещодбвно постбви- ли (про спектакль)', 4. новйй, ненбшений; traje - новйй костюм
flamear vi А. горіти, палати, палахкотіти; 2. майоріти (про прапор)
flamen /77 іст. фламін, жрець (у стародавньому Римі)
flamenco 1. adj фламбндський; 2. фла- мбнко (про циганів Андалузії)', 3. повно- крбвний, квітучий (про жінкУ)\ 4. діал. худйй; 5. /77фламбнд|ець; 6. фламбндська мбва; 7. зоол. фламінго flamencología ^вйвчення мистбцтва фла- мбнко
flamenquilla fA. блюдо сербднього рбз- міру; 2. бот. калбндула flameo /77 майоріння (прапора) flamero /77 світйльник flamígero adj що полум'яніє, що палбє flámula f А. вймпел; 2. бот. жовтбць повзучий
flan /771. флан (десерт із збитих яєць, молока та цукрУ)', 2. дитЯча пбсочка (з піскУ) flanco /771. сторонб, бік; 2. військ, фланг; atacar por los ~s атакувбти з флбнгів; fuego de ~ флбнговий вогбнь; 3. мор. борт, fuego de - бортовйй вогбнь flanear vi діал. фланірувати, вбштатися flanqueamiento m військ, фланкувбння, забезпбчення флбнгів; флбнгове прикриття; флбнгове укріплення flanquear vtA. військ, фланкувбти; захи- щбти з флбнгів; 2. військ, прикривбти з флбнгів; 3. отбчувати; el camino flanqueado por dos hileras de árboles дорб- га, обебджена двомб рядбми дербв flanqueo m військ, фланкування, обхід флбнгу, розташувбння військ, що атакують з флбнгів
flaquear vi А. слббшати, втрачбти ейли; 2. розхйтуватися (про фундамент)', 3. жу- рйтися, занепадбти духом flaquencia fЛ. Ам. див. flaqueza flaquera ftfan. слббкість, безейлля flaqueza f 1. худорбб, худорлявість; 2. слббкість, слабосйлля, безейлля; слабкб вбля; 3. слббість, нестійкість, непостійність
flash /77 фото імпульсний фотоосвітлювач flato /771. здуттЯ животб; 2. Л. Ам. меланхолія, сум, нудьгб; 3. Л. Ам. страх, пере- лЯк; пбніка
flatoso adj А. схйльний до метеорйзму; 2. Л. Ам. меланхолічний, сумнйй; 3. діал. боягузливий
flatolento adj що спричиняє здуттЯ (у кишечнику)
flauta 1. т флбйта; 2. com. флейтйст; hecho una ~ худйй flautado ¿¿У‘сх0жий на флбйту flauteado adj А. ніжний, милозвучний, мелодійний (про голос)', 2. зніжений; роз- пбщений
flautear vi А. грбти на флбйті; 2. ставбти ніжнішим (про звуії)
flautero /77 майстер, що виготовляє флбйти flantillo /77 дУдка, сопілка flautín /77 малбнька флбйта з дуже висб- ким звуком
flautista com. флейтйст flavedo /77 жовтизнб
flavescente adj жовтувбтий, золотистий; медбвий (про колір) flavina fxiM. флавін flavo adj іст. медбвого кбльору flébil adj А. якбго оплбкують; 2. жблісний, сумнйй
flebitis fMefl. флебіт, запблення вен flebotomar vi мед. А. пускбти кров; 2. при- пйсувати кровопускбння flebotomía fмeд. кровопускбння flebótomo /77 ланцбт для кровопускбння flecadura /д/я/7. див. flocadura flecar \гідіал. покарбти, дбти прочухбна fleco /771. торочкй, бахромб; 2. чуббк; 3. рі обтріпані краї бдягу; ponerse -s діал. добивбтися будь-якбю цінбю
307
flecha
flecha ЛІ. стрілЯ; 2. стрілка; - indicadora
BKa3ÍBHá стрілка; 3. буд. стрілЯ прогину; 4. мат. BMCOTá сегмЯнту; 5. архіт. підйЯм склепіння; шпиль; 6. Л. Ам., діал. вісь (воза)] 7. діал. жЯло (у комаху 8. Л. Ам. дзиґа, непосида (про дівчину) 9. Л. Ам. бот. стрілиця
flechador /77СтрілЯць з лука, лучник flechadura fMop. вантовйй ицабЯль flechar 1. натягувати (тятиву 2. убити стрілЯю; 3. полонйти, крутити гЯлову;
4. Л. Ам. закладЯтися, битися об заклЯд;
5. TpnMáTH напоготЯві лук (з натягнутою тятивою); 6. буд. прогинЯтися
flechaste /77 мор. вантовйй щабЯль
В flechazo /77 1. спуск стріли; 2. páHa від стріли; 3. раптЯве кохЯння flechería ЛІ. град стріл; 2.3anác стріл flechero /771. лучник; 2. мáйcтepl що виготовляє луки; 3. колчЯн flechilla ЛІ. dim. de flecha; 2. діал. ковилЯ (різновид)
flegmasía (мед. запальний процЯс flegmoso adj див. flemoso fleje /771. Ябруч (на бочці, відрі)] 2. мотузка (на паці)
flema ( 1. слиз, мокротйння; 2. холодно- крбвність, байдужість, флЯгма; gastar - бути флегматйчним, зберігЯти спЯш flemático ас^'холоднокрЯвний, спокійний, флегматйчний flemón /77 мед. флегмбна flemoso яс/слизовйй flemudo 1. adj див. flemático; 2. /77флегмЯтик fleo /77 бот. тимофіївка nyroeá flequetería (діал. шахрЯйство, обмЯн flequetero adj діал. шахрЯй, обмЯнщик flequillo /771. dim. ¿fefleco; 2. чубЯк fleta f 1. діал. розтирЯння; 2. діал. покаяння, прочухан fletada (діал. прочухЯн fletador /77фрахтівнйк fletamiento m 1. фрахтувЯння; 2. фрахтЯ- ва угЯда
fletar иМ. мор. фрахтувЯти; 2. вантЯжити на суднЯ; 3. Л. Ам. наимЯти (в'ючну тварину, воза, човна)] 4. Л. Ам. вйпалити; бЯвк- нути; 5. діал. терти, натирЯти; 6. діал. дЯ- ти кучму, покарЯти; 7. Л. Ам. відправляти; -se 1. переправлятися, переїжджЯти (пароплавом); 2. діал., Л. Ам. пітй раптбво (пЯтай); перехЯвуватися; 3. діал. з'являтися без запрбшення (на зборах) flete /77 1. Mop.t фрахт (плата)] falso - штраф за простій зафрахтбваного суднЯ; 2. фрахт, фрЯхтовий вантЯж; 3. Л. Ам. плЯта за арЯнду в'ючної тварйни (човна}, 4. Л. Ам. вантЯж (який переправляють по суші, по морю)] 5. діал. верховйй кінь; echar un ~ викидЯти кЯники; salir sin ~ діал. вйлетіти кулею fletera /діал. повія
fletero 1. adj винЯйманий, орендЯваний (про коня, човен)] 2. мор. якйй фрахтують; 3. тдіал. човнЯр; 4. діал. хазяїн воза; 5. діал. вантЯжник
flexibilidad ЛІ. гнучкість; пружність, елас- тйчність; 2. піддЯтливість, поступливість, згідливість
flexible 1. яс/гнучкйй; пружний, еластйчній; 2. піддЯтливий, поступливий, згідливий; 3. /77 гнучкйй дріт, гнучкйй шнур; 4. м'якйй капеліЬх
flexil adj див. flexible 1 flexión f 1. згинЯння; 2. лінгв. флЯксія; - interna внутрішя флЯксія flexional adj лінгв. флексйвний, флективний
flexor adj анат. згинЯльний; músculo ~ флЯксор, згинЯч
flexura f\. вйгин, склЯдка; 2. геол. флексура
flictena /пухйр
flint-glass /77 флінт(глЯс) (оптичне скло) flirt /77 ДИВ. flirteo
flirtear v/фліртувЯти, займЯтися фліртом flirteo /77 флірт flocadura /торочкй, бахромЯ flocular vi біофіз. флокулювЯти, зсідЯти- ся, скипЯтися flocho тдіал. шкЯпа floema /77 бот. луб
flogógeno 1. adj мед. що запЯлюється; 2. /77 вбдень
flogosis (А. див. flegmasía; 2. запЯлення, почервоніння flogótico adjзапальнйй flojear і//1. ледЯчо (недбало) працювЯти;
2. див. flaquear
flojedad (А. слЯбкість, млЯвість; 2. лінощі; недбЯлість
flojel /771. пушйнка; 2. шерстинка flojera ЛІ. див. flojedad; 2. діал. розклад- нйй стілЯць
flojo 1. заслабкий; нещільний; нецупкйй, нетуго зав'язаний; 2. слабкий, що не настоявся (про настої)] vino - неміцнЯ винЯ;
3. некручений (про шовії)] 4. ледЯчий, повільний; неохЯйний; 5. боягузливий, ббязкий, несмілйвий; 6. /77лЯдар; andar - de memoria бути дуже забудькуватим (неувЯжним)
flojonazo adj діал. ледЯчий floqueado зфорочкувЯтий, бахрЯмчатий flor1 ЛІ. квітка; - es artificiales (de mano) штучні квіти; ~ doble махрбва квітка; ~ campestre польовЯ квітка; - estéril пустоцвіт; ~ de amor амарЯнт, щириця; ~ del corazón мексикЯнська магнблія; - de la pasión блакйтна пасифлЯра; - de la Trinidad браткй, полуцвітки; - de lis ама- рйліс; геральдйчна лілія; ~ de los incas кантута; - de nieve едельвЯйс; 2. пушбк (на плодах) 3. вершки; (la) - у (la) nata, la - de la canela наикрЯщий з...; цвіт, верш- кй; 4. пліснява, цвіль (на напоях) 5. доброчесність; непорбчність; 6. (рі) комп- лімЯнти; decir (echar) ~es розсипЯтися комгшімЯнтами; 7. карт, крап; 8. обмЯн, шахраювЯння (у грі} 9. діал. екскремЯн- ти; - es cordiales настій з суміші квітів (як потогінне} - de cinc (zinc) хім. оксйд цинку; ~ es de cobalto мін. кббальтові квіти, еритрйт; - de la edad (de la vida) юність; ~ de harina питлівка; -es de maíz кукурудзяні пластівці; - del viento мор. пЯрший порйв вітру; a (la) - de agua toe. adv. над (самбю) повЯрхнею води; а - de tierra іос. adv. біля сЯмої землі; como unas -es, como mil -es ioc. adv. чудЯво, прекрЯсно; en - toe. adv. у рбзквіті (сил, років} en -es ioc. adv. нЯтщЯ, натщЯсер- це; andarse uno a (buscar) la - del berro розважЯтися, веселитися, жйти у своЯ за- двЯлення; andarse uno en -es ухилятися (від відповіді} dar uno en la - (de) набути (погЯної) звички, занЯдитися...; descornar la - сл. розкрйти обмЯн (шахрЯйство) (у грі) entenderle a uno la - дізнЯтися про істинні нЯміри, розкусйти; pasársela (pasárselo) en -es розкошувЯти, як сир у мЯслі катЯтися; tener por - мЯти погЯну звичку; si son -es o no son -es... нЯтя- ками та недомбвками; кругЯм та навкбло, ббком і здЯлеку; todo es -, у al fin de azahar як мотузці не сукЯтися, а кінЯць буде flor2 АленструЯція; -es blancas мед. білі flora ЛЬлЯра
floración f див. florescencia 1, 2 floraina f сл. обмЯн floral яс/квіткбвий florar v/цвістй (про плоди дерев) florcita f, andar de - діал. тинЯтися, вЯш- татися без робЯти
floreado adj 1. з питльЯваного бЯрошна (про хліб)] 2..3 візерунком з квітів; квітчастий
florear 1. rf прикрашЯти квітами; просіювати (борошно)] 3. діал. вибирЯти крЯще-
4. Л. Ам. див. florecer 1; 5. сл. обмЯнюва- ти, шахрувЯти (у гр/У, 6. и/вібрувЯти (про кінчик шпат)] 7. грати трЯмоло; 8. гово- рйти компліменти; -se діал. хвЯстати, хвалйтися
florecedor я#квітучий florecer vi 1. цвістй; 2. процвітЯти, дося- гЯти успіхів; -se покривЯтися пліснявою florecido adj 1. запліснявілий; 2. див. florido
floreciente adjmm процвітЯє florecimiento /771. цвітіння; 2. процвітЯння floreo /771. теревЯні, балаканйна; 2. пустЯ фрЯза; 3. перебирЯння струн на гітЯрі florería (див. floristería florero 1. adj що розсипЯється комплімЯн- тами; 2. /77любйтель говорйти комплімЯн- ти; комплімЯнтник; 3. див. florista; 4. вЯза для квітів; 5. гЯрщик з квітами; 6. сл. див. fullero 2; 7. жив. натюрмЯрт з квітами florescencia /і. бот. цвітіння; 2. час цвітіння; 3. мед. вйсип
floresta ЛІ. лісовіхЯщі, густйй ліс; 2. гЯрні (вйшукані) рЯчі
florestal adj діал. див. forestal florestero/77 ЛІСНЙЧИЙ floretazo /771. удЯр рапірою; 2. Л. Ам. вип- рбшування ірЯшей, вимагЯння, здйретво florete 1. adj вищої Якості (про цукор, папір)] 2. /77 навчЯльна рапіра; 2. легкЯ бавовняна тканйна
floretear 1. rf прикрашЯти квітами; 2. Л. Ам. говорйти комплімЯнти; 3. діал. закЯ хувати у сЯбе; 4. v/майстЯрно фехтувЯти рапірою
floretero adj діал. підлЯсливий, улЯсливий floretista com. фехтувЯльник, -ця floribundo adj бот. що рЯсно цвітЯ floricultor /77 квітникЯр, квіткЯр floricultura /квітникЯрство, квітнйцтво floricundio /77 Л. Ам. див. floripondio 2 florida /77. Ам., орн. блакйтна чЯпля floridez ЛІ. велйка кількість квітів; 2. квіт- чЯстість, пишномЯвність (стилю) florido adj 1. що цвітЯ; покрйтий квітами;
2. вйтончений, вйшуканий; 3. квітчЯстий (про склад)] 4. сл. багЯтий, шикЯрний
florífero adj, florígero ¿ю/квітконЯсний florilegio m літ. антолбгія, хрестомЯтія florín /771. флорйн, гульден (срібна монета)] 2. золотйй (старовинна арагонська монета)
florión adj діал. див. fanfarrón 1,1 floripondio /771. Л. Ам. бот. дурмЯн; - sanguíneo діал. червЯний дурмЯн; 2. велйка пістрЯва квітка (про малюнок на тканині) florista com. 1. продавЯць, продавщйця квітів; 2. мЯйстер, майстрйня штучних квітів
floristería /квіткЯвий магазйн (кіЯск) florón /771. aum. de Нот] 2. архіт. розетка; декоратйвна детЯль у вйгляді квітки;
3. шляхЯтний учйнок; 4. полігр. мальЯва- на кінцівка; 5. діал. цвях з фігурною голівкою
floronado adjприкрЯшений розЯтками flota ЛІ. флот; - aérea повітряний флот; - fluvial річковйй флот; - de submarinos (submarina) підвідний флот; - mercante торговий флот; - pesquera риболЯвний флот; 2. діал. бЯзліч, мЯре; 3. Л. Ам. вихваляння, фанфарЯнство; echar -s вихвалятися; 4. Л. Ам. непрЯвда, брехнЯ; meter - діал., Л. Ам. квЯпити, підганЯти flotabilidad ^плавучість flotable adj 1. плавучий; 2. сплавнйй (про річкУ)
308
fonal
flotación ЛІ. плавучість; línea de - ватерлінія; 2. сплав; ~ de maderas сплав лісу;
3. гірн. флотбція
flotador 1. ad/що плбває, здбтний тримб- тися на плаву; 2. т поплавець; - de pesca поплавбць (вудочки); 3. покбжчик швидкості т0чії
flotadura f, flotamiento тдив. flotación 1 flotante adj 1. потбчний (про державний 6opñ\ 2- Діал. хвалькуватий; самовдовб- лений
flotar vi 1. плбвати; триматися на воді; 2. майоріти, тріпотіти flote т див. flotación 1; а ~ loe. adv. на воді, на плаву; у безпбці flotear vi діал. розтрбчувати, розбазбрю* вати
flotilla /■флотилія; ~ de pesqueros рибо- лбвна флотилія floxia í6ot. флокс flucción fflian. див. fluxión fluctícola adj зоол. що живе у воді fluctisono adj що плбскає (про море, хвилі)
fluctuación /1. гойдбння на хвилях; 2. вагання, нерішучість; 3. тех. коливбння, флуктубція
fluctuar vi 1. гойдбтися (на хвиля)?)] 2. ко- ливбтися, хитбтися (про ціни); 3. вагбти- ся, б^ти нерішучим; - entre dudas мучитися сумнівами
fluctuoso adj 1. що гойдбється (на хвиля)?)] 2. що вагбється, нерішучий fluencia fA. тех. текучість; 2. фіз. повзучість
fluidez /*1. рідкий стан, текучість; 2. плбв- НІСТЬ, ДОЛбДНІСТЬ (мовлення) fluidificador 1. adjщ о перетвбрює у ріудкйй (газоподібний) стан; 2. m хім. розріджувач; 3. тех. флюс
fluidificar vt 1. перетвбрювати у рідкйй (газоподібний) стан; 2. тех. обробляти флюсом, зажужлювати fluido 1. adj фіз. рідкйй; газоподібний;
2. плавний, долбдний (про мовлення, стиль)] 3. геол. флюїдбльний; 4. m рідині, рідкб тіло; 2. газ, газоподібне тіло;
3. струм, ‘флюїд; - eléctrico електрйчний струм
fluir viтектй, точитися, цідйтися flujo m1. фіз. потік; - de aire повітряний потік; - luminoso світловйй потік; - de radiación потік випромінювання; 2. морський приплйв; - у reflujo приплйв і відплйв;
3. діал. звйчка; смак; схйльність; 4. хім. розріджувач; 5. тех. флюс, плбвень; ~ blanco мед. білі; - de palabras багатослівність; - de risa вйбух сміху, pérrr; ~ de sangre кровотбча; - de vientre пронбс fluminense /77жйтель Ріо-де-Жан0йро flúor m хім. фтор
fluorescencia /флуоресцбнція, світіння fluorescente adj флуоресцентний, що світиться; lámpara - флуоресцентна лбмпа, лбмпа дбнного світла fluorhídrico adj хім. фтористоводнбвий fluorina, fluorita ímíh. флюорйт fluorografía /флюорогрбфія fluoruro m хім. фторйд, фтбриста сіль flus тдіал. див. flux 2 fluvial adj річковйй; navegación - p¡4KOBá навігбція
fluviátil adj що живб (pooré) у річці, річковий
fluviógrafo, fluviómetro m тех. водомірна рейка, водомір
flux /77 1. карт, наявність усіх мбстей у гравця; 2. діал. трійка (чоловічий костюм)] estar а ~ діал. не мбти ні копійки за Душею; hacer - бути по вуха у боргах; розорйтися; tener - Л. Ам. : tuvo - йому пощастйло
fluxión f 1. мед. нагнбєння; 2. нбжить;
3. мат. флюксія
fluyente adj що течб, що розливбється; materia - філос. рухлйва матбрія foca fзooл. тюлбнь focáceo а<#тюлбнячий focal adj фіз., мат. фокусний, фокбльний; distancia - фбкусна відстань; línea ~ фокбльна лінія
focar vtacTp., фіз. фокусу вбти foceifiza /склянб мозбїка; вітрбж focena /морськб свиня (дельфін) focídeos, fócidos m рі зоол. тюлені foco /771. фіз., мат. фбкус; - real (principal) головнйй фбкус; - virtual уявний фбкус; estar fuera del - бути не у фбкусі; 2. осербдок, центр; - de guerra осербдок війнй; 3. електрична лампа; 4. мед. фбкус, осербдок (запального процесу)
fóculo /77 НЄВЄЛЙКИЙ ОСврбДОК
focha1 ідив. foja2
foche21. adj смердючий; 2. кінчений, про- пбщий; 3. /77 пропбща людйна fodolí ^'настйрливий, надокучливий, що втручбється не у свої cnpáen fodongo Л. Ам. 1. яс/бруднйй, неохбйний; 2. /77 кишкбві ГбЗИ fofadal тдіал. болбто, трясовинб fofo adj А. ніздрювбтий, губчатий, пбрис- тий; 2. млявий, квблий (про тіло) fogaje /771. іст. подбток на дим; 2. діал. вбгнище; 3. діал. див. fuego 7; 4. Л. Ам. спбка; задуха; 5. діал. спблах пблум'я;
6. діал. рум'янець сброму fogarada ^спблах пблум'я, стовп вогню fogarata fflne. fogata fogaril /771. ліхтбр (у запобіжній решітці)] 2. див. fogarín; 3. діал. кухбнна піч fogarín тдіал. вбгнище, багбття (у полі) fogarizar vt пал йти багбття fogata f, fogatada fflian. 1. велйке багбття;
2. військ. фугбс; ~ pedrera каменембтний фугбс, каменембт
fogón /771. кухбнна плитб; 2. портатйвна кухбнна плитб (на пароплава.дг); 3. тбпка;
4. затрбвка (у рушниці), запбл; 5. діал. див. fogata 1; 6. діал. збір солдатів (навколо багаття)
fogonadura т 1. мор. пйртнерс, бтвір для прохбду щбгли; 2. діал. вбгнище fogonazo m спблах під час пбстрілу (вй-
fogonero m кочегбр; грубник fogosidad ^збпал, завзятість; запбльність (у суперечці)
fogoso adj А. іст. гарйчий, пекучий; 2. гарб- чий, палкйй, прйстрасний foguear vt 1. військ, пристрілювати (зброю)] 2. військ. привчбти до стрільбй;
3. привчбти (до труднощів)] вихбвувати fogueo /771. військ, пристрілювання; 2. військ. стрільби; 3. гартувбння, витривблість foguerear vt діал. 1. випблювати ліс (під розорювання)] 2. палйти багбття foguero /771. іст. жарбвня; тбпка; 2. діал.
піротбхнік
foguista тдіал. див. fogonero foja1 ЛІ. іст. лист дбрева: 2. юр. листспрб- ви (судової)] 3. діал. бркуш папбру foja2 f орн. Лйска foja adj Л. Ам. див. fofo foládidos /77 рі фоладіди, морські свердлярі (молюски)
foleto adj божевільний, нерозсудливий, навіжбний
folgo /77 іст. хутряна подушка (для ні/) folia f 1. іст. божевілля; шалбнство; 2. рі легкб музика (народного характерft,
3. діал. нарбдний тбнець; 4. діал. стуса- нй, поббї; 5. діал. див. futesa; 6. ріпорту- гбльський тбнець; 7. іст. тбнець з каста- ньбтами
foliáceas fpi бот. листяні foliáceo adj 1. бот. що відноситься до листя; 2. листоподібний, листувбтий foliación /*1. нумербція сторінок; 2. бот. поява лйстя; 3. бот. розташування лйстя на стеблі
foliado adjA. листянйй, що мбє лйстя;
2. хім., фарм. шарувбтий
foliar1 adj бот. що відноситься до лйстя, листянйй
foliar2 нумерувбти сторінки foliatura fflHB. foliación folicular adjaHarфолікулярний; angina ~ фолікулярна ангіна foliculario /77писбка, графомбн folículo /771. бот. сім'янйй мішбчок; 2. анат. фолікул
folio /77 1. бркуш (паперу, книги)] 2. полігр. лист; en ~ інфбліо, фоліант; 3. полігр. колонтйтул; 4. бот. пролісник; - índico лист корйчного дбрева; de а ~ велйкий, величбзний; error de а - велйка пбмилка; al primer - іос. adv. відрбзу, з пбршого пбгляду
foliófago adj зоол. що харчується лйстям folíola f, folíolo /77 бот. листбчок складнбго листб
folión тдив. folia 2 foliote /77замкбвий пружина folklore /77 фольклбр folklórico зс/фольклбрний folklorista сот. фольклорист folla ЛІ. безлбдний бій (у турнірі); 2. міша- нйна; ббзлад; 3. театр, комедійна вис- тбва, спектакль-концбрт follada ^листковб тістечко follador /77 підручний коваля follaje /77 1. лйстя; 2. прикрбса з лйстя;
3. прикрбса позббвлена смаку; 4. багатослівність
follar vt роздувбти міхбми; ~se звільнитися від гбзів
folleo /77 діал. 1. див. follisca; 2. вйпивка, гулбнка
folleque тдіал. див. fotingo folletín т 1. dim. de folleto; 2. підвбл (у газеті)] 3. роман-фейлетбн folletinesco adj А. що віднбситься до під- вблу (угазеті)] 2. що викликбє інтербс, що інтригує
folletista сот. бвтор ромбнів-фейлетбнів; нарисбвець folleto /77 брошура folletón тдив. folletín 2, З follín /77 зла (дратівлйва) людйна follisca fflian. свбрка, бійка follón 1. adjледбчий, млйвий, неохбйний; 2. хвалькувбтий, самовдовблений; 3. діал. вільний (про сукню)] 4. діал. корбткий (про сукню); 5. /77 ледбщо; 6. негідник; 7. безшумна ракбта; 8. гблас, гармйдер; 8. іст. пбгін (що росте від коренії); 9. діал. вйпивка, гулянка; 10. рі діал. спідні спіднйці follonería ^підлість follosas fpi сл. панчбхи fomentación fflne. fomento fomentador 1. adj що зігрівбє; 2. що спону- кбє; що заохбчує; що сприйє рбзвитку; 3. m підбурювач
fomentar vt А. зігрівбти, обігрівбти; 2. спо- нукбти; заохбчувати; розвйвати; 3. підли- вбти мбсла у вогбнь; 4. діал. ств0рювати; організбвувати; розпочинбти спрбву;
5. мед. робйти припбрки fomento /771. зігрівбння, обігрівбння; 2. слону кбння, заохбчення; рбзвиток; el - del comercio рбзвиток торгівлі; 3. допомбга, підтримка; 4. рі мед. припбрка, примбчка, компрбс
fon /77 фіз. фон (рівень гучності звука) fonación /звучбння гблосу, фонбція fonal adj див. fónico
11 ,спансько-український словник
309
fonda
fonda f 1. заїжджий двір* готбль; 2. мор. KáM6y3; 3. діал. шинбк, тавбрна; 4. діал. kíóck з прохолбдними напоями; 5. діал. ДЄШ0ВИЙ шинбк
fondable adj пpидáтний для якірної стоянки
fondado adj 1. з укріпленим дном (про бочкУ)\ 2. діал. див. fondeado 2 fondazo т діал. удбр кулакбм fondeadero т якірна стоянка fondeado adj 1. що стоїть на якорі; 2. Л. Ам. замбжний, багбтий fondear 1. vt мор. вимірювати глибину; 2. робити мйтний бгляд (на судні)', 3. про- мбцувати, зондувбти; 4. розвантбжувати • трюм; 5. vi ставати на йкір fondearse 1. Л. Ам. розбагатіти, нажити стбтки; 2. діал. забезпбчувати собі май- I б^тнє; 3. діал. напивбтися п'яним fondeo /771. мор. вимірювання глибини;
2. мйтний бгляд (на судні)', 3. кидбння якоря
fondero /77 Л. Ам. див. fondista fondillos /77 різбдня частйна (штанів) fondín /771. dim. de fonda 1; 2. діал. закусочна
fondista com. хазяїн, -йка заїжджого дворб (готблю)
fondo /771. дно; днйще (бочки)', ~ del ojo анат. бчне дно; maleta de doble ~ валіза з подвійним дном; 2. дно (річки, моря)\
3. глибинб; пучйна (морська)', 4. глибинб, глиб; глибйнна частйна; 5. фон, збдній план (картини, сценй)', 6. фон, основнйй кблір, тон (картини)', 7. товщинб (коштовного каміння)', 8. стбток, багбтство; estar en ~s бути багбтим; 9. харбктер, натура, вдбча (людинйу, 10. фон, отбчення, сере- дбвище; 11. передовйця (стаття)', 12. зміст, суть (книги, лекціі)', 13. суть, ситність; en el ~ по суті; llegar al ~ de las cosas дійтй до суті спрбви; 14. скарбнйця премудрості; 15. загбльна стбвка (в азартних ігра^у, 16. кнйжковий фонд (бібліотеки); архівний фонд; 17. Л. Ам. нйжня спіднйця; 18. Л. Ам. комбінбція (жіноча білизна); 19. діал. котбл (на цукровому заводі)', 20. (рі) мор. днйще (судна)', 21. рі ком. фбнди, капітбл; ~s fijos основні фбнди; ~s públicos держбвні фбнди; bajos ~ декласовбні елембнти; а - глйбо- ко, ґрунтбвно; зі знанням спрбви, доско- нбльно; dar - мор. кйдати йкір; сприйти; echar а - топйти; ir а - говорйти по суті; дивйтися в кбрінь; irse а ~ ітй на дно, тонути; limpiarlos ~s пограбувбти, обібрбти fondón adjiQBCxm, що розжирів fondongo тЛ. Ам. зад
fondongón adjЛ. Ам. товстйй, гладкйй fondor тдіал. глибинб, глиб fonducho тдив. figón fonema ñ. лінгв. фонбма; 2. мед. слуховб галюцинбція
fonendoscopio /77 мед. фонендоскбп fonética ^фонбтика fonético зрУфонетйчний fonetista сот. ^фонетйст fónico ас/фонічний, звуковйй; акустичний fonje а^в'йлий, м'який fono тдіал. телефбнна трубка fonocaptor /77рад/оадбптер fonogénico adj фотогенічний fonografía /звукозбпис, фонографія fonográfico adj звукозаписнйй, фонографічний
fonógrafo /77фонбграф
fonograma /77фоногрбма
fonolita freon. фоноліт, дзвінкйй кбмінь
fonolocalizador т військ, звуковлбвлювач
fonología Лронолбгія
fonológico фонологічний
fonometría /'фонометрія, звукомбтрія
fonómetro /77 фонбметр, звукомір fonoscopio /77 фоноскбп fonoteca /фонотбка fonotelegrama /телефоногрбма fontal adj\. джербльний, кринйчний; 2. іст. п0рший, головнйй
fontana f 1. див. fuente 1; 2. джерело, кринйця
fontanal 1. ас/джербльний; 2. тел. fontanar; 3. місцбвість, багбта на джербла fontanar /77джерелб fontanela faHaT. тім'ячко fontanería f 1. водопровід; систбма водопровідних труб; 2. ремеслб водопровідника; 3. водопровідні роббти fontanero 1. фонтбнний; водопровідний; 2. /77 водопровідник fontegí /77 пшенйця (різновид) foque /77 мор. клівер foración /"свердління; прокблювання forado тЛ. Ам. бтвір, пролбм (у стіні) forajido adj 1. збіглий, що перехбвується (від правосуддя); 2. збсланий foramen m 1. дірка; просвбрдлений бтвір; 2. бтвір у млинбвому кбмені (для насадки на ваті)
foróneo adj див. forastero 1
forango adj див. forastero 1
forano adj A. іст., сл. див. forastero 1; 2. іст.,
діал. хамулувбтий, брутбльний; 3. іст. збв-
нішній; 4. південно-східний (про вітер з
моргі)
foraco adj 1. іст. збвнішній; 2. діал. слаб- кйй, нбмічний
forastera f діал. руднб жйла, відкрйта у старйх розрббках д
forastero 1. ад/приїжджий; збйшлий; 2. чу- жйй; чужоземний; 3. m приїжджий; чужй- нець; 4. чужинець
forbante /771. діал. пірбт, корсбр; флібус- тьбр; 2. що не визнаб (не поважбє) закб- ни; ~ literario плагібтор forcear, forcejar, forcejear vi А. силкувбти- ся, робйти зусйлля; 2. опирбтися, чинйти бпір
forcejeo, forcejo /771. зусйлля; 2. бпір forcejón /77 сильне напруження, велйкі зусйлля
forcejudo ад)гсйльний, могутній fórceps /77 мед. щйпці; - de obstétrico
акушбрські щйпці
forense11. ад/су^овйй; médico ~ судовйй лікар; 2. іст. суспільний, громбдський forense2 adj див. forastero 1 forero /77 власник володіння (що здали в довгострокову арендУ) forestación ^лісонасадження forestal adjлісовйй, ліснйй; repoblación ~ лісонасбдження forestar и/саджбти дербва forfícula feHT. щйпавка forillo /77 завіса у глибині сцбни (частина декорації)
forja /і. к^зня; ковбльський цех; 2. кувбн- ня; - en caliente гарйче кувбння; ~ a troquel гаряче штампувбння; 3. ливбрний цех; 4. буд. рбзчин; 5. діал. жарбвня forjable ас/ковкйй
forjación тА.див. forja 2; 2. вйготовлення, вйроблення, виробнйцтво forjado 1. adj кбваний, кутий; 21 m буд. дерев'яні ґрбти
forjador 1. adju\о куб; 2. тковбль forjadura fflne. forja 2 forjar vtA. кувбти; 2. буд. скріплювати рбз- чином; 3. (~se) вигадувати; - embustes вигбдувати небилйці; ~se Л. Ам. мбти велйку кбристь
forlipyn тЛ. Ам. ел. fanfarrón 2 forlón /77Старовйнний чотиримісний екіпаж forma f 1. фбрма, збвнішній вйгляд; ~ aerodinámica обтічна фбрма; ~ esférica
сферична фбрма; 2. прийбм, спбсіб; спб- сіб дії; 3. фбрма, будбва; - de gobernación фбрма правління; 4. полігр. фбрма- ~ de composición складбльна фбрма; ~ de imprenta друкбрська фбрма; 5. фор. мбт (книги)', 6. лінгв. фбрма; ~s gramaticales граматйчні фбрми; 7. філос. літ., мист. фбрма; - de pensar фбрма мйслення; en ~ poética у поетйчній фбр- мі; - у contenido фбрма і зміст; 8. р/фбр- ми, будбва (людського тіла)', de - респек- тббельний, почбсний, гідний; de - que іос. conj. так що; de esta ~ такйм чйном; en en toda en debida - ioc. adv. з до- трйманням усіх формбльностей; як потрібно, налбжним чйном; dar - здійснювати, реалізувбти, втілювати; упорядкб- вувати; систематизувбти; eatar en - бути в фбрмі; guardar (cubrir) las ~s зберігбти вйдимість (благополуччя, дружні стосунки)', no hay - de (+ іпі) неможлйво (що-н. зробити)
formación fA. утвбрення, ствбрення; фор- мувбння; 2. див. forma 1; 3. формування; навчбння, виховбння; 4. геол. формбція, відклбдення; - cuaternaria четвертйнна формбція; 5. військ, шикувбння, лбви, порядок; - de combate бойовйй порядок;
- demarcha похіднйй стрій; формбція; ~ econymico-social суспільно-економічна формбція; 7. тех. формбвка, формувбн- ня; - por presión прес-формбвка; sin ~ de causa іос. adv. не дійшбвши до суті спрбви
formaje /771. фбрма для сйру; 2. сир; 3. Л. Ам. набір форм (у цукровому виробницт- »)
formal adj 1. формбльний; 2. тбчний, пунк- тубльний; 3. серйбзний, розсудливий; розумний; 4. ясний, вйзначений; 5. Л. Ам. люб'бзний, ввічливий; lógica ~ формбль- на лбгіка
formalidad f 1. формбльність; 2. точність, пунктубльність; 3. серйбзність; розсудливість
formalismo m формалізм formalista 1. формалістичний; 2. com. формаліст
formalizar vt 1. встанбвлювати, визначбти; 2. офбрмлювати (документd)\ ~se 1. стбти серйбзним; 2. сприймбти серйозно, обра- жбтися
formalmente adv 1. безпербчно, катего- рйчно; 2. серйбзно; 3. формбльно formar 1. и/надавбти фбрми; 2. (vi) ствб- рювати(ся), утвбрювати(ся), формувбти- (ся); - la un fon політ, ствбрювати союз; ~ un tren зал. формувбти склад; 3. вихб- вувати; формувбти; 4. військ, шикувбти;
5. и/шикуватися; -se розвивбтися formato тдив. forma 4 formatriz adj(f) що ствбрює, що утворює, що формує
formero /77 буд. кружбло склепіння formicación fмeд. свербіж formicante adj 1. мурашйний; 2. повільний, млявий; ледбщий; 3. мед. слабкйй та чбстий (про пульс)
formícidos тріент. мурбшки, мурахи formicívoro adj що харчується мурбшками fórmico adj хім. мурашйний; ácido ~ мурашйна кислотб
formidable adj 1. жахлйвий, страшнйй; 2. величбзний; 3. чудбвий, прекрбсний formidoloso adj 1. боязкйй, сором'язливий; 2. жахлйвий, страхітлйвий formina fфapм. уротропін formobromida fx/’м. бромофбрм formoclorida ґхім. хлорофбрм formón /77стамбска; долотб fórmula ñ. фбрмула; 2. рецбпт; por (pura)
- іос. adv. для профбрми, для годйться,
310
fotomicrografía
Про ЛЮДСЬКб ÓKO; ser de - б^ТИ ЗВИЧ0ЙНИМ (загальноприйнятим) formulación /формулюв0ння formular1 иґ1. формулювбти, давбти фор- мулювбння; вислбвлювати; ~ sus proposiciones сформулювбти свої пропозйції;
2. виписувати рецбпт
formular ad/щ о віднбситься до фбрмули, фбрмульний
formularlo 1. adjдив. formular; 2. що віднбситься до формалізму; ригористичний;
3. формбльний; 4. т формуляр; бланк;
5. анкбта; 6. рецептурний збірник formulismo т формалізм
formulista 1. adj формалістичний; ригористичний; 2. сот. формаліст; ригорист;
3. бюрокрбт fornáceo adj пічний
fornecino 1. adjіст. позашлюбний (продитин))', 2. /77 діал. виногрбдна лозб без плодів
fornicación ^розпуста fornicado adj архіт. що Mác фбрму Ярки fornicador 1. зр/розпусний; 2. ^розпусник
fornicar імжити розпусно fornicario 1. а^'розпусний; 2. m розпусник fornicio тдив. fornicación fornido adj сйльний, могутній, богатйр- ський
fornitura f 1. фурнітура; 2. полігр. комп- лбкт шрифту; 3. (pt) військ, амуніція foro /771. іст: сЬбрум; 2. суд, трибунал; 3. ко- лбгія адвокатів; 4. театр, збдній план;
5. іст. див. fuero 1; 6. здавбння в арбнду; portal ~ іос. adv. з такбю умбвою; desaparecer por el - непомітно пітй, утектй forondo adj діал. зарозумілий, гордовйтий forrado /77 діал. дерев'яна лЯлька; мане- кбн, що обертбється; estar bien - Л. Ам. бути замбжним (багбтим) forraje /771. зелений корм; фурбж; - ensilado силосбваний корм; ~ mezclado комбікбрм; 2. заготівля зелбних кормів;
3. мішанйна, суміш; 4. діал., Л. Ам. сіно, сухйй корм, фурбж forrajeador m військ, фуражйр forrajear vt\. косйти траву (для корму)] 2. військ, забезпбчувати фуражбм forrajera /гпар0дний nácoK (у кавалеристів)
forrajero 1. adj кормовйй (про рослини); granos ~s зернові кормй; 2. m див. forrajeador
forrar vt\, клбсти на підклбдку, підшивбти, підбивбти; 2. покривбти чохлбм, оббивб- ти; обшивбти, облицьбвувати; - un libro переплати кнйгу; -se 1. діал. сйтно поїсти; 2. Л. Ам. розбагатіти, збагатйтися forrear 1. vi діал. сопіти, фйркати (про тва- рину)] 2. \гідіал. дурйти, обдурювати forrero діал. 1. adj брехлйвий, неправдй- вий; 2. /77 брехун
forro /771. підклбдка; 2. чохбл; 3. супероб- клбдинка; 4. діал. дбні, здібності; 5. діал. кохбнка; 6. діал. nácTKa, западня; 7. тех. проклбдка; 8. обшйвка суднб (бортова)] - ое cubierta пблубний настйл; 9. тех. оббивка^ обшйвка, облицювбння; - interior Футерівка, внутрішня обшйвка; de - іос. adv. діал. крім тбго; діал. нелегбльним шляхом; діал. на дурнЯк, задурно; ni por el - ні бе, ні ме не знбти; ні крбпельки, анітрбхи; echar un - a uno діал. набридб- ти^ заважбти; діал. завдавати шкбди •ortacho adj діал., fortachón ао/здоровбн- нии, дужий
ortalecedor adj що зміцнює, що оживляє; ГлгІВ?тв0рний’ життєдбйний пазесег \Лдив. fortificar; - la salud зміц- ^?®ати здорбв'я; - la ciudad укріплювати
fortalecimiento m 1. укріплення; 2. іст. фортбця, форт, цитадбль fortaleza ЛІ. сйла, міцність, міць; 2. сміливість, мужність, відвбга; 3. нбсип, вал;
4. фортеця, оборбнна споруда; 5. смбрід; - volante ав. летюча фортбця
forte1 /77 муз. фбрте forte2inteij мор. стій! (команда) fortepiano /77форТЄПІбНО fortificación ЛІ. укріплення (дія)] 2. форти- фікбція (наука/, 3. укріплення, оборбнне споруда; фортифікбція; - subterránea підзбмна оборбнна споруда; 4. гірн. рудникбве кріплення
fortificar vt 1. укріпляти; кріпйти; 2. ожив- лЯти; надавбти сйли (енбргії); 3. укріпляти, будувбти оборбнні споруди, ЗВ0ДИТИ укріплення; -se укріплятися fortín /771. вогнбва тбчка; довгочбсна вог- нбва споруда; - exterior передовб укріплення; 2. малйй форт fortuito ас/випадкбвий, непередббчений fortuna f 1. дбля, фортуна; reveses de - злйгодні; 2. дбля, талбн; 3. ctótok, ка- mán] 4. негбда, буря, шторм; correr - потрбпити у шторм; 5. іст. нещастя, гбре; por - іос. adv. на щбстя; probar - спрббу- вати щбстя; la - le sopla щбстя йому по- сміхбється; la - de la fea, la bonita la desea не родйся вродливий, а родйся щасливий
fortunar vt іст. ощаслйвити, зробйти щас- лйвим
fortanón /77 величбзні стбтки; капітбли fortunoso adj 1. іст. бурхлйвий; 2. іст. не- щаслйвий; 3. діал. щаслйвий forúnculo тдив. furúnculo forzadlo 1. adj взЯтий з ббю; 2. підневільний, примусбвий; trabajos -s кбторж- ні роббти; 3. неприрбдний, удбваний; risa -а удбвана пбсмішка; 4. обов'язковий, неодмінний; 5. т кбторжник; 6. adv іст. обов'язкбво, неодмінно forzador /771. гнобйтель, пригнбблювач; 2. насйльник; ґвалтівнйк forzamiento m 1. прймус; насйльство; 2. ґвалтувбння; 3. тех. посбдка; запре- сбвування
forzar vt 1. брбти сйлою; 2. сйлувати; примушувати; 3. ґвалтувбти (жінкУ), 4. ви- лбмувати; - la puerta вилбмувати двбрі;
5. військ, форсувбти; 6. тех. запресбву- вати; насбджувати
forzosa /'хід (у шашка))] Іа - вймушена необхідність; hacer a uno la - примушувати, змушувати
forzosamente adv 1. насйльно, сйлою; 2. чбрез необхідність, вймушено; 3. обов'язкбво, неодмінно
forzoso adj 1. вймушений; 2. неминучий, обов'язкбвий, неодмінний; 3. іст. див. forzudo; 4. юр. закбнний (про спадкоємця) forzudamente adv сйльно, наполбгливо forzudo зс/сйльний, богатйрський fosa ЛІ. могйла; - común брбтська могй- ла; 2. див. foso 3; 3. анат. порожнйна; -s nasales носовб порожнйна; 4. діал. фрук- тбвий сад; - de excavación котловбн; - tectónica геол. грббен fosada faew оглядбва Яма fosado /77 іст. 1. рів, канбва; 2. міські укріплення
fosal /771. кладовйще, цвйнтар; 2. діал. іст. могйла
fosar1 тдив. fosal 1 fosar і^отбчувати рбвом fosca f 1. імлб, тумбн; 2. діал. див. foscarral
foscarral т діал. лісові хбщі fosco adj 1. похмурий; хмбрний; 2. похмурий, насуплений fosear vt діал. див. fosar2
fosero тдіал. могйльник fosfatado adjxiM. що містить фосфат fosfatar vtxiM. фосфатувбти fosfato тхім. фосфбт fosforado adj що містить фбсфор fosforar vt хім. з'бднувати з фбсфором; насйчувати фбсфором fosforecer і//фосфоресціювбти fosforera Люрббка сірників fosforero /77 продавбць сірників fosforescencia f фосфоресцбнція; лю- мінесцбнція; світіння fosforescer vi див. fosforecer fosfórico adj хім. фбсфорний; ácido - фбсфорна кислотб fosforita ímíh. фосфорйт fósforo /771. хім. фбсфор; 2. сірнйк; 3. ран- кбва зорЯ; 4. талбнт, дар, здібності; 5. діал. див. fulminante 2,1; 6. Л. Ам. кбва з горілкою
fosforoso adj хім. фосфористокйслий; фосфорйтний fosfuro тхім. фосфід fosgeno /77 хім. фосгбн fósil adj 1. викопнйй; скам'янілий; 2. застарілий; викопнйй, допотбпний fosilización ^фосилізбція, скам'яніння fosilizarse скам'яніти foso /771. рів, канбва; 2. (~ de la orquesta) оркестрбва Яма; 3. Яма; канбва; - de revisión оглядбва Яма fostró тдіал. шум, гблас fot /77 фіз. фот fótico яс/світловйй fotingo /77 Л. Ам. тарадбйка foto /фбго, фотокбртка fotocalco /77 сйнька, кбпія на світлочут- лйвому папбрі
fotocélula fpne. fotoelemento fotocerámica ^фотокербміка fotocincografía fполігр. фотоцинкогрбфія fotoconductibilidad feл. фотопровідність fotocopia /фотокбпія fotocromía /фотохрбмія, кольорбва фо- тогрбфія
fotoeléctric«o ар^фотоелектрйчний; célula -а фотоелембнт, фотометрйчний еле- мбнт; efecto - фіз. фотоефбкт fotoelectrón /77 фіз. фотоелектрбн fotoelemento /77 ф[з. фотоелембнт fotófigo adj що боїться світла fotófilo світлолюбний fotofobia fMep. фотофббія, світлобоязнь fotóforo /771. ліхтбр (спелеологів, шахта- рів)] 2. мор. буй, що світиться fotogénico adj 1. фотогенічний; 2. фотохімічний
fotograbado m полігр. фотогравюра fotograbar vt виготовляти фотогравюру fotografía ЛІ. фотогрбфія, фотозйбмка; ~ aérea аерофотозйбмка; 2. фотогрбфія, фотознімок, знімок; - en colores кольорбва фотогрбфія; toma de ~s фотозйбмка; 3. фотоательб fotografiar фото графу вбти fotográfic*o ^фотографічний; aparato cámara -а сротоапарбт; estudio - фотоательб; papel - фотопапір; reportaje - фоторепортбж fotógrafo /77фотбграф fotograma m 1. кадр; 2. кіно зобр0ження;
3. фотогрбфія місцбвості fotolaboratorio m фотолаборатбрія fotolisis fфiз., хім. фотбліз fotolitografía f полігр. фотолітогрбфія fotoluminiscencia fcpi3. фотолюмінесцбнція fotomagnetismo m фіз. фотомагнетйзм fotomecánico adj полігр. фотомеханічний fotometría fфiз. фотомбтрія fotómetro /77 фіз. фотбметр fotomicrografía ЛІ. мікрофотогрбфія; 2. мік- рофотознімок
311
fotomontaje
fotomontaje m фотомонтіж fotón /77 фіз. фотбн fotoquímica ^фотохімія fotoscopia ^радіоскопія fotosensibilidad ^світлочутливість fotosensible, fotosensitivo adj (фіз.) світлочутливий fotosfera facrp. фотосфбра fotosíntesis fÓOT., хім. фотосинтез fototeca /фототбка fototelegrafía ^фототелеграфія fototerapia їмед. фототерапія, світлоліку-
ВЙННЯ
fototipia fполігр. 1. фототйпія; 2. відбиток, зрбблений за допомогбю фототйпу .fototipo /77 полігр. фототйп fototropismo /77 бот. фототропізм fototubo /77, fotoválvula f діал. див. foto- I elemento
fotuto1 /771. Я Ам. páKOBHHa (духовий інструмент індіанців)] 2. Л. Ам. велйка дерев'яна флбйта (у індіанців)] 3. діал. свистбк fotuto2 adj 1. діал. що збіднів, що розо- рйвся; 2. діал. хвороблйвий, нездорбвий;
3. діал. зелбний, неспілий, нестйглий (про фрукти)
fox m див. foxtrot foxino /77 гольйн (риба) foxterrier /77 фокстер'бр (порода собаґ) foxtrot /77 фокстрбт (швидкий парний танець)
foyer тдіал., театр. фойб frac /77 (p/fraques, fracs) фрак fracasado 1. adj що зазнйв невдйчі; 2. m невдйха
fracasar 1. vt іст. розбити вщент; 2. игроз- бивбтися вщент; 3. провблюватися, за- знавйти невдйчі; hacer ~ провалйти (справу)] 3. провйлюватися, завйлювати- ся (на іспиті)
fracaso /771. руйнувйння, ламйння; 2. не- щ0сний вйпадок; 3. крах; невдйча, про- Bán; sufrir (tener) un ~ зазнбти невдйчі; la fiesta fue un ~ свято не вдалбся fracatén тдіал. велйка кількість, ббзліч fracatua fдiaл. супербчка, свбрка fracción f 1. дрбблення, роздрбблення; 2. частйна, чбстка; 3. іст. крах, провйл;
4. мат. дріб;~ decimal десяткбвий дріб; ~ irreducible (irreductible) нескоротний дріб; ~ periódica періодйчний дріб; ~ impropia непрйвильний дріб; ~ propia (pura) прйвильний дріб; 5. фрйкція
fraccionadlo adj 1. дробовйй; 2. фракційний; destilación ~а фракційна перегінка fraccionamiento m 1. ділення, дрбблення; 2. тех. сегментйція
fraccionar vt 1. ділйти на дрібні частйни, дробйти; 2. хім. фракціювйти fraccioqarío adj мат. дробовйй fractura ЛІ. залбм, розлбм; надлбм; пере- лбм (кістки); - cerrada закрйтий перелбм; - múltiple множйнний перелбм; ~ transversal попербчний перелбм; 2. геол. будбва (ґрунту, мінералу) fracturar vt\. ламбти, розлбмувати; 2. злб- мувати (замоґ)
fraga1 f 1. див. frambueso; 2. діал. див. fresa1
fraga2 f скелйста місцбвість (що поросла чагарниками)
fragancia f 1. пбхощі, аромбт; 2. дббра слбва (людини)
fragante adj 1. запашнйй, духмйний, аро- мбтний; 2. див. flagrante; en ~ іос. adv. на місці злбчину fragaria їбот. сунйця fragata ЛІ. мор. фрегйт; - ligera корвбт; 2. діал. фрегбт (пташка) frágiltadj\. крихкйй, ламкйй; 2. слабкйй, безвільний, безхарактерний; 3. скороми- нущий, недовговічний, тлінний
fragilidad ЛІ. крйхкість, лбмкість; 2. слбб- кість, безвблля, безхарактерність; 3. недовговічність, тлінність fragmentación f\. ділення; роздрбблення, дрбблення; подрібнення; 2. розщбп- лення
fragmentar vt\. дробйти, роздрібнювати, подрібнювати, розділяти на частйни; 2. роз- щбплювати; ~se дробйтися, розкблюватися на частйни
fragmentario adj 1. фрагментйрний, урйв- частий, непбвний; 2. геол. улбмковий fragmento m 1. шматбк, оскблок, улймок;
2. урйвок, фрагмбнт, частина (твору) fragor /77 шум; гул, гуркіт fragoroso абідив. fragoso 2 fragosidad /і. хбщі; 2. дорбга, завблена бурелбмом
fragoso adj 1. зaвáлeний бурелбмом, не- прохіднйй; 2. скелистий, урвистий; 3. шум- нйй, гучнйй
fragrancia їдив. fragancia fragranté adj див. fragante fragua ЛІ. ковельське гбрно; 2. кузня fraguado m 1. кувбння; 2. твбрднення (бетону розчинУ)
fraguador 1. adju\о вигбдує; 2. /77інтригбн, пліткбр
fraguar 1. vt див. forjar 1; 2. вигбдувати; задумувати, затівбти; - planes винбшу- вати плбни; - un complot задумувати змбву; - un bloque збивбти блок; 3. vi твбрднути (про бетон, розчин) fragura їдив. fragosidad frailar vt іст. постригти у ченці fraile /771. чернбць; ~ de misa у olla служка; 2. віддушина у камінні; 3. діал. купа обмолбченого зернб (для провіюваний)]
4. діал. купа вйчавленого виногрбду;
5. діал. москіт; 6. полігр. сліпйй відбйток; aunque se lo digan (prediquen) ~s descaíale; no se lo harán creer ~s descalzos неймовірно, вбжко повірити
frailear vi діал. обрізбти дербва frailecillo /771. dim. ¿fe fraile; 2. орн. чбйка;
3. діал. голббля
frailengo, fraileño adj див. frailesco frailería /чернбцтво, брбтія (однієїобщини або монастиря)
frailero adj 1. чернбчий, чернбцький, що властйвий ченцю; 2. що віднбситься до чернбцтва; 3. що підтрймує чернбцтво (ченців); 4. полуторний (про ліжко) frailesco ¿¿^'чернбчий, чернбцький frailía Лшрнбцво frailuco /77 монбшка frailuno ¿¿У'чернбчий, чернбцький frambesia f фрамббзія (шкірне захворювання тропічних країн) frambuesa /малйна (ягода) frambueso m малйна, малйновий кущ francachela f вечірка, гулянка francalete m nácoK з прйжкою francamente adv\. чбсно, відвбрто; dicho - прбвду кбжучи; 2. йвно, безпербчно francés, francesa 1. ¿¿^'французький; 2. m, f француз, -женка; 3. m французька мбва; a la francesa іос. adv. на французький лад; despedirse (irse, marcharse) a la francesa пітй не попрощбвшись francesada ЛІ. вчйнок (вйслів), властйвий французам; 2. навбла наполебнівських військ в Іспанію (у 1808 р.) francesilla f 1. бот. жовтбць азібтський; 2. (французька) булка francesismo m лінгв. галліцйзм franciscano, francisco 1. ¿¿^францискбн- ський; що віднбситься до брдену фран- цискбнців; 2. m францискбнець francmasón /77франкмасбн, масбн francmasonería f франкмасбнство, ма- сбнство
francmasónico ¿¿^франкмасбнський, масонський
franco 1. ¿¿з/щбдрий; 2. відвбртий, щйрий*
3. відкритий, вільний; 4. явний, очевйд- ний; 5. вільний (від сплати податків)'
6. ком. з вантбженням та aoct¿bkok) за рахунок відпрбвника; з опл0ченою дос- тбвкою; 7. мор. що знахбдиться у безпбці (про судно)] 8. європбйський (в Африці)-
9. /77 франк (монета)] 10. француз; 11. Єв- ропбєць (в Африці)
francófilo 1. adj франкофільський; 2. m франкофіл
francófono adj що розмовляє французькою
francolín1 /77 турбч (птах родини фазанових)
francolín2 adj діал., francolino adj діал. безхвбстий (про курку, пташку) francote adj 1. aum. de franco; 2. відвбртий, щйрий (про ЛЮДИНІ) francotirador m вільний стрілбць; франти- рбр, партизбн (у Франції) franchón, franchote, franchute m француз
franela f 1. текст, фланбль; 2. тавр, мулб- та; 3. діал. мбйка (чоловіча) frange /77 геральд. пбділ геральдйчного repoá двомб діагонблями frangente m нещбсний вйпадок frangibilidad Лібмкість, крйхкість frangible adj ламкйй, крихкйй frangir vt дробйти, роздрібнювати frangle m геральд. вузькб смуга (на гербі) frangollado adj діал. напівприббрканий (про дикого коня)
frangollar 1. vt іст. молбти (зерно)] 2. ро- бйти нашвидкуруч (абийк); 3. vi діал. уда- вбти (з сббе)
frangollero adj діал. див. frangollón frangollo m 1. вбрена пшенйця, юшка з вбреної пшенйці; 2. корм з подрібнених бвочів та мблотого зернб; 3. діал. кукурудза, звбрена з молокбм; 4. діал. десбрт з сушених банбнів з цукром; 5. Л. Ам. нашвидкуруч приготбвлена їжа; 6. діал. суміш, мішанйна; 7. діал. мблота пшенйця (кукурудза); 8. діал. кукурудзяне бб- рошно (грубого млива) frangollón adj діал. що рббить нашвидкуруч (абийк)
frangote mтюк, náKa (товарів) frángula їбот. жбстір, чорноягідник (різновид)
franhueso тдіал. бородбстик (пташка) franja f 1. облямівка, бордюр; 2. смуга, пбяс; - forestal (полезахиснб) лісосмуга franjar, franjear и/прикрашбти (обшивбти) облямівкою
franjolino adj діал. див. francolín2 franqueable ¿¿з/переббрний, прохіднйй franqueamiento m див. franqueo franquear vt 1. звільняти (від податків, мита)] 2. надавбти (право, можливість)]
3. усувбти перешкбду; звільнити (від перешкод)] - la entrada звільнйти (розчистити) вхід; 4. франкувбти, сплбчувати напербд (перевезення та доставку поштових відправлень)] 5. звільнйти (раба)]
6. наклбювати мбрки (на поштові відправлення)] 7. долбти (перешкоди)] переправ- лйтися (через річку)] перелбзити (через паркан)] ~se 1. легко потрапляти під вплив; 2. (соп) зізнавбтися franqueo /771. франкувйння, сплйта напербд (поштових відправлень)] 2. звільнення (раба)
franqueza f 1. звільнення (від податку, мита)] 2. великодушність; 3. відвбртість, щйрість; 4. див. familiaridad 1 franquía f готбвність корабля до відплиття; estar en ~ вільно привертбти (до
312
freudismo
cé6e); ponerse en - отримати своббду дій; розв'язувати собі руки franquicia f звільнення (від податків, мита)', -в tributarias податкбві пільги franquismo m політ, франкізм franquista політ. 1. adj франкістський;
2. сот. франкіст fraque т див. frac
frasca /1- хмиз; 2. Л. Ам. гучні весЯлоиці frasco /771. флакбн, плЯшечка, склЯнка; ~ cuentagotas мед. крЯпельниця; 2. порохівниця; 3. вміст флакбна (плЯшечки, склЯнки); 4. діал. фрЯско (міра рідини = 2,44 л)\ 5. діал. фрЯско (міра рідинии = 21,37л)
frase ЛІ. фрЯза; 2. вислів, влучний вираз;
3. манЯра вислбвлюватися, стиль; - hecha шаблоннйй вираз, штамп; лінгв. стій- кЯ словосполучення; - proverbial прислів'я; gastar ~s базікати
frasear і//складЯти фрЯзи fraseo /77, fraseología f 1. збірн. фразео- лбгія; 2. базікання, красномбвство fraseológico adj фразеологічний frasquera ^Ящик для плЯшечок frasqueta Ліапербва трафарЯтна рЯмка frasquitero adj діал. обмЯнливий, укрЯд- ливий
frastero adj діал. див. forastero 1 fratás /77 буд. гладйлка fratasar \Лбуд. затирЯти, робйти затирЯння fraterna /і. сувбра догЯна; прочухЯн; 2. діал. виснЯжлива прЯця
fraternal adj брЯтський; saludo ~ брЯтсь- кий привіт
fraternalmente adv по-братЯрському, по-братЯрськи
fraternidad /братЯрство; - de los pueblos
братЯрство нарбдів fraternización ЛЗратЯння fraternizar vi 1. братЯтися; 2. симпатизу- вЯти
fraterno adj див. fraternal frates т див. fratás fratesar vtдив. fratasar fratría ft. іст. фрЯтрія; 2. братЯрство, союз fratricida 1. ас/братоубйвчий; 2. /77брато- убйвця
fratricidio /77 братоубйвство fraudador іст. 1.(ас/шахрЯйський, обманний; 2. /77 шахрЯй, ошукЯнець fraudar vt іст. шахраювЯти, обмЯнювати fraude /77, fraudulencia /’обмЯн, обдурювання
fraudulento aq/шахрЯйський, обмЯнний fraustina f болвЯнка (форма для капелюхів, шиньйонів)
fray /77 (арос. de fraile) брат (про ченця) frazada f кбвдра (з начосом); плюшева кЯвдра; se tapan con una misma ~ діал. однйм мйром мирбвані freático adjфунтовйй (проводі) frecuencia f 1. чЯсте повтбрення; багато- крЯтність; соп - чЯсто; 2. фіз. частотЯ; частбтність; частотЯ коливЯнь; alta ~ висЯка частотЯ; baja - низькЯ частотЯ; extra-alta - ультрависбка частотЯ frecuencímetro m фіз. частотомір frecuentación /чЯсте відвідування frecuentador m чЯстий відвідувач, завсідник
frecuentar 1. k/чЯсто повтбрювати; 2. чЯсто відвідувати, бути завсідником; 3. viЛ. Ам. чЯсто сповідЯтися; чЯсто причащЯтися frecuentativo adj лінгв. багатокрЯтний; verbo - багатокрЯтне дієслЯво frecuente adj 1. чЯстий; 2. мед. прискбре- fto' вРишвидшений (про пульс) regadera f% fregadero m рЯковина для миття пбсуду, мййка
egado 1. adj діал. надокучливий, настйр- ивии; 2. діал. упЯртий; 3. Л. Ам. зіпсбва-
ний, розбЯщений; 4. m миття, чйстка; 5. заплутана спрЯва; 6. свЯрка; 7. Л. Ам. на- брйдпивість; надокучливість; ser (servir) lo mismo para un ~ que para un barrido бути мЯйстром на всі руки fregador 1. adj мййний; 2. m див. fregadera; 3. мочЯлка (для посуді fregadora /'посудниця fregadura f 1. див. fregado 2, 1; 2. діал. набрйдливість; надокучливість fregamiento тдив. fricción fregancia fдіал., freganda fдіал. набрйдливість; надокучливість fregandera fЛ. Ам. див. fregona fregandero т Л. Ам. підлогонатирЯч fregantina /діал. див. fregancia fregar vt 1. мйти, чйстити; тЯрти мочЯл- кою; 2. діал. перемогтй, здолЯти; 3. (~se) Л. Ам. набридЯти, надокучЯти fregatina fЛ. Ам. дрібні турббти (клбпоти) fregatriz /див. fregona fregazón /Л. Ам. див. fregado 2, 4 fregilo /77 зоол. дерЯба (різновид) fregón1 т діал. мочЯлка (для миття посуду, підлоги)
fregón adj\. діал. див. fregado 1,1; 2. діал. нахЯбний, зухвЯлий
fregona ЛІ. посудниця; 2. прибирЯльниця;
3. діал. соромітниця, нахЯба fregotear і//мйти абияк (пбхапцем) fregués тдіал. дрібнйй фЯрмер; скіпщик, здЯльник
freidera fдіал. патЯльня
freidora f діал. торгЯвка смЯженою рйбою
freidura /смЯження
freiduría /Ятка, що торгує смЯженою рйбою freimiento тдив. freidura freír vt\. смЯжити (у маслі)\ 2. набридЯти, надокучЯти; 3. діал. убивЯти, рішйти; ~sela a uno обмЯнювати, обдурювати; аі ~ será el reír СМІЄТЬСЯ ТОЙ, ХТО СМІЯТЬСЯ остЯннім
fréjol /77 бот. квасбля frémito /77 ревіння, гуркіт fren /771. діафрЯгма; 2. інтелЯкт frenaje, frenamiento m гальмувЯння frenar иМ. приббркувати (тварину)\ 2. га- льмувЯти, зупинЯти; 3. іст. зупинЯти, осЯджувати (коня)
frenazo /77 різкб гальмувЯння; dar un ~ різко гальмувЯти
frenesí /77 1. шалЯнство, несамовйтість; estar en un ~ de alejgría не тЯмити ce6é від рЯдості; 2. божевілля frenético ао(гшалЯний, несамовйтий frénico adj 1. анат. грудочеревнйй; 2. ро- зумбвий, інтелекгуЯльний frenillo /771. анат. вуздЯчка (язика)\ 2. на- мбрдник; no tener ~ (en la lengua): по tiene ~ (en la lengua) у ньбго язйк без кістбк
freno /771. вуздЯчка; 2. гальмб; - neumático пневмогальмб; ~ de mano ручнЯ гальмб; ~ de pedal ножнЯ гальмб; ~ de seguridad Якстрене гальмб; 3. що стримує почЯток; 4. діал. гблод; sin ~ нестрймно; coger el - Л. Ам. підкбрюватися; correr sin - гультяювЯти, жйти без путтЯ; meter a uno en ~ приббркувати, утихомйрюва- ти; tascar (morder) el ~ грйзти вудйла (про коня)\ підкбрюватися проти вблі; tirar del - a uno стрймувати; trocarlos ~s переплутати, помилятися; обмбвитися frenocomio /77 божевільня frenología f френолбгія frenológico adj френологічний frenólogo /77 френблог frental 1. adj див. frontal 1,1; 2. m Л. Ам. див. frontalera 1
frentazo /771. удЯр лббом; 2. Л. Ам. невдЯча frente 1. /лоб; ~ calzada низькйй лоб; 2. об- лйччя; перЯдня сторонЯ, фасЯд; 3. облйч-
чя, вйраз облйччя; 4. /77 фронт; ~ Ideológico ідеологічний фронт; - popular нарбд- ний фронт; - de trabajo трудовйй фронт; ~ único єдйний фронт; ~ despejada висбкий (чйстий) лоб; світла головЯ; Ясний рбзум; а
- toe. adv. попЯреду, навпрбти; прЯмо, нав- простЯць; al - de loe. ргер. попЯреду, на чолі; вгорі (сторінки)-, con la - levantada loe. adv не сорбмлячись, відкрито, не хо- вЯючись; de - loe. adv. рішуче, прЯмо; в бчі; лицЯ в лицЯ; en ~ ioc.adv. навпрбти; - а іос. ргер. пЯред; навпрбти; - а - іос. adv. віч- нЯ-віч; poner - а - зштбвхнути лицЯ в лицЯ; - por - іос. adv. як раз навпрбти; arrugar (fruncir) la - супитися; hacer - (а) протистояти, не здавЯтися; me la claven en la
- не повірю, брешй більше frentista сот. лицювЯльник (будівель) frentón adj; frentudo adj діал. див. frontudo
freo /77 вузькЯ протбка (канЯл) fres /77 (рі) діал. див. franja fresa1 сунйця (рослина, ягода) fresa2 frex. фрЯза, фрЯзер fresado /77 гех. фрезувЯння fresadora f фрЯзерний верстЯт; operario de ~ фрезерувЯльник fresal /77сунйчна плантЯція fresar 1. і^прикрашЯти берЯжкою (бахро- мбю); 2. гех. фрезувЯти; 3. vi іст. бурчЯти fresca /і. прохолбда, свіжість; 2. ранкбва (вечірня) прохолбда; 3. прЯвда-мЯтка; decir (plantar) una ~ al lucero del alba казЯти щйру прЯвду
frescachón adj\. здоровий, дужий; 2. свіжий (про морський вітер) frescales сот. нахаба, безсорбмник frescamente adv 1. нещодЯвно, щбйно; 2. невймушено, вільно fresero 1. adj свіжий, прохолбдний; 2. свіжий, нещодЯвно вйготовлений; pescado ~ свіжа рйба; noticias ~as свіжі новй- ни; 3. здорбвий, квітучий,f свіжий; 4. спокійний, незворушний; 5. вільний, невйму- шений; 6. нахЯбний, безсорбмний; 7. тон- кйй, легкйй (про тканин^ 8. ейльньїй, свіжий (про морський вітер)\ 9. /77 прохолбда, свіжість; tomar el - гулЯти (сидіти) на свіжому повітрі; 10. свіжа рйба; свіже сЯло; 11. (рі) жив. фрЯска; pintura al ~ фрЯсковий живбпис; 12. Л. Ам. прохолбдний напій; аі - іос. adv. прбсто нЯба; de ~ іос. adv. іст. цю ж мить; beber - плювЯти на все; dejar - обдурйти; echar - діал. бйти, завдавЯти удЯрів; говорити прЯвду у вічі; estar (quedarse) ~ залйшитися ні з чим; ¡esta - I мЯрно споуцівЯтися! frescor /77 прохолбда, свіжість frescote adj здорбвий, квітучий, свіжий frescura ЛІ. прохолбда, свіжість; 2. свобб- да, невймушеність; 3. грубий жарт; грубість; 4. недбЯлість, неохЯйність; 5. спокійність, незворушність; 6. нахЯбність, безсоромність
fresera f 1. сунйця (рослина)', 2. вЯза (блюдо) для сунйці fresero /77продавЯць сунйці fresnal зс/ясенЯвий fresneda /, fresnedo m ясенЯвий гай fresno /77 Ясен fresón /77сунйця (чилійська) fresquear vi діал. грубо жартувЯти; повб- дитися нахЯбно
fresquedal m 1. волбгий фунт; 2. діал. див. frescor
fresquera Лсолбдна шЯфа; холодйльник fresquería f Л. Ам. павільйбн, що торгує фруктбвими ебками з льбдом fresquero /77торгбвець свіжою рйбою fresquilla /бот. пЯрсик (різновид) fresquista сот. худбжник, що пйше фрЯски freudismo /77 фрейдйзм
313
freza
freza fA. Hépecr; 2. ікрб; З1. мальки; 4. мис/т. Ямка (вирита кабанові) frezar 1. vi випорожнятися (про тварин)',
2. иґчйстити вулик frezar і//викид ¿ти ікру
frezar viобїдбти лйстя (про гусінь) frezar vi іст. див. frisar 2 friabilidad ^пухкість; сйпкість friable ¿q/пухкйй; розсйпчастий frialdad f 1. прохолбда; хблод; 2. хо- лбдність, байдужість; 3. мед. фригідність;
4. млЯвість; 5. дурість, нерозумність fríamente adv 1. хблодно; 2. без вбгника; без родзйнки
friático adj А. див. frío 1, 3; 2. див. friolero frica (діал. прочухбн fricación fA. втирбння, розтирбння; 2. тертя fricar vtA. втир0ти, po3TnpáTn; 2. тбрти Ifricasé fKyn; фрикасб fricasmo /77 03HÓ6 fricativo adjлінгв. фрикативний fricción /в*гирбння; розтирбння, масбж friccionar vt втирбти; розтирбти, масажувбти
friega п.див. fricción; 2. діал. хвилювбння, набридбння; 3. Л. Ам. прочухбн; 4. діал. див. frica
friegaplatos com. посудниця frigidez (див. frialdad frígido adj А. див. frío 1,1,3; 2. мед. фри- гідний
frigio adj фригійський; gorro ~ фригійський ковпбк
frigorífero /77холодйльна KáMepa frigorífico 1. adj холодйльньїй, що охолоджує; instalación -а холодйльна уста- нбвка; 2. /77 холодильник; рефрижербтор;
3. діал. м'ясо-холодокомбінбт frigorizar і^охолбджувати; заморбжувати frijol тЛ. Ам., fríjol ті. див. fréjol; 2. v'/Л. Ам. хвбстощі, похвальбб; echar frijoles Л. Ам. хвбстатися, хвалйтися
frijolar /771. ділЯнка, засбджена квасблею; 2. діал., бот. квасбля frijolear гідіал. набридбти; заважбти frijolillo /771. діал., бот. софбра; 2. Л. АМ. бот. кбсія; 3. Л. Ам. зоол. оцелбт frijolizar іїдіал. зачарбвувати frijón m діал. див. fréjol fringa fдiaл. 1. пбнчо; 2. нбмічна людина, здйхля
fringilago m орн. велйка синиця fringílidos mpi орн. в'юркбві fringolear гідіал. бити, сікти frí«o 1. adj холбдний, крижанйй; лютий, морбзний (про погоду, день)', hace - хблодно; 2. холбдний (про темперамент)',
Йигідний; 3. холбдний, байдужий; 4. хо- дний, сувбрий; 5. сірий, оезббрвний, нуднйй; 6. /77 хблод; морбз; стужа; 7. оз- нбб; 8. прохолбдний напій; 9. (рі) Л. Ам. лихомбнка; a -as іос. adv. хблодно; en - /ос. adv. спокійно, холоднокрбвно; coger - застудйтися; dejar - a uno приголомшити; no darle ~ ni calor залинути байдужим, не чіпбтй; quedarse ~ завмбрти на місці (від подивУ)-, залишбтися у дурнях; tener - мбрзнути friolento adj див. friolero friolera f 1. дрібнйця; 2. невелйка сума грбшей; ¡una -І збвсім трбшки! friolero ас^мерзлякувбтий frión adj див. frío 1, 5 friquitín тдіал. див. figón frisa f 1. вбвнЯна підклбдкова тканйна; 2. діал. ворс; sacar la ~ діал. відшмагбти, побйти; отрймати всю можлйву кбристь frisado /77 ворсйстий шовк frisador /77 ворсувбльник frisadura /’ворсувбння frisar 1. і//ворсувбти; 2. мор. зробйти про- клбдку (гумову, шкіряні', 3. vi наближбти-
ся, межувбти; friso en los treinta anos
мені скбро випбвниться трйдцять frisar2 и/тбрти, натир0ти frisca (діал. див. frica friso /77 архіт. фриз frísol /77 бот. квасбля frisolera (діал. квасбля (рослина) frisuelo1 m див. frísol frisuelo2 /77 пончик; смбжений пиріжбк fritada íkvh. печбня
fritanga fA. невдбла печбня; 2. діал. фри- тбнга (страва з смаженого м'яса та ліве- РІЇ\ 3. діал. втбма, слббість fritar гідіал. див. freír fritera (діал. див. freidera frit*o 1. ас/смбжений; 2. m печбня; 2. діал. смбжені пиріжкй (пончики)', 4. діал. пов- сякдбнна їжа, ицодбнна їжа; si están ~as і no estón -as у будь-якбму випадку; estar -: estoy - мені до смбрті набрйдло; quedarse - діал. розорйтися; tener - набридбти, надокучбти fritura (див. fritada
friturero /771. людйна, що любить СМбЖвНІ стрбви; 2. торгбвець смбженим (м'ясом) friura (діал. див. frialdad frivolidad ( фривбльність, грайлйвість, вільність
frivolo adj, frivoloso adj іст. 1. фривбль- ний, грайлйвий, вільний; 2. див. fútil frixión /висушування froga (іст. цеглянйй мур fromento /77 див. frumento fronda fA. бот. лист; 2. лйстя nánopori;
3. гай; 4. д/лйстя, крбна Fronda (іст. фрбнда frónde /77 див. fronda 2 frondífero adj див. frondoso frondio adj 1. див. frondoso; 2. діал. cep- дйтий (пролюдинії\ 3. діал. бруднйй, не- охййний
frondosidad /’густб лйстя frondoso adj 1. густолистянйй; 2. густйй (про ліс, сад)
frontal 1. adj анат. лобовий, лббний; hueso - лббна кістка; 2.військ. фронтбльний;
3. /77 анат. лббна кістка; 4. церк. покри- Báno, покривбло вівтарЯ; 5. діал. див. frontalera 1
frontalera (А. налббник (у коня)', 2. церк. оздбблення вівтарЯ; 3. див. frontil 1 frontalero adj іст. див. fronterizo fronte (іст. див. frente frontera (А. кордбн (державний); - natural (física) прирбдній кордбн; 2. фасбд; 3. буд. опблубка; 4. діал. див. frontil 1 fronterizo adj А. прикорд0нний; 2. проти- лбжний, розташбваний навпрбти frontero 1. ^'протилбжний, що знахбди- ться навпрбти; 2. m іст. начбльник при- кордбнної 3acTáen; 3. adv навпрбти, на протилбжному ббці
fronte adj діал. безсорбмний, нахббний frontil /771. проклбдка під ярмбм (у волів)',
2. діал. див. frontalera 1
frontín /771. Л. Ам. щйголь по лббі; 2. діал. див. frontalera 1
frontino adjz міткою на л0бі (про тваринії frontis /771. полігр. фронтиспіс; 2. фасбд frontispicio тА.див. frontis 1; 2. обличчя;
3. див. frontóne
frontón /77 1. ctíh¿ (для гри в пелотії\ 2. архіт. фронтбн; 3. обрйвистий ббрег frontudo adjnodáim (про тваринії frotación /тертЯ; натирбння; протирбння; витирбння
frotador 1. adj що протирбє; що витирбє; 2. /77 ел. контбктна щітка; 3. зал. струмо- пpиймáч
frotadura (, frotamiento m див. frotación frotar и/тбрти; натирбти; протирбти; вити- рбти; -se натирбтися
frote тдив. frotación fructífero adj 1. плодонбсний (про рос- линії\ 2. плідний; colaboración -á плідне співробітництво; 3. прибуткбвий; negocio
- прибуткбве підприємство fructificación ^плодоносіння fortificante adj А. плодонбсний; 2. плідний*
3. прибуткбвий (про підприємство) fructificar vi 1. плодонбсити (про рослини)', 2. бути ефектйвним; 3. принбсити прибуток
fructiforme adj бот. у вйгляді плодб fructívoro adj див. frugívoro fructosa ^фруктбза, фруктбвий цукор fructuario adj А. натурбльний (про ренту)\ 2. що користується прибутками з чужбго майнб
fructuoso adj А. плодонбсний; 2. продук- тйвний, плідний; 3. прибуткбвий frufrú /77 шблест, шарудіння (ШОВКІЇ frugal adj 1. стрйманий, невибагливий (у /ж/); 2. скрбмний; comida - скрбмна їжа frugalidad Лттрйманість, невиббгливість frugífero ао/плодонбсний frugívoro adj зоол. плодоїдний fruición (А. задовблення, насолбда: соп verdadera - зі спрбвжньою насолбдою; 2. злорбдість, зловтіха fruir и/тішитися, блажбнствувати fruitivo adj що принбсить задбволення frumental adj див. frumentario frumentario, frumenticio adj зерновйй, злбковий; пшенйчний frumento /77 пшенйця frunce /77 ЗббрКИ, склбдки fruncido 1. adj хмурий, насуплений; 2. діал. стрйманний, невиббгливий (у їжі)\ 3. діал. сумнйй, засмучений; 4. m див. frunce
fruncimiento /771. насуплення; 2. удавбн- ня, обмбн, непрбвда
fruncir vtA. насуплювати (брови)', 2. робити зббрки (на тканині); 3. стискбти, м’бти;
4. перекручувати (істинії\ ~se 1. хмуритися; 2. удавбти (з сббе) скрбмного fruslería fA. дрібнйця; 2. нісенітниця, дур- нйця
fruslero1 /77 качблка (для тіста) fruslero2 adj див. fútil frusto adj археол. А. що стбрся (про монетії\ 2. вйвітрений (про камінь) frustración /левдбча, крах (сподівань) frustrado adj див. fallido 1 frustráneo adj що не даб очікуваного результбту
frustrar vtA. позбавляти надії; не спрбвд- жувати сподівбння; 2. зривбти, провблю- вати, розладнувати (плангі)', -se зазнбти невдбчі
frustratorio adj що призвбдить до невдбчі (крбху)
frustro adj див. frusto fruta fA. плід, фрукт; - bomba діал. папбя (плід)', - pasada перестйглий плід; ~s escarchadas зацукрбвані фруки, цукбти;
- seca сухофрукти; 2. діал. кавун; 3. плід, результат; - nueva новйнка, hobó Явище (подія)', - prohibida (vedada) заборбне- ний плід; - del tiempo свіжі фрукти та бвочі (сезоннії, звичбйне (сезбнне) Явище; - de sartén, - de horno cмáжeнi пиріжкй (пончикиї, uno come la - acida, y otro tiene la dentera з чужбго похмілля головб болйть
frutaje /т? жив. натюрмбрт з фруктами та квітами
frutal 1. adj плодбвий, фруктбвий (про дерево)', 2. /77ПЛОД0В6 (фруктбве)д0рево frutar vi плодонбсити, давбти плодй (про дерево)
frutear vi А. діал. див. frutar; 2. діал. збирбти фрукти (з дерев)
314
fuetera
frutecer vi починати плодоносити, давбти
ПЛОДИ
frutería А фруктовий магазин; фрукгбвий кіоск „ , ^ ,
fruterío тГі. Ам. фрукти frutero 1. асУфруктбвий, пpизнáчeний для фруктів; plato - Bá3a для фруктів; 2. т продавбць фруктів; 3. Bá3a (блюдо) для фруктів; 4. cepeéTKa (якою накривають фрукти); 5. жив. натюрмбрт з фруктами;
6. кбшик з муляжними фруктами frútice mпишний кущ (троянд, жасмину) fruticuloso aqjr чагарниковий fruticultor /77садівнйк fruticultura Аплодівнйцтво, садівнйцтво frutilla f 1. кілька, намистйнка (чотоії)', 2. Л. Ам. сунйця (чилійська) frutillar m Л. Ам. плaнтáцiя сунйці (чилійської)
fruto /771. плід; ~ dehiscente плід, що розкривається після достигбння (перчина, біб)', ~ indehiscente плід, що не розкри- вбється після достигбння (кістянка, ягода)', ~ en drupa кістянка; - en baya бгода; ~s comestibles їстівні плодй; 2. плід, продукт, pe3ynbTáT; dar - давати pe3ynbTáT;
3. вйгода, кбристь, зиск; sacar - мбти кбристь; ~ de bendición (del pecado) за- кбнна (незакбнна) дитйна; ~s civiles юр. прибутки від арбнди; 6. іст. подбтки (на рентУ)
fu 1. /77фйркання кішки; 2. interj (вжив, для вираження презирства) фу!; ni fu ni fa так собі; ні рйба ні м'ясо, ні те ні ce; hacer fu (como el gato) невдовблено фйркати; тікбти
fuá1 тдіал. страх, переляк ¡fuál2 interjдіал. (вжив, при познач, різкого звука від удару при падінні) бац!, бах! fuácata діал. 1. Абідність, уббзтво; 2. interj див. fuá2
fuacatina fдiaл. див. fuácata 1 fúcar /77 6ará4, багатій fucilar vi 1. виблйскувати, спалбхувати (про блискавицю); 2. ел. fulgurar fucilazo /77блискавйця fuco /77 фукус (рід морських бурих водо- ростей)
fucsia f6or. фуксія
fucsina fx/'м. фуксйн (барвни/і)
fucú діал. невдача, неталбн
ifucha! interjЛ. Ам. (вжив, для вираження
відрази) фу!
fuchaco тдіал. віник (на корм козам) ¡fuchíl interj діал. див. fucha fuchina ffliajі. див. fuga 1 fuego /771. вогбнь, пблум'я; 2. предмбт, що горйть; - fatuo мандрівнйй вогбнь; 3. по- жбжа; - de copas верховйй вогянь (про лісові пожежіу, pegar - підпблювати; tocar а - бйти (дзвонйти) на спблох (в зв'язку з пожежою);4. сигнальний вогбнь;
5. військ, вогбнь, стрільбб; ббстріл; - а discreción одинбчний вогбнь; - graneado рухлйвий вогбнь; - nutrido сйльний вогбнь; чбстий вогбнь; - incendiario за- пблювальний вогбнь; arma de - вогнепб- льна збрбя; abrir - ві^крйти вогбнь; ¡ Ч вогбнь! (команда); 6. дім, вбгнище; 7. вогонь, жар; 8. пбл кість, збпал; 9. напруження; 10. діал. вугілля, жар; 11. вет. припікання; 12. рі(~s artificiales) феєрвбрк; ~ grisú рудникбвий газ; - de San Antón (de san Marcos), - sacro (sagrado) ерготизм; - de Santelmo вогні святбго Ельма Усвітіння на верхівках щогл); а ~ lento w^u-0)/ос' ac^v' на повільному вогні; а ~ У (a) hierro, а - у .sangre іос. adv. вогнбм і мечем; нещбдно; apagar el - con aceite мимовблі підпивбти мбсла у вогбнь; ара- тЛи 0S ~s військ- придушувати вогнбві °чки супротйвника; збентбжувати; пере-
могтй супротйвника (у суперечці); atizar (avivar) el - підливбти мбсла у вогбнь, підбурювати; dar - (а) давбти прикурйти; діал. підбурювати, підбивбти; echar ~ por los ojos вбргати грбми; encontrarse entre dos ~s знахбдитися між двох вогнів; estar hecho un - розпалйтися; запалйти- ся; hacer - військ, стрілйти; huir del ~ у dar (caer) en las brasas (llamas) no- трбпити з дощу та під рйнву; jugar con el - rpáTH з вогнбм; ризикувбти без потрбби; levantar - розпочинбти свбрку, супербч- ку; розпблювати прйстрасті; meter - підпблювати; збуджувати, надихбти; pegar (poner, prender) ~ підпблювати; poner (meter) а - у sangre віддбти вогню та мечу; розорйти; romper el - (los ~s) військ. відкривбти вогбнь; розпочинбти свбрку (супербчку); sacar - con otro - звбсти рахунки, відплатйти тібю ж монбтою; de Cristo!, і - de Dios! чорт забирай!; donde ~ se hace, humo sale де вербб, там і водб; дйму без вогню не бувбє; по cabíamos al - у entró nuestro abuelo нб- шого пблку прибулб fueguero тдіал. піротбхнік fueguin*o 1. adj що живб на (що віднбси- ться до) Вогняній Землі; 2. т жйтель (урбдженець) Вогнянбї Землі fuel-oil /77 пбливо, пальнб fuellar1 /77 мін. кольоровий тальк fuellar2 гідіал. роздувбти мічні fuelle /77 1. міхй (ковальські, музичні); 2. зббрка (на сукні, спідниці), 3. відкиднйй верх (екіпажа/, 4. гармбніка (фотоапарата) 5. тех. паропоршнбве повітродмуха- ло (удомнах) 6. хмбри (що передвіщають вітер) 7. донбщик, викбзувач, плiткáp; наклбпник; - de paso міжвагбнна гармбніка, суфлб fuentada Ауміст блюда fuente А1. джерелб; - ascendente арте- зібнський колбдязь; ~s minerales мінерб- льні джербла; ~s termales термбльні джербла; 2. фонтбн; 3. рбковина з крб- ном; 4. церк. купіль; 5. блюдо; 6. уміст блюда; 7. джерелб; оснбва, почбток; - del saber джерелб знбнь; de buena ~, de ~ fidedigna з вірогідного джерелб; 8. хір. заволбка, фонтанбль; 9. діал. мед. пла- цбнта; - de alimentación ел. джерелб жйвлення; beber en buenas ~s мбти надійні джербла; мбти гбрних вчителів; dejar la ~por el arroyo проміняти добрб на лйхо
fuentón /77 Л. Ам. велйкий таз з двомб ручками
fuer /77 арус. de fuero: а - de іос. ргер. у йкості, як
fuera adv 1. ззбвні; 2. назбвні; 3. на вулиці; estar ~ бути відсутнім, бути у від'їзді; salir ~ вййти на вулицю; de - ззбвні; сторбнній, чужйй; - de іос. ргер. пбза; за мбжами; eso está ~ de misplanes це не вхбдить у мої плбни; - derazón всупереч здорбво- му глузду; - de serie позасерійний; - de tiempo невчбсно; над, пбнад, окрім; ~ délas horas de trabajo у нероббчий час; за вйнятком, - de que loe. conj. крім тбго, що...; і- (de aquí)! геть! fuerano adjЛ. Ам. див. forastero 1 fuereco Л. Ам. 1. adj провінцібльний; 2. дурний, нерозумний; 3. /77 провінцібл;
4. дурень
fuerero adj діал. див. forastero 1 fuerista com. закбнник fuero m\. рііст. фуброс (королівськідарування містам та сільським громадам); 2. юрисдйкція; суд; ~ militar військовий суд, трибунбл; - secular світський суд; reconvenir en (su) - викликбти до суду; surtir (el) - підлягати юрисдйкції пбвного
судді; 3. (рі) самовпбвненість; гордовй- тість; - interno, ~(s) déla conciencia сумління, совість; a(l) - іос. adv. за закбном, за звйчаєм; de - іос. adv. за закбном, відповідно до закбну
fuerte 1. adj сйльний; могутній; 2. здоровий, міцнйй; 3. смілйвий, мужній; 4. твер- дйй, стійкйй; 5. твбрдий, важкйй для обробки; 6. жорсткйй; 7. укріплений, неприступний; plaza ~ фортбця; 8. міцнйй (про тканинУ); 9. міцнйй, сильнодіючий; tabaco - міцнйй тютюн; vino ~ міцнб вино; 10. вражбючий, перекбнливий (про доказ)', 11. міцно затягнутий (вузол)', 12. ряс- нйй, багбтий; ейтний (про їжУ)\ 13. що добре знбє; es muy ~ en gramática він добре знбє грамбтику; 14. діал. див. fáti- do; 15. лінгв. сйльний, твердйй; 16. тдив. fortaleza 4; 17. улюблене заняття; захбп- лення; 18. діал. чбрка міцного вина; 19. муз. фбрте; 20. adv ейльно, міцно, твбрдо; 2. ейтно; hacerse - військ, за- кріпйтися; стояти на своєму, обстбювати свою думку
fuertemente adv\. ейльно, міцно; 2. гбряче fuerza А1. ейла, міць (фізична)', falta de ~s безсилля; (re)cobrai (recuperar) las ~s одужувати, набирбтися сил; 2. ейла (розуму, характерУ); ~ de costumbre ейла звйчки; - de voluntad ейла вблі; 3. ейла, ефектйвність; вплив, дібвість; ~ de medicamento ефектйвність ліків; 4. ейла, пра- вочйнність; - de la ley ейла закбну; 5. ейла, наейлля, прймус; desde las posiciones de - з позиції ейли; 6. ейла, фактор; ~s productivas продуктйвні ейли; 7. фортбця, укріплене місто; 8. фіз., мех. ейла, енбргія, потужність; - de atracción ейла притягбння; ~ centrifuga відцентрбва ейла; - centrípeta доцентрбва ейла; - de gravedad ейла притягбння; ~ de inercia ейла інбрції; ~ animal (de sangre) тягловб ейла, живб тяглб; - motriz рухбма ейла; instalación de ~ силовб устанбвка; 9. рі військ, ейли, чисбльність, війська; - activa (efectiva) наявний склад; ~s armadas збрбйні ейли; ~s aéreas повітряні ейли; ~s navales морські ейли; ~s superiores переважбючі ейли; ~ mayor непереббрні (надзвичайні) обстбвини; ~ pública поліція; охорбнці порядку; ~s vivas актйвна (самодіяльна) частйна насблення (міста, народу) 6. військ, живб ейла; a la ~, de (рог)~ іос. adv. прбти вблі, наейльно, мимовблі; а - de іос. ргер. за допомбгою, шляхом, ціною; а - de brazos (de manos) завзбто, наполбгливо; свобю прбцею, своїми ейлами; а - de Diosy de las gentes всупереч усьому, незважбючи ні на що; a viva ~ ейлою, наейльно; щодуху, що є ейли; соп - ейльно, з ейлою; de ~ іос. adv. іст; вймушено, мимовблі; en - de іос. ргер. чбрез; - а - усімб ейлами і збсо- бами; por (de) - іос. adv. неодмінно; обо- в'язкбво; мимовблі, чбрез необхідність; estar - а - мірятися ейлами; dar - надбти знбчення (сказаному) hacer ~ змушувати, примушувати; старбтися, робйти зу- ейлля; írsele la ~ por la boca вихвалитися, бути хорббрим на словбх; medir las ~s розрахбвувати на свої ейли; випробб- вувати свої ейли; medir las ~s con uno помірятися ейлами; protestar la ~ юр. протестувбти прбти наейлля; sacar ~s de flaqueza набирбтися духу, зібрбти останні ейли; ser - бути необхідним (неминучим); 9а Іа Ч ще б пак!, звісно! fuetazo тдіал. удбр батогбм fuete тдіал. батіг fuetear vtдіал. удбрити батогбм fuetera f діал., fuetiza f діал. шмагбння, биття
315
fufar
fufar і//фиркати (про кішку fufo тдив. fu 1
fufú /771. діал. фуфу (страва з товченого ямсу, бананів або інших плодів)] 2. Л. Ам. врбки; 3. Л. Ам. чарівництво, чари fuga ЛІ. утбча; darse a la - TÍKáTn; poner en - примушувати TÍKáTn; 2. вйтік (газу; 3. діал. мбнія; 4. муз. фуга; meter en ~ підбурювати, підбивбти (на витівку fugacidad /швидкоплинність, скоромину- щість
fugada /шквал, порив вітру
fugado adj муз. у фбрмі фуги
fugar іст. примушувати TÍKáTn; -se TÍKáTn
fugaz жй'швидкоплйнний, скороминущий
Е fugaza тЛ. Ам. фугбса (пиріг з цибулею) fúgido adj іст. див. fugaz fugitivoí adj А. що TiKác; 2. що промайнув; 3. минущий, недовговічний; 4. /77утікбч fuguillas /77 1. >KBáBa людйна, жйвчик; 2. несмілйва (нерішуча) людйна; cлaбáк; 3. дратівлйва (запальні) людйна ful ас/погбний, паскудний, нікчбмний fulana /1. хтось; 2. коханка; крбля; 3. повія fulano /77 хтось, якййсь; - de tal такйй-то fular /77 фуляр (шовкова тканина) fulastre adj зрбблений грубо (нашвидкуруч), халтурний fulcro /77 тех. тбчка опбри fule тдіал. yfláp кулакбм fulero adj 1. халтурний, грубо зрбблений; 2. діал. див. falso 1
fulgente, fúlgido adj сяючий, що виблй- скує
fulgir и/виблйскувати, сбяти fulgor /77 блиск, сбяння fulguración /1. виблискування, сяяння; 2. зірнйцяа; 3. удбр блйскавки fulgurante adj 1. див. fulgente; 2. гбстрий (про біль)
fulgurar, fulgurecer vi сяяти, виблйскува- ти, блиицбти, іскрйтися fulguroso афцо сйє, блискучий, іскрйстий fúlica fopH. лйска (різновид) fuliginosidad /1. чорнотб, тбмний наліт; 2. мед. тбмний наліт (на губах і яснах у хворих на тиф)
fuliginoso adj 1. схбжий на кіпоть (на сажу); 2. що коптйть (про полум'я) fuligo /771. див. fuliginosidad; 2. мед. наліт (на язиці)
fulmicotón /77 хім. нітроцелюлбза, піроксилін
fulminación fcnánax; вйбух fulminado adj урбжений блискавкою (про людину
fulminante 1. блискавичний, моментб- льний; швидкоплйнний (про хворобу; 2. гримучий, детонуючий; 3. m кбпсульна втулка; пістбн; 2. кбпсульний (запбльний) сполука (запбльник)
fulminar vt 1. уражбти, убивбти (блискавкою); 2. випускбти снаряди; 3. сердйто дивйтися; 4. осуджувати; плямувбти fulminato m хім. фульмінбт, сіль гримучої кислотй; - de mercurio гримуча ртуть fulmíneo до/блискавкоподібний fulmínico adj хім. гримучий (про кислоту fulminoso adj див. fulmíneo fulo adj Л. Ам. 1. з жовтувбтим відтінком (про шкіру негра або мулата); 2. діал. світловолбсий, білявий; 3. Л. Ам. що змінйвся на облйччі (віддосади) fulla їдіал. непрбвда, брехня fullear vt 1. шахраювати, хитрувбти (угрі)\ 2. діал. залицятися
fulleco adj діал. порбжній, порожнйстий fullerear vi 1. діал. вихвалятися cBoéio сй- лою; грозйти(ся); 2. діал. див. fachendear fulleresco adjшахрбйський, крутійський fullería /1. шахрбйство; 2. хйтрість, лукбв- ство; 3. діал. зарозумілість, nnxá
fullero 1. adj що шахрує (у грі); 2. недбб- лий, кваплйвий; 3. діал. Хвалькувбтий, фанфарбнський; 4. діал. див. farolero 1;
5. діал. пустбтливий, бешкбтний (про дитину); Ь.діал. легковбжний; 7. m шулер fullingue adj діал. 1. низькосортний (про тютюй); 2. посербдній, невисокої якості;
3. слабий, хвороблйвий fullona /ceápKa
fuma /1. діал. кількість тютюну, що вжи- вбється ррбтягом дня (однією людиною); 2. діал кількість сигбр, що видаїЬть на день робітникбм тютюнбвих фббрик; 3. діал. cnrápa домбшнього вйготовлення; 4. діал. див. fumada 1
fumable ас(тридбтний для паління fumada /1. затбжка (сигарою); 2. діал. вйтівка, жарт
fumadero /77курйльня, курйльна кімнбта fumador 1. adj що курить, що пблить; 2. m курбць
fumar vi 1. курйтися; 2. (vt) курйти, палйти; -se 1. витрачбти, розточувати; 2. зникб- ти, тбнути; -se la cíase утіктй з урбку; 3. (а) Л. Ам. обмбнювати; 4. діал. напбсти; побйти
fumarada / 1. хмбра дйму; 2. пбрція тютюну у люльці fumaría їбот. рутка
fumazo тдіал. 1. cnrápa; 2. див. fumada fumífero adj що куриться fumífugo adj димовідвід нйй fumigación /1. обкурювання; 2. тех., с.-г. фумігбція
fumigador 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. anapáT для обкурювання fumigantes mp/c.-r. фумігбнти fumigar vt\. обкурювати; 2. обкурювати аромбтами
fumigatorio 1. adj що обкурює; 2. m с.-г. фумігбтор; 3. курильниця fumígen«o димовий; bomba -а димовий снаряд, димовйй клбдень fumín fдіал., fumino m Л. Ам. жив. розту- шбвка (паличка)
fumista /771. пічнйк; 2. діал. жартівнйк fumistería /1. пічнб cnpáea, майстерність пічник0; 2. майстбрня пічникб; 3. діал. жарт; вйтівка
fumívoro 1. adj димопоглинбючий; 2. m димопоглинбч
fumygeno adj димовйй, димотвбрний fumoso adjдймний
funambulesco adj що віднбситься до акроббтики (до мистецтва еквілібрйстів) funámbulo /77еквілібрйст; канатоходець función /1. функція; 2. ceáHC, вистбва, спектбкль; 3. торжествб, урочйстий акт;
4. військ. бкція; no hay - sin tarasca жбдне свйто не прохбдить без нього; він тут як тут
funcional adj функціонбльний; desyrde- nes -es мед. функціонбльний рбзлад; dependencia - мат. функціонбльна залбж- ність
funcionalismo m архіт. функціоналізм funcionamiento 1. m функціонувбння; ро- ббта, хід (машини, механізму); - continuo безперебійнмй хід; - Intermitente режйм роббти з переббями; - en vacío холостйй хід; 2. діяльність funcionar vi функціонувбти, працювбти (про машину, механізм) funcionario /77 службовець, урядбвець, посадбва осбба; - público держбвний служббвець
funcionarismo m бюрократйзм funche /77 Л. Ам. фунче (каша з кукурудзи грубого млива)
funda /1. чохбл, покрйшка; - de almohada
нбволочка; - de pistola кобурб; 2. діал. спіднйця; 3. ріЛ. Ам. нйжня спіднйця
fundación /1. заснувбння, встановлення ствбрення; 2. закладбння оснбви (фундаменту); 3. фонд (для надання матеріальної допомоги творчим діячам) fundacional аю/устанбвчий fundado яр/ооґрунтбваний, правомірний fundador 1. аб]що базується; 2. m засновник, фундбтор
fundamental adj 1. основнйй, фундамен- тбльний; ley - основнйй закон, конституція; investigación - фyндaмeнтáльнe дослідження; 2. найважливіший, визна-
ЧбЛЬНИЙ
fundamentalmente adv1. фундаментбль- но; 2. по суті; в оснбві fundamentar vt\. закладбти оснбву (фун- дбмент); 2. обфунтбвувати; 3. зміцнювати, устелювати
fundamento1 m 1. (рі) фундбмент, основа (будівлі); 2. серйбзність, солідність, по- вбжність; 3. оснбва, підстава обфунтбва- ність; sin - безпідстЄвно; 4. оснбви, основні полбження (прйнципи); 5. текст, утік fundamento2 тдіал. дбвга спіднйця з грубої вбвни
fundar иМ. будувбти, ствбрювати; 2. (еп, sobre) укладбти, установляти; клбсти на оснбву (фундбмент); 3. ствбрювати, за- снбвувати (суспільство); 4. обфунтбвувати; підтвбрджувати (думку), -se (en) спирбтися, фунтувбтися, базувбтися fundente /771. тех. флюс, плбвень; 2. мед. збсіб, що сприяє розсмоктуванню пухлйни fundería їдив. fundición 2 fundible афлавкйй fundibular иґкйдати
fundíbulo /77 камнембт (старовинна військова машина)
fundición /1. литвб, виливбння (дія і результат); - de acero сталбве литвб; - de hierro чавунне литвб; 2. ливбрня, ливбр- ний цех; ливбрний завод; 3. плбвка; 4. ли- вбрний чавун; - al coque кбксовий чавун; - de liga легбваний чавун; 5. полігр. комп- лбкт шрйфту
fundido adj 1. розплбвлений; 2. лйтий; hierro - лйта сталь; ливбрний чавун fundidor /77ливбрник; плавйльник; сталевбр; дбменний мбйсгер; ливбрний мбйстер fundidora /1. тех. розливнб машйна; 2.полігр. шрифтоливбрна машйна fundillero тЛ.Ам. потіпбха fundillo тдіал. зад fundillos т р!Л. Ам. див. fondillos fundir vt\* плбвити, розплавляти; 2. лйти, відливбти; -se 1. плбвитися, тбнути; 2. збігбтися (про інтереси, погляди); 3. Л. Ам. занепадбти; розорйтися fundo 1. adj іст. глиббкий; 2. m юр. земб- льне володіння (отримане у спадщину fundón т \.діал. дбвга спіднйця; 2. діал. амазбнка (сукня)
fúnebre adj 1. жалббний, трбурний; похо- рбнний, поховбльний; procesión (séquito) - похорбнна процбсія; empresa de pompas -s похорбнне бюрб; 2. сумнйй, похмурий; сага - кйсла фізіономія funeral 1. афрбурний; похорбнний, поховбльний; 2. /77 (рі) пбхорон funerala: a la - іос. adv. на знак жалбби (нести рушницю дулом униз) funeraria /1. похорбнне бюрб; 2. іст. див. funeral 2
funerario adj див. funeral 1; escultura -а
надгрббок
funúreo adj див. fúnebre funes: meterse a - діал. втручбтися, пхбти носа у чужі cnpáen funestar и/плямувбти, ганьбити funestidad /У7. Ам. прйкрий вйпадок funesto adj 1. згубний, фатбльний; 2. не- щаслйвий
316
fuyenda
fungar гідіал. бурчЯти # fungia f3oon. грибоподібний Kopán fungicida m c.-r. фунгіцид fungiforme ^'грибоподібний fungir vi 1. діал., Л. Ам. заступЯти на робЯті; 2. Л. Ам. обіймЯти посЯду fungo1 /77 мед. дике м'Ясо fungo2 гугнЯвий fungoideo adj див. fungiforme fungón1 adj, тдив. fumador fungón2 adj діал. буркотливий fungosidad /І. пЯристість; 2. мед. HápicT з дикого м'яса
fungoso adj губчатий, пбристий; ніздрюватий
funicular 1. аі#канЯтний, з канЯтною тягою; ferrocarril - канЯтна залізниця; 2. т фунікулЯр, канЯтна дорЯга funHeulo /771. бот. насінна ніжка; 2. архіт. кручений 6aréT
funiforme adjuro Mác фбрму шнуркЯ funis /77 анат. пуповина fuñador /77 сл. забіяка, скандаліст fuñar 1. Уідіал. сварити; 2. vi сл. бйтися; влаштбвувати скандЯл fuñenda f діал. 1. бідЯ, лихо, нещЯстя; 2. прйкрість fuñera fдiaл. гугнявість fuñicar vi робйти невпрЯвно, пбрпатися, вовтузитися
fuñido adj 1. діал. слабйй, рахітйчний; 2. діал. забіякувЯтий; сварлйвий fuñinque adj діал. боязкйй, несмілйвий fuñique adj 1. незгрЯбний, неспрйтний, невпрЯвний; 2. скрупульбзний fuñir иМ. діал. непокЯїти, завдавЯти тур- ббти, надокучЯти; 2. діал. змЯншувати, скорбчувати; 3. Л. Ам. завдавЯти шкбди; ~se 1. діал. захворіти на рахіт; 2. Л. Ам. див. fastidiarse; fuñe que fuñe все бурчить і бурчйть, постійно незадовблений fuño 1. adj діал. понурий, відлюдкуватий; 2. діал. гугнЯвий; 3. m діал. понурий вйг- ляд; незадовблений вйраз облйччя fuñón adj діал. нуднйй furaré /77 діал., орн. чбрний дрізд furcia /повія, шльбндра furente adj розгніваний, оскаженілий fúrfur /77 ВЙСІВКИ
furgón /771. фургбн, крйтий візбк; 2. багЯж - ний вагбн
furgoneta /'невелйкий вантЯжний автомобіль, niKán
furia f\. міф. фурія; 2. лють, шалЯнство, несамовйтість; 3. лють, шалЯнство, не- вгамбваність (стихії, вітр^у, 4. nócnix, по- квáпливicть; 5. Л. Ам. розкуйбвджене во- лбсся; a toda - енергійно, наполЯгливо; діал. що є духу; hecho una - не тЯмлячи ce6é від люті
furibulle adj діал. непосидючий, невгам0вний furibunda adj 1. розлютбваний, розгніваний, розлючений; mirada ~а сердйтий nó-
гляд; 2. шалЯний, несамовйтий; 3. завзятий (про захисника) furiente adj див. furente furierismo /77 політ, фур'єрйзм furierista /77 політ, фур'єрйст furioso adj 1. лютий, розгніваний, розліЬ чений; 2. буйний (про божевільного)',
3. лютий, несамовйтий (про стихію)', viento - урагЯнний вітер furnáridos трізоол. пічникові furnia ї\. діал. підзЯмний вйнний пЯгріб; 2. Л. Ам. KápcToea ворбнка; 3.діал. глибЯ- ка яма; прірва
furo1: hacer - діал. спрйтно заховЯти furo2 adj\. відлюдкуватий; понурий; 2. діал. див. furioso 1; 3. діал. дйкий, неприруче- ний
furor /771. лють, скажЯність, шалЯнство; 2. буйство, шалЯнство; 3. натхнЯння (у поета)', 4. прйстрасть; 5. див. furia 3,4;^ ~ uterino (erótico) мед. сказ мЯтки, істерія; hacer ~ викликЯти фурбр (сенсЯцію) furriel /77 військ, каптенЯрмус furriela їдив. furriera furrier тдив. furriel furriera /палЯцова комендатура furrina, furrina f Л. Ам. гнів, роздрату- вЯння
furrio adj діал. див. furris furriona їдіал. шум, гам furris adj діал:, Л. Ам. непридЯтний, негодящий
furruco /77 діал. фурруко (різновид барабана)
furrusca їдіал. ceápKa, лЯйка furtivamente atfi/крадькомЯ, як злбдій furtivo adj прихбваний, таЯмний; cazador - браконь0р
furto /77 крадіжка; а - іос. adv. крадькомЯ, як злбдій
furuminga їдіал. плутанйна furúnculo т мед. фурункул furunculosis їмед. фурункульоз furundanga їдіал. купа непотрібних реч0й fusco а/#тЯмний fuselaje /77 ав. фюзелЯж fusibilidad ^плЯвкість fusible 1. adj плавкйй, легкоплавкий; 2. т ел., радіо топкйй запобіжник; ~ de tapón прббковий запобіжник fusiforme adj веретеноподібний fúsil adj див. fusible 1 fusil /77рушнйця, гвинтівка; - ametrallador ручнйй кулемЯт; - antitanque протитЯн- кова рушнйця; ~ antitanque lanzacohete реактивна протитЯнкова рушнйця; ~ de chispa кремінна рушнйця* - con luneta гвинтівка з оптйчним прицілом fusilamiento /77р0зстріл fusilar vt 1. розстрілювати; 2. плагіювЯти, видавЯти за ceoé fusilazo /77 рушнйчний пбстріл
fusilería f 1. комплЯкт рушнйць (гвинтівок);
2. кількість солдЯт (багнетів); 3. рушнйчний залп
fusilero 1. adj рушнйчний; 2. /77СтрілЯць fusión М. плЯвлення, плЯвка; - eléctrica електроплЯвка; calor de - фіз. теплотЯ плЯвлення; punto de - фіз. тбчка плЯв- лення; - nuclear Ядерний сйнтез; 2, роз- тбплювання; тЯнення; 3. злиттЯ; об'Яд- нання (районів, закладів, підприємств) fusionar і^зливЯти; об'Яднувати fusique /771. флакон для нюхального тютюн)/; 2. сукня в обтЯжку fuslina ^плавильня
fuslor, fusor /77 плавйльний гЯрщик; плавйльний тйгель
fusta /і. прут; хлист; 2. вбвнЯна матЯрія;
3. діал. див. fustán
fustal, fustán m 1. бумазЯя; 2. Л. Ам. спідня спіднйця
fustanque m Л. Ам. пЯлиця, дрюк fustansón /77діал. біла спідня спіднйця fuste /771. деревинЯ; 2. держЯло, дрЯвко; ~ de la lanza дрЯвко списа; 3. сідпб; 4. архіт. фуст, стбвбур колбни; 5. оснбва, суть;
6. важлйвість
fustero /771. стбляр; 2. тбкар fustete /77 бот. скумпія, рай-дЯрево fustigación f шмагЯння, биттЯ fustigar vt 1. бйти батогбм, шмагЯти; 2. плямувЯти ганьббю fusuco /77 діал. ракЯта, вертушка; феєр- вЯрк
fútbol /77 футббл futbolista /77 футболіст futbolístico adj футббльний futesa ^дрібнйця, дурниця fútil adj 1. дріб'язкЯвий, нікчЯмний; 2. пус- тйй, беззмістбвний
futileza, futilidad ї неважливість, неістбтність
futir \гіЛ. Ам. набридЯти; ~se діал. розорятися
futraque m чепурун, франт futrarse діал. 1. сумувЯти; 2. бруднйтися futre тдіал. франт, чепурун, мбдник futrir vt діал., див. futir futura /і. прЯво на спадкоЯмство; 2. наре- чЯна
futurario /77 що мЯє прЯво на спадкоЯмство
futurismo /77 мист. футуризм futurista 1. ас/футуристйчний; 2. сот. фу- турйст
futuro 1. майбутній, прийдЯшній, наступний; 2. /77 майбутнє, прийдЯшнє; майбутність; - contingente невідбме майбутнє; 3. грам, майбутній час; ~ imperfecto, ~ simple простий майбутній час; ~ perfecto майбутній докЯнаний час; ~ próximo найблйжчий майбутній час; 3. наречЯний fuyenda їдіал. утЯча; tomar la ~ тікЯти
G
G, g fü-a літера ¡(¡ганського алфавіту хе gabacha їдіал. шаль, хустка (у селянок) gabacho 1. adju\о живб на схилах Піре- нбїв; 2. мохнонбгий (про голуба)] 3. французький; 4. незгрббний, неотбсаний; 5. т жйтель сблища на схилах Піренбїв; 6. француз; 7. іспбнська мбва, засмічена галліцизмами; 8. мохнонбгий гблуб gabán т 1. пальтб; 2. діал. піджбк, жакбт gabanearse 1. Л. Ам. привлбснювати, за- володівбти незакбнно; 2. Л. Ам. тікбти, збігбти
gabanzo т див. gavanzo gabarda (діал. бот. див. galabardera gabardina f 1. плащ, макінтбш; 2. габардин (тканина)
gabarra ЛІ. ra6ápa (судно)', шалбнда; - de pasaje порбм; 2. ббржа; ~ de grúa плавучий кран
igabarrero m 1. човняр; 2. влбсник габбри (шалбнди)
gabarro m 1. пйпоть, тіпун (хвороба птахів)',
1 2. дефбкт тканйни; 3. неприбмний оббв'я- зок; 4. пбмилка у розрахунках; 5. діал. ент. джміль; 6. ент. трутень; 7. геол. укрбплю- вання; 8. буд. рбзчин з смолй та кам'янбї крйхти; 9. вет. пухлйна на копйті gabazo /77вйчавки (цукровоїтростини, льонУ) gabejo /77 в'Язка (соломи, дров) gabela ЛІ. подбток, мйто; 2. іст. місце про- вбдення публічних вистбв; 3. повйнність;
4. Л. Ам. вйгода, кбристь gabelo /77 анат. міжбрів'я gabera їдіал. див. gavera 1 gabijón m діал. сніп (житнянки) gabina їдіал. циліндр (капелюл) gabinete m 1. кабінбт; ~ de lectura читб- льна 3ána, читбльня; 2. комплбкт мбблів для кабінбту; 3. туалбтна кімнбта; 4. ка- бінбт міністрів; 5. лаборатбрія; кабінбт; ~ de física фізйчний кабінбт (у школі)', 6. лаборатбрія фізико-механічних дбслідів;
7. діал. закрйта вербнда; 8. Л. Ам. кбрпус радіоприймачб; de ~ кабінбтний, відірваний від життя
gabinetero m лаборбнт (при фізичному кабінеті)
gablete /77 архіт. стрільчбстий фронтбн gabrieles m рі турбцький горбх, нут (як складова частина страви "косидо') gacel тзоол. газбль (самець)
gacela їзоол. газбль
gaceta1 fA. газбта (зі спеціальним ухилом)', ~ literaria літературна газбта; ~ médica медична газбта; 2. урядбвий вісник (в Іспанії)', 3. пліткбр; 4. діал. періодйчне видбння; газбта; mentir másque la ~ безсорбмно брехбти, забріхуватися gaceta2 f вогнетривкб кбпсула (для випалювання порцелянових виробів) gacetero т 1. співробітник газбти, журналіст; газетяр; 2. продавбць газбт, газетяр gacetilla ЛІ. відділ хрбніки (у газеті)', 2. хрб- ніка, корбтке повідбмлення; 3. пліткбр, пошйрювач плітбк
gacetillero m 1. хронікбр (у газеті)', 2. ре- портбр, газетяр
gacetín /77 1. див. gacetilla; 2. Л. Ам.
складбльна кбса
gacetista com. 1. любйтель газбт; 2. любй- тель новйн
gacilla f Л.. Ам. 1. англійська шпйлька; 2. гаплйк; збстібка
gachapanda: a la - іос. adv. Л. Ам. нйш- ком, пбтай
gachas fpiA. рідкб кбша; 2. напіврідкб мб- са; кбшка; 3. борошняна кáшa з мбдом та молокбм; 4. діал. пбстощі; hacerse unas - пбститися, голубитися; 5. бруд, болбто gaché m 1. гачб (прізвище андалузців у циган)', 2. діал. ббхур, полюббвник gacheta1 ^клбйстер
gacheta2 fA. збскочка (замка)', 2. гашбтка; спуск
gachí їдіал. жінка; дівчина gach«o adjA. опущений, нахйлений (униз)', похнюплений; 2. з опущеними полЯми (про капелюУ)', 3. з збгнутими унйз рогбми (про корову); 4. капловухий; a ~as іос. adv. накарЯчки gachó тдіал. тип, суб'бкт gachón adjA. привббливий, симпатйчний; 2. діал. розббщений (про дитину gachonada їдив. gachonería 1 gachonería f 1. привббливість, принбд- ність; 2. діал. лбска, ніжність; 3. кокбтство gachumbo m Л. Ам. твердб шкаралупа (кокосового горіха, яку використовують для виготовлення посуду) gachupín, gachupo m діал. іспбнець, що переселйвся у Латинську Амбрику gádidos трізоол. тріскбві (родина)
gaditano 1. adj кадіський; 2. т жйтель (урбдженець) м. Кбдіс gado /77 пікша (риба) gadolinio тхим. гадоліній gafa ЛІ. гак, строп (для піднімання важкого вантаж^)', 2. див. grapa1; 3. мор. шлюпковий гак; багбр; 4. р/завушники (на оку- лярах)\ 5. рі окулЯри; - ahumadas тбмні окуляри; - protectoras захисні окуляри gafar1 vtA. зачіплювати, захбплювати (гаком, багром, нігтями)', 2. скріплювати скб- бами (при склеюванні розбитого посуді) gafar2 иґзавдавбти шкоди, шкбдити gafe /77людйна, що принбсить нещбстя gafedad f А. хронічна судбма, покбрче- ність пальців; 2. вид прокбзи (що характеризується покорченням пальців) gafeira ЇЛ. Ам. прокбза, лбпра gafete /77 гаплйк з петблькою; збстібка gafo adjA. з покбрченими пбльцями; 2. Л. Ам. зі збйтими ногбми (про коня)', 3. Л. Ам. жалюгідний, неицбсний; недалбкий gago adj діал. заїкувбтий gaguear vi 1. діал. пошйрюватися (про чутки, плітки); 2. діал. заїкбтися gagueo m, gaguera їдіал. 1. заїкбння; 2. гугнявість
gaicano m зоол. причбпа (риба) gaita fA. (~ gallega) муз. волйнка; 2. муз. вид сопілки; 3. шйя; загрйвок; 4. морока, клбпіт; 5. діал. лбдар, нербба, нікчбмна людйна; 6. Л. Ам. обмбнщик, брехун; contemplar (templar) ~s заспокбювати, умиротворяти; estar hecho una - чбсто хворіти, бути хвбрим; estar uno de ~ бути у гбрному нбстрої; ser uno buena ~ бути настйрливим, нестбрпним; ivaya una ~! трбба ж!
gaitería f строкбтість, пістрявість (в одязі, прикраса.*)
gaitero 1. я# блазнівський; фіґлЯрський;
2. строкбтий, пістрЯвий (про одяг, прикрасуі)\ 3. /77 блбзень; фіґлЯр; 4. волйнщик (музикант)', en casa del ~ todos son danzantes якйй піп, такб й парбфія
gaje /77 (рі) винагорбда, плбта; ~s del oficio (del empleo) неприбмності на роботі gajo /771. гілка, сук; 2. грбно (винограді
3. чбсточка (апельсина)', 4. зуб, зуббць (вил, грабель); 5. відріг (гір)\ 6. Л. Ам. nácMO (волосся)
318
galpón
gajorro тдіал. див. gañote gajoso adj розділений на чбсточки (про фрукти)
gal m фіз. гал(ь) (одиниця прискорення) gala ЛІ. святкбва сукня; парбдний бдяг; de ~ святкбвий, парідний; 2. вйтонченість, гр0ція; 3. нaйкpáщe, npMKpáca; 4. діал. приз (переможцю); 5. іст. flpi6Há монЄта; чайові; 6. рі вбраний; прикрйси, коштбв- ності; ponerse todas sus ~s причепуритися; 7. рі весільні подарунки; cantar la ~ розхвйлювати, співйти дифірймби; hacer ~ dé una cosa вихвалитися; llevar(se) la ~ заслужйти noeáry (похвалу); tener a - una cosa рисувбтися, бравувЄти (непорядним вчинком)
galabardera тбот. шипшйна galáctico adj астр. галактичний galactófago adj що харчується молокбм galactómetro /77лакт6метр galactosa їбіохім. галактоза galacho тдіал. вимйвина galafate /771. спрйтний злОдій; 2. див. ganapán 1; 3. діал. нербба, ледар; 4. діал. дітлахй; 5. діал. дріб’язок, дрібне річ galaico adj див. gallego 1 galán 1. adj арос. de galano; 2. /77 ставний (стрункйй) чоловік; 3. залицяльник; кава- nép; 4. театр. перший кохОнець; виконЄ- вець однієї з головнйх рблей; - denoche діал. бот. нічнйй жасмйн; кбктус (різновид)
galanamente adv1. вишукано, елегбнтно; 2. галОнтно; люб'Язно, ввічливо galancete /771. dim. ote galán; 2. театр, nép- ший кохЄнєць
galaneta fJfl. Ам. див. galanura
galanaa /"сечоприймОч
galanía їдив. galanura
galano adj\. гарно убрбний (одЯгнений) зі
смакбм; 2. вишуканий, єлєгЄнтний; 3. вй-
тончений, вйшуканий (промову); 4. Л. Ам.
рябйй (про худобу)
galante adj 1. люб'Язний, ввічливий; га- лЄнтний; 2. кокбтлива, легковЄжна (про жінкУ)\ 3. пікЄнтний (про анекдот, розповідь)
galanteador 1. adj що любить залицЯтися (дожіноф, 2. /77 кавалер, залицяльник galantear vt 1. залицЯтися; 2. улещувати (домагаючись чого-н.)) 3. іст. прикрашати galanteo m залицЯння galantería ЛІ. люб'язність, ввічливість; галантність; 2. вйтонченість; 3. великодушність, шляхетність
galantina f 1. див. gelatina; 2. фарширована дичинЄ (холодна закуска) galanura ^вйтонченість; вишуканість galápago m 1. водянО nepenáxa (різновид)) 2. с.-г. зубець боронй; 3. буд. кріплення (при підземних робота*)) 4. фбрма (для черепиці);5. злйвок (свинцю, олова))
6. легке сідлб (для їзди верхи, 7. клЄпоть бинтЯ, надрізаний з чотирьох сторін; 8. Л. Ам. дбмське сідлО galapero тдіал. див. guadapero galapo тдіал. дбмське сідлО galardón т винагорода, премія galardonar vt, galardonear vt іст. винагороджувати, нагорбджувати gtaxia (G.) астр. ГалЯктика, Чумбцький Шлях; 2. галЯктика (зоряна система) ga ayo тдіал. скЄля да baña Лібдарство, ліноші; ліньки ga bañado ао/жовтувбто-сірий galbanero, galbanoso adj лєдЄщий, недбалий
К0НТУР» ббрис; 2. е «a u м? ^шйшка (кипариса, ялівцю) S Pü ldas fp/орн. бурмотушки па тЛ.див. gálbula; 2. орн. яка a «criugo тдіал. див. granza3
galdido ^голОдний galdón т зоол. сорокопуд (різновид) gálea f шолбм (римського воїна) galea f\. іст. див. galera; 2. сл. візОк galeaza їіст. трищОглова галера galega f бот. галета, козлЯтник (лікарський)
galembo тдіал. див. gallinazo 1 galena їмін. галеніт, сірчйстий свинОць galénico acj;’галеновий (про препарати) galeno1 /77 лікар, ескулбп galeno2 adj мор. легкйй; м'якйй (про бриз) gáleo /77 іхт. рйба-меч galeón тмор. іст. галеОн, вітрйльник (вид галери)
galeota f мор. 1. іст. невелйка галера; 2. знімбльний бімс; знімбльна бблка galeote /77 іст. кЯторжник, засуджений до гал6р
galera ЇЛ. крйтий візОк, фургОн; 2. жінОча в'язнйця; 3. галбра (старовинне судно))
4. ліжки (у загальній палаті лікарні)) 5. Л. Ам.рах, піддбшшя; 6. діал. бійня; 7. діал. циліндр (капелюх); 8. мат. знак ділення кутОм; 9. фугЄнок; 10. полігр. складбльна дОшка; 11. зоол. креветка (різновид))
12. зоол. медуза (різновид); 13. рі іст. га- лбри, кйторжні роббти; заслбння на галб- ри
galerada ЇЛ. вантбж фургОна; 2. полігр. rpáHKa
galería ЇЛ. галерея; 2. збсклений коридОр; веренда; 3. картйнна галерОя; 4. гірн. га- лербя; штбльня, штрек; 5. галербя, нйзка (образів, ти пій)) 6. театр, галерея; райОк, гальорка (публіка)) 7. діал. публіка, на- рбд; 8.дїал. магазйн, торгбве підприємство; 9. військ, крйта траншея galerín /771. dim. de galera; 2. див. galera 10 galerita1 їорн. попелюха galerita2 їдіал. котелбк (капелюУ) galerna /сйльний північно-збхідний вітер (на північному узбережжі Іспанії) galernazo тдіал. північно-збхідний вітер galerno т див. galerna galerón /771. Я Ам. простбре приміщення, що служить тюремною кбмерою; 2. діал. нарбдний спів; 3. діал. танцювЯльна пісня; 4. Л. Ам. накриття, дах galfaro тдіал. див. galfarro 2 galfarro т 1. діал. див. gavilán 1; 2. нерб- ба; гульвіса
galga1 f 1. невелйкий кЄмінь (при обва- лаку, 2. жбрно (на маслоробні); 3. свинЯ;
4. дієт, жбвта Mypáxa; 5. хортйця (самка) galga2 ^вйсип (на шиї) galga3/ілнурбк, зав'йзка (у жіночому взутті) galga4 f 1. гальмб (екіпажа); 2. похорбнні нбші; трунб (грубо оббитии) galga9 їтех. калібр; шабл0н; еталбн galtg*o 1. adjpmo ~ хортйця; 2. діал. див. goloso 1; 3. m хортйця; ~ ruso російська хортйця; el que nos vendió el ~ шахрбй, крутій; jóchale un ~! шукбй вітра в пблі!; no le alcanzarán ~s рбдич десятого коліна; vete a espulgar un ~ ідй геть! galgón adj діал. див. goloso 1 galguar vi 1. Л. Ам. лбсувбти; 2. хотіти, бажбти; andar galgueando діал. клЯцати зубе ми (від голоду) galguear \гідіал. чйстити (канали) galgueño, galguereño adj схбжий на хор- тйцю
galguero /77л0вчий (псар) galguesco adj див. galgueño galiana faopóra, по якій переганяють стб- да, скотопрогін
galianos /77р/кбржики, смЄжєні у мЄслі galibar m порбмник
gálibo /771. тех., зал. габарйт, просвіт; 2. вйтонченість; вйшуканість; 3. шаблбн; лекб-
ло, МОД0ЛЬ
galicabra їдив. galizabra galicado adj схйльний до французького вплйву (про мову, стиль) galica«no adj 1. див. gálico 1; 2. ганзейський; iglesia ~а галікенська церква; 3. див. galicado
galiciano adj див. gallego 1 galicismo m галліцизм gálico 1. adj гЄлльський; 2. хім. гЄловий;
3. мед. венерйчний; 4. m (morbo ~) сй- філіс
galicoso 1. adj венерйчний (про хворого)) 2. /77 сифілітик
galicursi adj 1. пишномбвний, багЄтий на галліцйзми (про мовУ)) 2. що зловживЄє галліцйзмами (умові) galifardo 1. adj діал. нєщЄсний, бездбм- ний; безпритульний; 2. m діал. бездбм- ний, волоцюга; босЯк; 2. діал. див. ga-, vilán 1
galilea f 1. церк. пЯперть; 2. іст. крйтий цвйнтар (поза храмом) І
galillo /771. анат. язичбк; 2. див. garguero galimatías m нісенітниця, дурнйця galinácea 1. adj див. gallináceo 1; 2.: ~as fpi зоол. курячі galio1 /77 бот. буркун-зілля galio2 m хім. ґблій
galiparla f іспЯнська мбва з велйкою кількістю галліцйзмів galiparlista /77любйтель галліцйзмів galipote /77 галіпбт, соснбва смолЄ galiquiento adjЛ. Ам. див. galicoso 1 galizabra /старовйнне вітрйльне судно galo іст. 1. aaj гЄлльський; французький;
2. /77 галл
galocianina f лжгаллоціанін, гЄлловий барвник galocha1 їіст. нічнйй чєпЄць galocha2 т 1. дерев'Яний (залізний) чере- вйк; 2. Л. Ам. (~ de goma^ калбша galocho adj 1. розпусний; 2. занепЄлий, занехЄяний
galofobia f галлофббія, нєнЄвисть до всьбго французького galomanía f галломЄнія, пристрасть до усьогб французького galón1 /77 галун; позумбнт, нашйвка galón2 /77 галбн (міра рідини = 4,54 л) galonear1 і^обшивЯти галуном (позументом)
galonear2 vt Л. Ам. вимірювати Ємність посудини (при сплаті митного зборУ) galonero m галунний мЯйстер galop /77, galopa f муз. галбп (танець і музика)) a la galopa іос. adv. Л. Ам. галбпом, щодуху
galopada /'галбп, швидкйй алюр galopante adj. tisis ~ швидкоплинні сухбти galopar vi скакбти, нестйся галбпом, галопувЄти
galope /77 галбп; a (de) ~ іос. adv. нашвидкуруч, пбхапцем; correr а - tendido пус- тйти конЯ у галбп; швйдко, лбгко писЄти (говорити)
galopeada їдіал. див. galopada galopeado 1. adj зрбблений абиЯк (нашвидкуруч); 2. /77ШмагЄння, прочухЄн;
3. діал. галопеЄдо (страва, приготована з борошна, гострого перцю та смаженого часнику з оливковою олією та оцетом)
galopear vi див. galopar galopillo /77 (~ de cocina) кухарчук galopín /77 1. безпритульний хлбпчик; 2. пустун (звертання до дитини)) 3. хитрун, пройдйсвіт; 4. мор. юнга; - de cocina кухарчук galopinada /вйтівка galopo тдив. galopín З galota їіст. див. galocha1 galpón /771. Л. Ам. іст. барЄк (для рабів)) 2. Л. Ам. навіс, накриття; 3. діал. цегельний завбд
319
galponero
galponero тдіал. каменяр galúa їдіал. ляпас galucha ЇЛ. Ам. див. galope galuchar vifl. Ам. див. galopar galumbo adj діал. ледбщий galvánico adj фіз. гальванічний galvanismo m фіз. гальванізм galvanización Ї, galvanizado m фіз., мед. гальванізбція
galvanizador 1. ^'гальванізуючий; 2. m гальванізбтор
galvanizar vt 1. фіз. гальванізувбти; 2. оцинкбвувати; 3. мед. застосовувати гальванотерапію; 4. оживлбти, пробуджувати до життй, гальванізувбти galvanocaustia їмед. гальванокбустика galvanocauterio т мед. гальванокбутер galvanómetro т фіз. гальванбметр galvanoplastia, galvanoplástica f фіз. гальваноплбстика
galvanoscopio т фіз. гальваноскбп galvanotecnia Л*альванотбхніка galvanoterapia їмед. гальванотерапія gallada їдіал. 1. хвбстоиці, вихваляння;
2. подбнники на селітряних копбльнях;
3. пбтолоч, пбкидьки galladura /збродок (у яйці)
gallar vt спбрюватися с сбмицею (про півня)
gallara /нбріст
gallarda ЇА. гальйрда (старовиннийіспанський танець); 2. полігр. ббргес gallardear w(~se) 1. здавбтися невимушеним (розкутим); 2. виглядбти молодбць- ким (стрункйм)
gallardete m вимпел, прапорбць gallardetón m мор. брейд-вймпел gallardía ЇА. стрункість, стбвність; 2. хо- рббрість, мужність, відвбга gallardo adj А. стрункйй, ставний, молодб- цький, брбвий; 2. хорббрий, мужній gallareta їорн. лйска gallarín m іст. рахувбння у геометрйчній прогрбсії; salir a uno al ~ noráHO закін- чйтися
gallarón A. adjfl. Ам. зарозумілий, гордо- ВЙТИЙ; 2. /77 ОрН. CTpéneT, XOXÍTBá gallaruza1 Лілаиц з кбптуром (угоряй) gallaruza2 їд/ajг кбзир-ббба gallaruza3 їдіал. див. gallinaza gallear A. vt див. gallar; 2. и/кокбшитися; бундючитися; 2. виділитися, відрізнитися; -se іст. А. розсбрдитися; 2. сварйтися gallegada ЇА. землйцтво галісійців (у чужій країні); 2. вчйнок (вйслів), властивий галісійцям; 3. гальєгбда (галісійський танець та музика)
gallego 1. ас/галісійський, що віднбситься до Галісії; 2. Л. Ам. іспбнський, що віднбситься до IcnáHií; 3. m галісієць; 4. Л. Ам. іспбнець; 5. галісійська мбва; 6. північно- збхідний вітер (що дме з Галісії)', 7. ван- тбжник; 8. діал. чбйка (різновиді)', 9. діал. cnyrá
galleguismo m слбво (вйраз), типбве для галісійської мбви galleo /77 теж. нбріст (на металі) gallera ЇА. приміщення, у якбму утримують ^бійцівських півнів; 2. приміщення для боїв півнів; 3. клітка для транспортувбння бійцівських півнів; alborotar la - Л. Ам. спричинйти пербсуди, переполбхати кур- нйк
gallería ЛІ. діал. див. gallera 1, 2; 2. діал. див. gallada; 3. діал. бій півнів; 4. діал. нахбоність; 5. діал. егоїзм gallero /77 Л. Ам. 1. любйтель боїв півнів;
2. людйна, що доглядбє за бійцівськими півнями
galleta1 ЛІ. галбта; кбржик; 2. сухе пбчиво;
3. вуголь, антрацйт; 4. лйпас; 5. мор. клб- тик; 6. діал. чбрний хліб; 7. діал. прочу-
xáH; 8. діал. звільнення, усунення від ро- ббти; 9. діал. рбзіграш, жарт; - con gorgojo діал. чоловік похйлого віку, що мо- лодйться; colgarle a uno la ~ діал., Л. Ам. звільнйти з роббти
galleta2 ЛІ. посудина з нбсиком (вид чай- ника); 2. діал. гарбузбва посудина (для пиття мате) '
galletazo тдіал. див. galleta1 4 galletear іf/діал. звільнювати (службовця) galletería f А. кондйтерська фáбpикa (для виробництва галет, печива); 2. кондйтерська
galletero1 m вбза для пбчива galletero21. adj діал., Л. Ам. забіякувбтий;
2. діал. підлбсливий, улбсливий; 3. діал. буркотлйвий; 4. m діа. підлбсник; 5. буркотун
galligastro m орн. вальдшнбп galligato діал. A. adjxmpm, спрйтний; 2. сот. важлива осбба gallillo тдив. galillo
gallina 1. /'курка; - de agua лйска; - de Guinea цесбрка; - sorda вальдшнбп; 2. pi зоол. див. gallináceas; 2. сот. боягуз, збяча душб; - ciega піжмурки (гра)', cuando meen las ~s колй рак свйсне; acostarse con las ~s рбно лягбти спбти; cantar la - вйзнати своб вину; hurtar uno - y pregonar rodilla зізнбтися у дрібній провйні, приховбвши значну*, matar la - de los huevos de oro py6áTH сук, на якбму сидиш; esto lo verán cuando las ~s tengan dientes на Микбли та й нікбли; колй рак свйсне; como - en corral ajeno (почувбти ce6é) ніяково, не у своїй тарілці gallinácea 1. adj курячий; 2.: - as зоол. курячі
gallinaza f 1. див. gallinazo 1; 2. курячий
П0СЛІД
gallinazo т 1. гриф-індйчка; 2. діал. гальїнбсо (танець і музика) gallinería ЛІ. пташйний рйнок; місце прб- дажу курбй; 2. збірн. кури; 3. боягузтво, боягузливість
gallinero /771. р.-г. курник, пташнйк; 2. курник; пташйна ферма; 3. кбшик для пере- вбзення курбй; 4. галаслйве місце (това- рйство), базбр; “курнйк”; 5. гальбрка, райбк; 6. діал. непрйбране приміщення; свинбрник; no llegar al - залйшитися недорбстком (про дитині gallineta f орн. А. лйска; 2. вальдшнбп;
3. Л. Ам. цесбрка; 4. морськйй йорж gallineto adj діал. А. смілйвий, хорббрий; 2. міцнйй, тривкйй, довговічний gallinuela їдіал., gallínula їзоол. курочка водянб (різновид)
gallipato m зоол. ребрйстий тритбн gallipava ^велйка курка gallipavo m А. індйк (різновид)', 2. див. gallo 5
gallito /771. верховбда, ватажбк; заводій; 2. бот. левйні рбтики; 3. діал. свистбк (з очерет^)', 4. Л. Ам. багбтий мінербл; 5. (- de agua, - de río) діал. орн. америкбнська якбна; 6. Л. Ам. труббч (пташка);!, діал. зоол. скелйстий півник; 8. діал. ент. сйня бббка
gallo /771. півень; - silvestre rnyxáp; - peleón (de pelea) бійцівський півень; 2. сон- цевйк (риба)', 3. OMáp (різновид)', 4. буд. грббінь (дахуі), гребенбвий брус; 5. фальшивий звук; dar (hacer, soltar) un - пус- кбти півня, зривбтися з гблосу; 6. заводій, верховбда; 7. плювбк; 8. діал. поплавбць (що вказує місцезнаходження сіті у морі)',
9. Л. Ам. ужйвана річ; 10. діал. уббга їжа;
11. діал., Л. Ам. серенбда; 12. Л. Ам. си- лбч; смілйвець; 13. діал. пожбжний візбк;
14. діал. див. galillo; 15. діал. подбнник (на селітряних копальняУ)', 16. діал. кра¬
діжка вантажу на залізнйці; 17. діал. див gallito 2; 18. діал. волбн (іграшка)', - це monte орн. грак; al primer - /ос. adv. опівночі; en menos que canta un - вмить; alzar (levantar) el - підвйщити гблос; 6. по- вбдити себб зухвало; bajar el - -вкрутити рбги, збйти пиху; ir uno a escucha - напружено прислухбвуватися; бути обе- рбжним; tener mucho - задавбтися, бундючитися; este - que no canta algo tiene en la garganta тйха водб грбблю рве; otro - me (te, le, etc.) cantará все зміниться на крбще; oyó al - cantar, y no supo en qué muladar чує дзвін, та не знбє, звідки він; engreído como - de cortijo самовдовб- лений, пихбтий як індйк gallofa f 1. зблень (для салату, закуски)', 2. лихослів'я, пліткй; 3. церкбвний кален- дбр; А. діал. жарт, рбзіграш; Ь.діал. булка (для сніданку)', andar (darse) a la - бродяжити, поневірятися, жебрбчити gallofar vi іст., gallofear viпросйти милостиню, жебрбчити, старцювбти gallofero, gallofo 1. adj уббгий, бідний, безпритульний; 2. m жебрбк gallón1 /77 дбрен
gallón2 тдіал. глинобйтна стінб gallón3 /77 Л. Ам. повбжна персбна gallonada ^огорбжа (з дерена) gallote 1. adj діал. рішучий, відвбжний, смілйвий; 2. тдіал. поліцбйський galludo т катрбн (різновид акули) gama1 їмуз. гбма
gama2 fA. зоол. лань (самиця)', 2. діал. ріг (тварини)
gamarrón тЛ. Ам. вуздбчка gamba1 f(pi) діал. рУб’я, лахміття gamba2 їзоол. кревбтка (різновид) gambado adjЛ. Ам. кривонбгий gambalúa /77 3доровбнь; ббвдур gámbaro т зоол. кревбтка gambarón /77сн0сті для лбвлі кревбток gamberra їдіал. публічна жінка, повія gamberrada f хулігбнство, хулігбнська вйтівка
gamberrismo /771. хулігбнство; 2. розпуста gamberro 1. adj хулігбнський; 2. розпусний; 3. /77хуліг0н; 4. розпусник gambeta fA. курббт (в їзді верхи)', 2. Л. Ам. швидкйй рух, фінт (з метою уникнути удару, падіння); 3. діал. вйбачення, вйправ- дання
gambetear 1. игробйти курббти (у їздівер- хй); 2. діал. уникбти; остерігбтися, рятувб- тися; 3. діал. бігти петляючи; 4. Л. Ам. під- німбтися (про спідницю); 5. діал. виправ- дбвуватися, вибачбтися; 6.14діал. крбсти gambeto /77І.одежйнка; 2. дитячий чепбць gambito m шах. гамбіт gambo тдив. gambeto 2 gamboa ^айвбве дбрево (різновид) gambusina1 їдіал. груша (різновид) gambusina21. їдіал. розвага, гучні весб- лощі; 2. іпіегідіал. ось тобі й на!, ну й ну! gambusino т Л. Ам. 1. старбтель (на золотих копальнях); 2. авантюрйст, шукбч нажйви; pescar uno ~s займбтися мбр- ною спрбвою; марнувбти час gamela ЇА. кбшик; 2. діал. див. gamella gamella1 їіст. верблюдиця gamella2 /дерев'бне корйто gamella3 ї дугб у кбжного кінця ярмб; hacer venir (traer) a la - змусити gamellón m 1. aum. de gamella2; 2. чавй- льний чан (для винограду) gameta ї, gameto m біол. гамета (рухлива статева клітина) gamezno /77дитинчб лбні gamillo тдив. gamellón 2 gamitar і//крич0ти (про лань) gamma ЇА. гбмма (літера грецького алфавіту); 2. гбма, мільйбнна чбстка грбма
320
garapiña
gamo /77 лань (самець)] correr como un ~
бути ШВИДКОН0ГИМ
gamogénesis f біол. розмнбження заплідненням gamón adj діал. худйй gamonal Л. Ам. 1. adj зіпсбваний; 2. пи- xáтийf бундючний; 3. тЛ. Ам. касйк; багб- та (впливбва) людйна; 4. Л. Ам. марно- трбт
gamonalismo т Л. Ам. влбда (правб) ка- сйка, касикізм
gamonear vi діал. залбзити, дбртися (у
гору)
gamonito т nápocTOK, пбгін gamuza fA. зоол. cápHa; 2.збмша gamuzado a# кольору збмші gana f А. бажбння, хіть; 2. прймха; 3. апетит; голод; mala - нездужання, noráHe самопочуття; con ~s охбче, із задовблен- ням; всерйбз, не на жарт; de ~ охбче, із задовбленням; старбнно; de buena (mala) ~ loe. adv. охбче (неохбче); abrir las ~s de comer нагулйти апетит; dar(le) a uno la (real) - дуже хотіти, мбти велйке бажбння; entrar(le) a uno ~s de...: me entraron ~s de... мені захотілось...; es - Л. Ам. це неможлйво; estar uno con ~s de... хотіти, бажбти; hacer uno lo que le da la ~ робйти, що спадб на думку; morirse uno de ~s Л. Ам. прйстрасно бажбти; quedarse con ~s не домогтйся ббжаного, залишитися ні з чим; tener uno ~s de... хотіти; tenerle ~s a uno шукбти евбрки; venir uno en - (de) захотіти, побажбти (зробити що-н.)', ¡de ~s! йк би не так!; ¡lo que me dé la real ~ ! як захбчу, так і зроблю!, моя спрбва!; maldita la ~ que tengo анітрбхи не хбчеться; дуже трбба!; ¡ni ~s! охбта 6yná!
ganada ficr., діал. див. ganancia 1,2 ganadería fA. скотбрство; тварйнництво; 2. торгівля худббою; 3. худбба, стбдо (у власника); 4. поголів'я худбби ganaderil adj діал. скотбрський; тварйнни- цький
ganadero 1. aqjr скотбрський; тваринницький; 2. /77CKOTáp; 2. торгбвець худббою ganado m 1. худбба; - de aparta діал. молодняк, відокремлений від корів; - de cerda, ~ moreno евйні; ~ de raza племінна худбба; ~ mayor (vacuno, bovino) велйка poráTa худбба; - menor (ovino) дрібнб po- ráTa худбба; - menudo молодняк; 2. чере- flá; 3. рій (бджіл), 4. нбтовп, ордб, стбдо ganador 1. adj що заробляє; 2. що перемагає; 3. /77 перембжець ganancia f 1. вйграш; 2. вйгода; дохід, прибуток; - líquida чйстий прибуток; ~s у pérdidas бухг. прибутки і видбтки; 3. Ам. доббвка, лйшок; andar uno de - досягбти Успіхів; no le arriendo la - я йому не збздрю
ganancial adj вйгідний; прибуткбвий; вйг- рашний
ganancioso adj 1. вйгідний; прибуткбвий; 2. що отрймує прибуток ganapán m 1. носій; 2. поейльний; 3. грубіян, нечбма, хам ganapierde m піддавкй (гра) ganar 1. і//зароблйти, отрймувати зарплб- ту; 2. (~ se) набувбти, заслугбвувати (славу, відомість); 3. обігравбти (у суперечці, гРі)\ перемагати (у конкурсі)', вййти пере- мбжцем; - tiempo вйграти час; 4. військ, ют. захбплювати, завойбвувати; 5. досягати; - la orilla досягбти 6épera; 6. перевершувати, 6páTH гбру; 7. и/досягбти ус- тхів; - uno de comer зароблйти собі на життй; tenerlo uno bien ganado: lo tiene “ten ganado він на це заслужйв чбсно; він отрймав по заслузі, так йому і трбба! ganarse Л. Ам. перехбвуватися, ховбтися
ganchero m 1. nnoTáp; 2. діал. підручний, помічнйк
ganchete m dim. de gancho; al - ioc. adv. діал. скбса, kóco; a medio - ioc. adv. напо- ловйну; часткбво; de medio ~ ioc. adv. не- дббло, неакурбтно; (сидіти) ббком, скрабчку стільцй; ir de - Л. Ам. ітй під руку ganchillo /771. в'язбльний гачбк; 2. в'язбн- ня гачкбм; hacer - в'язбти, плестй гачкбм;
3. діал. див. gancho 11
gancho m 1. гак, гачбк; в'язбльний гачбк; ~ del disparador спусковйй гачбк; labor de
- в'язбння гачкбм; 2. пблиця, ціпбк; 3. сучок (що залишився після зрізання гілки)',
4. привббливість, чарівність (жінкйу, 5. сб- па; 6. хйтрість; 7. шахрбй, пройдйсвіт;
8. див. garrapato; 9. спорт, аперкбт, удбр знйзу (у боксі)', 10. діал. дбмське сідлб; 11. діал:, Л. Ам. шпйлька (для волосся); ~s escaladores монтбрські кішки; echar а uno el - піймбти на гачбк, заманйти хйт- рістю, звббити
ganchoso ас/гачкувбтий, скрйвлений ganchuda adj А. див. ganchoso; nariz ~а
гачкувбтий ніс; 2. діал. покрйтий шипбми, колючий
gándara fnmmá, що nopoená бур'янбм gandaya /'дозвільне (бездійльне) життя; andar a la buscar (correr) la ~, ir por la
- бродйжити, мандрувбти; вести дозвільне життй, ледарювбти, байдикувбти; ganar la - знайтй тбпле містбчко, гбрно влаштувбтися
gandición fЛ. Ам. ненажбрливість gandido adj 1. голодний; голодуючий; 2. Л. Ам. ненаейтний, ненажбрливий; 3. діал. стбмлений
gandinga f 1. гірн. промйтий рудний дріб’язок; 2. діал. тбльбухи; 3. діал. род- зйнки низькбї йкості; а Іа ~ на чужйй рахунок
gandío adj діал. див. gandido 2 gandir vi іст. юти gandujado /77зббрки (на сукні) gandujar vt робйти зббрки gandul 1. adjnep&Hm, лінйвий, недбблий; 2. /77 лбдар, нербба
gandulear и/ледарювбти, байдикувбти gandulería /'нерббетво, лбдарство; бай- дикувбння
gandumbas тА.див. gandul 2; 2. дурень, ідібт
gandurro 1. а^'шахраювбтий, хйтрий; 2. т шахрбй, хитрун, пройдйсвіт ganfalón т див. gonfalón ganforro т шахрбй, крутій, пройдйсвіт ganga1 /"білочербвий рябчик (пташка) ganga2 fA. гірн. nycTá порбда; 2. легкб здббич, вдбла покупка ganga3 f 1. діал. див. gangueo; 2. Л. Ам. насмішка, глузувбння ganglio m 1. анат. гбнглій, нервбвий вузол;
- linfático лімфатйчна зблоза; 2. мед. гбнг- лій (кіста)
gangoche m Л. Ам., gangocho m Ам. грубе полотнб, ряднб, мішковйна gangolina fдіал.’шум, гбмір; метушнй gangosear v/Л. Ам. див. ganguear gangoseo т Л. Ам. див. gangueo gangosidad /тугнйвість gangoso яо/гугнйвий gangrena f мед. гангрбна; - gaseosa гбзовая гангрбна
gangrenoso adj мед. гангренбзний gángster т гбнгстер gangsterismo т гангстерйзм ganguear и/гугнйвити gangueo т гугнйвість ganguero /77любйтель лбгкого заробітку gánguil т 1. риббльське суднб; 2. ґрунто- вивізнб шалбнда ganguista сот. див. ganguero
gano /771. іст. див. ganancia; 2. діал. заробіток, подбнна платнй ganoso adj^ 1. що бажбє; 2. Л. Ам., діал. норовлйвий (про коня) gansada f 1. дурість, безглуздість; 2. пус- тувбння, бeшкeтyвáння gansarón /771. rycáK; 2. здоровбнь, крбм'яз gansear vi А. дуріти, nycTyBáTn; 2. гово- рйти дурниці, верзтй нісенітниці gansillo m діал. дйкий гусак ganso /771. rycáK; - bravo дйкий rycáK; 2. né- дар, нербба; 3. дурень, йблоп; hacer uno el - ббвкнути недорбчно; клбїти дурня gante /77 грубе полотнб ganzúa f 1. відмйчка; 2. хбтній злбдій; 3. мбйстер випйтувати таємнйці; 4. сл. кат ganzuar vtA. відкривбти (замбк) відмичкою; 2. випйтувати, вивідувати (секрет, таємницю)
ganzuero m Л. Ам. див. ganzúa 2 gañán m 1. нбймит; 2. селюк gañanía fA. збірн. нбймити; 2. житлб нбй- митів; 3. діал. ф0рма gañido /77скавчбння (собаки) gañil mA.(pt) див. gañote; 2. д/зябра gañín /77діал. лицемір gañir vi 1. вйти, скавчбти, скйглити (про собакУ)\ 2. кбркати (про птаха)', 3. сипіти, говорйти ейплим гблосом; 4. сопіти; вбжко дйхати; sin ~ не сказбвши ні слова gañiz m сл. кбсті (гральні) gañola f діал. 1. див. garganta; 2. кадйк, адбмове йблуко galíón /77 див. gañote gañote m глбтка; de - ioc. adv. на дурнй- цю, задурно
gañotudo adj діал. хвалькувбтий gao /77 сл. вбша
gapalear vi діал. 1. ухилйтися (від удару); 2. ховбтися (від небезпеки) gara fcn. пербн
garabatear vi 1. закидбти гак; 2. див. garrapatear; 3. говорйти нбтяками; 4. діяти кружним шлйхом
garabato m 1. гак; 2. багбр; 3. див. garrapato; 4. привббливість, чарівність (жін- ,ки)\ 5. ріемоційна жестикулйція; заламування рук; 6. рі карлючки (про поганий почерк, 7. діал. грубість, неввічливість garabatoso adj А. див. garrapatoso; 2. див. garboso 1
garabina fflian. див. garambaina
garabito m A. лотбк, прилбвок (на ринк^у,
2. див. garrapato; 3. діал. волоцюга; нербба
garafatear \гідіал. надавбти лйпасів garagay mЛ. Ам., орн. шуліка, коршбк (різновид)
garage m див. garaje garaje m гарбж
garambaina f pi 1. прикрбси без смаку; позббвлене смаку вбрбння; 2. кривлйння;
3. див. garrapato
garambeta f(pi) діа. див. garambaina garambullo тЛ. Ам., бот. кбктус (різновид) garandar vi сл. бродйжити; знбтися зі злбдіями (волоцюгами) garandumba f діал. 1. ббржа, вантбжний баркбс; 2. висбка огрйдна жінка garante сот. 1. поручйтель; 2. бухг. гарйнт garantía fA. гарбнтія, порука; 2. гарантія, запорука, забезпбчення garantir, garantizar vt 1. гарантувбти, поручбтися, давбти гарбнтію; 2. служйти гарбнтією (порукою)
garañón m 1. племіннйй océn; 2. верблюд;
3. діал. бабій, баболюб garapacho /77пбнцир (черепахи) garapatillo m див. garrapatillo garapiña fA. охолбджений сирбп; 2. волбн (на одязі)', 3. Л. Ам% ананбсовий напій;
4. Л. Ам. дрібнб крадіжка
321
garapiñar
garapiñar vt 1. охолбДжувати (сироп)\ 2. зацукрбвувати, глазурувбти; 3. Л. Ам. учинити дрібні крадіжку garapiñera /морбжениця garapito т ент. гладиш garata (діал. CBápKa, бійка garatear vi діал. сварйтися garatero (діал. 1. асузабіякувбтий; 2. m забіяка
garatusa Лестощі, підлабузництво garaúna fЛ. Ам. барауна (дерево) garba fpian. сніп
garbanceo m юшка, повсякденна стрбва garbancero 1. з^’горбховий, нутовий; 2. m продавбць турецького гороху (нута); 3. грубібн, хам
garbancillo1 m бот. acTparán (різновид)] ~ zorrero вовчуг (різновид)
.garbancillo2 m 1. дроблене вугілля; 2. дрібний грбвій
garbanza fЛ. Ам., діал. горбх І garbanzal m пбле, засіяне турецьким горбхом (нутом)
garbanzo /77турбцький горбх, нут; ~ negro виродок, біла BopóHa; echar (poner) ~s а uno випйтувати, вивідувати; дражнйти, злйти; meterle a uno el ~ en el cuerpo HamáTH трусу; ese ~ no se ha cocido en su olla він cnieáe з чужого гблосу; este ~ faltaba en la olla Л. Ам. ви прийшлй дуже BHácHo; por un ~ no se descompone la olla і без Té6e обійдбмося garbear1 vi виставляти напбказ свою благорбдність (щедрість, безкорисливість)
garbear2 1. vt діал. в'язбти снопй; 2. сл. KpácTn; 3. и/(~ se) заробляти на прожиття; XHTpyeáTH
garbear3 vi діал. мрячйти garbera /копб
garbillar иМ. просіювати 4épe3 сито (зерно)] 2. пропускбти 4épe3 грбхот, просіювати, грохотйти (руду) garbillo m 1. грбхот, велйке сйто; 2. ру- дб, просіяна чбрез грбхот garbín m див. garvín
garbo /771. стрункість, стбвність; 2. вйтон- ченість, грбція; 3. шляхбтність, благорбдність; 4. щбдрість, безкорйсливість; 5. вй- тонченість (стилю) gárboli тдіал. схбванки (гра) garboso, garbudo adj Л. Ам. 1. вйтонче- ний, граційний; 2. щбдрий, безкорисливий
garbullo т бійка, сутичка garcero тдіал. місце гніздувбння чбпель garceta / 1. дрібнб біла чбпля; 2. мисл. відрбсток рогів бленя; 3. рі пбсма волбс- ся, що спадбють зі скронь на щбки garcía тдіал. лис, лисйця garcinia í6ot. мангустбн garda fcn. бблка, крбква gardenia (бот. гардбнія gardillo т сл. пацбн, шйбеник gardo т сл. хлбпець
garduña /1. зоол. кам'янб кунйця; 2. злодійське кубло; 3. підлість, нйцість garduño /77спрйтний злбдій garepa /стружка
garete т. ir(se) al - мор. дрейфувбти, втрбтити керувбння (про судно)] Л. Ам. розладнбтися
garetear vi діал. плистй вниз за течібю garfa /кіготь; echar la - запускбти nány; прибрбти до рук garfada /захбплювання кігтями garfear vi зачіплювати гачкбм (багрбм) garfia (див. garfa garfiada /діде, garfada garfil тЛ. Ам поліцбйський, лягбвий garfiña fcn. крадіжка garfiñar vt сл. крбсти
garfio /771. гак; кондбк; 2. мор. кішка; ~s de trepar монтбрські кішки gargajeada f, gargajeo m відхбркування gargajear viплювбти, хбркати gargajiento adj m див. gargajoso gargajo /77мокротйння, плювбк gargajoso adj m що чбсто відхбркує garganchón m див. garguero garganta /1. гбрло; 2. гортбнь; 3. підйбм (ноги)] 4. міжгір'я, nepeeán; 5. шййка (балясини), 6. паз, жолоб, борознб; гніздо; ~ de polea жблоб шківа; hacerse uno de ~ пускбти рулбди (трблі), заливбтися соло- в'бм; tener a uno atravesado en la ~ не перенбсити; не терпіти gargantear 1. vi nycKáTH рулбди (трблі) (про співака)] 2. vt сл. зізнавбтися (під тортурами)] 3. мор. закладбти кінчик ка- нбту у пбтлю
garganteo m рулбда, трблі (у співі) gargantilla / 1. намйсто ( що облягає шию)] 2. іст. фермубр; 3. намистйнка gargantillo ^білогрудий, з білими грудьми (про бика)
gárgara /1. (рі) полоскбння (горла) 2. ріЛ. Ам. див. gargarismo; mandar a uno а hacer ~s послбти до дідька gargarismo m полоскання (дія, рідина) gargarita fdim. de gárgara; hacer una ~ діал. вйпити горілки натщесбрце gargarizar і'/полоскбти гбрло gárgaro тдіал. хбванки (гра) gargavero тЛ.див. garguero; 2. подвійна флбйта
gárgol1 adjпорбжній (про яйця) gárgol2 т тех. збрубка; паз gárgola1 /фігурний водостічний жблоб gárgola2 fbor. корббочка льбну garguero, gargüero m анат. вбрхні дихальні шляхй; глбтка, гбрло garifo adj 1. гарно убрбний, розкішний;
2. діал. живйй, бадьбрий, енергійний;
3. діал. див. glotón 1; 4. Л. Ам. голодний;
5. діал. уббгий
gario тЛ.діал. граблі; вйла; 2. діал. багбр garipota (діал. 1. дарунок; 2. прочухбн garita /1. сторожовб ббшта; 2. будка (сторожа, стрілочника)] 3. хйжка; 4. комірка воротаря; 5. убирбльня (громадська)]
6. ббшточка (на фортечній стіні) garitear и/відвідувати грбльний дім garitero m 1. влбсник rpánbHoro дому;
2. завсідник rpánbHoro дому
garito /771. гральний дім; 2. кублб; 3. прибуток (від утримання грального дому) garitón /77 сл. кімнбта garla /базікання, балаканйна garlador m базіка, базікало, балакун garlancha f/ціал. nonáTa, збступ garlar vi базікати, теревбнити garlear vi сл. перемагбти garlero діал. 1. ^‘балакучий; 2. /77базікало garlito /771. ятір; 2. пбстка; caer en el ~ по- трбпити у пбстку; coger a uno en el - обманути, одурйти; застбти на місці злб- чину
garlo /77 сл. див. garla
garlocha (див. garrocha
garlochí m сл. хорббрість, мужність
garlón /77 сл. базікало
garlopa /фугбнок
garlopín /77 невелйкий фуганок
garnacha1 /1. суддівська мбнтія; 2. суддя;
3. іст. трупа мандрівнйх комедібнтів; 4. діал. волосся по плбчі; 5. діал. запотйличник garnacha2 / гарнача (сорт винограду, вина)
garnacha3 /Л. Ам. сйла; насйлля; а Іа ~ іос. adv. сйлою, насйльно garnatón 1. adjti. Ам. див. gaznatón2; 2. m діал. див. gaznatada 1 garniel /771. пояснйй гамбн; 2. пбяс
garó /77 сл. селб, містбчко garosina /діал. див. glotonería garoso adj діал. ненажбрливий garra /1. (кігтйста) nána; 2. кіготь; 3. гак rapnyHá; 4. nána, п'ятірня; 5. діал. Horá (тварини); 6. діал. шкірянйй мішбк; 7. р/л. Ам. лахміття; недонбски; caer en las ~s de uno потрбпити y nánn; echar a uno la - схопити; sacar a uno de las ~s de otro звільнйти, вйзволити garrafa /графйн
garrafal adj 1. величбзний; незвичбйний; mentira ~ жахлива брехня; 2.: guinda (cereza) - сорт крупної солодкої вйшні (черешні)
garrafiñar вйрвати, вйхопити garrafón m 1. aum. de garrafa; 2. велйка обплетена пляшка
garrama /крадіжка, вйкрадення; вимбню- вання, шахрбйство
garramar vt крбсти, вимбнювати, добу- вбти обмбном (хйтрістю) garrancha /1. шпбга; 2. діал. див. gancho 1; 3. діал. легковбжана жінка garranchada f, garranchazo m подряпина, саднб
garrancho m сук, сучбк (слід від зрубаної гілки)
garranchón m Л. Ам. дірка (на сукні) garrapata /1. орн. кліщ; 2. шкбпа (вжив, у кавалерії)] З.діал., Л. Ам. куций, недоросток
garrapatear vi, vtписбти карлючками garrapatillo m ент. клоп-черепбшка (різновид)
garrapato m карлючка garrapatón m див. gazapatón garrapatoso adj напйсаний. (спйсаний) карлючками
garrapinos /771. блакйтна синйця; 2. велйка синйця
garrapiña /див. garapiña 1 garrapiñar \гідив. garrafiñar garrapo1 діал. 1. m порося (до року); 2. adj бруднйй, неохбйний garrapo2 adj діал. жбдібний, скупйй garraspar vtc.-r. вимолбчувати (зерно) garraspera /хрипотб, сйплість garrear vi 1. діал. крбсти; 2. діал. див. gorronear
garrete m анат. підколінник, підколінна запбдина
garrialto adj діал. довгоногий garrido adj див. galano garrir и/1. іст. базікати, теревбнити; 2. кри- чбти (про папуг))) garroba /плід ріжкбвого дбрева garrobal 1. adj іст. див. garrafal; 2. m гай ріжкбвих дербв
garrobo тдіал. ящірка (різновид) garrocha / тавр, гарбча (палиця з загостреним наконечником) garrochada f, garrochazo m 1. удбр гарб- чею; 2. рбна від удбру гарбчею garrochón m тавр, короткий спис, коротка піка
garrofa /див. garroba garrofal 1. adj іст. див. garrafal 1; 2. m див. garrobal 2
garrofero тдіал. ріжкбве дбрево garrón /771. шпбрка (у птахів)] 2. див. gancho 3; de - іос. adv. діал. на дурняк, задурно; tener garrones бувбти в бувбль- цях
garrota /1 .див. garrote 1; 2. пблиця, ціпбк (пастуха)
garrotal m насбдження олйвкових дербв garrotazo m удбр пблицею garrote m 1. товстб (масйвна) пблиця; дрюк; 2. сбджанець олйвкового дбрева;
3. закручування, затягування (задопомогою палиці)] 4. гарбта (знаряддя катуван-
322
gauchada
ця, страти); 5. заглиблення у стіні {для водопроводі 6. Л. Ам. гальмб, гальмовий прйстрій; dar - стрбчувати {через удушення); dar - a una cosa зіпсувбти; викинути
garrotear vt 1. іст. Л. Ам. бити пблицею; 2. діал. KynyBáTH за заниженою цінбю garrotera діал. борт візка; 2. діал. биття, побиття
garrotero 1. adj діал. скупий; жáдiбний; 2. діал. див. guapo 1,1; 3. m Л. Ам. див. guardafrenos2; 4. грабіжник {озброєний дуцем)
garrotín m гаротин {циганський танець в Іспанії)
garrotiza fЛ. Ам. побої, побиття garrucha frex. шків; блок; рблик garruchear vt діал. KpácTH, грабувбти garrudo 1. a#кігтистий; 2. Л. Ам. сильний, могутній; 3. діал. худий {прохудобі 4. m діал. чорт, диявол gárrula fflHB. garrulería garrulador adj див. gárrulo garrulería 7базікання, балаканина gárrulo adj 1. що cniBác (про пташкУ)] 2. балакучий; 3. що гудб {про вітер)\ що дзюр- чйть (про річкУ) garsina fcn. крадіжка garsinador m сл. крадій garsinar vt сл. KpácTH garda 71. Л. Ам. мряка; 2. діал. див. garata garuar viЛ. Ам. HaKpanáTH (про дощ) garufa fflian, HÍ4Há гулянка, гульня garufear vi діал. гулйти, пиячити garujo /77 бетбн
garulla 71. ягода виногрбду, виногрбдина; 2. HáToen; збігбвисько; 3. діал. горіхи, каплуни; 4. рі сл. виногрбд; campar uno de - вихвалятися; комизитися garullada fpne. garulla 2 garullo /771. діал. індичб; 2. діал. індик- пліднйк; 3. діал. дйка груша; 4. діал. див. garbullo
garvín /77 старовйнний жінбчий головнйй убір
garza 71. чбпля; - real cipa чбпля; 2. Л. Ам., діал. людйна з дбвгою шйєю garzo adj 1. синюватий, сіро-блакйтний (про очі)] 2. синьобкий, блакитнобкий garzón /771. хлбпець, nápy6oK; 2. син; 3. іст. ловелбс; 4. діал. гарсбн, офіцібнт (у кафе)]
5. діал. чбпля (різновид) garzonera 7кімнбта холостякб garzonía 71. іст. залицйння; 2. діал. шлюбний період у тварйн
garzota 71. зоол. квбква (різновиді)', 2. плюмбж gas /77 1. газ; - asfixiante (sofocante) військ, задушливий газ; - carbónico вуг- лекйслий газ; ~ de alumbrado світйльний газ; - de combate (de guerra) військ;, хім. бойовйй газ; - de escape вихлопнйй газ; ~ de los pantanos болбтний газ, метбн; ~ de mostaza військ, іпрйт; - detonante гримучий газ; - grisú рудникбвий газ; ~ hilarante збкис азбту, сміховйй газ; ~ inerte (noble, гаго) благорбдний (інбрт- ний) газ; - lacrimógeno військ, сльозото- чйвий газ; 2. (р!) гбзи; 3. нбфта gasa 7 1. газ (тканина)] 2. мбрля; 3. креп, крбпова пов'бзка (знак жалоби) gascón 1. а^гаскбнський; 2. /77гаскбнець gasconada Лестощі; похваляння gascones adj m див. gascón gaseado m людйна, отруєна бойовйми газами
gasear vt 1. газувбти, насйчувати гбзом (Рідині 2. отруювати rá30M gaseidad ґхім. газоподібний стан gaseiforme ^‘газоподібний gaseosa /тазбваний напій; шипучка gaseoso adj 1. див. gaseiforme; 2. газб- ваний; recambio - біол. газоббмін
gasfiter /7? діал., gasfitero m діал. див. gasino
gasífero ^‘газонбсний
gasificación 7газифікбція; газоутворення
gasificar і//газифікувбти
gasifista m діал. лампівнйк, ліхтбрник
gasjforme adj див. gaseiforme
gasino m діал., gasista com. 1. газівнйк;
2. газовйк
gasnachear ііїдіал. успішно вбсти спрбви; укладбти вйгідні угбди gasoducto m газопровід gasofactor m устанбвка для газифікації кам'янбго вугілля
gasógeno 1. adj газогенербторний; 2. m газогенербтор gas-oil m див. gasóleo gasoleno m див. gasolina gasóleo /77 газбйль gasolina /‘газолін; бензин gasolinera 7 1. моторний чбвен; 2. бензо- запрбвна колбнка gasometría /газомбтрія gasómetro m 1. газбмбтр; 2. газгбльдер;
3. газомір, гбзовий лічильник
gasón /771. грудка землі; 2. діал. газон, дбрен
gasta fЛ. Ам. 1. змйлок; 2. скйбочка (сирУ) gastadero m витрачбння (часу, сил) gastadlo adj 1. ослбблений, стбмлений; 2. знбшений, підтоптаний; moneda ~а стбрта монбта; 3. заялбжений, вульгбр- ний, банбльний
gastador 1. ^‘марнотратний; 2. /77марно- трбтник; 3. військ, canép gastadura /потбрте місце, потбртість gastamiento тЛ. див. gasto 1; 2. іст. див. gasto 2
gastar vt\. витрачати (гроші)\ 2. витрачб- ти, марнотрбтити; ~ el tiempo en balde мбрно вйтратити час; ~ palabras en vano витрачбти словб дарбмно; 3. розооряти, спустбшувати; 4: поглинбти, приймати (їжУ)] 5. псувбти, губйти; 6. мбти звйчку; ~ buen (mal) humor бути завждй у гбрному (погбному) нбстрої; 7. носйти, мбти; ~ bigote (barba) носйти вуса (бброду); ~ sombrero носйти капелюх; 8. (vr) знбшу- вати(ся); - las вирізнятися особлйвими манбрами; ya sabemos como las gasta знбємо ми йогб звйчки; gastárselas buenas (malas) повбдити себб гбрно (погбно) gasteralgia fflne. gastralgia gasterópodos m pi зоол. гастропбди, черевонбгі молюски gasterosteo /77ч0ртик (риба) gasto /77 1. витрбта, видбтки; ~s accesorios накладні витрбти; cubrir los ~s покривбти витрбти; hacer ~s витрачбти; 2. знбшування; hacer el ~ підтрймувати розмбву; говорйти більше за усіх gastón adj m діал. див. gastador 1,2,1 gastoso adj див. gastador 1 gastralgia f мед. гастралгія gástrico adj мед. гастрйтний, шлункбвий; jugo - шлункбвий сік gastritis fMep¡. гастрйт gastroenteritis fMejj. гастроентерйт gastrointestinal adj анат. шлункбво-киш- ковйй
gastrología /кулінбрне (куховбрське) мис- тбцтво
gastromanía 7череволюбство, обжбрли- вість
gastrómano adj див. goloso 1 gastronomía 71. гастронбмія, кулінбрне мис- тбцтво; 2. череволіЬбство, обжбрливість gastronómico adj гастрономічний gastrónomo /77гастронбм, гурмбн gastrópodos m рі зоол. див. gasterópodos
gastroscopio m мед. гастроскбп
gata 71. юшка; 2. див. gatuña 1; 3. хмбрка, що прибилася до скблі; 4. урбдженка Мадрйду; 5. див. gato 6; 6. мор. кішка; 7. Л. Ам. дівчина, служнйця; 8. діал. акула- нянька; - parida обідрана кішка (про жінку)] кощій, доходяга (про чоловіка)] a ~s іос. adv. рачки; ледве, насйлу; andar a -s рачкувати; Л. Ам. загравати зі служнйця- ми; echar la - Л. Ам. крбсти; hacer la ~ ensogada, hacer la ~ muerta удавбти з себе тишкб; salir uno a ~s ледве вйплута- тися; soltar la - діал. укрбсти gatada 71. котяча повбда; 2. хйтра вйтівка gatallón 1. зо/хйтрий, спрйтний; 2. m хитрун, пройдйсвіт
oatatumba /удавбння, лицемірство, фальш gatazo /771. велйкий кіт; 2. обмбн, замилювання очбй; dar ~ обманути; надурйти, обдурйти; 3. Л. Ам. крадіжка gatear 1. і//лбзити (видиратися) з котячою спрйтністю; 2. рачкувбти; 3. Л. Ам. залицятися до служнйць; 4. і//дряпати (про кішкі 5. крбсти
gatera11. /лаз для кішок; 2. мор. палубний клюз; 2. com. див. gatillo 4 gatera2 f Л. Ам. перекупка, торговка овочами (на ринку
gatería 71. зббрище кішок; 2. збірн. хлоп- чакй, шйбеники; шпанб; 3. удавбння^ gatero /77 1. котолюб, любйтель кішок;
2. нежилб горйще gatesco adj див. gatuno
gatillazo /77клбцання куркб; dar ~ розчаруватися, обманутися
gatillo /771. зуболікарські щйпці; 2. військ. курок; спусковйй гачок, гашетка; apretar el - натйснути на спусковйй гачок (на га- шбтку); montar el ~ звбдити курбк; 3. хбл- ка, загрйвок; 4. злодій, шахрбй gato1 /771. кіт; ~ cerval сервбл; - montes лісовб кішка (вид)] ~ onza Л. Ам. оцелбт; ~ salvaje степовб кішка (вид), ~ de mar діал. котяча вйдра; 2. мишолбвка; 3. га- манбць; 4. уміст гаманця; заощбдження;
5. урбдженець Мадрйду; 6. тех. домкрбт;
7. струбцйна; 8. злбдій; 9. спрйтник, пройдйсвіт; 10. діал. грілка для ніг; 11. Л. Ам. слугб;^ 12. діал. див. gazapa; 13. Л. Ам. чайові; 14. діал. сйфіліс; 15. діал. гбто (народний танець) ~ de azotea Л. Ам. обідрана кішка (про жінку); доходйга (про чоловіка); ata el - скнбра; cuatro~s півто- рй каліки; buscarel ~ en el garbanzal Л. Ам. вплутатися у важку спрбву; caer de pie como los ~s вьіхбдити сухим з водй; correr (ir, pasar) como ~ por ascuas (brasas) бігти що є духу; dar (vender) - por liebre обманути, надурйти; defenderse como ~ panza arriba завзято захищбти- ся; упбрто опирбтися; echarle a uno el - а las barbas розлютйти; кинути образу прямо в облйччя; haber ~ encerrado: aquí- hay - encerrado тут спрбва заплутана; lavarse a lo - умйтися абияк; обтбрти облйччя волбгим рушникбм; llevar uno el ~ al agua взбти на сббе важку (ризиковану) спрбву; упбратися з важкбю (ризикбва- ною) спрбвою; (aquí) no hay un - тут нембє ні душі; de noche todoslos ~s son pardos уночі всі кішки сірі gato2 adj діал. блакитнобкий gatuna fflne. gatuña gatuno ^‘котячий
gatuña í6ot. 1. вовчуг (різновид)] 2. само- сйл (різновид)
gatuperio m 1. мішанйна, розгардіяш, гар- мйдер; 2. заплутана спрбва; інтрйга, підступи
gauchada 71. Л. Ам. вчйнок, характбрний для гбучо; 2. діал. збірн. гбучо, гурт гбучо;
3. діал. рбзповідь, билйця; 4. Л. Ам. хйт- рість; 5. діал. пбслуга
323
gauchaje
gauchaje m Л. Ам. 1. дув. gauchada 2;
2. ІСТ. ПОСПІЛЬСТВО
gauchar, gauchear vi діал. чинити (діяти, жйти) як гбучо
gauchesco adj що віднбситься до гбучо; властивий гбучо; canción ~а пісня гбучо gaucho 1. adj Л. Ам. див. gauchesco; 2. умілий, досвідчений (про наїзника); 3. гарний, прекрбсний; 4. грубий, неотбсаний; 5. спритний, хитрий (у торгівлі, справал); 6. бродячий, безпритульний (лро^собаку);7. тЛАм. гбучо; 8. Л Ам. гарний наїзник; 9. діал. бриль gauderio mqian. іст. див. gaucho 2,1 gavanza Лшітка шипшйни gavanzo m шипшйна
gavera ЇЛ. діал, Л. Ам. фбрма для цбгли (черепиці)', 2. діал. огорбжа, стінб gaveta /висувнб шухляда (письмового сюл}) .gavia1 ЇЛ. клітка (для божевільного)', 2. ме- жб, межевб канбвка; 3.діал. борознб (для насадження дерев або виноградних лоз):
І 4. мор. мбрсель; 5. я/божевільня gavia2 їдив, gaviota1 gaviar vi діал. колосйтися (про кукурудзу, риб) gaviazaya m, gaviero m мор. мбрсовий, мбрсовой матрбс gavieta m мор. марс
gavilán m 1. яструб-перепелятник; 2. за- карліЬчка, рбзчерк (на листі)', 3. вістря (пера)', 4. г0рда (шпаги); 5. див. garfio;
6. квітка будякб; 7. злбдій; 8. мед. пов’язка, яку накладбють на ніс; 9. діал. р^чка, руків'я (ножа, кинджала); 10. діал. закбха- ний; залицяльник; ~ de monte зоол. кбня (різновид); hidalgo como el - невдячний, що не пам'ятбє добрб gavilucho m діал. див. gavilán1 gavilla ЇЛ. сніп; 2. ббнда gavillada їсл. награббване gavillador m 1. діал. снопов’язбльник; 2. сл. ватажбк згрбї злбдіїв gavillar1 m пбле, покрйте сноп0ми gavillar2 vt 1. в'язбти снопй; 2. діал. напа- дбти ббндою; 3. сл. збирбти, набирбти gavillero m 1. місце, кудй звбзять снопй; 2. ряд снопів у пблі; 3. діал. робітнйк, що укладе снопй на віз; 4. Л. Ам. бандйт, грабіжник
gavina ЇЛ.див. gaviota 1; 2. циліндр (капе-
ЛЮ)Ї)
gavión /771. військ, тур; 2. буд. габібн; 3. ка- пеліЬх з висбкою тулібю та ширбкими полЯми; 4. діал. сутенбр gaviota ЇЛ. чбйка; 2. катер gavitel /77 мор. буй, ббкен gaya ñ. кольорбва нбшйвка (смуга); 2. іст. відзнбка (за перемогу)', 3. орн. сорбка;
4. сл. повія, шльбндра gayadura /"нбшйвка, аплікбція
gayar и/прикрашбти кольорбвими нбшйв- ками (смугами)
gayata їдіал. пастушачий ціпбк gayllo 1. adjBecénm, яскрбвий; 2. тдіал. див. grajo 1; ~а ciencia (doctrina) іст. мистбцтво побзії, побзія (трубадурів) gayola ЇЛ. клітка; 2. в'язнйця; кутузка, ка- талбжка
gayomba їбот. іспбнський дрок gayón /77 сл. сутенбр
gayuba їбот. толокнянка, ведмбжа Ягода gaza їсл. див. gazuza 1 gazafatón m див. gazapatón gazapa Лнепрбвда, брехнЯ gazapatón m 1. велйка пбмилка; 2. пбмил- ка, обмбвка
gazapela їдив. gazapera З gazapera ЇЛ. кролЯча норб; 2. кубло, вер- тбп; 3. бійка
gazapina їдив. gazapera 2 gazapo m 1. кроленЯ; 2. пройдйсвіі-, дбй- да; 3. див. gazapa; 4. пбмилка, лЯпсус;
5. діал. обмбн
gazapón m див. garito gazmiar vt див. gulusmear; ~se скиглити gazmoñada, gazmoñería /хвятбнництво, лицемірство
gazmoñero; gazmoño 1. святбнниць- кий, лицемірний; 2. /77СВЯТбННИК, лицемір gaznápiro 1. a#недоумкуватий, дурнувб- тий; 2. /77 дурень; ббвдур, дурень gaznar vi див. graznar gaznatada ї, gaznatazo /771. удбр рукбю по гбрлу; 2. Л. Ам. лЯпас gaznate m 1. див. garguero; remojar el ~ промочйти гбрло; 2. Л. Ам. газнбте (солодка страва з кокосового горіха, ананаса та яєць)
gaznatón1 m див. gaznatada gaznatón2 adj Л. Ам. галаслйвий, крикливий
gazpacho m 1. кул. гаспбчо; 2. діал. зб- лишки, відхбди
gazuza 1. /голод; 2. діал. метушнЯ; 3. сот. діал. людйна, як^ вбжко обманути (обду- рйти); 4. двп. любйтель чужбго добрб gazuzo adj діал. голодний, зголоднілий де їхе (назва літери д іспанського алфа-
віїУ)
geera /вйсохле болото gehena m гебна (вогняна), пбкло geiser /77 гбйзер
gelasino adj. dientes ~s ряд зубів (при посмішці)
gelatificación їдив. gelatinización gelatina /желатйн gelatinado adj що містить желатйн gelatinización ї утворення драглйстої мбси
gelatinoso ас/драглйстий, желеподібний gelatinudo adj]. діал. див. gelatinoso; 2. Л. Ам. флегматйчний
gélido adj страшбнний, жахливий; мбто- рошний
gelosa їхім. aráp-aráp gema ЇЛ. коштбвний кбмінь; 2. бот. брунька; 3. сучбк (удошці)', sal ~ кам'янб сіль gemación їбіол. брунькувбння gemebundo adj див. gemidor gemelo 1. adj подвійний, пбрний; hermanos ~s брати-близнюкй; 2. m близнюк;
3. pi бінбкль; ~s de campo польовйй бінбкль; - s de teatro театральний бінбкль; ~s prismáticos призматйчний бінбкль; 3. pi збпонки gemido /77стбгін, CKápra gemidor adju\ o стбгне gemífero adju\o містить коштовне каміння gemificación їдив. gemación gemiforme adj бот. брунькоподібний geminación Аюдвбєння geminar vt іст. подвбювати, здвбювати gemíparo adj бот. що розмнбжується бру- нькувбнням
gemir vi 1. стогнбти, жалітися; скйглити; 2. вйти, скавчбти (про тварин) gemoso ас/покрйтий сучкбми (про дошку, колоді)
gen m див. gene
genciana їбот. горечбвка (різновид) gendarme m 1. жандбрм; 2. Л. Ам. по- ліцбйський (агент)
gendarmería ї 1. жандбрмський кбрпус; жандармбрія; 2. жандбрмська казбрма gene /77 біол. ген genealogía /'генеалогія, родовід genealógico adj генеалогічний; árbol ~ генеалогічне (родовідне) дбрево geneógeno яс/прирбджений, вроджений generación ЇЛ. зарбдження, нарбдження, утвбрення; - asexual біол. нестатбве розмнбження; ~ espontánea біол. само- зарбдження; 2. покоління; потбметво; ~ de postguerra повобнне покоління; 3. ел. генбрбція, генерувбння, вйникнення
generador 1. adj що зарбджує, що порбд- жує; що утвбрює; 2. m виробнйк; 3. тех. генербтор; - de corriente continua гене- рбтор постійного струму; - de gas газоге- нербтор; - de vapor паровйй котбл, паро- генербтор
general 1. adj загбльний, повсюдний; asamblea ~ загбльні зббри; huelga ¿ загбльний страйк; instrucción ~ загбльне навчбння; 2. загбльний, невйзначений; en términos ~es у загбльних рисах; 3. загальноприйнятий, звичбйний; 4. генерЯ- льний, головний, провіднйй; secretario ~ генербльний секретбр; plan - генербль- ний план; dirección - головнб управління; 5. /77генербл; - de ejército генербл бр- мії; - de brigada бригбдний генербл; - de división дивізійний гбнбрбл; - en jefe ro- ловнокомбндувач; 6. «генербл», «чбрний пбпа» (керівник ордену єзуїтів)', 7. діал. митниця; en por lo - іос. adv. взагалі, у цілбму; звичбйно
generala ЇЛ. жінка генербла; генербльша; 2. військ, загбльна тривбга; tocar а ~ трубити тривбгу
generalato m Л. генербльський чин; 2. ге- нералітбт
generalero m діал. митник generalidad ЇЛ. спільність, бдність; 2. більшість; велйка частйна; 3. невйзначеність (поняттгі)', 4. ріосновні полбження, почат- кбве уЯвлення; 5. рі загбльні слова, пусті фрбзи; 6. іст. каталбнські кортбси; 7. (G.) Женералітбт (уряд автономної області Каталонія); 8. діал. громбда; 9. діал. мйто generalísimo m генералісимус generalización ї узагбльнення, генера- лізбція
generalizar \гіЛ. узагбльнювати; 2. робйти загбльним надбанням; 3. говорйти зага- лбм, не згбдуючи подрббиць; ~se поширюватися
generalmente adv взагалі; звичбйно generar vt Л. спричиняти, породжувати, викликбти; 2. фіз. генерувбти generativo adj біол. генератйвний, що порбджує
generatriz мат. 1. adj. línea ~ твірна лінія; 2. /твірнб
genérico adj1. загбльний, характбрний; 2. родовйй (лінгв.): 3. лінгв. загбльний; nombre ~ загбльне ім'Я; 4. грам, неознб- чений (про артикль)
género /771. рід; тип; - humano рід людсь- кйй; 2. рід, ббраз, фбрма; манбра (поведінки)', ~ de vida спбсіб життЯ; 3. група, категбрія, клас, рід (предметів, явищ): de todo - всякого рбду; 4. товбр; ~s de estación сезбнні товбри; 5. матбрія, матерібл, тканйна; - de seda шовкбва тканйна; ~s de punto трикотбжні вйроби, трикотаж;
6. літ., мист. жанр; de - жбнровий, cuadro de ~ жбнрова картйна; pintor de - жан- рйст; - chico театр, малі фбрми; 7. лінгв, рід; ~ masculino (femenino, neutro) чоловічий (жінбчий, сербдній) рід; 8. біол. рід
generosamente adv великодушно; щбдро generosía їіст. див. generosidad 1 generosidad ЇЛ. шляхбтність (походження)', 2. шляхбтність, благорбдність, морб- льна вблич; піднбсеність (мотивів, ду- мої): 3. щбдрість; 4. благорбдний (великодушний) вчйнок
generos*o adj Л. благорбдний, дворянський; 2. благорбдний, великодушний, піднбсений, висбкий (про почуття, ЦІЛІ): лйцарський (про вчиної): 3. щбдрий, ба- гбтий; tierra ~а щбдра землЯ; 4. щбдрий;
5. чудбвий, прекрбсний; 6. вйтриманий, старйй (про вино) genésico яс^генетйчний
324
gigantesco
génesis /генбзис, похбдження; виникнення, зарбдження genética f6ion. ген0тика genético adj 1. генетичний; 2. врбджений, спадкбвий
genetista com. генбтик, спеціаліст з генб- тики
geni т підборіддя
geniado adj. bien (mal) ~ з rápHHM (norá- ним) xapáicrepoM; y rápHOMy (noráHOMy) HácTpoí
genial 1. adj властивий від прирбди, природжений (про характер людини)\ 2. при- бмний; відрбдний, солбдкий; 3. генібль- ний; 4. тдіал. див. genio 1 genialidad / 1. reHiánbHicTb; 2. оригінбль- ність, eKCTpaBaráHTHÍCTb geniazo /77 важкий xapáicrep genicidio тдив. genocidio geniculación /вигин
geniculado adj бот., зоол. колінчастий, колінчатий
genio /771. натура, xapáicrep; mal (buen) ~ повний (гápний) xapáicrep; tener mucho - бути запальним (дратівливим); 2. схй- льність; 3. уміння; 4. гбній, гeнiáльн¡cть;
5. гбній, гeнiáльнa людина; 6. дух, xapáK- тер; 7. міф. гбній, дух-захиснйк; - pronto (vivo) запальнйй, ané відхідливий характер; corto de - боязкйй, несмілйвий; со- ром'язлйвий; ~ у figura hasta la sepultura rop6áToro могйла вйправить genioso adj Л. Ам:. mal - з повним ха- páKTepoM, запальнйй, дратівлйвий genital 1. adj діторбдний; статбвий; 2. m анат. ябчко; 2. д/статбві бргани genitalia /статбві бргани genitivo 1. adjздбтний до зачбття (дороз- мнбження); 2. m лінгв. родовйй відмінок, генитйв
genitor /771. виробнйк; 2. іст. батько genitourinario adj анат. сечостатбвий; aparato ~ сечостатбва систбма genitriz /вагітна жінка geno /77 іст. похбдження, рід genocida 1. афщо здійснює політику гено- цйду; 2. com. людйна, що проповідує геноцйд
genocidio /77 геноцйд genocito /77 статбва клітина genojo /77 іст. коліно, колінна чбшечка genotipo /77 біол. генотйп gentada /нбтовп
gente /1. люди, нарбд; 2. загін, комбнда, бригбда; 3. родйна, близькі; 4. сусіди; співробітники; 5. мор. екіпбж; 6. сл. вуха; 7. Л. Ам. порядна людйна; ~ baja, - maleante, ~de la garra, ~ del hampa, ~ de malvivir злбдії, бандйти; пбтолоч; - menuda дітлахй; голбта; дрібнбта; ~ perdida бродйги; - de armas військбві; ~ de barrio нероби, ледарі; - de bien (- bien) порядні (чбсні) люди; - del bronce весблі (енергійні) люди, - de toda broza люди без пбв- них занять; ~ de capa negra порядні люди; шанбвні громадяни; ~ de cepa parda, "" de gallaruza селяни; ~ de escalera(s) abajo слуги; - de mar морякй; - de paz свої (відповідь на питання «хто там?» або «хто іде?»)\ ~ de medio pelo сербдні прошарки населення; люди скромного дос- тбтку; - de plaza, - de pelo, - de peluza, ~ gorda багачі; замбжна публіка; - del rey, ~ forzada кбторжники (на галераа); ~ de tablas актбри, артйсти; - de trato торгбв- Ці; de - en ~ іос. adv. із покоління в покоління; hacer - вербувбти; зібрбти (склй- кати) нарбд; hacerse - Л. Ам. вйбитися в люди; ser uno (mucha) - займбти помітне становище у суспільстві; бути сйльним, вольовйм
gentecilla /людці, пбтолоч
gentil 1. ^'язичницький; 2. прибмний, при- вббливий; 3. вйтончений, граційний; 4. іст. блаГОрбДНИЙ (про ПОХОДЖеННГІ)', 5. /77ЯЗЙЧ- ник
gentileza /1. привббливість; 2. грація, витонченість, невймушеність; 3. ввічливість, люб'язність, привітність gentilhombre m 1. іст. дворянйн, людйна благорбдного похбдження; 2. придвбр- ний; 3. ставнйй (показнйй) чоловік gentilicio 1. ¿¿з/людськйй, людяний; 2. родовйй, фамільний; племіннйй; 3. лінгв. що позначбє націонбльність (місце про- живбння) (про прикметник тал іменний,
4. /77 лінгв. нбзва жйтелів країни (міста, села)
gentílico ¿¿#язйчеський gentilidad f, gentilismo /77язйчницький gentío /77 HáTOBn; збігбвисько gentualla, gentuza /голбта, пбтолоч genual adj колінний genuflexión /колінопреклоніння genuino adv Істинний, спрбвжній, оригінб- льний
geobotánica Zreo6oTáHÍKa geocéntrico adj астр. геоцентричний geocentrismo m астр. геоцентрйзм geoda /1. геол. жеода; 2. мед. кавбрна geodesia /геодбзія geodésico ¿¿^'геодезйчний geodesta com. геодезйст,-ка geodinámica fгeoл. геодинбміка geofísica /геофізика
geofísico 1. ¿¿^'геофізйчний; 2. m геофізик geografía /геогрбфія; ~ económica (física) економічна (фізйчна) геогрбфія geográfico ¿¿#'географічний geógrafo m гебграф geología /геолбгія geológico ¿¿3¡r геологічний geólogo /77 геблог
geómetra 1. com. гебметр; 2. зоол. землемір (гусінь п'ядака) geometral adj див. geométrico geometría /геомбтрія; - descriptiva на- риснб геомбтрія; - euclidiana евклідова геомбтрія; - del espacio стереомбтрія geométrico ¿¿^'геометрйчний geopolítica /геополітика geoponía /землерббство; сільськб госпо- дбрство
geoquímica /геохімія geoquímico ¿¿^'геохімічний georgiano, -а 1. ¿¿# грузинський; 2. грузин, -ка; 3. /77 грузйнська мбва geórgica /жоржйна, горгбнія geórgico ¿¿^'землерббський geotectónica freon. геотектбніка geotermia freon. геотбрміка, геотермія geotérmico adj геол. геотермічний geotropismo m біол. геотропізм geótrupos mpi зоол. жукй-гноякй, геотрупи geranio m бот. гербнь gerbo тзоол. тушкбнчик, землянйй збєць gerencia / 1. управління, завідування; 2. посбда керівний; 3. контбра керівникб gerenta /діал. госпбдиня дбму розпусти gerente com. управляючий, завідувач; адміністрбтор
.gerifalco т іст., gerifalte m 1. орн. крбчет; 2. кулеврйна (старовинна гармата); 3. людйна, що вирізняється чим-н. сбред Інших germana fcn. повія, шльбндра gemianía /1. іст. херманія, жаргбн злочинців (що знайшов відображення у класичній іспанській літературі); 2. позашлюбний зв'язбк, позашлюбне співжиття; 3. діал. ва- Tára, юрбб (дітей); 4. сл. покидьки, пбтолоч germánico adj див. germano1 1 germanismo m лінгв. германізм germanista com. германіст (спеціаліст з германських мов та літератури)
germanizar tfrepiv,aHjgyB¿TM. онімечувати german»o, -а^ *-^аУ(давньо)герм0нський;
2. німбцькии; 3. m, f ГЄрм0нець, -ка;
3. німець,-ка
germano21. adj іст. див. genuino; 2. тюр. рідний брат; 3. сл. сутенбр germen т 1. збродок; зачбток; 2. бот. про- рбсток; збв'язь; 3. пбросток; 4. зарбдження, почбток, джерелб germicida /герміцйд, бактерицидний пре- napáT
germicidora fc.-r. протруйник germificar и/проростбти, пускбти пбростки germinación /зарбдження; проростбння germinal 1. adj зародкбвий, зачбтковий; гермінатйвний; 2. m іст. жермінбль (7-й місяць французького республіканського календаря)
germinar и/1. проростбти, пускбти nápocT- ки; 2. зарбджувати, виникбти germinativo ¿¿^здбтний до проростбння; potencia ~а схбжість
gerontocomio m притулок для для людбй похйлого віку
gerontología /геронтолбгія gerundiada /пишномбвний вйслів gerundiano adj пишномбвний (про стиль) gerundio1 m лінгв. герундій gerundio2 /77 учбний педбнт, марнослбв gerundio3 adj діал. див. generoso 2,4 gesta1 f іст. пбдвиги, героїчні вчйнки; cantar (romance) de ~ староіспбнський бпос gesta2 /мед. мускульний рух gestación /1. період вагітності; 2. зарбдження, вйникнення; 3. винбшування (проекту, планУ) gestapo /recráno
gestar 1. игбути вагітною; 2. зарбджуватися (про ідеї, плани)', 3. vt виношувати (плани) gestatorio adjщо служить для перенбсен- ня; silla ~а церк. крісло, нбші (у яких переносять Папу Римського під час урочистих Церемоній) gestear і//кривлятися gestero ¿¿^’що звик кривлятися gesticulación /міміка gesticulador 1. adj див. gestero; 2. ^кривляка, мартопляс
gesticular и/жестикулювбти; гримасувбти gestión /1. управління, завідування; ад- міністрбція; 2. рі клбпоти; hacer gestiones клопотбтися
gestionar и/клопотбти; вжйти пбвних збходів gesto m 1. вйраз облйччя; 2. гримбса, кривляння; 3. жест, рух; 4. іст. збвнішній вйгляд; fruncir el - супити брбва, супитися; hacer ~sa una cosa бути незадо- вбленим; torcer el - невдовблено покри- вйтися
gestor 1. adj що турбується, що клопбче (про щ-н.)\ 2. /77 керуючий спрбвами; 3. член правління акціонбрного товарйства gestoría /правління, дирбкція (компанії) gestudo /77 кривляка, ломбка geyser тдив. geiser ghetto /771. гбтто; 2. мбшканець гбтто giba /1. горб; 2. набрйдливість; надокучливість; неспбкій, хвилювбння; 3. сл. саквй gibado ¿¿^ горббтий
gibar vt\, гбрбити; 2. набридбти, надоку- чбти; хвилювбти
gibosidad /1. горббтість; 2. зігнутість, гор- бйна
giboso 1. adj див. gibado; 2. т горбун giganta fflne. gigantea gigante 1. adj див. gigantesco; 2. /77 гігант, вблетень; 3. гбнійдитбн, riráHT gigantea Ібот. сбняшник giganteo adj див. gigantesco gigantesco ¿¿#'1. гігантський, велетбнсь- кий; 2. гігбнтський, грандібзний, величезний
325
gigantez
gigantez f гігбнтський (велетбнський) рбзмір; 2. вблич, винятковість gigantilla f 1. грот0скна фігура; 2. фігурка (з тіста)\ 3. коротуха (про жінку) gigantismo m мед. гігантизм gigantón m гігантська лялька (на народних святах); echarle a uno los gigantones сказбти в бчі що-н. неприємне gigote /77 кул. дрібно посічене тушкбване м'ясо; азу; hacer una cosa розрізбти (розірвбти) на дрібні частинки giguear vi діал. див. gimotear gijas mpierna, міць
gil 1. adj діал. дурний; 2. m діал. дурило, дурень
gilí adj недоумкуватий, пришелепуватий, дурнйй
gilvo adjMepÓBm (про колір) gimnasia /'гімнастика; ~ laboral виробнича riMHácTHKa; ~ médica niKyeánbHa гім- н0стика; hacer ~ робити ранкову зарядку Igimnasio m 1. гімнастична 3ána; 2. гім- нбЗІЯ
gimnasta com. riMHácT, -ка gimnástica їдив. gimnasia gimnástico дс/гімнастйчний gimoteador 1. adj що скиглить; 2. m плаксій, скиглій, нюня gimotear і//скйглити gimoteo /77 ниття; скйглення ginebra1 f\. збентбження; cyeTá, безлбд- дя; 2. ránac, ráMip ginebra2 /"ялівцбва горілка, джин ginecología /пнеколбгія ginecológico я# гінекологічний ginecóloga, -a m, Лінекблог ginerio /77 бот. naMnácoea травб ginesta f6oT. дрік gingiva Лчсна gingival adjncémm gingivitis їмед. гінгівіт, зап0лення Ясен ginsen, ginseng m бот. женьшбнь gira ЛІ. пбдорож, прогулянка; пікнік; 2. служ- ббва поїздка; ~ artística театр, гастрблі, турнб
giración /обертбння
girada ñ. іст. див. giro 1; 2. пірубт (у танці) girador m фін. трасбнт giralda ^флюгер (у вигляді фігури людини або тварини)
giramachos m тех. воротбк, клуп girándula ЛІ. кблесо (феєрверка); 2. жи- рандбль (свічник, фонтан) girar 1. vi обертбтися; повертбтися, вертітися; 2. постійно обертбтися, повертатися, вертітися (про розмову); 3. робйти поворбт (про автомобіль)', повертбти (про вулицю)', 4. vt відправляти (грошовий переказ); 5. ком. індосувбти; 6. відправляти (циркуляри)
girasol /771. ебняшник; 2. підлбеник, підлабузник
giratoria /’шбфка з чарунками, що обер- тбється
giratorio adj 1. обертбльний; movimiento
- обертбльний рух; 2. що обертбється; escenario - ецбна, що обертбється; 3. поворотне; placa ~а зал. (вагбнне) поворотний кільцб
giravión m ав. гвинтокрйлий літбльний апарбт, гвинтокрйл girifalte /77 див. gerifalte girino тзоол. вертЯчка (водяний жун) giro /771. кбло; обертбння, колопод]бний рух; 2. тех. бберт; поворбт; 3. поїздка; об'їзд (зі службовою метою)', 4. перелбм; поворбт, оборот; tomar mal - повернути на погбне (про справу, tomar un nuevo ~ повернути на Інше (про справу, 5. лінгв. зворбт; ~ de lenguaje мбвний зворбт; ~ idiomatico ідібма; 6. пербказ (грошовий)', ~ postal поштбвий пербказ; ~ telegráfico
телегрбфний пербказ; 7. ком. безготівкб- вий розрахунок, жйро giroavión тдив. giravión girocompás т фіз. гірокбмпас giroflé /77 бот. гвоздйчне дерево girón m діал. KBapTán (міста) girondino іст. 1. а^жирондйстський; 2. m жирондйст
giroplano m комбінований гелікоптбр giroscopio, giróscopo, giróstato m фіз. гіроекбп
giróvago adj бродЯчий; мандрівнйй (про монаха)
gis 1. /77крбйда; 2. жив. пастбльний олівець; 3. Л. Ам. пульке (горілка)', 4. adjЛ. Ам. п'Яний
giste /77 nnBHá піна gitago m бот. кукіль
gitana f серденько, люба (звертання до жінки)
gitanada їдив. gitanería gitanear vi випрбшувати; виканючувати, цигбнити
gitanería /і. цигбни; 2. лбетощі, підлабузництво; 3. вчйнок (вйтівка), npnTaMáHHa циганам
gitanesco яо(гцигбнський gitanismo m 1. звичаї цигбн; 2. див. gitanería З
gitaneo, -а 1. ^циганський; 2. підлбели- вий; хйтрий; 3. т, /цигбн, -ка; 4. підлабузник; хитрун; que no se lo salta un ~ незрівнянний, чудбвий,надзвичбйний glabro adj бот. гблий, глбдкий glaciación ^зледеніння glacial adj 1. крижанйй, льодяний, хо- лбдний; viento - льодянйй вітер; 2. геогр. льодовикбвий, гляцібльний; 3. холбдний, льодянйй, байдужий; recibimiento ~ холбдньїй прийбм glaciar m геол. льодовйк, глбтчер glaciario adj 1. крижанйй, льодянйй; гляцібльний, льодовикбвий; 2. геол. льодовиковий; período ~ льодовикбвий період glaciarismo m, glaciología Лляціолбгія glaciólogo m гляціблог glacis /77 військ, mácnc gladiador, gladiator m гладібтор gladíolo, gladiolo m бот. гладіблус glande 1. m анат. голбвка чоловічого ста- тбвого бргана; 2. ficT. жблудь glándula ЛІ. анат. 3áno3a; ~ mamaria мо- лбчна зблоза; ~ salival слйнна зблоза; ~ sebácea ебльна зблоза; ~ sudorípara по- товб зблоза; 2. бот. зблозка; ~ nectarífera нектароносна зблоза glandular adj залбзистий, що віднбситься до 3áno3 glano /77 іхт. сом glasé /77 текст, тафтб
glaseado adj 1. лбщений; ґлянсувбтий, ґлЯнцевий; 2. глазурований; 3. сатинбва- ний (про папір)
glasear vt\. лощйти; 2. сатинувбти, ка- ландрувбти (папір)’, 3. кул. глазурувбти glaseo /771. лощіння; 2. каландрувбння, са- тинувбння (папері, 3. кул. ґлазурувбння glasto /77 бот. вбйда, синйльник glauco зо/світло-зелбний gleba f 1. скйба землі (під час орання)', 2. діал. необрбблене пбле; siervo de la - іст. кріпбк
glicina, glicinia í6ot. гліцинія glicirriza í6ot. солбдка (різновид) glicógeno тдив. glucógeno glifo /77 архіт. гліф, жолоббк gliptoteca f гліптотбка, зібрбння різного каміння
glíptica /гліптика global а^глоббльний, загбльний globo /771. куля; сфбра; 2. (~ terráqueo, ~ terrestre) земнб куля; глббус; 3. повітряна
куля; - aerostático аеростбт; - dirigible
дирижббль; - sonda метеор, куля-пілбт зонд; 4. склянйй абажур; ~ celeste неббе- ний глббус; - ocular бчне Яблуко; en - /ос adv. загалбм, в цілому; echar ~s діал роздумувати; мізкувбти globosidad f кулеподібний, кулястість; сферйчність
globoso, globular adj кулеподібний, кулЯстий, сферйчний globularia їбот. глобулЯрія (різновид) globulillo /771. dim. ote glóbulo; 2. гомео- патйчна кулька globulina Убіохім. глобулін glóbulo /771. dim. de globo; 2. кулька; ~s rojos (blancos) червонокрівці (білокрівці) globuloso adj що складбється з кульок gloria 1. fслбва, вблич; 2. рбзкіш, пишнота; 3. емпірбй, височінь; 4. рел. рай; 5. вихід акторів після закінчення спектбклю;
6. листкбвий пиріг; 7. вубль (тканина)',
8. /77 церк. слбва (одна з молитов католицької літургії)', estar en la ~ блажбнетву- вати, бути на сьбмому нббі; estar en sus ~s відчувбти велйка задовблення; hacer uno ~ de una cosa вихвалятися; saber a ~ бути дуже прибмним; подобатися; vivir en la ~ жйти, як у Бога за дверйма; que en ~ esté цбрство йому неббене gloriado тЛ. Ам. грог gloriar 1. vt див. glorificar; 2. vi діал. підливбти спиртнб у кбву (у прохолодні напої); ~se 1. вихвалятися; 2. радіти, весел йтися, тріумфувбти glorieta f 1. альтбнка; ротбнда; 2. круглий майдбнчик у пбрку з ротбндою (фонтб- ном) у цбнтрі; 3. міськйй майдан glorificable зо/гідний похвалй glorificación /*хвалб, похвала, прослбв- лення
glorificar vt прославляти, хвалйти; ~se
1. вихвалятися; 2. радіти, весел йтися, тріумфувбти
Gloriosa f (La) 1. рел. діва Марія; 2. іст. «слбветна революція» (іспанська революція 1868р.)
gloriosamente adv отавно, зі слбвою glorioso adj 1. слбвний, прославлений, славнозвісний, відомий; 2. хвалькуватий; echar uno de la -а замйлювати очі glosa f 1. глбса, тлумачення; 2. муз. варібція; 3. діал. прочухбн glosador m глосбтор, тлумбч glosar vt 1. складбти глбси, тлумбчити, коментувбти; 2. перекручувати, викривляти, непрбвильно тлумбчити glosario m глосбрій glose /77тлумбчення, коментувбння glosilla їполігр. петйт glosista com. див. glosador glositis їмед. глосит, запблення язика glosopeda ївет. Ящур glotis їанат. голосовб щілина glotitis їмед. див. glositis glotología Лиовознбвство glotón 1. ^'ненаейтний, ненажбрливий;
2. /77 ненажбра; 3. зоол. росомбха glotonear і//жбдібно їсти, поглинбти їжу glotonería f, glotonía їіст. ненажбрливість gloxínea, gloxinia f бот. глокейнія (різно- ВИД)
glucemia їмед. глікемія, уміст цукру у крові glucinio /77 хім. берйлій glucógeno m глюкогбн glucosa Ллюкбза glucósido /77 хім. глюкозйд gluma їбот. колоекбва лускб (у злаків) glutamina їхім. глютамін gluten /77клейковйна glúteo adj анат. сіднйчний glutinosidad f клбйкість, в'Язкість, лйп- кість
326
gonorrea
glutinoso adjmemm, в'язкий, липкий gneis m геол. гнейс
gnómico adj літ. гномічний, сентенційний,
ПОВЧбЛЬНИЙ
gnomo m гном
gnomon /771. астр. гнбмон; 2. теслярський косинець
gnosiología 7 філос. гносеолбгія, тебрія пізнаний
gnosticismo /77 філос. гностицйзм gnóstico /77 фІЛОС. ГНОСТИК gnú, gnu /77 зоол. гну goajiro m див. guajiro goal m див. gol gobernable ао/кербваний gobernación тА.див. gobierno 1; 2. губернаторство; 3. (Ministeriode la Gobernación) MinicTépcTBO внутрішніх справ (в Іспанії);
4. Л. Ам. канцелярія губернбтора gobernador 1. adj який управляє; 2. m правитель, губернатор; намісник; ~ civil губернбтор провінції (в Іспанії) gobernadora 71. жінка губернбтора; губернаторша; 2. правителька gobernalle /77, gobernallo тіст. мор. стернб gobernamiento m іст. див. gobierno 1 gobernanta 7 1. еконбмка; 2. покоївка (у готелі); 3. діал. гувернбнтка gobernante 1. aq/урядбвий; що прбвить; 2. /77 правитель; 3. любйтель покомбнду- вати (давбти розпорядження) gobernar 1. vt (vi) управляти, керувбти;
2. направлйти, вестй; 3. іст. утрймувати, годувати; 4. налбгоджувати, улбгоджу- вати; 5. vi слухатися стернб (про судно); ~se 1. володіти соббю; 2. (рог) керуватися gobernativo adj див. gubernativo 1 gobernoso, gobernudo adj 1. акурбтний, що любить порядок; 2. акурбтний, старанний
gobierna /'флюгер
gobiernista adjЛ. Ам. див. gubernamental gobierno /77 1. управління, правління; ~ absoluto абсолютна монбрхія, самодержавство; 2. уряд; - representativo парла- ментбрний уряд; - pelele маріонбтковий уряд; ~ provisional тимчасбвий уряд;
3. керівнйцтво; 4. (~ civil) губернбторство;
5. канцелярія губернбтора; 6. тех. управління; - a distancia телеуправління, дистанційне управління; 7. діал. див. gobernalle; 8. іст. прожиття; 9. клбптикова ковдра; mirar contra el - косйти, бути косооким; servir de - бути за пересторбгу gobio m зоол. довговусий пічкур
goce /77рбдість; задовблення, насолбда gocho /77 свиня
godeño adj сл. багбтий, повбжний godería feл. частувбння за чужйй рахунок godesco, godible ас# веселий, рбдісний godizo adj сл. див. godeño godo 1. adj іст. гбтський; 2. іст. багбтий, могутній; знбтний; 3. сл. див. gótico 1, 3;
4. сл. прбвий; bracio ~ права рукб; Ь.діал. іст. іспанський; 6. m іст. гот; 7. діал. менструація; місячні; hacerse de los ~s вихвалятися знбтністю; удавбти з сббе арис- токрбта; ser - налбжати до старовйнного дворянського рбду
gofio /771. діал. бброшно з підембженого зерна; 2. діал. солбдке тісто з кукурудзяного бброшна gofo ас# грубий, хамулуватий gol /77 спорт, гол; hacer (meter) un ~ забйти гол
9оІа 71. див. garganta 1; 2. вузькйй вхід у гавань; 3. див. gorguera; hacer - діал. чинйти бпір, опирбтися golango /77 антилбпа (різновид) goleada f спорт, сбрія (ряд) голів goleador спорт. 1. adj що забйв багбто г°лів; 2. /77 напбдник
golear vi, vt спорт, забивбти голй goleta fMop. шхуна, голбт golf /77 спорт, гольф golfa /повія
golfante m див. golfo3 2 golfear vi1. бродяжити; 2. хитрувбти, шах- раювбти
golfería 71. збірн. волоцюги; безпритульні; 2. вйтівка безпритульного (волоцюги) golfín /77 зоол. дельфін golfista com. спорт, гравбць у гольф golfo1 /771. затбка; 2. мбре; 3. безбдня, прірва
golfo2 m діал. дверна (вікбнна) завіса golfo3 /771. волоцюга; ледбщо; пройдйсвіт; 2. пустун, бешкбтник (продітей) goliardesco, goliardico ас#'голіардйчний; poesía goliardica побзія голібрдів goliardos m рі іст. голібрди goliat /77 голібф (жу/і)
golilla 1. /старовинний хіфрбваний кбмір; брйжі; 2. кбмір (у пташок); 3. тех. шбйба; проклбдка; 4. тех. кільцб; вузькб втулка; з'бднувальна трубка; 5. діал. шййна хустка (частина одягу гаучо); 6. діал. хустка, зав'язана навкбло шиї; 7. діал. кравбтка; 8. діал. борг; 9. m служббвець судовбго відомства; ajustar (apretar) а uno la - устбвити клбпку; повісити; andar de ~ діал. вйрядитися golimbro adj діал. див. goloso 1 golismo adj діал. див. goloso 1 golmajear vi діал. див. golosinar golondrera feл. взвод солдатів golondrina 71. лбетівка; 2. середземно- мбрський довгопбр (риба); 3. діал. мотбр- ний човен; прогулянковий катер; 4. діал. фургбн на ресбрах (для перевезення меблів); ~ de mar зоол. річковйй крячбк; una - no hace verano однб лбетівка—то ще не веснб; voló la ~ спрбва не вдалбея golondrino m 1. пташеня лбетівки; 2. див. golondrina 2; 3. волоцюга, мандрівбць;
4. дезертйр (солдат); 5. сл. солдбт, рядо- вйй; 6. мед. фурункул (під пахвою); voló el ~ спрбва не вдалбея golondro /77бажбння, прбгнення; апетйти; andar en ~s плекбти мбрні надії; campar de - жйти за чужйй рахунок golosear vi див. golosinar golosina 71. лбсощі; еблодощі; 2. бажбн- ня, пбтяг; 3. прибмна дрібнйчка; amargar a uno la ~ дброго кбштувало, вилазити ббком; зіпсувбти задовблення golosinar, golosinear vi 1. лбсувати; 2. див. gulusmear
golosmear vi див. gulusmear goloso 1. adj що любить ембчно поїсти, що любить лбсощі; 2. що мбє особлйву прйстрасть; лбсий (до чого-н.); 3. апетйт- ний, смачнйй; 4. mласун; Ь.діал. соббка, пес
golpe /771. удбр; пбштовх, зіткнення; - mortal смертбльний удбр; - seco ейльний удбр; тех. удбр без відцбчі^asestar un ~ завдбти удбру; 2. велйка кількість; ~ de gente нбтовп; 3. удбр, нещбстя; 4. удбр (серця); биття (лульсУ); 5. пружйнний за- мбк (для дверей); 6. лунка (для насіння, розсади); 7. прикрбса з позументів; 8. муз. удбр (по клавішах, струна.*); 9. пбдив, зди- вувбння; 10. осяяння, щаслйва думка; до- тбпне слівцб; 11. діал. вйворіт, спід (одягу); АІ.діал. залізний мблот; 13. діал. ков- тбк (вина); ~ de calor мед. тепловйй удбр; ~ de Estado держбвний переворбт; - de fortuna несподівана удбча; удбр дблі; - de gracia остбнній (смертбльний) удбр, якйм добивбють, щоб припинйти страждбння порбненого; ~ de mano військ, вйлазка; рбзвідка ббєм; - de mar водянйй вал, шквал; ~ de teléfono діал. телефбнний
Дзвінбк; у de tos нбпад кбшлю; ~ de vista побіжний пбгляд; - en vago прбмах, удбр мймо цілі; невдбча, провбл; а - loe. adv. (саджбти, сіяти) у ймки, у лунки; a ~s /ос. adv. пбштовхами, ривкбми; місцями; тут і там; а - seguro іос. adv. напбвне; al~ іос. adv. блйжче до спрбви; діал. моментб- льно, умйть, тібї ж хвилйни; de - loe. adv. швйдко, відрбзу; рбптом, зненбцька; de ~ у porrazo (zumbido) loe. adv. кваплйво, нерозвбжливо; de un - іос. adv рбзом, за однйм захбдом; caer de ~ обвал йтися, завалйтися; звалйтися як сніг на гблову; dar - a uno здивувбти, врбзити; dar uno ~ en bola укласти вдблу (вйгідну) угбду; благополучно завбршити спрбву; dar uno el - поїсти; спрбвити врбження; здійснйти злочин; errar (fallar, marrar) el - схйбити; parar uno el - відвернути біду, відбйти удбр; ¡~l, ¡va el Ч Л. Ам. з дорбги! (оклик на вулиці), а - dado no ay quite спрбву зрбблено
golpeadero m 1. місце, кудй падає водб (водоспад); 2. шум, стук (відударів) golpeado m сл. стулка (дверей, вікна) golpeador m Л. Ам. кільцб (на дверя.х), двернйй молотбк golpeadura 7удбр (дія і результат) golpear 1. vt(vi) ударйти, бйти; 2. стукати;
3. Л. Ам. стукати у двбрі; 4. vi стукати golpeo m див. golpeadura golpetear vt, w'стукотіти, часто стукати golpeteo /77 чбстий стукіт golpiza fЛ. Ам.,діал. прочухбн, покарбння golusmear vi див. gulusmear gollería 71. лбсощі, делікатбе; 2. надмірність, рбзкіш
golletazo m 1. удбр по шййці пляшки; 2. тавр, удбр по шії бикб gollete /77 1. гбрло, гортбнь; 2. дшййка (пляшки); estar ano hasta el - наїстися, бути ейтим по гбрло; втрбтити терпіння, дійтй до ручки; бути по вуха у боргбх golletear \гідіал. хапбти за гбрло gollizno, gollizo тдив. garganta 4 golloría fpne. gollería goma 71. камбдь, гума, клей (рослинний); камбдь; ~ arébica гуміарабік; ~ guta гумігут; - laca шелбк; 2. гума; 3. каучук; 4. (~ de borrar) гумка (для стирання), лбетик;
5. діал. похмілля; 6. авто шйна; ~ de mascar жувбльна гумка gomal m Л. Ам. плантація каучуконбених дербв
gomar vt іст. прогумбвувати; покривбти гумою, гумувбти gomecillo m поводйр gomero1 1. ^'каучуковий; érbol - каучу- конбене дбрево; 2. m каучуконбе (дерево); 2. Л. Ам. збирбч каучуку; 3. діал. тор- гбвець каучуком; А. діал. флакбн, пляшка для клбю; 5. бот. евкаліпт gomero2 m рогбтка (для стрільби) gomia1 71. дракбн; 2. ненажбра; 3. розорення
gomia2 fpіал. нбтовп gomorresina 7гумігут, смолйста камбдь gomosería, gomosidad 7клбйкість, в'язкість
gomoso 1. ас# каучуковий; 2. гумовий; ка- медйстий; 3. клейкйй, в'язкйй; 3. птфрант, чепурун
gonce тдив. gozne góndola 71. гондбла; 2. діал. автббус gondolero /77 гондольбр gonfalón /77 3намбно, прбпор; корогвб gonfalonero, gonfaloniero т іст. гонфа- лоньбр, прапоронбсець gong, gongo m гонг goniómetro m гонібметр, кутомір gonococo /77 мед. гонокбк gonorrea fMep. гонорбя
327
gordal
gordal adjдуже товстйй, «л'ясйстий; велй- кий
gordiano adj. nudo ~ гбрдіїв вузол gordi(n)flón а^жйрний, обрбзклий gord*o 1. товстйй, угодбваний; жйр- ний; 2. жйрний, що Mée 6aráTO сала (про м’ясо)] 3. товстйй, цупкйй (про папір, тканину] 4. велйкий (про палець); 5. жорст- кйй (про водУ] 6. найбільший, головнйй (про виграш у лотереї); 7. m cáлo, жир;
8. найбільший вйграш у лотербї; 9. algo ~ нaдзвичáйнa (гучнб) подія; coger uno la ~а напитися, нализатися; tragar una más ~а повірити у небилиці; aquí entra lo ~ 3ápa3 почнбться найголовніше gordolobo m бот. ведмбже вухо, коров'Як звичáйний
gordura ЛІ. жир, cáno; 2. noBHOTá, огрядність; 3. діал. вершкй; шкурка (молока) gorfé /77 вир
gorgojera fдiaл. зарбження довгонбсиком (насіння)
gorgojo /771. зоол. довгонбсик; 2. людйна мал0нького зрбсту, коротун gorgojoso а^підтбчений (з'їдений) довгонбсиком
gorgor m див. gorgoteo
gorgorear vi діал. 1. див. gorgoritear;
2.пузйритися
gorgoreo m діал. див. gorgorito gorgorita 7 1. бульбашка (на воді)] 2. (pf) див. gorgorito
gorgoritear vi вивбдити рулбди, заливб- тися трбллю
gorgorito m(pi) рулбда, трель gorgorotada 7ковтбк
gorgotear vi пузйритися; булькати, клеко- téth
gorgoteo /77 булькання, клекотбння gorgotero /77ЛОТ0чник, рознбщик gorguear vi див. gorgoritear gorguera f*І. старовинний гофрбваний комір; брйжі; 2. іст. див. gorjal; 3. бот. об- гбртка
gorila /77 зоол. горйла gorja fflHB. garganta; estar de ~ бути y піднбсеному нбстрої gorjal /77 іст. нашийник (латний) gorjear v/1. вивбдити трблі (рулбди); 2. іст. Л. Ам. насміхбтися; ~se лепетати (про дитину
gorjeo /77 1. трель, рулбда; 2. дитячий лбпет
gormar и/рвбти, нудити (безос.) gorobeto adj\ тЛ. Ам. горббтий gorra 1. 7шбпка; кашкбт; кбпі; ~ de plato фбрмений кашкбт; - de visera кбпка; 2. ритЯчий чбпчик; 3. т нахлібник, дармоїд; de - іос. adv. за чужйй рахунок, на дурнЯк, задурно; duro de ~ чванлйвий, пихбтий; hablarse de - розклбнятися на ходУ; hacer - діал. не з'явйтися на службу; прогулЯти урбки gorrada fflHB. gorretada gorrería 7 1. магазйн головнйх уббрів; 2. ательб з вйготовлення головнйх уббрів gorrero т 1. шапкбр; 2. див. gorra 2; 3. Л. Ам. збєць, безбілбтник gorretada 7привітбння зняттям капелюха gorrín т див. gorrino gorrinada fflne. gorrinería gorrinera 7свинЯчий хлів, свинбрник gorrinería 71. бруд, нечистотб; 2. свйнст- во, мерзбтність, гидбта; 3. грубість, хбм- ство
gorrino т 1. молбчне поросЯ; 2. свинЯ gorrión т 1. гороббць; - molinero (moru-
по) чорногрудий гороббць; 2. орн. Л. Ам. колібрі
gorrionera 7кублб, вертбп gorrista 1. adj що живб за чужйй рахунок; 2. сот. див. gorra 2
gorro т 1. шбпка; - de piel хутрянб шбпка; - frigio фрігійський ковпбк; 2. дитЯчий чбпчик; apretarse el ~ Л. Ам. намастйти п'Яти (сблом); тікбти; llenársele a uno el ~ втрбтити терпіння; poner el ~ a uno по- стбвити у незручнб станбвище; настбви- ти рбги
gorrón1 т 1. галька (камінь)] 2. шовковйк (що не доробив кокон)] 3. шкварка; 4. тех.
1. adj що живб за чужйй рахунок; 2. Л. Ам. егоїстйчний; 3. m див. gorra 2;
4. Л. Ам. егоїст; 5. скнбра; 6. розпусник; noTináxa
gorrona /'повія, шльбндра gorronal тдив. guijarral gorronear и/жйти за^чужйй рахунок, бути нахлібником (дармоїдом) gorronería 71. дармоїдство, утрйманство;
2. Л. Ам. егоїзм; 3. Л. Ам. скнарість, жбдіб- ність, скупість
gorullo тгрудочка (тіста) gorullón m сл. начбльник в'язнйці gosipino adj бавбвнЯний; схбжий на бавбвну
gota 71. крбпля; 2. мед. подбгра; 3. архіт. гута, крбпля; 4. ріфарм. крбплі; - caduca (coral) епілбпсія; cuatro ~s корбткий дощ, дбщик; - serena мед. тбмна водб; la ~ de leche молбчна кухня (для немовлятj - а ~ іос. adv. крбпля по крбплі, потрбху; по quedar ~ de sangre en el cuerpo (en las venas) злякбтися, заклЯкнути (від страху, соромуj по ver (пі) - тбмно, хоч бко стрель; sudar la ~ gorda працювбти у пбті чолб; una ~ tras otra apagan la sed, la ~ de agua horada la piedra крбпля кбмінь тбче
gotario тдіал. піпбтка; крбпельниця goteado dq/забрйзканий, закбпаний gotear и/1. кбпати; 2. накрапбти (продощ)]
3. flaeáTH (брбти, отрймувати) потрбху (частйнами); 4. діал. подати (з висоти) goteo /77 1. крбпання; 2. регулярна вйп- лата грбшей (дрібними сумами) gotera 1. 7протікбння (дахУ’,2. плЯма на стблі (від протікання); 3. завіса (над ліжком)] 4. (рі) нездорбв'я; слббість, недуга; старбча нбміч; 5. Л. Ам. р/окблиці (міста); передмістя; 6. adv ріал, пбруч; es una ~ він постійно хворіє; постійні неприбм- ності, прйкрість; la - cavala piedra крбпля кбмінь тбчить
gotero тЛ. Ам. крбпельниця; піпбтка goterón т 1. велйка крбпля (дощу)] 2. буд. слізнйк; 3. архіт. гута, крбпля goticismo /77готйчний період (у мистецтві) gótico 1. adj іст. гбтський; 2. готйчний (про стиль)] letra -а готйчний шрифт;
3. шляхбтний, знбтний; 4. m іст. гбтська мбва; 5. гбтика; готйчний стиль gotismo тдив. goticismo gotoso 1. adj подагрйчний; 2. т хвбрий, що страждбє на подбгру, подбгрик gotuco т ковтбк
goyesco adj жив. характерний для стйлю (манбри) Гбйї
gozar vt\. (vi, de) користувбтися, мбти у свобму розпорядженні; мбти; - de buena salud мбти гбрне здорбв'я; 2. (~se) відчувати задовблення, насолбджуватися;
3. володіти (жінкою)
gozne /77 шарнір, завіса, петлЯ (віконна, дверна)
gozo т 1. задовблення, насолбда; 2. рб- дість, тріумфувбння; saltar uno de ~ стриббти від рбдості; 3. рірел. хорбл на честь Богорбдиці (святйх); dar - рбдува- ти, робйти прибмність; no caber uno en sí de ~ не тЯмити себб від рбдості; mi (nuestro, etc.) ~ en un pozo загйнули всі надії gozoso зо/рбдісний, весблий
цблфа
gorrón2
gozque, gozquecillo, gozquezuelo цуцик grabación 71. див. grabado 1; 2. (зву. ко)збпис; грамзбпис; 3. грамплатівка- диск; 4. магнітофбнна стрічка (ззаписом) grabado т 1. гравіювбння; ~ en fondo (en hueco) гравіювбння по дбреву (по метб- лу, камінню) (для карбування) 2. гравюра, естбмп; - al agua fuerte офбрт; а| agua tinta акватйнта; ~ a media tinta мбцо-тйнто; 3. див. grabación 2 grabador т гравбр, гравіювбльник grabadora 7магнітофбн; ~ vídeo відео- магнітофбн
grabadura fflne. grabación 2 grabar vt 1. гравіювбти; 2. вирізбти, вирізьблювати; 3. запйсувати (звук, зображення)] ~ un disco записбти платівку grabazón f36ipn. гравюри, естбмпи gracejada fЛ. Ам. блазнювбння, кривлЯння gracejar иг1. писбти невймушеним (вйтон- ченим) стйлем; 2. жартувбти, глузувбти gracejo т 1. вйтонченість, невймушеність (стилю)] 2. діал., Л. Ам. блбзень, фіґлЯр;
3. Л. Ам. жартівнйк
gracia 71. грбція, вйтонченість; привббли- вість; прибмність; 2. люб'язність, привітність, ввічливість; 3. дбтеп; decir ~s гово- рйти дбтепи; 4. прихйльність, лбска; caer de la - de uno потрапляти в нелбску;
5. прощення; пощбда; помйлування; hacer ~ помйлувати; 6. ім'Я; 7. рел. благодб- ть; - mohosa заялбжений дбтеп; unatris- te - неприбмність; de - іос. adv. дбром, безплбтно; en - a (de) іос. регр. з повбги (до кого-н.) завдякй, внбслідок; ~s а іос. ргер. завдякй; caer en - сподббатися; dar (las) ~s дякувати; dar uno en la - (de) узЯти звйчку, унбдитися (робити ЩО-H.j decirledos ~s a uno вйсловити прЯмо неприбмні рбчі; hacer ~ a uno подббати- ся, бути по душі; смішйти, забавлЯти; по estar uno de - (para ~s) бути у погбному нбстрої,бути не в дусі; reírle a uno la(s) ~(s) підспівувати (підтбкувати); підлбщу- ватися; tener graciauna cosa дивувбти; шокувбти; викликбти незадовблення (роздратовувбння, досбду); ¡tiene ~ (Іа cosa)i гбрна спрбваі; ¡ ~s a Dios! слбва Bóry!; maldita la ~ que me hace (que- tiene)... мені так не подббається...; ¡ (muchas) ~s! ^уже дЯкую!; ¡que ~! як цікаво!; нічбго собі!; ¡y ~s! моглб бути гірше!, подякуєте!
graciable adj 1. люб'Язний, ввічливий; 2. послужливий
graciado adj іст. великодушний; щедрий grácil adjTomm] крихкйй gracilidad 7тбнкість; крйхкість graciola ґбот. аврбн лікбрський graciosidad Телегбнтність, грацібзність, вйтонченість; привббливість, миловйдність gracioso 1. ^‘граційний, вйтончений, при- вббливий, миловйдний; 2. дотбпний; 3. безплбтний, безкоштбвний; 4. m театр. кбмік; ¡estada ~! отб був би номер!; lo - es que... нвйцікавіше (те), що...; hacer uno el ~ кривлЯтися, блазнювбти, клбїти дурня grada1 71. схбдина, схбдинка; 2. (рі) сидіння; рядй, трибуни (на стадіоні, в аудиторїї) 3. див. gradería 2; 4. мор. стбпель;
5. Л. Ам. майдбнчик (перед будинком)]
6. церк. пбперть; 7. діал. схбди; 8. рі ве- лйкі парбдні схбди
grada2 71. приймбльня у монастирі; 2. с.-г. боронб
gradación 71. градбція; 2. іст. див. graduación
gradar, gradear vt с.-г. боронувбти gradeo m с.-г. боронувбння gradería 71. схбди; 2. трибуни (на ста- діоні)] 3. театр, амфітебтр; 4. велйкі парбдні схбди
328
granulación
gradiente /771. метео градіЯнт, перепЯд; 2. Д Ам. схил, нбхил gradilla^ ЛіриставнЯ драбйна gradilla2 f 1. фбрма для цЯгли (черепиці); 2. іст. решітка для cмáжeння м'яса gradina /різЯць (скульптора) gradiolo, gradiolo m див. gladíolo grado1 тЛ.див. grada11; 2. ступінь, міра; en alto (sumo) - у найвищій мірі; hasta cierto ~ до néBHo'i міри; 3. клас (у школі)\ alumno de primer - першокласник; 4. учЯний ступінь, 5. служббвий ранг, чин; ~ militar військбве звання; 6. грЯдус; 20 ~s bajo cero (de frío) 20 грЯдусів морбзу; 20 - s de latitud boreal (austral) 20 індусів північної (півдЯнної) широти; 7. юр. ін- стЯнція, ступінь; 8. муз. ступінь; 9. лінгв. ступінь; ~s de comparación ступені порівняння; 10. коліно (покоління в родоводі); de ~, en por ~s loe. adv. крок
за крбком, поступбво grado2 т вбля, бажЯння; a mal de mi (tu, su, etc.) - loe. adv. прбти Moé'i (твоЯЇ, своєї) вблі; de (buen) -, de mi (tu, su) - loe. adv. oxÓ46, із задовбленням; de mal ~ loe. adv. неохбче; de - o por fuerza loe. adv. мимовблі; ni ~ ni gracias немЯє за що, нем0 за що дякувати graduación f 1. фадуювЯння; пбділ на грЯдуси; 2. шкалЯ; - doble подвійна шка- лЯ; 3. військ, чин, звання, ранг; 4. про- цЯнт, відебток (жиру у молоці, спирту в алкогольних напоя.л)
graduado adj що мЯє вищу освіту (учЯний ступінь), що закінчйв університЯт graduador /77 градуЯтор, ділйльний інстру- мЯнт
gradual adj 1. послідбвний, поступбвий;
2. ступінчастий
graduando m старшокурсник, випускнйк (вищого навчального закладі кандидЯт на отрймання звання ліценціЯта graduar vt 1. градуювЯти, розділяти на грЯдуси; 2. вимірювати грЯдусами; 3. ре- гулювЯти; 4. надавЯти наукбвий ступінь;
5. присуджувати чин (званнЯ); ~se отрй- мувати наукбвий ступінь; закінчувати вйщий навчЯльний зЯклад grafía /’написЯння, грЯфіка gráfica ЛрЯфік, діагрЯма gráficamente adv 1. ббразно, набчно; 2. графічно, за допомбгою крЯслень (діагрЯм);
3. мисг., лінгв. графічно
gráfico 1. ад/графічний; 2. креслярський;
3. ббразний, живйй (про мову, стиль)',
4. m див. gráfica gráfido /77 бот. сірий лишЯй
grafio /77 полігр. грабштйхель, штйхель grafioles /77/?/фігурне бісквітне пЯчиво grafitico ^'графітовий, що містить графіт grafito /77 мін. графіт grafitoso adj див. grafitico grafófono /77 фонбграф grafomanía ЛрафомЯнія grafómano m графомЯн grafómetro m полігр. графбметр graforreportaje, graforreporte m фоторе- портЯж
grafospasmo m мед. графоспЯзм, писЯ- льна судома
grafotipo /77 полігр. складЯльна машйна 9ragea /і. дражЯ; 2. фарм. пілюля; 3.діал. шріт (для стрільби) grajea їдіал. див. gragea З grajear иг'кЯркати
grajo /771. орн. грак; 2. базіка; патЯкало;
Л. Ам. зЯпах пбту grama í6ot. свинорйй пЯльчастий gramalote m Л. Ам. бот. прбсо (різновид) gramática ЛІ. грамЯтика; - comparada порівняльна грамЯтика; 2. латйнська грамЯ- тика, латйна (предмет в середньовічних
навчальних закладав ~ parda спрйт- ність, уміння влаштбвуватися gramatical ад(г‘граматйчний gramático 1. adj див. gramatical; 2. /77гра- матйст
gramil m буд. рЯйсмус, рЯйсмас gramíneas fpi бот. злЯки, злЯкові gramíneo 1. adj зпЯковий; 2. m злак gramo m грам
gramofónico адітатефбнний gramófono m грамофбн, патефбн gramola ЛірогравЯч; автомЯт-програвЯч gran adj(apyc. de grande; вжив, передім.): а ~ paso швйдко, стрімко grana1 f 1. див. granazón; 2. період доз- рівЯння зЯрна; 3. зернЯтко, насіннячко; dar en ~ ітй в насіння (про рослини)\
4. див. granuja 2
grana2 ЛІ. зоол. червЯць; 2. зоол. кермЯс;
3. кошеніль, кармін (фарба)’, 4. бот. лаконос (різновид)’, 5. тонкЯ полотнб; - de Paraíso бот. кардамбн granada f 1. гранЯт (плід)’, 2. військ, гра- нЯта; ~ antitanque протитЯнкова гранЯта; ~ de fragmentación (rompedora) оекбл- кова гранЯта; - de fusil гвинтівкова (руш- нйчна) гранЯта; - de mano ручнЯ гранЯта; ~ fumígena димовЯ гранЯта; 3. військ. снарЯд; ~ de iluminación освітлювальний снарЯд; - perforante бронебійний снарЯд; ~ trazadora трасуючий снарЯд granadal m гранЯтовий гай granadero m 1. іст. гренадбр; 2. здоро- вЯнь, крЯм'яз
granadilla í6ot. пасифлбра granadina1 ^гранЯтовий напій granadina2 Лранадйн (тканина) granadina, -а1 1. adj гранЯдський, що віднбситься до м. ГранЯда; 2. т, /жйтель, -ка (урбдженець, -ка) м. ГранЯда granadino2 т квітка гранЯта granado1 adj\. видатний, відбмий; 2. досвідчений; 3. дозрілий; достйглий (про хліб)’, por ~ іос. adv. іст. бптом granado2 тбот. гранЯт, гранЯтове дЯрево granalla /’зернйстий метЯл granar 1. vi наливЯтися, достигЯти (про хліби)’, 2. сл. розбагатіти; 3. vt див. granear 2
granate m 1. мін. гранЯт; ~ almandino (noble) альмандин; 2. тЯмно-червбний (гранЯтовий) кблір granazón /налйв зернЯ grandazo adj діал. величбзний grande 1. ^‘великий; 3. славбтний, славнозвісний; 4. рел. страснйй (про тиждень); 5. Л. Ам. літній, похйлого віку; 6. m гранд, аристокрЯт; - de España іст. іспЯн- ський гранд; 7. діал. головнйй вйграш (у лотереТу, а Іо - іос. adv. багЯто, розкішно; гордовйто; пихЯто; зарозуміло; en - іос. adv. загалом, у цілбму; у велйкому обсязі; estar uno en ~ бути щаслйвим grandemente adv 1. дуже, надзвичЯйно, найвйщою мірою; 2. чудбво, прекрЯсно grandevo adjстарйй, похйлого віку grandeza f 1. величинЯ; 2. вблич, влЯда, могутність; 3. вЯлич душі, вчйнку; 4. тйтул грЯнда (в Іспанії)
grandifloro adj бот. великоквіткбвий grandilocuencia f\. красномбвство; 2. ви- ебкий стиль; пишномбвність grandilocuente, grandílocuo adj 1. крас- номбвний; 2. піднбсений, висбкий; пиш- номбвний (про стиль) grandillónadjBucóKm, дбвгий grandiosidad /’велйчність, грандібзність grandioso яо/велйчний, грандібзний grandisonar vi гучно звучЯти, гриміти grandísono а^'звучний, голоснйй grandor m рбзмір, величинЯ grandulón adjЛ. Ам. див. grandillón
grandullón /77здоровбнь graneado adj 1. зернистий, крупнйстий; подрібнений; 2. поцяткбваний; 3. пунк- тйрний; 4. військ, швидкйй, чбстий (про вогонь)
graneadora f - colgante полігр. зернй- льна машйна
granear vt 1. розкидЯти насіння (під час сівби)', 2. гранулювЯти (поро)ї)\ 3. провб- дити пункгйр
granel adj. а - іос. adv. нЯсипом, розсипом (прозерно)’, навЯлом (безупаковки)’, 6. не вибирЯючи, підрЯд, огулом; у велйкій кількості
granero m 1. хлібна комбра, житниця; 2. жйт- ниця, хліборбдний райбн granillo /771. зернЯтко; 2. дрібнЯ користь granilloso а^'зернйстий granítico adj гранітний granito /771. dim. de grano; 2. мін. граніт; ~ de arena лЯпта, скрбмний внбсок (у загальну справу, con su ~ de sal loe. adv. оберЯжно, обЯчно; echar uno un ~ de sal пожвЯвити розмбву, внестй свіжий струмінь
granitoideo adj мін. гранітоподібний granívoro adj зоол. зерноїдний (про птахів) granizada f 1. ейльний град; 2. велйка кількість; 3. діал. див. granizado granizado m діал. лимонЯд з льбдом granizal m Л. Ам. див. granizada 1 granizar vi 1. іти (про град)\ 2. сйпатися, пЯдати
granizo /771. град; 2. велйка кількість; 3. біль- мб, полуда; armarse el - насувЯтися (про грозу, бурю, про сварку)’, saltar como - en albarda втрутитися недорЯчно в чужі спрЯви; гарячкувЯтий
granja fфépмa‘, садйба з сільськогоспб- дарськими спорудами; ~ popular діал. нарбдний маЯток; - avícola птахофЯрма; ~ zootécnica тварйнницька фЯрма granjear vt 1. отрймувати прибуток (від торгівлі); 2. придбЯти, отрймати; 3. (~se) заслугбвувати, завойбвувати (прихильність)', 4. діал. сл. крЯсти; 5. мор. покри- вЯти (відстань)
granjeo m отрймання прибутку (від торгівлі) granjeria f 1. прибуток від сільськбго господЯрства; 2. прибуток granjero m фЯрмер
grano /771. зерно; сім'я; ~ mondado крупЯ; ~ calibrado калібрбване насіння; 2. зернЯтко, крупйнка; 3. крупйнка, крЯпля, ма- лйзна; 4. прищ; 5. (mal ~) фурункул; чирЯк; - de arena піщйнка; лЯпта, скрбмний внЯсок (у загальну справ}))’, con su ~ de sal іос. adv. оберЯжно, обЯчно; apartar uno el ~ de la paja відокрЯмити головнЯ від другорядного; ir uno al - перейтй до спрЯви; no ser ~ de anís una cosa бути важлйвим; ¡ahí es un ~ de anís! нічбго собі дрібнйчка!; ¡al ~! до спрЯви! granoso adj з зернйстою повЯрхнею; ше- рехЯтий
granudo adj див. granilloso granuja 1. /Ягода виногрЯду без кісточок; 2. зернЯтко, кісточка (виноградУ)\ 3. збірн. див. granujería 1; 4. m вуличний хлбпець;
5. шахрЯй, хитрун, пройдйсвіт granujada f шахрЯйство granujería ЛІ. збірн. безпритульні; 2. див. granujada
granujiento adj 1. прищЯвий; 2. див. granoso
granujilla ЛІ. пустун; шйбеник, бешкбтник; 2. вуличний хлбпець granujo m прищ granujoso adj див. granujiento gránula fxрЯнула
granulación . rex. грануляція, зерніння; - fina дрібнозернйстість; ~ gruesa круп-
329
granulado
нозернйстість; 2. мед., ácrp. грануляція;
3. дрбблення
granulado 1. adj бот. зернистий; 2. тех. зернйстий; гранульбваний; 3. m мед. приготувбння ліків у вйгляді пілюль; 2. Л. Ам. цукровйй пісок
granular1 adj 1. тех. зернйстий; гранульбваний; 2. приицбвий
granular2 vt тех. гранулювбти; -se покри- вбтися прищбми granuliforme ^‘зерноподібний granulo m 1. грбнула, крупйнка, зернб; 2. фарм. пілюля granuloma m мед. гранулбма granuloso adj див. granilloso granza1 í6ot. марбна granza2 (діал. бетбн
granza3 ЛІ. plс.-г. полбва; 2. piметалбва . стружка
granzón m мін. 1. висівки (щебеню)]
2. діал. грбвій; крупнозернйстий піицб- I ник
grao /77 ббрег, зручнйй для вйсадки grapa1 Аяяжнб скобб grapa2 (діал. виноградна горілка grasa ( 1. жир, сбло; - animal тварйнний жир; - vegetal рослйнний жир; 2. змбзка;
3. маснб плЯма; 4. вбкса; dar - чйстити взуттЯ; 5. рі шлак
grasar vi діал. пошйрюватися (про новину grasera /"маслЯнка
graseria ( 1. свічковйй завбд; 2. діал. бійня, різнЯ
grasera m шлбковий відвбл grasiento, graso, grasoso adj 1. жйрний, маснйй; маслянйстий; 2. змбзаний жйром (сблом); 3. засблений graspo /77 бот. брика (різновид) grasura (див. grosura grata /дротянб щітка gratar і//скребтй, скоблйти, зішкріббти gratén m див. gratín; al - іос. adv. в суха- рЯх
gratificación /Ч. винагорбда, нагорбда; 2. додаткбва оплбта (якої-н. роботи) gratificar vt\. винагорбджувати, платити; 2. принбсити задовблення (рбдість) gratín /77 кул. їжа, підсмбжена у сухарЯх; аі
- іос. adv. в сухарЯх
gratis яс/і/бесплбтно, безкоштбвно gratisdato adj незаслужений (про нагородіІ
gratitud /вдЯчність
grat«o adj 1. прибмний; ббжаний; persona по -а дип. персбна нон грбта; 2. див. gratuito 1; 3. Л. Ам. вдЯчний gratuito adj 1. даровйй, безкоштбвний; безплбтний; 2. необґрунтбваний, безпід- стбвний; голослівний gratulación ЛІ. поздорбвлення; вітбння; 2. привітбння; 3. рбдість, задовблення gratular і/у'вітбти; -se радіти; отрймувати задовблення
gratulatorio яс/вітбльний (про лист, промови)
grava /’грбвій, гблька gravamen m 1. тягбр; 2. борг, зобов'язання; 3. повйнність; подбток, мйто gravar и/обтяжувати (податками) gravativo яс/обтЯжливий grave 1. ад^важкйй, тяжкйй; 2. серйбзний; оббчний, обербжний; 3. серйбзний, важ- лйвий, значнйй; 4. серйбзний, тяжкйй, не- безпбчний (про ситуацію, хворобу falta
- груба пбмилка; ponerse - тЯжко захворіти; 5. піднбсений, висбкий (про стиль);
6. низькйй, глухйй; приглушенний (про звуії)\ 7. лингв. з нбголосом на передос- тбнньому складі; що пбдає на передос- тбнній склад (про наголос); 8. тяжкйй, обтЯжливий; 9. m фіз. тіло (матеріальна точка)
gravear vi див. gravitar 2 gravedad ЛІ. фіз. сйла вагй, тяжіння; - terrestre земнб тяжіння; 2. серйбзність, не- безпбчність; - de la situación серйбзність станбвища; 3. серйбзність, важлйвість, статбчність; 4. обербжність, оббчність;
5. величбзність, надмірність; 6. муз. низькйй тембр
avedoso adj див. grave gravera /'гравійний кар'бр gravidez /'вагітність
grévid«o adj 1. пбвний, напбвнений, вагб- мий; 2.; -а вагітна, при надії gr avimetría (фіз. гравімбтрія gravímetro m фіз. гравімбтр gravitación f фіз: гравітбція, тяжіння; сйла тяжіння; ley de la - universal закбн всесвітнього тяжіння
gravitar vi\. фіз. тяжіти; 2. (sobre) лежбти, спочивбти; 3. (sobre) обтяжувати gravoso adj 1. тяжкий, важкйй, обтяжливий; impuestos -s обтЯжливі подбтки; 2. невйгідний, збиткбвий graznar vi кбркати (про ворон)\ ґелґотіти, крЯкати (про гусей, качо/і) graznido /771. кбркання; ґблґіт, ґелґотіння;
2. фальшйвий (немилозвучний) спів greca ЛІ. грбцький орнбмент, мебндр; 2. Л. Ам. кавовбрка (з фільтроні) grecónico adj грбцький, елліністйчний grecano adjіст., greciano adjдив. «griego 1 grecismo тлінгв. грецйзм, еллінізм greco adj\ т див. griego grecorromano adj 1. греко-рймський, антйчний; 2. спорт.: lucha -а класйчна боротьбб
greda /1. блакитнувбта глйна; 2. крбйда gregal1 adj див. gregario gregal2 m північно-східний вітер gregario adj 1. звичбйний; 2. стбдний; sentimiento - стбдне почуття gregarismo m зоол. стбдність gregoriano ¿q/грегорібнський; calendario - грегорібнський календбр gregorito m діал., Л. Ам. насмішка; глузу- вбння
greguería /гбмір, гблас greguisco adj грбцький gremial 1. adj іст. цеховйй; корпоратйв- ний; 2. вузькогруповйй, цеховйй, вузькопрофесійний; intereses -es вузькопрофесійні (корпоратйвні) інтербси; 3. m іст. член цбху (корпорбції) gremio /771. іст. цех; корпорбція; 2. викладацький склад (в університбті); 3. професійна спілка
grenchudo adj кошлбтий, кудлбтий (про тварин)
greña f 1. (pf) розкуйбвджене волбсся, пбтли; 2. плутанйна, заплутана спрбва;
3. діал. пбрше лйстя на молодій лозі; en - іос. adv. Л. Ам. необрбблений, неочйще- ний, сирцбвий; andar a la - сварйтися; скубти одйн бдного за волбсся; 6. ітй врбзріз одйн з бдним
greñudo ^'розтріпаний, непричбсаний gres /77 мін. глйнястий піщбник gresca ЛІ. весблощі; гблас, гбмір; 2. бійка, свбрка, лбйка; armar - влаштувбти скан- дбл
greta Л/7. Ам. 1. глет, оксйд свинцю; 2. (рі) шлак
grey ЛІ. стбдо; 2. велйка рогбта худбба;
3. нарбд, нарбдність; 4. церк. пбства gribar vi мор. дрейфувбти grieg^o, -а 1. ^грбцький; 2. т, /"грек, гре- чбнка; 3. т грбцька мбва; 4. тараббрщи- на, набір слів; hablar en - говорйти незрозуміло; 5. шулер grieta Лгріицина, щілйна; ущблина grietado ^‘потрісканий, покрйтий тріщинами
grietarse давбти тріщину, тріскатися, роз- тріскуватися
grietear і^спричинЯти тріщини, покривбти тріщинами; -se див. grietarse grietoso adj див. grietado grifado adj див. grifo11,2 grifarse мбрщитися
grifería1 f 1. набір крбнів; 2. майстбрня слюсаря-водопровідника; 3. магазйн, щ0 торгує водопровідними крбнами grifería2 (діал. збірн. нбгри grifo1 1. adj сплутаний (про волосся); 2. курсйвний (про шрифт)\ 3. m міф. гри- фбн; 4. кран, вбнтиль; 5. діал. гбсова крамнйця; 6. діал. розпивнб; 7. Л. Ам. п'я- нйця; наркомбн
grifo2 adj діал. кольорбвий (про людину grifón /77 див. grifo1 2 grigallo m орн. глухбр grilla /і. самйця цвіркунб; 2. діал. свбрка, бійка; ésa es - бббські казкй, брехнЯ grillarse проростбти (про насіння) grillera (Л. місце, де ховбються цвіркуни;
2. клітка для цвіркунів; 3. ббзлад, бедлбм, гармйдер
grillero /77 1. тюрбмний ковбль; 2. діал. брехун
grillete /77 3'бднувальна кільцб (ланцюга) grillo1 /77 зоол. цвіркун; - doméstico до- мбшній цвіркун; - cebollero (real) ведмб- дик, вовчбк; andar a -s займатися дурнй- цями; cantarle a uno el -: le canta el - у ньбго є грошенЯта grillo2 /77 пбросток; кільчик grillos /77/7/1. ножні кайдбни; 2. клбпіт, перешкбда, завбда
grillotalpa (ент. ведмбдик, вовчбк, капустянка
grima1 ^прйкрість, незадовблення, роз- дратувбння; dar - a uno діяти на нбрви grima2 f діал: мізбрна кількість, крйхта grimillón /77діал. велйка кількість, купа grimoso adj що викликбє роздратувбння grímpola m 1. флюгер; 2. прапорбць; вимпел
gringo 1. adj що не розмовляє іспбнською; що розмовляє англійською; 2. тдив. griego 3,2; 3. Л. Ам. грінго, інозбмець; 4. американець, Янкі
grinauele тдіал. бот. джут (різновид) griñón /77головнййубір (черниць) gripal яс/грипбзнии gripe (мед. грип
gris 1. сірий (про колір)\ - perla світло- сірий; 2. сірий, хмбрний, непогбжий; 3. сірий, безббрвний, тьмЯний; 4. m сірий кблір; 5. зоол. сибірська білка (різновид)]
6. холод; холбднии вітер grisóceo ад/сірувбтий grisalla (жив. гризбйль gríseo adj див. gris 1
griseta f 1. сорт легкбї тканйни; 2. бакте- рібз (хвороба дерев)] 3. гризбтка; 4. діал. дівчина
grisma (Л. Ам. мізбрна кількість grisú /77 рудникбвий газ grita ЛІ. див. griteo; 2. обурення нбтовпу; вйгуки протбсту; dar - a uno вйсміяти, брбти на сміх
gritadera (Л. Ам., gritadero m діал. див. griteo
gritador m крикун, горлбнь
gritar 1. ю'кричбти; горлбти; 2. vt накричбти;
3. обсвистбти, ошйкати (спектакль, актора) griteo /77, gritería (, griterío m крик, гблас grito /77 крик; вйгук, вйкрик; el último - de la moda остбнній крик мбди; á - herido (limpio, pelado) іос. adv. гблосно, на весь гблос; alzar (levantar) el - підвйщувати гблос; andar a -s сварйтися; pedir a -s настійно вимагбти; poner el - en el cielo репетувати, гблосно жалітися
330
guajear
gritón 1. adj криклйвий, галаслйвий; 2. m крикун, горлбнь groar vi кумкати
groe(n)landés 1. adj гренлбндський; 2. m гренлбндець grog m грог
groja їдіал. жарт; глузувбння gromo /77 óbr. брунька, BÍ4KO grosedad 7 іст. 1. див. presura; 2. лж grueso 2; 3. велика кількість; 4. де grosería
grosella 7черв0на сморбдина (ягода) grosellero /77, grosello /77 дол. червбна сморбдина (/cw); ~ negro чбрна сморбдина (кущ); ~ espinoso бґрус grosería 7 1. неввічливість, нечбмність, грубість; 2. грубість, недолбдність, неоко- вйрність, незгрббність; 3. неосвіченість, негрбмотність
grosero 1. ас/грубий, недолбдний; 2. неввічливий, нечбмний, грубий; 3. т грубіян grosor /771. див. grueso 2; 2. геол. товщи- нб пластб
grosura 7сбло, жир
grotesco 1. смішний, кумбдний; 2. гро- тбскний; 3. /77 мист. гротбск grúa 71. підйбмний кран; ~ flotante (pontón) плавучий (понтбнний) кран; 2. іст. тарбн; 3. іст. див. grulla 1 gruesa 7грос, дванбдцять дюжин (одиниця розрахунку, яку використовують при продажу дрібних предметів) grues*o 1. ^товстий, гладкий; hombre ~ товстун, гладун; 2. великий, крупний; calibre ~ крупний калібр; manzana ~а велике яблуко; 3. іст. тяжкий; 4. нетямущий, тупий; 5. буряний, бурбмний (про море);
6. діал.: ~а вагітна; 7. m товщинб; 8. ос- новнб (головнб) частина; el - del ejército військ, головні сили брмії; 9. нбтиск (при письмі пером); 10. мат. товщинб; en por - іос. adv. 0птом gruir и/курликати (про журавля) grujidor /77 різбць (длярізання скла) grujir обрізбти (країскла) grulla f 1. зоол. журавбль; ~ coronada (real) ВІНЦЄН0СНИЙ журавбль; 2. жінка лег- ковбжної поведінки, кокбтка; 3. військ. TapáH
grullada f 1. див. gurullada; 2. загаль- новідбма (nponncHá) істина grullo 1. adjЛ. Ам. попелястий, сірий (про масть коня); 2. Л. Ам. див. gorrón21; 3. m провінцібл; селюк; 4. простбк, йблоп;
5. діал. велйкий (угодбваний) жереббць;
6. Л. Ам. néco (монета) grumete m мор. юнга
grumo /77 1. клуббк; згусток; 2. купа, жмбня; 3. бот. брунька grumoso adj\. грудкувбтий; 2. закипілий (про кров)
gruñente /77 сл. свинй gruñido /771. рбхкання; 2. ричбння; гар- чбння; мурчбння (тварин); 3. бурчбння, буркотіння; 4. бурчбння (у шлунку gruñidor adj, gruñilón adj див. gruñón 1 gruñimiento тдив. gruñido gruñir vi\. хрбкати; 2. гарчбти, мурчбти (про тварин); 3. скрипіти, скреготбти;
4. бурчбти, буркотіти gruñón 1. ар/оуркотлйвий; 2. m буркотун grupa 71. круп (конгі); 2. діал. спйна; volver ~s, volver la - повернути назбд (про вершника)
grupada 7шквал з дощбм grupear vi діал. брехати, говорйти неправду 9rupera 7сід0льна пбдушка 9rupo /771. група; retrato en - груповйй по- ртрбт; 2. діал. брехня, вйгадки; 3. військ., ав- група, підр0зділ; дивізібн; - de operaciones оператйвна група; - de reconocimiento розвідувальна група; 4. тех. аг-
peráT, устанбвка; - electrógeno електро- генербтор; ~ sanguíneo біол. група крбві gruta 71. грот, печбра; 2. р/катакбмби grutesco adj 1. що віднбситься до грбту (nenépn); 2. архіт., жив. гротбскний igual interj Л. Ам. (вжив, для вираж. страху, подиву, жалю) ой!, ай! guaba1 777. Ам. див. guama 1 guaba2 їдіал. Horá; ступну guabá їдіал. павук-птахощ (різновид) guabazo m діал. лйпас guabina 1. f діал. гуабіна (річкова їстівна риба); 2. діал. гуабіна (народна пісня)\
3. сот. діал. підлбсник, підлабузник;
4. боягуз, збяча душб; ser más resbaloso que una - бути спрйтним, уміти завждй вихбдити сухйм з водй
guabinear vi діал. підлбщуватися, підлабузнюватися
guabo /77 бот. діал. див. guamo guabucho m діал. гуля (від удару) guabul тдіал. гуабуль (банановий напій) guaca 71. 77. Ам. губка (індіанська могила)', 2. Л. Ам. зарйтий скарб; 3. діал. стародбв- ній індіанський храм; 4. Л. Ам. скарбнйч- ка; 5. діал. дбкори; dar ~ читбти нотбції, дбти прочухбна; 6. рідіал. пронбс; hacerse uñó su - Л. Ам. поживйтися, вйкорис- тати нагбду; tener uno - діал. бути дуже багбтим
guacabina їдіал. дорбжня провізія guacal т діал. к0шик, Ящик (для перенесення фруктів, посуду); salirse del - Л. Ам. втрбтити самовладання guacalón тЛ. Ам. людйна з хрйплим (сйп- лим) гблосом
guacamaya ficr, Л. Ам.див. guacamayo 1 guacamayo т 1. 77. Ам. червбний бра (папуга); 2. діал. одЯгнена без смаку людйна, опудало
guacamayos т рі гуакамбї (індіанціу Колумбії)
guacamico т бот. блювбтний горіх (різновид!) guacamol, guacamole m Л. Ам. салбт з агуакате
guacamote m Л. Ам. бот. юка guacanco m діал., guácano m діал. див. garrote 1
guacara їдіал. жарт. див. gabán guacarnaco тЛ.діал. крбм'яз, здоровбнь; 2. Л. Ам. дурень, недбумок guacer vi одужувати guacia f бот. акбція (різновид) guaco /771. бот. мікбнія (ліана); 2. орн. гбко (деревна курка); 3. ритубльна керамічна фігурка (в індіанських похованняк) guachacay тдіал. дешбва горілка guachachear ііїдіал. штовхбти, пхбти guachada 7 діал. вульгбрність, неприс- тбйність
guachafita 777. Ам. ббзлад, плутанина guachambera їдіал. гуачамббра (народний танець)
guachapeado adj діал. старйй, старбзний guachapear1 vt 1. чалбпати, шльбпати (ногами по воді); 2. робйти незгрббно (нашвидкуруч) guachapear ііїдіал. крбсти guachapelí тдіал. бот. акбція (різновид) guachapita їдіал. див. guachafita guáchara 71. діал. жбба; 2. діал. непрбв- да, брехнЯ, обмбн
guacharaca 71. діал. чачалака (деревна курка); 2. балакун, патЯкало guácharo 1. adj іст. плаксйвий; 2. хвороб- лйвий, хвбрий; 3. /77 неопбрене пташеня;
4. гуахбро (птаК); 5. діал. див. guáchara 1 guacharro тдив. guácharo 2 guache1 тЛ.діал. мужлбй, селюк; 2. діал. губче (музичний інструмент); 3. Л .Ам. дитйна
guache2 m губш
guachero тдіал. щур, пацюк guachi тдіал. тенбта, пастка guachicola 7діал,. тростйнна горілка guachinango 1. adj діал. мексикбнський (про жителя); 2. Л. Ам. вкрбдливий, підлесливий, хйтрий; 3. m діал. мексикбне- ць; 4. Л. Ам. підлбсник, підоабузник; хитруну 5. Л. Ам. жйтель внутрішніх провінцій країни; 6. пбгра (риба) guacho 1. adj Л. Ам. підкйнутий (про ди- тинії; 2. діал. позашлюбний, незакбнний (про дитині); 3. діал. дйкий (про рослини); 4. Л. Ам. самбтній, покйнугий; 5. Л. Ам.,діал. непбрний, розрізнений; 6. /77СО- сунбк (про тваринУ); 7. пташеня; 8. дитин- чб; 9. діал. борознб guachucho тдіал. горілка guada 777. Ам. калюжа guadafiones /77/?/пута (кінські) guadal m 1. Л. Ам. сипучі піскй; 2. діал. болбто, багнб
guadalajareño m жйтель (урбдженець) Г вадалахбри
guadaloso adjЛ. Ам. болбтистий, багнйс- тий (про місцевість)
guadamací, guadamecí, guadamecil m
тйснена шкіра guadaña fe.-г. косб guadañador adjкосбр guadañadora 7 1. косбрка, сінокосбрка; 2. смерть
guadañar, guadañear коейти, жбти guadañero, guadañil тдив. guadañador guadaño тдіал., Л. Ам. чбвен guadapero /77 дйка груша guadarnés т 1. місце зберігбння упряжі; 2. музбй збрбї
guadramaña 7о6мбн, хйтрість guadua, guadúa, guaduba f діал. бот. гвбдуа (різновид бамбука) guaguaf 71. дрібниця; 2. діал. автббус; de - іос. adv. дбром, безплбтно guagua2 777. Ам. малб, немовля guagua3 m опудало guagualón, guagualote тЛ. Ам. йблоп guaguarear уіЛ. Ам. розмовляти, теревб- нити
guagüero діал 1. adj див. gorrón21; 2. т водій автббуса iguah! interjЛ. Ам. див. gua guaiboso adj діал. плаксйвий, тонкосльб- зий
guaicán тдіал. причбпа (риба) guaicas /77р/губйки (індіанці в Венесуелі) guaico /771. Л. Ам. низовинб, улогбвина; 2. діал. зсув; 3. діал. смітнйк guaina тдіал. підліток guainares, guainaris т рі гуайнбри (індіанців Венесуелі) guaiño тдіал. крик, шум, гбмір guaipil, guaipín тЛ. Ам. пбнчо guaira т 1. глйняна піч для плбвлення срібла (у індійців Перу); 2. мор. трикутне вітрйло; 3. Л. Ам. губйра (індіанська флейта)
guairachina f діал., guairana f діал. див. guaira 1
guairuro тдіал. поліцбйський guaja1 сот. пройдйсвіт guaja2 7У7. Ам. див. guaje 2 guaja тЛ. Ам. див. garza 1 guajada 777. Ам. безглуздість, нісенітність guajalote тдив. guajolote1 guajaribos т рі гуахаріби (індіанці у Венесуелі)
guaje 1. adj 77. Ам., діал. нерозумний; дурнйй; 2. тЛ. Ам. акбція (різновид); 3.77. Ам. гарбуз (різновид); 4. Л. Ам., діал. дУрень; 5. ріЛ. Ам. рбчі, пожйтки; hacer а uno - 77. Ам. обдурйти; hacerse uno ~ удавбти з cé6e простакб guajear viЛ. Ам. удавбти з сббе простакб
331
guajería
guajería fJl. Ам. дурнйцл guájete: - por - loa adv. без додбчі, однб на бдне
guajiqueros m p! гуахікери (індіанці в Гондурасі)
guajira f діал. 1. ryaxípa (народна пісня)', 2. селянка
guajiro /771. діал. селянин; 2. Л. Ам. селюк guajiros /77р/гуахіри (індіанці в Колумбії) guajolotada fЛ. Ам. безглуздий вчинок guajolote тЛ. Ам. 1. індик; 2. дурень, ббвдур guala f зоол. 1. діал. лиска (¡різновидг); 2. діал. гриф-індйк gualda f oor. резедб жбвта gualdo я<#жбвтий
gualdrapa f\. попбна, чепрбк; 2. ганчірка, клбпоть
gualdrapero m обідранець guale тдіал. 1. гриф-індйк; 2. сум gualhue тдіал. заливнйй луг gualicho /771. Л. Ам. диЯвол, злий дух (у гаучо)', 2. Л. Ам. замовляння, заклинбння; 4ápn; 3. діал. талісмбн; tener - діал. бути зачарбваним
gualichú тЛ. Ам. див. gualicho 1 guallipén 1. adj клишонбгий; 2. дурнйй, дурнувбтий; 2. тдіал. дурень guama ЛІ. діал. плід інги; 2. діал. див. guamo; Ь.діал. велйка рукб (Horá); А. діал. не- очікувана подія; 5. діал. горе, бідб, лихо;
6. діал. рбзіграш, обмбн; 7. Л. Ам. брехня guambiar \гідіал. KapáTH, бйти guambra т діал. юнáк (індіанець або метис)
guamil m Л. діал. náropncTa місцбвість, збйнята посівами; 2. Л. Ам. стерня guamo m бот. інга
guampa f, guámparo m Л. Ам. 1. ріг (тваринй)\ 2. посудина з póra guampo m діал. вйдовбаний чбвен guana ґдіал. тюльпбнне дбрево guanaba fЛ. Ам. див. guanábana guanabá тдіал. чбпля (різновид) guanábana Л/7. Ам. анбна (плід) guanábano т 1. Л. Ам. аннбна (дерево)', 2. діал. ббвдур
guanacaste тЛ. Ам. бот. ентеролббіум guanaco m 1. гуанбко (різновид лами)\
2. діал. висбка кістлява людйна; 3. діал. селюк; 4. Л. Ам. дурйло
guanajada, guanajería f діал. дурість, безглуздість
guanajo тЛ.Л. Ам. індик; 2. Л. Ам. дурень guanal тЛ. Ам. пальмовий гай guanana f(~ blanca) 77. Ам. і guanaquear и/1. діал. поводитися некультурно (грубо); 2. діал. полювбти на гуанбко guanaquero тдіал. мислйвець на гуанбко guanara f, guanaro тдіал. дйкий гблуб guanay тдіал. 1. веслЯр; човнЯр; 2. пор- тбвий робітник; 3. сйльна крембзна людйна, здоровбнь
guanches т рі губнчі (корінні жителі Канарських островів) guandal тдіал. див. guadal 2 guando т Л. Ам. носйлки, нбші guandoca 4діал. в'язнйця guanear гідіал. удббрювати ґрунт губно guanera /пбклади губно guanero /77суднб для перевбзення губно
гблас
guango-
надокучли-
вий; 3. діал. дурнйй guango2 т 1. діал. туго заплбтена косб (у індіанок 2. діал. грбно банбнів guangoche тЛ. діал., Л. Ам. ряднб, паку- вбльна тканйна; 2. діал. мішбк з ряднб;
3. діал. груба кбвдра
guangocho 1. adj Л. Ам. ширбкий, простб- рий; 2. Л. Ам. товстйй, гладкйй; 3. тдіал. див. guangoche 1,2
guaní тдіал. колібрі (різновид) guanina í6ot. кбсія (різновид) guano1 /771. губно (пташиний послід)] 2. Л. Ам. дббрива; гній; 3. діал. гроші guano2 /771. Л. Ам. пбльма; 2. діал. піхва пбльмового листб; 3. бавбвняне дбрево;
4. капбк (волокно з плодів бавовняного дерева)', meter - старбтися; покарбти guanta ЛІ. сл. дім розпусти; 2. Л. Ам. уда- вбння; 3. діал. див. guatusa guantada f, guantazo m удбр (рукою), ляпанець
guante /771. рукавйчка; calzar(se) (descalzarse) los ~s надягбти (знімбти) рукавички; 2. р/додача (про гроші)', adobar а uno los ~s годйти; arrojar (tirar) el - a uno кйнути виклик; asentarle a uno el ~ побити; echar el - a uno кйнути вйклик; на- клбсти руку, прибрбти до рук; echar un ~ збирбти грбші за підпйскою; poner á uno como un poner a uno más blando (más suave) que un ~ приббркати; recoger el ~ підняти рукавйчку, прийняти вйклик guantelete m іст. лбтна рукавйця guantería f\. рукавйчна майстбрня; 2. рукавичний магазйн guantero m рукавйчник guantón /77 Л. Ам. див. guantada guañanga f діал. 1. туга (за родичами)\ 2. лахміття
guapa f&an. невелйкий очербтяний кбшик guapaco тдіал. див. guácharo 2 guapamente adv 1. смілйво, зухвбло; 2. зарозуміло; 3. відмінно, дуже дббре guapango т Л. Ам. фандбнго (іспанський танець)
guape тдіал. близнюк
guapear vi 1. бундючитися, задавбтися;
2. хизувбтися
guapería Л/7. Ам. див. guapeza 4 guapetón /771. крбсень, красунчик; 2. див. guapo 2
guapeza ЛІ. красб, привббливість; 2. сміливість, зухвблість; 3. зарозумілість; 4. хвбс- тощі; 5. франтівствб
guapinol /77 америкбнська акбція (різновид)
guapo 1. сміливий, зухвблий; 2. гбрно вбрбний, вйшуканий; 3. гбрний, привбб- ливий (про людинУ)\ 4. ліббий (звертання); 5. Л. Ам., діал. сувбрий; 6. діал. терплячий; 7. діал. розлучений; 8. m забіяка;
9. кохбнець; 10. р/святкбве вбраннЯ, при- крбса; 11. діал. дрібнйчки guapote 1. adj дббрий; 2. гбрний; 3. m добрЯк; 4. красунчик guapura Л<расб, привббливість guaquear У7. Ам. шукбти скарбй (у стародавніх похованнях індіанців) guara ЛІ. діал. різнбвид каштбна; 2. діал. прикрбса позббвлена смаку (на сукні)',
3. діап. папуга, що розмовляє; 4. діал. горілка; 5. діал. див. guacamayo 1 guará тЛ. Ам. зоол. койбт guaracazo тдіал. неочікуваний удбр guaracha fnian. гуарбча (народна пісня і
танець)
guarache тЛ. Ам. шкірянб сандблія guarachear vi діал. жартувбти guarachero тдіал. жартівнйк guaracho тЛ. Ам. див. guarache guaragua М. діал. вйтонченість, граційність; 2. діал. непрбвда, обмбн; 3. рідіал. грацібзні рухи у тбнці; 4. рідіал. відмбвки;
5. рідіал. позббвлені смак# прикрбси guaraguao т 1. діал.,л Л. Ам. орн. кбня (різновид)', 2. діал. егоїст, себелюб guáramo тдіал. відвбга, мужність guaraná í6ot. гуаранб
guarango 1. adj Л. Ам. грубий, невйхова- ний, хамулувбтий; 2. т Л. Ам. грубіЯн, хам; 3. акбція (різновид)', 4. діал. хйжа
guaraní т 1. гуарані (індіанці у Піденній Америці)', 2. мбва гуарані; 3. гуарані (грошова одиниця Парагваю = 100 песо) guaraña f діал. 1. гуарбнья (народний танець)', 2. рулбтка (азартна гра) guarapalo m діал. 1. дбвга жердина-
2. грубіЯн
guarapariba fдiaл. білий кедр guarapeado adj діал. п'Яний, напідпитку guarapeta 1. adj діал. питущий; 2. тдіал. сп’яніння, хміль; 3. п'янйця; 4. f Л. Ам.\ діал. пиЯтика
guarapo т 1. сік цукрбвої тростйни; 2. гуа- рбпо (алкогольний напій з цукрової тростини)
guarapón 1. adj діал. товстйй, огрЯдний (про людину, 2. /77 Л. Ам. крислбтий селянський капелюх
guarda 1. com. стброж, сторожйха; догля- дбч, -ка, охорбнець; 2. ^охорбна; збхист;
3. опікунство; 4. дотрймання (закону, правил)', 5. борозбнка (на ключаК)', 5. (рі) по- лігр. фбрзац; 6. іст. нестбча, брак; 7. іст. охорбнне місце; 8. діал. кондуктор (трамвая, автобуса)', контролбр (у потязі)', ~ de vista невсипуча вбрта; falsear las ~s підробйти ключі; обманути пйльність вбр- ти; підкупйти охорбну; ser en - бути під збхистом
guardabanderas m мор. сигнбльний стар- шинб
guardabarrera com. зал. колійний стброж, будочник (на переїзді) guardabarros/77 див. guardalodos guardabosque /77ліснйк guardabrisa m 1. ручнйй ліхтбр; 2. вітро- Bé, лобовб скло (автомобіля) guardacabo m мор. кббельний наконбчник guardacabras com. пастух guardacalor m кожух димарЯ guardacamisa їдіал. мбйка, футбблка guardacantón m тумба (на тротуарі, на дорозі)
guardacapas m 1. див. guardarropa; 2.
спільник, співучбсник guardacoches m стброж на автостоянці guardacostas m мор. 1. сторожовб судно, сторожевйк; 2. береговб охорбна; 3. мйт- не суднб
guardacuerpo m пбручні, бйльця (на паровозі)
guardachoque m авто буфер, ббмпер guardado обербжний guardador 1. а^ощбдливий, еконбмний; 2. що сувбро дотрймується закбну; 3. ску- пйй; 4. /77 еконбмна (ощбдлива) людйна;
5. скнбра; 6. охорбнець закбну; 7. опікун guardaespaldas m охорбнець, особйста охорбна
guardafrenos1 тдіал. див. guardalodos guardafrenos2 т зал. гальмівнйй кондуктор guardafuego т 1. камінні ґрбти; 2. мета- лбвий екрбн
guardaguas т1. шлюзовий щит; щит, вста- нбвлений на грббені грбблі; 2. прикриття з листовбго заліза для відвбдення дощовбї водй (здахУ); 3. мор. бортовйй щит guardagujas тзал. стрілочник guardahumo т мор. димовйй зонт guardajoyas т 1. королівська скарбнйця; 2. охорбнець королівської скарбнйці guardalado т пбручні, бйльця guardalínea т1. лінійний монтбр; 2. колійний стброж
guardalmacén т стброж на склбді (у магазині)
guardalobo т бот. озйрис білий guardalodos m ав. бризковйк, грязьовий щитбк
guardallamas m щит паровбзної тбпки guardamalleta /ламбрекбн (верхня частина віконного або дверного драпірування)
332
guayaco
quardamano m гбрда (ефеса шпаги) quardameta com. BopoTáp (у футболі) guardamonte m 1. запобіжна CKo6á (гвинтівки); 2. пбнчо; 3. лісничий; érep; 4. діал. шкіряні réTpn
guardamuebles m мбблевий склад guardaniños m дитячий садбк guardapelo m медальйон guardapesca m KáTep річковбї інспбкції guardapeso /770хор0на, прикриття, 3áxncT guardapolvo m 1. чохбл; 2. піддбшок (над балконом, ґанком)
guardapuerta Лцрапірувбння (на дверяУ) guardapuntas m наконбчник для олівців guardar vt\. 36epiráTH, берегти; 2. охороняти, вартуBáTH, стерегти; 3. TpnMáTn, дepжáти; 4. дотримуватися; - cama до- трймуватися постільного режиму; - silencio MOB4áTn; 5. дотримуватися, додбржу- ватися; 6.зберігбти (упам'яті)', 7. берегти, економити; 8. o6epirá™, захищати; ~se
1. береггйся, остерігбтися, бути обербж- ним (o6á4HHM); 2. стримуватися, утримуватися; guardársela a uno TpnMáTn Ká- мінь за ná3yxoio; guárdame mi madre, guárdame mi padre, si no me guardo yo, no me guarde nadie Bóry молись, а до 6épera гребись, на Бога пoклaдáйcя, розуму ж трим0йся
guardarraya ЛІ. іст:, Л. Ам. мeжá; 2. Л. Ам. віха, межовий стовп, межовий знак guardarrayar vi діал. мeжyвáти guardarrío m орн. pn6áno4Ka, водоморбз guardarropa 1. f гардербб, гардерббна; роздягбльня; 2. com. гардерббник, -ця;
3. театр, костюмбр, -ка; 4. m гардербб, одбжна шбфа; 5. бот. полин (різновид) guardarropía f театр. 1. реквізит; 2. кос- тюмбрна; de ~ показний, розрахбваний на зовнішній ефбкт
guardarruedas m 1. див. guardacantón;
2. колісний кожух
guardasellos /77 0хорбнець печбтки guardasol m парасбля (від сонця) guardavalla m див. guardameta guardavía m колійний стброж, обхідник guardavientos m с.-г. щит (від вітру) guardería ЛІ. сторожовб служба; 2. посб- да стброжа; - infantil дитйчий садбк guardia 1. /"охорбна; нбгляд; - personal особйста охорбна; 2. допомбга, підтрймка, опбра; 3. вбрта, конвбй; - de honor почбс- на вбрта; - de tráfico дорбжній нбгляд; cuerpo de - караульна служба; 4. чергування, вбрта; караульне приміщення; вартівня; entrar en - змінйти вартовбго (чергового); entregar (rendir) la - здавбти чер- гувбння; 5. гвбр^ія; 6. m вартовйй, караульний; 7. гвардієць; - civil цивільна гвбр- дія (жандармерія в Іспанії); 8. жандбрм цивільної гв0рдії; - marina гардемарйн; ~ municipal (~ urbana) муніципбльна гвардія, міськб поліція; (~ de seguridad) міський поліцбйський; de - loe. adv. на чергу- вбння; на вбхті; estar (ponerse) en - бути напоготові; montar la - заступ0ти на чер- гувбння; стояти на вбхті; |еп ~! loe. adv. обербжно, бережйся!
guardián m 1. стброж; охорбнець; 2. церк. прелбт (у францисканському монастирі);
3. мор. канбт
guardiero m діал. стброж мабтку guardilla ґЛ. дбхове вікнб, слуховб вікнб; 2. мансбрда; жилб горйщне приміщення guardillón m горйще; нежилб горйщне приміщення
guardón adj(m) ощбдливий, еконбмний guardoso adj А. ощбдливий, еконбмний; скупйй, скнбрий
parecer 1. vt охороняти, оберіг0ти;
зберігбти (в цілості); 3. лікувбти; 4. іст. Допомогбти, сприяти; підтрймувати; 5. vi
іст. одужувати; 6. діал. пбсти худобу; ~se ховбтися; ~se de la lluvia ховбтися від дощу
guarén, guareno m діал. водянйй пацюк guarés m пліт, оенбщений вітрйлом (У Південній Америці) guares m рідіал. близнюки guargar m діал., guarguar m діал. бот. дурмбн (різновид)
guaricandilla com. діал. бідняк, босяк, голодрбнець
guaricha f 1. Л. Ам. ббба, молодйчка; 2. діал. KOxáHKa солдбта, що слідує за ним; 3. діал. незаміжня індібнка; 4. діал. велична жінка, повія
guarida f 1. лігво, барліг; 2. притулок, зб- хисток
guarir іст. 1. vt лікувбти; 2. иченувбти, жйти; ~se 1. (vi) лікувбтися; 2. ховбтися (віддощу) guarisapo m діал. 1. пуголовок; 2. недо- рбсток, дрібнота
guarismo m 1. арббська цйфра; 2. числб; no tener ~ бути незлічбнним guarisnaque m діал. 1. довга тонкб мотузка; 2. горілка
guarisnaqui тдіал. 1. див. guarisnaque 2;
2. бідняк
guarnecer vtA. прикрашбти, оздоблювати (сукню, кімнату); 2. забезпбчувати, осна- щбти; устаткбвувати; 3. надавбти повно- вбження (влбду); 4. перефарббвувати, знбву білйти {стіни); 5. військ, стбвити гарнізон; розміщуватися (на позиціяа) guarnecido /77фарбувбння, побілка (стін) guarnés m 1. див. guadarnés; .2. Л. Ам. упряж, збруя
guarnición f\. прикрашбння, оздбблення (сукні)', 2. опрбва (коштовного каміння);
3. гбрда (ефеса шпаги)', 4. гарнізбн;
5. проклбдка (у водопровідній трубі)',
6. арматура, оенбетка; 7. різбр^я, У'пряж guarnicionar \гідив. guarnecer 5 guarnicionería /лимбрня guarnicionero /77сідбльник, лймар guarnir гідив. guarnecer
guaro1 /77 Л. Ам. папуга (різновид) guaro2 /77 Л. Ам. тростйнна горілка guaroso adj діал. 1. вйтончений, граційний; 2. пікбнтний; спокусливий; 3. гбрно убрбний; яскрбвий; шикбрний (про одяґ) guarrada, guarrería Лгвйнство guarrero m свинопбс guarro m свиня
guarrús тдіал. гуаррус (напій з кукурудзи, рису та цукруї) guarrusca ґдіал. шпбга; мачбте ¡guarte! interjобербжно! guarura f діал. мислйвській (чаббнський) ріг з рбковини
guasa f 1. непристбйність; 2. жарт, глузу- вбння; estar de ~ бути у весблому (жартівливому) нбетрої guasábara ЛЯ Ам. велйкий гблас guasacaca ґдіал. гбстрий сбус guasada fЛ. Ам. 1. див. gauchada; 2. див. guasería
guasamaco тдіал. нечбма, грубіян guasamalleta тдіал. дурень, ббвдур guasanga ЛЯ. Ам. шум, гблас, метушня guasanguero adj діал. криклйвий, галасливий, скандбльний
guasca f Л. Ам. 1. батіг; dar - бйти, шмагбти; 2. джгут зі шкіри; канбт; мотузка guascazo тЛ. Ам. удбр батогбм guascudo adj Л. Ам. волокнйстий (про деревину)
guasearse жартувбти, кепкувбти guasería ґдіал. 1. мбва і манери, властйві сільськйм жйтелям; 2. грубість, незгр0б- ність; 3. легкодухість, боягузтво; ббяз- кість,несміливість guasicama com. діал. слугб, служнйця (з індіанців)
guásima f л. Ам. бот. гуацума; comer - діал. прогулйти урбки 9uaa?~1* adJ Діал. сільськйй; 2. Л. Ам. грубни, хамулувбтий; 3. тдіал. селянйн;
4. діал. нечбма, грубійн; 5. Л. Ам. індіан- ськб лбсо
guasón /77жартівнйк, кепкун guasqueado adj діал. досвідчений; бувб- лий
guasquear vt Л. Ам. сіктй, шмагбти; ~se діал. відекбкувати у бік guasusa f діал. див. gazuza 1 guata1 f 1. спресбвана бавбвна—сирбць; BáTa; 2. діал. обмбн, брехнй guata2 fі. діал. чбрево; 2. діал. вйгин; кри- визнб (удошці)', 3. діал. мотузка; 4. діал. щирий друг; echar - діал. глбдшати, товстіти; багатіти; echarse de - відрос- тйти черевцб
guataca 1. /"мотика, сбпа; 2. діал. вухо;
3. діал. удбр; 2. сот. діал. підлбеник, підлабузник
guataco adj 1. діал. крембзний; 2. діал. грубий, неотбсаний, хамулув0тий guatacudo adj діал., Л. Ам. довговухий guataplasma fдiaл. гірчичник guataquear vt діал. 1. сапбти, пропблювати; 2. лбетити, підлбщувати guataquería ґдіал. лбетощі guataquero adj діал. підлбеливий guate /771. Л. Ам. кукурудзяні насбдження (що використовують для паші)', 2. діал. молодйй ю/курудзяний кач0н; 3. діал. див. guata7 4; 4. діал. рбзкіш, пйшність;
5. діал. жйтель Анд guatearse діал. відрощувати пузо guatemalteco, -а 1. adj гватембльський; 2. т, ^гватемблець, -ка
guatepín /77 Л. Ам. запотйличник guateque т Л. Ам. 1. гучні весблощі, вечірка; 2. бійка
guatívere adj діал. 1. грубий, хамулувбтий; 2. ббязкий, сором'язливий guato1 тдіал. мотузка guato2 adj діал. пбрний (про предмет) guatoco adj діал. крембзний guatón adj 1. діал. черевбтий, пузбтий;
2. Л. Ам. незгрббний; 3. Л. Ам. ненажбр- ливий
guatusa f Л. Ам. зоол. агуті, золотйстий збєць (різновид) guatuso adjЛ. Ам. білявий guatuza ґдив. guatusa guau interj твв\
guaucho adjH. Ам. підкйнутий (продитину ¡guay! interjia ба!; tener muchos ~еа мбти багбто неприбмностей guaya1 f плач, екбрга; hacer uno la ~ скйглити, жалітися guaya2 ідіал. чуббк (у коня) guayaba ЛІ. гуайява (плід)’, 2. варбння (же- лб) з гуайяви; 3. Л. Ам. непрбвда, брехня;
4. Л. Ам. кохбна; наречбна; 5. діал. кбва поганої якості; 6. діал. уряд; 7. діал. кісточка, щйколотка; 8. діал. поцілунок; 9. рі діал. витрішкувбті бчі, опуклі 0ЧІ
guayabal m ділянка, засбджена гуайявою guayabate тЛ. Ам., діал. варбння з гуайяви guayabear 1. vt діал. казбти непрбвду, брехбти; 2. vt діал. цілувбти guayabera f Л. Ам. гуайавбра (селянська сорочка)
guayabo 1. т гуайява (дерево); 2.ріал. туга; нудьгб; важкб головб (з похмілля},
3. гбрна дівчина
guayaca 1. /"Я Ам. кбшіль; 2. діал. кисет;
3. Л. Ам. амулбт; 4. adj діал. недоумкуватий, пришелбпуватий, дурний guayacán т 1. гвайкове дбрево, бакаут; 2. діал. песо (срібна монета) guayaco m 1. guayacán 1; 2. діал. здоро- вбнь
333
guayacol
G
guayacol тхім. гваякбл % guayapel m Л. Ам. пбнчо guayaquis тр/гуайят (індіанціу Парагваї) guayar 1. и/тЯрти на тЯртці; 2. шкребти;
3. и/багЯто працювЯти; ~se діал. 1. напи- вЯтися. п'яніти; 2. втбмлюватися guayar vi іст. плЯкатися guayate тдіал. дитина guayo m 1. діал. TépTKa; 2. діал. néco (срібна монета)] 3. діал. пиЯтика; 4. діал. ма- ракЯси (муз. Інструмент),*5. рідіал. взуття guayoso adj діал. хворобливий, нЯмічний guayuco m 1. діал. пов'Язка на CTémax; 2. діал. робочий бдяг (у наймитів) guayule m бот. гваюла, гвайюла guazabé m/I. Ам. орн. тукЯн guazo Л. Ам. т житель льЯносів guazubirá т сірий мазЯма (різновид південноамериканського оленя) gubernamental яс/урядбвий gubernativo adj А. урядовий; 2. пов'язаний І з дотримуванням суспільного порядку gubia f напівкругле долотб guedeja f 1. кУдли, пЯтли; 2. дбвге пйсмо волбсся; 3. Львова грйва; tener por la ~ не упускЯти (дббру) нагбду guedejado adj у фбрмі гриви guedejón, guedejoso, guedejudo adj патлЯтий, кyдлáтий; гривЯстий güegüecho Л. Ам. 1. adj що Mác зббну пухлйну; 2. дурнйй; 3. т зоб güeldis; de ~ іос. adv. діал. безплЯтно, безкоштбвно
güemul т південноЯндський (перуЯнсь- кий)блень
güeña /діал; свинЯча ковбасЯ guepardo т зоол. гепЯрд güero adjЛ. Ам. 1. білявий; 2. мйлий, при- вЯбливий, чарівнйй (іпрожінку) guerra f 1. війнЯ; - civil громадянська війнЯ; ~ fría холбдна вiйнá; ~ imperialista імперіалістйчна війнЯ; - mundial світовЯ війнЯ; Gran Guerra Patria Велйка Вітчизняна війнЯ; - de guerrillas napTH3áHCbKa війнЯ; ~ de II beración вйзвольна війна; ~s intestinas міжусббні війни; las ~s de las galaxias політ, збряні війни; ~ sin cuartel, ~ a muerte нещЯдна війнЯ, війнЯ не на життя, а на смерть; declarar la ~ оголбшувати війну; 2. ворожнбча; спере- чЯння, супЯрництво; боротьбЯ; dar - над- бридЯти; мучити, терзЯти; галасувЯти, бешкетувЯти; en buena - іос. adv. у 4éc- ному бою; tener (la) ~ declarada ворбже стЯвитися
guerreador 1. adj що воібє; 2. m вояка, задирЯка
guerrear vi 1. воювЯти, бйтися; 2. cynepé- чити
guerrera f 1. гімнастерка; кітель; френч;
2. мундйр
guerrero 1. adj войовнйчий; 2. що воіЬє;
3. во0нний; 4. пустбтливий, бешкбтний (про дітей)] 5. /77 бобць, солдЯт guerrilla ЛІ. партизЯнський загін; 2. парти- зЯнська війнЯ; 3. військ, стрілбцький цеп;
4. гра у війну
guerrillear и/вбсти партизЯнську війну guerrillero 1. adj партизЯнський; 2. m партизЯн
guía 1. com. провіднйк; гід, екскурсовбд; 2. керівнйк; настЯвник; 3. m військ, напрямляючий; 4. сержЯнт (кавалері!)] 5. капрЯл (кавалері!); 6. /"віха; буй; 7. довідник, посібник; путівнйк; ~ de teléfonos те- лефбнний довідник; 8. товЯрний доку- méht; de carga ек. накладнЯ; 9. тех. напрямний механізм; 10. /іл?р. відтягнення;
11. рі віжки, повіддя; 12. рі кінчики закручених догорй вусів; echarse con las ~s, echarse con ~s y todo налетіти, накй- нутися
guiabara їдіал. бот. коколбба guiadera frex. напрямнЯ guiador 1. adj що направляючий; керів- нйй; 2. /77 провіднйк
guiar vtA. вестй, вкЯзувати шлях; 2. направляти, керувати; 3. вод йти (машину, керувЯти (машиною)] ~se (por) керувЯ- тися
güichichi(l) торн. Л. Ам. колібрі (різновид) guija ЛІ. див. guijarro; 2. бот. чйна (різно-
ВИД)
guijarral m гЯлечник guijarrazo /77удЯр круглякбм guijarreño adj 1. гЯльковий; 2. міцнйй, крембзний
guijarro /77булйжник; галька; llamar - бути твердйм як камінь; іуа exampa!, у llovían ~s цьогб ще не вистачЯло!; дбсить!, набрйдло!
guijarroso adj див. guijarreño 1 güije тдіал. фолькл. водянйй guijeño adj А. твердйй, кам'янйстий; 2. бездушний, нечулий
guijo /771. грдвій; 2. те.х. цЯпфа; 3. іст. див. guijarro
guijoso adj див. guijeño 1
güila f 1. ріал, лахміття; 2. Л. Ам. повія
guilde /гільдія
güiliento adj діал. обідраний, у лахміттях güilo 1. adi Л. Ам. паралізбваний; зі скбр- ченими пальцями; 2. m індйк guilla /і. багЯтий врожЯй; 2. велйка кількість
guillado ясуненормЯльний, божевільний guilladura ЛІ. легкб божевілля; 2. надмірне захбплення guillame /77py6áHOK
guillarse 1. втрачЯти розум; 2. (gallárselas) ітй, тікЯти
guillote 1. adj лeдáчий; безтурббтний; 2. недосвідчений (про шулера)] 3. m влбсник врожЯю; 4. орендЯтор guillotina /771. гільйотйна; 2. полігр. гільйотинні нбжиці; паперорізальна машйна; de - розсувнйй (про вікно) guillotinar vtA. гiльйoтинyвáти; 2. обрізЯти (краї книги)] 3. ypneáTH, nepepnBáTH, об- pi3áTH
guimbalete m вЯжіль насбса guimbarda їбуд. калівка, рубЯнок güimo тдіал. MopcbKá свйнка güín т діал. 1. бот. тростйнний арундо; 2. стеблб тростйни
güinca /77 діал. 1.білий (про людину)] 2. друг, прйятель güincha їдіал. TacbMá, стрічка guinchar і^колбти, прокблювати güinche тдіал. кран, лебідка guincho /771. вістря (палиці)] 2. орн. діал. CKoná
guinda1 ^вйшня (плід)] beber con ~s: bebe con ~s ах, яке fleniKáTHe BnxoBáHHfl!; echar(le) ~s a la tarasca, a ver cómo las masca бр0тися за нелегку cnpáey; розв'язно ПОВ0ДИТИСЯ
guinda2 f мор. 1. висотб щбгли; 2. діал. схил fláxy
guindada їдіал. вишнбвий напій uindado тдіал. вишнбва налйвка guindal тдив. guindo guindaleda, guindalera /вишн0вий садбк guindaleza їмор. пбрлінь, кббельтов guindar vt 1. вішати; підвішувати; 2. вигра- вЯти, 6páTH rópy; 3. вішати (страчувати)]
4. сл. ображ0ти; 5. мор. піднім0ти (рею, стеньгуj 6. діал. зв'язувати, зав'язувати; ~se звішуватися, спускЯтися guindaste m мор. тринбга, тринбгий кран guindilla /1. гіркий пбрець; 2. поліцбйський guindo /77 вйшня (дерево) guindola їмор. рятувЯльний круг guineal /77 6ан0нова плантЯція
guineo 1. гвінейський; 2. /77ур6джене- ць Гвінбї, гвінбєць; 3. негритянський Tá- нець; 3. діал. банЯн (разновид) guiña1 їдіал. дйка кішка guiña2 діал. невезіння, невдЯча guiñada f 1. моргЯння, підморгування* 2. мор. відхйлення від курсу guiñadura їдив. guiñada 1 guiñapiento adj див. guiñaposo guiñapo1 m 1. лахміття, дрЯнтя; 2. хвороб- лйва (квбла) людйна; доходЯга; 3. мер. збтник, негідник; dejar a uno hecho un ^ переспбрити; poner a uno como un ~ вйлаят завдЯти чбсу guiñapo7 m діал. мблена кукурудза (для приготування кукурудзяної горілки) guiñaposo adj обідраний, одЯгнений у лахміття
guiñar vtA. моргЯти, підмбргувати; 2. мор. відхилятися від к^рсу (про судно)] 3. діал. з сйлою смйкати, тягнути; ~se 1. пере- мбргуватися; 2. сл. див. guillarse 2 guiñear гідіал. див. guiñar guiño тдив. guiñada 1; hacerse ~s пере- мбргуватися
guiñol /77 лялькбвий теЯтр guiñón /77 сл. див. guiñada 1 guión /771. штандЯрт; 2. церк. хоругвЯ; 3. прЯпор, знамЯно; 4. довіднйк, посібник;
5. тЯзи (доповіді); поперЯдній план (твору)] 6. кіносценЯрій; 7. ватажбк (зграї)]
8. керівнйк; 9. грам, дефіс; 10. муз. ре- прйза (знак)
guionista com. кіносценарйст guipar и/помічЯти
güira f 1. бот. горлЯнкове дбрево; 2. плід горлЯнкового дбрева; 3. діал. лйко; мотузка з крученого лйка; 4. діал. гарбуз;
5. діал. анакбнда; sacar a uno las ~s спустйти шкуру з кого-н. guiri /77 сл. поліцбйський guirigay m 1. нерозбірливе буркотіння; 2. гбмін
guirindola /жабо guirlache m грильяж
guirlanda, guirnalda f 1. гірлЯнда; 2. бот. безсмбртник, сухоцвіт güiro1 /771. діал. пляшковйй гарбуз, гуіро (дерево і плщ)] 2. діал. маракЯси (муз. інструмент 3. Л. Ам. стеблйна молодбї кукурудзи güiro7 тдіал. безпритульний guiropa їдіал. їжа, стрЯва guisa /спосіб, манбра; харЯктер дії; а ~ de іос. ргер. у Якості, як; зЯмість; de (en) tal ~ іос. adv. так, такйм чйном gisado 1. adj іст. корйсний, придЯтний, підходящий; 2. m печЯня; тушкбеане м'ясо (з соусом, картоплею)] 3. сл. дім розпусти; estar mal - бути не в дусі guisador, guisandero m кухар guisantal m горбхове пбле guisante m ropóx; - chino сбя; ~ de olor запашнйй горбшок
guisar vtA. готувЯти, куховЯрити; тушку- вЯти (м'ясо)] 2. розпоряджЯтися; влаштовувати; а - a tu cocina не пхай носа не у свої спрЯви
güisclacuachi m Л.Ам. дикобрЯз guiso /771. стрЯва, їжа; 2. діал. вЯрена кукурудза; ~ mosqueado діал. нікч0ма; preparar un - Л. Ам. розставляти тенЯта guisote /77 1. невміло приготбвана їжа; 2. діал. нербба, лбдар güisque m Л. Ам. горілка guita1 /'прядив'Яний шпагЯт; мотузка guita2 Лрбші; майнб
guitarra fA. гітЯра; 2. Л. Ам. грбші; 3. Л. Ам. святкбвий бдяг; estar bien (mal) templada la - бути у гЯрному (погЯному) нЯст- рої; pegar (venir) como ~ en un entierro бути ні в склад ні в лад; ser buena ~ бути шбльмою (пройдйсвітом)
334
guzmanada
guitarrear v/rpá™ на riTápi guitarrería f\. гра на riTápi; 2. майстбрня (магазин) музикйльних інструмбнтів guitarrero /771. мбйстер з виготовлення riráp; 2. торгбвець гарами; 3. див. guitarrista
guitarresco adj гарний guitarrillo /77 невелика чотириструнна riTápa
guitarrista сот. гітарист, -ка guitarro тдив. guitarrillo guitarrón /771. aum. de guitarra; 2. діал. гітарбн (25-струнна гітара)\ 3. хитрун, лицемір
güito /771. котелбк (чоловічий капелю^)] 2. фруктбва кісточка; 3. діал. плЯма (на
шкірі)
guitón /77 волоцюга guitonear vi бродяжити; жебрбчити guitonería ^бродяжництво; жебрбцтво guizgar спонукбти, підбурювати gula /ненажбрливість; черволюбство gules m рі геральд. червбний кблір gulosidad fflMB. gula guloso adjненажбрливий gulusmear vi насолбджувася apoMáTOM страв
gullería fflHB. gollería 1 gúmena fMop. Якірний канбт gumía ^ятаг0н
gumífero adj бот. каучуконбсний
gumita ímíh. гуміт
gummi m мед, фарм. камбдь
gura1 fon. правосуддя
gura2 ^віялонбсний гблуб
gurami m іхт. rypáMi
gurbia f 1. діал. гблод; 2. Л. Ам. хитрун,
дбйда; 3. діал. грбші
gurbio ¿¿У'скрйвлений
gurbión /77 шовкбвий кручений шнур
gurdo adjдурнйй, нерозумний
gurguciar vi 1. Л. Ам. див. gulusmear;
2. діал. розпйтувати, дізнавбтися
gurí /77 діал. 1. хлбпчик-метйс; 2. молодші діти у сім'ї
guripa /771. солдбт, рядовйй; 2. пройдисвіт; 3. поліцбйський gurisa fflian. дівчинка-метйска gurrero тдіал. неродюча землЯ, пустище gurriato т 1. горббчик (пташеня)] 2. діал. поросЯ
gurrumina f 1. поблбжливість, знев0жли- вість (по відношенню до жінки)] 2. діал. дрібнйця, дурниця; 3. Л. Ам. неприбмніс- ть, неприбмні турббти; 4. діал. сум, ме- ланхблія
gurrumino 1. я#ниций, підлий; 2. тдіал. боягуз; 3. Л. Ам. молбдший син; 4. діал. хитрун; 5. поблбжливий чоловік gurullada ^згр0я, ббнда gurupa f\. див. grupa; 2. Л. Ам. див. grupera
gurvio adj див. gurbio gusa fon. гблод# gusanear vi кишіти, рбєм роїтися gusanera f 1. місце, де розплбджують хробаків (для годування птахів)] 2. сильна прйстрасть; 3. діал. páHa на голові gusaniento яс/червйвий gusanillo m 1. свбрдлик, бурбвчик; теслярський бурЯв; 2. спірЯльне свердлб;
3. канитбль (кручена нитка)] 4. олбдка; el ~ de la conciencia дбкори сумління; matar el - вйпити натщесбрце скляночку;
6. заморйти черв'ячкб, підживитися gusano /771. черв'Як, хроббк; ~ de luz ент. світлЯк; - de San Antón ент. червбць; ~ de seda шовковйк; - revoltón виноградний черв'Як; 2. гусінь; 3. нікчбма, непбт- ріб; 4. пбкидьок, пбгань; vil ~ падлюка;
5. те.х. черв'Як, нескінч0нний ґвинт; 6. тех. змійовйк; 7. діал., Л. Ам. ГycáHO (кубинсь¬
кий контрреволюціонер)] ~ de la conciencia дбкори сумління gusanoso adj див. gusaniento gusarapiento adj 1. червйвий; 2. нйций, бруднйй; розббщений gusarapo m кузька, KOMáuma gustación fflne. gustadura gustador 1. аф/7. Ам. розббщений; 2. діал. п'Яний; 3. діал. повЯжний, важливий; 4. m Л. Ам. розпусник; 5. діал. п'янйця gustadura /прбба, дегустЯція gustar 1. и/куштувбти, дегустувбти; 2. від- чувЯти смак; 3. випроббвувати; 4. viподб- батися; бути прибмним; para lo que guste usted mandar я до вбших пбслуг gustativo adjсмаковйй gustazo m велике задовблення gustillo /77 прйсмак
gusto /771. смак, смакові відчуттЯ; los órganos del ~ бргани смаку; 2. смак, відчуття вйтонченості; tener - para vestir одягбтися зі смакбм; 3. задовблення; соп mucho ~ з велйким задоволенням; 4. схильність; бажЯння; смак; a su - за своїм бaжáнням; на свій рбзсуд; tomar el ~ para una cosa захопйтися; 5. прймха, забагбн- ка; 6. стиль, манбра; а - іос. adv. до смаку, до душі; як трбба, як слід; dar - робйти прибмність, принбсити задовблення; го- дйти
gustoso adj А. смачнйй; 2. зі смакбм; 3. що зазнаб насолбди; 4. прибмний gutapercha Лугапбрча gutural adj\. горловйй, гортбнний; 2. лінгв. гутурбпьний (про зву/і) guzgo adjЛ. Ам. ненажбрливий, ненасйт- ний
guzguear vin. Ам. обЧдбтися guzmanada /'жарт, вйтівка
335
н
Н, h f9-a літера icnáHCbKoro алфавіту аче Ihal interj ах І, ай!
haba f 1. біб (рослина і плід) ', 2. зернЯ (кавове, какао); 3. пухир; 4. діал. квасбля; - de las Indias бот; запашний горЯшок; echar las -s ворожити на бобЯх, ворожй- ти, HaKnyBáTn; eso son ~s contadas це самб собЯю зрозуміло; небагЯто, не густо; одйн, другий та й ycé habanera ñсабанЯра (мелодія и танець) habanero, -а 1. ясУгавЯнський; 2. /77гавЯ- нець, -ка; 3. “америкЯнець" (про іспанця, що розбагатів в Америці) habano 1. adj гавЯнський (про кубинськи сигари); 2. тютюнЯвий (про колір)', 3. /77 ку- бйнська (гавЯнська) cnrápa habar m ділЯнка землі, засіяна 6o6áMn; бобЯве пбле
habato adj діал. грубий, xaмyлyвáтий haber11. v. auxiliar (у поєдн. здієприк. від- мінювального дієсл. служить для утворення складних часових форм дієслова) : he leído я прочитЯв; había escrito я напи- cáB; 2. і//бути, знахЯдитися; hay mucha gente en la plaza на майдЯні 6aráTO людЯй; 3. відбутися, MáTH місце; mañana habrá toros 3áBTpa відбудеться корйда;
4. відбувЯтися; 5. (вжив, при зазначенні минулого часу) іст.: cinco años ha п'ять рЯків тЯму; 6. (- + de + inf) бути зобов'язаним; has de estudiar ти повйнен навчатися; 7. (у безос. констр. ~ que) бути потрібним (необхідним); hay que trabajar потрібно (необхідно, Tpé6a) працювЯти; 8. vticT. мЯти; hubo cinco hijos у ньЯго булЯ п'ятеро синів; 9. захЯплювати, арештЯву- вати; el criminal no ha sido habido злочйнець не був затрйманий; Ha hecho buena нашкЯдити; накЯїти, викидЯти кЯники; -las (-lo) con uno мЯти спрЯви; посварйтися; зчепйтися; no - más que + inf. по hay más que... дЯсить лишЯ, вЯрто тільки...; по haber por donde cogerá uno бути погЯною людиною; no hay tal це не так, нічбго схЯжого; algo habrá тут щось прихЯвано, це не прЯсто так; allá se las haya(n), allá se la haya, allá se lo hayan, allá te la(s) hayas це менЯ не стосується, моЯ хЯта скрЯю; bien haya благословЯн- ний той, хто...; hay de todo усЯкої твЯрі по nápi; ¡no haya más! дбсить!, припиняй¬
те)!; |hay que veril тільки подумайте!; ти скажй!; todo lo habido у por ~ все, всЯка всЯчина; |-lo dicho! чогб ж ти мені раніше не сказЯв!; i~lo sabido! якбй я знав раніше (про це)!
haber /771. (рі) майно, стЯток; 2. /7/винаго- рбда, платня (за послугизаробітна плЯ- та; 3. ком. дЯбет; 4. рі фін. авуЯри; 5. рі заслуги, достбїнства; tener en su - мати на своЯму рахунку; мЯти вйправдання haberío m 1. роббча худбба; в’ючна худЯ- ба; 2. домЯшня худЯба haberse повЯдити себЯ (тим або іншим чином)’, habárselas con uno мЯти спрЯву; посварйтися; ¡habráse visto! чи (то) 6Я- чена річ!
habichuela ЛгаасЯля; - oleaginosa сЯя habiente: ~ derecho, derecho - юр. що
мЯє прЯво
hábil adj 1. спрйтний, мотЯрний; умілий; здібний; 2. зручнйй, слушний (про час, приміщення); 3. юр. правоздЯтний habilidad ЛІ. спрйтність, мотЯрність, уміння; здібність; 2. хйтрість, винахідливість;
3. обмЯн, обдурювання habilidoso adjymnm habilitación f\. здЯтність, здібність; 2. юр. визнання правоздЯтності; 3. посада скарб- никЯ; 4. контЯра скарбникЯ; 5. діал. участь співробітників у прибутках підприЯмства habilitado 1. adj уповновЯжений, що мЯє прЯво (підпису, укладанняугоди)', 2. діал. що мЯє право на Участь у прибутках під- приЯмства; 3. я?скарбник; 4. уповновЯжений
habilitar vtl. учйти, навчЯти; 2. присто- сЯвувати; призначЯти; 3. юр. робйти пра- воздЯтним (правосйльним), уповновЯжу- вати; 4. надавЯти капітЯл (для самостійного ведення справи)', 5. (de) споряджЯти; -se (de) запастйся всім необхідним habiloso adj діал. пронЯзливий, хйтрий habitabilidad f 1. придЯтність для житлЯ; 2. любЯв до осілого спЯсобу життЯ habitable adj придЯтний для житлЯ, жит- ловйй (про приміщення) habitación /і. житлЯ, помЯшкання; 2. кім- нЯта; 3. проживЯння; 4. бот., зоол. сере- дЯвище проживЯння
habitáculo m 1. див. habitación 1; 2. житлЯ, осЯля, помЯшкання
habitador 1. adj що проживЯє; що мЯшкає;
2. /77 житель; 3. жилЯць habitante /77жйтель, мЯшканець habitar 1. и/(еп)жйти, проживЯти; мЯшка- ти; 2. vtнаселЯти; займЯти (будинок) habitat m (географічне) середЯвище; зЯна пошйрення (флори і фауни)
hábito /77 1. звйчка, звичай; 2. нЯвичка;
3. чернЯцьке вбраннЯ; 4. рі церкЯвний Ядяг, сутЯна; ahorcar (colgar) los ~s склЯсти з сЯбе духЯвний сан; 6. змінйти профЯсію; кйнути розпочЯту спрЯву; tomar el - прийнЯти духЯвний сан; пострйг- тися у ченці
habituación ЛзвикЯння habitual зс/звйчний; звичЯйний habituar і^привчЯти; -se звикЯти habitud ñ. віднЯшення, зв'язбк; 2. іст. звйчка habla f\. мЯва, дар мЯви; quedarse sin - втрЯтити дар мЯви; 2. розмЯва; 3. мЯва; діалЯкт; говірка; al - іос. adv. на відстані гЯлосу; dejar (tener) en - обговЯрювати, розглядЯти (питання)', dejar sin - a uno врЯзити, приголЯмшити, ошелЯшити; entrársele el - a uno діал. злякЯтися; заніміти від стрЯху; estar al - con uno розмовляти; вестй переговЯри; estar en - розглядЯтися; negar (quitar) el - a uno не розмовляти (бути у свЯрці); ponerse al - con uno розпочЯти розмЯву, заговорйти; іаі -І слухаю!, аллЯ! hablachento adj, m діал. див. hablador hablada f 1. діал. мЯва, розмЯва; 2. Л. Ам. плітка; 3. ріЛ. Ам. хвЯстощі, похвалЯння; echar -s хвалйтися, вихвалятися habladera f 1. діал. див. habladuría; 2. р! діал. балакучість
habladero тдіал. лихослів'я, поговір hablado ^'розмЯвний, живйй (промов,У) hablador 1. adj балакучий, балаклйвий, говіркйй; 2. Л. Ам. хвалькувЯтий; 3. діал., Л. Ам. брехлйвий, нещйрий; 4. /77балакун;
5. Л. Ам. хвалькЯ
habladuría f 1. вигадки, балачкй; 2. пліткй, розмЯви, балачкй
hablanchín, hablantín adj, т див. hablador
hablantina f 1. діал. балаканйна; 2. діал. крик, гЯлас
hablantino, hablantinoso adj діал. див. hablador1 2
336
halitoso
hablar i//1. говорйти, розмовляти; бесідувати; 2. (de) говорйти, розповити; 3. говорити, виголбшувати (промов\), висту- náTH (з промовою); 4. (vt) розмовляти якою-н. мбвою; 3HáTH мбву; - (en) español розмовляти іспЯнською; 5. (de) говорйти, вислбвлюватися, вислбвлювати свою думку; обговорювати; 6. лихослб- вити, розпускЯти пліткй; dar que - дЯти прйвід для плітбк; 7. замбвити слбво, просйти; 8. бути зарученими; 9. розмовляти (за допомогою чого-н)] - por señas говорйти знЯками;10. нагЯдувати, викли- k¿th у пЯм'яті; 11. діал. лЯяти, сварйти; bien hablado ввічливий (у розмові)] що має дар слбва, красномбвний; mal hablado нестрйманий на язйк; echara ~ заго- ворйти, порушити мовчЯння; заговорйти (про дитин]/); —' bien de uno хвалйти; - mal бути недорікуватим; лихослбвити; - mal de uno погЯно відзивЯтися про кого- н.; - por -; - por no callar базікати дарЯм- но; está_ hablando як живйй (про порт- рет); ¡ni -! ні в Якому рЯзі!, і мбви не мбже бути!; quien mucho habla mucho yerra велйкий булукун — погЯний працівнйк hablarse розмовляти одйн з бдним; по - не розмовляти, бути у свЯрці hablatista m див. hablador 2 hablilla їдив. habladuría 2 hablista com. гЯрний орЯтор; красномбвна людйна -
hablistán див. hablador habloteo mí!. Ам. див. hablantina habón /77 пухйр; ґуля haca f конячка
hacamari т діал. очкбвий ведмідь hacecillo /77 пучбк, в'язка hacedero яо/можлйвий; лЯгко здійснЯнний hacedor т 1. рел. творЯць; 2. управляючий маЯтком
hacendado т 1. землевлЯсник, поміщик; 2. багЯта (замбжна) людйна; 3. діал. влЯ- сник тваринницької фЯрми; 4. Л. Ам. влЯ- сник цукровбго завбду hacendar і/ґдарувЯти зЯмлю (маЯток); -se купувЯти зЯмлю (маЯток) hacendera ґгромЯдська повинність hacendería ficr. фізЬчна прЯця hacendero ас^госпбдарський, діловйтий hacendista сот. фінансйст hacendHstico adj що налЯжить до дер- жЯвної скарбнйці; фінЯнсовий, бюджЯтний hacendoso ^госпбдарський, діловйтий hacer 1. vt робйти, виготовляти; estar haciendo una casa будувЯти будйнок; hacer una ensalada готувЯти салЯт; 2. ствб- рювати, творйти; - versos складЯти вірші; - proyectos будувЯти плЯни; 3. робйти, чинйти; haces muy mal ти дуже погЯно чйниш; 4. учинЯти, робйти; - una tentativa спрббувати; - una visita відвідувати; 5. робйти, викбнувати; - punto в'язЯ- ти; - la comida готувЯти обід; - la maleta збирЯти валізу; - un papel грЯти роль (у театрі); - por - працювЯти дарЯмно; 6. справлЯти врЯження; 7. ви^авЯти (шум, звуки)\ 8. уміщувати (у собі); esta jarra hace dos litros цей глЯчик містить два літри; 9. спричиняти який-н. стан; - feliz (desgraciado) робйти щаслйвим (нещЯс- ним); Ю. спричиняти (біль, образу)] 11. показувати своє стЯвлення; le hace guerra (la contra) він не згбден з ним; 12. привчати; 13. припускЯти; вважЯти; yo te hacia en Madrid я думав, що ти в Мадрйді; ha А7СЯГ0ти пЯвної швйдкості; el tren її Р°г hora гібтяг іде зі швйд-
вагіг І? км на Г0АІ?,НУ* 15- ( + ín0 змушу- 4eíá . 80 ^ZO esperar він змусив себЯ екати; - entrar en razón напоумлЯти;
'РенувЯти, вправлЯти; - dedos трену-
вЯти пЯльці (про піаніста), 17. у/пасувЯти, відповідЯти; ese sombrero no hace con ese traje цей капелюх не пасує до цьбго костюма; 18. (de) працювЯти; - de chófer працювЯти шофЯром; 19. удавЯти (з сЯ- бе); ella hace de enferma вонЯ удаЯ хвб- ру; 20. (por) намагЯтися; haré por llegar a tiempo я намагатимусь прийтй вчЯсно;
21. (para) починЯти, брЯтися; 22. impers бути (про погоду) hace calor жЯрко; hace sol світить сонце; este año hizo una primavera fría цьогб рбку веснЯ булЯ холбдна; 23. (вжив, при зазначенні минулого часу): hace (mucho) tiempo дЯвно; hace cuatro días чотйри дні по тбму; desde hace mucho здавнЯ, з давніх-да- вЯн; hace росо нещодЯвно; dar que ~ спричиняти багЯто клбпоту; estar por - б^ги на чЯрзі; бути ще не вйконаним; - а mal ~ робйти навмйсно, на зло; ~ bueno викбнувати обіцяне; ~ como que... робйти вйгляд, що...; ~ que hacemos працювЯти для вйгляду; - у deshacer тупцювЯ- ти на місці; комЯндувати, розпоряджЯти- ся, хазяйнувЯти; tener que ~ con uno мЯти спрЯву з ким-н.; dicho у hecho скЯ- зано — зрбблено; hecho у derecho рр- рбслий, зрілий; сформбваний; повноцінний, спрЯвжній; lo hecho hecho está зробленого не повернути; no le hace якЯ різниця!; (bien hecho! прЯвильно!; і la he hecho buena! що я накбїв! hacera ЛгротуЯр
hacerse 1. ставЯти, робйтися; se hizo famoso він став відбмим; 2. (de, соп) прид- бЯти; - con el dinero necesario роздобути грбшей; 3. (а) лристосбвуватися; зви- кЯтися; звикЯти; ~ a la idea de... звйкнути до думки про...; - al frío звикЯти до хбло- ду; 4. (соп) завойбвувати (дружбу)] викликати (симпатію, захоплення)] 5. ростй, на- бирЯти сйли; дозрівЯти; los sembrados se hacen посіви пішлй в ріст; 6. прикидЯ- тися, удавЯти (з сЯбе); - el tonto удавЯти з сЯбе простакЯ; ~ el sordo прикидЯтися глухйм; - menos принйжуватися; скрбм- ничати; ~ pasar por uno видавЯти себЯ за кого-н.; ¿qué se habrá hecho de él? кудй ж він подівся?
hacia prep 1. до, у нЯпрямку до; se volvió ~ mí він повернувся до мЯне; ~ abajo до- нйзу; - arriba догорй; - adelante уперЯд; - atrás назЯд; 2. блйзько, приблйзно; - las once блйзько одинЯдцятої годйни; приблйзно об одинадцятій; ~ el amanecer на світЯнку; 3. до, по віднбшенню до; sentir afecto ~ uno відчувЯти прихильність hacienda f 1. маЯток; фЯрма; 2. майнб, стЯток; Hacienda Pública держЯвне майнб; держЯвна скарбнйця; фінЯнси; derramar la - розтрйнькати стЯтки; 3. фінЯнсо- ві бргани; фінЯнси; 4. (Ministerio de Hacienda) МіністЯрство фінЯнсів; 5. рі до- мЯшні клбпоти; 6. діал. худбба; 7. діал. стЯдо; 8. діал. тварйнницька фЯрма; - colectiva колектйвне господЯрство hacina f1. скйрта; стіг; 2. купа hacinación їдив. hacinamiento hacinador /77 скиртувЯльник hacinamiento m 1. скиртувЯння; 2. нагро- мЯдження, скупчення hacinar vt\. скиртувЯти; 2. (vi) нагромЯд- жувати(ся), скидЯти(ся) у купу; -se тіснй- тися,тулйтися
hacha1 ЛІ. товстЯ восковЯ свічка; 2. (- de viento) смолоскйп, фЯкел hacha2 ґсокйра; - de armas бердйш; de - у tiza діал. мужній, смілйвий; de - іос. adv. раптбво, несподівано; estar - Л. Ам. бути знавцЯм своЯЇ спрЯви; ser un ~ відзнЯчи- тися, перевЯршити; servir de - у machete діал. бути на всі руки мЯйстром
hachador m Л. Ам. див. hachero 1 hachar \гідив. hachear 1 hachazo m 1. удЯр сокйрою; 2. Л. Ам. р§на від удЯру сокйрою; 3. діал. раптбвий стриббк (ривбк) конЯ
hache /‘Яче (назва літери h іспанського алфавіту)] entrar con -s у erres мЯти логЯні кЯрти (у грі з ставкою)] llámale (llámele usted) - чи в кЯмінь головбю, чи кЯменем у гблову
hachear 1. рубЯти сокйрою; 2. обтісувати; 3. и/ударЯти сокйрою hachero1 1. лісоруб, дроворуб; 2. військ. сапЯр
hachero2 m 1. свічнйк (для великої свічки)]
2. іст. вЯжа, сторожовЯ бЯшта; 3. мор. спостерігЯч (на берез)
hachich, cachis /77гашйш hacho m 1. смолоскйп, фЯкел; 2. топ. при- берЯжна висотЯ; 3. сл. злбдій hachón /771. див. hacha1 2; 2. іст. світйль- ник, каганЯць
hada f 1. фЯя, чарівнйця; 2. міф. мбйра;
3. іст. див. hado
hadado я^чудбвий, чарівний hadar і//1. прорікЯти, віщувЯти; 2. зачарб- вувати, заворбжувати hado /77 дбля, фЯтум hafiz /77 доглядЯч, охорбнець hagiografía ґагіогрЯфія, житіЯ святйх haiga /77лімузйн, розкішний автомобіль haitian«o, -а 1. adj таїтянський; 2. т, ґ’гаї- тЯнець, -ка, жйтель, -ка (урбдженець, -ка) Гаїті
¡hala! interj\. ну!, давЯй!; 2. геть звідси!;
- топ-топ
halacabuyas т молбдший матрбс halagador 1. adj див. halagüeño 1; 2. бага- тообіцЯльний, обнадійливий; perspectivas ~as принЯдні перспектйви; 3. /77 підлесник
halagar vt\. люб'Язно повбдитися; 2. лес- тйти, підлЯщуватися; 3. тішити; милувЯти (око, слух)
halago mí. лЯстощі; 2. прихйльність, щй- рість; 3. рЯдість, задовблення halagüeño adj 1. улЯсливий; 2. приЯмний;
3. приЯмний (для ока, слуху)] 4. див. halagador 1, 2
halar 1. vtMop. тягнути, натягувати (трос);
2. діал. тягнути до сЯбе; 3. vi веслувЯти вперЯд; 2. плистй (про судно)] -se діал. напйтися; -se tanto діал. перемогтй, вй- грати
halcón /77 орн. (- común, - peregrino) зоол. сбкіл; сапсЯн; - palumbario Яструб-тете- рев’Ятник
halconado adjсоколйний halconear vi повбдитися вульгЯрно (про жіної), залицЯтися до чоловіків halconera ЛІ. соколйний двір; 2. розпусна жінка
halconería ґсоколйне полювЯння halconero /77СОкбльник; - mayor іст. сокб- льничий
halda f 1. спіднйця; 2. (підібраний) поділ;
3. див. haldada; 4. мішковйна; de -s o de mangas /ос. adv. так чи інЯкше; хбчеш не хбчеш; poner -s en cinta приготувЯтися робйти, засукЯти рукавЯ
haldada /’пбвний поділ
haldeta /фЯлда
¡hale! interjflHB. ¡hala!
haleche /77 європЯйський анчбус, хамсЯ
halieto /77 орн. скопЯ
haliéutica ґ'рибЯльське мистЯцтво, мис- тЯцтво рибЯльства
hálito /771. вдйхуване повітря, дйхання; дух; 2. випарбвування; 3. пбдув halitoso adj 1. насйчений випарбвуван- ням; aliento - морбзний пбдих; 2. покритий вйпотом
337
halo
halo /771. астр. галб; 2. німб, сяйво; оребл halófilo ac/j бот. солончакбвий halógeno хім. 1. adj галогбнний; 2. m pi галогени, галбїди halón1 m див. halo
halón2 /77 Л. Ам. ривбк, різкйй рук до cé6e haltera ї, halterio m спорт. 1. гантбль; 2. штйнга
halterofilia f спорт. важкб атлбтика hall /77 хол, вестибюль hallada їдив. hallazgo 1 hallado adj (вжив, у поєднай, з adv tan, bien, mal); bien (mal) ~ що звик (не звик) до чого-н.., що освбївся (не освбївся) hallador m винахідник hallar vt 1. знахбдити, виявляти; наштбв- жуватися; por fin hallé el libro que necesitaba Hapéiim я знайшбв потрібну книгу; 2. знахбдити; відкривбти; винахбдити; 3. (у сполуч. з que) вважйтити, поміч0ти; hallo que has cambiado mucho я вва- ж0ю, що ти сильно змінився; 4. розкривб- I ти (правді 5. відкривйти (нові землі)', -se 1. знахбдитися, бути (присутнім);
І 2. почувбти себб; бути (у стані)', -se enfermo бути хвбрим; 3. (частіше в запереч, формі) почувбти ce6é ніяково; по те hallo con este abrigo я почувбю ce6é ніяково у цьбму пальті; 4. (соп) знахбдити у сббе; 5. (соп) зштбвхуватися, наштбвху- ватися; -se con un obstáculo inesperado наштовхнутися на несподівану пе- решкбду; hallárselo todo hecho не зустріти перешкбд; прийтй на готбве hallazgo m 1. знахбдження, вйявлення; 2. знбхідка; 3. відкритті; 4. винагорбда за знйхідку
hallulla f, hallullo /77черен0вий хліб hamaca ЇЛ. гамбк; 2.діал. гбйдалка hamacar vt(vi)Jl.AM. гойд0ти(ся), розгбй- дувати(ся) (у гамаку hamadriade (міф. дрібда, лісовб німфа hámago m 1. прйкрість, неприбмність; 2. нудбта
hamaquear vtJl. Ам. 1. див. hamacar; 2. задурювати гблову
hamaquero /771. м0йстер, що рббить гамаки; 2. торгбвець гамакбми; 3. гак для підвішування raMaKá
hambre f 1. гблод; голодувбння; apagar (matar) el утамувйти гблод; clarearse de - сильно зголодніти; matar de - a uno морйти гблодом; 2. несуча, брак; 3. пал- Ké бажбння, жадбба; - canina вбвчий апетйт; - estudiantina (estudiantil) ráp- ний апетйт; - de siete semanas страшбн- ний апетиту- de tres semanas удбвана відрбза до їжі; примхлйвість; відсутність апетйту (у того, хто поїв не вчасно); enga- car el - заморйти черв'ячкб, підживйтися; morirse de - сйльно зголодніти, бути голбдним; бідувбти, злидарювбти, поми- рбти з гблоду; прйстрасно бажбти, npár- нути; sitiar a uno por - 6páTH змбром; más listo que el - спритний hambreado adjЛ. Ам. див. hambriento 1 hambrear 1. vt морйти гблодом; 2. vivono- дувбти; 3. канючити, жббрати hambriento 1. ас/голбдний, зголоднілий; 2. жадбючий; 3. m голодуючий; discurrir más que un - що голодніший, то мудріший
hambrina їдіал. сйльний гблод hambrío adj діал. hambriento 1 hambrón ^'зголоднілий; ненасйтний hambruna f Л. Ам., hambrusia f Л. Ам. див. hambrina hammam /77турбцька лбзня hamo /771. іст. риббльський гачбк; 2. діал. сачбк (для риболовлі) hampa f 1. пбкидьки, пбтолоч; 2. злочйн- ний світ
hampesco я^'злочйнний hampo 1. adj див. hampesco; 2. m див. hampa
hampón m 1. шахрбй, пройдйсвіт; 2. за- бійка, шйбеник hámster /77 зоол. хом'йк hámulo /77 малбнький гачбк hanega ЇЛ. фанбга (міра сипких тіл = 55,5 л)\ 2. (- de tierra) фанбга (міра землі в Кастилії= 0,645га) hangar m ав. ангбр haragán /77лбдар, нербба haragandía їдіал. див. haraganería haraganear і//лінувбтися, байдикувбти haraganería Лібдарство; недбблість harapiento adj див. haraposo harapo m 1. piлахміття, дрйнтя; 2. неміц- Há горілка
haraposo adj обірваний, одягнений у лахміття
haraquiri m харакірі
harbullar і//говорйти заплутано, бурмотбти harem, harén mrapéM harfango m зоол. біла (полйрна) coeá harija /"борошняний пил (при меленні) harina ЇЛ. бброшно; - amarilla кукурудзяне бброшно; - lacteada дитйче бброшно;
2. крохмбль; 3. діал. грбші; estar metido en - бути угодбваним (тбвстим); порйну- ти у роббту; hacer buena (mala) - rápHO (погбно) чинити; eso es - de otrocostal це збвсім інша cnpáea
harinear vi діал. мрйчити, мжйчити (про дощ)
harinerjlo 1. борошняний; plantas -as
хлібні злбки; 2. борошномбльний; 3. тбо- рошномбл, мірбшник, млинбр; 4. торгбвець бброшном; 5. комбра; збсік (для борошна)
harinoso aq/борошнйстий hariscarse сбрдитися, супитися harmonía ^гармбнія, співзвуччя harmynico ас/гармонійнйй harmonio т муз. фісгармбнія harmonización їмуз. гармонізбція harmonizar vt муз. гармонізувбти harnear vt діал. просіювати (борошно) harnero /77 сйто; estar hecho un - бути nopáHeHHM кулями
harón adj лед0чий; млйвий, повільний; sacar a uno de - розворушйти, змусити розворушйтися haronear и/лінувбтися haronía Ледарство, лінощі; млйвість harpa їцуз. брфа harpador adv зубчастий harpado2 aq/дзвінкйй, чйстий (про голос) harpfa ЇЛ. міф. гбрпія; 2. відьма, Merépa;
3. зоол. гбрпія
harpillera f мішков0 тканйна, мішковйна; пакувбльна тканйна
¡harrel interj(вжив, для поганяння тварин) но!, рушбй!
harrear поганйти (в’ючних тварин) harria їкapaeáH (в'ючних тварин) harriero /77, harruquero m діал. погбнич (в'ючних тварин)
hartada ЇЛ. насйчення; 2. діал. див. hartazgo
hartadura їдіал. див. hartazgo hartar vt\. годувати (донехочу), нагодбву- вати; 2. задовольнити, здійснювати (бажання); 3. (v/) пересйчувати(ся); 4. набри- дбти; 5. (de) наділйти, осипбти; - a uno de insultos обкладбти лбйкою; - a uno de agasajos задарбвувати; 6. діал. ображ0- ти; 7. діал. обмовляти; -se 1. найтися (донехочУ)\ 2. (de) бути сйтим донбсхочу hartazgo, hartazón /77, hartera їдіал., hartijón /77 пересйчення; darse un hartazgo de una cosa наїстися донбсхочу; пере- сйтитися
harto 1. р. irr. de hartar; 2. adj сйтий, щ0 наївся; 3. pi (більше ніж) достбтній; 4. щ0 Máe з вбрхом, задбсить (якості, властивості)', 5. пересйчений; сйтий донбсхочу estoy - de oír tus mentiras мені набрйд- ла твой брехнй; 6. adv достатньо, пред- остбтньо; занбдто; el camino es - penoso дорбга зан0дто стбмлива hartolana їдіал. див. hierbabuena hartón 1. /77 Я Ам. банбнове дбрево (дуже велике)’, 2. сл. хліб; 3. adjЛ. Ам. ненажбр- ливий, жадібний; 4. Л. Ам. набрйдливий, надокучливий
hartura ЇЛ. сйтість, насйчення; 2. велика кількість; 3. пбвне задовблення (бажання)
hasta 1. ргер (вжив, при зазначенні часових або просторових мені) до; desde Moscú - La Habana від Москвй до Гавб- ни; - ahora до цьбго чбсу; до сьогбдніш- нього дня; - el fin до кінцй; 2. (вжив, при зазначенні ступеня, якого досягнула дія, стагі) до; calarse - los huesos промбк- нути до кістбк; comer - hartarse їсти до- сйта; 3. adv н&в\ть\ - los niños lo comprenden нбвіть діти це розуміють; - que іос. conj. дбти, до тбго чбсу hastial m Л. фронтбн (будівлі)', 2. фасбд;
3. грубійн, нечбма; 4. (рі) Л. Ам. ґбнок hastiar vt бути огйдним; набридбти, надокучйти; -se (de) відчувйти відрйзу; se hastía de todo йому все набрйдло hastío /771. огйда, відрбза; 2. набридливість, надокучливість hastioso adj набрйдливий, надокучливий hataca ЇЛ. дерев'йний ополбник; 2. качбл- ка (для розкочування тіста) hatada їдіал. див. hatería hatajador m Гі. Ам. погбнич (в'ючних тварин)
hatajar і^відділйти (частину стада), ділй- ти (стадо)
hatajo /77 1. невелйке стбдо; 2. велйка кількість, ббзліч; decir un - de disparates наговорйти купу дурнйць hatear и/1. збирйти пожйтки; 2. забезп0чу- вати вівчарів провізією hatería ЇЛ. провізія (пастухів)', 2. пожйтки (пастухів, поденників) hatero 1. adjв'їЬчний (про коня, мула пастухів)', 2. /77 в'ючна тварйна (що перевозити пожитки пастухів)', 3. власник стбда hatillo /77 1. dim. de nato; 2. діал. бот. рондел0тія; 3. гірн. спецбдяг; спецівка hato /771. пожйтки, скарб; 2. ст0до; 3. пастушачий стан; 4. див. hatería 1; 5. згрйя; - de bribones б0нда шахраїв; 6. див. hatajo 2; - de mentiras нагромбдження брехні; 7. діал. тварйнницька фбрма; andar con (traer) el - a cuestas переїжд- ж0ти з місця на місце, кочувбти; liar el - збирйти пожйтки; знімйтися з місця; помбрти, вйрушити на той світ; menearle el - a uno лупцюв0ти, бйти; perder el - тікйти що є духу; робйти пбхапцем; revolver el - баламутити, сіяти рбзбрат hay 3 ос. одн. ч. р. теп. ч. віддієс. haber є haya їбот. бук hayal, hayedo m боковий ліс hayo /771. бот. кбка; 2. діал. жуйка з лйстя кбки, змішаних з вапнбм hayuco /77 плід бука, боковий горіх haz1 /771. сніп; в'йзка; 2. (- luminoso) промінь
haz2 /77 л0ви, рядй війска haz3 ЇЛ. облйччя; 2. вйгляд, збвнішність;
3. лицевйй бік (тканингі)’, 4. іст. фасбд (бу- ділві); - de la tierra повбрхня землі; a dos haces toe. adv. лицемірно, двоєдушно; а sobre - іос. adv. на пбрший пбгляд; ser de dos haces кривйти душбю, бути двоєдушним
338
hepático
haza /нива, рілля, пбле; mondar la - розчищати, звільняти місце hazaleja /рушнйк л hazaca /лбдвиг, героїчний вчйнок hazañería ^удавбння, кривляння hazacero adj hazacista adj діал. удбва- ний, показнйй
hazacoso я^'гербйський, героїчний hazmerreír сот. посміхбвисько, блбзень he adv (вжив, з ненаголошеними формами особ. займ. та присл. aquí, ahí, allí) ось; helos aquí вонй тут; he ahí las consecuencias de tu ligereza ось нбслідки TBoéí легковбжності
hebdymada M. тйждень; 2. семиріччя, семирічний період
hebdomadario яф-ижнбвий, щотижнбвий hebetado adjfl. Ам. дурнйй, нерозумний hebilla /прЯжка; no faltarle ~ бути бездо-
ráHHHM
hebra Л1.#нйтка (затягнута в голкУ)\ 2. во- локнб; фібра; 3. рудна жйла; cortar a uno la - de la vida убйти (позбавити життя)] pegar la - почати розмбву; заговорйти; затягнути розмбву; perder la - втратити суть розмбви
hebraico adj\ тдивх hebreo hebraísmo т гебраїзм, давньоєврбйський мбвний зворбт
hebraísta сот. гебраїст, спеціаліст з дав- ньоєврбйської мбви
hebre*o, -а 1. ас^'єврбйський; 2. іст. іудбй- ський; 3. /я, ^єврбй, -ка; 4. іст. іудбй, -ка;
5. /77 давньоєврбйська мбва; 6. (~ moderno) іврйт (сучасна мова Ізраїлю)] 7. купб- ць; 8. лихвбр
hebroso adj\ hebrudo adj діал. волокнйс- тий
hecatombe f 1. іст. гекатбмба; 2. мбсове
вбйвство, побиття
hectárea /гектбр
hectógrafo m гектбграф
hectolitro /77 гектолітр
hectovatio /77 фіз. гектовбт
hecha ЛІ. іст. дбта, числб; 2. діал. плбта за
вбду для полйву
hechiceresco ^'чарівнйй, чаклунський hechicería Л1. чаклунство; чбри; 2. чарівність, привббливість f hechicero 1. adj чарівний, чаклунський; 2. чарівний, привббливий; 3. m чарівнйк, чаклун
hechizador тдив. hechicero 2 hechizar иМ. зачарбвувати; 2. зачарбву- вати, полонйти
hechizo 1. adj удбваний, неприрбдний; 2. накладний; переноснйй; 3. зроблений за yciMá прбвилам мистбцтва; 4. іст. підроблений; 5. діал. саморббний; 6. Л. Ам. вітчизняний; вітчизняного виробнйцтва;
7. /77 чаклунство, 4ápn; 8. привббливість, чарівність
hech*o 1. р. ігг. de hacer; 2. adj зрілий, сформбваний; устблений; - у derecho Що цілкбм сформувбвся; 3. схбжий, що уподібнився; - unafiera злий, розлючений; 3. готбвий, закінчений; гора ~а готова сукня; frase ~а лінгв. стбле словосполучення; 4. (а) що звик; що захопйвся; estoy -a la idea de... я звик до думки про..; 5. /77 факт, подія; - fidedigno (probado) вірогідний факт; 6. спрбва, вчинок; Діяння; - de armas вобнний пбдвиг; bien (mal) - гбрно (noráHo) збудований; а - іос. adv. поспіль, підрЯд, без спйну; не розбираючись, огулом; de - іос. adv. в дійсності фактйчно; прбвду кбжучи, по-спрбвж-
лніа юр Д0"Ф0кт°і de -У de derecho Де-факто і де-юре, фopмáльнo і по суті; еі д Є8 Чиє... cnpáea у тбму, що...; eso está ~ важбй.що cnpáey зрбблено; por el ~ чиє... з бгляду на те, що...; ya está ~ нічб-
го не вдієш, спрбву зрбблено; hacer su ~ поживйтися, погріти руки; ¡bien ~! прбви- льно!, молодбць!; |~! дббре!, домовились!; jmal ~! дармб!, ти вчинйв noráHo!; deldicho al ~ hay gran trecho не так швйдко рббиться, як мбвиться hechor /771 .діал. лиходій; 2. Л. Ам. жере- ббць-пліднйк
hechura Л1. виготовлення; 2. творіння;
3. вчйнок, cnpáea; eso es ~ tuya це твоїх рук справа; 4. фбрма, структура; будбва;
5. збвнішній вйгляд; 6. (рі) пошиттЯ (одягу); 7. стбвленик, креатура; протежб; de es(t)a ~ так, такйм чйном; такйй сбмий, схожий; no tener ~ бути нездійснбнним hechusgo тдіал. див. hechura 5 hedentina п.див. hedor; 2. смбрідне місце heder иг'1. смердіти; 2. набридбти, доку-
ЧбТИ
hediondez їдив. hedor hediondo adj 1. смердючий, смбрідний; 2. набрйдливий, надокучливий; нестбрп- ний; 3. бруднйй, огйдний hedonía f, hedonismo т філос. гедонізм hedor /77 смбрід
hegelianismo т філос. гегельянство hegemonía, heguemonía ^гегембнія helada f 1. морбз, хблод; caer ~s (una ~)
морбзити, підмсірбжувати; 2. заморбжу- вання; - blanca іній
heladera f 1. див. heladora; 2. посудина для охолбдження шампбнського; 3. холо- дйльник
heladería /'торгівля прохолбдними напбя- ми; кафб-морбзиво
heladero т продавбць морбзива (прохо- лбдних напбїв); морбзивник heladizo adj що швйдко замерзбє helado 1. adj холбдний, крижанйй; quedarse ~ замбрзти, задубіти; 2. що заклЯк, заціпенілий; 3. холбдний, непрйязний;
4. діал. зацукрбваний (про фрукти)] 5. m морбзиво; 7. шерббт; 8. діал. рожбвий цукор
helador я^'пронйзливий (вітер) heladora /'морбжениця heladura /'тріщина від морбзу (у стовбурі дерева)
helaje /77 Л. Ам. ознбб, тремтіння helamiento m заморбжування helar 1. и/заморбжувати; скбвувати крйгою; 2. побйти морбзом (рослинй)] 3. збентб- жувати, засмачувати; 4. жахбти; 5. impere морбзити; la noche pasada ha helado уночі був морбз; ~se 1.3aMep3áTH, перетворюватися на крйгу; 2. замерзбти, гйнути від морбзу (холоду); 3. мбрзнути, страж- дбти від хблоду; ~se de frío заклЯкнути від холоду
helechal /77 збрості пбпороті helécho /77 пбпороть
helénico adj еллінський, (давньогрбцький)
helenio /77 бот. OMÓH
helenismo /77 еллінізм
helenista com. еллініст, -ка
helenístico зд/елліністйчний
helenio, -a 1. adj див. helénica; 2. m,fen-
лін, -ка, грек, -чанка
helero /771. льодовйк (у горай)] 2. сніг (на гірських шпиляк)
helgado adj з рідкйми (нерівними) зубами helgadura /щербйна (на зубай) hélice /і. гвинтовб лінія, спірбль; 2. спіралеподібна р0ковина; 3. ав., мор. гребнйй гвинт; повітряний гвинт (пропблер) helicydromo тдив. helipuerto helicoidal я^гвинтовйй; спіралеподібний helicón /77 гелікбн (муз. інструмент) helicyptero /77 вертоліт, гелікоптбр heliocéntrico adj астр. геліоцентричний heliocromía ^кольорбва фотогрбфія heliograbado m полігр. геліогравюра
heliygrafo m метео, фіз. геліограф helioscopio /77 астр. геліоскоп helioterapía /геліотерапія helipuerto /77 вертолітна стбнція helmíntico adj глистогінний helminto /77 гельмінт, глист helmintología їмед. гельмінтолбгія helor /77х0лод, стужа helvecio, helvético adj швейцарський iheml inte/jm\
hemacrimo adj зоол. холоднокровний hematermo adj зоол. теплокрбвний hematía, hematíe f еритроцит, червонокрівець
hematites f мін. гематйт, червбний заліз- нЯк
hematófago adj зоол. кровосбсний hematología їмед. гематолбгія hematoma m мед. гематбма hematopoyesis їфізіол. гемопобз, крово- твбрення
hembra f 1. сбмиця; 2. жінка; 3. бот. дво- дбмна рослйна з жінбчими квітками;
4. петлЯ для гачкб (у застібці)] 5. тех. ли- вбрна фбрма; мбтриця; pelo - тонкб во- лосйна
hembraje m Л. Ам., hembrería f діал. жінбцтво
hembrilla ЇЛ. див. hembra 4; 2.римболт hemeroteca ї відділ перібдики (у бібліотеці)
hemiciclo /771. півкбло; 2. півперюд; 3. ам- фітебтр
hemicránea їмед. мігрбнь hemíono /77 зоол. кулбн? OHárp hemiplejía їмед. параліч половйни тіла hemisférico adjпівсферйчний hemisferio /77 півкуля; ~ austral (boreal) півдбнна (північна) півкуля; ~ occidental (oriental) збхідна (східна) півкуля; ~s cerebrales анат. півкуля головнбго мбзку, гемісфбри
hemistiquio m піввірш hemofilia їмед. гемофілія hemoglobina їмед. гемоглобін hemolisis їмед. гембліз hemoptisis їмед. кровохбркання hemorragia їмед. кровотбча hemorroida їдив. hemorroide hemorroidal adj мед. гемороїдбльний hemorroide їмед. геморбй hemostático мед. 1. ^кровоспинний, кро- вотамувбльний; 2. m кровоспйнний збсіб henaje /77 сушіння сіна henal /77 сл. henil henar /77 сінокісний луг henchidura ї, henchimiento m розпухбн- ня, роздувбння
henchir vt 1. напбвнювати, набивбти; на- дувбти (повітряні)] - la maleta набйти валізу по сбме нікуди; 2. вйконувати налбж- ним чйном (службовіобов'язків)] 3. отбчу- вати (увагою, турботою)] ~se наїдбтися донбхочу; напивбтися hendedura їдив. hendidura hender иМ. (vf) розкблювати(ся); 2. роз- сікбти (хвилі)]3. прокладбти дорбгу (у натовпі)] ~se тріскатися, давбти тріщину hendible adj що лбгко розкблюється hendidura Лцілйна, тріщина; ущ0лина hendimiento m розщеплення; розсікбння henear і^сушйти сіно henequén тЛ. Ам. хенекбн (різновид агавй) henificar и/заготовлЯти сіно henil /77СІННЙК
heno /771. бот. конюшйна червбна; 2. сіно; tener el (traer) ~ en el cuerpo бути запа- льнйм; бути мстйвим hecir vt 1. місйти (тісто)] 2. долбти (перешкоди)
hepático adj 1. печінковий; 2. мед. що страждбє на хворббу печінки
339
hepatitis
hepatitis f мед. гепатит, Чзапблення печінки
heptagonal adj мат. семикутний heptágono m мат. семикутник, гептагбн heptámetro m renTáMeTp, семистбпний вірш
heraldía /посбда гербльда
heráldica ^геральдика
heráldico ^геральдичний
heraldista com. спеціаліст у гблузі гербль-
дики
heraldo /771. іст. гербльд; 2. оповісник herbáceo ^трав'яний, трав'янистий herbajar 1. иґпбсти (худобії, виганяти на пасовище; 2. и/пастися (про худобу herbaje /771. збірн. трбва (на лузі, на пасовищі)] 2. плбта за випас худбби на гро- мбдському вигоні; 3. груба вбвнйна не- промокбльна тканина herbajear vt, vi див. herbajar herbajería f діал. 1. луг; 2. громбдський вигін
І herbario 1. adj що віднбситься до трав (до рослин); 2. /776oTáH¡K; 3. (~ seco) герббрій І herbazal m місце, порбсле травбю; лугб- вина
herbecer vi покривбтися травбю; зазеленіти
herbero /77 стравохід {у жуйних тварин) herbicida тхім. гербіцид herbívoro 1. травоїдний; 2. т травоїдна тварина
herbolar иґзмбщувати отрутою (стрілу herbolario 1. adj іст. див. herbario 1; 2. іст. дивакувбтий, дйвний; 3. m торгбвець лікбрськими рослйнами (травамй)] 2. зби- рбч лікбрських рослин; 3. аптбка (магазин) лікбрських трав; 4. дивбк, людйна з дивбцтвами
herborista com. див. herbolario 2,1, 2 herboristería їдив. herbolario 2, 3 herborización ^збирбння рослин (трав); гербаризбція
herborizar vi збирбти рослйни (трбви); робйти герббрії herboso ас/порбслий травбю hercio /77 фіз. герц hercúleo adjгеркулбсівський hércules /77 силбч, геркулбс, богатйр heredable adj успадкбваний, що підлягбє передбчі у спбдок
heredad ЛІ. мабток; 2. нерухбме майнб heredado adi 1. багбтий, замбжний; 2. що отрймав спадок
heredamiento m 1. див. heredad 1; 2. іст. див. herencia 1,2
heredar иМ. отрймувати у спбдок; успад- кбвувати; 2. залишбти у спбдок heredero 1. aq/спадкбвий; успадкбваний; 2. /77 спадкобмець; 3. влбсник мабтку hereditario ас/спадкбвий; успадкбваний; caracteres ~s спадкбві ознбки hereje com. 1. бретйк; 2. грубійн; 3. лиходій, мучйтель
herejía f\. бресь; 2. обрбза, лбйка; 3. зла вйтівка; 4. дорожнбча;,5. нерозвбжливий вчйнок, дурнйця, нісенітниця herencia ЛІ. спадщина; 2. прбво отрйман- ня у спадок; 3. біол. спадкбвість; одбр- жання в спбдок
heretical, herético а^єретйцький herida f 1. páHa, порбнення; - contusa контузія; ~ profunda (penetrante) глиббка рбна; - punzante кблота рбна; renovar (abrir) la - ятрйти páHy; 2. обрбза; 3. біль; tocar a uno en la ~ зачепити хвбре місце herido 1. adj mal ~ тяжкопорбнений; 2. m порбнений; 3. діал. відвіднйй канбл; sentirse ~ no4yBáTH себб обрбженим, обрб- зитися
herir 1. понити; ~ de muerte смертбльно рбнити; 2. ображбти; 3. завдавбти душбв-
ного бблю (страждбнь); 4. перебирбти (струни)] 5. дратувбти, неприбмно діяти (на зір)] різати (слух)] 6. пбдати (про промені сонця)] 7. vi (de) іст. судбмити (руку або ногУ)] ~se 1. порбнитися; 2. (de) заразйтися herma m мист. гбрма hermafrodismo m див. hermafroditismo hermafrodita 1. a# двостатбвий; planta ~ двостатбва рослйна; 2. m гермафродйт hermafroditismo m гермафродитйзм, двостатбвість
hermana f 1. сестрб; 2. сл. сорбчка; 3. р! сл. нбжиці; 4. рі сл. вуха; ~ política зовй- ця; невістка; своячка; ~ de la Caridad се- стра-жалібниця
hermanado adj (соп) однбковий; схбжий hermanamiento /771. об'бднання, єднбння; 2. братбння
hermanar vt\. (vi) з'бднувати(ся), сполу- чбти(ся); об'бднувати(ся); 2. діал. спбрю- вати, з'бднувати у пбру hermanastra Лзвбдена сестрб hermanastro /77звбдений брат hermanazgo тдив. hermandad 1, 2 hermandad f 1. братбрство; 2. дружба, бдність; спорідненість (душ)] 3. асоцібція, корпорація, товарйство; 4. брбтство (чернецьке), брбтія; 5. іст. германдбда, брбтство; Santa Hermandad іст. Святб Германдбда (сільська поліція з судовими функціями)
hermanear vi стбвитися по-брбтському; називбти брбтом
hermano 1. ас/брбтський; 2. споріднений; lenguas ~as споріднені мбви; 3. схбжий, однбковий; 4. m брат; - bastardo позашлюбний брат; ~ carnal рідний брат; ~ de leche молбчний брат; ~ de madre, - uterino єдиноутрббний брат; - de padre, ~ consanguíneo єдинокрбвний брат, брат по ббтьку; 5. брат (член організації, релігійного товариства)] ~ político шурин; дівер; ~ del trabajo носйльник; вантбж- ник; посйльний hermanuco m послушник hermenéutica їліт. герменбвтика, тлумб- чення тбкстів
hermeticidad ^герметйчність hermético adj\. герметйчний; непронйкли- вий; 2. прихбваний, незбагненний; 3. по- тбйливий, відлюдкуватий hermetismo m 1. непроникливість, не- збагнбнність; 2. потбйливість, відлюдкуватість
hermosear vtприкрашбти, робйти гбрним hermoso adjt 1. гбрний, прекрбсний; 2. чу- дбвий, розкішний; 3. йсний, безхмбрний; чудбвий, прекрбсний (про погодії hermosura f 1. красб; рбзкіш; 2. красуня; ¡qué ~ de racimos І і це все?; не густо! hernia їмед. грйжа
herniado, hernioso adj (m) хвбрий на грйжу
hemiario adj мед. грижовйй héroe /771. міф. гербй; напівббг; 2. гербй; смілйвець; 3. гербй (літературного теорії heroicidad f 1. гербйство, героїзм, мужність, хорббрість; 2. героїчний вчйнок heroico adj 1. гербйський, героїчний, хо- рббрий; 2. літ. героїчний, епічний; 3. мед. сйльний, сильнодіючий (про засіб) heroína^1 f 1. героїня, цббер (про жінкії\ 2. героїня (літературного теорії heroína2 їфарм. героїн heroísmo /77 героїзм, гербйство, хорббрість, мужність
herpe amb. мед. répnec; пухиркбвий лишбй herpil /77 сітчбстий мішбк з велйкими вічками
herrada fuña - no es caldera кінь на чотирьох, та й той спотикбється
herradero m 1. таврувбння худбби; 2. місце (час) таврувбння худбби herrado m кувбння (коней) herrador m ковбль (що підковує коней) herradura f 1. підкбва; 2. підковоніс (ка~ жан)] mostrar las ~s брикбтися, хвиц0ти- ся (про коня)] тікбти, дбти чосу, накивбти п’ятами
herraj /77 вугілля для жарбвні (з оливкових камінчиків)
herraje /771. арматура; металбві частини
2. збірн. підкбви, підкбвні цвяхи; 3. діал, підкбва
herramental m 1. йщик (сумка) для інст- румбнтів; 2. див. herramienta 2 herramienta ЛІ. інструмбнт, знаряддя (виробництва)] 2. збірн. набір інструмбнтів;
3. рбги (бика)] 4. зуби; 5. фінка, ніж; - mecánica, maquina ~ верстбт herranza їдіал. див. herrado
herrar vt\. підкбвувати; 2. таврувбти; 3. об- кбвувати; 4. іст. закбвувати у кайдбни herrén /771. зелбний корм; 2. див. herrenal herrenal /77 пбле, засіяне кормовйми трб- вами
herrería ЛІ. ковбльське ремеслб; 2. кузня;
3. шум, гбмір, гблас
herrerillo /77 орн. 1. блакйтна синйця; 2. ве- лйка синйця herrero /77 ковбль herrerón /77 мбйстер-ламбйстер herreruelo1 тзоол. москбвка (чорна синиця) _
herreruelo /77 старовинний корбткий плащ herrete /77 1. металбвий наконбчник (на шнуркал); 2. Л. Ам. таврб, клеймб (зна- ряддя)
herretear vt 1. прикріплювати металбвий наконбчник; 2. іст. таврувбти, (худобії herrín тдив. herrumbre 1 herrón /77 шбйба, диск herrumbrar vt(vi) вкривбти(ся) іржею herrumbre ЛІ. іржб; 2. залізистий прйсмак herrumbroso ас/іржбвий, проіржавілий hertzio тдив. hercio herventar vt занурити в окріп, прокип'я- тйти
hervidero /771. кипіння, клекотбння; 2. дже- релб, що клекбче; 3. хрип (під час дихан- нй)\ 4. нбтовп; товкотнбча, мурбшник hervido 1. ас/кип'ячбний, вбрений; 2. тЛ. Ам. блья (страва) hervidor /77 кип'ятйльник hervir 1. k/кип'ятйти, довбдити до кипіння, прокип'ятйти; 2. vi кипіти; agua hirviendo окріп; brotar (romper) а - закипбти; 2. ви- рувбти, клекотбти (про море)] 3. (de, en) кишіти; la calle hervía de gente на вулиці булб пбвно людбй; вулиця кишіла людь- мй; el bosque hervía, en serpientes ліс кишів зміями; 4. кипіти, вирувбти (про пристрасті)
hervor /771. кипіння; alzar (levantar) el ~ закипбти; dar un - прокип'ятйти; 2. виру- вбння, клекотбння; 3. збпал; 4. іст. ста- рбнність, завзятість
hervoroso adj 1. що кипйть; 2. палкий, запальнйй
hesitación /вагбння, сумнів hesitar vi іст. вагбтися, сумнівбтися hespérico adj 1. збхідний; 2. іспбнський, іберійський; 3. італійський hespérido до/призахідний, західний hesperio, héspero adj див. hespérico hetaira,hetera freTépa heteroclítico adj див. heterogéneo heterodoxia ЛІ. бресь; 2. інакомислення heterodoxo 1. adj єретицький, іновірний; 2. інакомйслячий; 3. m єретйк; іновірець (іст.)] 4. інакомйслячий heterogeneidad f гетерогбнність, неоднорідність, різнорідність
340
hilachoso
heterogéneo adj гетерогбнний, разнорід- ний, неоднорідний
heteromorfo adj гетеромбрфний; різно- офбрмлений
heteromorfosis їбіол. гетероморфбз heteropatía ^алопбтія hético adjA. хвбрий на туберкульбз; сухбт- ний; 2. худий, схудлий hetmán /77 іст. гбтьман heurística /'евристика heurístico ¿¿^евристйчний heve /77, hevea f6or. гевбя hexaedro m мат. гексбедр, mecTnrpáHHHK hexagonal adj мат. гeкcaгoнáльний, шестикутний
hexágono m мат. гексагбн, шестикутник
hexámetro m літ. геометр
hez fi. (pf) бсад, гуща; 2. пбкидьки; 3. p!
кал, екскрембнти; 4. вйчавки
hialino adj склоподібний; прозбрий
hialografía Аіклогрбфія
hialógrafo m склбграф
hialoideo adj склоподібний, склйстий
hialotecnia, hialurgia f скловаріння; ви-
робнйцтво скла
hiato /77 1. лінгв. зЯяння; 2. спец, бтвір, щілйна
hibernación f 1. зимбва сплЯчка; 2. (~ artificial) мед. штучний сон, штучне ОХОЛ0Д- ження тіла
hibernal adj 1. зимбва; 2. озймий hibernar vi впадбти у зимбву сплЯчку, зимувбти (про тварин) hibierno /77 3ИМ0
hibridación /гібридизбція, схрбщування híbrido 1. гібридний; 2. /77 гібрид hicotea /морськб черепбха hidalgo 1. ¿¿^'дворянський; 2. шляхбтний, благорбднии, лйцарський; 3. m (~ de sangre) ідбльго, іспбнський дворянин; ~ de cuatro costados потбмствений дворянйн (по лінії матері та батька) hidalguez, hidalguía /і. дворЯнство, звання ідбльго; 2. шляхбтність, благорбдніс- ть, лйцарство
hidra /і. зоол. морськб змій; 2. міф. гідра;
3. невикорінне зло; 4. астр. Гідра (сузір'гі)
hidrargirismo m ртутне отруєння
hidrargiro тхім. ртуть
hidratar víxím. гідратизувбти, з'бднувати з
водбю
hidrato /77 хім. гідрбт; ~s de carbono вуг- левбди
hidráulica їфіз. гідрбвліка
hidráulico 1. adj фіз. гідравлічний; 2. т
спеціаліст з гідрбвліки
hídrido тхім. гідрйд
hidroaeroplano, hidroavión т гидролітбк hidrobiología /пдробіолбгія hidrocarburo т вуглевбдень hidrocefalia f мед. гідроцефблія, водЯнка голбвного мбзку
hjdrodinámica їфіз. гідродинбміка hidrodinámico adj фіз. гідродинамічний hidroeléctrico adj гідроелектрйчний; central ~а гідроелектростбнція hidrófilo /77 зоол. жук-плавунбць hidrófita f, hidrofito т 1. водянб рослйна; пдрофіт; 2. водорість hidrofobia їмед. водобоязнь, гідрофббія hidrófobo adj що страждбє на водобоязнь hidrófono /77 фіз. гідрофбн hidrófugo ¿¿#‘водовідштбвхувальний; водотривкий
hidrogenar víxím. гідрувати, прибднувати водень
hidrógeno тхім. вбдень; ~ oxigenado гримучий газ; - sulfurado сірковбдень h H°gr?fía /гідрографія ь Sr?9ráfic° ^‘гідрографічний
т гіДР°гРаФ hidrólisis f хім. гідрбліз
hidrología /і. гідролбгія; 2. гідротерапія hidrológico adj гідрологічний hidrólogo т гідрблог hidromel т див. hidromiel hidrómetra 1. сот. спеціаліст з гідромбт- рії; 2. т зоол. водянйй бігун hidrometría їфіз. гідромбтрія hidrómetro т фіз. гідрбметр, водомір hidromiel т медбвий нбпій; медовуха hidropatía їдив. hidroterapia hidropesía їмед. водЯнка hidrópico adj хвбрий на водйнку; rostro ~ набрйкле облйччя hidroplano т гідролітбк hidropónica fc.-r. гідропбніка hidroquinona їхім. гідрохінбн, проЯвник hidrosfera ^гідросфбра hidrotecnia Лідротбхніка f hidrotécnico adj гідротехнічний hidroterapia їмед. гідротерапія, водоліку- вбння
hidrotermal ¿¿з/гідротермбльний hiedra f(~ arbórea) бот. плющ hiél /і. жовч; 2. прйкрість, біль; hecho de - жбвчний; злісний, злббний, жорстбкий; no tener - бути лбгідним (добродушним); 3. рі прйкрість, турббти; dar a beber ~es завдавбти турббт; echar (sudar) uno la ~ надірвбтися; no hay miel sin ~ лбжка дьбгтю у ббчці мбду
hielo /771. лід, крйга; ~ carbónico (seco)
хім. сухйй лід; 2. заморбжування; 3. хо- лбдність, байдужість; hecho un ~ що змерз, як крижйнка; romper el ~ розто- пйти крйгу (у стосункам hiemal adj зимбвий; solsticio ~ астр. зи- мбве сонцестояння
hiena f\. (~ común, ~ rayada) зоол. riéHa; 2. жорстбка людйна, тварйна hienda^ /‘гній
hienda2 їдіал. див. hendidura hieráticio adj 1. свяицбнний, культовий;
2. : escritura ~а ієратйчний лист; 3. зав- мбрлий, нерухбмий (про фігуру, обличчя) hierba /і. трбва; - del Paraguay, - mate парагвбйський чай, мбте; ~ buena м'Ята; ~ mora паслін; 2. рі збірн. кормові трбви;
3. (рі) рослйнна отрута; 4. рі зілля; 5. па- совйсько, пасовище; 6. вік (тварини)', potro de tres ~s трирічний жереб0ць, триліток; mala - бур'Ян; пбкидьки, пбтолоч; паршивець, паскуда; у otras ~s і так дблі, і такб інше (при перелікУ); crecer (desarrollarse) como la mala ~ рости як бур'Ян; вйрости велйким, ané дурним; sentir (ver) crecer la - бути пронйкливим, ббчи- ти нбскрізь
hierbabuena їбот. м'Ята hierbal /771. див. herbazal; 2. Л. Ам. пбле, засбджене мбте
hierbatero m 1. діал. 3Háxap; 2. діал. тор- гбвець сіном (фуражем)\ 3. діал. збирач
Мбтб
hierbazal m див. herbazal hierbear vi діал. пйти мбте hierra f Л. Ам., hierre m діал. див. herradero 1
hierro /771. хім. залізо; ~ albo розпбчене до білого залізо; ~ dulce м'якб (ковкб) сталь; ~ colado (fundido) чав^н, чавунне литвб; ~ laminado прокбт; 2. залізний на- конбчник (на зброі)\ 3. холбдна збрбя; меч, клинбць; 4. таврб, клеймб; 5. діал. бранка; 6. діал. сентбво (монета)', 7. рі кайдбни, ланцюгй; а ~ у fuego, а - у sangre іос. adv. вогнбм і мечбм; agarrarse а (de) un ~ ardiendo пітй на все, ні пбред чим не зупинитися; llevar - a Vizcaya лити вбду у мбре; machacar (majar, martillar) en ~ frío мбрно старбтися, бйтися головою об стінку; марно навбдити на рбзум; quitar ~ зм'якшувати фбрби; cuan¬
do е* ~ ®s*é encendido, entonces ha de ser batido ковбль клбпле, дбки тбпле; quien а - mata, а - muere хтоіншим лйхо бажбє, сам лйхо Mác
higa /і. дуля; 2. презйрство, глузувбння;
3. іст. амулбт у фбрмі кулак0; dar -(s) не мбти за Ббже пошиття; dar ~ la escopeta давйти осічку (про рушницю)’, no dar dos ~s por una cosa, no importar una ~ не мбти за Ббже пошиттй higadilla f, higadillo m печінка птахів (дрібних тварин)
hígado 1. m анат. печінка; 2. (рі) сміливість, хорббрість; 3. adj Л. Ам., діал. наб- рйдливий; malos ~ жбвчність, злісність; непрйязнь; hasta los ~s до глибинй душі; Bciéio істбтою; echar los ~s надривбтися, вбжко працювбти; echar los ws por una cosa зі шк^ри пнутися; moler los ~s a uno набридйти, сидіти в печінках у кого-н.; querer uno comer a otro el ~ (los -s): le quiere comer el - (los ~s) він лбден з'їсти йогб живцбм
higiene ^гігібна; - privada особйста гігібна higiénico adj гігієнічний higienista сот. гігієніст higienizar и/робйти санітбрну обрббку higo /77вйнна Ягода, фіга, інжйр, смбква; ~ chumbo (de pala, de tuna) смбква (плід опунції)', de - a brevas іос. adv. час від 4ácy, іноді; importar a uno un me importa un ~ M6Hé це не стосується, мені однбково; no dar un ~ por una ceas лбма- ного rpoLuá не вбртий; по dársele a uno un ~ мбти за ні що; по valer un ~ шбга не вбртий
higrometría їфіз. гігромбтрія higroscópico adj фіз. гігроскопічний higroscopio m фіз. гігроскбп higuana їзоол. ¡губна higuera f фігове дбрево, смокбвниця; інжйр; ~ chumba (de pala, ir tuna, de Indias) опунція; ~ loca дйка смокбвниця; estar (vivir) en la ~ літбти пбнад хмбрами higueral m гай смокбвниць higuereta, higuerilla їбот. рицйна ¡hi, hi, hil interjги-ги-ги! hija fpo4Ká; ~ casadera дочкб на видбнні; ~ política невістка hijastra /пбсербиця hijastro /77 пбсинок hijato /77 пбгін (дерева) hijear viЛ. Ам. пускбти пбгони hijo /771. син; ~ adoptivo назвбний син; ~ bastardo (legítimo) незакбнний (закбн- ний) син; ~ político пбсинок; зять; 2. рі діти (сини та донькгі)', нащбдки; 3. нащб- док; 4. урбдженець, вйходець; 5. дітище; ~ del diablo пройдйсвіт, шахрбй hijodalgo m іст. див. hidalgo 2 hijuela /1. dim. ¿fe hija; 2. дітище; 3. матрб- цик; 4. відвіднйй канбл; 5. стбжка, доріжка; 6. бпис спбдку; 7. спбдщина, спбдок;
8. діал. відокрбмлена частина зембльно- го майнб
hijuelar гідіал. 1. ділйти збмлю на ділЯнки (для передавання їх у спадоіф, 2. виділяти законну частину спбдку hijuelero /77 поштбр
hijuelo /771. dim. de hijo; 2. пбгін, паросток; 3. діал. див. hijuela 4 hila ив. hilera 1; 2. (рі) нйтка, волокнб; 3. прядіння; 4. (рі) кбрпія; picar las ~s щи- пбти кбрпію
hilacata mдіал. управйтель (умаєткуі) hilacha волокнб; 2. ріЛ. Ам. лахміття, дрбнтя
hilachento adjЛ. Ам. обірваний, у лахмітті hilacho /771. див. hilacha; 2. Л. Ам. див. harapo
hilachoso ¿¿^обтріпаний, обшарпаний (про тканинУ)
^2 Іспансько-український словник
341
hilada
hilada f 1. ряд, лінія; 2. *буд. ряд цбгли (KáMeHie)
hilado т 1. прядіння; 2. (рі) прЯжа hilador т прядильник hiladora ^прядильниця hilandería П.див. hilatura 1; 2. прядильня hilandero т 1. див. hilador; 2. прядйльня hilanza f\. прядіння; 2. де hilado 2 hilar itf1. прЯсти; 2. розміркбвувати, мірку- BáTH
hilaracha fflne. hilacha 1
hilarante що викличе сміх, що весе-
лить; gas ~ сміховйй газ
hilaridad f 1. весблість; 2. сміх; 3. сміхот-
лйвість
hilatura f 1. мистбцтво прядіння, прядй- льна cnpáBa; máquina para ~ прядильний BepcTái; 2. див. hilado 1 hilaza f 1. див. hilado 2; 2. груба нйтка;
3. оснбва (тканини); 4. ниткй hilera ñ. ряд, лінія; 2. гедг. філера; 3. тонкЯ нйтка; 4. гребенЯва лáтa (даху); 5. військ. І ряд, лáвa
hilero /77 течія водй (урічці, морі)
[hilo /771. нйтка; ~ (a)bramante мотузка; ~ crudo сурбва нйтка; ~ laso, ~ sin torcer несукана нйтка; ~ de perlas нйзка перлйн;
2. прЯжа; - de algodón бавбвнЯна прЯжа;
3. волокнб; 4. нйтка, павутйна; 5. ллянб тканйна, ллянб білйзна; 6. тонкйй струмінь (води); 7. пбзо (ножа); 8. тонкйй дріт; прбвід; а ~ /ос. adv. безпербрвно, непе- pépBHo; у тбму ж нЯпрямі; - а - loe. adv. тонкйм струменем; повільно; andar (irse) al - (trasel ~) de la gente ітй на пбводі у інших; colgar (pender) de un ~ вйсіти на во- лосйнці; estar cosida una cosa con ~ blanco не відповзти, ітй врбзріз; estar cosida una cosa con ~ gordo бути грубо (неохЯйно) зрббленим; perder el ~ втра- ч0ти суть (розмови, думки); tiene la vida en un ~ eró життЯ вйсить на волосйнці; por el ~ se saca el ovillo по нйтці дійдеш до клуббчка
hilván /771. намбтування; 2. діал. живЯ нйтка; 3. діал. підшивка; hablar de ~ говорйти заплутано
hilvanar и/1. намбтувати; 2. робйти пбс- піхом; 3. намічЯти, накрбслювати; 4. діал. підшивЯти, підрубувати himeneo /771. весілля; 2. шлюб; 3. гіменбй, епіталЯма himno /77 гімн
himplar и/гарчЯти (про барса, пантерУ) hincada ЛІ. Гі. Ам. див. hincadura; 2. діал. присідбння
hincadura ЛзабйвЯння, вбивЯння hincapié m 1. ynóp, підпбра (для ноги); 2. наполбгливість; hacer ~ наполягЯти; не поступЯтися; робйти нЯголос hincar vt\. втик0ти; вбивЯти; 2. упирЯти, обпир0ти; 3. діал. саджбти (рослини);
4. діал. рЯнити; ~se 1. ставЯти навколішки; 2. встромлювЯтися, втикатися hinco /77 стовп, кіл (укопаний у землю) hincón /771. причЯльний стовп (річний);
2. діал. див. hito1 2,1
hincha 1. ЛюнЯвисть, злість; огйда, відрЯ- за; 2. сот. вболівбльник, -ця hinchado adj 1. опухлий; 2. бундючний, пихЯтий, зарозумілий; 3. пишномовний (про стиль)
hinchar vti.(vf) надувЯти(ся), роздувЯти- (ся); напбвнювати(ся); 2. (vi) збільшуватися); 3. перебільшувати, роздувбти; ~se
1. onyxáTH, здувЯтися; 2. здуватися (про річку); піднімЯтися (про рівень води);
3. величЯтися, хизувЯтися hinchazón f 1. пухлйна; здуттЯ; 2. пихЯ- тість; марнослЯвство; 3. пишномовність (стилю)
hindú 1. ^'індуський; 2. /77, Лндус, -ка
hiniesta í6ot. дрік hinojo1 /77 бот. (~ común) кріп hinojo2 /77 коліно; de ~s іос. adv. на колінах hipar vi\. гйкати; 2. сопіти, фйркати (просо- бакУ); 3. знемагЯти (відутоми); 4. стогнЯти, скйглити; 5. (рог) прйстрасно бажЯти hipear vi діал. див. hipar 1 hipérbaton тлінгв. гіпбрбатон hipérbola fMaT. гіпОрбола hipérbole fлim. гіпбрбола, перебільшення hiperbólico adj мат., літ. гиперболічний hiperbolizar vi літ. гіпербол ізувОти, перебільшувати
hiperboloide /77 мат. гіперболоїд hiperbóreo яфіперборОйський, північний hipercinesia гіперкінОз hipercrítica /'надмірно сувбра крйтика hiperemia fMefl. гіперемія hiperestesia fMep. гіперестезія hipérico /77 бот. звіробій hipertensión f 1. перенапруга, підвйщена напруга; 2. мед. гіпертонія hipertermia f мед. гіпертермія hipertonía f мед, гіпертонія hipertónico adj мед., хім. гіпертонічний hipertrofia fMefl. гіпертрофія hipertrofiado adj мед. гіпертрофОваний hipertrofiarse мед. гіпертрофуватися hipertrófico ad) мед. гіпертрофічний hipiatra m ветеринОр hípico кінний
hipido /771. гйкання, гйкавка; 2. скйглення hipismo /771. їздЯ вОрхи; 2. кінний спорт;
3.конЯрство
hipno /77 бот. гіпнум (моУ) hipnogénico, hipnógeno adj мед. 1. снодійний; 2. див. hipnótico 1 hipnosia, hipnosis Л-іпнбз hipnótico 1. яс{ггіпнотйчний; 2. m снодійне hipnotismo /77 мед. гіпнотйзм hipnotizable adj що піддабться гіпнбзу hipnotización ЛіпнотизувЯння hipnotizado яа/загіпнотизбваний hipnotizador m гіпнотизбр hipnotizar гіпнотизувЯти hipo /771. гйкавка; 2. схлйпування; прйст- расне бажЯння, прЯгнення; ворбжість, не- н0висть
hipocampo m зоол. морськйй кбник hipocardía f мед. серцева недостЯтність hipocentro /77 гіпоцбнтр, осербдок землетрусу
hipocisto /77 бот. пасифлбра hipocondría fMefl. іпохбндрія hipocondriaco, hipocondríaco 1. adj див. hipocóndrico; 2. m іпохбндрик hipocóndrico dq/іпохондрйчний hipocondrio /77 (pt) анат. здухвина hipocresía ^лицемірство, святбнництво hipócrita 1. яфіицемірний, криводушний, святбнницький; 2. сот. лицемір, -ка, свя- тбнник
hipodermis faHar гіподбрма hipódromo т іподрбм hipófisis faHar гіпбфіз hipogastrio т анат. підчербв'я, нйжня частина чбрева hipogeo/77 склеп
hipopótamo /77гіпопотЯм, бегембт hipóstilo adj: sala -a apxim. ппостйль, гіпостйльна 3ána
hipotaxis fniHre. гіпотЯксис, сполучникбва підрядність
hipoteca f inoTéxa, застЯва (нерухомого майна); ¡buena ~І ну й мерзбтник!; це шахрЯйство!
hipotecar и/заставляти (майно) hipotecario яо/іпот0чний hipotensión ÍMep. гіпотонія hipotenusa fMar. гіпотенуза hipotermia fMep. гіпотермія hipótesi, hipótesis /гіпбтеза, припущення
hipotético dq/гіпотетйчний; можливий hirco /77 гірськйй козбл hiriente а^обр0зливий, що завда0 бблю hirsuto adj\. кошлЯтий, кудлЯтий, скуйовджений; 2. різкйй, уїдливий (про харак- тер)
hisopar, hisopear vtкропйти, оббризкувати (кропилом)
hisopo /771. кропйло; 2. бот. ricón; 3.діал. п0нзлик, щіточка
hispalense 1. яс/севільский; 2. т, /севіль- янець, -ка
hispánico ^о/іспЯнський hispanidad Н. іспЯнський xapáicrep (дух); 2. сукупність (спільнбта) іспаномовних нарбдів; 3. див. hispanismo hispanismo тлінгв. іспанізм hispanista сот. іспаніст, -ка hispanizar и/іспанізув0ти hispano adj 1. ісп0нський; el pueblo ^ іс- пЯнський нарбд; 2. див. hispanoamericano 1
hispanoamericanismo /771. іспано-амери- кЯнська солід0рність; 2. лінгв. америка- нізм
hispanoamericano, -а 1. іспано-аме- рикЯнський; 2. /77, ^урбдженець, -ка (жй- тель, -ка) іспаномбвних країн Латйнської АмЯрики
hispanoárabe, hispanoarábigo adj іспа- но-арЯбський
hispanocristiano adj іст. іспано-християн- ський
hispanófilo adj що любить мбву (літературу) IcnáHi’í; що любить культуру (звйчаї) іспанського нарбду
hispanofrancés adjіспано-французький hispanohablante adj що розмовляє іспЯн- ською мбвою, іспаномбвний híspido adj 1. жорсткЯ (про волосся); 2. див. hirsuto 2 hispir vt(vi) ПІДбивЯти (/7ЄД////у) histeria їдив. histerismo histérico 1. adj\. анат. мЯтковий; 2. істе- рйчний; 2. тдив. histerismo histerismo /77 мед. істерія histerología fритор, гістеролбгія histología m біол. гістолбгія histológico adj гістологічний histólogo /77 гістблог
historia f\. істбрія; ~ antigua стародЯвня істбрія; ~ contemporánea новітня істбрія; - moderna новЯ істбрія; - natural приро- дознЯвство; - universal всесвітня істбрія; 2. рбзповідь, оповідЯння; 3. подія, випадок; 4. бЯйка, небилйця; 5. (рі) вйгадки, пліткй; 6. жив. картйна на історйчний сю- жбт; - clínica мед. істбрія хворбби; de ~ горезвісний, сумнозвісний; dejarse de ~s говорйти прЯмо
historiado adj прикрЯшений, оздбблений (віньєтками) historiador m істбрик historial 1. ^'історйчний, що віднбситься до істбрії; 2. /77 історйчний нЯрис; 2. (авто- біогрЯфія); 3. іст. див. historiador historiar иМ. писбти (розповіді); 2. розпо- відЯти, оповідЯти; 3. жив. писати картйни на історйчні сюжбти historicidad Лсторйчність histórico adj 1. історйчний; 2. вірогідний, достовірний; 3. знамбнний historieta ^кЯзка, ббєчка; бЯйка; - gráfica рбзповідь у картинках, кбмікс historiografía ЛсторіогрЯфія historiógrafo m історібграф histricinos /77 рі зоол. дикобрЯзові histrión /771. іст. гістрібн; 2. театрЯльний актбр; 3. іст. скоморбх, блЯзень; 4. позбр, фіґлЯр
hita ЛІ. штифт; цвях (безголовки); 2. див. hito12
342
hondureco
hitar у/стбвити межові стовпи hitleriano adjгітлерівський hitlerismo /77 гітлерйзм hito11. adj (вжив, усполуч. calle hita, casa hita) найближчий (про вулицю, будинок 2. твердий, стійкий; 3. т межовий стовп; 4. мішбнь, ціль; а - loe. adv. твбрдо, міцно; постійно; dar en el - розібрбтися; до- копбтися до суті; jugar a dos -s вбсти подвійну гру, лицемірити, кривити душбю; mirar de mirar de - en mirar en - дивитися прймо в обличчя, не ВІДВ0ДИТИ
очбй
hito adj вороний (про масть коня)
hobachón а<#ледбчий (про товстуна)
hobachonería ^лінощі
hocejo /77 Л. Ам., hocete m діал. див.
hocino1
hocicada /yfláp мбрдою hocicar 1. vt\. див. hozar 1; 2. цілувати, цмбкати; 3. vi ударитися (пбдати) мбрдою; 4. наштбвхуватися на непереббрні перешкбди; 5. мор. занурюватися нбсом у вбду
hocico /771. мбрда, рило; 2. пика; 3. неза- довблена міна; рорег - скривитися; caer de ~s упбсти долілиць; meter el ~ (en) втручбтися; quitar los ~s надавбти no фізіонбмії
hocicón, hocicudo adj\. губбтий; 2. насуплений, сердитий
hocino1 m садбвий (прищепний) ніж hocino2 m 1. долина; 2. ущелина hociquear vt 1. див. hozar , 2. діал. цілу- вбти
hociquera fflian. намбрдник (для собаії) hockey m хокбй; - sobre campo (hierba) хокбй на траві
hpco /771. Л. Ам. róKKo; 2. діал. америкбн- ський гарбуз (різновид)', hacerse el ~ діал. пбвзати, пересувбтися пбповзом hodierno adj\. сьогбднішній; 2. сучбсний, тепбрішній
hodómetro m одбметр, крокомір hogaño adv діал. 1. цьогб (потбчного) рб- ку; 2. Tenép, сьогбдні, збраз hogar/771. вбгнище; плитб; 2.див. hoguera; 3. дім, домбшнє вбгнище; 4. родина, сім'й; сімбйне життй hogareño яо/домбшній, сімбйний hogaza М. бухбнець; 2. хліб з бброшна грубого млйва
hoguera ЛІ. багбття, вбгнище; 2. пблум'я, збпал
hoja М. бот. лист, лйстя; - aflechada стрілоподібне лйстя; - aovada яйцеподібне лйстя; - dentada зубчбсте лйстя; - envainadora стеблообгортне лйстя; 2. пелюстка; 3. лйстя; 4. бркуш (папері) - volante лйстівка; 5. докумбнт; - de ruta путівка, дорбжній лист; - de servicios по- служнйй спйсок; 6. лист (металевий)', пластйна; плбшка; - de lata (de Flandes, ue Milán) жерсть; 7. фбльга; 8. клинбць, лезо; - de afeitar лбзо для гоління; 9. шар (в тісті)\ 10. стулка (дверей, вікон)', 11. с.-г. землй під nápoM; -s de acanto apxim. акант; - de parra фіговий лист; a la caída (al caer) de la - пізньої осені; desdoblar la ~ повернутися до пербрваної розмбви; doblar la - ухилятися (урозмові)', poner а uno como - de perejil вйсловити догбну, вичитати; ser todo - y no tener fruto оазікати мбрно; volver la - змінйти думку, вщступйти від своїх слів hojalata Лкерсть
hojalatería f]u майстбрня жерстйника; ремеслб жерстяника aatero ^жерстйник ? їїа hojalde тдив. hojaldre 1
hri ü5га f^ian.\ Л. Ам. див. hojaldre 1 °jaidrar vtлисткувбти (тісто)
hojaldre amb. 1. листкбве тісто; 2. лист- кбве тістечко; 3. діал. див. hogaza 1; quitar la ~ al pastel рбзкрйти кбрти, вйкрити обмбн
hojaldrero т, hojaldrista сот. пиріжник, кулінбр
hojarasca f 1. сухйй лист; занбдто густб лйстя (дерев); теревбні, балаканйна hojear vt перегортбти, гортбти, побіжно переглядати
hojoso, hojudo зс(ггустолйстий hojuela /1. dim. de hoja; 2. млинбць; 3. вичавки з олйвок; 4. тонкйй лист метблу, плбшка; 5. діал. див. hojaldre 1 ¡hola! interjпривіт!, гей!, аллб! holán /77, holanda /"голландське полотнб holandés, holandesa 1. зс/голлбндський; 2. /77, /голлбндець, -ка holandeta, holandilla /"підклбдкова тканй- наї
hole! inte/jбр&во\ holgachón aq/дозвільний holgado adj 1. дозвільний; непрацюючий, незбйнятий; 2. ширбкий, простбрий; vestido ~ вільна сукня; 3. замбжний, забезпб- чений
holganza f 1. відпочйнок, дозвілля; 2. за- довблення, розвбга .
holgar и/1. відпочивбти, мбти вільний час (дозвілля); 2. (-se) радіти; 3. бути непотрібним; huelga tu visita ти прийшбв да- рбмно; 4. бути вільним, простбрим. (про одя/)\ -se 1. розважбтися, веселйтися; 2. (con, de) радіти
holgazán 1. adj ледбчий; 2. т нербба, лбдар, ледбщо
holgazanear и/ледарювбти, байдикувбти holgazanería Лібдарство, лінощі holgón adj, тдив. holgazán holgorio /77 гучні весблощі, гулйнка holgueta, holgura f 1. развбга, весблощі; 2. прбстір, своббда
holocausto /771. іст. жертвопринбсення; всеспблення; 2. самопожбртва holoturia f30on. голотурія, трепбнг holladero adj протбптаний, схбджений (про дорогу, стежку
holladura f 1. спаш, шкбда; 2. плбта за збйтки; 3. принйження (гідності)', 4. зневаження, знехтування (прав) hollar і//1. топтбТи, витбптувати; 2. знева- жбти (права! гідність) hollejo /77 шкірка (плодів, овочів) hollejudo adj товстошкірий (про плоди, овочі)
hollín тсбжа; кіптява.
hollinar \гідіал. забруднювати сбжею; коп-
тйти
homar m діал., homaro m іхт. омбр hombracho /771. здоровбнь, крбмез; 2. мужик, мужлбй
hombrada /їшіяхбтний (сміливий) вчйнок hombradía f 1. смілйвість; 2. мужність, хорббрість
hombrado adj діал. див. Hombruno hombre /771. людина; - de bien порбдна (чбсна) людйна; - de chapa, - de sentido común, - de buen juicio розвбжлива (розсудлива) людйна; - de cabeza здібна (обдарбвана, талановита) людйна; - de edad, - mayor літня людйна; - dé ciencia учбний; - de dinero (de fondos) багатій; - de Estado держбвний дійч; - de mundo світська людйна; - de negocios діловб людйна; - de pelo en pecho сйльна (смілива) людйна; 2. чоловік; 3. чоловік, подружжя; buen - простбк; - bueno тре- тбйський суддя; 6. простблюдин; - público громбдський діяч; - rana аквалангіст; - de nada бідняк; людйна ;без рбду без плбмені; - de palabra, - de hecho гос- пбдар свогб слова; ser - al agua бути на
крок від загйбелі; ser muy - бути спрбвж- нім чоловіком; ¡-і, ¡- al agua!, ¡~ а la mar! мор. людйна за бортбм! hombrear1 vi наслідувати дорбслого (про підлітка)
hombrear2 vt 1. діал. звблювати тягбр на плбчі; 2. діал. звблювати на плечб; знімбти з плечб; З. діал, Л. Ам. захищбти, охороняти
hombrecillo m 1. dim. de hombre; 2. бот. хміль; - de agua y lana нікчбма, нуль без пблички; нездбра; боягуз hombrera /і. іст. плічко (влатаУ)] 2. військ. погбн; 3. плічко (підкладка); 4. плічко, бре- тблька
hombría f див. hombradía; - de bien
порядність, чбсність hombrillo /77 плічко, наплічна прикрбса hombro /77 плечб; a -s loe. adv. на плбчах; ¡armas al -І військ, на плечб!; arrimar (poner) el - працювбти не покладбючи рук; encoger(se) de -s низбти плечйма; mirar a uno por encima del - (sobre el -) зневажбти, дивитися спогбрда; sacar а -s a otro вйручити, допомогти hombruco /77 мужичбк hombruno зс/чоловікоподібний; andar - чоловіча ходб (у жінки) homecidio m л. Ам. див. homicidio homenaje m 1. іст. присягбння у вірності;
2. ушанувбння; rendir - ушанбвувати;
3. поклоніння, шанувбння homenajear vt 1. ушанбвувати; 2. діал. дарувбти
homeypata сот. гомеопбт homeopatía /гомеопбтія homeopático зс/гомеопатйчний homérico зс/гомбровський homicida 1. убивчий, смертбльний; 2. /77 убйвця
homicidio т вбйветво, наейльницька смерть
homilía f\.pen. прбповідь; 2. нотбція, прб- повідь
homilista т проповідник hominicaco т нікчбма homófono тлінгв. омофбн homogeneidad /однорідність, гомогбнність homogéneo adj 1. однорідний, гомогбн- ний (мат.)-, 2. схбжий, подібний homógrafo тлінгв. омбграф homologación f юр. твбрдження, ствбрдження
homologar vtfop. ствбрджувати homología f6ion., мат. гомолбгія homólogo m 1. хім. гомблог; 2. лог. синб- нім, еквівалбнт
homónimo 1. adj лінгв. омонімічний; 2. m лінгв. омбнім; 3. тбзко homosexual 1. яс/гомосексубльний; 2. m гомосексуаліст
homosexualidad ft homosexualismo m
гомосексуалізм
homúnculo m 1. dim. desp. de hombre;
2. гомУнкул(ус) honcejo тдив. hocino1
honda ЛІ. прбща; 2. Л. Ам. рогбтка hondada f, hondazo m пбстріл з прбщі hondear1 vtMop. 1. зондувбти, вимірювати (глибин^)-, 2. вивантбжувати (з судна) hondear игметбти прбщу hondero /77 іст. прбщник hondo 1. ас/глиббкий; 2. /77глибинб, дно hondón /771. дно; 2. низовинб, запбдина;
3. вушко гблки
hondonada ^низовинб, улбговина hondura f глибинб; meterse en -s розуму вбти, мудрувбти
hondur(eñ)ismo т слбво (вираз), влас- тйве Жителям Гондурбсу hondurec*o, -а 1. ас^гондурбський; 2. т, f гондурбсець, -ка
343
honestar
honestar vt\ .див. honrad; 2. прикрашбти, представляти y rápHOMy світлі; виправдб- вувати
honestidad / 1. чбсність, честь; породність; 2. розумність, розсудливість, роз- вбжливість; 3. пристбйність; скрбмність honesto adj 1. чбсний, порядний; 2. розумний, розвбжливий; 3. пристбйний; скрбмний hongo /771. бот. гриб; 2. мед. нбріст; 3. круглий фбтровий капелюх, котелбк honor m 1. честь, гбрдість, гідність; vengar su - захистйти свою честь, помстй- тися за зневбжену гідність; hombre de ~ людйна 4écr¡; 2. честь, чистотб, добро- 4¿CH¡CTb; 3. престйж, авторитбт; 4. шбна, noeára, слбва; cargo de ~ почбсна посб- да; en ~ de на честь; 5. рі шбна; hacer (rendir, tributar) ~es ушанбвувати, відда- вОти шбну
honorabilidad /чбсність; порядність honorable ¿¿з/гідний, почбсний; повбжний honorario 1. ¿¿#'почбсний; miembro ~ почбсний член (товариства); 2. т(рі) гоно- páp, винагорбда
honorífico adj почбсний; título ~ почбсне званий
honra /1. честь, гідність; 2. честь, дббре ім'Я, rápHa реляція; 3. доброчесність; скрбмність; 4. рі церк. панахйда; - у prez (de) красб і гбрдість; tener a mucha ~ una cosa гордйтися, пишбтися honradez /1. чбсність; 2. сумлінність, доб- росбвісність
honrado adj 1. чбсний; 2. сумлінний, доб- росбвісний
honramiento m пошбна, поважбння honrar vt\. шанувбти, поважбти; 2. зробити честь; ~se вважбти для сббе за честь honrilla /1. самолюбство, гбнор; 2. удбва- на сором'язливість; por la negra ~ чбрез удбвану сором'язливість honroso adj 1. почбсний; 2. порйдний;
3. пристбйний
hontanar /77місцбвість, багбта на джербла hopa / 1. сутбна; 2. плащ; 3. іст. сорбчка, як^ одягбють на злочйнця hopalanda / 1. (ph іст. мбнтія; ширбкий плащ; 2. накйдка без рукавів hopear vi 1. замітбти слідй (про лисицю)] 2. бродйти (вбштатися) по вулицях; ходйти (вбштатися) по домівках hopo 1. /77 пухнбстий хвіст; 2. чуб; 3. сл. кбмір (куртки)] 2. interj геть звідси!, геть!; sudar el ~ працювбти в пбті чолб hoque /77частувбння з прйводу торгівбль- ної угбди, могорйч
hora 1. /година; a todas ~s, cada ~ іос. adv. постійно, завждй; ¡qué - es? кбтра година?, ¡en - buena! в дббру годину!; Іа última ~ смбртна годйна; dar la ~ бйти (про годинний)] 2. час, nopá; a la - (dada) іос. adv. вчбсно; dar ~ зазначбти час (тбр- мін); 3. рі церк. часослбв; 4. adv. збраз, у тепбрішній час; ~s muertas втрбчений час; дбвгі годйни; última - остбнні вісті (у газеті\] a la - horada точно у признбчений час; llegar a la - del arriero (del burro) запізнйтися, прийтй на шапкоорбння horadación /свердління, просвбрдлюван- ня; пробурбвлювання; прокблювання horadado m просвбрдлений бтвір horadador 1. adj що просвбрдлює; 2. m свердлильний верстбт; 3. бурильник, свердлйльник; 4. бур, свердлб horadar иМ.свердлйти; просвбрдлювати; 2. бурйти, свердлйти; 3. проколювати horado /771. нбскрізний бтвір; 2. потайнйк horario 1. adj годйнний, годинникбвий; 2. /77 годинникбва стрілка; 3. годйнник;
4. рбзклад; 5. астр., мор. годйнний кут horca / 1. шибениця; 2. вйла; 3. підпбра, рогулька (для гілок плодових дерев)]
4. в'язка часнику (цибулі); 5. діал. подарунок (на день народження)] pasar por las ~s caudinas діяти з прймусу horcado m див. horca 2 horcadura /розгілля (на дерева^) horcajadas, horcajadillas: а ~ іос. adv вбрхи
horcajo /771. ярмб (для мулів)] 2. місце злиття (з'бднання) (річок, гірських хребтів)
horcate /77 гуж
horco1 /77 в'язка часнику (цибулі) horco2 /77 пбкло
horcón1 /771. aum. ¿fe horca; 2. див. horca 3; 3. Л. Ам. прбва ногб horcón2 adjfi. Ам. вйгідний horchata / оршбд (прохолодний напій з мигдалем)
horchatería /місце, де готують (продають) оршбд
horchatero m продавбць оршбду horda /ордб
hordiate /771. лущений ячмінь; 2. відвбр з ячмбню
horero /77 Л. Ам. годинникбва стрілка horizontal 1. adj горизонтбльний; 2. m го- ризонтбль, горизонтбльна лінія horizontalidad /горизонтбльне полбження horizonte /77 1. горизбнт; ~ sensible вйди- мий горизбнт; 2. геол. горизбнт; пбверх; брус; - petrolífero нафтонбсний шар;
3. горизбнт, світбгляд horma / 1. фбрма; колбдка; болвбнка; 2. стінб сухбго мурувбння; 3. діал. фбрма (для цукрових голово^)] hallar la ~ de su zapato знайтй (отрймати) ббжане; зустрітися з гідним супбрником (супротйв- ником)
hormadoras fptpian. нйжні спіднйці hormaza fpne. horma 2 hormazo m 1. купа каміння; 2. діал. са- дйба, заміськйй будйнок (з садом) hormiga /мурбшка, мураха; - blanca терміт; ~ león мурбшковий лев; ~ quitasol збнтична мурбшка, мурбха-листоріз; ser una - бути дбайлйвим hormigante adj що спричиняє свербіж hormigo m 1. кукурудзяна кбша; 2. р/пиріг з тбвчених сухарів з додавбнням мигдб- лю та мбду
hormigón1 m бетбн; - armado залізо- бетбн; - moldeado лйтий бетбн hormigón2 m діал. див. hormiga hormigonada f} hormigonado m бетбн не роббти, бетонувбння
hormigonaje тЛ. див. hormigonada; 2. бе-
тбнна облицювбння, бетбнне покриття hormigonar і^бетонувбти hormigonera f6yfl. бетономішблка hormigoso adj 1. мурбшковий, мурашй- ний; 2. поїдений мурбшками hormiguear и/1. свербіти; 2. кишіти, роїтися; 3. діал. буяти, рясніти; 4. сл. крбсти потрбху
hormigueo т 1. свербіж; 2. метушнЯ, уш- товханйна; 3. нетерпіння hormiguera fдiaл. див. hormiguillo 1 hormiguero т 1. мурбшник; 2. дрібнйй злбдій; 3. шахрбй; 4. зоол. дЯтел-крутиго- лбвка; 5. с.-г. трбва, яку спблюють для удббрення ґрунту; 6. діал. див. hormigueo; 7. Л. Ам. див. hormiguillo 1 hormiguesco ¿¿^'мурбшковий, мурашйний hormiguilla /1. dim. ¿fe hormiga; 2. свербіж hormiguillo m 1. вет. хворбба рбтиць; 2. нйзка людбй (для передавання чого-н. по конвеєру)] 3. див. hormigo 2; 4. див. hormiguilla 2; parece que tiene ~ от дзйґа!
hormiguita f dim. de hormiga; ser una ~ para su casa бути турббтливою, еконбм- ною господйнею
hormilla /оснбва для обтягування ґудзиків
hormón /77, hormona f6ion. гормбн hormonal adj біол. гормонбльний hornacina fapxiT. ніша hornacho mяма, кар'бр (длявидобування глини)
hornada /1. кількість хліба, що вміщується у печі; 2. група одноклбсників, вйпуск;
3. грУпа новоспбчених депутбтів (сенаторів)
hornaguear кМ. розробляти родбвище кам'янбго вугілля; 2. діал. втягувати, вштбвхувати; -se діал. копошйтися hornaguera f мін. кам'янб вугілля hornaguero adj вугленбсний, що містить кам'янб вугілля
hornaza /1. невелйка топйльна піч; 2. жбв- та глазур
hornazo /77 великбдня пбска hornear vi 1. пекарювбти; 2. діал. пектй, випікбти; 3. діал. злйтися, злбститися hornecino adj незаконнонарбджений, позашлюбний hornera /черінь (печі) hornería /ремеслб пбкаря hornero /771. пбкар; 2. зоол. пічнйк hornija /тріски
hornilla /1. конфбрка плитй; 2. піддувбло (печі)
hornillo /771. плйтка (електрична, газова)] прймус; 2. мет. горн; 3. горн, шпур horno /771. піч; - alto, alto - дбменна піч, дбмна; - Martin мартбнівська піч, мартбн; 2. плитб; 3. духбвка; 4. тбпка; 5. пекбрня; no estar el - para bollos y tortas не під- хбдити, бути неслушним (про випадок, момент)
horyscopo /77 гороскбп horqueta /1. див. horca 3; 2. розгілля (дерева); 3. див. horca 2; 4. Л. Ам. розгалуження, роздоріжжя; 5. діал. коліно (річки) horquilla /1. див. horca 2, 3; 2. шпйлька (для волосся)
horquillar vt діал. підпирбти рогулькою (виноградну лозУ)
horrar vt іст., Л. Ам. заощбджувати, еконбмити
horre: en - loe. adv рбзсипом (про зерно)] купою, навблом; багбто, пбвно horrendo ¿¿#’жахлйвий, страхітлйвий hyrreo /77комбра, зерносхбвище horrible, hórrido, horrífico adj див. horrendo
horripilación /1. почуття стрбху; перелЯк; жах; 2. мед. ознбб
horripilar vt спбвнити жбхом, навбдити страх, жахбти
horrisonante, horrísono ¿¿^'зловісний, лиховісний; жахлйвий, страшнйй (про зву/і) horro adj 1. вільновідпущений (про раба)] 2. вільний; 3. Яловий, безплідний (про худобу); 4. позббвлений horror /771. жах, страх; 2. відрбза; 3. (рі) мерзбтність, огйдність horrorizar vt жахбти, лякбти; ~se жахб- тися, здригбтися
horroroso adj 1. жахлйвий, страшнйй;
2. жахлйвий, огйдний, відразливий horrura /пбслідки, бруд
hortaliza /бвочі, зблень hortelano 1. adj горбдній; 2. m городник, садівнйк; 2. зоол. в'юрок, юрбк (різновид)]
3. зоол. очербтЯнка (різновид) hortense ¿¿^садбвий, горбдній hortensia f 6oT. гортбнзія
hortera 1. /дерев'йна мйска; 2. m продавбць; підручний, помічнйк (у крамниці)]
3. гендляр
hortícola ¿¿^садбво-горбдній horticultor /77 садівнйк; горбдник horticultura /садівнйцтво; горбдництво
344
huevo
hosanna m рел. ocáHHa hosco adj 1. темно-коричневий; 2. понурий, нетовариський; 3. похмурий hoscoso adj шорсткйй hospedaje, hospedamiento m 1. постій; ночівля; 2. nnáTa за постій hospedar vt дЯти притулок, оселити у cé6e; ~se оселятися
hospedería /і. мебльовані KiMHáTM, номери; 2. див. hospedaje 1 hospedero /77 BnácHMK мебльованих кім- h¿t (номерів)
hospiciano /77 мЯшканець притулку hospicio /771. іст. будинок для прочЯн, притулок, богадільня; 2. сирітський будинок hospital /77ЛікЯрня; шпитЯль; ~ de (primera) sangre військ, польовий шпитáль, лазар0т; ~ de la sangre бідні рбдичі; estar hecho un - ледь живий та теплий hospitalario adj 1. гостинний, привітний; 2. шпитЯльний; лікарняний; 3. який прий- Máe прочЯн (іст.)
hospitalero /771. завідувач лікЯрнею (шпи- TáneM); 2. гостйнна (привітна) людйна hospitalicio з^'гостйнний hospitalidad М. гостйнність; 2. госпіталізація; перебувЯння хвброго у лікЯрні hospitalización ЛюспіталізЯція hospitalizar і//госпіталізувЯти hosquedad /'понурість, нетоварйськість hostal /77 див. hostería hostelería /"готЯльна спрЯва hostelero /77, hosterero /77 іст. госпбдар заїжджого дворЯ hostería /'заїжджий двір hostia ЛІ. рел. жЯртва; 2. церк. облатка hostigador m мучйтель, кат hostigamiento m 1. катувЯння; побиттЯ; 2. переслідування
hostigar vt 1. шмагЯти, хльбскати (конй)\ 2. поганЯти; 3. мочити, переслідувати {проханнями)-, 4. військ, обстрілювати (супротивника)
hostigo /771. мінлйвість, зрадлйвість, не- гбда; 2. навітряна стінЯ; 3. порйв вітру hostigoso adj Л. Ам. надокучливий, наб- рйдливий
hostil adj 1. ворбжий; непрйязний, недружній; 2. ворогуючий, ворбжий hostilidad ЛІ. ворбжість; непрйязнь; 2. збрбй- ний нЯпад; romper las --es військ. розпочЯти воЯнні дії
hostilizar vt нападЯти, атакувЯти, обстрілювати (супротивника) hotel /771. готЯль; 2. особнЯк; 3. Л. Ам. див. hostería
hotelero 1. adj готЯльний; 2. m влЯсник готЯлю
hoto /77 довіра, довірчість; en - іос. adv.: пбвною довірою
hovero acfj4ánm (про масті коня) noy adv 1. сьогЯдні; de - en adelante, de - (a) més ioc. adv. від сьогЯдні, віднйні, на Далі; 2. тепЯр; - día, - en día, - por - ioc adv. зЯраз, тепЯр, сьогбдні; de - a maña na /ос. adv. з дня на день, незабЯром скоро; por - ioc. adv. пбки, на сьогЯдні ПоУа ^ма* заглйблення, котловЯн 2. могйла; 3. вир; 4. улбговина (між гора ми)\ 5. Л. Ам. басЯйн (річки) hoyada fдив. hondonada hoyanca /спільна могйла (для бідняків) noyar viдіал. копЯти Ями (для саджання) поуо /771. дИВ' hoya 1; 2. віспйна, рябо тина; З.див. hoya 2 ?°yos? «Упорйтий, нерівний oyuela f 1. dim. de hoya; 2. ярЯмна (над ФУДна) Ямка
^hoyo; 2. Ямочка (ні «/ОД/ підборідді); 3. див. hoyuela 2 de и5П; Іа~ У е| martillo серп та молот У de coz ioc. adv. пбвністю, цілкбм
рішуче; meter la - en mies ajena лізти y чужі спрЯви
hoz2 /“міжгір'я, ущЯлина hozada f 1. пбмах серпбм; 2. оберЯмок (трави, зрізано ї одним помахом серпа) hozar vt 1. рйти зЯмлю рйлом; 2. рйти, копЯти
huacal m Ящик, кбшик (для перевезення фруктів)
huachafo adj діал. без смаку, погЯного тбну
huacho тЛ. Ам. сиротЯ, знЯйда huahua їдіал. новонарЯджений, немовлЯ huaica їдіал. швидкйй розпрЯдаж huaico тдіал. сЯлевий потік huaillar тдіал. болЯтяне пасовйще huairuro /77 діал. різнЯвид квасЯлі, що використЯвують як прикрЯси hualato тдіал. кйрка, мотйка huallata їдіал. дйка кЯчка (різновид) huanaco т зоол. гуанЯко huancar т перуЯнський барабЯн huango тдіал. жінЯча косЯ (у індіанок huapango т Л. Ам. 1. гуапЯнго (танок та музика); 2. шум, гЯлас; метушнЯ huaraca fдіал. див. honda huaraco тдіал. бот. опунція (різновид) huarache тЛ. Ам. шкірянЯ сандЯлія huarahua 71. брехнЯ, непрЯвда; 2. діал. прикрЯса без смаку huarapón тдіал. бриль huara-puara f іст. кам'янЯ флЯйта (у перуанських інків)
huaro /77 1. діал. канЯт для перепрЯви чЯрез річку; 2. Л. Ам. малЯнький папуга huasca /77. Ам. смужка зі шкіри, пЯсок huascazo m Л. Ам. удЯр пЯском huaxtecos /77 р! (г)уастЯки (індіанціу Мексиці)
huayaca їдіал. мішЯк, торбина hucha 71. селЯнська скрйня; 2. скарбничка; 3. заощЯдження
huchear vi 1. кричЯти; гЯлосно клйкати; 2. мисл. нацькбвувати (собак) huebra 71. плЯща землі, яку розЯрюють за день одна запрЯжка волів; 2. пЯле піде пЯром, пар; 3. сл. колЯда карт hueco 1. adj пустйй, порЯжній; 2. гучнйй (про звуії)-, 3. див. huero 3; 4. пишномЯв- ний (про стилі>); 5. пихЯтий, гордовйтий;
6. пухкйй, м'якйй; 7. надутий (про кулю, надувний матрац); 8. m порожнЯча, поро- жнйна, вйїмка; - del ЯгЬоІ дуплЯ; 9. вільний час, прЯміжок, вікнЯ; 10. вікЯнний (дверний) ¿твір; 11. вакЯнсія, вакЯнтне місце
huecograbado m полігр. глибЯкий друк huecú тдіал. трясовинЯ huehuetl /77 муз. мексикЯнський вертикЯ- льний барабЯн
huelga ЛІ. страйк; ~ de brazos caídos італійський страйк; ~ de hambre голодувЯн- ня (на знак протесту); - general загЯль- ний страйк; estar en ~ страйкувЯти; declararse en ~ оголосйти страйк; 2. відпочй- нок, спЯкій; 3. весЯлощі, развЯги; 4. простій, зупйнка у робЯті huelgo /771. дйхання; tomar ~ віддихатися; 2. прЯстір, шир; 3. зазЯр huelguear vi діал. оголосйти страйк huelguista com. страйкЯр huelguístico adj страйковйй; movimiento - страйковйй рух
huella ЛІ. слід (ногй)\ 2. слід, вщбйток; ~ dactilar (digital) відбйток пЯльців; 3. східець, схЯдинка; 4. полігр. відбйток; a la - ioc adv. позаду, слідом; seguir las ~s de uno наслідувати прйклад
huello /771. утЯптана (утрамбЯвана) землЯ; 2. тупіт (ікопит); 3. нйжня частйна копйта huemul /77 діал. південноЯндський (перуЯнський) Ялень
hueñi /77 діал. 1. хлбпчик-араукЯнець; 2. хлЯпчик-слугЯ. (у будинку) huerca їсл. правосуддя huerco /771. іст. пЯкло; 2. іст. смерть; 3. іст. сатанЯ, чорт;4. похорЯнні нЯші; 5. самітник, відлюдник
huérfano 1. ^осиротілий; - de padre що
втрЯтив бЯтька; 2. беззЯхисний, одинЯ- кий; 3. діал. покйнутий; 4. m сиротЯ; - de padre у madre круглий сиротЯ; 5. діал. знЯйда
huericarse діал. засмучуватися huer*o adj 1. незапліднений (про яйце)-, 2. порЯжній; 3. пустйй, беззмістЯвний;
4. Л. Ам. тухлий, протухлий; salir ~а una cosa закінчйтися невдЯло
huerta f 1. плантЯція (городніх культур, плодових дерев)-, сади; 2. зрЯшувані землі (у Валенсії та Мур сії); meter a uno en la
- обманути, ошукЯти
huertano /77 жйтель зрЯшуваного району (у Валенсії та Мурсії) huertero тдіал. див. hortelano 2,1 huerto /771. горЯд; 2. плодЯвий сад huesa /'могйла
huesear viЛ. Ам. жебракувЯти huesillo /771. dim. de hueso; 2. Л. Ам. су- шЯний пЯрсик (абрикЯс) huesista сот. Л. Ам. держЯвний службЯ- вець
hueso /771. анат. кістка; ~ de la alacena діал. ключйця; 2. кісточка (плоду)-, 3. при- тйчина, утруднення; 4. непотрібна річ;
5. невйгідна (невдЯчна) робЯта; 6. Л. Ам. служба, робЯта; 7. р/остЯнки,прах; 8. ру- кЯ, п'ятірнЯ; - colorado Л. Ам. сйльний північний вітер; la sin ~ язикЯтий; soltar lasin - балЯкати, розпускЯти язйка; а ~ ioc. adv. без зазЯрів, впритул (про мурування); dar a uno un - queroer спанте- лйчувати; estar en los~s бути дуже ху- дйм; шкіра та кісткй; mondar los ~s жЯ- дібно їсти; накйнутися на їжу; no dejar а uno ~ sano, roerlea uno los ~s переми- вЯти кісточкй; no estar bien con sus ~s не дбЯти про здорЯв’я, не береггй себЯ; пі poder con sus ~s, tener los ~s molidos пЯдати з ніг від утЯми; romperle a uno un ~ (los ~s) побйти, перерахувЯти кісточкй; a otro perro con ese ~ менЯ не обдариш huesoso adj 1. кістянйй; кісткЯвий; 2. кос- тйстий
huésped /771. гість; 2. постоялець; casa de ~es пансіЯн, мебльЯвані кімнЯти; 3. хазяїн (заїжджого двору)’, ser ~ en su casa бути (нечЯстим) гЯстем у влЯсному дЯмі huéspeda /гЯстя huespede тдив. huésped hueste ЛІ. (рі) військо, рать (упоході)-, 2. рі прихйльники, прибічники huesudo яс/кощЯвий, кістлЯвий hueva 7ікрЯ (риб'яча) huevada ЇЛ.діал. Яйця; 2. діал. нісенітниця, дурнйця
huevar vi починЯти нестйся, відкладЯти Яйця (про птаха) huevear vtpian. крЯсти huevera 71. торгЯвка Яйцями; 2. підстЯвка для яЯць
huevería /крамнйця, де продають Яйця huevero /771. торгЯвець Яйцями; 2. див. huevera 2
huevo /77яйцЯ; - duro крутб яйцб; ~s estrellados окЯта яЯчня; ~ pasado por agua рідко звЯрене яйцб; ~s moles ґЯґоль- мЯґоль; ~ de Colón (de Juanelo) простЯ рішення важкбї задЯчі, колумбове яйц0; а
- ioc. adv. дбшево, за ббзцінь; 6. діал. силоміць, сйлою; andar pisando ~s ітй дуже повільно та оберЯжно; cacarear у по poner - наобіцЯти сім мішків гречЯної вовни; dar con los ~s en la ceniza прова-
345
huevón
лйти спрбву; parecer que está empollando -s бути домувбльником; limpíate que estás de - і не сподівбйся!, цей нб- мер не прбйде!
huevón adj 1. дурний, обмбжений; 2. боягузливий
hugonote /77 іст. гугенбт huida ЛІ. утбча; 2. стриббк коня убік huidizo adj\. що біжить, ицо тікбє; 2. готб- вий (що збирається) бігти; 3. швидкоплинний, скороминущий huido adj 1. швидкйй; 2. відлюдкуватий, нетоварйський
huiliento adjrfajт. обірваний, у лахміттях huilón adjf!. Ам. боягузливий huilla (діал. прббка huillín тдіал. нутрія (різновид) huinche /77 діал. підйбмник, піднімальна машйна, лебідка
huincha (\. діал. стрічка, смуга (вовняна, бавовняна); 2. діал. pynéTKa (для вимірювання)’, 3. діал. головн0 пов'язка (ужіноії)\
І 4. діал. старт (на перегона,л) huípil тЛ. Ам. жінбча сорбчка (індіанок) huir vi 1. бігти, тікати; ~ a la desbandada бігти у пбніці; 2. швйдко минбти (про час)’,
3. ( Vt) уНИКбТИ; 4. ПврехбвуваТИСЯ, 3HHKáTH huirica (діа. обрбза
huiro /771. бог. діал. морськб вбдорість; 2. діал. стеблб молодбї кукурудзи huisachar, huisachear viH. Ам. судйтися,
ТЯГбТИСЯ по СудбХ
huisquil тЛ. Ам. бот. чайбт huistora (діал. черепаха huitín, huitrín тдіал. зв'Язка кукурудзяних качанів
hujier /77 швейцбр hulado тЛ. Ам. див. hule 2, З hule /771. каучук; 2. клейбнка; 3. прогумб- вана тканйна; 4. (~ blanco) бот. гевбя;
5. ріЛ. Ам. г^мка, підв’Язки hulear vtЛ. Ам. добувбти каучук hulero тЛАм. робітнйк, що добувбє каучук hulmán /77 зоол. гульман huloso adjЛ. Ам. липкйй hulla Лом'янб вугілля; - blanca біле вугілля hullera ^кам'яновугільна шбхта hullero adj вугільний; кам'яновугільний; cuenca ~а кам'яновугільний басбйн; industria -а вугільна промислбвість hulloso adj мін. вугленбсний humacera (діал. див. humareda humada ^димовйй сигнбл humanal adj див. humano 1 humanamente adv 1. гумбнно; 2. по-люд- ськи; - imposible непосйльно, неможливо, неймовірно
humanar vt(v/) робйти(ся) людйною (гу- мбнним); -se Л. Ам. ставитися поблажливо; погбджуватися
humanidad ЛІ. прирбда (натура) людйни; 2. диз. humanitarismo; 3. людство; люд- ськйй рід; 4. лбгідність, делікбтність; добродушність; 5. повнотб, огрядність; 6. рі гуманітбрні науки
humanismo т 1. гумбнність; 2. гуманізм humanista сот. 1. гуманіст; 2. гуманітбрій humanístico adj 1. гуманістйчний; 2. гума- нітбрний
humanitario adj гумбнний, людяний; людинолюбний
humanitarismo т гумбнність, людяність; людинолюбство humanización Луманізбція humanizar vt див. humanar, -se робйтися гумбнним; лагідніти
humano 1. афіюдськйй, властйвий людині; género - рід людськйй; ser - людйна, людськб істбта; 2. див. humanitario; 3. т людинб, людськб істбта humar vt\.діал. закбпчувати (окіст, риб^)\ 2. курйти
humarada (, humarasca f Л. Ам. див. humareda
humarazo m див. humazo humareda (xMápa (стовп) дйму humatán тдіал. п’янйця humaza (див. humazo humazga (іст. подбток з “дйму” humazo/77густийдим;dar-auno вйжити humear 1. viдимйтися, ку^йтися; 2. випа- рбвувати; 3. тліти; 4. бути ще свіжим (у пам'яті); 5. величбтися, пишáтиcя; 6. vtft. Ам. обкурювати
humectación Лзмбчування; зволбження humectador 1. ас^зволбжуючий; 2. /77 3во- лбжувач
humectar ігідив. humedecer humectativo ас/зволбжуючий humedad /волбгість, сйрість; волбга humedal m волбгий ґрунт humedecer vt( vi) змбчувати(ся), зволбжу- вати(ся); -se los labios облйзуватися húmedo зс/сирйй, волбгий humera /'сп'яніння, п'яний чад humeral adj анат. плечовйй húmero /77 анат. плечовб кістка humero1 m димбр humero2 /77 вільха húmico adj перегнійний, гумусовий húmido adj див. húmedo humildad ЛІ. покбра; 2. приналбжність до нйжчого CTáHy; - de garabato лицемірство, удавана скрбмність humildanza ííct. див. humildad 1 humilde adj\. простйй; скрбмний, невиббг- ливий; 2. покірливий, смирбнний; 3. простого походження, простонародний; gente -, gente de - condición поспільство humillación Ліринйження, обрбза humilladero m хрест, розп'яття (білядорогії) humillador, humillante яс/принйзливий humillar vt\. опускбти, схилЯти (гблову);
2. принйжувати; 3. сорбмити, вичйтувати; -se принйжуватися; упокбрюватися humillo /77 (рі) nnxá, зарозумілість humo /771. дим; 2. nápa, випарбвування;
3. діал. сп'яніння, хміль; 4. ріосблі; 5. пи- xá, зарозумілість; а de pajas іос. adv. необбчно, необербжно, поверхбво; al - іос. adv. діал. наздогбд, навманнЯ; bajarle a uno los -s спинйти, збйти пиху; dar - a naricesa uno сбрдити, дратувбти; hacer - осісти, осел йтися; куховбрити, готу- вбти їжу; чадйти, диміти (про вогнище); tener (muchos) -s замйлювати бчі; vender -s величбтися,чвбнитися, хизувбти- ся; la del - шукбй вітра в пблі
humor /771. волбга, рідинб (в організмі); 2. склад, натура, харбктер; 3. душбвний стан, настрій; estar de buen (mal) - бути у rápHOMy (погбному) нбстрої; 4. гумор; sentido del - почуттЯ гумору; - vitreo анат. склйсте тіло
humorada (А. вйтівка, штука; 2. весблий жарт
humorado adj. bien (mal) - у гбрному (погбному) нбстрої humoral adj фізіол. гуморбльний humorismo m гумористика, гумористичний жанр
humorista com. гуморйст humorístico adj 1. гумористйчний; 2. комічний
humoso я^дймний, чбдний humus /77 с.-г. гумус, перегній hunco /771. Л. Ам. очербт, комйш; 2. діал. вбвнЯне пбнчо (без бахромії) hundible adj що мбжна потопйти hundimiento m 1. занурення, потбплення; 2. продбвлювання, втйскування; 3. руйну- вбння; 4. обвбл; 5. заглйблення, провблля hundir vtA. топйти; 2. занурювати; 3. про- дбвлювати, втйскувати; 4. руйнувбти,
знйщувати; 5. крушйти вагомими дбказа- ми; -se 1. тонути, ітй на дно; 2. обвблю- ватися; провблюватися; 3. зникбти, провблюватися
hungarino ádjflne. húngaro 1 húngaro -а 1. ао/угбрський; 2. m, fyrópe- ць, -ка; 3. /лугбрська мбва huno /77 іст. гунн
hura1 (мед. карбункул (на голові) hura2 ^невелйка норб, нірка huracán /771. урагбн, буревій; 2. сйльний вітер; 3. Л. Ам. циклбн huracanado adjурагбнний huracanarse знімбтися (про бурю)\ роз- починбтися (про ураган) huraco тдив. horado 1 hurañería, hurañía fвідлюдність, нетова- рйськість
huraco а^відлюдькуватий, нетоварйський hurgador тдив. hurgón 1 hurgamandera (сл. повія hurgar и/1. перевертбти; 2. смйкати; 3. рити; колупбти; 4. збуджувати, підбурювати; 5. не давбти спбкою, турбувбти hurgón /771. коцюбб, кочергб; 2. дбвга шпбга hurgonada М. перевертбння (вугілля у вогнищі); 2. удбр шпбгою hurgonazo т 1. удбр кочергбю; 2. удбр шпбгою
hurgonear vt 1. мішбти кочергбю; 2. уда- рЯти шпбгою
hurgonero тдив. hurgón 1 hurguete тдіал.див. hurón 2 hurguetear и/вистбжувати, шпигувати hurguillas сот. галаслйва (набрйдлива) людйна
hurí ЛІ. міф. гурія; 2. красуня hurlar и/кричбти (про сову) hurón /771. зоол. тхір; 2. спостерігбч, шпигун; 3. відлюдник
huronear vi 1. полювбти з прирученим тхорбм; 2. вистбжувати, шпиі^вбти huronera ЛІ. нірка тхорб; 2. лігво ihurra! interj у р&\ hurraca (зоол. сорбка hurtadillas: а - іос. adv. пбтай, крадькомб, тйшком-нйшком
hurtadineros тдіал. див. hucha 2 hurtador /77злбдій, крадій hurtar vt 1. крбсти; 2. обвбжувати (про продавця); 3. розмивбти (водою)’, 4. привласнювати; 4. відстороняти, відсувбти (вбіії)’, -se перехбвуватися, ховбтися hurtas: а - іос. adv. пбтай, табмно hurto /77 1. дрібнб крадіжка; 2. крадене;
3. гірн. боковб галербя; а - іос. adv. пбтай, крадькомб; coger á uno con el - en las manos спіймбти на місці злочину husada (текст, почйнок húsar /77 гусбр
husillo1 /77 1. гвинт (преса)’, 2. вісь (гвинтових сходів)’, escalera de - гвинтові сходи husillo2 /77 стік (для нечистот) husma (див. husmeo; andar a la - вистб- жувати; розвідувати; винюхувати husmear 1. вистбжувати, ітй по слідах; 2. розвідувати; винюхувати; 3. vi тхнути (псувбтися) (про м'ясо) husmeo /771. вистежування; 2. розвідування; винюхування
husmo /77 смбрід, збпах гнйлі; andarse (venirse) al - розвідувати, винюхувати; estar al - чекбти слушної нагбди huso /77веретенб; - horario годйнний пбяс; ser más derecho que un - бути стрункйм huta /мислйвський курінь hutía (зоол. хутія
¡huy! interj (вжив, для вираж. болю, подиву ой!
huyuyo adj діал. відлюдкуватий, нетоварйський
jhuyuyuy! interj див. huy
346
idealizador
I, i Z710-а літера іспанського алфавіту і; poner los puntos sobre las ies ставити крапки на “і”
ib її) Ам. дрібнб квасоля ibeiscuma fil. Ам. мильне дбрево ibérico, iberio adj 1. іберійський, що стосується іббрії (давньої Іспанії)] 2. іберійський, що стосується дбвньої Грузії iberismo т іберйзм (врізн. знач.) iberista соп7. іберйст, спеціаліст з культури і мов Піренбйського півострова íbero, ibero 1. adj див. ibérico; 2. її) іберієць, житель Піренбйського півбстрова; р/іббри (плем'я у давній Іспанії); р! іббри (жителі давньої Грузії) iberoamericano 1. adj ібероамерикбнсь- кий; 2. m ібероамерикбнець íbice m зоол. гірський (кам’яний) козбл ¡bis їзоол. ібіс
ibón m Л. Ам. невелике гірськб бзеро icáreo, icario adj міф. Ікарійський,и що стосується kápa
icástico adjnpbcim, прирбдний, нехитрий jceberg /77бйсберг
icio m діал. 1. нещастя, бідб; 2. числбн- ність
icneumyn m зоол. іхневмбн, мангуста icnografía ^крбслення, план (будівлі) ico її) Ам. солбма (для розпалювання печей)
col mдіал. невеликий кит icón /77 ДИВ. icono iconismo /77 0браз, зобрбження iconístico adj ббразний; який стосується ікони (ббразу) icono її) ікбна, ббраз iconoclasia /7сг..іконоббрство iconoclasta 1. adjіст. іконоббрчий; 2. com. /сг. іконоббрець, іконоклбст; повблювач
ІДОЛІВ
iconoclasticismo її)див. iconoclasi; iconoclástico adj див. iconoclasta 1 iconófono m відеотелефбн iconógeno її) фото проявнйк iconografía М. іконогрбфія; 2. koj ікон; колбкція картйн (портрбтів) conográfico adj іконографічний
777 спеціаліст з іконогрбф idólatra 1. adj той, хто поклоня СОїї). ІКОНОПОКЛбННИК
°nolatría /"поклоніння ікбнам
iconología Z1. символізм, втілення (чеснот, порбків); 2. іконолбгія, наука про сйм- воли
iconómaco adj, m див. iconoclasta iconomanía Лірйстрасть до збирбння ікон (картйн)
iconómetro її) фото іконбметр iconoscopio її) фіз. іконоскоп iconostasio її) церк. іконостбс iconoteca ^колбкція ікон (образів) icosaedro її) мат. ікосбедр, двадцятигрбн- ник
ictericia f мед. жовтуха
ictericiado, ictérico adj мед. жовтушний
íctico ясУ'рйбний, рйб’ячий
ictíneo її) ПІДВ0ДНИЙ чбвен
ictiocola ^рйб’ячий клей
ictiografía Лхтіогрбфія
ictiol m іхтібл
ictiología Яхтіолбгія
ictiológico adj іхтіологічний
ictiólogo m іхтіолог
ictiosauro m палеонт. іхтіозбвр
ictiosis Гмед. іхтібз
ictiótico adj мед. іхтібзний
ictiotoxina їхім. рйб’яча отрута
ictiotoxismo, ictismo m отруєння рйбою
ichuna їдіал. серп
ida Z1. ходьбб, ходіння; 2. мисл. слід; 3. випад (у фехтуванні)] 4. напір, нбтиск; 5. по- рйв, душбвний підйбм; billete de - у vuelta квитбк тудй і назбд; ~s у venidas метушня, клбпоти; мйшача метушнЯ, інтрйги; Іа ~ del enervo (del humo) скбтертю дорбга!; поминбй як 3Bánn; la ~ por la venida швйд- ко, однб Horá тут, друга там; en dos ~s у venidas швйдко, оігбм; миттю, в одйн момбнт
idea f 1. думка, ідбя; - acertada вдбла думка; ~ fija нав’язлива ідбя (думка); іде- фікс; apartar a uno de una ~ змусити вй- кинути з головй думку; cruzarle una ~ por la mente осЯяти, спасти на думку; darle una ~ (de): me dio la ~ de pasar por tu casa мені cnáno на думку зайтй до Té6e; descartar una ~ відкйнути думку; hacerse a la - de una cosa примирйтися з думкою; lanzar una ~ подбти ідбю (думку); perseguir a uno una ~ переслідувати (про думку)] tener una buena (mala) tuve una buena ~ у мбне вйникла вдбла дум¬
ка; 2. рі ідеї, понЯття, переконбння (у політиці, релігії); aferrarse a sus ~s міцно тримбтися своїх переконбнь; inculcarle ~,s a uno забивбти ідбї в гблову; profesar ~s сповідувати ідбї; 3. ідбя, понЯття; Іа ~ de justicia ідбя (понЯття) справедлйвості;
4. уЯвлення, понЯття; - errónea помилкб- ве уЯвлення; una ligera - приблйзне уЯвлення; dar (una) ~ давбти загбльне уявлення, понЯття; formarse (hacerse) una ~ розуміти, уявлЯти собі, ствбрювати уЯвлення; ya me he formado una ~ del asunto я ужб трбхи розібрбвся у цій справі; tener (una) ~ de una cosa мбти уЯвлення, понЯття; no tengo - de lo que pasy поняття не маю, іцо стблося; tener la - de que... уявйти собі, що...; tiene la ~ de que todo el mundo le engaca він уявйв, що всі йогб обмбнюють; tener una remota ~ de una cosa мбти тумбнне уЯвлення; 5. думка, судження; tener una excelente ~ de uno мбти чудбву думку, бути чудбвої думки; ~ preconcebida упербдженість; 6. понЯття, розуміння; hacer una cosa sin ninguna ~ робйти без жбдного понЯття; 7. здібність, дар, талбнт; 8. ідбя, план, збдум, думка; la ~ de la expedición fue suya збдум екс- педйції налбжав йому; abandonar (renunciar) la ~, desistir de la ~ відмбвитися від збдуму; llevar Па) - de hacer una cosa мбти нбмір (збиратися) зробйти; 9. ідбя, основнб думка, збдум (творУ) ideación /здбтність до формувбння ідбй ideal 1. зс/уЯвлюваний, уявний; абстрбкт- ний; una línea ~ уЯвна лінія; 2. неребль- ний, нездійснбнний; ілюзбрний; planes ~ es неребльні плбни; 3. ідебльний, доско- нблий; чудбвий, прекрбсний; condiciones ~ es ідебльні умбви; un paisaje ~ прекрбсний пейзбж; 2. /77ідебл, досконблість; ідебл, найвйща метб; un hombre de ~ es людйна з ідеблами; realizar ~ es втілювати в життЯ ідебли
idealidad f 1. ідебльність, досконблість; 2. красб, чудо
idealismo її) 1. філос. ідеалізм; 2. ідеалізбція idealista 1. adj ідеалістйчний; 2. соїї). філос. ідеаліст; мрійник idealización ^ідеалізбція idealizador 1. ас/ідеалізуючий; 2. m ідеаліст, мрійник
347
idealizar
idealizar vt ідеалізувбти 4 idealmente adv 1. уявно, в уйві; 2. ідеб- льно, npeKpácHO, чудбво idear иМ. фopмyвáти (поняття)] винбшу- вати (ідею)] ~ una teoría розробляти теб- рію; - un plan складбти план; 2. вигбду- вати, винахбдити, вимудрбвувати ideario /77 сукупність ідбй, ідеолбгія ideático adj 1. Л. Ам. вередливий, химбр- ний, екстравагбнтний; 2. діал. хитромудрий, винахідливий
ídem ргопте ж (cáMe); так сбмо; той же, та ж; - de - те ж сбме
idemista com. людина без влбсної думки (якб збвждй дотримується думки інших) idéntico 1. ідентичний, тотбжний; рівнозначний; схбжий; 2. /77 кбпія, двійник identidad ЛІ. ідентичність, тотбжність; 2. мат тотбжність; 3. юр. особа identificación f 1. ідентифікбція, ототбж- нення; устанбвлення cпpáвжнocтi (доку- мента)] 2. юр. впізнбння, устанбвлення осбби
identificar иМ. ідентифікувбти, ототожнювати; визнавбти; 2. юр. впізнавбти; уста-
■ нбвлювати особу; - se філос. бути ідентичним (тотбжним); солідаризувбтися; виступати заоднб; прибднуватися; - se con la opinión de la mayoría поділяти дУмку більшості, прибднуватися до точки збру більшості ideografía fлiнгв. ідеогрбфія ideográfico adjлінгв. ідеографічний ideograma m лінгв. ідеогрбма ideología Лдеолбгія ideológico adj ідеологічний ideólogo /771. ідеблог, теорбтик; 2. мрійник; утопіст
ideoso adj. діал. хитромудрий, винахідливий
idílico adj ідилічний
idilio тЛ.літ. ідилія; 2. воркувбння закбха- них; 3. ромбн, ам^ри idiocia fMefl. ідіотія
idiohipnotismo m мед. самонавіювання idiólatra 1. adj себелюбний; 2. com. себелюбець
idioma m мбва; ~ nacional націонбльна мбва; - cancilleresco канцелярська мбва idiosincrasia /1. мед. ідіосинкразія; 2. своєрідність, самобутність; специфіка; харак- тбрна риса
idiosincrásico adj\. мед. ідіосинкратичний; 2. своєрідний, самобутній; специфічний idioso adj Ам. екстравагбнтний, химбр- ний,ексцентричний
idiota 1. ас#'дурний, ідібтський; неосвіче- ний, неотбсаний; 2. com. мед. ідібт, розу- мбво відстблий
idiotez f 1. мед. ідіотія, розумбва відстб- лість; 2. дурість, ідіотйзм idiotismo /771. див. idiotez 1; 2. лінгв. і^іб- ма, ідіоматизм; 3. невігластво, неосвіченість
idiotizar vt робити дУрнем; - se одуріти, ошаліти
ido^ /77 ідо (штучна мова) ido2 adj\, минулий; los acos ~s минулі pó- кй; 2. Ам. п’яний; estar - збожевбліти, здуріти; бути неувбжним idolatra 1. adj ідолопоклбнницький, язичницький; 2. com. ідолопоклбнник; язйч- ник; оббжнювач; прихйльник idolatradamente adv з оббжнюванням, з благоговінням
idolatrar 1. vt поклонятися ідолам, бути ідолопоклонником; оббжнювати, боготво- рйти; схилйтися; 2. и/(еп) світо шанувбти, схилятися
idolatría f ідолопоклбнництво, ідолопок- лбнство; язйчництво; оббжнювання, вша- нувбння, поклоніння
idolátrico adj ідолопоклбнницький, язйч- ницький
idolatrismo m див. idolatría 1 idolejo /77 божбк
idolicida com. повблювач, -чка Ідолів ¡dolo /771. ідол, язйчницький божбк; 2. ідол, кумйр
idoneidad /лридбтність idóneo 1. adj підходящий, придбтний, зручний; ~ para el cargo відповідний посбді; 2. /77 Л. Ам. спеціаліст (посадбва осбба) без диплбма
idos, idus mpiicT. іди (удавньоримському календарі)
iglesia ЛІ. цбрква; la ~ ortodoxa (católica)
правослбвна (католицька) цбрква; ~ latina рймська католйцька цбрква; ~ protestante протестантйзм; 2. цбрква, храм; ~ catedral кафедральний соббр; ~ conventual монастйрська цбрква; ~ metropolitana архієпйскопський престбл; - parroquial парафіяльна цбрква; 3. духовбнство; acogerse a (entrar en) la ~ прийняти ду- хбвний сан; cumplir con Іа ~ причащбти- ся на llácxy; llevar а la ~ повестй під вінб- ць (наречені)] Iglesia me llamo менб гб- лими рукбми не візьмеш igloo, iglú /77 іглу [зимовежитло ескімосів) ignaro зс/неосвічений; неотбсаний ignavia /лінощі, лінь; недбблість; бездіяльність, пасйвність
ignavo adjлінйвий; недбайлйвий; бездіяльний
ígneo adj 1. вогненний, розпбчений, роз- плбвлений; 2. вогнйстого кбльору ignescencia Ліалбння, горіння ignescente adj якйй палбє, горйть; якйй спалбхує
ignición ЛІ. спалбхування, займбння; 2. горіння; 3. тех. запблювання ignícola adjвогнепоклбнницький ignífero adj поет, вогнбнний, вогнедйшний ignifugación fзбхист від займбння; на- дбння вогнестійкості
ignifugar vt робйти вогнестійкйм (про речовинУ)
ignífugo adj вогнестійкйй ígnito ^'розпбчений, запблений ignitrón /77 рад. ігнітрбн ignívomo adj поет, вогнедйшний, якйй вивергбє пблум’я ignobilidad ^нйцість ignografía ґдив. icnografía ignominia /Ч. ганьбб, безчбстя, сбром; caer en la (cubrirse de) ~ зганьбити себб; 2. нйцість, безчбсний вчйнок, свйнство ignominioso зс/ганббний; безчбсний, нй- ций
ignorable adj незначнйй, неважливий, не вбртий увбги
ignorado adj невідбмий, неббчений; незвіданий
ignorancia f 1. незнання, невідання; ~ de derecho юр. незнання закбнів; estar en ~ бути в невіданні; 2. невігластво; ~ crasa (supina) пбвне невігластво; mantener en - тримбти в темноті (невігластві) ignorante 1. adj незнаючий; необізнаний; неосвічений; 2. com. невіглас ignorantemente adv неосвічено; чбрез необізнаність, через незнанні ignorantismo m вражбюче невігластво, обскурантйзм; незнання ignorantista com. свідбмий невіглас, об- скурантйст
ignorantón m невіглас, профбн, нбук ignorar 1. не знбти, бути в невіданні; 2. іг- норувбти, не зважбти ignoto з<#невідбмий, неббчений, незвіданий
igra fдіал. велйкий заплічний мішбк (плетений)
igual 1. adj (а) рівний, однбковий; такйй же; подібний, дуже схбжий; el hijo es ~ que el padre син дуже схбжий на ббтька- sin ~ незрівнянний; ¿ habrá desvergüenza - ? ви ббчили таку безсорбмність?* рівний, відповідний, пропорційний; рів’, ний, гладбнький; terreno ~ рівна місцб- вість; рівний, постійний, незмінний; carácter ~ рівний (спокійний) харбктер; tiempo ~ стійкб погбда; байдужий; todo me es - мені ббйдуже; da - все однб, якб різниця; es ~ все однб, не мбє значення;
2. /77 рівний; рівня; 3. advтбкбж; - le puedes regalar otra cosa тбкбж (з таким же успіхом\ мбжеш йому подарувати що- нббудь інше; ледь не; ~ me podía haber roto la cabeza я ледь не розпанбхав собі гблову; - а мат. дорівнює; dos por dos - а cuatro двічі по два дорівнює чотири; ~ que іос. conj. нбче, ніби; так сбмо, як; як і; так сбмо, як і; бдже, все однб; al - que іос. conj. так сбмо, як; тібю ж мірою; de - а ~ loe. adv. (розмовляти, стбвитися) на рівних; en - de... іос. ргер. збмість...; por (un) - так сбмо, таким же чином; dejar a todos ~es нікому не шддбти перевбги
iguala f 1. вирівнювання; 2. зрівнювання;
3. дбговір. на абонембнтне обслугову¬
вання (з лікарем)] 4. абонементна плата;
5. рівень (інструмент), ватерпас; а Іа ~ іос. adv. на рівних; див. igualmente igualación f 1. див. iguala 1—4; 2. мат. рівняння '
igualado adj А. однбковий, схбжий; такйй же; estar (ir) ~ бути в однбковому становищі; 2. опбрений (про пташеня)] 3. Л. Ам. грубий, нахббний; А. діал. хитрий, пронозливий
igualador 1. adj який зрівнює; якйй вирівнює; 2. /77 тех. урівнювач, компенсатор igualamiento m 1. вирівнювання; 2. зрівнювання
igualar 1. vt вирівнювати, підрівнювати; розглбджувати, робйти рівним; робйти рівним (однаковим), зрівнювати; прирівнювати, ототбжнювати, стбвити знак рівності, не робйти різнйці; укладбти угбду (дбговір); 2. i//(~se) бути однбковим, бути схбжим; бути рівним
igualdad ЛІ. рівність, глбдкість; 2. однбко- вість, подібність; рівність (в соціальному відношенні); - ante la ley рівність пбред закбном; - de derechos рівноправність;
3. мат. рівність; 4. мат. тотбжність igualitario 1. adj зрівнювальний; ега- літбрний; doctrina ~а егалітарйзм; 2. m зрівнювач, прибічник егалітарйзму igualitarismo m зрівнювальність, егалітарйзм
igualmente adv 1. так сбмо, такйм же чйном; 2. тбкбж, крім того iguana ЛІ. зоол. ігубна; 2. Л. Ам. рід гітари iguanodonte m палеон. ігуанодбн iguaria Лсмачнб стрбва, делікатбс igüedo /77 зоол. козбл, цап ijada ЛІ. анат. здухвинна впбдина; 2. біль у здухвинній впбдині (під лбжечкою); tener su - бути небездоганним, мбти чер- вотбчинку ikebana m ікебана
ilacata m діал. сільськйй стброста, старший (кількох сімей) ilacerable я<#неврбзлйвий ilacerado ¿¿#непошкбджений, цілий ilación ЛІ. підсумок, вйсновок; нбслідок; 2. зв’язбк, зв’язаність; зв’язність (мови) ilapso /77 екстбз, самозабутті ilativo 1. наступний, якйй випливбє; лінгв. ілатйвний; 2. m лінгв. ілатйв (відмінок)
ilécebra Лл0стощі; спокушбння, улбщу- вання
348
imparcial
¡legal adj'1. незакбнний, протизаконний;
2 НЄЛЄГбЛЬНИЙ, ПІДПІЛЬНИЙ
ilegalidad М. незакбнність, протизакбн- ність; 2. нелегбльність ilegibilidad f нeчитáбeльн¡cть> нерозбір-
іlegible я<#нечитббельний, нерозбірливий ¡legitimar ^позбавляти закбнності, оголб- шувати незакбнним
ilegitimidad f незакбнність, протизакбн-
iíegitimo adj А. незакбнний, протизаконний;
2. незаконнонарбджений, позашлюбний;
3. незакбнний, позашлюбний {прозв'язок) ileíble adjдіал. див. ilegible
Пео /77 мед. ілеус, непрохідність кишбч-
ника
íleon т див. ilion ileso з^'цілий, неушкбджений iletrado adj 1. негрбмотний; 2. некультурний, неосвічений
iliaco, iliaco adj міф. якйй стосується Трбї (Ілібну); троянський
ilibato adj чистий, непорбчний, незапля- мбваний
iliberal з<#нелібербльний, консервативний ilición ^втирання, розтирбння ilicitano adj 1. незакбнний, протизакбн- ний; 2. заборонений, недозвблений ilicitud ЛІ. незакбнність, протизаконність; 2. забороненість, недозвбленість iliense 1. adj див. iliaco; 2. сот. троянець ilimitado adj 1. необмбжений; 2. безмбж- ний, безкрбйній ilinación fflHB. ilición ilion /77 анат. клубова кістка ilíquido adj непогбшений (про бор/)] неоплбчений (прорахунок iliterario adj нелітературний iliterato adj див. ¡letrado 2 ilógico ^'нелогічний, непослідбвний ilota com. 1. іст. ілбт (спартанськийраб)] 2. відщепбнець, ізгбй, пбрія ilotismo /77 1. рббство; 2. знедбленість, обездбленість
iludir і'/висміювати.жартувбти iluminación ЛІ. освітлення; 2. р/ілюмінб- ція; 3. розфарббвування; 4. малюнок тбм- перою; 5. фіз. освітленість iluminado adj 1. освітлений; 2. ілюмінб- ваний; 3. розфарббваний; 4. m ясновидець; 5. підпилий
iluminador 1. ^'освітлюючий; ілюмінуючий; 2. /77 освітлювач; худбжник, якйй роз- фарббвує ілюстрбції
iluminar vtA. освітлювати; 2. ілюмінувбти; влаштбвувати ілюмінбцію; 3. розфарббву- вати, ілюмінувбти; 4. просвіщбти; 5. осЯ- ювати (продумкУ)] 6. прояснЯти, проливб- ти світло (про лице, погляд)] -se просвітліти, просіяти iluminarias /р/ілюмінбція iluminativo ^'освітлювальний, ілюмінаційний
ilusamente adv в ілюзіях, у мбрних Дівбннях
ilusión f 1. ілюзія; омбна; - óptica ог нии обмбн; 2. мірбж, примбра; 3. ілі нездійснбнна мрія; abrigar (acari alimentar, entretener, tener) ilusit плекбти марні надГі,тішити себб ілюзі • очікування; передчуття "Roñado adj 1. якйй помиляється, оомбнює себб; якйй тішить себб ілі ми; 2. захбплений; está - con su tra він захбплений свобю роббтою мЛт°п5г спокушбти, звбблювати uav’ 2‘ ^ав,ЮВЗТИ ілюзії (мбрні епод ііпіі ~8? ІІШИТИ себб ілюзіями, розмрія iliiftфбкусник, ІЛЮЗІОНІСТ USIVO adj ІЛЮ30РНИЙ, омбнливий,
°прбвжній
iluso 1. adj див. ilusionado 1; мрійлйвий; 2. /77 МрІЙНИК
ilusorio adj 1. ілюзорний, нереальний, омбнливий; 2. юр. недійсний ilustración f 1. просвіта, просвітництво;
2. освіта; освіченість; 3. іст. Просвітництво; 4. ілюстрбція
ilustrado adj А. освічений; 2. ілюстрбваний ilustrador 1. adj просвітницький; 2. m просвітйтель; ілюстратор ilustrar vtA.(vi) просвіщбти(ся), навчбти- (ся); 2. (sobre) роз’яснювати, пояснювати;
3. ілюструвбти; 4. прославляти; приносити слбву (популярність); -se прослбви- тися
ilustrativo adj 1. (de) показбвий, якйй даб уЯвлення; 2. ілюстратйвний ilustre 1. adj видатнйй, знаменйтий, про- слбвлений; знбтний, родовйтий, іменитий; ясновельмбжний (у титулуванні)] 2. f рісл. туфлі, черевйки ilustreza взнать, аристокрбтія ilustrísim*o ас/світліший, ясновельмбжний (у титулуванні)] - secor Вбше сіятб- льство; su -а ваше преосвящбнство (титулування єпископа) ilutación Лрязелікувбння ilutar лікувбти грЯзями illa f 1. діал. кбмінь-таліембн; 2. діал. мо- нбта-таліембн; 3. діал. монбта, що знахб- диться в неофіційному ббігу illanco тдіал. 1. сель; 2. струмбк imada f мор. спусковйй пблоз (стапеля) imagen ЛІ. зобрбження, ббраз (у мистецтві)] 2. зобрбження, відобрбження, від- дзеркблення; - especular дзеркбльне зобрбження; 3. ббраз, уЯвлення, понЯття;
4. ббразний вйелів, ббраз; 5. кіно, фото кадр; a su (tu, etc.) - (у semejanza) на свій ббраз і подббу; quedar para vestir imágenes залйшйтися старбю дівою imaginable adj уЯвний, уЯвлюваний; мислимий; todo lo - все, що мбжна уявйти imaginación f 1. уЯва, (твбрча) фантбзія; 2. вйгадка, фантбзія; ni por - якб там!, це неможлйво!; ponérsele a uno en la - засісти в голові; спбсти на думку imaginamiento /77ідбя, нбмір, збдум, думка imaginar vt 1. (-se) уявляти; 2. винахб- дити, вигбдувати; 3. уявлЯти, вважбти;
4. прикрашбти ббразами; ¡ni - (Іо)! і думати не вбрто!
imaginaria ЛІ. заступник, заміна; 2. військ. нічнйй чергбвий; 3. мат. уЯвна величинб imaginario 1. adj уЯвний, мйелений; уЯвний, примбрний, ілюзбрний; мат. уЯвний; 2. m див. imaginero
imaginativa f 1. уЯва; дар уЯви; 2. розумність, здор0вий глузд imaginativo зс/який мбє багбту уЯву imaginería ЛІ. образй, ікбни; стбтуї; 2. ху- дбжня вйшивка
imaginero /77іконопйсець, богомбз; різьбЯр, скульптор (який створює образи святив) imaginismo m літ. імажинізм imaginista com. літ. імажиніст, -ка imaginístico adj літ. імажиністський imam /77імбм (духовна особа у магометан) imán1 m див. imam
imán2 /771. магніт; - natural магнітний за- лізнЯк; 2. магнітна рудб, магнетйт; 3. при- вббливість
imanación ^намагнічування imanar vt (vi) намагнічувати(ся) imantación їдив. imanación imantada adjt намагнічений, магнітний; aguja -а магнітна стрілка imbaque тдіал. плбшка imbebible я<#непридбтний для питтЯ imbécil 1. дурний; мед. розумбво відсталий, імбецйльний; 2. т дурень; мед. розумбво відстблий
imbecilidad f 1. дурість, слабоумство; 2. мед. розумбва відстблість, імбецйль- ність
imbele adj поет, слабкйй, безейлий; беззахисний
imberbe аі#безборбдий imbibición fA. вбирбння, вембктування; 2. просбчування; змбчування imbíbito adjfi. Ам. див. implícito imbombera ідіал. анемія, малокрів’я imbombo adj діал. анемічний, малокрбв- ний
imbornal m 1. стік для дощовбї води; 2. мор. шпигбт; echar (ir, irse) por los -es діал. роз- тікбтися мйелію по дрбву; зарапортувбтися; молбти нісенітницю; верзти дурнйці imborrable adj незгладймий; recuerdo - вічна пбм’ять
imbricación f 1. накладання нахльбетом; 2. архіт. орнбмент у вйгляді лускй imbricado, imbricante adj буд. наклбде- ний нахльбетом
imbricar vt клбети нахльбетом, перекри- вбти
imbrífero adj поет, дощовйй imbuimiento m навіювання Imbuir* vt навіювати; - a uno (de) ideas absurdas навіювати абсурдні ідбї; -se (de) вбирбти в сббе, проникбтися imbunchar іїдіал. 1. зачарбвувати, заво- рбжувати; 2. обмбнювати, ввбдити в омб- ну; 3. вкрбсти, потягтй imbunche m діал. 1. імбунче (злий ду$; 2. некраейва товста дитйна; 3. чаклунство; лихе бко; 4. плутанйна imhursar vtfl. Ам. див. insacular imbuscable adj пропблий, загублений, знйклий
imilla ЛІ. Ам. служнйця, прислуга; 2. Л. Ам. церк. дівчина-індібнка, якб допомагбє свящбнику
imitable adj 1. якйй піддабться відтвбрен- ню; 2. вбртий наслідування imitación f 1. наслідування, копіювбння; імітбція; 2. імітбція; підрббка; de - штучний, підрббний
imitadlo adj штучний, підробний; flores -as штучні квіти
imitador 1. ^'імітуючий, наслідувальний; 2. /77 імітбтор, наслідувач imitante adj див. imitador 1 imitar vtA. імітувбти, підробляти; 2. копію- вбти, наслідувати
imitativo, imitatorio adj імітаційний, наслідувальний impacción ідив. impacto impace /77 тюрмб, в’язниця, місце довічного ув’язнення
impaciencia f нетерпіння, нетерплячість; le devora la - він згорбє від нетерпіння impacientar vt вив0дити з терпіння; дра- тувбти, доіучбти; - se чекбти з нетерпінням, сидіти як на голкбх; дратувбтися, втрачбти терпіння
impacienté* adj нетерплячий; estar - з нетерпінням чекбти; бути у тривбзі (хви- лювбнні); тривбжитися impacto /771. влучбння; урбження (цілі)] - directo прямб влучбння; 2. слід від влучбння снаряда; проббіна; 3. фіз. зіткнення (елементарних часто/і)] 4. вплив, ефбкг; causar un gran - en una cosa дуже вплйнути impagable adf 1. неоплбтний; 2. безцінний, неоцінбнний
impago adjAM. який не отрймав платні impalpable adj А. невідчутний; 2. невловимий, ледь відчутний impar 1. adj непбрний; незрівнянний, пре- чудбвий; 2. /77 непбрне числб imparcial adj 1. безпристрасний, безсто- рбнній; 2. незалбжний, нейтрбльний, ЯКЙЙ не приєднбвся ДО Ж0ДНОЇ пбртії
349
imparcialidad
imparcialidad /"неупербфкеність, безсто- рбнність
imparidad ЛІ. непбрність; 2. нерівність imparisílabo adj лінгв., літ. нерівноскла- дбвий (вірш, слово) imparmente adv без пари, єдиний impartibilidad /неділймість impartible ар/неділймий, нероздільний imparticipable ^'неговіркий, некомунікб- бельний
impartir vt A. давати, надавати, уділяти; наділяти; - auxilio надавати допомбгу; ~ clases давбти урбки; 2. повідомляти, передавбти; віддавбти; ~ nuevas повідб- мити новйни; r instrucciones давбти розпорядження; 3. юр. просйти; - la protección de la autoridad judicial шукбти зб- хисту у судбвих властбй Impasibilidad f неупербдженість, незворушність
impasible adj незворушний impasse m глухйй кут, безвйхідь impastación ЛІ. фарм. пбста; 2. перетворення в тістовйдну суміш impastar 14фарм. готувбти у вйгляді пбсти
■impavidez f 1. безстрбшність, відвбга; 2. незворушність, холоднокрбвність; 3. діал. зухвблість, нахббство, нахбб- ність
impávido adj 1. безстрбшний, відвбжний; 2. безпристрасний, незворушний; З.діал. зарозумілий, зухвблий, нахббний impecabilidad f 1. бездогбнність; 2. безгрішність, прбведність impecable adj А, бездогбнний; 2. безгрішний, прбведний
impedido 1. adj покалічений; паралізб- ваний; ~ de un brazo якйй не володіє ру- кбю; якйй не володіє ногбми, обезнбже- ний; 2. /77 інвалід, каліка; паралітик impedimenta f військ, оббз impedimento m А. перешкбда; poner ~s чинйти перешкбди; 2. юр. перешкбда для шлюбу
impedir* vt А. перешкоджбти, заважбти, утруднювати; ~ los movimientos утруднювати рухи; me impidió hablar він не дав мені говорйти; 2. поет, забороняти impeditivo adj якйй перешкбджає, утруднює
impeler, impelir діал. vt А. штовхбти, підганяти; el viento impele la barca вітер під- ганЯє суднб; 2. (a) штовхбти, спонукати; ~ a un delito штовхнути на злбчин impender vt витрачати (гроші) impenetrabilidad /і. непроникність; 2. незрозумілість, таємнйчість, незбагнбнність impenetrable adj А. непронйкний; непрохідний; una espesura ~ непрохідна гущбвина; coraza ~ непробивна бронЯ; 2. незбагнбнний, незрозумілий; un misterio ~ незбагнбнна таємниця; la actitud ~ незрозуміла поведінка impenetencia f нерозкбяність, закос- нілість (у гріху)
impenitente adj А. нерозкбяний, закос- нілий (у гріху?); 2. закоренілий, завзЯтий, невипрбвний
impensable adjнемйслимий, Незбагнбнний impensado adj А. необдуманий, непродуманий; 2. неочікуваний, непередббчува- ний
impepinable ^безсумнівний imperador 1. adjm№ владарює; 2. /77імпе- рбтор
imperante adj А. якйй владаріЬє; la dinastía ~ цбрська динбстія; 2. якйй пере- важбє, домінує; la tendencia ~ перевбжна тендбнція
imperar vi А. владарювбти, царювбти; 2. повелівбти, розпоряджбтисй; 3. пану- вбти, переважбти
imperativo 1. наказбвий, влбдний; en tono - влбдним тоном; лінгв. наказовий;
2. /77 лінгв. наказбвий спбсіб, імператйв; філос. імператйв; ~ categórico катего- рйчний імператйв
imperatorio adj А. імпербторський; 2. наказбвий, влбдний
imperceptibilidad f непомітність, непримітність; невловймість, невідчутність imperceptible adj непомітний, непримітний; невідчутний; un sabor - ледь відчутний прйсмак; una ironía - ледь помітна ірбнія
impercuso ас^'погбно вйкарбуваний (про монету?)
imperdible /771. англійська шпйлька; 2. за- кблка у вйгляді брбшки imperdonabilidad /’непростймість imperdonable я^'непростймий imperecedero adj вічний, неминущий, нетлінний
imperfección ЛІ. недосконблість; 2. вбда, дефбкт
imperfeccionar vt діал. погіршувати, псу- вбти
imperfectibilidad fpne. imperfección imperfectible adj якйй не піддабться вдосконбленню
imperfectivo adj лінгв. недокбнаний, ім- перфектйвний; aspecto ~ недокбнаний вид
imperfecto 1. зо/недосконблий, з вбдою; незавбршений, незакінчений; бот. незап- ліднений; муз. непбвний (акорд); лінгв. недокбнаний, імперфбктний; futuro ~ недокбнаний майбутній час; 2. m лінгв. ім- перфбкт, минулий недокбнаний час imperfeto adj див. imperfecto 1 imperial 1. adj імпербторський; імпбрсь- кий; 2. /їмперібл (верхнімісця в автобусі, кареті); імперібл (вид картярської гри);
3. /77 діал. імперібл (сорт гаванської сигари); пивнйй кухоль (близько 0,5л) imperialismo m імперіалізм imperialista 1. а^'імперіалістйчний; guerra - імперіалістйчна війнб; абсолютистський, самодержбвний; 2. m імперіаліст imperialmente adv наказбво, влбдно impericia ^недосвідченість
imperio /771. імпбрія; 2. влбда, владарю- вбння; 3. строк (час) царювбння імперб- тора; 4. імпербторський сан; 5. влбдність, наказбвість; 6. зарозумілість, пихбтість;
7. вплив, авторитбт, престйж; estilo ~ (стиль) ампір; valer un - дуже дброго кбштувати; не мбти цінй imperiosidad f А. влбдність; 2. нагбль- ність, термінбвість
imperios*o ^1. влбдний, наказбвий; 2. зарозумілий, пихбтий; 3. нагбльний, пйльний, термінбвий, невідклбдний; necesidad ~а нагбльна (пйльна) необхідність
imperito ^'недосвідчений, невмілий imperjudicado adjнеушкбджений impermanencia /'непостійність, мінлйвість impermanente зс/непостійний, мінлйвий impermeabilidad ^водонепронйкність impermeabilizar vt робйти непромокбль- ним (водонепроникнйм) impermeable 1. adj непромокбльний; водонепроникний; 2. /77 непромокбльний плащ
impermutabilidad ЛІ. незамінність; 2. незмінність
impermutable adj А. незамінний; 2. незмінний
impertuidad /'недовговічність, тлінність, минущість
imperpetuo adj невічний, минущий, тлінний, дочбсний
imperplejo ¿¿^'рішучий, упбвнений
imperscrutable adj А. непроникний; 2. не- пізнбваний, незбагнбнний imperseverancia f відсутність наполбг- ливості; нерішучість
imperseverante adj ненаполбгливий; нерішучий
impersonal adj А. безособовий; hablar de manera ~ говорйти, ні до кбго не звер- тбючись; 2. неупербджений, безсторбн- ній; juzgar de manera - судити безсто- рбнньо (неупербджено); 3. лінгв. безосо- ббвий, неособбвий impersonalidad /"безособбвість impersonalismo mдіал. безкорисливість, незацікбвленість
impersonalizar vt лінгв. вжити дієслбво у безособбвій конструкції impersuasible adj якйй не піддабться перебуванню
impertérrito я# безстрбшний, відвбжний impertinencia ЛІ. недорбчно сказане слб- во; зухвблий вйслів; Нескрбмний вчйнок, зухвбла вйхватка; 2. безцеремонність, зухвблість, нахббність; 3. збйва педан- тйчність; 4. дріб’язкбвість, причіпливість;
5. неприбмне (обтЯжливе) доручення (пропозйція); тягбр
impertinente 1. adj недорбчний, непідходящий; скбзаний (зрбблений) недорбчно; безцерембнний, зухвблий, нахббний; una curiosidad ~ нескрбмна цікбвість; 2. занадто педантйчний; дріб’язкбвий, при- дйрливий; нав’язливий, набридливий;
3. /77 нахбба; педбнт, формаліст; зануда;
4. рі лорнбт
impertir \гідив. impartir impertransible ^‘непрохідний imperturbabilidad ^незворушність; спокій imperturbable adj незворушний; спокійний; serenidad ~ незворушний спокій impervio adj А. недоступний; 2. непрохідний; 3. непроникний impetra Лцбзвіл, згбда impetración fA. вимблювання, випрбшуван- ня; 2. отрймання, добувбння (проханнями) impetrador 1. adj вимблюючий, випрошуючий; 2. /77 прохбч impetrar vtA. принйжено просйти, молити; 2. випрбшувати
impetratorio ¿¿^‘благбльний, прохальний ímpetu /771. порйв, натхнбння, захоплення; trabajar con mucho - лрауювбти дуже натхнбнно; 2. нбтиск, напір; 3. пбш- товх, імпульс
impetuosidad f А. порйвчастість, стрімкість, енергійність; 2. прйстрасність; запб- льність, гарячкбвість impetuoso яоуі.порйвчастий, бурхливий, стрімкйй; енергійний; 2. прйстрасний; за- пальнйй,, гарЯчий, темпербментний impiadoso adj див. impío impiedad fA. жорстбкість, лютість; 2. безбожність, нечестйвість, невір’я impiedoso adj див. impío impígero adjживйй, меткйй; енергійний impingar и/змбщувати, натирати жйром impío adj А. безжбльний, жорстокий, немилосердний; 2. невіруючий, безбожний, нечестйвий
impla /вубль; мантйлья implacabilidad fA. невблагбнність, непо- хйтність, сувбрість; 2. жорстбкість, не- щбдність
implacable adi А. невблагбнний, непохйт- ний; 2. жорстокий, нещадний, безжбльний implantación fA. насбдження, впровбд- ження, ввбдення; 2. мед. імплантбція implantar vt А. насбджувати, впровбджу- вати; прищбплювати; - el nuevo horario ввбдити новйй рбзклад; - buen gusto прищепйти хорбший смак; 2. вставлЯти, приробляти
350
impresionista
¡mplarse надувЯтися, роздувЯтися (від задоволення, гордості); - de orgullo надувЯтися пихбю
implaticable а^необговбрюваний; tema - заборбнена тЯма
implemento m (pi) Ам. інструмЯнти; знаряддя; облЯднання
implexo adj літ. заплутаний, складний (про фабулі
implicación /1. залучення, втягування; 2. юр. співучасть (у злочині); 3. суперЯч- ливість; протиріччя; розхбдження implicancia / 1. див. implicación; 2. Ам. юр. некомпетЯнтність судді (через особисту незацікавленість) implicante adj 1. який залучЯє, вплутує; 2. який мбє нЯслідком implicar 1. залучати, вплутувати; містити в собі; припускЯти; мЯти нЯслідком; 2. и/заважЯти, перешкоджЯти; суперЯчи- ти; ~se (con, еп) вплутуватися, ув’язуватися; зв’язуватися
implicatorio adj\. якйй допускЯє; якйй мЯє нЯслідком; 2. суперЯчливий implícito adj 1. якйй припускЯється; неявний, прихбваний, імпліцйтний; 2. без- умбвний,беззаперЯчний imploración Смоління, благЯння implorante яо(г'благЯльний, жЯлібний, про- хЯльний, підлЯсливий; es tono - жЯліб- ним TÓHOM
implorar vt молйти, благЯти; - el apoyo благЯти про допомбгу; - perdón випрб- шувати пробачення implosión їлінгв. імплбзія implosivo adjniHre. імплозйвний impluvio m іст. імплювій, басЯйн (удворі дому в давньому Римі) impoético яс/непоетйчний Impolítica /невйхованість, неввічливість; 6e3TáKTHÍCTb
impolítico ^'неввічливий; невйхований; бeзтáктний
impoluto я^'чйстий, незабруднений; не- заплямбваний
imponderabilidad /невагбмість imponderable 1. adj невагбмий; незначний, невідчутний, невловймий; безцінний, неоцінЯнний; 2. m вЯжко врахбвува- нийфЯктор
imponencia їдіал. вЯлич, пйшність Imponente 1. adj вpaжáючий, велйчний, грандібзний; імпозЯнтний; надзвичЯйний, карколбмний; колосЯльний; hace un frío ~ жахлйвий хблод; 2. твклЯдник imponer* 1. vi імпонувЯти, викликЯти довіру; справлЯти врЯження; викликЯти за- хбплення; вселЯти страх; 2. vt вселЯти, викликЯти (почуття)', - respetó викликЯти повЯгу; - miedo вселЯти страх; 3. ввбди- ти, устанбвлювати; - una moda ввбдити в Mó^y; - disciplina устанбвлювати дисципліну; - medidas extraordinarias вжи- вЯти надзвичЯйних зЯходів; 4. нав’язувати, змушувати; накЯзувати; - su voluntad нав’язувати свою вблю; - silencio примусити мовчЯти; - una condición по- стЯвити умову; 5. накладЯти (зобов'язання)'* обкладЯти (податком), присуджувати; - una multa наклЯсти штраф; 6. нагороджувати; - la orden нагородйти брде- ном; 7. давЯти, присвбювати (ім'я), - el nombre de Luis назвЯти Луїсом; 8. вкладати, перерахбвувати (гроші)', - una su- en la cuenta corriente поклЯсти суму на потбчний рахунок; 9. (en, de) навчЯти, наставляти; - en sus obligaciones ввб- дити в курс спрЯви; 10. небґрунтбвано T?Byjn в провйну;припйсувати (прови- J2' .ЦеРк'• покладЯти руки (під часце-
12. полігр. обкладЯти (формУ)\ пускати (шпальт^)', -se 1. викликЯти
повЯгу; sabe - se a los alumnos він користується авторитЯтом сЯред учнів; 2. (а) нав’язувати свою вблю; 3. висунутися; пробйтися, зайнЯти тривкЯ станбвище; se ha impuesto a los demás por su talento він піднЯвся сЯред Інших завдяки свобму талЯнту; 4. (а) перевЯршувати; брЯти гбру; 5. виявлятися необхідним; se impone darle una satisfacción довбдить- ся задовольнйти йогб вимбги; 6. укорінюватися, устанбвлюватися; se.ha impuesto la costumbre уст&птся(устійнився) звйчай; 7. брЯти на сббе; -se una obligación взЯти на сЯбе зобов’язання; 8. (de, en) вникЯти (вхбдити) в курс спрЯви; -se del asunto ознайбмитися зі спрЯвою;
9. (еп) навчЯтися, набивЯти руку imponible adj mm підлягЯє обклЯденню подЯтком
impopular непопулярний impopularidad /непопулярність impopularizar vt робйти непопулярним; -se ставЯти непопулярним importable adj 1. імпортбваний; якйй ввб- зиться; якйй підлягЯє ввЯзенню; 2. не- стЯрпний
importación /Імпорт, ввіз importado імпортбваний, Імпортний importador 1. adj імпортуючий; який пе- реймЯє, запозйчує; 2. m імпортЯр importancia /важлйвість, знЯчення, зна- чймість; - capital першочергбве знЯчення; persona de - важлйва осбба; tener - бути важлйвим; revestir - набувЯти важливості; es de mucha - дуже важлйво; darse - величЯтися, занбситися importante adj важлйвий, значнйй; persona - впливбва осбба; hacerse muy - величЯтися
importantizarse діал. величЯтися, пиндючитися
importar 1. vt. імпортувЯти, ввбзити; кбш- тувати, становйти (суму)', дохбдити до...; обхбдитися в...; 3. нестй з соббю, привнб- сити; 4. завдавЯти, викликЯти; 5. и/'мЯти знЯчення,.бути важлйвим; no imperta не- важлйво, не має знЯчення, все однб;
6. стосувЯтися, мЯти віднбшення; esto по me importa це менЯ не стосується importe /77загЯльна вЯртісгь, підсумок, сума importunación /настйрли вість importuna(da)mente adv 1. недорЯчно; 2. настйрливо, нав’язливо importunar иґнабридЯти, надокучЯти, тур- бувЯти; - con peticiones приставЯти з прохЯннями
importunidad /1. недорЯчність; 2. настирливість, надокучливість importuno adj 1. несвоєчЯсний, недорЯч- ний, непідходящий; 2. настйрливий, нав’язливий, надокучливий imposibilidad /неможлйвість, нездійснЯн- ність; imposible de toda - абсолютно нереЯльно, неможлйво imposibilitado adj паралізбваний; калічний; нЯмічний
imposibilitar vt робйти неможлйвим, пе- решкоджЯти; позбавляти можлйвості imposible 1. неможливий, нездійснЯн- ний; ambiciones -s нездійснЯнні бажЯн- ня; 2. нестЯрпний, жахлйвий; carácter (genio) - нестЯрпний харЯктер; 3. Ам. хвбрий; покалічений; 4. Ам. бруднйй, не- чупЯрний; 5. /77 неможпйвий (про справу pedir -s просйти неможлйвого; hacerlos -s зробйти все можлйве і неможлйве imposición /1. ввЯдення, устанбвлення; 2. нав’язування, змушування; 3. наклЯ- дення (штрафу, покарання); 4. нагорбд- ження; 5. подЯток, обклЯдення; 6. хйбне звинувЯчення; 7. полігр. спуск (шпальти); 8. (- de manos) церк. поклЯдення рук
impositicio аю/удЯваний, напускнйй impositivo adjfl. Ам. податкбвий imposta fapxim. 1. імпбст; 2. карнйз, бордюр
impostación їмуз. постанбвка гблосу impostar vt муз. стЯвити гблос impostergable adj діал. цінний, необхідний, незамінний
impostor 1. adj брехлйвий, наклЯпниць- кий; 2. /77 наклЯпник; обмЯнщик impostura /1. нЯклеп; хйбне звинувЯчення; 2. обмЯн, підрббка impotable ас(г'непридЯтний для питтЯ impotencia /1. слЯбкість, безсйлля, нЯміч;
2. нездЯтність; 3. мед. імпотЯнція impotente 1. афїлабкйй, безсйлий, нЯмічний; 2. нездЯтний; - para el bien нездЯт- ний на дббрі спрЯви; 3. мед. імпотЯнтний;
4. /77 мед. імпотЯнт
impracticabilidad / 1. нездійснЯнність, невикбнуваність; 2. непрохідність (місцевості)
impracticable adj 1. нездійснЯнний 2. непрохідний, непроїжджий (про дорогі)]
3. якйй вЯжко відкривЯється (про вікно, двері)
imprecación /проклЯття imprecar иґпроклинЯти imprecativo, imprecatorio adj лайлйвий; проклинЯльний
imprecaución /недалекоглядність, необе- рЯжність
imprecisión /нетбчність, неЯсність impreciso яс/нетбчний, нечіткйй, неЯсний impregnación /1. просбчування; 2. фізіол. імпрйнтинг; 3. біол. запліднення (яйцеклітини)
impregnar vt (vi) (con, de, en) просбчу- вати(ся), насйчувати(ся) impremeditación /1. необдуманість; 2. юр. незумйсність, ненавмисність impremeditado adj 1. необдумЯний, не- обЯчний; 2. юр. незумйсний, ненавмйс- ний
imprenta /1. друк; libertad de - своббда друку; 2. друкЯрня; 3. шрифт; 4. друкбва- не видЯння; - política політйчна література; 5. діал. прасувЯння (брюк, комірців, лацканів), 6. р!діал. афЯра imprentar vt діал. 1. друкувЯти; 2. пра- сувЯти (брюки, комірці, лацкани) imprentario m діал. друкЯр (хазяїн, робітник
impresciencia /незавбЯчливість, недалекоглядність
imprescindible adj необхідний; обов’язкб- вий; lo (más) - найнеобхідніше imprescriptible я^'невід’Ямний (про права) impresentable adj непрезентЯбельний impresión /1. відтиск, відбйток; impresiones digitales відбйтки пЯльців; 2. тиснення; 3. друкувЯння, друк; 4. друкбване видЯння; 5. друкЯрня; 6. врЯження; causar (hacer, producir) buena (mala) - справлЯти хорбше (погЯне) врЯження; cambiar impresiones обмінюватися врЯженнями; dar la - справлЯти врЯження, здавЯтися; estarbajo (experimentar, sentir) la - бути під врЯженням; de primera - з пЯршого пбгляду, спочЯтку; de la primera - початківець, новачбк impresionabilidad /вразлйвість, чутливість impresionable aq/вразлйвий, чутливий impresionante з^’вражЯючий impresionar vt 1. справлЯти врЯження, вражЯти; хвилювЯти; 2. запйсувати (на магнітофонну стрічку, грамплатівку); 3. ек- спонувЯти (фотоплівку); -se закарбувЯ- тися (у пам'яті)
impresionismo m імпресіонізм impresionista 1. adj імпресіоністський; 2. /77 імпресіоніст
351
impreso
impreso 1. adj друкбвайий; 2. m друкб- ваний матеріЯл; бланк, формуляр impresor m 1. друкЯр; 2. влЯсник ApyKápHi; ~ Morse anapáT Мбрзе impresora ЛІ. дружйна влЯсника друкЯрні;
2. влácниця друкЯрні; 3. друкЯрська машина
imprevisible adj нeпepeдбáчyвaний; нео- чі'куваний
imprevisión f непередбЯчливість, недалекоглядність
imprevisor з^'непередбЯчливий, недалекоглядний
imprevisto 1. а^'непередбЯчений, неочіку- ваний; 2. тріфін. непередбЯчені витрати imprimación f мист. 1. фунтбвка, фунту- вЯння; 2. фунт
imprimador m мист. фунтувЯльник imprimar vt мист. фунтувЯти imprimible adj придатний для друку imprimir иМ. залишЯти {слід, відбито^ стЯвити (печатку, тавро)\ 2. друкувЯти;
3. закарббвувати, закріпляти (в пам'яті); утовкмачувати; 4. надавЯти; - velocidad надавЯти швидкості; 5. забивЯти,заштбв- хувати improbabilidad f неймовірність, неправдоподібність
Improbable з# неймовірний, неправдоподібний, малоймовірний improbación ЛюсхвЯлення, бсуд improbar vtHe схвЯлювати, осуджувати improbidad /нечЯсність, безчесність, непорядність
ímprobo adj\. нечЯсний, безчЯсний; 2. злодійський; 3. важкий (про працю) improcedencia ЛІ. необфунтбваність; про- тизакбнність; 2. недорЯчність, несвоєчЯс- ність
improcedente adj\. необфунтбваний, про- тизакбнний; 2. недорЯчний, несвоєчЯсний improductividad ^непродуктивність improductivo adj непродуктивність; un esfuerzo ~ м0рне зусилля impromptu m муз. імпровізЯція impronta /рельЯфний відтиск impronto /77експр6мт impronunciable adj 1. невимбвний; 2. не- вислбвлюваний impropenso я^’несхйльний improperar и/ображЯти, гЯнити; прокли- нЯти, обсипЯти прокльбнами improperio /77обрЯза, лЯйка, прокльбн impropiar vt неточно вживати (слово) impropiedad f 1. невластйвість; 2. недорЯчність; 3. нетбчність, непрЯвильність (про вживання слова) impropio adj А. невластйвий, непритаманний; ~ a (de, en, para) su edad не прита- мЯнний йогб віку; 2. непідходящий, недорЯчний; 3. біол. неспрЯвжній; 4. нетбч- ний, неправильний (про вживання слова) improporcionado adj непропорційний improprio adj див. impropio improrrogable adj 1. невідклЯдний, нагЯ- льний; 2. непродбвжуваний, якйй не під- лягЯє продбвженню (ві^термінувЯнню) impróspero adj А. неуспішний; невдЯтний; 2. несприятливий
improsulto adj 1. нахЯбний, безсорбмний; 2. діал. погЯний, непридбтний improvidencia /непередбЯчливість, недалекоглядність
impróvido adj непередбЯчливий, недалекоглядний
improvisación ЛІ. імпровізЯція; експрбмт; 2. карколбмна кар’єра; процвітЯння improvisadamente adv А. див. improvisamente; 2. експрбмтом improvisado ^імпровізований improvisador 1. adj імпровізЯторський; don ~ імпровізЯторський талЯнт; 2. m імпровізЯтор
improvisamente advрЯптом, несподівано improvisar и/імпровізувЯти improviso adj несподіваний; непередбЯ- чений; al (de) ~ loe. adv. несподівано, рЯптом; en un - loe. adv. вмить, миттЯво; coger de - заекбчити зненЯцька improvisólo adj див. improviso; a la ~a loe. adv. рЯптом, несподівано imprudencia f 1. необерЯжність, необЯч- ність; - temeraria злочйнна необерЯжність; cometer (hacer) una - вчйнити не- обЯчно; 2. безтЯктність imprudente 1. необерЯжний, adj необЯч- ний; 2. безтЯктний, неделікЯтний; 3. сот. необерЯжна людйна; es un ~ він діє (чйнить) необЯчно
impúber(o) adj якйй не досЯг статЯвої зрілості
impublicable я^’непридЯтний для публікЯції impudencia їдив. impudor impudente adj див. impúdico impudi(cí)cia їдив. impudor impúdico adj безсорбмний; нахЯбний impudor /77 безсорбмність; нахЯбність impudrible adj див. imputrefactible impuesto 1. adj нав’язаний, вимушений; 2. вклЯдений (про капітал)’, 3. (de, en) нЯв- чений; 4. /77 подЯток, пбдать; мйто f impugnable adj А. спірний, дискусійний; 2. неприступний
impugnación /спростбвування, заперЯчу- вання; спростувЯння
impugnador 1. деякий спростбвує; запе- рЯчує; 2. /77 протйвник impugnar vt спростбвувати; заперЯчува- ти, протйвитися
impugnativo adj див. impugnador 1 impugne adj діал. див. impune impulsar vtA. штовхЯти, рухати вперЯд; підштбвхувати, підганЯти; 2. змушувати, штовхЯти; 3. давЯти (пбштовх); інтенси- фікувЯти
impulsión fдив. impulso impulsividad f імпульсивність, поривчастість
impulsivo adj 1. спонукЯльний, підштбв- хуючий; 2. імпульейвний, порйвчастий impulso /771. пбштовх, удЯр; le - del pie удЯр ногбю; 2. імпульс, пбштовх; стймул, спонука; 3. фіз. імпульс; 4. енЯргія, зарЯд;
5. натхнЯння; 6. порйв; a ~s de підштбв- хуваний; al primer - однйм зусйллям (зробити)
impulsor 1. acjr стимулюючий, спонукЯльний; 2. /77 стимулятор, двигун; 3. заводій impune adj 1. безкЯрний; 2. непокЯраний impunidad /’безкЯрність; quedar en la ~ залишитися безкЯрним impuntual я<#непунктуЯльний, нетбчний impuntualidad /'непунктуЯльність, нетбчність
impureza fA. нечистотЯ, бруд; 2. рі забруднення, домішки; 3. розпусність, аморальність; - de sangre inadvertido іст. «нечистотЯ крбві» (термін іспанської інквізиції)
impurificación f А. забруднення; 2. оск- вЯрнення; опорбчення impurificar vtA. забруднювати, бруднйти; 2. оскверняти; плямувЯти, ганьбйти impuro adj 1. брудний, забруднений; не- чйстий; 2. з домішками; 3. порбчний, амо- рЯльний
imputable а^кЯраний, підсудний imputación /’звинувЯчення, притягнення до відповідЯльності
imputar vt 1. стЯвити в провйну; звинувЯ- чувати; 2. припйсувати; 3. ком. зарахбву- вати, внбсити на рахунок imputativo adj див. imputable imputrefactible, imputrescible, imputrible adj якйй не псуЯться, якйй не піддаЯться
розкладЯнню (рбзпаду, гниттю), нетлінний
inabarcable зс/неозбрий inabastecido adjнезабезпЯчений inabolido dq/чйнний, нескасбваний inabordable adj неприступний inabrogable ао/нескасбвуваний inabrogado adj див. inabolido inabstinencia f неутрймання, нестриманість
inacabable ао/безкінЯчний, нескінчЯнний inacabado adj незакінчений, незавЯрше- ний
inacaecedero, inacaecible adj неможливий, нездійснЯнний
inaccesibilidad /'недоступність; неприступність
inaccesible, inacceso adj недоступний; неприступний
inacción /'бездіяльність, пасйвність inacentuado adjлінгв. ненаголбшений inaceptable adj 1. неприйнятний; 2. неймовірний
inacordado з^'неузгбджений inactivación їбіол. інактивЯція (сироватки) inactividad їдив. inacción inactivo adj А. бездіяльний, пасйвний; 2. хім., фіз. неакгйвний, інЯртний inacuoso adjсухйй, безводний inadaptado adj непристосбваний; не- практйчний
inadecuable adj невідповідний, нерозмірний
inadecuación f 1. невідповідність, не- адеквЯтність; 2. нерозмірність, непропорційність
inadecuado adj 1. невідповідний, неадек- вЯтний; 2. нерозмірний, непропорційний inadicto adj не схйльний inadivinable зс/непередбЯчуваний inadmisible adj 1. недопустимий, неприйнятний; 2. неймовірний inadmisión /"недопущення, неприйняття inadmitido adj недопущений, непрййня- тий
inadoptable adj неприпустимий, неприйнятний
inadvertencia f А. неувЯжність, необЯч- ність; 2. пбмйлка, бгріх inadvertido adj 1. неувЯжний, розгублений; 2. непомічений; pasar (quedar) ~ за- лйшйтися непоміченим; coger (pillar) ~ захопйти зненЯцька
inafabilidad /непривітність, нелюб’язність inafable ^'непривітний, нелюб’язний inafectado adj незачЯплений, непоруше- ний
inagitable adjmm не піддаЯться агітації inagotable аа^невичЯрпний, безкінЯчний; una fuente ~ невичЯрпне джерело; una paciencia ~ безкінЯчне терпіння inagotado adj невйчерпаний, невйснаже- ний
inaguantable adj нестЯрпний inajenable adj див. inalienable inalado яс/безкрйлий inalámbrico яа/безпровідний; telégrafo ~ безпрбвідний телегрЯф inalcanzable adjнедосЯжний inalienable adj невідчужуваний; невід’Ям- ний; derecho ~ невід’ємне прЯво inalimenticio adiнехарчовйй inalterabilidad n. незмінність, незмінюваність; 2. незворушність^ inalterable adj 1. незмінний, незмінюваний; 2. незмінний, постійний; 3. незворушний; serenidad (calma) - незворушний спокій
inalterado adj 1. незмінний; 2. невйкрив- лений
inameno дс(гнеприЯмний inamisible а^'незагублюваний
incierto
inamistoso зо/недружній, неприязний inamovible adj платний, постійний (про
посадУ) .. .
inanalizable adj який не пщдабться анб-
inane adj А. пустйй, беззмістовний, несер- йбзний; 2. мбрний, дарбмний inania ЛІ. nycTOTá, беззмістбвність, несер- йбзність; 2. MápHicTb, дарбмність inanición їмед. виснаження inanidad f 1. nycTOTá, беззмістбвність, несерйбзність; 2. мбрність, дарбмність inanimación /'млЯвість, байдужість, апб- тія
inanimado adj 1. /77неіст0та (лінгв.)\ 2. бездиханний, безжиттбвий; 3. млЯвий, байдужий, апатичний inánime adj див. inanimado 1, 2 inapagable ¿¿^'невгасимий inapasionable ¿¿^безпристрасний, нечулий inapeable adj\. якйй не піддабться перебуванню, впбртий; 2. незрозумілий; нeпiзнáвaний
inapelable adj 1. остатбчний, якйй не під- лягбє ocкápжeнню (апеляції) (про вироії\\ 2. неминучий, невідворбтний; 3. непо- прбвний
inapelación ЛЗезвйхідь inapercibido adj 1. непомічений; 2. неуважний
inapetencia /"відсутність апетйту inapetente ¿¿з/якйй втратив апетйт inapetitoso ¿¿У'неапетйтний inaplacable adj див. implacable inaplazable ¿¿У'невіклбдний, термінбвий inaplicable adjнезастосбвний inaplicación /'відсутність старбнності inaplicado ¿¿^нестарбнний, неретбльний inapreciable adj А. Непомітний, незначнйй; diferencia ~ незначнб різниця; 2. безцінний, неоцінбнний; un servicio ~ неоцінбн- на послуга
inaprensible adj 1. невловймий; 2. незрозумілий, недоступний для розуміння inaprensivo ¿¿У'неделікатний, безтбктний inapropiable ¿¿з/непристосбвуваний inaprovechable ¿¿У'непридбтний inaprovechado ¿¿У'непрактйчний, неприс- тосбваний; безпутний inaptitud /"нездЯтність, невміння inapto adjpian. нездбтний inarmónico adj негармонійний; немилозвучний
inarmonizable adj несумісний inarraigable adj неприщбплюваний, не- вкорінюваний
inarrancable adj вкорінений; якйй в’ївся inarruinable adj міцнйй, непорушний, не- злбмний
inarticulable adj А. непобднуваний, незв’Я- зуваний; 2. важкйй для вимбви inarticulado adj А. нез’б^наний, незчленб- ваний; 2. нечленороздільний (про звуки, мову)
inartificio т прирбдність, натурбльність inartificioso ¿¿У'прирбдний, натурбльний; непідрббний
inartístico ¿¿У'антихудбжній inasequible ¿¿^'недосяжний, недоступний inasible adj 1. невловймий; 2. незрозумілий, неосйжний
inasimilable ¿¿У'неасимільбвуваний; неза- свбюваний
inasimilación /'відсутність асиміляції (за- свбєння)
inasimilado adj неасимільбваний; неза- свбений
"asimilativo ¿¿#'неасимілЮючий „asistencia ЛІ. відсутність; 2. відсутність допомбги (підтрймки)
"asistente adj 1. відсутній; якйй не відвідує; 2. якйй не допомагбє
inasistido adj А. не відвідуваний; 2. якйй не отрймує допомбги г inasociable adj несумісний, непобднува- ний
inastillable adj А. небиткйй, якйй не б’бть- ся; непробивнйй; 2. безскблковий (про скло)
inatacable adj 1. неприступний; 2. безза- пербчний, очевйдний; 3. хім. якйй не вступбє в реакцію
inatención ЛІ. неувбга; 2. неуважність inatendible ¿¿У'якйй не заслуговує уваги inatento ¿¿#'1. неуважний, нелюб’язний; 2. неуважний, недбблий inaudible adj 1. нечутний; 2. обрбзливий для слуху
inaudito adj 1. нечуваний, неймовірний, небувалий, неббчений; 2. жахлйвий inaugurable ¿¿У'непередббчуваний inauguración /урочйсте відкриття; цере- мбнія відкриття (з'їзду, пам’ятника, виставку
inaugural ¿¿У'вступнйй, стосбвний урочйс- того відкриття; discurso - промбва на церембнії відкриття
inaugurar vtA. урочйсто відкривбти (з'їзд, пам’ятник, виставку)] 2. починбти, запо- чаткбвувати; відкривати; ~ la temporada відкрйти сезбн; 3. іст. ворожйти (по співу і польоту птахів); ~se відкривбтися, почи- нбтися; починбти роббту (проз'їзд, курси) inavenible ¿¿У'непоклбдистий, незговірливий
inaveriguable adj якйй не піддабться перевірці (вивченню) inaveriguado adj неперевірений, невста- нбвлений
inca іст. 1. сот. інка (индіанець, індіанка у давньому Пер}) ] 2. /77верхбвний інка; пред- ставнйк панівнбго прбшарку інків; 3. інка (золота перуанська монета XIX сг) incachable adjfl. Ам. непотрібний, непри- дбтний
incaico ¿¿^'інкський, стосбвний до інків incalculable adj незчислбнний, числбн- ний, незлічймий; un numero ~ ббзліч incaler у/'стосувбтися, мбти знбчення incalificable adj А. неймовірний; 2. обурливий, недозволбнний; conducta - огйд- на поведінка
incalmable adj неспокійний; невгамбвний incalumniable adj невйнний; незаплямб- ваний
incambiable adj нерозмінний; якйй не підлягбє ббміну
incanato тдіал. епбха імпбрії інків incandescencia ЛІ. розжбрення, жар; 2. роз- жбрювання; lampará de ~ лбмпочка розжб- рювання; 3. білий жар (метал}) incandescente adj розпбчений, розжбре- ний до білого
incansable ¿¿У'невтбмний, невпйнний; un luchador - невтбмний борбць incantable adjнепридбтний для співу incapacidad ЛІ. (para) нездбтність, непри- дбтність; 2. тупість, нетямущість; 3. юр. неправоздбтність, недієздбтність incapacitado ¿¿У'неправоздбтний, недієз- дбтний
incapacitar vt 1. визнавбти (робити) нездбт- ним, непридбтним; 2. юр. оголбшувати не- правоздбтним, позбавляти прбва; 3. визнавбти невідповідним посбді; 4. військ, виводити з лбду
incapaz adj A. (de, paraj не здбтний; - de hacer daco не здбтнии скрйвдити; 2. нездібний; нетямущий; ~ para las matemáticas нездібний до матембтики; 3. юр. неправоздатний, недієздбтний; 4. (para) не відповідний (посаді); 5. набридливий, нестерпний
incapturable ¿¿У'невловймий
incarcerado adj А. зачйнений; 2. вймуше- ний, постбвлений пбред необхідністю incasable adj 1. якйй не бажбє одружуватися, якб не бажбє вихбдити збміж; 2. не- привбблива, незавйдна (про наречену
3. юр. якйй не підлягбє касбції incásico adj див. incaico incasto ¿¿У'нецнотлйвий, нечйстий incautación fA. конфіскбція; наклбдення арбшту на майнб; 2. захбплення, при- свбєння
incautar tf(~se) (de) 1. конфіскувбти; 2. за- хбплювати, присвбювати incauto adj 1. необербжний, необбчний; 2. простодушний, довірливий incendaja f(pt) розтбпка (матеріал) incendiar и/підпблювати; ~se загорбтися, спалбхувати
incendiario 1. adj запблювальний; bomba ~а запблювальна ббмба; 2. якйй стосується підпблу; 3. підбурювальний; підривний; 3. m підпблювач, палій; ~s de guerra палії війнй; 4. підбурювач incendio /771. пожбжа; declararse (estallar) un ~ спалахнути (про пожежу apagar (extinguir, sofocar) el ~ загасити по- жбжу; 2. прйстрасть, горіння; hablar ~s діал. метбти громй і блйскавки incendioso ¿¿У'палбючий incensación ñ. куріння фімібму; 2. вихваляння, лбстощі
incensada ЛІ. змах кадйлом; 2. вихваляння, лбстощі
incensadamente ¿¿/иулбсливо, підлесливо incensador 1. ¿¿У'улбсливий; 2 /77підлбс- ник
incensar vtA. кадйти; курйти фімібм; 2. ле- стйти, вихвалЯти
incensario /77 кадйло; manejar el ~ співбти дифірбмби
incensio mfi. Ам. див. incienso 1 incensivo ¿¿^'займистий incensor adj, т див. incendiario incensurable ¿¿У'бездогбнний, досконблий incentivar v/стимулювбти, спонукбти incentivo 1. ¿¿У'стимулюючий, спонукбль- ний; 2. /77 стймул, спонука incepción Ліочбток inceptor /77 ініцібтор, зачинбтель incerteza f, incertidumbre f, incertitud f
1. невизначеність, неЯсність; 2. невпбв- неність, вагбння; сумнів; provocar la ~ викликбти сумнів
incesable, incesante ¿^'постійний, безпе- рбрвний, непербрвнии, безкінбчний; -s peticiones безкінбчні прохбння incestar k/'чинйти кровозмішування incesto 1. adj кровозмісний; 2. т кровозмішування, інцбст
incestuoso 1. adj кровозмішувальний;
2. /77дитйна від кровозмісного зв’язку incicatrizable adj якйй не зарубцьбвуєть- ся (про ран})
incidencia f 1. див. incidente 2,1; 2. мат. пербтин; 3. фіз. падіння (променя)] ángulo de ~ кут падіння; por - випадкбво incidental, incidentario adj випадковий incidente 1. adj див. incidental; 2. фіз. пб- даючий (про промінь)] 3. m вйпадок; при- гбда, інцидбнт; свбрка; 4. юр. побічне пи- тбння
incidir11. vi (en) впливбти; мбти знбчення; ~ en el curso de los acontecimientos
впливбти на хід подій; 2. (en) впадбти (в крайнощі)] 3. (en) повертбтися, понбвлю- вати; 4. фіз. пбдати (про промінь)] 5. мед. робйти надріз; 6. Ам. тяжіти, гнітйти incidir2 і//'врізбтися, встромлятися incienso /771. лбдан, фімібм; 2. лбстощі, вихваляння
incierto ¿¿У'1. непрбвильний; 2. невпбвне- ний, нерішучий; 3. неЯснйй, сумнівний,
353
incinerable
невйзначений; 4. непостійний, мінливий; нестійкий; 5. незнайбмий, невідбмий, не- знáний
incinerable ad/щ о підляг&ь cnáneHHio (про банкноти)
incineración / А. спблювання, спблення; спопеляння; 2. крембція incinerador 1. adj спопеляючий; 2. m піч для спблювання сміттЯ incinerar vt А. спблювати; спопеляти; 2. здійснювати крембцію incipiente adj А. початкбвий; 2. m початківець
incircunciso adjрел. необрізаний, не підданий обряду обрізбння incircunscribible adj необмбжуваний incircunscripto Я#НЄОбмбЖЄНИЙ, бвЗМбЖНИЙ incisión /1. різання, надрізбння; 2. рбзріз, надріз; 3. літ. цезура
incisivo 1. різальний; instrumento ~
різальний інструмбнт; 2. гострий, їдкий, уїдливий; 2. /77 різбць (зуб) inciso 1. adj рубаний, уривчастий (про стиль мови)\ 2. тлінгв. вступHé рбчення; 2. кбма; 3. відступ, встбвка (умові) incisorio adj див. incisivo 1 incitabilidad /збудливість (incitable збудливий incitación /підбурювання, намовляння incitador 1. я^'спонукбльний; 2. підбурю- вальний; 2. т підбурювач; заводій incitamiento т А. підбурювання; 2. спо- нукбння
incitar vt(a, para) 1. спонукбти; 2. підбурювати
incitativo 1. ядУспонукбльний; 2. підбурюючий; 3. /77 спонукбльна причйна incívico adj негромадський, непатріо- тйчний
incivil adj А. див. incívico; 2. невйхований; неввічливий, непоштйвий incivilidad / А. відсутність патріотйзму; 2. невйхованість, неввічливість incivilizado adj А. нецивілізбваний; дйкий; 2. невйхований; некультурний incivilizarse и/трубіти, дичавіти incivismo тдив. incivilidad 1 inclasificable adj якйй не піддабться кла- сифікбції
inclaustración ^вступ у чернбчого брдену inclemencia /1. немилосбрдність, жорстб- кість; 2. сувбрість (кліматУ)\ las ~s del tiempo негбда; холоднбча; спбка; a la - /ос. adv. під відкрйтим нббом inclemente adj А. немилосбрдний, жорстб- кий; 2. сувбрий (про клімат)', непогбжий inclín /77 діал. А. схйльність; 2. харбктер, темпербмент; 3. поклбн inclinación fA. нахйлення, нбхил; 2. нбхил, ухил; скат; крен; 3. поклбн; кивбк; 4. схйльність, пбтяг; - por los nicos люббв до дітбй; 5. рі нбхили; 6. астр. схйлення; - magnética магнітне схйлення; 7. мед. зміщення
inclinado adj А. нахйлений; похйлий; 2. схильний
inclinar 1. vi нахиляти, нагинбти; 2. (а, hacia) схиляти; 2. vi бути схбжим, уподібнюватися; -se 1. нахилитися, згинбтися; 2. клбнятися; 3. (а, рог) схилЯтися; -se а creer que... схилятися до думки, що...;
4. бути схбжим
inclinativo adj А. нахиляючий; 2. похйлий ínclito яс/знаменйтий, слЯвний, прослбв- лений
incluimiento тдив. inclusión incluir* viA. вкладбти; 2. включбти, ввбди- ти (до складу, до списку, 3. включбти, містйти, охбплювати, мбти в собі inclusa /дитЯчий притулок, виховнйй дім inclusero 1. а^'притулковий; 2. /77виховб- нець притулку
inclusión / 1. вклбдення; 2. включення, ввбдення (до складу, до списку, 3. геол. включення сторбнніх тіл, інклюзія; 4. дружній зв’язбк
inclusivamente, inclusive adv, inclusives
adv включно; включбючи inclusivo adj якйй включбє в сббе; якйй містить у собі
incluso 1. ас/включений; приклбдений; 2. adv див. inclusivamente; 3. нбвіть incluyente adj див. inclusivo incoación fiop. порушення (справи) Incoagulable adj незгбртуваний, некоагу- люючий
incoar vtiop. порушувати, no4HHáTH (справу, процес)
incoativo adj А. починбльний; 2. лінгв. інхоатйвний, починальний (продієслово) incobrable adj А. безповоротний (про по- зик^)\ 2. невідшкодбвний, втрбчений (про гроші)
incoercibilidad /нестримність incoercible adj нестрймний, неприббрку- ваний; hemorragia - сйльна кровотбча incógnita /1. мат. невідбма величинб, невідбме; despejar la - знайтй невідбме; 2. невідбмість; es una - абсолютно невідомо; 3. табмна причйна incógnito 1. adj невідбмий; 2. m інкбгніто; viajar de - мандрувбти інкбгніто incognoscible арУнепізнбваний incoherencia fA. невідповідність, протиріччя; 2. незв’язність; непослідбвність incoherente adj А. (соп) невідповідний, непідходящий; 2. незв’язний, урйвчастий; непослідбвний
incohesión /відсутність зв’язку íncola /77 жйтель, мбшканець incoloración / відсутність заббрвлення, безббрвність
incoloro adj А. безббрвний, незафарббва- ний; 2. блідий, безббрвний incólume зрУцілий, неушкбджений incolumidad /цілісність; відсутність уш- кбджень (збитків) incombinable adj несумісний incombustibilidad /вогнетрйвкість incombustible adj А. вогнетривкйй; 2. без- прйстрасний, нездбтний запалйтися incomerciable ¿юунетовбрний; непридбт- ний для прбдажу incom(est)ible неїстівний incomodado арУпотривбжений, стурббва- ний; розсбрджений
incomodar vt А. турбувбти, надокучбти, заважбти, бути тягарбм; 2. сбрдити, дра- тувбти; -se 1. турбувбтися, тривожитися; 2. сбрдитися, досбдувати incomodidad /1. незручність; 2. хвилю- вбння, ніяковість; 3. роздратувбння, до- сбда
íncymod*o 1. ар^'незручний; незбтйшний; postura -а незручна поза; 2. турботний, обтяжливий; 3. Ам. роздосбдуваний, сер- дйтий; 2. /77 див. incomodidad 1 incomparable adj А. непорівнюваний; несумірний; 2. незрівнянний incompartible ар/неподільний, нероздільний
incompasible, incompasivo ар/безжбль- ний, немилосбрдний
incompatibilidad /1. несумісність; невідповідність; 2. юр. неможлйвість суміщбти дбкілька посбд
incompatible adj А. несумісний; conceptos -s несумісні понЯття; - con la razón якйй супербчить здорбвому глузду; 2. якйй не даб прбва складбти наступний екзбмен; Іа biología es - con la química екзбмен з біолбгії необхідно склбсти після екзбмену з хімії
incompensable adjmm не компенсується
incompetencia / 1. некомпетбнтність- необізнаність; 2. юр. неправоздбтність ’ incompetente adj А. некомпетбнтний необізнаний; 2. юр. неправоздбтний incomplejo adj див. incomplexo incompleto adj А. непбвний; некомплбкт- ний; 2. незакінчений, незавбршений incomplexo adj розрізнений, незв’Язаний, незв’язний
incomponible арУнез’бднуваний, несумісний
incomportable ac¡f нестбрпний incomposible adj несумісний, нез’єднува- ний
incomposición / 1. відсутність єдності (гармбнії); безлбдність; 2. неохайність, нечупбрність
incomprehensibilidad /див. incomprensibilidad
incomprehensible adj див. incomprensible incomprensibilidad /незрозумілість, незбагненність
incomprensible adj незрозумілий, незбаг- нбнний
incomprensión /нерозуміння incompresible adj фіз. нестйскуваний, якйй не стискбється
incompuestamente adv А. неохайно, нечупбрно; 2. безлбдно, безглуздо incompuesto adj А. прбстйй, нескладний; 2. непрйбраний, неохбйний, нечупарний incomunicabilidad /відлюдність, некому- нікббельність
incomunicable adj відлюдькуватий, неко- мунікббельний
incomunicación /1. відсутність спілкування, усамітненість; 2. юр. ізолЯція incomunicado adj А. відрізаний від збвнішнього світу (про місцевість)', 2. юр. ізольбваний
incomunicar vt А. ізолювбти, позбавляти спілкувбння; 2. юр. ізолювбти; -se усамітнюватися, уникбти спілкувбння inconcebible adj А. незрозумілий, непоЯс- нюваний; 2. неймовірний, неможлйвий inconciliabilidad /1. непримирбнність; 2. несумісність
inconciliable adj А. непримирбнний; 2. несумісний
inconcino адУрозлбднаний; привбдений у ббзлад
inconcluso aqjr незакінчений, незавбршений
inconcreto я^'неконкрбтний inconcurrente adj діал. юр. додатковий, сторбнній, привхіднйй inconcuso adj безсумнівний, очевйдний, беззапербчний; hechos -s беззапербчні фбкти
incondicional 1. adj безумбвний, безза- стербжний; capitulación - беззастербж- на капітуляція; 2. пбвний, абсолютний; безмбжний; obediencia - пбвне підпо- рядкувбння; 2. сот. абсолютний (сліпий) прибічник
incondicionalismo т Ам. сліпб прихильність
inconducencia /недоцільність inconducente adj недоцільний inconducta íAm. погбна поведінка inconexión fA. незв’язність; 2. відсутність зв’язку
inconexo adj А. незв’язний; 2. не зв’Язаний inconfesable adj ганббний inconfeso adj А. юр. якйй не визнаб себб вйнним; 2. нерозкбяний inconfidencia /недовіра inconfidente adj ненадійний, не вбртий довіри
inconfor «ablr а^'н^ /згбджуваний inconfi .dible а^’оригінбльний, характбр- •іИИ, своєрідний
354
inculto
Incongelable adj незамерзбючий; неза- стигбючий
incongruencia fA. невідповідність, недоцільність; несумісність; 2. незв’язність incongruente adj А. невідповідний, недоцільний; несумісний; 2. незв’язний incongruo adj див. incongruente 1 inconjugable a dj лінгв. недієвідмінюваний inconjurable adj неминучий, невідворбт- ний
inconmensurabilidad fA. несумірність; 2. безмірність, незмірність inconmensurable adj А. несумірний; 2. безмірний, незмірний; 3. величбзний inconmovible adj 1. незмінний; непохитний, незламний; cimientos ~s непохитні основи; 2. невблаганний, сувбрий inconmutabilidad fA. див. inmutabilidad; 2. незамінність
inconmutable adj А. див. inmutable; 2. незамінний
inconocible adj 1. див. incognoscible;
2. діал. який змінився до невпізнанності (Про ЛЮДИНУ)
inconoso adj діал. див. inconocible 2 inconquistable adj А. неприступний, непереможний, нездоланний; 2. непідкупний, невблагбнний
inconquistado ¿¿з/незавойбваний inconsciencia ЛІ. непритбмний стан; 2. не- усвідбмленість
inconsciente 1. adj непритбмний, зомлілий; estar - бути непритбмним; 2. несвідомий; 3. мимовільний; 4. т псих, під- свідбмість
inconscientemente adv 1. несвідбмо, машинбльно; 2. несвідбмо; необдумано inconsecuencia ^непослідовність inconsecuente adj непослідовний, нелогічний; супербчливий inconsideración f 1. необдуманість, нерозважливість; 2. неувбжність, непоштивість
inconsiderado adj А. необдуманий, нероз- вбжливий; 2. неувбжний, непоштивий inconsiguiente adj див. inconsecuente inconsistencia ЛІ. неміцність, нестійкість; непостійність; 2. неґрунтовність, необґрунтованість; 3. невідповідність, недоцільність
inconsistente adj 1. неміцний, нестійкйй, непостійний; 2. неґрунтбвний, необґрун- тбваний; 3. невідповідний, недоцільний inconsolable adj невтішний; pena ~ невтішне гбре
inconsolidable adj неміцний, крихкий inconstancia f непостійність; мінливість; нестабільність
inconstante adj непостійний; мінливий; нестабільний
inconstitucional adj неконституційний, який супербчить конституції inconsulto adj діал. див. inconsiderado 1 inconsumible, inconsuntible adj не при- дбтний для споживбння inconsútil adj рел. безшбвний (про одіж Триста)
incontable adj А. числбнний, незлічбнний; ~ número ббзліч; 2. непередбваний; не- вимбвний
incontaminación /"чистотб, незабрудне- .ність, незарбженість
incontaminado adj незабруднений, неза- .ражений
incontenible ¿¿#'нестримний; un ímpetu ~
нестримний порйв
incontestabilidad f незапербчність, не- .спростбвнний; безпербчний incontestable асунезапербчний, неспростовність; безпербчність incontinencia f 1. нестрйманість; 2. мед. нетримбння; - de orina нетримбння сбчі
incontinente 1. adj нестрйманий; 2. мед. якйй страждає на нетримбння сбчі; 2. adv див. incontinenti
incontinenti adv збраз же, не гбючись, негайно
incontinuo ¿¿^'безпербрвний, постійний incontrarrestable adj нестрймний, неса- мовйтий, нездолбнний incontrastable adj 1. беззапербчний, не- спростбвний; 2. неперембжний, нездоланний; 3. непохйтний; непоступливий, незговірливий
incontratable adj А. див. intratable; 2. якйй не може бути предмбтом угбди incontrito ¿¿^'нерозкбяний incontrolable adj якйй не піддабться контрблю, некербваний incontrolado adj 1. неконтрольбваний;
2. свавільний
incontrovertible adj беззапербчний, неспростовний; безсумнівний inconvencible adj якйй не піддається переконуванню;, непоклбдливий, незговірливий
inconvenible adj незручнйй, непідходящий; неналежний
inconveniencia ЛІ. незручність; перешкода; 2. непристойність; 3. недоцільність; недоречність; непридатність; 4. безглуздя, дурість
inconveniente 1. adj незручнйй, непідходящий; недоречний; tiempo - незручнйй час; 2. непристбйний; 3. m незручність; вада; todo tiene sus ventajas y sus ~s у всьбму є свої позитйвні і негатйвні аспекти; 4. перешкбда, завбда; утруднення; el ~ es que... річ у тім, що...; no tener ~ не мати нічого прбти, не запербчувати;
3. шкбда, збйток
inconvenientemente adv А. недорбчно, не до рбчі; недолбдно; 2. непристбйно inconversable adj див. insociable inconvertible adj А. фін. неконвертбваний (про валюту)', 2. незворбтній incoordinación /'відсутність координації incordiar і^набридбти, надокучати, доку- чбти
incordio m 1. мед. буббн; 2. досбда; не- прибмність; 3. набрйдлива, настйрлива людйна; зануда; 4. тягбр incorporación f А. включення; прибднан- ня; 2. лінгв. інкорпорувбння incorporado ¿¿^включений, приєднаний incorporal adj А. безтілбсний, безплбтний; 2. невідчутний
incorporamiento m див. incorporación incorporante adj А. якйй включбє; 2. лінгв. інкорпоруючий
incorporar vtA. (а, еп) включбти, прибдну- вати; 2. (соп) змішувати; 3. припіднімбти (того, хто лежить)', 4. військ, направляти до місцЯ служби; ~se 1. (а) прибднувати- ся; вхбдити; - al movimiento revolucionario прибднуватися до революційного руху; 2. припіднімбтися (про того, хто лежить)', 3. військ, з’являтися на місце служби
incorporeidad /безтілбсність, безплбтність incorpóreo adj безтілбсний, безплбтний incorporo тдив. incorporación incorrección f А. неправильність, помил- кбвість; неточність; 2. неввічливість, не- корбктність
incorrecto adj А. непрбвильний, помилкб- вий; нетбчний; 2. непрбвильний, непропорційний (про риси обличчя)', 3. неввічливий, некорбктний
incorregible ¿¿^невипрбвний; непопрбв- ний
incorrespondencia /'невідповідність incorrupción f А. нетлінність; 2. непідкупність, чбсність; 3. непорбчність, чистотб
incorruptible adj 1. якйй не псубться; нетлінний; 2. непідкупний, чесний; 3. морально чйстий
incorrupto adj 1. незіпсбваний, незогнй- лий; нетлінний; 2. непошкбджений, неторканий; 3. непідкупний; 4. морально чйстий; 5. незайманий, непорбчний increado ¿¿# нерукотворний incredibilidad /"неймовірність incredulidad ЛІ. недовіра, недовірливість;
3. невір’я, безбожність incrédulo 1. ¿¿# недовірливий; 2. невіруючий; 3. т невіруючий, безбожник increíble adj А. неймовірний, немйслимий, неможлйвий; 2. неправдоподібний incrementación f діал. див. incremento incrementar vt збільшувати, розшйрюва- ти, підвйщувати, нарбщувати; - los cambios culturales розшйрювати культурні зв’язкй; ~se збільшуватися, розшйрюва- тися, підвищуватися, посйлюватися incremento /771. збільшення, розшйрення, зростання, нарбщування, посйлення; ~ de los beneficios збільшення (зростання) доходів; 2. мат., лінгв. прйріст increpación fA. сувбра догана, нбтруска; 2. обрбза
increpar vtA. лаяти, сварйти, висвбрюва- ти; 2. ображати
increpatorio adj А. лайлйвий; 2. ображений, скрйвджений incriminable adj підсудний incriminación fзвинувбчення, обвинувачення
incriminar vtA. звинувачувати; обвинувачувати; 2. перебільшувати провйну incriticable ¿¿^'бездогбнний incruento ¿¿з/безкрбвний incrustación fA. інкрустувбння 2. інкру- стбція; 3. дбмішок, вкраплення; 4. нбкип; наліт
incrustado adj А. інкрустбваний; 2. облицьований; 3.вкрбплений incrustador m інкрустбтор incrustar vt А. інкрустувати; 2. нанбсити покриттЯ; 3. покривбти накипом; 4. заби- вбти, вдбвбувати в гблову (ідею, думку); ~se.1. встромлятися, впивбтися, врізбти- ся; 2. забивати собі в гблову (ідею, дум- кУ)\ 3. пробрбтися, втбртися, пролізти incubación fA. висиджування курчбт; 2. мед. інкубаційний період
incubador ¿¿^'інкубаційний; інкуббторський incubadora Лнкуббтор incubar 1. і//висиджувати (яйця)', 2. виводити курчбт в інкуббторі; 3. затівати, замишляти; 2. vi сидіти на Яйцях; ~se готу- вбтися, затівбтися; se está incubando una tormenta збирбється грозб íncubo m А. дбмон, злий дух; 2. кошмбр, жахіття страшнйй сон incuestionable adj беззапербчний, безсумнівний
inculcación /намбва; забивбння в гблову inculcar vtA. (vi) притискбти(ся); 2. навіювати; викликбти (думки); закарббвувати (у пам’яті)', -se впирбтися, стоЯти на свобму
inculpabilidad /невинність, невинувбтість inculpable ¿¿^'невинний, невинувбтий inculpación /'звинувачення inculpado adj А. звинувбчений, обвинувб- чуваний; 2. невйнний, невинувбтий inculpador ¿¿з/обвинувбльний inculpar vt(de) обвинувбчувати, звинувачувати
incultivable adj непридатний для збрю- вання (обрббки)
inculto adj 1. необрбблений, незбраний (про ґрунт)', 2. некультурний, неосвіче- ний; 3. легковбжний, неохбйний (про стиль)
355
incultura
incultura fA. нез0раність>необр0бленість;
2. некультурність, безкультур’я incumbencia f 1. оббв’язок, компетбнція, відання; ser de ~ de uno бути оббв’язком, вхбдити в компетбнцію; 2. доручення;
3. діал. Haxá6cTBO, Haxá6HiCTb incumbir vi (а) бути оббв’язком; лягбти, пбдати
incumplimiento т невиконбння incumplir не викбнувати (наказ, обіцянку
incunable 1. adj першодрукбрський; 2. т інкунббула
incurabilidad fA. невилікбвність; 2. невиправність; 3. непопрбвність incurable 1. adj невилікбвний; 2. невип- рбвний; 3. непопрбвний; 2. сот. неви- лікбвно хвбрий; хрбнік incuria fA. нехлюйство, халбтність; 2. не- охбйність
incurioso adj А. недбблий, халбтний; 2. не- охбйний
incurrir и/‘(еп) 1. помилйтися; провинитися; ~ en contradicción супербчити; ~ en un delito чинити злбчин; 2. накликбти на сббе, наривбтися; ~ en el odio de uno накликати гнів; ~ en el castigo зазнбти пока- рбнню; 3. юр. підпадбти; X ha incurrido en el artHeulo... del cydigo penal дії X підпадбють під статтіЬ... кримінбльного кодексу
incursión f вторгнення, наліт; - aérea повітряний наліт
incuso adj карбований тйсненням (про монету, медаль)
inchúrbido adj діал. дурнйй, безглуздий indagación f 1. розслідування; обстбжен- ня; 2. рбзшук; 3. дослідження, вйвчення indagador 1. adj пронйкливий; 2. m розсліду вач; 3. дослідник indagar vt 1. розслідувати, обстежувати;
2. розшукувати; 3. досліджувати, вивчб- ти; 4. Ам. допйтувати
indagatoria /дбпит
indagatorio adj юр. слідчий; declaración ~а свідчення на дбпиті indar m збступ
indebido adj А. необов’язкбвий; непотрібний; непідходящий; 2. несправедливий, незаслужений; un castigo ~ незаслужене покарбння; 3. необфунтбваний, недозво- лбнний
indecencia fA. непристбйність; 2. непристойний вчйнок, непристбйна поведінка;
3. неохбйність, нечистоплбтність indecente adj А. непристбйний; 2. негбр- ний, неналбжний
indecible яс/невимбвний, несказбнний indecisión /нерішучість; сумнів вагбння indecisivo adj див. indeciso 1 indeciso adj А. нерішучий; якйй вагбється; 2. невйзначений
indeclarable adj якйй не мбже фігурувбти у свідченнях
indeclinabilidad f лінгв. невідмінюваність indeclinable adj А, лінгв. невідмінюваний; 2. неминучий, невідворбтний; 3. невід’ємний; un derecho ~ невід’ємне прбво indecoro 1. /77 непристбйність; 2. adj див. indecoroso
indecoroso негожий, непристбйний indefectible adj 1. неминучий, незворбт- ній; 2. неодмінний
indefendible, indefensable, indefensibie adj
якйй не заслулбвує на підтрймку (збхист) indefenso adj А. незахйщений; 2. беззб- хисний, слаокйй; беззбрбйний indeficiente я^'обов’язкбвий, неодмінний indefinible adj невизнбчуваний; невйзначений, тумбнний
indefinidamente adv 1. невйзначено; 2. на невйзначений строк
indefinido adj А. невйзначений, неяснйй; un color ~ невйзначений кблір; 2. невйзначений, необмбжений (про строку, por tiempo ~ на невйзначений час; 3. лінгв. неознбчений; artículo - неознбчений ар- тйкдь; pretérito - неознбчений минулий час
indefinito adj мат. невйзначений indeformable adj якйй не деформується indeleble adj 1. якйй не стирбється, якйй не вивбдиться (про плямУ\ 2. незгладй- мий (про враження); 3- рел. вічний indelegable adj діал. якйй не мбже бути делегованим (уповновбженим) indeliberación f необдуманість, нероз- вбжливість
indeliberado adj А. необдуманий, нероз- вбжливий; 2. незумйсний, неумйсний indelicadeza f неделікбтність; нетактовність, безтбктність
indelicado я^'неделікбтний; нетактбвний, безтбктний
indemne adj неушкбджений, непостраж- дблий
indemnidad fA. неушкодженість; 2. беззбитковість; гарбнтія безпеки indemnización f відшкодувбння збйтків(вйтрат); компенсбція indemnizar vt відшкодбвувати збйтки; компенсувбти; ~se отрймувати відшкодувбння зойтків (компенсацію) indemorable зс/невідклбдний, термінбвий indemostrable ^'бездоказовий indemostrado ядУнедовбдений independencia /незалежність, самостійність; lucha por la ~ боротьбб за незалбжність; facilitar la - надати незалбжність
independerse Ам. стбти незалбжним, здобути незалбжність independiar ^звільняти; ~se звільнятися, ставбти незалбжним
independiente 1. adj незалбжний, самостійний; - de todos незалбжний від^усіх; ~ en sus juicios незалбжний у своїх судженнях; 2. окрбмий; ізольований; habitación ~ окрбма кімнбта; 3. adv див. independientemente
independientemente adv незалежно, самостійно; ~ de lo que él diga незалбжно від тбго, що він скбже independizar vt робйти незалбжним, звільняти від залежності; ~se ставбти незалбжним, звільнятися від залбжності indescifrable adj А. якйй не піддабться роз- шифрбвці; 2. непізнбваний, неосяжний indescomponible adjхім. нерозклбдний indescribible, indescriptible adj невимбв- ний; una alegría ~ невимбвна рбдість indeseable ас/неббжаний indesignable яс{гважковизнбчуваний indesmallable adj з неспускнйми пбтлями (про трикотажні вироби) indesquiciable adjmuym, тривкйй, непорушний
indestituible adj якбго не можна змістйти (з посаду
indestructibilidad /"непорушність indestructible adj непорушний; una par ~ непорушний мир
indeterminable adj А. невизнбчуваний, невйзначений; 2. див. indeterminado З indeterminación fA. невйзначеність, неясність; 2. нерішучість indeterminado adj А. невйзначений; неяснйй; 2. невйзначений, якййсь; 3. нерішучий
indeterminativo adj невизначбльний, не- головнйй
indeterminismo m філос. індетермінізм indeterminista філос. A. adj. індетермініст- ський; 2. /77 індетермініст
indevoción fA. неблагочестйвість, відсутність побожності; 2. невірність indevoto adj 1. неблагочестйвий, непо- ббжний; 2. невірний, не відданий índex 1. adj вказівнйй (про палець); 2. m індекс, покбзник; 3. годйнникова стрілка-
4. іст., рел. спйсок заборбнених книг indi /77хінді (мова\
India: Las - s країна благодбнствування, край достатку
indiada fA. Ам. індібнці; 2. Ам. звйчай, притамбнний індібнцям; 3. діал. спблах гніву
indiana /сйтець
indianero /77 робітнйк сйтцевої фббрики indianés adj індіанський indianismo m А. лінгв. індіанізм, запозичення з індібнських мов; 2. див. indigenismo З
indiano 1. adj індібнський; 2. індійський;
3. /77 індібнець; 4. m іспбнський емігрбнт (який розбагатів у Америці)', ~ de hilo negro скнбра, скупій, скупердяй indianología /наука про звйчаї індіанців indicación fA. вказівка, порбда; por ~ de uno за вказівкою; 2. знак, жест; 3. помітка (на поля)і)\ 4. ознбка, покбзник; 5. за- увбження; крйтика; 6. діал. консультація;
7. мед. симптбм, ознбка indicado adj А. вкбзаний, покбзаний; 2. підходящий, відповідний; 3. мед. рекомендований, покбзаний (про ліки) indicador 1. adj вказівнйй; 2. m вказівник; 3. тех. індикбтор, покбзник; 4. вказівнйй пблець
indicar vtA. вкбзувати, покбзувати; ~el camino показбти дорбгу; 2. служйти ознб- кою, свідчити, означбти; ~ pobreza свідчити про бідність; 3. вкбзувати, радити, наставляти; 4. мед. пропйсувати; приписувати, призначбти (лікування, ліки)\
5. давбти зрозуміти, натякати indicativo 1. aojr'вказівнйй; 2. показовий; 3. лінгв. дійсний; 2. m лінгв. дійсний спосіб, індикатйв
indicción fnepx склйкання (собору, синоду índice /771. знак, ознбка, прикмбта; покбзник; 2. покбзник, індекс; бглав; 3. алфавітний покбжчик; індекс; каталбг; 4. мат покбзник (степеня, кореня); 5. вказівнйй пблець; 6. стрілка (приладу, 7. іст., церк. спйсок заборбнених книг indiciado з^'підбзрюваний у злочині indiciar vtA. вкбзувати, покбзувати, свідчити; 2. підбзрювати, вважбти indicio /771. знак, ознбка, прикмбта; ~s vehementes красномбвні ознбки; 2. симптбм; нбтяк; вказівка; 3. (рі) хім. слідй (речовини) indicioso adj підозрілий indico 1. ^'індійський; 2. mдив. índigo indiestro ас{г'незгрббний, невмілий indiferencia f байдужість, байдужність; індифербнтність
indiferente adj А. байдужість; es - байдуже, все однб, не важлйво; 2. посередній, пересічний, ні те ні се; 3. байдужий, байдужний; індифербнтний; 4. невіруючий indiferentismo m А. байдужість, байдужність; індиферентйзм; 2. релігійний інди- ферентйзм
indjferentista 1. adj тш стосується релігійного індиферентйзму; 2. сот. прибічник релігійного індиферентйзму indígena 1. adj аборигбнний; тубільний; місцбвий; 2. сот. аборигбн; тубілець indigencia /нуждб, бідність indigenismo тА. лінгв. індіхенізм; запозй- чення із індібнських мов; 2. індіанські звйчаї; 3. індіхенізм (ідейний напрям) indigenista 1. adjt індіхеністський, який стосується індіхенізму; 2. сот. спеціаліст з культури індібнців
356
indulto
indígeno adj, com. діал. див. indígena indigente до/бідний, уббгий, нуждбнний,
ЗЛИДбННИЙ
indigerible adj див. indigestible indigestamente adv 1. нетерпляче; у гніві, із роздратувбнням; 2. хаотично, безлбдно indigestar vt BHKnMKáTM рбзлад шлунку; ~se 1. не перетрбвлюватися, не засвбю- ватися (про їжУ)\ 2. розладнбти собі шлунок; 3. не подббатися, викликбти не- прйязнь
indigestible до/нестрбвний
indigestión /нетр0влення шлунку, розлад
трбвлення
indigesto1 adj 1. нестрбвний, важкйй (про їжУ)\ 2. неперетрбвлений (лро їжУ}\ 3. хвб- рий на рбзлад трбвлення; está ~ у нього нетрбвлення шлунку; 4. огйдний, відрбз- ливий; 5. сувбрий, похмурий; 6. безлбд- ний, сумбурний; заплутаний indigesto2 т Л. Ам. індібнець; тубілець indignación f обурення; provocar una oleada de - викликати спблах обурення indignado до/обурений indignante до/обурливий indignar vt обурювати; ~se (con, contra, de, por) обурюватися
indignidad fA. ницість, підлість; ганббний вчйнок; 2. див. indignación indigno adj 1. (de) недостбйний, негбжий;
2. підлий, ниций, огйдний; 3. принйзли- вий, ганббний
índigo т індиго (фарба)
indiligencia f недббльство; недбалість,
халбтність
indinarse див. indignarse indino 1. adj див. indigno; 2. клятий, бісів (продитинУ}\ 2. m клята дитйна; 3. діал. шахрбй
indico1, -а 1. adj індібнський, якйй стосується америкбнських індібнців; 2. індійський, якйй стосується Індії; 3. m, Яндіб- нець, -ібнка; 4. тдіал. бійцівський півень; - sangley китáйcький (японський) торгб- вець (на ФіліппінаМ hacer el ~ бути нелу- кбвим (простодушним); дуріти, клбїти дурня; no hagas el - не будь дурнем; ¿somos ~s? так я і повірив!; що тут незрозумілого? indio2 до/сйній
indirecta /"нбтяк; ~ del padre Cobos недо- рбчна (груба) прямолінійність, безтбкг- ність, безтбктний вчйнок indirecto adj А. непрямйй, обхіднйй; 2. не- прямйй, побічний; 3. юр. не по прямій лінії (про спорідненість); 4. лінгв. непрямйй; complemento ~ непрямйй додбток; estilo ~ непряма мова indirigible до/некербваний indiscernible до/нечіткйй, тумбнний; не- вйдимий
indisciplina /недисциплінбваність, відсутність дисципліни; розхлябаність indisciplinable, indisciplinado до/недис- циплінбваний, незібраний; неслухняний indisciplinarse 1. порушувати дисципліну .(порядок); 2. вййти з покбри indiscreción /і. нескрбмність, неделікбт- ність; 2. 6e3TáKTHÍCTb, безцеремонність;
3. необербжність, необбчність; cometer una - здійснйти нерозумний вчйнок indiscreto adj А. нескромний, неделікбт- ний; una pregunta ~а нескрбмне питбння;
2. бeзтáкгний, безцерембнний; visita ~а безцерембнний (нав’язливий) відвідувач;
3. нерозсудливий; необбчний indiscriminado adj діал. байдужий indisculpable adj непростймий, недозволенний
indiscursivo adj нерозсудливий indiscutibilidad f беззапербчність, неза- пербчність
indiscutible adj беззапербчний, незапе- рбчний
indisolubilidad f 1. нерозчйнність; 2. не- розрйвність
indisoluble adj 1. нерозчйнний; 2. нерозривний
indisolvente adj якйй не розчиняє indispensabilidad f 1. необхідність, насущність; 2. обов’язкбвість # indispensable adj А. необхідний, насущний; lo (más) - найнеобхідніше; 2. обо- в’язкбвий
indisponer* vtA. розлбджувати, привбди- ти в ббзлад; 2. (con, contra) розсвбрю- вати; налаштбвувати прбти; 3. викликбти нездужання; ~se 1. (соп) сварйтися, пересварюватися; 2. нездужати, захвбрю- вати
indisponible adjякбго нембє в наявності indisposición f 1. непорядок; 2. неприхильність; небажбння; 3. нездужання indispuesto adj 1. безлбдний; 2. неприхильний; 3. розсвбрений; 4. заслбблий, хвб- рий
indisputabilidad /"беззапербчність, неза- пербчність
indisputable adj беззапербчний, незапе- рбчний
indistinción f А. однбковість; 2. неясність, розплйвчастість
indistinguible adj 1. нерозрізненний; не- розрізнймий; 2. неяснйй, розплйвчастий indistinto adj А. якйй ніччм не відрізняється, такйй же; 2. байдужий; es ~ ббйдуже, все одно; 3. нейснйй, розплйвчастий indita fЛ. Ам. 1. ромбнс, балбда; 2. швид- кйй танець
individuación ^індивідуалізація individual adj А. індивідубльний, особистий, персонбльний; 2. діал. однбковий individualidad Яндивідубльність individualismo m індивідуалізм individualista 1. ^'індивідуалістичний; 2. com. індивідуаліст individualización Яндивідуалізбція individualizar vtA. індивідуалізувбти, виділяти; 2. характеризувбти, визначбти individualmente adv індивідубльно, пер- сонбльно, окрбмо
individuamente adv нероздільно, рбзом individuar іПдив. individualizar individuo 1. до/неподільний, нероздільний; 2. індивідубльний; 3. m індивід, індивідуум; осббина; 4. член (організації);
5. суб’єкт, тип; 6. осбба, особйстість, cuidar bien de su - занбдто дббти про влбс- ну особу
indivisibilidad /"неподільність, нероздільність
indivisible до/1. неподільний, нероздільний; 2. мат. неподільний; юр. якйй не підлягає пбділу (про майно) indivisión f А. неподільність, нероздільність; 2. юр. нероздільність (майна) indiviso adj див. indivisible indivulgable adj не призначений для розголбшення
ind*o, -а 1. adj індійський; 2. m індієць, -ійка
indoblegable adj 1. якйй не згинбється, пружнйй; 2. непохйтний, стійкий indócil adj неслухняний, непокірний indocilidad Лнепбслух, непокірність indocto до/ неосвічений, неотбсаний, непросвіщбнний
indoctrinado до/неосвічений, ненбвчений indocumentado adj А. якйй не має посвідчення осбби, безпаспортний; 2. незнач- нйй, мізерний (про людині 3. неосвічений; необізнаний indochino до/індокитбйський indoeuropeo adj лінгв. індоєвропейський
indogermánico adj лінгв. індогермбн- ський, індоєвропбйський índole fA. харбктер, нбров; прирбда; 2. характер, властйвість, особлйвість; 3. рід, вид; un asunto de otra ~ спрбва збвсім іншого рбду
indolencia fA. безбблісність; 2. млявість, байдужість, апатія; 3. лінощі, безтурббт- ність
indolente adj А. безбблісний; 2. млявий, байдужий, апатйчний; 3. лінйвий, безтур- ббтний
indoiogía Лндолбгія indólogo /77 індблог indoloro adj див. indolente 1 indomabilidad fA. неприручуваність (тварин)', 2. неперембжність, нездолбнність; 3. невгамбвність, неприббрканість; 4. непокірність, норовлйвість indomable adj А. неприручуваний (про тварин); 2. непереможний, нездолбнний; 3. неслухняний, некербваний, норовлй- вий; 4. неприборканий, шалбний (про почуття)
indomado adj А. неприручений, дйкий (про тварин); 2. нескбрений indomesticable adj А. неприручуваний, якйй не піддабться прирученню; 2. жорст- кйй, деспотйчний
indomesticado, indoméstico до/неприру- чений, дйкий
indomia fA. діал. див. indormia; 2. діал. новизнб
indómito adj А. див. indomesticado; 2. див. indomesticable 1; 3. свавільний, норовйс- тий; 4. нестрймний, шалбний indonésico adj див. indonesio 1 indonesio 1. до/індонезійський; 2. m індонезієць
indormia /д/до. впрбвність, спрйтність indotado adj не наділений, позббвлений indrómina fЛ. Ам. чаклунство; знахарство; прйстріт
indubitable adj див. indudable indubitado до/безсумнівний, безпербчний inducción fA. спонукбння, поштовх; 2. лог. індукція; 3. вйсновок, підсумок; 4. фіз. індукція
inducido 1. adj фіз. індукбваний; 2. m якір inducidor 1. adj фіз. індукуючий; 2. m ініцібтор; призвідник, заводій inducimiento m див. inducción inducir* vtA. змушувати, спонукати, штов- хбти; 2. призвбдити, викликбти; - a sospecha викликбти підбзри; 3. вводити (в оману, спокус^ 4. лог. робйти вйсновок (від конкретного до загального), вивбди- ти на основі індукції; 5. робйти вйсновок;
6. фіз. індукувбти; 7. завдавбти indúctil adj А. нерозтяжнйй; 2. нековкйй; 3. непіддбтливий inductivo adj лог. ін^уктйвний inductor /771. призвідник, заводій; 2. ел. індуктор
indudable до/безсумнівний, безпербчний indulgencia fA. поблбжливість; 2. церк. індульгбнція, відпущення гріхів; - ріепа- гіа пбвне відпущення гріхів indulgenciar ііїцерк. давбти індульгбнцію, відпускати гріхй indulgente до/поблбжливий indulgir і/ґпрощбти
indultar vtA. прощбти; мйлувати, звільняти (від покарання); 2. звільняти (від зобов'язання); вилучати (чинногозаконі ~se А. діал. втручатися в чужіспрбви, пхатися кудй не просять; 2. діал. вихбдити із скрутнбго станбвища indulto /77 1. прощення; помйлування, звільнення від покарбння; 2. церк. відпущення гріхів; 3. привілбй, мйлість; 4. вй- лучення з дії закону
357
indumentaria
indumentaria f 1. одяг, цостюм; 2. історія костюму
indumentario adjmwÁ стосується бдягу indumento т (рі) одяг, бдіж, вбрання induración f мед. затвердіння, ущільнення
indurar vi (~se) мед. тверднути, затвер-
ДІВбТИ
industria ЛІ. промисловість, індустрія; ~ ligera легка промислбвість; - pesada важ- Ká промислбвість; 2. галузь промисловості; 3. ремесло, прбмисел; 4. виробництво, підприбмство; 5. майстбрність, вміння, впрбвність; de - /ос. adv. спеціб- льно, зумйсно; caballero de (la) ~ шахрай, авантюрист
industrial 1. adj промислбвий, індустріа льний; 2. /77 промислбвець, фабрикант; підприбмець
industrialismo т 1. ек. опора на промисловість; 2. меркантилізм; 3. філос. індуст- ріалізм
industrialista т, ек. прибічник опори на промислбвість
industrialización Лндустріалізбція І industrializar vt індустріал ізувбти industriar vt наставляти, навчати; - se |(para) навчитися, наловчитися, набити руку; примудритися
industrioso adj 1. роботящий, працелюбний; 2. підприємливий, активний; 3. майстровий, майстбрний, впрбвний industriosamente adv 1. вправно, май- стбрно, зі знанням спрбви; 2. зумйсно inebriante adj\. п’янкйй; 2. мед. токсйчний inebriar и/п’янйти inebriedad /пибцтво ineclipsable adjнембркнучий ineconomía /'неекономічність ineconómico adj неекономічний inecuación fMar. нерівність inedia /толодувбння (тривале) inédito adj\. невйданий, ненадрукбваний, неопублікбваний; 2. невідбмий, незнайб- мий; новйй, незвичбйний, небувблий ineducable adjважкйй у вихованні ineducación f невйхованість, невміння повбдитись; неввічливість ineducado adjневйхований, неввічливий inefabilidad f невислбвлюваність, неска- збнність; непередбваність inefable adj невислбвлюваний, невимбв- ний
inefectivo з^'неефектйвний, недібвий ineficacia /’неефектйвність; безрезультб тність
ineficaz, ineficiente adj неефектйвний, недібвий; безрезультбтний inejecución fflian. невиконбння inejecutable яо/невикбнуваний inelegancia f відсутність елегантності (витонченості)
inelegante adj неелегбнтний; невйтонче- ний
inelegible adj 1. якйй ускладнює вйбір; 2. якйй не мбже бути ббраним ineluctable, ineludible adj неминучий, не- відворбтний
inembargable adj якйй не підлягбє нак- лбденню емббрго
inemendable adj див. inenmendable inenarrable adj невимбвний, незбагнбн- ний
inenmendable adj непопрбвний, невип- рбвний
inepcia f 1. нісенітниця, маячня; 2. діал. див. ineptitud
ineptitud f 1. нездбрність, бездарність; 2. непридбтність
inepto 1. яс/нездбрний, бездбрний; 2. не- придбтний; 3. дурнйй, безглуздий; 4. m нездбра
inequiangular adj мат. нерівнокутний inequilátero adj мат. нерівносторбнній inequitativo ас^'несправедлйвий inequívoco adj недвознбчний, яснйй; безсумнівний
inercia ЛІ. фіз. інбрція; 2. інбртність, бездіяльність, неактйвність; 3. відстблість, зашкарублість
inerme adj 1. беззбрбйний, неозброєний; 2. беззахисний
inerrable adj 1. безпомилкбвий; 2. непомильний
inerrancia f 1. безпомилковість; 2. непомильність
inerte adj\* фіз., хім. інертний; 2. інбртний, бездіяльний; неакгйвний; 3. мбртвий, бездихбнний; 4. біол. безжиттєвий, несприятливий для рбзвйтку життя; 5. від- стблий, зашкарублий inerudición /'невігластво, неосвіченість inerudito а^неотбсаний, неосвічений inervación їфізіол. іннервбція inervar гіфізіол. іннервувбти inescrupuloso ао/нескрупульбзний inescrutable, inescudriñable adj нетзна- ваний, неосяжний, незвіданий inesperable аа{гнеочікуваний, непередбб- чуваний
inesperado ас/неочікуваний, раптбвий inestabilidad /'нестійкість, нестабільність inestable ас/нестійкйй, нестабільний inestancable зо/нестрймний, якйй інтен- сйвно розвивбється
inestimable adj\. безцінний, неоціненний; 2. якйй не піддається оцінці inestimado adj\. не оцінений, не підданий оцінці; 2. якйй не піддабться оцінці; не- оцінбнний
inevidente ас/неочевйдний, неявний inevitable adj 1. неминучий, невідворбт- ний; 2. неодмінний, обов’язкбвий inexactitud /'нетбчність inexacto яо/нетбчний inexcitable ^'незбудливий inexcusable adj 1. непростймий; 2. неодмінний, обов’язкбвий; una visita - обов’язкбвий візйт
inexhausto adj невичбрпний; безкінечний, нескінчбнний; ~а verborrea нескін- чбнний потік слів
inexigible adj якйй не підлягає стягненню inexistencia /небуття inexistente adj\. неіснуючий; 2. мізбрний, незначнйй
inexorabilidad /невблагбнність, непохйтність inexorable ярУневблагбнний, непохйтний inexperiencia /'недосвідченість inexperto недосвідчений inexpiable adjнеспокутуваний inexplicabilidad /непояснюваність inexplicable adj непояснюваний inexplorado adj недосліджений, нероз- віданий
inexplotable adj непридбтний для експлуатації (розрббки) inexportable adj непридбтний для бкспорту inexpresable ^невислбвлюваний, невимбвний
inexpresivo adj 1. невирбзний; 2. холбд- ний, безпрйстрасний
inexpugnable adj 1. неприступний (про фортецю); 2. впбртий, непохйтний; неприступний
inexterminable adj незнищбнний inextinguible adj 1. невгасймий, невтолй- мий (про почуття); 2. нескінчбнний inextinto а^’незгаслий, непогбслий inextirpable яо/невикорінюваний inextricable adj \. складнйй, заплутаний; 2. нерозв’язний, безвйхідний infaceto adj невйтончений, позббвлений смаку
infacundo adjнекрасномбвний infalibilidad f 1. надійність; 2. непомйль- ність, безпомилковість infalible adj\. надійний, вірний; remedio ~ надійний засіб; 2. непомйльний, безпомилкбвий
infalsificabie adj якйй не піддається фальсифікбції
infamable adj див. infamativo infamación /зганьблення, інфамбція infamadamente adv ганебно infamador 1. adj якйй ганьбйть, безчбс- тить; 2. /77 крйвдник
infamar и/ганьбйти, безчестити; ~se гань- бйтися
infamativo зс/ганббний infamatorio adj 1. див. infamativo 2. пасквільний
infame adj 1. ганббний, безчесний; 2. підлий, мерзбнний; 3. паскудниий, огйдний;
4. маловідомий; неавторитетний infamia f 1. ганьбб, безчбстя; 2. нйцість, підлість, мерзбнність infancia М. рбннє дитйнство; primera ~ дитячі літб; segunda - бтроцтвб, юність; 2. діти; 3. початок, рання стбдія розвитку infancino /77 олія незрілих маслйн infanta ЛІ. інфбнта, принцеса; 2. дружйна інфбнта; 3. інфбнта (титулдами королівського роду); 4. дівчинка (до семи років) infantado m, infantazgo m 1. тйтул інфбнта (інфбнти); 2. володіння інфбнта (ін- фбнти)
infante 1. /77 інфбнт, принц; 2. інфбнт (титул члена королівського роду); 3. хлопчик (до семи років); 4. поет, дитя; 5. військ. піхотйнець; 2. ґдив. infanta 1 infantejo /77 церк. хлопчик у церковному хбрі
infantería f військ, піхота; - de Marina морськб піхбта; ~ motorizada мотопіхота; ir (quedar) de ~ спішитися infantesa fflHB. infanta 1 infanticida 1. adj дітовбйвчий; 2. com. дітовбйвця
infanticidio /77 дітовбйвство infantico /77 церк. хлбпчик у церковному хбрі
infantil adj\. дитйчий; 2. дитячий, дитйня- чий, інфантйльний; 3. наївний, простодушний
infantilismo m 1. мед. інфантилізм; 2. дитячість, інфантйльність; 3. наївність, простодушність infantina Лона інфбнта infantino adj див. infantil infanzón1 тіст. інфансбн (ідальго з обмеженими привілеями) infanzón2 тдіал. вихваляння, хвбстощі infanzonazgo т, infanzonía ficr. 1. тйтул інфансбна; 2. володіння інфансбна infartar vt викликбти інфбркт; ~se пере- нестй інфбркт infarto /77 мед. інфбркт infatigable яо(г'невт0мний infatuación Лмарнослбвність, самовдоволеність; зарозумілість infatuado adj марнослбвний, самовдовб- лений
infatuar и/робйти марнославним; -se за- пишбтися, зазнбтися, стбти про сббе зависбкої думки
infausto adj нещбсний, нещаслйвий, фатбльний; de -a memoria сумнбі (недбброї) пбм’яті
infebril adj без жбру, без температури infección f 1. мед. зарбження, інфікувбн- ня; 2. інфбкція, інфекційне захвбрюван- ня,зарбза
infeccionar гідив. inficionar infeccioso adj мед. інфекційний, зарбзний infectado adj мед. зарбжений
358
infortunado
infectante adj мед. інфекційний, зарбзний infectar vt(v¡) див. inficionar 1 infectivo adj див. infeccioso infecto adj1. зарбжений, інфікбваний; 2. за- рЮжений, урбжений; 3. смердючий, смердючий; 4. жарг. огидний, мерзбнний, бруд- нйй; un asunto - брурнб cnpáBa infecundidad ^безпліддя infecundo ¿^'безплідний infelicidad /неицбстя
infeliz adj\. нещасливий, нещбсний; 2. фатальний, зловісний; 3. невдблий; una expresión - невдблий вислів; 4. нещасливий, безталбнний, нещбсний; 5. простодушний, нелукбвий, дббрий, покірний (про людині
infelizmente adv на жаль infelizote 1. я# нещбсний; 2. /77бідолбха; 2. дббра душб; 3. прост0к, бевзь inferencia /'висновок, умовивід inferior 1. adj нйжній; los pisos -es нижні поверхи; 2. нижчий, гірший; 3. м0нший; número - м0нше числб; 4. розташбваний
НЙЖЧЄ (про МІСЦЄВІСТЬ)\ 5. НИЖЧИЙ, ПІДЛ0Г- ЛИЙ, М0Л0ДШИЙ ПО чину; 6. /77ПІДЛ0ГЛИЙ inferioridad f\. низькб станбвище; 2. гірша (низькб) якість; 3. недостбтність; неповноцінність
inferir vt\. робити висновок, підсумбвува- ти; 2. тяпгй за соббю, призвбдити; 3. завдавбти (збитків, образ, ран)', -se ви- nnnBáTH, слідувати infernáculo m клбси (дитяча гра) infernal adj 1. пекбльний; 2. гидкий, огидний, диявольський; un ruido ~ пекбльний шум; 3. шкідливий; небезпбчний, згубний infernar иМ. засуджувати на вічні муки; 2. (vt) мучити(ся), терзбти(ся); 3. дратувб- ти; докучбти; -se дратувбтися; досбду- вати
infernillo m див. infiernillo
inferno adj\. поет, пекбльний; 2. m діал.
пбкло
infertilidad /'безпліддя, стерильність infertilizable adj нездбтний до запліднення, незапліднюваний
infestación f 1. зарбження; 2. розбрення, спустбшення; 3. запбвнення, заполбнення infestado adj 1. зарбжений; 2. розбрений, спустбшений; 3. запбвнений, заполбне- ний
infestar иМ. (vi) заражбти(ся); 2. розоряти, спустбшувати; 3. напбвнювати, запбв- нювати; -se напбвнюватся, запбвнюва-
тися
infesto adj поет, шкідливий, згубний inficiente ао/зарбзний inficionar vt(vt) 1. заражбти(ся); 2. розбб- щувати(ся); 3. отруювати(ся) infidel adj див. infiel 1 infidelidad /і. невірність, віролбмство; 2. невір’я, безббжність; 3. невіруючі, безббжники infidencia /нечбсність, непорядність, зло- вживбння довірою; віролбмство; зрбда infidente ао/нечбсний, непорядний, який зловживбє довірою; віролбмний infido adj віролбмний, зрадливий infiel 1. adj невірний, віролбмний; 2. не- прбвильний, нетбчний; несхбжий; 3. рел. невіруючий; 4. m рі невіруючі, безббжники
Infiernillo /77 спиртівка infiernito /77 Ам. 1. бенгбльський вогбнь; ,2. вид картярської гри infierno /771. (pf) пбкло; 2. підзбмне 4áp- ство, місце перебувбння душ помбрлих (у язичницьких релігія)?)', 3. (спрбвжнє) пбкло, пекбльний шум; 4. церк. трбпезна, де Щять скорбмне (у монастирі}, 5. клбси Дитяча гра), 6. потайнб відділення (га- мзиця, портфеля) 7. діал. вид картяр- ської гри; en ios quintos -s у чбрта на
poráx; mandar a uno a los quintos ~s no-
слбти до біса
infigurable з^'нематерібльний, безтілбс- ний
infigurado ^‘безформний infijo тлінгв. інфікс
infitración f 1. мед. інфільтрбція; 2. проникнення, всмбктування, вбирбння infiltrado 1. adj мед. Інфільтр0ваний; 2. увібраний; 2. т мед. інфільтрбт infiltrar иМ. (vi) насйчувати(ся); 2. навіювати (почуття, думки)', запровбджувати (ідеі); -se 1. вбирбтися, просбчуватися; 2. проникбти, запроваджуватися ínfimo adj 1. найнйжчий, нйжчий; незнач- нйй; un precio ~ сміхотвбрна цінб; 2. найгірший, мізбрний, остбнній infinidad ñ. безкінечність; 2. мбса, ббзліч infinido adj 1. незакінчений; 2. безкінбчний infinitar и/робйти безкінбчним infinitesimal adj мат. безкінечно малйй infinitésimo 1. adj див. infinitesimal; 2. m мат. безкінбчно Maná величинб infinitivo лінгв. 1. ад/неознбчений; modo - неознбчений спбсіб; 2. m інфінітив, неознбчена фбрма дієслбва infinido 1. adj безкінбчний, безмбжний, безкрайній; 2. числбнний; 3. m безкінбч- ність, нескінченність; 4. мат. знак безкінбч- ності; 5. adv безкінбчно, надзвичбйно infinitud ^безкінбчність, безмбжність, не- скінчбнність infinta /прикидбння infintoso adjypfaBamv\ infirmación f юр. відміна; огол0шення недійсним
infirmar vt 1. псу в ¿ти, знецінювати; 2. юр. анулювбти, відмінЯти; оголбшувати недійсним; позбавляти сйли infirme ^слабкйй, немічний inflación г1. надувбння, напбвнення повітрям (гбзом); 2. здуттЯ; надутість; 3. зарозумілість, марнослбвство; самовдовб- лення; 4. фін. інфляція; 5. див. insuflación
inflacionario ^'інфляційний inflador а^'якйй надувбє, роздувбє inflamabilidad /займйстість, горючість inflamable а^'легкозаймйстий, горючий inflamación f\. займбння, спалбхування; 2. мед. запблення; 3. тех., авт. запблю- вання
inflamamiento m див. inflamación 1 inflamar vt 1. підпблювати; запблювати; 2. збуджувати, розпблювати; - a uno de (en) ira вйвести з рівновбги, роздрату- вбти; 3. мед. викликбти запблення; -se
1. загорбтися, спалбхувати; 2. загорбти- ся, надихбтися; 3. мед. запблюватися;
4. розпблюватися, гніватися inflamativo, inflamatorio adj 1. легкозай- мйстий; 2. мед. запальнйй inflamiento гидив, inflación 1, 2 inflante aqjr надутий, пихбтий, марнослбв- ний
inflar vt 1. надувбти, наповнЯти повітрям (гбзом); накбчувати; - los carrillos надути щоки; 2. роздувбти, перебільшувати; 3. робйти зарозумілим (марнослбв- ним); -se 1. надувбтися; роздувбтися;
2. надувбтися пихбю
inflativo adjякйй надувбє, роздувбє inflectivo adj 1. якйй згинбється, переги- нбється; 2. муз. модулюючий (про голос) inflexible adj 1. негнучкйй, якйй не гнбть- ся, якйй не згинбється; 2. стійкйй, непо- хйтний, незлбмний; gun carácter - твер- дйй харбктер; - a los rueos незговірливий
inflexión /і. згинбння, перегинбння; 2. фіз. згин, перегйн; прогйн; 3. муз. модулЯція (голосну, 4. лінгв. флбксія
inflexionarse vr вигинбтися, перегинб- тися, прогинбтися
inflicción /1. завдавбння (поразки)', при- нбсення (зла, страждання); 2. наклбден- ня (стягнення, покарання) inflictivo adj 1. якйй завдбє (зло, страждання, поразку); 2. якйй накладбє (стягнення, покарання)
infligir vt, inflingir і/М. завдавбти; - una derrota завдавбти порбзки; - torturas завдавбти мук; 2. накладбти (стягнення, покарання)
inflorescencia f6or. суцвіття influencia ñ. вплив, дія; ejercer la - sobre uno впливбти; estar sometido a la - de
uno відчувбти вплив; 2. вплив, авторитет, вагб; hombre de - впливбва людйна; 3. рі зв’язкй; mover las ~s пустйти в хід зв’язкй; скористбтися впливбвими зна- йбмствами; 4. рел. божбственне натхбн- ня; 5. фіз. індукція influenciar vtflHB. influir influente adj див. influyente influenza f мед. грип; інфлюбнца; нбжить Influenzado ас/хвбрий на грип influir vt (en, con, para, sobre) впливбти, діяти; - en la calidad впливбти на Якість; - para el resultado вплйнути на резуль- тбт; dejarse - por uno відчувбти вплив influjo /77 1. див. influencia; 2. приплйв (морський)
influyente adj 1. який впливбє; 2. впли- вбвий
infolio /77 ін-фбліо, кнйга формбтом ін- фбліо
información f 1. повідомляння, інформу- вбння; 2. повідбмлення, інформбція, дбні; facilitar (suministrar) - надавбти інфор- мбцію; 3. юр. розслідування; - parlamentaria парлбментське розслідування;
4. рбзвідка; 5. виховбння, освіта informado adj 1. інформбваний; 2. реко- мендбваний; bien - з хорбшими рекомен- дбціями, з хорбшим послужнйм спйском informador 1. adj повідомляючий, інформуючий; 2. /77 інформбтор informal adj 1. неофіційний, неформб- льний; 2. несвітський; 3. вільний, безцеремонний, фамільярний; 4. несерйбзний, безвідповідбльний, нестарбнний informalidad f 1. недотримання встанбв- лених формбльностей; 2. вільність, без- церембнність, фамільярність; 3. несер- йбзність, безвідповідбльність, нестарбн- ність
informamiento тдив. información 1 informante 1. ^ інформуючий, повідомляючий; 2. /77 інформбтор; 3. лінгв. інфор- мбнт
informar vt 1. (de, sobre) повідомляти, ін- формувбти, довбдити до відома; 2. докла- дбти; 3. (de, sobre) наставляти; 4. філос. робйти ребльністю, втілювати; 5. явлЯти соббю оснбву, визначбти сутність; 6. вихб- вувати, давбти освіту; -se добувбти дбні, дізнавбтися
informativo adj\. інформаційний; 2. філос. якйй формує, втілює
informe1 adj 1. безфбрмний; 2. неЯснйй, невйзначений; розплйвчастий informe2 /77 1. дбповідь, повідбмлення; 2. інформбція, дбні; dar (suministrar) -s надавбти інформбцію; 3. юр. промбва на суді
informidad /Ч. безфбрмність; 2. неясність, невйзначеність; розплйвчастість infortificado adj неукріплений infortuna /'несприятливий вплив зірбк (в астрології)', невезіння, невдбча infortunadamente adv на жаль infortunado adj 1. нещбсний; злощбсний; 2. безталбнний, нещаслйвий
359
infortunio
infortunio m 1. непуста бідЯ, нeщácний випадок; 2. нещЯстя, злигодні; 3. невдЯча infortuno ао/нещаслйвий, бeзтaлáнний infracción 7 1. порушення (правила, закону ~ al código de circulación порушення прЯвил дорбжнього руху; 2. мед. Н6П0ВНИЙ перелбм infracto adjmuym, стійкий infractor 1. adj який порушує (правила, закони); 2. т порушник infraestructura 71. інфраструктура; 2. архіт. підзбмна частина споруди infrahumano adj тваринний, нйций, не- достбйний людйни; instintos ~s нйці інстйнкти
infrangibie adjmwA не биться, міцнйй infranqueable adj 1. непрохідний; 2. не- здолЯнний; diferencias ~ нездоланні су- пер0чності
infrarrojo adj фіз. інфрачервбний infrascrí(p)to adj 1. якйй нйжче підпи- сЯвся; 2. нижчезгЯданий infrasónico, infrasonoro adj фіз. інфра- звукбвий
infravalorar недооцінювати infrecuencia /'рідкісність infrecuentado ас/рідко відвідуваний; безлюдний
infrecuente adjнечЯстий, рідкісний infriar \гідіал. охолбджувати, остуджувати infrigidación 7охолбдження, остигання infringir у/порушувати, переступЯти (закон, припис)] не вйконати (обіцянку, не дотрйматися (слова) infróndigo adj діал. п’Яний.напідпйтку infructífero adj 1. безплідний; 2. безплідний, безрезультЯтний, непродуктйв- ний
infructuosidad /'безплідність, безрезуль- т0тність, непродуктйвність infructuoso adj див. infructífero 2 infrugífero adj див. infructífero infrutescencia їбот. супліддя ínfula 7 1. церк. єпйскопська мйтра; 2. p¡ стрічкй єпйскопської мйтри; 3. р! мар-
HOcnáBHicTb
infumable adj паскудний, повний (про тютюн, цигарку)
infundada adj необфунтбваний; una queja ~а необгрунтбвана CKápra infundible adj див. infusible infundio /77неправдйва чутка, плітка, брехнЯ infundioso 1. злоязйкий, зловорбжий;
2. /77 ПЛІТКЯр
infundir vt 1. навіювати (почуття)] ~ confianza викликЯти довіру; ~ inquietud викликЯти занепокбєння; - terror (miedo) вселити страх; 2. настбювати, робйти настій; 3. наливЯти infurtir і//валЯти (сукно) infusar гідіал. навіювати (почуття) infuscar 1. и/темніти; 2. ^затемняти infusibilidad 7неплЯвкість, тугоплЯвкість infusible adjнеплавкйй, тугоплавкий infusión ЛІ. настій, напій (з трав, плодів); 2. церк. окрбплення (прихрещенні)] 3. навіювання (почуття)] 4. мед. ВЛИВЯННЯ (внутрішньовенне)] estar en - бути готб- вим, дозріти
infusco 1. р. ігг. de infundir; 2. adj від Ббга, мйлістю Божою; ¡tiene la ciencia ~a! він прирбджений наукбвець! infusorio /77 ЗООЛ. ІНфузбрІЯ inga /771. див. inca; 2. діал. інга (танець) inganable adj недосяжний ingarantido adj негарантбваний ingeniador 1. зр/винахідливий; 2. /77ВигЯ- дько, винахідник
ingeniar vt вигЯдувати, винахбдити; ’-se (ingeniárselas) 1. викручуватися, виплутуватися; вихбдити зі станбвища; 2. про- явлЯти винахіливість, умудрятися, при-
ловчйтися; - separa obtener una cosa
примудрйтися зробйти ingeniatura 7 підприбмливість, мбткість, промітність, спрйтність ingeniería 7 1. інженбрна спрЯва; 2. Téx- ніка, технолбгія
ingeniero /771. інжен0р; - agrónomo агро- hóm; - de minas гірськйй інженбр; - de montes лісівнйк; ~ mecánico інженбр- мехЯнік; 2. pi інженбрні військЯ; 3. вигЯ- дько
ingenio /771. винахідливість, кмітлйвість; 2. впрбвність, спрйтність* 3. майстбрніс- ть, уміння; 4. талЯнт, здібності, обдару- вЯння; 5. рбзум, інтелЯкт; 6. дотепність; ~ ático аттйчна сіль, тонкйй дбтеп; 7. тала- новйта людина, г0ній; 8. письмбнник, Яв- тор; 9. механізм, машйна; anapáT; 10. ра- кбта; - espacial космічний літЯльний anapáT; 11. військ. rapMáTa; 12. (~ de azúcar) Ам. цукровий завбд; цукрбва плантЯція із цукрбвим завбдом; afilar (agudizar) el ~ ворушйти мізками
ingeniosidad 7 1. винахідливість, кмітлйвість; 2. недорбчна дотепність; недорбч- ний дбтеп
ingenioso adj 1. винахідливий, кмітлйвий, хитромудрий; 2. обдарбваний, талановитий; 3. майстбрний, умілий ingénito adj 1. незачЯтий; 2. врбджений, прирбджений, прирбдний ingente aq/величбзний ingenua 7 1. наївна дівчина (жінка), про- стЯчка; 2. театр, інженю ingenuidad /'простодушність, нелукЯвість ingenuo 1. aqjrнаївний, простодушний, не- лyкáвий; 2. чйстий, доброчбсний, цнотлй- вий; 3. /77 npocTáK, бевзь ingerencia ffiine. injerencia ingerido adj діал. понурий, занепЯлий духом
ingérido adj діал. хвбрий ingerir vi див. injerir
ingesta f мед. 1. гігібна харчувЯння; 2. pa- цібн
ingestivo adj мед. травнйй ingestión f мед., фізіол. 1. прийбм їжі; 2.трЯвлення ingina 7щЯлепа ingle faHar пах
inglés, inglesa 1. a# англійський; 2. m, f англієць, -йка; 3. m англійська мбва; 4. кре- дитбр; 3. діал. тбчна (пунктуЯльна) лю^й- на; a la inglesa по-англійськи, на англійський лад; в склЯдчину inglesada 7 типбво англійський ейслів (поведінка)
inglesado а^англізбваний, якйй наслідує ycé англійське; англомЯнський inglesar vt(vr) англізувЯти(ся) inglesismo тлінгв. англіцйзм inglomanía 7англомЯнія inglorioso adjбезслЯвний inglosable adj якйй не піддабться тлумЯ- ченню
ingluvies /77 зоб (у птахів) ingobernable aq/некербваний; неслухняний
ingratitud /'невдячність ingrato adj 1. невдЯчний; 2. неприємний; обтяжливий; una comisión ~а обтяжливе доручення; 3. невдЯчний, невйгідний;
4. Ам. неувЯжний, черствий ingravescente adjwm погіршується, якйй загбстрюється
ingravidez 7невагбмість, лЯгкість ingrávido adjлегкйй, невагбмий ingrediente m складовЯ частйна, інгре- дібнт, компонбнт
ingresar 1. vi вступЯти (в організацію)]
2. вступЯти (до навчального заклад,У)]
3. бути поміщеним; потрЯпити; - en el
hospital лягтй в лікЯрню; ~ en la cárcel потрЯпити в ув’язнення, сісти в тюрму; 4 надхбдити (про гроші} 2. і^/здавЯти, по- міщЯти (гроші в банк}, ~ dinero en su cuenta corriente клЯсти грбші на свій по- тбчний рахунок; 2. отрймувати грбші (ре- гулярно} ingresa diez mil pesetas al mes він отрймує дбсять тйсяч necéT на місяць; 3. поміщЯти; ~ en elhospital поклЯсти в лікЯрню; - en la cárcel посадйти в тюрму; ~se діал. вступЯти на військбву службу ingresivo adj лінгв. починЯльний, інгре- сйвний
ingreso /771. вхід; 2. вступ (в організацію); 3. вступ (до навчального закладу)] 4’ вступні Іспити; 5. надхбдження (грошей)]
6. р/дохбди; 7. церк. підніжжя вівтаря ingrimo adjAM. самбтній, на самоті inguandia f, inguandio m діал. вйгадка, хйтрість
inguinal, inguinario adj анат., мед. náxo- вий; hernia - пЯхова грйжа ingurgitación Лювтбння ingurgitar і^ковтбти, прокбвтувати ingustable яр{гнесмачнйй, непри0мний на смак
inhábil adj 1. незгрббний, невмілий; 2. не- здбтний, непридатний; - para el empleo невідповідний посбді; 3. юр. неправоз- дбтний, позббвлений прав; 4.: día - неро- ббчий (неприймбльний) день (в установаа)
inhabilidad 71. невміння, неспрйтність; 2. не- здбтність, непридбтність; 3. юр. неправоздатність
inhabilitación f, inhabilitamiento /77визнбн- ня невідповідним посбді; дискваліфі^ція inhabilitar vt\. (para) визнавбти невідповідним посбді; дискваліфікувбти; 2. робйти непридбтним, невідповідним; ~se стб- ти непридбтним
inhabitable adjнежитловйй, непридбтний inhabitado ^безлюдний inhabituado, inhabitual а^незвйчний inhacedero а^'нездійсн0нний inhalación 71. вдихбння; 2. мед. інгалЯція inhalador 1. adj вдихбльний; 2. m мед. інгалЯтор
inhalante мед. 1. ^'інгаляційний; 2. m речовинб для інгалЯції inhalar vt мед. BflnxáTH (лікарські речовини)
inhalatorio m мед. інгалятбрій inhallable ар^'пропблий, безнадійно втрб- чений
inhartable aq/ненасйтний inhereditable а^гненаслідувальний inherencia 7невід’бмність, притамЯнність inherente adj (внутрішньо) притамЯнний, невід’бмний
inhibición 71. юр. призупйнення (процесу, слідства)] 2. фізіол., хім. інгібувЯння, га- льмувбння
inhibidor 1. ар^'призупинЯльний, затрйму- вальний; 2. мед., хім. інгібуючий; 2. m мед., хім. інгібітор
inhibir vt 1. юр. призупиняти (слідство, процес7); 2. мед. затрймувати, гальмувбти; 3. перешкоджЯти, заважЯти; ~se 1. призупинятися, затрймуватися; 2. усувЯтися, ухилятися; ~ en cuestión усунутися від вйрішення питЯння
inhibitoria 7 юр. постанбва про призупйнення слідства (процбсу) inhibitorio adj 1. призупиняючий, затрй- муючий; 2. юр. призупиняючий (слідство, процес)
inhomogéneo adj негомогбнний, неоднорідний
inhonesto adj 1. безчбсний, нечбсний; 2. не- пристбйний, негбжий inhonorable ^непохвЯльний
360
inmunidad
inhospedable, inhospitable, inhospital adj пив. inhospitalario
inhospitalario adj 1. негостинний, непри- в[тний; 2. сувбрий, непривітний; un clima - суворий клімат; 3. пустбльний, дикий, нeзáтйшний
inhospitalidad /'негостинність, непривітність
inhóspito adj див. inhospitalario inhostil з^неворбжий, дружній inhumación /тюховбння inhumanidad /'нелюдськість, жорстбкість inhumanitario adj див. inhumano 1 inhumano adj\. нелюдський, жорстбкий; негуманний; 2. нестбрпний, нелюдський (про біль, страждання); 3. діал. вимащений, весь брудний inhumar vtxовбти, віддавбти землі iniciación f 1. початок, починбння; 2. посвячення, прилучення iniciado ^'утаємничений; прилучений iniciador 1. яо/починбючий; 2. /77ініцібтор inicial 1. adj початкбвий; 2. лінгв. почи- нбльний, інгресйвний; 2. Яніцібл iniciar v/1. починбти, брбтися; - las negociaciones починбти (відкривбти) переговори; - los contactos вступбти в контбкт; устанбвлювати контбкти; - las acciones діяти; 2. навчбти ochób (азів); наставляти; ~ en las matemáticas викласти оснбви MaTeMáTHKn; 3. посвячувати, npnny4áTn; ~se 1. починбтися; 2. вивчбти оснбви (ази); 3. прилучбтися; 4. прихбдити (про пору року
iniciativa ЛІ. ініціатйва, почйн, починбння; tomar la - брбти ініціатйву у свої руки; lanzar una ~ висувбти ініціатйву; 2. ініціативність; de mucha ~ ініціативний, під- прибмливий, діловйй; 3. npáeo внбсити пропозйцію (на збора))', 4. внбсення про- позйції
inicio /77 nonáTOK; al - de loe. prep. на no- HáTKy
inicuo adj 1. несправедлйвий; 2. жорстбкий, злий
inigualable, inigualado adj незрівнянний, пречудовий
inimaginable aqjr неймовірний inimitable adj\. виняткбвий; неповтбрний; 2. досконблий, закінчений ininflamable негорючий, незаймйстий ininteligencia /'дурість, нерозумність ininteligente ^'нерозумний, дурнйй ininteligibilidad /'незрозумілість, неясність Ininteligible ^'незрозумілий, неяснйй ininteresante з# недієвий inintermitente adj безпербрвний, безпе- рестбнний
ininterpretable ^'непоясненний, якйй не піддабться розтлумбченню ininterrumpido adj непербрвний, безперервний; безупйнний
ininvestigable adj непізнбваний, якйй не .піддабться дослідженню iniquidad f 1. несправедлйвість; 2. жорстокість, звірство
injerencia /втручання; la - en los asuntos de otros países втручбн^я у справи інших країн
injeridor /77 ніж для прищбплювання (рос- лин)
injerir* к/1. вкладати, поміщбти всербди- ну, вводити; 2. вводити, включбти; 3. прищеплювати (рослин])', -se втручатися, .пхатися
injerta fpne. injertación injertación /лрищбплення (рослини) injertador 1. adj щбплювальний; 2. прищеплювальний; 2. /77 сад. ніж для щбп- Дення (рослин)
•njertamiento m 1. сад. щбплення (росли- 2. ввбдення, включення
injertar иМ. сад. прищбплювати (рослину)', 2. мед. робйти пересбдку (тканини)',
3. прищбплювати, ввбдити, насбджувати injertera fc.-r. розебдник
injerto /77 1. сад. лрищбплення (рослини)', 2. сад. живець; 3. сад. підщбпа; 4. мед. пересбдка (тканини)', 5. мед. тканйна для пересбдки
injonear \гідіал. придирбтися, намагатися зачепйти
injuramentado зр/якйй не присягнув, не привбдений до присяги injuria f 1. лбйка; cubrir a uno de - обси- пбти лайкою; 2. обрбза; 3. необ’єктйвніс- ть, несправедлйвість; 4. д/неприбмності, незгбди; 5. мед. пошкбдження (тканин) injuriable яс/вразлйвий injuriado діал. низькосортний (про тютюн) injuriador 1. aqjr обрбзливий, крйвдний; 2. /77 крйвдник injuriante зо/обрбзливий injuriar vt 1. сварйти, лбяти; 2. ображбти, крйвдити; 3. завдавбти шкоди, шкбдити;
4. вдбрити; порбнити
injurioso adj 1. лайлйвий; 2. обрбзливий крйвдний
injusticia /'несправедлйвість; cometer -s чинйти несправедлйво injustificable adj непростймий, якбму нембє вйправдання injustificación /невйправданість injustificado яо/невйправданий injusto adj несправедлйвий inllevable adj 1. нестерпний (про страждання)', 2. непридатний для носіння (про одяг)', 3. неслухняний, нестбрпний inmaculado adj 1. чйстий; 2. чйстий, незаплямбваний inmadurez /'незрілість inmancable ^’обов’язкбвий, неодмінний inmanejable adj 1. незручнйй для корис- тувбння; 2. неслухняний, некербваний inmanencia f філос. іманбнтність inmanente adj філос. іманентний; притаманний, властйвий
inmarcesible, inmarchitable adj нев’янучий
inmarchito а^'незів’Ялий inmaterial adj 1. нематерібльний; 2. без- тілбений, безплотний inmaterialidad ЛІ. нематеріальність; 2. безтілесність, безплбтність inmaterialismo m філос. імматеріалізм inmaterialista 1. adj нематеріалістйчний; 2. /77 імматеріаліст inmaterialización /"одухотворення inmaterializar vt одухотворяти inmaturo ^'незрілий inmediación ЛІ. блйзькість; 2. д/окблиці inmediatamente adv негбйно, тут же, зб- раз же
inmediatez /"блйзькість, сусідство inmediaho adj 1. найблйжчий, сусідній; 2. безпосередній; 3. негбйний, невідклбд- ний; Іа ~а безпосербдній наслідок; de ~ іос. adv. зразу, одразу, тут же; Л. Ам. негбйно; darle a uno por las ~as притиснути, приперти до стінки; llegar (venir) а las -as розлютйтися, розпалйтися inmedible ао{гневимірюваний inmedicable зо/невиліковний inmejorable а^'найкрбщої Якості, найкращий
inmemorable, inmemorial adj давній, древній; desde tiempo - з незапбм’ятних часів
inmensamente adv дуже, надзвичбйно, безмірно
inmensidad /*1. безмірність, безмбжність, неозбрість; 2. маса, численність, ббзліч inmenso adj величбзний, широкий; безмірний
inmensurable adj незмірний inmerecido ^'незаслужений, несправедлйвий
inmergir vt занурювати inmérito adj див. inmerecido inmeritorio aó/недостбйний inmersión /'занурення inmerso ^'занурений inmigración Яммігрбція; - golondrina Ам. сезбнна іммігрбція роббчої ейли inmigrado, inmigrante 1. adj якйй іммігрував; 2. /77 іммігрбнт inmigrar тммігрувбти inmigratorio adj імміграційний inminable adj невичбрпний inminencia /"неминучість, невідворбтність inminente adj 1. неминучий, невідворотний; 2. близькйй, загрбзливий, навйелий (про небезпеку)
inmirable adj діал. потвбрний, огйдний, гидкйй
inmiscible adj якйй не змішується inmiscuir* і^змішувати; примішувати; -se лізти (в чужі справи)
inmisericordia /немилосбрдя, безсердбч- ність
inmisión ЛІ. вклбдення, включення; вкла- дбння; 2. вказівки, інструкції (підлеглому) inmisivo, inmisorio зо/інформуючий inmixtión ^змішування, домішування inmobiliaria /’будівбльна фірма inmobiliario adjнерухбмий (про майно) inmoble adj 1. нерухбмий; 2. стійкйй; 3. твердйй, непорушний inmoderación /'непомірність, надмірність inmoderado ^'непомірний, надмірний inmoderancia fflne. inmoderación inmodestia f 1. нескрбмність; 2. неприс- тбйність
inmodesto adj 1. нескрбмний; 2. неприс- тбйний
inmódico adj див. inmoderado inmolación ЛІ. жертвопринбсення; 2. жбр- тва; самопожбртва
inmolador 1. adj якйй здійснює жетво- принбсення; жбртвуючий; 2. /77жбртвувач inmolar vt\. рел. приносити в жертву богам; 2. жертвувати, приносити жбртву; ~se жертвувати собою, принбсити себб в жбртву
inmoral ^'аморальний inmoralidad f 1. аморальність; 2. аморальний вчйнок
inmoralizable зфневипрбвний; пропащий inmorigerado adj непомірний inmortal ^'безсмертний, вічний; los -es богй (язичницькі) inmortalidad /"безембртя inmortalizar vt обезембртити; увічнити; -se обезембртити своб ІМ’Я inmotivado adj необґрунтбваний, невмо- тивбваний; безпричйнний inmoto, inmovible ^'нерухомий inmóvil adj 1. нерухбмий; 2. твердйй, постійний, незмінний inmovilidad /нерухбмість inmovilización Н. привбдення в нерухбмий стан; 2. мед. іммобілізбція, фіксація inmovilizar vt\. закріпляти, фіксувбти; 2. сковувати, паралізувати, зупинЯти (в розвитку', -se застйгнути, закам’яніти inmudable adj див. inmutable inmueble 1. нерухбмий (про майно)', 2. /77 дім, будівля; р/нерухбме майнб inmundicia f 1. бруд, нечистота; 2. рі не- чистбти, пбкидьки; 3. порбк, розпуста inmundo adj\, бруднйй, нечистоплбтний; 2. огйдний, гидкйй; 3. рел. нечйстий inmune adj А. вільний (від податків)', 2. мед. імунний, якйй мбє імунітбт; 3. невразлйвий inmunidad ЛІ. імунітбт; - congénita врбд- жений імунітбт; - parlamentaria парлб-
361
inmunifacción
ментська недоторкЯннісиь; 2. пільга, звільнення (від податків) inmunifacción fflHB. inmunización inmunifaciente ad/ятіл даЯ імунітЯт inmunización ґмед. імунізЯція, запобіжне щЯпЛЄННЯ
inmunizado adj А. мед. імунізбваний, який Máe імунітЯт; 2. невразливий inmunizar vtA. мед. імунізувЯти; робити щЯплення; 2. убезпЯчити; робити невразливим
inmunología ЯмунолЯгія inmutabilidad f 1. незмінність, непорушність; 2. спбкій, незворушність inmutable adj 1. незмінний, непорушний; 2. спокійний, незворушний inmutación fA. зміна; 2. тривбга, зане-
ПОК0ЄННЯ
inmutar vtA. змінювати; 2. тривбжити, тур- бувЯти; -se 1. змінитися на лиці (від тривоги, хвилювання); 2. хвилювЯтися, тур- бувЯтися, засмучуватися innarrable я^'невимЯвний innato я# врЯджений innatural adj неприрбдний, ненатуральний
innaturalidad /неприрЯдність innavegable adj А. несудноплЯвний; 2. не- придЯтний для плЯвання (про судно) innecesariamente advбез потрЯби innecesario ^'непотрібний innegable adj беззаперЯчний, безсумнівний
innegociable я# необговЯрюваний inneidad ^врЯдженість Innoble adj 1. неблагорбдний; 2. ниций, недостбйний
innocencia fpne. inocencia
innocente adj див. inocente
innocivo яс/нешкідлйвий
innocuidad /"нешкідливість
innocuo ас/нешкідлйвий
innombrable, innominable adj не говЯре-
НИЙ ВГ0ЛОС
innominado aq/безімЯнний, без нЯзви innovación Я-ЮВЯтОрСТВО, нововвЯдення innovador m hobótóp innovamiento тдив. innovación innovar и/ввЯдити щось новЯ innóxico aq/невйнний, безгрішний innoxio adj див. innocuo innumerabilidad ЛшслЯнність, бЯзліч innumerable яо/числЯнний, незчислймий innúmero adj див. innumerable innutrición /нестЯча харчувЯння inobediencia ^непЯслух inobediente adj неслухняний, непокірний inobjetable М’який не допускЯє заперЯчень inobligativo adjнеобов’язкЯвий inobservancia /недотрймання (законів) inobservante adj якйй не дотрймується (законів), якйй порушує (закони) inobservar vtne дотрймуватися (законів), порушувати (закони)
inocencia f 1. невйнність, безгрішність; 2. невинувЯтість; 3. наївність, простодушність
inocentada f 1. наївність; наївний вчйнок, вислбвлювання; 2. жарт, рбзіграш inocente 1. яс^'невинувЯтий, неповйнний; - del crimen не вйнний у злбчині; 2. невинний, безневйнний; una broma - невинний жарт; 3. наївний, простодушний;
4. доброякісний; нешкідлйвий (про їжу, пиття)', 5. сот. простЯк, бевзь; 3. /77невйн- не дитя
inocentemente adv А. наївно, простодушно; 2. без злбї думки
inocentón aq/наївний, довірливий, легковірний; простакувЯтий inocuidad f 1. нешкідлйвість; 2. прісність, безбЯрвність; невиразність
inoculación їмед. щЯплення inocular vt 1. мед. прищ0плювати; 2. навіювати, приицЯплювати; 3. мед. інфіку- вЯти (рану); -se 1. робйти собі щЯплення; 2. засвбювати, вбирЯти, переймЯти inoculista сот. мед. спеціаліст зі щЯплень inocultable жУ'неприхЯвуваний; очевидний inoculto aqjr від крйтий, Явний inocuo adj А. нешкідлйвий; 2. посерЯдній, серЯдній; 3. прісний, безбЯрвний; неви- рЯзний
inocupación АюзЯйнятість inocupado а^’незЯйнятий inodoro 1. adjmwA не пЯхне, без зЯпаху; 2. гдезодор.Ятор
inofensiva adj А. безпЯчний, нешкідлйвий; 2. безневйнний, невйнний; una persona -а незлостйва людйна inofenso adj див. ileso inoficioso adj А. неретЯльний, несгарЯнний; 2. нелюб’язний, непослужливий; 3. Ам. непотрібний
inolvidable adj незабутній inoneco adj ріал, простаку вЯтий; недалЯкий inope adjt\p\\m, злидЯнний inoperable adj якйй не мбже бути оперЯ- ваним,неоперЯбельний inoperante я^'недіЯвий, неефективний inopia ^бідність, нуждЯ, злйдні; estar en la - бути неувЯжним, літЯти у хмЯрах inopinable adj А. безсумнівний, беззапе- рЯчний; 2. немислимий, неможлйвий inopinado adjнеочікуваний, раптбвий inoportunamente advne до речі, невчЯсно inoportunidad /недорЯчність, несвоєчЯс- ність
inoportuno adj недорЯчний, несвоєчЯс- ний; estar - бути не до рЯчі inopulencia ЛиізЯрність, недостЯтність inopulento зс/мізЯрний, недостЯтній inorancia їдив. ignorancia inorar уідіал. див. ignorar inordenado, inordinado adj безлЯдний, невпорядкЯваний
inorgánico ас/1. неорганічний; química -а неорганічна хімія; 2. неорганізЯваний невпорядкЯваний, несистематизЯваний inorganizado ^'неорганізЯваний inoxidable adj якйй не окйснюється; нержавіючий
inquebrantable adj А. якйй не розбивЯєть- ся; 2. непорушний, незлЯмний, непохйт- ний; resolución - твердЯ рішення inquietador aq/неспокійний, невгамЯвний inquietante adj якйй викликЯє тривЯгу, занепокЯєння
inquietar vtA. непокЯїти, тривЯжити; 2. юр. претендувЯти на чиЯсь майнЯ; -se (de, por) непокЯїтися
inquieto adj 1. неспокійний, тривЯжний; estar - непокЯїтися, тривЯжитися; 2. жва- вйй, непосидючий, невгамЯвний; 3. діал. схйльний
inquietud fA. занепокЯєння, тривЯга, хви- лювЯння; 2. р/стремління, бажЯння inquilinaje тдіал. 1. жйтелі; 2. див. inquilinato
inquilinato тА. винаймЯння житлЯ; 2. зда- вЯти в орЯнду житлЯ; 3. квартйрна плЯта inquilino т А. квартирЯнт; пожилЯць; 2. діал. орендЯтор (на фермі) inquina /ненЯвисть, антипЯтія; відрЯза inquinado з^'шкідлйвий Для здорЯв’я, Не- здорЯвий
inquinamento /77зарЯження
inquinar vt(vf) 1. заражЯти(ся); 2. бруднй-
ти(ся)
inquirir* vtA. розслідувати, досліджувати, з’ясЯвувати; 2. дізнавЯтися, розпйтувати inquisición fA, розслідування, з’ясувЯння; 2. (І.) іст. Інквізйція; hacer - викидЯти непотрібні папЯри
inquisicional adj див. inquisitorial inquisidor 1. пильний, вивчЯючий, до. пйтливий; 2. m іст. інквізйтор; 2. слідчий* 3. Л. Ам. судЯвий чинЯвник inquisitivo adj див. inquisidor 1 inquisitorial adj А. іст. інквізйторський* 2. жорстЯкий, безжЯльний inquisitorio adj див. inquisidor 1 inri mзлий жарт, насмішка, знущЯння; poner a uno el - вйставити на пЯсміх insabible ас^'неяснйй, незрозумілий, неосяжний
insaciable aq/ненасйтний, невгасймий insaculación /’опускЯння в урну (бюлетеня)
insacular vtA. опускЯти в урну (бюлетень)\ 2. кйдати жЯреб
insalivación /змЯчування слйною (їжі) insalivar и/змЯчувати слйною (їжУ) insalubre, adj нездорЯвий, шкідливий для здорЯв’я (про клімат) insalubridad /нездорові умЯви (клімату insalvable adj безнадійний; пропЯщий insanable aq/невилікЯвний insania, insanidad /'божевілля insano adj А. божевільний; 2. див. insalubre
insanoide adj божевільний, причйнний insápido зс/позбЯвлений смаку insatisfacción ЛнезадовЯленість insatisfecho я^'незадовЯлений, невдовЯ- лений
insciente adj див. inconsciente 1 inscribible ad/ятіл підлягЯє реєстрЯції inscribir rf1. запйсувати, впйсувати; реєстру вЯти; - en la lista внЯсити в спйсок; 2. надпйсувати, робйти нЯпис; 3. мат. впйсувати (фігурУ)', 4. запйсувати (звук, зображення)', -se 1. запйсуватися; 2. вписуватися (в рамки)
inscripción fA. зЯпис; реєстрЯція; 2. нЯпис; 3. мат. впйсана фігура; 4. мед. про- пйсування (ліків) inscripcionario m епіграфіст inscri(p)to 1. р. /77. de inscribir; 2. adj мат. впйсаний; 3. m: - de (en) Marina добро- вЯлець військЯво-морськЯго флЯту insculpidor /77 скульптор insecable1 зс/несЯхнучий insecable2 зс/нероздільний insección ^надріз, рЯзріз insectario, insectarium /77інсектЯрій insecticida 1. aq/дезінсекційний; 2. ^інсектицид
insectil adjяmл стосується комЯх insectívoro 1. adj комахоїдний; 2. m рі комахоїдні insecto /77 комЯха insectología ^ентомолЯгія insectológico adj ентомологічний insectólogo /77 ентомЯлог inseguir* и/слідувати inseguridad fA. невпЯвненість; 2. відсутність безпЯки; 3. ненадійність; 4. нетЯч- ність, недостовірність inseguro adj А . невпЯвнений; 2. небезпЯч- ний; 3. ненадійний; 4. нетЯчний, недостовірний
insembrado aq¡r незасіяний^ inseminación fA. біол. запліднення; 2. с:-г. запліднення
insenescente aqjr нестаріючий, вічно мо- лодйй
insenescer vi не старіти; залишЯтися молодйм
insensatez /'дурість, безглуздя, нісенітниця
insensato adj нерозумний, дурнйй, безглуздий
insensibilidad fA. нечутлйвість; 2. байдужість, бездушність
insensibilización ґмед. знебЯлювання
instituir
insensibilizar vt позбавляти чутливості, робити нечутливим, знебблювати; ~se втратити чутливість
insensible adj А. нечутливий; 2. байдужий, бездушний; 3. непомітний, невідчутний insensitivo adjнесприйнятливий, позббв- яений чутлйвості
insensivos т рідіал. примбчки від голов- нбго бблю
inseparabilidad f 1. невіддільність; 2. нероздільність; 3. нерозлучність inseparable adj 1. невіддільний; 2. нероздільний; 3. нерозлучний insepulto adj 1. непохбваний; 2. застарілий, віджйлий; викопний, допотбпний inserción /і. вставлення, вкладення; ввЄ- дення; 2, включення; 3. поміщення, опуб- лікувЄння (в газеті)\ 4. бот., анат. місце прикріплення (з’єднання); 5. вставка (в тексті)
inserenidad Лзанепокбєння, тривбга insereno зо(гзанепок0єний, стривбжений inserir* vtA.див. insertar 1,2; 2. див. injerir З
insertar vt 1. (vi) вставлйти(ся), вкладетеся); 2. ввбдити, включЄти; 3. розміщувати, публікувЄти (в газеті); -se бот., анат. прикріплятися
inserto adj 1. встЄвлений, вкладений;
2. введений; включений; 3. розміщений, опублікбваний (в газеті)\ 4. бот., анат. прикріплений; 5. прищеплений (про рослину
inservible adj непридетний; estar (quedar) - стЄти непридетним insexual зо/безстатевий insidia f(pi) 1. nácTKa; 2. підступи, зЄміри;
3. нЄтяки, інсинуЄці'і insidiador m інтриган
insidiar і//інтриіувЄти; замишляти зле insidioso adj 1. підступний; кЄверзний; 2. омЄнливо легкий; прихбваний, підступний (про хворобу
insigne adj А. видатний, помітний, услЄв- лений; 2. кричущий, обурливий; un disparate - неймовірна дурість insignia f 1. відзнЄка, брден; 2. npánop, штандерт; 3. р!військ. знЄки розрізнення;
4. значбк
insignificancia f 1. незначймість, неважливість; мізерність; 2. дрібнйця insignificante adj 1. незначнйй, неважлй- вий, дріб’язкбвий; мізерний; 2. неважлй- вий, дрібнйй
insimular vt 1. звинувЄчувати у злбчині; 2. донбсити
Insinceridad /нещйрість insincero adjнещйрий insinuación ЛнЄтяк
insinuador adj А. натякЄючий; 2. якйй вти- рЄється в довіру; 3. якйй навбдить на думку
insinuante adj 1. натякЄючий; gestos -s красномбвні (вирЄзні) жЄсти; 2. скрЄдли- вий,улесливий
insinuar vtA. натякети; 2. навіювати; - una •dea навіювати думку; 3. непомітно (посту- пбвр) починЄти; -se 1. (соп) втиретися в довіру; 2. (еп) закрадЄтися (про почуття) insinuativamente ¿с/инЄтяками Insinuativo афжйй натякеє, якйй свідчить insipidez fA. відсутність смаку; 2. нбсмак, .прісність; банЄльність msípid*o adj А. якйй не мЄє смаку; 2. якйй не мЄє смаку, прісний, нєцікЄвий, сірий; una persona -а сіра особйстість ■nsipiencia f А. невігластво; 2. нерозум- .ність, нерозсудливість, дурість •nsipiente adj А. неосвічений; 2. нерозумний, нерозсудливий; 2. m, f А. невіглас, HéyK; 2. нетяма
insistencia /"наполегливість; впертість
insistente adj наполегливий; впертий insistir vi (en, sobre) 1. наполягти; упирЄ- тися; 2. спиретися, покоїтися ínsito ас/врбджеиий insobornable a#непідкупний insobriedad f А. нестрйманість, непомірність; 2. пияцтво
insobrio adj А. нестрйманий, непомірний; 2. п’яний
insociabilidad /нелюдймість, некомунікЄ- бельність; нєлЄгідність insociable, insocial adj некомунікЄбель- ний, нелюдимий; нєлЄгідний insolación f А. сбнячний удер; coger (pillar) una - перегрітися на сбнці; 2. тепло- вйй удер; 3. інсоляція, опромінення сб- нячною радіецією
insolar vt виставляти на сбнце; -se 1. пе- регріветися на сбнці; 2. приймЄти сбняч- ну венну
insolencia f А. нахЄбство, зухвЄльство; 2. нахЄбний (грубий) вйбрик ^ insolentar vt вивбдити з терпіння, прово- кувети; -se (соп) чинйти грубо insolente adj А. зухвалий, нахЄбний; 2. зне- вЄжливий, зарозумілий; 3. незвичЄйний insolentón /77 нахЄба; хам insolidez /"нетвердість, неміцність insólido абідіал. самбтній insólito adj незвичЄйний, небувЄлий; над- звичЄйний
insolubilidad fA. нерозчйнність; 2. нерозв’язність
insoluble adj А. нерозчйнний; 2. нерозв’язний
insoluto dq/неоплЄчений insolvencia /незамбжність, неплатоспро- мбжність
insolvente 1. adj незамбжний, неплато- спромбжний; 2. непридетний (для роботи); 3. /77 неплатоспромбжний боржнйк; банкрут
insomne adjmv\v\ страждЄє на безсбння insomnio /77 безсбння insondable adj А. бездбнний; un abismo - бездбнна прірва; 2. неосяжний; un - arcano нерозгЄдана таємниця insonoro зс/беззвучний insoportable aq/нестЄрпний insoria fpian. дрібнйця, дурнйця, абищиця insoslayable ¿¿У'незворбтній, неминучий insospechable, insospechado яс/несподіваний, непередбЄчуваний insostenible adj А. нестерпний; 2. бездо- казбвий
inspección fA. бгляд, обстеження; 2. нЄг- ляд, інспекція; 3. посЄда інспектора; 4. інспекція (установа)
inspeccionar vtA. оглядЄти, обстежувати; 2. контролювЄти, інспектувЄти; наглядЄти inspector 1. ^‘контролюючий, інспектуючий; 2. /77 наглйдЄч; інспектор; ревізбр; контролер
inspectoría f діал. 1. посЄда інспектора;
2. інспекція (установа)’, 3. загін жандЄрмів у розпорядженнмнспЄктора inspersión ^розсіювання
inspiración fA. вдихЄння; вдих; 2. навіювання; 3. натхнення; 4. вплив; 5. лінгв. інспірЄція
inspirado adj натхненний inspirador A. adj якйй надихЄє; 2. m натхненник
inspirar vtA. надихЄти; 2. навіювати (думки, почуття)’, - una idea навіювати думку;
3. надихЄти; 4. дути (про вітер), -se (en) надихЄтися
inspirativo adjnкйй надихЄє instabilidad fflne. inestabilidad instable adj див. inestable instadamente adv наполегливо instador adj якйй наполягЄє
instalación fA. устанбвка, монтЄж; 2. yc- танбвка, устаткувЄння, апаратура; 3. заселення, вселення, розміщення instalador 1. adjmm устанбвлює; монтує; 2. /77 монтер, монтЄжник instalar vtA. устанбвлювати, монтувЄти; - un teléfono установйти телефбн; 2. устат- кувЄти; 3. поселяти; розміщувати; 4. вла- штбвувати (на посаду; - en el poder при- вбдити до влЄди; -se 1. поселятися; 2. розміщуватися, розташбвуватися; 3. ус- тановйтися, запанувЄти instancia fA. наполегливість, домагЄння; 2. прохЄння, заява; клопотЄння; а - de uno за прохЄнням; 3. інстЄнція; 4. юр. судбва інстЄнція; en última - у крайньому рЄзі
instantánea f А. моментЄльний фотознімок; 2. літ. експромт instantaneidad /"миттєвість, негЄйність instantáneo adj А. моментЄльний, негЄй- ний; 2. миттЄвий, скороминущий, хвилйн- ний
instante /771. секунда; 2. мить, миттєвість, момЄнт; al -, en este (mismo) - іос. adv. негЄйно, зЄраз же; (a) cada - іос. adv. що- хвилйни, раз у раз; en un - іос. adv. в одну мить; por -s іос. adv. щохвилйни, раз у раз; швйдко, з кбжною миттю instantemente adv А. миттЄво, моментЄ- льно; 2. наполегливо, впбрто instar 1. и/наполягЄти, наполегливо про- сйти, вимагЄти; 2. vi (por, sobre)’ наполягти; (a, para) закликЄти instauración /"устанбвлення, заснувЄння, введення
instaurar vt А. устанбвлювати, засновувати, ввбдити; - una disciplina férrea установйти залізну дисципліну; - nuevas costumbres ввестй нові звйчаї; 2. Л. Ам. . починЄти, порушувати (процес, справу; -se устанбвлюватися, вкорінюватися instaurativo 1. adj тш устанбвлює, за- снбвує, ввбдить 2. /77організЄтор, заснбв- ник
instigación /"спонукЄння, підбурювання instigador 1. adj спонукЄльний, підбурю- вальний; 2. m підбурювач instigar и/спонукЄти, підбурювач instilación f А. вливЄння по краплйні;
2. навіювання; 3. дистиляція
instilar vtA. повільно вливЄти, ввбдити по крЄплі; 2. закЄпувати, накЄпувати (лікиУ
3. непомітно навіювати (думки, почуття); повблі впливЄти
instimular и/стимулювЄти, заохбчувати instímulo /77 стимулювЄння, заохбчення instintivo д^'ІНСТИНКТЙВНИЙ instinto /771. інстйнкт; - de conservación інстйнкт самозбереження; por - інстинк- тйвно; 2. нЄхил, схйльність; -s criminales злочйнні нЄхили; 3. чуттй; 4. навіювання institor /77Торгбвий агент institución fA. заснувЄння, устанбвлення; 2. організЄція, устанбва, інститут; 3. інститут, громЄдська устанбва; instituciones democráticas демократйчні інститути; instituciones políticas політйчні інститути, держЄвні бргани; 4. політйчна організЄція, будбва, структура; la - monárquica монЄрхія; 5. рі оснбви, елементи, прйнципи (науки, мистецтва); 6. викладення, навчЄння, виховЄння; - de heredero юр. признЄчення спадкоємця institucional афнституційний, устанбвчий institucionalizar vt стЄвити (брЄти) під контрбль (організації, установи) instituidor 1. ^‘установчий; 2. /77заснбв- ник
instituir* vtA. устанбвлювати, заснбвува- ти, започаткбвувати; - una beca започат- кувЄти стипендію; - un horario ввестй
363
instituto
розклад; 2. навчбти, виковувати, наставляти; 3. постановляти; ~ (por) heredero юр. призначбти спадкобмця instituto /77 1. устанбва, інститут, товариство (наукового чи культурного характері ~ de investigación científica нау- кбво-дбслідний інститут; 2. шкбла, учйли- ще; - de segunda ensecanza (de ense- canza media) шкбла другого ступеня; сербдня шкбла (в Іспанії ~ general у técnico, ~ laboral, ~ de ensecanza media у profesional сербднє професійно-технічне училище; 3. брден, співтовариство, корпорбція; ~s armados армія; 4. статут, устбв (корпорації); 5. метб; нбмір institutor 1. adj устанбвчий; 2. m засновник; 3. діал. учитель, викладбч institutriz Здомбшня учителька, виховб- телька, ббнна
instridente adj\. пронизливий, різкий {про звуіїу, 2. поет, шумний, гуркітливий instrucción З 1. викладбння, навчбння; 2. освіта; ~ pública народна освіта; ~ primaria початкбва освіта; 3. підготбвка; ~ militar військбва підготбвка; ~ de campa-
■ са бойовб підготбвка; 4. освіта, освіченість, культура; nombre de vasta - різнобічно освічена людина; 5. інструкція, вказівка, настанбва; 6. юр. розлідування, слідство
instructivo adj 1. повчбльний, напутливий; 2. інструктивний
instructor 1. деякий повчбє, наставляє; 2. /77 інструктор; настбвник instruido adj 1. нбвчений; 2. освічений; культурний
instruir vt 1. (en) навчбти, наставляти; 2. (de) повідомляти; інформувбти; 3. юр. розбирбти (справі вестй (слідство); ~se 1. навчбтися; 2. (de) дізнавбтися, отрйму- вати дбні
instrumentación З муз. інструментбвка, оркестрбвка
instrumental 1. adj інструментбльний; 2. лінгв. інструментбльний, орудний (про відмінок); 3. юр. документбльний, доку- ментбваний; 3. m набір інструмбнтів, ін- струментбрій, устаткувбння; 5. музйчні інструмбнти; 6; лінгв. інструментбльний (орудний) відмінок
instrumentar vt муз. інструментувбти, оркеструвбти
instrumentista com. 1. інструментбльник, спеціаліст з вйготовлення музйчних (хірургічних) інструмбнтів; 2. музикбнт, інструменталіст; 3. оркеструвбльник instrumento /77 1. інструмбнт, знарбддя; ~s de producción знарЯддя виробнйцт- ва; 2. музйчний інструмбнт; ~ de cuerda струнний інструмбнт; - de percusión удбрний інструмбнт; 3. прйлад; - de medida вимірювальний прйлад; 4. докумбнт, юридйчний акт; ~s notariales нотарібльні бкти; 3. знарЯддя, збсіб, спбсіб insuave adj 1. нем’якйй, жорсткйй; 2. різ- кйй, неприбмний, дратівлйвий insubordinación Знепокбра, непбслух insubordinado 1. ^'непокірний; 2. /77порушник дисципліни
insubordinar vt підбурювати до непокбри; баламутити; ~se не підкорятися, вихб- дити з покбри; бунтувбти insubsanable adjневипрбвний insubsistente adj 1. неґрунтбвний; необ- фунтбваний; 2. неіснуючий insubstancial adj 1. позббвлений смбку; 2. беззмістбвний; нецікбвий insubstancialidad З 1. нбсмак; 2. беззміс- тбвність, сірість insubstituible незамінний insubyugado adj нескбрений insuculento я<#несоковйтий
insudadamente dtfi/наполбгливо, старбнно insudar vi наполегливо працювбти insuficiencia З 1. нестбча, недостбтність; 2. мед. недостбтність; ~ cardiaca (renal) серцбва (нирковб) недостбтність insuficiente яс/недостбтній; мізбрний insuflación fMep. вдувбння, піддувбння insuflar іїмед. вдувбти, робйти вдувбння insufrible ас/нестбрпний ínsula ЛІ. див. isla; 2. іст. дім, якйй стоїть окрбмо (удавньому Римі)\ 3. збкуток, глу- шинб
insulano, insular adj m див. isleco insularidad Зострівнб розташувбння insulina Зл/ед інсулін insulsez 3 1. відсутність смаку, прісність (їжі)', 2. банбльність, збЯлбжбність, плоскість; прісність
insulso adj\. без смаку, прісний (про їж^)\ 2. банбльний, заяложений, плбский; прісний
insultación Зобрбза insultada fAM. лайки, обрбзи insultador 1. а^’крйвдний, обрбзливий; 2. /77 крйвдник
insultante adi\. обрбзливий; 2. зухвблий insultar vt(v/) ображбти(ся); ~se зомлівбти insulto /77 1. обрбза, крйвда; 2. вйпад; наскбки, напбдки; 3. мед. нбпад, прйступ;
4. мед. інсульт
insumable adj 1. якйй не піддабться до- давбнню; 2. непомірний, надмірний insume adjдорогйй, витрбтний insumergibilidad Знепотбплюваність insumergible я<#непотбплюваний insumir víAm. 1. витрачбти (гроші)', 2. по- міщбти, вкладбти (гроші) insumisión Знепокбра, непбслух insumiso adj\. нескбрений; 2. непокірний, неслухняний
insuperable adj 1. неперевбршений; 2. не- здолбнний
insurgente 1. adj повстблий; 2. повстбн- ський; 3. /77 повстбнець, інсургбнт insurgir vi див. insurreccionarse insurrección 3повстбння; збколот; - armada збрбйне повстбння insurreccional adj\. повстбнський; 2. бунтівний
insurreccionar vt бунтувбти, піднімбти на бунт; ~se повставбти, піднімбти повстбння insurrecto 1. повстблий; бунтівнйй; 2. /77 повстбнець; 3. заколбтник insustancial adj див. Insubstancial insustituible adj див. insubstituible intacto adj\. нетбрканий, непочбтий; 2. не- ушкбджений, цілий, непошкбджений; 3. не- зачбплений, необговбрюваний; 4. чйстий, вільний від дбмішок
intachable яо/бездогбнний, досконблий intangible adjнедрторкбнний intasado aq/неоцінений inte adv діал. поза тйм, тим чбсом; en el ~ Л. Ам. пбки, поза тйм; тут же, одрбзу integrable adj мат. інтегрбваний integración ЛІ. інтегрувбння, інтегрбція; 2. мат. інтегрувбння
integral 1. adj цілісний, цільний, єдйний; 2. пбвний, всебічний; 3. мат. інтегрбль- ний; cálculo ~ інтегрбльне чйслення; 2. З мат. інтегрбл
integralmente adv пбвною мірою; цілкбм íntegramente adv 1. цілкбм, пбвністю; 2. зберігбючи цілісність, цілкбм integrante adj якйй вхбдить до склбду, складовий; невід’бмний; parte ~ складовб частйна
integrar vt 1. складбти, утвбрювати; вхб- дити до склбду;, 2. з’бднувати, об’бднува- ти; складбти ціле; 3. (en) прибднувати, об’бднувати; 4. мат. інтегрувбти; 5. діал. платйти, виплбчувати; ~se 1. (en) з’бдну-
ватися, об’бднуватися, інтегруватися- 2. прибднуватися
integridad ЛІ. цілісність, цільність; цілість- 2. незбйманість; 3. чбсність, непідкупність’ íntegro adj\. цілий, цільний; пбвний; 2. чбс- ний, безкорйсний, непідкупний integumentario adj анат. покривнйй integumento m 1. оболонка, захиснйй покрив; 2. мбска, личина; оболбнка; ширма intelección Зрозуміння intelectiva З розумбві здібності, рбзум; розуміння
intelectivo сприйнятливий, розуміючий; 2. розумбвий, інтелектуальний; facultades ~as розумбві здібності intelecto /77 рбзум, Інтелбкг intelectual 1. adj розумбвий, інтелектуальний; духбвний; trabajo ~ розумбва прбця; 2. /77 інтелігбнт; інтелектубл; 3. р! інте- лігбнція
intelectualidad 31. інтелеюгубльність; 2. ін- телігбнція
inteligencia 31. рбзум, інтелбкт; 2. розуміння; тямущість, кмітлйвість; 3. взаєморозуміння, однодумство; згбда; litigar а una ~ прийти до згбди; 4. табмний зв’язбк, змбва; estar en ~ con uno бути у змбві;
5. дбсвід, нбвик; en la ~ de que... іос. conj. беручй до увбги; що..., вихбдячи з тбго, що...
inteligenciado adj повідбмлений, інфор- мбваний
inteligente adj\. розумний; тямущий, кміт- лйвий; 2. розумний, наділений рбзумом; seres ~s розумні істбти inteligibilidad Ззрозумілість, Ясність; розбірливість
inteligible adj зрозумілий, Яснйй; вирбз- ний; розбірливий
intemerado adjнепорбчний, цнотлйвий intemerata 3 Ам. смілйвість; зухвалість; нахббність
intemperancia 3 непомірність, нестрйма- ність
intemperante adj непомірний, нестрйма- ний
intemperie Знепогбда, негбда; а Іа ~ під відкрйтим нббом
intempesta adj поет.: noche ~ глиббка ніч intempestivo adj несвоєчбсний, недорбч- ний
intemporal ¿¿#позачасовйй intención 31. нбмір; llevar (tener) la ~ de hacer una cosa замірЯтися зробити; 2. зб- дум; 3. нбров (у тварий)', toro de - норо- вйстий бик; primera - щйрість; безпосе- рбдність; segunda ~ табмний нбмір; de buena ~ добродумний; de mala ~ зловмисний; a la - de uno loe. ргер. на честь (про урочистості)', dar - давбти надію intencionado adj 1. умисний,, зумйсний; 2. з нбтяком, з прихбваним змістом, з під- тбкетом; 3. хитрий, шахраювбтий; bien ~ добродумний; mal - зловмисний, злісний intencional adj 1. умисний, навмисний, зумйсний; 2. душбвний, духбвний intencionar и/замишлЯти intendencia 31. керувбння, завідування; 2. устанбва, контбра; 3. військ, інтендбнт- ство; 4. військ, посбда інтендбнта intendenta Здружйна інтендбнта intendente /77 1. управйтель, адмініст- рбтор; 2. військ, інтендбнт; 3. Ам. алькб- льд, главб муніципалітету intendible adj діал. незрозумілий intensar(se) див. intensificar(se) intensidad 31. ейла, інтенсйвність; 2. ел. напруженість; 3. ел. ейла струму intensificación Зпосйлення, інтенсифікб- ція
intensificar vt (vi) посилювати(ся), інтен- сифікувбти(ся)
364
interpenetración
intensión їдив. intensidad intensivo adjпосилений, інтенсивний intenso adj\„ сильний, напружений, інтенсивний; un trabajo ~ напружена роббта; 2. яскрЯвий (про колір) intentar иМ. намагЯтися, прЯбувати; 2. намірятися, м0ти HáMip
intento т 1. спрЯба; hacer un - tímido
здійснити несміливу спрббу; desistir de su ~ відмбвитися від спрбби; 2. HáMip; de - умисно, навмисно; a(l) - de діал. з нЯ- міром (з метбю) зробити intentona / 1. смілива спрбба; 2. злочинний HáMip; 3. ризикЯвана спрЯва, авантюра
ínter 1. adv див. ínterin 2; 2. т Л. Ам. церк. вітрій, помічник парафіяльного свящЯ- ника
interacción /'взаємодія interaliado adj міжсоюзний interandino adj Ам. міжЯндський interastral ясу міжзЯряний intercadente adj 1. переривчастий, нерегулярний; 2. непостійний, мінливий (про поведінку, почуття); 3. мед. переривчастий, з перебЯями (про пульс)] 4. діал. не- вдовЯлений, похмурий intercalación /'включення, встЯвка intercaladura їдив. intercalación intercalar1 fadj\. встЯвлений, включений; 2. додаткЯвий (про день 29 лютого) intercalar і^вставлЯти, включЯти intercambiable adj 1. взаємозамінний; 2. придЯтний для Ябміну intercambiar и/обмінюватися; - impresiones обмінюватися врЯженнями intercambio m Ябмін, взаЯмний ббмін; - de mercancías товароЯбмін interceder v/бути посерЯдником; заступЯ- тися; клопотЯтися intercelular adj бот. міжклітинний intercepción, interceptación /1. перехоплення (військ.)\ перлюстрЯція (кореспонденції)] 2. перЯрва, переривЯння (зв'язку)] 3. перегорЯджування (шляху) interceptar иМ. перехЯплювати, затримувати; ~ la correspondencia перехоплювати (перлюструвЯти) кореспондЯнцію; 2. переривЯти, припиняти (зв'язок)] 3. пе- регорЯджувати (шлях) interceptivo adj я кий переривЯє (зв'язок) interceptor m 1. військ. винйщувач-пере- хЯплювач; 2. діал. автоматичний вимикЯч intercesión /'заступництво; посерЯдницт- во; клопотЯння
intercesor /77 заступник; посерЯдник; кло- потЯльник
intercilio /77 міжбрів’я intercluir включЯти, вставлЯти intercolumnio тархіт. відстань між двомЯ колбнами, інтерколумній intercomunicación /1. взаємозв’язЯк; 2. тех. ДвосторЯнній зв’язЯк
intercomunicarse vr підтримувати стосунки, спілкувЯтися (один з одним) nterconexión /взаємозв’язЯк intercontinental adjміжконтинентЯльний intercostal adjанат. міжребЯрний nterdecir * забороняти interdental adjniHTB. міжзубний, інтерден- .тЯльний
interdependencia /'взаємозалЯжність interdicción / 1. заборЯна; 2. скасувЯння [посади)] 3. юр. позбЯвлення прав; - civil .позбавлення громадянських прав interdictar vtli. Ам. забороняти nterdicto /771. заборЯна; 2. церк. інтердикт interés /771. знЯчення, важливість, цінність; інтерЯс; ser de tener - явлЯти інтерес; 2. інтерЯс, зацікЯвленість; sentir (tener) - por uno, una cosa проявлЯти інтерес; despertar ( citar) - викликЯти
інтерЯс; 3. захЯплення; інтерЯс; poner (tener) mucho ~ en (por) una cosa займЯтися із захЯпленням; 4. інтерЯси; блЯго; dacar (lesionar, menoscabar, perjudicar) los Intereses de uno зачіпЯти інтерЯси; intereses creados загЯльні (взаЯмні) інтерЯси; ~ público суспільне блЯго; 5. вигода, кЯристь; 6. (рі) відсЯтки, процЯнти; - simple (compuesto) прості (складні) відсЯтки; dar а ~ надавЯти пЯзику під відсЯтки
interesable adj корисливий, пожЯдливий interesado 1. adj зацікЯвлений; 2. корисливий; 2. тдіал. співмЯшканець interesal adj див. interesable interesalidad /корисливість interesante adj цікЯвий, захЯпливий; hacerse el ~ ламЯтися, маніритися interesar vt\, цікЯвити, викликЯти інтерЯс; привертЯти увЯгу; 2. зацікЯвлювати, утягувати, залучЯти до учЯсті; 3. вкладЯти, поміщЯти (грошіу справу); 4. зацікЯвити, привернути увЯгу, спрЯвити врЯження; ~se 1. (por) цікЯвитися, проявлЯти інтерЯс; 2. поцікЯвитися, розпитЯти interesencia /особиста присутність interesente ясу присутній interespacio /77 прЯміжок interestelar adjміжзЯряний interfecto adj юр. убитий, загйблий насй льницькою смЯртю
interferencia /1. втручЯння; 2. фіз. інтер- ферЯнція; 3. рад. перешкЯда interferir* vi 1. (en) втручЯтися; 2. фіз. ін- терферувЯти; 3. рад. ствЯрювати пере- шкЯди
interfoliar і^додавЯти у кнйгу чйсті Яркуші (для заміток)
ínterin 1. /77 інтервЯл, прЯміжок чЯсу; en el - тим чЯсом; 2. див. interinidad; 3. adv пЯки, пЯза тим
interinar vt тимчасЯво викЯнувати обЯ- в’язки
interinato /771. Л. Ам. див. interinidad; 2. діал. тимчасЯва посЯда
interinidad /1. тимчасЯве виконЯння обЯ- в’язків, заступництво; 2. період тимчасЯ- вого виконЯння обЯв’язків interino adj 1. тимчасЯвий; 2. тимчасЯво викЯнуючий обЯв’язки interinsular ясуміжострівнйй interior 1. зо/внутрішній; vida - внутрішнє (духЯвне) життЯ; гора ~ нйжня білйзна; habitación ~ кімнЯта з вікнами у двір* 2. m
1. внутрішній бік; 2. внутрішнє приміщення (з вікнами у двір)] 3. інтер’Яр, внутрішнє убрЯнство; 4. внутрішні райЯни країни;
5. внутрішній світ, душЯ; en su - в глибині душі; 6. р/нутрощі; 7. діал. жінЯча білйзна interiorano adj діал. внутрішній (про райони кра їни)
interiorarse втирЯтися в довіру interioridad /1. розташувЯння всерЯдині;
2. (рі) внутрішній світ, душЯ; 3. р/привЯт- не життя, сімЯйні спрЯви; meterse en ~es лізти в чужі спрЯви
interiorizado adj 1. повідомлений, інфор- мЯваний; 2. діал. знаючий, обізнаний interiorizar vt повідомляти, інформувЯти; ~se дізнавЯтися
interiormente adv 1. всерЯдині; 2. внутрішньо, в душі, в глибині душі interjección їлінгв. вйгук interjectivo adj 1. лінгв. вигукЯвий; 2. який вислЯвлюється лишЯ з допомогЯю вйгуків interlínea /1. прЯстір між рядкЯми; 2. по- лігр. інтерліньяж interlineado тдив. interlínea interlineal adj напйсаний між рядків; traducción ~ підрядкЯвий перЯклад, підрядник
interlinear і^писЯти між рядків
interlocución /розмЯва, бЯсіда, діалог interlocutor /77 співрозмЯвник intérlope adj 1. шахрЯйський; 2. іст. неле- гЯльний, контрабЯндний (про торгівлю в іспанських коло ніяк) interludio /77 муз. інтерлюдія intermediación /посерЯдництво intermediar vt 1. знахЯдитися сЯред; 2. діал. бути посерЯдником; 3. діал. заступЯтися; мирити розсвЯрених
intermediario 1. ясу посерЯдницький; 2. m посерЯдник; 3. m комісіонЯр; перекупник intermedio 1. ас/проміжний; 2. серЯдній, посерЯдній; 3. m прЯміжок чЯсу; пЯуза, перЯрва; 4. театр. інтермЯдія; 5. театр. антрЯкт
intermezzo /77 муз. інтермЯцо interminable adj нескінчЯнний, безкінЯч- ний
interminación /загроза interministerial adjміжміністЯрський intermisión /перЯрва intermitencia /перерйвчастість intermitente асу перерйвчастість; fiebre ~ переміжнЯ пропЯсниця intermitir vt переривЯти, тимчасЯво припиняти
internación /інтернувЯння internacional 1. асуміжнарЯдний, інтерна- ціонЯльний; situación ~ міжнародне становище; derecho ~ міжнародне прЯво; 2. /інтернаціонЯл (організація)] Internacional Comunista Комуністйчний ІнтернаціонЯл; (І.) ІнтернаціонЯл (гімн)] 3. m учЯсник міжнарЯдних спортйвних змагань
internacionalidad /інтернаціонЯльний ха- рЯктер
internacionalismo m інтернаціоналізм; ~ proletario пролетЯрський інтернаціоналізм
intemacionalista 1. adj інтернаціоналіс- тйчний; 2. сот. інтернаціоналіст internacionalizar vtінтернаціоналізувЯти internado 1. adjзЯмкнений, інтернЯваний;
2. /77 інтернЯт; 3. див. interno 2 internamente advine, interiormente internar 1. vt вестй вглиб, завЯдити; 2. ін- тернувЯти, замикЯти; 3. поміщЯти, влаш- тЯвувати (хворого в лікарню)] 4. и/прони- кЯти, пробирЯтися всередину; проникЯти вглиб; ~se 1. заглйблюватися, далЯко захЯдити; ~se en un bosque заглйбитися в ліс; 2. віддавЯтися, поринЯти, заглйблюватися; 3. вторгЯтися, втручЯтися interneción /забій хурЯби
internista 1. adj клінічний; 2. сот. лікар- клініцйст; 3. терапЯвт interno 1. adj внутрішній; régimen ~ внутрішній розпорядок; 2. внутрішній, /}ухЯв- ний; 3. мат. внутрішній (кут)] 4. клінічний; medicina ~а клінічна медицйна; 5. якйй працює в клініці, штЯтний (про лікаря)]
6. якйй навчЯється в закрйтому навчальному зЯкладі; 7. /77ІнтЯрн, учень закрйтого навчЯльного зЯкладу internuncio /771. церк. інтернунцій; 2. пред- ставнйк; 3. співрозмЯвник interoceánico adj міжокеЯнський; canal ~ канЯл, якйй з’Яднує два океЯни interóseo adj анат. міжкісткЯвий interpaginar іПдив. interfoliar interparlamentario adj міжпарлЯментсь- кий
interpelación /1. інтерпеляція, зЯпит у парлЯменті; 2. зЯпит
interpelante 1. зсу інтерпелюючий, якйй рЯбить зЯпит Урядові; 2. m інтерпелЯнт interpelar vt\. інтерпелювЯти, робйти зЯпит у парлЯменті; 2. вимагЯти пояснень;
3. просйти допомЯги, покровйтельства interpenetración /взаємопронйкнення
365
interplanetario
interplanetario ао/міжпл®нбтний; espacio - міжпланбтний прбстір interpolación /Ч. інтерполяція, встЯвка (у текст!); 2. мат. інтерполяція; 3. пербрва, тимчасбве припинення interpolador 1. adj інтерполюючий; 2. m інтерполятор
interpolar1 adj фіз. міжпблюсний interpolar2 vt\, інтерполювЯти, вставляти (у текст); 2. вставляти, включЯти, поміщЯ- ти; 3. мат. інтерполювЯти; 4. nepepnBáTH, тимчасбво припиняти interponer* vt 1. вставляти, включЯти, поміщЯти; 2. виставляти посербдником; 3. застосовувати (владу, вплив); 4. пода- вЯти (скаргу); звертатися (із проханням, скаргою); - un recurso подЯти апеляцію; ~se 1. виступЯти посербдником; 2. ставЯ- ти на шляху, перешкоджЯти, перепиняти interposición ñ. вст0вка, включення; 2. посередництво; 3. застосувЯння свого впливу (влЯди); 4. перешкбда interprender vt військ, захбплювати зне- нЯцька
interpretable adjmm піддабться пояснен- I ню (тлумЯченню)
interpretación /Ч. тлумЯчення, пояснення,
І інтерпретЯція; 2. виконЯння (ролі, музичного твору); 3. пербклад (на іншу мову) interpretador 1. ао/тлумЯчний; 2. /лвико- нЯвець (ролі, музичного твору); 3. m тлу- мЯч; комент0тор; виконЯвець (рол); 4. пе- рекладЯч
interpretar vt\. тлумЯчити, пояснювати; інтерпретувЯти; 2. викбнувати (роль, музичний твір); - un papel викбнувати роль; 3. перекладЯти (на іншу мову) interpretativo афпумЯчний, пояснювальний intérprete com. 1. перекладЯч, -чка (при усному переклад); 2. тлумач, інтерпретЯ- тор; 3. актбр, актриса; виконЯвець, -виця (ролі)
interpuesto р. ігг. de interponer interráneo adj який знахбдиться в нЯдрах землі
interregno /771. міжцЯрство; 2. Л. Ам. пербрва, призупинення; 3.: ~ parlamentario період між рбзпуском старбго парлЯмен- ту і вйборами новбго
interrogación f 1. питЯння; 2. лінгв. знак питЯння; 3. дбпит, опитування; 4. неясність, невизначеність interrogante 1. питЯльний; запитЯль- ний; 2. лінгв. питЯльний; signo ~ знак питЯння; 2. m неЯснйй пункт, неясність; 3. сумнів; 4. fлінгв. знак питЯння interrogar иМ. питЯти, стЯвити питЯння; розпйтувати; 2. допйтувати interrogativo а^'питЯльний; запитЯльний interrogatorio m 1. дбпит, опйтування; someter a un - піддЯти дбпиту; 2. прото- кбл дбпиту; 3. анкбта; 4. зЯпит; 5. опйтування хвброго, анЯмнез interrumpido adj 1. пербрваний; 2. переривчастий
interrumpir vt 1. (vi) переривЯти; 2. перепиняти, перешкоджЯти, заважЯти; - еі paso закривЯти прохід; -se зупинятися, переривЯти свою мбву interrupción f 1. переривЯння, пербрва; 2. тех. вймкнення, відключення interruptor 1. переривЯючий; 2. m ви- микЯч, перемикЯч intersecarse vrмат. перетинЯтися intersección f мат. 1. пербтин; 2. тбчка пербтину
interserir* vt див. intercalar2 intersideral adj міжзбряний intersticial ар/проміжний intersticio /771. щілйна, ущблина, розщб- лина; 2. прбміжок, зазбр; 3. інтервЯл, проміжок чЯсу
intertanto advAM. тим чЯсом, поза тйм intertrigo fMefl. опрілість intertropical ар/міжтропічний, розташбва- ний між двомЯ трбпіками interurbano ар{гміжміськйй intervalo /771. прбміжок, відстань, інтервЯл; 2. прбміжок чЯсу, пербрва, інтервЯл intervención /Ч. втручЯння; по - невтру- чЯння; - quirúrgica хірургічне втручЯння; 2. інтервбнція; - armada озброєна інтер- вбнція; 3. виступ, промбва; 4. посЯда ре- візбра (інспбктора); 5. інспбкція (устано- ва)
intervencionismo m інтервенціонізм intervencionista 1. adj інтервенціоністський; 2. /77 прибічник інтервбнції; 3. діал. див. interventor 2 intervenidor adj, m див. interventor intervenir* 1. itf(en) брЯти участь; 2. втручЯ- тися, застосбвувати вплив (влЯду); 3. ви- ступЯти посербдником, заступЯтися; 4. пе- решкбдити, завЯдити (про поді); 5. ви- ступЯти (зпромовою), 6. \іїмед. оперувЯти;
7. контролювЯти, ревізувЯти; 8. конфіску- вЯти, наклЯсти арешт; 9. брЯти на сббе сплЯту по вбкселю
interventor 1. adj якйй втручЯється; 2. m ревізор; фінЯнсовий інспектор interversión f 1. ббзлад, плутанйна; 2. лінгв. метатбза
intervertir * внбсити ббзлад (плутанйну) interview, interviú Лнтерв’к) interviuvar y/брЯти інтерв’ю, інтерв’ювЯти intervocálico adj лінгв. інтервокЯльний interyacente я^'проміжнйй intestado adj 1. померлий без заповіту; якйй не залйшйв заповіту; 2. якйй успад- кбвує за закбном (без заповіту) intestinal яо/кишковйй intestina1 adj\. внутрішній; 2. внутрішній, привЯтний, домашній, сімейний; guerras -as міжусббні війни; querellas -as сімбй- ні чвЯри
intestino2 /77 (р) кйшка; кишковйк; - ciego сліпЯ кйшка; - delgado тонкйй кишковйк; - grueso товстйй кишковйк íntico adjH. Ам. ідентйчний intima, intimación /наполбгливе прохЯн- ня, вимбга
íntimamente adv 1. інтймно, дружньо; 2. внутрішньо, в душі intimar 1. vt (а) вимагЯти; лрипйсувати; накЯзувати; 2. повідомляти, довбдити до відома; 3. и/(соп) подружитися, блйзько зійтйся; -se 1. всмбктуватися, проникЯти; 2. завоювЯти довіру, люббв; 3. подружитися, блйзько зійтйся intimatoria д^'вимбгливий intimidación /'залякування intimidad f 1. тіснЯ дружба; блйзькість, інтймність; 2. р/сокровенні думкй (почут- тЯ); 3. тіснб кбло; свої; en la - de la familia в кблі сім’ї; de la - de uno із близькбго отбчення; en la - сбред своїх, сбред бли- зькйх друзів (рбдичів); 4. р/статбві бргани (зовнішні)
intimidar vt залякувати íntirmo 1. ^‘внутрішній: en lo - de su alma в глибині душі; 2. зЯтйшний, усамітнений; 3. близькйй; інтймний; задушбв- ний; amigo - близькйй друг; relaciones -as інтймні стосунки; 4. тіснйй, міцнйй, нерозрйвний; amistad -а міцнЯ дружба; unión -а непорушна бдність; 5. m близькйй друг
intitulación f 1. заголбвок, титул; 2. присвята в кнйзі
intitular vt\. давЯти ім’Я (нЯзву), називЯти; 2. давЯти заголбвок, називЯти; 3. призна- чЯти на посЯду; 4. присвячувати кнйгу; -se 1. називЯтися; 2. діал. звЯтися; іменувЯ- тися; me intitulo Diego менб звуть Дібго
intocable 1. adj недоторкЯнний; 2. corrí недоторкЯнний (каста в інді) intolerabilidad ^нестбрпність intolerable яс/нестбрпний intolerancia /нестбрпність intolerante adj нетерпймий; непримирбн- ний
intolerantismo m нетерпймість intomable adj діал. див. impotable intonso adj 1. нбстрйжбнйй; 2. нерозрізаний (про книгу); 3. неосвічений, неотбса- ний
intoxicación /'отруєння, інтоксикЯція intoxicar и/отруювати; -se отруїтися; -se con setas отруїтися грибЯми intraatómico яс/внутріЯтомний intracorpóreo зо/внутрішній, органічний intracraneal, intracraneano adj анат. внутрішньочерепнйй intradós /7? архіт. внутрішня поверхня склепіння
intraducibie а^неперекладнйй intramitable з^'нездійснбнний intramolecular внутрішньомолекулЯрний intramuros adv всербдині міста, у мбжах міста
intramuscular adjf внутрішньом’Язовий intráneo adj див. interno intranquilidad /занепокбєння, тривога intranquilizar vt(v/) непокбїти(ся), тривб- жити(ся)
intranquilo ао/занепокбєний, стривожений intranscendencia ffjne. intrascendencia intranscendente adj див. intrascendente intransferible adj без прЯва передЯння intransible adj див. intransitable intransigencia f\. непоступливість; прин- ципбвість; 2. нетерпймість intransigente adj\. непоступливий; прин- ципбвий; 2. нетерпймий intransitable adj непроїжджий, непрохідний (про дорогу)
intransitado я#безладний, усамітнений, рідко відвідуваний
intransitivo adj лінгв. неперехідний (про дієслово)
intransmisible я# непередЯваний intransmutable незмінюваний intransparencia /непрозбрість intransparente а^'непрозбрий intransportable adj нетранспортЯбель- ний; непридЯтний для транспортувЯння; якйй не підлягЯє перевбзенню intranucjear ^‘внутрішньоядерний infraocular ас/внутрішньоочнйй intrapulmonar яс/внутрішньолегенбвий intrascendencia /неважлйвість, незначй- мість
intrascendente зфіеважлйвий, незначнйй intrasmisible adj див. intransmisible intratable adj 1. непрохідний, важкопро- хідний; 2. некомунікЯбельний, нелюдимий; 3. незговірливий, непоклЯдистий intratar \гідіал. обрЯжати intrauterino adj мед. внутрішньомЯтковий intravenoso зс/внутрівбнний intraversión fflHB. introversión intravertido adj див. introvertido intravital зс/прижиттбвий intrepidez /оезстрЯшність, відвЯга intrépido д^'безстрЯшний, відвЯжний intriga f\. інтрйга, підступи, зЯміри; armar (fraguar, maquinar, tramar, urdir) 7S плестй інтрйги, умишлЯти зле; 2. живий інтербс, цікЯвість intrigado яс^заінтригбваний intrigador ^‘інтригуючий, цікЯвий intrigante 1. adj. див. intrigador; 2. com. інтригЯн, -ка
intrigar 1. vi інтригувЯти, умишлЯти зле; 2. vt заінтригувати, дуже зацікЯвити; ~se жвЯво цікавитися
366
inveteración
intrincación / заплутаність, плутанина; неясність w ,
intrincado adj 1. заплутаний, неясний; 2 звивистий (продорогу); 3. заплутаний {про вузол); складнйй (про лабіринт) intrincamiento m див. intrincación intrincar vt заплутувати, затемняти; ускладнювати
intríngulis m 1. таЯмний зЯдум; 2. осудність, усклЯднення
intringulizado adj діал. який винбшує raéMHi зЯдуми
intrínseco adj сутнісний, внутрішньо при- тaмáнний
intrinsiqueza /'внутрішня сутність introducción ЛІ. ввЯдення, ввід; 2. вступ, передмбва; 3. муз. інтродукція, вступ; 4. знайбмство, представлення, рекомен-
дЯ ція
introducido ¿¿^'прийнятий в дбмі, свій (у
Д0МІ)
introducidor 1. adj див. introductivo; 2. m
контрабандист
introducir* vt\. ввбдити, вставлЯти, вкла- дЯти, встромляти; 2. втягувати, протягувати; 3. ввбзити, імпортувЯти (товари); 4. ввбдити, насЯджувати, прищЯплювати (звичаї); 5. знайбмити, представляти, рекомендувЯти; ввбдити; 6. внбсити (протиріччя); ~se 1. потрапляти, проникЯти;
2. втручЯтися, пхЯтися (в чужі справи);
3. (соп) зав’язувати (впливбвЬ знайбмст- ва; 4. виникЯти, спалЯхувати (про чвари) introductivo adj вступнйй
introducto ¿¿з/'повідбмлений, поінформб- ваний
introductor adj, introductorio adj див. introductivo
introflexión /згинЯння, прогинЯння всерЯ-
дину
introito /п 1. вступ, пролбг; 2. іст. пролбг (в античному театрі); 3. церк. молйтва перед почЯтком мЯси intromisión /втручЯння introrsión ЇДИВ. introflexión introspección f псих. інтроспЯкція, само- спостербження, самоаналіз introspectivo adjпсихол. інтроспектйвний introversión f психол. зосерЯдженість на свобму внутрішньому світі introverso, introvertido психол. 1. adj зо- сербджений на свобму внутрішньому світі; 2. /77 інтровЯрт introvisión їдив. introspección intrucho adj/J. Ам. набрйдливий, надокучливий
intrusarse, intrusear vi діал. 1. вторгЯ- тися, вривЯтися; 2. незакбнно (самочйн- но) зайнЯти посЯду, присвбїти тйтул intrusidad fдiaл. набрйдливе втручЯння в чужі спрЯви
intrusión / 1. втбргнення, незакбнне (самовільне) пронйкнення; 2.незакбнне (са- мочйнне) займЯння (посади) mtrusismo m наявність неспеціалістів, не- .професіонЯлів (у певній сфері діяльності) intrusivo adj 1. якйй незакбнно втбргся (втЯрся, пронйк); чужйй; 2. лінгв. встЯв- ковий, епентетйчний (про звуки, букви) intruso 1. adjmm втЯрся, незакбнно зайняв посЯду; 2. якйй втбргся; 3. діал. надокучливий; 4. /77 прбйда, пройдйсвіт, про- нбза, пролЯза; 5. самозвЯнець; вйско- чень
intubación / intubamiento m мед. інту- бЯція
intuición /інтуїція
intuir vt інтуїтйвно відчувЯти
ntuitivo яс/інтуїтйвний
intuito /77 побіжний ПОГЛЯД
intumescencia /1. опухЯння; 2. пухлйна
intumescente ¿¿з/'опухлий, розпухлий
intuspección /рефлЯксія; самоанЯліз intutible adj 1. бруднйй, неохЯйний; 2. не- привЯбливий, огйдний, гидкйй; 3. непри- дЯтний
ínula í6ot. омЯн
inulto adj поет, за якбго не помстйлися inunción /втирЯння (лікарського засобу) inundable £<#заливнйй, затбплюваний inundación /1. пбвінь; затбплення; 2. бЯз- ліч, мЯса, мбре inundadizo adj див. inundable inundar vñ. затбплювати, заливЯти; 2. за- пбвнювати, заполоняти; ~se 1. затбплю- ватися; 2. наповнятися inurbano ¿¿з/неввічливий, невйхований inusable ¿¿# непридЯтний inusado, inusitado, inusual adj 1. невжй- ваний; 2. незвичЯйний, рідкісний inútil adj 1. непідходящий, непридЯтний;
2. мЯрний, дарЯмний; 3. непридЯтний, якйй став непридЯтним; вйзнаний непри- дЯтним (для військової служби) inutilidad /1. непотрібність, непридатність; 2. непридЯтність; ~ física інвалідність inutilización /1. невикористЯння; 2. виведення з лЯду
inutilizar vt\. робйти непридЯтним, псувЯ- ти; 2. робйти непридЯтним; перекрЯслю- вати, звбдити нінЯщо; 3. задавЯти ни- щівнбї порЯзки (в боротьбі, дикусії); ~se ставЯти непридЯтним, вихбдити з лЯду invadeable adj якйй не мбжна перейтй вбрід, глиббкий
invadir иМ. вторгЯтися; наступЯти; 2. за- хбплювати, окупувЯти; ~ el territorio зайнЯти теритбрію; 3. посягЯти (на права); 4. охбплювати (про почуття); 5. наповняти, заповнЯти invaginación їмед. інвагінЯція invalidación f 1. анулювЯння, визнЯння недійсним; 2. непридЯтність invalidar itf1. робйти непридЯтним; пере- крЯслювати, звбдити нінЯщо; 2. анулю- вЯти, оголбшувати недійсним invalidez /1. недійсність (документа); 2. інвалідність, непрацездЯтність; 3. непридЯтність
inválido adj 1. нечйнний, якйй не мЯє закбнної сйли; 2. непрацездЯтний, калічний; 3. необ/рунтбваний, неперекбнли- вий; 2./77 інвалід
invalorable ¿ú/'неоцінЯнний, безцінний invariable ¿¿з/'незмінний, незмінюваний invariante m мат. інваріЯнт invasión /1. втбргнення, нашЯстя; 2. мед. інвазія
invasivo ¿¿#'загЯрбницький, агресйвний invasor /77загЯрбник, агрЯсор invección, invectiva /вйпад, напЯдки, інвектива
invectivar vt нападЯти, піддавЯти напЯд- кам
invehir vt нападЯти; накйнутися з нападками invencibilidad /неперембжність invencible adj\. неперембжний; 2. нездо- лЯнний; un obstáculo - нездолЯнна перешкода
invención /1. винахідливість; 2. вйнахід;
3. вйгадка, вймисел
invencionero 1. зя/винахідливий; кмітливий; 2. /77вигЯдько; брехун, обмЯнщик invendible adj 1. непродЯжний; 2. нето- вЯрний
invenir* vtвиявлЯти, відкривЯти inventación їдив. invención inventado adj вйгаданий, неправдоподібний
inventador adj m див. inventor inventar vt\, винахбдити; 2. (~se) вигЯду- вати; 3. вигЯдувати, ствбрювати (твір) inventariar vt інвентаризувЯти; роойти бблік, складЯти бпис
inventario /77 інвентЯр inventiva /1. винахідливість; кмітлйвість; 2. див. invención '
inventivo ¿¿^винахідливий; кмітлйвий invento /771. вйнахід; 2. новйнка inventor 1. зо/' винахідливий; 2. m винахідник; 2. вигЯдько, фантазЯр inverecundia /нахЯбство, безсоромність inverecundo ¿¿з/'нахЯбний, безсорбмний inverisímil adj див. inverosímil inverisimilitud їдив. inverosimilitud inverminación їмед. глистнЯ інвазія inverna їдіал. зимбве пасовище invernación /1. зимівка; 2. зимова сплЯчка invernáculo /77оранжерЯя, теплйця invernada /1. зимЯ, зимбва порЯ, зимбвий час; 2. зимбвище; 3. Ам. зимбве пасо- вйще; 4. Л. Ам. період відгодівлі худбби;
5. діал. злйва
invernadero /771. зимбвище, місце зимівлі худбби; 2. зимбве пасовйще; 3. оран- жерЯя, зимбвий сад
invernador 1. adj зимуючий; 2. m Ам. хазЯїн зимуючої худбби invernal 1. adj зимбвий; 2. m зимбве приміщення для худбби; 3. діал. зимбва порЯ
invernar* 1. и/провбдити зйму, зимувЯти; 2. Ам. зимувЯти (про худобу); 2. v: impers: invierna стоїть зимЯ invernazo тАм. сезбн дощів invernizo, invernoso adj див. invernal 1 inverosímil ¿¿//неймовірний, неможливий, неправдоподібний
inverosimilitud f неймовірність, неправдоподібність
inversamente adjназЯд, навпакй inversión f 1. перестанбвка, зміщення;
2. лінгв. інвЯрсія, зворбтній порядок (слів); 3. вклЯдення (капіталу); 4. мед. зміщення (органів)
inversionista com. вклЯдник (капіталу, інвЯстор
inversivo adj інверсійний invers«o adj\. зворбтній, протилЯжний; en sentido ~ у зворбтньому нЯпрямі; а Іа ~а навпакй, у зворбтньому порЯдку; 2. мат. зворбтньо пропорційний inversor 1. adj інвертуючий; 2. m ел. перемикЯч
invertebrado 1. adjзooл. безхребЯтний; 2. безхарЯктерний, безхребЯтний; 3. m рі безхребЯтні тварйни
invertido 1. adj перевЯрнутий; перекйну- тий; 2. перестЯвлений; 3. зворбтній; sentido ~ зворбтній нЯпрям; 4. зббчений;
5. /77 зббченець; гомосексуаліст invertidor adj m див. inversor invertir* иМ. розташбвувати у зворбтньому порЯдку, мінЯти місцями; 2. перевертати, перекидЯти, стЯвити догорй дном;
3. вкладЯти (капітал); 4. витрачЯти, використовувати (час)
investidura /1. надЯння, наділення, при- свбєння (сану, посади); 2. церк. інвеститура; 3. посЯда, пост
investigación /1. дослідження; ~ científica наукбве дослідження; 2. розслідування; 3. мед. бгляд (хворого) investigador 1. adj дослідницький; 2. /77 дослідник, вчЯний; 2. науковий співробітник
investigar иМ. досліджувати; 2. розслідувати
investigiativa /дослідницька інтуїція investimiento /77 церк. інвестиція (церковних грошей)
investir* vt присвбювати, присуджувати (почесне звання, посаді); ~ con el gradó dé doctor присвбїти дбкторський ступінь; ~ de poderes наділйти влЯдою inveteración /старіння
367
inveterado
inveterada adj\. застарілий, укорінений; ~a costumbre укорінена звичка; 2. мед. хронічний
inveterarse CTápÍTH, Грітися invicto adj 1. непереможний; 2. непере- мбжений
invidencia /cninoTá invidente^ adjcrímm, незрячий invidente2 я/#збздрісний invierno m 1. 3HMá; 2. сезбн дощів (у тропіка^', 3. діал. злйва invigilar и/берегтй, дбати inviolabilidad f 1. недоторкбнність; ~ personal недоторкбнність осбби; ~ diplomática (parlamentaria) дипломатична (пар- náMeHTCbKa) недоторкбнність; 2. непорушність
inviolable adj 1. недоторкбнний; 2. непорушний; un juramento ~ непорушна клятва
inviolado adj неушкбджений, непошкбд- жений, цілий; нетбрканий invisible 1. ^ невидимий; 2. крихітний, непримітний; 3. ffi. Ам. сітка для волбсся; en un - в одну мить
invisidad f проникливість; передббчли- вість
invitación f 1. запрбшення; 2. пропозйція (щось зробити)
invitado 1. ас/запрбшений; 2. m гість invitar vt 1. запрбшувати, клйкати, про- сйти; 2. пропонувбти; - a abandonar el local попросйти покйнути приміщення invocación /збклик, звернення invocar иМ. закликбти; клйкати; ~ el auxilio клйкати на допомбгу; 2. посилбтися; ~ su derecho посилбтися на ceoé npáeo invocatorio ас/заклйчний; благбльний involución f6ion. інволюція involucrar vtí. ввбдити сторбнні (не сто- сбвні до cnpáBn) тбми; 2. змішувати, сплутувати; 3. Ам. охбплювати, містйти в сой involucro /77 бот. оболбнка involuntario adj\. невільний, мимовільний; 2. здійснюваний прбти вблі (з примусу invulnerable adj невразлйвий inyección ЯІ. вприскування, ін’бкція; 2. вміст ¿мпули для ін’бкцій; 3. гіперемія; крововилив inyectable /77 ліки для ін’бкцій inyectación fjpnB. inyección 1 inyectado adj: los ojos ~s de sangre 0чі, налиті крбв’ю
inyectador тґinyectadora ffíian. шприц
inyectar и/робйти ін’бкцію (вливбння)
inyector /77 тех., авт. інжбктор
inyunctivo adjniHTB. ін’юнктйвний
inyungir і^припйсувати
inzuir * гідіал. спонукбти, підбурювати
iñiguista 1. ^єзуїтський; 2. m єзуїт
iñude fflisu7. годувбльниця
iñudo m діал. чоловік годувбльниці
iodo тхім. йод
ІОП /77 фіз., ХІМ. ЙОН, ÍÓH
iónico adj фіз., хім. йбнний, ібнний ionio тхім. йбній ionización fфiз., хім. йонізбція ionizador, ionizante adj фіз., хім. йонізую- чий
ionizar vt(vi) фіз., хім. йонізувбти(ся) ionosfera f йоносфбра ionosférico aú/йоносфбрний ionoterapia fMeA. йонотерапія iota f йбта (буква грецького алфавіту) ipeca, ipecacuana ґбот. іпекакубна ipegüe m діал. лйшок, невелйкий нбдли- шок (при продаж,У) iperita fxiM. іпрйт
iperitado adj А. просбчений іпрйтом; 2. підданий дії іпрйту Ірії /77 ІПЙЛ (дерево) ipomea í6ot. іпомбя
ípsilon /Іпсилон (буква грецького алфавіту
iquilla fflian. мантйлья (у індіанок) ir* vi А. ходйти; пересувбтися; бути в русі; ir a pie ітй пішки; ¿quién va? хто ідб? (оклик вартового)', 2. (a, hacia) ітй, їхати, про- стувбти; ir a casa de uno пітй до; ir hacia el río ітй до рікй; ir donde uno зайтй до; 3. (hasta) дохбдити, досягти; добирбти- ся до...; ir hasta el final de la cale дійтй до кінця вулиці; 4. прохбдити (певний маршрут), здійснювати (рейс), курсувбти; 5. переходити, блукбти; su mirada iba de un personaje a otro він перевбдив пбгляд з однбго на Іншого; 6. їхати, подорожувбти, мандрувати; ir en coche (en tren) їхати в автомобілі (пбїздом); ir en avfón летіти в літаку (літаком); ir a caballo їхати вбрхи (на коні); ir por mar пливтй, мандрувбти мбрем; 7. (por, a por) ітй, вирушбти; ir (а) por agua пітй по воду; 8. (а) регулярно ходйти, відвідувати; ir a la escuela ходйти до шкбли; 9, ітй, прохбдити; вестй (про дорогу) тривбти (про період часу), la carretera va desde la ciudad hasta la costa uuocé ідб від міста до узбербжжя; 10. жй- ти, пожив ¿ти, почувбтися; el nico va muy bien en la escuela дитйні дббре у шкблі; Ir bien, mal (de salud) почуватися дббре (noráHo); ¿cymo te va? як твої спрбви?;
11. діяти, чинйти; 12. підхбдити, відповзти, пасувбти; esa corbata no va con esa camisa ця KpaeáTKa не пасує до цібї сорбчки; 13. лйчити, бути до лицй; te va mal el color azul тобі не лйчить блакитний колір; 14. бути, існувбти (про різницю, відмінність) 15. ходйти, робйти хід (в картярській грі) 16. стбвити, пропонувбти в заклбд (у суперечці, на парі), va diez pesetas стбвлю дбсять песбт; 17. (а) ро- бйтися, ставбти; el tiempo va a mejor погбда покрбщується; 18. ітй (про вік) voy para los treinta мені ужб скбро тридцять; 19. (para) протікбти, прохбдити, ми- нбти (про час) va ya para seis meses... минуло ужб мбйже півроку, як...; 20. (соп, en, por) стбвитися; стосуватися; nada te va en eso це тебб збвсім не стосується; 21. (de, соп, еп) бути одйгненим, носйти; ir de (en) uniforme носйти фбрму; ir de gala бути у святкбвому бдязі; 22. (de) вва- жбтися; бути прййнятим; él va de persona de respeto він вважбється повбжною лю- дйною; 23. (detrás de, tras) ходйти, бігати, обхбдити; 24. (detrás de, tras) домастися, ганятися; 25. (en) залбжати; eso va en gustos це cnpáea смаку; va mucho en eso від цьбго багбто залежить; 26. (por) влаштбвуватися, ітй служйти; ir por la milicia пітй на військбву службу; 27. грам. (por) дієвідмінюватися, відмінюватися за пбвним зразкбм; este verbo va por amar це дієслбво дієвідмінюється як "amar”;
28. (por) пйти (за) здорбв’я; ¡va por su saludl (за) eáiue здорбв’я!; 29. (sobre) переслідувати; 30. (sobre) старбнно зай- мбтися; 31. (улоєдн. зприкм. ідієприкм.) бути, знахбдитися (у певному стані) va rabioso він розлючений; el reloj va atrasado годйнник відстаб; ir engacado бути o6MáHyTHM; 32. (у конструкції^ + а + inf вжив, для познач, дії у найближчому майбутньому): voy a comer я збирбюся обідати; te voy a echar de menos я буду cyMyeáTH за тоббю; 33. (у поєднай, з герундієм познач. поступовий розвиток дії): va anocheciendo сутеніє; voy mejorando я одужую; a gran ir, al más ir ioc. adv. щодуху; estar ido бути неувбжним, витб- ти y xMápax; бути не при собі, з’їхати з глузду; ir a parar впадати (про рікУ)\ потрапити, опинитися, ir a parar a la cárcel noTpánnTH (сісти) до в’язнйці; запропас- тйтися, подітися; ¿dónde habrán ido а
parar mis tijeras? кудй поділись мої ножиці?; дійтй, докотйтися, скінчйти; ¡adonde vamos a parar! кудй ми кбтимося! ir а una діяти різбм, б^ти заодно; ir descaminado збйтися зі шлйху; зійтй з пут] Істинної; ir pasando (viviendo) жйти по- малбньку, перебивбтися абияк; ir per- dido програвбти; no irle ni venirle a uno nada збвсім не цікбвити, бути без різниці* ir у...: va у dice... а він візьмй та й скажи. .* a eso voy я про те й каж^, я до тбго і вед£ ¡allá irás! та йди ти!, та н^ тебе!; no vaya а + inf, по vaya a ser que + subj не дай Бог..., хоч би не..., а то ще; quitaremos de aquí ese estante, no vaya a tropezar alguien приберімо звідси цю полйцю, а то ще наштовхнбться хто-нббудь; ¡qué va! ara!, щб чого!, дуже трбба!; si a eso fuésemos (vamos) якщб вжб на те пішлб...; ¡vamos! ходімо!; давбй!, скоріше!; ¡vamos, anda! а то!, скбжеш таке!; ще чбго!, дуже трбба!; ¡vaya! щб чого!; оце тбк!, нічбго сббі!; ну й...!; що й казбти!, і не кажіть!; ¡vaya соп...! чорт забирбй...!, що за...!, ну й...! ira /гнів, обурення, лють iraca fpian. 1. пбльма (різновид)', 2. капелюх із пбльмових волбкон iracundia /1. запбльність, гнівлйвість; 2. гнів, лють
iracundo adj 1. запальнйй, гнівливий; 2. гнівний, лютий irado aq¡r збіглий (nf)0 злочинця) iraké adj див. iraquí
iráni 1. яс/ірбнський; 2. com. ірбн|ець, -ка iraniano яо/ірбнський iranio 1. афрбнський; 2. /77ірбнець; 3. пбр- ська мбва
iraquense, iraquí, iraquiniano 1. іракський; 2. /77ЖЙТЄЛЬ IpáKy irascencia f див. iracundia irascibilidad ^дратівлйвість, запбльність irascible ^дратівлйвий, запальнйй irasco /77 Л. Ам. зоол. козбл iribú /77 Ам. зоол. ірйбу, америкбнський гриф
iridación fдив. irisación iridescencia ffjHB. iridiscencia iridescente adj див. iridiscente iridio тхім. ірйдій iridiscencia ^рбйд^окне сяйво iridiscente adj райдужний, весблковий, якйй переливається кольорбми райдуги iriditis ґдив. iritis
irire т діал. ¡pipe (посудина із гарбуза) iris /771. рбйдужна оболбнка бка; 2. рбйду- га, весблка; 3. бот. Ірис; 4. мін. благородний опбл; ~ de paz миротвбрець; подія, якб кладб край чвбрам irisación /іризбція, відливбння кольорбми рбйдуги
irisado adjpáñpymnm, весблковий, пере- лйвчастий
irisar 1. vi (~ se) переливбтися, сяяти всімб кольорбми рбйдуги; 2. и/викликбти рбйдужне сяяння
iritis f мед. ірйт, запблення рбйдужної оболбнки бка irlanda /’сорт полотнб irlandés 1. adj ірлбндський; 2. m ірлбн- дець; 3. ірлбндська мбва irlandesco adj див. irlandés 1 ironía Яронія; соп ~ з ірбнією, іронічно irónico ^‘іронічний, іронічний ironizar тронізувбти iroso ^‘гнівний
irracionabilidad fflHB. irracionalidad irracional 1. яр/нерозумний, не наділений рбзумом; 2. нерозумний, нераціонбль- ний; 3. філос., мат. ірраціонбльний; 4. m нерозумна істбта; тварйна; 5. мат. ірра- ціонбльне числб
isocrónico
Irracionalidad f А. нерозумність, нераціо- náявність; 2. л/аг. ірраціонбльність Irradiación f фіз. 1. випромінювання, pa- л^ція; la ~ solar сбнячне випромінюваная; 2. опромінення
Irradiar vtA. випромінювати; - felicidad світитися щбстям; 2. фіз. опромінювати; 3. пошйрювати (вплив, дію) irrazonable adj 1. нерозумний, нерозсудливий; 2. див. irracional 1 irreal adj А. неребльний, ірребльний; 2. неребльний, нездійснбнний; неможливий
irrealidad /ідеальність
irrealizable аа/нездіснбнний
irrebatible adj незапербчний, неспрос-
Т0ВНИЙ
irreconciliable adj А. непримирбнний; enemigos ~s непримирбнні ворогй; 2. несумісний
irrecordable adjmm не запам’ятбвується Irrectificable adj невипрбвний, непопрбв-
нии
irrecuperable яо/безповорбтний irrecusable adj А. неспростбвний; 2. неминучий
irredargüible adj неспростбвний irredentismo т політ, ірредентйзм irredentista 1. афрредентйстський; 2. сот. ірредентйст
irredimible adj 1. не викупбвуваний, якйй не підлягбє викупові (проакціі)\ 2. якйй не віддабться на відкуп; 3. невипрбвний, непопрбвний
Irredituable зс/невйгідний irreducible adj 1. якйй не підляже зміні (скорбченню); 2. мат. нескорбчуваний, непривідний; 3. мед. якйй не вправлЯєть- ся; 4. непокірний; неперембжний irreductible adj А. див. irreducible 1; 2. несумісний
irreemplazable adj незамінний irreflexión /'необдуманість irreflexivo adj А. необдуманий; нерозумний; 2. нерозумний, нерозсудливий, якйй чинить нерозумно irreformable ad/невипрбвний irrefragable aaj А. неспростбвний; 2. не- стрймний, невгамбвний irrefrenable афюстрймний, невгамбвний irrefutable а#* незапербчний, неспростбвний irregular adj 1. нерегулярний, нерівномірний; нестандбртний; la marcha - de un motor нерівномірна роббта двигуна; 2. непрбвильний; нерівний; una superficie - нерівна повбрхня; 3. безладний, розпущений; una vida - безлбдний спб- сіб життя; 4. аморбльний; de una manera * нечбсним шляхбм; 5. непридбтний (для посади); 6. лінгв. непрбвильний, нерегулярний; verbo - непрбвильне дієслбво;
7. військ, нерегулярний (про війська);
8. церк. неканонічний
irregularidad f 1. нерегулярність; нерівномірність; відхйлення; 2. нерівність; не- прбвильність; 3. (посадбвий) проступок, неправомірна дія; 4. мед. аритмія; - del pulso нерівний пульс irreligión /'невіра, безбожність irreligiosidad /нерелігійність irreligioso 1.^ adj невіруючий, нерелігій- нии; 2. m атеїст, безбожник irremediable adj А. непопрбвний; una pérdida - непопрбвна втрбта; 2. незворбт- нии, неминучий irremisible ас/непростймий -emunerado adj mm не отрймав вина-
Іггеї М
пгча - а$ А. непопрбвний; 2. непо- ,"Рівний, безповорбтний IrrfSet/ule ^У'неповтбрний
^блийЄ^П8ІЬ*Є adj бездог0нний> дос“
irreprimible нестримний, невгамбвний irreprochable adj бездогбнний, досконб- лий
irrequieto adj 1. неспокійний; 2. безпе- рбрвний
irresarcible adj непопрбвний, невідшко- дбвний
irrescatable ао/безповорбтно загублений irresistible adj 1. нестримний, невгамбвний; el ímpetu ~ нестрймний порйв; 2. над- звичбйний; un atractivo ~ надзвичбйна привббливість; 3. нестбрпний; un dolor ~ нестбрпний біль; 4. нестбрпний; un пісо ~ нестбрпна дитйна
irresoluble adj 1. нерозв’язний; 2. нерішучий
irresolución /'нерішучість irresoluto adj нерішучий; estar ~ перебу- вбти в нерішучості, вагбтися irrespetar ііїдіал. стбвитися нешаноблйво irrespeto m діал. неповбга, нешаноблй- вість
irrespetuoso adj А. нешаноблйвий; 2. неввічливий, нелюб’язний irrespirable adj 1. непридбтний для дйхан- ня; 2. душний; задушливий; la atmósfera - задушлива атмосфбра irresponsabilidad f 1. безвідповідбль- ність; 2. непричбтність; невинувбтість irresponsable adj А. безвідповідбльний; 2. непричбтний; невинувбтий irresuelto adj нерішучий irretratable adj невимбвний, непередб- ваний
irreverencia f непоштйвість, нешаноблй- вість
irreverenciar vtстбвитися нешаноблйво irreverente adj непоштйвий, нешаноблйвий
irreversible яс/незворбтний irrevocable adj 1. невідмінюваний, оста- тбчний; una sentencia - остатбчний вй- рок; 2. непорушний irrigable з# придбтний для зрбшення irrigación f А. зрбшення, іригбція; 2. мед. промивбння; спринцювбння; ~ gástrica промивання шлунку
irrigador 1. adj зрбшувальний, іригаційний; 2. /77 іригатор
irrigar vtA. зрбшувати; 2. мед. промивбти; спринцювбти irrisible смішнйй
irrisín /77 вйгук; вйклик (в кінці куплету, в баскських пісняр
irrisión fA. обрбзливий жарт, насмішка; знущбння; 2. предмбт насмішок, посміхб- висько
irrisorio adj А. смішнйй; 2. мізбрний, сміховинний; por un precio ~ за сміховйнною цінбю
irritabilidad f А. дратівлйвий; 2. фізіол. подрбзливість, збудливість irritable1 adj дратівлйвий; un genio ~ дратівлйвий харбктер irritable2 adj якйй анулюється irritación1 f роздратувбння; causar (producir) - дратувбти irritaciyn2 fюp. анулювбння irritamiento тдив. irritación 1 irritante 1. зо/дратуючий, неприбмний; 2. /77 фізіол. подрбзник irritar1 vtA. подрбзнювати (фізіол.); 2. навіювати, викликбти, збуджувати; - los celos збуджувати рбвнощі; ~ se 1. драту- вбтися; 2. (соп) сбрдитися, досадувати irritar2 vt юр. анулювбти, оголбшувати недійсним
írrito adjюp. анульбваний, недійсний irrogar и/завдавбти (шкоди, збитків) irruimiento /77 поет. див. irrupción irruir* vtnoeT; вторгбтися, вриватися irrumpir ^/вторгбтися, вривбтися
irrupción fA. втбргнення, набіг, нашбстя;
2. пошйрення, розповсюдження (ідей)\
3. прорйв, вйкид (газів)
irruptor, irruyente adj якйй втбргся, увірвався
irse A. (a, de, desde) вирушбти, пітй, поїхати; - al extranjero поїхати за кордбн; - de casa пітй з дбму; 2. (a, hacia, hasta) ітй, прямувбти; 3. текти, витікбти; el agua se va por una grieta водб витікбє чбрез тріщину; 4. підтікбти, протікбти, тектй (про посудину); 5. збігти, вйтекти (про закипілу рідину 6. зникбти, прохбдити, минбти; - de la memoria забувбтися, стирбтися з пбм’яті; se le fue el enfadoeró гнів минув; 7. не стрйматися, зробйти мимовільний (необербжний) рух; se le fue la lengua у ньбго зірвблося з язикб (вйхопилось); se le fue un suspiro de alivio у ньбго вйхопилося полбгшене зіт- хбння; se me fueron los pies я послизнувся; 8. помирбти, відхбдити; 9. зникбти, пропадбти (про пляму); 10. витрачбтися, закінчуватися; el aceite se haido мбсло скінчйлось; 11. знбшуватися, рвбтися, шбрпатися, розлбзитися по швах (про одяг); 12. випускбти кишкбві гбзи; 13. ски- дбти (карти в грі)
¡is! interjдіал. фі!; фу! isa1 f lea (народний наспів на Канадських о-ваК)
isa2 ґдіал. погбйдування стбгнами
isagoge /’ввбдення, вступ
isagógico adjвступнйй
isangas fp/A. діал. вбрші (кбшики) для
ловіння кревбток; 2. Л. Ам. кбшики для
перевбзення вантажу на в’ючних тварй-
нах
isatis /77 зоол. песбць, полЯрна лисйця isba /їзбб
iscariote 1. а^'зрбдницький; 2. /77зрбдник iscle тЛ. Ам. 1. неочйщені волбкна агбви;
2. страх
isidro /77 простак, бевзь; селюк (про селянина, що приїхав у Мадрид) isidrada fA. селЯни, мужики; 2. мужикуватість; 3. мужйцька вйхватка isla fA. бстрів; 2. острівбць (для пішоходів); 3. гайбк (посеред поля); 4. діал. заливні збмлі; 5. міськйй квартбл; en - іос. adv. окрбмо, ізольбвано islam /77 іслам
islámico зс{мслбмський, мусульмбнський islamismo т ісламізм, магометбнетво islamita 1. adj іслбмський, мусульмбнський; 2. сот. мусульмбнин, -ка islamizar vt ісламізувбти, навертбти в мусульмбнську віру; ~se навертатися в мусульмбнську віру islán /77 мербживна накйдка, мантйлья islandés 1. adj іслбндський; 2. т іслбн- дець; 2. іслбндська мбва islándico adj іслбндський islario /77 кбрта (бпис) групи островів isleño 1. adj острівнйй; 2. т острів’Янин;
3. діал. жйтель (урбдженець) Канбрських островів
isleo /77 1. острівбць; 2. урбчище isleta. islilla1 /острівбць islilla2 fA. пбхва; 2. ключиця islote /77 А. безлюдний острівбць; 2. екбля (в морі)
ismaelita 1. adj мусульмбнський; 2. т арбб, сарацйн, мавр; 2. мусульмбнин, ма- гометбнин
isóbara їметео, фіз. ізоббра isobárito, isóbaro adj метео, фіз. ізоба- рйчний
isobata freorp. ізоббта isóbato adj геогр. ізоббтний isocromático adj фіз. ізохроматйчний isocrónico adj див. isócrono
369
isocronismo
isocronismo m фіз. ізохронізм isócrono adj фіз. ізохрбнний isoeléctrico adj фіз. ізоелектрйчний isoglosa їлінгв. ізоглбса isogloso adjniHre. ізоглбсний isomería fxiM. ізомерія isomérico adj див. isómero 1 isómero хім. 1. афзомбрний; 2. /77¡30Mép isósceles adj мат. рівноббдрений isoterma їметео, фіз. ізотбрма isotermal adj див. isotérmico isotermía їфиз., хім. ізотермія isotérmico adj фіз., хім. ізотермічний isotopía fxiM. ізотбпія isotópico adj див. isótopo 1 isótopo хім. 1. ^'ізотопний; 2. /яізотбп isótropo adj фіз. ізотрбпний ispear vtpian. стбжити, вистбжувати, шпи- ryBáTH
isquemia f мед. ішемія . isquémico adj мед. ішемічний isquias f мед. ішіас
israelí, israeliano 1. adjізрбїльський (який стосується сучасного Ізраїлю); 2. m ізраїльтянин, житель сучбсного Ізрбїлю israelita 1. adj ізрбїльський (який стосується давнього Ізраїлю); 2. єврбйський; 3. сот ізраїльтйн|ин, -ка (про жителів давнього Ізраїлю); 4. єврбй, -ка israelítico adj/jHB. israelita 1 istia їдіал. горілка з юки
istmeco /77 житель (урбдженець) перешийка
istmiano, ístmico, istmio adj який стосується перешийка istmo /77 перешййок
itabo. /77 діал. низинб, яка заливбється дощйми; болбто
itacate mfi. Ам. провізія, їстівні npnnácn itacayo т діал. міф. річковйй KápnnK italianización Лталізбція italianizar vt(vt) італізувбти(ся) italten«o, -а 1. adj італійський; 2. /77, f італієць, -ка; 3. т італійська мбва; а Іа - а loe. adv. по-італійськи, на італійський лад itálic«o 1. adj італійський; 2. курсивний (про шрифт)\ 3. /77 італієць ítalo adj, m, поет. див. italiano ítem 1. adv(~ más) такйм чйном; a Táwíw (вжив, на початку абзацу в документах); 2. /77 парбграф, статтй (документа); 3. до- давбння; ~ más так, до péni... iteración ґповтбрення iterar иґповтбрювати iterativo adj 1. повтбрюваний; повтбрний;
2. лінгв. ітератйвний iterbio /77 ХІМ. ІТ0рбІЙ
itinerante а^'блукбючий; бродячий itinerario 1. adjpорбжній; 2. m маршрут;
3. /77 путівнйк itrio /77 ХІМ. Ітрій iva f бот. горлйнка
ivierno m див. invierno
ivirá f бот. івіре (дерево у Південній Америці}
ixuxu /77 вйгук, вйклик (в кінці куплету астурійських пісень) у
iza f сл. проститутка, повія, шльбндра izada /їіідйбм (прапора, вітрила) izado /771. див. izada; 2. сл. полюбовник 6áxyp, джиґун
izaga /прості комишу (очербту) izapí тЛ. Ам. бот. icáni (дерево) izar vt піднімбння (прапор, вітрила)\ -se піднімбтися, вставати izcuincle /77 Л. Ам. паршйвий co6áKa izote ЇМ. бот. юка (різновид) izquierda ЇЛ. ліва pyKá; 2. ліва CTopoHá; а Іа - зліва; наліво, лівбруч; а - s проти годинникбвої стрілки; echar por Іа ~ взяти вліво (лівбруч); 3. політ, ліві (сйли), ліві пбртії; de ~(s) лівий; la ~ (parlamentaria) ліві фрбкції (у парламенті) izquierdear vi повбдитися нерозумно, робйти дурнйці
izquierdista політ. 1. adj лівий; 2. сот. лівий, nieáK
izquierdo 1. adjn\Bm\ el lado ~ ліва сторо- Há; 2. політ, лівий; 3. звйвистий, кривйй, непрямйй; 2. /77. лівшб, шульга
370
jacobinista
J,j / 1-а лЦера іспанського алфавіту хбта ¡jal ¡nterj: |ja, ja, ja! xa-xa-xá! jaba1 fA. Ам. мішбк; кбшик (сплетені з пальмових волокон); 2. Ам. Ґpaтчácтий йщик; 3. діал. тбрба злидарЯ; 4. діал. порожній гарбуз; 5. діал. уббгість, бідність, Hy>Kflá; - de defensa Ам. Ящик з камінням для укріплення 6épera рікй; largar (soltar) la - діал. набути лбску, обтесбтися, об- тбртися в товаристві; llevar (tener) en ~ una cosa діал.: lo llevo en ~ ycé гарбзд; salir con la ~; tomar la - діал. піти з торббми, піти старцювбти jaba2 f6or. китáйcькa троЯнда jabado adj 1. cтpoкáтий (про оперення); 2. рябий (про бика)\ 3. діал. чбрно-білий, біло-сірии (про домашню птицю)\ 4. діал. який вагбється, нерішучий jabalcón m 1. підпбрка, розкіс; 2. діал. урвище, прірва
jabalconar иґстбвити підпбрки, підпирбти; кріпити розкбсами jabalí, jabalín тдіал. зоол. каббн jabalina1 /сбмйця кабан0 jabalina f іст., спорт, спис; lanzamiento de la - метбння спйса jabalinero adj діал.: perro - соббка для полюв0ння на кабанів jabalío тдіал. крик, виття; гбвкання jabalón тдив. jabalcón jabalonar vtдив. jabalconar jabaluno adjкабанЯчий jabardear vi роїтися (про бджіл) jabardillo m 1. рій, пблчище (кома$\ 2. xm¿- Ра» згрбя (птахів)\ 3. гбмірний нбтовп, ватб- га; згрбя
jabardo m 1. невелйкий рій (бджі/і)\ 2. див. jabardillo З v '
jabato m 1. дитинчб кабанб, каббнчик;
2- сміливець
abato adj діал. грубий, неотбсаний
„ . , , клбпка,
¿мтаирсп,
сУД//о) f xabéra (невелике риболовне
iÍ¡h!F°‘e:Íabe9uero mрибблка іаЬ«п.Г У$ЖаРг- тЯмити, торбпати
m шеб0ка (парусне судно у Середземному морі)
jabeque2 m ножовб páHa на облйччі; pintarle un buen ~ a uno розпанбхати пику jabera Асаббра (андалузька пісня) jabetada £ jabetazo тдіал. удбр ножбм jabí т 1. дйка яблуня; 2. Яблуко дйкої яблуні; 3. xá6i (сортдрібного винограді 4. Ам. xá6i (дерево)
, abichuelino m малюк, карапуз , abielgo тдіал. побілка стін вапнбм ‘ abín /77 Л. Ам. див. jabí 4 ' abino /77 бот. ЯЛІВ0ЦЬ (різновид)
, abirú /77 зоол. бразйльський лелбка , abón /771. мйло; ^ de olor туалбтне мйло; 2. Л. Ам. страх, перелік; - de sastre кра- вбцька крбйда; - de Patencia 1. вальбк, скблка (для білизни)\ 2. н0труска, прочу- xáHKa; dar (gastar) - лестйти, підсичуватися; darle ~ a uno підмазуватися; darle un - a uno д0ти прочухбна, нагріти чуба
jabonada f 1. намйлювання; 2. Л. Ам. н0труска, прочухбнка jabonado /771. намйлювання; 2. замбчена (намйлена) білйзна
jabonadura fA. намйлювання; 2. д?/мйльна BOflá; 3. мйльна піна; darle a uno una ~ дбти прочух0на, нагріти чуба jabonamiento m намйлювання jabonar vtA. намйлювати (лице, білизну 2. д0ти прочухбна; ~se намйлити лицб (для гоління)
jaboncillo /77 1. туалбтне мйло; 2. діал. мйльний порошбк; 3. рідкб мйло для гоління; 4. бот. мйльне д0рево; 5. діал. глй- ниста кірка на пов0рхні фунту; - de sastre кравецька кр0йда
jabonear vi діал. виробляти (варйти) мйло jabonera f 1. продавщйця мйла; 2. мильниця; 3. бот. соббче мйло, мильнйця, мильнЯнка
jabonería f 1. миловбрний завбд; 2. Ятка, де торгують мйлом
jabonero adj 1. мйльний; 2. брудно-білий (про масть бика)\ 3. діал. слабконбгий (про тваринУ)\ 4. m миловбр; продавбць мйла
, aboneta £ jabonete /77туал0тне мйло ‘ abonoso adj А. мйльний; 2. слизькйй | abotí /77 зоол. жабуті (різновид бразильської черепахи) jabuco тдіал. круглий кбшик
jabudo adj діал. велйкий, крупний jaca ^невелйкий кінь jacal тЛ. Ам. хйжка, халупа jacalear и/77. Ам. тинйтися, швбндяти jacalón /77 Л. Ам. навіс; сарбй jácara fA. жартівлйва пісня, весблий ро- móhc; 2. xáKapa (народний танець)\ 3. галаслива компбнія, збігбвисько нічнйх гу- льтяїв; 4. роздратувбння, досбда; 5. бре- хнЯ, обмбн; небилйця; 6. рбзповідь, оповідь, істбрія; 7. палкб промбва; echar su ~ вйсловитися, вйговоритися jacarandaina f жарг. 1. див. jacarandana 2; 2. див. jácara 2
jacarandana f жарг. 1. збірн. блатні; світ злбдіїв, сутенбрів; 2. блатнйй жаргбн, блатнб музика
jacarandina їжарг. А. див. jacarandana 2;
2. див. jácara 2
, acarandino adj жарг. блатнйй , acarando /77задйра, забіяка; фанфарбн acarandoso adj жвбвий, невймушений, мбткий
jacaré тАм. зоол. каймбн, крокодйл jacarear vi А. виспівувати eecéni пісні (ро- мбнси); 2. галаслйво веселйтися; гуляти;
3. докучбти; приставбти, прив’язуватися; зачіпбти
jacarero тА. вуличний співбк, виконбвець весблих nicéHb (ромбнсів); 2. гультЯй, гульвіса; 3. жартівнйк, жартун, веселун jacarista т 1. див. jacarero; 2. бвтор весблих ромбнсів
jácaro 1. adj невймушений, меткйй; заде- рикувбтий; 2. тдив. jacarando; а Іо - іос. adv. розв’язно; хвальковйто , acerina ficr. кольчуга | acilla Аїлід, відбйток (на землі)
, acintino adj поет. фіолбтовий, фіблковий acinto /771. бот. гіацйнт; 2. мін. гіацйнт; ~ de Ceilán циркбн; ~ occidental топбз; ~ oriental рубін
jacio m мор. мбртвий штиль (після шторму jaco1 /771. конячйна, шкбпа; 2. Ам. малб- нька nepenáxa
jaco2 /77 іст. А. кольчуга до пбяса з корбт- кими рукавами; 2. солдбтський жилбт jacobinismo m іст. якобінство jacobinista, jacobino 1. adj іст. якобінський; 2. екстремістський; 2. m іст. якобінець; екстреміст *
371
jacote
(acote тАм. див. jobo %
' actabundo adj див. jactancioso 1 ‘ actancia ^вихваляння, хвОстощі jactancioso 1. adjхвастлйвий; 2. m хва- лькб
jactarse схвалитися, вихвалятися; - de erudito виставляти наповз свою ерудицію
jacú т діал. хліб, 6aHáH, юка (які подаються до столу)
jacular vticT. MeTáTH, кйдати jaculatoria f рел. cnoHTáHHa молитва; корбтка péBHa молитва jaculatorio короткий, енергійний (про мову)
jaculífero adi колючий, з шипОми jáculo /77 дротик, короткий спис jachacaldo m діал. овочОвий (вегетаріОн- ський)суп
jachado adj діал. зі LupáMOM на обличчі jachalí /77 хачалі (плодове дерево, що росте у тропічній зоні Америки)
, achar vtmapr. підпОлювати; спалювати j ache, jachi тдіал. висівки jachipén т жарг. 1. їжа, їдлО; 2. гульня, пиЯтика
jachudo adj діал. 1. сильний, міцний; 2. вартий
■ada ffl. Ам. мотйка
adeante ас^'захбканий; estar - захбкатися adear vi задйхатися; захОкатися; - de indignación задйхатися від обурення adeo /77задйшка j adiar vt/J. Ам. мотйжити зОмлю jaecero /77 1. мОйстер, якйй виготовляє npHKpácn для збр^ї; 2. торговець прикрО- сами для збр^ї
jaén adj: uva - сорт білого виногрОду jaez /771. р! упряжні npnKpácn; 2. стрічкй, вплОтені у грйву конЯ; 3. властйвість, особливість; характер; штиб; la gente del mismo - ліЬди однбго штйбу; 4. жарг. бдяг, лОхи, шмОття , aezar ііїдив. enjaezar j ago тАм. пОльма (різновид) j aguaní тдіал. кбшик j aguape тдіал. пОльмове винО j aguar m зоол. nryáp aguareté m зоол. пapaгвáйcький яг-yáp j aguarondi m, jaguarundi m Л. Ам. зоол. пума
jaguay m 1. діал. xaryáft (дерево)', 2. діал. ставок, водбйма
jagüel /77 1. Ам. див. jagüey3; 2. Л. Ам. колОдязь, кринйця (для худоби) jagüey1 /771. Ам. бот. фікус (різновид)', 2. діад. ліОна (різновид) jagüey2 тдіал. 1. зоол. москіт (різновид)', 2. зрадник
. адьеу3 тАм. ставбк, водбйма j aharral тдіал. кам’янйста місцбвість jaharrar vt затирОти будівОльним рОзчи- ном
, ahivé /77 сл. світОнок , ahuay тдіал. сумнйй спів індіОнців ahuel /77 Л. Ам. велйкий став, водбйма j ai alai т 1. пелбта, бОскський м’яч; 2. стінка для гри в пелбту
jaiba f 1. діал. морськйй рак; 2. діал. річковйй рак; 3. Л. Ам. хитрун, прбйда aíbería їдіал. хйтрість, лукОвство j aibero тдіал. кОіііик для ловіння рОків j aique /77арОбський плащ з капюшОном j аіга /1. швОцький ніж; 2. точйло jaita f діал. насмішка; підсміювання; рОзіграш; hacerle la - a uno розігрОти jaiva íAm. див. jaiba
jajá 1. /77 Ам. naxá (болотний птаУ)\ 2. adj діал. підлий, нйций, мерзОнний; 3. скупйй jal /771. жарг. прйв’язь; 2. Л. Ам. пОмза jala їдіал. пиятика
jalabay тдіал. сіть для ловіння рОків
jalado adj діал. п’Яний jalao тдіал. солОдка стрОва із фруктів jalapa f бот., фарм. ялОпа (проносний корінь)
jalar 1. i/f тягнути до cé6e (на cé6e); 2. тягнути; 3. жарг. їсти, наминОти; 4. діал. на- минОти, молотйти; 5. діал. провалйти на eK3áMeHi; 6. vil. Л. Ам. фліртувОти; 8. діал. худнути; 9. Ам. (-se) напивОтися, пиячити;
10. Ам. (-se) ітй геть, забирОтися jalares mpi жарг кальсбни jalbegador m мОляр; білйльник jalbegar vt 1. білйти вапнОм; 2. білйти, фарбувОти (обличчгі)', -se набілйтися, нафарбувОтися, намастйтися jalbegue /771. побілка; 2. вапняний рОзчин (для побілки стін)', білйло; 3. білйло (для обличчя); космбтика , alda їдіал. схил горй j aldado, jalde яо/яскрОво-жОвтий aldía /1. мед. жовтуха; 2. мед. аменорОя j aldo adj див. jaldado j ale /77 Л. Ам. див. jal 2 , alea ЛІ. фруктОве желб; - del agro лимОн- не желб; 2. фарм. желО; - real мОточне молочкб (бджітіу, hacerse una - розчулитися, розтОнути, розімліти jalear vt 1. підбадьорювати вйгуками, жбстами (танцюристів, співаків)', 2. заохочувати; 3. мисл. напускОти, нацьковувати (собаф, 4. діал. цькувОти (дичину)\ 5. діал. набридОти, докучОти; приставОти; -se 1. граційно погойдуватися (в танці)', 2. діал. HacMixáTHCfl, кепкувОти jaleco тіст. камзОл з короткими рукавОми jalecho /77 nánopoTb
jaleo /771. бОзлад, плутанйна, xaóc; armar (meter, promover) un -; andar (meterse) en - перевернути все догорй дрйгом, влаштувати бОзлад; tiene un - de nombres y fechas en la cabeza у ньОго в голові мішанйна з імОн і дат; 2. шум, свОрка, суперОчка; armarle un - a uno влаштувОти скандОл; tener un - con uno посварйтися з кймось; 3. інтриги; 4. галас- лйве святкувОння; 5. халОо (андалузька пісня і танець); 6. граційність рухів, rpá- ція; 7. діал. гін (дичини); 8. Л. Ам. залицяння
jalera їдіал. пиятика
jaletina ЛІ. холодОць; желатйн; 2. прозОре желб
alifa /77 халіф , alifato /77 халіфат j aliflano халіфський jalisco Л. Ам. 1. adjn'bmw, 2. /77солОм’я- ний капелюх jalma /в’їбчне сідлО jalmería /вйготовлення в’ючних сідел jalocote /77 MeKCHKáHCbKa соснО jalón1 /771. Ам. ривОк; 2. Л. Ам. ковтОк; 3. Ам. відстань 4. Л. Ам. женйх, залицяльник; de un - foc. adv. Л. Ам. однйм мОхом jalón2 /77 1. віха, вішка; 2. значно подія; віха; 3. Ам. етбп
jalona Л. Ам. 1. adj непостійна, кокОтлива; 2. /жокОтка
jalonamiento m розстановка віх jalonar иМ.стОвити віхи, провішувати; 2. служйти віхою, BiflMÍ4áTn; 3. Ам. просу- вОтися вперОд
jalonear иМ. див. jalonar 1, 2; 2. Л. Ам.
тягнути, натягувати jaloque/77 сироко jaludre тдіал. клей jaluza /гОлод jallares т ріжарг гроші jallo adjЛ. Ам. 1. хвастлйвий; 2. дріб’язковий jama ffliajг зоол. невелйка ігуОна jamaca fЛ. Ам. гамОк jamaica ЛІ. ціннаflepeBHHá з о-ва ЯмОйки; 2. Л. Ам. благодійний 6a3áp
jamaicano, jamaiquense, jamaiqués 1. acj¡
ямОйський; 2. m жйтель (уродженець) о-ва ЯмОйки '
jamaiquino adj, т діал. див. jamaicano jamán /77 Л. Ам. біла груба бавовняна тканйна
jamancio т обірванець, босяк jamao т діал. зоол. америкОнська чере- náxa
jamaquear ііїдіал. годувОти (присипляти) обіцянками #
jamaqueo тдіал. пусті (брехлйві) обіцянки
jamar їсти, наминОти jamás adv А. нікОли; nunca -; en - de los jamases та нікОли в житті, та нізОщо; 2. іст. зОвждй; para (por) siempre - назОв- ждй
jamba ЛІ. одвірок, лутка; 2. діал. сіть для ловіння páKie
jambado adj Л. Ам. 1. ненажОрливий; 2. якйй об’ївся
jambaje m корОбка (дверей, вікна) jambar vt\. Гонд., Л. Ам. див. jamar; 2. Л. Ам. набридОти, докучОти jambazyn m Л. Ам. сйтість; пересйчення jambe тдіал. хОмбе (народний танець) jámbico adj літ. ямбічний jambo 1. adj діал. хйтрий, лукОвий; 2. m жарг госпОдар дОму
jambón adj Л. Ам. набрйдливий, нав’язливий
jamborlier m Л. Ам. слугО jambruna fдiaл. сйльний гОлод jamela /шамОла (вид риболовного судна у Гзлісіі)
jamelgo m шкОпа, конячйна jamerdana /Яма для відходів (на бійні чи ринку?)
jamerdar vt 1. потрошйти (забитих тварин)', 2. прОти абиЯк; нашвидку вйпрати amete /77 napná ametería /лОстощі
ámila f сік, якйй виділяється олйвками при зберігбнні
jamo /771. діал. сачОк (рибний)', 2. діал. риболОвна сіть
jamón /77 1. Окорок, Окіст; 2. іст. Horá, стегнО; 3. рі товсті CTéma; товсті плбчі;
4. діал. складність, ускладнення; es (está) jamón прОсто ч^до; Kpacá; sí... un - con chorreras сл. так, аЯкже; тримЯй кишОню шйрше
jamona /1. пОвна жінка (не першої молодості)', кубушка, діжка, тумба; 2. подарунок, винагорода (у вигляді окорока) jamoncillo m Л. Ам. молОчне желО jampa їдіал. поріг
jámparo тдіал. чОвен, чОвник, канОе jampirunco тдіал. мандрівнйй знОхар jampón adj 1. діал. ненажОрливий; 2. здо- рОвий, сйльний; 2. діал. самовдовОлений, надутий; 4. діал. люб’Язний, привітний ^
, ampudo adjAM. міцнйй; товстйй, пОвний ' amúas, jamugas /р/дОмське сідлО amurar vt 1. вичОрпувати, відкочувати (воду)', 2. діал. вйпрати (білизну) jan^/77xaH
jan2 тдіал. кілОчок; ensartarse en los - es діал. влЯпатися у паскудну історію janane, janano adj діал. 1. щербОтий; 2. з розсіченою губОю , anato /77 хОнство andalesco adj див. jándalo 1 ‘ ándaUo, -a adj\. андалузький; 2. якйй по- бувОв (пожйв) у Андалузії (і засвоїв її звичаї, діалект); 2. т, /андалуз|ець, -ка jandinga їдіал. галаслйве свЯто, гулянка jane adj діал. див. janiche janear діал. і^втикОти кілочки (при посіві, посадці); -se зупинйтися, завмОрти; стоЯти як укОпаний
372
jauría
¡angá fflian. HáTOBn, згрйя jangada ЛІ. вйхватка, витівка; 2. безглуздя нісенітниця; 3. мор. пліт; 4. Ам. бразильський пліт (вітрильний чи весловий) jangar /пантер angua /джбнка
janiche adj Л. Ам. 1. щербйтий; 2. з розсіченою губбю jansenismo m іст. янсенізм jansenista іст. adj\. янсеністський; 2. ригористичний; 3. сот. янсеніст; 4. сот. ригорист
jansenístico adj див. jansenista 1 japón, japonense adj, m, їдив. japonés 1,2 japonés, japonesa 1. а^'япбнський; 2. m, f япон|ець, -ка; 3. /77яп6нська мбва japónico adj див. japonés 1 japonismo m япбнські звйчаї; япбнське мистецтво; япбнський стиль japonista 1. adj тШ ліЬбить мбву (мис- тйцтво, звйчаї) Япбнії; 2. сот. японіст, -ка japonizar иґяпонізувйти japorcar, japurcar vt діал. вйлити брудну вбду
jaque т 1. шах. шах; ~ mate шах і мат; dar ~ зробйти шах; 2. хвалько, фанфарбн; забіяка; ¡~! геть!; tener en - a uno три- м0ти V CTpáxy, погрбжувати jaque2^ т старовйнна гладбнька жінбча зйчіска
jaque3 тЛ. Ам. перемітнй торбйна jaqué /77 Л. Ам. див. chaqué jaquear rf1. шах. робйти шах; 2. не давйти спокбю; виснйжувати (ворога) jaqueca f 1. мігрбнь; 2. роздратбваний стан; пригніченість; darle (una) - a uno набридйти, приставйти з розмбвами; морбчити гблову
jaquecoso adj утбмливий, набридливий, надокучливий
jaquel /77 геральд. клітйнка; квадрйт jaquelado adj 1. геральд. розбйтий на KBaflpáTn; 2. з квадрйтними фасбтками (про дорогоцінні камені) jaquelina /гребінь
jaquemar т фігурка на старовйнному годйннику
jaquemate т шах. шах і мат jaquero т іст. гребінбць jaquetón /771. хвалькб, фанфарбн; забій- ка; 2. акула (різновид) jáquima ЛІ. недбуздок; 2.діал. пийтика;
3. діал. шахрййство, обмйн jaquimazo m 1. yqáp недбуздком; 2. грубий жарт, знущбння
jaquimón m 1. Ам. недбуздок; 2. діал. пбвід (коня)
jar vi жарг. помочйтися, відлйти jara ЛІ. чист (куш)) 2. іст. дерев’яний спис із обпйленим вістрям; 3. Л. Ам. стрілй; 4. Бол. npnBán; 5. Л. Ам. жарг. поліція jarabe /771. сирбп (негустий)) 2. мікстура (від кашлю)\ 3. фруктбвий напій з цукром;
4. прйторне питтй; 5. xapá6e (назва деяких народних іспанських і латиноамериканських танців)) ~ de palo бербзова каша; - de pico пусті (брехлйві) обіцйнки; пустослів’я, перелив0ння з пустбго в порбжнє
jarabear 1. vt пропйсувати мікстуру (си- Рбп); напиши ліками; 2. vi танцювбти /арабе; ~se приймйти проноснб jaracalla f жáйвopoнoк, жбйвір ¡arafatal тЛіал. достйток, числбнність
іяг і т преС| Давильня Jn f / aápocTi чйсту; 2. густі збрості, WáBH^; з. плутанйна 6ín^fnder°» jaramendado adj діал. з ¡ягапт».и Плвмами (про масть тварини) iaranLUm маль0к» молодь (риби) ПМО.Л/1* °6MáH, шахрййство; 2. галас- е святкУВ0ння, гулйнка; andar (estar,
ir, irse) de - гуляти; З.свйрка, ceápa, CKaHflán; armar una ~ затіяти бузу; 4. Ам. жарт, насмішка; 5. Л. Ам. борг; 6. діал. харйна (народний танець) jarandina їжарг. див. jacarandina jaranear vi\. галаслйво веселйтися, гуля- ти; 2. шуміти, бузйти; 3. діал. залйзити в боргй; 4. діал. танцювйти, витанцьбву- вати; 5. vt діал. жартув0ти, насміхйтися; набрид йти, дратувати; обмбнювати jaranero adj 1. галаслйвий, шумливий, скан^льний; 2. якйй любить погулйти, розгульний; 3. Л. Ам. шахрбйський jaranista adj діал. див. jaranero 1 jaranita fЛ. Ам. малбнька гітйра jarano /77 широкополий білий капелюх зі стрічкйми
jarapote /77 Анд., Л. Ам. 1. пійло, 6ypflá, отрута; 2. див. jaropeo , arapotear уіАнд., Л. Ам. див. jaropear , arapoteo m Анд., Л. Ам. див. jaropeo | aratar vt діал. огорбджувати, обнбсити паркйном (огорожею) jarbaca їдіал. товчбна кукурудза jarcería f 1. оснйстка, такелйж (судна)) 2. б0злад, рбйвах
jarcia f 1. купа, ropá; 2. рі такелйж, ос- нйстка (судна)) 3. рі риболбвні снйсті;
4. діал. товстйй канйт; 5. Л. Ам. мотузка jarciar vtосн0щувати (судно) jarcio adjЛ. Ам. п’йний jardear vt діал. 1. гнйти (худобу) ) 2. гнйти (дичину)
jardín /77 1. сад, парк; - botánico ботанічний сад; ~ zoológico зоологічний сад, зоопйрк; 2. мор. галібн; 3. жарг. магазйн, йтка; 4. жарг. йрмарок; ~ de infancia дитйчий садбк; - de párvulos Л. Ам. початкбва шкбла jardinaje тдіал. див. jardinería jardinera ЛІ. садівниця; 2. дружина садів- никй; 3. жардиньбрка; 4. вазон; 5. відкрй- тий екіпбж; 6. відкритий вагбн трамвбя;
7. діал. куртка; 8. діал. навіс, маркіза jardinería /‘садівнйцтво (декоративне) jardinero /771. садівнйк; 2. садовбд; 3. ком- бінезбн
jardinista сот. садівнйк jardo adj тавр, плямйстий (про бика) járea fЛ. Ам. гблод jarea їдіал. сушбна рйба jarear vi діал. робйти зупйнку (привйл); ~se Л. Ам. 1. помирйти з гблоду; 2. má™, дрйпати; 3. качйтися jareta ЛІ. руб0ць (для гумки, шнура)) 2. про- стрбчена склйдка; 3. трос, канйт (риболовноїсіт)) 4. діал. неприбмність jarete тдіал. рульовб веслб jaretera їдив. jarretera jaretita f(p) див. jareta 2 jaretón /77 шир0кий руббць (на одяз) jarico тдіал. черепбха (різновид) jarichi тдіал. бант (укос) jariego adj діал. сільськйй jarifo adjпйшно вбрйний jaripear vi Л. Ам. брйти участь у корйді (про биків)
jaripeo /771. діал. злючка (бика і корови)) 2. Д. Ам. корида на кбнях jaro11. асі/руцт (про свиню, кабана)) 2. т пбмісь домбшньої свині з дйкою jaro2 /771. 3ápocTi кущів, гущйвина; 2. ду- 6ÓK
jarochar vi діал. пустув0ти, забавлйтися, дуріти
jarocho adj 1. грубий, хамовйтий; 2. діал. молодбцький; 2. тЛ. Ам. селянйн з узбе- рбжжя Веракрус jaromazo т рбна, подрйпина jarona їдіал. лінощі, недб0льство jaropar vt 1. див. jaropear; 2. готувбти мікстуру
jarope ті. див. jarabe 1; 2. пійло, 6ypflá; 3. неприбмність
jaropear vt напих0ти ліками (мікстурами) jaropeo /77 зловживйння ліками (мікстурами)
jaroso adjзарбслий чйстом jarqui adj іст. 1. східносередземномбр- ський; 2. левантійський jarquía їіст. східне передмістя jarra f 1. глйняний глек з двомй ручками;
2. Херес жерстянйй ківш (міра рідини — 12,5л для переливання вина)) 3. іст. арабський рйцарський брден; 4. іст. мор. мідний йщик для зберігйння nópoxy; de ~s, en ~(s) ióc. adv. (ynépuin) руки в ббки
jarrar гідив. jaharrar jarrear1 vi 1. черпйти в0ду глбком; 2. діал. лйти як з відрй (продощ)) 2. иґобливйти (з глека)’ 3. бйти глбком jarrear2 див. jaharrar jarrero /771. гончбр; 2. продав0ць глеків;
3. рознбшувач méKiB с напбями; 4. місце зберігбння гл0ків з водбю
jarreta fmé4HK
jarretar vt іст. 1. підсіктй ноги в колінах; 2. знесйлювати, розслаблйти, збентбжу- вати; підсікйти; ~se знесйліти, ослйбнути, занепйсти духом
jarrete /771. підколінок, підколінна впбди- на; 2. діал. п’йтка jarretera Ліідв’йзка (для панчохі) jarrino adj діал. 6e3CTpáLUHH^ хорббрий jarrita f глбчик; hacer la ~ полізти в кишбню за гаманцбм (в знак готовності заплатити за всі,л)
jarro /771. глек з однібю ручкою; 2. Л. Ам. глек (міра вина = 1,24г)) 3. Л. Ам. балакуха, торохтійка, сорбка (про жінку)) 4. діал. служнйця; 5. діал. npocrrá дівчина; a ~s іос. adv. сйльно; потбком; echarle a uno un ~ de agua (fría) охолодйти збпал, вйлити відрб холбдної водй на кбгось jarrón /771. вазбн; 2. декоратйвна вйза jarropa ad¡ каштбнова (про масть кози) jasa /прорйв гнійникй jasar і^розрізбти, розкривбти (гнійнш) jasco adj діал. без смаку; несоковйтий jasmona Лкасмйнова есбнція jaspe /771. мін. йшма; 2. мйрмур з прбжил- ками
jaspeado adj сх0жий на йшму; з прбжил- ками, з химерним візерунком , aspón /77 світлий крупнозернйстий мйрмур ' astial тдив. hastial
, atear vt діал. сповивйти (дитину)) ~se 1. діал. поспішйти; 2. діал. наполягйти, стойти на свобму
jateo adj, m: (perro) - мисл. нбрний co6á- ка, соббка для полювбння на лисйць jático тдіал. прйдане для новонар0дже- ного
jato1 т див. hato
jato2 тдіал. дитйчі пелюшкй
jato3 тдіал. телй (дороку)
¡jaul interj h-ho!, гей!, пішбв! (поганяння волів та інших тварин) jauja Україна благодбнствування, дост0т- ку; блажбнні краї; vivir en Jauja як сир в мбслі куп ¿ти ся; ¿estamos aquí, o en Jauja? нечувано!; ти де знахбдишся? jaula ft. клітка (для звірів, птахів)) 2. шйхт- на кліть; 3. йщик, клітка; 4. діал. поліцбй- ський фургбн; 5. загін для биків (на площі для кориди)) aporrearse uno en la ~ стар0тися MápHO (дарбмно), бйтися головою об стіну
jaulero /771. виробнйк кліток; 2. діал. мис- лйвець на куріпок (з підсадним птахом) jaulilla їіст. сітка (для волосся) jaulón /771. велйка кліть; 2. кібск; 3. тавр. загін для биків jauría fзгрбя (собаї)
13 Іспансько-український словник
373
jauto
jauto adj Л. Ам. 1. безсмаку, прісний; 2. недієвий, прісний javanés, -а 1. adj явбнський; 2. m, f яв0н|ець, -ка; 2. /77 яBáHCbKa мбва javarí /77 aмepикáнcький дикий Ka6áH (різновид) avera їдив. jabera av*o, -a adj, m, їдив. javanés ayán /771. здоровйло, здоровбнь; 2. rpy- біЯн, хамлб; 3. жарг. хазяїн (сутенер) áyaro adj діал. грубий, неотесаний ayón тдіал. підкидьок, знáйдa aiarán т див. jacerina azmín /77 жасмин
azmináceljo, jazmHnejlo 1. adj бот. жасминовий; 2.: ~as fp/жасмйнові jazminero тдіал. див. jazmín jazz /771. джаз; 2. джаз-оркбстр ¡je! interj діал. xa! (вжив, для вираження різних почуттів)
¡je! interj: ¡je, je, je! xa-xa-xa! (насмішка, недовіра)
jebe /771. хім. квасці; 2. Л. Ам. каучук; 3. діал. пблиця
ebero тдіал. хазяїн каучукової плантбції ecoral adj печінкбвий écur /77 печінка
jecuto adj діал. cтapáнний, ретбльний, aкypáтний еер /77 ДЖИП aera fcyxé р'услб efa Аючбльниця
efatura f 1. керівництво, завідування; 2. начбльство, керівнйцтво, дирбкція; 3. nocáfla начбльника; 4. кабінбт начбль- ника; дирбкція; 5. поліцбйський відділок jefe /771. maeá, нaчáльник, шеф, завідувач; ~ de estación начбльник станції; - de familia rnaeá. сім’ї; ~ del gobierno rnaeá уряду; ~ superior de administración re- нербльний дирбктор; 2. військ. стбрший офіцбр; - de día чергбвий офіцбр; 3. військ. начбльник, командйр, командувач; ~ supremo верховний головнокомбндувач;
4. вождь, лідер; 5. Л. Ам. сеньйбр, каба- ль0ро; 6. геральд. вбрхня частйна rep6á; mandar en - військ. комбндувати; бути командйром; quedar ~діал. все nporpáTH, прогрбтися, продутися jegüite /77 Л. Ам. бур’ян jegüitera /77. Ам. пбле, зарбсле бур’янбм jehuite тАм. див. jegüite jehuitera тАм. див. jegüitera jeito /77 шбйто (мілка СІТЬ для ловіння анчоусів і сардин в Галісії) jeja їдіал. пшенйця (високосортна) jején /771. америкбнський москіт; 2. діал. таргбн (різновид)] 3. діал. моліЬск (різновид)', 4. Л. Ам. ббзліч, Máca jejo тдіал. кбмінь
jelenco adjЛ. Ам. дурнйй, придуркувбтий jelengue тдіал. свірка, свіра; бійка jelfe /77 темношкірий раб jema /сучбк (вдошці) jemal а^'довжинбю в п’ядь jeme /771. п’ядь (міра довжини)', 2. жінбче лицб, лйчко; buen - гарнбньке лйчко jemeque /77скйгління, квиління jemiquear vi діал. див. jeremiquear jemiqueo т див. jeremiqueada jenab(l)e /77 бот. гірчйця jenchiero тдіал. колбдязь, кринйця, дже- релб (питноїводи)
jenechení т діал. тліюча головбшка (для підтримання вогню) jengibre /77 бот. імбир jeniche adj діал. щерббтий jenHguano adj діал. малбнький, хирлявий, рахітйчний
jeniquén тдіал. див. henequén jenízaro1 /771. іст. яничбр; 2. Л. Ам. жан- дбрм
jenízaro2 /771. іст. дитй батьків різних на- ціонбльностей; 2. Л. Ам. метйс (на три чверті китайської крові і одну чверть індіанської) eque1 /77 шейх
' eque2 тЛ. Ам. перемітнб сумб | era1 f\. смачнб іжб, смакоті, йство; 2. за- довблення, при0мність, солбдкість; 3 .діал. ввічливість, поштйвість jera2 /Ч. діал. дбнний урбк, роббта на день (про оранкУ)', 2. діал. заняття, діло; 3. діал. піра волів (в запрягУ) jerapellina ^лахміття, лбхи jerarca т 1. церк. iepápx; 2. високопостбв- лений чинбвник, санбвник jerarquía f 1. ієрбрхія; 2. ступінь iepápxi’i, ранг, чин; 3. високопостбвлена осбба , erárquico ^ієрархічний jerarquizar и/установйти ієрбрхію jerbedero тдіал. відрйжка , erbo /77 зоол. мохнонбгий тушкбнчик jeremía /77зернятко пбрцю, перчйнка jeremiada fcKápra, нарікбння, волбння; ієремібда (іст.)
jeremías сот. скиглій, плбкса jeremiqueada їдіал. скйгління, нарікбння jeremiquear vi Ам. скйглити, стогнбти, корчити лбзаря
jeremiqueo т Ам. див. jeremiqueada
тканйна; 2. див. j^iywn і, osiai vil ■■ «iіЗ cosa залишитися незакінченим; dejar (poner) una cosa en - залйшйти незакінченим, кйнути недорббленим, не довестй до кінця jerga2 ЇЛ. жаргбн, apró; 2. тараббрщина, абракадббра; meter - діал. торохтіти безперестбнку
jergal а^жаргбнний, арготйчний jergón1 /771. матрбц, перйна; ~ de muelles пружйнний матрбц; 2. погбно скрбєна сукня, балахбн, мішбк; 3. товстун; 4. діал. простйй (грубий) килимбк; para jergones недорбчно, невчбсно; llenar el ~ нажбртися, напхбти пузо jergón2 ід діал. отруйна змія (різновид) jergueta ЛІ. груба тканйна; 2. матрбц jerguil /77, jerguilla Лгонкб шерстяна (шов- кбва) тканйна з діагонбльним переплб- тенням
jeribeques т, рі кривляння jericoplear гідіал. набридбти, дратувбти, втбмлювати
jerigoncés зсУжаргбнний jerigonza f 1. жаргбн; 2. тараббрщина., абракадббра; 3. вйхватка, вйтівка; andar en ~s темнйти, мутйти вбду jerigonzar vt іст. вислбвлюватися не ясно (нбтяками), темнйти jerimiquear vi діал. див. jeremiquear jeringa ЛІ. шприц; 2. спринцівка; 3. клізма, ¡qué Ч ну й нудьгб!, н&цно! jeringación f 1. вприскування; 2. проми- вбння, спринцювбння; 3. клізма (проце- ДУРа) „ .
jeringador adj набридливий, нав’язливий; нуднйй
jeringar vt\. вприскувати; 2. спринцювб- ти; 3. стбвити клізму; 4. сл. приставбти, чіплйтися, лйпнути
jeringatorio /771. див. jeringación; 2. діал. див. jeringazo
jeringazo m 1. вприскування; 2. пбрція рідини для впрйскування jeringón adjAM. див. jeringador jeringuear \іїдив. jeringar З jeringuilla Ллприц jeripliega їдив. jirapliega jerjén тдіал. 1. див. jején 1; 2. обірванець jeroglífica f іст. девіз (рицарський) jeroglíficamente adv з допомбгою ієрбг- ліфів, сймволів
jerez /77 херес (ВИНО) jerga1 /Ч. груба шерстяні
: _ _ _ х — 1
eroglificar vt писбти ієрбгліфами ‘ eroglifi(ci)sta сот. укла^бч рббусів jeroglífico 1. ^ієрогліфічний; 2. /77ієрбг- ліф; рббус; 3. збгадка, таємнйця jerpa f безплідний пбросток виногрбдної лозй
jerricote /77 курячий бульйбн (з мигдалем шавлією, імбирем і цукром) jerronia їдіал. огйда, антипбтія jersey1 /77 светр
jersey2 ао/джбрсі (порода великої рогатої худоби)
jertas fpiжарг. вуха
jeruza ЇЛ. Ам. тюрмб, в’язниця, буцегбрня jervi(gui)llas fpiкдпці, легкб взуття jesnato adj іст. присвячений Христу (про дитину, яку батьки призначали для духовного звання\
jesuíta 1. ^'єзуїтський; 2. m єзуїт jesuítico adjдив.л\еьи\іа 1 jesuitismo /77 єзуїтство jesús тЛ.(А.)рел. Ісус; 2. церк. глбчикдля винб і водй (при богослужінні); 3. Л. Ам. бзбука; en un (decir) Jesús ioc. adv. в одну мить; sin decir Jesús ioc. adv (померти) Hámo, раптбво, в одну мить; ¡(ay) Jesús!, ¡Jesús, Dios mío!; ¡Jesús, Maria y José!; ¡Jesús mil veces! Боже мій!; Ббже мйлий!; cnása тобі, Гбсподи! jesusear 1. і//*бхати, бхати, постійно згбду- вати Ббга; 2. \гідіал. винуватити jeta ЛІ. товсті губи; 2. рйло (свині)', 3. рйло, пйка, пйсок; romper la - натовктй пйку;
4. невдовблена пйка, надута фізіономія;
5. Л. Ам. кран; 6. діал. гриб; 7. діал. гніт; estar de ~, tener - дутися; надути губи; estar con mucha (tonta) ~ змбрщитися, невдовблено скривйтися; estirar la ~ діал. помбрти, простягнути ноги; 6. діал. надатися, надути губи
jetar и/У7. Ам. розбавляти, розріджувати jetazo /77 Л. Ам. удбр кулакбм в облйччя, CTycáH; зуботйчина
jetear vt, Л. Ам. горув0тися за чужий рахунок, бути дармоїдом jeto /77 Л. Ам. пустйй вулик (підготований для приваблення рою) jetón adj\. надутий, невдовблений; 2. гу- ббтий; 2. тдіал. простак, бевзь jetudo adj див. jetón 1 jji! interj: ¡ji, ji, ji! ги-ги-гй! jibán тдіал. див. jilván jíbara їдіал. вулична жінка, проститутка, повія
jibarear vi діал. кокетувбти, загравбти jibareo, jibareo 1. adjAM. сільськйй; fiesta ~а сільськб свято; 2. Ам. дйкий, здичавілий; 3. діал. збіглий; 4. Л. Ам. нелюдимий; 5. тАм. селюк; 2. xé6apo (деякіплемена індіанців у Перу і Еквадорі); 3. діал. силбч, здоровбнь jibe тдіал. 1. сйто; 2. губка jibero /77 діал. снасть для ловіння кара- кбтиць
jibia ЛІ. зоол. каракбтиця; 2. див. jibión 1 jibión /77 1. мушля каракатиці; 2. діал. зоол. кальмбр jicama ЇАм. клубень jicamo тдіал. мотузка jicaque adj[ діал. невйхований, грубий, неотбсаний
jicara f 1. чбшечка для шоколбду; 2. Ам. малбнька посудина з гарбузб; 3. Л. Ам. розписнб мйска; 4. Л. Ам. хлібниця; 5. Л. Ам. ящик для зберігбння фруктів; 6. діал. плід гуіро; 7. діал. лицб, пйка; 8. Л. Ам. лйса головб
jicarazo т 1. удбр чбшкою; 2. отруєння jícaro /771. діал. бот. гуіро; 2. Л. Ам. мйска, плбшка
jicarón 1. /77 велйка чбшка; 2. adj діал. великоголбвий, головбтий
374
jopo1
jico m Л- Ам- мотузка для підвішування
jffml - Ам-ocá (різновид); 2. діал. оси-
JHe гніздб r .
jicotera fAM. осине гніздб
ichi m діал. рбвлик, мушля
¡ifa /відхбди на бійні
jiferada f yfláp ножбм (при забиванні худоби) f
¡¡feria /забій худбби; білувбння jifero adj 1. різнйцький; 2. брудний, не- пристбйний; 2. m ніж для забивбння і білувбння; 3. забійник худбби; 4. білувб-
льниктуш jifia /риба-мбч
jigo m діал. подарунок на день нарбд- ження (на іменини) jigote /77 див. gigote
jigra /1. Ам. див. jiquera; 2. діал. рюкзбк, торбина
jiguana їдіал. зоол. ¡губна jigüe /77 діал. міф. водянйк jiguilete тдіал. 1. гілка; 2. купа, горб jigüite /77 Л. Ам. див. jegüite jija1 fдіал див. jijas jija2 їдіал. сільськб свйто jijar vi діал. див. jijear jijas fp/діал. відвбга, смілйвість jijear vt діал. викрйкувати, гйкати (в кінці пісні)
jijeo тдіал. вйкрики, гйкання (в кінці пісні)
jijira fAM. бот. кбкгус (різновид)
jijón adj тавр, вогнбнно-рудйй
jijona1 /пблба (один з сортів)
jijona2 /нугб (один з сортів)
jila тдіал. чаклун, відун
jilear vtfl. Ам. обробляти посіви рядбми
jileco /77 див. jaleco
juguera /самйчка щйгля
jilguero /77 щйголь
jilibioso adj діал. 1. плаксйвий; 2. вередливий; 3. неспокійний, нервбвий (про тварину
jilo /77 Ам. див. hilo; de т іос. adv. Ам. прймо, рішуче
jilote m Ам. незрілий качбн кукурудзи jilotear víAm. починбти дозрівбти, наливб- тися (про кукурудз^) jilván тдіал. удбр тесакбм jimagua сот. діал. близніЬк jimba їдіал. косб, косйчка jimbrito /77 діал. 1. бджолб (різновид)] 2. бджолйні сбти
, imenzar vtfl. Ам. тріпбти (льон, коноплю)
. ігоіа /мбвпа (самиця)
. ¡mio /77 мбвпа (самець) inchera їдіал. 1. пухлйна, ґуля; 2. блідість ncho adj діал. 1. опухлий; 2. блідйй inda fжарг. див. jindama 1 Jindama ЛІ. жарг. страх; 2. діал. сп’яніння, хміль
jindamoso adj жарг. боягузливий jinebro /77 ІСТ. ЯЛІВбіДЬ
jinestada /сбус (з молока, рисової муки фініків, спецій) jineta2 f зоол. генбта
Jineta ЛІ. верховб їздб з короткими стре- менбми; 2. іст. військ, напівпіка; 3. іст сержантський еполбт; 4. Л. Ам. гал^н jinetada ЛІ. демонстрація мистбцтва вер- ховбі їздй; 2. гр^па вбршників; 3. нахва- ііп '1НЯ> хв^ст°Щі» фанфарбнство ник20 m ^М‘ СПР^ТНИ^ (вправний) наїз-
m V на*зник. вбршник; 2. іст. кава- знАи СТ; - ЧИСТ0КРбвний кінь; 4. кінь, при- гтп^ЄНИІ1 Для верховбї їздй з корбткими
ТИ Ф0ШЄІГИ; ^ Д,аЛ‘ любйтель стрільну.
jj"^a (Л. Ам. свйто гаучо (зі скачками) коні-аї 17 гаРЦЮ0£ти, красувбтися на • Діал. військ, комбндувати, не
отрймавши признбчення на посбду; 3. Л. Ам. розпоряджбтися чужйми грошйма;
4. \ДАм. об’їжджбти (коней)] ~se діал. пи- шбтися, задирбти нбса jinglar и/колихбтися, гойдбтися (про щось підвішене)
jingo /77урб-патрібт (в Англії, США) jingoísmo m джингоїзм, урб-патріотйзм jingoísta 1. adj урб-патріотйчний, джин- гоютський; 2. сот; урб-патрібт jingreta ficT. насмішка jinocal т Ам. грубе плбтене сидіння jinquetazo, jinquete тдіал. удбр кулакбм jinquetear vi, ~se діал. бйтися jiña їдіал. дрібнйця, абйщиця jiote тЛ. Ам. мед. лишбй jipa тдіал. капелах з рослйнного волокнб jipar1 víAm. див. hipar jipar2 гідіал. 1. мучити, знущбтися; 2. ка- рбти
jipatearse діал. злякбтися, збліднути від стрбху
jipatera їдіал. блідість jipato adj\. Ам. блідйй, землйстого кбльо- ру (про лице)] 2. Ам. сйтий; 3. діал. лежб- лий, без смаку (про фрукти)] 4. діал. якйй страждбє на хворббу печінки jipi1 m, /хіппі
jipi2 m 1. див. jipijapa; 2. діал. див. jipa jipijapa 1. /рослйнне волокнб (у тропічній Америці - для виготовлення капелюхів)] 2. /77 капелах із рослйнного волокнб jipío /77 скрйкування, стбгін (в андалузь- кому стилі співу фламенко) jipucho adj діал. блідйй jiquera ЇАм., jiquero тдіал. мішбк з волб- кон піти
jiquima f діал. див. jicama jira1 /клбпоть, обрізок; hacer ~s у capirotee діяти самостійно, ні з ким не раху- вбтися
jira2 /1. пікнік; 2. весбле застілля; 3. поїздка, екскурсія (по кількох місцяй)] 4. турнб, гастрблі
jirafa /1. жирбф(а); 2. стрілб (крана) jirapliega /проноснйй збсіб (із столітника з медом)
jirel /77багбто розшйта попбна jiricaya f Л. Ам. флан (десерт з молока, яєць, цукру і кориці) jiricua /77. Ам. мед. корбста jirimico adjЛ. Ам. плаксйвий jirimiqueada fЛ. Ам. див. jeremiqueada jirimiquear і/іЛ. Ам. див. jeremiquear jiro adj діал. чбрно-жбвтий (про півня) jirofina f юшка з барбнячої селезінки і підсмбженого хліба jiroflé /77 гвоздйчне дбрево jirón /771. оббрка; каймб; 2. клбпоть; 3. вимпел; 4. геральд. трикутник (з вершиною в центрі і основою біля краю герба) jironado adj 1. обідраний, розірваний на шматкй; 2. прикрбшений клбптями; 3. якйй складбється з трикутників (про герб) jirpear vt обкбпувати виногрбдну лозу (роблячи канавку для збору води) jisca f6or осокб
jitomate /77 Л. Ам. помідбр (один із сортів яскраво-червоного кольору jiu-jitsu /77 спорт. ДЖІу-ДЖЙТСу jívaro adj, m див. jíbaro ¡jo!1 /л/іаутпру!
jo2 тЛ. Ам. хо (монета вартістю у три сентаво)
joajana їдіал. страх joba їдив. jobo 2 jobear vi діал. прогулювати урбки jobeo /77 діал. розтирбння (спосіб лікування у знахарів)
jobillo т діал. див. jobito; comer ~s діал. сачкувбти, прогулювати урбки jobito т Ам. америкбнська слйва (різновид)
jobo /77 1. америкбнська слйва; 2. плід америкбнської слйви; 3. діал. горілка (один із сортів)] comer ~s діал. прогулювати заняття, сачкувбти jockey /77 спорт, жокбй joco 1. adjЛ. Ам. кйслий, прокйслий (про фрукти)] 2. тдіал. гарбуз (різновид) ocó /77орангутбнг
ocoatole тЛ. Ам. напій із квбшеного атбле ocolote тдіал. хйжа, хатйна ocoque /77 Л. Ам. сметбна ocosamente adv 1. жартівлйво, жартомб; 2. насмішкувбто, в насмішку jocoserio adj напівжартівлйвий-напівсер: йбзний і
жартомб і всерйбз; almanaque ~ всбка всйчина (про збірний) jocosidad f 1. жартівлйвість, весблість, жартівлйвий (веселий) нбстрій; 2. жарт, дбтеп
jocoso ^'жартівлйвий, весблий jocote /77 Л. Ам. див. jobo 2 jocundo adj іст. 1. весблий; 2. рбдісний, прибмний
jochar vt діал. див. joche(a)r jochatero тдіал. політйчний лідер joche(a)r vt діал. дражнйти, зачіпбти jofaina /умивбльний таз, цббер, нбчви jogaldón adj діал. лінйвий joglería ficT. розвбга jojana fдiaл. знущбння, кпин jojoto adj 1. діал. без смаку, який втрбтив смак (про фрукгй)] 2. діал. незрілий; 3. діал. малокрбвний, анемічний; 4. тдіал. незріла кукурудза ola fЛ. Ам. грбші oles тріЛ. Ам. грбші, монбти olgorio т див. holgorio olino adjЛ. Ам. безхвбстий; куцохвбстий olito /77 спбкій; dejar - надути, провестй; dejarse (quedarse, volverse) ~ залишитися ні з чим
olón тдіал. 1. прогйн; 2. перемітнб сумб olongo тдіал. торбйна olote тАм. індйк
ollín /771. шум, гблас; 2. галаслйве свбто, гулбнка
orna f діал. горб
ornado adjЛ. Ам. горббтий
ornar \іїЛ. Ам. згинбти, гнути
omete тдіал. кукурудзяна кбша
ondear vt Л. Ам. кйдати, викидбти; ~se
1. Л. Ам. розкидбтися, кйдатися; 2. Л. Ам. лякбтися, бойтися; 3. Л. Ам. признавбти- ся, зізнавбтися; 4. діал. кйдатися вниз;
5. діал. тонути, ітй на дно
jone тдіал. засбхлий бруд jónico 1. adj іонічний, іонійський; 2. т іонієць; іонійський діалбкт (грецької мови)] 3. іонійська стопб, іонічний вірш jonja f діал. піддрбжнювання, передрбж- нювання
jonjaba /лбстощі, підлбщування, запо- бігбння
jonjabador 1. лестивий, улбсливий;
2. /77 підлбсник
jonjabar vt\. лестйти, запобігбти; 2. жарг. турбувбти, тривбжити onjabero adj, тдив. jonjabador onja(i)na їжарг. обмбн, шахрбйство onjear vt діал. дражнйти; жартувбти onjera їдіал. дурнйця, нісенітниця oníero adj діал. 1. насмішкувбтий; 2. дурний onjista adj діал. насмішкувбтий onjolear vt діал. бблувати; потурбти onuco /77 Л. Ам. комірчйна під схбдами осо adj діал. гугнйвий opar vi, ~se Л. Ам. утікбти, тікбти opear гіЛ. Ам. поганяти оро1 /77 1. діал. віник очербту; 2. діал. лйсячий хвіст; 3. Л. Ам. чуббк, чубчик;
4. діал. велйка закблка для волбсся
375
¡jopo!2
¡jopo!2 interjv&Th\, забирайся! joquena їдіал. перемітнб cyMá, невелика тбрба
joquey m див. jockey jora /1. Ам. кукурудза {різновиді 2. Л. Ам. кукурудза (приготована для виробництва чічі)\ 3. діал. тбвчена (дрбблена) кукурудза
jorcar vtдіал. віяти (зерно) jorco m діал. гулянка, танцюльки Jordán /77 джерелб очйщення (омолодження, відрядження); ir al ~ повернутися до життй, відродитися; одужати; помолодіти
jorfe /771. cyxá кам’яна клбдка (для укріплення схил$\ 2. прямовисна скбля; круча jorga f діал. зграя, банда jorge /77 джміль
jorgolín, jorgolino m жарг. приятель (прислужник) cyreHépa orguín /77 чаклун ‘ orguina /відьма, чаклунка ] orguinería /чаклунство, відунство oriaco m діал. див. juriaco orja Л/7. Ам. солбм’яний капелюх ornada / 1. день; la ~ de ayer вчорашній день; a lo largo de la ~ прбтягом дня; 2. po- ббчий день; - intensiva ущільнений роббчий графік; 3. важливий день, пам’ятна подія; 4. театр, акт (в іспанськійдрамі)\
5. людськб життя; вік (строк), відпущений людині; 6. дбнний перехід; 7. перехід (відстань, пройдена за один раз)', 8. військ. експедйція, похід; 9. рел. перехід в інший світ; 10. діал. подбнна платнй; - rompida військ. reHepánbHa бйтва; a grandes (а largas) ~s іос. adv. (працювати) напружено, в TéMni, інтенсйвно; caminar por sus ~s діяти o6á4HO (не поспііі^ючи) jornal /771. подбнна роббта; 2. подбнна nnáTa; trabajar a - пpaцювáти подбнни- ком; 3. хорнбль (міра площі, варіюється по провінціял)
jornalar 1. наймати подбнником (за поденну платну, 2. vi іст. працювати подбн- ником
ornalero /77 подбнник ornalmente аб/і/тбчно, пунктуально ornia їдіал. збльник печі oro тдіал. кбшичок
oroba /1. горб; 2. вйпуклість, горб; 3. нас- тйрливість, набрйдливість; 4. роздратування
jorobado 1. a# горбатий; 2. /77 горбань jorobador ад/настйрливий, набридливий jorobadura / настйрливість, набрйдливість
jorobar vtдратувати; оборювати jorobeta сот. горбань joronche adj Л. Ам. горбатий jorongo /77 Л. Ам. 1. пбнчо, плащ; 2. шерстяна кбвдра,покривало joropa /77америкбнська пальма (різновид) joropear1 vt діал. див. jorobar joropear гідіал. танцювати хорбпо joropo тдіал. хорбпо (народний танець) jorramache тдіал. Mácxa jorrar vt іст. буксйрувати jorrear vt діал. трястй (плодове дерево) jorriano adj діал. роботйщий, працьовитий
jorro1 /77 мор. тралення; red de - трал (риболовний)', а - іос. adv. іст. на буксйрі jorro2 adj 1. діал. вйцвілий (про тканинft, 2. діал. низькосбртний (про тютюн)
joruchear ііїдіал. пхбти нбса в чужі справи orucho adj діал. цікавий jorungo 1. adj діал. настйрливий, набридливий; 2. тдіал. інозбмець josa /‘виногрбдник, фрукгбвий сад (в маєтку) jostra /1. іст. підмбтка; 2. діал. шкіряна набійка; 3. діал. брудна пляма
jostrado adj іст. тупйй, призначений для турніру (про спис, дротик) jota1 /1. хбта (назва букви ¡у, 2. найдріб- ніша частйнка; мізбрна кількість; sin faltar (una) - тбчно, точнісінько; no entender (una) - геть нічбго не розуміти; по saber ni (una) - збвсім нічбго не знати, не знати ні аза
jota2 /хбта (арагонський, наваррський, ва- сандблія (селянське
взуття)
jota4 /овочбве рагу зі спбціями jote /771. Л. Ам. американський гриф; 2. діал. неадячна людйна; 3. діал. піп jotero /77 виконавець Х0ТИ joto1 тдіал. валіза; вузол joto2 adjЛ. Ам. жінбчний, жінкоподібний jotrar гідіал. рубати, колбти jouba /анчоус joule /77 фіз. джбуль
joven adj 1. молодйй; 2. діал. нежонатий, неодружений (після двадцятй п’ятй рбків); 2. сот. молода людйна, юнак; дівчина jovenado т рел. 1. послушництво; 2. жит- лб послушників, калія , ovenalla fЛ. Ам. мблодь | ovenete /77 МЄТКЙЙ ЮНбК | ovenzano adj, сот. Л. Ам. див. joven ovenzuelo /77юнбць,шмаркбч ' ovial adj\. весблий, життєрадісний; 2. міф. якйй стосується Юпітера jovialidad /весблість, життєрадісність joviano adj див. jovial 2 joya /1. коштбвність, ювелірний вйріб;
2. дорогоцінна брбшка; 3. нагорбда, вина- горбда; прамія; 4. скарб, перлйна, слава, красб і гбрдість; 5. ріпрйдане; llevarse la - взйти гору, вййти перембжцем
, oyante adj: seda - атласний шовк
. oyel /77 НЄВЄЛЙКИЙ ЮВбЛІрНИЙ ВЙрІб оуеіего /77 іст. хранйтель королівської скарбнйці
joyera /1. продавщйця в ювелірному мага- зйні; 2. іст. вишивальниця, золотошвайка joyería /1. ювелірна маистбрня; 2. ювелірний магазйн; 3. торгівля ювелірними вйробами; 4. ювелірне мистецтво joyero /771. ювелір; 2. футлйр (скринька) для коштбвностей оуо /77 бот. кукіль | oyolina їдіал. тюрма, в’язнйця | oyón /77 велйка коштбвність | oyosa їжарг. шпбга ' oyuela (див. joyel ju! interjfi. Ам. yx!, хух!
, uagar \іїЛ. Ам. полоскати (білизні)
Juan /77 (від власн.) Л. Ам. іст. солдат уря- дбвих військ (у часи мексиканської революції)', Don - донжуан, ловелас; - Віт- bas діал.', ~ Lanas, buen ~, - de buen alma; ~ Vainas Л. Ам. простак, бевзь; боягуз; ~ Díaz жарг. замбк; ~ Dorado жарг. золота монбта; - de Garona жарг. вбша; ~ Español типбвий іспанець; ~ Machir жарг. тесак; ~ Palomo (yo me lo guiso, yo me lo como) - самі з вусами; ~ Perejil діал. обірванець; ~ Pirulero діал. гра у фанти; - Platero жарг. срібна монбта; - Tarafe жарг. гральна кістка; hacer San - ітй геть до закінчення стрбку (про наймитів)', otra al dicho de ~ de Coca і знов те саме! і знов за рйбу грбші! juana /1 .діал. шльбндра; 2. діал. поліція;
3. Л. Ам. марихуана
, uanas fpi розтйжка для рукавйчок ‘ uanchear гідіал. залицятися до жінбк | uanear vtЛ. Ам. обманювати, дурйти ‘ uanero /77 жарг. церкбвний злбдій uanesca /діал. 1. рйбна страва (з додаванням яєць, молока, овочів і зелені)', 2. мішанйна, плутанина
ленсійський танець) jota3 f Л. Ам. хбта,
juanetazo тдіал. ковток juanete /771. подагрйчна ґуля на велйкому пальці ногй; 2. вйлиця; 3. діал. стегнб У juanetudo adj 1. з подагрйчними ґулями-
2. вилицюватий
juanillo т 1. діал. підкуп, хабар; 2. діал могорйч
uaniquillo тдіал. ббба (про чоловіка) иарао тдіал. удбр палицею (батогом) иау /77 Л. Ам. вєлйкий ніж uba /грйва ubete /77 іст. кольчуга ubilaclón /1. вйхід на пбнсію; вйхід у відставку; 2. пбнсія; 3. іст. радість jubilado adj 1. якйй вййшов на пбнсію; якйй знахбдиться на пенсії; 2. досвідчений, знбючий; 3. діал. бідний, нещасний;
4. діал. дурнйй, дурнбнький; 5. діал. безумний, божевільний; 6. m пенсіонер jubilar1^* ювілбйний jubilar2 vtA. перевбдити на пбнсію; давати відставку; 2. спйсувати (відкидати) чбрез непотрібність; 3. vi радіти; -se 1. ітй на пбнсію, вихбдити у відставку; 2. радіти;
3. діал. розоритися, занепадати; 4. Л. Ам. ухилятися від роббти; прогулювати заняття; сачкувбти; 5. Л. Ам. наловчйтися, набйти рУку; 6. діал. божевбліти
jubileo /77 1. рел. загальна індульгбнція;
2. сум’яття, штовханйна; 3. золотб весілля; por - іос. adv. дуже рідко; ganar el - de la pestaca вййти подивйтся на святкб- вий натовп, ходу (про жіноІЇ)
júbilo /77 радість jubiloso зо/радісний jubillo /77 Л. Ам. нічне нарбдне гуляння з корйдою
jubito тдіал. хирлйк, здйхля; мйршавець jubo тЛ. Ам. ярмб
jubón /771. іст. камзбл; 2. куртка; - de azotes іст. покарання батогами; buen - me tengo en Francia знайшбв чим хвалй- тися!
juco1 adj діал. прокйслий, забрбджений juco2 /77 Л. Ам. вєлйкий барабан; бубон juchar vt діал. провокувати, викликати juche /діал. 1. звідня; 2. шльбндра judaico ^юдбйський, єврбйський judaismo т юдаїзм, юдбйство judaizante 1. adj ют. юдбйствуючий; 2. m послідбвник юдаїзму judaizar vi сповідувати юдейську віру judas /77 1. юда, зрадник; 2. солбм’яне опудало, якб спблюють в кінці Велйкого пбсту; 3. діал. інспбктор, ревізбр judeoespañol 1. adj сефбрдський; 2. m мбва сефардів; єврбйсько-іспбнська мова judería /1. єврбйський квартал, гбтто; 2. іст. юдаїзм; юдбйство; 3. іст. худерія (податок, який платили євреї)', 4. вйтівка, інтрйги judezno /77 іст. син ЄВрЬя judía /1. квасбля (рослина і плід)', 2. корб- ль, валбт (в картярській грі монте) udiada /єврбї, єврбйство udíar1 /77 поле, засіяне квасблею udiar2 іdдіал. набридати, надокучати udicatura /1. здійснення правосуддя, су- дочйнство; 2. суддівська посада, суддівські оббв’язки; 3. строк повноважень судді; 4. суддівська корпорація judicial adj 1. судбвий; sentencia - пос- танбва суду; 2. суддівський; carrera ~ кар’бра судді
judicialmente adv в судбвому порядку judiego adj іст. єврбйський judihuelo тдив. judezno judí«o, -a adj 1. іст., бібл. юдбйський, який стосується дбвньої Юдбї; 2. єврбйський;
3. т, /єврбй, -ка; скнбра; лихвбр; 4. див. judión
judión /77 квасбля (різновид) judo /77 спорт, дзюдб
376
jumenta
¡udogiii m спорт, фбрма дзюдоїста udoka m спорт дзюдоїст juego /771. гра; - de billar більярд; - de damas шашки; - de ingenio гра на кмітливість (загадки, шаради)] - del oráculo гра в рими; - de pelota гра в м’яч; - de prendas гра у фбнти; 2. (~ de azar, - de interés, - de suerte) a3ápTHa гра; 3. (~ de baraja, - de cartas, ~ de naipes) картярська гра, гра в KápTn; - carteado гра в KápTH без ct¿bok; - de envite картярська гра зі ставками; 4. ігровий майданчик; - público гpáльний дім;5. р/ігри, змагання; ~s olímpicos олімпійські (гри; ~s florales квіткові (гри (поетичне змагання); 6. трюк, фбкус; ~ de manos (de pasa pasa) спритність рук, фбкус; ~s malabares жонглювання; ~ de palabras (de voces, de vocablos) гра слів; 7. тавр, орудування знаряддями кориди; 8. змагання, супбрницт- во, боротьбб; 9. гра (світла і тіні), переливи (струменів фонтану); 10. гра, підступи, інтриги; 11. набір, комплбкг; сервіз; - de café Швовий сервіз; - de cama комплбкт постільної білизни; ~ de muebles мббле- вий гарнітур; 12. тех. зазбр; ~ de compadres змова; - de cubiletes обмбн, шахрбй- ство; - de nicos дрібнйці, дитйча забава; de - незначнйй, несерйбзний, дріб’язкб- вий; por - іос. adv. жартомб, несерйбзно; acudirle el - щастйти у грі; conocerle (descubrirle, verle) el ~ розкрйти, розгадати таємні наміри; dar - мбти серйбзні наслідки; викликати пересуди; darle bien (mal) el ~a uno щастйти (не щастйти) в грі; echar (tomar) а ~ не сприймати всерйбз, звбдити на жарт; entrar en ~ починати діяти, вступати в гру; estar en ~ una cosa: está en ~ su reputación йдбться про репутацію, під загрбзою йогб репутація; hacer - робйти хід у грі, оголбшувати ставку; hacer - dos cosas підхбдити, гармоніювати, відповідати; hacerle el - a uno підігравбти; підтбкува- ти (підспівувати); meter en - a uno підбурювати (підбивати); mostrar el - розкривати свої нбміри, розкривбти кбрти; по dejar entrar en ~ не давати слова вставити; poner en ~ лускати в хід, привбдити в дію; desgraciado en el ~, afortunado en amores не щастйть в картах, пощастйть в коханні
ijuepuchal ínter] діал. та ну!, оцб так! (здивування) juera fpian. сйто
juerano /77 Л. Ам. чужйнець, прййшлий juerga М. відпочйнок, розвага, заббва; 2. гучна святкування, гулйнка; estar (irse) de - гуляти; 3. діал. бучна святкування з музикою і тбнцями
juerguearse гучно веселйтися, гуляти juerguista com. гульвіса, гультяй jueyes /77четвар; Jueves Santo рел. Велй- кий (Страснйй) четвар; no ser cosa del otro - бути не д^же важлйвим (цікавим) Juey /771. діал. зоол. рак; 2. діал. скнбра Juez /77 суддя; - de instrucción, ~ de pri- mera instancia (y de Instrucción) судб- вии слідчий; суддй népuioí інстанції; - de paz мировйй суддй; - pedáneo іст. сільськйй суддй; - de raya Л. Ам. суддй на верхогбнах; ~ de palo суддй-невіглас h?ada/'l‘ хід у грі, гра; 2. справа, діло; °uena (mala) - вйгідна (невйгідна) справа;
/ ¿ ег SxU~ П0ГР™ руки, отрймати кбристь о,£Г0ду'; 3- «вчасний вчйнок; 4. злий жарт, .вихватка
l^adem f текст, човник Іиаягі dAjJ1' ^м* Досвідчений, бувблий V mi-o ‘ adJ™m якйй бера Участь iniAos^*'/77 гРав^Ць; - de manos фбкусник, Ілюзюніст; - de ventaja шулер; el mejor
sin cartas крбщйй гравбць залишйвся осторонь
jugar* 1. и/грати; - a la pelota грати в м’яч; - a la baraja грбти в карти; ~ a la lotería
грбти в лотераю, брбти участь у лотербї;
2. розважатися, забавлятися, пустувати;
3. жартувати; несерйбзно ставитися; по juegues con tu salud не жартуй зі здорб- в’ям; 4. функціонувати, працювати (про механізм, прилад); 5. (en) брбти участь; бути замішаним у справу; 6. вступати в дію (про військову силу, гармати); jugy la caballería в бій вступйла кавалірія; jugaron los cacones заговорйли гармати; 7. підхбдити, відповідати; гармоніювати; 8. vt грбти (в rptf)\ ~ una partida de ajedrez зігрбти в шахи; 9. грбти, ходйти, робйти хід; - un alfil зробйти хід слонбм; ~ un rey зігрбти королбм; 10. ставити (суму грошей у грі)\ ~ mil pesetas поставити тйсячу песбт; 11. програвати; ~ toda su fortuna прогрбти в кбрти все своб майно; 12. привбдити в рух (в дію); орудувати; - el freno натиснути на гальма; ~ Іа espada спрйтно орудувати шпагою; по puede ~el brazo derecho він не мбже рухати (не володіє) правою рукою; - sus relaciones використовувати свої зв’язки; ~se 1. ризикувати, ставити на кбрту; ~se la vida ризикувати життям; ~se el todo por el todo ризикувати усім, все поставити на кбрту; 2. програвати гроші (статки); por - жартома, несерйбзно; без злого наміру; jugarla (jugársela) a uno зігрбти злий жарт; - fuerte (grueso) вестй велйку гру; - limpio грбти чбсно, вестй чбсну гру; діяти чбсно, часно вестй справи; - sucio грбти нечбсно, вестй нечасну гру; чинйти непорядно, шахрувати; ~ con uno розпоряджатися (вертіти, крутйти) кймось; ¡bien juega quien mira! дббре давбти поради збоку! ¿qué te juegas a que...? а раптом..?, а якщб..?; ¿que te juegas а que pierdes el tren? а раптом ти спізнишся на поїзд, що тоді?
jugarreta /'І. неправильний хід у грі; прорахунок; неправильний крок; 2. злий жарт juglar 1. ^'жартівлйвий, грайлйвий; пус- тотлйвий; 2. m іст. xymáp (скоморох, виконавець поетичних творів); 2. жонг- лбр; 3. трубадур juglarería fflne. juglaría juglaresco adj 1. хуглбрський; 2. труба- дурський; poesía ~а побзія трубадурів juglaría, juglería f 1. мистбцтво (побзія) хуглбрів (середньовічних скоморохів і поетів)] 2. світ хуглбрів; звйчаї (звйчки, манбри) хуглбрів
jugo /771. сік; ~ de frutas фруктбвий сік; 2. фізіол. секрбт, сік; ~ gástrico шлункб- вий сік; 3. змістбвність, насйченість; este articulo tiene mucho ~ у цій статті багато цікбвих ід0й; sacar ~ a una cosa отрйму- вати вйгоду; sacar el - a uno висмбктува- ти всі сбки
jugosidad /"соковйтість jugoso adj 1. соковйтий; 2. жив. соковйтий, яскравий, свіжий; 3. змістовний, насйчений jugue /"бруд, слиз
juguera /траилйвість, пустотлйвість juguete /771. іграшка; ~ de la fortuna іграшка в рукбх дблі; 2. жарт, насмішка; 3. муз., театр, мініатюра; - cómico комічна n’éc- ка; рог~ іос. adv. задля забави (розваги); жартомб
juguetear vi 1. грбти, пустувати; 2. (соп) крутйти в рукбх, грбти; - con el lápiz крутйти в рукбх олівбць
juguetería f 1. виробнйцтво іграшок; торгівля іграшками; 2. магазйн іграшок juguetero 1. adj див. juguetón 1; 2. m етажбрка для дрібнйчок
juguetón 1. adj грайлйвий, пустотлйвий, жвавий; 2. /77 пустун
juicio /771. рбзум; persona de buen ~ розумна людйна; claridad de - ясність рбзу- му; falto de ~ нерозумний; sin - нерозсудливий; 2. здорбвий глузд, розсудливість; hombre de - розсудлива людйна; 3. думка, судження; а ті ~ на мою думку; ~ temerario упербджена думка; emitir (expresar) su ~ вйсловити свою думку; formar - склбсти думку; 4. суд; слухання спрбви в суді; ~ civil (contencioso) цивільний пбзов; - criminal кримінальна спрбва; - ejecutivo стягнення боргів чбрез суд; ~ posesorio майновйй пбзов; contender en ~ затіяти тяжбу; convenir а ~, pedir en ~ звернутися до суду; llevar а
- притягтй до суду; parecer en ~ постати пбред судом; pedir en - звернутися в суд; suspender el ~ призупинйти судовий рбз- гляд; 5. юр. вйрок (суду); estar а - дотримуватися рішення суду; - final (universal) рел. Судний день; Страшнйй суд; amontonársele el - a uno потьмаритися (про розум)] asentar el ~ взйтися за рбзум; beberle (hacerle perder, quitarle, sorberle, trastornarle, volverle) el - a uno звестй з рбзуму, закрутйти голову; beberse (sorberse) el perder el privarse de ~ збожевбліти; з’їхати з глузду; echar (un) - a montón поспішно судйти; entrar en - con uno спитати, вимагати звіту; estar (muy) en su estar en su entero (sano) ~ бути при пбвному (при здо- рбвому) розумі; estar fuera de su - збожевбліти, здуріти; вййти з терпіння, розізлитися; sacar de - вйвести з терпіння, розізлйти; звестй з рбзуму; salir de ~ розгніватися, розізлитися; ser un es un
- здуріти мбжна! (здивування, захоплення); susender el ~ вагатися; не знбти, на що зважитися (на чий бікстатй)} tener el ~ en los calcacares (talones) діяти нерозумно
juicioso adj 1. розумний, розсудливий; 2.обдуманий, продуманий juico adj діал. глухйй juila /77. Ам. кблесо juilipío /77 діал. гороббць juina fдiaл. кунйця
jujear іДдіал. улюлюкати, тюкати, атукати jujeo /77 діал. 1. див. jijeo; 2. понукбння, пбсвист (пастухів) jujure тдіал. бавбвна julepe /771. мікстура, зілля; 2. покарання, Kápa; dar - покарати; 3. хулбпе (гра в карти)] 4. Ам. страх, перелік; 5. Ам. тяжка прбця, мука; dar - залйшйти без взятки (в картярській грі)] llevar - втратити взятку (в картярській грі)
julepear vt\. сварйти, відчйтувати; 2. бйти, лупйти; 3. Л. Ам. мучити, втбмлювати; ~se діал. відчути небезпбку julepeo /771. догбна, нбтруска; 2. прочухан, натруска
julian*o adj А. юліанський; calendario ~
юліанський календбр; 2.: sopa ~а суп із сушбних бвочів і трав julio1 /77 ЛЙПеНЬ julio2 /77 фіз. джбуль
julo /77 тварйна, якб іде попбреду стбда (каравбну)
julón тдіал. посудина з вузькйм горлом
¡juni! interjАм. див. ¡ju!
juma fflHB. jumera
jumaca /77. Ам. дерев’яна лбжка
jumarse напйтися, нализатися
jumasera /^jumasero тдіал. клуби дйму
jumatán тдіал. гіркйй п’янйця, пияк
jumazo тдіал. сигара
jumeado adj діал. п’яний
jumenta /ослйця
377
jumental
, umental, jumentil adjoonmm ‘ umentillas: a - loe. adv. вбрхи на ослі ' umentizar vt діал. довбдити до тваринного CTáHy; -se огрубіти, дійти до тваринного стбну; оскотйніти jumento т 1. осбл, віслюк; 2. діал. див. jumasera
jumera /"хміль, сп’яніння jumetrear гідіал. набридбти, докучбти jumiadora fдiaл. чадний світильник jumo 1. adjAM. п’яний, підпилий; 2. тдіал. сп’яніння, хміль
jumping т спорт, біг (верхогбни) з пере- шкбдами
junar vtmapr. відкривбти, виявляти juncáce«o 1. ас/очеретяний; 2.: -as fр! очеретині
juncada 71. хмиз (печиво)] 2. див. juncar juncal adj 1. очеретяний; 2. стрункий, граційний; Ь.діал. підтягнутий, молодбцький juncalera fflHB. juncada juncar m зарості очербту júnceo adj див. juncáceo 1 juncia1 í6ot. ocoKá; ситник; vender - хва- лйтися, вихвалитися juncia2 ґдіал. їжа
junciana 7хвбстощі, самовдоволеність junciera 7глйняна посудина (для ароматичних трав)
junciforme adj у фбрмі очербту juncino очеретяний junción 7/7. Ам. з’бднання, побднання, об’бднання
junco1 /771. очербт; 2. тростйнка; 3. тонкб тростйна; 4. див. junquillo 1; 5. Ам. нарцис
junco /77дж6нка (китайський човен) juncoso adj 1. очеретяний; 2. зарбслий очербтом
, ungar vt діал. втбмлювати, замучувати ‘ ungía 71. джунглі; 2. діал. збрості кущів | unglada 7стрбва із зайчбтини , unglar гидив, jungla 1 , unió /77 ЧбрВЄНЬ
únior adj 1. молбдший (вжив, з ім’ям)] Luis - Лую-молбдший; 2. молбдший (у навчальних закладав)] grupo - молодша гр^па; 3. спорт, юнбцький; 4. m молодйй
MOHáx
junípero1 /77 ЯЛІВбЦЬ junípero2 тдіал. ббвдур, пень, дуб junquera fflHB. junco1 5 junqueral тдив. juncar junquilla fЛ. Ам. тонкйй очербт junquillar тдіал. рив. juncar junquillo /771. жонкіль (вид нарциса)] 2. діал. золотйй ланцюжбк (на шиї) junta 7 1. зббри, нарбда, засідання; Іа - general загбльні зббри; la - de facultad зббри викладачів факультбту; convocar la - скликбти нараду; celebrar la - провб- дити засідання; 2. керівнйцтво, керівнйй брган, хунта; la - directiva директйвний орган; la - militar військбва хунта; la - de gobierno прбвляча хунта; la - administrativa (municipal) адміністратйвна (муніци- пбльна) рбда; 3. з’бдання; об’єднання, сукупність; 4. тех. з’бднання, шов, стик; - universal кардбн; 5. тех. проклбдка juntada ííct. нарбдні зббри ^ juntamente adv 1. рбзом, спільно; 2. одно- чбсно; 3. іст. одноголбено juntamiento m іст. 1. з’бднання; 2. зббри, хунта
juntar vtA. з’бднувати, зв’язувати; 2. збирб- ти, об’бднувати, зосербджувати; 3. збирб- ти, накопйчувати; - una fortuna збйти стбток; 4. прикривати, закривбти нещільно (вікно, двері)] -se 1. з’бднуватися, зв’язуватися; 2. зоирбтися; 3. прибднуватися; - a la expedición приєднбтися до експедй- ції; 4. наближбтися; 5. схбдитися; волочй-
тися; 6. злучбтися; 7. зливбтися; 8. (соп) залицятися
juntera 7фальцгббель, пригбночний рубб- нок
juntica fflian. міцнб дружба junt«o adj А. з’бднаний, зв’язаний; 2. бли- зькйй, сусідній; nuestras casas están -as Hájui будйнки стоять пбряд; 2. advрбзом, спільно; todo - все разом; 3. пбряд, коло, біля; en - іос. adv. всього, в цілбму, зага- лбм; tenemos en - cien pesetas у нас всьогб сто песбт; (de) por - іос. adv. (про- давбти, купувбти) оптом, у велйких кількостях; -а іос. ргер. 1. (знахбдитися) пбряд з, кбло, біля; - a la pared біля стінй; 2. (рухатися) до; llegó - al muro він підійшов до стінй; 3. пбряд з, pá30M з; - соп іос. ргер. з, pá30M з; llegó - con su amigo він прийшбв рбзом з другом juntura f 1. з’бднання, зчленування, стик, шов; 2. іст. збирання, об’бднання; 3. іст. суміш, сполука; 4. анат. суглбб; 4. тех. прокладка juc! interjflian. тьху!
, ucar vt діал. змбщувати ' upa fЛ. Ам. 1. круглий гарбуз; 2. ronoeá jupiar vt. діал. 1. нацькбвувати (собак);
2. підбадьбрювати, підбадьорити; -se Л. Ам. напиватися
Júpiter /77 астр. Юпітер jupón adjЛ. Ам. головбтий, великоголбвий juque /77 Л. Ам. бараббн; бубон jura1 71. клятва, присяга; 2. іст. божбб jura2 тдіал. поліцбйський jurado adj 1. якйй прийняв присягу, якйй присягнув; присяжний; 2. заклятий (про ворога)] 3. /77 суд присяжних; присяжний засідбтель; журі, суддівська колбгія;
4. член журі
jurador /771. лихослбв; 2. свідок, якйй свідчить під присягою; 3. іст. якйй складбє присягу, якйй дає клятву juradoria іст., juraduría 7посбда присяжного засідбтеля
juramentación /складбння присяги juramentado adj якйй прийнйв приейгу, якйй присягнув
juramentar и/брбти клбтву; привбдити до приейги; -se заприсягтйся одйн бдному juramento m 1. клятва, присяга; - falso брехлйва клятва; - inviolable непорушна клятва; - promisorio урочйста обіцянка; prestar - склбсти присягу; 2. лбйка, прокляття, блюзнірство; proferir - s лихо- слбвити
jurar vt 1. присягбтися, клястися; - (de) hacer una cosa заприсягнутися зробйти; - fidelidad a uno присягбтися у вірності; - en falso давбти брехлйву клятву; 2. при- сягбти; - la bandera присягбти прапору;
3. viлбятися, блюзнйти; jurárselas uno а otro заприсягтйся помстйтися
jurasiano, jurásico adj геол. юрський jurdía /риболовна сіть jurel m діал. 1. страх; coger - злякбтися; tener - боятися, лякбтися; 2. хміль, сп’яніння; coger (tomar) - захмеліти, сп’яніти jurero тдіал. 1. клятвопорушник; 2. лжесвідок
jurga fflian. хурга (танець) juriacar гідіал. продірявлювати juriaco тдіал. бтвір, дірб jurídicamente adv 1. у судбвому порядку; 2. закбнно, відповідно до закбну; 3. юри- дйчно, юридйчною мбвою juridicidad /закбнність jurídico adj А. юридйчний, правовйй; 2. су- дбвий
jurisconsulto /771. юрйст, правознбвець; 2. юрискбнсульт
jurisdicción 71. судбва влбда, юрисдйк- ція; prorrogar la - (sobre) пошйрити
юрирдйкцію; 2. судбвий бкруг; 3. правб влбда, повновбження jurisdiccional adj судбвий jurispericia ідив. jurisprudencia jurisperito /77 юрйст, законознбвець, пра- вознбвець
jurisprudencia 71. юриспрудбнція, право- знбвство; 2. законодбвство з пбвного питбння; 3. прецедбнт (юридичний) jurisprudencial adj шт ствбрює прецедбнт (юридичний) jurisprudente тдив. jurisperito jurista сот. 1. юрйст, закбнник; 2. право- здбтна осбба; людйна, якб мбє юридйчне прбво
juro /771. прбво влбсності; 2. іст. держбвна пбнсія (рбнта); а - діал., de - іос. adv. обов’язково, напбвно; de (por) - de heredad loe. adv. по праву спадкування jurón тдіал. 1. кбшик; 2. курнйк jurtacuerpo тдіал. обрбзливий жест jurungar \іїдіал. набридбти, докучбти jurutungu тдіал. край світу; глушинб jury /77 журі
jusello /77 м’яснйй бульйон (заправлений сиром, яйцями і петрушкою) jusilla 7ніж, кинджбл
justa1 fA, іст. рйцарський турнір (поєдинок); 2. р/змагбння; -s poéticas поетичний кбнкурс
justa2 іжарг. правосуддя justador /77 іст. А. учбсник рйцарського турніру; 2. див. jubón 1 justamente adv 1. справедлйво; 2. якраз, ебме; eso es - lo que necesito це саме те, що мені трбба; 3. тбчно, якраз justar vi іст. брбти участь у рйцарському турнірі
justedad ficT. 1. справедливість; 2. точність justicia 71. справедлйвість, правосуддя; hacer -, obrar (proceder) con (en) - чинити по справедлйвості; hacer - a uno від- давбти налбжне по заслугам; pedir - ви- магбти справедлйвості; es de - це справедлйво; 2. правосуддя, юстйція, суд; administrar (nacer) - здійснювати правосуддя; hacer - con los culpables засудй- ти вйнних; ir por - звертбтися до суду; oír en - слухати спрбву в суді; pedir en - по- дбти в суд; poner por - притягувати до суду; 3. публічне покарання; 4. ембртний вйрок; 5. тіст. верхбвний суддя; - mayor de Aragón (de Castilla) іст. верхбвний суддя Арагбну (Кастйлії); 6. іст. альгва- зйл; la - de enero новб мітлб чйсто метб; -s у ladrones козакй-розбійники (дитяча гра)] j- de Dios! Ббже праведний! (здивування, обурення)] Бог покарав!; Бог все бачить!
justiciable adj іст. підсудний justiciador /77 іст. справедлйва людйна justicial m діал. 1. рбдник аюнтамьєнто; 2. сільськйй стброста, алькальд; 3. сіль- ськйй суддя
justiciar vt іст. 1. стратити; 2. засудйти, вйзнати вйнним
justiciazgo тіст. посада верховного судді justiciero adj А. справедлйвий, якйй дотримується закбнів; 2. суворий, осудливий justificable д^дозволбнний justificación 71. юр. вйправдання; 2. виправдання, проббчення; su comportamiento no tiene - йогб поведінку не мбж- на вйправдати; 3. справедлйвість, закбнність; 4. полігр. вйключка (рядка) justificadamente adv А. вйправдано; 2. справедлйво; 3. тбчно
juetificacUo adj 1. юр. вйправданий; 2. обґрунтований; una sospecha -а обґрунтб- вана підбзра; 3. справедлйвий; правильний, розумний
justificador з^'випрбвдувальний
378
juzgar
justificante /771. випрбвдувальна обставина- 2. посвідчувальний докумбнт, довідка justificar vt\. юр. виправдбвувати; 2. доводити, підтвбрджувати докумбнтами; 3. виправдбвувати, пробачбти; - su ausencia con algo виправдбвувати чимось свою відсутність; 4. виправляти, поправляти; 5. полігр. виключбти (рядо^}] -se 1. виправдовуватися; -se de una acusación зняти з сббе звинувбчення; 2. виправдовуватися, вибачбтися; 3. ухилятися, відбиватися; -se por si mismo бути очевидним, не потребувбти виправдань justificativo adjtop. випрбвдувальний; documento - випрбвдувальний докумбнт justillo /77 1. ліф; 2. бюстгбльтер justipreciación /"оцінка justipreciador 1. adj оцінюючий; 2. т оцінювач
justipreciar vt 1. оцінювати, призначбти ціну; 2. оцінювати, давбти (справедливу)
оцінку
justiprecio /771. оцінювання, оцінка; 2. вартість, цінб
just*o adj 1. справедливий; una sentencia -а справедливий вирок; 2. законний, обґрунтований, виправданий; 3. іст.: праведний, благочестивий; 4. точний, влучний; una expresión -а точний вислів;
5. прбвильний; тбчний; el peso - тбчна вага; estar (venir) - тбчно підхбдити; 6.: muy - мізбрний, недостбтній; 7. вузький, тісний (про одя/)\ той сбмий; este es el lugar - це сбме місце; 2. adv якрбз; тбчно; ¡justo! спрбвді!, точно!, сбме так!; en -s у en verenjustos loe. adv. всімб прбвдами і непрбвдами; en - у creyente loe. adv. швйдко, тут же
juta ffíian. домашня кбчка (різновид) juvenil я#юнацький, молодий juventud /І. мблодість, юність; 2. молодь, юнбцтво
juyaca f Ам. пбличка (для добування вогню тертям!)
juyuyo adjдіал. нелюдимий, похмурий juzgado m 1. суд; - municipal муніципальний суд; 2. судбва палата, приміщення суду; 3. посада судді
juzgador 1„ adj яшм виносить судження; 2, /77 ІСТ. суддя
juzgaduría f іст. посада судді juzgamiento m 1. іст. суд, осудження; 2. оцінка, оцінювання juzgamundos com. буркотун juzgar vt\, судити, винбсити вирок (про суддю)] 2. судити, робити вйейовок; - las cosas con parcialidad судйти упербдже- но; 3. вважбти, оцінювати; - a uno como su mejor amigo вважбти найкрбщим другом; - infundados los rumores вважбти чуткй необґрунтбваними; - la situación оцінювати ситуацію; а - por судячи з..; а - por sil aspecto судячи з його вйгляду; а - como судячи з тбго, як..; 4. іст. відсудити;
5. діал. стбжити, шпигувбти; 6. vi (de) судйти; оцінювати
379
к
іК, k f 12-а літера іспанського алфавіту, вжив. тк. у словах іншомовного походженням
'ка /’ка (назва букви Y іспанського алфа- віту)
kafir m невірний, іновірець (у мусульман) kaftén mfi. Ам. 1. звідня; 2. донощик kaiser т кайзер
kaki11. adjxакі, захисний (про колір); 2. т xáKi (тканина); 3. xáxi (формений одяї) kaki2 /77 xypMá (дерево, плід) kalium тхім. пбташ kan /77 хан kanato т xáHCTBo kancha fЛ. Ам. загін для худбби kanguro тзоол.. кенгуру kantiano філос. 1. adj кантівський; 2. т кантібнець
kantismo т філос. KaHTiáHCTBo kantista сот. філос. кантібнець kaolín /77 каолін karakul т Kapá^b (хутро) karata m aHaHác (різновид) karst /77 геол. карст, KápcTOBi явища kart /77 спорт, карт kartismo m спорт. KápTHHr kartista m спорт, картингіст katiuska f(pl) гумові чобіткй kazaj*o, -а 1. ас/казбхський; 2. m, /жаз0х, -шка; 3. /77 Ka3áxcbKa мбва kéfir /77 кефір
kefírico adj кефірний, якйй стосується кефіру kepis /77 Kéni
kerdómetro m ел. шумомір
kermes /771. зоол. дуббвий черв0ць; 2. кер- Mée (пурпурна фарба) kermesse fбазар, лотер0я (у благодійних
ЦІЛЯ)І)
kerosén, kerosene /77керосйн, гас khan m див. kan khanato m див. kanato kiliárea /"дбеять геїсгарів kilo /771. кілб, кілогрбм; 2. ceHTáeo (дрібна монета)
kiloamperio m фіз. кілоамггер kilociclo /77 фіз. кілогерц kilográmetro m кілограмом0тр kilogramo m кілограм kilometraje m кілометр0ж kilométrico adj 1. кілометровий; billete ~ залізничний квиток на проїзд néBHoi кількості кілом0трів; 2. безкін0чний, нескінчбн- ний, дбвгий, тривблий (продень, ШЛЯ2) kilómetro /77 кілом0тр; - cuadrado квад-
р0ТНИЙ КІЛОМ0Тр
kilotipo /77 еталон кілогрбма kilovatio /77 фіз. кіловбт; - - hora кіловбт- годйна
kimona f^an., kimono m кімоно kindergarten m дитячий садок kinedoscopio, kinescopio m фіз. кінескоп kingston /77 мор. кінгстон kiosco /77 kíóck
kirghis, -a, kirguis, -a 1. adj киргйзький; 2. /77, Л<иргйз, -ка; 3. m киргйзька мова kirie /771. “Гбсподи" (звертання до Бога); 2. (рі) моління, мoльбá, благбння; мо- лйтва; llorar los - s лйти сльбзи, ридбти
kirieleisón /771. див. kirie 2; 2. відспівування (покійника); cantar el ~ проейти про милос0рдя
kirsch /77 KipujBácep, вишн0ва горілка
kirsvaser m див. kirsch
kiste, kisto /77 мед. KicTá
klaxon /77 клаксон
knock-down /77 спорт. HOKfláyH
knock-out /77 СПОрТ. HOKáyT
koala /77 ко0ла, сумчастий ведмідь
kobo тзоол. коба, сенегбльська антилопа
koljós /77 колгосп
koljosiana, -а 1. з# колгоспний; propiedad ~а, bienes ~s колгбспна BnácHicTb; 2. /77, /"колгоспник, -ця komsomol 1. т іст. (К) комсомол; de(l) ~ комсомбльський; carnet de - комсомольський квиток; organización del ~ комсомольська організбція; 2. m, f іст. комсо- мблець, -ка
kopec, kopek /77 копійка Koran /77 KopáH kremlin /77 кр0мль
krik /77 Ам. зоол. зел0ний амазонський папуга
kulak /77 кулбк, куркуль; de ~, de los ~s кулбцький, куркульський kurdho, -а 1. ^‘курдський; 2. m, fкурд, -янка; 3. т курдська мова kvas /77 квас
380
labrar
L, I f 13-а літера іспанського алфавіта бл е Іа11. artdetfsg: la casa дім; 2. pronpers(a ella) (ненагол ф.знахід. в. З ос. ж. р. одн. її; tómala візьмй м; (a Ud) ненагол. ф. зна- хід. в. 2 ос. ж. р. одн. ввічл. ф.) yo la veo я Вас ббчу; a la que іос. conj. у той час, як; la del amanecer світбнок la2 m муз. ля
lab m біохім. сичужний фермбнт, хімозйн labal тдіал. лаобль (грубе полотно) lábaro /771. іст. ¡мпер0торська хоругва (у римляні)', 2. штандбрт, знаменб, стяг lábdano тдив. láudano labe /пляма labelo /77 бот. ry6á
labeobarbo m зоол. eycá4 (різновид) laberintero adi діал. див. laberintoso laberíntico adj 1. лабіринтоподібний, cxó- жий на лабірйнт; 2. складнйй, заплутаний, хитромудрий; 3. анат. слуховйй (про нерв')
laberíntidos mpi зоол. лабірйнтові laberintiforme adj біол. лабіринтоподіб- ний, звйвистий
laberintitis f мед. лабіринтйт, запблення внутрішнього в^ха
laberinto /771. лабірйнт; 2. паліндрбм; 3. Ам. скандбл; шум, гблас; 4. анат. лабірйнт, внутрішнє вухо
laberintoso adj/i. Ам., діал. якйй заплутує,
усклбднює (про людину
labia /77 красномбвність, красномбвство;
de mucha - красномбвний; tiene mucha
~ язйк дббре підвішений
labiad«o бот. 1. aq/губовйдний; 2.:~as fpi
губоцвітні
labial 1. adjлінгв. лабібльний, губнйй (про зяул); 2. m лінгв. губнйй звук
fлінгв. лабіалізбція
labihendido adj з роздвбєною вбрхньою
і2кн Ю’-3 3áfl40K) губбю
lábil adj\. ковзнйй; 2. ламкйй, крихкйй (про
пелюстки); 3. фіз., хім. лабільний, нестійкий
labiiida(j 71. кбвзання; 2. лбмкість, крйх- кість; з. фі31 X¡M лабільність, нестійкість аоіо /771. ryóá; - superior (inferior) вбрх- ~я (нижня) губб; - leporino збяча губб:
DáuPao’ KPÓMKa: *os ~s de *a herida краї пани; 3. рот, BycTá; tener un - elocuente
r™ кРасномбвним; 4. буд. вйступ; край;
estar colgado (pendiente) de los ~s de
uno ловйти кбжне слбво, жбдібно слухати; morderse los ~s замбвкнути, прику- сйти язикб; KycáTH губи (від гніву, досади, придушуючи сміх), no descoser (по despegar) los (sus) ~е не розкрйти рбта, не зронйти ні слбва; sellar el ~ (los ~s) de uno змусити мовч0ти, затулйти рбта labiosear vtfi. Ам. див. lagotear labiosidad fíi. Ам., діал. див. lagotería labioso adj Ам. lagotero 1 labor 71. роббта, прбця; - de cuidado pe- тбльна роббта;~ hecha a mano ручнбj>o- ббта; 2. вйробка (на тканині); виробка, прикрбса (на тканині, металі)', 3. рукоділля; - de punto плетіння; 4.: la - шкбла рукоділля; 5. обрббка землі; ~es agrícolas (del campo) польові роббти; 6. бранка;
7. пбртія у тйсячу цеглйн; 8. пбртія (тютюнових виробів), 9. с.-г. грбна (шовковична}, 10. діал. невелйка садйба; 11. (рі) гірн. розрббка, вйробка; ~es a cielo abierto відкрита розрббка; ~es profundas гли- бйнні роббти; ~ benedictina диявольська прбця; hacer ~ від повід ¿ти, підхбдити; hacer ~es Л. Ам. вжйти необхідних збхо- Дів
laborable adj 1. придбтний для обрббки, орний; 2. роббчий, навчбльний (про день тижня)
laborante com. 1. працівнйк, -ця, трудів- нйк, -ця; 2. політики; 3. реміснйк; abeja ~ роббча бджолб
laborar иг’1. працювбти, трудйтися; - por (en favor de, en beneficio de) una cosa
працювбти зарбди (в ім’я, на блбго); 2. ін- тригувбти, займатися інтрйгами; 3. і/ідив. laborear 1
laboratorio m лабораторія; ~ de investigación (de ensayos) наукбво-дослідна лабораторія
laboreado adj вйшитий, прикрбшений вйшивкою, розшйтий laborear vt\. обробляти, виробляти; 2. обробляти (збмлю); 3. vi мор. травйти; 2. гірн. розробляти, прохбдити laboreo /771. обрббка землі; 2. мор. таке- лбжна роббта; 3. розрббка (надр); - de minas прохбдка шахт laborera f: ~ artificiosa майстбрна рукодільниця (вишивбльниця)
laborero тАм. 1. штбйгер, гірськйй мбйс- тер; 2. дубйльник laborío тдив. labor 1 laboriosamente adv 1. старбнно, ретбль- но; працелюбно; 2. залбдве laboriosidad ^працелюбність, старбнність laborioso adj\, працелюбний, старбнний;
2. важкйй, складнйй
laborismo т 1. лейбористська пбртія; 2. лей- борйсти; 3. лейборйзм laborista 1. ^'лейбористський; 2. /77лей- борйст, член лейборйстської партії labra /1. обрббка (каменю, дерева)', 2. діал. насічка, зазубрина (на дереві) labrada ЛІ. пар (поле)', 2. рісл. прЯжки labradero adj брний, придбтний для обрббки
labradío adj див. labrantío labrado 1. adj візерунчастий (про тканині, 2. /77 див. labra; 2. (рі) збране пбле;
3. сл. думські черевйки (на шнурка^) labrador1 adj 1. землерббський, селянський; 2. роббчий, працюючий (про тварині)', 3. /77 плугатбр, брач; землербб, рільнйк, селянин;^ de capa negra poco medra no свобму ліжку простягбй ніжки labrador2 m мін. лабрадбр
labradora fcn. рукб
labradoresco, labradoril adj землерббський, селянський
labradorita f мін. 1. лабрадорйт, лабрадб- ровий гранбт; 2. див. labrador labrandera ^рукодільниця labrante m 1. різьбЯр по кбменю; 2. каме- нотбс; 3. лісоруб labrantín m селянйн-біднЯк labrantío adj 6pmv\ (прополе) labranza 71. землерббство; 2. оранка; 3. зе- мбльна ділянка, садйба; 4. роббта; прбця (ручна)
labrar vtl. оброблЯти, виробляти; - un tronco (una piedra) обтбсувати колбду (KáMiHb); ~ plata карбувбти срібло; 2. орб- ти, оброблЯти (збмлю); 3. орбти; 4. орен- дувбти (збмлю); 5. будувбти, звбдити (будинки) 6. займбтися рукоділлям; 7. ствб- рювати, формувбти; викликбти; порбджу- вати; ~ su felicidad кувбти своб щбстя; ~ su porvenir будувбти (своб) майбутнє; está labrando su perdición (ruina) він сам рйє собі могйлу; 8. редагувбти; 9. vi
381
labrero
дуже хвилювбти, запбдбти в душу (в сбрце); ~se татуювбтися labrero тдіал. див. laborero 1 labriego /нземлербб, селянин, орбч labro /771. іст. див. labio; 2. вбрхня ry6á (комай)] 3. іхт. ry6áH (риба) labrusca /дйкцй виноград laburno /77 бот. золотйй дощ laca ЛІ. кбмідь, гумілбк; 2. лак, політура; ~ de esmalte eмáлeвий лак; ~ de caucho гумілбк, каучуковий лак; 3. лакбваний худбжній виріб; 4. червбна смолб; фápбa (лак) з червбної смолй; китáйcький лак; ~ carmín (de Venecia) яскрбво-червбна фбрба; ~ dalia корйчнева фápбa; ~ de Bismark тбмно-жбвта фбрба; 5. діал. болЯчка
lacado adjлакбваний, укрйтий лбком lacador adj, m див. laqueador lacatán m, lacatana їдіал. 6aHáH lacayesco adj див. lacayuno lacayo 1. adj див. lacayuno; 2. m лакбй; іст. бант; 3. іст. стреміннйй lacayote тдіал. гарбуз lacayuno adj лаоський laceada їдіал. кидбк ласо laceador т Ам. гбучо, якйй накидбє ласб на тварйн
laceadura їдив. laceada lacear vt\. прикрашбти стрічами; 2. перев’язувати, обв’язувати; 3. полювбти на дрібнбго звіра (за допомогою силка)\ 4. діал. див. lazar; 5. діал. бйти (хльбсгати) ласб (аркбном) lacena /стіннб шбфа laceración / 1. забій; каліцтво; ушкбд- ження; 2. рвбна рбна; 3. ганьбб, безчбстя lacerado1 adj 1. нещбсний, жалюгідний;
ШШшш 2. див. lazarino; 3. іст. жбдний, скупйй lacerado2 adj бот. пбрваний, розірваний lacerador m іст. стрбдник, мученик lacerante adjvbcxpm (про оіль) lacerar vt 1. рбнити; ушкбджувати; калічити; 2. терзбти, мочити; 3. іст. плямувбти, чорнйти {репутацію)] 4. іст. шкбдити; сва- рйти, забивбти клин; 5 vi іст. страждбти, мочитися, терпіти; 2. відбувбти покарбння laceria / 1. нуждб, злидбнність, бідність; 2. страждбння, мука; 3. іст. див. lepra lacería / 1. збірн. стрічкй; 2. прикрбса, орнбмент (на ключах, замках) laceriado adj 1. уббгий; 2. підлий, нйций lacerioso adi 1. бідний, уббгий, злидбн- ний; 2. нещасний
lacero /77 1. людйна, якб дббре володіє ласб; 2. мислйвець на дрібного звіра (з ласо)
lacerta /'Ящірка
lacertiano adjсхбжий на Ящірку lacértidos трізоол. Ящірки lacerto /77 іст. див. lagarto 1 lacertoideo adj схбжий на Ящірку lacertoso adj мускулйстий, мускулястий, сйльний
lacillo /77 (рі) діал. кручене ласб, кручений аркбн
lacinia /1. бот. дбля (листка, пелюсткй)]
2. буд. карнйз, ліпнб прикрбса (у формі листків); 3. іст тбга (у давніх римлян) laciniado adi бот. дбльчастий, розрізнйй (про листок}
laciniforme adj бот. дольновйдний, у вйг-
ляді дблей
lacínula í6ot. дблька
lacio adi 1. зів’Ялий; 2. слабкйй, млЯвий;
3. гладенький, прямйй (про волосся) lacomancia, lacomancía /гадбння, ворожіння (на кістках)
lacón /77 кбпчена лопбтка {свинини) lacónico adj 1. лаконічний, корбткий; lenguaje (estilo) ~ лаконічна мбва (стиль); 2. небагатослівний; hombre ~ небагатослівна людйна
laconismo m лаконізм, лаконічність lacra /1. нбслідок; слідй (хвороби)] 2. по- рбк, зло; вйразка; 3. Ам. мед. вйразка; 4. Л. Ам. струп
lacrado тАм. хвбрий на виразкбву хворббу lacrador т діал. печбтка, штбмпель (на сургучі)
lacrar vt 1. шкбдити здорбв’ю; заражбти (хворобою)', 2. завдавбти шкбди, шкбдити; ~se заражбтися lacrar2 запечбтувати (сургучем) lacre 1. adj(AM.) червбний, кбльору сургу- чб; 2. /77 сургуч; червбний кблір; 3. діал. лбкре (Дерево)] 4. діал. віск (бджолиний) lacrear \іїдив. lacrar2 lacrimal 1. adj. якйй стосується сльозй; 2. тдив. lagrimal 2 lacrimar vííct. плбкати, лйти сльбзи lacrimatorio т слізнйця (посудина) lacrimiforme adjгеол. краплеподібний (про лавУ)
lacrimógeno adj якйй викликбє сльбзи, сльозопнний; gases ~s сльозогінні гбзи lacrimosidad /1. сльозлйвість; 2. сльозо- точйвість
lacrimoso adj 1. заплбканий; 2. сльозлй- вий, плаксйвий; 3. слізний, жблібний lacro /77 сл. раб
lacroi fcn. кохбнка, полюббвниця lacroso зс/укрйтий вйразками (струпами) lactación /1. годувбння груддю; 2. фізіол. лакгбція
lactámpula /гриббк (кефірний) lactancia / 1. див. lactación 1; ~ materna
вигодбвування дитйни матерйнським мо- локбм; - mercenaria вигодбвування дитйни годувбльницею; ~ artificial штучне вигодбвування; ~ mixta змішане вигодбвування; 2. період годувбння груддю lactante І. adj якйй жйвиться молокбм, груднйй (про дитину 2. сот. груднб ди- тйна
lactar 1. і^годувбти грурдю(дитину)] 2. vi живйтися матерйнським молокбм, смок- тбти грудь
lactario 1. adj якйй виділЯє молбчний сік (про рослинй)] 2. /77 дбнорський пункт (при дитячій консультації)] 2. дитЯча консул ьтб- ція (благодійного характері lactatorio adj див. lácteo lactead«o adj молбчний, приготбваний на молоці (з молоком); harina ~а дитЯча пожйвна мукб
lactecíneo adj див. lácteo 1,2
lácte«o adj 1. молбчний, якйй мбє вигляд молокб, схбжий на молокб; 2. молбчний, якйй містить молокб; 3. анат. молбчний (про залоз})] 4. якйй виділЯє молбчний сік (пророслинй)] dieta -a, régimen - молбч- на дібта; fiebre ~а мед. молбчна лихо- мбнка; Vía Láctea астр. Молбчний (Чумб- цький) Шлях
lactescente adj\. схбжий на молокб; 2. якйй виділЯє молбчний сік (про рослинй) lacticíneo adj див. lácteo 1,2 lacticinio /77 молокб; молбчне, молбчна їжа; молбчні продукти lacticinoso adj див. lechoso 1 láctico яс/молбчний; ácido ~ хім. молбчна кислотб
lactífero adj 1. анат. молоконбсний; 2. молбчний, якйй містить молокб lactífico /молокогінний, якйй спрйЯє утвб- ренню молокб lactígero adj див. lactífero lactigo тдив. lactumen lactina їдив. lactosa . lactívoro adjmvv жйвиться виняткбво молокбм
lactodensímetro тдив. lactómetro lactofermento /77сичужина, сичужний фер- мбнт
lactolina /згущене молокб; вйпарене молокб
lactómetro /77лактбметр lactosa їхім. лактбза, молбчний цукор lactuca їбот. латук, молокбн lactucario m фарм. латукбвий сік lactumen m молбчна кірка на голові (у грудних дітей) lacunario тдив. lagunar lacúnula /невелйка лагуна lacustre adjozépwm lacha1 fixr. анчбус
lacha2 /1. Л. Ам. сбром; роса - нахббність, нахббство, безсорбмність; tengo (me da) - мені незручно (сбромно); 2. Ал. непри- вббливий вйгляд; 3. спрйтність, уміння lach(e)ar vi діал. залицЯтися; увивбтися lacho т діал. 1. кохбнець, ббхур; поью- ббвник; 2. франт, мбдник; піжбн; llevar el sombrero a lo - носйти капелюх набакйр ladanífero яс/ладанонбсний ládano /77лбдан ladeada їдіал. див. ladeo ladeadlo adj\. кривий, вйкривлений; 2. бот. одноббкий, напрбвлений в одйн бік (про листя, квіти); 3. нахйлений (про судно)]
4. діал. потвбрна, некрасйва, негарна (про жінку)] 5. діал. пропбща (про жінку) ladeadura ЇАм. нбхил (тіла) ladeamiento тдив. ladeo
ladear 1. ^ нахилити, нагинбти; 2. и/оги- нбти (гору)] ітй по схйлу; 2. збивбтися зі шлЯху; 3. уникбти, сторонйтися, обхбдити сторонбю; ~se 1. нахилйтися, нагинатися; 2. сторонйтися; давбти дорбгу; 3. ухилятися (від зустріч)] 4. мбти схйльність;
5. (соп) сварйтися, дивйтися кбсо (на)]
6. бути на чибмусь ббці; ставбти на чийсь бік; 7. (соп) рівнятися, прирівнювати се- бб; 8. діал. закбхуватися; 9. мор. відхилятися, переміщбтися (про магнітну стріл-
ladeo /77 1. нбхил, схйлення, похйле полб- ження; 2. перекіс
ladera /1. схил, відкбс, косогір; 2. діал. 6éper (ріки)
ladero adj і. див. lateral; 2. Л. Ам. запряжений спрбва (про припряжного коня)] 2. /77 Л. Ам. товбриш, друг-прйятель ladilla / зоол. площйця (вид кліща)] pegarse como ~ набридбти; вчепйтися як кліщ
ladillo /771. бокорб стінка екіпбжа; 2. полігр. маргінблія, бокорйк
ladino adj 1. здібний до мов; 2. хйтрий, промітнйй; 3. Ам. якйй прбвильно (rpá- мотно) говбрить іспбнською (про індіанця, неіра)] 4. Ам. якйй перейнЯв звичаї іспбнців (про індіанця, негра)] 5. діал. балакучий, говіркйй; 6. /77 іст. ромбнська мбва (староіспанська мова на противагу латині і арабській);] 2. іст. мавр, якйй говбрить іспбнською; 3. сефбрдська (єврбйсь- ко-іспбнська) мбва, ладіно; 4. реторомбн- ська мбва
lado /771. бік (тулуба)] - izquierdo (derecho) лівий (прбвий) бік; acostarse de ~ лягтй на бік; dormir de - спбти на ббці;
2. бік, сторонб; por el ~ del rio зі сторони рікй; por todos los ~s з усіх сторін (боків);
3. сторонб, повбрхня (предмета, реч)] ~ derecho de una tela лицьовйй бік матбрії; ~ reverso de una moneda (medalla) зво- рбтній бік монбти (медблі); 4. сторонб, місцбвість, місце; 5. родовід, генеалбгія; son parientes por el ~ de la madre (del padre), son parientes del ~ materno (paterno) вонй рбдичі з ббку мбтері (ббтька); 6. бік, аспбкг (питання, справі)]
7. спбсіб, збсіб, прийбм; 8. збхист, покро- вйтельство; 9. мат. сторонб; бік; грань;
10. рі покровйтелі, благодійники; 11. р!
382
lambetada
рЯдники; de (medio) ~ кривий, перекбше- ний; al ~ de loe. prep. пбряд (з); comerle un - a uno присмоктЯтися до, сидіти на шйї у; dar de - a uno уникЯти (сторонй- тися, обхбдити сторонбю); усунути (вйда- лити); dar de - a una cosa сякатися, позбутися (непотрібної речі)\ відхилйти лпропозицію); відігнЯти (думки, страй)] dar (de) - мор. терпіти бортову хитавйцю; dejar a un - відклЯсти вбік, відкйнути; проморчЯти, обійтй мовчЯнням; echar а un - завЯршйти (справу скйнути з плеч; echársela de - Л. Ам. хвЯстатися, хвалй- тися; hacerse a un - відійти вбік, відсунутися; ir - а ~ ітй пліч-6-пліч; ітй (крокувЯ- ти) Horá в нбгу; mirar de (medio) - дивй- тися скбса (крадькомЯ); дивйтися неприязно (kóco); дивйтися зневЯжливо; de ~ todo es más claro зббку видніше ladra /гЯвкіт, гЯвкання ladrador 1. ас/гЯвкаючий; 2. micr. co6áKa; perro poco mordedor; perro ~f nunca (buen) mordedor не бійся co6áKH гавкітлйвого — бійся мовчазнбго ladral m (pt) діал. борт (воза, вантажівку ladrar vi А. гавкати (про собаку, 2. погрбжу- вати, грозйтися (на словаа); 3. вйсварити, обгЯвкати; накйнутися з лайкою (на)] 4. KpnnáTH (попереджаючи про небезпеку) ladrear vi 6pexáTH (про собаку) ladrería f 1. див. leprosería; 2. мед. еле- фaнтiáз(иc), слонбвість, слонбва хворб- ба; 3. вет. цистицеркбз (у свиней) ladrido /771. ráBKiT; dar ~s furiosos гблос- но гЯвкати; 2. сварка, лЯйка; лихослів’я, пересуди
ladrillado m 1. цеглянЯ підлбга; цеглянЯ бруківка; 2. плитка шоколЯду ladrillador m муляр ladrillal, ladrillar /77цегЯльний завбд ladrillar vtA. клЯсти цЯглу, робйти цегляну клЯдку; 2. викладЯти цЯглу ladrillazo /77удЯр цеглйною ladrillera, ladrillería f (діал.) фбрма для виготовлення ЦЯГЛИ
ladrillero 1. ас/цеглянйй; 2. /77робітнйк на цегЯльному завбді; продавЯць цЯгли ladrillete m, ladrillito m діал. «цеглйнки»
(дитяча гра)
ladrillo1 /771. цЯгла; клінкер; ~ azulejo кЯ- хель; ~ flotante туфова цЯгла; ~ hueco пустотіла цЯгла; r refractario вогнетрив- Ká цЯгла; casa de ~ цеглянйй будйнок; 2. малюнок, вйробка на тканйні (у вигляді цеглино/і)] ~ de corpposición діал. плйтка (каміна, глиняна), ~ de chocolate плйтка шоколЯду; no dejar - sobre - зруйнувЯти, не залйшйти кЯменя на KáMeHi; по quedar ~ sobre - рухнути ladrillo2 /77 сл. див. ladrón 2,1 ladrilloso adj 1. цеглянйй, зрбблений з Цбгли; 2. схбжий на цЯглу ladrón 1. злодійський; 2. /77зл6дій; ~ cuatrero конокрЯд; cueva de ladrones злодійське кйшло; 2. шлюз (для відводу води з млина)\ 3. шлюз (в ріці) 4. Haráp (на свічці) ~ de honras любйтель обмовляти інших; hacer del fiel довіритися першому стрічному; втирЯтися в довіру; la ocasión hace al ~ не кладй погано, не вводь у гріх злбдія; piensa el - que todos son de su condición кбжен міряє на свій аршйн
¡pronamente atfi/злодійкувЯто; крадькомЯ ’aaronear vt Kpácrn, бути злбдієм; займЯ- тися розббєм
popera /А. злодійське кйшло; 2. див.
¡aarón 2; 2; 3. див. latronicio; 4. калйтка;
{І\ВІИСЬК- бійнйця
Caronería їдив. latrocinio
зпл°5вг^° m Д Ам ladronesca /ватЯга
ladronesco ^злодійський ladronicio /771. іст. див. latrocinio; 2. діал. злодійське кйшло ladronzuelo m злодійчук lagaca (див. lógaca lagacoso adj див. legacoso lagar /771. давйльня (приміщення, прес)] 2. невелйкий олйвковий гай (з млином) lagarero /77давйльник (винограду, маслий) lagareta /калюжа, калюжка lagarta /1. Ящірка (самкиця); 2. нічнйй метелик (різновид)] 3. хйтра (підступна) жінка lagartado зс/картЯтий lagartera /норЯ (ящірки) lagartero 1. adjmSm полює на Ящірок (про птаха, тваринуt); 2. m діал. будйнок розпусти
lagartezna їіст., lagartija /дрібнЯ Ящірка lagartijero ас^'якйй харчується Ящірками lagartijo тАм. 1. дрібнЯ Ящірка; 2. франт, джбнджик; 3. настйрлива (нав’язлива) людйна; 4. інтригЯн; склбчник; comer ~ схуднути; estar hecho (ser) un - бути xy- дйм як скелЯт; бути спрйтним як Ящірка lagarto т 1. Ящірка (самець)] ~ de Indias каймЯн; 2. біцепс; 3. хитрун, шЯльма; лис; 4. сл. шахрЯй; 5. діал. торгбвець (який продає все за високими цінами); 6. діал. пбяс для грбшей; 7. ао/хйтрий; шельму- вЯтий; пронбзливий; підступний; а Іо ~ іос. adv. недовірливо, підозріло; ¡~! обе- рбжно, зміЯ! lagenaria /горлЯнка
lago /77бзеро; - artificial штучне бзеро; ~s volcánicos вулканічні озЯра; - de embalse водосхбвище; región de ~s озЯрний край; ser de ~s бути дУрнем lagópodo m див. lagópodo lagopo /77 бот. зЯяча капуста lagópodo m біла куріпка (різновиді) lagoqueilia їмед. зЯяча іубЯ lagoteador ао/улЯсливии, лестйвий lagotear vi(vf) лестйти; підмЯзуватися lagotería /лЯстощі
lagotero 1. a# лестйвий; 2. m підлЯсник, улЯсник
lágrima /1. сльозЯ; 2. крЯпля (соку рослин)) 3. крЯпля (напою/, 4. діал. склянЯ підвіска (люстри); 5. діал. сл. кишенькб- вий злбдій; 6. д/злигодні, печЯлі; ~s de cocodrilo крокодйлячі спьбзи; -s de Salomón конвЯлія; ane garse en ~s заливЯ- тися сльозЯми; arrasársele (rasársele) los ojos de (en) -8 напбвнитися сльозЯми (про очі); asomar las -8 a los ojos de uno набігти на бчі (про сльози); deshacerse en ~s, llorar a - viva гірко, безутішно ридЯти, заливЯтися сльозЯми; llorar con ~s de sanare гірко кЯятися; llorar ~s de sangre страждЯти, плЯкати кривЯвими сльозЯми; saltarle (saltársele) las ~s: (se) le saltaron las -8 він просльозйвся, розчулився; ~s quebrantan pecas водЯ кЯмінь тбчить; lo queno va en ~s va en suspiros як не кинь, всіЬди клин lagrimable ¿¿^оплЯкуваний lagrimacer* vi див. lagrimar lagrimal 1. adj анат. слізний; conducto ~ слізна протбка; glándula ~ слізна зЯлоза; 2. /77 кутик бка; 3. вйразка, рЯна (на дереві)
lagrimar vi плЯкати, проливЯти сльбзи lagrimear vi 1. сльозйтися, наповнятися сльозЯми (про очі)] 2. плЯкати, лйти сльбзи; скйглити
lagrimeo m 1. сльозлйвість; 2. сльозото- чивість, сльозотбча lagrimiento adj див. lacrimoso lagrimilla їдіал. свіжин виногрЯдний сік lagrimón m велйка сльозЯ lagrimoso adj А. якйй сльозйться (про очі)] 2. сльозлйвий, плакейвий
laguán тдив. lahuán
laguer т діал. легкЯ пиво
laguna /1. лагуна, малЯньке бзеро; став;
2. лакуна; пробіл, прбпуск (в тексті)]
3. пробіл, недблік, недбгляд; 4. анат. лакуна; заглйблення; 5. бот. Ямка; salir de ~s у entrar en mojadas потрЯпити з вогню та в. пблум’я
lagunajo m калюжа
lagunar11. ас/лагунний; якйй мЯє заглйблення; 2, /77 іст. див. lagunajo lagunar m архіт. заглйблення, кесбн lagunato тдіал. калюжа, болбто lagunazo тдив. lagunajo lagunero adj 1. лагунний; ставовйй; 2. розміщений поблизу бзера (стЯвка) lagunoso adj 1. багатий на озЯра; 2. з прбпусками, з пробілами; з прбміжками lahuán тдіал. чилійський кипарйс lahuañe тціал. велйка Ящірка laical adj світський; цивільний; мирськйй laicalización їдіал. див: laicización laicalizar ігідіал. дивщ laicizar laicato т діал. збірн. громадяни; мирЯни (іст.)] світська влЯда
laicidad ї(Ам.), laicismo т антиклерикЯ- лізм, обстбювання світського харЯкгеру (школи, освітй)
laicista 1. adj антиклерикЯльний; 2. com. прибічник, -ця секуляризЯци; 2. антийле- рикЯл
laicización f секуляризЯція (школи, освітй), звільнення від вплйву цЯркви laicizar секуляризувЯти (школу, освітУ), ЗВІЛЬНЯТИ від вплйву цЯркви Іаіс*о 1. adj світський, цивільний, мирськйй; escuela ~а світська шкбла; 2. m мирЯнин (іст.)
laicocefalismo тдив. laicismo laido adj іст. 1. ганЯбний; 2. печЯльний, пригнічений; 3. потвбрний, гидкйй# lailán /77 іст. аукцібн, прбдаж з торгів laísmo тлінгв. лаїзмо (неправильне вживання форми особов. займ. la, las” в знач, дав. в.)
laja /1 .див. lancha 1; 2. кам’янисте рівне дно мбря; 3. діал. дрібнйй пісбк (для чистки посуду, підлоги) laja2 ЇАм. мотузка
lajear гідіал. поганЯти худббу батогбм lajero adj діал. витривЯлий (про собакУ) la ación їдив. lambdacismo lama1 f 1. мул, намул, грязь, рЯска; 2. вб- дорость (різновид)] 3. діал. дрібнйй пісбк (використовуванийу будівництві); 4. тех. пульпа; 5. діал. іржа; 6. гірн. шлам lama2 /1. парчЯ; 2. плівка, тонкйй шар (який затягує воду під час бурі)] 3. діал. рЯска, зЯлень (в стоячих водах)] 4. діал. мох; 5. діал. шерстянЯ попбна (у індіанців) lama3 m л Яма (буційський монай) lamaísmo m ламаїзм lámar /77>4/и..мім0за (різновид) lamaral m Ам. зЯрості мімбзи lambarear vi діал. бродЯжити lambarero adj діал. 1. бродЯчий; 2. голь- тіпЯка, гультіпЯка, швЯндя lambdacismo m гаркЯвість lambedor діал. ас/улЯсливий, підлЯсливий lambedura їдіал. див. lamedura lambeojismo m діал. лЯстощі, підлЯщу- вання
lambeojos діал. 1. афіестйвий, улЯсли- вий; 2. /77 підпЯсник, улЯсник lambeplatos com. 1. Ам. див. lameplatos 2; 2. Ам. жебрЯк, прохЯч lamber vt іст. діал. див. lamer lamberear vi діал. див. lambarear lambeta діал. 1. adjynécnmm, лестйвий; 2. /77 підлЯсник, улЯсник lambetada f Ам., lambetazo m Ам. див. lengüetada
383
lambetear
lambetear vtAM. див. laher lambiachi com, Л. Am., lambiche m Л. Am. див. lameplatos lambida frfan. див. lamedura lambido adj Am. 1. чепурний; франтівський; фасбнистий; 2. безсорбмний, нахбб- ний
lambidura f діал., lambimiento m діал. див. lamedura
lambío adj Am. 1. див. lambistynl; 2. на-
хббний, безсорбмний lambiscón Am. adj\. який любить солбд- ке; 2. лестйвий; улбсливий; скрбдливий; 3. /77 ласун, ласій; 4. улбсник, підлбсник lambisconear \гіЛ. Ам. лестйти, догоджбти lambisquear vi 1. діал. лбсувати крадько- Má (про дітей); 2. Л. Ам. лестйти, підлащуватися; догоджбти
lambisquero adj діал. див. lambistón 1 lambistón, lambitivo (діал.) 1. афжйй любить солбдке; 2. /77 ласун, ласій lambón діал. 1. ^'лестивий, улбсливий; 2. /77 підлбсник, улбсник; 2. донбщик lambraña діал. 1. adj скупйй, жбдний, скнбрний; 2. /77 скупбць, cKHápa lambrija Л1. див. lombriz; 2. худб людйна; глиста, шкіра й кбсті lambrijo adjxypm
lambrión adj діал. зголоднілий; ненасйт- ний, ненажерливий lambroto adjЛ. Ам. див. laminero21 lambrucio adj 1. якйй любить солбдке; 2. ненажбрливий, ненасйтний lambrusca fAHB. labrusca lambrusco Ті. Ам., діал. 1. adj ненажбрливий, ненасйтний; 2. /77 ласун; солодій lambucear 1. vtдіал. вилйзувати (таріл/ц); 2. vi діал. див. lamiscar lambucia f діал. 1. гблод; 2. ненажбрли- вість
lambusquear іїЛ. Ам. див. lamiscar lambuzo Ам. adj\. гостронбсий (про тва- ринп; 2. див. lambrusco 1; 2. тдив. lambrusco 2
lame тдіал. тюлбнь lameculos сот. підлабузник, -ця lamedal тдраговинб; трясовинб lamedones сот. лизобліЬд, -ка lamedor 1. a# облйзуючий, вилизуючий; 2. /77 лизун (про тварину); 3. сирбп; 4. лбс- тощі; dar ~ удавбти, що підіграбш (у грі) lamedura Ализбиня, облйзування; - de агаса діал. вйсип, болбчки на губбх, ли- хомбнка
lamelar adj мін. пластйнчастий, шарувб- тий, ламінбрний
lamelibranquios трізоол. пластинчасто- збброві, двостулкові молюски lamentable adj 1. жалюгідний, вбртий співчуттй; aspecto - жалюпдний вйгляд; 2. сумнйй, лечбльний, понурий; 3. жалюгідний
lamentación ЛІ. плач, голосіння; 2. скбрга, нарікбння; las lamentaciones de Jeremías гіркі нарікбння, скбрги; скигління lamentador 1. а^'якйй нарікбє; горюючий; 2. /77 плбкальник
lamentar 1. rf шкодувбти; - la desgracia
вислбвлювати співчуттй з прйводу не- щбстя; lamento que no esté aquí tu hermano я шкодою, що тут нембе твогб брб- та; es de ~ це вбрте співчуттй; 2. і//горю- вбти, засмучуватися; побивбтися; ~se (de, por) нарікбти; плбкатися; -se de la incomprensión нарікбти на нерозуміння; mós vale prever que - іскру гасй до по- жбжі
lamento тдив. lamentación lamentos«o adj 1. якйй нарікбє; en tono - жблібним тбном; 2. див. lamentable 2; situación -а скрутнб станбвище lameojos сот. діал. див. lambeojos 2
lameplatos сот. 1. ласун, ласій, солодій; 2. блюдолйз, лизобліЬд lamer иМ. лизбти, облизувати; 2. злбгка торкбтися; омивбти; las olas lamen las costas хвйлі омивбють берегй; dejar а uno qué - нашкбдити, насипбти сблі на хвіст; llevar (tener) qué -зазнбти гбря; mejor lamiendo que mordiendo лбгідне телйтко двох мбмок ссе lamerón adj, тдив. laminero2 lametazo тЛ. Ам., lametón т вилйзуван- ня; облйзування (жадібне) lamia ЛІ. міф. лбмія (чудовисько); 2. акула (різновид); 3. зоол. скрипун, вусбч (жуї) lamiéceas fplpne. labiadas lamida fpian. див. lamedura lamido adj 1. худйй; 2. дуже блідйй; 3. аку- рбтно одйгнений; 4. вйлощений, прилйза- ний; 5. потріпаний, обтріпаний; 6. жив. ста- рбнно вйписаний; позббвлений жйвості lamilla Лд/а/7. ламілья (морська водорость, застосов. як добриво) lamín тЛ. Ам. смакотб Ібтіпа ЛІ. пластйнка (металічна); лист (заліза); ~ de palastro лист жбрсті; 2. полігр. клішб; una ~ al agua fuerte офбрт; abridor de ~s rpaeép; 3. естбмп; гравюра; літогрб- фія; 4. живбпис на міді; 5. тонкб пластйнка, тонкйй шар (матеріал]); 6. бот. пластйнка листкб; 7. зоол. пербтинка; 8. діал. шах- рбй, хитрун; buena (mala) ~ хорбший (по- гбний) вйгляд; estar пі - діал. бути без копійки
laminación Л1. прокбтка, вальцювбння, вальцбвка; плющення (металі); 2. наша- рувбння, шарувбтість laminado 1. adj прокбтний, прокбтаний; вальцьбваний; hierro - прокбтне залізо; placa de hierro - залізний лист; tren de ~ прокбтний стан; - en caliente гарячекбта- ний; - en frío холоднокбтаний; 2. тдив. laminación 1
laminador т 1. прокбтник; вальцювбль- ник; плющйльник; 2. (tren ~) прокбтний стан; бліЬмінг
laminar1 adj 1. пластйнчастий; 2. шарувб- тий; mineral de estructura - пластйнчастий мінербл
laminar2 vt 1. прокбтувати, вальцювбти; плющити; - el cobre пліЬщити мідь; 2. по- кривбти тонкйми металічними пластйн- ками
laminar У7. Ам. див. lamer 1 laminaria /гламінбрія (морська водорість) laminero1 1. adj прокбтний, вальцювбль- ний; плющйльний; 2. m прокбтник, валь- цювбльник; плющйльник; 3. облицювбль- ник (по металу
laminero21. adjmm любить солбдке; 2. m ласун, солодій
laminiforme з^'пластиноподібний laminilla f тонкб металбва пластинка; - ósea кісткбва тканйна léminos трізоол. вусачі (жукй) laminoso adj 1. шарувбтий, пластйнчастий (про скло і мета/); 2. анат. з’єднувальний (про тканину)
lamiscar иґжбдібно і кваплйво вилйзувати lamoso adj мулистий lampa fAM. кйрка, кбйло (у шахтарів) lampacear vtMop. дрбїти lampacillo тдіал. бот. жовтозілля (різновид) lómpada ficr. див. lémpara 1 lampadario /77І. фбкельник, смолоскйпник; 2. металбва підстбвка для лбмпи; 3. вид лібстри
lampalagua діал. adj 1. ненажбрливий; ненасйтний; 2. жбдіоний; 3. m боб, удбв; 4. міф. казкбве чудбвисько (яке висушує ріки); 5. ненажбра; 4. скнбра; жадюга lampallo adj діал. 1. ненасйтний, ненажбрливий; 2. жбдний
lampante: aceite - очйщена олйвкова олія lampar vi 1. жадбти; зазіхбти; 2. діал. бай- дикувбти, ледарювбти; estar lampando діал. бути без копійки lémpara ЛІ. лбмпа; світйльник; - de aceite світйльник (з олією); - de incandescencia лбмпочка розжбрювання; - de luminiscencia люмінесцбнтна лбмпа; - para luz diurna (de luz fría) лбмпа дбнного світла; - de carburo карбідна лбмпа; - para soldar пальнб лбмпа; - de ios mineros (de seguridad, de Davy) рудни- кбва лбмпа; - de pie торшбр; 2. елект- рбнна лбмпа; 3. маснб пляма (на одязіj
4. лбмпара (гілка, яка прикріпляється до дверей будинку на знак кохання до дівчини); 5. сот. діал. причіплива людйна; причбпа; 6. тдіал. шахрбй; atizar la - підлйти винб, знбву напбвнити бокбли; quebrar la - діал. занапастйти спрбву lamparazo т Ам. ковтбк; tomar un ~ зробйти ковтбк
lamparería f\. лбмповий завбд; майстбр- ня з вйготовлення ламп; 2. магазйн, який торгує лбмпами; 3. лбмпова (приміщення для зберігання ламг і) lamparero /77лампівнйк (іст.) lampariento adj діал. забруднений, бруд- нйй (про одяг)
lamparilla Л1. нічнйк, нічнб лбмпа; 2. лам- пбдка; 3. каганбць (для освітленні); 4. бот. осйка; - de señales сигнбльна лбмпа lamparín m 1. металбва підстбвка (для лам- падкй); 2. діал. світйльник; 3. діал. каганбць lamparista com. див. lamparero lómparo діал. 1. adj бідний, злидбнний,
НуЖДбННИЙ; 2. /77 6ІДНЙК, злидбр
lamparón m 1. aum. de lémpara; 2. маснб плйма (на одязі); 3. мед. золотуха (на шиї); 4. вет. сап; 5. діал. молбчниця (хвороба грудних дітей) lamparonoso adj мед. золотушний lamparoso adj 1. див. lamparonoso; 2. діал. див. lampariento
lampazo m 1. бот. реп’йх, лопух; 2. мор. швабра; 3. діал. див. lampreazo lampear 1. vi діал. рихлйти збмлю мотикою; 2. vtflian. тесбти; оброблйти lampeón тдив. lampión lampero /77 діал. селянйн (який працює мотикою)
lampino adj діал., lampico adj 1. безборб- дий, безвусий (про юнака); rostro - безвусе лице; 2. безволбсий; 3. гблий (про зерно, стебло)
lampión тліхтбр; велйка лбмпа lampírido m зоол. 1. світлйк, світлячбк; 2. рі світні жукй lampista тдив. lamparero lampistería Лд/де. lamparería lampo /77 поет, спблохи, спблахи блйскав- ки, зірниці
lampón1 тдіал. див. lampa lampón2 adj діал. голбдний, голодуючий lampote /771. діал. бавбвняна тканйна; 2. Л. Ам. бот. сонцецвіт, сонйнка lamprea1 f30on. мінбга; - de mar морськб мінбга
lamprea2 fflian. вйразка lampreada f діал. град удбрів батогбм; нбтруска
lampreado тдіал. стрбва з валеного м’яса зі спбціями
lamprear vñ. тушкувбти м’ясо зі спбціями; 2. Л. Ам. бйти, хльбстати lampreazo /77удбр батогбм lamprehuela, lampreílla ^в’юн (риба) lémpsana f6or. бородбвник, прбзелень ^ lampuso adj Ам. нахббний, безсорбмний, зухвблий
lana ЛІ. шерсть, вбвна; руно; artículos de - шерстяні, вбвняні вйроби; varear la -
384
lanzar
збивбти вбвну (для матраца); 2. шерстяні ткбнйна; шерстянйй Одяг; 3. сл. срібло; 4'Діал. шахрбй; 5. тЛ. Ам. босЯк, бродй- га; обірванець; - de los bosques (vegetal) деревнб шерсть; - de vidrio скловб- та; - en barro чесана шерсть; ~ para limpiar клбччя; - sintética синтетйчна шерсть; batir la ~ діал. стригти овбць; cardarle la - вйлаяти, нагріти чуба; o6irpáTH, обдбрти як лйпку; lavar la - з’ясбвувати, вивідувати, старбтися вивести на чйсту в6ду; aunque vestido de no soy borrego ми теж не лйком шиті; cual más, cual menos, toda la ~ es pelos хрін за рбдьку не солбдший; ir (venir) por - y salir trasquilado ітй по шерсть, а повернутись стрйженим; повернутися ухопйвши шйлом náTOKH lanada f військ, ббнник lanado aq/шерстйстий, пухнбстий lanar ас/якйй даб вбвну; ganado ~ вівці lance т 1. кидбння; метбння (списа, диска); закидбння (с/г/); 2. улбв (риби)] 3. скру- тнб (критйчне) станбвище; 4. драматйч- ний момбнт, цікбвий епізбд (в книзі, виставі); 5. зіткнення; - de honor jqyénb; 6. не- вдбча, невезіння (у грі)] 7. піка, спис; 8. лбнсе (один із прийомів тореро)] 9. діал. спритність, вбрткість; sacar el - ухилйтися від удбру; 10. діал. безкінбчний ряд бу- дйнків; ~ de fortuna випадкбвість; спрбва вйпадку, ірбнія дблі; a pocos ~s іос. adv. швйдко, мйттю; збпросто; de - іос. adv. випадкбво (купитй)] de - en - іос. adv. Іноді; echar buen - зробйти вдблий хід; досягтй ббжаного; echar mal - зробйти невдблий хід, промахнутися; зазнати не- вдбчі; jugar el - спрйтно орудувати; діяти з рбзумом; tener pocos ~s не становйти інтербсу, бути без родзйнки; tirarse un ~ діал. випроббвувати дблю, ризикувбти lanceado adj див. lanceolado lancear vt рбнити, простромлЯти пікою (спйсом)
lanceola í6ot. подорбжник lanceolada adj списоподібний; hoja -а бот. списоподібний листбк; arco - стріль- nácTa висбка ápKa
lancería їзбірн. 1. спйси; 2. списонбсці
lancero1 m 1. списонбсець; 2. мбйстер,
якйй виготовляє спйси
lancero2 adj діал. спрйтний, меткйй, про-
мітнйй
lanceta fA. хір. ланцбт; 2. архіт. стрілка (аркй)\ 3. Ам. вістря, накінбчник (на палиці)] ~ de oxígeno киснбвий спис (у газовому зварюванні)] ~ de vacuna тавр, рбги lancetada / 1. рбзріз (надріз), зрбблений ланцбтом; 2. діал. укол вістрям (накінбч- ником)
lancetazo m див. lancetada 1 lanceteada ЇАм. надріз (насічка) на шкірі ланцбтом
lancetear Ам. 1. зробйти надріз (насічку) на шкірі ланцбтом; 2. vi колбти, покблю- вати (про рану, пухлинУ) lancetero /771. ланцбтнии футляр; 2. діал. москіт, комбр
anclada їдіал. смертбльне порбнення lancifoliado adj бот. з лйстям списоподібної фбрми
lanciforme adj див. lanceolado ■ancinante adjA. колючий, гбстрий; 2. гбст- Рии, нестбрпний (про біль)] dolores ~s Різь, ріжучий біль
•апсіпаг 1. и/колбти; встромлЯти, всбджу- вати (вістря списа)] 2. vi колбти, покблю-
ІапТкМ^°ПУХЛИН^І\ смйкати (пронарив) ancha /1. плитнякбвий кбмінь, плитнЯк;
ч6вен (парусний)] шлюпка; баркбс, ^аржа; кбтер; - antisubmarina кбтер- мисливець за підвбдними човнбми; - au¬
tomóvil мотбрний чбвен; - bombardera (caconera, obusera) канонбрський чбвен, канонбрка; - portacenizas сміттбва шалбнда, ббржа; - rápida швидкохідний кбтер; ~ torpeda торпбдний кбтер; - de atoaje буксйрний кбтер; ~ de auxilio ряту- вбльний чбвен (шлюпка);~ de servicio de patrulla сторожовйй кбтер; patrón de ~ лбцман; рульовйй; 3. пбстка (для ку- ріпогіуЛш мйшеня
lancha2 їдіал.1. тумбн; 2. морбз; Іній lancha3 їдіал. зоол. тапір lanchada /фрахт, вантбж lanchaje m 1. фрахт (перевезення вантажів)] 2. фрахт (плата за перевезення вантажів, пасажирів)
lanchar1 m каменярня, каменолбмня lanchar2 vi діал. 1. укривбтися хмбрами (про небо)] 2. замерзбти, підмерзбти; 3. vt діал. див. lincear lanchazo /77удбр кбменем lanchero /771. влбсник човнб; 2. човнЯр lando /77 ландб (коляска) landre ЛІ. жбвно; 2. іст. потайнб кишбня; 3. жблудь; 4. буббнна чумб landrecilla їанат. зблоза landrero adj 1. якйй зберігбє грбші у потайній кишбні; 2. сл. шахрувбтий; 3. m сл. кишенькбвий злбдій, шахрбй lanería /магазйн шерстяних тканйн Іапег«о 1. adj шерстянйй, вівнЯний; industria ~а шерстянб промислбвість; 2. m продавбць вбвни; 3. склад шерстянйх, вовняних тканйн (вйробів); - de Cuba бот. охрбма lange ^в’Ялена тріскб langanazo m діал. 1. удбр дзвбна; 2. гар- мбтний залп; 3. грім; 4. вибух lángara adjЛ. Ам. див. listo lángaro adjA. діал. див. larguirucho; 2. Л. Ам. ненасйтний, ненажбрливий; 3. m Л. Ам. гультЯй, нербба, швбндя langarote adi А. діал. див. laigulrucho; 2. Л. Ам. див. lángaro 2; 3. діал. повільний, флегматйчний; 4. Л. Ам. див. lángaro З langarucho adj Л. Ам. langaruto adj див. larguirucho
langaruzo adjЛ. Ам. вйгідний langosta fA. ент. саранб; - emigrante перелітна (азібтська) саранб; ~ peregrina пустбльна саранб; 2. ент. бббка; коник; 3. лангуст, лангуста; омбр; 4. бідб, на- пбсть; como una nube de ~ як саранб (на- летітй)] ser la - бути спрбвжньою бідбю (напбстю)
langostero adjA. якйй займбється вилбв- люванням рбків (лангустів); 2. якйй служить для вйлову рбків (лангустів) (про судно, сіті)] 2. m діал. нбймит (який винищує сарану)
langostín, langostino m велйка кревбтка langostón m ентом. кбник, цвіркун languceta adj діал. лля/languciento langucia f діал,. жбдібність; ненасйтність, ненажбрливість languciar іїдіал. лбсувати languciento adj діал. 1. ненасйтний, зголоднілий, ненажбрливий; 2. худйй, хир- лЯвий
langucino adj діал. змарнілий, з худйм об- лйччям
langüetada f, langüetazo тдіал. див. lengüetada
languidecer* vi 1. хйріти, слббнути; 2. за- непадбти духом
languidez(a) fA. слббкість, млЯвість; знесиленість; obrar соп ~ працювбти млЯво; 2. мед. астенія, загбльна млЯвість; 3. без- вбльність, пригніченість lánguido adj слабкйй, млЯвий; безвбль- ний, пригнічений languor т див. languidez
languso adj Л. Ам. 1. хйтрий, лукбвий; 2. див. larguirucho
lanicio adj шерстянйй, вовнЯний зрбблений з шбрсті (вбвни) lanífero adj поет, пухнбстий lanificación f, lanificio rrñ. обрббка шбрсті, вбвни; 2. шерстянб виробнйцтво; 3. шерстянб тканйна; вовняні вироби lanígero aq/шерстйстий, ворсистий lanilla fA. ворс; 2. тонкб шерстянб (вовнЯ- на) тканйна; traje de ~ костюм з тонкбї шерстянб! (вовнЯної) тканйни; 3. іст. мазь (косметична)] 4. пушбк (на рослинак); 5. тбпла білизна (у матросів) lanío adj див. lanar lanoleína, lanolina /ланолін lanolinado 1. adj якйй містить ланолін, з ланоліном (про мазі, креми); 2. m ланоліновий крем
lanosidad /пушбк (на фруктах, листі) lanoso adj див. lanudo lansquenete m іст. ландскнбхт lanteja їдив. lenteja lantejuela fflne. lentejuela lantén /77/7. Ам. подорбжник (різновид) lanudo adj 1. укритий шбрстю, шерстистий; 2. Ам. грубий, неотбсаний, невйхова- ний
lanza /1. спис, піка; ~ jineta іст. корбткий спис (розпізнавальний знак піхотного капітана)] deshacer la ~ відхилити (непрб- вильно напрбвити) спис; 2. іст. списонбсець; 3. дйшло; 4. іст. кастйльський вбїн;
5. брандспбйт (на пожежному рукаві)]
6. діал. колбда (необроблена)] 7. р/ іст. дань короліЬ (від сеньйора, який не пос- тачав солдатів на війну)] 8. тАм. лихвбр; торгбвець, торгбш; correr ~е іст. бйтися на спйсах (нарицарському турнірі);echar ~s en la mar трудйтися мбрно, дармб ст- арбтися; працювбти вхолосту; la - en ristre бути у всеозбрбєнні, бути у стбні го- тбвності; hincar (meter)la - hasta el regatón завдбти важкбго удбру; доконбти; llevar a uno a punta de ~ бути сувбрим з; no haber (по quedar) ~ enhiesta розбйти нагблову (ворога); по romper ~s con nadie ні в що не встрявбти; ні з ким не сва- рйтися; quebrar ~s сварйтися, ворогувб- ти; ламбти списй; romper ~s усувбти пе- решкбди; прибирбти зі шляху всі пере- шкбди; виступбти на збхист; заступбтися за; ser una - Ам. бути спрйтним (меткйм) lanzabombas m бомбоскидбч, бомбомбт; - eléctrico ав. електроскидбч lanzacabos adj: cañón ~ мор. прйлад для кйдання рятувбльного ліня lanzacohetes m 1. реактивний міномбт; 2. реактивна метбльна устанбвка lanzada /1. удбр спйсом; 2. рбна, заподіяна спйсом; 3. лансбда (партія у 220 цег- лий)
lanzadera /1. чбвник (ткацької, швейної машинй)] 2. метушлива людйна; ir у venir como una ~; parecer una ~ не сидіти бні хвилйни спокійно, снувбти тудй-сюдй lanzador 1. adj метбльний; 2. m метбль- ник; - de disco дискоббл; - de tablado метбльник списа (на турнірі) lanzallama(s) m військ, вогнембт lanzamiento m 1. кйдання, метбння, випуск (торпеди)] скидбння (бомб)] збпуск, пуск (ракети)] ~ es pacial пуск космічного літбльного апарбта; ~ orbital збпуск на орбіту; ~ de un satélite збпуск супутника; 2. спорт, метбння (диска, молота)] штов- хбння (ядра)] 3. юр. позббвлення майнб; 4. спуск (судна на водУ) lanzaminas m\. мінонбсець; 2. міномбт lanzamisiles /77пусковб ракбтна устанбвка lanzar vtA. кйдати; метбти (спорт.)] випус- кбти (торпеди)] скидбти (бомби)] пускбти,
385
lanzarse
запускати {ракети)\ 2. видавати {звуії)\ ~ un grito крикнути; ~ una exclamación вигукнути; ~ un suspiro зітхнути; 3. виготовляти, виробляти, випускати; - artículos al mercado викинути товбри на рйнок; 4. видавати (декрет висувати (обвинувачення)', 5. випускати (відпускати) на вблю {птаха}, 6. знадити; 7. іст. нав’язувати (роботу, доручення)', накладати (штраф)',
8. пускати коріння (пророслини)', 9. відбирати майнб, позбавляти майна; ~ rayos у truenos метати громй і блйскавки lanzarse кйдатися; ~ contra uno накйнути- ся на; ~ sobre la presa кйнутися на здб- бич; ~ al ataque íal asalto) ітй в атаку (на штурм); - a la lucha вступати в боротьбу lanzatorpedos m 1. торпадний апарат; 2. торпадний катер; avión - торпедонб- сець
lanzazo m див. lanzada 1 laña1 ЛІ. скріпа; скобб; 2. гак; 3. іст. шма- тбк свинЯчого сбла; tener - бути щаслй- вим (везучим^ у грі Іапа2/зелбнии кокбсовий горіх lañar1 vt скріплЯти (з’аднувати) скббами (скріпами)
lañar \гідіал. потрошйти рйбу (при засолюванні)
. lañoso adj якйй мбє фбр'му скобй (скріпи) laografía /фольклбр laográfico а^'фольклбрний Іаоеіап«о, -а 1. adj лабський; 2. m, f лабсець, -ка
lapa1 /'пліснява, зблень (на поверхні води) lapa2 /1. морська бліЬдце (молюої)', 2. діал. грот (у скелі)', 3. діал. коханка солдата;
4. діал. пЯка (гризуй)\ 5. діал. папуга (різновид)
lapa П.дий. lampazo 1; 2. кбрінь реп’яха lapaco т фарбуюча деревина текоми lapachal тАм. зарості текбми lapachar, lapachero т болбто, твань lapacho /77 Ам. текбма, індіанський жас- мйн (дерево ¡деревина) lapada гдіал. вйплеск (водй)\ me echaron una ~ de agua менб облили водбю lápade їдив. lapa21 lapalapa /77. Ам. дрібнйй дощ laparotomía (мед. лапаротонія, черево- січення
lape1 adj діал. сплутаний (про шерсть, нит- кй)
lape adjвесблий, жвавий (про свято) lapicera ffl. Ам., діал. див. lapicero lapicero /771. вставка для олівцЯ; 2. див. lápiz 2; 3. Л. Ам., діал. ручка (для пера) lapicida adjякйй pocré в уицблинах скель lapicidaria /'шліфування, обрббка (коштовних каменів)
lápida /і. могйльна плита; ~ sepulcral над- грббний кЯмінь; 2. меморіальна дбшка lapidación /побиттЯ камінням (до смерті), каменування
lapidar vi 1. забивати камінням (до смерті), каменувбти; 2. Ам. шліфувати, обробляти, виробляти (коштовне камінні) lapidario adj 1. коштбвний (про камінь)',
2. якйй стосується надгрббних плит;
3. лапідарний (про стиль, мовр)\ 4. m гранувальник коштбвних каменів; ювелір;
5. станбк для гранування коштбвних каменів
lapídeo adj 1. кам’яний, з каменя; 2. ка- м’янйй, кам’янйстий
lapidificación /'скам’яніння, перетвбрення на камінь
lapidificar vt перетвбрювати на камінь; ~se кам’яніти lapidoso adj див. lapídeo lapislázuli /77 мін. лЯпіс-лазУр, лазурит lápiz /771. графіт; 2. грифель, оліваць; ~ estilográfico (de mina) автоматйчний
оліваць; - de color кольорбвий оліваць; пастбль; ~ tinta хімічний олівбць; - de los labios губна помада; ~ encarnado (rojo) червбна бхра; - (de) plomo графіт; а ~ іос. adv. олівцбм; escribir соп (а) - писати олівцбм; dibujo а - малюнок олівцбм; afilar un ~ застругати олівбць; 3. малюнок, зрбблений олівцбм; 4. ліки у фбрмі палички (олівцЯ); 5. тех. вугільний стбр- жень для дуговйх ламп lapizar1 /77 шахта (кар’бр), де видобувають графіт
lapizar2 и/крбслити (малювати) олівцбм lapo /771. удар (палицею, ременем)', 2. Л. Ам., діал. лЯпас; 3. Ам. ковтбк (вина)', echar un - зробйти одйн ковтбк; 4. діал. простак, бевзь
lapso /771. adj іст. якйй допустйв лЯпсус (прбмах); 2. m прбміжок чЯсу; en el - de 15 días прбтягом 15 днів; 2. лЯпсус, прбмах, пбмйлка; 3. мед. опущення, випадіння (органа)
lapsus /771. лЯпсус, пбмйлка, бгріх; 2. див. lapso 2, З
laque1 тЛ. Ам., діал. (рі) лбке (вид ласо) laque2 тдіал. лбке (страва з маїсу, сиру і м’яса)
laqueado adjлакбваний, покритий лбком; полірбваний
laqueador 1. лакуючий (про майстра)',
2. /77 лакувбльник (майстер)
laquear1 vt покривати лаком, лакувати, полірувати
laquear2 vt діал. полювати (з допомогою лаке)
lar /771. рі міф. лбри; 2. вбгнище, піч; 3. рі рідний дім; volver a sus ~es повернутися в рідний дім (у свої пенати) larca їдіал. зрбшувальний канбл lardáceo я^'жйрний
lardar, lardear vt 1. змбщувати сблом (лЯрдом); 2. шпигувати, начинЯти облом;
3. обливати киплЯчим жйром (вид тортур) lardero adj 1.: jueves - Страснйй четвбр; 2. іст. жйрний; масИйй
lardo /771. свинЯче сбло, лярд, шпиг; 2. тваринний жир
lardón тполігр. правка (у гранка/) lardoso афкйрний, маснйй; у жйрі (у салі) larga /1. насадка на колбдку (шевськр)', 2. більярдний кий; 3. рі затрймка; dar ~s затягувати, зволікати, не поспішати з largada ЇАм. старт (у бігу, перегонам largamente adv\¿ детально, шйроко; 2. широко, на ширбку нбгу; 3. щбдро, великодушно; dar - щбдро заплатйти; 4. надбвго largar vt*\. відпускати, випускати; 2. ослабляти, відпускати; - un cabo ослабити кінбць (каната)', 3. мор. відпускати, звільняти; травйти (канат), ~ velas піднЯти віт- рйла; - remos сушйти вбсла; - las amarras знЯтися з Якоря; ~ en banda віддати кінці; 4. розкидбти (гроші) 5. вдарити; вліпйти (ляпас) 2. vi Ам. починати (біг, перегони) ~se 1. ітй непомітно; вшиватися; 2. Ам. зважуватися на; 3. Ам. (в кон- стр. за + inñпочати робйти; 4. зніматися з Якоря, виходити в мбре (про судно) На діал. віддбти Ббгу душу, померти; - el trapo (la pandorga) відмовлятися (від- ступбтися) від; ~ la escandalosa влаштувати скандбл, вйсварити, вйлаяти; Не una andanada нагрубйти largaria Пст. див. largo 2 larg*o adj 1. дбвгий; de cabello ~ довго- волбсий; de nariz ~a довгонбсий; film de ~ metraje повнометражний фільм; a todo lo - на всю довжину; caer a la - а розтягнутися на: весь зріст; 2. щбдрий, великодушний; 3. щбдрий, багатий; 4. ширбкий, обшйрний; 5. швидкйй, меткйй; este hombre es ~ en trabajar ця людйна швидко
праціЬє; 6. рі тривалий, дбвгий; ~s acos дбвгі рбкй; 7. дбвгий (про склад, звуії
8. мор. ослаблений, відпущений, вйпуще- ний; 9. відкрйтий (про море) 10. військ. дбвгий, маршевий (про крок) 11. /77 довжина, протяжність; 12. муз. лбрго (темпі твір) 13. advдбвго; a la ~а іос. adv. на всю довжину; вздовж; з часом; повільно, по- тихбньку; дбвго, детально; а - de costa іос. adv. вздовж ббрега; а Іо - іос. adv. на всю довжину; вздовж; вдалині; дбвго детально; a lo más - іос. adv. найбільше’ de ~ іос. adv:. vestir de largo одягати в дбвгу сукню; вивбзити в товарйство; здавна; eso viene de ~ це мбє свою істб- рію; de ~ а - іос. adv. з кінцЯ в кінбць; por - іос. adv. докладно, детально; dar cinco de - перетнути лінію (в грі в кеглі) - у tendido занбдто детально; hablaron ~ у tendido вонй дбвго і нудно говорйли; ¡ ~|,
¡ - de ahi (de aquí)! геть, геть звідси! largomira m 1. бінбкль; 2. талант, здібності
largona f діал. відстрбчка; зволікання; darse una ~ діал. зробйти паузу, перепо- чйти
largor m див. longitud largucho adj Ам. див. larguirucho largueado adj див. listado larguero adj 1. діал. дбвгий, детальний (про промову); 2. Л. Ам., діал. втбмливий, набрйдливий, балакучий; 3. m поздбвж- ній брус (швблер); los ~s de una escalera перйло схбдів; 4. вузька дбвга подушка;
5. ав. лонжербн
largueza f 1. див. longitud; 2. щбдрість, великодушність larguirucho acjr цибатий largura їдив. longitud lárice /77 модрйна laricino а^модрйновий laricio /77 див. lárice láridas їрізоол. чайкові laringal adjniHre. ларингальний (прозвуїі) laringe вгортань laríngeo adj гортанний laringitis їмед. ларингіт laringología ґмед. ларинголбгія laringólogo m мед. ларингблог laringoscopio m мед. ларингоскбп larra М/7. луг
larraguzar и/неЯсно говорйти (писати) larrea їбот. креозбтовий кущ larri adjAл. слабкйй, малосйльний, безсй- лий
larva /1. мбска; личйна; 2. личйнка; 3. пуголовок; 4. іст. прйвид, примара, марб;
5. рімиф. злі дУхи
larvado m мед. прихбваний, без симптбмів larval зс/личйнковий larvario adjmm стосується личйнки, якйй мбє фбрму личйнки
larvíparo adj я кйй відкладає личйнки (про комахУ)
las 1. art det fpi: las manos руки; 2. pron pers (a ellas) (ненагол. ф. знах. в. З ос. ж. р. мн.) їх; (a Üds) (ненагол. ф. знах. в. ж. р. мн. діал. ввічл. ф.) Вас lasamiento m втбма, втбмленість lasaña /сорт пбчива lasarse іст. втбмлюватися lasca ЇЛ. щббінь; уламок; 2. іст. див. lancha1 1; 3. Анд. див. lonja1 1; 4. мор. подвійний вузол
lascadura Л/7. Ам. забій, синбць lascar1 /77 матрбс-індіанець lascar2 vt мор. травйти; послабляти, відпускати (канат)
lascar и/У7- Ам. 1. див. lastimar 1; 2. розбивати (фарфор, фаянс) lascivia г1. чуттбвість, любострбсність; хіть, хтйвість; 2. іст. непомірний апетйт
386
launa
lascivo adj А. чуттбвий, любострбсний; хтйвий; 2. розпусний, розпутний; 3. весб- лИй, грайлйвий, пустотлйвий; 4. густйй (про ліс, сад)] 2. т розпусник; сластоліЬ-
láser /77 ná3ep; de - лáзepний lasitud /втбма, втбмленість, знембга laso adj А. втбмлений, змочений; 2. слабий, безсилий, нбмічний; 3. некручений
listima>/і^жаль, співчутті; dar (causar, hacer, poner) - викликати жаль (співчутті); sentir - відчувбти жаль;.me da mucha ~ de que... (мені дуже) шкбда, що...; ¡qué ~ ! як жаль!; por (de) - з жблості, із співчуттЯ; 2. скбрга, нарікбння; llorar -s перебільшувати свої біди, нарікбти на свою дблю; 3. досада lastimada ffJ. Ам. забій lastimado яо/порбнений, травмбваний lastimadura f A. порбнення, ушкбдження; 2. співчутті, жаль; 3. кривда; o6pá3a;
4. удбр, забій
lastimar vt A. рбнити; завдавати ушкбдження; завдавбти бблю; 2. жаліти, співчу- вбти; 3. кривдити, ображбти; -se 1. рб- нити себб; порбнитися; забйтися; - соп (contra, en) algo удбритися (забйтися) об; 2. співчувбти, співпереживбти; убо- лівбти за; розділити гбре; 3. скбржитися lastimero adjA. жблібний; якйй викликбє співчуттЯ; gemidos -s жблібні стбгони; 2. який завдаб бблю lastimón тАм. див. lastimadura 4 lastimos«o ^'жалюгідний, сумнйй; жбліс- ний; aspecto - жалюгідний вйгляд; estado - сумнб станбвище; hallarse en situación -а бути у сумнбму станбвищі lastra f А. плйточний кбмінь, плитняк; 2. дерев’яний ніж (ювеліра) lastraje /77 мор. завантбження балбсту lastrar vtA. навантбжувати балбстом (судно)] 2. наповнбти (заповнити) (для остійності j 3. (категорйчно) ствбрджувати lastre1 /77 щббінь
lastre2 /771. балбст; hacer - мор. навантбжувати балбстом; ir (navegar) en - мор. ітй з балбстом, ітй без вантаж^; 2. перешкода, перепбна; 3. самовладбння, хо- лоднокрбвність; le falta - todavía йому ще не вистачбє холоднокрбвності; 4. живлення, їжа; 5. діал. балбст (вантахі) lastrero1 m діал. каменолбмня lastrero2 adj діал. балбстний lastro m діал. див. lancha11 lastrón /77 крупний щббінь lata f А. корбтка колбда, круглЯк; 2. діал. дуббвий прут; 3. діал. мім0за (різновид); dar - Л. Ам. бйти батогбм, хльбстати lata2 fA. жерсть; 2. жерстЯнка, бляшбнка; - de conservas консбрвна ббнка; 3. крбква черепйчного дбху; 4. діал. шббля; 5. сл. .песбта;
estar en la - Л. Ам., діал. бідувбти; жйти в злйднях (нужді); estar como sardinas en - набйтися, як оселбдці в ббчці lata fA. втбмлива (нуднб) розмбва; 2. наб- рйдливість, надокучливість; dar la - наб- ридбти, докучбти, досаждбти; (qué -! якб нудьгб, от нудбта!; 3. Л. Ам. несолідна людина
latamente adv 1. детбльно; hablar - говорити дбвго (детбльно); 2. у загбльному сбнсі слова
atas тдіал. людйна з пустбю кишбнею atastro /77 буд. плінтус вйрвт6млива (КУДИ*) розмбва (дбпо-
•atear vi Ам. набридбти (докучбти, втбм- лювати) розмбвою
'atebra f 1. потайнб місце; укриттЯ; 2. ліг- в°» норб
latebroso adjmm ховбється, маскується latente adjA. прихбваний, табмний; 2. ниючий, тупйй (про біль)] 3. Л. Ам. якйй б’бться, пульсує; 4.: calor - фіз. прихбва- на теплотб; 5. мед. прихбваний, латбнт- ний (про хворобу), malestar - прихбване захвбрювання
lateral adj 1. боковйй; puerta - бокові двбрі; bolsillo - боковб кишбня; 2. непря- мйй (про спорідненість)] 3. лінгв. латерб- льний, боковйй (про зву/і) lateralmente adv А. зі сторонй, зббку; 2. з оббх сторін
latería f діал. 1. майстбрня жерстЯнника; 2. магазйн залізних вйробів latericio adjA. цеглянйй, зрбблений з цбг- ли; 2. цегбльний; 3. цеглянйй (про пил) laterita fA. геол. латерйт; 2. червонозем; жовтозбм
latero adj див. latoso lótex /771. лбтекс, молбчний сік; 2. каучуковий лбтекс
latexífero, laticífero adj каучукон0сний (про рослини)
latido /77 1. урйвчастий гбвкіт (собаки); 2. биттЯ, пульсбція (серця); 3. різкий біль; колоттЯ, коління
latifundio /771. латифундія; 2. діал. плута- нйна
latifundista com. латифундист latigazo m А. удбр батогбм; 2. хльбскання батогб; 3. несподівана cyeópa догбна;
4. діал. латигбсо (фігура в танці)
látigo /771. батіг; azotar con el - бйти батогбм; 2. мотузка, шнур; cordel de - товстб мотузка; 3. мотузка, ремінь; 4. плюмбж;
5. кінбць пбяса (у пряжки)] 6. діал. фініш (на бігах, верхогоназї)] 7. Ам. див. latigazo 1; Ь.діал. шкірянйй ремінбць; 9. діал. вбр- шник; salir al - діал. закінчйти (завбр- шити) спрбву
latigueada íAm. побиття батог0м latiguear vi А. лЯскати батогбм; 2. Ам. хльбстати, стьоббти, сіктй (батогом) latigueo /77 1. лЯскання батогбм; 2. Ам. побиттЯ батогбм
latiguera fA. див. látigo 3; 2. діал. див. latigueada
latiguero m А. мбйстер, якйй виготовляє батогй; 2. торгбвець батогбми latiguillo /771. вусик (рослини)] los ~s de la fresa вусики сунйці; 2. фрбза, крбсне слівцб
latín /771. латйна; латйнська мбва; - clásico класйчна латйна; - rústico (vulgar) нарбдна (вульгбрна) латйна, латйнське просторіччя; bajo - пізня (середньовічна) латйна; 2. (¡зі) латйнське слбво, латйнська фрбза (у промові, листі) coger en mal - помітити чийсь прбмах, упіймбти на пб- мйлці; decirle (echarle) los -es оженйти на собі, обкрутйти; 6. благословйти; saber (mucho) - бути хйтрим, бути собі на умі
latinajo /77 калічена латйна; decir ~s а cada paso чбсто і недорбчно вживбти латйнські словб і вйслови latinar vi говорйти (писбти) латйнською мбвою (латйною)
latinear vi А. див. latinar; 2. зловживбти латйною
latinidad f А. див. latín 1; baja - пізня (середньовічна) латйна; 2. латйнський світ; латйнська культура; 3. латйнський (ромбнський) харбктер latiniparla 1. ^'педантичний; 2. Яспбн- ська мбва, засмічена латинізмами latinismo m 1. латинізм, латйнський зво- рбт мбви; 2. вживбння латинізмів у іншій мбві
latinista com. латиніст latinización /латинізбція
latinizar 1. vt латинізувбти; 2. vi див. latinear 2
lati*no adjA. латйнський; ромбнський (про мовУ)] lengua -а латйнська мбва; naciones -as ромбнські (романомбвні) країни;
2. якйй знбє латйну; 3. збхідний (процерк- ви)] 4. мор. кліверний (про парус) ;ve\a -а латйнський (трикутний) пбрус latinoamericano 1. adj латиноамерикбн- ський; países -s латиноамерикбнські країни; 2. /77латиноамерикбнець latinoso adj вульгбрний, позббвлений смаку
latir viA. гбвкати (про собакУ)] 2. бйтися (про серце, пульс)] 2. гідіал. набридбти, докучбти; -le a uno Л. Ам. здавбтися, думатися
látiro /77 бот. горбшок (дикий) latirrostro adjзоол. плоскодзьббий latitud fA. ширинб; 2. геогр. широтб; - boreal (austral) північна (півдбнна) широтб; - celeste астрономічна широта; 3. де- тбльність, доклбдність (урозповіді, міркуванні)] 4. широтб, рбзмах; своббда; correr de - мор. пливтй по меридібну latitudinal adj геогр. ширбтний lato adjmmbmvi, обшйрний; en el sentido - de la palabra у ширбкому сбнсі слбва latón /771. латунь, жбвта мідь; - rojo чер- вбна латунь, томпбк; 2. діал. шббля, ко- рбткий кривйй ніж; 3. діал. відрб (з жерсті) latonado /77латунювбння, покриття латунню
latonería fA. виробнйцтво латуні; литтЯ латуні; 2. латунноливбрний цех; 3. мбйстер з вйготовлення латунних вйробів latonero /771. скобівнйк; жерстЯник; 2. про- давбць вйробів з латуні latoso aq/набрйдливий, надокучливий latréutico зо/культовий latría /поклоніння (богУ)] культ latrocinar vi займатися крадіжками latrocinio /77 крадіжки latvUo, -а 1. ^'латвійський; 2. m, fлатвієць, -ка
lauca fpian. плішина, лйсина laucadura f діал. випадіння волбсся, облисіння
laucar гідіал. 1. лисіти; 2. стрйгги волбсся (шерсть)
lauco adj діал. лйсий, плішйвий laucón тдіал. пліш (кругла) laucha fA. Л. Ам., діал. миша (польова, домашня)] 2. діал. копбльнева вагонбтка;
3. діал. трійка (гральна карта)] 4. діал. сталбвий тонкйй дріт; 5. m (1) діал. розумна людйна; 6. діал. умілець; мбйстер;
7. діал. худб людйна; 8. Л. Ам. чуттбвий (хтивий) стбрець; старий ловелбс; aguaitar la - діал. терпляче чекбти слушної нагбди (в картярській грі)
laúd /771. муз. ліЬтня; 2. невелйке суднб; фелюга; 3. морськб черепбха (різновид) lauda fflHB. laude1
laudable adjúpym (по)хвалй, похвбльний laudanizado adj бпіумний, якйй містить бпіум
léudano /771. фарм. лаудбнум; 2. екстрбкт бпіуму; 3. іст. бпіум, бпій laudar vtA. іст. вихвалЯти; 2. юр. ухвблю- вати арбітрбжне рішення laudativo adj іст. див. laudatorio laudatoria /вихвалЯння, аполбгія laudatorio ао/хвалббний, апологетичний laude1 /могйльна плитб laude2 fA. іст. хвалб; 2. р/хвалббний пісне- спів (частина меси)
laudista com. А. музикбнт, якйй грбє на лютні; 2. мбйстер, який виготовляє ліЬтні laudo m юр. постанбва (рішення) арбітрбжу launa fA. металбва пластинка; 2. сорт глйни
387
laura
laura frláepa; монастир^
lauráce«o 1. ^лаврОвий; 2.: ~as fpi бот.
лаврбві
láurea /лаврОвий bíhók
laureado adj А. увінчаний náBpaMn; 2. удос-
тбєний прОмії; 2. /77 лауреОт (,конкурсУ); ~
con el premio Lenin лауреОт /іонійської
прОмії
laureando m диплОмник, дипломОнт (університету, інститут^ laurear vt 1. вінчОти лОврами; 2. давОти звання лауреОта; 3. нагороджувати, пре- міювОти
lauredal m лаврОвий гай laurel /771. лаврОве дОрево, лавр; hoja de ~ лаврОвий лист; 2. лаврОвий bíhók; - cerero (real) лавровйшня; - rosa олеОндр; dormir uno sobre sus ~es спочйти на лОврах láureo adjлаврОвий
laureola, lauréola1 / 1. лаврОвий вінок; 2. дйкий лавр lauréola2 /ореОл laurífero adj поет. лаврОвий laurine«o 1. adj див. lauráceo 1; 2.: ~as fp! див. lauráceas laurino лаврОвий lauro /771. лавр; 2. лОври, слОва lauroceraso m лавровйшня lause тдіал. вОша lauto adjnvwmm, чудОвий lava1 freon. лОва lava2 frípH. промивка рудй lavable adjnmñ миється, перОться; якйй змивОється
Иlavabo /77 1. умивОльник; 2. yмивáльнa кімнОта, туалОт
lavacara тдіал. таз (дляумивання) lavacaras сот. підлОсник, облОсник, підлабузник
lavación /миттй; прання; промйвка (тех.) lavacro m іст. вйнна
lavada /1. акварбльна фйрба; 2. Ам. вОн- на для очйщення повОрхні метОлу lavadero /771. прОльня; 2. тех. мййка, про- мивОльний прйстрій; - de lanas шерсте- мййка; 3. Ам. мййний цех, місце промйвки (золота)\ 4. збагйчувальна фйбрика lavadiento(s) /77стак0н для полоскОння lavado m 1. миттй; відмивйння, змивОння (бруду, плям)\ умивОння (обличчяX праний (білизни), промивОння (рани), мййка (предметів) hacerse un ~ ligero злОгка вмйтися; 2. тех. промйвка, миттй; 3. гірн. збагОчення (руди, вугілля) 4. жив. роз- мйвка акварОллю (гуйшшю); 5. мед. про- мивОння (шлунку}
lavador 1. adj миючий; якйй nepé, якйй відпирйє; 2. /77 промивнйй anapáT; мййна машйна; мййка; ~ de arena машйна для промйвки піску; 3. військ. шОмпол; 4. діал. див. lavabo; 5. Л. Ам. зоол. мурахоїд lavadora / 1. прйльна машйна; 2. мййна машйна; 3. діал. див. lavandera 1 lavadura / 1. див. lavamiento 1; 2. див. lavazas 2
lavafrutas m посудина для миттй фруктів lavagallo(s) m(pi)діал. ром (поганоїякості) lavaje /77 промйвка (шерсті) lavajo /77 невиа^юча калюжа lavajoso adj мулистий lavamanos m 1. рукомййник; 2. таз; глек (для миття рут)
lavamiento m 1. миттй; праний; 2. іст. клізма lavanco /77дйка Ká4Ka, чирОк lavandera /1. прйля; 2. зоол. трясогузка lavandería ЛІ. прОльня (механічна); 2. Ам. місце промйвки (збагОчення) зОлота lavándula /лавОнда
lavaojos /7704Há вОнночка (у формі чарки) lavaplatos 1. сот. мййни|к, -ця (посуді, 2. /77 посудомййна машйна; рОковина (кухонна), мййка
lavar vtA. (у) мйти(ся); умивОти(ся); про- мивОти(ся); ~(se) la сага умйтися; ~(se) las manos вймити руки; 2. прйти; polvos de ~ прйльний порошОк; máquina de ~ прОльна машйна; 3. чйстити до блйску;
4. жив. розмивйти малюнок; 5. змивйти (образі)', спокутувати (провину); 6. гірн. збагОчувати (руду, вугілля) lavativa ЛІ. клізма; poner una ~ постйвити клізму; 2. незручність, утруднення lavatorio т 1. миттй; праний; 2. церк. омовіння ніг (іст.)\ 3. церк. омовіння рук;
4. фарм. рідинО (для промивання)', 5. див. lavamanos; 6. Ам. див. lavabo lavaza f А. діал. мйльна піна; 2. р/ помиї;
3. діал. бурдО, помиї (про їжу) lave т див. lava2 lávico adjn&BQBm
lavotear vt мйти (прОти) поспіхом; -se мйтися пОспіхом
lavoteo /77 миттй (праний) пОспіхом; dar un - вйпрати
laxación f, laxamiento m 1. ослОблення (мотузки, канату)', 2. очйщення (шлунку) laxante /77 мед. проноснО laxar vtA. ослаблювати; змОншувати (ступінь, силу)', 2. зглйджувати, заглОджувати (різкість, протиріччя); притуплйти (гостроту почуття)', заглушОти, полОгшувати (важке відчуття); пом’йкшувати (удар)',
3. очищОти (шлуно і)
laxativo adj 1. ослаолйючий; полбгшува- льний; 2. очищОючий (шлуної) laxidad їдив. laxitud
laxismo /77доктрйна, що проповідує вільні звйчаї
laxista сот. прибічник, -ця доктрйни вільних звйчаїв
laxitud ЛІ. слабкйй нОтяг; - de una cuerda
слабкйй нОтяг мотузки; 2. розббщеність, аморОльність
lax*o adj 1. cná6o натягнутий; cuerda -а слОбо натйгнута мотузка; 2. розббщений, аморйльний laya* /лопйта
laya2 /сорт, штиб; persona de mala - нйца (безчОсна) людйна
layador т робітнйк, якйй скОпує зОмлю layar скОпувати, перекопувати, noná- тити
lazada /бант
lazar ловйти за допомогою ласО lazareto т 1. карантйнний 6apáK; 2. лепрозорій
lazarillo /77 поводйр (сліпого) lazarino /77прокаж0ний, хвОрйй на npoKá3y lázaro іст. /771. обірванець; 2. див. lazarino; hecho un Lázaro укрйтий вйразками lazarozo т див. lazarino lazo /771. бант; 2. металОва прикрйса у вйг- ляді бйнта; 3. узОр, орнОмент арабОски;
4. орнОмент з квітів (на клумб)', 5. па (у танц)\ 6. петлй; 7. ласО, аркОн; 8. мотузка для ув’йзування багажу (вантажу); 9. nác- тка; 10. зв’язок, союз; пута; dulces .~s солОдкі пута, шлюб; fortalecer los ~s de amistad зміцнювати дружні зв’язкй; - ciego мОртва петлй; - gotero діал. ласО, аркйн; con el - a la garganta у важкому (скрутному) станОвищі; armar tender el ~, meter el - al pie розстОвити сіті, пОстку; caer en el - потрОпити в пОстку; roer el ~ знайтй вйхід із myxóro кутО; врятувОтись; es inútil poner el ~ al ama діал. тут нічйм не зарОдиш, все вже мйрно
lazulita їмін. лазулйт, моліт lazurita їмін. лйпіс-лазур, лазурйт le pron pers 1. (ненагол. ф. дав. в. З ос. ч. і ж. р. одн., 2 ос. одн. діал. ввічл. ф.) йому, їй; Вам; le di el libro a él (a ella, a lid) я дав кнйгу йому (їй, Вам); 2. (ненагол. ф. знах. в. З ос. ч. р. одн., 2 ос. одн. діал. ввічл. ф.)
йогО, Вас; le vi anteayer позавчОоа а бОчив йогО (Вас) lea /проститутка leader /77 див. líder
leal adj А. вірний, відданний (про тварину/)• лойльний; 2. вірний, надійний, вйпробу- ваний
lealtad /1. вірність, відданість (тварин)' лойльність; 2. вірність, надійність leba їдіал. бамбук (різновид) lebeche /77 півдйнно-східний вітер (на узбережжі Середземного моря) lebrada /стрйва із зайчйтини lebrastón, lebrato, lebratón m зайченя lebrejear vi діал. байдикувОти; лайдаку- BáTH
lebrel 1. acjr борзйй; 2. m хорт; 3. (L.) p¡ Гончакй (сузір’я)
lebrero adj А. якйй зaймáєтьcя полюванням на зайців; 2. нОвчений полювйнню на зайців (про собаку)', 3. m любйтель полю- вйння на зайців
lebrillo /77 мйска; тОзик (з глини) lebrón 1. /77 боягуз, зОяча душй; 2. adj Л. Ам. хвастлйвий, фанфаронський; 3. на- хйбний, зухвОлий; 3. спрйтний lebroncillo /771. іст. кістка (гральна)] 2. див. lebrastón
lebruno ¿¿У'зОячий
leca / 1. стручОк квасОлі; 2. стручковй квасОля
lección /1. урОк; д/заняття; dar lecciones давОти урОки; tomar lecciones брйти урОки; dar la - відповзти (зáдaний) урОк; asistir a las lecciones бути присутнім на урОках (на занйттях); 2. урОк, зав- дйння (додому)', echar (poner) - задавйти урОк; давОти завдОння (учням)] 3. 3áxncT, вйступ (при проходженні за конкурсом)]
4. урОк, рОзділ (підручника); 5. урОк, настанова; прйклад; dar a uno una lección провчйти, дОти хорОший урОк; servir de - стОти урОком; 6. читйння (дія); 7. прочи- тйння, тлумОчення, інтерпретйція (тексту); 8. урйвок зі СвятОго ПисьмО (який читається під час меси); tomar la - пе- ревірйти, питйти урОк; отрймати хорОший урОк
leccionista сот. дoмáшнiй учитель lectivo &У‘навч0льний, академічний; días ~s дні занйть
lector 1. а^'читОючий; 2. /77читОч; читОць; 3. лОктор; 4. викладйч університОту (який веде практичні заняття з іноземної мови і літератури)
lectoría / nocáfla університбтського BHKnaflaná lectorio /77 ЛЄКТ0рІЙ
lectura /1. читйння, прочитОння; вичйту- вання; - en voz alta читйння вголос; sala de - читйльний зал; 2. кнйги, література; читОння; - instructiva повчОльне читйн- ня; -s fáciles легкО читОння, адаптовані тОксти; 3. начйтаність; ерудйція; 4. див. lección 3; 5. полігр. цйцеро (шрифт)]
6. полігр. вичйтування грОнок lecha /молочкО (риби) lechada /1. білйльний рОзчин; 2. рідкйй будівОльний рОзчин, вапнйне (цемОнтне) молокО
lechal adj А. молОчний, вйгодуваний моло- кОм (про тварину)] ternero - молОчне телй; 2. молОчний (про сік рослин)] 2. m смоктун, смоктунйць; 3. m молОчний сік lechar adj А. див. lechal 1; 2. молОчний, якйй даО молокО; vaca ~ дійна корОва lechar 1. vtAM. доїти; 2.17'дав0ти молокО (про корові)
lechar vtfl. Ам., діал. білйти lechaza їдив. lecha
lechazo /771. див. lechal 2; 2. молодняк (дрібної рогатої худоби)
388
lejano
leche fA. молокб; - pura цільне молокб; ~ esterilizada (pasterizada) стерилізбване (пастеризбване) молокб; - condensada згущене молоко; - de almendras мигдб- льне молокб; de ~ молбчний, якйй даб молокб; молбчний, якйй жйвиться моло- kóm; crema de - сметбна; papilla de ~ «¿ша на молоці; ama (madre) de ~ годувб- льниця; hermano (hijo) de ~ молбчний брат (син); 2. бот. молбчний сік; 3. виховання (у ранньому віці), початкбва освіта; 4. діал. каучук; ~ de gallina (de pajaro) бот. зцнтйчна рйстка; - de tierra магнбзія; - de los viejos винб; como una ~ м’якйй, легкйй (про десерт) dar а ~ віддавбти худббу на тимчасбве користувбння й утримання; catar en ~ бути зелбним (незрілим) (проплоди, злаки) mamaren la ~ всмбктувати з молокбм мбтері, засвбю- вати з дитячих літ; pedir ~ a las cabrillas просйти неможлйвого; tener ~ бути щасливим (везучим); tener mala - мбти погб- ний харбктер; está (tiene, trae) la ~ en los labios молокб на ry6áx не обсбхло; він новачбк
lechear 1. гідіал. доїти; 2. vi діал. давбти молокб (про корові
lechecillas /р/потрухй, нутрощі, тбльбухи lechera1 f 1. молбчниця; 2. бідбн, жбан (для молока); молбчник (посудина); 3. Л. Ам. дійна корбва; 4. Ам. бот. молочбй
(різновид)
lechera ficT. А.див. litera; 2. див. lechiga 1 lecherear vi діал. торгувбтися lechería fA. молочбрня, молбчний магазин; 2. діал. тварйнницька фбрма; 3. діал. кафб-молочбрня
lechereo adjt 1. молбчний, якйй містить молокб; 2. дійний; vaca ~а дійна корбва; 3. /ллихвбр; 4. жбдний, скупйй; 5. щаслйвий, везучий; 6. діал. меткйй, спрйтний; 7. m молбчник, продавбць молокб; Ь.діал. дбяр lecherón m Л. Ам. 1. дійнйця; 2. фланбле- ва кбвдра (для новонароджений) lechiga ficT. 1. трунб, домовйна; 2. лбже, пбстіль
lechigada f 1. вйводок (тварин); 2. згрбя, ббнда
lechín m А. маслйна, олйва (різновид);
2. див. lechino 2
lechino m 1. мед. тампбн; 2. вет. нарйв, фурункул, чирйк (у коней) lecho m 1. пбстіль, ліжко; лбже; - nupcial шлюбне лбже; 2. солбм’яна підстйлка (дляхудоби); 3. дно (воза); 4. лбже, руслб (ріки); 5. дно (моря, озера); 6. шар, пласт (геол.); 7. іст. див. lechiga 1; en el - de la muerte прй смбрті, на смбртному одрІ; estar como en un ~ de rosas жйти як у Христб за пбзухою
lechón /771. поросй (молочне); 2. каббн;
3. свиня, нечупбра (про чоловіка) lechona ЛІ. свиня; 2. свинй, нечупбра (про жінкії
lechonada fA. діал. приплід (у свині); 2. паскудний вчйнок; свйнство lechonata fflian. див. lechona 1 lechosa fA. папбйя (плід); 2. діал. молочбй (різновид)
lechoso adj А. молбчний, схбжий на молокб; 2. якйй мбє молбчний сік (про росли- НІЇ\ 3. /77 папбйя, дйнне дбрево lechucear vi діал. працювати вночі (жаргон таксистів)
«chuceo /77 діал. роббта в нічнйй час '^chucero тдіал. 1. автомашйна (яка працює вночі); 2. водій, шофбр (який працює вночі)
lechuciar \гіЛ. Ам. принбсити нещбстя ftkdo *9ДЬл-див' lec^ero 1 echuga fA. латук посівний, салбт-латук; ~ silvestre дйкий салбт; - de mar морськб
капуста; 2. див. lechuguilla 3; 3. склбдки (тканини); 4. діал. папірбць (грошовий знак); como una ~ свіжий, здорбвий, квітучий; es más fresco que una ~ от на- хбба!
lechugado adjnmA мбє фбрму салбтного листкб
lechuguero /77торгбвець салбтом lechuguilla f 1. дйкий салбт; 2. іст. брйжі; 3. іст. жабб
lechuguina /мбдниця, чепуруха lechuguino ac/j 1. якйй наслідує дорбс- лого; 2. мбдний, чепурнйй; 3. m салбтна розсбда; 4. молокосбс; 5. мбдник, піжбн lechuza fA. совб; 2. жінка, схбжа на сову;
3. сл. нічнйй злбдій; 4. Л. Ам. проститутка;
5. діал. розбйтий віз, тарадбйка; 6. діал. колбдязь шбхти; 2. сот. діал. альбінбс, -ка
lechuzo1 1. adj схбжий на сову (про лю- динії\ 2. /77збирбч подбтків; 3. /77людйна, схбжа на сову
lechuzo2 ар/смоктунбць (про мула) lechuzón /77 Ам. крупна совб ledo1 /77 бот. багнб ledo2 adj поет, весблий, рбдісний ledro adjen. 1. нйций, підлий, мерзбнний; 2. лівий; bracio ~ ліва рукб leedor adj, тдив. lector 1; 2 leer* vtA. читбти, прочйтувати; - en voz alta читбти вгблос; ~ para si читбти про сббе; 2. читбти (лекції), викладбти; 3. читбти, розуміти, тлумбчити (текст, ноти);
4. публічно виступбти з промбвою (при проходженні за конкурсом); 5. читбти, розпізнавбти, вгбдувати; - entre líneas читбти між рядків; ~ el pensamiento читбти думкй; ~ en los ojos (en la cara) читбти по очбх (по облйччю)
lefio adjЛ. Ам. дурнйй; неотбсаний legacía f*І. місія (оббв’язки) легбта (папського посланця); 2. строк повновбжень легбта
legación f 1. див. legacía; 2. місія, доручення (покладене на посла); 3. дипломатична місія; дипломатйчне представнйц- тво (приміщення)
legado m 1. завіт, накбз; 2. заповіт; 3. юр. легбт, доручення (спадкоємцеві); 4. пбп- ський посланбць, легбт legadura /'мотузка, шнурбк legajar 14 Ам. зв’язувати в рулбн (папери, документи)
legajo /77зв’йзка докумбнтів (папбрів) legal adj 1. легбльний, закбнний; 2. тбч- ний, ретбльний; 3. діал. прекрбсний, пре- чудбвий
legalidad fA. легбльність, закбнність; 2. тбч- ність, ретбльність; Z. іст. див. legalización legalista adj якйй чітко дотрймується законів
legalización /1. легалізбція, узакбнення; 2. посвідчення, засвідчення (акта, підписії legalizar vt 1. легалізувбти, узакбнювати;
2. засвідчувати, завіряти, свідчити (підпис, документ)
legamente adv без знання спрбви légamo m1. мул; грязь; 2. глйнистий фунт;
3. жйрна землй; - antediluvial дольодо- викбві відклбдення
legamoso adjA. мулистий; 2. глйнистий
leganal m твань, трясовинб
légano тдив. légamo 1
légaca /’очнйй гній
legacoso adj якйй гноїться (про очі)
legar vtA. заповідбти, передавбти у спб-
док; 2. заповідбти, передавбти (ідеї)
legatario т юр. спадкобмець за закбном
legato /77 муз. легбто
legenda /житіб святбго
legendario adj 1. легендарний; héroe ~
легендбрний гербй; 2. казкбвий, фантас-
тйчний; 3. /77 збірник легбнд; 4. збірник житій святйх
legibilidad /читббельність legible adj розбірливий, чіткйй, читббель- ний (про почерк); de una manera - розбірливо, чітко legífero яс/законодбвчий legión fA. легібн (іст.); ~ extranjera іно- збмний легібн; 2. легібн, ббзліч; somos una ~ нас багбто, нас цілий легібн legionario 1. adj якйй стосується легібну; 2. /77 легіонбр
legislación f 1. законодбвство; кбдекс (звбдення) закбнів; - de trabajo законодбвство про прбцю; 2. юриспрудбнція legislador 1. яс/законодбвчий; 2. /77зако- нодбвець
legislar отвидавбти (устанбвлювати) закбни legislativ*o adj 1. законодбвчий; asamblea ~а законодбвчі зббри; poder ~ зако- нодбвча влбда; órganos ~s законодбвчі бргани; 2. дозвблений закбном; crédito ~ кредйт, якйй допускбється закбном legislatura /і. строк повновбжень законо- дбвчого бргану; 2. час засідань законо- дбвчих зббрів; sesión de la segunda ~ сбсія другого склйкання legisperito /77 юрйст, законознбвець legista /771. правознбвець; законознбвець; 2. студбнт-юрйст legítima їюр. закбнна частйна спбдку legitimación /^легітимбція legitimador adj 1. якйй узакбнює; 2. якйй усинбвлює; 2. т усинбвлювач legitimar vt 1. узакбнювати, надавбти юридйчної ейли; 2. засвідчувати (особу, документ); 3. узакбнити (позашлюбну дитинуj 4. вйзнати відповідним посбді legitimario юр. adj А. якйй стосується законної частйни спбдку; 2. якйй мбє прбво на спбдок за закбном; 2. m спадкобмець за закбном
legitimidad /'закбнність, закбнне прбво legitimo adj А. закбнний; gobierno ~ закбнний уряд; heredero ~ закбнний спадкобмець; hijo ~ закбнний син; matrimonio ~ закбнний шлюб; 2. спрбвжній, Істинний lepo adj 1. світський, мирськйй; 2. неос- вічений, неотбсаний; 3. m мирянин; 4. m церк. послушник; 5. /77профбн, невіглас legón /77 мотйка, сбпка legra /хірургічний шкреббк legración їмед. вишкріббння legrar vt мед. вишкріббти legua /льє, ліга (мірадовжини- 5572,7 м); ~ marina (marítima, de veinte al grado) морськб ліга; a (la) a ~s, de cien (de mil, de muchas) ~s, desde una media ~ ioc. adv. здаля, здблеку, за версту leguario adj якйй стосується ліги (міри довжини); poste - верстовйй стовп leguleyo /77 доморбщений адвокбтик legumbre /1. бвоч, зблень; 2. стручковйй плід; 3. овочбва стрбва (з бобовий; 4. рі (-s secas) бобй, квасбля, горбх legumbrera їдіал. салбтник, салбтниця leguminoso бот. А. ао/боббвий; 2.: ~as fpi боббві
leíble adj див. legible leída їдив. lectura 1
leído adj начйтаний; освічений; ~ y escribido клбдезь премудрості leifemia їмед. лейкемія leísmo тлінгв. леїзмо (вживання займ. Іе узнах. в. замість Іо чи Іа) leitmotiv /77 муз. лейтмотйв leja /старб руслб (ріки), старйця lejanía /велйка відстань; даль, далинб lejano adj дальній, далбкий; віддблений; pariente ~ дбльній рбдич; países ~s да- лбкі (дбльні) країни; tin - parecido віддалена схожість
389
lejas
lejas adjpl: de ~ tierra^ з далЄких країн lejía ЛІ. луг; ~ alcalina їдкий луг; hacer ~ вилугбвувати; 2. HáTpycKa; дошкульна догана
lejío /77 рбЗЧИН Лугу
lejos 1. adv. далЄко; a lo ~ /ос. adv. здалЯ; здЄлеку; de ~ /ос. adv. вдалині, далЄко; іг demasiado - зайтй нЄдто далЄко; - de /ос. ргер. далЄко від; no ~ de aquí недалЄ- ко звідси; estoy ~ de pensar... я далЄкий від думки...; 2. /77 вйгляд здЄлеку; 3. збв- нішність, вйгляд; 4. жив. зЄдній план lele adj, тАм. див. lelo lelilí /771. бойовйй клич (у маврів)', 2. вйгук рЄдості (у маврів)
lelo 1. ^дурний, обмЄжений; 2. т дурень lema1 /771. девіз; 2. корбткий зміст літературного твбру; 3. тЄма; 4. мат. лЄма, до- поміжнЄ теорЄма; 5. лінгв. лЄма, заго- лбвне слбво (у словникУ) lema2 fpne. lógaca lemán /77 іст. мор. лбцман lemanita ímíh. яшма lembé m діал. велйкий ніж leming /77 зоол. лЄмінг lemnáceas fp/бот. рискові lemnisco /771. іст. почЄсна стрічка (на вінку переможця); 2. мед. лемніск, вйріст гіподерми
lempira /77 лемпіра (грошова одиниця Гондурасу- 50 сентаво) lempo adj 1. діал. велйкий, непропорційний; 2. діал. чорнувЄтий, темно-коричневий, тЄмної мЄсті (про птахів); 2. m діал. шматбк, оскблок lémur /77 зоол. лемур
lémures m рі міф. лемури, прйвиди, душі померлих
lemúridos трізоол. лемури, напівмЄвпи lena1 ЛІ. сила; 2. бадьбрість lena2 ficT. звідниця
lencera ЛІ. продавщйця (у магазині білизни)', 2. дружйна торгбвця (у магазині білизни)
lencería f\. полотнб; вйроби з полотнЄ; білйзна (спідня, постільна); 2. магазйн білйзни; секція білйзни (в магазині) lencero /77 ТОрГ0ВЄЦЬ бІЛЙЗНОЮ lenco діал. 1. adj якйй заїкЄється; 2. m заїка
lendrera /'чЄстий гребінь lendrero /77 скупчення гнид lene adj 1. м якйй, ніжний; 2. приємний; ласкбвий; ніжний; 3. легкйй lengón adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1,2 lengua ЛІ. анат. язйк; - sucia (saburrosa) обклЄдений язйк; morderse la ~ прикусити язикЄ; sacar la ~ вйсолопитй язикЄ; 2. мбва; - materna (natural) рідна мбва; ~ extranjera іноземна мбва; ~ madre (matriz) мбва-оснбва; ~s hermanas споріднені мбви; - viva (muerta) живе (мертва) мбва; * literaria літературна мбва; - hablada розмбвна мбва; ~s modernas сучЄс- ні мбви; ~ romances (neolatinas) ромЄн- ські мбви; ~s clásicas класйчні мбви; ~ sabia класйчна мбва; saber (conocer) una ~ знЄти мбву; dominar una ~ володіти мбвою; 3. новинЄ, повідбмлення;
4. язйк (дзвона} 5. стрілка (ваг); 6. пблу- м’я; ~s de fuego язикй пблум’я; 7. іст. говірка; 8. іст. шпигун; донбщик; 9. т, /пере- кладЄч, -ка; ~ cerval (cervina, de ciervo) бот: пЄпороть (різновид); ~ serpentina (viperina, de escorpión, de sierpe, de hacha, de víbora) злйй (ущйпливий) язйк; nniTKáp, наклепник; ~ de estropajo (de trapo); media ~ недорікуватість; гаркава (недорікувата) людйна; - del agua рівень водй; Kocá; мілинЄ; вузькйй мис; ~ de mar (de tierra) Kocá, мілинЄ; largo de ~ балакун, базікало; malas ~s пліткарі, наклеп¬
ники; кумбсі (про жінок); con la - de un palmo ioc. adv. язйк на плечі (відутоми); 2 вйсолопленим язикбм, засЄпавшись; de ~ en ~ /ос. adv. з уст в verá; andar en ~s бути предметом плітбк (пересудів); atarle la - a uno заткнути рбта; buscar la ~ а uno вйкликати на суперечку (на сварку},
6. вйкликати на розмбву; calentársele а uno la ~ спалахнути, наговорйти зЄйвого; destrabar (desatar) la ~ розв’язЄти язикЄ; echar la ~ (al aire) проговорйтися; echar la ~ (de un palmo) por una cosa прЄгнути, пристрасно бажЄти; escapársele a uno la ~ зірвЄтися з язикЄ, вйхопитися; hablar con ~ de plata намагЄтйся підкупйти; hacerse ~ розхвЄлювати; захбплювати- ся; irse (írsele) a uno la ~ проговорйтися; вйбовкати секрет (таємнйцю); poner ~(s)en uno пліткувЄти, чесЄти язйки; tener la ~ quieta тримЄти язикЄ за зубЄми; tener mucha ~ молбти (тріпЄти) язикбм; tirar de la ~ a uno тягнути за язйк; tomar ~(s) дізнавЄтися, збирЄти інформЄцію; trabarse (trastrabarse) la se le traba (trastraba) la ~ у ньбго язйк заплітЄється; traer en ~s a uno перемивЄти кісточки, гЄнити; venírsele a uno a la - прийти на пЄм’ять; es ligero (suelto) de ~ язйк y ньбго дббре підвішений; no tiene pelos en la ~ у ньбго язйк без кістбк; se le ha pegado la ~ al paladar у ньбго язйк заплітЄється (про п’яного) lenguachuta 1. adj діал. якйй заїкЄється; 2. /77 заїка
lenguado1 m іхт. кЄмбала lenguado2 adj: bien (mal) ~ красномбвний (некрасномбвний)
lenguaje m мбва, манбра вислбвлюва- тися; - culto культурна мбва; ~ grosero груба мбва; ~ sencillo простЄ мбва; ~ técnico мбва тбхніки; - forense мбва юрйс- тів; ~ escrito писЄмна мбва; ~ hablado розмбвна мбва; ~ vulgar просторіччя; ~ de las manos мбва жЄстів; - de los ojos мбва пбглядів
lenguarada Ідив. lengüetada lenguaraz adj 1. якйй володіє кількомЄ мбвами; 2. балакучий; зухвЄлий, нестрй- маний на язйк; 3. m поліглбт lenguarico adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1 lenguaz adj балакучий; зухвЄлий на язйк lenguazo m діал. плітка, лихослів’я; нЄклеп
lengüeta ЛІ. анат. надгортЄнник; 2. стрілка^/); 3. ніж, різЄк (палітурника)', 4. язи- чбк (у духовому інструменті); 5. вістря (у формі гачка)', 6. затвбр силкЄ (для ловін- ня птахів); 7. ліпнЄ прикрЄса; 8. тех. шип; ~ falsa (postiza) шпбнка; 9. мед. компрЄс;
10. архіт. цеглянЄ перегорбдка; - de chimenea зЄслінка пічнбї трубй; 11. діал. ніж (для папері, 12. Л. Ам. оббрка, бахромЄ (на нижній спідниці); 13. Ам. базіка, базікало
lengüetada Лзлйзування, облйзування lengüetear v/1. висбвувати язикЄ; 2. лизЄ- ти, облйзувати; 3. гойдЄтися, коливЄтися;
4. діал. базікати, вестй пусту розмбву lengüeterías fрідіал. пліткй lengüetero adjЛ. Ам. див. lenguaraz 1 lengüicorto ¿q/стрйманий; тйхий, мовчазний
lengüilargo adj балакучий, нестрйманий на язйк
lengüino adj діал. сварлйвий (про людині lenguón adj Ам. див. lenguaraz 1, 2 lenidad /'м’якість, поблЄжливість lenificación /'пом’якшення, полбгшення, послЄблення
lenificar vt пом’якшувати, полЄгшувати, послЄблювати
lenificativo adj див. lenitivo 1
leninismo /77 ленінізм leninista 1. adj лЄнінський; doctrina лбнінське вчЄння; 2. /77лЄнінець lenitivo 1. adj пом’якшуючий, полЄгшую- чий, послЄблюючий; 2. m болезаспокійливий зЄсіб; 3. пом’якшуючий (седатйв- ний) зЄсіб
lenizar \гідив. lenificar
lenocinio /77 звідництво; casa de - дім
терпимості
lente11. fфіз. лінза; ~ biconvexa (bicynca- va) двовйпукла (двоввігнута) лінза; 2. лінза; 3. /77р/окулЯри; пенснЄ lente2 т Л. Ам. голоснйй плач, ридЄння lentecer v/(~se) пом’якшуватися, ставЄти м’якйм
lenteja ЛІ. чечевйця (рослина, насіння)', ~ acuática (de agua) водянЄ чечевйця; 2. диск годинникового мЄятника lentejilla fpian. водянЄ чечевйця lentejuela ЛІ. блйскітка; adornar (bordar) con ~s прикрашЄти блискітками; 2. слід від віспи, віспина
lenticular adj\. якйй мЄє фбрму чечевиці, чечевицеподібний; 2. лінзоподібний lentífero adj[чечевйчний (про посів) Ientiforme ао/чечевицеподібний lentigo /77 веснЯнка lentiscal, lentiscar т мастйковий гай lentisco /77 мастйкове дЄрево; - del Perú терпентйнове дЄрево (різновид) lentitud /'повільність, неспішність lento adj\. повільний, неспішний; a paso- неспішним крбком; 2. повільний; млЯвий; persona ~а повільна людйна; 3. гнучкий (про дерево)', 4. діал. м’якйй, ніжний;
5. діал. див. liento; 6. мед. клейкйй, в’яжучий
lenzuelo /77 шмат грубого полотнЄ leña /і. дрбва; - muerta (rodada) хмиз; ~ viva зрубані зелбні гілки; partir ~ колбти дровЄ; 2. покарЄння, нЄтруска; cargar de - дбти нЄтруски; dar ~ побйти; añadir (echar, poner) ~ al fuego підливЄти олії у вогбнь
leñador /77 1. дроворуб, лісоруб; 2. див. locero 1
leñame т 1. деревинЄ; 2. запЄс дров leñar vt Л. Ам., lecatear vt діал. колбти дрбва
leñateo /77 Л. Ам. дров’янйй склад leñatero /771. див. locador; 2. Ам. дЯтел leñazo /77 удЄр (поліном, колодою) leñera f 1. дфов’янйй сарЄй; дров’янйй склад; 2. полінниця, дровітня leñero /77 1. торгбвець дровЄми; 2. закупник дров; Z. рив. Іесега leño /771. поліно, колбда; 2. деревинЄ; 3. іст. суднб (різновид галерй)', 4. поет. корабЄль, суднб; ладцЯ; 5. ббвдур, дурень, пень; ~ santo бот. бакЄут, гваЯкове дЄрево leños«o adj дерев’янйстий; деревнйй; planta ~а деревнЄ рослина león /771. (~ real) зоол. лев; - marino мор- ськйй лев; - pardo іст. леопЄрд; 2. (hormiga ~) зоол. мурахоїд; 3. (~ de América, americano) зоол. пума; 4. зоол. боЄ, удЄв; 5. богатйр, смілйвець; 6. жарг. суте- нЄр; 7. (L.) астр. Лев (сузір’я)', desquijarar leones прйндитися, курЄжитися; погрбжу- вати; pelear como un ~ бйтися як лев; по es tan bravo (fiero) el ** como lo pintan не такйй страшний чорт, як йогб малюють leona ЛІ. зоол. левйця; 2. кбзир-жінка; 3. сл. воротЄрка; 4. рі сл. панчбхи leonado adj світло-корйчневий; кольору лЄв’ячої шЄрсті
leonera f\. клітка (длялевів)', 2. грЄльний дім; 3. захарЄщена кімнЄта, свинЄрник, конюшня; 4. діал. нЄбрід; 5. діал. галас- лйве зібрЄння; 6. Л. Ам., діал. арештЄнт- ська
390
levantar
leonería /"сміливість, відвбга leonero1 /771. служник, якйй спостерігбє за я0вами; 2. завсідник грбльного дбму leonero2 adj діал. галаслйвий (про людину leonés, leonesa 1. adj який' стосується провінції (міста) Лебн; 2. т, /’жйтель, -ка провінції (міста) Лебн leonina їмед. лепроматбзна прокбза leonín*o adj лбв’ячий; parte ~а більша частйна; contrato - каббльний дбговір leontina /корбткий ланцюжбк (для годинника)
leontodón /77 бот. кульббба leontopodio /77 бот. едельвбйс leonuro /77 бот. соббча кропивб leopardina /кролйче хутро, вйроблене під леопбрда
leopardo /77 леопбрд
leopoldina Лсбпі, кашкбт, картуз (військовий) lepar vtcn. обікрбсти, обчйстити Lepe (власн. н): saber más que -; saber más que % Lepijo y su hijo бути собі на умі; ir donde las ~s діал. заблукбти у трьох сбснах
lepe m діал. 1. щйголь, удбр (у вухо)\ dar un - вдбрити по вуху; 2. ковтбк leperada ffi. Ам. нйцість; ганббний вчйнок leperaje /77 Л. Ам. босякй, обірванці lépero 1. adjЛ. Ам. нйций, підлий; 2. діал. здогбдливий, проникливий; 3. діал. хйт- рий, шахраювбтий; 4. діал. розбрений, збіднілий; 5. /77Л. Ам.,діал. босйк, обірванець; 6. діал. хитрун, шахрбй leperuza ЇЛ. Ам. проститутка lepidio /77 бот. хрінниця lepidoideo ¿¿У'лускоподібний lepidópteros /77 рі зоол. лускокрйлі метб- лики
lepóridos /77 р/ зоол. зайці leporino ¿ю/збячий; labio ~ збяча губб lepra їмед. лбпра, прокбза; ~ blanca біла прок0за
leprosario m, leprosería їмед. лепрозбрій
leproso ас/прокажбний
leptismo /77 безсйлля, слббкість
lera1 /левелйка пухлйна (у птахів)
lera2 f діал. 1. зрбшувана земля; 2. сад,
горбд
lerda їдив. lerdón
lerdear vi Л. Ам., діал. вбжко ступбти; повільно ітй
lerdera f Л. Ам. повільність, нембткість; неповорбткість
lerdez ficr. незгрббність, неповорбткість lerdo adj 1. важкйй, незгрббний, непово- роткйй (про тварийу, 2. сл. боягузливий; 3. тупйй, тугодУмнии
lerdón /77 вет. екзостбз, кістянйй нбріст (у коня)
lerendo абіЛ. Ам. дурнйй, неотбсаний leridano 1. adj який стосується м. Лбріда; 2. /77жйтель м. Лбріда lerna їдіал. див. lezna' les pron pers 1. (ненагол. ф. дав. в. З ос. мн. ч. і ж. р., 1 ос. ввічл. ф.) їм, Вам; уо tengo que decirles la verdad я повйнен сказбти їм (Вам) прбвду; 2. (ненагол. ф. знах. в. З ос. ч. р. мн.\ ввічл. ф.) їх, Вас; les vi ayer вчбра я ббчив їх (Вас) esbía, lesbiana Ліесбійнка esear vi діал. робйти дурнйці ©sera fдіал. дурнйця, дурість lesión /і. урбження, ушкодження (органа, тканини); рбна; трбвма; - del corazón ©ада (порбк) сбрця; - del pulraón ушкбд- Ження легбні; 2. шкбда, збйток; 3. юр. збй- ток (в результаті продажу за заниженими Шнами)
lesionar vt 1. уражбти; ушкбджувати; <• завдбє збйтків
•esivo adj 1. якйй ушкбджує; якйй шкбдить; якйй нанбсить збйтки
lesna їдив. lezna
leso1 adj 1. ушкбджений, пошкбджений урбжений; órgano - ушкбджений брган;
2. якйй зазнбв збйтків; обрбжений; - derecho natural обмбжене прбво; crimen de -a humanidad (~а sociedad) злбчин прбти людяності (проти суспільства) leso2 Ам. 1. adj дурнйй, дурнувбтий; 2. m дУрень; hacer - a uno діал. одурйти, утнути злий жарт; no está para ~ діал. йогб не проведбш
leste /77 мор. СХІД lesura їдіал. див. lesera letal adj 1. летбльний; смертбльний; 2. поет. смертонбсний
letalidad Ліетбльність; смертбльність letame /77 гній, дббриво letanía ЛІ. церк. літбнія; 2. нуднйй перблік; дбвга (нуднб) рбзповідь letargía ficr. див. letargo letárgico adj мед. летарпчний; sueco ~ летаргічний сон; estado ~ стан летаргії, летаргія letargo /77 1. мед. летаргія; caer en ~ впбсти в летаргійний стан; 2. відчуження;
3. заціпеніння; sacar a uno del ~ вйвести із заціпеніння; 4. глиббкий сон; сплйчка letargoso зо/нуднйй, заколйсливий leticia ficr рбдість
letífero ¿ojr смертбльний, смертонбсний letificar vtA. веселйти, рбдувати; 2. ожи- вйти, вдихнути життй letífico adj якйй веселйть, якйй рбдує letón, letona 1. adj латйський; 2. m, /"латиш, -ка; 3. /77 латиська мбва letra ЛІ. літера, буква; - vocal (consonante) голоснб (прйголосна) буква; - de mano прбпис; 2. пбчерк, рукб; él tiene buena (mala) ~ у ньбго хорбший (погбний) пбчерк; ésta es su - це йогб рукб (пбчерк); 3. полігр. літера; шрифт; - mayúscula (versal, capital, de caja alta) заголбвна (велика) буква; ~ minúscula (de caja baja) мала буква; ~ inicial початкбва буква; ініцібл; - gótica (griega) готйчний (грбць- кий) шрифт; ~ bastarda (bastardilla, cursiva) курсйв, курсйвний шрифт; ~ egipcia (negrilla, negrita) жйрний шрифт; ~ menuda дрібнйй шрифт; 4. корбткий ро- мбнс; 5. словб, текст (пісні}, 6. див. lema 1; 7. вбксель; protestar una - опротестувати вбксель; 8. (- menuda) хйтрість, пронбзливість; спрйтність; 9. іст. лист; 10. іст. див. letrero 2; 11. д/науки; ser persona de ~s бути освіченою людйною;
12. рі гуманітбрні науки; 13. накбз, припис; bellas (buenas) ~s худбжня література, белетрйстика; - cerrada тайнбпис; кнйга за сімомб печбтями; - corrida (tirada) скорбпис; - muerta пусті словб, пус- тйй звук; - de molde друк, друкбване слб- во; de pocas ~s неосвічений, неотбса- ний; en cuatro -s кбротко, кількомб сло- вбми; atarse а Іа - розуміти нбдто буквб- льно, притрймуватися букви, чіплйтися за букву; levantar - полігр. складбти; librar una ~ de cambio видавбти вбксель; meter - шуміти, галасувбти, скандблити;
6. мудрувати, внбсити плутанйну; seguir las -s вчйтися, присвячувати себб^ науці; tener -s gordas бути неосвіченим (сірим); la - con sangre entra без муки немб науки
letrada т 1. дружина адвокбта (вчбного); 2. жінка-юрйст
letrado 1. освічений; вчбний; 2. якйй вихвалюється свобю вчбністю; 2. m адвокбт; а Іо - іос. adv. юридйчно letrero 1. adj іст. див. letrado 1; 2. /77нбпис; вйвіска; оголбшення letrilla /'вірші (до музики) letrina f 1. вбирбльня, відхбже місце; 2. бруд, гидбта, гидь
letuario /77 сорт мармелбду leu /77 лей, лбя (грошова одиниця Румунії) leucasmo m див. leucismo leucemia їмед. лейкемія, білокрів’я leucémico adj мед. 1. лейкемічний; 2. хвб- рий на білокрів’я leucismo /77 мед. альбінізм leucocito /77 фізіол. ЛЄЙКОЦЙТ leucocitosis ЇМЄД. лейкоцитбз leucoma їмед. лейкбма, більмб leucorrea fмeд. білі leucoyo /77 бот. ЛЄВК0НІЯ, ЛЄВК0Й leudar vt заквбшувати (тісто), викликбти бродіння (тіста)\ -se підніматися, підхб- дити (про тісто)
leudo adj якйй піднбвся, якйй підійшбв (про тісто)
lev, lew (p/leva) /77 лев (грошова одиниця Болгарії)
leva1 /77 1. мор. вйхід суднб з гбвані; 2. військ, прйзов; рбкрутський набір (іст.); вербувбння; 3. вбжіль; - de escape ручка насбса; колбдязний журавбль; 4. гех. кулачбк; 5. Ам. брехнб, брбхні; bajarle а uno la - діал. завдавбти збйтків (шкбди); caer uno de - Ам. потрбпити в пбстку; echar la - діал. вкрбсти, потягти; echar -s діал. хвастлйво погрбжувати, курбжити- ся; encenderle la - a uno дбти н¿труски, нагріти чуба, надавбти стусанів; entenderle a uno la - розуміти нбміри; irse а - у a monte втектй, накивбти п’ятами; ponerse la ~ діал. прогулювати, пропускбти заняття; тікбти, втікбти; ховбтися; salir de - діал. розсмішйти
leva2 ЛІ. Л. Амдив. levita; 2. діал. піджбк levada f 1. див. leva1 1; 2. танцювбльна група
levadizo ас/підйбмний (про міст) levador /771. матрбс, якйй піднімбє Якір; 2. робітнйк на папербвій фббриці; 3. сл. шахрбй, злбдій; 4. див. leva1 4 levadura /і. заквбска, дріжджі; - seca сухі дріжджі; poner - заквбшувати (тісто);
2. дбшка (з цілої колоди) levantada /вставбння з ліжка levantadizo adjЛ. Ам. обл. див. levadizo levantado adj А. висбкий; ánimo - гбрний нбстрій; estilo - висбкий стиль; 2. зарозумілий, гбрдий
levantador 1. ао/підйбмний; 2. бунтівнйй;
3. /77 піднімбльний механізм; 4. бунтівнйк, підбурювач
levantamiento m 1. піднімбння, підняттЯ; 2. повстбння; бунт; - popular нарбдне повстбння; 3. благорбдство; 4. ti. Ам. звбдення рахунків; 5. геод. зйбмка; - de un plano, - topográfico топографічна зйбмка; - del cadáver юр. упізнбння трупа; - de pesos у halteras спорт, піднімбння вагй; важкб атлбтика levantan vtA.(v/) поднімбти (-ся); припід- німбти(ся); - la mano (la cabeza, los ojos) піднЯти руку (гблову, очі); - del suelo una cosa піднЯти з підлбги (з землі); 2. звб- дити, будувбти; 3. усувбти, прибирбти; знбсити; - el campamento (el campo) знЯтися тббором; 4. підвищувати (голос);
5. піднімбти (дух, настрій); 6. збільшувати, піднімбти (цінУ); 7. викликбти, по- рбджувати; давбти почбток, започаткбву- вати; - roncha викликбти досбду; засмучувати; - una tempestad de aplausos викликбти бурю аплодисмбнтів; - una falsa acusación звестй нбклеп, обмбвити; 8. припинити, відмінЯти; - el embargo знЯти емббрго; 9. піднімбти на повстбння;
10. заснбвувати, започаткбвувати; 11. знімбти (картй); 12. призивбти в брмію, провбдити набір; 13. мисл. піднімбти, лякбти (дичинці); 14. діал. орбти, готувбти збмлю для посіву; -se 1. підніматися;
391
levante
вивйщуватися; 2. одужувати, вставбти (післяхвороби), 3. піднімйтися, повставб- ти; ~ contra el gobierno повстати прбти Уряду; 4. (соп) присвбювати (захбплюва- ти), заволодівбти
levante1 /771. схід; 2. східний вітер; 3. країни східного узбербжжя Середзбмного MÓ- ря, neeáHT; 4. райбни узбербжжя Серед- 3éMHoro мбря (в Іспанії) levante2 /771. Ам. нбклеп, пбговір; hacer (armar) un ~ звести Háicnen; 2. діал. npáeo руббння лісу (за платну, 3. діал. повеління, бунт; 4. діал. перегін худбби; de ~ іос. adv. в очікуванні відчзду, на валізах; estar de ~ сидіти на валізах levantino 1. adj східний; левантійський;
2. /77 жйтель узберіжжя Середзбмного мбря (в Іспанії)
levantisco1 adj, m див. levantino levantisco2 adj неспокійний, бунтівнйй (про характер)
levar vtA. (vi) мор. підніміти Якір; - anclas знімбтися з Якоря; 2. іст. див. levantar;
3. транспортувати, перевбзити; 4. іст. крісти; забиріти; 5. іст. набиріти військо (для участі у війні)\ 6. и/схбдити, піднімі- тися над горизбнтом (про небесні світила); -se 1. сл. змивітися, вшивітися; 2. мор. підніміти вітрйла, вихбдити у відкрите мбре (про вітрильне судно)
leve adj 1. див. ligero 1; 2. незначнйй, слабкйй; - toque легкйй дбтик; enfermedad - легкб захвбрювання levedad f 1. лбгкість (ваги)] 2. неважливість, несерйбзність
levente adj А. діал. якйй байдикує; дозвільний; 2. діал. чужйй, сторбнній; 3. діал. якйй лежйть пластбм (про людину 4. m чужйнець, чужйй; прибулець levita /сюртук, іст. сурдУт levitón /77 іст. вкорбчене пальтб levo /771. див. leva 2; 2. nopá, час levogiración їфіз., хім. ліве обертіння levógiro adj фіз., хім. лівообертальний levurasa /пивні дріжджі lexical ао/лекейчний
léxico adj 1. лекейчний; 2. лексикографічний; словникбвий; 3. m лексикбн, слов- нйк; 2. словнйк, лбксика (письменника) lexicografía /лексикогрбфія lexicográfico ^лексикографічний; словникбвий
lexicógrafo /77лексикбграф, укладбч словників
lexicología /лексиколбгія lexicológico adj лексикологічний lexicólogo /77 лексикблог lexicón m див. léxico 2 ley /1. закбн, закономірність; -es naturales закбни прирбди; -es generales 3ará- льні закономірності; - de atracción universal закбн всесвітнього тяжіння; -es gramaticales граматйчні прбвила; -es del mercado закбни рйнку; 2. юр. закбн; - adjetiva (procesal) процесубльний закбн; -es civiles цивільні закбни; - fundamental (constitucional) конституція, основ- нйй закбн; - de bases основнйй закбн; contra la - всупереч закбну, протизакбн- но; несправедливо; fuera de (la) - неза- кбнно, протизакбнно; en nombre de la - іменем закбну; a toda - з yciéio сувбрістю закбну; по всій фбрмі; tener la - мбти силу закбну; respetar la - дотрймуватися закбну; defraudar (burlar) la - обійтй закбн; infringir la - порушувати закбн; someterse a la - підкорйтися закбну; promulgar una - обнарбдувати (вйдати) закбн; 3. закбн, звйчай, загальнообов’яз- кбві прбвила; -es del juego прбвила гри; -es del honor закбни чбсті; 4. законодбв- ство, звбдення закбнів; 5. релігія, віра; la
392
- de los mahometanos магометбнська релігія; 6. вірність, відданість; 7. npáeo; la
- del más fuerte npáeo ейльного; 8. прбба (металів)] oro de (buena) - чистопрббне зблото; plata de baja - низькопрббне срібло; 9. діал. нбнависть, злбба; tenerre a uno - ненбвидіти; la - antigua (vieja), - de Moisés Старйй заповіт, Закбн Моїсеїв; la - evangélica (nueva), - de gracia Новйй заповіт, Євбнгеліе; - es marciales закбни вобнного чбсу; вобнний стан; - seca сухйй закбн; - de emergencia над- звичбйний стан; - de la trampa обмбн, шахрбйство; - del embudo беззакбння, свавілля; - del encaje незакбнні дії, свавілля; de buena - чбсний, кришталбвої чбсності; морбльний, етйчнии; а Іа - іос. adv. ретельно, старбнно, на сбвість; а - de caballero присягбюся чбстю; dar la - бути зразкбм; диктувбти, накбзувати; dictar la - розпоряджбтися, комбндувати; диктувбти свою вблю; echar (toda) la - засудйти з усібю сувбрістю закбну; tenerle - любйти, бути прив’язаним до; tomar la - діал. перехопйти, підживйтися; venir contra una - порушити закбн, пітй прбти закбну; allá van las -s, donde quieren reyes закбн як дйшло: куди повернбш, тудй й вййшло; dura es la -, pero ea - закбн e закбн
leyenda /1. читбння; 2. житіб святбго; 3. сказбння; 4. балбда; 5. нбпис на монбті (медалі)] - Áurea Золотб Легбнда (житія святих, збірникХШ ст.) leyendario adj див. legendario 1 lezna /шйло lía1 /мотузка (з дроку) lía2 / (рі) бсад, гуща; estar hecho una - на- пйтися, нализбтися, нажлуктитися liana /лібна
lianza /1. іст. союз; 2. діал. потбчний рахунок (в магазині, конторі) liar vt\. зв’язувати, зав’язувати; 2. запакб- вувати, загортбти; - los bártulos пов’я- збти (спакувбти) рбчі; 3. (vi) усклбднюва- тиїся), заплутуватися); 4. (vi) вплутуватися); 5. іст. вступати в соїЬз; -se спів- мбшкати; -las, liárselas втектй, ушйтися; врізати дуба, помбрти liara /посудина з рогу liatón /77плбтена стрічка (з дроку) liaza /пакувбльний матерібл (мотузки) libación /1. смоктбння, поембктування (нектару—про бджолу); 2. іст. жертбвне возливання; 3. пиЯтика; hacer libaciones excesivas напйтися, нажлуктитися; пере- брбти
libamen /77жертвоприн0сення
libán /77 мотузка (з дроку)
libar vtA. смоктбти, поембктувати (нектар
- про бджолУ)] 2. іст. здійснювати узли- вбння; 3. принбсити жбртву; 4. куштувб- ти (напій)
libatorio /77 іст. посудина для узливбнь libelar vtiop. подавати прохбння libelista com. бвтор пасквілів; памфлетйст libelo /77 1. пасквіль; памфлбт; 2. юр. петйція, прохбння; - de repudio іст. заЯва про розірвбння шлюбу; dar - de repudio відмбвитися libélula їент. бббка libelúlidos тріент. бббки líber /77 Луб, ЛЙКО
liberación /1. вйзволення; guerra de - вйзвольна війнб; movimiento de - nacional націонбльно-вйзвольний рух; 2. кви- тбнція; розпйска (про сплату борпі)] 3. по- лбги; А. діал. звільнення від ввізного мйта liberador adj, m див. libertador liberal adj 1. поблбжливий; лібербльний; 2. щбдрий, великодушний; 3. меткйй, спрйтний; 4. лібербльний; вільномйеля-
чий; ideas -es лібербльні ідбї; 5. вільний (про професію)] 6. /77ЛІбербл liberalesco adjлібербльний liberalidad /1. поолбжливість; лібербль- ність; 2. щбдрість, великодушність; 3. вільнодумство
liberalismo m лібералізм liberalizar vt(vi) лібералізуватися) liberar иґ(иг)звільнЯти(ся), позбувбтися liberatorio ас/вйзвольний liberna /дрібнб монбта, гріш; no le quedy una - у ньбго не лишйлось ні копійки libertad /1. своббда; вбля; -es civiles (democráticas) громадянські (демокра- тйчні) своббди; -es políticas політйчні свободи; - de conciencia (de cultos) своббда сбвісті (віросповідбння); - de palabra (de imprenta, de reunión) своббда слб- ва (друку, зібрбнь); - de comercio своббда торгівлі; amante de la - свободолюбний; борець за своббду; - de pensamiento вільнодумство; poner en - випустити на своббду; privar de - позбавляти своббди; 2. вйзволення; незалбж- ність; - provisional юр. звільнення під застбву (на поруки); 3. вільність; невйму- шеність; 4. розпущеність; - de costumbres своббда звичаїв; tomarse demasiadas -es забагбто собі дозволяти; 5. при- вілбй; 6. смілйвість, рішучість; tomarse la - (de) взЯти на cé6e смілйвість libertadamente а^зухвбло, нахббно libertado adj А. зухвблий, смілйвий; 2. вільний, незалежний; 3. іст. бездіяльний libertador 1. ^'визвольний; 2. m визво- лйтель
libertar vt(vi) 1. звільняти (-ся); 2. (vi) поз- бувбтися, звільнЯти(ся) libertario яс/анархістський liberticida adj згубний для своббди; якйй знйщуе своббду; leyes -s закбни, які об- мбжують своббду
libertinaje /77 1. розпущеність; розпуста, розпусність; entregarse (darse) al - від- давбтися розпусті; 2. невір’я, безббжність libertino 1. adj розпущений; розпусний;
2. /77 розпусник; 3. іст. вільновідпущений liberto /77 ют. вільновідпущеник libertoso adj діал. розпбщений, бблуваний libes /77 р/діал. рогбтка
líbico adj лівійський libídine їдив. lujuria 1 libidinoso adjflHB. lujurioso libio 1. ^‘лівійський; 2. m лівієць libón /77 Л. Am. 1. джерелб (яке б’є з великою силою)] 2. водосхбвище libra /1. фунт (міра ваги)] 2. фунт (грошова одиниця)] - esterlina фунт стбрлінгів;
3. листбк тютюну (найвищого сортуі;
4. (L.) астр. Терезй (сузір’я і знак зодіаку)]
5. діал. лібра (грошова одиниця = 10 солям)] 6. діал. велйкий бокбл виноградної горілки; entrar en - бути непересічним, екзотйчним
libración /1. коливбння, гойдбння, коли- вбльний рух; 2. астр. коливбння (Місяця), лібрбція
librador 1. вйзвольний; 2. m визволитель; 3. совбк для сипкйх TOBápie (у крамниці)
libramiento m 1. порятунок (від небез- пеки); 2. розпорядження про вйплату грб- шей; 3. /С7-. грубий жарт librancista com. пред’явнйкчбку (вбкселя) libranza ЇА.див. libramiento 2; 2. чек, вбк- сель; накладнб
librar vtA. (vi) звільняти (-ся); позбувбти- ся; 2. (en) покладбти (надію на)] удостбю- вати (довірою); 3. видавбти, випускбти;м un decreto вйдати декрбт; - una sentencia вйнести вйрок; 4. вестй (війну, боротьбуj, - una batalla дбти бій; 5. пускбти в
ligero
¿6¡r; видавбти (ve/r, вексель) 6. к/сповідайся; 7. нарбджувати; 8. мбти вихіднйй день, не працювбти; a bien (a buen) ~ /ос. g(jv. в найкрбщому випадку; ~ bien щас- яйво відбутися; - mal постраждбти від, 3a3HáTH невдбчі libratorio m див. locutorio libre adj 1. ^вільний; незал0жний; país ~ вільна країна^ ciudad ~ вільне місто; traducción ~ вільний пербклад, nepécnie; tener manos ~ s мбти своббду; 2. вільний, зухвблий; розпущений; costumbres -s вільні звйчаї; trato - вільне повбд- ження; palabras ~s непристбйні вислови, непристбйності; 3. ізольбваний,, якйй стбїть бсторонь (про будівлю)\ 4. вільний (від зобов'язань), estar ~ de sospechas бути пбза підбзрами; 5. вільний, незбйня- тий; espacio ~ вільний прбстір; puesto ~ eaKáHTHe місце; dar vía ~ дбти ^орбгу;
6. вільний, безплбтний; entrada ~ вільний вхід; 7. неодружений, нежонбтий; 8. невинний, невинувбтий; - у sin costas без турббт і без клбпотів; por la ~ діал. як Бог Há душу покладб; estudiar por - навчб- тися самостійно, навчбтися за індивідуб- льним nnáHOM
librea /1. ліврбя; 2. прислуга, двірня
librear1 vt розвбжувати на фунти; прода-
b¿th фунтбми
librear vt прикрашати
librecambio т вільний обмін, вільна
торгівля
librecambista 1. adj якйй вільно обмінює, якйй вільно торгує; 2. т прибічник вільної торгівлі
libremente ¿¿^вільно; відкрйто; щйро librepensador 1. я*# вільнодумний; 2. т вільнодумна людйна librepensamiento т вільнодумство librería /1. книжкбва шбфа, книжкбва полиця; бібліотбка; 2. книгбрня; - de viejo букіністйчна книгбрня; 3. книжкбва торгівля
libreril adj книжкбвий; якйй стосується торгівлі кнйгами; mercado ~ книжкбвий ринок
librero т 1. продавбць книг; ~ ambulante
книгонбша; - de viejo (de lance) букініст;
2. Л. Ам. книжкбва полиця, книжкова шбфа
libresco adj книжкбвий; абстрбкгний;
conocimientos ~s кнйжні знаний
libreta1 /хліббць (вагою в один фунт)
libreta /збшит; записнйк; ~ de trabajo
трудовб книжка; ~ de notas запікбва
кнйжка, залікбвка
libretista com. лібретйст, -ка
libreto /77 муз. лібрбто
librillo1 /77 див. lebrillo
librillo2 /771. кнйжечка (цигаркового пале-
РУ}\ 2. див. libro 5
libro /771. кнйга; том; ~ de asiento (de memoria) записнйк; - de mano рукбпис, манускрипт; - de texto підручник; - maestro (mayor) фін. гросбух; ~ de inventarios •нвентбрна кнйга; ~ diario фін. прибут- ково-видаткбва кнйга; depósito de ~s книгосховйще; ~ de caballerías рйцарсь- кий ромбн; 2. кнйга (розділ твору) 3. див. ibreto; 4. внбсок, подбток; pagar (cobrar) los -s платйти (збирбти) подбтки; 5. зоол. книжка (третій відділ шлунку жуйних тварин) а - abierto з папірцй (читати, перекладати) ahorcar (colgar) los ~s закйну- ти навчбння; hablar como un - говорйти ?к по пйсаному; meterse en ~s de cabal- erías втручбтися не в свою спрбву 8ta 777 -Ліцеїст, учень Ліцбю «cencía /1. дбзвіл; dar ~ дозвблити; 2. ліцбн- ¿2; "aTéHT¡ ~ de exportación (de importa- ¿_0n) Експортна (імпортна) ліцбнзія, ліцбнзія Н9 прбво вйвезення (ведення); 3. ступінь
ліценцібта; 4. університбтська рбда; 5. відпустка; звільнення; ~ absoluta військ, білий квитбк, пбвне звільнення від військбвої служби; estar соп ~ бути у відпустці; 6. безцере- мбнність, вільність; вільне поводження; tomarse uno la ~ брати на себе сміливість; ~ poética поетична вільність; ~ de manejará, ведійські права
licenciado adj А. звільнений; ~ de presidio
вйпущений з тюрмй; 2. всезнбючий; 3. m ліценцібт (вчене званні)', ~ en letras (en derecho) ліценцібт філолбгії (прбва);
4. всезнайко; 5. звільнений від військбвої служби; el - Vidriera вразлйва людйна, недотбрка
licénciamiento тА.див. licenciatura; 2. звільнення з брмії
licenciar vt 1. дозволити; 2. надавбти ліцбнзію; 3. звільнити від військбвої служби; 4. присвбювати вчбний ступінь ліценцібта; ~se 1. отрймувати вчбний ступінь ліценцібта; 2. розпускбтися, розпоЯсува- тися
licenciatura / 1. ступінь ліценцібта; 2. отримання ступеня ліценцібта licenciosidad /розпещеність, розгнузданість
licencioso adj розпущений, розв’язний; розгнузданий; vida -а розпусне життй liceo /77 1. ліцбй, сербдній навчбльний збклад; 2. літературне товарйство; 3. Л. Ам. початкбва шкбла lición ficT., Л. Ам. див. lección licitación /участь в аукцібні lícitamente adv закбнно, на закбнній оснбві; справедлйво licitar k/пропонувбти ціну на аукцібні lícito зс/справедлйвий, закбнний, дозвб- лений закбном
licitud /справедлйвість; закбнність licnobio /77 ОПІВНІЧНИК licopodio, licópodo /77 бот. плаун licor /771. рідинб, волбга; 2. лікбр; 3. мед. рідинб; - sanguíneo лі'квор, спинномозко- вб рідинб; 4. діал. виногрбдна горілка licorera /лікбрний сервіз licorista com., licorero m 1. виробнйк лікбрів; 2. продавбць лікбрів licoroso adj 1. лікбрний, солбдкий, аро- мбтний (про вино)\ 2. якйй містить велйку кількість рідинй licuable adj див. liquidable licuación /1. плбвлення; 2. тбнення; 3. зрідження
licuar vtA. перетвбрення на рідину; 2. плб- вити, розплавляти licuefacción їдив. licuación licuefacer гідив. licuar licuefactible adj див. liquidable licuescencia /здбтність до розрідження; плбвкість
licuescente adj плавкйй, здбтний плбви- тися
licuor тдив. licor
licurgo 1. adj розумний, хйтрий; спрйтний; 2. тдив. legislador 2 lichera /поіфивбло на ліжко líchigo т діал. провібнт, продовбльство lid /1. бій, бйтва; 2. іст. тйжба; 3. дйспут, супербчка; en buena ~ loe. adv. без хйтро- щів; у чбсному (відкрйтому) бою líder /77 лідер
lidia /1. боротьбб; бйтва; 2. бій биків, корйда
lidiadera /діал. супербчка, дйспут; евбрка; andar en ~s сварйтися; сперечбтися lidiador /771. борбць; вбїн; 2. торбро lidiar viA. (con, contra) борбтися, бйтися; 2. іст. див. litigar 2; 3. протистойти, опи- рбтися; 4. керувбти, управлйти; 5. vtraep. дражнйти бикб; брбти Участь у бою биків (про тореро)
lidioso adj діал. див. lipidioso liebrastón, liebrático, liebratón m див. lebrato
liebre /1. збєць; cazar ~s полювбти на зайців; 2. боягуз, збяча душб; - corrida Л. Ам. розпусна жінка; - de mar (marina) мо- ліЬск (різновид) coger una - розтягнутися, гбпнутися, впбсти; comer ~ бути боягузливим як збєць; correr como una ~ швйдко бігти, мчбти; levantar la - привертбти увбгу; seguir la ~ вистбжувати, ітй по сліду liego adj, тдив. lleco liencillo т Ам. груба бавбвняна тканйна liendra / Ам., liendre / гнйда; cascarle (machacarle) las ~s віддуббсити; дбти добрЯчої нбтруски liento яс/вбгкий, волбгий lienza /вузький шматбк тканйни lienzo /771. льнянб тканйна; полотнб; - crudo грубе полотнб; 2. носовичбк; 3. фасбд будівлі; лицьовб сторонб стіни; 4. військ. частйна стіни (яка служила укріпленням);
5. Ам. прйело (паркана) liga / 1. підв’йзка, гумка (для панчойу, 2. мед. пбяс, бандбж; 3. бот. біла омбла;
4. клей з білої омбли (для ловіння птахів)',
5. суміш, з’бднання; 6. тех. сплав, лігатура; суміш; 7. ліга, согЬз, товарйство; torneo de - спорт, рбзіграш пбршості країни
Із футболу, баскетболу)', 8. сл. дружба; і. Ам. див. ligación 1; 10. діал. нерозлучний друг; 11. діал. удбча (в грі)', 12. діал. обвбжування, обмбн; nacer buena (mala) - con otro (не) підхбдити одйн бдному; (не) схбдитися харбктерами ligación /1. зв’язування, зав’язування; зтбднання; 2. див. liga 5 ligada fMop. див. ligadura 1 ligado m 1. лінгв. лігатура; 2. муз. ліга ligadura /1. зав’язування, перев’язування; зв’язування; скріплення (бинтом, поясом)', 2. зв’язбк, взаємозалбжність, зу- мбвленість; 3. чаклунство; 4. хір., муз. лігатура; 5. хім. зв’язбк ligamaza /клейкб речовинб (на насінні) ligamento m 1. див. ligación 1; 2. анат. зв’Язка, сухожйлля
ligamentoso adj 1. зв’язуючий, з’бднува- льний; 2. мед. лігаментбзний, зв’язковий, забезпечбний зв’язками ligamiento m 1. зв’язування, з’бднання; 2. союз, дружба; 3. іст. див. ligamento ligar vtA. звгЯзувати, зав’язувати; перев’язувати; з’бднувати; ~ un paquete зав’язб- ти пакбт; 2. плбвити (металй)', 3. примішувати (метали); 4. з’єднувати, об’бднува- ти; 5. змушувати, зобов’язувати; 6. іст. пе- реплітбти (книггі); 7. діал. укладбти дб- говір про закупку за твердбю цінбю (урожаю цукрової тростини, кави); 8. діал. обвбжувати, обмбнювати; 9. перев’язувати кровонбену судину (для припинення кровотечі); 10. vi Ам. підходйти однб бдному (про людей)', 11. Я Ам. цікбвитися, проявлЯти цікбвість; 12. Ам. здійснюватися (про бажання); 13. діал. щастйти (у грі); -se 1. об’бднуватися, з’бднуватися; 2. бути пов’Язаним дружбою ligativo, ligatorio acjr зв’язувальний ligatura їіст. див. ligadura ligazón /1. з’бднання, зв’язбк; 2. кріплення ligeramente adv А. лбгко, злбгка, слббко; 2. мимохідь, поверхбво; 3. легковбжно, необдумано; несерйбзно; 4. іст. лбгко, прбсто ligerear vi діал. швйдко ходйти; прискбрювати крок
ligereza /1. лбгкість, спрйтність, мбткість; 2. див. levedad; 3. лбгкість, легковбжніс- ть, несерйбзність; 4. необдуманість, не- розвбжливість
ligereo adj А. легкйй; una maleta ~а легкб валіза; enfermedad ~а несерйбзне захвб-
393
ligio
рювання; 2. легкйй, мбткйй, спрйтний; - de pies скбрий на нбгу; 3. легкий, чіткйй, неглиббкий (іпро сон); 4. див. leve 2; 5. легкйй (про іжУ); 6. легковбжний, непостійний, несерйбзний; - de cascos легковбжний; 7. т сл. мантб; 8. ас^швйдко, тут же, цієТ ж мйті; a la -a loa adv. швидко, пбспіхом; 9. поверхбво, побіжно, неґрун- tóbho; de - loe. adv. необдумбно, легко- вбжно, не розміркбвуючи; juzgar de ~ необґрунтбвано судйти ligio adjicr. якйй знахбдиться у васальній залбжності; feudo - васбльна залбжність. lignario дерев'яний, деревовйдний lignificación /бот. перетвбрення в деревину
lignina fixiM. лігнін lignítico adjreon. лігнітовий lignito m гірн. лігніт, буре вугілля lignoso adj див. lecoso ligón m кйрка, мотика ligrimo adjдіал. І. чйстий, Істинний; чис- токрбвний; 2. ейльний, здорбвий, потужний
ligua /томагбвк (на Філіппіна.х)
lígula / 1. бот. язичбк; 2. анат. надгор-
tóhhhk
ligustro /77 лігу струм (декоративний кущ) lija 1. adjЛ. Ам. хитрий,г шахраювбтий; 2. / акула (різновид); 2. шкіра акули; 3. (papel de -) наждбчнии папір; frotar соп - тбрти наждакбм; darse ~ діал. пишбтися, зазна- вбтися
lijado /77 шліфувбння шкуркою, шкурення Іі adura1 /шліфувбння наждбчним nanépoM li adura2 f діал. див. lesión lijar vt тбрти (чйстити) наждакбм; шліфу- вбти шкуркою
lijo іст. 1. adj див. lijoso 1; 2. m грязь, не- чистбти
lijoso adj 1. іст. бруднйй; 2. діал. марно- слбвнии, чвбнний
Illa 1. adj дурнйй, дурнувбтий; 2. / кущ бузкУ; 3. бот. бузбк; 4. бузкбвий цвіт; 5. m дУрень, бевзь; ser un ~ бути дурнем lilac (див. lila 2,3 Ш[\а]Гдив. lelilí
lilaila2 / 1. легкб шерстянб тканйна; 2. (pi) хйтрість, улбвка lilallas /р/У7. Ам. див. lilaila2 2 lilao /77 вихваляння, фанфарбнетво lile, lili adj діал. 1. слабкйй, вйснажений; 2. сором’язливий, боязкйй; 3. тремтЯчий lilequear vi діал. 1. тремтіти, завмирбти (від crpaxfi; 2. знобйти, лихомбнити (при хворобі)
ІіІібсе«о бот. 1. adj лілійний; 2. -as fpi лілійні
lililí тдив. lelilí
liliputiense 1. афііліпУтський; 2. т ліліпут
liliquear vi діал. див. lilequear
liliquiento adj діал. див. lile
lilla /чилійська пбльма
lima1 / 1. плід лбйма (різновид лимона);
2. див. limero 2
lima2 /1. напйлок, терпуг; рбшпіль; - cuadrada чотиригрбнний (брускбвий) напйлок; - de tres filos (triangular) тригрбнний напйлок; - cuchillo ножівка; 2. шліфу- вбння, удосконблення, покрбщення; - sorda ббрхатний напйлок; comer mós que una¡ - їсти за десятьбх lima3 f6y/.11. крбква; 2. ребрб, кутовб крб- квяна ногб; кутовб крбквяна бблка; - hoya ендовб; - tesa реорб (гребінь) дбху lima4 fcn. 1. сорбчка; 2. дбмська торбинка limación f мед. підпйлювання (зубів) limador 1. ас/шліфувбльний; 2. /77шліфу- вбльник; 3. пилувбльник; 4. іст. див. limatón*^
limadura /1. обрббка напйлком; 2.р/мета- лбві ошурки, дрібнб стружка
limalla /металічна стружка limanoterapia ґмед. грязелікувбння limar vtA. оброблЯти напйлком; 2. шліфу- вбти, удосконблювати, покрбщувати; 3. підтбчувати, підривбти limatón1 /77 рбшпіль; драчбвий напйлок limatón2 тАм. див. lima3 limaza1 /велйкий рбвлик, слимбк limaza2 /діал. велйкий напйлок limazo /77 густйй слиз limbo /771. край (сукні); 2. астр. лімб; диск, круг; - azimutal азимутбльний круг; - de la Luna диск Місяця; - del Sol диск Сбнця; 3. бот. пелюстка; 4. геод. лімб (круг з поділками); estar en el - витбти у хмбрах
limen /77 поет, поріг, переддбнь Іітесо 1. adj шш стосується Ліми; 2. m жйтель ЛІМИ
limero /77 1. продавбць лимбнів; прода- вбць плодів лбйма; 2. бот. лайм спрбвж- ній
limeta /1. плЯшка (з високою шийкою); 2. діал. половйна плЯшки горілки; 3. діал. лоб; лйса головб; no es soplar у hacer ~е діал. це вам не фунт ізіЬму limitación /1. обмбження; sin - без обмб- ження; 2. провінція; райбн; край (адміністративна одиниця)
limitacorrientes тфіз. обмбжувач струму limitado adj 1. оомбжений, невелйкии, незначнйй; un - número de personas обмбжене числб людбй; 2. обмбжений, недалбкий; вузьколббий limitador 1. adj обмбжувальний, лімітуючий; 2. /77 обмбжувач; 3. т тех. стбпор, прйлад для зупйнки руху; - de carrera обмбжувач хбду, упбр; - de ruidos обмбжувач шумів
iimitóneo а^прикордбнний limitar vt 1. (-se) обмбжувати(ся); ліміту- вбти(ся); 2. змбншувати; урізбти (витраті); 3. межувбти; служйти кордбном (ме- жбю); 4. обмежувбти (права,повноваження) limitativ«ó ^обмбжувальний, лімітуючий; enmienda -а юр. обмбжувальна поправка
límite /771. кордбн, межб; рубіж; - admisible допустйма межб; -s naturales при- рбдні кордбни; - de edad віковб межб; - de elasticidad межб пружності; dentro de los ~s de la ciudad в межі міста; transponer el - перехбдити всі мбжі, не знбти міри; 2. мат. гранйця limítrofe adj суміжний ; прикордбнний limnología /лімнолбгія, вчбння про внутрішні води (озера)
limo1/771. шлам; 2. мулиста глйна; суглинок
limo2 m діал. див. limero 2 limón1 /771. лимбн (дерево і плід); - ceuti (sutil) лимбн (духмяний); 2. Л: Ам. скйбка лимбна; 3. діал. погбний танцюрйст limón2 /771. див. limonera; 2. діал. перйло (сходів)
limonada /1. лимонбд; - de vino лимбн- ний сік з винбм; 2. кислий напій; - purgante фарм. магнбзія, розвбдена у солбдкій воді
limonado adjлимбнний, лимбнного кбльо-
limonar /771. лимбнний гай; 2. іст.; діал. див. limonero1 2 limonera/голббля
limonero1 /771. продавбць лимбнів; 2. ли- мбнне дбрево; 3. сл. портмонб, гаманбць limonero2 до/упряжнйй (про коня) limonita frípH. лимоніт limonza /товстошкірий (кйелий) лимбн limosidad /1. мулистість; 2. зубнйй кбмінь limosna /подаЯння, милостиня; pedir - проейти мйлостиню
limosnear vi А. проейти мйлостиню; біду, вбти; 2. подавбти мйлостиню ’ у~ limosnero 1. adj мйлостивий; якйй охбче подаб мйлостиню; 2. /77людйна, якб розподіляє (збирбє) подаЯння; 3. Ам. злидбр limoso яс# мулистий; бруднйй limpia 1. fpne. limpieza 2; la - del grano очйстка зернб; la - de los pozos чйстка колбдязів; 2. мор. грошовйй збір (за чистку корабля); З, Л. Ам. покарбння; 4. /77чис- тйльник чобіт
limpiabarros m шкреббк у дебрях для чйщення взуттЯ
limpiabotas com. чистйльни|к, -ця чобіт limpiachimeneas m сажотрус limpiada íAm. див. limpieza limpiadera /1. руббнок; 2. стрекбло (у погонича волів)
limpiadientes /77зубочйстка limpiador 1. adjочиснйй; 2. /77 чистильник чобіт; 2. тех. очиснйк limpiadora frex. очищувальна машйна; - de algodón бавовноочиснб машйна limpiadura /1. див. limpieza 2; 2. p/nó- кидьки
limpiamanos тдіал. рушнйк; сервбтка limpiamente adv А. чйсто, акурбтно; 2. спритно, майстбрно; 3. щиро; 4. безкорисливо limpiamiento тдив. limpieza 2 limpianieve т снігоочисник limpiaplumas, т перочйстка limpiar vt 1. (v/) чйстити(ся), відчиицбти- (ся), вичищбти(ся); - los dientes чйстити зуби; dar а - віддбти в чйстку; -se con el pacuelo витертися хустйнкою; - en seco піддбти хімічній (сухій) чйстці; 2. (и/) очи- щбти(ся); звільняти(ся), позбувбтися; -se de calentura вйдужати, одужати; - a uno de una acusación відвестй обвинувбчен- ня від; -se de culpas знЯти з сббе провину; 3. підрізбти (дерева); 4. крбсти; о(б)чищбти; me limpiaron el pacuelo у мбне вкрбли хустинку; 5. обігрувати; вигравбти; обдувбти; 6. діал. полбти; 7. Л. Ам. бйти; 8. діал. убивбти; ¡limpíate que estós de buevol дармб старбєшся! limpiatubos m ббнник, йорш, щітка для очйщення труб limpiaucas т ніггечйстка limpidez fnoeT. прозбрість, Ясність límpido adj поет, світлий, прозбрий, Ясний limpieza /1. чистотб, акурбтність; 2. чйстка, очйстка; прибирбння; - química хімічна чйстка; hacer la - de la habitación при- брбти кімнбту; 3. чистотб, непорбчність, цнотлйвість; 4. чбсність, безкорйсливість (у справах); 5. (- de manos) вміння, майстерність, акуратність; 6. тех. прочйстка; чйстка, очйстка; - en seco хімічна (cyxá) чйстка; гірн. сухб збагбчення; - de bolsa безгрошів’я; - de corazón щиросбрдість, щйрість
limpi«o adj 1. чйстий, незабруднений; escribir - написбти чйсто (без помарок; 2. чйстий, охбйний, чистоплбтний; 3. чйстий, без дбмішок (про зерно); 4. чисто- крбвний, спрбвжніи; 5. чйстий, незапля- мбваний; 6. чбсний, безкорйеливий; tener manos -as діяти чбсно (безкорисливо);
7. вільний; - de toda sospecha пбза всякою підбзрою; 8. (Ам.) з пустбю кишбнею; en - /ос. adv. в чйстому вйгляді (без додаткових витрат і втрат); Ясно, чітко (без помароії); estar - не знбти урбку; hablar - говорйти добірною літературною мбвою; poner en - перепйсувати нбчисто; з’ясб- вувати, утбчнювати; quedar - залишйти- ся без грошб; irse en - діал. залйшйтися ні з чим, залйшйтися з нбсом; sacar en ~ вйвести на чйсту вбду limpión /771. чйстка (легка); dar un - a los zapatos почйстити туфлі; 2. чистйльник
394
líquido
(взуття)'* 3. діал. ганчірка для чйстки; \,діал. сварка, лайка; догана; idate un ~! триі^й кишаню ширше!
¡¡na f(pñ Діал-1- товста (груба) шерсть; 2. волбсся
¡¡naje m 1. похбдження; рід, покоління; ~ humano рід людськйй; 2. клас, тип, рід; mercancías de todo ~ товари різного рб- пу; 3. р/місцбва знать (аристократія) linajudo 1. ^знатний, благорбдний; 2. m аристократ lináloe /л бот. албе linar /77 льняна пбле
linaria / бот. льонбк; - vulgar звичайний льонбк
linaza / 1. льняна насіння; aceite de ~ льняна олія; 2. діал. див. lino 1 lince 1. adj жйтрий, пронбзливий; 2. проникливий; 3. /77 рись; 4. (L.) астр. Рись (сузір’я)] 3. хитрун, пронбза lincear rfвивідувати, винюхувати linceo adj 1. рисячий; 2. поет, пронйкли- вий, зіркйй (про погляд); ojos ~s зіркі бчі linchamiento m лінчування, самосуд linchar ^лінчувати lindar1 /77 іст. поріг
lindar2 vi межувати; su casa linda con la mía йогб дім (знахбдиться) пбряд з моїм; eso linda con el ridículo це на межі
СМІШН0ГО
lindazo тдив. límite 1 linde amb. 1. див. límite 1; 2. кордбн, межа (між маєтками) lindel тдив. lintel lindera, lindería fflne. límite 1 lindero 1. adj суміжний; 2. тдив. límite 1; 2. межовий знак; con ~s y arrabales loe. adv. з усіма подрббицями, деталями (розповідати)
lindeza /1. краса, вйтонченість; 2. дбтеп; гбстре (красне) слівц§; 3. р!образи lindo 1. красивий, миловйдний, гарнб- нький; 2. пречудбвий, вйшуканий; 3. діал. прекрасний, першосбртний; 4./77 красунь (про розпещеного, самовдоволеного чоловіка]); de lo ~ /ос. adv. відмінно, пречу- дбво, чудбво; багбто, на славу; ¡qué~I як гарно!; як прекрасно! lindura їдив. lindeza
línea /1. лінія; рйска, штрих; ~ recta (curva) пряма (крива) лінія; ~ vertical (horizontal) вертикальна (горизонтальна) лінія; ~s isobáricas ізобари; ~s isotérmicas ізотбрми; ~ avanzada військ, передова лінія, аванпбст; - de agua (de flotación) мор. ватерлінія; trazar una - про- вестй лінію; 2. рядбк; entre ~s між рядків; le escribí cuatro ~s я йому' написав кілька рядків; 3. шлях, лінія; - ferroviaria (férrea) залізнйчна лінія, лінія залізнйці; ~ de tranvías трамвайна лінія; avión de ~ транспортний літак; servicio de ~ регулярне (повітряне) сполучення; 4. лінія {зв'язку, електропередачі) ~ eléctrica de alta ténsión високовбльтна лінія; ~ telegráfica {telefónica) телеграфна (те- лефбннаї лінія; - interurbana міжміська лінія; - de la luz електропровбдка; - de transmisión лінія зв’язку; meter en ~ з’єднати (/7o телефону% 5. кордбн, прикор- Дбнна лінія, рубіж; межб; ~ fronteriza к?РДбн; - de demarcación демаркаційна лінія; - de nieves perpetuas межа вічних снігів; la - ecuatorial (equinoccial) екваторіальна лінія, екватор; 6. військ, лінія, ланціог, розгбрнутий стрій; crucero de ~ крейсер; navio de ~ лінкбр; en - de ba- ?|,а у бойовбму порядку; estar en la ~ del •yogo бути на передовйх позйціях, бути на лінії вогніЬ; 7. лінія (міра довжини) jj- напрям; ~ del viento мор. напрям вітру; л,н,я. напрямок; ~ de conducta лінія
поведінки; por la ~ de menor resistencia
по лінії наймбншого спрбтиву; atenersea una ~ determinada притрймуватися пбв- ної лінії (іповедінки^ 10. родовідна лінія; ~ colateral бічна лінія (спорідненості}, descendiente en ~ recta (colateral) нащадок по прямій (побічній) лінії; 11. ряд; ir en ~ ітй в ряд; estar en primera ~ бути в пбрших рядах; 12. тех. шов; ~ de soldadura зварнйй шов; 13. пропбрція; лінія (тіла), conservar (guardar) la ~ зберігати стрункість; - de un vestido крій костіЬму; perder la - розповніти, розтовстіти, погладшати; 14. спорт, лінія; ~ abscisa геом. абсциса; ~ aérea повітряна лінія електропередач; повітряна траса, авіалінія; ~ de circunvalación кільцева дорб- га (трамвайна) військ, лінія укріплення; ~ de matrices полігр. матричний рядбк; ~s de comu nicación шляхй сполучення; комунікаційні шляхй; лінії зв’язку,* а ~ tirada полігр. на всій сторінці (шпальті), без полів; en ~s generales в загальних рйсах; en toda la ~ (з дієсл. derrotar, ganar, triunfar, vencer) (цілкбм і) пбвністю; echar (tirar) ~s вживати заходів для досягнення néBHo'i метй; morir en su ~ діал. помбрти на посту; ser de - діал. бути досвідченим (спрйтним); бути рішучим lineal adj лінійний; escala ~ лінійний масштаб; dibujo ~ крбслення; hoja ~ бот. дбвгий (тонкйй) листбк lineam(i)ento m ббриси, кбнтури linear vi А. провбдити лінії, лініювати; 2. ро- бйти нарис, накидати (малюнок linfa / 1. фізіол. лімфа; 2. вакцйна прбти віспи; 3. поет, вбди
linfadenitis їмед. лімфаденіт, запалення лімфатйчних вузлів
linfático adj А. лімфатйчний; vases ~s лімфатичні судйни; 2. анемічний, флегма- тйчний; 3. слабкйй, млЯвий; 4. m лімфа- тйчна судйна; 5. /77 флегматик linfoso adj див. linfático 1 lingera /77 діал. мішбк (для зберігання білизни)
lingo /77 діал. чехарда, дбвга лоза (гра) lingote /77 тех. злйвок, бруебк (металу, заготбвка; un ~ de ого золотйй злйвок lingotera /те*, виливнйця lingual adj анат. якйй стосується язика, язикбвий; язикбвий (лінгв.у, músculo ~ язикбвий м’яз
linguete /77 защіпка, собачка; засув, запобіжник; ~ de seguridad запобіжна собачка lingüista com. лінгвіст, -ка, мовознавець lingüística /'лінгвістика, мовознавство; ~ estructural структурна лінгвістика lingüístico е^/лінгвістйчний, мовознавчий llnim(i)ento /77 фарм. лінімбнт, рідка мазь linio m див. Іісо linlicha /діал. пустунка lino /771. льон; ~ agramado м’Ятий льон; agramar (espadar, espadillar) el ~ тріпати льон; 2. льнянб полотнб; 3. поет, nápyc, вітрйло; 4. Л. Ам. див. linaza; - fósil геол. гірськйй льон, азбОст linó /77 Л. Ам. див. linón linógrafo m діал. лінотипіст linóleo /77 ЛІН0ЛЄуМ
linón /77 лінбн (тонка льняна білена тканина)
linotipia / полігр. 1. лінотйп; 2. лінотйпія linotípico adi полігр. лінотйпний linotipista com. полігр. лінотипіст, -ка linotipo /77 полігр. див. linotipia 1 lint /77 мед. кбпія
lintel, linter /77 перемйчка (вікна, дверей) linterna /і. ліхтар; ~ eléctrica електрйчний ліхтар; ~ de bolsillo кишенькбвйй ліхтар; 2. буд. вбрхній світловий ліхтар; 3. мор. маЯк; - maglca чарівнйй ліхтар
х\УД0р ліхтарбм; 2. удЯр лаистер. яким піхт
linternero /77 майстер, якйй рббить ліхтарі linternón /77 мор. кормовйй ВОГ0НЬ linuezo тдив. linaza linyera Л. Ам. 1. /мішбк (для білизни)] 2. т подбнник (який шукає роботі)] 3. бродяга, волоціЬга
liña /1. іст.див. linea; 2. іст. нйтка; 3.діал. мотузка; 4. Л. Ам. нйтка (мотузка) з гач- кбм; 5. риболбвні снасті (для ловіння невеликоїриби) liño /77 ряд, лінія (дерев) liñudo adj діал. див. lanoso 1 liñuelo /77 кінбць мотузки (тасьмй)
1101 /771. зв’Язка, вузол; пакбт; - de гора вузол з білйзною; 2. плутанйна, ббзлад; 3. люббвний зв’язбк; armar un ~ заплутувати, збивЯти з пантелйку; затівати інтрй- гу; hacerse un ~ заплутатися, опинйтися у скрутнбму станбвищі; ¡menudo ~! лбгко сказати!
1102 /77діал. картопляний крохмаль liona їдіал. див. liorna
lionero adj діал. шумний, криклйвий, горластий
liorna /крик, шум; ббзлад
lioso adj 1. плутаний; 2. оманливий, брех-
лйвий
liótrico adjv прямим волбссям lipa їдіал. живіт; чбрево, пузо lipemanía / меланхблія, меланхолічний синдрбм
lipendi /77 шахрай, прбйда lipes /мідний купорбс lipidia /1. Л. Ам. наполагливість, ynép- тість; 2. Ам. бідність, нужда; 3. Л. Ам. зухвалість, нахабність; набрйдливість; 4. Л. Ам. набрйдлива людйна lipidiar \ЛЛ. Ам. набридати, докучати lipidioso adj Л. Ам. набрйдливий, нав’язливий; нахЯбний
lipiria ґмед. переміжна пропасниця lipis їдив. lipes lipoma /77 мед. ліпбма, жировйк lipón adj діал. пузатий, товстйй lipotimia їмед. непритбмність liquefacción їдив. licuación liquefacer* vt. іст. див. licuar liquelique m діал. блуза з кишбнями liquen /771. бот. Ягель, лишайник; 2. мед. лишай
liquichiri/^- adj А. скупий, жадний; 2. див. liquiriche; 3. /77скуп0ць, скнара liquidable adj 1. здатний до розрідження (зрідження); 2. ком. ліквідний, лбгко реалізовуваний
liquidación /1. зрідження; розрідження; перехід у рідкйй стан; 2. ліквідація; ~ del analfabetismo ліквідація неписьмбннос- ті; 3. фін. остатбчний звіт, заключний баланс; 4. розпрбдаж (товарів за низькими цінами)] venta por - пбвний розпрбдаж; vender por ~ розпродавати liquidador adj А. розріджуючий; 2. ліквідаторський; 3. /77 розріджувач; 4. m ліквідатор
liquidante adj ком. ліквідний, лбгко реа- лізбвуваний
liquidar vt A. (vi) розріджувати(ся); зріджувати (ся); розправлЯти(ся); 2. уточнйти (розрахунки, рахунки); 3. ліквідувати; усувати; ~ una empresa ліквідувати під- прибметво; 4. платйти (борг, порахунку)]
5. розпродавати; ~ las mercancías розпродати товари; 6. Л. Ам. руйнувати, ро- бйти непридатним
liquidez /1. рідкйй стан; 2. ліквідні кбшти
líquid«o adj 1. рідкйй; текучий, розріджений; oxígeno ~ рідкйй кйсень; estado ~ рідкйй стан; cuerpos ~os рідкі тіла; 2. фін. ліквідний, наявний; вільний від боргів;
395
liquidómetro
dinero ~ вільні rpóuji;%capital